ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України.
                 18 червня 2002 року. 10 година.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та
гості  Верховної  Ради!  Прошу народних депутатів підготуватися до
реєстрації.  Увімкніть систему "Рада".  Прошу  народних  депутатів
зареєструватися.

     У залі  зареєстровано  369  народних  депутатів.  Прошу  дати
інформацію про реєстрацію по фракціях. Дякую.

     Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

     Шановні народні депутати!  У засіданні бере участь  Президент
України  Леонід  Данилович Кучма,  уряд на чолі з Прем'єрміністром
України  Анатолієм  Кириловичем  Кінахом,  присутні  також  голови
обласних,  Київської,  Севастопольської  міських  рад та державних
адміністрацій.

     Шановні колеги!  Як вам відомо,  порядком денним першої сесії
на  період  до обрання складу комітетів передбачено заслуховування
Послання  Президента  України  до  Верховної  Ради   України   про
внутрішнє   і   зовнішнє  становище  України.  Матеріали  Послання
Президента України до Верховної Ради вручені вам раніше.  Сьогодні
Президент  України  виступить із зверненням з нагоди його послання
до Верховної Ради України та українського народу.

     Слово надається Президенту України Леоніду Даниловичу  Кучмі.
Прошу вас, Леоніде Даниловичу.

     КУЧМА Л.Д.,  Президент  України.  Шановний  Голово  Верховної
Ради!  Шановні народні  депутати!  Шановні  члени  уряду!  Шановні
представники  дипломатичного корпусу,  представники громадськості,
засобів масової інформації!  Дорогі співвітчизники!  Перш за все я
хотів би щиро привітати всіх,  хто обраний до вищого законодавчого
органу держави. Це мій перший виступ перед новим складом Верховної
Ради, і, повірте, я дуже радий з вами зустрітися.

     Стосунки Президента   і   парламенту  в  минулому  не  завжди
складалися найкращим чином,  тож я пропоную,  і  цілком  серйозно,
почати,  так би мовити, з чистого аркуша. Наступні два з половиною
роки нам з вами так чи інакше доведеться  працювати  разом,  і  ми
нічого   не  зможемо  зробити,  якщо  спрямуємо  свою  енергію  на
конфлікти та протистояння.  У нас з вами занадто багато роботи.  Я
хотів   би  сьогодні  закликати  всіх  конструктивно  налаштованих
депутатів до спільної праці на благо нашої країни.

     Відповідно до статті  106  Конституції  України  мною  подано
тексти двох послань до Верховної Ради.  У сьогоднішньому виступі я
лише  коротко   торкнуся   питань,   що   порушені   в   щорічному
президентському   Посланні  про  внутрішнє  і  зовнішнє  становище
України,  і зосереджуся в основному  на  проблемах,  викладених  у
документі   інтегрального   характеру   -  Концептуальних  засадах
стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011
роки "Європейський вибір".

     Насамперед я  хотів  би  звернути  вашу  увагу на один аспект
цьогорічного послання.  Життя актуалізує  потребу  в  стратегічній
програмі, яка б враховувала, з одного боку, динаміку та об'єктивні
особливості сучасного загальноцивілізаційного процесу, а з другого
- соціально-економічні та геополітичні реалії України, а також, що
природно і зрозуміло,  користувалася достатньо високою  довірою  і
підтримкою народу.

     Проживши одне   десятиріччя  своєї  державності,  ми  повинні
увійти в новітній етап історії України з  реалістичним  розумінням
як  минулих  здобутків  і  прорахунків,  так  і наступних завдань,
орієнтирів та цілей. Таке уявлення і дає, на мою думку, поданий на
розгляд  парламенту  документ.  Передбачається,  що на його основі
буде розроблено комплексну  стратегічну  програму  розвитку  нашої
економіки  на  10  років із внесенням її на розгляд і затвердження
Верховною Радою.

     Сподіваюсь, ви встигли прочитати послання.  Повторювати  його
немає  сенсу,  тому я хотів би зупинитись лише на деяких питаннях,
які для мене особисто є принциповими.

     Почну з проблем державного управління.  Основна  мета  нового
етапу  адміністративної  реформи  -  створення  ефективної системи
державного управління,  яка б відповідала стандартам демократичної
правової  держави.  Ця  система має бути прозорою для суспільства,
гарантувати реалізацію верховенства права, забезпечувати неухильне
дотримання визначених Конституцією України прав та свобод людини.

     Особливо актуальним   є   забезпечення   прозорості   процесу
державного управління.  Прозорість влади - одна з  головних  засад
громадянського   суспільства  та  правової  держави.  Надаючи  цій
проблемі винятково великого значення,  я дав доручення підготувати
проект  президентського указу,  який закладає принцип прозорості в
технологію управлінського  процесу  на  всіх  рівнях.  Цей  проект
найближчими днями буде розміщено на президентському сайті (що,  до
речі, також можна розглядати як втілення принципу прозорості), і я
прошу  депутатів,  керівників фракцій з ним ознайомитися,  зробити
свої зауваження.

     Важливою ланкою   адміністративної    реформи    має    стати
врегулювання відносин між гілками влади,  забезпечення утвердження
механізмів їх ефективної співпраці.  У цьому контексті я хотів  би
зупинитись на проблемі коаліційного уряду.  Як здоровий глузд, так
і світова практика  говорять  про  те,  що  передумовою  створення
такого уряду є стабільна парламентська більшість. Я сподіваюсь, що
таку більшість  справді  буде  сформовано,  але  це  має  бути  не
формальна  більшість,  створена  лише  під  розподіл міністерських
портфелів.  Ні,  країні потрібна  діюча  парламентська  більшість,
об'єднана   чіткою  політичною  програмою,  яка  здатна  солідарно
голосувати  за  позиції  цієї  програми  і  тим  самим   формувати
законодавче поле для проведення реформ і роботи уряду. І коли таку
більшість   буде   створено,   я   готовий   обговорювати   з   її
представниками,  під  її  програму  всі актуальні питання,  у тому
числі про склад уряду,  коаліційного чи іншого, включно з питанням
про особу прем'єра. Але якщо такої більшості створити не вдасться,
якщо ми матимемо більшість фіктивну,  ситуативну, більшість тільки
за назвою, тоді, вибачайте, панове, але ми залишимося при нинішніх
обумовлених Конституцією механізмах формування уряду.

     Торкнусь ще одного питання,  яке цікавить  багатьох  у  цьому
залі,  -  про процедуру імпічменту.  Згоден,  нам як демократичній
країні потрібні механізми парламентського контролю, які позбавляли
б  Президента  можливості порушувати Конституцію і закони.  Справа
Верховної Ради - прийняти відповідні закони.  Але погодьтеся і ви:
так   само   потрібні   механізми,   які  б  дозволяли  переобрати
недієздатний склад парламенту.  Ви здогадуєтесь,  я маю  на  увазі
право   Президента  розпускати  парламент,  якщо  він  не  здатний
створити діючу більшість.  Я сподіваюся,  що ви,  шановні  народні
депутати,  спроможетеся  внести  відповідні  зміни до Конституції,
адже саме цього вимагають результати всеукраїнського референдуму.

     Повернімося до адміністративної реформи.  Ще один  напрям  її
нового  етапу  -  делегування управлінських функцій зверху донизу,
розширення повноважень регіонів та  всебічний  розвиток  місцевого
самоврядування. Переконаний і в тому, що реалізація цього завдання
має   органічно   узгоджуватися   з    проведенням    в    Україні
адміністративно-територіальної   реформи.  Потрібно,  щоб  уряд  і
Верховна Рада спільно визначились і в цьому назрілому питанні.

     Я готовий до діалогу і в питанні,  що  стосується  виборності
губернаторів.  Але  й  тут  мають  бути запроваджені конструктивні
противаги.

     Такою ж  мірою  ключовим  вважаю   завдання   формування   та
істотного  оновлення  управлінської  еліти,  залучення  до системи
управління на всіх  рівнях  компетентних  та  ініціативних  кадрів
нової генерації.

     Нагальною вимогою  життя  є  здійснення комплексу радикальних
економічних,   правових,   організаційних   і   силових   заходів,
спрямованих  на  рішуче обмеження корупції та тіньової економічної
діяльності. Треба усвідомлювати небезпечність зрощування тіньового
капіталу   з  державним  апаратом,  його  впливу  на  різні  сфери
суспільного життя,  зокрема  на  діяльність  партій,  регіональних
владних  структур,  органів  місцевого  самоврядування  та  засоби
масової інформації.

     Слід зауважити: згадане - результат суперечливості реформ, їх
структурної    незавершеності,   суттєвих   прогалин   у   чинному
законодавстві.  Наш спільний обов'язок - об'єднати зусилля органів
законодавчої   та   виконавчої   влади,  широкої  громадськості  у
викоріненні цих ганебних явищ.

     Необхідно наповнити конструктивним  змістом  реформу  судової
системи. Забезпечення прозорості та об'єктивності судового процесу
є надзвичайно важливою умовою поліпшення,  окрім усього,  ділового
середовища  активізації  підприємницької  діяльності.  Це водночас
сприятиме і підвищенню міжнародного авторитету нашої  держави,  її
привабливості для іноземних інвесторів.

     Важливим підґрунтям    поглиблення   системних   перетворень,
політики реформ може стати спільна  і  злагоджена  робота  навколо
стратегічної програми "Європейський вибір".  Ідеться, звичайно, не
тільки і не стільки про суто географічний вектор тяжіння і не лише
про  цілі  та  терміни  офіційного набуття Україною того чи іншого
статусу  в  європейських  структурах,  хоча  це,  безумовно,  дуже
важливо. Стратегія "Європейський вибір" - це, по суті, дороговказ,
який орієнтує суспільство,  у якому  напрямі  і  як  нам  потрібно
рухатися  далі.  Європейський  вибір  означає  для  нас насамперед
побудову крок  за  кроком  громадянського  суспільства,  соціально
орієнтованого ринкового господарства.

     Відразу зазначу:  у  реалізації цих стратегічних завдань дуже
важливою є роль Верховної Ради.  Саме ви разом  з  Президентом  та
урядом   повинні  забезпечити  законодавчу  підтримку  структурних
реформ,  які  б  сприяли  створенню  необхідних   економічних   та
соціальних   передумов  для  вступу  нашої  країни  до  Євросоюзу.
Зауважу,  що  це   величезна   робота   -   відповідні   документи
становитимуть десятки тисяч друкованих аркушів.  У зв'язку з цим я
схвально ставлюся до утворення у складі Верховної Ради Комітету  з
питань   Європейської   інтеграції.   Це,  безсумнівно,  сприятиме
посиленню відповідної ділянки законотворчої роботи.

     Нам потрібно і  далі  наполегливо  працювати  над  зміцненням
нашої   державності.   Поглиблення   державного   суверенітету  та
незалежності України і наш поступ шляхом  європейської  інтеграції
мають  органічно  доповнювати  один  одного,  не  суперечити  один
одному, бути єдиним цілим.

     Шановні народні  депутати!  Концептуальні  засади   стратегії
економічного  і  соціального  розвитку  України  на 2002-2011 роки
"Європейський вибір" супроводжуються пакетом матеріалів  щорічного
Послання  до  Верховної  Ради,  що  стосується конкретних аспектів
реалізації цих завдань. Вони присвячені таким питанням: формування
та   розвиток   внутрішнього  ринку;  науковотехнічний  прогрес  і
перспективи  його  розвитку;  формування  ринку  земель  населених
пунктів;  становлення  середнього  класу;  економічні  відносини з
Російською Федерацією у стратегічній перспективі.

     За всієї  специфічності  проблематики  цих  документів,  вони
дають  досить  чітке  уявлення про те,  що зараз головне,  на чому
необхідно зосередити увагу,  сили і ресурси. Думаю, буде правильно
почати  цей  блок  виступу  із  стислого підсумку того,  з чого ми
починаємо новий етап свого шляху, точки його відліку.

     В останні два  роки  зафіксоване  значне  зростання  основних
економічних  показників,  суттєве  навіть  з  урахуванням  глибини
падіння економіки в попередні роки.  Торік обсяг валового продукту
зріс   на  9,1  відсотка;  промислового  виробництва  -  на  14,2,
сільськогосподарського - на 9,9 відсотка.  Особливо важливим є те,
що  економічне  зростання  відбувається  на тлі поліпшення якісних
показників розвитку економіки та позитивних  структурних  зрушень.
Відбувається    перехід   до   інвестиційної   моделі   зростання.
Випереджаючими  темпами  зростають  інвестиції  та  продуктивність
праці.  Збільшився випуск продукції кінцевого виробництва, зокрема
у машинобудуванні,  легкій та харчовій промисловості.  Торік  наша
держава  значно  наростила  виробництво  зерна  та  продуктів його
переробки.  Намітилася тенденція розширення внутрішнього ринку  та
зниження рівня тінізації економіки.

     Нарощування темпів   економічної   динаміки  супроводжувалось
позитивним  платіжним  сальдо,  зменшенням  державного  боргу   та
накопиченням  валових валютних резервів держави.  Усе це - реальні
плоди  поступового  виходу  української  економіки  на  траєкторію
сталого  зростання,  яке  у  свою чергу веде до істотних зрушень у
соціальній сфері.  Третій  рік  підряд  зростають  реальні  доходи
населення,   скорочуються  безробіття,  заборгованість  з  виплати
заробітної плати. Вперше за тривалий період випереджаючими темпами
зростала  реальна  заробітна  плата.  На  58  відсотків  підвищено
трудові пенсії.

     Глибину та  серйозність  економічних  зрушень   засвідчує   і
динаміка   нинішнього   року.  За  чотири  місяці  обсяг  валового
внутрішнього продукту збільшився на 4,1 відсотка, обсяг інвестицій
-  на 9,6,  а реальні доходи населення - на 16,6 відсотка,  у тому
числі реальна заробітна плата -  на  19,2  відсотка.  Зберігається
стабільність національної грошової одиниці, хоча інфляційні ризики
в економіці продовжують мати місце.

     Водночас я  далекий  від  наміру   переоцінювати   досягнуте.
Зроблено   лише   перші  кроки  у  подоланні  наслідків  руйнівної
економічної кризи,  реалізації завдань соціальної політики, які ми
ставимо  перед собою.  Своєрідним епіцентром цих завдань має стати
досягнення  щорічних  темпів   зростання   валового   внутрішнього
продукту на рівні 5-6 відсотків.  Лише такі темпи є достатніми для
реалізації  накопичених  за  роки  економічної  кризи  надзвичайно
складних   завдань  соціальної  сфери,  для  досягнення  відчутних
зрушень  у  піднесенні  життєвого   рівня   населення,   передусім
малозабезпечених громадян.

     Складність ситуації  полягає  в тому,  що ми практично до дна
вичерпали  екстенсивні  механізми   економічного   розвитку,   які
забезпечували зростання у попередні два роки.  Потрібні радикальні
якісні  перетворення,  здатні  привести  у  дію  довготривалі   та
ефективні   чинники   широкомасштабної  модернізації  національної
економіки, її структурної перебудови. Розраховую на ваше розуміння
і сприйняття цієї принципової позиції.

     Сформувати оптимальну   модель   економічних   та  соціальних
перетворень нам досі заважали також і об'єктивні причини.  За умов
глибокої  кризи,  яка деформує соціально-економічні відносини,  це
було практично неможливо.  Тепер таку можливість маємо  і  повинні
зробити все для якомога повнішої її реалізації.  Головне в цьому -
перехід  до  інноваційної  моделі  розвитку,   яка   б   органічно
поєднувалася   з   глибокими   інституційними   перетвореннями  та
елементами ефективного державного регулювання.

     Гасло "В  Європу  на  основі  інноваційного  шляху  розвитку"
повинне  визначити  головний  зміст  і спрямування усієї стратегії
наступного  десятиріччя.  Треба  чітко  усвідомлювати  і  те,   що
інновації  та розвиток сучасного наукоємного виробництва є справою
не віддаленого майбутнього, а вже сьогоднішнього дня. У цьому ключ
для   розв'язання   проблеми   структурної  перебудови  економіки,
підвищення її конкурентоспроможності,  виходу  на  світові  ринки,
припливу капіталів.

     Звідси очевидне:  стимулювання науковотехнологічного прогресу
- одне з визначальних на даний момент  і  на  перспективу  завдань
уряду,   Верховної  Ради,  органів  виконавчої  влади  на  місцях.
Спільними  зусиллями  мають   бути   створені   і   задіяні   такі
інституційні та економічні механізми, які б стимулювали інтеграцію
науки та  виробництва,  широкомасштабне  об'єднання  промислового,
банківського  та  торговельного  капіталу  у  структурах,  здатних
виробляти  високотехнологічні,   конкурентоспроможні   товари   та
послуги.

     За всіх  наших  складнощів  невідкладною  є потреба підвищити
рівень державного фінансування науки, зміцнити матеріальнотехнічну
базу наукових установ.  Я стою на тому, що це має бути передбачено
вже  в  Державному  бюджеті  на  наступний  рік.  Якісь   особливі
пояснення тут, гадаю, зайві.

     Водночас треба  чіткіше  визначатися  з пріоритетами розвитку
академічної  науки,   відходячи   від   практики   малоефективного
розпорошення  бюджетних ресурсів,  концентруючи їх на пріоритетних
напрямах та на основі конкурсного фінансування.

     У вирішенні  цих  завдань  більш  відчутною  має  стати  роль
Національної   академії  наук  України.  Ринкові  реалії  диктують
нагальну необхідність підвищення рівня  комерційного  використання
результатів  наукових  досліджень,  створення  системи ефективного
захисту інтелектуальної власності.  Для цього потрібна законодавча
база, яка б повністю відповідала міжнародним стандартам.

     До найважливіших  завдань  економічної  модернізації  відношу
розширення  внутрішнього  ринку.  Поки  що  вітчизняна   економіка
залишається  орієнтованою  переважно на обслуговування зовнішнього
попиту,  що робить її надто вразливою і залежною  від  міжнародної
кон'юнктури.  Ми  матимемо повноцінний,  насичений усім необхідним
внутрішній ринок,  якщо буде  кардинально  послаблений  податковий
тиск   з   посиленням  захисту  платників  податків,  максимальним
спрощенням процедури податкового адміністрування.  Розглядаю  весь
комплекс  цих  проблем як одне з найвідповідальніших завдань уряду
та Верховної Ради.

     З урахуванням  особливостей   нової   економічної   стратегії
виняткової   ваги   набуває   застосування   податкових   стимулів
інноваційної діяльності та нагромадження  капіталу.  Іншого  шляху
економічного  стимулювання  цих  процесів  у  нас просто не існує.
Треба все зробити,  щоб відчутно знизити податки на фізичних осіб,
що суттєво оздоровить фінансову систему, сприятиме її детінізації.
У  зв'язку  з  цим  хочу   наголосити,   що   спрощені   механізми
оподаткування  підприємців  повністю себе виправдали з економічної
та соціальної точок зору,  і відмова від їх  використання  була  б
великою помилкою.

     Такою ж  гострою  є проблема вдосконалення механізмів податку
на  додану  вартість,  зокрема   вирішення   проблеми   повернення
бюджетної заборгованості з цього податку експортерам.

     Державний бюджет на наступний рік повинен бути сформований на
новій податковій основі.  Розумію всю  складність  цієї  проблеми,
однак  вона  має  бути  неодмінно вирішена.  Подальше зволікання з
прийняттям Податкового  кодексу  є  абсолютно  неприйнятним.  Якщо
немає  можливості  прийняти  його в цілому,  то необхідно приймати
його і вводити в дію поетапно, окремими розділами.

     Водночас ви,  шановні депутати,  безумовно, будете слідкувати
за балансом бюджету, і там, де зміни податкової системи призведуть
до скорочення прибуткової частини,  збалансуєте  його  відповідним
скороченням   видатків.   Суспільство  очікує  від  нового  складу
Верховної Ради та уряду відчутного  прогресу  насамперед  у  цьому
питанні.

     Інше і  таке  ж  невідкладне  завдання  -  радикальні зміни у
практиці банківського кредитування. Мене надзвичайно турбує те, що
наша  банківська система навіть у першому наближенні не відповідає
стратегічним завданням,  що ставляться у посланні.  Це найслабкіше
місце української економіки.  Чого вартий лише той факт, що ставка
кредитів  комерційних  банків  майже   втричі   перевищує   ставку
рефінансування Національного банку.  За рівнем надання банківських
кредитів  Україна  посідає  119  місце   серед   147   країн,   що
обліковуються  за  відповідним  рейтингом.  Я  не  бачу ефективних
зусиль з боку Національного банку у напрямі радикальної зміни цієї
ситуації,  зокрема  у  здійсненні  його  основоположної  функції -
функції нагляду за діяльністю комерційних банків.

     Але наївно було б сподіватися, що проблему можна вирішити без
радикального зменшення ризиків банківського кредитування,  в першу
чергу довгострокового.  А передумовою цього має  бути  розв'язання
цілого  комплексу проблем розвитку повноцінних заставних відносин,
іпотеки,  реального зростання  відповідальності  позичальників  за
порушення  умов кредитування тощо.  Основна відповідальність за це
лягає на Верховну Раду та уряд.

     Після подій 11 вересня  2001  року  світовим  співтовариством
було серйозно переглянуто ставлення до проблеми відмивання грошей.
Сьогодні інтеграція нашої держави у світовий  економічний  простір
практично  неможлива без створення ефективної національної системи
боротьби  з  легалізацією  кримінальних  доходів.  Невідповідність
нашої  законодавчої  бази  вимогам міжнародного співтовариства вже
призвела до включення України до списку країн,  що не співпрацюють
належним  чином  у  сфері  боротьби  з  відмиванням  грошей.  Тому
звертаюся  до  вас,  шановні   народні   депутати,   з   проханням
максимально    прискорити    роботу   з   прийняття   відповідного
законодавства.

     До ключових завдань належить:
упорядкування відносин власності; забезпечення необхідної правової
та  політичної  підтримки  і  надійного  захисту  права  приватної
власності,  яка утверджує свої позиції; створення сприятливих умов
для   нагромадження   національного   капіталу,   зміцнення   його
конкурентних   позицій;   формування   ефективного   власника   на
приватизованих підприємствах.

     Настав час  скоригувати  і   саму   ідеологію   приватизації,
трансформувати  її  з  фіскального  інструменту  латання бюджетних
дірок на дієвий механізм інвестування та модернізації виробництва,
активного поширення інновацій та сучасного менеджменту.

     Сьогодні перед нами на весь зріст постала і потреба активного
застосування  процедури  банкрутства,  утвердження   в   економіці
ефективного конкурентного середовища. Такого середовища Україна ще
просто не має. Правила гри мусять бути єдиними і рівними для всіх.
Звідси  -  необхідність  скасування галузевих пільг та преференцій
окремим  суб'єктам  господарської  діяльності,  вирівнювання  умов
конкуренції  на  регіональному  та місцевому рівнях.  Через призму
посилення конкуренції потрібно розглядати й активність України  на
шляху  до  набуття членства у Всесвітній організації торгівлі.  Це
вимагає від уряду та Верховної Ради більш результативних кроків  у
напрямі   відповідної   гармонізації  законодавчої  бази,  зокрема
якнайшвидшого прийняття Податкового та Митного кодексів.

     Шановні народні  депутати!  Всі  ми  є  свідками   позитивних
зрушень  в  аграрному секторі економіки.  Одночасно розцінюю це як
прямі    наслідки    його    реформування,    як     підтвердження
результативності   докорінної   перебудови   земельних   відносин,
утвердження на  селі  приватного  підприємництва.  Агропромисловий
комплекс   поступово   стає   осередком   підвищеної   економічної
активності,  каталізатором інвестиційних процесів,  а село - базою
розширення   внутрішнього   ринку,  формування  середнього  класу,
зміцнення політичної та соціальної стабільності в державі.

     Однак при всьому  цьому  гострота  проблем  розвитку  АПК  не
зменшується.   Переконаний,   що  вони  вам  добре  відомі.  Треба
розуміти,  що досягнуті зрушення можна зробити  незворотними  лише
через  логічне і послідовне завершення земельної реформи,  глибоку
перебудову  на  цій  основі  економічних  та   фінансово-кредитних
відносин  на  селі.  Йдеться  про  утвердження  повноцінного ринку
землі,  сучасних   механізмів   земельно-орендних   та   іпотечних
відносин, ефективних механізмів захисту прав власності на землю.

     Таким же  нагальним  є  створення  на  селі сучасної ринкової
інфраструктури, застосування у відповідності з нормами Всесвітньої
організації  торгівлі  механізмів  активного захисту національного
аграрного ринку.

     Одним із  найважливіших  пріоритетів  аграрної  політики  має
стати    технічне    та    технологічне    оновлення   АПК.   Стан
сільськогосподарської техніки є катастрофічним,  значна її частина
вже сьогодні стала майже непридатною для експлуатації. У зв'язку з
цим предметом першочергової уваги держави має стати  створення  на
селі сучасної ринкової системи матеріально-технічного забезпечення
сільськогосподарського  виробництва.  Поки  що   нову   українську
техніку  ми  бачимо  тільки на наших виставках.  Це - великий борг
уряду.   Потребує   суттєвого   вдосконалення   система    лізингу
сільгосптехніки.  Утвердження приватної власності на землю створює
для цього сприятливі умови.

     Особливої уваги      потребує      проблема       соціального
переоблаштування села.  На фоні динамічного реформування земельних
і майнових відносин,  нарощування обсягів  виробництва,  зміцнення
селянських  господарств  продовжують  перебувати у кризовому стані
сільські заклади охорони здоров'я,  освіти,  культури,  побутового
обслуговування,  житлово-комунального господарства.  За всім цим -
люди з їх насущними інтересами, клопотами та потребами.

     Свій внесок  у  вирішення  проблеми  села  парламент  може  й
повинен зробити через законодавче забезпечення реалізації положень
нового Земельного  кодексу,  а  це  -  30  законопроектів.  Робота
велика, складна, але життєво необхідна.

     Україна стоїть  перед  настійною  необхідністю  вироблення та
реалізації нової енергетичної стратегії, повномасштабної державної
програми  енергозбереження.  Вам  відомо,  що єдиним енергоносієм,
запаси якого потенційно достатні для  забезпечення  наших  власних
потреб,  є  вугілля.  Завдання полягає в тому,  щоб змінити баланс
споживання енергоносіїв,  істотно скоротивши як абсолютні  обсяги,
так  і  частку  споживання  природного газу з одночасним зміщенням
центру ваги на вугілля.

     З цим   органічно   пов'язана   необхідність    реконструкції
теплоелектростанцій,   що   дозволило   б   пристосувати   їх   до
використання наявної вітчизняної паливної бази.  Зробивши  це,  ми
посилимо  енергетичну  безпеку  своєї держави,  а заодно відкриємо
перспективу перед  вугільною  промисловістю,  на  якій  дехто  вже
квапився поставити хрест.  Такий крок стимулюватиме й інші галузі:
машинобудування,   чорну   та   кольорову   металургію,    хімічну
промисловість,     приладобудування,     будіндустрію.    Потрібно
враховувати  й   зацікавленість   у   такій   політиці   іноземних
інвесторів, а також екологічний її аспект.

     Вважаю за необхідне привернути вашу увагу і до нових аспектів
макроекономічної політики, зокрема прямої її залежності від темпів
та наслідків економічного зростання.

     Наша давня  хвороба  -  хронічна  незбалансованість та низька
ефективність державних фінансів.  Особливо непокоїть те,  що  така
ситуація  зберігається  і  за умов економічного зростання.  Корені
цього,  з одного боку, в системних прорахунках бюджетної політики,
її  суто  фіскальній  спрямованості,  а  з  другого  - в хронічній
неспроможності уряду та Верховної Ради узгоджувати свої позиції  в
питанні доходів та видатків бюджету.  Як наслідок,  з року в рік в
Україні приймається нереальний бюджет,  що дестабілізує  фінансову
систему,  робить  її  фактично недієздатною.  Треба жити за своїми
доходами  і  не  "малювати"  в  бюджеті  грошей,  які  ніколи   не
надійдуть.

     На часі   відчутні   зміни  у  всьому  комплексі  питань,  що
стосуються формування державних фінансів.  В їх  основу  має  бути
покладене     першочергове     зміцнення     фінансів    суб'єктів
господарювання,  інших юридичних осіб та домашніх господарств.  Ми
вже переконалися,  і сподіваюся - остаточно, що зміцнити фінансову
систему лише заходами згори неможливо.

     Досвід реформ підтверджує коректність здійснюваної в  останні
роки   політики  надійної  грошової  стабілізації.  Міцна  грошова
одиниця,  яка  відповідає  ринковим  реаліям,  повинна  залишатися
визначальним  атрибутом  національного  ринку,  його інвестиційної
привабливості,  збереження  і   нагромадження   реальних   доходів
населення.

     Потрібно й  надалі жорстко і безумовно дотримуватися політики
обмеження боргової  залежності  держави,  особливо  зовнішньої,  і
насамперед  -  принципу бездефіцитності Державного бюджету.  У нас
немає іншого виходу.  Судіть самі.  Лише наступного року ми  маємо
виплатити  з  бюджету  зовнішніх боргів на суму понад 1,6 мільярда
доларів.  Кабінет Міністрів спільно  з  парламентом  та  Нацбанком
мають  виробити  узгоджену  стратегію держави у питаннях зовнішніх
запозичень.  Потрібно законодавчо заборонити спрямування отриманих
таким чином ресурсів на фінансування поточних бюджетних витрат.

     Зупиняючись на ключових факторах інтенсифікації та підвищення
конкурентоспроможності економіки, я постійно маю на увазі, що це -
основний  і  єдиний шлях до реалізації наших соціальних програм та
проектів.  Тут не  можна  обмежуватися,  як  це  має  місце,  лише
кількісними зрушеннями, потрібні глибокі якісні перетворення.

     Водночас треба враховувати й інше:
розвиток соціальної сфери не  може  форсуватися  штучно.  Потрібно
бути  реалістами:  істотне поліпшення життя населення можливе лише
на  основі  успішного  розвитку   реальної   економіки.   Будь-які
диспропорції  в  цьому  співвідношенні  можуть дорого коштувати не
лише економіці, а й суспільству загалом.

