ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України

                 10 липня 2002 року, 16.00 година

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  прошу  підготуватись до реєстрації.
Прошу включити систему. Прошу зареєструватись.

     16:01:40

     Зареєструвалося -330

     Зареєструвались 330  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання
Верховної  Ради  України  оголошую відкритим.  Продовжуємо розгляд
питань порядку денного.  Шановні колеги,  вноситься на обговорення
проект   Закону   про   внесення   змін  до  Закону  України  "Про
оподаткування   прибутку   підприємств".   Доповідачі:   державний
секретар   Міністерства   фінансів  України  Анатолій  Аркадійович
Максюта.  Підготуватись  заступнику  голови  Комітету   з   питань
фінансів  і банківської діяльності Сергію Анатолійовичу Терьохіну.
Скільки вам потрібно часу?  Анатолій Аркадійович, скільки вам часу
потрібно? Дякую. Будь ласка.

     МАКСЮТА А.А. 5 хвилин.

     Вельмишановний Голово!  Шановні  народні депутати!  Дозвольте
представити до вашого розгляду проект Закону про внесення змін  до
Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку   підприємств".
Зазначений законопроект підготовлений з метою  перекриття  каналів
щодо ухилення від оподаткування,  поліпшення адміністрування цього
податку та з метою забезпечення своєчасного  і  в  повному  обсязі
надходження платежів з цього податку в бюджет.

     Шановні народні  депутати,  я  прошу,  хочу  привернути  вашу
увагу,  що цей законопроект і наступні  законопроекти  вони  мають
бути прийняті до того,  як буде розглянутий бюджет на 2003 рік, чи
хоча би прийняті в  першому  читанні  для  того,  щоб  можна  було
врахувати їх вже в надходженнях бюджету наступного року.

     Зазначені законопроекти,  вони  по  суті є спробою усунути ті
можливості ухилення від оподаткування  без  збільшення  будь-якого
податкового  тиску.  Тобто  це є ті законопроекти,  які дадуть нам
можливість отримати додаткові доходи в бюджет.

     Щодо конкретно  змісту  законопроекту.  Запропоновані   зміни
стосуються  перш за все методом перенесення збитків на послідуючий
звітній період.

     В цілому цей метод відповідає ринковим умовам господарювання,
який передбачений у чинному законодавстві. Але зараз практика його
застосування показує,  що бюджет  недоотримує  дуже  значні  кошти
фактично.

     За даними  Державної податкової адміністрації сорок-п'ятдесят
відсотків платників податків не  сплачують  податок  на  прибуток,
декларуючи  при  цьому  від'ємне  значення  об'єкту оподаткування,
тобто податкові збитки.

     Накопичені збитки,  які  необхідно  врахувати   у   зменшенні
об'єкту  оподаткування  складають  в  даний  час (я прошу звернути
увагу на цю цифру) - тридцять шість мільярдів гривень.

     Тобто при перенесенні цих збитків  ми  будемо  мати  постійну
збитковість   для  сплати  податків,  хоча  підприємства  фактично
працюють і фактично існують.  Тобто ця збитковість,  вона виходить
саме тоді, коли потрібно сплачувати податок до бюджету.

     В переважній  більшості - це штучно видані збитки,  які дають
можливість вийти з числа платників на п'ять-десять років.

     Тому в  проекті  пропонується  змінити  порядок   перенесення
податкових збитків і враховувати у зменшенні об'єкту оподаткування
не повну їх суму,  а в межах тридцяти  відсотків  до  нарахованого
об'єкту оподаткування,

     Запроваджувати порядок   врахування   податкових  збитків  до
повного  їх  погашення,   як   пропонується   окремими   народними
депутатами,  на наш погляд є,  на сьогоднішній день неможливим,  і
це,  фактично,  зруйнує  цей  податок  як  джерело  надходжень  до
бюджету.

     Хочу зауважити,  що,  по  суті,  додаткові  надходження в нас
будуть не з наступного року,  а через рік,  коли почне діяти норма
30 відсотків.

     Друге питання,   для   мінімізації   податкових   баз  широко
застосовується  трансферт  на  ціноутворення,  з  допомогою  якого
здійснюється   перенесення  прибутку  в  неоподатковану  зону  або
переноситься збитковість на платника податку.

     З метою недопущення  таких  фактів  пропонується  застосувати
звичайні  ціни,  які дадуть можливість оцінити,  дійсно,  реальний
доход,  який  отримується  платником  від  реалізації   продукції.
Подібний  метод  з прийняттям Податкового кодексу застосовується в
ряді країн,  в  тому  числі,  Російській  Федерації,  Узбекистані,
Казахстані, країнах Європи.

     Матеріали перевірок,   які  сьогодні  проводяться  податковою
адміністрацією, свідчать про те, що лише вибірково в двох областях
донараховано   70   мільйонів  гривень  від  саме  ухилення  таким
способом.

     З метою упередження таких порушень вносяться зміни до терміну
"звичайна ціна", що дозволить упередити ухилення від оподаткування
та додатково залучити в бюджет 200 мільйонів гривень.

     Наступні питання, які передбачені цим законом. Закон пропонує
врегулювати випадки, коли підприємство отримує поворотну фінансову
допомогу.  На сьогоднішній день це є також способом  ухилення  від
оподаткування.   Прийняття   цього  закону  пропонується  включати
доходи, надходження фінансової допомоги і їх повернення в доходи і
видатки.

     Також пропонується внести зміни,  що стосується оподаткування
дивідендів.  Тобто на сьогоднішній день ми  маємо  ситуацію,  коли
дивіденди,   які   отримуються  юридичними  особами  -  суб'єктами
господарювання практично не оподатковуються.

     Пропонується ввести  стандартний  метод  оподаткування,  коли
оподаткування  здійснюється  із  джерела  виплати  за  мінімальною
установленою ставкою і не оподатковується у складі доходу власника
дивіденду.

     Я дуже  коротко  хотів  би  завершити  свій виступ,  оскільки
законопроект  розданий,  і  тільки  тезово  закінчити  ще  основні
моменти   цього   закону.   Закон  передбачає  переглянути  методи
обчислення амортизації:  замість  існуючих  3-х  груп  амортизації
запропоновано  5  груп  амортизації,  що дозволить більш адекватно
визначити  віднесення   амортизації   на   результати   діяльності
підприємств.  Це  також  є  сьогодні джерело зменшення доходів,  і
додатково можна від цього отримати в бюджет 150 мільйонів гривень.

     Також пропонується на  завершення  спростити  адміністрування
податку   на   прибуток,   насамперед,  це  полягає  в  тому,  щоб
запровадити подання декларації з податку на прибуток один  раз  на
рік,  а  також  одноразового подання розрахунку авансових внесків.
При цьому сплату авансових внесків до бюджету проводити  щомісячно
з послідуючим перерахунком після подачі декларації. На наш погляд,
такий метод адміністрування значно спростить роботу  для  платника
податку  і  дасть  можливість  отримувати  реальні доходи бюджету,
виходячи з фінансових результатів минулого року.

     Шановні народні депутати,  в цілому  прийняття  цього  закону
забезпечить  додаткові  надходження  в  2003 році в сумі понад 600
мільйонів  гривень.  Уряд  пропонує,  цей  закон  обговорювався  в
комітеті  профільному,  фінансів  і  банківської діяльності,  були
висловлені окремі зауваження.  Уряд пропонує  прийняти  за  основу
урядовий проект і потім вже в режимі другого читання розглянути ці
пропозиції.  І ті з них,  окремі,  ми  вже  бачимо,  що  їх  треба
врахувати і прийняти вже в установленому порядку.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  запитання є? Прошу записатися. Прошу
висвітлити на табло.  Народний депутат Сухий,  фракція СДПУ(о). За
ним буде народний депутат Асадчев ставити питання.

     16:10:46

     СУХИЙ Я.М.

     Анатолій Аркадійович,  у мене таке питання стосовно порядку і
норми,  яка записана,  про те,  що відшкодування податку на додану
вартість,   що   здійснюють  платникам,  що  здійснюють  експертні
операції,  відбувається згідно,  у разі  письмового  підтвердження
установи  банку  та  перерахування покупцем-нерезидентом коштів за
експортовані товари.  Скажіть,  будь ласка,  як ви  собі  уявляєте
реалізацію   цієї   норми?   Це  має  бути  записано  у  контракті
підприємства,  котре  експортує?  А   як   така   взагалі   вимога
гармонізується із світовим досвідом?

     МАКСЮТА А.А.  Я дякую за запитання. Я з задоволенням відповім
вам  на  це  запитання   обов'язково   при   доповіді   наступного
законопроекту   "Про  податок  на  додану  вартість".  А  зараз  я
доповідаю закон "Про оподаткування прибутку підприємств".  А я  на
це питання обов'язково відповім.

     ГОЛОВА. Дякую.   Народний   депутат   Асадчев,  за  ним  буде
виступати народний депутат Матвієнков.

     16:11:47

     АСАДЧЕВ В.М.

     Дякую. Анатолію  Аркадійовичу,  ну,  питання  таке.  Значить,
по-перше,  звичайно ціна.  Хто це буде її визначати, якщо суб'єкти
там от і провели розрахунки по ринковим цінам,  а тепер податковий
адміністратор буде визначати,  що треба застосувати звичайну ціну.
Значить,  ми даємо ще додаткові важелі  податковій  адміністрації,
чиновнику  розправлятися  із суб'єктами господарювання.  Це перший
момент.

     Далі. Значить,  раз на  рік  буде  звітність  по  податку  на
прибуток, але авансові платежі, я так зрозумів, треба буде платити
кожний місяць.  І коли на кінець року  з'ясується,  що  треба  вже
відшкодовувати  державі,  що  стільки  вже  авансів наплатили,  то
виникне ситуація зараз податку на додану вартість, що вже грошей у
бюджеті  немає на відшкодування,  щоб повернути.  І тепер будуть з
податком на прибуток стояти черги у податкову  адміністрацію,  щоб
під дисконти повертати їм частину авансових платежів по податку на
прибуток.

     Я хотів  би,  щоб  ви  більш  детально  зупинилися   на   цих
запитаннях.   Мені   здається,  що  цей  законопроект  тільки  дає
додаткові  важелі   розправлятися   податковій   адміністрації   з
суб'єктами господарювання і не більше того. Дякую.

     МАКСЮТА А.А. Дякую, Валерію Михайловичу.

     По першому питанню щодо визначення звичайної ціни.  Звичайно,
що  це  питання  потребує   особливої   уваги   і   законопроектом
передбачається  чіткі  критерії  визначення  цієї  звичайної ціни,
тобто  це  не  буде,  власне,  думка  податкового  інспектора   чи
посадової  особи податкової інспекції.  Визначатися буде Кабінетом
Міністрів за спеціальною методикою.  Тобто з іншого боку , якщо за
цією  звичайною  ціною  буде  нарахований  податок  і  платник  не
погодиться з цим,  він може звернутися до  суду  і  оскаржити  дії
податкової адміністрації.

     Але я  хочу сказати,  що сьогодні саме заниження чи завищення
цін - це є один із самих  тих,  що  часто  зустрічаються  способів
ухилення  від  оподаткування,  коли  за низькими цінами віддаються
іншій фірмі,  а та вже продає за нормальними цінами,  але часто ця
фірма знаходиться вже не в нашій країні, а десь в офшорній зоні. І
тому  є  чіткий  перелік  тих  випадків,  коли  ці   ціни   можуть
застосовуватися. Нам здається, що це створює нормальні умови.

     Що стосується    другого   питання   щодо   кожного   місяця.
Насамперед,  ці авансові платежі будуть  визначатися,  виходячи  з
результатів  фінансової  діяльності платника за попередній період,
фактичної фінансової діяльності.

     Разом з тим,  якщо протягом фінансового року виникнуть  якісь
форс мажорні обставини чи щось станеться з ринком чи так далі,  то
він  може  звернутися  до  податкової  адміністрації  з  проханням
перерахувати йому ці авансові платежі.

     Є, в принципі, пропозиції від народних депутатів, щоб платити
поквартально.  Але,  на наш погляд,  запропонований урядом варіант
дає  можливість  ,  з  одного боку,  спростити роботу платника,  з
іншого боку, отримувати гарантовані щомісячні надходження. Тому що
особливо   перший   квартал  ,  ви  добре  знаєте,  оскільки  член
бюджетного комітету,  що,  як правило,  низькі  надходження,  якщо
будуть перерахунки за минулий рік,  а ми перші платежі отримуємо в
перший місяць другого кварталу, то ми просто провалимо з бюджетної
точки зору 1 квартал. Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков, фракція "Єдина Україна".

     16:15:37

     МАТВІЄНКОВ С.А.

     Матвієнков, "Єдина Україна".

     Уважаемый Анатолий  Аркадиевич!  Ну  вы  знаете,  это,  чесно
говоря,  как в страшном сне.  Все говорят  о  снижении  налогового
пресса,  и  вот когда слушаешь подобные законопроекты,  то кажется
так:  или мы друг друга не понимаем,  или у  нас  немножко  разные
взгляды на налоговый пресс.  Ну давайте так по позиционно.  Что мы
предлагаем на сегодняшний день?

     Первое. То, что вы говорите о рассрочении платежей. Мы ставим
крест  на  инвестиционной программе.  Кто сегодня будет складывать
долгосрочные проекты,  кто сегодня  будет  вкладывать  средства  в
развитие новой техники и технологий?

     Мы прекрасно      понимаем,      что     наши     предприятия
неконкурентоспособны.  Нам  нужна  новая  техника,   нужна   новая
технология,  а  мы  сегодня  налогом  на  прибыль зарубим до такой
степени, что они не дернутся. Это первое.

     Второе. "Звичайні ціни".  Вы  в  курсе  дела,  что  некоторые
предприятия вынуждены работать себе в убыток порой для того, чтобы
не остановить цикл и  для  того,  чтобы  не  остановить  вот  этот
процесс, который сегодня работает и механизм определения опять же.
Вы их сейчас опять начнете разбувать и раздевать.

     Дальше. Финансовая помощь.  Вы мне скажите,  пожалуйста,  под
какой  процент  я  могу  взять  кредиты  в  банке для того,  чтобы
пополнить оборотные средства свои,  те, которые были вымыты НДСом,
не возвращенным НДСом?  Под какой процент? И если где-то находится
финансовая помощь для того,  чтобы полнить оборотные средства,  сы
еще тут же (возвратные, еще раз подчеркивая) мы тут же ее облагаем
30-процентным налогом.  Так извините,  это  дело  двух  субъектов,
которые  договорились  вот здесь вот,  не государственное дело.  С
какой стати кто-то должен платить 30 процетов налога  на  прибыль?
Не там мы ещем.

     Возьмите журнал.........  и посмотрите.  Организации, которые
имеют миллиардные обороты,  имеют убытки. Вот там надо посмотреть.
И как дробятся сегодня фирмы,  которые уходят от налога на прибыль
- вот здесь нужно смотреть,  а не  давить  тех,  кто  прозрачно  и
нормально работает сегодня и кто платит эти налоги.  Спасибо. (О п
л е с к и)

     МАКСЮТА А.А.  Дякую  за  ваші  запитання.  Швидше  це  навіть
виступ, а не запитання.

