ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України
                 9 липня 2002 року, 10.00 година
     Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати,  доброго  ранку!  Прошу
займати місця. будемо приступати до роботи.

     Прошу народних   депутатів   підготуватися   до   реєстрації.
Ввімкніть систему. Прошу зареєструватися.

     10:03:11

     Зареєструвалося -369

     В залі   зареєструвалося   369  народних  депутатів.  Ранкове
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

     Шановні народні депутати,  як вам відомо,  на шахті "Україна"
Донецької   області  сталася  пожежа,  що  призвела  до  численних
людських жертв. Прошу вшанувати пам'ять загиблих шахтарів.

     (Х в и л и н а м о в ч а н н я)

     Прошу сідати.

     Шановні колеги,  прошу привітати з днем народження  народного
депутата України Тарана Віктора Васильовича. (О п л е с к и)

     А також  наших  колег,  день народження яких припав на період
між пленарними засіданнями,  Бойка Віктора  Олексійовича,  Галієва
Ернеста Едуардовича,  Франчука Ігоря Анатолійовича, Васюника Івана
Васильовича, Танюка Леоніда Степановича. (О п л е с к и).

     Шановні колеги,  враховуючи необхідність оперативного  вжиття
заходів  щодо  подолання  наслідків  аварії  на  шахті  "Україна",
вноситься пропозиція включити до порядку денного  і  проголосувати
це  питання  як виключення сьогодні перед днем уряду.  Одночасно я
просив би, щоб ми також проголосували і за розклад засідань на цей
пленарний  тиждень,  як  ми  домовлялися  на  Погоджувальній раді.
Шановні колеги, ставлю...

     З процедури народний депутат Матвієнко,  будь ласка. Народний
депутат Матвієнко, будь ласка, ввімкніть мікрофон.

     10:05:33

     МАТВІЄНКО А.С.

     Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати.

     (Українська республіканська   партія   "Собор",   Блок   Юлії
Тимошенко).

     Володимире Михайловичу,  вчора,  дійсно,  була   розмова   на
Узгоджувальній раді з приводу порядку денного і ми домовилися,  що
перш,  ніж  затвердити   порядок   денний,   який   розданий,   ми
проголосуємо  питання  щодо  імпічменту.  І  я  прошу,  Володимире
Михайловичу, виконати нашу домовленість.

     Звертаюся до всіх, хто сьогодні проходив до Верховної Ради, з
тим,  щоб  ми  дали  нарешті  зрозуміти,  що ми захищаємо інтереси
людей.  Люди сьогодні хочуть отримати відповідь: чи здатна народна
рада поставити закон і Конституцію, Верховна Рада, поставити закон
і Конституцію найвище і незалежно від посадовців  питати  сьогодні
за порушення закону і Конституції.  А ті, хто сьогодні прийшов під
прапором нашого Президента, давайте допоможемо Президенту, щоб він
зрештою  очистився  від  великої  до нього претензії щодо порушень
закону і  Конституції.  Тому  всі  ми  зацікавлені  проголосувати,
Володимире Михайловичу,  за імпічмент. Це є нормальна демократична
процедура зняття всього  невдоволення  в  нашій  державі.  Давайте
проголосуємо, поставимо це питання на голосування. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  шановний  Анатолій  Сергійович,  коли  ми  б
підійшли до цього питання,  я проінформував би народних  депутатів
про  розгляд  і  пропозиції,  які були.  Я думаю,  що не варто нам
поспішати і випереджати  розвиток  подій.  Дійде  черга  до  цього
питання,  я  про  це  поінформую  народних депутатів.  Я ставлю на
голосування пропозицію про те,  щоб ми зараз прийняли  рішення  по
проекту  постанови 1322,  1321 і 1320 про розклад засідань,  потім
кожний  окремо  документ  розглянемо.  Прошу...   Все   правильно,
Анатолій  Сергійович,  я прошу вас уважно слухати!  Я зараз ставлю
питання  про  те,  щоб  ми  визначилися,  щоб  як  виняток   зараз
проголосувати і прийняти ці рішення, потім будемо розглядати кожне
окремо питання. Ставлю на голосування, прошу підтримати.

     10:08:06

     За-268

     "За" - 268. Рішення прийнято. По фракціях.

     Шановні колеги, на ваш розгляд вноситься проект постанови про
заходи   щодо   подолання  наслідків  аварії  на  шахті  "Україна"
Державної  холдингової  компанії  "Селідоввугілля".  Клюєв,   будь
ласка,  голова  Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу,
ядерної політики і ядерної безпеки.

     10:08:43

     КЛЮЄВ А.П.

     Уважаемый Владимир Михайлович!  Уважаемые коллеги! Я хотел бы
вкратце  рассказать,  какая трагедия произошла у нас в Донбассе на
шахте "Украина" производственного объединения "Селидовуголь".

     7 июля в 1 час 50 минут на шахте "Украина"  производственного
объединения  "Селидовуголь" на конвейере ЗЛ-1000,  расположенном в
наклонном конвейерном квершлаге горизонта 570 метров.  То есть, на
глубине 570 метров был обнаружен пожар.

     Диспетчерская служба     сразу    вызвала    горноспасателей.
Горноспасатели в 2 часа 25 минут были  уже  на  шахте  и  началась
эвакуация шахтеров.

     В момент  пожара  в  шахте  было  114  шахтеров.  Из этих 114
шахтеров 85 шахтеров были непосредственно в зоне аварии,  то  есть
там, где проходил пожар.

     Был сделан реверс воздушной струи и начали выводить людей.  К
сожалению,  вывести не всех смогли живыми.  К двум часам дня  было
обнаружено  33  человека,  которые  задохнулись,  и последних двух
человек нашли к шести часам вечера.

     Всего погибло   на    шахте    "Україна"    производственного
объединения "Селидов-уголь" 35 человек.

     Два человека  сейчас  находится  сейчас  в  ожоговом центре в
очень тяжелом состоянии, еще 11 человек также находятся в больнице
в удовлетворительном состоянии.

     Комитет Верховного    Совета    по   топливно-энергетическому
комплексу  подготовил  проект  постановления  "Про   заходи   щодо
подолання   наслідків   аварії   на   шахті   "Україна"  державної
холдінгової компанії "Селідов-вугілля".

     В этом постановлении предлагается выделить 4 миллиона  гривен
на  преодоление  последствий  аварии.  Помимо этого еще из средств
финансирования реструктуризации угольной промышленности 2 миллиона
выделить на центр травматологии и 3 миллиона на ожоговый центр.

     Помимо этого   комитет   предлагает  целый  ряд  мероприятий,
которые необходимо будет сделать при подготовке  бюджета  на  2003
год, при реализации программы "Уголь Украины". Эти все мероприятия
также в данном постановлении.

     Уважаемые коллеги,  я просил бы  поддержать  голосованием,  и
именно сейчас голосованием, данное постановление. Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  питання  очевидне,  воно зрозуміле,
нагальне і болюче. Немає потреби обговорювати його?

     Шановні колеги,  хто за те, щоб прийняти цей проект Постанови
Верховної Ради про заходи щодо подолання наслідків аварії на шахті
"Україна" Державної холдингової компанії  в  "Селидіввугілля",  це
номер 1322, за основу, прошу проголосувати.

     КЛЮЄВ А.П. Прошу голосовать "за".

     10:12:41

     За-320

     ГОЛОВА. За - 320.

     Пропозиції? Зауваження? В цілому?

     Народний депутат   Яворівський,  будь  ласка,  фракція  "Наша
Україна".

     10:12:55

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

     Володимир Яворівський,   Яворівський,   Жовківський   райони,
Львівщина.

     Шановний доповідачу,  ну,  українське  вугілля  -  це криваве
вугілля.  І кожна аварія - це якийсь моторошний знак.  Уже не  раз
було,  що  приймалися  ухвали про надання допомоги сім'ям полеглих
шахтарів.  І ми знаємо, як цинічно і страшно не виконувалися потім
ці постанови. Ви це прекрасно знаєте.

     Я хочу  просто  знати,  голосуючи  зараз  за  цей  документ в
цілому,  я готовий за нього голосувати і, думаю, всі проголосують,
але  які  гарантії є того,  що це буде швидко,  оперативно і чітко
виконано? Дякую.

     КЛЮЄВ А.П.  Мы возьмем под контроль, комитет и члены комитета
возьмут под личный контроль выполнение данного постановления.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Павловський,  фракція  блоку  Юлії
Тимошенко.

     10:13:50

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

     Я дякую. Фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

     В мене таке запитання.  Справа в тому,  що ми так  кожен  рік
приймаємо декілька таких постанов, а справа з місця не зрушується.
Справа в тому,  що в Україні  запропонована  технологія  дегазації
шахт.  Вона  впроваджена  у Сполучених Штатах,  Великобританії.  І
сьогодні у США на 100 мільйонів тон вугілля гине 3  шахтарі,  а  в
Україні  біля  100  шахтарів,  у  Великобриратнії - 6.  Тобто оцих
грошей, які адміністрація Донецької області тратить, щоб привозити
по  30  тисяч  вболівальників на футбол за 2 рази можна вирішити і
розпочати програму дегазації вугілля.

     Мої безпосередньо звернення до Прем'єр-міністра,  до міністра
енергетики з конкретними пропозиціями,  хто,  як може розпочати цю
програму,  чомусь не розглядаються. Тому справа полягає у тому, що
треба  серйозно  підійти.  І  головне  тут  технологічно  вирішити
проблему дегазації шахт. Як вирішувати, ця технологія є. Нею треба
займатися, а не відкладати на потім. Дякую за увагу.

     КЛЮЄВ А.П.  Отвечаю.  Вы  совершенно правы.  Дело в том,  что
проблема дегазации существует и существует программа дегазации  по
Донбассу,   не   только   по  Донецкой,  но  и  по  Луганской,  по
Днепропетровской  областях.  Дело  в  том,  что   эта   существует
программа. Но для того, чтобы ее реализовать, необходимо более 500
миллионов  долларов.  Поэтому  это  огромные   средства,   которые
необходимо  решать  не  только  с  помощью  государства,  но  и  с
привлечением крупных иностранных инвесторов.

     ГОЛОВА. Народний депутат Чорновіл, фракція "Наша Україна".

     10:15:40

     ЧОРНОВІЛ Т.В.

     Шановний доповідачу,  я,  безумовно,  підтримує те,  що треба
прийняти ті постанови. Але оскільки у мене чомусь серед матеріалів
самого  тексту  постанови  не  було,  у   мене   викликали   певну
передсторогу  останні  ваші  слова  у доповіді щодо того,  що ніби
постановою цією передбачені і інші певні заходи щодо  там  змін  у
вугільній галузі.  Вибачте, якщо там конкретні кошти, які йдуть на
допомогу  постраждалим  шахтарям  і  їх   сім'ям.   Це   абсолютно
однозначно, це свята справа, то інші речі треба конкретизувати.

     КЛЮЄВ А.П.  Я конкретизирую.  Это выполнение Программы "Уголь
Украины".  Далее.  Это   подготовить   предложения   по   развитию
шахтерских  регионов  на бюджет и предложения во время реализации,
подготовки бюджета на 2003 год.  Это вопрос дегазации шахт, то что
задавали  до  этого  вопрос.  И создается совместная аналитическая
группа для изучения проблем угольной промышленности  и  подготовки
предложений по выходу из кризиса данной отрасли.

     ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної партії
України.

     10:16:53

     ШИБКО В.Я.

     Социалистическая партия Украины.

     Вы сейчас сказали,  что горноспасатели сразу были направлены.
Вчера в средствах массовой информации было сказано, что направлены
были с некоторым запозданием.  Скажите, чем вызвана такая разность
информации   с   вашей  стороны  и  со  стороны  средств  массовой
информации.

     Второе. Владимир  Михайлович,  я  прошу,  дайте,  пожалуйста,
письменное поручение комитету,  пусть он скажет,  сколько во время
семидесятилетия такого славного праздненства было истрачено  денег
на фейерверки,  приемы и так далее.Чтобы мы знали,  как соотносить
то,  что истрачивается на шахты, на их реконструкции, все другое и
сколько  у  нас  тратится  денег,  опять же народных,  на то,  что
празднуется.

     КЛЮЄВ А.П.  Отвечаю.  Я дал информацию о  том,  что  признаки
пожара были обнаружены в 1.50 минут, горноспасатели были вызваны в
2 часа 25 минут,  30 минут  разница.  У  меня  четкая  стенограмма
горноспасательной службы.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Нам,  очевидно, треба прийняти зараз
відповідну постанову,  а ті інші питання вони важливі,  нагальні і
потрібно розв'язувати.

     Що стосується  витрат на святкування 70-річчя,  ми зараз таке
доручення підготуємо  і  направимо  для  того,  щоб  поінформувати
народних депутатів.

     Прошу шановних  депутатів  визначитися  відносно  постанови в
цілому.

     Ставлю на голосування постанови в цілому за номером 1322  про
заходи   щодо   подолання  наслідків  аварії  на  шахті  "Україна"
державної холдингової компанії "Селидіввугілля".

     Прошу голосувати.

     КЛЮЄВ А.П. Прошу проголосовать "за".

     10:18:54

     За-335

     ГОЛОВА. "За" - 335, рішення прийнято. Дякую.

     КЛЮЄВ А.П. Спасибо. Сейчас в
12.45 будут похороны.  Члены комитета сейчас вылетают на похороны.
Желающие кто еще из коллег из депутатов хочет подключиться к нам -
пожалуйста, сейчас мы вылетаем. Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Вноситься  на  ваш  розгляд  проект
постанови  про  перерахування   одноденного   заробітку   народних
депутатів  України  сім'ям  загиблих  в результаті аварії на шахті
"Україна"  державної  холдингової  компанії  "Селідоввугілля".   Є
потреба з цього приводу нам проводити обговорення?

     Ставлю на голосування проект за основу. Прошу проголосувати.

     10:19:47

     За-359

     Рішення прийнято.  Ставлю,  якщо  немає  зауважень,  в цілому
проект постанови за номером 1321. Прошу голосувати.

     10:20:13

     За-353

     Рішення прийнято. Дякую.

     Шановні колеги! На ваш розгляд вноситься проект постанови про
розклад засідань Верховної Ради України на 9-12 липня 2002 року.

     Хочу вас  поінформувати,  шановні колеги,  про те,  що проект
схвалено на Погоджувальній раді, однак була внесена пропозиція від
блоку Юлії Тимошенко, підтримана ще деякими фракціями, про те, щоб
ми окремо поставили питання про  включення  до  розкладу  засідань
документу  за  номером  1177.  Це  проект  постанови  про  початок
процедури усунення Кучми Леоніда  Даниловича  з  поста  Президента
України  в  порядку імпічменту та створення спеціальної тимчасової
слідчої комісії. Проект народного депутата Григорія Омельченка.

     Відтак, шановні колеги, пропонується така процедура: прийняти
документ   за  основу,  потім  проголосувати  пропозицію  відносно
включення до розкладу засідань проекту постанови 1177.

     Ставлю на голосування постанову Верховної  Ради  України  про
розклад  засідань  Верховної Ради України на 9- 12 липня 2002 року
за основу. Прошу голосувати.

     10:21:48

     За-263

     За - 263, рішення прийнято.

     Шановні колеги,  ставлю  на  голосування  про  включення  (по
фракціях прошу дати), про включення до розкладу засідань Верховної
Ради України на 9-12 липня проект постанови за  номером  1177  про
початок  процедури  усунення  Кучми  Леоніда  Даниловича  з  поста
Президента України в порядку імпічменту та  створення  спеціальної
тимчасової слідчої комісії.

     Прошу народних депутатів визначитися.

     10:22:38

     За-161

     За - 161, по фракціях. Рішення не прийнято.

     Шановні колеги,  я  ставлю  в цілому постанову Верховної Ради
України про розклад засідань Верховної Ради України на 9-12  липня
2002  року.  Прошу  підтримати,  нам треба достойно закінчити нашу
роботу. Прошу голосувати.

     10:23:12

     За-251

     За - 251, рішення прийнято. По фракціях.

     Шановні колеги,  відповідно  до  постанови   Верховної   Ради
України  від  20 червня цього року сьогодні на ранковому засідання
проводиться День уряду України у Верховній  Раді.  Прем'єр-міністр
України  мав  бути  на цьому засіданні,  однак сьогодні вранці він
вилетів до Донецька з відомих вам причин.  Тут представлені  члени
уряду.

     На порядку денному два питання:
про заходи Кабінету  Міністрів  України  щодо  оздоровлення  дітей
влітку 2002 року та інформація Кабінету Міністрів України про стан
підготовки до збирання врожаю 2002 року.

     Стосовно Регламенту розгляду питань. Для розгляду обох питань
відводиться ранкове засідання, тобто, 3 години 30 хвилин.

     Положенням День   уряду  передбачається,  що  розгляд  одного
питання  2  години  10  хвилин.  Я   пропоную,   шановні   колеги,
дотримуватись  основних  вимог  положення,  але  скоротити час для
запитань до однієї години таким чином,  щоб на розгляд  кожного  з
цих питань затратити одну годину 40 хвилин робочого часу.

     Таким чином  пропонується  відвести для доповідача 15 хвилин,
для  відповіді  на  запитання  до  однієї  години,   для   виступу
представника  профільного комітету до 5 хвилин і для дебатів до 20
хвилин.

     Немає заперечень?  Тоді переходимо до слухання  інформації  -
про  заходи  Кабінету  Міністрів  України  щодо оздоровлення дітей
влітку 2002 року.

     Доповідає та  відповідає  на  запитання   голова   Державного
комітету  України  у  справах  сім'ї  та молоді Довженко Валентина
Іванівна.

     Прошу, Валентина Іванівна.

     ДОВЖЕНКО В.І.

     Шановний пане  Голово  Верховної  Ради,  шановні   заступники
голови Верховної Ради, шановні народні депутати!

     Турбота про  здоров'я  дітей  є  одних  з основних показників
ставлення держави до проблем підростаючого покоління.  Разом з тим
саме   стан   здоров'я   дітей   в   Україні   викликає  найбільшу
стурбованість.  Впродовж останніх  років  в  Україні  зберігається
тенденція до збільшення поширюваності захворювань серед дітей.

     Так, наприклад, якщо в 1999 році на
100 тисяч дітей було 120 тисяч захворювань,  то в 2001 році на 100
тисяч дітей 122 тисячі захворювань.

     Зростає рівень  хронізації захворювань,  питома вага хронічно
хворих дітей збільшується ,  протягом шкільних років омолоджується
інвалідність.

     Виходячи з  цього  та  враховуючи,  що  саме  оздоровлення та
відпочинок дітей  позитивно  впливатимуть  на  поліпшення  їхнього
стану   здоров'я,  Президент  України  видав  розпорядження,  яким
зобов'язав Уряд у відповідності із укладеною угодою з профспілками
розробити  Державну  програму  щодо  організації  оздоровлення  та
відпочинку дітей,  а також зобов'язав  Уряд  в  цьому  році  вжити
надзвичайних заходів для того,  щоб значно активізувати діяльність
по оздоровленню дітей держави та місцевих органів влади,  а  також
значно  збільшити  кількість дітей,  які будуть оздоровлені влітку
цього року.

     Що зроблено за цей період Урядом.

     ГОЛОВА. Прошу уваги,  шановні колеги,  питання дуже важливе і
актуальне.

     ДОВЖЕНКО В.І.  По-перше,  Уряд проаналізував хід оздоровлення
дітей за останні п'ять років і дуже аналітично підійшов до аналізу
оздоровлення дітей в 2001 році.

     В результаті аналізу установлено,  що в минулому році у нас в
державі функціонувало вісім з половиною тисяч оздоровчих  закладів
різного  типу,  в  яких  протягом  літа  оздоровилось один мільйон
п'ятдесят тисяч дітей.

     Якщо взяти до уваги , що в нашій державі 10,7 мільйона дітей,
якщо взяти до уваги,  що з цих 10,7 мільйонів людей 6,6 мільйони -
це школярі,  то цифра оздоровлення дітей в минулому  році  складає
десь трішки більше, ніж 15 відсотків.

     Слід відмітити,  що за останні п'ять років,  починаючи з 1995
року,  в Україні намічається  тенденція  до  збільшення  кількості
оздоровчих    закладів,    а   також   до   збільшення   кількості
оздоровлюваних дітей.

     В 1995 році у нас функціонувало
5,800 оздоровчих  закладів,  в  яких  було  оздоровлено  885 тисяч
дітей.

     Якщо виходити знову ж таки із стану здоров'я дітей і  зважати
на те,  що приблизно кожна друга дитина перебуває на диспансерному
обліку або має захворюваність, то уряд в своїй державній програмі,
яку  розробив на 2003 - 2005 рік,  поставив завдання в найближчі 2
роки збільшити кількість дітей,  які оздоровлюються, мінімум до 50
відсотків, це 3 - 3,5 мільйони дітей.

     Для того,  щоб здійснити цю програму,  і в тому числі в цьому
році,  а на цей  рік  уряд  і  місцеві  органи  влади  запланували
відкрити  влітку  12  036 оздоровчих закладів,  що на 40 відсотків
більше,  ніж в минулому році,  оздоровити майже 2 мільйони  дітей,
що, як ви розумієте, в 2 рази більше, ніж в минулому році.

     Для цього  уряд  протягом  півроку  все зробив для того,  щоб
скоординувати  діяльність  місцевих  органів  влади,   громадських
організацій,  підприємств,  на  балансі яких перебувають оздоровчі
заклади, профспілок та інших різноманітних благодійних фондів.

     В результаті цього уряду  вдалося  зібрати  коштів  на  літнє
оздоровлення на 100 мільйонів більше, ніж це було витрачено в 2001
році.  А саме:  в місцевих бюджетах обласного, міського і районних
рівнів  передбачено виділити на оздоровлення дітей 131 мільйон,  з
Фонду соціального страхування передбачено виділити  в  цьому  році
77,3  мільйони,  із  Державного  бюджету  передбачено виділити 111
мільйонів  279  тисяч  на  оздоровлення  дітейчорнобильців,  також
передбачені  кошти  на  оздоровлення дітей в Міжнародному дитячому
центрі   "Артек",   в   "Молодій   гвардії",   передбачені   кошти
Міністерством  освіти,  Міністерством праці і соціальної політики,
Міністерством  охорони  здоров'я.  Всього  в  Державному   бюджеті
передбачено на ці цілі 27 мільйонів гривень.

     Крім того,  уряд  5  червня  прийняв  рішення,  яким  виділив
додатково  7  з  половиною  мільйонів  гривень  для   оздоровлення
дітей-сиріт,  дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з
слабозахищених і багатодітних сімей.

     Таким чином,  у цьому році на оздоровлення і відпочинок дітей
урядом  та  місцевими органами влади буде направлено 349 мільйонів
гривень.  Крім того,  за рахунок тих дій,  які  вживають  уряд  та
місцеві органи влади, а ці дії направлені на виконання Закону "Про
необкладання ПДВ путівок до оздоровчих закладів", ці дії пов'язані
із  тим,  щоб  не обкладати місцевими податками та зборами заклади
оздоровчі,  це  дії  місцевих  органів  пов'язані   з   тим,   щоб
забезпечити   поставки  продуктів  харчування  у  дитячо-оздоровчі
заклади,  як можна  по  меншій  ціні.  Це  дає  можливість  значно
здешевіти  путівку.  У  середньому  планова собівартість путівки у
цьому році у  дитячо-оздоровчі  буде  складати  десь  близько  300
гривнів,  хоча  безперечно вона відрізняється ця вартість від виду
оздоровчого  табору  і   від   регіону,   у   якому   відбувається
оздоровлення.

     Ми все  робимо для того,  щоб здешевіти путівку і таким чином
дати  можливість  сім'ям  закупати  за  власні  кошти  путівки   і
оздоровлювати  дітей.  За аналізом минулого року десь приблизно 13
відсотків коштів,  які витрачені на оздоровлення дітей, - це кошти
сімей.  Хочу  повідомити  вас  про  те,  що  біля  120 громадських
організацій різноманітних,  благодійних фондів теж  у  цьому  році
підключилися до організації оздоровлення дітей.

     Таким чином, ми поставили перед собою реальне завдання. І хід
перевірки виконання  цього  реального  завдання  у  червні  місяці
свідчить  про те,  що у більшості областей віднеслися до цих справ
дуже серйозно,  і практично 12 тисяч оздоровчих закладів відкрито.
Із місцевих бюджетів вже виділено 53,9 мільйони гривнів. Державний
бюджет станом на  8  липня  розрахувався  із  Державним  комітетом
України  у  справах сім'ї та молоді,  із Міністерством освіти,  із
Міністерством праці,  і у відповідності зі своїми  розпорядженнями
виділені кошти необхідні для організації оздоровлення дітей.

     За рахунок    чого   ми   спланували   збільшення   кількості
оздоровлених дітей?

     По-перше. В цьому році на 100 закладів позаміських оздоровчих
відкрито більше, і в цьому році їх буде функціонувати 852 заклади.

     По-друге. Виходячи з того,  що необхідно якомога більше дітей
охопити оздоровленим відпочинком, Міністерство освіти організувало
роботу протягом трьох місяці майже 7 тисяч 500 пришкільних таборів
з денним перебуванням,  де діти отримують багаторазове харчування,
де  діти  відпочивають,  де  з  дітьми  працюють,  і  де  діти  із
слабозахищених багатодітних сімей оздоровлюються безкоштовно.

     Ви знаєте, що у нас є надзвичайно велика група дітей, яких ми
завжди  з  вами  називаємо  державними  дітьми.  У  нас  100 тисяч
дітей-сиріт  і  дітей  позбавлених  батьківського  піклування.   В
минулому році їх було оздоровлено біля 70 відсотків.  В цьому році
Міністерство  освіти  запланувало  оздоровити  всіх   дітей,   які
виховуються в інтернатних закладах, а в цілому буде оздоровлено 83
відсотки дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування.

     Хочу сказати,  що  у  нас   все   ж   залишається   проблемою
організація оздоровлення дітей-інвалідів.  Дітейінвалідів у нас на
сьогодні в  державі  153  тисячі.  Однак,  у  минулому  році  було
оздоровлено  тільки  5  відсотків  таких  дітей.  Значно збільшити
відсоток оздоровлення  дітей-інвалідів,  безперечно,  дуже  швидко
неможливо,  тому  що  такі  діти  потребують спеціальних підходів,
спеціальних закладів.

     Однак, Міністерство праці і соціальної політики, Міністерство
охорони  здоров'я,  місцеві органи влади організували роботу таким
чином,  що  в  цьому  році  із  153  тисяч  дітей-інвалідів   буде
оздоровлено.   45   тисяч  дітейінвалідів  -  це  більше,  ніж  20
відсотків.

     Ви знаєте,  що 10,7 мільйонів дітей надзвичайно велика  група
дітей,  які відносяться до тих,  що постраждали від Чорнобильської
катастрофи. Це 1 мільйон 49 тисяч дітей.

     Для того,  щоб оздоровити всіх цих дітей, а це треба робити у
відповідності  з  законом  про  статус людей,  які постраждали від
Чорнобильської катастрофи безперечно треба,  щоб  в  бюджеті  були
передбачені   надзвичайно  великі  кошти  в  межах  500  мільйонів
гривень. Однак, в бюджеті на цей рік передбачено 111 мільйонів 279
тисяч  гривень.  Це  дасть  можливість  оздоровити майже 220 тисяч
дітей.

