ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и
         У к р а ї н и.  14  т р а в н я  2002  р о к у.
                         16 г о д и н а.

     Веде засідання член  Президії  першої  сесії  Верховної  Ради
України МУСІЯКА В.Л.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати,   починаємо   друге
засідання  першої  сесії   Верховної   Ради   України   четвертого
скликання.  Прошу  народних  депутатів  швидше займати свої робочі
місця,  картки вставте,  будь ласка. Хочу нагадати вам (всетаки це
перший  день,  ми  ще  тільки  знайомимося  з деякими процедурними
моментами), що реєструватися спочатку треба біля столів, там взяти
матеріали,  а  потім зареєструватися в залі.  Тільки така подвійна
реєстрація дає нам можливість визначитися  із  наявністю  народних
депутатів у залі засідань.

     Підготуйтеся, будь  ласка,  картки  вставили,  прошу народних
депутатів зареєструватися.

     На 16 годину 2 хвилини зареєстровано
317 народних  депутатів.  Продовжуємо  нашу  роботу  відповідно до
порядку денного.

     На завершення розгляду питання щодо формування та  реєстрації
депутатських  фракцій і груп я дам вам таку інформацію.  Нам зараз
повідомили з Апарату Верховної Ради,  що вже подано списки фракцій
Комуністичної   партії  України,  Соціалістичної  партії  України,
виборчого  блоку  Юлії  Тимошенко,  блоку  Віктора  Ющенка   "Наша
Україна",  СДПУ(о).  Я  ще раз хочу вам нагадати,  що треба час на
технічну обробку цих матеріалів, і оголосити результати реєстрації
депутатських фракцій і груп можна буде тільки завтра вранці,  якщо
сьогодні всі матеріали будуть подані.  Завтра ми зможемо по повній
програмі  працювати,  відповідно  до Регламенту,  застерігаючи всі
права депутатських фракцій і груп.

     --------------

     Продовжуємо нашу роботу.  Починаємо обговорення питання  щодо
доповіді  Підготовчої  депутатської групи з опрацювання пропозицій
до першої сесії Верховної Ради України  четвертого  скликання  про
проведену роботу.  Слово надається голові Підготовчої депутатської
групи Мартинюку Адаму Івановичу. Будь ласка. Виставте, будь ласка,
15 хвилин для доповіді.

     МАРТИНЮК А.І.,    голова   Підготовчої   депутатської   групи
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні
народні   депутати   України!   Шановні  гості  першого  засідання
Верховної Ради України четвертого скликання!  Маю честь від  імені
Підготовчої  депутатської групи з опрацювання пропозицій до першої
сесії Верховної Ради України четвертого  скликання  проінформувати
про виконану нами роботу.

     Всього до   складу   Підготовчої   депутатської   групи  було
делеговано 51 народного  депутата  України,  більшість  з  яких  -
депутати  попереднього  скликання.  29  членів  підготовчої  групи
представляли народних депутатів,  обраних по одномандатних округах
в Автономній Республіці Крим,  в усіх 24 областях, містах Києві та
Севастополі.  Делегації  Донецької  і  Дніпропетровської  областей
відповідно   до   положення   про   Підготовчу  депутатську  групу
уповноважили до  її  складу  по  двоє  народних  депутатів,  решта
адміністративно-територіальних   одиниць  -  по  одному  народному
обранцю.

     Інтереси політичних  партій  та  виборчих  блоків  політичних
партій,  які подолали чотиривідсотковий бар'єр на виборах народних
депутатів  України  31  березня  2002  року  по   багатомандатному
загальнодержавному   виборчому   округу,   відстоюють   у   складі
Підготовчої депутатської групи 22 народних депутати,  в тому числі
семеро  -  від  виборчого  блоку  політичних  партій "Блок Віктора
Ющенка "Наша Україна", шестеро - від Комуністичної партії України,
троє  - від виборчого блоку політичних партій "За Єдину Україну!",
по двоє - від виборчого блоку  політичних  партій  "Виборчий  блок
Юлії    Тимошенко",   від   Соціалістичної   партії   України   та
Соціалдемократичної партії України (об'єднаної).

     Свою роботу Підготовча депутатська група розпочала 22  квітня
і  відповідно  до Регламенту Верховної Ради України (частина третя
статті 2.2.3) припинить свою діяльність  із  створенням  комітетів
Верховної Ради.

     Протягом перших двох засідань Підготовчої депутатської групи,
які проходили  під  головуванням  Голови  Верховної  Ради  України
попереднього  скликання  Плюща Івана Степановича,  було сформовано
керівництво групи  та  її  структуру.  Головою  підготовчої  групи
обрано  народного  депутата України Мартинюка (Комуністична партія
України), заступниками голови - народного депутата України Мусіяку
Віктора  Лаврентійовича  (виборчий  блок  політичних  партій "Блок
Віктора  Ющенка  "Наша  Україна")  і  народного  депутата  України
Коновалюка   Валерія   Ілліча   (Донецька   область),   секретарем
підготовчої  групи  -  народного   депутата   України   Ніколаєнка
Станіслава Миколайовича (Херсонська область).

     Для підготовки    конкретних   пропозицій   та   попереднього
опрацювання питань для їх розгляду на загальних засіданнях  усього
складу  Підготовчої депутатської групи було утворено три підгрупи.
Перша  підгрупа  -  з  питань  відкриття,  Регламенту,  формування
робочих органів,  Президії, Лічильної комісії, організації роботи,
порядку денного та висвітлення роботи першої сесії Верховної  Ради
України.  Координатор  підгрупи - народний депутат України Крючков
Георгій Корнійович (Комуністична партія України). Друга підгрупа -
з  питань  обрання керівництва Верховної Ради України,  формування
депутатських  фракцій  та  комітетів   Верховної   Ради   України.
Координатор   -   народний   депутат   України   Карпов  Олександр
Миколайович (виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!").
І третя робоча підгрупа загальної Підготовчої депутатської групи -
з питань забезпечення умов діяльності Верховної Ради України та її
органів   і   здійснення   депутатських   повноважень,  статусу  і
соціально-побутового забезпечення діяльності  народних  депутатів.
Координатор  цієї  підгрупи  -  народний депутат України Коновалюк
Валерій Ілліч (Донецька область).

     Високий фаховий рівень народних депутатів України, скерованих
до  Підготовчої  депутатської групи,  добра організованість тих її
членів,  кого  делегували  політичні  партії   і   виборчі   блоки
політичних  партій,  наявність  у  складі  групи великої кількості
народних депутатів з досвідом роботи у Верховній  Раді  попередніх
скликань сприяли оперативному розв'язанню покладених на Підготовчу
депутатську групу завдань.  Вже 29 квітня було схвалено пропозиції
з  усіх  питань,  пов'язаних  із  складенням присяги та початком і
організацією роботи першої сесії Верховної Ради України четвертого
скликання.

     Я із задоволенням доповідаю вам, шановні народні депутати, що
робота групи і підгруп проходила в конструктивному дусі, у діловій
атмосфері. Безумовно, не обходилося часом без дискусій і словесних
баталій,  проявів емоцій (і  це  природно,  якщо  врахувати  склад
нашого депутатського корпусу,  а відтак і Підготовчої депутатської
групи,  яка представляє,  як я уже відзначав,  усі політичні  сили
нинішнього  складу Верховної Ради),  але завжди вдавалося віднайти
прийняте рішення,  причому в більшості  випадків  воно  приймалося
одноголосно   або   майже   консенсусом.   Усі  члени  Підготовчої
депутатської  групи  виявили  високу  активність  і  прагнення  до
взаєморозуміння.

     Необхідно відзначити,  що  при  розгляді  питань  і прийнятті
рішень   Підготовча   депутатська   група   неухильно   керувалася
Конституцією  України  і  законами України,  Регламентом Верховної
Ради України,  подоброму,  прискіпливо  ставилася  до  кожного  із
запропонованих документів.

     Підготовча депутатська  група  працювала у відкритому режимі.
Крім членів групи, у її засіданнях і в роботі підгруп брали участь
інші народні депутати,  які виявили бажання, постійні представники
Президента України і Кабінету Міністрів України у Верховній  Раді,
державний  секретар  Кабінету  Міністрів,  інші посадові особи,  а
також  фахівці  відповідних  підрозділів  Апарату  Верховної  Ради
України.

     Було забезпечено широку гласність нашої роботи.  Представники
засобів масової інформації мали можливість слідкувати за перебігом
подій  протягом  усіх  загальних засідань Підготовчої депутатської
групи, для журналістів постійно організовувалися пресконференції.

     За дорученням Підготовчої депутатської групи її голова провів
7  травня  зустріч  з  Головою Верховної Ради України попереднього
скликання  та  лідерами  політичних  партій  і   виборчих   блоків
політичних   партій,  які  подолали  чотиривідсотковий  бар'єр  на
виборах по багатомандатному загальнодержавному  виборчому  округу.
Після   першої  такої  зустрічі  виникла  необхідність  ще  одного
зібрання,  у якому 10 травня,  до речі,  взяли участь усі  шестеро
лідерів  партій  і  виборчих  блоків  -  Ющенко Віктор Андрійович,
Симоненко  Петро   Миколайович,   Литвин   Володимир   Михайлович,
Тимошенко  Юлія  Володимирівна,  Мороз  Олександр  Олександрович і
Медведчук Віктор Володимирович.

     У результаті тривалих,  але  конструктивних  дискусій  лідери
партій  і  виборчих  блоків звернулися до Підготовчої депутатської
групи з пропозиціями щодо  внесення  змін  до  наступних  проектів
документів:  про формування Президії сесії,  про порядок відкриття
та ведення першої сесії до обрання Президії сесії,  про формування
та  реєстрацію  депутатських  фракцій  і груп,  про порядок денний
першої сесії Верховної Ради України четвертого скликання на період
до обрання складу комітетів, про порядок висвітлення роботи першої
сесії Верховної Ради України четвертого скликання,  про перелік та
функціональну  спрямованість комітетів Верховної Ради,  про спосіб
голосування по кандидатурах на посаду Голови, Першого заступника і
заступника Голови Верховної Ради України,  про розміщення народних
депутатів  України  у  сесійній  залі.  На  засіданні  Підготовчої
депутатської групи, яке відбулося вчора, 13 травня, усі пропозиції
і рекомендації лідерів партій та виборчих блоків  партій  всебічно
розглянуто і прийнято відповідні рішення.

     На наше переконання, зустрічі з керівниками політичних партій
та виборчих блоків  політичних  партій  дали  можливість  узгодити
цілий  ряд принципових позицій,  що позитивно позначилося на нашій
роботі,  про що наочно свідчать ці декілька перших годин засідання
новообраного  складу  вищого  законодавчого  органу  держави.  Від
щирого серця хотілося б побажати такої ж конструктивної та плідної
праці і в подальших непростих парламентських перипетіях.

     Підготовча депутатська  група,  поряд  з  іншими,  розглянула
також увесь комплекс питань,  пов'язаних з організаційно-технічним
забезпеченням   сесії,   створенням  нормальних  умов  для  роботи
народних депутатів та проживання іногородніх.  Це складні питання,
вони  ще не зовсім вирішені,  передовсім через об'єктивні причини,
наша група буде продовжувати над ними працювати.

     Особливо це  стосується  проблем  фінансування  видатків   на
здійснення  повноважень Верховної Ради України.  У грудні минулого
року парламент недофінансовано у сумі майже 25 мільйонів  гривень.
У  цьому  році тенденція до скорочення фінансування поглиблюється.
За чотири місяці недофінансовано видатки на суму понад 8 мільйонів
гривень,  і це за умови,  що розпис асигнувань майже вдвічі менший
від бюджетних призначень, визначених статтею 32 Закону України про
статус народного депутата України.

     Такий стан  фінансування  унеможливлює  якісну  підготовку до
роботи   парламенту   нового    скликання.    Зокрема,    викликає
стурбованість  стан облаштування номерного фонду готелю "Україна",
вирішення  низки  заходів  з  матеріально-технічного  забезпечення
діяльності  Верховної  Ради  України.  У  зв'язку з цим підготовча
депутатська група 29 квітня звернулася  з  відповідним  листом  до
Прем'єр-міністра  України Кінаха.  Анатолій Кирилович має солідний
депутатський  стаж,   йому   добре   відомі   фінансові   проблеми
парламенту,  тому  ми  сподіваємося  на  оперативне,  а  головне -
позитивне розв'язання порушених у цьому листі проблем.

