ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ
Сесійний зал Верховної Ради України.
10 вересня 2002 року. 16 година.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до
реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".
Зареєструвалися 299 народних депутатів. Вечірнє засідання
Верховної Ради України оголошується відкритим.
Продовжуємо розгляд питань порядку денного. На розгляд
вноситься проект Закону про кооперацію. Доповідає міністр
економіки та з питань європейської інтеграції України Шлапак
Олександр Віталійович. Будь ласка.
ШЛАПАК О.В., міністр економіки та з питань європейської
інтеграції України. Шановний пане головуючий! Шановні народні
депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про
кооперацію. Кооперативний рух викликаний потребою і громадян, і
підприємств, в першу чергу малих, об'єднувати зусилля з метою
задоволення своїх економічних та соціальних потреб.
Кооперативи в Україні, на жаль, ще не набули широкого
розвитку, їх кількість на сьогодні становить трохи більше 30
тисяч. Водночас за кордоном кооперативні відносини набули широкого
розповсюдження: в кооперативи об'єднані 765 мільйонів людей у
всьому світі, в Європейському Союзі, наприклад, 46 відсотків
населення є членами кооперативів, у Сполучених Штатах Америки та
Японії - понад 30 відсотків.
Однією із причин нерозвинутості системи кооперації в Україні
є відсутність закону, що визначає базові засади їх функціонування.
Фактично базовим законом на сьогодні є Закон про кооперацію СРСР,
прийнятий у 1998 році. На превеликий жаль, більшість норм цього
закону на сьогодні втратили свою актуальність. Діють також два
закони, що регулюють відносини у двох галузях кооперації -
сільськогосподарській і споживчій. З них, на наше переконання,
лише Закон України про сільськогосподарську кооперацію відповідає
вимогам сьогодення. Законодавство про споживчу кооперацію є
застарілим, потребує оновлення, і відповідний законопроект
сьогодні ви також будете розглядати.
Законодавче врегулювання у цій сфері дає поштовх
кооперативному рухові. Наведу такий приклад. Прийняття Закону про
сільськогосподарську кооперацію сприяло розбудові ринкових
відносин у сільському господарстві. З початку дії закону, тобто
фактично з другої половини 1997 року, на селі створено 848
обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, з них 387
багатофункціональних та 233 - сервісних. В інших сферах кооперації
практично відсутнє, ще раз повторюю, законодавче регулювання. Тому
нині, під час відродження кооперації є надзвичайно нагальним
прийняття базового Закону про кооперацію, який визначав би основні
засади і принципи, систематизував типи кооперативів, регламентував
порядок створення і діяльності кооперативів та їх об'єднань.
У законопроекті, запропонованому на ваш розгляд, визначаються
такі основні засади. Встановлено основні завдання та принципи
діяльності кооперативних організацій, узгоджені з принципами
Міжнародного кооперативного альянсу. Надано визначення
кооперативу, порядок створення кооперативів та кооперативних
об'єднань, обрання органів їх управління та контролю, права і
обов'язки членів кооперативів, регламентовано питання майнових і
трудових відносин у кооперативі, міжнародної діяльності та
відносин між кооперацією та державою.
У проекті закону кооперація визначається як "система
кооперативних організацій, створених з метою задоволення
економічних, соціальних та інших потреб своїх членів". Кооператив
визначається як "юридична особа, утворена фізичними та/або
юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства
для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою
задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на
засадах самоврядування". Господарські виробничі кооперативи діють
подібно до підприємств, з метою отримання прибутку. Обслуговуючі
та споживчі кооперативи створюються для надання послуг своїм
учасникам і не мають на меті отримання прибутку.
Прийняття закону сприятиме зростанню кількості кооперативних
організацій та їх членів, підвищенню добробуту широких верств
населення, поліпшенню економічних показників діяльності
підприємств, зокрема суб'єктів малого підприємництва, підвищенню
рівня зайнятості населення. Запровадження цього закону, на нашу
думку, сприятиме також розкриттю підприємницького потенціалу
нації, подальшому розвитку ринкових відносин і зміцненню
демократичних засад у суспільстві.