     Які заходи вживає Міністерство з надзвичайних ситуацій?

     По-перше, воно взяло на себе зобов'язання, розробило програму
по   першочерговому   оздоровленню  дітейінвалідів,  які  отримали
інвалідність в результаті Чорнобильської катастрофи (таких  у  нас
більше 3 тисяч).

     По-друге. Оздоровити більшу кількість дітей-сиріт,  які мають
статус  постраждалих   від   Чорнобильської   аварії.   Хочу   вас
поінформувати,  що  станом  за  5  місяців  із  Державного бюджету
України    виділено    40    мільйонів    гривень     Міністерству
Чорнобильської...  Міністерству  з  надзвичайних  ситуацій і таким
чином це дало можливість оздоровити майже 72 тисячі дітей,  у тому
числі   4  тисячі  дітей-інвалідів,  дітей-сиріт  і  майже  тисячу
дітейінвалідів.

     Я хочу сказати, що Міністерство з надзвичайних ситуацій разом
із місцевими органами влади все зробило для того, щоб за 5 місяців
цього року залучити поза бюджетних коштів більше, ніж 3,5 мільйони
і оздоровити більше, ніж 7 тисяч дітей.

     Уряд і  місцеві  органи  влади  все  роблять  для  того,  щоб
допомогти оздоровлювати дітей із багатодітних сімей. У нас більше,
ніж  400  тисяч  в  Україні багатодітних сімей і у них виховується
майже 1 мільйон 900 тисяч  дітей.  У  відповідності  із  програмою
уряду  і місцевих органів влади по оздоровленню дітей в цьому році
планується оздоровити більше,  ніж 600 тисяч дітей із багатодітних
сімей.  Це складає 35 відсотків, це відсоток більший, ніж в цілому
по державі.

     Уряд, Міністерство  освіти  і  науки,  Міністерство   охорони
здоров'я,  Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, на
який  указом  Президента  від  15  квітня  покладено  зобов'язання
координувати   діяльність  по  оздоровленню  і  відпочинку  дітей,
провели протягом червня  перевірку  оздоровчих  закладів,  провели
протягом  червня  семінари,  засідання,  колегії  і  розглянули як
організована ця робота на місцях.  І той стан, який ми на сьогодні
маємо, по оздоровленню дітей він дає нам впевненість, що програма,
пов'язана із збільшенням  кількості  дітей,  які  оздоровляться  в
цьому  році,  порівняно  з  минулим  роком в два рази досягти двох
мільйонів оздоровлення дітей, буде в цьому році виконана.

     Які ми маємо недоліки?  По-перше, не всі місцеві органи влади
передбачили в своїх бюджетах кошти на оздоровлення.

     По-друге, не  всі  місцеві  органи влади підійшли серйозно до
початку оздоровчої кампанії і  в  деяких  областях,  наприклад,  у
Львівській,  Чернігівській відкриті оздоровчі заклади не 1 червня,
а 10-15 червня.

     По-третє, ми маємо тільки 15 відсотків  оздоровчих  закладів,
які  оздоровлюють  круглорічно  дітей.  В  зв'язку з цим і якщо ми
хочемо, а ми мусимо, безперечно, значно збільшити кількість дітей,
які   оздоровлюються   протягом  року,  ми  в  Державній  програмі
"Організація оздоровлення  і  відпочинку  дітей"  поставили  перед
собою завдання.

     По-перше, збільшити  кількість таборів,  які будуть працювати
круглорічно.

     По-друге, організовувати  спеціальні  табори  для  дітей   із
дивіантною поведінкою для дітей-інвалідів.

     По-третє, розробити  стимулювання роботи оздоровчих закладів,
які вже приватизовані або акціоновані.

     По-третє, внести зміни до нормативно-правових  документів  та
до законодавчих документів.

     Таким чином,  збільшення на 40 відсотків кількості оздоровчих
закладів в цьому році та на 100 мільйонів з  державного,  місцевих
бюджетів  коштів,  залучення позабюджетних коштів дасть можливість
оздоровити 2 мільйони дітей.

     Я, користуючись нагодою,  хотіла б висловити подяку  народним
депутатам,  які  співпрацюють  з  державними  органами  виконавчої
влади,  з Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді  в
питаннях організації оздоровлення дітей, в першу чергу це Комітету
молодіжної   політики   Катерина   Самойлик,   Удовенко   Геннадій
Йосипович,  які  брали  безпосередню  участь  у  засіданні колегії
Держкомітету,  яка  розглядала  ці  питання,  Володимиру   Рябиці,
багатьом іншим депутатам, а також тим депутатам, які безпосередньо
організаційно  і  фінансово  підтримують  заходи  і  державний,  і
недержавних   органів,   установ,   організацій,   які  займаються
оздоровленням дітей. Це і Шпіг, і Салмін, і Сятиня, і Порошенко, і
Байсаров. Спасибі за увагу.

     ГОЛОВА. Валентина   Іванівна,   будь   ласка,   на  запитання
письмові, які в вас є, відповідайте.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Шановні народні депутати, в ході підготовки до
слухання  звіту уряду на засіданні Верховної Ради щодо організації
оздоровлення дітей в цьому році, від вас державний комітет України
у   справах  сім'ї  та  молоді  отримав  більше  30  запитань.  Ми
підготували  письмові  відповіді.  З  вашого  дозволу,   Володимир
Михайлович, я буду відповідати на письмові запитання

     Не хочуть на письмові. Готова на усні.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  відповідно  до процедури,  спочатку
відповіді на письмові запитання, а потім на усні запитання.

     (Ш у м у з а л і)

     Шановні колеги, Верховна Рада може прийняти будь-які рішення,
але  відповідно  до процедури Положення про День уряду,  там чітко
записано:  відповіді на письмові  запитання  -  30  хвилин,  після
відповіді на запитання, які надійшли на адресу Кабінету Міністрів,
Прем'єр-міністру    та    інші    визначеному    Прем'єр-міністром
представнику  відповідають  на  усні запитання народних депутатів.
Будь ласка, тільки стисло і коротко.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Шановні народні депутати,  я відповім на  ваші
письмові   запитання,  і  в  вас,  безперечно,  буде  менше  усних
запитань.

     По-перше, яким   чином   уряд   планує    вирішити    питання
оздоровлення   дітейсиріт   і   дітей,  позбавлених  батьківського
піклування, я сказала, із 100 тисяч дітей-сиріт у нас буде в цьому
році  оздоровлено  83  тисячі Міністерством освіти,  Міністерством
охорони здоров'я, яке має на своєму балансі 22 дитячих санаторія і
на 6 тисяч місць.

     Яка потреба  в коштах на оздоровлення дітей-сиріт?  Потреба в
коштах на оздровлення дітей-сиріт стовідсотково складає,  виходячи
із  середньої  вартості  путівки цього року,  близько 30 мільйонів
гривень і ми практично ці кошти  маємо  у  місцевих  і  державному
бюджеті.

     "Чи було  передбачено  державне  замовлення  на  оздоровлення
дітейсиріт,  дітей,  що залишилися без батьківського піклування?".
Це відбувається у відповідності із рішенням Кабінету Міністрів.

     "Які заходи  передбачені  урядом  щодо  розвитку міжнародного
дитячого центру "Артек"?  Скільки дітей з  України  оздоровлюються
тут щорічно?". У відповідності із постановою уряду від квітня 1998
року затверджені заходи по розвитку міжнародного  дитячого  центру
"Артек"  та  інших  дитячих  оздоровчих  закладів.  У цьому році в
державному бюджеті для оздоровлення дітей у міжнародному  дитячому
центрі  "Артек"  передбачено  14,4 мільйона.  Направлення дітей до
"Артеку" відбувається у відповідності  з  положенням,  розробленим
державним  комітетом  і  затвердженим  Міністерством  юстиції.  Як
правило,  щорічно в "Артеці"  оздоровлюється  приблизно  13  тисяч
дітей із України,  це складає десь приблизно 60 відсотків від всіх
дітей,  які оздоровлюються у міжнародному дитячому центрі "Артек".
За  чотири  зміни  цього року оздоровлено більше 7 тисяч дітей,  в
тому  числі  2  тисячі  дітей-інвалідів,  дітей-сиріт   і   тисячу
дітей-інвалідів.

     "Що зроблено  Кабінетом  Міністрів  України  для  здешевлення
відпочинку дітей і підлітків?".  Я уже про це  відповіла  у  своїй
доповіді. Місцеві органи влади знімають сплату місцевих податків і
зборів,   плату    за    оренду    землі,    здешевлюють    оплату
комунальнопобутових  послуг  та  забезпечують постачання продуктів
харчування по зниженим цінам.  Кабінет Міністрів затвердив перелік
тих оздоровчих дитячих закладів,  які звільнені у відповідності із
законом від податку на додану вартість.

     "Які перспективи розвитку курорту Євпаторія як  національного
дитячого  курорту?".  Ви  знаєте,  що згідно з указом Президента у
1998  році  Євпаторія  визнана  національним  дитячим   оздоровчим
курортом  і  на сьогодні діє в Євпаторії 64 оздоровчих заклади,  в
яких може одночасно оздоровлюватись 31 тисяча людей,  в тому числі
75  відсотків  дітей.  В  цьому  році всі заклади Євпаторії будуть
майже на 100 відсотків заповнені.  Однак,  я хочу  сказати,  що  є
проблема  з  наповненням  оздоровчих  закладів  Євпаторії взимку і
наповнюваність складає близько 20 відсотків, тому заходи державної
цільової   програми   оздоровлення  дітей  передбачені  заходи  по
розвитку  дитячого  курорту   Євпаторія.   Чи   проведено   урядом
фінансово-економічне обгрунтування потреби та можливості держави в
оздоровленні неповнолітніх,  потерпілих  внаслідок  Чорнобильської
аварії?"

     Я на  це  питання  відповіла  вам.  Для  того,  щоб  всі  100
відсотків оздоровити дітей,  які  постраждали  від  Чорнобильської
катастрофи,  1  мільйони  49  тисяч  дітей,  треба  приблизно  500
мільйонів мати в бюджеті державному. Зараз ми маємо 111 мільйонів,
ми будемо просити вас, щоб на наступний рік ця цифра збільшилась.

     Ті діти, які не мають можливості отримати путівку, вони, як і
дорослі, отримають компенсацію із Державного бюджету.

     "Як Кабінет  Міністрів  виконує   рішення   Верховної   Ради,
передбачене  Постановою  Верховної  Ради  України  "Про інформацію
Кабінету Міністрів про статус і соціальний  захист  громадян,  які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"?

     Це відбувалося  на  початку  року,  і  Верховна Рада прийняла
рішення:  рекомендувати  Кабінету  Міністрів   збільшити   на   70
мільйонів    в    цьому    році    асигнування   на   оздоровлення
дітейчорнобильців.  Як ви розумієте,  стан виконання бюджету цього
року поки що не дає можливості виконати вашу рекомендацію.

     "В чому полягає доцільність того,  що, крім органів місцевого
самоврядування, питанням організації оздоровлення дітей займаються
десятки міністерств і відомств?"

     Ну, існує  система управління,  є сільські,  міські,  районні
ради народних депутатів,  є і Верховна Рада.  Так, є міські органи
влади,  які займаються оздоровленням дітей, є Міністерство охорони
здоров'я,  яке має 22 заклади оздоровчих і лікувальних, займаються
цими питаннями,  є Міністерство освіти,  яке має школи-інтернати і
відповідає за оздоровлення дітей,  є Державний комітет  України  у
справах  сім'ї  та  молоді,  який  відповідальний  за  організацію
оздоровлення   дітей-сиріт,   дітей,   позбавлених   батьківського
піклування,  а  тепер і за координацією цієї роботи є Міністерство
надзвичайних    ситуацій,     яке     займається     оздоровленням
дітей-чорнобильців.

     Як ви розумієте, оздоровити 2 мільйони дітей - це надзвичайно
велика робота,  і її можна  здійснити,  тільки  поєднавши  зусилля
місцевих органів влади,  держави та центральних органів виконавчої
влади.

     "Як організований   контроль   за   цільовим    використанням
бюджетних  коштів?"  Всі кошти з Державного бюджету,  які йдуть на
оздоровлення,  вони,  як і інші кошти, ідуть через казначейство. І
ті  органи  центральної влади,  через яких йде фінансування,  вони
здійснюють   контроль,   так,   як   і   Рахункова    палата,    і
Контрольноревізійне управління.

     Яким чином  має  намір  уряд  оздоровити  у 2002 році дітей з
малозабезпечених сімей і багатодітних?

     Я уже сказала, 35, більше 600 тисяч
- це  буде  складати  35  відсотків,  тоді  як біля 30 відсотків у
цілому буде оздоровлено дітей.

     У якому   стані   розробка   Державної   цільової    програми
організації оздоровлення дітей?

     Я сказала,  що  ця  програма  розроблена.  Зараз  ми  разом з
Міністерством   фінансів,    Міністерством    економіки,    іншими
центральними   органами   виконавчої   влади   здійснює  фінансове
обгрунтування цієї програми. І у листопаді місяці ця програма буде
винесена  на розгляд Кабінету Міністрів.  Я ще раз хочу подякувати
Комітету Верховної Ради з молодіжної політики, спорту і туризму за
розуміння,  за підтримку і за допомогу,  у тому числі і в розробці
цієї програми.

     За роки незалежності майже у двічі скоротилася мережа дитячих
оздоровчих закладів.  Чи зроблено аналіз причин такого стану,  які
конкретні заходи вживаються і чи проводиться інвентаризація діючої
мережі?

     Я хочу сказати про те,  що у ході розробки Державної цільової
програми щодо оздоровлення відпочинку дітей кожна  область,  кожне
місто,  кожний  район  проводять інвентаризацію дитячих оздоровчих
закладів.  І  результат  інвентаризації  ми  будемо  мати   на   1
листопада.  Я думаю,  що порівняння кількості оздоровчих закладів,
які зараз діють,  які не діють,  взагалі які є у нашій державі  із
кількістю  оздоровчих закладів,  які були в Українській Радянській
Соціалістичній Республіці є не зовсім коректним,  тому  що  у  нас
було   надзвичайно   багато   закладів  союзного  підпорядкування,
поперше. По-друге, ви знаєте, що багато закладів, які опинилися на
території забруднення після Чорнобильської катастрофи, виведені. Я
можу тільки порівняти з 1995 роком,  коли у  нас  введені  були  у
державі форми звітності по оздоровленню дітей. Я вам уже говорила,
у 1995 році було оздоровлено влітку 885 тисяч  дітей  і  працювало
5800  закладів.  У  цьому  році буде оздоровлено 2 мільйони і буде
працювати 12036 закладів.

     Яких заходів вжито урядом для збереження стаціонарної  мережі
дитячих   оздоровчих   закладів,  забезпечення  належних  умов  їх
функціонування?

     Ви знаєте,  що у 1997 році уряд прийняв постанову і в 1998 по
розвитку  мережі  дитячих оздоровчих закладів.  І таким чином,  ми
порівняно з 1995 роком,  ви бачите,  майже на  половину  збільшили
кількість дитячих оздоровчих закладів, які функціонують.

     Скільки всього коштів виділено урядом на оздоровлення дітей у
2002 році?  Чи планується урядом у проекті  бюджету  на  2003  рік
окрема строчка для оздоровлення дітей.

     Я вам  вже  ці  цифри  назвала.  Це  в  сумі 349 мільйонів із
місцевого та Державного бюджету.  І хочу сказати  про  те,  що  ми
будемо  вносити  пропозицію  для того,  щоб була окрема строчка по
організації  оздоровлення  дітей,  в  першу  чергу  тих,  за  яких
відповідає  держава:  діти-сироти,  діти  позбавлені батьківського
піклування,   допомога   дітям   з   багатодітних   сімей   і    з
малозабезпечених, і дітям-інвалідам.

     В яких  розмірах  і  в  які  терміни кошти Державного бюджету
надійшли  до  регіонів  для  проведення  оздоровчої  кампанії?   З
місцевих бюджетів станом на 8 липня профінансовано 53,9 мільйонів,
із Державного бюджету Міністерство  освіти  -  в  повному  обсязі,
Міністерство   праці  і  соціальної  політики,  Державний  комітет
України у справах сім'ї та молоді. "Артек" і "Молода гвардія", так
як   вони   працюють  круглорічно,  фінансуються  у  відповідності
розподілу коштів.

     Як Міністерство  фінансів  виконало  вимоги  щодо   виділення
коштів  на  оздоровлення та відпочинок дітей?  Я вже вам сказала -
100 відсотків у відповідності з розпорядженням Кабінету Міністрів.

     Скільки спеціалізованих дитячих оздоровчих закладів в системі
МОЗ   України  протягом  2000-2002  року  було  закрито  або  було
перепрофільовано і з яких причин?

     По-перше. На   сьогодні   Міністерству    охорони    здоров'я
підпорядковано  22  санаторно-лікувальних  заклади  на  6,7 тисячі
місць.  В 2001 році їх було 23,  за рахунок  об'єднання  двох,  їх
стало 22.

     Який стан    дотримання    санітарногігієнічних    та   інших
спеціалізованих вимог на місцях оздоровлення та  відпочинку  дітей
має місце в нинішньому оздоровчому сезоні?  Я хочу сказати, що, не
дивлячись на те,  що і санітарні служби,  і місцеві  органи  влади
вжили  заходи  щодо безпеки життєдіяльності дітей,  нормального їх
харчування,  забезпечення нормальних  санітарно-гігієнічних  умов,
органами  санітарного законодавства накладено штрафів майже на 500
осіб, винесено 159 постанов про припинення експлуатації оздоровчих
закладів тимчасове, відсторонено від роботи 141 особу і направлено
до слідчих органів п'ять справ.

     Надзвичайно прикро,  що в Хмельницькій,  Сумській, Луганській
областях,  Автономній  Республіці  Крим  були  відзначені  спалахи
інфекційних захворювань, в результаті яких постраждало 114 осіб, у
тому  числі  100  дітей.  Там  ...  в  цих закладах в цих областях
наведений порядок.

     Яка вартість  оздоровчої  путівки  в  разі,  коли  дитина  не
користується пільгами? Взагалі я вам говорила, що в залежності від
типу табору,  в залежності від регіону вартість надзвичайно різна.
Однак,  середня вартість, виходячи з аналізу діяльності оздоровчих
закладів в червня місяці складає  приблизно  35  гривень  на  одні
сутки   перебування.   В   середньому  від  14  до  18  днів  діти
оздоровлюються.  Якщо  взяти  і  приміські  заклади,  і  заміські,
санаторні  і  пришкільні  денного  перебування,  то ми виходимо на
середню вартість путівки біля 300 гривнів.

     Запитання всі, Володимире Михайловичу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги! Прошу записатися на запитання
до Довженко Валентини Іванівни.  Прошу здійснити запис. Прошу дати
на табло  перелік  прізвищ.  Народний  депутат  Пхиденко,  фракція
комуністів. Будь ласка.

     10:54:25

     ПХИДЕНКО С.С.

     Станіслав Пхиденко, фракція Компартії України. Прошу передати
слово Анатолію Морозу.

     ГОЛОВА. Анатолій Мороз.

     10:54:39

     МОРОЗ А.М.

     Уважаемая Валентина Ивановна! Депутат Мороз, 83 избирательный
округ, фракция коммунистов, Запорожкая область.

     Депутаты недавно  провели  приемы  в округах и я встречался с
избирателями Приазовского района Запорожской области и естественно
в   других   районах   и   конечно  же  с  главами  администраций,
председателями   районных   советов,   профсоюзными    работниками
сельского  хозяйства.  Скажу  вам,  что  ситуация  именно по этому
вопросу,  который мы  сейчас  рассматриваем,  тяжелейшая.  Я  могу
привести только пример по Приазовскому району,  что в прошлые годы
в  Приазовском  районе  оздоравливалось  более  тысячи  детей.  На
сегодняшний  день  картина,  количество  детей,  оздоравливаемых в
детских  лагерях  отдыха,  в  пионерских  лагерях  и   так   далее
сократилось более чем в десять раз.

     Мало того, я не говорю о проблеме питания и так далее.

     В других районах,  например,  город Токмак,  есть предприятие
"Юждизельмаш".  Там  был  свой   собственный   пионерский   лагерь
"Солнечный".  Сегодня он заводбанкрот и ,  естественно,  никому не
нужен, он практически разрушен.

     Поэтому, вот я смотрю, сегодня день Правительства и будет еще
и по уборке урожая ,  и так далее,  мы всегда обращаем внимание на
болезнь. А надо сегодня лечить не болезнь, а причину этой болезни.

     Я вам   скажу,   действительно   критическия    ситуация    с
оздоровлением детей. У нас не будет будущего.

     Я прошу  вашего внимания и Кабинет Министров прошу немедленно
обратить на эту проблему внимание. Иначе у нас нет будущего.

     ДОВЖЕНКО В.І. Шановний народний депутат, я вам дякую за увагу
         до
цих питань.  Я хочу сказати  про  те,  що  в  Запорізькій  області
передбачено  із  обласного  бюджету  два  мільйони на оздоровлення
дітей виділити,  і передбачено мільйон  з  місцевих  бюджетів.  Це
значно недостатньо. І ми будемо робити все для того, щоб формувати
бюджет щодо оздоровлення дітей на наступний рік на такій бюджетній
солідарній  основі.  Ті  місцеві  органи  влади,  які передбачають
кошти,  ті і будуть  отримувати  і  державні  дотації  і  державну
підтримку.

     Ми звернемо  увагу  і  перевіримо  хід  оздоровлення  дітей в
Приазовському районі.  Стосовно міста Токмак,  ви ж розумієте,  що
там немає взагалі працюючих підприємств.

     Однак після того,  як ми здійснимо інвентаризацію,  ми будемо
приймати заходи для того,  щоб переважну  більшість  таборів,  які
знаходяться в хороших кліматичних умовах, які ,,.. мають нормальну
базу, щоб їх поступово переводити до діючих. Спасибі.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Кирильчук,  фракція   блоку   Юлії
Тимошенко.

     10:57:19

     КИРИЛЬЧУК Є.І.

     Шановна Валентина  Іванівна,  складається  таке враження,  що
можна було б проаплодувати  після  Вашого  виступу,  як  ми  добре
підготувались до цього заходу як оздоровлення дітей.

     Але Ви  напевне  не  сказали чому така катастрофічна ситуація
сьогодні із здоров'ям  дітей.  Сьогодні  кожна  друга  дитина  має
серйозні вади по здоров'ю.

     І який  процент  таких дітей ми лише в цьому році оздоровимо,
якщо з району сільського 5 лише або  10  дітей  максимум  получать
оздоровлення, то немає чому тут аплодувати.

     Мене цікавлять   такі   питання.   Яка  кількість  оздоровчих
закладів  різного  підпорядкування  у  порівнянні  з  90-м   роком
припинила своє існування?

     І друге  питання.  Який  процент  дітей  шкільного  віку,  ми
охопимо цим оздоровленням?

     І третє запитання конкретне.  Скільки можна було б оздоровити
дітей  за  ті  кошти,  які  витрачені  на  рекламу і підготовку до
виборів блоку "Жінки за майбутнє Леоніда Даниловича Кучми"?

     ДОВЖЕНКО В.І.  Шановний  пане  Кирильчук,  по-перше,   я   не
говорила в своєму виступі і не просила, щоби ви аплодували, а я за
дорученням уряду звітувала про те,  що зроблено урядом на  протязі
півроку цього в ході підготовки до організації оздоровлення дітей.

     Я в  своїй  доповіді  сказала  про те,  що у нас дійсно майже
кожна друга дитина перебуває на диспансерному обліку.  Тому  уряд,
розробляючи   заходи   цього   року,  а  також  плануючи  програму
оздоровлення дітей на 2003-2005 роки,  передбачає  протягом  2002,
2003, 2004 років збільшити кількість оздоровлених дітей мінімум до
50 відсотків.  Якщо у нас 6.6 мільйони школярів,  ми в цьому  році
плануємо  оздоровити із них 2 мільйони,  ви можете порахувати який
це відсоток.  Це в  два  раз  більше,  ніж  в  минулому  році.  На
наступний  рік ми будемо планувати,  щоб не менше,  ніж 3 мільйони
дітей шкільного віку  могли  оздоровитися.  Я  зобов'язана  урядом
інформувати  вас  про  ті конкретні заходи,  які вживаються урядом
місцевими органами влади і центральними органами влади.

     Стосовно того,  скільки було закладів в  90  році  і  скільки
зараз,  я  вам  сказала,  що  у  нас  станом  на  90-ий  рік  було
надзвичайно  багато  закладів   союзного   підпорядкування,   тому
некоректно  порівнювати  їх  кількість.  Я  привела вам аналітичні
дані,  порівняльні з 1995 роком,  з цього року,  ви знаєте,  у нас
створений   Державний   комітет   статистики  і  введена  державна
статистика.  І якщо у нас тоді 5 тисяч 800 закладів  діяло,  то  в
цьому  році у нас діє 12 тисяч 36 закладів,  що,  як ви розумієте,
більше ніж на 50  відсотків,  і  за  рахунок  цього  ми  збільшимо
кількість  дітей,  які оздоровлюються.  Я абсолютно поділяю з вами
вашу думку про те,  що держава,  яка не  займається  оздоровленням
дітей,  не  має  майбутнього.  Цим займалися і "Жінки за майбутнє"
абсолютно  конкретно,  надавши  200  тисячам  людей  і  переважній
більшості дітей допомогу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Плютинський, фракція "Наша Україна".

     11:01:11

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.

     Прошу передати слово Юрію Кармазіну. Дякую.

     ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

     11:01:31

     КАРМАЗІН Ю.А.

     (Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна").

     Шановна Валентина Іванівна! Я вчора приймав делегацію батьків
дітей,  600 дітей,  які представляли,  які навчалися в школі,  яка
знаходиться  у  піонерському  таборі  "Молода  гвардія".  Вчора  я
вислухав  представників  профспілок,  які  сказали  про   знищення
системи  оздоровлення в Одеському регіоні.  Також вони посилаються
на те,  що "великі  криші",  називались  багато  прізвищ,  в  тому
називалися  і  знайомі для вас прізвища.  Я хотів би загострити цю
увагу. 600 дітей, які навчалися на українській мові, підкреслюю, в
Одесі,  сьогодні  виганяються  на вулицю.  Піонерський табір зараз
планують приватизовувати.  Ви знаєте,  мабуть,  що це друге  місце
після   "Артеку"   займає  цей  табір  "Молода  гвардія".  На  мої
звернення,  письмові звернення до уряду я  отримав  відписки,  які
потім пішли до Міністерства освіти.

     І на кінець,  Валентина Іванівна, хотілось би ще одне питання
задати по цьому,  по "Артеку".  2 тисячі гривень вартість  путівки
сьогодні  в  піонерський  табір "Артек",  яке чомусь знаходиться в
знаменитій ДУСі - Державне управління справами, ви це знаєте.