     Шановні народні  депутати!  Уряд  підготував цей законопроект
разом з податковою адміністрацією,  разом з  залученням  суб'єктів
господарювання,  виходячи з тої практики,  яка сьогодні є ухилення
від оподаткування.  Звичайно ми просимо прийняти  його  в  першому
читанні.  І в процесі другого читання те,  що ви кажете, що не там
ищите,  ми готові  розглянути  додаткові  пропозиції,  які  дадуть
можливість  ліквідувати способи уникнення від оподаткування.  Тому
що сьогодні, коли ми будемо розглядати бюджет на наступний рік, то
ми  бачимо,  що  фактично  податок  на  прибуток  він  сьогодні не
виконується в поточному році. Сьогодні через ці форми ухилення від
оподаткування   ми   практично  зменшуємо  бюджет,  ми  не  можемо
своєчасно  фінансувати  видатки  бюджету.  Ми  вважаємо,   що   ці
пропозиції  вони  обгрунтовані  на практиці,  на реальній практиці
оподаткування.  Якщо є додаткові,  ми готові  розглянути  разом  з
комітетом у другому читанні.

     ГОЛОВА. Я дякую, Анатолій Аркадійович. Час вичерпаний. Дякую.

     Сергій Анатолійович Терьохін, будь ласка.

     16:19:15

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

     Шановні народні  депутати,  у  мене  є  в  цій  доповіді  так
двоєдине завдання,  скажемо.  Перше.  Доповісти вам,  що Комітет з
питань  фінансів  і банківської діяльності розглянув законопроект,
поданий урядом,  і одноголосно  пропонує  його  відхилити  по  тим
причинам, які от задавалися в залі.

     Одначе, податок  на  прибуток  підприємств  вимагає реформи в
галузі його адміністрування,  в галузі установлення  нових  правил
для оподаткування окремих операцій. Саме тому за дорученням голови
комітету   пана   Буряка    і    віце-прем'єр-міністра,    Першого
віце-прем'єр-міністра   пана   Рогового  була  створена  група  по
доопрацюванню  законопроекту,  вірніше,  по   опрацюванню   нового
законопроекту,  який  вам сьогодні був розданий,  і ви можете його
подивитися.  Ми  зробили  нашу  версію   цього   законопроекту   і
пропонуємо його, цю версію, прийняти в першому читанні.

     Багато питань,  які  ставилися  зараз  заступнику  державного
секретаря в цьому  законопроекті  вирішені.  По  крайній  мірі  ми
доволі  скептично  відносимося  до  ініціатив  уряду  про заборону
перенесення збитків на майбутні періоди,  скажемо,  про  зменшення
ставок  амортизації  на  активну  частину  виробничих фондів,  про
введення кумулятивного податку на дивіденди.

     Зараз пан Максюта говорив,  що треба встановити  поміркований
один  податок  на  дивіденди.  Але,  я  хотів би,  щоб всі були ми
свідомими,  що на відміну від сьогоднішньої норми де дивіденди при
виплаті  оподатковуються  тридцятьма  відсотками з заліком потім з
загальним податком,  вони будуть оподатковуватися  сорока  п'ятьма
відсотками,  тобто  це  є пропозиція уряду збільшити оподаткування
дивідендів в півтора рази.

     У нашому законопроекті пропонується врегулювати такі питання.
Оподаткування поворотної фінансової допомоги,  уточнення в порядку
визначення  звичайної  ціни,  той  варіант  звичайної  ціни,  який
подається  урядом,  не  може  бути прийнятим,  бо він дає право на
прийняття волюнтариських рішень контролюючими органами.

     Оподаткування операцій оперативного та  фінансового  лізингу,
визначення  порядку  перенесення  на  наступні  податкові  періоди
від'ємного значення об'єкту оподаткування.

     Оподаткування дивідендів  встановлюється   за   європейськими
правилами, де немає акумулятивності, де компанії можуть передавати
один одному дивіденди,  які володіють один одним  без  нарахування
податку на податок.

     Встановлення щоквартального   порядку   сплати   податок   на
прибуток замість щомісячної сплати авансових платежів.

     Окремі питання  із  вищезазначених   потребують   додаткового
узгодження    з   Кабінетом   Міністрів   при   підготовці   цього
законопроекту у  другому  читанні,  зокрема  це  стосується  таких
питань:   визначення   порядку  перенесення  збитків  на  наступні
податкові  періоди,  дивіденди,  авансові  внески   і   результати
страхової діяльності.  Ви можете подитивитись, в проекті постанови
Верховної Ради всі ті речі зазначені.

     Запропонований законопроект    комітетом    спрямований    на
поповнення  доходної  частини бюджету шляхом удосконалення окремих
норм діючого  закону  і  не  потребує  додаткових  витрат  з  боку
Державного  бюджету.  Себто комітет одноголосно,  ще раз повторюю,
прийняв рішення про відхилення законопроекту,  поданого урядом,  і
про   прийняття   в   першому   читанні  законопроекту,  який  був
розроблений комітетом разом з представниками уряду.

     І на останнє,  я доволі сильно дивуюсь позиції пана  Максюти,
який не приймав участь в цій робочій групі, яка полягає в тому, що
треба, буцімто приймати законопроект уряду за основу. Домовленості
з  урядом  на сьогоднішній день виглядають абсолютно протилежними:
треба приймати згідно з висновками робочої  групи  і  з  урядовими
представниками  наш  законопроект  за основу,  комітетський,  і на
друге читання виносити різночиння або неузгодженості,  якщо ми  не
зможемо досягти з урядом якоїсь домовленості. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  запитання до Сергія Анатолієвича є?
Прошу записатись. Прошу висвітити.

     Народний депутат Скудар,  фракція "Регіони України",  за  ним
буде виступати народний депутат Будагьянц.

     16:24:15

     СКУДАР Г.М.

     Уважаемый коллега,   у   меня   тоже,   я  проработал  как-то
законопроект,  который предлагается правительством,  встречался  в
заместителем  государственного секретаря,  мы с депутатом Ландиком
имели беседу,  у нас тоже полностью кроме возмущения, недовольства
никаких других чувств не вызывает.

     Но поверьте,  вот  этот законопроект,  который предложили вы,
над ним нужно очень хорошо поработать.

     Не кажется ли вам,  что предложив его,  фактически сейчас  мы
его  получили,  мы просто физически не в состоянии дать нормальную
оценку этому документу,  тем более нести  сегодня  ответственность
перед промышленностью,  потому что с нас будут спрашивать: "Что же
вы там принимаете?". Мы молча терпим этот налог с 1997 года, также
как  и налог на добавленную стоимость.  И принимать как бы на слух
обещания, заверения, на мой взгляд, не годится.

     Но мой вопрос следующий.  Не кажется ли вам,  что нет никакой
необходимости  (заодно и за налог на добавленную стоимость спрошу)
менять эти законы? Их просто нужно исполнять. Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую за запитання.

     По першій  частині  вашого  запитання.  Ми  можемо  зараз  не
розглядати цей законопроект.  Він,  якщо дивитися по тій редакції,
яку дав комітет,  не змінює явно доходів або  видатків  Державного
бюджету.  Одначе спитайте,  шановний народний депутате,  знайомого
свого бухгалтера,  чи задоволений бухгалтер тими принципами і тими
підходами контролюючих органів, які стосуються цього податку.

     Ви прекрасно   всі  знаєте,  що  сьогодні  якщо  підприємство
отримало навіть незначний збиток в податковому  періоді,  в  нього
декларацію не приймуть, податковий інспектор нижнього рівня скаже:
"Слухай,  збреши державі.  Перенеси ці збитки на майбутній період,
не давай збиткової декларації, бо мене голова Державної податкової
адміністрації або хтось там лишить премії".  Чи це  нормально,  чи
ні?

     Цей законопроект,  який ми пропонуємо, вирішує в 90 відсотках
питання адміністрування податку на прибуток,  і це дуже  необхідно
для наших платників податку.

     Стосовно другої  частини вашого питання.  Не можна виконувати
податок на прибуток і ПДВ,  якщо існують податкові  роз'яснення  і
піднормативні  акти,  які прямо суперечать логіці і нормам закону.
Саме  тому  комітет  витратив  багато  часу,  щоб  багато   частин
піднормативних   актів  внесли  в  тіло  закону,  щоб  вони  стали
законодавчою нормою.  Тому я вас  дуже  прошу  у  першому  читанні
проголосувати.

     Більш за   те,   у  розробці  цього  закону  приймали  участь
представники Українського союзу підприємців і  промисловців.  Була
експертиза  багатьох  спілок,  які  стосуються середнього і малого
бізнесу.  І вони пропонують  теж  прийняти  цей  закон  у  першому
читанні,  сформувати  робочу групу для того,  щоб на друге читання
цей закон виглядав нормально.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  це  не  обговорення  питання.  Одну
хвилинку.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я  перепрошую,  репліка  із  залу для слухачів
була: "ми його не бачили".

     Так ось,  шановні народні депутати,  якщо ви його не бачили -
це    ваша    проблема.    Незнання   закону   не   звільняє   від
відповідальності.  Побачте!  Згідно з Регламентом  Верховної  Ради
закон  може  бути  прийнятий  у  двох читаннях,  у трьох читаннях,
чотирьох читаннях і так далі.  Давайте почнемо реформу, про яку ми
говорили ще при змогах прийняття малого податкового кодексу,  який
провалився.

     ГОЛОВА. Народний депутат Будаг'янц, група "Народний вибір".

     16:28:43

     БУДАГ'ЯНЦ М.А.

     Уважаемые коллеги,  мы  уже  долгое  время  с  вами   вместе,
наверное,  ожидаем то,  что Налоговый кодекс, закон о налоге будет
нормальным,  стимулирующим. Без этого экономику страны не поднять.
Но  это  не  все  понимают.  У  нас есть граждани,  которые далеко
оторваны от промышленности,  от производства и пишут  эти  законы,
которые потом Рада принимает наспех и отсюда все неприятности.

     Дело в том,  что мы говорим все, что налоговая система должна
быть стимулирующей.  В чем  стимулы,  где  стимулы  в  вашем  этом
проекте,  который...?  Нет  их.  НДС  должен  быть  уничтожен  как
неоправдавший себя и надуманный налог.  И должен быть  обязательно
налог подоходный уменьшен хотя бы так,  как Россия уменьшила до 13
процентов.  Эти  моменты  создадут  предпосылки  для   процветания
Украины. Хотя, конечно, вопросов еще много.

     Я прошу вас все-таки ответьте, в чем стимулируется роль ваших
предложений.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую за запитання.

     Я б хотів сказати,  судячи з вашої промови,  що  вам  теж  не
вдалося почитати цей закон, тому що ньому немає норм по ПДВ, немає
норм  про  прибутковий  податок,  немає  норм   про   боротьбу   з
проституцією або наркоманією.  Цей проект стосується оподаткування
прибутку підприємств.  І він довгоочікуваний  є  всіми  платниками
податку,   починаючи   з   бухгалтерів,   закінчуючи   директорами
підприємств.  Якщо ви хочете познайомитися  з  логікою  викладення
закону,  будь ласка,  ставте мені питання по окремому пункту цього
законопроекту і я вам абсолютно чітко відповім,  яка  логіка  була
прийняття або пропонування цього окремого пункту.

     ГОЛОВА. Дякую.  Сергію  Анатолійовичу,  час вичерпано.  Дякую
вам.

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет, ще раз, одноголосно запропонував, де є
в комітеті і директора підприємств, і бізнес, і прості економісти,
скажемо,  як Карл Маркс,  пропонує прийняти в  першому  читанні  і
створити робочу групу з народних депутатів. Дякую.

     ГОЛОВА.Дякую.

     Шановні колеги! На виступ записалися.

     Народний депутат Черняк,  будь ласка.  Володимире Кириловичу,
ви будете виступати? Будь ласка.

     Шановні колеги,  переходимо   до   обговорення.   На   виступ
записалися народний депутат Черняк і Кармазін. Будь ласка.

     16:31:35

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановні народні   депутати!  У  мене  таке  враження,  що  ми
напередодні,  ми напередодні реформи податкової системи.  Якщо нам
не вдалося прийняти Податковий кодекс,  а я переконаний в тому, що
найближчим часом під мудрим  керівництвом  нашої  президії  і  при
добрій  волі  депутатів  ми його приймемо.  Я навіть переконаний в
тому,  що у нас є такий шанс ощасливити Україну - до  Нового  року
прийняти  його.  Але  поки що не існує Податкового кодексу,  існує
потреба реформувати  окремі  види  податків  і  вносити  зміни  до
окремих  законів.  Сьогодні  ми  розглядали  вже проект закону про
податок на фізичних осіб,  зараз  розглядаємо  проект  закону  про
податок на юридичних осіб.

     Можливо, не  всім  вдалося ознайомитись з цим законопроектом,
але він існує в природі,  нам його роздали вчора.  Я думаю,  що  у
депутатів була можливість, у тих, хто особливо бажає, ознайомитися
з ним.  Запевняю вас, що в цьому законопроекті є текст, контекст і
підтекст. Є відповідна логіка, особливо мені імпонує вдосконалення
механізму адміністрування податків.  Є певні недоліки, які звучали
у  запитаннях депутатів.  Нічого немає в цьому світі досконалого і
немає жодного законопроекту,  який би був би вкрай досконалий.  Не
існує  взагалі  в  світі  жодної  податкової  системи,  яка була б
досконалою,  якою б були задоволені.  Але  це  крок  у  потрібному
напрямку,  ось що головне,  і він може увійти потім як доробок наш
до Податкового кодексу.

     Я вважаю,  що у нас є всі підстави  приймати  законопроект  в
першому  читанні,  депутатський законопроект,  до речі,  в ньому є
дещо з того, що і в урядовому. Я б не став би однозначно негативно
оцінювати  урядовий  законопроект,  в  ньому  є позитив,  до речі,
Терьохін про це сказав тут і він  тут  присутній  також,  тому  це
певний синтез,  але синтез на новій основі,  який дає нову якість.
Отже, я думаю, що ми можемо, заплющивши очі, натиснути на кнопки і
приймати в першому читанні і,  звичайно,  готувати свої пропозиції
до другого читання.  Це головне.  Як концепцію ми можемо  прийняти
законопроект,   перше   читання  концептуально,  і  готувати  свої
пропозиції.

     Це є  поправки  до  другого  читання.  Але  ми   не   повинні
гальмувати процес реформи податкової системи. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Кармазін, фракція "Наша Україна".

     16:35:04

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Шановні народні   депутати!   Чи  є  позитив,  в  якомусь  із
законопроектів?   Безумовно   я   бачу   позитив    в    урядовому
законопроекті,  що він показує,  що питань до уряду вже нема. І це
позитив.  Він показує,  що вже нема прибуткових підприємств,  а ще
трошки таких проектів і вже не буде і підприємств взагалі,  з яких
можна знімати прибуток і податок. Тому в мене пропозиція.

     Перше. Я бачу деякий позитив.  Якщо відкинути  форми,  Сергій
Анатолійович,  ви взяли форми сюди вписали...формули вірніше.  І я
думаю, що трошки по-іншому треба зробити, але це можна зробити під
час другого читання.