Стосовно висновку Головного науково-експертного управління
Апарату Верховної Ради України. Основне зауваження управління
полягає у невідповідності проекту даного закону проекту Цивільного
кодексу. Дійсно, певна невідповідність має місце, але проект
Цивільного кодексу, хочу вам нагадати, на сьогодні є лише
проектом, а даний законопроект повністю відповідає чинному на
сьогодні Цивільному кодексу. Ми не могли розробляти законопроект,
базуючись на положеннях проекту, який тільки ще має бути
прийнятий.
Хочу також зазначити, що при розробці цього проекту закону ми
в повній мірі використовували проект Господарського кодексу.
Дійсно, проекти Господарського і Цивільного кодексів на сьогодні
неузгоджені, зокрема, у Господарському кодексі використовується
термін "господарський кооператив", а у проекті Цивільного кодексу
- "виробничий кооператив".
Отже, ми не можемо погодитися з висновком про те, що
необхідно відкласти розгляд даного законопроекту доти, доки не
буде прийнято остаточну редакцію Цивільного кодексу. Думаю, що з
прийняттям Цивільного кодексу нам доведеться внести зміни до не
однієї сотні законів, а за цей час буде нормально розвиватися
кооперативний рух. Якщо виникне потреба внести зміни до певних
дефініцій, я переконаний, ми разом їх внесемо.
Враховуючи викладене, ми пропонуємо прийняти проект Закону
України про кооперацію у першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання.
Висвітіть, будь ласка.
Слово надається Костинюку, фракція "Наша Україна". Будь
ласка.
КОСТИНЮК Б.І., член Комітету Верховної Ради України з питань
будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Народний рух України, "Наша Україна". Шановний
доповідачу! Ви обмовилися, коли сказали, що Закон СРСР про
кооперацію був прийнятий у 1998 році, це було в 1988 році.
Я уважно слухав вашу доповідь, у мене виникло декілька
питань, і я хочу зрозуміти: все-таки для чого цей Закон про
кооперацію нам потрібен? Ми успішно жили, дванадцятий рік живемо
без цього закону, на сьогодні діють закони про підприємства і про
підприємництво, які цілком регулюють підприємницьку діяльність. Це
перше питання.
Далі. Сьогодні ми також будемо розглядати проект Закону про
споживчу кооперацію, теж поданий вами. Але коли ми будемо
розглядати законопроекти, скажімо, про обслуговуючу кооперацію,
про господарську кооперацію, визначення яких ви знову-таки подаєте
у своєму законопроекті?
І третє, можливо, найголовніше, найцікавіше питання стосовно
споживчої кооперації. Як міністр економіки скажіть, будь ласка,
хто на сьогодні є власником споживчої кооперації? У моєму
розумінні де-юре це майже все населення України - повністю
сільське населення і частина міського, які є пайовиками. Це
фактично великий колгосп. А керує майном споживчої кооперації
обмежена група людей. Хто власник? Підтвердіть чи спростуйте моє
твердження.
Дякую.
ШЛАПАК О.В. Дякую. Перш за все я хочу ще раз підкреслити:
перед тим як приймати закони спеціалізовані (в даному разі це
закони про обслуговуючі кооперативи, уточнення про виробничі
кооперативи), необхідний базовий закон, де буде виписано загальні
принципи, спільні для всіх кооперативів. Ось у чому полягає
необхідність такого закону.
Дійсно, на сьогодні діє Закон про підприємства, який регулює
в тому числі і діяльність малих підприємств. Але якщо ви уважно
ознайомитеся із законопроектом (він досить ґрунтовний, і я
пропонував би подивитися його), то побачите, що кооператив і мале
підприємство - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці: і за
принципом створення, і за принципом розподілу в ньому участі і
паїв. Найголовніша, справді, принципова відмінність: мале
підприємство створює власник, і там працюють наймані працівники, а
виробничий кооператив створюється на рівних паях для фізичного
використання тих людей, які його створили.
