ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України.
8 жовтня 2002 року. 10 година.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та
гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватися до
реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.
У залі зареєстровано 385 народних депутатів. Ранкове
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Згідно
зі статтею 13 Закону України про статус народного депутата України
та статтями 4.2.2 і 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України
інформую про вихід народних депутатів України: Василя Васильовича
Онопенка, Сергія Макаровича Правденка та Петра Петровича Толочка
зі складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко, Сергія
Миколайовича Ратушняка - зі складу депутатської групи
"Народовладдя" та входження його до складу депутатської групи
"Демократичні ініціативи"; Олега Володимировича Блохіна - зі
складу депутатської фракції Комуністичної партії України та
входження його до складу фракції Соціал-демократичної партії
України (об'єднаної); Вадима Валентиновича Литвина - зі складу
депутатської фракції Комуністичної партії України та входження
його до складу депутатської фракції політичних партій промисловців
і підприємців та "Трудова Україна".
Шановні колеги, прошу прослухати ще оголошення. Інформую про
утворення у Верховній Раді України четвертого скликання постійно
діючої парламентської більшості відповідно до Угоди про створення
та основні засади діяльності постійно діючої парламентської
більшості у Верховній Раді України четвертого скликання та
Положення про постійно діючу парламентську більшість у Верховній
Раді України. Угоду про створення та основні засади діяльності
парламентської більшості підписали такі парламентські фракції і
групи: "Аграрники України", Народно-демократичної партії,
політичних партій промисловців і підприємців та "Трудова Україна",
"Регіони України", Соціалдемократичної партії України
(об'єднаної), "Демократичні ініціативи", "Європейський вибір",
"Народний вибір", "Народовладдя". Персональний склад постійно
діючої парламентської більшості у Верховній Раді України
четвертого скликання у кількості 231 народного депутата України
вам розданий (Оплески).
Шановні народні депутати! На сьогоднішньому засіданні нам
необхідно розглянути нагальне питання - проект Постанови про
утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з
перевірки достовірності фактів незаконної торгівлі зброєю з
Республікою Ірак. Шановні колеги, дайте я закінчу, одну хвилинку.
Потім - з процедури. Оскільки це питання не включено до порядку
денного сесії і Регламентом визначено день голосувань - четвер,
нам необхідно проголосувати двічі: перший раз - за включення цього
питання до порядку денного і вдруге - за те, щоб прийняти рішення
з цього питання.
З процедури, будь ласка, народний депутате Турчинов.
ТУРЧИНОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань
Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної
Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
"Виборчий блок Юлії Тимошенко"). Шановні колеги, зараз ви почули,
як шляхом шантажу та підкупів за гроші була сформована так звана
більшість. Я думаю, що це ще одна ганебна справа Президента та
його оточення. Це по-перше.
По-друге, стосовно пропозицій. Володимире Михайловичу, не
треба лукавити. Сьогодні Президент блокує підписання Закону про
слідчі комісії. Це робиться штучно, на порушення Конституції. Тому
вимога нашої фракції - не створювати ніякої комісії, поки не буде
підписаний Закон про слідчі комісії, який дасть можливість
показати справжнє обличчя Кучми, показати, хто торгує зброєю за
спинами парламенту, країни, показати обличчя цієї влади. Без
повноважень така слідча комісія буде недієздатна. Ми вимагаємо
підписання закону, після цього - розглядати питання.
Дякуємо.
ГОЛОВА. Народний депутат Сухий, фракція Соціал-демократичної
партії. Будь ласка. Після нього - народний депутат Гудима, потім
Порошенко.
СУХИЙ Я.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань
соціальної політики та праці (виборчий округ 79, Запорізька
область). Фракція СДПУ(о). Шановні народні депутати, ще в 1998
році було створено Тимчасову слідчу комісію по вивченню фактів
незаконної торгівлі зброєю. Комісія доповідала про свою роботу, і
17 липня цього року ми оновили склад цієї комісії і продовжили її
роботу. Члени комісії стажувалися, в тому числі в Держдепартаменті
Сполучених Штатів Америки і у державній комісії експертного
контролю України. Я пропоную або ліквідувати цю комісію, або
доручити їй (голова - Сінченко Сергій Григорович) вивчати факти
щодо "кольчуги". Тим більше, що ми такі запити вже направили у
відповідні органи. Ця комісія вже працює, навіщо створювати нову?
ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, народний депутате Гудима, фракція
"Наша Україна".
ГУДИМА О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики
та ядерної безпеки (виборчий округ 119, Львівська область).
Фракція блоку Віктора Ющенка "Наша Україна", Український народний
рух. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Парламент
проголосував про заслуховування сьогодні на Дні уряду питання
інформації Кабінету Міністрів щодо реформування нафтогазового
комплексу.
Не тільки народні депутати, а й вся Україна хоче почути
сьогодні, а що саме вчора уряд підписав у Кишиневі? Я вважаю, що
немає ніяких підстав, щоб сьогодні в порядку денному це питання
випадало.
Якщо в когось є бажання в черговий раз приховати правду про
те, що робиться у нас в державі, будь ласка, вносьте це до порядку
денного і голосуйте про перенесення питання на листопад, на
наступний рік чи в наступне тисячоліття. Тобто ми вимагаємо
розгляду цього питання так, як це проголосував парламент.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутате Порошенко, будь ласка. Після нього
- народний депутат Кармазін.
ПОРОШЕНКО П.О., голова Комітету Верховної Ради України з
питань бюджету (виборчий округ 12, Вінницька область). Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я хотів би
заявити про те, що прошу виключити із списку оголошених щойно
народних депутатів, які подали заяви про входження до постійно
діючої парламентської більшості народного депутата члена фракції
"Наша Україна", групи "Солідарність" Отрощенка Владислава
Анатолійовича. Відповідна заява подана Карпову (Оплески).
ГОЛОВА. Дякую. Петре Олексійовичу, прошу передати заяву для
того, щоб секретаріат зареєстрував її.
Народний депутате Кармазін, будь ласка. Після нього -
Кириленко.
КАРМАЗІН Ю.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань правової політики (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Фракція "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Нас більше тижня
обдурювали, що існувала більшість, якої не існувало. Насправді, це
був інформаційний привід захоплення інформаційного простору, який
ще не був захоплений. Зараз ви усі переконаєтеся, що ніякої
більшості не було, немає, і не буде антидержавної більшості, я маю
на увазі.
І тому ми можемо вилучити щось, зокрема з Дня уряду, згідно з
Регламентом тільки попереднім голосуванням. Я наполягаю, як і
депутат Гудима, на тому, щоб питання про інформацію про
нафтогазові "поділки", а насправді щодо обкрадання України на 10
мільярдів гривень була зараз поставлена на голосування. Це перше.
І друге. Щодо проекту Постанови про утворення Тимчасової
слідчої комісії Верховної Ради по перевірці достовірності фактів
незаконної торгівлі зброєю - тут слід поставити крапку. Тому що
мова не обмежується торгівлею з Республікою Ірак. І давайте не
будемо тут спрощувати. Відбуваються серйозні речі. Американці
хочуть побачити технологію вироблення "кольчуги", а цього не можна
допустити, технологію не можна продавати, це державна таємниця.
ГОЛОВА. Будь ласка, завершуйте. Вимкніть мікрофон. Народний
депутат Кириленко, фракція "Наша Україна". Будь ласка.
КИРИЛЕНКО В.А., перший заступник голови Комітету Верховної
Ради України з питань соціальної політики та праці
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора
Ющенка "Наша Україна"). Фракція "Наша Україна". Шановні колеги,
вчора Президент України надав Президентові Путіну воістину
царський подарунок. На 50-ліття він подарував усю газотранспортну
систему України. Це є більш ніж екстраординарна подія для нашої
країни. Парламент не може на наступний день після підписання такої
угоди залишатися осторонь. Тому в мене є дві пропозиції.
Перша. Не розпочинати сьогодні Дня уряду, у тому числі
питання щодо проблем охорони здоров'я, поки не прийдуть всі
доповідачі, причетні до підписання вчорашньої угоди у Кишиневі,
котрі, як було вирішено напередодні парламентом, мали доповідати
по позиції реформування газотранспортного комплексу.
Друга. Я вношу пропозицію щодо утворення Тимчасової слідчої
комісії Верховної Ради з питань розпродажу газотранспортної
системи України. Персональний склад та повноваження цієї комісії
слід обговорити одночасно з комісією по незаконному продажу зброї
до Іраку.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Тоді потрібно внести пропозиції по складу
комісії і щодо завдань цієї комісії.
Народний депутат Павловський. Після нього - народний депутат
Асадчев.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань Регламенту, депутатської етики та організації
роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко"). Я дякую,
Володимире Михайловичу. Володимире Михайловичу, я хотів привернути
увагу до того, що сьогодні порушується Регламент. Питання, яке
було проголосовано і включено до порядку денного про
газотранспортну систему, має розглядатися. Я хотів би
запропонувати, щоб голова Комітету з питань Регламенту всетаки
чітко нам доповів, законною є ця процедура, що сьогодні ми не
розглядаємо питання про газотранспортну мережу, чи ні.
І ще одне. У регламентному комітеті є відповідні заяви і
розглядається питання про те, що п'ять народних депутатів, які
увійшли до більшості, сьогодні незаконно є депутатами, тому що
вони вже призначені на відповідні посади, а згідно із законом вони
не можуть суміщати посади державних службовців і народного
депутата. Тому потрібно врахувати цю обставину і виключити з
більшості всіх, хто суміщає сьогодні посади і незаконно є
народними депутатами України.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутате Асадчев, будь ласка.
АСАДЧЕВ В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету (виборчий округ 220, м.Київ). Шановний
Володимире Михайловичу! Я, як завжди, з процедури. Ви знаєте, що
згідно зі статтею 84 Конституції народний депутат має голосувати
особисто. Оскільки вже створена постійно діюча більшість, - я так
зрозумів, ви про це оголосили офіційно, - то я пропоную, щоб ця
стаття неухильно виконувалася.
І пропоную таку процедуру. Щоб у четвер, коли у нас
відбувається голосування, після реєстрації голова Комітету з
питань Регламенту офіційно доповів Верховній Раді, які депутати
відсутні в залі і чиї картки фактично не можуть голосувати. Я
вважаю, що це буде правильний вододіл між більшістю, яка тепер
повинна взяти на себе всю відповідальність за ситуацію в державі,
і опозицією.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Олександре Мороз, будь ласка.
МОРОЗ О.О., член Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, СПУ). Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати!
Щодо процедури. Володимире Михайловичу, Верховна Рада
проголосувала порядок денний на День уряду: два питання.
Перше. Якщо ви хочете розглядати одне питання, то рішення,
скажімо, координаційної ради з сумнівними повноваженнями не
повинно бути домінуючим при прийнятті такого рішення. Треба
поставити на голосування питання про вилучення того чи іншого
питання з порядку денного і набрати 226 голосів.
Друге. Те, що стосується створення комісії, цілком необхідної
комісії, я вважаю, треба розглядати також у процедурному порядку,
включивши до порядку денного і провівши відповідне голосування або
й обговорення цього питання.
І ви знаєте про те, що частина фракцій парламенту вважає
необхідним розпочати продуктивну роботу тільки після того, як
будуть розставлені крапки в питанні про політичну ситуацію в
Україні. Ми не можемо залишати без реагування ту фальшиву
інформацію, яку дали міністр внутрішніх справ і Генеральний
прокурор. Тому я хотів би мати це на увазі. Ми присутні тут, ми не
блокуємо засідання Верховної Ради, маючи на увазі, що більшість є.
А звертаючись до більшості, попросив би так, особливо тих, хто
перейшов сьогодні до неї, голосуйте все-таки одними картками,
оскільки ви на одній ставці перебуваєте. Будь ласка.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, час з процедурних питань
вичерпано...
Симоненко Петро Миколайович.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, КПУ). Фракція комуністів. Я також хотів висловити точку
зору від нашої фракції.
Ми проголосували і затвердили порядок денний Дня уряду і
призначили окремим рішенням Верховної Ради, що сьогодні на Дні
уряду розглядатиметься два питання. Тому, якщо хтось пропонує
змінити порядок денний Дня уряду, будь ласка, спочатку
проголосуйте процедуру ad hoc, а потім проголосуйте зміну до
порядку денного. Це по-перше.
По-друге, питання, яке має відношення до комісії. Я зараз
звертаюся до вас, так звана більшість. У попередньому скликанні
так звана більшість у 2000 році розформувала комісію, яку ми
утворили для вивчення питання незаконного продажу зброї. І тоді
приховали злочинні дії Президента і його оточення, в тому числі
тих комісій, які працювали. Сьогодні вас знову втягують у те саме
багно, і ви будете відповідати разом з тими, хто скоїв ці злочини,
хто розтяг армійське майно. Від совісті нікуди не дінетеся, і в
тому числі ще стосується і того, що має відношення до торгівлі
зброєю.
По-третє, якщо і розглядати, Володимире Михайловичу, то ви,
будь ласка, дійте як належить Голові Верховної Ради. Є комісія
(вона 11 липня утворена), є постанова Верховної Ради щодо вивчення
питань незаконної торгівлі зброєю, є голова цієї комісії, їм можна
дати протокольне доручення для того, щоб вони вивчали і цю
проблему. Але ніхто не має права робити так, як сьогодні, - ви
намагаєтеся знову порушити Регламент і закони України. Звертаюся
до вас, Володимире Михайловичу, як до Голови.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги. Тимошенко - остання. Тільки я
прошу дотримуватися Регламенту.
ТИМОШЕНКО Ю.В., член Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко"). Я хотіла б зробити заяву
від нашої фракції стосовно того, що вчора Президент України Леонід
Кучма скоїв черговий злочин - зрадив національні інтереси України.
Він запротокольований, є підписи на документах стосовно передачі
нашої української газотранспортної системи в управління Російській
Федерації, а точніше - корпораціям Російської Федерації.
Я вважаю, що є всі підстави, документальні свідчення - все,
що необхідно для того, щоб передати досконало оформлену з правової
точки зору заяву до слідчих та суддів щодо порушення кримінальної
справи проти Леоніда Кучми. Я вважаю, що всі патріоти України, які
сьогодні знаходяться в залі, мають не дати можливості працювати
Верховній Раді, поки не буде розглянуто питання зради національних
інтересів, яку скоїв Леонід Кучма.
Ми маємо всі права
------------
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон, будь ласка. Шановні народні
депутати! Ставлю на голосування пропозицію включити до порядку
денного проект Постанови про створення Тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради України з перевірки достовірності фактів незаконної
торгівлі зброєю. Прошу шановних народних депутатів голосувати.
"За" - 225.
Прошу показати по фракціях.
Шановні народні депутати! Мені з фракції СДПУ(о) говорять, що
не спрацювали картки. Будьте уважні. Шановні народні депутати! Ще
раз ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного
питання про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради
України з перевірки достовірності фактів незаконної торгівлі
зброєю (Шум у залі). Прошу голосувати.
"За" - 213.
Шановні народні депутати! Достатньо.
По фракціях.
Я прошу заспокоїтися. Відповідно до постанови Верховної Ради
України від 11 липня цього року проводиться День уряду у Верховній
Раді, на порядку денному якого два питання. Перше питання -
інформація Кабінету Міністрів України про стан справ у вітчизняній
системі охорони здоров'я, друге питання - інформація Кабінету
Міністрів України про здійснення державної політики щодо стану
реформування нафтогазового комплексу України, впливу його на
соціальноекономічний розвиток держави та виконання законодавства в
цій сфері.
Однак Прем'єр-міністр України звернувся з листом до Верховної
Ради України про те, щоб перенести розгляд другого питання на
листопад, аби грунтовно підготуватися до розгляду цього питання,
враховуючи ті домовленості, які були підписані вчора. Комітет з
питань паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки з цією
пропозицією погодився (Шум у залі). Я ту інформацію, яка в мене
є... Я ж не вигадую. Народні депутати, які були ініціаторами
проекту постанови з цього питання, також погодилися з пропозицією
перенести розгляд цього питання на листопад.
Шановні народні депутати! У зв'язку з цим я мав розмову з
Прем'єр-міністром України і попросив його надіслати тексти двох
угод, які були вчора підписані, з тим, аби ми могли ознайомити з
ними народних депутатів, щоб народні депутати могли висловити свою
точку зору і щоб ми це питання розглянули в комплексі.
Якщо ви наполягаєте, ми будемо звертатися до Кабінету
Міністрів, аби вони надали таку інформацію, якщо вони будуть
готові. А зараз я оголошую розгляд питання... (Шум у залі). Прошу
заспокоїтись.
Матвєєв Володимир Григорович, голова регламентного комітету.
Будь ласка.
МАТВЄЄВ В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань
Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної
Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
КПУ). Дякую. Шановні колеги! Прохання заспокоїтися, і давайте
діяти за чинним Регламентом Верховної Ради, який є нашим головним
законом у роботі.
Так от, Володимире Михайловичу! Стаття
2.4.4 Регламенту Верховної Ради говорить, що питання затвердженого
порядку денного сесії Верховної Ради можуть розглядатися в іншій,
ніж у передбаченій у ньому послідовності, відкладатися,
змінюватися та виключатися з порядку денного за рішенням Верховної
Ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою. При
цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції, а це,
мабуть, Кабінет Міністрів і відповідний профільний комітет
Верховної Ради, з її обгрунтуванням. Тобто нам необхідно діяти за
Регламентом і за визначеною ним процедурою.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Я прошу уваги. Я
хотів би звернутися до Валентина Григоровича і подякувати йому за
те, що він допомагає мені вести засідання. Але я хотів би ще раз
вам нагадати, що, мабуть, перед тим як перейти до розгляду цього
питання, Голова Верховної Ради чи то головуючий повинен був би
поінформувати про реальний стан справ, а потім рухатися далі. І я
просив би, щоб ми дали можливість до кінця відповідно до процедури
розглянути це питання.
Таким чином, шановні народні депутати, перше питання в нас
заперечень не викликає. Викликає заперечення пропозиція Кабінету
Міністрів про перенесення слухання питання на листопад. Отже, нам
треба обговорити це питання. Я прошу від комітету Клюєва Андрія
Петровича. Будь ласка. А потім два - "за", два - "проти", і будемо
визначатися.
КЛЮЄВ А.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань
паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки (виборчий округ 46, Донецька область). Уважаемые коллеги!
Предварительно была рассмотрена информация касательно
трансформирования топливно-энергетического комплекса. Информация
очень сырая. Фактически специалисты Кабинета Министров не
подготовлены к этому вопросу. Его надо рассматривать в комплексе
по итогам работы топливно-энергетического комплекса за третий
квартал и по итогам подготовки к зиме. Поэтому и было предложение
перенести рассмотрение на две-три недели, так как цифры за третий
квартал будут после 20 октября, и тогда все в комплексе
рассмотреть.
Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я прошу, записатися два - "за", два -
"проти" для обговорення цього питання.
Висвітіть на табло, будь ласка. Народний депутат Білорус,
блок Юлії Тимошенко. Будь ласка.
БІЛОРУС О.Г., член Комітету Верховної Ради України у
закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко"). Прошу передати слово
народному депутату Павловському.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановні колеги! Питання полягає не в тому,
буде холодно взимку чи ні, а в тому, чи буде Україна залежною
державою, чи вона буде незалежною, чи збережемо ми суверенітет,
країну. Тому що економічна незалежність визначає все. А сьогодні
питання якраз у цьому полягає. Тому що та рамкова угода, яку
підписав Президент, призведе до втрати 2 мільярдів доларів США
надходжень до бюджету. Ви тільки вдумайтеся: всі найбільші
прирости, які є в Європі, не можуть порівнятися з тими втратами,
до яких призводить одна ця угода.
Тому поки ще ця рана свіжа, ми її можемо лікувати, ми можемо
поставити питання не ратифіковувати відповідну угоду і врятувати
Україну.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Я тільки хотів би звернути увагу на те, що
народний депутат Білорус відсутній. Це так, для регламентного
комітету.
Народний депутат Пєхота. Будь ласка. Ви за, Володимире
Юлійовичу?
ПЄХОТА В.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань
бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
виборчий блок "За Єдину Україну!"). Я за те, щоб перенести розгляд
цього питання, бо ми повинні ставити за мету прийняття зваженого
рішення, а не взагалі поговорити. Якщо ми ставимо питання
поговорити, тоді правильно, ми витратимо багато часу і не приймемо
рішення.
Комітет вчиняє правильно. Матеріали не підготовлені, не
пройшли апробування експертної групи, тому треба перенести на два
тижні, підготуватися і потім уже обговорити це питання і прийняти
результативне рішення.
ГОЛОВА. Народний депутат Шевчук, фракція НДП. Ви за чи проти?
ШЕВЧУК С.В., член Комітету Верховної Ради Україн з питань
Європейської інтеграції (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ, виборчий блок "За Єдину Україну!"). Перенести. Я
прошу передати слово народному депутату Карпову Олександру
Миколайовичу.
ГОЛОВА. Карпов Олександр Миколайович. Будь ласка.
КАРПОВ О.М., член Комітету Верховної Ради України у
закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий
округ, виборчий блок "За Єдину Україну!"). Шановні колеги! Я хочу
звернути увагу голови регламентного комітету і пана Турчинова на
персональне голосування і персональне звернення. Народний депутат
Білорус відсутній, і він передає комусь слово. Звідки він взявся і
як він його передав? Давайте всі діяти відповідно до тих
домовленостей, які ви вимагаєте, щоб ми реалізовували. Це перше.
Друге. Стосовно розгляду питання. Шановні колеги! Документи
відсутні, а звинувачення в цьому залі відбуваються. До появи
документів, їх розгляду, аналізу, експертної оцінки жодне
обговорення не буде професійним, фаховим, а буде заполітизованим і
не більше того.
Щиро дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Грязєв, фракція Соціалістичної
партії України. Ви "за" чи "проти"?
ГРЯЗЄВ А.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань
екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ, СПУ). Я за то, чтобы был порядок, а порядок был,
когда Александр Александрович Мороз правил парламентом. Поэтому
прошу передать ему слово. Морозу.
ГОЛОВА. У вас ще все попереду. Будь ласка.
МОРОЗ О.О. Спасибі, Анатолію Дмитровичу. Фракція соціалістів.
Володимире Михайловичу! Я просив би це питання вирішити в
регламентному порядку. Аргументи з цього приводу ні голови
комітету шановного Клюєва, ні Пєхоти неаргументовані, тому що
рішення буде прийматися в наступний четвер, і його підготувати
можна у відповідності зі змістом самої проблеми. А сьогодні уряд
має висловити своє ставлення до реформування всієї системи і на ті
питання, які будуть поставлені депутатами, має дати відповідь. А
говорити про те, що він не підготовлений, взагалі несерйозно. Ну,
як же може бути непідготовлений уряд, коли вже підписаний такий
важливий документ?! Я маю на увазі не тільки цей документ. Тим
паче, що й Президент відповідний документ підписав.
Я прошу вас розглядати його в регламентному порядку. Ставте
на голосування питання про вилучення цього питання з розгляду, а
тоді можна приймати відповідне рішення. Якщо це питання не буде
вирішено, то тоді треба його розглядати, запросивши сюди Прем'єра.
Володимире Михайловичу! Тут ще один нюанс. Ви ж пам'ятаєте,
що після створення більшості мова йде про коаліційний уряд. А
уявіть собі, якщо раптом трапиться так, що через місяць буде інший
Прем'єр. Хто доповідатиме? Знову буде відтяжка цього питання, а
процес іде. Не можна цього допускати. Будь ласка, поставте на
голосування і все-таки розглядайте це питання сьогодні.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Обговорення завершено. У нас
два "за", два "проти" за скороченою процедурою (Шум у залі). Я
прошу вас, не наполягайте! Ні, ні. Два "за", два "проти" вже в нас
висловились.
Оробець, і завершуємо.
ОРОБЕЦЬ Ю.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики
та ядерної безпеки (виборчий округ
222, м.Київ). Шановні колеги! Я учасник засідання в Кабінеті
Міністрів, присвяченого темі газтранзит. Була негативна відповідь
Міністерства фінансів і Міністерства економіки на підготовлені
проекти.
Якщо рухатися за цією логікою, то наш бюджет недорахує велику
суму - близько 6 мільярдів гривень. Напередодні прийняття бюджету
це надзвичайно важливе питання і тому воно повинно обов'язково
бути розглянуте. Якщо воно не буде розглянуте, ми в принципі
зірвемо бюджетний процес.
Тому я наполягаю на тому, щоб питання було сьогодні
розглянуте.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Є дві пропозиції.
Перша, і це цілком очевидно, що ми згідно з порядком денним
повинні розглядати це питання. Друга: Кабінету Міністрів пропонує
перенести розгляд цього питання на листопад місяць.
Я ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів
перенести розгляд цього питання на листопад (Шум у залі). Що, я не
зрозумів? Відмініть голосування. Що? Я не чую, що ви...
З мотивів голосування - Симоненко. Я прошу всіх заспокоїтися
і сісти на свої місця. Будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М. Фракція комуністів. Я взяв слово з мотивів
голосування, щоб ви, Володимире Михайловичу, навели порядок щодо
персонального складу тієї самої більшості. Також попереджаю вас,
що Блохіна в залі немає, він у Греції знаходиться. Тому прошу вас
офіційно вилучити його картку. Це по-перше.
І по-друге. Знову звертаюся до більшості. Питання дуже
складне, болюче. Воно перспективне, має відношення до нашої
конкретної економіки, до майбутнього наповнення бюджету. Тому й
звертаємося до вас з пропозицією сьогодні розглянути його, як ми й
передбачали все це раніше прийнятою постановою і не вилучати його
з розгляду.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Ставлю на
голосування пропозицію перенести розгляд інформації Кабінету
Міністрів України про здійснення державної політики щодо стану
реформування нафтогазового комплексу, впливу його на
соціально-економічний розвиток держави та виконання законодавства
в цій сфері. Прошу проголосувати. Увімкніть систему.
"За" - 215.
Покажіть по фракціях.
Шановні народні депутати! Я прошу вас голосувати тільки за
себе, вилучити всі інші картки.
------------
Шановні народні депутати! Давайте домовимося таким чином:
зараз ми починаємо розгляд першого питання. Прошу зараз першого
заступника зв'язатися з Прем'єр-міністром і забезпечити
присутність необхідних посадових осіб при розгляді інформації щодо
другого питання. Немає заперечень?
Переходимо до розгляду першого питання. У зв'язку з тим що ми
будемо слухати два питання, нам треба скоригувати час для їх
розгляду. Таким чином, пропонується при розгляді інформації
Кабінету Міністрів про стан справ у вітчизняній системі охорони
здоров'я доповідачу дати 15 хвилин, для відповідей на письмові й
усні запитання - 30 хвилин, для виступу від комітету -5 хвилин і
для обговорення - півгодини. Решту часу відвести для розгляду
наступного питання. Немає заперечень?
Віталій Федорович Москаленко, міністр охорони здоров'я. Будь
ласка.
МОСКАЛЕНКО В.Ф., міністр охорони здоров'я України. Шановний
Володимире Михайловичу! Шановні присутні, колеги! Шановні народні
депутати! Дозвольте подякувати за вашу ініціативу щодо проведення
Дня уряду з питань охорони здоров'я.
Звертаючись до українського народу в річницю Незалежності,
Президент України визначив серед стратегічних соціальних
пріоритетів доступну медичну допомогу та доступні ліки, оскільки
вони безпосередньо стосуються життя десятків мільйонів наших
громадян. Відомо, що стан охорони здоров'я залежить від рівня
економічного розвитку кожної країни. Але ж і від стану здоров'я
населення залежать розвиток економіки, безпека нації та політична
стабільність кожного суспільства. Переконаний, що всебічний та
безпристрасний аналіз проблем вітчизняної медицини на такому
високому рівні дозволить не тільки оцінити зроблене, але і
визначити напрями подальших спільних дій уряду та Верховної Ради
задля досягнення основної мети - корінного поліпшення стану
здоров'я наших співвітчизників.
Шановні народні депутати! Про те, як працювала галузь,
неупереджено і, я сказав би, без прикрас викладено в наданому вам
інформаційно-аналітичному матеріалі Кабінету Міністрів. Тому
вважав би за можливе зупинитися тільки на основному.
Перш за все скажу: охорона здоров'я була і залишається
головним пріоритетом не тільки в політичному курсі держави, а й у
практичній діяльності уряду. І не варто декому принижувати
позитивні результати роботи. Адже покращено такі важливі критерії
стану здоров'я нації, як малюкову та материнську смертність,
інвалідність; забезпечено відсутність епідемій небезпечних
інфекцій; зменшилася захворюваність на дифтерію, вірусні гепатити
та гострі кишкові інфекції; Україна сертифікована як територія,
вільна від поліомієліту; на вітчизняному ринку з'являється все
більше українських ліків та медичних виробів за доступними цінами.
Проте скажу чесно і відверто:
невирішених проблем залишилося більше ніж тих, що вдалося
розв'язати. На те є об'єктивні причини. Наші прагнення і дії щодо
покращення здоров'я народу гальмувалися через постійний вплив
комплексу несприятливих чинників, які накопичувалися
десятиліттями. Серед них демографічні проблеми, в першу чергу -
значне постаріння населення, стан довкілля та медичні наслідки
Чорнобильської катастрофи, незадовільний рівень життя більшості
людей, залишковий, вкрай недостатній рівень фінансування медичної
сфери - менше половини від потреби. Більше того, ці незалежні від
медицини проблеми поглиблювалися соціально-економічною кризою при
становленні держави.
Дозвольте, шановні народні депутати, буквально декількома
словами охарактеризувати зроблене в тих нелегких умовах.
Незважаючи на дію зазначеного комплексу чинників, вдалося
зберегти цілісну систему охорони здоров'я і почати її розбудову.
За обсягами надання допомоги населенню медиками вже перевершено
деякі показники діяльності початку 90-х років. В останні роки
позначилась тенденція до поліпшення фінансових, кадрових та
матеріальних ресурсів медичної галузі на основі зростання
макроекономічних показників країни.
Нині державна політика в медичній сфері визначена "Концепцією
розвитку охорони здоров'я населення України". Саме нинішній склад
уряду розпочав її виконання.
В умовах ринкового суспільства з урахуванням європейського
вибору держави створюються сучасні правові засади вітчизняної
медицини. Тільки в цьому році на рівні Президента, Верховної Ради
та уряду України прийнято 41 нормативно-правовий акт, що
стосується охорони здоров'я, в тому числі 10 цільових програм з
питань допомоги мешканцям села, дітям та матерям, ветеранам,
онкології, трансплантології, йодопрофілактики тощо.
