ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
5 липня 2002 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені і
гості Верховної Ради!
Прошу вас займати свої робочі місця і підготуватися до
реєстрації. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.
Увімкніть систему, будь ласка. Прошу зареєструватися.
10:03:12
Зареєструвалося -378
У залі зареєстровано 378 народних депутатів. Ранкове
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата
України Зайця Івана Олександровича, якому виповнилося 50 років.
(О п л е с к и).
Давайте привітаємо Івана Олександровича з полуднем віку, а
також з високою державною нагородою орденом "За заслуги" другого
ступеня.
Шановні народні депутати, у засіданні бере участь уряд
України на чолі з Прем'єр-міністром України Анатолієм Кириловичем
Кінахом.
Шановні колеги! Відповідно до Регламенту в п'ятницю ми
обговорюємо питання порядку денного сесії. Перелік питань, що
пропонуються для розгляду у вас є.
Регламентом сьогодні не передбачено розгляд депутатських
запитів. Однак, зважаючи на прохання народних депутатів, можна
було б розглянути ті, що надійшли, якщо на це буде ваша згода.
Немає заперечень?
Надійшли запити народних депутатів України. Групи депутатів:
Балога, Іванча та інші - до Прем'єр-міністра України в зв'язку із
згортання фінансування програми комплексного протипаводкового
захисту в басейні ріки Тиса у Закарпатській області на 2002 -2006
роки та прогноз до 2015 року, затверджений постановою Кабінету
Міністрів України 24 жовтня 2001 року, номер 1388.
Ставлю на голосування про направлення запиту до
Прем'єрміністра. Прошу визначитися.
10:05:17
За-196
Рішення прийнято, за - 196.
Володимира Єщенка до Прем'єрміністра України стосовно
телефонізації будинку інваліда Великої Вітчизняної війни.
Ставлю на голосування про направлення цього запиту до
Прем'єрміністра України. Прошу визначитися.
10:05:50
За-145
Рішення прийнято, за - 145 народних депутатів.
Михайла Павловського до Прем'єрміністра України стосовно
питання національної безпеки і національних інтересів при
реалізації радіонавігаційного плану України в процесі інтеграції в
світовій глобальній системі навігації.
Ставлю на голосування про направлення запиту до
Прем'єрміністра України. Прошу визначитися.
10:06:26
За-140
За - 140, рішення прийнято.
Прошу прослухати оголошення відповідно до статті 4.2.2.
Регламенту Верховної Ради України інформую, що представляти
депутатську фракцію "Регіони України" уповноважено також народного
депутата України Клімова Леоніда Михайловича.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про статус народного
депутата України" та статтею 4.2.2. Регламенту Верховної Ради
України інформую про входження народних депутатів України:
Панасовського Олега Григоровича до складу депутатської фракції
"Регіони України", Веревського Андрія Михайловича та Чоломбітка
Ігоря Васильовича до складу депутатської групи "Європейський
вибір".
Відповідно до статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України
інформую про реєстрацію нової депутатської групи "Народний вибір".
В її складі 15 народних депутатів України, персональний склад
групи вам розданий. Представляти депутатську групу уповноважено
народного депутата України Гапочку Миколу Михайловича.
Шановні народні депутати! Відповідно до розкладу засідань на
тиждень, сьогодні на розгляд Верховної Ради вноситься Програма
діяльності Кабінету Міністрів України.
Комітет з питань економічної політики, управління народним
господарством, власності та інвестицій пропонує встановити такий
регламент розгляду програми діяльності Кабінету Міністрів України:
для доповіді Прем'єрміністра України Анатолія Кириловича Кінаха -
30 хвилин, для відповідей на запитання - до 40 хвилин, для
співдоповіді від профільного комітету - до 10 хвилин, для виступів
в обговоренні від фракцій і комітетів - до 5 хвилин, тобто в межах
однієї години 30 хвилин. Для виступів народних депутатів України
до 3 хвилин, всього 20 хвилин. І заключне слово Прем'єрміністра.
Чи будуть інші міркування? Погодитись?
Слово для доповіді з цього питання надається Прем'єр-міністру
України Анатолію Кириловичу Кінаху. Прошу, Анатолію Кириловичу.
КІНАХ А.К.
Шановні народні депутати, шановні колеги, запрошені! Кабінет
Міністрів України від самого початку своєї роботи спрямовує свої
зусилля на закріплення позитивних економічних показників, які
відносились в 1999-2000 роках. В першу чергу по напряму формування
факторів, механізмів, які здатні забезпечити підвищення
конкурентоспроможності економіки і добробуту громадян України.
В 2001 році приріст валового внутрішнього продукту досяг 9 і
нуль десятих відсотка. Такий рівень економічного зростання є одним
з найбільших серед країн СНД і Східної Європи.
Важливе те, що найвищими були темпи приросту агропромислової
галузі, переробної, особливо машинобудування, що дає нам
можливість поступово долати сировинний характер економіки України.
Випуск промислової продукції за перше півріччі поточного року
зріс на 5,8 відсотки, в тому числі зберігається позитивна
структурна тенденція: товари широкого вжитку за січень-червень
зросли на 10.5 відсотки, продукція машинобудування на 5.7
відсотки, агропромислового комплексу на 10.6 відсотки. Важливо те,
що частка бартерних операцій за реалізовану промислову продукцію
за чотири місяці поточного року порівняно з відповідним періодом
минулого року зменшилась майже вдвічі, і сьогодні становить 4.6
відсотки,
Отже, є всі підстави вважати цілком реальним зростання
макроекономічних показників 2002 року до прогнозованого рівня.
Уряд вживає заходів, і хочу особливо підкреслити, результат
буде залежати від взаємодії законодавчої і виконавчої влади. Щодо
подолання наслідків зниження темпів розвитку світової економіки,
що негативно вплинуло на в першу чергу експортні галузі
національної економіки України, металургію, хімічну промисловість.
Падіння обсягів експорту цих галузей було компенсовано
високими темпами приросту поставок на експорт продукції сільського
господарства, харчової та текстильної промисловості та
машинобудування.
Це дало змогу зберегти позитивне сальдо торговельного балансу
країни, підтримати стабільність національної грошової одиниці і
практично виключити необхідність нових зовнішніх державних
запозичень. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо в першому
кварталі поточного року досягло 952 мільйонів доларів.
Але одночасно, шановні народні депутати, необхідно зауважити,
що головним критерієм, по яким суспільство оцінює ефективність
державної соціально-економічної політики, є не приріст валового
внутрішнього продукту і обсягів промислового виробництва, а, в
першу чергу, як результати розвитку держави, державна
соціально-економічна політика впливає на збільшення кількості
робочих місць, підвищення реальної заробітної плати, пенсій і
упевненості громадян у завтрашньому дні.
Тому важливим питанням економічної політики уряду залишається
забезпечення зваженого рівня інфляції, що виступає одним із
вагомих чинників підвищення реальних доходів населення.
Протягом 2001 року споживчі ціни зростали найнижчим темпом за
період незалежності України. Рівень інфляції за 2001 рік склав 6.1
відсотка, що в 4 рази менше ніж в 2000 році.
Протягом січня-травня зберігається стабільна цінова ситуація.
І за останні півтора року, тобто 17 місяців загальний рівень
інфляції в Україні склав 4.3 відсотка.
Але нас турбує ця ситуація і вимагає більш глибокої
аналітичної, професійної, системної роботи по вивченню реального
стану справ і дуже узгоджених дій уряду, Національного банку і
Верховної Ради України з тим, щоб це не переросло в негативну
тенденцію. Маючи на увазі такі проблемі, як низький рівень
монетизації економіки України і досить обмежені можливості
фінансування реального сектору економіки з урахуванням реального
стану справ з рівнем капіталізації української банківської
системи.
Важливо те, що протягом останнього періоду поступово зростає
потенціал внутрішнього ринку. Я хочу на це особливо привернути
нашу спільну увагу, бо міцний платоспроможній внутрішній ринок -
це основа економічної, політичної безпеки України, зниження
залежності України від зовнішньої економічної і політичної
кон'юнктури.
Протягом січня-травня 2002 року досягнуто зростання реальних
показників роздрібного товарообороту на 18.1 відсотка плюс;
середня заробітна плата зросла на 18.3 відсотка. Але це дуже мало,
шановні колеги. На сьогодні існує поки абсолютно, на мій погляд,
ненормальна ситуація, соціально гостра ситуація, коли середній
рівень зарплати в державі практично дорівнює офіційного
прожиткового мінімуму. Тобто професійно підготовлена здорова
людина не може заробити вище, чим офіційний прожитковий мінімум. І
цю проблему необхідно дуже глибоко відпрацьовувати на самому
високому державному рівні і поступово, спираючись на результати
діяльності економіки, змінювати її на краще, як один з
найголовніших пріоритетів державної політики.
Збільшення доходів Пенсійного фонду дозволило за останній рік
підвищити трудові пенсії в середньому на 58 відсотків. Але, і це
буде залежати від нашої спільної роботи, подальше зростання рівня
пенсій не можна забезпечити тільки за рахунок підвищення
фіскального тиску на фонд заробітної плати.
Тому конче необхідно об'єднати зусилля і в стислі терміни
прийняти пакет законів про пенсійну реформу і поступово створювати
ефективні механізми, як для підвищення пенсії, так і для в цілому
функціонування ефективної пенсійної системи в Україні.
Протягом 2001 року, і ця тенденція зберігається, обсяг
кредитних вкладень в економіку збільшився в реальному обчисленні
майже на 30 відсотків.
Але знову ж існує дуже глибока системна проблема. З 4 квітня
2002 року облікова ставка Національного банку України становить 10
відсотків проти ставками за кредитами комерційних банків становить
нині в середньому до 27 відсотків мінімум, що з огляду на грошовий
дефіцит реального сектору економіки ніяким чином не може
задовольнити потреба конкурентноздатної економіки України, яка
хотіла б працювати з банківською системою на економічній ринковій
зворотній основі.
Тому важливу роль у вирішенні цієї проблеми ми відводимо, і
ці пропозиції вже надіслані в парламент частково, зменшенню
ризиків фінансових вкладень. Особливо важливо підвищувати довіру
населення до фінансово-банківської системи держави. Загальна сума
вкладів населення за останній рік зросла практично вдвічі і на
сьогодні досягає 13,7 мільярдів гривень. Це є дуже серйозний
інвестиційний ресурс. Але резерви там ще величезні.
Необхідно відмітити, що на початок
2002 року загальній обсяг державного зовнішнього боргу становить
110 мільярдів доларів США і зменшився проти попереднього року на
225 мільйонів.
Ми відмовилися від масового запозичення на внутрішньому
ринку, вивільнюючи таким чином ресурси для капіталовкладень
підприємницького промислового сектору.
Шановні народні депутати! Дуже важлива частка цієї роботи
припадає на вдосконалення бюджетних відносин в України. Бюджетний
кодекс, прийнятий в червні минулого року передбачає нові підходи
до міжбюджетних відносин, які стають більш прозорими, затверджено
нову методологію планування місцевих бюджетів, де чітко визначено
роль та функції місцевих органів влади в бюджетному процесі,
створюються механізми стимулювання тих регіонів, які за останні
роки наростили дохідну базу місцевих бюджетів. Безумовно необхідно
разом завершити перехід під державний контроль через систему
Державного казначейства усіх ресурсів бюджету і позабюджетних
фондів.
Шановні народні депутати! Переходячи до змістовної частини
програми, я хотів би особливо відмітити слідуюче. Що в умовах
загострення конкуренції між державами за економічний і політичний
простір нам необхідно вести постійний моніторинг якісних
характеристик соціальноекономічного розвитку України в зрівнянні з
тим, що відбувається у світі. необхідно об'єктивно і чітко
зрозуміти, що у нас немає запасу часу на зволікання з вирішенням
величезної кількості системних проблем. Хочу навести 2 приклади як
наочний доказ серйозності і відповідальності ситуації.
Наприклад, заробітна плата. Травень поточного року. Україна -
65 доларів на людину, Казахстан - 130 доларів на людину, Російська
Федерація - 137 доларів на людину. Я хочу на цьому прикладі
показати наскільки серйозна ситуація. От там, де є платоспроможний
попит громадян, туди спрямовуються інвестиції, там і формуються
умови для розвитку економіки в цілому. Тому такі питання як
прийняття рішень по зниженню рівня оподаткування доходів громадян,
прийняття податкового кодексу, чітка послідовна робота по
упорядкуванню величезної кількості податкових пільг - ці питання є
першочерговими і на пряму впливають на стан справ кожного
громадянина України.
Бюджет. Знов же з точки зору об'єктивної оцінки якісних
характеристик нашого стану. Питома вага доходної частини зведеного
бюджету України на людину у поточному році в Україні біля 200
доларів, Казахстан - 280 доларів на людини, Російська Федерація -
біля 600 доларів на людину. Ви розумієте, наскільки це серйозно і
наскільки той обсяг доходної частини бюджету не відповідає
маштабам економіки України і глибині наших соціально-економічних
проблем.
Тому знову же, звертаючись до вас, хочу загострити це
питання, що конче необхідно дуже цілеспрямовано, професійно, разом
працювати над такими питаннями, як скорочення обсягів тіньової
економіки, величезні матеріальні, фінансові ресурси знаходяться за
межами держави прозорої економіки, питання легалізації капіталу,
питання, які стосуються дуже серйозної проблематики створення
сприятливих умов по принципу, по закону працювати вигідно.
Виходячи із вищезазначеного такі питання, як сировинний
вигляд і структура валового внутрішнього продукту, висока
енергоємність продукції, моральний і фізичний знос основних
фондів, недостатнє фінансування науки, освіти, охорони здоров'я,
безумовно, дуже мала частка малого і середнього бізнесу в кінцевих
результатах економіки України та інші системні проблеми вимагають
від нас всіх, не гаячи час, формування цілеспрямованих
довгострокових напрямів розвитку України, які повинні спиратися, з
одної сторони, на наші національні інтереси і пріоритети, а з
іншої, на об'єктивні економічні закони, які діють незалежно від
назви держави.
Шановні народні депутати, Програму діяльності Кабінету
Міністрів розроблено відповідно до Конституції України та Послання
Президента України до Верховної Ради України, концептуальні
засади, стратегії економічного соціального розвитку на 2002-2011
роки. Безумовно, ми намагалися, щоб програма спиралася на наш
складний і дуже, на мій погляд, цінний досвід останніх років і ми
намагалися, щоб в програмі знайшли місце основні засади програм
партій і блоків, які ввійшли в парламент і в тій частині, в якій
вони відповідають загальнодержавним, загальнонаціональним
інтересам.
Програма визначає, в першу чергу на середньострокову
перспективу економічний курс розвитку країни на основі активізації
якісних факторів росту; активного впровадження
інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки держави; зміну
акцентів в податковій, бюджетній і грошово-кредитній сфері від
фіскальних до стимулюючих; поступове забезпечення довгострокового
сталого людського розвитку.
Враховуючи обмеженість ресурсів розвитку, послідовна
реалізація цієї стратегії вимагає її поетапної концентрації на
стратегічних напрямах, а також системної погодженої роботи всіх
гілок влади.
Необхідно відмітити, що значною мірою підвалини
середньострокової стратегії були закладені і в попередній період.
Програма діяльності уряду є логічним, системним документом
подальшої реалізації визначеної стратегії на основі спадкоємності
позитивних результатів і консолідації зусиль по вирішенню тих
проблем, які ще існують в Україні .
Тому при розробці програми уряд сконцентрував увагу на
зміцненні, в першу чергу регуляторного середовища та впровадження
механізмів розвитку якісних факторів економічного зростання, а
саме - подолання бідності, зростання внутрішнього попиту на основі
активізації ділової активності населення, підвищення
платоспроможності громадян України, зниження податкового тиску на
фізичних осіб, послідовного досягнення соціальних стандартів.
Конче необхідно визначити, що Україна немає права бути
державою з сировинним типом економіки маючи височенний
науково-промисловий, технічний, кадровий потенціал. Тому розвиток
внутрішніх і зовнішніх ринків збуту високотехнологічної продукції
на основі активного просування економічних інтересів на зовнішні
ринки, підсилення захисту національного виробництва і національних
інтересів є також одним з головних пріоритетів, запропонованих
програмних дій.
Безумовно, нам необхідно активізувати структурні зміни в
реальному секторі економіки. В першу чергу на основі впровадження
більш ефективної амортизаційної політики, зміцнення банківської
системи на механізми середньострокового і довгострокового
кредитування, підвищення рівня монетизації економіки, активізації
в цілому інвестиційного процесу.
Уряд вважає, що нам необхідно разом зосередити свої зусилля
на удосконалення організації системи управління. Ця проблема має
дуже серйозний від'ємний внесок в ті чи інші питання, які ми
сьогодні вирішуємо.
Система управління повинна відповідати економічним,
політичним, культурним зрушенням, в тому числі тим іспитам, які
нам необхідно пройти по напряму гідної інтеграції України в
світову, в економічну і політичну систему, і бути
конкурентноспроможним партнером серед держав світового
співтовариства.
На наш погляд, головними напрямами дій повинні залишатися і
поглиблюватися прозорість, відкритість і підзвітність влади,
конструктивна співпраця з громадськістю. Поступове делегування
повноважень і відповідальності місцевим органам виконавчої влади,
але з підкріпленням фінансовими і матеріальними ресурсами.
Формування професійних ініціативних кадрів державних службовців,
здатних забезпечувати в сучасних умовах діяльність органів влади.
Ми впевнені, що запорукою успішної реалізації програми має
бути взаєморозуміння та плідна співпраця з Верховною Радою. Це
дозволить органічно поєднати напрями адміністративної реформи з
конституційною, судовою, реформою адміністративно-територіального
устрою та забезпечити прийняття всіх законодавчих актів,
необхідних для неухильного поступу реформ.
Уряд намагався це зробити в додатках до проекту програми,
маючи на увазі необхідність наявності ефективних
законодавчо-нормативних механізмів реалізації положень програми.
Безумовно, нам необхідно, як один з головних пріоритетів
програми чітко разом працювати по всій системі питань, які дають
можливість підвищувати добробут людей на основі зміцнення
потенціалу економічного зростання. І такі напрями, як поступове
поглиблення пріоритетів державної політики на створення робочих
місць, в тому числі, я звертаю увагу, це маю на увазі і величезні
проблеми молоді. Тобто, нам необхідно відпрацювати механізми
забезпечення першого робочого місця випускникам
професійно-технічних училищ, середніх вищих навчальних закладів.
Безумовно, необхідно дуже серйозно і надали працювати по
формуванню в цілому сучасної системи соціального захисту,
соціального страхування.
Ключовим завданням є вдосконалення системи соціальних пільг
через запровадження адресної допомоги населенню. Нам поступово
необхідно відходити, на жаль, від існуючого поки що ганебного
явища, коли мільйони громадян України з довідками втрачають час,
здоров'я, намагаючись доказати своє право на ту чи іншу соціальну
допомогу. Необхідно формувати адресну систему соціального захисту,
яка б відповідала реальному матеріальному стану людини і давала б
можливість йому без зайвих зусиль отримувати те, що йому положено
по закону і бути господарем цих фінансових ресурсів.
Такий перехід потребує значної організаційної роботи щодо
створення нормативно-правової бази. Ми розпочали цю роботу,
затвердили відповідні програмні документи і маємо надію на
підтримку Верховної Ради, бо в цій основі не тільки удосконалення
соціального захисту, але і зниження кількості зловживань при
використанні фінансових ресурсів бюджету, тобто держави.
Необхідно разом попрацювати над цим питанням, включаючи
проект бюджету на 2003 рік.
В сфері охорони здоров'я. Уряд головним завданням вбачає
усунення диспропорцій в наданні медичної допомоги населенню.
Необхідно остаточно вирішувати такі проблеми: забезпечення ліками
хворих на цукровий діабет, туберкульоз, онкохворих, і особливо
удосконалювати систему діагностування здоров'я людей.
Освітній рівень населення. Безумовно, подальший розвиток
системи освіти потребує істотної модернізації, впровадження
новітніх технологій, комп'ютеризації шкіл. Вирішення цієї задачі -
це інвестиції в майбутнє, і нам необхідно разом удосконалювати і
забезпечувати вирішення цих питань.
Я хотів би особливо відмітити, що нам необхідно разом, в тому
числі маючи на увазі не тільки проблеми освіти, охорони здоров'я,
реалізувати державну молодіжну політику, в першу чергу для
впевненості молодих людей в завтрашньому дню. І такі питання, як
розвиток громадських молодіжних об'єднань, підвищення ролі молоді
в соціально-економічній розбудові держави, підтримка молодіжного
підприємництва, обдарованої молоді, кредитування будівництва житла
і так далі - це є дуже серйозна частина наших зусиль по покращанню
демографічної ситуації.
