ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  27  л и с т о п а д а  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

     У залі Верховної Ради  України  зареєструвався  371  народний депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги,  я нагадую, що сьогодні, у вівторок, згідно з Регламентом  (стаття  2.5.2)  у  нас  відведено  45   хвилин   для оголошення   запитів,   повідомлень,   заяв   і   пропозицій   від представників депутатських груп і фракцій.

     --------------

     Переходимо до депутатських запитів. Надійшли такі депутатські запити.

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до Прем'єр-міністра України у зв'язку з відсутністю фінансування заходів  по  закриттю  шахти  "Суходольська-1",  що  призводить до зростання соціальної  напруженості  та  екологічної  катастрофи  у місті Суходольську. Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 75.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата   Павла   Мовчана  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  необхідності  зупинення  вивезення  з   України коштів,   отриманих   у  сфері  культури,  посилення  контролю  за гастрольною  діяльністю  та   розповсюдженням   в   телерадіоефірі музичної і відеопродукції.

     "За" - 60.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Наталії  Вітренко  -  до Прем'єр-міністра України у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  звернення  з приводу   невиплати   заробітної  плати  працівникам  підприємства "Білоцерківсільмаш".

     "За" - 113.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Черняк,  Рябченко  та  інші)  -  до Прем'єр-міністра  України  щодо  передбачення в проекті Державного бюджету на 2002 рік коштів для добудови і введення в  дію  Будинку правосуддя в місті Кіровограді.

     "За" - 53.

     Рішення не прийнято.

     Народних депутатів Геннадія Удовенка і Богдана Костинюка - до Прем'єр-міністра  України   стосовно   забезпечення   національних інтересів у справі виробництва калійних добрив та щодо екологічної і  соціальноекономічної  ситуації,  що  склалася  на   територіях, прилеглих до Калуш-олинського родовища калійних руд.

     "За" - 63.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Світлани  Друзюк  -  до  Прем'єр-міністра України з приводу фінансування будівництва  газовідводу  до  міста Білгород-Дністровський та Саратського і Татарбунарського районів.

     "За" - 38.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Наталії  Вітренко  -  до Прем'єр-міністра України  з  приводу  несплати   Україною   щорічного   внеску   до Міжнародної  європейської і середземноморської організації захисту рослин.

     "За" - 113.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Симоненко, Ткаченко, Круценко) - до Прем'єр-міністра   України   щодо  захисту  економічних  інтересів вітчизняних  виробників  м'яса  сільськогосподарських  тварин   та птиці.

     "За" - 128.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Юрія  Соломатіна  -  до  Прем'єр-міністра України щодо виконання постанови Верховної Ради від 7 червня  2001 року, прийнятої за результатами звіту Тимчасової слідчої комісії з питань вивчення соціально-політичної ситуації, що склалася в місті Василькові Київської області.

     "За" - 125.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до Генерального прокурора України стосовно попереднього слідства за  фактом  розкрадання  коштів  на  Суходольській  збагачувальній фабриці.

     "За" - 60.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Юрія   Соломатіна   -   до   Генерального прокурора  України  у  зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит щодо  порушення  Конституції  України  та  чинного   законодавства Триліським   сільським  головою  та  Кожанським  селищним  головою (Фастівський район Київської області).

     "За" - 119.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -   до   Генерального прокурора  України повторний запит про надання інформації стосовно незаконного заволодіння приміщеннями Прилуцької панчішної  фабрики ім. 8 Березня (Чернігівська область).

     "За" - 115.

     Рішення прийнято.

     Групи народних  депутатів  (Черняк,  Альошин  та  інші)  - до голови Комітету Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету  щодо збільшення  в  Державному  бюджеті  України  на 2002 рік коштів на фінансування окремих регіонів Кіровоградської області.

     "За" - 56.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Світлани  Друзюк  -  до  міністра  оборони України з приводу соціального забезпечення військових пенсіонерів.

     "За" - 44.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  - до голови Державної податкової  адміністрації  України  у  зв'язку   з   невдоволенням відповіддю   на   звернення  щодо  результатів  перевірок  окремих товариств і підприємств міста Києва.

     "За" - 85.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Сергія Потімкова -  до  голови  Рахункової палати  України про необхідність проведення перевірки ефективності та цільового використання  субвенцій,  виділених  у  2001  році  з державного бюджету України місцевим бюджетам. Прошу визначитися.

     "За" - 76.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Правденка  -  до  генерального  директора Українського державного підприємства поштового зв'язку  "Укрпошта" Мухіна  з  приводу цін на послуги з доставки населенню періодичних видань.

     "За" - 136.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Аніщука - до  голови  Вищої  ради  юстиції Ківалова    щодо    зловживання   службовим   становищем   головою Білгород-Дністровського міського суду Смаглієм.

     "За" - 119.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  України  Чернічка   -   до   Генерального прокурора  України Потебенька щодо незаконного закриття державного підприємства "Шахта імені Орджонікідзе" та звільнення  працівників шахти.

     "За" - 133.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   України   Олександра   Чернічка   -   до Прем'єр-міністра  України   Кінаха   щодо   незаконного   закриття державного  підприємства  "Шахта імені Орджонікідзе" та звільнення працівників шахти.

     "За" - 138.

     Рішення прийнято.

     Групи народних  депутатів  (Юхновський,  Пасєка,  Марковська, Квятковський) - до Прем'єр-міністра України Кінаха щодо ситуації в інформаційному просторі Вінницької області.

     "За" - 148.

     Рішення прийнято.

     --------------

     Шановні колеги!  У неділю,  25 листопада, один з наших колег, народний   депутат   Черновецький   Леонід  Михайлович,  святкував 50-річний ювілей.  Давайте його поздоровимо,  побажаємо  успіху  і всього найкращого.

     Наступне оголошення.  Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України та протоколу засідання  депутатської  групи "Регіони   України"  від  15  листопада  2001  року  інформую  про реорганізацію депутатської групи "Регіони України"  у  депутатську фракцію Партії регіонів "Регіони України". У її складі 24 народних депутати  України.  Персональний  склад   фракції   вам   роздано. Представляти  депутатську  фракцію уповноважено народних депутатів України  Рибака  Володимира  Васильовича,  Юшка  Ігоря  Олеговича, Коновалюка Валерія Ілліча, Журавського Віталія Станіславовича.

     Шановні колеги,  звучить  репліка  щодо  підстав.  Управління кадрів перевірило дані,  їх відповідність  Регламенту  і  передало інформацію для оголошення.  Якщо є сумніви,  Петре Миколайовичу, я все розумію,  звертайтеся до регламентного комітету.  Передано для оголошення.

     --------------

     Шановні колеги,  переходимо  до  заяв від депутатських груп і фракцій.

     Слово для виступу від депутатської фракції "Яблуко" надається народному депутату Сахну. Наступним буде виступати депутат Гуров.

     Я вибачаюсь, депутат Подгорний від фракції "Яблуко".

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП). Шановні друзі! Заява фракції партії "Яблуко".

     "До фракції "Яблуко" надійшла інформація про те, що у зв'язку з прийняттям Верховною Радою 15 листопада  2001  року  Закону  про внесення  змін  до  Закону України про рекламу тютюнове лобі,  яке контролюють  з-за  кордону  транснаціональні  тютюнові   компанії, виділило  близько  2  мільйонів  доларів для підкупу чиновників та розгортання кампанії в  засобах  масової  інформації  з  метою  не допустити введення в дію норм цього закону,  які стосуються повної заборони на території України реклами тютюну та алкоголю. Не треба мати  видатних  розумових  здібностей  для того,  щоб здогадатися, якими мотивами вони керуються у своїх діях.

     Якщо даний  закон  набере  чинності,  ці  компанії   втратять мільйони доларів, які вони заробляють за рахунок того, що травлять наш народ,  а особливо наших дітей.  Завдяки  їхній  всеохоплюючій рекламі  діти  нині  розуміються  на тютюнових виробах краще,  ніж деякі дорослі.  Український ринок для західних тютюнових  компаній став   чи   не   єдиною   можливістю  збільшувати  свої  прибутки, розширювати  власний  бізнес.  Це  пов'язано  в  першу   чергу   з відсутністю в українському законодавстві до прийняття цього закону жорстких обмежень  на  рекламу,  продаж  та  споживання  тютюну  й алкоголю.  Законодавства  західних  країн  не  дозволяють  їм  так безкарно  травити  своїх  дітей.  Усім  відомі  суми  штрафів,  що тютюнові  компанії  сплачують  як компенсацію людям,  які втратили здоров'я.  Тільки в минулому році  у  США  за  зіпсоване  палінням здоров'я тютюнові компанії виплатили 40 мільярдів доларів.

     Особливу турботу  викликає  вплив такої реклами на дітей.  За даними харківської соціальної програми "Діалог",  в Україні палять 37  відсотків підлітків.  Причому 13 відсотків палити починають до 10 років,  а вживають алкоголь більш як 60 відсотків.  І ці  цифри мають тенденцію до зростання.

     Про згубність   вживання  тютюну  та  алкоголю  для  дитячого організму  нагадують  медики.  За  їхніми  даними,  підлітки,  які палять,   помітно  відстають  від  своїх  ровесників  у  фізичному розвитку, у них значно погіршується пам'ять, зменшується кількість кисню у крові і таке інше.

     Ми не маємо права добиватися зростання економічних показників за рахунок здоров'я нації.  Тим більше що,  за  словами  головного нарколога  України Анатолія Вієвського,  на кожен долар прибутку в галузі виробництва реклами алкоголю  та  тютюну  суспільство  несе більш як 5 доларів витрат у сфері охорони здоров'я.

     З другого боку,  за нашими розрахунками,  заборона зовнішньої реклами тютюну та алкоголю приведе до значного падіння розцінок на розміщення рекламної інформації на зовнішніх носіях. Така ситуація в  свою  чергу  дасть  змогу  національному  виробнику  іншої,  не шкідливої  для  здоров'я  продукції збільшити обсяг реклами,  а це приведе до розширення ринків  збуту  та  розвитку  виробництва.  У даний  момент  через  високий  рівень цін на розміщення зовнішньої реклами,  штучно піднятих виробниками тютюну та алкоголю,  вони не завжди мають змогу це робити.

     Ініціативу про заборону реклами тютюну та алкоголю підтримали 48 громадських організацій.  Навіть керівники найбільших рекламних об'єднань  не виступають категорично проти заборони реклами тютюну та алкоголю,  а лише закликають до поступового введення в дію цієї норми.  Ми  звертаємося  до  Президента  як  до гаранта додержання Конституції і лідера нації: треба підтримати цей закон і підписати його якомога швидше".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Слово    для    виступу   від   фракції "Демократичний  союз"   надається   народному   депутату   Гурову. Наступним буде виступати депутат Давидов.

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ    32,    Дніпропетровська    область).   Уважаемый   Виктор Владимирович!  Уважаемые коллеги!  Вы знаете,  что создан  Комитет катастроф  2005 года и будет в ближайшее время оглашен меморандум. По  моим  данным,  практически  тем,  по  которым  будет  работать комитет,  очень  мало.  Поэтому  я хочу дать этому комитету тему и хочу,  чтобы  в  меморандуме  она   обязательно   была   отражена. Послушайте, о чем идет речь.

     Я хочу  привлечь ваше внимание к проблеме,  нерешение которой может привести к экологической  катастрофе,  а  если  точнее,  эта катастрофа  уже разразилась в Кривбассе и фактически охватила весь юг    Украины.    Речь     идет     о     необходимости     сброса высокоминерализованных шахтных вод из горных выработок предприятий Кривбасса при подземной разработке железорудного  сырья.  Ежегодно откачивается   около   30   миллионов   кубических   метров  воды, содержащих,  вдумайтесь, до 100 граммов на литр минеральных солей, и в основном это хлориды. Это по сути рассол, который за неимением технических  решений  по  его  утилизации  откачивается   в   само хранилище,  а  затем  при полном заполнении осуществляется сброс в реки Ингулец, Саксагань и дальше - в Черное море. Во время сброса, хотя   он   осуществляется   в   межвегетационный   период,  резко увеличивается загрязненность рек  минеральными  солями,  предельно допустимая  концентрация  хлоридов  и  жесткость  перекрывается  в несколько раз.

     Вся эта вода,  не говоря уже  о  губительном  воздействии  на рыбное   хозяйство,  попадает  на  орошаемые  земли  Херсонской  и Николаевской областей,  приводит к их  засолению  и  выведению  из хозяйственного  оборота.  Уже  сейчас  эти  области несут огромные потери   сельскохозяйственного    производства    и    предъявляют горнорудным  предприятиям  многомиллионные  штрафы,  в  том  числе последний:  вышеуказанные области предъявили иски по 60  миллионов гривень.  Сбрасываемые  шахтные воды Кривбасса содержат до 4 тысяч миллиграммов на  литр  хлоридов.  Такая  ситуация  уже  привела  к недопустимому  загрязнению  Ингульца  и  других  водных бассейнов. Только в  Николаевской  области  выведено  из  оборота  53  тысячи гектаров земли.

     И главное,  подтапливается  город  горняков  и  металлургов - железорудный Кривбасс.  Каждый год министерство и Кривбасс  просят депутатов   выделить   в  бюджете  средства  для  ликвидации  этой катастрофы. Но в очередной раз выделяют только 15 миллионов.

     Поэтому просьба ко всем депутатам: когда будет   рассматриваться  бюджет,  поддержать  выделение  той суммы, которая утверждена бюджетным комитетом нашего парламента.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   для   виступу   надається    від депутатської  фракції  "Батьківщина"  народному депутату Давидову. Наступним буде виступати депутат Ключковський.

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету   (виборчий   округ   108,  Луганська  область).  Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  Напередодні  роботи  в  округах  ми заслухали  інформацію  Кабінету  Міністрів  України про готовність паливно-енергетичного    комплексу     та     житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період.  При наданні цієї інформації   міністри   Сташевський   та   Череп   доповіли,    що паливно-енергетичний комплекс і житлово-комунальне господарство до зими підготовлені практично на  100  відсотків.  Але  в  окрузі  я побачив,  що  при  так  званій  стовідсотковій  готовності в місті Кіровську  Луганської  області  жоден  багатоповерховий   будинок, незважаючи на мінусову температуру,  не опалювався і не опалюється сьогодні. Такого ще не було ні при жодному уряді.

     Міський голова пояснив мені,  що йому та управлінню  міського господарства  газопостачальниками  категорично заборонено надавати тепло до житлових будинків,  якщо мешканці будинків  стовідсотково не розрахувалися за опалення та не зробили попередньої оплати.

     За несанкціоновану   подачу   тепла,   тобто   без   дозволу, накладається штраф за кожний випадок у розмірі 7,5 тисячі гривень. Це  сьогодні суперечить положенню статті 51,  пункт 7,  Бюджетного кодексу,  яка говорить,  що бюджетні кошти  перераховуються  після надання послуг.

     З цього   питання   я  звернувся  до  керівництва  Луганської облдержадміністрації,  яке підтвердило те,  що поки  населення  не заплатить борги і не зробить предоплати, тепла не буде.

     До мене  на  прийом  прийшли  представники  від мешканців тих будинків,  де 60 і більше відсотків жителів сплатили за тепло і не мають  боргів.  В інших квартирах люди або виїхали на заробітки (в місті 30 тисяч  жителів,  а  працює  всього  дві  шахти),  або  не працюють  і  не  мають  доходу,  або  через борги їм не оформлюють субсидії.  Практично кожний,  хто  не  заплатив  за  послуги,  має тисячні борги по заробітній платі, має вклади на ощадних книжках і нічого не  може  зробити,  щоб  їх  одержати  і  розрахуватися  за комунальні послуги.  І хто ж винен у цьому?  Люди, яких держава не забезпечила робочими місцями,  яким не може відшкодувати знецінені заощадження  або  не  може забезпечити виконання Закону про оплату праці? Інакше як геноцид назвати таке становище не можна.

     Більше того,  шановний Вікторе  Володимировичу,  вже  десятки разів   перевірено,   що   опалення  приміщень  газовими  плитами, духовками призводить до значно більшого споживання газу, ніж через централізоване опалення або системи опалення.

     Таке ж становище і в багатьох шахтарських селищах, - особливо там,  де  шахти  закриті  або  не  працюють,  -  Новотошківському, Новодружеську, Привіллі Луганської області, так само в Шахтарську, Торезі,  Сніжному Донецької області.  Я розмовляв по дорозі сюди з Абрамовим:   90   відсотків  житла  в  цих  селищах  практично  не опалюється.  Житлово-комунальне  господарство   вугільної   галузі знаходиться в катастрофічному стані.

     Фракція "Батьківщина"   наполягає   на   тому,  щоб  доручити Кабінету Міністрів,  облдержадміністраціям негайно  розібратися  в областях, районах, містах, чому не опалюється житло, дитячі садки, школи,  та надати  Верховній  Раді  правдиву  інформацію  з  цього питання 30 листопада 2001 року.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається від фракції Народного руху України  народному  депутату  Ключковському.  Наступним  буде виступати депутат Москвін.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановні колеги!  Я уповноважений зачитати заяву  від  імені трьох  фракцій  -  Народного руху України,  Українського народного руху  і  партії  "Реформи  і  порядок"  -  "РеформиКонгрес",   які об'єднані в міжфракційне об'єднання "Наша Україна".

     "Заява про  вшанування  пам'яті  жертв  голодомору  1932-1933 років.

     24 листопада минула  річниця  від  того  часу,  як  імперська сталінська  влада  комуністів почала здійснення безжалісного плану знищення українського селянства,  плану,  який увійшов  у  світову історію як небувалий акт геноциду - голодомор.

     Події тих   років   -   найтрагічніший   приклад  у  переліку репресивних заходів,  які зазнав український народ у столітті,  що минуло,   адже  і  геноцид,  і  Чорнобиль,  і  спецпереселення,  і репресивно-каральні акції, у тому числі і за кілька колосків, мали одну    причину:   відсутність   власної   національної   держави, недопущення встановлення української  державної  самовизначеності. Вони   мали   одну   мету  -  знищення  національної  ідентичності українців,  перетворення їх  у  слухняну  масу  рабів,  "совєцький народ".

     Голодомор 1932-1933  років - це страшний прецедент у світовій історії,  яка  не  знала  інших  прикладів,  щоб   на   багатющих, життєдайних  чорноземах  у  мирний час так тортурувалося і фізично винищувалося селянство,  та частина народу, яка ще берегла мову та національні традиції.

     За планами  більшовицької  диктатури  все  це  мало  створити простір для колонізації України.  Тому голгофа українського села - це    національна    безправність,   помножена   на   безправність колгоспно-кріпацького ладу.

     За найобережнішими  підрахунками,   здійсненими   незалежними експертами,  під  час  цього наймасштабнішого з усіх голодоморів у світі в Україні загинули  близько  10-15  мільйонів  українців.  І жахливо,  що  правда  довгі  роки  не  тільки  скривалася,  але  й заперечувалася, а дехто ще й сьогодні продовжує заперечувати.

     Саме правда про голодомор, про Чорнобиль, про афганську війну на  початку  90-х  років  потрясла  душу  нації,  збудила  її  від совкового летаргічного сну,  стала поштовхом до  національного,  а відтак і державного відродження.

     З огляду  на це фракції Народного руху України,  Українського народного руху,  партії "Реформи і  порядок"  -  "Реформи-Конгрес" розцінюють  прийняття  Земельного  кодексу  не  тільки як важливий політико-правовий  документ,   але   й   як   вшанування   пам'яті багатомільйонного   українського   селянства,   що  стало  жертвою більшовицького  тоталітаризму,  як  гарантію  того,   що   жахлива трагедія  українського  селянства  більше  ніколи  не повториться. Через це зрозуміло,  чому такий  запеклий  опір  чинили  прийняттю Земельного кодексу ліві фракції.

     У роковини цієї трагічної дати в сучасній українській історії Народний рух України,  Український народний рух, партія "Реформи і порядок",  Конгрес українських націоналістів заявляють,  що тільки міцна,  національна,  демократична Українська держава є  запорукою неповторення подібного, гарантією вільного, достойного і щасливого життя українського суспільства.  Тож будуймо Україну самовіддано і чесно,   в  ім'я  світлої  пам'яті  наших  співвітчизників.  Слава Україні!"

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу від депутатської фракції Партії зелених  України надається народному депутату Москвіну.  Наступним буде виступати депутат Попеску.

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії зелених. Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні  колеги!  Нещодавно  в Харкові та Львові відбулися громадські слухання з питання добудови Хмельницької та  Рівненської  атомних  електростанцій.  Метою  цих слухань  є  розвиток  громадського  контролю у сфері енергетики та екології та  участь  населення  у  виробленні  державної  політики шляхом  обговорення  громадськістю  всіх  аргументів  за  і проти, прийняття зваженого  рішення  та  його  донесення  до  центральних органів державної влади.

     Як відомо,   добудова  Хмельницької  та  Рівненської  атомних електростанцій розпочалася в 1993 році. Щорічно Україна за рахунок цільової  тарифної  надбавки  за спожиту електроенергію інвестує в будівництво цих станцій  сотні  мільйонів  гривень  та  планує  ще витратити  1,5  мільярда  доларів  за рахунок гарантованого урядом України кредиту на строк до 20 років.

     Основними аргументами  за  добудову,   які   наводять   деякі державні органи, науководослідні установи та посадові особи, є те, що у будівництво вже вкладено 3,5 мільярда,  тому відмовлятися від завершення  будівництва недоцільно.  Електроенергія,  вироблена на АЕС,   є   дешевшою,   ніж   у    випадку    її    генерації    на теплоелектростанціях;  від  добудови  Хмельницької  та Рівненської станцій залежать два міста-супутника - Кузнецовськ та  Нетішин,  в яких проживають працівники АЕС.

     Основними аргументами  проти,  які висловлюються громадськими організаціями,  незалежними  експертами   та   підтримані   іншими науково-дослідними установами, є те, що нарощування потужностей на Хмельницькій  та  Рівненській   АЕС   негативно   позначиться   на гідрогеологічному  стані  річок Горинь та Стир,  які є маловодними об'єктами і  погіршують  ситуацію  з  водозабезпеченням  народного господарства;   проммайданчики   станції   знаходяться   в  районі карстових пустот та тектонічних розломів;  спостерігається  значне підвищення  грунтових  вод,  зсуви,  просадка грунтів,  що створює пряму  екологічну  загрозу;  недостатньо  обгрунтована  економічна доцільність проекту;  вкладення 1,5 мільярда доларів у будівництво АЕС  є   невигідним   і   дуже   ризикованим   капіталовкладенням; електроенергія,   вироблена   на   нових  блоках  Хмельницької  та Рівненської АЕС,  буде коштувати близько 2,5 цента за кіловат і  є неконкурентоспроможною.

     Фракція Партії зелених заявляє,  що оскільки будівництво двох енергоблоків на АЕС є проектом стратегічного значення для України, то доцільність його реалізації має бути обгрунтована з врахуванням громадської думки.

     Фракція зелених вже піднімала  питання  доцільності  добудови Хмельницької  та  Рівненської АЕС.  Ми вважаємо,  що це питання не втратило актуальності.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово для виступу від депутатської  групи "Солідарність"  надається  народному  депутату Попеску.  Наступним буде виступати Симоненко.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька    область).    Дякую.   Група   "Солідарність", Чернівецька область.  Вельмишановні колеги!  Я  хотів  би  зробити заяву   і  звернення  від  депутатської  групи  "Солідарність"  до Прем'єр-міністра України.