Проте найбільша важливість цього закону, як на мене, полягає
якраз у тому, що в ньому виписано принципи навіть не виробничих
кооперативів (тому що, власне кажучи, це поле, дійсно, багато в
чому може покриватися малими підприємствами), а кооперативів
споживчої кооперації, про які ми будемо ще говорити, і
кооперативів обслуговуючої кооперації. Зверніть увагу на статтю
23, там ідеться про те, що ці кооперативи не мають на меті
отримання прибутку. Я переконаний, що саме через відсутність такої
норми в нас немає ні житловокомунальних кооперативів, ні інших,
які обов'язково повинні бути в нормальній державі, і такі форми
активно використовують усі наші сусіди. Поки ми цього не зробимо,
не проведемо такої норми, цей рух для нас буде закритим.
Стосовно споживчих кооперативів я загальні принципи, так би
мовити, вам виклав. До кооперативів можемо віднести тільки ті
підприємства, які сьогодні мають фактично залишки від споживчої
кооперації, але не ті сільськогосподарські підприємства, про які
говорите ви. Тут є знову-таки велика різниця. Можливо, детальніше
про те, що буде регулювати Закон про споживчу кооперацію,
розповість у своєму виступі голова Укркоопспілки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оніщук Миколо Васильовичу, будь ласка.
ОНІЩУК М.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань правової політики (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок "За Єдину
Україну!"). Фракція партій промисловців і підприємців та "Трудова
Україна". Шановний пане міністре! Доповідаючи проект закону, ви
сказали про те, що розвиток кооперативного руху стримується
відсутністю належних правових засад діяльності кооперативних
організацій. Це справді так і по суті, і за змістом. Ви навели
також приклади розвитку кооперативного руху в країнах з розвинутою
економікою, де кооперативні засади є важливим чинником формування
ринковоекономічного середовища і взагалі трудової зайнятості.
Разом з тим фактом є те, що в Україні, особливо в останні
роки, в тому числі під час реформування сільського господарства,
перетворення колишніх КСП в нові організаційні форми, кооперативні
засади не знайшли належного застосування. Якщо ви маєте такі дані,
будь ласка, скажіть, яка на сьогодні частка ВВП виробляється в
кооперативах, яка загальна чисельність кооперативів в Україні і
чому, на вашу думку, в Україні так слабко розвивається
кооперативний рух?
Дякую.
ШЛАПАК О.В. Дякую вам за запитання. Поки що я можу навести
тільки такі дані: частка 30 тисяч кооперативів (це всіх
кооперативів, які діють в Україні) у ВВП становить менш як 1
відсоток. Про причини я говорив у своїй доповіді, основна причина
- відсутність нормального законодавчого врегулювання. Якщо ми
приймемо закони про кооперацію та про споживчу кооперацію, далі
обов'язково буде ще законодавство про окремі кооперативи у
виробничій і обслуговуючій галузі, тоді, я переконаний, ми
створимо правове поле. Я наводив приклад, коли протягом двох
неповних років дії Закону про сільськогосподарську кооперацію (я
ще раз кажу, я просив би не плутати з сільськогосподарськими
підприємствами) ми отримали майже тисячу кооперативів з хорошою
базою для подальшого розвитку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лещенко Володимир Олексійович. Будь ласка.
ЛЕЩЕНКО В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань аграрної політики та земельних відносин
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція
Комуністичної партії України. Шановний Олександре Віталійовичу!
Дійсно, нині на території України діє Закон СРСР про кооперацію, і
внесення урядом даного законопроекту - це намагання сформувати
власну законодавчу базу. Але скажіть, будь ласка, чим принципово
відрізняється внесений законопроект від чинного закону?
ШЛАПАК О.В. Дякую. Принципових відмінностей на сьогодні дві.
