ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  6  л ю т о г о  2002  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати,  журналісти і гості Верховної Ради.

     Прошу готуватися  до  реєстрації.  Увімкніть  систему.  Прошу зареєструватися.

     У залі  зареєструвалися  370  народних   депутатів.   Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     Шановні народні  депутати!  Ви  бачили  в запропонованому вам порядку денному, що сьогодні ми працюємо до 14 години в пленарному режимі з тим, щоб після 16 години депутати попрацювали в комітетах і фракціях,  щоб завтра більш організовано провести результативний день - четвер.

     Сьогодні середа,  відповідно до Регламенту ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій  народних депутатів. Я буду виголошувати запити, а ви запишіться. Пізніше ми висвітимо (Шум у залі). Зараз? Висвітіть зараз.

     --------------

     Народного депутата   України   Віктора   Бережного    -    до Прем'єр-міністра   України   щодо   погашення   заборгованості  із заробітної    плати     працівникам     виробничого     об'єднання "Стахановвугілля". Прошу проголосувати.

     "За" - 120.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Євгена Кирильчука та Станіслава Пхиденка - до Прем'єр-міністра України щодо грубого  порушення  законодавства при  проведенні  приватизації  відкритого  акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс". Прошу проголосувати.

     "За" - 122.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Віктора Бережного  -  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку з невиконанням керівником холдингової компанії "Первомайськвугілля" доручення  Кабінету  Міністрів  України  щодо погашення  заборгованості із заробітної плати працівникам дитячого дошкільного закладу "Теремок". Прошу проголосувати.

     "За" - 128.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Олександра Кулика - до  міністра  аграрної політики  України у зв'язку з неповерненням селянам майнових паїв, боргів   із   заробітної   плати   приватною   агрофірмою    "Лан" Решетилівського району Полтавської області. Прошу проголосувати.

     "За" - 38.

     Рішення не прийнято.

     Я прошу колег Олександра Кулика: скажіть йому,  щоб він сам приходив голосувати тоді,  коли  запити подає.

     Групи народних   депутатів  (Омельченко,  Червоній  та  інші, всього сім народних  депутатів)  -  до  міністра  освіти  і  науки України,  голови  Комітету  з питань науки і освіти Верховної Ради України:  про недопущення скорочення курсу історії України у вищих навчальних закладах. Прошу проголосувати.

     "За" - 139.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Довганчин,  Хмельовий, Охріменко) - до  міністра  палива  та  енергетики  України  щодо   ситуації   з розрахунками  за  спожите  тепло у місті Знам'янка Кіровоградської області. Прошу проголосувати.

     "За" - 124.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Омельченко,  Єрмак, Шишкін та інші, всього  вісім  народних  депутатів)  -  до  Генерального прокурора України щодо необгрунтованості висновків голови Рахункової  палати Валентина  Симоненка,  на  підставі  яких  була незаконно порушена кримінальна справа стосовно користування редакцією  газети  "Голос України"  майном та коштами Державного бюджету,  та вжиття заходів щодо  забезпечення   конституційних   прав   трудового   колективу редакції.

     "За" - 77.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Євгена Жовтяка - до Генерального прокурора України стосовно фактів порушення  законодавства  при  розпаюванні землі в селі Требухів Броварського району Київської області.

     "За" - 51.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Володимира Аніщука

- до Генерального прокурора України у зв'язку з втручанням  голови Великомихайлівської   районної  державної  адміністрації  Одеської області Вишнякова у хід виборчого процесу.

     "За" - 116.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Станіслава Пхиденка

- до  Генерального  прокурора  України стосовно фактів розкрадання зерна і борошна в особливо великих розмірах на Луцькому  комбінаті хлібопродуктів  2  Волинської  області  та  порушень законодавства правоохоронними органами Волині при розслідуванні фактів крадіжки.

     "За" - 126.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  Генерального  прокурора  України:  про  порушення  Президентом України Кучмою Леонідом Даниловичем Конституції України та рішення Конституційного   суду   від   7  липня  1998  року  у  зв'язку  з непідписанням  і  неоприлюдненням  Закону  України  про  тимчасові слідчі  та  спеціальні  комісії  Верховної  Ради  України  та дачу правової оцінки діям Президента.

     "За" - 139.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Віктора  Бережного  -   до   Генерального прокурора  України щодо відповідальності Мінпаливенерго України за зобов'язаннями виробничого об'єднання "Стахановвугілля" у  зв'язку із доведенням його до банкрутства.

     "За" - 120.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Хмельовий,  Довганчин,  Рябченко) - до голови Служби безпеки України,  глави Адміністрації  Президента України стосовно порушень законодавства при підготовці до виборчої кампанії в Кіровоградській області.

     "За" - 132.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Володимира Аніщука

- до  голови  Центральної  виборчої  комісії щодо фактів порушення головою окружної виборчої комісії виборчого округу  140  Володіним А.І. Закону України про вибори народних депутатів України.

     "За" - 141.

     Рішення прийнято.

     Групи народних   депутатів  (Довганчин,  Хмельовий  та  інші, всього 5 народних  депутатів)  -  до  голови  Національного  банку України  щодо викривлення посадовими особами фактів стосовно стану справ у Державному ощадному банку України.

     "За" - 126.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата України Віктора Бережного  -  до  міністра охорони  здоров'я  України  щодо  виконання  статті 49 Конституції України  про  надання  громадянам  України  безоплатної   медичної допомоги.

     "За" - 139.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Володимира Черепкова - до Прем'єр-міністра України:  про  погашення  заборгованості  інститутам  соледобувної промисловості "УкрНДІсіль" та "УкрПКТІсіль".

     "За" - 137.

     Рішення прийнято.

     Групи народних  депутатів  (Мироненко,  Довганчин,  Мазур  та інші, всього шість народних депутатів) - до Генерального прокурора України     щодо    неправомірного    втручання    у    діяльність Бахчисарайського Свято-Успінського чоловічого монастиря.

     "За" - 117.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Василя  Онопенка  -  до  Прем'єр-міністра України  щодо  грубого  порушення  прав  багатодітних  сімей,  які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  та  припинення компенсаційних виплат.

     "За" - 144.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Володимира Аніщука

- до  Президента  України:  про  факти  порушення  Конституції  та законів  України  щодо суміщення Гриневецьким Сергієм Рафаїловичем посад голови Одеської обласної державної адміністрації  та  голови Одеської обласної ради.

     "За" - 149.

     Рішення не прийнято.

     --------------

     Оголошення. Згідно  зі  статтею  13 Закону України про статус народного депутата України та статтею 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  України  інформую  про  входження народного депутата України Ганни Петрівни Антоньєвої до складу  депутатської  фракції  партії "Демократичний союз".

     --------------

     Слово надається  Валерію  Асадчеву.  За  ним  буде  виступати Сергій Головатий.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу надати слово Ярославу Кендзьору.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Ярослава Кендзьора.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний Голово!  Шановні колеги народні депутати! Я вже з трибуни Верховної Ради один раз оголошував про ситуацію,  яка склалася  на Львівщині,  про факт зрощення державної структури, якою є Державна податкова   адміністрація,   у   Львівській   області   і   Партії соціал-демократів (об'єднаних). Внаслідок такого зрощення ми маємо постійні скарги підприємців,  малих,  середніх, великих, з приводу безпардонного здирства оцього синдикату і, по суті, нищення малого українського підприємництва.

     До мене як до народного депутата останніми  днями  звернулися понад 40 керівників підприємств, котрі протягом грудня 2001, січня 2002 року при проведенні перереєстрації свідоцтв на сплату єдиного податку   на  2002  рік  змушені  були  давати  хабарі  податковим працівникам у розмірі 10 відсотків від суми сплаченого податку  за 2001   рік.   І   10  відсотків  від  цієї  ж  суми  зобов'язували перераховувати  у  фонди,  якими   користуються   соціал-демократи (об'єднані): "Галичина", "Зоряний шлях", "Професіонал". За минулий рік підприємствами на Львівщині,  що  працюють,  сплачуючи  єдиний податок,  сплачено податків на суму 36 мільйонів гривень. Отже, 10 відсотків від цієї суми - це 3,6 мільйона гривень - пішли невідомо куди. Зрештою, відомо куди.

     Оскільки підприємці  не  мають захисту і бояться назвати свої прізвища,  бо  стануть  жертвами   переслідувань,   вони   просять перевірити  факти  проведених перерахунків коштів підприємств,  що сплачують єдиний податок,  у грудні 2001,  в січні  2002  року  на рахунки   названих   фондів.   Підприємці   говорять,   що  готові підтвердити ці факти правоохоронним органам, але за умови, що вони застосують до них передбачений законом захист свідків.

     Кілька днів  тому  на  Львівщині були проведені загальнорічні збори асоціації працедавців,  на  яких  були  присутні  понад  400 підприємців,  було проведено анкетування. 98 відсотків безіменних, тобто  анкет,  показують,  що  іменинницею   у   плані   здирства, хабарництва є Львівська обласна податкова адміністрація.

     Я скерував відповідні депутатські запити на ім'я Генерального прокурора,  голови  Державної  податкової  адміністрації   України Миколи  Яновича  Азарова,  керівника Міністерства внутрішніх справ для реагування.  І мій виступ я також прошу  вважати  депутатським запитом до керівників цих структур.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається Сергію Головатому.  За ним - депутат Кириченко.

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  (виборчий  округ  222,  м.  Київ).  Шановний Голово, я прошу передати слово Олександру Єльяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Олександр Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые  коллеги!  Я  хочу  вначале проинформировать вас о том,  что вчера состоялось первое заседание Временной следственной комиссии Верховной Рады Украины по вопросам реализации  избирательных прав граждан Украины во время проведения выборов народных депутатов Украины  2002  года.  Комиссия  избрала заместителем  председателя  Виктора Роенко,  а секретарем - Сергея Подгорного.  Комиссия единогласно инициирует вопрос  -  информация председателя  Центральной  избирательной  комиссии Михаила Рябца о ходе избирательного процесса на заседании Верховной Рады Украины.

     Председатель Верховной Рады Украины Иван  Плющ  на  заседании Согласительного   совета  говорил  о  том,  что  в  четверг  будет приниматься решение по данному вопросу. Я надеюсь, что он выполнит свое обещание и первым вопросом на голосовании завтра будет вопрос об информации председателя Центральной  избирательной  комиссии  о ходе   избирательного   процесса.   Тем   более,   что   комиссия, подчеркиваю,   единогласно    проголосовала    за    необходимость рассмотрения Верховной Радой данного вопроса. Проблем, связанных с избирательным  процессом,  чрезвычайно  много.  Так  как  комиссия начала  свою работу,  я довожу до сведения всех,  что теперь можно направлять материалы и в следственную комиссию,  и в установленном порядке направлять эти материалы.

     Кроме этого, я обращаю внимание народных депутатов Украины на то, что в средствах массовой информации появилось сообщение, что в ближайшие дни должны быть обнародованы материалы экспертизы пленок майора Мельниченко. Если эти материалы будут обнародованы, я прошу Председателя Верховной Рады Ивана Плюща ознакомить с ними всех без исключения народных депутатов Украины.

     От результатов этой экспертизы во многом будут  зависеть  все те события,  которые будут происходить в Украине.  Если экспертиза подтвердит достоверность записей  майора  Мельниченко,  то  тогда, уважаемые коллеги, мы обязаны начать процесс импичмента Президента Украины Леонида  Кучмы.  Если  подтвердится  правдивость  записей, сделанных  в кабинете Президента,  то подобный человек не может ни одного часа, ни одной минуты осуществлять деятельность в должности Президента страны.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Сергію Кириченку. За ним буде виступати депутат Удовенко.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська   область).   Місто   Херсон.   Фракція  "Регіони України".  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!   Вкрай тривожні  процеси  відбуваються в стінах Верховної Ради.  Я маю на увазі посягання на конституційні права суб'єкта права законодавчої ініціативи.  Подивіться порядок денний. Дуже багато вкрай важливих законопроектів просто не включено до порядку  денного,  хоча  вони мають велику суспільну значимість.

     Я мову  веду  про два моїх законопроекти.  Один я вніс у 2000 році,  другий - уже  більше  року  тому.  У  першому  пропонується змінити норму представництва депутатів районних, обласних рад, щоб до  них  обиралися  пропорційно  кількості  виборців,  а  не   від адміністративно-територіальних одиниць.  На жаль, Комітет з питань державного  будівництва  та  місцевого  самоврядування  просто  не вносить  його  на  розгляд Верховної Ради.  Я вважаю це брутальним порушенням прав суб'єкта права законодавчої ініціативи і виборців, які проживають по всій Україні і вимагають, щоб було змінено норму такого представництва.

     І дуже важливим є законопроект про громадський контроль, який уже  другий  рік  у  Верховній  Раді,  багато  разів розглядався в комітеті, пройшов усі необхідні стадії. Зараз комітет зобов'язаний подати його на розгляд,  але в порядку денному, Іване Степановичу, цього проекту немає.  А ми повинні визначити, що ми будуємо. Слава Богу,  державу  як апарат управління ми побудували.  І вже на часі перейти до побудови громадянського  суспільства,  тобто  спільноти громадян,  людей,  які повинні отримати необхідні права і правовий режим для здійснення підприємництва,  захисту своїх особистих прав і так далі. А без громадського контролю це неможливо.

     І ще я звертаю увагу колег на те,  що громадський контроль як інститут права поволі,  непомітно для нас сформувався з прийняттям нами  багатьох  десятків  законів.  У  текстах  багатьох законів є відповідні статті,  які містять поняття "громадський контроль". Це і  природоохоронне  законодавство,  це і законодавство про охорону громадського  порядку.  Цей  правовий  інститут  регулюється  і  в багатьох інших сферах, але щодо нього немає окремого закону.

     Іване Степановичу,  я прошу до завтрашнього дня, до четверга, до голосування питання про  порядок  денний  цієї  сесії  все-таки включити  цей  украй суспільно важливий і значущий законопроект до розгляду і голосування Верховною Радою.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному  депутату  Геннадію Удовенку. За ним буде виступати Олег Юхновський.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Виступити  сьогодні мене спонукала ситуація,  що склалася з реалізацією Закону України про імміграцію від 7 червня минулого року.  У січні поточного року ця ситуація була проаналізована на засіданні нашого комітету.

     Багатостраждальний Закон про імміграцію мав би бути прийнятий ще в 1994 році,  оскільки згідно з чинним законодавством саме  він повинен  регулювати  умови і порядок в'їзду в Україну іноземців та осіб  без  громадянства  на  постійне  проживання.  Абсолютна   їх більшість є вихідцями з України,  які з різних причин,  часто поза своєю волею,  опинилися за  її  межами  і  тепер  повертаються  на батьківщину.   Через  відсутність  Закону  про  імміграцію  у  них виникали суттєві проблеми з оформленням проживання в  Україні.  До нашого  комітету  ще  й зараз надходять численні звернення з цього питання.

     Крім того,   неврегульованість   імміграційних   питань    на законодавчому   рівні   ускладнювала  виокремлення  осіб,  які  на законних підставах проживали на Україні,  та  осіб,  які  не  мали таких підстав,  що перешкоджало ефективній боротьбі правоохоронних органів з незаконною імміграцією.

     З метою розв'язання цих проблем і  було  прийнято  Закон  про імміграцію.  Він,  зокрема,  передбачає  встановлення  квот різних категорій іммігрантів з урахуванням державних  інтересів,  регулює порядок  отримання  дозволу  на  імміграцію,  закріплює пільги для вихідців з України.  Однак,  хоча закон набрав чинності  7  червня минулого року,  він до цього часу не реалізується.  Це пов'язано з невиконанням Кабінетом Міністрів вимог пункту 2 його  "Прикінцевих положень".  Уряд  мав  до  7  жовтня  минулого року підготувати та подати  на  розгляд  Верховної  Ради  пропозиції  щодо  приведення законодавчих   актів  України  у  відповідність  із  цим  законом, прийняти необхідні нормативно-правові акти.

     Йдеться про визначення порядку формування  квоти  імміграції, встановлення  квоти  імміграції на кожен календарний рік,  порядку провадження за  заявами  про  надання  дозволів  на  імміграцію  і поданнями  про  скасування  дозволів  на  імміграцію  та виконання прийнятих рішень,  а також інші акти.  Нічого цього  не  зроблено, хоча,   як   з'ясувалося   на   засіданні  комітету,  Міністерство внутрішніх справ України ще 28 вересня  минулого  року  подало  на розгляд Кабміну погоджені проекти зазначених актів.

     У зв'язку  з  цим  я  звернувся  з листом до Прем'єр-міністра України з проханням вжити заходів щодо створення належних умов для реалізації Закону України про імміграцію.

     На жаль,  стає  вже хронічним несвоєчасне створення Кабінетом Міністрів умов для реалізації законів у сфері міграції.

     З урахуванням важливості реального забезпечення прав  людини, національної безпеки України,  особливо у світлі подій, що сталися у США 11 вересня минулого року,  вважаю,  що уряду  слід  посилити увагу до міграційних проблем.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається Олегу Юхновському.  За ним - депутат Мельников.

     А де Юхновський? Я його не бачу. То наче Габер руку піднімав.

     Депутат Мельников.

     МЕЛЬНИКОВ О.Б.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   ПЗУ).   Зеленая   партия Украины-XXI.  Фракция  "Яблуко".  Вот  у  меня  очередное  решение Министерства  юстиции  о  снятии нас с регистрации,  исключении из реестра партий.  Я  считаю,  что  это  в  очередной  раз  нарушено конституционное  право  членов  нашей  партии  на  создание  своей организации.

     Мы уже прошли шесть судов. Уже Верховный Суд отменял решение. Опять все повторяется, ничего нового нет. Я могу точно сказать: мы неугодны власти,  поэтому с нами  так  обращаются.  Нет  ни  одной партии на Украине,  которую бы столько раз мытарили по всем судам. Я могу сказать,  что,  несмотря на то, что нам сказали (и все наши организации  получили  уже  извещение),  чтобы  мы прекратили свою работу,  мы ее не свернем.  Пусть Лавринович подает на нас в  суд, что  мы  нарушаем  закон.  Я  думаю,  что  первыми  нарушили закон Лавринович и те, кто инициировал иски против нас.

     Наша аппеляция лежит в Верховном Суде еще с 15 октября  и  ее не  рассматривают  изза саботажа Генеральной прокуратуры,  которая держит наше дело у себя и не дает ему хода.  И если даже Верховный Суд  решит  дело  не  в нашу пользу,  то мы дойдем до Европейского суда, мы все равно докажем наше право на существование.

     Я еще раз повторяю:  мы неугодны власти,  и в этом вся  соль. Потому что мы не лебезим перед Банковой.  Я могу сказать, что наша партия, члены нашей партии будут принимать активное участие в этой избирательной  кампании  на  местном уровне и на уровне Верховного Совета.  Да,  они будут беспартийными.  Мы в этом смысле  нарушать закон  не будем.  Но мы будем бороться против существующей власти. Мы будем поддерживать партию "Яблуко" и в Крыму будем поддерживать блок  Грача.  Мы  сделаем  все  для  того,  чтобы  в новом составе парламента  были  действительно   представители   народа,   а   не олигархов,  банкиров - тех,  кто делает вид, что он за народ, а на самом деле против.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Алексєєву. За ним буде виступати депутат Пасєка.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Уважаемые  коллеги!  Вы не понаслышке знаете,  в каком состоянии находятся незащищенные слои населения и как им нужна поддержка. И особенно поддержка нужна тем, кто в силу своего физического состояния такой поддержки  требует.  Я  имею  в виду инвалидов, в том числе инвалидов с детства и детей-инвалидов. Помочь этим людям - святое дело.  И Верховная  Рада  сделала  свою работу.  Принят  закон  о  поддержке  детейинвалидов и инвалидов с детства. Но в 2001 году этот закон не действовал. Ссылались на то, что  нет  денег  именно для детейинвалидов.  Какая же была радость этих людей,  когда они узнали, что деньги на этот год выделены. Но радость  обернулась  унижением.  Ко  мне  на приемах массово стали обращаться люди,  которые имеют детей-инвалидов. Они заявляют, что не тот прожиточный минимум,  который оговорен законом, порядка 300 гривень,  они должны получать,  а всего лишь несчастные 80 гривень или меньше. Что это за издевательство над людьми?!

     Вот у меня письмо Емельяновой Нины Васильевны из Харькова. Ее дочь, инвалид второй группы с детства, получала пенсию 58 гривень, а  госпомощь согласно данному закону - 56 гривень.  Она,  конечно, откажется   от   такого   "благодеяния",   посчитав   его   просто оскорблением.  А  сколько таких отказников будет по всей Украине?! Может быть,  если  все  инвалиды  откажутся,  то  такой  закон  не обойдется государству ни в копейку?

     А вот еще один пример.  Елена и Виктор,  оба инвалиды,  имеют двух детей 10 и  14  лет  не  инвалидов,  получают  пенсии  по  70 гривень.  На  работу  их  никто  не берет.  Что будут думать они о ветвях власти,  когда увидят,  как чиновники извращают принятые  в этом  зале законы?  И что самое неприятное - принят хороший закон, исполнительная  власть  его  извратила,  но  они  же,   чиновники, прячутся  за  нашу спину,  люди идут к нам и предъявляют претензии нам.  Хотя бы один высокопоставленный "урядовець"  хотя  бы  через экран  телевизора,  а  еще лучше - напрямую с людьми,  как мы,  на приеме    встретился    и     рассказал,     чем     правительство руководствовалось,    когда,   извините   за   грубое   выражение, проституировало закон.

     Я прошу,  уважаемый Иван Степанович,  считать мое выступление депутатским запросом и дать по нему соответствующее поручение.

     И еще. Вчера выступал депутат Ион Попеску. Сейчас, посягая на конституционное право граждан  избирать,  мафиозные  и  откровенно коррумпированные    круги   прибегают   к   грязным   политическим технологиям - клонированию партий и кандидатов-двойников. Конечно, это требует расследования,  ибо по статистике случайных совпадений быть не может.  Это целенаправленная позиция -  кандидатыдвойники. Но  в  нашей  фракции  мы  проанализировали,  получается  странная ситуация:  двойников  выставили  только  тем  кандидатам,  которые представляют  национальные общности:  Арабаджи - греков,  Алексеев русскокультурных  представляет,  Попеску  -  румын,  Миклош  Ковач венгров.  Я  думаю,  что  такая  избирательная  позиция заставляет задуматься, и полагаю, что она должна стать предметом рассмотрения инстанций Совета Европы.

     И последнее,  Иван  Степанович.  Я  думаю,  те,  кто  это все организовал,  либо сидят в этом  зале,  либо  слышат.  Ребята,  не балуйтесь, пойдете за шерстью, окажетесь сами стрижеными!

     ГОЛОВА. Слово має народний депутат Микола Пасєка. За ним буде виступати депутат Федорин.

     Увімкніть мікрофон.

     ПАСЄКА М.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15,  Вінницька область).  Прошу  передати  слово  колезі  по фракції Борису Іллічу Олійнику.

     ГОЛОВА. Будь ласка, з трибуни.