     "У 1989 році в місті  Герца,  в  одному  з  найстаріших  міст Чернівецької   області,  було  розпочато  будівництво  центральної районної лікарні для обслуговування більше ніж 30 тисяч населення. У 1991 році,  відразу після референдуму щодо незалежності України, був відновлений Герцаївський район - єдиний район України, в якому корінна  національна  меншина  -  румуни  -  становить більш як 90 відсотків населення. Герцаївський район був і залишається на даний час  у  Чернівецькій  області  єдиним,  який  не  має  нормального приміщення   районної   лікарні.   Хоча   із   створенням   району фінансування  будівництва продовжувалося,  у зв'язку з відсутністю коштів у 1994 році  будівництво  було  зупинене.  Для  продовження будівництва  хоча  б одного з корпусів лікарні необхідно близько 2 мільйонів  гривень.  У   1996   році   Кабінетом   Міністрів   був затверджений  план  соціальноекономічного  розвитку  Герцаївського району, в якому передбачалося, зокрема, і фінансування будівництва лікарні. Але, на жаль, фінансування не було.

     У 2000  році  на  будівництво  було  виділено  лише  50 тисяч гривень.  У  2001  році  будівництво  продовжувалося  за   рахунок місцевих  коштів,  які  дуже обмежені.  Необхідність у відновленні будівництва лікарні стає нагальною,  оскільки поряд з містом Герца в  селі  Дяківці відкрито міжнародний автомобільний перехід,  який з'єднає в рамках єврорегіону Верхній Прут,  Чернівецька область, з Ботошаніським  повітом  Румунії.  А будівництво нової лікарні біля самої траси Чернівці - Герца - Дяківці  сприятиме  і  міжнародному іміджу  України,  особливо  коли  знову  почне  працювати  змішана українськорумунська комісія з моніторингу.

     Оскільки коштів  з   районного   бюджету,   передбачених   на будівництво,  недостатньо,  я  запропонував  доповнення до проекту Закону України про Державний бюджет  на  2001  рік  -  передбачити окремим   рядком  кошти  на  фінансування  будівництва  зазначеної лікарні.  У першому читанні проекту бюджету це було враховано, але в остаточній редакції не було розшифровано.  Беручи до уваги, що в районі немає джерел  фінансування  будівництва  лікарні,  а  також користуючись  нагодою,  що  під  час  зустрічі  Прем'єр-міністра з депутатською групою "Солідарність" напередодні  прийняття  проекту бюджету ми отримали запевнення, що пропозиції нашої групи, зокрема щодо фінансування цієї лікарні,  будуть  враховані,  і  те,  що  в проекті Державного бюджету на 2002 рік цього немає,  я прошу,  щоб це питання було вирішене.

     Інше питання, на яке я б хотів звернути увагу. Справа в тому, що  я  звертався  до  Міністерства  оборони України щодо вирішення питання про надання відстрочки від призову на  строкову  військову службу  23  представникам,  які  самостійно виїхали на навчання до Румунії.  Міністерство оборони за  підписом  начальника  Головного організаційно-мобілізаційного  управління  написало  звернення  до Чернівецького військкомату з  метою  позитивного  вирішення  цього питання. Але обласним військовим комісаром Горобієвським було дано доручення з огляду на список,  який додавався,  ні в якому разі не вирішувати це питання.  Це є формування "чорних списків",  є пряме порушення статті 24 Конституції.

     Я звертаюся до нового міністра оборони,  щоб  він  вивчив  цю ситуацію і вирішив цю проблему позитивно".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Слово    для    виступу   від   фракції Комуністичної  партії   України   надається   народному   депутату Симоненку. Наступним буде виступати депутат Полюхович.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги! На цьому тижні Верховна Рада буде  розглядати  в  другому  читанні  бюджет  нашої держави.   Але   в   підконтрольних   засобах  масової  інформації (підконтрольних режиму),  у  виступах  деяких  народних  депутатів висловлюються різні точки зору стосовно внесеного на друге читання проекту Закону про Державний бюджет України на 2002 рік.

     Фракція комуністів,  вносячи  конкретні  пропозиції  уряду  в бюджетний  комітет,  засуджує  і  виступає  проти  вакханалії,  що відбувається  сьогодні  навколо  бюджетного  процесу.   Ми   проти прийняття  Закону  про  Державний бюджет під диктовку Міжнародного валютного фонду та інших фінансових донорів.

     Ми за прийняття  такого  Державного  бюджету,  який  став  би економічним  важелем  для радикальних змін у соціальноекономічному становищі держави,  основним фінансовим документом,  планом,  а не кошторисом  по  обслуговуванню  боргів  та  фінансування  виборчої кампанії пропрезидентських фракцій.

     Тому ми наполягали і наполягаємо  на  спрямуванні  бюджетного процесу  в  русло,  визначене Конституцією,  Бюджетним кодексом та іншими законами України,  а саме затвердження  звіту  Кабміну  про виконання   Закону   України  про  виконання  Закону  України  про Державний бюджет на 2000 рік і оприлюднення його в пресі, як цього вимагають  положення  статей  95 і 97 Конституції,  статей 38 і 61 Бюджетного  кодексу  України.  Тому  що   саме   в   бюджетній   і грошово-кредитній   сферах,   за   словами   гаранта  Конституції, скоюється найбільше економічних злочинів.

     Фракція наполягає  на   оприлюдненні   проекту   бюджету   на наступний   рік   у  газеті  "Урядовий  кур'єр".  Такою  є  вимога Бюджетного кодексу.  А  наш  народ  повинен  знати  "героїв",  які прийматимуть   цей  бюджет.  До  прийняття  Держбюджету  необхідно розглянути основні засади грошово-кредитної політики і  кошторису, доходів і видатків Національного банку України.  Якщо Національний банк є справді національним,  а не оазисом у фінансовій пустелі чи філією  МВФ,  то  він  повинен  вносити  до  державного бюджету не перевищення доходів над витратами,  а,  на нашу думку, взагалі має запропонувати  уряду  до  виходу  із  фінансової  кризи  припинити обслуговування державних облігацій, що є у його власності.

     Як і  раніше,  фракція  наполягає  на  вилученні  із  проекту державного  бюджету  статей  19,  48,  50  як таких,  що порушують дев'ять  статей  Конституції  України  та  багато  положень  інших законів.  А  за листами зі Сніжного та Торезу народ вже назвав цей проект бюджетом смерті.

     Слід також  покласти  край  практиці  фінансування   дефіциту державного бюджету шляхом розпродажу державної власності так звану грошову приватизацію,  а тому пропонуємо статті 45 і 47 із проекту Державного бюджету вилучити.

     Але є ще одна проблема.  Я хотів би звернутися до уряду,  хай дадуть відповідь:  а які наслідки матиме погашення  заборгованості по  податку  на  додану  вартість  5,5  мільярда  гривень,  які не включені до бюджету наступного року для повернення боргів? Що буде з нашим бюджетом?  Знову дірка в 900 мільйонів у зв'язку з тим, що є  пропозиція  продовжити  експеримент   у   гірничо-металургійній галузі,  а це також 900 мільйонів не враховується і зараз їх немає в бюджеті.  Оскільки сьогодні ніхто не дав відповіді щодо курсової різниці долара,  яка була закладена на цей рік, і того, що буде на наступний рік.  Тому що в бюджеті немає 300  мільйонів  гривень  у зв'язку з акцизом на нафту та таке інше.

     Тому фракція комуністів ще раз заявляє: бюджет погіршують  сьогодні  уряд  і  ті  фракції  більшості,  які підтримують  його.  Фракція некомуністів усе робить для того,  щоб поліпшити  сьогодні  бюджет  і   захистити   соціальні   програми, передбачені бюджетом.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для   виступу  від  фракції  Українського народного руху надається народному депутату Полюховичу.  Наступним виступатиме депутат Матвієнков.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Фракція Українського  народного  руху. Пане головуючий!  Шановні народні депутати! Користуючись нагодою і можливістю оголосити заяву від виборців округу 155,  хочу спочатку привернути  вашу увагу до виступу депутата Давидова.  Частково він порушив питання,  про яке я хочу сказати, - щодо опалення житлових будинків і запропонував 30 листопада заслухати інформацію Кабінету Міністрів з приводу підготовки комунальних служб до  зими.  Ми  цю інформацію  слухали,  і  у Верховній Раді щодо цього є два проекти постанови - взяти до відома і визнати роботу уряду  по  підготовці до  осінньо-зимового сезону в державі незадовільною.  Тому я прошу вас,  шановні народні депутати,  висловитися  з  цього  питання  в четвер  під  час  голосування  проекту  постанови  і  особливо при додатковому заслуховуванні інформації,  яку  запропонував  депутат Давидов.

     Тепер щодо  суті  моєї  заяви.  У нас у залі присутній Василь Григорович Кремень міністр освіти і науки. Шановний пане міністре, я  не  маю  точної інформації,  яка склалася з виплатою заробітної плати в бюджетній сфері,  зокрема в освіті,  по всій Україні, але, працюючи  цей  тиждень у своєму окрузі на Рівненщині,  це північні райони    -    Зарічненський,    Дубровицький,    Володимирецький, Рокитнівський  райони,  знаю,  що  масово змушують учителів писати заяви  на  безоплатні,  вимушені  відпустки.  Тобто   повторюється процес, як називав відомий політик, 1999-2000 років.

     Як же  так  склалося,  що  на грудень освітяни залишились без заробітної плати?  Адже з цієї трибуни  міністр  фінансів  Мітюков запевняв  нас,  що  360 мільйонів гривень,  які додатково відшукав уряд,  буде направлено на виплату  заробітної  плати  бюджетникам. Якщо  склалась  така ситуація,  а це ж,  окрім освіти,  ще й сфера охорони  здоров'я,  то  я  маю  великі  сумніви,  що  цих   коштів вистачить.  Йдеться  не  про  15  відсотків,  як  нам  намагаються сказати,  що  були  визначені  до  збільшення   заробітної   плати освітянам, а про те, що взагалі на грудень заробітної плати нема.

     Що стосується  мого округу,  то я з'ясував,  куди поділась ця заробітна  плата.  Сесії  районних  рад   прийняли   рішення   про направлення  бюджетних  коштів на будівництво житла для Острозької академії,  хоча Острозька  академія  фінансується  окремим  рядком Державного бюджету України.  Я вважаю,  що ці кошти були незаконно направлені. Прокурор Володимирецького району оскаржив це рішення.

     Тому я  прошу  вас,  Василю  Григоровичу,  розібратися,  дати доручення  своїм службам з'ясувати питання щодо виплати заробітної плати за грудень освітянам Рівненської області.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу від депутатської фракції Партії  регіонів  "Регіони  України"  надається народному депутату Матвієнкову. Наступний буде виступати депутат Бокий.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Депутатская фракция Партии регионов "Регионы   Украины".   Уважаемый  Виктор  Владимирович!  Уважаемые народные депутаты!  Сегодня экономика нашего государства находится в  крайне  критическом  состоянии.  Это  ощущается и по пополнению бюджета,  и по  реальным  показателям  хозяйственной  деятельности предприятий,  в  особенности  тех  отраслей,  которые обеспечивают формирование доходной части государственного бюджета.

     Много можно говорить о факторах,  повлекших  за  собой  такие последствия,   но   главной  причиной  этого  является  отсутствие нормальной   налоговой   системы.   Уже   несколько   лет    всеми декларируется необходимость принятия нового Налогового кодекса. Но до сих пор все пути принятия его  успехом  не  увенчались.  Работа профильного комитета Верховной Рады над его проектом является пока безрезультатной.  Сегодня  мы  получили  новый  проект  Бюджетного кодекса,  и,  к сожалению,  видим, что все акценты в нем смещены в сторону ревизии существующей системы, что ни к чему не приведет. И мы это прекрасно понимаем,  ибо все беды кроются в самом налоговом механизме.  Сегодня государственный бюджет стоит на трех  китах  - налоге  на  прибыль,  подоходном  налоге  и  налоге на добавленную стоимость.  Говорить о том,  что они  способны  вытащить  на  себе доходную часть бюджета, могут самые ярые оптимисты.

     По налогу  на  прибыль  предприятий  все источники пополнения доходной   части   уже   исчерпаны.    Неблагоприятная    рыночная коньюнктура,   другие  факторы  обусловили  очень  низкий  уровень рентабельности предприятий,  отчисления которых составляют львиную долю общих отчислений по доходу на прибыль по этому налогу.

     Кроме того,  многие  научились  дробить  прибыль,  уходить от уплаты налога,  и для них не имеет значения,  какова эта ставка  - 20, 30 или 50 процентов, ибо они практически этот налог не платят.

     Да и  в  мире  нет  такой  практики,  когда  налог на прибыль формирует бюджет. Прибыль - частное дело предприятий, и основывать на  ней  весь  бюджет  по  меньшей мере нецелесообразно.  Ситуация вокруг подоходного налога - это  давно  замкнутый  круг.  С  одной стороны,  налог  является  источником пополнения местных бюджетов, но,  с другой,  ни один директор  предприятия  либо  хозяин  фирмы сегодня не пойдет на повышение заработной платы,  ибо 40 процентов подоходного налога - загоняют предприятие в  угол  либо  вынуждают увести его в тень.

     Эту проблему  можно  было  бы  решить  еще до принятия нового Налогового кодекса,  и по примеру России  уже  сегодня  частичными методами  снизить  налоговую  ставку,  и  здесь мы бы уже получили эффективный результат.

     Отдельная тема - налог на добавленную  стоимость.  Отсутствие механизмов  администрирования  налогов  привело к ситуации,  когда поступления в бюджет падают с каждым годом,  а сумма к  возмещению возрастает,   как   снежный  ком,  и  уже  в  два  раза  превышает фактические поступления.

     Невозврат налога    на    добавленную    стоимость     достиг катастрофических размеров и сегодня составляет почти 6 миллиардов. Нет механизма возврата этого налога,  как следствие - полулегально экспортерам  лома он возвращается,  а металлургические предприятия остаются  без  оборотных   средств.   Заставить   возвратить   НДС неспособно даже положительное решение судов.  К примеру,  комбинат имени  Ильича  до  сих  пор  не  может  получить   отсужденные   у государства  60  миллионов  гривень.  И не мудрено,  поскольку нет прозрачности системы. Когда этот налог вводился в мире - в 60-70-е годы,  то  рынок  уже  был  наполнен  товарами  и  была обеспечена прозрачная система платежей по всем структурам.

     Поэтому давайте,  отбросив все амбиции, популистские лозунги, шумиху,   реально   посмотрим  на  вещи.  И  если  трезво  оценить сбалансированность    платежей,    динамику    их     поступлений, администрирование  налогов,  то  прийдем  к выводу,  что нам нужен налог,  который бы стимулировал производство, позволил развиваться малому  и среднему бизнесу.  Нам необходим не налог на добавленную стоимость,  а налог с оборота. Это налог, на котором поднялась вся Европа.  И  только  когда  у  нас  будет система сбалансированного рынка, можно было бы перейти к этой системе.

     Чем раньше  мы  поймем,  что  нам  необходимо   реформировать налоговую систему в комплексе,  а не ревизировать уже существующую старую,  тем быстрее мы выйдем из той  экономической  ситуации,  в которой мы сегодня находимся.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Слово    для    виступу   від   фракції Соціалістичної партії України надається народному депутату Бокому. Наступним буде виступати депутат Дашутін.

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Я  замість заяви фракції оголошу лист,  який надійшов на моє ім'я як голови Партії  захисту інтересів селян України до нашої колеги Ващук Катерини Тимофіївни.

     "Добрий день,  пані  Ващук!  Дозвольте мені звернутися до вас ось по якому поводу (я зачитую так,  як написано).  Здається, ви є другою особою в ієрархічній драбині Аграрної партії,  котра займає домінуюче,  панівне становище у нас на Львівщині і є ініціатором і духовним отцем по реформуванню сільськогосподарського виробництва.

     Зараз, коли  ми  рухаємося  на  зближення  із Заходом,  у наш обіход входить багато закордонних слів,  одне з яких  -  "фермер". Можна зустріти трактування цього слова різне: це, коли людина сама або  з  родиною  виконує  основний  обсяг  робіт  при  вирощуванні сільськогосподарської продукції і користується її результатом.

     Що ж  відбулося  в нас?  Спілка була реформована в фермерське господарство "Надія" лише зміною керівника,  в  організації  праці ніяких змін не відбулося, якщо не рахувати, що фермер Мриглод Р.Г. увів в адмінперсонал дружину і дочку,  які до цього в господарстві не працювали.  Найманих робітників у господарстві так і залишилося коло 40 чоловік,  які виконують всі роботи  в  полі  і  на  фермі. Господарство наше невелике,  біля 350 гектарів ріллі. В результаті роботи колективу і мізерної зарплати є прибутки,  але радості  від них нам мало,  вони не йдуть на користь тих,  хто їх створює, а на особисті потреби сімейства фермера. Не буду приводити приклади, їх багато.

     Хочу звернути вашу увагу ось на що,  на примусове спонсорство вашої партії.  Мені як механіку господарства дещо  відомо.  Гроші, зібрані в місцях,  де неможлива строга звітність і облік, - це при збиранні  зерна   зернозбиральними   комбайнами   на   присадибних ділянках.  Люди,  я спостерігав, віддають останні гроші. При здачі металолому,  а також по так  званих  актах  закупівлі  для  нашого невеликого  господарства  - це відчутна сума.  І ці гроші збирають районні  клерки  на  партійні  потреби.  А  тому   вони   всебічно підтримують  діяльність фермера,  а на наші звернення відповідають бюрократичними відписками.

     Зараз, коли наближається  нова  виборча  кампанія,  фінансові потреби  Аграрної  партії  зростуть,  і це все ляже на плечі і так збіднілих селян-батраків.  Ви ж люди небідні,  то ж  організовуйте свої з'їзди і політради за свої гроші. Багато робітників не згодні з таким становищем,  але  залякані  рекетом,  який  находиться  на службі фермерапоміщика.  Поміщик - наше слово рідне,  і воно, мені здається, є більш підходящим для даної ситуації.

     Прошу вас,  пані Ващук,  як жінку,  як депутата,  підняти  це питання перед керівним складом Аграрної партії. Ви, напевно, добре обізнані,  як обездолені,  незахищені наші українці за кордоном на заробітках,  але  ж  і  тут  в  Україні  прості  люди  такі ж самі незахищені.  Так чому ж для простої людини ця Україна  як  мачуха? Для  кого  ви  її будуєте і якою бачите не зрозуміло?  Наше завтра складається з того, що ми робимо сьогодні. А робимо ми ой-ой.

     З повагою Головач Петро Петрович.  Адреса: Львівська область, Самбірський район, село Колбаєвічі".

     І останнє.    Вікторе   Володимировичу,   сьогодні   не   був проголосований запит Валентини Петрівни Семенюк,  нашої колеги, до Державної  податкової  адміністрації  України.  Я  вважаю,  що  це неподобство, коли депутат не підтримує запит депутата. Хто ми тоді після  цього такі?  Прошу від імені фракції надати слово Валентині Петрівні для обгрунтування свого запиту.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  колего  Бокий,  я  завтра  надам   одну хвилину  перед  голосуванням  народному  депутату  Семенюк,  і  ми проголосуємо.

     Слово для виступу від депутатської  групи  "Трудова  Україна" надається  народному  депутату Дашутіну.  Наступним буде виступати депутат Марченко Володимир.

     ДАШУТІН Г.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 162,  Сумська область).  Депутатське  об'єднання  "За  єдину Україну"   у   складі   депутатської   групи   "Трудова  Україна", депутатських  фракцій  Партії   регіони   "Регіони   України"   та Народно-демократичної  партії  у  Верховній Раді України висловлює глибоку стурбованість ситуацією,  що склалася  в  Україні  навколо формування  цін  на  хлібобулочні  вироби.  Як відомо,  цьогорічні зусилля українських селян увінчалися рекордним урожаєм зернових  - зібрано   42   мільйони   тонн   високоякісного  збіжжя.  Здобутки трудівників села дали підстави сподіватися на позитивні зрушення і в  інших галузях економіки,  зокрема в харчовій промисловості,  де продовольче зерно є головним виробничим  чинником.  До  того  ж  у засобах масової інформації не раз декларувалося, що великий урожай неодмінно призведе до падіння  цін  на  хлібобулочні  вироби.  Але цього, на жаль, не відбулося.

     Реальна ситуація   складається   так,   що  ринкова  ціна  на продовольче зерно порівняно з минулорічною зменшилася в середньому на   35-40   відсотків,   а   ціна   борошна,   яка  закуповується хлібопекарськими  підприємствами,   зменшилася   лише   на   13-15 відсотків.

     На Донеччині  і  Черкащині  здешевлення  борошна  взагалі  не відбулося.  А в Запорізькій,  Івано-Франківській та Тернопільській областях ціни на борошно з нового урожаю навіть виросли на 3, 7, 8 відсотків відповідно.

     Остаточним результатом  такої   незрозумілої   для   простого громадянина  економічної стратегії є зниження ціни на хлібобулочні вироби лише на 7-8 відсотків.  У деяких областях ціни на хліб  або не  знизились,  або  навіть  виросли.  І  це в умовах,  коли решта чинників ціноутворення практично не змінилися.

     На тверде переконання  членів  депутатського  об'єднання  "За єдину  Україну"  у Верховній Раді України,  така цінова політика в найважливішому секторі харчової промисловості - виробництві  хліба є  грабіжницькою,  не  витримує  ніякої критики і має бути негайно переглянутою.

     За оцінками  фахівців,  головними  причинами,  які  стримують вирішення   цього,   без  перебільшення,  політичного  питання,  є невиправдано  велика  дистанція  від   безпосередньо   виробництва борошна до хлібопекарських підприємств, існування на ній численних здирницьких   посередників,   а   також   відсутність   ефективних економічних важелів регулювання цін у цій важливій галузі.

     Депутатське об'єднання   "За   єдину  Україну"  стверджує:  в Україні є необхідні передумови і реальні можливості для  суттєвого зниження цін на хлібобулочні вироби.

     Ми закликаємо  всіх,  хто  наділений  повноваженнями приймати рішення із зазначеного питання,  вжити невідкладних  заходів  щодо усунення   існуючих   перешкод,   які  стримують  цивілізований  і економічно   виважений   розвиток   аграрного   ринку.    Зниження оптово-роздрібних   цін   на  хлібобулочні  вироби  стане  проявом реальної турботи про трудолюбивий український народ.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Володимиру Марченку від ПСПУ.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Уважаемые  депутаты!  Депутаты  от Прогрессивной социалистической партии Украины провели встречи с избирателями  на Сумщине, в Запорожье, на Одещине, в Автономной Республике Крым, на Харьковщине,  Кировоградщине  и  обращаются   к   Премьер-министру Анатолию  Кинаху  с  требованием,  чтобы Кабинет Министров под его руководством и  соответствующие  органы  разобрались  с  тем,  что происходит с населением,  а точнее,  с незаконным лишением граждан Украины права на жизнь, гарантированного Конституцией.

     Идет отключение газа, тепла, света. Это все прикрывается либо решениями  местных  органов,  либо  незаконными,  на  мой  взгляд, решениями судов.

     В чем  проблема?  В  частности,  в  Роменском  районе  пришла женщина - мать шестерых детей и сказала, что больше года у нее уже нет  света.  Анатолию  Кинаху  мы  готовы  дать   эти   материалы. Существует   масса  других  примеров,  когда  простонапросто  идет отключение.