Особливу увагу уряд в програмі спрямовує на удосконалення
питань, які стосуються сфери техногенноекологічної безпеки. Ці
питання з урахуванням величезного зносу основних фондів,
виникнення надзвичайних ситуацій повинні бути в центрі уваги
держави. І заходи, спрямовані як на удосконалення системи захисту
населення, підвищення рівня безпеки виробництва, охорони праці,
так і пом'якшення наслідків тих чи інших техногенних лих і явищ.
Особливу увагу ми пропонуємо спрямувати на питання, які
стосуються регулювання екологічної безпеки, як України в цілому,
так і навколишнього середовища. З цього приводу уряд пропонує
поступово проводити більш жорстку і адміністративну політику, але
підкріплювати її економічними ринковими важелями стимулювання всіх
напрямів підвищення екологічної безпеки.
Шановні колеги! Безумовно, вирішення цих важливіших питань
буде залежати від системи тих економічних, фінансових, податкових,
соціальних регуляторів, які також заложені, як у змісті програми,
так і в механізмах її реалізації. Це в першу чергу прийняття
Податкового кодексу. Ми розуміємо наскільки це питання серйозне,
тому, зважаючи на необхідність оновлення податкової бази для цілей
і формування реального бюджету, урядом направлено до Верховної
Ради пакет законопроектів щодо удосконалення податкової системи,
які мають на увазі, як зниження оподаткування доходів фізичних
осіб, так і вдосконалення напрямів оподаткування податку на додану
вартість, прибуток, акцизний збір. Ці питання можна вирішити
тільки об'єднуючи зусилля, і ми маємо надію на вашу підтримку і
внесення тих пропозицій, якій будуть підвищувати ефективність
наших спільних рішень.
Безумовно, інноваційна, інвестиційна складова економіки є
одним з найголовніших пріоритетів програми. Необхідно відмітити,
що сьогодні у нас не має бути сумніву, що перспектива розвитку
України, конкурентоспроможності економіки буде залежати від того,
наскільки ми разом зможемо перейти від стану споживання
матеріальних, фінансових ресурсів до стратегії розвитку, до
стратегії формування сучасної конкурентноздатної економіки. Тому
по цим питанням в програмі ми приділяємо величезну увагу і
пропонуємо цілий комплекс заходів.
Хотів би відмітити, що такі напрями як удосконалення
приватизації, підтримка малого і середнього бізнесу, яка має дуже
велике значення для України з урахуванням і соціальних проблем, і
соціально-політичної стабільності, також повинні бути одними із
пріоритетних. І є пакет пропозицій, який дозволяє нам досягати
відповідних результатів.
Безумовно, нам необхідно погодити з вами деякі принципові
питання. Наприклад, я просив би вашої підтримки, щоб ми і надалі
поглиблювали напрям, який стосується неприпустимості використання
фінансових ресурсів від приватизації стратегічних підприємств в
повному обсязі тільки на споживання. Мова йде, що стратегічні
об'єкти - це надбання і майбутнє поколінь. Тому уряд і в проекті
Основних напрямів бюджетної політики, ми вдячні за затвердження
Бюджетної резолюції, і в проекті Державного бюджету на слідуючий
рік буде пропонувати вам ефективне використання ресурсів від
приватизації, в першу чергу на технічне, технологічне оновлення
основних фондів, енергозбереження, підвищення ефективності
економіки.
Ми пропонуємо також разом попрацювати над відповідним
законодавством, яке стосується цільового спрямування кошів від
приватизації і готові разом з вами працювати над цим питанням.
Безумовно, галузеві проблеми також мають відображення у
програмі. Вугільна промисловість України як важливіша складова
енергетичної безпеки України повинна бути одним із головних
пріоритетів в державі. Більш того, ми пропонуємо, і відповідні
рішення вже прийнятті, змінити деяким чином ідеологію підходів. Не
можна розглядати реструктуризацію шахт як тільки фізичне закриття
об'єкту. Необхідно розуміти, майбутнє вугільної галузі є тільки
тоді, коли обсяги нових основних виробничих потужностей будуть
випереджувати темпи призупинки тих виробництв, які є
нерентабельними. А реструктуризація - це комплекс проблем, які
необхідно вирішувати, починаючи з фінансового оздоровлення,
створення нових робочих місць, соціально-екологічного захисту
населення.
Шановні колеги! Дуже важливе питання паливно-енергетичного
комплексу. Україна робить поступово кроки, щоб весь світ і Європа
зрозуміли, що ми є невід'ємною частиною енергетичної безпеки
Європи. Ці питання нам необхідно буде вирішувати разом, у тому
числі на основі концептуальних підходів, які відображають
національні інтереси України.
І на завершення. Шановні народні депутати! Шановні колеги!
Друзі! Нагальні потреби, які пропонуються для вирішення в змісті
програми - це, в першу чергу, відображають необхідність прийняття
програми як технологічного, прагматичного документу, який
наповнений механізмами реалізації, законодавчо-нормативною базою і
безумовно ресурсом забезпечення.
Уряд розуміє наскільки гостра конкуренція політична в
парламенті, за межами парламенту. Уряд розуміє, що нам треба
пройти ще складний шлях структуризації парламенту для формування
більшості, яка спрямовує свої засилля на інтереси людей і держави,
тому, виходячи з вищезазначеного, уряд підтримує проект постанови,
який запропонований профільним Комітетом з питань економічної
політики, управління народним господарством, що передбачає більш
змістовний підхід і розгляд програми з урахуванням доповнень і
пропозицій Верховної Ради паралельно з формуванням проектом
Державного бюджету України на 2003 рік, основ
соціально-економічного розвитку країни. Щоб документ був діючим,
прагматичним і давав необхідність нам і можливість підвищувати всі
складові життя України. Уряд готовий і на далі поглиблювати
співпрацю з Верховною Радою, у першу чергу на основі об'єднаних
зусиль для вирішення загальнодержавних проблем в ім'я процвітання
України, підвищенню добробуту громадян України.
Щиро дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до
Прем'єрміністра Анатолія Кириловича Кінаха. Прошу висвітлити на
табло. Дякую.
Народний депутат України Самофалов, група "Європейський
вибір".
10:40:48
САМОФАЛОВ Г.Г.
Прошу передать слово Владимиру Пехоте.
ГОЛОВА. Народний депутат Пєхота.
10:41:00
ПЄХОТА В.Ю. "Європейський вибір", Пєхота Володимир...
ГОЛОВА. Будь ласка, голосніше, не чути вас.
ПЄХОТА В.Ю. Я вибачаюся, Анатолій Кирилович.
Я кажу, я був свідком дев'яти програм, які розроблялися
урядом. Завдання дуже складне, щоб програма подобалася, щоб
програма мала користь для українського народу, щоб результат був,
взагалі питань дуже багато.
Ви скажіть, будь ласка, от у мене одне тільки питання як у
представника бюджетного комітету. Нормально є цілі, є завдання, є
результат, який получиться. А затрати порахували? Чи будуть кошти,
щоб цю програму якось втілити? Бо багато програм, вони залишилися
декларативними із-за того, що не було забезпечене фінансування.
КІНАХ А.К. Дякую. Я погоджуюся з вами, що, на жаль, у світі є
вже жарт, що Україна сьогодні є лідером по кількості програм,
прийнятих на душу населення.
Тому уряд особливо наполягає на тому, щоб програма була не
черговою декларацією чи концепцією, а прагматичним, технологічним
документом, в основі якого є механізми реалізації, завдання,
терміни, відповідальні і ресурсне забезпечення.
Уряд надав відповідні розрахунки до проекту Програми
діяльності Кабінету Міністрів України, але, я ще раз підкреслюю, з
урахуванням того, що прийняття програми для уряду, і я впевнений
для нас всіх, не є самоціллю. Нам необхідно мати працюючий
документ, який відображає пріоритети розвитку держави. Ми згодні
на те, щоб разом з Верховною Радою на основі тих пропозицій, які
вже є від комітетів, фракцій, окремих народних депутатів, працюючи
в режимі формування проекту бюджету на 2003 рік, наповнити ще
більш якісним змістом, включаючи ресурсне забезпечення, як
підвищення і надійності кінцевих результатів, які
чекають від нас люди і держава. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Бастрига, фракція "Регіони України".
10:43:41
БАСТРИГА І.М. 80 округ, Бастига Иван Михайлович.
Анатолий Кириллович, будьте добры, мы все в зале и вы как
председатель правительства, и все правительство обеспокоены очень
той большой суммой задолженности по НДС. Делался ли правительством
анализ причин возникновения, после принятия каких законодательных
актов эта динамика пошла резко вверх? И есть ли конкретно меры по
решению этой программы? Спасибо.
КІНАХ А.К. Дякую.
Уряд разом, в тому числі з народними депутатами відпрацював і
вніс Верховній Раді законопроект, який передбачає вирішення
невідкладних питання удосконалення, як адміністрування, так і в
цілому системи податку на додану вартість включаючи створення
механізмів безумовного відрахування від'ємного сальдо ПДВ
платникам податків. Я згоден з вами, що ця проблема виникла не
тільки в поточному році, податок на додану вартість дуже серйозний
інструмент і коли змінюється ставка податку на додану вартість
повинні бути розрахунки по всім напрямках, починаючи з рівня
платоспроможності споживачів, як людей так і підприємств, якісного
стану банківської системи, доступу суб'єктів економіки до
середнього і довгострокового кредитування, ситуація з обіговими
коштами, рівень монетизації економіки і маса інших чинників. На
жаль, біля двох років тому, коли ми прийняли достатньо кардинальні
заходи про введення ПДВ на енергоносії, проведення ставок ПДВ на
деякі послуги, які мають відношення до споживчого ринку. Не
відпрацювали, в тому числі в структурі законодавства ПДВ ефективні
заходи боротьби з тіньовим сектором, з брудними грошами, ми маємо
дуже розбалансовану систему, на яку впливає також наявність
величезної кількості пільг по податку на додану вартість. Питання
це невідкладне. Законопроект є внесений в парламент, також
підтриманий Президентом України, як невідкладний , ми дуже б
просили за ці дні до канікул плідно, ефективно попрацювати з нами,
щоб це було враховано в структурі бюджету на 2003 рік і ми
поступово вирішували цю проблему, яка дуже негативно впливає на
фінансовий стан підприємств в Україні, особливо експортерів і Уряд
готовий на таку плідну співпрацю. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Плютинскький, Фракція "Наша
Україна".
10:46:29
ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.
Дякую, Володимир Михайлович.
Прошу слово передати народному депутату Юрію Кармазіну.
ГОЛОВА. Народний депутат Кармазін.
10:46:45
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановний Анатолій Кирилович, я хотів би почути те, що я не
побачив в програмі - це те, що планує уряд зробити, щоб зупинити
знищення економіки, яке відбувається через неповернення податку на
додану вартість. Таке враження, що нібито іноземні агенти цим всім
займаються.
А далі я хотів би надали слово, передати слово Стояну, який
захищає інтереси профспілок і українського народу від уряду.
Дякую.
КІНАХ А.К. З приводу податку на додану вартість я вже
достатньо грунтовно відповів, тому я просив би Олександра
Миколайовича. Прошу вас.
10:47:25
СТОЯН О.М.
Шановний Анатолій Кирилович, люба програма - це перш за все
вирішення питання людини праці. Я уважно подивився цю програму,
дивуючись, що немає розділу соціального захисту.
Тому в мене питання. Відповідно до послання Президента, у нас
в державі є таке ганебне явище, як 24,4 відсотки людей бідні, а 12
відсотків крайнє бідні. І визначено. Що межею бідності являється
сукупний дохід на одну людину 176 гривень.
На сьогодні пенсії всіх категорій трудящих нижчі цієї межі
бідності - понад 12 мільйонів за межею, мінімальна заробітна
плата, нагадаю - 165 гривень, нижче межі бідності, чотири мільйони
за межею бідності, сім'ї з дітьми значно нижчі межі бідності.
Тому перше питання: як передбачається в програмі уряду
ліквідація оцього ганебного явища, як бідність, який кінцевий
термін?
Друге коротеньке питання. Анатолій Кирилович, ви правильно
сказали, що сьогодні 368 гривень прожитковий мінімум, і середня
заробітна плата десь в більшості людей 368. Але в нас є
Конституція, яка зобов'язує, щоб мінімальна заробітна плата була
на рівні прожиткового мінімуму. Уряд, який ви очолюєте, на
переговорах з профспілками категорично проти того, щоб з 2003 року
встановити мінімальну заробітну плату хоча б 70 відсотків від
прожиткового мінімуму. Хоча б на 70 відсотків!
Чи підтримуєте позицію профспілок, щоб мінімальна заробітна
плата була на рівні прожитковому і коли це буде?
І третє питання, Анатолій Кирилович. Сьогодні борг у
виробничій сфері декілька мільярдів гривень. Вчора ми голосували
про 15-ту статтю, щоб заробітна плата була першочерговим платежем.
Я знаю, що УСПП підтримує про це, профспілки просили підтримати.
Але проурядові депутати "За ЄдУ" проголосували проти. Тобто знову
заробітна плата не буде платитись мільйонам людей.
Чи погоджуєтесь ви з тим, щоб заробітна плата була
першочерговим платежем? Дякую.
КІНАХ А.К. Дякую, Олександре Миколайовичу.
Я особисто, і уряд, повністю поділяю стурбованість, яка
стосується рівня життя громадян України. Більш того, незважаючи на
деякі позитивні результати за останній період (про них було
сказано в доповіді), ми вважаємо цю проблему однією з
першочергових. Бо проблема бідності - це не тільки постійний тиск
соціальних, економічних, побутових проблем на громадян України,
проблема бідності принизлива для держави. І дуже часто і густо
враження по відношенню до України формується на основі цього
достатньо принизливого з урахуванням можливостей України явища, як
питання бідності.
Але уряд ніколи не піде на популістські політичні кроки,
обіцянки, які не мають під собою реальних результатів в розвитку
економіки України, її ефективності, фінансових, матеріальних
ресурсів.
Ми готові поглиблювати цю співпрацю із профспілками,
враховувати наші рішення у всіх складових податкової, соціальної,
бюджетної, фінансової політики, маючи на увазі, що це наша спільна
мета - в максимально короткі терміни системними, професійними
рішеннями , через створення сприятливих умов для розвитку
економіки поступово долати проблему бідності в Україні.
Всі соціальні параметри, включаючи ті, які ви сформулювали,
ми готові на основі конкретних розрахунків, пошуку оптимальних
рішень шукати і разом з вами затверджувати як державну політику.
Те, що стосується першочергового платежу - заробітної плати,
то питання є. Але я дуже просив б, щоб ми, розглядаючи це питання,
відійшли від емоційно-політичних підходів, а тільки на основі
розрахунків, як зміна системи черговості платежів, включаючи і
потреби бюджету, вплине на всі категорії населення, в тому числі
на виплату заробітної плати в бюджетній сфері.
Уряд готовий поглибити ці розрахунки разом з вами, як ми
знайдемо оптимальний варіант, безумовно, він буде підтриманий в
разі як він буде відповідати інтересам збалансованості фінансової
бюджетної системи і громадян України. Дякую.
ГОЛОВА. відповідь була на це запитання , будь ласка Борис
Ілліч Олійник, фракція Комуністів. Олійник Борис Ілліч, фракція
Комуністів. Будь ласка.
10:52:21
ОЛІЙНИК Б.І.
Вельмишановний Анатолію Кириловичу, вам краще ніж будь-кому
відома проблема Криворізького гірничого збагачувального комбінату
окислених руд. Недофінансування з Державного бюджету призвело до
річної заборгованості по заробітній платні на сьогодні в розмірі
близько 5 мільйонів. Тяжко повірте розмовляти з людьми, які
приходять просити зароблені гроші на ліки, на похорон, а дирекція
безсила їм допомогти. Свідчу це особисто побувавши на об'єкті.
Державним бюджетом на 2002 рік виділено на будівництво всього
лише 3 мільйони гривень. Це навіть не крапля в морі, але й ті
символічні кошти затримуються.
Я просив би вас шановний Анатолію Кириловичу, сприяти у
перерахунку дирекції комбінату виділених 3 мільйонів гривень хоча
б до Дня металурга 21 липня. У супротивному разі трудівники
комбінату можуть позбутися останнього резерву терпіння. Дякую вам
за увагу і прошу...
КІНАХ А.К. Дякую.
Криворізький гірничий збагачувальний комбінат - це
незавершене будівництво, по відношенню до якого накопичилася
величезна кількість проблем, починаючи з часів Радянського Союзу.
Але на основі тих розрахунків, які є в уряді, консультації з
нашими партнерами, бо це будівництво, яке будувалося на основі
міждержавного співробітництва, ми бачимо, що у комбінату є
майбутнє. І з врахуванням прогнозу кон'юнктури на його продукцію
на світових ринках комбінат, безумовно, необхідно добудовувати.
Більш того, це є унікальною можливістю оновлення основних фондів,
фізичний і моральний знос яких є величезний, особливо в Кривбасі.
Уряд вніс в парламент, виконуючи указ Президента України,
відповідний законопроект. Ми просили б розглядати його, як
невідкладний, який передбачає напрями, як інвестування добудови
комбінату, так і більш жорсткий і на законодавчому рівні підхід
державної підтримки завершення цього дуже важливого будівництва.
Ми просили би розглянути цей закон, щоб він також був в основі
нашої бюджетнофінансової політики на слідуючий рік.
Те що стосується поточних питань, я беру зобов'язання, ми,
безумовно, їх вирішимо, бо за кожним питання - це людина. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Кирильчук, фракція Блоку Юлії
Тимошенко.
10:55:17
КИРИЛЬЧУК Є.І. Дякую.
Шановний Анатолію Кириловичу! Я не буду винуватити вас у всіх
тих бідах і гріхах, в яких сьогодні опинилася Україна. Це біда і
попередніх урядів. Тим більше, що ваш уряд не є повнокровним, тому
що навіть голів виконавчих влад в районах немає і областях також.
Але мене турбує таке питання. Як же так. В 1990 році ми з
поляками були на однаковому рівні життєвому, можливо у нас навіть
краще, бо звідси все туди везли. Сьогодні везуть звідти до нас. У
них сьогодні бюджет у три рази більший, якщо в доларовому
обчисленні, ніж у нас. У них сьогодні пенсія 250-300 доларів, у
них сьогодні середня заробітна плата - 500 доларів. Це так, були
порівнювали нас там з деякими азіатськими державами. Ми найбільші
спільні стосунки з поляками маємо. Яка ж причина, що у них немає
ні таких коричних копалин, немає такої металургії як у нас, немає
кращих літаків, танків в світі, ракет і таких життєвий рівень - в
5-6 разів вищий, ніж у нас за ці роки? Де ж основна причина, що ми
опинились в такому позорному стані порівняно з поляками? Дякую.
КІНАХ А.К. Дякую. Я впевнений в тому, що жодна системна
проблема, яку ми сьогодні обговорюємо, питання бідності,
удосконалення податкової системи, соціальний захист, формування
умов інвестиційного зростання не може бути вирішено одноосібно
тільки Президентом, тільки урядом чи тільки парламентом. Ці
системні проблеми можуть бути вирішені тільки на основі політичної
волі всіх гілок влади, об'єднання зусиль в ім'я людських і
державних інтересів. І я вважаю, що ті позитивні показники, які є
сьогодні не тільки в Польщі, а в державах Балтії, Центральній,
Східній Європі, у нашого сусіда - Російській Федерації в основі
цих показників це - поступове зміцнення політичної стабільності,
взаємодія гілок влади, підвищення всіх складових,
конкурентноздатності держави. І що дуже важливо в умовах жорсткої
конкуренції, коли кожна держава виборює свої місце під сонцем - це
виконання головної функції держави, захист і просування
національних економічних і політичних інтересів, що неможливо без
об'єднаних зусиль гілок влади в Україні. І коли я звертав нашу
увагу, що коли ми оцінюємо ту чи іншу ситуацію в Україні, нам
необхідно - ви абсолютно праві - дивитися яка якісна дистанція між
нами і тим світом, який нас оточує. Як тільки вона починає
зростати, нам необхідно робити все, щоб це не відбувалося, бо буде
потім відчувати негативні наслідки і майбутнє покоління. Тому я ще
раз підкреслюю, в основі майбутнього розвитку це в першу чергу
політична стабільність, консолідація гілок влади і, безумовно,
підтримка суспільством тих дій, тих рішень, які ми приймаємо як у
законодавчих, так і виконавчих гілкам влади.
Щиро дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Калінчук, фракція "Аграрники
України".
Шановні колеги, при формулюванні ваших питань прошу
вкладатися в одну хвилину.
10:59:07
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Калінчук, Одещина, фракція "Аграрники України".
Шановний Анатолію Кириловичу, дуже добре, що у програмі є
пріоритети. І визначені ці пріоритети по створенню
макроекономічних умов для стійкого розвитку національної
економіки. Одним із яких є усунення перешкод для запровадження
стимулів для інвестування захисту прав інвесторів.
