ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  30  л и с т о п а д а  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися   до   реєстрації.    Прошу    народних    депутатів зареєструватися.

     У залі  Верховної  Ради  України зареєструвалися 366 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги, надійшли такі депутатські запити.

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  у зв'язку з ігноруванням Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької  області  висновків  Мінекології  щодо неможливості  будівництва автозаправної станції у місті Красилові, на території, призначеній для житлового будівництва.

     "За" - 118.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Ігоря Осташа - до Прем'єр-міністра України у   зв'язку   з   невиконанням  судового  рішення  щодо  погашення заборгованості із зарплати працівникам Роздольського  підприємства "Сірка".

     "За" - 84.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Павла  Кузнєцова  -  до  Прем'єр-міністра України   стосовно   передачі   комплексу   будівель    колишнього Центрального  інституту підвищення кваліфікації працівників важкої промисловості в розпорядження Донбаської державної  машинобудівної академії.

     "За" - 115.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Михайла  Гуцола  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  фінансування  робіт  по  газифікації  населених пунктів Сокирянського району Чернівецької області.

     "За" - 83.

     Рішення не прийнято.

     Народних депутатів  Павла  Мовчана  та  Бориса  Олійника - до Прем'єр-міністра  України   щодо   зупинення   вивезення   коштів, отриманих у сфері культури,  контролю за гастрольною діяльністю та розповсюдженням в телерадіоефірі музичної та відеопродукції.

     "За" - 141.

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України   у   зв'язку  з  ігноруванням  працівниками  Міністерства внутрішніх справ у місті Хмельницькому положень Постанови Кабінету Міністрів  України  340  від  8  травня 1999 року стосовно порядку видачі посвідчень водія особам,  які не досягли 18- річного  віку, чим  порушуються  їхні  конституційні  права  на освіту та набуття професії.

     "За" - 86.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Євгена Краснякова  -  до  Прем'єр-міністра України про критичну соціально-економічну ситуацію, що склалася на Горлівському хімічному заводі.

     "За" - 134.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата      Сергія      Правденка      -       до віце-прем'єр-міністра України Семиноженка з приводу цін на послуги з доставки періодичних видань населенню.

     "За" - 134.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Олександра   Єрохіна   -   до   міністра транспорту   України   з   приводу  поновлення  функціонування  та недопущення банкрутства Конотопського вагоноремонтного заводу.

     "За" - 75.

     Рішення не прийнято.

     По фракціях.

     Народного депутата Олександра Єрохіна - до міністра освіти  і науки з приводу конфліктної ситуації,  що склалася в місті Бахмачі внаслідок утворення гімназії на базі загальноосвітньої школи.

     "За" - 138.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Віктора Хазана - до Генерального прокурора України  щодо  катастрофічної екологічної ситуації,  що склалася в пунктах пропуску через кордон.

     "За" - 66.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Олександра  Голуба  -   до   Генерального прокурора  України  щодо розслідування факту зловживання посадовим становищем посадовими особами Управління  державної  автоінспекції УМВС   України   в  Закарпатській  області  за  ознаками  злочину, передбаченого частиною другою  статті  165  Кримінального  кодексу України.

     "За" - 139.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Наталії   Вітренко   -  до  Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  невдоволенням   відповіддю   на звернення  стосовно  неправомірних  дій  працівників Шосткинського міськрайвідділу УМВС України в Сумській області.

     "За" - 141.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -   до   Генерального прокурора  України у зв'язку з відсутністю реагування на звернення стосовно порушень чинного законодавства  керівником  товариства  з обмеженою  відповідальністю  "Демидівське"  Решетилівського району Полтавської області.

     "За" - 139.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Голуб,  Борщевський,  Чекалін) - до Генерального  прокурора  України  стосовно правомірності зупинення слідства по кримінальній справі за фактором перевищення  влади  та посадових  повноважень  працівниками органів внутрішніх справ УМВС України в Дніпропетровській області при затриманні громадян.

     "За" - 159.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Круценко, Ведмідь, Паська, Кирил) - до  голови  Рахункової  палати  України  про  проведення перевірки цільового використання бюджетних  коштів  на  соціальний  розвиток села у 1999, 2000, 2001 роках.

     "За" - 150.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Валентини  Семенюк  -  до  голови  Фонду державного майна України у зв'язку з незадоволенням відповіддю  на запит   щодо   продажу   державного   пакета   акцій  Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".

     "За" - 128.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Тищенка  -  до   Генерального   прокурора України  Потебенька  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю  на попереднє звернення стосовно безпідставного  звільнення  з  посади слідчого прокуратури Савлука.

     "За" - 137.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Оголошення. Інформую,  що  депутатська  група  "Солідарність" відповідно до  статті  4.2.1  Регламенту  Верховної  Ради  України реорганізована  в депутатську фракцію партії "Солідарність".  У її складі 21 народний депутат України. Персональний склад фракції вам роздано.  Представляти  депутатську  фракцію уповноважено народних депутатів України Порошенка Петра Олексійовича та  Короля  Віктора Миколайовича.

     Відповідно до  протоколу засідання депутатської фракції блоку Соціалістичної та Селянської партій України "Лівий центр"  від  13 листопада  2001 року інформую про зміну назви депутатської фракції Соціалістичної та  Селянської  партій  України  "Лівий  центр"  на депутатську  фракцію  Соціалістичної партії України "Лівий центр - соціалісти і селяни".

     Згідно статті 13 Закону України про статус народного депутата України   та   статті  4.2.2  Регламенту  Верховної  Ради  України повідомляю  про  вихід  народного  депутата  України  Діяка  Івана Васильовича  зі  складу депутатської фракції партії "Демократичний союз"  та  входження   його   до   складу   депутатської   фракції Народно-демократичної  партії,  а  також  про  вихід Косаківського Леоніда Григоровича зі складу депутатської фракції "Батьківщина".

     -----------

     Переходимо до розгляду  питань  порядку  денного.  Слухається проект Закону про рибу, морепродукти та харчову продукцію з них,

 7172. Доповідає   голова    Державного    департаменту    рибного господарства   Міністерства   аграрної  політики  Швиденко  Микола Миколайович. Будь ласка.

     ШВИДЕНКО М.М.,   голова   Державного   департаменту   рибного господарства  Міністерства  аграрної  політики  України.  Шановний Вікторе   Володимировичу!   Шановні   народні   депутати!    Рибне господарство відіграє значну роль у продовольчому ринку України, є складним   виробничогосподарським   комплексом,    який    поєднує добування,   вирощування   продуктів   лову   та   їх   переробку, транспортування і реалізацію.  Завданнями рибодобувних підприємств є  збільшення  обсягів вилову морепродуктів,  виробництва харчової продукції та рибного борошна,  а для рибопереробних підприємств  - розширення асортименту харчових товарів.

     Крім того, традиційно рибне господарство працює у контакті із сільським     господарством,      виробництвом      медпрепаратів, звіродобувними господарствами та іншими галузями.  Фактично щороку підприємства України добувають більш як 300  тисяч  тонн  риби  та морепродуктів, виробляють харчової продукції понад 200 тисяч тонн, у тому числі консервів,  пресервів - близько 100 мільйонів умовних банок,  кормово-рибного  борошна - близько 15 тисяч тонн.  Експорт рибної продукції українськими товаровиробниками становить  близько 24  тисяч тонн харчової продукції.  Імпорт рибопродукції перевищує експорт за рахунок поставок видів риб,  які не являються об'єктами промислу  чи  розведення  в Україні,  і становить близько 65 тисяч тонн харчової продукції.

     Зміни у виробничій та соціальних сферах призвели до швидкої і масової  зміни асортименту,  складу та якості харчової продукції з морепродуктів.  У  торгівлі  з'явилися   нові   харчові   продукти іноземного  виробництва,  які  раніше  споживачу  не були знайомі. Вітчизняні виробники,  які  з'явилися  на  українському  ринку  за декілька  останніх  років,  виробляють  традиційну продукцію,  але часто з порушенням технології виробництва. У зв'язку зі зростанням кількості  українських  виробників  рибної  продукції  та  обсягів експорту збільшився обсяг фальсифікованої продукції  та  продукції низької якості.

     Проблема якості та безпеки харчової продукції, в тому числі з морепродуктів,  завжди  мала  першорядне  значення  і  залишається актуальною  для  України.  Особливу актуальність вона має в умовах ринкових  відносин,   які   диктують   необхідність   забезпечення конкурентоспроможності    вітчизняної    харчової    продукції   з морепродуктів.  Особливо  гостро  це  питання  стоїть  нині,  коли Україна готується вступити до Світової організації торгівлі.

     Головною метою   зазначеного   законопроекту  є  встановлення правових принципів державної політики у сфері забезпечення  якості та безпеки риби, морепродуктів та харчової продукції з них під час вилову, переробки, ввезення в Україну, транспортування, зберігання та реалізації.

     Проект Закону  України  про  рибу,  морепродукти  та  харчову продукцію  з  них  розроблено  на  виконання  Постанови   Кабінету Міністрів  України  про  заходи  щодо  поетапного  впровадження  в Україні   вимог   директив   Європейського   Союзу,    санітарних, екологічних,  ветеринарних,  фітосанітарних  норм та міжнародних і європейських стандартів та у розвиток Закону України про якість та безпеку  харчових  продуктів  і  продовольчої сировини.  Прийняття запропонованого проекту закону стане  важливим  кроком  у  напрямі гармонізації   нормативно-правових   актів   України   про   рибу, морепродукти та  харчову  продукцію  з  них  з  вимогами  директив Європейського  Союзу,  зокрема  Директиви про санітарно-гігієнічні умови виробництва і реалізації рибної продукції та Директиви  щодо власного  санітарно-гігієнічного  контролю  за виробництвом рибної продукції.

     Питання щодо санітарного контролю  виробництва  проглядаються як  головні  у  Директиві  ЄС  для  забезпечення якості та безпеки харчових продуктів, і вони знайшли відображення у законопроекті. А саме:  у  законопроекті визначається компетентний орган з контролю продуктів лову та харчової продукції,  який  здійснює  ветеринарні перевірки (як це передбачено у зазначеній директиві),  - Державний департамент  ветеринарної  медицини  Міністерства  агропромислової політики,  передбачено здійснення інспекції кожної харчової партії продукції цим компетентним органом.

     Про порядок    атестації     рибопереробного     виробництва. Підприємство  може працювати,  тобто виробляти харчову продукцію з морепродуктів,    лише     після     отримання     дозволу     від санітарно-епідеміологічної   служби  та  атестату  рибопереробного виробництва від Держстандарту.  Це важливо  для  підприємств  усіх форм власності.

     Про забезпечення   виробником   контролю   якості  і  безпеки продуктів лову  та  харчової  продукції  з  них.  Контроль  якості харчової   продукції   більш  ефективний  під  час  технологічного процесу.

     Про аналіз критичних точок виробництва та  про  підтвердження виробником  якості  продукції,  яка  повинна  відповідати  вимогам чинних  нормативних   документів,   порядку   маркування   готової продукції.   Для   завоювання   ринків   збуту   виробник  повинен гарантувати виробництво безпечної та якісної  продукції,  а  також відповідати  за  якість  та  безпеку  харчових продуктів з риби та морепродуктів шляхом надання свідоцтва про якість.

     У законопроекті враховані вимоги законів України  про  якість та   безпеку  харчових  продуктів  і  продовольчої  сировини,  про забезпечення санітарного та епідемічного  благополуччя  населення, про  ветеринарну  медицину,  про  вилучення  з  обігу,  переробку, утилізацію,  знищення  або  подальше  використання  неякісної   та небезпечної продукції, про ліцензування певних видів господарської діяльності, про підтвердження відповідності та про стандартизацію.

     Таким чином,  у законі систематизовані та  враховані  правові норми  з питань безпеки риби і морепродуктів та харчової продукції з них,  які  містяться  у  нормативно-правових  актах  України  та вимогах директив Європейського Союзу.  Реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, разом з тим може бути  вирішена проблема виробництва якісної продукції за світовими стандартами.  А одним  з  головних  факторів  стабілізації  роботи рибопереробних  підприємств  є  підвищення  конкурентоспроможності продукції за рахунок підвищення їх якості.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Миколайовичу.  Чи є  запитання  до доповідача? Запишіться.

     Висвітіть.

     Народний депутат Абрамов. Наступний - депутат Сахно.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Спасибо, Виктор Владимирович. Уважаемый   Николай   Николаевич!   Скажите,    пожалуйста,    что предусматривает  предлагаемый  вами проект относительно укрепления торговоэкономических отношений с Россией с целью успешного решения вопроса морепродуктов в бассейнах Азовского и Черного морей?

     Спасибо.

     ШВИДЕНКО М.М.  Спасибо  за такой вопрос.  Я вам хочу сказать, что в этом законопроекте предусматриваются, всегонавсего, правила, по   которым   предприятия   Украины   имеют  возможность  ловить, перерабатывать и производить продукцию. И все предприятия, которые ввозят  продукцию  или  поставляют  за  рубеж,  должны работать по единым правилам.

     Что касается связей экономических, это будет в другом законе, который называется "О рыбном хозяйстве".

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Сахно.  Наступний  -  депутат Матвієнков.

     САХНО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,   НДП).   Фракція   "Яблуко".   Шановний   Миколо Миколайовичу,  не  зовсім  з  вашої доповіді зрозуміла доцільність прийняття цього закону.  Тобто якщо йдеться про якісь нові  норми, які   регламентуватимуть   діяльність   риболовецького  флоту,  що морепродукти видобуває,  то це не предмет цього закону,  і ви ніби про це нічого не казали. Якщо йдеться про якісь нові стандарти, то зновутаки про певні норми стосовно стандартизації продукції  можна визначити  в підзаконних актах,  це предмет відання Держстандарту. Якщо маються на увазі  певні  нові  види  продукції,  про  які  ви казали,  що ніби добуваються і виготовляються з риби,  то вибачте: це відрізняється від нових видів харчових  продуктів,  скажімо,  з м'яса, овочів та фруктів, які з'являються у нас? Ми ж не приймаємо з цього приводу нових законів.  Якщо про орган,  яким  ви  керуєте давно  і  достатньо  успішно,  то  в нього,  мабуть,  є свої певні функції.  Можливо,  треба їх вдосконалювати,  це теж треба робити. Тобто  я  ще раз кажу:  не зовсім зрозуміла необхідність прийняття цього закону.

     Дякую.

     ШВИДЕНКО М.М.  Я вже говорив  про  те,  що  у  нас  на  ринку рибопродукції    з'явилося    дуже   багато   нових   підприємств, зареєстрованих  сільськими,  районними  радами,  які  переробляють рибу,   випускають  її  в  торгівлю,  не  маючи  певних  дозволів, результатів лабораторних досліджень тощо.  Цим законом ми  вводимо правила  гри  на  ринку  рибопродукції.  Крім того,  ми узгоджуємо правила гри в ЄС і на території України,  для того щоб вступити  в ЄС.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.  Наступний - депутат Полюхович.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. "Регионы Украины". Уважаемый Николай   Николаевич!   Для   того   чтобы   можно   было   как-то ориентироваться в той ситуации, которая сегодня складывается у нас на    этом   рынке,   назовите,   пожалуйста,   цифры,   хотя   бы ориентировочно:  сколько мы сегодня вылавливаем рыбы на внутренней акватории,    так    сказать,   на   внутреннем   рынке,   сколько перерабатывают по давальческой схеме тем судам,  которые  работают за пределами Украины и сколько мы ввозим рыбы?

     Спасибо.

     ШВИДЕНКО М.М. Ну, я могу сказать так. Согласно статистическим данным,  в 2000 году население Украины потребило  412  тысяч  тонн рыбопродукции,   это   приблизительно   8,3   килограмма  на  душу населения.  80 процентов рыбопродукции мы добываем за рубежом,  то есть  в  океане,  все  остальное  -  за  счет внутренних водоемов: Азово-Черноморский бассейн и прудовые  хозяйства,  можно  сказать, что это равные составляющие.  Ввоз рыбопродукции, как прозвучало в моем докладе,  составляет в среднем 95 тысяч тонн.  Имеется в виду средний  показатель:  в  один  год  может  быть  на  90  миллионов долларов, а в другой - на 150.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська  область).  Миколо  Миколайовичу,  ви  на трибуні українського парламенту,  помоєму. Не варто забувати про такі речі для урядовця.

     Передайте слово Фурдичку, будь ласка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Фурдичка.

     ФУРДИЧКО О.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 125,  Львівська область).  Шановний Миколо Миколайовичу!  Скажіть, будь ласка, таке. Верховна Рада вже прийняла проект Закону України про тваринний світ у першому читанні, прийнято інші законопроекти, яким  мають  відповідати  норми  і вашого законопроекту.  Чому ваш проект не був направлений у наш комітет?  Адже рибні ресурси -  це природні  ресурси  нашої  держави.  І тому я вважаю,  що не тільки Комітет з питань аграрної політики  та  земельних  відносин,  а  й Комітет з питань екологічної політики, природокористування повинен супроводжувати ваш законопроект.

     ШВИДЕНКО М.М.  Дякую.  Ми свої  зауваження  і  пропозиції  до законопроекту про тваринний світ подали, відпрацьовуємо його разом з вашим комітетом.  Але в цьому  законопроекті  немає  нічого,  що відповідає терміну "ресурси". Тут йдеться про переробку.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Миколо Миколайовичу. Дякую.

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань аграрної політики та  земельних  відносин  Круценку  Василю Яковичу.

     Будь ласка, Василю Яковичу.

     КРУЦЕНКО В.Я.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів. Шановні народні депутати! Запропонований урядом проект Закону  України про рибу,  морепродукти та харчову продукцію з них забезпечує систематизацію чинних правових норм  з  питань  безпеки харчових  продуктів  з  риби  та  інших  морепродуктів (водорослі, морська  капуста,  молюски,  мідії,  кальмари,  ракоподібні),   що містяться  в численних нормативно-правових актах різних відомств і стосуються  рибогосподарської  діяльності.  У   ньому   розроблені пропозиції   та  нормативні  вимоги  щодо  забезпечення  населення якісною продукцією на всіх етапах її виробництва: від вирощування, лову,   переробки   до   реалізації.   Законопроектом  передбачено виконання  важливих  нормативно-правових  вимог  щодо  якості   та безпеки  продукції з боку виробника:  від атестації виробництва до власне контролю і відповідальності за якість виробленої продукції. Необхідність  прийняття цього законопроекту грунтується і на тому, що рибна продукція має важливе значення в харчуванні наших  людей. І незважаючи на істотне зниження її споживання на душу населення - із 17,5 кілограма у 1990 році і до 5,9 кілограма у  минулому  2000 році  -  у  м'ясорибному  балансі  країни її питома вага становить близько 40 відсотків у розрахунку на білок.

     Для порівняння  споживання  риби  та  морепродуктів  на  душу населення становить:  в Японії - 65 кілограмів, у Норвегії - 39, у Фінляндії - 29 і у Швеції - 27 кілограмів.  Проте і сьогодні рибна продукція  у  нас порівняно з іншою білковою продукцією тваринного походження найдешевша.  І ми знаємо,  що наше бідне населення дуже часто  і  багато  споживає таку рибу,  як кілька,  і вона доступна широким масам споживачів.  Безумовно, зауваження та пропозиції від Головного  науково-експертного управління,  які вже надійшли і які надійдуть  від  депутатів,   будуть   враховані   при   підготовці законопроекту  до  другого  читання.  Реалізація  законопроекту не потребує додаткових матеріальних витрат.

     Прийняття Закону України про рибу,  морепродукти  та  харчову продукцію  з  них дозволить забезпечити законодавчо належну якість та  гарантовану  безпеку  для  здоров'я  людей  продуктів  лову  і харчової  продукції  з них вітчизняного та іноземного виробництва, захистити споживача від неякісної продукції та визначити конкретні вимоги до виробників.

     Комітет з    аграрної   політики   та   земельних   відносин, розглянувши    законопроект,    одноголосно    прийняв     рішення рекомендувати  його Верховній Раді підтримати і прийняти за основу і доручити комітету з врахуванням внесених пропозицій  підготувати його до другого читання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Чи   є   запитання   до  співдоповідача? Запишіться, будь ласка.

     Висвітіть, будь ласка.

     Народний депутат  Фурдичко.  Наступний  -  народний   депутат Гуцол.

     ФУРДИЧКО О.І.  Львівщина.  Шановний Вікторе Володимировичу! Я звертаюся до вас,  направити цей  законопроект  у  наш  Комітет  з питань  екологічної  політики та природокористування,  так як риба відноситься до природних ресурсів України,  щоб  наш  комітет  був також супроводжуючим, розглянув це питання на засіданні комітету і подав свої зауваження і пропозиції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Гуцол.   Наступний   - народний депутат Ніколаєнко.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Яблуко".  Екологічна партія  України  "Захист".  Шановний доповідачу!  Я  уважно  прослухав  вашу  співдоповідь,  і у мене є кілька запитань до вас.

     Звичайно, ми дбаємо про те,  щоб наша харчова продукція  була дуже якісна.  І це так.  Чи знаєте ви, що в річках України є хвора риба,  зокрема,  як визначили наші вчені,  на рак?  Що робиться  з цього  приводу?  Що  передбачено в даному законопроекті,  щоб така риба не попадала на столи громадянам України?

     І останнє.  В Україні (я,  як професіоналеколог, запевняю, що це так) знищено більше ніж 10 тисяч малих річок, і тому знищуються і Чорне, і Азовське моря.

     Ми сьогодні говоримо про те,  що нам потрібно приймати  гарні закони, а от державної програми по спасінню малих річок, Чорного і Азовського морів немає.

     Дякую.

