ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
19 червня 2002 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та
гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до
реєстрації. Ввімкніть систему, будь ласка. Прошу зареєструватися.
10:02:19
Зареєструвалося -349
В залі зареєструвалося 349 народних депутатів. По фракціях,
будь ласка. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую
відкритим.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших
колег: Баграєва Миколи Георгійовича, Байсарова Леоніда
Володимировича і Оробця Юрія Миколайовича. Давайте привітаємо їх,
побажаємо політичного довголіття і сонячної долі. (О п л е с к и)
Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2.
Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів,
заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Прошу народних
депутатів записатися для виголошення заяв, повідомлень і
пропозицій. А поки йде запис, я оголошую депутатські запити, які
надійшли.
Надійшли запити народних депутатів України: Михайла
Павловського до Президента України стосовно питань національної
безпеки і національних інтересів при реалізації радіонавігаційного
плану України в процесі інтеграції у світові глобальні системи
навігації.
Групи народних депутатів: Анатолія Матвієнка, Юрія
Ключковського та інших - до Прем'єр-міністра України стосовно
надання інформації, пов'язаної з організацією виконання постанови
Кабінету Міністрів України номер 137 від 14 лютого 2002 року "Про
умови передачі культових будівель, визначних пам'яток архітектури
релігійним організаціям".
Сергія Шевчука до Прем'єр-міністра України стосовно надання
допомоги українській школі імені Грушевського в місті Тбілісі,
сприяння в оздоровленні українських дітей із Грузії...
(Ш у м у з а л і).
А, по одному? Шановні народні депутати, запит народного
депутата Михайла Поплавського до Президента України стосовно
питань національної безпеки і національних інтересів при
реалізації радіонавігаційного плану України у процесі інтеграції у
світові глобальні системи навігації. Прошу шановних народних
депутатів поіменно проголосувати.
10:05:50
За-166
Запит підтримано, прошу проголосувати за направлення цього
запиту до Президента України. Прошу голосувати.
10:06:17
За-165
Рішення не прийнято.
Групи народних депутатів Анатолія Матвієнко, Юрія
Ключковського та інших до Прем'єр-міністра України стосовно
надання інформації пов'язаної з організацією
виконання постанови Кабінету Міністрів України номер 137 від
14 лютого 2002 року про умови передачі культових будівель
визначних пам'яток архітектури релігійним організаціям.
Прошу голосувати.
10:06:58
За-128
Рішення прийнято.
Сергія Шевчука до Прем'єр-міністра України стосовно надання
допомоги українській школі імені Грушевського в місті Тбілісі.
Сприяння оздоровленню українських дітей із Грузії в Криму, та
забезпечення підручниками і іншими навчальними , методичними
матеріалами учнів.
Прошу голосувати.
10:07:32
За-229
Рішення прийнято.
Григорія Омельченка до виконуючого обов'язки Генерального
прокурора України, голові Служби Безпеки України , щодо проведення
розслідування обставин, завдання шкоди економічній безпеці України
державними діячами та притягнення винних до відповідальності.
Прошу голосувати.
10:08:07
За-161
Рішення прийнято.
Анатолія Мороза до виконуючого обов'язки Генерального
прокурора України стосовно неправомірних дій працівників міліції
Веселівського району Запорізької області. Прошу голосувати.
10:08:35
За-182
Рішення прийнято.
Григорія Омельченка до Секретаря Ради національної безпеки і
оборони України стосовно порушення секретарем Ради національної
безпеки і оборони України законодавства у зв'язку з ненаданням ним
інформації на депутатське звернення щодо державних діячів, які
завдали шкоди економічній безпеці держави.
Прошу визначитись.
10:09:13
За-164
Рішення прийнято.
Григорія Омельченка до виконуючого обов'язки генерального
прокурора України, голови Служби безпеки України щодо законності
продажу іноземним компаніям контрольних пакетів акцій державних
підприємств "Укрнафтопродукт", "Київміськнафтопродукт",
"Ексімнафтопродукт", "Кримнафтопродукт", що завдало шкоди
економічній безпеці та притягнення винних до відповідальності.
Прошу визначитись.
10:09:55
За-172
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів Михайла Гладія, Степана Хмари,
Тараса Чорновола до голови Державного комітету зв'язку та
інформатизації України щодо вирішення питання про надання
Бориславському цеху номер 12 статусу самостійної структурної
одиниці з прямим підпорядкуванням Львівській дирекції ВАТ
"Укртелеком".
Прошу народних депутатів визначитись.
10:10:36
За-103
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, прослухайте, будь ласка,
оголошення. Відповідно до пункту статті 4.2.3 Регламенту Верховної
Ради України інформую про створення міжфракційного депутатського
об'єднання "Депутати-чорнобильці". До складу об'єднання увійшло 19
народних депутатів України. Головою міжфракційного об'єднання
"Депутатичорнобильці" обрано Раханського Анатолія Ворфоломійовича,
співголовами - Нечипорука Володимира Павловича, Розвадовського
Віктора Йосиповича та Вернигору Леоніда Михайловича.
Шановні народні депутати, переходимо до виступів із заявами,
повідомленнями народних депутатів України.
Народний депутат Соломатін, фракція комуністів. Наступний
буде виступати народний депутат Мельничук, фракція Соціалістичної
партії України.
10:11:34
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.
Шановні колеги, шановний головуючий, я виступаю не лише від
свого імені, а й від імені свого колеги - народного депутата
України Бондарчука
Анатолія Васильовича, Олександра Васильовича, пробачте,
голови Всеукраїнського союзу робітників.
Справа йдеться про те, що у місті Києві міська державна влада
нехтує численними зверненнями громадян щодо забудови міста Києва
без врахування інтересів міської громади. Я наведу лише два
приклади.
Перший приклад. Троєщина, забудова автозаправки і
автостоянки. Люди вже доведені до того, що готові перекривати всі
шляхи і йти під стіни Верховної Ради України і до Адміністрації
Президента України з протестом на те, що всі їх вимоги
відкидаються без будь-яких пояснень, нехтуються.
Така сама ситуація склалася з забудовою громадського центру
на Одеській площі у Голосіївському районі Київської області. Ще за
радянських часів було спроектовано забудову величезного
громадського культурного центру. Ще за часів, коли керував Києвом
шановний добродій Салій, почалося будівництво цього, потім воно
було припинено, а зараз іде так звана реконструкція, тобто віддали
акціонерному товариству банкомзв'язок на 50 років цю ділянку. І
громадськість нарешті не може добитися інформації про те, що
нарешті там буде будуватися. А на сьогодні ясно одне, що спочатку
планували якусь автостоянку майже на 2000 автомобілів насамперед,
потім на 600, зараз скоротили 400. Навіщо така автостоянка біля
громадського центру, нікому не зрозуміло.
Зверталися з цього приводу до міської адміністрації, навіть
до Кабінету Міністрів народні депутати України і Головатий, і
Терьохін, і я особисто неодноразово. Але як то кажуть, візок і
нині там. Тому я просив би вас, шановний Володимире Михайловичу,
надати по мойому цьому виступу доручення, видрукувати текст
виступу і направити депутатський запит до Кабінету Міністрів з
проханням втрутитися у цю ситуацію, вирішити її так, як вимагає
час. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Мельничук, будь ласка, наступний
буде виступати Бокий, народний депутат, фракція Соціалістичної
партії України.
10:14:44
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановна президія! Шановні колеги!
Виконуючи свої сім першочергових зобов'язань перед виборцями
України та розуміючи складність ситуації, загрозу продовольчій
безпеці держави, Соціалістична партія України робить заяву. Ми
вимагаємо негайно заслухати у Верховній Раді України звіт Кабінету
Міністрів "Про вжиття невідкладних заходів щодо врегулювання цін
на енергоносії та паливно-мастильні матеріали для
сільгоспвиробників. Ціні необхідно повернути на рівень, діючий в
Україні станом на 1.04.2000 року. Прийняти на нинішній сесії
Верховної Ради як першочерговий Закон "Про основи державної та
бюджетної підтримки агропромислового комплексу", який би визначав
фінансові та інші гарнатії держави для тих, хто працює на землі.
Кабінетом Міністрів, Мінагрополітики до кінця червня 2002 року
вирішити питання закупівлі сільгосптоваровиробників товарного
зерна для державних потреб, не дати можливості ділкам тіньового
бізнесу провести закупки зерна за безцінь, користуючись жахливим
станом в сільському господарстві.
Кабінет Міністрів України до 1 липня
2002 року проінформувати Верховну Раду України про стан
реформування земельних відносин за період після прийняття
Земельного кодексу України. Надати необхідну допомогу
сільгосптоваровиробникам для забезпечення збирання вирощеного
врожаю і проведення всього комплексу осінньо-польових робіт,
використання дня цього всіх наявних резервів. Терміново вирішити
питання наступного довгострокового кредитування
сільгосптоваровиробників, гарантії їх державного замовлення на
основні види продукції. Передбачити в проекті бюджету на 2003 рік
створення достатнього державного страхового фонду для підтримки
селян на випадок природних катаклізмів: посух, повенів тощо.
Провести реприватизацію обслуговуючих переробних підприємств
агропромислового комплексу, щоб реальними співвласниками них стали
сільгоспвиробники.
Фракція Соціалістичної партії України буде вимагати
повернення для розгляду у Верховній Раді України Земельного
кодексу на користь селян та держави. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Бокий, фракція Соціалістичної партії
України. Наступним буде виступати народний депутат Чорновіл,
фракція "Наша Україна".
10:17:29
БОКИЙ І.С.
Шановні народні депутати! Я вийшов на трибуну, щоб оголосити
запит, який робимо ми разом з народним депутатом Іваном
Васильовичем Сподаренком, на ім'я Прем'єр-міністр України Анатолія
Кириловича Кінаха. Він стосується того, що уряд України злісно, я
повторюю, злісно не виконує Закон України про пенсії за особливі
заслуги перед Україною, які Верховна Рада ухвалила 1 червня 2000
року. Тобто два роки уряд України свідомо, абсолютно свідомо
гальмує виконання важливого закону. У зв'язку з цим
дискредитується наша Українська держава. Як відомо, пенсія за
особливі заслуги згідно цього закону на пенсії має невелике коло
осіб. Це десь у межах 18 - 23 тисяч чоловік. Зараз у комісії із
питань про присудження цих пенсій накопичилася величезна сума
документів. Вони лежать також в обласних відділах соціального
захисту і у Пенсійному фонді України. І за вказівкою
віце-прем'єра, голови цієї комісії Володимира Семиноженка, вони
свідомо не розглядаються місяцями і роками.
Ми оцінюємо це як свідому дискредитацію українського
законодавства. Свідому дискредитацію українського закону і ми
вимагаємо від Прем'єр-міністра публічно виступити у Верховній
Раді, висловити пробачення перед українським народом і перед вищим
законодавчим органом нашої держави і обов'язково повідомити про
те, яких заходів він вживе до голови комісії віце-прем'єра
Володимира Семиноженка.
Ми також вимагаємо, вважаємо, що віце-прем'єр -міністр
Семиноженко заслуговує за дискредитацію української держави і
злісне невиконання закону відставки. Але ми добре розуміємо, що
оскільки Володимир Семиноженко входить до складу так званої сім'ї,
то ніхто, звичайно, його карати не буде, і все це буде перетворено
у спектакль.
Тому ми ставимо питання про те, що прем'єр-міністр повинен
все-таки пояснити народові, пояснити вищому законодавчому органові
,що він думає з цього приводу і як він думає змінити роботу в
комісії і виправити цю ситуацію за місяць, і ні в якому разі не
довше. Спасибі за увагу. Я передаю цей запит Голові Верховної
Ради.
ГОЛОВА. Народний депутат Чорновіл, фракція "Наша Україна".
Наступним буде виступати Співачук, фракція Соціалістичної партії
України.
10:20:34
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Прошу передати слово народному депутату України Михайлу
Косіву.
ГОЛОВА. Народний депутат Михайло Косів, будь ласка.
10:20:53
КОСІВ М.В.
Шановні колеги народні депутати, згідно з Конституцією
України до повноважень Верховної Ради належить: затвердження
загальної структури чисельності, визначення функцій Збройних Сил
України, Служби Безпеки України, інших утворених відповідно до
законів України військових формувань, а також Міністерства
внутрішніх справ - стаття 85 пункт 22. А в статті 92 пункт 17
Конституції зазначено, що виключно законами України визначаються
основи національної безпеки, організації Збройних Сил і
забезпечення громадянського порядку.
Само собою зрозуміло, що єдиним органом законодавчої влади в
Україні є парламент, себто Верховна Рада. Отже, ще раз підкреслюю,
виключно законами єдиний орган законодавчої влади - парламент -
вирішує організаційні та стратегічні питання, які стосуються
Збройних Сил України.
Тим часом, 17 квітня 2002 року указом Президента України за
номером 348 була затверджена державна програма переходу Збройних
Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять
військову службу за контрактом. Представники політичних сил, які
входять у фракцію "Наша Україна", давно відстоюють ідею
професіоналізації армії. Та нас не може не тривожити те, о цей
процес уже практично почався, але без участі парламенту.
Питання реформування Збройних Сил України торкається і їх
чисельного складу та організаційної структури змінює концепцію
військової доктрини, прийнятої в 1993 році, стосується соціального
захисту військовослужбовців, технічного оснащення армії новітніми
зразками зброї, отже, потребує значної фінансового забезпечення
через державний бюджет. Здійснення програми веде, практично, до
відміни норм загального військового обов'язку громадян України,
передбаченого статтею 65 Конституції, і перехід на добровільні
засади.
Реалізацію програми планується завершити в 2015 році. Але як
цей процес може відбуватися без парламенту? Тому пропоную: перше.
Провести обговорення і затвердження розробленої Кабінетом
Міністрів і затвердженої Указом Президента програми військової
реформи Верховною Радою.
Провести і внести зміни та доповнення до Закону "Про
загальний військовий обов'язок і військову службу", якими
визначити скорочення терміну проходження строкової військової
служби до одного року, і внести зміни до інших нормативних
аналогічних актів.
Третє. Провести День уряду у Верховній Раді на тему
"Соціальні, економічні, фінансові, технологічні передумови
переходу Збройних Сил України на військову службу за контрактом".
І четверте. Провести парламентські слухання про готовність
суспільства і можливості держави щодо реформування армії. Під час
слухань проаналізувати стан справ із соціальним забезпеченням
військовослужбовців.
Шановні колеги народні депутати, давайте відразу поставимо
процес реорганізації Збройних Сил України на законодавчу основу і
не допустимо, аби він розвивався неконституційним, нелегітимним
шляхом. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Співачук, фракція Соціалістичної
партії України. Наступним буде виступати народнийдепутат Бабурін,
фракція комуністів.
10:25:04
СПІВАЧУК В.Л.
Шановні колеги!
Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України.
Нині громадськість і фракція Соціалістичної партії України
підтримує цей процес, глибоко стурбована некерованим зростанням
цін на паливно-мастильні матеріали, які вкрай необхідні для
проведення комплексу сільськогосподарських робіт .
Причому зростання цін на бензин, зростання цін на дизельне
паливо є процесом, який не викликаний об'єктивними економічними
умовами, є процесом, який викликаний монопольним становищем
нафтопереробників на українському ринку енергоресурсів і
прагненням перекрити будь-які втрати, які передбачені, чи які
викликані змінами світових цін на нафту і нафторесурси.
Саме тому Соціалістична фракція вимагає сьогодні від Уряду,
від інших органів контролюючих встановити жорсткий контроль за
процесом зростання цін на енергоносії передбачивши можливість
подальшого зростання на цій основі цін на електроенергію. Дальшого
зростання на цій основі цін на продукти харчування і таким чином
порушенням національної економічної і продовольчої безпеки
України.
Прошу цей виступ вважати запитом офіційним до Голови
Верховної Ради, до Прем'єр-міністра України. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Бабурін
, фракція Комуністична партія України.
Наступним буде виступати народний депутат Пузаков, також фракція
Комуністичної партії України.
10:27:00
БАБУРІН О.В.
Открытое письмо вкладчиков банка "Славянский". Одна из острых
проблем в Запорожском регионе - проблема вкладчиков КБ
"Славянский". Как подтверждают многочисленные факты и публичные
заявления политических деятелей уничтожение банка имело заказной
характер. Кредиторы банка, физические лица стали жертвами
политических разборок и геноцидной политики, проводимой властью.
Объединившись в общественную организацию вкладчиков на
протяжении двух лет упорно отстаивают право на владение
принадлежащей им собственностью. Славянское движение единственное
на Украине движение вкладчиков, активно действующее в течении
длительного времени. Большинство из нас пенсионеры, стрессовая
жизнь в бесконечных акциях безжалостно забирает здоровье. Мы
потеряли многих товарищей. Дорогой ценой пришлось заплатить за тот
результат, которого нам удалось добиться - возврат 53 процентов
всей суммы задолженности перед нами. Выбирая вас, уважаемые
народные депутаты, мы доверили вам решение жизненно важного и
принципиального для нас вопроса, выбирая лучших, мы уверили, что
вы сумеете найти и более эффективные пути выхода из сложившейся
тупиковой ситуации. Вопрос славян - вопрос государственный.
Государственные структуры неправовыми методами, фактически,
конфисковали принадлежащие частным лицам средства. На сегодняшний
день предприятия в должниках "Славянского" - 78 миллионов гривен
часть государственной собственности, а долг перед вкладчиками - 31
миллион.
Все хорошо знают, что пути разрешения проблемы есть, но на
протяжении двух лет, когда буквально на наших глазах погибают
товарищи, в стране не может найтись той государственной, той
политической воли, которая поставила бы точку в нашей трагедии.
Запорожским депутатам удалось заручиться обещанием
Премьерминистра Украины провести совещание по нашей проблеме 20-22
мая. Уже июнь на исходе, а совещание не проводится. Нас задевает
та легкость и безответственность, с которой раздаются первыми
государственными лицами различные обещания. Если мы вместе, молча
начнем проглатывать всю ту ложь, пустые заверения, поверьте,
завтра вранья только добавится, а уважение к нам исчезнет вовсе.
Вкладчики КБ "Славянский" настаивают, чтобы вы нашли
возможность заявить со своей позиции по изложенным в письме
материалам, выполнены ли данные 14 мая обещания добиться
обсуждение проблемы у Премьер-министра, возобновили ли работу
Следственной комиссии по причинам ликвидации КБ "Славянский",
помогли вкладчикам вернуть незаконно конфискованные трудовые
сбережения?
ГОЛОВА. Народний депутат Пузаков, фракція Комуністичної
партії України. Наступним буде виступати народний депутат
Заплатинський від фракції Соціал-демократичної партії
(об'єднаної).
_______________. Пузакова нема.
ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Заплатинський.
10:30:12
ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.
Заплатинський, фракція Соціалдемократичної партії
(об'єднаної) Прошу передати слово колезі Папієву.
ГОЛОВА. Народний депутат Папієв, будь ласка.
10:30:37
ПАПІЄВ М.М.
(Папієв, фракція СДПУ (о) Мене уповноважили зачитати заяву
від фракції депутатської Соціалдемократичної партії України
(об'єднаної)
Шановні народні депутати, наша фракція виступає за узгоджену
і плідну роботу Верховної Ради України, за клопітку роботу над
новими законами та вдосконаленням існуючих.
Тому ми хотіли б зупинитися на тому, в чому ми, і громадяни
України, і депутати можемо знайти спільну мову. Ми виступаємо за
злагоду в суспільстві. Ми вважаємо головною метою роботи
парламенту, всіх гілок влади - побудову в Україні громадянського
суспільства, правової держави. І переконані, що з цим погодяться
прихильники всіх політичних напрямків. Ми, соціалдемократи,
ввійшли в Верховну Раду України саме задля такої праці.
На першому місці тут має бути вирішення питань у соціальній
сфері. Пріоритетними вважаємо законодавче забезпечення проведення
реформи в системі охорони здоров'я. Необхідно, по-перше, значно
збільшити кошти, які виділяються в цю сферу. І це мають бути не
тільки бюджетні кошти, а кошти підприємств і високооплачуваних
працівників.
По-друге, необхідно терміново змінити менеджмент в системі
охорони здоров'я, тобто витрачати кошти раціонально.
Потрібно удосконалити законодавство у сфері пенсійної реформи
та щодо подолання бідності. Нас турбує те, що згідно з існуючими
законопроектами інтереси тих людей, які вже сьогодні є
пенсіонерами, не враховуються. Необхідно терміново законодавчо
підвищити відповідальність посадових осіб, щоб раз і назавжди
покінчити з практикою затримки у виплатах заробітної плати та
пенсій.
У сфері економіки ми вважаємо пріоритетним напрямком
проведення податкової реформи. Сьогодні нашу економіку паралізує
систематичне невиконання договорів між суб'єктами економічної
діяльності, зокрема невиплати заробітної плати та соціальних
виплат. Треба законодавчо забезпечити обов'язковість виконання
договорів, причому гарантом цього мають стати державні інститути.
У політичній сфері першочерговим є прийняття законів, які
сприяють побудові демократичної держави.
Необхідними є рішення, які законодавчо забезпечують
прозорість дій влади. Спеціальні закони мають сприяти створенню,
функціонуванню та підвищенню ролі неурядових організацій як
можливому фактору громадянського суспільства. І головне, необхідно
почати роботу з конституційної реформи з метою упорядкування
взаємовідносин між гілками влади. Перш за все надання права
парламентській більшості формувати уряд, а Президентові право
розпускати парламент у разі нестворення більшості.
У той же час у нинішніх умовах ми вважаємо несвоєчасним
постановку питання про зміну діючого уряду. Незмінною є наша
позиція щодо зміни змішаної системи виборів до Верховної Ради на
суто пропорційну. Ми вважаємо за необхідне ухвалити спеціальний
пакет законодавчих актів проти тероризму та політичного
екстремізму. Цього вимагає час, вимагають люди. Сподіваюся, що у
цьому нас підтримає абсолютна більшість депутатів Верховної Ради
України. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, час для виступів з
заявами і повідомленнями вичерпаний. Я прошу надати слово ще
Кириллову, який письмово записався для виступу з оголошення.
Народний депутат Кириллов, будь ласка. Є народний депутат
Кириллов? Ми діємо у межах регламенту.
10:34:04
КИРИЛЛОВ В.Д.
Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу.
Керуючись частиною шостою статті
4-23 Регламенту Верховної Ради України, на підставі заяв народних
депутатів України повідомляю вас про створення міжфракційного
депутатського об'єднання "Електронна Україна".
Головним завданням об'єднання є законодавче забезпечення
випередженого розвитку Інтернетіндустрії в Україні і створення на
її базі електронної держави, системи влади, заснованої на
використанні найсучасніших інформацінотелекомунікаційних
технологій в управлінні державним апаратом і суспільним строєм
України.
Основні напрямки діяльності об'єднання: започаткування і
впровадження загальнодержавної національної програми "Електронна
Україна", підтримка і законодавче супроводження вже існуючих
програм в сфері інформатизації, зокрема, національної програми
інформатизації України, забезпечення інтеграції означених програм
з Національною програмою "Електронна Україна", розбудова
електронного уряду України і місцевих електронних адміністрацій,
започаткування і підтримка міжнародних зв'язків із спорідненими за
темою парламентськими і урядовими структурами інших країн і
блоків, зокрема, з депутатської групи "Електронна Росія" Держдуми
Російської Федерації відповідними комісіями Європейського союзу
тощо, законодавче забезпечення підвищення рівня національної
безпеки держави в умовах постіндустріального суспільства.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні народні депутати! З питань, які були порушені у
виступах народних депутатів, будуть підготовлені відповідні
звернення і запити, які будуть скеровані до центральних органів
виконавчої влади.
Шановні народні депутати! З приводу депутатського запиту
народних депутатів Бокия і Сподаренко, які оформлені у
відповідному порядку, я прошу вас підтримати цей запит до
Прем'єр-міністр України.
Шановні народні депутати! Прошу проголосувати. Включіть
систему, будь ласка. Прошу підтримати.
10:36:50
За-148
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні народні депутати! Переходимо до основного питання
порядку денного. Зважаючи на важливість основних напрямків
бюджетної політики на 2003 рік для роботи над проектом Державного
бюджету на 2003 рік, Погоджувальна рада депутатських фракцій,
керуючись статтею 33 Бюджетного кодексу України рекомендувала
провести сьогодні парламентські слухання з питань бюджетної
політики на 2003 рік.
Підготовлений урядом проект основних напрямків бюджетної
політики вам роздано раніше. Під час розгляду цього питання буде
присутній Прем'єрміністр України. Зараз присутні члени уряду.
Комітет з питань бюджету пропонує такий регламент.
Проведення слухань.