     Підготовчій депутатській  групі  довелося  зіткнутися  ще   з
однією  проблемою,  а  саме  -  щодо  реалізації  статті 20 Закону
України про статус народного депутата України стосовно  присвоєння
у  день  відкриття  нової  сесії  Верховної Ради України депутатам
попереднього скликання  Головою  Верховної  Ради  України  першого
рангу державного службовця.  На наш погляд,  нам вдалося до певної
міри розв'язати цю проблему,  і вас сьогодні було  проінформовано,
що    Голова   Верховної   Ради   попереднього   скликання   своїм
розпорядженням присвоїв  перший  ранг  державного  службовця  усім
народним   депутатам  не  тільки  третього  скликання,  а  й  усіх
попередніх скликань, які не мали такого рангу.

     Серйозні складності виникли і з питанням розміщення  народних
депутатів у сесійному залі Верховної Ради.  Це пов'язано з тим, що
найчисленніші фракції "За Єдину  Україну!"  і  "Наша  Україна",  а
також  фракція  Соціалдемократичної партії України (об'єднаної) до
останнього моменту,  до початку відкриття пленарного засідання, не
подали орієнтовні списки складу своїх фракцій.

     Незважаючи на   певні   труднощі   і   проблеми,   Підготовча
депутатська група прийняла  всі  необхідні  рішення,  пов'язані  з
організацією   початку   роботи   парламенту   України  четвертого
скликання.  Вони знайшли своє  відображення  в  проектах  постанов
Верховної  Ради України,  про які народні депутати України - члени
Підготовчої депутатської групи будуть вам доповідати,  і частину з
них вже доповіли,  для прийняття відповідних рішень. Зрозуміло, що
це лише наші пропозиції -  пропозиції  дев'ятої  частини  народних
обранців.   Прийняти   остаточне   рішення  із  зазначених  питань
правомочна лише Верховна  Рада  України  і  тільки  Верховна  Рада
України, тобто ви, більшістю від конституційного складу, коли буде
не менш як 226 голосів за прийняття того чи іншого рішення.  Проте
продуктивна   робота   членів   Підготовчої   депутатської  групи,
узгодженість наших  пропозицій  з  лідерами  політичних  партій  і
виборчих  блоків  політичних партій,  тобто фактично з керівниками
фракцій Верховної Ради,  дають підстави сподіватися на оперативне,
кваліфіковане   прийняття  всіх  необхідних  рішень,  які  народні
депутати мають ухвалити перед тим,  як безпосередньо приступити до
законотворчої діяльності.

     Завершуючи звіт  про  роботу  Підготовчої депутатської групи,
дозвольте висловити слова щирої вдячності усім народним депутатам,
які долучилися до діяльності нашої групи, а також Голові Верховної
Ради України третього скликання і  працівникам  Апарату  Верховної
Ради  за активне сприяння у підготовці і розв'язанні покладених на
нас завдань.  Ми вдячні лідерам політичних партій, виборчих блоків
політичних партій, які зробили чимало корисного для організованого
початку роботи першої сесії Верховної  Ради  України,  обраної  31
березня  2002  року.  Наші  теплі  слова  дяки  ми адресуємо також
представникам засобів масової інформації,  які досить широко  і  в
цілому  об'єктивно  висвітлювали  процес  підготовки  до відкриття
першої  сесії  новообраного  парламенту.   Так   би   всебічно   і
кваліфіковано  висвітлювати  цей  процес і протягом усіх наступних
років четвертого скликання.

     Шановні колеги!  Діяльність  Підготовчої  депутатської  групи
засвідчила:  попри всі розбіжності у поглядах, політичних позиціях
та інші обставини, при добрій волі можна досягти погоджених рішень
з найважливіших питань в інтересах нашої Вітчизни та її народу.  А
це  дає  оптимістичні  підстави  сподіватися,  що  наперекір  усім
прогнозам  і  наріканням  Верховна  Рада  України буде дієздатною,
творитиме добротні і надійні  закони  в  ім'я  і  на  благо  наших
громадян,  повноважними  представниками  яких  ми  і є у найвищому
законодавчому органі держави.

     Дай же нам,  доле, снаги і натхнення, аби виправдати виявлену
довіру,  аби  бути  гідними  покладеної  на  нас  високої  місії -
порятунку України,  виведення нашого суспільства на стовповий шлях
соціальноекономічного прогресу,  забезпечення розквіту, доброжитку
нашим  співвітчизникам,  гарантування   у   найближчому   майбутті
щасливої долі кожній українській родині! (Оплески).

     Щиро вдячний за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам,  Адаме Івановичу. Шановні колеги, це у
нас такий перший виступ на  15  хвилин,  і  маю  вам  сказати,  що
надзвичайно важко доповідачу, шум стоїть у залі. Ви себе не чуєте,
але шум заважає,  так що,  будь ласка,  обговорюйте питання,  якщо
щось важливе, десь у кулуарах.

     Колеги, будь   ласка,   якщо   є   запитання  до  доповідача,
запишіться.  Руку підніміть,  будь ласка, якщо є запитання. Немає?
Дякую, доповідь беремо до відома. Дякую, Адаме Івановичу.

     --------------

     Розглядаємо наступне питання. Проект Постанови Верховної Ради
України про організацію роботи першої сесії Верховної Ради України
четвертого  скликання.  Доповідає з цього питання народний депутат
України Крючков Георгій Корнійович. Матеріали у вас є, будь ласка,
зверніть увагу.

     Будь ласка, Георгію Корнійовичу.

     КРЮЧКОВ Г.К.,   народний   депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Шановний   головуючий!
Шановні    колеги!   Вам   запропоновано   схвалений   Підготовчою
депутатською  групою  проект  постанови  Верховної  Ради   України
четвертого  скликання  з питань організації роботи її першої сесії
(це   сторінки   14-16   матеріалів,   які   нам   вручені).   Ним
передбачається,  що  Верховна  Рада працюватиме в режимі пленарних
засідань  до  обрання  органів   Верховної   Ради   та   вирішення
першочергових,  а  також  інших  питань,  які  будуть  передбачені
порядком денним,  що нам належить затвердити пізніше.  Мається  на
увазі,  що  пленарні  засідання  будуть  проводитися з вівторка по
п'ятницю включно; ранкові засідання - з 10 до 14 години, вечірні -
з  16  до  18  години,  крім  п'ятниці,  коли проводитимуться лише
ранкові засідання.

     Звичайно, в разі  необхідності  за  рішенням  Верховної  Ради
можуть  бути  оголошені  додаткові,  так  би мовити,  технологічні
перерви,  для  обговорення  і  погодження  питань  і   позицій   у
депутатських  фракціях  і  групах.  Я  хотів  би  ще раз нагадати:
пропонується,  що   формування   депутатських   фракцій   і   груп
проводиться у позапленарний час.

     Тиждень з  27  по  31 травня пропонується відвести для роботи
народних депутатів у комітетах і  депутатських  фракціях  (але  за
умови,  якщо ми до того часу оберемо керівництво Верховної Ради та
склад комітетів),  а тиждень з  24  по  28  червня  -  для  роботи
народних депутатів у виборчих округах.

     Дні уряду  на  цій  сесії  передбачається  провести двічі:  у
другий вівторок червня (це 11-го числа) за умови обрання до  цього
часу   органів   Верховної   Ради   та   затвердження  питань  для
обговорення;  і в другий вівторок липня (це 9-го числа).  4 червня
мають  бути  проведені  парламентські  слухання з питань бюджетної
політики на 2003 рік.  Це необхідно для дотримання  конституційних
вимог щодо бюджетного процесу.

     Завершити першу  сесію  Верховної  Ради  четвертого скликання
пропонується 12 липня - на тиждень  раніше,  ніж  належало  б.  Це
викликане  нагальною  необхідністю  реконструкції  автоматизованої
інформаційної  системи  голосування  "Рада"  до   початку   роботи
наступної,  другої,  сесії  Верховної  Ради,  яка  за  статтею  83
Конституції  України  має  початися   першого   вівторка   вересня
поточного року, тобто 3 вересня, на що потрібен певний час.

     Підготовча депутатська група просить підтримати ці пропозиції
і прийняти з даного питання постанову, проект якої у вас є.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Корнійовичу, ви завершили?

     КРЮЧКОВ Г.К. Так.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  запитання.  Підніміть руку, у кого є
запитання.  Немає.  Спасибі.  З  цього  питання  у  нас  є  проект
Постанови про  організацію  роботи  першої  сесії  Верховної  Ради
України четвертого скликання:  пропозиції Підготовчої депутатської
групи про організацію роботи першої сесії Верховної  Ради  України
четвертого   скликання   схвалити.  Матеріали  додаються.  Хто  за
прийняття  такої  постанови,  прошу  голосувати.  Увімкніть,  будь
ласка, систему.

     "За" - 334.

     Дякую.

     --------------

     Наступне питання  -  про  порядок  висвітлення  роботи першої
сесії  Верховної  Ради  України  четвертого  скликання.  Доповідає
народний  депутат  України Крючков Георгій Корнійович.  Де ви там?
Куди ви пішли?  Уже б стояли.  Спасибі вам.  Я просто  здивувався.
Думаю,  немає  Георгія  Корнійовича,  хто  ж має доповідати?  Будь
ласка.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановні   колеги!   Питання,   яке   доводиться
доповідати,  досить  непросте.  Пропозиції  підготовчої групи щодо
висвітлення роботи першої сесії розроблялися з урахуванням чинного
законодавства,  зокрема  Закону про порядок висвітлення діяльності
органів  державної  влади  та  органів  місцевого   самоврядування
засобами  масової  інформації,  та  вимог  статті 1.0.4 Регламенту
Верховної  Ради.  Враховувалася   також   необхідність   передусім
забезпечення  широкого  повного інформування громадян України,  як
того  вимагає  Конституція   держави,   про   діяльність   єдиного
законодавчого органу країни.

     Не могли   ми  ігнорувати  й  настійні  вимоги  виборців,  що
висловлювалися  під  час  виборів,  про  необхідність  докорінного
поліпшення  висвітлення  роботи Верховної Ради.  Хотів би особливо
зазначити,  шановні колеги,  що на відміну від  ситуації,  в  якій
обговорювалися   ці   питання  в  Підготовчій  депутатській  групі
Верховної   Ради   минулого   скликання,   цього   разу   суттєвих
розбіжностей у членів підготовчої групи не було.

     Був один нюанс, про який я скажу окремо.

     У відповідності із законом,  який я згадував, у прямому ефірі
на УТ-1  і  першому  каналі  Українського  радіо  в  обов'язковому
порядку  здійснюється  трансляція відкриття першої сесії Верховної
Ради, церемонії урочистого складання народними депутатами присяги,
виступ   Президента   України   з  посланням  до  Верховної  Ради.
Відповідні  доручення   даються   Національній   раді   з   питань
телебачення  і радіомовлення щодо розміщення державного замовлення
Національній телекомпанії України  та  Національній  радіокомпанії
України.

     При обговоренні   цього   питання  на  вчорашньому  засіданні
Підготовчої  депутатської  групи  було  висловлено   застереження,
занепокоєність: чи не обмежиться трансляція по телебаченню і радіо
відкриття сесії лише проголошенням найстарішим за  віком  народним
депутатом сесії відкритою?  Проектом, як ви бачите, передбачається
трансляція на каналах УТ-1 і  УТ-2  у  вечірній  час  30-хвилинної
інформаційної  програми  "Щоденник  Верховної  Ради" з повтором її
наступного дня,  трансляція на каналі УТ-1 щотижневих (по суботах)
у  прямому  ефірі  40-хвилинних тематичних передач за участю в них
представників  депутатських  фракцій,   груп   та   позафракційних
депутатів,  а  також  радіотрансляція  у  прямому ефірі щотижневих
45-хвилинних тематичних передач - також  за  участю  представників
фракцій, груп та позафракційних депутатів.

     У підготовчій   групі   відбулася   дискусія  щодо  участі  у
телерадіопрограмах  представників  депутатських  фракцій  і  груп.
Переважна   більшість   членів   групи   висловилася  за  те,  щоб
представники  фракцій  і  груп  брали  участь   у   програмах   на
пропорційній основі.  Це,  власне,  було єдине питання, щодо якого
була дискусія. Відповідний досвід щодо цього у Верховної Ради є.