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую  за  запитання,   Михайле   Михайловичу. Дійсно,   це   питання  надто  тривожне,  і  проблема  є.  Тому  в законопроекті і передбачається,  що державна  служба  ветеринарної медицини   мусить  проводити  оцінку  стану  водойм  щодо  безпеки продуктів лову і нині це закріплено ветеринарним законодавством. І ми зазначаємо, що якість рибопродуктів буде контролюватися не лише вже на ринку,  а  й  там,  де  вона  вирощується:  ветеринарною  і санітарно-епідеміологічною  службою  обов'язково  буде  надаватися дозвіл на вилов цієї риби.  Тільки тоді  вона  може  з'явитися  на ринку.

     Що стосується збереження наших річок.  Ви знаєте, що згідно з прийнятим новим Земельним кодексом,  за який ви проголосували,  ці водоймища   відповідно  приватизуються,  тобто  передбачається  не збереження річок,  а максимальне використання  їх:  вилову  з  них риби,  щоб тим самим мати прибуток.  І це надто тривожна проблема, бо дійсно треба рятувати такі річки, над цим потрібно працювати.

     Я думаю,  що  ми  повинні  внести  відповідні  зміни   і   до Земельного кодексу.

     Дякую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко. Наступний - народний депутат Чародєєв.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії України.  Василю  Яковичу,  шановний доповідачу!  У  мене до вас таке запитання.  Я кілька разів уважно прочитав цей законопроект і думаю,  що сьогодні все-таки найбільша проблема  у  нас в Україні з рибними ресурсами - це їх збереження, розмноження і примноження.

     Можна сказати, що дійсно в цьому законопроекті дещо є з цього приводу,  але мені здається,  що його розробники більше думали про той орган центральної виконавчої влади,  який видає всякі ліцензії і  таке  інше,  бо  у  змісті законопроекту я не побачив,  що були зроблені якісь кроки,  які б сприяли збереженню і розвитку  нашого рибного генофонду і таке інше.  Таке враження, що в ньому є більше щодо того, хто видає, кому видає і хто скільки бере.

     Дякую.

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую за запитання.  Дійсно,  ця проблема є, і при  доопрацюванні  до  другого  читання,  ми  і в комітеті про це говорили,  це потрібно врахувати. І я думаю, що і ваші пропозиції, і наші ми врахуємо до другого читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чародєєв.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Я  не знаю,  что вы сделаете "до другого читання",  с марта валяется этот законопроект, подписанный Ющенко. Как  вы  к  этому  относитесь?  Последним  в перечне живых существ термина  "морепродукты"  идут  "ссавці",  млекопитающие.  О  каких "промислових"   млекопитающих   в   украинских  водах  идет  речь? Ответьте, я первый выступающий, я прокомментирую ваш ответ потом.

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую за запитання.  Я не такий рибак,  як  ви думаєте,  і сам зі степу, я більше знаю, що в степу робиться. А на те,  про що ви мене запитуєте, я хочу відповісти так. Мова йде про систематизацію  діючих  правових  норм  з  питань безпеки харчової продукції з риби та  інших  морепродуктів.  А  морепродукти  -  це водорості, морська капуста, яку, наприклад, нам в їдальні подають, молюски,  мідії,  кальмари, ракоподібні, той же самий антарктичний криль  й  інше.  У законопроекті передбачається контроль за якістю продукції  не  лише  вітчизняного  виробництва,  а  й  за   якістю імпортної продукції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте,  будь  ласка,  Василю  Яковичу. Переходимо до обговорення  даного  питання.  Слово  в  обговоренні надається  народному  депутату  Чародєєву.  Наступний  -  народний депутат Матвієнков.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.   Николай   Николаевич,   вы   не   подписывали законопроект, потому не воспринимайте все слова в упрек себе.

     Что касается   вопроса   Абрамова.  Ведь  он  прав,  название действительно не соответствует.  Ну,  назвали бы его - о  качестве морепродуктов. Действительно, надо разработать какие-то документы, какуюто  систему,  подготовить  законопроект,  но  такое   широкое название  не соответствует содержанию.  Я не согласен с вами,  что морепродуктов у нас много,  так сказать,  избыток.  На  выборах  у Лукашенко,    где    мы    были    наблюдателями,    поехали    на непродовольственный базар в Ждановичах,  то  там  рыбный  павильон потряс воображение: огромный зал, рыба - с Камчатки, из Прибалтики и местная,  прудовая.  И близко ничего мы не имеем  подобного.  Не знаю,  есть  ли  у  них  закон.  Абсолютная чистота,  соринки нет, изобилие и цены дешевле. И нет такого закона.

     Теперь что касается определения:  рыба и  морепродукты.  Рыба что,   не   морепродукт?   Да,   это  может  быть  в  канцелярской терминологии, в общепитовской, но не в законе?

     Дальше пошло хуже.  "Головоногі",  "черевоногі"  -  90  тысяч видов  брюхоногих.  Улитка  водится  и  в  пресных  водоемах,  раз паразиты именно там водятся,  и на земле есть виноградная  улитка. Двустворчатые моллюски - 20 тысяч видов - водятся и в Днепре,  и в пресных водоемах. Ракоподобные - 30 тысяч видов. Мы о море говорим или  о  всей  живности?  Если  обо  всей живности,  то в Донецке в магазине "Рыба" я недавно видел жабьи лапки  -  5  гривень  лапка, крокодилье мясо - 150 гривень килограмм,  черепахи и прочие.  Куда они пойдут?  Китайских ресторанов у нас  море.  Я  в  Гонконге  ел медуз, ну так что тогда?

     Если говорить  о нашей продукции,  то меня поражает последнее слово определения морепродуктов - "ссавці".  В  Черное  море  киты заплывали,  вы  знаете,  за  последние  сто лет два раза,  тюленей несколько штук осталось,  есть дельфины. За убийство дельфинов еще в   Древней   Греции   была   смертная   казнь.   Какими  морскими млекопитающими вы собираетесь кормить,  тем более,  я  уже  как-то рассказывал, какой у нас спад в свиноводстве.

     Почему не  сказано,  что  морепродукты - это вообще ценнейший продукт,  и надо,  чтобы их  было  больше.  Ведь  в  жидкой  среде незаменимых аминокислот, микроэлементов, гораздо больше. Мы знаем, как полезны для  мужского  организма  устрицы.  Я,  правда,  Ивана Степановича  Плюща  накормил  в Греции,  два лотка жадно поглотал, наутро злой смотрит, говорит: "Не помогло".

     Икра морских ежей...  На Камчатке целый институт работает. На Крите  я видел,  как деды по 90 лет хватают жадно все,  а у нас же объединенная кухня. И то, что 8 килограммов рыбы на душу населения в год, это вы считаете нормально?

     Нет, законопроект надо переделывать, и мне, серьезно, было бы стыдно даже подавать такой.

     Правильно Президент говорит,  что тут психбольные, если будем принимать такие законы.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков. Наступний - народний депутат Мироненко.

     МАТВІЄНКОВ С.А.    Город    Мариуполь.    Уважаемый    Виктор Владимирович,  уважаемые  коллеги!  Я  хочу  начать с того,  что в городе Бердянске на набережной стоит памятник бычку.  Я думаю, что подобный памятник можно было бы поставить в любом городе,  который находится  на  побережье  Азовского  и  Черного  морей,   особенно Азовского,  потому  что  особенно в голодные годы рыба очень много значила для нашего народа.  И тюлька,  и тот же бычок  практически были спасением от голода.

     Поэтому та  тема,  которая  сегодня рассматривается,  - очень нужная тема.  Лично меня она очень сильно волнует, поскольку я сам житель  Приазовья,  а  флора  и  фауна  моря  в нынешнем состоянии вызывает на  сегодняшний  день  огромную  тревогу.  Это  относится прежде  всего  к  условиям  воспроизводства  осетровых пород рыбы, которых, как это ни печально, довольно скоро мы можем лишиться.

     Некоторые виды рыб болеют. В последнее время в море появились породы, совсем не органичные для него. Все это является следствием нашей низкой  экологической  культуры,  многочисленных  проявлений хищнического   отношения   к   природным   богатствам,  повышенной активности и неуемного аппетита иных хозяйственников.

     Я не случайно делаю  на  этом  акцент.  Авторы  законопроекта правомерно  озабочены  тем,  чтобы  и добыча продуктов лова,  и их переработка,  и  аттестация  производства   отвечали   современным стандартам.  Положение  о  том,  что  всеми этими продуктами нужно торговать цивилизованно. С другими странами надо договариваться на основе существующего законодательства и права, правильное.

     Однако не  могу  не  согласиться с потребительским подходом к природным  дарам,  которое   проглядывается   из   каждой   строки законопроекта  и с которым,  к сожалению,  мы сталкиваемся слишком часто.

     В статьях,  посвященных вопросам соблюдения  квоты  и  вылова рыбы,   с   нашей   точки  зрения,  должным  образом  не  выписаны ограничения  и  запреты,  которые   должны   распространяться   на деятельность   рыболовецких   предприятий.  Ничего  не  сказано  о браконьерстве,  от которого страдает и сама  рыба,  и  ее  молодая поросль.

     Из поля  зрения  законодателей  выпал вопрос целесообразности рыборазведения.  А вот  в  статье  о  требованиях  к  добыче  лова необходимые запреты сформулированы,  и они правильные. В общем-то, то, что вредно для здоровья, конечно, не должно вылавливаться и не должно  завозиться  на  территорию  Украины.  Но  необходимо также сказать о других проблемах:  о  недопущении  попадания  в  водоемы токсичных   веществ;  о  том,  что  хозяйственные  субъекты  несут ответственность за экологию субъектов своей деятельности.

     Конечно, может быть,  эта норма не совсем, так сказать, этого закона,  и  здесь  правильно поднимали вопрос о том,  что название этого законопроекта не совсем отвечает стандартам,  которые в  нем выписаны.  Конечно,  нужно  принимать  отдельный  закон о рыбе,  в котором выписать все эти моменты,  связанные и с браконьерством, и с  выловом  рыбы,  и  с  квотированием,  чтобы урегулировать,  так сказать, этот механизм.

     Но этот законопроект,  я считаю,  нам очень нужен,  его нужно принимать в первом чтении, и ко второму чтению изменить именно его название, в котором отразить сущность поднимаемых вопросов.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Мироненку. Наступний - народний депутат Ніколаєнко.

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 5, Автономна Республіка Крим). Уважаемые  коллеги!  Я  согласен с выступлением народного депутата Матвиенкова,  что  действительно  законопроект  надо  принимать  в первом  чтении и ко второму чтению,  естественно,  внести какие-то необходимые коррективы.

     Почему его необходимо принимать?  Прежде  всего  потому,  что население   Украины   заинтересовано   в   получении  качественной продукции.  Огромное количество отравлений побуждает нас надеяться не  на  нормативные  акты,  а  на  строгий  подход  к решению этой проблемы.

     Кроме того, улучшение качества продукции будет способствовать повышению  конкурентоспособности  и  росту производства в конечном итоге.  И я напомню,  уважаемые коллеги,  что год назад мы с  вами проявили  государственный  подход:  317 народных депутатов Украины проголосовали за Концепцию развития рыбного хозяйства  Украины,  в соответствии    с   которой   предполагалось   принять   закон   о строительстве судов для рыбного флота,  что мы  уже  сделали.  312 народных   депутатов   проголосовали   за  Национальную  программу строительства судов и за данный закон,  как и за  Закон  о  рыбном хозяйстве,   о   котором   говорил  руководитель  Государственного департамента рыбного хозяйства Украины.

     Поэтому, исходя  именно  из   государственных   позиций,   из интересов населения Украины, я прошу вас всех, уважаемые депутаты, поддержать данный проект закона.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Ніколаєнку.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція  Соціалістичної партії України.  Мій виступ в  обговоренні  даного  законопроекту  викликаний  глибокою тривогою  за  долю  одного  з  найцінніших  надбань нашої держави, нашого народу - водного та рибного господарства.

     Хочу сказати,  я вже говорив про це  у  виступі,  що  головна сьогодні   проблема   -   це   екологічна   небезпека   для  цього господарства, це питання збереження і примноження рибного фонду.

     На жаль, законопроект, який носить абсолютно конкретну назву, своїм змістом не відповідає на ці питання.  І я вже говорив,  його головна мета - законодавче підсилення функцій центрального  органу виконавчої  влади в галузі рибного господарства:  видача дозволів, ліцензій, квоти і таке інше. Я думаю, що це також потрібно.

     Але проект,  на  мою  думку,  взагалі   недосконалий,   немає відповіді  на  те,  як ми будемо захищати наше рибне господарство, відтворювати  його,  де  будемо  брати  кошти,  куди  вони  будуть спрямовуватися,  яка  буде  фінансова  основа  цього,  які  будуть податки і так далі.

     Останнім часом мій попередній колега про це  сказав,  ми  вже прийняли   програму   про  перспективи  розвитку  водного  рибного господарства,  зовсім  недавно  була  прийнята  Державна  програма розвитку Азовського і Чорного морів,  захисту Азовського і Чорного морів.  Наразі ми не бачимо ні конкретних, ні ніяких кроків з боку уряду  по  виконанню  цих документів.  Крім того,  новий Земельний кодекс,  який прийнятий тут,  не будемо говорити  як,  бо  всі  це розуміють,  передбачає,  що  сьогодні  можна  приватизувати  до  5 гектарів ставків.

     Сьогодні стало модою передавати  у  власність  окремим  людям повністю всі водойми.  І якщо ви, народні депутати, чи хтось інший захочете підійти до будь-якого водоймища і постояти  там  чи  рибу зловити, то вам не дадуть. А все нахабно виловлюється до останньої рибини,  винищується.  З цього держава нічогісінько не має, зате у нас є державний комітет, який на це все спокійно дивиться і ніяких заходів не вживає.

     Мені доводилося працювати  з  працівниками  цього  державного комітету.   Скажу,   що   бюрократичнішої,  абсолютно  безтолкової організації я в Україні  не  бачив.  Абсолютно  неможливо  з  ними працювати.  І  я  думаю,  що  керівник  цього  комітету  вже давно затримався,  йому пора  вже  на  іншу  роботу  йти.  Ну,  це  його проблеми.

     Стаття 3.  Я думаю, що все-таки якась участь місцевих органів влади при видачі тих чи інших ліцензій потрібна.

     Стаття 12   абсолютно   не   передбачає   контролю   з   боку Міністерства екології за цими процесами. Мені здається, що головне їх завдання - вийти з-під контролю  Мінекології.  Статтю  потрібно доповнити. Стаття 13 абсолютно не конкретна.

     А по великому рахунку голосувати потрібно в першому читанні з доопрацюванням.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення  даного  питання   закінчено. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.

     ----------

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону про мови в  Україні.  У  нас  шість  законопроектів. Доповідає народний депутат України Кіяшко Сергій Миколайович. Будь ласка.

     КІЯШКО С.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та   СелПУ).   Партия   "Всеукраинское   объединение   левых "Справедливость",  фракция  "Солидарность".   Уважаемые   народные депутаты!   Уважаемые   избиратели!  Сегодня  для  многих  из  нас праздник:  исполнилось три года с момента подачи  мной  13  ноября 1998  года  проекта  Закона о языках в Украине,  разработанного по инициативе Украинского общества русской культуры "Русь" и Русского совета Украины.

     Как говорится,    обещанного    три    года   ждут.   И   вот многонациональный,  многоязычный народ Украины наконец-то  слушает долгожданный законодательный акт.

     В Донбассе    проводили   местный   референдум   по   вопросу предоставления русскому языку официального статуса, который где-то на 90 процентов был поддержан нашим населением,  нашими земляками. Донецкий  областной  совет,  ряд  городских  советов   в   Украине принимали  соответствующие  решения об официальном использовании в делопроизводстве  русского  языка.  Сегодня  собраны  сотни  тысяч подписей  в  поддержку  нового Закона о языках в Украине,  который поддерживает и русский язык, и языки национальных меньшинств.

     Проект Закона  Украины  о  языках  разработан   в   связи   с неотложной  актуальностью  этого  вопроса,  а также необходимостью внесения многочисленных изменений в аналогичный, ныне действующий, закон 1989 года.

     Данный закон  устанавливает общий принцип языковой политики в Украине,   нормативно-организационные   основы   реализации   прав человека в языковой сфере.

     Несмотря на  сходство многих положений с нормами действующего закона,  предложенный законопроект основывается  на  принципиально иных основах.  Прежде всего он исходит из приоритета прав человека и развивает положения статей 3,  21,  22  Конституции  Украины.  В частности,  определяется,  что каждый человек в Украине независимо от  национального   происхождения,   культурной   и   национальной самоидентификации,  места жительства, религиозных убеждений вправе свободно пользоваться, изучать и поддерживать любой язык, выбирать и  менять  свою  языковую  принадлежность вплоть до признания себя двуязычным   либо   многоязычным.   Эти   права    провозглашаются естественными и неотъемлемыми.  Государство их не предоставляет, а признает,  и   для   граждан   Украины   обязуется   обеспечивать. Допускается  только  регулятивная функция государства в реализации этих прав с учетом языкового многообразия Украины.

     Тем самым    ныне    действующий     принцип     национальной принадлежности    заменяется    принципом   свободного   языкового самоопределения,  поскольку в Украине национальная  принадлежность не всегда совпадает с языковой.

     И это  тем  более  важно,  что  в  соответствии со статьей 11 Закона Украины о  национальных  меньшинствах  в  Украине  граждане Украины   имеют   право   свободно   выбирать   и  восстанавливать национальность.  Сама же национальность сегодня не  фиксируется  в паспорте и является только предметом самоидентификации.

     Такой подход  соответствует  положениям международно-правовых документов,  которые отличают национальные,  языковые, религиозные меньшинства   (Декларация   ООН  о  правах  лиц,  принадлежащих  к национальным или этническим,  религиозным и языковым меньшинствам; статья  27  Международного  пакта  о  гражданских  и  политических правах;  Европейская  хартия  региональных   языков   или   языков меньшинств,   в  которой  не  используется  понятие  "национальное меньшинство",  а речь идет о традиционных языках  на  определенных территориях;   Рамочная   конвенция   Совета   Европы   о   защите национальных меньшинств, ратифицированная Украиной, и Рекомендации 1201   Парламентской  Ассамблеи  Совета  Европы,  которых  Украина обязалась поддерживать при вступлении в данную организацию).

     Предложенный законопроект предлагает юридическое  определение самого   понятия   "язык",   которое   минимально  необходимо  для применения закона. Такое понятие может не совпадать с другими даже в  отдельных сферах научного познания,  может уточняться,  а также развиваться во времени. Но, учитывая общественную остроту языковых вопросов,  заполитизированность,  наличие искусственных,  мертвых, технических и других языков,  возможность возникновения вокруг них спорных вопросов, такое определение крайне необходимо.

     Законопроект не   касается   понятия   "литературный   язык", диалектных и других моментов, языковой графики, тех случаев, когда литературный  язык  определенных  этнических  групп формируется за пределами Украины.  Принцип языковых прав отдельного человека  как индивидуальных  прав  дополняется коллективными языковыми правами, носителями которых выступают языковые, а не этнические группы.

     Исходя из конституционных положений,  а также  из  того,  что украинская   языковая   группа  является  самой  многочисленной  в государстве,   определяется   статус   украинского    языка    как государственного    и    статус    официальных    языков,   языков межнационального и международного общения.

     В частности,  зафиксировано,  что на всей территории  Украины государственным  языком  является  украинский  язык  и государство обеспечивает всестороннее развитие и функционирование  украинского языка во всех сферах общественной жизни на территории Украины.

     В то  же  время  языками  международного  общения  в  Украине предлагаются русский и английский языки,  языками межнационального общения в Украине являются украинский и русский языки.  И чтобы ни у кого не вызывала сомнения возможность их применения,  вспомните, что  в  Японии недавно было принято решение о том,  что английский язык является официальным языком на территории  Японии,  и  никого это не шокирует.

     Более того  статус  украинского  языка  как  государственного подтверждается тем,  что в Вооруженных Силах  Украины  применяется только  украинский  язык.  Что  же  касается  прав  гражданина  на образование,  на воспитание, то оно осуществляется на основе права граждан на свободный выбор языка воспитания, обучения и основанием для  принятия  решения  могут   быть   соответствующие   заявления родителей или замещающих их лиц либо носителей этого языка.

     Вносимый мной   на   рассмотрение   Верховной   Рады  Украины законопроект  о  языках  в  Украине  базируется   на   статье   10 Конституции  Украины.  Он  предусматривает  реальное использование украинского языка как государственного и русского языка как  языка международного  и  межнационального  общения  на  всей  территории Украины. В то же время закон гарантирует и защищает языковые права меньшинств в Украине.

     В своих   концептуальных   основах   и   основных  положениях законопроект  полностью  отвечает  Конституции   Украины,   другим законам  Украины,  регулирующим  сферы  межнациональных отношений, международным правовым документам.

     Представленный законопроект  является  значительным  шагом  в развитии  законодательной  базы функционирования языков в Украине. Замечания и предложения,  которые уже поступают  к  законопроекту, будут  учтены  при  его  доработке во втором чтении,  и,  надеюсь, наконец, народ Украины получит закон, гарантирующий индивидуальное право  каждого  гражданина  на  использование,  применение родного языка в конкретных сферах общественной жизни.

     Несколько слов о других законопроектах,  касающихся  языковой политики  государства.  Они  в основном либо дополняют положения и статьи проекта Закона Украины о языках,  предложенного мной,  либо на   70   процентов  базируются  на  нем.  Последнее  относится  к законопроекту 2335-5.  Исключением  является  внесенный  Кабинетом Министров  законопроект  о развитии и применении языков в Украине, который,  по   моему   глубокому   убеждению,   противоречит   как Конституции  Украины,  Закону Украины о национальных меньшинствах, Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств,  так и  другим  международноправовым  актам  в  сфере  прав  человека и гражданина.

