ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України
                21 червня 2002 року, 10.00 година
     Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, запрошені і
гості Верховної Ради.  Прошу народних депутатів  підготуватися  до
реєстрації. Увімкніть систему. Прошу зареєструватися.

     10:01:42

     Зареєструвалося -328

     В залі   зареєстровано   328   народних   депутатів.  Ранкове
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

     Шановні колеги,  сьогодні день народження народного  депутата
України  Швиденка  Миколи  Миколайовича.  Давайте привітаємо його,
побажаємо успіхів і здоров'я. (О п л е с к и)

     Відповідно до Регламенту в п'ятницю  ми  обговорюємо  питання
порядку   денного  сесії.  Перелік  питань,  що  пропонується  для
розгляду  у  вас  є.  Шановні  колеги,  Регламентом  сьогодні   не
передбачено розгляд депутатських запитів,  однак,  зважаючи на те,
що  наступний  тиждень  ми  працюємо  в  округах,  можна  було   б
розглянути  ті запити,  які надійшли,  якщо на це буде ваша згода.
Немає заперечень? Дозвольте тоді оголосити запити депутатські.

     Надійшли запити   народних   депутатів   України:    Анатолія
Матвієнка,  Василя  Онопенка,  Олександра  Турчинова до Президента
України   стосовно   ситуації,   що   склалася   навколо   виборів
Кіровоградського  міського  голови  та  виборів народних депутатів
України 31 березня цього року в  одномандатному  виборчому  окрузі
номер  99.  Прошу  проголосувати на підтримку цього запиту.  Прошу
визначитись.

     10:03:28

     За-139

     Рішення не прийнято.

     Групи депутатів:  Анатолія  Раханського  та  інших   народних
депутатів  до  Прем'єр-міністра  України  в зв'язку з ігноруванням
вимог Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села
та  агропромислового  комплексу  в народному господарстві".  Прошу
проголосувати за направлення цього запиту.

     10:04:04

     За-208

     Рішення прийнято.

     Сергія Головатого  до  виконуючого   обов'язки   Генерального
прокурора  України  з  приводу  відсутності  належного  реагування
Генеральної   прокуратури   на    депутатське    звернення    щодо
протиправного  діяння  службовців  Управління  житловими будинками
Верховної Ради України. Прошу проголосувати.

     10:04:41

     За-94

     Рішення прийнято. Прийнято рішення.

     Анатолія Матвієнка,  Василя Онопенка, Олександра Турчинова до
Генеральної  прокуратури  України  щодо  виборів  кіровоградського
міського голови та виборів народних депутатів України  31  березня
2002  року  в  одномандатному  виборчому  окрузі  номер 99.  Прошу
народних депутатів визначитись щодо цього запиту.

     10:05:24

     За-130

     Рішення прийнято.

     Петра Симоненка  до  Міністра  внутрішніх  справ  України   у
зв'язку   з   незадовільним   розглядом   Міністерством   звернень
працівників Ульянівського цукрозаводу Кіровоградської  області  та
народних  депутатів  України щодо фінансових зловживань посадовими
особами підприємства і злочинного знищення його основних засобів.

     Прошу народних депутатів визначитися.

     10:06:07

     За-120

     Рішення прийнято. Дякую.

     Шановні народні депутати,  відповідно до розкладу засідань на
тиждень,  сьогодні  на  розгляд  Верховної  Ради  виноситься  звіт
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення  за
2001 рік.

     Комітет пропонує  такий  регламент  розгляду  цього  питання.
Прошу прослухати, шановні колеги.

     Доповідь Голови   Національної   ради   України   з    питань
телебачення  і  радіомовлення  Холода  Бориса  Івановича  -  до 15
хвилин.

     Відповіді на запитання - до 15 хвилин.

     Співдоповідь Голови  Комітету  з  питань  свободи  слова   та
інформації  -  Томенка  Миколи  Володимировича  -  до  15  хвилин.
Відповіді також до 15 хвилин.

     Співдоповідь автора проекту Постанови Верховної Ради  України
про   звіт  Національної  ради  України  з  питань  телебачення  і
радіомовлення за 2001 рік - реєстраційний номер 1185  -  народного
депутата України Жовтяка Євгена Дмитровича - до 5 хвилин.

     Виступи від фракцій і виступи народних депутатів. Виступи від
фракцій - до 5 хвилин.  Виступи народних депутатів , обговорення -
до 3 хвилин.

     Десь протягом  двох  годин відвести на розгляд цього питання.
Немає заперечень?

     Немає потреби голосувати?

     Шановні колеги,  можна  було  б  запропонувати  нам  провести
засідання без перерви до 12 години.  Після того заслухати "Різне",
для чого я прошу записатися народних депутатів,  і завершити  нашу
роботу, враховуючи, що наступний тиждень ви працюєте в округах, і,
враховуючи те, що ми напередодні свята - Трійці. Немає заперечень?
Немає.

     Слово для доповіді з цього питання порядку денного,  я маю на
увазі,  про звіт Національної ради України з питань телебачення  і
радіомовлення  за  2001  рік  надається  голові  Національної ради
України  з  питань  телебачення  і  радіомовлення  Холоду   Борису
Івановичу.

     ХОЛОД Б.І.

     Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

     Відповідно до  статті  31  Закону  України  "Про  Національну
раду", щорічний звіт за 2001 рік було нами подано Верховній Раді і
Президенту  на  початку листопада минулого року.  Тоді ж його було
розглянуто  на  засіданні  Комітету  з  питань  свободи  слова  та
інформації Верховної Ради і рекомендовано до обговорення Верховною
Радою.

     Зауваження і пропозиції,  які надійшли на звіт від Президента
України   та   профільного   комітету   були  нами  враховані  при
опрацюванні остаточної редакції щорічного  звіту  за  2001  рік  і
розданий   наприкінці   того  ж  року  в  сесійній  залі  народним
депутатам.

     Однак сьогодні,  після півроку подання нами щорічного  звіту,
склалась  принципово  нова  ситуація  і в суспільстві,  і в роботі
самої  Національної  ради.  В   Україні   на   сьогоднішній   день
зареєстрована 831 телерадіоорганізація.  Проте 114 з них, тобто 15
відсотків,  не працюють взагалі,  а з діючих 378,  або ж майже  60
відсотків є збитковими.

     Отже, перший   висновок:   більшість   існуючих   в   Україні
телерадіокомпаній неспроможні ні фінансово, ні технічно, ні творчо
здійснювати якісне мовлення в Україні.

     Є ще   інший   показник  на  підтвердження  такого  висновку.
Щорічний  бюджет  рекламного  ринку  України  становить   оціночно
близько  50  мільйонів  доларів  Сполучених Штатів Америки.  З них
майже 90  відсотків  припадає  на  загальнонаціональних  мовників,
таких як "Інтер", студія "1+1" і Національна телекомпанія України;
та крупних мережевих мовників: "Новий канал", "ICTV", "СТБ".

     Що ж до інших понад  700  телерадіоорганізацій,  то  на  долю
кожної з них від рекламних коштів дістається в рік десь до 30 - 35
тисяч   гривень.   Чи   можна    за    такі    кошти    утримувати
телерадіокомпанію,  готувати  власний  якісний програмний продукт,
оновлювати технічну базу? Відповідь на це питання очевидна.

     І Національна рада прямо заявляє:  в Україні немає можливості
для повноцінного функціонування 700 - 800 телерадіокомпаній.

     Тому Національною  радою  був  взятий  курс на структурування
телерадіоінформаційного  простору  шляхом   концентрації   крупних
мовників на каналах загальнодержавного поширення.

     І у    підсумкові    дворічної   роботи   нинішнього   складу
Національної   ради   в   Україні   розвинено   фактично   6    -7
загальнонаціональних  мовників,  і  водночас  у телеінформаційному
просторі держави є місце й самодостатньому,  творчому, фінансовому
та технічному відношенні місцевим компаніям. Але їхнє ліцензування
має відбуватися у чесній співзмагальності претендентів на ефір.

     За 2 роки у 8 конкурсах на 661 телеканал і радіочастоту  було
подано  понад  2  з  половиною  тисячі  заяв  від претендентів.  У
підсумку вже видано понад 300 ліцензій на сьогоднішній день. І ось
тут ми підійшли до, прямо скажемо, кризової ситуації, яка останнім
часом складається  навколо  процесу  ліцензування  і  йдеться  про
численні судові позови невдоволених результатами ліцензування.  Що
ж воно і зрозуміло, якщо на 2,5 тисячі заяв претендентів реальна є
можливість  видати  всього  десь до 500 ліцензій,  то природно дві
тисячі інших претендентів залишаються невдоволеними.

     Крім того,   є   і   інша   обставина.   Попереднім   складом
Національної  ради майже на 300 каналах і радіочастотах видавалися
ліцензії  двом,  а  то  і  трьом  телерадіокомпаніям  одразу,   що
створювало  хаос  у мовлені,  блокувало розвиток каналів в цілому.
Нині ми ж керуємося принципом: один канал - один мовний. І з цього
приводу  я  повинен сказати,  що ми отримали підтримку профільного
Комітету  Верховної  Ради  минулого  скликання,  і   про   це   ми
неодноразово  говорили і дотримувалися такого принципу.  Але це ще
чи не половину зменшує простір для ліцензійного маневру в  цілому.
І  теж  породжує  невдоволення  тих,  хто  не  виборов  у конкурсі
перемогу і відповідно їхні звертання до суду. Ми сьогодні говоримо
всім керівникам телерадіокомпаній, власникам, засновникам, що якщо
5 років тому назад, 6 років видавалася ліцензія на мовлення тій чи
іншій телерадіокомпанії,  то за ці 5-6 років треба було показати в
Україні,  що  телерадіокомпанія  спроможна  підготувати   програму
належним чином,  технічне забезпечення,  кадрове забезпечення, щоб
мовити сьогодні  в  Україні  згідно  чинного  законодавства,  яким
врегулюються ці проблеми.

     Аналіз Законів  України  "Про  телебачення і радіомовлення" і
"Про Національну раду" засвідчує,  що  у  них  означено  виключний
перелік чотирнадцяти ситуацій,  коли справи пов'язані з діяльністю
телерадіоорганізацій  чи  рішеннями   Національної   ради   можуть
розглядатися в судах.

     Як бачимо,   законодавство   детально  перераховує  всі  такі
випадки.  Так  от,  серед  них  не  передбачається  прав   судових
оскаржень  рішень  Національної  ради  щодо  визначення  переможця
конкурсу   на   одержання   ліцензій.   То   ж    судові    позови
телерадіоорганізацій  до  Національної  ради з приводу результатів
ліцензування не передбачені законодавством.  Тому такі  дії  можна
вважати спробою тиску на Національну раду в сьогоднішніх умовах.

     До речі,   ми   вивчали  досвід  діяльності  ряду  зарубіжних
регулятивних  органів  аналогічних  Національній  раді.  Так   от,
законодавство  жодної  з  країн  не припускає судового втручання у
діяльність  регулятивного  органу,  функції  якого  прирівняні  до
найвищих державних ініституцій у країні.

     Впливовість і   дієвість  європейських  регулятивних  органів
забезпечена в першу чергу наявністю досконалого законодавства,  що
надає  регулятивному  органу  достатньо  важелів  для  контролю за
діяльність національних теле- і радіокомпаній.

     Ось чому,  користуючись нагодою цього звіту  перед  Верховною
Радою,  я звертаюся до вас,  шановні народні депутати, з проханням
щодо суттєвого удосконалого нашого  вітчизняного  законодавства  в
інформаційній  сфері.  На  наш погляд,  кардинальному реформуванню
підлягають перш за все Закони  про  інформацію;  про  телебачення,
радіомовлення; про Національну раду України з питань телебачення і
радіомовлення;  про рекламу;  про авторські права і суміжні права.
Адже  ці законодавчі акти прийняті п'ять,  сім,  а то десять років
тому у значній мірі вже не відповідають  реаліям  сьогодення.  При
чому,  йдеться  не  про  косметичний,  як ми говоримо,  ремонт їх,
заміну окремих фраз,  речень чи положень, що нерідко призводить ще
до більшого хаосу в законодавчому полі, а про докорінну їх зміну у
відповідності, зокрема, з європейським законодавством у цій сфері.
Я  вже  не кажу про нагальну потребу термінового прийняття законів
про кабельне телебачення,  про суспільну мораль,  які б поставили,
зокрема,   надійний   заслін   жахам,   насиллю,   порнографії  на
телеекрані.  У підсумкові ж необхідно буде вийти на  збалансований
Інформаційний кодекс України.

     І ще  про одну проблему - захист національного інформаційного
простору держави.  Знов-таки це багатоаспектна проблема.  Одна  її
сторона  -  спроможність  нашої країни донести до своїх громадян і
світової спільноти свою державну політику,  а робити це  стає  все
важче і важче.  Застаріла,  примітивна техніка, якою оснащені перш
за все державні телерадіоорганізації, парк передавальних засобів і
радіорелейних ліній концерну "РРТ" замортизований на 80 відсотків;
чимало телевеж і радіомачт сьогодні  не  відповідають  вимогам.  З
16,2  мільйонів  радіоточок проводового мовлення,  які працювали в
Україні  10  років  тому,  залишилось  менше  половини.  Один   із
найпотужніших   у   колишньому   Радянському  Союзі  Миколаївський
передавальний радіоцентр,  передачі з якого здатні поширюватися на
половину земної кулі, стоїть через відсутність фінансування.

     Україна ніяк    не   спроможеться   на   власне   супутникове
телебачення,  тому ж голосу нашої країни не  чутно  сьогодні  й  у
світі.  Зате  все  чутнішими стають у нашому вітчизняному просторі
голоси  наших  сусідів.  Зі  сходу  на   нас   тиснуть   російські
телекомпанії,  на заході польські,  чехи,  угорці, Крим окупований
радіохвилями   Туреччини.    Не    кажу    вже    про    експансію
радіотелевізійного  продукту,  на  жаль,  часто  далеко не кращого
гатунку з багатьох інших держав.

     На наше переконання,  потрібна комплексна програма  технічної
розбудови   і  модернізації  радіотелевізійної  інфраструктури  на
найближче  десятиліття,  яку  мають  розробити  Кабінет  Міністрів
України та Національна рада разом з іншими державними структурами,
і подати її на затвердження Верховній Раді.

     У цьому документі мають чітко визначені  бути  всі  необхідні
параметри, строки та джерела фінансування.

     Шановні народні депутати, сьогоднішній звіт ми розглядаємо як
співпраця з Верховною Радою нового скликання.  Тож сподіваємося на
наші  конструктивні  пропозиції  і активне законотворче сприяння у
розбудові телерадіоінформаційного простору нашої держави. Дякую за
увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні народні  депутати,  прошу  записатися на запитання до
доповідача. Прошу висвітити на табло.

     Народний депутат  Вернигора,  фракція  Соціалістичної  партії
України. Будь ласка.

     10:21:21

     ВЕРНИГОРА Л.М.

     (Леонід Вернигора,  фракція  Соціалістичної  партії  України)
Прошу передати слово Віталію Шибку.

     ГОЛОВА. Народний депутат Шибко.

     10:21:35

     ШИБКО В.Я.

     Борис Іванович,  ми  знаємо   ваш   вибірковий   принцип   до
політичних  опонентів  у  владі,  Ну,  всім  відомо:  як хтось там
виступить з політичних опонентів  Кучми  чи  інших  владоможців  -
зразу закривається цей канал.  І,  я думаю,  сьогодні у виступі ми
назвемо вам конкретні цифри.

     Але ви зараз так ...  (Не будемо це питання зараз  піднімати)
Але ви зараз так проникливо говорили про те,  що необхідно закрити
оті всі канали  або  демонстрації  на  каналах  отих  всіх  жахів,
насильства і тому подібне.

     Тому я вас питаю.  Наприклад, скільки раз ви попередили канал
"ICTV" за те,  що він регулярно демонструє усі ці фільми,  які  ви
так назвали?

     ХОЛОД Б.І. Дякую.

     Ну, ми  не  тільки канал "ICTV",  а всі канали,  які сьогодні
ведуть такі передачі, особливо по фільмах, пов'язаних з жахами, із
жорстокістю   і   іншими   такими  недоречностями,  ми  вже  двічі
попередили всі телекомпанії: і загальнонаціональні, і мережеві.

     До речі,  два засідання провели спеціально по  цьому  питанню
Всеукраїнську нараду і конкретно по кожній компанії, в тому числі,
що ви говорите,  розмова і попередження з боку  Національної  ради
вже є.

     ГОЛОВА. Народний депутат Левцун, фракція Блок Юлії Тимошенко.

     10:23:23

     ТАРАН В.В.

     Він передав мені слово. Це Таран Віктор Васильович, можна?

     ГОЛОВА. Будь ласка, Таран.



     ТАРАН В.В. Спасибі, я вам дякую.

     Шановний доповідачу,  ви  говорили  про  захист національного
простору.  Я хочу...  Спасибі.  пробачте.  Шановний доповідачу, ви
говорили  про захист національного інформаційного простору.  Отже,
питання,  як Національна рада захищає свій  національний  простір,
коли йдеться про те,  що відбувалися і відбуваються,  очевидно,  й
сьогодні узгодження питання цього захисту  з  Росією.  Це  питання
порушували  народні  депутати,  ви  знаєте  що  це  таке.  Чи це є
узгодження таке ж само,  як,  скажімо, Семиноженко поїхав в Москву
узгоджувати нашу історію з ними?

     І друге.  Питання  захисту  свого  національного  простору не
передбачає лише захист цього від зовнішніх чинників,  а,  скажімо,
від  внутрішніх  чинників і,  зокрема,  від п'ятої антиукраїнської
колони.  Чи була хоч  якась  реакція?  Очевидно,  її  не  було  не
допустити  антиукраїнщини,  яку  систематично веде Кисельов і його
компанія. І це особливо було і під час виборів, і під час дискусії
того ж самого Кисельова із Зінченком,  коли Україну обпльовували в
Україні  за  українські  гроші,  за  гроші  українських  платників
податків.  Чи  Національна  рада хоч палець об палець вдарила,  чи
перебувала в блоченому сні? Дякую.

     ХОЛОД Б.І.  Дякую вам за питання.  Ні,  Національна  рада  не
перебувала  ні  в  якому  стані,  а  веде  тільки  в  цьому  плані
наступальну позицію.  Ви знаєте,  що я говорив у минулому році, що
Національна  рада  цього  скликання  вперше  за  7 років існування
Національної ради і 5 років при законі про Національну раду з 1997
року,  ми активізували роботу в міжнародному плані. Перш за все ми
зараз  відпрацьовуємо  питання,  якщо   13   стаття   закону   про
телебачення  і  радіомовлення  говорить про те,  що мова іноземних
телерадіоорганізацій  з  використанням  каналів  мовлення  України
здійснюється  на  основі  міждержавних  або міжнародних угод,  а в
компаніях таких угод немає на сьогоднішній день,  і вони  працюють
по тій схемі,  по якій працювали до 1997-2000 року,  і продовжують
зараз.

     Ми зараз ставимо питання так:
повинна бути міждержавна або міжнародна угода,  і перш за все ми з
Росією  зробили,  підготували  такий  проект,  і  зараз   він   на
опрацюванні  підписання  такої  міждержавної  угоди  з  Росією про
можливість мовити Росії в Україні ,  Україні в Росії. І така угода
буде  підписана з часом,  я думаю,  що днями вона буде підписана з
Росією.  З іншими мовниками з інших країн,  це мається на увазі не
тільки Росія, таких угод немає.

     Національна рада    ставить    питання    перед   відомствами
дипломатичними,  перед Міністерством  закордонних  справ  узгодити
такі  питання з урядами інших країн і згідно чинного законодавства
України привести до чинного законодавства України.