     Чи треба  приймати  законопроект чи не треба?  На мій погляд,
треба  приймати   законопроект,   внесений   Терьохіним,   Цушком,
Шипетіним  і  Горбачовим в першому читанні.  Безумовно,  відхилити
урядовий як шкідливий для економіки України.  І в даному випадку я
просив   би   і  звертаюся  до  Голови  Верховної  Ради.  Шановний
Володимире Михайловичу,  поки  буде  літо,  я  прошу  вас  очолити
підготовчу  групу  із  усіх  комітетів  по  підготовці Податкового
кодексу,  тому що ми не зможемо.  Вас особисто  прошу  очолити  цю
групу, тому що ми не зможемо далі ні складати бюджет, ні приймати,
ні далі функціонувати.  Якщо будемо тільки латати оці дрібненькими
законами,  а  погодьтеся  зі мною,  що тут внесення змін тільки до
ряду статей,  а в принципі це треба зробити,  тому що підприємства
задихаються,  але  не  внісши  комплексно,  не підійшовши до цього
питання, ми тільки заганяємо проблему в кут.

     Я думаю, що і Сергій Анатолійович Терьохін ввійшов би туди, і
я  б  ввійшов  би в цю групу,  просив би мене включити як одного з
розробників проекту Податкового кодексу,  але вам треба було б  це
очолити  і  ми  б  показали,  що  парламент  може за літо зробити,
доопрацювати,  узгодити політично і прийняти на початку вересня  і
започаткувати нові правила гри.

     Безумовно, що  треба підтримувати проект Терьохіна,  хоча він
тут і дуже емоційно виступав. Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги.  З процедури?  Будь  ласка,  Мартинюк
Адам Іванович, фракція комуністів.

     16:37:49

     МАРТИНЮК А.І.

     Дякую, Володимире  Михайловичу.  Я хочу розвінчати твердження
народного депутата Терьохіна про те,  що це наша вина,  що  ми  не
бачили  вчасно законопроекта.  Ні,  це вина автора,  яка полягає в
тому, щоби він вчасно подавав ці законопроекти.

     Для Терьохіна,  шкода,  що він депутат з досвідом,  а не знає
Регламенту.  Я  спеціально  для  Терьохіна  хочу зацитувати статтю
6.2.13:  "Пропозиції  щодо  законопроекту,  який  пропонується   в
першому читанні чи альтернативний законопроект (а Терьохін вносить
альтернативний законопроект)вносяться депутатами та іншими особами
і органами, які мають право законодавчої ініціативи, не пізніше як
у 14-денний термін після  прийняття  Верховної  Ради  рішення  про
включення  цього  питання  до  порядку денного".  Тобто за 14 днів
повинен був Терьохін подати законопроект,  тоді він мав  би  право
говорити  про  те,  що  це ваше право бачили ви його чи не бачили.
Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Репліка. Терьохін, будь ласка,
фракція "Наша Україна".  Тільки прошу не називати прізвищ, бо буде
знову...

     16:39:02

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Дякую.

     Шановний Адаме Івановичу, без прізвища, ви абсолютно праві є,
але ви знаєте, що уряд тільки 10 днів тому вніс ці законопроекти в
Кабінет Міністрів.  Ми витратили 10 днів без вихідних і без  ночей
для того,  щоби привести з того жахливого стану,  в якому він дав,
до  нормального  стану,  який  треба  підприємствам,  треба  нашій
економіці.

     Тому я вас дуже прошу, у вас є чудові спеціалісти, які можуть
подивитися перед  першим  читанням,  я  вам  ще  раз  кажу:  перше
читання,   -  концепцію  цих  законопроектів  для  того,  щоби  ви
визначилися завтра щодо позитивного або  негативного  голосування.
Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  розгляд питання завершено. Рішення з
цього приводу ми будемо приймати в день голосування, тобто завтра.

     Вноситься на розгляд  проект  закону  про  внесення  змін  до
деяких законів України про акцизний збір.

     Доповідач -  державний секретар міністерства фінансів України
Анатолій Аркадійович Максюта.

     Попросили поставити його останнім.

     Скільки вам часу потрібно? П'ять хвилин, будь ласка.

     МАКСЮТА А.А.

     Вельмишановний Голово, вельмишановні народні депутати. Проект
Закону  України  "Про  внесення змін до деяких законів України про
акцизний збір" підготовлено  з  метою  вдосконалення  механізму  з
оподаткування  цим збором,  проведення індексації ставок акцизного
збору на окремі види підакцизних товарів,  посилення  контролю  за
цільовим  використанням  окремих  підакцизних  товарів,  як формою
ухилення від сплати цього збору.

     Перше. В частині індексування ставок акцизного збору.  Чинним
законодавством  передбачено  індексування  ставок  акцизного збору
спирт-етилових алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які з 1999
року у гривньовому еквіваленті не змінювалися.

     Тобто при прийнятті закону передбачалася індексація. Проте ця
індексація не  проводилася.  Зараз  ми  пропонуємо  провести  таку
індексацію.  Причому  вона  є незначною і вона фактично суттєво не
вплине на ціни товарів.

     Зокрема проектом цього закону передбачено  індексація  ставок
акцизного  збору  з  урахуванням індексу реальних грошових доходів
населення  в  2001  році,  який  склав  1,09  на  спирт  етиловий,
лікеро-горілчані вироби та пиво солодове.

     Підвищення ставок     акцизного    збору    на    спирт    та
лікеро-горілчані вироби змінить мінімальні  оптово-відпускні  ціни
на  лікеро-горілчані  вироби  з  4,97  до  5,3  гривень,  тобто це
незначне підвищення,  яке,  в принципі,  не вплине на попит, на ці
товари. І можливість платоспроможного попиту.

     Індексування ставок   акцизного   збору   на  спирт  етиловий
лікеро-горілчані вироби запроваджується з 1 січня  2003  року.  За
рахунок  цього  передбачається  додаткові  надходження  до бюджету
близько 300 мільйонів гривень.

     Друге, це збільшення ставки акцизного збору на пиво з 0,21 до
0,  23  гривень,  практично,  не  приведе  до  зміни ціни.  Проте,
додатково за рік  це  дає  20  мільйонів  гривень.  Це  ті  кошти,
частково,  можливо,  це  не  такі  великі,  але за рахунок яких ми
зможемо наповнити бюджет наступного року.  І я  думаю,  що  вже  в
вересні  це  питання,  наповнення бюджету,  воно стане актуальним,
можливо, навіть більш актуальним, чим податкове законодавство.

     З метою підвищення контролю за цільовим використанням  спирту
етилового проектом закону передбачаються наступні заходи. Зокрема,
при отриманні спирту виробниками парфумів  передбачається  видання
податкового  векселю,  підтвердженого  комерційним  банком  шляхом
авалю на суму акцизного збору,  нарахованого на  обсяг  отриманого
спирту, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між повною
ставкою акцизного збору,  яка існує, і тою ставкою акцизного збору
на спирт, які сплачують ці виробники.

     І вже  погашення  цього  векселя має бути після підтвердження
того, що цей спирт використаний саме на виробництво парфумів, а не
на виробництво лікеро-горілчаних виробів. Таким чином буде усунена
можливість   ухилення   від   оподаткування   шляхом   нецільового
використання підакцизних товарів.

     Також запроваджується    норма,   що   у   разі   нецільового
використання суб'єктами підприємницької діяльності спирту з  таких
суб'єктів справляється штраф, який обчислюється, виходячи з повної
ставки та відповідних штрафних  санкцій.  Тобто  сьогодні  питання
спрямування спирту нецільовим призначенням є самим гострим з точки
зору надходження коштів до бюджету.

     Також передбачається  запровадження  різних  марок  акцизного
збору для різних видів товарів,  для реалізації в різних ємкостях,
що дасть можливість не допустити,  коли,  скажімо, за ціною одного
товару продається фактично інший товар.

     Що стосується   скасування  пільг  з  оподаткування  акцизним
збором.  З метою  створення  рівних  умов  оподаткування  акцизним
збором  вітчизняних  і  іноземних  товаровиробників  відповідно до
статті 15 Угоди про партнерство і співробітництво між Європейським
Союзом  і  Україною  пропонується  скасувати ті пільги,  які є для
виробників   легкових,   вантажно-пасажирських    автомобілів    і
мотоциклів,  що виробляються українськими підприємствами.  Шановні
народні депутати,  це питання не просте,  воно обговорювалося щодо
цього   закону,   проте  уряд  пропонує  прийняти  і  таким  чином
врегулювати питання, про яке я сказав.

     Скасування акцизного збору.  Пропонується скасувати  акцизний
збір на ювелірні вироби. На сьогоднішній день це питання вже також
обговорювалося.  І фактично  цей  рівень,  який  є  сьогодні,  він
практично   не   дає  можливості  розвиватися  цій  промисловості,
оскільки ми не маємо власної сировинної бази.  Це фактично  втрати
бюджету  в  межах  10  відсотків  на  півріччя,  і вони суттєво не
вплинуть на надходження бюджету.

     І, нарешті,  запровадження ставки акцизного збору на бензин і
моторні  суміші  змістом не менше,  як 5 відсотків високооктанових
кисневовмісних добавок у розмірі 45 євро за тисячу  кілограм.  Цей
захід  спрямований  на  те,  щоб сприяти організації виробництва в
Україні екологічно чистих бензинів та зменшення залежності України
від     імпорту     сирої     нафти,     збільшення    виробництва
сільськогосподарської сировини  та  ефективного  її  використання,
зниження   витрат  валютних  коштів  на  закупки  компонентів  для
виробництва сучасних  вітчизняних  екологічно  чистих  бензинів  і
моторних  сумішів.  Я нагадаю,  що це питання не було врегульоване
при попередньому встановленні ставок акцизного збору. І по суті на
ці  види  бензинів  сплачується  загальна  ставка.  І таким чином,
встановлення  ставки  45  євро  дасть  можливість  саме  розвинути
виробництво цих бензинів,  виходячи з тих технологій, які сьогодні
існують в Україні.  За рахунок зростання виробництва цих бензинів,
ми  передбачаємо  отримати до бюджету у наступному році близько 50
мільйонів гривень.

     Прийняття запропонованого    законопроекту    не     потребує
додаткових  матеріальних  та  інших  витрат  і дозволить збільшити
надходження до бюджету у наступному році на 500 мільйонів гривень.

     Шановні народні депутати, я прошу прийняти цей законопроект у
першому  читанні.  Ми  знаємо,  що  є  пропозиції окремих народних
депутатів.  Ми  готові  розглянути  їх   вже   при   доопрацюванні
законопроекту   на  друге  читання.  Але  цей  законопроект  конче
необхідний для того,  щоб  ми  з  вами  могли  скласти  бюджет  на
наступний  рік  і  затвердити його у тому обсязі,  який дозволяєте
вирішувати основні соціальноекономічні проблеми держави.  Дякую за
увагу.

     ГОЛОВА. Запитання до доповідача є?  Я прошу записатися. Прошу
висвітлити на табло. Народний депутат Бабурін, фракція комуністів.

     16:49:07

     БАБУРІН О.В.

     Уважаемый Анатолый  Аркадиевич,  скажите,  пожалуйста,  чьими
интерсами   руководствовалось   Министерство   финансов,   которое
предлагает исключить пункт пятий и четвертыйи  рекомендует  ввести
акциз снова на изготовление автомобилей а запасных частей к ним? И
просчитывали ли вы убытки, и что повлечет, какие последствия будут
для  собственного  украинского  автомобилестроения  вот  эти  ваши
статьи - четвертая и пятая?

     МАКСЮТА А.А.  Дякую за запитання. При поданні цієї пропозиції
ми,    насамперед,   керувалися   інтересами   України,   розвитку
міжнародного  співробітництва   і   місця   України   у   світовій
організації  торгівлі,  що  дасть  можливість нам значно розширити
ринки збуту нашої продукції і  значно  збільшити  обсяги  торгівлі
вітчизняними товарами.

     Тобто, звичайно,  я наголосив у своєму виступі, що це питання
є непростим, і воно є питанням, яке ставить перед нами європейське
співтовариство. Проте, ми вважаємо, що прийняття цього рішення має
більше  позитивних  наслідків,  ніж   негативних,   тому   що   на
сьогоднішній  день аналіз показує,  можливо у вас є приклади того,
що очікувалося від прийняття цього рішення на сьогоднішній день ми
фактично  не  маємо.  Тому ми готові розглянути це при прийнятті в
другому читанні,  але прохання в першому читанні  закон  прийняти.
Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Семенюк, фракція СПУ.

     16:51:15

     СЕМЕНЮК В.П.

     Семенюк,фракція соціалістів.

     Шановний Анатолію  Аркадійовичу!  Скажіть  мені,  будь ласка,
чому ви не хочете погодитися на проект закону,  який підготовлений
членом  нашої  фракції  Цушком  Василем Петровичем,  який фактично
погоджений і з Державною податковою  адміністрацією,  з  Кабінетом
Міністрів  і  фактично  завтра,  якби  ми  його  проголосували і в
першому,  і в другому читанні, то ми б уже мали законопроект, який
би  дав  200  мільйонів  гривень  до  бюджету  уже в цей бюджетний
період.

     Чому ви не хочете погодитися на такий варіант? Дякую.

     МАКСЮТА А.А.  Дякую  за  запитання.  Я  хочу  сказати,  що  я
представляю тут урядовий законопроект і я абсолютно не сказав,  що
ми не хочемо погодитися на законопроект народного депутата Цушко.

     ГОЛОВА. Народний  депутат   Калетнік,   група   "Європейський
вибір".

     16:52:10

     КАЛЕТНІК Г.М. Калетнік.

     Шановний Анатолій  Аркадійович!  Ви сказали,  що зміна ставок
акцизного збору  на  спирт  етиловий,  лікерогорілчані  вироби  не
змінить  суттєво ціну і попит на цю продукцію.  І таким чином,  це
дозволить отримати вже в цьому році 9 мільйонів,  в  слідуючому  -
понад  20  і  те  ж  саме від сумішевих бензинів,  де приміняються
високооктанова киснемісна добавка.

     Скажіть, будь ласка, можете ви назвати статистику як мінялися
об'єми   легального   виробництва   лікерогорілчаної  продукції  в
залежності від зміни ставок акцизу.

     МАКСЮТА А.А. Дякую за запитання.

     Ну насамперед я хочу сказати,  що ми говоримо  не  про  зміну
ставок,  ми говоримо про індексацію ставок, яка передбачена чинним
законодавством   і   яка   не   проводилася   з   часу   прийняття
законодавства,   яке   передбачало  таку  індексацію.  Тому  це  є
незначний.

     Я сказав,   що   підвищення   ставок   на   спирт   етиловий,
лікеро-горілчані  вироби  змінить мінімально оптові відпускні ціни
на лікеро-горілчані вироби з 4,9 до 5,3 гривні. Тобто, фактично це
незначне збільшення , яке не змінить попит.

     Що стосується статистики,  ми готові надати її окремо.  Зараз
очевидно я не хотів би зараз витрачати час для пошуку  статистики,
але ми готові надати її.

     Тобто, на  наш  погляд,  така  індексація  вона  абсолютно не
вплине на продаж цих товарів і на будь-які коливання ринку.

     ГОЛОВА. Народний депутат Ландик, фракція "Регіони України".

     16:54:16

     ЛАНДИК В.І.

     Валентин Ландик, фракція "Регіони України".

     Шановний Анатолію Аркадійовичу,  тут  ви  подаєте  нормальний
закон, дійсно, підвищення ставок акцизного збору і ви вважаєте, що
в зв'язку з тим, що реальні доходи населення збільшилися, то можна
підняти ціни, ну те, що акцизний збір, а то можна й ціни підняти.

