ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  5  б е р е з н я  2002  р ок у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Оголосили, що ми реєструємося? Оголосили. По монітору я  бачу,  що  ми  маємо  підстави  для реєстрації.  Прошу народних депутатів зареєструватися.

     У залі  зареєструвалися  337  народних   депутатів.   Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим.

     Олександре Сергійовичу, інформую вас, що за час перерви я мав зустріч із головою тимчасової  комісії  Олександром  Жиром,  і  ми домовилися,  що  він  за цей час із секретаріатом під керівництвом Степана Богдановича доведе це питання до логічного завершення, і я завтра  вранці  поставлю  на голосування пропозицію надати час для інформації тимчасової  слідчої  комісії,  яка  доручила  виступити голові  комісії.  Завтра  поставлю,  буде  вранці достатньо людей, проголосуємо.  Ми з ним домовилися про це.  А ви що хочете? Вас це не влаштовує? Ну, він же голова комісії.

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону  України  про  розвідувальні органи України.  Доповідає заступник голови Служби безпеки України Володимир Ілліч Пристайко.

     З процедури я вже відкривав обговорення.  Я поінформував  вас про  свої  переговори  з  головою  тимчасової  комісії.  То  як ви пропонуєте визначитися?  Ні, він уже сьогодні сім разів мав слово. Візьміть стенограму і подивіться, скільки разів він говорив.

     Будь ласка, Володимире Іллічу.

     ПРИСТАЙКО В.І.,  заступник  голови  Служби  безпеки  України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Минулого року   Верховна  Рада  прийняла  Закон  про  розвідувальні  органи України,  пунктом 3 "Прикінцевих положень"  якого  дано  доручення Кабінету Міністрів підготувати та подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства  України  у зв'язку з прийняттям цього закону.

     Таким чином, у Кабінеті Міністрів було створено робочу групу, яка підготувала проект Закону України про внесення змін до  деяких законодавчих  актів  України у зв'язку з прийняттям Закону України про розвідувальні органи України.  Робоча  група,  проаналізувавши законодавство  України,  дійшла висновку про необхідність внесення змін до одинадцяти законів України.

     Зокрема, у частині другій статті 20 Закону про  розвідувальні органи  України  передбачено:  "У  разі  затримання  співробітника кадрового складу розвідувального  органу  України  за  підозрою  у скоєнні  злочину  або  обрання  щодо  нього  запобіжного  заходу у вигляді тримання під вартою його тримають окремо від  інших  осіб. Привід, затримання та арешт і пов'язані з цим обшук особи та огляд речей кадрового співробітника розвідувального органу при виконанні ним  своїх  службових обов'язків здійснюються тільки в присутності офіційних  представників  цього  органу".  Зрозуміло,  що   ні   в Кримінально-процесуальному  кодексі,  ні  в  Законі  про попереднє ув'язнення до прийняття Закону про  розвідувальні  органи  України такого  не  було  і  бути  не  могло,  тому й запропоновано внести відповідні зміни до цих законодавчих актів.

     Також передбачається   внесення   змін    до    Закону    про оперативно-розшукову діяльність,  оскільки у частині першій статті 5 Закону про розвідувальні органи України передбачено, що методи і засоби  оперативно-розшукової  діяльності  застосовуються  також і розвідувальними органами для виконання покладених на них завдань.

     Виникла необхідність   внести    зміни    до    Закону    про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю, до Закону про державний захист працівників суду  і  правоохоронних органів.  Також  виникла  потреба  у доповненні Закону України про Єдиний митний тариф та Декрету  Кабінету  Міністрів  про  акцизний збір у зв'язку з тим, що в Законі про розвідувальні органи України передбачено право на звільнення їх від  сплати  ввізного  мита  та акцизного збору за техніку,  устаткування,  майно і матеріали,  що призначені для власного використання цими органами.

     Передбачено також  внесення  змін  до  законів  про  пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, про Службу безпеки України та про Прикордонні  війська  України,  оскільки  частиною першою статті 6 Закону про розвідувальні органи України передбачено, що підрозділи розвідки   Служби   безпеки   України   та  спеціальні  підрозділи Державного  комітету  у  справах  охорони  державного  кордону   є спеціальними розвідувальними органами.

     Передбачається внесення  змін  і  до  Закону про деякі заходи щодо економії бюджетних  коштів.  Як  я  вже  наголошував,  усього передбачається  внести  зміни до одинадцяти законодавчих актів,  і такі пропозиції відпрацьовані.

     Отже, просимо підтримати проект Закону України  про  внесення змін  до  деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України про розвідувальні органи України та прийняти його у першому читанні з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання до доповідача? Немає. Дякую.

     Слово для співдоповіді  надається  члену  Комітету  з  питань національної безпеки і оборони Георгію Корнійовичу Крючкову.  Будь ласка.

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Комітет  розглянув  внесений урядом законопроект і в принципі його підтримує.  Це  технологічний   проект,   який   приводить   чинне законодавство  у  відповідність  з  нормами нового правового акта. Разом з тим комітет взяв до уваги  слушні  зауваження,  висловлені Головним    науково-експертним    управлінням.    Усе    це   буде відпрацьовано,  і завтра  з  урахуванням  зауважень  буде  внесено проект  закону,  який,  на  нашу думку,  можна прийняти в четвер у цілому, як закон. У мене все.

     ГОЛОВА. Чи є  запитання  до  співдоповідача  від  профільного комітету?

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Алексєєва.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область). Уважаемый заместитель председателя СБУ, у меня к вам вопрос такого порядка. Я так полагаю, что ваша служба должна  стоять  на защите конституционных прав граждан.  Известно, что у нас сейчас создается очень неприятная  ситуация,  я  имею  в виду  в  связи  с  выборами,  -  притащили  грязные  технологии  и происходят процессы клонирования, то есть создания двойников. Пару недель  назад  в  Центризбирком  обратились  30 народных депутатов Украины с просьбой выявить,  кто посягает на конституционные права граждан  избирать  и  быть избранными,  то есть кто организует это массовое   клонирование,    которое    никакими    математическими закономерностями не объясняется.

     Вот я приведу пример: у меня в округе есть два клона, то есть два двойника. И никаких мер Центризбирком не предпринимает, и ваша служба тоже.  Я не о клонах в данном случае говорю,  а о тех,  кто это организовал.  При попытке рассказать гражданам,  что это имеет место,   следует   очень  резкая  реакция  окружной  избирательной комиссии,  она тут же  выносит  предупреждение.  Так  вот  у  меня вопрос:   занимается   ли  ваша  служба  такими  проблемами?  Если занимается, то какие результаты?

     ГОЛОВА. Запитання ми повинні були б задавати  співдоповідачу, але,  я  думаю,  Георгію  Корнійовичу,  ви  вибачите.  Будь ласка, Володимире Іллічу, дайте відповідь.

     ПРИСТАЙКО В.І.  Шановний  народний  депутате,  дякую  вам  за запитання.  Безумовно,  Служба  безпеки України у межах визначеної законодавством компетенції займається забезпеченням прав  громадян бути  обраними  та  обирати.  Все,  що  стосується  Служби безпеки України у тому сегменті,  де вона відповідає за державну  безпеку, Служба безпеки і робить.  Те,  про що ви сказали, - про клонування та інші брудні технології - визначено в інших законодавчих  актах, не в Законі про Службу безпеки України, а саме в Законі про вибори народних депутатів України та інших законодавчих актах.

     Що стосується Служби безпеки України,  ми виконуємо  у  цьому контексті свої обов'язки.

     ГОЛОВА. Є ще запитання до доповідача і співдоповідача?

     Увімкніть мікрофон Івана Бокого.

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Володимире Іллічу! Ви правильно щойно сказали про клони,  що це справа ЦВК, не ваша. Під час    президентських    виборів   (пам'ятаєте?)   Президент   вам переадресував наш запит  стосовно  фальшивих  випусків  "Сільських вістей",  причому  вказувалося,  де  вони випускалися,  ким і таке інше.  Ви і тоді цією справою не займалися, очевидно, вважаючи, що це  теж  передбачено  іншими законами,  в усякому разі у відповіді тодішнього голови Служби безпеки вказувалося саме на такий момент.

     І ще одне.  Володимире Іллічу,  я передаю вам і  офіцерському корпусу   СБУ   вітання   від   колишнього  вашого  колеги  майора Мельниченка.  Він зберігає  вірність  присязі  Україні  і,  як  ви знаєте, не є її зрадником.

     А зараз я звертаюся до Івана Степановича.  Ви скаржилися,  що не знаєте,  чи  вас  записували.  Так  я  вам  повідомляю,  що  за розпорядженням Президента записували і вас,  і всіх нас.  І тому я закликаю вас як потерпілого надати слово ще  більш  потерпілому  і мало   не   вбитому   за  розпорядженням  тієї  ж  особи  депутату Єльяшкевичу.

     ГОЛОВА. Іване Сидоровичу, я б надав слово, але, як свідчить з його сьогоднішніх виступів, він вимагає спеціального засідання для доповіді тимчасової  комісії.  Я  вас  поінформував,  що  під  час перерви   я   зустрічався  з  головою  тимчасової  комісії,  і  ми домовилися,  що завтра вранці вирішимо це питання. Ви ж бачите, що його  зараз  немає.  І  я  доручив  Степану Богдановичу,  вони там доопрацюють разом з Апаратом.  Тому я не  можу  нічого  додати  до цього.

     Володимире Іллічу, будь ласка.

     ПРИСТАЙКО В.І.  Шановний Іване Сидоровичу!  Майор Мельниченко не був офіцером Служби безпеки України, як ви знаєте, він служив в Управлінні державної охорони, це зовсім інша структура.

     Що стосується   компетенції   Служби   безпеки   в   питаннях дослідження,  хто  які  випускає  газети,  я  відповім.  У  новому Кримінальному  кодексі законодавець визначив вдвічі більше статей, ніж було у старому кодексі,  які належать  до  компетенції  Служби безпеки  України:  у  старому  кодексі  було віднесено шістнадцять злочинів, тепер - удвічі більше - тридцять два. Проте й тепер ні в новому    Кримінальному    кодексі,    і    в    доповненнях    до Кримінально-процесуального  кодексу   про   підслідність   названі питання  не внесені до компетенції Служби безпеки.  Якщо ми будемо займатися  цими  питаннями,  нас  на  повних  законних   підставах звинуватять, що ми перевищили межі визначеної законом компетенції.

     Що стосується  нашої  компетенції - можете бути спокійні,  ми цим займаємося і будемо займатися й надалі.

     ГОЛОВА. А  хто  ж  прослуховує,  Володимире  Іллічу?  Оце  як депутат каже, що слухають за розпорядженням. Ну, Мельниченка ж уже немає, хто прослуховує?

     ПРИСТАЙКО В.І.  Іване Степановичу,  я відповідав на запитання Івана  Сидоровича  щодо  випуску  фальшивих  газет.  Що стосується підслуховування,  то,  слава Богу,  у нас є  відповідні  закони  в Україні, які чітко визначили, хто і що. Визначено, хто й коли може знімати  інформацію,  з  яких  каналів.  Для  цього   треба   мати відповідний  дозвіл суду,  треба мати оперативно-розшукову справу, тобто технологія відома.  Якщо треба перевірити,  - дуже легко  цю технологію перевірити.

     ГОЛОВА. Іване  Сидоровичу,  ви  задоволені  відповіддю?  Ще є запитання?  Я ще раз повторюю:  ми з вами узгодили за час  перерви позицію,  що  я  завтра  зранку  ставлю на голосування питання про надання слова голові тимчасової комісії для  інформації  Верховної Ради з цих питань. Ми з вами узгодили це питання.

     Увімкніть мікрофон Олександра Жира, він вам скаже.

     ЖИР О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (виборчий округ 35, Дніпропетровська область). Дякую. Ми дійсно, я підтверджую,  узгодили,  що Іван Степанович  зранку  поставить  на голосування  питання  про те,  щоб заслухати інформацію тимчасової комісії.  Будь-яких   інших   питань,   узгодження   зі   Степаном Богдановичем не було, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Так, я кажу, що він вам допоможе підготувати.