Передусім ми вводимо поняття більш ширше, ніж у законі Радянського
Союзу. Там передбачено два основні типи кооперативів - виробничий
і споживчий, а ми хочемо обов'язково вписати кооперативи
обслуговуючі. Ось те, що я намагався вам пояснити на прикладі
житлово-комунальних кооперативів. Вони не були передбачені, і база
під них не створена. Таким чином, ми вводимо ще один спеціальний
тип кооперативів, сфера діяльності яких потребує окремого
законодавчого врегулювання.
І друга принципова відмінність полягає в тому, що ми
обумовлюємо спеціальну норму, відповідно до якої обслуговуючі
споживчі кооперативи створюються не з метою отримання прибутку. Це
дасть можливість їм зареєструватися у податковій адміністрації як
структурам, які не будуть платниками податку на прибуток, і
працювати винятково для задоволення власних потреб - безпосередньо
для обслуговування чи то будинку, чи гаражного господарства. До
них не будуть щодня приходити податківці з перерахунком доходів,
прибутків тощо з метою оподаткування. Ось дві принципові
відмінності, вони важливі, думаю, що треба було б з ними
погодитися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярославе Михайловичу, будь ласка.
СУХИЙ Я.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань
соціальної політики та праці (виборчий округ 79, Запорізька
область). Запоріжжя. Олександре Віталійовичу, необхідність
прийняття базового Закону про кооперацію, який визначав би
правові, організаційні, економічні та соціальні засади кооперації
в Україні, не викликає у мене, думаю, ні в кого, ніякого сумніву.
Але скажіть, будь ласка, чи передбачає цей законопроект внесення
змін до чинних законодавчих актів, тому що у вас вже зараз є
колізія з проектом Цивільного кодексу?
ШЛАПАК О.В. Ярославе Михайловичу, дякую. Ваше запитання
допомагає мені відповісти ще на одне дуже важливе питання.
Безумовно, якщо ми приймаємо базовий закон, до інших законодавчих
актів мають бути внесені зміни. Не до Цивільного кодексу, бо це ще
тільки проект, він ще не прийнятий, коли будемо приймати - ми його
поправимо. Там є інша неузгодженість, на яку абсолютно справедливо
звернуло увагу Головне науково-експертне управління Апарату
Верховної Ради. Ідеться про те, що нам робити, наприклад, із
споживчою кооперацією. Адже переважно це виробничі кооперативи,
там створюється прибуток, який треба оподатковувати. А за нашою
термінологією ми вводимо поняття "споживчий кооператив" як такий,
що прибутку не отримуватиме. Традиційно просто так склалося ще з
часів Радянського Союзу, що структури, які ми називаємо споживчою
кооперацією на селі, не є кооперативами, це споживчі товариства.
Ось тут нам треба розвести ці речі, ми це зробимо акуратно,
спокійно і наведемо там порядок.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Олександре Віталійовичу.
Слово для співдоповіді надається заступнику голови комітету
Матвєєву Володимиру Йосиповичу. Будь ласка.
МАТВЄЄВ В.Й., заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань економічної політики, управління народним
господарством, власності та інвестицій (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные
депутаты! Комитет по вопросам экономической политики, управления
народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел проект
Закона Украины о кооперации, внесенный Кабинетом Министров Украины
3 июня 2002 года.
Законопроект определяет общие направления функционирования
кооперации в Украине как единой системы кооперативных организаций,
созданных с целью удовлетворения экономических, социальных и
других потребностей членов кооперативных обществ. Такой проект
необходим потому, что в этой сфере, кроме национального
законодательства, продолжает использоваться норма Закона СССР о
кооперации. Цель данного законопроекта - возрождение и развитие в
Украине массового кооперативного движения, формирование
кооперативного сектора национальной экономики, расширение
деятельности в области самообеспечения населения необходимыми
товарами и услугами на основе общепризнанных мировым сообществом
кооперативных принципов.