Але, як свідчить аналіз, найменші інвестиції вкладаються у
сільське господарство. Однією із причин цього, як на нашу думку,
являється нестабільність у ціноутворенні на продукцію сільського
господарства та матеріальні ресурси. Ну так наприклад, за останні
місяці ціни на тваринницьку продукцію зменшилися у 3-4 рази, ціни
на пальне піднялися на 50-60 відсотків, а це унеможливлює
ефективно вести господарство. Що буде робити з цього приводу уряд?
І як продовження, друге питання з цього. Чи буде введена
заставна ціна у цьому році на зерно? І чи перевищить ця заставна
ціна витрати на його виробництво? Дякую.
КІНАХ А.К. Щиро дякую.
Агропромисловий комплекс України за останній період, а в
основі цих результатів дуже напружена і складна праця селян, дає
дуже високий темп росту обсягів виробництва, у середньому це десь
10-12 відсотків.
Нам сьогодні необхідно робити слідуючий крок, я з вами
повністю погоджуюся, по формуванню сучасної інфраструктури
агропромислового комплексу, системи, яка б передбачала фінансові,
економічні важелі по підвищенню конкурентноздатності. Уряд
пропонує як першочергові кроки слідуючі.
По-перше, ми вдячні парламенту за прийнятий Закон "Про ринок
зерна". Уряд відпрацював систему заходів, яка передбачає
використання механізму заставних цін уже в цьому році. Нам
необхідно відпрацьовувати систему прозору, сучасну товарних бірж.
Нам необхідно дуже серйозно працювати над формуванням умов, як
мінімум, середньострокового кредитування агропромислового
комплексу з урахування особливостей і сезонного циклу виробництва
і реалізації продукції.
Уряд буде і на далі поглиблювати підтримку АПК по таким
напрямам як здешевлення кредитних ресурсів, підтримання
тваринництва, особливо питання селекції, страхування ризиків. Всі
ці питання зафіксовані, в тому числі у відповідних урядових
рішеннях в поточному році.
Ми просили би і не тільки базовий комітет парламенту по
агропромисловому комплексу, але і весь парламент разом з урядом
удосконалювати ці механізми, особливо по питанням, які стосуються
просування продукції на зовнішніх ринках, де панує жорстка
конкуренція.
Я хочу навести один приклад, коли Європа відчула в цьому
сезоні тиск української пшениці, то реакція була миттєва. Спочатку
в лютому застрахували французькі фермери, а в квітні Єврокомісія
ввела ввізне мито на фуражне зерно з України і з інших держав. Це
дуже яскравий приклад, який нам необхідно об'єднувати зусилля по
захисту і просуванню наших українських експортерів, особливо в
агропромисловому комплексі. І уряд ці пропозиції фіксує і в
Програмі діяльності Кабінету Міністрів, яку ми розглядаємо
сьогодні.
Ще раз підкреслюю, питання має першочергове значення. І ми
зробили тільки поки що перший невеликий крок по формуванню
ефективного конкурентноспроможного агропромислового комплексу і
нам необхідно зробити все, щоб ми не втратили ці позитивні
результати, які маємо, а навпаки поглибили. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Семенюк, Фракція Соціалістичної
партії України.
11:03:03
СЕМЕНЮК В.П. Фракція соціалістів.
Шановний Анатолій Кирилович! Сьогодні вже не секрет в
Україні, що криза в економіці, це криза українська, тому що
Кабінет Міністрів, який сьогодні представлений, це один, а Кабінет
Міністрів Адміністрації Президента, якій фактично керує всім і ні
за що не відповідає, то інше, я вже не говорю про тіньові кабінети
міністрів.
Після вчорашніх виступів по затвердження прокурора всі
говорили про внесення змін до Конституції. Фракція Соціалістичної
партії ініціює внесення змін в Конституцію, прийняття закону про
вибори на пропорційній основі, щоб формувати Кабінет Міністрів, де
все ж таки дати важелі правління сильної виконавчої влади і таке
інше.
Ми вчора з вами говорили про це на фракції і це питання вам
задавав Олександр Олександрович Мороз.
Скажіть, будь ласка, чи будуть ваші фракції або ваші члени
партії, з якими ви йшли разом на вибори голосувати за зміни в
Конституції і цих законів , про які ми говорили, за посилення
конституційної відповідальності і формування сильної виконавчої
влади. Дякую.
КІНАХ А.К. Я щиро дякую, про це було сказано і в доповіді,
але проблема важлива, я ще раз підкреслюю особливе значення
удосконалення системи державного управління. Можна приймати
якісний, професійний закон, збалансовану системну програму, але
коли ці питання, ці рішення не будуть спиратися на ефективну
систему управління, на наявність кваліфікованих кадрів державних
менеджерів, результату не буде.
Тому уряд і в проекті програми виділяє це питання, як одне з
першочергових і ми запропонували цілу низку заходів, одним з
перших законопроектів, які необхідно прийняти, на наш погляд, це
Закон "Про Кабінет Міністрів України" що дуже важливо з точки зору
і відповідальності, і організації роботи. І безумовно, я як
громадянин України дуже б хотів, щоб ми наблизили той час, коли і
в Конституції України, і в законодавстві, і в парламенті буде
існувати більшість, яка політично відповідає за результати своєї
роботи перед українським народом, разом з Президентом формує
Кабінет Міністрів і тим самим відповідає тому, що вимагає
Конституція по ефективності роботи структури державної влади в
цілому.
Це питання, безумовно, буде підтримуватися, але заборони,
Боже, щоб ми під тиском короткотермінової амбіційної кон'юнктури
розпочали безсистемно змінювати Конституцію держави. Це необхідно
робити взаємопов'язано з усіма складовими розвитку держави і
наближення України до сучасної правової держави з розвинутою
економікою. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Дашутін, фракція Партії промисловців
і підприємців, а також "Трудової України".
11:06:19
ДАШУТІН Г.П.
Шановний Анатолій Кирилович, нам дуже імпонує те, що в
першому розділу поставлено поняття "Ринок праці". Тоді йде
"Грошові доходи та заробітна плата", а на третьому місті стоїть
"Соціальний захист". Чому? Тому що ми бачимо 10 років ми ставили
за мету соціально захищати, і той популізм, який до сьогодні був,
ми бачимо, що сьогодні 30 відсотків бюджету повинно йти на
дотацію, ми бачимо, що не можемо виконати, тому що безробіття
сягає 11 відсотків, і тому алгоритм повинен бути таким чином:
спочатку робоче місце, а тоді соціально захищати.
Тому в мене таке питання стоїть: чи хватить сьогодні зусиль,
і, дійсно, це не проста мета поставити, перейти на адресну
допомогу. Чому? Тому що, пам'ятаєте, при прийнятті бюджету на 2002
рік зал проголосував чисто за 32 мільярди, які повинно дати на
пільги.
Тому сьогодні конче потрібна допомога адресна конкретній
окремі обездоленій людині. Хватить сьогодні уряду цього, по
великого рахунку, кроку і тенденції.
КІНАХ А.К. Я щиро дякую. І напрям удосконалення соціального
захисту на основі переходу до адресних методів соціального захисту
ми вважаємо одним з найголовніших.
Уряд зробив вже перші кроки у поточному році, і ми маємо
надію на вашу підтримку. В проекті програми зафіксовані заходи, в
додатках - ті закони, які нам необхідно прийняти, інформація про
затвердження вже урядового рішення по питанням запровадження
системи адресного соціального захисту.
Я б дуже хотів, щоб це питання ми розглядали як одне з
найпріоритетніших в роботі, взаємодії законодавчої і виконавчої
влади. Я впевнений, що в нас є величезні резерви в цій системі, в
нас є можливість довести адресний соціальний захист в першу чергу
до тих громадян, які по об'єктивним умовам свого життя згідно
законодавства потребують цього захисту.
Безумовно, для цього необхідно, крім професійних підходів, і
взаємна політична воля. Я маю надію, що вона в нас є, бо кожний
крок ми спрямовуємо по цих напрямах, в першу чергу, в інтересах
людей, в інтересах громадян України, яких ви представляєте в цьому
залі. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Зарубінський, фракція НДП.
11:08:51
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Олег Зарубінський, фракція
Народнодемократичної партії.
Шановний Анатолію Кириловичу, у своєму виступі ви підкреслили
необхідність конструктивної співпраці уряду і парламенту для
реалізації як тактичних, так і стратегічних завдань по покращанню
соціально-економічної ситуації в Україні.
Але чи не вважаєте ви, що має бути і консолідована
відповідальність виконавчої і законодавчої гілок влади за те, що
відбувається в економіці і в соціальній сфері? Чому я це запитую.
На це запитання мене наштовхнула вчорашня постанова, запропонована
бюджетним комітетом: про виконання Закону України про Держбюджет
за 2001 рік, де другим пунктом, як відомо, роботу визнано
незадовільною.
Але ось в цьому ж документі в аналітичному висновку на
сторінці 13-ій чорним по білому, а це аналітичний висновок тим же
бюджетним комітетом зроблений, я читаю: "На стан надходжень
доходів до бюджету негативно вплинуло введення в дію в минулому
році Закону України про порядок погашення зобов'язань платників
перед бюджетами і державними цільовими фондами". Цей закон був
прийнятий Верховною Радою України, наголошую, 21 грудня 2000 року.
І згідно з цим законом у 2001 році станом на 1 січня 2002 року
було розстрочено, відстрочено платежі, які зараховуються до
Держбюджету, на суму 4 з половиною мільярди гривень, а списано,
взагалі списано податкового боргу в сумі на 15,4 мільярда гривень.
Коментарі тут зайві.
Але, Анатолію Кириловичу, я поцікавився, хто ж голосував, хто
є авторами цієї постанови і хто, скажімо так, голосував за той
закон 21 грудня 2000 року. Виявилося, що практично всі автори і
ініціатори постанови голосували 21 грудня 2000 року за цей закон,
який так вплинув на не виконання бюджету.
Отже, запитання, можливо, риторичного характеру. То є якийсь
механізм консолідованої відповідальності, а не перекладання
відповідальності на одну з гілок влади? Дякую.
КІНАХ А.К. Я щиро дякую і хотів би особливо підкреслити, що я
особисто і уряд готові до звіту по будь-якому напряму діяльності
Кабінету Міністрів України, до звіту як перед суспільством, так і
перед Президентом, і Верховною Радою. Ми завжди будемо
підтримувати намагання заслухати звіт уряду, як це спирається на
пошук спільних об'єктивних рішень, більш об'єктивної ситуації і,
безумовно, удосконалення всіх складових державної
соціальноекономічної політики.
Але, на жаль, коли ці напрями звіту формуються по принципу
політичного замовлення, по принципу намагання загострити
суспільно-політичну ситуацію, дестабілізувати роботу виконавчої
влади, то, я думаю, такі підходи не на користь, в першу чергу
українському народу і державі.
Я не буду давати оцінок і впевнений, що нам разом всім
необхідно перейти в такий напрям співпраці, в основі якого, в
першу чергу повинні бути не вузькотермінові особисті політичні
цілі і амбіції, а намагання працювати так, щоб це відповідало
загальнолюдським, загальнодержавним інтересам. Дякую
ГОЛОВА. Народний депутат Гавриш, група "Демократичні
ініціативи".
11:12:28
ГАВРИШ С.Б. Степан Гавриш, група "Демократичні ініціативи".
Шановний Анатолій Кирилович, я хочу задати вам три запитання.
У першому розділі "Підвищення ефективності державного
управління" ви говорите про продовження забезпечення і так далі
роботи з Верховною Радою України. Разом з тим на цей час у
Верховній Раді ініціюються різні документи по створенню
парламентської більшості. Одначе, уряд у своїй програмі ні разу не
згадує цю політичну категорію. Чи не означає це, що уряд не бачить
перспективи створення парламентської більшості і співпраці з нею
завтра ? І чи не бачить уряд необхідності саме ініціювати через
програму проведення інституційної реформи, де уряд би не залишався
сиротою у стратегії соціальноекономічного розвитку Української
держави?
Друге запитання пов'язане, власне, із вашим виступом, де ви
сказали, що проблемою часу українського є обмеженість ресурсу
розвитку, але в подальшому ви сказали про те, що ми маємо вагомий
науково-технічний потенціал для цього розвитку.
Я не хочу говорити про Японію, Корею, які не мають, дійсно,
ресурсу внутрішнього національного розвитку, але створили умови
для великої потужної програми розвитку своєї нації. Я хочу сказати
про Грецію, Португалію, яка, не маючи своїх природних ресурсів,
запасів таких, як в України, разом з тим ініціюють сучасні,
скажемо так, програми розвитку, які досить високого європейського
рівня.
І останнє запитання. Ви говорите про зниження рівня бідності.
Ви не могли би назвати нас, який рівень бідності в Україні, і які
уряд бачить конкретні статистичні, економічні показники виходу із
того колапсу бідності, який існує в Україні. Дякую.
КІНАХ А.К. Щиро дякую.
Уряд в межах своїх повноважень з врахуванням балансу
відповідальності гілок влади буде робити все, щоб у парламенті
поступово формувалася дієздатна більшість, в тому числі на цій
основі організувати разом з вами прийняття тих законів, які б
давали можливість удосконалення і системи державного управління і
всієї вертикалі виконавчої влади, включають уряд України.
Я ще раз підкреслюю, шановні друзі, що це питання є одним із
найважливіших. І щоб ефективно запрацював той величезний
потенціал, який є в Україні, нам конче необхідно вирішувати
питання професійної конструктивної взаємодії гілок влади. Від
цього буде залежати і інший напрям - питання наповнення декларації
інвестиційного напряму розвитку держави конкретним структурним
інвестиційним змістом. І для цього також необхідно погоджена
робота гілок влади. Це вимагає і прийняття необхідних законів, які
регулюють фінансовий сектор, банківську діяльність, які дає
можливість наблизити конкурентноздатного суб'єкта економіки та
інвестиційних кредитних ресурсів.
Більше того, це вимагає від нас високої волі, концентрації
зусиль під тим пріоритетним напрямом, по тим наукоємним
технологіям, по тій продукції з високою складовою інтелектуальної
власності, по якій в кінцевому випадку Україна буде займати і своє
місце в світовому співтоваристві.
Ми запропонували пакет цих пропозицій. Ми готові доповнити
вашими і я повністю вас підтримую, що це питання є одним із
невідкладних питань. Нам конче необхідно перейти вже в площину
стратегії розвитку. Без цього конкурентноздатної економіки не
буде.
І по третьому питанню. Будь ласка, нагадайте.
ГОЛОВА. Степан Богданович, нагадайте, будь ласка, питання.
КІНАХ А.К. Степан Богданович, по соціальним стандартам? Все
це взаємопов'язано. Уряд заклав ті макроекономічні соціальні
показники, які ми бачимо реальними на найближчі 1,5-2 роки, але
безумовно це не є істиною в останній інстанції. Я дуже хотів, щоб
ми їх перевищували і на основі результатів діяльності економіки
досягали більш високих соціальних стандартів у тому числі в стислі
терміни поступово вирішували проблему бідності. По яким нам
державам робити зрівняльні оцінки, я думаю, нам в першу чергу
необхідно розглядати це питання у тій площині, що кожна держава,
партнери України - це одночасно наш жорсткий конкурент. І неможна
допускати розриву і збільшення якісної відстані по цим питанням
між тими державами, які є нашими головними конкурентами. Це у
першу чергу Центральна, Східна Європа, це СНД. І тут моніторинг
повинен бути дуже відповідальний і дуже чіткий з відповідним
реагуванням прийняття рішень на самому високому державному рівні.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Лещенко, фракція комуністів.
11:18:12
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.
Шановний Анатолію Кириловичу, дійсно, за статистикою, ну,
суттєві там розміри, значить, приросту продукції в
агропромисловому комплексі. Але ж ми це добре знаємо, що в
основному за рахунок переробних галузей і в тому числі за рахунок
цінового фактору, бо закупівельна ціна на молоко приблизно
дорівнює ціні сироватки у магазині. А от складовій її частині
агропромислового комплексу у сільському господарстві якраз у
програмі приділено мало уваги.
Значить, ми розглядали це питання у комітеті. І віце-прем'єр
з питань агропромислового комплексу сказав нам, що уряд має на
увазі стабілізацію протягом трьох років сільськогосподарського
виробництва. Ми це розуміємо, як тупцювання на місті. Невже в
уряді не розуміють, що високо розвинуте сільське господарство може
витягнути із прірви не тільки переробні галузі, а і в цілому всю
економіку?
І друге питання. Вчора ми тут прийняли постанову про
сприяння, запобігання опустелюванню у африканських там країнах. А
у нас також на півдні і в середній частині України уже
опустелювання. Ми знаходимося у зоні ризикованого землеробства, а
зрошення у жалюгідному стані. Ця проблема набуває вже глобального
характеру і потребує окремого вирішення. Які наміри з цього
питання в уряду? Дякую.
КІНАХ А.К. Дякую. Я погоджуся з вами, що агропромисловий
комплекс має величезний потенціал, як для насичення внутрішнього
ринку і особливо постачання продукції на експорт.
Величезний експертний потенціал існує в агропромисловому
комплексі України. Ми багату кількість років, на жаль, працювали в
умовах дефіциту продукції, зараз за рахунок досить високих
результатів динаміки зростання обсягу виробництва в АПК, у нас
виникає проблема збуту. І нам необхідно на самому високому
державному рівні, включаючи Верховну Раду, Кабінет Міністрів,
робити все, щоб відпрацьовувати сучасний ринок агропромислової
продукції.
Частина зростання обсягів буде компенсуватися зростанням
попиту на внутрішньому ринку, але левова питома вага - це зовнішні
ринки збуту. І під цю мету необхідно задіяти все: і законодавство,
і рішення уряду, і фінансову систему, і банківську систему - з
тим, щоб в комплексі підвищувати конкурентоспроможність
українського експортера аграрної продукції і жорстко,
цілеспрямовано захищати національні інтереси на зовнішніх ринках
збуту. Від цього залежить і майбутнє розвитку галузі.
Я пропоную і впевнений, що комітет це розуміє, сконцентрувати
зусилля по цим напрямам.
Безумовно, питання, які стосуються важливої частини
проблематики агропромислового комплексу, я хотів би на це особливу
звернути увагу і просив би в комітету підтримки. Ми прийняли
Земельний кодекс - це важливе рішення, але, на мій погляд, і я не
одинокий в цій думці, нам зараз необхідно разом попрацювати під
тим напрямом, який давав би можливість прийняття пакету закону по
реалізації Земельного кодексу, особливо в частині, яка стосується
захисту землі як національного надбання. Бо мало зробити землю
суб'єктом ринкових відносин, а потрібно відпрацювати таку систему
користування землею, щоб в свій час ми передавали її в руки своїм
дітям і майбутнім поколінням. І це завдання, це завдання стоїть
дуже жорстко і перед Верховною Радою, і перед Кабінетом Міністрів.
Я просив би це також врахувати в подальшій нашій спільній роботі,
я щиро дякую.
ГОЛОВА. Дякую Анатоліє Кириловичу. Час для запитань
вичерпано. Дякую Анатолію Кириловичу.
Анатолій Кирилович, час уже для запитань вичерпаний.
КІНАХ А.К. Я щиро дякую за конструктивні змістовні запитання.
ГОЛОВА. Шановні колеги, слово для співдоповіді надається
Першому заступнику голови Комітету з питань економічної політики,
управління народним господарством, власності та інвестицій -
Демьохіну Володимиру Анатолійовичу.
До 10 хвилин, будь ласка.
11:23:02
ДЕМЬОХІН В.А.
Дем хин Владимир Анатольевич - Первый заместитель
председателя комитета, депутатская группа "Народовладдя".
Уважаемые руководители Верховного Совета, уважаемые народные
депутаты, уважаемые руководители Правительства.
Трибуна на которой я нахожусь по своему предназначению не
должна, да и не может быть легким местом для докладчика, и это
прежде всего потому, что это место сосредоточения проблем и мы с
вами хорошо знаем какое количество проблем мы имеем.
Поиск требуемых решений чаще всего бывает тяжелым делом, но
даже с учетом высказанной преамбулы рассмотрение программы
деятельности Правительства продолжалось в течение месяца и привело
к непростым рассуждениям. С одной стороны сформировалось
критическое...
ГОЛОВА. Прошу уваги!
ДЕМЬОХІН В.А. ...отношение к качеству этого документа, с
другой стороны на принятие решения по программе серьезно влияет
ответственность за то, чтобы найти возможности для конструктивного
тесного взаимодействия с Правительством и в конце концов иметь
довольно качественную действенную программу совместных действий.
Хочу заметить, что все регламентные процедуры, которые должны
сопровождать рассмотрение проекта постановления выполнены,
обобщены поступившие письменные предложения от шести профильных
комитетов, одной депутатской фракции. При всем различии
формулировок отмечается большое количество замечаний и предложений
к Кабинету Министров Украины.
Те или иные замечания присутствуют, практически, в каждом
разделе программы. Внимательно оценены выводы главного
научноэкспертного управления аппарата Верховной Рады. В целом
следует отметить достаточно высокую степень соответствия программы
основным положением послания Президента Верховному Совету.