     По Сумщине.  Виктор Владимирович! Хочу обратить ваше внимание на  ситуацию,  которая  там  сложилась,  и  прошу вашей поддержки, потому что все  ваши  мысли  сегодня  "оприлюднюють  через  засоби масової інформації". Пусть и эта мысль, высказанная прогрессивными социалистами,   будет   сформулирована   таким   образом,    чтобы общественность  узнала,  что  происходит  на  Сумщине.  На Сумщине используются  счетчики  горячей  воды.  Завод  выпускает  счетчик, который  начинает  срабатывать,  если  вода  нагревается  выше  50 градусов.  Лишь тогда счетчик срабатыват и показывает, что горячая вода  поступает  в квартиру.  И идет соответствующая оплата.  А на Сумщине эти счетчики переделывают,  и  они  работают  от  холодной воды.  Мы и избиратели провели такое расследование, в частности по городу  Шостка.  Мы  обратились  в  Госкомитет  стандартизации   и требуем,  чтобы  по  Сумщине  этот  комитет провел расследование и выявил эту преступную деятельность, которая проводится на Сумщине, по выбиванию денег у населения.

     Следующая проблема.   Мы  приехали  сегодня  из  Львова.  Вот достаточно авторитетная газета "Высокий замок". В ней опубликована статья  "Списані  борги  тільки  на  папері".  А далее:  "Згідно з рішенням  місцевої  влади  по   квартирах   боржників   ходитимуть спеціальні бригади і через суд відбиратимуть частину квартир аж до повного виселення з неї".

     Виктор Владимирович,  вот   эту   часть   я   прошу   считать депутатским  запросом  к  Председателю  Верховного  Суда Бойко и к Премьер-министру,  потому что статьи 46,  47,  48  Конституции,  а также   нормы   действующего   Жилищного   кодекса  не  позволяют, во-первых,  вмешиваться  в  частную   собственность   граждан,   а во-вторых,  выселять  без предоставления другого жилого помещения. Поскольку страдают от таких вот решений  местных  органов  власти, незаконных  решений  судов  самые  незащищенные  граждане Украины, самые   необеспеченные,   я   в   этой   связи   обращаюсь   и   к Премьер-министру,  и к вам,  Виктор Владимирович, и к Председателю Верховного Суда с тем, чтобы прекратили нарушение конституционного права граждан,  которое закреплено в статье 3 Конституции, - права на жизнь.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги!  Представники  депутатських  груп  і  фракцій висловилися.  Усі  заяви  і звернення будуть направлені за адресою тим,  до  кого  народні  депутати   -   представники   фракцій   - звертаються.  Це  стосується і Президента України (щодо підписання закону про рекламу),  і звернень представників депутатських груп і фракцій   на  ім'я  Кабінету  Міністрів,  а  також  правоохоронних органів.

     Шановні колеги!  До  мене,  як  до   головуючого,   звернувся народний  депутат Коломойцев із заявою щодо того,  що 14 листопада при виконанні ним службових повноважень народного депутата України стосовно  нього були застосовані неправомірні дії.  За цим фактом, як зазначено в заяві,  порушена кримінальна  справа  в  Луганській області.   Народний  депутат  Коломойцев,  незважаючи  на  те,  що сьогодні згідно з Регламентом у нас виступи від депутатських  груп і  фракцій,  просить  надати йому три хвилини для заяви.  Я думаю, шановні колеги,  не буде заперечень у зв'язку з цим.  Будь  ласка, народний депутате Коломойцев.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ  106,  Луганська  область).  Дякую, дорогі колеги.

     Заява з приводу подій у Луганську,  де відбуваються порушення конституційних прав та свобод громадян України.

     "14 листопада  до  мене  звернулись  журналісти  телекомпанії "Ефір-1",  розташованої  в  моєму  виборчому  окрузі,  з проханням допомогти у відстоюванні їхніх конституційних прав  та  свобод.  З метою   розправи   з   непокірними  журналістами,  які  наважились відстоювати конституційні права громадян  Луганщини  на  отримання об'єктивної інформації, частина депутатів Луганської міськради під вигаданим приводом виносить рішення  про  ліквідацію  телекомпанії "Ефір-1".

     Це рішення  було  оскаржено  до  суду.  Суд прийняв скаргу до розгляду,  але рішення ще не  виніс.  Згідно  із  частиною  другою статті  144  Конституції  та  частиною  третьою  статті  248-4 ЦПК України подання скарги зупиняє виконання оскарженого акта.

     Але, незважаючи  на  це,   міськрада   створює   ліквідаційну комісію,  яка  вилучає  печатку підприємства,  створює перешкоду в діяльності  журналістів.  Було  захоплено  навіть  канал  мовлення телекомпанії   "Ефір-1",   на   що   відповідно  до  законодавства відреагувала прокуратура.  А  журналісти  з  квітня  не  отримують заробітної платні.

     Звернення журналістів  про  захист їхніх конституційних прав, направлені до луганських керівників Єфремова,  Тихонова, Простюка, залишились   без   реагування.   Тому   журналістський   колектив, переслідуваний за політичними  мотивами,  вичерпавши  всі  законні засоби відстоювання своїх прав, вдався до надзвичайних заходів: 13 журналістів з 14 листопада цього року голодують.

     Це зобов'язало мене,  як депутата та громадянина,  згідно  із Законом   про   статус  народного  депутата  України  приїхати  до журналістів на їх запрошення.

     14 листопада 2001  року  під  час  відвідування  телекомпанії "Ефір-1",   незважаючи   на   пред'явлення  посвідчення  народного депутата України  та  мою  вимогу  пропустити  мене  в  приміщення телекомпанії, приватні особи навмисно перешкоджали мені виконувати свої обов'язки. Коли я зробив спробу пройти, по відношенню до мене були застосовані насильницькі дії: мені було завдано кілька ударів та поштовхів, зокрема у живіт, який 15 серпня цього року мені було прооперовано. Внаслідок отримання ударів я був доставлений каретою "швидкої допомоги" в лікарню.

     Я дуже вдячний лікарям "швидкої допомоги" за їх професійність та майстерність під час надання мені допомоги.  Але місцева влада, з вини якої трапився інцидент, налякана розвитком подій, уже після мого  поступлення  до лікарні в ургентному порядку та надання мені необхідної допомоги,  тобто через  п'ять  годин  після  інциденту, змусила   медичного  чиновника,  начальника  обласного  управління охорони  здоров'я  Хунова,  і  ще  кількох  лікарів  провести  моє обстеження.

     Через п'ять годин після інциденту, коли я знаходився під дією обезболюючих ліків,  було  винесено  рішення,  що  в  мене  тільки нервовий стрес.  Я вважаю це знущанням.  16 листопада прокуратурою порушено кримінальну справу".

     Шановні колеги! По-перше, я вдячний вам усім, і Медведчуку, і Кармазіну,  і Бандурці,  за те, що підтримали мій проект постанови стосовно збільшення фінансування освіти,  медицини,  Збройних Сил, міліції.

     По-друге, у  Хемінгуея  є  такі  слова:  "Не  питай,  по кому подзвін, цей подзвін по тобі". Якщо сьогодні не вжити заходів щодо захисту журналістів та депутатів, то що буде через чотири місяці?

     По-третє, я  звертаюся  з  цієї високої трибуни до Президента України,  до  Прем'єрміністра  України,   Генерального   прокурора України,  Голови Верховного Суду України з депутатським зверненням відповідно  до   законодавства   з   проханням   захистити   права журналістів.

     І останнє.   Сьогодні  дії  проти  журналістів  вчиняються  в Україні за законами психологічної війни.  У США розсилають  бацили "сибірки" для журналістів і створюють атмосферу терору,  а тут,  в Україні,  журналістів  знищують  для  того,  щоб  створити   імідж недемократичної  держави  і  щоб  відвернути  інвесторів,  скупити підприємства  України  за  безцінь.  Це   проводиться   впливовими бізнесовими  колами  за  участю  організованої злочинності.  Тому, Вікторе Володимировичу, прошу вас дати доручення Комітету з питань свободи   слова,   Комітету  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і  корупцією  допомогти  журналістам  Луганщини.  Вони сьогодні голодують.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  колего Коломойцев.  Відповідні доручення, які прозвучали у зверненні,  будуть  дані.  Я  хочу  поінформувати колег,  що  стосовно  подій  14  листопада  є відповідне звернення керівництва Верховної  Ради  України,  яке  я  підписав,  на  ім'я Генерального прокурора,  міністра внутрішніх справ і голови Служби безпеки України.  Відповіді поки що не надійшло.  Як  тільки  вона надійде, я поінформую вас, шановні колеги.

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

     --------------

     Слухається проект    Закону    про    державне    регулювання виробництва,  експорту,  імпорту  дисків   для   лазерних   систем зчитування.  Доповідає  міністр  освіти  і науки Василь Григорович Кремень. Будь ласка, Василю Григоровичу...

     Почекайте, Василю  Григоровичу.  Будь  ласка,   увімкніть   з процедури мікрофон депутата Чекаліна.

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемый  Виктор  Владимирович! Почему  мы сегодня рассматриваем этот вопрос?  Он идет в нарушение Регламента.  Мы не  приняли  законопроект  во  втором  чтении.  По Регламенту  он должен рассматриваться на следующей сессии в первом чтении в комитете.

     Сейчас перед нами новый законопроект,  под новым номером.  Он должен  быть сейчас внесен в повестку дня.  Нужно проголосовать за него. А мы сейчас уже рассматриваем этот проект закона.

     Второй вопрос.  Он  не  рассматривался  в  нашем   профильном комитете, в котором рассматривался предыдущий.

     Я понимаю,  вы  не  уважаете  сегодня  наш комитет.  Но дайте возможность сегодня нам вопрос рассмотреть.

     Поэтому я  прошу  снять  его  сегодня  с   повестки   дня   и проголосовать о включении в повестку дня.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги!  Опустіть руки,  я поясню процедурні питання, які були порушені нашим колегою.

     Законопроект 8278  -  це  новий  законопроект,  який  поданий Кабінетом  Міністрів.  Той законопроект,  про який ви ведете мову, був поставлений на голосування в четвер у  другому  читанні  і  не набрав  необхідної  кількості  голосів,  тому згідно з Регламентом Верховної Ради України вважається відхиленим.

     Законопроект 8278 надійшов, якщо я не помиляюсь, 16 листопада від  Кабінету Міністрів України.  У понеділок було направлено лист Президента  України   щодо   визнання   цього   законопроекту   як невідкладного для розгляду в першочерговому порядку.

     У Постанові  Верховної  Ради України від 13 вересня 2001 року про порядок денний восьмої сесії Верховної Ради  України  третього скликання  зазначається:  "Відповідно до Регламенту Верховної Ради України до порядку денного вважаються включеними закони, повернуті для повторного розгляду з пропозиціями Президента,  законопроекти, визначені  Президентом  України  для  позачергового  розгляду   як невідкладні".

     Тому голосувати   про  включення  до  порядку  денного  цього законопроекту немає потреби,  він вважається автоматично включеним згідно   з   Регламентом   Верховної  Ради  і  згідно  з  рішенням Конституційного Суду.

     Шановні колеги!  Комітет розглянув, і перший заступник голови комітету Черняк готовий доповідати.

     Шановні колеги!  Опустіть  руки,  процедура  витримана (Шум у залі).

     Запишіться. П'ять хвилин для виступів з процедури.

     Висвітіть. Народний депутат  Дроботов.  Наступний  -  депутат Попов.

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Матвієнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область). Дякую. Українська народна партія "Собор", група   "Соборність".   У   мене   є  запитання  до  вас,  Вікторе Володимировичу.

     Перше. Ми  вас  просили,  і  ви  дали  згоду   на   те,   щоб поінформувати  Верховну  Раду:  хто  розповсюдив  сфальсифікований документ при попередньому розгляді цього питання у Верховній  Раді і  яке  відношення  має  Василь  Григорович до того,  оскільки він просив Верховну Раду прийняти саме такий документ?

     І друге. Чи вважаєте ви, Вікторе Володимировичу, і ви, Василю Григоровичу,  що  ми можемо розглядати це питання змістовно,  якщо тільки сьогодні депутати отримали даний документ?  Куди ми в такий спосіб поспішаємо?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Попов.  Наступний  -  депутат Мазур. А потім я відповім.

     ПОПОВ Г.Д.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передати слово Миколі Васильовичу Кравченку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ   57,   Донецька   область).   Фракция  коммунистов.  Виктор Владимирович!  Я  понимаю  желание  "прогнуться"   перед   Западом сегодня, в частности перед Америкой. Тем более что Чукмасов только что вернулся  и  доложил  Кременю  о  том,  что  сделано.  Понимаю Черняка,   который  сегодня  тоже  "прогнуться"  может.  Но  зачем Верховную Раду  на  глазах  мировой  общественности  превращать  в балаган? Зачем нужно это делать?

     Я понимаю таким образом. Если Президент обратился к Верховной Раде,  чтобы   в   нарушение   всего   "пропихнуть"   этот   самый законопроект,  то,  по  видимому,  Президент готовится как политик возглавить какое-то объединение  на  выборах  в  Верховный  Совет. Почему?  Раз  он  подписывает  такие документы,  которые позволяют превратить Верховную Раду перед Западом в конный двор,  значит, он готовится  возглавлять  какое-то объединение.  Уже все объединения заняты его окружением. Осталось только Президенту возглавить чтото и руки помыть.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Мазур.  Наступний  -  депутат Олексій Марченко.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).   Спасибо.   Уважаемые докладчик  и  президиум!  В  1996  году  была  принята Конституция Украины, которая является Основным Законом Украины. В соответствии с   Конституцией   Верховный   Совет   Украины   является   высшим законодательным органом,  а не  вот  эта  "Українсько-Американська спільна програма дій боротьби з піратством і так далі".

     То есть  вы  в  данном случае нарушаете Конституцию Украины и отдаете приоритет каким-то  непонятным  американским  фирмам  типа "Рога  и  копыта" в Украине.  В соответствии с Конституцией высший законодательный орган -  Верховный  Совет  -  имеет  Регламент.  В соответствии  с  Регламентом  этот  законопроект  должен  был быть неоднократно снят с повестки дня этой сессии.  Поэтому давайте  не будем нарушать Конституцию Украины и Регламент Верховного Совета.

     Кроме того, хочу дать информацию, которую нам предоставила та же самая  ассоциация.  На  душу  населения  в  Соединенных  Штатах выпускается 25 лазерных дисков,  на душу населения в Украине - 0,1 лазерного диска.

     Поэтому, уважаемый Виктор Медведчук, не надо иронизировать по этому  поводу.  Я вас уважаю за то,  что вы такой волевой и умеете лоббировать интересы зарубежных держав, но в данном случае давайте и наши интересы полоббируем,  поскольку мы были первыми. Обращаюсь и к  уважаемому  господину  министру.  Вы  прекрасно  знаете,  что Украина  является  родоначальником лазерных дисков,  так давайте в данном случае встречно лоббировать  наши  интересы.  Надо  забрать патент,  лицензию  на право выпуска лазерных дисков у той же фирмы "Philips", у тех же Соединенных Штатов, отстаивать наши интересы и запретить им выпускать лазерные диски.  Здесь нарушены наши права. Давайте лоббировать свои интересы на территории Соединенных Штатов Америки.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олексій Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська область).  Дякую. "Демсоюз". Шановні колеги! Наша фракція виходить з того, що будь-яке питання має вирішуватися не  шляхом балагану,  на який часто-густо перетворює Верховна Рада розгляд питань, що назріли, а регламентним шляхом.

     Є законопроет,  і кожен з  нас  має  визначитися  щодо  нього шляхом голосування.  Тому треба дати можливість Василю Григоровичу доповісти законопроект, задати запитання, виступити в обговоренні, а не перетворювати саму процедуру на балаган,  треба підготуватися до наступного голосування і саме шляхом голосування визначити волю парламенту щодо цього законопроекту.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Щодо  виступу народного депутата Матвієнка.  Хочу сказати,  що  доручення  про  проведення службового розслідування дано. Коли від апарату надійде інформація щодо службового розслідування,  ми розповсюдимо цю інформацію. Цим займаються  сьогодні.  Опитуються секретаріати депутатських груп і фракцій,  які отримали ті екземпляри,  про які говорив наш  колега Бродський  з  цієї трибуни.  Я ще раз нагадую,  що сьогодні подано новий законопроект.

     Щодо виступу народних депутатів Кравченка і Мазур. Сьогодні в розпорядженні  Кабінету Міністрів України є така інформація.  Якщо питання,  яке є предметом розгляду в  поданому  законопроекті,  не буде  врегульовано  на  законодавчому рівні,  12 грудня цього року може розпочатися процедура  застосування  економічних  санкцій  по відношенню  до України.  Тому я відповідаю колезі Мазур:  я лобіюю інтереси України,  вітчизняні інтереси,  бо  застосування  санкцій може  потягнути  за  собою втрату робочих місць для десятків тисяч робітників.  Шановні колеги,  є Конституція, є право Президента, є рішення   Конституційного   Суду.  Якщо  законопроект  Президентом України  визначено  як  невідкладний,  то  згідно  з  Конституцією (стаття  93)  інші законопроекти розглядатися не можуть.  Згідно з нашою постановою такі  законопроекти  не  включаються  до  порядку денного, вони вважаються автоматично включеними до порядку денного сесії.  І правильно було сказано  колегами,  що  все  визначається голосуванням. Тому, Василю Григоровичу, будь ласка, доповідайте.

     Дякую, шановні колеги.

     КРЕМЕНЬ В.Г.,   міністр  освіти  і  науки  України.  Спасибі. Шановний  Вікторе  Володимировичу!   Шановні   народні   депутати! Питання,  яке  ставиться  у  внесеному  законопроекті про державне регулювання виробництва,  експорту,  імпорту дисків  для  лазерних систем зчитування, вже добре відоме в цій аудиторії і певною мірою і в країні.  Але глибокого усвідомлення всіх реперних позицій цієї проблеми  не відчувається і навіть серед частини депутатів у цьому залі.  Або   мають   місце   нещирість   поведінки   і   нещирість висловлювань, бо я глибоко переконаний, що прийняття цього проекту закону,  як і в цілому правове регулювання проблем інтелектуальної власності,  відповідає перш за все інтересам нашої держави.  Чому? Та тому,  що перехід до  інформаційних  технологій  перетворює  на основну власність вже не матеріальну,  а інтелектуальну власність. І та держава,  яка не  врегулює  у  відповідності  з  міжнародними правовими  нормами,  з нормами,  які утвердилися в інших державах, ринок інтелектуальної власності  у  своїй  державі,  не  зможе  як забезпечити  свій власний розвиток для переходу від індустріальної епохи  до  інформаційного  виробництва,  так  і  інтегруватися   в загальносвітове виробництво продуктів інтелектуальної власності.

     Я хочу  вам  сказати більше.  Доти,  поки ми не врегулюємо це питання,  ми не зможено  ні  отримувати  кращі  зразки  авторської продукції   для   виробництва  на  лазерних  дисках  в  Україні  і відповідно розповсюджувати їх на нашому ринку, ні результати нашої інтелектуальної діяльності - кращі пісні наших композиторів,  інші види інтелектуальної власності розповсюджувати за межами України.

     Тому я   абсолютно   погоджуюся    зі    сказаним    Віктором Володимировичем  щодо  загрози  для металургії,  хімічної і легкої промисловостей.  Але тут,  шановні друзі,  є  загроза  втрати  450 мільйонів  доларів  і  більш  як  40 тисяч робочих місць.  Це може статися буквально днями.

     Крім цього,  хотів  сказати,  що  прийняття  даного   проекту закону,  як  і  ряду інших законопроектів,  що повинні врегулювати спосіб функціонування інтелектуальної власності в  нашій  державі, відповідає  перш за все національним інтересам України,  інтересам українського   виробника,   Української   держави.    Я    глибоко переконаний,  що  ті,  хто  через  певний  час прочитає стенограми сьогоднішнього засідання,  попередніх засідань, будуть дивуватися, наскільки  нееквівалентно  дехто  з  депутатів  ставиться  до цієї проблеми.

     Тому я хотів би,  відповідаючи на запитання,  підкреслити:  я глибоко  переконаний у тому,  що цей законопроект лежить у площині національних інтересів України.  А по суті я хочу сказати,  що цей законопроект спрямований на створення такого правового режиму,  за якого злочинною дією має вважатися будь-яке незаконне  відтворення або  використання  об'єкта  авторського  права  і  суміжних  прав. Запропонований урядом законопроект цим вимогам задовольняє.

     Я назву  декілька  відмінних  рис   цього   законопроекту   в порівнянні з іншими законопроектами.

     Перш за  все  у законопроекті запропоновано вирішення питань, які були проблематичними у попередніх законопроектах. Більш чітким та   конкретним   є   визначення   термінів,   зокрема  таких,  як "виробництво дисків",  "ліцензія",  "спеціальний  ідентифікаційний код" тощо.

     Далі. У  проекті  не  дублюються положення Закону України про ліцензування  певних  видів  господарської  діяльності,   що   дає можливість  відійти  від  ліберальної системи ліцензування дисків. Пропонується, щоб ліцензування експорту-імпорту дисків, обладнання для  їх  виробництва  здійснювалося як для виду діяльності.  Тобто ліцензія має видаватися терміном на один рік,  а не  бути  разовою ліцензією.

     Наступне. Запропоновано   порядок   застосування  санкцій  за порушення вимог закону.  Санкції  мають  застосовуватися  органами ліцензування   та   іншими   контролюючими   органами  в  порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів  України.  Запропоновано  більш дієвий  контроль  за  використанням  виробниками  дисків  об'єктів авторського права і суміжних прав.  Тобто виробник  повинен  вести детальний облік виробництва дисків,  сировини для їх виготовлення. Крім того,  пропонується збільшити термін  зберігання  примірників дисків,   облікових   документів,   у   тому  числі  договорів  на використання об'єктів  авторського  права  і  суміжних  прав,  що, зрозуміло, для чесного виробника не є перешкодою для виробництва.

     Ретельно доопрацьовані  норми  про відповідальність виробника за  порушення  вимог  закону.  Передбачається  адміністративна  та кримінальна  відповідальність  відповідно до чинного законодавства України.  З метою створення механізму застосування  правових  норм закону  передбачено  внесення  змін  до чинних нормативно-правових актів,   зокрема    до    законів    про    підприємництво,    про зовнішньоекономічну  діяльність,  про  ліцензування  певних  видів господарської діяльності,  до Кодексу України про  адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України тощо.

     Шановні народні  депутати!  Прийняття вказаного законопроекту дозволить передусім уникнути безпідставних звинувачень вітчизняних виробників  компактдисків  у випуску піратської продукції.  А такі звинувачення є,  і ми не завжди можемо довести, що це не результат діяльності   нашого   виробника.   Застосування   СІД-кодів  дасть можливість ідентифікувати зразу ж виробника дисків і визначити, чи це наша, чи не наша продукція.