     Не случайно  Комитет   по   правам   человека,   национальных меньшинств  и  межнациональных  отношений и в прошлом созыве,  и в нынешнем    отклонил    данный    вариант    законопроекта     как дискриминационный   в   отношении   языковых   прав   подавляющего большинства граждан Украины.

     То, что Комитет по вопросам культуры и  духовности  поддержал правительственный законопроект,  лишь свидетельствует об очередной попытке  национал-радикалов  продолжить  уже  давно  провалившуюся практику силовым путем, исходя из формального признака и признания национальной принадлежности регулировать среду языкового общения и применения  в полилингвистической многонациональной Украине Закона о языке.

     В связи со сказанным,  предлагаю принять представленный  мной проект Закона Украины о языках в Украине в первом чтении, поручить Комитету  по  вопросам  прав  человека,  национальных  меньшинств, межнациональных  отношений  вместе с Комитетом по вопросам науки и образования,   вместе   со   всеми   субъектами    законодательной инициативы,   потому   что  законопроекты,  которые  будут  сейчас докладываться,  по сути  и  по  идеологии  совпадают,  подготовить законопроект ко второму чтению,  внести его на заседание Верховной Рады и,  может быть, в следующий четверг, когда мы будем работать, либо еще в декабре месяце, принять его в окончательном варианте. И тогда Украина получит закон,  регулирующий  на  современном  этапе взаимоотношения  в  языковой  сфере,  и  каждый гражданин,  каждый представитель народа Украины скажет,  что государство защищает мои языковые   права,   и   я   не  ущемлен  ни  на  йоту  со  стороны государственных органов,  общественных организаций  в  отстаивании моего права на родной язык.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь  ласка.  Висвітіть.  Народний  депутат  Мовчан.  Наступний  - депутат Подгорний.

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область). Шановний доповідачу, ви своїм коментарем засвідчили, яку ви обстоюєте мову в державі,  то я хотів би запитати: ви статтю 10 Конституції вивчали?  Ви на неї посилаєтеся дуже часто. Я хочу вам нагадати  про  другий  абзац  цієї  статті:  "Держава   забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України".  Ви,  як представник законодавчого  органу,  чому  не  послуговуєтесь державною мовою і чому порушуєте Конституцію?

     Дякую.

     КІЯШКО С.М.  Спасибо  Павлу  Мовчану  за  хороший  вопрос.  К сожалению,  у наших политиков очень часто случается,  что начинают читать и не дочитывают.  В той же статье 10 Конституции  записано, что  государство гарантирует свободное владение,  распространение, реализацию не только  государственного  украинского  языка,  но  и русского языка, языков национальных меньшинств.

     Более того, в этой же статье 10 написано, что статус языков в Украине определяется законом.  Поэтому мы и  внесли  законопроект, чтобы  определить  статус  не только государственного языка,  но и других языков, которыми владеет население.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Подгорний.  Наступний  -депутат Таран (Терен).

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Фракція "Яблуко".  Шановний Сергію Миколайовичу,  я повинен вам сказати,  що на Донбасі, в Луганську, на жаль, іноземною мовою є українська.

     І, на жаль,  влада дуже мало робить для того,  щоб українська мова розвивалась.  У Луганську  лише  одна  школа,  де  викладання ведеться   українською  мовою,  хоча  всього  понад  60  шкіл.  Чи передбачені у вашому законопроекті якісь санкції до влади в  таких випадках? Це перше запитання.

     І друге. Як ви вважаєте, якщо російська буде офіційною, то чи не треба  записати,  що  державний  службовець,  народний  депутат повинні  володіти  російською  і українською,  а в тих місцях,  де компактно проживає болгарська чи татарська меншина,  то ще і  цією мовою?

     Дякую.

     КІЯШКО С.М. Я согласен с вами в том, что в отдельных регионах Украины не выполняется существующее законодательство о  реализации языковых  прав  граждан,  в  том  числе  Конституция Украины.  Это касается и Донбасса.  Но если законодательство предусматривает,  в частности,    наш    проект    закона,    обязательное    владение государственными чиновниками и государственным  языком,  и  языком межнационального  общения,  и языками национальных меньшинств,  на территории которых он работает и где проживает компактно население

- румынское, венгерское, польское и так далее, они должны отвечать на  запросы  на  том  языке,  на  котором  поступает   запрос   от избирателей. Это ответ на первый вопрос.

     На второй - предусмотрены ли какие санкции "за невикористання державної мови чи мови національного спілкування"?

     Этот законопроект внесен для того,  чтобы  уравнять  вот  эти права,  урегулировать права и законодательно официально определить статус того или иного языка.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Таран  (Терен).  Наступний   - народний депутат Степанов.

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Депутатська  фракція "Батьківщина".  Я звертаюся  до  доповідача.  Чи  відомо  вам,  що сьогодні із тисячі книг,  які надходять у торговельну мережу, лише 13 українською мовою?  Що сьогодні телебачення на 80 відсотків (за офіційними  даними,  а  неофіційні ще гірші) російською мовою?  75 друкованих органів - газет,  журналів видаються російською мовою і так далі.

     Дисбаланс російських  і  українських  шкіл явно не відповідає процентному співвідношенню населення.  Це  можна  говорити  і  про Донецьк, де лише одна українська школа - імені Василя Стуса.

     Я не  знаю,  може,  ви  навіть  японську  мову знаєте.  Бо ви говорили,  що  в  Японії  англійська  є   мовою   міжнаціонального спілкування. Бо коли ви говорите про мови міжнародного спілкування в Україні - англійську та російську,  то при цьому  українську  ви звели до меншовартісної і навіть сюди не записали.  Але Бог з ним! Може, ви такий поліглот, що знаєте навіть японську.

     Я хочу  сказати  інше.  Чи  читали  ви,  працюючи  над  своїм законопроектом,  а  ви  мали  б  читати,  бо Україна йде в Європу, закони про захист національних культур у Франції, у Швеції, як там оберігається національна мова? Дайте конкретну відповідь.

     КІЯШКО С.М. Отвечаю очень коротко на то, что у нас не хватает украиноязычных изданий,  книг, газет, передач радио, телевидения и так далее. В советские времена перекос был в сторону использования украинского  языка.  А,  к  сожалению,  в  незалежной  Украине  об украинском  языке  наши  государственные деятели забыли.  Это надо восстанавливать и делать так,  чтобы украинский язык был на том же уровне, на котором требует его население.

     Вместе с тем,  если вы оперируете цифрами, должны оперировать ими правильно.  На сегодняшний день по переписи,  может  быть,  80 процентов украинцев по национальности,  в зависимости от того, как перепись будет проводиться.  Но,  я думаю,  что процентов 70(80 на вопрос о родном языке ответят,  что либо своим родным языком, либо вторым родным языком считают русский, а не какой-либо другой язык.

     И последнее.  Японцы ввели английский язык как официальный, а не язык межнационального или международного общения.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Степанов.

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый докладчик,  вот здесь мой земляк с Луганщины  страдал  о положении  украинского  языка  в  Луганской  области.  У меня есть другие факты. Как в школе определяют язык обучения ребенка? Отец - украинец,  мать  -  русская,  значит  язык  -  украинский;  мать - украинка, отец - русский, язык - украинский; отец - азербайджанец, мать - татарка, язык - украинский.

     Скажите, предусмотрено ли в вашем законопроекте,  что человек может сам или родители  выбрать  своему  ребенку,  а  не  какой-то чиновник, на каком языке он хочет своего ребенка обучать, на каком языке он  хочет  украинскому  бюрократу  написать  "заяву".  Пусть учится  тоже  и  украинский  бюрократ  читать языками тех народов, которые находятся на этой территории.

     Если бы читали наши  страдальцы  за  "українську  мову",  как определяется язык обучения в других странах,  как человек сам себя определяет,  идентифицирует,  они бы все-таки подумали,  стоит  ли здесь   насилие  применять.  И  пусть  каждый  выберет.  Вообще  в цивилизованном обществе у человека подходить и  спрашивать,  какой ты национальности, не совсем прилично. Это все равно, как какой он ориентации или прочее.

     Что в вашем законопроекте об этом сказано?

     КІЯШКО С.М.  Спасибо.  В проекте нашего закона в статьях  18, 19,  20,  где вопрос касается языка обучения в учебных заведениях, воспитания в дошкольных заведениях - в детских  садиках,  яслях  и так  далее  четко  записано,  что  язык  выбирается  на  основании соответствующего заявления  родителей  либо  их  замещающих,  а  в учебных  заведениях  -  на основании заявлений студентов,  которые хотят учиться, то есть носителей языка.

     Я хотел бы подчеркнуть,  что наш законопроект  базируется  на общепринятых  европейских  нормах,  на  том,  что в первую очередь защищаются права человека,  гражданина,  в том числе  языковые,  а затем  уже  государство.  И  государство  должно  гарантировать  и обеспечивать это  право  человека.  То  есть  наш  принцип  такой: человек  не  для государства,  но государство для человека,  в том числе в языковой сфере.

     Я думаю,  что,  если народные депутаты  придерживаются  этого принципа, они поддержат наш законопроект.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Сергію Миколайовичу.

     Слово для виступу надається державному секретарю Міністерства освіти і науки  України  Зайчуку  Валентину  Олександровичу.  Будь ласка, Валентине Олександровичу.

     ЗАЙЧУК В.О.,  державний  секретар Міністерства освіти і науки України.  Щодо того,  хто червоний,  хто не червоний - це, мабуть, некоректно.   Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні  народні депутати!  Питання застосування мов  в  Україні  обговорювалося  в минулому скликанні й у цьому неодноразово.

     Ви знаєте,   що   відбулися   кардинальні   зміни   в   житті українського  суспільства.  Закон  про  мови  в  Українській   РСР забезпечив   українській  мові  статус  державної,  значною  мірою зупинив небезпечне звуження використання української  мови.  Проте не  досконалими  є  ряд  його  положень  щодо запровадження в часі окремих його статей.

     Я хотів би спинитися на запропонованих проектах законів,  які внесені  сьогодні  на розгляд.  Усі вони містять важливі виважені, інколи не дуже,  проблеми.  Але я хотів  би  привернути  увагу  до законопроекту, який внесений урядом.

     Цей проект  Закону  про розвиток і застосування мов в Україні двічі розглядався на засіданнях Ради з питань мовної політики  при Президентові  України.  Рішенням  від 25 січня 1999 року його було схвалено і винесено на громадське обговорення.

     Проект доопрацьовано з урахуванням  пропозицій  і  зауважень, які надходили протягом року в процесі його обговорення і основне - що  ряд  його  положень  приведено  у  відповідність  до   рішення Конституційного  Суду від 14 грудня 1999 року.  Остаточний варіант законопроекту  погоджений  із  міністерствами  і  відомствами   та Національною академією наук України.

     Я хотів  би  наголосити,  що  прийняття Закону про розвиток і застосування  мов  в  Україні  дасть   змогу   зміцнити   правові, організаційні засади,  розвиток і застосування української мови як державної, російської мови та інших національних меншин, сприятиме більш  ефективному  вирішенню  питань  задоволення  мовних  потреб громадян України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до  Валентина   Олександровича? Запишіться,   будь   ласка.  Висвітіть.  Народний  депутат  Гуцол. Наступний - депутат Кендзьор.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Яблуко",  Екологічна   партія   України "Захист".  Шановний  Валентине Олександровичу!  Я уважно прослухав вашу доповідь,  за що вам  дуже  вдячний.  Але  в  мене  є  кілька запитань до вас.  І я хотів би передусім почути вашу думку.  Як ви вважаєте,  в українському парламенті має бути державна мова,  а не іноземна? Це перше.

     Друге. Чому немає державної програми розвитку державної мови? Чому в нас на Донбасі одна школа з  державною  мовою?  Я  відвідав Донецьк,  Кривбас,  Маріуполь,  Миколаїв,  зустрічався  зі  своїми однопартійцями,  вони просять:  дайте українські підручники. Немає українських підручників!  Про що ми говоримо, про яку мову? Коли в нашій країні нарешті буде порядок,  коли ми будемо  свою  матір  - Україну   любити,   українську  мову?  Коли  не  буде  зневажатися українська мова, не топтатися Конституція?

     Я прошу вас, будь ласка, дайте відповіді на мої запитання.

     Дякую за увагу.

     ЗАЙЧУК В.О.  Стосовно мови в парламенті,  то вона  визначена, мабуть, Регламентом парламенту, і це не є моєю компетенцією.

     Щодо освіти   українською  мовою  -  це  питання  надзвичайно складне і потребує багатьох чинників,  передусім  економічних.  Це перше.

     Друге. Ми   підтримуємо  питання,  які  пов'язані  із  правом батьків вибирати мову освіти своєї дитини.  Але програма  розвитку української   мови   підготовлена,   створена   комісія,   яка  її розглядатиме.

     А підручників у нас і українських не вистачає  в  українських школах.   Мало!   А  ми  упродовж  останніх  трьох  років  видання підручників для українських шкіл збільшили майже вдвоє.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Кендзьор.  Наступна  -  депутат Марковська.

     ЗАЙЧУК В.О.   Якщо   російські,   то  це  передрук,  не  наші підручники.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Валентине Олександровичу,  передусім я хочу відреагувати на законопроект Кіяшка Сергія Миколайовича, бо не отримав я слова. Прослухавши  інформацію  цього шановного колеги,  мені так запахло валуєвським указом,  як наче цей  проект  -  варіант  валуєвського указу.  І  аналогічно,  уже  забігаючи  наперед,  проект  товариша Краснякова.

     Валентине Олександровичу,  ви державний секретар Міністерства освіти  і  науки.  Коли  у  Луганську,  в  обласному центрі,  одна українська школа із 60,  навіщо існує Міністерство освіти і  науки України?  Чим  займається  міністерство?  Та за десять років можна було вже покоління виховати,  яке  досконало  знало  б  українську мову,  якби  в  цей  час була державна політика,  й у Міністерства освіти в тому числі.  Чому  ми  фіксуємо  цей  жахливий,  страшний процес і стан зросійщення української культури, духовності?

     Дякую.

     ЗАЙЧУК В.О.  Дякую за запитання.  Важко судити, що говоритиме Євген Красняков,  хоча я знайомився з його проектом,  але  я  хочу сказати   про   інше.  Міністерство  займає  державницьку  позицію стосовно української мови.  Ми не хочемо уподібнюватися постановам ЦК  КПРС,  які  змушували перекладати російською мовою,  ми хочемо підійти виважено, згідно з чинним законодавством, Конституцією  Це постанова  "О  развитии русского языка в национальных республиках" (Шум у залі).  Та ні.  Я можу показати цей документ.  Згідно з ним нас змушували доплачувати 15 відсотків...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановний доповідачу, ви,  як  державний секретар Міністерства освіти і науки,  скажіть, будь ласка,  чи звертаються до вас люди з проханнями і  з  листами щодо російської мови?  Якщо звертаються, то яка кількість і з яких регіонів України?

     Друге запитання у мене до вас стосовно...

     ЗАЙЧУК В.О.  Дякую.  Перепрошую,  ви можете  повторити  перше запитання, бо тут суцільні емоції?

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Я скажу друге,  а потім повторю перше.  Весь час лунає думка, що росіяни, які становлять 10 мільйонів громадян, це  є  національні  меншини.  В моєму розумінні меншини - це якісь папуаси або ще якісь,  що бігають у пір'ї,  то чи може  бути  така нація національною меншиною? Яка ваша думка?

     А перше запитання у мене стосувалось того, скільки до вас, як до державного секретаря,  звертається громадян з  приводу  утисків російської мови і з яких регіонів нашої держави?

     ЗАЙЧУК В.О. На перше питання. До нас, крім російських засобів масової інформації і деяких  інших,  про  утиски  російської  мови звернень  немає.  Принаймні  за ці два місяці,  що я працюю,  я не бачив. А за ті теж відповім.

     Щодо національних меншин.  Я хочу привернути увагу до  нашого законопроекту,  де  написано:  російської,  а  далі - національних меншин.  А взагалі порівнювати меншини з  папуасами  -  це  просто некоректно.   В   Україні   є  школи,  в  яких  ведеться  навчання гагаузькою,  болгарською,  молдовською,   румунською   мовами,   і принижувати їх вельми некоректно. До того ж папуаси теж люди.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Валентине Олександровичу,  сідайте,  будь ласка.

     Слово для  доповіді  надається  народному  депутату   України Краснякову Євгену Васильовичу. Будь ласка.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Шановні  народні  депутати!  Шановні  гості Верховної Ради, члени уряду,  представники засобів масової інформації! Вашій увазі пропонується   законопроект  про  зміни  і  доповнення  до  Закону Української РСР про мови в Українській  РСР,  який  підготували  і вносять 32 народні депутати, представники восьми депутатських груп і фракцій.

     Необхідність внесення    цього    законопроекту     зумовлена прийняттям  Конституції  України,  вступом України до Ради Європи, приведенням  чинного  законодавства  у   відповідність   до   норм Конституції та міжнародних зобов'язань України.

     Прийняття нової  редакції  закону  є  необхідним  і тому,  що правове регулювання мовних відносин у політичній державі,  якою  є Україна,  має  базуватися  на гармонійному поєднанні національного інтересу, суворому дотриманні прав і свобод громадян.

     На нашу думку, з одного боку, законодавство про мови має бути послідовним  втіленням  державного  суверенітету України на основі норм Конституції, з другого - воно має бути досить гнучким, щоб не допустити  порушення  прав національних меншин,  обмеження свободи особи,  приниження її честі і гідності,  не  допустити  виникнення міжетнічних конфліктів.

     Декілька положень,  які характеризують наш законопроект.  Він визнає необхідність підтримки та гарантій застосування української мови як мови великої,  світового значення культури,  мови великого цивілізованого народу, державної мови України.

     Водночас у законопроекті робиться  спроба  досягти  триєдиної мети:  безумовного  і  всебічного  піднесення  української  мови в суспільному житті як державної і як  мови  цивілізації  культурної нації  світового  рівня;  офіційного  визнання  російської  мови в Україні як мови другої за чисельністю національної общини України, як   мови   національних   запитів   і   потреб   багатомільйонної різнонаціональної  частини  населення  держави,  мови   фактичного внутрішньодержавного  та міжнаціонального спілкування,  найближчої для України офіційної мови ООН та інших  міжнародних  організацій, мови  великої  і  братньої  світової  культури,  яка  творилася  і твориться і на українській землі та за участю українців на  основі взаємовпливів і взаємозбагачення;  безумовного всебічного сприяння розвиткові та функціонуванню в суспільному житті України мов  усіх національних меншин.

     Проект повністю    узгоджується    з   Європейською   хартією регіональних мов або мов меншин.  Наприклад,  частина 1 статті  13 Європейської   хартії   зобов'язує   вилучити   із   законодавства положення,  що  забороняють  чи  обмежують  без  поважних   причин використання   місцевих  мов  чи  мов  меншин  у  документах  щодо економічного   та   суспільнополітичного   життя,   і   зобов'язує протидіяти  практиці,  що заважає використовувати регіональні мови чи мови меншин.

     Саме виходячи з цих  норм,  автори  законопроекту  пропонують передбачити, що розповсюдження та функціонування державної мови не може бути підставою для дискримінації та  обмежень  щодо  вільного використання  мов  національних  меншин  без шкоди та обмежень для державної мови.

     Ще один аргумент.  Відповідно до частини  третьої  статті  22 Конституції  України  цитую:  "При  прийнятті  нових  законів  або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". А у нас сьогодні в Законі про мови передбачено звуження прав, що є порушенням статті 22 Конституції.

     У нашому законопроекті якраз збережені чинні  положення  щодо прав на вивчення і використання мов, а також враховані нові реалії сьогодення.

     При розробці проекту  були  враховані  норми  чинного  Закону Української  РСР про мови,  які не суперечать Конституції України, окремі  положення  раніше  зареєстрованих  проектів,  внесених  на розгляд  Верховної Ради Кабінетом Міністрів,  народними депутатами Кіяшком, Кучеренком, Костусєвим, Коновалюком.

     Ми впевнені,  що прийняття запропонованого проекту закону  не потребує  додаткових  бюджетних  коштів,  і  це  може  підтвердити держсекретар Міністерства освіти,  що сьогодні ці процеси є  і  їх треба  тільки сьогодні на цьому рівні і залишати.  Тільки залишити право людей на основі закону, залишити право людей обирати мову.

     Ще декілька слів.  У законопроекті шість розділів, 40 статей. Найбільш важливими з них є стаття 5,  де чітко визначається,  що в Україні державною мовою є українська мова, стаття 6 "Офіційні мови та порядок їх використання". Ми пропонуємо записати, що офіційними є мови,  які визначаються робочими мовами органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, використовуються у службовому спілкуванні,  веденні документації та діловодства,  при проведенні офіційних засідань, а також у відносинах з громадянами. Офіційними мовами на  території  України  є  українська  та  російська  мови. Нарівні     з     українською     та     російською    мовами    в адміністративнотериторіальних одиницях офіційними можуть бути мови національних меншин.

     Я вже  сказав,  що стаття 5 нашого закону повністю спрямована на те,  щоб визнати українську мову  державною  мовою.  Тому,  хто задає  мені  запитання,  я  цитую:  "Держава  забезпечує всебічний розвиток і функціонування державної мови в усіх сферах  державного і  суспільного  життя,  створює  умови для їх вивчення і засвоєння громадянами України.  Державна мова є офіційною мовою  міжнародних документів,  що  підписуються  від  імені України.  Розповсюдження функціонування  державної  мови  не  може   бути   підставою   для дискримінації" і так далі.

     Ще один момент. У статті 7 "Обов'язок службових осіб володіти мовами роботи органів влади і  організацій"  ми  чітко  записуємо: "Посадові    особи   державних   органів   і   органів   місцевого самоврядування, а також інших установ і організацій, які виконують соціальні  функції,  що  спілкуються  за  службовими обов'язками з мешканцями  даної  територіальної  одиниці,  зобов'язані  володіти мовами,  поширеними  серед  населення,  в обсязі,  необхідному для виконання своїх функціональних обов'язків".  Але ми записуємо,  що він повинен володіти українською мовою.