     Найскладнішим, мабуть,  є  питання,  передбачене  пунктом   4
проекту  постанови,  щодо  прямої  трансляції  пленарних  засідань
Верховної Ради на першому каналі Національної радіокомпанії та  по
проводовій  трансляційній  мережі.  Такі рішення ухвалювалися і на
сесіях Верховної Ради попередніх скликань,  однак з  певного  часу
вони не виконуються. Це враховували члени Підготовчої депутатської
групи,  на цьому наголошувалося, але висловилися члени підготовчої
групи   саме   за   такий   проект   постанови.   Визначено  місце
парламентської газети "Голос  України"  у  висвітленні  діяльності
Верховної  Ради,  парламентських  фракцій  і груп,  позафракційних
депутатів та заходів, що проводяться Верховною Радою.

     Керівництву Апарату   Верховної   Ради   дається    доручення
забезпечити  укладання  відповідних  угод  з  державними та іншими
телерадіокомпаніями щодо  інформування  вітчизняних  і  зарубіжних
засобів   масової   інформації   про  роботу  сесії  та  поширення
відповідних матеріалів.

     Узагальнено можу сказати, що внесені пропозиції (а під час їх
розгляду  підготовча  група  врахувала проект постанови,  який був
внесений народними депутатами  Симоненком  та  Мішурою)  в  цілому
відповідають  побажанням,  які висловлювалися народними депутатами
минулого скликання,  а  також  містилися  у  численних  зверненнях
громадян, виступах під час передвиборних зустрічей.

     Є дві  проблеми,  які створюють перешкоди на шляху реалізації
внесених пропозицій.  Перша - це передусім фінансування додаткових
витрат,  не передбачених державним бюджетом. Питання дуже серйозне
і непросте,  але його треба вирішувати, якщо ми хочемо реалізувати
волю депутатів і переважної більшості наших виборців. Тим паче що,
як тут доповідав Адам Іванович,  держава недодала Верховній Раді у
минулому році 25 мільйонів гривень.

     І друга  -  це  позиція  виконавчої  влади  і  президентських
структур.  Я у зв'язку з цим хотів би сказати ось про що,  шановні
колеги.  Сьогодні в інтерв'ю для українського радіо (перший канал)
голова Держкомінформу шановний Іван Сергійович Чиж заявив,  що про
трансляцію  пленарних  засідань  по  радіо не може бути й мови.  Я
просив би у зв'язку з цим у вас,  шановні  колеги,  кілька  хвилин
уваги,  щоб  процитувати  уривки  із  виступу Івана Сергійовича на
такому ж пленарному засіданні Верховної Ради третього скликання, з
такого  ж  питання,  12  травня  1998  року.  Тоді Іван Сергійович
виступав,  за його словами,  як депутат, який у підготовчій групі,
на  жаль,  не  зміг  відстояти  норму  про  пряму  радіотрансляцію
засідань хоча б першої сесії Верховної Ради України.  Чиж нагадав,
що   працювати  відкрито  -  це  конституційна  вимога,  обов'язок
Верховної  Ради  за  Конституцією,   наголосивши   на   тому,   що
найоб'єктивнішою може бути лише пряма радіотрансляція засідань.

     Свій виступ Іван Степанович закінчив словами,  які, здається,
колись сказав Сократ:  "Заговори,  щоб я тебе побачив". "Я хочу, -
нагадав  оратор,  -  щоб  заговорила  Верховна  Рада  і  народ  її
побачив".

     Як бачимо,  тепер уже в ранзі представника  виконавчої  влади
Іван  Сергійович  змінив  свою позицію,  здійснивши поворот на 180
градусів.  Можна сказати:  "кочка сидения определяет точку зрения"
(Оплески).

     Не допустити   прямої  трансляції  засідань  Верховної  Ради,
обмежити  можливості  громадян   України   одержувати   об'єктивну
інформацію  про  її  діяльність,  не  зупиняючись перед порушенням
Конституції,  - така,  судячи з усього,  мета і  позиція  уряду  і
президентської  влади.  Ухвалюючи  рішення  з  даного питання,  ми
повинні враховувати цю обставину.

     І останнє,  шановні колеги. Вже сьогодні, перед засіданням, я
ознайомився  з  проектом постанови Верховної Ради з цього питання,
внесеним народним депутатом Правденком.  Він в основі збігається з
тим  проектом,  про  який  доповідав  я,  але є деякі розбіжності.
Найпринциповішим є,  мабуть,  те,  що депутат  Правденко  пропонує
передбачити  щоденну пряму трансляцію пленарних засідань Верховної
Ради також  на  другому  каналі  Національної  телекомпанії.  Інші
питання  можна  погодити.  Я  вніс  пропозицію  прийняти за основу
проект постанови,  внесений Підготовчою депутатською групою, а при
остаточному  прийнятті  врахувати  прийнятні моменти,  викладені в
проекті постанови народного депутата Правденка.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Георгію Корнійовичу. Є запитання, я бачу.
Будь ласка,  запишіться. Увімкніть запис, будь ласка. Записався на
виступ з місця 31 народний депутат.  Будь ласка, висвітіть список.
Кириленко. Будь ласка.



     КИРИЛЕНКО В.А.,  народний  депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  "Блок  Віктора  Ющенка  "Наша
Україна").  Блок  Віктора Ющенка "Наша Україна".  Шановний Георгію
Корнійовичу!  Я був з вами навіть в одній підгрупі, але все одно в
мене є запитання. Можливо, воно не тільки до вас. От ми пропонуємо
здійснювати пряму трансляцію пленарних засідань Верховної  Ради  у
вівторок-четвер  з 10 до 18 години,  а в середу-п'ятницю - з 10 до
14 години.  Це абсолютно правильно, очевидно, суспільство до цього
готове  і  на це чекає.  Але ви тільки що розповіли цікаву історію
про колишнього депутата Чижа, з якої стає зрозумілим, що виконавча
влада  на відміну від суспільства не готова забезпечувати цю пряму
трансляцію.

     З другого  боку,  у  нас  у  проекті  постанови  сказано,  що
контроль  за  виконанням цієї постанови (а значить,  і питання про
трансляцію) слід покласти на Голову Верховної Ради,  а до  обрання
Голови  - на Президію першої сесії Верховної Ради.  От завтра наша
робота знову розпочнеться,  а прямої трансляції не буде.  Які,  на
вашу    думку,    мають   бути   наші   дії?   Не   тільки   ваші,
депутата-доповідача, а всіх нас, у тому числі й Президії?

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановний колего В'ячеславе!  Ви знаєте,  що  ми
такі рішення вже приймали і покладали контроль на Голову Верховної
Ради, таке було, їх так само ігнорували, і у нас засобів впливу не
знайшлося.  Єдиний  засіб  -  це  внести  зміни  до  Конституції і
встановити  реальний   конституційний   контроль   за   діяльністю
виконавчої влади.  І тоді ці питання будуть вирішуватися нормально
(Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яворівський. Будь ласка.

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  народний депутат України  (виборчий  округ
123,  Львівська  область).  "Наша  Україна".  Шановний доповідачу!
Кілька років тому я був противником того, щоб усе, що відбувається
у Верховній Раді, виплескувалося на українське суспільство. Одначе
ситуація докорінно змінилася,  і той вакуум,  те мовчання,  яке  є
довкола Верховної Ради, породжує неймовірні міфи. Через те я і мої
колеги з "Нашої України" гаряче підтримуємо цей проект  постанови.
Прийняття його, власне кажучи, легалізує і зробить більш відкритою
для народу роботу Верховної Ради.

     Як ви дивитеся на таке?  Чи  доречно,  скажімо,  весь  перший
канал Національного радіо заповнювати з 10 до 18 години з перервою
на  обід  тими  якимись  дуже   часто   нецікавими   речами,   які
відбуваються у Верховній Раді?  Це - робота над законом. Через те,
я думаю,  що,  очевидно,  було б набагато краще,  якби  українське
радіо,  яке  сьогодні є (а в ньому закрито безліч прекрасних нових
програм), висвітлювало роботу Верховної Ради.

     І останнє запитання.  Якщо ми приймемо цю постанову,  чи є  у
нас важелі реалізувати її? Адже вже не раз таке відбувалося.

     Дякую.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Є єдиний важіль - це бажання влади (всієї, всіх
її гілок) бути  відкритою  для  народу  і  показувати,  що  робить
Верховна   Рада,   що   робить   Кабінет   Міністрів,   що  робить
Адміністрація Президента.

     Я скажу, що зараз діяльність Кабінету Міністрів висвітлюється
на  кілька  порядків  краще,  ніж  діяльність Верховної Ради.  Тут
потрібне тільки одне - політична воля, бажання. На жаль, поки що я
такого не бачу.  А про важелі я сказав,  відповідаючи на запитання
колеги В'ячеслава Кириленка.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Масенко. Будь ласка.



     МАСЕНКО О.М.,  народний  депутат   України   (багатомандатний
загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Шановний   Георгію
Корнійовичу!  Шановні колеги депутати! Я хотів би ще раз повторити
слова,  які  сказав  у  своєму виступі Георгій Корнійович:  "Кочка
сидения определяет точку зрения".  Це якраз підтвердило і  те,  що
сказав Яворівський.  Поки він не сидів у залі Верховної Ради,  він
вів  авторську  програму.  По  радіо  весь  час  можна  було  чути
авторську програму Яворівського.  А зараз, як він перейшов у стіни
Верховної Ради, уже бачите, на якій він позиції...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего! Ваше запитання! Це не дискусія.

     МАСЕНКО О.М.  Так я ж до чого  й  веду.  Зараз,  коли  навіть
Яворівський за те,  щоб наші засідання транслювалися, ми, я думаю,
зуміємо...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це схоже у вас на ту гілляку,  знаєте? Запитання,
будь ласка.

     МАСЕНКО О.М.  Та  я  ж  задаю запитання.  Треба,  щоб Георгій
Корнійович закликав усіх депутатів проголосувати це  положення  як
конституційну  норму і домогтися внесення змін у Конституцію,  щоб
трансляція роботи Верховної Ради все-таки була.  Ви ж  бачите,  що
навіть  ті  сили,  які  були  проти  цього,  зараз  уже  цю  думку
підтримують.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Я гаряче підтримую це. Ми повинні прийняти таку
постанову більш як 300 голосами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Головатий. Будь ласка.



     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  народний  депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко").
Депутатська  фракція  "Блоку  Юлії  Тимошенко".  Шановний  Георгію
Корнійовичу!  Шановні народні депутати!  Наша фракція  виходить  з
того,  що, можливо, Верховна Рада четвертого скликання забезпечить
гласність для свого народу, який і послав нас сюди йому служити. У
нас немає іншого господаря,  ніж наш народ,  і згідно зі статтею 1
Закону  про  статус  народного  депутата  ми   уповноважені   його
представники.

     Як наш  народ  може знати,  що ми робимо і як ми можемо перед
ним звітувати, коли нам засунуто кляпа виконавчою владою на чолі з
Кучмою,  урядом  і  сьогодні  вже Чижем?  Тому ми відстоюємо повну
гласність.  Народ повинен чути, що роблять його представники. Але,
Георгію Корнійовичу,  у вас у пункті 3 проекту постанови записано,
що трансляцію і так далі  необхідно  здійснювати  на  пропорційній
основі.

     Дайте мені відповідь,  як ви уявляєте пропорційну основу щодо
свободи слова. Одна фракція має право на сім слів, наша, найменша,
- тільки на одне,  а якщо була б ще менша,  то що,  на півслова чи
три літери? Чи, наприклад, двадцять депутатів підуть на телеканал,
чи один депутат?

     Свобода слова однакова для всіх,  і всі депутати рівні. Кожна
фракція має свою позицію - чи вона за,  чи проти. Тому я думаю, що
тут  має  бути принцип не пропорційності,  а принцип рівності прав
усіх фракцій. Чи не так?

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановний колего!  Я вже  доповів,  що  саме  це
питання  було  предметом  дискусій,  щодо інших питань дискусій не
було.  І переважна більшість членів підготовчої групи  висловилися
саме за пропорційний підхід.

     Я вважаю,  що  саме  пропорційний підхід забезпечує рівність,
але прав і можливостей не фракцій,  а народних депутатів.  І  якщо
фракція  велика,  значить,  вона  має право на більший час,  бо це
право не фракції, а право народних депутатів. А нас 450 чоловік.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Георгію   Корнійовичу.   Усе,   запитання
завершилися.  Я  дякую  вам  за  доповідь  і за відповіді,  і одна
ремарка. Я вже як головуючий маю право це зробити.

     Для декого з депутатів,  хто тільки  прийшов  до  парламенту,
можливо,  дещо дивно, коли я намагався з Олександром Миколайовичем
там розмовляти, але я маю право як головуючий, коли депутат трошки
відходить від теми,  йому сказати:  ставте запитання. Я думаю, він
на мене не образився.