     Прийняття закону   дозволить  встановити  стосунки  довіри  з міжнародною музичною  індустрією,  в  результаті  чого  вітчизняні виробники  компакт-дисків отримають можливість укладати ліцензійні договори з  іноземними  правовласниками  об'єктів  інтелектуальної власності  і легально випускати диски.  Я хотів би сказати,  що ми вже маємо позитивний  приклад  (це  відповідь  на  запитання,  яке значення  для  вітчизняного  виробника  буде  мати прийняття цього закону). Є львівська фірма "Ной і Прокс", яка добровільно взяла на себе  зобов'язання,  передбачені цим проектом закону.  І ця фірма, шановні друзі, сьогодні вже має замовлення, ліцензоване замовлення на  випуск  продукції  із записами зарубіжних авторів на території України з метою і тут  залишати  продукцію,  і  відпускати  її  на експорт.  Тому  відповідь  на  питання,  що  означатиме для нашого виробника прийняття цього проекту закону,  може  бути  такою:  для непіратського виробника,  для виробника, який готовий працювати за правилами, - це додаткові можливості не лише виходу на внутрішній, вітчизняний ринок, а й на світовий ринок.

     Прийняття цього законопроекту дозволить збільшити надходження до державного бюджету України завдяки прозорій  схемі  виробництва компакт-дисків.   Адже,   шановні   друзі  -  поборники  підтримки соціальної сфери і взагалі збільшення надходжень до бюджету,  - не прийнявши  закон,  ви  дасте  можливість сховати в тінь доходи,  і бюджет не матиме прибутку  від  випуску  піратської  продукції.  І навпаки:  прийняття  закону,  легалізація  цього бізнесу дозволить наповнити державний бюджет додатковими коштами.

     Прийняття законопроекту  дозволить   запобігти   застосуванню санкцій   з  боку  інших  країн,  а  це  збереже  для  вітчизняних товаровиробників   металургійної    галузі,    легкої,    хімічної промисловості існуючі ринки в інших країнах.

     Я хотів би сказати,  шановні друзі,  якщо б навіть уявити, що нам вдалося уникнути загрози застосування санкцій по відношенню до нас, то повірте, що через певний час ми будемо мати таку ж загрозу з боку інших держав,  бо ми діємо не за правилами, встановленими у світі.  Ми  діємо  (я  маю  на  увазі  діяльність підприємств,  що випускають диски),  дійсно,  по-піратськи,  і  це  рано  чи  пізно закінчиться.  Якщо  ми  цього  не  спроможемося усвідомити,  то це закінчиться під тиском якщо не інших держав,  окремих  держав,  то під  тиском світової спільноти.  І це буде ще додатковим чинником, що негативно вплине на наш авторитет. І тоді народ усвідомить, хто ж  дійсно захищає національні інтереси України,  а хто лобіює інші інтереси, і чому він це робить.

     Тому, шановні друзі,  шановні народні депутати,  я хотів  би, зевершуючи свій виступ, ще раз сказати, що прийняття законопроекту про  регулювання  виробництва,  експорту  та  імпорту  дисків  для лазерних  систем  зчитування  є  єдиним  шляхом  у  стислі  строки забезпечити захист інтелектуальної власності на  рівні  розвинутих країн, остаточно сформувати в Україні державну систему регулювання виробництва  експорту  та  імпорту  дисків  для  лазерних   систем зчитування   і,   по   суті,   увійти  в  цивілізований  ринок,  у цивілізовану спільноту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  доповідача?   Будь   ласка, запишіться. Висвітіть список. Народний депутат Черненко, наступний

- депутат Кармазін.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу.  Шановний Василю Григоровичу. У мене два коротеньких запитання.

     Перше. Що  ви  маєте на увазі,  коли кажете про цивілізований ринок? Якщо ви маєте на увазі, що відбувалося з 1995 по 1998 роки, коли "прихватизували" майже всю Україну,  - це одна справа, а якщо ви маєте на увазі стан ринку, що сьогодні є в нормальних державах,

- це інша справа.

     І друге  запитання.  Я  бачу,  що  в  цьому  залі вже півроку точаться суперечки  навколо  проекту  закону  про  лазерні  диски. Скажіть,  будь  ласка,  де  ж істина,  яка сьогодні так потрібна і державі,  і Верховній Раді?  Я погоджуюсь з тими  депутатами,  які кажуть, що надто часто ми розглядаємо це питання.

     Дякую вам за відповідь.

     КРЕМЕНЬ В.Г.    Спасибі,    шановний    народний    депутате. Відповідаючи на перше ваше запитання,  я хотів би сказати,  що маю на   увазі  той  ринок,  який  сформований  сьогодні  у  більшості розвинутих країн світу.

     Чому ми так довго розглядаємо цю проблему?  На мій погляд, це зумовлено рядом і об'єктивних,  і суб'єктивних причин.  Об'єктивні причини полягають у тому,  що і суспільство в  цілому,  і  частина народних  депутатів  ще  недостатньо  усвідомили сутність проблеми захисту інтелектуальної власності і необхідність її  врегулювання. А причини суб'єктивні полягають у тому, що переважають суб'єктивні інтереси людей,  які не хочуть, щоб Україна цивілізовано працювала у  сфері  випуску  лазерних  дисків.  Тут спрацьовують суб'єктивні інтереси.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кармазін.  Наступний  -  депутат Червоній.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованої злочинністю і корупцією  (виборчий округ   134,   Одеська   область).   Партія  захисників  Вітчизни. Місто-герой  Одеса.  Прошу  передати  слово   народному   депутату Анатолію Матвієнку.

     МАТВІЄНКО А.С.   Українська  народна  партія  "Собор".  Група "Соборність".  Дякую,  пане Кармазін.  Василю Григоровичу,  дайте, будь ласка, відповідь на два запитання.

     Перше. Чи   знаєте   ви,   хто   причетний  до  фальсифікації результатів попереднього розгляду у Верховній Раді  цього  проекту закону і яке маєте ви до того відношення?

     Друге. Скажіть,   чим   ви  особисто  незадоволені  в  тексті законопроекту,  який був підготовлений до другого читання, в якому були і мої пропозиції? Що вас там не задовольняло?

     І третє.  Якщо  ви такий правдивий,  то скажіть,  будь ласка, чому ви фальсифікуєте назву і зміст проекту закону?  Сьогодні мова йде не про експорт і імпорт дисків, а про ліцензування виробництва і обладнання.  То давайте так і  назвіть  свій  законопроект:  про ліцензування виробництва і обладнання,  що зрештою,  ставить перед собою завдання знищити виробництво.  І  не  розказуйте  нам  якісь казки, які ви сьогодні намагаєтесь нам тут розказати. Вибачте.

     Дякую вам за відповідь.

     КРЕМЕНЬ В.Г.  Анатолію  Сергійовичу!  Мені  незручно за деякі слова,  які ви використали у своїх запитаннях.  Але я вам вибачаю. Тепер   щодо  відповідей  на  запитання.  Перше  запитання.  Я  не причетний,  не давав команди готувати якісь інші матеріали,  окрім тих, які передбачені Регламентом.

     Що стосується  того,  хто  причетний,  не  причетний.  Віктор Володимирович сказав,  я думаю,  що це  вирішать  колеги,  які  за дорученням Верховної Ради розглядають це питання.

     Що мене    не    задовольняло    в    попередньому   варіанті законопроекту,  який розглядався  в  другому  читанні?  Дві  речі, мабуть,  не  задовольняли.  І  не  мене  як особистість,  Анатолію Сергійовичу,  а не задовольняли з точки зору неможливості  в  разі прийняття того законопроекту ефективним чином налагодити цю роботу в державі.

     Перше. Не  задовольняло  те,  що  не  передбачалась  у   тому законопроекті  необхідність збереження прикладів випуску продукції за певний період з метою потім можливої перевірки.

     Друге. Неможливість раптової перевірки  підприємств.  Це  дві речі, які мене не задовольняли стосовно того законопроекту.

     Щодо назви  законопроекту.  Ваша справа під час голосування і обговорення   висловити   пропозиції   про   зміну   назви   цього законопроекту,  якщо ви вважаєте,  що треба вчинити по-іншому.  На думку  розробників,  на  думку  уряду,  в   даному   випадку   цей законопроект названий найбільш точно.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Червоній.  Наступний - депутат Гуцол.

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з організованою злочинністю і корупцією (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Пане міністре! З футболом  усе  зрозуміло.  Ваша  партія  остаточно програла.  А от стосовно питання регулювання виробництва, експорту, імпорту дисків я  хотів  би  передати  слово  голові  всеукраїнського  товариства "Просвіта" пану Павлу Мовчану.

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах  (виборчий округ 152,  Рівненська область).  Дякую, Василю Михайловичу. Шановний Василю Григоровичу! У мене два запитання.

     Перше. Ви сказали,  і це є найважливішим аргументом, що сфера виробництва лазерних дисків буде прозорою.  На одній  із  недавніх доповідей Президент Леонід Данилович Кучма сказав,  що в нас майже 50 відсотків економіки перебуває  в  тіні.  Чому  ми  починаємо  з лазерних дисків,  і чому сьогодні на ринках вони вже удвоє, а то й утроє  піднялися  в  цінах?  Ви  прекрасно  знаєте,  що   сьогодні відбувається  з  українською книгою і як вона буде виглядати в тій сфері, яку ми розглядаємо.

     Друге. Відомо,  що більшість цих товарів буде надходити тепер з  Росії  через  наші прозорі з Росією кордони.  Я хотів би почути вашу думку,  чому таких санкцій не застосовують до Росії? Адже там головна база виробництва, і вона фактично витіснить з нашого ринку нашого товаровиробника.

     Дякую.

     КРЕМЕНЬ В.Г.  Дякую,  шановний Павле Михайловичу. Чому саме з цієї   сфери  почали?  Міністерство  освіти  і  науки  намагається працювати на сучасному рівні.  І в тій сфері,  в якій  передбачено опікування  з  боку міністерства,  ми намагаємося навести порядок. Поки що промислова сфера знаходиться за межами Міністерства освіти і науки. Це перше.

     Друге. Щодо цін.  Павле Михайловичу,  я згоден з вами,  що ми маємо на сьогодні випадки підвищення цін на диски і,  ви знаєте, я вбачаю основну причину в неврегульованості і в колотнечі,  вибачте за  це  слово,  яка  відбувається  останнім  часом,  скажімо,   на законодавчому  рівні,  і  ми  не  можемо прийняти чітко визначених правил  гри.   Звідси   основна   причина   підвищення   цін.   За дослідженнями експертів,  якщо і буде підвищення цін при прийнятті цього законопроекту,  то воно буде абсолютно  несуттєвим,  десь  у межах декількох гривень.

     Що стосується Росії.  Мені важко сказати, чому ми є загрозою, а не інші країни,  у тому числі Росія,  але якщо ви подивитеся  на розвиток подій,  то Болгарія була значно раніше центром піратської продукції, ніж Україна, а потім, мабуть, основний центр піратської продукції,  за  визначенням  інших країн,  перейшов до України.  А перейде до Росії, я думаю, що й Росія отримає те ж саме.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція  "Яблуко".  Екологічна  партія України "Захист".  Шановний пане міністре!  Я чітко знаю, що ви завжди відстоювали національні інтереси нашої країни, і це так має бути, це природно і правильно. Я уважно прослухав вашу змістовну доповідь,  за що моя вам подяка. Звичайно,   якщо  даний  законопроект  потрібен  країні,  потрібен бюджету,  потрібен нашому українському народу,  то  його  потрібно підтримувати.

     У мене   таке   запитання.   Якщо   Сполучені  Штати  Америки застосують економічну  санкцію,  то  які  будуть  нанесені  збитки державному  бюджету,  якщо  вони будуть?  Адже від нашого бюджету, шановні колеги,  залежить соціальний захист нашого населення. Це і пенсіонери,  і  інваліди,  і  малозабезпечені.  Давайте  про це не забувати.  Вибори є  вибори,  а  от  законопроекти,  які  потрібні Українській державі, потрібно підтримувати. Я вас підтримую.

     КРЕМЕНЬ В.Г.   Дякую,  пане  Михайле.  Я  не  хотів  називати конкретних цифр у своїй доповіді,  щоб мене не звинуватили в тому, що  ми  тільки  перед  кимось  вклоняємося,  але  реальні  речі  є реальними. Відповідаючи на ваше запитання, скажу таке. Якщо до нас будуть   застосовані   санкції,   про  які  ви  говорили,  то,  за підрахунками експертів високого рівня,  у результаті ми втратимо в загальному обсязі експорту 475 мільйонів доларів США,  ми втратимо прибуток підприємства  -  670  мільйонів  гривень,  надходжень  до державного  бюджету  України  -  156,18 мільйона гривень,  а також втратимо більш як 40 тисяч робочих місць.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається  першому  заступнику  голови Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  Володимиру   Кириловичу Черняку. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановні колеги!  У стані важких  роздумів  я вийшов на цю трибуну.  Будь-які аргументи в цій залі ні на кого не справляють ніякого  враження.  Тому  я  давно  пропоную  працювати мовчки (Оплески). Але оскільки статус депутата зобов'язує, то мені доводиться виступати.  Я не є  лобістом,  апологетом  і  адвокатом інтересів   іноземних   держав.   Як   представник   комітету,   я зобов'язаний вам повідомити наступне.

     Комітет з питань економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні прийняв рішення  про  доцільність   і   невідкладність   прийняття   цього законопроекту.  За прийняття цього законопроекту в першому читанні проголосували 13 членів комітету,  за прийняття його  одразу  і  в другому читанні проголосували 10 депутатів.

     Основна мета    запропонованого    законопроекту   -   шляхом ліцензування  законодавчо  врегулювати  господарську   діяльність, пов'язану з виробництвом,  експортом, імпортом дисків для лазерних систем  зчитування,  встановлення  як  адміністративної,   так   і кримінальної відповідальності за порушення цієї діяльності.

     У законопроекті   пропонується  достатньо  прозора  процедура ліцензування виробництва дисків для  лазерних  систем  зчитування, які  на  даний час є найбільш розповсюдженими носіями інформації у світі,  їх експорту та імпорту,  чітко визначені ліцензійні  умови здійснення  цих видів діяльності.  У проекті закону встановлюються основні засади державного контролю у сфері ліцензування зазначених видів   господарської  діяльності  та  відповідальність  суб'єктів господарювання за порушення вимог цього закону.

     Переходжу до аргументів,  які нікого  не  цікавлять.  Комітет вважає,  що  законопроект  буде  сприяти:  по-перше,  встановленню бар'єрів на шляху крадіжок авторських  прав;  по-друге,  реальному захисту авторських і суміжних прав;  по-третє,  створенню чітких і прозорих  ліцензійних  умов  виробництва  і   реалізації   дисків; по-четверте,   співпраці   між   нашими   легітимними,  наголошую, легітимними  виробниками   дисків   та   іноземними   утримувачами авторських  і  суміжних прав;  по-п'яте,  уникненню застосування у грудні цього року економічних санкцій до України  з  боку  США  за невиконання  нами міжнародних домовленостей,  а далі - з боку Ради Європи, оскільки Україною підписані відповідні міжнародні договори про охорону авторських прав.

     У чому полягає необхідність та невідкладність прийняття цього законопроекту?

     Перше. Необхідно    законодавчо     врегулювати     відносини інтелектуальної  власності,  зокрема  такий  гострий  і  пікантний аспект її,  як виробництво,  експорт,  імпорт дисків для  лазерних систем  зчитування.  Це  потрібно перш за все нам,  нашим авторам, нашим виробникам. Потрібно вивести із тіні виробництво, експорт та імпорт  дисків для лазерних систем зчитування.  Це потрібно було б робити, якби навіть не було зовнішнього тиску на Україну, все одно це потрібно було б робити.

     Друге. Прийняття  цього  законопроекту сприятиме нормалізації економічних стосунків України і  США  та  іншими  країнами  світу, відверне  введення  вкрай  болісних  для  України санкцій стосовно нашої металургійної,  хімічної та текстильної промисловості.  Якщо зважити на терезах національних інтересів те,  що ми втрачаємо,  і те,  що ми набудемо,  то однозначно можна зробити висновок,  що ми втратимо набагато більше,  ніж здобудемо.  Головне полягає в тому, що  потрібно  вивести  з  тіні  це  виробництво.  Прийняття  цього законопроекту  сприятиме виведенню з тіні виробництва і,  нарешті, сприятиме розвитку цієї сфери діяльності.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи   є   запитання   до   співдоповідача? Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть.  Народний депутат Кравченко. Наступний - депутат Черненко.

     КРАВЧЕНКО М.В.  Вы знаете,  вы так неожиданно дали мне слово, что я не знаю, с чего начать - так много вопросов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. С дисков.

     КРАВЧЕНКО М.В.  Пан Черняк, вы сейчас агитируете и говорите о том,  что только этот  законопроект  может  все  урегулировать:  и вывести экономику из тени, и, будем так говорить, спасти страну от краха - потери 40 тысяч рабочих мест и так далее.  Вы же понимаете как  ученый,  что это несоизмеримо меньше по сравнению с тем,  что произошло с Украиной сейчас.

     У меня такой  вопрос.  Сейчас  роздали  законопроект  8278/1, авторами  которого  являются  депутаты  Павловский и Чекалин.  Они вносят альтернативный проект закона  "Про  особливості  державного регулювання  діяльності  суб'єктів  господарювання,  пов'язаних  з виробництвом,  експортом,  імпортном дисків  для  лазерних  систем зчитування".

     Как вы к нему отнесетесь, будете ли вы его рассматривать? Или вас устроит только этот законопроект? Это первый вопрос.

     Второй вопрос.  Скажите,  пожалуйста,  за какие наши деяния в Украине  мы  будем  в очередной раз сдавать собственную экономику? Сегодня - лазерные  диски  мешают  Америке,  завтра  -  количество выращенного хлеба будет мешать и так далее.  Скажите, это является самостоятельной политикой государства или нет?

     ЧЕРНЯК В.К.  Я не настільки  наївний,  щоб  стверджувати,  що прийняття цього законопроекту вирішить усі проблеми.

     Я не казав,  не кажу і не буду ніколи цього казати.  Я мав на увазі, що є певна сфера діяльності, є певний предмет цього закону, і  цей  закон  врегулює  ці  питання.  Я  не можу сказати,  що цей законопроект є шедевром.  У  мене  також  є  певні  зауваження,  є зауваження,   до   речі,   з  боку  Головного  науково-експертного управління,  яке в нас дуже прискіпливе,  хоч  воно  і  підтримує, загалом  вважає  за  доцільне  прийняття цього законопроекту,  але висловлює свої зауваження.  Цей законопроект можна  ще  поліпшити. Але  є  певний  предмет  цього  законопроекту.  І  тому  я не можу вважати,  що прийняття цього законопроекту  є  панацеєю  від  усіх наших  бід  і  так  далі.  Цей законопроект є кроком у правильному напрямі - він покликаний вивести з тіні певну категорію виробників і перетворити їх на легітимних, легальних виробників. Ось і все.

     Стосовно другого  законопроекту.  Я  так  само,  як і ви,  як патріот України, відчуваю деякий дискомфорт від тиску на нас. Але, поперше,  ми  дали підстави для цього тиску,  давайте це визнаємо. По-друге, ще раз наголошую, якби навіть не було цього тиску, то ми були  б  зобов'язані законодавчо врегулювати права інтелектуальної власності незалежно від цього.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко.  Наступний  -  депутат Матвієнко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Дякую,   Вікторе   Володимировичу.   Шановний Володимире Кириловичу!  Скажіть,  будь ласка,  у чому  справа,  що сьогодні  стільки  вноситься пропозицій до цьому законопроекту?  Я вже так бачу,  що тут якийсь  такий  нездоровий  інтерес  до  цієї справи, що йде відверте лобіювання з декількох сторін.

     Але справа в іншому. Хто сьогодні не дає змоги вивести з тіні вироблення  цих  дисків?  У  нас   що,   немає   сьогодні   іншого законодавства,  яке  б  вплинуло  на цей процес?  Є в нас Державна податкова адміністрація, є в нас МВС, є прокуратура. Якщо виробник незаконно  виробляє і розповсюджує диски,  то що,  він не підлягає відповідальності?

     Я хочу відповісти всім, шановні друзі, стосовно тиску на нас. Коли  в  тринадцятому скликанні приймалося відповідне рішення щодо ратифікації та ліквідації деяких видів зброї,  з цього  і  почався тиск.  Шановний Володимире Кириловичу,  я вас хочу запитати:  а ви читали,  що писав Іван Бунін?  Коли він зустрічав  свого  брата  в Парижі,  він  запитував:  "А  что  там  в  России?"  - "Попрежнему воруют".

     Дякую за відповідь.

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую за запитання.  Цей законопроект є яскравим прикладом  конфлікту інтересів.  Взагалі всі суттєві законопроекти ми  приймаємо  на  перехресті  інтересів.  Усі   законопроекти   є результатом лобіювання.  Парламент - це орган лобіювання, я маю на увазі, цивілізованого, нормального лобіювання, а не тіньового. Але разом з тим інколи прориваються в нас інтереси тіньовиків.  У чому суть проблеми? Відповідаю вам, Віталію Григоровичу.

     Суть проблеми в тому,  що є група тіньовиків,  яка працює  за межами  правового поля.  Це вигідний бізнес,  він дає надприбутки, тому що не потрібно ні за що платити.  Але є інші підприємства,  є інші  галузі,  є  Україна,  є її імідж.  І ми не можемо принести в жертву інтереси України заради невеличкої групки.

     Я вам скажу конкретно,  хто в нас займається випуском дисків. "Болі-диск"  -  підприємство  вже  практично  виїхало  в Росію.  Є "Росток СД" - у нього виникли  проблеми.  Є  "Лазер-інформ".  Є  в Херсоні  одне  підприємство  (це  три київських було),  яке тільки почало працювати.  І є львівське підприємство,  про  яке  сьогодні казав пан міністр,  - "Ноіпрокс",  тобто "скорпіон", якщо читати у зворотному напрямі.

     У мене вселяє надію те,  що цей "Ноіпрокс" виконує вимоги  ще не  прийнятого  нами закону і має позитивні результати.  Цей завод отримав право на ліцензування  виробництва.  Він  отримав  західні замовлення  і  працює.  І  вселяє  надію  те,  що  прийняття цього законопроекту дасть  можливість  працювати  легітимно.  Нам  треба вийти   із   площини   конфронтаційності.   Нам  треба  ввести  це виробництво в правове поле. І це суть цього законопроекту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнко.

     МАТВІЄНКО А.С.  Українська  народна  партія  "Собор",   група "Соборність". Володимире Кириловичу, я знімаю капелюха перед вашим талантом так чудово  говорити  про  те,  що  цей  закон,  який  ви доповідаєте, не регулює.

     Друге. Я хочу вас запитати,  як ви поясните той парадокс,  що пан Кремень, міністр освіти і науки, доповідає цей законопроект, а співдоповідає не голова Комітету з питань науки і освіти, а перший заступник голови Комітету з питань економічної політики?  Що це за розбіжність? Чи вона закономірна?

     І третє.  Пам'ятаєте,  Володимире  Кириловичу,  тремтячі руки Янаєва,  коли  було  ГКЧП  і  один  журналіст   запитав   у   пана Стародубцева:  "Пане Стародубцев, а як ви попали в ту компанію?" Я хочу вас запитати: "Як ви попали в ту компанію?"

     Дякую.

     ЧЕРНЯК В.К.  Усякі аналогії порочні.  До  речі,  я  тоді  був народним депутатом СРСР і бачив тремтячі руки Янаєва,  але це тема іншої розмови.