Особливо підкреслюю значимість Міжгалузевої комплексної
програми "Здоров'я нації". В ній визначено шляхи системного
вирішення міжгалузевих проблем, здорового способу життя, активної
демографічної політики, умов праці, екології, доступності та
якості медичної допомоги - всього того, що формує рівень здоров'я
людей.
Шановні народні депутати! Створені на даний час політичні та
основні правові засади діяльності галузі дозволили зосередити її
потенціал на розв'язанні кардинальних проблем охорони здоров'я.
Почну з доступності медичної допомоги. Треба визнати, що вона
є ще недостатньою. Мається на увазі не тільки фізична доступність
допомоги, а її обсяг, якість та, що особливо важливо, кінцевий
результат - здоров'я для кожної людини.
Що вже зроблено урядом у цьому напрямі? Перше. З метою
наближення доступності первинної медико-санітарної допомоги
збільшена кількість амбулаторій і поліклінік, у першу чергу на
селі, поліпшується їх оснащення сучасним обладнанням, транспортом,
засобами зв'язку, йде реорганізація фельдшерськоакушерських
пунктів і амбулаторій у великих селах, збережено мережу
лікувальних закладів, розпочато впровадження засад сімейної
медицини. Але ми визнаємо, що темпи змін у первинній ланці
медичної допомоги поки що повільні, і своє завдання бачимо в їх
прискоренні, максимально концентруючи ресурси центру та регіонів.
Друге. В Україні стали більш доступними і
високоспеціалізовані види медичної допомоги, такі як
кардіохірургія, нейрохірургія, онкогематологія та інші. Однак
розвиток дороговартісних медичних технологій стримується ще
недостатнім їх фінансуванням.
У цих умовах при підтримці Верховної Ради з 2000 року
запроваджено цільовий принцип планування видатків на найбільш
пріоритетні проблеми не тільки галузі, але і держави в цілому.
Серед них - попередження інфекційних захворювань, туберкульоз та
СНІД, охорона материнства та дитинства, цукровий діабет, злоякісні
новоутворення, серцево-судинні хвороби. Вже два роки пріоритетом у
діяльності уряду є імунопрофілактика завдяки переведенню закупівлі
вакцин на фінансування з державного бюджету і максимально повному
фінансуванню цих потреб.
Тут доречно зауважити, що запровадження в охороні здоров'я
національних та державних цільових програм і заходів викликає у
декого сумніви про їх доцільність на сьогодні. Але ж, на наш
погляд, є низка аргументів щодо необхідності таких дій. Саме через
них визначається стратегія розвитку охорони здоров'я, хоч ще не
всі програми забезпечуються ресурсами повністю. А, втім, все ж
наповнення бюджетів регіонів для фінансування конкретних
пріоритетних цілей відбувається і використання коштів
контролюється.
Як свідчать розрахунки, виконання до
2011 року всіх програм і заходів вартістю у 4 мільярди гривень
дасть змогу попередити збитки країни у 30,8 мільярда гривень.
Тобто прогнозна економічна, соціальна та медична ефективність у
разі повної їх реалізації становитиме 26,8 мільярда гривень. Хіба
це не аргумент? Крім того, ми вже маємо певні позитивні результати
реалізації програм. Важливо також, що сформовано основний перелік
державних витрат, необхідних при запровадженні
загальнообов'язкового медичного страхування.
Третє. Шановні народні депутати! Окремо зупинюсь на найбільш
гострих питаннях - туберкульозу та СНІДу. Зазначені проблеми
становлять загрозу не лише в нашій країні. Особливістю, наприклад,
туберкульозу є розвиток у всьому світі так званих
мультирезистентних форм.
Для подолання цих соціально-небезпечних захворювань в Україні
створено практично повний нормативно-правовий та
фінансовоекономічний механізм, який складається із законів
України, указів Президента та постанов уряду. Окрім цього,
останнім часом залучено значні кошти міжнародних організацій
-Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією,
Всесвітньої організації охорони здоров'я, Глобального альянсу
вакцин та імунізації, а також коштів, передбачених міжнародними
угодами. Завдяки проведеним заходам уже дещо покращено показники
ефективності лікування хворих на туберкульоз, стабілізовано
смертність, зменшено кількість ВІЛ-інфікованих новонароджених.
Системні кроки держави щодо боротьби зі СНІДом отримали високу
міжнародну оцінку на спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН,
що відбулася за ініціативи України. Робота нашої країни визнана
прикладом широкомасштабної рішучої реакції на епідемію.
Четверте. Ще однією проблемою вітчизняної охорони здоров'я є
недостатнє здійснення профілактичних заходів. Як відомо, це
найменш затратний шлях збереження здоров'я громадян. Тому
необхідно значно посилити нашу взаємодію задля забезпечення
кожному санітарноепідемічного благополуччя, зменшення ризиків, що
пов'язані з забрудненим довкіллям, перш за все через ефективний
контроль за якістю продуктів харчування, питної води, атмосферного
повітря.
Подальшому зниженню рівня інфекційних захворювань
допомагатиме впроваджений новий національний календар
профілактичних щеплень, що повністю відповідає вимогам в ВООС в
Європі. Поліпшенню здорового способу життя буде сприяти реалізація
Державної стратегії подолання бідності. Необхідно також більш
цілеспрямовано розвивати фізичну культуру, вести обмеження і
поступову заборону реклами алкогольних та тютюнових виробів,
особливо останніх із високим вмістом нікотину та смол. Дякуємо, що
депутати-медики вже ставили ці питання.
Шановні народні депутати! Для підвищення якості медичної
допомоги уряд вирішує і кадрову проблему, що має дві важливі
складові: поліпшення підготовки молодих фахівців та соціальний
захист працюючих медиків. Що зроблено у цьому напрямі?
Відбуваються зміни у вищій медичній школі, де впроваджується
досвід розвинутих країн. Для об'єктивного, незалежного від вузів
контролю знань студентів-медиків запроваджено державні ліцензійні
іспити. Введено нові спеціальності: медична психологія, клінічна
фармація, менеджмент в охороні здоров'я. Вийшло з друку понад 180
сучасних україномовних підручників для закладів медичної галузі.
Підкреслюю - лікарів ми готуємо стільки, скільки потребує
країна. Практично кожен отримує роботу. Одним із пріоритетів є
забезпечення кадрами села. Покращена матеріально-технічна база
вузів уже дозволяє започаткувати сучасну форму післядипломної
освіти - резидентуру.
Інший бік проблеми кадрів - їх соціальний захист. За останні
півтора року уряд двічі підвищував медикам заробітну плату. В
цілому вона збільшена на 40 відсотків. Фактично середня заробітна
плата зросла в першому півріччі 2002 року на 50 відсотків у
порівнянні з 2000 роком. Планується наступне підвищення. Завдяки
прийняттю єдиної тарифної сітки буде відновлено диференціацію
посадових окладів медиків. Практично ліквідовано поточну
заборгованість із заробітної плати.
Але дозволю собі, шановні народні депутати, нагадати, що за
рівнем середньої заробітної плати - 227 гривень медики посідають
одне з останніх місць серед інших галузей. Разом з тим на
заробітну плату урядом уже спрямовується більше половини зведеного
бюджету охорони здоров'я, а в регіонах це становить 70 відсотків.
Тобто поглиблюється дисбаланс між галузевими витратами. До
критичної межі зменшилися видатки на медикаменти та в цілому на
лікувально-діагностичні процеси. Тому нам спільно треба намагатися
усунути наявні диспропорції.
Шановні народні депутати! Стан охорони здоров'я, безперечно,
характеризується і доступністю ліків. Це одна з важливих проблем
наших людей, особливо похилого віку. Для зменшення напруженості і
забезпечення медикаментами суттєво збільшено їх виробництво. На
ринку питома вага українських ліків у вартісному виразі уже
становить 46 відсотків. Але подальшим завданням є нарощення
випуску вітчизняних аналогів імпортних ліків, що приведе до їх
здешевлення. Доцільною є також адресна допомога кожному хворому,
який потребує лікування, але не в змозі платити за ліки.
Сьогодні конче необхідно покращити фінансову спроможність
галузі закуповувати медикаменти для лікарень і поліклінік. Це
потребує додаткових коштів із місцевих бюджетів у 2003 році - не
менш ніж 200 мільйонів гривень, які все ж таки треба намагатися
знайти і забезпечити їх використання за цільовим призначенням.
Шановні народні депутати! Що стосується загального стану
фінансування медицини. Починаючи з 1999 року витрати на охорону
здоров'я в цілому зросли на 64 відсотки, або на 2,6 мільярда
гривень. Тепер бюджет галузі становить 6,5 мільярда гривень.
Однак, відверто кажучи, як і раніше, зараз рівень фінансування
охорони здоров'я є ще недостатнім. На одного жителя на рік
виділяється усього 133 гривні і на наступний рік передбачається
141 гривня. Заплановане проектом зведеного бюджету по охороні
здоров'я на 2003 рік збільшення на 4,8 відсотка витрат не може
забезпечувати суттєвого поліпшення фінансового стану галузі, адже
ці кошти може повністю поглинути заробітна плата.
В умовах дефіциту бюджетних коштів уряд продовжує формувати
багатоканальну систему фінансування охорони здоров'я. Втім
перешкодою на цьому шляху є недостатнє законодавче забезпечення
щодо отримання позабюджетних коштів. Просимо підтримати Кабінет
Міністрів у більш чіткому нормативному визначенні понять, що
стосуються медичної допомоги і медичних послуг. Такі пропозиції у
вигляді проекту закону знаходяться у Верховній Раді. Їх схвалення
дозволить вивести з тіньового сектора значні кошти, які
обертаються навколо медичної сфери. Поліпшенню фінансування галузі
повинно сприяти і прийняття Податкового кодексу.
Шановні народні депутати! Проблеми здоров'я стосуються
кожного із нас і хвилюють усіх. Уряд повністю усвідомлює, що на
сьогодні поліпшення якості вітчизняної охорони здоров'я ще не всі
відчувають. Однак хочу відверто сказати, що, навіть працюючи в
умовах обмеженого фінансування за незначну зарплату, медики країни
все ж досягли непоганих результатів. Дозволю собі подякувати за їх
терпіння і професіоналізм.
Шановні народні депутати! Узагальню найбільш гострі проблеми,
про які говорилося. Це обмеженість фінансування охорони здоров'я;
недостатня доступність медичної допомоги та ліків, особливо для
соціально незахищених верств населення на селі; поширення
туберкульозу та СНІДу; низька оплата праці медиків і як наслідок -
ще повільні темпи поліпшення здоров'я нації. Тому теперішній етап
розвитку медичної сфери потребує більш кардинальних змін та
скоординованих дій і відповідальності політиків та всіх гілок
влади - парламенту, уряду та регіональних органів влади.
На місцевому рівні необхідно забезпечити виконання
регіональних програм, створених відповідно до Міжгалузевої
комплексної програми "Здоров'я нації", збільшити мережу
амбулаторій, закладів сімейної медицини, пільгових аптек, перш за
все на селі, максимально використати для охорони здоров'я
можливості місцевих бюджетів.
На рівні уряду потрібно виконати завдання, передбачені в
програмі його діяльності, представленій на затвердження Верховної
Ради. Це сприятиме розв'язанню проблем доступності медичної
допомоги, поліпшенню фінансування галузі, зменшенню диспропорції в
оплаті праці медиків. У Кабінеті Міністрів вже знаходиться
законопроект щодо суттєвого покращення стану справ у фармації та
доступності ліків.
На рівні Верховної Ради необхідно прискорити прийняття таких
системоутворюючих законів, як: Закон про загальнообов'язкове
державне соціальне медичне страхування та нова редакція Основ
законодавства про охорону здоров'я. Це створить правову базу
багатоканального фінансування галузі, збільшить його обсяги,
забезпечить виконання програми надання гарантованої державою
безоплатної медичної допомоги.
Крім того, з метою ефективного використання наявних коштів у
медичній сфері пропонуємо внести зміни до Бюджетного кодексу.
Важливо створити умови для переведення розрахунків на охорону
здоров'я між бюджетами всіх рівнів, визначити головних
розпорядників коштів на районному та міських рівнях.
Шановні народні депутати! Впевнений, що прийняття парламентом
цих законодавчих актів стане серцевиною перетворень у вітчизняній
охороні здоров'я. Для їх поглиблення та прискорення урядом
запропоновано створення при Президенті України ради з питань
розвитку та реформування охорони здоров'я за участю народних
депутатів, відомих вчених, політичних та громадських діячів під
головуванням Прем'єр-міністра України Анатолія Кириловича Кінаха.
Завершуючи свій виступ, дозвольте від імені уряду подякувати
вам за підтримку і допомогу у вирішенні проблем охорони здоров'я.
Переконаний, що їх розв'язання можливо лише на основі посилення
нашої плідної взаємодії з Верховною Радою, що є одним із головних
пріоритетів Кабінету Міністрів України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь міністра закінчено. Прошу
записатися на запитання. Будь ласка, Віталію Федоровичу, у вас є
письмове запитання. Одне письмове, одне безпосередньо від народних
депутатів, будемо чередувати. Висвітіть, будь ласка, на табло.
Будь ласка, відповідайте на письмове запитання.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні
народні депутати! Я хочу дуже стисло поінформувати, скільки було
направлено письмових запитів і запитань до Міністерства охорони
здоров'я.
За період підготовки до Дня уряду у Верховній Раді України
від окремих депутатів до уряду надійшло 50 письмових запитань, а
всього їх фактично 69. Я хочу поінформувати, що, зокрема Комітет з
питань охорони здоров'я, материнства та дитинства, надіслав 15
письмових запитань, Комітет з питань соціальної політики та праці
- 7, Комітет з питань науки - 7 та інші комітети - 2-4. Ми дуже
вдячні за поставлені запитання, усі вони системні, глибокі,
зачіпають найактуальніші проблеми, які сьогодні є в системі
охорони здоров'я. Взагалі, шановні народні депутати, ми зробили
аналіз, і тому ми маємо за ці півроку 704 запитання від 337
народних депутатів, які стосуються проблем охорони здоров'я. Однак
формулювання більшості запитань дуже об'ємне за змістом і містить
у собі ряд підпитань. Проведений нами підрахунок часу, який
потрібний лише для їх оголошення, показав, що ця процедура може
зайняти весь регламент, а навіть і більше, тому ми згрупували
запитання за проблемами та за змістом і пропонуємо у межах
відведеного часу відповісти на найактуальніші з них. Володимире
Михайловичу, я хочу показати кількість цих запитань.
ГОЛОВА. Ви почніть з першого, і, будь ласка, відповідайте на
нього, а потім будуть запитання від народних депутатів.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Перш за все ми вважаємо за необхідне
відповісти на запитання профільного Комітету Верховної Ради з
питань охорони здоров'я, материнства та дитинства, їх було 15.
Отже, запитання. "Одним із визнаних в усьому світі методів
забезпечення раціонального використання коштів у сфері охорони
здоров'я є посилення ролі первинної медико-санітарної допомоги,
ролі сімейного лікаря або лікаря загальної практики. Що конкретно
зроблено Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони
здоров'я з метою виконання Постанови Кабінету Міністрів від 20
червня 2000 року про комплексні заходи щодо впровадження сімейної
медицини у систему охорони здоров'я? Коли уряд планує забезпечити
повний перехід до організації первинної медичної допомоги на
засадах сімейної медицини у загальнонаціональних масштабах? Як
виконуються плани підготовки та перепідготовки відповідних кадрів,
забезпечення матеріально-технічних умов їх ефективної діяльності?
Коли будуть вирішені питання про створення відповідних
уніфікованих програм і умов для забезпечення господарської
діяльності сімейних лікарів?"
Шановний Миколо Єфремовичу, дякую за запитання і відповідаю.
Хочу зауважити, що процес переходу до організації первинної
медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини у
загально-національних масштабах є поступовим і довготривалим.
Комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему
охорони здоров'я, які затверджені постановою Кабінету Міністрів,
розраховані на період до 2005 року і є лише першим етапом у цьому
процесі.
На сьогодні вже створено понад 800 закладів сімейної
медицини. В основному їх мережа розвивається в сільській
місцевості, де сконцентровано майже 80 відсотків зазначених
закладів. Кількість штатних посад сімейних лікарів порівняно з
2000 роком збільшено в 2,5 раза і становить сьогодні 1500 лікарів,
поліпшені їх умови оплати праці. Посадові оклади вже прирівнюються
до окладів лікарів хірургічного профілю.
Реалізація заходів щодо поліпшення сільської медицини дала
змогу зміцнити матеріально-технічну базу закладів сімейної
медицини і відповідно поліпшити умови праці сімейних лікарів та
забезпечення їх житлом. Проводиться активна підготовка та
перепідготовка сімейних лікарів. За станом на 1 жовтня 2000 року
шляхом піврічної перепідготовки дільничних терапевтів та педіатрів
за принципом сімейного лікаря підготовлено 1520 сімейних лікарів.
У дворічній ординатурі за спеціальністю "Загальна практика -
сімейна медицина" в цьому році приступили до навчання 295 інтернів
- майбутніх сімейних лікарів. Для подальшого розвитку сімейної
медицини міністерством створена галузева нормативна база, яка
регламентує організаційні технологічні впровадження сімейної
медицини в Україні.
До реформування первинної медикосанітарної допомоги активно
залучається медична громадськість. В Україні у листопаді минулого
року було проведено перший з'їзд сімейних лікарів, на якому
схвалена концепція розвитку сімейної медицини.
У Законі України про ліцензування певних видів господарської
діяльності визначені рівні права суб'єктів господарювання різних
форм власності, у тому числі й сімейних медичних закладів. Це
відповідь на перше запитання.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Лещенко, фракція комуністів.
Ваше запитання. Будь ласка.
ЛЕЩЕНКО В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань аграрної політики та земельних відносин
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція
Комуністичної партії України. Шановний Віталію Федоровичу! Ми,
комуністи, народні депутати, дуже стурбовані ситуацією у медицині,
в системі охорони здоров'я і завжди підтримуємо вас в тому, щоб
поліпшити ситуацію. Але є два запитання.
Перше. Коли ви говорили про розширення мережі лікувальних
закладів на селі, то мені здалося, що ви говорили не про Україну,
а про якусь іншу державу, може, про Білорусь. Бо насправді на селі
картина зовсім інша. Лікувальні заклади скорочуються (маються на
увазі дільничні лікарні, фапи), знаходяться в жалюгідному стані,
фінансування немає і таке інше. Невже вам про це невідомо?
Друге. У нас медицина безкоштовна, про це записано в
Конституції, і Конституційний Суд це також підтвердив. Але коли
хвора людина переступає через поріг лікарні, її одразу запитують:
"Чи є у тебе гроші?" Якщо немає, лікувати її ніхто не буде. Вам не
здається, що якраз через цю причину в нас смертність у два рази
перевищує народжуваність?
Дякую.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Дякую вам за серйозне глибоке запитання та за
підтримку. Я хочу сказати, що, дійсно, в 1996-1997 роках була
проведена оптимізація мережі і була скорочена кількість дільничних
лікарень. Це питання неоднозначне. Два роки тому Міністерство
охорони здоров'я заборонило скорочувати мережу в сільській
місцевості. Я хочу сказати, що ми за два роки додатково відкрили
295 лікарських амбулаторій, а взагалі за десять років було їх
відкрито більше, ніж 1000.
Якщо в деяких місцях проводиться, як то кажуть, закриття
дільничних лікарень, то замість них на засадах сімейного лікаря
обов'язково виникає сімейна лікарська амбулаторія.
Що стосується скорочення фапів, то я хочу сказати, що завдяки
двом урядовим програмам ми пропонуємо навпаки підсилити мережу
закладів на селі. Ми пропонуємо в населених пунктах, де живе 1000
і більше мешканців, створити замість фапів лікарські амбулаторії,
що ми вже успішно робимо в цьому році.
Окрім цього, у всіх інших населених пунктах будуть відкриті
фапи. Згідно з програмою розбудови на три роки ми плануємо
наступного року побудувати приблизно 300 нових фапів і десь 250
сільських лікарських амбулаторій. Тобто іде потужна розбудова
сільської системи охорони здоров'я.
Я хочу сказати, що у цьому році ми направили до села 685
автомобілів "швидкої допомоги" і 600 одиниць дороговартісного
обладнання: це апарати УЗО, штучної вентиляції легень та інша
техніка.
Я хочу сказати, що на сьогодні вже немає жодної центральної
районної лікарні, в якій би не було апарату УЗО і
наркознодихального обладнання, хоча два роки тому у нас було
практично 600 центральних районних лікарень, які цього не мали.
Тобто наша увага буде і надалі приділятися покращенню системи
охорони здоров'я на селі. Зараз ми плануємо передати десь
приблизно 50 автомобілів "швидкої допомоги" (якщо нам вже надійшли
кошти), які будуть направлені тільки в сільську місцевість, для
потреб сільських амбулаторій і сільської медицини.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання. Віталію Федоровичу. Будь ласка.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Я вибачаюся, але там було ще друге запитання,
яке стосується безоплатної медицини. Ви уважно слухали мою
доповідь, але я все одно повторю. На сьогодні у структурі видатків
місцевих бюджетів 70 відсотків становить фонд оплати праці, 10
відсотків - вартість енергоносіїв, ще 20 відсотків залишається на
забезпечення лікувально-діагностичного процесу.
Ми просимо вас підтримати Міністерство охорони здоров'я, щоб
у наступному році зафіксувати видатки на медикаменти і
лікувально-діагностичний процес, які становлять по державі на
сьогодні 470 мільйонів гривень. Це дуже-дуже мало, це в середньому
10 гривень на одного мешканця нашої країни. Що можна зробити на 10
гривень? Ми пропонуємо добавити якнайменше половину цих коштів,
щоб, дійсно, наш народ відчув якісні зміни в наданні медичної
допомоги. Тому що є дві проблеми: оплата праці медиків і надання
медичної допомоги. Наших людей не цікавить, скільки у нас
лікарень, їх не цікавить, скільки у нас працює лікарів, їх
цікавить доступність медичної допомоги і ліків, кінцевий
результат. То ми будемо і надалі намагатися вирішувати цю
проблему, і тільки цю проблему.
Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Володимире Михайловичу, я хочу зачитати ще
одне письмове запитання від комітету, а потім уже від інших
комітетів і фракцій.
Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства,
голова комітету Поліщук: "Яких заходів, враховуючи необхідність
ефективного використання обмежених фінансових ресурсів на охорону
здоров'я, вживає уряд з метою забезпечення прогнозування і
перспективного планування та підготовки необхідної для держави
кількості медичних кадрів у вищих медичних навчальних закладах
ІІІ-IV рівнів акредитації?"
Дякую за запитання.
Шановний Миколо Єфремовичу! Укомплектованість посад лікарів
фізичними особами у системі Міністерства охорони здоров'я на
сьогодні покращилася і становить 82,7 відсотка, але є дефіцит.
Сьогодні у нас є проблеми, особливо з лікарямилаборантами,
лікарями-фтизіатрами, лікарями-патологоанатомами, кількість яких
приблизно коливається в межах 50-60 відсотків від потреби. У тому
числі, ми маємо сьогодні 18 відсотків лікарів-пенсіонерів. Таким
чином, у галузі має місце значний дефіцит кадрів. З урахуванням
цих та інших чинників, що впливають на потребу кадрів (прогноз
щодо демографічної ситуації, перспективні зміни у мережі,
структурі та організації діяльності закладів охорони здоров'я)
потреба державних та комунальних закладів і установ охорони
здоров'я у підготовці кадрів становить приблизно 8000 лікарів.
Крім того, зростають потреби уже й недержавних структур у
фахівцях, іде розвиток недержавної медицини. Обмеженість
фінансових ресурсів галузі не дозволяє повністю задовольняти
потреби охорони здоров'я при підготовці кадрів за державним
замовленням, яке становить у цьому році 3800 лікарів.
Дефіцит державного замовлення компенсується прийомом до
навчання за кошти юридичних та фізичних осіб. У цьому році на
таких умовах до медичних закладів прийнято 3773 студента, які є
громадянами України, і ще приблизно 1500 студентівіноземців.
На 2003 рік Міністерство охорони здоров'я подало до
Міністерства економіки пропозицію щодо збільшення на 1000 осіб
державного замовлення на підготовку лікарських кадрів у разі їх
прийняття, що дасть змогу підвищити питому вагу студентів, які
навчаються за державним замовленням. Я хочу додати, що
Міністерство охорони здоров'я, особливо останні півтора роки, дуже
жорстко контролює державне замовлення, підготовку кадрів, розподіл
студентів, особливо за пріоритетними напрямами на селі. Хочу
сказати, що у цьому році на сільську місцевість направлено 65
відсотків усіх лікарів, які закінчили наші вузи за державним
замовленням.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Григорович, фракція "Наша Україна".
ГРИГОРОВИЧ Л.С., член Комітету Верховної Ради України з
питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Шановний Віталію Федоровичу! Безумовно, дуже важко
вилікувати руку чи ногу, коли хворий весь організм. І ми сьогодні
вранці десь це побачили. Але тим не менше, левову частку коштів,
які виділяються на фінансування системи охорони здоров'я, з'їдає
утримання закладів та зарплата для медпрацівників.
Цього року міністерство почало думати про необхідність
збільшення кількості коштів на закупівлю ліків. Безумовно,
хіміотерапія для онкохворих, виготовлення власних вакцин і так
далі - це той перелік, який сьогодні варто продовжити за рахунок
якоїсь державної програми. За рахунок яких коштів і яким чином
міністерство думає вирішувати цю проблему?
Дякую.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Дякую, шановна Ліліє Степанівно. Я хочу
сказати, шановні народні депутати, що для того, щоб мати
пріоритети в державі, нами була розроблена 21 державна національна
програма. Вони сьогодні вже реалізуються. Так, є питання щодо їх
фінансування, але якщо б не було, то не було б і цього
фінансування.
Хочу сказати, що фінансування ліків (як на державному, так і
на місцевому рівнях) у цьому році значно покращено. Фінансування
закладів охорони здоров'я (за оперативними даними за дев'ять
місяців) збільшилося на 300 мільйонів гривень, ніж у минулому
році, на 100 мільйонів гривень збільшилися державні закупівлі.
Що стосується окремих програм, то ми хотіли б захистити людей
від соціально небезпечних хвороб, таких, як СНІД, туберкульоз,
онкологічних захворювань та інших хвороб для того, щоб значно
покращити стан справ з ними у нашій державі.
Окрім цього, хочу сказати, що виконання державних програм не
зумовило зменшення видатків на охорону здоров'я, на медикаменти в
регіональних бюджетах.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Дякую. Дуже велике запитання від Комітету з
питань охорони здоров'я, яке стосується проблем фармації. В одному
запитанні п'ять підпитань. Я дуже коротко хочу нагадати, про що
йдеться. Перше - створення та забезпечення постійного
функціонування системи моніторингу цін виробників та
постачальників на основні життєво необхідні лікарські засоби.
Друге - аналіз розмірів торговельних надбавок у цінах.
Третє - запровадження системи державної реєстрації цін на
основні життєво необхідні лікарські засоби та вироби медичного
призначення вітчизняного і зарубіжного виробництва.
Четверте - забезпечення гласності та прозорості у системі
формування цін на основні життєво необхідні лікарські засоби та
вироби медичного призначення.
П'яте - перегляд ліцензійних умов впровадження господарської
діяльності роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Дозвольте
мені дати відповідь на це дуже велике питання, яке займає дві
сторінки. Шановний Миколо Єфремовичу, дякую за запитання.
Міністерством охорони здоров'я зроблено таке:
Перше. Запроваджено моніторинг цін на лікарські засоби
щоденного вжитку, це приблизно 400 найдешевших препаратів, що
користуються попитом. Розроблено та систематично оновлюється 6
електронних баз даних, що дозволяє аналізувати динаміку роздрібної
реалізації медикаментів, оптових цін вітчизняних виробників та
дистриб'юторів ліків, запроваджено моніторинг імпортуекспорту
фармацевтичної продукції, введено статистичну звітність про обсяги
виробництва лікарських засобів, завершено розробку системи
моніторингу митної вартості та аналізу динаміки світових цін на
основі життєво необхідних імпортних лікарських засобів.
Друге. Стосовно торговельних надбавок інформую, що урядом
України в листопаді минулого року запроваджено обмеження щодо
торговельних надбавок на ціни на ліки, які підлягають державному
регулюванню: на рівні 10 відсотків для лікувальнопрофілактичних
закладів, що фінансуються з бюджету, та на 35 відсотків для
роздрібної торгівлі.
У результаті вже за півроку зменшилися розбіжності по
регіонах в рівнях цін на лікарські засоби роздрібні ціни
зменшилися на 0,6 відсотка.
Як свідчить проведений аналіз, зараз по всіх регіонах України
середній рівень торговельних надбавок на ліки, ціни на які
регулюються, становить 32 відсотка і є нижчим, ніж у минулому
році, на 11 відсотків. У 2001 році - 43 відсотки. Частка
препаратів, ціни на які регулюються, збільшилася майже в 4 рази -
1200 найменувань.
Третє. Щодо державної реєстрації цін зазначу, що
Міністерством охорони здоров'я разом з Міністерством економіки з
питань європейської інтеграції і Міністерством фінансів
розробляється система державної реєстрації цін на лікарські
засоби, що включені до національного переліку основних життєво
необхідних лікарських засобів і виробів медичного призначення.
За результатами аналізу системи ціноутворення на лікарські
засоби в Україні та основних принципів ціноутворення на лікарські
засоби в 17 зарубіжних країнах розроблені концепція ціноутворення
на лікарські засоби, п'ять методик, за якими буде здійснюватися
експертиза цін і порядок проведення державної реєстрації цін на
лікарські засоби. Найближчим часом ці документи міністерство
направить на візування до всіх міністерств. Таким чином, державна
реєстрація цін може бути запроваджена вже в наступному році.
Четверте питання. З метою забезпечення прозорості у
формуванні цін працюють дві постійно діючі міжвідомчі комісії і
робочі групи з питань ціноутворення та переліків лікарських
засобів. До її складу входять фахівці відповідних міністерств,
відомі науковці, представники провідних виробників,
дистриб'юторів, громадськості.
Щодо національного переліку основних життєво необхідних
лікарських засобів і виробів медичного призначення, то він був
опублікований в "Офіційному віснику України"
50 у грудні минулого року. Положення про цей перелік
публікувалося в журналі "Провізор". У міністерстві було
надруковано національний перелік окремою брошурою та розповсюджено
серед учасників фармацевтичного ринку.
П'яте, останнє підпитання, щодо перегляду ліцензійних умов.