     Ну, це ж ганьба, ви розумієте, Державному управлінню справами
віддати  Артек,  щоб 2 тисячі гривень за путівку.  Хто за них може
заплатити?  Порахуйте по нинішньому  навіть  курсу  долара  -  400
доларів на дитину. А ми кажемо, все добре в оздоровленню в Артеку.

     ДОВЖЕНКО В.І.   Шановний   пане  народний  депутат  Кармазін,
стосовно ситуації,  яка склалась в  дитячому  оздоровчому  закладі
"Молода гвардія".  По-перше, це не державний оздоровчий заклад. Це
заклад,  який  належав   спілці   піонерських   організацій   тоді
Української Радянської Соціалістичної Республіки. Зараз цей заклад
належить Федерації дитячих організацій.

     Яким чином здійснюється підтримка з боку  держави  діяльності
цього  закладу,  який дійсно,  за кількістю місць для оздоровлення
дітей посідає вагоме місце?  Ви кожного  року,  приймаючи  бюджет,
передбачаєте   кошти   державні  для  підтримки  діяльності  цього
закладу.  У на цей рік теж передбачено 2,8 мільйонів гривнів, і ми
здійснюємо  в  межах  можливого  фінансування  з  тим,  щоб заклад
громадської організації "Молода гвардія" діяв.

     Стосовно коледжу, державної підтримки, фінансової підтримки з
боку  Державного  бюджету  діяльність цього коледжу не має ніякого
відношення.  Однак,  я,  як і ви, отримала звернення батьків, і ми
створили  комісію  на  чолі  з  моїм заступником,  яка виїжджає до
Одеси,  виїжджає до "Молодої гвардії" для того,  щоб розібратись з
цим   питанням,   тому   що  треба  вирішити  питання,  щоб  школа
функціонувала і щоб діти навчались, і розвести ці питання: школа є
школа,  "Молода  гвардія",  в  якій  оздоровлюються діти - "Молода
гвардія". В мене це питання знаходиться під контролем.

     Далі "Артек". Ви знаєте, що "Артек"
- це найстаріший заклад дитячий,  найбільший, йому уже 77 років, і
він одночасно може приймати до 5 тисяч дітей.  "Артек" - це один з
небагатьох закладів,  який функціонує цілорічно, тільки в грудні і
в січні здійснюються профілактичні ремонти і не  заїжджають  групи
дітей.  Я уже сказала, що ми і в цьому році оздоровимо не менше 13
тисяч дітей в "Артеці".

     Для того,  щоб путівку здешевити, ви розумієте, що в "Артеці"
путівка  не  може  бути  дешевою,  тому що в "Артеці" 7 кілометрів
пляжів,  в "Артеці" 300 гектарів землі,  в "Артеці"  300  об'єктів
оздоровчих, і комунальних, і навіть ще до сих пір залишилося житло
на їхньому балансі,  в  якому  проживають  2  з  половиною  тисячі
працюючих людей.  В "Артеці" діти відпочивають 30 днів взимку і 21
день влітку.  Діти,  які перебувають в "Артеці", протягом цих днів
вивозяться  до Севастополя,  в Дубраву,  до Мармурових печер і так
далі.  Таким  чином,  дійсно,  собівартість  путівку   надзвичайно
недешева.

     Тому для   того,  щоб  здешевлювати  путівки,  і  "Артек"  як
державне госпрозрахункове підприємство підтримується,  і  в  цьому
році 14,4 мільйони ми будемо просити вас,  щоб на наступний рік ви
передбачили більшу суму грошей. По-перше.

     По-друге, "Артек" як державна установа  госпрозрахункова,  по
суті   справи,  по  організації  відпочинку  дітей  співпрацює  із
Державним  комітетом  України  у  справах  сім'ї  та   молоді,   і
фінансування тільки здійснюється через державне управління.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Грязєв,  фракція  Соціалістичної
партії України.

     11:07:05

     ГРЯЗЄВ А.Д.

     Прошу передать слово Виталию Шибко.

     ГОЛОВА. Народний депутат Шибко.

     11:07:14

     ШИБКО В.Я.

     Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

     Валентина Іванівна,  ось я хочу  вас  повернути  все-таки  до
сьогодення,  до того порядку денного, який сьогодні розглядається,
тобто про оздоровлення дітей у цьому році.

     Я хочу вас запитати.  Якщо ми зараз розглядаємо це питання, в
середині  оздоровчого періоду,  що ви можете вирішити на сьогодні?
Ви що,  можете якусь кількість добавити  таборів,  виділити  якісь
кошти,  знайти  кошти,  найти  там ліжка і тому подібне.  Це перше
питання.

     І друге питання.  Ви все-таки  людина  з  досвідом,  очолюєте
такий комітет,  маєте, як то кажуть, велику політичну діяльність і
у минулому,  і на сьогоднішній день.  То чи була потреба  сьогодні
чекати засідання Верховної Ради,  щоб заслухати це питання?  Ви що
самі не могли вирішувати це питання для того, щоб оздоровити дітей
у цьому році?

     ДОВЖЕНКО В.І.  Шановний  народний  депутат Шибко,  ініціатива
винести на засідання  Верховної  Ради  питання  щодо  оздоровлення
дітей  у  цьому  році - це ініціатива народних депутатів.  І уряд,
глибоко шануючи вас, підготував інформаційно-аналітичні матеріали,
довідкові  і  звітні матеріали.  І сьогодні доручив мені звітувати
перед вами за те,  що робилося у  минулому  році,  що  робилося  у
попередні  роки,  що  зроблено за ці півроку і що буде робитися до
кінця цього року,  а також у перспективі на 2003-2005 роки. Про що
я вам і намагалася протягом години говорити і доповідати.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Веретенников,   фракція   партії
промисловці і підприємці "Трудової України".

     11:09:02

     ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

     Віктор Веретенников,  Дніпропетровськ,  фракція "Підприємців,
промисловців та трудовиків".

     Шановна Валентина Іванівна, шановна пані міністр.

     Я, слухаючи вас, підтримую заходи уряду, про які ви тільки що
нам доповіли. Але для мене дуже важливі два такі питання.

     По-перше. Ви  знаєте,  і  сьогодні  говорили,   що,   дійсно,
державна  структура оздоровлення дітей у піонерських таборах у нас
зруйнована.  І сьогодні,  якщо 35 гривень на  одну  дитину  у  нас
відраховано  грошей на добу,  тобто якщо дитина відпочиває 20 діб,
то буде десь 700 гривень.  Більшість населення не  має  можливості
сплатити такі гроші. Оце перше питання. Що можна зробити для того,
щоб якусь норму,  це 10,  може 20 відсотків,  не більше  від  ціни
сплачували громадяни для оздоровлення своїх дітей?

     І друге питання. Це питання якості. Уряд дає гроші і місцевий
бюджет дає гроші.  А як будуть контролюватися ці гроші,  щоб це не
було кампанією,  щоб ці гроші пішли,  дійсно,  дітям, щоб ці гроші
пішли на оздоровлення,  на лікування,  на харчування дітей?  Як це
буде конролюватися вами? Спасибі.

     ДОЛЖЕНКО В.І.  Шановний  пане народний депутат Веретельніков!
Стосовно  контролю.  Всі  кошти,  які  передбачені  в   Державному
бюджету,  вони через казначейські установи ідуть на місцеві органи
влади.  Місцеві органи влади перед цим  представляють  відповідним
міністерствам  або  Міністерству  освіти,  або Державному комітету
України у справах сім'ї та молоді програми абсолютно конкретні, де
будуть оздоровлюватися діти,  в якому закладі і скільки дітей буде
оздоровлюватится.  І у відповідності із  цим  ті  державні  органи
центральної  влади,  через які фінансуються місцеві органи влади і
табори,  контролюють  ефективність  використання  цих   коштів   і
вживають   відповідні   заходи.   Тут  абсолютно  прозора  система
фінансування оздоровчих закладів.

     Далі. Я абсолютно з вами згодна,  що на сьогодні дуже  багато
сімей не мають таких коштів, щоб оздоровити дітей. І тому держава,
місцеві органи влади,  я вже говорили,  виходячи з Постанови уряду
від  14  квітня  1997  року і більшості своїй прийняли рішення про
здешевлення путивок. І переважна більшість дітей із багатодітних і
слабозахищених   сімей,  в  тому  числі  в  приміських  оздоровчих
закладах,   у    пришкільних    закладах    денного    перебування
оздоровлюються по пільговим розцінкам або безкоштовно.

     ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков, фракція "Єдина Україна".

     11:12:10

     МАТВІЄНКОВ С.А.

     Матвиенков,55 округ, город Мариуполь.

     Уважаемая Валентина Ивановна!  Конечно, есть много позитивных
моментов в работе этих подразделений и то,  что делается  сегодня,
есть еще много негативных моментов,  но я бы хотел остановиться на
такой категории,  которая,  наверное,  не может ни вас,  ни нас не
беспокоить  -  это  дети-сироты,  те  дети,  которые  пребывают на
сегодняшний  день  в  интернатах,  детских   домах.   Та   система
финансирования  и  выделения  средств,  которая,  будем  говорить,
пердусматриват для этой категории детей виделение  путевок,  я  не
буду говорить, вы сами понимаете о том, что она требует серьезного
вмешательства и требует серьезного финансирования.

     Но я бы хотел  сказать  немножко  о  другом.  Сегодня  многие
промышленные  предприятия  (в  часности  такие  вот  как  комбинат
Ильича,  Азовмаш  в   городе   Мариуполе)   выделяют   колосальное
количество и средств,  и путевок для этого дела. Но мне не понятно
порой становится почему  эти  предприятия  не  могут  использовать
деньги соцстраха для того, чтобы хотя бы, так сказать, выплачивать
эти путевки.  Почему  они  должны  брать  путевку  на  собственные
затраты?

     Вы меня  извините,  это  вопрос  может быть не столько к вам,
сколько к нам ко всем,  сидящим в этом зале, которые проголосовали
за этот закон.  И те,  кто сегодня преподносил,  вернее вчера этот
закон,  мы тем  самым  ставим  предприятие  вот  в  такое  тяжелое
положение. Ваше мнение по этому вопросу. Спасибо.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Спасибі  вам  велике  за  розуміння  і по суті
справи   за   пропозиції.   Ми   надзвичайно   вдячні   всім   тим
підприємствам,   які  добре  працюють,  які  знаходять  можливість
утримувати заклади  соціальні,  в  першу  чергу  для  оздоровлення
дітей. Таких у нас дуже багато підприємств і дуже багато закладів.

     В цьому році з фонду соціального страхування буде виділено 77
мільйонів 283 тисячі гривень саме для підтримки оздоровлення дітей
для здешевлення путівок.  Я думаю,  що в ході підготовки державної
цільової програми щодо оздоровлення дітей у співпраці із вами і  з
народними  депутатами,  які  зацікавлені  в  тому,  щоб діти росли
здоровими,  а  значить  оздоровлювались,  ми  з  вами  відпрацюємо
механізми залучення більшого числа коштів із різних джерел, у тому
числі  і  з  соцстраху.  Я  впевнена,  що  ви   підтримаєте   наші
пропозиції,  доповнення і зміни до законів, які були направлені на
підтримку дітей і на їх оздоровлення.

     ГОЛОВА. Народний депутат Сухий, фракція СДПУ(о).

     11:14:31

     СУХИЙ Я.М.

     Дякую. Ярослав Сухий,  місто  Запоріжжя,  79  округ,  фракція
СДПУ(о).

     Валентина Іванівна,  у  мене  запитання  як  би в продовження
колеги,  запитання колеги  Матвієнкова.  Отже,  кожного  літа  без
копійки  державних,  бюджетних  коштів  десятки дитячих оздоровчих
таборів  відкривають  промислові  підприємства   міст   Запоріжжя,
Донецька, Луганська, Києва і тому подібне. Я вам скажу як колишній
заступник    генерального    директора    великого    промислового
підприємства,  кожен  рік мотання нервів через свавілля чиновників
на місцях.  Питання одне і те ж:  давай гроші. От проект постанови
нам запропонований 1312-1, я за нього голосую двома руками. Дитячі
табори  відпочинку  часто  обкладаються  місцевими   податками   і
зборами,  місцевими,  зростають розмір і кількість платних послуг,
які надаються дитячим оздоровчим закладам  бюджетними  установами.
Скажіть, будь ласка, як голова державного комітету, чи розробляєте
ви якісь заходи,  чи,  можливо,  плануєте якісь заходи з тим,  аби
заохотити,  спонукати промислові підприємства, установи утримувати
оздоровчі дитячі заклади?  Ну,  наприклад, можливо якісь податкові
преференції на дитячі путівки,  на дитяче харчування чи послуги на
оздоровлення. Дякую.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Спасибі за  запитання  і  спасибі  вам  за  ту
діяльність,  яку  здійснює  "Мотор-Січ"  і промислові підприємства
Запоріжжя і Запорізької області.  Я розумію і абсолютно  згодна  з
вами,  тому  що  сама  стикаюся  із  багатьма  недоліками в роботі
місцевих органів влади,  із бюрократизацією, з невмінням, можливо,
небажанням.

     Що ми,  які ми заходи вживаємо? Ну, по-перше, на колегії, яка
відбулася два тижні тому,  от саме за  таку  роботу  рекомендували
главам двох облдержадміністрацій,  ну, знайти більш гнучких, більш
сердечних і більш відповідальних людей на ці посади, на посади, де
треба працювати з людьми, де треба працювати з дітьми.

     Тепер стосовно    стимулювання    дитячих    закладів,    які
перебувають, мають різну форму власності. Дійсно, за ці роки у нас
відбулися  великі зміни у формі власності.  Якщо раніше у нас були
тільки державні, тільки профспілкові, то у нас зараз є і оздоровчі
заклади   державних   підприємств   і   приватних  підприємств,  і
акціонерних товариств,  і громадських організацій,  і  міжнародних
організацій.  І  ми  повинні у зв'язку з цим абсолютно реформувати
систему організації оздоровлення і відпочинку дітей, в першу чергу
починаючи розбудовувати ринок надання оздоровчих послуг, беручи на
державу   зобов'язання   обов'язково,   стовідсотково   оздоровити
державних  дітей  -  сиріт,  інвалідів,  позбавлених батьківського
піклування,  постраждалих  від   Чорнобильської   катастрофи.   І,
стимулюючи  через  зменшення податку,  ну,  ви знаєте,  податок на
додану вартість знято і,  якщо ваш оздоровчий заклад не ввійшов  у
перелік  Кабінету  Міністрів,  будь ласка,  пропонуйте,  і Кабінет
Міністрів прийме таке рішення.  Я думаю,  що треба звільнити і  ту
суму  грошей,  яка направляється на організацію оздоровлення дітей
від податку на  прибуток,  ми  будемо  дуже  жорстко  контролювати
виконання  постанови Уряду місцевими органами влади,  пов'язаної з
наданням  місцевих  пільг  оздоровчим  закладам.  І  така  система
стимулювання  передбачена  проектом державної програми.  Ми будемо
дуже раді, якщо ви візьмете участь в її доопрацюванні. Спасибі.

     ГОЛОВА. Народний депутат Ландик, фракція "Регіони України".

     11:18:18

     ЛАНДИК В.І.

     Шановна Валентина Іванівна!

     Ви правильно сказали і це дуже добре, що два мільйона дітей в
цьому році відпочинуть і це прекрасно.  Але ви знаєте, що сьогодні
ще багато дитячих закладів, на жаль, закриті. І в "Артек" ні кожен
може попасти, це теж великі гроші.

     Так от я хочу сказати вам.  У мене два райони міста Донецька,
і мені сьогодні приходиться весь  час  допомагати  в  школах,  оці
дитячі заклади,  ми їх відновлюємо, діти починають відпочивати, і,
все ж таки, знаєте, вони не бігають ціле літо і так далі.

     Так от хотілось би задати Вам  питання.  Ваше  відношення  до
цього?  Потрібно  це  робити  або не потрібно робити?  І чи будемо
допомагати цим,  що в школах відкриваються такі заклади ,  чи  ні?
Дякую.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Я  абсолютно з Вами згодна,  шановний Валентин
Іванович, з Вашою турботою , і спасибі Вам за допомогу.

     Ми всі дійшли до згоди,  що  нам  треба  знайти  резерви  для
збільшення кількості дітей, які будуть оздоровлюватися щорічно.

     Де ці  резерви?  Ці  резерви,  поперше,  у відновленні роботи
приміських стаціонарних таборів , позаміських, які ще не працюють.

     По-друге, у   переведенні   частини   таборів   для    роботи
круглорічно.  Тому  ,  що якщо в середньому у нас табори працюють,
більшість з них працює 70- 80 днів ,  то ви розумієте, це накладні
розходи, і, безперечно, вартість путівки. Це економічно невигідно.

     І, по-третє, це запровадження різних форм оздоровлення дітей.
І те,  що в цьому році на дві тисячі пришкільних  таборів  денного
перебування  в школах відкрито більше - це великий резерв,  і так,
як там хороше харчування організовано і в тому числі  з  допомогою
місцевих органів влади і промислових підприємств,  так як там діти
можуть  відпочити  і  з  ними  працюють,  вони,  таким  чином,  не
перебувають на вулиці,  це не тільки їх стан здоров'я поліпшує,  а
це  є   якимось   профілактичним   захистом   проти   бездомності,
безпритульності і того, щоб діти виходити на вулицю.

     Я особисто  підтримую  ту позицію,  яку здійснює Міністерство
освіти на виконання доручення Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВА. Народний депутат Кафарський, фракція НДП.

     11:20:45

     КАФАРСЬКИЙ В.І.

     Валентина Іванівна,  хто  знайомий  з  питанням  оздоровлення
дітей,  той знає,  що,  дійсно,  проводиться величезна робота як в
центрі, так і в регіонах. Але кількісні показники мали б перерости
в якісь якісні.

     По-перше, в  нас не ведеться серйозна робота із стаціонарними
дитячими  санаторіями,  частина  з  них  закривається,  де   можна
лікувати постійно дітей.

     По-друге, літні оздоровчі табори часто відкриваються в зонах,
забруднених  радіоактивно.  Наприклад,  гроші   перечисляються   в
Житомирщину,  вони б могли оздоровити дітей в Карпатах чи в Криму,
а вони стараються утримати свої стаціонарні дитячі заклади і  дати
роботу на місцях, але це ж не є оздоровлення.

     Слідуюче питання в цьому плані: є профілактика захворювання і
оздоровлення.  Вчені Києва розробити  таку  програму  профілактики
захворювання  дітей  на  протязі року,  і це мало б обійтись в 111
гривень. А оздоровлення дітей в літній період в середньому 380. Що
робиться  про  профілактиці  оздоровлення  і  в  першу  чергу,  що
робиться в  питаннях  питної  води,  адже  в  таких  регіонах,  як
Запоріжжя,  Луганськ і так далі,  в принципі,  питна вода в школах
потрібна, це мала б бути державна програма. Дякую вам.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Спасибі,  шановний   народний   депутат   пане
Кафарський.

     Перше, просила б,  якщо в вас буде можливість, більш детальну
інформацію представити в Державний комітет України у справах сім'ї
та  молоді стосовно пропозицій вчених по профілактивно діяльності,
і в результаті чого ми б могли поліпшити,  підвищити  ефективність
оздоровлення дітей і здешевити путівки.  Якщо можливо, будь ласка,
дайте нам цю інформацію. Це по-перше.

     По-друге, я  з  вами  абсолютно   згодна,   що   в   питаннях
організації   оздоровлення  дітей  і  у  питаннях  безпосереднього
функціонування кожного конкретного закладу оздоровчого є ще дуже й
дуже  багато  проблем.  Однак,  виходячи  із фінансової ситуації в
нашій державі,  виходячи із проблем  і  виходячи  із  необхідності
збільшувати кількість дітей і якісно їх оздоровлювати, я б хотіла,
щоби ми з вами  висловили  подяку  тим  сотням  тисяч  людей,  які
працюють вихователями, педагогами, кухарками, прибиральницями, які
все роблять для того,  щоб,  не дивлячись на великі проблеми,  щоб
все-таки надати допомогу дітям і дати можливість їм оздоровитися.

     Я вам  сказала,  що  ми  до  1  січня  зробимо інвентаризацію
кожного  табору  і,  в  першу  чергу  стаціонарного   приміського,
позаміського  з тим,  ми виробимо норми,  санітарноепідеміологічні
норми,  ми  внесено  пропозиції  до  законодавства  про  те,  щоби
визначити що таке "оздоровлення",  що таке "оздоровчий табір", щоб
передбачити умови функціонування таких закладів. І впевнена, що ми
разом  з вами це зробимо і це поліпшить нашу діяльність спільну по
оздоровленню дітей в наступні роки.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Самофалов,   група   "Європейський
вибір".

     11:23:59

     САМОФАЛОВ Г.Г.

     Самофалов, партія "Регіони",  депутатська група "Європейський
вибір".

     Валентина Ивановна,  во-первых,  я хотел бы  отметить  хорошо
подготовленную, аргументированную информацию. Это говорит о личной
вашей высокой профессиональной подготовке.

     Второе. Видимо,  здесь видна и роль правительства о том,  что
уже в этом году вдвое увеличится количество детей,  которые должны
получить оздоровление.  Но конечно сегодня то, что оздоравливается
только каждый десятый,  это плохо. Хуже еще то, что сегодня только
30 процентов детейинвалидов оздоровлены.  Я  думаю,  что  проблему
решить  можно  только  одним  путем,  не  искать  какие-то резервы
дополнительные,  а предложить отдельной строкой в бюджете на  2003
год заложить оздоровление детей. Тогда проблемы будут решены. Но у
меня вопрос не этот.

     Вы в своей информации не отметили,  а сколько сегодня  у  нас
беспризорных  детей,  потому что,  я вот читаю информацию,  от 100
тысяч до 600 тысяч.  И какие меры правительство намечает по работе
с этой категорией детей?

     И второй вопрос у меня.  Вы назвали большое количество фондов
благотворительных,  их,  я знаю,  сегодня в Украине более 4 тысяч,
которые   самостоятельно  безсистемно  оказывает  какую-то  помощь
детям.  Может быть есть смысл уже эти усилия фондов  об'эдинить  и
направить  усилия их на наиболее остронуждающиеся категории детей?
Спасибо.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Спасибі,  шановний   пане   народний   депутат
Самофалов.

     По-перше. Я в своїй доповіді висловила пропозицію про те, щоб
в бюджетах державному та місцевих органів влади з наступного  році
була  передбачена  окрема  строчка  про  фінансування оздоровлення
дітей,  в першу чергу державних дітей.  І я вам надзвичайно вдячна
за підтримку.

     По-друге. Стосовно дітей, які опинилися на вулиці. Державному
комітету України у  справах  сім'ї  та  молоді  підпорядковано  87
притулків,  де  надається  згідно  з  Законом про службу у справах
неповнолітніх та спеціальні установи  для  неповнолітніх  допомога
тим  дітям,  які  опинилися на вулиці.  І така допомога в минулому
році була надана 30 тисячам дітей.  2/3 цих дітей - це  діти,  які
мають своїх батьків.  На превеликий жаль,  вони пішли від батьків,
із сімей,  тому що з ними жорстоко поводилися,  їх не виховували і
через багато інших причин, через те, що ці сім'ї малоімущі.

     Надзвичайно прикро,  що  у  нас  зростає кількість дітей дуже
маленьких,  майже 20 відсотків,  серед цих дітей - це діти до семи
років,  і  майже  половина  зараз  серед  цих  дітей  - це діти із
сільської місцевості.  Це надзвичайно велика проблема. І Державний
комітет  України  у справах сім'ї та молоді за дорученням Кабінету
Міністрів   закінчує   підготовку   національної   програми   щодо
попередження бездоглядності дітей.

     Стосовно громадських організацій.  У нас, дійсно, дуже багато
громадських організацій,  у нас 104 молодіжних,  майже 40  жіночих
організацій,  у  нас  дуже  багато  фондів  всеукраїнського рівня,
фондів у нас майже сто. І поскільки на Державний комітет України у
справах  сім'ї  та  молоді покладено повноваження сприяти розвитку
громадських організацій,  різноманітних фондів,  то ми  зараз  теж
розробляємо програму розвитку співпраці,  аналізуємо їх діяльність
і будемо,  безперечно,  їх більш активніше залучати до  реалізації
різноманітних   програм   соціального   напрямку,   в  тому  числі
оздоровчих програм.

     Я хочу сказати, що із тих мільйона
200 тисяч  гривнів,  які передбачено в бюджету Державного комітету
України у  справах  сім'ї  та  молоді,  дуже  велика  сума  грошей
направляється    саме   на   підтримку   громадських   організацій
різноманітних і фондів,  щоб  вони  могли  реалізовувати  програми
оздоровчі.  У нас створена для цього експертна рада при Державному
комітеті,  яка розглядає,  відбирає проекти.  Безперечно,  в першу
чергу,    проекти,   які   передбачають   мінімум   25   відсотків
самофінансування з боку  цієї  громадської  організації.  І  ми  у
відповідності   з   нормативами,   розробленими  і  затвердженими,
узгодженими  з  Міністерством  фінансів,  підтримуємо   громадські
організації.  Я  уже сказала:  120 громадських організацій в цьому
році приймають участь у таких заходах оздоровчих.  Але я абсолютно
з вами згодна,  що далеко, ну, ми не знаємо ще про діяльність всіх
і  не  влодіємо  аналітичною  інформацією  про   діяльність   всіх
громадських організацій. Це ми будемо робити.

     ГОЛОВА. Народний депутат Бабурін, фракція комуністів.

     Народний депутат  Правденко,  фракція  блоку  Юлії Тимошенко.
Немає.

     Народний депутат Макеєнко, фракція "Наша Україна". Немає.

     Народний депутат  Вернигора,  фракція  Соціалістичної  партії
України.

     11:28:52

     ВЕРНИГОРА Л.М.

     Народний депутат  Вернигора,  фракція  Соціалістичної  партії
України.

     Шановна Валентина  Іванівна,  ви,  може,  так  просто   чесно
сказали,  що  на  сьогоднішній  день  зібрано  стільки  коштів  на
оздоровлення.  Ми вас сьогодні  хотіли  б  послухати,  не  скільки
зібрано,  а скільки ви вже витратили.  Щоб не трапилося так,  як в
минулому  році:  ви  виділили  кошти  у  вересні,  коли  дітей  ми
відкликали із таборів через те,  що банк "Україна" закрив рахунки.
То я боюся,  що цього разу так же  буде.  То  дайте,  будь  ласка,
відповідь,   скільки  вже  використано.  Пів  оздоровчого  періоду
пройшло. А я знаю, скільки використано! Прошу.



     ДОВЖЕНКО В.І.  Ну, по-перше, в минулому році не функціонували
центральні  органи  виконавчої влади,  Державний комітет України у
справах сім'ї та молоді. Тому ми цим не займалися.

     По-друге, я у своєму  виступі  сказала  про  те,  що  місцеві
органи  влади  вже  направили  на оздоровлення дітей 53,9 мільйони
гривень.  Ця  інформація  підтверджується   керівниками   місцевих
органів влади і Міністерством фінансів.

     По-друге, із Державного бюджету із запланованих 111 мільйонів
для оздоровлення  дітей  чорнобильських,  ну,  станом  на  червень
місяць виділено і використано 40 мільйонів гривнів.

