ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України
4 липня 2002 року, 16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до
реєстрації.

Шановні колеги прошу зайняти свої місця, будемо продовжувати
роботу. Увімкніть, будь ласка систему, прошу зареєструватися.

16:01:32

Зареєструвалося -370

В залі зареєстровано 370 народних депутатів. Вечірнє
засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, продовжуємо нашу роботу. Шановні
колеги, ми передбачали, щоб о 16 годині вирішити питання про
обрання суддів. Вони є запрошені, тому давайте розглянемо це
питання.

Доповідач: голова підкомітету з питань правової політики
Віктор Лаврентійович Мусіяка.

Віктор Лаврентійович, будь ласка.

16:02:19

МУСІЯКА В.Л.

Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань
правової політики на своєму засіданні 3 липня цього року розглянув
спільне подання Міністерства юстиції України та Верховного Суду
України про обрання безстроково на посаду суддів. І відповідно до
пункту 27 статті 85 частини першої статті 128 Конституції України
прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді суддями безстроково
наступних осіб.

Я звертаю вашу увагу це постанова під номером 12 98, зверніть
увагу на цю саме постанову. Я зараз вам назву прізвища.

ГОЛОВА. А можливо проект постанови, хай дивляться народні
депутати, щоб не зачитувати все.

МУСІЯКА В.Л. Проекту немає. У кого, у кого немає.

ГОЛОВА. Проект роздано вам всім, шановні колеги. Є у всіх,
роздано проект.

Будь ласка, давайте будемо зачитувати прізвища, можливо у вас
якісь будуть зауваження, щоб ми відразу реагували.

МУСІЯКА В.Л. Обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду Волинської області - Подалюка Василя
Анатолійовича, Свистун Ольгу Василівну;

апеляційного суду Донецької області
- Терещенка Ігоря Виталійовича;

апеляційного суду ІваноФранківської області - Владику
Ярослава Івановича;

апеляційного суду Кіровоградської області - Говорухіна
Володимира Павловича;

апеляційного суду Луганської області - Галан Ніну Миколаївну,
Кравченко Тетяну Дмитрівну;

апеляційного суду Одеської області
- Градовського Юрія Михайловича, Косогор Ганну Олегівну;

апеляційного суду Сумської області
- Демченка Миколу Олександровича, Рунова Володимира Юрійовича;

апеляційного суду Харківської облаті
- Курила Олександра Миколайовича;

апеляційного суду Херсонської ообласті - Бауль Надію
Михайлівну, Дзакарян Катерину Григорівну, Орловську Наталію
Володимирівну, Післєгіну Людмину Михайлівну і Цуканову Інну
Вікторівну;

апеляційного суду Хмельницької області - Матушяка Миколу
Степановича, Харчука Віктора Михайловича;

апеляційного суду Чернігівської області - Акуленко Світлану
Олексіівну, Смаглюк Раїсу Іванівну;

місцевого Чорноморського районного суду Автономної Республіки
Крим - Надженка Василя Васильовича;

місцевого залізничного районного суду міста Симферополя -
Адаменка Олену Григорівну;

місцевого Чернівецього районного суду Вінницької області -
Файдюка Віталія Васильовича;

місцевого Ківерцівського районного суду Волинської області -
Данилюк Анастасію Василівну;

місцевого Луцького міського суду Волинської обалсті - Івасюту
Лоліту Володимирівну;

місцевого Нікопольського районного суду Дніпропетровської
обалсті - Стовбу Сергія Миколайовича;

місцевого Амвросівсього районного суду Донецької області -
Смольнякова Олександра Олексійовича;

місцевого Волновахського районного суду Донецької області -
Ромахова Валерія Івановича;

місцевого Дебальцівського міського суду Донецької області -
Кучменко Ларису Анатолівну;

місцевого Дзержинського міського суду Донецької області -
Андрєєва Віктора Васильовича. Стоп.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Місцевого Волновацького районного
суду Донецької області, так?

МУСІЯКА. Кучменко Ларису Анатолівну, так? Так, зараз скажу.
Який, Дзерджиндський? Андрєєв Віктор Васильович, так? У вас
питання є?

Шановні колеги! Давайте так, я називаю, ви, як зауваження
робите, давайте ми в кінці подивимося. Чи ви зразу хочете?

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми домовилися таким чином. Зараз
називають прізвища. Якщо до якогось прізвища є застереження, ми це
прізвище виключаємо з списку, потім розглядаємо конкретну
кандидатуру. В даному випадку Андрєєв Віктор Васильович, так?
Виключаємо з списку. Йдемо далі.

МУСІЯКА В.Л. Шейну Людмилу Дмитрівну. Це місцевий Жданівський
міський суд Донецької області.

Місцевого Кіровського міського суду Донецької області -
Бутова Миколу Миколайовича;

місцевого Костянтинівського міського суду Донецької області -
Герцика Ростислава Валерійовича, Парфенюка Сергія Володимировича;

місцевого Старобешівського районного суду Донецької області -
Моцного Віктора Володимировича;

місцевого Будьонівського районного суду міста Донецька -
Реброва Сергія Олексійовича;

місцевого Петровського районного суду міста Донецька -
Мірошніченка Вадима Васильовича;

місцевого Центрального міського районного суду міста Горлівка
Донецької області - Зайченка Сергія Володимировича;

місцевого Андрушівського районного суду Житомирської області
- Андрушкевича Сергія Зиновійовича;

місцевого Любарського районного суду Житомирської області -
Поломарчука Василя Миколайовича;

місцевого Овруцького районного суду Житомирської області -
Капустинського Михайла Михайловича; місцевого

Корольовського районного суду міста Житомира - Майора
Григорія Івановича;

місцевого Бердянського міського суду Запорізької області -
Домашенка Юрія Миколайовича...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

МУСІЯКА В.Л. Так.

ГОЛОВА. Домашенко, є застереження.

МУСІЯКА В.Л. Добре, добре, я відзначив.

І ще Яворівський, будь ласка, за який? Все, я уже помітив.

Місцевого Бобринецького районного суду Кіровоградської
області - Бабича Олега Петровича;

місцевого Кіровського районного суду міста Кіровограда -
Могильного Олега Павловича і Солопова Юрія Олексійовича;

місцевого Краснодонського міського суду Луганської області -
Павленко Тетяну Іванівну;

місцевого Перевальського районного суду Луганської області -
Юрченка Анатолія Володимировича;

місцевого Ровенківського міського суду Луганської області -
Владиченка Сергія Володимировича і Семенюк Тетяну Борисівну;

місцевого Березанського районного суду Миколаєвської області
- Мадая Степана Івановича;

місцевого Заводського районного суду міста Миколаєва -
Корнишову Тетяну Валентинівну;

місцевого Ленінського районного суду міста Миколаєва - Значок
Ірину Станіславівну;

місцевого Кременчуцького районного суду Полтавської області -
Кузнєцова Андрія Володимировича;

місцевого Лубенського районного суду Полтавської області -
Георгієвського В'ячеслава Дмитровича;

місцевого Миргородського міського суду Полтавської області -
Куцин Валентину Миколаївну;

місцевого Хорольського районного суду Полтавської області -
Лісиченко Ларису Миколаївну;

місцевого Автозаводського районного суду міста Кременчука
Полтавської області - Плахотника Григорія Миколайовича;

місцевого Крюківського районного суду міста Кременчука
Полтавської області - Демиденка Ігоря Олександровича, Дядечка
Івана Івановича;

Місцевого Рівненського міського суду Рівненської області -
Ковальова Ігоря Миколайовича, Куцоконя Юрія Петровича, Мельника
Юрія Миколайовича;

місцевого Заліщенського районного суду Тернопільської області
- Дудяка Степана Васильєвича;

місцевого Теребовлянського районного суду Тернопільської
областіБойка Івана Івановича;

місцевого Барвінківського районного суду Харківської області
- Коптєва Юрія Анатолійовича;

місцевого Великоберлуцького районного суду Харківської
області - Рикова Миколу Івановича;

мсцевого Дергачівського районного суду Харківської області -
Калмикову Людмилу Костянтинівну;

місцевого Кигічівського районного суду Харківської області -
Рибальченко Раїсу Іванівну;

місцевого Первомайського районного суду Харківської області -
Солоневича Федора Володимировича;

місцевого Харківського районного суду Харківської області -
Бершова Геннадія Євгеновича;

місцевого Ніжньосірогодського районного суду Херсонської
області - Панкеєва Василя Миколайовича;

місцевого Дунаєвецького районного суду Хмельницької області -
Маринчака Олександра Миколайовича;

місцевого Летичівського районного суду Хмельницької області -
Курнос Світлану Олексіївну;

місцевого Уманського міського суду Черкаської області -
Очеретяного Вадима Анатолиєвича;

місцевого Козелецького районного суду Чернігівської області -
Бригинець Марію Миколаївну;

місцевого Носівського районного суду Чернігівської області -
Кирєєва Олега Васильовича;

місцевого Ріпкинського районного суду Чернігівської області -
Ковтуна Василя Івановича;

місцевого Талалаївського районного суду Чернігівської області
- Бабича Олександра Івановича;

військового апеляційного суду Південного регіону - Станкевича
Володимира Андрійовича;

військового апеляційного суду Центрального регіону - Яковлєва
Михайла Леонідовича;

військового місцевого суду Миколаївського гарнізону - Грудяка
Андрія Володимировича і військового місцевого суду Хмельницького
гарнізону - Палінчака Олександра Миколайовича.