Міністерство охорони здоров'я спільним наказом з
Держкомпідприємництва переглянуло ліцензійні умови провадження
діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами в
бік їх спрощення. Зазначу, що за час дії ліцензійних умов з 26
січня за вимогою щодо місця розміщення не закрито жодного
аптечного пункту.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Народний депутат Сівкович. Немає? Народний депутат
Развадовський. Будь ласка.
РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й., член Комітету Верховної Ради України з
питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий
округ 69, Житомирська область). Дякую, Володимире Михайловичу. Я
хочу перш за все міністра підтримати і просив би вас, щоб ви
якнайшвидше розглянули це питання по підвищенню заробітної плати
медичним працівникам.
А запитання, шановний Віталію Федоровичу, до вас таке. Будь
ласка, назвіть кількість депутатських звернень по виділенню
лікувальним закладам медичного обладнання та автотранспорту і на
яку суму.
Дякую.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Дякую за підтримку і дуже серйозне питання.
Як я вже доповідав народним депутатам, ми ведемо спеціальний
моніторинг. Я можу доповісти по всіх листах і запитах народних
депутатів, я вже називав цифру, скільки їх, можу сказати про
структуру, можу сказати дані по фракціях і навіть по окремих
депутатах. Хочу назвати таку цифру: за 9 місяців цього року на
адресу Міністерства охорони здоров'я надійшло 53 депутатських
звернення стосовно виділення лікувально-профілактичним закладам
України медичного обладнання на загальну суму 21,4 мільйона
гривень, у тому числі 31 лист про виділення санітарного
автотранспорту, що приблизно коштуватиме 1,5 мільйона гривень.
Тобто в структурі звернень 30 відсотків займають листи щодо
надання допомоги громадянам, 12 відсотків це (друге питання за
питомою вагою) - надання допомоги регіонам для закупівлі
обладнання. Якщо ми маємо за півроку на 21 мільйон перелік, а
бюджет нам за 9 місяців тільки дозволив це зробити десь приблизно
на таку ж суму, то будемо вас просити, шановні народні депутати,
підтримувати міністерство щодо покращання матеріально-технічної
бази наших районних лікарень, які потребують модернізації, тому що
на сьогодні там працюють зношені рентгенологічні апарати, яким по
15-20 років, дуже мало сучасного обладнання, і взагалі в
середньому 75 відсотків обладнання потребує заміни і
переоснащення.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання, будь ласка, Віталію Федоровичу.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. І ще є дуже серйозне питання. У результаті
перевірки використання коштів Державного бюджету України,
виділених на 2001-2000 роки Міністерству охорони здоров'я на
придбання медичного обладнання (мається на увазі перевірка
Рахункової палати), були зроблені зауваження щодо нецільового
використання деяких сум (я можу їх назвати). Хочу відповісти на це
велике питання, щоб не було інших потім запитань.
Шановний Миколо Єфремовичу, дякую за запитання. Дійсно, при
перевірці Рахунковою палатою України використання коштів
державного бюджету, виділених міністерству у 2000-2001 роках на
придбання медичного обладнання, було вказано на ряд недоліків та
порушень. По суті їх можна згрупувати у чотири окремі блоки:
централізована закупівля медичного обладнання, санітарного
автотранспорту за рахунок державного бюджету для регіонів;
відсутність нормативів матеріально-технічного забезпечення вищих
навчальних закладів; нецільове використання коштів та наявність
дебіторської заборгованості; закупівля імпортного обладнання.
По першому блоку питань. У 2000-2001 роках кошти державного
бюджету в сумі 17,4 мільйона гривень були використані на придбання
автомобілів швидкої медичної допомоги та обладнання для
лікувальних закладів, що утримуються за рахунок коштів місцевих
бюджетів. Рахунковою палатою визначені ці видатки, як незаконні
або як такі, що не повинні здійснюватись з державного бюджету. З
такими висновками Міністерство охорони здоров'я не може
погодитись. Критичний стан матеріально-технічної бази комунальних
закладів охорони здоров'я, особливо в сільській місцевості, про що
зараз ішлося, зробив дану проблему загальнодержавною.
У зв'язку з цим Президентом України було видано укази в 1999
та вже в цьому році, і на виконання зазначених указів в державному
бюджеті були враховані цільові бюджетні призначення на
централізовану закупівлю медичного обладнання та санітарного
автотранспорту для закладів охорони здоров'я на 2000 рік в сумі
19,2 мільйона гривень та на 2001 рік - 6,2 мільйона гривень, які в
установленому порядку передані безплатно закладам охорони здоров'я
державної та комунальної форм власності. За два роки регіони
отримали 568 одиниць санітарного автотранспорту та понад 600
одиниць дороговартісного медичного обладнання - УЗД-апарати,
апарати для лабораторних досліджень, електрокардіографи,
кювезо-клінічна, наркозо-дихальна апаратура для дітей та інше
обладнання.
У 2002 році в державному бюджеті затверджено окрему бюджетну
програму централізованої закупівлі високовартісного обладнання для
лікарень на суму 117 мільйонів гривень. Я доповідав вам, що ми вже
використали на сьогодні десь 20 мільйонів.
Друге. Стосовно зауважень щодо планування бюджетних
призначень на придбання обладнання вищими навчальними закладами,
то вони стосуються нормативів матеріально-технічного забезпечення
вузів. У галузі освіти сьогодні здійснюються серйозні реформи,
існуюча матеріально-технічна база, коли 70 відсотків медичного та
іншого обладнання морально та фізично застаріло, не дозволяє
закладам освіти проводити освітню, наукову та міжнародну
діяльність відповідно до сучасних умов і стандартів вищої медичної
освіти, тим більше 50 відсотків студентів, з яких 25 відсотків -
іноземні громадяни, навчаються на платних умовах. Бюджетні
призначення на придбання обладнання та предметів довготривалого
користування протягом останніх років для вищих навчальних закладів
МОЗ з державного бюджету не передбачалися. Придбання обладнання
ними в останні роки здійснювалось виключно за рахунок коштів
спеціального фонду, тобто тих коштів, які вони заробляли.
МОЗ погоджується з необхідністю розробки нормативів
матеріально-технічного забезпечення вузів, хоч це не потребує
значного часу та додаткових бюджетних коштів для їх фінансового
забезпечення, і готові до спільної роботи з цього питання з
Міносвіти, Мінфіном і Мінекономіки, і ми це зробимо.
Третє. Стосовно зауважень щодо нецільового, неефективного
використання коштів. У 2000 році Інститут невідкладної та
відновлювальної хірургії міста Донецька отримав від Управління
охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації 623,9 тисяч
гривень для придбання електрокардіостимуляторів і штучних клапанів
серця, які були використані за цільовим призначенням. Однак мало
місце формальне порушення в бухгалтерському обліку. Але всі ці
медикаменти і обладнання було передано лікарні і працювало, тобто
порушень там не було.
Я дякую за запитання.
ГОЛОВА. Народний депутат Левцун, фракція Блоку Юлії
Тимошенко.
ЛЕВЦУН В.І., секретар Комітету Верховної Ради України з
питань Європейської інтеграції (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко"). Шановний Віталію
Федоровичу! Я передав свої питання в письмовій формі, а для усного
запитання прошу надати слово депутату Терену.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ТАРАН В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань прав людини, національних меншин і
міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко"). Блок Юлії
Тимошенко. У бюджеті на наступний рік на фінансування Міністерства
внутрішніх справ пропонується виділити 2 мільярди 513 мільйонів
гривень. Одній лише Академії податкової служби пропонується 40
мільйонів гривень. А на розвиток усієї мережі наукової діяльності
профілактичної медицини - 155 тисяч гривень. Тобто влада охороняє
не здоров'я людей, а себе.
І ми закликаємо людей 12 жовтня, о 14 годині, прийти на
Європейську площу і там на народному трибуналі висловити свою
позицію щодо дій Президента, який має бути гарантом прав громадян
на охорону здоров'я.
Отже, до вас конкретне питання. Якщо Президент - гарант права
громадян на охорону здоров'я, то чи не здається вам, що який
гарант, таке і здоров'я людей?
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Я єдине хочу сказати, шановні народні
депутати, що, дійсно, стан фінансування охорони здоров'я ще
недостатній, і я сказав це в доповіді. Сьогодні вже наявні
позитивні результати: за 3 останніх роки маємо 64 відсотки
зростання реального фінансування - це 2,6 мільярда. Охорона
здоров'я кожного року, і минулого також, отримувала по 1 мільярду
додаткових коштів.
Сьогодні ми порахували всі гроші, які витрачаються в державі
на охорону здоров'я не тільки Міністерством охорони здоров'я,
регіональними органами, а міністерствами різних галузей. І я прошу
показати цей слайд зі зведеним бюджетом. Сьогодні на охорону
здоров'я витрачається 7,6 мільярда гривень - це приблизно 3,1
відсотка ВВП. Фактично ми маємо нині достатньо високу цифру, і
вона краща за останні 4 роки. Але, дійсно, охорона здоров'я
потребує додаткової уваги і додаткового фінансування.
Я прошу подивитись: на цьому слайді показані Державний
бюджет, місцеві бюджети, спеціальні кошти, кошти всіх міністерств,
я маю на увазі Міністерство оборони, МВС, Укрзалізниці, тобто всі
кошти, які витрачаються сьогодні в державі. І подивіться, будь
ласка, ми сьогодні аналізували цифру 6,8 мільярда - на охорону
здоров'я, а фактично вона становить 7,6 мільярда, це останні дані
на сьогодні.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання, будь ласка.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Ще є питання від комітету.
ГОЛОВА. Коротко одне запитання, будь ласка.
МОСКАЛЕНКО В.Ф. Дякую. "Коли уряд планує розробити і
запровадити у практику Державні соціальні нормативи у сфері
охорони здоров'я, передбачені статтею 11 Закону України про
державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії,
прийнятого Верховною Радою два роки тому, у жовтні 2000 року?"
Дякую за запитання. Шановний Миколо Єфремовичу! З метою
забезпечення реалізації Закону України про державні соціальні
стандарти та державні соціальні гарантії Міністерство охорони
здоров'я завершує до кінця цього року опрацювання державних
соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я. Відповідною
класифікацією визначено 9 окремих груп, основні з них - нормативи
потреб у стаціонарній і амбулаторно-поліклінічній допомозі,
медикаментозному забезпеченні санаторнокурортному лікуванні,
харчуванні та інше. Вважаю за доцільне конкретно перерахувати всі
групи, адже це буде необхідним компонентом у системі обов'язкового
медичного державного страхування: норматив забезпечення певної
території мережею закладів охорони здоров'я; норматив обсягу
гарантованого рівня медичної допомоги, яка надається безплатно
всім громадянам у державних і комунальних закладах охорони
здоров'я; нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг
діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур, показники
якості надання медичної допомоги; нормативи пільгового
забезпечення окремих категорій населення лікарськими та іншими
спеціальними засобами; нормативи забезпечення стаціонарномедичною
допомогою; нормативи забезпечення медикаментами державних і
комунальних закладів охорони здоров'я; нормативи
санаторно-курортного забезпечення і нормативи забезпечення
харчування у державних комунальних закладах охорони здоров'я.
У даний час зазначені нормативи пройшли галузеву експертизу і
погоджуються з відповідними відомствами. Запровадження державних
соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я ми плануємо
здійснити вже в наступному році.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Дякую. Віталію Федоровичу, час вичерпаний. Дякую вам.
Від профільного комітету, будь ласка, хто буде виступати?
Голова комітету? Микола Єфремович Поліщук - голова Комітету з
питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Миколо
Єфремовичу, 5 хвилин, будь ласка.
ПОЛІЩУК М.Є., голова Комітету Верховної Ради України з питань
охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
214, м.Київ). Шановні народні депутати, члени уряду, запрошені.
Усі ви мали можливість ознайомитися з наданими Кабінетом Міністрів
аналітичними та довідковими матеріалами про стан справ у
вітчизняній системі охорони здоров'я. З них можна зробити
висновок, що ніяких проблем в цій галузі немає. Проте абсолютна
більшість з вас, шановні народні обранці, зустрічаючись з
виборцями, пересвідчилися, що реальних позитивних змін у системі
охорони здоров'я України, на жаль, не відбулося.
Охорона здоров'я народу так і не стала пріоритетом державної
політики уряду. Черговим прикладом цього є поданий Кабінетом
Міністрів проект Державного бюджету України на 2003 рік, де майже
всі основні показники фінансування галузі в порівнянні з минулим
роком передбачено зменшити. Видатки на охорону здоров'я із
загального фонду зведеного бюджету згідно з урядовим проектом
мають зменшитися на 3,6 відсотка, проте передбачається суттєве
збільшення фінансування фіскальних та силових структур.
Влітку цього року медики України змушені були вдатися до
акції протесту проти державної політики в сфері охорони здоров'я
та оплати праці, яка на сьогодні є однією з найнижчих у бюджетній
сфері. Сьогодні медики заявляють про готовність до нових, більш
рішучих дій, адже не виконується постанова Верховної Ради України
від 11 липня цього року про підвищення зарплати медикам. Все це не
може не турбувати нас із вами.
Комітет занепокоєний зменшенням фінансування програми
боротьби з туберкульозом у два рази проти 2002 року. В першому
півріччі на виконання централізованих заходів щодо боротьби з
туберкульозом із 12,8 мільйонів гривень виділено лише 0,4
мільйона, тобто 3,2 відсотка. Не вирішуються проблеми боротьби з
онкологічними захворюваннями. В 2001 році ці заходи профінансовані
приблизно на 14 відсотків, а в першому півріччі цього року кошти
не використовувалися взагалі. Не використані навіть 5,5 мільйонів
гривень, що були виділені.
Я з повною відповідальністю заявляю:
Україна не має жодного апарату для адекватної променевої терапії
онкологічно хворих, а її потребують приблизно 120 тисяч хворих на
рік. Внаслідок цього близько 30 тисяч хворих щорічно помирають, не
отримавши належної допомоги. Наявні апарати, зі слів
професіоналів-радіологів, не придатні для використання, оскільки
викликають незворотні враження органів та променеву хворобу в
людей.
Міністерство охорони здоров'я не визначилося щодо
пріоритетності закупівлі високовартісного обладнання, не
забезпечує його ефективного використання. В Києві 9
магніто-резонансних томографів, 8 ангіографів для діагностики і
жодного апарата для радіотерапії онкохворих. Питається: хто про це
повинен знати? Прем'єр чи міністр?
У першому півріччі Міністерством охорони здоров'я не
використані 1,6 мільйона гривень на забезпечення медичних заходів
Національної програми "Діти України". Як зрозуміти те, що
закупівля імпортних інсулінів забезпечується на 100 відсотків, а
вітчизняному виробнику, котрий випускає якісні інсуліни, держава в
особі міністерства заборгувала понад 33 мільйони гривень?!
Внаслідок цього унікальне виробництво опинилося перед загрозою
зупинки. І таких прикладів можна навести безліч. Що ж це за
державна політики і за державний підхід до системи?!
Як бачите, за наявності дефіциту фінансових ресурсів вони ще
й неефективно використовуються. А в умовах обмеженого фінансування
ефективне використання всіх можливих ресурсів (кадрових,
матеріальнотехнічних) є надзвичайно важливим.
Щоб забезпечити стабілізацію та реформування охорони
здоров'я, підвищення якості медичної допомоги населенню необхідно:
перетворити державні та комунальні медичні заклади з бюджетних
установ на самостійні суб'єкти господарської діяльності;
забезпечити реалізацію вже прийнятого Закону України про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти (в частині закупівлі
медичних послуг); розробити і впровадити соціальні стандарти
якості медичної допомоги; активізувати роль первинної
медико-санітарної допомоги.
На сьогодні нам потрібні 33 тисячі сімейних лікарів, а є 1,3
тисячі, та щорічно готується 500, як було сказано в доповіді. Це
62 роки треба чекати, щоб ми забезпечили потребу в лікарях! Але
без цього ніяка страхова медицина в Україні діяти не буде.
За фактом незаконного створення Державним департаментом з
контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів
мережі комерційних структур Генеральною прокуратурою України
порушено кримінальну справу. За інформацією, наданою комітету
Генеральною прокуратурою, посадовими особами Міністерства охорони
здоров'я порушуються вимоги законів при проведенні тендерних
закупівель лікарських засобів. Це полягає в тому, що перевага
надається імпортним виробникам перед вітчизняними.
За даними Рахункової палати України, мають місце численні
порушення МОЗ і підпорядкованими йому установами бюджетної
дисципліни. А тому, шановні народні депутати, комітет вважає, що
роботу Кабінету Міністрів та Міністерства охорони здоров'я у сфері
забезпечення охорони здоров'я громадян слід визнати незадовільною
і рекомендувати Президентові та Прем'єр-міністру вжити відповідних
організаційних заходів.
Підготовлений комітетом проект постанови вам роздано, його
підтримали практично всі члени комітету, хоча з різних причин не
всі завізували. Ми просимо вас також підтримати цей проект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, переходимо до обговорення, до
дебатів. На виступи з трибуни записалися 25 народних депутатів.
Прошу висвітити список на табло. Слово надається народному
депутату Надразі, група "Народний вибір". Підготуватися народному
депутату Масенку. Будь ласка.
Я прошу дотримуватися Регламенту, у нас
20 хвилин для дебатів, так щоб більше депутатів встигли виступити.
Дякую.
НАДРАГА В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий
округ 104, Луганська область). Уважаемые коллеги! Рассматривая
сегодня вопрос о состоянии медицины, мы касаемся одной из самых
приоритетных областей жизнедеятельности как общества, так и
государства, потому что ресурсный потенциал страны, ее
безопасность самым непосредственным образом связаны с состоянием
дел в здравоохранении, здоровьем населения.
Я хотел бы, уважаемые коллеги, напомнить, что в ходе
предвыборной кампании практически не было ни одного кандидата
(будь он мажоритарщик или представитель блока), который так или
иначе в своей программе не отмечал, что улучшение системы
здравоохранения есть насущная потребность сегодняшнего дня.
Поэтому, не пытаясь охарактеризовать ситуацию в целом, я
хотел бы все-таки сказать: мы сегодня должны не только оценить
деятельность правительства в этой сфере, но, на мой взгляд,
обсудить также план действий законодательной власти, чтобы и мы
внесли свой вклад в улучшение медицинской помощи населению.
Как мы слышали из доклада члена правительства - министра
здравоохранения, - за последние годы в стране сделано немало для
улучшения состояния здравоохранения. Но, на мой взгляд, этого
недостаточно. Это, можно сказать, самая мягкая формулировка, какая
сегодня возможна для оценки состояния медицинского обслуживания
населения. Но я хотел бы также сказать: мы сегодня можем
предъявлять министерству любые претензии, но до тех пор, пока
медицина не будет иметь достаточного финансирования, все это будет
напоминать поиски виновного, независимо от того, кто виноват.
Поэтому сегодня прежде всего необходимо обязательно определиться с
источниками финансирования. Только тогда можно говорить, что
качественные изменения в медицине состоятся.
Следующий момент. Основными составляющими диагностики и
лечения больных являются медикаменты и медицинская аппаратура. Как
свидетельствует статистика, сегодня у нас в государстве на
медикаментозное обеспечение одного больного (а точнее - одного
койко-места) в день тратится 2 гривны. Нет смысла объяснять вам с
этой трибуны, что на 2 гривны сегодня нельзя купить практически
ничего. Поэтому считаю, что мы должны поддержать предложения
министерства и при рассмотрении Закона о Государственном бюджете
на 2003 год предусмотреть увеличение расходов на приобретение
медикаментов для учреждений здравоохранения местного подчинения
(подчеркиваю, - местного подчинения) не менее чем на 180-200
миллионов гривен за счет сумм трансферов государственного бюджета
местным бюджетам. То есть надо пойти хотя бы на полуторное
увеличение этой суммы, что, на мой взгляд, даст существенное
улучшение медицинского обслуживания.
Еще одна проблема, которую, на мой взгляд, должна решить
законодательная власть: Бюджетный кодекс, который действует всего
полтора года, уже требует внесения изменений и дополнений. Если мы
их не внесем в ближайшее время, то система финансовых учреждений
здравоохранения в сельской местности, межбюджетные отношения
различных медицинских учреждений могут разрушиться окончательно, и
начнутся необратимые процессы.
Хотел бы сказать, что на сегодня требует усовершенствования
система распределения межбюджетных трансферов.
И последнее. Считаю, что сегодня в обществе, в государстве и
в Верховной Раде есть все необходимые предпосылки (необходима
только добрая политическая воля), чтобы сделать качественный
скачок и принять Закон об обязательном государственном социальном
медицинском страховании. Если этого мы не сделаем и не решим
финансовых вопросов, то можно считать, что все остальное будет
пустым сотрясением воздуха.
Предлагаю считать работу правительства в этом направлении
недостаточной.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу дотримуватися Регламенту. Нам
треба порадитися. У нас на виступи записалося багато народних
депутатів. Як ми будемо діяти: надавати слово від фракцій і
комітетів чи тим, хто записався - по порядку?
ГОЛОС З МІСЦЯ. По порядку!..
ГОЛОВА. Тоді слово має народний депутат Масенко. За ним буде
виступати народний депутат Гінзбург. Я прошу дотримуватись
Регламенту. Будь ласка.
МАСЕНКО О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань державного будівництва та місцевого
самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
КПУ). Шановні колеги депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на
те, як різняться доповіді сьогоднішніх двох доповідачів і їхні
оцінки ситуації з наданням медичних послуг у нашій державі.
Напевно, доповідати про стан охорони здоров'я в державі слід було
б Прем'єр-міністру, чи хоча б віце-прем'єру. А то ми міністра
охорони здоров'я просто ставимо в незручне становище. Я можу
засвідчити, що навіть у цій складній ситуації система охорони
здоров'я багато питань вирішує позитивно, я сам знаю факти, коли
багатьом громадянам України було надано ефективну допомогу.
Але, шановні друзі, зрозумійте: якщо навіть кожному
громадянину України дати по кілька пачок пігулок різних
препаратів, але при цьому людина буде недоїдати, буде постійно
перебувати в стресових ситуаціях, жити в холодних, неопалених
приміщеннях, то я думаю, що тут медицина буде безсила. Вона нічого
не допоможе, якщо не будуть забезпечені мінімальні життєві потреби
людини.
У нас завжди виникає одна проблема:
щоб нормально лікувати наших людей, немає коштів у державі, у
бюджеті, немає коштів у громадян. Дійсно, у наших громадян таких
коштів немає, але давайте подивимося, чому їх немає в бюджеті. Ми
ж скрізь говоримо про те, що у нас є економічне зростання, то чому
ж бюджет зменшується? Це треба спитати Прем'єра і Президента, чому
обсяг бюджету зменшується? Всі говорять, що тільки сліпий не
бачить цього зростання! Так не зрозуміло, хто тут сліпий? Може,
вже пожертвувати всім та закупити якісь посилені окуляри й дати і
Президентові, і Прем'єру, і іншим чиновникам, щоб вони побачили
всетаки, що народ страждає, народ хворіє, народ не може
полікуватися.
Мені недавно довелося бути в Німеччині. На вулицях Берліна ми
не побачили жодного "Мерседеса". А вийдіть подивіться у нас біля
Верховної Ради, на інших вулицях Києва! Якби ми на вітчизняних
автомобілях усі їздили, то, мабуть, ті кошти могли б спрямувати на
охорону здоров'я.
Отже, моя пропозиція: щоб сьогоднішню нашу розмову не
перетворити на просту балаканину, треба зменшити фінансування
Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів і
спрямувати ці кошти на охорону здоров'я, збільшити асигнування
принаймні удвічі, а то й утричі. Ттільки тоді ми зможемо
забезпечити ефективне медичне обслуговування наших людей.
Що стосується проекту постанови, то я підтримую пропозицію
визнати діяльність Кабінету Міністрів у галузі охорони здоров'я
населення незадовільною, але не вважати при цьому такою діяльність
міністра і Міністерства охорони здоров'я.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, народний депутате Гінзбург.
Наступним буде виступати народний депутат Бабурін. Ольго Петрівно,
будь ласка.
ГІНЗБУРГ О.П., член Комітету Верховної Ради України з питань
промислової політики і підприємництва (виборчий округ 161, Сумська
область). Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные
депутаты! Сегодня я вышла на эту трибуну потому, что, работая в
округе, ощутила, сколь острыми являются проблемы медицинского
обслуживания моих избирателей, граждан Украины. И эти проблемы
сегодня должны прозвучать с этой трибуны, и я хочу их коротко
осветить здесь.
Основной проблемой, которая волнует работников сферы медицины
является низкий уровень ее финансирования. На лечение больного,
который находится на лечении в больнице, сегодня выделяется 4
копейки в день! Это полнейшее издевательство. Даже в годы Великой
Отечественной войны и после войны такого у нас не было.
Не финансируются и национальные программы. Из десяти очень
серьезных программ сегодня финансируются только программа борьбы с
диабетом и незначительно - программа борьбы с туберкулезом.
Сокращается число сельских больниц. Крайне низко финансирование
фапов (около 1 тысячи гривен на квартал), нет средств на
проведение прививок, приобретение вакцин против дифтерии,
туберкулеза.
Еще одна проблема, на которую хочу обратить внимание, - это
низкая заработная плата медицинских работников. Минимальная
зарплата в 165 гривен, которая установлена сегодня, уравняла
санитарку, уборщицу, слесаря и медсестру. Это вызывает
недовольство медработников медицины, их нужно тоже защищать.
Хочу остановиться также еще на некоторых вопросах. Мне часто
приходится обращаться в Министерство здравоохранения для решения
проблем своего округа. Должна отметить, что с работниками
министерства я практически всегда решаю эти проблемы. Есть
вопросы, которые в состоянии решить министерство. Вот пример. Фапы
не имеют прав выдавать справки о смерти. Когда в селе умирает
ктото, его родственники, для того чтобы его похоронить, вынуждены
мотаться от села к селу, ехать в город. Эту проблему надо
обязательно каким-то образом решать.
На території сільских рад, де є три або декілька сільських
населених пунктів, лікарю чи медсестрі потрібен велосипед для
того, щоб вони могли з одного села до іншого проїхати.
Але головне не це. Головне, шановні народні депутати, - де
взяти гроші для медицини? Я коротко. Отже, де взяти гроші для
медицини? Сьогодні, коли ідеш по округу, бачиш, що біля кожної
ощадної каси цілодобово стоять наші виборці, громадяни України.
Щоб отримати свої 50 гривень, біля ощадкас по кілька днів, ночують
по 200 і більше чоловік. Вони хворіють! Ці люди нервують і
звертаються до лікарів. Їх треба лікувати. Хто в цьому винуватий?
Хай платять зі своїх кишень ті, хто винен у тому, що цих людей
тримають біля кас.
Не можна забезпечити вугіллям пільгові категорії населення.
Люди знову ж хворіють, нервують. Хто в цьому винен? Хай ці люди
платять гроші, які мають іти до нашого Міністерства охорони
здоров'я. Ціни на комунальні послуги. Які сьогодні ці ціни і яка
якість цих послуг? Це теж нервує наших людей, люди знову хворіють,
бо мерзнуть. Знову хтось у цьому винен. А школи, дитячі садки
Радянська влада забезпечувала своїх громадян роботою,
заробітною платою, пенсією, безкоштовним лікуванням, хлібом по 15
копійок. Зараз у малих містах замість одного похоронного бюро -
п'ять, а у великих, де було п'ять похоронних бюро, тепер їх 25!
Хто у цьому винен? Звісно не Радянська влада, не Комуністична
партія!
Я відкриваю Конституцію (я хочу, щоб це знали слухачі, мої
виборці): стаття 49 Конституції України гарантує безоплатне
лікування. І ми з вами, а може та більшість, яка сьогодні
утворилася, повинна відповідати за те, що не виконується стаття 49
Конституції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Бабурін, фракція комуністів. За ним - Анатолій Мороз,
також фракція комуністів. Будь ласка.
БАБУРІН О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань
економічної політики, управління народним господарством, власності
та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
КПУ). Уважаемые коллеги и гости! Вопрос, рассматриваемый сегодня,
архиважный. Анализируя бюджет вроде бы благополучной в этом
отношении Запорожской области, можно сказать, что на охрану
здоровья финансирование как будто бы увеличилось - с 99 до 133
гривен. Однако если посмотреть на структуру этого увеличения, то
зарплата увеличилась с 50 до 70 процентов, а на селе и того
больше, а вот на медикаменты и питание предусмотрено всего
соответственно 9 и 4 процента.
Но, как здесь уже говорили, у нас на одно койко-место
выделяется 3, 1 гривны. О каком качестве медицинской помощи может
идти речь?
Однако, несмотря на скудность бюджета, в области удалось в
основном решить проблему с инсулинами, вакцинами, обеспечением
лекарствами больных туберкулезом. К сожалению, другие программы в
этом году из госбюджета практически не финансируются, а в местных
бюджетах деньги не предусмотрены.
Поступают десятки жалоб от больных на плохое обеспечение
лекарствами для проведения химиотерапии, кардиостимуляторами,
слуховыми аппаратами, эндопротезами и другим необходимым.
А как все ожидали переоснащения наших сельских больниц! При
таком финансировании охраны здоровья качество медицинской помощи
не улучшится, даже если мы будем менять министра каждый день. Их,
кстати, за восемь лет поменялось уже восемь человек.
Чего сегодня ждут от нас избиратели и медицинские работники?
Во-первых. Увеличения средств на охрану здоровья, в первую
очередь на медикаментозное обеспечение. Поэтому я поддерживаю
выступающих здесь передо мной товарищей и Министерство охраны
здоровья. А деньги можно найти, они есть. И проверка за первое
полугодие, проведенная Счетной палатой, показала, что у нас,
оказывается, профицит бюджета - 1 миллиард гривен. Генеральная
прокуратура возбудила уголовное дело. Люди умирают от нехватки
лекарств, а у нас есть лишние деньги.
Во-вторых. Все средства, которые заложены на охрану здоровья,
должны концентрироваться в одних руках - в Министерстве
здравоохранения. Тогда и проверить будет проще, да и спросить
можно будет.
В-третьих. Если мы разрешили медикам оказывать ряд платных
услуг, то необходимо вносить изменения и в Налоговый кодекс.
Министерству здравоохранения и Минфину необходимо
пересмотреть расходы на амбулаторное лечение. Ведь сегодня в
Запорожской области 220 тысяч человек нуждаются в 212 миллионах
гривен, а весь бюджет составляет 202 миллиона гривен. Но, кроме
этого, надо искать и внутренние резервы. Поэтому речь идет не об
огульном закрытии больниц, а об их рациональном использовании. В
связи с этим заслуживают внимания идея семейного врача и решение
вопроса транспортного обеспечения. А транспорт можно использовать
отечественный, например наши "Таврии".