Целями этого законопроекта являются: определение понятий
"кооперация", "кооперативная организация", обеспечение действия в
Украине принципов кооперации, признанных мировым сообществом,
определение основных видов и заданий кооперативных организаций,
введение общего порядка создания и функционирования кооперативных
организаций, определение особого статуса кооперативных организаций
и порядка ведения ими хозяйственной деятельности, регламентация
отношений государства и кооперации.
Сейчас в Украине насчитывается
29 тысяч 892 кооперативные организации. Сегодня нельзя сказать,
сколько из них - настоящие кооперативы, деятельность которых
отвечает кооперативным принципам. Членство и участие в
хозяйственной деятельности кооперативных организаций дает
возможность полнее удовлетворить свои экономические и
потребительские нужды, повысить благосостояние и избежать лишних
трат. Закон Украины о кооперации необходим прежде всего потому,
что кооперативные формы хозяйствования принесут несомненную
экономическую выгоду государству.
Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады
Украины рекомендует принимать законопроект после принятия
Гражданского кодекса Украины.
Принимая решение, члены комитета исходили из того, что
отсутствие закона об общих основах кооперации способствует
созданию противоречий с общепринятыми в мировом сообществе
положениями, регулирующими кооперативное движение, и создает
определенные трудности при решении практических задач кооперации.
Поэтому комитет рекомендует принять проект Закона Украины о
кооперации в первом чтении, доработать с учетом специальных
законов об отдельных видах кооперативных организаций. При этом
следует отметить, что принятие нового Гражданского кодекса в
ближайшее время, скорее всего, будет проблематичным.
Соответствующий проект Постановления Верховной Рады Украины о
принятии за основу проекта Закона Украины о кооперации подготовлен
комитетом и внесен на ваше рассмотрение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання.
Висвітіть, будь ласка.
Слово надається Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий
округ 55, Донецька область). Уважаемый Владимир Иосифович!
Естественно, этот вопрос должен быть законодательно урегулирован,
это однозначно, вопросов и сомнений не вызывает. Но вот вы, как
представитель комитета, которого должны вопросы развития этого
движения интересовать, выскажите, пожалуйста, ваше мнение по
поводу проблемы, которая сегодня возникает с кооперативным
движением.
Ни для кого не секрет, что на сегодняшний день эта структура
практически показывает, скажем так, половину, может быть, четверть
тех людей, которые фактически работают в ней. Мы не имеем
информации ни о реальном экономическом положении этой структуры,
ни о реальном поступлении налогов, которые должны были бы
взиматься, мы не имеем должной системы контроля за работой этих
предприятий. Вот что, мне кажется, вызывает на сегодняшний день
особое волнение и тревогу. Ведь практически толчок был дан, и
помоему, надо беспокоиться о должной организации учета и контроля,
в частности за поступлениями подоходного налога, о создании новых
рабочих мест. Каково ваше мнение по этому поводу?
МАТВЄЄВ В.Й. Вы совершенно правы. То был закон о кооперации
социалистического государства, который, скажем так, совершенно не
применим в условиях буржуазного государства, в котором мы живем. У
нас изменились формы собственности, экономические отношения, у нас
в общем-то и социальная защита стала совсем другой, построена на
других принципах. Поэтому предлагаемый проект закона и должен вот
эти все новые явления в нашей жизни согласовать.
Если говорить откровенно, то Закон о кооперации, принятый в
1988 году, не отражал той необходимости, которая и тогда была в
организации этих кооперативов. Например, в регионах, где не
хватало рабочей силы, эти кооперативы просто усилили дефицит
рабочей силы, а в тех регионах, где был избыток рабочей силы,
например в Ивано-Франковской, Закарпатской областях, кооперативы
действительно создавали предпосылки для создания новых рабочих
мест и организации труда людей, которые не могут быть заняты в
основном производстве. Решались вопросы социальной защиты,
решались вопросы защиты в случае травматизма, в случае ухода на
пенсию, то есть многие вопросы решались тогда законодательно.