Тепер щодо тих осіб, які вами названі, щодо яких необхідно
нам зараз прийняти рішення, можливо окремо. Давайте можливо ті,
які не викликають у нас ніяких питань, давайте за них
проголосуємо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування проект
постанови. Шановні колеги, запитання? Будь ласка. Народний депутат
Баранівський.

16:13:08

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Віктор Лаврентійович, скажіть будь ласка, чи не помилка в
підборі кадрів судійського корпусу, коли ми, от зокрема Ви як
фахівець, як Ви на це дивитесь , і ваш комітет, коли ми на суддів
пропонуємо пенсіонерів - колишніх працівників міліції? Він все
життя відловлював - одну роботу робив, пішов на пенсію і зараз з
нього суддя. Він дивиться на цього чоловіка вже як на злочинця
зразу , ми його вже не переробимо.

І тому у мене ще одне. Іде на пенсію, а потім знаходить собі,
так сказати, продовження пенсійного віку в суді. Чи не пора
покінчити з такою практикою? Дякую.

МУСІЯКА В.Л. Я думаю, що нам необхідно з підбором кадрів
судівських, особливо, звичайно, зараз більш ретельно підходити до
цього питання. І я так думаю, що і підкомітет, і комітет зараз
буде більш прискіпливо придивлятися до тих кандидатур, які будуть
пропонуватися і Верховним Судом, і Міністерством юстиції.

Звичайно, коли ви говорите про такі факти, то ми не можемо
узагальнено говорити, що ця людина недостойна. Треба чітко
розбиратися в ситуації. Тому що це досвід юридичної роботи,
практичної роботи. І ця людина, можливо, весь свій вік , вона
мріяла про те, щоб стати суддею і вона працювала там нормально.
Треба розбиратися з кожним конкретно випадком.

Але те, що суддівські кадри мають підбиратися не огульно,
отак, скажімо, скопом, треба ретельно індивідуально з ним
працювати. І ми будемо також намагатися робити все, щоб і на
підкомітеті, і на комітеті ми з кожним працювали окремо.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, ставиться на
голосування проект Постанови Верховної Ради України 1298 про
обрання суддів, за винятком двох кандидатур. Прізвища я називаю:
Андрєєва Віктора Васильовича , а також Домашенка Юрія
Миколайовича.

Прошу проголосувати за цю постанову. Прошу голосувати.

16:15:39

За-299

(О п л е с к и)

За - 299, рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер відносно ...

Так, може, спочатку питання? Які питання є до кандидатури
Домошенка Юрія Миколайовича? Де Домошенко Юрій Миколайович?

МУСІЯКА В.Л. Він там стоїть біля мікрофону, будь ласка...

ГОЛОВА. Шановні колеги, на балконі біля мікрофону. У кого є
запитання?

МУСІЯКА В.Л. Так, є запитання, і Яворівський, і ось теж.

ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський, у вас було до Домошенка
питання. Будь ласка.

16:16:38

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, Яворівський район і
Жолківський, Львівщина.

У мене запитання до Юрія Миколайовича Домошенка, він є тут,
присутній?

Я вас не впізнаю, бо ніколи вас не бачив, і як до людини до
вас жодних претензій не маю і не міг би мати. Але сьогодні
вирішується питання, чи ви будете обраний вершителем людських доль
у Бердянську чи не будете.

Я змушений як Голова Комітету по радіомовленню і телебаченню
і свободи слова, сказати ось в присутності народних депутатів і
кандидатів у народні судді, сказати таке. До мене звернулась
велика група журналістів із Бердянська. Відбулось обговорення
вашої кандидатури, це дуже нормально, в стилі часу, гласно. Хтось
із журналістів вас покритикував. Ви ж відразу, ще не будучи
обраним, вже почали їм погрожувати, що ось мене оберуть, а потім
ми з вами поговоримо. Моя рука, і я думаю, в кожної чесної людини
- депутата, який сидить тут, не підніметься, щоб проголосувати за
такого суддю.

Дякую. Чекаю вашої відповіді.

ГОЛОВА. Будь ласка, Юрій Миколайович.

ДОМОШЕНКО Ю.М. Можна відповідати?

Ваш трошки неправильно інформували. Я йому не погрожував, а
була у нас розмова по замітці, яку він опублікував, і не зовсім
вірно опублікував замітку. І в зв'язку з цим я звернувся навіть в
суд, який своїм рішенням задовольнив мій позов.

За те, що я з ним розмовляв по телефону і він незаконно мене
записав і розповсюдив нашу розмову, я вже своє одержав. І йому
цього я не бажаю пережити, те, що я пережив.

Велика група - я сумніваюсь в цьому. Це один-два журналісти.

ГОЛОВА. Дякую.

Народний депутат Бронніков, будь ласка, запитання.

16:19:05

БРОННІКОВ В.К.

У меня также в Юрию Николаевичу нет никаких личных претензий,
и тем более, действительно, с ним не знаком.

Но мне известно, что Юрий Николаевич уже дважды не проходил
утверждение в сессионном зале. Мне известно, что в 1999 году после
увольнения одной из судей более 600 гражданских дел и 50 уголовных
остались нерассмотренными, причем многие из людей по полгода и
более были задержаны без ведения процессуальных действий.

В этой связи у меня вопрос к Юрию Николаевичу. Почему вас не
поддержал после этих действий регион как кандидатуру на
бессрочного там судью? И почему до сих не урегулированы эти
вопросы во взаимоотношениях с подсудимыми? Спасибо.

ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

ДОМОШЕНКО Ю.М. Те, що я зрозумів з питання, я так і відповім.

Дійсно, в 1999 році звільнила одна суддя. Ну, не я її
звільняв. Дійсно, після неї залишилася маса нерозглянутих справ.
Ці справи на сьогоднішній день майже всі розглянуті, наскільки
мені відомо.

Те, що мене два рази Верховна Рада не обирала це не моя
провина. Справа в тому, що я 23 роки захищав людей, а коли мені
претензії пред'являють я сам себе не можу захистити, тому що не
знаю від чого.

Претензія минулого разу була пред'явлена за те, що внесли
одну фірму в реєстр державний. А я суддя , мене обирають, як
суддю, і в основному питання , ті які були надання не відносяться
до мене і до роботи, як судді.

ГОЛОВА. Дякую. Запитань немає більше.

МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги, ви запитуйте, яка точка зору
комітету, комітет отримав, я зараз вас проінформую. Комітет
отримав матеріали, щодо такого характеру. Він займається
підприємницькою діяльністю, не займався ремонту приміщення суду,
не оприбутковував передані суду комп'ютери.

Міністерством юстиції України це ми на засіданні встановили,
були підтверджені що дружина Домошенка надає громадянам
фотопослуги. Дружина не він.

Суддя підприємницькою діяльністю не займається, комп'ютери
оприбутковані, приміщення суду в межах виділеного фінансування
відремонтовано.

Далі. 17 січня 2002 року Верховна Рада України по ініціативі
народного депутата Бабуріна доручила комітету з питань правової
політики факт некоректної розмови по телефону Домошенка з
редактором газети "Бердянськ деловой" Білоусовим, про те що мова
йшла.

Дане питання було предметом розгляду на засіданні
кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційного суду
Запорізької області 8 лютого 2002 року за порушення професійної
етики під час телефонної розмови Домошенку оголошено догану. Проте
Вища рада юстиції дане рішення відмінила.

Комітет на місці вже розбирався знову ж цими всіми
зауваженнями щодо нього і прийшов до висновку, що це недостатня
підстава для того , щоб не рекомендувати його для обрання суддею.

Тому рішення комітету рекомендувати обрати його суддею.

ГОЛОВА. Дякую, немає більше запитань до цієї кандидатури?
Будемо ставити на голосування тоді?

Шановні колеги ставиться на голосування кандидатура Домашенка
Юрія Миколайовича. Прошу народних депутатів визначитися.

16:23:32

За-108

Рішення не прийнято.

Андрєєв Віктор Васильович. Будь ласка , підійдіть до
мікрофону.

АНДРЄЄВ В.В. Є. Які запитання до мене?

ГОЛОВА. Народний депутат Кравченко, ваше запитання, будь
ласка, фракція комуністів.

16:23:47

КРАВЧЕНКО М.В.