     ЖИР О.О.  Іване Степановичу, але і ви добре розумієте, і я, і всі розуміють,  що ви це зробите,  це так,  у мене немає  сумніву. Однак  щодо  того,  як народні депутати України проголосують...  У мене великий сумнів, що хоча б один представник "Трудової України" проголосує за те,  щоб у Верховній Раді лунала правда. Це те, що я хотів сказати.

     ГОЛОВА. Ну так це вже ви...  Є до завтра  час,  попрацюйте  з ними.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Это ж вы должны...

     ГОЛОВА. Олександре  Сергійовичу,  я,  слава Богу,  нікому "не должен". Тому повертаємося до розгляду питання порядку денного. Ми завершили обговорення проекту

 8226, ви чули:  і  доповідач,  і  співдоповідач  від  профільного комітету  сказали,  що в четвер можна прийняти цей законопроект не тільки в першому читанні,  а й у цілому,  якщо не  буде  серйозних зауважень  депутатів.  Так,  Георгію Корнійовичу?  Тому на цьому і завершуємо розгляд питання.

     -----------

     Оголошується до розгляду проект Закону про контррозвідувальну діяльність,  8356.  Доповідає голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій  Григорович  Сінченко.  Будь ласка.

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати, одним із актуальних завдань Верховної Ради України  є  законодавче вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки держави  та  вдосконаленням  правового  поля  діяльності   органів державної влади у цій сфері діяльності.  Так, відповідно до статті 22 Закону України про Службу безпеки України, прийнятого Верховною Радою  України  25  березня  1992 року,  на Службу безпеки України покладено завдання здійснювати контррозвідувальне  забезпечення  і захист   законних   інтересів   держави   і   прав   громадян  від розвідувально-підривної діяльності  іноземних  спеціальних  служб, посягань  з боку окремих організацій,  груп і осіб.  Водночас суть контррозвідувальної діяльності в  даному  законі  висвітлено  лише концептуально, в загальному вигляді.

     Фактично законом  не визначені її поняття,  основні завдання, принципи, підстави для проведення тощо.

     Враховуючи зазначене та відповідно до частини  другої  статті 19 Конституції України,  яка передбачає, що органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на  підставі,  в  межах повноважень  та  у спосіб,  що передбачені Конституцією і законами України,  є  потреба  в  законодавчому  врегулюванні  такого  виду діяльності, як контррозвідувальна.

     У зв'язку з цим,  шановні колеги,  пропонується до розгляду в першому  читанні  проект  Закону  України  про  контррозвідувальну діяльність.  Цей  законопроект  розглядався  у комітетах Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони та  з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності.  Був ними підтриманий і рекомендований для розгляду на сесії та прийняття  у першому читанні.

     Слід зазначити,   що  реалізація  цього  закону  не  потребує залучення додаткових бюджетних коштів.

     Щодо результатів  попереднього   розгляду   законопроекту   і висловлених концептуальних зауважень,  то з цього приводу доцільно зазначити таке.  Контррозвідувальній діяльності  характерні  певні ознаки,  які  притаманні  цьому  виду  діяльності  і не притаманні оперативно-розшуковій  чи  розвідувальній   діяльності.   Зокрема, завданням     контррозвідувальної     діяльності    є    постійний контррозвідувальний пошук і фіксація ознак розвідувальної та іншої підривної  діяльності,  спрямованої  на  шкоду інтересам громадян, суспільства і держави у сфері забезпечення національної безпеки.

     Контррозвідувальна діяльність має свої підстави та порядок її здійснення.  Форми і методи цих видів діяльності, їх спрямованість також різняться між собою.

     Право здійснення контррозвідувальної діяльності з  огляду  на вимоги  статті 24 Закону України про Службу безпеки України надано Службі безпеки України.

     Враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, кожний орган виконавчої  влади має свою виключну компетенцію.  Так,  наприклад, відповідно до статті 1  Закону  України  про  Прикордонні  війська України  головним  завданням  Прикордонних  військ  є забезпечення недоторканності державного кордону України на суші,  морі, річках, озерах  та  інших  водоймах  України,  а  також  охорона виключної морської економічної зони України.  У зв'язку з  цим  Міністерство внутрішніх  справ  України,  Збройні Сили України,  Служба безпеки України,  а також податкова міліція, Державний департамент України з питань виконання покарань не наділені такими завданнями.

     Згідно зі  статтею  1  Закону України про Збройні Сили на них покладається завдання оборони  України,  захист  її  суверенітету, територіальної  цілісності  і  недоторканності.  Вони забезпечують стримування простору збройної агресії проти України та відсіч  їй, охорону  повітряного  простору  держави  та  підводного простору в межах територіального моря України.  З огляду на це інші  державні органи влади не наділені такими завданнями.

     І у   зв'язку   з  цим  є  очевидним,  що  контррозвідувальну діяльність  повинен  здійснювати  один   державний   орган,   який організовує, провадить та несе відповідальність за її реалізацію в державі.

     З огляду на даний законопроект,  а також  Закон  України  про Службу  безпеки України здійснення цієї діяльності покладається на Службу безпеки України.  У нас було дуже багато пропозицій, навіть радикальних, щодо вилучення ряду статей, а статей таких дванадцять у цьому законопроекті.  Була пропозиція вилучити  з  законопроекту частину  другу  статті  5 як таку,  що дублює відповідні положення статті 8 Закону України про Службу безпеки України.

     Слід звернути  увагу  на  те,  що  на  даний  час  в  Україні законодавчо  визначено  систему  національної безпеки,  а також її виконавчі суб'єкти.  У частині другій статті 5 законопроекту чітко вказується перелік суб'єктів національної безпеки, які взаємодіють із контррозвідувальними органами  і  підрозділами  Служби  безпеки України і сприяють їм у здійсненні контррозвідувальної діяльності. Це підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету в справах охорони державного кордону,  Управління державної охорони, органів Державної  податкової  адміністрації,  органів  і  установ Державного  департаменту  з  питань виконання покарань,  Головного управління військової  розвідки,  Міністерства  оборони  та  інших органів державної влади.

     У статті   8   Закону  України  про  Службу  безпеки  України визначаються  лише  загальні  принципи  взаємодії  органів  Служби безпеки   з  державними  органами  -  підприємствами,  установами, організаціями та посадовими особами.

     Таким чином,  частина друга статті 5  законопроекту  не  може розглядатись   як   нормативна   конструкція,   що  дублює  статтю зазначеного закону.

     Також, шановні колеги,  хочу зазначити, що під час роботи над проектом  Закону  України  про  контррозвідувальну діяльність мною вивчались та враховувались окремі положення законодавства України, зокрема, норми законів України про оперативнорозшукову діяльність, про розвідувальні органи,  про державний кордон,  про  Прикордонні війська,  яким надано право здійснення контррозвідувальних заходів оперативним підрозділам Прикордонних військ,  Управління державної охорони  та інших органів в інтересах охорони державного кордону і власної безпеки.

     Але все ж функція контррозвідки як окремого  виду  діяльності покладається на відповідні підрозділи Служби безпеки України.

     Завершуючи свій  виступ,  хочу привернути вашу увагу до того, що з прийняттям цього закону буде усунута правова  прогалина  щодо законодавчого   визначення   контррозвідувальної   діяльності   та врегулювання   правового   поля   діяльності   державних   органів виконавчої  влади,  на  які  чинним  законодавством  вже покладено завдання щодо її здійснення.

     Тому прошу вас,  шановні колеги, розглянути проект Закону про контррозвідувальну діяльність і прийняти його у першому читанні.

     Хочу запевнити,  що  всі  ваші зауваження і пропозиції будуть уважно вивчені та розглянуті при  подальшому  доопрацюванні  цього законопроекту.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів запитання?  Запишіться,  будь ласка. Три руки - Моісеєнко, Роєнко і Борис Ілліч Олійник. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая   партия   рабочих   и  селян.  Уважаемый  Сергей Григорьевич,  я  хотел  задать  вам  вопрос:  учитывает  ли   этот законопроект   "Про   контррозвідувальну   діяльність"  вот  такие моменты?  Павел Иванович Лазаренко вступает в преступную  связь  с иностранными  фирмами,  перекачивает огромные суммы,  под миллиард долларов, Тимошенко согласно сведениям Генерального прокурора дает ему взятки в десятках миллионов долларов.

     В то же время очень широко обсуждается то,  что жена Ющенко - чуть ли не полковник или подполковник  ЦРУ  и  так  далее,  и  так далее.

     Если можно,   вы   как  человек,  который  работал  над  этим документом,  не могли бы  либо  развенчать  такие  сведения,  либо подтвердить  их,  либо каким-то образом к ответственности привлечь тех,  которые,  работая в контрразведке,  не дают  соответствующий материал,  ну,  скажем,  соответствующим органам для принятия мер? Как такая проблема решается в этом законопроекте?

     Спасибо.

     СІНЧЕНКО С.Г.  Владимир Николаевич,  дело в том, что там, где уже    есть   конкретные   факты   о   конкретной   противоправной деятельности,   то    действуют    на    основании    Закона    об оперативно-розыскной деятельности, заводится дело. А если уже есть проверенные факты, то заводится уголовное дело.

     Законопроект, который   я   представляю,   имеет    в    виду предварительную стадию,  еще на подходах к замыслу, только первые, так сказать, элементы противоправной деятельности. А когда уже все есть,  то  включается правовая система,  и она должна обеспечивать решение всех этих вопросов.

     ГОЛОВА. Народний депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний Сергію  Григоровичу,  перш  ніж голосувати за цей законопроект,  я хотів би поставити вам такі запитання.

     Перше. Чи є інформація у вашого комітету, я думаю, що це не є державною таємницею,  про те, скільки наші контррозвідники виявили за  десять  років  шпигунів?  Щоб  ми  побачили   результативність діяльності нашої контррозвідки. Бо ми знаємо, що відтік інформації набагато більший, ніж його фактичне виявлення.

     І друге  запитання.  Чи  є  дані  про   те,   хто   з   наших контррозвідників  покараний за те,  що він передавав інформацію за кордон,  яка містить державну таємницю?  Бо,  судячи із  того,  що робиться  сьогодні в Україні,  у нас складається враження,  що вже ніяких секретів у нас немає і не треба нам навіть контррозвідки.

     Дякую.

     СІНЧЕНКО С.Г.  Шановний  Вікторе  Григоровичу,  у  статті   8 проекту    "Основні    засади    організації   контррозвідувальної діяльності" передбачено,  що  про  результати  контррозвідувальної діяльності  Служба  безпеки  України  звітує  Президенту  України, інформує Верховну Раду України,  Комітет Верховної Ради України  з питань  національної  безпеки  і оборони та громадськість України. Висвітлення     результатів     контррозвідувальної     діяльності здійснюється з додержанням вимог законів України про інформацію та про  державну  таємницю.  Я  б  це  запитання   переадресував   до керівництва Служби безпеки України,  тому що у нашому комітеті, на жаль, інформації щодо того, про що ви запитуєте, немає.

     ГОЛОВА. То вже було свого часу. Зачекайте.

     Борис Ілліч Олійник.

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Сергію Григоровичу,  я майже вже втямив із ситуації те,  що  мене  зацікавило:  оскільки  у  нас  є контррозвідка,  то виходить,  що є і розвідка.  Я це вперше,  до речі...  Я знаю,  що іноземні  розвідки  у  нас працюють,  а деякі посли виконують роль резидентів,  що їм не досить взагалі за статусом належиться, бо це неписано  виконує,  якщо не перший секретар,  то один із радників. Так що мені все стало зрозуміло. Отже, у нас є і розвідка.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Дякую,  Борисе Іллічу.  Тобто у нас є і  розвідка,  і контррозвідка. Так?

     Будь ласка, депутате Роєнко, запитання.

     Володимире Іллічу, до вас запитання.

     РОЄНКО В.Г.  Я  до  керівника Служби безпеки все-таки повторю свої запитання. Чи хто покараний із тих у контррозвідці, хто видає інформацію?  Відповідно,  як  бореться  наша  контррозвідка з тими внутрішніми і  зовнішніми  агентами,  які  здійснюють  протиправні діяння?

     Дякую.

     ПРИСТАЙКО В.І.  Сергій  Григорович  вже  сказав  про  те,  що відповідно до Закону про Службу безпеки України вона щорічно подає письмовий звіт за результатами роботи за минулий рік до Президента України і до Голови Верховної Ради. По кожному сегменту діяльності Служби   безпеки   України,   в  тому  числі  стосовно  діяльності контррозвідки, теж є розділ у цьому звіті.