Программа охватывает основные направления деятельности
правительства, их по количеству всего сформулировано 19. Нашли
отражение часть положений политических партий и блоков,
представленных в Верховном Совете.
Возможно, от последнего, к сожалению, перешла и предельно
обобщенная форма построения программы. Даже с учетом задач и
механизмов реализации программы, которые определены в приложениях
к основному тексту, нельзя сказать, что уровень обобщения
материалов выбран совсем удачно. Замечу, что приложение 2 содержит
перечень из 146-ти законопроектов, которые, по мнению
Правительства, необходимо разработать и принять для
законодательного обеспечения программы, а приложение 3 содержит
210 программных документов более низкого иерархического уровня.
Это государственные комплексные научнотехнические программы.
Видимо, от программы стоило ожидать и ожидали вместе с
инициируемыми значительного количества законопроектов, больше
управленческих решений на основе содержательного анализа
правительственной политики.
Практика последних лет представляет нам многочисленные
примеры, когда правительственные программы и документы содержат,
действительно, необходимые, нужные предложения, но были построены
на достаточно высоком уровне обобщенности. И я бы даже сказал,
декларативности. А конкретные принимаемые решения при реализации
данных предложений зачастую противоречили первоначальному замыслу
самой программы.
Довольно часто, и мы это знаем, Кабинет Министров переходит
на ручное управление народным хозяйством и даже конкретным
предприятием.
За 11 лет независимости нашего государства следовало бы нам
окончательно внедрить процедуру и форму представления программы
деятельности Кабинета Министров. Я имею ввиду некий стандарт для
подготовки программы. Это должен быть сухой документ
инструктивнометодического характера без деклараций и эмоций. Он не
должен изменяться каждый раз в корне, он должен
совершенствоваться, дорабатываться, периодически рассматриваться.
Видимо, необходимо разработать специальную программную
процедуру, которая бы реализовалась в несколько этапов и была бы
синхронизированна бюджетным процессом.
Крайне важно сегодня объективно показать место, на котором мы
находимся, с точки зрения качественного уровня программного
управления. О чем идет речь. Текст программы насыщен большим
количеством системологической терминологии. Форма ее построения
также претендует на системность. Однако в самом деле системность
присутствует несколько ограниченно. Программа не дает нам ответы
на вопрос о том, на каких же основных методологических принципах
она построена. В программе не достаточно полно выполнены оценки
риска в ее реализации как в целом, так и по отдельным элементам,
слабо показано место программы в долгосрочной стратегии развития
государства и конкретные этапы ее выполнения, слабо проведена
оценка потребных ресурсов, их источников.
Что является общеключевым моментом в программе - это вопрос:
где деньги? На наш взгляд, только в инвестиционной инновационной
модели развития и будут те источники финансирования программы.
В таких условиях, конечно, несколько затруднительно
осуществлять управления и контроль над выполнением программы.
Необходимо отметить, что построена программа с применением
функционального, а не ведомственного принципа. Это положительный
момент. Однако практически на каждой важной программой позиции
явственно мы различаем присутствие ведомственного организационного
подхода. Это снижает уровень системности программы.
Не получили достаточного отражения меры по корректировке,
деформированности структуры промышленного комплекса. Напомню, что
в седьмом разделе послания Президента Украины Верховному Совету
определено, что в качестве неотложной задачи - осуществление
радикальных мер по смене неблагоприятных диспропорций в структуре
промышленности. Мы знаем, что за последние 10 лет доля продукции
топливно-энергетического комплекса выросла с 17 до 60 процентов, в
то время как, например, доля продукции машиностроения - з 26 до 13
уменьшилась.
Тоже самое можно сказать о легкой, пищевой промышленности,
доля продукции которой снизился с 37 до 20 процентов.
Программа содержит недостаточно конкретных мер по разрешению
острой для экономики страны проблемы высокой энергоемкости
валового внутреннего продукта.
Следует акцентировать внимание на том, что проблема высокой
энергоемкости ВВП усугубляется среди всего прочего и низкой
эффективностью в аграрном секторе экономики. Высокая доля пахотных
земель в сочетании с низкой урожайностью приводит на практике к
значительным затратам топлива, износу сельскохозяйственной
техники.
Среди мер правительства относительно денежных доходов и
заработной платы отсутствуют те, которые Президент в своем
послании определил как важнейшие .
Недостаточно разработан раздел по вопросам охраны окружающей
среды. В нем слабо ощущается корпоративность идеологии, взаимной
связи экологических факторов развития с экономическими,
социальными.
В качестве одного из ключевых заданий правительства в
инвестиционной политике указывается создание благоприятных условий
для привлечения инвестиций в экономику страны. Для выполнения этой
задачи необходимо введение международных стандартов регулирования
фондового рынка и рынка финансовых услуг. Однако в приложение 2 к
программе отсутствует приложение по данному вопросу, не смотря на
то, что речь идет о важнейшем источнике ресурсов программы.
Впечатление от предложенной правительством политики по
внедрению инновационной модели развития сводиться к замечаниям по
поводу того, что предлагаемое решение имеет характер частичных.
Реально в этой сфере мы имеем дело с подготовительными процессами
по внедрению инновационной модели развития.
На наш взгляд, при решении вопроса об источниках
финансирования, наиболее правильно говорить об
инвестиционнноинновационном подходе к программе правительства.
Оценки ожидаемых результатов социально-экономического
развития Украины привлекает к себе внимание еще и потому, что в
программе они представлены в количественном виде. Однако, следует
заметить, что остается неясным, являются ли эти показатели
максимально достижимыми, при каких условиях они были рассчитаны,
учитывались ли при этом расчете риски особенно
внешнеэкономические?
Макроэкономические показатели программы в целом
согласовываются с показателями, которые имеются в посланиях
Президенат Украины. Значительное количество предложений остается
за рамками моего содоклада. Мы считаем, что им место в рабочем
процессе, который, я думаю, незамедлительно начнется после
сегодняшнего заседания в тесном сотрудничестве с правительством.
Другого пути у нас, уважаемые коллеги, просто нет.
Какие бы хотелось сделать основные выводы, они не претендуют
на полноту, но мы считаем, что представленную Кабинетом Министров
Украины программу деятельности сегодня полностью одобрит в
существующем виде нет возможности. Недостаток программы состоит в
том, что в ней нарушен ряд основных требований системного
управления, и самое главное, недостаточно четко определены
источники ресурсного обеспечения. То есть, где деньги?
Предложения, которые были приняты на комитете:
Программу діяльності Кабінету Міністів України прийняти до
відома.
Кабінету Міністі України доопрацювати зазначену програму з
врахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої
ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради після прийняття
Державного бюджету України на 2003 рік.
Ради объективности я хотел бы заметить следующее, что на
комитете мы рассматривали два предложения, два проекта постановы.
Один из проектов был: "Схвалити в основну програму і доопрацювати
з врахуванням зауважень і пропозицій". Эту программу поддерживала
наша депутатская греппа "Народовладдя". Но прошла в итоге
голосованием большинством голосов программа, которую я вам
озвучил.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Володимире Анатолійовичу.
Шановні колеги! Переходимо до обговорення. Я прошу висвітити
на табло тих, хто записався для виступів в обговоренні від фракцій
і комітетів. будь ласка.
Шановні колеги! Є пропозиція, щоб ми не робили перерву,
завершили питання це о 13 годині. Немає заперечень? Спочатку
будемо виступати від фракцій. Немає заперечень?
Народний депутат Гуров від фракції народовладдя.
Підготуватися народному депутату Косіву від фракції "Наша
Україна".
11:34:49
ГУРОВ В.М. Вадим Гуров, 32 избирательный округ, Кривбасс,
фракция "Народовладдя".
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги депутаты!
Уважаемые члены Кабинета Министров! Прежде всего, чтобы не терять
много времени, хочу отметить, что все общие и конкретные замечания
и выводы по программе дальнейшей работы Кабинета Министров очень
профессионально - я подчеркиваю, профессионально - сжато и
доходчиво отражены в высновках, которые подготовил Главное
научно-экспертное управление Верховной Рады.
Хочу сказать, что это, по-моему, одно из лучших их
произведений. Оно роздано всем депутатам и поэтому лишний раз
повторять то, что там сказано, не представляется возможным, да и
не имеет смысла.
А теперь конкретно. Многие вопросы были разъяснены и
выступление премьера Анатолия Кирилловича, ну и вчера было ... наш
комитет промышленной политики встречался с первым вице-премьером,
там тоже получили многие ответы. Однако... Однако что бы я хотел
подчеркнуть в своем выступлении? Да, у нас большая промышленность
и вот сегодня был очень интересный вопрос. Почему 90-ый год -
стартовая полоса. В Польше была одна жизнь. В Украине была другая
жизнь. Как хорошо все было. А почему сейчас через 10 лет
поменялись, так сказать, пластинками?
Я хочу сказать: да, у нас богатая металлургия, богатая на
все. Но хочу сказать: лучше бы этого богатства в таком количестве
у нас не было. Вы ж поймите, 14 металлургических комбинатом, две
тонны железной руды в 1990 году добывали на одного украинца, две
тонны, одну тонну стали. И все это у нас осталось, и оно должно
работать. Мы имеем 80 процентов оборонных заводов сборочных. И все
они остались. И поэтому сравнивать Польшу и Украину, я считаю, это
совершенно бесполезное занятие. Что бы я хотел подчеркнуть?
Прежде всего, среди множественных вопросов, которые меня
волнуют, это мое личное мнение, это два вопроса: это вопрос
деформации структурной промышленности и комплекса и энергоемкость.
Ведь что получается? На всех уровнях телевидения, радио мы видим,
как работает наше правительство, все время мы разъезжаем, то в
Россию, то в Туркменистан, добываем, добываем газ. А спрашивается:
кто-нибудь задумывался, а что ж мы с этим газом делаем, что мы
делаем с этой нефтью? Ведь энергоемкость одного процента ВВП у нас
в 2 раза выше, чем энергоемкость даже в России. А Россия никогда в
этом вопросе не была эталоном. У нас энергоемкость выше в 13 раз,
чем в Японии, в Германии и в Соединенных Штатах. Так спрашивается:
что же мы делаем? Это ж бесконечно будем заниматься покупкой.
Вопрос один: как нам необходимо изменить структуру нашей
промышленности? А для этого необходимо прежде всего обратить
внимание на горно-металлургический комплекс. По разному рассуждают
и даже в этой программе, что экспортноспроможним у дальнейшем буде
літакобудування, судостроение, сельскохозяйственное,
машиностроение, автомобилестроение. Я хочу сказать: я с этим
совершенно не согласен. Да, действительно, перспектива есть и флаг
им в руки. Но Украина была, есть и будет - это земля, это металл,
это то, на чем держится наша страна. Если мы упустим
горнометаллургический комплекс, то хочу сказать, все программы:
здравоохранения, спорт, пенсионный - все это будут одни разговоры.
Поэтому мы дальше в программе, я в принципе не увидел
горнометаллургического комплекса. Его нет! Там есть все, хочу
"харчо", но нет той основы, от которой надо будет идти.
Поэтому, если дальше мы не изменим структуру
горнометаллургического комплекса, я с этой высокой требуны
заявляю, ничего у нас не получится. Это один вопрос.
И второй вопрос - это управление госпакетами. Кто нибудь
задумывался, почему комбинат "Криворожсталь" - 100-процентное
государственное предприятие. Ну не приватизировали, ну не успели.
Это четверть нашего производства, а какие результаты! Единственное
предприятие, которое имеет рентабельность в этих же условиях...
ГОЛОВА. Прошу завершувати.
ГУРОВ В.М ... которое дает прибыль, которая дает вклад, над
этим надо задуматься. Мы слишком рано упустили управление
государственной собственостью. Спасибо за внимание.
(Оплески)
ГОЛОВА. Народний депутат Костенко, від Фракції "Наша
Україна".
11:40:21
КОСТЕНКО Ю.І.
Шановний Голово, Прем'єр-міністр, шановні колеги! Позиція
Фракції "Наша Україна" щодо представленої програми базується на її
порівняльному аналізі з програмою та діями попереднього Уряду
Ющенка. Чому попереднього? Тому що по-перше, формально обидва
Уряди працювали над виконанням Президента із якою той переміг на
виборах 1999 року.
А по-друге, саме попередній Уряд добився найбільших
позитивних зрушень в України за всю історію незалежності.
Отже, принциповою відмінністю двох програм є їх стратегічна
спрямованість. Урядом Ющенка вперше людина, тобто громадянин, або
як казав колись експрем'єр "маленький українець" була визнана
найвищою цінністю держави і вся система пріоритетів програми була
направлена на покращання його життя.
У представленій програмі все як у старі добрі часи:
пріоритетом є не громадянин, а народ, який у програмі чомусь часто
називає ще й населенням.
Не важко передбачити і результати такої стратегії, адже
історія роботи "влади для народу" (в лапках) у нас найбільша у
світі. Тому і не дивно, що в програмі діючого уряду відсутні такі
важливі напрямки державної політики, як забезпечення безпеки
особи, якість життя людини, задоволення інтелектуальних та
духовних потреб людини, проблеми держави і церкви, держави та
діаспори.
З іншого боку представленою програмою не розкривається і
багато інших аспектів урядової політики, зокрема, відсутня
конкретика щодо податкової та бюджетної реформ, монетарної
політики, розвитку малого і середнього бізнесу та конкуренції,
пенсійні реформи, європейської інтеграції, яка стала чи не
основним пріоритетом останнього послання Президента.
Тепер ще два практичні порівняння роботи урядів Ющенка і
Кінаха, тим більше, що термін їх діяльності майже однаковий.
Відомо, що енергетична політика для будь-якого уряду є головним
пріоритетом, бо і від цього залежить робота всієї економіки та
наповненість коштами бюджету. В той час, коли попереднім урядом з
метою диверсифікації джерел енергопостачання та надання Україні
нових фінансових можливостей за рахунок транзиту каспійської нафти
до Європи, було завершено будівництво нафтопроводу "Одеса-Броди",
у діючого уряду в плані диверсифікації все навпаки, хоча формально
в програмі записано все нормально.
Як відомо із останніх повідомлень засобів масової інформації,
замість диверсифікації уряд фактично здає Росії всю нашу
газотранспортну мережу, включно із газосховищами, посилюючи тим
самим і енергетичну, а відповідно, і економічну та політичну
залежність України від свого сусіда, а також позбавляючи державну
казну більш ніж 2,5 мільярди доларів щорічних надходжень за
транзит газу до Європи.
Ще один аспект енергопостачання. Урядом Ющенка за рахунок
заборони бартерних та залікових операцій на енергоринку у бюджеті
було швидко заккумульовано необхідну для виплат пенсій і зарплат
суму коштів. Навпаки, урядом Кінаха було відновлено залікові
схеми, що призведе до величезних фінансових втрат.
Як відомо, за 5 місяців цього року касовий розрив між
реальними надходженнями до бюджету і планом склав більше 2,1
мільярди гривень, і в першу чергу це стосується втрат на
енергоринку.
Друге практичне порівняння стосується агропромислового
комплексу. Саме урядом Ющенка, завдячуючи інтенсивним реформам на
засадах приватної власності та впровадженню політики прозорої і
паритетної для аграрного ринку політики, було досягнуто небачених
раніше результатів. Судіть самі: в 1999 році, тобто до початку
діяльності уряду Ющенка, 84 відсотки сільськогосподарських
підприємств були збитковими. А вже 2000 році, наприкінці 65 з
половиною відсотків тих же сільськогосподарських підприємств
давали прибутки.
Тепер подивимося на політику діючого уряду. Не ефективна
тіньова політика цього уряду на сільськогосподарську продукцію,
зокрема на зерно привели в минулому році до неймовірної ситуації.
При найвищому за останні десятиліття врожаї зернових майже всі
виробничники отримали не прибутки, а фактично збанкрутіли, або як
кажуть в народі: "залізли в борги по самі вуха".
Отже, навіть такий побіжний аналіз свідчить, що ні програма,
ні тим більше практична діяльність уряду Кінаха не відповідають
політичній спрямованості Послання Президента і не забезпечують
економічного зростання та покращання життєвих стандартів
громадянам України.
А тому фракція "Наша Україна" пропонує Верховній Раді її
відхили. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Кириленко, від фракції "Аграрники
України".
11:45:40
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні
депутати! Шановні члени Уряду!
Дійсно, як було сказано в доповіді Прем'єр-міністра, третій
рік поспіль сільськогосподарське виробництво і весь
агропромисловий комплекс держави, в якому відбувається колосальна
трансформація, дає суттєвий позитивний і стабільний результат. Це
10 відсотків щорічного приросту валового виробництва, це 96
відсотків у споживчій мережі продукти нашого національного
виробництва, це забезпечення продовольчої безпеки держави.
У фракції "Аграрники України" є всі підстави сьогодні
засвідчити, що даний позитив є результатом спільних, узгоджених
дій Президента, Верховної Ради, уряду і органі влади на місцях. Ми
маємо на селі сприятливі податки, систему пільгових кредитів,
певну підтримку наукоємких галузей: селекції, племінної роботи і
так далі.
Але хай це нас сьогодні не заколихує. Село ще не піднялося з
колін. Головне - платоспроможний попит населення - не встигає за
темпами приросту сільськогосподарського виробництва, яке працює на
90 відсотків на внутрішній ринок. В результаті - прикрий обвал
цін. В минулому році почалося з зерна, а цей рік ознаменувався
суттєвим падінням цін на тваринницьку продукцію. Що з цього
виходить, посудіть самі.
Минулий рік - один з найбільш вдалих за роки незалежності.
Отримали пристойний врожай, почало суттєво зростати тваринництво.
А яка економіка? Рентабельність сільгоспвиробництва - 5 відсотків,
прибуток на майже 60 тисяч реформованих та фермерських господарств
- в середньому по 10 тисяч гривень на 1 господарство. Збиткових
все ще 40 відсотків господарств. І це при тому, що в минулому році
ми мали декілька мільярдів гривень пільгових кредитів, мали в
півтора рази дешевше пальне, більш-менш сприятливий зовнішній
ринок.
Що маємо сьогодні? Кредитування йде з труднощами, поставки
комерційних банків непомірно високі, сума компенсацій незначна,
пальне для села, і це під час жнив, подорожчало не на 10
відсотків, як говорилося, а значно вище. Зовнішні ринки значно
погіршилися. Величезні кошти кинули на підтримку свого сільського
господарства Сполучені Штати Америки, Західна Європа. Обмеження на
українські продукти ввели країни ЄС та Росія. І це на фоні
катастрофічного падіння закупівельних цін на м'ясо, молоко, на
зерно взагалі сприятливого попиту немає.
Якщо ми всі разом, і перш за все уряд, терміново не
врегулюємо цю небезпечну тенденцію, ситуація на селі може вийти
з-під контролю. Вирізання поголів'я вже, по суті, розпочалося аби
ціни на зерно під руйнівний бартер, який ми тільки недавно
пережили.
Вихід є - гнучка система дотацій, що вже доказала свою
дієвість, закупка значних обсягів зерна до Держрезерву з
послідуючою реалізацією на розсуд держави і багато інших заходів,
які всі добре знають. І це треба вирішувати терміново. Бо по суті
ми говоримо за збільшення рівня державної підтримки сільського
господарства. Анатолій Кирилович при відповідях на питання
говорив, що в структурі валового доходу фермера Сполучених Штатів
Америки чи країн ЄС фінансова підтримка держави складає уже понад
50 відсотків. У нас ледве досягає 10. І в цьому році ще більше
фінансова підтримка сільського господарства в ЄС і Сполучених
Штатах Америки збільшилася. Ці проблеми треба вирішувати терміново
і негайно, бо завтра може бути пізно.
Не можу обминути і ще одну болючу проблему села - це
соціальний розвиток. Ряд останніх років Закон "Про пріоритетність
соціального розвитку села" по суті ігнорується. В цьому
відношенні, а саме: школи, лікарні, дитячі садки, дороги, вода,
газ - в 6 разів село відстало вже від міста. І це притому, що 80
відсотків соціальної сфери на селі було побудовано за кошти селян
чи господарств. А в місті, навпаки, 90 відсотків за рахунок
бюджету. То де ж справедливість!?
Демографічна ситуація на селі в результаті кричуща і це не
може не тривожити. Аграрникам імпонує, що в уряді, і у нас зустріч
вчора була з Прем'єр-міністром і це засвідчила, в уряді є
розуміння важливості й нагальності цих проблем. А це значить, що
пріоритетність сільського господарства, яка визначена і в Посланні
Президента в програмі діяльності уряду буде не декларативною, а
фактичною.
За таких умов доопрацювання програми в цьому відношенні
фракція "Аграрники України" буде підтримувати програму діяльності
Уряду. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Пустовойтенко від
Народнодемократичної партії України.
З місця буде виступати, Валерій Павлович, чи з трибуни?