У меня два вопроса. Уважаемый Виктор Васильевич, скажите,
пожалуйста, как объяснить в вашей биографии следующее. 10 лет вы
работаете следователем следственного отделения городського
отделения внутренних дел, затем горный забойщик шатхы Дзержинска,
ученик забойщика и сразу же с ученика забойщика вы становитесь
юристом Джержинского отделения, а потом судьей городского суда. Це
перше запитання.

И второй вопрос. Не эти ли обстоятельства заставили вас
запретить 10 апреля митинг в городе Дзержинкске по итогам выборов,
которые проводила вся левая оппозиция? Имеется ввиду: там были и
представители казачества и коммунисты, и социалисты, и "Наша
Украина". Все хотели провести городской митинг по итогам выборов.
Запретил решением суда.

И следующее. На одном из участков
608 бюллетеней вброс, доказано все было, документы все были, он
отказал.

Пожалуйста, ответьте.

АНРДРЄЄВ В.В. Шановні депутати! Відповдіаючи на запитання,
пояснюю, що я у свій час закінчив вищу слідчу школу в містаі
Волгограді і після закінчення школи працював у Дзержинському
слідчому відділенні слідчим.

Пропрацювавши шість років, я звільнився, і так як у мене було
гарниче...

МУСІЯКА В.Л. Професія гірнича.

АНДРЄЄВ В.В. Гірнича професія. Я працював на шахті рік, потім
я працював у банку юристом. І коли мені предложили прийти
працювати у суд, я пішов працювати суддею.

По тому, чому було заборонено проведення мітингу. Відповідно
закону мітинг... По проведенню мітингу повинно бути своєчасно
попереджено. Це не було зроблено, і мітинг заборонений був на
основі закону.

Є ще якісь запитання?

ГОЛОВА. Так, немає більше запитань? Будь ласка, народний
депутат Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.

16:26:38

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

По-перше, я судді хочу сказати, що про проведення мітингу не
попередження, а повідомлення до міської адміністрації. Це
по-перше.

А, по-друге, чи вважає він, що його прийняття такого рішення,
якщо ми знаємо, що проведення мітингів, пікетувань, демонстрацій є
конституційним правом, чи визнає він помилку свою хоч зараз після
прийняття того рішення, яке він зробив? Спасибі.

МУСІЯКА В.Л. Відповідайте, будь ласка.

АНДРЄЄВ В.В. Не зрозуміле запитання. Попередження,
повідомлення про проведення мітингу своєчасно не було зроблено. І
тому мною рішення винесене законно.

ГОЛОВА. Прізвище скажіть.

МУСІЯКА В.Л. Назвіться, будь ласка.

ГОЛОВА. Народний депутат Бульба. Включіть мікрофон.

16:28:16

БУЛЬБА С.С. Народний депутат Бульба, фракція Соціалістичної
партії України.

Я звертаюся більше не до кандидата на посаду судді, а до всіх
народних депутатів. Ось подібний суддя мене в Полтаві судив вісім
разів за організацію мітингів. Тобто по суті моє право
конституційне він піддав сумніву. І тільки після втручання Голови
Верховного Суду всі ці рішення судові були скасовані. Тому не
треба, йому здається ще рано бути суддею, нехай краще в шахту йде.

ГОЛОВА. Народний депутат Луценко.

16:29:04

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати, я власне не знаю людину, яка
претендує бути суддею, але відповідь-коментар про те, що хтось
невчасно подав заявку на мітинг означає, що пан претендент не
вивчив елементарного, основного для його професії - рішення
Конституційного суду, який роз'яснив, що подача заявки має бути
завчасною, хоча б годину до початку мітингу. Про це є рішення
Конституційного суду і не пану судді, і не пану претенденту
визначати коли я, як громадянин України, або житель Дзержинська,
маю це робити.

Я вважаю, що вся опозиція зараз має так само невчасно
натиснути кнопки для того, щоб претендент не став суддею, не
вирішував, не забороняв конституційного права громадян на вияви
своїх настроїв, в тому числі і протестних. Дякую.

ГОЛОВА. Це виступ, а не запитання, очевидно.

Народний депутат Борщевський, будь ласка, фракція комуністів.

16:30:13

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Борщевский, Коммунистическая партия Украины.

Я присоединяюсь к коллеге Луценко и сегодня мы убедились в
профессиональном уровне подготовки человека, который претендует
решать судьби других. У него професиональная подготовка совершенно
не соответствует той должности, которую он хочет занимать.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, ставлю на
голосування питання про обрання на посаду судді безстроково
Андрєєва Віктора Васильовича. Прошу народних депутатів
визначитись.

16:31:01

За-123

За -123, рішення не прийнято. По фракціях будь ласка.

Шановні колеги, давайте привітаємо суддів, які обрані на цю
посаду безстроково і побажаємо їм плідної роботи і всіляких
гараздів.

Ті кандидатури, які не підтримані, я маю на увазі Андрєєв, а
також Домошенко, ми направляємо для додаткового розгляду у
комітеті.

Будь ласка, Віктор Лаврентійович, далі.

МУСІЯКА В.Л. Шановні народні депутати! Комітет розглянув
також подання Міністерства юстиції України і Верховного суду
України про обрання Фригіна Юрія Антоновича на посаду судді
місцевого Орджонікідзівського міського суду Дніпропетровської
області безстроково і прийняв рішення не підтримувати це подання
та не рекомендувати Верховній Раді обирати Фригіна Юрія Антоновича
на посаду судді безстроково з таких міркувань.

Протягом 1982-2001 років Фригін Юрій Антонович працював
суддею місцевого Нікопольського міського суду і був рекомендований
для обрання безстрокового цього ж суду.

Проте, 16 листопада 2000 року Верховна Рада України не обрала
Фригіна суддею в зв'язку з порушенням законодавства при розгляді
кримінальних справ. Вироком суду під головуванням Фригіна
засуджений громадянин Бабаєв за згвалтування до умовної міри
покарання, вирок відмінено.

Відмінено вирок відносно громадянина Барана, який наніс
потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, відмінений вирок відносно
громадянина Сізова, який був засуджений до м'якої міри покарання
за грабіж і вимагання особистого майна потерпілого.

Фригін Юрій Антонович засудив громадянина Білого за
зберігання наркотиків до умовної міри покарання, хоч він був
раніше сім разів судимий. Вирок відмінений.

Більшості з присутніх на засіданні членів комітету прийшли до
висновку, що суддя Фригін свідомо порушував чинне кримінальне
законодавство, і тому прийнято рішення не рекомендувати Фригіна
Юрія Антоновича для обрання суддею безстроково. У вас постанова
Верховної Ради про обрання Фригіна Юрія Антоновича є - 1299 номер
цієї постанови. Прошу прийняти рішення щодо ...

ГОЛОВА. Шановні колеги, на голосування ставиться проект
постанови 1299 про обрання судді Фригіна Юрія Антоновича на посаду
судді місцевого Орджонікідзівського міського судді
Дніпропетровської області безстроково.

Прошу визначитись з урахуванням заключення комітету.

16:34:24

За-38

За - 38, рішення не прийнято.

До комітету для подальшого вивчення. Дякую.

Будь ласка, далі.

МУСІЯКА В.Л. Постанова номер
1300. Відповідно до пункту 27 статті 85 частини 1 статті 121
Конституції України пропонуємо Верховній Раді обрати на посади
суддів безстроково суддею Вищого господарського суду України
Цвігун Валентину Леонідівну.

Дніпропетровського апеляційногосподарського суду Герасименко
Ірину Миколаївну, Логвиненка Андрія Олександровича, Нетлесу Миколу
Павловича, Павловського Павла Павловича, Чоху Любов Василівну.

Київського апеляційногосподарського суду Верховця Анатолія
Анатолієвича.

Львівського апеляційногосподарського суду Галушко Наталію
Анатолієвну, Духа Яврослава Васильовича, Юрченка Ярослава
Олександровича.

Одеського апеляційногосподрського суду Ліпчанську Надію
Володимирівну, Савицького Якова Федоровича.

Севастопольського апеляційного господарського суду - Латиніна
Олега Анатолійовича, Лисенко Валентину Анатоліївну.

Харківського апеляційно - господарського суду - Барбашову
Сільву Вікторівну, Бур'янову Світлану Сергіївну, Кухаря Василя
Івановича, Твердохліба Анатолія Федоровича.

Господарського суду Вінницької області - Балтака олега
Олексійовича.

Господарського суду Волинської області - Соломку Людмилу
Іванівну.

Господарського суду Закарпатської області - Івашкович Ірину
Віталіївну, Рогач Ларису Іванівну.

Господарського суду Сумської області - Зражевського Юрія
Олексійовича, Малафеєву Ірину Володимирівну.

Господарського суду Хмельницької області - Крамара Сергія
Івановича.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ніяких заперечень немає у вас? Будемо
ставити на голосування?

Ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України
про обрання суддів за номером 1300. Прошу проголосувати.