     Логіка нової  стратегії  передбачає   насамперед   принципову
корекцію  політики  доходів.  Акцент має бути зроблений на доходах
працюючого населення. Нинішнє заниження вартості робочої сили, так
само  як і хронічно недостатній рівень соціальних витрат,  стримує
буквально все:  розвиток внутрішнього ринку,  динаміку економічних
процесів,   темпи  науково-технічного  прогресу.  Стимулююча  роль
заробітної плати практично повністю нами втрачена. Мене, як і вас,
тривожить   декваліфікація   робочої   сили,  від'їзд  досвідчених
фахівців за кордон.

     Політика доходів,  яка  пропонується,  -  це  не   реанімація
зрівнялівки. Диспропорції та перекоси, що утворилися, в тому числі
бідність,  треба долати  не  штучним  обмеженням  верхнього  рівня
доходів,  а  навпаки,  їх  легалізацією  та  виведенням  із  тіні,
розширенням   прошарку   приватних   власників,    енергійних    і
підприємливих  людей,  які  успішно  займаються  чесним бізнесом і
мають від цього достатній зиск.

     Якщо ж дивитися на проблему ширше,  то йдеться  про  політику
доходів,  спрямовану  на  зміцнення  позицій  середнього  класу  з
одночасним істотним скороченням  частки  населення,  доходи  якого
нижчі  за прожитковий мінімум.  У цьому контексті особливо гострою
залишається проблема створення ефективних  механізмів  соціального
облаштування   молоді,  насамперед  -  студентської,  наукової  та
творчої    інтелігенції,     діячів     культури     і     освіти,
військовослужбовців.

     В економічній  та  соціальній  політиці  дедалі  більшої ваги
набуває стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва.
За  рівнем зайнятості у малому бізнесі та його часткою у структурі
виробництва Україна продовжує  залишатися  на  одному  з  останніх
місць  у  Європі.  Ми  зобов'язані спільними зусиллями якнайшвидше
виправити це становище.  Для  цього  треба  забезпечити  стабільні
нормативно-правові  умови,  утвердження ефективної системи захисту
та страхування  малого  підприємництва,  упорядкування  механізмів
оподаткування,  обліку  та  звітності,  інвестування та кредитного
обслуговування.  12  липня  має  відбутися  Всеукраїнська   нарада
представників  малого та середнього бізнесу,  де сподіваюся почути
відповідь  на  запитання:  "Що   стримує   розвиток   цієї   сфери
економіки?"

     Завдання уряду  та  Верховної  Ради - у невідкладному порядку
розглянути  весь  комплекс   питань   щодо   рішучого   скасування
регулятивних  обмежень  у діяльності малого підприємництва.  Треба
створити такі умови, які б забезпечили відчутний прорив у розвитку
підприємництва, щорічне створення у найближчій перспективі не менш
як 100 тисяч суб'єктів малого бізнесу з мільйоном  робочих  місць.
Ще  раз  повторюю:  ми  зобов'язані  це  зробити  у  невідкладному
порядку.

     Істотну недоробку  Верховної  Ради   попереднього   скликання
вбачаю  в  неприйнятті  законодавчих актів,  керуючись якими можна
було б  започаткувати  повномасштабну  пенсійну  реформу.  Існуюча
ситуація  у  сфері  пенсійного  забезпечення мене і вас непокоїть,
напевно, найбільшою мірою. Сьогодні середня пенсія в Україні більш
як удвічі менша за прожитковий мінімум. Особливо гірко й образливо
те, що найбільше така, з дозволу сказати, пенсія б'є по людях, які
створювали, відстоювали і примножували наше національне багатство.
Існує лише один шлях виправлення цього становища  -  запровадження
багаторівневої пенсійної системи.

     У зв'язку з цим хотів би, щоб Верховна Рада визначила як своє
першочергове завдання прийняття двох законів - про державну і  про
недержавну  систему  пенсійного забезпечення.  Проект одного з них
схвалено в першому,  другого - в другому  читанні.  Якщо  це  буде
зроблено,  ми відкриємо простір для утворення принципово нової, на
порядок ефективнішої системи пенсійного забезпечення.

     Як важливе завдання найближчого періоду розглядаю  підвищення
з 35 до,  як мінімум,  60-65 відсотків співвідношення між середнім
розміром пенсій і заробітної плати.

     Існує гостра  проблема  здійснення   скоординованих   кроків,
спрямованих  на  поліпшення  охорони  здоров'я населення.  Уряд та
Верховна Рада повинні забезпечити  поетапне  збільшення  державних
асигнувань  у  цю сферу та розвиток страхової медицини,  ефективне
використання  цих  коштів,  підвищення  якості  медичних   послуг,
переорієнтацію  охорони  здоров'я  на  суттєве посилення заходів з
попередження захворювань.  Особливої уваги потребує  вдосконалення
медичного обслуговування інвалідів, людей похилого віку, мешканців
села та постраждалих від Чорнобильської катастрофи.

     Хочу підкреслити:  неможливо  далі  зволікати  з   вирішенням
проблеми піднесення соціального статусу працівників медицини,  так
само,  як і працівників освіти.  Ми розуміємо,  які  наслідки  нас
очікують, якщо ми втратимо наших лікарів, наших вчителів.

     Вже не   раз   я   наголошував   на  необхідності  докорінної
перебудови  житлової  політики,  переходу  до  розвитку  житлового
будівництва  переважно  за  рахунок  коштів населення,  іпотечного
кредитування.  Ці заходи  мають  запроваджуватися  при  збереженні
системи  забезпечення  житлом  найменш захищених верств населення,
фінансування  якої  здійснюватиметься  за  рахунок  Державного  та
місцевих бюджетів.  Стою на тому,  що обсяг відповідних асигнувань
потрібно збільшити.

     Важливою ланкою  житлової  політики  має   стати   проведення
впродовж 2003-2004 років житлово-комунальної реформи, метою якої є
подолання  монополізму  та  формування  ефективного  конкурентного
середовища у житлово-комунальній сфері,  суттєве підвищення на цій
основі якості надання населенню відповідних послуг.

     Шановні народні депутати!  Переходячи до міжнародного аспекту
роботи,  на яку ми маємо налаштувати себе у новому столітті,  хочу
насамперед  акцентувати  увагу  на  необхідності  забезпечення  її
чіткої   послідовності   та  наступності,  органічного  зв'язку  з
позитивними надбаннями попереднього періоду.

     Європейський вибір України - це продовження генеральної лінії
її політичної поведінки у світі,  взятої на світанку незалежності.
Водночас  на  новому  етапі  розвитку  держави  зовнішня  політика
України   має   набути   нових   якостей.   Не  збочуючи  з  русла
загальноцивілізаційних  процесів  і  не  розходячись  з  основними
позиціями  та устремліннями світової спільноти,  вона повинна,  на
моє   глибоке   переконання,   стати   максимально   прагматичною,
позбавленою  будь-якого  ідеологічного забарвлення.  Скажу з усією
відвертістю:  нашій зовнішній політиці  ще  поки  що  не  вистачає
рішучого,  якщо  хочете,  напористого відстоювання інтересів своєї
держави  та  її  громадян.  Подолання  цього  недоліку  -  одне  з
невідкладних завдань української дипломатії.

     Обравши стрижневою ідеєю державної політики - як внутрішньої,
так і зовнішньої -  європейський  вибір,  ми  повинні  визначитися
насамперед  для себе,  коли та в якій формі його буде реалізовано.
Оптимальною  відповіддю  нам  здається  повноправне   членство   в
Європейському  Союзі.  На  моє  глибоке  переконання,  це було б в
інтересах як  України,  так  і  держав-членів  цієї  впливової  та
авторитетної   організації,   відчутним   кроком   до  остаточного
подолання  поділу  континенту,  утвердження   єдиної,   стабільної
демократичної Європи.

     Водночас не  можна не бачити,  особливо зараз,  що визначення
нами членства в ЄС як своєї стратегічної мети ще  не  гарантує  її
автоматичного  досягнення.  Усі ми розуміємо,  що на цьому шляху є
об'єктивні труднощі, у тому числі й ті, подолання яких залежить не
лише від України.

     Розуміємо й  те,  що  досягнення цілей,  які ми ставимо перед
собою,  вимагає  копіткої  переговорної  роботи  з  представниками
Євросоюзу.  Однак,  у кінцевому підсумку,  все залежатиме від нас,
від глибини насамперед інституційних перетворень у  нашій  країні,
економічних,   соціальних   та   політичних   реформ,  утвердження
демократії та основних засад громадянського суспільства. Нам треба
робити своє діло,  велике і потрібне, рухати вперед своє внутрішнє
облаштування,  не опускаючи  рук  і  не  абсолютизуючи  об'єктивні
складнощі, які стоять на обраному шляху.

     Разом з тим перед нами не звужується простір і для активного,
послідовного та цілеспрямованого проведення зовнішньої політики  в
усіх інших напрямах.  В України ніхто не відбирає права нарощувати
зусилля у підвищенні своєї ролі як  ключової  транзитної  держави,
одного    з   найбільших   і   найкваліфікованіших   контрибуторів
миротворчих операцій.

     Зберігає своє  значення  всебічний  розвиток  та  поглиблення
взаємовигідних  зв'язків  з  Росією.  Така  політика  не  лише  не
суперечить,  а навпаки - доповнює наше  прагнення  до  поглиблення
співробітництва та зближення з Європою.

     Ми виступаємо  за утворення вже в окресленій перспективі зони
вільної торгівлі,  яка б фактично включала всю Західну, Центральну
та  Східну  Європу,  в  тому числі й Україну,  Росію та деякі інші
країни пострадянського простору.  Ця  проблема  набуває  особливої
актуальності  у  зв'язку  з  процесами,  пов'язаними з розширенням
Євросоюзу. Треба все зробити, щоб запобігти поверненню до недобрих
часів Берлінської стіни.

     Розумію, що попереднім кроком у реалізації цього завдання має
стати набуття Україною членства у Всесвітній організації торгівлі.
Поглиблюватиметься   стратегічне   партнерство   між   Україною  і
Республікою Польща,  яке  вже  сьогодні  може  бути  віднесене  до
базових цінностей сучасної Європи.

     Ми високо цінуємо відносини,  що склалися у нас з Німеччиною,
їх динамічний розвиток було знову підтверджено останніми днями.

     Ми будемо активно розвивати  наші  відносини  зі  Сполученими
Штатами   Америки.  З  урахуванням  нових  реалій  світового  ладу
сьогодні  на  перший  план  виходять  проблеми  спільної  протидії
новітнім глобальним загрозам,  створення нової системи світової та
євроатлантичної безпеки,  а також інтенсивний діалог, націлений на
усунення  бар'єрів  на шляху двосторонньої торгівлі та інвестицій.
Ми сподіваємося,  що наші відносини будуть і надалі розвиватися на
засадах взаємоповаги.

     Ресурс міжнародної  активності  та  авторитету  нашої держави
примножується її участю  в  діяльності  світових  та  регіональних
міжнародних  організацій,  передусім Організації Об'єднаних Націй.
Останнім підтвердженням міцності відповідної позиції України стало
її  обрання  до  Комісії  ООН з прав людини.  Цим шляхом нам треба
впевнено рухатися і далі.

     Інтереси національної безпеки держави та  сучасна  міжнародна
ситуація  диктують  необхідність  суттєвого  поглиблення  відносин
України  з  НАТО.  Активізація   євроатлантичного   інтеграційного
вектора  зовнішньої  політики  України,  його чітке спрямування на
повномасштабну   євроатлантичну   інтеграцію,   на    реформування
військового   потенціалу   країни   відповідно   до   європейських
стандартів має стати одним з  найважливіших  пріоритетів  політики
нашої   держави,   розглядатися   в   одному   пакеті   завдань  з
євроінтеграційним процесом.

     Ми готові йти в НАТО,  беручи до уваги,  з одного боку, що це
тривалий  поетапний  процес,  з  другого  - готовність до участі в
ньому самих держав-членів альянсу.  Треба робити все  можливе  для
того,  щоб інтереси України і НАТО крок за кроком зближувалися. Це
-  запорука  активної  участі  України  у  подальшому   формуванні
загальноєвропейської    системи   безпеки,   яка   б   враховувала
національні інтереси нашої держави. Я сподіваюся, що Верховна Рада
буде  активно  співробітничати у цьому процесі,  зробить необхідні
кроки для його законодавчого забезпечення.

     Шановні народні депутати!  Знову повторю:  нам разом  з  вами
працювати  ще  два з половиною роки.  Мине якийсь час,  і ви,  і я
відійдемо  в  історію,  прийдуть  нові  покоління,  але  усім  нам
хотілося б залишитися в пам'яті нащадків людьми,  які зробили щось
корисне для своїх співвітчизників і  для  своєї  країни  на  цьому
найвідповідальнішому етапі розвитку.  Ми зможемо це зробити,  коли
зосередимося - всі разом і кожен  зокрема  -  на  святому  поприщі
служіння  суспільству,  коли  на  чолі  своїх устремлінь поставимо
найвищий інтерес  -  інтерес  народу,  коли  візьмемо  з  собою  у
подальшу  дорогу  те,  що  єднає,  а  не  те,  що роз'єднує.  Хочу
запевнити вас,  що я як Президент готовий  до  плідної  співпраці,
зокрема  готовий  на  будь-які  інституційні зміни у взаємодії між
гілками  влади,  якщо   вони   можуть   привести   до   збільшення
ефективності нашої спільної роботи на благо України.  Сподіваюся і
вірю,  що  й  ви,  шановні  народні  депутати,  здатні  до   такої
співпраці. Нехай надихає нас у цьому любов до України!

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Даниловичу.

     Шановні народні депутати!  Оголошується перерва на 15 хвилин.
Об 11 годині продовжимо свою роботу.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Прошу народних депутатів заходити до  сесійної  зали.
Шановні  народні  депутати!  Прошу  займати  свої місця в сесійній
залі!  Я розумію,  що у вас багато інформації  для  роздумів,  для
обговорення, але давайте продовжимо засідання.

     Шановні народні  депутати!  Вам  роздано перелік питань,  які
пропонується розглянути сьогодні.  Порядок  денний  сьогоднішнього
засідання погоджений Погоджувальною радою.

     Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд вноситься проект
Постанови про розклад засідань Верховної  Ради  України  на  18-21
червня  2002  року.  Погоджувальна  рада фракцій пропонує прийняти
даний проект без обговорення у цілому.

     Шановні народні  депутати!  Прошу  займати  робочі  місця   і
підготуватися  до  голосування.  На  ваш  розгляд вноситься проект
Постанови Верховної Ради України про  розклад  засідань  Верховної
Ради  України  на  18-21  червня  2002  року.  Проект постанови за
номером 1226. Прошу підготуватися до голосування.

     Шановні народні депутати!  Як ми і  домовилися  на  засіданні
Погоджувальної  ради,  ми маємо затвердити план роботи на тиждень.
План роботи першої сесії ми розглядали.  Зараз комітети і  фракції
його доопрацьовують, і ми його проголосуємо у четвер.

     Шановні народні  депутати!  Прошу  записатися  на  виступи  з
процедури.  П'ять  хвилин.  Прошу  увімкнути  систему   "Рада"   і
здійснити запис.

     Прошу висвітити прізвища.

     Дякую.

     Цкітішвілі, фракція "Єдина Україна".

     ЦКІТІШВІЛІ Е.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з
питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ  106,
Луганська  область).  Передайте,  пожалуйста,  слово  депутату  от
"Трудовой Украины" Иоффе.

     ГОЛОВА. Народний депутат Іоффе. Будь ласка.

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань
державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ
112,  Луганська  область).  На   засіданні   Погоджувальної   ради
домовилися   вирішити  це  питання  без  обговорення.  Я  пропоную
погодитись.

     ГОЛОВА. Дякую. Сокирко, "Наша Україна".

     СОКИРКО М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань
аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  17,
Вінницька  область).  Прошу   передати   слово   Порошенку   Петру
Олексійовичу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Порошенко. Будь ласка.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з
питань бюджету (виборчий  округ  12,  Вінницька  область).  Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу! Вчора на засіданні Погоджувальної
ради було прийнято рішення про включення до розкладу  засідань  на
цей  тиждень  проекту  постанови  за  номером  1222  про створення
тимчасової слідчої комісії щодо  банку  "Україна".  Його  немає  в
порядку  денному  на  цей  тиждень.  Є  прохання  виконати рішення
Погоджувальної ради і додати проект постанови за номером 1222.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Грязєв, фракція Соціалістичної партії України.

     ГРЯЗЄВ А.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань
екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків
Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний
виборчий  округ,  СПУ).  Фракція Соціалістичної партії України.  Я
прошу передати слово Луценку.

     ГОЛОВА. Народний депутат Луценко. Будь ласка.

     ЛУЦЕНКО Ю.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань
будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний
загальнодержавний виборчий  округ,  СПУ).  Фракція  Соціалістичної
партії  України.  Наші  депутати  внесли на розгляд Верховної Ради
проект  закону  про   вибори   народних   депутатів   України   на
пропорційній основі.  Ми наполягаємо на включенні його до розгляду
Верховною Радою України.  З розгляду цього  проекту  закону  треба
починати роботу Верховної Ради.  Те,  що з нами робили на виборах,
мусить бути припинено.  Без  цього  закону  не  має  потреби  далі
рухатися в політичному процесі держави.

     ГОЛОВА. Народний депутат Лук'яненко, блок Юлії Тимошенко.

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з
питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко").
Блок Юлії Тимошенко,  Українська республіканська  партія  "Собор".
Прошу передати слово Турчинову Олександру Валентиновичу.

     ГОЛОВА. Народний депутат Турчинов. Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань
Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної
Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,
"Виборчий блок  Юлії  Тимошенко").  Шановний  головуючий!  Шановні
колеги!  Нам не зрозуміло, на яких підставах керівництво Верховної
Ради не включає до порядку денного  законопроекти,  які  подані  і
зареєстровані   народними  депутатами  відповідно  до  Регламенту.
Володимире  Михайловичу,  я  ставив  це   питання   на   засіданні
Погоджувальної  ради.  Я  сказав,  що  фракція  наполягає,  щоб 12
законопроектів були включені для розгляду протягом цієї сесії, але
тільки два законопроекти включені. Жодної зрозумілої нам відповіді
ми не отримали.

     Більше того,  секретаріат  відповідає,  що   ви,   Володимире
Михайловичу,  заборонили  включати  ці  законопроекти  до  порядку
денного.  Нам цікаво,  на яких підставах? А ви поставили на четвер
розгляд цього важливого питання, тобто формування порядку денного.
Просимо дати відповідь  і  включити  законопроекти  відповідно  до
чинного законодавства.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Народний депутат Пузаков, фракція комуністів.
Будь ласка.



     ПУЗАКОВ В.Т.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради
України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності
(багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу
передати слово депутату Мартинюку Адаму Івановичу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Мартинюк.

     МАРТИНЮК А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань
Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної
Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,
КПУ).  Фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу! Справа
в  тому,  що  нам  треба  вирішити  одне  процедурне  питання.  За
Регламентом ми сьогодні не маємо права голосувати будь-що, тому ми
повинні,  перш  ніж  перейти  до голосування,  прийняти процедурне
рішення з приводу того, щоб сьогодні дати можливість проголосувати
щодо   двох   перших   питань  нашого  порядку  денного,  а  саме:
затвердження постанови  з  приводу  порядку  денного  і  створення
спеціальної комісії з питань приватизації. Це дозволяється нормами
Регламенту, і це потрібно зробити, щоб не порушувати Регламенту.



     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Виступи від фракцій
з  процедурних питань відбулися.  Тепер я хотів би внести невелике
уточнення щодо пропозицій,  які прозвучали,  а потім поставити  на
голосування пропозицію народного депутата Мартинюка.

     Отже, відносно   пропозицій,   які   надходили  від  народних
депутатів і від фракцій,  щодо включення до порядку денного тих чи
інших   законопроектів   та  проектів  постанов.  Шановні  народні
депутати!  Ми зараз розглядаємо і будемо голосувати порядок денний
на  період  з 18 по 21 червня.  У четвер ми будемо голосувати план
нашої  роботи  на  першу  сесію,  і  всі  ваші  пропозиції  будуть
розглянуті  і  відповідно  до  вашої  волі  будуть  враховані.  Це
стосується  і  пропозицій,  які   висловлював   народний   депутат
Порошенко, і пропозицій, які висловлював народний депутат Луценко,
і пропозицій, які висловлював народний депутат Турчинов.

     Відтак, шановні народні депутати,  я  вношу  на  ваш  розгляд
пропозицію  проголосувати  за  те,  щоб  зараз  шляхом голосування
прийняти рішення щодо  першого  і  другого  питань,  а  саме:  про
розклад  засідань  Верховної  Ради на період з 18 по 21 червня,  а
також  про  обрання   народних   депутатів   членами   Спеціальної
контрольної  комісії Верховної Ради України четвертого скликання з
питань приватизації. Це відповідно проекти постанов
 1226 і  1189.  Хто  за  цю  пропозицію,  прошу голосувати.  Прошу
увімкнути систему "Рада".

     "За" - 230.

     Рішення прийнято.

     Прошу дати інформацію по фракціях.

     Дякую.

     ------------

     Шановні народні депутати!  Прошу підготуватися до голосування
проекту  Постанови  Верховної  Ради  України  про розклад засідань
Верховної Ради України на 18-21 червня 2002 року.  Це документ  за
номером 1226. Прошу голосувати, шановні народні депутати.

     "За" - 241.

     Рішення прийнято. Прошу дати інформацію по фракціях.

     ------------

     Шановні народні  депутати!  На  голосування  ставиться проект
Постанови  про  обрання  народних  депутатів  членами  Спеціальної
контрольної  комісії Верховної Ради України четвертого скликання з
питань приватизації.  Це проект  за  номером  1189.  Цей  документ
погоджений усіма фракціями.

     Будь ласка,  увімкніть  мікрофон  народного депутата Семенюк,
голови комісії.



     СЕМЕНЮК В.П.,   голова   Спеціальної   контрольної    комісії
Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  СПУ).  Фракція   соціалістів.
Шановний   Володимире   Михайловичу!   Шановні  колеги!  Невеличка
технічна помилка в пункті 8:  Матвєєв не Валентин  Григорович,  бо
він голова комітету,  а Володимир Йосипович.  Просто комп'ютер так
спрацював.  Проект постанови можна голосувати.  Я прошу підтримати
для  того,  щоб ми могли працювати плідно і вносити пропозиції від
комісії.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Геннадій Йосипович Удовенко. Будь ласка.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з
питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  "Блок  Віктора
Ющенка  "Наша Україна").  Шановний Володимире Михайловичу!  Десь у
процесі погодження,  узгодження  чи  в  нічні  засідання  з  числа
кандидатів  до  складу  Спеціальної  контрольної  комісії з питань
приватизації випала кандидатура члена нашої  депутатської  фракції
Римарука Олександра Івановича.

     І коли  я  почав  з'ясовувати,  то  всі мені говорять,  що не
причетні до цього,  але кандидатура десь зникла,  а це фахівець  у
цих питаннях,  доктор наук, професор. Я не хочу ускладнювати зараз
ухвалення складу комісії,  я  роблю  цю  заяву  для  стенограми  і
звертаю  увагу  голови  комісії  на те,  що в нас є кваліфікований
кандидат і при першій можливості (може,  хтось  вийде  з  комісії,
перейде в якусь іншу комісію) прошу зафіксувати прізвище:  Римарук
Олександр Іванович.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  дякую.  Валентино  Петрівно,  дайте,  будь  ласка,
пояснення.

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний Геннадію Йосиповичу! Я хочу звернутися
до вас з таким поясненням.  Відповідно до статті 10 Закону України
про  приватизацію  державного  майна і положення,  яке затверджене
Верховною Радою,  кількість членів комісії становить 15 чоловік. Я
думаю,  що  відповідно  до  проекту  постанови,  який  завізований
представниками фракції,  квоту дотримано -  від  вашої  фракції  є
чотири представники.

     Ми врахуємо  вашу пропозицію.  Але сьогодні кожному депутату,
незалежно від того,  в якому  він  працює  комітеті,  дозволяється
працювати  в  комісії,  приходити на її засідання,  якщо буде таке
бажання.  Я думаю,  що ми обов'язково вашу пропозицію врахуємо.  А
сьогодні  пропозицію  про  голосування  треба  підтримати,  щоб ми
працювали,  рухалися  далі  і  в  напрямі   подання   законодавчих
ініціатив, і в напрямі контролю за приватизацією.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Прошу підготуватися
до  голосування  проекту  Постанови  Верховної  Ради  України  про
обрання народних депутатів України членами Спеціальної контрольної
комісії Верховної  Ради  України  четвертого  скликання  з  питань
приватизації  з  урахуванням тих пропозицій,  які вже прозвучали і
погоджені.  Це документ за номером 1189.  Прошу  підготуватися  до
голосування.  Прошу  увімкнути  систему "Рада".  Прошу голосувати,
шановні народні депутати.

     "За" - 268.

     Рішення прийнято. Прошу дати інформацію по фракціях.

     Дякую.

     ------------

     Шановні народні депутати!  Переходимо до наступного питання -
звіт  Кабінету  Міністрів України про виконання Закону України про
Державний бюджет України на 2001 рік.  Доповідачем з цього питання
визначено   міністра   фінансів   України  Юшка  Ігоря  Олеговича.
Співдоповідачі - голова Комітету з питань бюджету Порошенко  Петро
Олексійович   та   голова  Рахункової  палати  Симоненко  Валентин
Костянтинович.

     Шановні народні депутати!  Нам потрібно порадитися. Комітет з
питань бюджету вносить таку пропозицію.  Він орієнтовно просить на
розгляд цього питання чотири з половиною години, а саме (конкретна
розбивка): доповідь міністра фінансів - до 20 хвилин, відповіді на
запитання до  доповідача  -  до  20  хвилин,  співдоповідь  голови
Комітету  з питань бюджету - до 15 хвилин,  відповіді на запитання
до співдоповідача - до 10 хвилин,  співдоповідь голови  Рахункової
палати - до 15 хвилин, відповіді на запитання до голови Рахункової
палати - до 10 хвилин,  виступи від фракцій - по 5 хвилин, виступи
від комітетів - до 5 хвилин,  виступи в обговоренні - до 3 хвилин,
заключне слово від Кабінету Міністрів України  -  до  5  хвилин  і
заключне  слово  від  Комітету  з  питань  бюджету  - до 5 хвилин.
Комітет також  пропонує  сьогодні  проголосувати  за  те,  щоб  ми
прийняли рішення за результатами обговорення.

     Окрім того,  шановні  народні  депутати,  я  хочу  довести до
вашого відома, що Погоджувальна рада фракцій на своєму вчорашньому
засіданні   запропонувала   вечірнє   засідання  не  проводити,  а
працювати в комітетах.

     Отже, ми сьогодні,  якщо діяти  відповідно  до  Регламенту  і
нашого  порядку  денного,  не  зможемо обговорити це питання.  Але
також  погано  переривати  розгляд  цього  питання.  Можливо,   ви
підтримали  б пропозицію,  щоб ми це питання розглянули за рахунок
нашої обідньої перерви,  скажімо,  до 15 години завершили  розгляд
цього  питання,  прийняли відповідне рішення,  а потім перейшли до
роботи в комітетах і фракціях.  Немає заперечень? Тоді я просив би
проголосувати за цю пропозицію.

     Я ще раз хочу сформулювати пропозицію:
розглянути це питання до 15 години,  після того зробити перерву до
10  години  наступного дня для роботи в комітетах над пропозиціями
щодо плану нашої роботи на першу сесію з  тим,  щоб  у  четвер  ми
могли затвердити цей план.

     Шановні колеги!   Прошу   підтримати   цю  пропозицію.  Прошу
підготуватися до  голосування.  Прошу  увімкнути  систему  "Рада".
Прошу проголосувати, шановні народні депутати.

     "За" - 305.

     Рішення прийнято.

     Я вам дякую щиро. Прошу дати інформацію по фракціях.

     Дякую.

     Переходимо до розгляду питання.  Слово для доповіді надається
міністру фінансів України Юшку Ігорю Олеговичу.  Будь ласка, Ігоре
Олеговичу.

     ЮШКО І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановний  Володимире
Михайловичу!  Шановні народні депутати!  Звіт уряду щодо виконання
бюджету   за  минулий  рік,  мені  здається,  варто  розглядати  в
контексті макроекономічної  ситуації  і  динаміки  її  розвитку  в
минулому році.

     Підсумки розвитку  народного господарства України за 2001 рік
свідчать,  що у державі продовжується  тенденція  до  економічного
зростання.   Реальне   зростання  валового  внутрішнього  продукту
становило 9,1 відсотка.  Для порівняння:  цей показник у 2000 році
становив 5,9 відсотка.

     Обсяг промислового  виробництва  збільшився  порівняно з 2000
роком на 14,2 відсотка.  Балансовий прибуток (фінансовий результат
до  оподаткування) суб'єктів підприємницької діяльності збільшився
з 14 мільярдів гривень у 2000 році до 17 мільярдів у 2001 році,  а
всього  у  2001  році отримано прибутку суб'єктами підприємницької
діяльності на суму 38 мільярдів гривень порівняно з 35  мільярдами
у 2000 році.

     Частка продукції,  реалізованої  шляхом  бартерних  операцій,
зменшилася з 17 відсотків у 2000 році до 8 відсотків у 2001  році.
Загальний  обсяг роздрібного товарообороту підприємств за 2001 рік
становив 34,1 мільярда гривень,  що в порівнянних  цінах  на  12,6
відсотка більше, ніж у 2000 році.

     Обсяг інвестицій   в   основний  капітал  збільшився  з  23,6
мільярда у 2000 році до 26,7 мільярда у 2001 році.  Обсяг експорту
товарів  і  послуг  у звітному році порівняно з 2000 роком зріс на
1,8 мільярда доларів США,  або  на  9,7  відсотка.  Обсяг  чистого
експорту  (сальдо)  товарів  і послуг у 2001 році порівняно з 2000
роком збільшився на 140 мільйонів доларів США  і  на  кінець  2001
року становив 2,9 мільярда доларів.