     ОЛІЙНИК Б.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   КПУ).  Шановні  колеги!  По  суті,  єдина  на  півострові українська газета "Кримська світлиця" з дня свого створення  дихає на ладан. Почили в Бозі колись такі популярні журнали, як "Ранок", "Старт",  "Знання та праця", "Український театр". На межі згасання "Вітчизна"  і  "Київ".  З  перервами виходить часопис "Літературна Україна".  Під тягарем боргів прийшов до свого 75-літнього  ювілею журнал "Дніпро".

     Я назвав  лише  кілька  убієнних і тяжко поранених за останнє десятиліття видань. А їх же десятки! Зауважте: вибувають зі списку живих  саме  ті часописи,  які мужньо змагалися за рідну мову,  за суверенітет України.

     За радянських,  так побиваних нині часів,  ми все ж не тільки зберегли  й  уберегли,  але  й примножили сотні видань українською мовою. Тиражі деяких газет у сотні тисяч і мільйони екземплярів та наклади у десятки тисяч примірників журналів вільно конкурували із всесоюзними ЗМІ.  Де ж усе це  поділося?  За  якихось  десять  літ зруйновано     дощенту     потужні     видавництва    і    систему книгорозповсюдження.  Невже оті карликові видавництва і видання зі своїми   мізерними   хатніми   тиражами,   якими  хизуються  "нові українці", у спромозі втолити духовну спрагу 48-мільйонної країни? Надкруті  патріоти  вже  одинадцятий  рік ридають над упослідженою рідною словесністю,  але ж ми іще за радянських часів  прийняли  і передали їм закон про державність української мови.  І слава Богу, що встигли,  бо нині за таких бездарних державотворців хтозна чи й прийняли б.

     Уявімо неможливе.  Не будь комуністів та соціалістів, на кого б  списували  свою  абсолютну  безпорадність,   неспроможність   і яловість нинішні загумінкові українолюби? Справді, українська мова перебуває сьогодні у кільканадцять разів гіршому  стані,  аніж  за радянських часів.  То перше ніж шукати винних,  як правило,  серед москалів,  ліпше погляньмо  в  люстерко  на  себе,  рідних.  Отож, помилувавшись   у   дзеркалі  на  свою  парсуну,  я  звертаюся  до Президента,  Прем'єра і Голови Верховної Ради України навіть не  з пропозицією,    а    з   рішучою   вимогою   взяти   видавничу   і книгорозповсюджувальну справу під  державне  крило  і  невідкладно створити  комітет захисту української мови,  скориставшися в цьому сенсі  хоча  б  французькою  моделлю,  -  комітет  оборони  рідної словесності від таких покручів,  як ото шипить мені збоку,  своїх, замежних,  від розмаїтих українофобів,  які вгніздилися  в  деяких російськомовних  так званих виданнях.  І це треба вчинити негайно, доки ми з вами не заговорили так,  що й німець не второпа, учитель великий.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ярославу Федорину. За ним буде виступати депутат Костенко.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Фракція "Єдність".  Оце вчора дивився телебачення,  і  мені пригадався  анекдот.  Сидить  сім'я  за  столом,  і  хтось  отруїв повітря.  - Хто отруїв повітря?  - Невістка.  - Так її ж за столом немає. - А отам піджачок її висить.

     От у  місті Києві будується житло - мільйон квадратних метрів у  рік.  Виявляється,  що  це  дуже  погано,  і  зараз   вноситься законопроект,  що  треба припинити цей експеримент у місті Києві з "Київміськбудом".  Тому що, бачте, комусь не вигідно, що київський мер  так  розбудовує  місто  Київ.  У  місті  Києві розбудовується соціальна  інфраструктура,  і  вчора  внесений  законопроект,  щоб перерозподілити  Державний  бюджет і забрати близько 400 мільйонів квадратних  метрів  у  місті  Києві.  Забрати,   знову-таки,   щоб протиставити  місто  Київ  і  київського  мера вчителям,  про яких нібито піклується СДПУ(о).

     Учора дивлюся телеканал "ТЕТ".  Велика подія в місті Києві  - виготовив   Південний  машинобудівний  завод  трамвай.  Прекрасний трамвай,  за  відгуками,  буде  працювати  в  місті  Києві.  А  на телеканалі  "ТЕТ",  який  представляє  інтереси тієї самої партії, говорять,  що вже в  Європі  немає  трамваїв  і  невідомо  що  тут київський  мер  діє,  і  взагалі  нам  трамваї не потрібні.  Взяли інтерв'ю у декількох пасажирів і  кажуть,  що  нам  уже  не  треба трамваїв у місті Києві.

     Ну а верхом цинізму вчора був виступ шановного,  а може, і не шановного пана Роднянського, який представляє телеканал "1+1". Уже звідкілясь  він  знає,  що організував це все,  що зараз забирають ліцензію у телеканалу "1+1",  київський мер Олександр  Омельченко. Ну звідкіля? Які дані в людини? А от йому так здається!

     Здається мені,  що це все помста за те, що відбувалося раніше із лідером СДПУ(о) в цьому парламенті.  Вирішили  депутати  тут  і зняли Першого заступника з цієї посади,  а зараз явно відбувається добре відрежисована дискредитація  київського  мера,  і  явно  тут проглядаються   вуха  партії  СДПУ(о)  і  тих  сателітів,  які  її обслуговують.  Я думаю, що в цьому ряду була і дискредитація уряду Ющенка,  який так багато зробив,  але в цьому парламенті йому була влаштована обструкція.

     Шановні друзі! Не даймо активізуватися антиукраїнським силам, які  хочуть нашу Україну звести до дрімучого середньовіччя.  Даймо відсіч тим силам,  які не хочуть нашу Україну вести до прогресу, а хочуть поставити її на задвірки історії!

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Костенку.  За ним буде виступати  За ним - депутат Кирильчук.

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Лілії Григорович.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Лілії Григорович.  А,  є Філіпчук. За нею - депутат Філіпчук.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий    округ,    НРУ). Вельмишановний  Голово!  Вельмишановні  колеги  народні  депутати! Вельмишановні виборці!  Хочу сказати,  що норми моралі  лежать  не тільки  в основі людських стосунків,  але й в основі стосунків між державами. І саме між державами, які є братніми, які є сусідніми і які  є  стратегічними партнерами.  Зрештою,  норми моралі лежать в основі права, яке також регулює правовідносини.

     Говорячи про стосунки між Україною і Росією,  хочу зазначити, що  український  парламент  і Українська держава були послідовними якраз стосовно дотримання цих  норм  права  і  моралі.  Свідченням цьому  є  і  прийнятий  Договір  про дружбу і співробітництво.  Ви пригадуєте роль у цьому процесі і Народного руху України,  і  тоді міністра  закордонних справ,  а нині голови Народного руху України Геннадія Йосиповича Удовенка.  Про це,  зрештою, посвідчив і лідер блоку  "Наша  Україна"  Віктор  Ющенко у нещодавній передачі радіо "Свобода",  в якій він брав участь разом із  Петром  Миколайовичем Симоненком.

     У квітні минулого року журналіст російської програми "Однако" Михайло Леоньєв дозволив собі зачепити честь  і  гідність  дружини тодішнього   Прем'єр-міністра   України  Віктора  Ющенка  Катерини Чумаченко.  30 січня цього року Шевченківський районний суд  міста Києва  виніс  рішення на користь захисту честі й гідності Катерини Чумаченко.

     Як роз'яснює наш голова Ради суддів України Віктор  Кривенко, це  рішення  мусить бути виконане відповідно до Мінської конвенції про правовому допомогу та правові відносини у цивільних,  сімейних та кримінальних справах (це є,  власне, норма для всіх країн СНД), яку ми підписали і ратифікували в 1993 році. Це про право.

     Як інтерпретує Михайло Леонтьєв цю ситуацію?  А він говорить: "Допустим,  в  племени  мумбо-юмбо  происходит  судебный процесс". Тобто виходить,  що Україна - плем'я мумбо-юмбо.  Як він  говорить про  СНД?  "Я  не  подпадаю  под юрисдикцию никоего,  с позволения сказать,  сообщества  со  странными   юридическими   повадками   и совершенно  непонятной  системой распространения сведений:  что-то товарищи вокруг костра решили".  Це про СНД.  Це про  нас  з  вами всіх, шановний парламенте, який прийняв це рішення.

     А тепер  трішечки  про  мораль.  Про мораль ось що.  Якщо ми, шановні колеги,  почнемо дивитися, в кого з громадян чи чиновників яка жінка, а я є проти такого етнічного підходу, бо в когось жінка

- полячка,  в когось - грузинка,  в когось - росіянка,  в когось - єврейка, то ми почнемо думати, на кого ж він працює. Це є абсурд.

     Ще хочу сказати таке.  Виявляється, той же пан Леонтьєв каже: "А вообще-то я не имел претензий к  Катерине  Чумаченко,  я  хотел достать ее мужа".

     Я хочу  звернутися  до  славної  історії  російського народу. Російські дворяни навіть за честь чужої жінки могли піти на дуель. Сучасний  російський  журналіст  Леонтьєв для того,  щоб "достать" українського Прем'єра, звертається до його дружини.

     Шановні колеги!  З огляду на це  я  хотіла  б  зазначити,  що фракції  Народного  руху  України  і  Українського  народного руху вважають,  що завдано великої шкоди честі і гідності і України,  і Росії,  і  ми  звертаємося з проханням дати доручення Міністерству закордонних справ та правоохоронним  органам  України  забезпечити виконання вироку Шевченківського районного суду міста Києва згідно з договірно-правовою базою СНД.

     І насамкінець.  Я дуже сподіваюсь, що іменник "мумбо-юмбо" не стане  прикметником  ні для всієї російської журналістики,  ні для журналіста Михайла Леонтьєва зокрема.

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати!  Час  використали,  але  я назвав  два  прізвища.  Я  прошу  дати  можливість  цим  депутатам виступити.  Це  Філіпчук,  я  його  зразу  не  побачив,  і   Євген Кирильчук.   Я  прошу  вас  дати  можливість  цим  двом  депутатам виступити.

     Депутат Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую, Іване Степановичу.  Шановні колеги депутати!  Я не погоджував свій виступ і свою позиції з попередніми промовцями,  але мушу сказати, що сьогодні не  стільки  політичні  партії,  скільки  мої  виборці обурені поведінкою ряду зарубіжних мас-медіа,  які діють, на жаль, на теренах України.

     Ідеться про відому передачу "Однако",  вже  вкотре  рецидивом повторену  на  Україні  її  ведучим Леонтьєвим.  І справа тут не в симпатіях чи антипатіях до конкретних політичних лідерів, я маю на це  також  свою  точку  зору.  Але  я  хочу сказати,  що по своєму цинізму,  по своєму імперському хамству, по своєму безкультур'ю ця передача практично не має аналогів за весь попередній рік.

     Щоб не забалакувати цю тему, скажу: якщо ми тут справді є люди,  які охороняють державницькі  позиції, ми мусимо висловити своє обурення, ми повинні висловити свою точку зору політичну і державну і сказати "ні"  таким  передачам  "ОРТ", "ні"   такому   ведучому   Леонтьєву  і  оголосити  його  персоною нон-ґрата,  як і інших подібних "лужковців", які дозволяють собі в Україні і щодо України саме таку поведінку.

     А заява ця була буквально така:  правий був Пестель, що такої держави,  як Україна,  немає і бути її не може,  що  вона  повинна потрапити під протекторат більш сильної,  більш культурної держави Росія.  Це все те,  що сьогодні  ображає  національну  і  державну гідність   будь-кого,   незалежно   від  фракційної  і  політичної приналежності.

     І друге. Ми хочемо звернутися сьогодні до пана Черномирдіна з тим,  щоб  він вибачився офіційно перед Україною за таку поведінку мас-медіа Росії,  які практично займаються диверсією по відношенню до України.

     І ще одне.  Я мушу сказати, що у зв'язку з виборчою кампанією сьогодні дуже  активно  мусується  приїзд,  купівля  людей,  цілих технологічних  команд,  які  працюють  на різні виборчі блоки,  на різні партії на теренах  України.  Я  вважаю,  що  це  сьогодні  є порушенням  прав  людей,  порушенням суверенітету,  це втручання у внутрішні справи.  І мені байдуже,  хто це:  чи це Гельман,  чи це Казбек,  чи  це  Павловський,  чи  це  представники  американських технологічних  груп.  Мені  не  байдуже  тільки  одне:  чому   ми, українські  політики,  які  хочуть вибороти своє право працювати у наступному  парламенті,  проявляємо  таку  провінційність  і  таку продажність.  А я вважаю, що це продажність і провінційність разом узяті.  І ми не можемо сьогодні дозволяти зарубіжним технологічним політичним   групам  втручатися  у  наші  національні  справи,  бо вибори-2002 - це вибори українського народу.  І  йому  треба  дати право,  а не дати право купленим за гроші технологічним політичним групам   сьогодні   формувати   громадську   політичну   думку   в українському суспільстві.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Пане Георгію,  скажіть, що ви не Павловського Михайла Антоновича мали на увазі.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Він хотів виступити з реплікою, але ми йому не дамо право це робити.

     ГОЛОВА. Тобто  ви мали на увазі не народного депутата Михайла Антоновича Павловського.

     Євген Кирильчук.

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую. Прошу передати слово депутату Віталію Черненку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон.  З трибуни хоче виступити депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую,  Євгене Івановичу. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Ну, що тут можна сказати? Ми самі сприяли цій ситуації, коли так з нами поводяться. Скільки тут уже  у  цьому  залі  було таких питань,  коли треба було,  дійсно, займати позицію таку, яку треба займати.

     Шановний колега  один  виступав  і  казав  про   громадянське суспільство.  Це  прекрасна річ.  Хай читають наших класиків,  які друкують свої твори у газеті "Факты",  а потім виправдовуються  на весь світ.  Це взагалі ганебно,  коли таке можна написати і видати те, що йому не належить.

     Дорогие друзья! А теперь я хочу коснуться в нескольких словах избирательной  кампании,  которая проходит в полном соответствии с законом о  выборах  в  Донецкой  области,  в  частности  в  городе Горловка.  Але  щось  міська  влада в особі міського голови Рогача зайняла,  дійсно,  таку позицію, коли вона вирішує ці всі питання. На  нарадах  з  працівниками  жеків,  на  нарадах  з  працівниками закладів освіти, охорони здоров'я проводиться одна-єдина думка, що ось депутат, якого підтримує влада зверху, знизу - і більше нічого немає.  Вони кажуть це по телебаченню, по радіо, у місцевій пресі. Сьогодні  вже  цей кандидат,  якого пропонують,  роздав подарунків десь мільйонів на три - це і колеса,  це і пиріжки, це і таблетки, і  глюкоза,  і  ікони  для церкви.  Ну,  що можна роздавати за два місяці?  Хай собі роздають,  немає питань.  Але ж і  на  цьому  не ставиться   крапка.  Вони  кажуть,  що  тільки  одного  ми  можемо показувати по місцевому телебаченню, тільки один може виступати по радіо. І це можна пережити. Але коли забороняють діючому народному депутату  через  підконтрольні  бюджетні  заклади  зустрічатися  з виборцями,  то це вже повний маразм, Іване Степановичу. Для того я і виступаю, щоб і Олександр Єльяшкевич записав це у своїй комісії.

     Я прошу,  Іване Степановичу,  вважати мій виступ як запит  до шановного  Михайла  Олексійовича.  Хай  він  подивиться  зі  своїм відомством,  чи  є  там  порушення  Закону  про  вибори   народних депутатів, зокрема статті 56.

     Шановні друзі!   Хто   б   що   не   казав,  був,  є  і  буде адміністративний ресурс.  Але сьогодні вже немає адміністративного ресурсу,  є одна,  так скажу,  генеральна лінія, яка веде до того, щоб обрати тих людей,  яких уже призначили.  Ось тут є над чим нам подумати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Завершили ми виступи. Слово для репліки надається депутату Павловському. До однієї хвилини.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Шановні друзі!  Колега Філіпчук, виступаючи, назвав моє прізвище,  коли говорив про продажність.  Так я хочу  сказати,  що сьогодні  є  два  типи  продажності:  з  одного  боку,  продаються іноземцям, а з другого боку, продаються, дійсно, адміністративному ресурсу.  Усі  ті,  хто сьогодні підтримує "За ЄдУ",  хто бореться тільки "За ЄдУ",  - вони всі продають національні інтереси. Такого немає в розвинутих країнах. Я цитував у цьому залі, як Буш-старший сказав:  наші національні інтереси в усьому світі. А наш Президент сказав,  що  національна  ідея  в  Україні  не  спрацювала.  Тобто продають усе,  що є дорогим для України,  і незалежність  в  першу чергу.

     Тому я закликаю,  щоб усі зрозуміли, що всі ті, хто підтримує нинішній курс і його відстоює,  хто каже,  що в  майбутньому  буде об'єднуватися із "За ЄдУ",  як не прикро, і "Наша Україна" каже, і "Єдність" каже,  що ми будемо із "За ЄдУ",  - всі вони  продаються адмінресурсу. А нам треба захистити державу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Народний  депутат Сергій Кириченко говорив про те,  що не все в порядку у нас у комітетах і у  Верховній  Раді  з  проходженням  законопроектів.  Я  хочу дати відповідь,  бо це стосується і мене, і голів комітетів, і в цілому Верховної  Ради,  що перед тим,  як виголошувати з трибуни,  треба працювати в тому комітеті, де ці законопроекти знаходяться. Ці два законопроекти  є,  але  в  мене  от  довідка,  що  жодного  з  них профільний комітет,  в якому вони  знаходяться,  не  пропонує  для внесення на пленарне засідання. Народний депутат має право, але це треба ставити на засіданні Погоджувальної  ради  або  переконувати тоді,   коли  ми  включаємо  питання  до  порядку  денного.  Ви  ж розумієте,  профільний комітет робить висновок чи  позитивний,  чи негативний.   Ви  маєте  право  наполягати,  але  в  установленому Регламентом порядку.

     Деякі депутати зверталися до нас  з  проханням  їхні  виступи вважати  як депутатські запити.  Це можна зробити тільки за умови, якщо  ми  проголосуємо.  Я  як  головуючий  не  маю  такого  права направляти  їх як депутатські запити без відповідного голосування. Про це просили народні депутати Володимир Алексєєв, Борис Олійник, Ліля   Григорович,  Георгій  Філіпчук,  Віктор  Черненко,  Ярослав Кендзьор. Або ми на підставі протокольного доручення направляємо в ці   органи,   або   проголосуємо   як  депутатські  запити.  Якщо протокольне  доручення,  голосувати  не  потрібно,  потрібна  ваша згода.  Голосувати як депутатські запити?  Давайте. Але тоді треба їх оформити у вигляді депутатських запитів.  Тому давайте  зробимо так:  я даю протокольне доручення,  щоб їх направили адресатам, до кого  зверталися  народні  депутати.  Зі  стенограми  виберемо   і направимо за адресами. Немає заперечень? Немає.

     --------------

     Переходимо до  обговорення  питань  порядку  денного.  Проект Закону про внесення доповнення до статті  64  Закону  України  про виконавче   провадження,   8129.  Доповідає  заступник  державного секретаря Міністерства юстиції Олександр Михайлович Пасенюк.

     ПАСЕНЮК О.М.,  заступник  державного  секретаря  Міністерства юстиції  України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Відповідно до статті  124  Конституції  України  судові рішення  ухвалюються  судами  іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.  Умови  і  порядок  виконання судових  рішень,  що  відповідно  до закону підлягають примусовому виконанню, в разі їх невиконання у добровільному порядку, визначає Закон  України  про  виконавче  провадження.  Державний виконавець відповідно  до   цього   закону   зобов'язаний   вживати   заходів примусового  виконання  рішень,  і одним із таких заходів згідно з статтею 4 цього закону є звернення стягнення на майно боржника.

     У статті  64  цього  закону,   до   якої   вносяться   зміни, встановлено,  що  у  разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів,   достатніх   для   покриття   заборгованості,   стягнення звертається  на інше майно,  належне боржникові на праві власності або закріплене за ним,  за винятком майна, яке виключене з обороту або   обмежене   в  обороті,  незалежно  від  того,  хто  фактично використовує це майно.  На зазначене майно накладається  арешт,  і воно реалізується в такій черговості:  в першу чергу - майно,  яке безпосередньо не використовується у виробництві (це цінні  папери, кошти  на депозитних та інших рахунках боржника,  валютні цінності тощо);  в другу чергу - готова продукція,  товари,  а  також  інші матеріальні цінності,  які безпосередньо також не використовуються у  виробництві;  і  в  третю  чергу  -  об'єкти  нерухомого  майна (верстати,  обладнання,  інші основні засоби),  а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.

     У разі накладення арешту на майно,  яке реалізується в  третю чергу,  державний виконавець у триденний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган,  до сфери управління  якого  належить майно,  та  у  разі  необхідності  - Фонд державного майна.  Копія зазначеного повідомлення надсилається до податкового органу,  який контролює  здійснення  боржником  -  юридичною  особою платежів до бюджетів усіх рівнів.

     На пропозицію  відповідного  органу   управління   чи   Фонду державного   майна  державний  виконавець  за  рахунок  коштів  на фінансування  Державної  виконавчої  служби   публікує   у   пресі повідомлення про звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи.

     Проте, як  свідчить   практика,   на   сьогодні   недостатньо врегульовано  чинним  законодавством питання захисту майнових прав держави щодо  підприємств,  які  мають  стратегічне  значення  для економіки   і   безпеки   держави.   Перелік   таких   підприємств визначається Кабінетом Міністрів України за поданням  Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

     У зв'язку  з  цим  та  з  метою  створення  умов  для захисту майнових  прав  держави  та  припинення  прихованої   приватизації зазначеної  категорії  підприємств  проектом,  який  розглядається вами,  шановні народні депутати,  пропонується доповнити статтю 64 Закону  України  про  виконавче  провадження новою частиною п'ятою такого   змісту:   "У   разі   накладення    арешту    на    майно підприємствборжників, які мають стратегічне значення для економіки і  безпеки  держави,  державний  виконавець  у   триденний   строк повідомляє про це Фонд державного майна України,  а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача".

     Таким чином,   Фонд   державного   майна,   його  регіональні відділення та представництва,  основним завданням  яких  є  захист майнових  прав України на її території,  зможуть вчасно отримувати інформацію від державних  виконавців  щодо  накладення  арешту  на майно  підприємств-боржників,  які  мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

     Враховуючи викладене,  прийняття Закону України про  внесення доповнення  до  статті 64 Закону України про виконавче провадження зумовить  вдосконалення  порядку  звернення  стягнення  на   майно вказаної  категорії  підприємств,  створить умови для забезпечення прозорості виконання рішень судів та інших  органів  і  припинення спроб  прихованої приватизації підприємств,  які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання у депутатів? Запишіться, будь ласка.

     Висвітіть.

     Іван Мусієнко. За ним - депутат Матвєєв.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний доповідачу! Я підтримуватиму пропозицію, яка вноситься щодо змін до Закону про виконавче провадження,  вона має сенс.  Але в мене є запитання: чи не  вважаєте  ви,  що  настав  час у комплексі подивитися і на цей закон,  і на інші закони,  пов'язані з приватизацією?  Тому що тут стільки у нас прогалин! Наведу один приклад.