Сейчас условия изменились. И вы совершенно правы, что
кооперативы, действуя на основе старого закона и не получив
отражения своей особенности в новых законах о налогообложении и
других, сегодня действительно вышли из-под контроля. Ввести их под
контроль государства - одна из задач этого закона.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оніщук Микола Васильович. Будь ласка.
ОНІЩУК М.В. Фракція партій промисловців і підприємців та
"Трудова Україна". Шановний доповідачу! Моє запитання схоже на те,
яке щойно звучало на адресу міністра. Ви зараз говорили про
контроль держави над створенням кооперативів, їх діяльністю і
взагалі кооперативним рухом. Думаю, що краще говорити не про
контроль, а про стимулювання державою розвитку кооперативного
руху. Разом з тим, оскільки ви вивчали це питання, очевидно,
глибоко, я просив би висловити вашу точку зору щодо такої
проблеми. Чому в Україні належного кооперативного руху як такого,
попри те, що ви називали кількість кооперативів, і вона суттєва,
не склалося? Те, що немає законодавчої бази, слушно частково, тому
що є певні регуляції, до речі, і законом Союзу РСР, який і на
сьогодні чинний, оскільки застосовується в частині, що не
суперечить законам України. Це ніби правильне пояснення, але не
повне. Мені здається, що тут бракувало свідомої державної політики
щодо стимулювання розвитку, в тому числі і стосовно оподаткування,
цінової політики, пільг, трудової зайнятості тощо.
МАТВЄЄВ В.Й. Думаю, что вы тоже здесь правы, и никакой
государственной политики в развитии кооперативного движения не
было. Ну, пример этого хотя бы то, что только почти через 14 лет
после того, как был принят закон социалистического государства,
вносится проект Закона о кооперации. Вы здесь совершенно правы, не
было государственной политики, это с одной стороны. А с другой
стороны, мы перешли на рыночные отношения и человеку дали
почувствовать, что такое частная собственность. И теперь
объединять эту личную, частную собственность ни в какие движения
он не хочет без определенного стимулирования, причем явного
стимулирования.
Поэтому я считаю, что было три основных недостатка в развитии
кооперативного движения: отсутствие законодательной базы,
отсутствие государственной политики и отсутствие нормальной
заинтересованности собственников в развитии кооперативного
движения.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка, Володимире
Йосиповичу. Чи є бажаючі виступити в обговоренні? Немає.
Переходимо до наступного питання порядку денного.
-----------
На розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
Закону України про споживчу кооперацію (нова редакція). Доповідає
голова правління Укоопспілки Бабенко Станіслав Григорович. Будь
ласка. Регламент 10 хвилин.
БАБЕНКО С.Г., голова правління Центральної спілки споживчих
товариств України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати!
На ваш розгляд запропоновано проект Закону про внесення змін до
Закону України про споживчу кооперацію. Проект цього законодавчого
акта, поперше, враховує зміни, що відбулися у законодавстві
України за десять років з моменту прийняття чинного Закону України
про споживчу кооперацію, а подруге, спирається на положення і
вимоги проекту Закону про кооперацію, який ви сьогодні розглянули.
Враховуючи, що цей законопроект містить велику кількість змін та
доповнень до чинного Закону України про споживчу кооперацію, його
викладено у формі нової редакції. У чинному законі 18 статей, у
запропонованому законопроекті - 36 статей, а не 44, як це
помилково вказано у пояснювальній записці Мінекономіки до цього
законопроекту.
Концептуальна ідея та кінцева мета проекту закону - захист
інтересів членів споживчих товариств, більш повне задоволення
їхніх економічних, соціальних і культурних потреб, забезпечення
додержання принципів соціальної справедливості та посилення ролі і
впливу членів споживчих товариств на діяльність організацій і
підприємств споживчої кооперації.