     Позитивним також    є   зменшення   середньорічного   індексу
споживчих цін зі 128,2 у 2000 році до  112  відсотків  у  минулому
році.

     Рівень безробіття зменшився з 4,2 відсотка у 2000 році до 3,7
відсотка в 2001 році.  Середньомісячний розмір пенсії за 2001  рік
становив  122,5 гривні,  що на 46,4 відсотка перевищує відповідний
показник 2000 року.  Це  стосується  і  середньомісячного  розміру
заробітної  плати,  який  в  2001  році  становив 311 гривень,  що
фактично більш як на 35 відсотків перевищує  відповідний  показник
2000 року. Реальний приріст грошових доходів населення у 2001 році
порівняно з 2000 роком становив 11,8 відсотка.

     Позитивні тенденції  спостерігалися  також  і   в   економіці
підприємств.  Кредиторська  заборгованість  бюджетних установ,  що
фінансуються з Державного бюджету, по загальному фонду за 2001 рік
зменшилася на 430 мільйонів гривень, або на 22,2 відсотка. За 2001
рік зменшилася кредиторська заборгованість з  видатків  на  оплату
праці працівників бюджетних установ - на 284 мільйони гривень, або
на  87,4  відсотка,   у   тому   числі   з   грошового   утримання
військовослужбовців  -  на  229  мільйонів гривень;  на матеріали,
інвентар,  будівництво та капремонт - на 30 мільйонів, або на 28,6
відсотка;  на  оплату  комунальних  послуг та енергоносіїв - на 20
мільйонів,  або на 8,8 відсотка; з капітальних видатків - майже на
18 мільйонів, або на 11 відсотків.

     Дебіторська заборгованість бюджетних установ, що фінансуються
з Державного бюджету,  по загальному фонду за 2001 рік  зменшилася
на 141 мільйон гривень,  або на 19,1 відсотка, з місцевих бюджетів
- на 17 мільйонів, або на 4,6 відсотка.

     Політика щодо оптимізації управління державним боргом сприяла
зменшенню державного боргу України майже на 2,4 мільярда гривень і
співвідношення обсягу державного боргу до ВВП на кінець 2001  року
становило  37  відсотків  порівняно з 45 відсотками на кінець 2000
року.

     Щодо виконання доходної частини Державного бюджету. Звичайно,
що  всі передумови економічного зростання,  про які я щойно тезово
доповів,  дійсно сприяли збільшенню  доходної  частини  Державного
бюджету за рахунок збільшення податкових надходжень і неподаткових
платежів.

     Я нагадаю декілька цифр.  У Державному бюджеті  України  було
затверджено  доходи  і  видатки  у  сумі  41  мільярд  961 мільйон
гривень,  тобто був затверджений бездефіцитний  Державний  бюджет.
Профіцит   загального   фонду   Державного   бюджету   та  дефіцит
спеціального фонду Державного бюджету  затверджено  в  сумі  674,7
мільйона гривень.

     До Державного  бюджету  України за звітний період надійшло 39
мільярдів 726 мільйонів гривень, або 94 відсотки до річного плану.
Доходи  Державного  бюджету  зросли  порівняно  з  2000 роком на 3
мільярди 496 мільйонів гривень, або майже на 10 відсотків.

     До загального фонду Державного бюджету у 2001  році  надійшло
28  мільярдів  474  мільйони  гривень,  що  становить 85 відсотків
річного плану.  У порівнянні з 2000 роком доходи загального  фонду
збільшилися майже на 350 мільйонів гривень.

     До зведеного бюджету України за 2001 рік надійшло 54 мільярди
934  мільйони  гривень,  тобто  показники  зведеного  бюджету,  що
враховані у відповідному законі, виконано на 103,8 відсотка.

     Недонадходження доходів   Державного  бюджету  становили  4,8
мільярда гривень.  В основному вони спричинені невиконанням  плану
приватизації  державного  майна  в  2001  році  (це  3,6  мільярда
гривень) та  недонадходженням  податку  на  додану  вартість  (1,3
мільярда  гривень)  і податку на прибуток підприємств (близько 300
мільйонів гривень).

     Які були основні причини невиконання доходної частини?

     Основною причиною недонадходжень від приватизації було зняття
з  конкурсу або перенесення на пізніший термін конкурсів з продажу
пакетів акцій ВАТ "Укртелеком" та 12 енергорозподільчих компаній.

     На стан надходження податку на додану вартість до  Державного
бюджету  вплинуло  введення в дію Закону України про внесення змін
до Закону  України  про  податок  на  додану  вартість  вже  після
затвердження Закону про Державний бюджет на 2001 рік. Ним фактично
поновлено   у   2001   році    пільговий    режим    оподаткування
сільгоспвиробників.  Недонадходження до бюджету через надання цієї
пільги становили понад 900 мільйонів гривень.

     Втрати надходжень  від  податку   на   прибуток   підприємств
спричинені  також  в основному прийняттям законодавчих актів,  які
або  запровадили  пільги,  або   розширили   перелік   спеціальних
економічних зон та зон пріоритетного розвитку.

     Недонадходження акцизного   збору   до   Державного   бюджету
становили близько 352 мільйонів гривень. Це пов'язано з прийняттям
законодавчих  актів  щодо  зменшення  ставок  акцизного  збору  на
виноробну продукцію  та  тютюнові  вироби  (втрачено  близько  130
мільйонів).  На жаль, це відбулося також після затвердження Закону
про Державний бюджет на 2001 рік.

     У зв'язку з  неврегульованістю  законодавством  питання  щодо
сплати нафтопереробними заводами акцизного збору з нафтопродуктів,
виготовлених на давальницьких  умовах,  до  Державного  бюджету  в
минулому році не надійшло понад 300 мільйонів гривень.

     На стан   виконання   доходів  Державного  бюджету  негативно
вплинуло,  звичайно,  і списання у першому півріччі минулого  року
податкової   заборгованості   на   суму  6,6  мільярда  гривень  і
фінансових санкцій на  суму  8,8  мільярда  гривень  та  фактичний
поточний  приріст недоїмки,  яка на кінець минулого року становила
6,3  мільярда.  Мається  на  увазі  Закон  про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами,  який було  прийнято.  Ідеться  не  тільки  про
списання,  а фактично й про те, що при позитиві списання картотеки
ми переоцінили ті механізми  адміністрування  податків,  які  були
надані   на   заміну   як   інструментарій   Державній  податковій
адміністрації.  Фактично ми розуміємо,  що  податкова  застава  на
сьогодні   не   спрацьовує   через  недосконалість  і  податкового
законодавства,  і закону щодо  банкрутства,  і  через  деякі  інші
об'єктивні обставини.

     Щодо надходжень  до  спеціального  фонду  Державного бюджету.
Перевиконання надходження коштів спеціального фонду бюджету на 2,5
мільярда гривень відбулося саме в минулому році.  Це перевиконання
забезпечено,  головним  чином,  надходженнями   коштів   бюджетних
установ - 2,3 мільярда. Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу та
статтею 35 Закону України про Державний бюджет на 2001  рік  кошти
спеціального  фонду бюджету мають особливий статус і перевиконання
показників їх надходження не потребує внесення змін до закону  про
бюджет.

     Надходження до  цільових  фондів  за  2001  рік  до зведеного
бюджету становили 1  мільярд  111  мільйонів  гривень,  що  вдвічі
перевищує   річний   план.   Надходження   збору   до   Державного
інноваційного фонду становили 168,4 відсотка від  плану;  платежів
до  Фонду  України  соціального  захисту  інвалідів  -  майже  170
відсотків від того,  що було заплановано  в  бюджеті.  Надходження
збору  до  Фонду охорони навколишнього природного середовища в 2,5
раза перевищили план на 2001 рік.

     Відрахувань від  плати  за  транзит  природного  газу   через
територію  України до спеціального фонду за бюджетний рік надійшло
1 мільярд  943  мільйони  гривень,  що  фактично  трохи  менше  80
відсотків  від  запланованих  обсягів.  Недонадходження  становили
понад  півмільярда  гривень.  Головним  чином   це   пов'язано   з
відхиленням від середньорічного прогнозного обмінного курсу,  який
було закладено в розрахунки Державного бюджету на 2001 рік,  - 6,3
гривні  за  один  долар  США.  Фактично  в  минулому  році склався
обмінний курс 5,37 гривні за один долар США.

     Водночас законом України від 21 червня
2001 року  внесені  зміни  до бюджету,  якими обсяг цих надходжень
збільшено на суму недоїмки минулих років,  а саме на  701  мільйон
гривень,   з   цільовим   спрямуванням  цих  коштів  на  додаткові
розрахунки за субсидіями і пільгами населенню.  Проте,  на жаль, і
ці кошти також не надійшли до бюджету.

     Щодо виконання видаткової частини Державного бюджету. Видатки
Державного  бюджету  в  минулому  році  становили  40,4   мільярда
гривень,  або  86,8  відсотка  річного  плану,  у  тому  числі  по
загальному фонду - у сумі 29 мільярдів,  або  майже  89  відсотків
річного плану.

     Надзвичайно важливим є порівняння з фактичними видатками 2000
року.  Порівняно  з  2000   роком   видатки   Державного   бюджету
збільшилися  майже  на  5  мільярдів  гривень,  в  тому  числі  по
загальному фонду - на 1,2 мільярда гривень.

     За цих умов згідно зі статтею 30 Закону України про Державний
бюджет на 2001 рік,  звичайно, в першу чергу здійснювалися видатки
щодо так званих  соціально  захищених  та  соціально  орієнтованих
статей.  Зокрема,  видатки на заробітну плату та грошове утримання
військовослужбовців становили 6,7 мільярда гривень,  або майже 100
відсотків  виконання річного плану.  Фактично,  це на 1,7 мільярда
більше порівняно з 2000 роком.

     Поточні трансферти населенню становили
5 мільярдів гривень.

     Видатки на   покриття   заборгованості  із  заробітної  плати
працівникам    бюджетних    установ,    грошового     забезпечення
військовослужбовців,  стипендій  та  інших  соціальних виплат,  що
виникла в попередні роки,  були здійснені  в  сумі  567  мільйонів
гривень,  що практично також становить 100 відсотків від бюджетних
призначень.

     Завдяки пріоритетному   та    стовідсотковому    фінансуванню
соціальних  виплат  по  Державному  бюджету повністю була погашена
заборгованість із заробітної плати  працівникам  бюджетної  сфери,
стипендій  та  грошового  забезпечення.  Це,  фактично,  відбулося
вперше за роки незалежності України.

     Слід зазначити,  що видатки Державного  бюджету  для  надання
місцевим бюджетам дотацій на витрати, які не покриваються власними
та закріпленими доходами,  становили 4,2 мільярда гривень, або 105
відсотків до планових показників. Це дало змогу ліквідувати, також
уперше за роки незалежності,  заборгованість із заробітної  плати,
яка сплачується з місцевих бюджетів.

     Враховуючи, що  в  звітному періоді на 25 відсотків підвищено
оплату праці в основних  галузях  бюджетної  сфери  та  ще  на  15
відсотків  -  в  освіті  і  кредиторська  заборгованість бюджетних
установ, які фінансуються з Державного бюджету, зменшилася за 2001
рік  на  215  мільйонів  гривень,  з  місцевих  бюджетів  - на 455
мільйонів,  можна  зробити  висновки,  що   протягом   2001   року
відбувалося  підвищення  рівня  фінансової  керованості  бюджетних
процесів у державі.

     Порівняно з 2000 роком видатки Державного бюджету збільшилися
на 4 мільярди 875 мільйонів гривень,  або майже на 14 відсотків, в
тому числі по загальному фонду - на 1 мільярд 213  мільйонів,  або
на 4,5 відсотка.

     Хотів би   звернути  увагу  народних  депутатів,  що  видатки
Державного бюджету на  медикаменти  та  перев'язувальні  матеріали
здійснені в сумі 246,2 мільйона гривень,  що на 127 мільйонів, або
вдвічі,  більше,  ніж у 2000 році; на продукти харчування - в сумі
480 мільйонів, що на 162 мільйони, або на 53 відсотки, більше, ніж
у 2000 році.  Проте  у  зв'язку  із  значним  недонадходженням  до
бюджету  доходів планові показники за цими категоріями видатків не
були в повному обсязі виконані.

     Проблемним було і  дотримання  рівномірності,  пропорційності
здійснення  видатків  у  розрізі  головних розпорядників бюджетних
коштів.  Виходили з того,  що в першу  чергу  мають  фінансуватися
соціально  захищені статті та статті соціально спрямовані,  а це -
заробітна плата, трансферти на підтримку населення і таке інше. Це
й  викликало  нерівномірність фінансування головних розпорядників,
які були призначені Законом про Державний бюджет на 2001 рік.

     Наприклад, питома  вага   захищених   статей   бюджету,   які
передбачають видатки на житлово-комунальне господарство, становить
у загальному фонді бюджету тільки  1,6  відсотка,  на  культуру  і
мистецтво - 9 відсотків,  міжнародну діяльність - 21,  науку - 61,
соціальний захист населення - 91 відсоток.

     Звичайно, що  при  такому  розподілі  соціально  захищених  і
соціально  важливих  статей мати арифметично рівний підхід до всіх
розпорядників з усіх напрямів  не  тільки  неможливо,  а  й,  мені
здається, соціально недоцільно.

     Слід зазначити, що видатки на освіту в
2001 році становили 3,7 мільярда гривень, що перевищує відповідний
показник за 2000 рік на 908 мільйонів гривень, або на 33 відсотки.

     Видатки на охорону здоров'я становили
1,1 мільярда гривень,  що порівняно з 2000  роком  більше  на  384
мільйони гривень, або на 53 відсотки.

     Промисловість та  енергетика  в 2001 році були профінансовані
на  суму  2  мільярди  470  мільйонів,  що  перевищує  відповідний
показник 2000 року на 202 мільйони гривень.

     Декілька слів   скажу   стосовно  питання  внесення  змін  до
показників,  затверджених у Законі України про Державний бюджет на
2001   рік,  яке  відбувалося  протягом  відповідного  фіскального
періоду.  Всі  зміни  річних  призначень  головним   розпорядникам
бюджетних   коштів   здійснювалися   протягом   року  виключно,  я
підкреслюю,  на підставі законів,  які приймалися Верховною Радою.
Це  закони  України  від  21 червня та від 15 листопада 2001 року,
якими вносилися зміни до Закону про Державний  бюджет  України  на
2001   рік.   Зокрема,   за   рахунок  внутрішнього  перерозподілу
асигнувань  збільшені  призначення  на  підвищення  оплати   праці
працівникам  освіти  та стипендій студентам.  Це Закон України про
Державний бюджет на 2001 рік, відповідно до частини третьої статті
18  якого надано право передачі повноважень щодо виконання функцій
або надання послуг,  на які затверджене бюджетне призначення,  від
одного  головного розпорядника коштів Державного бюджету іншому на
підставі нормативно-правових  актів.  І  це  стосується  розподілу
капітальних   вкладень,   резервного   фонду  Кабінету  Міністрів,
видатків на погашення заборгованості  з  соціальних  виплат,  змін
підпорядкованості  окремих  установ тощо.  І відповідно до частини
четвертої  статті  18   цього   самого   закону   було   дозволено
Міністерству  фінансів  у  виняткових  випадках  за  обґрунтованим
поданням головного розпорядника здійснювати перерозподіл  видатків
за  економічною  класифікацією  в  межах  загального  обсягу  його
бюджетних призначень по загальному фонду.  При цьому перерозподіл,
що призводить до зміни затверджених бюджетних призначень головному
розпоряднику коштів Державного  бюджету  по  загальному  фонду  за
функціональною   класифікацією   в  межах  їх  загального  обсягу,
здійснюється лише за погодженням із  Комітетом  Верховної  Ради  з
питань бюджету.

     Щодо питання  збільшення  обсягів  видатків  по  спеціальному
фонду.  В частині четвертій статті 23 Бюджетного  кодексу  України
встановлено,  що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне
бюджетне призначення, яке дає право провадити їх лише в межах і за
рахунок  відповідних  надходжень  до  спеціального фонду згідно із
законодавством,  якщо законом про Державний бюджет не  встановлено
інше.

     Саме такі   положення   містяться  в  статті  35  Закону  про
Державний бюджет на 2001 рік,  і всі видатки по спеціальному фонду
здійснювалися  у  відповідності із Законом про Державний бюджет на
2001 рік.  За браком часу я не буду зупинятися докладно, я готовий
відповісти на ці запитання.

     Щодо державного боргу та дефіциту бюджету.  Я вже говорив, що
державний борг у минулому  році  було  зменшено  на  2,3  мільярда
гривень,  що дійсно є абсолютно позитивною тенденцією,  і ми маємо
підтримувати це всебічно в наступні періоди.

     У 2001 році було затверджено бездефіцитний Державний  бюджет:
загальний фонд - профіцит 675 мільйонів гривень,  спеціальний фонд
- дефіцит 675 мільйонів.  Фактично в 2001 році дефіцит  Державного
бюджету  становив 681 мільйон гривень,  в тому числі по загальному
фонду - 487 мільйонів. Це наслідок зменшення податкових надходжень
у зв'язку зі змінами законодавства, про які я вже говорив.

     Що стосується подання звіту.  Дійсно, уряд мав подати звіт до
1 травня. Єдине, на чому я хотів би наголосити: у відповідності із
Бюджетним кодексом обсяг звіту збільшено втричі.  Якщо стандартний
звіт уряду в минулі періоди складав 90-100 сторінок,  то цей  звіт
складає майже 400 сторінок.

     І на  завершення.  З  питання  розгляду  звіту  про виконання
Державного бюджету за 2001 рік урядом  подано  проект  відповідної
постанови  за  номером  1181  від  10  червня  2002 року,  який ми
пропонуємо обговорити і прийняти за основу.

     Разом з  тим  Комітетом  Верховної  Ради  з  питань   бюджету
підготовлено  альтернативний  проект,  в якому пропонується роботу
Кабінету  Міністрів  по  виконанню  Закону  про  Державний  бюджет
України на 2001 рік визнати незадовільною.

     Єдине, що  я просив би:  під час обговорення враховувати й ті
позитивні тенденції,  які відбувалися в  минулому  році.  Фактично
питання стоїть у площині,  чи була робота уряду достатньою. На мій
погляд,  ті позитивні тенденції,  які відбулися і в економіці, і в
бюджетному процесі, є свідченням того, що саме такою вона й була.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Доповідь закінчено.
Прошу записатися для запитань до доповідача. Будь ласка.

     Час на запитання - до 20 хвилин, як ми й домовлялися.

     Прошу висвітити.

     Мороз Олександр Олександрович,  фракція Соціалістичної партії
України. Будь ласка.

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань
правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий
округ,   СПУ).   Шановний  доповідачу!  Аналіз  виконання  бюджету
показує,  що в 2001 році (а нині продовжується ця практика) багато
бюджетних    установ   фінансувалися   на   основі   так   званого
благодійництва, у тому числі міліція - на 300 мільйонів, податкова
служба, Служба безпеки - на 122 мільйони і так далі.

     Виникає питання:  що  це за практика?  Адже ви самі прекрасно
розумієте,  що це несанкціонований перерозподіл бюджетних ресурсів
держави,  і,  врешті-решт,  ці  люди  ніколи  не будуть боротися з
тінізацією,  бо  вони  з  тіні  живуть.  Я  маю  на  увазі  силові
структури. Як ви оцінюєте цю ситуацію? Це перше запитання.

     А друге,  можливо,  частково  з цим пов'язане.  Я вже кільком
доповідачам на цій трибуні задавав це запитання.  Україна виробила
з твелів,  одержаних за ядерні боєголовки,  електроенергії на суму
більше трьох  мільярдів  доларів.  У  Міністерстві  фінансів  було
введено спеціальний рахунок,  де б мали нагромаджуватися ці кошти.
У  попередні  роки  було  виявлено,  що  нагромадили   нуль,   хоч
електроенергію  вироблено.  Скільки  там  тепер,  які  зміни  і чи
з'ясували, врешті-решт, хто вкрав 3 мільярди доларів?

     ЮШКО І.О.  Дякую, Олександре Олександровичу, за запитання. Що
стосується,  як ви сказали,  благодійництва,  то я так розумію, що
йдеться про фінансування певної частини видатків через  спеціальні
фонди саме по цих розпорядниках бюджетних коштів.  Верховною Радою
було прийнято рішення про те,  що  така  система  може  працювати.
Фактично йдеться не про благодійництво, а про те, що певна частина
надходжень  від  реалізації  конфіскату  та   інших   речей,   які
вилучаються  під час оперативних заходів,  затримання і таке інше,
за тендерною процедурою чи через аукціони через  спеціальний  фонд
може спрямовуватися на фінансування органів,  які,  власне, беруть
участь у розкритті злочинів  і  вилученні  саме  цих  матеріальних
цінностей,  які набуті злочинним шляхом. Це рішення дає економічну
мотивацію для органів більш пильно займатися цим.  На мій  погляд,
це  навпаки  дає  можливість трохи відійти від залежності від тієї
самої "тіні".  Це рішення Верховної Ради,  і під  час  обговорення
проекту  бюджету  на  наступний  рік  ми  можемо  ще  раз до цього
повернутися і, маючи цифри, обгрунтування, подивитися, чи варто це
робити,   чи  ні.  Ідеться  не  про  благодійництво,  йдеться  про
економічну мотивацію щодо боротьби з "тінню" і виходу на світло.

     Що стосується  другої   частини   запитання   -   з   приводу
електроенергетики і цих грошей,  то я, на жаль, не можу вам одразу
назвати точну цифру,  яка зараз на рахунку.  Я думаю, що це значно
менше 3 мільярдів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний   депутат  Василь  Червоній,  фракція  "Наша
Україна".

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань
законодавчого      забезпечення      правоохоронної     діяльності
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  "Блок  Віктора
Ющенка "Наша Україна"). Прошу передати слово Олександру Слободяну.

     ГОЛОВА. Олександр Слободян. Будь ласка.

     СЛОБОДЯН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань
економічної політики, управління народним господарством, власності
та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
"Блок  Віктора  Ющенка  "Наша  Україна").  Блок  "Наша   Україна".
Шановний Ігоре Олеговичу!  Як ви можете пояснити той факт,  що при
зростанні валового внутрішнього продукту на 9,1  відсотка  реальні
податкові  надходження  зменшилися  порівняно  з 2000 роком на 4,6
відсотка? Це перше.

     І друге.  Яка частка тіньової економіки,  за вашою оцінкою? І
чому  Міністерство фінансів намагається через підвищення акцизів у
горілчаній  промисловості  України   збільшити   частку   тіньової
економіки?

     Дякую.

     ЮШКО І.О.   Дякую   за   питання.  Єдине,  на  чому  я  хотів
наголосити, і це прозвучало в моїй доповіді: в 2001 році порівняно
з 2000 роком фактично було збільшено саме податкові надходження до
бюджету,  і я наводив цифри. Я можу ще раз нагадати, що фінансовий
результат,   тобто   балансовий   прибуток,  тільки  у  2001  році
збільшився на 3 мільярди гривень порівняно з 2000 роком.  І  це  є
цифра (Шум у залі).  Вибачте,  ПДВ не має відношення до податку на
прибуток підприємств,  я говорю про балансовий прибуток.  Це більш
коректний підхід.

     Якщо вже пролунало з залу питання про ПДВ,  і я зрозумів,  що
такі питання ще будуть,  то я скажу,  що ця проблема загострилася,
але   це   відбувалося   не   лише   в   2001  році.  Вона  почала
загострюватися,  давайте будемо відверті,  з  1997  року,  саме  з
моменту  запровадження  Закону  про податок на додану вартість,  і
вона має досить глибоке  коріння.  Якщо  об'єктивно  підходити  до
аналізу  виконання бюджету,  до аналізу економічних процесів,  які
відбувалися протягом 2001 року,  то,  я думаю,  не зайвим буде тут
навіть  певний  оптимізм.  Я  маю  на  увазі заходи щодо наведення
порядку в економіці,  інші речі.  Ми маємо зрозуміти, що неможливо
все зробити за одну ніч чи ad hoc, як тут кажуть, але динаміка, на
мою думку, є абсолютно позитивною.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Кирильчук,  фракція   Блоку   Юлії
Тимошенко.

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань
бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ,
"Виборчий блок Юлії Тимошенко").  Шановний доповідачу, ви сьогодні
за трибуною представляєте уряд.  Перед вами виступав  Президент  і
говорив, що треба планувати реальні доходи і реальні надходження.

     Навіть у   вашій   доповіді   стверджується,  що  бюджет  був
реальний,  але не було ніякої  фінансової  дисципліни,  і  уряд  є
основним порушником виконання Державного бюджету. Зокрема, хто дає
право  уряду  звільняти  від  сплати   дивідендів   із   державної
власності,  частка  якої,  наприклад,  в  "Укртелекому"  становить
близько 6 мільярдів?  А з цієї частки дивіденди  повинні  складати
цілих 150 мільйонів.  Цю цифру уряд практично не контролює.  Чому?
Це перше запитання.

     І друге. Кажуть, що за ті установки, які продані чи Іраку, чи
Ірану, чи ще комусь, до бюджету мало надійти близько 500 мільйонів
гривень,  тобто 100 мільйонів доларів, уже б така цифра мала бути.
Скільки  коштів  від проданої військової техніки надходить щорічно
до бюджету і чому ця цифра не контролюється?

     Дякую.

     ЮШКО І.О.  Я дякую вам за запитання.  Йдеться  про  звіт  про
виконання бюджету минулого року. Це звучало і в моїй доповіді, і я
хочу на цьому наголосити ще  раз.  На  тлі  позитивного  зростання
економіки  в  минулому році,  і цю позитивну динаміку досить важко
заперечити,  було декілька  чинників,  які  фактично  унеможливили
виконання  доходів  Державного  бюджету  передусім  по  загальному
фонду.

     Серед цих чинників,  на мою думку,  найбільш впливовими є  ті
дії,  які  були запроваджені разом з прийняттям Закону про порядок
погашення  забов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами.  Разом із скасуванням картотеки, яке
було очікуване і було  сприйняте  позитивно,  ми  в  черговий  раз
списали заборгованість перед Державним бюджетом, що, м'яко кажучи,
не  поліпшило  дисципліни  платників  податків,  і  це  стосується
дисципліни    ринку.    Забравши    один    потужний    інструмент
адміністрування податків,  який є застарілий,  але він  відображає
економічні  стосунки,  які  реально існують,  ми запропонували для
адміністрування податків інші механізми,  які виявилися не  просто
непотужними,  а виявилися недоопрацьованими,  бо податкова застава
не виправдала себе упродовж останнього року,  і  про  це  свідчать
чимало  факторів.  Це  є  одним  із  чинників,  досить  впливових,
недовиконання планів надходжень,  незважаючи на позитивну динаміку
в економіці.

     Відповідаючи на ваше запитання стосовно "Укртелекому", я хочу
вам  нагадати,  що  ці  майже  149  мільйонів  гривень  дивідендів
зарезервовані.  Є  суперечності в законі про Державний бюджет,  за
яким вони в повному обсязі мають надійти до Державного бюджету,  і
в   законі  стосовно  "Укртелекому",  за  яким  35  відсотків  має
залишитись  на  інвестиційні  програми  власне  "Укртелекому".  Ми
спільно  з вами маємо розв'язати цю суперечність.  Отже,  гроші ці
нікуди  не  пішли,  вони  заброньовані  на  рахунку.  Усунемо   цю
законодавчу суперечність,  вирішимо,  чи залишає собі "Укртелеком"
35 відсотків, чи ні, і тоді ми проведемо розрахунки. Тобто ніякого
приховування, спекулювання з цими коштами немає.

     На останнє запитання,  вибачте,  я не в змозі вам відповісти,
оскільки не  володію  інформацією  стосовно  торгівлі  спеціальною
технікою.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Ігоре   Олеговичу,   будь   ласка,   дайте  відповідь
народному депутату Слободяну про частку тіньової економіки.

     А поки ви думаєте  над  відповіддю,  ще  одне  запитання  від
народного депутата Пономаренка, фракція комуністів України.

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з
питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,
КПУ). Прошу передати слово Масенку.

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон народного депутата Масенка.

     МАСЕНКО О.М.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради
України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого
самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
КПУ).  Ігорю  Олеговичу,  мені  не  зрозуміло:  колега   Кирильчук
говорить,  що начебто все нормально,  реальний бюджет, а Президент
сьогодні у виступі сказав,  що  в  нас  жоден  бюджет  ще  не  був
реальним і жоден не виконувався так, як треба. Ви ж говорите, як я
вас послухав,  що ще й профіцит є, виконаний бюджет нормально. Так
де ж правда, хто ж правий: Президент чи ви?

     Ви знаєте,   як  щороку  відбувається  прийняття  закону  про
Державний  бюджет.  Практично  він  протискується,  бо   більшість
депутатів,  особливо  лівого  спрямування,  вважають,  що  він  не
реальний,  не відповідає потребам нашої країни, особливо соціально
незахищених верств населення. Силою проштовхується, а тоді, як уже
звітуємося,  бачимо,  що він справді нереальний.  Так чи й  надалі
буде така практика?

     І ще  одне  питання  мене  дуже цікавить.  Я знаю,  що не всі
заходи,  передбачені бюджетом,  фінансуються повністю.  І я до вас
звертався неодноразово. На мої звернення практично ніякої допомоги
не було надано.  Але я знаю,  якщо  впливовіші  (чи  як  ще  можна
назвати) депутати чи посадові особи звертаються,  тоді вирішуються
і питання фінансування, наприклад, житловокомунальних підприємств,
і інші. В одних регіонах вони фінансуються повністю чи більше, а в
інших недофінансовуються. Як пояснити цю ситуацію?

     Дякую.

     ЮШКО І.О.  Дякую.  В першому  вашому  запитанні  ви  фактично
запрограмували мою відповідь. Звичайно, Президент має рацію.