Для доповіді Міністра фінансів - до
20 хвилин. Для запитань доповідачу - до 20 хвилин. Для
співдоповіді голови профільного комітету - до 15 хвилин. Для
запитань співдоповідачу - до 10 хвилин. Для виступів від фракцій -
до 5 хвилин. Для виступів від комітетів - також до 5 хвилин. Для
інших виступів, тобто, для виступів народних депутатів -до 3-х
хвилин. І заключне слово - по 5 хвилин.
Немає заперечень проти такого порядку? Нам потрібно очевидно
його проголосувати. Не потрібно?
Шановні народні депутати, на розгляд цього питання нам
потрібен час десь орієнтовно до 15 години. Ми могли б провести
парламентські слухання, а після того коли вичерпає порядок денний
попрацювати у комітетах.
Проти такої пропозиції також немає заперечень? Але нам
можливо доведеться попрацювати десь до години 14.30 - 15.00.
Погоджуємося?
Тоді переходимо до розгляду власне порядку денного.
Слово для доповіді надається Міністру фінансів України Юшку
Ігорю Олеговичу. Будь ласка Ігор Олегович.
ЮШКО І.О.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, я
дуже коротко нагадаю, що з 1 січна поточного року фактично введено
в дію Бюджетний Кодекс і відповідно до процедури саме цього
документу практично вперше Уряд України готує документ, який
називається Основні напрями бюджетної політики на 2003 рік або
Бюджетна резолюція. Фактично Бюджетним кодексом визначено 10
питань, які мають бути обов'язково висвітлені в проекті цього
документу. Що стосується форми і іншого наповнення, тобто це є за
пропозиціями Кабінету Міністрів.
За нашою пропозицією цей документ фактично складається з
трьох частин. Перша - це умови формування бюджетної політики;
по-друге, це заходи чи напрями бюджетної політики; і третє, це
власно кажучи, параметри бюджетної політики на наступний рік.
Я б хотів декілька слів зупинитися на умовах формування
бюджетної політики саме в поточному періоді. Це стосується,
звичайно, тих проблем, які накопичилися в економіці держави, в
бюджетному процесі. Я хочу заздалегідь оговоритися, що вони не є
виключними, але, на наш погляд, вони є найбільш впливовими, які
мають бути враховані під час формування власне бюджетної політики.
Серед інших, це, звичайно, нагальна потреба в проведенні
податкової реформи. Я не думаю, що це треба коментувати і
суспільство давно очікує саме цих дій і з боку Верховної Ради, і з
боку уряду і реального зменшення податкового навантаження як на
виробника, так і на громадянина. Звичайно, йдеться про
необхідність подальшого підвищення доходів населення з одночасною
відмовою від системи пільг у наданні послуг, яка виявилася
неефективною. Потребу у розв'язанні проблем, які виникли у
взаємовідносинах платників податків із державою щодо своєчасності
та повноти сплат сум податків, з одного боку, і з іншого боку,
відшкодування сум ПДВ як проблему, яка на сьогоднішній день, за
нашою думкою, надбала загальносуспільного значення.
Наступний бюджетний період він також характеризується піковим
навантаженням щодо обслуговуванням та сплати державного боргу по
зовнішніх запозиченнях. Ця сума сягає суттєвих цифр, понад близько
мільярд 600 мільйонів доларів і ми маємо враховувати це також під
час підготовки документу, основного фінансового документу на
наступний рік.
Ми маємо також усвідомлювати під час формування бюджетної
політики, що фактично реформування бюджетної сфери воно
відбувається досить уповільнено і має бути враховано під час
підготовки бюджетних пропозицій на наступний рік з метою... І ми
фактичної визнаємо, що бюджетна сфера не є досить гнучкою, досить,
вона не досить відповідає тим завданням, які ставить суспільство
на сьогоднішній день.
Надзвичайно важливим мені здається ствердження таке, що уряд
дійсно усвідомлює ці проблеми і бере на себе зобов'язання
вирішувати їх в наступному фінансовому році не за рахунок
утворення нових проблем, а як такі, що мають бути вирішені в
середньостроковій перспективі. Відповідно до цього напрямки
бюджетної політики як такі, що пропонуються на наступний рік, це
основні такі. Ну. звичайно, що подовжити разом з Верховною Радою
роботу над Податковим кодексом як основним документом щодо
реформування податкового законодавства, хоча усвідомлюючи, що
малоймовірно, щоб до 1 липня цей документ був прийнятий, і це
цілком зрозуміло чому. Ми плануємо і пропонуємо декілька законів
щодо зміни, щодо докорінної зміни системи оподаткування
прибуткового податку з громадян як основний напрямок реформування
податкової системи на наступний рік, а також вдосконалення
законодавства податкового по іншим напрямкам саме для того, щоб не
втрачати наступний рік з точки зору податкової реформи.
Кабінет Міністрів пропонує передбачити в бюджеті на 2003 рік
як по сальдовому рахунку розрахунків по ПДВ надходжень до бюджету
збільшення сум відрахування таким чином, щоб у наступному
бюджетному періоді поруч з прийняттям законодавства, яке б
удосконалювало адміністрування ПДВ, остаточно вирішити проблему
відшкодування ПДВ суб'єктам економічної діяльності підприємств в
Україні.
Ми рахуємо, що якщо в повному обсязі будуть враховані
пропозиції Кабінету Міністрів , будуть прийняті дієві заходи, то
ми рахуємо , що це дозволить відновити обігові кошти підприємств
за рахунок розв'язання проблеми відшкодування ПДВ.
Ми рахуємо, що буде здійснено дієві механізми щодо погашення
заборгованості перед бюджетом і в тому числі або перш за все
шляхом реалізації майна платників податків.
Ми рахуємо, що якщо будуть вжиті саме ці заходи, то ми
досягнемо головної мети, яку ставив перед собою Кабінет Міністрів
, і пропонуємо Верховній Раді - це досягнення збалансованості всіх
статей Державного бюджету на наступний рік, як головного принципу
формування бюджетної політики в наступному році.
Щодо питань фінансування Державного бюджету. Це питання є
надзвичайно важливим з нашої точки зору, оскільки
незбалансованість бюджету в минулі роки на нашу думку вона
фактично проходила саме через розділ фінансування Державного
бюджету , коли йдеться про досить жорстку прив'язку джерел
фінансування до видаткових статей загального фонду Державного
бюджету.
Ми пропонуємо з наступного року запровадити
взаємокомпенсуючий принцип щодо джерел фінансування Державного
бюджету.
Йдеться саме про те, що якщо ми маємо збільшення надходжень
від приватизації, то ми можемо зменшити боргові зобов'язання
держави за рахунок зменшення запозичень . І навпаки , для того,
щоб був стовідсотково виконаний Державний бюджет у разі
недонадходжень від приватизації , усвідомлюючи, що це збільшується
боргове навантаження на Державний бюджет, збільшити обсяги
запозичень ще раз маючи на меті абсолютну збалансованість
Державного бюджету на наступний рік.
Що стосується видатків бюджету та міжбюджетних відносин.
Пропонується поглибити програмно-цільовий підхід при формуванні
бюджетних програм і бюджетних видатків саме в наступному році,
так, як це передбачається Бюджетним кодексом.
Як на мене, то критерії ефективності по бюджетним програмах
по виконанню бюджетних програм - це є найголовніший показник або
має бути найголовнішим показником у виконанні бюджету в наступному
році.
Ми маємо продовжити стратегію, реалізацію стратегії переходу
від системи соціального захисту, що грунтується на існуванні
окремих пільг щодо підтримки власне громадянина. На жаль, ця тема,
дійсно, досить багато вже обговорювалась і під час минулих
періодів, і засобів масової інформації, вона трохи заговорена, а
не... на наш погляд це є, дійсно, єдиний шлях встановлення і
соціальної справедливості, і економічної обгрунтованості підтримки
кожного громадянина.
Виходячи з цього, як такий політичний сигнал до Верховної
Ради, виходячи з абсолютної збалансованості бюджету як політичний
сигнал до Верховної Ради пропонуємо відказатись від планування
захищених статей як ознаки збалансованого бюджету, маючи на увазі,
я підкреслюю, що 100- відсотково мають фінансуватись всі без
виключення видатки Державного бюджету.
У сфері міжбюджетних відносин в
2003 році ми пропонуємо продовжити політику стабільності та
прозорості на засадах, визначених бюджетним кодексом України із
збереженням досягнутого рівня питомої ваги місцевих бюджетів у
зведеному бюджеті.
Що стосується третього розділу, власне кажучи, основні
параметри бюджетної політики. Перше питання - це обов'язкові 10
питань, про які я вже говорив, це вимога Бюджетного кодексу.
Стосовно граничного розміру дефіциту або профіциту Державного
бюджету, уряд пропонує зробити Державний бюджет з мінімальним
дефіцитом - піввідсотка від ВВП, при цьому загальний фонд
Державного бюджету не містити взагалі саме дефіциту.
Що стосується прогнозу річного обсягу ВВП, що
перерозподіляється через Державний бюджет. Я хочу проговорити
наступне, щоб ми зрозуміли, якщо ми зберігаємо саме ту податкову
базу, тобто не проводимо податкових змін, то фактично ми будемо
мати зменшення відсотків перерозподілу ВВП через Державний бюджет
до 23 відсотків.
Якщо будуть прийняті зміни до податкового законодавства, які
запропонуються урядом, то ми маємо утриматися саме на рівні 25
відсотків.
Звичайно, що для досягнення цього які заходи, власне,
пропонує уряд. Це проведення виключно грошових розрахунків в
процесі виконання бюджетів всіх рівнів без застосування будь-яких
форм взаємозаліків за винятком операцій, пов'язаних із державним
боргом України, мається на увазі зовнішній борг України;
проведення бюджетного відшкодування платникам податку на додану
вартість в першу чергу за рахунок їх реструктуризованої
заборгованості із цього та інших податків, що належать сплаті до
Державного бюджету, оскільки ми на сьогоднішній день маємо 1
мільярд 200 мільйонів прострочених заборгованостей, яку мають
сплатити до бюджету юридичні особи, суб'єкти господарчої
діяльності України, які запозичили гроші під гарантії уряду.
Звичайно, йдеться (стандартна досить норма ця) - заборона
реструктуризації, або списання, заборгованості, недоїмки суб'єктів
господарювання за податками. Я не буду поглиблювати, ми маємо
приклади 2001 року. Ми не маємо права повторювати саме ці помилки.
Стосовно граничного обсягу державного боргу та його
структури. В минулі роки ми відзначаємо, що пройшло поліпшення
структури державного боргу із зменшенням його як в абсолютному
розмірі, так і в структурі валового національного продукту.
Ми пропонуємо з урахуванням пікового навантаження сплати по
зовнішньому боргу в наступному році, фактично маючи на увазі, що
буде відбуватися зменшення боргового навантаження в абсолютних
розмірах, ми пропонуємо досить консервативно, що у відсотках до
ВВП не може бути збільшення боргового навантаження на Державний
бюджет.
Стосовно питомої ваги обсягу міждержавних трансфертів у
видатках Державного бюджету України як коефіцієнту вирівнювання
для місцевих бюджетів. Загальний обсяг трансфертів, дотацій,
вирівнювання та субвенцій на виконання програм соціального захисту
з Державного бюджету до місцевих бюджетів визначається не менше,
ніж у 2002 році з урахуванням зміни структури доходів і видаткових
повноважень бюджетів. Мається на увазі те, що економічна ситуація
у регіонах вона не є статичною, тобто вона змінюється, одні
підприємства переходять сплачувати до інших регіонів податки і
банкрутіють, інші навпаки піднімаються і економічно розвиваються.
І це завдання, яке уряд усвідомлює кожного року, має бути перегляд
з урахуванням економічного стану у динаміці, яка відбувається у
регіонах. Коефіцієнт вирівнювання при цьому для розрахунку
міжбюджетних трансфертів пропонується застосувати у розмірі від
0,9 до 1 відсотка, фактично звужуючи маневр для власного уряду, ми
тим самим підтримуємо мотивацію щодо місцевих бюджетів, щодо
збільшення доходної частини і пошуку надходжень до місцевих
бюджетів, як підкреслюю, основи, на якій має будуватися Державний
бюджет України.
Стосовно питомої ваги капітальних вкладень у видатках
Державного бюджету. Усвідомлюючи, що ресурсний баланс у наступному
році буде надзвичайно важким, ми пропонуємо з урахуванням власне
ситуації саме 2003 року залишити рівень централізованих
капітальних видатків на рівні поточного року з концентрацією саме
на тих програмах, які уряд і Верховна Рада визнає
найпріоритетнішими з точки зору і суспільної цінності, і з точки
зору подальшого інноваційного і іншого розвитку економіки.
Шосте, що стосується взаємовідносин між Державним бюджетом
України та місцевими бюджетами у 2003 році. Я хочу нагадати, що
саме вперше з 2002 року я вже говорив про це, застосований
формульний підхід щодо регулювання взаємовідносин між Державним
бюджетом, центральним бюджетом та бюджетами регіонів. Чимало
питань було отримано під час, чи є він такий, що задовольняє
суспільство. Я можу трохи упередитися, і в запитанні сказати, що
він, звичайно, не є досконалим, але він є таким, що найбільш,
мабуть, об'єктивним, оскільки він відстороняє суб'єктивізм під час
вирішення питання, які регіони фінансувати, в яких обсягах, по
яких програмах і таке інше.
При цьому я хочу наголосити наступне. Я вже говорив, що
економічна ситуація в регіонах динамічно змінюється протягом
навіть кварталу, вже не говорячи про фіскальний період. Це
означає, що протягом кожного року ми маємо переглядати наші
підходи щодо коефіцієнтів, які застосовуються у формульних
розрахунках з врахуванням реальної динаміки економіки, яка
відбувається в регіонах. Саме цей підхід і пропонується при
відпрацюванні бюджету на 2003 рік.
При цьому ми говоримо, що відповідно з пунктом три
прикінцевих положень Бюджетного кодексу України у складі видатків
Державного бюджету буде передбачено дотацію бюджету Автономної
Республіки Крим, обласним бюджетам на зменшення фактичних
диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі
бюджетних установ в розмірі 4 відсотки. Я ще раз підкреслюю, саме
так, як це пропонується Перехідними положеннями Бюджетного
кодексу.
Стосовно змін до законодавства, прийняття яких необхідно для
реалізації бюджетної політики держави. Законодавство щодо доходів
бюджету. Зміни, що будуть внесені до Податкового законодавства
мають призвести до збільшення реального обсягу доходів бюджету в
порівнянні з 2002 роком з метою забезпечення необхідних умов для
здійснення видатків бюджету відповідно до цілей бюджетної
політики.
Законодавство щодо фінансування бюджету. Метою здійснення
внесення змін до законодавства з питань фінансування бюджету є
зменшення виплат за державним боргом в 2003 році, а також
створення механізму для розрахунків з бюджетом за раніше отримані
кредити. Я вже про це сьогодні доповідав.
Зупинення на 2003 рік абзацу дії статті 1-ої в частині
погашення заборгованості за відстроченими кредитами і таке інше.
Надання права на проведення реструктуризації простроченої
заборгованості перед держаної юридичних осіб за іноземними
кредитами, якщо такі є безнадійними або мали ймовірну погашення в
поточному періоді.
Або запровадження право продажу, прав вимоги прострочено
понад 3 роки, я підкреслюю, понад 3 роки, заборгованості перед
державою юридичних осіб за іноземними кредитами наданими державою
або під державні гарантії. Та бюджетними позичками для
забезпечення відшкодування витрат Державного бюджету. Я цифру
сьогодні вже наголошував, це сьогодні понад мільярд двісті
мільйонів доларів. І з цим не можемо більше миритися, ми маємо
відпрацьовувати будь-які механізми для прискорення повернення цих
грошей як ресурсу Державного бюджету.
Що стосується законодавства по видатках Державного бюджету.
Для досягнення цілі бюджетної політики в 2003 році
пропонується вжити наступних заходів.
Переглянути перелік пільг і компенсацій, які надаються з
метою упорядкування та заміни діючої системи пільгування на
грошову допомогу виходячи з рівня доходів громадян.
Я хочу особливо підкреслити - ця робота не може бути
проведена за один день, чи одну ніч для того, щоб не втратити
якості цієї роботи. Це робота, яка має відбуватися протягом шляху
і в поточному році, і в наступному році, і як на мене це є
головний принцип не тільки бюджетний, але й соціальної політики в
державі.
Це стосується застосування або процедури безспірного
стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів за рішенням
судів. Ми маємо передбачувати в Державному бюджеті достатню
кількість грошей для того, щоб задовольнити майбутні позиви. які
за статистичною ознакою ми можемо усвідомити яка сума це має бути.
Ми говоримо про мораторій про прийняття нормативно-правових актів,
які можуть привести до збільшення видаткової частини державного
бюджету в наступному році. Або, якщо такі приймаються, вони мають
бути відповідно до Бюджетного кодексу автоматично розглянуті із
переглядом видаткової частини або доходної частини державного
бюджету. Вчорашній звіт за 2001 рік - це самий найкращий приклад
того як це, мабуть, не треба робити.
Зазначені заходи мають бути здійснені шляхом внесення змін до
законодавства та подання проекту закону про державний бюджет на
розгляд Верховної Ради.
ГОЛОВА. Ігоре Олеговичу, скільки вам ще часу потрібно?
ЮШКО І.О. 2 хвилини.
ГОЛОВА. 2 хвилини, так? Я за цей час прошу шановних народних
депутатів записатися на запитання до доповідача.
ЮШКО І.О. Політика, яка пропонується стосовно переліку
головних розпорядників коштів державного бюджету. Як головний
напрямок політики пропонується не розширювати принципово кількість
головних розпорядників для того, щоби можна було би, з одного
боку, поліпшити державний контроль за використанням державних або
бюджетних коштів, з одного боку; і з іншого боку, не розпорошувати
той досить обмежений державний ресурс, який ми сьогодні маємо в
державному бюджеті.
Стосовно захищених статей видатків бюджету я вже сьогодні
проговорив.
І стосовно обгрунтування поділу бюджету на загальний та
спеціальний фонд. Ми наполягаємо все ж таки на тому, щоби цей
розподіл залишився на наступний період, оскільки це є нормальною
практикою, не зважаючи на ті зауваження, які були висказані під
час обговорення в бюджетному комітеті. Оскільки ми маємо, у мене є
вже довідка, понад 600 мільйонів доларів кредитів, які отримають
бюджетні установи за міжнародними угодами, ратифікованими
Верховною Радою. І строго у відповідності з Бюджетним кодексом
саме такий принцип має бути розподілений через спеціальний фонд.
Ми можемо погодитися і погоджуємося з тим, що ми маємо досить
жорстко підійти або уважно підійти щодо розподілу або до тих
зауважень, які були висказані під час обговорення звіту по бюджету
за 2001 рік щодо виконання бюджету через спеціальний фонд, коли
надходження перевищували в рази у відмінністю від запропонованих,
але розподіл на спеціальний та загальний фонди має бути
завершений. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Запитання і відповіді до 20 хвилин, як ми домовлялись.
Народний депутат Пузаков, фракція комуністів. Прошу дати на табло.
Народний депутат Пузаков.
11:02:07
ПУЗАКОВ В.Т.
Прошу передати слово депутату Самойлик Катерині Семенівні.
ГОЛОВА. Народний депутат Самойлик, будь ласка.
11:02:21
САМОЙЛИК К.С.
Дякую. Я хотіла би визнати таке питання. Звичайно, те, про що
ви говорили, це все слушно, ми розуміємо, що передувала бюджетній
резолюції велика робота уряду, але мене цікавить таке питання.
Ну, наприклад, сьогодні жодна молода сім'я не може
забезпечити себе самотужки житлом. Ми вже декілька років
практикуємо пільгові кредити на будівництво молодіжного, для
молодих сімей житла. Мене цікавить це питання. Ми конкретні тут
цифри не закладаємо, але під якоюсь тезою, десь же ж воно
ховається. Як ми будемо вирішувати це питання, тому що для 95
процентів молодих сімей можливість одержати житло якраз через
Державний фонд сприяння молодіжному будівництву? Прошу вас, дайте,
будь ласка, відповідь: чи передбачає уряд вирішення цієї надто
серйозної проблеми? Дякую.
ЮШКО І.О. Дякую за запитання, воно надзвичайно слушне і
важливе. Я просто не міг зачитувати всю резолюцію, а тобто тезово
доповідав, про що йдеться. Звичайно, що підвищенню ролі соціальної
або соціальної спрямованості і видаткової частини, і політики
уряду це є теза в Бюджетній резолюції, це є серед головних
напрямків, які, або завдань, вибачаюся, які ставить перед собою
уряд. Та практика, яка є в 2002 році, вона має бути продовжена і
поглиблена. Ми маємо, дійсно, проаналізувати по суті чи
спрацьовують механізми вдосконалити але це є дійсно один з
пріоритетів у соціальної політики Уряду абсолютно погоджено.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Рудьковський, фракція Соціалістичної
партії України.
11:04:12
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Я хочу запитати одне, ви закладаєте у своїх розрахунках
мінімальну заробітну плату в районі 176 гривень, коли прожитковий
мінімум у нас 342 гривні. Як ви вважаєте, як можуть люди прожити і
сплачувати комунальні послуги і працювати при такій мінімальній
заробітній платі.
Ми вже скільки про це говоримо, Уряд повинен внести якісь
пропозиції.
І друге запитання. Закладається зараз у вашому проекті, що
освіта буде фінансуватися по замовленню. Тобто ми можемо втратити
вищу освіту із державних вузів ми зробимо їх всі приватними, якщо
в педагогічних інститутах будемо мати по 20 чоловік держзамовлення
маючи сьогодні таку велику кількість підготовлених фахівців. Ми
знищимо вищу освіту, що ви з цього питання думаєте.
ЮШКО І.О. Дякую за запитання. Перше за все, що стосується
мінімального рівня заробітної плати. Я пам'ятаю роботу Верховної
Ради прийняття бюджетів за останні чотири роки ще не було жодного
бюджетного процесу, щоб це питання не порушувалося.
Звичайно ми маємо завдання вийти на рівень мінімальної
заробітної плати, яка б відповідала мінімальному прожитковому
мінімуму.
Питання чи можемо ми зробити це в наступному бюджетному
періоді. Розрахунки показують , що в наступному періоді вийти там
скажімо на 340 гривень, як мінімальна заробітна плата ми цього не
можемо зробити за розрахунками ресурсів.
Але я хочу особисто наголосити на наступному. На 31 грудня
минулого року мінімальна заробітна платня становила 118 гривень. З
1 січня - 140, з 1 липня - 165. Я говорив про це вчора, я
наголошую сьогодні. Тенденція щодо вірівнювання мінімальної
заробітної платні та прожиткового мінімуму, вона є. Я не можу,
усвідомлюючи свою відповідальність, сказати, що через півроку чи
рік ми можемо це розбити, оскільки економіка розвивається
динамічно, але ми залежимо і від світової економіки, яка в певній
частині не передбачена, від інших чинників.
Я хочу підкреслити, що це є завдання, яке усвідомлює уряд, це
є завдання, яке усвідомлює відповідно і Верховна Рада, звичайно.
Це завдання, над яким ми працюємо разом, але точну дату ми
визначити на можемо. Дякую.
А, вибачаюсь, що стосується освіти. Я прошу, я б дуже хотів,
щоб ми були дуже коректними з цього питання. Ми не говоримо про
освіту як таку, ми говоримо про спроби запровадити принципи для
певних вузів, які де-факто сьогодні є вузи, які понад 80 відсотків
отримують сьогодні доходів від комерційного, скажемо так,
комерційної діяльності.
Я вибачаюсь, я хочу сказати наступне: або ми законом обмежимо
цю діяльність - це один підхід, або переводимо їх в статус
отримувачів державних коштів, але небюджетних установ, тому що
установа, яка отримує 80 відсотків комерційної діяльності, за
своєю природою не є бюджетною. Тобто, це, будь ласка, має вирішити
Верховна Рада. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Юхновський, фракція "Наша Україна".
11:08:06
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Ігоре Олеговичу, я хочу вас поздоровити з прекрасним
виступом, але в мене знову таке саме питання відносно переводу
вищих учбових закладів 3-4 рівня акредитації в акціонерні
товариства.
Я згоден з вами, що певні підстави для цього у вас є, але чи
ви не боїтеся, що вже в 2003 році почнеться певне таке
безпорядочне і самовільне за бажанням ректорів певних вузів, не
вкладатись в тарифну сітку, яка існує для бюджетних установ, і от
Міністерство фінансів буде цьому сприяти.
Як ви думаєте робити оцей конкурс
- кого переводити, кого не переводити. І чи не вважаєте ви, що це
можна взагалі починати робити, але не з 1993 року, ще треба більш
підготуватись до цього незвичайно відповідального кроку? 2003-го.