16:36:46

За-322

За - 322, рішення прийнято.

(О п л е с к и) Будемо вважати ваші оплески нашими вітаннями.

Будь ласка, далі.

МУСІЯКА В.Л. Вноситься проект постанови про звільнення
суддів. Відповідно до пункту 15 статті 85, пунктів 6 і 9 частини
п'ятої статті 126 Конституції України, статті 43 Закону України
про статус суддів Верховна Рада України має прийняти таке рішення:
про звільнення суддів.

Судді Вищого господарського суду України Гречківського Миколи
Павловича в зв'язку з поданням заяви про відставку. Микола
Павлович більше 25 років працював у Вищому господарському суді,
перший заступник голови Вищого господарського суду України.

ГОЛОВА. Я прошу привітати Гречківського і подякувати Миколі
Павловичу за плідну роботу за пропозицією комітету.

(О п л е с к и)

МУСІЯКА В.Л. Суддю апеляційного суду Автономної Республіки
Крим Нізерську Ніну Олексіївну у зв'язку з поданням заяви про
відставку.

Суддю апеляційного суду Донецької області Бурлаку Анатолія
Миколайовича у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Суддю апеляційного суду Київської області Цікала Петра
Петровича у зв'язку поданням заяви про відставку. За станом
здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.

Суддю апеляційного суду Львівської області Волошина Миколи
Григоровича у зв'язку з поданням заяви про відставку .

Суддю апеляційного суду Одеської області Кензерську Любов
Іванівну у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Суддю місцевого Томаківського суду Дніпропетровської області
Сибірьова Василя Миколайовича у зв'язку з поданням заяви про
відставку.

Суддю місцевого ІваноФранківського районного суду Вуйціва
Василя Володимировича у зв'язку з поданням заяви про відставку за
станом здоров'я , що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.

Суддю місцевого Бориспілького районного суду Київської
області Буряка Володимира Трофимовича у зв'язку з поданням заяви
про відставку.

Суддю місцевого Недригайлівського районного суду Сумської
області Губарева Федора Івановича у зв'язку з досягненням
65-років.

Суддю місцевого господарського суду Запорізької області
Бертнікову Тетяну Миколаївну у зв'язку з поданням заяви за власним
бажанням.

Все.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Є якісь міркування, зауваження?
Немає.

Народний депутат Черновецькій , будь ласка.

16:40:07

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Мне колега любезный Виктор Лаврентиевич уступил место, чтобы
я...

Шановні народні депутати! Я хочу, во-первых поздравить
присутствующих здесь первого заместителя Арбитражного суда Украины
Гречкивского Николая Павловича, который 25 лет честно отдал
судебной системе Украины.

Это очень важно потому, что он здесь присутствует. И второе.

Николай Павлович я вам аплодирую, потому что я вам могу
ответственно заявить, что это порядочный человек.

Благодаря судам мы сегодня имеем возможность заседать в
Верховной Раде. И он является образцом вообще хорошего порядочного
судьи.

И второе. Безобразно мы поступаем с первым заместителем
председателя Верховного Суда...

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу завершити, ми ж голосуємо.

Завершуйте, будь ласка, я прошу вас.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. И второе. Я прошу вас не голосувать за его
отставку, потому что он находится в отпуске. Давайте мы хотя бы за
все 25 лет дадим человеку нормально побыть в отпуске, а потом
поставим вопрос о его освобождении и его награждении, потому что
он это заслужил. Кроме апплодисментов.

Спасибо за внимание. (О п л е с к и)

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування проект
постанови Верховної Ради...

З мотивів народний депутат Онопенко, будь ласка.

16:41:44

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую. Я повинен сказати, що вчора ми на комітеті розглядали
кандидатуру Гричківського Миколи Павловича, про його відставку в
зв'язку з віком і думка комітету розділилася. На жаль, більшість
комітету вважала, що можна розглядати.

Я сьогодні хотів би внести пропозицію - це моя особиста
пропозиція - виділити окремо Гричківського Миколу Павловича щодо
його звільнення і почекати до осені. Дійсно, щоб ми не порушували
чинне законодавство, оскільки він офіційно перебуває у відпустці.
Я думаю, що це ми можемо зробити у вересні місяці і поступимо по
закону.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Чи підтримуєте ви цю
пропозицію щоб винести кандидатуру. Не треб нам про це голосувати?
Не треба.

Шановні колеги! Прошу проголосувати проект постанови
Верховної Ради про звільнення суддів з урахуванням пропозицій
народного депутата Онопенка, яку підтримав народний депутат
Чернівецький.

Прошу голосувати.

16:43:08

За-265

За - 265. Рішення прийнято.

Давайте подякуємо за роботу суддям, яких сьогодні ми
звільнили своїм рішенням.

МУСІЯКА В.Л. Спасибі судді всі, кого звільнили. Дякую вам за
роботу. Спасибі вам.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, я прошу вас проголосувати за
проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного
депутата України Зайця Володимира Володимировича членом Комітету
Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці. Це
документ за номером 1302.

Шановні колеги, я прошу підтримати цей проект, оскільки
комітет повинен повноцінно працювати, а сьогодні у ньому 9
налічується депутатів після складення повноважень народним
депутатом Медведчуком.

Прошу підтримати.

16:44:13

За-326

За 326. Рішення прийнято.

На ваш розгляд вноситься Закон України "Про встановлення
почесних звань льотному складу України" з пропозиціями Президента
про скасування закону від 22.06.2001 року. Доповідач: державний
секретар Міністерства юстиції Заєць Анатолій Павлович.

ЗАЄЦЬ А.П.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати
України!

У пропозиціях Президента України до прийнятих Верховною Радою
України 24 травня 2001 року Законів України "Про встановлення
почесних звань льотному складу України" та про внесення змін до
статті 10-ої Закону України "Про державні нагороди України".
Зазначено, що вони не можуть бути підписані та підлягають
скасуванню. Зауваження Президента полягають у наступному.

Зазначеними законами встановлюються шість почесних звань для
осіб льотного складу України. Зокрема: "Заслужений військовий
льотчик України", "Заслужений військовий штурман", "Заслужений
пілот", "Заслужений штурманвипробувач". І в зв'язку з цим
вносяться зміни до статті десятої Закону України "Про державні
нагороди".

Слід зазначити, що за своїм принципом, почесні звання, що
встановлюються є відзнаками класності, а не державними нагородами.
Ними нагороджують громадян льотних професій незалежно від їх
вузької спеціалізації, що не відповідає загальнодержавному
характеру почесних звань.

Слід сказати, що це спричинить різне збільшення кількості
почесних звань та зниження соціального престижу почесних звань, як
складової частини системи державних нагород України.

Якщо ви подивитеся на структуру Закону "Про державні нагороди
України", ви побачите, що запровадження цих почесних звань і
включення їх до складу статті десятої України, викличе різкий
дисбаланс між галузевими званнями, які встановлюються, почесними
званнями, і наявністю зазначених звань, які пропонується
запровадити цим законом.

Слід зазначити також, що в цьому Законі існує чимало і
юридичних протиріч.

Зокрема норма частини другої цієї статті, що почесні звання
льотного складу є державними нагородами зайва. Оскільки Законом
України "Про державні нагороди України", почесне звання заслужений
вже віднесено до державних нагород.

А положення цієї частини щодо права Президента України
присвоїти почесні звання один раз на рік до дня авіації, звужує
права Президента України надані йому пунктом 25 статті 106
Конституції України, яким глава держави не обмежується в кількості
нагороджень.

Слід сказати також, що частина друга і третя стаття четвертої
Закону не відповідає статті четвертій Закону про державні
нагороди, оскільки затвердження статутів і положень про державні
нагороди віднесено до повноважень Президента, а не Кабінету
Міністрів. З огляду на зазначене Президент України пропонує
зазначені два законі - про встановлення почесних звань льотному
складу України та по внесенню змін до статті 10 Закону України про
державні нагороди, а це відповідно у вашому порядку денному закони
0905 і 0906-1 Президент пропонує скасувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Є запитання? Прошу записатись. Прошу
висвітлити на табло, 5 хвилин на запитання.

Народний депутат Мішура, фракція комуністів.

16:48:42

МІШУРА В.Д.

Анатолій Павлович, по-перше, я думаю, що ми маємо голосувати
за кожен документ окремо. Оце моя пропозиція така - і все.

ГОЛОВА. Дякую.

Народний депутат Кармазін, фракція "Наша Україна".

16:48:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна".

Шановний Анатолій Павлович, озвучуючи таку пропозицію, чи не
замислювались ви, що ми весь час в державі втрачаємо професійне
ядро?

З одного боку військові льотчики не можуть тренуватись, і ви
знаєте, по яким причинам нема бензину і так далі, і так далі. І
вони йдуть. Можливо, ці почесні звання, якраз вони і будуть якось
тримати професійне ядро, зокрема в льотному складі. Для чого так
зразу все ми кажемо: "Ні, погано, ні, парламент не думає"? Це ж
добре зважували комітети, приймали колеги в цій залі.