Еще раз хочу подчеркнуть, что без финансирования мы проблем
не решим.
Работу Министерства здравоохранения предлагаю признать
недостаточной.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів. За ним -народний
депутат Шевчук.
МОРОЗ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань
промислової політики і підприємництва (виборчий округ 83,
Запорізька область). Шановний головуючий! Шановні члени уряду!
Шановні колеги! Міністерство охорони здоров'я спільно з Верховною
Радою України, дійсно, проводить послідовну політику щодо
збільшення фінансування потреб медичної галузі. І ми бачимо, що
при обговоренні бюджету більшість депутатів Верховної Ради розуміє
це і докладає всіх зусиль, щоб галузь фінансувалася на належному
рівні, але, як ми бачимо з виступів наших колег, вона фінансується
сьогодні недостатньо.
Слід сказати, що Міністерство охорони здоров'я сьогодні
працює, як і Міністерство з надзвичайних ситуацій, в надзвичайному
режимі. І щоб не бути голослівним, можна навести багато прикладів,
які всі ми, а особливо депутати-одномандатники, маємо після роботи
в округах.
Тільки в моєму окрузі майже кожна лікарня сьогодні потребує
автотранспорту "швидкої допомоги". Сьогодні в місті Токмак
необхідно рятувати дитячу лікарню. Зменшується кількість ліжок.
Також потрібна "швидка допомога" Молочанській і Ботіївській
лікарням Приазовського району і таке інше. Місто Токмак
Запорізької області сьогодні посіло перше місце в області по
захворюваності на туберкульоз, але в лікарні немає якісного
рентгенапарата, в реанімаційному відділенні немає дихального
апарата. І ще багато інших проблем назріло нині в галузі охорони
здоров'я. Тут багато звучить критики на адресу Міністерства
охорони здоров'я, акцентується на тому, що не дороблено, не
зроблено і таке інше. Я вам скажу, що матеріально-технічне
забезпечення сьогодні здійснюється в міру можливостей. Наприклад,
вперше за останні два роки в 2000-2001 роках на охорону здоров'я
виділено 240 мільйонів гривень, у поточному році освоєно близько
180 мільйонів гривень, але все-таки цього недостатньо.
Багато програм, які сьогодні ми маємо в галузі охорони
здоров'я, а їх здається, близько 20, фінансуються на 45, 10, 20
відсотків. Мабуть, треба, щоб поряд з Міністерством охорони
здоров'я Міністерство фінансів також поінформувало нас, депутатів,
як воно фінансує на сьогодні охорону здоров'я, і тоді картина була
б зрозуміла.
Дійсно, Міністерство охорони здоров'я докладає дуже багато
зусиль по забезпеченню лікарень і автотранспортом, і медичним
обладнанням, яке виробляється сьогодні в нас в Україні на наших
підприємствах. Але заборгованість на сьогодні становить близько
7-8 мільйонів гривень. Зрозуміло, що підприємства вже не дають
Міністерству охорони здоров'я це обладнання, той самий транспорт і
чекають, поки ці програми будуть профінансовані. Я думаю, що при
підтримці Міністерства охорони здоров'я можна багато чого зробити.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Шевчук. За ним - народний депутат
Шевченко. Будь ласка.
ШЕВЧУК С.В. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!
Фракція Народно-демократичної партії вважає, що розгляд цього
важливого питання відбувається дуже вчасно, оскільки зараз
готується державний бюджет на наступний рік. І, на наше
переконання, результати Дня уряду повинні бути відбиті і в
рішеннях бюджетного комітету, і в наших спільних рішеннях щодо
державного бюджету на наступний рік. Але, на думку фракції,
розгляд питання про стан охорони здоров'я в державі лише як звіт
міністра - це спрощений і звужений підхід. Мій колега Олег Білорус
із фракції "Батьківщина" тривалий час працював у Сполучених Штатах
Америки. Так він сказав, що там федеральне міністерство лише на 10
відсотків впливає на стан здоров'я нації. Очевидно, що і в Україні
цей показник також несуттєво відрізняється. Тому мені здається, що
цікавіше було б розглянути інші 90 відсотків, тобто підійти з
точки зору так званого міжсекторального підходу до питання
здоров'я нації.
Тому перш за все я хотів би нагадати присутнім колегам, що ще
в 1992 році Верховна Рада другого скликання прийняла надзвичайно
важливий документ - Основи законодавства про охорону здоров'я. Він
діє до цього часу. В ньому закладені положення про соціальне і
фінансове забезпечення галузі. Однак до цього часу ці важливі
положення не виконуються належним чином. Крім того, в цьому
документі зазначено, що Президент держави у своєму щорічному
посланні до парламенту звітує про стан здоров'я населення своєї
держави. Нам здається, що цю процедуру треба наповнити змістом,
оскільки такий щорічний, регулярний плановий аналіз і корекція дій
виконавчих структур у галузі охорони здоров'я були б надзвичайно
важливим заходом, і не лише на днях уряду ми могли б торкатися
цього питання.
Що стосується діяльності Кабінету Міністрів України, то я
хочу сказати, що Кабінет Міністрів розробив важливий документ -
Міжгалузеву програму "Здоров'я нації". Потрібно лише сподіватися
на те, що він буде виконуватися на місцях.
Я не можу не торкнутися окремих зауважень, які були
висловлені стосовно висновків Рахункової палати, тендерної
політики. У цих важливих питаннях треба мати більш професійний
підхід, особливо коли Рахункова палата робить висновки про нібито
нераціональне використання коштів, коли централізовані кошти
витрачаються на допомогу районним, сільським амбулаторіям,
лікарням нижчого рівня. Вважати, що це порушення бюджетного
процесу - простотаки непрофесійно. Я думаю, що не треба ці
звинувачення піднімати.
Шановні народні депутати! Я можу відверто сказати, що щорічно
на адресу міністерства надходить більше тисячі ваших звернень - це
4-5 звернень щоденно в робочий час. Між ними існує конкуренція.
Всі ви просите надати перевагу своїм знайомим, рідним, виборцям у
тому чи іншому питанні, таким чином обділяючи інших. Ми можемо
саме зараз виробити, дійсно, зважений підхід до проблеми здоров'я
нації, до проблеми фінансування галузі, врахувавши відповідні
пропозиції в державному бюджеті. І я закликаю вас саме до такого
процесу, бо перед виборами всі ми говорили про 5, про 4 відсотки
ВВП на охорону здоров'я, а після виборів ми це забуваємо.
Спасибі.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Час вичерпано. Можливо, якщо ви не
заперечуєте, ми хвилин на 15 продовжимо роботу і завершимо розгляд
цього питання. Немає заперечень? (Шум у залі).
По фракціях не погодилися, я ж пропонував, не підтримали,
Олександре Олександровичу. Сказали, тим, хто записався.
Народний депутат Шевченко, "Аграрники України". За ним -
народний депутат Мигович.
ШЕВЧЕНКО О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий
округ 39, Дніпропетровська область). Шановний Володимире
Михайловичу! Шановні народні депутати, члени уряду, запрошені!
Питання, що розглядається сьогодні, дуже важливе, адже здоров'я
нації - це майбутнє держави.
Згідно з висновками експертів Всесвітньої організації охорони
здоров'я в структурі факторів, які впливають на стан здоров'я
населення, медицині належать тільки 8-10 відсотків, а 90 відсотків
складають такі фактори, як стан навколишнього середовища,
екологічна ситуація, рівень життя, харчування, шкідливі звички та
інше. Держава, медицина і сама людина несуть відповідальність за
здоров'я людини. Але в силу обставин, які склалися останнім часом,
стан здоров'я населення значно погіршився, особливо в промислових
регіонах - Донецькому, Дніпропетровському, Запорізькому та інших.
Високий рівень смертності в цих областях особливо в працездатному
віці призвів до зміни показника тривалості життя - в середньому 58
років. Ось чому сьогодні медицина в здоров'ї нації повинна
відігравати головну роль.
Позитивним внеском у розвиток галузі охорони здоров'я за
останні роки є розробка низки законодавчих актів, проведення
інтенсивної роботи над створенням нормативної бази охорони
здоров'я, про що зазначалося в доповіді міністра.
Дніпропетровська область має досвід щодо організації роботи
установ цієї галузі по забезпеченню конституційних прав людини на
охорону здоров'я. Але на цьому немає потреби зупинятися. Витрати
населення на медичні послуги та ліки майже такі, як державне
фінансування на охорону здоров'я в цілому, про що свідчать
численні дослідження.
Тому моя пропозиція, і впевнений, зі мною погодиться
більшість присутніх, така: у формулу розрахунків видатків на
охорону здоров'я на 2003 рік, де враховуються лише статево-вікові
структури населення, необхідно включити показники здоров'я
населення та екологічної ситуації відповідного регіону.
Обрахунок видатків на охорону здоров'я населення
Дніпропетровської області на 2003 рік відповідно до Бюджетного
кодексу України з урахуванням залежності від статево-вікової
структури населення призвів до зменшення видатків на 9,8 мільйона
гривень, а це кошти, які конче необхідні для придбання
медикаментів, покращання матеріальнотехнічної бази медичних
закладів. Хоча їх і не вистачить на побудову реанімаційного
відділення в шахтарському місті Першотравенську, на придбання
нового обладнання для рентген-кабінету, забезпечення автомобілями
"швидкої допомоги" на виборчому окрузі 39, який я маю честь
представляти.
Необхідно врахувати, що зменшення обсягу доступної медичної
допомоги на селі призвело до того, що населення рідше звертається
за допомогою до медичних установ і не отримує відповідного
лікування.
Отже, головною проблемою на сьогодні в цій галузі залишається
фінансування. Внаслідок хронічної нестачі коштів не тільки
занепадає матеріальна база галузі, а й підірвані морально-етичні
основи професії лікаря. Наша медицина в ролі тяжкохворого, якому
необхідна швидка допомога. Тому винити міністерство, мабуть,
негоже, тим більше, що і міністр, і працівники завжди співпрацюють
з депутатами.
Зробити медицину доступною - значить вирішити питання
заробітної плати медиків. От і виходить, що зараз ми платимо за
медицину тричі, як відомий скупий. Перший раз, коли відраховуємо
податки, другий - купуємо ліки, третій - за обстеження та
лікування.
Все це дає підстави людям, які не байдужі до вітчизняної
системи охорони здоров'я, вважати існуюче становище
катастрофічним. Ось чому пропоную Міністерству охорони здоров'я
разом з Верховною Радою в короткий термін розробити і запровадити
гарантовану Конституцією України систему надання безкоштовної
первинної медикосанітарної допомоги з державного бюджету,
забезпечивши набір необхідних медикаментів, обладнати первинну
ланку системи охорони здоров'я з подальшим переведенням на
місцевий рівень, як це передбачено Бюджетним кодексом.
Наш аграрний комітет, особливо підкомітет з питань
соціального розвитку села, вважає, що забезпечення закладів у
сільській місцевості кваліфікованими медичними кадрами - одна із
основних проблем. Тому для міністерства основні проблеми
-здійснення профілактики та лікування туберкульозу, програми
"Цукровий діабет", "Демографія", а також прийняття законів про
страхову медицину, про права дитини, пацієнта, медичного
працівника.
Тривожить і неузгодженість цілого ряду законів, підзаконних
актів щодо розмежування повноважень закладів охорони здоров'я.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Мигович. За ним - народний депутат
Симоненко.
МИГОВИЧ І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань людини, національних меншин і міжнаціональних
відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).
Фракція комуністів, Закарпаття. Шановні колеги! Попередні
виступаючі наводили переконливі приклади того, яка разюча
відмінність між тими матеріалами, які ми отримали від уряду, і тим
реальним становищем, з яким ми щодня стикаємося на місцях у
системі охорони здоров'я. Особливо згубні наслідки помітні в
нашому регіоні.
За радянської системи на Закарпатті діяла розгалужена медична
допомога. Сьогодні від неї мало що залишилося. Діє всього 69
лікарень, кількість ліжок зменшилася на 4 тисячі,
фельдшерсько-акушерські пункти ледь животіють, і тому багато
хворих просто вже не звертаються до лікарень, бо там від них прямо
чи опосередковано вимагають як мінімум тризначні суми.
За основними показниками медичного обслуговування
Закарпатська область посідає 15-20 місця в країні. Воно вкрай
погіршилося після природних катастроф, політичних експериментів і
кадрової вакханалії, що триває і зараз тут. Усе це в поєднанні з
економічною кризою сприяє негативній соціально-демографічній
зміні: зменшилася народжуваність, тривалість життя, зростає
смертність. І в нас триває скорочення природного приросту та
загальної кількості населення.
Неухильно збільшується міграція, у тому числі кваліфікованих
медиків. Загальна захворюваність у краї за останні 12 років зросла
майже удвоє. Близько 60 тисяч осіб перебувають на обліку з приводу
серйозних захворювань. Злиденне існування медичних закладів не
врятує і страхова медицина, на яку сьогодні всі покладають надії.
Треба насамперед встановити для медпрацівників, як тут
зазначалося, зарплату на рівні середньої у промисловості,
унормувати гарантований державою стандарт медичної допомоги, чітко
регламентувати, звести до мінімуму, контролювати платні послуги.
Запровадити комп'ютерний моніторинг стану здоров'я населення.
Диференційовано розподіляти державні асигнування у цю галузь,
враховуючи депресивні території, зони екологічного лиха, гірські
населені пункти і так далі.
Зокрема, пропоную залишити у переліку на наступний рік два
об'єкти: кардіологічний центр в Ужгороді і хірургічний корпус
дитячої обласної лікарні, які є довгобудами. На них було виділено
півтора мільйона гривень у цьому році, але досі ні копійки не
отримали. Взагалі потрібне не лакування становища у системі
охорони здоров'я, часткові заходи чи псевдоновації, а радикальні
заходи для її реанімації, забезпечення конституційних прав
громадян на безоплатну медичну допомогу.
Ми, комуністи, вважаємо, що для цього необхідна нова система
влади, політичний курс, бажання і воля керівництва держави. Проект
постанови з даного питання пропоную значно доопрацювати з
урахуванням того, чого від нас чекають наші виборці.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Симоненко, після нього виступатиме
народний депутат Майко. І час у нас вичерпаний.
СИМОНЕНКО П.М. Фракція комуністів. Ми, комуністи, не вперше
порушуємо питання про необхідність поліпшення медичного
обслуговування нашого населення. Та безоплатна медицина, якою
пишалися всі громадяни України, відрізнялася від нинішньої тим, що
щороку виділялося у десять разів більше бюджетних коштів, ніж
зараз на її утримання.
Сьогодні вона доведена до жалюгідного стану і фактично
перетворилася на найдорожчу галузь життєдіяльності людини. А влада
працює на кишені олігархів та обслуговує кримінальні структури.
Під гаслами приватизації у нас практично зруйновані і не діють
фармакологічні заводи, проблема з медичними препаратами і
інструментами. На тлі всеохоплюючої бідності майже 55 процентів
громадян відмовляється від медичної допомоги через відсутність
коштів і, таким чином, приречені на вимирання.
Постає запитання: про які пріоритети Кабінет Міністрів може
вести сьогодні мову, якщо недоступність медичного обслуговування -
це головна проблема? Для відповіді на ці та багато інших питань ми
повинні розібратися з вами для прийняття відповідних рішень у
головному питанні: в якому стані сьогодні перебуває суспільство?
По-перше. За роки так званих ринкових реформ сталося різке
зростання - в півторадва рази - показників захворюваності,
смертності населення. Щороку в країні вмирає понад 730 тисяч осіб,
майже 800 тисяч хворіє на туберкульоз, 800 тисяч - хронічних
алкоголіків, десятки тисяч наркоманів та мільйони інших тяжко
хворих людей щоденно поповнюють цей жахливий перелік.
По-друге. Через нестачу коштів на антибіотики та інші ліки в
стаціонарах вмирають сотні тисяч громадян від запалення легенів та
грипу, онкозахворювань та звичайних простуд.
По-третє. В країну повернулися соціальні хвороби, про які
наші люди забули ще 30-40 років тому. З 2001 року в Україні
-епідемія туберкульозу. Щогодини від цієї хвороби вмирає одна
людина.
По-четверте. Україна посідає перше місце в Європі за темпами
поширення СНІДу. В деяких областях України епідемічний поріг СНІДу
перевищує в три-чотири рази, а за останні п'ять років кількість
випадків ВІЛінфекції в Україні зросла практично в 20 разів, що є
загрозою не тільки національній безпеці країни, а й епідемічній
безпеці всього Європейського континенту.
Показники смертності від серцевосудинних захворювань і
дитячої смертності в Україні удвоє-втроє перевищують відповідні
показники країн Європейського Союзу. Нас ніхто за цими показниками
туди ніколи не прийме.
Кількість лікарняних закладів в Україні скоротилася з 3,9
тисячі у 1990 році до 3,2 тисячі у 2001 році, а кількість
лікарняних ліжок за цей період зменшилася на третину.
Катастрофічна ситуація сьогодні в селі, про це ми вже вели
розмову.
Про які пріоритети Кабінету Міністрів можна говорити, якщо
проектом Державного бюджету на 2003 рік фінансування охорони
здоров'я уряд зменшує майже на 250 мільйонів гривень. Водночас
фінансування Міністерства оборони, силових структур збільшує майже
на 1 мільярд. Не виконуються раніше прийняті наші постанови.
Прикладів можна наводити багато, але хотів би ще раз
підкреслити, що головна причина в тому, і про це ми повинні
говорити народу України правду, що за нинішньої політики
правлячого режиму взагалі, у тому числі в галузі медицини, як і в
інших соціальних питаннях, країна ніколи не досягне рівня 1990-го
року, і більшість громадян має забути про охорону їхнього здоров'я
та соціальний захист з боку держави.
Прислухайтесь до наших пропозицій, як збільшити дохідну
частину бюджету, ми передали їх до бюджетного комітету. На нашу
думку, шлях оздоровлення суспільства, оздоровлення кожного
громадянина полягає у зміні політичного і економічного курсу,
заміні системи корумпованої влади, заміні збанкрутілого
Президента. І ми закликаємо громадян сьогодні не бути байдужими до
проблеми, в тому числі до охорони здоров'я, і 12 жовтня вийти й
засудити цей режим на тих заходах, які проводитимуться в областях,
у тому числі в місті Києві на Європейській площі о 14-й годині.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутате Майко, будь ласка.
МАЙКО В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань промислової політики і підприємництва
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Виборчий блок
"За Єдину Україну!"). Я виступаю від фракції партій промисловців
та підприємців та "Трудової України" і від тих виробників
медичного обладнання, які є в Україні і яких ще не знищили. Але не
знищили не тому, що перебудова, а тому що ми говорили весь час про
виробництво тут, у Верховній Раді. Сьогодні закликають до
непокори, але жоден не сказав, як збільшити бюджет і що зробити,
щоб той бюджет, що є... (Шум у залі).
Я слухав вас уважно. У бюджеті на медичне обладнання
передбачено 117 мільйонів. Чому 117 мільйонів не можемо
використати? Тому, що так влаштована фінансово-банківська система
сьогодні, що ні один кредит отримати не можемо. Керівники 90
процентів банків тут, у цьому залі. Треба роздивитись, як зробити
так, щоб бюджет, який сьогодні передбачає навіть уряд, щоб хоча б
його виконати. А коли прийдуть гроші наприкінці року, їх
використають на придбання зовсім іншого, імпортного обладнання,
тому що промисловість може працювати тільки протягом року і
поступово. Є всі можливості сьогодні у нас, в Україні, це
вирішити. Але це треба тут, у Верховній Раді, поставити: якщо є
бюджетне фінансування, воно має користуватись банківським кредитом
без застав тих, що є. А ми прийняли такі закони, що сьогодні взяти
неможливо банківський кредит, і такі проценти за цей кредит і з
такими заставами, що неможливо їх і використати. Тому сьогодні,
обговорюючи питання у Верховній Раді про охорону здоров'я, слід
пам'ятати одне: ми можемо казати все, що завгодно - поганий уряд,
погане Міністерство охорони здоров'я, - але передусім знайти
шляхи, як зробити, використати навіть ті можливості, що у нас
сьогодні є.
Я можу з гордістю сказати, що вперше за останні роки сьогодні
сотні приладів випущені нашою промисловістю, у нас є
інженернотехнічні досягнення, яким можуть позаздрити і за
кордоном. Треба знайти шляхи, щоб ці можливості були використані,
і для цього я закликаю вас сьогодні подумати про законодавче
забезпечення роботи банків і підтримку медичного виробництва
України. А Міністерству охорони здоров'я ті зауваження, що є, я
вважаю, треба врахувати.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, відведений час 15 хвилин ми
перебрали, вже використали 20 хвилин. Для підбиття підсумків від
Кабінету Міністрів, будь ласка, слово надається Семиноженку. І від
профільного комітету - 2 хвилини.
СЕМИНОЖЕНКО В.П., віце-прем'єрміністр України. Дякую,
Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати, передусім хотів
би подякувати за критичну і змістовну бесіду, яка сьогодні
відбулася. Справді, сфера охорони здоров'я - це не галузеве, а
загальне соціально-економічне питання. Тому саме під таким кутом
зору, мені здається, ми повинні виписувати всі свої рішення і
планувати всю свою подальшу роботу.
Друге. Додатковий матеріал, який був розданий, - це не
звітування щодо досягнень, як кажуть, суцільний позитив, це ті
довідкові матеріали, які допомагають краще зорієнтуватися. В тому
числі, я хотів би також сказати щодо того ж туберкульозу. У
матеріалах написано: 25 мільйонів виділено, а цитувалося, на жаль,
Миколою Єфремовичем - 0,4 мільйона і так далі.
Безумовно, сьогодні ми повинні говорити про те, що
фінансування недостатнє. Але справедливо і наступне. Незважаючи,
що іде поточне недофінансування, але порівняно з минулим роком
абсолютні цифри, і це також міститься в таблицях, більші. Скажімо,
на такий день у минулому році було виділено 3,3 мільярда, в цьому
році - 3,6 мільярда. На програми було - 102 мільйони, сьогодні -
160 мільйонів. Але я розумію попереднього виступаючого, коли ми
плануємо, скажімо, медичне обладнання, інші речі, скільки запитань
задають виборці і стосовно медичної техніки, і швидкої допомоги,
то тут справді нам потрібно ще більше разом працювати.
Я хотів би на завершення наголосити на такому. Сьогодні ми
розуміємо, що навіть такі підходи, як страхова підсистема в
медицині, розвиток індустрії медицини, розвиток діагностики - це
складний комплекс наукових, промислових, фінансово-економічних і
соціальних питань. Тому тут ефективність залежить тільки від
спільної роботи уряду і парламенту. Чудес не буває. Якщо сьогодні
ми претендуємо на європейськість, а сьогодні лише трохи більше ста
доларів на одного мешканця ми виділяємо на медицину, то це
порівняно з Європою в 10-20 разів менше. Тому разом з системними
рішеннями, новим законодавством ми повинні дбати і про більш
динамічний економічний розвиток нашої країни.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Миколо Єфремовичу, будь ласка.
ПОЛІЩУК М.Є. Шановна президіє! Шановні члени уряду! Шановні
народні депутати! Я хотів би ще раз зупинитися на тому питанні,
що, справді, надзвичайно важливе фінансування, без нього в
медицині, в охороні здоров'я мало що можна зробити. Але я можу з
повною відповідальністю сказати, що якщо такий стан охорони
здоров'я зберігатиметься і не буде її реформування, то, навіть
якщо виділити весь державний бюджет, він пропаде, і не буде
суттєвих змін. Тут народні депутати говорили: тисячу звернень на
рік надходить від народних депутатів до міністерства. Чому є ці
звернення? Та тому, що насамперед відсутня ефективність роботи
охорони здоров'я.
Подивіться такі цифри: 500 сімейних лікарів на рік, а треба
33 тисячі - це 62 роки потрібно. Якщо не буде сімейного лікаря,
який визначає, як і куди направити хворого, ніяка страхова
медицина не діятиме. Подивіться сьогодні на одного хірурга
вузького профілю припадає 48-50 операцій на рік, це дві операції
на місяць. Хіба це буде фахівець? Це один робить 300-400 операцій,
а другий - нічого.
Погляньте далі. Було сказано, що 10 відсотків залежить від
медицини, а решта не від медицини - від соціально-економічних умов
і від того, який спосіб життя веде людина. Так, скажіть, будь
ласка, ідеологію способу життя, хто повинен давати Прем'єр чи
міністерство? Гадаю, що міністерство.
З проектом нового бюджету комітет попрацював, і з ним
домовлено, що на охорону здоров'я фінансування буде збільшено. Але
при цьому 90 відсотків піде на зарплату і утримання медичних
закладів. Знову на ліки не вистачить. Тобто до тих пір, поки не
буде суттєвих реформ, змін у системі охорони здоров'я не буде.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, у нас ще не
виступили 19 народних депутатів, які записалися. Багато з них
наполягали, у тому числі народні депутати Шершун, Франчук,
Олександр Олександрович Мороз. Але в нас час вичерпаний.
Я пропоную зробити таким чином: щоб ми зараз завершили
розгляд питання, а матеріали тих народних депутатів, які не
виступили, прошу передати до секретаріату, ми їх узагальнимо і
доручимо, щоб відповідна розширена інформація про День уряду з
цієї проблематики, яка стосується всіх і якою всі опікуються, з
тим, щоб довести позицію народних депутатів до широкого загалу,
була опублікована в "Голосі України".
Я думаю, що та емоційність, з якою виступали народні
депутати, насамперед народний депутат Гінзбург, зрозуміла, бо ця
проблема стосується кожної людини, кожної сім'ї. Це питання
сьогодні можна віднести до першорядних проблем національної
безпеки, майбутнього України.
І якщо виходити з цієї тези, то цілком буде очевидним і такий
наступний висновок, що декларування важливості цієї сфери далеко
не співвідноситься з рівнем практичної діяльності Кабінету
Міністрів та центральних органів виконавчої влади, які до цього
безпосередньо причетні. Дуже багато рясних статистичних даних. За
цими даними, констатацією не проглядається чітка стратегічна
лінія.
Що можемо і повинні зробити сьогодні і що ми повинні зробити
завтра? Серйозного доопрацювання потребують проекти постанов, яких
внесено багато. Хотів би просити, шановні народні депутати, я
думаю, що ви мене підтримаєте в цьому, щоб там було менше
політичних оцінок, а були б практичні рішення, які сприяли б
розв'язанню або підходу до розв'язання цих важливих проблем.
Щодо прийняття рішення. Відповідно до Регламенту ми будемо
визначатися в день голосування. Я просив би лише комітет серйозно
доопрацювати ті проекти постанов і зробити один інтегрований
документ, який відповідав би реаліям сьогодення.
Оголошується перерва на 30 хвилин. Ми продовжимо нашу роботу
о 13-й годині.
(Після перерви).
ГОЛОВА. Я прошу народних депутатів заходити до сесійної зали,
будемо продовжувати нашу роботу.
Шановні колеги, на розгляд вноситься питання - інформація
Кабінету Міністрів України про здійснення державної політики щодо
стану реформування нафтогазового комплексу України, його впливу на
соціальноекономічний розвиток держави та використання
законодавства у цій сфері.
Комітет пропонує такий порядок розгляду питання. Орієнтовний
регламент: для доповіді - 20 хвилин, для відповідей на запитання
до доповідача - 15 хвилин, для співдоповіді - 15 хвилин, для
відповідей на запитання співдоповідача - 10 хвилин, для
обговорення - 10 хвилин (Шум у залі).
Шановні колеги, давайте таким чином. Якщо немає заперечень,
для доповіді - 20 хвилин. Немає заперечень? Відповіді на запитання
- 5 хвилин. Немає заперечень? Співдоповідь - 15 хвилин. Немає
заперечень? Запитання і відповіді для співдоповідача - 10 хвилин.
І півгодини - на обговорення. Немає заперечень? Приймається. Тобто
працюємо поки не виконаємо нашу домовленість.
У сесійній залі зараз зареєстровано 284 народних депутати, як
у мене висвітлюється на комп'ютері. Значить, ми працювати можемо.
А реєстрацію не обов'язково робити.
Шановні колеги, слово для доповіді надається міністру палива
і енергетики України Гайдуку Віталію Анатолійовичу. При розгляді
цього питання присутній перший віце-прем'єр Дубина Олег
Вікторович.
Будь ласка, Віталію Анатолійовичу.
ГАЙДУК В.А., міністр палива та енергетики Украіни. Дякую,
Володимире Михайловичу. Шановний головуючий! Шановні народні
депутати! Шановні присутні! Надійність роботи та сталий розвиток
паливно-енергетичного комплексу України значною мірою залежить від
стану нафтогазового комплексу, успішне функціонування якого
визначається в основному станом розвитку його основних складових:
нафтогазовидобування, нафтогазотранспорту та нафтопереробки. Після
розвалу СРСР українська нафтогазова галузь в умовах відносно
низького забезпечення власними первинними енергоресурсами - нафтою
та газом і критичної залежності від їх постачання вимагала
прискореного реформування з метою забезпечення національної
безпеки та створення умов для сталого соціальноекономічного
розвитку держави.
Для забезпечення структурної перебудови нафтогазової
промисловості указом Президента України про реформування
нафтогазового комплексу України було започатковано організаційне
та нормативноправове врегулювання діяльності цієї галузі. На
сьогодні нормативно-правова база, яка регулює діяльність
підприємств нафтогазового комплексу, в основному сформована. Це
закони України про нафту і газ, про трубопровідний транспорт,
Національна програма "Нафта і газ України до 2010 року", Програма
освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектора Чорного та
Азовського морів та низка інших нормативно-правових актів Кабінету
Міністрів.
Для сприяння структурній перебудові нафтогазової
промисловості постановою Кабінету Міністрів України було створено
Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та затверджено
перелік підприємств, державна частка у статутних фондах яких
переходила до статутного фонду новоствореної компанії. Засновником
компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Основними
напрямами виробничої діяльності НАК "Нафтогаз України" є пошук,
розвідка родовищ нафти і газу, видобування природного газу, нафти
і газового конденсату, переробка газового конденсату, постачання
природного та скрапленого газу, надання послуг з транспортування.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 1173 про
розмежування функцій з видобування та транспортування, зберігання
і реалізації природного газу створено дочірні компанії НАК
"Нафтогаз України", які здійснюють видобуток газу (ДК
"Укргазвидобування"), транспортування газу (ДК "Укртрансгаз") та
реалізацію газу (ДК "Газ України"). До статутного фонду НАК
"Нафтогаз України" передано 50 відсотків акцій відкритого
акціонерного товариства "Укрнафта", яке забезпечує майже 80
відсотків власного видобутку нафти і конденсату.