     У Сумах автотранспортне підприємство

 15906 має борги - кілька сот тисяч. Нав'язують йому взяти кредит, 10  відсотків  від загальної суми боргу,  потім швиденько оцінюють все майно саме на таку суму,  на яку  взято  кредит,  заганяють  у глухий   кут,   і   директор  цього  підприємства  закінчує  життя самогубством.  Розумієте,  немає механізму,  немає  впливу,  немає контролю  за тим,  хто оцінює,  хто доводить до боргів і так далі. Все це, зокрема, і тому, що є прогалини в нашому законодавстві.

     Чи не настав час не штопати оці якісь  окремі  дірочки,  а  в цілому подивитися на все це законодавче поле?

     Дякую.

     ПАСЕНЮК О.М.  Шановний  пане  Мусієнко!  Я  з вами згоден.  Я завжди був за те, щоб у комплексі вносити зміни до законів, якщо є прогалини  в  чинному  законодавстві.  Зараз нагальною проблемою є саме внесення змін до цієї статті 64,  але я з вами цілком згоден, і ми над цим працюємо.

     До речі, є внесений Мін'юстом проект закону про внесення змін до багатьох статей Закону про виконавче провадження.  Тому що  цей закон,  як ви пам'ятаєте, приймався у прискореному темпі, і він на практиці  не  завжди  застосовується  правильно.  Нема   механізму застосування дуже багатьох статей.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Треба  приймати  скоріше закон про реприватизацію,  і буде тоді легше наводити порядок.

     Іване Михайловичу,  ви  зрозумійте,  що   у   всіх   випадках приватизація  проходить за рішенням місцевої влади,  і вони,  коли підписують,  забувають,  що  треба  людей  возити,  що  має   бути автотранспортне підприємство і так далі.  А після того кажуть: ну, ви ж знаєте...

     Валентин Григорович Матвєєв. За ним - депутат Пилипчук.

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановний доповідачу!  Це звернення одразу і до Голови Верховної Ради.

     Ви добре знаєте, що двічі Кабінет Міністрів вносив пропозиції щодо  розгляду цього законопроекту - 27 вересня за підписом Кінаха і 11 жовтня минулого  року.  І  в  одному  поданні,  і  в  другому написано:  "Доповідачем  на  засіданні Верховної Ради пропонується визначити Станік, міністра юстиції України".

     Будь ласка, дайте нам відповідь, це що, неповага до Верховної Ради чи щось інше?  Ми не пам'ятаємо,  щоб протягом останніх трьох років  міністр  юстиції  була  тут,  у  залі  Верховної  Ради,   і доповідала   з   того   чи  іншого  законопроекту,  з  якого  вона визначається гарантом Конституції Президентом як доповідач. Це що? Це ж неповага до вищого законодавчого органу країни. Ми розуміємо, що в неї є,  мабуть,  на її погляд, безумовно, більш важливі речі, необхідно   підчистити   хвости   по   Укрспец'юсту.   Але   є   і відповідальність  перед  державою  за  виконання   перш   за   все обов'язків міністра юстиції.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександре   Михайловичу,   ви   поки  подумайте  над відповіддю.

     Я відповідаю і колезі Матвєєву,  і іншим народним  депутатам. Офіційно  нам  надійшла  відповідь  така:  Станік  у  Страсбурзі у відрядженні, і тому ми направляємо

     Будь ласка, Олександре Михайловичу, відповідайте.

     ПАСЕНЮК О.М.  Шановний  Валентине  Григоровичу!  Я  теж  можу підтвердити  цю інформацію.  Станік указом Президента призначена в Раді Європи представником України.  І в даний час вона перебуває у відрядженні і не може бути присутня в сесійній залі (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Заступник державного секретаря не призначає міністра, і Голова Верховної Ради також.

     Олександре Михайловичу,   ви,   будь   ласка,    скажіть    у міністерстві,   що   не  можна  так,  тому  що  скоро  вже  голови департаментів доповідатимуть. Прем'єр-міністр же знає, що підписує і кого пропонує доповідачем.

     Ігор Пилипчук. За ним - Леонід Косаківський.

     ПИЛИПЧУК І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий  округ 124,  Львівська область).  Фракція "Батьківщина". Шановний Олександре Михайловичу!  Я підтримую доповнення до статті 64 Закону про виконавче провадження.  Проте,  скажіть, будь ласка, що забороняє вашій службі виконати доручення, яке давали Президент України,  Прем'єр-міністр  Віктор Ющенко,  Прем'єрміністр Анатолій Кінах стосовно того, що працівникам Добротвірської електростанції, які  були  у  відрядженні  в  Харкові,  протягом  трьох  років  не виплатили заробітну плату?  І  Харківський  обласний  суд  прийняв незаконне   рішення,  яким  передбачається  виконавче  провадження призупинити і майно повернути нечесним людям.

     Тобто протягом трьох років Міністерство юстиції сприяє  тому, що колектив у кількості 30 осіб не може захистити свої права.

     Дякую.

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую  за  запитання.  Дати  відповідь  з цього конкретного питання мені важко,  тому що у мене немає  даних  щодо цього виконавчого провадження, а виконавчих проваджень на контролі у Міністерстві юстиції - п'ять мільйонів.

     Якщо вас це питання цікавить,  я прошу вас особисто  до  мене звернутися, ми це питання вирішимо, візьмемо на контроль.

     ГОЛОВА. Леонід Косаківський. За ним - Ярослав Сухий.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  223,  м.  Київ).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний  Олександре  Михайловичу!  Підтримуючи  цей законопроект,  я все-таки хотів би також висловити ту точку  зору, яку   висловлював  Іван  Михайлович,  що  нам  потрібно  займатися ґрунтовно удосконаленням законодавства.  Які зміни потрібно внести до  законів  для того,  щоб у нас виконувалися судові рішення?  За офіційною статистикою, яку на мій запит надав мені Мін'юст, у 2000 році  у  нас не виконувалося 40-50 відсотків рішень судів.  Про це відомо і в Раді Європи.  Зараз дуже  багато  українських  громадян звертаються  до Європейського суду у зв'язку з невиконанням рішень судів. Це я свого часу, дбаючи про авторитет держави, не звертався до цього суду, коли чотири роки не виконувалося рішення Верховного Суду щодо поновлення мене на посаді  Київського  міського  голови. Проте  інші  громадяни  звертаються,  і вони виграють обов'язково, тому що завжди Європейський суд стає на захист прав громадян, адже виконання  судового рішення - це частина судового процесу.  І це є право  людини  на  справедливий  судовий  захист,  що   передбачає відповідна   стаття  Європейської  конвенції  про  захист  прав  і основних свобод людини.

     Що потрібно зробити,  Олександре Михайловичу, для того, щоб у нас вирішити проблему виконання судових рішень? Які потрібні зміни до закону,  які необхідні інші ресурси  для  того,  щоб  виконавча служба справлялася з цим обсягом завдань?

     ПАСЕНЮК О.М.   Дякую   за  запитання.  Двома  словами  на  це запитання відповісти дуже важко.  Потрібно,  я вже  казав,  внести комплексні  зміни  до  Закону  про  виконавче провадження.  На мою думку,  була слушна  ідея  створити  сильнішу  державну  виконавчу службу   як   орган   державного  управління.  Крім  того,  у  нас катастрофічно не вистачає державних виконавців.  Нині навантаження на  одного  державного виконавця - понад 100 виконавчих проваджень на місяць,  у деяких містах, наприклад у Севастополі, - навіть 200 виконавчих  проваджень,  а практично він може виконати лише 50.  У нас не вистачає транспорту для державних виконавців  у  Донецькій, Дніпропетровській   областях,  вони  там,  коли  виконують  судові рішення, ходять пішки.

     Практично за  свої  кошти  державні  виконавці  купують  собі форму.  А ви розумієте, що виконавець не має того авторитету, якщо в домашньому одязі приходить виконувати судове рішення.

     Проблем дуже багато,  і  їх  треба  вирішувати.  Міністерство юстиції цим займається, треба, щоб ми одержали підтримку не тільки нашого уряду,  а й Верховної Ради,  коли ми вносимо зміни до цього закону.

     Зараз йдеться про зміни в одну статтю, а у нас є проект, яким пропонується внести  комплексні  зміни  до  Закону  про  виконавче провадження. Ми робимо цей аналіз.

     ГОЛОВА. Ярослав Сухий. Останнє запитання.

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька   область).  Олександре  Михайловичу!  Одне  коротеньке запитання,  яке стосується багатьох депутатівмажоритарників.  Нині загальмовано   виплату   заборгованої  зарплати  шляхом  звернення стягнення на арештоване майно,  при цьому  робиться  посилання  на існування   так   званої   податкової   застави.   Тобто  спочатку задоволення вимог щодо податкової заборгованості,  а потім виплата заробітної  плати.  Поки ця податкова заборгованість виплачується, зникає підприємство - і ні податків, ні заробітної плати. Скажіть, будь  ласка,  в  цілому в законодавстві може бути передбачено,  що спочатку треба повернути людям гроші шляхом звернення стягнення на арештоване майно, а потім має бути сплачена податкова застава?

     ПАСЕНЮК О.М.  Дякую за запитання.  Такий порядок передбачений Законом про виконавче провадження.  Ми вже не можемо його змінити. Вносьте пропозиції про зміни в Закон про виконавче впровадження. Я розумію, що виплата заробітної плати повинна домінувати над іншими виплатами.

     ГОЛОВА. Олександре  Михайловичу,  ви  у  нас  як  спостерігач більше відповідаєте.  А ви чому не вносите таких змін? Депутат про це вас запитує.

     ПАСЕНЮК О.М. Такі зміни нами підготовлені.

     ГОЛОВА. Так  ви  так  тоді  і  відповідайте,  що  такі  зміни підготовлені,  внесені,  але їх не  приймають.  А  то  кажете:  ви вносьте зміни.

     Олександре Михайловичу,  дякую, час завершився. Сідайте, будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з питань правової політики Василю Васильовичу Онопенку.

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Іване Степановичу.  Шановні колеги!  Комітет з питань правової  політики розглянув  даний  законопроект і вважає за необхідне прийняти його за основу в першому читанні.  Я думаю,  що ми навіть запізнилися з удосконаленням   Закону   про   виконавче   провадження,  зокрема, внесенням змін до статті 64.  Ви  знаєте,  про  деякі  стратегічні об'єкти,  про  які  писали  засоби масової інформації,  зокрема це "Донецькобленерго",  "Росава" та деякі інші.  Якби зміни до статті 64 були внесені раніше, я думаю, що цього б не відбулося. Мова йде про приховану приватизацію великих стратегічних об'єктів,  про  їх продаж  за безцінь,  а це по суті продаж народного майна.  Тому ми підтримуємо даний законопроект,  ми  розуміємо,  що  тут  є  певні проблеми.  Зокрема,  якщо  державний  виконавець  повідомляє  Фонд державного майна в триденний  строк,  то  як  повинен  діяти  Фонд державного  майна?  Чи  це його обов'язок - реагувати,  чи це його право?  Тому треба подумати над удосконаленням цього положення при підготовці  законопроекту  до  другого читання і внести відповідні зміни.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до Василя Васильовича? Немає. Дякую.

     Будь ласка.  Слово для виступу надається  народному  депутату Павлу Тищенку.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.  Уважаемые коллеги!  Я взял слово для того,  чтобы лишний раз  напомнить  о  ситуации,  сложившейся  сегодня  с  исполнением судебных решений.

     То, что предлагается в  законопроекте,  -  это  малая  толика того,  что необходимо сделать.  Это не решит проблему.  А проблема стоит очень остро.  Я это говорю,  исходя из практики своей работы как  депутата  от  Харькова  и Харьковской области.  На сегодня на целом ряде предприятий заработная плата не  выплачивается  годами: по  4,  5,  6  лет.  Я  могу назвать целый перечень таких заводов: Харьковский  электромеханический,  Харьковский  завод   тракторных двигателей,  Харьковский  завод самоходных шасси,  "Серп и молот", Будянский фаянсовый завод.  И на  мои  обращения  и  в  Управление юстиции  в  Харьковской  области,  и  в Министерство юстиции,  и в Кабинет  Министров,  и   в   Администрацию   Президента   приходят стандартные  ответы,  что  вопрос  может решиться положительно при наличии имущества и счета должника.  Но те,  кто не платят сегодня заработную плату,  научились очень умело скрывать свои доходы. Вот пример - Будянский фаянсовый завод. Я обратился в администрацию по вопросу  невыплаты  заработной  платы  по  решению  судов.  Вопрос переадресовали Кабинету Министров.  Ответа я пока еще не  получил. Люди, которые уже не надеются на обеспечение своих конституционных прав  со  стороны  правительства  и  Президента,  вынуждены   были объявить забастовку.

     Что происходит?   Существует   два   предприятия   -  которое изготавливает  продукцию  и   которое   реализовывает   продукцию. Предприятие,  которое изготавливает продукцию, не имеет имущества, на которое можно наложить арест, или имущество есть, но нет счета, с  которого можно было бы снять средства.  А предприятие,  которое реализовывает,  процветает.  Поэтому  возникает  коллизия.   Здесь заместитель министра говорил о том, что исполнителям очень трудно, они не успевают.  Конечно,  им дали такие права, что они никуда не успеют.  Надо сделать так,  чтобы, получив решение суда, владелец, хозяин бегом бежал, сняв портки, выполнять это решение. Вот тогда, я думаю, и не будет такого.

     И еще один вопрос,  который я бы хотел осветить, чтобы помочь решить эту проблему.  Я имею в виду нежелание Президента выполнять Конституцию. На Закон "про оплату праці" он третий раз накладывает вето,  хотя совершенно ясно,  когда люди сделали работу, заплатите им  зарплату!  И  это  при  том,  что  сегодня  уже  не существует инфляции,  как заявляет Президент.  Тем не  менее,  в  третий  раз предлагает "скасувати" этот закон. Я хочу, чтобы знали и депутаты, и все слушатели,  что Президент своим рабочим зарплату платить  не желает!  И поэтому,  если происходят задержки,  то знайте - это по воле Президента.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення цього питання.

     --------------

     Переходимо до розгляду проекту Закону про  внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів України (у зв'язку з внесенням змін до Кримінально-процесуального  кодексу  України),   8166.   Доповідає заступник  державного  секретаря  Міністерства  юстиції  Олександр Михайлович Пасенюк.

     ПАСЕНЮК О.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  На  ваш  розгляд  внесений  проект  Закону  України про внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів   України.   Даний законопроект  розроблений з метою усунення колізій між положеннями деяких законодавчих актів України та  положеннями  Закону  України про  внесення  змін  до Кримінальнопроцесуального кодексу України, який був прийнятий Верховною Радою України 21 червня 2001  року  в пакеті  законів  про  малу  судову  реформу  і передбачав внесення цілого ряду суттєвих  змін  до  Кримінальнопроцесуального  кодексу України, зокрема щодо встановлення нового порядку арешту, тримання під вартою,  затримання осіб,  підозрюваних у вчиненні злочину,  а також  надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння особи,  проведення в них  огляду,  обшуку,  накладення  арешту  на кореспонденцію,  запровадження апеляційного та касаційного порядку оскарження вироків, ухвал та постанов суду.

     Що стосується змісту цього законопроекту,  який складається з двох  розділів.  У першому розділі передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України,  причому, я наголошую одразу, не до тексту Кримінального кодексу,  а до його "Прикінцевих і перехідних положень",  а  також  до  законів  України  про  прокуратуру,  про адвокатуру,  про  попереднє  ув'язнення,  про оперативно-розшукову діяльність,   про   порядок    відшкодування    шкоди,    завданої громадянинові  незаконними  діями  органів дізнання,  попереднього слідства,  прокуратури і суду,  про  заходи  протидії  незаконному обігу  наркотичних засобів,  психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними.  У другому розділі визначається порядок набрання законом чинності.

     З метою  приведення  у відповідність до частини першої статті 277  Кримінальнопроцесуального  кодексу,  якою   надається   право прокурору   під  час  судового  розгляду  до  закінчення  судового слідства змінити пред'явлене особі обвинувачення, статтю 36 Закону України  про  прокуратуру пропонується доповнити частиною третьою, якою також передбачене відповідне право прокурора.

     У зв'язку  з  тим,  що  були  внесені  зміни  до  статті   48 Кримінально-процесуального  кодексу,  в якій захиснику було надано право опитувати громадян під час збору відомостей про  факти,  які можна   використати  як  докази  у  справі,  виникла  необхідність внесення відповідних змін до статей 6 і 7 Закону  про  адвокатуру, що і було зроблено.

     У зв'язку із скасуванням Законом України про внесення змін до КПК   інституту   громадського   обвинувача   у   проекті   закону пропонується  внести  відповідні  зміни  до  статті  7  Закону про адвокатуру і це поняття виключити.

     Крім того,  у проекті закону  пропонується  внести  зміни  до частини  другої  статті  7  Закону  України про адвокатуру з метою приведення у відповідність до пункту першого статті 61  КПК,  якою визначаються обставини, що виключають участь у справі захисника.

     У зв'язку   з   прийняттям   5   квітня   2001   року  нового Кримінального кодексу,  де,  на відміну від Кримінального  кодексу України  1961 року,  чітко визначена класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості,  серед яких окремим видом виділені  особливо тяжкі   злочини  (це  стаття  12  чинного  закону),  та  внесенням відповідних  змін  до  Кримінальнопроцесуального  кодексу  України виникла  потреба  у  внесенні  зазначених  змін  і до статей 8 і 9 Закону України про оперативнорозшукову діяльність.

     Проектом пропонується також внести зміни до статті 20  Закону України  про попереднє ув'язнення,  привівши її у відповідність до частин сьомої та  восьмої  статті  156  Кримінально-процесуального кодексу  України.  Відповідно до цих змін закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк  не продовжено в установленому законом порядку,  є підставою для  негайного  звільнення  особи  з-під  варти.  Начальник  місця попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого,  щодо якого постанова судді про продовження строку тримання  під  вартою  на  день  закінчення  строків  тримання під вартою,  передбачених частинами першою, другою і шостою статті 156 КПК,  не  надійшла.  При цьому він направляє повідомлення особі чи органу,  у провадженні  яких  перебуває  справа,  та  відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.

     Крім того,  проектом  пропонується внести відповідні зміни до статті 12 Закону України про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові  незаконними  діями  органів дізнання,  попереднього слідства,  прокуратури і суду,  і до статей 17 і 19 Закону України про   заходи   протидії  незаконному  обігу  наркотичних  засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними.

     У цих  законах  міститься   посилання   на   старий   порядок оскарження  в  порядку  нагляду  і  старий  касаційний порядок.  У зв'язку з введенням нового  касаційного  та  апеляційного  порядку оскарження вносяться зміни.

     Також пропонується  внести зміни до "Прикінцевих і перехідних положень" Кримінального кодексу України у зв'язку  із  скасуванням оскарження судових рішень у порядку нагляду.

     Прийняття даного  проекту  не потребуватиме додаткових витрат коштів з Державного бюджету, надасть змогу значно підвищити рівень дотримання в Україні прав і свобод людини і громадянина.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання? Іван Чиж. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість". Шановний доповідачу!  Я,  звичайно,  підтримую ці  зміни.  У  мене запитання  таке:  як  ми  все-таки  убезпечимо громадянина від так званих судових помилок,  від так званих  помилок  слідчого  і  так далі?

     Чи взагалі у нас буде автоматично працювати механізм у новому кримінальному законодавстві,  в цивільному праві,  щоб людина, яка постраждала внаслідок некваліфікованого слідства,  дізнання, потім розгляду в судовому процесі,  або  спеціального,  свідомого,  була захищена,  щоб  вона отримала відповідну компенсацію за моральну й фізичну шкоду?

     Тому що начебто  й  зараз  у  чинному  законодавстві  все  це відрегульовано,   а  все  одно  люди  дуже  часто  потерпають  від неправових дій.  Що стосується конкретно цих норм і цих змін,  то, звичайно, я підтримую. Хотів би отримати вашу відповідь.

     Дякую.

     ПАСЕНЮК О.М. Дякую за запитання, шановний депутате. Я вважаю, що якраз  на  законодавчому  рівні  порядок  захисту  громадянина, порядок  відшкодування  шкоди,  завданої незаконними діями слідчих органів,  врегульовано.  Тобто порядок оскарження  передбачений  в процесуальному законі,  передбачений в інших законах прямої дії і, крім того,  в Законі  України  про  порядок  відшкодування  шкоди, завданої   громадянинові   незаконними   діями  органів  дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Цей закон діє.

     Це питання постає гостро тому,  що у нас надається недостатня правова  допомога  громадянам.  Дуже  багато  питань ставиться про муніципальну   адвокатуру   та   безоплатну   допомогу   адвокатів громадянам.  У даний час треба ці питання вирішувати. Міністерство юстиції разом  із  Спілкою  адвокатів  займаються  вирішенням  цих питань.  Якщо  громадянину,  який потерпів від цих незаконних дій, буде надана нормальна,  кваліфікована юридична допомога,  я думаю, що  це  питання буде легше вирішуватися поетапно і в законодавчому порядку, і в адміністративному порядку.

     ГОЛОВА. Дякую. Немає більше запитань. Сідайте, будь ласка.

     Слово для співдоповіді  надається  члену  Комітету  з  питань правової політики Сергію Івановичу Пересуньку.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової   політики   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Розглянувши на своєму засіданні  проект  Закону України  про  внесення  змін до деяких законодавчих актів України, внесений Кабінетом Міністрів України 11 жовтня 2001 року,  Комітет з  питань  правової  політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу в першому  читанні,  а також  доручити  Комітету  з питань правової політики доопрацювати зазначений проект і подати його на розгляд Верховної Ради  України у другому читанні.

     Зазначений законопроект   спрямований  на  приведення  деяких законів     України     у      відповідність      до      положень Кримінальнопроцесуального кодексу України,  до яких 21 червня 2001 року було внесено зміни.

     Доцільність прийняття запропонованого урядом  проекту  закону України зумовлена необхідністю узгодження норм законів України про прокуратуру,  про оперативнорозшукову  діяльність,  про  попереднє ув'язнення,    про    порядок    відшкодування   шкоди,   завданої громадянинові незаконними  діями  органів  дізнання,  попереднього слідства,  прокуратури  і  суду,  про  заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів,  психотропних речовин і прекурсорів  та зловживанню  ними  з  чинною  редакцією Кримінально-процесуального кодексу України.  Ви пам'ятаєте,  що ми прийняли декілька законів, пов'язаних  з  реалізацією  малої  судової  реформи,  і  тому  цей законопроект викликаний  якраз  необхідністю  внесення  змін  щодо узгодження цих законів між собою.

     Відповідно до    висновку    Головного    науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 24 жовтня 2001  року законопроект  може  бути  прийнятий  за  основу.  Цей законопроект погоджено з  Верховним  Судом  України,  Міністерством  внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України та Службою безпеки України.  Як уже говорив доповідач, додаткових витрат з Державного бюджету та місцевих бюджетів України прийняття цього законопроекту не потребуватиме.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до Сергія Івановича?  Є.  Федір  Абрамов. Будь ласка.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Дякую.  Уважаемый  Сергей  Иванович!  У  меня к вам два небольших вопроса.  Часто на практике  приходится  сталкиваться  с тем,   что  прокурор  города  постоянно  не  отвечает  на  запросы народного депутата.  Предусматривает ли что-либо ваш проект в этом плане? Это первое.