     Я вам вдячний за те,  що ви говорите що не  тільки  зовнішні.
Але це так - зовнішні. Є і внутрішні телерадіокомпанії, внутрішні,
дійсно сьогодні багато  ведуть  передач  і  мовлення  без  дозволу
Національної  ради.  Є така норма - ретрансляцію затверджує тільки
Національна рада.  Немає жодної телерадіокомпанії,  яка звернулась
би  про  ретрансляцію  іншого  мовника  з іншої країни або з іншої
телерадіокомпанії. Ми вимагаємо це.

     Є 49 стаття, де повинна бути міжнародна співпраця. Але тільки
за угодою між державами,  або за угодою між країнами,  яка повинна
бути.

     Тобто ми  приводимо  і  хочемо  привести  його   до   чинного
законодавства України. Нас сьогодні докоряють, а як же Європейська
конвенція по транскордонному телебаченню?  А там інші вимоги.  А я
їм  всім  відповідаю,  хто звертається:  от коли буде ратифіковано
Верховною   Радою   Європейська   конвенція   про    транскордонне
телебачення,  от  тоді  будемо говорити про такі речі.  Там змога,
така можливість: більшість програм йде закордонні на Україну, тоді
реклама  не  забороняється  про тютюн,  про горілчані вироби і так
далі, но це вже інша сфера і інші справи. Я дякую вам.

     ГОЛОВА. Валерій Дмитрович Мішура, будь ласка.

     10:28:32

     МІШУРА В.Д.

     Дякую, Володимир Михайлович.

     Прошу передати слово депутату Оржаховському.

     ГОЛОВА. Депутат Оржаховський.

     10:28:41

     ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

     Народний депутат    Оржаховський,     фракція     комуністів,
Херсонщина.

     Шановний Борисе Івановичу, у мене два запитання до вас. Перше
питання такого характеру:  скажіть,  будь ласка на якій підставі в
нашому   українському   ефірі   працює  американська  радіостанція
"Свобода",  яка надає слово всім, крім представників Комуністичної
партії?  Відповідно об'єктивності нашої дійсності не може бути. Це
перше.

     І друге,  чому  не  приймаються  дієві  заходи   Національною
компанією  щодо  каналів  "1+1" і "Інтер",  які рекламують спиртні
напої? Дякую.

     ХОЛОД Б.І. Дякую вам за запитання.

     Це стосується,  мені в усній  формі  по  телефону,  і  членам
Національної ради і керівництву, тут присутньому, нам задають такі
питання, особливо, коли ми зустрічаємося.

     Таке питання в мене було,  коли гаряча лінія була в  одній  з
газет,  мені задавали з якогось регіону, пам'ятаю, телефон був, як
це так,  радіо виступав керівник радіо "Довіра"  пан  Сайбонер,  і
висказав таку,  така річ була, що під час виборів, дійсно надавала
компанія можливість всім політичним партіям,  крім,  указано було,
комуністів.  Я  сказав,  що  комуністи  і цілі політичні партії до
Національної  ради  не  зверталися  по  виборам.   Ми   з   Іваном
Сергійовичем Чижом присутнім тут з Держкомінформу так організували
всю компанію,  що дуже мало було звернень  на  ці  вибори.  Але  я
враховую,  що  це  взагалі  не може так бути.  Люба компанія,  тим
більше,  що ви кажете ця компанія радіо "Свобода" не зареєстрована
в  Україні  як  суб'єкт  телерадіомовлення.  Вона  на  суборенді в
української компанії  радіо  "Довіра".  І  три  тижні  тому  назад
Національна  рада,  ну  не  тільки в зв'язку з цим,  там були інші
вимоги  до  мережевих  мовників  поставила  питання   привести   у
відповідність  до  чинного  законодавства,  13  стаття,  49 стаття
Закону "Про Національну раду",  стаття "Про ретрансляцію"  і  інші
законодавства  вимоги.  Але  ми  коли ставимо такі питання,  я вам
скажу,  що просто в Україні чиниться такий опір всьому цьому,  щоб
провести у відповідність до чинного законодавства,  що Національна
рада думає, чи проводити його, чи хай воно, як було, так і буде.

     Що ж до другого питання.  Шановні народні депутати, чесно вам
скажу,  що  проблема  реклами  на сьогоднішній день в українському
телерадіопросторі - це нагальна проблема для Національної ради. Ми
з  першого  дня за два роки ставимо питання щодо проведення його у
відповідність і ICTV,  і СТБ, і Інтер, і "1+1", і мережеві канали,
канал "Новий", і інші, а особливо це на містах дуже багато у нас з
цього приводу Національна рада  висловлює  занепокоєння.  У  якому
плані?  Що  ж  можна сьогодні по нашому законодавству рекламувати.
Закон говорить,  що неможливо ні тютюн,  ні горілчані вироби.  Але
товарну  марку,  марку  свого  товару ми можемо рекламувати згідно
нашого законодавства.  Тому я і прошу  цю...  Я  розумію,  Валерію
Дмитровичу,  про  що йде мова,  я прошу сьогоднішній день до цього
чинного законодавства Закон про телебачення і радіомовлення, Закон
про  Національну раду давайте ми підготуємо.  Зараз створена група
на  чолі  з  керівництвом  Національної  ради,  ми  готуємо   такі
комплексні  зміни.  І  ми підготуємо і більш чітко вирішимо це.  Я
дякую вам за таке питання,  і воно спроможне для подальшої  роботи
Національної ради у такому плані.

     ГОЛОВА. Борисе Івановичу, а у мене також є до вас питання.

     Національна рада  з  питань  телебачення  і  радіомовлення не
розмістила  державне  замовлення  на  висвітлення   першої   сесії
Верховної   Ради   України   четвертого   скликання   на   каналах
Національної радіокомпанії України.  Скажіть,  будь ласка, чому це
не зроблено і коли це буде зроблено, щоб всі чули народні депутати
про це.

     ХОЛОД Б.І.  Шановний Володимире Михайловичу! Теж питання воно
в  темі  кожного  звіту  Національної  ради.  Я  і в минулому році
говорив  і  зараз  говорю.  На  засідання  -  це  п'ять   засідань
Національної   ради   з  цього  приводу  по  висвітленню  минулого
скликання сесії і цього було.  Але ви  дивіться,  будь  ласка,  як
виписана  норма в цьому плані.  Державне замовлення на відміну від
інших  державних  інституцій   виписується   нормою   тоді,   коли
фінансується  орган,  який  розробляє  і  дає державне замовлення.
Національна рада не може  видавати  практично  матеріальнодержавне
замовлення,  а тільки теоретично згідно норми закону.  Але ми тоді
пішли таким шляхом.  Ми на засіданні  Національної  ради  слухаємо
питання   Національну   телекомпанію,  радіокомпанію,  ставимо  це
питання і встановлюємо контроль.

     ГОЛОВА. Відповідь дайте, коли це буде зроблено.

     ХОЛОД Б.І.   Коли   це   буде   зроблено   телекомпанією    і
радіокомпанією,   я   це   не  можу  сказати.  Це  на  контролі  в
Національній раді, щоб зробити цю справу.

     ГОЛОВА. Я думаю,  шановні колеги,  я думаю,  що  Національній
раді  достатньо буде наступного тижня,  коли ми будемо працювати в
округах,  тому  що  Національна  рада,  судячи   з   рішень,   які
приймаються, може все, як і може все Верховна Рада. Я думаю, таким
чином будемо ставити питання.

     Будь ласка,  народний депутат Сташевський.  А  ми  відповідне
протокольне доручення записуємо.

     10:35:42

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.

     (Станіслав Сташевський, місто Київ).

     Борис Іванович, як відомо, навколо Національної ради з питань
телебачення  та  радіомовлення   вибухнуло   декілька   неприємних
скандалів,   зокрема,  щодо  ліцензування  телеканалів  "Київ"  та
"ЮТАР".  Відомо також,  що справу телеканалу "Київ"  розглядали  5
судових інстанцій і 4 з них,  в тому числі найвища - Верховний Суд
- іменем України однозначно вирішили ліцензію ТРК "Київ" видати. І
відомо  також,  що  керована  вами Рада судове рішення відмовилась
виконувати,  внаслідок  чого  проти  ваших   посадовців   порушено
кримінальну справу.  Погодьтеся, факт безпрецедентний. Тож я хотів
би почути вашу думку:  чи все гаразд в Національній  раді?  Чи  не
потребує вона кадрових і докорінних змін в цілому?

     ХОЛОД Б.І. Дякую за запитання.

     Зразу відповім:  не  потребує докорінних змін ні керівництво,
ні Національна рада.  А що до дотримання чинного законодавства, то
я  стояв  і  буду  стояти,  пане  Сташевський,  з  повагою  до вас
відносився і відношуся,  і буду відноситися  і  до  всіх  народних
депутатів,  особливо,  хто  пройшов  таку школу як ви.  Але вимоги
чинного законодавства мають бути однакові для всіх.

     Якщо чинним законодавством визнано,  що при  голосуванні  має
бути в Національній раді четвірка від Верховної Ради, четвірка від
Президента і визначення тоді,  згідно чинного  законодавства,  при
голосуванні,  я вважаю,  що це особливо рівно буде,  в рівній мірі
для всіх однаково  повинно  бути.  А  те,  що  проголосовано  було
чотирма  голосами  при  засіданні,  коли вирішувалось питання,  до
речі,   пане    Сташевський,    я    тоді    підтримав    особисто
телерадіокомпанію "Київ" і голосував за отримання ліцензії,  але 5
голосів вона не набрала.

     Я і зараз звертаюся з цього приводу,  щоб депутати підтримали
переглянути  32  статтю  Закону  про Національну раду,  де йдеться
рішення про прийняття.  Але скажу,  що судом було прийнято рішення
про   видачу   ліцензії.   Згідно   суду  було  й  видано  рішення
телерадіокомпанії "Київ".

     Що ж стосується "Ютар".  Я говорив у своїй доповіді  і  зараз
підкреслюю,  і  на  цьому буду наполягати,  що якщо йде конкурсний
відбір  кращих  із  кращих  за  5  років  роботи  тієї  чи   іншої
телерадіокомпанії  і  спроможність була показати краще на технічне
забезпечення,   на   кадрове,   на   програмне,   на   відсутність
ретрансляції  інших  каналів  із  інших  держав,  то  я  вважаю це
допустимим тоді,  коли буде проведено конкурс на  великому  рівні,
об'єктивно, і буде розглянута справа.

     З приводу "37 каналу". В конкурсі були компанії, в тому числі
"Ютар".  Вони  розглянуті  були,  і  переможці  кращі  із   кращих
визначені.

     Що ж  стосується інших компаній,  які не попали,  скажімо,  в
конкурсі.  Національна рада їх не відкидає,  не відхиляє.  Ми всім
дамо змогу, я думаю, що в кабельному телебаченні інші будуть змоги
працювати у теле- і  радіопросторі  нашої  країни,  але  з  однією
вимогою:   чинне   законодавство,   програми,   кадри  і  технічне
забезпечення.  Потужність сьогодні має  визначитися  тільки  через
конкурс. Я дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Час  для  запитань  і  відповідей  вичерпано.
Дякую, Борисе Івановичу.

     Буде можливість  у  виступі,  я  прошу  вас!  Я  прошу,   час
вичерпаний!

     Будь ласка.  Ну, будь ласка, за наполяганням народний депутат
Ландик.

     10:40:11

     ЛАНДИК В.І.

     Шановний Борисе Івановичу,  я хочу вам задати таке питання. З
вашої доповіді видно, що ви дійсно підтримуєте, проводите державну
політику і ніхто проти цього,  як кажуть, не заперечує. Але я хочу
вам задати таке питання. Наприклад, виходиш на рекламу на будь-яку
компанію і коли захочеш сплачувати,  то  "Coca  Cola",  "Samsung",
"LG", вони стараються брати з нас однакову суму, але, вважаючи те,
що ті сплачують готівкою,  з нас ще більше  беруть.  А  ви  завжди
кажете: ми підтримуємо вітчизняного виробника.

     Далі. Якщо яка компанія, яка, наприклад, починає підтримувати
вітчизняного товаровиробника, то ви її чомусь берете і закриваєте.
Так  де ж тут політика і яка політика державна все-таки те,  що ми
одно проголошуємо - підтримати вітчизняного товаровиробника,  -  а
фактичного цього немає. Будь ласка.

     ХОЛОД Б.І. А що мається на увазі закриваємо, коли він там?..

     ЛАНДИК В.І. Та теж уже...

     ХОЛОД Б.І.  Ні, вашу компанію підтримали ж вчора. А немає? Ну
тоді я вибачаюся.  Дійсно,  ну хороша справа,  я просто... Давайте
підтримаємо...

     ГОЛОВА. Шановні колеги...

     ХОЛОД Б.І.  Я  за  те,  щоби  підтримати національного нашого
товаровиробника,  але ви бачите про що йде мова.  Я чому звертаюся
до    депутатів    Верховної    Ради?   Засилля   в   українському
телерадіоінформаційному просторі іноземних настільки серйозне,  що
якщо  ми  так  зробимо  і не внесемо змін до законодавства,  то ні
реклама,  ні продукти,  ні програми через півроку, через рік, якщо
буде інше, тут ми не побачимо нічого.

     Тому Національна  рада  сьогодні стоїть тільки на такій точці
зору:  все  привести  до  чинного  законодавства  України.   Ніякі
американські, англійські, російські, польські, там ще інші повинні
працювати тільки  згідно  нашого  законодавства.  Я  підтримую  за
нашого  товаровиробника  і Національна рада в цілому спрямована на
ці дії.

     ГОЛОВА. Дякую.  Дякую.  Співдоповідь голови Комітету з питань
свободи  слова та інформації Миколи Володимировича Томенка.  Прошу
вас.

     10:42:49

     ТОМЕНКО М.В.

     Шановні народні депутати, шановні журналісти!

     Як каже один  відомий  український  класик-політик,  що  лише
сліпий  не  бачить,  в  від  себе додам - і не чує реального стану
справ в національному телерадіопросторі.

     Я думаю,  що сьогоднішнє слухання є унікальним в тому  сенсі,
що  дуже  багато  структур,  які відповідають за цей простір ,  не
хочуть бачити і чути що відбувається в цьому просторі.

     Сьогодні знову  всупереч  рішення  нашої  Верховної  Ради  не
відбувається  радіотрансляція.  Таке  враження,  що ми розглядаємо
ситуацію,  яка склалася з атомною зброєю чи з атомною енергетикою,
виявляється,  ми говоримо про інформаційну політику,  якою повинна
бути доля радіо- і телекомпаній.  І ніхто не те що не  забезпечує,
не хоче просто цинічно забезпечувати.

     Мені подобається реакція Нацради,  що вона буде вирішувати це
питання в процесі.  Але у них  була  можливість  в  цьому  процесі
вирішувати  це  трошки  раніше.  Взагалі Нацрада була в унікальній
ситуації,  вона майже рік  готувала  цю  доповідь,  так  історично
склалося. І доповідь, яку ми почули і яку ми прочитали в звіті, це
скоріше план роботи, а не план виконання цієї роботи.

     Я ж зупинюсь на тому,  що покладено на парламентський комітет
статтею  5  закону.  На наш комітет покладено завдання здійснювати
контроль за  дотриманням  та  реалізацію  Конституції  та  законів
України,  інших  нормативних актів Верховної Ради за відповідністю
підзаконних  актів  і  Конституції,  законам  України,   а   також
підвищення   ефективності   їх  застосування.  І  виходячи  з  цих
повноважень  повинен  дати   іншу,   достатньо   критичну   оцінку
діяльності Національної ради.

     Вивчивши звіт  Нацради  і вислухавши аргументи членів Нацради
на  нашому  засіданні  комітету,  а  також  почитавши   стенограму
попереднього(?) засідання комітету, я повинен відзначити, що члени
Національної ради виробили якусь свою стилістику розуміння чинного
законодавства.  Вони ,  коли це підпадає під обгрунтування рішення
їх позицій,  вони говорять про те, що немає чинного законодавства,
і вони можуть прийняти свої нормативні документи.

     Коли це виглядає для них невигідно, вони говорять, що є інший
нормативний документ.

     І таке  унікальне  трактування  чинного  законодавства   мені
виглядає  дуже  цікавим.  Банальний  приклад:  у  звіті,  який  ви
отримали,  Національна рада вважає, що найсуттєвішими питаннями її
діяльності  є ліцензування,  звичайно,  координація розподілу смуг
радіочастотного ресурсу,  стан  дотримання  телерадіоорганізаціями
чинного   законодавства.   В   законі  про  Нацраду  читаємо,  що,
виявляється,  основні  завдання  цього   органу   -   забезпечення
відповідно   до   світових   стандартів  розвитку  якісного  стану
телебачення  і  радіомовлення,  зростання   професійно-художнього,
моральноетичного,   естетичного,   екологічного  освітнього  рівня
програм і передач телерадіоорганізацій.  Тобто, виглядає, що своєю
стратегією  діяльності Нацрада вирішила розподіляти в той час,  як
ідея закону передбачає,  що вони мусили працювати над  концепцією,
змістом, програмною діяльністю перш за все.

     Наголошую, це не банальний приклад, тому що якщо ми почитаємо
далі весь звіт,  то ми побачимо,  що здебільшого мова йде на таких
прикладах.  Нацрада  пише:  "Завдяки  колективній волі всіх членів
Національної  ради  вдалось  відвести  звинувачення  і  підозри  у
необ'єктивному   і   упередженому   ставленні  до  тієї  чи  іншої
телерадіокомпанії".

     Я повинен сказати,  що це дуже смілива теза,  яка занепокоїла
не  тільки  мене,  а  і  всіх  членів  комітету.  Я  згадав виступ
Президента України,  який в 2001 році сам дивувався  закритістю  і
незрозумілістю того,  як діє Національна рада.  Якщо вже Президент
вважає,  що в нас  Нацрада  закрита  і  ліцензування  відбувається
незрозуміло,  в  який  спосіб,  то  що  можна  говорити?  Якщо  ми
згадаємо,  що міжнародна преса писала по ситуації з "Континентом",
"Довірою",   "Іштаром",   "Києвом",  то  мені  здається,  що  таке
твердження більш, ніж сміливе.

     "Рішення судових органів,  де розглядались спірні питання,  -
пише  Нацрада,  -  в переважній більшості підтвердили правильність
рішень Нацради.

     Давайте трошки порахуємо.  На засіданні комітету ми  запитали
Нацраду:  "Скільки судових рішень в 2001 році було проти Нацради".
Ну,  деякі сміливі члени Нацради  сказали  п'ятдесят,  такі  більш
спокійні - 30. І сказали, що це дуже мало, насправді.

     В свою  чергу,  Нацрада  за  2001  рік  видала  42  ліцензії,
сторінка 12,  з 514 каналів мовлення.  Тобто, в нас виглядає таким
чином,  що,  практично,  кожне  рішення  Нацради  оскаржувалося  у
судовому порядку.  То не було жодного рішення практично,  яке б не
оскаржувалося  у  судовому  порядку.  Тепер  трошки про оскарження
переговоримо.

     Підхід Нацради  полягає  у  наступному.  Вони  говорять,   що
господарські  суди і арбітражні суди - це щось незрозуміле.  Тобто
ухвала  господарського  чи  арбітражного   суду,   значить,   вони
збираються  на  засідання  Нацради і думають,  її виконувати чи не
виконувати.  Наприклад,  якщо більшменш  нормально,  підпадає  під
рішення,  тоді виконують.  Якщо не підпадають,  не виконують. Вони
говорять: ви напишіть нам якісь конкретний, значить, звичайний суд
чи  якісь інший суд,  а поки що ми орган,  який не виконує судових
рішень.  Що б ви не говорили,  ви можете 10 раз судитися. От зараз
ідуть  судові  процеси по регіональних телекомпаніях.  Представник
Нацради взагалі не ходить на засідання  судове,  тому  що,  ну,  а
навіщо  їм  суд,  вони  працюють,  вони визначили свої законодавче
поле.  На мою думку,  взагалі те,  що відбувається з  трактуванням
судових  ухвал  -  це  щось  унікальне.  Я  називаю  це  звичайним
нацрадівським цинізмом,  оскільки ніхто,  Президент навіть  в  цій
країні  не  говорить  про  те,  що  він  не буде виконувати судові
рішення. Тільки Нацрада придумала собі таку формулу пояснення.

