ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
Сесійний зал Верховної Ради України.
3 вересня 2002 року. 10 година.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та
гості Верховної Ради!
Прошу народних депутатів займати свої місця і підготуватися
до реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Шановні колеги! Прошу
зареєструватися.
Зареєструвався 361 народний депутат.
Шановні колеги! Сьогодні в роботі засідання беруть участь
члени уряду на чолі з Прем'єр-міністром України Анатолієм
Кириловичем Кінахом, керівники Верховного, Конституційного та
Вищого господарського судів України, глава Центральної виборчої
комісії, Уповноважений з прав людини, голова Рахункової палати,
керівники обласних, Київської та Севастопольської міських рад і
обласних адміністрацій, представники релігійних конфесій, які
входять до Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій,
представники дипломатичного корпусу, громадськості, засобів
масової інформації. Відповідно до статті 83 Конституції України
чергову другу сесію Верховної Ради України четвертого скликання
оголошую відкритою.
Лунає Державний Гімн України (Оплески).
Прошу сідати.
Шановні народні депутати! Як вам відомо, відбулися вибори
народних депутатів України по трьох виборчих округах. 25 та 26
липня 2002 року Центральна виборча комісія визнала обраними та
зареєструвала Драчевського Віктора Васильовича народним депутатом
України в одномандатному виборчому окрузі 35; Одайника Миколу
Миколайовича народним депутатом України в одномандатному виборчому
окрузі 18; Шуфрича Нестора Івановича народним депутатом України в
одномандатному виборчому окрузі
201.
Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на
посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою
України. До складення присяги на трибуну запрошується народний
депутат України Драчевський Віктор Васильович. Прошу, Вікторе
Васильовичу.
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба!
ГОЛОВА. Я прошу заспокоїтись, шановні колеги.
ДРАЧЕВСЬКИЙ В.В., народний депутат України (виборчий округ
35, Дніпропетровська область). "Присягаю на вірність Україні.
Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і
незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут
Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів
України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх
співвітчизників" (Оплески).
ГОЛОВА. Дякую. До складення присяги запрошується народний
депутат України Одайник Микола Миколайович.
ОДАЙНИК М.М., народний депутат України (виборчий округ 18,
Вінницька область). "Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь
усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України,
дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів
України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх
співвітчизників" (Оплески).
ГОЛОВА. Дякую. До складення присяги на трибуну запрошується
народний депутат України Шуфрич Нестор Іванович.
ШУФРИЧ Н.І., народний депутат України (виборчий округ 201,
Черкаська область). "Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь
усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України,
дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів
України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх
співвітчизників".
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Давайте привітаємо
наших колег із вступом на посади народних депутатів України і
побажаємо їм разом з нами плідної законотворчої роботи в інтересах
України і українського народу (Оплески).
Шановні колеги! Як вам відомо, в міжсесійний період на
сороковому році обірвалося життя нашого колеги народного депутата
України Олега Івановича Олексенка. 27 та 31 липня сталися трагедії
на військовому аеродромі "Скнилів" та шахті імені Засядька, що
призвело до численних людських жертв. Прошу вшанувати світлу
пам'ять наших співвітчизників і нашого товариша (Хвилина
мовчання). Прошу сідати.
Шановні народні депутати! Всеукраїнська рада церков і
релігійних організацій виступила із зверненням до Верховної Ради
України. З відомих вам причин керівники конфесій звернулися з
проханням до Голови Верховної Ради виголосити це звернення на
засіданні. Слово для оголошення тексту звернення надається Першому
заступнику Голови Верховної Ради України Геннадію Андрійовичу
Васильєву.
ВАСИЛЬЄВ Г.А., Перший заступник Голови Верховної Ради України
(виборчий округ 61, Донецька область). "Шановні народні депутати!
Ми, члени Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, які
представляють усе багатство і розмаїття духовних традицій нашої
Батьківщини, звертаємося до вас із спільним закликом, що
ґрунтується на величних Заповідях наших віровчень. Це заклик до
любові й миру, до перетворюючої праці, до відповідальності перед
Богом, яка піднесена до конституційного принципу Української
держави, і перед народом України, котрий є єдиним джерелом влади.
Сьогодні, в день відкриття чергової сесії Верховної Ради України,
сподівання нашого народу спрямовані на вас, його обранців. Люди
очікують на втілення своїх сподівань, на справедливі закони, на
краще майбутнє. Ми, ієрархи і релігійні лідери, які завжди були і
залишатимуться зі своїми вірними в радощах і стражданнях, добре
знаємо, як потребують цього наші співвітчизники, як глибоко
вистраждали вони право на гідне, духовно повноцінне і заможнє
життя. Хочемо вірити, що усвідомлення всієї глибини
відповідальності і масштабності невідкладної праці стане тим
наріжним каменем, на якому зростатиме діяльність цієї сесії
Верховної Ради. Ми не є настільки наївними, щоб не розуміти,
наскільки гострих форм набирає часом політичний процес і якою
гостротою може супроводжуватися законотворення.
Тому закликаємо вас: не втратьмо в цьому процесі людину -
Господнє Творіння, поза інтересами і устремліннями якої політика
втрачає сенс і виправданість, перетворюючись на гру дрібних
пристрастей.
Пам'ятаймо, як важко здобути народну довіру і як легко
втратити її через непродумані дії, через необережне слово. Хай
мудрість і сила звершити сподіване буде з вами у всіх ваших добрих
справах і хай поблагословить вас Господь на світлі звершення".
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! У зв'язку з неможливістю
особисто взяти участь у відкритті сесії Президент України Леонід
Данилович Кучма надіслав звернення до Верховної Ради, яке доручено
оголосити представнику Президента України у Верховній Раді.
Слово надається Задорожньому Олександру Вікторовичу.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В., представник Президента України у Верховній
Раді України (виборчий округ 213, м. Київ). Дякую, шановний
Володимире Михайловичу.
"Народним депутатам України з нагоди початку другої сесії
четвертого скликання Верховної Ради України.
Вельмишановні народні депутати! Щиро вітаю вас у день
відкриття осінньої сесії. Участь у Йоганнесбурзькому Всесвітньому
саміті зі сталого розвитку, де я маю честь представляти нашу
державу, надихає на дещо інший формат міркувань стосовно
української політики, ніж той, до якого ми, занурені у поточні
справи, звикли. Цими міркуваннями я хотів би сьогодні з вами
поділитися.
Відомо, що концепція сталого розвитку передбачає перегляд
співвідношення між трьома китами: економікою, соціальною та
екологічною царинами, перехід до нової парадигми розвитку, в
центрі якої стоятиме людина, якість та безпека її життя. Зверніть
увагу: не технологічний прогрес, не економічна ефективність, а
людина, що має право на гідне та безпечне життя, а також життя
своїх дітей та прийдешніх поколінь.
За цих умов принципи соціальної справедливості та екологічної
безпеки мають стати наріжним каменем відповідальної політики
представників влади.
Прошу лідерів Комуністичної партії та Партії зелених не
хвилюватися - я не збираюся подавати заяву про вступ до лав цих
поважних партій. Але ігнорувати ці принципи було б вкрай
безвідповідально не тільки щодо наших сучасників, а й щодо наших
нащадків.
Факти свідчать, що вихід з економічної кризи став сьогодні
реальністю. Але, звичайно, нам з вами треба ще дуже багато зробити
для того, щоб забезпечити нормальні умови для розвитку економіки.
Не маю сумніву: депутатський корпус свідомий власної
відповідальності і здатний самостійно визначити пріоритети своєї
політики у згаданій сфері.
Хотів би лише підкреслити:
вирішуючи питання законодавчого забезпечення економічного
зростання, не можна відкладати в довгу шухляду розв'язання
соціальних проблем та проблем охорони довкілля. Верховна Рада
розпочала роботу над реформою системи охорони здоров'я. Проте мене
непокоїть її надто повільний темп. Аналогічна ситуація з реформою
пенсійної системи. Вже казав і наголошую ще раз: ухвалюючи закони
з пенсійної реформи, ми не маємо права забувати про тих, хто
сьогодні вже не працює, отож не може накопичувати кошти на своїх
індивідуальних рахунках.
У зверненні в День Незалежності я визначив для себе пріоритет
діяльності на найближчі два роки - зробити все можливе, щоб
зрушити з мертвої точки розв'язання саме соціальних проблем.
Сподіваюся, що ви мене в цьому підтримаєте.
Не можу не згадати про свої пропозиції щодо політичної
реформи. Щиро кажучи, реакція на них мене дещо здивувала. Адже
протягом тривалого часу представники різних політичних сил - від
лівих до правих - переконували мене в потребі саме такого кроку.
Коли ж він був зроблений, виявилося, що більшість політиків до
нього не готові. Либонь, така вже роль у Президента - підштовхнути
тих, хто не вірить навіть самому собі.
Ще раз наголошую: мої пропозиції щодо переходу до
парламентськопрезидентської системи - це не жарт і не перевірка на
лояльність. Це мій продуманий вибір. Сподіваюся, що після першого
шоку лідери політичних сил усвідомлять серйозність намірів
Президента і розпочнуть роботу щодо внесення відповідних змін до
Конституції України.
Хочу заспокоїти тих, кого лякає передача певних повноважень
від Президента - парламенту. Мовляв, не на часі, бракує політичної
культури, не сформоване громадянське суспільство тощо. По-перше,
якщо так міркувати, час ніколи не настане. По-друге, реформа не
одномоментний акт погамування амбіцій фракцій щодо розподілу
міністерських портфелів. Це досить складний і поступовий процес,
що має на меті створення ефективної та відповідальної перед
суспільством влади. По-третє, розробники відповідних змін до
Конституції врахують усі необхідні стримування та противаги,
включно з правом Президента розпускати Верховну Раду.
Зрештою, внесення змін до Конституції - виключне право
парламенту, а я вірю у ваш високий професіоналізм та
відповідальність перед виборцями, шановні народні депутати.
Отже, створюйте парламентську більшість, пропонуйте склад
коаліційного уряду. Я вже сьогодні готовий вносити пропозицію
більшості на затвердження Верховної Ради.
Насамкінець дозвольте повернутися до буденних справ. За
кілька днів уряд обіцяв внести на розгляд Верховної Ради проект
бюджету на наступний рік. Сподіваюся, що ви, депутати нового
складу парламенту, спроможетеся (чи не вперше в новітній історії
України) не лише своєчасно розглянути його, а й затвердити
відповідальний і реальний бюджет - бюджет сталого економічного
поступу нашої держави, бюджет соціальних зрушень для наших
співгромадян.
Щиро бажаю вам успішної роботи на благо українського народу.
Президент України Леонід Кучма.
2 вересня 2002 року" (Оплески).
ГОЛОВА. До слова запрошується Прем'єр-міністр України
Анатолій Кирилович Кінах (Оплески).
КІНАХ А.К., Прем'єр-міністр України. Шановний Голово
Верховної Ради! Шановні народні депутати, колеги, представники
засобів масової інформації! Щиро дякую за надану можливість від
імені уряду привітати вас з початком другої сесії Верховної Ради
четвертого скликання.
Друга сесія Верховної Ради України розпочинає свою роботу в
той час, коли започатковано новий етап суспільнополітичного
розвитку держави, що передбачає перехід до іншої моделі державного
устрою - парламентськопрезидентської республіки. При цьому,
впевнений, ми свідомі, що зміни в системі влади потребують
внесення суттєвих змін до Конституції України. Змін не хаотичних,
а системних, ґрунтовно продуманих і концептуально підкріплених.
Кабінет Міністрів і Верховна Рада, впевнений, об'єднають свої
зусилля в процесі здійснення конституційної реформи. І у зв'язку з
цим я хочу запевнити, що Кабінет Міністрів України готовий задіяти
увесь свій потенціал і спільно з Президентом, парламентом
включитися в цей процес.
Основна мета полягає не в тому, щоб у черговий раз ділити
посади та владні повноваження, а в тому, щоб у першу чергу
спільними зусиллями створити найбільш ефективну модель державної
влади, об'єднати стратегію формування конкурентоспроможної
сучасної економіки із закріпленням демократичних принципів,
розвитком громадянського суспільства. Адже основні критерії, за
якими народ оцінює ефективність, соціальну корисність влади, - це
високий рівень життя кожного громадянина, який включає гідну
заробітну плату, пенсійне забезпечення, доступну якісну медицину,
належну освіту.
За сім місяців поточного року реальна заробітна плата в
Україні збільшилася на 18,8 відсотка, роздрібний товарообіг - на
16,5 відсотка. Це серйозні позитивні тенденції, які дають нам
можливість вирішувати стратегічні завдання: розвиток внутрішнього
ринку, підвищення платоспроможності громадян, у тому числі, як
основне, зменшення залежності України від зовнішньої економічної і
політичної кон'юнктури.
Але одночасно залишаються глибокі структурні, системні
проблеми. Це, безумовно, необхідність врахувати жорстку зміну в
ситуації у світі, глобалізацію світової економіки, загострення
боротьби держав за своє місце під сонцем. Тому нам необхідно
підсилити цей напрям, у першу чергу на основі структурних реформ,
які відповідають величезному потенціалу українського суспільства і
держави, створюють надійні умови захисту прав власника-інвестора,
розвитку малого і середнього бізнесу, сучасної державної системи
соціального захисту.
Вирішення цих проблем можливе за умови створення ефективної
системи державного управління, яка повинна ґрунтуватися на
конструктивній співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади.
Розширення бази співробітництва уряду та парламенту на
сьогодні є одним з головних пріоритетів Кабінету Міністрів
України.