     Як я попав?  Як я вляпався?  Відповім. Я є першим заступником голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством,  власності та інвестицій.  Цей комітет є профільним щодо  цього  закону.  Відповідав  у  нас  за  цей  закон Чукмасов. Чукмасов зараз знаходиться  в  США,  він  там  рятує  Україну  від санкцій,  а  ми  тут  також рятуємо її від санкцій,  приймаючи цей закон. І оскільки немає Чукмасова, то за профілем своєї діяльності найбільш  близький  до цих проблем я,  і тому комітет доручив мені оголосити свій  вердикт,  що  я  і  виконую  як  свій  професійний обов'язок.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу. Сідайте.

     ЧЕРНЯК В.К. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо  до  обговорення.  Слово  для  виступу надається народному депутату  Глухівському.  Наступний  -  депутат Стрижко.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Шановний пане головуючий!  Шановні колеги  народні  депутати!  З  приводу  цього законопроекту, який викликав у залі такі бурхливі дискусії. Ми вже розглянули кілька варіантів проекту,  один з них завалили успішно, не  проголосувавши  у  другому  читанні.  Тому я хотів би почати з такого.

     Я хочу нагадати вам,  шановні колеги,  що Україна є учасником п'яти міжнародних угод з авторського права:  Бернської, Женевської і  Римської  конвенцій  щодо  фонограм  і  двох  договорів  -  про приєднання    України    до   Договору   Всесвітньої   організації інтелектуальної власності про авторське право і щодо  виконання  і фонограм.

     Я хочу нагадати вам, що чотири останні рішення про приєднання до конвенцій голосувалися в цьому  залі  вже  в  цьому  скликанні, отже,  ви  голосували  за  ратифікацію тих угод.  Ми взяли на себе зобов'язання  охороняти  інтелектуальну  власність  і  не   тільки громадян  України,  які мають право на ту власність,  а й громадян інших держав.  Також я хочу вам нагадати,  що ми недавно  прийняли нову  редакцію  Закону про авторське право і суміжні права,  і цей закон набрав чинності у вересні цього року. Там теж ми запровадили багато норм, які вдосконалюють захист інтелектуальної власності, а саме авторського права.  Тобто можна було б  вважати,  що  ми  вже розробили сучасне правове поле для охорони авторських прав у нашій державі.  І постає питання, чому саме потрібно серед усіх об'єктів інтелектуальної  власності виділяти тільки один,  який потребує ще окремого ліцензування:  не тільки дозволу тих авторів,  які  мають авторське  право,  але  ще  й дозволу держави на випуск тих носіїв інформації?

     Я вважаю, що тут є дві причини. Саме вони дозволяють виділити цей   об'єкт.   Перша  -  це  труднощі  відслідковування  порушень авторського права,  пов'язані з лазерними дисками.  Відсутність на диску  чогось подібного до SID-кодів не дозволяє встановити чітко, хто виробив цей диск.  Тому звинувачення,  які  часом  лунають  на адресу   нашої   держави,  є  безпідставними,  але  ми  не  можемо оборонитися, бо не можемо довести, що не ми виробили цей диск.

     І друга причина - це те,  що найбільший  розмах  піратства  є тільки  щодо  цього  об'єкта.  Правда,  є  ще  інші  об'єкти  - це комп'ютерні програми, але я думаю, що рано чи пізно ми теж змушені будемо цим зайнятися.

     Не буду   згадувати   про   ті   санкції,   які  можуть  бути запроваджені   щодо   України,   якщо   ми   не   приймемо   цього законопроекту.  Про  це  вже  говорилося.  Але  хочу  сказати,  що виробники оптичних дисків,  які не порушують авторських  прав,  не мають чого боятися.  Ну а ті,  що порушують,  мусять змиритися, що авторське право - це є право  власності,  так  само,  як  є  право власності  на  квартиру,  автомобіль  і  інші предмети споживання. Правда,  ціни на ліцензовані диски можуть бути трохи дорожчими чи, може,  й суттєво дорожчими,  ніж на диски, які не ліцензовані, над тим треба,  звичайно,  ще попрацювати і уряду якоюсь мірою, щоб не допустити суттєвого зростання цін.

     Але, шановні колеги,  коли ми йдемо купувати костюм, то де ми його купуємо?  У  крамниці,  хоча  він  там  і  дорого  коштує  за нинішніми  мірками.  Але  ми  не  йдемо купувати цей костюм десь у підворіття,  де сумнівні  особи  продають  крадені  речі.  Давайте будемо  шанувати  авторську  власність.  І якщо вже можете вважати мене лобістом, то тільки лобістом авторського права.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Стрижко.  Наступний  -  депутат Павловський.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Харьков.  Уважаемые коллеги!  Рассматриваемый законопроект уже  не первый  раз  на этой сессии выносится на рассмотрение этой сессии. Его предыдущий вариант-близнец не получил поддержки совсем недавно

-  15  ноября,  и  само внесение на сессию сегодня по сути того же проекта является нарушением Регламента. Это лишний раз доказывает, что  на  сам  процесс  законотворчества  на  Украине влияют мощные внешние факторы.  Ни для кого не секрет,  что в данном случае этим фактором   является   давление   Соединенных  Штатов  Америки.  70 процентов национального  богатства  США  сосредоточено  сегодня  в интеллектуальной сфере, в сфере информационных технологий. Для США крайне   важно   сохранить   свое    монопольное    положение    в информационнотехнологической     сфере,     сфере     программного обеспечения.  Обеспечили же они себе  это  монопольное  положение, проводя агрессивную, неэквивалентную по отношению к другим странам политику,  в том числе скупая за бесценок создаваемые в странах  с кризисной  экономикой  программные продукты,  специалистов и целые организации, уничтожая в этих странах интеллектуальную среду.

     Так, в Харькове мощная  группа  программистов  НПО  "Хартрон" работает  сегодня  на западную фирму,  получая зарплату,  конечно, более высокую,  чем нищенская  зарплата  инженеров  в  самостийной Украине,  но  в  десять  и  более  раз меньшую,  чем их коллеги на Западе. Собственником их продукции является, естественно, западная фирма.

     Кто оплатил  наконец  нам издержки,  связанные с переездом на Запад Пянтковского,  разработчика процессора "Pentium", а ведь эта разработка, по сути, целого всесоюзного института?

     Цель, которой  добиваются американцы,  вовсе не регулирование оборота лазерных дисков, а уничтожение той интеллектуальной среды, которая  еще  жива  на  Украине  и  которая  в  силу  сегодняшнего кризисного состояния,  которое,  кстати,  и  стимулируется  самими Соединенными   Штатами,   не   может  потреблять  интеллектуальные продукты по западным ценам.

     Не случайно,  очевидно,  в  угоду  западному  хозяину   нормы правительственного законопроекта вводят ответственность даже более серьезную, чем соответствующие нормы Уголовного кодекса. Многие из норм  законопроекта  дублируют  уже  существующие нормы Уголовного кодекса и Кодекса об  административных  правонарушениях.  Вызывает сомнение   сам   подход   к   нарушениям   в   этой  сфере,  якобы представляющих повышенную социальную опасность.

     Принятие этого  закона   обернется   изъятием   у   миллионов пользователей,    государственных    и    коммерческих    структур используемых  ими  информационнопрограммных  продуктов  и  нанесет только   единовременно   ущерб   на   миллиарды   долларов.  Будет уничтожено,  я подчеркиваю,  не только производство дисков,  но  и возможность  использования  информационных  продуктов,  носителями которых являются диски.  Этот закон не отвечает нашим национальным интересам и сталкивает Украину на обочину развития.

     Посмотрите, что   произошло   с   соответствующей   сферой  в Болгарии.  Этой сферы там  просто  не  существует.  Нам  милостиво позволяют  плавить  металл и отравлять окружающую среду химическим производством.  Грязные и опасные производства на Украине  выгодны для  США,  но  сохранение интеллектуального потенциала Украины для них  нетерпимо.  Поддержать  этот  и  подобный  проекты   означает сознательно  лишить Украину будущего,  согласиться на унизительную роль страны третьего мира.  И об этом не мешало  бы  помнить  всем тем, кто налепил на себя табличку якобы патриота.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Оголошується  перерва  до  12  години  30 хвилин.

      (Після перерви)

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

     України ГАВРИШ С.Б.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо  ранкове  засідання  Верховної   Ради України.  Хочу  повідомити,  що  ми перевершили регламент розгляду цього питання на 38 хвилин.

     Отже, я надаю слово Михайлу Антоновичу Павловському, і будемо приймати  рішення  щодо  продовження  обговорення  цього  питання. Шановний Анатолію Сергійовичу, у мене на моніторі значиться, що ми перевершили розгляд цього питання на 38 хвилин.

     Прошу, Михайле Антоновичу.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Шановні колеги!  На  жаль,  мало  депутатів,  ще  менше журналістів.  Я хотів привернути увагу, що сьогодні зранку роздали альтернативний законопроект 8278-1,  авторами якого є я і Чекалін. Ми виписали нормальний,  європейський законопроект.  Перш ніж його написати, ми зробили запит до фірми "Philips", яка відповіла, що в розвинутих країнах ліцензується лише кінцева продукція. А ми, якщо приймемо  законопроект,  запропонований  урядом,   будемо   першою країною  у  світі,  яка  ліцензує  все  -  і приміщення,  і навіть прізвище керівника. Тому я закликаю до того, щоб все-таки виважено підійти.

     А от щодо питань,  які порушували і міністр,  і Черняк,  то я хочу  сказати  таке.  Світова  статистика  свідчить:  країна,  яка експортує  сировину  -  метал,  а назад ввозить готову наукомістку продукцію, має зарплату свого населення в 20-40 разів нижчу, ніж у країнах з високими технологіями.

     Україна в  1977  році  вперше  в  Європі  виготовила лазерний компакт-диск.  І ми бачимо, як бульдозерами, у вогнищі нищать наші технології. Це мені нагадує Китай, який теж колись зробив помилку, коли хунвейбіни спалювали літературу. А ми палимо свої технології. Ми повинні виходити з того:  якщо хочемо високу зарплату, то треба підтримувати високі технології.

     От я  сьогодні  згадав...  Чому  уряд  мовчав,  коли  Олбрайт прийшла  до  Президента  і  через  15 хвилин розмови наш Президент відмовився від замовлення для  харківського  "Турбоатому"  з  боку Росії на 1 мільярд доларів?  Скільки ми втратили робочих місць?  І всі мовчали! Якщо так і далі буде...

     Сьогодні ми   повинні    відстоювати    високі    технології. Законопроект,   який  ми  розробили,  відрізняється  від  поданого урядом. Уряд просто переписав гірший варіант того, що було. Більше того,  у документах немає листа Президента, і тому законопроект не є першочерговим.  Тому я пропоную наш  законопроект  разом  з  цим внести на розгляд і поставити на голосування. Це перше.

     Друге. Ми  вилучили  у  своєму  законопроекті  (інакше навіщо закон?),  що   скрізь   втручається   Кабінет   Міністрів   своїми нормативно-правовими актами, постановами тощо. Якщо є закон, то не потрібні постанови Кабінету  Міністрів.  Усе  вирішується  законом прямої  дії.  І  тому  в  нашому  законопроекті  вилучено  Кабінет Міністрів.  Більше того, ми враховуємо досвід розвинутих країн. От спробуйте  ви  поїхати  у  США  і перевіряти їхню фірму.  Так вони навіть візи спочатку не дадуть. А в нас ще й запрошують.

     Приїжджає представник технічно освічений разом з перевіряючим і  все  взнає:  де  ноу-хау,  де виробнича таємниця.  І конкурента немає. Тому ми цю норму вилучаємо. Ми довіряємо нашим контролюючим органам,  і  не  треба,  щоб  представники  якихось іноземних фірм приїжджали і перевіряли.  Як  у  всьому  світі  треба  робити.  Ми повинні себе поважати.

     І з    другого   боку,   в   нашому   законопроекті   введена відповідальність того,  хто  дає  замовлення  виробнику.  Він  теж повинен нести відповідальність за законне замовлення,  а не тільки виробник.  Хто б де що не взяв - відповідає виробник.  Треба,  щоб той,  хто  замовляє,  теж ніс відповідальність.  Таким чином,  наш законопроект враховує досвід розвинутих країн.  І я думаю, що саме наш проект 8278-1 має бути прийнятий,  він розданий. Прошу, щоб ви всі наполягали,  щоб  саме  цей  законопроект  голосувався  і  був прийнятий.  А те,  що пропонує комітет,  треба відхилити.  Це,  ви розумієте, просто знущання над депутатами. Об'єднали все гірше, не змінивши навіть назви, порушуючи все, роблять з нас не знати кого, змушують знову голосувати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Матвієнку Анатолію Сергійовичу, і будемо радитись.

     МАТВІЄНКО А.С.   Українська  народна  партія  "Собор",  група "Соборність".  Шановні колеги!  Думаю, що все, що робиться навколо цієї теми,  яку ми намагаємося законодавчо врегулювати, подібне до процесу перетворення  нашого  суспільства,  починаючи  з  народних депутатів,  на дурнів: обливаючи брудом обману і брехні, змушувати всіх казати,  що це божа роса,  і при цьому ще й очікувати,  що ми будемо отримувати задоволення.

     Ви знаєте,   я   до  шановних  авторів  цього  проекту  і  до доповідача хочу звернутися з такими словами. Був такий наш земляк, до речі,  Захер-Мазох,  який придумав теорію отримання задоволення від  приниження.  Ми  сьогодні  пішли  далі,  ми  творимо   теорію самодурства і цим хочемо задовольнити весь наш збідований народ. Я думаю, що ми не можемо на це пристати. А тому я в цілому підтримую необхідність  регулювання  цієї  проблеми,  підтримую необхідність боротьби  з  тіньовою  економікою,  але  з  пріоритетним  захистом інтересів власної держави,  а не інших держав.  Прошу вибачення за таке,  можливо,  не зовсім вдале порівняння, але з цим ми миритися не можемо.

     Що є  підставою  для  розгляду чергового законопроекту,  який сьогодні вже внесений на розгляд  утретє?  Нам  кажуть,  що  треба захистити   інтелектуальну   власність.   Та  не  захищає  її  цей законопроект. Сьогодні проект, який внесений, чітко спрямований на знищення   власного   товаровиробника.  У  нас  не  буде  заводів, підприємців,  які  випускатимуть  компакт-диски.   А   тому   наша інтелектуальна  власність  не  матиме  змоги  бути  перенесеною на компакт-диски,  вироблені в Україні.  Таким чином,  ми нищимо нашу інтелектуальну власність,  а не захищаємо її. Ми віддаємо сьогодні ринок,  48 мільйонів населення, IFPI - міжнародній корпорації, яка здобуває  нові  ринки,  захищає свої інтереси.  Ось що ми сьогодні робимо.

     А тому не дуріться, шановні народні депутати, подивіться суть закону  і  назву.  Мова йде нібито про експорт-імпорт дисків,  а в цілому йдеться про ліцензування обладнання й сировини найперше,  а це означає, що ми не зможемо займатися цим виробництвом.

     А потім,   дорогі  автори,  якщо  ми  говоримо  сьогодні  про контрафактну  продукцію,  то   в   нас   70   відсотків   алкоголю контрафактні, у нас на сьогодні 40 відсотків цигарок контрафактні. Давайте тоді так само  заборонимо  випуск  алкоголю  і  заборонимо випуск цигарок.  Про це ви сьогодні говорите.  Або коли ви кажете, що до нас застосують санкції,  то давайте хоч вимагати  від  того, хто  це  робитиме,  адекватного  рішення.  Дорогенькі  мої,  дайте гарантії, що на легку промисловість і на труби ви дасте нам квоту,

- тоді ми приймемо цей закон.  Інакше це є злочин, вибачте за таку відвертість.

     І насамкінець. Даруйте мені, але давайте приймемо закон, який є у Сполучених Штатах Америки,  який сьогодні є в Європі,  в інших державах  світу,   -   адекватний   по   регулюванню   і   захисту інтелектуальної власності, а не той, який нищить виробництво.

     Я пропоную  відхилити  цей законопроект,  рухатися за схемою, яку ми вже пройшли, і захищати національні інтереси.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Я повідомив вам,  що  ми давно  вичерпали  регламент  розгляду  цього  питання.  На  виступ записані  ще  п'ять  народних  депутатів.  На  виступі   наполягає народний  депутат  Чекалін.  Є  пропозиція  надати слово народному депутату Чекаліну і завершити  обговорення  цього  питання.  Немає заперечень? Прошу.

     ЧЕКАЛІН В.М.  Уважаемые  народные  депутаты!  О необходимости принятия этого закона я говорил и выступал еще в самый первый раз, когда мы рассматривали законопроект Чукмасова.  И сейчас я об этом говорю:  закон  такой  необходим.  Однако  он  должен  работать  в законодательном поле Украины, в соответствии с законами, которые у нас уже приняты,  в первую очередь с Законом о лицензировании.  То есть должны быть четкие правовые нормы в этой сфере.

     Второй вопрос.  Вот  здесь  министр  говорил  о  том,  что  в предыдущем законопроекте,  который отработал Комитет  по  вопросам промышленной  политики,  не  учтены такие моменты,  как сохранение копий дисков,  документации и внезапные проверки. Именно все это в законопроекте есть.  И фракция Компартии готова была голосовать за принятие во втором чтении,  потому что  именно  этот  законопроект устанавливает  государственное регулирование производства дисков и одновременно позволяет собственному товаропроизводителю работать в этой  сфере.  Однако  вот  та провокация,  которая была сделана (я иначе не  могу  назвать),  вброшена  в  зал  другая  сравнительная таблица - не позволила депутатам проголосовать во втором чтении.

     Таким образом   было  сорвано  голосование  и  внесена  новая редакция,  которая полностью повторяет  предыдущие  законопроекты, внесенные  Кабинетом  Министров.  Однако  в первую очередь они все исполняют требования американской стороны.

     В каком  плане?  У  нас  во  всех  разделах  по  лицензионным условиям,  по  другим  -  везде введены "інші вимоги,  встановлені Кабінетом  Міністрів  України".  Тогда  зачем   принимать   закон? Работайте  по  постановлениям Кабинета Министров,  или примем один закон,  что  государственное  регулирование  осуществляется  путем принятия  постановлений  Кабинета  Министров  и  указаний Кабинета Министров.  Здесь уже говорили,  что таким образом мы уничтожаем у себя  в  стране  высокие  технологии  и  превращаемся  в  сырьевой придаток.

     Поэтому я предлагаю проект  этого  закона,  который  все-таки необходим,   отправить  на  повторное  первое  чтение  и  поручить комитетам  по  вопросам  промышленной  политики  и   по   вопросам экономической  политики  совместно  привести  его в соответствие с теми  требованиями,  которые  сегодня  необходимы  производству  в Украине.

     И в  заключение  хочу  сказать,  что фракция Коммунистической партии Украины никогда не голосовала по указке Соединенных  Штатов Америки   и   не  будет  голосовать.  Поэтому  то  беспрецедентное давление, которое осуществлялось со стороны американцев, как раз и определило судьбу этого законопроекта.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Заключне слово має міністр освіти і науки Василь Григорович Кремень.

     КРЕМЕНЬ В.Г.  Шановний Степане Богдановичу!  Шановні  народні депутати! Хочу подякувати за зацікавлене обговорення цієї проблеми в залі Верховної Ради. Я абсолютно згоден, і мені приємно чути від усе  більшої  кількості  депутатів  тезу  про  те,  що такий закон обов'язково потрібен. Він дійсно потрібний.

     Я розумію,  що,  можливо,  є зауваження  щодо  тих  чи  інших положень проекту закону,  але, на наш погляд, і ми глибоко в цьому переконані,  за нього слід голосувати і в першому читанні прийняти цей законопроект. Іншої можливості у нас просто немає на сьогодні. До того ж,  ще раз хочу повторити,  цей законодавчий акт, і про це свідчить досвід роботи відомого львівського підприємства,  про яке ми говорили,  цілком дозволятиме  працювати  тим  виробникам,  які згодні працювати в умовах цивілізованого ринку.

     Спасибі вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Григоровичу. На цьому ми завершили розгляд  проекту  Закону  про  державне  регулювання  виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування,

 8278. За  результатами  цієї  дискусії  ми  приймемо  рішення  29 листопада під час голосування за цей законопроект.

     --------------

     Оголошується до  розгляду  наступне питання порядку денного - проект Закону про Державну  програму  економічного  і  соціального розвитку України на 2002 рік,

 8092. Доповідає  міністр  економіки  та  з  питань   європейської інтеграції  України  Олександр  Віталійович  Шлапак.  Нагадую,  що співдоповідає  перший   заступник   голови   Комітету   з   питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Кирилович Черняк.

     ШЛАПАК О.В.,  міністр  економіки  та  з  питань  європейської інтеграції.   Шановний   Степане   Богдановичу!   Шановні  народні депутати!  Проект Державної програми  економічного  і  соціального розвитку  України  на  2002  рік підготовлений Кабінетом Міністрів України,  Національним банком України відповідно до  вимог  Закону України   про   державне   прогнозування  та  розроблення  програм економічного і соціального розвитку України.

     Загалом державна   програма,   проект   якої   ми    сьогодні представляємо в парламенті,  - це підсумок спільної праці урядових структур,  багатьох  народних  депутатів  України,   представників місцевих органів влади, вчених, підприємців. Можу констатувати, що ми вперше підготували новий за  духом  і  змістом  документ,  який відповідає   сучасним  вимогам,  правилам  і  процедурам  розробки стратегічних документів.

     Дві вступні  ремарки.  Перша.   Програма   увібрала   основні стратегічні напрацювання урядів останніх років.  Отже, ми прагнули забезпечити   послідовність   і   логічність   наших   дій    щодо соціально-економічних перетворень у нашій державі.

     Друга. Програму розроблено відповідно до структури концепції, яка була раніше затверджена урядом.  Усі  розділи  опрацьовані  за єдиною   внутрішньою   структурою,  що  дає  чіткість  сприйняття, незважаючи на обсяг документа.

     Дозвольте зупинитися  на  якісних  характеристиках  програми. По-перше,  програма  є комплексом макроекономічних параметрів,  на яких будуватиметься економічна модель держави  наступного  року  і насамперед  на яких збудовано проект Державного бюджету України на 2002 рік.  Я  хотів  би  звернути  вашу  увагу  на  додаток  3  до пояснювальної записки програми.

     По-друге, програма  чітко  визначила  стратегічні  і тактичні цілі,  пов'язавши  їх  з  конкретними  заходами   та   конкретними результатами,  яких ми маємо досягти у 2002 році. Це розділ другий проекту програми.

     По-третє, програма є балансом загальноурядових,  галузевих  і регіональних інтересів.  Підготовлено проекти галузевих показників та балансів  економічного  та  соціального  розвитку.  Вперше  всі заходи   уряду   підтверджено   регіональною  складовою  розвитку. Дивіться додатки 3 і 4 до пояснювальної записки проекту програми.

     По-четверте, програма розкриває логіку доходних та видаткових статей  Державного  бюджету  на  2002  рік,  заплановані заходи по досягненню максимальної прозорості бюджету,  особливо  в  питаннях бюджетного  споживання.  Зокрема,  цьому  присвячений  спеціальний розділ "Розвиток системи державних закупівель".

     По-п'яте, програма  -  це   орієнтир   для   внутрішнього   і зовнішнього  інвесторів.  Як  і  передбачено  бюджетним  посланням Президента України,  вперше разом з проектом програми  ми  подаємо проект   бюджету  розвитку  держави,  а  також  перелік  державних цільових  програм  та  програму  співробітництва  з   міжнародними фінансовими організаціями (додатки 1, 2 і 3 до проекту програми).