Я хотів би почути вашу думку.

ЗАЄЦЬ А.П. Дякую за запитання.

Справа в тому, і я хотів би це особисто підкреслити, що
запровадження почесних звань Законом України "Про державні
нагороди" грунтується на галузевому принципі.

В цій статті 10 Закону "Про державні нагороди"...

КАРМАЗІН Ю.А. Ну, льотчики не бувають в інших галузях.
Льотчики тільки, розумієте, літають.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, я прошу дати можливість відповісти
на запитання.

КАРМАЗІН Ю.А. В Мінюсті льотчиків не буває.

ГОЛОВА. Народний депутат Кармазін, я прошу не заважати.

ЗАЄЦЬ А.П. Дякую.

Крім того, я хотів би зазначити, що тут встановлено шість
почесних звань льотчиків. Що цілком явно дисонує з переліком тих
почесних звань, які встановлено законом. Явно дисонує і я тут
цілком вважаю, що такі зміни до закону є такими, що руйнують
структуру даних почесних звань. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Рудьковський. І час вичерпаний у нас
уже.

16:51:10

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Прошу передати слово Семенюк.

ГОЛОВА. Народний депутат Семенюк.

16:51:26

СЕМЕНЮК В.П.

Шановний Анатолію Петровичу!

В якійсь мірі сьогодні, коли винесли цей законопроект з
пропозиціями Президента, дивишся на пропозиції і дивуєшся, можливо
через те, що кожного разу чим більше приходить в парламент
представників тієї чи іншої галузі, зразу добавляється якась
відповідна професія.

Колись в парламент приходило більше аграрників - більше
нагороджували аграрників. Сьогодні вже така розгалуженість. Уже
штурман, завтра - випробовувач. Як ви дивитесь на те, щоб ще
поділити, наприклад, Заслужений лікар по професіях: стоматолог,
невропатолог і таке інше? Чи не буде це взагалі посміховиськом,
якщо постійно будуть вноситись такі зміни? Дяку.

ЗАЄЦЬ А.П. Дякую. Я цілком поділяю вашу позицію, шановна
Валентина Петрівна, і хочу сказати, що у нас є ще один закон про
внесення змін до статті 10 Закону України "Про державні нагороди",
який ми будемо розглядати зараз, який теж стосується отакого
подрібнення почесних звань. Дякую.

Я лише хотів зазначити ще одне, що Головне науково-експертне
управління, яке працює в Апараті Верховної Ради України, теж
поділяє таку позицію.

ГОЛОВА. Дякую. Час ваш вичерпаний.

Народний депутат Віталій Миколайович Олуйко, голова
підкомітету з питань державного будівництва та місцевого
самоврядування, виступить як співдоповідач.

16:53:13

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради України з
питань державного будівництва та місцевого самоврядування
розглянув 18 червня поточного року дане питання на своєму
засіданні, пропозиції Президента до даних законопроектів. Ми також
розглянули висновок Головного науково-експертного управління
Верховної Ради України, що зазначені закони не можуть бути
підписані і підлягають скасуванню.

З таким висновком одноголосно погодився комітет і рекомендує
Верховній Раді України скасувати ці законопроекти.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, немає потреби далі говорити. Я
ставлю на голосування пропозицію комітету про скасування
законопроекту за номером 0905-п. Прошу підтримати пропозицію
комітету.

16:54:37

За-169

По фракціях прошу дати.

Шановні колеги, ми повинні тоді таким чином документи на
повторне опрацювання, розгляд відправити: 0905, 0906, 0906-1.
Можливо, з мотивів голосування є?

З мотивів голосування народний депутат Мартинюк.

16:55:06

МАРТИНЮК А.І. Мартинюк, фракція комуністів.

Володимире Михайловичу, ми не можемо відправляти всі, тому що
ми проголосували 1, він не набрав необхідної кількості голосів.
Давайте ми пройдемо по кожному із законів далі окремо, тому що
вони не всі голосувалися. Голосувався лише один, а може інші
наберуть необхідну кількість голосів.

ГОЛОВА. Я з вами повністю погоджуюся, шановний колега, я
кажу, що логіка вимагає, що ми повинні розглядати, або три, але
тепер не пройшов цей закон, ми його відкладаємо.

На розгляд вноситься закон України про внесення змін до
статті 10 Закону України "Про державні нагороди України" з
пропозиціями Президента України про скасування закону від
22.06.2001 року.

Є потреба слухати нам доповідачів? Немає. Ставлю на
голосування питання. Народний депутат Беспалов, прошу відмінити
голосування.

16:55:58

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Борис Беспалий, "Наша Україна", Комітет з
питань державного будівництва.

Це профільний комітет даного питання. Я дуже вибачаюся
шановна президія, але в даному випадку після того, як ми
голосували пропозицію Президента ми згідно Регламенту і згідно
рішення Конституційного Суду маємо тепер голосувати подолання
вето. В даному випадку було ж вето. Маємо поставити на голосування
подолати вето. Не пройшла пропозиція Президента, далі голосується
подолання вето.

Якщо вето долається цей закон відправляється на підпис
Президенту. Якщо вето не долається незалежно від першого
голосування цей закон знімається з розгляду.

Дякую за увагу і прошу відповідним чином діяти.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Питання, яке порушив Президент і вносив
пропозицію він не висловлював своїх зауважень до закону, він
запропонував скасувати, як закон, як такий, який є неприйнятний.

Я ставлю, шановні колеги, ставлю на голосування Закон України
"Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про державні
нагороди України" з пропозиціями Президента Україні про скасування
закону від 22.06.2001 рік номер 0906 .

Пропозиція комітету погодитися з пропозиціями Президента про
скасування рішення про прийняття даного закону.

Прошу голосувати.

16:57:49

За-173

Рішення не прийнято. По фракціях.

Народний депутат Зварич, будь ласка.

16:58:04

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Я все ж таки звертаю вашу
увагу на те, що депутат Беспалий був абсолютно правий. Пропозиція
Президента щодо всіх трьох цих законів, які формують один пакет,
зводиться до того, щоб скасувати ці закони, тобто відмінити
попереднє рішення. Це і є його пропозиція, тобто сутність вето
Президента складається із цієї пропозиції. Ця пропозиція не
набрала відповідної кількості голосів, тобто 226. Тому слід вам
поставити на голосування питання про подолання вето. І у випадку,
якщо вето не долається, закон знімається автоматично, бо інакше
невідомо тоді яка доля цього закону. Він не може залишитися в
такому підвішеному стані.

Тому я вас дуже прошу поставити на голосування питання про
подолання цього вето. У випадку, якщо воно не проходить, закон сам
по собі скасовується.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я пропоную цю пропозицію врахувати.
Давайте ми зараз проголосуємо третій закон про відхилення. Потім
повернемося і проголосуємо про подолання вето. Немає заперечень?

Ставлю на голосування Закон України про внесення змін до
статті 10 Закону України про державні нагороди України з
пропозиціями Президента України про скасування Закону від
22.06.2001 року, реєстраційний номер 0906-1. Комітет пропонує
підтримати пропозиції Президента про скасування рішення про
прийняття даного закону. Прошу народних депутатів визначитися.

17:00:05

За-158

Рішення не прийнято. По фракціям.

Шановні колеги! Ставлю на голосування документ за номером
0905 - це Закон України "Про встановлення почесних звань льотному
складу України" з пропозиціями Президента України про скасування
закону від 22.06.2001 року. Ставиться на голосування про подолання
вето Президента. Прошу визначитися.

17:00:48

За-127

За - 127, рішення не прийнято. По фракціях прошу.

Ставиться на голосування документ за номером 0906. Закони
України про внесення змін до статті 10 Закону України "Про
державні нагороди України" з пропозиціями Президента України про
скасування закону від 22.06.2001 року.

Ставиться на голосування питання про подолання вето
Президента з цього приводу. Прошу голосувати.

17:01:25

За-36

За - 36, рішення не прийнято.

Ставиться на голосування документ за номером 0906-1. Закони
України про внесення змін до статті 10 Закону України "Про
державні нагороди України" з пропозиціями Президента України про
скасування закону від 22.06.2001 року.

Ставлю на голосування про подолання вето Президента. Прошу
визначитися.

17:02:00

За-32

За - 32, рішення не прийнято. Прошу дати по фракціях.

Шановні колеги! На ваш розгляд виноситься питання про
прийняття закону України "Про внесення змін до Закону України "Про
оплату праці" з пропозиціями Президента України від 02.03.2002
року. Це документ за номером 0911.

Доповідач - міністр фінансів України Ігор Олегович Юшко. будь
ласка, Ігор Олегович. Співдоповідачем буде виступати народний
депутат Сухий Ярослав Михайлович.