     Але, я  думаю,  якщо  зараз у Києві вийти і запитати,  у кого
реальні доходи збільшилися,  я вважаю,  що ні хто не скаже,  що  у
нього збільшилися реальні доходи. Ну це таке, преамбула.

     Але все-таки давайте,  ми один раз піднімали ціни,  акцизи на
водку ми піднімали і тоді зупинився продаж зовсім. Так не вважаєте
ви, що може треба буде поступово піднімати акцизи, а не зразу на 9
відсотків,  і щоб не було так, як колись, ви пам'ятаєте, зупинився
повністю  продаж цих горілчаних напоїв і так далі.  Не може такого
бути? Дякую.

     МАКСЮТА А.  Ну якщо прямо відповісти на питання,  такого бути
не може.  Тобто, шановні народні депутати, мова йде про підакцизні
товари,  мова йде про те,  що цей закон  комплексно  підходить  до
питання акцизного збору. Тобто крім цієї індексації, яка по суті є
декілька копійок на пляшці це підакцизні, ну, це ті товари, які не
даремно  обкладаються  акцизним  збором.  І  це  є вимоги народних
депутатів,  які не раз піднімали це питання на різних рівнях. Тому
ми  кажемо,  що  це  не вплине на доходи населення.  Власне,  це є
підакцизні,  це не є товари першої необхідності і це не вплине  на
зниження виробництва.

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолій Аркадійович, час вичерпано.

     Перший заступник   голови   Комітету   з  питань  фінансів  і
банківської діяльності Василь Петрович Цушко, будь ласка.

     16:56:34

     ЦУШКО В.П.

     Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! После того,
как  правительство  подало  на  наш  комитет свой законопроект,  в
принципе,  работали вместе с правительством, когда подавали. Но мы
пошли таким путем,  что по вопросам акциза сегодня существует одна
из главных проблем,  ну вот вам пример.  Приблизительно на Украине
потребляется 38,  по данным специалистов,  38 декалитров водки,  в
"тени" находится официально только 19,  то есть половина в "тени".
И  пример  прошлогоднего  повышения  акцизов  с  11  гривен  до 16
показал, что мы, имея 24 миллиона декалитров официально, и сегодня
имеем 19, то есть минус. Поэтому единственный метод наш, мы авторы
поступили,  пошли таким путем, чтобы принять, прежде всего закрыть
сегодня   те   дыры,  которые  дают  право  или  дают  возможность
фальсификатом заниматься.

     Какая разница  между...  На  самом  деле   наш   законопроект
согласован  с правительством,  единственная разница в том,  что мы
пошли таким путем:  уйти от проблемных вопросов,  снять их с этого
законопроекта,  чтобы  завтра была возможность проголосовать его в
первом и втором чтении. Я пойду по порядку.

     В моем законопроекте,  который, ну, моя фамилия стоит первой,
Цушко,  Святаш,  Терехин, в нашем законопроекте мы предлагаем, вот
разница какая с правительственным.  Правительство предлагает  17,4
за  литр спирта,  который идет на производство водки мы предлагаем
шестнадцать гривен,  а семнадцать и четыре ввести с первого января
2004  года.  То  есть  мы  даем  право  производственникам  знать,
спланировать свою деятельность,  одновременно следующими шагами  в
этом законопроекте мы закрываем тень. Потому что производственники
сегодня те,  что работают легально,  производят водку, они говорят
так:  повышайте  хоть  до двадцати гривен,  но при одном условии -
закройте теневой оборот и тогда мы готовы платить.

     А так получается, что нагрузка идет только на них.

     Поэтому в пункте 2207 только в тексте,  который роздан, я для
стенограммы  говорю,  предлагается  чтобы  дописать и я зачитываю:
2207 "Спирт етиловий неденатурований із змістом спирту не менше як
вісімдесят   відсотків  об'єму  спирт  етиловий,  та  інші  спирти
денатуровані,   будь-якої   концентрації".   А   "спиртні    напої
денатуровані  будь-якої  міцності"  убрать,  то  есть заменить вот
этими словами.

     Дальше. Предлагаем где написано по  бальзамам.  Я  вам  скажу
так,  мы  пошли  путем согласования с комитетом по здравоохранению
договорились,  что если  мы  записываем  "бальзамів  та  настоїв",
которые  разливаются  емкостью до 225 мг.  будет две гривни,  если
выше емкость, то будет шестнадцать гривен. Почему? Потому что один
из источников сегодня левой водки, левых ликеро-водочных изделий -
это спирт,  который выделялся по льготным ценам  на  лекарственные
препараты.  Конкретно:  у  нас  писали  зеленку,  а  на самом деле
производили  водку.  Дальше.  Слово  в  абзаце  на  странице   два
"одночасно" убрать из текста.

     Следующее. Какая еще разница в нашем законе?  Ну,  еще, я для
стенограммы  говорю,  на   шестой   странице   для   "горілки   та
лікерогорілчаних"  добавить  слово  "горілки",  бо  пропущено,  "з
міцністю до  25  градусів  та  вище  25  градусів"  зачеркнуть,  а
дописать  "об'ємною  долею  спирту  до  25  відсотків  та  вище 25
відсотків.

     В следующем   абзаце   написать   тоже   "для   горілки    та
лікеро-горілчаних  виробів",  а где предлагаем установить акцизные
марки, то "для інших алкогольних напоїв" добавить "0, 2 литра".

     Еще разница  какая,  мы  в  своем  законопроекте   предложили
убрать,  Кабмин  предлагал  транспортні засоби льгот лишить в этом
законе,  мы  предложили  убрать,  но  предлагаем  Кабмину   подать
законопроект,    согласовать    его    с   производствениками   по
автомобилестроительству и подать его на Верховный Совет.

     И еще что,  мы согласовали даты введения.  То есть,  в законе
предлагается  все  по  пунктам ввести с 1 января 2003 года,  кроме
подпункта 1 пункта первого,  который набирает чинність з  1  січня
2004 року.

     Значит, вот,  в  принципе,  разница.  Наш  законопроект  дает
реально в бюджет 200 миллионов гривен,  начиная с  1  января  2004
года. Это реально только оттого, что мы уравняли ставки.

     Значит, что  даст  выход из тени?  Приблизительно мы считает,
что сегодня в тени,  и специалисты считают, около миллиарда гривен
сегодня не поступает в бюджет, если принять эти меры, где-то около
300 миллионов могут дополнительно попасть в бюджет.  То  есть,  на
самом деле цена этого закона 500 миллионов,  почему и предлагается
этот закон принять завтра в первом и втором чтении, чтобы он начал
работать. Спасибо.

     ГОЛОВА. Запитання є, шановні колеги? Прошу записатись.

     Прошу висвітлити на табло.

     Народний депутат Жебрівський, фракція "Наша Україна".

     17:02:21

     ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

     Шановний доповідачу!

     65-й виборчий округ, Павло Жебрівський.

     Я хотів  би  попитати  вас:  по  лікарським  засобам підняття
акцизу,  я  розумію,  якщо  є  якісь  зловживання,   то   потрібно
ліквідувати  ті  зловживання.  Але  збільшення  акцизу майже на 80
відсотків на лікарські засоби,  як правило, це галенові препарати,
як  правило,  для  найбідніших  категорій населення,  піднімить по
попередніх підрахунках на 13 відсотків вартість цих препаратів. Це
настоянки того ж валер'яна, той же корвалол. Це найбідніші верстви
населення купують ці ліки. Що змушує вас піднімати акцизи майже на
80 відсотків?

     ЦУШКО В.П. Спасибо.

     Уважаемый коллега,  на  самом  деле,  классическая помощь для
бедных слоев населения должна быть прямая адресная помощь.  У  нас
принято тоже классически, как в Европе, 0, вы знаете, на лікарські
засоби. По акцизу мы пошли таким путем. Пока говорю вам рассчеты.

     Вот на лікарські засоби у нас спирта всего выделено в прошлом
году, 51 процент пошел по льготным ставкам. И основные, куда ушло,
- это ушло на выработку эссенций,  лікарські засоби, парфуми и так
далее.  То  есть  этот  спирт  уходит,  берут  наряды  вроде бы на
лекарства, а уходит на производство других.

     Чего мы предложили 2 гривны.  Вообще была радикальная позиция
на нашем комитете,  чтоб 16 гривен было на все,  16 предлагали. Мы
пошли на 2 гривны,  чтобы сделать  2  ставки  всего  лишь,  ввести
эвалеваный вексель.  И 2 гривни, из какого рассчета исходили, дело
в том,  что в России сегодня 2.30 в наших  деньгах.  Если  поднять
выше (то,  что предлагалось 16), например, я сегодня докладывал на
бюджетном комитете,  там говорили:  "Давайте 16 везде сделаем",  -
нужно  тогда  придумать  механизм  возврата  тем  бедным слоям.  А
уйти... Да, я понимаю, что поднимается с 12 копеек до 2 гривен, но
нужно  находить  какой-то  средний компромисс.  Этот компромисс на
уровне 2 гривен.

     Зауваження вашего комитета сегодня я зачитал. Поэтому я прошу
вас поддержать его.  Это тот средний, или усредненный, компромисс,
который даст уход,  ну,  то есть  удар  по  тени.  Одновременно  я
понимаю,  что где-то по цене.  Но опять специалисты говорят, что в
цене на лекарства торговля может подвинуться,  чтобы население  не
пострадало. Но это, вы прекрасно понимаете, я тоже знаю, что мы не
отрегулируем.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Коновалюк,   фракція    "Регіони
України".

     17:05:06

     КОНОВАЛЮК В.І.

     Дякую, Володимире Михайловичу.

     Уважаемый Василий Петрович,  ну,  то, что вы сегодня услышали
поддержку   бюджетного    комитета,    поскольку    этот    закон,
действительно,   дает   дополнительные  доходы  в  Государственный
бюджет.  И мы считаем,  что это тот путь,  который должен  сегодня
упорядочить  систему именно в производстве ликероводочных товаров,
напитков.

     И как вы считаете,  вот систематизация сегодня в целом в этом
законе  даст  возможность нам больше,  скажем так,  контролировать
вопросы реализации и использования спирта, как такового? Поскольку
в выступлении,  очевидно, прозвучали те нарушения, которые б имели
место в Украины,  когда,  скажем  так,  выделялось  на  парфюмерию
спирта, а он разливался. И мы имели на рынке дешевую левую водку и
соответсвующие...

     И какие потери бюджета?  Вот ваш комитет обсчитывал, когда мы
имели, скажем так, такую нормативную базу до этого? Спасибо.

     ЦУШКО В.П.   Значит,   потеря  бюджета  сегодня  от  теневого
производства  около  миллиарда  гривен   только   по   алкогольным
напиткам.  Что? Мало сказал. Ну, я не возражаю, что я мало сказал,
я говорю то, что дают сегодня эксперты.

     Я понимаю,  что наш  закон  промежуточный  так,  как  коллега
Коновалюк  сегодня  звучало  у  вас на комитете.  Нам нужно дальше
усовершенствовать,  потому что мы говорим о монополии. Монополия у
нас  существует на спирт,  и она может существовать,  управляться,
администрироваться государством только через ставку.  Естественно,
идеальный вариант - это единая ставка.

     Но когда,  я только что объяснял,  если мы сделаем 16 гривен,
нужно найти компенсаторы медицине,  техническому спирту.  Если  мы
совместно с вашим бюджетным комитетом это доработаем,  потом можно
подымать.  В противном случае к нам хлынет контрабанда из  России,
мы уничтожим нашу парфюмерию и так далее.

     К тому,   что   вы   задали   вопрос,  мы  еще  предусмотрели
аувалированый вексель. То есть, если, к примеру, предприятие берет
спирт  на  производство  парфюмерии,  но  использовало  его и дает
вексель.  Если оно использовало его на производство левой водки  и
не  подтвердило  потом  налоговой,  оно  будет  платить 16 гривен.
Естественно зависит  от  наших  контролирующих  органов.  Говорят.
коррупция,  все  можно  купить.  Ну,  это  понятно.  Но это уже из
области администрирования. Вот, в принципе, что предусмотрено.

     ГОЛОВА. Дякую Василій Петрович. Час вичерпано.

     5 хвилин вичерпано. Наполягає Слободян? Будь ласка, Слободян.

     17:07:42

     СЛОБОДЯН О.В.

     Шановний Василю Петровичу!  Я вам хочу зробити дружню пораду,
як  людині,  яка давно працює в цьому комітеті,  і пропоную вам не
уподоблятися  апологетам  урядової  програми  нової   цієї.   Коли
проголошується  зниження податкового пресу,  а в дійсності податки
намагаються підвищувати постійно,  і ви у своєму комітеті постійно
шукаєте якийсь компроміс на підвищення цього податкового пресу. Не
можна економіку заганяти постійно в тінь. І не може бути економіка
постійно заручником якихось певних галузей, які працюють на той чи
інший клан.

     Ви можете сьогодні купити ( я знаю,  що ви віддаєте  перевагу
коньяку   перед   горілкою)   пляшку   коньяку   в   магазині?  Не
відповідайте,  я ще не закінчив.  І бути впевнений,  що це н  е  є
якийсь сурогат,  підробка. Зрозуміло,, що ні. Ви прекрасно знаєте,
що акцизи підвищувалися за останні три роки разів три. Це тільки у
нас на податок накручується ще податок. ПДВ накручується на акциз.
Так?

     Далі. Момент справляння податків  є  дуже  некоректний,  коли
податки  сплачуються  наперед.  Спочатку дайте можливість отримати
додану вартість, а потім справляти податки.

     Тобто ви у своєму комітеті повинні дуже виважено підходити до
політики  податкової  при  розробці  Податкового кодексу,  того чи
іншого закону. Тому що я так дивлюся з точки зору...

     ГОЛОВА. Будь ласка, сформулюйте питання.

     СЛОБОДЯН О.В.  Це є дружня порада колезі,  який  виходить  на
трибуну   і   шукає   компроміс  із  урядовою  програмою  зниження
податкового тиску.  До  акцизної  політики  треба  підходити  дуже
виважено, як і до іншої політики, що стосується податкового пресу,
податкового навантаження і захисту вітчизняного виробника. Дякую.

     ЦУШКО В.П. Я согласен.

     Во-первых. Я отдаю предпочтение пиву "Оболонь",  это точно  и
сухому вину. А ответ будет такой.

     Уважаемый коллега  Слободян!  Поверьте,  от  пивников не было
никаких "зауважень" - это раз - в наш комитет.

     Второе. Я пытался оппонировать уряду,  вы знаете,  мне тяжело
было,  чем  уряд говорил:  ну чего вы не соглашаетесь,  если акциз
будет - копейка на одну бутылку пива? Одна копейка увеличение.

     Это говорю то, что говорили.

     Следующее. Чтобы  не  говорить,  что  я  отдаю   предпочтение
какое-то.  Тоже  в качестве компромисса,  ну я знаю,  что есть еще
наши избиратели.  Допустим,  я  -  представитель...  вы  -  пивной
отрасли,   а   я  -  представитель  винодельческой.  Так  вот,  по
винодельческой отрасли тоже увеличится акциз  на  23  миллиона.  2
гривны  вводится  на  вина  крепленые.  По  тому,  что  2  копейки
увеличится на пиво, даю 20 миллионов, плюс бюджет. По крайней мере
пивники  бы  тоже разделились.  Часть производителей пива говорят,
что этот акциз посильный, вы говорите, что нет. На самом деле этот
акциз  1  копейка  на  бутылку пива.  Завтра определяться залу.  Я
доложил как...