     І, нарешті,  останнє.  Програма - це перелік регуляторних дій органів виконавчої влади,  які разом з  бюджетом  складуть  основу економічної та соціальної політики уряду в 2002 році.

     Отже, проект програми, поданий на ваш розгляд, ми розглядаємо як логіку дій уряду.  Це відкрита і публічна позиція уряду, чіткі, амбіційні завдання, які бере на себе український уряд на 2002 рік.

     Щодо структури  програми.  Вона  складається з 10 розділів та трьох додатків,  а  також  пояснювальної  записки  до  програми  з чотирма грунтовними додатками.  Програма розпочинається грунтовним аналізом поточної економічної ситуації та  її  характеристикою  до кінця  2001  року,  адже це буде стартом для державної програми на 2002 рік.  І є сподівання,  що 2002 рік матиме  непогані  стартові умови, закладені стабільним економічним зростанням цього року.

     У другому  розділі  проекту програми виписано цілі та головні дії уряду в 2002 році.  Досі такі розділи програми  були  найбільш декларативними.   Тому   ми   при  підготовці  нинішньої  програми застосували таку внутрішню  структуру  розділів  -  по  кожному  з основних  урядових  пріоритетів  виписані  цілі,  яких  ми  хочемо досягти,  головні  дії  урядових  інституцій,  а  також  визначено конкретні критерії, які фактично є зобов'язаннями уряду.

     Наведу лише один приклад, аби пояснити внутрішню логіку.

     Скажімо, у  сфері  макроекономічної  політики,  як в одному з урядових  пріоритетів,  ми  визначаємо  такі   цілі:   закріплення макроекономічної  стабілізації та збереження стійкого економічного зростання,  зменшення  обсягів   тіньової   економіки,   зміцнення дохідної   бази   бюджетів   усіх  рівнів  через  розширення  бази оподаткування і так далі.

     Які ж головні дії застосує уряд упродовж 2002 року  для  того,  щоб  реалізувати ці цілі?  Буде забезпечене фінансування соціальних програм на рівні не менш ніж 50  відсотків від усіх видатків зведеного бюджету, уряд запровадить у бюджетному процесі  програмно-цільовий  підхід,  зменшить  кількість   пільг, забезпечить   своєчасне  та  повне  виконання  державних  боргових зобов'язань,   виходячи   із   стратегії   поступового   зменшення державного боргу, та інші конкретні дії.

     Якщо ми  зможемо  їх  реалізувати,  то,  на  нашу  думку,  ми матимемо такі конкретні результати:  досягнемо реального зростання валового  внутрішнього  продукту  на  кінець  року  - 6 відсотків, скоротимо рівень прямого державного бюджету з 31 відсотка до 27 на кінець  2002  року,  зменшимо кількість та обсяг пільг і субсидій, інфляція становитиме 9,8 відсотка (від грудня до грудня).

     Трошки докладніше зупинюся на бюджеті розвитку,  оскільки він вперше   запропонований.   Відповідно   до   бюджетного   послання Президента Міністерством економіки разом з Міністерством  фінансів розроблено проект бюджету розвитку як складової частини програми.

     Ця робота нами провадилася вперше і,  зважаючи на відсутність відповідної методологічної і нормативної  бази,  на  даному  етапі оцінюється нами як закладення нових підходів до бюджетної політики в Україні.

     Бюджет розвитку       сформовано       із       застосуванням програмно-цільового  методу  формування Державного бюджету на 2002 рік. Тому до складу бюджету розвитку увійшли бюджетні програми, що мають ознаки розвитку. Реалізація зазначених програм спрямована на забезпечення    інноваційного    напряму    розвитку    економіки, впровадження  програм  з  енергозабезпечення  та енергозбереження, створення і впровадження у виробництво сучасних  видів  продукції, сприяння  розвитку  людського  капіталу,  активізацію  економічних перетворень у всіх секторах економіки.

     Видатки бюджету  розвитку  повністю  корелюються  з  проектом Державного  бюджету на 2002 рік.  Звичайно,  зазначені обсяги не є достатніми для забезпечення повною мірою потреб  економіки.  Проте політика  держави  щодо забезпечення у держбюджеті певних видатків розвитку  повинна  стати  сигналом  для  внутрішніх  та  зовнішніх інвесторів,  економічною  та  політичною  мотивацією  для них щодо розширення інвестиційної діяльності в Україні.  Адже  держава  має стати справжнім партнером в інвестиційному процесі.

     Важливим вбачається  той  факт,  що  вперше  зроблено  спробу інвентаризувати видатки,  які реально  спрямовуються  на  розвиток економіки,  та  отримати  інструментарій  для  аналізу фінансового забезпечення досить амбітних завдань, які затверджено відповідними програмними документами, законами.

     Хочу звернути   вашу   увагу   на   новий,  десятий,  розділ: "Співробітництво  з  міжнародними  фінансовими  організаціями".  У ньому  викладено  план  співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями.

     Вважаємо, що  внесення  таких  пропозицій   до   програми   є абсолютно  необхідним  для  того,  щоб  чітко розставити акценти в цьому  питанні  і  запобігти  можливим  спекуляціям   на   предмет закулісної роботи уряду з міжнародними фінансовими організаціями.

     Що зроблено   після  схвалення  урядом  програми?  Насамперед скажу, що пройшли слухання програми на засіданнях восьми комітетів Верховної  Ради,  отримані  зауваження  та пропозиції від чотирьох комітетів Верховної Ради та висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.

     Загалом депутатами   було  висловлено  майже  130  зауважень, пропозицій,  побажань  до  п'яти  розділів   програми.   Переважна більшість зауважень від комітетів стосувалася розділів: "Соціальна сфера",  "Соціальна  політика",  "Гуманітарна   сфера".   Основний наголос  у  них  зроблено  на невідповідності обсягів фінансування найважливіших  соціальних  програм  та  пріоритетних   заходів   з розв'язанням  першочергових проблем розвитку економіки їх реальним потребам.

     Але в цілому проект програми оцінюється народними  депутатами як   важливий  і  реальний  для  виконання  програмного  документа державного  рівня,  який  спрямований  на  практичне   розв'язання широкого кола важливих проблем соціальноекономічного розвитку.

     Усі зауваження   та   пропозиції  були  ретельно  опрацьовані Міністерством економіки  разом  з  міністерствами  і  відомствами, співвиконавцями,  на  робочих  нарадах.  До речі,  задля уточнення відповідності обсягів фінансування цільових програм із  змінами  в проекті  Державного бюджету на 2002 рік доопрацьовується не тільки програма, але і всі додатки до неї.

     Ми ретельно  підійшли  до  опрацювання  всіх  пропозицій   та зауважень  комітетів Верховної Ради.  Хочу доповісти вам,  шановні народні депутати,  що відповідно до ваших  пропозицій,  наприклад, буде  змінено  повністю  редакцію  підрозділу "Людські ресурси" та "Соціально-демографічні  групи".   По-новому   випишеться   розділ "Міграційна  політика",  серйозній редакції буде піддано підрозділ "Ринок праці" та інші деякі важливі підрозділи.

     Однак деякі пропозиції в першу чергу мають бути віднесені  до розділів  Державного  бюджету 2002 року,  особливо,  що стосується фінансування соціальної сфери.

     Скажу також про те,  що уряд досить широко  представляв  свої програми громадськості.  Міністерства,  державні комітети, обласні держадміністрації  роз'яснювали  суть  та  смисл  програми   через електронні   та  друковані  засоби  масової  інформації,  особливо регіональні.

     Зазначу, що вперше цього року  Міністерство  економіки  та  з питань європейської інтеграції провело широке публічне обговорення проекту програми в 12 регіонах  України  за  участю  представників підприємницьких   кіл,  громадських,  іноземних  експертів.  Також проект програми був розміщений на сайті Міністерства економіки.

     Насамкінець хочу  подякувати  тим  народним  депутатам,   які надали  конкретну  допомогу  в  підготовці програми.  Дозволю собі нагадати,  що річна державна програма економічного  і  соціального розвитку - це неурядовий документ,  державна програма - це взаємні зобов'язання і взаємна відповідальність уряду і парламенту.

     Сподіваємося, що ви,  шановні народні депутати,  з свого боку зробите  все належне,  аби вона у випадку схвалення була виконана. Йдеться про прийняття відповідної законодавчої бази, ряду законів, які  б  забезпечили  розвиток  тих чи інших господарських галузей, соціальний поступ у  державі.  Також  сподіваюся,  що  сьогодні  в процесі  обговорення  ви  висловите з цього приводу ідеї та думки, які ми уважно проаналізуємо  і  врахуємо  на  завершальній  стадії підготовки програми.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу Анатолійовичу.  Прошу записатися на запитання  до  доповідача.  Покажіть  на  табло  список   народних депутатів.

     Народний депутат Сухий. За ним - депутат Кармазін.

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька   область).   Дякую.  Група  "Трудова  Україна".  Місто Запоріжжя.  Олександре Віталійовичу,  скажіть,  будь ласка, чому в розділі   2.12   "Промислова   політика"   немає  слова  про  таку пріоритетну   галузь   розвитку   народного    господарства,    як літакобудування?

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Єдине,  що я хотів би запропонувати вам, пане Ярослав,  подивитися в  комплексі  всю  програму.  І  тому  я закликаю  вас  обов'язково подивитися заходи до програми,  додатки державних цільових  програм,  які  профінансовані.  І  там  є  дві програми,  які  будуть фінансуватися щодо тої пріоритетної галузі, про яку ви сказали.  Я хотів би звернути увагу,  що документ, який зараз  пан  Ярослав  показує,  -  це  основне  з програми,  яку ми презентували для того, щоб полегшити її сприйняття.

     А сам документ значно,  скажемо так,  грунтовніший, і там все це є, я потім готовий показати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій   Анатолійович  Кармазін.  За  ним  -депутат Мусієнко.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Місто-герой Одеса. Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".  Шановний  доповідачу!  Безперечно,  цей  документ потрібен,  але чому ви вважаєте, що резервами подальшого зростання є не тінізація економіки, виведення економіки з тіні? Я пропонував це на засіданні  уряду.  Мені  обіцяли,  що  це  буде  включено  в програму,  але  нічого  не доопрацьовано і нічого не включено.  На засіданні уряду,  підніміть стенограму мого виступу, я говорив про резерви. І що ви передбачаєте для детінізації уряду?

     А ви  вважаєте,  що в нас невирішені питання - це неприйняття Податкового,  Земельного,  Цивільного,  Житлового кодексів.  Та до вашого  відома  Земельний  кодекс  прийнятий хоч як,  Податковий - взагалі кілька років тому вважали,  що не потрібно  приймати,  але вже  роздали,  Цивільний  зараз буде прийнятий,  а Житловий у тому варіанті, який запропонував уряд, є абсолютно злочинним.

     То це що, такі резерви в нас? Коли нарешті у нас будуть чіткі резерви і буде використовуватися те, що можна використати, - вивід економіки з тіні?  50 відсотків  економіки,  ви  це,  мабуть,  уже побачили,  знаходиться в тіні.  Коли це буде передбачено і коли на це буде направлена програма?

     Дякую за відповідь.

     ШЛАПАК О.В. Дякую за запитання. Насамперед я хочу сказати про те,  що  законопроект направлявся шановним народним депутатам так, як і  належить  за  законом  -  до  15  вересня.  Відповідно  дані документа, який ви зараз розглядаєте, віднесіть, будь ласка, до 15 вересня, тому там і не дуже актуалізована інформація. Актуалізацію ми проведемо, коли будемо готувати документ до другого читання.

     Щодо пропозиції,  яка  зараз  була  внесена шановним народним депутатом.  Я особисто вважаю її надзвичайно  слушною,  і,  більше того,  коли  ми  опрацьовували  наші  макроекономічні  прогнози на наступний рік,  то прогнозували значну частину зростання  валового внутрішнього продукту за рахунок детінізації економіки.

     У мене до вас велике прохання:  у вас досить великий досвід і культура підготовки такого  документа,  тому  хотілося,  щоб  такі важливі  речі  пропонувалися  не з голосу,  а у вигляді конкретних формулювань.  Я обіцяю,  що таке формулювання  (у  випадку  нашого погодження) обов'язково буде внесено до програми.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Мусієнко.  За  ним  -депутат Чернічко.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Фракція "Лівий центр".  Шановний  Олександре Віталійовичу!  Я погоджуюся з вами в тому,  що,  безумовно,  ця  програма  соціального  і  економічного розвитку значно грунтовніше підготовлена, ніж попередні. Ви дійсно набуваєте досвіду,  рухаєтеся вперед.  І особливо важливо, що дуже часто і Прем'єрміністр Анатолій Кирилович заявляє про необхідність здійснення програмно-цільового підходу.

     Я хотів  би  поставити  конкретне  запитання  на  продовження запитання  мого  колеги  Кармазіна.  Я  думаю,  ви погодитесь,  що ключова проблема сьогодні для  нас  -  це  боротьба  з  корупцією, боротьба      із      зловживаннями      владою,     непрозорість, непідконтрольність,  непідзвітність  влади   народові.   Поки   цю проблему  ми  не  вирішимо,  жодна  інша  вирішена не буде.  І ось подивіться,  як у вас  це  виглядає.  Скажімо,  є  у  вас  розділи "Регіональна  політика",  "Адміністративна  реформа  та поліпшення якості державного управління".  Жодним чином ця  проблема  там  не проходить. Як же ми будемо боротися з цим?

     Ви подивіться.  От сьогодні роздали резюме Державної програми екологічного розвитку  України  на  2002  рік.  Там  записано,  що критерії досягнення цілей адміністративної реформи - це скорочення кількості скарг і скорочення обсягів документообігу. Це що, дійсно критерії,  дійсно  завдання  адміністративної реформи,  Олександре Віталійовичу? Будь ласка.

     ШЛАПАК О.В.  Насамперед дякую вам за добрі слова  про  проект програми.  Хотів  би нагадати,  що уряд вперше наважився внести цю програму після 1997 року для вашої конструктивної критики.

     Щодо вашого   конкретного   запитання.   У   програмі   і   у відповідному додатку до неї застосований програмно-цільовий метод. У 2002 році будуть профінансовані 124 програми,  якщо  суттєво  не зміняться показники бюджету, оскільки програма жорстко пов'язана з бюджетом,  і нам доведеться доопрацювати  її  після  того,  як  ви приймете остаточне рішення щодо бюджету.

     Що стосується  проблеми,  яку ви підняли.  Я можу погодитися, що,  можливо,  в цьому короткому резюме не зовсім вдало  викладено те,  що  ми  хотіли  сказати.  Але  навіть  якщо  так само невдало викладений загальний текст програми,  то у мене до  вас  є  велике прохання:   давайте  разом  попрацюємо,  запрошую  вас  до  нас  у Міністерство економіки, спробуємо сформулювати конкретно критерії, ваше бачення їх, тому що мені близьке те, про що говорите ви, і ми обов'язково постараємося внести це в програму.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На завершення - народний депутат Чернічко.

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська  область).  Прошу  слово  передати комуністу Пустовойтову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів.  Місто Кривий Ріг.  Олександре Віталійовичу,  я був  ініціатором  Дня  уряду  по розгляду питання про стан зайнятості і безробіття на ринку праці в Україні. У розділі "Соціальна політика" визначені конкретні цілі з цього  напряму.  Подивився  проект бюджету в другому читанні,  код 254000, і там для центру зайнятості обсяг фінансування зменшується на  7 мільйонів гривень,  а ми знаємо,  що там закладені гроші для розвитку малого підприємництва.

     Виникає питання: я можу довіряти цій програмі, коли півмісяця тому  Верховною  Радою  ставилося  питання,  щоб Кабінет Міністрів зайнявся проблемою зайнятості і ліквідацією безробіття і одночасно пропонується зменшити обсяг коштів для цього?

     Дякую.

     ШЛАПАК О.В.   Дякую   вам   за   запитання.  Я  ще  раз  хочу запропонувати такий підхід. Мені зараз важко відповідати за бюджет дещо.   Якщо  ви  говорите,  можливо,  ми  запропонували,  дійсно, зменшити на 7 мільйонів  У програмі виписана ідея підтримки малого бізнесу  - це так.  Але тоді давайте зважимо не тільки щодо статті центрів зайнятості, оскільки вони сьогодні не відіграють особливої ролі   в   розвитку  малого  бізнесу  та  підприємництва.  Давайте подивимося за  переліком  державних  програм,  а  також  проектів, запланованих   у   програмі,   щодо   підтримки   розвитку  малого підприємництва.  7 мільйонів - це не кошти для  проектів,  які  ми зараз  розглядаємо.  Припустимо,  на  розвиток  приватного сектора потрібно стільки-то коштів.  Тобто давайте візьмемо  всі  проекти, сплюсуємо їх і,  маючи уявлення про їх вартість,  будемо говорити, чи є увага,  чи немає уваги до цієї  проблеми.  Я  пропоную  такий підхід  і  переконаний,  що ми знайдемо додаткові і досить суттєві джерела фінансування в цілому в програмі, а не тільки в конкретній статті бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу. Ви завершили свою доповідь, прошу сідати.

     Слово для співдоповіді надається  першому  заступнику  голови Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  Володимиру   Кириловичу Черняку. 5 хвилин.

     ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги! Добре, що ця програма є, і добре, що вона є  доброю,  хоч  я  до  неї  ставлюся  критично.  Подібної програми  у  нас  не було вже п'ятий рік.  Ця програма супроводжує подання і прийняття бюджету і  є  програмою  діяльності  уряду  на наступний  рік,  тобто  ми  приймаємо на наступний рік бюджет і цю програму.

     Правда, я  скептично  ставлюся  до  визначення  жанру   цього літературного   твору.   Я   думаю,   що   це   передусім  прогноз макроекономічних  показників  на  наступний   рік   з   елементами програми, тобто це певний симбіоз прогнозу і програми.

     Комітет з питань економічної політики вважає,  що ця програма в цілому заслуговує позитивної оцінки з  подальшим  доопрацюванням відповідно до зауважень і пропозицій.  До речі, до нашого комітету вже  надійшли  письмові  пропозиції  і  зауваження  стосовно  цієї програми.  Але,  як  відомо,  вдосконалення  не  має  меж,  а час, відпущений на це, обмежений. Але я вважаю, що до програми ще можна і потрібно внести відповідні корективи.

     Що, на  мою  думку,  можна віднести до незаперечного позитиву цієї програми? Це визначення цілей на наступний рік економічного і соціального   розвитку,   головних   дій   уряду,  спрямованих  на досягнення цих цілей,  і особливо наголошую на цьому -  визначення критеріїв  досягнення  цілей.  Це є новація,  я сказав би ноу-хау, діяльності уряду.  Уряд визначає цілі,  з якими ми, Верховна Рада, погоджуємося,  визначає  головні  дії як засоби досягнення цілей і сам же пропонує критерії для оцінки досягнення  цих  цілей,  тобто визначає критерії.

     У програмі   передбачені  заходи,  спрямовані  на  економічне зростання,  проведення інноваційної та  інвестиційної  політики  і створення    сприятливого    інвестиційного    клімату,   розвиток підприємництва,  створення конкурентного  середовища,  передбачені відповідні   заходи   щодо   промислової   та  аграрної  політики, фінансового сектора,  який спрямований на  більш  тісну  взаємодію фінансового    і   реального   сектора   економіки.   Відірваність фінансового сектора - у нас це серйозна проблема. Є певні кроки на цьому  шляху.  Також  програмою  передбачені  заходи щодо розвитку економічної  інфраструктури  (що  дуже  важливо),  адміністративна реформа  і  інтеграція  України в європейські структури та світову економічну систему.

     Отже, ми  практично  маємо   весь   "джентльменський"   набір сучасної   економічної   політики,   реалізація   якої   сприятиме просуванню  України  шляхом  економічного  зростання  і  зростання добробуту населення.

     Але загалом підтримуючи програму, я висловлю деякі зауваження і пропозиції.

     На мою  думку,   недостатньою   мірою   використано   поняття стандартів.  Взагалі  вся  економічна  і  соціальна  політика  має спиратись на стандарти. Уряд визначає стандарти, заявляє про них і спрямовує свою діяльність на досягнення цих стандартів.

     Тобто це   економічні,   соціальні,   екологічні   стандарти. Зокрема,  соціальний стандарт - мінімальна заробітна плата  -  має бути на рівні прожиткового мінімуму;  мінімальна пенсія - на рівні прожиткового мінімуму.  І так далі.  Тобто питання стандартів - це зобов'язання уряду перед народом, і вони мають бути більш широко і кількісно визначені в цій програмі.

     Стосовно основних цілей. У програмі записано, що основні цілі економічного  розвитку  -  це  подолання  бідності,  всебічний  та гармонійний   розвиток   людини.   Я   думаю,   що   це    атавізм соціалістичного  підходу.  Дай нам,  Боже,  подолати бідність.  До гармонійного всебічного розвитку людини нам ще дуже далеко, ще має бути  забезпечення  економічного  зростання,  поліпшення структури економіки, інтеграція в європейські структури.

     І на завершення я  переходжу  до  основного.  На  мою  думку, найбільший  недолік  усіх  наших  програм,  не  тільки цієї,  - це відсутність програми стратегічного розвитку...  Але ж не можна так ставитись:  обговорюємо  питання  про  програму  діяльності уряду, виходить співдоповідач - і його зганяють з трибуни

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Кириловичу,  я вимкну вам мікрофон. Ви порушуєте регламент.

     ЧЕРНЯК В.К. Ну, будь ласка, зробіть це!..

     Взагалі, коли я думаю про те,  який ми прийняли Регламент, то мені стає сумно! Не можна так: 3 хвилини, 5 хвилин!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Кириловичу,  ви  не   відволікайтесь, завершуйте своє питання.

     ЧЕРНЯК В.К.  Депутат  Радянського Союзу мав на рядовий виступ 10 хвилин,  на співдоповідь - 30 хвилин.  У нас практично відсутнє обговорення.  Ми тільки галочки ставимо.  Тому я наполягаю,  дайте мені 2 хвилини, і я завершую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви   позбавите   інших   виступаючих   можливості висловити їх думку. Завершуйте, будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К. Я не позбавляю... Але я від комітету виступаю. Це репліка 3 хвилини була у нас, репліка!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви голосували за Регламент.

     ЧЕРНЯК В.К. Я каюсь, не можна було цього робити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, продовжуйте.

     ЧЕРНЯК В.К. На мою думку, найбільшим недоліком є те (у мене є колекція  - 14 програм починаючи із 1990 року),  що у нас - жодної стратегічної  програми,  невирішеність   стратегічних   питань   і практично їх відсутність у програмах діяльності уряду.  До речі, у нас нової програми  діяльності  уряду  нової  ще  немає.  Це  лише програма  на наступний рік,  а не діяльності уряду.  Так от,  хочу спинитись на трьох важливих моментах.

     Перший пріоритет -  це  системи  життєзабезпечення.  Потрібно вирішити    питання    з    нормальним    функціонуванням   систем життєзабезпечення  в  Україні  -  енергетики,  житлово-комунальної сфери, охорони здоров'я та інших.

     Другий - це безпека.  У програмі коротко сказано про безпеку, але  потрібно  ширше  -  це  безпека   енергетична,   продовольча, економічна,  соціальна, екологічна, військова, міжнародна, безпека від злочинності.  Проблема безпеки має бути  в  центрі  діяльності влади - і Верховної Ради, і уряду.

     І третій пріоритет - це оновлення виробництва. Ми вступаємо у смугу аварій і катастроф.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Володимире Кириловичу.