Створення ефективного механізму взаємодії ми розглядаємо як
обов'язкову умову забезпечення політичної стабільності, сталого
соціально-економічного розвитку держави, підвищення рівня довіри
суспільства до влади.
Уряд підтримує необхідність створення парламентської
більшості, здатної забезпечити ефективну законотворчу діяльність у
взаємодії з урядом, і готовий нести разом з вами солідарну
політичну відповідальність за ефективність впровадження стратегії
економічного та соціального розвитку України.
Одночасно впевнений, що справжній патріотизм - це не чергова
спроба революції на майданах. Це в першу чергу професійна, копітка
робота по розвитку, створенню умов для гідного місця України у
світовому співтоваристві.
З метою вирішення нагальних соціально-економічних питань та
збільшення надходжень до державного бюджету уряд пропонує для
першочергового розгляду на другій сесії Верховної Ради перелік
проектів, які затверджені відповідними рішеннями. Це, безумовно,
прийняття Податкового кодексу, необхідне зниження навантаження на
доходи громадян, удосконалення податку на прибуток, на додану
вартість.
Необхідно підсилювати спільну роботу по пенсійній реформі.
При цьому уряд вважає, що подальше підвищення пенсій в Україні
тільки за рахунок збільшення тиску на фонд оплати праці матиме
негативні наслідки.
Дуже важливий напрям - боротьба з відмиванням "брудних"
грошей, яка, безумовно, має супроводжуватися роботою по створенню
умов для легалізації капіталів, рівноправної ринкової конкуренції.
Уряд пропонує для першочергового розгляду як невід'ємну
частину конституційної реформи розглянути як невідкладний проект
Закону про Кабінет Міністрів України.
Сподіваємося, що з огляду на важливість проблем, вирішення
яких сприятиме ухваленню зазначених законопроектів, цей перелік
також буде врахований у порядку денному другої сесії Верховної
Ради.
Необхідно відмітити, що уряд поступово поглиблює роботу над
удосконаленням механізму своєї взаємодії з парламентом. Це питання
перебувало і в центрі уваги останнього засідання Кабінету
Міністрів України, що відбулося за участю Президента України,
Голови Верховної Ради, голів парламентських комітетів та
уповноважених представників депутатських груп і фракцій.
Конструктивна розмова, що відбулася в ході засідання Кабінету
Міністрів, більш чітко окреслила існуючі проблеми та недоліки і
дає нам змогу вдосконалювати існуючий механізм взаємодії. Зокрема,
уряд передбачає більш активну участь народних депутатів у процесі
підготовки та прийняття рішень Кабінету Міністрів.
Нормативно врегульовано участь у засіданнях Кабінету
Міністрів України, урядових комітетів, колегій і міністерств,
інших центральних органів виконавчої влади. Так, до складу
останніх з правом дорадчого голосу на сьогодні вже включено 32
народних депутати України на пропозиції фракцій і комітетів, п'ять
депутатів увійшли до складу урядових комітетів. Ми переконані, що
такий крок сприятиме покращанню клімату взаємної довіри і ця
робота буде надалі поглиблюватися.
Кабінет Міністрів також прийняв рішення і має надію на вашу
підтримку щодо відновлення роботи Консультативної ради з питань
співробітництва Верховної Ради і Кабінету Міністрів та підвищення
її статусу. Сподіваємося, що Верховна Рада підтримає необхідність
існування цього важливого дорадчого органу і також прийме
відповідне рішення.
Важливе значення для національної економіки, ефективного
захисту національних економічних інтересів на зовнішньому і
внутрішньому економічному просторі має створення спільної робочої
групи з доопрацювання питань вступу України до Світової
організації торгівлі та імплементації законодавства України до
вимог СОТ.
Я особливо звертаю на це увагу, бо кожна помилка на цьому
шляху - це втрата сотень-тисяч робочих місць і економічного
зовнішнього та внутрішнього простору.
Народні депутати також включені до складу Митно-тарифної ради
для більш оперативної роботи і чіткого професійного реагування на
зміну економічної кон'юнктури і більш надійного захисту
національних товаровиробників, безумовно, прозорими ринковими
методами.
Вважаємо, що це в цілому дасть нам змогу професійно реагувати
на всі ситуації, які відбуваються на світовому економічному,
політичному просторі, і це має в умовах загострення конкуренції
особливе значення для держави.
Шановні народні депутати! Від того, наскільки ми разом з вами
зуміємо підвищити ефективність взаємодії Кабінету Міністрів,
парламенту, наскільки ми разом будемо чітко, прозоро,
аргументовано доводити логіку дій влади до суспільства, значною
мірою залежить ефективність розв'язання загальнонаціональних
проблем, темпи економічного зростання, які мають єдину мету -
покращання життя людей.
Шановні народні депутати! Шановні колеги, друзі! На
завершення вітаю вас з початком другої сесії. Бажаю нам плідної
роботи в ім'я досягнення гідного рівня життя, зростання добробуту
Українського народу, поваги і авторитету нашої держави. Щиро дякую
за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Кириловичу. Слово надається Голові
Конституційного Суду України Скоморосі Віктору Єгоровичу. Будь
ласка, Вікторе Єгоровичу.
СКОМОРОХА В.Є., Голова Конституційного Суду України. Шановний
Голово Верховної Ради України! Шановні народні депутати України,
високоповажні гості, пані та панове. Насамперед, користаючись
нагодою, від імені суддів, апарату Конституційного Суду України
хочу висловити вдячність за запрошення на відкриття сесії і
щиросердно привітати вас усіх з початком чергового етапу сесійної
роботи, побажати успішного здійснення повноважень Верховної Ради,
її посадових осіб та комітетів.
Головною метою створення Конституційного Суду України і його
завданням є гарантування верховенства Конституції України, як
Основного Закону держави, на всій території України, захист
конституційного ладу, конституційних прав і свобод людини та
громадянина.
Для здійснення цього завдання Конституційний Суд визначено
єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, його наділено
відповідними повноваженнями. Їх реалізація здійснюється у формі
правосуддя.
Разом із судами загальної юрисдикції він належить до єдиної
судової влади в Україні. У будь-якій країні чистота судової влади
і реальна незалежність зумовлені наявністю демократичних принципів
і станом соціальної справедливості. Забезпечення незалежності і
неупередженості судів є головною гарантією розвитку держави,
оскільки судова влада повинна забезпечувати ефективне
функціонування кожної гілки влади, від незаконних дій
представників якої людина має бути захищена.
На жаль, внаслідок гальмування судової реформи суди загальної
юрисдикції останнім часом працюють ще в гірших умовах. Становлення
держави супроводжується негативними явищами і процесами. Звідси
надзвичайно велика кількість звернень до Конституційного Суду
України з питань, які йому непідвідомчі. За станом на 1 вересня
поточного року - понад 14 тисяч. За період діяльності
Конституційний Суд прийняв 113 рішень, у тому числі за справами
конституційного провадження - 88. Близько 40 відсотків їх було
зініційовано народними депутатами України. Дано дев'ять висновків,
з них вісім - за поданням щодо законопроектів про внесення змін до
Конституції України, жоден з яких, як відомо, не реалізовано.
За матеріалами, що надійшли від суб'єктів права на
конституційне подання та звернення, прийнято близько 360 ухвал
Конституційного Суду, понад 480 ухвал судових колегій.
Діяльність Конституційного Суду сприяла стабілізації
соціальнополітичної ситуації в країні, знімала гостроту політичних
протистоянь різних гілок влади, окреслювала реальні шляхи
реалізації конституційного принципу поділу влади, сприяла
встановленню розвитку місцевого самоврядування.
Практика роботи органів конституційної юрисдикції інших
держав, нормативно-правова база організації діяльності яких
наближена до української, показує, що за кількістю розглянутих
справ Конституційний Суд України їм не поступається. До того ж
кількість розглянутих Конституційним Судом справ сама по собі, на
мій погляд, не має вирішального значення. Важливо, щоб закони та
інші нормативно-правові акти приймалися на основі Конституції і
відповідали їй, а судовий конституційний контроль був дійовим та
ефективним.
Конституцією проголошено і діє в Україні принцип верховенства
права, в основу якого покладено утвердження і забезпечення
державою прав і свобод людини. Безперечно, він знайшов своє
втілення в діяльності Конституційного Суду, в його рішеннях,
висновках. Цей принцип означає обов'язковість правових приписів
для всіх органів, посадових осіб держави, органів законодавчої
влади й тих, хто має здійснювати управлінську діяльність, глави
держави і судів загальної юрисдикції.
Закріплений у статті 3 Конституції принцип верховенства права
ставить усіх нас, маю на увазі законодавчу, виконавчу та судову
гілки влади, у певні чітко визначені для кожного юрисдикційні
межі. Звідси випливає, що діяльність держави взагалі, її органів
зокрема, включаючи законодавчий, повинна мати правовий характер.
Правовий характер діяльності органів законодавчої влади означає,
що зміст і спрямованість законотворчості визначають права і
свободи людини. Конституцією і Законом про Конституційний Суд
закріплено обов'язковість рішень і висновків Конституційного Суду
України. Чи є проблеми з виконанням актів Конституційного Суду?
Безумовно, є.
Про ігнорування окремих рішень Конституційного Суду свідчить
той факт, що суду доводилося не раз розглядати практично одні й ті
самі питання. Зокрема, щодо несумісності мандата народного
депутата України з іншим представницьким мандатом чи перебуванням
на державній службі, несумісності одночасного заняття посад
керівника органів місцевої виконавчої влади та сільського,
селищного, міського голови, щодо платних медичних послуг
безоплатної медичної допомоги, неконституційності втручання в
досудове слідство, в діяльність прокуратури, в розгляд окремих
справ.
Факти, що зумовлюють таке рішення суду, свідчать про неповагу
до Основного Закону держави осіб, рішення і дії яких були
предметом судово-конституційного контролю. З огляду на це доцільно
було б передбачити відповідальність за невиконання чи неналежне
виконання рішень Конституційного Суду, зокрема
конституційно-правову, зрозуміло, після попереднього глибокого і
всебічного наукового опрацювання цієї проблеми.
Нерідко простежується інерція правового мислення минулого,
яка полягає не в обгрунтуванні належного правового регулювання
суспільних відносин, а в намаганні встановити контроль навіть там,
де в ньому немає потреби. Йдеться, зокрема, про ідею запровадження
парламентського контролю за рішеннями Конституційного Суду, яку
нерідко висловлюють окремі науковці. На нашу думку, це є відлунням
минулого, коли окремі політичні та державні діячі вважали за
можливе визначати шляхи і засоби вирішення питань, віднесених до
юрисдикції судів. Така ідея не узгоджується з положенням статті 6
Конституції, яким визначено межі повноважень гілок державної
влади. У разі її реалізації вона може зашкодити
конституційно-правовому статусу самого парламенту, звести до
необов'язковості виконання рішень Конституційного Суду.
На нашу думку, доцільно було б визначитися щодо можливості
прийняття в Україні Закону про виконання рішень Конституційного
Суду, яким могли б передбачатися порядок і строки доопрацювання
закону або іншого правового акта в разі визнання окремих його
положень неконституційними, подальша доля тих правових актів, які
містять норми, що повністю чи частково відтворюють або доповнюють
положення правового акта, визнаного неконституційним. Вважаємо
також за необхідне законодавче врегулювання строків оспорювання
конституційності нормативного акта, особливо коли йдеться про його
форму, а не зміст, можливості оспорювання конституційної
бездіяльності, врегулювання строку тримання під вартою
обвинуваченого під час ознайомлення його з матеріалами
кримінальної справи тощо.
Хотілося б, щоб Верховна Рада, образно кажучи, повернулася
обличчям до питання про належне фінансування загальних судів, бо
суддя, який жебракує на користь суду, не може захистити людину від
порушень її прав з боку представників влади.
Успішне здійснення Конституційним Судом України своїх
повноважень залежить, крім усього іншого, від кадрового
забезпечення. За ретельного добору кандидатів на посади суддів,
зваженого підходу до остаточного прийняття рішення про призначення
судді творчий потенціал суду забезпечуватиме вирішення будь-якого
питання відповідно до вимог Основного Закону держави. Хочу
наголосити, що нинішні умови оплати праці не дають змоги залучати
на роботу в апарат Конституційного Суду висококваліфікованих
фахівців. Положення чинних нормативних актів, які спрямовані на
зміцнення юридичних служб державних органів, на працівників
Конституційного Суду не поширюються.
Насамкінець хотів би висловити вдячність Верховній Раді
України, Кабінету Міністрів України за позитивне вирішення питань
щодо виділення коштів на спорудження приміщення, в якому ми тепер
працюємо, та на його облаштування.
Я завершую свій виступ з переконанням, що спільними зусиллями
ми розв'яжемо свої актуальні і доленосні проблеми в інтересах
України, її громадян. Бажаю всім вам, шановні народні депутати
України, плідних успіхів у законотворчій діяльності на благо
суспільства і держави.
Що стосується питання про розгляд законопроекту про внесення
змін до Конституції, то я почув, ідучи до трибуни, що відбулося
вже п'ять засідань, проект відпрацьовується.
Дякую за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Дякую вам.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Слово надається Голові
Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину (Оплески).
ЛИТВИН В.М., Голова Верховної Ради України (багато-мандатний
загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок "За Єдину
Україну!"). Шановні народні депутати! Високодостойні владики та
пастирі! Шановні Прем'єр-міністре, члени уряду, керівники судів та
місцевих органів державної влади! Поважні представники
дипломатичного корпусу! Шановні журналісти та всі гості!
Друга сесія Верховної Ради, яку розпочинаємо, по суті,
визначить обличчя, характер та результативність діяльності вищого
законодавчого органу країни на всю цю його каденцію, а відтак -
сьогоденне спрямування та перспективи України, як держави і
суспільства.