ЮШКО І.О. Дуже дякую за запитання.
Я можу сказати свою особисту думку, хоча я вважаю, що її
поділяють усі члени уряду. Ми маємо бути надзвичайно обережними, я
підкреслюю: надзвичайно обережними в питаннях, коли йдеться про
взаємодію з місцевими бюджетами, коли йдеться про освіту, охорону
здоров'я і таке інше. Будь-які різкі зміни не на користь ані
суспільству, ані уряду, ані Верховній Раді.
Тобто під цю тезу як програмний документ щодо початку
поступового, плавного зрушення саме в цьому напрямку за власним
бажанням вузів, за узгодженням з Кабінетом Міністрів ми маємо
розпочати, може, навіть як експеримент, декілька вузів у 2003 році
подивитися, що ми на цьому отримаємо позитивного, який негатив,
може, теоретично чи практично виникне. Тобто це має бути
відповідна програма. Я вважаю так, що вона має бути заслухана
також на профільному комітеті Верховної Ради, щоб у нас в усіх
було абсолютно спільне розуміння не власне тенденції, але навіть і
механізмів або кроків реалізації цієї програми.
Дякую. Більш детально зараз я вам не відповім, оскільки це
предмет, дійсно, фахового підходу відповідного міністерства і
профільного комітету Верховної Ради.
ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков, фракція "Єдина Україна".
11:10:39
МАТВІЄНКОВ С.А.
(Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь)
Уважаемый Игорь Олегович, у меня к вам будет три вопроса.
Вопрос первый. По самому, будем говорить так,
оптимистическому, или самому скромному учету- прогнозу 10
процентов уровень инфляции закладывается в бюджет на следующий
год. Курс доллара - 5,57, к концу года - 5,68.
Не значит ли это, что ми при помощи основных наших
экспортеров начнем опять в следующем году гасить внешние долги и
та тенденция, которая была на сегодняшний день, к сожалению, будет
оставаться? Это первый вопрос.
Второй вопрос. Льготы - самая больная тема. Понятно, что с
ними нужно разбираться. Здесь речь идет о целевых точечных
помощах. Дело нужное, дело понятное. Но вопрос вот в чем. Не
получится ли так, как уже иногда было, что мы в бюджете голосуем о
снятии тех или иных статей, а механизма целевой помощи мы не
получим до конца года. То есть мы просто эту категорию с
финансирования людей выбросим.
И третий вопрос. Финансирование системы образования - третья,
четвертая ступень то, о чем сегодня говорили.
Я все-таки не могу понять до конца, нормы действия Закона "О
высшей школе" прекращают действие эти статьи, и мы однозначно
говорим о том, что 50 процентов бюджетных, так сказать точек, мест
для студентов, которые принимаются, мы на этот период ликвидируем
или нет? Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Петренко, фракція комуністів. А, не
відповіли, будь ласка.
ЮШКО І.О. Це тільки закінчилося запитання.
Дякую за питання. Що стосується планування показників
інфляції, як на мій погляд, це моя особиста думка, я на цьому
наголошую, як людина, яка займається професійно питаннями
економіки та державних фінансів, я рахую так, що для держави з
перехідною економікою, власне якою є Україна на сьогоднішній день
планування інфляції на рівні від 8 до 10 відсотків - це є саме той
рівень, який відповідає потребам і економіки, і суспільства.
Тобто, з одного боку, ми не маємо все ж таки допускати абсолютно,
чи ситуація, яка відбувається у поточному році, коли інфляція за 5
місяців є 0 - це не є стимулюючим для розвитку економіки і це було
б бажано для сталих економік. Для нас - це, на мій погляд, поки що
рано і це потребує досконалого вивчення. Але, скажімо, інфляція у
25 відсотків, яка відбувалася декілька років тому, це є додатковий
податок на населення. І погодитися х цим ми також не можемо. Тобто
інфляція курс вони мають відповідати один одному. Тому, на мій
погляд, саме таке планування у 10 відсотків чи близько цієї цифри,
воно відповідає і інтересам промисловості, і інтересам
суспільства. Єдине питання, яке я б хотів поставити перед урядом і
перед Верховною Радою, ми маємо вжити всіх заходів на
законодавчому рівні та на виконавчому для того, щоб це планування
було реальним, тобто адекватним.
Що стосується механізму реалізації статей щодо заміщення на
адресну допомогу. Це завдання уряду, звичайно. Уряд має його
виконувати, як устав. Це має бути зроблено, це не обговорюється
взагалі. Треба сідати, відпрацьовувати, узгоджувати і рухатися
вперед. Тут немає про що говорити.
І все ж таки, що стосується вузів. Я третій раз прошу
зрозуміти, про що йдеться. Йдеться про спробу запровадити саме по
тих установах, які сьогодні фактично, я підкреслюю, фактично по
своїй економічній суті діяльності вже не є бюджетними установами,
оскільки 80 відсотків і більше вони отримують від комерційної
діяльності, від платної освіти. Надати їм статус не бюджетних
установ, а отримуючи бюджетних коштів через державне замовлення.
Для тих установ, хто не хочу цього, це не може бути примусовими.
Для тих установ, хто хоче залишатися бюджетною установою це має
залишитися, але ми тоді маємо розуміти наступне, що питання
перерозподілу доходів від комерційної діяльності має відбуватися,
власне, через Державне казначейство, вибачаюся. І це питання має
бути закрите раз і назавжди і низка інших питань. Так, як це
відбувається зараз, коли доходи від комерційної діяльності у мене
в банку, фінансування з Державного бюджету через казначейство, і я
маневрую так, як мені це бажано. Так не можна. Тобто треба це
вирішувати .......чи красиво, вибачаюся. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Народний депутат Петренко, фракція комуністів України.
11:15:37
ПЕТРЕНКО В.С.
Просьба слово передати Ткаченко Александру Николаевичу.
ГОЛОВА. Ткаченко Олександр Миколайович, будь ласка.
11:15:52
ТКАЧЕНКО О.М.
Ігоре Олегович, я просив би, щоб ви записували те, що вам
задають запитання, тому що вам прийдеться серйозно з міністром
економіки працювати. От так легко, як ви відповідаєте на
запитання, не думаю, що ми дуже так серйозно обговорюємо таке
важливе питання.
Але я хотів би не з цього розпочати. Я хотів би, щоб ви
зрозуміли, що в цьому році ми будемо відзначати 11-ту річницю
незалежності України. І рух економіки шляхом проб і помилок пора
вже, мабуть, закінчувати і вчитися управляти державою. Кабінету
Міністрів... я прошу Анатолій Кирилович, давайте ми послухаємо,
про що мова йде. Кабінету Міністрів не можна працювати шляхом проб
і помилок, тому я вважаю:
Перше - Кабінет Міністрів перед тим, як визначити параметри
бюджету, повинен зробити інвентаризацію всіх без виключення
галузей при трьох формах власності. І ви тоді побачите, чим
розполагає наша держава і прем'єр-міністр тоді зрозуміє, що в його
за контора і чим він управляє. Це перше.
Друге. Я думаю, що потрібно зробити негайно баланс галузевий.
Із галузевих балансів потрібно зробити єдиний державний баланс.
Скільки чого державі потрібно під 48 мільйонів населення.
Третє. Визначити валовий внутрінній продукт по кожній галузі,
а визначивши його в 270 чи в 290 мільярдів, я образно говорю, ви
побачите, що нам від валового внутріннього продукту потрібно в
бюджет закладати не 17- 18 процентів, що робиться на протязі цих
11 років, а мінімум по роках: 2003 рік - 35 процентів, 2004 рік -
45 процентів, 2005 рік - 55 процентів. Це те, що було в роки
радянської влади.
Четверте. Я думаю, що потрібно визначити фонд заробітної
плати у бюджеті. Але фонд заробітної плати, який сьогодні
визначається не 12 процентів від собівартості продукції по
галузях, а мінімум 55-60 процентів, тому що 80-90 процентів
сьогодні і в промисловості, і в АПК, і в природній галузі це
приватний сектор. І держава з себе зняла функції соціального
захисту. Ви ж берете те, що було при радянській владі 10-12
процентів. І це робиться 11 років, міняються прем'єри, міняються
міністри економіки, міняються міністри фінансів, а робиться по
старому. Ви ж робіть уже з урахуванням умов, що ми працюємо в
ринковій економіці і ми капіталістична держава.
Слідуюче питання. Встановіть, будь ласка, єдиний, я прошу,
єдиний налог не більше 15 процентів. Не дивіться на Росію, що вони
13, ви встановіть 15 процентів. Але якщо ви від валового
внутрішнього продукту закладете 35, 45 і 55 процентів на протязі 3
років небюджету ми збільшимо в 4 рази за 3 роки.
І останнє. Ми вчора по телебаченню з вами бачили, коли у
Харківській області в індустріальній, науковоіндустріальній
області серпом косять. Убирають хліб серпом! Доїхали ми у Європу!
А тепер питання: а не стоїть нам у бюджет сьогодні закласти
цільову емісію на закупівлю хліба мінімум 10 мільйонів, для цього
потрібно 7 мільярдів, - запишіть. На виробництво техніки, щоб не
серпом косити, не лобогрійками, а комбайнами і переробляти
..............закласти мінімум 3 мільярди. Це цільові гроші 10
мільярдів, які не повинні ні де, як кажуть, проходити. Про них
повинен знати Президент, Голова Верховної Ради і Прем'єр-міністр і
їх розподіляти без Верховної Ради.
І останнє. Я думаю, шановні друзі, що продовольча безпека над
нами не просто висить, у нас сьогодні біля 1.2 мільйона дітей на
вулиці. У нас сьогодні на селі живе 17 мільйонів людей, із них -
90 процентів безробітних. Тому я думаю, якщо ми складаємо бюджет
на 2003 рік, якщо ми обрали новий парламент і в парламенті
назначили керівництво, не обрали, а назначили, то давайте, щоб
по-новому і працювати. Спасибі.
ГОЛОВА. Я дякую.
ЮШКО І.О. Дякую, Олександре Миколайовичу.
ГОЛОВА. Ігор Олегович, час для відповідей вичерпаний. Я
думаю, Олександр Миколайович, що це буде для подальшої роботи
уряду, оскільки відповісти на всі запитання буде складно. Ви не
заперечуєте? Ну, одне питання по емісії, будь ласка, відповідь
дайте.
ЮШКО І.О. Дякую, Олександр Миколайовичу. Я думаю, що ми все
записати я не встиг, але візьмемо стенограму і вивчимо це
обов'язково. Було запитання: чи не варто закласти цільову емісію в
державний бюджет на наступний рік? Моя відповідь: ні, не варто.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний на запитання.
Шановні народні депутати, слово для співдоповіді... Дякую,
Ігор Олегович, для співдоповіді голова профільного комітету має.
Будь ласка, до 15 хвилин. Прошу також записатись на запитання до
голови Комітету з питань бюджету Порошенка Петра Олексійовича.
11:22:33
ПОРОШЕНКО П.О.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановні колеги! Розглядаючи проект Основних напрямків
бюджетної політики на 2003 рік, поданий урядом на розгляд
Верховної Ради, перш за все хотілося б відмітити наступне.
Як і звіт про виконання бюджету проект Бюджетної резолюції
було подано до Верховної Ради із запізненням, що створило певне
напруження на початковій стадії бюджетного процесу в цьому році.
На жаль, отриманий нами проект Бюджетної резолюції є внутрішньо
суперечливим документом, а також він не відповідає духу та букві
послання Президента до Верховної Ради, яке називається "Україна:
поступ в XXI століття. Стратегія економічного і соціального
розвитку", відповідно до якого, за твердженням уряду, Бюджетна
резолюція готувалась.
За своєю формою та змістом проект Основних напрямків
бюджетної політики є скоріше переліком завдань із реформування
податкового законодавства та заходів, які Міністерство фінансів та
уряд в цілому здійснюють на стадії підготовки та складання закону
про Державний бюджет, а не системним документом, що містить
стратегічне бачення бюджетної політики на 2003 рік.
Порушення вимог статті 33 Бюджетного кодексу Уряд по подав в
тексті бюджетної резолюції основних прогнозних макропоказників
соціального та економічного розвитку України на 2003 рік.
А ті з них, які містяться в пояснювальній записці вимагають
суттєвого уточнення та ув'язки.
Шановні колеги я просив би трохи уваги! У зв'язку з
тенденціями та реальними результатами їх виконання в поточному
році. До речі, Національний банк згідно з наданим Верховній Раді
проектом основних засад грошовокредитної політики на 2003 рік
виходить з того, що зростання валового внутрішнього продукту в
2003 році складе не 4 відсотки, як вважає Уряд, а 6.
Якщо такий розрив у два відсотки буде збережено у вересні
Уряду доведеться переписувати поданий до Верховної Ради 15 вересня
проект бюджету на наступний рік у зв'язку зі зміною
макропоказників.
Викликає занепокоєння і інша тенденція, а саме зменшення
частини валового внутрішнього продукту , яка перерозподіляється
через зведений бюджет. У 2001 році перерозподілялося 27,2 ВВП. У
січні-квітні 2002 року за умов не включення до бюджету доходів від
приватизації частка зведеного бюджету у ВВП складала 30 відсотків
тому очевидно буде дуже важко нам погодитися із запропонованою
Урядом на 2003 рік часткою перерозподілу у 23 відсотка.
Щодо доходної частини бюджету при зростанні ВВП вдумайтеся, у
нас третій рік зростає ВВП передбачає Національний банк 6
відсотків зростання при цьому у нас немає збільшення доходної
частини Державного бюджету.
Потребує значаного вдосконалення бюджетне планування. У
частині визначення обсягів місцевих бюджетів та міжмісцевих
трансвертів. У зв'язку з тим, що ми постійно, вже декілька років
поспіль, місцеві бюджети перевиконуються на 15-20 відсотків. Треба
щось робити з планування.
Вчора ми казали про негативну динаміку податкових надходжень
до зведеного бюджету. Ви пам'ятаєте, що ми казали, з 1997 року,
коли відношення податкових надходжень до ВВП Складала 23 відсотки,
ми прийшли до проекту бюджету 2003 року, де податкові надходження
складають вже 17 відсотків від ВВП. Ми втрачаємо 5 відсотків ВВП в
доходній частин бюджету з-за невдалого адміністрування податків.
Верховною Радою не отримано від Кабінету Міністрів
документів, які б передбачали ліквідацію цих суттєвих недоліків в
адмініструванні, мається на увазі законопроекти і нормативні
документи, які б покращили систему адміністрування. Так за
січень-квітень 2002 року недоїмка в нас зросла на 2 мільярди 100
мільйонів гривень, тобто на 33,6 відсотки. І сьогодні вона вже
складає 8 мільярдів 440 мільйонів. І це при тому, я вам нагадую,
що в 2001 році нами було списано згідно з законом про платежі
майже 15 мільярдів безнадійної заборгованості із запевненнями, що
ми поставили край цьому ганебному процесу.
В той же час в бюджетній резолюції на 2001 рік передбачається
така лірична норма щодо певного рівня недоїмки як об'єктивного
явища. І навіть завдання ми ставимо, шановні колеги, не щодо
ліквідації недоїмки і навіть не щодо стабілізації недоїмки, а лише
до того, що ми повинні зменшити рівень приросту податкової
заборгованості.
Уряд наголошує на необхідності здійснення податкової реформи,
що абсолютно сприйнято у Верховній Раді, але, на жаль, досі до
Верховної Ради не подано законопроектів, які необхідні для
покращання наповнення доходної частини Державного бюджету.
Урядом також не зроблено кроків щодо створення спільно з
Верховною Радою групи для опрацювання проекту Податкового кодексу.
І, шановні колеги, з вашою згодою в проект доручень буде
додано доручення уряду щодо створення... Анатолій Кирилович!
Анатолій Кирилович!
Ми би просили, і це буде включено в доручення уряду, щоб уряд
вжив кроків щодо створення спільної робочої групи з представників
уряду та народних депутатів по доопрацюванню Податкового кодексу.
Ми штучно затягуємо цю надзвичайно болючу для суспільства, для
нашої економіки проблеми.
Нагадую, що законопроекти, які передбачають зміни в доходах
чи видатках Державного бюджету на наступний рік згідно з Бюджетним
кодексом, мають бути оприлюднені не пізніше 15 серпня поточного
року.
Нагадаю, що цього року ми вперше розглядаємо проект основних
напрямків бюджетної політики на 2003 рік за новою процедурою, яка
регламентується нормами Бюджетного кодексу України.
Хотілося б відзначити ще один не дуже приємний момент.
Наполягаючи на ухваленні законопроектів, що є, дійсно,
необхідними, на жаль, уряд по відношенню до Верховної Ради
вдається до тону, який є близьким до ультимативного, що, на нашу
думку, є неприпустимим. Заслуговують на підтримку ініціативи уряду
щодо, наприклад, проведення реформування прибуткового податку з
громадян, що дозволить вивести з тіні значні обсяги виплачуваної
заробітної плати та розширить податкову базу. Ми підтримуємо ці
ініціативи уряду і просили би прискорити внесення відповідного
законопроекту.
Також цікавими виглядають пропозиції щодо продажу прав вимоги
простроченої понад 3 роки заборгованості перед державою юридичних
осіб за іноземними кредитами, наданими державою, або під державні
гарантії та бюджетними позичками. Ми вважаємо, що це дасть
можливість залучити до доходної частини Державного бюджету значні
гроші.
Уряд декларує на необхідність суттєвого зменшення обсягу
пільг як галузевих, так і окремим категоріям громадян. Разом з
тим, впадає в око відсутність будь-яких кроків уряду щодо
вирішення проблеми у зв'язку з рішенням Конституційного Суду
України від 20 березня 2002 року щодо недопустимості зменшення
обсягу пільг, компенсацій та гарантій певним категоріям громадян.
Ми чекаємо цих ініціатив уряду.
Але, як слушно зауважує в своїх пропозиціях, шановні колеги,
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, які
надійшли до Бюджетного комітету, пропозиція уряду щодо скасування
податкових пільг, що надаються за галузевою ознакою, разом з
пропозицією про одночасне посилення впливу держави на розвиток
пріоритетних галузей шляхом бюджетного стимулювання без
наголошення на необхідності визначення таких стратегічних галузей
та критеріїв, за якими будуть проводитися з бюджетне стимулювання
таких галузей чи необхідності прийняття державних програм розвитку
галузі, на думку комітету, є черговим декларативним заходом. Я
просто процитував рішення комітету з питань аграрних відносин.
Пропонуючи перехід від системи соціального захисту, що
грунтується на існуванні пільг до політики надання адресної
грошової допомоги соціальновразливим верстам населення, уряд, на
жаль, не подає критерію, за яким ми маємо визначити або мають
визначатися отримувачі такої допомоги, що може викликати суттєве
занепокоєння та стурбованість у найменш захищених соціальних верст
населення.
Також у порушення 29 статті Бюджетного кодексу уряд пропонує
не включати надходження від приватизації до доходної частини
бюджету. За нашою оцінкою за таких обставин, враховуючи некоректне
визначення макроекономічних показників, а також той факт, що ми, я
наголошую ще раз, при постійному зростанні валового внутрішнього
продукту не маємо зростання доходної частини бюджету, на нашу
думку обсяг прогнозних доходів бюджету є заниженим, як мінімум, на
10 відсотків.
Декілька слів про видатки. Найперше, у порушення вимог
Бюджетного кодексу урядом не наведено переліку головних
розпорядників Державного бюджету на 2003 рік, що є прямою вимогу
Бюджетного кодексу. Відповідно до Бюджетного кодексу бюджетним
комітетом, і я сподіваюся, Верховна Рада підтримає це, буде
сформульоване відповідне доручення уряду.
Далі. Головним завдання бюджетної політики є підвищення
добробуту населення та його соціального захисту шляхом максимально
ефективного використання бюджетних коштів. Уряд у поданому проекті
стверджує, що обсяг видатків загального фонду Державного бюджету
підлягатиме суттєвому скороченню, тобто загальний фонд, з якого
фінансуються соціальні програми, має бути скороченим у порівняні
із затвердженими призначеннями на 2002 рік. У цих умовах,
безумовно, не буде можливості підвищувати рівень соціальних
гарантій населення. Симптоматично, що подібний підхід докорінно
суперечить і положенням Послання Президента до Верховної Ради
"Європейський вибір" , який ми вчора чули з цієї трибуни, де
наголошується на необхідності соціальної переорієнтації
економічної політики.
Викликає заперечення намір внести мораторій на підвищення
мінімальної заробітної плати. З цього приводу ми отримали
відповідні звернення і від Комітету з питань пенсіонерів, і від
Комітету з питань соціальної політики, і від Федерації профспілок.
В проекті Основних напрямків бюджетної політики урядом
задекларовано намір відмовитися від захищених статей бюджету. В
цілому сприймаючи подібний крок, якби ми мали декілька років
поспіль гарантоване виконання Державного і зведеного бюджетів, це
б можна було б зрозуміти, але в ситуації, коли ми маємо 14
відсотків недовиконання по бюджету 2001 року, безумовно, це важко
сприйняти, оскільки за останні 5 років лише 2000 року за часів
уряду Ющенка був збалансований і повністю виконаний.
Також ми бачимо, що уряд не визначає посилення соціальної
спрямованості бюджету, як пріоритетного напрямку бюджетної
політики у сфері видатків. Тому пропозиція від захищених статей в
цьому році, на жаль, не може бути сприйнята.
Надзвичайної уваги, як з боку уряду, так і з боку Верховної
Ради потребує проблема ліквідації заборгованості з відшкодування
податку на додану вартість. Неприйнятною виглядає пропозиція уряду
відшкодовувати ПДВ лише тим підприємствам, що не мають
заборгованості перед державою з виплати того чи іншого податків.
Адже не виключено, що саме невідшкодування державою ПДВ і стало
причиною утворення подібної заборгованості.
Я ще раз хочу наголосити, що нам пропонується відшкодувати
ПДВ з видаткової частини бюджету, тобто за рахунок соціальних
виплат. Тобто ми визнаємо, що зростання заборгованості по ПДВ було
прихованим дефіцитом бюджету за попередні роки.
Вкрай гострою є необхідність повної інвентаризації державних
програм, що фінансуються з Держдавного бюджету. Бюджетний комітет
буде виходити на Верховну Раду з пропозицією затверджувати,
перезатвердження всіх програм, які фінансуються з Державного
бюджету Верховною Радою України.
Комітет з питань бюджету запропонував Міністерству фінансів
запровадити схему визначення обсягів капіталовкладень в залежності
від обсягів, отриманих від приватизації. Таким чином ми
запобігаємо проїданню державою, на чому неодноразово наголошували
представники політичних партій.
І останнє щодо видатків. Ми не побачили підходу та рішучого
викорінення ганебної практики непропорційного фінансування, що ми
вчора обговорювали при звіті уряду про виконання бюджету на 2001
рік, як в часі так і за функціональною ознакою. Цей факт знайшов
своє відображення в пропозиціях та дорученнях уряду, що їх
бюджетний комітет виносить на затвердження Верховної Ради України.
Декілька слів про місцеві бюджети та трансферти вирівнювання.
Принциповим на нашу думку є переведення бюджетів на
казначейське обслуговування згідно з норм Бюджетного Кодексу.
Не можна погодитися з пропозицією Уряду зберегти час у
місцевих бюджетів в зведеному бюджеті на рівні 2002 року. Оскільки
в наступному році за допомогою субвенції до компетенції місцевих
бюджетів передається здійснення ряду програм Державного бюджету.
Таким чином реальне становище місцевих бюджетів в порівнянні
з 2002 роком може суттєво погіршитися.
Володимир Михайлович, мені 2 хвилини. Не буде заперечень?
ГОЛОВА. Шановні колеги, 2 хвилини.
ПОРОШЕНКО П.О. Дякую.
Суттєве поліпшення потребує формула розрахунків міжбюджетних
трансфертів вирівнювання з урахуванням досвіду поточного і минулих
років.
Комітет з питань бюджету виходить із ініціативою включення до
відповідної робочої групи Міністерства фінансів України, народних
депутатів, членів бюджетного комітету.
Щодо дефіциту та бюджетного боргу. Бюджетній комітет
рекомендує не ухвалювати дефіцит державного бюджету на рівні 0.5
відсотка. Це перший рік, коли уряд пропонує дефіцитний бюджет, а
бюджетний комітет йому заперечує. Раніше все було якраз навпаки.
Враховуючи те, що 2003 рік припадає пік виплат по державним
борговим зобов'язанням, уряд планує збільшення відсотку граничного
обсягу державного боргу по відношенню до ВВП, але визначення лише
граничного відсотку боргу є недостатнім. І вчора на засіданні
бюджетного комітету ми узгодили, що необхідно також обмежити
абсолютні обсяги державного боргу. Бюджетна політика повинна
відображати кроки уряду по оптимізації виплат з державного бюджету
на обслуговування державного боргу та визначення джерел щодо його
погашення та реструктуризації.