     ЧЕРНЯК В.К.  У нас зношений виробничий апарат.  І я думаю, що головним   критерієм   діяльності   уряду,  пріоритетом  має  бути оновлення   виробництва   як   промислового   сектора,    так    і невиробничого.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  поспішайте  йти з трибуни.  Чи є запитання до Володимира Кириловича?  Запишіться,  будь ласка. Покажіть на табло прізвища.

     Народний депутат Полюхович. Наступна - депутат Семенюк.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.   Шановний  Володимире  Кириловичу,  з  вашого виступу  випливає,  що  це  державна   програма   економічного   і соціального  розвитку  писалася  на  зразок (зачитую з її тексту): "Оптимізація,  запровадження, сприяння.., - перегортаю сторінку, - затвердити,    забезпечити..,    -    ще    далі,   -   підвищити, стимулювати...".

     Тобто це набір побажань чи гасел,  які не створюють  програми як такої. Це по-перше.

     А по-друге,  Володимире Кириловичу, скажіть мені, будь ласка, як може узгоджуватися затвердження Верховною Радою  цієї  програми на  2002 рік без прийняття Державного бюджету на 2002 рік,  про що ви намагались сказати, але, мабуть, не вистачило часу?

     Із того,  що відбувається з проектом  Державного  бюджету  на 2002  рік,  я  так  зрозумів,  що він проголосований у четвер ні в якому разі не буде.

     Дякую.

     ЧЕРНЯК В.К. Ця програма йде в пакеті з бюджетом. І вона якраз супроводжує    прийняття    бюджету.    Тому    вони   між   собою взаємопов'язані,  взаємодіють і повинні коригуватися відповідно до змін  в  одному  і  другому  документах.  Отже,  ми  їх приймаємо, одночасно, в пакеті.

     Стосовно того, що програма - це набір побажань. Певною мірою, це так. Я все-таки не став би так однозначно категорично оцінювати цю програму.  Так,  у ній  є  декларативність,  якої,  мабуть,  не уникнути в подібних документах. Але в ній визначені цілі, засоби і критерії їх  досягнення.  Окрім  того,  до  програми  є  обсяговий додаток,  де  перераховані  конкретні  кроки,  законопроекти,  які пропонуватиме уряд для її реалізації.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Семенюк.  За  нею  -   депутат Журавський.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян  "Лівий  центр".  Шановний  Володимире Кириловичу,  передусім  хочу  у  вас,  як  представника Комітету з питань економічної політики, запитати, чи ви вірите в те, що можна сьогодні    реалізувати   (зачитую)   серед   стратегічних   цілей економічного розвитку країни  "поліпшення  структури  національної економіки на основі інноваційної моделі розвитку"?

     Чи можна взагалі це виконати? Адже, як записано в програмі, у нас 55 відсотків підприємств збиткові, а 67,3 відсотка працівників отримують  заробітну плату,  нижчу межі малозабезпеченості.  І при цьому говориться,  що ми за всебічний та гармонійний розвиток.  За таких показників,  хіба можна цього досягти?  Скажіть коротко, так чи ні?

     ЧЕРНЯК В.К. Я не вірю в це.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Скажіть,  будь ласка,  чому,  на вашу думку,  в програмі немає положень, спрямованих на додержання конституційного принципу безоплатної освіти у державних комунальних навчальних закладах,  а натомість передбачається збільшення на 11 відсотків платних послуг закладами освіти різних рівнів?

     Дякую.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Віталію  Станіславовичу,  дуже  слушне запитання.  Я думаю,  що воно дотичне до  попереднього  запитання. Справа  в тому,  що програма ця на рік.  І вона являє собою,  як я сказав,  скоріше прогноз, декларацію намірів уряду, тому що за рік усі  проблеми  вирішити не можна.  Як я наголошував,  для нас дуже важливо,  щоб у нас була стратегічна програма на п'ять, мінімум на десять  років.  І  в  межах  цієї  програми  мають  бути визначені конкретні кроки на кожен рік. Це було б нормально. Але в нас немає такої стратегічної програми,  а лише ось такі метелики-програми на рік.

     Але йдеться,   Валентино   Петрівно,   про   тенденцію,   про поліпшення  структури  внутрішнього  валового  продукту  на основі переходу до інноваційного типу відтворення.  Це  цілком  правильна концептуальна позиція. Проте ви маєте рацію. За рік цього не можна вирішити,  це має бути розписано поетапно на десять років. Вважаю, це можна вирішити, треба лише робити кроки, і це перший такий крок на цьому шляху.

     Стосовно запитання депутата Журавського.  Знову ж ідеться про тенденцію  зростання  питомої ваги платних послуг,  у тому числі у сфері освіти.

     Ми задекларували в Конституції те,  про що  ви  сказали,  але процеси розвиваються, у нас повинна бути як безоплатна освіта, так і за гроші,  у кого така можливість є, отримувати платну освіту. І якраз ця тенденція відбита у цій державній програмі.  Я думаю,  що це загалом слушно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви  завершили  свою  співдоповідь.  Прошу сідати.

     ЧЕРНЯК В.К. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо   до   обговорення   цього  питання  з парламентської  трибуни.  Записалися  на   виступи   14   народних депутатів. Нам залишилося регламентного часу 10 хвилин. Я пропоную надати можливість висловитися з цього питання до перерви на  обід, якщо немає заперечень.

     Надаю слово  народному  депутату Вітренко.  За нею - народний депутат Матвєєв.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! Мы заняты  совершенно  бесцельным,  бесполезным делом.  Эта программа сегодня абсолютно никому  не  нужна:  ни  Кабинету  Министров,  ни парламенту,  ни тем более нашему народу.  Потому что рассматривать программу есть смысл только перед  принятием  бюджета.  Вот  перед принятием   бюджета   и  нужно  рассмотреть  и  принять  программу социального  и  экономического  развития  на  предстоящий  год   и утвердить   основы   денежно-кредитной   политики.  Если  эти  два фундаментальных документа приняты,  тогда  бюджет  уже  становится более-менее  реальным.  Но  такая задача в Украине не стоит,  идут торги,  какой будет бюджет  -  это  как  сторгуются  представители Международного  валютного фонда с представителями правых фракций и Кабинетом  Министров.   То   есть   совершенно   другая   проблема рассматривается.

     Но поскольку  программа  внесена,  давайте посмотрим по сути. Лауреат  Нобелевской  премии  Джозеф  Стинглиц  в  своих   работах обосновал,   что   есть   две   модели  преобразований:  первая  - просачивания  богатства  и   вторая   -   радикального   изменения фундаментальных   основ.   Два  совершенно  разных  пути.  Кабинет Министров  стоит  на  первом  пути.   Это   тупиковый,   абсолютно бесперспективный   путь   для  Украины.  Они  считают,  что  путем просачивания богатства можно будет решить проблемы  страны.  А  из чего  это  следует?  В  программе,  которую  они предоставили нам, планируется на 2002 год увеличение внутреннего  валового  продукта на 7,3 процента, а реальной заработной платы - на 6,4 процента. То есть где-то валовой продукт,  вроде  бы,  увеличивается  и  как-то еле-еле докапывает донизу.

     Я хочу еще раз заострить на этом внимание. Заработная плата - это  фундаментальная  основа  экономических  преобразований.   Или заработная  плата  будет  соответствовать  прожиточному  минимуму, будут  создаваться  новые  рабочие  места  и  будет  стимулировано население  для того,  чтобы работать и зарабатывать,  или этого не будет?  Так вот представленная программа показывает,  что это и не планируется.

     Кстати, пан   министр,  я  хочу  ваше  внимание  обратить  на предоставление в программе недостоверных фактов.  Так, на странице 5  показано,  что  в июле этого года средняя заработная плата была выше, чем прожиточный минимум, на 5,3 процента. Я напоминаю, что в этом   году  прожиточный  минимум  для  трудоспособного  населения составляет  331  гривню,  а  средняя  заработная  плата  была  313 гривень.  И  вы  ее  сравниваете  со средним по стране прожиточным минимумом -  311,  а  не  со  средним  прожиточным  минимумом  для трудоспособного населения, что совершенно некорректно.

     Смотрим дальше.   Что  же  закладывается  в  программу?  А  в программу закладывается,  что в 2002  году,  оказывается,  средняя заработная  плата будет превышать прожиточный минимум лишь в шести регионах Украины,  а в 21 регионе она все равно  будет  оставаться ниже прожиточного минимума.  И смотрим на конечные результаты: что же  вы  готовите  народу  Украины?  Смотрим  по  вашей  программе. Потребление  на  душу населения молока,  яиц и мяса в 2002 году по сравнению с 1990.  Молока - 48,2 процента,  яиц -  52,9  процента, мяса  -  63,9 процента к уровню 1990 года.  То есть ваша программа продолжает курс,  направленный на вымирание населения Украины,  на деградацию трудовых ресурсов. С такой концепцией никоим образом не будут соглашаться народные депутаты Украины - члены  Прогрессивной социалистической партии Украины.

     И еще раз вам напоминаю,  мы предложили программу недопущения национальной  катастрофы,  она  "оприлюднена",   провозглашена   с трибуны  парламента  в  октябре  1995  года.  Возьмите выучите эту программу, и тогда можно будет спасти страну!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє   Михайлівно.   Слово   надається народному  депутату  Матвєєву.  За  ним  буде  виступати  народний депутат Салій.

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Проведений вченими та спеціалістами, зокрема Інституту економічного прогнозування Національної академії наук,  аналіз підтверджує,  що системна криза в Україні після 1998 року перейшла у нову фазу.  При цьому державні статистичні  органи публікують дані про зростання промислового виробництва, збільшення внутрішнього валового продукту, а людям чомусь легше жити не стає. І  на  майбутній  рік  уряд  не  передбачає  в  проекті Закону про Державний бюджет достатнього обсягу фінансування витрат на  заходи соціального     захисту    населення,    гарантовані    насамперед Конституцією.

     Пояснення старе і всім відоме: немає грошей. А їх немає тому, що  хижацька,  бандитська приватизація,  проти якої виступала наша фракція,  не  тільки  не  привела   до   підвищення   ефективності економіки,  а  й  навпаки,  зруйнувала економічно-фінансові основи існування суспільства. Україна має не реформи заради добробуту, як виголошував  пан  Ющенко,  а  реформи  за  рахунок  добробуту,  як показують результати неупередженого аналізу.

     У той же час запропонований проект не враховує цю ситуацію, а відтак, пропозиції уряду по основних напрямах соціальноекономічної політики  неадекватні  нагальним  потребам  суспільства.  Так,   у розділі  3  "Соціальна  політика"  уряд  констатує,  що  майже  70 відсотків  працюючих   отримують   заробітну   плату,   нижчу   за прожитковий  мінімум.  Ну  і що?  При цьому передбачене підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 140 гривень  та  зростання реальної  заробітної  плати  на 6,4 відсотка продовжують жебрацтво більшості працюючих на невизначений термін. Уряд навіть не ставить питання  про  повне  погашення заборгованості із виплат заробітної плати.  Програма не дає чіткої відповіді,  яким чином у наступному році   будуть   реалізовуватися  заходи  державної  політики  щодо підтримки соціально вразливих верств населення.

     Недостатньо в  програмі  опрацьовані  питання,  пов'язані  зі станом  безробіття  на  ринку  праці  в  Україні.  Що ж тоді можна сказати  про  реальність  так  гучно  задекларованої   Президентом стратегії подолання бідності?

     Між тим   уряд   передбачає   зменшення   у  наступному  році дебіторської і кредиторської заборгованостей аж на 5-7  відсотків. Такі   масштаби  "оздоровлення"  економіки  породжують  думки  про урядові надії вирішення цієї пекучої проблеми хіба що Божою волею.

     В аграрному секторі уряд турбує лише питання видачі державних актів на право власності на землю власника земельних сертифікатів, для чого урядом США надано кредит у сумі  14,5  мільярда  доларів. Постає слушне питання: а хто ж буде їх повертати?

     І насамкінець.   Найголовнішим   і   найсуттєвішим  недоліком програми  є  відсутність   комплексного   підходу   до   вирішення актуальних питань соціальноекономічного розвитку.

     Аналіз програми,  її  обговорення ще раз свідчать про те,  що політика правлячого режиму потребує не косметичних,  а радикальних змін.

     Наші конкретні пропозиції з цього приводу відомі - це реальні пропозиції,  здатні  забезпечити  початок  позитивних  зрушень   в економіці.

     Проект закону про державну програму в запропонованому вигляді фракцією не може бути підтриманий.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Салію.  За ним буде виступати депутат Яценко.

     САЛІЙ І.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 221,  м. Київ). Дуже добре,  що, врешті-решт, з'являється хоч якась програма, тому що ще декілька років тому ми обходились без програми.

     Програма -  це  все-таки  ідеологія  економічних  реформ,  це стратегія,  і тому тут, на мій погляд, потрібні уточнення. Коли ми кажемо "внутрішній ринок",  то ми по-старому  оцінюємо  внутрішній ринок  як  роздрібний  товарооборот і громадське харчування.  Мені хотілось би  з  програми  знати,  скільки  внутрішнього  ринку  ми втратили,  скажімо,  в питаннях виробництва меблів, товарів легкої промисловості, будівельного комплексу, машинобудування? Який у нас внутрішній ринок?

     Тому потрібно якось уже відходити від старих стереотипів, які не дають ніякого уявлення про реальний внутрішній ринок.

     Якщо внутрішній ринок  збільшився,  то  скажіть,  скільки  на ньому  імпортних  товарів,  а  скільки  в  тій  чи  іншій галузі є вітчизняних?

     Наступне. Заробітна плата.  Здійснюються певні заходи, але ми повинні  знати,  що  заробітна  плата нерідко менша сьогодні,  ніж розмір оплати за житлово-комунальні  послуги.  То,  напевно,  тоді програма повинна поставити умову, що заробітна плата в принципі не може бути  меншою,  ніж  розмір  тих  послуг,  які  ми  оплачуємо. Пропозицій немає.

     Промисловість. Структура  промисловості  характеризується  як негативна,  але немає характеристики. Сировинний характер має. Ну, добре,  вона має.  Що ми далі робимо? Програма не дає відповіді на ці запитання, які ж сама, до речі, і ставить.

     Цікаво ставиться головна  мета  в  інвестиційній  політиці  - стимулювати  процес заощаджень вільних коштів населення.  Шановні! Так ми вже так заощадили,  що три роки треба тільки  повертати  ці кошти.  Ви  створіть  ринок,  щоб люди могли витратитися на житло, ремонт "хрущовок",  а потім вони меблі будуть туди закуповувати  і таке  інше.  Досить  ставити  програмну  ціль  уряду  - збільшення заощаджень  людей.  Я  думаю,  то  дуже  погано,  коли   вони   їх заощаджують.

     Реформування відносин  власності.  Ну,  тут взагалі ставиться мета - продовжити приватизацію підприємств,  які мають стратегічне значення  для  економічної  безпеки.  Шановні!  Хіба  це може бути головною метою всього вашого уряду,  нашої виконавчої гілки влади? Вашою  метою,  шановні  міністри і автори,  повинно бути ефективне використання,  функціонування  державної  власності,  за  яку   ви відповідаєте.  І  ні  в  якому разі стратегічні об'єкти не повинні приватизовуватися.

     А так усі десять років чекаємо, коли стратегічні підприємства розваляться  і  хтось  їх  приватизує.  А  кількість  управлінців, чиновників  тільки  збільшується.  Хоча  якщо   приватний   сектор зростає,  то чисельність міністерств повинна скорочуватись. Адже в приватному секторі є свої управлінці.

     Тому, вважаю,  добре,  що  є  ця   програма.   Проте   окремі стратегічні напрями просто не відповідають державним інтересам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Яценко. За ним - народний депутат Черненко.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Я  хочу  нагадати  насамперед  своєму колезі Івану Салію,  що ми завжди затверджували державну  програму економічного  і  соціального  розвитку  на  поточний рік,  а також програму кожного регіону.  І це було в практиці радянської України абсолютно виважено,  справедливо,  точно,  нормально,  планувалося життя людей. І так має бути в нашій повсякденній практиці.

     У той же час саме по собі  затвердження  цього  документа  за наявності  існуючої економічної,  ідеологічної політики аж ніяк не означає,  що все буде саме так,  як записано  в  цьому  документі. Швидше за все, влада буде діяти абсолютно навпаки.

     Ми з  вами  не закладали в державній програмі на поточний рік такий  процес,  як  приватизація  обленерго.  Звичайно,  ні.   Але з'явився указ Президента - і обленерго віддані на приватизацію.

     Уряд не  спромігся  навіть  відпрацювати  ідеологію  відносин споживача енергоресурсів з тими,  хто їх продає,  -  з  приватними розподільчими  компаніями.  Сьогодні  вони  беруть  з  людей плату авансом,  навіть не за спожиту електричну енергію. І незважаючи на те,  що  народні  депутати  України  кілька разів порушували перед урядом це питання, воно до цього часу не вирішене. І досі приватні обленерго диктують політику Україні,  диктують політику населенню, кожному споживачу електричної енергії,  а уряд  не  втручається  в подібні дії.

     Далі. Ви,   депутатська   більшість,   спромоглися   прийняти Земельний кодекс.  Земля сільгосппризначення не може бути об'єктом купівлі-продажу  протягом  п'яти  років,  але  водночас  може бути об'єктом застави. Застави куди? У комерційний банк. Шановні! Невже вас  нічому  не навчила доля Агропромбанку "Україна"?  Це фактично обкрадання всього селянства України і сільських господарств.  Куди будуть  здавати  сьогодні  під заставу землю?  Знову в комерційний банк,  тобто знову та сама  доля  чекає  тих,  хто  ризикне  взяти кредити під заставу землі.  А де наступні дії уряду щодо створення державного земельного банку,  з яким повинен був би мати відносини український  селянин?  Де  відповідний  рядок у проекті Державного бюджету України на 2002 рік,  в якому мають бути передбачені певні кошти для забезпечення селян дешевими кредитами?

     І останнє  -  подолання  наслідків Чорнобильської катастрофи. Одним рядком закладено гасло, що будемо долати. Я питаю в міністра економіки:  "Як  ви  збираєтесь долати,  якщо три роки тому рівень забезпечення чорнобильських програм становив  59  відсотків,  а  в проекті  бюджету  на  2002  рік  передбачається  20 відсотків?" За допомогою гасел не подолаєш,  надто серйозна наукова,  економічна, медична,  соціальна  проблема.  І треба закладати у повному обсязі хоча б те,  що ми напрацювали з  бюджетним  комітетом  і  під  чим стоїть підпис міністра фінансів. Але одержуємо документ до другого читання: знову не враховані наші пропозиції.

     І на завершення.  Я наполягаю на  тому,  що  виконавча  влада втратила  сьогодні  функції  управління,  спрямовані  на вирішення найбільш гострих проблем нашої держави. А без відновлення керуючих функцій  виконати навіть ту програму,  яку ви сьогодні пропонуєте, буде неможливо.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Михайловичу.  Народний депутат Черненко. За ним - народний депутат Стоженко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые  коллеги!  В отношении программы.  Я абсолютно согласен с коллегами  депутатами,  которые  выступали  и говорили,  что  это  вообще  не  программа.  Это так,  предмет для разговора в этом зале и потеря времени.

     Я хотел бы поставить вопрос другим образом.  А где  программа действий правительства?  Его, это правительство, "призначили", оно уже работает.  В стране проходят определенные процессы,  я  скажу, безрадостные процессы.  А программы нет. Хотят прикрыться вот этим документом и назвали его "Про  Державну  програму  економічного  і соціального розвитку України".

     Відкриваю підрозділ  "Здоров'я населення України".  "Головною метою у сфері здоров'я населення України є забезпечення  умов  для покращення   стану   здоров'я,  продовження  тривалості  життя  та впровадження здорового способу життя".

     Я працював лікарем майже 30 років,  і весь цей час казали про здоровий  спосіб  життя.  Який він у нас сьогодні є здоровий,  усі знають.  Але все,  що тут  записано,  -  це  розділи,  виписані  з розпорядників кредитів Міністерства охорони здоров'я, на які кошти взагалі не виділяють. Про що можна вести мову?

     Прийняли в першому  читанні  проект  бюджету.  Я  вам  скажу: прийняли  тільки  завдяки тому,  що в ньому були погоджені позиції народних депутатів і  комітету.  Це  соціальні  проблеми:  охорона здоров'я,  наука,  культура,  освіта.  Коли одержали варіант після того,  як його опрацював Кабінет Міністрів, - там же немає нічого! Закладам  охорони  здоров'я в проекті бюджету передбачено майже 59 мільйонів у мінусі. Про що можна вести мову?

     Я вам наводив приклади:  на лікування туберкульозу мінімальна потреба  350  мільйонів,  а  дають  46  мільйонів;  на  боротьбу з ВІЛ-СНІДом дають 15,2 мільйона,  а потрібно вдвоє більше. Шановні! Про що можна вести мову?

     Шановний Володимир  Кирилович  Черняк казав,  що всі недоліки програми в тому, що немає стратегії.

     Я погоджуюся,  але жодна програма,  яка в цей  зал  вносилася урядом,  ніколи  не виконувалася.  Розумієте,  це зустрічний план. Протокол про наміри.

     Я думаю,  що сьогодні,  розглядаючи цю  ситуацію  і  стосовно проекту  бюджету,  і  стосовно  цієї  програми   Я подивлюся в очі депутатам, коли вони будуть в одному з будинків, де їм скажуть, що цей проект бюджету треба приймати. І як вони будуть потім захищати охорону здоров'я,  науку, освіту, коли проголосують за цю програму і за цей проект бюджету.  Сьогодні в цьому залі треба ставити одну програму  дій  -  про  відповідальність  уряду.  Подивіться,   яка сьогодні ситуація з підготовкою до зими? Як працюють наші лікарні, як працюють заклади освіти? Чому сьогодні бюджет зменшується, а не збільшується?  Чому сьогодні кажуть,  що спостерігається зростання валового продукту, а грошей немає?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Стоженко.  За  ним   - народний депутат Семенюк.

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Фракція партії "Демсоюз",  місто Харків.  Шановний Степане Богдановичу!   Шановні  колеги!  При  розгляді  практично  кожного програмного документа,  зокрема при розгляді програми економічного і  соціального  розвитку  України  на  наступний рік,  ми вимушені звернути увагу і уряду,  і Верховної Ради на ставлення держави  до соціальнокультурної сфери.

     Йдеться в першу чергу про надзвичайно важливі галузі:  освіту та культуру.  Фракція партії  "Демократичний  союз"  відзначає  ці галузі тому, що в житті країни вони є першоджерелом успіхів у всіх інших напрямах:  економіці,  політиці,  науці. На превеликий жаль, підстав  для  подібних  звернень не стає менше.  Ми змушені вкотре констатувати  без  перебільшення  катастрофічну  ситуацію  в   цих сферах.  При  цьому  необхідно відзначити той факт,  що в цілому в програмі порушується практично  повний  перелік  наявних  проблем, намічаються програмні цілі та шляхи виходу із кризи. Але, напевно, оцінку цим діям  можна  давати  тільки  з  точки  зору  очікуваних наслідків.

     Яких же   результатів   планується  досягнути  у  2002  році? Кількість бібліотек та бібліотечних  книжкових  фондів  залишиться незмінною  з 2000 року.  Річний тираж книжок збільшиться всього на 2,3 процента і становитиме 0,4 примірника на кожного жителя, у той час  як  у розвинутих країнах цей показник доходить до 10 і більше примірників.  Практично не зміниться частка друкованої  продукції, що  видається  українською  мовою.  Вона  становитиме  більш як 25 процентів.