     Не меншим цинізмом,  на мою думку,  є пасаж про  те,  що  про
ліцензовані  телерадіоорганізації  свідчать,  що Нацрада підтримує
місцевого мовника,  сприяє розбудові мережевих каналів мовлення  з
урахуванням інтересів місцевих громад. Зізнаюсь, що кожне написане
у цій цитаті слово викликає не те,  що  недовіру,  просто  коли  я
згадую,  скільки  пікетів було від місцевої громади,  які інтереси
всі враховували,  то виглядає про те,  що або цих  пікетів  і  цих
звернень  місцевих громад ніхто не бачив,  або звіт цей писався не
для депутатів Верховної Ради.

     Подальший аналіз звіту  Нацради  дає  можливість  нам  ще  до
однієї  теми повернутися.  Нацрада придумала собі таку цікаву річ,
вона винайшла новий спосіб  ліцензування,  вона  придумала  термін
"мережевий канал",  який не згадується у жодному законі,  і діяла,
надаючи перевагу цим,  так  званим,  мережевим  радіоорганізаціям.
Якщо  подивитися,  що  таке  мережеві  телерадіоорганізації  і хто
отримав статус цих пільгових телерадіоорганізацій,  то  виявиться,
що,  наприклад,  Київська телекомпанія "ТЕТ",  яка на початку року
працювала тільки  у  Києві,  значить,  отримала  статус  мережевої
телекомпанії,  хоча ще раз кажу,  мала ліцензію тільки на Київ. А,
наприклад,  телекомпанія НБМ,  яка мала ліцензії у  семи  областях
Західної України і радіокомпанія "Довіра",  яка працювала в десяти
містах, не стали такими.

     Якщо передивитися  активніше  на  цю   проблему   мережування
Нацрадою,  ми побачимо,  що туди попали і специфічні проекти,  які
взагалі не діяли на території України,  як "Теле-1" -  це  взагалі
новий проект,  як " Русское радио Украины",  який тільки практично
зареєструвалося і стало мережевим каналом,  і низка  інших  речей,
які абсолютно чітко лобіювалися членами Нацради.

     Подвійні стандарти  застосовувалися не тільки до ліцензування
каналів,  це стосувалося  і  перевірок.  У  звіті  ми  пишемо,  що
порушували законодавство студія "1+1",  Національна телекомпанія і
"ІНТЕР".  Якщо виникає  питання,  якщо  вони  порушували,  по  які
конкретні  санкції  застосовувала  Нацрада  до цих порушників і що
після цих санкцій відбулося з цими каналами?  Наскільки я розумію,
що   коли   треба   було  позбавити  ліцензії,  Нацрада  знаходила
можливості,  як в в ситуації з  "Континентом",  це  зробити.  Коли
треба  було  і  попередити,  але  ніяких санкцій не застосовувати,
цього не було.

     Нацрада за рік провела 180 перевірок. І в звіті немає жодного
прикладу  до  чого  ці перевірки привели.  Хтось постраждав,  може
відкрита якась справа проти когось,  може щось  зроблено.  Жодного
такого аргументу я не знайшов.

     Кілька слів  про  нормативні документи,  якими я дивувався на
самому початку.  Нацрада прийняла кілька речей, кілька положень на
підставі  яких  працювала  - це Положення про порядок ліцензування
каналів мовлення і  Положення  про  умови  конкурсу  на  отримання
ліцензії.  Попередній  комітет  звернувся  до  Інституту держави і
права Корецького і звернувся до відповідної інституції  Державного
комітету регуляторної політики. Експертні оцінки обох інституцій є
більш  чим  сумними.  Серед  порушень  у  цих  постановах   стаття
19,23,32, 34, 92 Конституції, стаття 5,14 Закону про телебачення і
радіомовлення,  стаття 2,  17,  22,  32,  36 Закону  про  Нацраду.
Фактично  всі  ліцензії,  які  видавалися на підставі цих положень
апріорі незаконні.  Якщо сьогодні взяти за основу  експертизу  цих
двох  установ,  можна  визнавати  всі ці ліцензії ї,  які видавали
Нацраду, просто незаконними.

     Наступний момент,  який мене здивував.  Коли я  проаналізував
діяльність  Нацради,  в  2001 році склалося враження,  що найбільш
модними словами в Нацраді були слова "монетаризм" і "ринок". Члени
Нацради  так захопились фінансовими питаннями,  склалося враження,
що вони в робочий час займаються тільки фінансовими  питаннями,  а
програмним  забезпеченням  каналів  із містом,  вільним від роботи
час. Чому таке враження склалося?

     Вони оригінально  протактували,  який  аудит  телекомпанії  і
радіоорганізації   вони   проводять.  Вони  винайшли  свій  аудит,
запропонували  телерадіоорганізаціям   в   обов'язковому   порядку
проходити аудит,  на який вони не мають права, оскільки, Закон про
Національну раду чітко визначає,  що аудиторський  висновок,  який
може   отримати  Нацрада,  це  тільки  господарський  аудиторський
висновок.  Таким чином,  Нацрада взялась провіряти фінансовий стан
цих  телекомпаній.  В  принципі,  коли  ви  приймаєте  рішення про
ліцензування,  треба знати,  який фінансовий стан телекомпанії. От
Нацрада почала цим займатися.

     Більше того,  вони  знайшли кілька аудиторських компаній,  де
аудит можна проходити тільки в  цих  аудіокомпаніях,  в  інших  не
можна  проходити.  Я  не  кажу  про порушення там антимонопольного
законодавства  і  так  далі.  Я  просто  це  говорю  про  те,  щоб
правоохоронні   органи   подивились,   там   дуже  багато  цікавої
інформації про те,  як аудит проходив в цих правильних компаніях в
тій  чи  іншій  радіоорганізації,  там  роботи вистачить не тільки
Верховній Раді.

     Так от,  це активна  монетарна  ринкова  діяльність,  на  мою
думку,  призвела до того,  що дискусії,  подивіться,  про закриття
каналів або претензії до каналів,  які?  Наприклад, це компанія не
прибуткова  або,  наприклад,  вона не заплатила кредит якийсь.  Це
ніби не рахункова палата в нас і не  якийсь  судовий  орган,  який
буде вивчати виключно фінансові питання.  Аби я почув хоч один раз
від Нацради,  що вона сказала ми закриваємо телекомпанію,  тому що
вона не виконує норм про державну мову,  значить,  вона не виконує
умову про концепцію каналу,  про програмне забезпечення каналу,  у
неї немає авторських програм, а одні програми, які не відповідають
чинному законодавству,  я би  це  підтримав.  Коли  всі  аргументи
стосуються грошей, чесно кажучи, мене по-людські це не покоїть.

     Борис Іванович   сказав   про   унікальну  аксіому,  яку  всі
підтримали, один канал - один мовник. Ідея, в принципі, правильна,
але   знову-таки   ідея   із   підходу  подвійних  стандартів.  От
Національна телекомпанія,  знаєте, як принцип цей використала. Да,
ніби Національна телекомпанія,  ми повинні нею опікуватися,  гроші
платити.  Ну чомусь тут принцип цей  не  спрацював,  тому  що  5,3
години  дали  телекомпанії "Ера" на Національній телекомпанії.  На
інших  каналах,  коли  це   було   вигідно,   тоді   цей   принцип
спрацьовував,  до  речі,  спрацьовував  як в ситуації,  коли треба
принизити місцеві телекомпанії.

     Взагалі, коли  розглядаєш  конкретні  справи,  я   не   хотів
приводити приклад,  дуже цікава географія виходить.  От я недавно,
поскільки по фаху своєї діяльності я найкраще знаю київські медіа,
я  подивився ситуацію,  яка склалась,  наприклад,  чомусь у нас на
київському ринку  FM-радіостанцій,  ну,  власне,  якби  київських,
українських FM- радіостанцій практично немає. І до мене звернулась
радіокомпанія  "Майдан",  яка,  на  мою  думку,   з   точки   зору
стилістики,   цінності,  одна  з  найбільш  виважених,  культурних
українських компаній. Так от виявляється, щоб віщати їй на частоті
104  на  Київ  і  область,  ця телекомпанія,  яка має фантастичний
досвід  роботи  в  Києві,   програла   конкурс   радіокомпанії   з
Новомосковська,  бо  виявилось,  що  новомоськовська радіокомпанія
більш  підготовлена  віщати  на   Київ   і   область.   При   чому
представників цієї київської радіокомпанії взагалі не запросили.

     Знаєте, я згадав ситуацію:  я,  коли був аспірантом,  написав
одну  статтю  про  українське  масонство.  Там  одна  дуже  відома
українська  масонська ложа діяла у 818 році,  називалась "Любов до
істини",  і там був катехізис,  за яким люди  вітались,  щоб  один
одного впізнавати.  Так там,  наприклад, коли один масон звертався
до іншого,  він говорив:  "Де сходить сонце?",  а той  відповідав:
"Під  Чигирином".  Так  от,  коли  я  прочитав документи Нацради і
проаналізував,  складається враження, що у них свій був катехізис,
тільки  він  звучав  таким  чином,  коли один одного запитує:  "Де
сходить сонце?" То всі відповідають:  "Під Дніпропетровськом,  або
під Новомосковськом". Тому я думаю, що... (О п л е с к и )

     Тому я  думаю,  що,  коли  сьогодні  ми  будемо  розглядати і
дебатувати про ситуацію з Національною радою,  я хотів би,  щоб ми
говорили про принципи.  Насправді, виникла ситуація, коли принципи
діяльності в стратегічні документи,  в ключові  речі,  які  мусила
зробити Нацрада, вони не зроблені.

     Коли ми  запитали:  "А  ви хоч одну ідею подали законодавчу?"
"Ні,  ми над цим працюємо".  От законодавчі акти погані,  Верховна
Рада  нічого  не  зробила  для  Нацради.  Ну,  хоч  щось  одне  ви
запропонували Верховній Раді? "Ми наполягаємо, щоб внесли зміни до
Закону  про  рекламу,  або  внесли зміни до Закону про Національну
раду з питань телебачення і радіомовлення".

     І я,  звичайно,  маю велику хибу:  я не працював в  партійних
органах і не вмію так говорити, відповідати на запитання, коли вас
запитають про одне,  а ви  відповідаєте  про  інше.  Але  ситуація
виглядає  таким  чином,  що  на всі наші запитання відповідь одна:
"Ну, погане законодавче поле" і "Ми над цим працюємо".

     Тому мені здається,  що ми повинні зробити все, щоб наступний
склад Нацради,  а, ви знаєте, в постанові наша позиція однозначна,
готувати і обирати наступних членів Нацради,  щоб вони не жалілися
на   законодавство,   щоб   вони   не   вивчали   фінансовий  стан
телеорганізацій,  щоб не обговорювали фінансові проблеми, а думали
про  телерадіопростір,  і про слухача,  і радіоглядача України,  і
робили свою  справу,  яка  передбачена  чинним  законодавством.  А
комітет і Верховна Рада,  я думаю,  буде повністю їх підтримувати.
Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. (О п л е с к и)

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  прошу   записатися   для
запитань. Прошу дати на табло прізвища.

     Народний депутат   Головатий  Сергій  Петрович,  будь  ласка,
фракція блоку Юлії Тимошенко.

     10:59:16

     ГОЛОВАТИЙ С.П.

     (Сергій Головатий, фракція блоку Юлії Тимошенко)

     Шановний доповідачу,  в мене до вас таке питання.  Як  ви  як
новий голова комітету і людина, яка, так би мовити, попередні роки
спостерігала,  мабуть,  за суспільним  розвитком  України,  як  ви
вважаєте,  який  інший  орган  в  системі  публічного  контролю за
інформаційним  простором,  засобами  масової  інформації,  зокрема
електронними,  радіо і телебаченням може, може і зобов'язаний який
інший,  крім Нацради, відповідає за те, що за останні 5 чи скільки
років, скільки існує Нацрада. Я як споживач бачу тільки одне:

     проституцію, кров,  насильство,  російськомовний суржик, бачу
Сердючку,  чую Кисельова російського громадянина, а потім ми маємо
в  наслідку  тільки  вбивства,  школярі  вбивають  батьків,  сім'ї
розстрілюють і так далі. Хто ще, крім цих журналістів, які кажуть,
що вони професіонали,  довели до того,  що Україна скотилася, я не
знаю до якого азіатського чи африканського рівня.  Де вони бачили,
вони посилаються, Холод посилається на європейський досвід, де він
в Європі бачив таку дикість? Хто, крім Холода, повинен навести цей
порядок?  Ви як голова комітету як ви вважаєте, хто, крім Холода і
цих професіоналів, які сьогодні з ним сидять?

     ТОМЕНКО М.В. Дякую, Сергію Петровичу. Ситуація виглядає у нас
таким чином. Звичайно є маса принципових питань, які, крім Нацради
і,  звичайно, Державного комітету з питань інформаційної політики,
який  за  повноваженнями  теж відповідає за інформаційну безпеку і
інформаційну політику, більше по факту за друковані засоби масової
інформації   чим   за  телебачення  і  радіомовлення.  Відповідає,
звичайно, і Президент, і Кабінет Міністрів.

     На сьогоднішній день  і  я  говорив  тут  попередньо  з  цієї
трибуни,  і  я  просив би вашої підтримки ближчим часом розглянути
питання про незаконність постанови Кабінету  Міністрів  про  новий
штат  Національної  телекомпанії.  Раніше Національна телекомпанія
була при Президенті,  тепер при Кабінеті  Міністрів,  що  повністю
суперечить  Конституції  і  законам  України.  Якщо  ви прочитаєте
постанову,  це механізм  такої  м'якої  приватизації  Національної
телекомпанії через це рішення.

     Тому, мені  здається,  що  в таких принципових питаннях,  які
називаються  інформаційна  безпека,   звичайно   від   Президента,
Кабінету Міністрів, а потім уже Державного комітету і Національної
ради з питань телебачення і радіомовлення.

     ГОЛОВА. Народний депутат Мішура, фракція комуністів України.

     11:02:15

     МІШУРА В.Д.

     Шановний колега,  я думаю,  що всі,  хто працював в партійних
органах,  як  раз  дуже  добре  знають,  якщо  відповідав не на те
запитання,  яке тобі задавали, то він потім переставав працювати в
партійних органах. Я дуже жалкую, що ви просто цього не знаєте.

     А запитання  у  мене  таке.  Коли  Головатий дуже образно дав
змістовну характеристику наповнення нашого  телерадіопростору,  от
що б Ви,  була гра така колись "Если бы я был директором", що б Ви
зробили для того, щоб змінити ситуацію? Дуже коротко.

     ТОМЕНКО М.В.  Перше - я  би  змінив  Нацраду,  якщо  ви  мене
підтримаєте і підтримаєте постанову,  яку я,  точніше, яку комітет
запропонував.

     Друге. Я думаю,  що ми ж всі  свідомі,  що  значною  мірою  і
Нацрада,  якщо так, по-людські сказати, вона є заручником реальної
політичної ситуації, реальної політики в Україні.

     Якщо у нас під час засідання Нацради, як кажуть поінформовані
джерела,  Президент України телефонує і уточнює яку ліцензію треба
давати,  то ми свідомі того,  що  не  тільки  Нацрада  вирішує  ці
питання, і не тільки Кабінет Міністрів вирішує ці питання.

     Тому я думаю,  що,  звичайно, ми будемо пропонувати не тільки
міняти Нацраду,  не тільки змінювати  чи  статус  і  зміст  роботи
Державного  комітету  з  інформаційної  політики,  я  думаю,  що в
Україні  створився  той  політичний  режим,  який  об'єктивно  при
сьогоднішніх    умовах   не   може   забезпечувати   цивілізований
інформаційний простір в Україні.  Тому і  режим  політичний  треба
міняти в цій країні.

     Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Нечипоруку.

     11:04:06

     НЕЧИПОРУК В.П.

     Спасибі. Прошу передати Кармазіну, Юрію Кармазіну.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін, будь ласка.

     11:04:17

     КАРМАЗІН Ю.А.

     Юрій Кармазін,     Партія    захисників    Вітчизни,    група
"Солідарність",  "Наша   Україна".   Я   щиро   дякую   Володимиру
Нечипоруку.

     Шановний доповідачу,  зараз ви угодилися свідомо чи несвідомо
з тезою "один канал - один мовник".  Мені б хотілося знати,  де це
написано?  Чи  добре  сталось  те,  що керуючись таким безглуздим,
підкреслюю,  безглуздим  принципом,  вчора,  наприклад,  перестали
мовити  "Ютар",  "Нарт",  які  мали  своїх уже глядачів,  які мали
рішення судів про призупинення будьяких дій.

     Чи цікавить комітет,  хто реальні господарі тих каналів,  які
знаходяться за кордоном?  Зокрема і "1+1",  і інших дуже серйозних
каналів.  Чи відомо це вашому комітету?  Як ви оцінюєте  контроль,
який мав здійснюватись комітетом,  чи він пасивний, чи нормальний,
чи  є  вина  за  те,  що  склалось  з  невиконанням  законодавства
Національної ради комітету Верховної Ради України? Дякую вам.

     ТОМЕНКО М.В.  Шановні колеги, якщо йдеться, я від противного,
якщо йдеться про попередній комітет,  тому що , я так розумію, про
попередній  комітет,  оскільки  ми  почали  тільки свою роботу,  я
думаю,  що склад попереднього комітету був дуже  не  простий,  там
працювали  22 особи.  Були достатньо серйозні політичні конфлікти,
і, напевно, багато в чому можна сказати на адресу комітету, що він
міг би робити більше, активніше чи в інший спосіб.

     Але я  би  сказав  інше:  так історично склалось,  що Нацрада
відмовилась працювати з комітетом.  Я продивився деякі листи  мого
попередника,  тепер  заступника  Голови  Верховної Ради Олександра
Зінченка, коли він як голова комітету підписував листи до Нацради,
йому просто ніхто не відповідав.

     Я, до речі,  як новий голова комітету, теж двічі звернувся до
Нацради.  Ну,  чекаю  третій  тиждень  уже,  ще  мені   ніхто   не
відповідає.

     Ну, правда,  як відповідають? Я звернувся з приводу порушення
закону про вибори Нікопольською  телекомпанією  "Кварц",  мені  не
відповіли,  але  її  ліцензію  вчора  чи  позавчора  продовжили на
наступний період.

     Я звернувся,  щоб  дізнатись,  коли  поінформують   директора
Марганецької   телекомпанії  МСТ,  вона  8  місяців  тому  виграла
конкурс,  но рішення не передали пока голові комітету... директору
телекомпанії, бо він неправильну політичну лінію займає, ніхто теж
мені не відповів.

     Якщо заступнику Голови Верховної Ради і  голові  комітету  не
відповідають на запити, то який там простий громадянин чи директор
теле чи радіоорганізації може достукатися  до  Національної  ради.
Про що ви говорите?

     Що стосується  один канал - один мовник,  я мав на увазі саме
те,  що якщо взяти за основу цю тезу,  а я не вважаю її однозначно
правильною,  то  і ця теза не дотримувалася.  І я привів приклад з
Національною телекомпанію "Ерою",  тобто навіть  якщо  відстоювати
цей принцип. Взагалі, як каже мій один знайомий, ця теза появилася
після того,  як члени Нацради пожартували,  що один член Нацради -
одна телекомпанія,  радіокомпанія на чоловіка. Але трошки пізніше,
очевидно,  ситуація змінилася.  І як кажуть ті ж самі фахівці, що,
очевидно,  у  Нацраді  теж  відбулося  роздвоєння.  Є  такі  більш
серйозні люди,  де на одного чоловіка дві-три припадає,  а є  такі
більш простіші люди, де можливо одна чи там дві телекомпанії. Тому
цей принцип цікавий.  І я думаю,  що  новий  склад  Нацради,  а  я
повторюю,  що  позиція  комітету  відстоювати  ідею  нового складу
Нацради. Я думаю, що повернуться і до цього принципу: одинодин.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан, фракція "Наша Україна", будь ласка, Павло
Михайлович.