ЮШКО І.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати,
йдеться про внесення змін до статті 15-ої Закону України "Про
оплату праці".

Я дуже коротенько нагадаю, про що йдеться. Фактично
розривається виплата, дозволяється виплачувати заробітну... Чи
пропонується дозволити виплату заробітної плати без одночасної
сплати нарахувань Пенсійного фонду, соціальних нарахувань і таке
інше. Це, звичайно, не може бути прийнято, оскільки це порушує
існуючу систему і пенсійного забезпечення створює велику
небезпеку, це порушує систему і соціального захисту і порушує
систему формування доходної бази місцевих бюджетів. Це абсолютно
очевидно. Я не думаю, що є час витрачати, немає сенсу витрачати
зараз сесійний час. Президент надав пропозиції щодо зняття цього
законопроекту, відхилення. Міністерство фінансів підтримує

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Для запитань прошу записатися. Прошу на табло
висвітлити.

Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної фракції
України.

Народний депутат Асадчев, фракція "Наша Україна".

17:04:40

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Ігоре Олеговичу, відверто кажучи, закони були давно,
вже може не всі пам'ятають. Тому було б, що ви все-таки більш
детально розказали, що значить "сплата зарплати без перерахування
у Пенсійний фонд". У Пенсійний фонд перераховується не с
заробітної плати, а з фонду заробітної плати. І ви знаєте, що це
робиться бухгалтеріями суб'єктів господарювання чи установ,
організацій до сплати заробітної плати. То я думаю, що ви трошки
детальніше розкажіть, у чому там сутність і які там пропозиції
Президента. Дякую.

ЮШКО І.О. Дякую. Йдеться про те, що першочерговим є виплата
власної заробітної плати. Тобто, якщо у підприємця, у роботодавця
чи у підприємства не вистачає коштів на сплату пенсійного фонду і
таке інше, то можна платити заробітну платню а не сплачувати до
пенсійного фонду. Це порушує існуючу систему і це неприйнятно.
Саме йдеться про це.

ГОЛОВА. Народний депутат Іоффе, фракція Партії промисловців і
підприємців і "Трудової України".

17:05:48

ІОФФЕ Ю.Я.

Прошу передать слово Дашутину.

ГОЛОВА. Народний деутат Дашутін.

17:06:05

ДАШУТІН Г.П.

Дякую. Я думаю, що та ситуація, яка сьогодні склалася з
бюджетом і взагалі, вчора ви вели розмову з прем'єрміністром, тому
ми підтримуємо дійсно ситуацію, яка сьогодні склалася про адресну
допомогу. Чому? Тому що вирішення сьогодні питань через збільшення
навантаження на виплату зарплати, і так далі, тільки зменшують
робочі місця.

Ваша думка з цього приводу.

ЮШКО І.О. Дякую за запитання, хоча, відверто кажучи, не
зовсім його зрозумів. Йдеться про те, що неможна розривати оплату
одномоменту праці і нарахувань і відрахувань до пенсійних та
соціальних фондів.

ГОЛОВА. Народний депутат Грачов, фракція комуністів.

17:07:02

ГРАЧЕВ О.О. Відмова.

ГОЛОВА. Народний депутат Матвєєнков, фракція "Єдина Україна".

17:07:14

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемый Игорь Олегович, о том, что конечно правильнее было
бы поставить вопрос о навантаженні на зарплату и наверное
правильно было бы сегодня рассматривать этот вопрос, сегодня чтобы
выплатить сто тысяч зарплаты нужно 200 тысяч начислить на эту
зарплату. Как следствие, вы понимаете, почему половина и кто
выплачивает зарплату и делает это в конвертах или другими путями,
в виде материальной помощи и других какихто фокусов.

Но меня интересует конкретно вопрос по этому законопроекту. О
какой сумме сегодня ид т речь в задержке,в невыплате заработной
платы и что будет стоить недополучение бюджета, если мы примем
такое подобное решение? Сколько недополучит бюджет и по каким
фондам, сколько недополучим мы в местные фонды и сколько
недополучим мы в централизованный бюджет? Спасибо.

ЮШКО І.О. Дякую за питання.

Перше за все я хочу нагадати, що власне сьогодні, перед
початком сесійного засідання о 16-тій, Комітет по фінансах і
банках розглядав аж два законопроекти - про прибутковий податок з
громадян, в яких йдеться, в урядовому хоча б йдеться про певною
мірою зменшення навантаження на фонд оплати праці. Це така
відповідь. Тобто це є нормою іншого закону.

А що стосується по суті запитання, я можу сказати, що таких
розрахунків ніхто не в змозі зробити. Тому що важко сказати
скільки буде сплачуватися заробітної плати без сплати в соціальні
фонди і в пенсійні.

Тобто сьогодні загальна сума по строчці по заробітній платі в
економіці близько 2 мільярдів. Це така цифра, яку я чув.

ГОЛОВА. Народний депутат Стоян, фракція "Наша Україна".

17:09:08

СТОЯН О.М.

Шановні колеги народні депутати! Хочу привернути вашу увагу,
що цей закон подавався у минулій Верховній Раді, узгоджений
профспілки, роботодавці і Уряд. І за нього проголосували понад
триста депутатів. Але Міністерство фінансів, вибачаюсь за слово,
підсунуло Президенту вето, він про це сам сказав, і наклали вето
на те, що заробітна плата повинна бути першочерговим платежем.

Сьогодні - спочатку 5 платежів, а шостий - заробітна плата.

І тому на сьогодні 70 відсотків підприємств не можуть
заплатити заробітну плату і борг сягає декілька мільярдів. Я хочу
спитати, шановний Міністр фінансів, якщо ми зараз не подолаємо
вето, яким чином Ви будете сприяти поверненню боргів людям, які
відпрацювали і борги складають мільярди гривен, і як далі
платити?!

Якщо ми не подолаємо вето, знову буде проблема з виплатою
заробітної плати. Тому дайте відповідь, який інший механізм
повернення заробленої заробітної плати і чому ви проти того, щоб
першочерговим платежем була заробітна плата разом із сплатою в
інші фонди, ніхто не каже, що потім, але зарплата - потім все
інше.

Тому я, по-перше, питання, і подруге, шановні народні
депутати, дуже прошу вас, це позиція всіх профспілок, це позиція
УСПП, це позиція уряду - подолати вето. Ми повинні розрахуватись з
людьми по заробітній платі. Дякую.

ЮШКО І.О. Дякую за запитання.

Тим не менше, я просив би все-таки залу в оману не вводити,
оскільки не йдеться... тобто, підприємець сьогодні після
скасування картотеки сам визначає, куди в першу чергу направляти
гроші. І це ми знаємо, це є нормою Закону про порядок погашення
платежів перед місцевим бюджетом і цільовими фондами і таке інше.

На сьогоднішній день немає аж ніяких обмежень щодо черговості
виплати заробітної плати в першу чергу. І я прошу це врахувати.

А йдеться саме про те, що пропонується виплачувати заробітну
плату готівкою людям, не сплачуючи пенсійне і не сплачуючи
соціальне страхування.

В мене питання до вас: яким чином сплачувати пенсію тоді
людям? Чи це не є пріоритетом?

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Дякую, Ігор Олегович, час вичерпаний ваш. Будь ласка,
дякую, сідайте на місце.

Сухий Ярослав Михайлович для співдоповіді, будь ласка.

17:11:43

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати, в цьому залі вже не раз
наголошувалось на необхідності подальшого вдосконалення трудового
законодавства України. Сьогодні гостро стоїть проблема розробки
прийняття нового трудового
.... Кодексу законів про працю, а поки
що ми з вами змушені латати прогалини в правовому полі саме
основами трудового законодавства по оплаті праці.

Справа в тому, і про це вже ми говорили, і за роки
перебудови, особливо за роки реформ ми зруйнували систему
мотивації праці, зведено нанівець до неї зарплата, з одного боку,
не забезпечує нормального відтворення робочої сили, а з другого
боку часто зростає незалежно від ефективності виробника.

Виникають неприпустимі диспропорції не тільки між галузями,
але і всередині. А найголовніше, найосновніше сьогодні на
соціальний клімат, на політичний клімат в суспільстві негативно
позначається таке ганебне для цивілізованої держави явище, як
заборгованість по заробітній платі.

Власне кажучи, законопроект 0911 і вето, я думаю, ми маємо
справу з якимось недорозумінням. Бо стаття 43 Конституції
передбачає право на своєчасне отримання винагороди за працю.
Стаття 48 Конституції передбачає право на гідний життєвий рівень
для себе, для членів своєї сім'ї.

І ще одне. В останньому посланні Президента України
"Стратегія про бідність" і передбачає головним державним завданням
важливої ваги - подолання заборгованості по заробітній платі. Я
вам доповідаю: за останній місяць, травень, заборгованість зросла
на 47 мільйонів.