     По-третє. У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів від
5 червня Міністерству освіти  виділено  7,5  мільйонів  додаткових
коштів, і з них 500 тисяч Всеукраїнському фонду оздоровлення дітей
і 7 мільйонів Міністерству освіти.  І ці  кошти  станом  на  вчора
виділені  у  повному  обсязі.  І у відповідності з розподілом були
направлені у області.

     ГОЛОВА. Дякую.  Народний депутат Раханський,  фракція  партії
"Промисловців і підприємців" і "Трудової України".

     11:30:49

     РАХАНСЬКИЙ А.В.

     Шановна Валентина Іванівна.

     Народний депутат  Раханський,  Євпаторійський виборчий округ,
Всеукраїнська дитяча оздоровниця.

     Ви знаєте, що можливості цієї оздоровниці такі, що у минулому
забезпечували  оздоровлення  та  лікування  дітей  всього  бувшого
Радянського Союзу.  Ви сьогодні дещо хотіли  сказати  про  те,  як
потрібно  використовувати цю оздоровницю в осінньо-зимовий період.
Але  я  так  і  не  зрозумів,  ми  можемо  сьогодні   лікувати   і
оздоровлювати  сотні  тисяч  дітей за рік,  і ми не використовуємо
цієї можливості.  До речі,  там є школи,  там є басейни, там є все
для того, щоб лікувати і підтримувати здоров'я дитини.

     Скажіть, будь ласка, що ви думаєте робити для того, щоб у цей
осінньозимовий, весінній період уже почали оздоровлювати діти саме
у цей період?  Тому що не обов'язково оздоровлювати всіх влітку, а
декому, можливо, і неможна оздоровлюватися у літній період.

     Дякую за увагу.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Спасибі,  депутате Раханський,  за турботу.  Я
знаю,  що  ви завжди підтримували виконавчі органи влади і місцеві
органи влади і завжди допомагали оздоровчим закладам.

     Я ще раз  хочу  нагадати  про  те,  що  у  Євпаторії  діє  64
оздоровчих заклада,  де одночасно можуть оздоровлюватися 31 тисяча
людей і в тому числі приблизно 70 відсотків дітей.  Це якщо ми  на
100  відсотків  круглий  рік  заповнимо  всі  заклади,  то ми десь
зможемо біля 200 тисяч дітей оздоровити.

     Наше... Я говорила,  що деякі заклади наповнені взимку від  6
до 20 відсотків.

     Я сказала про те,  що державна програма Цільова оздоровлення,
відпочинку дітей передбачає окремі  заходи  по  розвитку  дитячого
курорту  Євпаторія  з  тим,  щоб  поступово  збільшувати кількість
дітей,  які оздоровлюються в Євпаторії круглорічно взимку.  Це наш
резерв.  Це  резерв  дійсно  надзвичайно  ефективного оздоровлення
дітей і це резерв економічний.  Ми  будемо  це  робити.  Поступово
знову ж таки знаходити кошти,  акумулювати їх для того,  щоб можна
було і приводити до хорошого сучасного стану ці оздоровчі  заклади
і наповнювати їх дітьми.  Ну поступово,  як ви розумієте.  У нас є
дуже хороші бажання,  однак  вони  завжди  повинні  співпадати  із
можливостями.

     ГОЛОВА. Народний депутат Пєхота, група "Європейський вибір" і
будемо завершувати.

     Немає. Народний  депутат  Кальниченко,  група   "Європейський
вибір".

     Немає. Народний депутат Петренко, фракція комуністів.

     11:33:47

     ПЕТРЕНКО В.С.

     Уважаемая Валентина Ивановна! К сожалению, имеет место вместо
оздоровления в лагерях случаи опасных заболеваний,  и вы  называли
там  в.........  Детей-сирот  60 заболели и есть случаи летального
исхода.

     В виду того,  что это дети  государства,  что  сделано  чтобы
принять   меры,   чтобы  те,  которые  заболели  (там  хронические
заболевания) чтобы этих детей спасти и вылечить?

     И второе.  Кто виноват в этом деле,  чтобы  понес  наказание?
Потому что медицина приехала:  3 групы и 3 разных мнения, 3 разных
диагноза. Дети болеют и умирают, а там спорят кто виноват!

     ДОВЖЕНКО В.І. Я думаю, що ми з Міністерством охорони здоров'я
більш  детально  після  засідання Верховної Ради розберемося з цим
питанням і вас особисто поінформуємо.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Час вичерпаний для запитань.

     Дякую, Валентина Іванівна.

     З співдоповіддю виступить голова Комітету  з  питань  охорони
здоров'я,  материнства та дитинства Микола Єфремович Поліщук. До 5
хвилин. Прошу готуватись до обговорення.

     11:35:10

     ПОЛІЩУК М.Є.

     Вельмишановна президіє!   Вельмишановні   народні   депутати!
Вельмишановний   уряд!  Я  розумію,  що  ми  дуже  із  запізненням
заслуховуємо це питання,  це питання  слід  було  заслуховувати  у
березні  місяці.  Але  заслуховуємо  з  вами  надзвичайно  важливе
питання,  воно безпосередньо стосується здоров'я нового  покоління
громадян  нашої  держави,  яким  завтра доведеться забезпечувати і
розвивати її розвиток та зростання.  Саме  тому  хотілося  б,  щоб
нинішні  слухання не перетворилися в звичайну формальну процедуру,
і щоб всі ми з вами і парламент, і уряд звернули увагу на проблему
оздоровлення  дітей,  вжили  всіх можливих заходів з тим,  щоб і в
цьому оздоровчому сезоні  і  в  наступні  роки  вони  вирішувались
якомога повніше та якісніше.

     Заходи з  оздоровлення  та  відпочинку  дітей  в Україні нині
регулюються цілим рядом  документів  Кабінету  Міністрів  України,
найважливішим  з  них є постанова уряду від 14 квітня 1997 року та
доповнення,  які вносилися у 1998-ому, 2000-ому і 2002 роках. Слід
віддати   належне,   що  передбачені  цим  та  іншими  відповідним
документами уряду заходи з оздоровлення дітей є досить широкими та
змістовними і,  безперечно, за умови належного їх виконання цілком
здатні   забезпечити   нормальне    розв'язання    проблеми,    що
розглядається.  Передбачено  різні  джерела фінансування заходів з
оздоровлення  та  відпочинку  дітей:  це  місцеві  бюджети,  кошти
підприємств, установ, організацій, профспілок та інші.

     Але, на  жаль,  реальне  виконання цих заходів є дуже далеким
від ідеального.  Внаслідок цього більша частина дитячого населення
України  залишається  поза  рамками організованого оздоровлення та
відпочинку в літній період.  Як свідчать аналітичні  та  довідкові
матеріали,   подані   самим   Кабінетом  Міністрів  до  нинішнього
слухання,  з 10,7 мільйона дітей України упровдовж літа планується
оздоровити лише близько 2 мільйонів, тобто приблизно 20 відсотків.
Інші ж 80 відсотків дітей залишені самі на себе або  на  фінансові
можливості  своїх  батьків,  що,  як відомо,  не завжди дозволяють
забезпечити належний відпочинок та оздоровлення дітей.

     Навіть якщо говорити про оздоровлення дітей з багатодітних та
малозабезпечених  сімей,  то протягом 2002 року Урядом заплановано
оздоровити лише 35 відсотків їх загальної кількості!

     Дещо краща ситуація з плануванням  оздоровленням  дітей-сиріт
та дітей,  позбавлених батьківського піклування.  Тут 80 відсотків
цієї категорії заплановано.

     В той  же  час,  якщо  говорити   про   дітей-інвалідів,   то
передбачається оздоровити лише близько 20 відсотків цих дітей.  Це
найбільш обездолена категорія дитячого населення.

     З одного мільйона сорока семи тисяч дітей-чорнобильців станом
на перше липня поточного року оздоровлено лише 72,5 тисяч. Виникає
питання:  коли ж буде оздоровлена решта дітей цієї категорії,  яка
за законом має гарантоване право на щорічне оздоровлення.

     Викликає тривогу   і   факти  скорочення  мережі  позаміських
оздоровчих закладів та  оздоровчих  закладів  санаторного  типу  в
цілому ряді областей та Автономній Республіці Крим.

     Там так,  кількість  закладів санаторного типу в Криму,  який
завжди вважався провідною всеукраїнською дитячою оздоровницею,  як
свідчать  дані,  подані  Урядом довідкові матеріали,  станом на 26
червня цього  року,  у  порівнянні  з  минулим  роком  скоротились
вдвічі, п'ять із десяти відповідно.

     В Донецькій  області  в  цьому  році  не  функціонує  жодного
дитячого оздоровчого закладу санаторного типу! Хоча в 2001 році їх
було сім.

     Подібний стан  справ  має  місце в Закарпатській,  Київській,
Кіровоградській,      Луганській,      Одеській,      Полтавській,
Тернопільській,     Харківській,     Херсонській,    Хмельницькій,
Черкаській,  Чернівецькій областях, в містах Києві та Севастополі,
де  в  цьому  році  немає  жодного оздоровчого закладу санаторного
типу.

     Слід підкреслити,  що  загалом  за  останні  6  років  мережа
дитячих санаторно-курортних закладів скоротилась на 86 одиниць!

     Тому Уряду   необхідно   звернути  прискіпливу  увагу  на  цю
проблему.

     В той же час з високою вартістю дитячих путівок,  по даних  -
330-500 гривень, виділено на дітей 190 гривень на оздоровлення.

     Зменшується купівельна спроможність значної частини населення
пов'язані з несвоєчасними виплатами заробітної плати.

     Комітетом підготовлений    відповідний    проект    постанови
Верховної  Ради  України,  який  розданий депутатам.  Ми просили б
вашої згоди на включення до нього крім вже наявних  і  пункту,  що
доручив  би  уряду  до  1  жовтня цього року розробити і подати на
затвердження Верховної  Ради  України  проект  Державної  цільової
програми оздоровлення дітей та учнівської молоді у 203-2005 році.

     На наше  переконання,  після опрацювання в Кабінеті Міністрів
вона згідно з вимогами Конституції  України  має  бути  подана  на
затвердження  саме  Верховній  Раді і для забезпечення своєчасного
фінансування у наступному році цей документ має бути  затверджений
до прийняття закону про Державний бюджет України на 2003 рік.

     Просимо підтримати    такий    проект   постанови   під   час
голосування.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Микола Єфремович, сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги, прошу записатись для обговорення.

     Записані для виступів з трибуни Раханський, народний депутат,
Партія промисловців і підприємців трудової України. Будь ласка.

     11:41:42

     РАХАНСЬКИЙ А.В.

     Анатолій Раханській,  Євпаторійський виборчий округ,  фракція
політичної Партії промисловців та підприємців України та  "Трудова
Україна", депутатське об'єднання "Депутатичорнобильці",

     Шановні колеги,  із  довідкового  матеріалу щодо оздоровлення
дітей  влітку  можна  зробити  висновок:  золотий  фонд  -  дитяче
населення України складає всього 10,7 мільйони осіб,  в тому числі
більше  мільйона  дітей  потерпіли  внаслідок  аварії   на   ЧАЕС,
дітей-інвалідів,  сиріт,  два мільйони проживають в багатодітних і
малозабезпечених сім'ях. Така статистика тривожна для держави.

     В той  же  час  уряд  звітує,  що  впродовж  літа  планується
оздоровити приблизно всього 2 мільйони дітей.  В цьому контексті я
хотів би звернути увагу на те,  що організація літнього відпочинку
дітей  є  тільки  частина  великої  турботи  про  їх оздоровлення.
Потрібно   оздоровлювати    і    лікувати    діток    круглорічно,
використовуючи  чудові  спеціалізовані санаторії в містахкурортах:
Євпаторії, Трускавці, Одесі та інших.

     На жаль, їх можливість використовується недостатньо, особливо
в осінньо-зимовий період. В той же час, десятки тисяч діточок, які
постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС,  в Житомирській, Рівненській
та   інших   областях,   планується   оздоровлювати  в  містах  їх
проживання,  тобто  саме  там,  де  вони  потерпіли  від  радіації
внаслідок аварії на ЧАЕС, і де немає необхідних умов.

     Тому Мінздрав України, Держкомітет у справах сім'ї та молоді,
уряду потрібно розробити систему постійного державного  замовлення
на   оздоровлення   і   реабілітацію   хворих  дітей  цілорічно  в
спеціалізованих дитячих санаторіях держави.

     Я -  депутат  саме  від  всеукраїнської  дитячої  оздоровниці
Євпаторії,  курорту  Саки,  де  розташована значна частина дитячих
оздоровчих і лікувальних  закладів  України.  В  часи  Радянського
Союзу  Євпаторію  називали  "всесоюзной  детской здравницей",  яка
забезпечувала лікування дітей зі всього колишнього Союзу.

     До організації  літнього  відпочинку  та  оздоровлення  дітей
Євпаторія,  Саки та інші курорти, як завжди, добре готуються. Але,
на  жаль,  можливості  цих  дитячих  оздоровниць  використовуються
тільки влітку при такій великій потребі в лікуванні дітей. Основна
причина - велика вартість путівок,  не вирішена  проблема  ПДВ  на
путівки.  Необхідно  продовжити добру справу,  розпочату міністром
транспорту Кирпою Георгієм Миколайовичем щодо  пільгового  проїзду
дітей,  зменшення  цін  на  авіаквитки.  Потрібно  також  вирішити
питання  цілорічно  пільгової  оплати  за  квитки  при   наявності
путівок.

     І останнє.  Просив  би  Кабінет  Міністрів  підтримати моє та
Євпаторійської міської ради клопотання:  продовжити до  2010  року
довгострокову програму розвитку всеукраїнської дитячої оздоровниці
- курорту Євпаторія. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Мигович від Комітету із прав людини.

     11:44:51

     МИГОВИЧ І.І.

     Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

     Шановні члени уряду, колеги, гості.

     Дійсно, прочитавши  уважно  отримані  матеріали,   вислухавши
доповідь   Валентини   Іванівни,   складається   враження  начебто
проведена  велика  робота.  Однак,  одних  документів  он  скільки
прийнято.  А  насправді,  що  ми маємо?  Навіть з уміло підігнаних
оперативних так званих даних видно, що оздоровленням буде охоплена
невелика  частина дітей.  Ті 12 тисяч оздоровниць,  ми знаємо,  що
вони є,  що таке приміські,  позаміські,  пришкільні табори і  так
далі.  Фактично  це  поодинокі  об'єкти,  залишки  колись потужної
дитячо-оздоровчої індустрії,  бо діти за радянської влади, дійсно,
були  привілейованим  класом.  Тепер  одним  з  багатими  батьками
пощастить побувати на заморських курортах,  а інші  будуть  сапати
буряки,  пасти худобу, збирати і продавати на шляхах та базарчиках
ягоди і гриби,  щоб у вересні купити олівці та зошити.  Саме таким
"трудооздоровленням" охоплена нині більшість дітей закарпатців. До
недавна тут теж був могутній комплекс цих оздоровчих  закладів,  а
зараз,  особливо  після  останніх  відомих  повеней ситуація різко
погіршилася.  Фактично залишилося в  області  3  дитячі  оздоровчі
табори  профспілок,  які  по  справжньому  працюють,  це у 5 разів
навіть менше, ніж у попередні роки. А про те, хто їде в "Артек" чи
інші табори, ми знаємо, це переважно діти чиновників, бізнесменів,
інших наближених до влади батьків.

     В урядових матеріалах такі цифри наведені,  у яких доводиться
сумніватися.  Особливо,  ми  бачимо  це і по Україні,  і по нашому
регіону,  найгірше це  з  дітьми-сиротами,  діти  із  специфічними
потребами  і  чорнобильці.  Щодо фінансування,  то тут уже говорив
товариш Вернигора,  що  ці  кошти  або  зовсім  не  находять,  або
надходять, коли у них уже немає потреби.

     Загалом з  обговореного  питання  маємо  цілий ряд конкретних
пропозицій.  Це  насамперед  включення  коштів  на  цю   мету   до
Державного  бюджету,  це  своєчасне  розпорядження з даних питань.
Головну  увагу,  звичайно,   треба   приділити   дітямсиротам   та
вихованцям  інтернатних  установ.  Треба  активізувати стимулювати
залучення  до  цієї  справи  бізнесових,  господарських  структур,
поглиблювати   спеціалізацію  і  інші  конкретні  пропозиції,  які
передам до комітету.

     Хочу тільки зауважити, що нам треба відробити міжрегіональний
і міждержавний обмін у цій сфері.  І те, що мережа колись була, як
сказала Валентина Іванівна,  Радянського Союзу,  то  тисячі  дітей
наші також виїжджали в інші регіони, в інші країни і тому треба це
відродити.

     Конкретні пропозиції  мною  будуть  передані  до  комітету  і
проект  постанови з даного питання після доопрацювання,  звичайно,
треба прийняти.  На закінчення додам.  За час,  що  лишився  до  1
вересня докорінно поліпшити ситуацію не вдасться,  але що принесе,
давайте думати,  дітям наступний рік.  Потрібна  реальна  програма
типу "Здоров'я" і майбутнє нації,  а не перевиборні гасла. Давайте
зробимо  все,  щоб  прийдешні  покоління  знову   зазнали   радощі
піонерського літа. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Папієв, фракція СДПУ(о).

     Наступний буде виступати народний депутат Хара від Комітету з
питань соціальної політики.

     11:48:35

     ПАПІЄВ М.М.

     Михайло Папієв,  фракція Соціалдемократичної  партії  України
(об'єднаної).

     Вже зараз можна з впевненістю сказати,  що внаслідок розмитої
керованості процесом відсоток оздоровлених у 2002 році буде  таким
же низьким, як і у році минулому.

     Нагадаю. У   2001  році  за  статистичними  даними  оздоровчі
послуги  отримали  тільки  15  відсотків  представників  молодшого
покоління.  За таких обставин фракція СДПУ(о) абсолютно не розуміє
ейфорію, що простежується в інформації розданій народним депутатам
до Дня уряду.

     Цитую :"  Порівняно  з  минулим  роком  в  більшості областей
України  розширилася  мережа  діючих  оздоровчих  закладів".  Так,
розширення,  дійсно,  відбулося,  але за рахунок,  зверніть увагу,
пришкільних таборів з денним  перебуванням  та  таборів  праці  та
відпочинку.  При  загальній кількості оздоровчих закладів 12 тисяч
36 одиниць частка названих таборів становить  10  тисяч  58.  Якщо
таке  оздоровлення  дітей - мета органів влади,  то немає про що і
говорити.

     Тепер далі.      Оздоровлення      дітейчорнобильців       та
дітей-інвалідів.  Здавалося,  що  тут  немає  бути  або  виникнути
проблем.  Але все якраз навпаки.  З розданої інформації слідує, що
оздоровленню  дітей-інвалідів приділяється особлива увага,  що для
більшості  із   них   необхідне   оздоровлення   і   лікування   в
спеціалізованих санаторно-лікувальних закладах. І тут же відсоток.
Зверніть  увагу,  в  минулому  році  оздоровчими  послугами   було
охоплено лише 5,4 відсотка дітей-інвалідів.  Але навіть при такому
мізерному відсотку доводиться говорити, що саме про оздоровлення і
лікування дітей-інвалідів мова не йде. Можливо про відпочинок, але
ніяк не про лікування.  За 18 днів (це термін дії путівки)  надати
якісні послуги з лікування дитині-інваліду неможливо. Органи влади
постраждалих від аварії на ЧАЕС  районів  і  раді  були  б  давати
дітям-інвалідам  путівки  на  60  діб  та не можуть,  бо керуються
постановою Кабінету Міністрів України 800 від 16 травня 2000 року,
пункт 14 якої регламентує: "2-місячний термін лікування тільки для
дітей сиріт та напівсиріт".

     Депутати фракції СДПУ(о) у  минулому  скликанні  виходили  на
Кабінет  Міністрів  з  пропозицією  розповсюдити  дію цього пункту
постанови і на  дітей-інвалідів.  Проте,  реакції  -  нуль.  От  і
отримують  дітиінваліди  путівки на загальних підставах,  тобто на
14-18 календарних днів.

     І щодо фінансування.  Оптимізм розданої інформації з  приводу
додаткових  обсягів  фінансування оздоровчої кампанії на місцях не
виправдовуються.  Скажімо,  у  моїй  рідній  Чернівецькій  області
доведені обсяги фінансування на оздоровлення дітей-чорнобильців на
5 липня становить 563 тисячі гривень,  що на 85 тисяч менше, ніж у
минулому   році.  Вказана  сума  дозволить  оздоровити  лише  17,5
відсотків  від  загальної   кількості   постраждалих   дітей,   що
проживають у області, а це менше, ніж у минулорічний показник.

     Думаю, що  ситуація  з фінансуванням у інших регіонах України
виглядає не кращим чином.

     В цілому,  фракція  СДПУ(о)  пропонує   прийняти   інформацію
Кабінету Міністрів до відома.

     ГОЛОВА. Народний депутат Хара. За ним буде виступати народний
депутат Матвієнков.

     11:52:01

     ХАРА В.Г.

     Уважаемые коллеги!  Я и мои товарищи по фракции очень грустно
было  слушать  нам  отчет  Кабмина о работе и читать те материалы,
которые нам розданы.

     Мягко говоря, неправда стала привычной в отчете Правительства
по  любому вопросу.  Чем хуже в стране,  тем пафоснее отчет.  Но в
отношении детей,  на наш взгляд,  это очень непростительно. Медики
хорошо   знают,   что   100-процентно  здоровых  детей  в  Украине
практически нет. Свыше 90

     процентов детей имеют явные признаки заболевания и многие  из
них имеют по 2-3 хронических заболеваний.

     Мы ищем   национальную   идею,   за  которой  пойдет  молодое
поколение страны.  Мы  хотим,  чтобы  наши  дети  были  патриотами
Украины,  а своими действиями, а точнее бездействием можем вызвать
лишь обратную реакцию молодежи Украины.  На  лицо  на  сегодняшний
день  разрушение  ранее прекрасно работавшей системы каникулярного
оздоровления детей.  Из 1400 имеющихся ранее в Украине  загородных
лагерей за годы независимости мы потеряли более трети. Например, в
Донецкой области работало в советское время 159 лагерей, сегодня -
85;  в  Днепропетровской  132,  сегодня  - 88 и так повсюду.  Но у
Кабмина своя арифметика.  Он утверждает, что в сравнении с прошлым
годом эта сеть увеличилась на 40 процентов. Посмотрите внимательно
таблицу   по   загородными   лагерям,   там   значится,   что    в
Ивано-Франковской  области  в  2002  року  работает  48 загородных
лагерей,  а фактически - только 8! И в лучшие времена работали там
не более 15. Вот такова статистика.

     Кабинет Министров    утверждает,    что   местными   органами
исполнительно  власти  приняты  меры  по  удешевлению   на   15-20
процентов  стоимости  путевок,  что  детским лагерям предоставлены
льготы по оплате коммунальных бытовых платежей. Это, мягко говоря,
вранье,  которое  не  хочу  даже  комментировать,потому  что люди,
которые мало-мальски занимаются оздоровлением,  понимают  что  это
далеко не так.

     Очень оптимистично       доложил       нам      Кабмин      о
санаторноэпидемиологической  службе.  Откуда  Кабмину  знать,  что
санаторная  служба  не  имеет  самого элементарного для выполнения
своих функций:  нет химических  препаратов,  бензина,  минимальных
финансовых средств.  Все,  кроме Кабмина знают, что с начала года,
кроме как на мизерную зарплату  и  санэпидслужбы  не  получили  ни
копейки.  И нужно благодарить только Бога и больше никого, что при
таких погодных условиях у нас не вспыхнули  никаких  инфекций,  не
произошло трагедии.

     А как   понимать   хвалебную   оду   оздоровления   детей  из
чернобыльской зоны?  До критической черты доведено финансирование!
Вопреки  действующему  законодательству  и рекомендациям Минздрава
Кабмин  утвердил   положение,   согласно   которому   оздоровление
детейчернобыльцев в детских лагерях сокращено с 60 до 14 дней.

     И чего  стоят цифры Кабмина о финансировании?  Возьмем только
одну Черниговскую область,  которая получила всего 20 процентов на
эту  категорию  из  потребного.  В  целом  система  финансирования
оздоровления детей стала неуклюжей, забюрокраченой, препятствующей
нормальному  процессу  оздоровления и львиная доля вины ложится на
реорганизованный фонд социального страхования от временной  потери
трудоспособности. Совершенно не продуманы механизмы финансирования
оздоровления,  многое  запутано,  держится  в  ручном   управлении
финансирование, проявляется волокита и безразличие.

     ГОЛОВА. Прошу завершувати.

     ХАРА В.Г.  Деньги,  по сути,  я заканчиваю,  деньги, по сути,
предназначенные для  оздоровления  детей,  приходится  вырывать  с
боем. Такого рода факты можно продолжать бесконечно.

     Что, в конечно счете,  хочется констатировать.  На протяжении
многих десятилетий безукоризненно оздоровлением  детей  занимались
профсоюзы   вместе   с  хозяйственными  руководителями,  они  были
настоящими  организаторами  оздоровления.  К  сожалению,  их  опыт
сегодня   не   востребован.  Более  того,  сегодня  профсоюзы,  по
существу,  отстранены от этого процесса,  именно поэтому мы  имеем
такие печальные результаты.

     И то,   что   касается   постановления,   к   сожалению,   те
предложения,  что наш комитет давал ведущему комитету  по  данному
вопросу,   они   не  учтены,  и  поэтому  я  предлагаю  поддержать
постановление за  номером  1312-1,  которое  представила  народный
депутат  Самойлик  Екатерина  Семеновна,  в  которой  хоть  что-то
содержится,  какието  механизмы,  и  заставить  Кабинет  Министров
повернуться лицом к оздоровлению наших детей. Спасибо.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Матвієнков,  за ним буде виступати
народний депутат Самойлик і будемо завершувати.

     11:56:15

     МАТВІЄНКОВ С.А.

     Уважаемые коллеги!

     (Матвиенков, 55 округ, Мариуполь).

     Внимательно изучив   представленную    Кабинетом    Министров
информацию   и   выслушав  доклад  уважаемой  Валентины  Ивановны,
хотелось бы высказать несколько замечаний.

     Ну, безусловно,  центральными  и  местными  органами   власти
проделана   определенная   работа   по   подготовке  и  проведению
оздоровительных летних,  так сказать,  детей, оздоровлению детей в
летний период. Много было сделано и промышленными предприятиями, к
сожалению,  сегодня об этом не было не сказано ни слова.  Я  хотел
бы,  чтобы  мы  все-таки  заострили  внимание  и  сказали  о таких
предприятиях,  как тот же комбинат Ильича, НКМЗ, "Норд", Засядько,
"Стирол",  где  чего стоило руководителям не только не сократить в
этих условиях  количество  отдыхающих  детей,  но  и  нарастить  и
вытаскивать,  будем  говорить,  сегодня на собственных плечах этот
оздоровительный отдых.