     Да, действительно компромисс,  потому  что  компромисс,  уряд
говорит, что нам нужет бюджет, мы говорим, что производство должно
работать.  Вы  знаете  мою  позицию  всегода.  Этот   законопроект
компромиссный  и  мы шли на то,  чтобы он мог быть принят завтра в
первом, во втором чтении. Вам определяться. Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Записані для виступу народний депутат Черняк.
За ним буде виступати Калетнік.

     Черняк, я сказав, народний депутат. У нас один Черняк.

     17:11:42

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановний пане   Голово!  Шановні  народні  депутати!  Шановні
представники уряду! Шановні представники Податкової адміністрації!

     В стані важких роздумів я вийшов на цю трибуну.  (О п л е с к
и)

     Основний висновок  із  цих роздумів такий.  Треба позбавитись
від ілюзії,  що  підвищення  ставок  акцизного  збору  приведе  до
зростання надходжень до бюджету.  Це ілюзія. І, до речі, вже життя
підтверджувало неодноразово цей факт,  але у нас знову виникає  ця
ілюзія і ця спокуса.

     Я розумію  представників  уряду наповнити бюджет таким чином.
Зростання ставок акцизного збору веде до скорочення виробництва  і
до  його  тініцзації.  Все!  Більше  ніяких наслідків це немає і в
кінцевому рахунку - до  скорочення  надходжень  до  бюджету.  Така
неумолима  об'єктивна  внутрішня  логіка економічного процесу і ця
логіка не піддається на агітацію і пропаганду.  І які б ми  закони
не  приймали  тут,  вона  буде  працювати в реальному житті.  Тому
давайте позбавимося від цієї ілюзії.

     Тепер стосовно самої  логіки.  От  мені  не  зрозуміло,  чому
відмовляємося від акцизів на ювелірні вироби,  а підвищуємо акцизи
на лікарські засоби і на пиво,  що також є лікарським засобом.  Це
нелогічно.  Все-таки є якісь групи товарів,  які не так дошкуляють
верствам населення з  низькими  доходами.  Я  думаю,  що  все-таки
потрібно  зберегти  акциз  на  ювелірні вироби,  так,  він там дає
невеликий відсоток приросту, я це знаю, але всетаки щось дає, і ми
можемо  покращити.  Давайте  введемо  податок на майно,  про що ми
давно говоримо,  і знайдемо інші способи наповнення  бюджету,  ніж
ці.

     Отже, акцизи  підвищувати можна,  можна і світова практика це
знає,  це відома річ. Можна підвищувати, я не заперечую можливість
підвищення  акцизів,  але при єдиній умові,  що при цьому потрібно
закрити тіньову економіку,  її зменшити.  А якщо ми замість  того,
щоб  вживати,  здійснювати титанічні зусилля по закриттю тіньового
обороту,  спрямовуємо титанічні зусилля на підвищення акцизів,  то
таким чином ми сприяємо зростанню тіньового обороту.

     ГОЛОВА. Дякую, Володимир Кирилович.

     ЧЕРНЯК В.К.  Я  думаю,  що  висновок  напрошується сам собою.
Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Народний депутат  Калетнік.  За  ним  буде  виступати
народний депутат Терьохін.

     17:15:19

     КАЛЕТНІК Г.М.

     Дякую, Володимире Михайловичу, за надане слово.

     Шановні колеги!  Шановні  представники  уряду!  На превеликий
жаль,  Анатолій Аркадійович так і не відповів на моє запитання,  а
саме в ньому, мабуть, і є відповідь на те, чи йти шляхом заборон і
жорстокості по закриттю напрямків викрадання підакцизних  товарів,
чи  все-таки концепцію вирішення цього питання необхідно повернути
в іншу сторону. І я хотів би коротко навести цю статистику.

     Насамперед, у    1990    році    виробництво    горілки    та
лікерогорілчаних  виробів  у  нашій Україні складало 30,9 мільйона
декалітрів,  у 1998 році,  після прийняття  відповідних  підвищень
акцизних ставок, воно скоротилось до 21 мільйона, а за минулий рік
2001-ий легальне виробництво  горілки  склало  тільки  шістнадцять
мільйонів декалітрів і від цього втратив бюджет тільки по недобору
акцизу і податку на додану вартість більше одного і  двох  десятих
мільярда  гривень.  Уже не говорячи про те,  що виплата заробітної
плати і таким чином недоотримання податку із заробітної  плати  та
податку  з  підприємств,  теж  десь  складає  біля  ста  мільйонів
гривень.

     Таким чином скорочення  легального  виробництва  є  наслідком
саме недосконалості законодавчої та нормативно-правової бази і яка
регулює процеси виробництва та реалізації алкогольної продукції  і
насамперед ставки акцизного збору.

     Саме зменшення  акцизних  зборів легалізувало б виробництво і
реалізацію спирту та всього спектру лікерогорілчаної продукції,  а
також   різко   підвищило  б  інтерес  до  технології  виробництва
високовмісних  октанових  добавок  етанолу  на  потужностях  нашої
спиртової галузі України із відновлювальної сировини і таким чином
ми забезпечили б використання  потужностей  і  добавили  б  робочі
місця у нашій промисловості в Україні.

     Тому вважаю за доцільне проект закону, як одного так і іншого
відхилити,  як  такі,  що  не  відповідають  в  цілому   концепції
зменшення податкового тиску на виробників. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Терьохін, фракція "Наша Україна".

     17:18:20

     ТЕРЬОХІН С.А.

     Дякую. Шановні  народні  депутати,  взагалі зараз ця дискусія
показує,  що мабуть виступаючі не дочитались  цього  законопроекту
знову  і не розуміють ідеології цього законопроекту.  Не йде мова,
шановні виступаючі,  до мене два, про те, що збільшується акцизний
збір.  Акцизний збір був встановлений у гривнях,  пройшов проміжок
часу,  за який була інфляція або зростання індексу  споживчих  цін
(ІСЦ),   і   цей  акцизний  збір  індексований  просто  на  рівень
збільшення індексу споживчих цін.

     Якщо ми цього не зробимо, шановні два виступаючих до мене, то
ми  тим  самим  погодимось  про зменшення акцизного оподаткування.
Зменшення  акцизного  податкування  є   абсолютно   нелогічним   і
абсурдним,  я  перепрошую,  пане  Черняк,  що  ви розумієтесь все,
починаючи від Євросоюзу,  який є сволоччю,  закінчуючи податковою,
між   іншим,  наволоччю,  а  не  сволоччю,  закінчуючи  Податковим
законодавством,  але я хотів  би,  щоб  ви  трошечки  помовчали  і
послухали.

     Так от,  якщо ми цього не зробимо,  ми, фактично, скажемо, що
Державний бюджет  України  від  такого  податку,  як  акциз,  який
історично оподатковує, я перепрошую за вираз, гріховне споживання,
буде зменшений, і це абсолютно не правильно.

     Стосовно пива.  21 копійка або  23  копійки  -  це  абсолютно
жодного   змісту   немає,   крім   втрати  доходів  бюджету,  крім
фінансування соціальних статей.

     Між іншим,  якщо пан Слободян, який задавав це питання, зараз
візьме  ручку і порахує,  скільки пройшло інфляції з того моменту,
коли він почав платити 21 копійку,  то він побачить, що збільшення
на 2 копійки, це менше, ніж треба встановити на його продукцію.

     Більш за   те,  є  така  організація  "Сават",  яка  об'єднує
виробників алкогольних напоїв і тютюнових виробів.  Так  от,  крім
пана  Слободяна  з  його  "Оболонню"  всі погоджуються,  розуміють
економічну  логіку  підняття  індексації,  скажімо,  ставок  цього
акцизу.

     Якщо ми  приймемо  цей  закон,  то  й далі деякі підприємства
будуть декларувати чверть своєї поставки (я не буду говорити  які,
але можу сказати,  якщо не буде прийнятий цей закон), закуповуючи,
я перепрошую,  пляшки в 4 рази більше,  ніж декларується по  їхнім
горілчаним  виробам,  буде  використовуватися  така  шпаринка,  як
лікарські засоби.  Ви знаєте,  шановні народні депутати, що згідно
із статистикою в минулому році зеленки в Україні було випущено в 4
рази  більше,  аніж  помазати  всіх  українців!   Так   от,   буде
використовуватися і такий, і по технічному спирту і так далі.

     Тому я вас дуже закликаю прийняти цей законопроект, ввести цю
індексацію  і  покласти  край  зловживанням,   які   творяться   в
приграничних  кордонах.  Ми  маємо  знати  одне  правило:  якщо на
однаковий продукт  встановлюється  одна  ставка  і  менша  ставка,
завжди шляхом хабарів і корупції платиться менша ставка. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Для репліки слово має народний депутат Черняк. Час вичерпано.

     17:22:27

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановний Сергію   Анатолійовичу,  я  хочу  вам  нагадати,  що
зменшення,  навіть  зниження  акцизів   вписується   в   концепцію
зменшення податкового тиску. Це, по-перше.

     По-друге, відносно   гріховного  попиту.  Давайте  не  будемо
грішити.  Йдеться про ліки, йдеться про парфумерію, бензин. Це що,
гріховний попит?  Не тільки про алкоголь.  А,  крім того, алкоголь
пив Ісус Христос із своїми учнями в тайну вечерю,  він пив вино. А
я п'ю пиво. Все нормально.

     І нарешті.  Сергій Анатолійович,  апломб не є аргументом.  Не
треба з таким апломбом виступати і робити з інших людей таких, які
не розуміються ні в чому.  Ми прекрасно розуміємо,  у чому полягає
ваш інтерес. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Народний депутат Слободян репліку.  Я  прошу,
шановні колеги, не влаштовувати ристалище.

     17:23:51

     СЛОБОДЯН О.В.

     Ні, я   хочу   просто  дати  відповідь,  оскільки  називалося
прізвище  тут  моє,  Терьохіну,  який  ніколи   не   працював   на
виробництві  і  в  економіці,  у  мене  є  сумніви,  що  він добре
розбирається.

     Значить, за останніх три  роки  акциз  на  пиво  підвищувався
послідовно з 9 копійок за літр,  11 копійок, 14 копійок - це тоді,
коли ми пішли на компроміс з тобою,  21 копійка і вже 23  копійки.
За  цей час наші сусіди почали виробляти на душу населення,  у нас
голови,  оскільки  у   нас   багатовекторна   політика,   значить,
послідовно,  то  на схід,  то на захід повертається.  Значить,  на
сході споживають 51 літр на душу населення,  а в Україні - 25,  на
заході, у Польщі, - 62 літра, в Румунії - 53 літра. Це я відповідь
даю Терьохіну, тому що...

     Тобто я хочу сказати,  що це не просто  дві  копійки,  це  10
відсотків,  на  які  накручується  ПДВ  і які сплачуються наперед.
Сьогодні навіть  "Оболонь",  яка  тут  називалася,  змушена  брати
кредити для того, щоб сплачувати податки вчасно. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Це прихована реклама уже іде у нас.

     Народний депутат Терьохін. Прошу не називати прізвищ тільки.

     17:25:20

     ТЕРЬОХІН С.А.

     Я дуже  дякую.  Бачте,  як  емоційно,  після  мого емоційного
виступу були два виступи.  Я хотів би пану Слободяну познайомитися
із моєю автобіографією,  яка є у наших каналах, і подивитися, де я
працював і який у мене досвід.

     Одначе, хотів би сказати.  Ви знаєте,  у нас дуже цікава така
ситуація у парламенті складається:  коли знижаємо податки,  кажуть
лобують когось, коли збільшуємо податки, теж лобує когось.

     Так ось,  я дуже прошу,  зрозумійте те, що зараз пан Слободян
сказав з трибуни.  У нас мале споживання алкогольних напоїв.  Тому
це є величезна проблема.  Добре,  це звучить приблизно так:  в нас
мале споживання повій на душу населення.  Слава тобі Господи, що у
нас воно мале. Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання завершуємо. Рішення з
цього приводу ми приймемо завтра.

     На ваш  розгляд  вноситься проект Закону про внесення змін до
Закону України про податок на додану вартість. Доповідач державний
секретар    Міністерства   фінансів   України   Максюта   Анатолій
Аркадійович.

     Шановні колеги!  Я оголошую, що ми нашу роботу продовжуємо на
15 хвилин.

     МАКСЮТА А.А.   Вельмишановній   пане  Голово!Шановні  народні
депутати!  Дозвольте вам представити ще  один  законопроект,  який
полягає  у внесенні змін до Закону про податок на додану вартість.
Я хочу перед тим,  як перейти до суті законопроекту, зауважити про
те,  що  ми  сьогодні  не  розглядаємо і по можливості прохання не
задавати питань  з  приводу  концептуальних  питань:  потрібно  не
потрібно  цей  податок.  Це ми розглянемо при розгляді Податкового
кодексу, який, я сподіваюсь, ми розглянемо ще в цьому році.

     А суть цього законопроекту полягає у врегулюванні тих питань,
які  сьогодні  вже виникли під час застосування діючого Закону про
податок на додану вартість.  І,  по суті,  він в собі  уособив  ту
велику  дискусію,  яка  проводиться  навколо  цього  питання.  Він
переслідує три головні ,  так би мовити,  складові  цього  закону.
Насамперед,   він  переслідує  мету  наповнення  доходної  частини
Державного бюджету за рахунок  попередження  фактів  ухилення  від
ПДВ,  які сьогодні є численними і які сьогодні всіх на устах, і ми
їх знаємо і пропонуємо усунути.

     Друге. Це  проблема  відшкодування  ПДВ.  Сьогодні  це  також
гостра  дуже проблема і ми пропонуємо цим законом зробити крок для
її вирішення.

     І третє.  Це  скасування  окремих  пільг  з   ПДВ,   оскільки
існування пільг воно дійсно спотворює саму природу цього податку і
створює ті проблеми із відшкодуванням, із надходженням до бюджету,
які ви всі знаєте.

     Отже, що стосується першого питання. Пропонується запровадити
зарахуванням сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок
для  платників,  які  мають  заборгованість перед бюджетом з цього
податку у сумі більше,  ніж 1 мільйон гривень та для новостворених
суб'єктів   підприємницької  діяльності,  а  також  для  учасників
оптового ринку електроенергії.  Ви знаєте, що проблема сплати ПДВ,
особливо  в  паливноенергетичному  комплексі,  це є проблема,  яка
сьогодні не може бути вирішена за  рахунок  звичайних  заходів,  а
також   в   ряді   інших  галузей.  Тому  пропонується  відкривати
спеціальний рахунок, на який будуть зараховуватися надходження від
ПДВ  і  з якого буде здійснюватися і розрахунки з ПДВ.  Але я хочу
зауважити,  це тільки для тих платників, які мають недоїмку більше
одного.  Якщо  платник  платить нормально,  регулярно ПДВ,  то цей
механізм не потрібний.

     Зобов'язати суб'єктів господарювання податкову інформацію для
отримання   відшкодування   з   податку  на  додану  вартість  при
здійсненні разових закупок на суму більше 1  мільйона  гривень  по
разових контрактах.