11:50:35
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Пустовойтенко, фракція
Народнодемократичної партії.
Я, користуючись тим, що один з моїх колег, з яким ми
працювали, рядом у виступі сказав, що був найкращий уряд
попереднього скликання, не цей, який є, а той.
Хочу сказати, що якраз уряд Пустовойтенка був найкращий, це
сьогодні відмічає дуже багато.
( С м і х в з а л і)
І можу сказати чому. Тому що він пережив п'ять відставок, їх
було пережити непросто.
І далі. Він перший в нашій державі здав свої повноваження під
час інавгурації Президента України.
Тому я своєму колезі Анатолію Кириловичу Кінаху хочу
побажати, щоб він допрацював керівником уряду до інавгурації
Президента і здав повноваження. як уряд Пустовойтенка.
А тепер по суті. Соціальноекономічна політика, що
запропонована Програмою діяльності Кабінету Міністрів цілком
відповідає основним напрямкам, які проголошуються в якості
пріоритетними Президента України у посланні до Верховної Ради, і
не містять принципових протиріч.
В той же час необхідно зауважити, що документ не віддзеркалює
цільової спрямованості політики уряду щодо поліпшення ситуації у
країні, а містить здебільшого гасла, які не відображають прямої
функції покладеної на уряд, як на виконавчу гілку влади.
Закладена в урядовій програмі політика не відображає системи
заходів необхідних для вирішення проблем соціально-економічного
розвитку України. Об'єктивним фактором, який необхідно визнати, є
погіршення економічної ситуації у країні наприкінці 2001 року та
продовження негативної тенденції падіння в 2002 році.
На даному етапі ми змушені визнати той факт, що без
кардинальної зміни економічної політики, яка проводиться у країні
ми не лише невзмозі вийти на стабільні темпи економічного
зростання, а й маємо шанси опинитися в ситуації, коли економічні
процеси стануть не керованими.
Звичайно найлегшим було звинуватити в ситуації, що склалася
на даному етапі Кабінету Міністрів, але це не вихід з ситуації,
яка викликана через дію як об'єктивних, так і суб'єктивних
факторів.
Накопичені структурні деформації в економіці, падіння темпів
експорту внаслідок погіршення ситуації на зовнішніх ринках,
численні антидемпінгові розслідування проти українських
виробників, неможливість нарощення більш високих темпів випуску
підприємствами через використання старих енергоємних технологій та
катастрофічно низькі показники ведення основних фондів.
Невиправдано висока енергоємність структури сучасного виробництва
при низькій енергоефективності та дефіциті паливно-енергетичних
ресурсів перелічити можна до нескінченності. Все це говорить про
той фактор, що зовнішні фактори, за рахунок яких спостерігали
зростання протягом 2000 року та в першому півріччі 2001 року
вичерпали себе. А за прогнозними даними зберегти фінансову
стабільність в 2002-2003 роках буде ще складніше, ніж у минулому.
Оскільки торговий баланс, що має тенденцію до погіршення може
стати причиною зміни тенденції на валютному ринку з револьваційної
у девольваційну політику. А відсутність цих заходів по підтримці
експортних галузей призведе до значного падіння темпів експорту та
зауважень і без того вкрай низької частки українських товарів на
світових ринках.
Крім того, складності з виконанням бюджету, підвищення
тарифів на послуги природними монополіями, перевищення темпів
зростання імпорту над експортом можуть призвести до прискорення
темпів інфляції, що негативно позначиться на темпах економічного
зростання.
Висновок може бути лише один. Економіка не може вийти на
траєкторію стабільного економічного зростання без відродження
внутрішніх факторів. Виправити ситуацію, що склалася, можливо лише
за рахунок спільних зусиль виконавчої і законодавчої гілок влади
та консолідації всіх політичних сил у суспільстві.
Ефективність і результативність співпраці з Верховною Радою
та уряду є однією з першочергових передумов досягнення цілей
загальнонаціонального розвитку для налагодження нашої спільної
співпраці.
Необхідно у більш чіткому вигляді окреслити та розмежувати
компетенції і функції, покладені на ці гілки влади. Нам необхідно
також зміцнити одночасно органи місцевого самоврядування. Однією з
необхідних умов виходу із кризового стану є комплексний підхід до
розв'язання проблем, що склалися на даному етапі розвитку. Це
передбачає насамперед розробку довгострокової стратегії
соціально-економічного розвитку нашої країни. Довготермінова
стратегія необхідна для забезпечення відповідності урядової
політики довгим терміновим цілям: інтеграції у Європейський союз,
покращання співпраці з Росією, з країнами СМБ, що перестають перед
Україною.
Уряду слід зосередитися на тому, що він прагне досягти,
замість того, щоб долати не проблеми, які виникають час від часу і
гасити пожежі, а реагуючи на події, що відбуваються у країні,
також за кордоном, тобто працювати на перспективу.
ГОЛОВА. Прошу завершити Валерій Павлович.
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Які ж пропозиції у мене сьогодні? Перш за
все потрібно зосередити увагу на розвиток транспортних коридорів,
це те, що стосується комітетів, обов'язково покращання дорожнього
господарства, багато іншого.
Пропоную підтримати постанову, запропоновану комітетом. До
відома взяти сьогоднішню програму, доопрацювати її у комітеті та
фракції, подати пропозицію до Кабінету Міністрів і подати програму
разом з розглядом проекту бюджету на 2003 рік. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Симоненко від фракції комуністів
України. Наступним буде виступати Папієв від Соціал-демократичної
партії (об'єднаної).
11:57:10
СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракція комуністів.
Шановні колеги, після ознайомлення з Посланням Президента
України до Верховної Ради та з Програмою діяльності Кабінету
Міністрів, мені здається, що не тільки у нас, у комуністів, а у
всіх тих, хто думає про майбутнє України, складається враження, що
їх творці не бачать чи, відверто говорячи, не хочуть бачити
реальні проблеми України і бажане видають за дійсне.
Найсуттєвішим недоліком програми є, на наш погляд,
відсутність комплексного підходу до вирішення найактуальніших
проблем соціальноекономічного розвитку держави і головне -
відсутність проблем конкретної людини.
Подивіться, як рясніє загальними виразами програма "накшал":
створити умови, забезпечити виконання завдань, посилити соціальний
захист, створити середній клас, забезпечити прозорість у
діяльності органів влади і тому подібне. Про все це ми
неодноразово вже чули, але жодного підтвердження змін і покращання
ситуації в державі ми не відчуваємо.
Між тим статистичні дані, наведені у виступі Анатолія
Кириловича та у додатках до Президентських послань засвідчують, що
бідність в Україні зростає, поглиблюється розшарування населення
на багатих та бідних, рівень життя з 40 мільйонів осіб, а це
більше 80 відсотків всього населення нижчий, від прожиткового. До
того ж, 7.9 мільйонів громадян офіційно віднесено до категорії
злиднів, тобто жебраків. А політика усіх, без виключення урядів,
як проводилась і планується проводитися так, що заробітна платня
навіть не забезпечує відтворення елементарних фізіологічних потреб
людини. На жаль, і програма , яку пропонує уряд Анатолія
Кириловича цього також не виключає.
Частка витрат на оплату праці у структурі собівартості
виробництва продукції становить в Україні 11-12 процентів, тоді як
у країнах Західної Європи вона сягає 60 процентів. Пенсії у нас
становлять 37 з половиною процентів середньомісячної заробітної
платні, а у розвинутих країнах - понад 70 процентів. У цьому
контексті виглядає абсурдом обіцянки досягти у 2011 році
європейського рівня економічного і соціального розвитку держави.
За підрахунками вчених Інституту економічного прогнозування є
проблематичним і досягнення тих процентів середньорічного приросту
ВВП в Україні, які там плануються, а якщо вони і будуть
виконуватися, то Україні потрібно буде чверть віку для того, щоб
досягти тільки рівня 1990 року.
Ми, комуністи, не можемо погодитися з тим, що уряд у
програмі, а також у проекті Бюджетної резолюції передбачає
подальший наступ на життєвий рівень громадян, позбавлення їх на
порушення Конституції і законів України, а також рішення
Конституційного суду соціальних гарантій, встановлених раніше
прийнятим законодавством.
Слід також звернути увагу і на те, шановні товариші, що
фінансовий стан підприємств жалюгідний, майже половина яких є
збитковими у нас в Україні. Шоста частина підприємств взагалі не
працювала і не працює сьогодні. Ситуація кардинально не змінилась,
і, на жаль, такі зміни щодо організації виробництва, програма не
передбачає.
Загостроюється, як ви знаєте, платіжна криза і дебіторська та
кредиторська заборгованість по всі суб'єктах господарювання станом
на 1 квітня 2002 року становила відповідно 222 та 283 мільярди
гривень, враховуючи, що у нас залишки державної власності тільки
10 процентів. То де ж тоді наслідки позитивні так званих
економічних реформ?
Не витримує критики і розділ, присвячений розвитку
промислового, технічного потенціалу, на долю якого припадає
практично 80 процентів ВВП. Створюється враження, що в Україні
взагалі не знають, що робити з нашою промисловістю. От чому і
заклики роблять, що нам не потрібні металургійні комбінати, що у
нас на селі все гаразд і тому подібне.
В програмі не знайшли належного відображення і проблеми, що
стосуються паливно-енергетичного комплексу, сільського
господарства, транспорту тощо. Не передбачені і дієві заходи щодо
зниження рівня тінізації економіки, а це - ключове питання нашого
розвитку.
Шановні колеги, в той же час в програмі ретельно виписані
питання інтеграції України в світову економіку, співробітництво з
міжнародними фінансовими організаціями. Я про це чи на це звертаю
увагу у зв'язку з тим, які коментарі сьогодні дають західні
аналітики відносно останнього візиту Президента Кучми в
Копенгаген. Ось відповідь всім тим, хто сьогодні думає про Європу.
А там чітко сказали, що не потрібна Україна Європі.
Ми хотіли б сьогодні привернути увагу і до того, що сьогодні
економіка України сягнула, практично, критичної межі, а вирішення
гострих соціальноекономічних питань вимагає значного збільшення
обсягів фінансовокредитних ресурсів в країні, збільшення в півтора
рази видаткової частини консолідованого бюджету. Отож,
запропоновані урядом напрямки діяльності підвисають просто у
повітрі. Програма перетворюється на декларацію та вимагає
серйозного доопрацювання. І ми, комуністи, якраз і підтримуємо
позицію комітету, що доопрацювати цю програму і розглядати її
тільки після того, коли буде внесений проект бюджету, який дасть
відповідь на те, наскільки буде можливість фінансувати цю
програму.
Але ще і ще раз привертаємо увагу і звертаємося до вас,
шановні урядовці: в першу чергу, треба використати внутрішні
ресурси нашої держави і не віддавати на поругу і знищувати цілі
напрямки джерел фінансування доходної частини бюджету. Ще раз
просимо вас: розгляньте, будь ласка, питання щодо монополії на
горілчані, і лікеро-горілчані вироби, і тютюнові вироби, поверніть
у власність держави - будете мати ті гроші, які дадуть можливість
передихнути трохи народу України. Поверніть у державну власність
всю енергетику України і не давайте її сьогодні, щоб грабували,
так, як сьогодні знищується, особливо в цій війні, коли, скажімо,
просто з автоматами бігають, закриваючи ті чи інші обленерго,
перехоплюючи і розтягуючи між собою. Поверніть, будь ласка, у
власність держави все те, що сьогодні дає сталий прибуток, доходну
частину бюджету і дає можливість сьогодні проводити цілеспрямовану
державну політику на розвиток держави Україна. Спасибі.
ГОЛОВА. Народний депутат Папієв. За ним виступатиме народний
депутат Гавриш.
Я прошу дотримуватися регламенту, шановні колеги.
12:04:20
ПАПІЄВ М.М. Дякую. Михайло Папієв, фракція
Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Шановні колеги, програма діяльності Кабінету Міністрів подана
до Верховної Ради в досить складний політичний момент. І у
Верховній Раді, і в українському суспільстві в цілому після
парламентських виборів склалася принципово нова конфігурація
політичних сил.
Ми розуміємо, що в цій ситуації існує реальна небезпека
надмірної політизації розгляду урядової програми, використання
розгляду як приводу для вирішення долі уряду безвідносно до якості
програми та реальних результатів його діяльності.
На думку нашої фракції, діючий уряд своєю практичною роботою
довів, що запропоновані ним заходи заслуговують на серйозне
відношення з боку Верховної Ради. Значною мірою саме від взаємодії
уряду, та Верховної Ради України від конструктивної роботи власне
Верховної Ради залежить, чи будуть внесені потрібні зміни до
законодавства, тобто чи вдасться обрахувати остаточний варіант
бюджету на основі реформування більш прогресивного законодавства.
Мова йде про спільну відповідальність Верховної Ради та уряду
за вирішення ключових питань економічного та соціального розвитку
країни. І потрібно підкреслити той позитивний факт, що проблеми
забезпечення конструктивної співпраці законодавчої та виконавчої
гілок влади займають в урядовій програмі чільне місце.
На наш погляд, така позиція уряду заслуговує підтримку з боку
народних депутатів. В цілому зазначений документ заслуговує на
неоднозначну оцінку. Більшість положень програми є не конкретними.
Тобто декларуються наміри без визначення чітких інструментів їх
досягненнях.
В програмі не проведено аналіз сучасного стану
соціально-економічного розвитку, не визначені основні проблеми
такого розвитку. А тому незрозуміло, як Кабінет Міністрів України
і які напрямки вважає пріоритетними і на вирішення яких проблем
планує спрямувати зусилля.
Наведу декілька прикладів. Так в розділі "Податкова бюджетна
політика" урядом запропоновано одночасно забезпечити
збалансованість та посилити соціальну спрямованість бюджету. Це
передбачає збільшення видатків бюджету на виконання соціальних
програм, та зниження податкового тиску за рахунок скорочення
заборгованості з відшкодування податку на додану вартість з
бюджету. Зниження ставок оподаткування фізичних осіб та
удосконалення механізмів справляння податку на прибуток
підприємств та податку на додану вартість.
В разі проведення повноцінної податкової реформи, яка
передбачає значне зменшення кількості податків та ставок
оподаткування, реального удосконалення механізмів справляння
податків на початковому етапі - це один, два роки, - відбудеться
зменшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, що в свою
чергу не дозволить виконати поточні соціальні програми, а отже,
збільшити видатки бюджету на соціальні цілі. Навіть скасування так
званих економічно невиправданих пільг не дозволить одномоментно
збільшити доходну частину бюджету для забезпечення суттєвого
збільшення певних соціальних програм.
Одним із ключових завдань реформування в податково-бюджетній
сфері урядом передбачено удосконалення механізму справляння
податку на додану вартість та скорочення заборгованості
відшкодування цього податку.
В зв'язку з цим необхідно зазначити, що урядом уже
неодноразово ініціювалися законодавчі пропозиції, які передбачали
вирішення проблем відшкодування податку на додану вартість шляхом
удосконалення механізму його справляння. Таке удосконалення
відбувалося переважно шляхом списання та реструктуризації
бюджетної заборгованості з цього податку перед платниками та
встановлення додаткових вимог для можливості одержання з бюджету
такого відшкодування.
Цілями таких законодавчих пропозицій уряду було фактичне
позбавлення платників права на відшкодування податку з бюджету.
Тому без чіткого визначення у програмі уряду конкретних механізмів
удосконалення податку на додану вартість та визначення джерел
погашення заборгованості бюджету такі заходи не можна вважати
зменшенням податкового тиску та реформуванням податкової системи.
Деякі положення програми є двозначними, наприклад, в розділі
"Оптимізація процесів структурних перетворень у
паливно-енергетичному комплексі" одним із ключових завдань Кабінет
Міністрів визначає забезпечення в повному обсязі розрахунків за
спожиті енергоносії переважно грошима. Тобто, незрозуміло чи хоче
уряд, щоб всі розрахунки за енергоносії здійснювалися виключно
грошима, чи допускає якусь частку негрошових розрахунків, і якщо
допускає, то яку?
Слід зауважити, що велика кількість пріоритетів означає
фактичну відсутність пріоритетів. І це значно знижує практичну
цінність програми.
Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної)
вважає, що, зважаючи, як на сильні сторони документу, так і на
його істотні недоліки, Програма дій уряду може бути прийнята
Верховною Радою до відома. Треба надати можливість уряду
доопрацювати програму з врахуванням зауважень фракцій та комітетів
і заслухати її восени.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Гавриш від групи депутатської
демократичної ініціативи.
Наступним буде виступати народний депутат Павловський.
12:09:54
ГАВРИШ С.Б.
Шановні колеги! Я хотів би почати з того, що говорив
Прем'єр-міністр України про те, що в Україні на душу населення
програм стільки, скільки немає в жодній країні світу, і саме так
буде до того часу, поки ми не визначимося у виході із того
інституційного тупика, в якому знаходиться уряд України.
А оскільки створення Конституції система ваг і противаг
призвела до його автоматизації до виходу із ключового системного
шляху розвитку виконавчої влади, яка є одночасно стандартом
європейського розвитку.
Тому, найпершою, звичайно, і найголовнішою проблемою уряду
саме є те, що він не має на цей час в Українському парламенті тої
корпоративної політичної більшості, яка здатна не тільки
обслуговувати позицію уряду у проведенні соціальноекономічних
реформ, але і проводити відповідні політичні рішення, бо уряд не є
суто командою менеджерів, а це є політичний інститут, який
одночасно впроваджує і політичні реформи в українське суспільство.
І не випадково саме тому в програмі уряду ми мало бачимо проектів,
які направлені на громадянське суспільство, на його розвиток.
Що стосується самої програми, то можливо це наша вже удача
суто ментальна дивитися на речі через рожеві окуляри. Програма
уряду наповнена оптимістичними принципами формули українського
перспективного розвитку на найближче дворіччя.
Разом з тим у програмі немає фундаментального розділу, який
дозволив би нам зробити реальні і конкретні висновки розділу, якій
присвячений соціально-економічній ситуації в українській державі.
Саме проблема цього часу і мала стати визначальним трампліном
для пропозицій, для побудови будь-якої стратегії і тактики
перспективи в українській державі. немає також розуміння урядом
тих проблем, які пов'язані з кризовими явищами в українській
економіці, яка живе по, власне, алгоритму синусоїди зверхувниз,
очікуючи випадкових факторів і ризиків свого розвитку і цілком
залежачи в основному від кон'юнктури не скільки від зовнішньої,
стільки від, власне, внутрішньої і найперше політичної.
Я би також сказав, що суттєвою вадою цієї програми є те, що
уряд не аналізує внутрішній ринок України, не шукаючи в цьому
інструментів для створення саме внутрішнього інвестиційного
портфеля, не розраховуючи на інвестиційні здатності українського
громадянина, а це означає, що не збалансовано, як мінімум, 3
найбільш вагомих обставини. Власне, українська модель економіки,
соціальний сектор і громадянське суспільство одночасно і грошова
фінансова політика.
Що стосується економічної моделі розвитку української
держави, то важко зрозуміти з цієї програми про яку модель веде
уряд мову у своїй програмі. Найперше зрозуміло, що ми маємо по
характеру сировинновитратну модель української економіки, а по
своєму типу це, власне, слабка індустріальна система розвитку, яка
розрахована виключно на експлуатацію надр та важкий механічний
технічний процес в економіці. Тому звичайно говорити про
інформаційні, інноваційні системи надзвичайно важко, тим більше,
що про це в програмі говориться достатньо реферативно.
Якщо говорити про взагалі конкретну позицію в фінансовій
сфері, то на відміну від послання Президента уряд, не мотивуючи
цього, говорить про дефіцитність бюджету, а хоча в посланні
Президента ми зустрічаємося з позицією, що бюджет має бути саме
префіцитний, або збалансований таким чином, щоб не фінансувати за
рахунок ризиків, які накопичилися у макрофінансовому середовищі
України цей дефіцит. Власне, це є відштовхуючим для внутрішніх і
зовнішніх інвесторів.
Мало говорить уряд і про подолання складних корупційних і
тінізуючих українську економіку факторів, які мають значення не
тільки для економіки України, але й для власне політики, бо
політика і економіка тут сутньо поєднанні.
І що головне, говорячи про нашу європейську інтеграцію, уряд
нічого не говорить про створення демократичних стандартів розвитку
української держави, посилення саме стандартності і якості життя,
який є середньоєвропейським для України. Приведу лише тільки один
приклад, що для того, щоб ми могли реально увійти у об'єднану
Європу, необхідно, щоб середній дохід на одного громадянина
України складав щорічно не менше 10 тисяч доларів, це половина від
середньоєвропейського. На цей час ми маємо у 10 разів менше.
Завершуючи, я хочу сказати, що депутатська група
"Демократичні ініціативи", обговорюючи Програму уряду на своєму
засіданні, прийняла рішення про те, що вона буде проводити
подальшу дискусію з урядом з цього приводу. І пропонує сьогодні не
приймати жодного рішення з цієї програми, дати уряду можливість,
вислухавши наші зауваження, доопрацювати її до прийняття бюджету.