     ТОМЕНКО М.В.  Я перепрошую, один момент. Значить, ми сьогодні
в зв'язку з цим  питанням,  яке  мене  так  само  непокоїть,  воно
пов'язано з фактично тіньовою частиною українського медіоринку.  І
я тут на  відміну  від  колеги  комуніста,  який  сказав  там  про
американське  фінансування,  ще  якесь фінансування.  Я прихильник
іноземного фінансування американського чи російського,  якщо  воно
здійснюється   на   підставі   чинного   законодавства.   Якщо  ця
інституція, яка фінансує, тут зареєстрована, несе відповідальність
перед українським законом,  платить податки, і на неї можна подати
у суд, значить, я спокійно до цього ставлюся. Але проблема полягає
у  іншому.  У  нас  дуже  багато телевізійних,  радіо і друкованих
засобів масової інформації, засновані у такий спосіб, що власне це
українські  люди,  ну,  здебільшого  олігархи,  але формально - це
бабусі і дідусі із різних островів, з офшорних компаній. Звичайно,
це  ненормальна річ,  це порушує закон.  І я звернувся сьогодні до
кількох серйозних аналітичних структур, які почали такий аналіз. І
я  думаю,  що  ближчим  часом  ми  отримаємо реальну карту засобів
масової інформації,  де  буде  написано,  наприклад,  телекомпанія
така-то,  засновники  92  відсотки  там на Кіпрі,  газета така-то,
засновники там,  92 відсотки,  Британсько-Віржинські  острови.  До
речі,   це,   і   я  готовий  на  безоплатній  основі  Генеральній
прокуратурі передати,  для того щоб спростити їм пошук грошей, які
з України вивозилися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  Мовчан  Павло  Михайлович,  фракція
"Наша Україна".

     11:09:48

     МОВЧАН П.М.

     Дякую, Геннадію Андрійовичу.

     Пане Миколо,  до  вас  запитання.  Зрозуміла  річ,  що   коли
приватизована  ціла  Україна,  то  і інформаційна сфера не може не
бути приватизованою окремою групою осіб. І, зрозуміла річ, чому на
Національному  телеканалі  з'являється  комерційна  структура,  як
"ЕРА",  яка веде комерційну  діяльність,  на  Національному  радіо
з'являється  та  ж сама "ЕРА",  і в найкращому часі вона існує,  і
робить теж гроші, і робить свою політику.

     То ми фактично справу із криміналом.  І ці люди, які сьогодні
прийшли до звіту,  повинні звітувати зовсім перед іншими органами.
І чи  не  до  речі  нам  сьогодні  ставити  це  питання  по  ваших
підсумках,  по підсумках роботи вашого комітету і аналізу, який ви
сьогодні подали, зовсім інакше розглядати цю перспективу? Дякую.

     ТОМЕНКО М.  Якщо згода  і  позиція  Верховної  Ради  під  час
голосування у четвер буде така,  щоб внести і, скажімо, таку норму
до постанови,  яку ми підготували,  я думаю,  що ...  Я  в  своєму
виступі   сказав,   що   дуже  багато  цікавого  матеріалу  є  для
Генеральної прокуратури.  І якщо ви  вважатимете  за  потрібне,  я
готовий буду і в Генеральній прокуратурі навести ті матеріали, які
має  комітет,  для  того  щоби  не  лише  з   площини   політичної
відповідальності,   а  була  і  площина  правової  і  кримінальної
відповідальності.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушняк,    група    "Народовладдя".     Останнє
запитання. Будь ласка.

     11:11:28

     РАТУШНЯК С.М.

     (Сергій Ратушняк, фракція "Народовладдя")

     Шановний пан   Томенко,   чи   не  вийде  так,  що  ми  зараз
пожалкуємося,  як погано,  і нічого не будемо пропонувати. З цього
приводу  я б хотів сказати,  що особливо для мене від Національної
компанії під керівництвом  Холода  віє  не  тільки  холодом,  а  і
жахами.  Але  справа не в тому.  Де-факто кримінальний капітал під
виглядом   ...................з   офшорних   компаній    практично
монополізував  інформацію  і  ідеологію  нашої держави.  І якщо ви
завтра пропонуєте новий статут цієї компанії Нацради і таке  інше,
то для тих націоналпатріотів,  які захотять щось змінити,  не буде
грошей.  І чи не буде це плакання у платочок через рік, два і три,
яким чином це робити без грошей? А гроші знову в ті же кишені, про
яку ми говоримо. Дякую.

     ТОМЕНКО М.В.Тема довга і  серйозна.  Єдине,  що  я  хотів  би
сказати,  що одна із тих речей,  що комітет може зробити і разом з
вами це провести,  це змінити,  упорядкувати законодавство і через
парламентський  контроль  контролювати  діяльність в такий спосіб,
щоб,  перше,  сплачувалися  податки  власниками   телекомпаній   і
радіоорганізацій.  Коли  мені  кажуть,  що у нас намає прибуткових
телекомпаній,  мене це страшно дивую.  Я знаю багато  прибуткових,
знаю в які країни поступають ці рахунки і таке інше. Вже це будуть
реальні гроші. Ми можемо впорядкувати рекламний ринок таким чином,
щоб зробити його легальним.

     Тобто насправді, коли ми кажемо:
боротися з тінню  і  з  корупцією  в  інформаційному  просторі,  в
інформаційному  просторі  тіньова  і  корупційна  частина  не менш
сильна чим в економічній частині.  Тому,  я думаю, що є можливість
це все зробити.

     І, якщо можна, на останок без запитання один фрагмент, який я
хотів би сказати,  він  дуже  важливий  -  це  загальний  принцип.
Все-таки,  коли ми в постанові закладали недовіру голові, недовіру
всьому складу Нацради,  і знали, що насправді різні члени Нацради,
ми  брали за основу принцип.  На моє глибоке переконання,  якщо ми
задекларували себе,  як європейська країна,  ми  повинні  діяти  в
системі  принципу конституційної правової відповідальності.  Що це
означає?  Обрав український народ новий склад  парламенту.  Навіть
якби  Нацрада  не  порушувала  закон  і  мала  проблеми з законом,
об'єктивно ми мусили б змінити Нацраду, оскільки висловлена довіра
абсолютно  іншим політичним силам або дещо іншим політичним силам.
Як ми можемо сьогодні  говорити,  коли  Верховну  Раду  в  Нацраді
представляє   професіонал,   якого  делегувала  фракція  "Яблуко",
професіонал,  якого делегувала фракція "Демсоюз". Обидві політичні
сили програли на виборах, а їх інтереси в Нацраді представляються.
Змінений  склад  Нацради.  Найбільші  фракції  "Наша  Україна"   ,
Комуністична  партія,  Партія  регіонів  України і так далі,  які,
абсолютно, не знають, а хто ж їхні інтереси в Нацраді представляє.

     Наш підхід  є  такий.  Поки  ми  живемо  в   неправильній   і
неправовій країні,  ідея хороших професіоналів в Нацраді,  її ідея
не до кінця правильна. Правильна ідея - це професіонали, які мають
представляти  основні  політичні  сили.  І  за  рахунок політичної
конкуренції  і  конкуренції   професіоналів,   будуть   прийматись
правильні рішення.

     Тому, ми   вважаємо,   що   треба  привести  в  відповідність
результати  виборів,  стан  політичних  сил  в  парламенті   і   з
представництвом  у Верховній Раді,  яку,  в незалежності від того,
навіть,  аби Нацрада діяла в інший спосіб,  про  який  я  сьогодні
говорив. Дякую!

     ГОЛОВУЮЧИЙ.Час на   запити  та  відповіді  закінчено.  Микола
Володимирович, сідайте, будь ласка.

     Слово надається для співдоповіді  автору  проекту  постанови,
народному  депутату  Жовтяку Євгену Дмитровичу.  Будь ласка!  До 5
хвилин.

     11:15:44

     ЖОВТЯК Є.Д.

     Дякую! Округ 95,  КиєвоСвятошинський та  Ірпінський.  Фракція
"Наша Україна".

     Шановні колеги! Шановні слухачі! Хоча, наскільки мені відомо,
не дивлячись на те,  що Голова Верховної Ради обіцяв,  що сьогодні
буде  виконано рішення про трансляцію обговорення цього питання по
українському радіо,  цього не сталося. Тому, як завжди, нас слухає
обмежена  кількість слухачів,  лише по "Радіо-Рокс".  Я є народним
депутатом вже третє скликання від мажоритарного  виборчого  округу
дуже часто провожу зустрічі з виборцями,  прийоми виборців і хотів
би  сказати,  що  за  гостротою   того   питання,   яке   сьогодні
обговорюється у Верховній Раді, це питання є чи не найважливішим в
нашій державі. Ну частіше тільки до мене звертаються по соціальних
питаннях,  по  питаннях  низьких  пенсій,  по  питаннях повернення
знецінених заощаджень. І третє за важливістю питання - це питання,
що відбувається в нашому телерадіопросторі.

     Хотів би сказати, що коли ви восени
1997 року,  Верховна Рада приймала закон Національну раду з питань
телебачення  і  радіомовлення,  вона  формулювала  благородні цілі
цього органу.  Цитую:  створюється з  метою  забезпечення  свободи
слова і масової інформації, прав та законних інтересів споживачів,
телеглядачів   та   радіослухачів;   контролю    за    додержанням
законодавства України в сфері телебачення і радіомовлення.  Але зі
складом Нацради,  що звітує сьогодні,  вийшли якраз  навпаки.  Цей
важливий   конституційний   орган   наділений  від  імені  держави
серйозними повноваженнями здебільшого все руйнував все  на  своєму
шляху, приймаючи рішення не ті, що в інтересах держави, а навіть і
не в  інтересах  політичних  сил,  що  провели  до  Нацради  своїх
представників.

     Склад Нацради  перетворився  на клан,  що свої дії та рішення
підпорядкував власним інтересам. Під виглядом розвитку так званого
придуманого   Нацрадою   мережевого  мовлення  безжально  нищилися
регіональні теле- та  радіоорганізації,  а  натомість  формувалися
медіаконцерни  по  новому  перерозподілялися  канали,  мовлення та
радіоресурс на користь обраних. Нацрада не захищала краще, що було
створено ще до неї, а виступала в ролі ката над ними за вказівками
з Адміністрації Президента,  як це сталося з радіо "Контитент", за
нього довелося заступатися не лише Держкомітету інформполітики,  а
інституціям Ради Європи,  телестудією "Ютар", ТРК "Київ" та інших.
Дійшло до того, що під будинком Нацради почали проводитися мітинги
і влаштовуватися пікети,  а сама діяльність Нацради стала приводом
для багатьох скандальних судових справ.

     Дійшло до  того,  що,  приміром,  вчора  Київська міська рада
розцінила Нацраду  як  потворне  явище,  що  ганьбить  столицю,  і
вирішила відмовити цій відверто споживацькій організації в наданні
приміщення.

     Згадайте, як повелася Нацрада  під  час  виборів,  коли  весь
адмінресурс  та  всі  сили  залежних  від Президента та виконавчої
влади було кинуто на порятунок "Єди".  Про  які  законні  інтереси
споживачів  та  про яке дотримання законодавства,  цитую Закон про
Нацраду,  тут може  йтися?  Нацрада  не  те,  що  не  подбала  про
проведення  хоч  би одного моніторингу телерадіопередач,  а просто
закрила  очі  і  облаштувала  власні  справи,  в  шаленому   темпі
штампуючи рішення на користь наближених.

     У березні  2001  року за підсумками звіту Нацради за 2000 рік
Верховна  Рада  прийняла  постанову,  де  вказувала  на   численні
недоліки і прорахунки.  Але досі нічого не зроблено на виправлення
становища,  навіть  не   виправлено   нормативні   документи,   що
суперечать   законодавству.   Досі   не   забезпечено  висвітлення
діяльності Верховної Ради,  що є  прямим  обов'язком  Нацради.  Не
відмінені  незаконні  положення  про  порядок ліцензування каналів
мовлення,  про умови конкурсу на отримання ліцензії.  Безпідставно
позбавлялись   телерадіокомпанії  ліцензій,  незаконно  визначений
ліцензійний збір та багатобагато інших порушень.

     Про сам текст постанови,  який сьогодні  вам  запропонований.
Вперше  пропонується  відповідно до частини 3 статті 31 Закону про
Нацраду провести процедуру відставки  всього  складу  Нацради,  як
гласить Закон,  у разі незатвердження щорічного звіту Національної
ради  Верховною  Радою  розглядається  питання   про   висловлення
недовіри  голові  Національної  ради або всьому її складу,  що має
наслідком їх відставку.

     Хотів би  сказати,  що  ті   пропозиції,   які   запропонував
профільний  комітет до тексту запропонованої мною постанови,  мною
сприймаються,  я запрошую колег підтримати цей проект постанови  з
урахуванням   доповнень   профільного   комітету.   Єдине,  що  за
результатами  цього  обговорення  я  теж  погодився  би   з   тими
пропозиціями,  що треба ще,  очевидно,  доповнити ще одним пунктом
про притягнення до кримінальної відповідальності. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

     Переходимо до  обговорення.  Слово  надається   Папієву   від
фракції СДПУ(о). Будь ласка. Є Папієв? Будь ласка.

     11:22:02

     ПАПІЄВ М.М.

     Шановні народні депутати! Фракція Соціал-демократичної партії
(об'єднаної), Михайло Папієв.

     Наша фракція проаналізувала звіт Національної ради України  з
питань  телебачення  і  радіомовлення  за  2001  рік  і  вважає за
потрібне наголосити на наступному.

     Перше. Виходячи  з  самого  тексту,  а   також   з   багатьох
попередніх   виступів  Голови  та  членів  Нацради,  пріоритетними
напрямками її дії і  її  діяльності  були  проголошені  реалізація
принципу  "один  канал  - один мовник",  розвиток нормативної бази
ліцензування    телерадіоорганізацій,    реформування    структури
телерадіомовних  організацій  з  метою підтримки та розвитку тих з
них, хто довів свою фінансову, технологічну та творчу спроможність
якісної роботи, підтримка місцевого мовника і упорядкування питань
кабельного мовлення та багатоканальних систем мовлення.

     Наведений перелік,  звичайно,  не  охоплює   всього   спектру
діяльності  Нацради,  але  саме  названі  тези вбачаються найбільш
яскраво продекларованими.

     Серед практичних результатів діяльності Нацради за  2001  рік
можна   відзначити:   по-перше,   затвердження  значної  кількості
нормативних  актів,  зокрема  положень  про  порядок  ліцензування
каналів  мовлення,  про  умови  конкурсного  відбору  на отримання
ліцензій, про порядок ретрансляції, трансляції в мережах ефірного,
кабельного   телебачення,   про   порядок   надання   дозволів  на
експлуатацію  радіоелектронних  засобів  мовлення,   про   порядок
контролю технічної якості програм, технічний аудит тощо; по-друге,
проведення конкурсних відборів на отримання ліцензій та видачу  77
ліцензій,  -  це  за  даними звіту за станом на жовтень 2001 року;
по-третє,  фактична  легалізація  мережевого  мовлення  і  надання
ліцензій  мережевим  телерадіоорганізаціям  - 34 телевізійних та 6
радійних каналів мовлення - це також за даними звіту.

     По-четверте, введення практики  ретрансляції  ліцензій,  коли
місцевий  мовник  отримує  ліцензію,  яка  передбачає  обов'язкове
відведення  певного  ефірного   часу   не   ретрансляцію   програм
мережевого мовлення.

     І по-п'яте,   проведення   ряду  заходів  щодо  захисту  прав
неповнолітніх та підвищення  якості  інформаційного  продукту,  що
транслюється в Національному ефірі.

     На нашу думку, позитив в роботі Нацради є, і замовчувати його
не варто. Так Раді притаманні, перше, бачення необхідності якісних
змін  в національному телерадіоінформаційному просторі,  намагання
сформувати основні принципи та напрямки діяльності  відповідно  до
чинних реалій, зменшення ліцензійного боргу телерадіоорганізаціям,
що утворився в результаті більш ніж  півторарічної  недієздатності
Нацради, тощо.

     Разом з  тим,  діяльність Нацради позначена рядом недоліків -
це відсутність системної роботи,  намагання вирішити питання  поза
чинним  законодавчим  полем  -  це  стосується  мережевих мовників
технічного та фінансового аудиту,  ліцензування кабельщиків  тощо,
процедурні   порушення,   це   непогодження   положень  Нацради  з
профільним  парламентським  комітетом,  порушення  при  проведенні
конкурсних  відборів,  вимог  чинного законодавства та відповідних
положень роботи самої Нацради тощо, невідповідність задекларованих
принципів практичним діям,  зокрема ліцензування телерадіокомпанії
"Ера" на Першому національному суперечить  проголошеному  принципу
"один  канал  -  один  мовник".  А числені випадки ліцензування на
місцевих каналах мовників  з  інших  регіонів  принципу  підтримки
місцевого мовника.

     Співставивши позитивні  моменті  і  перераховані  недоліки  в
діяльності Нацради,  загалом можна відзначити,  що, проголосивши в
основному  вірні  принципи  та  окресливши  магістральний напрямок
розвитку в своїх  практичних  діях  Нацрада  припустилась  прикрих
помилок.  Помилки Нацрада повинна,  і навіть,  я б сказав,  просто
зобов'язана серйозно проаналізували і зробити відповідні висновки.

     Якщо цього не станеться,  то  всі  проголошені  ідеї,  навіть
найпрогресивніші, будуть загублені..

     Попередньо обговоривши оголошений сьогодні звіт,  депутатська
фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної)  пропонує
звіт Національної ради за 2001 рік взяти до відома. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Бокий від фракції СПУ. Підготуватися Правденку.

     11:26:46

     БОКИЙ І.С.

     Шановні народні  депутати,  ми  з  вами  сьогодні  багато  що
почули,  а до того прочитали про діяльність  Національної  ради  з
питань  телебачення і радіомовлення.  І на недосвідчених депутатів
все це могло справити враження великої-великої і чесної, як сльоза
дитини, роботи.

     А тим  часом  досить  подивитися всі тільки київські канали і
бодай  деякі  місцеві,  щоб  зрозуміти:   ми   глибока   політична
провінція,  ми щось на зразок монархічно-корупційного утворення. І
тут не треба переводити мову на інвестиції, вузький ринок реклами,
похідний  від економіки,  на вдосконалення законодавства - це речі
зрозумілі для кожного, хто пов'язаний із інформаційним простором.

     У нас  головне  не  це.  У  нас  головне  -  в   чиїх   руках
телерадіопростір.  А  розпорядники цього простору і є відомства на
чолі з паном Холодом.

     Я, повірте,  не хочу обігрувати прізвище голови  Нацради,  це
несерйозно, але скажу так, як є. У цій сфері віють страшні холода,
тут не студінь і не "север" - тут жахлива зима,  і йдуть ці холода
від Національної ради.

     Згадаймо недавні  історії з телестудіями "Ютар" і "Київ",  та
навіть з каналом "1 + 1".  Згадаймо всі переділи телерадіопростору
і  згадаймо,  в чиїх руках головні канали.  А тепер згадаймо,  хто
засідає чи ще донедавна засідав в Національній  раді  і  кого  хто
репрезентував,  чиї  інтереси  захищав.  Якщо,  скажімо,  Холод  -
розуміємо Кучма.  Якщо скажемо:  Потурай чи Княжицький - розуміємо
Пінчук,  що  те  саме,  що й Кучма.  Скажемо:  Лешик,  розуміємо -
Волков, що те саме, що й Кучма. І так далі.