     Дякую.

     У нас,  шановні колеги, розданий в залі альтернативний проект
постанови   нашого   колеги  депутата  Правденка,  він  має  право
виступити як співдоповідач.

     Будь ласка, Сергію Макаровичу.



     ПРАВДЕНКО С.М.,  народний  депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко").
Шановна Президіє!  Шановні колеги!  З усією повагою ставлячись  до
роботи Підготовчої депутатської групи,  я дуже шкодую,  що жоден з
депутатів-журналістів,  які знаходилися поруч,  очевидно,  не були
запрошені  взяти  участь  у підготовці цього проекту постанови.  Я
бачу,  що це явно  робили  не  журналісти.  Скажімо,  як  накажете
телевізійникам    і   радійникам   займатися   арифметикою   нашої
внутрішньої  пропорційності  (пункт  3  проекту  постанови,   який
доповідав  Георгій Корнійович)?  Куди ми втягуємо журналістів?  Як
накажете  в  "Голосі  України"  рахувати   квоти   пропорційності,
чисельність фракцій і так далі?  Нащо ж нам, журналістам, вибачте,
цим займатися?  Це не наша професійна справа. До того ж, а що мені
робити  як  редакторові "Голосу України" з попередньою постановою,
яка не відмінена,  яка є справедливою і яка  дає  квоти  в  обсязі
однієї сторінки фракціям і комітетам? Та фракція, яка має чисельну
перевагу,  вона, вибачте, і контролює більшу кількість комітетів і
має більшу квоту,  зокрема в "Голосі України".  Так само,  мабуть,
буде відбуватися на радіо і на телебаченні,  бо комітети теж мають
свої  права.  А  якщо  ми  почнемо рахувати пропорційно (у тих 119
депутатів,  там 70,  там 30 і так далі) -  будемо  виділяти  перед
кожною  передачею ці хвилини?  Хто буде цим займатися - професійні
тележурналісти,  радіожурналісти?  Вибачте, нащо нам, журналістам,
ця  морока?  Ми  не  будемо  цим  займатися!  Депутати  четвертого
скликання не будуть цим займатися при всій повазі до свого органу.

     Крім того,  я  вам  доповідаю,  що  в  "Голосі  України"  вам
належить вся площа,  бо ви - засновники газети!  Але тут у проекті
постанови не визначено з якого  обсягу  -  з  восьми  сторінок,  з
шістнадцяти,  з  дванадцяти,  тобто яку територію між нами ділити?
Всю?  І робити з газети бюлетень? Чи половину території? Тут немає
основ для... Звідки рахувати пропорційність? Тобто я хочу сказати,
що вам  належить  вся  площа.  Що  ви  вирішите  стосовно  "Голосу
України" - окрема розмова.  Що ви вирішите, те ми й виконаємо. Але
треба закласти,  яка основа пропорційності - одна полоса, дві, три
на  день,  на  тиждень,  на місяць.  Треба знайти і закласти якісь
арифметичні принципи.  Але,  звичайно,  я обстоюю позицію,  що  ми
повинні  відкинути політичну дріб'язковість,  ми повинні відкинути
бажання все зарегулювати і контролювати  все  і  вся,  ми  повинні
відкинути  бажання  втягнути  журналістів  в  оцю нашу дріб'язкову
арифметику,  бо з нас преса тільки посміється і правильно зробить.
Ми  повинні  запропонувати  принцип  представництва  і  чітко його
виписати.

     Крім того,  що стосується газети,  яка належить  вам.  Як  ми
можемо   сьогодні  кваліфіковано  виконувати  цю  постанову,  якщо
замість 2 мільйонів 700 тисяч гривень,  які ми мали  отримати  від
Верховної Ради на цей день починаючи з 1 січня, ми отримали тільки
500 тисяч гривень?  Газета ледве дотягує,  у нас уже зовсім  немає
коштів на папір.  Тобто ми виконаємо будь-яку постанову,  зокрема,
стосовно "Голосу України",  але  постанову,  вибачте,  матеріально
забезпечену, бо з повітря папір не береться.

     Тому я дозволив собі разом з колегою Турчиновим запропонувати
проект постанови,  в якому передбачається принцип  представництва.
Це перше.

     Друге. У  пункті,  який  стосується редакції газети Верховної
Ради "Голос України",  залишити все, як є: "забезпечити оперативне
висвітлення..."  і  так  далі.  Але нижче є слова:  "відповідно до
бюджетних коштів,  які виділяються редакції газети "Голос України"
на виконання цих завдань". Ви самі розумієте, що без матеріального
забезпечення неможливо виконати будь-яку постанову.

     Крім того, є ще не відмінена попередня постанова 1999 року, в
якій говориться,  що ми є видавцем газети і що Управління справами
Верховної    Ради    має    турбуватися    про    фінансове     та
матеріально-технічне  забезпечення видання газети "Голос України".
Я хотів би,  щоб воно не забувало про своє завдання і  турбувалося
про це.

     Я прошу  вас  проголосувати  саме  за цей проект постанови як
проект продуманіший і, вибачте за нескромність, професійніший.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі   за   скромність.   Я   прошу,    Сергію
Макаровичу, до вас же запитання як до співдоповідача. Я бачу руки.
Будь ласка, увімкніть систему. Руки підняті. Записався 21 народний
депутат.  Будь ласка,  висвітіть.  Буйко.  Десь три хвилини,  будь
ласка, виставте.

     БУЙКО Г.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Коммунистическая партия
Украины. Проблема освещения работы Верховной Рады не нова для нас.
И  мне  удивительно  слышать слова редактора парламентской газеты,
когда он не понимает,  что значит пропорционально освещать  работу
Верховной Рады.  Я думаю,  что это является предметом специального
изучения.  И, наверное, есть смысл посмотреть состав редакционного
совета, способен ли он осуществлять данную работу.

     ПРАВДЕНКО С.М.  Змусити  щось  зробити  з  таким  підходом  -
тенденція дуже проста і цілком зрозуміла.  Навіть 15-20 років тому
теж  писали так само:  забезпечити,  виконати,  зробити.  Але тоді
автоматично здійснювалося матеріальне забезпечення виконання. Тоді
можна було виконувати. Як виконувати "на пропорційній основі"? Моє
внутрішнє,  якщо хочете,  журналістське переконання, що так робити
не можна,  так гратися з свободою слова не можна! Свобода однакова
для кожного окремо взятого депутата, для кожного громадянина і для
кожної фракції.  Займатися дріб'язковою арифметикою,  підраховуючи
газетні рядки,  я переконаний, мої колеги не будуть. Можна змусити
це  робити "Голос України".  Але є маса інших видань,  є радіо,  є
телебачення. Не будуть цього колеги робити, не будуть.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломатін. Будь ласка.



     СОЛОМАТІН Ю.П.,  народний  депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Дякую.  Шановний Сергію
Макаровичу!  Ми  з  вами  спілкувалися   з   цього   приводу   вже
неодноразово.  Я  як  колишній заступник голови Комітету у справах
пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів отримав від  вас  свого  часу
вичерпну  відповідь,  які  має  квоти  кожен комітет,  і намагався
використати ці квоти.  Що з  цього  сталося?  А  сталося,  що  мій
комітет  зміг  використати  лише  одну  третину  квот  і  мені  як
народному депутату,  а також як заступнику голови комітету не дали
будь-яких пояснень, чому ті чи інші статті не були надруковані.

     І, нарешті.  Я  був дуже здивований,  коли замість грунтовної
статті з питань пенсійної реформи, підготовленої в нашому комітеті
і   наданої  до  редакції  "Голосу  України",  з'являється  стаття
шановного  Ігоря  Осташа,  який  спеціалізується   насамперед   по
закордонах.

     Висновок. Верховна Рада вас примусить робити так, як треба, і
не слід хизуватися своїм особливим статусом журналістів.

     Дякую.

     ПРАВДЕНКО С.М.  Шановний колего! Вам гріх скаржитися. Ви один
з  найактивніших  авторів  статей  на  сторінках  "Голосу України"
порівняно,  скажімо,  з іншими депутатами.  Це стосується і членів
вашої фракції. Ви завжди мали достатньо площі на сторінках "Голосу
України".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано.

     ПРАВДЕНКО С.М.  Ми зараз не "Голос України"  обговорюємо,  ми
загальну  проблему  обговорюємо  -  як висвітлювати нашу роботу по
радіо, телебаченню і в друкованих засобах масової інформації.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв. Будь ласка.

     МАТВЄЄВ В.Г.,  народний  депутат   України   (багатомандатний
загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.
Шановний Сергію Макаровичу! Як відомо багатьом народним депутатам,
ви  вже  більш  як десять років успішно ділите площу газети "Голос
України",  а щось на одинадцятому чи на дванадцятому році вас  уже
хтось  і  розучив  це  робити.  Ви  ділили  десять  років цю площу
пропорційно складу Верховної Ради. Це перше.

     Друге. Пан Турчинов на  засіданні  представників  керівництва
політичних  партій і виборчих блоків 8 травня,  до речі,  за своєю
ініціативою заявив про те,  що пан Правденко  склав  повноваження,
залишив   посаду  головного  редактора  "Голосу  України".  Як  це
розуміти?  Чи виконуєте ви обов'язки головного  редактора  "Голосу
України", чи ні?

     Дякую.

     ПРАВДЕНКО С.М.  Спасибі.  Ви знову перевели розмову в площину
про  "Голос  України".   Я   підкреслюю:   журналістирадійники   і
журналісти-телевізійники   (повірте   моєму  досвіду,  оскільки  я
журналістикою  займаюся  30  років)  не  будуть  зважати  на  наше
"пропорційне", не будуть вони цього робити. Це перше.

     Друге. Що стосується "Голосу України",  ми завжди рахували за
полосами:  одна полоса (або сторінка) на місяць - фракції,  одна -
комітету.  І  це  все  урівноважувало.  Ми  ніколи  не  робили цих
дріб'язкових підрахунків - три слова тому,  десять -  тому  і  так
далі. А оцей проект постанови саме на це і спрямований.

     Стосовно мого   перебування  на  посаді.  Парламент  минулого
скликання мене не звільнив з цієї посади,  і це питання парламенту
теперішнього скликання,  от і все.  Ваша воля, кого зняти з посади
редактора,  а кого призначити.  Я виступаю не як  редактор,  а  як
автор проекту постанови, прошу не плутати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ми   зараз   вас  знімати  не  будемо  і
призначати теж.  Спасибі вам за відповіді,  Сергію Макаровичу. Хто
хоче  виступити  з  обговорюваного питання?  Якщо є бажаючі,  будь
ласка, підніміть руки. Дякую. Приступаємо до голосування. Є? Прошу
вибачення, я так, знаєте, візуально подивився... Прошу записатися.

     Дякую. Висвітіть, будь ласка. Записалися на виступ з місця 19
депутатів.

     Є пропозиція  відвести  на  обговорення  цього  питання  десь
п'ятнадцять хвилин.  Прошу виставити час.  Шановні колеги,  коли я
або хтось інший з тих,  хто веде засідання,  просить, дайте сигнал
рукою, чи треба робити запис.

     Народний депутат Мироненко. Будь ласка.

     МИРОНЕНКО В.А.,  народний  депутат України (виборчий округ 5,
Автономна  Республіка  Крим).  Прошу   передать   слово   депутату
Александровской.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Александровська. Будь ласка.



     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,      народний      депутат      України
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция
коммунистов,   город  Харьков.  Уважаемые  коллеги!  Я  прошу  вас
обратить внимание на  одну  серьезную  недоработку  этого  проекта
постановления.  Почему-то  в  этом  проекте  ничего не говорится о
возможностях  использования  сети  Интернет.  Использование   сети
Интернет практически не требует никаких финансовых затрат.  Я хочу
обратить ваше внимание, что сегодня в Интернет попадает информация
о  работе  Верховной  Рады,  но  мы  должны  этот проект дополнить
отдельным пунктом: Управлению компьютеризированных систем Аппарата
Верховной  Рады  Украины  обеспечить  предоставление  в  Интернете
аудио- и видеоинформации о работе Верховной Рады.

     Я считаю,  что это  решит  многие  проблемы  и  не  потребует
дополнительного   финансирования.   И   я  считаю,  что  вопрос  о
пропорциональности нужно вообще снять.  У всех должен быть  равный
доступ к средствам массовой информации.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Карпов. Будь ласка.