     Второе. У меня накопилось примерно 150 решений суда о выплате заработной платы и регресса шахтерам.  К сожалению,  ни копейки не выплачивается и не предусмотрено выплатить.

     Спасибо.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І. Дякую за запитання. Хочу сказати, що якраз ці питання прямого відношення до цих законопроектів не мають, тому що в них якраз пропонується у першу чергу внести зміни у кримінальний процес,  які  пов'язані  із  прийнятими   новими   законами   щодо судоустрою,  кримінальнопроцесуального устрою.  Тут робиться чисто технічне узгодження між усіма цими законами для того, щоб сьогодні могли працювати і прокуратура,  і СБУ, і Верховний Суд. Ці питання стоять перед вами, вони, на жаль, стоять і переді мною як народним депутатом, і це потребує внесення великих за обсягом змін до інших законів, прийняття інших законів. Це інша тема для розмови.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Івановичу. Немає більше запитань.

     Для виступу в обговоренні слово надається  Федору  Марамзіну. Будь ласка.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України  (виборчий  округ 104,  Луганська область). Фракция коммунистов, город Луганск. Уважаемый докладчик! Часто  мне  и  моим коллегам в округе приходится выслушивать,  что заключаются  различного  рода  договора  по  оказанию  услуг   при проведении различных мероприятий,  мероприятия проходят,  а оплата за оказанные услуги  не  производится.  Это  наносит  материальный ущерб тем,  кто предоставляет эти услуги, и наносит ущерб бюджетам всех уровней.  Как вы относитесь  к  тому,  чтобы  в  Криминальный кодекс внести дополнение о том,  чтобы к уголовной ответственности привлекались за такие  действия,  когда  получают  услуги,  но  не оплачивают их? Это наносит ущерб.

     В частности,   я   приведу   вот  такой  пример.  Мне  как  к председателю подкомитета  по  вопросам  депутатской  этики  пришло письмо,  и  такое  же  письмо  было  направлено  министру аграрной политики Кириленко, председателю Аграрной партии Украины Гладию по факту.   В   марте   прошлого  года  в  Черкассах  прошел  Восьмой международный телевизионный  фестиваль  "Агросвіт-2001".  На  этом фестивале  представляла  Аграрную  партию  председатель  аграрного комитета  Екатерина  Тимофеевна  Ващук.  Она  утверждала,  что  за мероприятия  будут  уплачены  деньги.  Но  мероприятия  прошли,  и сколько раз обращались и в Аграрную партию,  и лично к ней (письмо подписал     генеральный     директор    областного    предприятия "Черкассы-турист",  председатель  Черкасской  городской  партийной организации Партии промышленников и предпринимателей Петренко), до сегодняшнего дня деньги от  Аграрной  партии,  как  заверяла  пани Ващук,  в  сумме 54 400 гривень не перечислены.  Нужно обязательно предусмотреть в Криминальном кодексе уголовную ответственность  за такие действия,  как вы считаете? Потому что любителей "на холяву" покушать, повеселиться очень много, но "за еду" надо платить.

     И поэтому,  когда мы 18  января,  в  последний  день  сессии, рассматривали  вопрос  о  том,  чтобы принять закон о теледебатах, пани Ващук так настойчиво агитировала за то,  чтобы его отклонить, чтобы  мы  за него не голосовали.  Потому что,  не дай Бог,  ей на теледебатах задали  бы  вопрос:  почему  вы  обманываете  людей  и причиняете материальный ущерб? - ей нечего было бы сказать.

     Поэтому такие  изменения  нужно  тоже  внести  в Криминальный кодекс.

     ГОЛОВА. Більше  депутатів,  які  бажають   взяти   участь   в обговоренні   цього   питання,  немає.  Обговорення  завершуємо  і вважаємо, що такі зміни навіть раніше треба було внести.

     --------------

     Оголошується до  розгляду  проект   Закону   про   Українське Товариство   Червоного   Хреста   та   Червоного   Півмісяця.  Два законопроекти є - 8081 і 8081-1.  У зв'язку з тим,  що  з  першого законопроекту  доповідача  немає,  а  Товариство  Червоного Хреста України погоджується з проектом  8081-1,  слово  надається  голові профільного комітету Віталію Черненку.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні  народні депутати!  Шановний  Іване  Степановичу!  Так  сталося,  що  майже водночас  було  подано  два  законопроекти  -  колегою  Деркачем і колегами з нашого комітету.  Сьогодні  я  презентую  законопроект, який  внесено  депутатами  -  членами  Комітету  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.

     Товариство Червоного   Хреста    України    є    добровільною гуманітарною  всеукраїнською громадською організацією,  діяльність якої грунтується на Женевській конвенції від 12 серпня 1949  року, ратифікованій  Україною  8  липня  1954  року,  та двох додаткових протоколах до неї  від  8  червня  1977  року.  Указом  Президента України  від  28  жовтня  1992  року  Товариство  Червоного Хреста України  було  офіційно  визнано  єдиним  в  Україні  національним Товариством  Червоного Хреста,  що діє на території всієї України, основним  завданням  якого  є  сприяння  органам  державної  влади України у їх діяльності в гуманітарній сфері.

     У жовтні   1993  року  національне  товариство  було  визнано Міжнародним  комітетом  Червоного  Хреста  і  прийнято   у   члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

     У своїй   доброчинній   діяльності   національне   товариство керується основоположними принципами Міжнародного  червонохресного руху, затвердженими ХХ Міжнародною конференцією Червоного Хреста і Червоного  Півмісяця,  що  відбулася  у  Відні  в  1965  році.  Це гуманність,  нейтральність, незалежність, добровільність, єдність, універсальність.  Міжнародні  конференції   Червоного   Хреста   є унікальним явищем, тому що в їх роботі беруть участь делегації, до складу яких у рівній пропорції входять  представники  національних товариств  та  урядів  країн  - учасниць Женевської конвенції 1949 року.  З моменту вступу Товариства  Червоного  Хреста  України  до Міжнародного    червонохресного    руху    учасником   міжнародних конференцій Червоного Хреста є і наша держава.

     На національному рівні Товариство  Червоного  Хреста  України здійснює   численні   гуманітарні   програми,  зокрема  з  надання медико-соціальної допомоги найбільш вразливим  верствам  населення та  жертвам Чорнобильської катастрофи,  надання допомоги біженцям, поширення в країні  міжнародного  гуманітарного  права.  Визнанням ролі  і  значення  національного  товариства в міжнародному русі є повторне обрання його в минулому році членом правління Міжнародної федерації  товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця,  що є вищим виконавчим органом цієї впливової і знаної  в  усьому  світі організації.

     Незважаючи на  особливу  роль і значення Товариства Червоного Хреста України у становленні та розвитку в  країні  громадянського суспільства,  його  правовий  статус  на  законодавчому рівні досі чітко не визначено.  Необхідність  прийняття  Закону  України  про Товариство  Червоного  Хреста  України  зумовлена  також потребами підвищення авторитету України  у  світі.  Прийняття  цього  закону значно  розширить  можливості  для  виконання  основного  завдання товариства  -  надання  допомоги   найбільш   вразливим   верствам населення,  створить  сприятливі  умови  для надходження коштів на підтримку гуманітарної діяльності товариства,  зробить його роботу більш    ефективною.    Закон   реально   стимулюватиме   приватні пожертвування  та  пожертви  різних  організацій,   що   дозволить розширити реалізацію різноманітних соціальних програм.

     Поданий депутатами  - членами Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства проект Закону про  Товариство  Червоного  Хреста  України  розроблявся  протягом декількох років. До його розробки були залучені юристи з Верховної Ради,  Кабінету  Міністрів,  інших державних організацій,  фахівці національного товариства.  Проект  погоджено  із  спеціалістами  з Міжнародного  комітету Червоного Хреста та з Міжнародної федерації товариств  Червоного  Хреста  і  Червоного  Півмісяця.  Товариство Червоного  Хреста  України  рекомендує прийняти за основу саме цей проект  закону,  адже  саме  в  ньому  повною  мірою  визначаються особливості правового статусу та функції товариства,  порядок його взаємодії  з  органами  державної  влади  та  органами   місцевого самоврядування,  юридичними  та  фізичними  особами,  надання йому державної підтримки.

     Стосовно законопроекту,  поданого народним депутатом  України Деркачем в порядку законодавчої ініціативи,  можна сказати, що вже навіть у  назві  міститься  принципова  помилка,  адже  в  Україні зареєстровано тільки Товариство Червоного Хреста України.  У цьому законопроекті виявлено  суттєві  порушення  положень  цілого  ряду міжнародних та внутрішньодержавних документів. Назва законопроекту не відповідає вимогам Женевської конвенції  та  установчих  рішень статутних    органів    Міжнародного   червонохресного   руху.   З національним товариством цей законопроект не погоджувався. На наше переконання,  проект закону, внесений народним депутатом Деркачем, не досить досконалий, я так скажу. Він не відповідає головній меті

-  законодавчо  забезпечити діяльність Товариства Червоного Хреста України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання? Іван Мусієнко.

     МУСІЄНКО І.М. Шановний Віталію Григоровичу! У мене запитання, власне,  не по суті законопроекту, а стосовно колізії, яка навколо нього  розгортається.  От  розгортаєш  будь-яку  газету,   вмикаєш будь-який телеканал - кругом у нас оцей феномен,  фантом,  явище - Деркач. То вони зброєю торгують, то вони якісь операції проводять, то  вони  "за  єду"  турбуються  якусь...  З  другого боку,  у нас щомісяця з'являються нібито законопроекти - то про захист домашніх тварин,  то  про  захист  екології,  то  про  Товариство Червоного Хреста,  які вносить знову-таки Деркач. Що це воно за явище? Може, нам якось познайомитися з ним безпосередньо, з цим явищем?

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Дякую  вам,  Іване  Михайловичу.  Мені  важко відповідати про це явище.

     ГОЛОВА. Може, це процес.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Так,  процес.  Колега Марамзін от  розказував: поїли,  а  "за єду" гроші не сплачують.  Пам'ятаю,  колись я читав одну книжку цікаву,  то там,  коли поїли й не заплатили, викликали городового,   який  вибивав  те,  що  з'їли.  Я  можу  тільки  так відповісти.

     ГОЛОВА. Ви не "за єду", ви по суті відповідайте.

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Іване Степановичу, "за єду" ж запитали.

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Немає.

     Дякую, сідайте.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Наш   законопроект   треба   підтримати,   він геніальний.

     ГОЛОВА. Сідайте. У нас присутні Ольга Олександрівна Бобильова

-  перший  заступник  державного  секретаря  Міністерства  охорони здоров'я і Іван Гнатович Усіченко - президент Товариства Червоного Хреста України.  Хто  з  вас  від  уряду  доповідатиме?  Усіченко? Давайте   надамо   слово  від  уряду  у  зв'язку  з  тим,  що  два законопроекти,  а  доповідача  одного  немає.  Будь  ласка.  Іване Гнатовичу, говоріть, мікрофон увімкнено.

     УСІЧЕНКО І.Г., президент Товариства Червоного Хреста України. Шановні народні депутати! Серед великої кількості зареєстрованих у країні громадських організацій Товариство Червоного Хреста України посідає унікальне місце. Без перебільшення можна сказати, що немає іншої   громадської  організації,  яка  впродовж  83  років  своєї діяльності надає суттєву допомогу і державі, і населенню.

     Із нормативних актів,  які безпосередньо регулюють діяльність Товариства Червоного Хреста України,  є указ Президента, прийнятий у жовтні 1992 року,  і Закон  про  символіку  Червоного  Хреста  і Червоного Півмісяця в Україні,  який Верховна Рада прийняла в 1999 році.  Ми вважаємо,  що законодавча база для діяльності Товариства Червоного Хреста України є недостатньою. Подібні спеціальні закони прийняті у більш як 50 державах світу.  І хотілося  б  додати,  що прийняття  цього  закону  зміцнить  базові  позиції  національного Товариства Червоного Хреста України, сприятиме виконанню основного завдання   товариства  -  надання  допомоги  найбільш  незахищеним верствам населення, стимулюватиме надходження коштів для підтримки гуманітарної діяльності Товариства Червоного Хреста України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Хто бажає виступити? Записаний Мигович Іван Іванович. Будь ласка, Іване Івановичу.

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів, Закарпаття. Кожен з  нас,  шановні  колеги,  не  раз  мав  можливість  переконатися, наскільки   багатогранна,   незамінима   і   надзвичайно  потрібна діяльність  Товариства  Червоного   Хреста.   Особливо   в   цьому переконалися  мої  земляки,  яких останніми роками спіткали,  крім системної суспільної кризи,  часті екологічні лиха,  і  відповідно зростала кількість тих, хто потребував невідкладної допомоги.

     В екстремальних   умовах  невтомна,  подвижницька  діяльність організацій і активу цього товариства виявила як великі потенційні можливості,   так   і   необхідність  грунтовнішої  його  правової підтримки, особливо у зв'язку з міжнародними стосунками.

     На сьогодні Товариство  Червоного  Хреста  України  органічно вписується  в  систему  соціальної роботи - нового для нас напряму професійної діяльності, що стає самостійним інститутом, має великі перспективи у процесі становлення соціально орієнтованої держави і громадянського   суспільства   в   Україні.   Важко    переоцінити економічне,  соціальне,  медичне,  виховне  значення  цієї масової громадської  організації,   яка   не   знає   кордонів,   вікових, світоглядних,  політичних  та інших обмежень,  виконує ряд функцій глибоко гуманістичного  змісту.  Благородна,  невтомна  діяльність численного  активу  і  кадрів цієї унікальної організації викликає щире, непідробне захоплення і повагу. Тому слід лише вітати спроби створення сучасного закону про цю самобутню організацію.

     На жаль,  законопроект пана Деркача виявився невдалим. Про це конкретно сказано в довідці товариства,  про це я вів мову у  себе на   кафедрі   соціальної   роботи   Ужгородського   національного університету, а також з активом Закарпатської обласної організації товариства.  У  цих  матеріалах  міститься  конкретний,  буквально постатейний аналіз,  який доводить  незаперечно,  що  законопроект пана Деркача є поверховим, він не створює достатніх правових засад для  забезпечення  повноцінної  діяльності  Товариства   Червоного Хреста в сучасних умовах.

     Водночас громадськість підтримує законопроект,  підготовлений Комітетом з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Він набагато  досконаліший,  до його розроблення,  як тут вказувалося, залучалися фахівці  як  парламенту,  так  і  уряду,  товариства  і головне - міжнародних організацій.

     Тому пропоную  прийняти за основу проект 8081-1,  поданий від комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Івановичу. Більше депутатів, які бажають виступити,  немає.  Завершили обговорення. Тобто завтра ми зможемо проголосувати щодо законопроектів,  які сьогодні  обговорювали  за номерами 8081 і 8081-1.

     --------------

     Оголошується до    розгляду    проект   Закону   про   зняття застереження до Угоди  між  Урядом  України  і  Урядом  Республіки Польща про міжнародні автомобільні перевезення. Доповідає народний депутат Олександр Миколайович Свирида.

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область). Шановний, Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується  законопроект  про зняття застереження щодо вилучення пункту 2 статті 10 Угоди між Урядом України  і  Урядом  Республіки Польща  про  міжнародні  автомобільні  перевезення,  підписаної 18 травня 1992 року у Варшаві.

     Весь парадокс даного  питання  полягає  в  тому,  що  Україна підписала аналогічні угоди і з країнами СНД, і з країнами Західної Європи,  і цей пункт є у всіх угодах,  крім тієї,  яка підписана з Польщею - нашим стратегічним партнером.

     Економічний аналіз  свідчить  про  те,  що  наявність  такого застереження завдає економічної шкоди Українській державі, тому що дискредитує її як транзитну державу. У чому тут проблема? Справа в тому,  що поляки ратифікували дану угоду без такого  застереження, тому   їхнє  міністерство  транспорту  з  наших  автомобілів,  які перетинають кордон,  плати не стягує.  Українська  сторона  стягує плату  абсолютно  мізерну,  яка,  в принципі,  не впливає на якісь доходи,  але дискредитує Україну,  яка сприймається як країна,  що порушила двосторонню угоду.

     Окрім того,   у  даній  угоді  міститься  пункт  про  можливе застосування  паритетності,  тобто  кількість   автомобілів,   які перетнули  кордон  і  з  польського,  і  з  нашого боку,  має бути приблизно однаковою.  Цей пункт може бути застосований.  На  даний момент  поляки  його  не застосовують,  але у зв'язку із наявністю цього застереження,  яке діє,  вони погрожують  його  застосувати. Чому  це  нам  невигідно?  Справа  в тому,  що приблизно в 5 разів більше українські перевізники перетинають кордон Польщі,  ніж їхні наш  кордон.  Це  не  тільки автомобілі,  які їдуть у Польщу,  це, власне кажучи,  всі автомобілі,  які їдуть з України  до  Західної Європи і до Європи взагалі. Оця кількість поїздок регламентується, власне кажучи,  процедурою видачі дозволів.  Таким  чином,  поляки їздять  до  нас приблизно 14 тисяч разів,  наші машини до Польщі - приблизно 70 тисяч разів, а потреба - 90 тисяч.

     Тут є економічне обгрунтування,  яка кількість автомобілів не проїде,  скільки  втратиться  робочих  місць  у  разі застосування даного пункту про паритетність,  а відповідно  вся  транспортна  і обслуговуюча інфраструктура у нас задіяна при цьому не буде.  Тому є  гостра  необхідність  дане  застереження  зняти.   Це   принесе додаткові   доходи,  створить  додаткові  робочі  місця,  стимулює українських перевізників надавати транспортні послуги.

     Крім того,  це дасть  змогу  врегулювати  ті  складнощі,  які виникли  у  взаємовідносинах  з  польською стороною.  Як наслідок, можна збільшити обсяги перевезень і відповідно суми платежів,  які надходять до Державного бюджету України.

     Дякую. Доповідь закінчено.

     ГОЛОВА. Є запитання?  Є.  Депутат Пилипчук.  За ним - депутат Мусієнко.

     ПИЛИПЧУК І.М.  Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь   ласка, скільки  робочих  місць  буде створено і скільки коштів надійде до бюджету після внесення поправок, які ви пропонуєте?

     СВИРИДА О.М.  Цей законопроект має два аспекти: економічний і моральний.   Моральний   полягає   в  тому,  що  поляки  починають обмежувати кількість поїздок наших машин і на кордонах, особливо в кінці  року,  утворюються  величезні  скупчення наших машин.  Вони кажуть:  тільки дозволи закінчаться, більше вам не дамо. Величезні моральні втрати у зв'язку з цим. Це перше.

     Друге. Якщо  поляки надаватимуть і далі дозволи і наші машини будуть  їздити,  то  тут  є  розрахунки  Державного   департаменту автомобільного транспорту стосовно того,  що це дасть українському бюджету.  Це додатково приблизно 32,4 мільйона гривень у зв'язку з тим,  що  наші  машини  будуть  більшу  кількість  разів їздити на територію Польщі.

     А взагалі ідеологія така, що основні податки стягуються не на місці перетину кордону, а на шляху слідування.

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, найстрашніше в цьому питанні те, що коли ми не відкриваємо, то знаходять об'їзні шляхи, а потім уже  повернути  назад  буде  дуже  важко.  Тому  треба  такі умови створювати, щоб хотіли їздити саме цим шляхом, а не об'їжджали. Ми ж уже маємо багато таких прикладів.

     СВИРИДА О.М. Мова йде якраз про стимулювання цього процесу.

     ГОЛОВА. Іван Мусієнко.

     МУСІЄНКО І.М. Шановний Олександре Миколайовичу! Багато питань тут є. Я частину з них ставив вам, коли ми розглядали законопроект у  комітеті.  Зараз  одне-єдине:  все-таки,  чому  не  вносить цей законопроект Кабінет Міністрів?

     СВИРИДА О.М.  Мені складно сказати. На одній з робочих нарад, де  я  був  присутній,  це  питання  гостро  постало поряд з іншим питанням,  тому що поляки пред'явили  претензії,  по-перше,  через наявність цього застереження, а по-друге, через наявність місцевих транспортних зборів,  які всі області повводили.  Щодо останнього, то  можна,  скажімо,  попрацювати  з  обласним  керівництвом.  От, наприклад, у Волинській області усі транспортні обмеження знято, і якісь  там  суми транспортного збору все-таки надходили в обласний бюджет, враховуючи загальнодержавну власність.

     А це питання просто не було,  мабуть, кому сформулювати, тому сталося так, що я його подав.

     Крім того,  даний  законопроект,  дякую вам,  був підтриманий обома профільними комітетами - з питань будівництва,  транспорту і зв'язку та у закордонних справах.

     ГОЛОВА. Василь Костицький.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Вдячний  вам,  Іване  Степановичу.  В мене запитання дуже коротке, воно  стосується  проблем   економічної   особистої   безпеки   на транспорті і за кордоном узагалі.

     Ви знаєте,  що  всього лише кілька українських поїздів їздять за кордон зараз,  у тому числі і поїзд "Київ  -  Берлін".  І  мені відомо,  що  на маршруті між Варшавою і Познанню не раз українські пасажири були пограбовані.  І у зв'язку з цим я хотів вас запитати ось  про  що.  Наскільки  реально ставити і вирішувати в комплексі питання про економічну особисту безпеку,  про безпеку українських, я  би  сказав,  інтересів  у разі переміщення пасажирів і вантажів через державний кордон України?

     Дякую.

     СВИРИДА О.М.  Це питання не є предметом даного законопроекту. Більше   того,   всі   перевезення   -  залізничні,  автомобільні, авіаперевезення,  морські - регламентуються  окремими  договорами, окремими угодами. Але в цілому, безумовно, тут є проблема, тому що питання безпеки українських перевізників за кордоном актуальне.

     От останній випадок - захоплення судна піратами в Сомалі.  Це питання загальне,  і держава, безумовно, повинна турбуватися в цій ситуації про наших співгромадян.  І,  як  ми  бачимо  з  активного висвітлення,  активного  втручання державних органів,  лід рушив у даній  ситуації,  держава  почала  приділяти   увагу   українським громадянам,  які  потрапляють у такі ситуації.  Коли існує загроза життю та безпеці  наших  українських  громадян  за  кордоном,  які займаються    перевезеннями,   звичайно,   повинні   діяти   норми кримінального права.

     ГОЛОВА. Дякую,    Олександре    Миколайовичу.    Слово    для співдоповіді   надається  голові  підкомітету  Комітету  з  питань будівництва, транспорту і зв'язку Анатолію Петровичу Хмельовому.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Я хочу сказать, почему возникла эта проблема и почему комитет  поддерживает  депутата  Свириду,  и  ответить  на  вопрос Мусиенко,  почему  депутаты  проявили  инициативу,  а  не  Кабинет Министров.  Потому что процедура длительная,  а этот  вопрос  надо было разрешить еще до 1 января.  Мы уже столкнулись в начале этого года с тем,  что Минтранс регулирует потоки.  А  Свирида  в  своем выступлении уже сказал,  что наши потоки туда в пять раз больше, а фактически они должны быть в шесть раз больше,  потому  что  через Польшу мы едем дальше в Европу.  И таким образом уже с начала года наш перевозчик ограничен:  дается в сутки только 20 "дозволів"  по каждому   пограничному   переходу.   В   результате   образовались многокилометровые очереди при 20-градусных морозах вначале января. Сложилась  такая  ситуация,  которую  разрешить  нужно  как  можно быстрее, поэтому была проявлена депутатская инициатива.