     Але якщо  говорити по суті питання,  то реальність бюджету на
2001 рік була визнана  під  час  його  прийняття.  Я  вважаю  так:
упродовж  2001  року мали б бути виконані дуже прості умови,  які,
між іншим, діють і в 2002 році і діятимуть у майбутньому.

     Перше. Не  можна  змінювати   податкове   законодавство   без
відповідних  змін  у  Державному бюджеті.  Ми маємо це усвідомити.
Розривати ці дві,  так би мовити,  галузі  публічних  фінансів  не
можна.

     Я вам   доповідав   цілий   перелік  змін,  які  відбулися  в
податковому законодавстві протягом  року,  і  при  цьому  фактично
ніяких змін не вносилося до закону про Державний бюджет.

     І друге.   Це  надходження  від  приватизації.  У  2001  році
надходження від приватизації (я не кажу,  що цифра,  власне,  була
оптимістичною)  були  закладені  до  загального  фонду  Державного
бюджету.  Тобто саме під надходження від приватизації були жорстко
прив'язані  розписом  видатки Державного бюджету.  Я не хочу зараз
давати оцінку,  але  це  не  є  нормою  будь-якого  цивілізованого
бюджету.  Доходи  від  приватизації,  крім  того,  що  мають  бути
реалістичними, повинні міститися в розділі фінансування Державного
бюджету,  і має бути декілька взаємокомпенсуючих джерел надходжень
саме по цьому розділу.  І ми це пропонуємо на наступний 2002  рік.
Ми  будемо  обговорювати  це,  мабуть,  завтра під час обговорення
проекту бюджетної резолюції.

     Тільки за таких умов можна говорити,  що  ми  можемо  зробити
реальний  бюджет,  який не залежить від випадковості чи від чиєїсь
злої волі. На жаль, фахово це не було враховано під час формування
бюджету 2001 року.

     Щодо профіциту  і  дефіциту.  Я  доповідав,  що  загалом було
заплановано  бездефіцитний   бюджет.   При   цьому   дефіцит   був
запланований  у  розмірі  526  мільйонів  по  спеціальному фонду і
профіцит по загальному фонду.  На жаль,  за рахунок  диспропорцій,
які відбулися під час виконання бюджету,  в тому числі і у зв'язку
зі змінами законодавства, ми отримали загальний дефіцит Державного
бюджету як факт виконання, а не як факт планування.

     ГОЛОВА. Чому   ви   так  погано  відгукуєтеся  на  пропозиції
народного депутата?  Запитання  було  ще  таке.  Народний  депутат
Масенко запитував.

     ЮШКО І.О. Будь ласка, яке запитання? Щодо акцизів...

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чому один регіон фінансується 

     ГОЛОВА. Спочатку на це дайте відповідь, а потім - щодо частки
тіньової економіки.

     ЮШКО І.О.  Вибачте.  Дякую за це запитання.  Я  хочу  сказати
таке,  щоб  не  було  сумнівів у присутніх у цій залі.  Особливо в
першому кварталі до мене особисто як до молодого міністра фінансів
зверталося  чимало людей,  які сьогодні сидять у цій залі,  і тих,
які не потрапили  сюди.  І  я  можу  сказати  на  всю  країну,  що
відповідь  моя  як  урядовця,  як людини,  як народного депутата у
недавньому минулому була однаковою для всіх.  Робити  якогось  там
надзвичайного  благополуччя в окремо взятому окрузі чи в районі ми
не будемо.  Це можливо за рахунок бюджету,  але це не  є  завдання
Державного  бюджету,  і це не є завдання уряду.  І це була і є моя
позиція.

     Фінансування, яке здійснюється  по  регіонах,  це  насамперед
дотації  для  вирівнювання  місцевих  бюджетів.  Ми розуміємо,  що
нерівномірність  бюджетної  сфери,  нерівномірність  економіки  по
Україні  (а  це  немала  держава) фактично існує.  Це фінансування
відбувається за формульним  розподілом  відповідно  до  Бюджетного
кодексу.   Якщо   ми  бачимо,  що  формульний  розподіл  трохи  не
відповідає,  фактично виникає заборгованість із якихось  соціально
важливих питань, ми маємо резерв, щоб цю заборгованість покрити.

     Саме з  урахуванням цих обставин ми закінчили перший квартал,
перефінансувавши  місцеві  бюджети   на   49   мільйонів   гривень
відповідно  до  розпису першого кварталу і маючи заборгованість із
заробітної плати лише на суму 6 мільйонів.  Це  фактично  мінімум,
нижче  якого  неможливо  було  опуститися,  оскільки  є люди,  які
хворіють,  не  встигають  своєчасно   отримати   зарплату.   Інших
підходів, я вам гарантує, не було, нема і не буде.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Народний  депутат  Колоніарі,  фракція "Єдина
Україна".

     Я прошу,  шановні  народні   депутати,   лаконічно   задавати
запитання, а доповідача - лаконічно відповідати.

     КОЛОНІАРІ О.П., член Комітету Верховної Ради України з питань
боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ
56,  Донецька область). Я передаю слово депутату Матвієнкову, 55-й
виборчий округ.

     ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради
України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий
округ 55,  Донецька область).  Спасибо.  Уважаемый Игорь Олегович,
вот  я  смотрю цифры,  которые приведены в доходной части бюджета.
Один  из  основных  источников  пополнения  бюджета  -  это   НДС.
Исполнение - 89 процентов. Вы правильно говорили о том, что начало
развития этого процесса было заложено не сегодня, он длится уже на
протяжении  многих  лет.  По  состоянию  на  1  января  2002  года
задолженность составляет 5,8 миллиарда гривен.  Это в полтора раза
больше,  чем по состоянию на 1 января 2001 года. Практически около
2 миллиардов гривен - это просроченная задолженность по НДС.  Эта,
к сожалению,  отрицательная динамика продолжает нарастать.  Бюджет
прошлого года - это дело прошлое.  Мы вымыли оборотные средства  у
предприятий.  Каково  мнение  правительства  на сегодняшний день и
каковы тенденции развития этого вопроса?

     Спасибо.

     ЮШКО І.О.  Я дякую за запитання. Я можу доповісти інформацію,
якою я володію за звітністю від податкової адміністрації.

     Загальна сума  заборгованості зменшилась порівняно з початком
року з 5,9 до 5,6 мільярда.  При цьому прострочена  заборгованість
зменшилось на 130-150 мільйонів. Це - за п'ять місяців. Хотілося б
бути впевненим, що це - тенденція. Але це залежить від нас разом з
вами.

     Уряд підготував законопроекти щодо поліпшення адміністрування
податку на додану вартість,  і я думаю, що цього тижня вони будуть
зареєстровані   у  Верховній  Раді.  Я  прошу,  щоб  ми  разом  їх
опрацювали.

     Я розумію так, що це дасть змогу уникнути, так би мовити, цих
"метеликів"  - компаній,  через які вимиваються кошти з економіки.
Тобто це напівкримінальна сфера, ми розуміємо. Це по-перше.

     А по-друге,  ми  завтра   обговорюватиме   проект   бюджетної
резолюції.  І  уряд  пропонує  в  наступному  році  спланувати так
надходження ПДВ до бюджету,  оскільки це  сальдовий  рахунок,  щоб
можна  було  остаточно розв'язати проблему щодо відшкодування ПДВ,
повернення якого прострочене. Це підходи уряду.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Цибенко,  і будемо завершувати,  час
вичерпаний.   Письмове   запитання  з  приводу  відсотка  тіньової
економіки передали Ігорю Олеговичу. Він таку інформацію надасть.

     ЦИБЕНКО П.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у
справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Шановний
доповідачу!  Перш  ніж  задати  вам  запитання,  дозволю собі одну
репліку. Ваш звіт і матеріали, які нам надали, свідчать про те, що
проблему  виконання бюджету знову в черговий раз вирішували шляхом
обдирання найбідніших на користь найбагатших.

     І задаю два конкретні запитання.  Коли ми розглядали в  цьому
залі  виконання  бюджету за 2000 рік,  то голова Рахункової палати
навів такий приклад:  однією рукою ми позбавляємо пільг ветеранів,
при цьому кричимо "Ґвалт, пільги!", а другою рукою через постанови
Кабінету Міністрів надаємо пільги комерційним структурам. Зокрема,
тоді звучала цифра 30 мільярдів гривень,  у тому числі 6 мільярдів
- комерційним банкам.  Це збереглося при  виконанні  бюджету  2001
року чи ні?

     І друге.   Коли   ми   говоримо  про  необхідність  суттєвого
підвищення пенсій,  то нам постійно відповідають,  що для цього не
вистачає  коштів.  Водночас,  я дивлюся,  що 70 відсотків ОВДП при
виконанні  бюджету  2001  року  придбано  Пенсійним  фондом.   Для
порівняння:  комерційні банки купили тільки 20 відсотків ОВДП. Так
вибачте: є у нас гроші чи немає, зокрема у Пенсійного фонду?

     Дякую.

     ЮШКО І.О.  Дякую за питання.  Стосовно репліки,  я думаю,  що
вона потребує певних пояснень, оскільки це тільки теза.

     Стосовно пільг.  Можу  висловити свою особисту позицію і дуже
сподіваюся,  що вона збігається з позицією уряду. Треба зазначити,
що   історія   пільгування   в  нашій  країні  достатньо  тривала,
формування пільгової політики залежить від часу,  коли  приймалося
рішення.  Однак  проблема,  на мій погляд,  полягає в тому,  що ці
рішення фактично не переглядалися  протягом  певного  часу.  Тобто
мотиви,   з   яких  вони  приймалися,  з  економічної  точки  зору
застаріли,  а нові пільги,  які відповідали б ринковим відносинам,
ми не в змозі запровадити, бо старих теж не скасували. Ця ситуація
дійсно потребує вирішення.  Кожна  країна  має  особливу  пільгову
політику  щодо  своїх  громадян,  таку  політику  повинна  мати  і
Україна.  Я можу сказати,  що політики пільгування  як  фінансової
політики у нас на сьогодні не існує.

     Що стосується  пільгування  через постанови уряду.  Той уряд,
який виконував бюджет у  першому  півріччі  минулого  року,  своїм
рішенням  скасував 268 урядових постанов щодо пільгування на рівні
підзаконних актів.  Я думаю,  що це добра відповідь.  Таким  чином
фактично було зупинено практику пільгування через постанови уряду.

     І щодо пенсій. Я можу навести такі цифри:
за станом на 31 грудня,  наприклад,  мінімальна  заробітна  платня
була  118  гривень,  на  1  січня  - 140 гривень,  на 1 липня вона
становитиме 165 гривень.  Шановні,  ми протягом  півроку  фактично
збільшили  мінімальну  заробітну  платню в півтора рази.  Майже ті
самі процеси відбувалися і в Пенсійному фонді.  Скажімо,  ми маємо
економічне  підґрунтя для зростання мінімальної зарплати і пенсій,
і це позитив. Але давайте подивимося, чи є підґрунтя для зростання
в півтора рази? Тобто це має бути економічно обґрунтовано.

     Що стосується   Пенсійного   фонду,   то   він   на  сьогодні
збалансований на виплату  саме  тих  пенсій,  які  остаточно  були
підвищені  вже  в  цьому  році.  Якщо  ми  проведемо  реформування
прибуткового податку з громадян,  то цей податок,  на наш  погляд,
буде  і  виваженим,  і більш справедливим (до сказаної репліки це,
між іншим, теж стосується). Я думаю, що кошти підуть у першу чергу
до Пенсійного фонду за рахунок виведення заробітної плати із тіні,
і це є надзвичайно важливим.  Це ми будемо з вами обговорювати,  я
сподіваюся, вже влітку.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Ігоре Олеговичу.  Час на запитання вичерпано,
прошу сідати.

     Для виступу із співдоповіддю запрошується голова  Комітету  з
питань  бюджету  Порошенко Петро Олексійович.  До 15 хвилин,  будь
ласка. Одну хвилиночку, Петре Олексійовичу.

     Шановні народні депутати,  ми домовилися з вами,  що працюємо
без  перерви  до 15 години.  Якщо буде потреба,  то о 13 годині ми
зможемо зробити перерву на 15 хвилин. Домовилися? Дякую.

     Будь ласка, Петре Олексійовичу.



     ПОРОШЕНКО П.О.  Дякую,   Володимире   Михайловичу.   Шановний
Голово!   Шановні   народні  депутати!  Поданий  урядом  звіт  про
виконання  Державного  бюджету   за   2001   рік   є   комплексним
віддзеркаленням  результатів  його  діяльності  протягом  звітного
року.

     Кабінет Міністрів на порушення статті 61  Бюджетного  кодексу
не  подав  до  1  травня  2002  року звіт про виконання Державного
бюджету за 2001 рік,  що фактично  заблокувало  бюджетний  процес,
якісну  підготовку  та розгляд проекту бюджетної резолюції на 2003
рік.  І якщо  невчасне  подання  звіту  до  Верховної  Ради  якось
пояснюється,  зокрема з огляду на несформованість керівних органів
парламенту,  то  ненадходження  звіту  в  установлений  термін  до
Рахункової палати жодних пояснень не має і не може мати.

     Через таку  недбалість  уряду  Рахункова палата підготувала і
подала  висновок  про  використання  коштів  Державного   бюджету,
базуючись на оперативних даних Держказначейства, поданих за станом
на 15 лютого 2002 року,  що також не могло не вплинути  на  якість
цього  висновку.  У  зазначеному висновку Рахункової палати,  який
вам,  шановні  народні  депутати,  роздано,   відзначено   суттєві
недоліки  у  виконанні  урядом Закону України про Державний бюджет
України на 2001 рік.  Сподіваюся,  більш  докладно  про  це  скаже
голова Рахункової палати у своєму виступі.

     Я ж із свого боку хотів би відзначити,  що наші перші кроки у
бюджетному  процесі  відбуваються  не  завдяки  ефективній  участі
уряду, а з подоланням тих перешкод, які нам поки що створено.

     Перше, що  впадає  в  око,  це  невідповідність  між  темпами
зростання макропоказників і темпами зростання  доходів  Державного
бюджету.  Це  було  зафіксовано  й  у  виступі  міністра фінансів.
Дійсно,  обсяг валового внутрішнього продукту за минулий рік  зріс
на   5,8  відсотка,  а  доходи  зведеного  бюджету  -  лише  на  2
відсоткових пункти,  що  становить  приріст  до  плану  1  мільярд
гривень.  Таке  перевиконання  відбулося  за  рахунок  мобілізації
додаткових  коштів  до  місцевих  бюджетів  у  сумі  4,3  мільярда
гривень.

     Разом з  тим  доходну частину зведеного бюджету виконано лише
на 94,5 відсотка затверджених Верховною Радою призначень і на 85,7
відсотка  до  річного розпису доходів за 2001 рік із змінами,  які
були внесені урядом.

     Державний бюджет   України   виконувався   без   затвердженої
Верховною  Радою  Програми діяльності Кабінету Міністрів,  що,  на
нашу думку,  призвело до певної безсистемності  та  хаотичності  у
його виконанні.

     Разом з  тим  уряд  не  здійснив інвентаризації програм,  які
потребують державного фінансування,  і більшість з них не  пройшли
відповідної  процедури  затвердження  Верховною  Радою,  як  цього
вимагає законодавство.  Нерідко траплялися випадки,  коли  місцеві
бюджети  здійснювали  відповідні  видатки в межах певних державних
програм,  де була передбачена  частка  фінансування  з  Державного
бюджету,  але  вона не надійшла,  і це призводило до неефективного
використання коштів місцевих бюджетів. На жаль, подібну практику з
2001  року  перенесено  на  виконання  бюджету  в поточному році і
пропонується продовжити у наступному 2003 році, як видно з проекту
бюджетної резолюції,  внесеного урядом,  який ми будемо розглядати
завтра.

     Державний бюджет на 2001 рік було  сформовано  з  поділом  на
загальний  та  спеціальний фонди.  Практика показала,  що подібний
розподіл себе не виправдав,  і спеціальний фонд став предметом для
фактичних  порушень  норм  бюджетного  законодавства  та  усунення
Верховної Ради від бюджетного процесу. При тому, що загальний фонд
бюджету  недовиконано на 4 мільярди 800 мільйонів гривень,  доходи
спеціального фонду  порівняно  із  затвердженими  Верховною  Радою
перевищено на 2 мільярди 600 мільйонів гривень,  які,  підкреслюю,
були перерозподілені без вашої участі,  шановні народні  депутати.
Кабінет  Міністрів  своєю  постановою  протягом року вніс зміни до
затверджених Верховною Радою бюджетних призначень по  спеціальному
фонду.

     Щодо доходної  частини.  Не  забезпечено виконання Державного
бюджету по доходах на  суму  3  мільярди  300  мільйонів  гривень.
Водночас  відбулося  перевиконання доходів місцевих бюджетів більш
як на 4 мільярди  гривень.  Тенденція  до  перевиконання  місцевих
бюджетів  є  постійною  протягом  останніх  років  і  свідчить про
серйозні проблеми,  які ми маємо в бюджетному плануванні. До речі,
і в запропонованому урядом проекті бюджетної резолюції ми хотіли б
бачити   пропозиції   щодо   поліпшення   ситуації   з   бюджетним
плануванням.

     Дуже серйозні  проблеми  існують у нас,  шановні колеги,  і в
адмініструванні   податків.   Негативну   тенденцію   ми    можемо
прослідковувати   за   співвідношенням   податкових  надходжень  і
валового внутрішнього  продукту.  У  1997  році  такі  надходження
становили 22,3 відсотка від обсягу валового внутрішнього продукту,
у 1998 році - 20,7,  у 1999 році - 19,  у 2000 році - 18,  у  2001
році  - 17,5 відсотка.  Тобто при тому,  що зростає обсяг валового
внутрішнього   продукту,   обсяг    податкових    надходжень    не
збільшується.

     Впевнений, що   на   сьогодні   уряд   повинен   виходити   з
ініціативами щодо внесення змін до законодавства,  які  сприяли  б
поліпшенню  адміністрування  податків  і виведенню з тіні суттєвих
секторів економіки.

     Основними чинниками  невиконання  доходної  частини   бюджету
стали  ненадходження:  від  приватизації  -  в сумі 3 мільярди 600
мільйонів гривень,  податку на додану вартість  -  1  мільярд  300
мільйонів гривень, податку на прибуток - 300 мільйонів гривень.

     Разом з  тим,  незважаючи  на  таке  незадовільне надходження
коштів до Державного бюджету,  уряд не звернувся до Верховної Ради
з пропозицією про уточнення бюджетних показників.

     Призупинення приватизації   призвело  до  нестачі  коштів  на
обслуговування державного боргу,  що,  у свою чергу,  не могло  не
позначитися негативно на фінансуванні соціальних програм.

     Недовиконано план   надходжень   за   статтею  "Дивіденди  по
державних паях".  Шановні колеги,  ми вперше ввели таку статтю  до
Державного  бюджету,  мали  розрахунки  щодо  отримання  майже 200
мільйонів гривень.  Хочу просто навести приклад, як одним рішенням
уряду  дозволено  залишити  дивіденди  "Укртелекому"  на  суму 147
мільйонів гривень,  що мали надійти до бюджету,  в тому числі і на
фінансування соціальних програм.

     Виконання надходжень   до  бюджету  здійснювалося  з  різкими
диспропорціями залежно від джерел.  Щорічно,  і в 2001 році також,
не   виконувався  план  надходжень  податку  на  додану  вартість,
платежів  по  паливно-енергетичному  комплексу,  водночас   окремі
платежі перевиконувалися у 30 разів.  Це,  зокрема, стосується сум
від перевищення фактичного фонду споживання над розрахунковим  (за
планом  передбачалося 3 мільйони,  фактично надійшло 99,3 мільйона
гривень) та інших надходжень.

     Незважаючи на   списання   і   реструктуризацію    податкової
заборгованості  у  2001  році  на  суму 15 мільярдів 400 мільйонів
гривень,  про що сказав шановний  Ігор  Олегович,  обсяг  недоїмки
продовжує зростати.  Тому аргументація,  що невиконання спричинене
значною мірою тим,  що Верховна Рада прийняла закон щодо платежів,
є   досить  спірною.  Скасуванням  картотеки  ми  розв'язали  руки
суб'єктам  господарської  діяльності,  що  привело  до  збільшення
платежів у бюджет. А недоїмка була безнадійною. І яскравим доказом
цього є факт,  що на 1  січня  2002  року  вона  вже  становила  6
мільярдів гривень.  До речі,  на сьогодні, за оперативними даними,
розмір  недоїмки  становить  уже  9  мільярдів.  І  фактично   без
серйозних, рішучих заходів цей процес нам не вдасться зупинити.

     Невиконання бюджету у 2001 році пов'язано і з функціонуванням
різного роду пільг у системі оподаткування,  як правильно зазначив
колега Юшко. За даними Державної податкової адміністрації, реальні
втрати бюджету через  надання  пільг  у  2001  році  становили  29
мільярдів  гривень.  При  цьому ми бачимо цілу низку ініціатив,  у
тому числі  уряду,  які  спрямовані  на  продовження  дії  окремих
галузевих  пільг,  наприклад експерименту у гірничо-металургійному
комплексі.

     На сьогодні існує проблема з оцінкою причин і факторів впливу
на формування податкового боргу, щодо якого прослідковується чітка
тенденція до зростання.

     Незважаючи на те, що відповідно до статті
50 Бюджетного  кодексу  України  надання  відстрочки зі здійснення
податкових платежів суб'єктам господарювання належить до виключної
компетенції  Міністерства  фінансів  як  органу,  що безпосередньо
відповідає за виконання Державного бюджету,  ми маємо  продовження
практики,  коли  цим  правом  користується  і  Державна  податкова
адміністрація. Це робиться, на мою думку, для того, щоб ми не мали
реальних,  справжніх  розмірів  такої  заборгованості.  За різними
оцінками,  обсяги відстрочених податкових платежів  перевищують  2
мільярди гривень.

     Щодо видатків.  Стан  виконання  видаткової  частини  бюджету
також характеризувався суттєвими проблемами і недоліками.  Видатки
Державного  бюджету  за  минулий  рік  становили  40 мільярдів 400
мільйонів  гривень  при  плані  42  мільярди,  в  тому  числі   по
загальному  фонду  не  забезпечено  виконання  видатків  на суму 3
мільярди  600  мільйонів  гривень.   При   відсутності   достатніх
надходжень  їх  використання  здійснювалося  непропорційно  - як у
часі, так і щодо головних розпорядників бюджетних коштів.

     Невиконання видаткової частини призвело, зокрема, до того, що
за  станом  на  1  січня  2002  року  кредиторська  заборгованість
бюджетних установ становила 1,5  мільярда  гривень  по  загальному
фонду, що по суті є прихованим дефіцитом бюджету.

     У Законі  про  Державний  бюджет України на 2001 рік головним
завданням  видаткової  частини  бюджету  було  закладено  бюджетну
політику,  спрямовану  на  підвищення  добробуту  населення і його
соціального захисту шляхом максимальної ефективності  використання
бюджетних  ресурсів  через  визначення  пріоритетів  та  посилення
відповідальності  за  якість  витрачання  бюджетних   коштів.   На
практиці  ж  виконання  бюджету відбулося непропорційне здійснення
видатків - як за функціональною класифікацією,  так і по  головних
розпорядниках.

     Так, відповідно  до  функціональної  класифікації забезпечено
підвищене (порівняно з середнім) фінансування по загальному фонду:
державне  управління  профінансовано  більш  як  на  90 відсотків;
національна оборона - на 92,1;  правоохоронна діяльність - на 96,2
відсотка.  При  цьому  охорону  здоров'я  профінансовано  на  74,8
відсотка (тобто на 20 відсотків менше); сільське господарство - на
76,8; культуру і мистецтво - на 62,8 відсотка.

     Частка видатків    на    соціальний   захист   та   соціальне
забезпечення у загальному обсязі бюджету 2001 року також знизилися
порівняно  з  2000  роком.  Це  при тому,  що уряд,  опираючись на
положення   послання   Президента,   постійно    наголошував    на
пріоритетності виконання саме соціальної складової бюджету.

     Отже, можна  стверджувати,  що  поставлене завдання в частині
пріоритетного  фінансування  видатків  на   підвищення   добробуту
населення  та  його  соціального  захисту,  як це було визначено в
Законі про Державний бюджет України на 2001 рік, не виконано.

     Для здійснення видатків по головних  розпорядниках  бюджетних
коштів характерна та сама тенденція.  Державне управління справами
профінансовано на 93 відсотка,  Міністерство внутрішніх справ - на
95,3; Міністерство оборони - на 95,7 відсотка. Найменше коштів, як
завжди,  отримали охорона  здоров'я,  освіта,  культура.  Зокрема,
потреби  Міністерства  культури  профінансовано  на  рівні,  трохи
більшому 60 відсотків.

     Уряд аргументує перевищене порівняно з середнім  фінансування
силових відомств тим,  що там висока питома вага заробітної плати.
Бюджетний комітет мав певні труднощі з отриманням цих  даних,  але
коли  ми  порівняли  їх,  то з'ясували,  що питома вага заробітної
плати,  наприклад,  у сфері освіти і в  правоохоронних  органах  є
приблизно  рівною,  а  рівень  фінансування  відрізняється  на  20
відсотків.

     Ще один вражаючий факт,  колеги. Кабінет Міністрів з 7 грудня
2001 року фактично призупинив здійснення видатків,  передбачених у
Державному бюджеті, фінансувалися лише захищені статті.

     Кілька слів  про  дефіцит  бюджету.  Ми  маємо  на   сьогодні
зафіксований  дефіцит  у  розмірі  680 мільйонів гривень.  Але є і
прихований дефіцит бюджету,  головними джерелами формування  якого
є:  кредиторська  заборгованість бюджетних установ;  несвоєчасне і
неповне відшкодування податку на додану вартість  (сума  зросла  у
2001  році  майже  на  2  мільярди  гривень і фактично є дефіцитом
бюджету);  переплата по платежах до бюджету, суми якої на сьогодні
відсутні.  Якщо  додати  ці  суми  до сум недовиконання Державного
бюджету,  то побачимо,  що така ситуація,  безумовно, вимагала від
уряду  за  підсумками  9  місяців вийти з пропозицією про секвестр
бюджету. Однак цього не відбулося.

     Враховуючи те,  що регламент вичерпано,  я  буквально  тезово
окреслю  ще  деякі  наявні  проблеми.  Є  проблеми  з контролем за
виконанням бюджету,  оскільки,  на  жаль,  продовжується  практика
незадовільного,   неефективного   використання  бюджетних  коштів.
Яскравим доказом цього є те,  що в кожній  другій  із  перевірених
установ Головне контрольно-ревізійне управління і Рахункова палата
знаходили серйозні порушення.

     Є певні проблеми з розподілом резервного  фонду  уряду,  який
використовувався  не  за  призначенням.  І  на  сьогоднішній  день
бюджетний комітет буде виходити з ініціативою про прийняття закону
про   резервний   фонд,   де   б   чітко  регламентувався  порядок
використання коштів резервного фонду.

     Окремо хотілося  б  зупинитися   на   інших   питаннях,   але
встановлені часові рамки цього не дозволяють.

     Бюджетний комітет,  розглянувши  на  своєму засіданні питання
про звіт уряду про виконання Закону про Держбюджет України на 2001
рік,  прийняв рішення і рекомендував залу проект постанови,  де ми
визнаємо  роботу  уряду  по  виконанню  Держбюджету  за  2001  рік
незадовільною.  За  це  проголосувала  абсолютна  більшість членів
бюджетного комітету,  проти проголосував лише один член  комітету,
утрималося - нуль.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую,  Петре Олексійовичу. Шановні народні депутати!
Прошу записатися на  запитання.  Прошу  здійснити  запис.  Час  на
запитання і на відповіді - до 10 хвилин.

     Прошу висвітити на табло.

     Народний депутат Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко.



     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації
роботи  Верховної  Ради України (багатомандатний загальнодержавний
виборчий  округ,  "Виборчий  блок  Юлії  Тимошенко").  Блок   Юлії
Тимошенко,  партія "Батьківщина".  Петре Олексійовичу, у мене таке
запитання.  От я часто слухаю,  особливо на першому каналі, що все
так  чудово,  що  такі великі успіхи,  і від цього на душі радісно
стає.  А тепер вас послухав,  виявляється, що все погано. Від кого
це залежить?  Все-таки у нас є Державний комітет статистики. Як ви
вважаєте,  може,  бюджетний комітет ввів  би  таку  практику,  щоб
фінансувати   цей  комітет  і  його  інститути  в  залежності  від
достовірності інформації:  наполовину правильна  інформація  -  50
відсотків фінансування, на 100 відсотків правильна - 100 відсотків
фінансування?  Бо  я  слідкую  за  статистикою,  вона   весь   час
змінюється, кожен рік все покращується, хоча це було в минулому.

     Дякую за відповідь.

     ПОРОШЕНКО П.О.  Дякую вам за запитання.  Відверто кажучи,  ви
зачепили достатньо болючу проблему, оскільки питання достовірності
статистичних даних,  на базі яких уряд, у першу чергу, і бюджетний
комітет працюють над проектом бюджету,  є надзвичайно злободенним.
Проблема  в тому навіть,  в якому державному органі концентрується
повний обсяг інформації. Сьогодні, на жаль, ми вимушені намагатися
отримати  інформацію  від  Міністерства  фінансів,  від  Державної
податкової   адміністрації,   від   Національного    банку,    від
Міністерства   економіки,  від  Держкомітету  статистики.  Єдиного
органу,  де б концентрувалася ця інформація,  немає. Я впевнений у
тому, що повинні пройти відповідні консультації з урядом для того,
щоб було сконцентровано,  я вважаю, у Міністерстві фінансів повний
обсяг   інформації,  яка  необхідна  для  складання  бюджету,  для
забезпечення  ефективної,  конструктивної  співпраці,  ефективного
бюджетного процесу.

     Щодо вашої пропозиції,  то вона стосується повноважень уряду,
давайте ми передамо ці пропозиції на їх розгляд.