У свою чергу Україна, як ніколи, потребує нині відповідальної
політики та відповідальних політиків.
На наш погляд, усвідомлення цих вихідних визначально
принципових тез, розуміння того, що центр відповідальності та
прийняття рішень переміщується у парламент, мають супроводжувати
кожен крок Верховної Ради, фракцій і комітетів, кожного народного
депутата. Тим більше що на зазначені обставини накладатиметься ряд
інших чинників, які вирізнятимуть другу сесію як складну і
напружену.
Перший і головний серед них пов'язаний з роботою над бюджетом
2003 року.
Питання, очевидно, треба ставити так: відійти від
балансування на межі економічної невизначеності, зробити
амбіційним формат і наповнення цього головного економічного
документа. Адже наші втрати можна зіставити з програною великою
війною.
Тому насамперед треба визначитися, як будемо забезпечувати
прискорення темпів зростання виробництва, як будемо виходити на
рівень завдань, вирішення яких справді може створити умови для
прориву України в нову якість економіки та соціальної політики, а
в підсумку й демократії.
Самоплив і низькі темпи економічного зростання - не наш шлях.
Нам потрібні мобілізаційна модель розвитку, активна роль держави в
економічному процесі, щорічні акценти на пріоритетах, державне
інвестування на проривних напрямах, просування аграрної реформи,
рішучі кроки в гуманітарній сфері, надзвичайні заходи в боротьбі з
криміналітетом та корупцією.
Другий і не менш важливий чинник пов'язаний з активізацією та
радикалізацією політичного життя.
Динамічна трансформація кволого українського політичного
процесу до сплеску політичних емоцій, помножена на політичні
ініціативи та новації від Президента України, загрожує, окрім
усього іншого, витіснити на другий план решту нагальних проблем
життєдіяльності країни з усіма негативними наслідками, що з цього
випливають. Існує потенційна загроза втягнення Верховної Ради в
дебати щодо дострокових виборів Президента та парламенту під, так
би мовити, політичну реформу. А пропозиції такі і щодо вищого
законодавчого органу вже лунають, насамперед з боку політичних
аутсайдерів, які не потрапили до парламенту, і, схоже, незабаром
набудуть характеру спланованої кампанії.
Упевнений, народні депутати єдині у тому, що Верховна Рада є
і залишатиметься стабілізуючою серцевиною у системі державної
влади країни загалом і не дозволить переключити її увагу на
віртуальні завдання.
І ще одна, не менш важлива, позиція: Верховна Рада ні перед
ким не має зобов'язань, окрім зобов'язань перед Українським
народом (Оплески).
Дякую.
Принагідно зазначу, що, вводячи нові елементи у процедуру
відкриття сесії, ми переслідували цілком очевидну і конкретну мету
- підкреслити консолідуючу роль парламенту та його
відповідальність за це, необхідність відкритості та єдності дій
усіх гілок влади й інституцій країни, упередити небезпеку
взаємного збайдужіння влади і народу. А також те, що нам,
урешті-решт, треба забезпечити державну повноцінність, тобто
остаточно визначитися із символами держави.
І, нарешті, третій чинник - це перипетії навколо створення
парламентської більшості і відповідно чіткішого окреслення
контурів меншості, точніше кажучи - опозиції. Зрозуміло, що цей
процес буде каталізувати задекларована главою держави згода
передати більшості право сформувати коаліційний уряд. Неминуче
посилиться зіткнення позицій щодо підходів до переструктурування
Верховної Ради. А отже, задавнена і приглушена хвороба
внутрішньопарламентського протистояння може обернутися новими
рецидивами.
За усієї неординарності і складності ситуації очевидним є
одне: структурування парламенту потрібне, але його діяльність не
може і не повинна скеровуватися ззовні. Треба рішуче присікати
спроби пересварити і розмити Верховну Раду, зробити її
недієздатною. Усе має вирішуватися безпосередньо фракціями та
групами, народними депутатами на основі компромісів та узгодження
інтересів, відмови від поділу на переможців і переможених.
Питання більшості чи коаліції - це питання Верховної Ради, і
тільки Верховної Ради.
Шановні колеги! Першочергове, просто таки невідкладне
завдання Верховної Ради - визначення чітких пріоритетів
законотворчої роботи, які у свою чергу спиралися б на стратегічні
орієнтири поступу українського суспільства.
Звісно, це складна і водночас давня проблема, оскільки свої
пріоритети мають фракції та політичні партії - і в парламенті, і
поза його межами. Система пріоритетів визначається Президентом та
Кабінетом Міністрів. Звідси - необхідність пошуку консенсусу у
загальнонаціональному форматі. І його покликана забезпечити
представницька природа Верховної Ради.
Йдеться насамперед про виконання нею свого прямого
конституційного обов'язку - прийняття закону про засади
внутрішньої і зовнішньої політики України, ухвалення, а головне -
реалізація якого стала б втіленням суспільних сподівань на
якнайшвидше розв'язання проблем нашого розвитку.
Треба визначитися з технологією і філософією виконання цього
завдання. Бо, нагадаю, народними депутатами внесено на розгляд сім
законопроектів про засади внутрішньої та зовнішньої політики
України. Водночас бачення сьогодення і перспектив розвитку України
представлено у посланнях Президента до Верховної Ради, проекті
програми уряду. Вони мають і спільні, і відмінні підходи до
визначення складових внутрішньої та зовнішньої політики.
Так, усі єдині у тому, що у соціальній сфері вирішення
проблеми бідності, надання якісної та доступної медичної допомоги,
здобуття освіти незалежно від матеріального достатку громадян і,
нарешті, здійснення пенсійної реформи є пріоритетами номер один.
В економічній сфері - це насамперед розвиток малого і
середнього бізнесу, впровадження інноваційної моделі, створення
правових механізмів для сталого розвитку національної економіки,
прийняття Податкового кодексу.
Зовнішньополітичні орієнтири лежать у площині реалізації
європейського вибору і всебічного розвитку відносин з Росією на
основі рівноправного партнерства та взаємної вигоди.
Якщо говорити про політикоправову сферу, то вона
підпорядкована перспективам конституційної реформи. Проводячи
історичні паралелі, хотів би нагадати, що ще далекого 1919 року
уряд УНР виступив з декларацією, основні положення якої цілком
збігаються із сучасними підходами - всебічний розвиток
парламентаризму і самоврядування.
Отже, у нас є всі вагомі підстави для того, щоб вивести всю
роботу на вищий рівень. Для цього потрібно сформувати робочу групу
за участю авторів законопроектів, представників Президента, уряду
та громадськості, наукових установ і спеціалістів, яка б
систематизувала, акумулювала усі напрацювання й виробила один
документ.
Слід зазначити, що у нас немає сталого законотворчого канону,
і парламентська практика не дає нам рецептів того, як
законодавчими приписами викласти засади внутрішньої та зовнішньої
політики. Тому ми вільні у виборі форми і змісту цього закону.
Можливо, саме в ньому варто було б визначити параметри майбутніх
змін Конституції та взаємні обов'язки учасників цього процесу.
Будь-які інші варіанти - угоди, меморандуми - не матимуть
правового змісту.
Основним механізмом реалізації цього основоположного закону
має виступати розгорнутий план законотворення з послідовним
поетапним викладом конкретних кроків. Попередні спроби визначення
державних програм розвитку законодавства якраз були неефективними
через те, що вони не пов'язувалися з пріоритетами розвитку країни,
а інтенсифікація законотворчої діяльності супроводжувалася
посиленням внутрішніх суперечностей і порушенням системної
побудови.
Отже, лише у такій системі координат, з одного боку -
стратегічних орієнтирів, з другого - програми їхньої реалізації,
можна вирішити чи не найскладнішу проблему вітчизняного
законодавства: забезпечити його ефективність із одночасним
спрямуванням на підвищення динамізму суспільного розвитку. Це
важко, складно зробити, це не вкладається у схеми певних
політиків, певних груп, але це потрібно зробити, і я думаю, що ми
це обов'язково зробимо.
Ми не можемо й далі залишатися заручниками "валових"
показників. Тим більше що лише третина з усіх зареєстрованих
законопроектів приймається в цілому і вводиться в дію. За
підсумками роботи Верховної Ради третього скликання, цей показник
взагалі становить 26,6 відсотка. Із більш як півтисячі
законопроектів, поданих на розгляд другої сесії, переважна
більшість стосується внесення змін і доповнень до чинного
законодавства (55 відсотків). Кожне третє питання пов'язане із
законопроектами, які запропоновані у новій або оновленій редакції,
серед них вісім - проекти нових кодексів України.
По-справжньому системоутворюючими і такими, що реально
спрямовані на створення надійної правової основи для перетворень у
галузі державного будівництва та соціально-економічній і
гуманітарній сферах, можна назвати лише 27 проектів.
Підготовлені членами парламенту законопроекти (а це кожен
другий від їх загальної кількості) мають різний ступінь якості, у
тому числі з точки зору завершеності передбачених ними механізмів,
різну мету. Відповідно вони матимуть і різну ефективність,
соціально-економічні та інші наслідки у разі їх прийняття.
Можливо, доцільно було б вирішити питання про те, щоб
законопроекти і прийняті на їхній основі закони ставали іменними.
Переконаний, що таке рішення сприятиме підвищенню відповідальності
і за внесені законопроекти, і за остаточну продукцію парламенту.
Можна було б розглянути питання і про те, щоб право
законодавчої ініціативи належало певній групі народних депутатів.
Ми завжди затято апелюємо до зарубіжного досвіду, тож давайте його
використовувати.
Заслуговує на увагу пропозиція фахівців запровадити
Національний реєстр парламентських та урядових ініціатив, де
зосереджувалися б основні законопроекти для їх ґрунтовної
апробації та популяризації. Це, до речі, стало б внеском
парламенту в загальнонаціональний процес забезпечення відкритості
й прозорості державної влади.
Потрібно розширити повноваження та статус комітетів, які за
десять років органічно вписалися у парламентське життя. Вони,
зокрема, мають відігравати роль "фільтра" законопроектів,
розв'язувати проблему їх штучної альтернативності, активніше
узгоджувати конкуруючі концепції правового регулювання тих чи
інших питань. Це дасть можливість економити творчі сили й кошти,
підвищить результативність законотворчої роботи.
На наш погляд, слід дещо змінити акценти і ставити питання
про посилення присутності Кабінету Міністрів у законодавчому
процесі, особливо коли його формування залежатиме від Верховної
Ради. Це може бути і практика обов'язкового розгляду урядових
законопроектів у першому читанні, і надання окремим членам уряду
права вносити поправки до будь-якого законопроекту в другому
читанні. Видається доцільним закріпити право Кабінету Міністрів на
здійснення експертизи законопроектів від народних депутатів,
насамперед з точки зору економічної та фінансової їх
обґрунтованості.
Шановні народні депутати! Потребує посиленої уваги така
важлива складова нашої діяльності, як парламентський контроль,
починаючи від "супроводження", моніторингу кожного закону й
прийнятого рішення і закінчуючи парламентськими слуханнями. Обсяг
контрольних повноважень Верховної Ради та її органів повинен
зростати - і кількісно, і якісно. Розширення практики
заслуховування звітів, у тому числі й комітетами, проведення днів
уряду та парламентських слухань за умови поліпшення їх підготовки,
- це, на моє переконання, ті заходи, на яких Кабінет Міністрів і
Верховна Рада повинні демонструвати свою конституційну
одностайність, конституційну відкритість, прозорість,
підконтрольність і підзвітність перед українським народом.
Очевидно, тут більшою мірою мають працювати профільні
комітети Верховної Ради разом з відповідними міністерствами і
відомствами для того, щоб всебічно, вичерпно підготувати питання
для обговорення. Для того, щоб сповна донести сутність проблеми,
яка є назрілою, до громадськості, українського загалу, аби люди
повірили, що і парламент, і уряд працюють саме над нагальними
питаннями.
Невідкладною справою є формування в країні ефективного
державного фінансового контролю, який функціонував би як цілісна
система. Нині його здійснюють близько десятка не пов'язаних між
собою органів. Правове поле їх діяльності чітко не визначено,
здебільшого кожен суб'єкт державного контролю діє на свій розсуд,
сам встановлює для себе межі компетенції, стандарти та
методико-організаційні засади контрольно-ревізійної роботи, що
знижує її якість, призводить до колізій, дублювання.
Однак, за даними перевірок Рахункової палати, за минулий рік
було виявлено порушень чинного законодавства у використанні
державних коштів на суму майже 2,4 мільярда гривень, вдумайтеся в
цю цифру. З них незаконного та нецільового використання - на 1,9
мільярда гривень. Водночас бідкаємося, що не вистачає коштів.
Нині у комітетах Верховної Ради опрацьовують сім
законопроектів, пов'язаних із регулюванням державного фінансового
контролю. Маємо без зволікання ухвалити відповідний базовий закон,
яким буде чітко розмежовано органи парламентського та урядового
фінансового контролю, визначено коло суб'єктів державного
фінансового контролю, ієрархію органів, що його здійснюють, форми
їх організації та взаємодії.
Суспільні фінансові ресурси формуються за рахунок платників
податків, і тому позиція законодавчої влади щодо їх використання є
загальновизнаним принципом демократії і повинна бути вирішальною.
Інструментом такого контролю покликана виступати Рахункова палата,
як головна ланка системи фінансового контролю.
Шановні колеги! Президент України фактично відкрив дорогу
реформуванню політичної системи держави. Тепер з'явилася реальна
можливість реалізації намірів, про які довго говорили і які довго
виношували. Відповідальність за це переадресовано Верховній Раді.