     У нашому  проекті  є  статті  "Мова у Збройних Силах України, інших  військових  формуваннях",  "Мова  документів   про   вибори депутатів  і  посадових  осіб",  "Мова документів,  що посвідчують статус громадянина України",  "Мова недержавних юридичних осіб"  і інші.

     Хотів би  декілька  слів  сказати і про розділ ІІІ,  оскільки зараз говорилося про те,  що права людей порушуються в першу чергу при отримані ними освіти. Тому ми розділ ІІІ так і назвали "Мова у сфері освіти,  науки,  інформатики і культури".  І  ми  пропонуємо визначити,   що  кожна  людина  в  Україні  має  право  одержувати виховання та  освіту  будьякою  мовою,  поширеною  в  Україні,  чи кількома  мовами  на власний розсуд та незалежно від національного походження,  що українська  мова  обов'язково  вивчається  у  всіх навчальних  закладах України,  але є право людей навчатися і своєю рідною мовою.

     Особливо хотів би сказати про статтю 29 "Вступні  екзамени  з мови",  де пропонується записати, що абітурієнти, які вступають до вищих і середніх спеціальних навчальних закладів складають вступні екзамени  на  свій вибір українською,  російською мовою або мовою, якою отримали базову освіту.  Це в  законодавстві  було,  це  було правильно, і це треба узаконювати.

     Далі ми  виписуємо норми про мову засобів масової інформації, мову оголошень, повідомлень, мову назв і так далі.

     Ми впевнені (наш законопроект подавався останнім), що зробили все,   щоб   внести   в   цей  проект  усі  норми,  які  є  у  тих законопроектах, що подавалися раніше. Разом із знаними юристами ми виписали  чіткі  норми,  які  не  суперечать  ні  Конституції,  ні міжнародним договорам України, ні Європейській хартії регіональних мов.

     И последнее.   Сегодня   то,  что  творится  вокруг  языковой проблемы  (я  высказываю  свою  точку  зрения),  -   это   обычная спекуляция.  Посмотрите,  сегодня ни для кого не секрет, что время от времени областные, городские, местные советы принимают решения, которыми  пытаются  разрешить  языковые  проблемы.  Такие решения, давайте  вспомним,  приняты  в  Луганской,  Донецкой  областях,  в Днепропетровске,  Одессе,  Запорожье  и  других  городах.  Нередки случаи,  когда граждане проводят в связи с этим массовые  акции  - пикетирование  и  так  далее.  Валентин Александрович,  может,  не знает,  поскольку работает всего два месяца,  но мы в Комитете  по вопросам  науки  и  образования  к  началу  учебного года получаем десятки писем,  коллективных писем от родителей,  где говорится  о принуждении  детей  и  родителей  поступать  только  в  украинские классы.  У нас есть  данные,  как  набираются  такие  классы,  как сокращаются классы с русским языком обучения.

     И самое последнее.  Неразрешенность языковых проблем приводит к излишней их политизации,  отвлечению людей от насущных  проблем, спекуляции политиков на проблемах языка.

     Можно вспомнить  прошедшие  президентские выборы.  Я цитирую, наш  Президент  говорит:  "Я  поручаю   Министерству   образования наконец-то  разрешить  принимать вступительные экзамены на русском языке в этом учебном году".  Далее Президент говорит:  "В  Украине русский  язык  не  должен  чувствовать  себя  иностранным".  Читаю дальше,  Послание  Президента  Украины:  "Маємо   усвідомити,   що найвищою  цінністю  сучасного цивілізованого процесу є людина,  її права та свободи" и так далее.  Указанные права и свободы человека гарантируются нашей Конституцией, нормами международного права.

     И еще  (может,  кто не прочитал) очень интересная информация. Ну,  посмотрите,  как  поступают  цивилизованно,  нормально.   Мэр Нью-Йорка   Рудольф  Джулиани  принял  беспрецедентное  решение  - объявил русский язык официальным языком в Нью-Йорке!

     Поэтому я обращаюсь ко всем  и  прошу  взять  за  основу  наш законопроект,   поручить   профильным  комитетам  создать  рабочую группу, чтобы мы эту проблему решили в этом созыве.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список.

     Народний депутат Марковська. Наступний

- депутат Попеску.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановний  Євгене  Васильовичу!   Я   взагалі здивована,  що  ви  так добре знаєте і цитуєте виступи Президента. Але я розумію цей підтекст. Справа ось у чому. Я завжди розмовляла російською  мовою.  Прийшовши сюди,  в парламент,  стала виступати українською мовою,  і це для мене було дуже важко.  Та цей  бар'єр все-таки  змогла  подолати.  Але я сьогодні повністю підтримую ваш законопроект.  Чому?  Тому,  що ця проблема в Україні існує  і  не помічати її нам, як депутатам, парламентарям, не можна. Вона є.

     Я хочу  вам  нагадати,  що такі держави,  як Канада,  Швеція, Испанія,  Фінляндія, Бельгія, мають декілька мов. Це не брехня, це правда! Тому я повністю підтримую ваш проект.

     А запитання  в  мене  таке.  Я  розумію,  що ці законопроекти вносяться з політичною метою.  Чи є гарантія,  що вони пройдуть  у Верховній Раді зараз?

     КРАСНЯКОВ Є.В. Я з вами повністю погоджуюся, що сьогодні (і я про це говорив) є цивілізований вихід  із  ситуації.  Ось  у  мене публікація  людини,  яку ми тут знаємо,  - Івана Драча.  Він пише: "Коли   намагалися   аналізувати   ситуацію   загалом,   то,    за соціалогічними даними,  десь біля 54 відсотків населення України - люди, що переважно спілкуються російською мовою, десь 40 відсотків

-  україномовні".  І  далі  він  пише,  що  ці  процеси  не  можна штурмувати.

     Тому люди,   які    сьогодні    роздратовують    суспільство, експлуатуючи мовну проблему,  просто-напросто,  з моєї точки зору, чинять провокації.  Это  делается  специально,  чтобы  отвлечь  от социально-экономических проблем людей, которые не получают пенсий, стипендий,  зарплаты и так далее. Вы посмотрите: когда не платится заработная плата, обязательно вкидывается вопрос о языке.

     И ответ  на ваш вопрос.  Действительно,  есть психологический барьер,  который надо преодолеть.  Мы все здесь  знаем  украинский язык,  но  у каждого из нас есть право разговаривать,  общаться на русском языке.  И это наше великое достижение, что сегодня грузин, русский,   украинец,   таджик,   встречаясь,  поймут  друг  друга. Наоборот,  мы должны лелеять язык  межнационального  общения.  Это реально.  Ведь  ни  туркмены,  ни  русские,  ни украинцы не выучат сегоднязавтра английский язык,  а язык межнационального общения  у нас  есть.  Поддерживать  "українську  мову"  однозначно  надо,  и поддерживать надо, начиная с выпуска учебников. Выделять в бюджете на  учебники  не  17  процентов  от  необходимого,  а  выпускать в достаточном  количестве  учебники,  дать  возможность   детям   их получить.  Надо дать возможность и нашим писателям создавать такую литературу,  чтобы ее  покупали.  Почему  покупают  литературу  на русском языке? Значит, она интереснее. И тут масса других проблем.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Попеску,  наступний  - депутат Сахно.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   та міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька   область).   Дякую.   Фракція   "Солідарність". Вельмишановний доповідачу!  Ви правильно послалися  на  статтю  22 Конституції  щодо  недопущення  звуження  обсягу  існуючих  прав і свобод.  У зв'язку з цим  я  нагадаю,  що  Закон  про  ратифікацію Європейської  хартії регіональних мов функціонував в Україні шість місяців.  Але,  вказавши  на  деякі  цифри   (20   відсотків,   10 відсотків), Конституційний Суд не дав оцінки жодному з положень за змістом, він оцінив тільки процедуру. А там є ще один момент -щодо забезпечення   функціонування   української  мови  в  усіх  сферах суспільного життя.  Адже  потрібно,  з  одного  боку,  забезпечити функціонування державної мови, а з іншого боку, запровадити норми, які передбачені в цій хартії.  Як ваш закон  узгоджується  з  цими нормами?

     Дякую.

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Иван  Васильевич,  я  ссылался  на статью 6 и говорил о статьях 5,  6,  7 нашего законопроекта.  Цитирую  снова: "Офіційними  мовами  в  Україні є мови,  які визначаються робочими мовами  органів  місцевого  самоврядування   Офіційними  мовами  є російська  та  українська...  Нарівні  з російською та українською мовами в адміністративно-територіальних одиницях,  у  яких  широко поширені   інші   мови   національних   меншин,   ці   мови  також використовуються  як  офіційні.  Рішення  щодо   використання   як офіційної  поряд  з  державною  і російською інших мов приймається представницькими               органами                відповідних адміністративно-територіальних   одиниць   і  є  обов'язковим  для місцевих органів державної  виконавчої  влади,  органів  місцевого самоврядування,  судових, прокурорських органів, органів арбітражу і інших державних органів".  Я думаю,  що  положення  цієї  статті якраз і відображає те,  що є у хартії,  але яку на чиєсь політичне замовлення Конституційний Суд чомусь скасував.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно.

     САХНО Ю.П.  Фракція "Яблуко".  Шановний  Євгене  Васильовичу! Мабуть,  ви все-таки трошки пересмикуєте,  лукавите, коли наводите приклади Нью-Йорка,  застосування французької та англійської мов у Канаді. В цьому році мені довелося бути в Квебеку. Я хочу сказати, що на всій іншій території Канади англомовні громадяни на  відміну від росіян в Україні ставляться до французької мови дуже стримано. Але в Квебеку франкомовні канадці на англійську мову й англомовних канадців так тиснуть, що аж гай гуде, як кажуть у нас в Україні.

     А тепер  щодо рішення Джуліані.  Ну ви ж прекрасно розумієте, що  це  просто  нормальне  ставлення  до  однієї  із  ста   сорока національних меншин,  які живуть в НьюЙорку.  Вони користуються на певній території своєю мовою. Це китайці, в'єтнамці, пуерторіканці і  інші.  Це  просто  цивілізований  підхід.  А  у нас?  Про що ми говоримо?  Ви - росіянин,  що  розмовляє  російською  мовою,  я  - українець,  який  розмовляє переважно російською мовою.  Хіба ми з вами утискуємося? У Києві всього 10-14 російськомовних шкіл. Але у всіх  україномовних  школах (і ви це прекрасно знаєте) наші діти в перерві розмовляють російською мовою. Ми читаємо газети російською мовою  (от  "Киевские ведомости"),  дивимося канал "Інтер".  Що це

-"ущемление" російської мови?  Для чого ми переставляємо все з ніг на голову і штучно створюємо перед виборами оцю проблему?

     Дякую.

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Шановний Юрію Петровичу,  я не був у Квебеку, але проблеми знаю.  Ніна Марковська наводила приклади, ви їх також знаєте. Я не пересмикую, я наводжу факт. Я не дочитав цю статейку. Там люди мають право звертатися в суди,  в органи влади і так далі російською мовою.  А ви кажете,  що немає проблеми.  Проблема є! В 1990 році ми мали в місті Києві  316  загальноосвітніх  шкіл,  які були русскоукраинскими чи українсько-російськими. Зараз залишилося 18 чисто російських шкіл.  И у меня, россиянина, который проживает в Києве и хотел бы, чтобы его дети получали образование на русском языке,  обязательно изучая украинский язык, нет такой возможности, потому  что  в  том  квартале,  где я живу,  нет русской школы.  В Донбассе,    например,    обучение    на    русском    потихонечку вытравливается.  Сегодня, придя в любую общеобразовательную школу, уже редко найдешь первый  класс  с  обучением  на  русском  языке. Сегодня  русскими  могут быть седьмые,  восьмые классы,  а первые, вторые, третьи уже набраны как украиноязычные.

     Юрію Петровичу,  проблема є.  І цю проблему треба вирішувати, вирішувати  цивілізовано.  Те,  що  було  при  Жулинських,  тільки роздратовує суспільство.  Треба вирішувати проблему  цивілізовано, на  основі  законів.  Тому  ми  і  вносимо  законопроект,  який не суперечить ні Конституції, ні міжнародним договорам.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, Євгене Васильовичу.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з  питань  культури і духовності Косіву Михайлу Васильовичу.  Будь ласка, Михайле Васильовичу.

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область). Шановні колеги! Я маю доручення від Комітету з питань  культури  і  духовності  довести  до вашого відома рішення нашого комітету. Я зачитаю його текст.

     Комітет Верховної  Ради   України   з   питань   культури   і духовності,   розглянувши  проекти  законів  України  про  мови  в Україні,  внесений народним  депутатом  Кіяшком,  про  розвиток  і застосування  мов  в Україні,  внесений народним депутатом України Кучеренком,  про розвиток і застосування мов в  Україні,  внесений народним  депутатом  Костусєвим,  про  мови  в  Україні,  внесений народним депутатом Коновалюком,  про розвиток і застосування мов в Україні,  внесений Кабінетом Міністрів України,  про внесення змін до Закону Української РСР про мови  в  Українській  РСР,  внесений народними  депутатами  України Алексєєвим,  Красняковим та іншими, схвалив рішення про прийняття за основу проекту Закону України про розвиток   і   застосування  мов  в  Україні,  внесений  Кабінетом Міністрів України.

     Кардинальні зміни, що відбулися в суспільно-політичному житті України  за  останнє  десятиріччя зумовили необхідність приведення чинного Закону Української  РСР  про  мови  в  Українській  РСР  у редакції  від  20  жовтня 1989 року у відповідність до Конституції України та чинного законодавства.

     Комітет дійшов висновку,  що проекти законів,  які  я  назвав (Кіяшка, Кучеренка, Костусєва, Коновалюка, Алексєєва, Краснякова), у своїх концептуальних засадах та основних  положеннях  суперечать Конституції України, законодавчим актам, прийнятим Верховною Радою України та  міжнародним  правовим  документам,  під  якими  стоїть підпис   України,   про   що   є   відповідні  висновки  Головного науковоекспертного  управління  Апарату  Верховної  Ради  України, Міністерства юстиції, Міністерства освіти України.

     Внесений Кабінетом   Міністрів   України   законопроект   про розвиток і застосування мов  в  Україні  базується  на  статті  10 Конституції   України.   Він   передбачає   реальне   застосування української мови як державної,  як основного засобу спілкування  в усіх  галузях  суспільного  життя  на  всій  території  України та гарантії використання і захисту мов національних мешин в  Україні. У  своїх концептуальних засадах,  основних положеннях він повністю відповідає Конституції та міжнародним правовим документам.

     Зауваження Головного науковоекспертного управління  Верховної Ради  України  будуть  враховані  при  доопрацюванні  і підготовці проекту до другого читання.

     Я хочу сказати,  що за цей проект проголосували шість  членів нашого комітету з десяти. У висновках Головного науковоекспертного управління містяться два зауваження загального характеру  і  п'ять зауважень до окремих статей.  З усіма цими зауваженнями я особисто цілком погоджуюся.  Скажімо,  ось одне з них:  у законопроекті  не передбачено  засобів  економічного  стимулювання  щодо  розширення сфери  вживання  української  мови.  Тут,  на   погляд   названого управління,   треба   було  б  ввести  пільгове  оподаткування  та кредитування  для  ЗМІ,  для   книговидавців,   закладів   освіти, виробників реклами, аудіота відеопродукції.

     І останнє - від себе.  Без сумніву,  праві ті, хто вважає, що внесення цього питання на розгляд  Верховної  Ради  саме  зараз  є питанням   суто  політичним.  Але  я  хочу  нагадати  прихильникам законопроектів, які вносилися багатьма авторами, що у нас уже були спроби,  скажімо,  виходити  на  президентські  вибори  під гаслом двомовності.  Що з того вийшло?  Скільки відсотків голосів у  1999 році  набрав  ваш представник?  Нуль!  Також була і ціла політична група,  яка хотіла як  слон,  увійти  у  Верховну  Раду  на  гаслі двомовності,  але нічого з цього не вийшло. Тому що проблеми такої у нашому суспільстві немає.

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Васильовичу. Я прошу заспокоїтися.

     Запишіться на запитання.  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список.

     Народний депутат Кендзьор. Наступний - депутат Коліушко.

     КЕНДЗЬОР Я.М.  Народний  рух  України.  Михайле  Васильовичу, щойно перед вами плакав на трибуні депутат Красняков,  який  хоче, щоб  його дитина в Україні навчалася російською мовою,  а він,  на жаль,  не має такої можливості,  бо під його будинком немає  поруч російськомовної  школи.  Ви  досить добре знаєте ситуацію,  у якій перебувають майже 15 мільйонів українців,  які живуть у Російській Федерації.  Які  вони  там  мають  можливості  навчати дітей своєю рідною українською мовою?

     КОСІВ М.В. Я був учасником двох форумів українців, які живуть у  Росії,  і  там це питання ставилося.  Так от,  жодної державної школи  з  українською  мовою  навчання  в  Росії  немає.  І   наші колеги-парламентарії з Російської Думи ставлять питання так:  якщо ви хочете,  щоб ваші співвітчизники  вивчали  українську  мову  чи вчилися в Росії в українських школах,  то,  будь ласка, будуйте за рахунок України школи в Росії (Шум у залі).

     Давайте без реплік, бо ви коли говорите: "Ваш, ваш,  ваш",  то це не наш.  Ви дуже унікальна партія,  бо ви постачаєте своїх представників на президентські посади (секретарів ЦК по ідеології, секретарів парткомів); для олігархів - теж, і там ваші кадри; для керівників антикомуністичних політичних сил - теж, і там ваші кадри. Так що давайте... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Коліушко.  Наступна  - депутат Марковська.

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   правової  політики  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Прошу  передати  слово Борису Беспалому.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Фракція  "РеформиКонгрес".  Депутатське  об'єднання "Наша Україна".  Шановний Михайле Васильовичу! В мене до вас є два запитання.

     Перше запитання таке.  Це,  я думаю,  буде цікаво послухати і представнику Міністерства освіти і науки.  Знову почалися затримки з  виплати  заробітної  плати  вчителям.  Чи  не  є  таке  активне педалювання мовної проблеми спробою відвернути увагу від  реальних важливих проблем, які виникли (затримка заробітної плати і все, що пов'язане з цим)?

     І друге.  Тут уже говорилося про міжнародний аспект проблеми. Не треба нам так далеко звертатися - до Америки,  де мер Нью-Йорка ввів другою мовою у місті,  якщо вірити Краснякову, російську, - а погляньмо ближче, що робиться у білорусів. У Білорусії формально є дві мови,  а фактично це привело до одномовності, саме до того, що була повністю витіснена білоруська мова.  Чи не очікує така ж доля українську мову в  Україні,  якщо  у  нас  буде  офіційно  введено двомовність?

     КОСІВ М.В.  Дякую за запитання. Я вже говорив, що питання про мови в Україні  не  є  питанням  встановлення  поняття  про  засіб спілкування між людьми. Закон про мови також не передбачає поняття про цей  найтонший  інструмент  людської  діяльності  як  основний елемент культури. Це насамперед питання політичне. Я займався цією проблемою.  Я видав на цю тему книжку,  яка називається "Двоязичіє чи без'язичіє".

     Так от,  введення  в  Україні  другої  (чи  то державної,  чи офіційної) мови призведе до остаточного витіснення й загибелі мови української.  І  це  всі тут прекрасно розуміють.  А що стосується іншого аспекту, то в Конституції немає такого поняття, як офіційна мова.  Є  тільки  поняття  "державна  мова"  і  "мова національних меншин".

     Я би хотів заспокоїти  пані  Марковську,  бо  наш  Закон  про національні  меншини,  який ми прийняли ще в 1992 році,  є одним з найкращих у світі.  Одним з найкращих!  І національна меншина - це не папуаси.  Це визначення того, що російський народ живе в Росії, а  тут  його  менше  за  кількісним   вираженням.   Отже,   нічого образливого в тому немає.

     Я не став би,  скажімо, поєднувати введення мови з тим, що не буде виплачуватися вчителям зарплата. Я за те, щоб кожен, хто живе в  Україні,  знав  багато  мов.  А щодо мене (я відповідаю на ваші репліки), то я досконало знаю російську мову й усну, і письмову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С. Показуючи свою толерантність, я хочу передати слово депутату Тарану (Терену).

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В. Я дуже дякую. У мене одне-єдине запитання. Шановний  Михайле  Васильовичу!  Є  Закон  Української  Радянської Соціалістичної  Республіки  про  мови  в Українській РСР.  У цьому законі чітко виписано застосування української і  російської  мов. Тут депутат Красняков хвилювався про те,  що немає російської мови в освіті.  У статті 25 закону гарантується кожній дитині право  на виховання  національною  і  російською,  і  українською мовами.  У статті 27  записано:  "Вивчення  в  усіх  загальноосвітніх  школах української і російської мов є обов'язковим".

     Я повертаюся  до  Закону  про  мови  в Українській Радянській Соціалістичній Республіці, прекрасного, до речі, закону, у статтях 5,  6  якого говориться про право громадян користуватися будь-якою мовою, я це дуже уважно вичитав.

     На вашу думку,  Михайле Васильовичу,  що в цьому законі можна підкоректувати чи виправити? Чому саме перед виборами вноситься це питання?  Зараз закінчую. Чи не здається вам, Михайле Васильовичу, що наш шановний Віктор Володимирович вносить сьогодні це питання з огляду на вибори в Закарпатті?

     КОСІВ М.В.  Щодо Закарпаття,  то  я  не  знаю,  хоч  якраз  у Закарпатті  українці  говорять  українською,  угорці  - угорською, румуни - румунською. І там якраз у цьому відношенні все нормально.