І в цьому ми погоджуємося із Петром Миколайовичем Симоненком. І
після цього обговорити цю програму на розширеному засіданні
Верховної Ради України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Павловський від Блоку Юлії
Тимошенко, наступний буде виступати народний депутат Турманов від
"Регіонів України".
12:15:46
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія
"Батьківщина".
Шановна Президія, члени уряду, народні депутати і до
журналістів я звертаюся.
Я хочу сказати, що у уряду є напрямки, є основа, на якій він
розробляє програму. І такою основою є Послання Президента до
Верховної Ради "Європейській вибір". Це мені полегшує аналізувати
Програму діяльності уряду, тому що вона покладена в основу.
Ретельний аналіз Послання Президента "Європейській вибір" дано і
опубліковано у газеті "Голос України" за 15 червня. І я в цій
статті показує, що є позитивне і в Посланні Президента, і я його
називаю. Вперше визнано, що ми 10 років не туди рухались, що не
було науково осмислення реформ, що зміцнювали кримінальних
олігархів.
А тепер питання, а чи усунуті причини і я показую, що ні. А
якщо там в посланні не усунуті причини, які до цього привели, то і
в програмі Уряду вони теж не усунуті.
Тут було питання, а як відчути, що ми бідні, на початку
реформ Україна входила, за визначенням Гора, Альберта Гора була на
сьомому місці з науково-технічного прогресу і життєвого рівня.
Сьогодні, по оцінкам ООН, ми на 140 місці -одна з найбідніших
країн світу, життєвий рівень знизився в 10-12 разів. 82 відсотки -
за межею бідності, а безробіття з прихованим - 40 відсотків, а в
тій галузі, на яку треба робити ставку інноваційному процесу - 90
відсотків.
Більше того, тут в програмі уряду правильно декларується,
правильно сказано, що потрібно бути розвитком інноваційний процес.
І ми були свідками, коли ввечері монографія Кінаха, Семиноженка і
Гейця презентувалася, а на другий день Мінекономіки представляв
законопроект, який забороняв реалізовувати інноваційну програму
Прем'єр-міністра. Ось це Мінекономіки представляє програму, якій
заборонено реалізувати програму Прем'єр-міністра.
Отже, я буду не тільки критикувати, а я хочу дати конкретну
пропозицію уряду на що треба обпертися у в взаємодії з Верховною
Радою для того, щоб дійсно розробити нормальну програму.
Я хочу вас трошки здивувати, я обгрунтую те, що треба не
творити більшість, а треба обпертися на сьогоднішню опозицію, на
її розробки і Уряд може розробити нормальну програму, я це покажу.
Але поки що, хочу звернути увагу, що дійсно, правильно каже
Анатолій Кирилович, найглибша криза в Україні - це криза системи
управління.
От, згадайте, коли ми обирали Голову Верховної Ради, всі
глави адміністрації тут сиділи два тижні. Сьогодні таке важливе
питання і нікого немає з Адміністрації Президента, з глав
адміністрацій. Зрозуміло, вони займаються довиборами і як мені
сказали, глава Адміністрації, сказали так: якщо буде обраний в
Черкаській області Олійник, в Дніпропетровській - Жир, а в
Вінницькій - соціалістка Мельник то через годину вони будуть
звільнені. Що їм бідним робити займатися програмою чи виборами?
Отже, ми можемо це зрозуміти. А відносно демократії я скажу
так, дійсно, демократію треба підсилювати, але треба усунути
причину, а причина - адміністративний ресурс і він зміцнюється, не
дай боже, ще реалізуємо результати референдуму, то треба забути
взагалі про демократію. Тому, бачите, і цей механізм не
спрацьовує.
А відносно соціальної програми, робочих місць, я скажу так, в
уряді скромна цифра треба створити 800 тисяч робочих місць за
період дії програми, а ми втратили 10 мільйонів.
Тому я вже не кажу, що найгрубіша помилка стратегічна, що
треба негайно вступити в СОТ. В СОТ потрібно вступати, але це має
бути не першим, а останнім етапом реформ, як роблять всі країни
світу. Бо СОТ заморожує ту структуру, яка є, а в нас, як ви
сказали, немає інноваційного процесу, немає високих технологій. І
вступу в СОТ ніколи не буде. Бо ми маємо сьогодні статус колонії.
Ми експортуємо сировину, метал і інтелект. Тому я не буду
розкривати, в мене ще багато пропозицій.
Конструктивне. Цю програму приймати не можна її потрібно
відхили, а як зробити нормально, щоб не тільки критикувати? Треба
уряду обпертися на опозицію, тому що саме опозиція запропонувала
стратегічні законопроекти: засади внутрішньої і зовнішньої
політики - Мороз і інші, Вінський представники Соціалістичної
партії, Симоненко - засади внутрішньої і зовнішньої політики, і
під керівництвом Юлії Тимошенко представлено два законопроекти -
засади національних інтересів України і засади внутрішньої і
зовнішньої політики України.
Оце має бути. Там розкриті, до речі, всі механізми, цифри,
як, до речі, за один рік збільшити зарплату не на 10 відсотків, а
на 200 відсотків, показано обгрунтовано, як це зробити.
І на кінець, показано, що ми можемо вступити в Європу не
тоді, коли все підпишемо, а коли мінімальна зарплата буде 500
доларів, і показано, як це зробити.
Тому цю програму потрібно відхилити, уряду почати
співпрацювати з опозицією і зробити нормальну програму, яка
розверне Україну не те, що Президент каже, не туди йшли, а ми йшли
на периферію світового господарства, а дасть можливість розвернути
Україну і стати на шлях в коло розвинутих держав, а для цього
треба реформи науково осмислити, тільки опиратись не на розробки
іноземних вчених, а на розробки вітчизняних. Цього достатньо, бо
як колись сказав Григорій Сковорода, не треба яблуню вчити, як
родити яблука, її потрібно відгородити від свиней, тих свиней, які
в політиці нищать український інтелект і українське виробництво.
Дякую за увагу, і оскільки є міністр освіти, хочу сказати:
вже почались екзамени, і йде такий цікавий ефект: розумні
талановиті діти, що йдуть на бюджет, а там, де є платна форма
освіти - валити, а тих, хто йдуть на платний - всіх підряд
приймати. Оце є деградація інтелекту і вищої школи. Тому системою
освіти треба зайнятись серйозно.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Турманов від фракції "Регіони України", наступним
буде виступати Буряк від фракції промисловців і підприємців і
"Трудової України".
12:22:55
ТУРМАНОВ В.І.
Уважаемые народные депутаты, уважаемые члены Кабинета
Министров!
Сегодня я благодарен фракции "Регионов", что предоставили мне
слово, а мне слово предоставили по тому, что ситуация в угольной
отрасли на сегодняшний день остается критической.
Если говорить о сегодняшнем дне, то с начала года шахтерами
добыто 42.5 миллиона тонн угля. Сегодня на наших складах
энергетики имеют 2.2 миллиона тонн угля. Мы сегодня снизили
зольность угольной продукции, которая у нас была очень высокая, на
23.4 процента - это качество, которое необходимо сегодня
энергетикам. Рост производительности труда на 20 процентов.
Вместе с тем, сегодня задолженность по угольной отрасли
составляет 1.2 миллиарда гривен. Позавчера и вчера здесь поднимали
отдельные депутаты эту проблему. Сегодня такой задолженности нет
ни в одной отрасли нашего государства. Мы допустили сегодня рост
задолженности по текущим платежам, она составляет 120 миллионов.
Сегодня заработная плата в отрасли составляет 619 гривен, она
самая низкая в топливноэнергетичском комплексе. А по уровню
заработной платы мы занимаем сегодня 18-ое место в конце второй
десятки.
Сегодня уже говорил Премьерминистр Украины о том, что
количество выбывающих мощностей сегодня опережает количество
вводимых. Но мы сегодня опять все время говорим, декларируем, а
практически не решаем эту проблему.
Шахты сегодня закрываются хаотически, нет у нас системы по
этому вопросу, реструктуризации угольной отрасли, не
обеспечиваются эти шахты и финансированием. И надо сказать, что
самая страшная проблема при закрытии угольных предприятий - что
вопросы социальные, которые остаются в регионах, практически не
разрешаются.
Что делается? Сегодня мы слышали, и до этого здесь выступали,
Валерий Павлович, красиво рассказывал за свой уряд. Я хочу сегодня
сказать с этой трибуны: за 10 лет ни одно правительство столько
говорило, объяснялось в любви к шахтерам, не сделав того, что оно
должно было делать.
Есть тут, давайте признаемся, и вина народных депутатов в
этом плане. Постоянно, каждый год отрасль недофинансируется,
принимаются постановления Кабинета Министров, программы, указы,
распоряжения, но все, надо сказать, ничтожно мало решается по
проблемам угольной отрасли.
Процесс сегодня продолжается деградации угольной отрасли.
Сегодня возрастной ценз составляет 40-50 лет. Еще немножко - и
отрасли вообще не нужно будет никакое бюджетное финансирование. В
отрасли просто некому будет сегодня работать.
И, откровенно говоря, сегодня нет системы. Не было ее в
предыдущие годы. Мы постоянно решаем проблемы, вот, занимаемся
тушением лакальных пожаров. В одном берем, закрываем, значит , там
открываем дырку.
Я хотел бы сказать, что в прошлом году Кабинет Министров
принял программу "Украинский уголь". И надо сказать, этот первый
год той программы, но она профинансирована сегодня на 48
процентов, она и не может выполняться, и она сегодня не
выполняется по многим направлениям. Что необходимо сделать?
Бюджет отрасли, который сейчас формируется на 2003 год. Надо
в полном объеме предусматреть финансирование программы "Украинский
уголь". Мы только говорим, а мы ставим задачу такую, правительство
должно этот вопрос решить, надо включить погашение задолженности
по заработной плате, которая образовалася, в бюджет. Другого пути
у нас просто нет. Внести изменения в Налоговый кодекс в части
установления на период реструктуризации льгот по налогам угольным
предприятиям. Так как ни являются в регионах градообразующими.
Надо принять закон о закрытии угольного предприятия. Я уже
говорил на выездном Кабинете 25 числа, закрываем шахты, как после
войны. Должен быть сегодня закон, где четко должно быть описано:
при закрытии угольного предприятия мы должны выполнять
определенные пункты, которые записаны будут в законе.
И что необходимо решить?
Кабинету Министров, Минтопэнерго надо обеспечить
100-процентные расчеты за отгружаемую угольную продукцию. Мы
говорили, Анатолий Кириллович, и время настало, надо посмотреть
повышение пенсий шахтерам, работающим шахтерам, о чем мы с вами
договаривались.
Надо перенести средства капитальных вложений с четвертого
квартала, приблизить их на июль-август месяц.
Ми сегодня полгода не возим лавы.Подойдет зима, будем
говорить:" Где уголь?" Угля не будет, не будет угля. И опеделить
механизм погашения задолженности по заработной плате.
Я хотел бы сказать еще одно об одном аспекте. Сегодня в этом
году надо решить непопулярными мерами проблему угольной отрасли. У
нас есть одиннадцать холдинговых компаний, которые сегодня,будем
говорить, экономически не могут решать проблему выплаты зарплаты,
работать и развиваться.
Поэтому надо решить две задачи.
Первая. Это что касается налогообложения. Мы должны платить
текущие налоги, а не те налоги, которые с нас беруть с
господдержки, правой рукой государство дает, а левой забирает.
И самый главный вопрос. Надо сделать реструктуризацыю по
оплате за электроэнергию.
Мы говорили с вами, Анатолий Кириллович. Другого пути у нас
нет. 93 миллиона мы платим по месяцу, 36 миллионов не накрывается,
не накрывают вот эти одиннадцать холдинговых компании. Давайте мы
сделаем рестрктуризацию за оплату, перенесем капитаные вложение,
введем лавы, получим уголь, а потом начнем решать проблемы оплаты
за электроэнергию.
Я последнее хотел бы сказать. Уважаемые народные депутаты!
61-ая статья закона, которая есть в бюджете этого года, полностью
перекрыла расчеты с регрессниками нашими предприятими, которые...
закрывающихся угольных предприятий. Я просил бы ее расблокировать.
Я обратился в бюджетный комитет, я просил бы за каникулы эту
проблему решить.
И последнее. Здесь до меня все выступали, говорили, я хотел
бы сказать о том, что есть сегодня отдельные предложения, есть
высказывания наших депутатов, фракций, поэтому правительству надо
учесть эти предложения, доработать Программу деятельности Кабинета
Министров.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Народний депутат Буряк. За ним буде виступати
народний депутат Співачук від фракції Соціалістичної партії
України.
12:30:15
БУРЯК С.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Анатолію
Кириловичу! Спочатку дві емоції, а потім суть.
Емоція перша. Програма може бути закладена в основу
конструктивної співпраці Президента України, Верховної Ради
України та уряду. Програма безумовно містить частку реалізації
положень послань Президента України до Верховної Ради і
концептуальних засад стратегії економічного і соціального розвитку
на 2002-2011 роки. Але фракція "Трудова Україна" не буде сьогодні
оригінальною, якщо не буде стверджувати, що документ, поданий
урядом до Верховної Ради, лише за формою виглядає як програма
діяльності уряду. Проте, за змістом вона не може відповідати
критеріям програми як документ, що визначає не тільки цілі, яких
слід досягти, але й конкретні шляхи їх реалізації та оптимізації
державних витрат.
За економічним словником програма
- це директивний документ, що являє собою ув'язаний за ресурсами,
виконавцями і строками комплекс завдань і заходів, спрямованих на
вирішення пріоритетних проблем.
Положення програми діяльності Кабінету Міністрів викладені як
лозунг, що не має під собою наукових засад. Не окреслено основних
напрямків прогнозування, планування та організації, на яких має
будуватися будь-яке управлінське рішення. Щоб розробити дієву
програму, урядові необхідно спочатку скласти довгострокові та
середньострокові прогнози і плани економічного та соціального
розвитку держави, на основі яких визначити заходи на
короткотермінові періоди. До речі, на цьому робиться наголос в
посланні Президента. На превеликий жаль, за 10 років існування
нашої держави жоден уряд країни так і не розробив методичних
вказівок складання планів і прогнозів соціального та економічного
розвитку України. А як можна складати програми без методики, коли
не визначені єдині принципи, методи досягнення цілей, не
збалансовані потреби та ресурси, не з'ясовано на якій
методологічній основі побудований той чи інший захід або
пропозиція.
Наведу лише один приклад. У розділі "Підвищення ефективності
державного управління" не наведено жодної функції, яка б
відповідала критеріям ефективності ніби успіх залежить лише від
зустрічі членів уряду з депутатськими фракціями. Наприклад, в
"Підвищення ефективності державного управління". Пункт. Продовжити
та удосконалити практику погодження. Коефіцієнт ефективності - 0.
Утворити супровідні групи у складанні народних депутатів.
Коефіцієнт ефективності - 0.
Впровадити систематичні зустрічі членів уряду з депутатськими
фракціями коефіцієнт ефективності нуль.
Ми вважаємо, недоцільним поглиблювати аналіз, критикуючи
положення програми. Ми пропонуємо зосередити зусилля на створені
живої програми. Ми бачили Програму дій уряду у вигляді дещо
генералізаційної моделі, тобто направленої на один вектор. На наш
погляд, концептуально така програма могла б складатися з п'яти
розділів.
Перший розділ "Реальний стан економіки". Для того, щоб
з'ясувати, куди ми рухаємося, треба знати, де ми знаходимося у
системі координат.
Другий розділ "Причини кризи". Треба з'ясувати причини, щоб
їх не повторювати.
Третій розділ "Основні напрями відродження економіки
України". Як вам добре відомо, пряма лінія проходить через дві
точки. Якщо цих орієнтирів забагато, то ми будемо мати
броунівський рух.
Четвертий розділ "Шляхи реалізації програми".
І п'ятий розділ " Механізми впровадження програми".
Тому фракція "Трудова Україна" пропонує зосередити увагу на
підготовці програми. зробивши наголос, що вона повинна стати
стратегічною метою Верховної Ради та уряду. Фракція "Трудова
Україна" пропонує прийняти програму до відома і суттєво її
доопрацювати.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Співачук від фракції Соціалістичної
партії України.
12:34:33
СПІВАЧУК В.Л.
Володимир Співачук, Соціалістична партія України.
Шановна Президія, шановні члени уряду, шановні колеги.
Ми сьогодні розглядаємо досить важливий документ, який, в
принципі, розглядати у повному обсязі неможна. Справа у тому, що
запропонована Програма уряду не відповідає основним вимогам до
такого роду документів: прагматизм і механізм реалізації по суті у
даному документі відсутні. Це є декларація добрих намірів, якими
не один раз за останні роки вистелювалася дорога України до пекла.
І в зв'язку з цим програма вимагає серйозного перегляду, програма
вимагає серйозного удосконалення.
Чому я про це говорю? Справа в тому що в програмі не
відображені, мабуть, найважливіші, на наш погляд, моменти, які
характеризують соціальноекономічну ситуацію в Україні і які
характеризують перспективи розвитку України.
Перше. Зміна системи влади. Вона сьогодні необхідна, вкрай
необхідна тому що уряд частенько потрапляє в ситуацію, в яку
потрапили вчора екскурсанти в Києво-Печерський Лаврі, коли
перервали екскурсію на половині, тому що гарант приїхали
подивитися на святі місця. Людей вигнали. В результаті імідж
України, як для зарубіжних гостей, а там були і зарубіжні гості,
так і для гостей з різних кінців нашої України виявився досить
такий своєрідний.
Ось в цьому відношенні ми неодноразово запитували Анатолія
Кириловича про те, як будуть ставитися його, так би мовити,
прихильники у Верховній Раді до зміни системи влади, але в
програмі відмічено тільки одне - удосконалення нормативної бази,
роботи чи, точніше кажучи, діяльності державних секретарів.
То треба подумати чи потрібні сьогодні такі посадові особи як
державні секретарі? А ми збираємося удосконалювати їх нормативну
базу.
Друге в цьому зв'язку. Знову ж таки в програмі чітко, на
превеликий жаль, відображена байдужість урядових структур до
проблем, які сьогодні хвилюють кожного громадянина України. Я мав
на увазі житловокомунальну сферу , тарифи, плату і так далі, і
тому подібне. Немає, мабуть, потреби перераховувати і спиратися
сьогодні на цифри. Справа в тому, що кожний з нас відчуває на
своїй шкурі, на своїх сім'ях, на своїх знайомих те, що робиться в
комунальній сфері. І процесах приватизації комунальної сфери,
енергосфери, вони сьогодні приводять до того, що різко
погіршується рівень добробуту громадян, якщо можна говорити про
цей рівень.
Наступне. Програмою уряду передбачена дальша комерціалізація
освіти. Причому, з одного боку, це, так би мовити, декларація про
введення в інформаційний сучасний простір середньої школи, знову ж
таки, через відповідні ліцейні класи; а з другого боку, обмеження
бюджетного фінансування закладів вищої освіти і обмеження
відповідних, забезпечення, вибачте, матеріальних основ
функціонування вищої освіти і, в кінцевому рахунку переведення її
на комерційні засади. З цієї трибуни сьогодні вже про це
говорилося, що ми таким чином втрачаємо інтелект нації.
Наступне. Абсолютно незрозуміло, і я в цьому відношенні хотів
би навіть десь пояснення, вчора мені просто не вдалося питання
задати, яким чином поєднується положення про забезпечення
продовольчої безпеки держави і тут же поряд утвердження
повноцінного ринку землі?
Шановні колеги, всі, хто займається проблемами
агропромислового комплексу, проблемами володіння і користування
землею, знають, що у всіх країнах світу, які дбають про свою
національну безпеку, різко обмежується торгівля землею. Різко
обмежується те, що ми сьогодні називаємо ринок землі, тому ще це
загальнонаціональне надбання і це основа національної безпеки.
Виходячи з цього, ми аж ніяк не можемо, якщо виникли такі
питання, захищати даний уряд тому, що не всі зобов'язання, які
були висловлені ще в минулому скликанні, виконані сьогодні і такий
"уход" від прямих питань, абсолютно не красить сьогоднішній уряд.
І останнє в цьому зв'язку. Чи можемо ми розглядати цю
програму зараз, в даний час? Ні, не можемо. Не можемо тому, що
вона виходить з такого ж необгрунтованого документу, яким є
Послання Президента Верховній Раді.
Відповідно до Конституції нам необхідно прийняти засади
внутрішньої і зовнішньої політики України. На основі цих засад і
тільки на основі цих засад може виробитись реалістична і
перспективна програма уряду, і тільки після цього можна приймати
бюджет як фінансове забезпечення реалізації програми.
Така позиція нашої фракції, така позиція відповідає
сьогоднішнім реаліям, і я думаю, що вона отримає підтримку в
сесійній залі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, вже виступили, з урахуванням
запитань, які ставились до Прем'єр-міністра 23 народних депутати.