     Все мы только что вернулись со своих избирательных округов  и
могли  оценить  на местах,  как в реальности проходит оздоровление
детей.  В Донецкой  области  также  создана  социальная  программа
защиты  детей.  В  соответствии  с  ней  Мариуполь и другие города
области перечисляют в обладминистрацию  средства  на  приобретение
путевок,  передав тем самым полномочия по организации оздоровления
области.  Но если в 2000 году в город было выделено 90 путевок для
детей-сирот,     оставшихся     без    родительского    попечения,
детейинвалидов.

     Хотя, скажу  для  справки,  что  такая  категория   детей   в
Мариуполе составляет 786 человек,  то в 2001-2002 не было выделено
ни одной пут вки. И если бы не помощь промышленных предприятий, то
конечно же, такие категории детей были практически неоздоровлены.

     И здесь  я  хотел  бы  остановиться  на  одной  вещи.  Тут мы
сталкиваемся   с   одним   интересным    вопросом.    Промышленное
предприятие,  которое бер т на себя затраты на оздоровление такого
реб нка,  почему-то,  в соответствии  с  той  трактовкой,  которую
делает  на  сегодняшний  день  Управление социального страхования,
вынуждено все сто процентов брать на собственные затраты.

     Мы здесь,  в этом зале,  принимали  закон,  которым  пытались
навести  порядок  в распределении средств социального страхования.
Но мне непонятно почему  областные  управления  этого  социального
страхования,  почему  чиновники  киевского  управления социального
страхования  трактуют  этот  закон   посвоему?!   Давайте   же   в
конце-концов  разбер  рмся  и  расставим  все точки над "і" в этом
направлении! Это первый вопрос.

     И второй вопрос,  на котором бы хотелось  остановиться.Лагеря
городского типа так называемые. Приведены цифры, даны справки, что
в этих лагерях отдохнуло такое-то  количество  детей.  Но  давайте
будем  говорить так - не обманывать самих себя - давайте посмотрим
на то,  в каких условиях находятся дети в этих лагерях.  Максимум,
когда  они  могут  нормально  отдыхать  -  это месяц,  а то и того
времени нет.  В школах начинаются ремонты.  В  одном  крыле  ид  т
ремонт,  во втором находятся дети. Те дети, которые находятся там,
из интернатов,  из детских домов,  не имеют абсолютно средств  для
того,  чтобы  выехать  на  экскурсии  и  так  далее.  То  есть они
практически ходят там наряду  со  строителями,  толкаются  по  той
школе,  бегают  вокруг  школы,  естественно,  летним отдыхом никак
назвать это нельзя!

     Поэтому мне непонятно почему мы на это  тратим  деньги,  если
можно  было  бы  эти  самые  средства  направить на восстановление
закрывшихся на сегодняшний день оздоровительных  лагерей,  которые
находятся  за  пределами  города  и  создать болееменее нормальные
условия для оздоровления этой категории детей?

     И ещ  хотел  сказать  буквально  два  слова  в  завершение  и
вернуться к тому вопросу, который я говорил.

     Сегодня максимальная  нагрузка  ложится  на  местные органы и
промышленные предприятия.  Давайте же мы вс  -таки  разбер  мся  с
социальным страхованием,  с финансовыми потоками, которые работают
в этом направлении.  И поставим здесь точки  над  "і",  для  того,
чтобы  в  следующий  сезон  наши  промышленные  предприятия  могли
действительно взять большую часть нагрузки по  оздоровлению  таких
категорий детей, как дети-сироты и обездоленные дети. Спасибо.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Самойлик  -  від Комітету з питань
молодіжної політики. І завершуємо це питання.

     11:59:51

     САМОЙЛИК К.С.

     Я хотіла почати свій  виступ  з  того,  щоб  подякувати  всім
народним  депутатам  України,  які  небайдуже  віднеслись до нашої
пропозиції щодо розгляду дуже важливого питання оздоровлення дітей
влітку на Дні уряду.

     І ми бачимо,  дійсно,  що є нам про що говорити,  є проблеми,
які сьогодні треба нам вирішувати.

     Як засвідчують статистичні дані, що
12 років  тому  в  Україні щороку оздоровлювалось до 3,5 мільйонів
дітей.  До послуг підростаючого покоління кожного  літа  працювало
майже  півтори  тисячі заміських стаціонарних оздоровчих закладів.
За минулий рік  діяло  трохи  більше  800  таборів,  в  яких  було
оздоровлено трошки більше мільйона дітей,  тобто втричі менше, ніж
12 років тому.  В поточному році планується оздоровити 2  мільйона
дітей,  тобто, кожну п'яту дитину, ну, звичайно, скоротивши термін
перебування в оздоровчих закладах. Але все-таки це уже якийсь крок
по  виправленню  тієї  ситуації,  яка  на  протязі  багатьох років
склалась в цій заслузі.

     Аналізуючи чисельні  показники,  цілком  закономірно   постає
питання: поперше, чому кількість таборів в порівнянні з 1995 роком
зросла, а кількість місць в них зменшилась?

     По-друге, за  даними  Федерації  профспілок  України   навіть
наявна  мережа  дитячих  оздоровиць  використовується неефективно.
Торік майже половина з них працювала з неповним  навантаженням,  а
близько 60- ти не відкрилось взагалі.

     Хочу нагадати,  за радянських часів щороку вводилось в дію не
менше 25- ти нових таких спеціалізованих закладів. А нині навпаки:
щороку дедалі більше їх закривається.

     По-третє, поширюється  негативна  тенденція,  коли  при зміні
форми власності нові господарі або керівництво підприємств будь що
намагаються позбутись, і насамперед дитячих оздоровчих закладів.

     Нам треба  кардинально  змінити підхід до здоров'я дітей,  бо
результат невтішний:  80 відсотків підлітків  мають  відхилення  в
стані  здоров'я.  Це  яскраво  проявляється  під  час  призову  до
Збройних Сил України.

     І все це відбувається,  незважаючи на те, що ми приймаємо ряд
постанов та указів Президента і так далі.

     Тому, перш  за  все,  уряд  має  запропонувати Верховній Раді
чіткий,  конкретний  механізм  економічного  стимулювання   мережі
закладів  для оздоровлення дітей,  а депутатському корпусу час вже
законодавчо врегулювати ці питання, пов'язані з оздоровленням.

     Особливої уваги потребує процес ціноутворення путівок на всіх
рівнях.  Здивування  викликає  позиція  податкових та контролюючих
органів щодо включення певної частини оздоровчих дитячих  закладів
до переліку прибуткових організацій.

     Окремо хочу привернути увагу ще на такі питання. Щоб уряд при
розробці проекту Державного бюджету на  наступний  рік  передбачив
окремим  рядком  необхідну і достатню суму коштів для оздоровлення
дітей.  При   цьому   визначити   і   довести   до   широких   кіл
громадян-платників  податків  систему розподілу таких коштів та їх
контроль. Певні надії покладаємо на цільову державну програму. Але
ми пропонуємо затвердити її у Верховній Раді України.

     Я запропонувала варіант проекту постанови Верховної Ради,  де
запропонувала якраз прийняти ці пропозиції і багато інших,  в тому
числі часткове дотування з Державного та місцевих бюджетів дитячих
оздоровчих закладів.  І,  безумовно,  нам треба призупинити в усіх
проявах процес руйнації системи дитячого оздоровлення.

     І маю  надію,  що  ми приймемо саме проект постанови,  який я
опрацювала, для того щоб ряд питань можна було вирішити.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  будемо завершувати.  Ми це питання слухали з
певним запізненням.  Будемо вважати і виходити з того,  що ми його
слухаємо  на  перспективу,  тому,  щоб  врахувати  ті  проблеми  і
прорахунки, які були допущені.

     Інформація з  боку  уряду,  яку  ми заслухали,  вона насичена
статистикою,  дещо зроблено.  Однак не проглядається  комплексний,
системний  характер у цій роботі,  не забезпечуються оздоровленням
саме  ті  категорії  батьків  і  дітей,   які   щонайперше   цього
потребують.

     Очевидно, є   необхідність   нам   передбачити   в  постанові
здійснення інвентаризації усіх закладів оздоровлення,  які є і які
були,   з   тим,  щоб  їх  повернути,  і  щоб  вони  працювали  за
призначенням. Теж саме стосується таборів праці та відпочинку, які
раніше були розгалужені, а також різного роду спортивних об'єктів,
спортивних майданчиків.  Ми не повинні допустити,  щоб ці  об'єкти
були  приватизовані  і  були  розтягнені,  що  вже  значною  мірою
зроблено.

     Особливу увагу,  очевидно,  ми повинні акцентувати  на  дітях
безпритульних,  дітях,  які  залишилися без піклування батьків.  І
тут,  очевидно,  моніторинг  з  боку  наших  профільних  комітетів
повинен  бути  системним  і  постійним.  Особливої  уваги потребує
лікування дітей,  особливо  у  літній  період,  які  цього  гостро
потребують.

     Отже, постанова повинна,  яку ми будемо розглядати і приймати
у четвер,  адекватно віддзеркалювати стан  речей  і  працювати  на
перспективу.  Очевидно,  ми  повинні  взяти  за  основу той проект
постанови,  який запропонувала народний депутат Самойлик і на його
основі доопрацювати документ, який ми змогли б прийняти у четвер.

     Розгляд питання цього завершено. Оголошую перерву до 12.30.

     Шановні колеги,   на   третьому   поверсі  відкрита  виставка
творчого колективу "Ексклюзив".  Я пропонував би  і  просив  би  у
період перерви ознайомитися з цією виставкою.




ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  переходимо до наступного питання Дня
уряду   -  це  інформація  Кабінету  Міністрів  України  про  стан
підготовки  до  збирання  врожаю  2002  року.  Буде  доповідати  і
відповідати   на   запитання   міністр  аграрної  політики  Сергій
Миколайович Рижук. Сергій Миколайович, будь ласка.

     Для доповіді - до 15 хвилин,  а потім відповіді  письмові,  а
також безпосередньо від народних депутатів.

     РИЖУК С.М.

     Дякую.

     Шановний Володимире  Михайловичу!  Шановні  народні депутати!
Підготовку до жнив Кабінет Міністрів розпочав завчасно. Це питання
було  розглянуто  на  виїзному  засіданні  Кабінету Міністрів ще в
лютому місяці поточного року.  За цей період  було  здійснено  ряд
послідовних  організаційно-господарських,  фінансово-економічних і
інших заходів.  Вони  дозволили  сформувати  найдійну  основу  для
отримання доброго і,  можна сказати, якісного за обсягами і якістю
врожаю зернових і інших сільгоспкультур.

     Зерновий клин засіяно на площі 13  мільйонів  900  тисяч,  що
навіть  на 200 тисяч більше,  ніж це було в минулому році.  Значно
більше,  ніж торік,  підживлено озимих,  своєчасно проведено  весь
комплекс  сільгоспробіт,  і  за  висновками  вчених  саме  завдяки
підвищенню рівня  технологій  виробництва  зерновий  клин  України
витримав   занадто   складні   погоднокліматичні   умови,  які  не
спостерігалися в ряді регіонів впродовж останніх 50-ти років.

     Проте, в ряді регіонів посуха призвела  до  часткової  втрати
врожаю  зернових  особливо  в  Південних  регіонах  від  25  до 35
відсотків площ,  а в Автономній Республіці Крим - до 50  відсотків
площ.

     Кабінет Міністрів   оперативно  відреагував  на  цю  ситуацію
Прийнято рішення виділити із резерву Кабінету Міністрів Автономній
Республіці Крим 30 мільйонів гривень. Це немалі кошти, погодьтеся,
якщо враховувати обмеженість  резервного  фонду.  Готуються  також
аналогічні рішення і по ряду інших областей.

     В цілому   ж   по   Україні  за  даними  областей  очікується
виробництво зерна на рівні прогнозованих обсягів - 33-35 мільйонів
тонн, як це і передбачено Програмою уряду "Зерно-2002". Жнива, які
вже розпочалися у більшості регіонів підтверджують наші  прогнози.
Більше   половини   хлібів   вже  скошено  у  Криму,  в  Одеській,
Миколаївській областях наближаються до  цих  обсягів  господарства
Херсонської області.

     В цілому  по  Україні  вже  скошено і обмолочено 2,5 мільйони
гектарів зернових (це 20 відсотків площ),  намолочено 5  мільйонів
тонн  зерна  при  урожайності  24 центнера з гектара.  Перейшли за
мільйонний  рубіж  намолоту  зерна   сільгоспвиробники   Одеської,
Миколаївської областей.

     Загалом, шановні    народні    депутати,   очікувані   обсяги
виробництва  зерна  дозволяють  повністю  задовольнити   внутрішні
потреби  держави  та  експортувати  його,  враховуючи  минулорічні
перехідні запаси,  які вже ми вважаємо... на щастя маємо, не менше
6-7  мільйонів  тонн.  Проте,  найскладнішою  проблемою,  якою  ми
займаємося  в  період  збиральних  робіт   є   рівень   технічного
забезпечення,  вірніше низький рівень технічного забезпечення.  Ми
постійно займаємося цією проблемою і, по суті, це єдине питання на
сьогодні,  яке  в  разі  неналежної організаторської роботи,  може
призвести до немалих втрат врожаю.  Технічні можливості дозволяють
зібрати  зернові  культури  в  оптимальний термін лише на половині
площ,  а решті вони можуть значно збільшитися, тому що нагрузка на
комбайн сягає 250 гектарів в окремих регіонах.

     На підготовку  матеріально-технічної  бази  збирання зернових
урядом мобілізовано всі наявні ресурси.  на сьогодні  підготовлено
до  жнив  більше  50  тисяч комбайнів та 90 відсотків включилися в
роботу вже по ходу жнив 40 тисяч.

     Кабінет Міністрів ще також додатково передбачає  виділити  на
ремонт і запчастин тільки для комбайнів 30 мільйонів гривень також
із резервного фонду Кабінету Міністрів.

     Крім того,  у нас в жнивах беруть участь 7 тисяч 300 зернових
комбайнів  фермерських  господарств і комбайнів,  що знаходяться в
особистій власності,  і ще 5  тисяч  300  комбайнів,  що  належать
обслуговуючим агротехнічним організаціям.

     Знизити напругу   в   період   збиральних   робіт  дозволяють
збиральні загони машинотехнологічних станцій.  Ми їх уже  створили
понад  тисячу.  З них також у наявності близько 6 тисяч зарубіжних
комбайнів.  Роботу організовано  з  півдня  України  з  поступовим
переміщенням до північних районів. Крім того, укладені договори на
залучення 5 тисяч  700  комбайнів  сільгоспвиробників  у  південні
регіони  з північних і навпаки по ходу,  по мірі наближення жнив з
Півдня на Захід і на Північ.

     Слід відмітити,  що, починаючи з цього року з'явилася реальна
можливість   поповнити   комбайновий  парк  за  рахунок  часткової
компенсації вартості складної техніки з держбюджету. Вже розпочата
ця  справа  і  43  комбайна  закуплено  і  на 30 відсотків держава
здешевила товаровиробнику ці комбайни.

     Таким чином комплексний  підхід,  на  наш  погляд,  дозволить
значно послабити напругу з використанням зернозбиральної техніки і
зібрати зернові в основному в оптимальні строки.

     Хочу доповісти вам,  шановні народні  депутати,  що  в  наших
ремонтних  майстернях  системи  АПК  відремонтовано 22 з половиною
тисячі комбайнів.  Ми переспеціалізували 53 підприємства на ремонт
і відновлення запчастин тільки для комбайнів. Створили спеціальних
підприємств 968 одиниць і  відновили  роботу  13  тисяч  ремонтних
майстерень,  що дозволяє, коли не відповідає у нас ринок і насичен
новими комбайнами,  все-таки  зібрати  в  основному  в  оптимальні
терміни зернові культури.

     Наші розрахунки  наступні.  Торік  в  середньому  за  день ми
збирали  550  тисяч.  Сьогодні,  включилася   половина   регіонів,
збираємо  за  день  380  тисяч.  Зараз  при  включенні буде десь в
середньому 660,  а в часи пік 800,  до 1 мільйона гектарів в день.
Тобто  при  таких  обставинах  в  середньому область за 18-21 день
збере  врожай  зернових  і  це  більш-менш,  як-то  кажуть,  можна
спокійно оцінювати ситуацію.

     Звичайно... Друге питання,  що протягом, стосовно проблеми на
ринку нафтопродуктів.  Технологічна проблема для збирання зернових
складає  у  нас  620  тисяч,  на  місяць липень - 302 тисячі,  є в
наявності 180 тисяч,  тобто забезпечене  Але,  звичайно,  протягом
травня і першої половини червня відбулося суттєве зростання цін на
дизпаливо - це 38 відсотків, бензин на 50 відсотків.

     Я не буду,  краще відповім на запитання, які тут причини, але
що робить уряд.

     В третьому   кварталі   на   нафтопереробних   заводах   буде
перероблено більше на 500 тисяч тонн власної нафти,  що  дозволить
здешевити  і позитивно вплине на цінову ситуацію.  Слід зазначити,
що за останні два тижні і на світовому ринку і також на  ринку  на
Україні роздрібні ціни на дизпаливо в більшості регіонів припинили
зростання,  а в окремих областях зменшилися на 2,  3, 5 відсотків.
Нами  розробляються за підтримки аграрного комітету Верховної Ради
питання щодо створення у 2003 році  спеціального  стабілізаційного
фонду  забезпечення  аграрного сектора нафтопродуктами,  ми будемо
вносити пропозиції,  щоби на фінансування фонду використовувати до
10 відсотків коштів,  які надходять від акцизів на дизельне паливо
і бензин.

     Шановні народні депутати!  Зусилля уряду і  органів  місцевої
влади зосереджені також на формуванні прозорого, стабільного ринку
зерна відповідно до указу Президента України  від  7  серпня  2001
року.  Це  питання  нас  особливо  турбує,  тому  що  все-таки  ми
неупереджена  людина   бачить,   що   стабілізація   і   нарощення
виробництва  в  аграрному  секторі є,  в тому числі зернових,  але
нерозвинутість ринку дуже шкодить і впливає  негативно  на  цінову
ситуацію.

     Стабілізації ринку   зерна   будуть   також  сприяти  заходи,
передбачені постановою Кабінету Міністрів щодо заставних цін.  Для
фінансового  забезпечення заставних закупівель зерна ми пропонуємо
включити до переліку бюджетних програм  в  державному  бюджеті  на
наступний  рік  нову статтю,  що стосується фінансування заставних
закупівель зерна.  Це дасть можливість тимчасово виручати з  ринку
на час пік не менше 1,5-2 мільйона тонн пшениці третього класу.

     Ми готуємося   також   створення   Агентства   з  регулювання
аграрного ринку як передбачено Постановою Кабінету  Міністрів  про
комплексну   програму   розвитку   внутрішнього  ринку.  Агентство
забезпечуватиме  регулювання  попиту  і  пропонування  на   основі
узгодження  обсягів  виробництва і реалізації стратегічно важливих
видів продукції через реалізацію державних цільових програм.

     За оцінками  аналітиків  товаровиробник   від   непрофесійної
маркетингової  стратегії  на  ринку  втрачає до 30 відсотків своїх
доходів.  Це,  звичайно,  ненормальне явище.  І тому Уряд здійснює
реальні кроки і в цьому напрямку.

     Серед основних заходів для реалізації напрямків маркетингової
стратегії і щодо аграрних ринків  є  подальший  розвиток  фізичної
інфраструктури ринку.

     На сьогодні  в кожному регіоні створено і функціонують біржі,
агроторгові  доми,  обслуговуючі   кооперативи,   в   тому   числі
заготівельні,  збутові,  оптові ,  продовольчі,  і особливо нас це
турбує,  щоб вони створювались  на  рівні  району  і  створювались
самими товаровиробниками, щоб була менша кількість посередників на
шляху проходження зерна до споживача.

     Сьогодні міністерство намагається  послідовно  працювати  над
створенням  в  системі  моніторингу  та  прогнозування кон'юнктури
аграрного   ринку.   Ми   намагаємося   забезпечити    максимальну
інформованість  всіх  суб'єктів  ринку  і  підвищити прибутковість
виробників за рахунок виявлення додаткових ринків збуту.

     Заходи Уряду по збалансуванню внутрішнього ринку передбачають
режим максимального сприяння і стимулювання експорту зерна.

     В минулому  році Україна увійшла в першу шістку країн світу -
експортерів зерна.  За даними Держмитслужби за минулий рік експорт
зерна  склав  8  мільйонів 600 тисяч тон.  А всього для подальшого
експорту зерна зареєстровано експортних біржових угод 11 мільйонів
тон.

     Принциповим залишається  і  питання  створення  конкурентного
середовища для іноземних зернотрейдерів шляхом підтримки створення
потужних вітчизняних експортних компаній. Про це наголошував і нас
критикував Президент України на  Всеукраїнській  нараді  з  питань
пореформеного розвитку села.

     Впевнені і ми дуже вдячні народним депутатам,  що багато оцих
невирішених питань, які і поза короткою інформацією ми намагаємося
вам  довести,  зніме  прийнятий Верховною Радою Закон України "Про
зерно та ринок зерна".

     Надзвичайно важливою  умовою  ефективного  формування   ринку
сільгосппродукції є фінансово-кредитне забезпечення.

     Ситуація з  залученням  короткострокових  кредитів за останні
роки поліпшилася.  У  2001  році  було  залучено  селом  більше  5
млрд.грн. кредитів. З них 3 млрд.грн. - пільгових.

     Вирішення питання   здешевлення  вартості  кредитів  для  АПК
дозволило отримати їх в 14 разів більше, ніж це було в 1999 році.

     В поточному році за станом на перше липня в  аграрний  сектор
залучено  вже  2,5  мільярди  гривень,  в  тому  числі мільярд 700
мільйонів пільгових.

     Важливим, звичайно,  є і  недоліком  є  вжиття  заходів  щодо
зниження процентних ставок комерційними банками, рівень яких майже
в три рази перевищує рівень рефінансування національного банку. Цю
проблему,  на  наш  погляд,  слід вирішувати більш узгоджено усіма
гілками влади і національному банку. Необхідно усунути ті фактори,
які провокують високі процентні ставки.

     Наступне питання  -  запровадження  обов'язкового страхування
сільгосппродукції.  Це повинно стати одним із  шляхів  мінімізації
ризиків   сільгоспвиробництва.   Сьогодні   уряд  пропонує  ввести
обов'язкове страхування сільгосппродукції.  Я нагадаю, що у нас 40
відсотків   аграрної  території  України  належить  до  нестійкого
землеробства - це визначення науки,  і  20  відсотків  -  це  зона
ризикованого   землеробства.   Отже,   потрібно  і  на  ці  заходи
передбачати в Державному бюджеті компенсаційні страхові платежі  і
тому, що запровадження обов'язкового страхування може стати важким
тягарем для багатьох товаровиробників,  які тільки стали  на  шлях
розвитку.  Тому що, для прикладу скажу: якщо застрахувати наш весь
врожай  зернових  обсягом  30  мільйонів  тонн,  то  це   потрібно
щонайменше  700  мільйонів  гривень.  Так  що  тут  треба проявити
обережність, але цю справу вже потрібно згідно закону відповідного
України робити.

     Шановні народні   депутати,   Україна  заявила  про  себе  як
потужний учасник світового  зернового  ринку.  І  перед  Кабінетом
Міністрів стоїть завдання закріпити ці позиції,  забезпечити стале
виробництво зерна і в наступному році.

     Кабінет Міністрів готується до  чергового  кроку  в  програмі
виконання  зерна  -  2004 року з наступним збільшенням кількості і
якості.  Міністерство працює тут в декількох напрямках, і стосовно
зміни   структури   посівних   площ,  з  розширенням  використання
інтенсивних    технологій,    забезпечення    зовнішньоекономічної
діяльності,  пошуку ринку збуту, і, звичайно, виконання прийнятого
закону про зерно.

     Завершуючи інформацію, хочу з усією відповідальністю, шановні
народні депутати,  запевнити вас, що жнива у нашій країні пройдуть
у спокійному,  і вони йдуть у спокійному  організаційновиробничому
руслі,  без авралів, без метушні, хліба буде, і є, і буде до хліба
достатньо, навіть із добрим запасом, про що ми декілька років тому
лише мріяли. Тому що перехідні запаси в нас є ще 6 мільйонів.

     Про це  ми говоримо і заявляємо не задля самозаспокоєння,  не
задля рапортів,  а задля подальшої мобілізації зусиль  у  напрямку
динамічного розвитку сільського господарства. Дякую вас за увагу.

     ГОЛОВА. Василь Миколайович, будь ласка, на письмове запитання
до уряду дайте відповідь.

     Прошу для запитань записатися.  Зараз відповідь  на  письмові
питання.   А   для   виступів-обговорення   прошу   записатися   в
секретаріаті.

     РИЖУК В.М.  Перше питання від Комітету екологічної  політики,
природокористування    та    з    питань    наслідків   ліквідації
Чорнобильської катастрофи.

     "Як вирішуватиметься проблема забезпечення  засобами  захисту
рослин?  Що  робиться для впровадження біологічних засобів захисту
рослин?"

     Для збереження  врожаю   нам   потрібно   19,5   тисяч   тонн
пестицидів.  Ще  років  5  тому потрібно було 120 тисяч тонн.  Але
справа в тому,  що сьогодні новітні пестициди, які менш шкідливі і
норма  використання на 1 гектар складає в основному 40 грамів.  Ми
сьогодні маємо і працюємо з 20-ма іноземними фірмами,  і  працюють
на  ринку пестицидів 150 вітчизняних агроструктур.  Підприємствами
вітчизняної промисловості вироблено 2 600 тисяч  тонн  пестицидів.
Це,  звичайно,  лише  менше  10  відсотків  потреби.  Але сьогодні
потрібно досить добре міркувати і разом нам приймати  рішення:  чи
варто будувати нові підприємства по виробництву оцих ядохімікатів.

     На сьогодні  ринок  пестицидів  насичений практично в повному
обсязі.  Ми маємо 22 тисячі тонн,  з яких товаровиробники викупили
за власні гроші 11 тисяч 600 тонн, 60 відсотків до річної потреби.

     І хочу, дякуючи за таке запитання, сказати, що сьогодні більш
правильне і технологічно комплексне застосування пестицидів саме і
дозволило поборотися із тією ситуацією,  коли земля порепалася від
посухи, а зернові і інші культури стоять і витримали таку посуху.

     Міністерство працює  над   проблемою   державної   реєстрації
біологічних засобів і розширення асортименту їх виробництва. У нас
відповідно виданий спеціальний наказ. Ми маємо там систему заходів
і   працюємо   з  лабораторіями,  які  сьогодні  на  розгляді,  на
реєстрацію, є 13 найменувань біозасобів. Загалом це питання досить
актуальне,  і міністерство,  Кабінет Міністрів над ним повсякденно
працюють.

     Друге питання цього ж комітету.  Які  конкретні  заходи  уряд
планує здійснити щодо припинення спалювання стерні у цьому році?