І останнє, стосовно спеціального фонду. Верховна Рада могла б
погодитися із існуванням спеціального фонду у складі державного
бюджету під час перехідного періоду виключно для того, щоби мати
змогу кількісно оцінити обсяг коштів, які виводяться з-під
парламентського контролю і обертаються в позабюджетних фондах.
Зараз ситуація вимагає іншої принципової оцінки та термінового
втручання. Практика показала, що розподіл бюджету на загальний і
спеціальний фонд спонукає головних розпорядників бюджетних фондів
свідомо занижувати обсяги спеціального фонду на стадії планування
з метою одержання максимального рівня фінансування по загальному
фонду. Як правило, спеціальний фонд на стадії виконання
перевищується в кілька разів, а по місцевих державних
адміністраціях від 10 до 90 разів по ітогам 2001 року було
перевиконано спеціальний фонд, що виходить з-під парламентського
контролю значний обсяг бюджетних ресурсів. Рекордсменами з
перевищення обсягів запланованого спеціального фонду є Державне
управління справами, Міністерство внутрішній справ, а також
місцеві державні адміністрації.
Тому, враховуючи сказане, а також те, що поділ державного
бюджету на фонди не відповідає принципам єдності та повноти
бюджетної системи, задекларованих в статті 7 Бюджетного кодексу,
Комітет з питань бюджету ухвалив рішення пропонувати Верховній
Раді відмовитися від поділу державного бюджету на загальний і
спеціальній фонди і не передбачати існування спеціального фонду в
бюджеті 2003 року. При цьому ми пішли на компроміс з Міністерством
фінансів в цьому питанні і він міг би полягати в дозволі
зараховувати іноземні гранди, кредити до цільових фондів, як це
було раніше, скажімо, з Чорнобильським фондом.
І останнє. Я б хотів відзначити, що народні депутати дуже
грунтовно, з великою відповідальністю і, я би сказав, ентузіазмом
підійшли до розгляду проекту Основних напрямків бюджетної політики
на 2003 рік. До Бюджетного кодексу надійшло дуже багато слушних
пропозицій. Від профільних комітетів, шановні колеги, надійшло 85
пропозицій і найбільш активними в цьому були Комітет з питань
паливноенергетичного комплексу, Комітет з питань фінансів і
банківської діяльності, Комітет з питань соціальної політики,
аграрний комітет, Комітет з питань пенсіонерів. Фракції. 22
пропозиції надійшли від фракцій і найбільш активною в цьому була
фракція Комуністичної партії. Від окремих народних депутатів
надійшло 138 пропозицій. За статистикою враховано в дорученнях та
пропозиціях бюджетного комітету понад, більше 80 відсотків тих
пропозицій, що надійшли до бюджетного комітету.
І стосовно запропонованого вам рішення, яке було роздано
сьогодні. Шановні колеги, це є позиція, яка була підтримана
консенсусом, тобто одноголосно, бюджетним комітетом. Є два
невеликих уточнення. У пункті 9 пропозицій Верховної Ради замість
питомої ваги доходів місцевих бюджетів за погодженням з
Міністерством фінансів ми включаємо питому вагу місцевих бюджетів,
вона не повинна бути менша 40 відсотків. В 13 пункті випала
Державна служба автомобільних доріг як головний розпорядник
бюджетних коштів, оскільки вона є органом центральної виконавчої
влади згідно указу Президента. І в дорученнях уряд 21 пунктом
додати: "Створити робочу групу з числа представників уряду та
народних депутатів України для доопрацювання проекту Податкового
кодексу". Це є ті речі, які редакційно не ввійшли до матеріалів,
які вам були роздані, але завтра вони ввійшли в рішення бюджетного
комітету і завтра буде голосуватися з урахуванням цих позицій.
Дякую вам за увагу і дякую за активну роботу над Бюджетною
резолюцією.
ГОЛОВА. Запитання до співдоповідача Григорович , фракція
"Наша Україна".
Запис прошу дати на табло.
Прошу висвітлити.
Шановні народні депутати, перед виступом я запропонував
записатися для запитань будь ласка.
11:42:51
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Лілія Григорович, фракція "Наша Україна". Вельмишановний
Петро Олексійович, на жаль, я не мала змоги задати це запитання
Міністру фінансів тому запитаю вас.
Як стало відомо з учорашнього обговорення системи охорони
здоров'я заборговано 2,5 асигнувань. З вчорашнього послання
Президент України наголосив на тому, що системі охорони здоров'я
потрібно поетапно збільшувати бюджетні асигнування , а також
впроваджувати страхову медицину.
Запропонованій бюджетній резолюції практично оголошено
мораторій на збільшення бюджетних асигнувань, що будемо робити з
бідною медициною? За це півріччя 25 відсотків заборговано, ми не
знаємо, як буде далі чи цей борг буде внесений у бюджет наступного
року і я буду вдячна за вашу рекомендацію, оскільки відповідь
хотіла отримати від Міністра фінансів.
ПОРОШЕНКО П.О. На жаль, я не можу коментувати позицію
Міністерства фінансів але при аналізі виконання Державного бюджету
за 2001 рік ви побачили, що така важлива галузь, як охорона
здоров'я фінансувалася лише на 75 відсотків, тобто на 25 відсотків
менше ніж рекордсменів.
Для того, щоб запобігти цього ганебного явища в майбутньому
Бюджетний комітет прийняв рішення про обов'язковість пропорційного
фінансування всіх статей бюджету за виключенням захищених. Ми
впевнені в тому, що в проекті бюджету на 2003 рік буде міститися
норма, яка б не давала Уряду можливості робити такі великі
розриви.
Також ми впевнені в тому, що ми повинні робити Державний
бюджет 2003 року збалансованим і всі витрати, які будуть
заплановані Верховною Радою вони мають бути здійснені на 100
відсотків.
Крім того в дорученні Бюджетного комітету Уряду є вимога
врахувати рішення Конституційного суду щодо надання послуг
громадянам України безкоштовної в медичних закладах. Під це
повинні, безумовно, бути виділені певні кошти.
Відносно позиції щодо врахування заборгованості попередніх
років, ми окремо по галузі б не давали, але окремо загалом по
економіки було сформована відповідна пропозиція бюджетного
комітету уряду щодо врахування і кредиторської заборгованості, яка
міститься, кредиторської заборгованості бюджетних установ
попередніх років, і заборгованості з невиконання і
недофінансування бюджету. Це доручення дано, і робоча група, я
думаю, буде допрацьовувати це питання. Дякую вам.
ГОЛОВА.Народний депутат Іванов, фракція "Єдина Україна".
11:45:58
ІВАНОВ С.А.
Петр Алексеевич, вот мы из года в год говорим о том, что "в
нас немає, не хватає коштів", из года в год мы говорим, что
значительная часть денежных средств находится в теневом секторе. И
вот каждый раз, и фракция коммунистов неоднократно ставила вопрос,
и другие депутаты говорят, ну, давайте же мы в конечном итоге
примем закон и вернем опять в монополию государства весь табачный
и ликеро-водочный безнес. Это значительное прибавление денежных
средств в бюджет.
Сегодня уже есть законопроекты, поданные некоторыми
депутатами. В связи с этим вопрос: быть может, нам стоит вместе с
принятием нового налогового кодекса и принять вот эти злободневные
существенные законы, которые, действительно, дадут деньги в
бюджет? Как ваше мнение?
ПОРОШЕНКО П.О. Я дякую вам за це надзвичайно актуальне
питання.
Це питання обговорювалось на бюджетному комітеті, і, дійсно,
два комітети внесли цю пропозицію щодо відновлення державної
монополії на тютюнові та лікеро-горілчані вироби.
Справа в тому, що нам потрібно визначитись, що це є
монополія? Якщо монополія полягає в реприватизації
лікеро-горілчаних заводів - це одна справа. Якщо монополія полягає
в тому, що держава шляхом випуску акцизних марок дає виключний
дозвіл на виготовлення певної кількості лікерогорілчаних виробів -
це також є монополія. Але проблема полягає в тому, що за деякими
оцінками 60 відсотків обігу лікеро-горілчаних виробів
виготовляється підпільно, і до Державного бюджету не надходить
жодної копійчини.
Тобто проблема, на мою думку, полягає не в тому, кому
належать лікеро-горілчані заводи, тому що це є лише механізм, а в
адмініструванні податку або акцизу на лікеро-горілчані та тютюнові
вироби. І саме це знайшло своє відображення в рішенні Бюджетного
комітету, де ми наполягаємо, що ситуація з податком на прибуток,
ситуація ганебна з податком на додану вартість, ситуація з
акцизами, вона сьогодні яскраво свідчить про неефективність
адміністрування податків. І є окреме доручення, що, будь ласка,
вносьте законодавчі пропозиції, давайте разом узгоджувати
нормативні документи, які б підвищили рівень адміністрування, і ми
б давали перевагу людям, які чесно працюють, сплачуючи податки, а
не так, як є зараз, коли ділок тіньового бізнесу сьогодні нагрібає
собі за рахунок коштів, які він повинен сплачувати до Державного
бюджету, величезні прибутки. Але проблема, дійсно, існує, і
Бюджетний комітет її обіймає. Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Народний депутат Грязєв, фракція Соціалістичної
партії України.
11:49:08
ГРЯЗЄВ А.Д.
Передаю право на виступ Ніколаєнко.
ГОЛОВА. Народний депутат Ніколаєнко.
11:49:15
НІКОЛАЄНКО С.М.
Петро Олексійович. (Ніколаєнко, фракція Соціалістичної
партії, голова Комітету з освіти і науки)
4 народних депутати в запитаннях міністру фінансів виказали
свою стурбованість з приводу намагання вузи третього, четвертого
рівнів акредитації зробити отримувачами бюджетних коштів.
Я розумію намагання якось упорядкувати їхню діяльність. Але
мене турбує інше: це повністю руйнує 53 статтю Конституції, де
говориться про доступність і безоплатність вищої освіти. Тому
таким підходом ми просто підштовуємо їх до комерціалізації,
передачі акціонування в інші руки. Ваша думка?
Друге питання. Наш комітет глибоко турбує стаття 57 Закону
про освіту. Ми не можемо сьогодні допустити, що вчитель сільський
отримує 160 - 170 гривень.
Третє. Пільги сільським вчителям при цареві були, при
радянській владі були, нині немає. Сьогодні у нас передбачено
400-500 мільйонів на те, щоб стаття 57-ма хоча б з 1 вересня
працювала в частині повній доплаті за стаж і два оклади на
лікування, оздоровлення. Тому ми б просили, щоб ці питання ви
висвітлили. І певно, Петро Олексійович, доцільно було б нам два
комітети зібрати, обговорити проблему вчителя.
ПОРОШЕНКО П.О. Я дякую вам за запитання. Дійсно, ця проблема
вчора знайшла своє відображення вчора на засіданні комітету, коли
ми розглядали... Якщо ви подивитеся додаток другий, п'яте
доручення, яке ми даємо уряду, то маючи ці пропозиції у бюджетній
резолюції, яка була запропонована урядом, ми вважаємо, що без
розробки концепції фінансування закладів освіти 3-4 рівня
акредитації, ми на сьогоднішній день не можемо огульно відразу ж
приймати логіку фінансування за держзамовленням. Ми сприймаємо
позицію уряду, що щось треба робити, якимось чином створювати
мотивацію для закладів освіти. Але одразу без обрахунку, без
обговорення цієї проблеми на спільному засіданні комітетів, ми
вважаємо, що це є надзвичайно ризиковано. Саме це міститься у
наших дорученнях. І я думаю, що тут ми знайдемо певний рівень
компромісу.
Щодо 57-ої статті, тут проблема, ви знаєте, що це питання уже
питання з бородою, і це питання є значно більш складне. Уряд
сьогодні твердить і Міністерство фінансів на засіданні бюджетного
комітету продовжували на цьому наполягати, що коштів у Державному
бюджеті на повному фінансуванні статті 57 Закону України "Про
освіту" немає, що це абсолютно зруйнує бюджетний процес.
Тоді ми виходимо з пропозиції, що шановні колеги і урядовці,
обрахуйте, виходьте з пропозицією щодо або зміни до законодавства,
тому що згідно рішення Конституційного суду ми більш не маємо
права припиняти пільги, які надані діючим законодавством, і ми
просто маємо небезпеку, що місцеві суди будуть завалені позовами
вчителів щодо компенсації по 57 статті, що також зруйнує бюджетну
політику. І особливо просто загрозлива ситуація створиться у
місцевих бюджетах.
Ми отримали запевнення, що уряд вийде з відповідними
ініціативами.
Це доручення також міститься в переліку доручень, які ми
даємо від імені бюджетного комітету уряду.
ГОЛОВА. Останнє запитання.
Народний депутат Петренко, фракція комуністів України.
11:52:49
ПЕТРЕНКО В.С.
Петренко,фракция коммунистов.
Петр Алексеевич, будьте добры, скажите, на каком основании, с
каких соображений средства полученные от приватизации госимущества
вместо направления их на создание новых рабочих мест и на развитие
новых производств направляются на как источник задолженности
государства? Ведь это же экономическая диверсия против Украины. 60
процентов предлагается направить туда. Как понимать, на каком
основании?
ПОРОШЕНКО П.О. Я на русском буду отвечать, раз вы задали
вопрос на русском.
Вопрос в том, что мы сегодня исходили из логики, когда у нас
не будет спецыального и общего фонда Государственного бюджета.
Если бы у нас был специальный фонд, то там без участия
Министерства финансов целевым назначением эти средства шли бы на
обслуживание внешней задолженности. Когда у нас есть общий фонд
Государственного бюджета, то мы просто привязали объем
госкапиталовложений к объему приватизации. Были разные предложения
там, уряд говорил от 30 процентов, у нас было от 70-ти процентов,
пока это просто рабочая норма, что не менее 40 процентов
поступлений от приватизации должны направляться на государственные
капвложения, на развитие нашей экономики то, о чем вы говорите.
Я считаю, что идеологически, технологически ваша позицыя
абсолютно правильна. Просто нужен определенный переходной период,
когда мы прийдем к тому, что все, что государство продает, оно
обязано эти же средства инвестировать в развитие экономики. Я
демаю, что постепенно в течении дву-трьох лет мы перейдем именно
концепции, которую вы предлагаете.
Благодарю вас. Сегодня бюджетный комитет впервые сделал
именно этот первый шаг, когда мы просто привязали государственные
капвложения к поступлениям от приватизации. Я думаю, что
методологически это правильно.
ГОЛОВА. Дякую, Петро Олексійовичу. Час для запитань
вичерпано. Дякую.
Шановні народні депутати! У нас до перерви залишилося 5
хвилин. Будемо ми розпочинати виступи від фракцій чи оголошуємо
перерву? Оголошуємо перерву до 12.30.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу заходити до зали,
займати робочі місця. Продовжуємо нашу роботу.
Переходимо до виступів від фракцій, до 5 хвилин.
Від фракції "Наша Україна" записалися народні депутати Черняк
і Пинзеник. Я прошу вас визначитися, хто буде виступати.
Народний депутат Черняк відсутній. Народний депутат Пинзеник
є?
Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
12:32:49
ПИНЗЕНИК В.М.
Шановні народні депутати, я не думаю, що є сенс говорити про
деталі даного документи, оскільки є серйозні застереження по
принципових ідеологічних засадах цього документу, я на них хотів
би зупинитися.
Хочу поспівчувати колегам народним депутатам з приводу
можливості оцінки, бо тут є проблеми навіть економістам. Так
сталося, що з перервою в один тиждень нам подали два документи від
уряду, обидва з них є документами програмного характеру. Один з
них - це програма діяльності Кабінету Міністрів, другий документ -
основи бюджетної політики. Складається враження, що ці два
документи готували два різних уряди, тому що в жодному з них не
співпадає ні один макроекономічний показник. І у мене виникає
питання, яку політику збирається проводити наступного року уряд,
чи ту політику, яка закладена в програмі діяльності, чи ту
політику, яка закладена в основі бюджетної політики?
Але в першу чергу треба було співчувати не нам, а громадянам
України, бо проект Бюджетної резолюції передбачає нанесення
серйозного удару по життєвому рівню наших громадян. Логіка
економічного курсу уряду суперечить будь-якій логіці. При
цьогорічному і планованому на наступний рік зростанні валового
внутрішнього продукту передбачається реальне зменшення доходів
бюджету. Це чудо, якого я не знав в жодній країні світу.
В 2001 році до зведеного бюджету України без приватизації
надійшло 52.3 мільярда гривень. Тільки інфляційна складова, а
нагадаю, цього року уряд планує середньорічне зростання цін 10
відсотків, на наступний рік - знову 10 відсотків, тільки
інфляційна складова дає 10 мільярдів гривень додаткових
надходжень. Тобто ця цифра доходів мала б бути тільки за рахунок
інфляції 61, це на 2 мільярди гривень більше, ніж планує уряд. А
де ж, крім того ефект зростання у 12 з половиною відсотків?
Економіка росте, де діваються доходи від зростання економіки? Де
та чорна дірка, куди зникають доходи бюджету?
Уряд готує бюджетній сфері "чудовий", в лапках, подарунок.
При зростаючій економіці реальні обсяги фінансування бюджетної
сфери зменшуються порівняно з плановим показником цього року на 9
відсотків або майже на 5 мільярдів гривень. Однієї цієї обставини
достатньо для цілком очевидного висновку щодо долі проекту
документу, поданого урядом.
Серйозний дисбаланс прогнозованих доходів і макроекономічних
показників дає підстави сумніватися в достовірності самих
прогнозів параметрів економічного розвитку на наступний рік.
Звідки береться зростання реальної заробітної плати на 8,3
відсотка при зменшенні реального фінансування науки, освіти,
культури, медицини? Звідки візьметься і саме економічне зростання
при відсутності інструментів формування внутрішнього попиту? За
останні два роки головним чинником економічного росту в Україні
був зростаючий внутрішній попит. Таких інструментів бюджет не дає.
Змінами або проривами в інвестиційній політиці теж не пахне.
Я не можу зрозуміти ще однієї логіки. На наступний рік
планується політика, яка вдаряє по інтересам національної
економіки. Абсолютно неправильна політика зміцнення реального
обмінного курсу національної валюти. Що означає ця політика
відчувають підприємницькі кола, які тут присутні, що стосується
експортуімпорту. Така політика означає, що наступного року уряд
проводить здешевлення імпорту, національний продукт дорожчає при
стабільності курсу і ця політика при стабільності, майже
незмінності обмінного курсу призводить до удару по національному
експорту, бо затрати на національний експорт ростуть, а курс
залишається стабільним. Я не можу зрозуміти, чому уряд не
проводить політику нульової інфляції стабільності обмінного курсу
національної валюти.
З наведених у пояснювальній записці даних неможливо зрозуміти
реальний розмір дефіциту бюджету, оскільки погашення державного
боргу не розбито на дві складові. Перша складова - амортизація або
погашення основної частини боргу і друга складова - виплата
процентів. А тому арифметично приватизація в 2 мільярда гривень
покриває тільки розрив між обсягами платежів по обслуговуванню
боргу і сумою внутрішніх запозичень.
За рахунок чого тоді буде фінансуватися дефіцит 0,5 відсотка
валового внутрішнього продукту або 1,1 мільярда гривень.
Виходячи з наведених аргументів фракція "Наша Україна" вважає
неможливим підтримати проект основ бюджетної політики поданої
Урядом на наступний рік.
ГОЛОВА.Народний депутат Воюш від фракції Соціал-демократичної
партії (Об'єднаної).
Слідуючим буде виступати від фракції народний депутат
Вінський Соціалістична партія України .
12:38:19
ВОЮШ В.Д.
Шановні колеги! Розглядаємий проект основних напрямів
бюджетної політики на 003 рік загалом відповідає вимогам чинного
законодавства і передбачає розмір дефіциту Державного бюджету,
який не повинен перевищувати 0,5 відсотків валового внутрішнього
продукту. Проти 1,7 відсотків в поточному році.
При цьому є намагання передбачити бездефіцитність загального
фонду Державного бюджету на 2003 рік.
Враховуючи, що дефіцит бюджету є показник, який не може
визначатися окремо без перегляду всіх його показників, на мою
думку необхідно погодитися на те, що його має визначати Уряд, який
відповідно до Конституції відповідає за складання проекту бюджету.
Склавши баланс ресурсів та необхідних витрат на 2003 рік
розуміючи можливість покриття такого дефіциту.
Щодо зарахування надходжень до приватизації , то досвід
останніх років показав нестабільність зазначеного джерела і не
можливість через ряд об'єктивних та суб'єктивних причин виконання
такого показника у обсягах передбачених законом про Державний
бюджет.
Тому прив'язка його до розділу фінансування, а не до доходів
бюджету є цілком доречною .
Досі залишається складною ситуація щодо відшкодування податку
на додану вартість , заборгованість яка накопичувалася роками не
може зникнути одночасно і ти позитивні поки що, на жал, незначні
тенденції говорять про рішучість Уряду у вирішенні цього питання.
Єдине, що необхідно це не зупинятися на досягнутому, тому що до
всіх інших проблем 2003 року обов'язково додається погашення
заборгованості по невідшкодованому податку на додану вартість.
Інше нагальне питання, яке необхідно вирішувати в поточному
та наступному році - це розв'язання проблеми недоїмки.
В напрямах бюджетної політики урядом відзначається
необхідність вжиття рішучих заходів щодо істотного зниження темпів
зростання заборгованості платежів до бюджету.
Про те, чи не вживались рішучі дії раніше. В минулому році
Верховною Радою України був прийнятий закон про списання та
реструктуризацію відповідної недоїмки. Проте минув лише рік, і
проблема залишилась на тому ж самому рівні, та і ці заходи, що
запропоновані урядом, вимагають внесення змін до діючого
законодавства, розробки відповідних механізмів та порядків. Проте,
більшість з необхідність досі не подані на розгляд Верховної Ради
України.
Інше питання, яке намагаються розв'язати різні уряди
останніми роками, це питання скасування податкових пільг, що
надаються за галузевою та професійною ознакою. На жаль, знову ми
підходимо до цього питання тільки з одного боку, намагаючись
тільки відмінити зазначені пільги, не розглядаючи питання
відповідної підтримки галузей, в яких пропонується забрати пільги.
Проте, як і в іншому випадку відповідні законопроекти так і не
подані до Верховної Ради України.
Без вирішення вищенаведених заходів важко говорити про
реальність бюджету як необхідної умови його збалансованості.
Окремо хотілось би зупинитись на положеннях пунктів, що
стосуються міжбюджетних відносин. Питома вага видатків місцевих
бюджетів у зведеному бюджеті прогнозується на рівне не менше 40
відсотків, тобто як у поточному році, і це є рівень, нижче якого
ми не можемо опуститись. Однак, на мою думку, цьому документу
бракує відсутності у відповідному розділі висвітлення питання
формування таких специфічних бюджетів, як бюджет міста Києва та
бюджет Автономної Республіки Крим. Я вважаю, що він має бути
доповнений положенням наступного змісту: формування бюджету
Автономної Республіки Крим, міста Києва та Севастополя в 2003 році
відбувається з урахуванням закону про затвердження Конституції
Автономної Республіки Крим, Закону України "Про столицю України
місто-герой Київ" та закону, що визначає особливий статус міста
Севастополя, що повністю відповідає вимогам статті 67 Бюджетного
кодексу України.
Позитивною можна вважати пропозицію щодо запровадження
поетапного переходу до здійснення ряду програм Державного бюджету
шляхом надання субвенцій місцевим бюджетам.
Окрема хотілось би зупинитися на питанні проведення видатків
у 2003 році по пільгах і компенсаціях громадянам. Документом
декларується намагання уряду змінити діючу систему пільг на
адресну грошову допомогу, виходячи з рівня доходів населення.
Але на сьогодні діє рішення Конституційного Суду щодо надання
пільг та існує певний дефіцит коштів для проведення зазначених
видатків у повному обсязі. А за прогнозними розрахунками для
забезпечення у 2002 році надання пільг, компенсацій і гарантій
відповідно до чинного законодавства у бюджетах усіх рівнів
необхідно щорічно передбачати близько 20 мільярдів гривень.
Проте уряд досі не подав відповідні законопроекти на розгляд
Верховної Ради України.
Щодо захищених статей. З урахуванням обговорення, яке
відбулося у Бюджетному комітеті, вважаю за доцільне передбачити в
Законі про Державний бюджет перелік захищених статей.