     А щодо Закону про мови,  то, ви знаєте, я дуже добре пам'ятаю цей  самий зал,  в якому в 1989 році приймався цей згадуваний вами закон.  З одного боку, автором цього закону був рухівець Павличко, а з другого боку - комуніст Крючков. От немає їх тут зараз. Ні, ну варто було б їх з'єднати і сказати:  хлопці,  а що в тому  законі, який ви прийняли в 1989 році,  варто змінити?  Без сумніву,  варто змінити.

     Давайте візьмемо за  основу  той  проект,  який  запропонував Кабінет Міністрів, і попрацюємо з усіма авторами інших проектів. Я прослухав  виступ  депутата  Краснякова,  прочитав  і  текст  його проекту. В ньому розписані не як у законі, а як уже в підзаконному акті окремі норми про, скажімо, застосування мови в армії. Давайте сядемо  й  обдумаємо всі ці нормативи,  але за основу,  я все-таки вважаю,  треба прийняти проект  закону,  запропонований  Кабінетом Міністрів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Михайле  Васильовичу,  сідайте.  Я  хочу скористатися правом репліки,  зважаючи на висловлювання  народного депутата Терена,  а потім надати слово депутату Пхиденку.  Я хотів би вам сказати,  що я цікавлюся не тільки виборами в Закарпатті, а й у Криму, в Донецькій області, в Чернівецькій області, в Одеській області і в усіх інших областях.

     Увімкніть мікрофон для репліки секретаря комітету,  народного депутата Пхиденка.

     ПХИДЕНКО С.С.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і  духовності  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Я, як  секретар  Комітету  з  питань  культури  і   духовності,   був присутній,  коли  обговорювалося  це питання.  Я мушу сказати,  що Михайло Васильович дещо вільно трактував позицію комітету.  Ми  не приймали  тих  рішень,  про  які  він  говорив у своїй заяві.  Він говорив,  що ми нібито  прийняли  рішення  на  засіданні  комітету визнати  законопроекти  Краснякова,  Кіяшка й інших такими,  що не відповідають Конституції.  Ми нічого подібного не  приймали  і  не голосували за це! Я не знаю, звідки це взялося!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     ПХИДЕНКО С.С. Та я ж голосував теж, я ж був присутній!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Є рішення комітету про підтримку урядового  законопроекту,   матеріали   роздані.   Переходимо   до обговорення.

     Слово в  обговоренні  надається  народному  депутату Бауліну. Наступний - депутат Попов.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Уважаемые коллеги!  Хочу  напомнить,  что  действующему Закону  "про мови" 12 лет.  Принятый в советские времена,  он,  по большому  счету,  не  устраивал  ни  русскоязычное  большинство  в Украине,  ни  оголтелых галичан.  Это был определенный компромисс. Беда закона была в том,  что  он  в  многонациональной  республике пытался  наполнить  неким содержанием миф об украиноязычном народе "від Сяну до Дону".  Последние сто лет показали всю надуманность и безосновательность этой сказки. Несмотря на оголтелую украинизацию в начале 20-х годов,  еще более оголтелую  галицизацию  под  видом внедрения "скрипниківки" и продолжение этих процессов в 90-е годы, ареалы употребления языков  на  нашей  территории  практически  не изменились.  На  русском  языке как говорили сто лет назад,  так и говорят в Донбассе,  в Новороссии,  Таврии,  Крыму,  Слобожанщине, Сиверщине,   Киеве,  Екатеринославе,  Одессе,  Александровске.  На украинском - на Правобережье, на Подолии (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу народних депутатів заспокоїтися  і  сісти всіх на місця.  Зоряно Василівно! Я всіх прошу заспокоїтися, сісти на місця,  залишити тільки народного депутата,  який бере участь в обговоренні  і  виступає  з трибуни.  Я звертаюся до всіх народних депутатів. Так, будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.  Я продолжаю свое выступление, уважаемые коллеги. На украинском языке как говорила,  так и говорит Подолия,  Волынь, Северная Буковина, Левобережье - это территории, входящие в состав бывшей Полтавской губернии, Надднепрянщина. На галичанском говорит Восточная Галиция,  немного Канада.  На русинском - Закарпатье, на языке  полищуков  - в украинской,  белорусской частях Полесья,  на слобожанском - в Харьковской  области,  немного  в  Воронежской  и Белгородской областях,  на польском - Житомирщина,  Одещина.  Есть еще районы,  говорящие на языке бойков,  лемков.  Как видим, очень богатая палитра только славянских языков,  а ведь есть еще районы, говорящие по-венгерски,  помолдавски, по-румынски, по-гречески, на крымско-татарском  языке  и  так  далее.  И  вот сегодня хотят это языковое многообразие,  которое существует  на  нашей  территории, сузить до одного языка.

     Поэтому цель  законов,  которые  сегодня  рассматриваются,  и заключается в том,  чтобы мы  сохранили  языковое  многообразие  в нашей   Украине.   Я   бы   поддержал   любой  из  законопроектов, предложенных  и  народным  депутатом  Кияшко,  и  Коновалюком,   и Костусевым.  Главный  принцип,  который  закладывается,  о котором говорил  уважаемый  коллега  Косив,  это   принцип   международных договоров,  европейский принцип,  который заключается в следующем: язык не должен навязываться.  Это свобода выбора каждого человека. Вот это мы и должны отстаивать в наших законопроектах.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я прошу всіх заспокоїтися, сісти на місця (Шум у залі).

     Слово для  виступу  надається  народному   депутату   Попову. Наступний - депутат Алексєєв.

     ПОПОВ Г.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Непомітно  проминуло  десятиріччя   від   дня   прийняття Верховною   Радою   (це   було   1   листопада)   Декларації  прав національностей  України,  в  якій  держава  Україна,  яка  тільки проголосила свою незалежність,  гарантувала всім громадянам,  усім мешканцям право на користування рідною мовою, гарантувала право на всій території України на користування російською мовою.

     Також було  зроблено  тлумачення  статті 3 Закону Української РСР  про  мови,  в  якій  говорилося,  що  в  місцях   компактного проживання  представників  деяких  національностей  може  поряд  з державною українською мовою використовуватися мова,  яка прийнятна для більшості населення.

     Але за  цей час у нашій Україні так і не спромоглися створити правового механізму застосування мов.  І тому  ми  вже  дійшли  до того,  що в енциклопедіях написано,  що в Конституції гарантується вільний розвиток і застосування інших мов,  а правового  механізму люди не мають.

     Мабуть, шановний представник Міністерства освіти читав статтю в енциклопедії з етнодержавознавства,  яку  написали  знані  вчені Василь Григорович Кремень, Юрій Іванович Римаренко, де вказується, що з усіх існуючих у світовій практиці статусів інших  недержавних мов Україна вибрала найнижчий.  Ніяк не визначено і не гарантовано ніде на практиці, як застосовувати інші мови і в яких випадках.

     І тому  прийняття  такого  закону  є  для  нас  важливим.  Цю прогалину  мав  вирішити Закон про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або  мов  меншин,  який  шість  місяців  діяв  на території України.

     Хоча 229  депутатів  проголосували за нього,  але 54 депутати були не згодні,  і за формальними ознаками  це  вирішило  питання. Тому  я  тут згоден з думкою знаного юриста Віктора Володимировича Медведчука,  що поки у нас не діє цей  закон,  то  треба  приймати новий закон про мови.

     І останнє.  Невірно,  що  проект  Закону про мови,  який вніс Кабінет Міністрів,  є конституційним. У Конституції не визнано, що тільки  там,  де більшість,  можуть застосовуватися інші мови.  Це суперечить навіть рішенню Конституційного Суду від 14 грудня  1999 року.  Також  не  сказано,  що  можна  здобувати вищу освіту іншою мовою,  крім державної.  А роз'яснення Конституційного Суду вказує на  те,  що  може застосовуватися й інша мова.  Тому я вважаю,  що треба  прийняти  в  першому  читанні   законопроект,   який   вніс Красняков,   Алексєєв   і   Кіяшко,   і  доповнити  його  слушними пропозиціями з інших законопроектів,  у тому числі і  пропозиціями із законопроекту Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Алексєєв.  Наступний - депутат Чародєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область).  Шановні добродії! Я прошу вас сісти на місця і  перейти  від  емоцій  до наукового розгляду проблеми,  стати на позицію здорового глузду. Сідайте, будь ласка, шановні, сідайте.

     Отже, великий фізик Лев Ландау сказал так:  нет ничего  более практичного,  чем хорошая теория. Так вот мне кажется, что теория, которая была  положена  в  основу  государственного  строительства Украины,  не  очень  практична и не отвечает тем реалиям,  которые должны быть.  В Украине,  к сожалению,  нет объединяющей  идеи,  а потому  народ  растерян,  деморализован  и есть противопоставления этносов.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давай державною!

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Слушайте, успокойте, пожалуйста, этого бывшего гробовщика.   Я   вам   говорю   как   ученый,   что  у  нас  есть несоответствия.  Есть полиэтничная модель общества и есть  попытка навязать    этой    полиэтничной    модели   моноэтничную   модель государственного  строительства.   Это   всегда   будет   вызывать конфликт.

     Демократическое общество,  которое  мы строим по Конституции, может  быть   построено   только   на   основе   общенационального консенсуса.  Если  же  вводить  принуждение одних другими,  то это общество будет не демократическое,  а тоталитарное,  и жить в  нем будет  опасно  не только для инакоговорящих и инакомыслящих,  но и для самых активных "розбудовників". Вспомните Гонгадзе.

     У нас   существует   мнение    в    обществе,    что    якобы противопоставляется русский и украинский языки.  Нет,  неправда. У нас противопоставление идет совсем по другой линии.  Или  граждане Украины  будут  одинаково  приобщены  и к русской,  и к украинской культуре и  будут  знать  два  языка,  или  их  в  законодательном подрядке   принудят   знать   только   один  язык,  точнее,  лишат возможности знать другой.

     От некоторых у нас приходится слышать: "Якщо ж ми це зробимо,  то українська мова загине".  Ні,  шановні, українська мова  не  загинула  ні  при  Шевченкові,  ні  при  Лесі Українці.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давай державною!

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Гуцол, замолчи, пожалуйста. Призовите к поряду этого гробовщика.

     Нет, язык не погибнет,  а бездарные  поэты,  которые  на  нем паразитируют,  может быть,  погибнут,  но это не наша проблема, не проблема Украины, это их личная проблема.

     Великий Тарас Шевченко  писав  свої  твори  і  російською,  і українською  мовами.  Вся проза Тараса Шевченко написана порусски. Личные дневники он написал  на  русском  языке.  И  теперь,  когда пытаются украинцев лишить права знать два языка,  я выступаю за их права.

     Почему? Вспомним решение  Конституционного  Суда  14  декабря 1999  года.  Если убрать всю юридическую шелуху,  то там написано, что русские имеют право отдавать своих детей в русские школы, и их дети  будут знать два языка:  и русский,  и украинский,  а укранцы могут учить своих детей только в украинских школах, где вы знаете, как    преподается    русский   язык.   Чьи   дети   будут   более конкурентоспособные на рынке труда,  в  бизнесе,  во  всех  сферах деятельности?

     И, кстати,   мои   львовские  друзья  мне  рассказывали,  что наиболее дальновидные представители львовской элиты  отдают  своих детей  именно  в русские школы,  говорят,  они будут знать там два языка.

     Следующее. Ни в одной  стране,  кроме  Украины,  нет  закона, который  запрещал  бы  знание  нескольких языков.  Я борюсь за то, чтобы ваши дети знали два языка.  Вы за то,  чтобы  у  моих  детей забрать  один  язык.  А  теперь  по  процедуре.  У  нас  есть пять законопроектов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего Алексєєв! З якої процедури?

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Слушайте, ну Гуцол же орет все время!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  не  звертайте  уваги.   Депутат   має   право висловлювати свої почуття.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  У  нас  есть пять законопроектов.  Все,  кроме законопроекта   Кабинета   Министров,   приемлемы.   Но   есть   и консолидированный   проект.   Вот   за   него  я  вас  и  призываю проголосовать.

     И последнее.  У   нас   будет   отложено   голосование.   Все руководители   депутатских   групп  и  фракций,  все  руководители комитетов  могут  подойти  ко  мне  и  получить  вот  такую  книгу "Экспертный   анализ   проектов   законов   о   языках".  В  книге представлены данные  института  социологии,  законопроекты  и  так далее.  Я  думаю,  что  это  будет нелишним.  Пожалуйста,  Виктору Владимировичу я уже вручил.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  колего Алексєєв.  Так,  я отримав. Дякую. Сідайте.

     Слово для  виступу надається народному депутату Чародєєву.  Я звертаюся до всіх: і до тих, хто виступає з трибуни, і до тих, хто в залі.  Шановні колеги!  Не створюйте підстави для реплік, нікого не ображайте. Усе буде вирішуватися шляхом голосування.

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Минута добавочная по поводу Кендз ра.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не минута, а три секунди.

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Нет, по поводу Кендз?ра моя минута.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего Чародєєв, я прошу вас, не збуджуйте залу.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  По поводу второго языка.  Я еще  через  неделю после   провозглашения  независимости  в  1991  году  сказал,  что необходимо,  чтобы русский был вторым государственным, и за десять лет  я  наслушался  всякого,  и  меня  сбить Кендз?ру или какой-то другой сволочи просто не удастся.

     Я хотел  бы  сказать,   что   за   десять   лет   ни   одного сколько-нибудь  серьезного аргумента нет против русского языка.  В 60 странах  мира  говорят  на  двух,  трех,  четырех  языках.  Это нормально.  И  ни  в одной стране мира нет такого,  чтобы язык был вторым  по   количеству   населения,   которое   на   этом   языке разговаривает,  и  не  был  в этой стране государственным.  Ну,  3 процента,  1 процент, в Ирландии - 6. Шведский язык в Финляндии. А чтобы  примерно  50  Ну нет нигде этого.  Ну что мы хотим сделать? Законами заставить?  Не получалось это  никогда  в  истории.  Либо умное,  плавное провождение украинского, либо средневековые методы надо,  как татары вырезали  гречанкам  языки  в  Крыму,  чтобы  не разговаривали с детьми, и то не помогло.

     Грушевский говорит,  что  в  украинцах  третья часть тюркской крови.  Но это же третья часть.  Все равно это же не татары  и  не турки.  Ну не получится этого.  Что мы делаем? На что мы жалуемся? Что книги не издаются?  Так это теперь везде и в  Азербайджане  не издаются, и в Узбекистане. Это в Советском Союзе издавались, чтобы их читали,  это в 90-м году советская власть издала  книжку  "Семь депутатов-поэтов", в которую были включены стихи о Ленине Мовчана, что ему слышалось "имя Ленина в пении птиц, шелесте ветвей" (Шум у залі). Правду говорю!

     Сейчас надо уже понять,  что ничего из этого не выйдет.  И мы должны понять,  что мы приведем Украину  в  трагическую  ситуацию. Ведь   что  произошло  по  большому  счету?  Хищники  захватили  в собственность землю,  отдали этим мову и символику, лишь бы они не мешали им разворовывать, и те продали Родину.

     Вот памятники  литературы  древней  Руси  - Галицко-Волынская летопись.  Я не говорю,  что в Чернигове,  что в Новгороде,  что в Рязани  писали.  Вот  в  Холме,  на  Западной  Украине,  писали ее (кстати,  тогда уже отметили неприятный характер галичан) на чисто русском  языке  практически.  Это  потом  уже  польский этнический элемент  хлынул  на  опустошенные  татарами  земли.  Понимаете?  И стремятся все люди к русскому языку, потому что он лежит в основе, в глубине,  генетически  заложен.  И  все  нацменьшинства  говорят сейчас,  потому  что  их  сначала  заставили  на русском говорить. Теперь - на украинском.

     И везде эти процессы - требование языка. Киргизский парламент принял  недавно:  русский  - государственный.  И не надо смеяться, киргизы,  понимаете, - тоже нация, они решили так. Поэтому если мы это не сделаем вовремя, ничего не получится.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Будь ласка, закінчуйте.

     ЧАРОДЄЄВ О.В. У меня минута была еще.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вимкніть, будь ласка! Регламент! Ми вимагаємо

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніякої хвилини немає. Регламент вичерпано.

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Ну как хотите.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  за  розуміння,  колего Чародєєв.  Народний депутат Зінченко. Наступний - депутат Гуцол.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановні депутати!  І фракція,   і   Соціал-демократична   партія   України  (об'єднана) неодноразово говорили про те,  що ми наполягаємо на розгляді цього питання.  Причому наголошували на тому, що навколо Закону про мови не варто нагнітати політичного напруження.

     Першочергове значення нового закону полягає в тому, що з його прийняттям  українське  суспільство  продемонструє свою відданість загальноприйнятому в Європі пріоритету прав людини.

     Місцеві осередки  СДПУ(о)  у  різних  регіонах  нашої  країни ініціювали і зібрали понад 140 тисяч підписів українських громадян різних  національностей,  які  проживають  у  районах  компактного проживання.  Згідно  зі  статтею 10 Конституції України українська мова має статус  державної,  а  російській  та  всім  іншим  мовам національних меншин гарантується вільний розвиток, використання та захист.  До тих  пір,  поки  немає  відповідного  закону,  що  має врегулювати це положення Конституції, місцеві чиновники визначають на свій розсуд,  як треба трактувати статтю  10  Основного  Закону України.  У  результаті виникають конфліктні ситуації.  Ця правова прогалина  має  бути  усунена  перш  за  все  заради   того,   щоб задовольнити справедливі вимоги людей, дати можливість їхнім дітям вчитися рідною  мовою,  дати  можливість  зберігати  та  розвивати культуру своїх народів.

     Суспільство повинно    бути   єдиним   у   своєму   прагненні забезпечити  рівні  можливості  для  розвитку  всіх   національних культур. Саме такий підхід дозволить забезпечити соціальний мир та злагоду в регіонах.

     Прикладів складних ситуацій на місцях чимало, і ви їх знаєте, проте справа не в прикладах, а в тенденціях. Тенденції ж є такими, що в суспільстві накопичуються мовні  проблеми.  Цей  процес  іде, головним чином,  латентно,  і ви це теж знаєте.  Мовні проблеми не проявляються в гострій формі, лише завдяки їх непріоритетності для пересічного     громадянина,    у    центрі    уваги    якого    є соціально-економічні  проблеми.  Але  потенціал   мовних   проблем збільшується і створюється загроза для майбутнього.

     Найголовнішим засобом  для  усунення цієї загрози є прийняття демократичного закону про мови.  І коли  соціал-демократи  надають підтримку   прагненням   людей   до   захисту  своєї  національної самобутності,  то виходять перш за все з основоположного  принципу соціалдемократичної ідеології,  а саме - з пріоритету прав людини. Водночас ми виходимо з того,  що в Україні є  лише  одна  державна мова  -  українська,  але  і російська,  і мови інших національних меншин мають, нарешті, набути відповідного правового статусу.

     Що стосується мов  національних  меншин,  то  закріплення  їх правового  статусу  дає  змогу  вести мову про державні програми з видання  підручників  та  книг,  створення   телерадіопрограм   та друкованих ЗМІ національними мовами. Звичайно, остаточне вирішення цієї проблеми  залишається  за  парламентом  та  депутатами.  Наша фракція не може ігнорувати волю членів партії, побажання виборців. Тому ми однозначно підтримуємо ініціативу українських  громадян  і пропонуємо,  я підкреслюю,  за основу прийняти законопроект,  який підготовлений урядом, доопрацювати з урахуванням проекту

 2235(5 депутата  Краснякова  і  включити  в цей законопроект інші пропозиції, тобто здійснити серйозну правову підготовку і вийти на прийняття серйозного законодавчого документа.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Гуцолу. Наступний - депутат Таран (Терен).

     ГУЦОЛ М.В.  Шановні  колеги!  Панове  журналісти,  гості!   Я взагалі-то дивуюся "товарищам" комуністам тільки з однієї причини. Шановні любі друзі!  Коли ви будете любити свою  країну?  Коли  ви будете шанувати Конституцію України, не нехтувати Конституцією, не ображати людей,  не ганьбити  велике  ім'я  "Україна"?!  Згідно  з Конституцією державною мовою є українська.  Я не проти російської, де проживають росіяни,  хай вони собі розмовляють хоч китайською - немає проблем.  Ну чому ви робите те, що не повинна робити ні одна цивілізована  людина?  Якщо  би  в  парламенті   хтось   розмовляв іноземною мовою - чи це в Японії, чи в якійсь європейській країні, напевно, стовідсотково цій людині не надали б більше слова. Чому в нашому  парламенті  завжди  відбувається  конфронтація  з  лівими? Тільки через одну причину.

     Проект земельної  конституції  не  потрібний,   не   потрібні реформи, не потрібен бюджет.

     Так, у мене теж є багато питань до проекту бюджету,  у мене є питання і до нашої  земельної  реформи  -  це  так.  Але  потрібно виходити з того, що треба вирішувати питання, а не замахуватися на найсвятіше - на мову.

     Я хотів би  сказати  ще  одну  річ.  У  мене  невістка  чисто російська  росіянка,  проте  вона  володіє  дуже гарно українською мовою, ми всією родиною дуже її любимо. Чому ви, шановні друзі, не хочете  жити в одній сім'ї в Україні братнім народом?  Ви ж завжди казали,  що ми - братній народ.  Давайте шанувати  всі  мови  -  і українську в першу чергу. Коли в нас на Донбасі немає підручників, то я питаю в уряду:  чому їх немає?  Вони мають бути.  Вони  мають бути обов'язково.  Має бути пріоритет української мови. Українська мова має бути однією і завжди державною.

     Пане держсекретар,  я до вас звертаюсь. Ви чуєте мене? Я дуже дякую, що ви чуєте.