     У середньому    щороку    контррозвідка    має    справу    з десятьма-дванадцятьма  особами,  яких  контррозвідка хапає за руку при скоєнні злочинів.

     Ви знаєте,  що нещодавно військовий суд розглянув кримінальну справу стосовно колишнього полковника,  який продавав наші секрети за кордон.  Так що конкретні  цифри,  конкретні  факти  щороку  ми надаємо.

     Проект Закону      про      контррозвідувальну     діяльність

-функціональний, технологічний. Це я відповідаю народному депутату Моісеєнку.   Все,  що  стосується  кримінальної  відповідальності, передбачено в Кримінальному кодексі.  А в цьому законопроекті лише технологія пошуку і роботи оперативних підрозділів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Новика.

     НОВИК А.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Иван Степанович.  Уважаемые  коллеги!  Я приведу   вам   простой   пример  и  хочу  задать  вопрос.  Сергей Григорьевич,  ответьте мне,  пожалуйста.  У нас был не  так  давно случай,  когда Генеральная прокуратура дала запрос на дачу санкции на арест нашего коллеги Агафонова.  Я,  кстати,  пользуясь случаем (не знаю, будет у меня такой случай после 31 марта), хочу публично принести  этому  человеку  свои  извинения  за   то,   что   тогда проголосовал и дал согласие на его арест. Он теперь с немым укором постоянно передо мной здесь появляется,  смотрит на меня и как  бы говорит: "Что ж вы такое сделали со своим коллегой?"

     Я задаю вопрос. Если мы - политические деятели, и Генеральная прокуратура что-то против нас имеет, то контрразведка сопровождает и проверяет эти данные,  когда мы даем на своих коллег согласие на их арест?  Это очень важно,  и я  хотел  бы,  чтобы  вы  ответили. Пожалуйста, если можно.

     СІНЧЕНКО С.Г. Что мы сопровождаем? Мы сопровождаем влияние на государственную безопасность как на маленький сегмент национальной безопасности  со  стороны всех видов иностранного присутствия,  то есть  тех,  которые  подрывают  наш   экономический   суверенитет, целостность и так далее. Вот это главная задача.

     А что   касается  проблем  внутренних,  когда  кто-то  что-то совершил - есть другие  подразделения:  по  борьбе  с  коррупцией, организованной преступностью, защите экономики. Именно их функция. Контрразведка  работает.  Это  самый  тонкий,  как  говорится,   и чувствительный  инструмент  Службы  безопасности Украины,  который направлен именно на "закордон",  на противника,  на  отслеживание, пресечение,  выявление  методов проникновения в нашу экономику,  в наше государство и так далее. Вот это контрразведка. И это предмет этого проекта закона.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Алексєєву.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые коллеги!  Мы обсуждаем весьма важный вопрос,  но  я  не  удовлетворен  ответом заместителя председателя Службы безопасности Украины Владимира  Ильича  Пристайко,  который здесь  выступал  по вопросу национальной безопасности государства. Ведь от того,  кто придет  в  этот  зал  через  несколько  недель, зависит как безопасность государства,  так и безопасность граждан. И дело даже не в том, что этот зал будет решать, отнимать ли жилье у  должников  или  не  отнимать,  отдавать вклады или не отдавать, сохранять социальные права и гарантии или  не  сохранять.  Дело  в том,  что  в  этот зал не должен прорваться криминалитет.  А у нас сейчас,  к сожалению,  используются на выборах технологии, которые прямо говорят о том, что криминалитет рвется к власти.

     Несколько лет   назад   по   заказу   российских   мафиози  и коррумпированного чиновничества были  разработаны  так  называемые грязные технологии:  создание партий-двойников, кандидатов-клонов, распространение лживых слухов.  Россияне отвергли эти  технологии. Так  вот  сейчас наши доморощенные криминальные и коррумпированные круги притащили эти технологии сюда,  уже раз пережеванные  и  раз переваренные,  и  пытаются  скормить  их  украинским гражданам.  Я думаю, что россияне отвергли эти технологии, отвергнем их и мы.

     Я поднимал речь о клонах -  это  один  из  элементов  грязных технологий, создание кандидатов-двойников. И вот буквально вчера я вычислил одного из авторов того  клона,  который  есть  у  меня  в округе.  Клон  сам  не  справился с задачей,  и его,  так сказать, инициатор, похоже, сам вступил в бой. Я говорю о том, что вычислен автор  - это депутат Харьковского горсовета Владимир Гошовский.  В "Украине  криминальной"  был  материал,  назывался   "Нефтегазовый бизнес со стрельбой",  где речь шла о покушении на предпринимателя Николая  Щербину.  Так  вот,  судя  по   публикации   в   "Украине криминальной" (а покушение не удалось),  Щербина был только ранен, киллера задержали, он давал показания, и, судя по его показаниям и публикациям  в  "Украине криминальной",  заказчиком этого убийства был Владимир Гошовский, сын нашей коллеги Валентины Гошовской.

     Самое интересное, что и в округе у Владимира Гошовского у его конкурента  есть  клоны,  и  у конкурента Валентины Гошовской тоже есть клоны.  Я уже не  знаю,  случайное  это  совпадение  или  это фамильное такое занятие.

     Так вот  я  хотел  бы получить ответ на вопрос:  как проходит расследование  по   делу   о   покушении   на   Николая   Щербину? Подтвердилась  ли  причастность Владимира Гошовского к организации этого преступления?  Если не подтвердилась,  почему молчание? Если подтвердилась,  почему человек,  который подозревается в уголовном преступлении,  сейчас рвется в этот зал?  Я  считаю,  что  на  эти вопросы должны быть даны ответы,  чем скорее,  тем лучше.  Я знаю, что  представители  криминальных  кругов  сейчас  завопят,  что  я занимаюсь  здесь предвыборной агитацией.  Нет!  Это - повседневная деятельность по очищению нашего общества от  скверны  коррупции  и криминалитета.

     ГОЛОВА. Володимире Іллічу, я думаю, що ви візьмете цей виступ і дасте відповідь народному депутату, бо це ж треба розглянути. Чи ви прокоментуєте?

     ПРИСТАЙКО В.І.  Шановний Іване Степановичу!  Я єдине, що можу зараз  сказати,  що  органи  досудового  слідства  Служби  безпеки України  кримінальної  справи  стосовно  Володимира Гошовського не розслідують.  Якщо є  кримінальна  справа,  то  її  розслідує  або прокуратура,   або  міліція  в  залежності  від  підслідності.  Що стосується того, щоб не допустити криміналітет у Верховну Раду, то зрозуміло,  що є ціла низка законів, які б мали цьому перешкодити. Це і Закон про вибори народних  депутатів,  Закон  про  Центральну виборчу  комісію,  інші  закони.  І  весь цей комплекс законів має унеможливити те,  щоб сюди прийшли ті,  яких  би  не  хотів  увесь український народ.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми завершили обговорення цього законопроекту. І профільний  комітет,  я  прошу,  щоб  ви  запам'ятали,  пропонує прийняти його в першому читанні.

     -----------

     У зв'язку  з  тим,  що  зараз іде засідання Комітету з питань бюджету і міністр економіки Олександр Віталійович Шлапак на  цьому засіданні,  я оголошую до розгляду не проект 8364, а проект Закону про  внесення  змін  до  Закону  України  про  тимчасовий  порядок оподаткування  операцій  з  виготовлення та продажу нафти сирої та деяких пально-мастильних матеріалів,

 8237. Доповідач - голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Валерій Альошин. Будь ласка, Валерію Борисовичу.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Народними  депутатами - членами Комітету з питань фінансів і  банківської  діяльності  був розроблений та внесений на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення  змін  до   Закону   України   про   тимчасовий   порядок оподаткування  операцій  з  виготовлення та продажу нафти сирої та деяких пальномастильних матеріалів.  Під час розгляду  зазначеного законопроекту  в  комітеті,  комітет  підтримав  його  внесення та розгляд.  Суть законопроекту зводиться  до  того,  щоб  продовжити термін  несправляння  податку на додану вартість при імпорті нафти сирої в Україну до 1 січня 2005 року.

     Потреба в  прийнятті  зазначеного   законопроекту   викликана кількома обставинами. Ми, коли розробляли законопроект в комітеті, виходили з того,  що цінова ситуація  на  ринку  пально-мастильних матеріалів  є  ще  достатньо  непрогнозованою,  що  в нас ще немає достатніх гарантій,  щоб убезпечити  себе  від  цінових  сплесків, особливо  під  час  сезонного зростання попиту на пально-мастильні матеріали, і тому ми внесенням самого законопроекту звертали увагу на наявність такої проблеми. Це перше.

     Друге. Ми   виходили   з   того,  що  сьогодні  головна  мета законодавчого забезпечення  діяльності  на  нафторинку  полягає  в тому,   щоб   максимально  завантажити  українські  нафтопереробні заводи,  і така норма буде сприяти саме такому максимально повному завантаженню українських нафтопереробних підприємств. Більше того, ми вважаємо,  що в разі прийняття такої  норми  більш  повно  буде використовуватися і їхній експортний потенціал.

     Крім того,  скасування  з  1 січня норми,  відповідно до якої надавалася  податкова  пільга,  призводить  до  збільшення  потреб нафтопереробних   підприємств   в  обігових  коштах,  а  також  ми вважаємо,  що запровадження ПДВ на імпорт нафти  при  відповідному зростанні    експорту    буде    ускладнювати    фінансовий   стан нафтопереробних підприємств у зв'язку з існуючою  і  відомою  всім проблемою несвоєчасного відшкодування ПДВ по експорту.

     Саме виходячи  з цього,  ми запропонували прийняти зазначений законопроект.

     Зазначений законопроект     був     розглянутий      Головним науково-експертним  управлінням,  і  воно  підтримало рекомендації авторів. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики  та  ядерної  безпеки на своєму засіданні також підтримав зазначений законопроект.

     Однак у висновках Кабінету Міністрів зазначається,  що  зараз фактично  не  справляється  податок на додану вартість при імпорті російської  нафти  на  території  України   у   відповідності   до двосторонньої  міжурядової  угоди.  І  це  справді  так.  Однак це означає,  що імпорт нафти з інших джерел буде  оподатковуватися  і буде певним чином дискримінуватися.  Для того щоб цього не було, є потреба введення стандартної уніфікованої  норми  щодо  звільнення від ПДВ операцій з імпорту нафти.

     У висновках  Кабінету Міністрів також зверталася увага на те, що всі зміни  стосовно  оподаткування  мають  відповідати  вимогам Бюджетного  кодексу  і  запроваджуватися  у відповідності до вимог статті 27 Бюджетного кодексу.  Однак я вважаю,  що  це  має  стати предметом  рішення  Верховної  Ради.  Якщо Верховна Рада визначить інший  механізм  запровадження  зазначеної  норми,  то   це   буде відповідним чином визначено в законопроекті.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання?  Депутат Мусієнко.  За ним -депутат Роєнко.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної партії.  Шановний Валерію Борисовичу! Я не знаю, чи багато людей стоять за цим  законопроектом,  але  те,  що  за  ним мільйони грошей, то це безумовно.

     Я погоджуюся  з  вашою  оцінкою  того,  що у нас сьогодні цей ринок є досить нестабільним,  непрогнозованим.  То чи не вважали б ви  за  доцільне  продовжувати  термін  дії  цих,  так  би мовити, пільгових умов не до 1 січня  2005  року,  а,  скажімо,  не  такий великий  проміжок  робити?  Ну,  до  1  січня  2004 року.  Давайте подивимося протягом півтора року,  що там буде відбуватися. Навіщо ми такий термін відразу закладаємо в цій поправці?

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Альошина.

     АЛЬОШИН В.Б.   Дякую   за   запитання.  Ми  виходили  з  того позитивного досвіду,  який отримали при дії  відповідної  норми  у Законі   про   тимчасовий   порядок   оподаткування   операцій   з нафтопродуктами.  І вважаємо,  що якщо будуть пропозиції  народних депутатів щодо обмеження терміну такої податкової пільги, Верховна Рада має право прийняти відповідні рішення.