Підводячи підсумки, необхідно відмітити: зазначений документ
є досить збалансований та виважений документ, проте він іноді
спирається на певні припущення та умови, які уряду в стислі
терміни необхідно виконати, перш за все це стосується підготовки
та подання на розгляд Верховної Ради України відповідних проектів
законів як щодо податкової політики, так і щодо питань надання
пільг і субсидій.
Хочеться сподіватись, що за цей короткий час уряд спроможний
реалізувати всі ці заходи. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Вінський від фракції Соціалістичної
партії України. Наступним буде виступати Симоненко Петро
Миколайович від фракції "Комуністична партія України".
12:44:33
ВІНСЬКИЙ Й.В.
Шановні народні депутати, фракція Соціалістичної партії
України розглянула проект Бюджетної резолюції. Хочу зразу сказати,
що він нас не влаштовує і по принципових питаннях, і по нюансах, і
тому ми його підтримати, безумовно, не зможемо.
Багато є претензій до цього документу, але я хотів би
зупинитись на найбільш принципових для нас.
Перший момент - це загальна логіка документу. Конституція
чітко визначає цю логіку. Суть її полягає у наступному, що
Верховна Рада має прийняти засади внутрішньої і зовнішньої
політики як ключовий документ соціальноекономічного розвитку. Уряд
має розробити на основі цих засад програму своєї діяльності і
цільові програми. Бюджетна резолюція має створити, так би мовити,
ідеологію бюджету, а бюджет має забезпечити, власне кажучи,
виконання цієї загальної стратегії нашої держави.
І от вже протягом шести років всі абсолютно розуміють цю
ситуацію. І уряд свідомо, на мій погляд, ухидяється від того, щоб
підходи до формування соціально-економічної політики держави і
бюджетної політики у тому числі були прозорими, зрозумілими і були
покладені на вимоги діючої Конституції України.
Друга тема, на мій погляд, надзвичайно важлива, тому що вона
також тупікова. Я маю на увазі проблема валового внутрішнього
продукту. Це той показник, від якого, власне кажучи, маж вестися
відлік всіх речей, в тому числі і бюджету. І коли ми говоримо, що
така-то частина бюджету представляється через ВВП, через бюджет,
то ми прекрасно розуміємо, яка це держава, яке суспільство. Чи це
суспільство стоїть на засадах соціалдемократії, чи ліберального
підходу, чи консервативного підходу, чи, наприклад, там
соціалістичного підходу. Але сам показник валового внутрішнього
продукту у нашій державі сьогодні - це щось таке абсолютно
відірване від життя і не має реальних підстав. Спитайте ви в уряді
чи хоча б одна людина може вам ствердно сказати, що ті цифри
валового внутрішнього продукту, які закладаються у бюджети
розраховані, наприклад, по європейських підходах і по європейським
методикам. Всі ми прекрасно знаємо, 40 процентів ВВП в тіні, але
рахуємо ВВП те, як і порахований. Потім від цього ВВП пишемо цифру
23 проценти перерозподілу бюджету. А реально розуміємо, що
.....................17-18 процентів ВВП. Такої держави немає в
Європі. Я думаю, що і у світі немає такої держави, тому що це тоді
означає, що держава, в принципі, втрачає свою суть
соціально-економічну. І ця тема має бути вирішена. І я вже вдруге
говорю при прийняті бюджетної резолюції на цю тему, але, на жаль,
уряд, на мій погляд, свідомо ухиляється від цієї теми. Правда,
була у мене розмова з міністром фінансів паном Юшко, де він
пообіцяв, я дуже вірю, що в кінці-кінців уряд візьметься за це
принципове питання. Тобто ми з вами ділимо те, чого не знаємо що
ділити.
Наступне питання, на мій погляд, від якого трошки
авантюризмом повіває - це, так звані, захищені статті, що він них
треба відмовитися. Вибачте, якщо Державний бюджет України не
виконаний саме по цих статтях цього року, і в попередні роки ми
знали цю картину, як це воно є, і тепер робити такі авантюрні
заяви, що треба від цього відмовитися. То де гарантія, що основні
соціальні статті будуть реалізовані в бюджеті наступного року.
Безумовно, сьогодні ми повинні відверто сказати, що у нас
немає ніяких підстав довіряти уряду, що уряд це положення зможе
реалізувати. А раз це так, то цей запис абсолютно недоцільний.
Можливо, це спеціально записано, щоб відволікти нашу увагу від
інших моментів пов'язаних із безпосередніми фінансовими проблемами
бюджету.
Механізм перерозподілу між центром і регіонами. Протягом
тривалого часу ми попідвищували процент бюджету, який йшов на
регіони. Цього разу, як можна зрозуміти із Бюджетної резолюції,
взагалі ця запис дуже нечітка така, розмита, але, якщо підходити
по концепції, то, очевидно, що ми повертаємо назад. Що розвитку
нашої лінії, яка була абсолютно чітко реалізована в попередньому
бюджеті на збільшення частки бюджету, яка розподіляється через
регіони, не буде. Мені здається, що враховуючи ті проблеми, які є
у нас в регіонах, ми повинні продовжити цей курс на те, що тим
більше, як виявляється, місцеві бюджети краще справляються з цими
платежами. І ви знаєте, що там виконання дещо краще йде особливо в
ряді регіонів по місцевих бюджетах. Тому, мені здається, що це
слідуюча проблема.
І на закінчення. Проблема капітальних вкладень. Тут можливо я
вперше за довгий тривалий час погоджуюся з Пинзеником. Дійсно,
якщо є 6 проценті чи 7 процентів росту ВВП за останній рік, і ми
думаємо про це в перспективі, то чому ми маємо заморозити
капітальні вкладення? Це взагалі нелогічний сам підхід, в
принципі. Що це, держава веде якісь зворотні процеси до суті
розвитку економіки? Тобто економіка розвивається вперед, а держава
робить все, щоб її затормозити, щоб вона не розвивалася. Мені
здається, що це абсурд, який має бути вилучений з Бюджетної
резолюції. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Симоненко Петро Миколайович від
фракції "Комуністична партія України". Наступним буде виступати
представник від блоку Юлії Тимошенко. Прошу визначитися хто буде
виступати.
12:50:07
СИМОНЕНКО П.М.
Шановні колеги, аналізуючи Бюджетну Резолюцію ми, комуністи,
робимо наступний головний висновок, що наша державна бюджетна
політика на сьогодні, як на жаль і попередні роки, не відповідає
як по суті, так і по змісту вимогам часу і все більше віддаляється
від реальної економіки.
Половина економіки країни, як ви знаєте, знаходиться в тіні.
Останні 50 відсотків знову діляться навпіл узаконеними пільгами.
Тобто наповнення бюджету складає всього 25 відсотків економіки від
можливих 100. Яка ж це соціально орієнтована економіка і соціальна
політика. Країна погрузла в корупції, бюджет розтягується по
власним кишеням.
На що хочемо звернути увагу уряду, не торкаючись деяких
окремих питань, конкретних питань.
По-перше. На думку фракції комуністів ключовим завданням
бюджетної політики на наступний рік має бути насамперед
забезпечення розширеного відтворення фінансових ресурсів держави і
на цій основі створення сприятливих умов для нарощування
вітчизняного виробництва та виходу з боргової кризи.
Водночас повинні бути передбаченні можливості стимулювання
інноваційної та інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання,
а також збільшення доходів громадян росту купівельної їх
спроможності.
На нашу думку Кабміну треба негайно провести ревізію
податкових пільг і податкової недоїмки. Не виправдані пільги
скасувати терміново, на нові встановити мораторій, оскільки одні
платять непомірні податки, інші майже нічого не платять.
Треба припинити балачки навколо Податкового кодексу, а внести
конкретні пропозиції щодо в першу чергу справедливої податкової
політики орієнтованої на економічне, в першу чергу на економічне
зростання.
По-друге, на нашу думку, потрібно посилити взаємозв'язок між
бюджетною і грошово-кредитною політиками і на цій основі слід
конструювати модель економічного зростання. Поки що політики уряду
і Національного банку на всіх сегментах фінансового ринку:
грошовому, кредитному, фондовому, - м'яко кажучи, мало узгоджені.
Надвисока вартість і обмеженість капіталу на внутрішньому
ринку створили перепону для будь-яких інвестицій. Банківська
система на чолі з Національним банком повинні працювати на
вітчизняну економіку, а не на власну кишеню і не обезкровлювати
її, нашу економіку, так званою жорсткою монетарною політикою, а
займатися вирішенням край гострої проблеми взаємних нелатежів, що
ростуть, мов на дріжджах, і сягнули сьогодні майже 500 мільярдів
гривень.
Прийняття, на нашу думку, необхідно і прийняти жорсткі
реальні заходи, розробити механізми, які б дозволити зупинити
втечу капіталу за кордон, повернути вивезені кошти, припинити
доларизацію економіки.
Вкотре звертаємо увагу уряду на необхідність на наведення
елементарного порядку на ринку лікеро-горілчаних і тютюнових
виробів, металобрухту, ввівши державну монополію якраз на ці
елементи економіки.
По-третє, на нашу думку, невідкладним завданням Кабміну є
зменшення залежності бюджетних видатків від боргової залежності,
удосконалення системи управління боргом. До виходу з боргової
кризи пропонуємо припинити обслуговування державних облігацій, що
перебувають у власності Національного банку України. І з цією
метою також пропонуємо заслухати Кабмін з питань державного боргу
та ефективного використання іноземних кредитів. Ця проблема не
вперше піднімається, це проблема злочинних дій і шаленої корупції
навколо цієї конкретної проблеми.
По-четверте, необхідно посилити валютні регулювання, виходячи
з того, що попит на іноземну валюту в Україні значною мірою
визначається намаганням заможних фізичних осіб зберегти свої
награбовані кошти, перевести їх на закордонні рахунки. Головне
питання для уряду сьогодні полягає в тому, щоби національна
грошова одиниця, гривня, повинна стати головною. І ми ще раз
наголошуємо, треба не тільки обмежити, а вилучити із вживання і
використання долар в економіці України.
По-п'яте. Потребує вдосконалення система державного
управління фінансами, підвищення відповідальності за виконання
бюджетів усіх рівнів. На нашу думку, пріоритетними напрямками
бюджетної політики в посиленні соціальної спрямованості бюджету
повинні бути такі питання:
Перше. Встановлення мінімальної заробітної плати на рівні
прожиткового мінімуму. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян
установити на рівні мінімальної заробітної плати.
Друге, це індексація грошових доходів працівників бюджетних
установ відповідно до чинного законодавства.
Третє. Забезпечення у повному обсязі виплати допомоги
малозабезпеченим громадянам та сім'ям з дітьми, повне погашення
заборгованості із соціальних виплат.
Четверте. Визначення додаткових мір по погашенню знецінених
грошових заощаджень громадян, а не так, як зараз це робиться.
І п'яте. Удосконалення системи соціальних пільг, а не їх
ліквідація. Ми проти цього категорично виступаємо і це, на жаль,
пропонується в Бюджетній резолюції.
Потребує, на наш погляд, докорінного перегляду чи переглянути
існуючий порядок розподілу і використання капітальних вкладень,
вони повинні складати основу бюджетного розвитку, направлятись на
розвиток проблем, які пов'язані з енергозбереженням,
модернізацією, технічним переоснащенням виробництва і підтримкою
сільського господарства.
І останнє. Фракція також виступає проти того, щоб у черговий
раз Верховна Рада формально віднеслась до розгляду Бюджетної
резолюції. Тільки одночасне і комплексне виконання зазначених
завдань, прийняття економічно обгрунтованих рішень в процесі
формування бюджету може дати поштовх до виходу держави із
скрутного фінансового стану, а державному бюджету на 2003 рік
стати основою розвитку реальної економіки і покращання рівня життя
населення.
На жаль, але подана Кабміном Бюджетна резолюція фактично
консервує ті руйнівні механізми, що призвели, як зазначив сам
гарант Конституції в посланні, тривалої, руйнівної економічної
кризи. Реформи не сприяли подоланню бідності в державі. Фракція
Комуністичної партії України надала Комітету з питань бюджету свої
пропозиції до Бюджетної резолюції і буде настоювати на тому, щоб
уряд радикально переробив Бюджетну резолюцію та врахував
пропозиції нашої фракції. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Кирильчук від фракції Блоку Юлії
Тимошенко.
Прошу підготуватися народного депутата Клюєва від фракції
"Єдина Україна" і я думаю одночасно від комітету.
12:57:06
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Шановні народні депутати! Питання, що ми сьогодні
обговорюємо, воно нерозривно пов'язане із тим питанням, яке ми
вчора обговорювали про виконання бюджету урядом за 2001 рік.
Складається враження, що ми у Верховній Раді з року в рік
товчемо воду в ступі. Бо з року в рік повторюються одні і ті ж
гріхи, одні і ті ж порушення урядом, що стосується закону про
бюджет.
Їх щорічно підтверджує Рахункова палата, їх щорічно
підтверджують депутати тут у залі, але ці всі матеріали поступають
у Генеральну прокуратуру, вони там силосуюються і жодного чоловіка
, який би поніс відповідальність за ці всі порушення і злочини
немає.
От через те і система порушень з року в рік продовжується. Це
по-перше, по-друге, який уряд нам подав із цих чотирьох урядів ,
які є сьогодні в Україні, сьогодні свої пропозиції. Це Уряд
Кінаха, який не має своїх керівників на місцях, які б були
головами виконавчої влади в регіонах, немає у нього виконавчої
влади.
Це - перший Уряд. Другий Уряд - це є податкова, яка ніколи не
підпорядковувалася і не підпорядковується Уряду.
Третій уряд - це Адміністрація Президента та має своїх
представників на місцях але вона ні за що не несе
відповідальності. Цей уряд якраз являється тим хлопчиком, якого
можна бити. І четвертий уряд - це тіньовий уряд. Уряд , який
складається з лідерів олігархів, той уряд править 60 відсотками
всього промислового виробництва, а 40 відсотків віддають нам з
вами і цьому уряду.
В минулому році Ігор I з цієї трибуни признав, що він
управляє лише 38 відсотками коштів в державі. Вчора Ігор II не
зміг відповісти, який процент знаходиться в тіньовій економіці
поза бюджетом, поза його владою.
Ви знаєте, ми в минулому році так же бурно обговорювали
Бюджетну резолюцію, то ті три уряди решту сказали, що можна отих
лише 20 відсотків зауважень і пропозицій, які вносили депутати,
врахувати в бюджеті. От такий наслідок.
Може, ви й сьогодні скажете, що ті ж недоліки, про які
говорили, що мали місце в 2001 році, немає сьогодні? Є. Всі вони
наяву.
Можливо, немає використання коштів бюджетних не за
призначенням, тобто розкрадання? Є. Може, немає рекету силових
структур і Податкової адміністрації? Є. Притому на свою користь.
Може, пропорційність уже появилась в цьому році? Да, кошти на
капітальні вкладення, які виділені на цей рік, вже півроку пройшло
- до цих пір не почали використовуватись, не поступають на місця,
на об'єкти. Яка пропорційність?
Може, резервний фонд використовується так, як передбачено в
законі про бюджет? Ні, це сьогодні каса допомоги для тих, хто
відповідає на пароль "Свій".
В Бюджетній резолюції на 2003 рік навіть не погоджена ота
програма, яку уряд подав, із бюджетною резолюцією, вони навіть не
співпадають. Маса відступів від бюджетного кодексу. Виводиться за
межі бюджету приватизація, соціальні фонди, масові зловживання
міністерств і відомств в розділі спеціальний фонд, який ми
настоюємо ліквідувати. Досить сьогодні зайти на місці, скажемо, в
любу податкову обласну і в любу обласну лікарню, ви побачите, яка
різниця, хто фінансується, а хто вимирає.
Виходячи з цього фракція блоку Юлії Тимошенко пропонує
резолюцію відправити на доопрацювання, і допоки не буде розглянуто
Президентом і урядом і притягнуто тих, хто зловживав, по тих
фактах, які були вчора, до відповідальності, не розпочинати
розгляду бюджету в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Клюєв від фракції "Єдина Україна" і
водночас від комітету.
Наступні будуть в нас виступи від комітетів.
Будь ласка.
13:02:25
КЛЮЄВ А.П.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Мы на
фракции рассмотрели проект основных направлений бюджетной политики
на 2003 год и предлагаем учесть следующие наши предложения.
Первое. Сумма невозвращенного налога на добавленную стоимость
у нас в государстве более 6 миллиардов гривен. Правительство
предлагает только частичное возмещение просроченных сумм НДСа.
Такое решение не изменит катастрофической ситуации с вымыванием
оборотных средств предприятий, не предотвратит существенного
сокращения объема производства и его остановки.
И тот механизм, который в настоящий момент предлагается в
Бюджетной резолюции, он еще и пагубно будет влиять на
экономическое положение наших предприятий.
Предлагается путем взаимозачета возмещать НДС предприятиям,
которые имеют налоговую задолженность. И мы в 2003 году с вами
будем иметь следующую картину, когда благополучные предприятия,
которые эффективно, нормально работают, будут искусственно
создавать налоговую задолженность и потом дебетовать свой НДС
через эту задолженность.
Поэтому этот механизм не годится, его надо пересмотреть,
однозначно. И мы предлагаем предусмотреть полное возмещение
просроченных сумм налога на добавленную стоимость предприятиям, не
имеющим налоговой задолженности перед Государственным бюджетом.
Второе. В Бюджетной резолюции предлагается отказаться от
практики планирования защищенных расходных статей. Мы прекрасно
понимаем, что если есть защищенные статьи, то это говорит о том,
что правительство само расписывается в том, что неуверенно, что
будет бюджет выполнен. Но тем не менее есть те статьи, которые мы
на фракции настаиваем на том, чтобы они были защищенными.
В первую очередь это социальная защита работников угольной
отрасли, увольняющихся в связи с закрытием шахт и введение
дополнительных производственных мощностей для создания новых
рабочих мест, для работников ликвидируемых шахт за счет и в
пределах расходов бюджета на реструктуризацию угольной
промышленности.
Второе. Это предоставление социальных гарантий гражданам,
пострадавшим в следствии Чернобыльской катастрофы. Учитывая, что
закрытие шахт сопряжено с негативными экологическими
последствиями, в частности с потоплением населенных пунктов, мы
предлагаем дополнить перечень субвенций местным бюджетам
направлением преодоления экологических последствий, связанных с
закрытием шахт. А также определить и эту статью как защищенную.
Четвертое. Для достижения энергетической безопасности страны
мы предлагаем при подготовке проекта Закона Украины "О
государственном бюджете Украины на 2003 год" предусмотреть
погашение задолженности по заработной плате, выплате
единовременной помощи и регрессных исков работников угольной
отрасли, финансирование в полном объеме расходов на социальные
гарантии работников горных предприятий, предусмотренные 43 статьей
горного закона Украины, финансирование государственной поддержки
угольной отрасли и технического переоснащения угольных предприятий
согласно государственной программы "Уголь Украины". А то у нас
есть государственная программа "Уголь Украины", но к сожалению
пока что финансирования этой программы нет.
Далее. Создание собственного неполного ядерно-топливного
цикла, предусмотреть стопроцентные объемы финансирования на плату
энергоносителей, потребленных бюджетными учреждениями и
организациями, а также выделение целевых субвенций местным
бюджетам на финансирование в полном объеме льгот и субсидий,
предоставленных населению при оплате за энергоносители.
Уважаемые коллеги. Основная наша задача в настоящий момент -
это определиться с налоговой базой, на которой будет составляться
бюджет следующего года. Внести необходимые изменения в налоговое
законодательство. Мы должны обязательно это сделать до начала
каникул. Мы должны принимать в месте с вами грамотные и взвешенные
решения, чтобы потом эти решения не компенсировались известной
шуткой, что экономист - это человек, который обосновывает
экономический прогноз, а когда он не сбывается, еще более основано
может доказать почему это не сбылось. Спасибо.
ГОЛОВА.Переходимо до виступів від комітетів. Прошу висвітити,
будь ласка, на табло.
Шановні колеги, народний депутат Самойлик просить поза
чергою, оскільки засідання комітету о 14-ій. Не будемо
заперечувати. Будь ласка.
13:08:01
САМОЙЛИК К.С.
Шановні народні депутати, члени уряду! Сьогодні на порядок
денний винесено традиційне питання - Бюджетна резолюція. Але для
нинішнього складу парламенту розгляд проекту основних напрямків
бюджетної політики на наступний рік відбувається вперше і набуває
особливого значення, тому що зміст і спрямування основних положень
резолюції мають відповідати сподіванням наших виборців щодо змін
на краще. Про це говорили всі народні депутати України, обіцяючи
полегшити життя людей, під час виборної кампанії.
Зрозуміло, що мої колеги будуть акцентувати увагу на
проблемах відповідно до предметів відання комітетів, тому я у
своєму виступі також маю намір зосередитися на конкретних
застереженнях і побажаннях, які висловили члени Комітету з питань
молодіжної політики. Підтримуючи поза всяким сумнівом прагнення
уряду щодо скасування чисельних податкових пільг, ми переконані в
тому, що цей процес має відбуватися диференційовано, і податкові
пільги мають відігравати стимулюючу роль щодо тих суб'єктів
підприємницької діяльності, які надають спонсорську або іншу
допомогу, яка спрямована на вирішення найгостріших соціальних
проблем молоді. Наприклад, розв'язання питань зайнятості молоді,
проблем молодіжного безробіття, здобуття вищої освіти, вирішення
житлових питань молодих сімей оздоровлення та фізичного
загартування молоді, розвиток масового фізичного руху.
Особливої уваги потребують питання фізичного виховання учнів
та студентів. Досі у нас не впроваджений третій урок з фізичного
виховання із-за фінансових негараздів. Занедбані спортивні зали,
стадіони, в школах практично відсутній потрібний спортивний
інвентар. Зараз іде допризов лав армії і ви знаєте, що практично
здорових призивників немає, а призиваються до лав нашої армії
тільки ті, хто не може відкупитися від виконання священного долга.
В цілому сфера фізкультури і спорту фінансується на
превеликий жаль, за залишковим принципом. Бюджети всіх рівнів на
зазначенні цілі виділяються 0,2 або 0, 4 відсотків видаткової
частини. Що й зумовлює руйнівні процеси у фізкультурно-спортивному
русі, а також у здоров'ї людей.
В той же час в багатьох країнах світу витрачається від 1 до 4
відсотків бюджетних асигнувань на реалізацію державної політики з
розвитку фізкультури і спорту. У сусідній Білорусії наприклад, цей
показник сягає 4-х відсотків. У Польщі за останні 5-6 років
створено цільову програму фінансування розвитку
матеріальнотехнічної бази з фізвиховання і спорту за рахунок
реалізації державної спортивної лотереї і як наслідок держава має
значні спортивні здобутки.
Ми теж маємо молодіжно-спортивну лотерею, але на жаль кошти
від неї зникають в невідомому напрямку.
Що ми отримали досі в наслідок наша бюджетна спортивної
політики.
Лише за останні 5 років Україну залишили 10
висококваліфікованих фахівців спорту вищих досягнень видатних
спортсменів знаних у всьому світі. Різко знизився рівень
професійної підготовки тренерських кадрів. Ми тільки вдумаємося,
четверта частина з яких навіть не має спеціальної тренерської
освіти. Бюджет всіх рівнів в кращому випадку на 30 відсотків
задовольняє потреби у проведенні навіть мінімальної або абсолютно
недостатньої кількості навчальнотренувальних зборів та спортивних
змагань, що зумовило вагоме зниження показників українських
спортсменів на міжнародних змаганнях. Тому лише в минулому році на
чемпіонатах світу та Європи за цих обставин Україна не була
представлена у 15 літніх олімпійських видах спорту. З урахуванням
зазначеного і без істотних змін у державних підходах, тобто в
бюджетній політиці до вирішення цієї проблеми і очікувати на
успіхи України в Олімпіаді 2004 року не варто. А Україну сьогодні
знають у світі по спорту, туризму та корупції. Не будемо приділяти
увагу цим показникам, то залишимося тільки як корупціонери.
Відсутність у достатньому обсязі коштів щодо фінансування
цільової комплексної програми "Фізичне виховання. Здоров'я" не
дозволяє зайняти найболючіші проблеми нашого суспільства в
подоланні негативної тенденції в перманентного погіршення стану
здоров'я дітей та молоді. 3 хвилини чи 5? 5, так.
І тому наш комітет вважає за необхідне, щоби ми обов'язково
врахували ці питання соціального становлення молоді, кредитування
пільгове молодих сімей, житлового кредитування, а також, звичайно,
увагу приділили і туристичній галузі, яка може поповнити доходну
частину нашого бюджету.
І на останок. Члени комітету висловили сумніви щодо
доцільності відмови від затвердженого переліку захищених статей.