І саме головне, депутатимажоритарники, згадайте ці походи до
вас людей! Підприємство не виплачує зарплату, людина звертається з
судовим позовом. Виконавчий лист не виконується, бо з другого боку
є позов Податкової адміністрації і все майно в так званій
податковій заставі. І тим часом, поки майно в податковій заставі,
люди грошей не отримують, за місяць, два, три. Від підприємства
залишається пусте бетонне місце. І потім люди йдуть до вас, до
нас, до мене із скаргами на те, що тепер далі робити: "Що, нам
новий фонд якийсь створювати?"

Я думаю, що в даному випадку ми маємо справу з якимось
впертим корпоративним інтересом чи Міністерства фінансів, чи
рідного Міністерства з соціальної політики та праці.

Тому комітет на своєму засіданні одностайно, в нас люди
різних фракцій, вніс пропозицію поставити на голосування подолання
вето на законопроект 0911. Я нагадаю коротенько, про що йдеться.

Пропонується внести зміни до статті
15 Закону про оплату праці. У частині третій статті 15 слова:
"після сплати обов'язкових платежів" ,- виключити. Ми повинні дати
примат, пріоритет заробітній платі. Пригадайте: в цьому залі вчора
про це говорив відомий от вчений Павловський, народний депутат
України, вчений Черняк, господарник Майко, директор величезного
київського заводу. Це, дійсно, так, ми повинні поставити все на
своє місце. Спочатку повинна бути заробітна плата, потім -
платежі.

Будь ласка, комітет пропонує подолати вето.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, зрозуміла постановка питання?

Чи є якісь, прошу записатися , будь ласка. Прошу висвітити на
табло.

Народний депутат Асадчев, фракція Наша Україна.

17:15:31

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Зразу відчувається, що ви нещодавно з виборчих
баталій, запально так говорите. Але ви в один кошик накидали всі
проблеми, а говорити треба по тій суті, по якій йде законопроект.

Якщо ми знімемо ці слова, що ви кажете, я розумію, що ми
певний пріоритет дамо заробітній платі. Але пенсіонери залишаться
без пенсій. Ви знаєте скільки ми боролися за те, щоб Пенсійний
фонд не був дефіцитний. Слава Богу він сьогодні профіцитний. 37,5
відсотка треба віддати від фонду зарплати це велике навантаження,
я згодний. Але ж більше 60 відсотків фонду можна витрачати на
заробітну плату.

Якщо ми знімемо цю норму, так будуть витрачати можливо 80-90
відсотків фонду, а пенсіонери, що будуть отримувати?

Що це за така постановка, ми ж дисбалансуємо повністю систему
пенсійного забезпечення. Хай вона не досконала, взагалі ніякої не
буде.

Я вважаю, що Президент абсолютно правий.

СУХИЙ Я.М. Подивіться будь ласка у вас є законопроект в
порядку денному 0908. Називається він про погашення
заборгованості. А цей механізм про який ви сказали , всі
застереження цей законопроект знімає.

На превеликий жаль в порядку денному їх розірвали. Зараз
09011, а через шість чи десять законопроектів буде 0908.

ГОЛОВА. Народний депутат Коновалюк , фракція Регіони України.

17:17:07

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую Володимир Михайлович. Уважаемый докладчик, по сути
проблема, которая говорится сейчас она достаточно серьезная и
актуальная.

Мы если вы помните в прошлом созыве рассматривали внесение
изменений в закон "Про виконавчі справи і впровадження". И
пытались регулировать вопросы связанные с очередностью погашения
задолженности, которая связана с процедурой банкротства
предприятий.

Мы должны также понимать, что вопросы наполнения бюджета
также сегодня социальнозначимый.

И с 1 июля мы повысили минимальную зарабоотную плату до 165
гривен. Поэтому есть ли смысл сегодня, и рассматривал ли комитет,
поскольку есть нормы действующего законодательства, которые в том
числе регламентируют и эти вопросы.

СУХИЙ Я.М. Валерий Иллич, я не буду углубляться в
политэкономию. Скажу только единственное. Упрекается комитет, что
он принял законопроект без недостаточной финансовой обоснованости
этого закона, и вроде бы возникают такие диспропорции и вопросы:
"А как же быть пенсионерам и прочее?" Я сослался на 0908, я его
здесь буду докладывать. Ведь речь идет о должниках. Дозволити тим,
у кого є заборгованість, сплатити зарплату, а потім бюджет. Я не
думаю, що це врятує бюджет підприємство, яке лежить і ледве дише.
Все одно його поріжуть на обладнання.

ГОЛОВА. Народний депутат Рудьковський, фракція Соціалістичної
партії України.

17:18:45

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Рудьковський, Соціалістична партія України.

Я хочу звернутися в першу чергу до народних депутатів
України. В чому суть цього законопроекту? В першу чергу поставити
питання і законодавчо закріпити виплату в першу чергу заробітної
плати, потім обов'язкових платежів.

Я звертаюся до депутатів із пропрезидентських фракцій. Ви,
бізнесмени, в минулому були керівниками підприємств. Ви розумієте,
для стабільної організації роботи на підприємстві робітникам,
шахтарям потрібно в першу чергу виплатити заробітну плату. Якщо
заробітна плата виплачена, тоді буде працювати підприємства і
будуть наповнюватися бюджети.

І у мене прохання до вас підтримати подолання вето, бо ми
розуміємо, що і президент повинен захищати людей праці, а не лише
наповнення бюджету.

І до представника комітету. Які переваги ви бачите саме в
прийнятті цього закону по відношенню до того, що є на сьогоднішній
день?

СУХИЙ Я.М. Шановні народні депутати! Я хочу вам нагадати
всім, що при вдосконаленні законодавства України в будь-якій
галузі - зокрема, про працю - нам слід керуватися, ви знаєте цей
закон, нам слід керуватися принципами примату міжнародного права
над внутрішнім.

Немає в світі таких підходів як у нас. Якщо на 30 діб, -
розповідаю, - затримується зарплата, наприклад згідно
португальського закону номер 17 від 1986 року, то людина
позбавляється від всіх податкових платежів. З неі знімаються всі
судові позови, бо на першому місці має бути зарплата. Тому в цьому
і пріоритет.

ГОЛОВА. Дякую, Ярослав Михайлович.

Шановні колеги! Час вичерпаний. Ставиться на голосування
пропозиція спочатку... З мотивів голосування, будь ласка, народний
депутат Черняк.

17:21:04

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати! У мене таке враження, що я попав в
театр абсурду.

Я не можу зрозуміти чому протиставляється виплата заробітної
плати і виплата пенсій. Це практично відбувається одночасно.
Виплата заробітної плати і виплати пенсій - це речі, які між собою
кореспондуються. Звичайно, із фонду заробітної плати 32,5 відсотки
перераховується в Пенсійний фонд і 5 перераховується в соціальний
фонд інвалідам, безробітним. Звичайно, це велика сума. Але тоді
треба реформувати пенсійну систему і створити... гроші передавати
на персоніфіковані рахунки, але це питання перспективи нашої. Тому
я не розумію чому Президент, міністр каже про те, що на перше
місце пенсії, депутата кажуть: на перше місце заробітну плату,
коли ці речі потрібно зробити так, щоб вони між собою пов'язані
були. І вони пов'язані практично в житті є. І не можна
протиставляти виплату заробітної плати і пенсій. Це абсолютно
хибна позиція.

ГОЛОВА. Дякую. З мотивів голосування народний депутат Стоян,
фракція "Наша Україна". І будемо переходити до голосування.

17:22:27

СТОЯН О.М.

Шановні народні депутати! Три роки підряд на сесії МОП в
Женеві слухався звіт уряду по затримці заробітної плати, як
порушення конвенції МОП, як порушення прав людини. І тоді міністр
праці Сахань обіцяв громадськості всесвітній, 170 країн, що ця
проблема буде вирішена. Мене дивує позиція уряду, ви що не хочете,
щоб була стабільність у державі, ви що не хочете, щоб робоча
людина, яка відпрацювала, отримала заробітну плату.
Першочерговість полягає у тому, що получили прибуток, поділили,
заробітна плата у фонди і так далі, і так далі. Що таке заробітна
плата? Це купівельна спроможність, це інші відрахування. Тому це
не приведе до погіршення ситуації. Якщо роботодавці, присутні тут,
бояться це зробити, я хочу сказати, що позиція уряду, я
відповідаю, бо ми вели переговори з ними, співпадає з позицією
профспілок і з позицією УСПП, вчора Майко сказав.

Тому я прошу подолати вето. І я впевнений, що Президент
підпише, бо йому тоді його просто підсунули, про це колись казав
Президент на зустрічі з активом. Давайте подолаємо вето, не беріть
гріх на душу. Давайте ми повернемо зарплату. Якщо не можемо
повернути, будемо вчасно платити людям, які відпрацювали. Прошу
вас.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ставиться на голосування
пропозиція Президента про відхилення Закону України "Про внесення
змін до Закону України "Про оплату праці" з пропозиціями
Президента від 02.03.20002 року. Прошу визначитися народних
депутатів.