Втім, інакше й бути не може, що у свою чергу потребує від нас
серйозної роботи з урахуванням усіх її складових, сьогоденних та
віддалених наслідків. Ліміти на агітацію та переконання у
важливості цієї справи вичерпано.
По-перше, треба визначитися концептуально щодо змін, їх
масштабів та меж, сказати відкрито й чесно, чого ми прагнемо.
Небезпечно маніпулювати державною владою, а реформи зводити лише
до перерозподілу повноважень, як дехто цього прагне, у трикутнику:
Президент - Верховна Рада - Кабінет Міністрів. А щоб такі
напрацювання мали системний та легітимний характер, були сприйняті
у суспільстві та підтримані парламентом, варто було б скористатися
попереднім досвідом діяльності Конституційної комісії.
Водночас треба започаткувати широкі консультації з усіма
політичними силами, налагодити зовсім іншу за емоційною
напруженістю та довірою розмову з суспільством. Потрібні
всеукраїнський консенсус, відмова від настроїв реваншизму,
вгамування особистих образ та амбіцій. Адже, цілячись у когось,
нерідко влучаємо в країну.
У цьому зв'язку, та й не тільки у цьому, спадають на думку
слова великого українського гумориста, наведені в антології
"Розстріляне відродження", упорядкованій Юрієм Лавріненком, про
чухраїнців. Говорячи про їхні глибоко національні риси (тобто про
нас з вами, шановні колеги), він в іронічній формі звертається до
того, "як попервах чухраїнці свою культуру будували":
"Узялися дуже ретельно А потім за щось завелись, зразу за
голоблі (була в них така зброя, на манір лицарських середньовічних
списів), та як ізчепились полемізувати Полемізували, аж дивляться
- у всіх кров тече Тоді повставали й стогнуть:
- Якби ж знаття, що один одному голови попровалюємо, не
бились би!
Сильно в них тоді культура затрималася Та й не дивно: з
попровалюваними головами не дуже культурне життя налагодиш "
Тож треба позбутися нудьги за протистояннями, відмовитися від
того, що момент істини настає для нас зазвичай у періоди зіткнень.
Головне, щоб люди сьогодні і завтра відчували рівність і
передбачуваність суспільних змін. Від того лише зросте довіра до
напрацювань з реформування політичної системи. Це -по-друге.
По-третє, у процесі цієї роботи не можна допустити сліпого
копіювання зарубіжних зразків, кидань у крайнощі. Слід
неупереджено проаналізувати, що дала країні
президентськопарламентська форма правління, наскільки вона
вичерпала себе, і що може дати парламентськопрезидентський устрій
у зіставленні з нашим історичним досвідом, особливостями
становлення України як держави й суспільства, формування
української нації.
Не менш важливо, щоб політичні зміни розроблялися в єдиному
контексті, в єдиному плані державного будівництва, а також
забезпечувати синхронність, не допускати перекосів у бік
політичної реформи на шкоду економіці, соціальній сфері. Наша
недавня історія засвідчує, чим це загрожує країні - гострою,
масштабною кризою, розпадом.
По-четверте, розглядаючи Конституцію не як бандаж, а як
інструмент забезпечення здорового зростання нації, усвідомлюючи,
що фактично йдеться про нову редакцію Основного Закону, ми повинні
у комплексному та системному підході визначити етапи розроблення
та запровадження політичної реформи. Це принциповий момент, який
не можна буде обійти.
Шановні народні депутати! Чи спроможна Верховна Рада
четвертого скликання ефективно виконувати повноваження, покладені
на вищий законодавчий орган країни? Відповідь однозначна: так!
Саме від неї визначальною мірою залежить справжнє оздоровлення
держави, її цивілізаційний прорив у нову якість, взаємодія влади і
суспільства, створення відповідальної, адекватної викликам часу
політичної системи.
Верховна Рада може і повинна формувати загальнонаціональний
інтерес, виступати барометром настроїв та устремлінь Українського
народу, виразником його волі. А для того, щоб наш парламент
залишався справді самостійною і визначальною рушійною силою
української політики, він повинен повністю виключити
обслуговування будь-чиїх інтересів. Для нього є і буде один
інтерес - суспільний, народний.
Верховній Раді України також треба сповна оволодіти
демократичною культурою, утримуватися від фронди у стосунках з
Президентом та урядом, уміти йти на компроміс між ідеальним і
практичним, проводити усереднену парламентську лінію.
На завершення хотів би торкнутися теми свободи слова та
свободи засобів масової інформації з огляду на дві обставини:
перша - парламент на собі відчуває реальний стан справ у цій
сфері; друга - ця тема повинна знайти в нашій діяльності реальне
відображення. При цьому у своїх рішеннях ми маємо керуватися не
тільки питаннями духовного й морального обличчя вітчизняних ЗМІ, а
й проблемами їхнього економічного розвитку та ідеологічної
свободи.
Зрозуміло, що без економічної незалежності не варто вести
мову про свободу преси. Водночас навіть у випадках, коли деякі
мас-медіа довели свою економічну спроможність, відсутність
прозорої та професійної системи прийняття рішень стосовно них
породжує нові політичні рівні залежності друкованих видань, радіо
та телебачення. Усе це, а також відсутність відповідної політичної
культури призводить до того, що українські журналісти не можуть
себе вважати вільними від тиску з боку своїх редакторів та
власників мас-медіа, а наші громадяни позбавлені можливості
отримувати об'єктивну, неупереджену інформацію.
Для того щоб дати поштовх вільному розвитку вітчизняних ЗМІ,
необхідно провести термінову та серйозну роботу над змінами
чинного законодавства. Великі надії покладаємо на активну участь
самих журналістів у напрацюванні пропозицій. Особливу увагу
потрібно звернути на неприпустимість монополізації українського
теле- та радіоефіру, на посилення ролі Національної ради з питань
телебачення і радіомовлення, створення рівних умов у отриманні
відповідних дозволів на право теле- та радіотрансляцій усіма
суб'єктами медіа-ринку, розробку законодавчих стимулів для
зміцнення рекламного ринку в Україні, впорядкування роботи
кабельних мереж, інтернет-видань та діяльності іноземних ЗМІ в
Україні. На часі і створення парламентського каналу. До того ж,
треба наголосити особливо, невідкладно.
Шановні народні депутати, поважні гості! Україна, як ніколи,
потребує сьогодні не геройства, а виваженості, не революцій, а
спокою, не агітацій, а заглиблення у внутрішнє облаштування та
відновлення національних почуттів, не пошуків прихильності за
кордонами, а зміцнення зв'язків з міжнародними партнерами, які
рахуються з країною, визнають її національні інтереси.
Переконаний, що своїми енергійними й ефективними діями під
час другої сесії Верховна Рада наочно доведе: вона відповідає
своєму покликанню бути практичним і моральним лідером України.
Дякую за увагу (Оплески).
-----------
Веде засідання Голова Верховної Ради України
ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Шановні колеги! У міжсесійний період група народних
депутатів України за активну участь у законотворчій діяльності та
у зв'язку з ювілеями відзначена почесними грамотами і грамотами
Верховної Ради України.
Дозвольте започаткувати нам традицію вручення цих відзнак у
сесійній залі. Дозвольте виконати цю місію.
ЗАЙЧУК В.О., керівник Апарату Верховної Ради України. Шановні
народні депутати! За заслуги перед українським народом у сприянні
становленню правової держави, розвитку демократії, вагомий
особистий внесок у законотворчу роботу парламенту та активну
громадсько-політичну діяльність нагороджуються почесною грамотою
Верховної Ради України:
Астров-Шумілов Геннадій Костянтинович, член Комітету
Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки;
Буйко Георгій Володимирович, голова підкомітету Комітету
Верховної Ради України з питань боротьби з організованою
злочинністю і корупцією;
Григорович Лілія Степанівна, голова підкомітету Комітету
Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та
дитинства;
Лук'яненко Левко Григорович, член Комітету Верховної Ради
України з питань національної безпеки і оборони;
Мойсик Володимир Романович, голова Комітету Верховної Ради
України з питань законотворчого забезпечення правоохоронної
діяльності;
Хара Василь Георгійович, голова Комітету Верховної Ради
України з питань соціальної політики та праці;
Юхновський Олег Іванович, секретар Комітету Верховної Ради
України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Грамотою Верховної Ради України нагороджуються:
Гіршфельд Анатолій Мусійович, голова підкомітету Комітету
Верховної Ради України з питань економічної політики, управління
народним господарством, власності та інвестицій;
Зубанов Володимир Олександрович, член Комітету Верховної Ради
України з питань промислової політики і підприємництва;
Наконечний Володимир Леонтійович, член Комітету Верховної
Ради України з питань культури і духовності;
Пєхота Володимир Юлійович, член Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету;
Рішняк Іван Миколайович, член Комітету Верховної Ради України
у закордонних справах;
Сас Сергій Володимирович, перший заступник голови Комітету
Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та
організації роботи Верховної Ради України;
Сватков Леонід Борисович, голова підкомітету Комітету
Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних
відносин;
Святаш Дмитро Володимирович, член Комітету Верховної Ради
України з питань фінансів і банківської діяльності;
Семенюк Валентина Петрівна, голова Спеціальної контрольної
комісії Верховної Ради України з питань приватизації;
Сухий Ярослав Михайлович, секретар Комітету Верховної Ради
України з питань соціальної політики та праці;
Сятиня Михайло Лукович, голова підкомітету Комітету Верховної
Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства;
Толочко Петро Петрович, голова підкомітету Комітету Верховної
Ради України з питань науки і освіти;
Турманов Віктор Іванович, голова підкомітету Комітету
Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки;
Цибенко Петро Степанович, голова Комітету Верховної Ради
України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів;
Черняк Володимир Кирилович, голова підкомітету Комітету
Верховної Ради України з питань економічної політики, управління
народним господарством, власності та інвестицій;
Шведенко Микола Миколайович, член Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету;
Мокроусов Анатолій Олексійович, член Комітету Верховної Ради
України з питань державного будівництва та місцевого
самоврядування;
Панасовський Олег Григорович, член Комітету Верховної Ради
України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики
та ядерної безпеки (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Вирішуючи питання про
проведення нагородження народних депутатів за заслуги перед
Українським народом почесними грамотами, грамотами Верховної Ради
України саме в сесійній залі, ми виходили з необхідності
підвищення ролі і значення цих парламентських відзнак. Можливо, у
перспективі варто подумати і про відповідне законодавче
закріплення соціальних наслідків такої оцінки державою заслуг тих,
хто нагороджений почесною грамотою чи грамотою Верховної Ради
України. Якщо не буде заперечень, то я просив би голів комітетів
Валентина Григоровича Матвєєва та Анатолія Сергійовича Матвієнка
опрацювати відповідні пропозиції.
-----------
Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. Вам відомо, що
громадяни України, і Верховна Рада в тому числі, не залишилися
байдужими до потерпілих внаслідок аварії на аеродромі "Скнилів".
Від імені Верховної Ради вже перераховано 100 тисяч гривень сім'ям
потерпілих.
Народний депутат Крючков Георгій Корнійович вніс проект
Постанови про перерахування одноденного заробітку народних
депутатів сім'ям тих, хто загинув і постраждав у результаті аварії
військового літака під час авіашоу у Львові. Ставлю на голосування
пропозицію внести дане питання до порядку денного і провести
голосування. Прошу підготувати систему "Рада". Прошу голосувати,
шановні колеги.
"За" - 334.
Рішення прийнято.
Прошу показати по фракціях.
Національний заслужений академічний народний хор України
імені Г. Верьовки виконує духовний гімн України "Боже великий,
єдиний, нам Україну храни..."
Дякуємо.
-----------
Шановні колеги, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у
вівторок ми маємо 45 хвилин для оголошення запитів, заяв,
повідомлень та пропозицій уповноважених представників депутатських
фракцій і груп. Прошу представників фракцій і груп зареєструватися
для виголошення заяв, повідомлень і пропозицій, а я тим часом
оприлюдню депутатські запити, що надійшли.
Надійшли запити народних депутатів України:
Петра Симоненка - до Прем'єрміністра України стосовно виплати
заборгованості із заробітної плати колишній робітниці дочірнього
підприємства "Спеценергобуд" акціонерного товариства
"Київенергобуд". Ставлю на голосування пропозицію про направлення
запиту. Прошу підтримати.
"За" - 206.
Рішення прийнято.
Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України про вжиття
заходів щодо упередження знищення єдиного в Україні
Науково-дослідного інституту целюлозної промисловості (УкрНДІП).
Ставлю на голосування пропозицію про направлення.
"За" - 212.
Рішення прийнято.
Георгія Крючкова - до Генерального прокурора України стосовно
надання інформації про те, чи завершено розслідування кримінальної
справи, порушеної за фактом використання банківського рахунку,
оформленого на громадянина Кравчука у швейцарському банку, для
розкрадання державних коштів у особливо великих розмірах. Ставлю
на голосування пропозицію про направлення. Прошу визначитись.
"За" - 151.
Рішення прийнято.
Юрія Луценка - до голови Державного комітету зв'язку та
інформатизації України стосовно фактів порушення фінансової
дисципліни керівництвом відкритого акціонерного товариства
"Укртелеком". Ставлю на голосування пропозицію про направлення
запиту. Прошу визначитись.
"За" - 162.
Рішення прийнято.
-----------
Прошу послухати оголошення. Згідно зі статтею 13 Закону
України про статус народного депутата України та зі статтею 4.2.2
Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного
депутата України Круглова Миколи Петровича зі складу депутатської
групи "Європейський вибір" та входження його до складу
депутатської фракції "Регіони України", а також про входження
Шуфрича Нестора Івановича до складу депутатської фракції
Соціалдемократичної партії України (об'єднаної).