На сьогодні НАК "Нафтогаз України" є одним із найбільших
суб'єктів господарювання в Україні. Законом України про Державний
бюджет України на 2002 рік передбачається, що підприємство НАК
"Нафтогаз України" забезпечить майже 16 відсотків надходжень до
його доходної частини. Створення компанії дало змогу проводити
політику, направлену на забезпечення інтересів держави в
нафтогазовій галузі, і дозволяє забезпечувати соціальну
стабільність у суспільстві за рахунок підтримання фіксованого
рівня споживчих цін на природний газ для соціальної сфери та умови
для формування прозорих ринкових відносин, вирішення проблеми
диверсифікації шляхів надходження енергоресурсів, організації
міждержавних шляхів постачання енергоносіїв.
Завдяки проведеному реформуванню нафтогазової галузі
досягнуто надійного безперебійного постачання нафти та газу в
Україну, що є ключовим питанням забезпечення економічної безпеки
України та одним із найважливіших чинників, що формують
матеріальну основу незалежної економічної політики нашої держави.
Для стабільного розвитку економіки України вкрай важливо
забезпечити максимально можливий рівень видобутку вуглеводнів з
власних покладів, який сьогодні становить близько 18 мільярдів
кубічних метрів газу та 4 мільйони тонн нафти з конденсатом, що
забезпечує відповідно 23 відсотки потреби народного господарства
України у газі та 12 відсотків - у нафті.
Завданнями, визначеними Національною програмою "Нафта і газ
України до 2010 року", передбачається збільшення видобутку в
Україні до 2010 року до 5,4 мільйона тонн нафти і 24,5 мільярда
кубічних метрів газу. Показники програми на 2001 рік виконані - з
видобування нафти з конденсатами та газу відповідно на 103,6 і
101,7 відсотка. Виконані також показники приросту запасів нафти і
газу сумарно на 131 відсоток. Очікується виконання цих показників
у 2002 році.
Як відомо, без значного збільшення обсягів
геологорозвідувальних робіт для забезпечення приросту нових
запасів вуглеводнів неможливо не тільки нарощувати видобуток нафти
і газу, а навіть забезпечити його стабілізацію. З 1991 року в
Україні стрімко знижувались обсяги геологорозвідувальних робіт і
відповідно - прирости запасів вуглеводневої сировини. І тільки
починаючи з 1998 року в Україні почалося нарощування обсягу
пошуковорозвідувального буріння і приросту запасів вуглеводнів. За
останні чотири роки підприємствами НАК "Нафтогаз України" виявлено
19 родовищ, а в першому кварталі 2002 року - ще два родовища, що
дозволяє утримувати стабільний видобуток нафти і газу. Особливу
вагу має відкриття родовищ на українському шельфі Чорного і
Азовського морів.
Програмою освоєння вуглеводневих ресурсів українського
сектора Чорного та Азовського морів передбачено збільшення обсягу
видобутку гази і нафти шляхом освоєння ресурсів південного
регіону. Продовження нарощування темпів виконання вищеназваної
програми надасть можливість збільшити видобуток вуглеводневої
продукції і, таким чином, не тільки забезпечити Кримську Автономну
Республіку нею, а й поставляти газ до інших регіонів України.
У Національній програмі "Нафта і газ України до 2010 року"
поряд із завданням щодо збільшення обсягів видобування вуглеводнів
стратегічним напрямом визначено диверсифікацію джерел і маршрутів
імпорту енергоносіїв та використання транзитних можливостей
України в частині транспорту нафти і газу. Внаслідок об'єктивних
зовнішніх і суб'єктивних внутрішніх причин Україна у сфері
транзитного транспорту нафти і газу зазнала відчутних втрат.
Втрачено монополію на транзит російського газу, близько 10
відсотків російського експортного газу йде через Білорусь,
будується трансчорноморський газопровід "Блакитний потік", за
участю провідних європейських газових корпорацій розроблено проект
будівництва газопроводу "Ямал - Західна Європа" потужністю 58-64
мільярди кубічних метрів газу та газопроводу-перемички через
Польщу і Словаччину, введено першу нитку безкомпресорних станцій
газопроводу "Ямал - Західна Європа", де Україна у 2001 році
втратила транзит 14 мільярдів кубічних метрів газу, а в 2002 році
- 18 мільярдів. З пуском першої черги газопроводу "Голубий потік"
Україна втратить транзиту 5 мільярдів кубічних метрів газу на
Балкани, а з пуском компресорних станцій - ще 16 мільярдів.
Для забезпечення завантаження газотранспортної системи
України уряд мусить шукати нові ресурси і можливості транспорту
середньоазіатського газу до Європи за домовленістю з Росією.
Газотранспортна система України, яка за обсягами транспортування
природного газу є однією з найбільших у світі, забезпечує як
транзит російського газу на експорт, так і його подачу вітчизняним
споживачам. Пропускна спроможність системи на кордонах України
становить на вході близько 290 мільярдів кубічних метрів газу на
рік, а на виході - 175 мільярдів.
Газотранспортна система України є важливою складовою
міжнародної транспортної системи Європи і нині працює надійно,
виконуються контрактні зобов'язання по транзиту російського
природного газу, забезпечуються потреби економіки України. В даний
час спостерігається збільшення попиту на природний газ.
Очікується, що в енергопостачанні Європи частка імпорту газу в
порівнянні з 2000 роком збільшиться з 40 відсотків до 67 відсотків
у 2020 році.
Слід зазначити, що майже 90 відсотків російського газу
подається до Європи через Україну. Тільки в рахунок оплати послуг
транзиту російського газу Україна одержує 26 мільярдів кубічних
метрів на рік, що становить 40-42 відсотки від загальної річної
потреби. Проте ефективність роботи газотранспортної системи може
бути вищою.
Основні газотранспортні потужності України було створено ще в
70-х-80-х роках. З метою підтримання газотранспортної системи в
належному технічному стані Україна здійснює програму з
реконструкції, техпереоснащення, розширення та
планопопереджувальних ремонтів ГТС.
За період з 1999 по 2001 рік проведено роботу з газифікації
населених пунктів України, побудовано газопроводи-відводи до 47
населених пунктів протяжністю 706 кілометрів, розподільчих газових
мереж - 726 кілометрів. Згідно з програмою компанії "Нафтогаз
України" необхідно побудувати за рахунок бюджетних коштів до 2005
року 1,6 тисячі кілометрів газопроводів-відводів. Для виконання
завдань програми потрібні державні капітальні вкладення в обсязі
506 мільйонів гривень.
За останніх три роки було реконструйовано 30
газоперекачувальних агрегатів із заміною морально та фізично
застарілих двигунів на двигуни вітчизняного виробництва, що
відповідають світовому рівню. Проводяться роботи з реконструкції
лінійної частини магістральних газопроводів, налагодження сучасної
системи обліку. Усі ці заходи спрямовані на підвищення надійності
газотранспортної системи України та збільшення її потужності при
зниженні енергоємності транспорту газу.
У рамках спільного українсько-російськотурецького
підприємства "Газтранзит" проводяться роботи з розширення
транзитних можливостей української газотранспортної системи.
Перший етап реалізації спільного проекту передбачає збільшення
транзиту російського газу в напрямку Туреччини і Греції з 7
мільярдів кубічних метрів на рік до 14 мільярдів. Стабільність
роботи газотранспортної системи забезпечується мережею підземного
зберігання газу, яка складається з 13 підземних газових сховищ
загальною активною місткістю понад 34 мільярди кубічних метрів
природного газу. Зусиллями Президента України досягнуто
домовленості щодо постачання туркменського природного газу в
Україну. Завдяки цьому сформовано бездефіцитний баланс газу в
Україні для всіх категорій споживачів: 26 мільярдів кубічних
метрів, отриманих за рахунок транзиту, 34 мільярди кубічних метрів
туркменського газу і 18 мільярдів власного видобутку. Це позитивно
впливає на соціально-економічний розвиток держави і дозволяє
сподіватися на успішне забезпечення осінньо-зимового максимуму
2002-2003 років.
Газотранспортна система України потребує залучення додаткових
коштів на реконструкцію, модернізацію та її подальший розвиток.
Проте нафтогазовий комплекс в сучасних умовах не може
забезпечувати фінансування цих робіт у повному обсязі.
Відповідно до спільної заяви Президента України Леоніда
Даниловича Кучми і Президента Російської Федерації Володимира
Володимировича Путіна щодо співробітництва в газовій сфері урядом
проведено роботу з розробки міжурядової українсько-російської
угоди про стратегічне співробітництво у газовій галузі, яка
передбачає: розробку спільного балансу та забезпечення транзиту
природного газу на період дії цієї угоди; будівництво,
реконструкцію, експлуатацію газопроводів, підземних сховищ газу та
інших об'єктів інфраструктури газового комплексу; надання
сервісних послуг; розробку спільних проектів транспортування газу
через територію держав-сторін на закордонні ринки, у тому числі із
залученням компаній третіх країн; підготовку і застосування
нормативнотехнічних документів, що регламентують функціонування
газотранспортної системи; сприяння у розробці проектів з освоєння
газових родовищ на територіях обох країн, включаючи створення
консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи
України.
Умовами створення консорціуму передбачається забезпечити
подальший розвиток системи магістральних газопроводів України,
безперебійний транзит природного газу до європейських країн
територією України, збільшення його обсягів, належний технічний
стан газотранспортної системи, технічну реконструкцію на рівні
європейських стандартів. Міжнародний консорціум з управління та
розвитку газотранспортної системи повинен забезпечити інтеграцію
української газотранспортної системи в європейську, гідне місце
України в загальноєвропейській системі енергозабезпечення, участь
нашої держави в реалізації нової енергетичної стратегії
Європейського Союзу.
Важливим завданням підприємств нафтогазового комплексу є
забезпечення транспортування сирої нафти на нафтопереробні заводи
України та її транзит до західно-європейських країн. Завдяки
географічному і геополітичному положенню України, через територію
якої здійснюється транспортування сирої нафти з
центральноазіатських та прикаспійських держав, питання транзитного
транспортування сирої нафти є пріоритетним. Україна має всі
необхідні передумови для зміцнення свого авторитету як транзитної
держави.
З метою забезпечення стабільного функціонування
нафтотранспортної системи України, її подальшого розвитку,
забезпечення участі України в міжнародній кооперації урядом було
прийнято рішення про утворення ВАТ "Укртранснафта" на базі
державних акціонерних товариств "Магістральні нафтопроводи
"Дружба" та "Придніпровські магістральні нафтопроводи", 100
відсотків акцій якого передано до статутного фонду НАК "Нафтогаз
України". Президентом та урядом України перед ВАТ "Укртранснафта"
поставлено завдання щодо інтеграції магістральних нафтопроводів в
європейський енергетичний простір.
Концепцією державної політики у сфері постачання та транзиту
сирої нафти, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів від
5 квітня 2002 року, одним із стратегічних напрямів визначено
забезпечення ефективного функціонування української частини
євроазійського нафтотранспортного коридору і одночасно -
забезпечення комплексного підходу до питання інтеграції
нафпроводів "Дружба" - "Адрія" та пошуку можливості для збільшення
транспортування сирої нафти іншими транзитними маршрутами, що
проходять через територію України.
Незважаючи на те, що основні нафтові магістралі мають значний
термін експлуатації з майже відпрацьованим амортизаційним терміном
експлуатації, вони на сьогодні працюють стабільно, забезпечуються
всі контрактні зобов'язання по транспортуванню нафти на
нафтопереробні заводи і транзит нафти за експортними поставками.
Основним напрямом розвитку нафтотранспортних систем держави є
будівництво євроазійського нафтотранспортного коридору, складовими
частинами якого є нафтоперевалочний комплекс "Південний" та
нафтопровід "Одеса - Броди". Введення першої черги потужністю 9
мільйонів тонн дає можливість диверсифікувати постачання нафти на
нафтопереробні заводи України. В найближчі роки планується
введення в дію другої черги цього проекту, продовження
нафтопроводу до Гданська, що дасть змогу поставляти транзитом
каспійську нафту до Польщі, Німеччини та до інших країн Західної
Європи.
Подальший розвиток євроазійського нафтотранспортного коридору
в напрямі на Центральну Європу і північноєвропейський ринок через
Польщу залежить від ефективності проведення виваженої політики з
питання транзиту нафти, організації переговорного процесу,
тарифної політики, залучення до співпраці нафтовидобувних компаній
тощо.
Україна має потужну нафтопереробну промисловість, здатну
переробляти 52 мільйони тонн нафти на рік, повна завантаженість
якої може не тільки повністю задовольнити власні потреби в
нафтопродуктах, а також забезпечити значні валютні надходження,
необхідні для задоволення багатьох економічних та соціальних
потреб держави. Реформування нафтопереробної галузі шляхом
залучення на вітчизняні нафтопереробні підприємства стратегічних
інвесторів - власників нафти дозволило значно збільшити обсяги
переробки сировини. У 2000 році обсяги переробки нафти становили
8,5 мільйона тонн, у 2001 - 15,4, у 2002 - очікується переробка
близько 17 мільйонів тонн нафти. Відповідно зросло завантаження
виробничих потужностей на нафтопереробних підприємствах і
збільшилося виробництво нафтопродуктів.
Потреби суспільного виробництва у пально-мастильних
матеріалах майже повністю забезпечуються за рахунок нафтопродуктів
власного виробництва. Вперше в Україні ресурсна база дозволила в
повному обсязі забезпечити потреби сільгоспвиробників у
нафтопродуктах. Здійснюється реконструкція, модернізація
нафтопереробних підприємств, що дозволить збільшити глибину
переробки сирої нафти до 75-80 відсотків. З метою ефективного
використання вуглеводневої сировини власного видобутку, створення
прозорих умов функціонування ринку нафти і нафтопродуктів в
Україні урядом прийнято рішення щодо розробки концепції створення
вертикально інтегрованої компанії з видобутку та переробки
української нафти.
У той же час необхідно відмітити, що в нафтогазовій галузі
існує ряд серйозних проблем, без вирішення яких галузь не здатна
буде повною мірою виконати поставлені державою перед нею завдання.
Головними проблемами галузі є низькі ціни на газ, значне
податкове навантаження, яке практично паралізує
фінансовогосподарську діяльність підприємств галузі та не дає
змоги здійснювати їх розвиток та технічне переозброєння.
Сьогодні державою регулюються ціни на природний газ для
споживачів соціальної сфери, населення, бюджетних організацій та
установ, підприємств комунальної теплоенергетики, які залишаються
незмінними з 1999 року.
Підвищення протягом 2000-2002 років тарифів на
транспортування і постачання природного газу здійснено за рахунок
зниження частки вартості природного газу в структурі затверджених
НКРЕ цін на природний газ для населення та бюджетних організацій і
установ. У результаті підприємства нафтогазової галузі змушені
визначати закупівельну ціну на природний газ власного видобутку,
зменшуючи тим самим обсяги фінансування виробничих та капітальних
програм у видобуванні природного газу.
Що стосується тарифів на послуги з транзиту природного газу і
нафти через територію України, то, керуючись загально прийнятими
принципами і нормами міжнародного права, енергетичною хартією,
відповідними міжурядовими угодами про проведення узгодженої
політики в області транзиту газу та нафти зазначені тарифи
визначаються контрактом між господарюючими суб'єктами. Фінансовий
результат діяльності нафтогазового комплексу на 2003 рік є в
прямій залежності від фінансово-економічних умов та законодавчої
бази, у яких працюватимуть його підприємства.
У січні-вересні 2002 року НАК "Нафтогаз України" з
нарахованих 5,78 мільярда гривень податків, зборів, обов'язкових
платежів перерахувала до бюджету 4 мільярда гривень. Усі
розрахунки з бюджетом за цей період проведено виключно в грошовій
формі. Заборгованість з платежів до бюджету на цей період
становить 1,7 мільярда гривень. Податкові зобов'язання виконані на
70 відсотків. Разом з цим рівень сплати податків порівняно з
аналогічним періодом минулого року збільшився на 4,4 відсотка.
Основними причинами виникнення заборгованості зі сплати
податку на додану вартість є скасування касового методу виникнення
податкового зобов'язання по ПДВ. Борги споживачів за природний
газ, використаний у цьому році, становлять на 1 жовтня 2002 року
682,9 мільйона гривень. Введення з 2002 року 20-відсоткової ставки
податку на додану вартість по операціях з продажу природного газу,
імпортованого в Україну, призвело до додаткових податкових
зобов'язань. Такі зміни у законодавстві фактично призвели до
різкого збільшення заборгованості. Додаткові податкові
зобов'язання НАК "Нафтогаз України" по ПДВ становлять 550
мільйонів гривень.
Основною причиною збільшення заборгованості з податку на
прибуток за відповідний період є існуючий порядок оподаткування
податком на прибуток операцій з поставок туркменського природного
газу на територію України. Оскільки отримання газу передує
проведенню розрахунків товарами, то у компанії відразу
збільшується база оподаткування податком на прибуток. Аналогічна
ситуація склалася і з відрахуванням від плати за транзит
природного газу через територію України. Крім того, компанія
вимушена безоплатно відпускати природний газ пільговій категорії
споживачів за профознаками на суму більш як 100 мільйонів гривень
на рік без фактичної компенсації.
Для поліпшення стану розрахунків підприємств нафтогазового
комплексу з державним бюджетом, необхідно прискорити прийняття
таких законопроектів: проекту Закону України про внесення змін у
статтю 11 Закону України про податок на додану вартість (відносно
застосування касового способу визначення бази оподаткування);
проекту Закону України про внесення змін до Закону України про
податок на додану вартість (відносно встановлення "нульової"
ставки ПДВ по операціях з продажу природного газу населенню та
комунальній теплоенергетиці). З метою розв'язання проблеми
оподаткування бартерних операцій по розрахунках за туркменський
природний газ необхідно прискорити прийняття проекту Закону
України про внесення змін до Закону про оподаткування прибутку
підприємств.
Розуміння та підтримка з боку народних депутатів кроків уряду
щодо реформування нафтогазової галузі дозволяють сподіватися на
правильність вибраної стратегії. Урядом і надалі вживатимуться
заходи щодо розвитку нафтогазової галузі, підвищення ефективності
і функціонування розвитку нафто- і газотранспортної систем,
утвердження України як транзитної держави, що дозволить більш
ефективно впливати на позитивний і соціально-економічний розвиток
держави.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Доповідь закінчено. У вас є письмові запитання,
Віталію Анатолійовичу?
ГАЙДУК В.А. Так. Ми відповіли на ці запитання.
ГОЛОВА. Давайте зараз здійснимо запис на запитання
безпосередньо із сесійної зали. Прошу записатися. Прошу висвітити
на табло. Народний депутат Ширко, фракція "Наша Україна". Будь
ласка.
ШИРКО Ю.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань екологічної політики, природокористування та
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
153, Рівненська область). Прошу передати слово Івану Зайцю.
ГОЛОВА. Іван Заєць. Будь ласка.
ЗАЄЦЬ І.О., перший заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань екологічної політики, природокористування та
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Шановний пане міністре! Вже вкотре Кабінет Міністрів
змушує нас діяти за правилами картярської гри, а саме - гри в
підкидного дурня. Я розумію, якби ви нам подали угоду не рамкового
типу, а угоду, де були б чіткі параметри, тоді можна було б щось
розглядати. Ми ж одержали угоду рамкового типу. Правда, там є
кілька пунктів, які я просив би вас прокоментувати. Що означає
"консорціум створюється на паритетних засадах", у той час, коли
порядок формування та розмір статутного капіталу консорціуму
визначається в установчих документах? Тобто ви ще будете
домовлятися про розмір статутного капіталу, але в угоді вже
закладені паритетні умови, тобто 50 на 50, а не 51, наприклад, на
49. Це перше.
Друге. Назвіть мені хоч одну угоду в межах Європейського
союзу, яку б укладали на 30 років, у той час, коли є економічно
обгрунтовані терміни - це 12-13 років, тобто тоді, коли
здійснюється економічний цикл. Чим керувався Кабінет Міністрів для
укладання такої кабальної угоди щодо термінів і статутного
капіталу?
ГАЙДУК В.А. Дякую, Іване Олександровичу, за запитання.
Перше. Стосовно паритетних умов. Це обов'язково означає, що
50 на 50, тому що юридичне трактування терміна "паритет" це - "на
рівноправних умовах".
Друге. Стосовно цієї угоди, її розвитку. Згідно з договорами
між НАК "Нафтогаз України" та РАТ "Газпром" передбачаються дві
складові функціонування цього підприємства.
Перша - передінвестиційна, у рамках якої повинні бути
визначені всі техніко-економічні обгрунтування, і вся ця робота
повинна закінчитися до 30 серпня 2003 року і представлена
сторонами.
Друга - інвестиційна, де передбачається, що будуть визначені
частки, вклади, фінансове обгрунтування яких буде забезпечено.
Перша може бути тільки паритетною там, де суб'єкти сформують
статутний фонд для цих робіт.
Що стосується другої частини вашого запитання. Ринок газу, на
жаль, не оперує термінами 12 чи 13 років. Якщо ви знаєте, є термін
- 25-30 років і подальші роки, тому що це - спотовий ринок. І з
точки зору забезпечення сталої роботи на подальшу перспективу, він
в основних обсягах закладається на 25-30 років, а спотовий ринок
покриває тільки пікові навантаження. А тому термін дії для
газового ринку - це нормальна світова практика.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий
округ 55, Донецька область). Уважаемый Виталий Анатольевич! У меня
к вам два вопроса.
Первое. Техническое состояние этой магистрали. Мы сегодня
говорим много. Ктото рассуждает с политической точки зрения,
кто-то с экономической точки зрения, но меня интересует
техническое состояние этой магистрали, поскольку мы знаем, когда
она была введена и каким образом эксплуатировалась. Что
предусматривает сегодня вот эта концепция в плане обновления,
ремонтов и доведения до нормального уровня эксплуатации этой
магистрали?
Второе. Мы сегодня имеем порядка
17 миллиардов кубометров собственной добычи газа. Но мы знаем, что
сегодня в Украине можно добывать 34-36 миллиардов кубометров газа.
Каковы ваши прогнозы дальнейшего развития собственной добычи газа
и какова будет динамика этого развития и увеличения добычи?
Спасибо.
ГАЙДУК В.А. Дякую. Що стосується питання технічного стану.
Поки що система працює надійно, але ми у цьому році вже мали
ситуації, що викликали занепокоєність технічним станом
трубопроводів (це аварійні ситуації). Труби були укладені ще 30
років тому, притому в агресивне середовище.
Передбачається до 30 серпня 2003 року провести спільну оцінку
технічного стану газотранспортної мережі для того, щоб зробити
бізнес-плани і визначити, яких інвестицій вона потребує для
забезпечення надійного постачання обсягу, який сьогодні є і
можливого збільшення потужності в перспективі.
Що стосується власного видобутку, я вам у доповіді сказав, що
у програмі розвитку НАК "Нафтогаз України" у нас передбачається
збільшення обсягів видобутку до 24,5 мільярда кубічних метрів.
На жаль, пройшли ті часи, коли Україна добувала 68 мільярдів
кубометрів газу. Ми маємо виснажені родовища, на жаль, ми не маємо
ні Ямала, ні Штокмана. І тому темпи власного видобутку будуть
повільні і не зможуть забезпечити Україну власними енергоресурсами
у тих обсягах, яких вона потребує.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Косінов, фракція НДП.
КОСІНОВ С.А., член Комітету Верховної Ради України з питань
паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки (виборчий округ 170, Харківська область). Фракция НДП.
Уважаемый Виталий Анатольевич! Вы сказали, что необходимо ускорить
принятие изменений к Закону о налоге на добавленную стоимость
относительно нулевой ставки по продаже природного газа,
полученного за большой транзит для населения, коммунально-бытовых
потребителей и технологических нужд самого НАКа. Поясните,
пожалуйста, с чем связаны такие изменения, что это даст газовой
отрасли? Это первое.
Второе. Ваше отношение к такому незаконному обязательному
платежу, как рентная плата, и что будет с рентной платой в случае
создания газового консорциума?
Спасибо.
ГАЙДУК В.А. Дякую. Що стосується нульової ставки ПДВ. Я у
доповіді навів, що тільки за вісім місяців цього року
заборгованість за спожитий природний газ становить 652 мільйона
гривень, із них 65 відсотків заборгованості припадає на
підприємства тепло-комунальної енергетики (це котельні, які
використовують газ для виробництва, забезпечення опалення). І
також близько 140 мільйонів гривень - це заборгованість населення.
Податкові зобов'язання при введенні ПДВ виникають з першої
операції. Тому кожний відпущений НАК "Нафтогаз України" кубометр
газу за собою тягне зобов'язання щодо сплати податків підприємства
НАК "Нафтогаз України", ще до отримання плати за нього.
Тому, виходячи з того, що у цьому секторі ми маємо
врегульовані ціни, у нас є можливість зменшити податкове
навантаження у цьому секторі. Я вибачаюся, друге питання...
ГОЛОВА. Про рентну плату. Як це відіб'ється на консорціумах?
ГАЙДУК В.А. Що стосується рентної плати. Треба врахувати, що
ми ще майже рік працюватимемо над техніко-економічним
обгрунтуванням. Дійсно, консорціум (це записано в угоді) буде
створено і діятиме відповідно до українського законодавства і
органи управління знаходитимуться у місті Києві. Нам треба буде
поняття "рентна плата" трансорформувати у консолідовані податки,
які діють на території України, бо українське законодавство не
передбачає такого податку як рентна плата. Ми вже працюємо над цим
питанням, щоб внести у Верховну Раду відповідний проект закону,
прийняття якого дозволяло б трансформувати це поняття відповідно
до чинного податкового законодавства України.
Дякую.
ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з
питань національної безпеки і оборони (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок Юлії Тимошенко").
Українська республіканська партія "Собор". Прошу передати слово
Матвієнку Анатолію Сергійовичу.
ГОЛОВА. Анатолій Матвієнко.
МАТВІЄНКО А.С., голова Комітету Верховної Ради України з
питань державного будівництва та місцевого самоврядування
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, "Виборчий блок
Юлії Тимошенко"). Українська республіканська партія "Собор", Блок
Юлії Тимошенко. Віталію Анатолійовичу, я думав, що ви скажете про
консорціуми більш детально, щоб було зрозуміло, тому що це хвилює
сьогодні багатьох. Про цю проблему ви говорили рівно одну хвилину.
Я хочу, щоб ви все-таки нам пояснили, чому нам сьогодні не роздали
цієї рамкової угоди? Скажіть, будь ласка, якщо вартість цієї
магістралі 300 мільярдів, то яка сьогодні частка Росії і структура
цієї частки? Дайте нам відповідь і зрештою всім слухачам. Це
перше.
Друге. Чому ми сьогодні зруйнували державну трейдерну систему
торгівлі газом і передали її практично акціонованим підприємствам
"Облгаз"? У результаті цього держава і казна втрачають. Чи це
свідома політика розграбування держави, чи це помилка, яку ви
хочете виправити?
Дякую.
ГАЙДУК В.А. Стосовно теми доповіді. Я доповідав згідно з цим
питанням, яке було сформульоване у Постанові Верховної Ради про
День уряду. Що стосується питання угоди, якщо треба, я більш
детально можу прокоментувати зміст цієї угоди. Але наскільки я
знаю, вона направлена до парламенту і повинна бути роздана
народним депутатам. Якщо вести розмову про знищення трейдерської
системи забезпечення газом, то я хочу вам сказати, що населення
України споживає обсяг, який практично дорівнює власному видобутку
газу, - близько 18 мільярдів кубометрів. Близько 20 мільярдів
кубометрів споживає теплова енергетика, яка забезпечується за
фіксованою ціною за рахунок того газу, який ми отримуємо як плату
за транзит.
Далі. НАК "Нафтогаз України" має відповідні зобов'язання
відповідно до угоди з Туркменистаном, щодо оплати природного газу,
який постачається з Туркменистану в обсязі 34 мільярди кубометрів.
Тому, оскільки населення, теплокомунальна енергетика
забезпечуються газом власного видобутку, оскільки НАК "Нафтогаз
України" - єдина компанія, яка має зобов'язання перед бюджетом
щодо ПДВ, щодо рентної плати не тільки за транзит, а і за власний
видобуток, то на сьогоднішній день система забезпечення природним
газом через систему облгазів є доцільною і економічно
обгрунтованою.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Очевидно, є потреба
поінформувати вас, що Угоду між Кабінетом Міністрів України та
урядом Російської Федерації про стратегічне співробітництво в
газовій галузі вам роздано. Народний депутат Полііт, фракція
комуністів. Будь ласка.
ПОЛІІТ А.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і
туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).
Спасибо. Фракция Коммунистической партии Украины. Я прошу передать
слово Соломатину Юрию Петровичу.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін. Будь ласка.
СОЛОМАТІН Ю.П., секретар Комітету Верховної Ради України з
питань екологічної політики, природокористування та ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів,
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Шановний Віталію
Анатолійовичу! Скажіть, будь ласка, чому НАК "Нафтогаз України"
брутально не сплачує збір за геологорозвідувальні роботи.
Загального боргу - близько 700 мільйонів гривень, близько 690
мільйонів становить борг НАК "Нафтогаз України"? Потерпає державна
геологічна служба у виконанні своїх завдань.
І друге питання. Скажіть, будь ласка, за різних шляхів
використання надр, що доцільніше з точки зору підвищення
ефективності використання надр - ліцензування, надання концесії
або підряду - відповідно до головної вимоги, яка міститься в
статті 13 Конституції України, а саме: "Надра є об'єктом власності
українського народу".
Дякую.
ГАЙДУК В.А. Що стосується сплати НАК "Нафтогаз" збору за
геологорозвідувальні роботи та досвід показав, що протягом трьох
минулих років використання іншими структурами, окрім НАК
"Нафтогазу", не дали Україні збільшення розвідки сховищ природного
газу і, відповідно, збільшення балансових умов. Тому питання,
дійсно, не врегульовано стосовно сплати до цих фондів і
використання цих фондів НАК "Нафтогаз України". Але ситуація, яка
пов'язана з балансовим видобутком (те, що я вам доповів) - 19
родовищ відкрито в минулі роки і 2 родовища в цьому році, показує,
що потребує врегулювання питання стосовно взаємовідносин з цим
фондом.