     Коли розглядався проект бюджету на 2002 рік,  наша  фракція  наголошувала  на  необхідності виконання законодавства щодо матеріального забезпечення працівників  освіти. На  жаль,  і  в  запропонованій нам сьогодні програмі не визначено жодного заходу щодо  виконання  цього  законодавства.  Тому  немає нічого дивного і тому, що в Україні намітилася стійка тенденція до скорочення  кількості  педагогічних  працівників  у  всіх   ланках освітньої системи.  У відповідності із запропонованою програмою ця тенденція зберігатиметься і в 2002 році.

     Навіть цих фактів достатньо,  щоб  зрозуміти  яким  є  рівень розвитку  нашої  освіти  та культури.  На нашу думку,  цим галузям необхідно приділяти значно більше уваги,  адже за умови  належного ставлення   до  освітнього  та  культурного  рівня  громадян  буде забезпечений і належний рівень  економічного  розвитку  держави  у майбутньому.

     У зв'язку  з  викладеним  ми наполягаємо,  щоб Кабмін звернув увагу на  названі  проблеми  та  передбачив  у  програмі  розвитку України на 2002 рік заходи щодо їх вирішення.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний   депутат  Семенюк.  За  нею  - народний депутат Журавський.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  соціалістів  і  селян  "Лівий  центр". Шановні колеги народні депутати!  Я задавала питання пану Черняку: чи вірить він у виконання цієї програми? Він відповів, що вірить.

     Аналізуючи цю програму,  оцінюючи можливість її виконання,  я пригадую  вислів  нашої  Ніни  Степанівни  Марковської  -  лікаря, професора про лікування зуба  через  вухо.  Те  ж  можна  сьогодні сказати і про цю програму.

     Дійсно, зроблено  конкретний  цифровий  аналіз.  Я сказала б, показано результати  господарювання  і  прем'єра  Кучми,  і  Кучми Президента протягом другого періоду, періоду декретотворення, який він створив.  Спочатку своїми  трастами  і  своїми  декретами  він створив  бідних,  потім до кінця добив їх своїм дворічним виданням указів.  Він створив  бідних,  а  тепер  уже  буде  їх,  звичайно, ліквідовувати.  Я думаю, що вже сама постановка цієї програми є, я сказала б, оцінкою роботи нашого Президента і його оточення.

     У програмі дуже гарно розписана гармонізація розвитку людини. Ви  скажіть  мені,  будь  ласка,  про  який  розвиток людини можна говорити,  коли у цих же цифрових  показниках  говориться,  що  70 відсотків   громадян   отримують   заробітну   плату   меншу   від прожиткового мінімуму?  Про яке створення умов для  конкуренції  і взагалі про ринкову економіку можна говорити сьогодні,  коли в цій же економічній програмі зазначено,  що  55  відсотків  підприємств працюють   із   збитками?   Про  яку  конкуренцію  можна  сьогодні говорити?! Одна газова труба, одна електрична лінія, на них сидить 16  тисяч  посередників  і  всі  вони  знаходяться  під патронатом Президента! А Комісія з питань регулювання енергетики, затверджена указом Президента, встановлює ціну, регулює ринок збуту, визначає: кому  видати  ліцензію,  а  в  кого  забрати,  хто   скільки   має відстебнути. Оце тобі й регулювання!

     Я от  слухала  міністра економіки,  і,  ви знаєте,  мені його стало просто жаль.  Подивіться,  що зробив Президент. Сьогодні при ньому створено 67 комісій,  які фактично дублюють функції Кабінету Міністрів!  Дивлячись на міністра, я думала: Господи, виставили ще одного  "хлопчика  для  побиття".  Чи  є сьогодні в уряду механізм виконання цієї програми?  Програма написана,  цифри наведені, але, звичайно,  в уряду немає можливості її виконати,  тому що сьогодні криза управління.  І ця криза  створена  Президентом  Кучмою.  При ньому сьогодні комісії, які не дають можливості працювати Кабінету Міністрів  (я  закінчую).  Сьогодні  немає  закону   про   Кабінет Міністрів,  і жоден міністр не знає,  чи завтра буде працювати, чи не буде, чи буде та програма, чи її не буде.

     Тому я   ще   раз   хочу   сказати:   Соціалістична    партія запропонувала  основні  засади  соціальної,  економічної  політики України.  Без прийняття їх (а це визначено  Конституцією  України) далі рухатися неможливо. Треба міняти політику, міняти Кучму, тоді буде порядок у державі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  За ним  -  народний депутат Павловський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги! Я думаю, нікого в цьому залі не треба переконувати в  тому,  що головне завдання програми - дати механізм відродження економіки,  збагачення держави,  механізм  забезпечення  зростання доходної   частини  бюджету,  забезпечення  умов  для  соціального захисту людини. Це основне.

     Поданий проект,  на  мою  думку,  навряд  чи  можна   вважати програмою  уряду.  Він не дає відповіді на питання:  як боротися з бюджетним решетом,  як зробити так, щоб народні гроші не пропадали невідомо де?  Для довідки: в Україні є 13 вільних економічних зон, дев'ять  територій  пріоритетного  розвитку  і   13   пріоритетних галузей.  Податкові поблажки досягають майже 25 відсотків бюджету. Чи добре це? Звичайно, що ні.

     Я не проти того,  щоб у країні було кілька  економічних  зон, але  лише там,  де вони дають реальну користь державі,  інші треба просто скасувати.  Я не проти  того,  щоб  у  країні  було  кілька пріоритетних галузей,  проте не більше.  А як у нас?  Усе залежить від  лобістських  груп,  які  часто-густо  діють  не  в  інтересах держави. Є вони в уряді, є вони і тут, бо закони приймаємо ми.

     Отже, у   проекті  програми  не  ставиться  завдання  навести порядок  у  вищезгаданих  напрямах   економіки   і   запропонувати цивілізовані  правила  гри.  А  саме  такої  програми багато хто в сесійній залі і чекав. Не дочекався!

     Суттєвим недоліком проекту  є  відсутність  оцінки  тіньового сектора   економіки,  хоча  її  детінізацію  проголошено  одним  з пріоритетних напрямів діяльності  уряду.  Що  ж,  побажаємо  уряду внести  новий  проект,  взяти  все  цінне,  що  є в цьому,  бо цей розглядати всерйоз навряд чи можна.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Павловський.  За  ним  - народний депутат Стрижко, потім - депутати Красняков і Попеску.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Степане Богдановичу. Я виступаю вже одним з останніх і хочу підвести деякі підсумки.  Я привертаю вашу увагу  до  того,  шановні,  що  в кожному розділі проекту програми правильно виписані проблеми, але немає механізму їх вирішення. Тут я   хочу  процитувати  нашого  куратора  Світового  банку  Марсело Саловські,  який у кінці 1998 року сказав:  "А ми  ці  реформи  не осмислювали,  ми  виходили  з політичних можливостей і можливостей ваших президентів".  І тому сьогодні ми маємо те,  чого не повинні мати.  А чому?  Тому що (дивись розділ "Банківська система", там є констатація) слабенькі банки.  Ну і що? Отже, поки наша банківська система не буде працювати на наше виробництво, нічого не буде.

     Тому уряд мав би підтримати, навіть всупереч волі Президента, ті законопроекти,  які розробили багато фракцій,  у тому  числі  і фракція  "Батьківщина",  -  про  засади  внутрішньої  і зовнішньої політики, про засади національних інтересів.

     Ну оскільки сьогодні всі говорили, що пропонує кожна партія і фракція, що я хочу сказати, що "Батьківщина" навіть дві монографії видала.  От я одну із  них  показую:  "Макроекономіка  перехідного періоду.  Український  контекст".  І  друга:  "Стратегія  розвитку суспільства.  Україна і світ".  Я вам, шановні колеги, роздав таку книгу,  і  там  чітко  і ясно написано,  з чого треба починати.  А починати  треба  з  того,  що  забезпечити  стійкість  економічної системи.  Доти,  поки вона не буде стійкою, ніщо (навіть податкова система) її не врятує.  А для забезпечення цієї  стійкості  треба, щоб наші українські гроші працювали на наше виробництво.  Наших 40 мільярдів уже за кордоном,  і кожного року 5 мільярдів -  це  наші інвестиції Заходу, а не власного виробництва.

     Далі. Після   цього   нам   потрібно   звернути   увагу,   що стратегічною помилкою в програмі уряду є знову ставка на  дрібного підприємця.  Справа  в  тому,  що  для  того,  щоб  увійти  в коло розвинутих держав,  треба робити ставку не на малий бізнес,  а  на концентрацію   виробництва   навколо   наукоємних   технологій   і бульдозерами по них не їздити.

     От приклад:  фірма "Боїнг" і "Дуглас" у США об'єдналися,  660 тисяч працюючих в одній фірмі.  А нам кажуть:  "Дробіть,  дробіть, щоб не було більш як 200 працюючих, а то й по одному працюйте". На дрібних   підприємствах  наукоємне  виробництво  неможливе,  і  ми повинні це передбачити.  Без  протекціонізму,  без  захисту  свого ринку, свого виробника ми не справимося з бідністю. Якщо ми будемо сировинним придатком Заходу, не будемо розвивати наукоємні галузі, то  не  буде  високої  зарплати.  Отже,  не заморожувати зарплати. Інвестиції в Україну прийдуть (у цій монографії я показую,  це вже остання  фраза)  за  однієї умови:  коли у нас мінімальна зарплата буде не 100 гривень, а

     1 тисяча доларів.  А це можливо буде,  коли будемо  займатися наукоємними технологіями, а не сировиною.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надаю слово народному депутату Стрижку.  За ним - депутат Красняков.

     СТРИЖКО Л.П.   Уважаемые   коллеги,   конечно,   рассмотрение сегодня,  со  значительным  опозданием,  проекта правительственной программы на 2002  год  является  в  значительной  степени  просто ритуальным  действием.  Была  Бюджетная  резолюция,  и  сегодня ко второму  чтению   правительством   подготовлен   проект   бюджета. Исполнительная  власть,  увы,  проигнорировала  решение  Верховной Рады,  и даже в проекте бюджета не учтены последние постановления, касающиеся  необходимости  учета  выводов и предложений бюджетного комитета.  Чего  стоит  сохранение  в  проекте  бюджета   печально известной статьи 48,  которая окончательно урезает многие льготы и привелегии граждан!

     Кабмин при составлении программы, очевидно, поступил так, как поступают при прогнозировании погоды. Как известно, с вероятностью 70 процентов можно утверждать,  что завтра будет такая же  погода, как  и сегодня.  Судя по программе,  завтра Украины будет таким же мрачным,  как и сегодня.  Сегодняшнее же положение страны  требует выделения нескольких (буквально нескольких) приоритетов и принятия комплекса мер по решению приоритетных проблем. Никогда и никому не помогало латание расползающегося "тришкиного кафтана".

     Разумеется, определение   нескольких  приоритетов,  например, таких,   как   преодоление    бедности,    защита    национального производства,  энергосбережение  и энергообеспечение,  преодоление вымирания   населения   Украины,   потребовало   бы   не    просто корректировки,  а  существенного  изменения социальнополитического курса страны и  освобождения  от  диктата  международных  валютных структур,  программами  которых  на самом деле до сегодняшнего дня руководствуются   и    правительство,    и    Президент.    Однако правительство,  которое  обслуживает  антинародный режим,  на это, конечно же, не пойдет.

     Правительство в своей программе предлагает другой  путь:  оно попыталось  раздать всем сестрам по серьге.  В результате никто не получит   ресурсов,   достаточных   для   преодоления   кризисного положения,   и   никто,  конечно,  это  положение  не  преодолеет. Некоторые же из проблем всерьез даже не обозначены.  В  частности, это  серьезнейшая  проблема  изношенности коммунального хозяйства. Это,  действительно, проблема государственного уровня. В ближайшие годы   полностью   исчерпывается  ресурс  систем  водообеспечения, теплоснабжения,  коммунальных систем,  траспортных  магистралей  в крупнейших городах Украины,  а в них сосредоточено 30-40 процентов всего населения.  Уже сейчас ресурс этих  систем  исчерпан  на  80 процентов.  Как  правительство  собирается  решать  эту  проблему, которая грозит серьезнейшими катастрофами,  совершенно не ясно  из проекта программы.

     Попытки же   решить   проблему   изношенности   коммунального хозяйства за счет привлечения иностранных  займов,  как  вы  могли видеть  в  последние  годы,  успеха  не приносят.  Рост тарифов на коммунальные услуги может привести только к обострению  социальных трений   и   вызвать   дополнительно  социальную  напряженность  в обществе.

     Не решена правительством и проблема  финансового  обеспечения мероприятий,   предложенных   в   программе,   им   совершенно  не используются возможности,  которые лежат буквально на поверхности. Полностью    игнорируется   возможность   привлечения   в   бюджет дополнительных  средств   от   национализации,   например,   сферы производства  и продажи алкоголя и табака,  абсолютно игнорируется возможность наведения порядка в сфере внешней торговли.

     Я думаю,  что в таком виде эта программа не  может  считаться документом, всерьез рассчитанным на изменение к лучшему ситуации в Украине.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний   депутат   Красняков,   і   на завершення - народний депутат Попеску.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Вы знаете,  читая предложенную программу, приходится делать вывод, что  в  стране,  а  может,  у всех нас что-то стряслось с головой. Налицо явная утрата мышления,  какая-то полная  бессвязность.  Все или  подавляющее  большинство  людей  признают,  что  жизнь  у нас сегодня  в  стране  теплится  у  нас  только  благодаря   остаткам советского строя,  которые не успели еще сломать. Только благодаря этим остаткам удается накопить  кое-какие  средства  и  обеспечить выживаемость  страны.  Это  признают,  но тут же говорят,  что эти остатки необходимо доламать.  Сами же видят,  что эти вещи  совсем несовместимы,  мучаются,  но  стоят  на  своем.  На  слом остатков жизнеобеспечения страны как раз и направлена вот та программа.

     Скажите, за счет  чего  сегодня  наполняется  наш  исхудавший бюджет?  Но мы пытаемся провести мероприятия, в результате которых он и так не будет наполняться.  Покажем это на примере  раздела  2 "Гуманитарное развитие", где речь идет о сфере образования.

     Первое. Главная   проблема   -   соответствие   сети  учебных заведений (особенно заведений  дошкольного  образования)  реальным потребностям.   Какие   реальные   потребности   сегодня?  Называю официальные цифры.  Сегодня  в  стране  осталось  около  19  тысяч дошкольных  учебных  заведений.  Их  посещают  1 миллион 100 тысяч детей  -  только  44  процента  детей  дошкольного  возраста,   56 процентов  детей  не  посещают  дошкольные  учебные заведения.  За последние два года число дошкольных учебных заведений  уменьшилось на 2 тысячи,  число детей в них - на 400 тысяч.  До каких пор,  до какой черты можно еще сокращать их число? И тут же мы записываем в законах  об  образовании,  о  дошкольном  образовании,  что  у нас дошкольное образование обязательно.  Мы в  законе  об  образовании пишем,   что  у  нас  существует  непрерывное  образование,  а  56 процентов детей не посещают дошкольные учебные заведения, и мы при этом  собираемся  оптимизировать  или  сокращать  число дошкольных учебных заведений.

     Второе. Среди основных целей программы  записано:  расширение доступности    получения    качественного    образования   молодым поколением,  расширение возможностей получения высшего образования за   счет   внедрения   механизма,  предоставления  индивидуальных кредитов.  С одной стороны,  мы декларируем расширение возможности получения   качественного  образования.  С  другой  стороны,  идет процесс  закрытия  дошкольных  учебных  заведений.  Уже  на   1400 сокращено количество дошкольных учебных заведений.

     Что касается   кредитов.   Уважаемые  представители  Кабинета Министров!  Продекларировали 5 миллионов на  кредитование  высшего образования.  Уже  конец  финансового  года,  и  ни  одно  учебное заведение этого кредита не получило.  Вы записали его в бюджете, а механизма  получения  этих денег нет.  Или может этих денег вообще нет?

     Третье. С одной стороны,  мы говорим о том,  что  образование должно быть доступным,  а с другой стороны говорим:  для всех форм собственности  на  17  процентов  увеличить   количество   платных заведений, сократив число бюджетных заведений.

     Сегодня мы  получили  проект бюджета,  и в проекте бюджета не предусматривалось выделение средств на систему образования. Если в прошлом  году  на  образование  выделялось  около  4  процентов от валового  внутреннего  продукта,  то  сегодня  на   0,4   процента выделяется  меньше.  Я  призываю за такую программу не голосовать, она декларативна,  очень не вяжутся отдельные ее части, на которых я акцентировал внимание. А таких частей немало.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному депутату Попеску.  На завершення - слово надається міністру економіки.

     ПОПЕСКУ І.В.  Дякую.  "Солідарність".  Вельмишановні  колеги! Належне   інформаційне   забезпечення  проекту  програми,  перелік державних  цільових  програм,   які   передбачається   фінансувати протягом року, перелік заходів щодо реалізації державної програми, прогноз економічного і соціального розвитку України  на  2002  рік сприяє  прозорості документа та надає можливість для обгрунтованої оцінки діяльності та наслідків його прийняття.

     У той же час вважаємо за потрібне звернути увагу на  наступні недоліки програми.  Передбачене проектом програми зростання ВВП на 6 відсотків при очікуваному зростанні  ВВП  у  2001  році  на  7,3 відсотка   не   відповідає   оптимістичному  погляду  на  розвиток вітчизняної  економіки,   задекларованого   розробниками   проекту програми   і  як  наслідок  спричиняє  недостатню  збалансованість окремих прогнозних  оцінок.  Тут  одне  з  двох:  або  надали  нам неправильну цифру,  або фахівці недостатньо розбираються у цифрах. Це перше.

     Друге. Викликає  зауваження  занадто  загальне   формулювання основних  цілей  програми  у  розділі  6  "Забезпечення  умов  для подальшого соціально-економічного зростання".  Також поза увагою в цьому   розділі  залишилися  питання  запровадження  заходів  щодо кредитування реального сектора  економіки,  зменшення  відсоткової ставки.

     Наголошуючи на  пріоритетності  інноваційної моделі розвитку, програмою  не  передбачається  вжиття  кардинальних  заходів  щодо підвищення   престижу   наукової   діяльності,  зменшення  відтоку наукових кадрів за кордон,  хоча без  вирішення  цієї  проблеми  в недалекому  майбутньому  в країні не залишиться фахівців,  здатних впроваджувати нові технології.

     Особливу увагу  хотілося  б  звернути  на  розділ  "Соціальна політика".  Визначивши однією з головних цілей соціальної політики вирішення проблеми погашення заборгованості із виплати  заробітної плати  та  соціальних  виплат,  розробниками  програми  не вказано жодного заходу для вирішення цієї проблеми.  Також, на нашу думку, неприпустимим   є  встановлення  мінімальної  заробітної  плати  у розмірі 140 гривень. Депутатська група "Солідарність" наполягає на встановленні  з  1  січня 2002 року мінімальної заробітної плати у розмірі 165 гривень,  а з 1 липня 2002 року  -  50  відсотків  від законодавчо  встановленого  прожиткового  мінімуму  на  2002 рік з обов'язковим визначенням подальшого поетапного  її  підвищення  до прожиткового мінімуму.

     Не можемо   не  звернути  увагу  на  відсутність  у  програмі положень, якими передбачено збільшення розміру пенсій. Недостатньо уваги  в  програмі  приділено  навіть  положенням Указу Президента України про основні напрями соціальної політики на 2000-2004  роки щодо  поглиблення  адресної  державної  соціальної  допомоги через упорядкування пільг та допомоги,  що надається  різним  категоріям населення.

     Я шукав у розділі "Регіональна політика",  але,  на жаль,  не знайшов, чи передбачається виділити гроші і запровадити заходи для вирішення  проблеми  соціально-економічного розвитку Герцаївського району Чернівецької області.  Наголошую,  що в грудні  цього  року виповнюється  десять років з часу формування цього району.  У 1996 році  була  прийнята  програма   соціально-економічного   розвитку району, але на сьогодні немає цих коштів.

     І останнє.  Виходячи з вищенаведеного,  проект Закону України про Державну програму економічного і соціального розвитку  України на  2002  рік  на думку депутатської групи "Солідарність" потребує доопрацювання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Для заключного  виступу  слово  надається міністру  економіки та з питань європейської інтеграції Олександру Віталійовичу Шлапаку.

     ШЛАПАК О.В.  Шановні народні депутати!  У першу чергу я хотів би подякувати всім, хто вніс конкретні пропозиції до програми, яку я сьогодні мав честь вам представляти.  Дозвольте висловити кілька зауважень, які напрошуються після прослуховування ваших виступів.

     Перше. Мені видається,  що програма потрібна хоча б уже тому, що вона дала  привід  багатьом  народним  депутатам  задекларувати сьогодні  свою позицію з трибуни Верховної Ради.  Я хочу нагадати, що п'ять років уряд не подавав своєї програми до Верховної Ради  і був   менш  розкритикований,  ніж  зараз,  коли  вперше  подав  цю програму. Безумовно, це не означає, що уряд не збирається подавати їх  надалі.  Ми будемо діяти в рамках чинного законодавства.  І ми чітко виконали свою функцію,  яка нам була надана Верховною Радою,

-  до  15  вересня  разом з проектом Державного бюджету на розгляд Верховної Ради подати програму,  що ми і зробили.  І вже  не  наша вина  в тому,  що програма так пізно вноситься сьогодні на розгляд Верховної Ради.

     Друге. Програма,  яку я сьогодні представляв,  це не програма дій уряду,  я хотів би на цьому наголосити.  Це державна програма. Це програма,  як  і  записано  в  статті  3  Закону  про  державне прогнозування,  за  виконання  якої  взаємно  відповідальні  уряд, місцеві адміністрації і Верховна Рада.  Ось чому хотілося  б,  щоб автором цієї програми був не тільки уряд, а й Верховна Рада.

     Для цього  ж  я хотів попросити народних депутатів приступити до,  скажімо  так,  більш   формалізованої   співпраці,   щоб   ті зауваження, які звучали сьогодні з трибуни і які можна максимально сформулювати,  подати нам для того,  щоб можна було врахувати їх в подальшій програмі.

     Третє. Робота  з  такою програмою - це величезна праця,  я це прекрасно розумію.  Ми зробили,  звичайно,  об'ємний документ, але без  прочитання  документа  в  цілому або хоча б розділів основної програми,  а не резюме,  практично не  дасть  можливості  народним депутатам зрозуміти всю програму в комплексі. Висмикування окремих фраз,  окремих цифр з програми може бути тільки зроблено для того, щоб завдати чергової публічної порки уряду.  Але це, на мою думку, не той шлях,  який нам треба разом з вами  пройти  для  того,  щоб державна   програма   на  наступний  рік  була,  хочу  ще  раз  це підкреслити,   нашим    взаємним    зобов'язанням    і    взаємною відповідальністю.  Ми  готові до такої співпраці.  Просимо вносити пропозиції, і ми будемо над ними працювати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Таким чином, ми завершили розгляд проекту Закону про Державну програму  економічного і соціального розвитку України на 2002 рік, 8092.  Час ранкового засідання вичерпано.  Оголошується перерва до 16  години.  У цей час ми почнемо вечірнє засідання Верховної Ради України.