Інформую також, що представляти депутатську групу "Народний
вибір" уповноважено народних депутатів України Баграєва Миколу
Георгійовича, Гапочку Миколу Михайловича, Гошовського Володимира
Сергійовича, Надрагу Василя Івановича, Солошенка Миколу Павловича,
Тополова Віктора Семеновича, Цкітішвілі Енвера Омаровича.
Шановні колеги, після мого виступу народний депутат Бокий і
ще група народних депутатів звернулися із запискою такого змісту:
"Уточніть, будь ласка, для сесійного залу (мабуть, для сесійної
зали) поняття "політичний аутсайдер", вжите вами у множині. Якщо
йти за результатами парламентських виборів, то це "За ЄдУ!" та
СДПУ. Чи ви за традицією вважаєте, що це хтось інший?"
Думаю, що потрібно уважно читати результати. Я мав на увазі
ті партії, які сьогодні роблять відповідні заяви, але не потрапили
до парламенту. Все інше можна прочитати у публікаціях шановного
народного депутата Бокого в газеті "Сільські вісті", там є
вичерпні відповіді.
З процедури? Будь ласка. Увімкніть мікрофон народного
депутата Матвієнка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
МАТВІЄНКО А.С., голова Комітету Верховної Ради України з
питань державного будівництва та місцевого самоврядування
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок
Юлії Тимошенко"). Українська республіканська партія "Собор", Блок
Юлії Тимошенко. Володимире Михайловичу, я хочу звернутися до вас
із запитанням. Поінформуйте, будь ласка, Верховну Раду з приводу
висвітлення роботи Верховної Ради взагалі і сьогоднішнього дня
зокрема. Чи зараз під час виголошення виступів керівників фракцій
ми будемо мати гарантію трансляції засідання Верховної Ради?
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, шановний Анатолію Сергійовичу, хочу
вас поінформувати, що висвітлення відбувається в повному обсязі.
-----------
Шановні колеги, переходимо до виступів від фракцій. Ми
відводимо 45 хвилин на це згідно з Регламентом. Відповідно до
поданих заяв першим має слово Леонід Макарович Кравчук для виступу
від депутатської фракції Соціал-демократичної партії України
(об'єднаної). Прошу вас. Підготуватися Тимошенко, фракція Блоку
Юлії Тимошенко.
КРАВЧУК Л.М., член Комітету Верховної Ради України у
закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, СДПУ(о)). Шановні народні депутати! Ця сесія, на думку
нашої фракції, відрізняється від попередніх тим, що нам потрібно
реалізувати дуже важливе завдання, яке торкається зміни форми
влади у країні, не зробивши кроків, які можуть перешкодити
прийняттю законів, потрібних сьогодні Україні. Завдання це
надзвичайно складне взагалі і зокрема для нашого парламенту, у
депутатів якого (зновутаки, на мою думку) є таке полегшене
ставлення до формування влади, до уряду зокрема.
Наприклад, я нещодавно і в цій залі, і у пресі почув про
таке. Парламентська більшість, яка утвориться, може негайно
приступити до формування коаліційного уряду. Я наголошую, що
ніякий уряд без внесення змін до Конституції не може бути
сформований, тому що це буде порушення Конституції, і уряд буде
нелегітимним. Навіть товариство з обмеженою відповідальністю
утворюється на основі нормативних актів, а ми хочемо будувати уряд
на основі доброї волі Президента. Добра воля Президента має бути
спрямована на виконання законів, вона не може перетворюватися в
закон - Конституцію без відповідних процедур. Тому будь-які кроки
в цьому напрямі є безпідставними і нелегітимними. Я не розумію,
чого тут більше - чи невігластва, чи просто щось за цим стоїть. Ми
повинні розпочати, якщо хочемо серйозно працювати, з внесення змін
до Конституції. Тому що Конституція і закон мають збігатися, якщо
закон не буде відповідати Конституції, він не може діяти. Це також
зрозуміло, якщо ми ставимося з повагою до Конституції і до закону.
Наступне. Часто доводиться чути тезу, що неважливо, яка форма
влади, а важливо, хто при владі. Ну, мабуть, ті, хто так каже,
мають на увазі перш за все себе і своїх близьких. Не може так
бути! Влада повинна формуватися за законом, бути прозорою,
відповідальною і контрольованою, для того в Конституції
передбачено стримування і противаги. До речі, саме про таких людей
відомий російський письменник говорив, що коли б ми до влади
привели ангелів, то через деякий час у них почали б рости роги.
Тому я й кажу, що в Конституції передбачено, хто кому стинає роги:
Президент - Верховній Раді, якщо в неї починають рости, а Верховна
Рада - Президентові. Це абсолютно нормально, для цього в
Конституції мають бути передбачені всі відповідні процедурні,
нормативні документи.
Я хочу, щоб ми зрозуміли: нам самим потрібно у цій сесійній
залі з'ясувати, чого ми хочемо, якої парламентсько-президентської
республіки. Я переконаний, що треба провести дискусію, може,
круглий стіл чи парламентські читання, аби ми з'ясували, яка
парламентськопрезидентська держава справді мається на увазі. Чи
тільки створення більшості і коаліційного уряду - це вже
парламентська держава? Я не здивуюся, якщо через деякий час після
утворення більшості (неконституційної, наголошую, тому що
відповідної норми в Конституції немає) окремі засоби масової
інформації напишуть, що в нас уже почався перехід до
парламентської держави, у нас панує парламентська держава. Ну не
можна так безвідповідально, так неуважно і неповажно ставитися до
власної Конституції, до власної позиції, її треба відпрацювати для
того, щоб парламент розпочав найголовніше: внесення змін і
доповнень до Конституції. Без цього будь-яка реформа нездійсненна.
Зміни до Конституції відповідно до статті 85 вносить парламент,
тому я запрошую народних депутатів до того, щоб ми самі зрозуміли,
чого хочемо, і не впливали на ситуацію таким чином, щоб вона
загострювалася, бо це зашкодить тим процесам, які вже відбуваються
в Україні, я маю на увазі позитивним процесам.
Дякую за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Дякую. З процедури слово має народний депутат
Мартинюк, фракція комуністів. Будь ласка, увімкніть мікрофон.
МАРТИНЮК А.І., член Комітету Верховної Ради України з питань
Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної
Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
КПУ). Фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні
народні депутати! Передовсім ми, мабуть, маємо висловити велике
задоволення, що нарешті народ України, наші виборці, мають
можливість слухати пряму радіотрансляцію того, що відбувається в
сесійній залі. І я думаю, нам за це скажуть сердечні слова
вдячності, у тому числі, я думаю, і Голові Верховної Ради, який
зумів добитися цього.
Однак якщо вже говорити про повну гласність, то я дуже просив
би увімкнути трансляцію на вулицю, оскільки сьогодні чимало
виборців зібралися біля стін Верховної Ради, і вони також з
приємністю послухають виступи керівників фракцій.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, немає заперечень проти цієї
пропозиції? Значить, даємо доручення увімкнути трансляцію на
вулицю.
Запрошую до слова народного депутата Тимошенко від фракції
Блоку Юлії Тимошенко. Наступним матиме слово народний депутат
Губський. Прошу подавати заявки на виступ від фракції.
ТИМОШЕНКО Ю.В., член Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко"). Шановні друзі! Вчора в
Україні відбулася, на мій погляд, історична подія: опозиційні сили
проголосили на 16 вересня, на 15.00, у Києві і в усіх регіонах
України початок всеукраїнської акції громадської непокори.
Зважаючи на те, що вчора на зустрічі з журналістами були присутні
близько 500 представників регіональних, центральних і закордонних
засобів масової інформації, але жоден канал телебачення, крім СТБ
і "Нового каналу", навіть не поінформував про цю подію, за
дорученням лідерів опозиційних сил я хочу зараз зачитати звернення
опозиційних сил до народу.
"Політика, яка реалізується в Україні протягом останніх 11
років, призвела до утворення держави з десятками мільйонів
зруйнованих людських долей, знищеною економікою, багатомільярдними
внутрішніми і зовнішніми боргами, з абсолютно недієздатною армією
і корумпованими силовими структурами, держави, яка не відповідає
найелементарнішим потребам громадського розвитку.
Нас намагаються заколисати правильними словами про
демократичні принципи, про соціальну стабільність, про правову
державу, про економічне зростання, а в цей час слуги режиму
приватизували і переписали на себе народну волю і власність,
спаплюжили, розкрали і перепродали національну незалежність.
Сьогодні ми можемо тільки з гіркотою констатувати, що в Україні
вільна лише одна людина - Леонід Кучма. Він вільний робити все, що
йому заманеться, він вільний зраджувати державні пріоритети,
вільний знищувати життя цілої нації, вільний розподіляти між
своїми сім'ями ще дієздатні залишки національного багатства.
Ми також з гіркотою констатуємо, що в Україні незалежна лише
одна людина - Леонід Кучма. Він незалежний від передвиборних
обіцянок, він незалежний від відповідальності за долю країни і
народу, він незалежний від жалю до знедолених людей. Він
незалежний не тільки від внутрішньої, а й від міжнародної
громадської думки, що давно вже викреслила його зі списку не
тільки шановних, а й просто гідних політиків.
У народу був шанс змінити такий стан на останніх
парламентських виборах. Наш народ виявив мудрість і сказав "ні"
тим, хто зараз перебуває при владі, і більшість голосів віддав
партіям і блокам опозиційних сил. Але ця перемога була вкрадена.
Необхідно повернути цю перемогу якомога швидше. Тому ми пропонуємо
негайно приступити до дострокових президентських виборів, щоб мати
змогу терміново зупинити деградацію і нарешті перейти до рятівних
і відновлювальних дій.
Ми вимагаємо дострокових, чесних, прозорих президентських
виборів, на яких народ нарешті без кримінального тиску, що став
звичним для України, підкупу і приниження скаже, хто гідний
керувати країною в цей важкий період. Народ має негайно одержати
право обрати Президентом людину, котра буде не символом
приниження, безправ'я і холопства, а дійсним гарантом незалежності
країни, її економічного зростання і соціального прогресу. Ми маємо
історичний шанс довести всьому світові і насамперед самим собі, що
вміємо боротися за Україну, за її істинний суверенітет, за щастя
наших людей. Довести, що це наші найвищі цінності, ідеали, що ми
єдиний могутній народ.
Ми закликаємо: повстань, Україно, проти всього, що робить
твоє життя приниженим і жебрацьким! Ніхто не має права відсидітися
або відсторонитися, бо нищиться життя дітей, молоді, родин,
системно вбивається людська доля, цілеспрямовано позбавляються
життя літні люди. Влада цинічно називає це суспільною злагодою та
економічним зростанням.
Наша мета - зупинити це. Але перемогу ми здобудемо тільки
тоді, коли ніхто не залишиться байдужим, не шукатиме зручний
привід ухилитися від боротьби, не сподіватиметься, що за нього цю
життєво важливу проблему вирішить хтось інший. Інший не вирішить.
Ми оголошуємо всеукраїнську акцію громадянського протесту
"Повстань, Україно!" Вона розпочнеться 16 вересня, о 15 годині, в
Києві на Європейській площі та в усіх областях, районах і містах і
буде продовжуватися до повної перемоги над корупційною монархією
Кучми.
Проведення дострокових президентських виборів без
фальсифікацій і політичного терору стане фактичним початком
процесу формування демократичної і ефективної політичної системи в
Україні, такої системи, в якій будуть збалансовані права і
обов'язки всіх гілок влади, де не будуть народжуватися диктатори.
Доля дарує нам шанс на велике майбутнє, на право називатися
народом. Не опозиція виграє чи програє в Україні в цілому на цій
акції, не акцію громадянського протесту ми всі разом виграємо чи
програємо, а нашу можливість жити у світлі, любові і гармонії.
І ми твердо віримо, що справжні зміни та перемога будуть. Не
будь байдужою, повстань і стань переможницею, Україно!"
Підписали лідери опозиційних сил Олександр Мороз, Петро
Симоненко і я від імені блоку, який очолюю.
Дякую за увагу (Оплески).
ГОЛОВА. Від фракції "Народовладдя" буде виступати народний
депутат Губський Богдан Володимирович. Після нього слово матиме
народний депутат Тігіпко Сергій Леонідович.
ГУБСЬКИЙ A.В., заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ
196, Черкаська область). Шановний Володимире Михайловичу! Шановні
колеги! Я абсолютно переконаний у тому, що незаангажовані політики
і все українське суспільство високо оцінили готовність глави нашої
держави обмежити свої повноваження для величної мети - створення в
Україні влади європейського типу, коли саме парламент визначає
зміст і спрямованість політичної і економічної діяльності
виконавчої влади, а модель виборів на пропорційній основі дасть
змогу будувати якраз в Україні плюралістичне суспільство з
урахуванням інтересів і прошарків, і груп людей різних політичних
спрямувань (Шум у залі). Це якраз і буде утвердження демократії на
ділі. Таким чином, ми сьогодні справді маємо унікальний шанс, бо
отримано небувалу за роки незалежності України основу для
компромісу всіх політичних сил, для орієнтації якраз тієї частини
нашого суспільства і політичної еліти, яка ще вчора сумнівалася,
яким шляхом нам усім іти. Це якраз і є добра основа для побудови
справді демократичної більшості у Верховній Раді.
І нам треба вміло скористатися цим шансом. Насамперед, не
зволікаючи, створити у Верховній Раді демократичну більшість. А
паралельно розробляти відповідні законопроекти про внесення змін
до Конституції та виборчих законів. Адже будь-яка добра воля
повинна бути закріплена відповідними законодавчими актами, які її
легітимізують.