     Нам потрібна  державна мова,  нам потрібна державна програма, потрібно кінчати з цим балаганом.  Україна  повинна  розцвітати  і жити українською, як вона є. Не потрібно нам іноземців.

     Я прошу вас, обов'язково зверніть увагу, що потрібна державна програма,  потрібні підручники.  Я нещодавно був у Донецьку,  люди скаржаться: "Михайле, чому в нас немає підручників? Я не можу свою доньку віддати до школи, тому що в мене немає підручників, оце вся причина".

     Дякую за увагу.

     Слава Україні!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Таран  (Терен).  Наступний  - депутат Соломатін.

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.  Шановні  друзі!  Я  передусім  хочу  вам сказати,  що сьогоднішній виступ Алексєєва абсолютно не відображає позиції  фракції  "Батьківщина".  Він   сьогодні   залишився,   що називається,  "в  гордом  одиночестве".  Тож щоб одне не торкалося іншого. Це перше.

     Друге. Дорогі друзі,  давайте звернемося до  документів,  які нам  пропонують.  У  законопроектах  Костусєва і Кіяшка говориться (давайте читати інколи те,  що нам пропонують),  що на  територіях офіційні мови можуть бути визнані офіційними рішеннями відповідної області, районної чи міської ради народних депутатів. Таке рішення приймається на підставі результатів місцевих референдумів.

     Це те, що нам сьогодні пропонують. У принципі йдеться про те, що місцеві референдуми можуть бути в районі, в місті. Одна районна рада  прийняла  угорську мову (чого я сьогодні порушив питання про Закарпаття,  бо там моноетнічний  склад),  другий  район  прийняв, скажімо,  румунську,  десь  ближче  до  Одеси,  і  так далі.  А де українцям діватися? І чи не розпадеться після цього держава?

     Ви посилаєтесь,  шановні, на приклади інших держав. Ви погано знаєте історію. Ви посилаєтесь на досвід Швеції. Швеція як імперія розпалася чому? Норвегія і Фінляндія відійшли. Не було мови.

     Ви посилаєтеся  на  Канаду.  Я  читав  лекції  в  канадському університеті. Там єдиний штат - Квебек, де французька і англійська мови.  І в результаті - референдум по відділенню Квебеку.  Вони  з трудом утримали в себе Квебек.

     Тому що націю, державу консолідує мова або релігія. Приклади: Польща, Франція. Перераховувати можна до безкінечності.

     І останнє...  (Шум у залі).  Бельгія та Швейцарія  тримаються всупереч тому,  що немає мови єдиної.  І останнє. Стан української мови сьогодні  такий.  Для  прикладу:  Національна  академія  наук випускає атлас європейських мов. І ви думаєте, там є всі мови? Там є мови всі,  крім однієї,  крім української. Оце вам приклад, який відображає сучасне ставлення держави до української мови. То яка ж тоді  мова  українська,  може,  японська,  як  тут  один   депутат виступав, знавець японської мови?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Соломатіну. Наступна - депутат Ромовська.

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Насамперед  я  хочу  підкреслити,  і це думка всіх моїх колег,  що немає проблеми  двомовності  в  Україні.  І  взагалі  суть  мовної проблеми  в Україні не стільки у відсутності належної законодавчої бази,  скільки в  небажанні  її  застосування  певними  прошарками самопроголошеної національної еліти.

     І далі  я  маю  проголосити особисту точку зору з тих питань, які обговорюються.  Це вистраждана точка  зору,  і  вона  належить руській  людини.  Ми  всі  з Київської Русі,  в якій панувала саме руська мова, а не українська й не російська. "Там русский дух, там Русью  пахнет".  Чомусь в офіційній українській мові відсутнє таке визначення,  як "руський".  Усім наліпили ярлик  "росіянин",  хоча всім    відомо,   що   термін   "росіянин"   визначає   насамперед громадянський статус,  належність до громадянства держави  України людей будьякої національності:  вірмен,  татар, євреїв, українців, росіян тощо. Я до путінськоєльцинської Росії жодного відношення не маю  і  не  хочу мати,  хоча народився на Русі,  у місті Саратові, навчався в Москві,  працював на Далекому Сході, і вже 40 років моя доля пов'язана з Україною.

     Тому не  треба  ліпити  мені  ярлик  росіянина,  бо  я людина руська,  я з Київської Русі.  Тому  наша  спільна  мова  руська  з певними   діалектами:   українським  полонізованим,  російським  з татарськими,  мордовськими,  іншими  впливами,  нарешті  фінським. Стосовно шаленого спротиву самопроголошених начебто українських, а в дійсності галицьких патріотів у визнанні руської,  зараз,  як її проголошують,  російської  мови,  державною,  навіть офіційною або мовою міжнаціонального спілкування хочу сказати  таке.  Насамперед галицькі патріоти не є українцями, вони перестали ними бути ще 600 років тому, коли потрапили під іго Литви, Польщі, Австро-Угорщини. Лише  в  1939 році вони повернулися до лона матеріУкраїни,  але за 600  років  поневолення  іншими  народами,  перебування  в   інших державах у них змінилася ментальність,  їх світобачення,  вони вже не є українцями так само,  як сучасні мексиканці не є іспанцями, а американці - англійцями тощо.

     Тому дуже дивно,  як нахабно яйця курку навчають. У дійсності в Україні,  Київській Русі намагаються зараз витіснити саме руську мову і її діалекти,  мови всіх братніх слов'янських народів.  Саме це є одним із наслідків так званої євроінтеграції.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Ромовській. Наступний - депутат Кульчинський.

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (виборчий  округ  122,   Львівська   область). Вельмишановна  президіє!  Шановні  народні депутати!  Я думаю,  ми сьогодні  є  свідками,  коли   комуністи   роблять   псевдонаукові відкриття,  коли  вони  говорять про те,  яка мова тут найдавніша. Читайте книжки,  читайте  історію,  читайте,  будь  ласка,  навіть літературу,  яка  видавалася  в  Москві стосовно історії Київської Русі і стосовно тієї мови, якою розмовляли жителі Київської Русі.

     Ви знаєте,  дивний ми народ,  ота хохляцька ідеологія.  Я  не дивуюся  росіянам,  я  не  дивуюся  Алексєєву,  який є провідником шовіністичної ідеї, я не дивуюся Бауліну, який синіє від ненависті до  всього  українського,  коли  він  виступає  на цій трибуні.  Я дивуюся українцям,  до яких пір ми будемо такими, до яких пір ми з трибуни  Верховної  Ради будемо чути зневагу до своєї історії,  до своєї мови,  до своїх національних гординь і традицій? До яких пір це буде?

     Що стосується   мови.   Мовна   проблема  дуже  складна,  але особливість Комуністичної партії сьогодні полягає в тому,  що вона веде політику роздряпування ран.  Вона не веде політики загоювання цих ран,  їй корисно ті рани роздряпувати.  В Україні є  відносний соціальний  спокій.  Що стосується дискримінації російської мови - це є  міф,  який  комуністи  в  Україні  і  в  Росії  підтримують. Подивіться,  будь ласка,  на мовну політику у Верховній Раді, коли навіть  значна  частина   адміністративного   персоналу   говорить російською   мовою.   Коли   в  їдальні  Верховної  Ради  до  тебе звертаються російською мовою! Коли абсолютна більшість українців у містах  південних,  східних і західних не може віддати свою дитину до української школи.  Коли в Києві - столиці України -  абсолютна більшість  вищих  навчальних  закладів  веде викладання російською мовою,  коли абсолютна  більшість  телевізійних  передач  ведеться російською  мовою.  Про  яку дискримінацію,  шановні депутати,  ви говорите?! Тому не торгуйте, не торгуйте, не торгуйте! Душа народу

- це те, що не продається. Пам'ятайте це! (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Кульчинському. Наступний - депутат Мовчан.

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Народний  рух  України,  міжфракційне  об'єднання  "Наша Україна". Шановний  Вікторе  Володимировичу!   Шановні   народні   депутати! Видатний російський письменник,  який народився в Києві, Костянтин Паустовський,  якось сказав:  "Людина,  байдужа до рідної мови,  - дикун",  тому  що  байдужість  до  мови говорить про байдужість до минулого, сучасного і майбутнього власного народу.

     За даними журналу "Кур'єр ЮНЕСКО",  дослідження,  які провели японські  нейрохірурги,  показують,  що  в  нашій голові є мозкові клітини,  які реагують виключно на рідну мову. Ці клітини формують емоційний   стан  людини.  І  людина,  яка  з  дитинства  не  чула колискової на рідній мові,  втрачає величезний світ  почуттів.  Її ніколи  не  схвилює та ж рідна пісня,  та ж тополя чи той місяць - український пейзаж.  Вона залишається до цих речей глухою, втрачає емоційність.  Усі імперії прекрасно це розуміли,  і перше, що вони нищили, - це українську мову.

     Сьогодні аргументи захисників проекту  закону,  який  вимагає того, щоб батьки обирали мову навчання, - це аргументи дуже давні, це затягані російські аргументи,  що використовувалися ще в ХІХ  і на початку ХХ століть,  і ця дискусія безпредметна. Людина, яка не користується рідною мовою,  не знає її,  не знає своїх,  випадає з історичного   контексту   розвитку   свого   народу,   не  мислить національними цінностями, захищає чужі інтереси.

     На жаль,  Комуністична партія сьогодні якраз і складається  з таких  представників,  які  захищають чужі інтереси,  тому що вони випали з українського соціуму.

     Щодо прав людини.  Мова і  права  людини.  Європейські  нації пройшли  свій розвиток у середньовіччі і пізньому середньовіччі як моноетнічні нації. Ви згадайте Францію, де поділися провансальська та бретонська мови?  І цей розвиток привів сьогодні до утвердження моноетнічних держав, сьогодні вони приймають Хартію з європейських мов.

     Сама українська  революція  1991  року  виникла як протест на імперську політику Росії,  знищення  української  нації.  І  немає сили,  яка  б  знищила  українську національну ідею.  Соціологічні дослідження показують,  що 93 проценти  російськомовних  українців готові перейти на українську мову, якщо будуть створені відповідні умови, і над цим нам треба працювати.

     І на закінчення я вам  розкажу  анекдот  або  краще  прочитаю заяву,  що  робиться  в  місті  Дніпродзержинську під час перепису населення.    Заява    від    Бережного,     громадянина     міста Дніпродзержинська.

     "26 листопада  близько 13 години до мене додому прийшла жінка пенсійного віку, яка мала при собі посвідчення на право проведення перепису  населення.  Вдома була тільки моя дружина з дітьми.  Під час заповнення анкети уповноважена відмовилась вносити до  розділу "Ваша  рідна  мова" відповідь "українська",  як на тому наполягала моя дружина,  а записала "російська".  Під час цього дійства  мене вдома  не  було,  і зараз я буду добиватися внесення змін до нашої анкети.  Але що та бабуся  понаписувала  в  анкетах  інших  людей, неважко здогадатись".

     В умовах  невизначеного  порядку формування підрозділів,  які проводять  перепис,   можна   організувати   отримання   будь-яких результатів  цієї  важливої  справи,  і  хоч  би не виявилось,  що більшість населення України становлять китайці, які розмовляють на суохілі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Мовчан.  Наступний  - депутат Кірімов.

     МОВЧАН П.М. Шановний Вікторе Володимировичу! Я ще в 1999 році подав  проект постанови щодо тих законопроектів,  які були внесені до цієї сесійної зали,  що стосувались Закону про мови,  і  там  я подав  порівняльну  таблицю.  Бо  сьогодні  посилаються  на  права людини,  на права, які є домінуючими і визначальними. Я сказав про те,  що  в  Україні  є 2 тисячі 973 російськомовних школи (це тоді ще),  школярів -  2  мільйони  945  тисяч,  вузів,  що  випускають фахівців  з  російської  мови і літератури,  - 20 відсотків.  Це в Україні.  А  в  Росії  по  всіх  цих  пунктах  -  нуль.  Кількість студентів,  які  навчаються  російською  мовою  в  Україні,  -  56 відсотків,  а українською мовою в Росії - 0.  Театрів російських в Україні  -  30,  українських  в  Росії  -  0.  Державних і масових універсальних бібліотек з книжковим фондом - 24 тисячі,  в Росії - 0. Державних газет і журналів російською мовою, які помножились на сьогодні, - до 4 тисяч, українською мовою в Росії - лише одна.

     Шановні! Про  що  ми  говоримо?  Про   які   права,   які   є домінуючими?  Якщо ми говоримо,  що неодмінно треба володіти двома мовами,  чому  росіяни  не  опанували  української  мови?  Усе  це міфологія, ви прекрасно розумієте.

     Щодо тих  відкриттів,  які  роблять  сьогодні  один  і другий представники так званої російської меншини в Україні. Вони роблять нові відкриття, хто був на Україні. Соломатін сказав, хто жив.

     Це стара історія і старі критерії.  Історик Погодін казав, що були русини на цій землі,  їх витіснили після татар українці,  які звалилися з дерев карпатських, прийшли і заселили ці землі. "Бред" продовжується, як казав Бердяєв. Але він же сказав і таке: "Возьми каждого великоросса, поскребешь - и обнаружишь татарина".

     Шановні! Не ображайте велику націю,  до якої ви всі причетні. Мова - це консолідуючий  фактор.  В  Америці,  яка  складається  з великих етнічних сегментів,  усі узгодили,  на тому і постановили, що англійська мова консолідуюча,  вона може бути  єдиною,  так  би мовити обручем.

     І немає  там  кількох.  І  немає  кількох рівнів освіти.  Це, зокрема,  репліка  нашому  держсекретарю,  який  каже,  що   треба застосовувати якісь інші демократичні принципи.

     Національні меншини там свої освітянські і культурні проблеми вирішують виключно власним коштом.

     Ізраїль. Шановний Олександре Олексійовичу!  Це я до Зінченка. Ви,  очевидно,  були в цій державі і знаєте конгломеративний склад цієї держави.  Там і руді, і чорні євреї. Але вони вивчають, їдучи в   цю  державу,  іврит.  Обов'язково  студіюють.  І  закладаються колосальні кошти на це.

     І останнє.   Це    відповідь    Алексєєву.    В    оповіданні Квітки-Основ'яненка  "Салдацький  партрет" є такий епізод:  дядько продає на базарі груші,  приходить москаль, бере мішок і несе. Той витріщився на нього і дивиться,  що він робить з ним, а він несе й несе.  Тоді дядько зрозумів,  що вкрадуть груші,  доганяє  його  і каже:  "Верни груші!" А він каже: "Гони рубль!" А дядько каже: "За що?" - "За то, - каже, - что я нес столько".

     Так от ви хотіли,  щоб ми вам ще й "рубль" заплатили за  наші груші?

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат Гошовська.  Наступний - депутат Матвієнко. Шановні колеги! Другий регламент закінчується!

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   соціальної   політики   та  праці  (виборчий  округ  178, Харківська  область).  Дякую.  Шановний  Вікторе   Володимировичу! Шановні  колеги!  Я  хочу на мить не загортати у політичні знамена самі законопроекти,  які  сьогодні  пропонуються,  бо  законодавче врегулювання  мовних питань є одним з важливих аспектів державного будівництва.  Воно не може розглядатися поза контекстом соціальної політики,   оскільки   немає  людей,  яких  би  мовні  питання  не стосувалися.

     У цілому світі,  і ми відчуваємо це особливо яскраво у світлі останніх подій,  відбувається загострення стосунків - міжетнічних, міжцивілізаційних,  міжнаціональних.  Тому  в  Україні  нам   слід виважено,  тактовно і мудро підходити до мовного законодавства.  І ключовим поняттям формулювання норм  закону  в  цій  ділянці  стає Конституція  України.  Не  лише  стаття 10,  яку ми слушно і часто цитуємо, але й не можна забувати про іншу системоутворюючу статтю, а  саме  статтю  17,  яка  серед  підгалузей  національної безпеки стверджує  інформаційну  безпеку  держави.  Поза  сумнівом,  мовну безпеку   України  обов'язково  слід  вважати  окремим  різновидом інформаційної  безпеки  держави.  І  саме  під  цим   кутом   зору розглядати   як   окремі   статті   запропонованих   нашій   увазі законопроектів,  так і  концепцію  в  цілому.  Отже,  треба  чітко усвідомити собі ті цілі,  яких ми хочемо досягти прийняттям нового мовного закону.

     Безперечно, цей закон повинен бути спрямований  на  зміцнення позицій  української  мови,  оскільки саме стан розвитку державної мови  є  індикатором  зрілості  владних  структур   та   одним   з визначальних  чинників  суспільної  безпеки.  Це положення повинно стати пріоритетом і домінантою всього мовного законодавства.  Тому новий  закон  повинен  покласти край намаганням певних кіл ставити безвідповідальні   експерименти   над   українською   мовою,    її правописом,    орфоепічними   нормами,   що   ми   також   недавно спостерігали.

     Але з іншого боку, потребують законодавчої підтримки зусилля, спрямовані   на   підвищення   статусу   української   мови  як  у гуманітарному, так і в технологічному вимірі.

     І це питання є зараз особливо  актуальним,  адже  присутність української    мови    в   Інтернеті,   розвиток   інтелектуальних комп'ютерних систем - це не тільки престиж нашої  держави,  але  в буквальному  розумінні слова - майбутнє сотень,  тисяч і мільйонів наших дітей і онуків.

     І останнє,  тісно пов'язане  також  із  питанням  легалізації комп'ютерних програм закордонного виробництва, які, як не прикро в цьому зізнатися,  досі в нас є переважно краденими,  включаючи ті, що  використовуються в державних установах.  Така одіозна ситуація не тільки загрожує Україні міжнародними економічними санкціями,  а й  узагалі провокує ставлення до нашої держави як до несерйозного, недієздатного утворення.

     Шановні колеги!  Згадаймо, що досі нам вдавалося розв'язувати мовні питання практично в безконфліктному режимі. Давайте цінувати те,  що й у мовному питанні український народ  виявляє  повагу  до інших народів і мов. І думаю, що законодавчо слід поставити заслін намаганням зробити політичний капітал на мовному питанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Матвієнко.  Наступний  -депутат Попеску.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор", група "Соборність".  Шановні  колеги!  Думаю,  що  нам  варто,   дійсно, заспокоїтися.  І  я  хотів  би попросити перевести нашу дискусію з площини обговорення конкретних питань у площину, яка породжує таку проблему в нас в Україні.

     Сьогодні весь світ розглядає, чи є гуманною акція клонування. Я відношусь до тих,  хто засуджує цю акцію,  вважаю її негуманною, особливо експерименти на людях.  А якщо екстраполювати її сьогодні на нашу дійсність в Україні,  то в нас уже режим Кучми,  і  Кучма, зокрема, може вважатися академіком в питаннях клонування.

     Ви подивіться,  що твориться: ми маємо сьогодні по три партії однієї ідеології,  в тому числі комуністичної,  ми маємо  сьогодні три  партії  соціалістичних,  ми  маємо три рухи,  ми маємо безліч демократичних,  християнських і їм подібних.  Узагалі,  що  це  за явище?  Це  явище невипадкове.  Задумаймося,  хто ми,  громадяни і депутати якої держави?  Це все робиться для того,  щоб  роз'єднати сьогодні український народ,  розвести його по коморах, зіштовхнути лобами і змусити його з'ясовувати стосунки,  а  тим  часом  у  тій каламутній воді ловити рибу. В тому числі це стосується і мови. Ми сьогодні маємо  чотири  православних  церкви,  ми  сьогодні  маємо штучне нагнітання ситуації з мовою,  яка,  ще раз кажу,  обезсилює сьогодні всіх: і правих, і лівих.

     Закликаю тих,  хто  хоче  будувати   державу,   хто   розуміє відповідальність  перед  історією  і перед майбутнім поколінням за побудову  держави,  давайте  будемо  рухатися  під  цим  гаслом  з бажанням  збудувати державу.  А відтак,  будуючи державу,  повинні зрозуміти,  що коли ми обрали європейський шлях,  то немає  іншого шляху,    як   побудова   національно-демократичної   держави.   А національна демократична держава на наших теренах - це  українська держава.  Відповідальність  сьогодні,  найперше,  повинна проявити титульна нація,  ті, хто є українцями. І не важливо, якщо ти ще не говориш українською мовою,  зрозумій, що це сьогодні необхідно для того, щоб ми Україну все-таки збудували.

     Я не звертаюся сьогодні до інших етносів, які є в цій залі, а насамперед до українців.  Це не є глумом над іншими мовами, мова - це генетичний код єдності.  Якщо ми не зрозуміємо цього, то нічого не вирішимо.

     І насамкінець.  Ми  сьогодні  не  маємо можливості фінансово, оскільки  держава  розграбовується,  вирішити  єдине   питання   - належним чином підтримати українську мову,  що є пріоритетом.  Хто проти цього може заперечити,  підніміть руку.  Зрештою, давайте ми зробимо   це,   при  цьому  немає  в  нас  фактів  злочинного  або нехлюйського ставлення до інших мов  і  мов  національних  меншин. Тому,  коли ми створимо державу, пане Красняков, коли зміцнимо її, коли знищимо альтернативу незалежності,  тоді  вирішимо  всі  ваші проблеми.

     І давайте виконаємо закон,  який ми маємо.  Побачите, що всім етносам і всім національностям на цій землі  буде  добре.  Зніміть проблему конфліктності. Не працюйте на Кучму та його ідеологію.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Попеску.  Наступний  - депутат Ратушний.

     ПОПЕСКУ І.В.  Дякую.  "Солідарність",  Чернівецька   область. Вельмишановні  колеги!  Свого  часу  академік  Щерба  вигадав таке речення:  "Глокая  куздра  штеко  будланула  бокра   і   кудрячить бокрьонка".