     КАРПОВ О.М.,   народний   депутат   України  (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий   блок   "За   Єдину
Україну!"). Прошу передати слово народному депутату України, члену
фракції "За Єдину Україну!" Зарубінському Олегу Олександровичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Зарубінський. Будь ласка.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  народний депутат України (багатомандатний
загальнодержавний   виборчий   округ,   виборчий  блок  "За  Єдину
Україну!").  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановний головуючий!
Шановні депутати! Я хотів би торкнутися двох питань.

     Перше питання  стосується  того,  що  тут обговорювалося:  чи
пропорційна  основа,  чи  представництво.  Я  хотів  би   нагадати
шановним колегам, що вибори здійснювалися на змішаній основі, і ті
депутати,  які обрані в одномандатних мажоритарних округах,  мають
повне  право звітувати перед своїми виборцями на сторінках газети,
в телеефірі,  на радіо,  як і ті,  що є членами партій і обрані за
списками. Тому не принцип представництва, а принцип пропорційності
є оптимально справедливим для даної ситуації і для даної  виборчої
системи.

     І друге  запитання,  можливо,  риторичного  чи постановочного
характеру.  І в проекті підготовчої групи щодо висвітлення  роботи
сесії,  і  в  альтернативному  проекті,  автора якого ми тільки що
чули,  сказано про висвітлення її на  сторінках  органу  Верховної
Ради України газети "Голос України".  Але, наскільки мені відомо і
наскільки я пам'ятаю,  є ще один орган Верховної Ради  України,  а
саме  -  журнал  "Віче".  Я хотів би запитати Президію,  яка зараз
знаходиться у залі:  яка доля цього  журналу,  чому  він  не  бере
участі   у   висвітленні  в  аналітичному  плані  тих  подій,  які
відбуваються у Верховній Раді? Отже, журнал "Віче".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк Валентина Петрівна. Будь
ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,   народний   депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  СПУ).  Фракція   соціалістів.
Шановні колеги народні депутати!  Перш за все я хочу звернутися до
вас із проханням  підтримати  проект  постанови,  поданий  робочою
групою, щоб ми все-таки дали можливість людям слухати трансляцію і
початку сесії,  і взагалі нашої роботи.  Сьогодні навіть в  обідню
перерву я зустрічалася з виборцями міста Києва.  Вони говорили про
те,  що до першої години дня трансляція засідання  Верховної  Ради
велася,  а  після  -  чомусь немає.  І сама зацікавленість людей у
тому,  щоб дивитися роботу парламенту,  говорить  про  те,  що  ми
зобов'язані прийняти постанову.

     Пропозиції Правденка  слушні,  але як депутат,  що має досвід
роботи в парламенті двох скликань,  я вважаю,  ми повинні прийняти
за  основу  в  першому  читанні  проект  робочої  групи.  Можливо,
Президія з відповідною робочою групою врахує  ті  пропозиції,  які
були  подані  Правденком,  але  цей  проект  постанови  ми повинні
прийняти.  Тим більше що люди цього чекають,  вони сподіваються на
зміни, хочуть чути наші звіти, і найголовніше - їх цікавить, як ми
будемо затверджувати робочі органи  і  як  почнемо  працювати  для
того,  щоб швидше рухатися у вирішенні тих питань і тих програмних
завдань,  які  ставили  перед  нами  виборці,  коли  ми  йшли   до
парламенту.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кухарчук. Будь ласка.



     КУХАРЧУК М.А.,   народний  депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово
народному депутату Матвєєву Валентину Григоровичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвєєв. Будь ласка.

     МАТВЄЄВ В.Г.  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Ми з вами
розглядаємо  зараз  один  із   найважливіших   проектів   постанов
Верховної   Ради,   що   стосується   організації   роботи  вищого
законодавчого органу країни.  Але він, мабуть, найголовніший тому,
що  насамперед  через  цю  постанову  ми  будемо тримати зв'язок з
нашими виборцями.  У разі відсутності прямої радіотрансляції  його
не  буде.  Цю  мету  і ставлять,  закриваючи нам рота,  не надаючи
можливості  прямої  радіотрансляції  із   залу   Верховної   Ради,
Президент і його поплічники.

     Я думаю,  що  сьогодні  всі  народні  депутати  повинні  бути
налаштовані на  те,  щоб  прийняти  цю  постанову  і  добитися  її
виконання. Нам не вдалося в попередньому скликанні, хоча ми, члени
фракції комуністів,  і вносили на дві останні сесії Верховної Ради
попереднього  скликання  проекти  постанов.  Вони і приймалися,  і
доручалося  Голові  Верховної  Ради  здійснювати  контроль  за  їх
реалізацією, але, як ви знаєте, вони не були виконані. Чому? Заява
була одна - лише від керівництва Верховної  Ради.  Це  питання  не
фінансове, не фінансово-матеріальне, а відповідь одна - це питання
політичне.  Тому, приймаючи сьогодні цю постанову, ми повинні дати
доручення Голові Верховної Ради її реалізувати, повністю виконати.

     Фракція комуністів   буде   підтримувати   проект  постанови,
внесений Підготовчою депутатською групою,  але ми ніяк  не  можемо
погодитися  з  тим принципом,  який тут хтось хоче нам нав'язати -
непропорційний принцип розподілу ефірного часу і  газетної  площі.
Ми  за  те,  щоб реалізувалося положення Регламенту Верховної Ради
України про пропорційне надання всіх інформаційних послуг народним
депутатам України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.  Народний  депутат Борщевський Віктор
Валентинович.

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  народний депутат України  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической
партии Украины,  Днепропетровская  область.  На  всех  встречах  с
избирателями  один  из  самых  главных  вопросов,  которые  задают
избиратели:  "Когда мы вас услышим, наши избранники?" Мне кажется,
это главный вопрос сегодня. Для плодотворной работы Верховной Рады
все депутаты  должны  объединиться,  чтобы  вынуть  кляп  изо  рта
парламента.

     Я поддерживаю   проект   решения   и   считаю,   что   именно
пропорциональный  принцип  распределения   материалов,   освещения
работы  есть  справедливым  и  даст  возможность  каждому депутату
высказать свое мнение, рассказать о своей работе.

     Поэтому я призываю всех депутатов не только поддержать данный
проект постановления, а сделать все, чтобы его реализовать.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Валерій Дмитрович Мішура. Будь ласка.



     МІШУРА В.Д.,   народний   депутат   України  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Насамперед
я хочу висловити задоволення тим,  що робоча група взяла за основу
проект постанови,  підготовлений мною разом з Петром Миколайовичем
Симоненком.

     Справа в тому, що цей проект має певну історію. Ми в Комітеті
з питань  свободи  слова  та  інформації  неодноразово  розробляли
аналогічні, і він, можна сказати, вистражданий.

     У зв'язку  з  цим  я  хотів наголосити ось на чому.  Справа в
тому, що свобода слова, про яку тут говорив Сергій Правденко, - не
свобода журналістів говорити те,  що їм захочеться. Я можу навести
багато прикладів із західної журналістики (якщо ми вже йдемо туди,
в  Європу,  і якось орієнтуємося на неї) про те,  що журналіст має
висловлювати професійну точку зору,  а не якусь свою думку.  У нас
журналісти  роблять  навпаки.  І  коли,  скажімо,  треба давати 95
відсотків фактів і лише 5 відсотків коментарів,  то в нас робиться
навпаки.

     Я хотів  би  сказати,  що  свобода  слова  -  це  перш за все
відповідальність влади перед  своїми  виборцями,  відповідальність
журналіста перед читачами, глядачами і таке інше, а пропорційність
- це один із головних принципів  демократії.  Справа  в  тому,  що
демократія  -  це воля більшості.  Звичайно,  для цього треба дати
можливість і меншості сказати своє слово. Оця пропорційність якраз
ці речі і передбачає.

     Тому я  просив  би,  звертаючись  до  колег,  підтримати  той
проект, який вносить підготовча група, бо він якраз найбільш повно
віддзеркалює і стан свободи слова,  і те,  що відбувається тут,  у
залі.  Якщо він  буде  підтриманий,  нам  треба  буде  думати,  як
виконати цю постанову.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Таран Віктор Васильович.
Будь ласка.

     ТАРАН В.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко").
Фракція "Батьківщина".  Шановні колеги!  На початку роботи  кожної
сесії   ми  приймали  постанову  про  порядок  висвітлення  роботи
Верховної Ради,  і кожного разу ця постанова не  виконувалася.  Це
"заслуга" Кучми,  це "заслуга" уряду. Між тим це разюче контрастує
із світовою практикою. Наприклад, коли у Бразилії уряд унеможливив
трансляцію   роботи   парламенту,   то   це  коштувало  президенту
імпічменту.  Я веду до того,  що коли не будуть знову виконуватися
постанови  Верховної  Ради,  то  ми  дружно  (я маю на увазі і "За
ЄдУ!", і СДПУ(о)) проголосуємо за імпічмент.

     Я веду до того,  що закон добрий,  коли  він  діє,  коли  він
виконується.  Адже є велика небезпека,  що проект постанови,  який
нам пропонується,  не  буде  виконуватися,  тому  що  в  ньому  не
передбачені  важелі  впливу  на  виконавчу владу і через так звану
пропорційність. Чому?

     Скажімо, редакція газети "Голос України"  замість  289  слів,
передбачених пропорційною квотою,  дасть 371 слово. Хто рахуватиме
ці рядки,  хто рахуватиме ці слова?  Які будуть заходи  впливу  на
газету, якщо замість 10 слів буде 12 слів? Якщо по радіо, скажімо,
замість 5 хвилин буде 5,5 хвилини?  І які будуть кари за  те,  що,
скажімо,  чи  на  30 секунд довше говорилося,  чи на 40?  Тобто це
театр абсурду,  абсолютно  театр  абсурду!  Але  є  ще  цілісність
художнього  матеріалу,  і  редактор  не  може  заради обсягу цього
матеріалу,  заради   ще   більшої   кількості   рядків   друкувати
нісенітницю.  Дайте  право  редакції  визначати  ще художню якість
статті і таке інше.

     І стосовно того, шановні товариші більшовики, що ви говорите,
що  воля  більшості  -  це  є  демократія.  Ми  вже цей більшовизм
проходили.  Ви про це вже дізналися під час так званої оксамитової
революції. Демократія - це якраз права меншості.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Народний депутат Доманський Анатолій Іванович. Будь ласка.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  народний  депутат  України (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово
Сергію Івановичу Дорогунцову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович Дорогунцов. Будь ласка.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  народний  депутат  України (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибі велике, народний
депутате Доманський. Фракція Компартії України. Шановні мої колеги
народні депутати! Шановний головуючий! Я порахував, що сьогодні це
дев'ятнадцята  постанова  з  приводу трансляції засідань Верховної
Ради,  яку ми прагнемо  прийняти.  Вісімнадцять  із  них  не  були
виконані  абсолютно.  Президент  і  його команда навіть і вухом не
повели, щоб щось зробити в цьому плані.

     Що ж  нам  діяти   за   цих   умов?   Пропонувалося   змінити
Конституцію. Я думаю, що ми і до цього прийдемо. Це перше.

     Друге. Пропонувалося   заснувати  громадське  телебачення.  Я
думаю, скоро і це рішення нами буде прийняте.

     І третє. Я підтримую прийняття проекту постанови. Я зрозумів,
що  його  підтримує  і  депутат  Яворівський,  який  був  одним із
найактивніших ініціаторів у 1990  році  при  тоталітарному  режимі
найбільш   повної,  а  може,  зовсім  повної  трансляції  засідань
Верховної Ради по першому каналу телебачення,  повтору ввечері  по
другому  каналу  і  повної трансляції по першому каналу радіо всіх
засідань Верховної Ради.  Я йому  вдячний,  що  він  тепер,  через
багато  років,  зрозумів  необхідність  повернення  до того режиму
трансляцій, висвітлення роботи народних депутатів.

     Але що ж зробити?  Я вважаю, після того як ми приймемо проект
постанови (я ще раз підкреслюю,  я його підтримую), треба порушити
в разі її невиконання кримінальну справу проти  Президента,  проти
Кулика  і  "куликівщини",  проти всіх,  хто до цього причетний.  Я
думаю,  що ви  зрозуміли,  про  що  йде  мова.  Бо  як  тільки  ми
затверджуємо   якогось   директора,   керівника   департаменту  чи
компанії,  вони  через  півгодини  відмовляються  виконувати  наші
постанови, а ця постанова є нормою, обов'язковою для реалізації.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Івановичу.  Обговорення завершено,
на жаль, час вийшов. Будь ласка, увімкніть мікрофон Зарубінського,
він щось там хоче сказати,  якось так енергійно.  Що ми випустили,
не сказали?