Роботу над майбутніми законопроектами, на мій погляд,
доцільно почати саме з розробки концепції політичної реформи в
Україні і вже на базі цієї концепції розгортати напрацювання
проектів документів.
До складу комісії по опрацюванню концепцій законопроектів
поряд з ученими, фахівцями, звичайно ж, народними депутатами,
представниками різних партій, фракцій, політичних сил, я абсолютно
впевнений, потрібно включити представників органів місцевого
самоврядування, які найбільш тісно працюють з населенням і
відчувають плюси й мінуси владних структур.
До складу комісій і робочих груп, на мою думку, повинні також
увійти представники різних категорій працівників, у тому числі, як
би це не звучало, робітників і селян. Я абсолютно впевнений, що
традицію радянської доби в цьому зв'язку варто підтримувати.
Силам, які об'єднаються в більшості Верховної Ради, можна вже буде
починати формувати коаліційний уряд, пам'ятаючи, що ми несемо і
будемо нести за нього відповідальність, зацікавлені у співпраці з
ним, виходячи з європейських традицій.
Наша фракція "Народовладдя" готова ввійти до більшості,
спільними зусиллями створювати законодавчий підмурок майбутньої,
підкреслюю, парламентсько-президентської республіки. Адже слова
словами, а якщо ми не внесемо зміни до відповідних законів, до
Конституції, то нічого не зміниться. І ми сьогодні повинні це дуже
чітко розуміти.
Я вам дякую за увагу.
ГОЛОВА. Запрошую до виступу народного депутата Тігіпка від
фракції політичних партій промисловців і підприємців України та
"Трудова Україна". Після нього виступатиме народний депутат
Гавриш.
ТІГІПКО С.Л., член Комітету Верховної Ради України з питань
охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок "За Єдину
Україну!"). Пане Голово! Шановний пане Прем'єрміністр, пані і
панове! З самого початку з цієї трибуни хотів би висловити
співчуття всім близьким, рідним тих українців, які загинули на
Скнилівському летовищі, на шахті "Україна", на шахті імені
Засядька. Всі члени фракції співчувають вам і зроблять усе для
того, щоб такі трагедії не повторювалися в Україні.
Це літо було багате на політичні події. Коли я це говорю, я
говорю в першу чергу про ініціативу Президента по переходу від
президентськопарламентської до парламентськопрезидентської
республіки. Ця заява, на мій погляд, має надзвичайну вагу. Тому,
що в разі успішного проведення таких змін, ми отримаємо зовсім
іншу країну, ми отримаємо владу більш відповідальну і більш
ефективну, яка буде турбуватися про те, яким чином її робота
впливає на життя конкретних людей. Чи вдасться розвинути ці
ініціативи, реалізувати їх в Україні, на мою думку, залежить
передусім від Верховної Ради. Нам приймати ці рішення, і все буде
вирішуватися вже під час роботи другої сесії.
Що, на мій погляд, для цього потрібно? Центром проведення цих
політичних ініціатив повинна стати Верховна Рада України. Ми
повинні створити свою групу, і я погоджуюся з регламентом, на
якому у своєму виступі наголосив Голова Верховної Ради. Ми повинні
взяти ініціативу і довести запропоновані зміни до конкретного
результату.
Безумовно, економічною подією цієї сесії буде прийняття
бюджету. Бюджет потрібен конкретний, абсолютно реальний, треба,
щоб він був прийнятий своєчасно. З чого треба починати? На мій
погляд, ми всі, кожен народний депутат має отримати конкретний
план дій, який ми разом з урядом будемо виконувати, умовно кажучи,
плюс-мінус тиждень. Якщо це буде, нам буде легко. Проте я вважаю,
що не можна забувати, що бюджет має супроводжуватися і
структурними реформами. Ми кажемо, що сьогодні треба посилити
контроль за використанням бюджетних коштів, потрібно подивитися,
як працює Закон про державні закупівлі. Ми повинні посилити вплив
казначейства і реальний вплив Рахункової палати.
Треба продовжити приватизацію. Навіщо потрібні 25 відсотків
плюс одна акція великих підприємств у власності держави, якщо
через них держава практично ніяк не впливає на роботу цих
підприємств? Я впевнений, що це додало б нам. Чому ми призупинили
приватизацію енергетики, якщо очевидно, що підприємства працюють
більш ефективно після приватизації?
Ми говоримо про політичні реформи, але мусимо визнати, що
вплив економічних реформ не менш важливий для цієї країни. Ми
повинні підтримати підприємництво, яке стає запорукою стабільності
в країні. Це стосується і галузевих реформ.
Скільки ми не говорили б про реформу охорони здоров'я, якщо
не візьмемо під народний контроль використання бюджетних коштів, у
цьому секторі нічого не буде, незважаючи на те, будемо ми виділяти
10 відсотків ВВП чи ще більше.
Упевнений, що за доброї волі ця сесія може стати переломною у
формуванні дійсно ефективної, дієвої, відповідальної більшості,
яка буде працювати на Україну і на українців, чого я всім нам і
бажаю.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Дякую. До слова запрошується народний депутат, лідер
групи "Демократичні ініціативи" Степан Богданович Гавриш. Після
нього виступатиме народний депутат Мороз Олександр Олександрович.
ГАВРИШ С.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань
паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки (виборчий округ 177, Харківська область). Депутатська
група "Демократичні ініціативи". Шановний пане Голово! Шановні
колеги! Історія повчальна лишень тоді, коли ми хочемо в неї
навчатися, брати бодай уроки здорового глузду. Михайло Грушевський
не збудував українську державність, бо не мав підтримки народу. А
народ не розумів перспективи державності, бо цього не розуміли
українські демократи в особі Винниченка, Єфремова, Антоновича,
Науменка, Дорошенка. Сумний і чужий приклад провалу демократії у
Веймарській Республіці.
Історія довела неможливість існування парламентської
демократії без відповідальних за національні інтереси і дієздатних
партій, без зрілого громадянського суспільства та політично
свідомої нації.
До цього закликав і Президент України у зверненні до
Українського народу 24 серпня 2002 року. Він сформулював, власне,
принципові формули нової конституційної реформи, спрямовані на
еволюцію державного устрою - перехід до парламентської республіки.
Відчуття системної суспільнополітичної кризи, гальмування
національного прогресу, шокуюча бідність більшості українців
принижують нашу гідність і честь. Невмотивована, з огляду на
національні інтереси, конкуренція гілок влади, розбещеність
владних і чиновницьких амбіцій практично зруйнували принцип
розподілу влади, перетворивши механізм балансів і стримувань у
осиковий кілок у колесі інституційного розвитку. Це виховало
споживацьку модель поведінки політичної еліти в країні і кріпацьку
роль українського народу в процесах державотворення. На цьому тлі
все більше затухають конвульсії державності, засіяні історією
романтичних 90-х, зубожіє парламентаризм як противага автократії
та центр плюралістичного творення демократії. Тому депутатська
група "Демократичні ініціативи" підтримує пропозиції Президента
стосовно нової інституційної конструкції і посилення політичної
відповідальності влади перед нацією.
Ми закликаємо до консолідації у проведенні конституційної
реформи з усвідомленням того, що це право належить нашому суверену
- українському народу. Ми - тільки упорядники волі народу, і
давайте не будемо змагатися, хто з нас одноособово чи корпоративно
має право його представляти, бо ми знову не скористаємося уроком
історії. Важливо в емоціях не виплеснути з водою суперечок і нове
дитя демократії у протистояннях на барикадах. Згадаймо, що вони
завжди вагітні диктатурою. Треба робити це невідкладно на
противагу тим, хто вважає, що ми ще не дозріли, не готові,
особливо в плані політичного пошуку загальнонаціонального
консенсусу. Його можна було б оформити своєрідним пактом
політичних еліт, суспільним договором. Прикладом має послужити
досвід влади та політичної еліти Іспанії при підписанні в Мадриді
у 1977 році пакту Манклау між комуністами, фашистами і
демократами.
У цьому вимірі важливим питанням є прийняття Закону про
вибори народних депутатів України на пропорційній основі та
конституційна регламентація діяльності парламентської більшості і
опозиції. З точки зору депутатської групи "Демократичні
ініціативи", в сучасному парламенті це питання може бути вирішене
підписанням саме політичної угоди. Це - публічна політика, яка
будується на спільній програмній платформі з метою взяти на себе
політичну відповідальність.
Парламентська більшість має сформуватися як суспільне явище в
контексті європейського парламентаризму, як інструмент
конвенційної взаємодії і солідарної відповідальності. Тільки таким
чином ми можемо сформувати коаліційний уряд національної єдності,
і саме такий уряд зможе зупинити зсування України до глибокої
кризи та гармонізувати владу з інтересами народу. Це й буде
консенсусом між нами і нацією.
Дякую вам (Оплески).
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Морозу Олександру
Олександровичу від фракції Соціалістичної партії України. Після
нього виступатиме Раїса Василівна Богатирьова від фракції "Регіони
України".
МОРОЗ О.О., ?лен Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, СПУ). Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Нинішня сесія
матиме чітке політичне забарвлення. До краю загострилося
протиріччя, суть якого визначає майбутнє суспільства і держави:
вона буде кримінальною диктатурою чи демократичною республікою.
Розуміння цього протиріччя, його наявність продемонстровано і у
вигляді позиченої новації - звернення Президента до народу. У
ньому він ще раз продемонстрував, що говорить одне, робить
протилежне, а про що думає, не каже, хоч всі про те знають.
Фракція Соціалістичної партії, виражаючи волю своїх виборців,
хоче, щоб в Україні слова і справи влади не розходилися, щоб дії
влади були прозорими і зрозумілими людям, щоб громадяни
переконувалися завжди і скрізь - і в центрі, і на місцях, - влада
дбає про громадянина, а не годить кланам.
Як це все бачить вища влада, було видно з учорашнього дня.
Про замовчування вчорашньої пресконференції вже говорилося. Туди
прибуло півтисячі журналістів звідусіль всупереч (точне слово)
бандитським діям влади. На очах пасажирівжурналістів працівники
ДАІ просто пробивали колеса окремих автобусів. Учора у Чернігові
близько 15 тисяч людей прийшли на зустріч з лідерами опозиції. У
Львові 3 тисячі вчителів вийшли на акцію протесту. Про це все
мовчить центральне телебачення і радіо.
Треба було бачити ліс рук обурених людей, які наполягають на
зміні системи влади і відставці Президента. Ці люди не можуть
вижити: ціни на електроенергію, комунальні послуги зростають,
пенсіонери в містах відрізані від світу, бо тарифи на зв'язок
підвищені і за місяць треба сплатити щонайменше 50-60 гривень.
Взагалі від життя відрізане селянство. Ціни на зерно зменшені
вдвічі, на пальне - збільшені у півтора раза, причому ціна на
готовий хліб залишилася тією самою. Село спивається, банкрутує
повністю. Податкова служба займається здирництвом, відбираючи
останнє зерно за 240 гривень за тонну, втричі дешевше реальної
ціни. Це грабунок!
Жахлива корупція, хабарництво, яке не дає дихати тим, хто
здатний організувати справу, торгівля суверенністю держави на
найвищому рівні і суцільна брехня в засобах масової інформації -
таке лице нинішньої влади. Люди вимагають зміни такої влади, такої
системи влади, починаючи з відставки Президента.
Опозиція не бореться за владу для себе, як хтось намагається
це пояснити, вона добивається підконтрольності влади народу, щоб
злодії не були на відповідальних посадах, щоб суди були
незалежними, щоб тарифи на комунальні послуги і проїзд на
транспорті знижувалися, щоб негайно були повернуті заборговані
зарплати, пенсії і соціальні виплати, щоб освіта і охорона
здоров'я були за бюджетний кошт, як це передбачено в Конституції.
І все це можливо при зміні системи влади.
Президент висловився за політичну реформу, повторивши кілька
тез, які ми відстоюємо з часу створення нашої партії, проте
практичні кроки Президента свідчать про його протилежні наміри.
Суть реформ, роль більшості, перехід до
парламентськопрезидентської форми правління в розумінні
натхненників глави держави полягає в тому, що більшість може
деякою мірою впливати на формування уряду, а при його поганій
роботі разом з урядовцями може піти у відставку. Тобто функція
парламенту ніби посилюється, але за однієї умови: парламент, його
більшість, призначається безпосередньо Президентом із
застосуванням відомих "демократичних" інструментів - податкової
служби, прокуратури, Служби безпеки та інших. Хто не вірить, нехай
запитає частину тих депутатів, хто сьогодні знаходиться в
більшості. Це лицемірство, а не реформа, бо що ж це за держава,
коли на комбайни, які потрібні сьогодні Україні, наші комбайни,
немає й копійки в бюджеті, а більше 100 мільйонів доларів
витрачається на вілли високим посадовцям, коли чиновник чиновнику
може подарувати яхту за 12 мільйонів доларів, а прокуратура
мовчить і того не бачить? Що ж це за держава, і які тут права
людини?! Це влада, така влада. Треба міняти систему влади.
Фракція наполягає: першим на голосування поставити проект
закону про вибори на пропорційній основі, розглянути законопроект
про зміни до Конституції. І тут ніяких не треба нових концепцій,
про що говорить Володимир Михайлович. Позапарламентських комісій
не треба. Я хотів би, аби ви, звертаючись до журналістів, кожного
разу перечитували статтю 85 Конституції: це виняткова функція
парламенту. Президенту треба не агітувати за реформи, а негайно
підписати закони про тимчасові слідчі комісії, Кабінет Міністрів,
Рахункову палату, прийняті Верховною Радою, забезпечити постійну
трансляцію засідань Верховної Ради і написти заяву, якої з
нетерпінням чекає наше суспільство.