     Не дивно,  що, скажімо, "Інтер" і "ТЕТ" в одних руках, "ICTV"
і "СТБ" в других таких же руках,  "Гравіс" у третіх, усім відомих.
І  що  і  чого  нам  від  них  чекати,  якої  об'єктивності,  якої
громадянськості і якої незалежності?! На виборах вони грали в одну
дудку,  щоправда з відомим результатом.  І сьогодні грають у ту  ж
дудку тим,  хто програв, але потім цинічно переграв народ. Нацрада
-  маленька  копія  облудного  і  ненависного   народові   режиму,
інструмент  для  розправи  силами  прогресу у його руках.  у руках
цього режиму вона грає за правилами режиму і клановиків,  а не  за
законом.  Свідченням  цього  є  невиконання  рішень судів,  уперте
витискування з  телепростору  тих,  хто  сміє  сказати  хоч  трохи
правду.  А хіба не те ж твориться з гоніннями на радіостанції, які
транслюють  Бі-Бі-Сі  і   радіо   "Свобода",   історія   з   радіо
"Континент",  проблеми довіри і так далі.  Та й у самій Нацраді її
працівники цінують за відданість режимові,  а не народові,  не  за
професійні  якості.  Свого  представника  у Полтаві Рада звільнила
тільки тому, що як голова обласного прес-клубу, вона головувала на
моїй  прес-конференції  і  за  доносом губернатора Томіна.  Суд її
відновив. Але що таке суд для пана Холода ми вже знаємо. Пан Холод
і  Національна  рада  служать  кучмі,  тобто  одній  людині,  а не
Україні,  і це факт,  це заперечити неможливо.  А значить  служать
інтересам  реакції,  а  не  демократії,  не державі,  яку уособлює
народ,  а не одна людина.  У  чому  переконали  вибори  і  позиція
Національної ради у цей час.  Значною мірою цій деградації сприяла
і діяльність після оксамитового комітету з питань свободи слова та
інформації.  Ну,  а хіба Нацрада сторонній спостерігач у відлучені
Верховної Ради від радіоефіру через переляк і кров в очах в одного
усіх відомого самодура.

     Нам потрібно  переобрати  склад Національної ради чи добрати,
бо одну людину ми туди недавно обрали.  Бодай той склад, що формує
Верховна  Рада.  Оскільки на пана кучму надія така,  як на те,  що
камінь заговорить.  Нинішній склад не  готовий  служити  закону  і
демократії.  Тільки  не треба покладати контроль на пана Зінченка.
Не  треба  бути  наївним.  Він,  по-перше,  особа  зацікавлена  із
зрозумілих  причин,  які я зовсім не хочу ставити йому за вину.  А
щодо  виконання  постанов  про   радіотрансляцію,   то   під   час
головування  у  Комітеті  з  свободи  слова  він довів,  що чекати
якихось дій і  результатів  від  нього,  все-одно  що  чекати  від
парламентських  меблів  любовних  почуттів.  Давайте  доручимо  цю
справу панові Томенку. Це, зрештою, йому належить за службою.

     Я висловив свою точку зору на звіт,  але вона не розходиться,
а   повністю   збігається   з   поглядом   на   проблему   фракції
Соціалістичної партії України. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Правденко Сергій Макарович від фракції Блоку Юлії
Тимошенко. Підготуватися Кармазіну.

     11:32:00

     ПРАВДЕНКО С.М.

     Шановний Головуючий!  Шановні народні депутати!  Що ми чули і
прочитали в цьому звіті?  Ми може тут знайти  де  є  які  вакантні
посади  в  обласних  центрах  у Нацради,  яка в кого освіта і інші
крупні речі,  які треба виставляти у звіті до Верховної Ради. Може
це   переплутали  бюро  райкому  по  кадрам  або  з  іншою  якоюсь
установою,  не знаю.  Тут в промові були  і  провини  попереднього
складу Національної ради названі, і неузгодженості в законодавстві
були названі,  і про те,  що Національна рада вважає за можливе не
зважати  на  судові  позові,  на судові рішення.  То я себе питаю.
Донедавна у складі Нацради діяло шість чоловік.  То ми що з вами і
разом з Президентом створили позасудовий орган, позасудову шістку?
Це що мимоволі порівняння,  що "время шестерок сейчас или что"? Не
можна  доводити до абсурду - ми не визнаємо рішень суду.  Від кого
ще  під  час  звіту  ми  могли  таке  чути,  від  якого  міністра?
Найсміливіша у нас в цьому плані Нацрада.

     І мене  не  дивує,  що  вона  проводить аудит тільки в певних
аудиторських фірмах.  Ради Бога, в Дніпропетровську техогляд машин
проходити  можна тільки в певних техстанцій,  тільки тоді видадуть
право на водіння автомобілем.  Вона діє в певній системі, вона діє
у нашому суспільстві, у суспільстві, в якому 60 відсотків тіньової
економіки  править  бал.  То  я  себе  запитую:  "Чи   може   бути
Національна рада іншою у нашому суспільстві?" Я не можу назвати це
суспільство   капіталістичним,   бо    я    не    хочу    ображати
західноєвропейський капіталізм.

     Було одне з визначень " конституційна монархія",  скажімо,  в
одній з газет,  в іншій інше.  Ще історія не знайшла,  що ми  таке
набудували   на   сьогоднішній   день.  В  нас  є  засоби  масової
інформації,  контрольовані планами,  у нас вибори показали, це був
лакмусовий  папірець,  і  як  працює  Національна  рада  з  питань
телебачення і радіомовлення.  Чи має вона  взагалі,  в  нинішньому
своєму складі,  право зватись Національною радою?  Все це показали
вибори.  Що дає нам наше телебачення? Воно що, висвітлює соціальні
проблеми,   соціальну  сферу  чи  через  нього  влада  звітує,  як
належить,  по всіх параметрах, як вона виконує свої обов'язки. Як,
скажімо,  депутати або Президент, яким народ вручив, тобто, найняв
на роботу відстоювати  інтереси  держави  і  народу,  як  вони  ці
обов'язки  виконують,  ми  це почуємо по телебаченню?  Ніколи.  Ми
побачимо  лакування  дійсності,  ми  побачимо,   якщо   двох-трьох
безробітних,  десь  бомжів  на  екрані,  то  ми  не  побачимо  там
соціальних узагальнень і не почуємо ніколи,  на жодному каналі. Ми
можемо побачити одну-другу безпритульну дитину,  але, ми ніколи не
почуємо оцінки системи,  бо якщо почуємо, то цей канал вже не буде
працювати.

     Є пропаганда   неосвідченності,  є  пропаганда  різного  роду
лотереї, яка ось, мовляв, виграєш, оце твій шанс один з мільйонів.
Є ще якісь дурнички,  є там якісь співачки,  які заспівали дві-три
пісеньки і вже канали крутять,  що вона вдягає,  з ким  спить,  як
спить, кого приспала, від кого народила і так далі.

     Це все  сіється  свідомо  в це суспільство і Національна рада
просто один із гравців гри,  яка в цьому суспільстві ведеться. Я б
сказав  так,  що це не новина,  що в суспільстві,  де здійснюються
якісь нововведення,  якісь реформи,  це вже сказано  в  Росії,  до
речі,  кожне  нововведення  повинно  скласти  іспит  на  соціальну
придатність. Те, чого ми не робимо. Наші канали, наше телебачення,
наше  радіо,  це якщо суцільний захват від її влади,  ми від нього
чуємо.  Тоді все в порядку,  канал буде працювати, процвітати. Вже
хто його буде слухати,  а хто перемикати,  то вже інша справа. Це,
здається, нікого не цікавить, навіть Національну раду.

     І якщо ми говоримо,  що у нас  таке  суспільство  і  говоримо
справедливо,   то  чому  Національна  рада  повинна  бути  якимось
острівцем суперпорядності,  де  немає  ні  корупції,  ні  хабарів,
нічого.  Як  вона може втриматись в такій системі,  бути чистою як
ангел, як це нам пробував представити голова Національної ради, що
ледве там не святі, просто є недоліки в законах, в тому, в тому, є
недоліки попередників,  а вони працюють ледь не ідеально? Цього не
може бути! Це або свідомий обман, або самообман.

     Тут багато інколи наші колеги, мої колеги і ваші сперечаються
і змагаються в інтелігентності і кажуть,  що щось у нас там  нижче
рівня  каналізації,  щось  вище  рівня  каналізації,  тому  я можу
сказати терміном сантехніка.  Треба міняти Нацраду,  але  в  першу
чергу  систему  міняти  треба.  Історія  з ЮТАР це просто черговий
виклик.  От ми на комітеті позавчора послухали  Національну  раду,
позавчора, і говорили там дуже багато про канал ЮТАР. Це що в піку
комітетові  було  спеціально  зроблено  вчора  відключити  посеред
фільму,  показати  зневагу  до  Верховної  Ради,  до  її  комітету
профільного чи що це було?

     Так я хотів би сказати  шановним  членам  Нацради,  хай  вони
багато  з  себе  не  уявляють,  все-таки  Верховна  Рада це орган,
обраний народом, і вони мають перед ним звітувати і через механізм
комітету і через механізм Нацради.  І те,  що віддали вони, так би
мовити,  мовлення замість ЮТАР на ТВТабачук,  який взагалі не  має
власного  продукту,  а ЮТАР таке ж мало,  завершений,  самостійний
новостійний цикл,  то тут дуже є багато питань,  чи  вчинили  вони
професійно, як мінімум, чи не професійно.

     Я хотів   би  почути  від  нового  складу  Нацради  конкретні
пропозиції як нам створити громадське  телебачення,  а  не  чиєсь,
чийсь  персональний  канал;  як  нам створити в державі громадське
радіо?  Як нам в цьому плані працювати з  профільним  комітетом  і
Нацраді,  щоб  це  швидше  в Україні з'явилося?  Я хотів би почути
конкретні пропозиції і механізми, і крок за кроком, з термінами, з
виконавцями і так далі.

     Я підтримую,  звичайно ж, проект, поданий депутатом Жовтяком,
з деякими поправками нашого комітету,  немає  гарантії  що  будемо
мати  кращий  склад  Нацради,  жодної  гарантії.  В  нашій системі
координат ніхто,  мабуть,  з певністю запропонувати не зможе,  але
відставка  - це означає,  що буде хоча б моральна оцінка,  якщо не
прививка,  то хоч якась  моральна  профілактика  для  наступників.
Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін   Юрію   Анатолійовичу,   за   ним  буде
виступати Беспалий.

     11:38:59

     КАРМАЗІН Ю.А. Кармазін, "Наша Україна", група "Солідарність",
Партія захисників вітчизни.

     Шановні колеги,  те що ми сьогодні побачили,  я ознайомився з
висновками,  які надала Нацрада.  Я  розумію,  чому  підписав  там
виконуючий обов'язки,  а не підписав Борис Іванович, тому що Борис
Іванович,  мабуть, бачив, що висновки і звіт дуже-дуже слабенький.
І він як професор, як доктор наук це бачив, що він слабенький.

     Чого варто,   наприклад,   те,   що   у  висновках  написано:
Національна рада є  конституційний  постійно  діючий  позавідомчий
державний орган за звітний період працювала цілком у законодавчому
правовому  полі  держави,  керуючись   указами,   розпорядженнями,
дорученнями  Президента,  постановами  та рішеннями Верховної Ради
України.

     Шановні члени Національної ради,  я хочу вам нагадати,  що ви
маєте   керуватися   виключно   оцією   книжкою,  яка  називається
Конституція України і законами України,  а вже потім отим,  що там
написано.  А  ви  ж все поміняли пріоритети.  То я зрозумів,  чому
телебачення в Україні  стоїть,  вибачте,  на  іншому  місці,  чому
Національна рада на виборах стояла буквою "зю", як кажуть в Одесі;
чому в  Одесі  жодному  представнику  опозиційних  сил  не  давали
виступати на виборах.  І ніякі звернення до Національної ради були
не можливі.

     Я хотів би звернути вашу увагу,  я сьогодні почув такі новели
з   цієї   височенної   трибуни,   з  цього  залу,  де  приймалася
Конституція,  я почув сьогодні такі новели,  що судові  позови  не
передбачені   законодавством,   сказав   Борис   Іванович.  Борисе
Івановичу,  дорогенький мій,  прочитайте частину другу статті  124
Конституції!   Цитую  для  Національної  ради:  "Юрисдикція  судів
поширюється  на  всі  правовідносини,  що  виникають  в  державі".
Написано  в  Конституції.  І  що,  невідомо  вам?!  Відомо.  А що,
невідомо,  що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є
обов'язковими до виконання на всій території України?  - Частина 5
статті 124 Конституції. Відомо!

     Якщо відомо,  то  чому  тоді   більше   30   справ   програно
Національною  радою?  Чому  невиконані  і проігноровані ці рішення
судів? Ви знаєте, я звертався не одноразово, тому що зверталися до
мене.

     І сьогодні я дивлюся що відбулось. Відбулось те, що практично
всіх телеканалів власники за кордоном.  Мені соромно було за  нашу
Україну,   коли  я  будучи  спостерігачем  на  виборах  Президента
Придністров'я спостерігав там з ними разом наш "УТ-1". І вони мені
показували  те,  що  там  з  буквою "Е" - "Еру",  і кажуть:  "І ви
хочете,  щоб ми",  - а в Придністров'ї , нагадаю вам, із 600 тисяч
населення більше 300 тисяч українців,  -" вивчали українську мову,
коли тут нема жодного слова поукраїнськи?!" Це -правда! Є сьогодні
свідки цього!

     І це   ми   впроваджуємо   національний   український  перший
телеканал,  і його пускають за кордоном!  Та,  слава Богу, що вони
його  зараз  там  припинили  транслювати!  Бо такої ганьби держава
Україна не може витримати!  Я як  представник  її  народу  не  міг
витримати  цієї  ганьби  бачачи  там  ,  за кордоном,  своє нібито
телебачення,  з деркачівським уклоном.  І ви добре  це  знаєте,  я
знаю,  що ви стояли якраз на позиціях закону.  Але принцип там , в
Нацраді,  був інший,  принцип,  на жаль був,  один канал -  одному
члену Нацради, який треба припинити!

     Нацрадою були    порушені    вимоги   закону,   які   вводили
антимонопольне  обмеження  на   50-відсоткове   резервування   (?)
частотного  каналу в кожному місті з телерадіокомпаніями місцевого
та регіонального віщання.

     Більш десятки (?)  телекомпаній  в  свій  час  віддавали  під
тиском  загальнонаціонального  каналу.  Можна привести приклади по
"Інтеру",  я звертався до вас,  є  рішенні  Національної  ради  по
компанії та Одеса.  Ну і що?  Два роки вони мають рішення суддів і
ліцензію Національної ради ще попередньої,  і до цих пір  вони  не
віщають, бо там час віддали більш сильному.

     А що  Вінницький  "Іштар",  а  що  ті компанії,  які сьогодні
називались?  В результаті такі міста,  як Рівно,  Тернопіль, Львів
опинились  без  системи  місцевого  телебачення.  В Києві з десяти
місцевих телевещателів, тільки три зберегли своє ліцензійне право.
І хто? "Тоніс", "Гравіс" і зараз "Київ", але з яким як важко.

     Хто розбазарив державне майно?  Я маю на увазі роздачу слонів
- загальнонаціональних каналів. Хто?

     І зараз   завдання,   завдання   Комітету   по   боротьбі   з
організованою   злочинністю,   до   Служби   безпеки  України,  до
Генеральної прокуратури України,  до комітету Томенко розібратись,
хто  власники цих каналів.  Назвати поіменно всі імена.  Вони мені
відомі, але я хотів би ще довести деякі перевірки і оголосити тут.

     Я вважаю,  що те рішення,  і я зараз висловлюю думку  фракції
"Наша  Україна",  що  те  рішення,  яке  запропонував  комітет,  є
виваженим і,  дійсно,  ми вимушені не затверджували звіт і ставити
питання   про   зміну   не   законодавства  в  даному  випадку,  а
Національної ради.  І ми вимушені ставити питання  для  того,  щоб
було  майбутнє  у  держави,  бо Національний телерадіопростір - це
національна безпека  України,  а  у  Національної  ради  має  бути
позиція,  в тому числі і на виборах,  підкреслюю,  Борис Іванович,
позиція, а не поза, в якій стояла Національна рада.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні,    прохання    до    всіх    виступаючих
додержуватись регламенту.

     будь ласка, Беспалий Борис Якович, підготуватись Лук'яненко.

     11:45:41

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.

     Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.

     Шановні колеги,  голова  Національної  ради,  за його власним
виступом, продемонстрував наступальну позицію.

     І усний,  і письмовий звіт - це фактично за  його  змістом  є
матеріали для нагородження членів Нацради, я так розумію.

     Може, є для того якісь підстави.  Побачимо. Я хочу взяти лише
один напрям - це виконання  судових  рішень.  30  або  50  судових
рішень  не  виконані,  як  сказав нам голова профільного комітету.
Конкретний приклад зараз привів наш колега Юрій Кармазін.

     Я як киянин не можу не звернути увагу на  невиконання  рішень
стосовно  телерадіокомпанії  "Київ",  стосовно  рішень по "Ютару".
Можливо,  це випадковість.  Ну,  як на мене,  то це  така  ж  сама
випадковість, як спека в червні або сніг узимку.

     Більше того,   Національна  рада  підводить  під  невиконання
судових рішень теоретичну базу,  ви  тільки  почитайте,  чим  вона
керується в своїй діяльності.  Це,  щоб не загубився, перший пункт
їх  звіту:  "Керуючись  указами,  розпорядженнями  і   дорученнями
Президента   України,  постановами  та  рішеннями  Верховної  Ради
України...".  Як  ми  бачимо,  ні  Конституції,  ні  законів   для
Національної ради не існує. І це підтвердження ми почули зараз і в
усному звіті.

     Я зупинився лише на одній тезі,  але для відставки Нацради  і
визнання  її роботи незадовільною цього досить,  тому що нам треба
зрештою один раз прийняти це рішення, а не тисячу.

     Далі. Говорили  про  політичну  упередженість,  про  те,   що
Національна рада - це кишеньковий орган.  Але,  шановні колеги, ми
давайте подивимось на це питання з точки зору його  вирішення.  На
превеликий  жаль,  Конституція  України  спосіб  формування  влади
закладає таким чином, що нічого іншого, ніж кишеньковий орган, там
бути  і  не  може.  Адже  4  члени Національної ради безпосередньо
призначаються Президентом,  це половина.  І досить ще серед  інших
4-ох  мати Президентові одну свою людину,  а що ж то за Президент,
який  такої  людини  не  має,  що  Національна  рада   автоматично
перетворюється в орган кишеньковий.

     Тому, я  думаю,  дійсно,  треба  прислухатись  до цієї тези і
змінити спосіб формування Національної ради.

     Сьогодні Національна  рада  має  шанс  продемонструвати,   що
упередженості  вона не має.  Зараз проводяться додаткові вибори до
Верховної Ради у трьох виборчих округах. І от Національна рада має
можливістю  відслідкувати,  чи там будуть створені рівні умови для
всіх учасників,  чи будуть  надані  якісь  особливі  переваги  для
придворних фаворитів і фавориток.

     Шановні колеги,   я   думаю,   що   ми  маємо  і,  безумовно,
підтримаємо  той  проект  постанови,   який   був   запропонований
профільним комітетом і підтримаємо пропозицію, яка прозвучала дуже
доречно від  народного  депутата  Павла  Мовчана  і  підтримана  у
виступі  Юрія Кармазіна про те,  щоб передати відповідні матеріали
до Генеральної прокуратури України.

     Дякую за увагу. І сподіваємося на підтримку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Лук'яненко   Левко   Григорович,    підготуватися
Оробцю. Немає Лук'яненко. Оробець. Підготуватися Мовчану.

     11:49:29

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.

     Шановний головуючий! Шановні депутати!

     Я хотів  би  особливо  привернути  вашу  увагу  на ту степінь
поваги,  яку демонструє Національна рада Верховній  Раді  України.
Прошу всіх поглянути на ложу і скільки є членів Національної ради.
Це рівень поваги до найвищого органу, якому вони підзвітні.