     Ми виходили  з  того,  що  за  цей  час  зможемо  забезпечити стабілізацію   як   ринку  переробки,  так  і  внутрішнього  ринку нафтопродуктів і експорту.

     Ну, і стосовно мільйонів. Розумієте, зараз при звільненні від оподаткування  операцій  із  ввезення  нафти сирої не звільняються переробники від сплати податку на додану вартість  при  реалізації нафтопродуктів на внутрішньому ринку. І це говорить про те, що, по суті, зобов'язання перед бюджетом вони будуть виконувати в повному обсязі.   Єдине,  що  буде  зняте  навантаження  на  бюджет,  якщо перероблена нафта і нафтопродукти,  отримані  під  час  переробки, будуть  експортуватися.  Тоді  не  буде  підстав,  щоб  з  бюджету відшкодовувати ПДВ.

     Тому, мені видається, цей законопроект є оптимальним.

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.  Виборчий округ 199, фракція Комуністичної партії України.  У мене два запитання. Кожен закон повинен мати фінансове обгрунтування.  У разі прийняття закону, що отримає бюджет України від  цього?  І  який  буде  зворотний  процес,  якщо  ми  його  не приймаємо?

     І друге запитання.  Як ми зможемо протягом цих кількох  років утримати  стабільність  цін  на  нафтопродукти в готовому вигляді? Тобто однакові ціни на бензин,  на солярку і таке інше. Якими вони будуть?

     Дякую.

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Я якраз у доповіді намагався обгрунтовувати необхідність прийняття такого рішення  як  з  точки зору потреб стабілізації ринку нафтопродуктів,  так і з точки зору його нейтрального впливу на бюджет і на зобов'язання бюджету.

     Зараз ми маємо досить складну ситуацію.  Існують певні обсяги переробки  нафти  на нафтових комбінатах,  нафтопереробних заводах України,  і можна сказати,  що це десь такі цифри:  1 мільйон  661 тисяча  тонн  нафти  на  кінець лютого було завезено в Україну і 1 мільйон 527 тисяч тонн перероблено.  Це дало  можливість  отримати певні  ресурси,  які  можуть  бути  використані  під час сезонного зростання попиту.  Однак у разі створення дефіциту  нафтопродуктів на ринку, цінова ситуація може бути непередбачувана.

     ГОЛОВА. Немає   більше  запитань?  Немає.  У  розгляді  цього питання  бере  участь  Юрій  Петрович  Ященко,  перший   заступник державного  секретаря  Міністерства палива та енергетики.  Ви щось хочете сказати? Будь ласка. Увімкніть мікрофон.

     ЯЩЕНКО Ю.П.,   перший    заступник    державного    секретаря Міністерства  палива  та  енергетики  України.  Я  просив народних депутатів  від  імені  Міністерства  палива  та  енергетики  більш виважено підійти до розгляду і прийняття цього законопроекту.

     Треба врахувати    зауваження   Кабінету   Міністрів,   треба врахувати те, що необхідно більш ретельне фінансове обгрунтування.

     Також хочу  зауважити,  що   введенням   цих   змін   ми   не забезпечуємо  однаковий  підхід  до  суб'єктів  господарювання при визначенні об'єктів  щодо  сплати  податків  і  зборів.  Адже  при реалізації  нафти  українських  родовищ  сплачується ПДВ у повному обсязі - 20 відсотків від їх вартості.

     Крім того, нафтопродукт реалізується з ПДВ. Кабінет Міністрів 14   лютого   цього   року  прийняв  постанову,  яка  надає  право здійснювати сплату податку на додану вартість при  ввезенні  нафти сирої шляхом видачі податкового векселя терміном на 90 днів. Тобто ПДВ встигає повернутися і може бути сплачений.  І ця норма начебто робить привабливим експорт нафти.

     Тобто все  це  ми  пропонуємо  більш ретельно зважити і потім повернутися до розгляду цього питання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є запитання? Віктор Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної партії України.  У мене до вас   запитання.   Мені   незрозуміло,   чи   підтримуєте  ви  цей законопроект, чи ви просто ухиляєтеся від того, щоб дати конкретну відповідь самому собі? Потрібен такий закон чи не потрібен?

     Бо тут  же  відразу  напрошується  друге  запитання.  Ви самі сказали про те,  що вніс корективи Кабінет Міністрів -  на  кілька місяців.   Таким  чином,  втручання  Кабінету  Міністрів  вигідно, звичайно,  можна регулювати.  Але якщо врегулювати  якесь  питання законом, то тоді воно має певну постійність.

     То все-таки   дайте   відповідь,  Кабінет  Міністрів  за  цей законопроект чи ні?  Чи ви хочете,  щоб воно було все в плаваючому режимі і управляти, як хотіти?

     Дякую.

     ЯЩЕНКО Ю.П.  У запропонованій редакції Міністерство палива та енергетики не підтримує даний законопроект.

     ГОЛОВА. Є ще  запитання?  Немає.  Переходимо  до  обговорення питання порядку денного. Слово надається Василю Чаговцю.

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 180, Харківська  область).  Фракція  партії  "Регіони   України". Шановний    Іване    Степановичу!    Шановні   народні   депутати! Запропонований  законопроект  передбачає  встановлення  "нульової" ставки  ПДВ  на ввезення (імпорт) сирої нафти на територію України до 1 січня 2005 року.  Термін дії  вказаної  норми  закінчився  31 грудня   минулого   року,  що  передбачалося  відповідним  законом України.  Я підтримую те,  що  говорив  голова  комітету  Альошин. Необхідність  продовження дії даної норми викликана дією декількох факторів,  які у подальшому можуть стримувати розвиток української нафтопереробної галузі.

     По-перше, це  подвійне  оподаткування.  На кордоні з Україною російська нафтова сировина може коштувати на 20 відсотків  дорожче російських нафтопродуктів.

     По-друге, незабезпечення необхідного завантаження українських потужностей  по  переробці,  видобуток  власної  нафти  значно  не покриває  потужності по переробці.  Отже,  якщо ми з вами скасуємо "нульову" ставку ПДВ на ввезення сирої нафти, то це буде слугувати зменшенню   поставок   нафти,  зниженню  коефіцієнта  використання виробничих  потужностей,  зростанню   безробіття   і   вітчизняний виробник опиниться в досить складному становищі.

     Значною мірою від цього постраждає також державний бюджет.

     Значне відвернення  оборотних коштів підприємств на придбання нафти  є  також  суттєвим  негативним  моментом,   його   потрібно враховувати  при  прийнятті  рішення з даного питання.  Якщо це не буде  враховано,  то  не  будуть  своєчасно  направлені  кошти  на розвиток виробництва,  на виплату заробітної плати,  на платежі до бюджету, на інші виробничі та соціальні потреби.

     Стягуючи ПДВ  на  митниці,  бюджет  не   отримує   додаткових надходжень,  бо  на  суму  сплаченого на митниці ПДВ буде зменшено податкове зобов'язання при подальших  платежах  до  бюджету.  Така ситуація буде зберігатися навіть при збереженні обсягів поставки і переробки.

     Слід звернути увагу також на те,  що втрат бюджету у  зв'язку зі  звільненням  нафти  сирої  від  обкладання  податком на додану вартість не буде,  тому що  цей  податок  в  повному  обсязі  буде сплачуватися  при  реалізації  готової  продукції.  Всі  ці  факти свідчать  на  користь   необхідності   прийняття   запропонованого законопроекту,  що  дозволить  збільшити  поставку  нафти  на НПЗ, стабілізувати завантаження підприємств,  збільшити надходження  до бюджету,    зберегти    робочі    місця.   Прийняття   зазначеного законопроекту разом із заходами щодо збільшення  обсягів  поставки нафти   та  пального,  нарощування  переробки  нафти  вітчизняними заводами сприятиме стабілізації ситуації на ринку  нафтопродуктів, забезпеченню пальним весняно-польових сільськогосподарських робіт, накопиченню нафтопродуктів на наступний зимовий період.

     Виходячи з вищенаведеного,  а також із врахуванням зауважень, висловлених  у  виступах  першого  заступника державного секретаря Мінпаливенерго,  наша фракція пропонує підтримати поданий до вашої уваги законопроект.

     ГОЛОВА. Слово    надається   народному   депутату   Сокерчаку Вячеславу.

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область). Фракція комуністів України. Шановні колеги! Як співавтор я хотів би привернути вашу увагу до того,  що цей законопроект уже більш як чотири місяці у залі  Верховної  Ради  не  розглядається. Оскільки його введення в дію планувалося з 1 січня цього року, то, звичайно, вже є і деякі результати.

     Колеги і в запитаннях цікавилися з приводу  того,  як  вплине запровадження  з  1  січня  податку  на додану вартість на ціни на готові нафтопродукти.  Я скажу, що вивчення показало, що тільки за перший місяць, тобто за січень, у результаті скасування "нульової" ставки податку на додану вартість на імпортну нафту ціни піднялися приблизно  від  24  до  45 відсотків залежно від того,  якої марки дизельне паливо.  Отже,  це вже відчутно,  тим  більше  що  у  нас сьогодні  і  весняно-польові  роботи  трошки  розтягнулися в часі, немає  такого   різкого   напруження,   коли   попит   на   готові нафтопродукти перевищує їх наявність на ринку. Я думаю, що це може позначитися, якщо весна буде наставати більш швидко, ніж сьогодні.

     Ще одне,  шановні колеги.  У нас у зв'язку з  тим,  що  якась цінова  стабільність  більшменш  наступила,  за  повідомленням  із нафтопереробних  заводів,  які  отримують   нафту   із   Росії   і Казахстану,  є  вже якесь стабільне нарощування виробництва.  А це означає і робочі місця,  це означає,  що за рахунок виробництва ми отримуємо до бюджету не менше,  а більше, ніж умовно втрачаємо від ввезення нафти з "нульовою" ставкою податку на додану вартість. Ми в  економічному  обгрунтуванні  цього  законопроекту написали,  що ввезення цієї нафти буде коштувати  приблизно  205  мільйонів  для бюджету.   Але   темпи   приросту   виробництва,  експорту  значно перекриють ці збитки.

     І найголовніше,  шановні. Я хотів би привернути вашу увагу до того,  що, зрозуміло, ріст цін на готові нафтопродукти призводить, як правило,  до збільшення собівартості будь-якої продукції,  тому що  основою  ціноутворення  наших продуктів є енергетичні ресурси, тобто те ж саме дизельне паливо,  бензин.  Хотів би, щоб всі знали про те,  що у нас сьогодні явно не вистачає і мазуту, і бітуму для того,  щоб будувати дороги.  Усе це  в  комплексі,  здається,  дає підстави вважати,  що було б краще запровадити з 1 січня "нульову" ставку податку на додану вартість.

     І останнє.  Я хотів би сказати про те,  що ми  як  автори  не заперечуємо проти того,  щоб скоротити термін дії цього закону. Не на три роки, а на рік, на два, як це визначить зал.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Бажаючі виступити  використали  таку  можливість.  Ми завершуємо  обговорення  цього питання.  Я так зрозумів,  що ви не підтримуєте?  Вікторе Григоровичу Роєнко?  Ви  підтримуєте  чи  не підтримуєте? Так, а чому? Як же це так? Всі агітували... Вячеславе Михайловичу! Як же ви як один з авторів, чого ж ви розходитеся?... Ви переконували, а що? Комітет не розуміє цього?

     СОКЕРЧАК В.М.  Іване Степановичу,  я не розумію, чому комітет зайняв таку позицію.  Мабуть,  тому, що Роговий, коли подавав свої висновки, сказав про те, що буде недонадходження податку на додану вартість.  Але  чомусь  ніхто  не  хоче  подивитися  на   те,   що збільшується   собівартість   продукції   від  застосування  більш дорогого бензину.

     І ще одне.  Саме тоді Комітет з питань фінансів і банківської діяльності разом з Міністерством економіки, з тодішнім заступником міністра Шлапаком запропонували "нульову" ставку.  Але,  на  жаль, розгляд  затягнувся,  і  ми  не  зуміли  прийняти до 1 січня даний законопроект.  Я  думаю,  що  комітет  просто  не  хоче  висловити позицію, що відрізняється від позиції Рогового.