     Дякую вам.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України ВАСИЛЬЄВ Г.А.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян,     "Наша     Україна".      Підготуватися
Веретенникову.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради
України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  "Блок  Віктора  Ющенка  "Наша
Україна").  "Наша Україна".  Голова Федерації профспілок  України.
Шановний  Петре  Олексійовичу!  Ви  дійсно дали об'єктивну картину
невиконання бюджету.  І я хотів би почути від вас таке. Ви назвали
дві   цифри,  які  вражають  нас:  трохи  більше  60  відсотків  -
фінансування  працівників  культури  і  70  відсотків  -  медичних
працівників.  Я  хочу  сказати,  що вже півроку медичні працівники
мають трудовий конфлікт з урядом  і  прийняли  рішення  взагалі  з
осені почати страйк.  Це зовсім нікуди не годиться, коли медики до
такого дійшли.

     Як з вашої точки зору,  чи неправильно сформували бюджет,  що
недофінансували такі важливі галузі,  чи є якісь інші причини,  що
культура і медицина залишилися поза фінансуванням?

     І як ви бачите вирішення цих проблем на перспективу і взагалі
питання,   пов'язаного  з  мінімальною  оплатою  праці?  Бо  зараз
профспілки ведуть переговори з урядом,  уряд категорично  виступає
проти будь-якого підвищення мінімальної заробітної плати. Сьогодні
Президент сказав, що вона складає третину прожиткового мінімуму, я
вже  не кажу про пенсії і про інше.  Чи буде все-таки можливість у
перспективі,  щоб мінімальна заробітна  плата,  мінімальні  пенсії
зрівнялися з прожитковим мінімумом?

     Дякую за відповідь.

     ПОРОШЕНКО П.О.   Дякую,   шановний  Олександре  Миколайовичу.
Проблема  непропорційності  фінансування  статей  бюджету   дійсно
існує,  вона є надзвичайно болючою і, на мою думку, єдиний вихід з
цього - це прийняття збалансованого бюджету з нульовим  дефіцитом,
який  гарантовано  уряд  має  виконувати.  Тільки  тоді ми зможемо
позбавитись ручного управління, яке, на жаль, поки що все ще існує
в уряді.

     Коли ми маємо недофінансування на рівні
14 відсотків  по  загальному  фонду,   безумовно,   ми   передаємо
повноваження  від  Верховної  Ради  до виконавчої гілки влади щодо
визначення пріоритетних напрямів використання цих коштів.

     Цифри, наведені мною в доповіді,  яскраво свідчать про те, що
поки що,  на жаль, соціальна політика не є пріоритетом уряду. І ми
повинні зробити максимум можливого,  щоб у бюджетному процесі 2003
року,  поперше,  забезпечити збалансованість бюджету,  а по-друге,
чітко визначити пріоритети - соціальна спрямованість і  підвищення
реального    добробуту   населення.   Якими   це   заходами   буде
здійснюватись - або реформуванням податкової системи  і  зниженням
ставки   прибуткового   податку   з   громадян,   або  підвищенням
мінімальної заробітної плати і доведенням її до рівня прожиткового
мінімуму - ми чекаємо цих пропозицій від уряду.  І я впевнений, що
завтра під час бюджетних слухань ми будемо  мати  активну  позицію
залу,  яку  буде  намагатись  врахувати  бюджетний комітет,  даючи
рекомендації  і  доручення   щодо   розгляду   проекту   бюджетної
резолюції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Веретенников,   "Єдина   Україна".  Підготуватись
Шибку.



     ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з
питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий  округ 28,
Дніпропетровська область).  Дніпропетровськ.  Шановний колего!  Ще
минула   Верховна   Рада  чотири  роки  тому  започаткувала  новий
Податковий  кодекс,  але  минуло  чотири  роки,  а  його  досі  не
прийняли.  Чи  не є це головною причиною недостатнього надходження
доходів до бюджету?  Бо непосильні податки є гальмом для  розвитку
національного виробництва та підприємництва.  Може, тому ми, маючи
зростання ВВП понад 9 відсотків,  не  маємо  зростання  надходжень
податків  до бюджету.  Адже багато підприємств працюють в тіні,  і
вони хотіли б  сплачувати  податки,  але  не  можуть,  бо  стануть
банкрутами.  Зняття  податкового  тиску  з підприємств та громадян
якраз і приведе до зростання доходів населення,  це і  буде  нашою
боротьбою з бідністю. Яке ваше ставлення до цього питання?

     ПОРОШЕНКО П.О.   Я   вам  дуже  дякую,  шановний  колего,  за
запитання.  На жаль,  я не мав часу висвітлити це у доповіді. Але,
дійсно,  на  сьогоднішній день (ми почули сьогодні про це навіть у
посланні  Президента)  є  необхідність   якнайшвидшого   прийняття
Податкового кодексу і реформування податкової системи. На жаль, до
Верховної Ради поки що не надійшли проекти законів від уряду,  які
спрямовані   на   реформування  податкової  системи  і  формування
доходної частини бюджету 2003 року.

     Наскільки мені відомо,  вони нібито готові, але не надходять,
а,  як  вам відомо,  згідно з Бюджетним кодексом ми не маємо права
вносити будь-які податкові зміни після 15 серпня.

     Також, на  мою  думку,  було  б  доцільно  уряду   ініціювати
створення  робочої  групи,  куди  б  увійшли  представники  уряду,
народні депутати,  для доопрацювання проекту Податкового  кодексу.
Ця ініціатива поки що до Верховної Ради не надійшла.

     Ми цієї   ініціативи   чекаємо,  країна  потребує  податкової
реформи, покращення адміністрування податків, сьогодні ця проблема
вже перезріла.

     Щодо проблем виходу економіки з тіні. Відверто кажучи, на мою
думку, ще невідомо, які ми економічні тенденції маємо: чи ми маємо
реальне  зростання  ВВП,  чи  ми просто маємо вихід певної частини
економіки з тіні при стабілізації валового внутрішнього продукту.

     Я впевнений у тому,  що ці зміни дуже актуальні,  і  Верховна
Рада  найближчим  часом  повинна  ними  займатися.  І якщо не буде
ініціативи від уряду, ми це повинні робити за власною ініціативою.

     Дякую.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ЛИТВИН В.М.

     ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної
партії України.



     ШИБКО В.Я.,   секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  у
закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий
округ, СПУ). Прошу слово передати Юрію Луценку.

     ГОЛОВА. Юрій Луценко. Будь ласка.



     ЛУЦЕНКО Ю.В. Шановний Петре Олексійовичу! У мене є запитання.
Чи не здається вам,  що сума податків,  яка  заборгована  бюджету,
порівнянна з тією сумою, яка розкрадається через вільні економічні
зони  та   технопарки?   Приклад.   Весь   "Укртелеком"   сьогодні
знаходиться  в  єдиному  технопарку,  не  платить ПДВ,  не платить
податку на прибуток,  не платить акцизів при ввезенні  обладнання.
Чи  не здається вам,  що треба створити (можливо,  разом з урядом)
парламентську комісію,  яка б зайнялася цим питанням  і  припинила
існування цих чорних дір у нашій економіці?

     ПОРОШЕНКО П.О.   Дякую,  шановний  колего.  Я  хотів  би  вас
проінформувати,  що вчора при обговоренні  у  бюджетному  комітеті
проекту  бюджетної  резолюції ми фактично прийняли рішення про те,
що будемо виходити до уряду з  ініціативою  негайно  ввести  облік
усіх  пільг,  тобто облік тих втрат,  які має Державний бюджет від
існування  вільних  економічних  зон,  технопарків,  щоб  привести
законодавство у відповідність до,  так би мовити, вимог економіки.
Справа  в  тому,  що,  на  жаль,  певні  суб'єкти  підприємницької
діяльності,  які працюють у вільних економічних зонах,  реалізують
свою продукцію на всій території України, фактично роблять нечесну
конкуренцію  і  знищують  подібне  галузеве  виробництво  по  всій
Україні. Тобто питання, яке ви порушили, є надзвичайно актуальним,
і  політика  надання  пільг  технопаркам  і  суб'єктам  у  вільних
економічних зонах має бути негайно переглянута.  І ми  впевнені  у
тому,  що саме уряд, який відповідальний за виконання бюджету, має
виходити з цими ініціативами у парламент.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Хмара, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Останнє запитання.



     ХМАРА С.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради
України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації
роботи  Верховної  Ради України (багатомандатний загальнодержавний
виборчий  округ,  "Виборчий  блок  Юлії  Тимошенко").  Блок   Юлії
Тимошенко,  партія  "Батьківщина".  Шановний  Петре  Олексійовичу!
Звичайно,  я хотів це запитання задати пану міністру, але черга не
дійшла.   Неймовірно   занижені   надходження   від   експлуатації
газотранспортної системи. У чому причина? У доповіді пана міністра
причини  не  пояснювались.  Як  на  вашу  думку,  у  чому все-таки
криється причина,  адже це одне з найважливіших джерел  надходжень
до бюджету?

     ПОРОШЕНКО П.О.  Дякую, шановний Степане Ільковичу. На жаль, я
не готовий вам сьогодні дати  докладний  аналіз  причин  заниження
надходжень від експлуатації газотранспортної мережі,  але я обіцяю
вам,  що при підготовці проекту Держбюджету на 2003 рік  бюджетний
комітет   особливу   увагу   приділить   саме   надходженням   від
газотранспортної мережі, надходженням від національної акціонерної
компанії  "Нафтогаз  України",  позиції  щодо Укрзалізниці і інших
великих платників податків,  які  на  сьогоднішній  день,  на  мою
думку, мають серйозні недоліки при плануванні бюджету. Я дякую вам
за цю  ініціативу.  Ми  це  обов'язково  врахуємо  при  підготовці
проекту бюджету на 2003 рік.

     ГОЛОВА. Дякую,    Петре    Олексійовичу.    До   співдоповіді
запрошується   голова   Рахункової   палати   Симоненко   Валентин
Костянтинович. Співдоповідь - до 15 хвилин, відповіді на запитання
народних депутатів - до 10 хвилин. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати. Уважаемый Владимир
Михайлович!   Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемые   члены
правительства!  Согласно требованиям статьи 61 Бюджетного  кодекса
годовой  отчет  о  выполнении  закона  о  Государственном  бюджете
Украины представляется правительством Верховной Раде не позднее  1
мая  года,  последующего за отчетным.  Счетная палата,  анализируя
представленный отчет,  через  две  недели  подает  Верховной  Раде
выводы   об  использовании  средств  Государственного  бюджета.  К
сожалению,  Верховная Рада получила отчет  Кабинета  Министров  об
исполнении закона только 10 июня, а Счетная палата - 12 июня.

     Прогнозируя подобную временную ситуацию и руководствуясь тем,
что основным требованием бюджетного процесса является  дисциплина,
коллегия  Счетной палаты вынуждена была провести анализ исполнения
Государственного бюджета в конце мая текущего  года  на  основании
отчета Государственного казначейства об исполнении бюджета за 2001
год.

     В цифровых  показателях,  которые  приведены   в   материалах
Счетной   палаты,   розданных   народным  депутатам,  и  в  отчете
правительства есть  отдельные,  хочу  подчеркнуть,  незначительные
расхождения,  которые не повлияли на суть выводов коллегии Счетной
палаты об использовании Государственного бюджета за 2001 год.

     В своих выступлениях министр финансов  Юшко  Игорь  Олегович,
председатель   бюджетного   комитета   Порошенко  Петр  Алексеевич
достаточно    полно    доложили    о    результатах     исполнения
Государственного  бюджета.  Материалы Счетной палаты имеются у вас
на  руках.  Поэтому  я  остановлюсь  только  на  главных,  узловых
вопросах, которые являются актуальными и в текущем году.

     Первое. Несмотря  на  значительное превышение запланированных
макроэкономических показателей в  прошлом  году,  правительство  и
Министерство    финансов    не    смогли   обеспечить   выполнение
Государственного бюджета  как  по  доходам,  так  и  по  расходам.
Остались  невыполненными  утвержденные законом плановые показатели
практически по каждому второму источнику доходов  Государственного
бюджета  -  из  76  источников по 33 доходы не выполнены.  Недобор
платежей  составил  свыше  6  миллиардов  гривен  и  был  частично
перекрыт  за  счет  поступления  доходов  по  специальному фонду и
некоторым другим доходным источникам. Но при этом правительство не
возместило причитающие плательщикам 5,8 миллиарда гривен налога на
добавленную  стоимость.   В   целом   не   обеспечено   проведение
предусмотренных   законом  расходов  Государственного  бюджета.  В
нарушение Закона  о  Государственном  бюджете,  которым  утвержден
бездефицитный бюджет, он выполнен с дефицитом около 2 процентов от
общих расходов бюджета.

     Второе. Итоги  бюджетного  процесса  2001  года  красноречиво
показывают,  что  исполнение Государственного бюджета,  и особенно
его  доходной  части,  не  адекватно  достигнутому  экономическому
росту. Почему? Ответить на этот вопрос особенно важно в преддверии
утверждения Государственного бюджета на 2003 год.

     Достигнутый в прошлом  году  рост  экономики,  действительно,
должен  был  обеспечить значительное увеличение бюджетных доходов.
Однако,  государственная казна их просто не  получила.  По  нашему
мнению,   основная   причина   этого   кроется  в  так  называемых
особенностях нашей национальной бюджетной  политики.  Несмотря  на
то,  что на обеспечение принятых законов социальной направленности
(я хочу подчеркнуть - социальной  направленности!)  не  хватает  в
бюджете  15 миллиардов гривен (а еще государственный долг и другие
обязательства),  принимаются решения  об  освобождении  от  уплаты
налогов   целых   отраслей,   многочисленных   фирм   и  структур,
списываются налоговые долги. В результате такой политики в прошлом
году  Государственный  бюджет  потерял почти 58 миллиардов гривен.
Это на 3 миллиарда превышает  доходы,  полученные  бюджетами  всех
уровней  в  2001  году.  По  сути,  мы  недополучили каждую вторую
гривню.  Налоги же с физических лиц,  то  есть  с  наших  граждан,
собираются  сполна  и по ставкам,  значительно более высоким,  чем
даже у наших соседей - в Российской Федерации,  в то время,  когда
средняя   заработная   плата  у  нас  едва  достигла  прожиточного
минимума.

     Третье. Успешно выполнить  бюджет  не  позволяют  просчеты  в
налоговой  политике.  На начало текущего года недоимка превысила 6
миллиардов гривен.  И это при том,  что в  течение  прошлого  года
списано  почти  24  миллиарда  гривен  налоговых долгов.  Ежегодно
проводимое  списание  долгов  стало  уже  печальной  традицией   и
породило  у плательщиков "эффект ожидания":  идет лоббирование и в
итоге - списание. Многие поэтому сознательно не уплачивают налоги,
надеясь  на  очередную  налоговую амнистию.  И она приходит,  хочу
подчеркнуть,  - приходит регулярно вот уже на  протяжении  четырех
лет.

     Налог на   добавленную   стоимость  фактически  утратил  свое
значение  как  основного  источника  доходов  бюджета.  Вот  итоги
прошлого  года.  Из  причитающихся  бюджету  37  миллиардов гривен
налога на добавленную стоимость в результате предоставленных льгот
потеряно 23 миллиарда гривен. Около 4 миллиардов гривен составилиа
недоимка.  Собрано только треть - немногим  более  10  миллиардов.
Однако  из них на конец года подлежало возврату плательщикам около
6 миллиардов.  Что же осталось для бюджета?  Из 37 миллиардов -  4
миллиарда!  Ну  как  тут не вспомнить известную пословицу:  "Годі,
батьку,  торгувати,  нічим здачу вже  давати".  А  ми  продовжуємо
давати здачу 

     Но удивляет   даже  не  это.  В  Министерстве  финансов  и  в
Государственной налоговой администрации знают, и ученые-экономисты
знают,  что  налог  на  добавленную  стоимость в последние годы не
отвечает современным  экономическим  реалиям  в  Украине,  создает
условия для многочисленных злоупотреблений. Вроде бы настало время
принимать решение,  все говорят об этом,  но уже два  года  подряд
вопрос о налоге стоит на месте, а положение усугубляется.

     В проекте   бюджетной   резолюции   правительство  предлагает
предусмотреть расходы бюджета на погашение бюджетной задолженности
перед   плательщиками   налога.   Напомню,   что  на  сегодня  эта
задолженность превышает 5 миллиардов гривен.  На наш взгляд,  и  в
этом я убежден, этот путь - тупиковый, он ведет в никуда.

     Четвертое. Не    обеспечено    выполнение   расходной   части
Государственного бюджета.  В целом даже за счет создания  дефицита
правительство  не  смогло провести предусмотренные законом расходы
из общего фонда на общую сумму 3 миллиарда 600 миллионов гривен.

     Как всегда,  больше  всего   пострадала   социальная   сфера.
Наиболее  значительные  суммы недополучили:  здравоохранение - 260
миллионов гривен,  или 25,2 процента;  образование - 7,8 процента;
наука - 21,1 процента;  культура - 37 процентов; социальная защита
и социальное обеспечение - 2 процента.  Теперь  судите  сами,  как
реализован  главный  приоритет  бюджетной  политики  2001  года  -
повышение жизненного уровня и благосостояния населения.

     Пятое. Острой   остается   проблема   управления   бюджетными
средствами  -  подчеркиваю - во всех аспектах.  Анализ сложившейся
практики проведения расходов показывает,  что фактически до начала
четвертого   квартала   Министерство   финансов,   Государственное
казначейство сознательно сдерживали проведение  расходов.  Остатки
средств  на  счетах  Госказначейства  колебались  от 900 миллионов
гривен на начало года до (вдумайтесь в эту  цифру!)  2  миллиардов
800   миллионов   гривен  на  1  ноября  2001  года.  Казначейство
оправдывало наличие таких остатков якобы имеющимся профицитом,  то
есть  превышением  доходов бюджета над его расходами,  но при этом
бюджетные расходы,  утвержденные законом,  проводились в  пределах
60-85  процентов.  На финише бюджетного года казначейство пошло на
грубое   нарушение   требований   Бюджетного   кодекса   и   своим
распоряжением  от  7 декабря 2001 года вообще запретило проведение
каких-либо  расходов,  за  исключением  финансирования  защищенных
статей. Какие же были последствия?

     Оплата счетов    и   проведение   расходов   начали   массово
осуществляться только в четвертом квартале  -  с  25  декабря.  Но
выделенные   бюджетные   средства  уже  не  могли  быть  полностью
использованы.  Распорядителями эти бюджетные средства  в  связи  с
отсутствием  технологического  времени  в значительных суммах были
возвращены в  Государственный  бюджет,  а  это,  в  свою  очередь,
привело    к   созданию   кредиторской   задолженности   бюджетных
организаций.

     И в этом плане я хотел  бы  назвать  другой  аспект  практики
управления бюджетными средствами.  Министерство финансов постоянно
убеждает  нас  в  ограниченности  бюджетных  финансовых  ресурсов.
Государственное  казначейство заверяет нас в установлении контроля
над  процессом  взятия  обязательств   распорядителями   бюджетных
средств. Все вроде правильно, недостаток средств ощущает каждый из
нас,  особенно - руководители бюджетных  организаций.  Но  как  же
тогда  можно объяснить ежегодное отвлечение значительных бюджетных
средств в дебиторскую  задолженность?!  На  начало  текущего  года
накопилось  по  бюджетам  всех  уровней  4 миллиарда 800 миллионов
гривен дебиторской задолженности!  Это 10  процентов  общей  суммы
расходов нашего бюджета!  При острейшем дефиците бюджетных средств
такие "подарки" просто недопустимы.

     И в  то  же  время   кредиторская   задолженность   бюджетных
учреждений  по  итогам  года  составила  2 миллиарда 600 миллионов
гривен,  что по существу есть скрытым дефицитом Государственного и
местных  бюджетов  Украины.  Но  эту  сумму придется заплатить,  и
никуда от этого никто не денется.

     Шестое. Как мы используем средства Государственного  бюджета?
Значительная сумма бюджетных средств расходуется незаконно,  не по
целевому назначению и неэффективно.  В прошлом году  специалистами
Счетной  палаты  при  проведении  контрольных мероприятий выявлены
многочисленные нарушения бюджетного законодательства,  незаконное,
а   также   неэффективное  расходование  средств  Государственного
бюджета и государственных внебюджетных фондов  на  общую  сумму  3
миллиарда  400  миллионов  гривен,  или  18 миллионов американских
долларов.  Из  этих  средств  2  миллиарда  140  миллионов  гривен
израсходовано незаконно!

     Особенно много   нарушений  в  использовании  государственных
средств допускается в системе Минтопэнерго,  а  также  министерств
здравоохранения,   образования   и  науки.  Я  не  буду  приводить
конкретные примеры,  они  приведены  в  информационных  бюллетенях
Счетной палаты, которые регулярно направляются Верховной Раде.

     Седьмое. Нельзя  не  сказать  о специальном фонде Госбюджета.
Впервые  специальный  фонд  был  утвержден   Законом   Украины   о
Государственном   бюджете  Украины  на  2000  год.  В  последующем
правовые нормы,  регулирующие создание  специального  фонда,  были
закреплены в Бюджетном кодексе.

     Главной целью создания специального фонда было сосредоточение
в бюджете всех ресурсов,  и прежде всего внебюджетных средств,  их
справедливое и контролируемое распределение.

     Со времени  создания специального фонда прослеживается четкая
тенденция к увеличению его удельного веса как в Госбюджете,  так и
в расходах отдельных распорядителей бюджетных средств. И это можно
было бы  воспринять  как  положительное  явление,  но  проведенный
анализ свидетельствует о том,  что зачастую,  если не повсеместно,
государственные учреждения  получают  доходы  специального  фонда,
исполняя  при  этом свои непосредственные государственные функции.
Расходы из фонда производятся без бюджетной росписи,  то есть  кто
как  хочет,  и необходимого контроля,  по усмотрению руководителей
учреждений и во многих случаях с нарушением законодательства.

     У меня осталось мало времени, и я приведу только один пример.
В 2001 году бюджетные учреждения и организации получили средств от
юридических и физических лиц для выполнения отдельных поручений, а
также  благотворительных  взносов  и  пожертвований  на  сумму (вы
только вдумайтесь!) 1 миллиард 193 миллиона гривен.

     Любопытен и  перечень  государственных  органов   управления,
"отличившихся" на ниве сбора благотворительных взносов и подаяния.
Так,  Министерство внутренних дел за  счет  вышеуказанных  средств
произвело  в  2001  году  расходы  на  сумму 310 миллионов гривен,
Служба безопасности  -  122  миллиона,  Комитет  по  делам  охраны
государственной  границы  за  счет  подаяний  -  на  94  миллиона,
Министерство обороны -  почти  на  95  миллионов,  Государственная
налоговая администрация - почти на 72 миллиона гривен.  Думаю, что
дальнейшие комментарии излишни,  понятно все и так.  План по сбору
налогов    для    общего    фонда,    из    которого    проводятся
общегосударственные расходы,  мы недовыполнили  на  1,5  миллиарда
гривен,  а  собрать  более  1  миллиарда  гривен благотворительных
взносов нам оказалось по плечу. И таких примеров немало.

     Все указанные   поступления   и   расходы   проведены   через
специальный фонд.  Поэтому в преддверии формирования и утверждения
Государственного  бюджета  на  2003   год   необходимо   тщательно
проинвентаризировать  все доходы и расходы по специальному фонду с
целью их максимального проведения через общий  фонд.  Этим  должно
заняться   прямо   и  непосредственно  прежде  всего  Министерство
финансов.

     И последнее.  Многие провалы в бюджетном процессе  происходят
из-за непонимания роли и сущности финансового контроля как системы
в  стране.  Длительное  время  разрабатывается  проект  Закона   о
государственном финансовом контроле, параллельно начата разработка
проекта Закона о бюджетном  контроле,  идет  рассмотрение  проекта
Закона о Главном контрольно-ревизионном управлении. И это при том,
что   до   настоящего   времени   нет   даже    общей    концепции
государственного  финансового контроля,  не определены контрольные
органы и их функции.

     Надеюсь, что  новоизбранная  Верховная  Рада,  вы,  уважаемые
народные  депутаты,  в  конце  концов системно подойдете к решению
этого вопроса.

     У меня все. Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні   депутати,   нам   потрібно
порадитися.  Ми  домовилися  о  13  годині  зробити  перерву на 15
хвилин.  Може,  послухаємо запитання і відповіді на  запитання,  а
потім   одразу   після   перерви   перейдемо  до  виступів?  Немає
заперечень?

     Прошу записатися на запитання.  На запитання і відповіді - до
десяти хвилин.

     Прошу висвітити список на табло.

     Народний депутат  Павловський,  фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Прошу ввімкнути мікрофон.



     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую. Фракція Блоку Юлії Тимошенко. Партія
"Батьківщина". Прошу передати слово народному депутату Кирильчуку.

     ГОЛОВА. Народний депутат Кирильчук.



     КИРИЛЬЧУК Є.І.   Валентине   Костянтиновичу!  Я  слухаю  ваші
виступи з трибуни вже п'ятий рік.  Вони тривожні, болючі, насичені
фактами.  Скажіть,  хіба тільки тому, що уряд погано працює, в нас
систематично одні й ті ж порушення мають місце?  Як боротися з цим
злом?  Проти того,  хто вкрав 100 гривень, порушується кримінальна
справа,  а ті,  що  крадуть  сотні  мільйонів,  мільярди  гривень,
залишаються   безкарними.   Передаємо   матеріали   у   Генеральну
прокуратуру,  але жодної кримінальної справи за ці п'ять років  не
порушено. Що робити далі?

     СИМОНЕНКО В.К.   Когда   я   завершал  свое  выступление,  я,
наверное,  ответил и на ваш вопрос.  Я сказал,  что царит  принцип
коллективной безответственности. Разве мы можем сегодня предъявить
претензии уважаемому Юшко за те недостатки в вопросах,  за которые
он  не  отвечает?  Не имеем права предъявлять ему претензии за эти
недостатки.  Мы,  Счетная палата,  информируем Верховную Раду  для
принятия решений. По закону мы не можем принимать никаких решений,
даже о возмещении.  Мы информируем Кабинет Министров,  информируем
Президента практически по всем вопросам.  Все документы с цифрами,
которые я называл,  за моей подписью точно  в  регламентное  время
ушли.

     Я вам  могу  сказать,  что  с  приходом  правительства Кинаха
буквально в  течение  года  нам  систематически  отвечают  на  все
вопросы.  Кто - да, кто - нет, как говорится, строгают и строганым
кладут   вниз.   Конкретные   люди,   виновные    в    нарушениях,
ответственности  не  несут,  но нам хоть отвечают.  То есть я вижу
динамику в какой-то степени положительную. Но в основе всего этого
- вопрос,  связанный с законодательными полномочиями. Вы приняли в
этом зале изменения к статье 98 Конституции,  за них проголосовали
300  депутатов.  Где  изменения  к  Конституции?  Где  наше  право
контролировать доходную часть бюджета?  Вот здесь  господин  Хмара
задавал вопрос о поступлениях от транзита газа.  Мы знаем,  что те
2,9 миллиарда,  которые мы должны были получить за  счет  транзита
газа,  мы  должны  были отдать наиболее бедным слоям населения.  А
почему эти деньги не поступили? Мы можем этот факт констатировать,
а  в  деталях ответить вам на этот вопрос я не могу,  потому что к
первичным документам меня как председателя Счетной  палаты  просто
не допускают! Нет закона! Делайте закон!

     ГОЛОВА. Народний депутат Олексіюк, фракція "Наша Україна".



     ОЛЕКСІЮК С.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань
законодавчого     забезпечення      правоохоронної      діяльності
(багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  "Блок Віктора
Ющенка "Наша Україна").  Прошу передати слово  народному  депутату
Черняку Володимиру Кириловичу.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Черняк  Володимир Кирилович.  Будь
ласка.



     ЧЕРНЯК В.К.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань
економічної політики, управління народним господарством, власності
та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,
"Блок   Віктора   Ющенка   "Наша   Україна").  Шановний  Валентине
Костянтиновичу!  Я вас прошу зробити резюме із  вашої  доповіді  в
контексті  таких  запитань.  Чому  уряд  не  забезпечив  виконання
Державного бюджету?  Як правило,  зараз наголошують  на  тому,  що
бюджет був нереальним. Чи поділяєте ви цю думку? В чому причина: в
нереальності бюджету чи в неспроможності, невмінні, небажанні його
виконувати? В чому тут вина уряду, в чому вина Верховної Ради?

     І ще один бік питання,  про яке вже говорилося.  Як підвищити
відповідальність і членів уряду,  і  чиновників,  і  депутатів  за
виконання бюджету?  Які механізми повинні спрацювати для того, щоб
покінчити нам з вакханалією безвідповідальності?

     Дякую.

     СИМОНЕНКО В.К.  На первый  основополагающий  вопрос,  был  ли
бюджет реальным, я могу совершенно точно сказать: он был реальным.
Посмотрите  высказывания  и   Председателя   Верховной   Рады,   и
Премьерминистра,  и  практически всех вицепремьеров после принятия
бюджета - все оценивали его как реальный и выполнимый.

     Почему он  стал  нереальным  и  невыполнимым?  Прежде   всего
потому,  что  многие  оценивают бюджет как сводку затрат,  которую
дают депутатам,  чтобы они сравнивали,  делая анализ по  принципу:
плюс-минус,  запланировано-не  выполнено.  Не выполнено почему?  В
законе о бюджете 2001  года  77  статей,  из  них  по  15  статьям
непрямого  действия  правительство должно было принять немедленное
решение для обеспечения выполнения этих статей.  Могу вам сказать,
что  практически  по  всем этим 15 статьям правительство принимало
решение либо с большим опозданием,  либо не в полном  объеме.  Это
ответ на ваш второй вопрос.

     Третий вопрос,  который вы мне задали. Я не могу делать общее
резюме,  это не в моей,  как  говорится,  компетенции.  Все  факты
изложены, вы принимаете решение.

     ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної
партії України.

     ШИБКО В.Я.  Фракция Социалистической партии Украины. Валентин
Константинович!  Я  послушал,  как  вы  характеризуете специальный
фонд,  и у  меня  сложилось  впечатление,  что  это  добыча  армии
мародеров.  Как вы считаете,  нужно ли сохранить в дальнейшем этот
специальный фонд,  учитывая предстоящие дебаты по проекту бюджета?
Это первый вопрос.

     И второй вопрос. Сейчас витает идея консорциума, хотя проекта
как такового никто не видел,  но уже многие сейчас  обсуждают  эту
тему. Добавит ли это нам чтото в бюджет на будущий год или нет?

     СИМОНЕНКО В.К. То, что консорциум ничего не добавит в бюджете
на  будущий  год  -  это  сто  процентов,  этого  не  надо   здесь
доказывать.  А что касается специального фонда,  то идея такова (и
так делается во многих странах мира):  все государственные деньги,
траты, доходы должны идти через бюджет, вне бюджета не должно быть
ни копейки как в доходной, так и в расходной части.

     Поэтому если  рассматривать  введение  специального  фонда  в
динамике,  то начиналось все это дело как правильное.  Но его надо
дальше развивать.  И, учитывая ошибки прошлого, в том числе ошибки
исполнения бюджета 2001 года,  не оставлять такие коридоры,  когда
за  счет  благотворительных  взносов  наши  СБУ,  милиция   тратят
десятки, если не сотни, миллионов гривен на свои нужды.

     Вы вдумайтесь,  ФБР  получило благотворительные сумы.  В силу
того,  что мы  не  контролирует  доходы,  мы  даем  запрос:  дайте
расшифроку    этих    благотворительных   фондов.   Кто   является
благотворителем - вот в чем суть вопроса.

     ГОЛОВА. Народний депутат Павлюк, фракція "Єдина Україна".

     ПАВЛЮК М.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради
України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ
137,  Одеська область).  Фракция "Единая Украина".  У меня  первый
вопрос к вам как к ведущему заседание. Правильно ли то, что вот мы
слушаем такой серьезный вопрос,  который провален,  при отсутствии
тех,  кто  его  провалил?  Сегодня  мы  видим  здесь только одного
министра финансов,  который,  конечно,  не может ответить  за  все
происходящее, о чем мы сегодня говорим.

     Я бы  хотел  задать  конкретный  вопрос  министру транспорта,
здесь я полностью  владею  ситуацией  и  знаю,  сколько  миллионов
долларов - не гривен,  а долларов!  - не поступило в бюджет. И как
эти вопросы на протяжении  года  мы  не  поднимали,  они  остались
нерешенными. И по решению коллегии, которое лежит передо мной, два
дня назад его  подписал  министр  транспорта,  этот  вопрос  будет
рассматриваться только в конце этого года, то есть бюджет и дальше
будет нести потери.

     Вопрос к вам,  Валентин Константинович.  Могли бы вы взять на
себя ответственность и рассмотреть вопрос,  сколько было потеряно,
кем это было допущено, что нужно сделать, чтобы это не допускалось
в ближайшее время и до конца года исправить положение?

     СИМОНЕНКО В.К.  Безусловно, как говорится, и знаний, и умения
хватает,  давайте поручение  Верховной  Рады,  будем  решать  этот
вопрос.   Ведь  нам  говорят:  не  контролируйте,  а  анализируйте
доходную часть.  Вот в  чем  суть  вопроса.  Все  очень  грамотные
юристы,  и я их поддерживаю,  что все должно быть в рамках закона.
Поэтому  дайте  отдельное  поручение,  мы  с   удовольствием   его
выполним. С удовольствием выполним!

     ГОЛОВА. Дякую,   Валентине   Костянтиновичу.   Я   відповідаю
народному депутату Павлюку.  Те,  що сьогодні немає повного складу
Кабінету  Міністрів  при  обговоренні такого важливого,  ключового
питання,  як звіт про виконання бюджету за 2001 рік,  це  помилка,
будемо сподіватися,  що ця помилка буде виправлена при обговоренні
проекту бюджетної резолюції. Якщо уряд знову буде відсутній, то це
свідчитиме,   що   немає   прагнення  налагоджувати  співпрацю  із
парламентом і спільно розв'язувати ті проблеми,  які стоять  перед
країною.

     Шановні народні  депутати!  Відповідно  до нашої домовленості
оголошується перерва на  15  хвилин.  Засідання  продовжимо  о  13
годині 25 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и).

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Прошу заходити до сесійної
зали, будемо продовжувати нашу роботу.

     Шановні народні депутати!  Я прошу заходити до сесійної  зали
для того, щоб ми могли продовжити роботу.

     Я хочу   поінформувати  вас,  шановні  народні  депутати,  що
відбувається пряма трансляція,  і ми повинні показати, як активно,
плідно і ефективно ми працюємо.

     Шановні народні  депутати!  Переходимо до обговорення питання
щодо звіту уряду про виконання Державного бюджету України за  2001
рік. Зараз ми маємо заслухати виступи від фракцій. Ми домовлялися,
що від кожної фракції виступ - до п'яти хвилин.

     Записалися на виступи від фракцій:
Турчинов Олександр  Валентинович  -  блок  Юлії  Тимошенко,  Мороз
Олександр  Олександрович  -  Соціалістична  партія  України.  Інші
народні   депутати   записалися  для  виступів  від  комітетів.  І
Симоненко Петро Миколайович.

     Шановні народні депутати! Переходимо до виступів від фракцій.
Є   Турчинов   Олександр   Валентинович?  Немає.  Мороз  Олександр
Олександрович?  Поки що немає.  Симоненко Петро Миколайович.  Будь
ласка.  Петро Миколайович - від Комуністичної партії України. Якщо
є доручення,  можна виступати  від  трьох  фракцій.  Прошу  уваги,
шановні народні депутати.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань
правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий
округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Шановні колеги!  З року в рік
народу  успішно  вішають  локшину:  ось   він,   самий   соціально
орієнтований  і  економічно  прогресивний  бюджет.  І у той же час
нічого не робиться,  щоб припинити  постійні  знущання  влади  над
обезкровленою   монетаристами   економікою,  відірвану  від  життя
грошово-кредитну      політику,       бездарні       приватизації,
реструктуризації, лібералізації, дику податкову політику тощо.

     Незважаючи на усі небачені прирости,  рости,  стабільності та
інші успіхи,  Державний бюджет за 2001 рік з тріском провалено.  І
що саме цікаве, що до 1 грудня минулого року, за даними Державного
комітету  статистики,  бюджети,  як  зведений,  так  і  Державний,
виконувалися  з  профіцитом  відповідно 982 мільйони гривень і 488
мільйонів гривень.  Минув лише один місяць,  і за  даними  того  ж
комітету  і  Міністерства  фінансів  уже  обидва бюджети зведені з
дефіцитом відповідно 1,2 мільярда гривень та 1,3 мільярда гривень.
Куди  за  місяць  поділися  більш  як 2 мільярди гривень зведеного
бюджету і 1,8 мільярда гривень Державного бюджету?

     А якщо до  цього  додати  суму  невідшкодованого  ПДВ  -  5,8
мільярда   гривень,   ненадходження   від   так   званої  грошової
приватизації - 3,2 мільярда гривень,  заборгованість із соціальних
виплат   -  48,5  мільйона  гривень,  то  можна  стверджувати,  що
фінансова прірва  сягнула  близько  10  мільярдів  гривень,  тобто
більше чверті від річних надходжень до Державного бюджету.

     При цьому  сума  пільг  з  оподаткування,  наданих  платникам
податків у минулому році,  в 1,3 раза  перевищила  надходження  до
Державного   бюджету   і  становила  51,2  мільярда  гривень.  Це,
безумовно,  окреме  питання  суцільної  корупції  як  у   Кабінеті
Міністрів, так і у всіх структурах виконавчої влади, і це проблема
прокуратури.

     Знову чомусь не надходять до бюджету кошти за  транзит  газу.
При плані 2,4 мільярда гривень надійшло 1,9, тобто не вистачає 500
мільйонів.  Маленькі гроші просто так зникають у нас з бюджету. Не
надійшло   податку  на  прибуток  -  312  мільйонів  гривень.  При
неефективному  використанні  зовнішніх  і  внутрішніх   запозичень
потреба  у  фінансових  позичках  стала хронічною,  відтак Україна
давно попала в боргову пастку.

     Вкотре звертаємося до уряду:  хто і чим  у  майбутньому  буде
розраховуватися   за  ці  так  звані  ін'єкції?  Вкотре  відповідь
однозначна і зрозуміла,  на цьому фракція комуністів  неодноразово
наголошувала:  буде відповідати багато-страждальний народ України.
Бо вже у наступному 2003 році обсяги виплат за зовнішніми  боргами
становитимуть  1,6 мільярда доларів США,  це приблизно 9 мільярдів
гривень,  тобто  15  відсотків  планових   надходжень   Державного
бюджету. Усе це практично за рахунок знищення соціальних програм в
Україні.

     У той же час жоден  уряд  з  1999  року,  окрім  декларованих
намірів  і  реструктуризації (чомусь наші урядовці дуже полюбляють
це слово),  нічого не робив  для  запобігання  борговій  кризі,  а
значить  не  займалися  питаннями управління і розвитку економіки,
вкладення конкретних  коштів,  створення  нових  робочих  місць  і
запровадження нових технологій.

     Як відомо,  індикатором  пріоритетності тієї чи іншої функції
держави  є  структура  видатків.  Про   яку   соціально-економічну
спрямованість Державного бюджету можна вести мову, коли видатки на
обслуговування  боргу  у  минулому  році  становили  4,2  мільярда
гривень, на підтримку економіки - 2,2 мільярда гривень, на науку -
0,7,  на освіту - 3,5, на охорону здоров'я - 1,1 мільярда гривень,
на культуру і мистецтво - лише 125 мільйонів? Слід зазначити, що і
ці мізерні кошти були фактично профінансовані на 70-90 відсотків.

     Підкреслимо, що   соціальні   виплати   на    60    відсотків
профінансовані  за  рахунок  запозичених коштів,  невідшкодованого
ПДВ,  невиплаченої зарплати і інших соціальних  виплат,  тобто  за
рахунок  соціально  захищених  статей бюджету.  Хіба це не ганьба,
коли неоподатковуваний мінімальний розмір зарплати на сьогодні  ще
залишається  на  рівні  17 гривень,  а загальний рівень поборів із
фонду заробітної плати досяг майже 40 відсотків?  Ясна річ,  що  у
бухгалтерському  звіті  різних акціонерних товариств стоять липові
суми нарахованої зарплати.  Липова - видається, а основна - осідає
в кишенях так званих роботодавців.

     Що стосується  використання  коштів Державного бюджету,  то і
тут порушення чинного законодавства стало нормою.  Практично кожен
з  урядовців  порушує  основний економічний закон України,  якої б
його статті ми не торкнулись.

     На наше глибоке переконання,  при  такому  курсі  так  званих
радикальних ринкових реформ Україна ще довго буде як сирота сидіти
при дорозі до обіцяного раю у траурному вбранні  і  страждати  від
хвороб, нав'язаних їй так званою національною елітою.

     І на закінчення,  шановні колеги. Державний бюджет давно став
фікцією,  а не законом,  як,  до  речі,  і  багато  інших.  Навіть
винахідник  і  втілювач курсу радикальних ринкових реформ зрозумів
чи,  може,  зрозумів, як ми сьогодні з вами почули, що ми фактично
рухаємося  у  зворотному  напрямі - у напрямі демонтажу могутнього
потенціалу  нашої  економіки,  і  ніхто   не   несе   персональної
відповідальності за злочини щодо використання бюджетних коштів.

     Фракція комуністів наполягає на тому, що треба дати негативну
оцінку діяльності уряду щодо виконання бюджету 2001 року. Але слід
врахувати, що це бюджет, ідеологія якого готувалася урядом Ющенка,
який півроку відповідав за його виконання,  і за виконання бюджету
за півроку відповідає уряд Кінаха.

     І ще одна пропозиція.  За наслідками розгляду звіту уряду про
виконання бюджету,  на  переконання  комуністів,  треба  терміново
звертатися  до  Генеральної прокуратури для порушення кримінальної
справи. Бо якщо основний економічний закон не виконується, то тоді
ми повинні дати відповідь: а що у нас взагалі за держава?

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександр  Турчинов,  фракція  Блоку  Юлії Тимошенко.
Прошу промовців дотримуватися Регламенту.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний головуючий! Шановні колеги! Ми з вами
прослухали  звіт  уряду  про  виконання  бюджету  за 2001 рік.  І,
безумовно,  ви знаєте,  дуже сумні підсумки виконання бюджету, про
це  свідчить і виступ голови бюджетного комітету,  і виступ голови
Рахункової  палати.  Я  не  буду  повторювати  всі  цифри,  але  ж
принципові позиції треба наголосити.

     На 3 мільярди не виконана доходна частина бюджету.  Близько 6
мільярдів виробникам не  повернуто  податку  на  додану  вартість,
інших   переплачених  податків.  Тобто  бюджетна  діра,  бюджетний
дисбаланс реально становить не 3, а 9 мільярдів гривень.

     І, безумовно,  головна проблема,  про яку  сьогодні  говорили
доповідачі,  -  це  3,4  мільярда гривень нецільового використання
коштів.  При цьому, шановні колеги, я прошу звернути вашу увагу на
те, що Рахункова палата не має місцевих представництв, вона не має
інфраструктури  для  того,  щоб  реально  перевіряти  використання
бюджетних  коштів,  вона  робила  вибіркові перевірки,  тому можна
прогнозувати, що реально вкрадено і використано не за призначенням
як мінімум вдвічі більше бюджетних ресурсів.

     Я можу    спрогнозувати,    який   варіант   постанови   буде
запропонований і внесений  багатьма  народними  депутатами,  тобто
звіт   уряду   не  приймати,  роботу  Кабінету  Міністрів  визнати
незадовільною і матеріали  передати  до  Генеральної  прокуратури.
Але, шановні колеги, в минулому році ми приймали таку ж постанову,
в позаминулому році - таку ж постанову, і жодних висновків уряд не
зробив. Відповідно й силові структури не внесли жодної пропозиції.

     Я нагадаю,  що  наш  Кримінальний кодекс передбачає до восьми
років  ув'язнення  за  порушення  бюджетного   законодавства,   за
нецільове  використання коштів.  Жоден чиновник ні з Адміністрації
Президента,  ні з Кабінету Міністрів,  ні з місцевих адміністрацій
не  поніс  покарання.  І,  зрозуміло,  це  система,  і наші силові
структури замість  того,  щоб  захищати  державу  від  розкрадання
бюджетного ресурсу,  тільки і вміють, що виконувати на замовлення,
фабрикувати справи, переслідувати за позицію. На це вони здатні, а
схопити за руку злочинця, який мільярди державних коштів пускає на
вітер,  які переводяться в офшорні компанії,  за які  фінансується
політична    кампанія   пропрезидентських   сил,   ні   Генеральна
прокуратура, ні інші силові структури не здатні.

     Тому, шановні  колеги,  наша  фракція  Блоку  Юлії  Тимошенко
вносить  такі  пропозиції.  Підтримуючи традиційні пропозиції щодо
неприйняття  звіту,  визнання  діяльності  Кабінету  Міністрів  по
виконанню  бюджету  незадовільною,  щодо  передачі  матеріалів  до
Генпрокуратури,  ми пропонуємо  додатково:  визнати  незадовільною
роботу  Державної податкової адміністрації,  яка не здатна збирати
кошти до бюджету,  яка здатна тільки знищувати платників податків;
визнати незадовільною роботу Генеральної прокуратури, Міністерства
внутрішніх справ щодо розслідування бюджетних злочинів.

     Ми вимагаємо і будемо пропонувати у своєму проекті постанови,
щоб  не  пізніше  вересня,  коли  почне свою роботу наступна сесія
Верховної Ради, ми заслухали звіт силових структур щодо реагування
на бюджетні порушення, щодо викриття бюджетних злочинів. Рахункова
палата дала достатньо інформації для цього.  І тільки після  того,
як нам нададуть конкретну інформацію, як проводяться розслідування
бюджетних злочинів  і  як  відбувається  покарання  злочинців,  що
займають  державні  посади,  можна  приступати до розгляду проекту
бюджету на 2003 рік. Інакше це буде знову традиційна зайва справа,
яка не дасть ні країні, ні нашим громадянам нічого корисного.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний    депутат    Олександр    Мороз,    фракція
Соціалістичної партії України.

     МОРОЗ О.О.  Шановні колеги!  Ситуація з бюджетом - це  тільки
відображення  всього  стану  речей  у  державі,  який  склався  на
сьогодні.  У нас влада жорстка,  навіть жорстока, але жодним чином
ні разу,  ніколи не зачепила тих,  хто винен у порушенні бюджетної
дисципліни. Чому? А тому, що це свої. Свої крадуть, тому і ніякого
"спросу", російською мовою кажучи, немає.

     Правильно говориться:  зростання валового продукту, його ж не
приховаєш,  це загальний фінансовий ресурс держави - 9,1 процента.
Ні  міністр,  ні інші доповідачі,  голова Рахункової палати в тому
числі,  не могли пояснити,  яким  чином  при  зростанні  загальних
фінансових  ресурсів  недовиконується  бюджет.  Чому за таких умов
немає повернення ПДВ?

     Якщо проаналізувати, подивитися в сумі,
20 процентів  невиконання  бюджету  -  і  все  гаразд.  А потім за
місяць, як говорив Петро Миколайович, оцінки змінюються принципово
на  протилежні.  Тобто  поки треба вести агітацію за ефективну дію
влади до виборів,  треба говорити, що все гаразд, а після того вже
можна  говорити  правду.  Це політичні спекуляції довкола бюджету.
Вони продовжуються вже традиційно багато і багато років.

     Знову починаються розмови,  що ми не  приймемо  бюджет  доти,
доки  не  будуть  прийняті закони,  які гарантують дохідну частину
бюджету.  Всі прекрасно розуміють,  що за законом не  можна  цього
приймати,  знають,  що не будуть прийняті такі закони, тому що ті,
хто агітує,  і повинні внести такі законопроекти. Немає цього. Але
знову порушують одну і ту ж тему,  повторюють, спекулюючи на тому,
що  люди  просто  не  розбираються,  про  що   йдеться.   А   воно
відбивається   на   життєвих   позиціях,  на  доходах  конкретного
громадянина.

     Подивімося: доходи до державного бюджету впали,  до  місцевих
бюджетів упали,  на рахунках виробників коштів немає, 46 процентів
підприємств збиткові. І виникає питання: де ж гроші, може, люди їх
одержали?  Адже 9,1 процента приросту.  Ні, виявляється, навіть до
прожиткового мінімуму  зарплати  не  зросли  у  2001  році  -  311
гривень,  не  видані,  а нараховані.  А загальний борг - близько 1
мільярда гривень!

     Що це означає в сумі? Це означає, що ніякого контролю немає з
боку  держави,  зокрема  з боку уряду,  за використанням бюджетних
ресурсів.

     А потім подивімося оці так  звані  трансферти  населенню.  Це
навіть категорія дивна звучить. Майже 4 мільярди гривень проходить
через ці рахунки,  причому це - реальні гроші.  Виплачуються  вони
людям  чи  ні?  Ні.  Виплачуються  структурам,  які нібито надають
допомогу людям при здійсненні їх соціальних потреб тощо.  А це, як
правило,  різні  газові  контори,  комунальні  служби,  фірми  при
обласних адміністраціях,  які за свої послуги самі ставлять і ціни
і прокачують бюджетні кошти на свою користь, а люди нічого з цього
не мають.

     Якщо це трансферти населенню,  то тоді виникає питання: чи не
простіше  було  б  розподілити  ці  4 мільярди,  якщо вони реально
прироблені і у ВВП відображені,  віддати їх на руки людям? Це буде
на  пенсіонера  десь по 35 гривень.  І не треба потім говорити про
адресну допомогу,  а врешті-решт зняти цю проблему і не брехати  в
очі   людям,   адже   з  того  нічого  не  робиться,  а  насправді
прокачуються гроші, затверджені як кошти конкретних людей.

     Про видатки і говорити  не  буду.  Тут  правильно  називалися
цифри - секвестр,  ніким не санкціонований. Закон порушений на три
з лишком мільярди гривень. Хто буде за це відповідати?

     Тому можна говорити тільки  так:  якщо  зіставити  досягнення
уряду і потреби соціальних сфер у фінансуванні, то відсотки були б
узагалі мізерними (я не називаю зараз цифри,  котрі  вже  сьогодні
повторювалися),  і  немає  ніяких  підстав  говорити про позитивні
зрушення.  Я навіть дивуюся,  як можна було сьогодні говорити  про
велику перспективу,  якщо ми не можемо навести порядок у державі в
елементарних речах?

     Про благодійництво.  Це жах один,  справді!  Всі ж  прекрасно
розуміють, що це звичайний державний рекет, коли податкова служба,
міліція й інші  структури  викручують  руки  тим,  хто  займається
виробництвом чи бізнесом.  І це тільки ті суми (1,2 мільярда), які
заховати не можна, бо вони вже пройшли по рахунках. Це "мерси" для
генералів,  це  євроремонти,  це будуються церкви в певних округах
або роздаються комп'ютерні  класи  в  певних  округах  для  певних
людей,  щоб  потім  на  виборах люди сказали:  "Так,  правда,  це,
знаєте,  злодій,  але ж наш.  Бачите, він ще й ділиться, не тільки
краде!"

     Тому я  згоден  із  тим,  що  треба  передавати  матеріали до
прокуратури,  але вона така ж сама, треба говорити, і всі це добре
знають.  Треба міняти систему влади,  щоб була відповідальність за
прироблену суспільством копійку, так, як це робиться, наприклад, в
інших  країнах,  де  бюджетний  процес  -  це постійний і основний
процес для парламенту і для  всіх  структур  влади.  А  в  нас  це
робиться   просто   для  того,  щоб  замилити  очі  людям  і  далі
продовжувати красти.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Народний депутат Черняк від фракції "Наша Україна".

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні народні  депутати!  Уряд  не  забезпечив
виконання бюджету.  Це, як казав Остап Бендер, медичний факт. Але,
мабуть,  констатацією цього ми не можемо обмежитись.  Нам потрібно
відповісти   на  запитання,  які  основні  причини  того,  що  при
зростанні   виробництва   і   покращенні   загальних   економічних
показників  не  був  виконаний  основний економічний закон держави
закон - про Державний бюджет. Причина не в нереальності бюджету, і
нам   потрібно   розвіяти   міф  про  нереальність  бюджету,  яким
намагаються зараз прикритися.  Я поділяю думку,  що можна говорити
про  нереальність  надходжень  від  приватизації.  Дійсно,  момент
нереальності  тут  усе-таки  був.  Але  загалом   причина   не   в
нереальності бюджету.  Нам треба встановити, в чому вина уряду і в
чому вина Верховної Ради. І я б не хотів тільки переводити стрілку
на уряд.  Хоча,  звичайно, уряд звітує за виконання бюджету, але я
думаю, що і Верховна Рада не може зняти з себе вину за невиконання
бюджету за минулий рік.

     Отже, причини   невиконання.   Загальна   і  основна  причина
невиконання   Державного   бюджету   за   2001   рік   полягає   в
недосконалості  і  неефективності бюджетної і податкової політики.
Це найбільш загальна причина, яку, я думаю, всі визнають. І тільки
у цьому контексті ми можемо зрозуміти, чому бюджет не виконано.

     Які більш  конкретні  причини невиконання бюджету за 2001 рік
можна назвати?

     Перша причина - низький рівень платіжної дисципліни суб'єктів
підприємницької   діяльності   і   недосконалість  діючої  системи
адміністрування податків.  За станом на 1 січня 2002 року було 6,3
мільярда   гривень   податкового  боргу.  На  1  січня  2002  року
залишилися невідшкодованими з бюджету 5,8 мільярда гривень ПДВ. Це
у 1,5 рази більше, ніж на початок 2001 року. Отже, перша причина -
саме в низькому рівні  платіжної  дисципліни  і  в  недосконалості
адміністрування податків.

     Друга причина - це списання податкових боргів.  Верховна Рада
постійно списує податкові борги.  Ми  реагуємо  на  потреби  наших
виборців - суб'єктів господарювання,  це можна зрозуміти.  Списали
24 мільярди гривень  податкових  боргів,  але  податкова  недоїмка
знову постійно зростає і в цьому році.  І якраз податкова недоїмка
- це та чорна дірка,  в якій  зникають  бюджетні  кошти.  Бюджетні
кошти осідають і в кредиторськодебіторській заборгованості.  Тобто
проблема боргів є багатоаспектною і багатовимірною.  Не вирішена в
державі проблема боргу:  і державного,  і підприємців, і бюджетних
боргів,  і із зарплати.  І без вирішення цієї проблеми  бюджет  не
буде виконано, який би уряд не був.

     Третя причина     -    наявність    бюджетних    дірок.    Це
газо-транспортна система,  природні монополії, вільні зони. І саме
там також треба шукати ці кошти.

     Четверта причина - надання невиправданих пільг. Протягом 2001
року законами,  прийнятими Верховною Радою,  було введено 33  види
нових  пільг.  Це ми зробили тут,  у цьому залі,  і бюджет втратив
близько 1 мільярда гривень доходів.  А  якщо  взяти  в  сукупності
обсяг усіх пільг, то це близько 30 мільярдів гривень! Можливо, є і
більш точна цифра, статистика зараз покращилася.

     П'ята причина - надмірний податковий тиск і  нерівно-мірність
розподілу податків. Є тиск - утікають у тінь, але суть проблеми не
тільки і не стільки в пониженні податкового тиску (хоча й це  дуже
важливо), скільки в рівномірності розподілу податків. Одні платять
нестерпні податки,  інші уникають  сплати  податків  узагалі.  Без
вирішення цієї проблеми ми не зможемо вирішити проблему наповнення
бюджету.

     Шоста причина - порушення законодавства при виконанні  закону
про  Державний  бюджет,  розкрадання бюджетних коштів,  вакханалія
безвідповідальності - ніхто не відповідає  за  це,  ніяких  карних
справ  не  порушено.  Тобто проблема відповідальності за виконання
бюджету в нас не вирішена.

     І нарешті  сьома  причина  -  уряд  працює  без  затвердженої
програми діяльності, уряд працює без Закону про Кабінет Міністрів,
Президент заветував нам його.

     Я думаю,  що усі ці причини в сукупності дали нам ту картину,
яку ми маємо.  Якщо ми хочемо лікувати хворобу,  то треба впливати
не на симптоми хвороби, а на її причини.

     Фракція "Наша  Україна"  підтримує  запропонований  бюджетним
комітетом проект постанови Верховної Ради з цього питання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Від   фракції  "Єдина  Україна"  -  народний  депутат
Дашутін. Прошу дотримуватися регламенту.

     ДАШУТІН Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань
державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ
163,  Сумська   область).   Дякую.   Шановні   народні   депутати!
Сьогоднішній розгляд питання є насущним.  Правильно сказав депутат
Турчинов,  що таке ж питання ми розглядали в минулому році, роботу
Кабінету   Міністрів  визнавали  незадовільною.  Тому  сьогодні  я
пропоную подивитись на цю проблему в трошки іншому аспекті.

     Якщо ми повернемося до прийняття бюджету  минулого  року,  то
побачимо,  що ми прийняли його з урахуванням прийнятого Бюджетного
кодексу.  І  проблеми,  які  виникли  і  з  формуванням   місцевих
бюджетів,  і взагалі у зв'язку з прийняттям Бюджетного кодексу,  є
перехідними.  Невелика наша помилка в тому, що ми не визначилися в
Бюджетному кодексі з поняттями перехідного етапу.  Якщо подивитися
загально на цю ситуацію,  то в ній знайдені якоюсь мірою позитивні
рішення,  і в той же час можна адресувати багато нарікань Кабінету
Міністрів, зокрема Міністерству фінансів.

     Але давайте подивимося  на  проблему,  яка  породжена  тільки
стосунками   між   Верховною  Радою  і  Кабінетом  Міністрів.  Ми,
приймаючи бюджет 2002 року,  поставили перше завдання  -  зберегти
для всіх категорій населення пільги,  передбачені в 42 законах.  І
ми пам'ятаємо, що в залі на кілька хвилин запанувала тиша, коли ми
прийняли рішення про ці пільги,  бо ми зрозуміли, що не зможемо їх
виконати,  тому що на фінансування всіх цих пільг потрібно близько
30 мільярдів гривень.  І в той же час ми розуміємо,  щo,  не маючи
закону про адресну допомогу,  ми ніколи не  вирішимо  питання  про
пільги.  Це  проблема  спільна  для  Верховної  Ради,  і  Кабінету
Міністрів. Це перше.

     Друге. Ми  прийняли  в  першому  читанні  проект  Закону  про
загальнообов'язкове   державне   пенсійне   страхування.   Але  ми
розуміємо, що належного пенсійного забезпечення не буде доти, доки
ми   не   вирішимо  питання  оподаткування  фізичних  осіб.  Тобто
сьогодні,  коли  сплачуюється  40  відсотків  нарахувань  на  фонд
заробітної плати,  ми маємо близько 70 відсотків (називаються такі
цифри)  "кишенькової"  заробітної  плати.  Це  теж  питання,   яке
стосується  наповнення  бюджету,  і  воно  потребує  вирішення  як
Верховною Радою, так і Кабінетом Міністрів.

     Третє. Податковий кодекс.  Ми бачимо,  що  додаткові  джерела
наповнення бюджету в Росії знайшли,  а ми їх до сьогоднішнього дня
не  знайшли.  Той  же  прибутковий  податок  з  громадян  у  Росії
становить 13 відсотків,  завдяки цьому збільшилися надходження від
фізичних осіб у два чи три рази.  Тому це питання теж є нагальним,
і вирішувати треба його і Верховній Раді, і Кабінету Міністрів.