     Такий підхід є загальноприйнятою практикою інших країн. Це не
є те, що ми пропонуємо. Це є загальноприйнята практика.

     До складу податкового кредиту включати суми податку на додану
вартість, що підтверджені відповідною інформацією.

     Тобто, сьогодні  ми  маємо випадки ухилення від оподаткування
саме з цієї причини.  За даними ДПА проведення  фіктивних  закупок
для  отримання  відшкодування  з  розрахунку  грошовими сурогатами
розповсюджена практика.  Тому  пропонується  законопроектом  вжити
заходів для усунення такої можливості.

     Далі пропонується  коригувати суми бюджетного відшкодування у
разі виявлення значних відхилень,  більше  як  10  відсотків,  від
рівня  звичайної  ціни  при  реалізації товарів (робіт та послуг).
Тобто це також  звичайний  метод  ухилення  від  оподаткування.  І
пропонується     дати    можливість    Податковій    адміністрації
застосовувати  звичайну  ціну  і  таким  чином   коригувати   суми
бюджетного відшкодування.

     Запровадити тимчасову  реєстрацію  платників  податків у разі
відсутності  переконливих   доказів   здійснення   підприємницької
діяльності на регулярній,  постійній основі.  Тобто,  якщо платник
пред'являє до відшкодування,  він повинен довести,  що він  дійсно
веде регулярну діяльність.  Запровадження тимчасової реєстрації та
правила зняття реєстрації направлені  на  унеможливість  отримання
права на проведення фіктивних операцій.  За даними ДПА пред'явлено
до відшкодування 1.1 мільярд гривень ПДВ по податкових  накладних,
виписаних  від  імені  зареєстрованих,  але  не  існуючих  фірм  і
компаній. Це також є зарубіжна практика.

     Друге. Безпосередньо   з   метою   вдосконалення    механізму
відшкодування  ПДВ пропонується для тих...  Я хочу привернути вашу
увагу,  що   пропонується   запровадити   спеціальний   податковий
сертифікат  та надати право платникам,  що мають такий сертифікат,
на  отримання  експортного  відшкодування  протягом  30  днів  без
висновків  органів  державної  податкової служби.  Тобто це є крок
назустріч платникам податків.  Тобто наявність такого  сертифікату
дає  можливість  отримувати  напряму  відшкодування ПДВ.  До таких
платників,  насамперед,  відносяться ті,  які мають за  попередній
звітний  податковий  рік обсяг поставленої на експорт продукції на
суму,  що дорівнює або перевищує 100 мільйонів гривень,  тобто ті,
які регулярно сплачують цей податок.

     Наступним кроком  пропонується  продовжити  термін бюджетного
відшкодування до одного року.  Запропоновані зміни  не  суперечать
загальновизнаній практиці застосування цього податку. Встановлення
терміну бюджетного відшкодування по  внутрішніх  операціях  до  12
місяців  ніяким  чином  не  вплине  на працюючі підприємства,  які
здійснюють  закупки  та  продаж  у  загальному  постійному  режимі
діяльності.  І  це  підтверджується  зарубіжною практикою,  де цей
термін до одного року.  Тобто,  якщо підприємство постійно працює,
то  це  не вплине на його фінансове становище,  але воно вплине на
тих,  які створюються і  не  здійснюють  постійної  діяльності,  а
створюють лише для отримання відшкодування.

     Продовжити до 90 днів термін експорт...

     ГОЛОВА. Прошу завершувати.

     МАКСЮТА А.А. Да, я завершу тезу. Продовжити до 90 днів термін
експортного   відшкодування   новоствореним    платникам.    Також
законопроект передбачає...  Я залишу останнє питання,  яке я хотів
би сказати. Пропонується вдосконалити механізм оподаткування ПДВ в
сільському    господарстві,    тобто,    зокрема,   передбачається
запровадити спеціальний  режим  оподаткування,  режим  фіксованого
збору  у  сфері  сільськогосподарського лісового господарства,  чи
рибальства, який застосовується у країнах ЄС.

     Відповідно до     цього      режиму      сільськогосподарські
товаровиробники   не   мають   зобов'язань   щодо   утримання   та
перерахування ПДВ за операції з продажу ними товарів і  послуг  та
не одержують права на податковий кредит.

     Шановні народні  депутати,  оскільки  регламент  мого виступу
завершений, я хотів би сказати лише, що запропоновані зміни дадуть
можливість  вирішити  питання,  які  сьогодні  стоять у сфері ПДВ,
зокрема  його  відшкодування  за  рахунок  усунення  ухилення  від
оподаткування   і   отримання   коштів   для   здійснення   такого
відшкодування.

     І за  розрахунками  вони  дадуть  у  наступному  році  сімсот
п'ятдесят  мільйонів  гривень,  які  можливо  врахувати  в бюджеті
наступного року. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Для запитань прошу записатися,  будь ласка. Якщо вони
є.

     Прошу висвітлити на табло.

     Народний депутат Матвієнков, фракція "Єдина Україна".

     17:36:10

     МАТВІЄНКОВ С.А.

     Матвиенков, "Единая Украина".  Уважаемый докладчик, я не буду
задавать много вопросов, вы мне ответьте только на один вопрос.

     Вот если в течение года предприятие не сплачивало вам какието
ни  было  податки,  вы  пеню  ему  насчитываете?  Почему вы на год
отстрачиваете прострочку, а растрочку платежа делаете, не имея при
этом  никаких  санкций  в плане,  так сказать,  использования этих
средств.  Это использование средств предприятий,  или нет? Ведь он
то платил живими деньгами експортер НДС. Это живые деньги, которые
нагодянся в обороте.  Вы эти деньги  взяли,  вы  их  использовали,
почему   вы   не   предусматриваете  процент  компенсации  ему  за
использование в течение года этих денег? Спасибо.

     МАКСЮТА А.А. По відшкодуванню експортного ...

     Шановні народні  депутати,   продовження   до   одного   року
стосується перш за все внутрішніх платників ПДВ,  тобто,  мова йде
про те,  що протягом всієї діяльності в нього з'являється ПДВ, яке
він сплачує,  і з'являється ПДВ,  яке він отримує. Таким чином, по
підсумкам   року   тоді   вже   виводиться   результат   і    буде
відшкодовуватись вже та різниця, яка буде утворюватись.

     Таким чином  це дасть можливість як своєчасно розраховуватись
з цими платниками, так і отримувати надходження ПДВ до бюджету.

     ГОЛОВА.Народний депутат Ландик, фракція "Регіони України".

     17:37:45

     ЛАНДИК В.І.

     Валентин Ландик, фракція "Регіони України".

     Шановний Анатолій Аркадієвич,  я вибачаюсь,  ви знаєте, оце з
вашого виступу я от сиджу і думаю,  що ми тут всі - злодії, які ми
очолюємо колективи - теж злодії,  люди,  які працюють, теж злодії.
Ви    розумієте?    Треба    сертифікат   ввести,   треба   ввести
ідентифікаційний номер додатковий, треба ввести додатково... і все
ввести, ввести, ввести!

     Невже не  ясно  одне  питання,  що,  мабуть,  треба піднімати
виробництво, і таким чином наповнювати бюджет, скільки ж ми будемо
це все,  нам не вірити, все нас обкладати! Чи ви спеціально хочете
зупинити виробництво чи нам не зрозуміло? Ви знаєте, я не можу оце
спокійно оце вислушувати ваші оці пропозиції. Дякую.

     МАКСЮТА А.А.  Шановний народний депутат!  Саме цей закон, він
спрямований на те,  щоб усунути  ті  негативні  моменті  існуючого
Закону про податок на додану вартість,  і те,  що ви говорите,  ви
говорите про практику,  яка  існує  сьогодні.  Ми  вам  пропонуємо
реальний  шлях  виправлення  цього  становища  для того,  щоб були
ресурси для відшкодування ПДВ,  для того,  щоб спростити  порядок,
щоб не чекати висновку податкової,  а звернутись до Казначейства і
отримати своєчасно відшкодування ПДВ.

     Тому я не бачу, в чому тут...

      (Ш у м у з а л і)

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Ландик,  прошу   дати   можливість
відповідати доповідачу.

     МАКСЮТА А.А.  Тобто,  на  наш  погляд,  тут,  навпаки,  не  є
ущемлення платника податку.  Той,  хто регулярно сплачує, той, хто
має  відповідну  податкову  історію позитивну,  він може своєчасно
отримати. Тут, навпаки, ставляться перепони тим одноденним фірмам,
які створюються тільки для того,  щоб отримати відшкодування. І за
рахунок цього ми покращимо  становище  якраз  тих  платників,  які
платять в бюджет.

     ГОЛОВА. Народний депутат Черняк, фракція "Наша Україна".

     17:39:49

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановний Анатолій  Аркадійович,  чи  існує в Україні ПДВ?  Чи
можна назвати ПДВ те,  що в  нас  зараз  є?  Чи  не  є  це  просто
додавання  до  ціни?  І  чи  взагалі  можна  далі  продовжувати цю
практику, додавання до ціни? І чи не краще було б скасувати ПДВ як
клас і, можливо, ввести податок з обороту, з продажу, щось інше?

     І ще  один  аспект  цієї проблеми.  Як припинити зловживання,
пов'язані з ПДВ? Ми бачимо, що це, дійсно, джерело злочинності, це
корито,  це кормушка.  І ми продовжуємо вдавати,  що немовби цього
немає. Дякую.

     МАКСЮТА А.А.  Я дякую дуже за це запитання. Ну, що стосується
першого запитання.  Я на початку виступу,  очікуючи,  ну,  подібне
запитання,  ну, просив, так би мовити, не відкривати дискусію щодо
концепції.  В нас сьогодні є Закон про податок на додану вартість,
який прийняла Верховна Рада.  І сьогодні він так називається,  він
сьогодні  існує.  І  мета  цього  закону  -  лише усунути недоліки
існуючого законопроекту.  При  прийнятті  Податкового  кодексу  ми
зможемо повернутися до цієї дискусії і її завершити.

     Що стосується зловживань.  Шановні народні депутати, можливо,
ну,  я не зміг достатньо чітко викласти в межах  того  часу  зміст
закону. Він є на руках, ви, очевидно, з ним ознайомились. Саме цей
закон спрямований на усунення зловживань,  тобто це є досвід, це є
практика  того,  як  ухиляються  від  оподаткування,  що для цього
роблять.  І ми саме цим законом пропонуємо усунути  це,  поставити
перепони  ухиленню.  Сьогодні  ми  маємо  до бюджету десь на 4 - 5
мільярдів менше,  отримуємо,  ніж повинні були отримувати навіть з
того  фактичного валового внутрішнього продукту,  який ми сьогодні
маємо.  Тому і саме причиною є це ухилення, це створення проблем з
відшкодування.  Цей закон,  на наш погляд, вирішує на цьому етапі,
виходячи із ситуації, цю проблему. Тому прохання підтримати його.

     ГОЛОВА. Народний депутат Асадчев, фракція "Наша Україна".

     17:42:04

     АСАДЧЕВ В.М.

     Дякую. Анатолію Аркадійовичу,  ну,  от  знаєте,  я  вам  дуже
порадив  піти  у  податкову  адміністрацію.  У  них  є дуже багато
цікавих матеріалів законодавчих, до речі, європейських. От я ходив
і  брав  деякі  читав.  У  Миколи  Яновича  вони  є.  Там є цікаві
бельгійські закони,  французькі по поверненню ПДВ.  Ви знаєте,  що
вся Європа працює з ПДВ.  Вони,  дійсно, досить розумні. Тобто там
не  фіскальні  способи   використовуються,   а   економічні.   Ну,
наприклад, я вам деякі такі приклади приведу.

     Скажімо, у  Бельгії,  щоб  відшкодувати  ПДВ,  то  треба мати
певний оборот цього підприємства.  Якщо обороту нема, то просто не
відшкодують.  Таким чином,  метелики, як то кажуть, з підприємства
зникають. Для того, щоб забезпечити внутрішній ринок, вони кажуть,
що  ти  повинен  певну продукцію певного попиту забезпечити певною
частиною по внутрішньому ринку. Тільки тоді тебе відшкодують і те,
що ти вивозиш на експорт. І це розумні речі.

     Поясніть мені, чому ми їх не використовуємо? Чому ми виключно
фіскальною функцією. Треба висновки, по-перше, висновки немає ніде
у  законі.  Акт  підписала  податкова,  визнала  відшкодування,  а
висновки вона якісь не дає.  І чекають роками  ці  висновки,  хоча
визнано  податковою,  що треба відшкодувати ПДВ.  І в цей закон ви
знову вносите виключно фіскальні методи  роботи.  Знову,  значить,
сокиру податківцю,  і він уже буде якісь ліцензії щось давати і ще
щось надавати.  Ну,  є досвід,  давайте  поїдемо,  подивимося.  Ми
сьогодні вже перевели,  переклали ці закони.  Давайте ми дивитися,
давайте економічними  методами  ці  речі  робити.  неможна  тільки
одними фіскальними. Ми загубимо економіку таким чином. Дякую.

     МАКСЮТА А.А.   Дякую,   шановний   Валерію  Михайловичу.  Ну,
очевидно,  при уважному прочитанні цього законопроекту ви саме там
можете  побачити  той  досвід  зарубіжних  країн,  у  тому числі і
досвід,  який є  у  податковій  адміністрації,  якій,  дійсно,  ми
прочитали,   і   ми   побачили,  що  в  такій  ліберальний  спосіб
відшкодування  сьогодні,  як  у  нас  там  це,  дійсно  він  більш
обгрунтований.  І ми саме в цьому законопроекті запропонували його
застосувати,  але,  виходячи з цих реальних умов,  які на сьогодні
складаються в Україні.

     Також я хочу звернути увагу,  що сертифікат - це не ліцензія,
це,  навпаки,  є певна охранна грамота для платника податку,  який
можливо по спрощеній системі отримати відшкодування. Тому ми якраз
використали  цей  досвід,  але  в  умовах  тої  реальної  практики
застосування  податкового законодавства,  який ми маємо в Україні.
Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Аркадійовичу.

     Сергій Анатолійович Терьохін від комітету, будь ласка.

     17:45:24

     ТЕРЬОХІН С.А.

     Дякую. Шановні народні депутати!  Моя доповідь буде короткою.
Комітет  з  питань  фінансів,  банківської діяльності доручив мені
повідомити  вам,   що   ми   прийняли   рішення   про   відхилення
законопроекту  поданого  урядом.  Я не буду пояснювати чому.  Якщо
будуть питання,  я можу пояснити.  І про  подання  альтернативного
законопроекту,  який  знову-таки  став  плодом  роботи спеціальної
групи,  яка створена була з боку уряду.  У нас залишилося в  цьому
законопроекті два неузгоджених питання.

     Перше. Уряд  наполягає  на скасування податкового векселя при
імпорті продукції.  Ми вважаємо,  що не можна роботи при існуванні
таких високих ставок кредитування, які сьогодні є в країні.

     І також уряд наполягає на введенні спецрахунків,  так званих,
для енергетики,  для  галузей,  які  мають  прострочені  податкові
зобов'язання.  Ми вважаємо, що це теж неправильно, бо це відроджує
стару добру картотеку,  з якою ми з вами, ви знаєте, покінчили рік
тому, і слава тобі Господи.

     Стосовно інших пропозицій уряду.  Я так розумію,  що вони ...
уряд погоджується їх зняти і по цьому спеціальному сертифікату.