Аргументи про збалансованість бюджету носять теоретичний характер
і гарантії щодо його виконання за всіми видами видатків в повному
обсязі не має. Тому, мені здається, що така позиція більш
скидається на намагання уряду перекласти відповідальність на
Верховну Раду України в разі не виконання такого збалансованого
бюджету.
Я також хочу висловити зауваження, Петро Олексійовичу, на
адресу комітету до постанови додаток перший пункт 15. Ви тут
пишете про забезпечення зростання частки видатків у державному
бюджеті на фінансування охорони здоров'я, освіти, науки і
культури, а комітет пропонує добавити: соціального становлення
молоді, фізичної культури та спорту. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, народний депутат Хара
просить виступити від Комітету з питань соціальної політики,
оскільки о 14.15 розпочинається засідання. Ми не будемо
заперечувати, прошу вас, будь ласка. Наступним виступати буде від
комітету народний депутат Цибенко.
13:14:57
ХАРА В.Г.
Уважаемые коллеги, сегодня мы с вами обсуждаем фактически
финансовую конституцию, в которую закладывается механизм, ведущий
либо к процветанию страны, либо к ее деградации. Эта финансовая
конституция не может рождаться и действовать сама по себе, как это
часто бывает у нас, она обеспечивает реализацию
социально-экономической стратегии государства и такие стратегии у
нас есть. В послании Президента Верховной Раде на 2000 год
поставлена задача существенного усиления социальной направленности
курса реформ. Среди стратегических приоритетов обозначена политика
доходов, реформирование оплаты труда, преодоление искусственно
заниженной стоимости рабочей силы, а также недопустимо низкого
уровня социальных выплат.
Прошло достаточно времени. Вчера при обсуждении вопроса об
исполнении бюджета за 2001 год мы убедились, как Кабинет Министров
реализует эти стратегические направления. Полный провал. Но устами
правительства во всех средствах массовой информации фанфарами
выдуваются победные мелодии о небывалых доселе успехах.
Не отрезвило наш несгибаемый Кабмин и послание Президента
"Концептуальні засади і стратегії економічного та соціального
розвитку України на 2002-2011 роки", в котором он впервые и в
полном объеме сказал правду о провале, практически, курса реформ.
Цитирую: "Запроваджена модель ринкової трасформації не мала
необхідної соціальної спрямованості. Формула: спочатку реформи, а
потім - реалізація завдань соціального розвитку виявилась не
просто помилковою, а глибоко деструктивною. У багатьох випадках
демонтовано навіть і ті соціальні цінності, йдеться про радянські,
які свого часу були запозичені західними країнами та інтегровані в
сучасні цивілізаційні процеси. Ми фактично почали рухатися у
зворотному напрямку, демонтажу відповідного потенціалу розвитку.
Держава має стати надійним гарантом конституційних прав та свобод
громадян.
Для нормального, професіонального, патріотичного і
дисциплінованого Уряду це сигнал к немедленному действию.
Это - закон, это - приказ. Давайте посмотрим как Кабинет
Министров выполняет волю Президента. Цитирую из "Основных
направлений".
Первое. Установить мораторий на принятие нормативно-правовых
актов 2002-03 годах, которые могут привлечь к увеличению расходной
части бюджета в том числе и повышение минимальной зарплаты,
прожиточного минимума и уровня его обеспечения.
Второе. Отказаться от системы льгот и компенсаций ,
пересмотреть их с целью упорядочиния .
Третье. Отказаться от планирования защищенных статей.
Четвертое - установить приоритет долговой политики. Поступления
приватизации в Госимущество и госзаймы определяется как
взаимокомпенсируемые источники финансирования . И так бесконечно
можно продолжать далее по тексту.
Основные направления бюджетной политики на 2003 год
предложенные Кабинетом Минитров, диаметрально противоположны
поставленной задаче Президента.
Я бы на месте Леонида Даниловича крепко бы осерчал на свой
родной Кабмин. Комитет по вопросам социальной политики не может
согласиться с такими антинародными подходами правительства.
Комитет настаивает на внесении бюджетной резолюции в предложение
по обеспечению .
Первое - повышение минимальной заработной платы и другий
социальных гарантий с целью реализации мероприятий по уменьшению
масштабов бедности. Второе - роста доходов населения путем
проведения их индексации в условиях повышение потребительских цен
на товары и услуги.
Третье роста части социальных затрат бюджета и бюджетного
обеспечения социальных программ.
Четвертое - отнесение социалных расходов защищенных статей
бюджета. Сегодня было сказано уже так как защищенные статьи были
выполнены в бюджете 2001 года и как они выполняются в текущем
году. И также с требованием закона до бюджетного процесса, что
постоянно нарушается Кабинетом Министров.
Представить проекты законов о минимальной заработной плате ,
о прожиточном минимуме и других составляющих основу формирования
социального блока бюджета. Комитет по социальной политике и труду
поддерживают проекты решений по данному вопросу, подготовленные
бюджетным комитетом, конечно, в условием, если они войдут в
последующем в бюджет на 2003 год. Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Цибенко від комітету у справах
пенсіонерів, наступним буде виступати народний депутат Семенюк від
спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.
13:19:11
ЦИБЕНКО П.С.
Шановні колеги, шановні виборці!
Так сталось, при чому сталось на щастя, що ми два дні
опікуємося проблемами Державного бюджету, і це добре, оскільки це
дає можливість всебічно осмислити проблему формування бюджету 2003
року з урахуванням наслідків виконання бюджету 2001 року.
Хотів би висловити деякі міркування з позицій комітету у
справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Проект Бюджетної
резолюції містить цілий ряд позитивних моментів, і все ж ці
новації не можуть змінити загального негативного враження від
документів, він містить такий набір недоліків, що неприпустимі для
документу цього рівня.
Перше, я розумію, що Бюджетна резолюція - це технічне
завдання, доручення, яке містить і певні параметри майбутнього
бюджету, яке дає Верховна Рада України уряду по розробці основного
фінансового документу країни. А відтак цей документ має бути до
певної міри загальним. Але ж не настільки загальним. У мене таке
враження, щоб під цю Бюджетну резолюцію можна підкласти будь-який
проект бюджету, і відповідність буде абсолютною, а так бути
неповинно.
Друге, виходячи з цього документу, можна робити висновок, що
Кабінет Міністрів України знову збирається вирішувати проблему
збалансованості бюджету за рахунок, даруйте на слові, здирання
шкіри з найбідніших прошарків населення, і в першу чергу
пенсіонерів, ветеранів, інвалідів. Саме про це свідчить відмова
від захищених статей бюджету, саме про це свідчить введення
мораторію на підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій та
соціальних виплат, саме про це свідчить вся логіка документу, яка
доводить, що уряд знову готується до повернення в бюджет
катівничої і злочинної статті, а, може, статей щодо призупинення
пільг для найбільш незахищених категорій населення. Саме про це
свідчать спроби замінити соціальні пільги, які допомагають
мільйонам людей хоча б якось вижити в нашій соціальній,
демократичній, "незалежній" (в дужках) державі на так звану
адресну грошову допомогу.
У цей перелік положень, які направлені на позбавлення
мільйонів людей найменших шансів бодай якось вижити, я можу
продовжувати довго. Але на одному з цих положень я хотів би
зупинитися докладніше.
Коли ми на засіданні комітету обговорювали проект Бюджетної
резолюції, то частина членів комітету, і я зокрема, наполягали на
включенні до рішення комітету висновку, який полягає в наступному:
комітет категорично заперечує проти заміни певних соціальних пільг
на так звану адресну грошову допомогу.
Чому ми на цьому наполягали? Тому що на відміну від інших ми
добре розуміємо: те, що пропонує Кабмін - це, по суті, знищення
самого поняття "соціальний захист".
Представники уряду намагаються нас переконати в тому, що у
нас є позитивний досвід такої заміни, вже запровадженої по
скрапленому газу та твердому паливу. Але не все там так однозначно
позитивно. Там є свої невирішені проблеми. А якщо й так, то
давайте ми все це і залишимо за скрапленим газом та твердим
паливом.
Принагідно хотів би зазначити, що у нас немало і негативного
досвіду з зазначеної проблеми, адже, по суті, по формі гроші, що
виділяються, точніше - повинні виділятися інвалідам як компенсація
за бензин, - це та ж цільова адресна грошова допомога. А що там
робилось і робиться, ми теж знаємо. Або грошова компенсація
інваліду за невикористану санаторну путівку. Це те ж саме -
адресна цільова грошова допомога. А спробуйте її отримати!
Не можу вважати прогресом, благом, та ще й верхом соціального
захисту ситуацію, при якій інвалід замість санаторної путівки
вартістю, наприклад, тисячу гривень одержує обіцянку отримати
адресну грошову допомогу в розмірі 100 гривень.
І ще одна проблема. Вже з'явилася ідея включення грошей
Пенсійного фонду до Державного бюджету.
По-перше, це не державні гроші, і будь-які спроби їх залучити
до Державного бюджету я особисто розцінюю, як державний рекет.
По-друге, все це вже було і нічого доброго, корисного ні для
держави, ні для людей воно не дало. А тому комітет вважає, що
Верховна Рада України не може, не має права підтримати цей
документ у будь-якій формі. Я дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Семенюк від спеціальної контрольної
комісії, наступний буде виступати Матвієнков від Комітету з питань
промислової політики.
13:24:39
СЕМЕНЮК В.П.
Шановні колеги, Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Фінансова політика держави, яка визначається бюджетною резолюцією,
потребує кардинально нових підходів. Цього вимагають і світові
процеси, які не дають нам шансів розслабитися, так і інші наміри
достойно взяти участь у процесах європейської інтеграції. І
зрозуміло, що традиційні малоефективні методи і засоби не можуть
бути базою розвитку, вони відкидають нас на задвірки.
Відомо, що Україна в першу чергу - це не тільки столиця, а
регіони. І яке життя ми їм сьогодні даємо у цих регіонах. Вже всім
зрозуміло, що політика взаємовідносин між державним і місцевими
бюджетами є не тільки неефективною і несправедливою, але, я б
сказала, грабіжницькою.
Вчора на засіданні спеціальної контрольної комісії ми
детально обговорювали бюджетну резолюцію. І, зважаючи на функції
комісії, в першу чергу зазначили, що та податкова політика, яка
проводиться в основному через трансферти, субвенції, дотації не
дає можливості у першу чергу утриманні комунального майна. А той
законопроект про передачу з державної власності у комунальну
взагалі не виконується. Принцип передачі в основному зводиться до
того, кращі об'єкти в тінь, а хужі передати у комунальну
власність, і то утримувати немає за рахунок ніяких коштів, які не
виділяються з централізованого бюджету. Тому що фактично на низу
їх залишається лише 5-6 відсотків. Тому пропозиція комітету,
вірніше, спеціальної контрольної комісії пропонується така.
Якомога швидше у парламенті прийняти Закон про комунальну
власність. В Бюджетній резолюції чітко передбачити кошти і запис
на утримання об'єктів комунальної власності. На звернення, які
сьогодні надходять до Спеціальної контрольної комісії в основному
базується те, що комунальне майно доводиться до фіктивного
банкрутства без будь-якої конкурсної ............., без будь-яких
конкурсних основ, продаються за безцінь, а то і розтягуються
взагалі. Тому це питання сьогодні потрібно також зазначити і в
Бюджетній резолюції.
Малоефективне сьогодні надходження коштів до бюджету від
частки державного майна і казенного майна. У нас в цьому плані теж
є відповідні прогалини. Ми, звичайно. в цьому залі у попередньому
скликанні прийняли Закон про управління об'єктами державної
власності, але він сьогодні не доведений до кінця. Фактично не
поталанило тим керівникам передане повністю державне майно.
Відрахування до бюджету не надходять, а ще й разом з тим за
рахунок дивідендів проходить страхування державного і казенного
майна і комунального майна. Все це заганяється в собівартість
продукції, тим самим зменшуються і відрахування до бюджету
дивідендів і відповідно відрахування до бюджету.
Наші звернення і мої особисті в минулому скликанні до
Рахункової палати щодо такого процесу сьогодні фактично ні у звіті
Кабінету Міністрів і під час проходження програми приватизації на
2003 рік, де я була присутні, не враховано, а в Бюджетній
резолюції взагалі не сказано ніяких шляхів виходу щодо управління
державним і казенним майном.
Тому я думаю, особливо ці законопроекти повинні бути першим,
що розглянути відповідно нами у сесійному залі для того, щоб
Спеціальні контрольні комісії було можливість сьогодні
упереджувати ті кроки корупції, які сьогодні ми маємо в державі.
І на закінчення. Хочу внести відповідно пропозицію, уже яка
фактично неодноразово звучала в цьому залі. У нас дуже багато є
пільг. І тут Петро Володимирович у пропозиції, у проекті
постанови, я підтримую його, що переглянути нам відповідні пільги,
які ми маємо сьогодні для підприємств і як пропозиція у нас, уже
ми неодноразово про це говорили, є частки державного майна, є
підприємства відповідної пільги. На суму пільг передається до
держави та сума акцій, які зазначаються в сумі пільг. І це буде
той нормальний процес підходу до того, що буде і відповідне
накопичення і частки державного майна, і відповідні повернення
коштів. Тим більше що, якщо проаналізувати суму залишеного майна в
Україні, то ми від державної монополії перейшли до приватної
монополії. А фактично процеси врегулювання через антимонопольне
законодавство сьогодні відсутні. Я думаю, що це в подальшому буде
та робота яку нам потрібно буде провести в залі. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков від комітету з питань
промислової політики. Наступний буде виступати народний депутат
Калінчук від аграрного комітету.
13:29:41
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвієнков 55 округ, Маріуполь.
Уважаемые коллеги, в период предвыборной гонки нам многим
пришлось отвечать на вопрос, почему при стабильном росте
внутреннего валового продукта мы не наблюдаем адекватного роста
бюджета. И как следствие не решаются многие социальные вопросы,
которые были предусмотрены бюджетом и Бюджетной резолюцией прошлых
годов.
Поэтому, наверное, при составлении Бюджетной резолюции этого
периода необходим взвешенный четкий подход, поскольку
действительно, наверное, назрело решение многих социальных
вопросов.
Бюджетная резолюция... труд проделан большой конечно в этом
документе и серьезная работа была проделана. Работало все
правительство и нельзя сказать о том, что она вобщем-то
негативная, есть позитивные моменты.
Но прежде всего позитивно то, что мы видим три варианта,
которые рассмотрены разработаны этим правительством имеются три
расчета.
Наконец то мы видим вариант снижения налогового пресса, то
есть, подоходного налога. Действительно решение снижение
налогового пресса подоходного налога это тема которая назрела уже
давно. И на сегодняшнем моменте если мы не решим эту тему, я
думаю, что мы прийдем к тому варианту, когда вся страна перейдет к
выплате заработной платы по конвертам и я думаю, все это прекрасно
понимают, что необходимо этот вопрос решить. Но при более глубоком
изучении этого документа возникает и ряд серьезных недостатков. Но
прежде всего, не понятны базовые моменты. Минимальна заработная
плата предполагается 165 гривен, фактически, мы знаем, на
сегодняшний момент 140 гривен. И тут же предлагается мораторий на
повышение заработной платы, прожиточного минимума и уровня его
обеспечения. Невольно возникает вопрос: каким же образом нам выйти
на 165 гривен те, которые сегодня задекларированы даже в
консервативном варианте.
Не может не вызывать опасения ситуация, сложившаяся с НДС.
Опять мы слышим слово реструктуризация, предприятия готовы идти на
реструктуризаци. Но тогда давайте говорить и давать гарантии о
том, что мы будем иметь четкий механизм возврата НДС, чтобы мы
опять не вернулись к ситуации, когда мы реструктуризируем
задолженность, пройдет какое-то время и мы опять вернемся к той же
ситуации, которая сложилась у нас в прошлые годы, и мы опять
вернемся к тому вопросу, от которого мы начинаем плясать.
Создание каких-то дополнительных правил по возврату НДС
записаны четко в этой декларации. Что это за правила? Какой
механизм внедрения этих правил? Кто их придумал и кто будет ими
регулировать? Есть закон, его нужно исполнять. Если закон не
подходит или неправильно выписан, давайте менять сам закон.
Ввести специальные счета для предприятий-должников. Какие
счета? Какой механизм отчисления из этих счетов будет и много,
много других вопросов. К сожалению, задолженность по НДС растет, а
путей ликвидации мы пока не видим. Мы пытаемся решить эту проблему
абсолютно не тем путем, которым должны были бы решать. Что мы
сегодня делаем? Мы создаем дополнительные трудности для того,
чтобы вернуть НДС, дополнительные перепоны для тех, кто должен
этот НДС получать.
Мало того, мы предлагаем убрать вексель на входной НДС. То
есть получается ситуация такая, если мы тебе должны, мы тебе, так
сказать, прощаем, если ты вводишь продукцию, пожалуйста, плати
"живыми" деньгами. Естественно, при таком подходе мы не решим
проблему основного товаропроизводителя и источников его пополнения
бюджета.
Следующий вопрос. Запрет на реструктуризацию по долгам в
бюджет, на мой взгляд, вещь очень опасная. Невольно возникает
вопрос: как мы собираемся поднимать лежащее предприятие, как быть
с теми инвестициями, которые сегодня приходят в промышленность?
Действительно, есть объекты, которые лежат, и им нужно было бы
создать льготное поле для того, чтобы они могли стать на ноги и
стабильно иметь поступления в бюджет.
Хочу коснуться еще темы курса доллара. Уровень инфляции по
консервативному варианту прогнозируется не менее 10 процентов, а
средний курс мы опять определяем 5,57, а к концу года 5,68. Опять
невольно возникает вопрос: что мы опять за счет основных
экспортеров пытаемся погасить внешние долги? Так давайте тогда
разберемся прежде всего путем решения вопроса НДСа, вернем им НДС
для того, чтобы они хоть как-то могли удерживать курс, так
сказать, валюты внутри государства.
Очень больная тема льгот. Льготы проходят красной линией
через весь этот документ. Ну, прежде всего, что такое льгота здесь
нужно четко тоже разобраться. Многие промышленники, которые
получили льготу, вот будем говорить так, в период при предыдущем
принятии решения, считают это нормальным правилом игры, то есть мы
для них снизили налоговый пресс и они работают в нормальном
правовом поле. Поэтому здесь к этому вопросу тоже следует
подходить очень осторожно, и вопрос решения этих льгот по
направлениям следует решать с комплексным снижением налогового
пресса.
5 миллиардов денег, которые предусматриваются найти за этот
счет, конечно, это деньги немалые, но здесь следует подойти и
посмотреть. Снижение, допустим, снятия НДС или лишение льготы на
ввоз лекарственных препаратов, как это скажется на том же,
допустим, социальном состоянии и на тех пенсионерах и инвалидах,
которые эти препараты покупают.
Мне непонятно, как в разделе льгот оказался специальный
механизм по НДСу. То есть, что получается, мы уже механизм
возврата НДС вводим в ранг специальной льготы, которая выделяется
предприятию.
Особое внимание касается социальных льгот. Это вопрос очень
больной, на эту тему неоднократно говорили. Нам говорят о том, что
мы должны иметь механизм точечноцелевой помощи, и мы об этом
говорили не один год. Да, действительно, это должно быть. Но я
боюсь, чтобы мы не попались в очередной раз в таком механизме,
когда мы льготы отменим те, которые мы имеем сегодня по 57, 58
статье по бюджету, а механизма точечной помощи мы не введем и мы
определенную категорию людей, которые нуждаются в этой защите, мы
просто оставим один на один перед нами на участках и будем им
объясняться, почему произошли такие события.
Значит, хотелось бы услышать более детальную расшифровку
фразы "расширение базы налогообложения". Это тоже фраза, которая
звучит в декларации, и хотелось бы четко знать, правила игры
должны быть четкие, ясные, прозрачные, - что мы имеем ввиду? Какие
дополнительные налоги планируется вводить и чтобы мы хотели,
значит, здесь сделать?
Есть моменты, которые касались бы, хотелось бы разобраться с
Пенсионном фондом. Механизмы платежей в Пенсионный фонд остаются
постоянными, те, которые действуют на сегодняшний день.
Хотелось бы приоткрыть ширму работы этого фонда и разобраться
с профицитом того, который возник в этом фонде.
ГОЛОВА. Прошу завершувати.
МАТВІЄНКОВ С.А. Система образования и ряд других моментов. Я
все-таки считаю мы на комитете рассмотрели этот вопрос и есть
предложение подойти более серьезднее к доработки этого документа,
чтобы более серьезднее его доработать до принятия бюджета.
Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Калінчук, наступним буде виступати
депутат Гуренко від комітету економічної політики. Прошу
дотримуватися Регламенту.
13:36:14
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую Володимире Михайловичу.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! В проекті
основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік цілком є слушною
пропозиція Уряду про необхідність формування нової податкової
політики та вдосконалення чинного податкового законодавства.
Незаперечним є і той факт, що потребує невідкладного
законодавчого врегулювання питання відшкодування з бюджету податку
на додану вартість. Щодо інших джерел доходної частини бюджету
слід зазначити, що повернення до питання законодавчого
урегулювання проблем погашення суб'єктами господарювання
простроченої заборгованості перед державою, що утворилася в
результаті виконання нею гарантійних зобов'язань за кредитами, що
надавалися під державні гарантії є суттєвим заходом зміцнення
бюджетної дисципліни на державному рівні та посилення
відповідальності позичальників у виконанні своїх зобов'язань перед
державою .
До стабілізуючих заходів бюджетного забезпечення потреб
держави та зміцнення бюджетної дисципліни безперечно відноситься
намірів Уряд, щодо заборони реструктуризації або списання боргів
по податках.
Пропозиція Уряд щодо скасування податкових пільг, що
надається за галузевою ознакою разом із заявою про одночасне
посилення впливу держави на розвиток пріоритетних галузей шляхом
бюджетного стимулювання без наголошення про необхідність
визначення таких стратегічних галузей і критерій за якими буде
проводитися їх бюджетне стимулювання, на наш погляд є черговим
декларативним заходом.
Відомо, що надання певних податкових пільг є одним із
потужних засобів стимулювання розвитку галузі, сприяє створенню
інвестиційного клімату. І в кінцевому рахунку забезпечення
надходжень до бюджету.
Бюджетна галузева політика повинна формуватися у рамках
економічної політики Уряду і базуватися не на відміні цих
інвестицій, а на постійному аналізі здійснення державою таких
вкладів та експертизи їх ефективності. В матеріалах урядового
проекту основ бюджетної політики на 2- -3 рік, на жаль, такий
аналіз відсутній.
В той же час, за даними Міністерства аграрної політики, діюча
систему спеціального режиму оподаткування податку на додану
вартість ВПК як один з чинників, дозволила протягом 2001-2002
років досягнути стійких тенденцій зростання агропромислового
виробництва. За зазначений період обсяги сільськогосподарської
продукції зрости на 20, 7 відсотка, обсяги товарної продукції
переробної промисловості майже в півтора рази.
Зросли платежі до бюджетів всіх рівнів. Якщо в 1997 році до
зведеного бюджету надійшло близько 3 мільярдів гривень платежів,
то в 2001 році 5,2 мільярди гривень. Аграрний сектор економіки -
це галузь, як ніяка інша потребує чіткої державної бюджетної
політики в розвитку аграрної науки, формування державних кредитних
ресурсів та державних страхових фондів, державної підтримки
селекції та племінної галузі, сільськогоподарського
машинобудування.
Катастрофічна ситуація, що склалась на ринку зерна в минулому
році, і характеризується втратою селом виручки до одного мільярди
гривень і до півмільярди прибутку. Вони свідчать про той факт, що
без дій державних механізмів формування та регулювання ринку зерна
важко, а то і не можливо сформувати ринок сільськогосподарської
продукції в Україні.
Механізмом заставних закупок зерна як один з шляхів вирішення
цієї проблеми в країнах з розвинутою ринковою економікою, який, до
речі, визначений в Указі Президента від 29.06.2000 року про
невідкладні заходи щодо стимулювання ринку зерна, явно
недооцінюються урядом, заганяючи проблему в глухий кут.
Насущною проблемою сьогодення є проблема створення належних
соціально-побутових умов життя на селі. Відносно бюджетної
політики в соціальній сфері, то пропозиція уряду про поступовий
перехід від бюджетного утримання до системи державного замовлення
суспільних послуг на конкурентних засадах потребує деталізації
намірів уряду і розрахунків щодо перспектив рівня задоволення
населення в таких послугах.
Беручи до уваги численні факти порушення бюджетної платіжної
дисципліни і несвоєчасності бюджетного фінансування життєво
необхідних потреб, пропозиція уряду про відміну затвердження в
Державному бюджеті на 2003 рік захищених статей видатків є, на наш
погляд, упередженим заходом і таким, що суперечить вимогам статті
55 Бюджетного кодексу.