Звертаюся до всіх, хто нас слухає:
кордон рабства не можна перейти нелегально. Не відсиджуйтеся, 16
вересня приєднайтеся до акції "Повстань, Україно!" (Оплески).
ГОЛОВА. Слово для виступу від фракції "Регіони України"
надається народному депутату Богатирьовій Раїсі Василівні.
Підготуватися Петру Миколайовичу Симоненку.
БОГАТИРЬОВА Р.В., член Комітету Верховної Ради України з
питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
41, Донецька область). Шановна президія, шановні члени уряду,
вельмишановні присутні і колеги народні депутати! Дозвольте мені
приєднатися до всіх привітань, які сьогодні лунали на адресу
народних депутатів, з початком роботи другої сесії.
Для нас із вами ця сесія має відкрити новий, вкрай важливий
етап у політичному житті держави. В порядку денному нашої сесії
великий перелік законопроектів, які без перебільшення можна
назвати життєво необхідними. І, безумовно, у зв'язку із зверненням
Президента України до народу 24 серпня акценти нашого політичного
парламентського життя будуть трохи іншими. Наша фракція розцінює
цей політичний документ як новий етап утвердження державності,
зміни в політичній системі держави, формування парламентської
більшості та на її базі коаліційного уряду, втілення пропорційної
виборчої системи. Всі ці політичні кроки вкрай необхідні для
динамічного та сталого розвитку.
На наш погляд, пропозиція Президента всім політичним силам
включитися в процес політичного реформування держави заслуговує не
тільки на увагу, але і на підтримку. Ми впевнені, що такий підхід
- політика як війна, тобто політична боротьба, коли кожен прагне
тільки свого абсолютного виграшу, в результаті призводить до
програшу всіх.
Сьогодні всі депутатські групи та фракції стоять на порозі
прийняття доволі важливих стратегічних рішень, і наша фракція
також опікується цим. Рішення, які ми будемо приймати, перш за все
мусять бути політично виваженими. Ми підтримуємо саме
концептуальний підхід до тих змін, які ми будемо законодавчо
закріплювати в цій сесійній залі. Ми підтримуємо системний підхід
і саме на базі законів та змін до Конституції пропонуємо провадити
ці реформи.
Для фракції "Регіони України" пріоритетними напрямами
діяльності є проблеми регіонального розвитку. Тому пропозиції щодо
проведення адміністративно-територіальної реформи та посилення
місцевого самоврядування знаходять нашу беззаперечну підтримку.
Ми маємо також намір підтримувати пріоритет регіонального
розвитку і при затвердженні Державного бюджету України на 2003
рік.
Безумовно, якщо ми не посилимо контролюючої функції
парламенту, якщо ми не будемо підсилювати певні кадрові зміни в
уряді, ми не зможемо сьогодні навіть при доброму законодавстві
вирішити проблеми боротьби з бідністю, доступної медичної
допомоги, впровадження пенсійної реформи і якісної освіти.
Хочу запитати всіх присутніх у залі:
чи можна все це зробити? На наш погляд, так. А коли? А тоді, коли
ми один в одному не будемо бачити тільки політичних опонентів.
Фракція "Регіони України" буде спрямовувати свою діяльність
щодо законодавчої реалізації ініціатив, висловлених у документі,
щоб саме через законодавство ці ініціативи не стали розмінною
монетою і не залишилися всього моментними засобами політичної
боротьби та політичних інтриг. Закликаємо всіх до спільної
співпраці.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую також.
Шановні колеги, народний депутат Асадчев наполягає на
репліці. Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата
Асадчева.
АСАДЧЕВ В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету (виборчий округ
220, м.Київ). Я хотів сказати, що любов до держави вимагає поваги
до її символів. Інформація, яку почепили шановні соціалісти, дуже
цікава, але навіть вона не дає права заклеювати Державний Герб.
Там є дуже багато місця, де можна було її наклеїти. У мене
прохання, щоб вони поміняли місцезнаходження цієї інформації.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово для виступу від фракції Комуністичної партії
України надається народному депутату Симоненку Петру Миколайовичу.
Підготуватися народному депутату Гапочці.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, КПУ). Уважаемые коллеги депутаты! По мнению нашей фракции,
усилия Верховной Рады во время этой сессии необходимо направить на
рассмотрение наиболее важных первоочередных законопроектов и
принятие соответствующих законов, которые действительно будут
препятствовать стремительному падению Украины в пропасть
отсталости и маргинализации.
Неупрежденный анализ достижений последних 11 лет, как бы не
тужились представить обратное президентские средства массовой
информации, показывает, что главным социальноэкономическим итогом
правления режима Кучмы является полнейший развал экономики,
обнищание и бесправие народа, утрата реальной государственной
независимости, установление власти криминальноолигархической
диктатуры.
В Украине сложилась ситуация, при которой государственная
власть руководствуется не заботой о развитии производительных сил
и производственных отношений, а чисто фискальными и
протекционистскими интересами, противоречащими не только интересам
промышленного, социального, культурного развития, а прежде всего
интересам нашего трудового народа.
Сложилась ситуация, когда централизованное до беспредела
государство перестало удовлетворять элементарнейшие потребности
общественного развития, когда государство в лице деспотичной
правящей верхушки превратилось в учреждение, занимающееся грабежом
и опустошением страны и народа во имя обогащения кланов и
олигархов.
Иезуитские извращения результатов выборов в Верховную Раду,
свидетелями которых мы были в период последней избирательной
кампании, а также довыборов, требуют от нас, народных депутатов,
рассматривать одной из главных задач Верховной Рады изменение,
именно коренное, радикальное изменение системы власти, а не
эрзац-реформу, которую предлагает Президент и которая неизбежно
приведет в нынешнем составе Верховной Рады к переходу Украины от
коррупционной монархии к феодально-клановой деспотии.
Именно поэтому объективно назревшую, о чем мы, коммунисты и
депутаты, постоянно предупреждали, идею смены системы власти
решать с первых шагов и с первых шагов практически очистить от
закладываемых в нее режимом извращений, о чем свидетельствует
обращение Президента.
Исходя из данных оценок нынешней ситуации фракция коммунистов
и будет определять приоритеты законопроектов для рассмотрения на
текущей сессии.
Прежде всего необходимо начать с немедленного
законодательного усмирения Администрации Президента,
законодательного подрыва фальсификационных механизмов выборов,
принятия Закона о выборах на пропорциональной основе, принятия
законов, направленных на обеспечение экономических прав граждан,
на создание рабочих мест.
Главное противоречие времени - глубочайшее противоречие между
частной олигархической формой присвоения прибыли от нефтяной,
газовой, табачной, ликеро-водочной, горнодобывающей и других
отраслей промышленности и полным кризисом в сфере здравоохранения,
образования, культуры, науки, обороны, безопасности, бедности и
нищеты нашего народа требует, чтобы Верховный Совет немедленно
приступил к разработке и принятию закона о проведении поэтапной
национализации ведущих отраслей обескровленной ныне экономики. Все
это должно быть направлено на наполнение и формирование бюджета
исходя из нужд наших людей, людей труда, необходимости
финансирования основных отраслей и программ, которые защищают
права наших людей.
Уважаемые народные депутаты, мы с вами также прекрасно
понимаем, что принятие Закона о Государственном бюджете -это еще
не значит его выполнение. 11 лет страна живет без бюджета, и какие
бы законы не принимались, они не будут выполняться, пока у власти
находится криминалитет.
Поэтому мы считаем, что основными вопросами текущей сессии
должны стать вопросы политического будущего Украины и,
естественно, вопрос о смене власти. Итог смены власти должен быть
один - поставить всю систему власти под власть и контроль народа,
чтобы не хозяйничали у нас в государстве представители
криминально-олигархической системы, а власть по-настоящему
отражала интересы народа.
Уважаемые депутаты! Верховная Рада находится сегодня под
беспрецедентным давлением Президента и его Администрации,
превращается в инструмент межкланового торгашеского передела
Украины. Остается надеяться нам всем, что мы, депутаты Верховной
Рады, на нынешней сессии сможем все-таки обеспечить
законодательный процесс, руководствуясь гражданским долгом, а не
страхом или личной преданностью. Фракция коммунистов предложила
среди более чем 40 законопроектов как раз те законопроекты,
которые будут совершенствовать и улучшать жизнь нашего народа.
Владимир Михайлович, теперь я хотел бы обратиться к вам. Вы,
как председательствующий, не имеете права нарушать Конституцию, а
вы сегодня ее нарушили - текст Государственного Гимна Украины не
утвержден.
И в завершение. Мы, коммунисты, приняли решение о том, чтобы
провести акции протеста по всей Украине, и призываем всех граждан,
все демократические и здравые силы общества поддержать акцию
протеста, которая направлена на смену системы власти. Благодарю
(Оплески).
ГОЛОВА. Слово для виступу від групи "Народний вибір" має
народний депутат, керівник фракції Гапочка. Потім виступатиме
народний депутат Ющенко.
ГАПОЧКА М.М., член Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики (виборчий округ 113, Луганська область). У мене
прохання - зніміть! Я не ваш лідер і під вашими гаслами не працюю.
Так що не нав'язуйте свої портрети.
Уважаемый президиум! Уважаемые члены правительства! Уважаемые
приглашенные! Уважаемые народные депутаты! От имени депутатской
группы "Народный выбор" хотел бы поздравить всех присутствующих с
началом работы второй сессии Верховной Рады Украины и пожелать
всем нам плодотворной и продуктивной работы.
Наши избиратели давно ждут и требуют от нас оперативного
принятия таких законодательных актов, которые смогут реально
изменить к лучшему их жизнь. Давайте же, наконец, пойдем навстречу
их справедливым требованиям!
Группа "Народный выбор" считает необходимым сосредоточить
усилия депутатов на неотложном решении таких проблем, как борьба с
бедностью, совершенствование системы медицинского обслуживания и
системы образования, проведение налоговой и пенсионных реформ.
Обещание сконцентрировать внимание на их решении звучало в
предвыборных программах абсолютного большинства сидящих в этом
зале законодателей. На необходимости их скорейшего решения сделал
акцент и Президент Украины Леонид Данилович Кучма в своем недавнем
обращении к Украинскому народу.
По нашему убеждению, первым шагом, который позволил бы от
слов перейти к делу, должно стать скорейшее формирование
парламентского большинства, наделенного не только правом
формирования коалиционного Кабинета Министров, но и в полной мере
несущего ответственность за деятельность правительства. Этот шаг
стал бы свидетельством серьезности наших намерений, конструктивно
в сотрудничестве с другими ветвями власти способствовал бы
своевременному принятию таких важных законодательных актов, как
Закон о Государственном бюджете на 2003 год, Налоговый кодекс и
многие другие, от которых во многом зависит ближайшее будущее
Украины.
Члены депутатской группы "Народный выбор" поддерживают
высказанную Президентом идею о необходимости конституционного
изменения политической системы в части перехода к
парламентскопрезидентской республике. В то же время мы против
того, чтобы чрезмерно спешить с проведением реформы избирательной
системы Украины, в частности с переходом от смешанной
избирательной системы к пропорциональной системе. Со своими
проблемами избиратель сегодня обращается не к партиям, а к
депутатам-мажоритарщикам. Для многих граждан это обращение -
последняя надежда быть услышанными. Мы считаем, что нельзя
отнимать у людей последний шанс на справедливость.
Уважаемые депутаты! То, что нам предстоит сделать в ближайшие
месяцы, не идет ни в какое сравнение с тем, что было сделано во
время предыдущей сессии. И чтобы наша работа увенчалась успехом,
необходимо, чтобы в зале заседаний Верховной Рады Украины царили
дух конструктивизма, спокойствия и здорового прагматизма. Именно
поэтому депутатская группа "Народный выбор" призывает всех
народных депутатов, независимо от их идеологических убеждений,
отказаться от популистских заявлений и деструктивных призывов и,
несмотря на существующие разногласия, заняться выполнением своих
прямых обязанностей - созидательной работой над законодательной
базой, разработкой и принятием законов, которых так ждут наши
сограждане и наша страна. Спасибо за внимание (Оплески).
ГОЛОВА. Слово для виступу від фракції "Наша Україна"
надається народному депутату Ющенку Віктору Андрійовичу. Опісля
виступатиме народний депутат Катерина Тимофіївна Ващук.
ЮЩЕНКО В.А., член Комітету Верховної Ради України з питань
прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора
Ющенка "Наша Україна"). Шановні народні депутати! Шановний
Володимире Михайловичу! У цій поліфонії голосів, які сьогодні
лунають у стінах українського парламенту, можна знайти і трагічне,
можна знайти і комічне, можна знайти вчорашній день і завтрашній.
Але я переконаний у тому, що з кожним днем все більше і більше
народних депутатів турбує одне: ми, дійсно, є свідками того, як
наша Україна скочується поволі до некерованості, до
непрогнозованості, до безладдя і до беззаконня. І тому не можуть
бути спокійними наші серця і позиції тих політичних сил, які ми
представляємо.
Леоніде Макаровичу! Ви започаткували дискусію стосовно того,
якою повинна бути країна - чи президентською, чи парламентською,
але сьогодні, безумовно, вибір стоїть уже в іншій площині: чи ми
здатні своїми силами, демократичним депутатським корпусом утримати
країну в демократичному розвитку, чи ми поволі вибираємо
політичний режим?
Я переконаний, що сьогодні стоїть вибір між диктатурою і
демократією в Україні. Тому я ще раз хочу підкреслити для тих, хто
сьогодні цього не розуміє, що влада і політичні банкрути
намагаються з парламенту в котрий раз зробити філію певних
олігархічних структур, зробити маріонеточний парламент, який
готовий прийняти будь-які політичні авантюри.