     ГОЛОВА. Не хоче чи не знає?

     СОКЕРЧАК В.М.  Можливо,  не  хоче,  тому  що це вже політичні мотиви.

     ГОЛОВА. Юрію Петровичу!

     ЯЩЕНКО Ю.П.  Я висловив позицію міністерства.  Я сказав, що в проекті  пропонується  неоднакове  відношення  до суб'єктів сплати податків.  З вітчизняної нафти ми сплачуємо у повному  обсязі.  Це перше.

     Друге. Зараз     проблем    з    навантаженням    вітчизняних нафтопереробних заводів ми не маємо.  Ми не  маємо  проблеми  і  з продуктами нафтопереробки,  немає проблеми і з мазутом на теплових електростанціях. Як на мене, фінансові наслідки не дуже зрозумілі.

     До того ж,  є механізм повернення ПДВ,  що передбачає  термін повернення до 90 днів.

     Які проблеми?  Бюджет наповнюється.  Які втрати в бюджеті, ще невідомо.  Розрахунки  треба   зробити   більш   ретельно.   Отакі аргументи.

     ГОЛОВА. На  жаль,  я не можу сказати,  тому що не володію так глибоко.  Але мене дивує,  чого профільний комітет і ви  до  цього часу не знайшли спільної мови? Інтереси різні? Може, і ваш комітет підключити, Володимире Кириловичу?

     Ми завершуємо обговорення,  я навіть  не  знаю,  що  сказати. Голосування у четвер покаже. Так?

     З такою  позицією ми виходимо тоді на сесію.  Зал визначиться шляхом голосування.

     -----------

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

     Я не бачу доповідача Кучеренка. Що ж ви не повідомляєте?

     Валерію Борисовичу,    ви    без    доповідача    не   будете співдоповідати?

     -----------

     Я бачу тут є  проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про лікарські засоби.  Доповідач - перший заступник голови Комітету з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства Анатолій  Новик.  Але тут два законопроекти.  Є Петро Олексійович, так? Депутат Новик. Будь ласка.

     НОВИК А.М.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Фракція   "Єдність". Шановні народні депутати! Шановний Голово! Сьогодні на ваш розгляд поданий проект Закону України про внесення  змін  і  доповнень  до Закону про лікарські засоби,  внесений мною у порядку законодавчої ініціативи.

     У законопроекті пропонується внести зміни до статей 2,  4,  9 та  12  Закону  України про лікарські засоби з метою удосконалення правових основ діяльності суб'єктів господарювання у  сфері  обігу лікарських засобів з урахуванням сучасних тенденцій функціонування фармацевтичного ринку та наближення нормативно-правових актів,  що регулюють   питання,  пов'язані  з  перереєстрацією,  маркуванням, реалізацією лікарських засобів, до міжнародних вимог у сфері обігу лікарських засобів.

     З моменту  прийняття  у  квітні  1996 року Закону України про лікарські засоби,  який  регламентує  обіг  лікарських  засобів  в Україні,  суттєво  змінилися  умови функціонування фармацевтичного ринку в Україні.

     Якщо до   1999   року   потреби    у    лікарських    засобах забезпечувалися в основному за рахунок імпорту лікарських засобів, обсяг  якого  становив  250  тисяч  доларів   США,   то   сьогодні відмічається   тенденція   до   збільшення   обсягів   вітчизняної продукції, у тому числі обсягів виробництва лікарських засобів.

     У даний  час  більше  70  відсотків  лікарських  засобів,  що потрапляють  до  споживача,  є  ліками  вітчизняного  виробництва. Частка  вітчизняних  ліків  в  обсягах   внутрішнього   споживання наближається до 48 відсотків.  Для порівняння:  частка вітчизняних ліків в обсягах внутрішнього споживання у 2002 році становила 45,9 відсотка, у 1999 році - 42,3 відсотка.

     За станом  на  1 липня 2001 року оптову та роздрібну торгівлю лікарськими  засобами  здійснюють  близько  7,5  тисячі  суб'єктів господарювання через 16 тисяч 782 аптеки, аптечні пункти, кіоски у різних регіонах України.

     Характерною особливістю  фармацевтичної  сфери   є   постійні зміни, зумовлені утворенням нових структур, реорганізацією діючих, що у свою чергу зумовлює певну специфіку в  здійсненні  державного контролю   та   регулюванні  в  усьому  секторі  ринку.  Ці  зміни потребують термінового законодавчого врегулювання.

     Відповідно до прийнятого закону однією із загальних вимог  до реалізації  лікарських  засобів на території України є їх державна реєстрація та перереєстрація у встановленому  Кабінетом  Міністрів України порядку.

     Відомо, що після фінансової кризи 1998 року ціни на імпортні лікарські засоби підвищилися відповідно до  зростання  курсу  долара  США.  Разом з тим адекватної системи компенсації витрат на придбання ліків,  основними споживачами яких є пенсіонери, інваліди, неповнолітні діти та інші категорії хворих в  Україні,  не  було   створено.   Внаслідок   чого   український фармацевтичний  ринок став непривабливим для низки фірм,  інофірм. Вони не зацікавлені здійснювати  перереєстрацію  своїх  лікарських засобів,  які  відповідно до вимог частини першої статті 20 Закону України про лікарські засоби були ними зареєстровані в Україні  та закуплені  відповідними  структурами,  включаючи  аптечні  заклади державної та комунальної форм власності.

     У зв'язку з цим, а також через низьку купівельну спроможність нашого споживача,  закуплені імпортні лікарські засоби залишаються на оптових складах і аптечних базах нереалізованими.  У той же час у  частині  першій  статті  9  чинного Закону про лікарські засоби зазначено,  що  після  закінчення  терміну,  на   який   дозволено застосування   лікарських   засобів  в  Україні,  вони  підлягають перереєстрації.

     Виходячи з ситуації,  що  склалася,  коли  інофірми  отримали кошти  за  свої лікарські засоби,  збитки несе виключно українська сторона.  За цих умов знищити лікарські засоби,  термін реєстрації яких   закінчився,   а   термін   їх   придатності   ще   дозволяє використовувати їх у медичних цілях і нести додаткові витрати,  на думку фахівців, недоцільно.

     Тому виникла  необхідність  законодавчого  врегулювання  умов реалізації  лікарських  засобів  після  закінчення   термінів   їх реєстрації. Крім цього, потребує подальшого правового врегулювання питання,  пов'язані з маркуванням лікарських засобів та посиленням функцій  державного  контролю  та  нагляду  за  обігом  в  Україні зареєстрованих лікарських засобів тощо. Вивчення світового досвіду показує,   що  в  інших  країнах  після  закінчення  термінів  дії реєстраційного   посвідчення   припиняється   оптова    реалізація лікарських   засобів   та  ввезення  їх  на  територію  України  і встановлюється короткий термін  реалізації  цих  ліків  з  оптових складів  до  аптечної  мережі.  У  той же час роздрібна реалізація таких  лікарських  засобів  не  обмежується  дією   реєстраційного посвідчення,   а   визначається  терміном  придатності  лікарських засобів.  За таких умов фірма повинна або  вивезти  ліки  за  межі України,  або  передати  ці  ліки  в аптечні заклади за доступними цінами чи знищити їх.

     Отже, для  розв'язання  зазначених  проблем,  які   стримують розвиток,  ускладнюють функціонування фармацевтичного ринку,  мною підготовлено законопроект про внесення змін і доповнень до чинного Закону про лікарські засоби, в якому передбачається внести зміни у процедуру  перереєстрації   лікарських   засобів   з   урахуванням міжнародних  норм і стандартів,  встановити порядок перереєстрації лікарських засобів,  спростити порядок реєстрації,  перереєстрації лікарських засобів, встановити критерії, за якими припиняється дія торговельної  ліценції  реєстраційного  посвідчення  на  лікарські засоби,   посилити  фармацевтичний  нагляд  за  зареєстрованими  в Україні лікарськими засобами,  а також закріпити  нові  вимоги  на маркування лікарських засобів.

     Зокрема, інформація  про  застосування лікарських засобів має подаватися у двох видах - для лікарів і для пацієнтів. Для лікарів повинна   бути   викладена   інформація   у   відповідному  обсязі професійною  мовою  -  інструкція  про  застосування   лікарського засобу,  а  для пацієнта - у вигляді листкавкладки,  доступною для споживача мовою,  в якому повинна міститися коротка характеристика лікарського засобу,  показання, за якими цей засіб застосовується, його побічна дія та можливі негативні наслідки  його  застосування тощо.

     У положеннях   законопроекту  також  передбачається  посилити державний контроль за якістю безпеки  та  ефективністю  лікарських засобів.

     Прийняття законопроекту,     на    мою    думку,    сприятиме удосконаленню правової бази у сфері  обігу  лікарських  засобів  в Україні  відповідно  до  сучасних  тенденцій розвитку українського фармацевтичного ринку та світового досвіду.

     Поданий законопроект про внесення змін і доповнень до  Закону України    про   лікарські   засоби   був   розглянутий   Головним науковоекспертним управлінням Апарату Верховної  Ради  України  та Комітетом з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства, які підтримали  цей  законопроект.  Вони  пропонують  Верховній   Раді прийняти його за основу в першому читанні,  доручити комітету його доопрацювання з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої  ініціативи  та  внести  на  розгляд Верховної Ради у другому читанні.

     Прошу народних депутатів підтримати цей законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є  запитання.  Дві,  три,   чотири   руки.   Депутати Кендзьор,  Роєнко, Ольга Федорівна, Мусієнко і ви - п'ять. Досить, бо буде лише п'ять хвилин.

     Увімкніть мікрофон депутата Кендзьора.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України. Перше. Анатолію Матвійовичу! Чи не зашкодить вітчизняному виробникові  введення  нових   норм   і   стандартів   виробництва відповідно до вашого проекту закону?

     І друге. Як розуміти вислів "вигідною для споживача мовою"?

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Новика.

     НОВИК А.М.  Дякую за запитання.  Я почну з другого.  Може,  я нечленороздільно вимовив,  чи мікрофон не як слід спрацював, але я не казав "вигідною". Я сказав "зрозумілою".

     Щодо першого вашого запитання. Цей законопроект не передбачає змін порядку реєстрації лікарських засобів і  ніякої  загрози  для нашого   вітчизняного   виробника  ліків  не  являє.  Якщо  ви  не зрозуміли,  то я ще  раз  повторю:  в  законопроекті  пропонується перереєструвати імпортні лікарські засоби,  термін зберігання яких не  закінчився,  які  ще  можна  приймати.  Але   чинним   законом передбачено,   що   ці  ліки  не  можна  продавати,  бо  їх  треба перереєстровувати.  Реєстраційні  посвідчення  на  іноземні   ліки видаються на певний термін, і якщо інофірма хоче, щоб їх ліки були на ринку, вона повинна знову їх перереєструвати. А фірми не хочуть цього    робити.   Ліки   ж   ці,   закуплені   нашими   торговими підприємствами,  лежать на складах,  і їх не можна реалізувати, бо термін їх реєстрації закінчився,  а термін зберігання - ні, їх іще можна продавати. От у цьому складність питання

     ГОЛОВА. Віктор Роєнко. За ним - Ольга Юхимець.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної партії України.  Звичайно, на  мою  думку,  потрібно посилити також контроль і за лікарськими засобами,  тим більше за  тими,  що  завозяться  з-за  кордону.  І відразу  ж і запитання.  Чи є у вас такі дані,  скільки лікарських засобів завезено з простроченими термінами придатності,  тобто які вже фактично ніяких лікарських властивостей не мають?

     І якщо  ці дані є,  то хто поніс покарання за те,  що досі ці лікарські засоби знаходяться в обігу і наші  люди  можуть  від  їх уживання тільки погіршити своє здоров'я?

     Дякую.

     НОВИК А.М. Дякую за запитання. Це запитання стосується більше заступника  держсекретаря  Міністерства  охорони  здоров'я,   який сидить зліва біля мене. Він контролює цю ситуацію, може, я йому це переадресую.  У мене немає даних, що Міністерство охорони здоров'я і департамент по контролю за якістю лікарських засобів допустив на територію України ліки,  які мають прострочений термін реалізації. Я  такого  не  знаю.  Це дуже й дуже суворо контролюється.  Якість ліків перевіряється при реєстрації фармацевтичним комітетом, а при ввезенні  на  територію  України  -  департаментом  по контролю за якістю лікарських засобів.