17:24:11

За-163

За - 63. Рішення не прийнято. По фракціях.

Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція
Комітету з питань соціальної політики та праці про подолання вето
Президента. Для цього необхідно 300 голосів. Прошу народних
депутатів голосувати.

17:24:49

За-182

За - 182. Рішення не прийнято. По фракціях.

Я пропоную комітету вивчити додатково це питання і
повернутися до нього. Знімається, да? Ясно, питання знімається з
розгляду.

Шановні народні депутати, ми догулялись з вами, що після
перерви ми розглянемо про включення, я прошу уваги, шановні
колеги! Про включення до порядку денного розгляд проекту
постанови, який вам розданий на заміну проекту за номером 1178 від
10 червня 2002 року про створення Тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради України з розслідування обставин вбивств
журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Олександрова, посягання на
життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та
допущених при цьому порушень державними діячами Конституції і
законів України.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного.
Прошу народних депутатів визначитись.

17:26:16

За-192

За - 192, рішення не прийнято. Прошу дати по фракціях.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду Проекту
Закону "Про внесення змін до статей 34 і 35 Закону України "Про
статус народного депутата України" стосовно помічників
консультантів народного депутата України.

Матвєєв Валентин Григорович буде доповідати з цього приводу.
Прошу, Валентин Григорович.

17:27:07

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую.

Шановні колеги! Як бачите, про важливість і необхідність
прийняття змін до Закону "Про статус народного депутата" щодо
помічників консультантів, навіть видно, свідчить і винесено
народними депутатами для обговорення кількість законопроектів.

Вчора ми їх всі десять обговорили в цьому залі. Нагадаю, про
що йдеться.

Перш за все, ми з вами хочемо вирішити дві найскладніші,
найсуттєвіші проблеми, які сьогодні необхідно вирішувати. Це,
перше, щодо прикріплення чотирьох помічниківконсультантів
народного депутата для кадрового і фінансового обслуговування до
Апарату Верховної Ради України.

Мова йде про чотирьох помічниківконсультанітв, які
відносяться, або підлягають виконанню вимог Закону "Про державну
службу", тобто державних службовців.

І друга частина цієї проблеми великої - це стосовно кількості
загальної помічників-консультантів народного депутата.

Ми з вами вчора говорили і домовилися, що їх буде тридцять
один. І вчора ми також з вами при обговоренні дійшли згоди про те,
що беремо за основу два законопроекті - це законопроект 1083,
внесений народними депутатами Турчиновим і іншими. А також
законопроект 1083-7 внесений народним депутатом Петровим.

Тому якщо буде ваша згода, комітет просив би підтримати
рішення про прийняття цих двох законопроектів за основу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає заперечень? Пропоную прийняти
за основу і доручити комітету опрацювати... Ні-ні, за основу,
немає заперечень? Прошу проголосувати.

17:29:31

За-339

Рішення прийнято.

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую. Шановні колеги, результат говорить про
те, що ми можемо зараз з вами і вирішити наступне питання. А якщо
немає у вас заперечень, об'єднати ці два законопроекти і
проголосувати їх в цілому.

ГОЛОВА. Немає заперечень. Шановні колеги, прошу проголосувати
в цілому. Прошу голосувати.

17:30:12

За-355

За - 355 народних депутатів, рішення прийнято.

Шановні народні депутати, на розгляд вноситься проект закону
про запобігання та протидію легалізації і відмиванню доходів,
отриманих злочинним шляхом.

Відповідальний від комітету народний депутат Стретович
Володимир Миколайович. Прошу Вас, Володимир Миколайович.

Прошу підготуватись народному депутату Буряку з цього питання
для виступу.

17:30:53

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний пане Голово, шановна Президія, шановні народні
депутати!

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і
корупцією на своєму засіданні розглянув два законопроекти, які
внесені суб'єктами законодавчої ініціативи.

А саме: народним депутатом України Юрієм Кармазіним , а також
Президентом України, який вніс законопроект, підготовлений
Кабінетом Міністрів і просив його розглянути як невідкладний.

На своєму засіданні 2 липня Комітет з питань правової
політики прийшов до висновку взяти за основу законопроект,
підготовлений депутатом Кармазіним , і пропонує Верховній Раді
прийнявши його за основу, доопрацювати зазначений законопроект з
врахуванням пропозицій, які викладені в законопроекті,
підготовленому Кабінетом Міністрів.

Відмінність цих двох законопроектів полягає в тому, що в
законопроекті Кармазіна більш систематизовано, більш логічно і
конструктивно правильно виписана структура закону з точки зору
юридичної техніки.

Водночас законопроект Кармазіна передбачає створення в
Україні спеціального органа - Національного агентства з питань
фінансового контролю в той час, як законопроект Кабінету Міністрів
передбачає створення в складі Міністерства фінансів спеціального
підрозділу - Департаменту з питань фінансового моніторингу.

Крім цього, в проекті Кармазіна передбачається встановлення
чіткого критерію віднесення фінансових операцій до сумнівних, а
також операцій, які повинні бути в безготівковому вимірі в сумі 50
тисяч євро в еквіваленті або в іншій валюті, а в готівковому при
внесенні суми 10 тисяч євро або в іншій, що відсутнє у
законопроекті, підготовленому Кабінетом Міністрів.

Закон Кабінету Міністрів також містить бланкетну норму про
те, що перелік сумнівних операцій, фінансових сумнівних операцій
встановлюється Кабінетом Міністрів. В законі, запропонованому
нашим колегою Кармазіним приводиться вичерпний перелік таких
сумнівних фінансових операцій.

Якраз ці відмінності і привели рішення комітету до того, що
взяти за основу законопроект Кармазіна і опрацювати його спільно,
винісши на друге читання.

Вам роздано 2 проекти постанови. Один, підготовлений в нашому
комітеті, і протилежний, підготовлений в Комітеті з питань
фінансів і банківської діяльності, який пропонує взяти за основу
законопроект, підготовлений Кабінетом Міністрів.

Хочу зауважити, що, яке б рішення ми сьогодні не прийняли, я
до вас звертаюся з проханням ухвалити рішення - закон прийняти в
першому читанні, оскільки це набирає політичного значення і
Україна перебуває у стані тих країн, яка в очах світової спільноти
є країною, де не ведеться боротьба з відмиванням "брудних" грошей.

Сьогодні б'ють на сполох українські банки, яким закриваються
кореспондентські рахунки в Німеччині, в інших країнах Європи. Якщо
не будемо ми реагувати на вимоги світової спільноти і долучатися
відповідно до Страсбурзької конвенції 1990 року по відмиванню
грошей, яку ратифікувала Україна, то відповідно нашу фінансову
систему чекають великі складнощі. І вже у вересні-жовтні банкіри
прийдуть і будуть із сльозами просити на очах, щоб ми прийняли цей
закон.

Вдумайтесь в цю ситуацію. А тому я прошу вас, пане Голово,
поставити на голосування.

ГОЛОВА. Дякую.

Запитання до доповідача є? Немає, все зрозуміло.

Тоді давайте запропонуємо ще виступити народному депутату
Буряку, і тоді проголосуємо. Народний депутат Буряк від Комітету з
питань фінансів та банків. Будь ласка.

17:34:57

БУРЯК С.В.

Шановні колеги, дійсно, Комітет з питань фінансів і
банківської діяльності на своєму засіданні відпрацьовував норми
цих двох законопроектів.

Думка членів Комітету з питань фінансів і банківської
діяльності , що законопроект, який поданий Кабінетом Міністрів
більш м'якіший, який не вводить норму центрального органу
виконавчої влади. Тому думка членів Комітету з питань фінансів і
банківської діяльності підтримати закон, який поданий Кабінетом
Міністрів.

Актуальність цього закону, не треба вам з цієї трибуни вам
доповідати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Якщо немає заперечень
давайте проголосуємо дві постанови по мірі їх надходження. Першою
ставиться на голосування проект, який внесено народними депутатами
і підтримано комітетом з питань боротьби з організованою
злочинністю. Це документ за номером 11-56/П1. Про прийняття за
основу проекту Закону України "Про запобіганню та протидію
легалізації відмивання доходів отриманих злочинним шляхом". Це
проект Кармазіна.

Прошу народних депутатів визначитися з цього приводу.

17:36:32

За-47

За - 47, по фракціях.

Шановні колеги ставиться на голосування проект постанови
Верховної Ради України, який внесений комітетом Верховної Ради
України з питань фінансів та банківської діяльності.

Про прийняття за основу проекту закону України про
запобігання та протидію легалізацію відмивання надходжень
одержаних злочинним шляхом.

Шановні народні депутати прошу визначитися з урахуванням
важливості прийняття такого рішення.

Ставлю на голосування. Прошу голосувати.