Стосовно того, що доцільніше відповідно до тих завдань, які
є. Світова практика показує, що найбільш привабливими є умови
концесії щодо використання родовищ, природних запасів і так далі.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії
України.
МОРОЗ О.О. Шановний Віталію Анатолійовичу! Ви, будь ласка,
замітку зробіть собі там, бо буде багато запитань, на які я не
можу дати відповіді, але такий швидкий, поверховий огляд договору
говорить про те, що він настільки "сирий", що, мабуть, і у вас
немає на всі питання відповіді. Але все-таки вони виникають.
Що означає "паритетні засади", якщо і третя сторона ще буде?
Як розподілятиметься прибуток? Якою статтею договору забезпечиться
вільний доступ на енергоринки європейських країн України або
збереження статусу транзитера. У договорі про це нічого не
говориться. Які будуть втрати бюджету і який механізм покриття цих
втрат після зміни юридичного статусу сьогоднішньої мережі?
Хто буде тепер сплачувати борги - 1,4 мільярда доларів, які
покладено на НАК "Нафтогаз України"? Мінфін? На нього покладеться,
тобто на бюджет. Чи буде ратифікація? Що буде внесено в статутний
фонд цього підприємства, адже труби і обладнання за нашим законом
не підлягають приватизації. Як формуватиметься тарифна політика і
багато чого іншого? Відповідей на ці запитання в договорі немає.
Я для того, щоб знати, що говорити на зустрічах з виборцями,
і сам для себе перш за все повинен мати повну ясність, що нам
запропоновано тут, у цьому договорі, та ще й зважаючи на
зауваження Мін'юсту та інших структур. Прем'єр не мав права
підписувати невідомо що.
ГАЙДУК В.А. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Я хочу
сказати, що всі ці питання, які ви назвали, відповідають статті
3.4 договору між НАК "Нафтогаз" і РАО "Газпром", про який я казав,
що всі ці розрахунки, всі ці економічні обґрунтування будуть
зроблені до 30 серпня 2003 року. До цього часу нічого не
відбуватиметься з газотранспортною системою, не змінюватимуться
стосунки між РАО "Газпром" і НАК "Нафтогаз України", не зміняться
платежі до державного бюджету, який формується на 2003 рік, поки
не буде економічних обґрунтувань, враховуючи взаємовідносини цього
консорціуму з власником газотранспортної мережі.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час на запитання до
міністра вичерпано. Дякую, Віталію Анатолійовичу.
Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань
паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки Андрію Петровичу Клюєву.
КЛЮЄВ А.П. Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги!
Топливноэнергетический комплекс нуждается в кардинальном
реформировании, исходя из следующих фундаментальных принципов.
Первое. Стимулирование энергосбережения. В сфере
энергосбережения в последнее время наблюдается некоторый прогресс.
По информации правительства, в 2000-2001 годах енергоемкость ВВП
снизилась почти на 10 процентов и составила 0,91 килограмма
условного топлива на одну гривну. Следовательно, существует
реальная перспектива к 2010 году обеспечить 12- 15 процентов
экономии традиционных энергетических ресурсов. Однако сегодняшний
уровень все еще в 3-4 раза выше показателей центральноевропейских
государств. В этой связи у меня и у моих коллег по комитету
возникает вполне резонный вопрос: почему же не выделяются
необходимые финансовые ресурсы для государственных
энергосберегающих программ, в том числе и в нефтегазовом
комплексе?
В законопроекте о Госбюджете на 2003 год на финансирование
бюджетных программ, межотраслевых энергосберегающих мероприятий
правительство предусматривает почти в 14 раз меньше требуемых
средств. Сам по себе напрашивается вывод, что энергосберегающие
программы не более, чем декларация о намерениях, а их реализация -
элементарное игнорирование утвержденных приоритетов.
Второе. Наиболее трудный для реализации принцип
диверсификации источников импортируемых энергоносителей.
Статистика энергетического сектора свидетельствует о его
значительной зависимости от импорта. В 1996-2001 годах объем
импортируемого газа превышал собственную добычу в 3-4 раза и
составлял 71-83 процента в общем объеме внутреннего потребления.
На нефтяном рынке оживление в работе нефтеперерабатывающих заводов
в 2001 году повлияло на соотношение объема импортируемой и добытой
нефти, которое увеличилось более чем в 2 раза по сравнению с 2000
годом. Узкий список стран-импортеров газа и нефти - Россия,
Туркменистан, Казахстан, практически неизменный уровень
собственной добычи газа и нефти в 1991-2001 годах и прогноз
медленного роста добычи в 2002-2010 годах позволяет предположить,
что доля украинского газа и нефти на внутреннем рынке в
среднесрочной перспективе вряд ли существенно увеличится.
Третье. Обеспечение энергетической независимости. Достаточно
остро стоит вопрос о рациональном использовании собственных
энергоносителей, особенно в контексте необходимости оптимизации
структуры потребляемой первичной энергии. В 2001 году в структуре
потребления первичного топлива в Украине газ занимал около 45
процентов, в России - 52 процента. Согласитесь, что такое
соотношение чрезвычайно опасно для экономики Украины, имеющей по
сравнению с Россией несопоставимо меньшие запасы и объемы добычи
газа. В 2001 году потребление угля составило в Украине 30
процентов, а в структуре потребления первичного топлива в Чехии -
51 процент, в Польше - 66 процентов. При этом запасы украинского
угля в четыре раза превышают аналогичный показатель в Чехии и в
три раза в Польше.
Поддержка оптимального баланса потребления первичных
энергоресурсов критически важна в средней и долгосрочной
перспективе. Акцент на импортируемые энергоресурсы может привести
к непредсказуемым, негативным последствиям. Следовательно, текущие
результаты реформирования нефтегазового комплекса не могут
полностью удовлетворять перспективам развития национальной
энергетики и экономики в целом. Ключевой проблемой недостаточного
прогресса реформ в нефтегазовом комплексе является разобщенность и
неэффективная координация деятельности многочисленных
управленческих, научно-исследовательских и хозяйственных структур.
В нефтегазовом комплексе Украины мы наблюдаем не лучший из
возможных сценариев. Обратите внимание, уважаемые коллеги, что
общее управление нефтегазовым комплексом осуществляет
Минтопэнерго. Геологоразведка и контроль за недрами относится к
сфере управления Министерства экологии и природных ресурсов,
разработкой и производством новых буровых комплексов занимается
Минпромполитики, большая часть научных разработок проводится
академическими структурами и так далее.
Очевидно, что значительные масштабы и большое количество
разноплановых и взаимосвязанных вопросов в нефтегазовом комплексе
требует четкой организации сотрудничества всех участников этой
системы. В настоящее же время ни по стратегическим, ни по
оперативным вопросам не существует качественного взаимодействия.
Это подтверждает существование следующих проблем. Не решаются в
должной мере вопросы развития нефтяных и газовых месторождений, в
частности шельфовых зон Азовского и Черного морей. Затягивается
начало промышленной эксплуатации нефтепровода "Одесса-Броды". Не
совершенствуется нормативно-законодательная база нефтегазового
комплекса.
Теперь что касается состояния нефтегазового комплекса.
Текущее техническое и финансово-экономическое состояние
нефтегазового комплекса, как это уже прозвучало в докладе
уважаемого Виталия Анатольевича, далеко не идеальное. Исходя из
этого, наш комитет посчитал достаточно обоснованными и
заслуживающими бюджетной поддержки в 2003 году следующие
предложения для органов исполнительной власти.
Первое. Установить рентную плату за природный газ собственной
добычи в размере 9 гривен за тысячу кубов.
Второе. Установить рентную плату за нефть собственной добычи
в размере 17 гривен за тысячу кубов. Установить сроком до 1 января
2004 года нулевую ставку НДС на продажу природного газа
собственного производства и полученного за транзит через
территорию Украины для населения, коммунально-бытовых
потребителей, технологических потребностей и потребителей
бюджетной сферы.
Мы готовы объективно рассматривать и поддерживать решения,
которые позволят реально улучшить состояние нефтегазового
комплекса.
Подводя итог, можно сделать следующие выводы и предложения.
Первое. Процесс реформирования нефтегазового комплекса должен
планироваться и осуществляться в соответствии с фундаментальными
принципами реформирования энергетического сектора и в целом
национальной экономики.
Инструментом гармонизации взаимосвязей между сегментами
национальной энергетики должна выступать единая долгосрочная
энергетическая стратегия, которая должна быть составной и
неотъемлемой частью стратегии развития экономики нашего
государства в целом.
Второе. Организация системы по осуществлению государственной
политики в нефтегазовом комплексе нуждается в серьезном
пересмотре. Необходимо добиться, чтобы все составляющие этой
системы работали как хорошо отлаженный механизм, подчиненный
единым целям.
Третье. Оценка состояния нефтегазового комплекса позволяет
констатировать, что его прогресс не может быть обеспечен
нереальными для осуществления прожектами и бесконечными
повторениями уже набивших оскомину данных о проблемах, упорно
нерешаемых на фоне десятка нормативноправовых актов по обеспечению
успешного развития нефтегазового комплекса. Необходим прорыв в
технологиях, инструментах реформирования нефтегазового комплекса.
Старые рецепты, к сожалению, уже не работают. Пришло время не
только для консолидации усилий, но и для выработки единой,
согласованной позиции.
Уважаемые коллеги! Постановлением Верховного Совета Украины
от 11 июля 2002 года о Дне правительства в октябре 2002 года
нашему комитету было поручено обобщить предложения народных
депутатов Украины и материалы Кабинета Министров для подготовки
проекта постановления по обсуждаемым вопросам.
Комитет не получил предложений, уважаемые коллеги. От вас ни
одного предложения, к сожалению, в комитет не пришло. Поэтому мы в
комитете считаем, что будет целесообразным продолжить работу над
поднятыми проблемами, для того чтобы с учетом сегодняшнего
обсуждения и результатов работы правительства по составлению
стратегии развития топливноэнергетического комплекса
гармонизировать позиции всех заинтересованных сторон.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Шановні колеги, співдоповідь завершено. Прошу
записатися для запитань до співдоповідача, будь ласка. 10 хвилин
на запитання. А оскільки зекономив на доповіді Андрій Петрович, ми
можемо 15 хвилин відвести на запитання.
Будь ласка, висвітіть на табло. Народний депутат Сухий,
фракція СДПУ(о). Будь ласка.
СУХИЙ Я.М. Дякую. Місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о). Шановний
Андрію Петровичу! У мене запитання стосовно прориву, мені
запам'ятались ці ваші останні слова. Одним із дієвих механізмів
розвитку енергокомплексу була і залишається стратегія чи
комплексна програма енергозбереження. Чи ваш комітет аналізував,
чому з року в рік не фінансується ця комплексна програма
енергозбереження? Адже саме ця галузь може стати основною
складовою стратегії розвитку енергокомплексу нашої держави.
КЛЮЄВ А.П. Спасибо за вопрос. Мы анализировали, рассматривали
несколько раз на заседании комитета этот вопрос, особенно когда
обсуждался проект бюджета на 2003 год по топливно-энергетическому
комплексу. Предложения Комитета по энергосбережению мы
рассмотрели, отобрали те, которые целесообразно в первую очередь
внедрять, и предложили заложить в бюджет 2003 года 98 миллионов
именно на энергосбережение.
ГОЛОВА. Народний депутат Рудьковський, фракція СПУ.
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М., член Комітету Верховної Ради України з
питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки (багатомандатний загально-державний виборчий округ, СПУ).
Соціалістична партія України. Шановний доповідачу! Скажіть, будь
ласка, так ми і не зрозуміли міністра, чи буде ратифіковуватися
Верховною Радою ця угода, яка підписана двома урядами?
І друге питання. Як ви прокоментуєте висновок Міністерства
економіки і Міністерства фінансів, поданий до Кабінету Міністрів,
про недоцільність створення консорціуму? І заява з цього приводу
була заступника міністра фінансів Бауліна, що це приведе до втрат
бюджету, після чого він був поспішно звільнений із своєї посади.
Дякую.
КЛЮЄВ А.П. Когда договор будет полностью наполнен
конкретикой, мы считаем, что он должен будет ратифицироваться
через Верховный Совет. Это ответ на первый вопрос.
Что касается второго вопроса, то как уже сказал министр
топлива и энергетики, до конца августа 2003 года будет вестись
технико-экономическое обоснование консорциума. И там, думаю, будут
полностью отражены все моменты, которые интересуют не только
комитет, не только всех депутатов, но и в целом наших избирателей.
Спасибо.
ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Українська республіканська партія "Собор",
фракція Блоку Юлії Тимошенко. Я хотів би пана Клюєва спитати, він
такий розумний чоловік, українською мовою було б набагато
приємніше чути відповіді. Ви знаєте, от ми обговорюємо
реформування газотранспортного нашого господарства. У Юлії
Тимошенко, ви знаєте, в цьому плані є надзвичайно глибокі
розробки. Я радив би з ними познайомитися, можливо, їх можна буде
використати. І тепер такі запитання. Перше. Хто тепер власники
шістьох нафтоперегінних заводів в Україні? Друге. Хто встановлює
тепер ціни на бензин? І третє. Якщо ми продамо і газотранспортну
систему, то що залишиться тоді у розпорядженні самої України?
Дякую за питання.
КЛЮЄВ А.П. Спасибо за вопросы. Если есть нормальные, реальные
предложения по реформированию нефтегазового комплекса Украины (в
том числе, и касающиеся газового консорциума), вносите их. В
постановлении о Дне правительстве, которое было проголосовано еще
в июле 2002 года, депутатам Верховного Совета было предложено
направлять свои предложения в комитет. Мы готовы рассмотреть все
предложения совместно с депутатами. Мы и сейчас готовы
рассматривать в комитете все ваши предложения, еще не поздно.
Теперь что касается нефтеперерабатывающих заводов. Сейчас мне
сложно дать конкретную информацию по всем нефтеперерабатывающим
заводам. Я думаю, что вопрос этот можно адресовать Фонду
госимущества и отдельно рассмотреть его.
Что касается продажи газотранспортной системы. Речь об этом
сейчас не идет. Вам, уважаемые коллеги, роздан текст соглашения,
которое было подписано вчера. Там речи об этом нет.
Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Костинюк, фракція "Наша Україна".
КОСТИНЮК Б.І., член Комітету Верховної Ради України з питань
будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Народний рух України. "Наша Україна". Шановний
доповідачу! Чи можете ви підтвердити, що наслідком підписання
відомої угоди між двома урядами будуть втрати надходжень до
бюджету України щороку близько 6 мільярдів гривень? Не 6 мільйонів
і не 6 тисяч, а близько 6 мільярдів гривень! Це - 10 відсотків
усього бюджету.
Чи можна вважати, що це був політичний крок уряду, коли під
час святкування дня народження президента уряд однієї держави
подарував уряду іншої держави 6 мільярдів гривень? І чи не можна
розцінити це як початок епохи, коли розпродаж українських
підприємств (часто за заниженими цінами) поступово переходить у
розбазарювання українських підприємств, котре стоїть на межі
конфлікту з Кримінальним кодексом, з кримінальною
відповідальністю?
Дякую.
КЛЮЄВ А.П. Спасибо за вопрос. Как уже было сказано в докладе
министра топлива и энергетики, до 30 августа 2003 года будет
составлено технико-экономическое обоснование целесообразности
создания данного консорциума. Ни о каких потерях бюджета,
естественно, и речи быть не может (Шум у залі).
Еще раз говорю: когда будет техникоэкономическое обоснование,
тогда мы с вами посмотрим: будут потери в бюджете или нет.
Что касается подарка. Я вам скажу так:
Президент России - это уважаемый человек, и мы все вообще должны
его поздравить с юбилеем, все-таки 50 лет.
Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Соломатін, фракція комуністів.
СОЛОМАТІН Ю.П. Прошу передати слово моїй колезі Гінзбург
Ользі Петрівні. Дякую.
ГОЛОВА. Ольга Гінзбург. Будь ласка.
ГІНЗБУРГ О.П. Фракция коммунистов. Уважаемый Анатолий
Петрович! Меня мучает вопрос, который я уже на всех уровнях
задавала, но не успела задать Виталию Анатольевичу этот вопрос. Я
понимаю, что реформирование системы идет. Я понимаю, что день
рождения Путина - это важно. Но меня волнует судьба коллектива
арматурного завода в Конотопе, это ближе к моему округу. Уже
несколько лет подряд (я депутат три года) никак не могу понять,
почему продукцию этого завода не может брать НАК "Нафтогаз
Україна". Сначала на заводе были проблемы с качеством. Теперь
качество есть. Потом говорили: выиграйте тендер. Уже и тендер
выиграли. Не берут продукцию завода, завозят ее из Азербайджана,
какуюто недобитую, недоломанную - из Чечни.
Я не могу понять (может быть вы мне ответите), почему нельзя
поддержать сегодня своего родного товаропроизводителя, который
работает в Украине и дает в бюджет государства деньги, помогает
решать социальные проблемы, платит зарплату людям? Я вас очень
прошу ответить мне.
Спасибо вам.
КЛЮЄВ А.П. Спасибо за вопрос. Комитет стоял, стоит и будет
стоять на страже интересов отечественного товаропроизводителя. И я
вам скажу так: судьба трудового коллектива - это не частный
вопрос, это - человеческие судьбы. Поэтому давайте мы, поскольку
здесь присутствует руководитель НАК "Нефтегаз Украины", после
того, как закончится заседание, отдельно вернемся к этому вопросу
и будем его решать.
ГОЛОВА. Степан Бульба, фракція соціалістів.
БУЛЬБА С.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, СПУ). Фракція соціалістів. У
мене такі запитання. Якими, на ваш погляд, хоча б приблизно,
будуть втрати для України внаслідок створення газотранспортного
консорціуму в наступному році? За прогнозами, Україна в цьому році
отримає за транспортування російського газу 3,3 мільярда доларів.
Ясно, що після створення консорціуму, якщо це буде зроблено
швидко, не всі ці гроші надійдуть до нашого бюджету. У вас є якісь
дані? Це перше.
І друге. Газотранспортний консорціум базується на власності
України. Невже проблема транспортування і забезпечення Європи
газом стосується тільки України? Чому це стосується тільки нашої
власності?
КЛЮЄВ А.П. Спасибо за вопросы. Как вы уже знаете, вчера было
подписано рамочное соглашение о сотрудничестве в газовой отрасли.
В рамочном соглашенни отражены такие вопросы: совместная разведка
месторождений газа как на территории Украины, так и на территории
России; строительство новых газопроводов через территорию Украины;
составление совместных балансов торговли газом с третьими
странами; привлечение инвестиций для реконструкции
газотранспортной системы обеих сторон. Поэтому, пока не будет
составлено полное техникоэкономическое обоснование необходимости
создания газотранспортного консорциума (а это будет сделано к
концу сентября 2003 года), мы с вами не сможем ни о чем конкретно
говорить. Что касается потерь либо прибылей бюджета. У меня
большая просьба отложить этот разговор. Мы сейчас можем просто
поговорить о целесообразности создания консорциума, но я привык к
цифрам. Вот, когда цифры будут, тогда мы сможем конкретно доложить
их в комитете, проанализировать их и сказать - будут потери или их
не будет.
Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Таран, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
ТАРАН В.В. Блок Юлії Тимошенко. Тут звучало запитання
депутата Рудьковського про ратифікацію угоди. Ставлю до відома, що
ця угода набула чинності з дня підписання (якщо хто не знає), хоча
існують міжурядові угоди, які мусять отримати схвалення в
парламенті.
Очевидно, це сталося тому, що, як ви говорите, Путін -
"уважаемый человек", що виникло те питання між двома людьми: (ты
меня уважаешь - я тебя уважаю), і не можна було перенести день
народження "уважаемого человека". От і подарували.
Але я про інше. У суботу було засідання Кабміну. На цьому
засіданні в Кабміні були відсутні сім міністрів, а багато
присутніх були проти угоди. Чи вас, як голову комітету, було
запрошено на це засідання Кабінету Міністрів? Якщо ви там були, то
ті, що були проти, які висували аргументи? Що ви можете
відповісти?
Дякую дуже.
КЛЮЄВ А.П. Спасибо за вопрос. Я не присутствовал на этом
заседании Кабинета Министров.
ГОЛОВА. Народний депутат Косів. Будь ласка.
КОСІВ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань культури і духовності (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Фракція "Наша Україна". Хотів би звернутися до вас, як
до депутата Верховної Ради, як до парламентарія. Я не дивуюся
доповіді пана міністра, бо він доповідав так, як поставлено це
питання у нашому порядку денному. Він говорив про стан справ у
газотранспортній системі, про її вплив на соціальну політику
держави і так далі. Але ж ви - депутат! Невже ви не розумієте, що
це питання набуває абсолютно іншого аспекту після позавчорашнього
підписання оцієї угоди?! Абсолютно іншого! І вже все те, що
говорить пан міністр і що говорите ви, не має абсолютно ніякого
значення, бо питання треба розглядати в іншому аспекті. Ви кажете,
що будуть зроблені розрахунки, що ви звикли вірити цифрам. Та тут
депутати, які мають досвід, знають, що таке повзуча політика в
державі, коли починається з такого, а закінчується зовсім-зовсім
іншими речами...
КЛЮЄВ А.П. Спасибо. Моя позиция, как депутата, как человека,
как гражданина Украины, такова. Мы, депутаты, как и все
государственные служащие, как и все граждане Украины, должны
стоять в первую очередь на защите экономических интересов нашего
государства.
ГОЛОВА. Дякую, Андрію Петровичу. Час вичерпано.
КЛЮЄВ А.П. Спасибо.
ГОЛОВА. Переходимо до дебатів... Час вичерпано, шановні
колеги, ми домовились відвести на виступи півгодини. Прошу
висвітити на табло список тих, хто записався на виступ з трибуни.
Народний депутат Коновалюк. Будь ласка. Ми домовилися -
півгодини.
КОНОВАЛЮК В.І., перший заступник голови Комітету Верховної
Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62, Донецька
область). Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Олеже
Вікторовичу! Шановні колеги! Аналізувати нечіткі перспективи
завжди було марною справою. Проте складається враження, що
сьогодні саме на це приречені народні депутати, говорячи про
реформування нафтогазового комплексу України, зокрема про
створення нафтогазового консорціуму.
Альтернативи реформуванню газотранспортної системи немає. З
огляду на вкрай високу енергоємність основних галузей вітчизняної
промисловості та визначальну роль енергоносіїв нафтогазова галузь
приречена на виконання ролі авангарду ринкових перетворень.
На жаль, проблем, що накопичувалися роками, надто багато.
Цифри говорять самі за себе. Україна посідає третє місце в світі
за споживанням газу, тоді як власний його видобуток покриває
потребу лише на 23 відсотки, тому стан нашої економіки дуже
залежить від обсягу, стабільності та строків зовнішніх поставок.
При цьому держава повинна забезпечити фінансову підтримку галузі
та створити умови для інвестування її розвитку.
Газотранспортна система - це справді унікальний комплекс
газових перегонів та сховищ, які щорічно приносять державі
мільярдні доходи, і в який спосіб ця система буде працювати далі,
нам не може бути байдуже. Наскільки створення газотранспортного
консорціуму відповідає інтересам нашої держави; чи сприятиме його
утворення економічному зростанню та політичній стабільності; чи
буде Україна юридичною батьківщиною для консорціуму; хто від імені
України увійде до консорціуму і чи буде він повноправним
оператором? Я вважаю, що уряд дасть відповіді на ці запитання і що
позиція уряду буде державною.
Ми також повинні усвідомлювати, що для державного бюджету
надходження від цього сектора економіки є найбільшими і
стабільними, і це дозволяє вирішувати передусім
соціально-економічні питання. Якщо реформування даного сектора
економіки здійснюватиметься виважено і науково обгрунтовано,
можливості поповнення державного бюджету подвояться. Ми змушені
були підтримати пропозиції щодо зменшення податкового навантаження
та зниження рентних платежів, щоб забезпечити умови для
ефективного розвитку нафтогазового комплексу.
Безумовно, розглядаючи дане питання, треба виходити перш за
все і виключно з національних економічних інтересів. Цьому треба
підпорядкувати все. На жаль, в обговорення цього проекту дуже
активно включилася преса та окремі політики, заяви яких носять
досить суб'єктивний та загальний характер. Чому мовчать аналітики,
провідні економісти, міжвідомча робоча група?
Думаю, не варто нагадувати вам, колеги, що подальша доля
російсько-української газової угоди буде вирішуватися у цих
стінах. Ратифікація її повинна проходити на базі виключно
глибокого аналізу та чітких перспектив.
На завершення я хочу сказати, що реформування нафтогазового
сектора економіки - це одна з найважливіших складових
державотворчого процесу, а тому обговорення пов'язаних цим питань
повинно супроводжуватися економічним обгрунтованням і бути
політично виваженим.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Павловський, фракція Блоку Юлії
Тимошенко. Після нього виступатиме народний депутат Гудима.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую, Володимире Михайловичу. Шановні
колеги, члени уряду! Я хотів би привернути увагу до кількох
моментів. Мені сподобався виступ голови комітету Клюєва. Він
виголосив справді патріотичну промову, і тому в нього є два
виходи: або він сам пише заяву про вихід із більшості, або
більшість його виключить, бо він, дійсно, є патріотом України.
А тепер відносно того, що і як робити. Шановний Віталію
Анатолійовичу, те, що ви говорили, справді не має значення, тому
що дана угода - це і є реформа, яка перекреслила все. Тепер
"Нафтогаз України" у нас нічого не вирішує. Чому? Почитайте статтю
9 цієї угоди: ви вже нічого не зможете вирішувати самі, вам
скажуть, що треба робити. Тобто Україна втратила можливість
самостійно щось вирішувати. І яка там диверсифікація буде того
газу! І південний цей нафтопровід "Одеса-Броди", він вже значення
не має, тому що це не відповідає інтересам Росії. Росія правильно
робить, - вона свої інтереси відстоює, а в Україні немає кому їх
відстоювати. Ця проблема сьогодні дуже серйозна.
Відносно того, що Віталій Анатолійович говорив. Він казав, що
головний шлях вирішення всіх проблем - це підняття цін. Мені так
здалося, що Олег Вікторович Дубина цим чомусь незадоволений. Тому,
що проблема полягає не в тому. Ціни можна й підняти, але при цьому
треба підвищити платоспроможність населення і промисловості! А для
цього треба, як казав той же Клюєв, розглядати все у комплексі. А
сюди входить проблема енергозбереження. До речі, у наробках Юлії
Тимошенко все це є. Я проводив наради по всій Україні, ми збирали
вчених, радилися, як вирішити проблему енергозбереження в Україні.
Такі розробки є. Але проблема (от тут сидять виробничники, вони
знають) полягає в тому, що у нас усе купують за кордоном. Навіть
"Нафтогаз України" видав колись розпорядження не купувати
українські лічильники, бо вони кращі від західних і хабарів за них
чиновникам не дають. Тому проблема сьогодні в тому, як зберегти
наше виробництво, як вирішити проблему комплексно. Але ж ця угода
не дає можливості будь-що вирішувати. До того ж, тут є ще одна
цікава, особлива стаття 3. Як писали газети, головне звинувачення
Тимошенко зводилося до того, що вона створила консорціум з
англійською фірмою. Так от, якщо Піскун є послідовним, то він
повинен або повністю зняти звинувачення з Тимошенко, або вимагати
негайно заарештувати Кучму і Кінаха, тому що вони створюють
консорціум за тією ж схемою, що і Юлія Тимошенко. От у чому тут
проблема! Ну, я нічого іншого не можу сказати, воно так є.
Отже, шановні, у цій угоді все написано з філософської точки
зору правильно: Україна справді збереже надходження до бюджету,
але на якому рівні збереже? Можна їх у 10 разів зменшити, але
зберегти. Проблема в тому, що Україна втрачає більше, ніж може
виграти. Нам не потрібен Ямал, у нас є шельф Чорного і Азовського
морів. Чому ми не розробляємо власні родовища, не використовуємо
наш потенціал, розумовий потенціал 80 відсотків проектантів
нафтогазового комплексу колишнього Союзу, які живуть в Україні?
Отже, проблема сьогодні є. Ми бачимо, що ця угода - це зрада
національних інтересів. Тому сьогодні головне питання (я завершую)
полягає не в тому, щоб прийняти якісь дрібненькі закони, а в тому,
щоб негайно, Володимире Михайловичу, підтримати вашу ініціативу і
розглянути законопроект про засади внутрішньої і зовнішньої
політики та законопроект про засади національних інтересів
України. Треба спочатку обгрунтовувати цифри і тільки після цього
підписувати угоди.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Гудима. Шановні колеги! Як
головуючий, я хотів би лише поправити Михайла Антоновича і
сказати, що у парламенті непатріотів немає.
Будь ласка.
ГУДИМА О.М. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати!
Ми сьогодні повинні говорити в основному про державну політику з
реформування нафтогазового комплексу і лише трішки - про той
консорціум, ідея створення якого свідчить про зворотне - про
відсутність будь-якої державної політики при підписанні угоди.
Якщо говорити про державну політику з реформування
нафтогазового комплексу, то вона закладена, як вам відомо, в
урядовій програмі "Реформи заради добробуту", вперше за одинадцять
років схваленій парламентом. Верховна Рада, де всі справді є
патріотами, будучи послідовною, за результатами парламентських
слухань "Енергетична політика та енергетична стратегія"
рекомендувала уряду затвердити енергетичну стратегію і подати на
її розгляд законопроект про національну енергетичну програму. Саме
в цих документах мали бути сформульовані головні завдання розвитку
нафтогазового комплексу - значне нарощування обсягів видобутку
нафти і газу, диверсифікація джерел постачання нафти і газу в
Україну, інтегрування нафтотранспортних та газотранспортних систем
в енергетичний сектор Європейського союзу. Жодне з завдань,
поставлених Верховною Радою, уряд на сьогоднішній день не виконав.
Отже, можемо констатувати, що ані уряд, ані ми не маємо
сьогодні державної програми не тільки з реформування нафтогазового
комплексу, але і державної енергетичної програми взагалі.
А тепер про те, що ми обговорюємо і що всі хочуть почути -про
консорціум. Я думаю, дуже цікаво було б поставити запитання: а що
думає про консорціум славнозвісний Остап Бендер? Напевно, він би
сказав: "Я не знаю що таке консорціум, але спочатку гроші, а потім
стільці".
Що маємо ми? Угоду підписали вчора, а економічне
обгрунтування підписаної угоди має бути зроблено до серпня
наступного року. Проблеми з консорціумом перетворилися, на жаль,
із проблем політичних, економічних, стратегічних на проблеми
комічні. І тут без Остапа Бендера не обійдеться.