Записано ще 12 народних депутатів, в тому числі 7 від комітетів.
Будемо тоді обговорення від комітетів продовжувати?
Народний депутат Поліщук від Комітету охорони здоров'я.
(Ш у м у з а л і)
Зараз ми розглянемо вашу пропозицію після виступу народного
депутата.
12:41:12
ПОЛІЩУК М.Є.
Вельмишановна Президія, вельмишановні депутати, шановні члени
уряду!
Хотілось би зупинитись на програмі діяльності уряду, але
почати з того, що ми маємо і що нам пропонує уряд.
Як ми знаємо, що видатки на охорону здоров'я в загальному
фонді зведеного бюджету в минулому році були 2,7 відсотки, в
новому пропонується і далі планується 2,6 відсотків.
А тепер подивимося, що ж ми маємо? А ми маємо те, що охорона
здоров'я була профінансована менше, як на 75 відсотків і не
знаємо, як буде дальше. Дальше - подивимося. При цьому заробітна
плата медиків була менше 50 відсотків заробітної плати в
промисловості і в подальшому планується також менше 50 відсотків
заробітної плати в промисловості.
Крім того, говорять, що немає надходжень до бюджету. Але
подивимося, як бюджет розподілявся і як дальше. На видатки на
онкологію, ми знаємо, що таке онкологія для людей України, були
забезпечені аж на 13,5 відсотків, тоді коли утримання апарату було
забезпечено на 118 відсотків.
І тепер подивимося далі. Що ж пропонується нам в Програмі
уряду. А в Програмі уряду ми знаходимо в основному декларативні
заяви, і не більше. Ми не бачимо ніяких намірів, щоб покращити
охорону здоров'я України.
Народні депутати, члени Комітету Верховної Ради України з
питань охорони здоров'я, материнства та дитинства розглянули
внесений Кабінетом Міністрів України проект постанови Верховної
Ради України "Про Програму діяльності Кабінету Міністрів" та
відповідний висновок Головного науково-експертного управління
Апарату Верховної Ради України від 25.06. цього року.
За результатами розгляду зазначених документів комітет дійшов
висновку про обгрунтованість узагальнюючих зауважень Головного
науково-експертного управління Апарату до зазначеної програми в
частині, що стосується недостатньої уваги її розробників до
проблем ресурсного забезпечення, визначення конкретних механізмів
реалізації, структуризації запланованих програмою заходів тощо. З
огляду на це, програма, як я сказав, носить дещо декларативний
характер.
Незважаючи на те, що проголошені наміри щодо поліпшення стану
системи охорони здоров'я та показників здоров'я населення
заслуговують на увагу, поза рамками програми фактично залишилися
конкретні заходи по реформуванню економічних засад функціонування
галузі охорони здоров'я. В програмі зовсім не згадується такий
економічний механізм поліпшення функціонування галузі, як
запровадження обов'язкового медичного страхування населення, яке є
потужним інструментом забезпечення цільового фінансування системи
медичного обслуговування, захисту фінансових ресурсів системи
охорони здоров'я від провалів бюджету, які в останні роки стали
носити систематичний характер.
При цьому, в тексті програми в додатку 2 до тексту програми,
що містить перелік закону проекти, які необхідно розробити,
прийняти для забезпечення реалізації програми діяльності Кабінету
Міністрів, містяться пропозиції щодо необхідності прийняття
законів про розмір страхових внесків на загальнообов'язкових
державне соціальне медичне страхування та про внесення змін до
деяких законодавчих актів в зв'язку з прийняттям майбутнього
закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне
страхування.
Не передбачено в програмі конкретних механізмів щодо
забезпечення ефективного, раціонального використання бюджетних
асигнувань.
Зовсім без контролю підготовка кадрів як вузах, так і
післядипломна підготовка. Не надається ролі асоціаціям,
громадським організаціям. які повинні взяти на себе значну частину
підготовки кадрів.
Аналізуючи програму по охороні здоров'я, комітет вважає, що
вона не може бути в такому вигляді прийнята і потребує суттєвих
переробок. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, була внесена пропозиція народним депутатом
Бандурка, щоб припинити обговорення. Будемо продовжувати? Будь
ласка, народний депутат Томенко від комітету.
Шановні колеги, ми домовлялися до
13 години. ще залишилося 14 хвилин. Прошу набратися терпіння.
12:46:55
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги! Я думаю, що ми повинні бути реалісти, і перш
чим говорити про цей документ і закидати уряду, сказати, що цей
уряд, напевне, найбільш виразно представлений з поміж інших урядів
своїм обмежено неконституційним статусом.
Якщо ми проаналізуємо ті повноваження реальні, які має
сьогодні уряд, ту логіку його взаємин між парламенту і урядом,
урядом і Адміністрацією Президент, ми побачимо, що нинішній уряд
за своїми повноваженнями, як би за шкалою опущення поставлена на
найменший рівень. Сьогодні уряд практично позбавлений реально
працювати з системою місцевої виконавчої влади, сьогодні уряд
практично не може самостійно вирішувати принципові рішення в
фінансові монетарній політиці, і сьогодні уряд в силу
неструктуризації парламенту взагалі не має логіки взаємин з
парламентом.
Парадокс цього уряду полягає в тому, що коли мінявся уряд
Віктора Ющенка, ключовим звинуваченням було те, що уряд не працює
з парламентом. Давайте відповімо на запитання, як ми працюємо з
урядом сьогодні, і як уряд працює з парламентом? У нас що створена
паралемнтська більшість, як у всіх країнах під уряд, чи яка логіка
роботи уряду з парламентом? Тому перше, чим говорити зараз про
програму, я хотів би сказати, що ключовою проблемою є система
політичного режиму, де уряд не має жодних повноважень, які
передбачені Конституцією, де уряд не має Закону про Кабінет
Міністрів, де уряд не має розуміння, як працювати з системою
місцевих державних адміністрацій. Після того, як статус
Адміністрації Президента збільшився, і на сьогоднішній день
Адміністрація Президента - це політичний орган, де діють політики,
хоча насправді міністри мусили б були політиками, а Адміністрація
Президента - державними чиновника, яких ми взагалі не повинні
знати, а вони їздити за Президентом і писати виступи йому, тим
більше ми посилюємо цю роль неконституційністю уряду. І вимагати
від уряду тих речей, які написані у програмі, це означає або
дурити себе, або дурити уряд. Уряд об'єктивно не може виконати те,
що написав у програмі, оскільки немає цих повноважень.
На прикладі своєї інформаційної сфери. На мою думку, це
дійшло до абсурду, коли у нас за логікою конституційного
політичного режиму Верховна Рада виробляє інформаційну політику, а
уряд її здійснює.
Коли в Адміністрації Президента вперше за історію сучасної
української держави створено Головне управління інформаційної
політики, тоді виникає питанні - хто ж у нас інформаційну політику
реалізує і нею займається? Не має право Адміністрація Президента
за визначенням займатися політикою інформаційною, є Державний
комітет з інформаційної політики, є уряд, є Верховна Рада, яка це
повинна робити. І коли я дивлюся на завдання уряду для виконання
інформаційної політики, ясна річ, що ці завдання, які абсолютно
нічого не вирішують, бо тут треба підсилити, впровадити, розвинути
національний простір. У нас що, є інформаційно-національний
простір? У нас його немає. Ми розширюємо і вдосконалюємо. У нас
нема системи інформаційної політики і інформаційної безпеки, а ми
її підсилюємо.
Більше того, взагалі складається враження, що якщо ключовим
завданням уряду є забезпечення свободи слова, то тоді цікава
позиція Міністерства внутрішніх справ. Є позиція уряду чи його
особиста позиція, коли він вважає, що у нас вбивають журналістів
по п'янці всіх. Чи розслідування справи Ігоря Олександрова 7
липня, яке буде рік пройде, де просто відбувається фарс, коли
знайшли бідну, нещасну людину і намагається зробити її вбивцею, і
всі відмовляються цю справу розглядати, це є забезпечення свободи
слова? 11 липня буде слухання цієї справи Олександрова і
подивимося як Генеральний прокурор - новий, який клявся довести
справу Гонгадзе, Александрова до кінця - буде діяти.
Я в свою чергу надіюсь, якщо уряд говорить про те, що він
буде відстоювати свободу слова , наш комітет зараз з журналістами
дублює фільм Бі-бі-сі про вбивство Георгія Гонгадзе і якщо це
правда, що написано тут в програмі, я передам Національній
телекомпанії цей фільм дубльований на українську мову і тоді я
думаю, що 1 Національний покаже правдивий фільм про те, як вбивали
Георгія Гонгадзе. Але якщо говорити про загальні речі по програмі,
мені здається , що звичайно уряд написав загальну декларацію і
уряд прекрасно розуміє, що тут нема реалістичної картини, того, що
треба робити. Уряд розуміє, що ті пріоритети, які закладені, їх
практично неможливо реалізувати. Можливо, уряд розуміє, що у
теперішньому стані він це не може зробити, але тоді це треба було
чесно і відверто написати. І якщо уряд знає, що у нас половина
економіка у тіні, то він прекрасно розуміє, що треба шукати якісь
методи не розширення податкової міліції, а методи економічні. І,
знаєте, останнім часом, я дуже поважаю багатьох працівників
податкової адміністрації, ну, складається враження, що скоро нам
треба вносити зміни до Конституції і в статтю 6-ту написати, що
податкова адміністрація - направляюча і керуюча сила у
суспільстві. Бо вчорашнє голосування дуже чітко показало, що є
кілька структур, які всі розуміють, що їх чіпати не треба. Я
голосував проти призначення Генерального прокурора. Не тому що...
Я його не знаю. Але я боюся того, що у нашій країні податкова і
міліція скоро стане, дійсно, тією направляючою і керуючою силою. І
ми ще бідкатися з цього.
Тому загальна пропозиція моя така. Якщо ми реалісти, ми
повинні відхилити програму, зобов'язати уряд подати нову програму.
І уряд, і ми повинні подивитися правді у вічі і назвати речі
своїми іменами хоча б для того, щоб потім шукати правильний шлях у
краще життя. Дякую.
ГОЛОВА. Народний Депутат Томич від Комітету з питань аграрної
політики і будемо завершувати.
12:53:26
ТОМИЧ І.Ф.
Шановні народні депутати, шановні члені уряду.
Познайомившись та обговоривши на комітеті проект Програми
діяльності Кабінету Міністрів України стосовно розвитку аграрної
галузі, хотілося б зупинитися на таких питаннях.
Відзначаючи деякі позитивні кроки Кабінету Міністрів України
по підтримці агропромислового комплексу на державному рівні, це в
основному стосується збереження пільг по оподаткуванню
сільгосппідприємств, часткові компенсації за рахунок бюджетних
коштів, ставок за кредитні ресурси.
Проте слід зазначити, що найбільш гострі проблеми у галузі
залишаються невирішеними, серед них диспаритет цін на
вхідні-вихідні ресурси для аграрного сектору, що свідчить
ситуація, яка склалася на аграрному ринку в останні місяці. Це
міжгалузеве регулювання цін, де аграрний сектор залишається на
одному із останніх, до речі, по рівню заробітної плати така
ситуація.
Це прискорення формування і прогнозування розвитку аграрного
ринку, що теж істотно впливає на формування цінової політики.
Надання сільськогосподарським товаровиробникам коротко- і
довготермінових кредитів. На превеликий жаль, сьогоднішні
відсотки, які направлені на кредитування сільськогосподарських
товаровиробників у розмірах 25-30 відсотків, вони є зашморгом для
виробництва.
Реального створення економічних умов для забезпечення
господарств паливно-мастильними матеріалами і технікою, надання
фінансової допомоги селу у відродження соціальної сфери. Це дуже
болючі питання, невирішення яких стримує проведення реформування
аграрного сектору, формування реального, а не декларованого
господаря на українській землі у відповідності з прийнятим
Земельним кодексом.
Уряд не надає пріоритетного значення, як передбачено
відповідними законодавчими актами в питаннях фінансів і підтримки
галузі, яка наданому етапі в період здійснення на селі глибоких,
економічних перетворень, як ніколи, потребує державної підтримки.
Як розуміти, коли галузь була профінансована в 2001 році
тільки на 78 відсотків, в той час промисловість та енергетика на -
91, будівництво - 85. Навіть несвоєчасно виділяються й ці бюджетні
кошти, передбачені графіками фінансування. Село знову залишається
по фінансуванню по залишковому принципу.
Вирішення цих питань, на нашу думку, повинно відобразитися в
даному проекті програми. Аналіз проекту показує, що завдання щодо
розвитку галузі та очікувані результатів, носять в основному
декларативний характер і сформовані у вигляді концептуальних
напрямків. Навіть за об'ємом, менше однієї сторінки, передбачено
галузі, яка формує дві третини товарообігу країни. Чітко і
конкретно не відображена ні одна з вищенаведених проблем, відсутні
розрахунки, очікувані і прогнозовані результати.
Не знайшло відображення питання, стосовно збереження для
сільськогосподарських товаровиробників існуючої системи
оподаткування, що є принциповим, навпаки, пропонується ліквідація.
Не визначені заходи по забезпеченню реалізації положень
такого важливого для розвитку аграрного сектору як закону про
стимулювання розвитку сільського господарства на 2001-2004 роки.
При підтримці розвитку сільської інфраструктури в проекті
зазначено, що вирішення цієї проблеми передбачено в державній
програмі розвитку соціальної сфери, проте вона ще не затверджена і
незрозуміло, коли вона буде розроблена і прийнята. Інших завдань в
цьому напрямку уряд ніяких не визначає, хоч це врай болюче питання
для села, яке потрібно кардинально вирішувати в цілому.
На нашу думку, враховуючи, що Україна, перш за все є
аграрною, необхідно було уряду свої конкретні заходи передбачити в
проекті програми, спрямувати на досягнення пріоритетного розвитку
агропромислового комплексу, про що, до речі, йдеться у відповідних
законах і указах Президента.
Тому рішення комітету з даного питання серйозного - потребує
доопрацювання дана програма. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Наполягає дві хвилини народний депутат Ніколаєнко від
комітету і потім заключне слово буде мати Прем'єрміністр -
Анатолій Кирилович Кінах.
12:58:29
НІКОЛАЄНКО С.М.
Шановні члени Уряду, Анатолій Кирилович, Володимир
Михайлович, я хочу щось сказати?
Скористатися тим, що сьогодні є представники уряду і народні
депутати, і сказати, що, на нашу думку, програму уряду, єдине що
не зовсім я зрозумів, на який термін, ну хай, скажімо, на
найближчі два роки, доцільно було б записати приблизно так, як я
бачив кілька таких програм, вони і у нас були у вітчизняній
практиці, і скажімо, "Освіта Америки-2000", приблизно так. Сім чи
вісім пунктів, мені подобається, як отут конкретно написано в цій
конкретній програмі. Написати би так, пункт 7 я б запропонував,
перший: всі діти шкільного віку будуть ходити до школи, в кожній
школі буде тепло і всі діти будуть накормлені.
Друге, в кожній другій школі ми за ці два роки зробимо, що
будуть комп'ютерні класи, а в кожній четвертій буде "Інтернет". Я
називаю, це реальні цифри, порівняно з тими, що сьогодні є.
Наступне, кожний другий, ну, от в Запорізькій області,
зробили, що сьогодні до кінця року, практично, вся область буде в
кожній школі комп'ютерні класи. Чого ми не можемо зробити в
Донецькій, скажімо, чи в інших областях?
Наступне, кожний другий випускник школи матиме змогу
навчатись в державному вузі за рахунок бюджету.
Наступне, заробітна плата педагога перевищить мінімальний
прожитковий рівень. Ми сьогодні з головою комітету Миколою
Єфремовичем тільки з охорони здоров'я говорили, половина сьогодні
випускників педагогічного університету, половина до мінімального
прожиткового рівня складає заробітна плата.
Комунальні послуги, що, ми не можемо сьогодні забезпечити,
дивіться, по одній тонні на 260 тисяч сільських педагогів - це
приблизно 50 мільйонів гривень, по 100 кілоВатт - це ще 46. Ми
тільки робимо трансфертів по субсидіям на 4 мільярди. А якщо їх
стане 4 мільярди 100 мільйонів? І ми вирішуємо повністю питання
сільської школи.
Наступне, час щоб не перебивати. Я підтримую, що уряд робить
акцент на інноваційному характері розвитку нашої економіки, але в
зв'язку з тим потрібно подивитись на те, що ми на науку в цьому
році виділяємо 517 мільйонів гривень, а захід нам дає 570 на наші
ж програми. Тому, я думаю, от така повинна бути програма. А для
цього, я чого сказав, що разом тут зібрались, нам потрібно на
найближчі два роки затвердити програму розвитку освіти, де чітко
записати, де візьмемо гроші на тонну вугілля кожному сільському
вчителю. Ага, акцизний збір на горілку на 1 відсоток піднімемо. І
таким чином пройтись по всім параметрам і підтримати нашу освіту,
підтримати нашу науку, і тоді будуть і програми, і буде майбутнє в
нас.
ГОЛОВА. Дякую.
Анатолій Кирилович, будь ласка.
КІНАХ А.К. Шановні народні депутати, шановні колеги, друзі!
Уряд, виконуючи свої конституційні зобов'язання, вніс
Програму діяльності Кабінету Міністрів на розгляд Верховної Ради.
Ми розуміємо, що розгляд програми проходить в достатньо складних,
неоднозначних як внутрішніх, так і зовнішніх умовах.
Я особливо хотів би ще раз загострити нашу спільну увагу на
той факт, наскільки динамічно світ навколо України рухається
вперед. Поглиблюються інтеграційні процеси, загострюється
політична і економічна конкуренція. В поточному році мінімум 8
держав Центральної і Східної Європи будуть членами НАТО. Через
рік-півтора практично всі наші сусіди будуть членами Європейського
союзу. Російська Федерація стала повноцінним учасником "великої
вісімки", визначена як держава з ринковою економікою.
Я дуже би хотів, коли ми розглядаємо програмні засади
розвитку України, щоб ми всі разом: і влада, і суспільство -
враховували цей факт, включаючи важливість максимального
використання того історичного часу, який наданий Україні.
Ми розуміємо, наскільки серйозна, складна ситуація у
Верховній Раді України. Ще залишаються ознаки гострої політичної
конкуренції після виборів, на жаль, поки що не сформована
стабільна більшість.
Виходячи з вищезазначеного, уряд вдячний Верховній Раді
України за конструктивне, змістовне обговорення програми, уряд
підтримує пропозиції фракцій, комітетів, народних депутатів
Верховної Ради, що наше завдання - наповнити програму конкретним
змістом, законодавчими, нормативними механізмами виконання,
ресурсним забезпеченням, бо в нас немає запасу часу, щоб робити
чергові помилки і приймати декларативні документи.
Уряд готовий поглибити співпрацю з Верховою Радою України над
удосконаленням програми з урахуванням всіх складових державної
економічної, бюджетної і соціальної політики.
Уряд підтримує проект постанови, який внесений профільним
комітетом. І я впевнений, що це буде крок вперед, щоб Україна як
незалежна держава вийшла в кінці кінців на довгострокові напрями
свого розвитку, які відповідають національним інтересам,
структурним пріоритетам і спираються на об'єктивні ринкові
економічні закони. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення питання завершено,
прийняття рішення відбудеться у четвер.
А зараз переходимо до питання "Різне". Прошу висвітлити на
табло хто записався на виступи з "Різного".
І, давайте шановні колеги, подякуємо уряду за нашу спільну
плідну роботу сьогодні .
Так записані з трибун: Яворівський Володимир Олександрович,
фракція "Наша Україна".
Шановні колеги, робота ще не завершена. Нам ще працювати 55
хвилин.
Народний депутат Яворівський відсутній.
Народний депутат Беспалий, фракція "Наша Україна". Відсутній.
Народний депутат Мигович, фракція Комуністів.
13:05:53
МИГОВИЧ І.І. Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.
Шановна президія, колеги, гості! Дозвольте привернути вашу
увагу до однієї з подій, яка хоч і відбулася нещодавно на
південно-західній околиці України, проте має міждержавне звучання.
Мова йде про 9-тий Всеслов'янський Собор в Ужгороді. В його
роботі взяли участь представники девятків країн. На Соборі
відбувся компетентний обмін думками з цілого ряду актуальних
питань суспільного буття слов'ян та їх країн на початку нового
тисячоліття перед лицем глобальних проблем в контексті
українського державотворення. Прийнято відповідні ухвали,
рекомендації, звернення.
Зокрема, делегати Собору звернулися до Президента, парламенту
та уряду України з пропозицією визнати русинів Закарпаття корінним
народом. Це відповідає конвенції міжнародної організації праці
номер 169, резолюції 50-ої сесії Генеральної асамблеї, а також
рішенням 8-ого всеслов'янського з'їзду та 6-го всерусинського
конгресу. Юридичне визнання корінним основного етносу Закарпаття
не лише відновить історичну справедливість, але і створить
сприятливі передумови для його повноцінної інтеграції і
самореалізації в загальноукраїнському політичному,
соціально-економічному і культурному житті.