     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Дякую.  Я  ставив  питання  щодо   журналу
"Віче".  Я  хотів би всетаки,  щоб депутати почули інформацію,  бо
доля його невідома і роль його невідома.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все,  завершуємо,  я прошу вибачити,  час вийшов.
Сергію Івановичу,  ви не лякайте більше,  будь ласка, коли ви таку
паузу робите між режимом і трансляцією.

     Шановні колеги! Приступаємо до голосування. Прошу сісти всіх,
підготуватися.  У  нас  є  два  проекти постанови:  запропонований
Підготовчою депутатською групою і підготовлений народним депутатом
Правденком.

     Я ставлю  на  голосування  питання  про  прийняття  за основу
проекту  постанови,  який  запропонувала  Підготовча   депутатська
група.

     Так, прошу  сісти і підготуватися до голосування.  З мотивів,
будь ласка, Яворівський. Я не можу йому не надати слова, з мотивів
я маю право надати.



     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Шановні колеги! Мені важко уявити народного
депутата, який зараз проголосує проти проекту постанови, внесеного
робочою групою. Той, хто проголосує проти цього проекту постанови,
представляє тут глухонімих.

     Я прошу проголосувати за це,  тим більше що у Верховній  Раді
вже   немає  ні  Наталії  Вітренко,  ні  Чародєєва,  і  вже  можна
транслювати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я хочу тільки нагадати колегам одну  річ.
Будь ласка,  це добре,  що немає в даний момент депутатів минулого
скликання,  яких називав Яворівський,  але кожного разу,  коли  ви
виступаєте,  називаєте прізвище свого колеги, якщо це йому не дуже
сподобається,  він має  право  на  репліку,  майте  це  на  увазі.
Голосуємо.  Хто  за  проект  постанови  підготовчої  групи,  прошу
голосувати. Увімкніть, будь ласка, систему.

     "За" - 342.

     Дякую.

     Було немало пропозицій у виступах наших колег,  і ми не маємо
права їх ігнорувати.

     Я вам  тільки  деякі назву.  От виступала Валентина Петрівна,
виступало багато інших наших колег,  які  ті  чи  інші  пропозиції
вносили.  Є Правденка проект,  в якому теж є пропозиції, які можна
було б  врахувати.  Давайте  ми  приймемо  рішення,  щоб  оці  всі
пропозиції   і   те,  що  там  Правденко...  Треба  ж  формулювати
доповнення, а вони не сформульовані, ви ж бачите. Усі говорять про
якісь речі,  які треба врахувати в постанові,  а сформульованих їх
немає, нічого голосувати. Але пропозиції дуже цікаві. Тому давайте
ми оці всі пропозиції і проект постанови попросимо Правденка разом
з Георгієм  Корнійовичем  і  з  підгрупою  доопрацювати  і  завтра
проголосуємо остаточно. Правденко, будь ласка, з мотивів.

     ПРАВДЕНКО С.М.  Спасибі.  Я  вважаю  вашу  пропозицію  цілком
прийнятною.  Краще опрацювати як слід, а потім приймати. Якщо ж це
не  буде прийнято залом,  то я просив би пункт 6 проекту постанови
підготовчої групи,  який стосується "Голосу України",  замінити на
пункт  4  і  пункт 5 мого проекту постанови.  Крім того,  замінити
термін   "на   пропорційній   основі",   де   він   зустрічається,
словосполученням "на основі представницькій".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Макаровичу,  дякую. Але ви згодні, мабуть,
з тим,  що ось ви говорили четвертий,  п'ятий пункти,  той - туди,
той - туди ввести, але треба викласти це, мабуть, на папері?

     З мотивів. Будь ласка, запишіться з мотивів. Прошу висвітити.
Записалися 26 народних депутатів. Будь ласка, депутате Масенко.

     МАСЕНКО О.М.  Це я опробовую систему.  Щось у цьому скликанні
почало частіше включатися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачите,   ви  тільки  не  наврочте,  будь  ласка.
Дорогунцов Сергій Іванович.

     ДОРОГУНЦОВ С.І. Фракція Компартії України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер у мене Буйко висвітився.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Я прошу передати  слово  народному  депутату
Валерію Мішурі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Валерій Мішура.

     МІШУРА В.Д.   Шановний   Вікторе   Лаврентійовичу!  Згідно  з
Регламентом  є  в  нас  другий  проект  постанови.  Давайте   його
поставимо  на  голосування.  Він не набирає,  скажімо,  необхідної
кількості  голосів,  поставимо  вашу  пропозицію   про   те,   щоб
врахувати,  і  давайте  будемо  голосувати,  що  ми  будемо тут ще
обговорювати?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте,  перший проект прийнятий за основу 334
голосами.  Навіщо  ми  другий будемо ставити?  Зрозуміло,  що коли
перший проект голосується, проходить, то другий вже не ставиться.

     Є пропозиція голосувати в цілому.  Голосуємо,  будь ласка,  в
цілому.   Хто   за   те,   щоб   в   цілому  проголосувати,  прошу
проголосувати. Увімкніть систему.

     "За" - 331.

     Рішення прийнято.

     А тепер 19-й раз треба подумати,  щоб воно було  виконано,  і
подумати про механізми виконання.

     --------------

     Наступне питання.  Доповідь  Голови  Верховної  Ради  України
третього скликання Івана Степановича Плюща про  стан  законодавчої
бази в Україні.  Іване Степановичу, будь ласка. Іване Степановичу,
скільки вам треба часу для доповіді?

     ПЛЮЩ І.С.,  Голова Верховної Ради України третього  скликання
(виборчий округ
  209, Чернігівська область).  Шановні  народні  депутати,  гості,
запрошені!  Дійсно,  я  думаю,  що  Апарат  Верховної Ради України
попрацював добросовісно і кваліфіковано,  підготувавши  вам  такий
збірничок,  який  названо  "Довідкові матеріали до доповіді Голови
Верховної Ради".  У тому збірничку  по  всіх  розділах  висвітлено
статистично,  довідково,  професійно  стан  законодавства в тій чи
іншій галузі.  Ви знаєте,  що  я  ніколи  не  грішив  зловживанням
трибуною  і  не  наполягав  на доповідях,  але мене звинувачують у
тому,  що я не  виконую  своїх  обов'язків.  І  тому  ця  доповідь
відповідно Регламенту запропонована підготовчою робочою групою.

     Я хотів  би  тільки  зазначити,  що  кожний склад парламенту,
спираючись  на  здобутки  попередників,  зробив  свій   внесок   у
формування законодавчої бази України.  Чи могла вона бути сьогодні
ідеальною?  Звичайно,  не могла, тому що суспільні трансформації і
трансформації  в усіх сферах нашого життя в перехідний період самі
по собі не ідеальні,  тому забезпечити ідеальне законодавство було
б  неможливо.  Але  всетаки протягом новітньої нашої історії вищий
законодавчий орган України напрацював і прийняв більше двох  тисяч
законопроектів, які в основному регулюють правові відносини в усіх
сферах нашого життя.

     Однак говорити про  стабільність  законодавчої  бази  зарано,
тому  що,  як  правило,  немає закону,  до якого б ми впродовж цих
років не вносили змін і доповнень чи якихось інших поправок.  Якщо
взяти  найголовніший розділ або основний розділ - державотворення,
то ви знаєте, що після прийняття Конституції пройшло шість років і
сьогодні  удосконалення  конституційного  законодавства все більше
стає вимогою,  нормою часу або ще якоюсь іншою  категорією,  і  не
можна це замовчувати і не вносити змін.

     Ви знаєте,  що  адміністративна  реформа у нас не доведена до
логічного  завершення,  дуже   багато   спекуляцій,   але   такого
нормативного    акта,    який   би   чітко   визначав   проведення
адміністративної реформи, немає. Розвиток правових засад місцевого
самоврядування  в  Україні  в  основному  відповідає  європейським
стандартам,  але  фінансові  можливості  наших  місцевих   органів
настільки мізерні,  що вони навіть виписані в цьому законі функції
виконувати  сьогодні  не  можуть.  Тому  потребують  вдосконалення
взаємовідносини на бюджетному рівні.

     У суспільстві  поступово утверджується думка про необхідність
внесення до Конституції не вибіркових,  а системних  і  головне  -
зважених,  добре  продуманих,  науково  обгрунтованих змін,  які б
забезпечили   конституційно-правові   гарантії   стабільності    у
суспільстві,  сприяли прискоренню соціально-економічного розвитку,
поглибленню  демократії,  формували  цивілізовані  відносини   між
владою та опозицією,  а також звели б до мінімуму негативний вплив
на загальну ситуацію в державі корпоративних інтересів, політичних
сил,  груп  нашої  еліти.  У  цьому плані важливо,  щоб новообрана
Верховна Рада все-таки не  затягувала  з  прийняттям  законів  про
всеукраїнський  та  місцеві референдуми,  які б дозволили уникнути
тих недоречностей,  які були між Президентом і Верховною Радою  по
імплементації уже результатів референдуму.

     На жаль, незважаючи на відсутність Регламенту або норм, чітко
врегульованих Регламентом як нашою парламентською конституцією, ми
за  шість  років  після  прийняття Конституції (два роки попередня
Верховна Рада і  чотири  роки  ми)  не  прийняли  цього  основного
закону,  який  би  виписував і взаємовідносини,  і дещо торкався б
більшості і опозиції,  або  меншості.  Це  старе  питання.  Я  вам
нагадаю,  як  писав  у 1907 році патріарх наш Михайло Грушевський.
Окреслюючи механізм роботи  майбутнього  українського  парламенту,
він  відзначав  гарантоване  представництво  меншості  як елементу
"суспільства,  погляди і позиції" якого "мають важливе значення  з
точки зору інтересів усієї країни".

     Тому я   вважаю,   що  відсутність  саме  такого  закону  про
Регламент і цих норм не дає можливості нам  уникати  суперечок  не
тільки в парламенті, а й між гілками влади, що не йде на користь.

     Верховна Рада  України  приймала  цілий  ряд документів,  але
треба сказати,  що  всетаки  наші  відносини  сьогодні  потребують
серйозного вдосконалення.

     Одним із   пріоритетів  діяльності  Верховної  Ради  третього
скликання   було   правове   забезпечення   соціально-економічного
розвитку.    Ми,   суб'єкти   законодавчої   ініціативи,   начебто
попрацювали немало,  тому що вперше в нашій історії за три роки  є
тенденція  до економічного зростання,  тільки вона,  на превеликий
жаль,  не пов'язана тісно із зростанням доходної частини  бюджету.
Звідси  ми,  з одного боку,  гордимося зростанням на 6-9 відсотків
внутрішнього валового продукту,  а з другого  боку,  ми  приймаємо
такий   бюджет,   який  навіть  після  прийняття  не  сприймається
Президентом та іншими виконавчими структурами.

     Найбільшим недоліком  роботи  Верховної  Ради,  яка  пішла  в
історію,  є  внесення  змін  до двох головних податкових законів і
неприйняття Податкового кодексу.  Я вам скажу,  що тільки до  двох
основних  законів  -  про оподаткування прибутку підприємств і про
податок на додану вартість з часу їх  прийняття  в  1997  році  ми
вносили 100 разів зміни.  Я думаю, що ці зміни не дають можливості
не  тільки  нашому  товаровиробнику,  а  й  навіть  бухгалтерам  і
податківцям  чітко керуватися законами.  Тому є нагальна потреба у
прийнятті Податкового кодексу.

     Більш-менш були врегульовані питання про  Національний  банк,
банки  і  банківську  діяльність.  Але все-таки ще багато правових
актів Національного банку,  якими регулюються ці  питання.  Настав
час усе-таки мати Банківський кодекс.

     В Україні   напрацьовано   низку   законів   щодо   підтримки
вітчизняних товаровиробників. Ви знаєте, що ми прийняли закони про
підтримку    цілих   галузей:   літакобудування,   суднобудування,
космічної галузі.  І більше 30 законів було прийнято  по  розвитку
агропромислового   комплексу.   Але  треба  сказати,  що  земельні
відносини в державі  на  сьогодні  не  врегульовані,  і  прийнятий
Земельний  кодекс  потребує,  за  оцінками експертів,  до 40 нових
законодавчих актів, які б визначали механізм регулювання відносин.