Що стосується основних параметрів бюджетної політики на 2003
рік, то у проекті Бюджетної резолюції відсутні аргументи і
розрахунки щодо таких показників.
Не зазначені також аргументи щодо необхідності формування
спеціального фонду та визначення його реальних джерел.
Виходячи з вищезазначених зауважень, запропоновані урядом
основи бюджетної політики на 2003 рік потребують суттєвого
доопрацювання. Наш комітет надав свої пропозиції Комітету з питань
бюджету, і ми просимо їх врахувати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Гуренко від Комітету з економічної
політики, будь ласка. Наступний буде виступати Ігор Рафаїлович
Юхновський від Комітету з питань науки і освіти. Будь ласка.
13:41:53
ГУРЕНКО С.І.
Шановні колеги, я хотів би почати свій виступ з короткої
репліки, звернувшись, перш за все, до тих, кому випало щастя
вперше приймати Державний бюджет. Згадайте цей виступ через
півроку.
От, зверніть увагу, кому цікавий бюджет, подивіться на
урядову ложу. От ми всі готувалися, провадили слухання в
комітетах, відточували аргументи. Жодного віце-прем'єра немає,
міністрів можете перерахувати по пальцях, скільки в ложі. І все це
йде до того, що через півроку вам принесуть бюджет, який буде
настільки відрізнятися від вашого уявлення, що про це сьогодні і
говорити страшно, і будуть викручувати руки, і будете голосувати
за бюджет.
То я думав би, що варто було б розглянути хоча б таке
питання, щоб у нас міністр фінансів був віцепрем'єром, бо лише він
один сьогодні відстоює позицію уряду, і так буде протягом всього
бюджетного року.
Співставлення показників фактичного виконання Державного
бюджету України за 2001 рік, що ми могли зробити вчора, даних про
стан бюджетних надходжень та фінансування окремих статей бюджету
поточного року та параметрів бюджету на 2003 рік породжує невтішні
висновки. Державний бюджет України сьогодні остаточно втратив роль
інструменту державної політики. Скоріше ми маємо справу з кризовим
кошторисом держави і не з гарантованим параметрами доходів, а від
так із негарантованими обсягами видатків. Позитивна динаміка
обсягів зростання внутрішнього валового продукту та промислового
виробництва, яке подає офіційна статистика, не сприяє зростанню
доходної частини Державного бюджету. І це зрозуміло, бо зростання
промислового виробництва супроводжується нагромадженням взаємних
неплатежів. Нині вони більш, як два річних ВВП складають. Реальний
обсяг внутрішнього валового продукту у 2001 році становить, що
найменше на 9 з гаком мільярдів гривень менше від тієї цифри, яка
задекларована офіційно. Справа у тому, що у обсязі ВВП зараховано
невідшкодований ПДВ експортерам у розмірі більше 6 мільярдів
гривень і не виплачена заробітна плата, десь біля 3 мільярдів.
Питання ці перезрілі, та до їх вирішення ніяк не дійдуть
багаточисельні українські уряди. Натомість фактичне фінансування
видаткової частини бюджету відбувається за рахунок незаконних
запозичень коштів суб'єктів економічної діяльності та фізичних
осіб. Неодноразово задекларований програмно-цільовий підхід
бюджетного фінансування на практиці не використовується. І
Державний бюджет України бюджетом розвитку не являється. Неможна
не підтримати виголошені вчора тут у послані Президента України до
Верховної Ради принципи економічного зростання на основі переходу
до інноваційної, інвестиційної моделі розвитку. У посланні
Президента також викладена вимога про створення системи державного
регулювання соціальноекономічного розвитку та урядові передбачення
на 2003 рік не враховують жодного з цих важливих принципів. Більше
того, у документі однозначно наголошується, що витрати на
капітальні вкладення у бюджет наступного року не можуть бути
вищими за фактичні показники року нинішнього.
У той же час відомо, що фізичний знос основних виробничих
фондів на прикладі паливно-енергетичному комплексі, у галузях
транспорту та в деяких інших важливих галузях народного
господарства сягнув вже такої межі, яка реально загрожує
техногенними катастрофами загальнодержавного масштабу.
Скажімо, є зараз надія, що система магістральних газопроводів
буде експлуатуватися краще за рахунок зусиль міжнародного
консорціуму. Можливо. А що буде з генеруючим обладнанням теплових
електростанцій, яке вже практично все підлягає заміні? А від
надійності роботи цього обладнання залежить, без перебільшення, і
економічна, і соціальна безпека України. А ні слова в основних
напрямках про фінансування енергетичної програми немає.
А про який розвиток інноваційної політики можна вести мову,
якщо основні напрямки із 2003 року започатковують зменшення
державної підтримки вищих учбових закладів?
А що ще пропонують нам основні напрямки? Фактично збереження
практики кризового фінансування державних видатків за рахунок
незаконної мобілізації чи то конфіскації коштів суб'єктів
економічної діяльності, неповернення ПДВ експортеру. Нагромадження
цих боргів держави, обсяги яких перевищує вже 6 мільярдів гривень
вже реально дестабілізує економіку держави.
Запропоновані урядом зміни і, так звані, вдосконалення
практики адміністрування податку за переконанням членів нашого
комітету неспроможні змінити ситуацію на краще. Навпаки,
перспектива відшкодування ПДВ за експорт для багатьох підприємців
стануть просто примарними. Насторожують, обурюють наміри уряду
ліквідувати існуючу систему, так званих, пільг, як соціальних, так
і податкових. Не думаю, що народні депутати підтримують ліквідацію
пільг соціальних - це антиконституційна справа. Неминуче падіння
реальних доходів населення, яке викличе цей захід, окрім всього
іншого негативно вплине і на розвиток внутрішнього ринку споживчих
товарів, а це необхідна умова сталого економічного розвитку.
Практика роботи нашого комітету дає чисельні приклади, коли
під гаслами лібералізації економіки, у гонитві за кредитами під
тиском іноземних держав наш уряд все далі відходить від виконання
такої важливої функції економічної політики, як підтримка та
захист вітчизняного виробництва. Методом примітивного валового
обрахування можливих страт від галузевих і територіальних
податкових митних пільг, без аналізу додаткових надходжень до
бюджету. Обгрунтовуються спроби ліквідації державної підтримки
соціально вагомих програм. Так було у випадках з експериментом в
окремих галузях промисловості Чернівецької області. Такий підхід
постійно присутній при аналізі діяльності спеціальних економічних
зон. Зараз проголошено про намір тотальної ліквідації усіх і
всіляких пільг для забезпечення Держбюджету на 2003 рік. Така
практика не може бути підтримана.
Члени комітету вважають, що постійне погіршення параметрів
Державного бюджету, неприпустиме падіння частки ВВП, що
розподіляється через бюджет, свідчить про серйозні недоліки у
формуванні цього важливого документу.
Від себе скажу, що по-моєму йдеться просто про відсутність у
держави цільної реальної економічної політики.
Члени комітету пропонували відхилити запропоновані урядом
основні напрямки Державного бюджету на 2003 рік , але оскільки
такої можливості за Бюджетним кодексом ми не маємо, комітет
рекомендує Верховній Раді прийняти подані пропозиції до відома.
ГОЛОВА. Народний депутат Удовенко від комітету з прав людини.
Будь ласка, Ігор Рафаїлович.
13:49:31
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати. В основних
напрямах бюджетної політики на 2003 рік Кабінет Міністрів України
пропонує певні суттєві зміни, які зокрема торкаються установ
освіти і науки в Україні.
А саме в пункті 7 третій абзац знизу говориться: "Здійснити
поступовий перехід від утримання вищих навчальних закладів
третього четвертого рівня акредитації як бюджетних установ до
здійснення видатків бюджету на підготовку спеціалістів на
договірних і конкурентних засадах виходячи з обсягів державного
замовлення. У пункті 9 передбачається не затверджувати перелік
захищених статей, виходячи з того, що збалансований бюджет має
бути виконаний за всіма видами видатків у повному обсязі. У пункті
6, третій абзац знизу, говориться, що має бути здійснений перехід
до фінансування інформатизаці загальноосвітніх навчальних закладів
та забезпечення підручниками із місцевих бюджетів. Що означають ці
абзаці? Можливість переведення державних ВУЗів України і державних
наукових інститутів у ранг акціонерних товариств, спершу це будуть
державні акціонерні товариства, утримувані з бюджету. Згодом
відбуватиметься повторний випуск акцій, появляться приватні
акціонерні товариства змішані, пізніше - відкриті акціонерні
товариства, пізніше - товариства з обмеженою відповідальністю і
здійснюється приватизація державних вищих учбових закладів. Чи є
передумови для цього в даний час? Чи мало на це право Міністерство
фінансів зробити таку пропозицію? На жаль, є, на жаль, мало.
Доходи у спеціальний фонд ВУЗів і наукових установ у 2001
році були перевиконані на 200-300 процентів. У 2002 році вони
будуть перевиконані ще більше. Об'єм державного замовлення,
особливо в новостворених ВУЗах є малий, навчання йде за гроші.
Цілий ряд директорів установ освіти і науки не хочуть мати
контрольованого державою кошторису витрат, не хочуть мати тарифної
сітки зарплат і стає величезна спокуса стати власниками все ще
дуже цінного основного капіталу закладів освіти і науки.
Але існує закон про вищу освіту. І в першу чергу потрібно
вирішувати закон. Я дуже хотів би просити Міністерство фінансів
познайомитися докладно з основними положеннями закону про вищу
освіту. Закон встановлює порядок організації вищої освіти, але
надає величезної фінансової самостійності ВУЗам, величезної, але
контрольованої.
В Україні існують ядра університетської освіти, чудові
університети Києва, Львова, Одеси, Харкова, Донецька, Закарпаття,
Буковини, Волині, Дніпропетровська існують достойні приватні вузи.
Існує Національна академія наук України. Це наше державне
багатство, його потрібно берегти як найважливіший елемент
державного бюджету. Але існує і багато нової освітньої халтури,
особливо в так званій гуманітарній сфері: в економіці, у фінансах,
в юриспруденції, у маркетингу і тому подібному. І всі ці другі
виросли, всі вони виросли на державному майні. Тому проект
Бюджетної резолюції слід розглядати як сигнал для Міносвіти і
науки, Міністерства праці і Міністерства економіки, що в
освітньому господарстві потрібно навести порядок.
Отож, спершу потрібна програма Міносвіти, як воно думає
дослідити якість вузів, їх необхідність про поступову приватизацію
одних і різку державну підтримку інших. Але передусім потрібно
зробити тарифну сітку всіх зарплат у державі, вдвічі підняти
зарплату вчителів і науковопедагогічних працівників. Ті 460
мільйонів гривень, які ми маємо додатково в бюджеті на 2002 рік,
дозволяють зробити різке підвищення ставки вчителів з 1 вересня.
Відповідні подання до Кабінету Міністрів комітет зробить.
Виділені нами абзаци в Бюджетній резолюції на 2003 рік слід
вважати передчасними, особливо стосовно таких, як зняття захищених
статей, а саме зарплати і виплати пенсій і це є святе, і це треба
зберегти, випуску підручників - все це має йти централізовано.
Тому вчора комітет прийняв постанову, що Бюджетна резолюція
вимагає суттєвого доопрацювання. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Удовенко від Комітету з прав людини.
Наступним буде виступати народний депутат Матвєєв від
регламентного комітету.
13:54:49
УДОВЕНКО Г.Й.
Шановний пане Голово, народні депутати! Основні напрями
бюджетної політики на 2003 рік мають стати невід'ємною частиною
економічної та соціальної політики, яка буде здійснюватися
Кабінетом Міністрів у наступному році та наступних роках. Тому
немає потреби говорити про важливість цього документу. Проте до
нього мають бути внесені суттєві зміни. Уряд проголошує намір
внести до Верховної Ради в цьому році пакет податкових законів але
вони досі ще не внесені. Виникає питання про які закони йде мова,
очевидно, що перспектива їх прийняття у строки, які дозволяють
розробити проект Державного бюджету на 2003 рік на їх основі
практично відсутня.
Суттєвим недоліком є те, що основою бюджетної політики є
стара податкова система, що перекреслює декларацію Уряду про намір
розвивати виробничу сферу та забезпечити суттєве підвищення
життєвого рівня українського народу.
Прикро але фактично в сучасних умовах Уряд не формує
податкову політику в державі, яка поступово перетворюється у
фіскальну державу. Державна податкова адміністрація діє в
автономному режимі і в основному зацікавлена в одержані податків,
фактично їй байдуже, як розвивається економіка держави. Звідси
непомірний податковий тиск на виробника, особливо на того хто
успішно працює. Виникає питання про необхідність перепорядкування
державної податкової адміністрації , митної служби, Кабінету
Міністрів, який має стати єдиним органом держави, що втілює в
життя економічну і фінансову політику .
Вчора на Дні Уряду від імені комітету з питань прав людини
нас меншини міжнаціональних відносин я вже звертав увагу на
критичний стан бюджетного фінансування такої , без перебільшення,
життєвої , важливої соціальної сфери, якою є захист прав людини.
Зокрема зверталася увага на незадовільний рівень, а то і
повну відсутність фінансування цілого ряду напрямків прямо
пов'язаних із забезпеченням прав людини , захистом нас меншин,
поверненням і облаштуванням депортованих, міграційних процесів і
так далі.
На жаль, та ж сама ситуація простежується і в основних
напрямах бюджетної політики у цій галузі.
12 червня зазначений документ було обговорено на засіданні
нашого комітету. Народні депутати висловили низку гострих
зауважень та пропозицій до нього.
Передусім члени комітету констатують, що права людини не
визначаються як пріоритет діяльності уряду. Загальні підходи і
засади формування основних напрямів бюджетної політики на
наступний рік прямо переконують в цьому. Так у розділі "Внутрішня
політика" права людини відкинуто на останнє місце. Така позиція
свідчить про відсутність розуміння урядом конституційного принципу
"Держава для людини, а не людина для держави",
Зазначений розділ зводиться лише до підтримання правопорядку
в боротьбі із злочинністю, охорони кордону і таке інше та захисту
прав людини правоохоронними органами.
Не применшуючи значення останніх, принагідно слід зазначити,
що саме вони досить часто брутально порушують права людини. В
даному розділі абсолютно не відбито забезпечення таких
фундаментальних прав людини, як свобода пересування та вільний
вибір місця проживання, дотримання права громадян на звернення,
забезпечення політичних, зокрема виборчих прав.
Це ж саме стосується права на безоплатну юридичну допомогу,
створення належних умов для функціонування судів відповідно до
Закону "Про судоустрій України", проведення ефективної
еміграційної та міграційної політики.
Народні депутати - члени комітету висловлюють занепокоєння
підходом уряду до забезпечення прав людини за сумнозвісним
залишковим принципом.
Враховуючи викладене, комітет не може підтримати проект
основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік, запропонований
Кабінетом Міністрів України, це документ потребує суттєвого
доопрацювання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам.
Народний депутат Матвєєв - голова Регламентного комітету.
Наступним буде виступати народний депутат Соломатін - Комітет з
питань екологічної політики.
13:59:57
МАТВЄЄВ В.Г.
Шановні колеги, що перш за все, звертає на себе увагу при
уважному прочитанні запропонованого урядом, чи запропонованих
урядом основних напрямків бюджетної політики на 2003 рік, - це,
по-перше, їх відверта антисоціальна спрямованість. І це тоді, коли
Президент вперше, я наголошую, вперше говорить правду, і то, не
викликає сумніву, мабуть, це ще і зовсім не та правда, яку б треба
було сказати, а це про те, що у нас 7,9 сьогодні мільйони жебраків
у державі, а 40 мільйонів громадян (вдумайтесь, шановні колеги!)
сьогодні живуть нижче межі малозабезпеченості.
Тому, мабуть, Кабінетом Міністрів, як і попереднім його
складом, для "боротьби" (безумовно, в лапках) з цим ганебним для
нашого суспільства явищем і пропонується провести суттєве
скорочення пільг незахищеним верствам населення.
Думаю, що в цілому і пропозиція уряду - відмовитися від
планування захищених статей як ознаки невпевненості у реальності
бюджету - викликає, м'яко кажучи, здивування, оскільки критично
важливі статті підпадають під ризик бути недофінансованими.
Це все, як відомо, протирічить, і про це йшла сьогодні мова,
рішенню Конституційного Суду від 20 березня 2000 року у справі за
конституційним поданням 55 народних депутатів.
Урядом також запропоновано ввести мораторій на прийняття
нормативноправових актів в цьому і в наступному роках, які можуть
призвести до збільшення видатків з Державного та місцевих
бюджетів, зокрема пропонується запровадити мораторій на підвищення
заробітної плати працівникам бюджетних організацій, мораторій на
підвищення прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення,
скасування переліку пільг і компенсації громадянам з метою його,
так званого упорядкування та заміни діючої системи пільг знову ж
таки на так звану адресну грошовому допомогу. Це, шановні колеги,
може створити ще більше, як ви знаєте вона і зараз немала, ще
більше, значнішу іще соціальну напругу у нашому суспільстві.
У зв'язку з тим, що проект про схвалення основних напрямків
бюджетної політики на наступний рік не містить інформації про
видатки на утримання бюджетних установ, пропонуємо при підготовці
проекту Закону України "Про Державний бюджет" передбачити
фінансування і Верховної Ради в повному обсязі згідно кошторису,
який підготовлено і подано Управлінням справами апарату Верховної
Ради України.
Розглянутий вчора звіт Кабінету Міністрів про виконання
Закону "Про Держбюджет" минулого року ще раз засвідчив, що
фінансування Верховної Ради здійснювалося і здійснюється поки що
значно нижче від затвердженого кошторису. Звертаю вашу увагу,
шановні колеги, на те, що у цьому році кошторис видатків на
здійснення повноважень Верховної Ради України при загальній сумі,
яка була подана для розгляду у Міністерство фінансів від Верховної
Ради 281,7 мільйони був затверджений лише в сумі 184 мільйони.
Тобто бюджетні кошти зменшені від потреби вищого, підкреслюю,
вищого законодавчого органу країни на 97,3 мільйона гривень. Хіба
це нормально?
Окрім того, у грудні минулого року Державне казначейство
України зовсім не проводило фінансування Верховної Ради, що
унеможливило здійснення низки запланованих заходів, які
стосувалися забезпечення діяльності Верховної Ради. Всього ж у
минулому році недофінансування склало 24, 8 мільйона гривень, а
дефіцит бюджетних коштів з врахуванням вищезазначеного вже склав
122 мільйони гривень. Вдумайтеся, шановні колеги, в ці цифри. У
зв'язку із значним зменшенням бюджетних коштів по забезпеченню
діяльності Верховної Ради в цьому році до Кабінету Міністрів
України було надіслано звернення додатково виділити 36 мільйонів
гривень за рахунок централізованих капітальних вкладень. Проте, на
виконання відповідної постанови Кабінету Міністрів від 19 квітня
цього року Управління справами Верховної Ради передбачено лише
виділення 2,2 мільонів гривень.
Я знову ставлю риторичне запитання
:" Хіба це нормально, коли так
фінансується парламент держави?" Розписом асигнувань загального
фонду Державного бюджету на січень-травень, звертаю вашу увагу,
поточного року передбачено 50,3 мільйона гривень, профінансовано
всього ж 46,7 мільйона, при цьому поточні видатки профінансовані
на 100 відсотків, а капітальні видатки лише на 57,8 відсотків.
Тобто нам з вами, шановні колеги. необхідно робити висновки при
голосуванні за Державний бюджет на наступний рік з тим, щоб він
був такий, яким він повинен бути у частині щодо фінансування
роботи, всієї організації роботи Верховної Ради.
З огляду на викладене, Ігоре Олеговичу, я до вас звертаюся і
не тільки як до міністра фінансів, а і як до народного депутата в
минулому, недалекому минулому, ми просимо вас врахувати всі ці
проблеми при опрацюванні документу і при розробці безпосередньо
проекту Державного бюджету на наступний рік. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Соломатін від комітету з питань
екологічної політики.
14:07:33
СОЛОМАТІН Ю.П.
Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.
Шановний головуючий, колеги, шановний Ігоре Олеговичу. Я
хотів би привернути вашу увагу майже хвилин на дві лише.
Я знову повертаюся до того питання, яке було порушене в моєму
виступі від комітету вчора, а саме того боргу, який склався по
виплатах чорнобильських, саме громадянам чорнобильцям , який існує
на сьогодні.
Нагадую, що в документі, який ми отримали з вами від
Рахункової палати, висновки про використання коштів Державного
бюджету України за 2001 рік на 12 сторінці чітко записано.
"Заборгованість з виплат громадянам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи станом на 1 січня 2002 року становило
679,6 мільйонів гривень. І ця заборгованість вона не була
врахована, необхідність її проплати ні в бюджеті на 2002 рік, ні в
бюджеті на 2003 рік.
Якщо в тих відомостях, які ми з вами отримали планове
фінансування на 2001 рік становила один мільярд 844 мільйона
гривень, а фактичне виконання становило один мільярд 791 мільйон
гривень, тобто, 97,1 відсотки, то саме ця заборгованість в цих
цифрах, вона не врахована.
Тому виникає така дивна ситуація, якщо ця заборгованість
закруглена 700 мільйонів гривень буде переходити з року в рік і
бюджет наступного року і не буде в цьому бюджеті враховуватися, за
4 роки нашої каденції з вами ми витягнемо з чорнобильських
програм, 0.7 мільярда на 4 роки, 2.8 мільярди гривнів. Цього не
можна робити, бо ті бюджетні фінансування, ті цифри, які ми
затверджуємо з вами щороку, близько 2 мільярдів гривнів, це лише
одна третина від того, що потрібно за існуючим чорнобильським
законодавством. І саме тому, якщо ми зробимо і ще з цими 700
мільйонами гривнів, фактично фінансування чорнобильських програм
від потреби відповідно до діючого законодавства буде складати
15-20 відсотків. Цього не можна, люди добрі, робити!
Тому я звертаюся до всіх вас, колеги, до міністра фінансів,
до голови нашого бюджетного комітету з таким проханням, давайте ми
в проекті постанови в додатку номер 1 пропозиції Верховної Ради
України в пункті першому, в якому йдеться про пріоритетні напрями
бюджетної політики на 2003 рік і там, де говориться, пріоритетними
напрямами бюджетної політики на 2003 рік вважати, і там є такий
підпункт, забезпечення соціальних гарантій соціального захисту
населення та безплатної медичної допомоги, а також соціального
медичного забезпечення ветеранів війни і праці, і наступний пункт
викладений так: погашення заборгованості із заробітної плати в
бюджетній сфері та соціальних виплат І ось після коми саме тут
додати, в тому числі по чорнобильських програмах. Ми маємо зробити
все, щоб воно десь не поринуло вглуб всіх цих наших розмов про
бюджет, щоб воно було чітко зазначено, борг, який утворився в 700
мільйонів гривнів повинен бути скасований, проплачений в цьому
році і на 2003 рік цього боргу не повинно бути. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, в обговоренні цього питання
взяли участь 27 народних депутатів, якщо враховувати ті запитання,
які ставились до доповідача і до співдоповідача. Ще на виступ
записані 12 народних депутатів від комітетів і, власне, від
народних депутатів. Шановні колеги, будемо продовжувати? Які є
пропозиції? Від комітетів ще записались, від комітету національної
безпеки, культури, свободи слова, будівництва, фінансів і банків,
державного будівництва, а також 6 народних депутатів. Може,
давайте, хто наполягає, по 2 хвилини для пропозицій. Будемо
продовжувати тоді, да?
Шановні колеги, ми домовилися, що ми працюємо, завершуємо це
питання, а далі оголошуємо перерву для того, щоб працювати в
комітетах. У нас була така домовленість і давайте будемо її
витримувати. Якщо є наполягання, від комітетів, будь ласка,
Георгій Корнійович Крючков від Комітету з питань національної
безпеки і оборони. Наступним буде виступати Лесь Танюк, народний
депутат, від Комітету з питань культури і духовності.
14:13:29
КРЮЧКОВ Г.К.
Шановні колеги! Підтримую, в основному, зауваження і
пропозиції бюджетного комітету, в тому числі стосовно необхідності
відмови від поділу бюджету на загальний та спеціальний фонду,
необхідності передбачити захищені статті бюджету, треба життя
бачити таким, яким воно є, і забезпечення соціальних гарантій
соціального захисту населення.
Серед проблем, які були порушені при обговоренні урядового
проекту Бюджетної резолюції у нашому комітеті, виділяю такі.