З урахуванням сьогодення та практики міжнародного
кооперативного руху у проекті закону визначено основні принципи
діяльності споживчої кооперації; конкретизовано порядок створення,
вступу та припинення членства у споживчому товаристві, спілці;
детальніше викладено повноваження органів управління
контрольно-споживчих товариств і спілок; врегульовано питання щодо
власності споживчих товариств і спілок, установлено засади їх
економічної та соціальної діяльності; визначено порядок
реорганізації та ліквідації.
Серед запропонованих змін як найбільш вагомі можна зазначити
наступні. Визначення переліку питань, що відносяться до виключної
компетенції загальних зборів споживчого товариства. У розділі IV
"Власність споживчої кооперації" нової редакції закону визначено
джерела формування майна споживчого товариства, передбачено право
споживчих товариств і спілок на створення статутного (неподільного
громадського), пайового, резервного, додаткового та інших
капіталів (фондів). Розділ доповнено статтями щодо паїв та пайових
внесків членів споживчих товариств, майнової відповідальності
споживчого товариства, спілки та їх членів.
Змінено редакцію розділу V "Економічна і соціальна діяльність
споживчих товариств та спілок", у ньому окремими статтями
викладено питання стосовно доходів споживчих товариств і спілок та
їх використання, кооперативних виплат та виплат часток доходу на
пай; запроваджено норму, згідно з якою у разі ліквідації
споживчого товариства або спілки майно неподільного капіталу не
підлягає розподілу між членами, а передається іншим кооперативним
організаціям з конкретним визначенням напрямів його використання.
Проект закону доповнено статтею щодо асоційованого членства у
споживчому товаристві чи спілці.
Слід наголосити, що реалізація проекту закону не потребує
додаткових матеріальних та інших витрат. Прийняття закону дасть
змогу підвищити ефективність діяльності підприємств і організацій
споживчої кооперації, забезпечити задоволення потреб членів
споживчих товариств у необхідних товарах і послугах та підвищення
їх добробуту, надійно захистити соціальні інтереси та майнові
права пайовиків споживчих товариств та спілок.
На завершення хочу зазначити, що Міністерство економіки та з
питань європейської інтеграції України до розробки законопроекту
залучало науковців економічних установ Національної академії наук,
провідних правознавців, а також практиків споживчої кооперації.
Проект закону погоджено з Мінфіном, Мін'юстом,
Держкомпідприємництвом без зауважень.
Стосовно висновку Головного науково-експертного управління
Апарату Верховної Ради щодо законопроекту, який розглядається.
Поперше, ми вдячні фахівцям управління за глибокий і всебічний
аналіз проекту закону, принципову оцінку його положень та внесені
пропозиції. Подруге, вважаємо, що у своїй доповіді міністр
економіки та з питань європейської інтеграції чітко сказав про
порядок проходження і бачення впровадження цього закону. І
останнє, ми вважаємо, що переважну більшість зауважень і
доповнень, висловлених Головним науково-експертним управлінням до
проекту закону, можна врахувати під час доопрацювання до другого
читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання.
Висвітіть, будь ласка.
Будь ласка, Нощенко.
НОЩЕНКО М.П., член Комітету Верховної Ради України з питань
бюджету (виборчий округ 160, Сумська область). Шановний Станіславе
Григоровичу! Кожен із присутніх у цьому залі певною мірою
причетний до системи споживчої кооперації. На мій погляд, вона
була найближча до ринкових відносин, але, на жаль, сьогодні ми
бачимо її зруйнованою. Наприклад, у моєму окрузі в кожному другому
населеному пункті ваші об'єкти не працюють. Більше того, ви не
можете погосподарськи розпорядитися тим, що маєте.
У мене запитання таке. Чи збереглася ваша система, яка існує
згідно із старим законом, мається на увазі торговельна мережа,
переробна галузь, громадське харчування?
Друге. Чи будете ви у цій сесійній залі порушувати питання
про пільги? Ви тут гарантуєте, що пільги будуть.