     У полі   зору   парламенту   було   законодавче   регулювання
діяльності   суб'єктів   підприємництва  та  захисту  конкуренції.
Прийнято цілу низку законів, але, на жаль, парламенту попереднього
скликання  не вистачило часу розглянути вето Президента України на
Цивільний і Господарський кодекси,  що  значно  погіршило  правове
поле у цій галузі.

     Однією з   важливих   проблем   є   управління   державною  і
комунальною  власністю.  Ви  знаєте,  що  ми  довго  говорили  про
необхідність  прийняття  цілого ряду законів - про Фонд державного
майна,  про управління об'єктами права державної власності. Усе це
залишилося   продекларованим   і  потребує  окремого  закону  щодо
комунальної власності.

     Слід відзначити   особливості    приватизації    в    окремих
стратегічно  важливих  галузях  економіки,  тому  сьогодні  постає
питання про регулювання відносин  при  реприватизації.  Про  такий
закон  ми  говоримо  протягом  чотирьох  років.  На  жаль,  він не
прийнятий. Було б доцільно новій Верховній Раді повернутися до цих
законів.

     Соціальний захист  населення.  Ви  знаєте,  що  Верховна Рада
прийняла Основи  законодавства  про  загальнообов'язкове  державне
соціальне   страхування,  запроваджено  страхування  у  зв'язку  з
тимчасовою втратою працездатності та професійним захворюванням, на
випадок  безробіття.  Але  побудову  цілісної  системи соціального
страхування можна буде вважати завершеною після запровадження двох
її  суттєвих  елементів  -  пенсійного  і  медичного  страхування.
Прийняті у першому читанні проект Закону про пенсійне страхування,
а  в другому читанні - про медичне значно покращили правове поле у
цій важливій галузі.

     Окрема тема - соціальні пільги та компенсації.  Я прошу  вас,
вдумайтеся!  Сьогодні  за  прийнятими  нашими  законами  правом на
безкоштовний або пільговий проїзд у транспорті  користуються  17,5
мільйона  громадян.  17,5  мільйона  громадян!  Тому  давайте  або
вводити вже безкоштовний,  або другий...  Правом на звільнення від
сплати  або зменшення плати за житло і комунальні послуги сьогодні
користуються 6,4 мільйона громадян,  тобто потрібно змінити форму:
або   видавати   людям  гроші  і  вони  більш  ефективно  самі  їх
використають,  або  є  цілий  ряд...  (Шум  у  залі).  Або  пенсію
нормальну,  платити правильно. Якщо ви всі будете радити, що треба
зробити,  то це й буде  якраз  та  робота,  яку  повинна  провести
Верховна Рада четвертого скликання. Тому я прошу, за цей час, який
мені відведено, ми це не розглянемо.

     Про державну допомогу сім'ям з дітьми і  соціальну  роботу  з
дітьми і молоддю ви знаєте, я на цьому зупинятися не буду.

     Слід нагадати,  що  норми чинної редакції Кодексу законів про
працю України орієнтовані на ситуацію,  коли держава  була  єдиним
роботодавцем  та  контролером  у  сфері  трудових  відносин.  Тому
нагальною є  потреба  в  розробці  і  прийнятті  нового  Трудового
кодексу.

     Протягом останнього   десятиліття   Верховна   Рада   України
прийняла понад 70 базових законів у гуманітарній  сфері.  І  треба
віддати належне профільним комітетам,  що сьогодні питання у сфері
освіти, питання науки та наукової діяльності, культури і мистецтва
більш-менш врегульовані.

     Понад 30 законів діє у сфері охорони здоров'я, вони регулюють
порядок надання населенню необхідної медичної допомоги, визначають
організаційні та фінансові основи боротьби з особливо небезпечними
для життя і здоров'я людей  інфекційними  захворюваннями,  зокрема
такими, як туберкульоз, СНІД та іншими.

     Інтенсивно розвивалося природоохоронне законодавство.  Засади
екологічної політики  в  державі  визначені  Законом  про  охорону
навколишнього природного середовища.  Прийнято цілий ряд кодексів,
які значно покращили правове регулювання в цій галузі.

     Доцільно зазначити, що в Україні створено належну законодавчу
базу  для правоохоронної діяльності і зараз ця база дає можливість
правоохоронним органам значно покращити цю роботу.

     Проблема полягає  в  іншому:   у   послідовному   і   повному
застосуванні  прийнятих  законів.  Але  також  залишився  борг  по
Кримінально-процесуальному,   Кримінально-виконавчому    кодексах,
Кодексу про адміністративні правопорушення та інших.

     Більш-менш врегульовано  законодавство  з питань національної
оборони і безпеки. Значний внесок Верховна Рада третього скликання
зробила  у  реалізацію  зобов'язань  України  перед  Радою Європи,
приведення нашого законодавства у  відповідність  із  міжнародними
стандартами.  Більшість  зобов'язань  України,  які  передбачалися
Висновком 190-ї Парламентської Асамблеї Ради Європи, виконані.

     Частково виконаними або  такими,  що  перебувають  на  певній
стадії     виконання,     можна    вважати    зобов'язання    щодо
Кримінально-процесуального кодексу  України,  Цивільного  кодексу,
Цивільного  процесуального  кодексу України.  Потребує остаточного
вирішення  питання  щодо  передачі  Міністерству  юстиції  України
управління пенітенціарною системою.

     Аналізуючи стан  законодавчої  бази України,  не можна обійти
увагою деякі фактори,  що впливають на ефективність роботи  самого
парламенту.  Перший  з  них  -  це фактор часу.  Час вимагає більш
інтенсивної роботи над проектами законів, і тому я хочу вас просто
просити.  Найбільша затримка з розробкою, з проходженням була саме
тих законопроектів, за які відповідали два-три профільні комітети.
Ми тоді вимушені були створювати робочі групи і таке інше.  Тому я
вважаю,  що практика збільшення профільних комітетів не виправдала
себе,  навпаки, повинна бути практика зменшення, щоб комітет більш
щільно охоплював всю сферу діяльності тієї чи іншої галузі, і тоді
буде  менше  міжусобиць.  Тому  прошу вас,  урахуйте у своїй новій
роботі.

     Другий фактор - це взаємодія  гілок  влади.  Шановні  народні
депутати, якщо ми візьмемо третє скликання, ви побачите, що рівень
розроблених,  прийнятих і введених  у  дію  законів  становить  74
проценти. Тобто четверту частину часу ми працюємо не на результат,
а  весь  час  повторний,  повторний,  повторний  розгляд.  Ми  вже
випробували  всі  механізми  -  і  супроводження законопроекту від
Адміністрації Президента,  від уряду, а від парламенту супроводжує
профільний  парламентський  комітет,  але  остання  сесія третього
скликання показала,  що на 43 проценти законів накладено вето.  Що
найгірше?  Ті, хто готує законопроект, ті готують і пропозиції про
накладення вето.  З такою практикою треба  вже  закінчувати,  і  я
думаю,  що настав час державного інституту законодавства,  який би
розробляв  і  виконував  велику  роботу  на  стадії   попереднього
проектування.

     Сьогодні Георгій  Корнійович  Крючков  говорив  про фінансове
становище,   яке   заважає   дотримуватися   законодавства    щодо
внутрішнього  розпорядку  роботи  парламенту.  Я  вже  не кажу про
створення  матеріальнотехнічної  бази,  яка  відповідала   б   хоч
якимось,   найнижчим   європейським  стандартам.  Ви  знаєте  стан
фінансування. Підготовча депутатська група, я їй дякую, звернулася
з таким листом до Прем'єр-міністра Анатолія Кінаха. Я сьогодні мав
розмову,  він мене попросив, що не треба вже так дуже критикувати,
він  обіцяє,  що  повернеться  до цього питання і розгляне.  Таких
обіцянок уже було декілька.

     Ну і,  звичайно,  я не можу обійти питання,  про яке сьогодні
вже йшла мова, - про висвітлення, оскільки я є основним боржником,
бо  на  мене  покладався  обов'язок  забезпечити  виконання   цієї
постанови.  Я з власного досвіду, великого досвіду вам скажу: якщо
ми  не  створимо  парламентського  каналу,  як  у   цивілізованих,
демократичних країнах, ці постанови і побажання залишаться так, як
вони були і до цього. Вони не залежать.

     Тому настав час  запровадити  парламентський  канал,  а  наші
виборці мають право дивитися чи той канал, чи інший, чи третій. Бо
якщо ми ділимо,  ми не можемо...  Всі за людей,  всі хочуть  людям
зробити,  як  краще,  і  заглушили  повністю.  Тому треба все-таки
відкрити.

     Шановні народні депутати,  як відомо, я не ставив перед собою
завдання  дати характеристику цього періоду 1998-2002 років,  тому
що  ми  невдовзі  заслухаємо   доповідь   Президента   України   з
соціальноекономічного  становища,  я думаю,  там буде дано широкий
аналіз.  Хотів би  тільки  зазначити,  що  визначений  Президентом
України курс на відчутне посилення соціальної спрямованості реформ
(до речі,  підтриманий більшістю народних  депутатів)  не  отримав
широкого втілення в життя, ми не змінили ситуації на краще. Думаю,
у цьому значна частка  нашої  вини,  народних  депутатів  третього
скликання.

     Закінчуючи доповідь,  хочу  сказати,  що  новообрана Верховна
Рада представлена депутатами,  які мають великий державотворчий  і
законотворчий  потенціал,  життєвий  і  професійний  досвід.  А це
означає,  що діяльність новообраного парламенту буде ефективною  і
результативною.

     Дякую за роботу, чекаю ваших запитань (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Іване    Степановичу.    Запитання   є?
Записуйтеся, будь ласка.

     Будь ласка,  висвітіть.  Так,  десять  хвилин,  будь   ласка,
поставте на запитання.

     Народний депутат Полііт Андрій Анатолійович.

     ПОЛІІТ А.А.,   народний   депутат   України  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Буйко
Георгию Владимировичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     БУЙКО Г.В.  Дякую.  Іване  Степановичу!  У  мене  до  вас два
запитання у площині вічних проблем - хто винен і що робити? Як, до
речі,  це притаманне і Росії,  і Білорусі.  Так ось перше питання:
хто винен, що багато непоганих законів, прийнятих Верховною Радою,
не виконуються виконавчою владою?

     І друге:  що  треба  зробити  для  реального  підвищення ролі
Верховної Ради в житті нашого суспільства?

     ПЛЮЩ І.С.  Я почну з другого,  тому  що,  як  на  мене,  воно
головніше.  Шановні народні депутати і ті,  хто нас слухає!  Вищий
законодавчий орган -  Верховна  Рада  -  це  обов'язковий  атрибут
демократичного,  правового  розвитку  держави  і суспільства.  Без
Верховної  Ради  як  вищого  законодавчого  органу  говорити   про
розвиток   демократії   зайве.   Тому  коли  лунають  звинувачення
Верховної Ради у тих чи інших питаннях - це є.  Але я вже говорив,
що у нас чотири суб'єкти законодавчої ініціативи і лише один з них
- Верховна Рада,  а ще три - Президент,  уряд і Національний банк.
Проте   якщо   ми  подивимося  на  прийняті  закони  і  розроблені
законопроекти,  то 75 процентів розроблено народними депутатами, а
25-28   процентів   -   іншими   трьома   суб'єктами  законодавчої
ініціативи. Але це не їхній, це наш прямий обов'язок.

     Я ще раз кажу:  великий процент  ветування,  великий  процент
невиконання,  недотримання  законів  лежить у площині відносин між
урядом  і  Верховною  Радою,  між  урядом,   Верховною   Радою   і
Президентом.  Тому,  я вже казав,  нагальна потреба, вимога народу
сьогодні - реформування політичної системи в державі. Це відповідь
на обидва питання ваші.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Народний   депутат   Мойсик   Володимир
Романович. За ним - народний депутат Волинець. Будь ласка.

     МОЙСИК В.Р.,  народний депутат України  (виборчий  округ  87,
Івано-Франківська  область).  Шановний головуючий,  прошу передати
слово народному депутату Манчуленку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  народний депутат  України  (виборчий  округ
203,   Чернівецька  область).  Фракція  "Наша  Україна".  Шановний
головуючий! Наскільки я знаю, Регламентом не передбачені запитання
до Голови Верховної Ради попереднього скликання. Мені здається, що
тут можна було б взяти до відома інформацію Івана Степановича.

     Тепер запитання до Івана Степановича.  Ми  довго  дискутували
навколо   проекту   постанови   про   порядок  висвітлення  роботи
парламенту.  Ви як досвідчений депутат,  керівник парламенту  свою
думку  з  цього  приводу  можете  висловити?  Яким  чином  всетаки
забезпечити, щоб ця постанова почала діяти? А то щоб не було, як у
вашому улюбленому прислів'ї, що "ми добре билися, але нас набили".