Творчим підсумком 9-го Всеслов'янського Собору є розробка і
схвалення проекту договору про побратимство народів і держав
Білорусії, Росії та України. У цьому документі на основі
міжнародного права і досвіду сформульовано мету, умови, контури,
шляхи до співтовариства, яке може стати цивілізованою,
демократичною і ефективною формою співжиття багатьох народів і
країн на пострадянському просторі. Проголосивши себе побратимами
три східно-слав'янські народи і їх країни зможуть створити
атмосферу найбільшого сприяння в усіх сферах життєдіяльності.
В статті 5-ій проекту договору про побратимство слов'янських
народів і країн підкреслюється. що таке об'єднання можливе за
результатами національних референдумів.
Отже, учасники Собору знайшли точні і ємні формулювання для
того, щоб виразити волевиявлення, надіє і сподівання більшості
наших співвітчизників втілити і захистити їхні конституційні права
і громадянські свободи, незалежно від відмінностей.
Інформуючи вас про рішення чергового Всеслов'янського Собору,
закликаю сприйняти їх подержавницькому, конструктивно і
далекоглядно. У комітетах і фракціях варто поставитися до них
неупереджено і зацікавлено, посприяти цьому можуть і покликані
наші засоби масової інформації.
Впевнений в об'єктивних її суспільного розвитку неодмінно і
природно приведе до нового етапу слов'янської інтеграції і
відродження. Давайте допоможемо цьому гуманному і благородному
процесу. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Стойко, фракція "Наша Україна".
13:09:22
СТОЙКО І.М.
Шановна президія! Шановні народні депутати! Здійснюючи свої
депутатські повноваження, я 25 червня цього року під час прийому
виборців у Зборівському районі Тернопільської області розглянув
звернення 115 працівників КСП "Зароднянське" та Зароднянської
філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс", після чого
вирішив виїхати на спільне українсько-в'єтнамське підприємство
"Весна-З", яке виготовляє макаронні вироби швидкого приготування у
селі Зарудія цього ж Зборівського району для ознайомлення із
ситуацією на місці.
Керуючись статтею 17 пунктами 2, 3 та 5 Закону України "Про
статус народного депутата" я намагався потрапити на вищезгадане
підприємство разом із головою Зборівської районної державної
адміністрації Дерев'яним Ярославом Миколайовичем та головою
районної ради Демків Софією Миколаївною, чого нам не вдалося
досягнути протягом 6 годин. Ми туди хотіли потрапити із 13 до 19
години. Врештірешт, наполігши та оглянувши підприємство, я був
прикро вражений антисанітарією, умовами праці та іншими численними
суттєвими недоліками даного виробництва.
Мені не зрозуміло на яких умовах на підприємстві чи легально
чи ні проживає там багато в'єтнамців, які за словами санітарного
лікаря, якого, до речі, теж не впустили того дня на це
підприємства, ніколи не проходили медичного огляду і не мають
санітарних книжок. Чи беруть вони участь у виробництві? Адже вже
те, що на цьому підприємстві харчової промисловості є факт
виявлення працівника із відкритою формою туберкульозу, заставляє
задуматися. Та чи тільки це.
Мене дивує поведінка керівників району, зокрема голови
районної державної адміністрації Дерев'яного Ярослава
Миколайовича, який, спілкуючись певний час із в'єтнамцем, що
тримав у руках сокиру, через загратований вхід не спромігся
добитися проходу на підприємство.
У мене постає багато запитань. Перш за все, який же статус
даного підприємства, на чиїй землі воно розміщене, якими правовими
нормами керується чи то ж би українським? Зробивши висновки з
побаченого, я надіслав звернення голові Тернопільської обласної
державної адміністрації Курницькому Івану Івановичу та голові
Тернопільської обласної ради Жукінському Анатолію Олександровичу з
вимогою здійснити комплексну перевірку даного об'єкту. Звертається
до Генеральної прокуратури, до Комітету з питань законодавчого
забезпечення правоохоронної діяльності, до головного санітарного
лікаря України не залишити цей ганебний випадок без відповідного
контролю та вжити найрішучих заходів до припинення подібних явищ.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Шершун, фракція "Аграрники
України".
13:12:33
ШЕРШУН М.Х. Микола Шершун, Рівненщина, фракція "Аграрники
України".
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.
Однією з областей, які найбільше постраждали у наслідок
Чорнобильської катастрофи, є Рівненська область. Питання, що дуже
гостро стоїть сьогодні, яке порушують виборці перед депутатами, -
це заборгованість з виплати компенсацій згідно з пільгами, що
гарантовані постраждалим від аварії на ЧАЕС.
Наведу лише кілька цифр. Заборгованість потерпілим від
наслідків аварії на ЧАЕС станом на 1 червня цього року в області
складає 67 мільйонів гривень, в тому числі тільки за цей рік майже
20 мільйонів. Заборгованість за надання спеціалізованої медичної
допомоги потерпілим становить 800 тисяч, заборгованість за
програмою ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в агропромисловому
та лісовому господарстві на сьогодні складає майже один мільйон
гривень. До речі, по Україні в цілому заборгованість із соціальних
виплат чорнобильцям складає понад 700 мільйонів гривень.
Виборці цілком справедливо при зустрічах вимагають пояснень,
адже за статистичними даними в Україні за останні роки
відбувається помітне економічне зростання, про яке дуже активно
повідомляється в пресі, на радіо, телебаченні та і в виступах
державних діячів. А в реальному житті, як зазначає один з моїх
виборців, що потерпів від наслідків аварії на ЧАЕС, відбувається
все навпаки. Людині зробили онкологічну операцію, а за ліки, якими
його повинні забезпечити безкоштовно, згідно з Законом України
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" доводиться платити по дві
тисячі гривень щомісячно, бо в противному разі, як він каже,
повільно помирати без ліків.
Я хочу привернути увагу до цього питання Прем'єр-міністра України
- Кінаха Анатолія Кириловича та членів уряду.
Шановні! Це питання, яке уряду необхідно вирішувати
першочергово. Тому пропоную зараз, оскільки виступити при
обговоренні Бюджетної резолюції мені не вдалося, передбачити
Бюджетною резолюцією на 2003 рік статтю, де передбачити виділення
коштів на повне погашення заборгованості, які утворилися в минулі
роки під час виконання програм ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення, у першу чергу з
соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи та за будівельні роботи, виконані
організаціями у минулі роки згідно з Чорнобильською будівельною
програмою. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Пхиденко, Фракція комуністів.
13:15:45
ПХИДЕНКО С.С.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні
депутати!
Згідно Закону "Про статус народного депутата" нам, обранцям
народу, надано право робити депутатські запити чи звернення. Таким
правом ми часто користуємося, особливо тоді, коли до нас
звертаються наші виборці і просять нас захистити їхні
конституційні права. Часом нам вдається це зробити, що, безумовно,
приносить задоволення як депутатові, так і тій людині, яку ми
захищаємо.
Але інакше, як обуренням, не можна назвати наші почуття, коли
ми отримуємо формальну відписку державного чиновника, або і зовсім
нічого не отримуємо у відповідь, хоча таке, справедливості ради,
буває рідко.
Зішлюся на випадок, який стався зі мною. Місяць назад я з
цієї трибуни Верховної Ради повідомив про такий ганебний факт: не
встигли закінчитися вибори до Верховної Ради, як руками керівних
осіб Волинської обласної та Ратнівської районної адміністрації
була вчинена розправа над директором Ратнівської середньої школи
Куликом Володимиром Миколайовичем, якого було висунуто комуністами
Волині кандидатом у народні депутати України. Його безпідставно
було звільнено наказом Ратнівського районного, завідуючий
Домальчук Петро Антонович, з посади директора кращої в районі
школи і не допущено до проведення уроків.
Неграмотний з правової точки зору наказ було видано на другий
день після приїзду в район начальника обласного Управляння освіти
Дзямулича. Безпідставним наказом було нанесено Кулику моральну
шкоду, підірвано його авторитет в очах батьків та вчителів,
створено загрозу здоров'ю, тривалий час довелося перебувати в
лікарні. Майже два місяці тривав судовий процес за умови шаленого
тиску районної та обласної держорганізацій. Суд визнав незаконним
звільнення і повернув директора Кулика на роботу, виплачена
зарплата за вимушений прогул.
Що змусило мене вдруге вийти на трибуну Верховної Ради по
даному факту? По-перше, Володимир Михайлович, я в своєму першому
виступі попросив вас дати протокольне доручення Міністерству
освіти втрутитись і припинити безпідставне переслідування. Цього
не було зроблено, чим порушено моє право як народного депутата. Я
до цього часу не поінформований про те, що як ви зреагували на моє
звернення до вас.
По-друге, суд виніс справедливе рішення, але хто розслідує
безпідставну розправу над директором школи, двома чиновниками від
освіти.
Прошу дати на цей раз протокольне доручення Міносвіти
провести службове розслідування щодо доцільності перебування на
посадах Дзямовича і Домальчука та поінформувати мене в
установлений законом термін про вжиті заходи. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Я хочу сказати, шановний колего, що доручення давали і
відповідь є, але відповідь...
Ну, ми це зараз розберемося і поінформуємо.
Народний депутат Лещенко, фракція комуністів.
13:18:44
ЛЕЩЕНКО В.О.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
Коли повітря в цій залі здригається від того, що ми говоримо
про соціальний захист населення, коли в документах, які нам
пропонуються, мається на увазі і послання Верховною Президента, і
програма Уряду, і основні напрямки бюджетної політики на наступний
рік, говориться про соціальну спрямованість до цих документів, то
на практиці робиться все в напрямку до навпаки. Соціальні гарантії
населення згортаються, також і вразливих верств населення в тому
числі.
В місті Чернігові, наприклад, є магазин продовольчих товарів
по вулиці Родимцева 105, де обслуговуються продовольчими товарами
інваліди війни і Збройних Сил. Міська рада на своїй сесії вирішила
передати цей магазин в оренду підприємцю разом з комітетом
інвалідів війни і Збройних Сил, який розміщувався там же, в тому
приміщенні. ї
Чуть-чуть пізніше, уже в цьому році, в травні сесія міської
ради за наполяганням голови прийняла рішення продати цей магазин
разом з комітетом тому ж самому підприємцю. Звісно, що комітет він
викине з цього магазину.
До мене звернулися представники комітету інвалідів війни і
Збройних Сил з проханням надати допомогу.
Я виходячи з цього подав депутатське звернення міському
голові міста Чернігова Соколову такого змісту.
"До мене, як народного депутата України звернулася група
виборців, членів Чернігівського міського комітету інвалідів
Великої Вітчизняної війни та Збройних Сил, вони просять захистити
свої законні права щодо пільгового обслуговування інвалідів
товарами продовольчої групи в магазині 105 по вулиці Родемцева, 5.
Виходячи з цього на підставі статті 16 Закону України "Про
статус народного депутата України" звертаюся до вас з пропозицією
винести на розгляд наступної сесії міської ради питання про
призупинення дії рішення сесії міської ради від 16 травня 2002
року стосовно продажу магазина 105 і збереження в ньому відділу по
пільговому обслуговуванню інвалідів.
Таким чином будуть захищенні інтереси цієї категорії
ветеранів у відповідності з Законом України "Про статус ветеранів
війни і гарантії їх соціального захисту".
Сесія міської ради відбулася 19 травня . Питання не
розглянуто до цього часу, а пройшло вже із 17 червня доволі часу,
мені не надано ніякої відповіді. Хоча згідно з Законом "Про статус
народного депутата" повинні надати були відповідь через 10 днів.
Значить звертаюся до вас Володимире Михайловичу, з проханням,
щоб дійсно наша Верховна Рада не була, як ви сказали вчора
"прохідним двором" вжити заходів щоби місцеві керівники і
керівники обласних державних і районних адміністрацій реагували на
наші звернення згідно з чинним законодавством.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Народний депутат Соломатін, фракція Комуністів.
13:22:11
СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська
область.
Шановні колеги! Шановний Шановні Володимире Михайловичу! До
фракції комуністів звернулася група виборців мешканців міста
Переяслав-Хмельницького з приводу порушень виборчого законодавства
під час виборів міського голови та міської ради у місті
Переяслав-Хмельницькому Київської області. З цього приводу за
дорученням фракції я звернувся до голови Тимчасової слідчої
комісії по розслідуванню масових порушень виборчого законодавства
під час виборів, до Верховної Ради України та органів місцевого
самоврядування в Донецькій області, містах Одесі, Кіровограді у
січні-березні та червні 2002 року Зубова Валентина Сергійовича.
Але не впевнений в тому, що це звернення може бути в цій комісії
розглянуте у зв'язку з тим, що у самій назві комісії дуже чітко
визначено коло її питань.
Суть справи полягає в тому, що чотири Переяслав-Хмельницький
міський суд, останній раз 11 травня цього року, визнавав дії
ПереяслівХмельницької міської виборчої комісії про скликання
неправомірними, а рішення цієї сесії незаконними. Зобов'язано було
виборчу комісію провести організаційну сесію ПереяслівХмельницької
міської ради відповідно до закону. Але візок і нині там. Справа
дійшла вже до Київського обласного апеляційного суду і навіть до
Верховного Суду України.
Тому, прошу вас, шановний Володимире Михайловичу, як Голову
Верховної Ради України надати протокольне доручення Тимчасовій
комісії Зубова Валентина Сергійовича розглянути зазначену справу
по місту Переяслів-Хмельницькому серед справ, які є у віданні цієї
комісії. Належні документи до цієї комісії вже передані.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Народний депутат Бульба, фракція Соціалістичної партії
України.
13:24:45
БУЛЬБА С.С.
Шановна президія! Шановні колеги! Я цим повідомленням хотів
би привернути увагу представників Кабміну, якщо вони ще
залишилися, і представників профільного комітету - Комітету з
питань екологічної політики Верховної Ради до проблеми, яка зараз
загострюється на Полтавщині, до екологічної ситуації, яка зараз
складається в області.
В Україні є 27 ветеринарно-санітарних заводів, які займаються
збором ...........загиблих трупів тварин, чим покращується
екологічна ситуація, запобігаються розповсюдження інфекційних
захворювань серед людей. Заводи входять в асоціацію
Укрветсанзавод, належать до державної власності, є
планово-збитковими, приватизації не підлягають ви розумієте з яких
причин.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік"
заплановано спрямувати 6 мільйонів 53 тисячі гривень на
забезпечення роботи цих заводів. На жаль, бюджет не виконується.
За січень-травень цього року виділено фактично 600 тисяч гривень.
Тобто, 10 відсотків, менше 10 відсотків.
Хорольському ветсанзаводу Полтавської області на 1 півріччя
планувалося 172 тисячі гривень. Фактично виділено 36 тисяч
гривень, тобто менше 21 відсотка. Через відсутність фінансування
свою роботу призупинило ряд ветсанзаводів: в Кіровоградській,
Дніпропетровській, Харківській, Сумській областях. Призупинив
роботу і Новосанжарський ветсанзавод Полтавської області. В
скрутному становищі опинився Хорольський ветсанзавод. Завод
заборгував зарплату, оплату за газ та електроенергію, знаходиться
на грані закриття, зупинки. За цих обставин, виконуючи закон про
бюджет, Мінфін, мені здається, просто зобов'язаний надати
фінансову допомогу, підтримку заводу в розмірі 120 тисяч гривень.
Зупинка діючого заводу може призвести до погіршення екологічної
ситуації в Полтавській області, зокрема і в областях, які з нею
межують.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Мовчан, фракція "Наша Україна".
13:27:32
МОВЧАН П.М.
Шановний пане Голово, шановні колеги. Павло Мовчан, блок
Віктора Ющенка, фракція "Наша Україна".
Я хотів би просто не залишити поза увагою виступ пана
Миговича, який стає тут арбітром від Комуністичної партії в
національних питаннях і трактує по-своєму навіть історію і поняття
"русинство" прив'язує до якогось вузького краю.
Я хотів би нагадати про те, що Русь була дуже широким
поняттям і залишається історичною категорією, яка не обмежується
тільки поняттям "русинства" з Закарпаття. Розумієте, чим
зумовлений був цей рух русинства. Ви знаєте, хто підживлював
Миговича, не Миговича, а вашого Павла Магоча. І це була спроба
обділити Україну. Але не з цим я вийшов за цю трибуну, бо історія
знає, що таке русини, русинство і Русь. Це речі ідентичні. І
висмикувати якусь одну категорію історичну і сьогодні оперувати і
спекулювати, коли вже це питання давним-давно розв'язане.
Я хотів би, щоб так само поняття слов'янства сьогодні не було
спекулятивним. Ми не обмежуємо категорією слов'янства тільки цими
трьома представниками, чи трьома гілками: Білорусь, Україна і
Русь. Слов'янство - це широка категорія. І давайте тоді і заходити
на західні терени, не тільки обмежуватися Сходом. Якщо ви
закликаєте до об'єднання слов'ян, то закликайте і поляків, і
болгарів, і македонців і всіх інших, і словаків так само, ваших
сусідів. Давайте звертайтеся до них. Ви, десь далека Білорусь,
далека від Закарпаття, ви вирішуйте українські проблеми разом із
нашими "сябрами". Хай вирішують самі "сябри" проблему спершу з
Лукашенко.
Але я за дорученням Української всесвітньої координаційної
ради сьогодні змушений зробити відповідну заяву.
Українська всесвітня координаційна рада, яка доручила мені
сьогодні і яка несе відповідальність перед світовим українством за
зміцнення позицій українського слова в Україні та за її межами, з
найбільшою тривогою сприймає процеси, що відбуваються сьогодні у
мовно-культурній сфері України. Це якраз те питання, яке
залишилося поза увагою, Володимире Михайловичу, сьогодні при
обговоренні Програми діяльності Кабінету Міністрів і програми її.
Мовне питання випало, культура випала. Мені здається, що це є дуже
серйозними рецидивами.
Ми повинні говорити про найважливішу складову урядової
програми: культурна. Всі нації, коли починають будівництво своє
державне, вони культурній сфері уділяють пріоритети. І саме на
цьому консолідується нація, на цих принципах єдино можливих. Якщо
ми не маємо високих технологій, якщо ми не маємо високих
показників, про що говорять аналітичні довідки, то культура - це
живий організм, її не треба усувати за межі. На превеликий жаль, я
це говорю у нікуди, тому що немає уряду, і ми, залишившись, як
кажуть, на самоті один перед одним, говоримо про ту ділянку, яка є
вирішальною для нашого життя перспективою. А у цій ділянці море
проблем. Був такий сектор "мовний", він зліквідований. Був сектор
при Кабінеті Міністрів уже Ющенка "моніторинговий", він
зліквідований.
Сьогодні буде засідати, я знаю, під началом Івана Федоровича
Кураса правописна комісія вже нового складу, нових принципів,
нових бачень і нових політичних завдань, ніби мовне питання є
знову політичним. Воно є історичним і категорією необхідно
розв'язуваною. Були передбачені програми урядові 1997 року-2001
року на розвиток української мови. Жодної копійки не було
передбачено.
В минулому році заклали 25 мільйонів, вони зникли під час
виборів. У цьому році заклали 25 мільйонів, коли Росія закладає
мільярди. Я закінчую. 2,5 мільярди доларів Російська Федерація на
розвиток російської мови, якій ніщо не загрожує. Ми нарешті можемо
внести певні корективи і підходи, найважливіше підходи у цій
сесійній залі, і зрозуміти про те, що без консолідуючих факторів
культури, мови ми про перспективу українську не можемо говорити.
І саме тому я хотів би, Володимире Михайловичу, щоб були дані
відповідні доручення вами для того, щоб у Програмі діяльності
Кабінету Міністрів на наступний рік були передбачені і обов'язково
зреалізовані пункти фінансування розвитку української культури і
української мови. Бо, якщо сьог дні найвища зарплата у сфері
культури складає - 124 гривні, про яку українську культуру ми
можемо говорити, коли податкова інспекція собі підняла знаєте
заробітну плату вже до тисячі гривень. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! З проблем і питань, які були порушені
під час ваших виступів, будуть дані необхідні доручення. Я прошу
Секретаріат підготувати ці доручення.
Слово для репліки має народний депутат Мигович.
13:33:09
МИГОВИЧ І.І. Я хотів би сказати, шановному керівникові
просвіти про пісні загально відомі істини про те, що Русь і
русичі, і русини - це не ідентичні поняття, по-перше, хоча і
взаємопов'язані.
По-друге, що русинський народ - це нелокальне явище
Закарпатське, а русини живуть в 20 країнах світу, утворюючи
етнічну спільноту, і по-третє, що я б не хотів, щоб ми самі це
політизували, як тут знову дехто хоче це робити ............,
відтворю чи русинство і так далі.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Засідання Верховної Ради України
оголошую закритим.
Наступне засідання відбудеться о 10 годині 9 липня.