     Я хотів  би вас запитати,  якою мовою він це сказав?  З точки зору  синтаксису,  це  була  російська  мова.  Але  з  точки  зору семантики, якою мовою? Ніякою.

     Сьогодні ми чомусь говоримо про те,  що мова в небезпеці, або мова є джерелом небезпеки.  І,  на жаль,  тільки один з  промовців зробив  фаховий аналіз законопроектів.  Це наш колега Зінченко.  Я хотів би його підтримати і хотів сказати і поздоровити вас усіх  з тим,  що  ми  вчора  прийняли  Цивільний  кодекс.  Це одне з наших зобов'язань перед Радою Європи.  Залишається ще декілька.  Мається на    увазі    прийняття    Цивільного   процесуального   кодексу, Кримінально-процесуального  кодексу  і  ратифікація   Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

     Вельмишановні колеги!  Я  особисто  і більшість нашої фракції будемо голосувати за той законопроект,  який більше  підходить  до цього варіанта. Я нещодавно повернувся з Косово. Під час виборів я побачив  села  і  регіони,  які  розділились  за  мовною  ознакою. Залишилися села суто албанські зі зруйнованими сербськими хатами і залишилися сербські села зі зруйнованими албанськими хатами.

     Якщо такі питання будуть...  (Шум у залі).  Ні, ми не ставимо це  питання,  пане  Мовчан.  Ми  ставимо  питання  про те,  що при збереженні  і  закріпленні  української  мови  як  державної...  і державну  мову  повинні  знати  чиновники і державні службовці,  а простий громадянин повинен вивчати державну мову,  але не забувати свою рідну, оскільки, як ви сказали, - це є генетичний код. І тому ми виступаємо за те,  щоб кожна людина  мала  можливість  пишатися цією державою.  І коли держава буде в небезпеці,  то щоб незалежно від мови,  незалежно від етносу вона стала на захист цієї держави. Таку державу ми хочемо, ми не хочемо її розділяти.

     І на останнє,  оскільки регламент дозволяє, я хотів би кілька слів сказати румунською мовою, це займе рівно 30 секунд.

     In sfanta scriptura e scris:  "Daca  prin  limba  nu  ai  dat cuvinte lesne de inteles - de unde st va cunoaste ca ai vorbit?"

     Si iartale Doamne, caci nu stiu ce fac!

     Daca Domnul Chiril doreste sa traduca va fi foarte buwe, daca nuatunci Va multumese pentru atentie!

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А  переклад?   Народний   депутат   Ратушний,   і завершуємо обговорення.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий округ 164,  Тернопільська область).  Шановні колеги!  Український народний рух не  випадково  виступав,  щоб  у Регламенті  було  передбачено  можливість  перекладу,  а не тільки наявність поліцейського чи пристава в сесійному  залі.  Але  я  не хочу  говорити  про  мову.  З  мовою  все  ясно,  і  всі прекрасно розуміють: чим більше мов людина знає, тим людина цивілізованіша і культурніша. Це все прекрасно, тільки чомусь є ті, які кажуть: "От не хочу знати української мови".  Це просто ще одне підтвердження, що вони не хочуть бути цивілізованими і культурними людьми.

     Я хочу говорити про політику і про те,  чому цей законопроект лежав у кулуарах чотири роки і хто його саме зараз витягнув.  Чому саме  зараз?  Як казали древні,  треба дивитися в корінь,  кому це вигідно,  бо перед виборами декому  вигідно  на  Західній  Україні класти  квіти  до  пам'ятника  Євгена  Коновальця,  декому вигідно згадувати,  що його батько був членом ОУН-УПА.  Але оскільки  було зібрано  240  підписів  з вимогою про заміну керівництва Верховної Ради, треба заручитися підтримкою вашою, то й вигідно і треба було витягнути  цей законопроект і почати говорити про мову і показати, що соціал-демократи не менше хвилюються  за  російську  мову,  ніж комуністи.

     Так, шановні,    я   ж   бачу   тут   зубрів   комуністичного парламентаризму.  Красняков,  він, ну, не зубр, а такий зубрик, бо два роки як я.  Ну, невже ви не розумієте, що вас розводять? Невже ви хочете спекулювати на цих речах?  Я навіть не говорю  про  речі абсолютно  концептуальні.  Ну  не  можна на цих речах спекулювати, йдучи на вибори.  Усі  соціологічні  опитування  показують,  що  в українського  виборця,  за  великим  рахунком,  це  питання  не на першому і навіть не на п'ятому місці.  Це засмальцьована тема,  не грається  ця карта.  Повірте,  що молоде покоління буде вчити мову Інтернету,  мову англійську,  мову українського  комп'ютера.  Мені сумно,  як українцю, як депутату, що у Криму вчать українську мову тільки  два  класи  по  десять  чоловік.  Про  яку   дискримінацію російської мови ви говорите?

     Я скажу ще раз те саме,  що сказав чотири роки тому,  цитуючи великого пролетарського поета Володимира  Маяковського:  "Москаль, на Украину зубы не скаль!  Послушай, "чуєш" как мова ее величава и проста:  "чуєш",  сурми заграли,  час розплати  настав".  Повірте, незважаючи  на  всякі роки України,  які оголошують у Кремлі,  час розплати на українській землі для  шовінізму,  для  расизму,  який сьогодні  знову  витягує  наш  колега (казали,  що його з "Яблука" виключили, щось я чув, але знову "Яблуко" пишуть он там, ні, бачу, колега  у куточку сидить,  значить,  за расизм не виключили його з "Яблука"),  який вже кругом каже,  скільки крові якої в українцях. Припиніть це! Це вже все давно повинно бути на смітнику історії!

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ми закінчили обговорення.  Надаю слово для репліки.  Будь ласка,  депутате  Алексєєв.  Наступний  - депутат Баулін.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемый  Виктор  Владимирович!  Мою  фамилию называл Мовчан, мою фамилию называла Ромовская (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте уважно!

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Успокойтесь, послушайте внимательно!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексєєв,  ще  раз  скажіть,  відносно   кого   і відносно яких висловлювань у вас репліка, щоб почули справа.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Мою  фамилию  называла Ромовская,  мою фамилию называл Мовчан. Я не обижаюсь на Зориславу Васильевну Ромовскую за то, что она меня оскорбила (передайте ей это, пожалуйста, ее здесь нет),  по одной простой причине:  мы с ней относимся к  совершенно разным народам,  у нас разные системы ценностей. Для меня ценность

- это Сидор Ковпак,  для нее  -  гауптман  Шухевич.  Ну  так  кому нравится,  тот  из  того  и исходит.  Поэтому ее менталитет совсем иной.  И то,  что я считаю нормальным, она считает ненормальным. А что  касается  шовинизма,  в котором она меня упрекнула,  то у нас больше ста партий на Украине и всего несколько из них заявили, что должно быть двуязычие, все остальные выступают за моноязычие. Это, кстати, ответ на вопрос: где искать шовинистов?

     И Павлу  Мовчану.  Павел,  ну,  ты  же  нормальный   человек, особенно когда в России бываешь.  Что тебя здесь перемыкает?  И не надо ставить проблему с ног на голову.  Причем тут Россия?  У  вас союзный синдром, уважаемый коллега!

     Вы, уважаемый   коллега,  никак  не  избавитесь  от  союзного синдрома. Россия - независимое государство, так же, как и Украина. Если   вам  что-то  не  нравится  в  России,  то  для  этого  есть Министерство иностранных дел, через него, пожалуйста, обращайтесь. А вы выбрали другую тактику:  вам что-то не нравится в России - вы ищете в русских козлов отпущения на Украине.  Я понимаю,  кого  вы сделаете козлом отпущения,  если вам завтра что-то не понравится в Израиле.  Но как вы выйдете  из  положения,  если  вам  что-то  не понравится в Гондурасе?

     И насчет  того,  кто  кому  платит.  Вы  представляете регион дотационный,  с момента пакта Молотова и Риббентропа и до нынешних дней,  и пока мы вас кормим. Вы едите наш хлеб. Но мы уже не можем зарабатывать...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вимкніть мікрофон.

     Народний депутат Баулін.

     БАУЛІН П.Б.  Фракція  комуністів.  У  своєму  виступі  колега Ромовська завдала мені образу, яку я, на відміну від Алексєєва, не хочу вибачати і прощати. Сказано було приблизно таке (я ще не брав стенограми),  мовляв, усі мої виступи і дії свідчать про ненависть до України і до всього  українського.  Це  -  наклеп,  вибачте  за вираз.  Це - брехня. Я живу і працюю в Україні 50 років і всі свої сили віддаю своїй Батьківщині - Україні,  яка для мене рідна. І це

- образа, яку я не можу вибачити.

     І ще  хотів би сказати.  Коли виступає Баулін і каже про те ж саме, що кажуть колеги з Руху: про європейський вибір України, про те,  що ми повинні поважати кожну мову, яка у нас є, що ми повинні користуватися   європейським   принципом   вибору   мови,   а   не нав'язуванням, то це значить, що це все проти України?

     І ще звертаюся до Павла Михайловича Мовчана, якого я поважаю. Павле Михайловичу!  Що ви  кажете  про  русифікацію?  Згадайте  ті 70-ті, 80-ті роки, коли видавались книжки. Видавництво "Радянський письменник", редакція поезії, 70 книжок на рік. Скільки з них було російською мовою?  Три-чотири,  інші видавалися українською мовою. Коли мені казали:  "Видавайся  в  Москві",  я  їхав  у  Москву,  у видавництво   "Советский  писатель",  редакцію  літератур  братніх народів.  Заходжу у відділ літератури братніх народів,  заходжу  у відділ  поезії.  "Ні,  ми  в перекладі видаємо Мовчана,  Павличка, Драча,  Вінграновського". Хіба ж такого не було? Так це ж було при комуністах!

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мовчан.

     МОВЧАН П.М.  Шановні колеги! Я міг би відповісти і Алексєєву, і Бауліну,  але справа в тому,  що  всі  чують,  всі  знають,  всі розуміють   мотиви   сьогоднішньої  поведінки  одного,  другого  і третього - починаються вибори.

     Але я хочу вам нагадати,  свого  часу,  коли  Гриньовим  була створена  партія  "СЛОН",  вона  не набрала навіть одного відсотка голосів.  Головною ідеологією цієї партії було -  російська  мова, російська  культура  в Україні.  Ну про що ви говорите?  Візьміть, будь ласка,  будь-яку газету, будь-яке видання: вони починаються з того, що це видається в Москві. А чи маємо ми хоча б одне видання, яке б дублювалося в Москві?  Є і "Труд", і "Комсомольская правда", і  "Московский комсомолец",  і "Известия" в Україні!  Більше того, щойно  створили  медіацентр,  віддали  інформаційний  простір.   І депутат   Матвієнко  сказав:  "Шановні,  або  ви  підігруєте  тому фактору,  який спричинив всіх нас до злиднів і залишив нам  тільки поле боротьби за мову, за символіку, за ще якісь умовні категорії  Ні,  ми будемо боротися одночасно за все:  і за землю, і за майно. Але будьте союзниками нашими, а не їхніми".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги!   Заключне   слово   надається народному депутату Краснякову.

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Шановні народні депутати! Дуже прикро, що те, що сьогодні спочатку,  коли ми почали обговорювати, прозвучало, не дуже нас прикрашає.

     Сьогодні внесли законопроекти.  Хтось задає запитання: хто їх вніс, це політичне чи неполітичне питання? Правда, три роки лежать законопроекти.  Де наше право? Депутатська ініціатива є. Чому вони не вносяться?  Зараз,  мабуть, уже не Медведчук приймав рішення. Я знаю,  що ми ставили на засіданні ради фракцій цю проблему, і рада фракцій підтримала, і за це подяка раді фракцій.

     Теперь по  сути.  Кто говорит о том,  что нет проблемы?  Есть проблема!  Анатолий Сергеевич, я с вами совершенно согласен. Никто бы  не  вносил сегодня новые законопроекты.  Есть прекрасный закон образца 1989 года про мови в Українській РСР.  И  правильно  Терен говорил:  статьи  25,  26  защищают право на получение образования родителей и детей, но на практике имеем совсем другое. Есть закон. Сегодня   беда   Украины  в  разрешении  языковой  проблемы  не  в недостатке законов, а в их хроническом невыполнении. Есть совет по языковой   политике   при  Президенте  Украины.  Он  рассматривает информацию о ходе выполнения Постановления Кабмина об  утверждении комплексных  мер  по  всестороннему  развитию  и  функционированию украинского языка и дает рекомендацию,  я  ее  читаю:  "Продолжить работу,     связанную     с     проведением     сети    дошкольных общеобразовательных   учебных   заведений   в    соответствие    с национальным  составом  в  регионах и потребностями граждан".  Так делается  совсем  наоборот:  приводится  в   соответствие   не   с потребностями,  а с национальным составом. И хорошо, что мы внесли сегодня этот законопроект перед переписью  населения.  Потому  что этот национальный состав будет сегодня подтасовываться.

     И поймите,  главная задача нашего законопроекта, -наконец-то, установить мир по отношению  процесса  разрешения  проблем  языка. Проблема есть, ее скрывать не надо. Ратушный говорил, что проблемы нет,  об этом говорить не надо.  Это неправда, проблема есть, и ее надо решать на законной основе.  Или нашему правительству, гаранту Конституции заняться выполнением законов,  которые есть.  И мы  за то,  чтобы  действовали  в  законном  порядке  -  в соответствии с законом 1989 года.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Має право на заключне слово автор. Це перше.

     Друге. Шановні  колеги,  для  довідки.   Тут   говорили,   що законопроекти  внесені  чотири  роки  тому.  Останній законопроект внесений не чотири роки тому.  Більше того,  предметом розгляду  є урядовий  законопроект,  який  був  внесений  30  червня 2000 року Прем'єрміністром Ющенком.

     Ми закінчили обговорення даного  питання.  Прийняття  рішення відбудеться згідно з Регламентом.

     -----------

     Переходимо до "Різного". Будь ласка, висвітіть, хто записався для виступів у "Різному". Шановні колеги, ми працюємо без перерви, і в нас залишилося 27 хвилин.

     Будь ласка,  слово  для  виступу надається народному депутату Гуцолу. Наступний - депутат Яценко.

     ГУЦОЛ М.В.  Шановна президіє! Панове журналісти, гості! Я вже не буду говорити про мови. Якщо людина не любить Україну, значить, не любить мову.  І аксіоми іншої бути не  може.  І  як  би  ви  не агітували, як би ми тут не мітингували і не билися, з цього нічого не вийде.

     Але я,  як фахівець, як еколог, хотів би сказати, що проблеми екологічні торкаються всіх:  і лівих,  і центристів,  і правих. На жаль,  шкода,  що немає зелених, тому що це якраз проблеми зелених разом з екологами.

     Шановна президіє!   Панове   журналісти,   гості!   Заява  до Прем'єр-міністра України пана Кінаха Анатолія Кириловича.

     "Екологічна партія України "Захист" наголошує на основні риси екологічної  кризи  в  сучасній  Україні у зв'язку із забрудненням довкілля.  Розглянемо стан забруднення повітря.  У всьому світі це серйозні  проблеми.  Десятками  і  сотнями  мільйонів тонн щорічно викидаються у повітря:  окис сірки -  110  мільйонів  тонн,  оксид вуглецю  -180  мільйонів  тонн,  оксид азоту - 170 мільйонів тонн, неочищені отруйні гази - 170 мільйонів тонн,  тверді частки  -  60 мільйонів  тонн.  Щорічно  потрапляє  в  повітря  700  тисяч  тонн фреонів,  500 тисяч тонн свинцю,  100 тисяч  тонн  токсихімікатів, близько 100 тисяч тонн ртуті.

     Шановні друзі!   Ви   послухайте,  що  відбувається  з  нашим повітрям і скільки нам залишилося взагалі жити.  Щорічно  кисню  в атмосфері  зменшується на 10 мільярдів тонн.  Я повторюю,  щорічно кисню в атмосфері  зменшується  на  10  мільярдів  тонн,  яких  би вистачило для дихання кільком десяткам мільярдів чоловік.

     Ці загрозливі тенденції повною мірою стосуються і України.  В деяких областях стан повітря незадовільний. Мова йде, зокрема, про Кривий Ріг, Маріуполь, Запоріжжя.

     Шановний Анатолію   Кириловичу!   Екологічна  партія  України "Захист" просить вас на  нашу  вимогу  дати  доручення  "зеленому" міністру  екології  Курикіну,  щоб  була відпрацьована та створена державна програма,  спрямована на розв'язання порушених проблем  і питань.  Якщо  дані  проблеми  не будуть вирішені на рівні держави згідно  з  державною  програмою,  то  така  держава  приречена  на екологічне вимирання".

     Шановні друзі!  Ми  можемо  говорити багато про політику.  Ми можемо бути в опозиції.  Та якщо ми не наведемо на  своїй  планеті екологічного  порядку,  якщо  ми  не будемо дотримуватися всіх тих екологічних вимог, ми як нація, хто б там не був: росіянин, єврей, українець,   болгарин,  румун  -  просто  вимремо.  Тому  я  прошу головуючого обов'язково направити цю заяву Прем'єрміністру.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Яценко.  Наступний   - депутат Раханський.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановні колеги!  Жваве  обговорення  попереднього  законопроекту примусило мене  також  повернутися  до   цієї   теми,   оскільки   пролунали звинувачення з правої частини залу до лівої частини залу:  мовляв, не так люблять Україну.

     Дійсно, для подібного звинувачення очевидно є підстави. Можна любити  Україну,  як  матір  рідну,  такою,  якою вона є:  з усіма перевагами і  недоліками,  щиро,  всім  серцем  і  безкорисно.  Це найголовніше.

     А можна   любити,   як  вампір  любить  жертву:  насмоктався, відвалився,  хатинку за кордоном збудував;  ще насмоктався - "600- й" або "Лінкольн",  або ще щось; насмоктався - в швейцарські Альпи на відпочинок. І поїхав, і поїхав.

     Згадайте, що  три  мерседеси  -  це  якраз  районний   бюджет середнього району нашої рідної України.  І,  до речі, по закупівлі дорогих іномарок Україна потрапила в першу десятку країн світу, як і за рівнем бідності також у першу десятку країн світу. Тобто десь там "пасемо задніх" по рівню життя населення.  От де  різниця.  Ми любимо Україну,  як матір рідну,  - безкорисно,  підкреслюю. Права частина залу любить її, як вампір жертву. І це є абсолютна правда. Це треба визнати.  І намагання, скажімо, якоїсь частини політичних сил з правого спектра любити Україну  щиро,  сердечно,  безкорисно закінчуються  нічим.  Я  можу наводити приклади по своїх колегах з націоналістичних фракцій,  які хотіли саме так любити Україну, але їх просто виплюнули з політичної арени,  з політичного життя, тому що тільки так примушують любити  Україну.  Ви  висмоктуєте  з  неї кров,  гроші і будуєте щасливе майбутнє для себе, своїх дітей десь там,  за кордоном.  Оце треба зрозуміти тій частині  залу,  правій частині,  яка намагається звинувачувати нас у тому,  що ми не так, мовляв, любимо Україну.

     І друге питання,  стосовно Агропромбанку  "Україна".  Вікторе Володимировичу,  я неодноразово звертався з депутатськими запитами з цього питання,  але минають не тільки дні,  а й місяці,  а  наші структури,   починаючи  від  Президента,  Генерального  прокурора, Нацбанку  і  слідчої  депутатської  комісії,  фактично  нічого  не зробили для того, щоб навести лад у цій справі. Я одержую відписки від  Генеральної  прокуратури,  Національного  банку,  зміст  яких зводиться до наступного:  не робили,  не робимо і робити нічого не збираємося, щоб поновити справедливість і повернути людям втрачені гроші.

     Наполягаю в   черговий   раз,   Вікторе  Володимировичу,  щоб наступного парламентського тижня це питання було внесено в порядок денний,   щоб  ми  заслухали  всі  три  інстанції,  їхні  звіти  і інформації  і  прийняли  рішення  з  цього  приводу.   Відповідний законопроект я вніс до Верховної Ради України.

     І останнє. Ми дарма не проголосували за те, щоб розглянути на засіданні Верховної  Ради  України  звіт  Кабінету  Міністрів  про виконання  наших депутатських запитів,  оскільки Кабінет Міністрів України абсолютно відверто і нахабно ігнорує звернення депутатів з будь-якого  політичного табору,  він просто надсилає відписки.  Ми повинні повернутися до цього і  обов'язково  включити  до  порядку денного це питання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Раханському. Наступний - депутат Журавський.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (виборчий округ 4,  Автономна Республіка  Крим).  Дякую.  "Трудова Україна".  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги!  Хочу привернути вашу увагу до  важкого,  критичного  соціального  стану села,  де  мешкає  16  мільйонів  населення,  з  них  5  мільйонів пенсіонерів.  У  половини  сіл  держави  не  функціонують  об'єкти соціальної та комунальної сфер, які вже побудовані. Закрито багато дитячих  дошкільних  закладів,   будинків   культури,   дільничних лікарень,  а  створені при сільських радах ЖЕКи,  яким передані ці сфери, без державної підтримки працювати не можуть.

     У моєму окрузі в  Автономній  Республіці  Крим,  у  Сакському районі,  мешкає близько 90 тисяч сільського населення.  Сьогодні в селах району не опалюється дев'ять шкіл,  будинки культури,  ФАПи, закрито  45  дільничних дошкільних закладів,  81 село користується питною водою із свердловин  глибиною  120-180  метрів,  а  довжина водоводів дорівнює близько однієї тисячі кілометрів.

     Колеги! Сьогодні колгоспів, радгоспів уже немає. Прийшли нові власники,  які  не  можуть  утримувати  на  селі  ці  об'єкти.  20 листопада  поточного  року  Прем'єр-міністр  Кінах провів нараду з цього  питання.  Учасники  наради  погодились  збільшити  до   160 мільйонів   капітальні   вкладення   на  2002  рік  для  підтримки соціальної і комунальної сфер на селі і передбачити їх  у  бюджеті на 2002 рік окремим рядком.