     Почему появилась  такая  проблема  с   Польшей?   Почему   не появилась  с  другими  государствами?  Потому что соглашение между правительством  Республики   Польша   и   правительством   Украины заключалось  самым первым,  и поэтому все тонкости не были учтены. Вот как,  например,  звучит формулировка статьи 13 "Звільнення від зборів" в соглашении между правительством Румынии и правительством Украины: "При виконанні перевезень на підставі положень цієї Угоди договірні  Сторони  на взаємній основі звільняють перевізників від оплати зборів за використання  автомобільних  доріг  на  території України  і Румунії".  Такая же редакция в соглашениях с остальными нашими сопредельными государствами, кроме Республики Польша.

     Сегодня по отношению к польскому  перевозчику  в  Украине  мы ввели  дискриминационные меры.  Чтобы защитить своего перевозчика, польская сторона ограничивает количество "дозволів".  Я думаю, что если  мы  оставим  это "застереження",  то от этого не выиграет ни польская,  ни  украинская  сторона.  Поэтому  комитет   предлагает поддержать  депутатскую  инициативу,  о  которой  доложил  депутат Свирида,  и снять "застереження" к соглашению между правительством Украины  и  правительством Республики Польша.  Заключение Главного научно-экспертного управления Аппарата Верховной Рады и заключение Кабинета  Министров  положительные,  они  также  поддерживают  это предложение.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую,  Анатолію Петровичу.  Є запитання.  Ви бачите: 12.01.  У  нас  один  депутат  записаний  на  виступ.  Давайте  ми завершимо  розгляд  цього  питання  і   зробимо   перерву.   Немає заперечень?

     Валентин Матвєєв. За ним - депутат Пилипчук.

     МАТВЄЄВ В.Г.  Дякую.  Фракція комуністів.  Анатолий Петрович! То,  что этот проект закона надо поддерживать,  очевидно. Проблема действительно  острая,  и  ее  надо  разрешить  в  законодательном порядке.  Вы говорите,  километровые очереди,  тысячи  автомобилей собираются на границе.  И об этом положении знают все - таможенные службы, Министерство транспорта, правительство и так далее, и ни у кого голова не болит, чтобы разрешить эту проблему. Все это дается на откуп Верховному Совету,  то есть  надо  проявлять  депутатскую инициативу.   Почему  так  происходит?  Что,  министру  транспорта Пустовойтенко заниматься "едой" или  собирать  "еду"  важнее,  чем выполнять  свои  непосредственные служебные обязанности?  Я думаю, что,  наверное, необходимо положить конец тому беспределу, который творится.  Инициатива  в разрешении государственных проблем должна быть за правительством.

     Спасибо.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Ну,  вы,  задавая вопрос,  сразу дали на него ответ.  Я тоже сторонник того,  что во главе отрасли должны стоять профессионалы.  Как транспортнику мне обидно,  что за  десять  лет независимости отраслью руководят строители,  аграрии, но только не специалисты.  Приходят,  решают  свои  вопросы  перед  выборами  и уходят. А отрасль остается сиротой.

     ГОЛОВА. Ігор Пилипчук.

     ПИЛИПЧУК І.М.   Фракція   "Батьківщина".   Шановний  Анатолію Петровичу!  Власне, Верховна Рада у вересні 2000 року ратифікувала цю  угоду  із  застереженням:  другий  пункт  статті  10  стосовно податків та платежів було  вилучено.  І  Головне  науковоекспертне управління  Апарату  Верховної  Ради  заперечувало  проти внесення цього застереження.

     Скажіть, будь ласка,  якщо ми зараз знімемо це  застереження, чи  не  дасть  це  можливість  певним  категоріям,  які займаються міжнародними  перевезеннями,  отримувати  так   звані   пільги   і ухилятися від сплати податків?  Чи не буде якраз надано можливість знову таким чином розкрадати ті кошти,  які повинні  надходити  до бюджету? Це перше.

     І друге.  Якщо  ми  не приймемо цей законопроект,  то скільки коштів недоотримає бюджет?

     Дякую.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Поскольку это депутатская  инициатива,  а  не Кабинета  Министров,  то нам трудно подсчитать,  какой будет сумма убытков.  Но если Польша введет свои санкции  (а  поскольку  между нашей страной и Польшей существует паритет, то есть если они к нам приедут 14 тысяч раз,  они и нам скажут,  чтобы мы к ним  приехали только  14  тысяч  раз,  то  остальные почти 60 тысяч перевозчиков просто не смогут выехать за границу), то потерпят убытки не только перевозчики,  но  и наши бизнесмены,  которые заключили договоры с другими  государствами.  Поэтому,  я  думаю,  убытки  будут  очень большие.

     ГОЛОВА. Анатолію  Петровичу,  треба  завтра проголосувати цей законопроект,   оскільки   прем'єр-міністр   Польщі,   перебуваючи позавчора  в  Україні,  розповідав,  скільки  в нас невикористаних резервів. От один з них ми зараз розглядаємо.

     Дякую вам.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Спасибо.

     ГОЛОВА. Мусієнко Іван Михайлович. Будь ласка. Один виступ.

     МУСІЄНКО І.М.  Ви знаєте,  шановні товариші і панове,  сумно, гірко  і  безнадійно.  На  превеликий жаль,  як і взагалі останнім часом,  я не бачу там от у секторі ні Медведчука,  ні Зінченка, ні Кравчука,  хоча  переконаний,  що ввечері хто-небудь з них успішно буде коментувати на якому-небудь каналі,  не говорячи  про  пресу, те,  як  і  що  ми  тут  розглядаємо і який їхній великий внесок у розвиток парламентаризму.

     Так от,  розгляд цього проекту закону - це свідчення того, до чого  ми  за  два  останні  роки  - з лютого 2000 до лютого 2002 - довели наш  парламент.  Його  можна  сьогодні  заносити  до  книги рекордів  Гіннесса,  тому  що  ми  єдиний  у світі парламент (пане Ярославе,  не махайте  рукою),  який  навіть  міжнародні  договори ратифікує, не обговорюючи. Не обговорюючи!

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так треба читати!

     МУСІЄНКО І.М.  Треба читати.  Так от якби ви читали договори, якби ви читали ще й інші документи,  то ви б знали,  що, приймаючи цей  законопроект  про  ратифікацію  двосторонньої угоди у вересні 2000  року,  ми  не  могли  вносити  застереження,  бо  згідно   з міжнародними   нормами,   згідно  з  віденськими  конвенціями  про міжнародні договори до двосторонньої угоди жодних  застережень  не може бути. Вона або ратифікується, або не ратифікується.

     Ми ж,  розглядаючи  цю  угоду,  умудрилися її ратифікувати із застереженням,  знявши той пункт, заради якого і була підписана ця угода,  тобто  пункт другий статті 10,  де йшлося про податки.  І, зрозуміло,  угода перестала діяти,  бо вона в  такому  вигляді  не потрібна ні полякам, ні комусь іншому.

     І ми тепер говоримо, що це для нас надзвичайно важливо, що ми провозимо через Польщу в п'ять разів більше вантажів,  ніж  Польща через  Україну.  Все  зрозуміло.  Ще  можна  говорити і про велике значення нашого геополітичного становища і таке  інше.  І  все  це буде  правильно.  Але  при  цьому  потрібно  не  забувати про дуже малесеньку вимогу - треба професійно  виконувати  свою  роботу.  І тоді все це буде котитися правильно.

     Зараз я підтримую пропозицію зняти це застереження.  Але ж, і про це я говорив, цю пропозицію не вносить Кабінет Міністрів.

     Я хочу, щоб ви згадали. Свого часу з подачі ряду депутатів ми з  вами  ратифікували  конвенцію  щодо  мов.  І що нам тоді сказав Конституційний Суд?  Що це не відповідає Конституції,  бо все,  що стосується  ратифікації  міжнародних конвенцій,  угод і договорів, має вноситися або Президентом, або Кабінетом Міністрів.

     Отже, треба  зараз  зробити   так,   як   вимагає   закон   і Конституція: знайти пана Пустовойтенка (де він там є), і нехай він зробить те,  що повинен робити як  міністр,  і  Кабінет  Міністрів нехай вносить проект закону про зняття цього застереження. І ми за нього проголосуємо, і він буде діяти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую,  Іване Михайловичу.  Тут  присутній  заступник державного  секретаря  Міністерства  транспорту  Олег Валентинович Вислоух.  Ви чуєте всі ці розмови.  До завтра  разом  з  комітетом постарайтеся якось утрясти,  щоб ми завтра мали виважену норму.  Я думаю,  до завтра можна і подання Кабінету Міністрів про підтримку підготувати.

     ВИСЛОУХ О.В.,  заступник  державного  секретаря  Міністерства транспорту України. Дякую, Іване Степановичу. Я зрозумів. Я тільки хочу  додати,  що  Міністерство  транспорту  дуже плідно працювало разом з профільним комітетом. І депутат Хмельовий у своєму виступі сказав,  чому  саме  цей  законопроект  внесений шляхом реалізації депутатської ініціативи.

     Також, якщо  можна,  я  додам  тільки   декілька   цифр,   що стосуються  цього  питання.  На  сьогодні  сума  сплаченого  збору польськими перевізниками  становить  2,1  мільйона  гривень.  Якщо польська сторона прийме рішення про збільшення квоти дозволів,  то надходження до Державного бюджету (є відповідні  розрахунки,  вони додавалися до цього проекту) становитимуть 32 мільйони гривень.  У разі,  якщо рішення не буде прийняте  і  польська  сторона  прийме рішення про обмін дозволами на паритетній основі,  тобто 14 тисяч, втрати Державного бюджету  становитимуть  більш  як  55  мільйонів гривень.

     ГОЛОВА. Переконувати  не  треба.  До  завтра  підготуйте  всі документи,  щоб хоча б не було підстав для вето,  щоб  можна  було прийняти.

     Оголошується перерва на 30 хвилин, до 12.40.

                    (П і с л я  п е р е р в и).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Продовжуємо   розгляд   питань  порядку  денного.  Ми завершили розгляд проекту Закону про зняття застереження до  Угоди між  Урядом  України  і  Урядом  Республіки  Польща про міжнародні автомобільні перевезення.

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до статті   14  Закону  України  про  свободу  совісті  та  релігійні організації (щодо  реєстрації  статутів  релігійних  організацій). Доповідає  заступник  голови Державного комітету України у справах релігій Микола Григорович Маломуж.

     МАЛОМУЖ М.Г.,  заступник голови Державного комітету України у справах релігій.  Шановна президіє!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до статті 14 Закону України про свободу совісті та релігійні організації.

     Проект закону     розроблений    на    виконання    доручення Прем'єр-міністра України та доручення  Президента  України  від  1 листопада  2001  року.  Проект  закону України розроблений з метою врегулювання процедури реєстрації статутів релігійних організацій, керівні центри яких діють за межами України.

     Я хотів  би  наголосити  на  тому,  що  за  роки незалежності України релігійна мережа збільшилася вдвічі і на сьогодні  складає 27 тисяч релігійних організацій. Це близько 30 церков та конфесій, які об'єднують 86 центрів і  управлінь,  а  також  27  нечисленних релігійних організацій - це переважно новітні релігії.

     Щороку кількість релігійних громад зростає приблизно на 1600, в  основному  це   громади   релігійних   організацій,   які   вже функціонують в Україні.  Здебільшого це православні церкви, римо-і греко-католицькі, а також протестантські церкви.

     У даний час ми констатуємо,  що релігійна мережа є  сталою  і новітні релігії з'являються в Україні не часто.  Тому,  враховуючи релігійну ситуацію в Україні та міжнародну обстановку, ми виходимо із  пропозицією  викласти  статтю  14  Закону  України про свободу совісті та релігійні організації у новій редакції,  яка,  зокрема, включає  норми  щодо  врегулювання  процедури  реєстрації статутів релігійних  організацій,  керівні  центри  яких  діють  за  межами України.

     Разом з   тим,   оскільки   процедура   реєстрації   статутів (положень)  релігійних  організацій  потребує   вдосконалення,   у проекті  уточнено  статус релігійної громади,  первинного осередку релігійної  організації,  вперше  утвореного  в  Україні  з  метою спільного сповідування своєї віри.

     Запропоновані умови  і порядок реєстрації статутів релігійних організацій також мають на меті запобігти  спробам  узаконити  під виглядом   релігійних   екстремістські   психокультові   та   інші нетрадиційні для України угруповання.

     У зв'язку з цим ми пропонуємо в проекті  збільшити  кількість засновників  релігійної  організації  з 10 до 25,  також збільшити тривалість  розгляду   матеріалів,   які   подаються   релігійними організаціями  на розгляд реєструючого органу (це органи місцевого самоврядування або Державний комітет  у  справах  релігій),  до  6 місяців (раніше передбачалося - до одного місяця) і визначити,  що якщо створювана релігійна організація відповідно до  поданого  нею на   реєстрацію   статуту   буде   підпорядковуватися  релігійному управлінню або  центру,  що  знаходиться  за  межами  України,  до документів  додається також копія статуту або інший основоположний документ цього релігійного управління або центру, його нотаріально засвідчений автентичний переклад на українську мову.

     Отже, у  такий спосіб ми можемо все-таки з позиції держави не допустити створення  під  виглядом  релігійних  організацій  інших структур - тих,  які сповідують,  наприклад,  принципи організацій екстремістського  спрямування   чи   стоять   на   позиціях,   які передбачають  проведення  під виглядом релігійної діяльності іншої психокультової практики,  тобто це посягання на здоров'я громадян, на їх психіку,  безпеку,  особисті права,  а також комерційних або інших структур,  які використали б статус релігійних для одержання певних пільг і свого функціонування в Україні.

     Цей проект       закону       розглядався      Всеукраїнською церковно-релігійною організацією,  на засіданнях робочої  групи  з представників  церков,  юристів,  для його обговорення проводилися "круглі столи" за  участю  представників  релігійних  організацій, відомих   юристів,   народних  депутатів,  а  також  представників міжнародної громадськості.  Він відповідає Конституції  України  і міжнародним нормам. Прошу розглянути.

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Черненко,   Чубаров...  Багато  рук. Запишіться.  Але я вже назвав:  Черненко, Чубаров, Кендзьор. А там побачимо.

     Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний  Миколо Григоровичу!  Скажіть,  будь ласка,  чи всі конфесії,  які діють в Україні,   пройшли   реєстрацію   і   мають   свідоцтва,  що  вони зареєстровані?  Я колись вмикаю зранку телевізор і дивлюся: людина з  чорним  обличчям...  А  в  моєму  рідному місті мормони будують церкву.  Це не погано,  але у нас православна держава.  Є ще якісь конфесії,  які  мають  суспільне значення,  але чому сьогодні вони переконують нас, провідуючи свою віру з чорним обличчям? Я взагалі не расист, я нормально ставлюся до людей із шкірою іншого кольору.

     Дякую.

     МАЛОМУЖ М.Г.  Дякую  за запитання.  Це дуже слушне запитання. Стаття 24 Конституції України  передбачає  рівність  усіх  релігій перед  законом.  Тобто ми не можемо надавати перевагу,  наприклад, православним або протестантам, римо- або грекокатоликам. Є реальна ситуація, яка склалася в релігійному житті. Разом з тим ми знаємо, що православні традиції справді домінують у ряді регіонів України. В   інших  регіонах  є  й  інші  впливові  релігійні  організації, наприклад,  у Криму значний  вплив  мають  мусульмани,  в  східних областях   -   протестанти,   у   західних  областях  -  греко-  і римо-католики. Тому в даній ситуації ми однаково підходимо до всіх конфесій.   Ми   лише  передбачаємо,  щоб  за  рахунок  релігійних організацій не функціонували центри і релігійні  організації,  які завдавали  б  шкоди  здоров'ю  громадян,  посягали  на  їх  життя, психіку, мораль.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Чубаров. За ним - депутат Кендзьор.

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна   Республіка  Крим).  Шановний  Миколо  Григоровичу! Зрозуміло,  що  не  в  кожному  віросповіданні  є   така   жорстка ієрархічна  структура.  Є  релігійні  організації,  які  не  мають єдиного центру,  що керує людьми, які сповідують цю релігію. Але є авторитет  певних духовних центрів,  певних шкіл.  Тому я хотів би почути,  як тут нам бути,  як нам визначатися,  чи це є люди,  які сповідують ту чи іншу релігію, що притаманні духовним центрам, які знаходяться за межами України,  чи то є центр, який, скажімо, ними керує? Це перше.

     Друге. Я  підтримую такий підхід,  коли ми маємо впорядкувати реєстрацію всіх релігійних організацій.  Тому в мене до  вас  таке друге  запитання:  чи  є  такий  механізм  у цьому законі?  Як нам зробити  так,  щоб  нові   релігійні   громади   -   християнські, мусульманські,  інші,  які  відкриваються,  мали  певний  механізм погодження з духовними  центрами,  зареєстрованими  в  Україні,  з митрополитом певного регіону, з імамом?

     Дякую.

     МАЛОМУЖ М.Г.  Дякую. Дуже слушні запитання. Я думаю, що якраз це  ми  розглянемо  в  новому  проекті   закону,   тому   що   тут передбачається   подання  матеріалів  не  обов'язково  конкретного центру,  який юридично зареєстрований,  може бути просто  духовний центр,  який  знаходиться  за  кордоном.  Тому  в цьому проекті ми передбачили,  що при  витребуванні  документів  експертна  комісія затребує   матеріали,  якими  керується  цей  духовний  центр.  Не обов'язково це мають бути установчі документи,  це можуть  бути  й документи про їхню духовну діяльність. Це перший момент.

     Другий. У  проекті передбачається,  що при реєстрації громади до матеріалів для реєстрації мають бути подані  документи  про  її канонічну належність.

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон   депутата   Чубарова.   Не  все з'ясували

     ЧУБАРОВ Р.А. Ця остання ваша фраза дуже важлива. Якщо це буде в законопроекті,  то це треба підтримати.  Скажімо, сьогодні маємо окремі випадки, коли є спроби зареєструвати певну організацію, але піти в обхід муфтія та мусульман Криму. Тобто це такі організації, які не хочуть,  щоб  вони  мали  узгодження  з  певною  канонічною релігією на певній території.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор. За ним - депутат Пхиденко.

     КЕНДЗЬОР Я.М.   Фракція   Народного   руху   України.  Миколо Григоровичу!  Звичайно,  багато  запропонованих  пропозицій  треба підтримати. Але я не бачу вирішення ось такої проблеми, зумовленої положенням чинного  закону.  Йдеться  про  почергове  користування храмом.  Зокрема  на  Львівщині є багато випадків,  коли є рішення навіть Верховного Суду про почергове користування храмом у  даному населеному  пункті,  а одна із релігійних громад категорично проти цього заперечує.

     Наприклад, селище Нижанковичі Львівської області.  Два храми, дві релігійні громади. Здавалося б, не може бути проблем - розвели одну  -  туди,  другу  -  туди.  Православна   релігійна   громада Московського   патріархату   утримує  два  храми,  грекокатолицька громада тулиться у капличці, наспіх збудованій.

     Як забезпечити виконання цього положення чинного закону?

     МАЛОМУЖ М.Г.  Дякую за запитання, воно дуже слушне, але не до сьогоднішньої теми.  Проте зауважу, що Кабінет Міністрів опрацював спільно з Комітетом Верховної Ради з питань культури і  духовності проект закону,  який передбачає розв'язання цієї проблеми,  і якщо ми матимемо таку можливість,  то  розглянемо  його  на  наступному засіданні.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Пхиденко.

     ПХИДЕНКО С.С.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і  духовності  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Фракція  Компартії  України.  Шановний доповідачу!  В законопроекті є хороші, здорові, раціональні зерна, які  треба  підтримати.  Звичайно,  погодитися  з тим,  що коли 10 чоловік випадково зустрілися,  збили релігійну громаду, і вона вже зареєстрована,  це призведе до того, що ми матимемо таку кількість сумнівно релігійних організацій,  що потім з ними не  розберемося. 25 чоловік - це вже серйозніше.

     Мене і  моїх  колег  зацікавила  у вашому законопроекті норма щодо зарубіжних релігійних центрів.  Конкретна ситуація в Україні. Є Українська православна церква, яка має тут своє керівництво, але духовно "окормляется" Руською православною  церквою  -  це  відома річ.  І  є католицька церква,  яка і духовно "окормляется",  і має керівництво  з  Ватикану,  тобто  іноземне.  Як  працюватиме  ваша поправка до закону в такому разі?

     МАЛОМУЖ М.Г.  Дякую за запитання. Так, це реальна ситуація, і Конституція  не  передбачає  обмежень  для  громадян  і  наших,  і іноземних   щодо   створення  релігійної  організації  за  ознакою наявності релігійного центру в Україні або за кордоном.  Тому що в статті  24  Конституції передбачено,  що всі громадяни рівні перед законом:  як ті, що сповідують погляди релігійних організацій, які діють  в  Україні,  так  і  ті,  що  сповідують погляди релігійних організацій, які мають центри за кордоном.

     Тому в даній ситуації ми не хочемо,  щоб на цьому рівні  були суперечності, тобто ми стоїмо на позиціях Конституції щодо свободи віросповідань.

     І в даній ситуації ми не бачимо  суперечностей.  Якщо  у  нас виникають   нові   відомі  релігійні  організації  -  православні, римо-католицькі,  греко-католицькі, то зрозуміло, що ми не повинні проводити якісь дослідження.

     Законопроект у   першу   чергу  направлений  на  врегулювання питання з новітніми релігіями,  які невідомі, про які треба знати, чи  не  завдаватимуть вони шкоди нашій державі,  нашій духовності, нашим громадянам.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Миколо Григоровичу, ми завершили.

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань культури і духовності Лесю Танюку.

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Шановні депутати!  Комітет пропонує схвалити запропонований проект закону в першому читанні,  аргументуючи це  розв'язанням  основної проблеми  -  збільшення  кількості  громадян,  які можуть утворити релігійну громаду,  з 10 до 25 чоловік.  Це суттєво,  оскільки  10 чоловік, на нашу думку, все-таки це не достатньо.

     У висновку    Головного   науковоекспертного   управління   є пропозиція в разі реєстрації релігійної організації,  яка сповідує нове,  можливо,  невідоме в Україні віровчення, подавати не тільки статут,  а  й  документ,   який   відображає   суть   відповідного віровчення,  або  ж  якщо  цей  документ  був  опублікований  і  є загальнодоступним,  примірник відповідного друкованого видання,  в якому можна було б ознайомитися з цим документом.

     Мені здається,  що  це  слушне  зауваження  і  його  потрібно врахувати.

     Є певний   сумнів    щодо    запропонованих    змін,    якими передбачається     врегулювання    суперечок    між    релігійними організаціями  віднести  до  відання  господарських  судів,   адже господарський  суд,  як  відомо,  не  має  можливості  оскаржувати бездіяльність органів державної влади.