     І останнє.  Я  хочу  зупинитися  на  питанні взагалі збирання
податків на  місцях.  Працюючи  в  Комітеті  з  питань  державного
будівництва та місцевого самоврядування, я помітив, що сьогодні 90
відсотків голів сільських рад взагалі не розуміють своїх  функцій,
не знають, як збирати податки. Візьмімо для прикладу село, в якому
400-500 дворів. Голова сільської ради взагалі не збирає податків і
чекає, поки зверху, з Києва, дадуть йому гроші.

     Це нонсенс.  Ми  повинні  вирішити це питання,  і Законом про
місцеве самоврядування забезпечити збирання податків,  щоб хоча  б
ті села,  які мають власну інфраструктуру, самі себе забезпечували
коштами.  Чому?  Тому що коли запитуєш:  невже не  можна  сьогодні
зібрати  в  селі  800  гривень  для  забезпечення заробітної плати
лікарю у ФАПі чи вчителю,  то дається така відповідь:  так, можна.
Чому ж тоді до сьогодні ми чекаємо допомоги з Києва?

     Отже, проблеми,  які ми маємо розв'язати в Законі про місцеве
самоврядування,  впливають на ситуацію із надходженням  коштів  до
бюджету,   питання   про   виконання  якого  ми  з  вами  сьогодні
розглядаємо.  Не розв'язавши  вказані  проблеми,  ми  будемо  і  в
наступному році говорити,  що Кабінет Міністрів не такий,  міністр
фінансів не забезпечив фінансування і таке інше.

     Тому, шановний головуючий,  я поставив  би  питання,  яке  ми
розглядаємо,  в  такій  площині:  давайте ми розділимо з Кабінетом
Міністрів відповідальність за виконання бюджету.

     Дійсно, фракція "Єдина Україна" визнає,  що  робота  Кабінету
Міністрів є недостатньою,  але ми повинні визначити, що в тому, що
вона є  недостатньою,  належить  нашому  залу,  а  що  -  Кабінету
Міністрів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Від фракції Соціалдемократичної партії України
(об'єднаної) будуть виступи?..

     Шановні народні  депутати!   Переходимо   до   виступів   від
комітетів.   Записалися  на  виступи  від  комітетів.  Прошу  дати
інформацію на табло, будь ласка.

     Народний депутат Калінчук від аграрного комітету. Будь ласка.

     Регламент -  до  п'яти  хвилин.  Я  прошу,  шановні   народні
депутати, дотримуватися регламенту, бути лаконічними, якщо можна.



     КАЛІНЧУК В.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної
Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин
(виборчий округ 144,  Одеська область). Дякую. Шановний Володимире
Михайловичу,  шановні колеги! Заради справедливості треба сказати,
що в останні роки селяни певною мірою відчули, що держава надає їм
підтримку  у  розвитку  аграрної  галузі.  Це,  зокрема,  часткова
компенсація  ставки  за банківський кредит,  поновлення пільгового
режиму оподаткування  податком  на  додану  вартість,  доплата  за
продаж   худоби   високовагових   кондицій,   збір   на   розвиток
виноградарства, садівництва, хмелярства тощо.

     Вжиття цих  заходів  дало   можливість   дещо   стабілізувати
економічну  ситуацію  в  агропромисловому  комплексі,  збільшилася
кількість прибуткових господарств та підприємств,  що у свою чергу
сприяло  збільшенню від них надходжень до бюджету.  В результаті в
минулому році,  про який іде мова,  від агропромислового комплексу
до зведеного бюджету надійшло 5,2 мільярда гривень порівняно з 4,6
мільярдами гривень у 2000 році.

     Але, як  було  підкреслено  у  пояснювальній   записці,   яку
підготував  бюджетний  комітет до проекту Постанови Верховної Ради
України про виконання Закону України про Державний бюджет  України
на  2001  рік,  порушена  стаття  7  Бюджетного  кодексу України в
частині пропорційності фінансування видатків бюджету.  Визначено в
Державному  бюджеті  на  2001  рік  асигнувань  на агропромисловий
комплекс у сумі 1,3 мільярда гривень,  але  галузь  профінансована
тільки на 78 відсотків, що значно менше, ніж інші галузі. Яка ж це
підтримка  аграрних  реформ,  які  здійснюються  в  АПК  згідно  з
законами  України  та  указами Президента щодо пріоритетності цієї
галузі?  Наприклад,  на проведення земельної  реформи,  на  оплату
робіт  по  докорінному поліпшенню земель видатки здійснені менш як
на 80 відсотків від того, що планувалося Верховною Радою.

     Слід зазначити,  що в цілому  фінансування  агро-промислового
комплексу   не   забезпечено   по   жодній  позиції.  Так,  стаття
"Сільськогосподарське виробництво"  профінансована  тільки  на  59
відсотків, а деякі позиції профінансовані на 41-49 відсотків.

     Одна з  основних  сфер  сільськогосподарського  виробництва -
селекція  у  тваринництві,  птахівництві  та  в   рослинництві   -
профінансована тільки на 67 відсотків відповідно. Про яке майбутнє
в цій галузі ми можемо говорити?

     Серйозна епізоотична ситуація, яка склалася в країнах Заходу,
а  також  у  сусідніх  регіонах щодо масового захворювання тварин,
потребує від України докорінно переглянути і  посилити  здійснення
протиепізоотичних заходів у тваринництві.

     Слава Богу,  що  така  біда  поки  що  обходить нашу державу.
Кожному зрозуміло,  що ця проблема тісно пов'язана  і  з  охороною
здоров'я   людей.  Проте  протиепізоотичні  заходи  профінансовані
тільки на 75 відсотків.

     Закупівля вітчизняної    техніки    на     умовах     лізингу
профінансована лише на 6,4 відсотка.

     Сьогодні про   це   говорив  і  Президент  України  у  своєму
щорічному посланні.  Я хочу тільки підкреслити,  що  основні  види
сільськогосподарської  техніки  більш  як на 90 відсотків зношені,
морально і фізично  застарілі.  В  2001  році  на  модернізацію  і
технічне  переоснащення  виробників  сільськогосподарської техніки
планувалося законом про Державний  бюджет  2,8  мільйона  гривень.
Фактично  з бюджету виділено лише 1 мільйон гривень при потребі 50
мільйонів.  У бюджеті на 2002 рік на ці цілі не передбачено жодної
копійки. Це для довідки.

     Не хотілось би вже вкотре звертати увагу депутатів і уряду на
катастрофічний стан,  в якому знаходиться соціальна сфера, заклади
освіти  та  охорони здоров'я на селі.  Однак урядом при формуванні
річних державних бюджетів  систематично  ігноруються  вимоги  норм
діючих  законодавчих  актів  у частині надання державної підтримки
цій сфері.  Навіть ті мізерні капіталовкладення,  які виділяються,
фінансуються,  як  правило,  незадовільно.  Так,  у  2001  році на
соціальні потреби села в державному бюджеті було передбачено  лише
46 мільйонів гривень,  або в 20 разів менше, ніж визначено Законом
про  пріоритетність  соціального  розвитку  села.  Проте  й   вони
профінансовані  тільки  та  73  відсотки.  Скажіть,  як тут селяни
можуть розуміти дії уряду?

     У поясненнях щодо відхилень звітних показників по  доходах  і
видатках  Державного бюджету України на 2001 рік відмічається,  що
надання   сільськогосподарським   виробникам   пільгового   режиму
оподаткування  податком  на  додану  вартість  призвело  до  втрат
бюджету на суму 861 мільйон гривень.  Я вважаю, що це неправильно,
бо  це  свого  роду  інвестиції.  Адже  ці  пільги дали можливість
оживити сільськогосподарське  виробництво  і  додатково  поповнити
доходи  бюджету  на  0,6  мільярда гривень,  збільшити виробництво
зернових та іншої продукції, зменшити заборгованість із заробітної
плати, збільшити виплати до Пенсійного фонду.

     Слід відзначити,  що  при фінансуванні аграрного сектора,  як
правило,  не  враховується  специфіка  цієї  галузі,  допускаються
неритмічність  і  перенесення  строків  виділення товаровиробникам
бюджетних коштів,  що негативно впливає на розвиток тієї чи  іншої
підгалузі.

     Враховуючи підходи     до    фінансування    агропромислового
комплексу,  можна зробити висновок: дії Кабінету Міністрів поки що
не відповідають ситуації,  що склалася на селі в процесі глибинних
економічних перетворень.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Від Комітету з питань науки і освіти слово  надається
Ігорю Рафаїловичу Юхновському.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  перший  заступник голови Комітету Верховної
Ради  України   з   питань   науки   і   освіти   (багатомандатний
загальнодержавний   виборчий  округ  "Блок  Віктора  Ющенка  "Наша
Україна"). Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Якщо
подивитися  на  розвиток бюджетних операцій за десять років,  то в
2000 і 2001 році ці операції мали найяскравіші показники.

     Наприклад, у бюджет 2001 року  вперше  були  внесені  суттєві
зміни  стосовно  надходжень  до  так званого спеціального фонду на
чотири з половиною мільярди гривень.  Ці  надходження  до  бюджету
були  виконані  на 3 мільярди гривень.  Але це показує,  наскільки
уміло додаткові надходження були внесені в бюджет.

     Тепер стосовно освіти і науки - захищені статті бюджету. Фонд
фундаментальних  досліджень  -  захищена  стаття  -  400 мільйонів
заплановано в бюджеті і 395 мільйонів виконання; освіта - захищена
стаття - 1 мільярд 592 мільйони заплановано, 1 мільярд 571 мільйон
виконання.  Отже,  виконання захищених статей  стосовно  освіти  і
науки бюджетом у 2001 році було добрим.

     Проте загалом,  порівняно із запланованими в бюджеті коштами,
освіта недофінансована на 340  мільйонів,  або  на  10  процентів,
фундаментальні   дослідження   -  на  200  мільйонів,  або  на  20
процентів,  програма інформатизації держави - на 5 мільйонів,  або
на 60 процентів.

     Загалом освіта  недофінансовується в державі систематично,  і
недофінансування сягає критичного  рівня.  Якщо  в  2001  році  на
виконання  статті  57  Закону  про  освіту не вистачало 3 мільярди
гривень,  то в 2002 році не вистачає 5  мільярдів  гривень,  і  ми
скочуємося в яму освітньої відсталості.  В освіті потрібно зробити
один раз певний ривок асигнувань. Зараз учитель після університету
одержує від 160 до 190 гривень у місяць.  Це призводить до відтоку
від школи молодих учителів.  А літні вчителі,  на жаль,  живуть  в
обставинах   систематичних  і  принизливих  нестатків,  додаткових
поборів на  школу,  на  подарунки.  У  результаті  зникає  чистота
освіти, діти починають звикати до хитрощів, підступу й підкупу. Це
може нас привести до повної освітньої кризи.

     Впровадження наукових  розробок  у  виробництво  -   найбільш
нерозв'язуване   завдання  в  державі.  Відрахування  на  науку  є
недостатніми й нерівномірними. Слід зазначити, який напрям в науці
потрібно  фінансувати  в  першу  чергу.  Це  фонд  фундаментальних
досліджень.   Наприклад,   в   Росії   цей   фонд   належить    до
найавторитетніших  статей  бюджету і фінансується повністю.  У нас
цей фонд очолює академік Костюк - людина надзвичайно порядна, один
з  найвизначніших  учених  у  галузі  біології в колишньому СРСР і
тепер в Україні. Відбір наукових тем тут найбільш кваліфікований і
найбільш  об'єктивний.  Проте  на  фонд фундаментальних досліджень
було  виділено  1,5  мільйона  гривень.  Загалом  фонд  досліджень
недоодержує 120 мільйонів гривень у рік.

     І ще  характерний  факт.  Іноземна  підтримка фундаментальних
досліджень сягнула в 2001  році  570  мільйонів  гривень.  А  наша
власна бюджетна підтримка - 516 мільйонів гривень. Уперше зовнішня
підтримка більша,  ніж власні бюджетні  асигнування.  Захід  купує
наші   фундаментальні   результати,   а  ми  у  Заходу  -  сучасні
технології.  Цей факт має бути  і  для  уряду,  і  для  парламенту
суттєвим  свідченням  того,  наскільки  важливі для нас результати
досліджень ми маємо в себе  в  державі  і  як  ми  ними  нерозумно
розпоряджаємося.

     І ще  один  цікавий  факт  -  експорт-імпорт  інтелектуальних
послуг.  За даними Держкомстату,  експорт  інтелектуальних  послуг
сягає 39 мільйонів,  імпорт інтелектуальних послуг - 39 мільйонів.
Особливо мова  йде  про  обслуговування  бізнес-планів,  іноземних
інвестицій  і  власних капіталовкладень іноземними фірмами.  Отже,
рівень освіченості суспільства відіграє надзвичайно важливу роль у
державному будівництві.

     Закінчуючи, підсумую.  Фінансування  освіти і науки загалом є
недостатнім.  Потрібно вдвічі  збільшити  зарплату,  модернізувати
кабінети шкіл і лабораторії вузів і наукових установ,  надрукувати
підручники,   інформатизувати   школи   і   повністю   фінансувати
фундаментальні    дослідження,   особливо   фонд   фундаментальних
досліджень.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Геннадій Йосипович Удовенко, голова Комітету з питань
прав людини,  національних менших і міжнаціональних відносин. Будь
ласка, Геннадію Йосиповичу.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Шановний   Володимире   Михайловичу!   Шановні
народні  депутати!  Комітет  з  питань  прав людини,  національних
меншин і міжнаціональних відносин  протягом  усього  2001  року  в
межах  своєї компетенції здійснював контроль за дотриманням Закону
про Державний бюджет на 2001 рік.  Питання фінансування газет, які
видаються  мовами національних меншин,  облаштування депортованих,
утримання  пунктів  тимчасового   розміщення   біженців   не   раз
розглядалися на засіданнях комітету,  і внаслідок цих розглядів ми
привертали увагу  Кабінету  Міністрів  до  необхідності  збільшити
фінансування у сфері міграційної політики і в цілому прав людини.

     Прикро, але  слід  констатувати,  що  жоден  з вищезазначених
напрямів  не  профінансований  повністю,  незважаючи  на  те,   що
передбачене   бюджетом  фінансування  було  на  рівні  мінімальних
потреб.

     Щоб не бути  голослівним,  наведу  деякі  цифри.  На  заходи,
пов'язані  з  поверненням кримськотатарського народу та осіб інших
національностей,  які  були  незаконно  депортовані  з   території
України,   передбачалося   45   мільйонів   гривень,  фінансування
становило  80  процентів.  Це  стосується  і  пунктів  тимчасового
розміщення   біженців,   задоволення   культурно-освітніх   потреб
національних  меншин,  фінансування  газети  "Голос  України"   та
додатків до цієї газети, які видаються мовами національних меншин.
Уже соромно перед нашими сусідами з Польщі, Угорщини, Словакії, де
видаються  українські газети за рахунок державного бюджету.  У нас
же це становить величезну проблему,  хоча ми пишаємося  вирішенням
національних  проблем  у  нашій державі.  А коли мова заходить про
фінансування, кошти не передбачаються. Менталітет нашого чиновника
полягає  в  тому,  що  він  не  визнає проблеми багатонаціональної
України.  Тут і титульна нація, безумовно, потерпає, а національні
меншини - ще більше.

     От, наприклад,   Україна   в  минулому  році  приєдналася  до
Конвенції Організації Об'єднаних Націй  щодо  статусу  біженців  і
Верховна Рада прийняла Закон про біженців.  Проте з передбаченої в
бюджеті мізерної суми 10 тисяч - 10 тисяч!  - на грошову  допомогу
біженцям  не  виділено  ні  копійки.  Уже  тисячі  людей шукають в
Україні притулку, а ми до них так байдуже ставимося.

     Апарат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не
отримав  понад  100  тисяч  гривень  на  свою діяльність.  Загалом
складається  враження,  що  питання   забезпечення   прав   людини
фінансується за залишковим принципом. Хоча окремого такого рядка в
бюджеті  немає,  однак  це   чітко   проглядається   на   прикладі
фінансування судової гілки влади. Адже саме суди є найбільш дієвим
інструментом захисту прав людини. Так ось, районні та міські суди,
які,  без  перебільшення  скажу,  працюють в екстремальних умовах,
недофінансовані за минулий рік на 25 мільйонів гривень, а це п'ята
частина від потреби.  Ось чому місяцями триває розгляд навіть дуже
резонансних справ,  а в цей час люди,  вина  яких  не  доведена  в
судовому  порядку,  роками - роками,  підкреслюю,  - перебувають у
слідчих ізоляторах. Отака ми держава ще на сьогодні.

     Заходи з проведення судової реформи,  про  необхідність  якої
вже  стільки сказано,  профінансовані в такій пропорції,  як суди,
тобто майже у п'ять разів менше від запланованого.  Ось такі сумні
цифри в поданому урядом звіті.

     2001 рік  минув,  і  нам  залишається  лише взяти до відома і
затвердити чи не затвердити цей звіт.  Але ми повинні зробити  для
себе  висновки,  особливо  напередодні схвалення Основних напрямів
бюджетної політики на 2003 рік  та  розгляду  Програми  діяльності
Кабінету   Міністрів   України.   Потрібно   змінювати  підходи  і
пріоритети.  Визначальним критерієм політики уряду  повинна  стати
людина,  захист  її  прав  та  задоволення соціально-економічних і
духовних потреб.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Микола Томенко від Комітету з
питань свободи слова. Будь ласка.

     ТОМЕНКО М.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань
свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний
виборчий  округ,  "Блок  Віктора  Ющенка "Наша Україна").  Шановні
колеги!  Сьогодні унікальна ситуація,  тому що насправді парламент
розглядає   найпринциповішу   річ,  про  яку  повинні  говорити  і
парламент, і уряд, і все суспільство, - ця річ називається бюджет.

     Два принципові  засідання  парламенту,  за  визначенням  усіх
європейських  парламентських країн,- це звіт про виконання бюджету
і прийняття бюджету.  Оскільки ми живемо в парадоксальній  країні,
то  для  нас  це  не  є актуальне питання,  оскільки після перерви
трансляція на українському  радіо  нашого  обговорення  виключена.
Поки   виступав   міністр   фінансів  і  представляли  уряд,  була
трансляція,  після  того,  як  від  фракцій  і  комітетів   почали
виступати,  трансляція  завершилась.  Мені здається,  що це є дуже
добрий показник того,  наскільки прозорий у нас бюджетний процес і
наскільки уряд хотів би, щоб його позицію почули.

     Друга теза. Коли ми подивимося на цифри бюджету, то побачимо,
що існує,  на мою думку, парадоксальна невідповідність між тим, що
робить уряд, і тим, що хотіло б від нього відчути суспільство.

     Якщо ми відкриємо проект постанови, який підготував бюджетний
комітет, на сторінці 9, то побачимо дуже цікаві речі. Тут наведено
табличку видатків бюджету,  які мали найвищий рівень фінансування,
ці видатки перевиконані,  і табличку видатків Державного  бюджету,
які   мали  найменший  рівень  фінансування.  Так  от  дуже  добре
проглядається така ситуація.  У 2001 році найнижчий рівень  довіри
суспільства був до армії,  до правоохоронних органів і до структур
влади.  Уряд  якраз   оці   структури   профінансував   найбільше.
Найбільший  попит  у  суспільстві був на вирішення проблем охорони
здоров'я,  культури,  мистецтва.  Уряд  ці  розділи  профінансував
найменше.  Таким  чином,  уряд,  очевидно,  живе  одним життям,  а
суспільство - іншим.

     Коли йдеться  про  ситуацію  на  інформаційному  ринку  чи  в
системі  засобів  масової інформації,  то виконання бюджету по цих
розділах  є  дуже  показовим.   Скажімо,   стаття   "Книговидання"
профінансована на 47,8 відсотка. Книжкова палата профінансована на
65  відсотків.  Підтримка  дитячих  національних   видань   мовами
національних меншин - на 50 відсотків.  Фактично, вся сфера роботи
в інформаційній політиці профінансована менш як наполовину.

     Більше того,  ситуація стає ще сумнішою, коли виявляється, що
навіть   те,   що  фінансується  державою,  на  сьогодні  фактично
переведено в повну безконтрольність і в тіньову  сферу.  4  червня
Кабінет Міністрів прийняв Постанову про деякі питання Національної
телекомпанії України.  Ви знаєте,  що цією постановою  Національна
телекомпанія  повністю  виведена  з-під  контролю Верховної Ради і
відправлена в автономне  фінансове  плавання.  Раніше  Національна
телекомпанія теж працювала незаконно,  оскільки,  згідно з Законом
про телебачення і радіомовлення,  Верховна Рада повинна  визначати
принципи  її  діяльності  і  програмну  політику.  Але тоді хоча б
Державний комітет інформаційної  політики  ніби,  за  визначенням,
контролював   її.   Після  прийняття  цієї  постанови  Національна
телекомпанія,  яку  фінансуємо  ми,  український  народ,  платники
податків,    через   рішення   Верховної   Ради,   стає   повністю
безконтрольною.  Президент  телекомпанії  може  створити  будь-яку
комерційну  структуру  і  винести питання про фінансування тієї чи
іншої  комерційної  структури.  Трудовий   колектив   Національної
телекомпанії  взагалі  не  має  можливості  впливати  на прийняття
рішення.  Теоретично Кабінет  Міністрів  може  створити  наглядову
раду,   яка  колись,  як  створиться,  контролюватиме  Національну
телекомпанію.

     Звичайно, ця постанова суперечить і  Конституції,  і  чинному
законодавству.  Я  думаю,  що  наш  комітет  пропонуватиме ближчим
часом,  як  відреагувати  на  такі  дії  Кабінету  Міністрів.  Але
найсумніше є те,  що,  з одного боку,  маємо недофінансування, а з
другого - у фінансуванні повна закритість і  безконтрольність.  Це
говорить саме за себе.

     Якщо ця ситуація ближчим часом не буде виправлятися, я думаю,
ми і далі будемо свідками того,  що на національних  каналах,  які
фінансуються   з   Державного   бюджету,   збільшиться   кількість
"Діканьок",  Якубовичів,  а   зменшиться   кількість   українських
журналістів, які на сьогодні просять, щоб перейти працювати в інші
структури,  оскільки там метри російської журналістики приїжджають
для того, щоб освоювати українські бюджетні кошти.

     Тому, на моє тверде переконання,  та ситуація, яка склалася в
цілому  в  бюджетній  сфері,  зокрема  у  сфері  засобів   масової
інформації,  підтверджує  ту  оцінку,  яку  пропонує нам Комітет з
питань бюджету,  і я приєднуюся до неї:  роботу Кабінету Міністрів
по виконанню бюджету за 2001 рік визнати незадовільною.

     ГОЛОВА. Матвієнко  Анатолій  Сергійович від Комітету з питань
державного будівництва та місцевого самоврядування.



     МАТВІЄНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з
питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  "Виборчий блок
Юлії  Тимошенко").  Шановні  колеги!  Торкнуся  окремих проблемних
питань,  що належать  до  компетенції  комітету,  який  мені  вами
доручено очолити.

     Стосовно питань   державного  будівництва.  Аналіз  виконання
бюджету за 2001 рік переконливо свідчить про нагальну необхідність
проведення  адміністративної реформи та зменшення частки витрат на
утримання державних органів.

     Судіть самі:  видатки на  державне  управління  за  2001  рік
становили  понад  2,5 мільярда,  що більше на 20 відсотків,  ніж у
2000 році,  у 2,4  раза  більше,  ніж  у  1999  році,  але  якість
управління не змінилася в бік покращення, а навпаки.

     Окремого вивчення  потребує  тема норм та методики визначення
обсягів фінансування тих чи інших  гілок  влади,  того  чи  іншого
міністерства.  Чим,  якими параметрами,  наприклад, можна пояснити
те,  що питома вага видатків на утримання органів виконавчої влади
в  загальному  обсязі  видатків  досягла  7,4 відсотка,  а темп їх
приросту до 2000 року випереджав темп приросту  загального  обсягу
видатків Державного бюджету в 2,6 раза.

     Серед міністерств  і  гілок  влади,  виявляється,  є  кращі й
гірші.  Знову ж незрозуміло,  за якою методикою визначаються ті  й
інші.   Так,  незрозумілим  є  привілейоване  становище  державної
податкової служби. Рівень фінансування зазначеної служби перевищив
середній  рівень  видатків  загального  фонду Державного бюджету в
цілому і рівень видатків на державне управління відповідно на  7,5
відсотка та 6,4 відсотка.

     Щось подібне   діється   і   з  казначейством.  Виходить,  що
охороняєш, те й маєш. Це показник не порядку, а навпаки, прагнення
до анархії в державі.

     Висновок: нормативи  і  методика  фінансування структур влади
мають бути обґрунтовані, публічно прозорі і підконтрольні.

     Окрема тема,  якої я також не  можу  не  торкнутись,  і  вона
потребує  серйозного аналізу,  більше того,  очевидно,  спеціально
потрібно створити слідчу комісію,  -  я  маю  на  увазі  виконання
спеціального  фонду Державного бюджету.  Що привертає тут особливу
увагу і в мене викликає просто незрозуміння? Міністр фінансів Юшко
сказав,  що  переважно  спеціальні  фонди  формуються  за  рахунок
конфіскату.  Та аналіз свідчить,  що  ба,  ні.  В  основному  вони
формуються  за рахунок надходжень від юридичних,  фізичних осіб та
благодійних фондів.  І таких спеціальних фондів сформовано на суму
1 мільярд 193 мільйони.

     А хто  ж  найбільше  використовував кошти з цих фондів?  МВС,
СБУ,  Державний комітет у справах охорони  кордонів,  Міністерство
оборони, та сама Державна податкова адміністрація.

     До речі,  для  Державної  податкової  адміністрації в бюджеті
2001 року зовсім не передбачалося коштів по спеціальному фонду,  а
використано 71,9 мільйона.

     Висновок: усе  це повинно регулюватися тільки законами,  бути
прозорим і підконтрольним.  А то виходить:  спасіння потопаючого -
справа рук самого потопаючого. І, очевидно, силові структури мають
здоровіші руки для того,  щоб себе спасати, а весь бюджет і країна
в цілому сьогодні гине.

     Чи не   тут   потрібно  шукати  відповідь  на  запитання  про
зловживання і корупцію? Ніхто природи цих фондів не вивчив і ніхто
в них не розібрався.

     Щодо міжбюджетних  відносин  та  виконання місцевих бюджетів.
Недоліком виконання бюджету  2001  року  є  те,  що  ряд  важливих
функцій  місцевих  органів влади залишилися непрофінансованими.  І
це,   як   правило,   стосується   соціальної   сфери.   Практично
проігноровано   і  фінансування  видатків  на  утримання  об'єктів
соціальної  сфери  підприємств,  що  передаються  до   комунальної
власності, недофінансування склало 36 відсотків.

     Незрозуміло, чому  Кабінетом  Міністрів  не  було затверджено
переліку тих,  хто має звільнення від сплати земельного податку  з
визначенням розміру земельної ділянки (стаття 54)?  Це призвело до
зниження  розмірів  оподаткування  і   серйозно   позначилося   на
наповненні бюджетів органів місцевого самоврядування.

     Не виконано  вимоги  статті 74 щодо визначення урядом порядку
відшкодування   витрат   сільськогосподарських   підприємств    на
будівництво  і  утримання  об'єктів  соціальної сфери.  Результат:
окремі найхитріші зловживали, більшість, на жаль, страждали.

     Із запізненням  затверджено  перелік  об'єктів  та   розподіл
державних   капітальних   вкладень.  Більше  того,  сім  разів  це
переглядалося,  що  також   негативно   відбилося   на   місцевому
самоврядуванні.    Найбільшу   напруженість   викликало   те,   що
недофінансовані такі соціальні сфери, як охорона здоров'я, освіта,
культура.  І  це  створило недобрі умови для організації роботи на
рівні місцевого самоврядування.

     Виходячи з цього,  я  підтримую  пропозиції,  які  вносяться,
прийняти рішення Верховної Ради: роботу уряду по виконанню бюджету
за 2001 рік визнати незадовільною.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Танюк Лесь Степанович від Комітету з
питань культури і духовності. Будь ласка.

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань
культури і духовності (багатомандатний загально-державний виборчий
округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна"). Народний рух України,
фракція "Наша Україна".  Я дуже  вдячний  шановним  доповідачам  і
головам фракцій, які нарешті (не минуло і дванадцяти років) почали
у своїх  доповідях  вживати  слово  "культура".  Це  дуже  високий
показник  для парламенту і для нашої держави.  Я вдячний їм,  що у
їхніх виступах звучали досить тривожні ноти,  коли мова  йшла  про
культуру,  і  спробую пояснити,  чим викликані ці справді тривожні
ноти.

     У фінансовому  бюджетному  забезпеченні  галузі  культури   і
мистецтва і досі використовується залишковий принцип,  залишається
нерозв'язаним     ряд      системних      проблем,      породжених
загальноекономічною    трансформацією    України.   Найголовнішими
проблемами, що мали місце у 2001 бюджетному році, є такі.

     Державний бюджет по галузі культури і  мистецтва,  незважаючи
на  успішні  дії  комітету  і Мінкультури щодо підвищення планових
видатків,  у 2001 році уряд виконав на найнижчому рівні - на  64,6
відсотка.  Це  означає,  що  з  запланованих  із  урахуванням змін
видатків на суму 194,6 мільйона гривень  профінансовано  лише  125
мільйонів  гривень,  у  тому  числі  по  загальному  фонду - 116,1
мільйона  гривень,  або  62,8  відсотка.  Це  тоді,  коли  видатки
Державного  бюджету  в  цілому  виконано на 86,8 відсотка,  у тому
числі по загальному фонду - на 88,8 відсотка.

     Отже, можна  сказати,  що  людей,  які  фінансують  культуру,
сьогодні 62 відсотки,  а людей,  які не фінансують культуру,  - 88
відсотків. Це баланс сьогоднішніх державних наших розумінь. Це те,
про  що  Брехт говорив ще давно:  "Сначала хлеб,  а нравственность
потом".  Спершу наллємо,  так би мовити, пива в келихи економічної
структури,  вже  потім,  якщо  якась піна залишиться,  кинемо і на
культуру.