     Якщо моя  відповідь  вас  не  задовольнила,   то   нехай   це підтвердить  заступник  держсекретаря Олександр Шимонович Коротко, який присутній у цьому залі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ольга Юхимець. За нею - Іван Мусієнко.

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область).  Фракція  комуністів.  З  початком  знищення   державної системи  аптечних закладів Україна справді перетворилася практично на  полігон  для  випробування  не  зовсім  досконалих   імпортних медичних препаратів. Це одне.

     Друге. Коли ми кажемо,  що немає відомих фактів про те,  що в Україну   потрапляють   медикаменти,   термін   придатності   яких закінчився,  ми  лукавимо.  Таких фактів десятки,  якщо не тисячі! Дійсно,  Україна сьогодні,  на превеликий жаль, перетворилася якщо не  у  всесвітній,  то  у  загальноєвропейський  смітник  медичних препаратів.  Але питання у мене  трошки  іншого  плану.  Наскільки все-таки  прийняття закону дасть можливість врегулювати проблему і не допускати продажу тих медикаментів, термін придатності яких уже закінчився?  От знаєте,  гарно звучить:  хоча вже не можна, але ще треба продавати, бо можна продавати.

     Я думаю, якщо дата прострочена, значить, цей препарат повинен вилучатися  і  всі  збитки  відноситися  на рахунок фірми,  яка їх завезла.

     Дякую.

     НОВИК А.М.  Дякую вам за запитання,  шановна колего. Але я ще раз прошу:  уважно мене послухайте. У законопроекті не йдеться про зміну терміну зберігання лікарських засобів.  Це  визначає  зовсім інший  орган  -  скільки  засіб  зберігається  і  який термін його використання.

     Ми говоримо про друге.  Є два фактори, які впливають на появу лікарського  засобу на території України.  Передусім фірма повинна зареєструвати його як лікарський засіб.  А вже потім говоримо  про термін зберігання цього лікарського засобу.

     Так от я ще раз повторюю:  у нас в Україні є багато імпортних лікарських засобів,  які були зареєстровані на території  України, але ліцензія про реєстрацію видавалася,  скажімо,  на два роки.  А термін їх зберігання не закінчився.  Скажімо,  препарат завезли  в кінці  другого  року  реєстрації  і  не  хочуть перереєстровувати, витрачати гроші,  бо препарат не купують.  Але нами  куплений  цей препарат, і термін його придатності ще два роки. Тому я й пропоную в цьому своєму законопроекті реалізувати його без  перереєстрації, тому  що  вони  не  хочуть платити гроші за ліки.  Вони хороші,  і термін зберігання у них іще  не  закінчився.  Їх  можна  продавати нашим людям, скажімо, за зниженими цінами. Це нормальні ліки.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Іван Мусієнко.

     МУСІЄНКО І.М.   Спасибі.   Фракція   Соціалістичної   партії. Шановний Анатолію Матвійовичу!  Я підтримую  в  принципі  внесений проект   закону,   але  ви  знаєте,  після  розгляду  сьогоднішніх законопроектів складається  враження,  що  ми  замість  того,  щоб розглядати принципові проблеми,  займаємося чимось іншим. У людини ракова пухлина,  її треба лікувати,  а ми лікуємо чиряка.  Все тут правильно - про маркування,  про стандартизацію.  Але ж ми знаємо, що переважній більшості людей медична  допомога  сьогодні  взагалі недоступна. Просто недоступна! Я позавчора близьку людину завіз до "Феофанії".  Перше,  з  чим   зіткнувся   -   немає   елементарних обезболюючих засобів.  Півдня шукав, завіз. На сьогодні призначили рентген нирок. Плівки - немає, контрастної речовини немає. Дістав, заплатив. Сума - дві пенсії сьогоднішнього нашого пенсіонера. Я не буду наводити приклади по округу - в якому там стані сьогодні наші люди.  Напевно,  треба вже все-таки якщо і приймати поправки, то в комплексі,  щоб  вони  сприяли  доступу   людей   до   нормального лікування,   налагодженню   нормальної   системи   фармацевтичного забезпечення. Навіщо ж ми латаємо ці абсолютно безнадійні дірки?

     НОВИК А.М.  Дякую за запитання.  Шановний колего Мусієнко!  Я погоджуюся  з  тим,  що  ви  сказали.  Як ви пам'ятаєте,  протягом бюджетного процесу все,  про що ви кажете,  наш комітет пропонував разом  з  розрахунками  і  за  погодженням з Міністерством охорони здоров'я.  Нам потрібно було б у бюджеті передбачити 12  мільярдів гривень.  Це приблизно 5 відсотків ВВП. Ми, на жаль, проголосували в залі за 6,4 мільярда гривень.  Це всього-навсього  2,4  відсотка ВВП. Такого показника - 2,4 відсотка у жодній країні Європи немає. Оце вам відповідь на ваше запитання.

     А взагалі  ваше  запитання  до  цього  законопроекту  не  має відношення.  Цей  законопроект  передбачає  можливість використати ліки, термін зберігання яких ще не закінчився. Вони є на території України, вони потрібні нашим хворим - оце і все.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Тим більше,  Іване Михайловичу,  що ми у своєму житті вже раз у латаному ходили,  так?  Я думаю,  що ви ще пам'ятаєте ті часи.

     Депутат Алексєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.   Благодарю   вас,  Иван  Степанович.  У  меня, собственно, нет возражений по доложенному законопроекту, я считаю, что  он  может  быть  поддержан.  У  меня  вопрос  несколько иного порядка.  На прошлом заседании Верховной Рады  я  проинформировал, что внесен законопроект

 9055, который также касается лекарств, и тогда вы, уважаемый Иван Степанович, меня полностью поддержали.

     Речь идет о том...

     ГОЛОВА. Я   й   сьогодні  вас  підтримую.  Давайте  в  четвер проголосуємо.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Так надо же в повестку дня включить.  Там речь идет о том, что...

     ГОЛОВА. От  у  четвер  проголосуємо  і  за  включення,  і  за розгляд.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Хорошо.  Речь идет  о  том,  что  чернобыльцы, которые   попадают  ургентно  в  больницы,  не  имеют  возможности реализовать  свое  право  на  бесплатные  лекарства.  Но  если  вы поддержите,   Иван  Степанович,  предложение,  чтобы  этот  проект включить на четверг и проголосовать, я вам буду крайне благодарен, и не только я, но и все чернобыльцы Украины.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. Останнє запитання.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановні народні депутати!  Ви знаєте,  я  не можу   спокійно  слухати,  коли  кажуть,  що  на  медицину  в  нас виділяється мало коштів.  Дійсно,  6,4 мільярда гривень  малувато, треба було б більше.  Але є інший бік справи:  як використовується 6,4 мільярда гривень,  які виділяє бюджет на охорону здоров'я?  Ці кошти, як свідчить досвід, використовуються не за призначенням. Чи спрямовуються вони на  придбання  ліків  і  чи  доходять  ці  ліки безкоштовно  до  хворих?  Як  свідчить досвід,  - ні.  Проблема не тільки  в  тому,  що  мало  коштів,  а  і  в  тому,  що  ці  кошти використовуються не за цільовим призначенням. Це перше.

     І друге.  У нас дуже багато лікарських засобів - підробка.  У нас 40 відсотків ліків - є сурогатами,  і ми труїмо  наших  людей. Ось іще одна проблема! Чому немає контролю за цим? Ось такі в мене питання, які дещо виходять за межі предмета цього законопроекту.

     Дякую.

     НОВИК А.М. Я дякую за таке запитання. Проблеми ці дуже і дуже важливі.  Я  хочу  вам  сказати,  що  ми  неодноразово  виходили з пропозицією,  як  покращити  контроль  цільового   і   ефективного використання  бюджетних коштів у сфері охорони здоров'я.  Але,  на жаль,  народні депутати  мають  обмежені  можливості  контролювати проходження  та  використання  цих  грошей.  Це функція Рахункової палати,  і ми неодноразово зверталися до неї з  проханням  усе  це робити.

     Комітет з   питань  охорони  здоров'я  планує  в  цьому  році відслідковувати,  як використовуються бюджетні кошти,  що виділені на п'ять цільових державних програм. Зокрема, це програма боротьби з діабетом (ви знаєте, на це ми передбачили 132 мільйони гривень і ці гроші були виділені нашому виробнику - "Індар");  це і програми боротьби  з  туберкульозом,  з   ВІЛ-інфекцією   і   онкологічними захворюваннями.  Є конкретні державні програми,  і,  як ви знаєте, під ці державні програми приймаються закони.  Тобто ми робимо  все можливе,  щоб проконтролювати проходження цих грошей. Але не все в наших силах.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово для доповіді  другого  законопроекту  надається народному депутату Петру Олексійовичу Порошенку.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,  Вінницька область). Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги! Сьогодні на ваш розгляд пропонується  проект  Закону  України  про внесення  змін і доповнень до Закону України про лікарські засоби. Він розроблений мною в порядку законодавчої  ініціативи.  Сьогодні законодавче  регулювання  сфери  обігу  лікарських  засобів почало відставати від динамічних процесів її  розвитку.  У  нас  є  певна політична  сила  (вона зараз відсутня у залі),  яка постійно кличе нас  у  Європу   (Оплески).   Так   от   у   цьому   законопроекті передбачається запровадження якраз норм виробничої,  лабораторної, клінічної,  дистриб'юторської практики,  визнаних і у світі,  і  в Європі.  Впровадження  цих  правил  вимагає  насамперед  серйозних організаційних заходів і допоможе  забезпечити  якість  лікарських засобів, зробити вітчизняне виробництво більш конкурентоспроможним не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку, щоб наша країна стала нарешті потужним експортером ліків.

     Я впевнений,   що   це   приведе  до  розширення  асортименту імпортозамінних лікарських засобів та  їх  здешевлення.  Більшість запитань  першому доповідачеві стосувалася саме ціни і доступності лікарських   засобів.   Переконаний,   що   після   прийняття    і запровадження закону лікарські засоби стануть дешевшими.

     Безумовно, введення цих норм необхідно здійснювати поступово, щоб не завдати шкоди  вітчизняному  виробнику.  Кабінет  Міністрів України  повинен  визначити  терміни  та  порядок впровадження цих правил.  До речі, наш сусід Росія з 2005 року задекларувала повний перехід   фармацевтичних   підприємств  на  виробництво  в  умовах належної виробничої практики.  Якщо  зараз  ми  не  врахуємо  цієї світової  тенденції,  я  впевнений,  що  це завдасть великої шкоди державі і призведе до негативних наслідків.

     Пріоритетами в законопроекті є права людини  та  гарантії  їх забезпечення.   Ця   позиція   відображена   в  розділі  "Загальні положення" у  статті  "державне  регулювання  у  сфері  лікарських засобів",   а   також  у  конкретних  нормах  цього  проекту  щодо доклінічних досліджень,  клінічних випробувань лікарських засобів, захисту  прав досліджуваних,  охорони прав промислової власності у сфері  лікарських  засобів,  державної  реєстрації,   виробництва, маркування та реалізації лікарських засобів.

     Проект містить  також  низку  нових статей,  які узгоджені зі світовою практикою регулювання обігу лікарських засобів. Я не хочу на  них  докладно зупинятися,  скажу лише,  що доповнені майже всі розділи чинного закону.

     У законопроекті  введена   додаткова   стаття   "Виготовлення лікарських   засобів"   з   метою  створення  правового  поля  для виготовлення лікарських засобів  в  умовах  аптек.  Вона  повністю гармонізована   з  вимогами  Європейського  Союзу  до  цього  виду діяльності.

     Введена також стаття "Фармакологічний нагляд",  що відповідає директивам   Європейського   Союзу   і  рекомендаціям  Всесвітньої організації охорони здоров'я.

     Розділ IV  проекту  "Державний  контроль  якості   лікарських засобів"  враховує досвід провідних країн світу в плані створення, визначення структури та функцій органів державного  регулювання  у сфері  обігу  лікарських  засобів.  Перехід від контролю якості до системи забезпечення  управління  та  гарантії  якості  лікарських засобів є нагальним завданням,  оскільки у світі визнана лише така система, яка грунтується на правилах належної виробничої практики.