     Звичайно, це  таке ганебне явище.  Ми відверто,  самокритично
скажемо,  що раніше якось так не давали цьому належної точки ні  з
точку   зору   організаційних,  і  адміністративних  заходів.  Але
сьогодні ми провели  велику  організаторську  і,  так  би  мовити,
виховну   роботу,   ми  провели  декілька  селекторних  нарад,  де
запросили  всіх  керівників,  60  з  лишком   тисяч   чоловік,   і
домовилися,  що  не  будемо  припускатися  до  такого примітивного
знищення залишків  соломи.  Крім  того,  міністерством  підтримано
проект  Закону  про  внесення  змін  до статті 77- ої Кодексу "Про
адміністративні   порушення   щодо   підвищення   відповідальності
фізичних   і   посадових   осіб   за   випалювання  стерні",  якій
запропонував народний депутат Анатолій Толстоухов.  Це  передбачає
міри суворого покарання у вигляді різного роду і обсягів штрафів.

     Наступне питання.  Голови  спеціальної  комісії,  Контрольної
комісії  з  питань  приватизації   Валентина   Петрівна   Семенюк.
Запитання.  Яка  кількість  підприємств агропромислового комплексу
діє нині в Україні,  і  скільки  таких  підприємств  збанкротувало
після  їх приватизації та перепрофільовані,  в тому числі цукрових
заводів,  елеваторів,  хлібкомбінатів,  хлібзаводів і так далі? На
виконання  указу  Президента  від  3  грудня  1999 року номер 1529
реформовано 11 тисяч 200 сільгосппідприємств.  На їх базі створено
15   тисяч   400   агроформувань  ринкового  типу,  в  тому  числі
селянських,  фермерських господарств 10  відсотків,  господарських
товариств  23  відсотки,  49  сільгоспвиробничих кооперативів,  13
відсотків обслуговуючих кооперативів і інші. Загальна кількість на
сьогодні зареєстрованих сільгоппідприємств становить 18 тисяч 400.
Крім того, на даний час працює 42 тисячі фермерських господарств.

     І згідно оперативних даних  Держкомзему  ведуть  господарство
приватні   господарства  без  створення  юридичної  особи,  як  це
передбачено указом Президента від 3 грудня 1999  року  432  тисячі
власників    земельних    часток   паїв.   Кількість   недержавних
сільгосппідприємств,  які підлягали реформуванню і не мають  права
наступників, у нас залишається 1200.

     Я нагадаю,  що  у нас до 01.01 був запроваджений мораторій на
банкрутство  сільгосппідприємств.  Але  на  даний  час  згідно   з
оперативною інформацію Агентства з питань банкрутства є всього 292
справи  порушено  про  банкрутство  сільгосппідприємств  і  з  них
визнано банкрутами 161 підприємство.

     Наступне питання.   Чи   достатньо   наявної  кількості  нині
переробних    підприємств    для    зберігання     і     переробки
сільськогосподарської продукції? І які дії уряду щодо забезпечення
діяльності цих підприємств та щодо недопущення їх  банкрутства  та
перепрофілювання?

     Шановні народні  депутати!  Виробництвом харчової продукції в
Україні займається близько  22  тисяч  підприємств,  виробництв  і
цехів.  До  складу  Держпроду  входять  2  тисячі підприємств,  ця
система є великим складним комплексом, до якого входять промислові
підприємства,  що виробляють понад 3 тисячі найменувань продукції;
господарства   по   вирощуванню    насіння    цукрових    буряків,
виноградарські,    садівничі,    ефіроолійні,    науково-дослідні,
проектні,    проектноконструкторські     інститути,     будівельні
організації,  торговельна  мережа і так далі.  На даний час із них
цих 22 тисяч приватизовано 98 відсотків підприємств.

     В роботі підприємств, що приватизувались, є як і здобутки, і,
звичайно,  негативні результати.  І особливо турбує,  справді,  ми
погоджуємося, стан роботи у цукровій промисловості. Серед цукрових
заводів, які не працювали виробничий сезон минулого року, 18 таких
визнано   банкрутами   і   призначено   арбітражного    керуючого,
розпорядника  майна.  Це  по  декілька  господарств  у Вінницькій,
Сумській, Харківській і Черкаській областях.

     Наявні потужності   підприємств   харчової    і    переробної
промисловості  дозволяють переробляти і зберігати сільгоспсировину
значно в більших обсягах, ніж наявні сировинні ресурси. Потужності
із цих 22 тисяч в середньому використовуються не більше, ніж на 50
відсотків.  Останнім часом урядом вживаються заходи щодо зміцнення
сировинної  бази  підприємств харчової і переробної промисловості.
Це,  зокрема,  дозволило у 1999 році і у наступних роках  виробити
харчових  продуктів на 7,8 відсотка більше,  у 2000 році - на 26,1
відсотка більше,  ніж у 1999-ому, а за 2001 рік у порівнянні уже з
2000 роком ще на 18,2 відсотка. В цьому році теж більше, ніж на 10
відсотків за півроку ще збільшили потужності і виробництво, обсяги
реалізованої продукції наші харчові підприємства, харчова галузь.

     Звичайно, ми   практично   щоденно  займаємося  перетворенням
українського цукрового  ринку  на  цивілізований.  Прийнято  низку
законів, підзаконних актів щодо мінімальних цін, розподілу квот на
виробництво,  експортно-імпортних  операцій  з   цукру,   цукровою
сировиною.

     Зокрема, постановою  Кабінету  Міністрів  вилучено  цукор  із
режиму вільної торгівлі з Республікою Білорусь.  найближчим  часом
після  ратифікації  відповідного  документу  цукор буде........  з
угоди і вилучено вже угоди між Україною  і  Росією.  Таким  чином,
державою  здійснюються заходи щодо налаштування і тут ринку цукру,
і ефективної роботи наших цукрових заводів.

     Наступне п'яте  запитання  керівника   депутатської   фракції
Комуністичної  партії  України  Петра Миколайовича Симоненка.  "Як
вирішуються проблеми формування ринку зерна?  Що робиться для його
стабілізації?"

     Я в  своїй  інформації навіть детально намагався подати що на
сьогодні зроблено і треба зробити по формуванню ринку  зерна.  Але
завдячуючи  запитанню,  хочу  ще додати,  що ми сьогодні і вчора в
Рівненській області збирали відповідну нараду  на  рівні  Кабінету
Міністрів,   опрацьовуємо,   щоб  запрацювала  постанова  Кабінету
Міністрів стосовно заставних  цін  і  забезпечення  фінансового...
фінансового  забезпечення  заставних закупівель зерна.  Постановою
590 прийнято рішення щоби виділити 100 мільйонів бюджетних  коштів
на  100- відсоткове здешевлення процентних ставок кредитів агентам
- державним агентам,  які згодні  і  будуть  займатися  заставними
закупівлями зерна.  Це дасть змогу нам долучити додатково більше 1
мільярда кредитних ресурсів і в  період  піку  витягнути,  так  би
мовити, тимчасово із ринку 2,5-3 мільйони тонн зерна. Сьогодні вже
розпочало закупівлі зерна і наша компанія  ДАК  "Хліб  України"  і
інші і на сьогодні з нового урожаю вже закуплено близько 300 тисяч
тонн зерна.  З них 27 тисяч тонн закупив ДАК "Хліб України". Ціна,
як-то  кажуть,  слава  Богу,  дещо  вища ніж була торік на цю дату
пшениці 3-го класу 470 і тире 500 гривень за тонну.  Ми здійснюємо
і  інші  серію  таких організаційно-технічних заходів з тим,  щоби
вміло розпорядити нашим врожаєм.  Тому що тільки  для  натуральної
оплати на паї земельні майнові, на оплату праці, ось, на виконання
договірних відносин із власниками  паїв  потрібно  було  б  видати
натурою в межах 10 мільйонів тонн хліба.  І,  розумієте, одночасно
випустити на  такий  поки  що  не  надто  цивілізований  ринок  10
мільйонів тонн хліба,  то тут, мабуть, не варто зразу це віддавати
у вигляді погашенні боргів по заробітній платі,  хоча  за  минулий
рік 1 мільярд боргів сільське господарство погасило.  Але потрібно
поступово переходити на грошові відносини.  Це  таке  питання,  що
його,  так би мовити, з трибуни не вирішиш, і великими нарадами не
зробиш.  Ми ведемо сьогодні відповідну роботу з товаровиробниками,
з  власниками  паїв  на місцях таким чином,  щоби нам в цьому році
все-таки зламати тут негативну тенденцію, коли значно багато зерна
і впродовж буквально двох місяців випускається на ринок і потім не
має оптових партій,  воно йде на базар відрами і ціна  значно  від
цього падає.

     Також опрацьовується  проект постанови Кабінету Міністрів про
Основні напрямки розвитку  біржового  аграрного  ринку.  Прийняття
зазначеного  проекту  сприятиме  прискоренню формування необхідної
інфраструктури для надійного ресурсного забезпечення виробництва і
реалізації продукції і ...................

     Наступне питання також...  Петра Миколайовича Симоненка.  Які
заходи вживаються урядом для припинення безпідставного  підвищення
цін  на  електроенергію  і паливно-мастильні матеріали і чому досі
ціни на них не повернуті до рівня тих,  які були до 1 квітня  2002
року.

     Щодо тарифів  на  електроенергію.  Відповідно до норм чинного
законодавства питання  визначення  тарифної  політики  вирішується
національною   комісією   регулювання  електроенергетики  України.
Роздрібні тарифи на електроенергію формуються електропостачальними
компаніями  як  сума  оптової  ринкової ціни з урахуванням втрат в
мережах тарифів не передачу і постачання.

     Оптова ринкова ціна не електроенергію  змінюється  щомісячно,
оскільки   залежить   від   питомої   ваги   обсягів   виробництва
електроенергії різних генераторів,  тобто генеруючих компаній. Всі
ці  типи  генераторів  використовують різні види паливномастильних
енергетичних ресурсів, і тому вартість виробленої ними енергії, на
жаль, дуже різниться.

     Для недопущення  різкого підвищення тарифів на електроенергію
для сільгоспспоживачів комісія  своєю  постановою  від  28  травня
номер  533 встановила з 1 червня граничні рівні роздрібних тарифів
для сільгоспвиробників у розмірі 22,11 копійок за кіловат-годину.

     Що стосується підвищення  цін  на  нафтопродукти,  насамперед
треба  сказати,  що  нафтопродукти  на  ринку  України  є і були в
достатній  кількості.  З  початку  поточного  року   порівняно   з
аналогічним  періодом  минулого  року  на  нафтопереробних заводах
України обсяги переробки нафти і нафтопродуктів збільшились у  1,6
рази.  Ресурсне  наповнення  ринку  відбувалось,  в основному,  за
рахунок моторних  палив  власного  виробництва.  Проте  вітчизняні
нафтопереробні  заводи  майже на 75 відсотків використовують нафту
іноземного  виробництва.  Тому  ціни  на  вироблені  нафтопродукти
значним чином залежать від світових цін на нафту. Значні коливання
цін на нафту на світовому ринку відбуваються на  протязі  останніх
років, і, на жаль, у липні-вересні.

     З початку   травня  ціни  на  пальне  зросли  через  наступні
чинники.  Перше,  підвищення   вартості   російської   нафти.   За
квітень-травень ціни на російську нафту зросли на 50 відсотків, що
обумовило зростання цін на нафтопродукти не  тільки  в  Російській
Федерації,  але  і  в країнах,  які переробляють російську нафту і
експортують частину нафтопродуктів в Україну.

     Друге, збільшення Росією експортного мита  на  нафту  з  9-ти
доларів і 20 центів до 20,4 долара за тонну.

     Третє. Зняття Росією обмеження квот на експорт нафти у країни
далекого зарубіжжя.

     І те,  що у нас небажано -  збільшення  експорту  пального  з
України.

     Для опрацювання    заходів    стосовно    забезпечення   умов
стабільного функціонування  ринку  нафти  за  дорученням  Кабінету
Міністрів  і  Мінекономіки  були  проведені  засідання  за  участю
керівників  всіх  нафтопереробних  підприємств  і  було   прийнято
рішення  вжити  заходів щодо збільшення обсягів виробництва на 500
тисяч тонн, таким чином стабілізувати і йти на зменшення ціни.

     ГОЛОВА.Сергій Миколайович,  я прошу лекцію не читати народним
депутатам.  Є така пропозиція.  На ті питання,  які були письмово,
надати у фракції і комітети письмові відповіді.

     А зараз  давайте  перейдемо  до  запитань  безпосередньо  від
народних депутатів.  Тим більше,  що 23 народних депутатів виявили
бажання поставити питання.

     РИЖУК С.М. Дякую.

     ГОЛОВА.Народний депутат   Кухарчук,    фракція    комуністів.
Наступним буде ставити своє питання Толочко Петро Петрович.

     13:04:38

     КУХАРЧУК М.А.

     Прошу передати слово Ткаченку Олександру Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Ткаченко Олександр Миколайович.

     13:05:00

     ТКАЧЕНКО О.М.

     Сергій Миколайович, шановні друзі!

     У мене   таке  питання.  Як  треба  не  любити  Україну,  щоб
розвалити аграрний сектор держави і весь час  по  телебаченню,  на
сторінках  газет,  і  ви  тут,  в  цьому  залі сьогодні говорите і
хвалитесь за експорт зерна.

     Ви вдумайтесь.  До 1991 року середня  зарплата  була  150-170
карбованців.  Людина могла закупити,  наприклад, до тисячі хлібин,
еквівалент.  Сьогодні  середня  зарплата  дозволяє  60-70   хлібин
кілограмових купити. І ми хвастаємося, що продаємо за кордон!

     Я розумію  вас,  Сергію  Миколайовичу,  ви  новий міністр,  3
місяці працюєте,  ви вже дев'ятий міністр за 10 років. Але мені не
зрозуміло,   хто  вложив  вам  і  вашим  колегам,  щоб  хвастатися
експортом хліба, коли власний народ не може наїстися хліба?

     І друге питання.  Яка  собівартість  сьогодні  хліба  і  який
ціновий  механізм,  коли  урожайність  в  цьому році зменшена буде
мінімум  на  25  -  30  відсотків  валового  зерна  і  урожайність
відповідно з гектара, ціна на хліб сьогодні менша 400 гривень?

     І третє  питання  до  цього ж відноситься.  Вартість пального
збільшилась  на  40  відсотків.  Ми   сьогодні   перестаємо   мати
можливість  хліб вирощувати при такому підході.  Тому я просив би:
дайте  відповідь,  будь  ласка,  чому?  Тому  що,  коли   сьогодні
ставилося   питання   про  імпічмент  Президенту,  закон,  то  зал
проголосував 161 голос, і Томич, голова комітету,
................., що не треба цього. Як же
можна управляти державою,  і в той  же  час  цей  парламент,  який
повинен наводити порядок у державі, голосує проти? Будь ласка.

     РИЖУК С.М. Шановний Олександре Миколайовичу, ми з вами можемо
пригадати ті  часи,  4  -  5  років  тому,  коли  багато  народних
депутатів,   виступаючи   з  цієї  трибуни,  справедливо  дорікали
Кабінету Міністрів,  що Україна,  житниця,  ще  за  часів  царизму
продавала  мільйонів  пудів по всьому світу зерна,  а ми не могли,
так би мовити, достатньо себе прогодувати.

     Сьогодні ситуація наступна.  Кожна країна світу,  яка має хоч
трохи  більше  хліба,  щоб  себе прогодувати,  намагається продати
зерно.  І ми ведемо пошук ринків збуту і будемо їх вести.  Тому що
сьогодні  це  диктує  декілька  ситуацій.  По-перше,  40 відсотків
господарств, хоч завели вже певну кількість худоби, але фермерські
і   інші  не  мають.  Нам  завжди  не  вистачало  комбікормів  для
тваринництва.  Сьогодні  є  стільки  кормів,  щоб  у  повній  мірі
прогодувати тваринництво.  Баланс такий:  4 мільйони на насіння, 7
мільйонів на власне споживання на хліб, на борошно, на крупу і так
далі, 10 мільйонів на тваринництво і на виробництво комбікормів, у
півтора рази ми збільшили виробництво  і  роботу  у  комбікормовій
промисловості.  Останнє необхідно і обов'язково експортувати. Тому
що ми навіть  і  хвилюємося,  коли  зараз  Європа  підняла  ставки
ввізного  мита,  щоб  тут  не збити якраз і цього темпу.  Не треба
боятися експорту зерна,  тим більше тоді,  коли це  зерно  є  і  в
достатній  кількості.  Звичайно,  до нас приїжджає сьогодні багато
імпортерів,  і вони ставлять питання,  ми купимо у вас іще 5 і  10
мільйонів,  але щоб це було таке зерно,  яке воно сьогодні є,  щоб
більше не  вносили  мінеральних  добрив,  щоб  не  вносили  більше
пестицидів, щоб це було біологічно чисте виробництво. І ми теж над
цим обов'язково думаємо.

     Я хочу, шановні народні депутати, сказати...

     ГОЛОВА. Я  прошу,  лаконічніше,  будь  ласка,   відповідайте,
лаконічніше. Будь ласка.

     РИЖУК С.М. Дякую. Тобто це стосується експортного потенціалу.

     Тепер стосовно  собівартості  хліба.  Зернове  виробництво на
Україні є рентабельним.  Перші біржові торги,  і з них  300  тисяч
тон,  що продано,  склала ціна 470 гривень.  Собівартість 250-270.
Тобто у нас 50-70 у  залежності  від  урожайності  собівартість  і
ефективність   зерна   відповідає   для  розширеного  відтворення,
розширеного виробництва. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Толочко  Петро  Петрович,  фракція
Блоку  Юлії  Тимошенко.  Наступне  запитання  буде  від  народного
депутата Калінчука.

     13:10:52

     ТОЛОЧКО П.П.

     Спасибі, Володимире Михайловичу.  Але я прошу передати  слово
Кирильчуку Євгену Івановичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Кирильчук.

     13:11:08

     КИРИЛЬЧУК Є.І.

     Кирильчук Євген Іванович, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

     Я хочу  сказати,  що  той  хто сьогодні буде дуже критикувати
крепкого   Рижука   Сергія   Миколайовича,   то,   мабуть,    буде
несправедливим.   Обідно,   що  сьогодні  Міністерство  сільського
господарства практично звітується, а не Кабінет Міністрів. Я знаю,
що  вам  дуже  важко пробитися по любому питанню в самому Кабінеті
Міністрів.  І,  видно, Адміністрація Президента також має до вас ,
будемо казати, відношення в останню чергу.

     Чому? Я можу навести десятки прикладі і фактів.  От, зокрема,
один. 255 мільйонів закладено в Державному бюджеті, на здешевлення
сільськогосподарської  техніки.  Ви  нічого  не  сказали  про  це.
Скільки і яким механізмом це все запроваджено,  і яка сума  грошей
цих  використана?  Якщо можна поверніться,  бо мені,  як волиняни,
обідно дивитися,  що ми - держава парадоксів,  що ми маємо  чотири
своїх   чудових   комбайни.  З  Заходу  везуть  німецькі  поламані
старенькі,  везуть "Бізони" польські,  з  Сходу  везуть  російські
комбайни.  Чому  ж  на  наші  комбайни  гроші заложені,  а вони не
випускаються? Сто комбайнів в рік - це позор.

     І друге  питання.  Вийшла  постанова  Кабінету  Міністрів  по
сплаті електроенергії. І якщо за цей місяць селяни там використали
якусь долю електроенергії,  то вони повинні наперед заплатити  вже
за  електроенергію,  якщо  не  заплатять,  то в пятидесятикратному
розмірі   платять   штраф.   Сьогодні   на    тракторні    бригаді
повідключалося все,  навіть токарні станки.  Як ви бачите вихід із
цих двох ситуацій?

     РИЖУК С.М. Дякую вам, шановний народний депутате Кирильчук.

     Дійсно, в бюджеті передбачено 275 мільйонів.  З них 255 -  із
спеціального фонду на виробництво сільськогосподарської техніки.

     Використовується..... з основної статті 20 мільйонів сьогодні
виділено вже 7,5 мільйонів і вони дозволили залучити 45  мільйонів
уже інших позабюджетних коштів для закупівлі цієї техніки.

     Ми спеціально розділили цей фонд на 2 частини, яка буде йти -
одна частина  -  250  мільйонів  безпосередньо  на  заводи,  і  та
частина,  яка  буде  здешевлюватися товаровиробникам,  які купують
техніку. Ми хочемо сказати, що така пробна, я б сказав, тому що 20
мільйонів  -  це  досить небагато,  вона виправдала себе,  тому що
сьогодні із структури аграрного бізнесу  вони  вишукують  кошти  з
тим, щоб купити.

     Інша справа,  що справді не працюють оці 255 мільйонів. Чому?
Тому  що  їх  наповнення  передбачене  із  повернення   самими   ж
товаровиробниками  кредитів  уже  за  виділену раніше техніку.  Це
більше 3 мільярдів гривень.  Повернення цього  практично  немає  з
різних причин.  Ви знаєте,  що немає достатньо вільних коштів, щоб
повернути. Таким чином, немає відповідного наповнення цієї статті,
а  значить  вона  погано  працює  і  мало .....  працює.  За нашим
переконанням Міністерство аграрної політики потрібно докорінно тут
змінити  сам  і  принциповий  підхід,  за  рахунок якого б не було
кредитування  сільського   господарства   не   можна   кредитувати
сільгоспмашинобудування,  тому  що  буде  тільки  так,  як воно є.
Потрібно    справді    відновити    як     належить     потужності
сільгоспмашинобудування і передбачати інші кошти, а не ті, коли...
які могли повинні віддати селяни.

     ГОЛОВА. Народний депутат Калінчук.

     РИЖУК С.М. Я по електроенергії буквально...

     ГОЛОВА. Я прошу, оперативніше і лаконічніше.

     РИЖУК С.М.  Добре.  По  електроенергії  ми  сподіваємося,  що
завтра   після   14  години  Кабінет  Міністрів  це  питання  буде
розглядати і ми знайдемо позитивне рішення. Спасибі.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Калінчук,   фракція   "Аграрники
України".

     13:16:14

     КАЛІНЧУК В.А. Дякую.

     (Калінчук, Одещина, фракція "Аграрники України").

     Шановний Сергію Миколайовичу, у мене два таких запитання. Ну,
перше.  Одещина вже  зібрала  55  відсотків  зернових,  намолотила
більше 1 мільйона 300 тисяч тонн хліба.  Але в цьому році склались
такі умови,  що майже розриву немає  між  регіонами,  то  за  який
термін  ми  все-таки зберемо врожай зернових і не допустимо втрат?
Це перше питання.

     І друге.  Що  робиться  Міністерством  аграрної  політики  по
вдосконаленню   структури   посівних   площ,   які  б  відповідали
неодночасному визріванню хлібів,  з однієї  сторони,  а  з  другої
сторони,  адаптуванню  цієї  структури  посівних  площ до ринкових
відносин? Дякую.

     РИЖУК С.М. Дякую вам за запитання.

     За розрахунками і так виходить зараз у нас на практиці,  що в
середньому  кожна  область  від  початку  до  завершення жнив може
реально  з  цими  ж  комбайнами  завершити  жнива  при  нормальних
погодних умовах за 18- 21 день.  Але це в середньому,  тому що є у
нас,  звичайно,  господарства,  які  мають  зернові,  а  не  мають
практично комбайнів,  і розтягується не тільки на три тижні,  а на
півтора місяця і,  звичайно, від цього йдуть колосальні втрати. На
жаль,  у  нас  є  сьогодні  строкатість у цих показниках,  що одні
господарства,  їх більше  30  відсотків,  можуть  і  за  5-7  днів
провести  свої  жнива,  особливо  це  на  півдні,  коли  одночасно
достигає,  а на Поліссі дуже небезпечно втягнутися у серпневі роси
і  таким  чином  розтягувати.  Через  що  ми  і допомогли регіонам
укласти угоди відповідні,  щоби допомогти центральним і  поліським
регіонам, де сьогодні вищий врожай, вирішувати це питання.

     Стосовно структури посівних площ.  Дякую,  це дуже цікаве для
нас питання,  тому  що  Міністерство  аграрної  політики  сьогодні
займається диверсифікацією виробництва,  зміною структури посівних
площ,  оскільки,  Олександр  Миколайович  тут  правий,  що  однією
пшеницею  торгувати,  це кінець-кінцем,  невигідно.  Ми вирішили і
створюємо державний насінневий фонд,  щоб відновити посіви гороху.
Тому  що  в  5  разів менше ,  відновити посіви на Поліссі люпину,
бобів.  Ми в чотири рази збільшили вже виробництво сої і площі,  і
особливо такої олійної культури як ріпак.  Ми довели її вже до 277
га і щонайменше за найближчі 2-3 роки довести площі посівів  до  1
млн. га.

     Така зміна   структури   посівної   площі,   вона  і  науково
обгрунтована,  і  найбільш  буде  адаптована  до  умов   ринку   і
відповідно до нормальних цін, і ефективного виробництва. Дякую.

     ГОЛОВА. Іван Федорович Курас, фракція "Регіони України".

     Народний депутат   Бульба,   фракція  соціалістичної  фракції
України.

     13:19:27

     БУЛЬБА С.С.

     Пане міністр,  от Ви сказали,  що територія  України  значною
мірою належить до зони ризикованого землеробства. Це справді так і
не лише на півдні.

     Чи не вважаєте Ви,  що цьогорічна загибель на півдні  значної
частини  зернових,  зернового клину,  є наслідком по суті знищення
найпотужнішої в Європі зрошувальної системи?

     І друге запитання.  Чи взагалі можливе відродження на  такому
рівні  зрошувального  землеробства  на  Україні  за умов приватної
власності на землю? Дякую.

     РИЖУК С.М. Дякую вам.

     Цілком правильне питання,  що  сьогодні  зрошувальна  система
України   працює   не   вище   20  відсотків  своєї  потужності  і
можливостей.  Центральна зрошувальна система,  вона не зруйнована.
Справа в тому, що сьогодні складно зібрати воду із каналу і подати
її на поля,  тому що розірвали технологічний  цикл,  коли  держава
платить  за  подачу  води  канал,  а  з поля уже має це робити сам
товаровиробник.

     Ми доповідали це Прем'єрміністрові,  була проведена  на  його
рівні  відповідна  нарада.  Сьогодні  готуємо питання на засідання
Кабінету Міністрів з тим,  щоб нам,  перше,  відновити цю  цілісну
схему фінансування і використання,  і,  звичайно,  винайти ресурси
для меліорації водної і інших меліорацій.  Я хочу сказати, що якщо
нинішня  Верховна  Рада  за  нашою  допомогою  ми розробили проект
Закону про охорону і піднесення родючості  грунтів,  і  на  основі
цього закону запровадити статтю,  виходячи з того,  що національне
надбання єдине - це наша земля,  на охорону і піднесення родючості
грунтів  і з неї на меліорацію хімічну,  на водну,  на здешевлення
мінеральних добрив і так далі, запровадити, то це можна, буквально
за  один  сільськогосподарський  рік  навести  порядок і запустити
систему зрошення у повному обсязі.

     Стосовно оце відродження зрошення і інше я об'єднав  цих  два
питання. Дякую вам за це запитання.

     ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков, фракція "Єдина Україна".

     13:22:22

     МАТВІЄНКОВ С.А.

     Матвеенков, 55 округ, Мариуполь.

     Уважаемый Сергей Николаевич, у меня к вам два вопроса.