     Уже кілька років використовується  нова  методика  розрахунку
обсягів  видатків  місцевих бюджетів,  згідно з якою розрахунковий
обсяг видатків визначається виходячи  з  чисельності  населення  і
середньої  норми видатків на одного жителя.  Ця методика до певної
міри  позитивна,  але  відсутність  коригуючих  коефіцієнтів,  які
враховували б історичні відмінності, чисельність закладів культури
в тій чи іншій адміністративній одиниці,  породжує проблеми, м'яко
кажучи,  неповного  робочого  дня працівників культури,  коли вони
працюють на 0,75 ставки,  0,5 ставки,  0,25 ставки.  Загалом таких
працівників культури 35 650, або дві третини, з чим можна сьогодні
привітати владу.

     Бюджетна система на принципах фінансового  утримання  галузі,
залишена у спадок від Радянського Союзу,  себе вичерпала. В умовах
побудови нового устрою на часі перехід до фінансового  програмного
цільового  бюджетного  фінансування,  а  також розвиток і державна
підтримка власної  ініціативи  культурних  закладів,  організацій.
Йдеться про розвиток галузі шляхом створення системи неприбуткових
організацій та пільгового їх оподаткування.

     Завдяки зусиллям  комітету  минулого  року  парламентом  було
внесено  відповідні  зміни  до  Основ  законодавства  України  про
культуру.  Наразі закладення цього принципу в  Податковий  кодекс.
Ефективність  підходу,  який  закладається  комітетом,  дає  перші
результати.  У 2001  році  культура  отримала  понад  планові  4,2
мільйона  гривень  надходжень,  або  76  відсотків,  у  результаті
окремих  пільг  бібліотекам,  галузям,  архівам  і  музеям.   Якщо
Верховна Рада введе цей принцип у Податковий кодекс, культурі буде
створена можливість підходити до самоокупності.  На жаль, багато з
нас налаштовані на те, щоб цього у Податковому кодексі не робити.

     Зарплата в   галузі   культури   є  найнижчою  серед  галузей
економіки.  І це тоді,  коли  Основи  законодавства  про  культуру
гарантують  середню  зарплату  працівникам культури не нижчу,  ніж
середня зарплата по народному господарству.

     Постійне підвищення  мінімальної  зарплати   без   підвищення
середньої  заробітної  плати  по  галузі  руйнує міжкваліфікаційні
співвідношення.  Внаслідок  цього  директор  якогось   кінотеатру,
культурного центру чи театру одержує приблизно таку ж ставку, як і
його рядовий працівник.

     Не вирішеною    залишається    проблема    охорони    музеїв,
заповідників.  Її здійснює Державна служба охорона,  оплата послуг
якої в декілька  разів  вища,  ніж  видатки  на  утримання  самого
закладу.

     Ми домагалися,  щоб  Міністерство внутрішніх справ одержувало
ці кошти з бюджету і  само  виставляло  цю  охорону.  Міністерство
внутрішніх  справ цього робити не хоче,  і ми не надали йому таких
повноважень.  І звичайно усі ці видатки фінансуються у третьому  -
четвертому  кварталах,  що  руйнує принцип ефективного планування:
шість місяців - ні  копійки,  а  тоді  даються  кошти,  які  потім
швиденько списуються.

     Видатків на  капіталовкладення  в галузі культури в 2003 році
потребуватиметься 108,4 мільйона.  Для порівняння:  планові обсяги
на 2002 рік - 4,7 мільйона гривень.

     І, нарешті,  останнє.  Багато  коштів,  призначених для інших
цілей  і  програм,  через  ручне  управління  йде   на   виконання
централізованих   культурних   заходів,  і  ні  комітет,  ні  уряд
практично  впливу  не  мають.  Це  не  годиться,  тому  що   ручне
управління є антибюджетним.

     Звичайно, в такій ситуації Комітет з питань культури мусив би
саморозпуститися,  якщо  він   міг   підтримати   таку   пропорцію
бюджетного фінансування культури.  Ми будемо голосувати за те, щоб
визнати цю роботу неефективною.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  на виступи  від  комітетів
записалися народні депутати Поліщук,  Єхануров, Соломатін, а також
народний  депутат  Хара.  Які  ваші  думки?  Є   пропозиція,   щоб
виступили  (Шум у залі).  Є пропозиція, щоб припинити обговорення?
Хто наполягає на виступі?

     Шановні народні депутати,  давайте надамо слово  Харі  Василю
Георгійовичу,   і   на   цьому  будемо  підводити   І  Соломатіну.
Домовилися? Будь ласка.

     ХАРА В.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань
соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! Очень грустная процедура
сегодня, и чего-то вспомнилась всем известная пословица: "А Васька
слушает да ест". Уже не первый год мы говорим гневные слова и сами
же себя осуждаем,  обсуждая то, что происходит с нашим бюджетом, а
воз и ныне там.

     Я хочу в очередной раз констатировать,  что,  к сожалению,  у
правительства  Украины  до сегодняшнего дня нет понимания значения
государственной  социальной  политики,  от  эффективности  которой
зависит  политическая,  социальная  и  экономическая  стабильность
государства.

     По самым скромным оценкам специалистов,  уровень  бедности  в
Украине составляет 30 процентов,  крайней бедности - 15 процентов.
То есть мы можем вполне вероятно сказать, что 15 миллионов граждан
пребывают за чертой бедности. Это не только позор, это крах нашего
государства.

     Вместе с  тем  правительство   не   только   не   разработало
комплексной  стратегически  выверенной социальной политики страны,
но до  сего  времени  даже  не  обозначило  ее  посерьезному.  Что
говорить   о  комплексном  подходе  к  формированию  и  реализации
государственной  социальной  политики,   если   нет   элементарной
преемственности документов, принятых на самом высоком уровне.

     В 2000  году,  то  есть  до принятия Государственного бюджета
2001  года,  Президент  Украины  обратился  к  Верховной  Раде   с
посланием:   "Україна   -   поступ   у   XXI  століття.  Стратегія
економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки", в котором
определил стратегию развития страны на пятилетие. Напомню вам лишь
некоторые, очень важные в социальном отношении задачи.

     Первое. Обеспечить  рост  в  полтора  раза  реальных  доходов
населения.

     Второе. Создать один миллион рабочих мест.

     Третье. Определить механизмы, согласованно с Верховной Радой,
погашения не позднее конца  2000  года  и  недопущения  в  будущем
задолженности по зарплатам,  пенсиям и другим социальным выплатам.
Мы знаем,  что на сегодняшний день минимум 2,5 миллиарда у нас еще
есть   задолженность   по  зарплате.  К  сожалению,  представители
исполнительных  органов  власти  блокируют  те   законы,   которые
Верховная Рада принимает, чтобы решить эти проблемы.

     Четвертое. Обеспечить  в  2000-2004  годах  опережающий  рост
заработной платы.

     Пятое. Снизить смертность всех  возрастных  групп  населения,
особенно трудоспособного,  увеличить продолжительность жизни. Мы с
вами понимаем,  что это  достигается  только  улучшением  качества
жизни людей.

     Шестое. Обеспечить адресную поддержку мало-обеспеченных семей
с детьми.

     И конкретная задача  правительства  -  обеспечить  реализацию
принятой  в  прежние  годы  программы  улучшения  положения детей,
молодежи, женщин, семьи и так далее.

     Но Кабинету Министров послание Президента - не указ. И именно
поэтому  социальные  задачи не вошли в проект бюджета на 2001 год.
Именно поэтому говорить о наличии в  бюджете  2001  года  солидной
социальной   части   не  приходится,  тем  более  говорить  о  его
социальной направленности, как мы это слышали при принятии бюджета
2001 года.

     Даже тот  нищенский социальный ресурс,  заложенный в бюджете,
не  реализован  ни   по   одной   позиции.   При   потребности   в
государственных     централизованных     капитальных     вложениях
Министерства труда и социальной политики в размере  33,5  миллиона
гривен  в  бюджете  предусмотрено  всего  7  миллионов  140 тысяч,
фактически выделено 6 миллионов 200 тысяч,  но даже из этой  суммы
не  дошло 762 тысячи гривен,  которые в декабре были заблокированы
на счетах местных отделений Госказначейства.

     Не выполнен бюджет по расходам  на  содержание  учреждений  и
осуществление   мероприятий   социальной   защиты   населения,  на
содержание  санаториев  инвалидов  и  ветеранов,   клиник   УкрНИИ
протезирования, на содержание учебных заведений и курсов повышения
квалификации,  на содержание  научных  институтов,  на  социальные
пособия.  Не  выделены  достаточные  средства  даже для социальной
помощи семьям с детьми,  на 1 апреля долг составлял  20  миллионов
гривен.

     Много вреда    при   недостаточном   финансировании   нанесло
блокирование счетов учреждений социальной сферы.  Одним  словом  -
полный  провал в формировании и особенно в реализации Госбюджета в
2001 году.

     Комитет по вопросам социальной политики и труда считает,  что
такое отношение правительства к формированию и исполнению бюджета,
недофинансирование социальных программ  и  мероприятий  привело  к
снижению  реальной  социальной  защиты  и  социального обеспечения
населения.  Такие действия Кабинета Министров нарушают статьи 1  и
22   Конституции   Украины,   законы   Украины  о  государственных
социальных стандартах и государственных  социальных  гарантиях,  о
прожиточном минимуме и многие другие.

     Я поддерживаю  предложение бюджетного комитета Верховной Рады
признать  работу  правительства  по  выполнению   Государственного
бюджета  2001  года  неудовлетворительной  и  присоединяюсь  к тем
народным депутатам,  которые требуют  хотя  бы  создать  прецедент
наказания  виновных  в  том,  что  сорвано  выполнение  очередного
бюджета.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Поліщук Микола Єфремович,  голова Комітету  з  питань
охорони здоров'я, материнства та дитинства.

     ПОЛІЩУК М.Є., голова Комітету Верховної Ради України з питань
охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
 214, м.Київ).      Вельмишановний     Володимире     Михайловичу!
Вельмишановні  народні  депутати!   Вельмишановні   присутні!   Ми
сьогодні  заслухали  висновки  Рахункової  палати про використання
коштів Державного бюджету України,  і це викликає не тільки сум, а
й  багато  питань.  І  ці питання перш за все пов'язані з тим,  що
населення України,  як ми знаємо, за десять років зменшилося більш
як на 3 мільйони,  а після того,  як ми заслухали, як фінансується
охорона здоров'я, мені здається, ми просто йдемо у прірву.

     Подумати тільки,  більш як на  25  відсотків  недофінансовано
найголовніше  -  охорона  здоров'я.  Я розумію,  що можна недоїсти
вранці і  добре  повечеряти.  Але  чи  можна  недолікувати  людину
сьогодні  і  сподіватися,  що  у другому півріччі видатки будуть і
хворого долікують? Думаю, що ні.

     Рівень середньої   заробітної   плати   працівників   охорони
здоров'я  на  сьогодні становить менш як 66 відсотків мінімального
прожиткового рівня,  а середня заробітна плата лікаря-початківця -
близько  150  гривень  на  місяць.  Як  може  людина  прожити?  Не
враховується кваліфікація,  не  враховується  посадова  різниця  -
санітарка, медсестра і лікар мають практично однакову зарплату.

     Сьогодні в   суспільстві   зріє   непокора,   профспілки  вже
виступають  з  ініціативою  проведення   всеукраїнського   страйку
медичних  працівників.  Думаю,  що  уряд  повинен  на  це зважити.
Найтерплячі сьогодні - медики,  тому що вони думають про  здоров'я
людей. Уряд же не тільки не думає про здоров'я людей, він не думає
навіть про здоров'я тих, хто думає про здоров'я людей.

     Хотілося б сказати,  що за бюджетним призначенням на  охорону
здоров'я не здійснено видатків більш як на 25 відсотків. Як же тут
вижити?  Видатки на лікування онкологічних  хворих  (вдумайтеся  у
цифру,  шановні  колеги!)  профінансовано  всього-навсього на 13,5
відсотка,  тоді як фінансування видатків на  утримання  Державного
управління  справами  перевищено  на  18,7  відсотка.  Там  усього
профінансовано тільки на 13 відсотків,  а тут  збільшено  на  18,7
відсотка.

     Фінансування абсолютної  більшості закладів системи медичного
обслуговування здійснюється з місцевих бюджетів. Тут вже виступали
з відповідного комітету і казали, як наповнюються місцеві бюджети.
І от на сьогодні 40-50 відсотків хворих - це люди,  які потребують
невідкладної   медичної  допомоги,  а  місцеві  бюджети  абсолютно
порожні.  Значить,  ми повністю підписуємося,  що 40-50  відсотків
людей можуть спокійно помирати,  якщо таке фінансування. Думаю, що
уряд та, напевно, й ми поміркуємо, як зробити так, щоб невідкладна
медична допомога фінансувалася не тільки з місцевих бюджетів,  а й
з Державного бюджету за цільовим спрямуванням.

     Уряд не  визначив  порядок  виконання   кошторисів   Академії
медичних наук України,  тоді як у постанові Кабінету Міністрів від
25 травня 2001 року 573 чітко сказано,  що головним  розпорядником
бюджетних коштів є сама академія.

     Візьмемо ще такий аспект - захист вітчизняного виробника. При
проведенні тендерів абсолютно не враховується те,  що наші  заводи
можуть  виробляти  майже  все,  що потрібно галузі на сьогодні.  Я
розумію,  що краще їздати на іномарці,  ніж  на  "Запорожці",  але
все-таки  на  сьогодні  є  заводи (тут присутній колишній директор
такого підприємства народний депутат Майко Віталій Іванович),  які
випускають   медичну   апаратуру  і  можуть  повністю  забезпечити
потреби.  Разом з тим  закуповується  імпортна  дорога  апаратура,
вартість  якої  в  кілька  разів  перевищує  вартість  вітчизняних
аналогів.

     Мені здається,  що  неефективне  використання   мільйонів   і
мільйонів  бюджетних коштів якраз і призвело до того,  що ми маємо
на сьогодні. Думаю, ці цифри самі дають оцінку роботі уряду.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. На  виступі  від  Комітету   з   питань   екологічної
політики,     природокористування    та    ліквідації    наслідків
Чорнобильської катастрофи наполягає Юрій Петрович Соломатін.  Будь
ласка, Юрію Петровичу.

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з
питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації
наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибі. Шановні колеги!
Насамперед  я хотів би привернути вашу увагу до певної інформації,
яка стосується  усіх  нас.  У  аналітичному  висновку  профільного
Комітету  з  питань  бюджету,  на сторінці 16,  наведено дані,  як
фінансувалися певні структури  -  розпорядники  бюджетних  коштів.
Управління  справами  Верховної Ради України недофінансовано на 27
мільйонів  гривень,  тобто  фінансування  здійснено  на  рівні  86
відсотків   від   плану.   А   Адміністрація   Президента  України
профінансована з  перевищенням  на  56  мільйонів  гривень,  тобто
загальне фінансування становить 129 відсотків.

     Зважаючи на  умови,  які  ми  побачили,  коли після розподілу
комітетів прийшли до своїх робочих приміщень і подивилися на  них,
на обладнання,  яке в них є, ми маємо з'ясувати, чому нас ставлять
у такі умови.  Я хотів би вас просити, Володимире Михайловичу, щоб
саме  цьому  питанню  була  приділена  належна  увага,  щоб  і для
депутатів,  і  для  комітетів  було  створено  умови,  які   дають
можливість працювати нормально.

     Тепер щодо  питань,  які належать до відання нашого комітету.
Шановні колеги,  я хочу звернути увагу лише на дві позиції.  Перша
позиція  торкається фінансування чорнобильських витрат.  На перший
погляд,  здається,  все нормально.  За планом видатки на  ці  цілі
становили  1  мільярд  844 мільйони гривень,  фактично за 2001 рік
фінансування здійснено у сумі 1 мільярд 794 мільйони  гривень,  що
становить   97,1   відсотка.   Однак   заборгованість   із  виплат
громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи,
за станом на 1 січня 2002 року становила 680 мільйонів гривень. На
перший погляд все гаразд,  але  разом  з  тим  існує  така  шалена
заборгованість - майже 1 мільярд гривень. Виникає питання: чому?

     Ні у  звіті  уряду,  ні  в  доповіді Рахункової палати,  ні у
виступах колег депутатів жодного натяку на  це,  жодної  відповіді
немає.  І  складається  таке враження,  що десь в уряді,  можливо,
насамперед у  Державному  казначействі  існують  певні  сили,  які
штучно,  з  умислом  гальмують  надходження цих коштів і своєчасне
погашення цих боргів.  Не можна вважати,  що виконано всі завдання
щодо    чорнобильського    міністерства,    коли   борг   постійно
накопичується і не погашається.

     Друге питання  торкається   витрат,   які   проходять   через
Міністерство  екології та природних ресурсів,  яким керує шановний
пан  Курикін.  Від  сплати  збору  за  забруднення   навколишнього
природного  середовища  протягом  2001  року надійшло 57 мільйонів
гривень,  і були залишки невикористаних у 2000 році коштів у  сумі
близько  15  мільйонів  гривень.  За  2001 рік використано лише 63
мільйони   гривень,   тобто   8   мільйонів   гривень   залишилися
невикористаними.  Надходження  до цього фонду дуже невеликі,  вони
жалюгідні  у  розрізі  тих  завдань,  які  стоять  перед  охороною
навколишнього  середовища,  і  разом  з тим 8 мільйонів гривень не
використано.  Тому дуже цікаво  було  б  дізнатися,  чому  уряд  і
безпосередньо міністерство ці 8 мільйонів гривень не використали з
тим,  щоб більше  ніколи  таких  ситуацій  у  нас  не  траплялося.
Надійшли гроші - вони повинні бути використані.

     У цілому   наш   комітет   вважає,   з   урахуванням   усього
викладеного,  що  проект   постанови,   підготовлений   профільним
Комітетом з питань бюджету, треба підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати,  ніхто  більше не
наполягає на виступі від комітету?

     Шановні народні депутати!  Хто  з  народних  депутатів  бажає
виступити? Прошу записатися.

     Прошу показати список на табло.

     Народний депутат Асадчев, фракція "Наша Україна".

     Записалися на   виступ   чотири   народні   депутати  Супрун,
Губський, Асадчев і Артеменко.

     АСАДЧЕВ В.М.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради
України  з питань бюджету (виборчий округ 220,  м.  Київ).  Дякую.
Український  народний  рух,  "Наша   Україна".   Шановні   народні
депутати!  Ви знаєте,  я б не брав слова, багато чого сказано, тим
більше,  що я чотири роки працював з цифрами бюджетними.  Але,  на
превеликий жаль,  з цієї трибуни сьогодні ніхто не сказав істинної
причини того,  що відбулося,  і чому все-таки ми маємо такі  сумні
результати.  А причина ця політична і виключно політична. Секвестр
загального фонду на 5 мільярдів - це плата за те,  що в  цій  залі
було  усунуто  уряд  Віктора  Ющенка.  І давайте ми скажемо про це
чесно й відверто.  І ті політичні сили,  які це  зробили,  повинні
взяти на себе відповідальність за це.

     Трошки історії. Державний бюджет на
2000 рік.  До речі,  цей бюджет був виконаний.  Що було  зроблено?
Було  зменшено  державний  борг.  Ви  пам'ятаєте,  що  нам Валерій
Павлович залишив державний борг у розмірі майже 60 відсотків  ВВП.
Ющенко його зменшив майже на 36 відсотків,  такий він,  до речі, і
на сьогодні  є.  Було  наведено  певний  порядок  на  енергоринку:
грошові   надходження  до  бюджету  збільшилися  із  10  до  80-90
відсотків.  Було наведено порядок в казначействі і покладено  край
ручному  управлінню фінансовими ресурсами.  Було фактично погашено
заборгованість перед бюджетними установами,  яка існувала більш як
півтора  року.  Ви  знаєте,  що  Ющенко  вперше застосував кредити
сільгоспвиробникам,  тому що до нього  просто  давали  гроші,  які
відмивалися  у  збиткових  господарствах.  Він  започаткував через
систему кредитування надання довготривалих  кредитів,  так  званих
довгих грошей.

     Все це  було  дуже  добре,  але  ви розумієте,  що не всіх це
влаштовувало.  І коли почався бюджетний процес 2001 року,  то  цей
Ющенко  вже  замахнувся  на  дуже  велике  -  на  обленерго  і  на
Укртелеком. А обленерго і Укртелеком - це такі речі, які вже давно
прихоплені,  на  них  уже  лежать руки тих,  хто хоче їх просто за
безцінь,  так би мовити,  покласти куди треба.  І, звичайно, цього
вже  ніхто  витримати не міг,  тому Ющенка відправили у відставку.
Наслідок - 5 мільярдів секвестру. Ви чудово розумієте, що це треба
вміти - виконати бюджет із секвестром на 5 мільярдів.

     Тому я просто хотів би, щоб ми всі чудово розуміли, що бюджет
2001 року - це знаковий бюджет,  він свідомо  так  був  зроблений,
виключно на політичній основі.  Але це не остання плата за те,  що
було усунуто уряд Ющенка.  Друга плата буде в бюджеті 2002 року  і
ви побачите, який там буде секвестр, і я знову вийду на цю трибуну
і знову вам про це скажу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи наполягають  народні  депутати  Супрун,  Губський,
Артеменко на виступі?  Шановні народні депутати,  я прошу,  завтра
будуть парламентські слухання,  ви матимете можливість  виступити.
Людмило  Павлівно,  ви  наполягаєте на виступі?  Якщо наполягаєте,
будь ласка.

     Шановні народні депутати!  Хочу  сказати,  що  телетрансляція
зараз відбувається.  У зв'язку з тим, що була перерва о 14 годині,
відповідним чином  Національна  телекомпанія  зробила  розрахунки.
Зараз відновлена історична справедливість.

     Будь ласка, Людмило Павлівно.

     СУПРУН Л.П.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради
України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний
виборчий   округ,  виборчий  блок  "За  Єдину  Україну!").  Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні колеги!  Я вимушена була
наполягати  на своєму виступі після виступу колеги Асадчева,  адже
він торкнувся надзвичайно  важливого  питання.  Бюджет  2001  року
дійсно  мав  одну  особливість - проект бюджету був запропонований
урядом Ющенка,  і цей бюджет протягом чотирьох  місяців  виконував
уряд  Ющенка.  Починаючи  з  травня  прийшов  уряд  Кінаха і також
виконував цей закон про Державний бюджет.  Але  найбільшу  роль  у
виконанні  бюджету зіграла безпосередньо Верховна Рада.  Незалежно
від того, змінився б уряд чи ні, доходи Державного бюджету не були
б отримані. І я це доведу на цифрах.

     Ми втратили   300   мільйонів  гривень  податку  на  прибуток
підприємств.  За рахунок чого?  Тут,  у залі Верховної Ради,  було
прийнято  закон,  який  надав  пільги  щодо  будівництва житла для
військовослужбовців.  Таким чином протягом 2001 року ми  направили
на   будівництво   житла  для  військовослужбовців  800  мільйонів
гривень.  Тому  ми  й  недоодержали  живих  коштів  до  Державного
бюджету.

     У цьому  залі  було  прийнято  рішення  про  внесення змін до
Закону про податок на додану вартість.  І ми своїми  законодавчими
актами  (а  дуже  добре  було б подивитися,  хто за них голосував)
списали податок на додану вартість на загальну суму  7,2  мільярда
гривень. То звідки могли взятися кошти?

     Я впевнена,  якщо  б при прийнятті законів ми в обов'язковому
порядку визначали бюджетний комітет як профільний,  то  недопущено
було б такого незбалансування бюджетів.  Ми зменшували доходи і не
зменшували  видатків  і  не  знаходили  іншого  компенсатора   для
доходної частини бюджету. Тому при прийнятті бюджету на 2003 рік і
в наступній роботі Верховної  Ради  необхідно,  щоб  при  розгляді
таких  питань  головними обов'язково визначалися комітети з питань
фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету.

     За таких умов ще раз підтверджується правильність думки,  яка
сьогодні прозвучала у виступі Президента:  за виконання Державного
бюджету і за ситуацію в країні  спільно  відповідають  і  уряд,  і
парламент.  І Президент також. Без злагодженості і конструктивізму
дуже важко буде домогтися ефективної роботи Верховної Ради і  всіх
органів влади в інтересах держави і народу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, заключне слово від Кабінету
Міністрів має  Юшко  Ігор  Олегович.  Будь  ласка.  Ще  послухаємо
заключне слово від Комітету з питань бюджету і будемо завершувати.

     ЮШКО І.О.  Шановний  Володимире Михайловичу!  Шановні народні
депутати!  Мені  здається,  що  відбулося  надзвичайно  важливе  і
достатньо  конструктивне  обговорення  проблем  бюджетної  сфери в
рамках обговорення питання про  виконання  Державного  бюджету  на
2001 рік.

     Перш за  все  я хочу подякувати всім народним депутатам,  які
конструктивно підійшли саме  до  розгляду  проблематики  виконання
бюджету  2001  року.  Мені  здається,  що чимало питань,  які були
порушені  під  час  обговорення,  об'єктивно   існують,   вони   є
надзвичайно болючими не тільки в плані публічних фінансів, а й для
суспільства в цілому.

     Скажу відверто,  якщо б мене  як  фахівця  попросили  зробити
критичний виступ, думаю, я міг би ще щось додати, оскільки проблем
дійсно надзвичайно багато. Ці проблеми накопичувалися не один рік,
це,  звичайно, не проблеми тільки 2001 року, це проблеми загальні,
які є в нашому  суспільстві,  у  фінансовій  сфері,  у  державному
будівництві, у бюджетній сфері і таке інше.

     Завтра в  цій  залі  ми  будемо обговорювати проект бюджетної
резолюції,  і я був би дуже вдячний і дуже хотів би,  щоб  всі  ці
проблеми, яких ми сьогодні торкнулися під час обговорення, знайшли
своє конструктивне вирішення при плануванні бюджетної політики  на
наступний рік.

     Я ще  раз  вам дякую і прошу підтримати виважені підходи щодо
оцінки уряду, підтримати саме ту резолюцію, яку запропонував уряд.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Від  Комітету  з  питань  бюджету  слово  має
Порошенко Петро Олексійович. Будь ласка.

     ПОРОШЕНКО П.О.   Шановний   Володимире  Михайловичу!  Шановні
колеги!  Я хотів би від імені бюджетного  комітету  висловити  вам
щиру  вдячність  за  таке  принципове,  фахове обговорення проекту
постанови щодо звіту уряду про виконання бюджету 2001 року.

     Абсолютна більшість  промовців  висловила  підтримку  позиції
бюджетного   комітету   щодо   оцінки  роботи  уряду  з  виконання
Державного бюджету.  В абсолютній  більшості  виступів  відчувався
біль  за те,  що ті проблеми,  які на сьогодні має бюджет України,
так і не знайшли вирішення протягом 2001  року.  Разом  з  тим  ми
маємо  абсолютно  чітку  позицію,  що  це  не  є  якесь  політичне
протистояння,  обговорення відбувається виключно на фаховому рівні
для того, щоб ми скористалися досвідом, проаналізували ті помилки,
які допущено  в  бюджетному  процесі  2001  року,  на  жаль,  вони
виявляються  і  в  бюджеті  2002  року,  та виправили ці помилки в
бюджетній резолюції і в бюджетному процесі на 2003 рік.

     Безумовно, нам доведеться зробити дуже  серйозні  висновки  і
щодо  спеціального фонду,  і щодо збалансованості бюджету,  і щодо
пропорційності фінансування,  і щодо проблеми ПДВ,  яку,  на жаль,
нам  пропонують  вирішувати за рахунок видаткової частини бюджету,
тобто за  рахунок  соціальних  виплат.  Нам  сьогодні  треба  буде
зайняти принципову, фахову позицію для того, щоб зорієнтувати уряд
і  дати  відповідні  доручення  щодо  оптимального  вирішення  цих
питань.

     Мені як  голові  Комітету  з  питань бюджету особливо приємно
спостерігати таку, фактично, одностайність в оцінці цього питання,
зважаючи,  що це перше питання, яке розглядає парламент четвертого
скликання.  Від абсолютної більшості промовців я  почув  підтримку
позиції бюджетного комітету. Я дякую за цю підтримку і сподіваюся,
що в четвер під час голосування цього  питання  фракції,  комітети
займуть  таку  саму  принципову  позицію,  і  ми  зможемо вийти на
конструктивний діалог,  на конструктивний  бюджетний  процес  2003
року,  де  не  буде  або буде мінімізовано такі ганебні явища,  як
невдале  адміністрування  податків,   накопичення   заборгованості
суб'єктів господарської діяльності, фінансування соціальних витрат
за залишковим принципом і таке інше.  Впевнений, що на сьогодні ми
маємо  всі  можливості для того,  щоб Державний бюджет на 2003 рік
був  збалансованим,  соціально  орієнтованим  і  було  забезпечене
адресне   його   виконання.   І   я   впевнений   у  тому,  що  ми
продемонструємо в цьому залі ефективну співпрацю.

     Дякую всім,  хто  виступив,  дякую  за  підтримку   і   прошу
підтримати  резолюцію,  запропоновану бюджетним комітетом.  Всього
найкращого.

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні   народні    депутати,    завершуємо
обговорення  питання  про  звіт  Кабінету  Міністрів про виконання
Закону України  про  Державний  бюджет  України  на  2001  рік.  У
розгляді цього питання взяли участь 32 народних депутати.

     Оскільки завтра,  19  червня,  пленарний день буде присвячено
парламентським слуханням з питань бюджетної політики на 2003  рік,
а  ці  два  питання  є  по  суті  взаємопов'язаними,  то ми завтра
розглянемо проект бюджетної резолюції, а голосування відбудеться в
четвер, якщо немає заперечень.

     А зараз,  шановні народні депутати,  оголошується перерва для
роботи в комітетах.  Завтра ми продовжимо свою роботу о 10  годині
ранку.

     Дякую за роботу. До побачення.