Перше. З проекту Бюджетної резолюції не видно, які пріоритети
визначає уряд у головному - фінансуванні розвитку вітчизняної
економіки - основного джерела надходження бюджетних коштів. У
ньому взагалі обійдені питання фінансування потреб оборони,
реформування Збройних Сил, розвитку оборонно-промислового
комплексу. Наведу кілька цифр, народним депутатам вони будуть дуже
цікаві.
Збройні сили налічують у своєму складі 310 тисяч військових
90 тисяч цивільних людей. Оборонний бюджет нинішнього року у
доларовому вимірі близько 700 мільйонів доларів. Нам ніхто не
говорить , яких коштів вимагає декларований вступ України до НАТО.
Наша сусідка, новобранець НАТО Чехія має армію близько 50 тисяч
військовослужбовців. Військовий бюджет 1 мільярд 300 мільйонів
доларів. Витрати на модернізацію армії з метою переведення її на
стандарти НАТО становить до 2004 року 400 мільйонів доларів на рік
у наступні два роки не менше 500 мільйонів доларів.
У Польщі витрати на реформування Збройних сил, які налічують
175 тисяч військових у зв'язку з вступом до НАТО визначені на
наступні 2006 року в обсязі 26 мільярдів 200 мільйонів доларів.
Я не розвиваю цю тему, прошу вас шановний Петро Олексійовичу
реалізувати вашу обіцянку в бюджетній резолюції вказати на
необхідність забезпечення фінансування потреб Збройних сил у
обсягах необхідних та виконання затвердженої програми реформування
Збройних Сил.
Друге . Всім відома гострота соціальних проблем військових
100 тисяч з них майже кожний третій незабезпечений житлом. У
відповідності з комплексною програмою, яка розроблена у
відповідності з президентським указом і затверджена Урядом через
9,5 місяців після доручення Президента передбачалося виділятися
щорічно з державного бюджету кошти для будівництва житла для
військових починаючи з 2000 року не менш ніж 500 мільйонів гривень
на 7 тисяч квартир щорічно.
На нинішній рік виділено 15 мільйонів 600 тисяч гривень це
близько 200 квартир. Ситуацію вдалося дещо поліпшити завдяки
внесенню змін до закону про оподаткування прибутку підприємств,
надання підприємствам, які будують житло для військовослужбовців
пільг при оподаткуванні сум коштів, які виділяються на ці цілі .
Після цього вже були укладені інвестиційні угоди на суму близько
мільярда 200 мільйонів гривень , третина від того, що потрібно, в
результаті реально вже одержано більше 500 мільйонів гривень і
побудовано більш, як 6 тисяч квартир. Однак у пояснювальній
записці до проекту Бюджетної резолюції пропонується скасувати цей
порядок. Складається враження, що уряд Кінаха продовжує лінію
своїх попередників - Пустовойтенка, Ющенка в своєму ставленні до
Збройних Сил, до соціальних проблем військових, не рахуючись з
тим, якими соціальними наслідками це загрожує.
І останнє, я підтримую те, що тут говорилось про намагання,
вперте, я б сказав, намагання уряду припинити дію законів про
соціальні гарантії, пільги для наших знедолених людей. Я хотів би
привернути увагу до рішення Конституційного суду. І я хот в би
сказати ще одне: в країні, де за визнанням Президента 40 мільйонів
бідних, 7, 9 мільйона жебраків, гратись з такими речами не
потрібно. Схаменіться, будьте добрі.
Члени комітету були одностайні в тому, що в такому вигляді
Бюджетну резолюцію, запропоноване уряду, не можна приймати.
ГОЛОВА. Народний депутат Танюк, будь ласка. Наступним буде
виступати народний депутат Яворівський від Комітету з питань
свободи слова.
14:18:17
ТАНЮК Л.С.
Впродовж останніх років при формуванні основних напрямків
бюджетної політики не враховувалась реальна потреба видатків в
галузі культури і мистецтва, що в умовах обмеженого бюджетного
фінансування породило цілу низку кризових проблем. Основні напрями
бюджетної політики на 2003 рік мають враховувати і відображати
пріоритети державної політики, проголошеної на наступні і
найближчі роки. Цього тут нема. Враховуючи, що наступний 2003 рік
згідно з указом Президента від 19 лютого оголошено роком культури
України, а також у поданому Кабміні документі цілком проігноровано
проблеми галузі, комітет пропонує рекомендувати Кабмінові додати
до основних напрямів бюджетної політики наступні положення:
починаючи з 2003 року вжити заходів, спрямованих на суттєве
підвищення з 01.01.203 року заробітної платні працівникам
державних закладів, установ, організацій, підприємств культури і
мистецтва, відновленн міжпрофесійних, міжпосадових співвідношень в
оплаті праці працівників галузі, передбачити відповідні
асигнування в проектах Держбюдету та місцевих бюджетів на наступні
роки.
Друге. Ліквідувати неповну зайнятість працівників галузі
культури і мистецтва, а їх 35 тисяч, не допускаючи при цьому
скорочення мереж та чисельності працівників. Запровадити нову
систему фінансування культури на державному і місцевому рівнях в
обсягах не нижчих, ніж передбачено чинним законодавством. Нагадаю,
що згідно із статтею 23 Основ законодавства України про культуру
держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в
розмірі не менше 7 відсотків від національного доходу України. Ця
система має враховувати перехід на програмне фінансування культури
на середньостроковій та довгостроковій основі, відмову від
залишкового методу фінансування культури, збільшення та
впорядкування нормативів видатків на культуру на душу населення
при формальному розрахунку обсягів бюджетних трансфертів,
збільшення обсягу державних централізованих капіталовкладень,
розробку і запровадження системи бюджетних грантів і спільних
міжвідомчих та міжбюджетних проектів у галузі культури,
враховувати індикатори духовно-культурного розвитку відповідно до
європейських стандартів, якими визначається сталий
суспільно-економічний розвиток держави, розробити і зат ердити
урядом спільно з профільним комітетом Верховної Ради пріоритетні
напрямки розвитку національної культури, метою яких мало би бути
розвиток вільної і розвинутої особистості і збереження
національних, культурних та духовних цінностей і традицій, сприяти
розширенню інформаційного простору української культури, зокрема
на телебаченні, через заснування культурно-просвітницького
телеканалу і наповнення його програмами, що фінансуватимуться на
конкурсних засадах; забезпечити підвищення іміджу України у
світовому культурному і політичному середовищі через приєднання
України до європейських міжнародних організацій в галузі культури
та участі в системі їхніх програм, сприяти пропаганді і поширенню
українських культурних продуктів і послуг за кордоном.
ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський. За ним буде виступати
народний депутат Климпуш від Комітету з питань транспорту,
будівництва і зв'язку.
14:21:44
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні законотворці
України. Я хочу, передовсім, висловити своє величезне захоплення
тими трьома десятками людей, зокрема тими, хто не записаний на
виступ, які сидять і слухають це дрібничкове для України питанн ,
як обговорення бюджету. Володимире Михайловичу, маємо придумати
якусь нагороду і цих людей нагороджувати щоразу.
Друге. Що сьогодні поставлено на карту? Що ми у цій залі
обговорюємо? Мені здається, стоїть таке невеличке запитання: буде
проголосована ідеологія нашого наступного бюджету чи не буде? Я
відразу хочу заспокоїти і себе, і Ігоря Юшка, і депутатів: все це
буде прийнято незалежно від того, хочете ви цього чи не хочете.
Тому що нам усім буде пояснено, шановні, там ще немає ніяких
великих цифр, там ще немає ніякої конкретики, все це, знаєте,
тільки ідеологія, спрямована на подальший розвиток і так інше. І я
переконаний, це дев'ятий раз я буду голосувати і, мабуть, я так
само за це проголосую. А після цього буде перше читання, потім
буде друге читання, буде третє читання, а тоді Дід Мороз постукає
у двері, і ми скажемо, ну, слухайте, ми ж не в роги своєї держави,
треба все проголосувати так, як воно є. І на цьому все і
закінчиться у черговий раз.
Шановні мої, ми з вами отримали документ Рахункової палати.
Це страшний документ. Я думаю, для цивілізованої, сильної,
демократичної країни такий документ би викликав колосальний
переполох у державі. Да, там такий букет порушень бюджетних, що йо
о б вистачило на 30-40 урядів для того, щоб вони пішли у
відставку. 6 мільярдів не повернуто ПДВ. Хто з цією країною, з цим
урядом захоче мати справу, люди добрі? Що це за країна, у якій 47
відсотків підприємств збиткові? Що це за країна, у якій жалю ідні
видатки на культуру, на освіту виконані на мізерні відсотки. І в
той же самий час силові міністерства, служба безпеки гребуть гроші
позабюджетні. Що це за країна? Яке її обличчя? Як вона виглядає?
Ви знаєте, у моїй уяві ми нагадуємо, сьогоднішня Україна нагадує,
знаєте, таку колгоспну комору, в якій спереду парадні двері
опечатані і таке інше, а задньої стіни взагалі немає.
Через те я абсолютно переконаний, що всі ті негаразди, які ми
сьогодні маємо в країні, вони всі проходять в тій чи іншій мірі
через наш бюджет. Що я маю на увазі. У мене склалося таке враження
як депутата, який не перший раз у парламенті, що оти , як ми
називаємо, там 45 чи 50 відсотків тіньової економіки, їй вже тісно
в своїй шкірі, вона вже лізе в бюджет, вона вже залізла в бюджет.
І сьогодні з того бюджету, який ми затверджуємо, знову годується
тіньова економіка. Володимире Михайловичу і шановні колеги, хоч
нас тут і мало, я переконаний, що нам годі вже голосити, ми вже
всі знаємо, що потрібно робити - потрібно приймати новий
Податковий кодекс. Подивімося на Росію. Вона вже пройшла цей
період, вони вже м ють стабільний податок на прибуток 13
відсотків, і їхня економіка довела, що це набагато вигідніше, ніж
мати той скажений, даруйте мені на слові, податок, який сьогодні
ми встановили, і блокуємо всю свою економіку. Це ті речі реальні.
Ми з вами вже скільки років говоримо про те, що потрібно
приступити все-таки до цієї тихої революції, будувати із низу до
гори. Ми ж з вами всі про це на виборах говорили. І ми прекрасно
розуміємо, що має бути федеральний бюджет, який буде утрим вати
армію, бо не можна, щоб армію утримували регіони, це будуть
партизанські загони і будуть стріляти так само, як зараз
стріляють, стріляють в один бік, а попадають у Бровари у будинок
житловий. Цього робити не маємо права. Мають бути державні прог
ами, чітко скільки на них потрібно грошей.
Даруйте мені, що я емоційно про це говорю, але мені вже це
наболіло. І знову сліпо з зав'язаними очима проголосувати сьогодні
за бюджет. Ситуація склалися така, що поміняйте Юшка, поміняйте
Кінаха. Система довколо бюджетного рекету вже існує абс лютно поза
ними. Через те , я ще раз кажу, може це не сьогодні, а давайте
думати над тим, щоб радикально змінити ситуацію.
Я завершую. Мені згадалася фраза. Колись Амосов наш видатний
вчений написав рецензію на одну кандидатську дисертацію. І
рецензія звучала так:" В этом тексте на сторінці такій-то не
поставлена кома на сторінці такій-то, такій-то неправильно стоїт
тире, на сторінці такій-то, такій-то там опечатка в цьому. І
називає цілий ряд, пише далі, але все це немає ніякого значення,
тому що вся робота ні пса не варта. Оце точно можемо так говорити
сьогодні про нашу бюджетну політику. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Климпуш, за ним буде виступати
народний депутат Буряк від комітету фінансів і банків.
14:27:17
КЛИМПУШ О.Д.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні
колеги, дозвольте і мені висловити нашу позицію , позицію комітету
з питань будівництва транспорту і зв'язку стосовно Бюджетної
резолюції на фоні вчорашнього розгляду питання про виконання
бюджету 2001 року на фоні сьогоднішніх реалій з фінансуванням
такої важливої галузі як транспорт, зокрема питання це виглядає
надзвичайно тривожна. Погоджуючись з критичними зауваженнями та
побажаннями, що вже були висловленні колегами депутатами з
конструктивними пропозиціями, які були висловленні, зокрема в
доповіді від бюджетного комітету хочу звернути увагу на
відсутність, практично відсутність навіть натяків у поданому
варіанті Бюджетної резолюції на покращання ситуації з
фінансуванням такої важливої галузі як транспорт.
Добре відомо і я переконаний, що всі ви також з цим
погоджуєтеся, що однією з основних підвалин економіки і духовної
сфери держави - є умови доступності, умови комунікації. А це в
першу чергу дороги. Стан доріг у нас мало сказати, що поганий, ві
дуже поганий, якщо згадати ситуацію яка стоїть у нас у цьому році,
то ми фінансування дорожнього господарства відбувається за рахунок
50 процентів передбачених Законом України "Про джерела
фінансування дорожнього господарства", а також 50 відсотків
одатків з власників транспортних засобів. Ми скотилися до того, що
порівнюючи з 98-м роком, я підкреслюю, з 98-м роком у 4 рази
зменшилися показники і обсяги робіт у дорожній галузі, з 98-м.
Порівняно з 90-м роком - у 67 разів зменшені введення нових нового
покриття на рік. Ми не можемо далі миритися з цим, бо це дійсно
такий стан дорожньої мережі і перспективи фінансування та її
утримання несуть загрозу економіці України та її обороноздатності.
Ми мусимо сьогодні, я тільки хочу назвати тільки таку цифру,
що оптимальний рівень фінансування потреб дорожнього господарства
складає 7.76 мільярда гривень на рік, якби це було. Але якщо б
навіть повністю ввести закон про джерела фінансування д рожнього
господарства, то дотримуватися положень закону України про податок
на власників дорожніх засобів, то це буде всього десь біля півтора
мільярдів гривень.
Тому ми пропонуємо обов'язково відновити те передбачене
законом фінансування. Ми пропонуємо також, щоби обов'язково в
перелік основних напрямків включити такі видатки на формування
державних лізингових фондів для оновлення авіаційної техніки, мо
ського торгівельного флоту, на оновлення рухомого складу міського
пасажирського транспорту, електротранспорту, автобусів, на
придбання залізничного рухомого складу.
Я хотів би звернути увагу, шановні колеги, на таку обставину,
що взагалі створення умов для серйозного і підтриманого державою
виробництва транспортних засобів у всіх галузях, це є надзвичайно
важливі ланки державної економіки, тому що це є висо отехнологічне
виробництво, яке абсолютно залучає до сфери і як постачальників
всі галузі економіки. І ми, профінансувавши цю потребу, могли би
взяти за той ланцюг, який би тягнув у оборот всю економіку нашої
України.
Тому я хочу паралельно з цим просити включити в ці основні
пріоритети ці напрямки. І вважаю, що Бюджетна резолюція, ми
вважаємо, що повинна бути доопрацьована з урахуванням висловлених
зауважень. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Буряк. Після нього буде виступати
народний депутат Чорновіл від Комітету державного будівництва.
14:31:50
БУРЯК С.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Вчорашній
розгляд звіту про виконання, точніше, про невиконання бюджету за
минулий рік значно полегшив завдання Комітету з питань фінансів та
банківської діяльності. Запропонований урядом проект О новних
напрямів бюджетної політики на 2003 рік з точністю повторює
помилки, закладені в минулих бюджетах, і крім загальних побажань
містить фіскальні новели, на яких я хотів би зосередити вашу
увагу. У розділі "Напрями бюджетної політики" пропонується
провести реформу прибуткового податку з громадян, змінити принципи
адміністрування ПДВ, податку на прибуток підприємств та акцизів.
За цими нібито нейтральними фразами міститься доволі сумний з іст.
Мається на увазі введення оподаткування процентів по банківським
вкладам, дивідендам тощо.
Є дуже тривожним те, що у проекті змін до податку на прибуток
підприємств різко обмежується можливість перенесення балансових
збитків, а також зменшуються амортвідрахування. Ці заходи, на нашу
думку, призведуть до різкого скорочення обігових коштів та
згортання інвестиційних процесів. Викликає здивування невиразна
позиція документу з проблеми невідшкодованого ПДВ.
Від імені Комітету з питань фінансів хочу зробити наголос, що
переплачений ПДВ, то є приватна власність підприємств, при цьому
будь-які пояснення є економічно беззм стовними та аморальними.
Проблематичними виглядають ініціативи уряду щодо введення
індексації акцизних ставок. Їх фіксація у гривнях була зроблена
менше двох років. Це рішення звільнило галузь від цінових шоків,
пов'язаних із коливанням курсу та інфляційною складовою.
Зрозуміло, що автоматичне підняття акцизних ставок згідно з
пропозиціями Уряду не призведе до збільшення бюджетних доходів,
межа буде отримана компаніями з СНД де ми маємо режим вільної
торгівлі , а також виробниками самогону та самокруток.
Підсумовуючи аналіз податкового блоку хочу підкреслити, що
згідно з бюджетним Кодексом зміни до податкового законодавства
можуть бути внесені до 15 серпня року, що передує плановому. Тобто
ми маємо ще до канікул розглянути податкові закони я на ньому
роблю наголос. Окремого обговорення потребує запропонована
політика регулювання державного боргу за відсутність закону про
державний борг пропозиції Уряду щодо напрямків реструктуризації
частини боргу, що приходиться на Національний банк України
протирічить но мам закону про Національний банк, створюють
підстави для зниження кредитного рейтингу України протирічять
нормам Бюджетного кодексу.
Пропозиція про включення доходів від приватизації у
фінансування дефіциту бюджету є класичною. Однак, виходячи із
досвіду попередніх років, пропонується включити такі доходи до
спеціальної статті "Помилки та похибки економічного планування".
Пропозиція про надання права Мінфіну продавати з дисконтом борги
компанії перед бюджетом створює підстави для урядової корупції та
уведення доходів з під оподаткування.
Згідно з правилами класичної макроекономіки країни , що має
зовнішній борг погашення якого перевищує бюджетний період у сумі
більшій за 35 відсотків від ВВП кваліфікується , як країна
ризикованих комерційних вкладів. Документ пропонує збільшити цю
суму до 36 відсотків без пояснень їх мети. Документ пропонує
обмежити компетенцію судової влади запроваджуючи правило за яким
стягнення з державного або місцевих бюджетів за рішенням судів
здійснюється при наявності відповідних бюджетних призначень , таке
правило грубо порушує рівність сторін цивільного спору.
Фінансовий комітет відзначає, як джерело сплати боргу
визначеного судом не має залежати від розміру чи напрямків
бюджетних призначень. Документ пропонує ввести мораторій на
прийняття рішень, що може призвести до збільшення видатків
консолідованого бюджету. Однак зміна правил оподаткування доданої
вартості прибутку підприємств чи їх прибуткового податку з
громадян передбачає окремі види виключення з оподаткування. Крім
того, такі податки, як комунальний або патент застарілі та
підлягають скасуванню.
Пропозиція комітету з питань фінансів наступна: взяти до
відома поданий документ та створити групу робочу з числа депутатів
бюджетного та фінансового комітетів, інших зацікавлених осіб для
підготовки нового варіанту Бюджетної резолюції на 2003 рік. Дякую
за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Чорновіл, будь ласка.
14:36:54
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги, наш Комітет з державного будівництва і
місцевого самоврядування підійшов до розгляду Бюджетної резолюції
далеко не формально. І я поясню, чому. Будь-хто, хто мав хоч якесь
відношення чи до органів державної влади на місцях чи до органів
місцевого самоврядування, прекрасно розуміє, що це означає - вади,
похибки або концептуальні невідповідності в бюджеті.
Після першого перегляду пропонованих основних напрямків, можу
вас запевнити, у більшості міських голів чи керівників місцевих
районних адміністрацій була просто паніка: як можна буде жити за
бюджетом, який буде побудований за такою схемою? Я постарався їх
заспокоїти, що бюджет, хоча, напевне, буде теж далеко не
найкращим, але за такою схемою він побудований просто бути не
зможе з тої хоча б причини, що він містить в собі аж занадто
багато суперечностей, які просто не можуть бути розв'язані. Я не
хочу в цьому винити міністра фінансів, я розумію, що
висококваліфікований спеціаліст і люди, які в нього в штаті
працюють, очевидно, самі не змогли б допустити таких дійсно
недоречностей. Але, на привеликий жаль, ті люди, які б мали
відповідати, і Прем'єр-міністр тут відсутні.
Є суперечність перша між самим документом, між основними
напрямками і урядовою програмою, є суперечності вже в перших
статтях документу, де однозначно, в одному, фактично, реченні,
проповідується і ринковий варіант розвитку держави, і бюджетне с
имулювання, що, в принципі, речі не сумісні, треба якось
визначатись. Навіть ті пункти, які загалом можна підтримувати і
які загалом можна схвалювати, в цьому документі внесені, я б
сказав, в певній мірі в неприродний спосіб. Тому що як можна
говорити, скажімо, зараз про зняття, про мораторій на введення
будь-яких пільг по оподаткуванню, якщо це є порушенням 93 статті.
Я за те, щоб ми не вносили ті пільги, але ми не можемо позбавити
депутатів-суб'єктів ініціативи права їх вносити, я вже не кажу про
те, що уряд сам цим грішить постійно. Більше того, мораторій н
пільги автоматично означає, що заморожуються ті пільги, які вже є,
вже і їх не можна буде зняти.
Те саме стосується і щодо переведення тих вищих наукових
закладів третього і четвертого ступеня акредитації і цілого ряду
інших питань, які на сьогоднішній день не тільки законодавчо, але
й концептуально в суспільстві не підготовлені. Цього зроб ти
просто поки що не можливо.
В документі є дуже ризикована річ, яка з тим контекстом, який
там поданий, фактично виглядає як знущання: відмова від захищених
статей бюджету. Пишеться, що оскільки бюджет планується як в
цілому збалансований, обов'язково збалансований. Ми вчор мали звіт
про виконання попереднього бюджету. І в нас ні в кого не виникає
великих ілюзій, що в 2003 році ситуація кардинально зміниться.
Тому позиція комітету однозначна: таких речей підтримувати не
можна.
Ми настоюємо на зростанні питомої ваги місцевих бюджетів в
зведеному бюджеті. Той рівень, який сьогодні є, - нижче 40
процентів - фактично приводить до катастрофічного стану місцевих
бюджетів, на які покладені основні соціальні програми. Причому що
на Державному бюджеті, вже який розподіляється безпосередньо тут в
Києві, покладаються в основному ті програми, які дуже часто ще й
дофінансовуються злочинним способом із спеціальних фондів.
Є внесені речі, які просто нас вразили: ультиматум уряду, що
збереження стабільності нинішнього стану міжбюджетних трансфертів,
яка теж не є позитивною, і та можлива лише при зміні
законодавства. Це при тому, що самий документ будується на основ
консервативного варіанту, що, мені здається, є прямим текстом
пояснення, що з трансфертами буде набагато гірше.
Розробка документу грішить цілим рядом, здавалося б,
текстуальних помилок, але які несуть дуже серйозний характер.
Скажімо, підміна поняття питомої ваги загальним обсягом, коли це
стосується чомусь саме місцевих бюджетів, місцевих трансфертів. З
аєте, такі речі означають, що вони будуть елементарно
скорочуватися. Ви самі прекрасно розумієте, про що йде мова,
особливо в інфляційному процесі.
Що стосується основного для нас розділу, який (шостий розділ)
другої частини, де передбачені взаємовідносини між Державним
бюджетом і місцевими бюджетами, він просто виглядає як елементарне
знущання. Я не хочу зараз забирати багато часу. Наш ком тет
підготував понад 30 зауважень і пропозицій, які ми передали у
бюджетний комітет і постараємося передати безпосередньо і в
Міністерство фінансів, і в Міністерство економіки. Там це все
викладено. Я просто хочу сказати одне: наш комітет висловив рі
ення, що урядовий проект постанови не може бути підтриманий. Ми
запропонували у своєму рішенні варіант взяття до відома, але ми
зможемо на комітеті підтримати вже закон про Державний бюджет
тільки у тому випадку, якщо візьме уряд до відома і наші зас
ереження, і застереження інших комітетів. В іншому випадку це буде
просто не бюджет, це буде чергове знущання з держави. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, на виступи записалося 5 народних
депутатів. Хто з народних депутатів наполягає на виступі? Немає.
Шановні народні депутати, в обговорені цього питанні виступило 35
народних депутатів. На це ми витратили майже 2 години. Отже, є всі
підстави нам дійти до висновку, що обговорення питання закінчено.
Порядок денний засідання вичерпано. Чи наполягають на заключному
слові міністр фінансів і голова комітету?
Шановні колеги, оголошується перерва для роботи у комітетах
до 10 години наступного дня. Завтра ми продовжуємо роботу з 10
години. Четвер, як вам відомо, день прийняття рішень. Перелік
питань у вас є. Дякую за роботу. До побачення.