     Взагалі ця   пропозиція   виглядає   дуже   дивно.    Законом
встановлений  обов'язок  уряду вчасно відшкодовувати і експорт,  і
внутрішні відшкодування робити.

     Пропонується ввести сертифікат,  яким ніби-то уряд  говорить,
що ті,  хто мають цей сертифікат,  для тих ми не будемо порушувати
закон по строках.  А хто не має сертифікат,  ми будемо  порушувати
закон  по строках.  Тому зрозуміло,  що такий принцип не може бути
впроваджений в нашу податкову систему.

     На останнє  хотів  би  сказати,  що  пропозиції,   які   дані
комітетом  і  узгоджені  з  робочою  групою,  давно назріли.  Вони
стосуються,  в першу чергу,  питань стосунків податкової служби  і
платника податків.  Для того,  щоб не було таких ганебних речей як
біля 2 мільярдів заборгованості - простроченої заборгованості - по
відшкодуванню  ПДВ,  не  було  таких  речей як відмова в прийнятті
декларації по ПДВ, якщо там є обов'язок бюджетного відшкодування і
так далі, і так далі.

     З іншого боку, комітет запропонував деякі заходи, щоб закрити
можливість використовувати,  так звані, фірмиметелики для крадіжок
податку на додану вартість.  Тому резюмуючи мій короткий виступ, я
просив би підтримати позицію комітету,  в першому читанні прийняти
наш варіант,  відхилити варіант уряду і опрацювати його до другого
читання десь у жовтні місяці з тим,  щоб закон був  введений  з  1
січня наступного року. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги!  Запитання. Прошу записатися.
Прошу висвітити на табло. Народний депутат Черняк.

     17:48:53

     ЧЕРНЯК В.К.

     Шановний Сергій Анатолійович! Мій іншим, я - ваш виборець і я
живу в окрузі, де ви депутат, і я голосував за вас.

     Якщо ви будете обиратися наступного разу,  я знову проголосую
за вас, щоб у вас не було сумніву.

     ТЕРЬОХІН С.А. Я вас кохаю.

     ЧЕРНЯК В.К.  Тепер запитання.  Як ви вважаєте,  чому  з  усіх
чотирьох  законопроектів є урядовий і альтернативний депутатський?
Чому  ваш  комітет  ніяк  з  урядом  не  може  узгодити   позиції,
домовлятися і працювати, і як поділити гроші? Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Між іншим, це добре питання, яке стосується не
цього законопроекту,  а взагалі ролі  уряду  і  його  стосунків  з
Верховною  Радою.  Ви  знаєте,  я  не  буду  вам  відповідати  про
необхідність зміни  Конституції,  але,  якби  ми  зробили  те,  що
хотіли,  я  думаю,  що  уряд  би  без Верховної Ради і профільного
комітету нічого не готував.  І сьогодні,  на жаль, ця практика вже
багато років продовжується,  коли міністерство або відомство готує
всередині себе якийсь законопроект,  не  погоджуючи  з  профільним
комітетом  Верховної Ради.  Подає цей законопроект і,  як правило,
цей законопроект або,  в кращому випадку,  приймається  в  першому
читанні, а потім переробляється досконально, або відхиляється.

     Тому це є питання,  яке має ставитися Прем'єр-міністру,  а не
мені і не вам,  як народному  депутату.  Ми  дуже  хочемо  зробити
плідну роботу з урядом,  ми мріємо про це,  але це залежить не від
нас.

     ГОЛОВА. Народний депутат Кармазін, фракція "Наша Україна".

     17:50:40

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Шановний доповідачу,  чи   знаєте   ви   порядок   і   ставки
відшкодування  ПДВ,  які  склалися  насьогодні в Україні?  Якщо не
знаєте, то я вам скажу.

     ТЕРЬОХІН С.А. Знаю, знаю.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Що мої виборці повідомляють,  що від 20 до  40
відсотків  готівкою.  І  чи  не  є  знищенням  підприємств те,  що
продовжуються  зміни  туди?   Можливо,   давайте   інший   варіант
запропонуємо,  якщо  вже вносимо зміни до ПДВ,  про знищення цього
податку  як  класу,  по-перше.  І  подруге,  про  те,  щоб   зараз
відшкодували цей ПДВ, який є заборгований. До речі, не 2 мільярда,
а 3 мільярда,  майже 3 мільярда заборгованого  ПДВ,  простроченого
ПДВ, правильно. Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Починаючи з кінця, загальна сума ПДВ, поданого
до  відшкодування,  зараз  складає  менше  6  мільярдів,   з   них
простроченого - трошки більше 1,9 мільярда. Це статистика, повірте
мені, ми її добре знаємо.

     Стосовно хабарів,  про  які  ви  кажете,  при  відшкодуванні.
Дійсно,  всі  суб'єкти  підприємництва між собою досвід,  скажемо,
цей,  да,  досвід цей переносять один одному,  на жаль.  На  жаль,
податкова  служба,  мотивуючи  тим,  що  вони  спіймали  там  десь
метеликів на 100 мільйонів,  зробила заборгованість практично на 2
мільярда  для  нормальних підприємств.  Наш законопроект між іншим
дві   третини    свого    тексту    присвячує    саме    стосункам
адміністративним,    дуже    сильно    посилює    відповідальність
контролюючих органів за порушення закону, але в іншій стороні дуже
сильно  посилює  відповідальність  за  оці  фірми-метелики.  Тобто
обопільна  відповідальність  посилюється  і  ми  впевнені,  що  це
призведе до позитивного варіанту.

     Стосовно знищення   ПДВ,  немає  питань.  Немає  питань.  Але
давайте собі поставимо питання:  а чим  ми  його  замінимо?  Як  в
Америці,  скажімо,  податком на роздрібний продаж?  Можна, але при
цьому,  щоб ви були свідомі,  ми маємо заборонити єдиний податок і
закрити  всі  ринки,  так  як  робиться  в  Америці для того,  щоб
контролювати роздрібний продаж.  Я думаю,  що наше суспільство для
цього не готове зараз.

     Тому ми  маємо  робити  подальшу  реформу  податку  на додану
вартість  і,  відверто  кажучи,   приводити   до   відчуття   наші
контролюючі органи.  Ви знаєте, я запитав, закінчуючи відповідь, я
запитав у одного експерта, як він оцінює той законопроект, який ми
сьогодні   подали   в   парламент.   Він   сказав,  що  це  добрий
законопроект,  який спрямовано  на  уніфікацію  з  нормами  шостої
директиви  європейської  ради  по  податку  на  додану  вартість з
поправкою на маразм українських контролюючих органів.

     ГОЛОВА. Дякую, Сергій Анатолієвич.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую вам.

     ГОЛОВА. Час вичерпано.

     Переходимо до  обговорення.  На  виступ  записалися  народний
депутат  Ландик,  за  ним  буде виступати народний депутат Черняк.
Будь ласка.

     17:54:34

     ЛАНДИК В.І.

     Дякую. Уважаемые народные депутаты,  конечно жалко, что такие
судьбоносные  вопросы рассматриваются,  и у нас людей мало в конце
дня  и  это  конечно  сложно,  потому  что  такие   вопросы   надо
рассматривать,  и  рассматривать  то,  потому  что  это  связано с
работой промышленности, и вообще жизнью нашего государства.

     Так вот я хочу сказать. Прошедшие одиннадцать лет независимой
Украины показали,  что процесс реформирования украинской экономики
охватывает   все   сферы    экономической    политики.    Это    и
организационно-политические,  рыночные  условия,  это  и налоговая
политика,  это и  энергетическая  политика,  это  и  транспортная,
аграрная  и  другие  попытки.И  любые  попытки провести реформы по
узким направлениям  несут  в  себе  угрозу  недостаточного  уч  та
обратных связей и выбору ошибочных приоритетов.

     Мы знаем,  мы  брались  и  здесь,  в  Верховном  Совете  и за
угольную промышленность,  и ничего не решили. Мы постоянно брались
за сельское хозяйство - и мы тоже ничего не решили.

     И сегодня  мы  пытаемся  рассматривать,опять-таки,  налоговую
политику отдельно,  начинаем мы рассматривать налог  на  доходы  с
индивидуальных  лиц,  мы  начинаем рассматривать отдельно налог на
добавленную стоимость.  И это ж понимаете,  нельзя, это целостное,
эта  политика  должна  рассматриваться  в  целом.  Мы  не зря вели
разговор о том Налоговом кодексе,  именно Налоговый кодекс,  я  не
говорю  о  том,  в  каком  он есть,  нам представляется,  и как мы
смотрим.  Его  надо  рассматривать,  его  надо  по  каждой  статье
рассмотреть.  А  просто вытягивать,  вытягивать оттуда и смотреть,
давайте решим, мы, конечно, ничего не решим.

     Ну я несколько слов хочу,  хочу обратить ваше внимание на тот
же  налог на добавленную стоимость.Давайте так.  Кабинет Министров
объявил борьбу с бедностью.Хорошо.Давайте бороться с бедностью. Мы
вводим  налог  на добавленную стоимость на продажу со всех товаров
на 20 процентов.  То есть каждый человек, каждый покупатель должен
заплатить  за цену на 20 процентов больше.Спрашивается:  куда идут
эти 20 процентов и кто объяснит куда они пошли?

     Или возьм  м  второй  вопрос,  тоже   серъ   зный.   Вот   не
выплачивается налог на добавленную стоимость.

     Соответственно, я привожу конкретные примеры. Останавливаются
украинские   предприятия.   Смотрите,   как    только    тот    же
металлургический  завод  перестали возвращать налог на добавленную
стоимость,  он начинает тот  же  кокс  закупать  в  России,  чтобы
торнировать НДС.  Соответственно,  2 коксохимзавода остановились в
Украине.

     И я могу тысячу привести примеров.  По тому же "Стиролу", вот
здесь у нас депутат народный Янковский, который был. Мы, например,
покупали каждый месяц 350 тонн полистерола,  а он  производит  500
тонн,  учитывая,  что НДС не возвращается,  мы ушли на Италию,  мы
ушли   на   Германию,    соответственно,    останавливается    это
производство.  Почему  мы  не  видим?  Ведь  это очень важно.  Нам
кажется: налог на добавленную стоимость - это просто налог. Это не
просто  налог,  здесь  эти вопросы надо решать комплексно.  И надо
понимать,  что просто так мы давайте приймем это,  или мы улучшим,
или мы сделаем.

     И, конечно,  я  хочу  еще  раз сказать.  Ну,  до каких пор (я
задавал вопрос) нас будут считать ворами,  до каких пор  обложить?
Дай ту справку, дай ту бумажку, дай ту бумажку. Но мы же работаем,
но мы же даем людям работу,  мы даем людям зарплату! Ну, нельзя же
нас постоянно считать ворами.

     Поэтому, уважаемые товарищи, я ... вот здесь предложение есть
по налогу,  до 10 процентов,  я  его  отдам  сюда,  именно  в  наш
Секретариат  и  Голови  Верховної  Ради.  А,  в принципе,  давайте
все-таки принимать налоговый кодекс,  но в том виде,  как  говорит
Президент, о снижении налогового пресса. Спасибо.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Черняк   відмовився  на  користь
наступного виступаючого.

     Народний депутат Павловський,  фракція Блоку Юлії  Тимошенко.
Немає? Народний депутат Матвієнков.

     17:58:58

     МАТВІЄНКОВ С.А.

     Уважаемые коллеги, Матвиенков, 55 округ, "Єдина Україна".

     Я думаю, вы понимаете, почему так живо и эмоционально сегодня
выступают депутаты. Наверное, потому что такая больная, наболевшая
тема,  которая волнует всех тех,  кто связан с НДС.  Наверное, она
должна волновать и всех тех, кто прошел и по мажоритарным округам,
и  по  партийным спискам,  потому что это вопрос,  который сегодня
звучит буквально от каждого товаропроизводителя.

     Уважаемый Сергей Анатолиевич, я обращаюсь к Терехину, давайте
уже будем честными и откровенными,  вообщем-то этот обвал, который
произошел у нас по НДС,  начался после того, когда вы здесь с этой
трибуны  нас  всех  убедили  в  том,  что мы должны убрать нулевую
ставку на энергоносители.  И  об  этом  нужно  говорить  честно  и
откровенно,  и после этого начался обвал, который мы до сих пор не
смогли остановить.

     И следующий момент. Те действия, которые начали предпринимать
и налоговая,  и правительство,  к сожалению, были направлены не на
то, чтобы как выйти из этой ситуации, а как создать дополнительные
рычаги  и  припоны,  чтобы не возвращать.  И просто начались тогда
рассуждения:  а давайте мы разберемся,  что такое "даф", что такое
"сиф".  А может быть, да, если на дафе, может не будем возвращать.
Весь мир работает по этому  принципу.  Извините,  я  могу  продать
продукцию на складе предприяития, если у меня нет денег платить за
транпортные расходы.  Если продукция вывезена по пятой декларации,
налоговой декларации того предприятия,  которое производило, какие
могут быть разговоры?  Сегодня начинают уже налоговая возвращаться
к  другому.  В городе Мариуполе против частной фирмы заводят дело,
что,  извените, мы вам отдавали НДС, возвращали, но вы работали на
........,  это  неправильно.  Мы теперь вам насчитали налоги за то
время,  верните нам,  так сказать,  то что мы вернули плюс  еще  с
налогами.  Ну,  вы  извените  по  меньшей  мере  это не нормальный
подход, это не нормальное решение.

     Что касается закона. Давайте так.

     Первое. Додаткові вимоги.  Что такое  "додаткові  вимоги"?  Я
сегодня  их  могу  так  виписать,  что  ни одно предприятие НДС не
получит.  Давайте мы четко сразу определим правила игры,  что  это
такое.

     Следующее. Убрать   векселя.   Вы   меня   извените.   Ввозим
продукцыю,  должны обязательно заплатить живыми деньгами.  Но вы ж
мне тоже должны живые деньги. Так чего я должен платить сегодня на
ввозе живыми деньгами при условии,  что потом через 12 месяцев  вы
мне отдадите живые деньги за то, что должны вы мне.

     Следующее. Увеличит срок до 12 месяцев.  Но вы меня извените,
месяц  просрочки  неплатежей  тут  же  влечет  за  собой  штрафные
санкции.  12 месяцев пользоваться деньгами конретного предприятия.
Это  живые  деньги  вымытые  с  оборота.  Комбинат  Иллича  -  300
миллионов отвлеченных с оборота,  любое другое предприятие.  Живые
деньги 12 месяцев попользовались за спасибо,  извените,  на  тебе,
вернули.

     Реструктуризация задолженности. Это отдельная тема, я не хочу
сейчас ее касаться. Я думаю, что это тоже серьезный вопрос.

     Значит, возврат денег,  только поступление  средств  на  счет
экспортера. Вы меня извените, если так, давайте тогда переходить к
кассовому методу, если уж на то пошло, и тогда будет все понятно и
все   прозрачно.   Наступают   ответсвтенности   по   НДСу   после
возникновения кассового метода.

     Я к чему все это говорю? Сегодня нужно создать такие условия,
при которых бы иэкспортер, и внутренний рынок нормально работал.

     Поэтому я за то, чтобы подработать действительно законопроект
Терьохина,  найти нормальные расшифровки с  тем,  чтобы  он  начал
работать. Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Обговорення питання завершено.
Щодо рішення, ми будемо визначатися в четвер.