     Дякую.

     ПЛЮЩ І.С.  Я  частково відповідав на це запитання,  може,  ви
просто не зауважили.

     Щодо першого  запитання.  Регламент  чітко  не   регулює,   є
запитання чи немає.  І от у зв'язку з цим виникають отакі колізії.
Тому я й казав, що треба напрацювати все-таки за шість років закон
про  Регламент,  щоб  у ньому була чітко виписана процедура.  Тоді
легко буде і головуючому,  і народному депутату,  тому що вони  це
будуть знати.

     Друге питання  про висвітлення.  Я дійсно вже знаю,  яке було
висвітлення роботи Верховної Ради - і повне транслювання  засідань
по радіо і по телебаченню,  знаю,  як заглушили зовсім, і знаю, як
було посередньо.  Я ще раз кажу:  до тих пір,  доки за  нас  хтось
регулюватиме  цей процес,  об'єктивності не буде.  Треба,  щоб був
канал, і Верховна Рада по цьому каналу висвітлювала свою роботу. А
вже  право  громадянина  України - який йому канал дивитися,  що й
кого слухати. Тоді все стане на свої місця.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Волинець  Михайло  Якович.  Будь
ласка.

     ВОЛИНЕЦЬ М.Я.,   народний  депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко").
Прошу передати слово Павловському Михайлу Антоновичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Антоновичу,  будь ласка.  Депутату Тарану
приготуватися.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  народний депутат України  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко").
Дякую.  Фракція "Блок  Юлії  Тимошенко".  Іване  Степановичу,  три
запитання.

     Перше. Ви вже у своїй доповіді звернули увагу,  що реформи не
досить науково осмислені.  Ви підтвердили тезу нашого  куратора  у
Світовому банку Марсело Селовські,  який сказав,  що ми ці реформи
взагалі не осмислювали.  Так от,  у Верховній Раді є законопроекти
про засади внутрішньої і зовнішньої політики,  засади національних
інтересів,  які на наукову основу кладуть реформи.  Чому  вже  два
скликання   вони   не  розглядаються  і  отримують  таку  протидію
Президента?

     А стосовно  Президента,  він  дійсно  є  чемпіоном  світу  по
кількості  вето на закони і повноважень має дуже багато,  і з ними
не  справляється.  То,  може,  дійсно  в  конституційному  процесі
обмежити       повноваження       Президента,       прийти      до
парламентсько-президентської  республіки,   і   таким   чином   ми
поліпшимо життя в нашій державі? Чи згодні ви з цим?

     Дякую.

     ПЛЮЩ І.С.  Я згоден з тим,  що внесення змін до Конституції -
нагальна потреба,  але при чіткому балансі гілок влади.  Щоб зміни
не були за рахунок однієї чи другої, при чіткому балансі. А чіткий
баланс якраз і визначений Конституцією. Це перше.

     Друге. Щодо засад зовнішньої і внутрішньої  політики  останню
постанову ми приймали в 1994 році. Я повторюю: в 1994 році. Але це
питання парламенту.  Чому ми його поєднали із щорічним  посланням?
Це  вже  питання  наше,  чому  ми  визначили,  що щорічне послання
замінює постанову про внутрішній і зовнішній розвиток. Це вже наша
справа.

     Тепер стосовно вето і чемпіонства.  Я вже говорив, щоб аби це
Президент,  то ще якнебудь можна було б розуміти,  а так  та  сама
структура,  яка  вносить  проект  закону,  відстоює  його протягом
місяців,  після прийняття  готує  проект  вето.  То  це  і  є  ота
неузгодженість між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою,  про яку
ми так багато говоримо.  Яскравий приклад - Державний  бюджет.  Ми
прийняли  бюджет у відведений Конституцією термін,  на другий день
Прем'єр-міністр виступив у засобах масової інформації, що прийнято
цілком реальний, збалансований бюджет, а через деякий час ми чуємо
з інших засобів масової інформації,  що краще б такого бюджету  не
приймали.  Ну,  може,  для  когось  і  краще,  а  ми виконали свій
конституційний обов'язок.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран    Віктор    Васильович.    Будь     ласка.
Підготуватися Ващук Катерині Тимофіївні.

     ТАРАН В.В.  Блок Юлії Тимошенко.  Шановний Іване Степановичу!
Ви тут посипали голову попелом,  як ото кошові в Запорізькій Січі,
і говорили про значну частку вини депутатів. Це й справді так, але
візьмімо закон про слідчі комісії,  закон про теледебати, я міг би
назвати  десятки  законів (а ви - ще більше),  які були прийняті у
розвиток демократичного процесу, але до них знову-таки застосовано
вето. Тобто чи є тут якісь цивілізовані стосунки між Президентом і
Верховною Радою?

     І далі. Хіба мова йде тільки про законодавство? Скільки разів
звертався  депутат  Єльяшкевич,  який  просив,  щоб захистили його
здоров'я,  бо ви прекрасно знаєте,  ким і як було  замовлено  його
побиття.  Чи хоч якось прореагувала на це прокуратура?  Ні!  Тобто
йдеться  про  те,  цитую  вас  дослівно,  що  "наші  відносини   з
Президентом потребують серйозного вдосконалення".

     Отже, ми  як  депутати  четвертого  скликання будемо прагнути
вдосконалюватися, врахуємо прорахунки своїх колег і таке інше. Але
скажіть мені абсолютно відверто: чи вважаєте ви, що Президент може
вдосконалитися?  Яким чином організувати його вдосконалення?  І  в
чому  буде це вдосконалення:  чи у плані вивчення рідної мови?  Бо
процес вдосконалення є обопільним процесом.

     ПЛЮЩ І.С. Уже три хвилини.

     ТАРАН В.В. Іване Степановичу, дорогий, прошу вас.

     ПЛЮЩ І.С.  Так,  давайте  з  першого  питання.  От  якщо   ви
подивитесь  аналітичні  матеріали,  і якби у мене було більше часу
для  доповіді,  я  б   сказав   таким   чином.   Так,   на   жаль,
результативність роботи слідчих комісій надзвичайно низька, і я не
пам'ятаю ще жодної слідчої комісії за 12 років,  яка довела б свою
справу  до  кінця.  Але  давайте  ж проаналізуємо,  чому вона така
низька впродовж 12 років.  Та тільки тому,  що вона не регулюється
законом, а регулюється кимось. Тому є нагальна потреба в прийнятті
закону про слідчі комісії,  де було б чітко виписано повноваження,
функції, права і обов'язки. І якщо такий закон буде проголосований
і підтриманий 300  народними  депутатами,  він  зобов'язаний  бути
підписаним.

     Тепер щодо  вдосконалення.  Народна  мудрість вчить тому,  що
вдосконаленню межі немає ні для кого,  в тому числі і для  вас,  і
для мене, і для Президента.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна. Будь ласка.

     ВАЩУК К.Т.,   народний   депутат   України   (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий   блок   "За   Єдину
Україну!"). Фракція "Єдина Україна", Аграрна партія України. Іване
Степановичу, як на мене, ви найдосвідченіший Голова Верховної Ради
і мудрий Голова Верховної Ради.

     ПЛЮЩ І.С. Спасибі.

     ВАЩУК К.Т.  Тому в мене для мудрого і запитання із побажанням
для  майбутнього  Голови  Верховної  Ради:  як  зробити  так,  аби
вдосконалити  роботу  не  лише депутатського корпусу,  а й Апарату
Верховної Ради?  Чи не вважаєте  ви  за  необхідне  не  комусь  із
керівників   Апарату,   а  одному  з  обраних  заступників  Голови
Верховної Ради доручити роботу з Апаратом,  і  підвищити  у  цьому
плані роль нашого Комітету з питань Регламенту. Я знаю скарги дуже
багатьох депутатів, яким складно потрапити чи до Керівника Апарату
в  ту хвилину,  чи до Голови Верховної Ради,  чи до заступника,  і
вони мусять без кінця доводити якомусь клерку в автобазі,  що йому
сьогодні   край   треба   автомобіль,   чи   десь   із   путівками
непорозуміння, чи з житлом  І ходять постійно по колу, натикаючись
на  таку  саму  бюрократію,  як і в інших органах влади.  У нашому
законодавчому органі для депутатів цього бути не має.

     ПЛЮЩ І.С.  Шановна Катерино Тимофіївно!  От сьогодні зранку у
нас були депутати всіх скликань. Але вони є й тут. У цьому залі 39
депутатів,  які вже  вчетверте  обрані,  близько  200  -які  мають
чотирирічний  депутатський  досвід,  а 90 - восьмирічний.  Тобто я
обгрунтовано говорив,  що цей депутатський корпус має всі підстави
для  ефективної  діяльності.  Але  це  половина  роботи.  А  друга
половина,  як слушно ви зауважили,  - це робота  Апарату.  Так  от
повірте, що ми дрейфували від апарату у 120 чоловік.

     У Верховній Раді одинадцятого скликання було 650 депутатів, а
апарат  був  -  120  чоловік.  Щоправда,  тоді  сесій  було  мало,
пленарних  засідань  -  чотири  на  рік,  але тому,  як готувалися
документи до цих пленарних засідань,  треба вчитися,  вчитися і ще
раз учитися.  Я не підігріваю емоції, я про це кажу повсякчас, усі
знають, хто це і як робив.

     Однак потім у зв'язку з  тим,  що  чисельність  депутатського
корпусу  зменшилася  до  450  осіб,  але Верховна Рада перейшла на
професійний принцип роботи,  ми збільшили апарат до  508  осіб,  а
гранична чисельність передбачалася - до 700 осіб.  Ми набрали 508.
Якщо  ви  запитаєте  у  депутатів  дванадцятого,   тобто   першого
скликання,  бо мені нескромно давати оцінку,  то вони вам скажуть,
що статус депутата і апаратного працівника був чітко виражений,  і
я це знаю.

     Потім ми  збільшили  апарат  у  два  рази,  і маємо вже майже
тисячний  Апарат,  900  осіб,  ви  знаєте   чисельність.   Що   це
потребувало?  Немає  ж інститутів,  які вчать працювати в Апараті,
тому  в  самому  Апараті  потрібні  і   навчання,   і   підвищення
кваліфікації,    і   якийсь   інститут   спеціалізованої,   певної
факультативної підготовки.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Коваль же этим не занимался 

     ПЛЮЩ І.С. Та ні, зачекайте, не я, а ми обирали Коваля. Тому я
не  хотів  би  зводити це тільки до Коваля,  люди добрі.  Тисячним
апаратом керувати (є норма керованості,  як  хочете,  її  взнайте)
один чоловік просто не може.  Тому я вважаю,  що,  по-перше, треба
підвищити статус Керівника Апарату. Наприклад, я радив би подумати
про те,  щоб він мав "прапорець",  тобто депутатський значок, тоді
йому легше буде говорити з колегами як з  рівними.  Про  це  також
треба подумати, щоб, може, підвищити статус цього чоловіка.

     Ми не  можемо  зараз  говорити  про введення ще однієї посади
заступника Голови  Верховної  Ради,  який  зосередився  б  на  цій
роботі,  але підвищити статус Керівника Апарату ми можемо,  внісши
зміни до закону.  Тоді і структуру Апарату  подивитися.  Ми  зараз
затверджуємо   структуру,  ми  чисельність  затверджуємо,  ми  все
затверджуємо.

     Тому я вважаю, що робота регламентного комітету, я про це два
рази казав і третій раз повторю, була не на належному рівні. Хто і
скільки завинив - це вже інша справа.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнім записаний наш колега  Пузаков  Володимир
Тихонович. Будь ласка.

     ПУЗАКОВ В.Т.,   народний   депутат  України  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Немає питань.

     ПЛЮЩ І.С.  Я хочу подякувати всім народним депутатам третього
скликання,  ще  більше  хочу  подякувати  новообраним  депутатам і
побажати,  щоб ви чітко виконували свої функції, і тоді вас будуть
поважати (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Іване Степановичу.

     Шановні народні депутати,  послухайте оголошення.  Завтра о 9
годині 30 хвилин на третьому поверсі у  колишньому  залі  засідань
Президії  Верховної  Ради України відбудеться засідання тимчасової
Лічильної комісії. А зараз, якщо ви погодитеся зі мною, я оголошую
вечірнє  засідання  закритим.  Завтра  о  10  годині Верховна Рада
продовжить роботу в пленарному режимі.

     На все добре вам! Дякую за роботу.