Тому ми повинні, шановні народні депутати, незалежно від
наших політичних симпатій, сьогодні зрозуміти одне: нас у стінах
парламенту, як інститут, знищує кілька речей. Перше - це наша
політична безпринципність. Друге - це дійсно принижена людська
гідність, принижена політична гідність народних депутатів. Нами
намагаються керувати, визначати нашу поведінку у тих чи інших
політичних ситуаціях. Ми мимоволі, шановні народні депутати,
стаємо пасивними чи активними заручниками тієї кризи, яка
розгортається в Україні.
Тому в цих умовах фракція "Наша Україна" вкотре звертається
до кожного з народних депутатів, присутніх у цьому залі: треба
зробити демократичний план подолання кризи в Україні і прийняти
його у стінах парламенту. Він міг би складатися з трьох ключових
пунктів. Перший - самий ключовий і самий головний. Шановні друзі,
шановні народні депутати! Давайте ми домовимося, що без
зовнішнього тиску в цих чотирьох стінах ми повинні визначитися
щодо формування демократичної більшості, яка вболіває за Україну,
припинити дії Адміністрації Президента, яка до сьогоднішнього дня
блокувала структуризацію парламенту Верховної Ради. Повірте в
себе, і ви переконаєтеся, що у стінах цього парламенту є
найбільший демократичний потенціал за останні 11 років, і ми
здатні це зробити.
Друге - логічне і невід'ємне. Негайно приступити до
формування коаліційного уряду, який би володів гармонійною
підтримкою парламенту України. Про це вже говорить Президент.
Шановні друзі! Що ще треба говорити, щоб це відбулося?
Третє. Політичною гарантією, шановні друзі, узгодженості дій
більшості парламенту, уряду, Президента України повинен стати
дійсно тристоронній договір про спільні дії.
Це три невеликі кроки, які нам потрібно зробити, шановні,
іншого просто не дано. Інше - це суєта і відхід від рішення
проблем. Тому все інше руйнує справедливість і віру людей у
майбутнє. З урахуванням цього я хочу особисто звернутися до
лідерів деяких політичних сил, які присутні у цьому залі.
Шановні Раїсо Василівно і Богдане Володимировичу! Ви добре
знаєте, що в нашій країні на бізнес дають дозвіл і визначають
успішних бізнесменів не на ринку конкуренції, а в інших місцях. Де
гарантія того, що одного разу до вас, як до представників бізнесу,
не зайде в офіс УБОП, ОБОЗ, "Беркут", "Титан", "Гідра",
податківець чи будь-яка інша структура? Запам'ятайте, що ваша хата
не скраю, а навіть якщо вона скраю - інколи крайня хата буває
першою.
Сергію Леонідовичу, Ігоре Федоровичу! Ви маєте досвід роботи
і в уряді, і в промисловості. Ви знаєте спосіб ведення політики і
бізнесу в розвинутих країнах світу. Наше запитання до вас: чому ви
віддаєте перевагу політичним силам, які формують феодальні правила
в Україні?
Катерино Тимофіївно, Михайле Васильовичу! Ви декларуєте своє
бажання зробити українського селянина господарем. Невже ви й далі
будете грати в одній команді з політичними силами, яким земля
потрібна лише для наживи? Не будьте схожими на героїв "Кайдашевої
сім'ї". Повірте, коли груша всохне, миритися буде пізно.
Шановний Степане Богдановичу! Я не вірю, що вас, як
професійного юриста, не може не ображати те, що відбувається на
ваших очах. Я знаю, що ви можете боротися не тільки з наслідками
беззаконня, а й усувати його причини.
Шановний Валерію Павловичу! Ви теж пам'ятаєте ті часи, коли
вашу партію призначили керуючою і спрямовуючою силою українського
суспільства. Невже вам не шкода сьогодні присвячувати своє життя
полюванню на комара з молотком?
Юліє Володимирівно, Олександре Олександровичу! Ми можемо і
повинні спільно боротися за демократію у цій країні.
Хотів би звернутися до Петра Миколайовича окремо. Ви людина з
колосальним політичним досвідом і знаєте ціну довіри у політиці.
Ми маємо різні політичні погляди, але нас сьогодні повинна
поєднувати доля України.
Шановні колеги! Я переконаний, що, як і цього разу, влада
буде нехтувати політичними результатами виборів і буде глухою до
виборців, майбутнє нашої країни буде вирішуватися не у стінах
українського парламенту і без участі народних депутатів. Тож
будьмо мудрими і давайте цього не допустимо.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте завершимо з виступами, а
потім репліка. Слово для виступу від фракції "Аграрники України"
надається народному депутату Ващук Катерині Тимофіївні. З мотивів?
Будь ласка, з мотивів, якщо ви наполягаєте. Увімкніть мікрофон
народного депутата Матвієнка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Катерино Тимофіївно, вибачте, будь ласка.
МАТВІЄНКО А.С. Українська республіканська партія "Собор",
Блок Юлії Тимошенко. Володимире Михайловичу! Я звертаюся до вас
перед виступами керівників фракцій. Я вас запитував, чи буде
трансляція і чи ви знаєте про те, що її збираються припинити? Я
вас інформую, що трансляція припинена, її немає. Виступ Симоненка
ніхто не транслював, виступ Ющенка ніхто не транслював, і мені
дуже шкода, що і виступ Ващук зараз також не буде транслюватися.
Дякую.
ВАЩУК К.Т., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань фінансів і банківської діяльності
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок
"За Єдину Україну!"). Що ж зробиш.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Мене поінформували, що повністю іде
трансляція. Зараз я доручу, щоб розбиралися. Будь ласка, Катерино
Тимофіївно, виступайте.
ВАЩУК К.Т. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги
депутати, гості! Парламентські канікули для більшості з нас, а
особливо для депутатів із стажем, стали періодом глибокого
осмислення, аналізу і роздумів. Складні виборчі перегони 2002
року, непростий старт нашої новообраної Верховної Ради, назрілі
кардинальні зміни в політичній системі держави змусили більш
пильно і уважно оглянути історію нашого одинадцятирічного
самостійного життя.
Які ж висновки? Перший і незаперечний - ми стали набагато
мудрішими, "нарубавши" не тільки вікон у Європу й у світ, а й
дров. Ми своєчасно зупинилися, зрозумівши, що ніяка "заграниця"
нам не допоможе, поки ми самі не засукаємо рукава і не почнемо не
просто завзято працювати (це ми завжди вміли), а й відстоювати
себе, відстоювати свою гідність і свою державу. Ми самодостатня і
здібна нація, здатна на свій шлях, своє достойне місце у світовій
цивілізації.
Друге. Попри те, що ми з вами дуже різні, ми поступово важко,
але зривно і невпинно йдемо до єднання. І це головне. Погляньмо
навколо себе: абсолютна більшість із нас уже говорить і мислить
по-українськи, а значить, росте необхідна критична маса
національного патріотизму. Проаналізуємо наші програми на виборах.
Вони майже однакові в основному - в необхідності покращання життя
народу.
Третє. Незважаючи на численні промахи, скандали, прикрощі,
наш український народ усетаки продовжує довіряти тій демократичній
інституції, ім'я якій - український парламент.
Останні вибори і наша присутність тут - цьому свідчення. Із
власного дев'ятирічного депутатського досвіду скажу, що ми маємо
на сьогодні добрий склад Верховної Ради, але цього мало. Ми мусимо
стати найсильнішою Верховною Радою, найсильнішим парламентом у
новітній історії України, і такий шанс у нас є. Парламент буде
сильний тільки тоді, коли буде відповідальним. Аграрії впевнені,
що цей депутатський корпус готовий взяти на себе всю повноту
відповідальності не лише за прийняті закони, а й за виконавчу
гілку влади, яка буде їх реалізовувати. Послання Президента - це
відкритий шлях до європейської моделі політичного устрою. І справа
за нами з вами.
По суті, нам ніхто не заважатиме і це підтверджено сьогодні у
виступі Голови Верховної Ради Володимира Михайловича Литвина.
Необхідно об'єднати наші зусилля, створивши потужну конституційну,
я хочу наголосити на цьому, саме конституційну більшість, і
приступити до реформи політичної системи в Україні. Цих змін
потребує і економіка, і соціальна сфера, і загалом усе наше
суспільне життя. Ми вже маємо добрий приклад об'єднання зусиль
парламентської більшості і уряду, і зрушення на краще були зримі,
це усі можуть підтвердити. На сьогодні не стало такої більшості і
такої співпраці. І що ми маємо? Загальмувалися реформи,
пробуксовують провідні галузі економіки, згортається ряд
соціальних програм, усе більше розчарування, а не оптимізму на
селі. Бо не витримує ніякої критики сьогоднішня цінова політика,
люди обурені тим, що паралізовані соціальні проблеми, соціальні
програми будівництва на селі. Практично не виконуються статті
бюджету, які стосуються аграрної галузі України.
Фракція "Аграрники України" звертається до всіх депутатів з
пропозицією об'єднатися і створити конституційну більшість. Багато
фракцій і депутатських груп уже працюють у цьому напрямі. І не
дуже важливо хто є ініціатором створення такої більшості, важливо,
щоб її створили конструктивно налаштовані депутати, і найголовніше
- зробити це ми мусимо зараз. Через кілька місяців будуть інші
події, інша ситуація, чотири роки нашого парламенту ми не може
втратити, бо втратить Україна. Депутати-аграрники вітають вас
усіх, шановні колеги, з початком пленарної роботи, бажаємо вам
усім мужності і мудрості.
Дякую (Оплески).
ГОЛОВА. Слово для виступу від фракції Народно-демократичної
партії України надається народному депутату Карпову Олександру
Миколайовичу.
КАРПОВ О.М., член Комітету Верховної Ради України у
закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, виборчий блок "За Єдину Україну!"). Шановні друзі! За
дорученням координаційної ради дев'яти фракцій та груп маю честь
оприлюднити наше звернення до народних депутатів України.
"Шановні колеги! З проголошенням у зверненні Президента
України до Українського народу 24 серпня цього року основних
підходів до здійснення в Україні політичної реформи відкриваються
принципово нові можливості для проведення системних політичних та
соціальноекономічних перетворень у нашому суспільстві.
Необхідність таких перетворень, зокрема стосовно переходу до
парламентськопрезидентської форми правління, виборів до Верховної
Ради на пропорційній основі, формування коаліційного уряду,
внесення системних змін до Конституції була задекларована
практичною більшістю політичних партій, представлених у
парламенті, та народних депутатів, обраних у мажоритарних округах.
Таким чином, у самій Верховній Раді у взаємовідносинах гілок
влади сформувалися сприятливі передумови для об'єднання зусиль з
метою вирішення цих та інших нагальних питань, які стоять перед
політичною системою у цілому та перед народними депутатами
зокрема.
Практична реалізація зазначених завдань може сприяти
створенню в Україні системи дійсно політично відповідальної влади.
Виходячи з цього дев'ять депутатських фракцій і груп уже
задекларували свої наміри увійти до складу парламентської
більшості і утворили координаційну раду для вироблення спільних
підходів для її створення та організації діяльності, проведення
відповідних консультацій та переговорів з іншими депутатськими
фракціями та групами, позафракційними народними депутатами. При
цьому ми керувалися тим, що парламентська більшість не може бути
зведена до суто арифметичного поняття, а відповідно до
європейських та світових демократичних стандартів має на меті
формування основного суб'єкта політичної структури парламенту,
здатного взяти на себе відповідальність за прийняття рішень,
ефективну роботу як самого законодавчого органу, так і
сформованого цією більшістю коаліційного уряду. Статус, права,
повноваження і обов'язки як парламентської більшості, так і
парламентської меншості та опозиції мають бути чітко сформульовані
та закріплені законодавчо. Без такого унормування політичної
структури парламенту, без визначення правил гри діяльність єдиного
законодавчого та найвищого представницького органу, яким є
Верховна Рада, не може бути ані стабільною, ані прогнозованою, ані
зрозумілою нашим виборцям.
Тому, на наше тверде переконання, робота щодо підготовки та
опрацювання підходів до формування парламентської більшості, її
законодавчого закріплення та створення правових основ, умов і
гарантій діяльності опозиції, вироблення концепції реформування
політичної системи має проходити і прозоро, і відкрито, і
невідкладно. Тож запрошуємо депутатські фракції і групи Верховної
Ради, усіх народних депутатів до цієї важливої і надзвичайно
відповідальної роботи. У нас сьогодні є реальна можливість
реалізувати свої політичні декларації і наміри щодо подальшого
реформування українського суспільства, зробити практичні кроки
щодо втілення в життя принципів солідарної політичної
відповідальності перед нашим народом. Нехай першими спільними
кроками на цьому шляху ст не створення постійно діючої
парламентської більшості, формування коаліційного уряду, внесення
системних змін до Основного Закону нашої держави" (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги! Список бажаючих виступити, як і час
для виступів, вичерпано. Стосовно нашої подальшої роботи.
Календарним планом проведення другої сесії Верховної Ради, який
вам сьогодні вручено, передбачається до кінця тижня працювати у
комітетах, фракціях і групах, а пленарну роботу ми розпочнемо 10
вересня Днем уряду у Верховній Раді. Буде заслухано інформацію про
заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації стратегії
подолання бідності в Україні та про здійснення державної п літики
щодо виконання законів України про природно-заповідний фонд
України і про охорону культурної спадщини та дотримання посадовими
особами вимог чинного законодавства стосовно національного
заповідника "Хортиця" і інших історико-культурних заповід иків та
об'єктів природно-заповідного фонду. На цьому ранкове засідання
Верховної Ради України оголошую закритим.