     Чому так відбувається? Це відбувається тому, що у першу чергу
ігнорується основний принцип представлення політичних інтересів. У
нашій новій Верховній Раді ситуація  створилася  50  на  50,  а  в
інформаційному просторі пропонується інша схема 95 на 5.  І під цю
схему підводяться всі рішення Національної ради.  Придуманий  дуже
ефективний   механізм:   аналізується  фінансовий  стан,  технічну
спроможність.  І оскільки опозиційний  канал  за  ідеологією  менш
потужний  в  технічному  і  фінансовому  плані з цього огляду йому
перекривається дихання.

     Я хотів би особливо наголосити на ті безпрецедентні скандали,
які лунають кожен тиждень з приводу то "Довіри",  то "Континенту",
то "Нарту",  ЮТАРу і особливо ТРК "Київ".  Я киянин і, в принципі,
ТРК "Київ" висвітлює проблеми Києва.  Я хотів би наголосити, що 16
липня 2001 року відбулося засідання Нацради,  де було присутні сім
із восьми її членів, і де були розглянуті заяви. За те, щоб надати
пріоритет ТРК "Киів" голосувало чотири члени  Нацради,  чотири  із
семи - більшість на засідання.  Ні, Нацрада в особі Холода ігнорує
це рішення, але є рішення суду. Але голова ігнорує рішення суду. І
виходить,  що  станом  на  21  червня  рішення  суду  Нацрадою  не
виконано. ТРК "Київ" веде мовлення без ліцензії.

     Отже, для того, щоб виправити цю ситуацію, треба внести зміни
до Конституції.

     Перше. Перейменувати   Національну   раду  у  Раду  з  питань
інквізиції на радіомовлення і телебачення.

     Пункт другий.  Зміни до Конституції. Вивести Національну раду
з питань інквізиції від підзвітності Верховної Ради і підзвітності
суду.

     Отже нам  треба  або  звадитися  на  прийняття  поправок   до
Конституції,   або   однозначно  прогнати  в  теперішньому  складі
Національну раду з ганьбою у відставку. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло    Михайлович    Мовчан,    будь     ласка.
Підготуватися Головатому.

     11:53:07

     МОВЧАН П.М.

     Шановна Президія!  Шановні  колеги!  Ми знаємо,  яка іде була
покладена, коли ми тут проголосували Закон про Національне радіо і
телебачення.   Це   головне,   контроль,  об'єктивність,  сприяння
демократизації  суспільства,  поліпшення  морального   клімату   в
суспільстві,  духовного відродження України.  Таке було написано в
преамбулі,  коли ми приймали. Найкращі наміри, що ми маємо? Все це
антинаціональна рада,  не треба багато часу. Я хотів взяти з собою
Борису Івановичу цей "брехунець",  який ми раніше називали його  і
прогнати,  і  ви  б  послухали,  що  на ФМ,  ви не почуємо жодного
українського слова,  жодної української  пісні,  жодної.  Що  далі
говорити, я хотів запитати Бориса Івановича, збираєтесь ви жити із
своїми дітьми в цій державі,  чи можливо,  як деякі тут,  можливо,
навіть,  я так запідозрюю, хто сидить і за моєю спиною, збирається
жити за,  бо вони ховають свої гроші там,  вони збираються жити за
межами  хутора  Михайлівського,  але ні в якому разі не в Україні.
Якщо ви збираєтесь,  то чому твориться такий антиморальний клімат,
суспільної зневіри і зневаги до всіх в вся,  до звичаїв, до всього
того,  що роками, тисячоліттями плекалось українською нацією. Чому
сюди   завербовані   стільки   людей,   які  стали  маргіналами  у
інформаційній сфері в Росії?  Хто був вже списаний в тираж, той же
самий Кисєльов,  той же Молчанов, той же Якубович, який нас вчить,
що треба вимовляти "Діканька".  Я не можу зрозуміти, як ви можете,
поруч  із  своїми  внуками  чи  дітьми,  сидіти  і  дивитись разом
телефільми,  які нам показують.  Це ж суцільна розбещеність, це та
порнуха, яка просто непристойна, якої уникало українство і плекало
зовсім  інші  принципи.  Чому  за  цей  короткий  час  панує  таке
вседозвілля? Це є один висновок, що ви не збираєтеся тут бути. Або
ви все дивитеся через один знак,  зелений знак,  але  цьому  треба
покласти край.

     Ви ж подивіться, уже зміни відбулися, вам вибори показали, на
яких ви працювали дуже активно, задіяні були Національною радою на
те,  щоби  не  відбулося  змін.  Вони  уже  є  нагальними,  вони є
необхідними.  І давайте ми хоча б для початку,  і  ви  посприяєте,
поки  що  ви  займаєте це місце,  бо,  зрозуміла річ,  після таких
висновків,  які зробив комітет,  далі функціонувати ця  рада,  яка
може бути за парафразом панька Куліша,  чорною радою називатися, а
не Національною, бо вона вся антинаціональна.

     Ми можемо тільки зробити одне для початку -  націоналізувати,
наприклад,  канал "Інтер" частоти його. (О п л е с к и) З тим, щоб
передати ці  частоти  каналу  Верховної  Ради  із  умовною  назвою
"Рада". Дякую.

     (О п л е с к и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Головатий    Сергію    Петровичу.   Підготуватися
Алексан...

     11:56:37

     ГОЛОВАТИЙ С.П.

     Шановний головуючий,  шановні  депутати,  шановний,   навіть,
шановний пане Холод.  Ви подали звіт,  в цьому звіті є товстих два
розділи,  які стосуються передовсім  двох  речей:  ліцензування  і
частоти.  Я  розумію,  саме  ці  два  напрямки  - це гроші.  Гроші
елементарно при ліцензуванні,  хто б не ліцензував що  в  Україні,
він кладе в кишеню. Частоти - це те саме.

     І тепер  я  відкриваю  закон про вас,  про Нацраду,  де у вас
визначено на два напрямки діяльності грошових,  а 24.  24!  І тому
звіт мав би складатися із 24 розділів. Я вам зачитаю тільки перших
два із них,  це перший і останній.  Перший  стосується,  що  вашим
основним  завданням  є  захист  прав  громадян  на свободу думки і
слова,  на вільне виявлення поглядів  і  переконань,  передбачених
Конституцією .

     Це перше.  Я не бачу у вашій діяльності, особисто я, ні я, ні
мої батьки,  ні мої друзі,  ні родичі,  ні політичні мої побратими
цього  ніколи не бачили,  я не бачив на жодному каналі,  крім ЮТАР
прямого ефіру,  де є представники опозиції,  більше немає.  Я бачу
тільки одне:  я бачу канали,  я бачу пінчуківські,  московські,  я
бачу інші,  але я не бачу українських громадян,  які виступають зі
своїм  потребами.  Я  бачу  "Інтер",  який робить купюри і замовні
речі. Ви цього не робили.

     Останнє ваше написано,  останній абзац, 24 завдання, але воно
визначено  як  пріоритетна діяльність.  Забезпечення відповідно до
світових  стандартів  розвитку  якісного   стану   телебачення   і
радіомовлення,     зростання     художнього,    морально-етичного,
естетичного, еколого-освітнього рівня програм, захист національної
безпеки  України  в  інформаційній  сфері є пріоритетом діяльності
Нацради.  Ну,  вибачте!  Вєрка Сердючка -  постійне  травесті-шоу!
Кісельов мене вчить,  як мені жити в Україні!  Журналісти,  які на
всіх каналах монополізували думку і абсолютно  вони  диктують,  що
мені робити, це є перебування в руках окремих тільки груп каналів,
це є продукти вашої діяльності.  І ви говорите,  тут пишете,  що є
недоліком,  що  немає,  не виконується вимога стосовно державності
мови і в той час...  Що ж ви зробили?!  Що ви  зробили?  Та  ви  ж
просто зробили...  Візьміть радіо "Київ".  Кияни, ми втратили свій
канал радіо "Київ",  тому що вони віддали дніпропетровській якійсь
організації  російськомовній.  Та  про що ви говорите?  Не пудріть
мізки,  не говоріть по законність, ми не маленькі діти, розумієте,
ми вийшли з того.

     Зрозуміло, що   ви   працюєте   в  корумпованій  системі,  ви
виконуєте замовлення. Лешик сидить, добре пам'ятає, як він до мене
звернувся,  коли Кучма проводив кампанію проти Кравчука, і Кравчук
заткнув рот кампанії, яку очолював Лешик, і він тоді мене попросив
на  телебаченні  захищати  Кучму  від  Кравчука,  від наступу,  бо
вимкнули ефір Лешику. Що робив Шкарлат, коли був, так би мовити, в
стані  націонал-демократів?  Так  само  боровся  проти  тої  самої
корупції.  Але тепер воно інакше:  вони закривають  ефір  "Ютару",
тому що там виступають опозиціонери.

     Не дуріть людей,  ми прекрасно це бачимо,  ми не дурні! Але я
ніколи не погоджуся з тим,  що  ви  робите  особисто.  Ви  знищили
моральний  дух  українства  в  Україні,  ви  знищили  нашу  високу
моральність,  ви знищили,  ви нічого  не  зробили  для  того,  щоб
підтримувати  українське в Україні,  і ви робили все можливе,  щоб
зруйнувати, щоб ми стали нічим.

     Мовчан і Драч колись  боролися  проти  комуністів,  про  КПРС
казали,  що  це Москва зросійщила Україну.  Ні!  За останні 2 роки
Кучма і Нацрада зросійщили Україну.  Це ваші плоди  діяльності.  Я
ніколи з цим не погоджуся.  Звичайно,  що вас треба всім ... Ні, у
відставку.  Нам  потрібно   думати,   як   з   такими,   це   наша
відповідальність.

     А вони, звичайно, зробили свою чорну справу.

     (О п л е с к и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, треба порадитися: чи ми
зараз оголошуємо перерву,  чи закінчуємо  розгляд  цього  питання.
Закінчуємо?

     Тоді заключне слово,

     Холод Борис Іванович, будь ласка.

     ХОЛОД Б.І. Я дякую.

     Шановні народні депутати.

     Щиро вдячний  за  обговорення  питання.  Деякі речі,  дійсно,
сьогодні вони залежать від того,  як  буде  працювати  Національна
рада і після звіту, і на яких принципах.

     Я хочу  тільки сказати.  Микола Володимирович говорив в своїй
доповіді,  мабуть,  він ще не дочитав там документи:  з 2001  року
зміни  до  законодавства  внесені Національною радою 67 пунктів до
статей внесено зміни.  До цих пір Верховною Радою  не  розглянуті.
Тільки  деякі  внесені зміни у минулому році,  тому прохання таке,
щоб  коли  буде  підготовлено  комплексно  питання,  давайте  його
вирішувати  у  комплексі  до  всіх  законів:  і  до телебачення до
базового радіомовлення, до Національної ради і так далі.

     Пан Беспалий вірно говорив про те,  що чотири претенденти  до
Національної ради або член Національної ради від Верховної Ради, 4
від Президента.  Це така практика не тільки  в  Україні.  Є  різна
практика.  Я  був,  дивився  досвід у Сполучених Штатах,  5 членів
федеральної  комісії  зв'язку.   Голова   постійно   призначається
Президентом Сполучених Штатів, 4 члена рекомендується Президентом,
затверджується конкресом і  5  вирішує  всі  питання.  Тому  немає
проблем.  Тут  є  моральність,  совість  по  кожному питанню,  яке
розглядається в Національній раді.




Я згоден  з  Сергієм  Макаровичем,  тут  критика  можлива.  І  він
пам'ятає,  як у минулому році розглядали ці питання.  Вони  болючі
для країни. Мова. Інвестиції. Ми теж стоїмо на такій позиції. Чому
в  законодавстві  записано  "Засновник"?  Світ  пішов  від  цього.
Засновник телерадіокомпанії. Власник. От тоді буде відомо, де він,
- на Кіпрі,  за кордоном власник. Ми теж б'ємосьб'ємось: де він є,
цей засновник? Не можемо найти! Підставні особи, є якісь інші. Хто
ж буде відповідати за це?!

     Тому я прошу,  коли ми будемо розглядати ці питання,  давайте
ми в комплексі розглянемо , воно допоможе. Не ці національні ради,
ці національні ради,  ці національні...  Взагалі Україні  допоможе
вирішення цього питання.

     Наступне про громадське телебачення і радіо.  Я теж переживаю
з членами Національної ради про  розбудову  такого  телебачення  і
такого радіомовлення, в цілому такої структури. Давайте , прийняті
Верховною Радою два закони про суспільне телебачення. Жодний з них
сьогодні не працює. Кому видавати ліцензію і як , з ким працювати?
Скажіть будь ласка.  Будемо працювати.  Але треба визначитися. Є в
законі  про  суспільне  телебачення,  про  громадське телебачення?
Мабуть,  треба переглянути ці норми, чому воно не входить сьогодні
в  життя  країни?  Є  проблеми?  Є  проблеми.  І  ми  разом можемо
відпрацювати, будемо відпрацьовувати.

     Я думаю, що 24 завдання, які, ми говоримо сьогодні, визначені
законодавством, законом про Національну раду, вони визначені, і по
кожному завданні намагаємося в звіті подати його.

     Зараз готується звіт за 2002 рік. Він готується, як, сьогодні
ми  подивились  -  у  Франції на 487 сторінок звіт підготовлений в
повному об'ємі.  Ми його готуємо так,  щоб  ви  подивились  хто  в
регіональних  працює,  скільки  з  восьми  тисяч годин за добу - 6
тисяч  200  на  місцях  працюють,  як  вони  забезпечують  якість,
програму, кадрами і так далі.

     В цілому  в  вдячний  за  сьогоднішню  розмову,  я думаю,  що
зрушення будуть в позитивному плані. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.

     Від комітету слово має  Микола  Володимирович  Томенко.  Будь
ласка.

     Включіть, будь ласка, мікрофон Томенка.

     12:06:12

     ТОМЕНКО М.В.

     Шановні колеги,   я   вдячний   депутатам  за  обговорення  і
підтримку нашого проекту постанови.  Я тільки  боюся,  щоб  ми  не
забули,  сьогодні обговорюючи,  про те,  що ми обговорювали проект
постанови і конкретні речі в цій постанові.  Виникає ситуація,  що
ми будемо голосувати аж за два тижні.  Я допускаю, що, як сьогодні
на одному каналі  я  почув,  що  буде  страшна  політизація  цього
питання.  Я  думаю,  що  за  два  тижні  ми побачимо реальний стан
інформаційного простору,  як  два  тижні  будуть  розповідати  про
позицію Верховної Ради і про позицію Нацради в цьому питанні.  Так
що це буде теж добрий показник  реального  стану  в  інформаційній
сфері.

     Тож я  просив  би  і  керівництво Верховної Ради,  і народних
депутатів  не  забувати,  що  проект  постанови,  крім  загального
слухання,  є і проект постанови,  який пропонує вихід із ситуації,
яка склалася.

     Хотів би також проінформувати народних депутатів,  що комітет
на  своєму  минулому засіданні оголосив конкурс.  Ми звернулися до
лідерів депутатських груп  і  фракцій.  Комітет  повністю  готовий
прийняти  всі  пропозиції.  І в проекті постанови,  як бачите,  ми
запропонували достатньо швидкий термін розгляду.

     Комітет до 8 липня готовий подати керівництву Верховної  Ради
і Верховній Раді кандидатів.  І якщо буде розуміння з вашого боку,
ми можемо до кінця першої  сесії  цю  проблему  вирішити,  щоб  не
відтягувати її в довгий ящик.  Тому що якщо ми приймемо рішення, а
будемо формувати Нацраду восени, я боюсь, що це буде дуже спекотне
літо  і  дуже багато рішень буде прийнято в Нацраді таких,  які не
будуть відповідати чинному законодавству.

     І, насамкінець, я хотів би сказати ще одну річ. Так склалося,
не знаю чому, що, мені здається, що Нацрада з сьогоднішнього звіту
винесла лише те,  вона зрозуміла те,  що нічого не зрозуміла. Я не
почув  жодного  речення  про  те,  що  щось  Нацрада  хоть одне не
зробила.  Верховної Ради нічого не робить,  закони не приймаються,
російський іноземний капітал тисне,  а Нацрада працює правильно. І
мені здається, що трагедія цього обговорення для Нацради полягає в
тому,  що вона після такої жорсткої розмови вважає,  що вона діяла
абсолютно правильно,  а ми всі неправильно.  Мені здається,  що це
теж  підказка  того,  до  ми  повинні  бути  тут  радикальними і в
найближчий час сформувати новий склад Національної ради. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Час  відведений   на
обговорення  цього  питання  вичерпано.  Голосування відбудеться 4
липня.  Прохання до  профільного  комітету  підготувати  необхідні
матеріали, своєчасно розповсюдити, роздати депутатам.

     А зараз переходимо до різного. Прохання висвітити на табло.

     Слово надається  народному депутату Беспалому,  фракція "Наша
Україна". Відмовляється?

     Гармаш, будь ласка, від фракції Соцпартії.

     Є Беспалий, тобто Гармаш. Будь ласка.

     12:09:32

     ГАРМАШ Г.Ф.

     Гармаш, фракція Соціалістичної партії України.

     До фракції Соціалістичної партії України звернулися  учасники
шахтарської        акції        протесту,       гірники       шахт
"Мійсинська","Партизанська",  "Княгинська"  Луганської  області  з
проханням допомогти їх захистити їхні конституційні права.

     Незважаючи на  те,  що  Верховна  Рада  неодноразово звертала
увагу Кабміну на незадовільний стан з  виплатою  заробітної  плати
працівникам  вугільної  промисловості,  ситуація залишається вкрай
напруженою.

     Так, загальний борг по зарплаті тільки на вищезгаданих шахтах
складає  23,5  мільйона  гривень,  що змушує шахтарів вдаватися до
крайніх заходів.  88 гірників з 11  червня  голодують  на  Майдані
Незалежності  в Києві,  двоє з них вчора госпіталізовано в тяжкому
стані.  Сьогодні до шахтарів приєдналося  ще  58  гірників.  Зараз
вранці  колоною  вони пішли до Шевченківського районного суду,  де
розглядається позов  до  районної  державної  адміністрації  міста
Києва   для   притягнення  учасників  акції  до  відповідальності.
Сьогодні вранці ми подали проект постанови для Верховної Ради, про
надання  слова  для виступу на пленарному засіданні,  представнику
шахтарів і дати доручення міністру палива та  енергетики  Гайдуку.
Надати  інформацію  про вжиті заходи щодо вирішення цієї проблеми.
Але,  ця  постанова  не  голосувалась   сьогодні   на   пленарному
засіданні.

     Тому, я від імені шахтарів,  хочу зачитати звернення гірників
до народних депутатів України.

     "Ми, учасники шахтарської акції  протесту  пікетування  вищих
державних  органів  України  в  місті  Києві,  звертаємося до вас,
членів вищого законодавчого органу України.  Ми доведені до відчаю
систематичної  невиплати заробітної плати.  116 гірників двох шахт
Луганщини "Міосинська",  м.Красний Луч, "Партизанська" Антрацит, а
також  частина колони гірників шахти "Княгинінська" м.Красний Луч,
третій  тиждень  проводимо  пікетування  Адміністрації  Президента
України,  Кабінету  Міністрів та Міністерства палива та енергетики
України.

     Наша акція  викликана  тим,  що  адміністрації   наших   шахт
тривалий  час,  починаючи  з  1997 року,  не виплачують заробітної
плати, грубо порушуючи наші конституційні права та закони України.

     Загальний борг по  заробітній  платі  на  шахті  "Міосинська"
складає 8,5 млн.гривень. Шахта "Партизанська" понад 5 млн. В шахті
"Княгинінська" 10 млн. Внаслідок систематичних невиплат заробітної
плати,   ми,  шахтарі,  позбавлені  елементарних  можливостей  для
відновлення  фізичних  сил.  Наші  сім'ї  позбавлені  матеріальних
засобів до існування і вимушені виживати на межі бідності.