     Вопрос первый.  На  сегодняшний день после розпаювання многие
предприниматели и коммерческие  структуры  заключили  договора  на
аренду  земли.  Первый  год работы в таких условиях показал где-то
эффективность,  где-то  неэффективность  этих  условий.   Договора
составлены  с  такой  точки  зрения,  что,  как  правило  это цикл
взаимоотношений заключается на пять  лет.  Есть  такие,  допустим,
элементы  где-то  или такие участки,  как у нас вот под Мариуполем
есть такое село Гурзуф,  где на протяжение года  бьются  над  тем,
чтобы  расторгнуть этот договор и перезаключить по-новому с другим
собственником,  куда хотели бы прийти владельцы паев, все это, как
правило, сводится на нет.

     Какова позиция в такой ситуации министерства вашего и как оно
влияет на эти процессы - первый вопрос.

     И второй вопрос.  Ну,  естественно,  идет  уборочная  страда.
Бензин,  дизтоплво - это, естественно, сейчас самый главный, самый
больной вопрос.

     Кабинет Министров  выпускает  постановление,   на   основании
которого для того, чтобы провести цистерну дизтоплива либо бензина
по дорогам общего пользования,  нужно получить лицензию на перевоз
этой лицензии либо страховку так называемую, за которую необходимо
уплатить. Связано это якобы с тем, что когда-то произошла какая-то
авария   на   дорогах  общего  пользования,  где  были  химические
вещества,  вы знаете,  вылиты.  Но тем самым,  на сегодняшний день
руки и ноги, будем говорить так, у тех, которые занимаются, людей,
сегодня,  уборкой,  связаны буквально  этим  постановлением.  Ваше
отношение к этому постановлению? Спасибо.

     РИЖУК С.М. Дякую. Стосовно оренди землі і договорів, справді,
вони    регулюються    відповідними    правовими    законотворчими
нормативними актами. Міністерство отримує багато сигналів стосовно
не належного виконання цих  договірних  відносин.  Ми  обов'язково
разом  із  Держкомземом  чи ні виїжджаємо на місце,  розглядаємо і
допомагаємо знайти тут справедливість.  Звичайно,  частина  питань
вирішується  чисто,  як кажуть,  по-людськи,  ми знаходимо спільно
стосунки;  частину приходиться передавати до судових органів, тому
що  Міністерство  аграрної  політики  сьогодні в адміністративному
порядку не може  якимось  чином  заставити  того  недобросовісного
працівника,  який уклав договір оренди і не виконує або перекручує
чи незадоволений його партнер.

     Але, хочу сказати,  що з кожним періодом у нас таких  питань,
непорозумінь стає менше і ми сподіваємося, що ці ринкові відносини
будуть влаштовуватися і набувати системного позитивного характеру.

     Стосовно дизпалива і ліцензії на перевоз,  ми цими питаннями,
я,  на жаль,  не займався.  Але негативне, звичайно, ставлення. Я,
дозвольте розцінювати ваше питання як запит,  ми розглянемо  і  ми
вас проінформуємо окремо. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Самофалов,   депутатська   група
"Європейський вибір".

     13:25:44

     САМОФАЛОВ Г.Г.  Уважаемый Сергей Николаевич,  мне пришлось  в
течение 3-х лет наблюдать реализацию зерновых,  как она происходит
в Украине.

     И, учитывая то,  что вы сказали, что сегодня Украина является
шестой  державой  в мире как экспортер зерна,  я хотел бы услышать
ответ на вопрос:  а что получил бюджет от  реализации  зерна?  Это
первое.

     Второе. Я знаю,  что реализация зерна проводилась,  ну, будем
говорить  так,  мягко   выражаясь,   карманными   биржами,   когда
губернатор   говорит:  вот  это  зерно,  такое  количество  отдать
какой-то фирме по такой-то цене. В рыночных условиях этого быть не
должно, должны быть биржевые торги. Сегодня есть 22 уполномоченных
державой биржи, которые имеют право реализовывать это зерно.

     Какой будет механизм сейчас вот по этому  году,  по  будущему
году в смысле реализации зерна? Спасибо.

     РИЖУК С.М. Дякую.

     Звичайно, ми   ведемо   роботу,   щоб  допомогти  створити  і
запустити,  так би мовити, роботу наших вітчизняних зернотрейдерів
і  створити  відповідне здорове конкурентне середовище між ними на
ринку зерна.

     Держава має відповідні невеликі, звичайно, прибутки від того,
що  вона  стимулює  експорт  зерна.  Але  особливо  - це питання з
поверненням ПДВ і інше -  не  врегульоване.  І  Кабінет  Міністрів
якраз  розглядав,  і  завтра  ми продовжимо,  думаю,  завершимо це
питання,  щоб в значній мірі домогтися  повернення  зернотрейдерам
податку на додану вартість.

     Ми сьогодні  провели акредитацію всіх товарних бірж.  І маємо
право як міністерство згідно чинного законодавства ту біржу, яка в
своїй роботі не дотримується відповідних норм, вилучати ліцензію і
щоб вона припиняла свою діяльність.  Інша справа - що  сьогодні  у
нас  далеко  на  все виходить,  щоб долучити товаровиробника і щоб
зрозумів товаровиробник, що йому завжди вигідніше продати на біржі
зерно, ніж продати посереднику, і, звичайно, по знижених цінах.

     Так що ми створили нещодавно Придніпровську товарну біржу, де
вже відбуваються торги за ф'ючерсними контрактами. І бачимо, що це
питання  такої  найближчої  перспективи ефективно...  Таким чином,
систему  цю  потрібно  удосконалювати,  треба  більше  тримати  на
контролі, що ми намагаємося робити.

     ГОЛОВА. Народний    депутат    Раханський    фракція   партії
промисловців і підприємців і "Трудової України".

     13:28:49

     РАХАНСЬКИЙ А.В.

     Дякую. Шановний Сергію Миколайовичу,  Державним  бюджетом  на
поточний  рік  передбачено  виділення  коштів у сумі 147 мільйонів
гривень  для   підтримки   та   розвитку   соціальнопобутової   та
комунальної  сфери  на  селі.  Я  знаю,  що  у вашому міністерстві
збереглася  така  структура,  як  "Укрсількомгосп",  яка   повинна
займатися разом з сількомгоспами соціальною та комунальною сферами
на селі. І це добре.

     Скажіть будь ласка,  скільки на ці цілі  виділено  коштів  за
перше  півріччя  поточного року?  І які ваші прогнози щодо повного
виділення цих коштів за цілий рік? Дякую за відповідь.

     РИЖУК С.М. Дякую. Звичайно, Міністерство аграрної політики за
допомогою  Президента держави домоглося,  щоб із тих 470 мільйонів
гривень,  які передбачені у  бюджеті  на  капітальне  будівництво,
виділити  147  мільйонів  для  повернення  селянам  за будівництво
соціальної сфери на селі.

     На жаль, я мушу констатувати, що практично на ці цілі поки що
кошти  не надходили.  Більше того,  Міністерство аграрної політики
сьогодні позбавлено можливості безпосередньо  контролювати  потоки
цих коштів,  тому що вони йдуть чи мають іти безпосередньо напряму
на пряму  на  обласні  державні  адміністрації.  Ми  поставили  це
питання  черговий раз на Кабінеті Міністрів.  І будемо домагатися,
щоб відновити той порядок і ту систему,  коли працювала вона, і ми
знали  по  кожному  об'єкту  сільського господарства України,  яка
ситуація,  скільки  не  завершено  будівництва  і  як  це  питання
вирішується. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Косів, фракція "Наша Україна".

     13:30:57

     КОСІВ М.В.

     Михайло Косів, фракція "Наша Україна".

     Я, насамперед,   хотів   би  звернутися  до  вас,  Володимире
Михайловичу.  У нас у Верховній Раді попередніх скликань  склалася
така  традиція.  Коли  обговорювали  питання  День  уряду,  то  ми
чергували одне письмове запитання, одне усне. Ви самі побачили, що
відповідь підряд тільки на письмові питання не є ефективною.  Мені
здається,  що цю практику треба відновити.  Так же  само,  як  при
обговоренні  інших  важливих питань:  бюджет,  діяльність Кабінету
Міністрів.  Варто все-таки,  щоб виступали  не  лише  представники
фракцій і комітетів, а також, щоб виступали рядові депутати.

     А тепер до вас,  Сергію Миколайовичу.  От минулого року, 2001
рік, наше сільськогосподарське виробництво зібрало високий врожай,
як на останніх 15 років, майже 40 мільйонів тонн. І разом з тим це
обернулося збитками великими для сільськогосподарських виробників.
Бо  коли в 1999 році ми мали 25 мільйонів тонн і купували зерно по
250 гривень, в 2000 році - це, як ви пам'ятаєте, 890 гривень, то в
2001 воно знову опустилося до 400.  Чи така політика ринку зерна і
не є основним бічем невирішеним питання у  діяльності  цього  може
найважливішого сектору народного господарства в України? Дякую.

     РИЖУК С.М. Дякую.

     Дійсно, нерозвинутість аграрного ринку і насамперед зернового
ринку є головною майже єдиною причиною, яка допускає такі перепади
у прибутках селян і у валових зборах зерна.

     Ми сподіваємося,  що  з  прийняттям  Закону про зерно і ринок
зерна,  нам  вдасться  стабілізувати  і  відрегулювати   остаточно
зерновий  ринок.  Тому  що,  коли  немає  основних фундаментальних
правил і ми змушені Кабінет Міністрів приймати проміжні постанови,
які  не фінансуються і які,  власне,  без коштів,  то це практично
неможливо ефективно управляти  і  запустити  державне  регулювання
ринком зерна.

     Справді, сьогодні  ми  зрозуміли  і  це  вже немало,  коли не
головне для нас - високий  валовий  збір  зерна.  Сьогодні  навіть
площі  посівної  потрібно  і  від  не  кількості землі передбачати
валові збори зерна,  і не тільки зерна.  Сьогодні це треба  робити
від потреб ринку, від можливостей ринку, тому що сьогодні в умовах
ринкових,  коли більше зерна виробляєш і  таким  чином  консервуєш
невеликі оборотні і основні фонди і ресурси селян,  то обертається
навіть бідою,  а  не  прибутками.  Так  що,  це  питання  для  нас
найголовніше і ми вдячні,  що ви його задали.  Ми його обов'язково
за цей сезон відрегулюємо. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Сергій Миколайович.  Шановні  колеги!  У  нас
залишилося 25 хвилин. Виступ від комітету і потім обговорення - 20
хвилин. Дякую, Сергій Миколайович.

     Від комітету із співдоповіддю виступатиме голова  Комітету  з
питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин Іван Федорович
Томич. Будь ласка. До 5 хвилин.

     13:34:51

     ТОМИЧ І.Ф.

     Шановні народні    депутати!    Шановний     члени     уряду!
Заслуховування   Верховною   Радою   України  інформації  Кабінету
Міністрів України з питань стану підготовки до збирання врожаю, на
жаль,  стали  вже  традиційними,  оскільки  відсутній комплексний,
системний підхід до його вирішення.

     Напередодні жнив 21 червня цього року,  зважаючи  на  позицію
громадських  організацій,  нашим  комітетом  було  зроблено з цієї
трибуни  заяву  щодо  необхідності  термінового  вирішення  урядом
серйозних проблем в агропромисловому комплексі.

     Перше. Проблема  підняття  цін  на світлі нафтопродукти стала
вже системою в Україні саме напередодні  жнив.  Для  їх  придбання
сьогодні господарствам необхідно додатково витратити 500 мільйонів
гривнів,  а до кінця року витрати на зазначені  цілі  складатимуть
понад  мільярд  гривнів.  До  цього  слід  додати  і втрати хліба,
пов'язані з затягуванням збирання врожаю за можливого  дефіциту  у
придбанні паливно-мастильних матеріалів.

     Друге. Обвальне    зниження   цін   на   сільськогосподарську
продукцію,  ситуація,  що склалася на ринку зерна у минулому році,
спричинила  втрати  зерном  до  1  мільярда  гривень  виручки і до
півмільярда прибутку.  Якщо в 1990 році для придбання однієї тонни
дизельного   палива  сільськогосподарські  підприємства  продавали
півтонни пшениці,  то у 2002 році вже необхідно продати у 8  разів
більше.

     Загалом питання   ціноутворення,  в  тому  числі  міжгалузеве
регулювання,  спрямоване на забезпечення сільського  господарства,
ще  не  стало  предметом  уваги уряду.  Сьогодні без дій державних
механізмів формування ринку зерна  важко  та  неможливо  формувати
ринок   сільськогосподарської   продукції   в   цілому.  Механізми
заставних закупок зерна - один із шляхів вирішення цієї проблеми в
країнах  з  розвинутою ринковою економікою.  У державному бюджеті,
проте, на 2002 рік, як і минулі роки, така стаття витрат чомусь не
передбачена.  Пошук  урядом шляхів запуску дії цих механізмів і на
сьогодні явно затягується.

     Однієї з найскладніших проблем у комплексі робіт по  збиранню
хліба  є  забезпечення сільськогосподарських підприємств технікою.
Машинотракторний парк сільськогосподарських підприємств має стійку
тенденцію  до  старіння та скорочення.  Понад 80 відсотків наявних
машин технічно зношені і морально застарілі.  І в той же  час  при
такій  ситуації  виконавчі  органи  практично  ще не приступили до
реалізації положень  Закону  України  "Про  стимулювання  розвитку
машинобудування   для   агропромислового  комплексу".  Так  із  20
мільйонів гривень,  виділених у  державному  бюджеті  на  часткову
компенсацію вартості сільгосптехніки, профінансовано Мінфіном лише
24 відсотка, хоч згідно з графіком ці кошти повинні були надійти в
червні ще.

     Дуже важлива  проблема використання меліорованих земель.  Цей
рік засвідчив,  що у зонах ризикованого  ведення  землеробства  не
можливо  досягти  стабільних  виробничих  показників  без належної
уваги до використання  зрошених  угідь.  Окрім  цього,  цьогорічна
засуха на півдні України просто штовхають в черговий раз нас як до
найшвидшого запровадження системи страхування ризиків в сільському
господарстві.

     Безперечно, нинішню  складну  ситуацію  в галузі можна було б
значно послабити при умові дотримання вимог такого  важливого  для
галузі  закону як стимулювання розвитку сільського господарства на
2001-2004 роки.

     Проте ряд його основних  положень  не  виконуються,  зокрема,
виділення бюджетних коштів для аграрного сектору в обсязі не менше
5 відсотків видатків бюджету.

     Аналізуючи дії  Уряду  в  аграрній   сфері,   насамперед   її
фінансування,  аграрну  галузь  в  першому  півріччі  цього ж року
профінансовано тільки на 77 відсотків до бюджетних призначень.  Не
можна сказати, виходячи з цього, що це є пріоритетом. На жаль, так
склалось,  що часто ми ,  Уряд і Верховна Рада,  виступаємо в ролі
пожежників,  вирішуючи  в спішному порядку якусь одну проблему без
взаємозв'язку з іншими та прогнозуючи їх наслідки.

     Сьогодні значні  кошти  втрачаються   товаровиробниками   при
реалізації своєї продукції через торгівельних посередників.  Проте
Уряд  не  піднімає  питання  створення  та   підтримки   державних
потужних,  кооперативних  збутових організацій,  які б забезпечили
альтернативу комерційним посередникам

     щодо маркетингових   каналів    руху    сільськогосподарської
продукції.  А  це має бути цільова державна програма.  Це реальний
крок до шляху ліквідації бідності в українському селі.

     Окрім того,   зважаючи   на   експортну   орієнтацію   нашого
сільського  господарства,  такі кооперативи могли б стати значними
гравцями  у  сфері  експорту,  у  сфері  розширення  існуючих   та
завоюванні нових ринків збуту.

     Загалом у  цій  сфері  Уряду  було  б бути більш по-здоровому
агресивними.  Мабуть настав час запроваджувати в наших посольствах
посади радників послів з питань сільського господарства.

     Часто чуємо про інноваційний шлях розвитку економіки.  Але ми
не можемо вести серйозної мови про сучасне  сільське  господарство
без   серйозних  інвестицій.  На  жаль,  обсяги  прямих  іноземних
інвестицій  безпосередньо   в   сільське   господарство   були   і
залишаються   на   сьогодні   просто   мізерними,   без   харчової
промисловості. 15 мільйонів доларів в 2000 році, і 6 мільйонів - в
2001.

     Чимало невирішених  проблем у системі кредитування сільського
господарства.  Так стаття витрат як фінансова підтримка АПК  через
механізм  здешевлення кредитів профінансовано цього року тільки на
67 відсотків.

     ГОЛОВА. Іван Федорович, прошу завершувати.

     ТОМИЧ І.Ф.   Тобто,   існує   реальна   проблема    створення
комплексної  системи  фінансово-кредитного забезпечення сільського
господарства,  без якої ми не будемо  ставити  питання  підготовки
збирання врожаю, а також інших господарських питань.

     Шановні народні депутати, шановні члени уряду!

     Україна -    аграрна   держава,   сільське   господарство   -
пріоритетна галузь економіки.  Ми часто наголошуємо на цьому. Тому
ми повинні завжди пам'ятати, що без селянина немає держави. А село
- це глибокі корені культури мови і традицій.  Наша мета - багатий
селянин і багата держава.

     Природа щедро  наділила нас землею,  розумними і працьовитими
людьми.  Потрібна  ще  й  сильно  спрямована,  сконцентрована   на
досягнення  цієї  мети  політична воля всіх гілок влади.  Дякую за
увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні колеги,  для  виступу  з  трибуни  записались  десять
народних  депутатів.  Слово  має  народний депутат Косів,  фракція
"Наша Україна", за ним буде виступати народний депутат Раханський.

     Шановні колеги,  я хочу зробити оголошення,  що о  14  годині
відбудеться зустріч керівників фракцій, груп депутатських, а також
керівників  трьох  комітеті  -  з   питань   безпеки,   з   питань
євроінтеграції,   з   питань   закордонних   справ  з  генеральним
секретарем НАТО Робертсоном.

     Я прошу  всіх,  хто  бере  участь,  о  14   годині   бути   в
конференцзалі.

     13:42:40

     КОСІВ М.В.

     Шановний Голово Верховної Ради, шановні представники Кабінету
Міністрів, шановні колеги народні депутати!

     Напередодні нинішнього питання порядку  денного  ми  одержали
збірник   довідкових   та   аналітичних  матеріалів  від  Кабінету
Міністрів.  І треба  віддати  належне  вам,  шановні  представники
Кабінету Міністрів,  що у підготовці до сьогоднішнього обговорення
ці матеріали відіграли позитивну роль. Добре було б, якби це стало
взагалі  у нас традицією.  На самому початку того,  що представили
для ознайомлення народним депутатам говориться про те,  що Кабінет
Міністрів  і  в  цьому  році продовжує виконувати урядову програму
"Зерно України 2001-2004" ,  яка була схвалена, як ми знаємо, ще у
2000 році.

     Судячи із того, що тут можна прочитати, то валовий збір зерна
в цьому році передбачається 37 мільйонів  тонн.  Отже,  Олександре
Миколайовичу, не зменшується воно у 25 відсотків, як ви сказали, а
значно менше,  ну цифра така тут стоїть у всякому разі. Але справа
знову  ж  таки,  як  говорив  у відповіді на ваше і на моє питання
міністр агропромислової політики,  справа не  лише  в  тому,  щоби
виростити  зерно.  Я  пам'ятаю,  що ще 17 жовтня 1990 року,  це 12
років тому,  у цьому залі  ми  прийняли  і  на  сьогоднішній  день
актуальний    Закон    "Про    пріоритетний    розвиток   села   і
агропромислового  виробництва  в  народному  господарстві".  Жодне
положення  нормативне цього закону на сьогодні не виконується і не
забезпечене іншими нормативними актами,  тому що,  не пам'ятаю вже
там  яка  стаття,  здається,  10-а,  але  не важно,  передбачалося
створити законодавство про паритетність цін сільськогосподарського
виробництва  і  агропромислового  виробництва.  Воно  виконується?
Звичайно,  не  виконується  і  це  основна   біда   сьогоднішнього
виробника.

     Ми вже      тоді     говорили     про     створення     ринку
сільськогосподарської продукції. Він і сьогодні не створений.

     Отже, на  кінець,  я,  знаєте,  що  хочу  сказати,  тут  і  в
постанові,  якій пропонується від імені комітету Верховної Ради, і
в  тому,  що  пропонує   Міністерство   агропромислової   політики
передбачено вийти на ряд законодавчих актів.

     Отже, шановний  пане  міністре,  та було б просто прекрасно і
була б реальна користь від таких обговорень,  якби ви зібрали  всі
оці  невирішені  питання  в  одне  і  запропонували  нам не отаке,
знаєте,  бідкання навколо оцього питання,  а прийняття конкретного
комплексу  законів,  які би раз і назавжди врегулювали те питання,
яке нас із вами цікавить. Дякую.

     Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Раханський   Анатолій   Варфоломійович,    Партія
підприємців. Підготуватися Парубку.

     13:46:26

     РАХАНСЬКИЙ А.В.

     Анатолій Раханський,  Євпаторійський виборчий округ,  фракція
"Політична партія промисловців і підприємців та "Трудова Україна",
депутатське об'єднання "Депутатичорнобильці".

     Шановні колеги,  ми розглядаємо сьогодні питання, стратегічно
важливе для нашої держави.  Кожен рік в цей  час  ми  перетворюємо
жнива,  радість  збирання врожаю на імітацію допомоги селянину.  В
селі  на  цей  час  відбуваються   великі   зміни,   пов'язані   з
реформуванням  сільського  господарства.  І  тому  воно  як ніколи
потребує до себе уваги.

     На жаль,  ситуація на селі сьогодні важка. Я щойно приїхав із
виборчого  округу,  де приймав участь в роботі сесії районної ради
Сарського району,  побував на жнивах в  ряді  господарств  району.
Одне з них - ЧПС "Дружба", керівник Гаврюшенко. Господарство має 4
тисячі гектарів землі,  із них 2 тисячі гектарів під зерновими. На
дощі,  ви знаєте,  в Криму надія не велика.  Мабуть, для цього був
побудований Північно-кримський канал. І на поливних землях збирали
тут добрі врожаї.  На запитання:  "Що ж трапилося,  що пшеничка на
поливних землях дала всього до 20 центнерів з гектара?"  -  селяни
зі сльозами на очах відповідають:  "Запитайте в тих, хто відключив
електроенергію саме в травні, коли потрібно було зрошувати поля".

     Давайте підрахуємо,  що ж заробить селянин з 1 гектара  землі
при  такій  врожайності.  Розрахувавшись  за  все і вся,  селянину
залишиться 300 - 350 кілограмів зерна.  Чи доживе господарство  до
слідуючих жнив і чи буде бажання у селянина вирощувати зернові при
таких заробітках?!

     Безумовно, що уборка врожаю - відповідальна пора.  Але врожай
залежить  не  лише від зусиль під час його збирання.  Існує багато
факторів,  які повсякденно потрібно вирішувати.  Головним з них  є
людський фактор.

     На сьогодні        вкрай       незадовільна       залишається
соціально-побутова,  комунальна  сфера,  яка  передана  у  відання
сільських рад без відповідної бази, техніки, капітальних вкладень.
А задекларовані у бюджеті держави  на  поточний  рік  на  ці  цілі
кошти,  як  сказав  міністр,  до  цього часу не виділяються.  І це
ставить новостворені сільські комунгоспи на грань вимирання.

     Повільно проводиться  водозабезпечення  та  газифікація  сіл.
Наприклад,  у  80 селах Царського району мого округу працюють лише
свердловини глибиною 150-200  метрів,  довжина  водоводів  складає
понад  1000  кілометрів.  Всі вони прийшли у негідність і ніким не
ремонтуються.  Із передбачених бюджетом на 2002 рік коштів у  сумі
мільйон  300 тисяч гривень для газифікації сіл,  районів державним
казначейством не виділено ні копійки.  І це не  дивлячись  на  три
доручення Прем'єра прискорити фінансування цих об'єктів.

     Вважаю, що подібна ситуація і в багатьох інших районах.  Тому
пройде  небагато  часу,  і  до  цих  проблем   села   приєднається
найважливіша проблема:  нестача людських ресурсів.  Цей процес уже
іде.  І його потрібно призупинити,  щоб не було нам запізно. Дякую
за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Парубку Омеляну Никоновичу
від фракції комуністів, підготуватися Кириленко.

     13:50:03

     ПАРУБОК О.Н.

     Шановний головуючий, шановні депутати і запрошені.

     Сьогодні дуже  важливе,  можна  сказати,  доленосне   питання
внесено у порядок денний Дня уряду, а саме: про стан підготовки до
збирання врожаю 2002 року.

     Намагання включити до порядку денного цього  питання  мене  і
моїх   товаришів   по  фракції  спонукало  три  взаємні  негативні
тенденції в агропромисловому комплексі.  Це насамперед стан  парку
збирання  і  техніки.  На  порозі  основних  жнив при нормативному
навантаженні на один комбайн 80-90 гектарів  зернових,  розрахунок
сьогодні маємо - 230-250 га,  тобто в 2,5 - 3 рази вищий,  а маючи
фізичний  стан  і  моральний  існуючої  техніки,  забезпечення  її
запчастинами,  матеріалами  на 25-30 відсотків від нормативів.  То
фактичне навантаження на кожний агрегат  зросте  в  3,6  рази  від
норми.  Тобто  по  біологічному  терміну збирання зернових,  12-14
днів,  фактично жнива розтягнуться місяцьповтора, коли вже збирати
буде нічого.

     По-друге. Як  відомо,  собівартість  зерна  до 10 відсотків в
залежності від  урожаю  зерна  займає  вартість  паливномастильних
матеріалів.

     Традиційно уряд   не   виконує   пункт   третій   статті  116
Конституції України,  яка  зобов'язує  Кабінет  Міністрів  України
забезпечувати  проведення  фінансової  і цінової політики.  З вини
уряду ціни на паливно-мастильні матеріали в травні і квітні зросли
в півтора рази, а до кінця року зростуть, за прогнозами урядовців,
на 30-40 відсотків.

     Для вирішення першого  і  другого  питання  потрібно  селянам
гроші,  великі гроші.  А де їх взяти?  А де ж візьмуть кошти, коли
середні ціни продажу аграрної продукції в сільгосппідприємствах по
всіх   напрямках   реалізації   в  січні-травні  2002  року  проти
відповідно 2001 року скоротилися на 13,6 відсотків,  в тому  числі
на  продукцію рослинництва - на 23,5,  продукцію тваринництва - на
6,7 відсотків,  а паралельно ціни на техніку,  пальне,  мінеральні
добрива, гербіциди різко зросли, і тенденція збільшується.

     У зв'язку   з   різким   підвищенням   цін  на  пальне  різко
загострилася економічна  ситуація  в  аграрному  секторі.  Так  за
травень-червень   місяць   поточного   року   ціни   на  дизпаливо
збільшилися на 30 відсотків,  а бензин  на  64  відсотки.  Потреба
сільгоспвиробників  в дизпаливі на період збирання ранніх зернових
та   зернобобових   складає   890   тисяч   тонн,   а   в   період
осінньо-польових робіт - 800- 600 тисяч тонн.  Станом на 15 червня
2002  року  наявність  в  сільгосппідприємствах  лише  183  тисячі
пального. Це 11 відсотків для загальної потреби.