     Законопроектом пропонується       започаткувати       систему сертифікації  лікарських засобів і їх виробництва.  Введення такої системи  підтвердження  відповідності  ліків  вимогам  нормативної документації  дозволить  вітчизняним виробникам лікарських засобів безперешкодно виходити на світові  ринки  і  забезпечити  гарантію якості  лікарських  засобів  та  збільшення експертного потенціалу країни.

     Я впевнений,  що ці заходи зроблять визнані у світі лікарські засоби   більш   доступними  для  населення  і  більш  дешевими  у порівнянні з імпортними аналогами,  оскільки  лікарські  форми,  з яких   виготовляються  готові  ліки,  коштують  у  світі  набагато дешевше, ніж готові ліки, які зараз завозяться до нас.

     У рамках викладеної концепції державного регулювання  внесені зміни  до  розділу  V  "Ввезення  в Україну та вивезення з України лікарських засобів".

     Зважаючи на те,  що поданий мною законопроект враховує вимоги законодавства  Європейського  Союзу  до  регулювання всіх чинників обігу  лікарських  засобів,  я  просив  би  вас,  шановні  колеги, прийняти  його  за  основу,  в  першому  читанні  (потім ми будемо намагатися  знайти  порозуміння  з  авторами  інших  проектів)   і проголосувати за нього у четвер.

     Поданий законопроект   про  внесення  змін  і  доповнень  був розглянутий  Головним   науково-експертним   управлінням   Апарату Верховної  Ради  та  Комітетом  з  питань  охорони  здоров'я,  які підтримали цей законопроект  і  також  пропонують  Верховній  Раді прийняти його за основу, в першому читанні.

     Шановні колеги,  я  хотів би ще раз наголосити,  що прийняття цього  законопроекту   дасть   можливість:   по-перше,   підвищити конкурентоспроможність вітчизняного виробника;  по-друге,  суттєво розширити  асортимент  лікарських   засобів;   по-третє,   суттєво підвищити якість медикаментів;  по-четверте,  здешевити вітчизняні ліки в порівнянні з імпортними на 20-60  відсотків;  по-п'яте  (це головне),  забезпечити  доступність  ліків  для  найменш захищених верств населення.

     Прошу народних депутатів підтримати цей законопроект і  дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Петре Олексійовичу,  та частина депутатів, до якої ви апелювали,  очевидно,  вважає,  що вона в цьому скликанні вже себе вичерпала, і готується до наступного скликання.

     Запишіться на запитання.  Висвітіть.  П'ять хвилин вистачить. Анатолій Новик. За ним - депутат Кармазін.

     НОВИК А.М.  Спасибі,  Іване Степановичу. Я дуже поважаю Петра Олексійовича  і хочу запитати:  хто ще розробляв цей законопроект, бо це не ваш особисто проект,  я бачу,  ви  не  фахівець  у  цьому питанні. Це перше.

     Друге. Яким чином він потрапив до сесійної зали?

     Я не проти цього законопроекту, Боже борони, як кажуть. Може, він і дуже добрий,  але я його вперше  бачу.  Я  перший  заступник голови   Комітету   з   питань  охорони  здоров'я,  материнства  і дитинства.  Через комітет цей законопроект (повторюю,  може, він і дуже добрий) не проходив,  на жаль.  Іване Степановичу,  я звертаю увагу,  це  дійсно  дуже   потрібний,   але   не   такий   простий законопроект.  Він повинен врегулювати проблеми і виготовлення,  і організації...

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви 22 хвилини доповідали свій  проект.  Петре Олексійовичу, будь ласка.

     ПОРОШЕНКО П.О. Дякую. Шановний Іване Степановичу! По-перше, я хотів би подякувати за повагу і сказати,  що я також дуже  поважаю колегу Новика.

     По-друге, я   хотів   би  продемонструвати  шановним  колегам висновок  Комітету  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та дитинства за підписом голови комітету Черненка про його підтримку.

     ГОЛОВА. Мені здається, цього вже достатньо.

     Юрій Кармазін. За ним - депутат Пухкал.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область).  Місто-герой Одеса.  "Наша Україна". Шановний доповідачу,  в мене запитання до вас. Я вважаю, що проект треба приймати і в першому,  і в другому читаннях,  а з Новиком ви можете сьогодні домовитися,  по-моєму,  щодо всіх питань і вийти з погодженим законопроектом уже завтра,  щоб післязавтра ми прийняли його у двох читаннях.  Як ви вважаєте,  чи вдасться  з  прийняттям цього   законопроекту  знизити  обсяги  контрабанди  ліків?  Я  як споживач зараз з цим зустрівся,  і мені виклали суму. Щорічна сума контрабанди  -  близько  2  мільярдів  доларів  Сполучених  Штатів Америки.  Ми годуємо кого завгодно, і це навмисно робиться, більше того, навмисно розорюються заводи - Борщагівський та інші.

     Наскільки, по-вашому,   це   зменшить   контрабанду  і  дасть можливість боротися за рівень життя, за стандарти життя, не ті, що есдеки,  яких немає в залі,  проповідують,  а ті, які, слава Богу, люди, які є тут, відстоюють у реальному житті, у тому числі і ви з Новиком як автори проектів закону?  Чи готові ви домовитися з ним, попрацювати і подати на четвер, щоб прийняти у двох читаннях?

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, можна вас запитати, що ви зробили з тими коштами, що вам виклали - 2,5 мільйона чи скільки?

     КАРМАЗІН Ю.А. Якби ви мене слухали...

     ГОЛОВА. Ви  ж  сказали,  що  вам  виклали таку суму,  так я й думаю, може, ви поділитеся такою сумою? Будь ласка.

     ПОРОШЕНКО П.О.  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Шановний Юрію  Анатолійовичу!  Шановні колеги!  Цей законопроект має багато позитивного, але, на жаль, не регулює митного законодавства. Митне законодавство    регулюють    інші   законодавчі   акти,   зокрема Кримінальний кодекс,  у розробці  якого,  Юрію  Анатолійовичу,  ви брали  участь.  Саме  ці законодавчі акти спрямовані на боротьбу з контрабандою.

     Цей законопроект,  дійсно,  передбачає  створення  умов   для підвищення конкурентоспроможності лікарських засобів. Він фактично унеможливить  контрабанду  ліків,  оскільки  вартість  виробництва лікарських  засобів на вітчизняних підприємствах буде нижчою,  ніж вартість імпортних,  і просто не буде ніякого  економічного  сенсу ввозити  контрабандні  ліки.  Державний  бюджет перестане втрачати кошти.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал. За ним - депутат Роєнко.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую.  Шановний  Петре  Олексійовичу!  Безумовно,  ваш законопроект  цікавий,  його варто підтримати.  Разом з тим у мене таке запитання.  Сьогодні ми  добре  усвідомлюємо,  що  на  різних ринках України,  у тому числі на ринках лікарських засобів,  панує монополія.  Добросовісна конкуренція не розвинута,  і власне ринок не  регулює  цін  так,  як  це регулюється в цивілізованих країнах світу.

     Чи не передбачає ваш законопроект хоча  б  м'якого  механізму державного  регулювання  цін на ліки і лікарські засоби,  оскільки сьогодні саме через високі ціни люди не можуть придбати необхідне?

     Дякую за відповідь.

     ПОРОШЕНКО П.О.  Дякую  вам  за  запитання.  Знову  кажу,   що законопроект  не  передбачає  прямих  обмежень  цін  на  лікарські засоби,  але запровадження цього законопроекту  дозволить  суттєво понизити ціни на ринку,  тому що ми,  я ще раз наголошую на цьому, будемо  завантажувати  вітчизняні  фармакологічні  виробництва   і вводити  передові  технології,  оскільки  різниця  в  ціні готових лікарських  засобів  і  лікарських  форм  надзвичайно  велика.   Я впевнений  у тому,  що ми будемо мати зниження цін на внутрішньому ринку в межах 20-60 відсотків.

     І останнє.  Я дійсно переконаний у тому,  що  сьогодні  можна буде  знайти  компроміс  і в рамках комітету якісно підготувати до другого читання цей законопроект,  врахувавши всі ці  позиції,  що містяться в іншому проекті.

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. Останнє запитання.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної партії України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Звичайно, якщо справи у  нас  підуть  так,  як  зараз ідуть вибори,  то вже в парламенті наступного скликання всі,  хто володіє  кондитерськими  фабриками, цукровими,  спиртовими заводами,  аптеками,  не будуть ніякого там рішення комітету і слухати,  просто закони будуть прийматися прямо в залі, на тому і закінчиться. Це для прелюдії.

     А тепер  щодо  проекту.  Мене  турбують  статті  8  і 9 цього законопроекту.  Стаття  8  -  "Клінічні  випробування   лікарських засобів"  і  стаття  9 - "Захист прав досліджуваного".  Ви знаєте, пропонувати в законопроекті,  щоб на здорових особах випробовувати ліки,  -  я такого ще не бачив.  Тому я хотів би почути від автора законопроекту,  як будуть захищені наші  люди  від  того,  щоб  не випробовували  так,  що  після  цього  люди  будуть  у нас взагалі каліками?

     Дякую.

     ПОРОШЕНКО П.О.  Дякую  вам  за  преамбулу.  Я  не  раджу  вам зруйнувати  це  "до основанья,  а затем..." Нехай у нас працюють і цукрові заводи,  і спиртзаводи.  Саме вони забезпечують наповнення бюджету,  за рахунок якого фінансуються соціальні програми, колего Роєнко.

     Стосовно захисту  прав  досліджуваного.  Так  от  якраз  досі рівень  захисту  прав досліджуваного був дуже низький,  і саме цей законопроект  передбачає  регулювання  захисту  прав  людини,  яка добровільно (я підкреслюю, це є волонтери) бере на себе сміливість дослідження лікарських засобів.  І  це  не  здорові  люди,  колего Роєнко,  це хворі люди, на яких випробовуватимуться нові лікарські засоби  після  певних  клінічних  випробувань.  Це  практика,  яка запроваджена   в   усьому   світі,   просто  раджу  вам  прочитати законопроект.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон    Лілії    Григорович.    Думка профільного комітету.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Однієї хвилини  мало,  Іване  Степановичу.  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні  народні  депутати!  Ще  наприкінці  передостанньої  сесії нашого  парламенту  Комітет  Верховної  Ради  з   питань   охорони здоров'я,   материнства   та   дитинства   розглянув  законопроект народного  депутата  Новика  про  внесення  змін  до  Закону   про лікарські засоби і підтримав його.

     Безумовно, специфіка  роботи  останніх  місяців  у парламенті певною мірою не дає нам можливості зосередитися  на  законодавчому процесі.  Але все ж я хотіла б подякувати народному депутату Петру Порошенку за те,  що він знайшов можливість внести дуже конкретний і коректний законопроект, який є на часі.

     Я хочу  сказати,  що  відповідно  до  Положення  про Комітети Верховної Ради можна  організувати  роботу  комітету  саме  шляхом збирання підписів.

     Ще два   тижні   тому   я  мала  можливість  ознайомитись  із законопроектом   пана   Порошенка.   Говорячи   про    дані    два законопроекти,  я хотіла б лейтмотивом взяти афоризм нашого колеги Черняка,  який  сказав  буквально  наступне:   "Формалізм   -   це дальтонізм   у   кожній   справі".  Я  б  закликала  нас  не  бути дальтоніками.  Адже  ми  повинні  бути   дуже   об'єктивними   при обговоренні цих двох законопроектів.

     Насамперед, дякуючи колезі Новику за внесений законопроект, я все ж таки прокоментую законопроект пана Порошенка,  оскільки мала можливість  ознайомитися з ним детально.  Відштовхуючись від тези, що ми у кожній  справі  повинні  не  бути  формалістами,  не  бути дальтоніками,  я,  власне,  хочу  знову ж таки нагадати про колегу Черняка,  який щойно в запитанні волав:  "Якими  ж  ми  сурогатами будемо   лікувати   наших   хворих?  Хто  буде  вести  предметний, неформальний контроль за якістю ліків?"

     Так от,  законопроект пана Порошенка дає абсолютно  зрозумілу відповідь  на  це  запитання.  Я собі дозволю прокоментувати деякі аспекти проекту.