     Наші численні звернення до адміністрації шахт, до керівництва
державних холдінгових компаній "Донбас-Антрацит',  наші  заяви  до
прокуратури міст Красний Луч та Антрацит,  Луганської області,  до
голови  луганської  облдержадміністрації,  а  в   подальшому,   до
міністра  палива,  енергетики  Гайдука  не призвели до позитивного
вирішення питання".

     Зараз на   Майдані   Незалежності   88   гірників   проводять
голодування.  В той же час з боку владних структур практично немає
ніякої реакції на акцію протесту.

     17 червня з Державного департаменту  вугільної  промисловості
на  адресу  учасників акції пікетування надійшла відповідь на наше
звернення,  яка по суті являє собою звичайну відписку з  черговими
обіцянками,   а   міністр  палива  та  енергетики  Гайдук  взагалі
відмовився надати відповідь на наше  звернення.  Проте,  шахтарів,
які  пікетують  урядові...  Проти шахтарів,  які пікетують урядові
структури і  голодують,  представники  органів  влади  та  силових
структур  продовжують застосовувати заходи тиску з метою розколоти
об'єднані лави гірників і примусити їх залишити місто  Київ.  Так,
18  червня  після  звернення  Шевченківського  райуправління МВС в
місті Києві Шевченківська районна держадміністрація  подала  позов
до  суду.  Однак,  гірники  тримаються  стійко,  не  піддаються на
провокації,  сповнені  рішучості  продовжувати  акцію  до  повного
задоволення іхніх вимог.

     Ми, учасники акції,  звертаємося до вас з проханням допомогти
нам захистити наші конституційні права,  відновити  справедливість
та припинити свавілля господарських та державних органів. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борщевський Вікторе Валентиновичу,  підготуватися
Соломатіну. Будь ласка Соломатін. Підготуватися Яворівському.

     12:14:02

     СОЛОМАТІН Ю.П.

     Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.

     "Дорогі брати та сестри!  До вас звертаюся я,  друзі мої",  -
саме  з  цих  слів  починається  виступ по радіо 3 липня 1941 року
Іосифа Віссаріоновича Сталіна до радянського народу  у  зв'язку  з
нападом 22 червня гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. Саме
в цьому виступі вперше було зазначено, що це всенародна вітчизняна
війна. Завтра ми будемо відзначати 61 роковини цієї трагічної дати
в  історії  людства.  Цитую  зі  згаданого  виступу:  "Метою  цієї
всенародної  вітчизняної  війни  є не тільки ліквідація небезпеки,
яка нависла над  нашою  країною,  але  і  допомогти  всім  народам
Європи,  які стогнуть під ігом германського фашизму. У цій великій
війні ми будемо мати вірних союзників у вигляді народів  Європи  і
Америки.

     Наша війна  за  свободу  нашої Вітчизни зіллється з боротьбою
народів Європи і  Америки  за  їх  незалежність,  за  демократичні
свободи". Кінець цитати.

     Був довгий шлях до Дня великої Перемоги 9 Травня 1945. Зараз,
оглядаючи біль, ніж 100-річний шлях, пройдений нашим народом після
вікопомних  років  Великої  Вітчизняною,  ми  як  ніколи  зримо  і
всеосяжно  сприймаємо  незатьмарену  роками  та  подіями  панораму
боротьби  та перемоги народів Радянського Союзу у війні,  що стала
символом незламності духу нашого народу.  Народи світи,  всі чесні
люди  землі  схиляють  свої голови,  вшановуючи пам'ять полеглих і
віддаючи належне живим учасникам цієї тепер вже далекої війни, які
ратним  подвигом  своїм і самовідданою працею забезпечили майбутнє
не лише своїй Батьківщині, а і всього людства.

     Один з  керівників  нашої  держави   на   урочистих   зборах,
присвячених 50- річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні, сказав
так,  цитую:  "Ми стоїмо на тому, що треба відповідно підходити до
подій  і  фактів,  не  допускаючи безцеремонного і некомпетентного
втручання  в  живу  тканину  історії  і  не  ображаючи  сумнівними
узагальненнями та висновками цілі покоління співвітчизників.  Кажу
про це з огляду  на  непоодинокі  спроби  деяких  "новаторів"  від
політики  і  науки заднім числом "перевоювати" війну на свій лад".
Кінець цитати.

     На жаль,  таке  угрупування  "новаторів",  в  дужках,   а   в
дійсності, політичних колабораціоністів, утворилось під патронатом
уряду в Інституті історії Національної академії наук, безкарно ллє
отруту   у   своїх  псевдоісторичних  вигодах  в  засобах  масової
інформації  України.  Ветеранська  громадськість  України  вимагає
покласти край такій за державний кошт діяльності.

     Одним з  головних  завдань нашого покоління перед полеглими і
живими є захист правди про минулу війну,  недопущення образи цілих
поколінь  співвітчизників  заради сумнівних політичних спекуляцій.
Будемо вірними цьому завіту.

     Вічна пам'ять  героям,  полеглих  в   боях   за   свободу   і
незалежність нашої Батьківщини! Дякую. (О п л е с к и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

     Павло Михайлович Мовчан. Підготуватися Миговичу.

     12:17:45

     МОВЧАН П.М.

     (Павло Мовчан, фракція "Наша Україна")

     Шановний Геннадію  Андрійовичу,  шановні  депутати.  Якось те
питання,  яке я зараз буду висвітлювати,  пов'язане із тим,  що ми
щойно  розглядали.  Бо  це одна і та ж процедура,  єдиний і той же
план.

     Якщо раніше був такий план:
п'ятирічку за 3 роки,  - то тепер: здача України за решта часу, до
нових президентських виборів.

     І, як відомо,  19 червня цього року  в  Національному  палаці
"Україна", тобто позавчора, відзначалася 10-та річниця так званого
харківського собору.  Це зібрання у 1992 році проходило вночі  при
відключених телефонах.

     Тоді митрополит  харківський  Никодим  ввів  в  оману першого
Президента  України  Леоніда  Макаровича  Кравчука  (і  він   може
підтвердити),  заявивши,  що  в  Харкові проводиться проста нарада
єпископів,  а не собор.  Цей так званий собор розколов  українське
православ'я,  і  тому  винний  у сьогоднішній складній релігійній,
суспільній,  національній ситуації.  Він є причиною  того,  що  до
цього дня Україна не має єдиної помісної православної церкви, і її
формування стоїть під знаком питання.

     Ми не  звернули  б  увагу  на   святкування   10-ої   річниці
харківського  собору,  якби  цьому  ювілею  не  надали  державного
характеру.  По-перше,  на відзначенні 10-ої річниці була  присутня
фактично вся вища влада України.  Подруге, це, дійсно, проходило в
Національному палаці.

     Виникає питання:  невже  треба  було  на   державному   рівні
святкувати розкол і тим самим узаконювати ту ситуацію, яка є, і не
бачити перспективи або знімати її закреслювати?  Невже повинні  ми
радіти з того, що Україну розкололи на релігійному грунті?

     Згадаю Постанову  Президії  Верховної  Ради України ще від 10
липня 1992 року,  тобто скоро 10 років,  в якій сказано,  що  хоча
Українська  держава  не  втручається у справи церкви,  але вона не
може  визнати  чинним  харківський  собор.  Те   ж   саме   заявив
український уряд.

     Хіба Постанову  Президії  Верховної  Ради хтось уже відміняв,
скажіть, будь ласка? Я тут 12 років, подібного не було.

     Звичайно, чому ж тоді на державному  рівні  відзначається  ця
подія.  Тому  що  хочеться  дуже  Президенту  швидше  піти  шляхом
Лукашенка.  Вітаючи учасників  ювілею,  Президент  України  Леонід
Кучма, ще одну хвилину, нагадав, що Україні потрібна єдина помісна
православна церква.  Ми схвалюємо від імені фракції і  підтримуємо
утворення  єдиної помісної православної церкви.  Але чи можливо її
утворити,  якщо  прийняти  до  уваги,  що  так  звана   українська
православна  церква  у  московському  підпорядкуванні  розпалює  в
Україні у православному середовищі релігійну ворожнечу.  Про це ми
постійно  чуємо у релігійних програмах по каналу "Нард",  яку веде
Цендровський разом з епіскопом Павлом Лебідем.

     Доповідь на  ювілейному  зібранні  у   національному   палаці
"Україна"  позавчора,  яку  читав  отець  Микола Забуга,  також не
закликала до примирення і єднання, а носила провокаційний характер
і  розпалювала  релігійну ворожнечу.  До речі,  Закон "Про свободу
совісті в Україні" і  конституційна  стаття  забороняє  розпалення
ворожнечі  на  релігійному  грунті.  Уряд  повинен  покласти  край
розпалюванню релігійної ворожнечі і притягти  до  відповідальності
винних.

     Тому я  виношу  від  імені  фракції  пропозицію  і  прошу  її
запротоколювати,  передати  справу  про  розпалювання   релігійної
ворожнечі  у комітет Верховної Ради з питань духовності і культури
на предмет  прийняття  відповідної  постанови  про  недопустимість
розпалювання   релігійної   ворожнечі   та   застосування  сили  у
міжрелігійних  стосунках,   які   мають   місце   сьогодні,   коли
захоплюються  церкви  Українськокиївського патріархату української
церкви,  зокрема у Полтаві і у Запоріжжі.  Меморандум про  це  був
підписаний  всіма керівниками релігійних конфесій,  але,  на жаль,
він  не  діє.   Саме   тому   я   прошу,   Геннадію   Андрійовичу,
запротоклювати мою пропозицію. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  Мигович Іван Іванович,  підготуватися
Козаку. Будь ласка.

     12:22:05

     МИГОВИЧ І.І.

     Іван Мигович, фракція Компартії України.

     Шановний головуючий, колеги, гості!

     Дозвольте оприлюднити  заяву  про  створення   міжфракційного
депутатського   об'єднання  на  підтримку  канонічної  Української
православної церкви.

     Ми, народні  депутати  України,  визнаючи   православіє,   як
релігію,  під  впливом  якої формувалася державність,  духовність,
менталітет  та   національна   свідомість   українського   народу,
пам'ятаючи відповідальність перед народом України,  переконані, що
без   всебічної   підтримки   Української   православної   церкви,
відродження  традиційних  духовних  цінностей  неможливий розвиток
країни, її духовного , економічного та соціального потенціалу.

     Минуле десятиліття показало,  що незважаючи на  задекларовану
релігійну свободу,  повагу до основоположних духовних цінностей та
традицій нашого народу,  в Україні  існує  чимало  не  розв'язаних
церковно-державних та міжконфесійних проблем.

     Крім того,  Україна  стала  об'єктом місіонерської діяльності
великої   кількості   деструктивних   і   тоталітарних   сект   та
неорелігійних  культів,  які  не мають нічого спільного з історією
нашого народу.  Впродовж  останніх  10  років  ми  стали  свідками
неадекватного ставлення до Української православної церкви, яке не
відповідає її ролі та значенню у  житті  нашого  народу.  Викликає
подив  те,  що  тисячолітня Українська православна церква,  церква
святого Володимира,  запорізьких  козаків,  Богдана  Хмельницького
вважається однією із 125 релігійних організацій в України на рівні
з  сумнозвісним  словом  віри,   посольством   Божим   та   іншими
псевдорелігійними  формуваннями.  Це  є  виявом  неповаги до самих
себе,  до своєї  історії  та  держави.  Такі  тенденції  у  галузі
церковно-державних відносин,  на жаль, спостерігаються і сьогодні.
У  зв'язку  з  цим  ми  заявляємо  про  створення   міжфракційного
депутатського   об'єднання   у  підтримку  канонічної  Української
православної церкви,  яка є гарантією духовного  здоров'я  народу,
збереження ним своєї самобутності та національної самоідентичності
у процесах інтеграції України до європейського співтовариства.

     Закликаємо шановних  народних   депутатів   підтримати   нашу
ініціативу  та  приєднатися  до  нашого  об'єднання.  Підписали 52
народних  депутатів  з  різних  фракцій,  груп  і  регіонів.  Вони
уповноважили  представниками  об'єднання  бути  народних депутатів
Самойлик, Матвієнкова, Порошенка і Миговича. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

     Слово надається Пузакову, підготуватися Бондарчуку.

     12:25:25

     ПУЗАКОВ В.Т.

     (Владимир Пузаков, фракция коммунистов Украины).

     Уважаемые коллеги!  Я обращаюсь с этой трибуны  с  заявлением
нашей фракции в связи с событием по спланированному реформаторами,
в    кавычках,    уничтожению    предприятий,     перерабатывающих
сельскохозяйственную продукцию.

     Днями, 19  июня,  по  УТ-1  освещались события на Хмельницком
комбинате хлебопродуктов,  где новый собственник выбросил  рабочих
за  забор  и  растаскивает  предприятие,  не  смотря  на  активное
противодействие трудового коллектива, но при преступном молчаливом
созерцании  властей,  правоохранительных  и  судебных  органов как
местных,  так и центральных.  На заявления и жалобы людей никто не
обращает  никакого внимания.  За таким же сценарием осуществляется
уничтожение  сахарных  заводов   и   у   нас   на   Кировоградщине
Новоукраинского, Ульяновского и других районах.

     Позавчера, то  есть  19  июня,  на приеме у Петра Николаевича
Симоненко была депутатская делегаци Ульяновского  района,  которая
рассказала,    что    жулики   с   сахарного   завода   вместе   с
райадминистрацией  обманным  путем  создали  закрытое  акционерное
товарищество,  в  уставной фонд которого забрали основные средства
завода,  а на балансе открытого акционерного общества "Ульяновский
сахарный  завод" оставили детский сад,  дом культуры,  общежитие и
все долги,  в том числе по зарплате с 1998 года на сумму 1 миллион
328   тысяч   гривен.   Закрытые   акционерные  общества,  которые
образовались на этом же заводе,  продали за 200 тысяч  гривен  при
балансовой остаточной стоимости имущества в 4,4 миллиона гривен. А
научно-производственное предприятие "Трансюг"  города  Одессы  под
видом    металлолома   вывозит   все   транспортные   средства   и
технологическое оборудование.  Завод  уничтожают  на  глазах  всех
властей,  а  его  рабочие  не  могут добиться от коголибо помощи в
государстве,  защитить свои конституционные права на  труд  и  его
оплату.

     На обращение   в   правоохранительные   органы  за  махинацию
руководства открытого акционерного общества,  нагревшего  руки  на
полтора  миллиона  гривен,  на  операциях  с  мазутом,а  также  на
реализацию эффективной фирмы 560 тонн сахара, никто не реагирует.

     Мы, народные  депутаты   Украины,   с   фракции   коммунистов
обращаемся  к  Генеральной  прокуратуре и просим считать это,  как
депутатский  запрос,  принять  меры  по  защите  народного  добра,
расследовать  и  возбудить  уголовное  дело против должностных лиц
открытого акционерного  общества  Уляновский  сахарный  завод,  за
содеянное  в  преступлении  по  розворовыванию  предприятий  и его
иммущества.

     Мы также обращаемся к премьерминистру Украины и к специальной
контрольной   комиссии   Верховной   Рады   Украины   по  вопросам
приватизации.  Изучить  на  примере  указанного  сахарного  завода
приватизационной  махинации,  и  внести  предложение  по  спасению
сахарных заводов и КХП от уничтожения  под  видом  приватизации  и
поиска эффективного собственника.

     Уважаемые товарищи!   Мы   не  должны  стоять  в  стороне  от
процесса,  которые  приведут  к  кровопролитию.  До  этого  совсем
немного остается, люди в отчаини. Благодарю за внимание!

     ГОЛОВУЮЧИЙ.Слово надається Бондарчуку Олександру Васильовичу.
Підготуватись Поліщуку.

     Є Бондарчук, нема. Поліщук Микола Єфремович, будь ласка.

     Підготуватись Бокий.

     12:29:17

     ПОЛІЩУК М.Є.

     Вельмишановна Президія!  Вельмишановні  народні  депутати!  Я
виступаю  з того приводу,  що надзвичайно стурбований девальвацією
науки.  На сьогоднішній день,  вчені  ступені  та  наукові  звання
присуждаються  тим,  хто  далекий  від  науки.  Мені здається,  що
чиновники,  і то ми з вами  слухали  тут,  коли  звітувався  уряд,
оцінку уряду ми давали з вами, але ми забули, що там і в президії,
і не тільки в президії,  а й в кабінетах велика частина  докторів,
професорів наук і навіть академіків.  У мене таке враження, що чин
чиновника стимулює розумові,  наукові здібності.  Кожен,  хто став
чиновником, дуже швидко стає доктором наук, професором, академіком
і заслуженими діячами, і лауреатами державних премій.

     У мене є запитання таке як людини,  яка  недавно  тільки  від
науки  прийшла,  як це можна,  де можна взяти час на такі серйозні
розробки,  за рахунок чого?  Мені здається,  що  це  один  із  тих
показників,  що час,  напевно,  віддають науці, не займаються тими
справами,  якими потрібно, і через це ми маємо те, що ми сьогодні,
вірніше вчора з вами чули.

     Я думаю,  що  Кабінет  Міністрів  повинен  задуматися  що він
матиме чи  діючий  Кабінет  Міністрів,  чи  філіал  Академії  Наук
України як національної, так і профільних, чи щось таке збочене? А
збочене,  ті,  хто знають медицину,  знають  як  називається  воно
по-латині  -  це  криве.  Я  не буду переводити його на українську
мову, тому що дехто розуміє, що це нецензурне слово.

     Я думаю так,  я  думаю,  що  Верховна  Рада  України  повинна
зреагувати на це і відповідний комітет повинен зреагувати на це, і
винести певне рішення,  а може і законопроект  про  те,  що  кожен
повинен займатися тим,  чим повинен займатися.  Про це ще в далекі
20-ті роки сказав ще Михайло Булгаков і,  мені здається, більшість
з нас бачили той фільм і знають,  якщо ми не будемо займатися тим,
чим ми повинні займатися,  то будемо мати те,  що  в  тому  фільмі
було, який ми з вами бачили. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Єфремовичу. Слово надається Бокию.

     12:32:06

     БОКИЙ І.С.

     Шановні колеги, шановні народні страждальці!

     На цю   трибуну   мене   змусили  вийти  прибулі  до  столиці
земляки-полтавці,  обурені,  як вони вважають, неетичною, зухвалою
виходкою громадянина Леоніда Кучми в цьому сесійному залі.

     Як відомо,  саме  їхній  витвір високого ужиткового народного
мистецтва - прекрасно виконані черевички з рогозу, 18 червня цього
року  наш  колега Юрій Луценко урочисто вручив громадянинові Кучмі
як Президенту української держави на подяку  і  на  відзнаку  його
великих  заслуг  у  руйнації  і  розоренні  економіки,  деградації
культури і моралі,  розгулі геноциду народу,  корупції  і  засилля
олігархічного капіталу в державних структурах.

     Мої земляки  розглядали  цей подарунок громадянинові Кучмі як
заслужену нагороду і велику ласку народну і вважали, що саме в цих
мистецьких  черевичках  з рогозу,  як символу щасливого сьогодення
української нації,  він очолить наш переможний похід через Карпати
в Європу, гідний суворовського переходу Альп.

     Але пан  Кучма  виявив невдячність і зневагу до національного
символу,  до чистої душі,  витвору народної  душі  і  до  високого
нашого вжиткового мистецтва, і пошпурив високодостойні черевички з
рогозу в зал,  а потім для чогось згадав Мороза,  мовляв,  то його
розмір.

     Мої земляки  і  земляки  високодостойних  Григорія Савовича і
депутата Карнауха з ....нського району  Полтавщини  дуже  з  цього
ображені, вони знають, якій розмір взуття носить громадянин Кучма.
І плели черевички точно на його копелі,  щоб ніде  не  тиснули,  а
згадку  про  Мороза  вважають  незаслуженою гіркою образою.  Бо як
відомо,  теплі від жіночих рук  і  екологічно  чисті  черевички  з
привудицького рогозу не бояться ніякого морозу.