     На основі вище сказаного аналітичних додаткових матеріалів із
зазначеного питання роблю висновки:

     Кабінету Міністрів  України  терміново  здійснити   конкретні
заходи    щодо    повного    забезпечення    сільськогосподарських
товаровиробників нафтопродуктами та стабілізації цін на них;

     повернути селу кошти,  передбачені в Держбюджеті на 2002 рік;
запровадити  довго...  термінове  підготування сільгоспвиробників;
передбачити  в  проекті  бюджету  2003  року  кошти  на   часткове
зменшення  кредиту,  забезпечити  безумовне виконання вимог закону
про  стимулювання  розвитку  сільського  господарства  на   період
2001-2004 рік.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Прохання  до  кожного депутата,
дотримуватися регламенту.

     Кириленко Іван Григорович від Аграрної партії.  Підготуватися
Мельничуку.

     13:54:09

     КИРИЛЕНКО І.Г.

     Іван Кириленко, фракція "Аграрники України".

     Шановні колеги народні депутати!  Шановні члени уряду! Будьмо
відверті, нашими селянами, сільгоспорганами, всіма гілками влади і
в  центрі.  і  на  місцях  зроблено в цих умовах все можливе,  щоб
отримати вагомий врожай головного продовольчого ресурсу держави  -
зерна.  І цей врожай сьогодні є. І він такий же пристойний, як і в
минулому  році.  Продовольча  безпека   держави   безумовно   буде
забезпечена.  Скажу більше,  перехідні залишки зерна минулого року
майже забезпечують річну потребу країни в хлібові.  Можна було б і
порадіти.  Але до райдужних настроїв дуже і дуже далеко. І головне
не тільки в тому, що зернозбиральна техніка в критичному стані, не
тільки  в тому,  що як завжди напередодні жнив подорожчало пальне.
Це,  дійсно,  значні негативні фактори,  що  суттєво  вплинуть  на
збиральний  комплекс.  Найбільш  складна  проблема  в  іншому - як
вигідно і виробнику, і споживачу реалізувати вирощене. Ринок зерна
поки що стоїть.  Ціни сприятливої немає. Грошей в аграріїв - нуль.
А не за  горами  складний  і  затратний  осінній  комплекс.  Через
півтора   місяці   нова  посівна.  Треба  також  віддати  кредити,
розрахуватися з людьми за паї.

     Зверніть увагу,  продаватися буде близько 14  мільйонів  тонн
зерна,  а  вирощено його продовольчого значно більше.  Продаватися
буде протягом  12  місяців,  не  одномоментно,  а  гроші  потрібні
сьогодні.  Результат  цих простих підрахунків відомий:  пропозиція
значно перевищить попит уже найближчими тижнями,  а значить  можна
очікувати  обвалу  цін,  що  і було в минулому році.  А це означає
несприятливу економіку зернового господарства для селян, а вони на
зерно, до речі, тільки й очікують.

     Лунають голоси  гарячих голів суттєво скоротити посівні площі
під зерном якраз до рівня потреби держави,  це, по суті, вдвічі. А
земля-то  вся розпайована.  Збільшувати площі за рахунок соняшнику
чи цукрового буряку і неадекватно,  а то й  технологічно  сьогодні
неможливо.  Ні,  Україна  була,  є  і буде саме зерновою державою.
Єдина  умова:  зерновим  питанням  в  аграрній   Україні   повинні
опікуватись не одні лише селяни та галузеве міністерство. Посудіть
самі. Експортуємо близько 7 мільйонів тонн, а маємо ресурси вдвічі
більші.  Що стримує? Портове господарство може перепустити лише не
більше 6 мільйонів тонн.  То чиє це питання? А кому продаємо? Кому
можемо продати вдвічі більшу кількість українського зерна? Хто цим
буде опікуватися?  Це не простий зовнішній ринок,  інтегруватися в
який  навіть з таким товаром як хліб,  надзвичайно тяжко.  Мабуть,
своє вагоме слово тут можуть і повинні сказати наші дипломати,  бо
саме  на  економізацію  їх  діяльності  свого  часу  наголошував і
Президент.

     Далі. Чому у нас такі дорогі послуги на експорті? Вони значно
вищі,  ніж  у  дорогій  Європі.  Фермеру  в Євросоюзі від експорту
припадає 80 відсотків грошових надходжень,  не рахуючи колосальних
дотацій,  наш  селянин  половину змушений віддати за посередницькі
послуги.  А посредник-то кто?  На жаль, українське зерно експортує
іноземний  трейдер,  може  тому  і бідні.  Не по своїм можливостям
закупляють обсяги зерна Держрезерв та ДАК "Хліб України".

     На завершення підкреслю,  на чолі аграрної  сфери  в  державі
висококваліфіковані   професіонали   і   це  сьогоднішній  звіт  і
заслуховування  свідчить.  Вони  чітко   розуміють   на   сучасних
тенденціях аграрного ринку, їм під силу вирішення цих і ряду інших
проблем,  про які вже сказано і буде ще наголошено, але вирішувати
треба негайно, бо завтра буде пізно. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук   Михайло   Васильович,   підготуватися
Губському.

     13:57:52

     МЕЛЬНИЧУК М.В.  Мельничук,  фракція   Соціалістичної   партії
України.

     Шановні колеги!   Шановний   Сергію   Миколайовичу!   Фракція
Соціалістичної партії України попереджала суспільство неодноразово
про відсутність  логіки  у  вчинках  і  намірах  творців  аграрної
реформи, яка триває вже другий десяток років. Так званий піддиктат
реформування   аграрного   сектору   економіки   обернулось    для
українського   села   жорстокою  кризою  і  відкинуло  Україну  до
середньовіччя.

     Щоб не бути голословним,  буду більш конкретним.  На  протязі
останніх  десяти  днів побував у Львівській ,  Івано-Франківській,
Чернівецькій областях.  Більше 65 відсотків господарств  не  мають
реальної  можливості  закінчити  збирання ранніх зернових культур.
Про стан справ на селі було відомо  Кабінету  Міністрів.  Особливо
про стрибок цін на пальне. Були з цього приводу і заяви. Але віз і
понині там.

     Більш чудової інформації, аніж я прочитав сьогодні в довідці,
яку  нам  підготували  - "Про стан підготовки до збирання врожаю",
тим більше,  коли знаєш яка ситуація на  місці,  я  не  зустрічав.
Працюючи  більше 30 років в сільському господарстві я реально бачу
і інше,  і це видно з довідки,  тому що  її  готували  ті,  які  ,
принаймні,   при  заміні  міністра  залишаються  готувати  довідки
десятки років. Вони, мабуть, взяли цю довідку десь 15 років назад,
коли у нас , дійсно, і пар було , і все.

     Питання стоїть  в  чому.  Де все-таки формування регіональних
продовольчих ресурсів?  На місцях їх немає,  тому що немає коштів.
Що таке 3 млн. тонн заставної закупівлі? Це зашморог, який затягує
держава на шиї селянина.  Бо закуповують по 20-25 копійок зерно за
кілограм  не знаючи коли воно буде реалізовано.  Та і для цього ще
ресурсів немає.  Згідно технічних можливостей ми можемо зібрати на
Україні хліб за 2,5 місяці , і це є реалії.

     Щодо створення     агрофірм     чи    створення    агродомів,
оптово-продовольчих ринків,  то це для тих, хто хоче скуповувати у
селян зерно.

     Питання стоїть  про  інше:  де  ж  все-таки держава?  Отут би
привести казку про мужичка з ведмедем. Але мужичок був розумним, а
ведмідь зараз на боці держави, зробити з селянина нічого.

     Шановні, на  Півдні  склалась  ситуація  дуже скрутна,  взято
багато кредитів.  Треба  думати  Кабінету  Міністрів  про  те,  як
повернути або реструктуризувати ці кредити,  борги,  тому що є тут
на лицо форс-мажорні обставини.

     Скажіть, будь ласка,  чи не є сьогодні іграшковим питання для
вирішення    довгострокового    кредитування   сільгоспвиробників?
Державне замовлення.  Чого боїмося державного замовлення?  В своїх
же  людей  треба  закуповувати  зерно.  А  ми весь час топчемося і
говоримо,  що аграрний сектор,  аграрний сектор!  Я бачу,  скільки
депутатів  того і скільки представників аграріїв присутньо в залі.
Думаю,  що нам вдасться ситуацію змінити, якщо будемо принциповими
в наших діях. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні депутати,  щоб завершити розгляд
цього питання, треба продовжити наше засідання на 15 хвилин.

     Губський Богдан Володимирович,  "Народовладдя", підготуватись
Святашу. Будь ласка, додержуйтесь Регламенту.

     14:01:45

     ГУБСЬКИЙ Б.В.

     Шановний Геннадій   Андрійович,   шановні   колеги,  справді,
проблему,  яку ми обговорюємо, вона є традиційна. І традиційно ми,
як кажуть, зволікаємо з прийняттям своєчасних і ефективних заходів
в підготовці збирання врожаю.

     Ну, перший  аспект,  це,  звичайно   ж,   техніка.   Склалась
катастрофічна  ситуація  з  забезпеченням  сільського господарства
технікою.  Звичайно,  сільгоспмашинобудування  налагодило   випуск
комбайнів, ми сьогодні слухали, більш, ніж 120 найменувань, в тому
числі зернозбиральних.  Але з моєї точки зору і з точки зору нашої
депутатської  групи  це  все-таки краплина в морі,  і ці заходи не
об'єднані в єдину таку, суцільну, нормальну державну програму.

     Адже реалізація  реформування  сільського  господарства,  яка
була закладена відповідним указом Президента,  якраз і передбачала
розробку максимально конкретних урядових програм.  Тому,  з  нашої
точку  зору,  сьогодні  потрібно  ініціювати і створити відповідну
урядову програму,  виділивши на неї коштів в Державному бюджеті на
наступний   рік,   яка   б  забезпечила  створення  відповідної  і
необхідної сучасної української техніки.

     Друге питання  -  це  забезпечення  кредитування   сільського
господарства,  зокрема,  на  закупівлю техніки.  Адже ми прекрасно
розуміємо,  що   ті   кредитні   ставки,   які   навіть   частково
компенсуються   Національним  банком,  вони  не  дають  можливості
сільгоспвиробнику купити техніку.

     І ми прекрасно розуміємо,  що навіть та  інформація,  яку  ми
сьогодні отримали,  - це краплина в морі. Частково це, може, тому,
що  передбачені  і  видані  комерційними  банками  кредити  -   це
вирішують  не  більш  ніж 5 - 10 відсотків проблем як із закупівлі
техніки,  так і фінансування  врожаю.  І  тому  це  питання  треба
вирішувати комплексно.  З однієї сторони,  знизити кредитні ставки
до прийнятного рівня,  а,  з другого, закладати в бюджеті кошти на
повну,    підкреслюю,    компенсацію    кредитних    ставок    для
сільськогосподарських виробників.  І тоді виробник буде мати кошти
для закупівлі техніки на 5 - 7 років.

     Пільгове кредитування,  звичайно,  в  зв'язку з недостатністю
коштів,  недостатністю коштів для компенсування відсотків  має  не
тільки  вибірковий  характер,  а  це ще і ускладнений характер для
отримання кредиту.  І це робить  ще  й  процес  отримання  кредиту
непрозорим,  від чого страждають виробники,  страждаємо ми з вами,
страждають люди, які нас обрали.

     І наступне,  дуже важливе  -  це  потрібно  створити  нарешті
цивілізований   ринок   сільськогосподарської  продукції,  зокрема
зерна.  Ми вже дуже багато років про це говоримо.  Були відповідні
укази Президента,  постанови Кабінету Міністрів, прийняли ми Закон
про ринок зерна. Що мається на увазі: це створення інтервенційного
фонду  державного не на словах,  а реально,  в який закласти кошти
бюджетні.  І ми тоді не будемо мати ситуацію,  як в минулому році,
коли виробили врожаю 40 мільйонів тонн,  ціна впала вдвічі - і всі
сільськогосподарські виробники втратили гроші.  Хіба це  нормальна
ситуація?  Як в усіх цивілізованих країнах потрібно закласти кошти
бюджетні для інтервенційного фонду, надлишки викуповувати зерна, а
якщо є недовиробництво - продавати.  Ну,  це аксіома,  яка існує в
усьому світі.  Чому ми цього не робимо?  Я абсолютно впевнений, що
при  розробці  бюджету  на  наступний рік це буде одним з ключових
питань,  вирішивши яке,  ми зможемо  виборцям  нашим  сказати,  що
питання одне з ключових, а саме - підтримка сільськогосподарського
виробника, вона вирішена. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Святаш  Дмитро  Володимирович,   "Демініціативи".
Підготуватися Семенюк.

     14:05:14

     СВЯТАШ Д.В

     Шановні народні  депутати,  сільськогосподарське  виробництво
становить близько третини ВВП України.  Воно має дуже вигідне  для
аграрного  виробництва  як  географічне  положення,  так і грунти.
Недарма  в  паризькій  палаті  мір  та  ваг  український  чорнозем
зберігається  як  еталон грунту.  Земля,  по якій ходять українці,
варта близько 300 трильонів доларів США,  або 38  тисяч  у  річних
бюджетах нашої держави.

     За останні  два  роки  у  сільському  господарстві  відбулися
позитивні  структурні  зміни.  Замість  11  тисяч   колгоспів   та
радгоспів  з'явилося  більше  6  тисяч  фермерських  приватних  та
приватноорендних підприємств.  Прийняття Земельного кодексу  стало
важливою віхою на шляху реформування аграрного сектору.

     Разом з тим, у жодній іншій сфері України немає таких багатих
природних ресурсів і таких нерозвинених технологій, як виробничих,
так   і   ринкових,   як   у   сільському  господарстві.  Політика
самозабезпечення,  значні борги  у  зовнішньо-внутрішній  торгівлі
разом  з  втручанням  уряду  в  агробізнес та відсутність ринкових
інституцій призвели до стагнації сектору.  Продуктивність праці  у
цій галузі у двічі нижче, ніж 10 років тому. За виробництвом зерна
на  душу  населення  Україна  поступається  не   лише   розвиненим
європейським країнам,  а й Болгарії,  Польщі, Румунії та Угорщини.
Виробництва м'яса  на  душу  населення  за  10  років  скоротилося
більше,  ніж  у  тричі,  і становить один з найнижчих показників у
Європі.

     Особливої гостроти набула проблема технічного оснащення  АПК.
Про   яку   якість  збирання  врожаю  може  іти  мова,  якщо  парк
зернозбиральної техніки складає лише половини потреби господарств,
з них 70 відсотків - це техніка застарілих зразків.

     Стрімко падає рівень життя на селі.  При чому відбувається це
значно швидше, ніж у містах. Середньомісячна зарплата у сільському
господарстві  становить  лише  половину від середньої по народному
господарству.  Соціальна сфера фактично  занедбана.  Її  становище
дедалі погіршується, оскільки багато соціальних об'єктів перебуває
на балансі збиткових підприємств.

     Прогалини у нормативно-правовій базі створюють передумови для
поширення   тіньової   економіки   та  криміналізації  економічної
діяльності  на  селі.  Зараз  у  тіні  агропромислового  комплексу
обертається   понад   8   мільярдів   гривень,   у   той  час,  як
паливно-енергетичному комплексі ця цифра не перевищує 5  мільярдів
гривень.   Розвиток   аграрної  реформи  супроводжується  значними
структурними перекосами.  Так,  перевага у  розвитку  надано  лише
окремим       високорентабельним       галузям       рослинництва.
..................  галузі  такі,   як   льонарство,   виробництво
цукрового буряка перебувають у глибокому занепаді.

     Аграрній реформі  необхідно  надати  комплексного  характеру,
забезпечення пріоритету соціалізації і екологізації.  Пріоритетним
напрямком  розвитку  аграрників є формування великих корпоративних
інтегрованих форм сільхозгосподарського виробництва і агробізнесу.
На   цій   основі   у   перспективі   може   бути   сформований  в
промислово-фінансові   групи   за   участю   сільськогосподарських
підприємств.

     Водночас необхідно  підтримувати процес комерціалізації малих
і  середніх  господарств,  перетворення  їх  у  сімейні  ферми   з
орієнтацією   на   ринок  з  підгрунтям  для  формування  на  селі
стабільного середнього класу. З цією метою слід прийняти закон про
підтримку малих форм сільсьгосподарського виробництва.

     Для стимулювання інвестицій в АПК слід запровадити на 5 років
нульову ставку ПДВ на товари інвестиційного призначення для потреб
АПК  за  умов  їх  освоєння  у  виробництво  в  нормативні терміни
передбачені чинним в Україні нормами або укладеними контрактами.

     Члени депутатської    групи     "Демократичні     ініціативи"
переконані, що термінове вжиття цих заходів допоможе стабілізувати
ситуацію в галузі та  забезпечить  позитивні  наслідки  здійснення
ринкових реформ.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк    Валентина    Петрівна.   Підготуватися
Ткаченко Олександр Миколайович.

     14:09:02

     СЕМЕНЮК В.П.

     Семенюк, фракція соціалістів.

     Шановні колеги!  Як  відомо,  врожай  необхідно   не   тільки
виростити   і  зібрати,  але  і  забезпечити  його  зберігання  та
переробку.  Чи ми можемо сподіватися,  що вирощений  такою  важкою
працею  селян  врожай не буде втрачений через відсутність належних
умов для його зберігання та переробку.

     За даними   органів   приватизації   реформування   власності
об'єктів  агропромислового  комплексу  майже  завершилася.  Нині в
Україні йде наступний за приватизацією процес - процес банкрутства
переробних  підприємств.  Майже  щодня  в газетах "Голос України",
"Урядовий кур'єр" публікуються оголошення про порушення справи про
банкрутство.  Я  не  буду  їх  переліковувати,  ви їх самі бачите.
Тільки протягом останнього тижня до Контрольної комісії  з  питань
приватизації  звернулися  трудові  колективи  багатьох збакрутілих
цукрових заводів, м'ясокомбінатів.

     Як інформують трудові колективи під час процедури банкрутства
на  підприємствах  мають  місце  ознаки  злочинних дій.  Майно цих
підприємств розпродається за безцінь,  а обладнання вивозиться  на
металобрухт.  В  державі  існує  агентство  з  питань банкрутства,
прокуратура,  але нам невідомо жодного випадку порушення справи за
ознаками фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства. Дуже
прикро про це сьогодні мені особливо говорити.

     Звичайно, враховуючи,  що  площа  посівів  цукрових   буряків
зменшилася в порівнянні з 1990 роком майже вдвічі,  а валовий збір
- майже втричі.  Цукрові заводи приречені на  банкрутство.  Але  в
Україні  має  бути  програма  продовольчого забезпечення держави -
програма ефективного використання наявного виробничого потенціалу.
На жаль, цього сьогодні немає.

     Виробництво цукру  в  порівнянні  з  1990  роком  зменшилося,
шановні товариші, в 3,5 рази.

     Невже Кабінет Міністрів і далі буде байдуже  спостерігати  за
повальним  банкрутством  цукрових заводів?  Якщо уряд наш декларує
відродження буряківництва,  то виникає звичайно питання - що  буде
робити уряд, якщо не буде переробних галузей?

     Сьогодні у  країні із 195 цукрових заводів 192 приватизовані.
З них 95 заводів - в процесі банкрутства.  У тому числі, 44 заводи
вже мають відповідне... визначено як банкрути. Крім того, порушені
сьогодні справи по 2-х хлібокомбінатах, по 3-х елеваторах, які вже
визнані банкрутами, я не буду їх називати. Це і Білоцерківський, і
Снігурівський, і Дунаєвецький, і Запорізький 1. Це ті питання, які
сьогодні уже треба зараз в даний час розглядати.

     Враховуючи такий стан справ, пропонуємо:

     1. Здійснити  інвентаризацію  фінансового  стану  підприємств
Агропромислового комплексу та скласти перелік тих підприємств щодо
яких необхідно прийняти рішення про їх санацію.

     2. Здійснюючи      інвентаризацію      фінансового     стану,
проаналізувати як  виконують  свої  інвестиційні  зобов'язання  ті
інвестори, які приймали участь в процесі приватизації.

     3. Спрямувати  частину коштів,  отриманих від приватизації на
санацію підприємств.  Якщо державі потрібні переробні галузі, вона
повинна  думати  про  механізм  санації через відповідне виділення
коштів.

     І останнє.  Виконуючи   статтю   21   Закону   України   "Про
особливості  приватизації в агропромисловому комплексі",  провести
реприватизацію тих підприємств,  які  можуть  бути  корисними  для
держави.  Не треба говорити,  що немає механізму.  Закон є, тільки
потрібно його виконувати. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаченко  Олександр  Миколайович.   Підготуватися
Павловському.

     14:13:12

     ТКАЧЕНКО О.М.

     Шановні колеги, безперечно, нам з вами сьогодні соромно перед
урядом,  що уряд присутній,  а депутатів немає.  Але питання,  яке
сьогодні розглядається, питання не сьогоднішнього дня, не питання,
що сьогодні зберемо врожай чи не зберемо.  Зберемо!  Інша справа -
який  і  в які строки,  і як ним держава розпорядиться.  Ми з вами
зуміли,  я задавав запитання  Сергію  Миколайовичу,  як  треба  не
любити  державу,  не  любити свій український народ,  щоби могутню
аграрну державу перетворити у мілкотоварну, хуторську.

     І сьогодні колега тут виступав переді мною і каже: з 11. Ні з
11,  а  з  12  тисяч  642  великих  господарств  сьогодні сказано,
зроблено понад 60 тисяч. Куди ж ми йдемо, у яку Європу? Ми йдемо у
Південну Америку!

     Тому, шановні друзі,  держава наша і сьогодні,  і завтра, і в
майбутньому буде приростать  лише  агропромсловим  комплексом,  як
Росія приростає Сибіррю. І це повинні всі знати.

     І коли  я  сказав у репліці,  що сьогодні,  коли розглядалося
питання про імпічмент Президента,  я думаю, 90 процентів депутатів
покривили   душею.   Лише  за  розвал  агропромислового  комплексу
потрібно недовіру Президенту виявлять,  Є закон чи  немає  закону?
Уряд  не  винен  в цьому,  уряд уже 9-ий чи 6-ий,  різниці в цьому
немає.  Для того,  щоби галузь будь-яку тримати на плаву, тим паче
таку  могутню  галузь  яка харчує людей,  нам потрібно два питання
вирішувати.  І думаю,  що сьогоднішньому уряду, який працює, і тут
присутній  заступник  голови  Кабінету  Міністрів Леонід Петрович,
людина того часу, людина як продукт, і міністр, який знає, що таке
велике товарне виробництво.  І сьогодні, знаючи це, вони прекрасно
розуміють, що один Косів виступив з цієї трибуни і розумно сказав,
що  була  розроблена наукова програма пріоритетного розвитку села.
Це ідеолог сам,  але він це питання.  Мені не зрозуміло,  чому  не
розуміє керівництво держави,  яке взялось керувати,  не розуміючи,
чим керують.

     І останнє. Я, шановні друзі, думаю, що ви зі мною погодитеся,
ми  не  упрікаємо  сьогодні  уряд  чи керівництво агропромислового
комплексу,  вони люди нові і безсильні,  але вони  повинні  внести
пропозиції по двох питаннях.  Перше питання: державне замовлення і
монополія держави на хліб. І друге питання: простий, але до повної
потреби  кредит  під  3-5  процентів.  І ні міністру,  ні зампреду
ніяких більш вказівок  не  потрібно.  Запрацює  і  агропромисловий
комплекс і всі ті,  хто його оточує і обслуговує.  Агропромисловий
комплекс сьогодні це 60 процентів валового внутрішнього  продукту.
Сьогодні  у нас держава агропромислова,  не промислово-аграрна,  а
агропромислова і,  на жаль,  керівництво, мабуть, держави цього не
знає, забули.

     Тому, шановні друзі,  я думаю, те, що сказав Косів, потрібно,
Леоніде Петровичу,  Сергію Миколайовичу,  стряхніть пил із  закону
про  пріоритетний розвиток села,  доопрацюйте і внесіть його в цей
зал.  Я вам скажу,  ви будете тими творцями і зупините ту розруху,
яку  робить  нинішнє  керівництво.  Пройде ще небагато часу,  може
півроку,  може рік,  хай півтора,  у нас буде нове  керівництво  в
державі.  Я вірю,  що ми змінимо курс і змінимо курс не виробничих
відносин,  а курс розвитку  держави.  А  які  виробничі  відносини
будуть  у цій державі,  це ми з вами чи ті,  хто прийде після нас,
будуть вирішувати. Спасибі. (О п л е с к и).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Михайло Антонович  є?  Щось  не  бачу
його. Немає Павловського.

     Просить слово   міністр   аграрної   політики   Рижук  Сергій
Миколайович. Хвилину.

     РИЖУК С.М.  Дякую.  Вельмишановні народні депутати, ми вдячні
вам  і за те,  що і в повістку дня було включене це питання,  і за
сьогоднішній конструктивний розгляд.  Я щиро,  відверто  кажу,  що
поставлені  вами питання,  критичні зауваження,  вони в абсолютній
більшості співзвучні із нашими і тривогами,  і  хвилювання,  і  ми
працюємо  над  їх  розробкою і вдосконаленням,.....  систему всієї
законодавчої і нормативної бази,  вилаштовування  ринку  і  ринків
аграрної продукції,  дуже добре. І спасибі, що сьогодні це питання
розглянуто значно ширше,  ніж поставлено в  порядку  денному  "Про
підготовку   до  жнив".  Жнива  йдуть,  справді,  як  і  Олександр
Миколайович сказав,  ми обов'яз ово хліб  зберемо  і  постараємось
зробити без значних втрат, якщо не можна сьогодні зовсім без втрат
зробити.

     Спасибі вам.  І ми сподіваємось і впевнені на подальшу плідну
співпрацю по розвитку аграрного сектору економіки. Дякую вам.

     РИЖУК С.М.   Спасибі.   Шановні  народні  депутати,  одним  з
найважливіших питань комплексу  робіт  по  збиранню  врожаю  стало
питання технічного забезпечення. Практично всі виступаючі звертали
на це увагу.  Саме ця проблема  червоною  рискою  проходить  через
проект   Постанови   Верховної   Ради   України,  який  підготував
профільний комітет.

     Пропонується визнати  діяльність  уряду  по  забезпеченню   і
підготовці до збирання врожаю цього року такою що не в певній мірі
відповідає вимогам Закону України "Щодо розвитку  агропромислового
комплексу".  І  в  зв'язку  з  цим  Комітет Верховної Ради України
пропонує терміново Уряду здійснити конкретні заходи  щодо  повного
забезпечення селян нафтопродуктами та стабілізації цін на них.

    Також до   1  серпня  цього  року  профінансувати  всі  статті
видатків,  що передбачені у державному  бюджеті  на  цей  рік  для
агропромислового комплексу.

     Пропонується крім  цього  внести  на  розгляд  Верховної Ради
України ряд  необхідних  законопроектів.  Також  передбачено  інші
організаційні та практичні заходи.

     Голосування з цього питання відбудеться у четвер.

     Зараз оголошується перерва до 16 години. Дякую.

     13:54:09