     Насамперед запропонований законопроект передбачає  принципову зміну  - перехід від контролю якості готових лікарських засобів до системи  забезпечення  якості,  коли  якість  лікарських   засобів забезпечується   на  всіх  етапах,  починаючи  від  фармацевтичної розробки  і  до  клінічних  досліджень,   клінічних   випробувань, виробництва, реалізації, зберігання і відпуску ліків споживачеві.

     Ця система  є  загальноприйнятою  у  світі і виступає дійсним гарантом забезпечення населення України  якісними,  безпечними  та ефективними  лікарськими  засобами.  У всьому світі надають значну перевагу маркуванню лікарських засобів, інструкції по застосуванню препарату  та  фармакологічному  нагляду,  тобто спостереженням за дією препарату протягом всього його життя.

     У запропонованому  законопроекті   чітко   виписано   систему наукової   оцінки  та  контролю  інформації  про  побічну  реакцію лікарського засобу;  процедуру надання такої інформації,  зауважу, центральними  та  місцевими  органами  самоврядування,  суб'єктами виконавчої влади,  органами місцевого господарювання,  які  беруть участь  в  обігу  лікарських  засобів,  та рішення щодо подальшого медичного застосування лікарського засобу.

     Поданий законопроект  забезпечує  права  наших  громадян   на споживання  якісних,  безпечних  та ефективних лікарських засобів, забезпечує прозорість процедури реєстрації та контролю  за  обігом лікарських  засобів,  враховує  норми  законодавства Європейського Союзу щодо лікарських засобів.

     Тому я  пропоную  прийняти  законопроект,  внесений  народним депутатом Порошенком, за основу, в першому читанні.

     ГОЛОВА. Від  Міністерства  охорони здоров'я слово має Коротко Олександр Шимонович.  Будь ласка, яка позиція Міністерства охорони здоров'я?

     КОРОТКО О.Ш.,  заступник  державного  секретаря  Міністерства охорони  здоров'я  України.  Спасибі.  Шановні  народні  депутати! Шановний  Іване  Степановичу!  Обидва  законопроекти спрямовані на поліпшення  законодавчої  бази  у  фармацевтичному  секторі.  Хочу наголосити,  що  позиція Міністерства охорони здоров'я висловлена. Коли ми проаналізували  ці  два  законопроекти,  то  побачили,  що законопроект  Порошенка містить усі ті позитивні моменти,  які є в законопроекті пана Новика.  Тому ми пропонуємо  об'єднати  ці  два проекти  на  базі  законопроекту  пана Порошенка і прийняти його в першому читанні.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Дякую. На виступ в обговоренні записався лише депутат Алексєєв. Він знімає свій виступ.

     Вікторе Григоровичу,  будь  ласка.  Я  для  репліки вам надаю слово, тому що називалося ваше прізвище.

     РОЄНКО В.Г.  По-перше, скажу, що на злодієві шапка горить, бо я  прізвище  не  називав,  хто  володіє  кондитерськими фабриками, цукровими комбінатами, спиртовими заводами, аптеками.

     А по-друге, прочитайте частину першу статті 9: "Досліджуваний (пацієнт    або   здорова   особа)   бере   участь   у   клінічних випробуваннях..." Тому правий Новик, не ви писали законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми заслухали  всі  сторони  і  дійшли  такого висновку.  Ліліє Григорович,  я до вас звертаюся,  оскільки ви від комітету   доповідали:   бажано   на   четвер   підготувати   один законопроект.  От якщо ви зможете це зробити, то оце б ми тоді вам подякували.  Або візьміть один проект за основу,  а потім врахуєте зауваження, бо на прийняття цього закону чекають наші люди, які не можуть сьогодні по своїх достатках купувати ліки.  Тому  бажано  б його прийняти. Завершили обговорення.

     -----------

     Слово надається  Олександру  Віталійовичу  Шлапаку,  міністру економіки та з питань європейської інтеграції для доповіді проекту Закону  про  внесення  зміни  до  Закону  України про Митний тариф України. Будь ласка.

     ШЛАПАК О.В.,  міністр  економіки  та  з  питань  європейської інтеграції  України.  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  З  метою  економії  часу  я,  можливо,  у  відповідях  на запитання   скажу   більш   точно   по  конкретних  позиціях,  які пропонуються цим законопроектом,  а зараз  з  вашого  дозволу  дам загальну його характеристику.

     Протягом останнього   кварталу  Кабінет  Міністрів,  а  також народні депутати досить детально попрацювали над тими  змінами  до Митного  тарифу,  які,  на  нашу  думку,  необхідно було б внести, починаючи вже з цього року. Вийшло так, що чотири законопроекти ми об'єднали в один - проекти

 8364 і 9005 за ініціативою Кабінету Міністрів та два  депутатські законопроекти -

 7411 і 8165-2.  Профільний комітет запропонував розглянути їх  як один законопроект.

     По десяти  товарних  групах вносяться зміни до митних ставок. Причому  по  одних  здійснюється  підвищення   з   метою   захисту національного  виробника (ми досить детально прорахували всі плюси і мінуси ситуації),  а  по  декількох  позиціях  знижуються  митні ставки.

     Ми намагалися  також уникнути надзвичайно неприємних ситуацій на кордоні,  коли, на превеликий жаль, запропонована адвалорна або комбінована  ставка  не встановлює об'єктивної картини по ввізному миту,  і тоді виходить,  що у нас три гвоздики в одному  кілограмі гвоздик,  замість того щоб поштучно встановлювати цю норму. Все це впорядковано запропонованим законопроектом.

     Ми разом  з  Комітетом  з  питань  фінансів   і   банківської діяльності  детально  опрацювали  всі пропозиції,  обрахували,  що отримає бюджет. За нашими орієнтовними оцінками, у разі, якщо буде збережено ті прогнози по експорту-імпорту товарів, про які йдеться в цьому законопроекті,  близько 45 мільйонів доларів у  розрахунку на  бюджетний рік ми додатково зможемо отримати до бюджету.  Окрім того,  я ще раз наголошую,  законопроект спрямований  на  те,  щоб створити  конкурентні  умови,  у  тому числі для нашого виробника, суттєво  піднявши  ставку  ввізного  мита   на   ряд   надзвичайно принципових товарних позицій.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є  запитання  щодо цього законопроекту?  Немає,  так? Дякую.  Бажаючих взяти участь в обговоренні немає. Будемо вважати, що законопроект розглянуто.

     Увімкніть мікрофон депутата Альошина.

     АЛЬОШИН В.Б.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги народні депутати! Я хотів би підтвердити те, про що сказав міністр економіки  Олександр  Віталійович  Шлапак.  Ми  розглянули проекти законів,  їх підтримали,  і єдине,  що ми  хотіли  б  уточнити.  У законопроекті,   поданому   народними   депутатами   Калінчуком  і Юхновським,  пропонувалося встановити комбіновану ставку  ввізного мита  на  імпорт  в  Україну насіння цукрового буряку в розмірі 70 відсотків,  але не менше, ніж 22 євро за 1 кілограм. Митно-тарифна рада  Кабінету  Міністрів рекомендує встановити не комбіновану,  а специфічну ставку в розмірі, і в депутатському законопроекті, - 22 євро за 1 кілограм. Ми підтримали позицію Митнотарифної ради.

     Так само  я хотів би звернути увагу на те,  що останнім часом надійшло кілька законопроектів,  які  стосуються  ставок  ввізного мита  на  інсуліни.  На  жаль,  ми не маємо на сьогодні узгодженої позиції, немає пропозицій ні від Міністерства охорони здоров'я, ні від   Митно-тарифної   ради.   Очевидно,  це  питання  треба  буде розглянути окремо.

     Крім того,  я хотів би для стенограми зафіксувати  пропозицію нашого   комітету   щодо  уточнення  товарної  позиції  по  спирту етиловому  медичному.  При  повному   збереженні   діючої   ставки виокремлюється  і  уточнюється  товарна  позиція  для того,  щоб у Митному тарифі була окрема товарна позиція по цій номенклатурі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ми  завершили   розгляд   цього   питання.   Бажаючих виступити немає.

     -----------

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств,  8195.  Депутат Альошин.  Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги!  Народні  депутати  Кучеренко, Безсмертний,  Чаговець та Юшко внесли проект Закону  про  внесення змін  до  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств. Метою зазначеного законопроекту є продовження до 1 січня 2005 року терміну   дії   пункту   22.23   статті   22  Закону  України  про оподаткування  прибутку  підприємств,  згідно  з  яким  кошти,  що надходять  у складі ціни продажу електричної та теплової енергії у вигляді цільової надбавки  до  діючого  тарифу  на  електричну  та теплову   енергію,   не  включаються  до  складу  валового  доходу платників податків.  Ці кошти зараховуються на спеціальний рахунок і  використовуються виключно на фінансування витрат,  пов'язаних з добудовою енергоблоків на атомних електростанціях.

     Ми розглянули в комітеті зазначений законопроект,  враховуючи пропозиції  уряду,  підтримали  його,  рекомендуємо Верховній Раді також підтримати і 7 березня приймати закон у цілому.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є запитання? Депутати Пухкал і Гуцол.

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую. Чернігівщина. Я вибачаюся, шановний Іване Степановичу,  ви  не помітили моєї руки,  я хотів задати запитання шановному Валерію Борисовичу щодо попереднього законопроекту:  яка ставка  вивізного мита передбачається для насіння олійних культур? Чи буде вона змінена з прийняттям змін до Закону про Митний  тариф України?

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу, будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б.  Я хотів би зазначити,  що в законопроектах, які ми зараз розглядаємо, пропонується змінити ставки ввізного мита на окремі товари,  про які йшлося, зокрема на насіння буряків, на ряд товарних позицій, про які доповідав міністр економіки. Про те, про що  запитує  народний  депутат  Пухкал,  у  цих  законопроектах не йшлося, тим більше про вивізне мито.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване   Степановичу.  Екологічна  партія  України  "Захист",  блок "Райдуга". Шановний доповідачу, мене цікавить завжди таке питання: чи передбачено механізм контролю за виконанням даного закону? Тому що ми за чотири  роки  прийняли  в  цьому  сесійному  залі  багато чудових  законів,  однак  вони на місцях не спрацьовують,  тому що немає контролю за виконанням законів,  це  по-перше,  а  по-друге, відсутня фінансова база.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу, будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б. Стосовно законопроекту, який розглядається, щодо використання цільової надбавки до тарифів  на  електроенергію,  то передбачається використання цих коштів через механізм спеціального рахунку  з  відповідним  контролем.  Тому   уряд   має   достатньо інструментів для контролю за цільовим використанням цих коштів.

     ГОЛОВА. Так,  є  ще  запитання?  Немає.  Ну,  залишилося  дві хвилини.

     -----------

     Проект Закону про внесення змін до статті 13  Закону  України про оренду землі,

 7263. Микола Сергійович Пасєка. Будь ласка.

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15, Вінницька область). Шановний Іване Степановичу і колеги! Ви   знаєте,   що   якщо   говорити   відверто,  цей  законопроект підготовлений,  комітет його прийняв і пропонує Верховній  Раді  у четвер прийняти в цілому.

     Суть зводиться  до  того,  що  сьогодні  різні  махінатори за нотаріальне посвідчення договору оренди земельної  ділянки  беруть 200,  300,  400 гривень. Хоч ми встановлювали обмеження, але це не діє.  Тому ми пропонуємо внести до закону зміну,  вона не суттєва, розділити:  якщо  оренда  до  п'яти років - не обов'язково договір посвідчувати нотаріально,  а якщо на строк більше п'яти років -  в обов'язковому  порядку.  Оце  суть  зміни  до закону.  Я просив би підтримати.

     ГОЛОВА. Чи  є  у   депутатів   запитання?   Немає.   Вважаємо законопроект  розглянутим  і  рекомендованим  Верховній  Раді  для прийняття в цілому.

     Завершили розгляд цього питання,  і завершився час пленарного засідання.   Сесія  продовжить  роботу  завтра  о  10  годині.  До побачення.

     Завтра, Сергію Івановичу,  о 10 годині будемо  вирішувати  цю проблему так,  як ви просили: в одні двері ті, хто за, а в другі - ті, хто проти.