     Земляки Сковороди   просили  також  передати  доземну  подяку
народному  депутатові  Сергію  Петровичу  Гмирі  за  його   високу
свідомість,  героїзм і повагу до народного мистецтва. Вони бачили,
що Президент влучив черевички без рогозу прямо в лоб панові Гмирі,
але  високосвідомий  народний  депутат  не  пошкурив  їх  назад  в
громадянина Кучму,  і таким чином  як  народний  дипломат  допоміг
уникнути  національного  скандалу  і  двох  небезпек - організації
черевичного матчу у сесійному залі,  і  побоїща  двох  українських
високопосадових громадян у цьому залі.

     Земляки Григорія    Савича    і    пана    Карнауха   просять
високошановного Голову Верховної Ради доктора Литвина як  нагороду
вручити  нашому  колезі  Гмирі  Сергію Петровичу,  котрий,  як усі
знають, є блискучим гуманітарієм, безплатну гуманітарну допомогу у
вигляді  бактерицидного  пластиря  для  наклейки  на лобі на місті
президентської травми,  а громадянинові Кучмі оголосити догану  за
неповагу  до рідного українського народного вжиткового мистецтва і
напоштивість і замах на  депутата  Гмирю,  вручити  йому  зібрання
творів   Сковороди   для  розуміння  поезії  і  філософії  творців
черевичків,  а також оголосити Верховну Раду постраждалою стороною
і виставити рахунок за завдані їй моральні збитки.

     Земляки Григорія    Сковороди   покладаються   на   мудрість,
сміливість, неупередженість і моторність нашого спікера. Амінь.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось я не бачу Грогорович Лідію Степанівну.  Нема
її?

     Слово надається Шевчуку Сергію Володимировичу, будь ласка.

     Прохання до всіх: дотримуйтесь Регламенту.

     12:36:18

     ШЕВЧУК С.В.

     Шановний Головуючий,  шановні колеги!  З цієї трибуни народні
депутати часто цитують Конституцію України,  показують її. Мабуть,
це  вірно.  Я хотів би також нагадати всім присутнім про статтю 43
Конституції України,  де записано право громадян України на працю,
яка  включає  можливість  заробити  собі на життя працею,  яку він
вільно обирає.  А  кожен  з  нас  згідно  з  цією  статтею,  кожен
громадянин  України  має  право на цю заробітну плату не нижче від
визначеної законом.

     Ми з вами визначили,  що мінімальний рівень заробітної платні
з 1 липня в другому півріччі цього року півріччі  цього  року  має
становити не менше як 165 гривень.  Це позитивне явище, і ніхто із
народних депутатів не припускає думки щодо його недоцільності.

     Але, шановні народні депутати,  фактично з липня  цього  року
Україна  може  стати  єдиною державою у Європі,  а,  можливо,  і у
світі,  коли  винагорода  за  працю  для  тих,  хто  має   середню
спеціальну освіту,  має фаховий рівень,  і тих,  хто не має ніякої
освіти, або початку освіту, практично прирівнюється.

     Я маю на увазі стан фінансування заробітної платні  в  галузі
охорони здоров'я,  можливо, і в інших галузях бюджетної сфери. З 1
липня посадові оклади санітарочок, яких ми дуже поважаємо, яких ми
називаємо  часом  нянею,  які  можуть  не  мати  ніякої освіти або
початкову  освіту,  і   посадовий   оклад   середнього   медичного
працівника: операційної медсестри, скажімо, дільничної медсестри -
будуть однакові.

     Я хочу   загострити   це   питання   не  лише  з  точки  зору
фінансування  медиків.  Практично  йде  знецінення  взагалі  факту
потреби  здобувати  будь-яку освіту:  спеціальну,  вищу освіту - у
нашій  державі.  При  такому  відношенні   до   праці   середнього
медперсоналу годі сподіватися на підвищення фахового, професійного
рівня,  на стовідсоткову віддачу на робочому місці  а  тим  більше
обурюватись  з  приводу  поборів у лікувальних закладах.  Рішенням
Конституційного   суду   щодо   безумовного   виконання   принципу
безоплатності медичної допомоги в державних і комунальних закладах
охорони   здоров'я   фактично   ліквідовано   останню   можливість
матеріального   стимулювання   праці  кращих  медиків  за  рахунок
додаткових платних послуг.

     Ініціатива урядовців-розробників   Бюджетної   резолюції   на
наступний  рік  також  дивна,  адже  передбачає  відміну  переліку
захищених статей видатків  бюджету,  в  тому  числі  і  заробітної
плати,  що  приведе  до  нового  росту заборгованості з соціальних
виплат.

     ЦК профспілки медпрацівників з  початку  року  знаходиться  в
стані  трудового  конфлікту  з  урядом.  Форми вираження трудового
протесту можуть бути різними,  зрозуміло, що медики не мають права
залишати хворого без медичної допомоги, але є інші форми пр тесту.
І,  задумайтесь,  шановні колеги, ми говоримо про медичну допомогу
страйкуючим,  а  з  другого  півріччя  може  бути медична допомога
громадянам від страйкуючих.  Годі говорити про її якість і про  її
ефективність.  Ніхто  не  відмінив  77  статтю  законодавс  ва про
охорону здоров'я,  яка є чинною і передбачає  постійне  наближення
рівня   заробітної  платні  в  охороні  здоров'я  до  рівня  її  у
промисловості. На сьогоднішній день цей рівень в охороні здоров'я,
я завершую, знаходиться на 20-му місці серед 22 галузей.

     Ось чому  фракція  Народно-демократичної  партії  заявляє про
необхідність невідкладних  заходів  з  боку  уряду  по  збереженню
пропорцій  у  заробітній  платі  молодшого,  середнього  медичного
персоналу та лікарів, починаючи уже з другого півріччя цього ро у.
Інакше,   шановні   колеги,  сфера  медичних  послуг,  як  занадто
приваблива  сфера  поступово  переходитиме  до  приватних   клінік
переважно з закордонним,  зарубіжним персоналом. Оплата послуг при
цьому не заборонятиметься Конституційним судом,  оскільки  це  при
атні  клініки.  А  що  залишиться для державних закладів?  Для них
залишиться туберкульоз,  СНІД,  інфекційні хвороби  і  олігофренія
зубожілих мас.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь    ласка,    Калінчук    Василь   Антонович,
підготуватися Рудьковському.

     12:41:00

     КАЛІНЧУК В.А.  Калінчук,  Одещина, фракція Аграрники України.

     Шановна президія,  шановні  колеги!  Питання,  яке   я   хочу
сьогодні  підняти,  уже озвучувалося у цьому залі.  Але,  на жаль,
позитивних  зрушень  поки  що  не  наступило,  а  час   іде.   Нас
депутатів-аграрників  змушує  звернутися  до  уряду ситуація,  яка
склалася на ринку нафтопродуктів України  в  з  зв'язку  з  різким
подорожчанням цін на пальне,  що,  безумовно,  негативно вплине на
результати діяльності всього агропромосливого  комплексу  України.
Розпочалося  збирання  урожаю.  Загальна  потреба лише на червень,
липень,  серпень пального складає для  агропромислового  комплексу
1,2   мільйона   тонн.   З   урахуванням  наявних  на  сьогодні  у
господарствах нафтопродуктів необхідно  ще  придбати  біля  одного
мільйона  тонн.  І  при  цьому  додатково  витратити  у  зв'язку з
подорожчанням цін 500 мільйонів гривень,  що рівноцінно  вилученню
без  оплати  одного мільйона тонн зерна.  З врахуванням проведення
всього комплексу польових робіт до кінця  року,  фінансові  витрат
сільгосптоваровиробників  лише  від подорожчання пального складуть
понад 1 мільярд гривень додатково.

     Економічне становище ускладнилося тим, що в останній час ціни
на   молоко  і  м'ясо  і  інші  продукти  сільського  господарства
знизилися в три-чотри рази проти того,  які були на початку  року.
Тобто господарства за безцінь вимушені реалізувати свою продукцію.
Це зведе нанівець всі позитивні зрушення,  які намітилися у  нашій
державі по збільшенню виробництва сільськогосподарської сировини і
впровадженню аграрних реформ.

     Ми б хотіли,  щоб  уряд  відповів  на  такі  запитання:"  Які
вживаються  заходи  щодо  виправлення ситуацій на ринку пального в
України  з  тим,  щоб  не   допустити   подорожчання   виробництва
сільськогосподарської продукції та зниження життєвого рівня нашого
на елення? Чому в нашій державі щорічно складається така негативна
ситуація,  коли  різкий  ріст цін на нафтопродукти збігається,  як
правило,  з початком жнив,  які вінчають результати праці селян на
цілий  рік?  Як пов'язується така політика уряду з ціноутвор ння з
тими заходами, які здійснюються в аграрному секторі згідно законів
України   та  указів  Президента  України  на  підтримку  власного
сільгосптоваровиробника і виводу галузі з економічної кризи?".

     Селяни чекають від уряду здійснення  термінових  кардинальних
заходів   по   створенню   сільськогосподарським   товаровиробника
сприятливих умов для господарювання, усунення негативних тенденцій
в галузі викликаних подорожчанням цін на нафтопродукти,  дер авної
цінової  підтримки  особливо  на  зерно,  молоко   та   м'ясо   та
недопущення  прорахунків,  які мали місце в 2001 році пов'язаних з
реалізацією сільгосппродукції,  що призвело до великих економічних
страт.

     Прошу врахувати   нашу   заяву,   як   офіційних   запит   до
Прем'єр-міністр України з даного питання. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Слово надається Рудьковському  Миколі
Миколайовичу. Підготуватися Бондарчуку.

     12:44:16

     РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

     Я хочу зачитати заяву фракції Соціалістичної партії України у
Верховній  Раді.  "Про  заяву   Леоніда   Кучми   щодо   створення
консорціуму  з  управління  та  розвитку  газотранспортної системи
України.  9 червня цього року,  засоби масової інформації  України
повідомили про наміри створити "консорціум" спільне підприємство з
управління  та  розвитку  газотранспортної  системи   України   із
залученням суспільної діяльності європейських газових компаній.

     Нечіткість у  коментарях  Президента  Леоніда Кучми,  які він
зробив у Санкт-Перебурзі,  після зустрічей  з  Президентами  Росії
Путіним та канцлером ФРН Шрьодером, де обговорювались питання щодо
створення  консорціуму  та  унікальної  газотранспортної   системи
країни,  що  є її стратегічним майновим комплексом,  вимагають від
фракції звернути увагу на таке.  Газотранспортна  система  України
належить до переліку об'єктів,  які відповідно до законодавства не
можуть бути приватизовані або передані в управління.

     Друге. Створення будь-якого  консорціуму  в  Україні  можливе
лише  за  наявності відповідної законодавчої бази,  якої в Україні
поки-що не має.  Мається на увазі,  закони про  Кабінет  Міністрів
Україні,  про казенне майно,  про управління державним майном, про
банк реконструкції розвитку та інше.  Лише на їх базі визначається
функції  Уряду,  що є ключовим органом у виконанні договірних умов
із зарубіжними партнерами.  Фракція Соціалістичної партії України,
відповідно   до  програмних  принципів  СПУ,  виступала  і  надалі
виступатиме   за   розвиток   взаємовигідного,   широкомасштабного
співробітництва  України  з  усіма країнами,  найперше,  із своїми
сусідами.  І вважає за  необхідне,  будувати  зовнішньо-економічні
відносини  на  принципах  взаємовигідності із залученням зовнішніх
інвестицій на потреби держави.

     Водночас, ми вважаємо,  що такі відносини не повинні залежати
від  суб'єктивних  міркувань  будь-якого  з представників держави.
Розвиток таких взаємин повинен бути власним,  прозорим, зрозумілим
для  суспільства.  Фракція  наполягає  на  проведенні спеціального
засідання у Верховній Раді,  на якому  заслухати  уряд  щодо  його
зовнішньоекономічної діяльності, залучення інвестицій, співпраці з
бізнесовими структурами за кордоном.  Вчора питання про  включення
цього  итання  в  повістку дня Дня уряду було заблоковано фракцією
Комуністичної  партії  та  "Єдиною  Україною".  Ми  надіємося,  що
позиція   комуністів   була   обгрунтована  внесеними  ними  двома
постановами.  Якщо ж ми не матимемо підтримки більшості  Верховної
Ради  на  в  ресневе  слухання,  то  це можна зрозуміти як бажання
віддати в руки російської буржуазії  і  німецької,  з  якими  ліві
партії борються, стратегічного об'єкту України.

     Ми закликаємо всіх депутатів, громадян України звертати увагу
на розвиток подій навколо створення консорціуму - це втрата...  Це
може викликати втрату економічного суверенітету держави, призвести
до  подорожчання  втричі  ціни  на  газ   і,   зрозуміло,   і   на
електроенергію в Україні. Це дуже важливе питання. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово     надається     Бондарчуку     Олександру
Васильовичу, підготуватися Григорович.

     12:48:35

     БОНДАРЧУК О.В.  Бондарчук,  фракция  Коммунистической  партии
Украины.

     Я хочу  обратить  внимание  народных  депутатов Украины на те
ситуации  конфликтные,  которые  сегодня  складываются   по   всей
Украине. К сожалению, складывается такое впечатление, что жизнь на
местах идет сама по себе,  а Верховная Рада  заниматеся  какими-то
совершенно другими вопросами.  Ну,  вот приведу такие два факта из
сегодняшней жизни столицы.  Три дня подряд жители Троещины  города
Киева перекрывают проспект генерала Ватутина, тем самым на полтора
часа три дня  подряд  блокируют  проезд  через  Московск  й  мост.
Проблема  какая,  значит,  строительство  автозаправочной  станции
прямо  под  жилыми  домами  этих  людей  в  том  месте,   где   по
генеральному  плану должна была строиться,  закладываться парковая
зона.  Наплевали на  интересы  граждан,  продали  частной  конторе
"Бионту"   эту,   значит,   землю   и   идет  строительство  этого
экологически вредного объекта.

     Второй факт.  Шахтеры,  50 человек,  расположились лагерем на
центральной площади столицы на майдане так называемой Незалежности
Украины  и  объявили  голодовку.  50  человек.   Проблема   какая:
невыплата зароботной платы.  Так какая связь, может кто-то тоже не
понимает, между нашей работой с тем, что происходит на местах.

     По первому  случаю.  Земельный  кодекс,  принятый   Верховной
Радой,  включили  зеленый  свет на то,  чтобы сейчас самые лакомые
куски столицы захватывались всяким  прохиндеями,  у  которых  одна
только задача - получение прибыли. И, естественно, что с этим л ди
будут бороться всеми средствами. Они не только перекрывали дороги,
они   спалили   вначале  ограждения  вокруг  этой  автозаправочной
станции,  это  порядка  400  метров  деревянного   забора.   Потом
периодически  забрасывали этот котлован строительной техникой эт й
фирмы.  Один  человек   погиб   во   время   этих   конфликтов   и
ответственность  во многом лежит на Верховной Раде за то,  что мы,
еще раз говорю, сделали землю товаром. И потечет кровь по Украине,
попомните мои слова, за межу шла всегда очень жесткая борьба.

     Поэтому в  заключении хочу сделать обращение в два адреса:  к
Омельченко,  главе администрации города Киева, мэру города Киева с
тем,  чтобы  разобрались  в ситуации,  которая складывается вокруг
строительства АЗС фирмы "Бион"  на  Троещине.  И  отменили  р  нее
принятое решение о застройке этого объекта там.

     И второе обращение к Министерству топлива и энергетики о том,
что за работу шахт рам нужно платить. И если они будут выходить на
такие  же  ж  сткие  акции  протеста  на  Крещатике,  то они будут
совершенно правы.  И последнее.  Товарищи, нам надо разобраться вс
-таки  с тем,  что происходит с нашими паспортами.  В городе Сумы,
например,  сейчас людям,  которым 75 лет, предлагают срочно менять
паспорта,  соответственно деньги им нужно вносить. Иначе, если они
этого не сделают,  они не могут получить никакой справки.  Спасибо
за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Григорович Лілії Степанівні.

     12:52:18

     ГРИГОРОВИЧ   Л.С.

     Вельмишановний головуючий,   вельмишановні   колеги   народні
депутати,  шановні виборці!  Розпочати свій виступ  мені  хотілося
знаменитим  булгаківським "рукописи не горять".  Це варто нагадати
хоча  б  тому,  що  не  горить  історія.  Вона  не  може  бути  ні
відозмінена,   ні   переінакшена   навіть   якимось  дуже  великим
консенсусом. Змінити, заперечити історію ми не можемо хоча б тому,
що  вона  пишеться  життями поколінь,  вона пишеться працею,  вона
пишеться терпінням, вона пишеться вірою. Зрештою історія становить
генотип  нації.  З огляду на те я могла б уже не нагадувати про ці
спроби якимось консенсусом узгодити чи змінити щось в історії тієї
чи іншої держави, оскільки, здається, це питання вже вичерпане.

     Але нагадую,  для того, тому що, повторюю уже вдруге в нашому
новообраному парламенті,  що на дворі XXI століття.  В XX столітті
ми були свідками того, як намагалися заперечити існування генетики
чи кібернетики  -  урядовці.  І  ми  знаємо  чим  це  закінчилось.
Очевидно не варто в XXI столітті на ті самі граблі наступати нашим
урядовцям;  очевидно,  в XXI столітті треба брати за досвід в тому
числі урядовий,  те,  що є кращого,  прогресивнішого,  головне, що
пояснюється історичним досвідом суспільства.  Тому історію  пишуть
не  віце-прем'єри  і  навіть не прем'єри,  і навіть не президенти.
Історію пише народ.  І  треба  дуже  достойно  кожному  з  них:  і
віце-прем'єру, і прем'єру, і президенту, і депутату, і громадянину
суспільства жити в цей час цієї історії,  щоб  історія  дала  йому
адекватну правильну оцінку. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   народні   депутати,  всі,  хто
записався на "Різне", висловились. Ще хотів би звернути вашу увагу
на   наступне.  Відносно  постанови,  яка  роздана  депутатам,  її
оголосила  депутат  Гармаш,  це  про  ситуацію,  яка  склалась   у
вугільній  промисловості.  Я  пропоную дати доручення відповідному
профільному комітету з питань  палива  та  енергетики  вивчити  ці
питання та внести відповідні пропозиції.

     Довідково хочу  сказати,  що  на цьому тижні Голова Верховної
Ради спрямував відповідний лист голові уряду - Анатолію Кириловичу
Кінаху  про  ситуацію,  яка  склалась  у  вугільній промисловості.
Запропоновано розглянути  ситуацію,  вжити  термінових  заходів  і
проінформувати Верховну Раду України.

     Деякі оголошення.  Згідно  зі  статтею 13 Закону України "Про
статус народного депутата  України"  та  статтею  4.2.2  Реглменту
Верховної  Ради  України  інформую  про  вихід  народних депутатів
України Горбатого Валерія Мироновича,  Франчука Ігоря Анатолієвича
та  Царенка  Олександра Михайловича зі складу депутатської фракції
"Єдина Україна" та входження їх  до  складу  депутатської  фракції
Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

     Шановні народні  депутати,  22  червня  1941 року - трагічний
день нашої історії,  розпочалась війна,  наслідком якої стали муки
та  страждання нашого народу,  багатьох людей.  Дозвольте мені від
імені Верховної Ради ще  раз  звернути  увагу  всіх  державних  та
недержавних установ, організацій, щоб вони пам'ятали про ветеранів
і надали відповідну допомогу.  Хай ніколи на нашій землі  не  буде
такого горя, такої біди, яку ми яку ми пережили.

     Всі питання,  які сьогодні виносилися,  розглянуті.  Наступна
сесія відбудеться о 10-ій годині 2 липня.  А зараз наше  засідання
оголошую закритим. До побачення.