Ви мене через комітет делегували до складу міжвідомчої
робочої групи, і я сьогодні можу вам звітувати, що, працюючи три
місяці в тій міжвідомчій робочій групі, я задавав ті запитання,
які сьогодні задавали ви. Жодної відповіді на засіданні
міжвідомчої робочої групи на всі ті питання ми не отримали. І
сьогодні всі тут можуть ствердити: концепції використання
української газотранспортної системи немає, економічного
обгрунтування немає, відповіді на запитання, куди ми йдемо, немає.
Якщо ми йдемо до Європейського союзу, то повинні б були свою
газотранспортну систему інтегрувати не до євразійського
економічного співтовариства через Росію, яка відмовляється від
лібералізації газового ринку, яка є природнім монополістом і хоче
ще більшого монополізму. А якщо так, то жодних підстав (тим
більше, що міжвідомча робоча група не внесла жодної рекомендації;
вона заслухала проблеми, підтвердила, що ті проблеми - щодо цього
є висновком профільних міністерств - не дозволяють підписувати
будь-яку угоди) підписувати угоду не було. І все ж угода
підписана.
У своєму проекті постанови я пропоную з'ясувати обставини
підписання угоди, але діяльність уряду щодо реформування
нафтогазового комплексу визнати незадовільною і створити тимчасову
слідчу комісію, яка з'ясує, чому без висновків фахівців, без
жодних аргументів уряд пішов на підписання угоди, яка, на моє
переконання, може завдати невиправної шкоди Україні. Тому хочу
побажати собі і вам, щоб доля цієї угоди була такою, як доля
референдуму, який ми недавно проводили.
ГОЛОВА. Народний депутат В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша
Україна". Після нього буде виступати народний депутат Лук'яненко.
Будь ласка.
КИРИЛЕНКО В.А. Блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні
колеги, я не є газовиком і тому не буду торкатися деталей, про які
можуть говорити лише фахівці. Я - громадянин нашої країни, і тому
вважаю, що усі громадяни України найближчим часом будуть змушені
дати оцінку тим домовленостям, які вчора підписані у Кишеневі.
Особисто я розцінюю вчорашнє підписання угоди, як національну
ганьбу. Коли прем'єр Кінах говорить як про два найбільші здобутки,
що угода базується на українському чинному законодавстві (це
перший здобуток), а також те, що органи управління консорціумом
(тобто нашою трубою) будуть перебувати тут, у нас, у Києві (це
другий здобуток), то я сміюся. Мені прикро за нашу країну, за те,
що це - результат піврічної роботи урядовців.
Такий результат був забезпечений завдяки тому, що навколо
цієї справи створювалася обстановка безпрецедентної секретності.
Те, що сьогодні ніхто з нас не має жодних документів, підтверджує
цей висновок. Те, що уряд не хотів (категорично не хотів) сьогодні
обговорювати це питання, знову ж підтверджує цей висновок. Те, що
голова профільного комітету, на мою думку, також не володіє усією
повнотою інформації, ще раз підтверджує цей висновок. Якщо
інформацією не володіють депутати - члени профільного комітету, то
що вже казати про наших громадян? Нам не можна бути статистами при
продажу газотранспортної системи, можливо, єдиного ліквідного
об'єкта, який лишився у власності українського народу. Ми не
можемо бути простими співучасниками цього.
Інтереси постачальника угодою забезпечені (постачальник -
Російська Федерація). Виникає питання: а де ж споживач? Де
Федеративна Республіка Німеччина? Де вона? Її хтось викинув під
час цього процесу за непотрібністю? Як же так? Є постачальник, є
країна, через яку здійснюється транзит, але споживачі не беруть
участі у підписанні угоди. Те, що вчора прес-секретар німецької
комерційної структури нібито схвально відгукнулася про підписання
угоди, не означає, що це офіційна німецька позиція, ми цієї
позиції не знаємо, вона також приховується. Те, що вчора при
підписанні угоди не було третьої сторони, говорить саме за себе.
Крім того, викликає запитання і те, чому саме комерційні
структури ("Газпром", російська структура, і "Нафтогаз України",
наша структура) повинні наповнювати конкретним змістом документ,
який був підписаний учора в Кишиневі? Вони сповна представляють
державні інтереси чи ні? Що, уряд уже не буде впливати на
ситуацію? Як це оцінити? Відповіді на це немає, зате угода вже
підписана.
І останнє. Політичні висновки, які випливають із підписання
цієї угоди, є просто жахливими. От, до речі, російська
"Независимая газета" ще 4 жовтня написала (цитую мовою оригіналу):
"По мнению некоторых экспертов, превращение Кучмы в активного
лоббиста российских интересов объясняется тем, что украинскому
Президенту сейчас нужно любой ценой удержаться на посту и
способствовать продвижению своего преемника на следующий
президентский срок". Немає питань! Але причому тут українська
газотранспортна система? І взагалі я вважаю, що ця угода підлягає
ратифікації, і кожен депутат повинен усе зважити перед тим, як
натиснути ту чи іншу кнопку. Якщо парламент ратифікує цю угоду, то
ми повинні самі оголосити про свій розпуск і про дострокові
вибори, тому що після цього такий парламент, на мою думку,
українському народу не потрібен.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Лук'яненко. Після нього буде
виступати народний депутат Яворівський. Я прошу дотримуватися
регламенту. Нам залишилося працювати небагато - 14 хвилин.
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні
депутати! Свого часу я працював послом України в Канаді. У
переговорах із польським послом, а потім у переговорах між нашим і
польським урядами польська сторона пропонувала організувати
додаткову лінію постачання нафти в Україну з півночі. Думаю, всі
ми добре знаємо, що держава не може бути незалежною, якщо вона не
диверсифікує джерела постачання нафти і газу. У цьому напрямі я
тоді багато працював.
Канадські вчені (в основному - українці) розробили пропозиції
щодо покращення забезпечення України нафтопродуктами. Серед них -
горизонтальний спосіб видобування нафти. Знаючи добре наші умови,
вони пропонували впровадити цей спосіб у наших Карпатах. Я
відправив з посольства два комплекти документів в економічний
відділ Міністерства закордонних справ і в Міністерство у справах
науки і технологій. Відповіді не одержав. Ті ж канадці розробили
метод виробництва бензину з вугілля. Два комплекти документів
відправив туди ж. Відповіді не одержав. Вони ж розробили спосіб
добування газу з рослин, зі сміття всякого, що на 20 процентів
зменшує потреби в бензині. Відповіді на відправлені документи -
ніякої.
Таким чином, наш уряд нічого не зробив із того, що мав би
зробити для забезпечення України нафтопродуктами і газом. Україна
мала шість нафтоперегінних заводів. Тепер Україна уже залишилася
без цих заводів, їх передали в руки іншій державі. Тепер не
Україна визначає ціну на бензин, її визначає вже хтось інший. Ми
поступово втрачаємо економічний суверенітет. За втратою
економічного суверенітету йде втрата і політичного суверенітету.
Те, що нам пропонують (створити консорціум із газотранспортної
системи), - зрада українських економічних інтересів. Якщо ми
віддамо цю систему, то тоді я не знаю, що ще у нас залишиться.
Аргументація, яку ми чули по телебаченню від Кучми і яка
викладена ось у цьому документі, не витримує абсолютно ніякої
критики. Наприклад, Кучма казав, що покращиться управління
газотранспортною системою. Це що означає, що в українців
недостатньо своїх мозків і треба звертатися до інших держав, до
Росії, щоб нам допомогли управляти нашою газотранспортною
системою, так?
Далі. Сказано, що створення цього консорціуму дасть
можливість одержати кошти на модернізацію газотранспортної
системи. Звідки візьмуться кошти?! Звідки, коли Україна передасть
частину цієї системи в руки Росії і ми будемо мати можливість
керувати тільки однією її третиною? То звідки ж ми будемо
діставати гроші?
Отже, треба відповісти на питання, скільки коштів ми втратимо
від створення цього консорціуму, а не скільки нам потім повернуть
в Україну ті, хто візьме з нашої ж кишені на модернізацію наших
систем!
Нарешті, я хотів би сказати, що ця проблема - це надзвичайно
важлива політична проблема, і тому я хотів би, щоб у суботу 12
жовтня, на 14 годину, люди прийшли на Європейську площу, де
депутати Верховної Ради порадяться з нашими громадянами і
розкажуть, що відбувається тепер і які подарунки Кучма підносить
Президенту Росії. Чи це бува не плата за те, що в разі потреби у
нього є куди тікати з України, що він буде забезпечений доброю
дачею під Москвою.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський, фракція "Наша Україна".
Після нього виступатиме народний депутат Рудьковський.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 123,
Львівська область). Яворівський і Жолківський райони Львівщини,
"Наша Україна". Шановні колеги парламентарі! Повірте, перед тим як
готуватися до цього виступу, я хотів виступити з арифметичними,
так би мовити, викладками, тому що я зголошуюся з тими, хто каже,
що на таку тему, справді, потрібно говорити з цифрами в руках.
Одначе вдалося роздобути давно відомі, банальні цифри про те, що
газотранспортна система України має довжину майже 14 тисяч
кілометрів, про те, що з майже 300 наших рідних, українських
свердловин, які мали нами розроблятися протягом року, за вісім
місяців розроблено менше половини; про те, що через цю нашу трубу
проходить 90 відсотків усього російського газу, що
транспортується. Банальні цифри, які ми знаємо і без того.
Жоднісінької цифри під оцей документ нам уряд не надав.
Я хочу вам переповісти один малесенький епізод. Один із
крупних українських бізнесменів (дуже порядних бізнесменів, не
олігархів; він, до речі, є народним депутатом зараз) звернувся до
Президента Кучми з такою пропозицією. Будь ласка, я вкладаю свій
особистий капітал у розробку всіх свердловин, які є в Україні, і
за два-три роки Україна буде цілковито забезпечена своїм газом.
Президент сказав: "Гаразд, приходь через два-три дні, ми це
питання вирішимо". Бізнесмен той прийшов через кілька днів, і
Президент сказав: "Чому ж ти мені не сказав про те, що я позбавлю
шматка хліба тисячі людей, які сидять довкола газової труби?". На
цьому проект закінчився.
Далі. Я змушений говорити про політику, ще раз кажу, тому що
жоднісінької цифри в цьому документі немає. Тут є один аргумент:
усе робиться для регулярного забезпечення західних країн
російським газом. Вибачайте, для цього неодмінно потрібно
утворювати консорціум? А що, у попередні роки це все не робилося?
Є ще одна пікантна деталь - конфіденційність інформації.
Ніякої інформації без згоди однієї із сторін ми з вами взагалі не
будемо мати. То що ж ми сьогодні обговорюємо?
Та найбільше мене болить інше. У всьому нашому українському
уряді знайшлася однаєдина людина, яка сказала правду - і її
туттаки вигнали. Решта сидить спокійно. Ми запитуємо один одного,
чому ми так живемо? То оце вам відповідь: тому що ми підписуємо
отакі документи! В уряді нашому, де мала б сидіти вся патріотична
еліта, не знайшлося більше людини, яка б вийшла і сказала правду:
це - шахрайство, це - зрада інтересів України. Тож незалежно від
наших політичних поглядів ми повинні зараз це сказати. Україна
віддала вже все, що могла. Ми віддали ядерну зброю, віддали
бомбардувальники, віддали вже практично все. Газопровід - це
останнє, що залишилося, і за нашою участю, якщо ми промовчимо,
буде віддано ще й це.
Дякую вам (Оплески).
ГОЛОВА. Народний депутат Рудьковський. За ним виступатиме
народний депутат Осташ.
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Соціалістична партія України. Вчора
відбулася історична подія: розпочався другий етап ліквідації
економічного суверенітету України - підписана угода про створення
газотранспортного консорціуму. Жоден урядовець не виступив з
економічним обгрунтуванням доцільності його створення. Уряд лише
доручив Фонду держмайна оцінити вартість бізнесу з
газотранспортування. Міністерство економіки і Міністерство
фінансів виступили з запереченнями через економічну недоцільність
проекту та можливі втрати бюджету. Заступник міністра фінансів мав
необачність заявити про втрати бюджету і був негайно звільнений.
Це можна розцінити як акт службового злочину в корисливих
інтересах з боку Президента України. Президент України Леонід
Кучма віддав за гарантію своєї безпеки у майбутньому газову трубу
довжиною в 32 тисячі кілометрів! Це об'єкт вартістю 13-15
мільярдів доларів, що дає 8 мільярдів гривень бюджетних
надходжень. 16 відсотків бюджету, який нам потрібно розподіляти і
затверджувати.
Я, як фахівець, вам, народні депутати, заявляю, як буде
розвиватися ситуація далі. Через рік створиться консорціум, утричі
скоротиться плата за транспортування газу через територію України,
потім удвічі до європейських цін, піднімуть ціни на газ для
населення і для компобуту, який буде постачатися з Росії
монополістомконсорціумом, потім підніметься ціна на постачання
газу для промислових підприємств хімічної галузі та металургії,
ТЕЦів, буде знову по 80 доларів, ви ж пам'ятаєте поставки "Ітери"
по 80 доларів. Спочатку буде кредитування, потім банкрутство і
перехід основної національної економіки, яка формує бюджет, у руки
російського капіталу. Я зараз виступаю з тією метою, щоб не
допустити втрати економічного суверенітету держави.
Я ознайомився з договором про паралельну роботу енергетичних
систем. Він говорить про те, що коли не заберуть через газ, то
заберуть через електроенергію.
Депутати, якщо уряд України ставить підпис під таким
договором, я пропоную розглянути питання про незадовільну роботу
уряду в цій галузі, внести відповідну постанову, щоб інші уряди
пам'ятали, що за дії проти інтересів держави вони будуть
відправлені у відставку.
Чи потрібне реформування в нафтогазовому комплексі? Так,
потрібне. Потрібно зменшувати вплив чиновників на господарюючі
суб'єкти, створювати умови для залучення інвестицій, особливо в
геологорозвідку і видобуток, забезпечувати розвиток системи
нафтогазової галузі, яка б дала можливість Україні бути
енергетично незалежною від одного постачальника - Росії.
І основне, що потрібно зробити, - перейти до стовідсоткової
оплати за транзит через територію України російського газу грішми.
Тоді зніметься питання (я для вас кажу, перший віце-прем'єре)
ремонтів газотранспортної системи і так далі. Росіяни мають гіршу
газотранспортну систему, ніж українці. Вони хочуть отримати в руки
українську систему і таким чином зняти свою
неконкурентоспроможність у транспортуванні порівняно з Україною.
Так що це питання дуже важливе.
Прошу вас, народні депутати, підійти до нього принципово,
переступивши через інтереси більшості чи меншості. Головними
повинні бути інтереси держави.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Осташ. Будь ласка.
ОСТАШ І.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України
у закордонних справах (виборчий округ 127, Львівська область).
Дякую. Шановні народні депутати! Дійсно, історія має здатність
повторюватися двічі, правда другого разу у вигляді фарсу, і ми
намагаємося зараз увійти ще раз в одну й ту саму річку.
Рівно сім років тому у жовтні у цій залі ми розглядали
питання про створення спільного підприємства "Газтранзит", і така
ж угода була підписана тодішнім Прем'єром Марчуком, де
зазначалося, що в статутний фонд цього "Газтранзиту" входять всі
наші газотранспортні системи включно зі газосховищами, і тоді
аудиторські фірми оцінили це сумою між 20 і 30 мільярдами доларів.
Народні депутати сім років тому прийняли виважене і розумне
рішення - внесли нашу газотранспортну систему у перелік об'єктів,
які не підлягають приватизації.
Дивіться, що ми маємо зараз. Дійсно, нам говорили, що це
створюється міжнародний консорціум, але, на жаль, після виступів у
Петербурзі трьох лідерів держав - Німеччини, Росії та України -цей
формат скоротився вже до двох лідерів держав. Відповідно, ми
повинні розуміти, що Німеччина зараз займає просто вичікувальну
позицію.
Як захищаються національні інтереси України? Спочатку наш
Прем'єр говорив, що ми повинні мати тут 50 плюс одну акцію. Добра
ідея. Далі ми побачили в угоді, що вже є паритетні умови, але не
по 50 відсотків, а зараз іде мова про 34 відсотки, а 32 відсотки
буде віддано третій стороні. І майте на увазі, що цією третьою
стороною можуть бути французи, італійці, німці, які мають
підприємства з величезною часткою російського капіталу, і
"Газпрому" зокрема. Отже, ви повинні розуміти, куди ця повзуча
ідеологія нас доведе.
Я, як депутат, хотів би сказати, що мені найбільше сумно з
того, що все це робиться в умовах таємності, і, дійсно, треба
голосно говорити про те, що був факт політичної розправи, що
заступник Державного секретаря Міністерства фінансів Сергій Баулін
був звільнений указом Президента саме через те, що він сказав
правду. Причому не свою позицію, а позицію Міністерства фінансів,
що, дійсно, ми втрачаємо 6 мільярдів прямих податків до бюджету, і
нам треба буде знайти ще 2 мільярди для того, щоб компенсувати
населенню ціну за газ. Отже, ми маємо факт новітньої політичної
розправи і повинні про це сказати всім сьогодні голосно.
Нарешті, ще один момент. Ця угода, виявляється, вступає в дію
з моменту підписання. Але давайте подивимось діючий Закон про
міжнародні договори (стаття 7), де записано, що ратифікації
підлягають угоди про загальноекономічну, економічну та
науково-технічну співпрацю. Цей документ підлягає ратифікації, а
це означає, що Верховна Рада має надати згоду на набуття ним
чинності, тобто він не може вступити в дію з моменту підписання.
Тут сидить міністр юстиції, я думаю, він прекрасно розуміє
ситуацію, що це є просто порушенням законодавства України.
І останнє. Слухаючи наше обговорення, я зрозумів одне: можна
спробувати обманути навіть інспекторів ООН, запакувавши, скажімо,
чи спробувавши запакувати частини "Кольчуги" в ящики від КРАЗу,
але не можна обдурити відразу 450 народних депутатів, тобто
український народ.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, час вичерпано, який у нас було
відведено. Шановні колеги, ми домовлялися... (Шум у залі). Одну
хвилинку! Шановні колеги, давайте домовимося таким чином... Я
прошу вас дати можливість мені сказати слово. Домовилися?
Шановні колеги, у нас ще записані три народних депутати:
Косів, Кармазін, Заєць. Вони наполягають на виступі. Ваша точка
зору? Давайте по одній хвилині їм надамо для того, щоб ми
завершили це питання. Будь ласка. Народний депутат Косів.
КОСІВ М.В. Шановні колеги! Питання, яке ми зараз розглядаємо,
окутане суцільним обманом. Перед текстом угоди, який нам все-таки
роздали, є супровідна записка до Верховної Ради Прем'єр-міністра
України. Відразу говориться про те, що ця угода виникла як
домовленість із заяви трьох президентів: Росії, України і
Німеччини. Де дівся канцлер Німеччини, абсолютно невідомо.
Далі говориться про те, що ця угода передбачає збереження
надходжень до державного бюджету, але потім ідеться про гарантії
інвестицій для проведення технічної реконструкції та модернізації
галузі. Так ви мені скажіть, як можуть надходити фінанси в бюджет
за транспортування газу і одночасно витрачатись кошти для
модернізації цієї галузі? Адже це нонсенс, це обман. А навіть якщо
і буде проводитись модернізація галузі, то відбуватиметься те, про
що колега Ольга Гінзбург порушила питання. Не будуть задіяні наші
вітчизняні виробники для того, щоб ці транспортні артерії
модернізувати, все це буде завозитись ззовні, бо і гроші будуть
витрачатись зовнішні.
У самій угоді, на цьому вже наголошувалось, ідеться про
паритетні умови формування статутного капіталу, органи управління
у Києві. Але це суцільний зновутаки обман. Я знаю українських
політиків, які домовляються з російськими політиками про те, що
навіть можна столицю з Москви перенести у Київ, аби тільки
об'єднати ці дві держави. Так, слухайте, кого ж ви обманюєте
нарешті?
І останнє, щоб не забирати часу в інших. На четвер,
Володимире Михайловичу, не заплановано прийняття проекту постанови
Верховної Ради щодо обговорюваного сьогодні питання. Я все-таки
просив би, щоб на засіданні Координаційної ради це питання було
обговорене і щоб такий проект постанови був запропонований для
прийняття, оскільки навіть по тому питанню, яке стоїть у порядку
денному - про державну політику і реформування нафтогазового
комплексу - абсолютно нічого, жодного слова про саму політику ми у
доповіді не почули.
Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутате Кармазін. За ним -
народний депутат Заєць.
КАРМАЗІН Ю.А. "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни.
Шановний пане Голово! Шановні колеги! Шановний український
багатостраждальний народе! Тебе знову готуються пограбувати ще на
5,7 мільярдів гривень на рік щороку. Задумайтесь! Я бачу поганий
настрій сьогодні у членів уряду. Хай канцлер ФРН турбується про
свої інтереси, про свою країну, нам треба думати про свою.
Із шести нафтопереробних заводів ми втратили власність і
контроль над усіма. Нафтопровід "Одеса-Броди" стоїть як порожня
труба, просто зариті гроші! І ви знаєте це. Нам кажуть сьогодні:
та ми можемо переробляти 53 мільйони тонн нафти на рік. А скільки
маємо як стратегічний партнер? Третину? Навіть третини не маємо!
Ось результат продажу національних інтересів, у тому числі через
систему арбітражного суду!
Сьогодні День юриста. Я звертаюся до совісті пана Притики, до
того, що залишилось від тої совісті, бо останнє ви віддали Деркачу
меншому, пане Притико! І віддали в травні на День перемоги, хай
знає це український народ, що відбувається! Нам кажуть:
очікується... Дурний думкою багатіє. Нічого не очікується від цієї
угоди.
Я звертаюсь до Голови Верховної Ради. Спасибі вам, Володимире
Михайловичу, що ви сьогодні хоч дотрималися Регламенту, дякую вам
за це, але хочу сказати, що якщо депутат вимагає якусь інформацію
чи Голова Верховної Ради на вимогу депутата, то ми, не зовсім
дурні депутати, в минулому скликанні записали в Кримінальному
кодексі статтю 351 - перешкоджання діяльності народного депутата
України. І ненадання інформації депутату - це кримінальний злочин.
Я прошу Піскуна, Генерального прокурора поки що, порушити
кримінальну справу за фактом ненадання нам другої частини угоди,
яка підписана між НАК "Нафтогаз" та "Газпромом" Російської
Федерації. Її нам, народним депутатам, не роздали. Я вважаю це
порушенням наших прав і прав наших виборців.
І далі я звертаю увагу, що відкликаю свій голос за
голосування по Прем'єр-міністру Кінаху, мій - 226 голос. Чому?
Тому, що це людина, яка вчинила державну зраду згідно зі статтею
111 Кримінального кодексу: "Державна зрада, тобто діяння, умисно
вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній
цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній,
економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік
ворога... надання іноземній державі, іноземній організації або їх
представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти
України, - карається позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років".
Я нагадую це тим, хто не знає цього і цієї статті, і я вручу
цей кодекс пану Дубині. Я вас прошу: ознайомтесь самі, ознайомте,
будь ласка, пана Кінаха, і хай думають перед тим, як щось
підписують. Ця угода суперечить Конституції через ті підстави, про
які говорили, суперечить державним інтересам України, суперечить
здоровому глузду.
Я хотів би нагадати, що наші громадяни сьогодні працюють на
сході Російської Федерації, і ми могли б ставити питання про
використання російської труби, російських можливостей видобування
нафти, але ми чомусь таких угод не підписуємо. Ми підписуємо
тільки по нашій власності.
Дякую, щиро дякую.
Вибачте, я потім розрахуюсь, а зараз поки дозвольте вручити
Кримінальний кодекс всетаки першому віце-прем'єру.
ГОЛОВА. Передайте, вони колективне читання там, мабуть,
організують. Будь ласка. Депутат Заєць.
ЗАЄЦЬ І.О. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати!
Маститі парламентарі знають, що чорт завжди ховається в деталях.
Це правило є справедливим і щодо міжнародних договорів. Саме з цих
позицій я і закликаю вас обговорити цю угоду.
Черговий раз Кабінет Міністрів підсовує нам угоду так званого
"рамкового типу". Тобто ту угоду, де немає показників, з якої ми
не можемо судити про характер домовленостей. Що нам залишається в
цій ситуації робити? Лише одне: домислювати, що в реальності вийде
з цієї угоди.
І хочу кілька таких речей вам доповісти. Перше. У статті 5
угоди говориться про те, що консорціум створюється на паритетних
засадах. Звідси, можете не сумніватися, Росія домагатиметься
реалізації цього принципу під час визначення розміру статутного
капіталу консорціуму. Чи вистачить політичної волі у нашого уряду,
щоб протистояти цьому домаганню і сказати, що це наші
газотранспортні магістралі, що це підприємство на нашій території,
і тому ми повинні мати 51 відсоток акцій. Я дуже сумніваюся у
політичній волі нашого уряду, що вони можуть вистояти.
Друге. У статті 4 говориться, що створенням консорціуму
мовляв займатимуться господарські структури: український "Нафтогаз
України" і російський "Газпром". Тобто це означає, що Кабінет
Міністрів склав з себе абсолютно всі конституційні повноваження по
укладанню міжнародних договорів, бо цей договір рамковий, бо ще
буде дуже багато договорів, які розгортатимуть ці положення. А
Кабінет Міністрів уже усунувся, ви навіть написали у цьому
договорі, у статті 30, що координацією виконання цієї угоди, а не
координацією роботи між цими газпромами, буде займатися з
української сторони Міністерство палива та енергетики України. Це
означатиме, що будуть захищатися не національні інтереси, а буде
так звана економізація міждержавних інтересів, і це призведе до
того, що якась групка людей просто вибудує собі ще одну чергову
хатку десь у якомусь офшорі.
Третє. Створення цього консорціуму на таких умовах обмежить
Україну в можливості диверсифікованого постачання енергоносіїв.
Тут уже говорилося про те, що це підприємство українське, що є
потужність цього підприємства, цих газотранспортних магістралей, є
відповідна наповненість. Як нам забезпечити енергопостачання? Аж
ніяк, шановні друзі. І нас знову посадять на ту газову трубу,
підвищать ціни, і це справді буде так, підвищать ціни як для
населення, так і для нашої промисловості і знищать нашу
промисловість остаточно, особливо металургічну, хімічну, іншу
тяжку промисловість.
Четверте. Питання економічної доцільності. Чи з економічного
боку доцільний для нас цей консорціум? Що ми маємо у цій угоді?
Але я вам можу сказати, що ми точно втратимо надходження до
бюджету. Сьогодні бюджет одержує 2,5 мільярда чи зарплату по
транзиту газу. Якщо це підприємство буде зареєстровано відповідно
до нашого законодавства на території України, то у нашому
законодавстві такого податку немає. Звідки взяти тоді гроші? Плата
за землю. Вибачте, у нас єдині норми для всіх. І таким чином ми
втратимо.
Отже, підсумок такий, що наш Кабінет Міністрів у черговий раз
показав, що для нього національні інтереси не важливі, що він
сьогодні живе не за Конституцією, не за чинним законодавством, а
за принципами нових українців жити "по понятиям". Це все
"понятия", а не законодавство. Тому, шановні народні депутати, я
закликаю найретельніше проаналізувати цю діяльність і не
схвалювати її.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, завершуємо розгляд питання. Я хотів
би нагадати саму постановку питання.
Це діяльність Кабінету Міністрів - здійснення державної
політики щодо стану реформування нафтогазового комплексу України,
його впливу на соціальноекономічний розвиток держави та виконання
законодавства України у цій сфері. А отже, у нас всі підстави
зробити висновок, що з різних причин всебічного обговорення
проблеми не відбулося. А по суті справи, за великим рахунком, ми
дискредитуємо Дні уряду. Переважно сьогодні йшлося про таку
чутливу, і зрозуміло всім, мабуть, чому чутливу, тему, як Угода
про консорціум. Я думаю, всьому повинен бути свій час і своє місце
для обговорення.
Втім голова Комітету з питань паливноенергетичного комплексу
намагався повернути нас до серйозної розмови і розмови по темі
питання. Знову хочу наголосити, що розмови не відбулося. Шановні
колеги, у ряді виступів йшлося про те, що немає необхідної
інформації. Я хочу відіслати до сьогоднішнього номера газети
"Голос України", де опублікована стаття, в якій наводиться
статистика, що характеризує газотранспортну систему України. Я
думаю, що немає вже нічого таємного, що не стало б явним.
Далі, шановні колеги. Нам потрібно доручити комітету
сформувати питання, на які ми маємо отримати відповіді від
Кабінету Міністрів, щоб, коли ми будемо голосувати з приводу
постанови, була необхідна, вичерпна інформація. Головне, на мій
погляд, нам потрібно енергію слів перекласти на мову конкретних
розрахунків, на мову статистики.
Я просив би комітет при доопрацюванні проекту постанови
залучити народних депутатів, які мають пропозиції, для того щоб
був повний і вичерпний документ, у тому числі пропозиції Юлії
Тимошенко, про які йшлося.
Шановні колеги! Розгляд питання завершено, прийняття рішення
відповідно до Регламенту відбудеться у наступний четвер, коли у
нас буде день голосування.
Я хотів би, користуючись нагодою, привітати вас, всіх нас (це
народний депутат Кармазін підказав) з Днем юриста, оскільки у нас
робота пов'язана з необхідністю творення законів, тобто ми всі є
юристами, і побажати нам усім всіляких гараздів.
Засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Наступне
засідання відбудеться 15 жовтня, о 10 годині.
До побачення.
ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ
ШЕРШУН М.Х., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань екологічної політики, природокористування та
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
157, Рівненська область). Безперечно, в розвитку медицини в
Україні останнім часом намітилися певні зрушення, однак не такі,
щоб можна було поділити оптимізм Міністерства охорони здоров'я
особливо щодо розвитку медицини на селі. І мало втішає факт
збільшення кількості районних лікарень, бо якщо судити по регіону,
який я представляю, то в селах у всьому зміни незначні та й ті
стали можливими завдяки спонсорам.
Зрозуміло, що селянин з його безгрошів'ям, нерегулярним
транспортним сполученням за медичною допомогою у район не поїде.
Тому ми вважаємо, що створення у селах амбулаторій з обов'язковим
денним стаціонаром - це єдино правильний шлях, перевірений на
окремих прикладах сіл Рівненщини. Як відомо, програма будівництва
таких закладів розроблена, але вона не відображена у бюджеті. У
державному бюджеті окремим рядком необхідно передбачити кошти на
розвиток сільської медицини, інакше їх село не побачить.