     На нашу думку,  це треба зробити  так,  як  пропонує  Головне науково-експертне  управління:  ці  текстуальні зміни до статті 14 закону слід внести лише тоді,  коли одночасно будуть внесені зміни до статті 12 Господарського процесуального кодексу,  які відносили б до підвідомчості господарських судів  справи  про  бездіяльність органів виконавчої влади,  якщо вони не розв'язують міжконфесійних проблем. Тому я пропоную це підтримати.

     Також я   пропоную   підтримати   і   другий   проект,   який запропонував   Костицький   і   який   схвалив  наш  комітет.  Він спрямований на  конкретизацію  та  законодавче  врегулювання  кола питань,  пов'язаних  із  відносинами школи і церкви,  пропонується надавати  можливість  духовним  навчальним  закладам   здійснювати ліцензування   і  сертифікацію  документів  про  освіту  за  умови дотримання ними державних стандартів.

     Я хотів би,  щоб ми послухали ще автора  цього  законопроекту Костицького Василя Васильовича і обговорили ці два проекти разом.

     ГОЛОВА. Лесю Степановичу, яка потреба вносити один проект про зміни до однієї статті,  другий - про зміни до іншої статті?  Чому ви не запропонували один законопроект про внесення змін до закону? А то використовуєте апарат,  папір і нас водите тут... Сьогодні ми не будемо цього робити,  бо запрошені люди, які повинні доповідати щодо  інших  законопроектів.  Тим  більше,  що  цей  проект  щойно розданий.   Це   називається   продавити.   Лесю  Степановичу,  не загострюйте ситуації.

     Слово для виступу в обговоренні надається Катерині  Самойлик. За нею буде виступати депутат Черненко.

     САМОЙЛИК К.С.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Іване Степановичу!  Ви правильно  кажете,  що  сьогодні  треба  не поспішати,  а  просто підготувати нову редакцію Закону про свободу совісті та релігійні організації і прийняти її. Зміни до статті 14 чинного  закону  дійсно  містять  у  собі  елементи удосконалення. Сьогодні  тут  уже  говорили,   що   для   реєстрації   релігійних організацій  та  їх  статутів необхідна більша кількість громадян. Все це слушно і нормально.

     Але все-таки в цілому запропоновані зміни до статті 14  цього закону,  на  мій  погляд,  треба відхилити як такі,  що суперечать статті  35  Конституції  України  щодо  відокремлення   церкви   і релігійних  організацій  від  держави.  У  чому,  на  мій  погляд, проявляється саме посилення втручання держави у справи  церкви  та релігійних організацій?

     Перше. Посилюється  роль  державного органу - Держкомрелігій. Він сьогодні, на жаль, Миколо Григоровичу, за всієї поваги до вас, втручається  у  справи церкви,  тисне на користь харизматів,  бере участь у міжцерковних переговорах,  що недопустимо. Прийняття змін розширить   можливості   і   створить   такого  собі  монстра,  що неприпустимо і з огляду на Конституцію  України,  і  з  огляду  на міжконфесійні проблеми в Україні.

     Друге. У  проекті  говориться  (і  це  якраз  першу мою думку підкреслює),  що в разі потреби орган,  який здійснює  реєстрацію, може  зажадати висновок місцевого органу виконавчої влади,  органу місцевого самоврядування.  Я  наведу  тільки  декілька  прикладів. Червоноград. Громаду не реєструють, тому що це канонічна історична церква Московського патріархату,  виключно з вини місцевої  влади. Далі.  Львів.  Десять  років  не виділяється земля під будівництво православного храму,  бо львівська влада вважає,  що  православній церкві Московського патріархату не місце у Львові.  Останнім часом під  тиском  влади  відмовлено  в  оренді  приміщень   церквам   в ІваноФранківську,  Зеленодольську Дніпропетровської області,  та й інші приклади є.  Тобто потреба у висновку,  про яку ви говорите в законопроекті,   буде   виникати   постійно,   а  висновки  будуть спрямовані проти канонічної церкви.

     Підсумок. Зміни потрібні.  Точніше, не зміни, а нова редакція закону України, яка б розроблялася за участю традиційних конфесій, з урахуванням реалій сьогоднішнього дня,  і там вирішити і питання почерговості користування храмом.

     На жаль,  автори  змін  до  статті 14 чинного закону мають на меті лише просто збільшити кількість людей,  які  можуть  утворити релігійну громаду, і розширити право Держкомрелігій на втручання в міжцерковні справи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Віталію Черненку. За ним буде виступати депутат Костицький.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Шановні   народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу!  Я взагалі не збирався виступати з цього приводу, але після  виступу  шановного доповідача і коли почалося обговорення у мене  з'явилися  деякі  міркування.  Під  час  одного  з   великих православних свят ми з дружиною зайшли до церкви в місті Києві.  І що ж я там почув?  Шановний "служитель культа",  який проводив  цю службу,  дякував  одному  шанованому  нашому колезі за те,  що він пожертвував церкві 370 тисяч гривень,  і пропонував  мирянам,  які прийшли до церкви,  підтримати його на виборах.  Ну я думаю, що це вже виборча кампанія.  Я подивився,  звідкіля цей кандидат,  - він звідсіля ж, із блоку "За ЄдУ".

     Я хочу використати термін,  який існує в медицині,  - "прежде всего не навредить".  Неужели в  стране,  где  говорят,  что  есть Конституция, законы, всем правят деньги? То, что в "За ЕдУ" едят и не платят,  а деньги используют на выборы,  это  понятно.  Неужели религия,  культ,  вера - то святое, что еще остается у людей, тоже переводятся в эту плоскость?

     Я с пониманием отношусь ко всем конфессиям, ко всем верующим, но нельзя согласиться с тем, чтобы люди, которые говорят о высокой политике, сегодня подключали к политике церковь, используя способы открытого плагиата. Мне стыдно, что все это сегодня используется у нас! И говорят, что мы строим демократическое государство!

     Раньше, лет  десять  назад,   говорили,   что   использовался административный  ресурс.  И на фоне этого использования ресурса в парламенте была оппозиция  в  140  человек.  Иван  Степанович,  вы помните этот момент?

     ГОЛОВА. Я пам'ятаю, але ваш час завершився. Дякую.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   На  це  час  ніколи  не  завершується,  Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Я вас прошу, Віталію Григоровичу, завершуйте.

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Я хочу обратиться ко всем нормальным депутатам, которые  сегодня  здесь  есть,  и  к  депутатам  за этими стенами: поймите опасность того,  что может произойти,  когда в  этом  зале будут сидеть вот эти...

     ГОЛОВА. Віталію   Григоровичу,  дякую  вам.  У  політекономії визначені функції грошей.  Так от правлячої функції грошей  немає. Почитайте   (Шум   у  залі).  Правлячої  функції  грошей,  Наталіє Михайлівно, немає. Я це пам'ятаю.

     Костицький Василь Васильович.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Шановний  Голово  Верховної  Ради!   Шановні народні  депутати!  Я хотів би на початку свого виступу підтримати депутата Катерину Самойлик.  Дійсно, приймати нову редакцію закону про   вільність   віросповідання  і  релігійну  діяльність  треба. Відповідні проекти вносилися ще під іншими назвами.  Потреба  така дуже гостра,  і над цим працюють і в Державному комітеті у справах релігій.  За участю Всеукраїнської  ради  церков  створено  робочу групу  (до неї і я входжу),  яка розробляє відповідний проект.  На жаль,  справа просувається не так швидко,  як хотілося б.  Тому  в принципі можна зрозуміти спроби внести зміни до чинного закону.

     Я зі свого боку вніс проект закону,  який передбачає внесення змін як до статті 14 (вони сьогодні якраз і обговорюються),  так і до  статей  6  та  11 стосовно релігійної освіти.  У моєму проекті закону  пропонується  надати   можливість   державним   навчальним закладам  усіх  рівнів  включати  до  своїх навчальних планів таку дисципліну,  як релігієзнавство,  тому що це цілий пласт культури, і,  очевидно,  буде нормально,  якщо наші діти, молоді люди будуть знати про всі релігії, які є в нашій державі. Це перше.

     Друге. У моєму проекті закону пропонується надати  можливість духовним,  релігійним  навчальним  закладам  працювати  на  умовах ліцензування і акредитації.  Тобто держава повинна знати і  видати акредитацію   релігійному  навчальному  закладу  з  тим,  щоб  там викладання дисциплін здійснювалося на відповідному рівні, щоб вища чи   середня   спеціальна   освіта,  яку  здобувають  у  духовному навчальному закладі, була відповідного рівня.

     І остання  пропозиція,  яка  є  в  моєму  проекті  закону,  - запровадити реєстрацію духовних, релігійних навчальних закладів.

     На мою думку, тут застережень, в принципі, не повинно бути. І я зі свого боку хотів просити,  щоб ми розглянули ці  два  проекти одночасно.  Я  знаю,  що  Комітет  з  питань культури і духовності розглядав це питання,  була гостра дискусія, голосування проведено письмово. Відповідні оформлені документи від комітету є.

     На мою  думку,  ціна  кожного  нашого рішення дуже висока,  і розглядати двічі питання про зміни до статті 14  закону  Верховній Раді,  мабуть,  не треба.  Тому краще було б розглядати ці питання одночасно.  Мені  видається,  що  прийняття  мого  проекту  закону відновило  б  соціальну  справедливість,  забезпечило б дотримання вимог інформаційної безпеки в суспільстві,  коли б держава  знала, що саме і як саме викладається в релігійних навчальних закладах, а випускників цих закладів урівняла з випускниками  інших  закладів, що  відповідало  б статті 24 Конституції.  Адже всі,  хто має вищу освіту, повинні були б мати однакові дипломи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Василю Васильовичу.  Василю  Васильовичу,  ну почитайте ж ви свій законопроект.  У ньому ви не знайдете, до яких статей  ви  пропонуєте   внести   зміни.   Покажіть   ще   Степану Богдановичу, він не знайшов.

     Ми розглядаємо  проект  Закону про внесення змін до статті 14 Закону про свободу совісті та релігійні організації,

 8329.

     А ви  подаєте  проект  Закону про внесення змін до статей 6 і 11.  Так зробіть же один проект закону про внесення змін до статей 6,  11 і 14, обговоріть на засіданні комітету і внесіть. Чого ж ви нам даєте наряди?  Ви зрозуміли,  про що я  говорю?  Я  думаю,  що депутати  зрозуміли.  Василю  Васильовичу,  з  Лесем  Степановичем внесіть один проект закону про внесення змін і доповнень до статей Закону  про  свободу  совісті та релігійні організації.  І ще один депутат вносив пропозицію взагалі напрацювати нову редакцію  цього закону.

     Я вам  дякую.  Ми  завершили розгляд цього питання.  Я прошу, Лесю Степановичу,  об'єднайте проекти і подайте один проект закону про внесення змін.

     --------------

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України  (у  зв'язку  з  прийняттям  Закону  України  про  порядок погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами),  8208. Олексій Іванович Шитря. Будь ласка.

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації  України.  Спасибі.  Шановний   Іване   Степановичу! Шановні народні депутати! Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих  актів  спрямований   на   приведення   норм   чинних законодавчих  актів  у відповідність із нормами Закону України від 21 грудня 2000 року за  номером  2181-ІІІ  про  порядок  погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами.

     Прийняття цього  законопроекту  врегулює  порядок  сплати   й звітності  щодо  податків,  зборів та інших обов'язкових платежів, сприятиме  встановленню  нормального  і   прозорого   процесу   їх справляння,  упередить  численні  звернення  платників податків до органів виконавчої,  законодавчої влади,  а також судів  з  питань неоднозначного   трактування  норм  податкового  законодавства  та пов'язаних з цим прав,  обов'язків і відповідальності платників  і податкових органів.

     У законопроекті  пропонується  внести зміни,  що випливають з вимог закону,  про який я тільки що сказав,  до статті  54  Закону України  про  Державний  бюджет на 2001 рік та до статті 51 Закону України про Державний бюджет на 2002 рік, а саме: виключити із цих статей   абзаци,   де  мова  йде  про  те,  що  земельний  податок сплачується    платниками    (крім    громадян    та    виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно.

     У Законі про плату за землю за номером 2535-ХІІ від 3 липня 1992 встановлені  терміни  сплати  земельного податку.  Пропонується  змінити  ці терміни таким чином:  плату за землю вносять платники (крім  виробників  сільськогосподарської  і рибної     продукції     та    громадян)    щомісяця;    виробники сільськогосподарської і рибної продукції вносять  плату  за  землю рівними  частками  протягом  50  календарних днів,  що настають за останнім календарним днем  звітного  півріччя;  громадяни  вносять плату за землю рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

     Відповідно до  Закону  про  фіксований  сільськогосподарський податок від 17 грудня 1998 року  за  номером  320  сплата  податку проводиться  щомісячно  до  20  числа  наступного місяця в розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку. Відповідно до запропонованого проекту встановлюються інші строки  сплати  цього  податку,  які  відповідають   строкам,   що передбачені  у  Законі про порядок погашення зобов'язань платників податків.

     У проекті закону пропонується  внести  зміни  до  Закону  про радіочастотний ресурс України,  зокрема передбачається, що збір за використання радіочастотного ресурсу України сплачується  щомісяця протягом 30 календарних днів,  що настають за останнім календарним днем місяця.

     До Закону про податок на додану вартість пропонується  внести зміни  для  приведення у відповідність до вимог Закону про порядок погашення   зобов'язань   платників   податків   строків   подання декларацій  про  сплату  податку  на додану вартість.  Передбачено приведення  строків  сплати   податку   на   додану   вартість   у відповідність  до  строків,  встановлених  зазначеним законом.  Ці платежі будуть  сплачуватися  протягом  40  календарних  днів,  що настають   за  останнім  календарним  днем  звітного  кварталу,  і протягом 30 календарних днів,  що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

     Крім того,  проектом  закону  передбачено  внесення  змін  до Закону про оподаткування прибутку підприємств. Встановлено, що цей податок  сплачується  до  бюджету у строки,  визначені законом,  а авансові внески сплачуються до бюджету за  підсумками  першого  та другого місяців звітного кварталу у строки,  визначені законом для місячного податкового періоду.

     Враховуючи, що   порядок   сплати   зборів   за   забруднення навколишнього   природного   середовища,  за  геологорозвідувальні роботи,  виконані  за  рахунок  коштів  Державного   бюджету,   за спеціальне використання надр, лісових, водних і рибних ресурсів на сьогодні   встановлено   постановою    Кабінету    Міністрів,    у законопроекті  пропонується  встановити базовий податковий період, що  дорівнює  календарному  кварталу.  Це   зобов'язує   платників подавати  до  податкових  органів  розрахунки  щодо  цих  платежів протягом 40 календарних  днів,  а  сплачувати  нараховані  платежі протягом  50  календарних днів,  наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

     ГОЛОВА. Олексію  Івановичу,  ви   перечитуєте   законопроект. Депутати ж бачили,  знають його. Будь ласка, ви скажіть його суть, і все.

     ШИТРЯ О.І. Спасибі, Іване Степановичу. Якщо зробити підсумок, то  треба  сказати,  що  цей  законопроект спрямований на те,  щоб привести окремі закони у відповідність до вимог Закону про порядок погашення зобов'язань платників податків.

     Завершуючи, Іване Степановичу, я хотів би привернути увагу до висновку    Головного    науково-експертного    управління,     де рекомендується   прийняти   проект   у  першому  читанні  з  одним застереженням, з яким треба погодитись, я вважаю: у зв'язку з тим, що бюджет на 2002 рік уже затверджений,  треба передбачити, щоб ці зміни увійшли до закону  про  бюджет  на  новий  рік,  тобто  були застосовані в 2003 році.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Дякую, Олексію Івановичу.

     Альошин Валерій Борисович.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності розглянув  законопроект,  який  доповідав  Олексій Іванович Шитря. Справді,  проект розроблено на виконання  пункту  19.7  статті  19 Закону   України   про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків перед бюджетами  та  державними  цільовими  фондами.  Цей законопроект  спрямований  на  приведення  норм  діючих податкових законодавчих актів у відповідність з нормами  зазначеного  закону. Комітет підтримав законопроект, пропонує Верховній Раді взяти його за  основу  і  доопрацювати  до  другого  читання  з   урахуванням зауважень   Головного   науково-експертного   управління   Апарату Верховної  Ради.  Є  так  само  позитивний  висновок  щодо   цього законопроекту Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку. Тому  є  пропозиція  завтра  підтримати  голосуванням   зазначений законопроект.

     ГОЛОВА. Дякую,  Валерію Борисовичу.  Запитань немає. Сідайте, будь  ласка.  Ми  домовилися,  що   цей   законопроект   покращить законодавчу базу.

     --------------

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про Генеральну схему планування території України,  8218.  Доповідає голова  Державного комітету  будівництва,  архітектури  та  житлової політики Валерій Іванович Череп.

     ЧЕРЕП В.І.,   голова   Державного    комітету    будівництва, архітектури   та   житлової   політики   України.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Проект Генеральної  схеми планування  території  України  та  проект  закону  України про її затвердження розроблено на виконання Указу Президента України  про пріоритетні  завдання у сфері містобудування та у відповідності до статей 5 і 6 Закону України про планування і  забудову  територій. Дозвольте  коротко  окреслити  лише найбільш гострі проблеми,  які зумовили необхідність розроблення Генеральної схеми.

     З різних причин у  великих  містах  спостерігається  надмірна концентрація  промисловості  і населення,  тоді як більшість малих міст,  селищ і сіл  майже  припинили  свій  розвиток.  Неефективно використовуються рекреаційні території та землі населених пунктів. Особливо це стосується земель промисловості, транспорту, де значні площі   зайняті   відходами   виробництва,  відвальними  породами, сміттєзвалищами, санітарнозахисними зонами тощо.

     Найбільшою проблемою   для   України   лишаються   радіаційно забруднені  внаслідок  аварії на Чорнобильській АЕС території,  на яких обмежено господарську діяльність та проживання людей. Являють собою загрозу небезпечні природні явища: зсуви, сейсмічні процеси, підтоплення,  карсти.  Сейсмонебезпечні території  займають  п'яту частину  площі  країни,  підтоплені - 15 відсотків,  понад третину територій вражено карстом.  Спонукав до розробки  цього  документа також  недостатній рівень розвитку та незадовільний технічний стан інженерно-транспортної інфраструктури у населених  пунктах.  Майже чверть інженерних мереж знаходиться в зношеному, аварійному стані.

     Проблемним залишається      санітарноепідеміологічний      та екологічний стан ряду регіонів України,  де багато  підприємств  з ресурсозатратними    і    екологічно   небезпечними   технологіями виробництва,   як,   наприклад,    у    Донецькій,    Запорізькій, Дніпропетровській, Луганській та інших областях.

     У зв'язку   з   цим   головною   метою  Генеральної  схеми  є забезпечення  на  державному  рівні   раціонального   використання території  України  та  визначення  державних пріоритетів розвитку систем    розселення,    соціальної    та    інженернотранспортної інфраструктури,  національної екомережі. Для вирішення цих завдань у Генеральній схемі максимально враховані економічні, географічні, природно-кліматичні переваги території України,  визначені основні стратегічні  напрями  планування   території   України   та   види переважного  використання території країни з урахуванням природних та соціально-економічних чинників.

     Передбачається збільшення   питомої   ваги   та    збереження територій    природоохоронного,   рекреаційного,   оздоровчого   і історикокультурного  призначення.  Нині  у  нас   такі   території становлять  лише  3  відсотки  території  країни,  коли в державах Західної Європи - до 18 відсотків.

     Пропонується збільшити площі земель для розвитку житлової  та громадської   забудови,   в  першу  чергу  за  рахунок  підвищення ефективності  використання  земель  населених  пунктів,  скоротити площі   несільськогосподарських  земель  та  виробничих  територій кар'єрів і шахт.

     У проекті визначено також проблемні території, які потребують особливої  уваги  з  боку  держави.  До них відносяться радіаційно забруднені   території   Волинської,   Житомирської,    Київської, Рівненської,   Чернігівської  областей,  техногенно  перевантажені райони  Донбасу,  Придніпров'я,  Харківщини,  а  також   території Полісся,  Карпат,  Азовського  узбережжя  з  унікальним  природним рекреаційним  потенціалом,  але  низьким  рівнем   соціальної   та інженерно-транспортної інфраструктури.

     Для вдосконалення  систем  розселення та забезпечення сталого розвитку  населених   пунктів   визначено   основні   напрями   та пріоритетні  завдання  розвитку населених пунктів.  Особлива увага приділяється  поліпшенню   розвитку   соціальної   інфраструктури, вдосконаленню   соціальнокультурного  обслуговування  населення  у сільській місцевості.

     З урахуванням геополітичного значення держави  передбачається розбудова   транспортної  мережі,  створення  національної  мережі міжнародних транспортних коридорів,  інтегрованої до  європейської та світової комунікаційної системи.

     Значної ваги надається подальшому розвитку нафтотранспортного коридору   "Європа-Кавказ-Азія"   з   урахуванням   нафтотермінала "Південний" та нафтопроводу Одеса-Броди.

     Значне місце  в  проекті Генеральної схеми посідає формування національної   екологічної    мережі    України    як    складової всеєвропейської  екологічної  мережі.  Для  цього  треба  виконати чималий  обсяг  робіт  з  реабілітації  порушених  та  забруднених територій.

     Основні напрями   територіального   розвитку,   визначені   в Генеральній  схемі,   повинні   реалізовуватися   на   державному, регіональному   та  місцевому  рівнях.  Дотримання  концептуальних положень Генеральної схеми на всіх  рівнях  дозволить  забезпечити раціональне  використання  земель,  компактну  забудову  населених пунктів,    здійснювати    обґрунтоване    розміщення     об'єктів інженерно-транспортної  інфраструктури,  поліпшити  екологічний та санітарний   стан    території    всієї    України,    раціонально використовувати гроші та матеріальні ресурси.

     Реалізація Генеральної  схеми  розрахована  на довгостроковий термін  -  до  20  років.  Фінансування  заходів  щодо  реалізації Генеральної  схеми  здійснюється відповідно до статті 4 Закону про планування і забудову територій.

     Шановні народні депутати!  З огляду на важливість Генеральної схеми   для   розвитку   нашої   держави   законодавством  України передбачено затвердження цього документа Верховною Радою  України. Для  цього розроблено проект закону,  яким пропонується затвердити основні положення  Генеральної  схеми  як  національної  стратегії забезпечення  сталого  розвитку  населених пунктів,  вдосконалення систем  розселення,  використання  території  країни,   поліпшення екологічного  та санітарно-епідеміологічного стану,  вдосконалення транспортної та інженерної  інфраструктури.  Законопроектом  також визначено  принципові  засади  і  механізми реалізації Генеральної схеми.

     Проект Генеральної   схеми   планування   території   України розроблений  Українським  державним  інститутом  проектування міст "Діпромісто"   за   участю   провідних   організацій   і   установ Національної  академії  наук.  Проект було розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку,  колегії  Держбуду,  а  також  затверджено  на  засіданні Кабінету Міністрів та запропоновано для розгляду і затвердження на засіданні  Верховної  Ради.  Прошу  прийняти  цей  проект закону в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запишіться на запитання.