     У нас на черзі наступне питання.  У  вас  з  процедури?  Будь
ласка, народний депутат Семенюк.

     А я оголосив, що ми продовжуємо на 15 хвилин.

     18:02:50

     СЕМЕНЮК В.П.

     Шановні колеги! Я, перш за все, дякую Володимире Михайловичу,
за те, що продовжили на 15 хвилин.

     У нас відпустка.  Завтра останній день по голосуванню. Всі ми
йшли на вибори і обіцяли людям,  що будемо шукати механізми, шляхи
як наповнити бюджет для того,  щоб повернути заощадження громадян.
Давайте  посидимо,  трошечки  ще  попрацюємо.  Я зараз доповім цей
закон, щоб ми завтра могли його прийняти в першому читанні.

     За період відпустки ви напрацюєте свої пропозиції і  ми  його
приймемо   у  вересні  місяці.  Давайте,  будь  ласка,  Володимире
Михайловичу.

     ГОЛОВА. Нема  заперечень?  Будь   ласка,   народний   депутат
Семенюк.

     Шановні колеги!  Я  оголосив,  що ми продовжуємо роботу на 15
хвилин. Про це було оголошено.

     Будь ласка, з процедури. Народний депутат Порошенко.

     18:03:43

     ПОРОШЕНКО П.О.

     Володимире Михайловичу,  в  порядку  деному є два закони,  на
базі яких  буде  формуватися  бюджет  2003  року.  Ми  повинні  їх
сьогодні   розглянути   і   завтра   проголсувати.  Це  стосується
Пенсійного фонду і стосується спеціальних фондів.

     У мене є велике прохання,  якщо ми  їх  не  проголосуємо,  ми
фактично  позбавимо уряд виконати нашу Бюджетну резолюцію.  Завтра
ми їх повинні голосувати в  цілому.  Може  з  цих  пріоритетів  ви
дозволите  розглянути бюджетні закони,  вони є дуже короткі і дуже
прості. Дякую.

     ГОЛОВА. Я дякую,  Петро  Олексійовичу,  за  таку  пропозицію.
Шановні колеги, у вівторок я пропонував, щоби ми проголосували, що
ми будемо працювати  кожен  день  поки  ми  не  завершимо  розгляд
питань.  Ви  не  підтримали,  було  всього  192 народних депутатів
висловилися за цю пропозицію.  У нас залишилося  10  хвилин.  Будь
ласка, Валентина Петрівна.

     18:04:39

     СЕМЕНЮК В.П.

     Шановні колеги,  поданий  законопроект  депутатами:  Морозом,
Боким і Семенюк  -  це  той  законопроект,  який  йде  у  розвиток
прийнятого  Верховною  Радою 17 січня 1997 року (автор - Олександр
Мороз) про державні гарантії відновлення заощаджень громадян.

     За відповідний  період  відбулися   певні   просування   щодо
повернення  заощаджень  громадян.  Але  в результаті невиконання і
бюджету,  і  доходної  частини  бюджету,  постійне  йде  зменшення
виділення   коштів,  які  повинні  йти  на  повернення  заощаджень
громадян.

     Багато хто   із   депутатів   говорив   про   декларативність
прийнятого  документу,  що  він не працює.  Сьогодні вже і Кабінет
Міністрів  вишуковує  різні  шляхи   для   того,   щоб   повернути
заощадження  громадян.  І  навіть  те,  що сьогодні йде 50 гривень
виділення на кожну людину,  це теж  не  той  метод,  який  міг  би
вирішити глобальне питання і повернути людям їхні кровно зароблені
гроші.

     Зважаючи на  те,  що  сьогодні  потрібно   шукати   і   шляхи
наповненості,  фракція  Соціалістичної партії завжди пропонувала і
пропонує кардинальні шляхи  наповнення  бюджетів.  Один  із  таких
шляхів це те,  щоб ті банки, які були створені за рахунок тих же ж
самих громадян і мають  сьогодні  відповідні  прибутки,  статутний
фонд  їхній  створений за рахунок тиж же ж самих бюджетних коштів,
могли б із свого  прибутку  платити  і  мати  відповідний  фонд  у
Міністерстві фінансів,  і цей фонд іде безпосередньо на повернення
заощаджень громадян.

     Не може бути так у державі,  що держава дала  державні  кошти
або  державне  майно  і  за  нього ніхто не платив.  Саме так люди
сьогодні ставлять перед нами повернення заощаджень громадян.  Мені
дуже   прикро   сьогодні  називати,  що  Росія  уже  повернула  75
відсотків, а ми - тільки 0,34. Білорусія повернула 25 відсотків, а
ми - 0,34 ми що, не здатні сьогогодні знайти ті шляхи?

     Тому один із шляхів.  Перше. Кошти від прибутку банків, які я
сьогодні   назвала:   "Промінвестбанк",   "Соцбанк",   "Агробанк",
"Ексімбанк",  я думаю, можливо ще хтось добавить якісь інші банкі,
"Ощадбанк",  взяти їхні відповідні розрахунки,  а тим  більше,  що
зараз  ми будемо мати розрахунки за півріччя і ми ще доповнимо цей
законопроект.  Від їхнього прибутку направляти частину  коштів  на
повернення заощаджень громадян.

     Сьогодні не   всі  громадяни  скористувалися  відповідними  і
майновими,  і компенсаційними сертифікатами.  Це теж та доля,  яка
сьогодні  припадає  кожному на ту зароблену копійку,  яку клали на
зберкнижки.

     Тому і  частину  коштів,  які  повинні  йти,   отримані   від
приватизації, теж направляти на повернення заощаджень громадян.

     Крім того,  я ще хочу сказати,  що і внести правочку в статтю
сім.  Коли ми  розробили  законопроект,  відбулося  після  того  і
зареєстрували   його   в   сесійному   залі,   відбулося   рішення
Констітуційного Суду.  В частині того,  що є віддавання коштів,  в
нашому  законопроекті ми пропонуємо повернути заощадження громадян
в залежності від суми вкладу.

     Тому що якщо взяти загальний борг,  який сьогодні складає  по
заощадженням - це шістдесят сім відсотків,  в основному хто поклав
до тисячі гривень тоді карбованців.

     Тобто повернути потрібно спочатку тим,  хто  клав  на  чорний
день.   І   тому   слово   в   статті  7  законопроекту,  який  ми
запропонували, слово "за віком" потрібно вилучити, так як ця норма
уже підправлена Конституційним Судом.

     Я думаю,  що  в  порядку доопрацювання після прийняття його в
першому читанні ми його звичайно доопрацюємо і  спільно  приймемо,
щоб  люди наші знали,  що ми не просто декларуємо під час виборчої
кампанії свої декларації, а головне, що виконуємо ті завдання, які
вони нам ставлять обираючи нас депутатами Верховної Ради.

     Я думаю,  що  це той крок,  який може нам сьогодні навіть під
час відпустки,  спілкуючись з людьми сказати,  що ми такий крок по
виконанню наших програм відповідно зробили.Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Валентина Петрівна.

     Шановні колеги,  є питання.  Будь ласка,  запишіться, я бачу,
багато  бажаючих.  Шановні  колеги,  прошу   врахувати,   що   час
невблаганно біжить. Прошу висвітлити.

     Народний депутат Сухий, фракція СДПУ(о).

     18:09:27

     СУХИЙ Я.М.

     Дякую. Валентина Петрівна,  в зв'язку з тим,  що часу не буде
на виступ,  то за цю  одну  хвилину  хочу  Вам  задати  головне  і
центральне питання.

     По-перше, ми, безумовно, будемо підтримувати цей законопроект
як такий ,  що стимулює Кабмін  до  розробки  реальних  механізмів
компенсації  вкладів.  На  жаль,  ваш  законопроект цю проблему не
розв'яже.

     В мене до вас конкретне питанн.  Скажіть, будь ласка, який ви
плануєте  застосувати коефіцієнт відновлення заощаджень?  1 до 1 -
це нереально і неправильно.  131 мільярд ми вже з вами бачили. 0,3
проценти.  В  бюджеті  грошей  таких  немає.  А пошуки наших інших
джерел були неефективними.  Тут присутні народні депутати України,
якіразом  зі  мною  на  цій  трибуні потерпіли крах.  Ну,  немає в
бюджеті таких коштів.

     Скажіть, будь  ласка,  чи  думаєте  ви  застосовувати  якийсь
коефіцієнт   відновлення   заощаджень,  врахування  співвідношення
реального гривні і рубля совєтського  тоді,  віднесення  боргу  по
заощадженнях на внутрішній борг держави, бо інакше толку не буде?

     СЕМЕНЮК В.П.  Перш  за  все,  я  вам  дякую і за підтримку на
засіданні  комітету.  І  хочу  сказати,  що  при  прийнятті  цього
документу  в  1997  році ми пропонували,  Олександр Олександрович,
будучи Головою Верховної Ради,  пропонував взяти це на  внутрішній
борг.   На   жаль,   не  сталося.  Я  думаю,  що  спільно  з  вами
доопрацьовуючи і з комісією  фінансовою,  ми  повинні  це  питання
вирішити.  Все  одно  від нас,  від депутатів Верховної Ради,  він
нікуди не дінеться.

     Крім того,  потрібно  врахувати:  в  нас  є  Закон  про   про
індексацію   вкладів.  Ми  теж  повинні  цей  закон  врахувати,  і
відповідний індекс інфляції обов'язково повинен  бути  врахований.
Це не може бути поза межею цього законопроекту.

     ГОЛОВА. Народний депутат Нощенко.

     18:11:13

     НОЩЕНКО М.П.

     Фракція партії   промисловців   і   підприємців  і  "Трудової
України".

     160 виборчий округ.

     Шановна доповідач,  я,  безперечно, буду підтримувати все те,
що      робиться      щодо      прискорення     розрахунків     із
...............виборцями.  Але чи  не  розглядалося  вами,  чи  не
думаєте  ви,  щоб  повторити  і  повернутися,  щоб  нараховувалися
відсотки на ті суми,  які зараз хоч символічно,  3 відсотки, як це
було колись.  Тому що робити вигляд, що немає проблеми, напевно це
буде неправда. Це перше.

     Друге. Ви  вводити  поняття  частину  прибутків   забрати   у
банків.Ви очолюєте комісію по майну.  У цих банках є частина майна
держави, яка б дала нам право взяти прибутку? Чи ви хочете відняти
частину прибутку?

     І ще  питання.  Що ви вкладаєте у поняття "Агробанк"?  Це той
банк "Україна", який сьогодні комісія створила для того, щоб найти
кінці, який розвалився?

     Будь ласка, дайте відповідь на ці питання.

     СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Перш за все по першому законопроекту "Про
державні гарантії" у статті першій без тої пропозиції,  яка у  нас
є,  воно  вже  індексація  відповідно  зазначена,  тобто вона діє,
потрібно тільки, щоб Кабінет Міністрів її відповідно виконував.

     Відносно майна банків. Знаєте, моя мати завжди говорить так:"
Ніколи не роби з губи халяву".  Тому перед тим,  як говорити, що у
банках є майно, спочатку косія буде засідати, опреділить, а тоді я
вам відповідно доповім. Тому що говорити голослівно я не можу.

     І щодо Агробанку.  Тоді, коли ми розробляли цей законопроект,
дійсно,  ми ставили банк "Україна", зараз стоїть питання створення
Агробанку.  Я  думаю,  що  та  комісія  слідча  по банку "Україна"
розбереться,  ми саме цей  банк  укладали,  і  подивимлося  з  тим
майном, і це якраз та доля, яка може бути сьогодні доповнена.

     Я думаю,  не випадково сьогодні і Комітет соціальної політики
і ми підтримували  пропозицію  по  банку  "Україна"  щодо  слідчої
комісії.  Там  багато  є чого накопано.  Я думаю,  що це і буде та
можливість повернути людям гроші.

     ГОЛОВА. Народний депутат Асадчев, фракція "Наша Україна".

     18:13:36

     АСАДЧЕВ В.М.

     Дякую. Пані  Валентина.  Я  вам  зараз   спробую,   я   хотів
виступити,  так щоб, не виступаючи вже, а задати питання і відразу
виступити.

     Я хочу зараз ваш виступ перкласти на мову цифр.

     Зараз в бюджеті закладено 500 мільйонів на відшкодування.

     Відшкодовано кожному  50  гривен.  Якщо   я   не   помиляюся,
приблизно 50.

     Для того,  щоб відшкодувати 500,  треба 5 мільярдів, як у вас
записано. Щоб тисячу відшкодувати, треба 10 мільярдів. Ті джерела,
які ви написали, от якщо ви зробили цей розхрахунок, повірте мені,
отим джерелам не буде і 50 мільйонів  гривень.  Тобто,  цей  закон
погіршує нинішню існуючу ситуацію з відшкодування разів в 10.

     Я б  за  нього проголосував двому руками,  якщо ви мені зараз
зробили баланс і сказали, що там в доходній частині цього закону є
5 мільярдів.Нема проблем.  Але коли він в 10 разів погіршує те, що
є зараз,  розумієте, я просто вам це на мову цифр. Ми так рахували
в  бюджетному  комітеті.  Тому  я  просто  пропоную,  я думаю,  що
Верховна Рада ніколи не проголосує бюджет 2003 року,  якщо у нього
буде  сума  менша 500 мільйонів.  Дай Бог,  можливо,  ми й мільярд
проголосуємо,  я  думаю,  що  ми  здатні  це  зробити  і  піти  на
відшкодування більше.

     Але проблема  закону  в  тому,  що  доходна  частина сьогодні
набагато менше, ніж та сума, яка закладається в бюджет вже реально
на  відшкодування.  Якщо  ви  зі мною не погоджуєтеся,  тоді дайте
відповідь.

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний пане Валерію,  ми з вами не один рік в
парламенті  і я хочу сказати,  коли говорити,  що немає і опускати
руки,  і не думати як наповнювати,  це буде просто  нечесно  перед
нашими виборцями.  Це один із кроків, про які говорив і пан Сухий,
щоб  підстягнути  уряд  щоб  все-таки   найти   кошти,   повернути
заощадження  громадян.  Ми  поки що запропонували один відповідний
крок.

     Інші кроки.  Тут неодноразово з цієї трибуни  керівник  нашої
фракції   Мороз   говорив:  де  кошти  за  продані  твели?  Вільні
економічні зони - 6 мільярдів,  монополія на спирт - 6  мільярдів.
Ось це ті гроші.  Це поки що один крок. Будуть інші законопроекти,
ми будемо доповнювати, шукати гроші разом із ва и, але людям гроші
ми повинні повернути. Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Час  вичерпано.  Шановні  колеги,  завершуємо
обговорення цього питання,  тим більше,  що час  вичерпаний.  Щодо
прийняття  рішення  з  цього  приводу,  ми  визначимося  в четвер.
Шановні колеги, тут були пропозиції у народного депутата Порошенка
розглянути два...  Я тільки внесу пропозицію,  шановні колеги, два
документи 1318 і 1319.  Якщо не буде заперечень, ми могли включити
їх завтра і скороченою процедурою розглянути і роголосувати. Немає
заперечень?

     Вечірнє засідання   Верховної   Ради   України   оголошується
закритим.Завтра   ми   продовжуємо  роботу  о  10  годині.  Будуть
розглядатися питання відповідно до розкладу роботи на четвер.