     Коли я  був  у  окрузі,  мої  виборці просили мене підтримати Федерацію незалежних профспілок Криму,  які запропонували,  щоб  у бюджеті  на  2002  рік  була  закладена  середня заробітна плата в розмірі не менше 50 відсотків прожиткового  мінімуму,  який  ми  з вами прийняли.  У 2001 році,  до речі, середня заробітна плата вже становила 41 відсоток, а на 2002 рік ми плануємо 38,3 відсотка. Це дасть  змогу  перш  за все збільшити надходження в Пенсійний фонд, розмір  пенсій  за  віком,  зменшити  чисельність   бідних   серед працюючих.

     Далі. Потрібно  все-таки вилучити з проекту бюджету 2002 року статті 48 та 50.  У проекті бюджету на 2002 рік знову не враховані положення  статей Конституції Автономної Республіки Крим,  а також стаття 67 Бюджетного кодексу,  які передбачають формування бюджету Автономної  Республіки  Крим  по  одноканальному принципу,  і я їх цілком підтримую.

     Прошу направити  мій  виступ  з  пропозиціями   до   Кабінету Міністрів та Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.

     Дякую.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     ГАВРИШ С.Б.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Народний депутат Журавський. За ним - депутат Коломойцев.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України, Житомирщина. Шановні колеги! Україна має репутацію однієї з  найменш  привабливих для іноземних інвесторів країн.  Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з наростаючим підсумком за  весь час  незалежності залишається на порядок нижчим,  ніж,  наприклад, інвестиції в економіку Польщі або Угорщини.  Досить сказати,  що в розрахунку  на  одного  мешканця  України  ця  сума  становить  85 доларів, у тому числі із Сполучених Штатів Америки - 14 доларів.

     Загальновідомі причини  такого  стану   речей   полягають   у надмірному  регулюванні  та бюрократичних обмеженнях,  недостатній розвиненості матеріальної інфраструктури (порти,  дороги,  сервіс, телекомунікації),   слабкості   банківської   системи   і  системи страхових послуг,  низькому рівні доходів населення,  корупції  та злочинності тощо.

     Проте далеко  не  останнє місце серед факторів,  що гальмують залучення  в  Україну  іноземного  капіталу,   займають   чинники, пов'язані з недостатньою ефективністю існуючого правового поля для інвестиційної діяльності в Україні. А якщо взяти до уваги, що наші вітчизняні  інвестори  мають  не менше проблем,  ніж іноземні,  то питання інвестиційного законодавства набувають особливо  важливого значення.  Більше  того,  за  актуальністю проблем,  що мають бути першочергово  розв'язані  для  залучення  іноземного  капіталу   в Україну,   чільне   місце   займає   законодавча  робота  стосовно вдосконалення   інституту   інвестиційного    законодавства.    Це законодавство  має  бути  зрозумілим  і зручним у користуванні для суб'єктів  інвестиційної   діяльності,   максимально   відповідати стандартам, загальноприйнятим у світовій практиці, бути стабільним і  передбачуваним,  бути  ефективним  з   точки   зору   створення сприятливих  умов  для  вітчизняних  інвесторів і залучення прямих іноземних інвестицій.

     Якщо узагальнити цю проблему,  то питання має стояти про  вже назрілу   розробку   Інвестиційного  кодексу  України.  Це  цілком відповідає як стану і структурі інвестиційного  законодавства,  що існує   на  цей  час  в  Україні,  так  і  потребам  щодо  значної активізації інвестиційної політики.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Коломойцев.  За  ним  - депутат Абрамов.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ  106,  Луганська  область).  Добрий день,  шановні  депутати!  Депутатське звернення з приводу подій у Суходільську.  "Місто Суходільськ Луганської області побудовано  в районі,  пов'язаному з промисловою розробкою вугілля.  Це викликає нині  дуже  активний  зсув  грунту,  внаслідок   чого   руйнуються водоканалізаційні мережі міста.

     Цей процес   призводить   до   погіршення   екологічного   та санітарно-епідеміологічного стану в місті.  Були випадки,  коли  в школах,  лікарнях  до  водопроводу надходили фекальні води.  Немає води в багатьох багатоповерхових будинках.

     Для виправлення цієї ситуації за моєю ініціативою Кабміном  у Держбюджеті  на  2001  рік  були  передбачені за рахунок державних централізованих капвкладень видатки на реконструкцію водопровідних та  каналізаційних  мереж у місті Суходільську в розмірі 1 мільйон 400 тисяч гривень.

     Відповідно до постанови Кабміну 312 на зазначений об'єкт були перераховані   кошти   в   сумі   540   тисяч  гривень.  Згідно  з розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації Єфремова від 26 червня 2001 року був визначений розпорядник зазначених коштів - Суходільський міськвиконком.

     На виконання      цього      розпорядження      Суходільським міськвиконкомом проведений тендер, який визначив переможця, АТЗТ - АТЗТ  "Луганськмонолітспецбуд",  яке  майже  40  років  займається виконанням    подібних   робіт.   Складена   проектна   кошторисна документація,  отримане  горно-геологічне  обгрунтування,   проект реконструкції  пройшов  державну  інвестиційну  експертизу.  Таким чином,  Суходільський міськвиконком у належний строк виконав  свої зобов'язання.

     Але незважаючи    на    викладене,   керівництво   Луганської облдержадміністрації до цього часу не погодило  план  використання бюджетних коштів, який був наданий ще 9 жовтня 2001 року.

     Більше того,   після  особистого  втручання  Прем'єр-міністра України,  який  9  листопада  2001  року  дав   доручення   голові Луганської  облдержадміністрації Єфремову терміново розібратися та вжити необхідних заходів  по  виконанню  робіт,  Єфремов  з  метою обману  Прем'єр-міністра  України  12  листопада  2001  року видає розпорядження 651,  в якому змінює замовника  робіт,  що,  замість прискорення, ще більше затримує проведення робіт.

     На сьогодні,  незважаючи на допомогу Прем'єр-міністра Кінаха, міністра  економіки  Шлапака,   голови   Державного   казначейства Петрашка,  ситуація  така:  виділені  Кабміном  кошти  (540  тисяч гривень) знаходяться в казначействі  Луганська  та  Краснодону.  Є проект   реконструкції   водоканалізаційних  мереж,  який  пройшов відповідну державну експертизу.  Є організація,  яка відповідно до законодавства України виграла тендер на виконання цього проекту.

     Якщо не  почати  терміново  проводити роботи,  у грудні цього року гроші  повернуться  до  Києва,  роботи  виконані  не  будуть. Намагаючись   ввести   в   оману   Прем'єр-міністра,  начебто  для прискорення  робіт   Єфремов   видає   розпорядження   по   заміні розпорядника   коштів.   Не   відмінивши  результати  попереднього тендера,  представники Луганської облдержадміністрації намагаються провести новий тендер, збільшивши до того ж вартість робіт.

     Ветерани Великої  Вітчизняної війни звертаються до Президента України і Прем'єр-міністра України. Ось що вони пишуть.

     "Мы, участники   Великой   Отечественной   войны,   ветераны, доведены до отчаяния,  так как вынуждены ходить с ведрами по воду, а здоровья у нас нет.

     С целью отстаивания своих прав мы готовы  с  20  ноября  2001 года провести акции протеста в любой форме".

     Шахтарі Суходільська   звертаються   до  Президента  України, Прем'єр-міністра України. Ось що вони пишуть.

     "Люди, жители Суходольска, возмущены до глубины души, так как нам  приходится  ежедневно  носить  воду  с колонок на этажи жилых домов.

     С целью отстаивания своих конституционных прав мы готовы с 20 ноября  2001  года  провести  акции  протеста в любой форме,  если деньги не будут отданы в Суходольск.  Вся ответственность ляжет на председателя администрации Ефремова".

     Я прошу,   уважаемый   председательствующий,   вот   эти  два комплекта  документов  как  мои  депутатские  обращения  направить Президенту и Премьер-министру Украины.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.  За ним - депутат Таран (Терен).

     АБРАМОВ Ф.М.  Уважаемый Степан Богданович! Уважаемые коллеги! Все мы недавно побывали в округах, побывал и я в своем 59-м округе и в двух округах  Донецкой  области.  Скажу  прямо  и  откровенно: положение  критическое  во многих местах - полуголодное и голодное существование   большинства   трудящихся,   особенно    ветеранов, пенсионеров,  малообеспеченных  семей,  повсюду холод в квартирах, отопительный сезон еще во многих местах не начинался.

     Полнейшим издевательством над народом является так называемое веерное  отключение  электричества.  Как  правило,  это происходит ежедневно с 18 до 22 и более часов.  Отключают всех - и украинцев, и русских, и белорусов, и греков, и тех, кто платит, и тех, кто не платит.  Куда только  не  обращались  жители  города,  никакой,  к сожалению,   реакции.   Шахты   продолжают   закрываться,   заводы разрушены,  тысячи безработных не знают, куда податься, трудящиеся воочию  убеждаются  в  лживости  нынешних обещаний властей.  Сотни чернобыльцев,  инвалиды первой и второй групп  объявили  в  городе Торезе голодовку.  Больные,  изможденные люди пытались таким путем добиться своего законного права: выдачи им компенсационных выплат. Но,  к  сожалению,  ни  один  чиновник  даже  близко  не подошел к голодающим. Подошли и помогали только коммунисты.

     Уважаемые товарищи!  Во многих местах города годами нет воды. Люди  в ее поисках ходят по балкам и берут ее в различных канавах, ручьях.  Не случайно в моем родном городе Торезе возникла по  сути эпидемия  гепатита.  Предпринимаемые  меры  по линии медицины пока желаемых результатов не дали.  Каждая встреча народного депутата с избирателями  в  таких тяжелейших социально-економических условиях превращается в  морально-етическое  избиение  народного  депутата. Жители  округа  видят в народных депутатах главных виновников всех их бед.  Но главным и основным виновником нищеты,  горя, страдания является пропрезидентская власть. Власть показала себя неспособной управлять страной, а поэтому должна уйти с исторической арены. Это требование времени, требование тысяч моих соотечественников.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Таран (Терен).  За ним - депутат Кулик.

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.  Шановний  Богдане  Степановичу!  Шановні колеги! Я, власне, виступаю от з якого приводу. Я хотів би просити вас, Богдане Степановичу, аби ...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Богданович.

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.   Це я від хвилювання.  Я вас  дуже  добре знаю, ще тоді, як ви тут не були.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але  для  протоколу,  на  всякий  випадок,  бо не зрозуміють, хто головує на засіданні.

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В. Зрозуміють, народ вас знає.

     Я хотів би,  Степане  Богдановичу,  щоб  мій  виступ  вважали запитом  до  міністра внутрішніх справ України Юрія Олександровича Смірнова.  Я  буду  про  це  говорити,  і  щоб  це  було  офіційно направлено.

     Шановні колеги!  Поки  ми  тут з'ясовуємо питання,  буцаємося лобами,  у нас,  в України,  діються чергові  дивні  речі.  Наведу приклад.  У  місті  Луцьку  27  листопада  цього року в приміщення Волинської  обласної  організації   Спілки   ошуканих   вкладників України,   де   проводилась   перереєстрація  ошуканих  вкладників трастів,  прийшов капітан  міліції,  прізвище  його  Бондарчук,  і вилучив  звернення  вкладників до Юлії Тимошенко,  в якому ошукані вкладники  звертаються  до  Юлії  Володимирівни,  дякують  їй   за підтримку.  Також  було  вилучено аркуш з підписами до цього листа (Шум у залі). По-моєму, Марченка понесло, не звертаємо уваги.

     Я хочу   підкреслити,   що   ошукані   вкладники   і   раніше неодноразово зверталися до парламенту,  Президента України,  інших посадових осіб і просили підтримати їхні вимоги,  але лише  тепер, коли вони звернулися до Тимошенко, міліція вилучила лист-звернення та підписи.

     Люди добрі,  коли до ошуканих  вкладників  трастів  приходить міліція, починає порпатися в паперах, ви вважаєте це нормальним... Ви вважаєте нормальним,  коли без будь-яких підстав фактично обшук робиться  і  забираються  їхні  листи,  в яких вони звертаються до Тимошенко.  Поряд  залишаються   листи,   адресовані   Президенту, скажімо, Прем'єр-міністру або комусь з депутатів.

     Я думаю,  що  в  цьому питанні треба категорично розібратися. Прошу міністра внутрішніх справ Смирнова  покарати  винних,  бо  з неофіційних джерел відомо, що це була вказівка з Києва. Я на цьому категорично наполягаю як народний депутат.  І ще раз вибачаюся,  я мав на увазі Володимира Марченка.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Кулик.  За ним - депутат Марамзін. У кінці слово для репліки отримає Володимир Марченко.

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую,  шановний головуючий.  Шановні депутати!  Я хочу привернути  вашу увагу до моєї Полтавщини (я представляю округ 145 на Полтавщині),  до того свавілля,  яке там чиниться у  зв'язку  з наближенням парламентських та місцевих виборів.

     До офіційного   початку  виборчої  кампанії,  як  ви  знаєте, залишається   рівно    місяць.    Тим    часом    окремі    голови райдержадміністрацій  втрачають  над собою контроль,  уже на повну катушку  використовують  адміністративний  ресурс  для   посилення власних партійних позицій і просування до Верховної Ради потрібних їм людей.

     Те, що на Полтавщині селян масово заганяють в Аграрну партію, уже  не  є  таємницею.  Навіть  повиганяли  з лісу лісників і всіх поставили в партійні шеренги.  Більше того,  піснярів і музикантів Полтавської філармонії теж уже зарахували в члени Аграрної партії. Певно,  неспроста Михайло Гладій в  одному  з  інтерв'ю  столичній газеті   сказав,   що   його   партія  має  один  з  найпотужніших адміністративних ресурсів.  Але так само діє  і  Партія  регіонів. Провідник її на Полтавщині - голова Полтавської облради,  вручаючи партійного прапора голові райради в Шишаках,  заявив  (і  це  було оприлюднено  на  сторінках  газети),  журналістам:  "Якщо  до  вас звертаються  з  проханням   опублікувати   ту   чи   іншу   статтю представників  інших партій,  ви друкуйте,  але обов'язково беріть гроші".  Але з Партії регіонів за величезну рекламну  сторінку  на сторінках районної газети не взяли, звичайно, ні копійки.

     Так само     і    провідники    Соціалдемократичної    партії (об'єднаної),  мені підказують,  теж є в  найвищих  органах  влади Полтавщини,  там  рознарядка  йде по освітянській галузі.  Мінімум десять   освітян   з   кожної   школи   повинні   стати    членами Соціалдемократичної партії (об'єднаної).  І не дай Бог,  не підеш, не запишешся в її ряди,  тебе виженуть з роботи не за те, що ти не записався, а, як вони кажуть, причини обов'язково знайдуться.

     Але, шановні друзі,  останнім часом на Полтавщині посилюється адміністративний тиск і на незалежні засоби масової інформації  та журналістів  цих видань.  Мені повідомили,  що 28 листопада стався прикрий  інцидент  у  Миргороді.  Редактору   опозиційної   газети "Миргородська   правда"   Віктору  Козорізу  голова  Миргородської райдержадміністрації Павло Кандиба спочатку заборонив брати участь у  нараді,  яку  цей  чиновник  проводив із сільськими головами та керівниками сільгосппідприємств,  а потім  взагалі  наказав  своїм підлеглим виштовхнути незалежного журналіста із зали. При цьому до журналіста застосували погрози,  грубу силу, з нього збили окуляри і порвали куртку.

     З цього  приводу Віктор Козоріз направив відповідне звернення до Миргородської прокуратури.  Але правової оцінки  заслуговує  не тільки  той  факт,  що чиновник Миргородської райдержадміністрації чинив  журналісту  перешкоду  в   його   професійній   діяльності. Використовуючи   своє   посадове  становище,  вони  фактично  вели приховану агітацію за ще  незареєстрованого  кандидата  в  народні депутати,  якого,  певно  ж,  визначила  обласна адміністрація.  Я завершую, Степане Богдановичу.

     Як з'ясувалося,     сільських     голів     та     керівників сільгосппідприємств  у робочий час зігнали до райцентру тільки для того,  щоб представити їм майбутнього кандидата по  Миргородському виборчому    округу   -   начальника   Полтавського   тампонажного управління.  Тож  питання  про  те,  чи  буде   на   цих   виборах використовуватися  адміністративний  ресурс,  уже  не стоїть.  Він безсоромно використовується,  навіть всупереч указу Президента про чесні вибори.  Хто повірить вам,  шановний Президенте, щодо вашого указу.  На ваш указ ваші представники,  ваші  васали  в  регіонах, пробачте, плюють, як плюють і на людську гідність.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  В  завершенні виступів - народний депутат Марамзін. І репліка Володимира Романовича Марченка.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної  Ради  України  (виборчий  округ  104,  Луганська область).  Фракция коммунистов,  город Луганск. Уважаемые коллеги! Мы уже несколько недель занимаемся формированием бюджета  на  2002 год.  Бюджет на следующий год формируется с таким расчетом,  чтобы дальше наше население,  - особенно те,  кто  остался  без  работы, пенсионеры,  ветераны,  инвалиды,  -  как можно раньше ушли на тот свет, чтобы у правительства, у нашего гаранта меньше было головной боли  оказывать  им  какую-то  помощь.  В  частности,  я  хотел бы обратить внимание,  как государство,  наше  правительство  уделяет внимание охране труда и технике безопасности в угольной отрасли.

     Все выступающие депутаты,  фракции,  за исключением Компартии Украины,  забыли о том,  что шахтер,  спускаясь в шахту,  в первую очередь   должен  быть  обеспечен  средствами  защиты  по  технике безопасности.  Но,  к большому сожалению,  это  не  происходит.  И вместо того, чтобы изыскивать деньги для увеличения финансирования угольной  отрасли,  "родное"  правительство  на  1  миллиард   507 миллионов  сократило  финансирование  этой  важнейшей  на  Украине отрасли.  Хотя самое большое  количество  человеческих  жизней  во время работы уносят работы, которые проводят шахтеры.

     Я приведу  недавний пример,  когда в прошлом году мы услышали страшную новость,  страшную весть,  что на шахте имени Баракова  в городе Краснодоне одновременно погибли 80 шахтеров. Семьи остались без кормильцев, дети остались сиротами. А сколько человек остались инвалидами!  И  вот проблема какая возникает.  Когда произошла эта страшная трагедия,  в областной центр - город Луганск  -  привезли обожженных  шахтеров  и  срочно  нужно было им сделать переливание крови.  Врачи делали все возможное и невозможное,  но из-за  того, что  нет станций переливания крови в областном центре,  в области, им не была своевременно оказана помощь.

     Я обращался в Кабинет Министров и бюджетный  комитет  еще  16 октября, чтобы предусмотрели в проекте Закона о Госбюджете на 2002 год финансирование в 2002 году работ  по  завершению  капитального строительства  Луганской  областной  станции  переливания  крови в размере 357 тысяч гривень. Я даже ответа не получил ни из Кабинета Министров, ни от бюджетного комитета.

     Степан Богданович,   я   убедительно   прошу   направить  мое обращение в Кабинет Министров и бюджетный комитет,  чтобы  всетаки они   изыскали   возможность  выделения  денег  в  2002  году  для завершения строительства Луганской станции переливания крови.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Як  і  завжди,  шановні  колеги,  я   даю доручення  протокольному  відділу  оформити  ваші  виступи якимось дорученням відповідним інститутам державної  влади,  направити  їх для  реалізації.  Надаю  слово  для  репліки Володимиру Романовичу Марченку. Прошу.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Я  попросил  слово  для  реплики  в   ответ   на выступление  представителя  фракции "Батьківщина" Терена,  который пытается из Юлии Тимошенко  вылепить  борца  за  возврат  трудовых сбережений  граждан.  Вы  знаете,  мне это напоминает вопль "Держи вора!"  Я  напомню  июль  1998  года,  когда   Юлия   Владимировна докладывала  Бюджетную  резолюцию,  и  Наталия Витренко предложила через бюджет,  через бюджетное финансирование решить эту проблему, вернуть трудовые сбережения.  Юлия Владимировна заявила, что, пока Украина не выйдет из кризиса, эту проблему решить нельзя. А сейчас начинают разыгрывать пиаровскую схему для того,  чтобы на проблеме обворованных  наших  граждан  сделать  имидж  Юлии  Тимошенко.  Не выйдет.  Историческая правда говорит о том, что Юлия Тимошенко как раз не решала эту проблему и,  уверен, решать не будет. И если эту проблему поставить по существу,  то,  думаю,  "Батьківщина" и Юлия Тимошенко должны вернуть государству те деньги, которые необходимо вернуть,  в  частности,  по решению арбитражного суда - 1 миллиард 440  миллионов  гривень.  И   этим   решить   проблему   обманутых вкладчиков.

     Поэтому не   ходите,   не  обманывайте,  а  верните  то,  что уворовано,  и трудовые сбережения наших граждан  пополнятся  через конкретный механизм.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На цьому, шановні колеги, ми вичерпали час ранкового пленарного засідання 30 листопада 2001 року.  Я закриваю його.

     Сесія продовжить  роботу  з  3  по  7  грудня в режимі роботи комітетів і фракцій (депутатських груп).

     Нагадую, що 6 грудня Верховна Рада працює в режимі пленарного засідання,  на  якому  ми  будемо  приймати  рішення  щодо проекту Державного бюджету та  з  інших  питань,  які  будуть  внесені  на розгляд.

     Вам розданий  розклад роботи Верховної Ради України з 6 по 14 грудня, ви можете внести свої пропозиції до цього часу.

     Дякую вам, хай вам щастить.

     До побачення.