Водночас потрібно вирішувати проблему матеріально-технічного
і кадрового забезпечення сільських амбулаторій. За даними
статистики, лише у цьому році в село пішли працювати понад 60
відсотків випускників медичних вузів. Але це дані статистики, а
насправді молоді лікарі працювати у село не йдуть, бо у медичних
вузах вчаться переважно міські діти, які у містах і осідають.
Селяни ж фінансово не взмозі вивчити дитину на лікаря. І все
залишається як завжди: за звітами лікар у село поїхав, але
недоїхав.
Вважаємо, що вирішити цю проблему можна. Для цього потрібно
створити нові медичні вузи або філії вже існуючих у регіонах з
пільгами на навчання студентам із сільської місцевості, за умови
їх повернення потім на роботу у своє рідне село. У державному
бюджеті та місцевих бюджетах окремим рядком необхідно передбачити
кошти на придбання найнеобхіднішого сучасного медичного
обладнання.
Медична допомога, особливо при критичних станах, повинна бути
загальнодоступною і безплатною. Не можна допускати, щоб сьогодні
всупереч Конституції в Україні практично домінувала платна
медицина. Нехай торує вона собі шлях у тих галузях медицини, де це
прийнято, але не можна допустити, щоб вона витіснила державну,
безплатну медицину. Для цього потрібно запровадити обов'язкове
державне й особисте медичне страхування. Людина повинна мати
гарантоване право на медичну допомогу і вибирати, де її отримати.
Паралельно потрібно впроваджувати належний державний контроль за
дотриманням законності у медицині, щоб державні клініки не
займалися поборами з пацієнтів. Саме через це селянин не йде до
лікаря навіть тоді, коли вже край, не говорячи вже про
профілактику та обстеження. Для селян через безгрошів'я такі речі
просто недоступні. Це теж повинно стати державною турботою номер
один. Варто відновити забуту практику виїзду діагностичних
лікарських бригад у села, активно проводити з населенням
роз'яснювальну роботу, піднімати медичну культуру людей.
Офіційно річні витрати на медичне забезпечення одного жителя
зросли до 133 гривень. Не знаю, може десь вони й зросли, а от у
Рівному ця цифра удвічі зменшилася. Якби ці кошти, задекларовані
міністром охорони здоров'я, надали, скажімо, місту, то Рівне
отримало б ще один міський бюджет і самотужки вирішувало б медичні
проблеми.
Декілька слів про нововведення. Наприклад, Рівненська міська
лікарня сплатила у рамках нововведень за приватизацію землі,
ліцензію на отримання наркотиків, акредитацію установи майже 50
тисяч гривень. Це означає, що на цю суму хворі недоотримали ліки
та продукти.
Сьогодні більшість лікувальних закладів, особливо на селі,
тримаються на плаву завдяки гуманітарним допомогам з-за кордону.
Та яких труднощів доводиться здолати, щоб розмитнити такі вантажі
або провести їх сертифікацію! Рівненська міська лікарня,
наприклад, півтора року не могла розмитнити гуманітарні карети
"швидкої допомоги". Потрібно, щоб у столиці про це задумалися і
зробили цю процедуру простою і швидкою.
Далі. Щодо заробітної плати лікарів. За останніх два роки
вона тричі зростала. Це, здавалося б, прекрасно, але ж у бюджет не
закладено необхідні для цього кошти. Аби не допустити
заборгованості з зарплати лікарні економлять на харчуванні та
ліках для хворих, обслуговуванні обладнання. На згадані витрати
реально йде тільки 8-10 відсотків усіх фінансів. З такими
підходами ми просто нищимо медичні установи, штовхаємо лікарів на
побори. Те ж саме стосується прийняття протягом календарного року
різних програм. Давайте діяти чесно - не закладаймо на програму
кошти у бюджет, не проголошуймо її.
І на завершення. Давайте перестанемо втішати себе і людей
необгрунтованим оптимізмом, а будемо працювати над тим, щоб
українська медицина якнайшвидше досягла європейського рівня. Зміни
потрібно робити вже сьогодні.
ДАВИДОВА Л.І., член Комітету Верховної Ради України з питань
соціальної політики та праці (виборчий округ 181, Харківська
область). Шановні колеги! Впевнена, мені не треба переконувати вас
у важливості питання, яке ми розглядаємо сьогодні. Варто кожному
згадати проблеми, з якими йшли люди під час виборів, з якими
звертаються сьогодні на депутатських прийомах.
Я особисто на проблеми охорони здоров'я дивлюся ще й крізь
діяльність благодійного фонду "Турбота", який очолюю вже другий
рік. Сьогодні більше 70 відсотків звернень до фонду стосуються
лікування, придбання медичних препаратів. Причому труднощі в цьому
відчувають не лише люди, що належать до соціально незахищених
категорій, а особливо потерпає сільське населення.
Оперуватиму прикладами зі своєї області і свого сільського
округу. Хоча Харків залишається потужним промисловим регіоном, у
якому сільське населення становить лише п'яту частину жителів,
впевнена, маємо справу із ситуацією, типовою для всієї України.
Найгостріша проблема охорони здоров'я на селі - вчасне
виявлення і профілактика захворювань. Передусім, туберкульозу,
онкологічних захворювань. Це наслідок не лише гіршого
матеріального стану сільського населення, а й того, що сільські
жителі обмежені у можливостях скористатися сучасними медичними
досягненнями, заклади охорони здоров'я на селі часто не
забезпечені не лише сучасною діагностичною апаратурою, а й
препаратами першої необхідності.
З огляду на це у Харківській області вперше в Україні була
розроблена і виконується Програма медичної допомоги на селі на
засадах сімейної медицини. У її рамках відкрито 132 амбулаторії,
два відділення сімейної медицини, у яких працюють 155 сімейних
лікарів. Допомогу цих амбулаторій уже отримує близько третини
сільського населення. На дільницях, де працюють за принципом
сімейного лікаря, вдвічі зменшилася кількість викликів
невідкладної медичної допомоги, звернень до спеціалістів у районні
та обласні лікарні. Але ось показова цифра. З 1,2 мільйона
гривень, витрачених на облаштування амбулаторій, один мільйон
залучено поза бюджетом.
Або інший приклад. За останні два роки до сільських закладів
охорони здоров'я в області було передано 66 автомобілів. 12 з них
придбано галузевим міністерством.
Безумовно, з одного боку, ми б не змогли реалізувати ці
програми без підтримки Міністерства охорони здоров'я. А з другого
- ми розуміємо, що могло б бути зроблено набагато більше, якби
охорона здоров'я стала справжнім державним пріоритетом. Дуже
важливо дати можливість міністерству бути справжнім Міністерством
охорони здоров'я. Бо там, де фінансові й інші можливості
забезпечуються, ми маємо зразки ефективного вирішення проблем.
Скажімо, завдяки централізованому постачанню лікарських засобів,
придбаних Міністерством охорони здоров'я за кошти держбюджету,
хворі на туберкульоз та цукровий діабет у Харківській області
отримують необхідні препарати.
Наскільки мені відомо, така сама ситуація з більшістю
програм, які реалізуються як на регіональних, так і на
загальнонаціональному рівні. Варто назвати хоча б дуже важливу
програму "Репродуктивне здоров'я", яка має на меті підвищення
народжуваності, або "Діти України". Як можуть, виконують їх в
областях. Харківська, наприклад, не отримала жодної копійки з
держбюджету на їхню реалізацію.
Я могла б у цьому залі багато розповідати про те, що
робиться, скільки придбано апаратури, препаратів тощо. Але мірилом
ефективності дій у галузі охорони здоров'я має стати достатність
цих дій для забезпечення здоров'я людей.
Всі ми розуміємо, що проблеми охорони здоров'я в країні
виникли не вчора. Можна говорити, що вони не розв'язуються
ефективно з об'єктивних причин, пов'язаних, зокрема, з
економічними процесами. Але будемо відвертими: вони залишатимуться
гострими, зменшуватиметься народжуваність, збільшуватиметься
смертність населення доти, поки до соціальних проблем, зокрема
охорони здоров'я, підходитимемо за залишковим принципом. Не хочу
говорити банальностей з цієї трибуни. Але визначаючи інші
пріоритети, ведучи політичну боротьбу на життєво важливих
питаннях, ми дуже ризикуємо, бо реалізовувати наші амбіції буде ні
з ким і ні для кого. Тож давайте чесно виконувати свої обов'язки
перед тими, хто нас обрав, розуміючи, що для них найважливіше -
бути живими і здоровими.
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань державного будівництва та місцевого
самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
КПУ). Шановні народні депутати! Шановна президіє! Питання, що
винесено на розгляд Дня уряду щодо ситуації в галузі охорони
здоров'я, досить актуальна. За роки незалежності Україна втратила
свої провідні позиції в цій галузі. І які б гарні доповіді не
робилися високими керівниками, кризовий стан відчутно на місцях.
Відсутність якості обслуговування, високі ціни на ліки,
низька заробітна плата, фінансування лікарських ставок на 70
відсотків та інше - це все симптоми хвороби влади. Про сільські
фапи, котрі фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, взагалі
нічого говорити, лікарі там не мають навіть таблеток.
Перебуваючи на окрузі, я мав можливість поспілкуватися з
керівниками обласних медичних закладів, зустрічався з трудовим
колективом Каланчацького ТМО. Їх висновок, як і мій, - медицина в
катастрофічному стані. Через брак коштів немає можливості
утримувати приміщення, лікувати дітей в інтернатах, дитячих
відділеннях. Рекет, поіншому не назвеш так званий збір на
підтримку лікарень і т.п. Більшість людей не можуть платити, а то
й взагалі не звертаються до лікарень. Влада і міністерство не
виконують рішення Конституційного Суду про безплатне медичне
обслуговування.
На підтвердження моїх слів доводжу до вашого відома звернення
депутатів-медиків місцевих рад Херсонської області, яке
підтримується і депутатами від Херсонщини.
"Шановні парламентарі від Херсонщини, народні депутати
Верховної Ради України! В березні 2002 року виборці області
довірили вам представляти їхні інтереси на цьому рівні. Ви йшли на
вибори під різними політичними гаслами, з різними переконаннями та
поглядами щодо розбудови держави, але більш всього виборців
приваблювала спрямованість ваших програм на вирішення гострих
соціальних проблем, найболючішою з яких є охорона здоров'я
населення.
Медичною громадськістю області, управлінням охорони здоров'я
та з питань забезпечення ліками робиться все можливе в напрямі
реалізації положень Конституції, законів України, указів
Президента, постанов Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо
забезпечення належного рівня медичної допомоги населення та
розвитку галузі. Але географічні та економічні особливості
Херсонської області створюють об'єктивні труднощі у вирішенні
поставлених перед медиками завдань. Підприємства області
знаходяться в дуже скрутному становищі, в економіці області
переважає сільськогосподарський сектор, який зазнав у цьому році
значних збитків від посухи, що негативно позначилося на виконанні
місцевих бюджетів. В умовах низької щільності населення та
віддаленості більшості районів від обласного центру застосування
пропорційного розрахунку при виділенні бюджетних коштів на охорону
здоров'я стає необ'єктивним, у зв'язку з чим в окремих районах
обсяги бюджетного фінансування галузі забезпечують лише виплату
заробітної плати та плату енергоносіїв. Виконання галузевих
програм стає практично неможливим через відсутність пільгового
фінансування.
Працюючи в умовах обмеженого бюджетного фінансування,
комунальні заклади охорони здоров'я намагаються залучити для
вирішення своїх нагальних потреб позабюджетні кошти, в тому числі
через надання платних послуг населенню. Але частина цих коштів
вилучається з майже порожньої кишені лікарень через оподаткування.
Загальне становище в економіці області, соціальні негаразди
позначаються на показниках здоров'я населення. Останнім часом з
року в рік погіршуються демографічні показники: смертність
перевищує народжуваність майже вдвічі, населення області щороку
зменшується більш як на 8,5 тисяч чоловік. Небезпечного рівня
досягли показники малюкової смертності, поширеності туберкульозу
та онкологічних захворювань.
Матеріально-технічна база багатьох закладів охорони здоров'я,
особливо в сільській місцевості, протягом багатьох років не
оновлюється. Діагностичне та лікувальне обладнання морально та
фізично застаріло, експлуатується по 15-20 років, що негативно
позначається на якості медичної допомоги населенню. На
своєчасність надання медичної допомоги впливає недостатнє
забезпечення автотранспортом лікарських амбулаторій та дільничних
лікарень, а також зношеність існуючого автопарку. Через низький
рівень матеріально-технічного забезпечення не всі заклади області
пройшли державну акредитацію.
По закладах обласного рівня негайного вирішення потребують
питання добудови онкологічного диспансеру, придбання апаратури
телегамматерапії, пересувного флюорографа, обладнання для
реанімації новонароджених, забезпечення спец автомобілями центру
медицини катастроф.
Створення амбулаторій сімейного лікаря сповільнюється через
відсутність належної матеріально-технічної бази та
житловопобутових умов для лікарів. У 2003 році в області буде
підготовлено 30 лікарів з сімейної медицини, але й досі не
вирішені питання оснащення робочих місць необхідним обладнанням,
що оцінюється приблизно в 50 тисяч гривень на кожну амбулаторію.
Віднайти таку суму в сільських бюджетах практично неможливо. До
того ж органам місцевого самоврядування треба вирішувати питання
забезпечення спеціалістів житлом та комунальними послугами.
Ці та інші обставини зумовили те, що за результатами 2001
року та першого півріччя 2002 року Херсонська область по
рейтингових показниках у галузі охорони здоров'я посіла одне з
останніх місць.
Залишається напруженим соціальне становище медичних
працівників. Положення Основ законодавства України про охорону
здоров'я відносно соціального становища медичних працівників не
виконуються: заробітна плата не досягла рівня середньої заробітної
плати в промисловості та не забезпечує мінімального прожиткового
рівня, не компенсуються витрати на комунальні послуги, не
проводяться виплати на оздоровлення та за стаж роботи.
Вирішення всіх цих питань неможливе за рахунок місцевих
бюджетів. Тому просимо вас звернути увагу на становище, яке
склалося в галузі охорони здоров'я області та зробити свій внесок
у виконання заходів, спрямованих на покращання медичного
обслуговування населення Херсонщини, а саме:
1. Звертаємось до уряду з проханням вжити невідкладних
заходів по виконанню постанови Кабінету Міністрів України від 25
лютого 2002 року 212 "Про заходи щодо розв'язання
соціально-економічних проблем Херсонської області":
- виділення в бюджеті 18 мільйонів гривень на завершення
пускового комплексу обласного онкологічного диспансеру;
- придбання в 2002 році спеціалізованого транспорту для
закладів охорони здоров'я області;
- забезпечити в повному обсязі фінансування з державного
бюджету заходів, спрямованих на боротьбу з захворюваннями на
туберкульоз відповідно до національної програми (придбання
медикаментів, медичної техніки).
2. За рахунок цільових коштів забезпечити оснащення згідно з
вимогами 30 амбулаторій сімейної медицини із розрахунку не менше
50 тисяч гривень на кожну амбулаторію.
3. При розгляді державного бюджету на
2003 рік зберегти порядок фінансування обласних закладів охорони
здоров'я (не менше 40 відсотків від виділених коштів), передбачити
виділення коштів з державного бюджету для вирішення першочергових
проблем, що склалися в галузі охорони здоров'я Херсону.
4. При плануванні централізованих заходів по розвитку
агропромислового комплексу передбачити будівництво та оснащення
сільських закладів охорони здоров'я.
5. Звільнити комунальні заклади охорони здоров'я від сплати
місцевих та державних податків, а також зафіксувати це в
Податковому кодексі.
6. Ініціювати розробку та запровадження нових посадових
окладів для медичних працівників на рівні середньої заробітної
плати в промисловості.
7. Передбачити в державному бюджеті кошти на виконання
положень статті 77 Закону України основи законодавства України про
охорону здоров'я про повернення виплат на оздоровлення та за
вислугу років".
Дякую за увагу. Сподіваюся, що відповідальні працівники
Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента, Верховної Ради
звернуть увагу на порушені питання депутатів різних рівнів
Херсонщини і зроблять реальними надії жителів на покращання справ
у медичній галузі, лікуванні громадян.
ПЕРЕЧЕНЬ ОБОРУДОВАНИЯ ДЛЯ ОБЛАСТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ
1. Для онкодиспансера:
1.1. Гамма-терапевтический аппарат "Клотроник" - 3.2 млн.
грн.
1.2. Рентгендиагностический комплекс "Сиреграф" - 2,6 млн.
грн.
1.3. Завершение строительства онкодиспансера - 18 млн.грн.
Всего: 23,8 млн.грн.
2. Для детской обласной клинической больницы:
2.1. Аппараты ИВЛ для взрослых и детей "Фишер енд Пайкл" -
212,0 тыс.грн., других марок 4 шт. - 250 тыс.грн.
2.2. Инкубатор открытый с комплектом первичной реанимации 5
ед. - 250 тыс.грн.
Всего: 712 тыс.грн.
3. Спец автомобили для центра медицины катастроф 2 ед. - 240
тыс.грн.
4. Передвижной флюорограф - 80,5 тыс.грн.
Итого: 22 млн.грн.
ПЕРЕЧЕНЬ ОБОРУДОВАНИЯ ДЛЯ РАЙОННЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ
1. Автомобили скорой помощи "Газель" -
20 ед. - 1,8 млн.грн.
2. Диагностическая аппаратура:
2.1. УЗИ "Радмир" 20 ед. - 1 млн.грн.
2.2. Эндоскопы "Олимпус", "Пентакс"
20 ед. - 1 млн.грн.
3. ИВЛ для новорожденных детей "Малятко" 20 ед. - 1 млн.грн.
4. ЭНГ - аппараты "Малыш" портат. - 30 ед. - 150 тыс.грн.
5. Оснащение амбулаторий семейного врача - 30 амбулаторий -
1,5 млн.грн.
6. Инкубаторы закрытого типа 20 ед. - 800 тыс.грн.
Итого: 7 млн. 250 тыс.грн.
РАЙКОВ Б.С., член Комітету Верховної Ради України з питань
економічної політики, управління народним господарством, власності
та інвестицій (виборчий округ 200, Черкаська область). Уважаемые
коллеги! В нашей стране сегодня нет более злободневной и острой
проблемы, чем оказание медицинской помощи населению.
Основными причинами сложившейся ситуации в системе
здравоохранения являются: недостаточное финансирование, которое не
удовлетворяет потребности этой отрасли, а также нерациональное
использование выделенных бюджетных средств.
Например, в лечебных учреждениях моего округа 200 стоимость
одного койко-дня составляет 38,5 гривни. Вроде бы не так и мало,
но ведь более 80% этой суммы составляет оплата коммунальных услуг,
энергоносителей и заработной платы, а на питание и медикаменты
расходуется всего по 1,33 гривни (бокал пива в буфете Верховной
Рады стоит больше!).
Если вспомнить об огромных потерях электроэнергии в сетях и
только на 1% уменьшить их, уверен, съэкономленной электроэнергии
хватило бы для бесплатного энергообеспечения медицинских
учреждений. А это огромные бюджетные средства.
Безусловно, можно критиковать правительство, министерство за
недостаточное финансирование этой отрасли, но каждый из нас
понимает, что в нынешней ситуации существенно увеличить расходы
госбюджета на медицину нам не удастся.
Следовательно, необходимо эффективнее использовать
возможности многоканального финансирования медицины, не уменьшая
при этом бюджетного финансирования и не убавляя темпы его
прироста.
Я имею в виду, что прежде всего от нас, народных депутатов,
зависит принятие Закона Украины о страховой медицине. Даже
обеспеченные люди в высокоразвитых странах не представляют свою
жизнь без медицинской страховки, поскольку эффективное и
качественное медицинское обслуживание сегодня им не по карману. К
слову, на последнем приеме ко мне обратилась женщина с просьбой
найти спонсора для оплаты операции по пересадке донорской почки ее
мужу, стоимость которой 56 тысяч гривен, и таких обращений масса.
К сожалению, за высокоспециализированную медицинскую помощь
клиникам научно-исследовательских институтов пациентам приходится
платить сегодня очень дорого, несмотря на то, что финансируются
они из госбюджета.
Вторым направлением многоканального финансирования медицины
может стать расширение платных услуг. Шаг в этом направлении
недавно сделал Кабинет Министров Украины, приняв дополнения к
соответствующему постановлению. Однако Министерство
здравоохранения неособенно торопится выполнять его, хотя это
дополнительная возможность заработать деньги.
Третье направление - благотворительность. Однако попытка
усовершенствования правовых начал благотворительной помощи не
имеет продолжения. Постановлением Конституционного Суда
благотворительная помощь от юридических и физических лиц признана
противозаконной. Следовательно, нам, народным депутатам,
необходимо внести в действующее законодательство соответствующие
изменения, которые бы не только разрешали, но и поощряли
благотворительную помощь медицинским учреждениям.
Четвертое направление - создание более благоприятных условий
для развития частной медицинской практики, что позволит
высвободить часть бюджетных средств для обслуживания
необеспеченных слоев населения.
По мнению практиков, особого внимания требует укрепление
материальнотехническая база первичного медикосанитарного звена:
поликлиник, фельдшерско-акушерских пунктов, участковых больниц,
врачебных амбулаторий. Ведь именно сюда обращается большая часть
населения за медицинской помощью. С принятием бюджетной резолюции
эти учреждения финансируются из сельских бюджетов. Что такое
сельский бюджет всем известно: федьдшерско-акушерские пункты не
отапливаются, медикаментов нет, медработники по полгода не
получают зарплату, с каждым днем качество оказания медицинской
помощи сельскому населению катастрофически снижается.
Поэтому необходимо внести изменения в Бюджетный кодекс
Украины относительно порядка финансирования этих учреждений или
урегулировать возможность содержания их за счет бюджетов высшего
уровня, как сегодня содержатся школы.
Вместе с тем не могу не высказать критику в адрес
Министерства здравоохранения, которое при такой острой нехватке
бюджетных ресурсов не обеспечивает рациональное использование
выделенных ассигнований.
По данным Счетной палаты Украины, из выделенных в 2000 и 2001
годах Министерству здравоохранения средств установлены факты из
незаконного использования в сумме 17,4 миллиона гривен,
неэффективного - в сумме 18,9 миллиона гривен, нецелевого - в
сумме 0,6 миллиона гривен. Имеют место и другие нарушения.
Вышеперечисленные проблемы еще более обостряются на фоне
нищенской заработной платы медработников. Вряд ли все
присутствующие в зале знают о том, что начинающий врач имеет
месячный оклад в 165 гривен - на уровне зарплаты санитарки и
медицинской сестры.
Правительство постановлением 1298 от
30 августа 2002 года утвердило единую тарифную сетку разрядов и
коэффициентов по оплате труда работников ряда отраслей бюджетной
сферы, в том числе здравоохранения, что предусматривает увеличение
заработной платы на 20-25%. Однако уже сегодня ясно, что она
далека от выполнения, поскольку проектом сводного бюджета
предусмотрено увеличение зарплаты медперсонала лишь на 12%.
Уважаемые коллеги! С целью решения проблем отрасли, усиления
контроля за использованием бюджетных средств депутатская группа
"Демократические инициативы" предлагает следующее.
Первое. Разработать интегральную комплексную программу для
проведения системных изменений в сфере здравоохранения.
Второе. Существенно расширить внебюджетные источники
финансирования этой отрасли. Среди них первостепенную роль должны
играть общеобязательное государственное социальное медицинское
страхование, добровольное медицинское страхование, добровольные
взносы юридических и физических лиц, развитие частной медицинской
практики. Необходимо безотлагательно принять Закон Украины об
общеобязательном государственном социальном медицинском
страховании.
Третье. Осуществить реструктуризацию системы здравоохранения,
сместив акценты на совершенствование финансирования первичного
медико-санитарного звена.
Четвертое. Изыскать дополнительные возможности для выполнения
постановления Кабинета Министров Украины 1298 от 30 августа 2002
года и ввести тарифную сетку в оплате труда медработников в
соответствии с разрядами и коэффициентами.
Одним из действенных механизмов парламентского контроля за
финансированием медицинской сферы могло бы стать утверждение
Верховной Радой Украины общегосударственных программ в этой
отрасли, как это предусмотрено статьей 85 Конституции Украины. Ни
одна из таких программ в отличие от других отраслей доныне
Верховной Радой не утверждена. Вместе с тем усиление
парламентского контроля будет содействовать рациональному,
своевременному и полному использованию бюджетных средств.
Считаю, что работу Кабинета Министров в этой отрасли следует
признать недостаточной.
ПУЗАКОВ В.Т., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань фінансів і банківської діяльності
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция
КПУ. Уважаемые коллеги! Уважаемый Виталий Федорович! Большой
проблемой отрасли охраны здоровья является дисбаланс между ее
потенциальными возможностями и существующим крайне низким
состоянием материально-технического обеспечения. Всем известно,
что качественная диагностика заболеваний и патологических
состояний невозможна без современной диагностической и лечебной
аппаратуры. Потребность в финансировании для приобретения
необходимого медицинского оборудования и аппаратуры для
обеспечения лечебно-диагностического процесса, - я буду говорить
на примере Кировоградской области, так как представляю ее, -
составляет 21 миллион гривен. Но ни министерство, ни Кабинет
Министров на эту проблему, к большому сожалению, не обращает
внимания.
А с какой целью создается материальный дисбаланс между
потенциальными возможностями здравоохранения и крайне низким,
нищенским уровнем материальнотехнического обеспечения при большой
шумихе о создании диагностических центров при отсутствии
диагностической и лечебной аппаратуры? Не является ли это
провокацией на государственном уровне, чтобы создать условия для
вымирания народа на фоне выдающихся успехов мировой медицины?
В области также присутствует неразрешимая проблема
приобретения компьютерного томографа. Между прочим, только одна
Кировоградская область не имеет соответствующей аппаратуры. А
неоднократные обращения облздрава в министерство остаются без
реагирования.
Или на каком основании ликвидируются федьдшерско-акушерские
пункты и вводятся лечебные амбулатории в селе, ведь там должен
быть врач, медсестра, при переводе их на финансирование сельских
громад? Таким образом, они выпадают не только из бюджета
государства, но и профессионального контроля районных больниц. Не
является ли это также провокацией для уничтожения медицинского
обслуживания сельского населения?
Или возьмем иной вопрос: питание больных в больницах. Оно
направлено на медленное вымирание, а не на излечение. Почему
государство почти самоустранилось от решения вопроса питания
больных? Или это тоже государственная политика, направленная на
уменьшение населения? Даже чай дают без сахара и заварки в стране
высокого уровня свеклосеяния и сахаропроизводства.
А вопросы зарплаты медработников в нашей области решаются
по-особому: здесь научились выдавать зарплату по частям - то 10% к
общей зарплате, то 20% и т.д. И никому между прочим нет дела.
Таким образом, по большим проблемам медицины, и по
организации первой медицинской помощи - провалы невосполнимые.
Причины прежде всего, как мне кажется, в утрате строго
государственного подхода. Хотя Конституция Украины зафиксировала
такую политику государства, но она не выполняется, провозглашена,
но, к сожалению, не гарантируется.
СВЯТАШ Д.В., член Комітету Верховної Ради України з питань
фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 171, Харківська
область). У системі людських цінностей здоров'я займає особливе
місце. При його втраті всі інші цінності втрачають свій сенс.
Фактор рівня охорони здоров'я для України залишається актуальним,
гострим та визначальним. Незважаючи на складну демографічну
ситуацію, високий рівень загальної захворюваності та смертності
населення, стан фінансового забезпечення галузі є катастрофічно
поганим. У розрахунку на одного жителя в Україні виділяється 135
гривень на рік, або 25 доларів США. Разом з тим витрати на охорону
здоров'я у розрахунку на одного жителя становлять від 700 доларів
США у Великій Британії до майже 4 тисяч доларів у Сполучених
Штатах.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, середні
глобальні витрати на медико-санітарну допомогу становлять 8
відсотків від рівня світового виробництва. У країнах з низьким і
середнім рівнем доходів ці витрати є на рівні 4 відсотків. В
Україні цей показник становить лише 2,6 відсотка і є найнижчим за
останні п'ять років.
Проектом зведеного бюджету на 2003 рік для потреб охорони
здоров'я передбачено 6,5 мільярда гривень, хоча щорічна мінімальна
потреба вітчизняних закладів охорони здоров'я у коштах становить
вдвічі більше.
На сьогодні держава має перед медиками і моральний борг. Якщо
в середньому в промисловості працівник отримує 311 гривень,
науковець - 420 гривень, то середній розмір заробітної плати
лікаря становить лише 183 гривні. Це більш ніж вдвічі менше за
прожитковий мінімум.
Через це 1,3 мільйона працівників цієї сфери перетворені на
жебраків, а система охорони здоров'я підтримується фактично лише
завдяки неймовірним зусиллям самих медиків, їх високій громадській
відповідальності та вірності своєму професійному обов'язку.
Задекларовані державою гарантії надання безоплатної медичної
допомоги практично не виконуються і стали ілюзією. "Білою плямою"
у вітчизняному законодавстві залишається питання надання платних
медичних послуг.
З метою реального збільшення фінансового-ресурсного
потенціалу галузі депутатська група "Демократичні ініціативи"
наполягає на терміновому здійсненні такого комплексу заходів:
1. Розробити інтегральну комплексну програму для проведення
системних змін у сфері охорони здоров'я. Оскільки жодна країна в
світі не бере на себе зобов'язання щодо бюджетного фінансування
виключно системи охорони здоров'я, слід суттєво розширити
позабюджетні джерела фінансування цієї сфери. Серед них чільні
місця повинні посідати загальнообов'язкове державне соціальне
медичне страхування, добровільне медичне страхування, кошти
територіальних громад, цільові медичні збори, добровільні внески
та пожертви юридичних осіб. Необхідним є термінове прийняття
Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне медичне
страхування.
2. Здійснити реструктуризацію системи охорони здоров'я із
зміщенням акцентів на первинну медико-санітарну допомогу, що
суттєво зменшить потреби у високозатратній спеціалізованій
допомозі.
3. Сконцентрувати кошти на виконанні пріоритетних державних
галузевих програм та комплексних заходів програмного характеру,
зокрема національних програм "Діти України", "Планування сім'ї",
"Генетичний моніторинг", "Цукровий діабет", "Здоров'я літніх
людей".
Загальний стан здоров'я нації визначається перш за все у
комплексах немедичних причин, тому загальнодержавними є проблеми
туберкульозу та СНІДу, вирішення яких неможливе без суттєвого
покращення соціально-економічних умов. Саме на покращення цих умов
і повинні бути спрямовані наші зусилля.