     Висвітіть, будь ласка.

     Віталій Черненко. За ним - Володимир Черняк.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване  Степановичу,  я  прошу  передати  слово Сергію Дорогунцову.

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Сергія Івановича.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Сердечне  спасибі,  Віталію  Григоровичу. Фракція Компартії України.  Шановний Валерію Івановичу! Я знаю, що проект  Генеральної схеми розроблявся багато років.  Це традиційна робота,  яка започатковувалася багато років тому -  за  радянської доби.  Ми  завжди  мали такі генеральні схеми планування території України,  і я дуже радий,  що ви продовжили цю традицію.  Це конче актуальна   і   потрібна   робота,   ця  схема  глибоко,  всебічно розроблялася за  допомогою  не  тільки  апарату  комітету,  але  й науково-дослідних  інститутів.  Серед  них  -  і  Рада по вивченню продуктивних сил.  Ми підтримуємо цей законопроект, але є питання, дуже коротке.

     Ви сказали  про  формування  національної екологічної мережі, яке  передбачається  цією  схемою.   Чи   передбачено   збереження Дунайського  біосферного  заповідника "Дунай-Чорне море",  на який зараз зазіхають ваші колеги? Будь ласка.

     ЧЕРЕП В.І.  Відповідаю коротко. Це питання розглядалося, і це відображено   в   Генеральній   схемі   як   варіант,   який  буде коригуватися.  Я   сказав,   що   реалізація   Генеральної   схеми розрахована до 2020 року:  перший етап - до 2010 року, другий - до 2020 року. Питання це розглядалося.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Плютинський.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Шановний Валерію Івановичу! Цей законопроект справив на мене глибоке  враження.  Це  справді  те,  що  потрібно приймати,  я повністю згоден з колегою Дорогунцовим. І я думаю, що прийняттям цього законопроекту Верховна Рада цього скликання  може гідно завершити свою історичну місію, бо в Україні практично немає довгострокових перспективних стратегічних програм і схем,  і це  є основним  недоліком управління народним господарством і суспільним життям України.  Саме тому,  до речі, ми вступили в смугу аварій і катастроф техногенного і антропогенного характеру. У зв'язку з цим запитання стосовно фінансового забезпечення реалізації Генеральної схеми.  Яке  джерело  фінансування,  яким  чином буде вирішуватися фінансування практичної реалізації цієї схеми?

     Дякую.

     ЧЕРЕП В.І.   Дякую.   Як   ви   сказали,   Генеральна   схема довгострокова,  і  вона  являє  собою,  будемо  казати,  ідеологію розвитку продуктивних сил всієї України.  Тому вона  буде  основою для розробки як проектів бюджетів на кожен рік щодо всіх територій України, так і проекту Державного бюджету.

     Я вам скажу  таку  деталь.  Коли  розглядалися  питання  щодо Закарпаття  після  паводків (скільки грошей ми туди вбухали!),  то перевірка   показала.   що   90   відсотків   генеральних   планів розроблялися без урахування стану екології,  можливого підтоплення і інших факторів.  Ця Генеральна схема якраз і  буде  основою  для корекції  генеральних  планів  розвитку  міст  і населених пунктів України.

     ГОЛОВА. Плютинський Володимир Антонович.  За  ним  -  депутат Сахно.

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Дякую, Іване Степановичу. Шановний Валерію Івановичу! Я  хочу сказати,  що такого хаосу,  який є сьогодні в будівництві, ніколи ще не було.  Я не кажу вже про сміття.  Я  вас  запрошую  - приїдьте  на  Рівненщину.  Проїдьте  недалеко тільки асфальтом від Рівного в бік Луцька,  ви  побачите,  що  робиться  і  направо,  і наліво.  Але  я  хочу сказати про саму галузь будівництва.  Такого хаосу,  який сьогодні є під гаслами демократії, реформування і так далі, ще не було.

     Я би хотів вам задати таке запитання:  чи є сьогодні все-таки норми щодо будівництва житла на селі?  Скільки  квадратних  метрів житла можна будувати - 100,  200, 500 чи взагалі таких норм немає? Тому що, наприклад, наше село проектувалося на 4 тисячі чоловік, а сьогодні  в  ньому  вже понад 6 тисяч чоловік,  і будівництво його продовжується. Я хотів би, щоб ви мені на це запитання відповіли.

     Дякую.

     ЧЕРЕП В.І.  Я  відповідаю  на  ваші  три  запитання.   Перше. Сьогодні йде коригування генеральних планів забудови. Ось у лютому ми будемо розглядати якраз генеральну схему забудови  Києва,  тому що є дуже багато нарікань.

     Друге. Генеральні  плани забудови сільських населених пунктів були  розроблені  давно  і  сьогодні  теж  потребують  корекції  з урахуванням  умов  сьогодення.  Держбудом  протягом останніх років розроблені нові нормативні акти про ціноутворення в будівництві, і в цьому році вони вводяться в дію. Такі нормативи є на сьогодні.

     І останнє,  скільки  житла  може  будувати людина?  За нашими законами вона може  мати  сьогодні  і  одну,  і  дві  квартири,  і будинок,  але  вона повинна платити податки.  Тобто ми сьогодні не можемо її  в  цьому  обмежувати,  тим  паче,  що  квартирна  черга сьогодні   є   практично   тільки  для  малозабезпечених  людей  і пільговиків. Решта громадян повинна будувати житло за свої гроші.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Юрій Сахно.

     САХНО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  "Яблуко". Шановний Валерію Івановичу! Ви - досвідчений  будівельник.  Тут,  у залі,  я бачу,  також присутній Володимир Аврумович Поляченко - досвідчений,  відомий будівельник. Ви  маєте великий практичний досвід у цій справі.  Взагалі схема - це дуже добре,  але скажіть, як будівельник з практичним досвідом: ці схеми виконувалися, втілювалися в життя?

     Всі ми знаємо, що генеральна схема розвитку Києва є, але якби вона була виконана хоча б наполовину, хоча б щодо забудови, було б дуже добре. Це стосується і схем розвитку усіх інших міст.

     Тобто чи  не  чекає цю схему,  це добре починання сумна доля, яка спіткала всі схеми забудови в радянські часи?

     Дякую.

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую.  Відповідаю коротко:  не чекає.  Не  чекає тому,  що  ми  в  останні  12-15  років  взагалі  не  мали  ніякої генеральної схеми і працювали, як ви кажете, в режимі кожного дня. Не чекає. Є механізми контролю, і схеми будуть чітко виконуватися. Ви знаєте приклади по Києву,  коли будівництво заборонялося,  якщо порушувалася Генеральна схема.

     ГОЛОВА. Дякую,   Валерію  Івановичу.  Слово  від  профільного комітету надається голові комітету  Юрію  Борисовичу  Круку.  Юрію Борисовичу, не агітуйте нас, викладіть позицію комітету.

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).  Вас давно уже сагитировали,  Иван Степанович.  Спасибо. Валерий Иванович доходчиво разъяснил суть законопроекта.  Я  хотел бы  вам  только  напомнить,  что наш комитет совместно с Госстроем провел два выездных заседания.  Было одно расширенное заседание  с участием  Комитета  Верховного  Совета  по  вопросам экономической политики и ряда  других,  заинтересованных  в  рассмотрении  этого законопроекта. Поэтому мы приняли решение рекомендовать Верховному Совету принять этот законопроект в первом чтении и подготовить его для рассмотрения во втором чтении.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую,  Юрію  Борисовичу.  Мы завершили розгляд цього законопроекту.

     --------------

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни  до статті  2 Закону України про правовий режим майна у Збройних Силах України (реєстраційний номер 8167).  Доповідає державний  секретар Міністерства оборони Олійник Олександр Миколайович.

     ОЛІЙНИК О.М.,   державний   секретар   Міністерства   оборони України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати! Законопроект,  який пропонується вам до розгляду, в разі прийняття дасть змогу Збройним Силам  України  і  органам  виконавчої  влади зняти одну з проблем, що склалася в механізмі передачі із Збройних Сил військового майна.

     Чинний закон,  що регулює правовий  режим  майна  в  Збройних Силах  України,  передбачає  (стаття  2,  частина  перша) передачу військового  майна  тільки  міністерствам  та  іншим   центральним органам виконавчої влади за рішеннями Кабінету Міністрів України.

     Як вам відомо, до військового майна відносяться також будинки і споруди.  Останні, як правило, є складовими військових містечок, що  вивільняються  внаслідок  скорочення  та реформування Збройних Сил.

     Через свою непривабливість (мається на увазі  -  віддаленість від великих міст,  застарілість та інші причини) реалізувати їх на платній  або  компенсаційній  основі  шляхом   відчуження,   тобто продати, неможливо.

     Утримувати і   охороняти   такі   містечка   Збройним   Силам доводиться за бюджетні кошти,  що є  також  недоцільним,  оскільки кошти вкрай необхідні для військ.

     Для прикладу.  Міністерство  оборони нині здійснює охорону та підтримує у належному стані 168 вивільнених  військових  містечок. Щорічні  витрати  на ці цілі складають понад 30 мільйонів гривень. На охорону містечок відривається від бойової  підготовки  особовий склад.  Як  я  уже  зазначав,  передати таке майно згідно з чинною редакцією частини першої статті 2 Закону про правовий режим  майна у  Збройних  Силах  України  можливо  лише  за  рішенням  Кабінету Міністрів  іншим  міністерствам  та  іншим   центральним   органам виконавчої  влади.  Ці  центральні  органи з різних,  у тому числі об'єктивних,  тобто поважних,  причин,  не завжди можуть взяти  на свій  баланс  військові  містечка  і  їх використовувати.  Виникає запитання,  куди їх діти? Є можливість передавати такі містечка до сфери управління місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном,  самоврядних організацій та у комунальну власність територіальних громад сіл,  селищ,  міст або у їх спільну власність,  де вони ще послужать людям і державі. Але  діюча  редакція частини першої статті 2 чинного закону не дає такого права  Кабінету  Міністрів  приймати  відповідні  позитивні рішення.  Пропонується  цю  недосконалість  закону  усунути шляхом зміни редакції статті 2, текст якої є у вас на руках.

     Проект закону погоджений із зацікавленими  міністерствами  та відомствами,  схвалений  Кабінетом Міністрів і Комітетом Верховної Ради  з  питань   національної   безпеки   та   оборони.   Головне науково-експертне  управління Апарату Верховної Ради України також вважає за можливе прийняття проекту закону в першому читанні.

     ГОЛОВА. Є запитання? Федір Абрамов.

     АБРАМОВ Ф.М.  Дякую,  Іване Степановичу.  Уважаемый Александр Николаевич,  скажите,  не  могут  ли  предлагаемые  вами изменения использовать некоторые военные чиновники в целях наживы?

     Спасибо.

     ОЛІЙНИК О.М. Є повна впевненість, що ні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  для  співдоповіді  надається   Георгію Корнійовичу Крючкову від профільного комітету.

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Наш комітет уважно  розглянув  цей  законопроект  і  вважає  конче необхідним  прийняття  цього  закону.  Але  при  розгляді  комітет звернув увагу на два такі принципові моменти.

     Перше. У нас є Закон про передачу об'єктів права державної та комунальної власності, яким передбачено, що у комунальну власність територіальних громад сіл,  селищ, міст або у їх спільну власність можна  передавати  об'єкти  тільки  за  згодою відповідних органів місцевого самоврядування, що має бути відображено в законі.

     І друге.  Обов'язково на це треба послатися, бо це відповідає вимогам  Конституції,  що  всі  ці  питання  мають  вирішуватися з урахуванням  того,  що  озброєння   та   бойова   техніка   можуть передаватися   лише   до   збройних   формувань,   існування  яких передбачено законом.

     З урахуванням цього наш комітет вважає, що законопроект можна прийняти в першому читанні, а можливо, і як закон.

     ГОЛОВА. Дякую, Георгію Корнійовичу.

     Слово для виступу в обговоренні надається Івану Діяку.  Іване Васильовичу, будь ласка.

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України про  правовий  режим майна у Збройних Силах України,  який ми розглядаємо,  має за мету дати можливість місцевим органам  влади,  територіальним  громадам отримати і використовувати для потреб регіонів звільнені Збройними Силами України військові містечка, будівлі та споруди. І не тільки в Харківській області,  де я є депутатом, а й в інших областях. Це буде державний  підхід  і  раціональне  використання  надлишкового військового майна.

     У Збройних   Силах   України  майже  50  тисяч  безквартирних військовослужбовців.  І  краще  ці  30  мільйонів   гривень,   які Міністерство  оборони  щорічно  витрачає  на  утримання звільнених містечок, спрямувати на будівництво житла для них.

     Шановні колеги!  Прошу підтримати мою пропозицію  і  прийняти проект закону в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Васильовичу.

     Ми завершили   обговорення   цього   проекту.   Всі   вносили пропозиції - завтра його проголосувати в першому читанні.

     --------------

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до Закону України про проведення експерименту в житловому будівництві на  базі  холдингової  компанії  "Київміськбуд"   та   до   деяких законодавчих   актів   України  у  зв'язку  з  прийняттям  закону. Реєстраційний номер  8402.  Сергій  Олександрович  Чукмасов.  Будь ласка.

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Проведення  експерименту в галузі недержавного пенсійного забезпечення та житлового будівництва на базі холдингової компанії "Київміськбуд"   розпочалося   в   1999  році  на  підставі  указу Президента України.  У 2000 році Верховна Рада України схвалила та прийняла  Закон  України  про  проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".

     За своєю   природою   експеримент   у   галузі   недержавного пенсійного забезпечення та житлового будівництва є пілотним.  Тому однією з важливих умов стабільної та надійної роботи в цій  сфері, гарантією  захисту інтересів вкладників є чіткий державний нагляд. Для здійснення державного нагляду за проведенням  експерименту  та вироблення    необхідних   рекомендацій   щодо   підвищення   його ефективності  при  Кабінеті  Міністрів   України   був   створений спеціальний орган - наглядова рада.  Такі органи,  ви знаєте, були створені, коли ми приймали закон про розподіл продукції. І я і від імені  комітету,  і від себе теж буду пропонувати,  якщо ми будемо приймати цей закон,  щоб хтось  із  депутатів  -  членів  Комітету Верховної  Ради з питань економічної політики був теж залучений до складу цієї наглядової ради.

     Уповноважений холдинговою   компанією   "Київміськбуд"   банк "Аркада"  регулярно  звітує  наглядовій  раді  про  хід проведення експерименту.  На своїх  засіданнях  наглядова  рада  неодноразово зазначала,  що  холдинговою  компанією  "Київміськбуд"  та  банком "Аркада"  розгорнута  цільова   соціально   спрямована   стратегія реалізації  положень  закону,  що  веде  до прийняття та підтримки населенням України нової соціальної політики держави.

     Соціальна спрямованість  задіяного  механізму   дає   реальну можливість  населенню  України  забезпечити гідне життя у похилому віці та  збудувати  собі  житло,  що  повністю  відповідає  нормам Конституції України.

     Пенсійні рахунки  в  банку  "Аркада"  відкрили  понад  чотири тисячі киян та мешканців  інших  регіонів  України.  За  пенсійною програмою,  яка реалізується відповідно до цього закону,  залучено близько 11 мільйонів гривень, які були спрямовані на довгострокове кредитування  будівництва  житла.  Завдяки  цьому  майже 350 родин оформили  кредитні  угоди  на  термін  від  10  до  30  років  для будівництва  власного  житла.  Сотні людей уже отримують додаткові пенсійні  виплати.  За  період  дії  закону  бюджети  усіх  рівнів отримали від "Київміськбуду" понад 420 мільйонів гривень.

     Наш комітет  вважає,  що  успішне проведення експерименту дає підстави для його подальшого розвитку. 16 січня цього року Комітет з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув цей  проект,  підтримав  його  і прийняв рішення про внесення його на розгляд Верховної Ради.

     В умовах   нестабільної  економіки  та  у  період  проведення економічних реформ найбільш соціально незахищеними є діти та  люди похилого  віку.  Проект Закону України про внесення змін до Закону України про проведення експерименту  в  житловому  будівництві  на базі холдингової компанії "Київміськбуд" посилює соціальний захист неповнолітніх,  розширює  можливості  пенсійного  забезпечення  та розвитку  житлового будівництва,  забезпечує більш надійний захист коштів  учасників  експерименту  від  знецінення  та  втрат.  Нова редакція  закону додатково дає можливість залучати кошти у довірче управління уповноважених банків від  батьків  неповнолітніх  дітей для  забезпечення  дітям сприятливіших стартових умов самостійного життя у суспільстві.

     Цільові виплати   учасникам   дитячого   фонду   банківського управління   спрямовуються  банками  на  оплату  навчання,  а  при досягненні  повноліття  -   на   придбання   житла,   інвестування будівництва  житла та оренду житла.  Участь у пенсійних та дитячих фондах  банківського   управління   має   добровільний   характер. Безспірним фактом є те, що громадяни добровільно вкладатимуть свої кошти на рахунки в уповноважених банках  тільки  в  тому  випадку, якщо  вони відчуватимуть впевненість у гарантованому захисті своїх заощаджень та максимальну довіру до банківської установи.

     Статтею 4  нової  редакції  закону  запроваджується   система заходів  щодо  захисту  коштів  від  знецінення,  втрат  та  інших ризиків,  яка  включає  в  себе  такі  складові.  Кошти,  передані уповноваженим  банком  у  довірче управління,  об'єднуються ними у фонди  банківського  управління  та   обліковуються   на   окремих балансових  рахунках  окремо  від  результатів  його господарської діяльності.  Такий принцип дає змогу суворо наглядати за  цільовим використанням   коштів   та  не  допускати  проведення  фінансових махінацій з ними.

     При зміні  уповноваженого   банку   сукупність   активів   та зобов'язань,   що   становлять   фонд   банківського   управління, передається до іншого уповноваженого банку.  Це  положення  закону дає   можливість  при  настанні  фінансової  нестабільності  банку оперативно,  без зволікання передавати  кошти,  що  перебувають  в управлінні,  до  іншого  уповноваженого банку,  який працюватиме з ними більш ефективно та  надійно.  Ми  маємо  останні  приклади  з банком "Україна", тому це, я вважаю, було б дуже доцільним.

     Учасники фонду     банківського    управління    не    несуть відповідальності    за    зобов'язаннями    "Київміськбуду"     та уповноважених   банків   перед   третіми   особами.   Зобов'язання "Київміськбуду" і уповноважених банків не можуть задовольнятись за рахунок   фонду   банківського  управління.  Це  положення  закону додатково  підкреслює,  що  кошти   цього   фонду   повинні   бути відокремлені     від    результатів    господарської    діяльності уповноваженого банку, що запобігає проведенню фінансових махінацій з ними.

     У разі  визнання  уповноваженого банку банкрутом активи фонду банківського  управління  не  включаються  до  ліквідаційної  маси уповноваженого банку...

     ГОЛОВА. Сергію  Олександровичу,  це  вже  деталізація,  ви  ж розумієте, не має потреби перечитувати весь законопроект.

     ЧУКМАСОВ С.О.  Комітет підтримав цей  законопроект  більшістю голосів і пропонує прийняти його у першому читанні.

     ГОЛОВА. Є   запитання   в   депутатів?   Вітренко,  Мусієнко, Дорогунцов і Сафронов.

     Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины. Сергей Александрович! Вы отдаете себе отчет в том, что   вы   сейчас   лоббируете   построение  финансовой  пирамиды? Финансовой пирамиды, при построении которой, привлекаются средства населения - раз,  привлекаются средства пенсионного фонда - два, и сегодня  еще  покушаются  на  средства  детского  фонда,   и   эта финансовая   пирамида   никем   не   контролируема.   У   них  все осуществляется внутри их  корпорации:  свой  банк  "Аркада",  своя методология  расчета  своей  денежной единицы "один",  свои методы какого-то  видимого  контроля.   Абсолютно   непрозрачная   схема, абсолютно  никому не- подконтрольная.  И Главное научно-экспертное управление  Аппарата  Верховной  Рады  именно  на   это   обратило внимание.  Вы  отдаете  себе  сейчас  отчет в том,  что вы активно лоббируете  построение  финансовой  пирамиды,  которая  безусловно рухнет  и  безусловно  принесет  убытки,  я уверена,  сотням тысяч граждан Украины?

     ЧУКМАСОВ С.О. Наталья Михайловна, спасибо за вопрос. Я отвечу тоже вопросом:  отдаете ли вы себе отчет в том, что сегодня, когда люди вложили средства в соответствии с законом, ликвидировать все, как  вы предлагаете в проекте,  который вы внесли,  это просто,  я считаю, преступление перед людьми, которые поверили

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На вопрос отвечайте!

     ГОЛОВА. Ви не кричіть, адвокати!

     ЧУКМАСОВ С.О. Санчо Панса, помолчи, пожалуйста, я тебя прошу!

     Что касается одина, вы знаете... (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Поводьтеся як слід!

     Депутат Мусієнко.

     МУСІЄНКО І.М.  Спасибі.  Шановний  Сергію  Олександровичу!  Я думаю,  що  ми заспокоїмося і колега Вітренко на запитання отримає відповідь, бо ми теж не будемо підтримувати такий варіант, в якому не буде виписаний механізм контролю за всім тим,  що пропонується. Тут я повністю на боці і Головного науково-експертного управління, і Наталії Вітренко.

     Але в мене запитання ще простіше. Добре, що ми так турбуємося про  будівництво.  Будівництво   потрібне,   але   це   ж   елітне будівництво.  А що ж робити все-таки з тими, хто не може вкладати? Вже 80 років людина прожила і не може вкладати ні в "Аркаду", ні в інший банк - нікуди,  бо їй виживати ні за що.  І там теж є діти і онуки. Як же все-таки будемо забезпечувати житлом цих 70 відсотків людей, які живуть за межею бідності?

     ЧУКМАСОВ С.О.  Спасибо  за  вопрос.  Я  с вами согласен в том плане,  что без поддержки из бюджета и без  развития  строительной базы  обеспечить  все  то,  что  гарантирует государство,  сегодня невозможно.  Но ликвидировать эксперимент, который проводится, это тоже не правильно.

     Наталья Михайловна  говорит,  что  они  используют  расчетную единицу "один".  Я вам такой пример приведу. Сегодня в связи, если вы  пользуетесь  мобильным телефоном,  используется так называемый "юнит".  Покупаете карточку - столько-то юнитов. Что это такое, вы тоже  знаете,  это  вводится  для  внутреннего  расчета и тоже для внутреннего учета,  как вы говорите.  Сегодня это уже существует в связи.

     Относительно контроля  я  абсолютно с вами согласен.  Если вы внимательно слушали мое  выступление,  то  я  предлагал,  чтобы  в наблюдательном   совете,  который  создан  для  контроля  за  этим экспериментом,  были и народные депутати.  Я думаю,  что не  будет возражать   и   Кабинет   Министров,   при   котором  создан  этот наблюдательный совет.

     ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановний Сергію Олександровичу!  Я одне можу засвідчити,  що  холдинг  здійснює  будівництво  найбільш дешевого житла. Це вам не "Познякижилбуд" і не ті монстри, про які пишуть у нашій  пресі.  Я  не знаю більш дешевого житла,  ніж те,  що будує холдингова компанія "Київміськбуд".

     Я висловив свою особисту думку.  А питання в мене таке,  воно трошки  виходить  за  межі  вашої доповіді:  скажіть,  будь ласка, все-таки ми якось контролюємо архітектурні  форми  будівництва?  Є якісь у цьому плані у нас напрацювання, здобутки?

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я  вам  приведу простой пример из собственного опыта.  Есть такая улица Институтская.  Если вы обратили внимание, напротив   Национального   банка,  во  дворе,  который  охраняется государством и является  парковой  зоной,  сегодня  уже  поставлен забор   "Укринвестом"   (это   организация   с  вообще  непонятным происхождением) и  под  предлогом  реконструкции  здания,  которое стоит  во  дворе,  несогласованно  проектируется 18- этажный дом и

8-этажный админкорпус. В центре Киева если это появится...

     Я думаю, что сегодня это контролируется не на должном уровне. И  в последней статье бывшего главного архитектора города Киева (к сожалению, фамилию его не помню) в "Киевских ведомостях" буквально на прошлой неделе эти вопросы поднимались.

     ГОЛОВА. Депутат Сафронов.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Дякую.  Шановний Сергію Олександровичу!  Дійсно,  сьогодні ми  всі знаємо,  що, на жаль, у нас в Україні дуже мало таких регіонів, де ще проводиться житлове будівництво.  І я думаю,  що підтримати  цю пропозицію необхідно.

     Але ж  мені  здається,  дуже соромно має бути за те,  що ви у своїй доповіді сказали,  що це один із шляхів,  щоб люди  похилого віку  могли  побудувати  собі  житло.  Я думаю,  держава давно вже повинна була забезпечити наших пенсіонерів житлом.

     Тому я б хотів вам задати конкретне питання. Експеримент - це дуже  добре,  і  я його підтримую.  Але назвіть,  будь ласка,  або перерахуйте  мені  конкретні   види   захисту   всіх   вкладників, передбачені,  як  ви кажете,  в статті 4,  і наскільки вони будуть відповідати дійсності, щоб не сталося так, що сьогодні будівництво триває, а завтра можуть виникнути якісь проблеми у вкладників.

     ЧУКМАСОВ С.О.  Спасибо за вопрос. Я в докладе говорил, что на отдельных счетах  будут  учитываться  эти  вклады,  они  не  будут попадать в общую балансовую денежную массу банка, то есть не будет ситуации,  как в случае  с  банком  "Украина",  когда  люди  могут потерять моментально, в один день свои вклады.

     И я  думаю,  что  комитет на второе чтение эти проблемы более детально пропишет,  чтобы в наблюдательном совете, который сегодня осуществляет мониторинг хода этого эксперимента, были представлены члены Комитета по вопросам экономической политики.

     ГОЛОВА. Дякую,  Сергію Олександровичу.  Час завершився. Слово надається    президенту    холдингової   компанії   "Київміськбуд" Володимиру Аврумовичу  Поляченку.  Дві-три  хвилини.  Будь  ласка, увімкніть мікрофон.

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.,      президент      холдингової      компанії "Київміськбуд".  Спасибі.  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні депутати!  Як  і  кожна  нова  справа,  цей  експеримент має своїх прихильників і тих,  хто сьогодні дає іншу  оцінку.  Але  7  років "Київміськбуд" працює на ринку будівництва житла. І я дуже вдячний Сергію Івановичу Дорогунцову,  який сказав,  що  найдешевше  житло будує   "Київміськбуд":  1100-1200  гривень  за  квадратний  метр, включаючи оздоблення,  з урахуванням  того,  що  надається  кредит банком "Аркада".

     Шановні депутати!  Назвіть  мені  банк,  який  надає сьогодні кредит під 12 відсотків у гривнях?  Мабуть, жодного такого банку в Україні сьогодні немає,  а "Аркада" надає.  І це завдяки тому,  що працює розрахункова одиниця.  Я от читав пояснювальну  записку  до проекту   постанови   про  неприйнятність.  Мабуть,  до  кінця  не розібралися.  Я впевнений,  що  коли  шановна  Наталія  Михайлівна прийде до нас і вивчить, що це таке, вона не буде... (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Марченко,  я роблю вам зауваження. Завтра поставлю на голосування про позбавлення вас права брати участь у засіданнях.

     ПОЛЯЧЕНКО В.А.  Я ще раз хочу сказати, сьогодні завдяки тому, що є розрахункова одиниця, а інфляція завмерла, банк видає кредити під 12-13 відсотків річних у гривнях.  За это время  построено  за деньги  населения  2  миллиона  квадратных  метров жилья.  Сегодня приезжают из всех регионов Украины и просят:  внедрите у нас  этот метод.  Казалось бы,  он прост,  но почему-то приезжали из Одессы, Черновцов,  Чернигова,  Днепропетровска,  Тернополя   и   просили: внедрите.

     Я согласен с выводами комитета.  Да,  есть вопросы,  которые, может быть,  надо  будет  где-то  подкорректировать.  Но  работает наблюдательный  совет,  работает сегодня...  Кстати,  проверял наш банк шесть месяцев Национальный банк.  Наверное,  вы знали о  том, что были сомнения.  Но сегодня,  Иван Степанович,  мы работаем,  и благодаря  этому  42  тысячи  киевгорстроевцев  имеют   стабильную заработную  плату  в  700 гривень.  Сохранен коллектив - 42 тысячи рабочих,  а это 150 тысяч киевлян,  которые стабильно имеют  кусок хлеба.

     И не   случайно,   что   начало   строить   дом  в  Чернигове черниговское строительное управление,  началось строительство дома в  Черновцах,  в  Одессе  начал работать Одесский ДСК,  который до этого стоял без работы.

     Меня удивляет  то,  что  в  числе  подписантов   есть   Денис Борисович  Костржевский,  который  давал  идеальную  оценку  этому методу,  я думаю,  что он  должен  будет  разъяснить  потом  своим коллегам свою позицию.  Я уверен в том, что вовсе это не пирамида, это метод,  который позволяет сегодня сохранить  строительство.  И поэтому в прошлом году в Киеве построено миллион квадратных метров жилья,  из них 920 тысяч на деньги неселения,  которое поверило  в нас.  А  25 тысяч семей за это время узнали,  что такое новоселье, потому  что  кредит  под  12  процентов  сегодня  может  взять  38 процентов работающего населения.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Переходимо  до  обговорення.  Слово надається народному депутату Наталії Вітренко. За нею буде виступати депутат Федорин.

     Ви погоджуєтеся,  щоб  на  15  хвилин  продовжити  засідання? Дякую.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Итак,  уважаемые коллеги депутаты и те,  кто будет потом изучать,  анализировать материалы сессии,  я утверждаю:  на  наших глазах продолжается строительство финансовой пирамиды,  она близка к падению.  И из-за того,  что она близка к падению, ей не хватает финансовых средств. Вот почему главным побудительным мотивом этого проекта закона,  который внес Чукмасов,  является еще  привлечение денег  детского  фонда.  Им  уже недостаточно денег населения.  Им недостаточно  денег  пенсионного   фонда.   Они   в   законопроект закладывают  (а  Чукмасов  это  озвучивает)  еще и включение денег детского фонда.

     Чем катастрофичны  для  экономики  любой  страны   финансовые пирамиды?  Тем,  что  они  не  обеспечены реальными ресурсами,  а, постоянно расширяясь,  набирают новые и новые  средства.  Вот  для чего им понадобилась своя денежная единица - "один". Это нарушение статьи 99 Конституции,  которая не предусматривает  права  никаких структур  вводить внутри страны свою денежную единицу.  К чему это приводит?  Это приводит к тому,  что людям (а к нам обращаются как раз  те  жертвы,  которые  связались  с  "Киевгорстроем")  вначале говорят о кредитной ставке 15 процентов,  а потом им  говорят:  вы знаете,  нужно не 15 процентов платить, а 35. Откуда 35 процентов? Да  оттуда,  что  они  по  собственной  методике  рассчитали  свой собственный  индекс.  И  отсюда  проиндексировали  средства именно таким образом.

     Я обращаю ваше внимание на эту  статью  проекта  закона,  это вообще катастрофа,  как можно было ее вписать?  "Одін - індексуюча умовна розрахункова одиниця,  яку уповноважений банк  визначає  на підставі власної методики з урахуванням індексу інфляції,  індексу цін   виробників   промислової   продукції,   індексу    цін    на будівельно-монтажні роботи та інших чинників на розсуд банку ".

     Сергей Иванович, я для вас говорю: "інших чинників на розсуд банку"! Если это непонятно экономистам и юристам, вообще дальше идти некуда.

     Поэтому мы    внесли   предложение   о   создании   временной следственной комиссии.  Там нужно расследовать,  что уже  сделано, куда деньги ушли.

     По нашей  информации,  что  делает  эта холдинговая компания? Читаю справку наших экспертов. "Користуючись, з одного боку, своєю монопольністю  на  ринку  замовлень,  а з другого боку,  володіючи певними пакетами  акцій  генпідрядників,  керівництво  холдингової компанії нав'язує генпідрядним організаціям ціни на будівництво на межі,  а іноді і нижче межі рентабельності, одночасно нав'язуються субпідрядники   і   постачальники   з  числа  асоційованих  членів холдингової компанії,  які виконують роботи за завищеними  цінами. Усе  це веде до зубожіння і розвалу будівельних організацій Києва. Основні засоби не оновлюються,  оборотні кошти вимиваються,  борги перед   субпідрядниками   холдингової  компанії  сягнули  сьогодні десятки мільйонів гривень". Они разоряют строительные организации.

     "Для забезпечення своєї особистої  недоторканності  керівники холдингової  компанії  і банку "Аркада" набувають статусу почесних консулів  у  Чілі.  У  них  є,  виявляється,   приватні   компанії "Основа-солсиф", "Основасолстрой" для виконання субпідрядних робіт при будівництві, для поставок матеріалів і комплектуючих".

     Если кому не понятно,  как работает этот холдинг,  посмотрите отчет нашей временной следственной комиссии,  которая расследовала деятельность  Сумской  госадминистрации,  Щербаня.  Сколько  можно показывать, что это одна и та же схема: трасты, пирамиды, теперь - "Киевгорстрой".

     Поэтому первое,  что  нужно   делать,   -   прекращать   этот эксперимент.   Создавать   не   только  следственную  комиссию,  а обращаться в Генпрокуратуру,  чтобы вообще расследовали  все,  что там произошло.  Потом это все вычистить.  Действительно,  жилищные эксперименты нужны,  но в прозрачных,  контролируемых  схемах  без всяких "власних грошових одиниць".

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ярославу Федорину. За ним буде виступати депутат Чорноволенко.

     ФЕДОРИН Я.В.  Фракція "Єдність".  Шановна  президіє!  Шановні народні  депутати!  Недавно (і багато хто з вас про це читав) мені довелося приймати роди на  автобусній  зупинці.  Слава  Богу,  все обійшлося  нормально,  дівчинка  жива,  вага - 3750 грамів.  Але я дозволив собі,  скажемо так,  не в дипломатичній формі висловитись на адресу "швидкої",  яка приїхала із запізненням.  На другий день дзвонить мені прокурор Московського району м.  Києва  і  говорить: "Під'їдь,  на тебе скарга".  Виявляється, що я в цих умовах трошки порушив норми етики. Добро в цьому світі карається.

     У Києві  будується  житло.  Близько  третини  житла   України будується "Київміськбудом". Можливо, це не точно, але це десь так. Люди задоволені,  люди несуть гроші для того, щоб побудувати житло на  вигідних  умовах.  Але  йде  виборча кампанія.  Треба зачепити київського мера і голову партії  "Єдність".  І  у  зв'язку  з  цим диригент  подиригував  і  ціла  група  тих  людей,  які  десь  там спонсоруються диригентами, зразу почала грати свою музику. І от ми бачимо  результат  цієї  музики  -  оцей  документ,  який сьогодні внесений нам у зал.  Я хочу сказати,  шановні колеги,  що, мабуть, якби не вибори, ніхто б зараз не порушив цю тему. Це перше.

     Друге. Мабуть,  якби така фірма,  як "Дарниця", яка є чи була асоційованим членом "Київміськбуду" і заборгувала  "Київміськбуду" певну суму грошей,  не включилася в цей процес (а співвласник цієї фірми є одним із авторів проекту),  то,  очевидно,  сьогодні цього проекту про те, що треба ліквідувати цей експеримент, і не було б.

     Два фактори  задіяні  сьогодні  в  цьому  процесі.  Перший  - вибори,  і треба зараз будь-яким чином  дискредитувати  київського мера,  у  зв'язку з цим приводяться в дію всі підпільні механізми, які існують.  І другий - приватний інтерес. Просто люди неграмотно господарювали,  люди  заборгували  і зараз,  використовуючи певних відомих політиків,  починають підігрівати цю ситуацію. Я думаю, що зараз треба акуратно,  і в тому числі закликаю пана Поляченка,  це все розписати в пресі,  показати,  скільки людей  отримало  житло, скільки людей сподівається отримати житло,  і нормально розвінчати позицію тих людей,  які,  я глибоко переконаний,  не бажають добра Україні. Їм потрібні потрясіння, а нам потрібна Україна.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Олександру Чорноволенку. За ним буде виступати Юрій Сахно.

     ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні депутати  і,  як  пані Вітренко казала,  майбутні історики! Щодо цього проекту закону, то треба проаналізувати,  що цей  експеримент  дав,  бо  фактично  ми повторюємо  приблизно те,  що було,  але в нових умовах.  Ми маємо одразу відзначити,  що на  проведення  цього  експерименту  жодної копійки з Державного або місцевих бюджетів не пішло.  Більше того, ми  одразу  маємо  зазначити,  що  за  період  цього  експерименту "Київміськбуд" сплатив понад 420 мільйонів гривень до Державного і міського бюджетів.

     Далі. Ми повинні чітко відзначити,  що сума надходжень за цей період майже вдвічі перевищила суму пільг, тобто з цієї точки зору очевидно,  що експеримент вдалий,  його треба продовжувати,  і цей законопроект треба приймати.

     Щодо системи   оподаткування.  Перш  за  все  повернення  цих кредитів абсолютно стабільне.  Можна одразу відзначити,  що якщо у 2001  році кредит надавався під 21 відсоток,  то у 2002 році - під 14 відсотків,  коли в середньому по Україні на ці ж цілі на термін не  більше  десяти  років  дається кредит під 30 відсотків,  тобто фактично вдвічі здешевлено кредити.

     Щодо фінансової піраміди.  Ми маємо чітко одразу  відзначити, що 100 відсотків кредитів було повернуто.  Це не тільки унікальний випадок для української фінансової системи,  це практично у  світі унікальний   випадок.   Тому   ми  можемо  навіть  пишатися  таким показником.

     І, нарешті,  що можна сказати  стосовно  фондів  банківського управління.  Цим законопроектом чітко передбачається стовідсоткова гарантія  повернення  всіх  вкладів,  цей  механізм  має  декілька варіантів,   зокрема,  зберігання  коштів  на  окремих  балансових рахунках, окремо від результатів господарської діяльності банку, і якщо   відбуваються   якісь   зміни  в  уповноваженому  банку,  то сукупність активів і  зобов'язань  передається  одразу  до  іншого уповноваженого   банку.   Крім  того,  активи  не  включаються  до ліквідаційної маси в разі ліквідації уповноваженого банку.  Усе це передбачено цим законопроектом.

     Зобов'язання "Київміськбуду"   та   уповноважених  банків  не можуть задовольнятися за  рахунок  коштів  у  фондах  банківського управління.

     Таким чином,  цей  законопроект дає можливість далі розвивати нашу будівельну індустрію, дає можливість підтримувати економіку в цілому  і,  нарешті,  дає  можливість  залучити кошти громадян під низькі відсотки і забезпечити житлом наше населення.  Тому він має бути підтриманий.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Сахну.  Потім від комітету Юрій Борисович.

     САХНО Ю.П.  "Яблуко".  Я не є членом фракції "Єдність", тому, мабуть,  мене "упрекать",  як кажуть російською мовою, у симпатіях до київської мерії тим паче ніхто не  буде.  Я  думаю,  що  я  тут найбільш об'єктивний доповідач.

     Взагалі, послухавши   певну   дискусію,   хочу  вам  сказати, Володимире  Аврумовичу,  що,  дійсно,  працює   старе   українське прислів'я:  не  роби  добра - зла не буде.  Краще було б тихо собі сидіти,  займатись, бути орденоносним, нормальну мати компанію, не залучати ніяких схем,  не турбуватися про це, все було б тихіше. А так маєте певний клопіт.

     Я вам скажу чесно, я сам є клієнтом банку "Аркада", зіткнувся з цією схемою кілька років тому,  і,  звичайно, як кожна нормальна людина пересічна,  яка хоче все і зразу, я не завжди в захваті від усього того, що там робиться.

     Звичайно, є певні недоробки, але хто не працює, той не робить помилок.  Але я хочу сказати,  що це чи не єдина на сьогодні  і  в Києві,  і в Україні взагалі будівельна організація і холдинг, який реально працює і будує житло,  я тут згоден з паном  Дорогунцовим, для   середнього   українця.   Подивіться,   що  робить  київський "Житлоінвест",  який працює при київській  мерії,  подивіться,  що робить  "Познякижилстрой",  подивіться,  що  робить "Консоль",  за якими цінами будується житло.  Про те кажіть,  а не  про  холдинг, який  дійсно  будує  сьогодні  житло  за 1000-1200 і навіть за 900 гривень за один квадратний метр. Ця система може впасти, може вона і впаде,  але за цією системою побудувано вже 30 тисяч квартир.  І це є реальний показник того,  що гроші "не гуляють",  а що вони за сім років вкладені у життя.

     Звичайно, можна  казати  про  певну  непрозорість.  І  треба, мабуть, і про наглядову раду казати, може, про введення у її склад депутатів.  Все це можна зробити. Але в якому нормальному банку ви бачили  те,  що  обговорюється  на  засіданнях,   умовно   кажучи, трудового колективу чи на зборах?  Зрозуміло,  що є певні схеми, є певні  режими  секретності,  є  певні  економічні  цілі  -  і   це нормально.   А  що,  скажімо,  у  банку  "Надра",  вибачте,  чи  у Національному банку все прозоре і всі,  хто не є економістом,  все розуміють?

     І останнє.  Я, як і всі ви, їжджу по регіонах. Казав сьогодні Поляченко,  що просяться регіони. Вони не просяться - вони лежать, і  ці будівельні організації,  які не працюють,  вони стогнуть.  У Чернігові  я  був.  Просяться,  щоб  узяв  холдинг  до  себе,  щоб працювати,  просяться:  зробіть  протекцію,  щоб  у цю схему якось увійти,  щоб працювати.  Діти,  які закінчують ПТУ і не  мають  де працювати   на  сьогоднішній  день,  яких  держава,  на  жаль,  не забезпечує, теж просяться до "Київміськбуду" працювати. Хіба це не показник того, що щось робиться, і робиться нормально. І казав пан Поляченко про те,  що 150 тисяч людей у Києві з цього годуються, і це   дуже   добре.   Тому   цей  експеримент  треба  продовжувати, враховуючи, звичайно, певні недоробки. Це хороша справа.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  від  профільного  комітету   надається голові комітету Юрію Борисовичу Круку.

     КРУК Ю.Б.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Все те вопросы,  которые касаются  деятельности  "Київміськбуду",  наш комитет неоднократно рассматривал, рассматривал и эту серьезнейшую проблему жилья не только в Киеве,  не только в областях,  но и  во всех регионах нашей державы.

     Об этом эксперименте, о конечных результатах, которых удалось добиться "Київміськбуду",  я думаю,  здесь выступающие  достаточно говорили,  и  нет  смысла  это повторять.  16 тысяч жителей города Киева получили сегодня дешевое жилье. Разве это плохо?

     Я абсолютно  согласен  с  Натальей  Михайловной,  когда   она говорит  о пирамиде,  которая не контролируется,  и о том,  что ее обязательно контролировать надо.  В этом не  может  быть  никакого сомнения.  И вот для того, чтобы разобраться в целом ряде проблем, я не хотел бы сейчас говорить о том,  что этот эксперимент уже  мы хотим   распространить   и   на   Одессу   (уже   есть  абсолютная договоренность),  и  на  целый  ряд  областей.   Безусловно,   под жесточайшим контролем,  о котором говорили сегодня в этом зале.  Я не хотел бы отбелить кого-то и,  как говорится, из кого-то сделать человека,  который  тенденциозно смотрит на решение этой проблемы. Но я даю честное слово,  что если что-то делается,  производится и 40-  тысячному  коллективу  удалось  выжить  и  строить  жилье для граждан,  - это все-таки большая поддержка у  нас  в  государстве, когда  государственных  денег  на  строительство жилья нет.  И 1,4 миллиарда инвестиций для этого  привлечь,  я  думаю,  это  большая заслуга коллектива.

     Но, конечно  же,  все  должно  быть  прозрачно,  и мы к этому стремимся. Мы делали несколько выездных заседаний комитета. Причем мы  не просто так походили,  посмотрели,  как построено жилье.  Мы были в банке "Аркада",  ознакомились с целым рядом вопросов,  и  с принципиальными, и с теми, которые вызвали у нас сомнения. Поэтому сегодня я вынужден был пригласить к себе  (я  не  делаю  из  этого секрета    перед   Верховным   Советом)   и   нашего   специалиста Костржевского Дениса,  очень уважаемого мною человека, и Владимира Аврумовича  Поляченко.  Мы  целый  ряд вопросов обсудили в рабочем порядке, сегодня они не прозвучали, потому что это, я думаю, будет рассматриваться  во  втором  чтении.  Поэтому  я считаю,  что этот законопроект надо принять в первом чтении и доработать его,  чтобы он  был  "удобоваримый"  во  всех  его вариантах,  в том числе и в порядке контроля.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Одна хвилина для заключного слова.  Поки  іде доповідач,  я  хочу  сказати Юрію Петровичу,  що банк "Україна" за представництвом депутатів, які контролювали, був на першому місці. Так  що  ви  думайте,  коли  даєте  пропозицію,  що  треба  ввести обов'язково депутатів. Там їх було достатньо.

     ЧУКМАСОВ С.О.    Иван    Степанович,    они    контролировали неофициально процессы, которые проходили в банке.

     ГОЛОВА. Як  не  "официально"?  Один - голова наглядової ради, другий - заступник і так далі.

     ЧУКМАСОВ С.О.  Я благодарю всех депутатов,  которые высказали замечания.   Единственное,  хотелось  бы  все-таки  обратить  ваше внимание  на  один  тезис.  Мы  прекрасно  понимаем,  что  внешние заимствования, которые даются сегодня Украине, иногда унизительны, иногда ведут к  слому  экономических  традиций,  которые  есть  на Украине,  и пока не будет приведен в действие механизм привлечения внутренних  инвестиций,  в  том  числе  и  граждан,  конечно,  без дуриловки, без строительства пирамид, не будет развития экономики, не   будет   развиваться   металлургия,   не   будет   развиваться строительная отрасль.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Ми завершили розгляд цього питання. Завтра відбудеться голосування, це всім відомо.

     Я дякую всім за роботу.  Вибачаюся за затримку на 18  хвилин. Після 16 години депутати працюють у комітетах і фракціях.