І третє запитання. Чи згодні ви, щоб майно Укоопспілки,
створене населенням, людьми, пайовиками, яке сьогодні не
використовується тривалий час, приміром два роки, визнати
безгосподарним і передати на баланс сільської громади для
подальшого використання?
Дякую.
БАБЕНКО С.Г. Щодо першого питання про мережу і переробні
підприємства. Хочу сказати, що більше половини підприємств
споживчої кооперації на сьогодні працюють, і працюють нормально. І
там, де в осередках люди працюють і нормально співпрацюють з
владою на місцях, результати видно.
Що стосується мережі. Мережа, яка була на час, коли працювала
кооперація, до прийняття Закону про споживчу кооперацію,
будувалася зовсім іншим засновником. На превеликий жаль, тоді була
така ситуація, що кооперація на селі була монополістом. Нині цього
немає, але мережа є, вона створена і працює.
Майном, яке на сьогодні не використовується, мають право
розпоряджатися споживчі товариства, спілки, пайовики, які
приймають з цих питань відповідні рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський. Будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 123,
Львівська область). Яворівський і Жовківський райони, Львівщина,
"Наша Україна". Шановний Станіславе Григоровичу! У цій залі десять
років тому, навіть більше (я тоді теж був народним депутатом), ми
проголосували за закон, який практично на десять років установив
владу над усім майном не членів пайового товариства, а чиновників,
починаючи з голови Укоопспілки, керівників районних організацій і
аж до сільських. Зараз виникла потреба підігнати цей закон під
сьогоднішній стиль управління і керувати всім цим майном надалі.
От ви пропонуєте нам цей новий закон. Я буду виступати, я скажу,
що я про нього думаю. Але наугад читаю такий рядок: "У разі
припинення членства у споживчому товаристві особа має право на
одержання паю (паїв) натурою, грошима або, за бажанням, цінними
паперами" і таке інше. У мене до вас конкретне запитання: чи хоч
один громадянин України, який зараз нас слухає, звернувся до вас і
сказав: "Я виходжу із товариства, ось моя книжечка, поверніть мені
пай"? Чи було бодай одне таке звернення, і як ви на нього
відреагували?
Дякую.
БАБЕНКО С.Г. Володимире Олександровичу, це, дійсно, так. Ви
брали активну участь у прийнятті того закону. Я думаю, і зараз ви
це зробите. А все зводиться ось до якої суті.
Так, дійсно, десять років тому ми приймали Закон про споживчу
кооперацію. Цей закон дав можливість практично зберегти і
розвивати споживчу кооперацію. І власність цієї кооперації є, вона
нікуди не поділася. Це перше.
І друге. Що стосується того, чи зверталися пайовики, чи
виходили й отримували вони паї, то я хочу вам сказати таке. Так,
були досить серйозні перекоси у пайовому господарстві системи
споживчої кооперації. На 1 січня 1991 року у споживчій кооперації
було близько 13 мільйонів пайовиків. Зараз у нас 1 мільйон 200
тисяч пайовиків, і всі ті пайовики, які виходили із споживчої
кооперації, а ми аналізували, отримали свої пайові внески і
нарахування на ті пайові внески. Це, дійсно, так. Якщо потрібна
статистика, я її можу надати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Калінчук Василь Антонович. Будь ласка.
КАЛІНЧУК В.А., перший заступник голови Комітету Верховної
Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин
(виборчий округ
144, Одеська область). Дякую. Фракція "Аграрники України".
Шановний Станіславе Григоровичу! Скажіть, будь ласка, що зміниться
з прийняттям цього закону? Чи вирішується низка важливих
соціальних і економічних питань, зокрема, надання різноманітних
послуг, збільшення робочих місць та підвищення зайнятості
населення, сприяння створенню конкурентного ринкового середовища?
Я вам дякую.
БАБЕНКО С.Г. Я хотів би сказати, що питання розвитку
споживчої кооперації як самоврядної організації залежить великою
мірою від того, як держава буде підходити до вирішення всіх цих
питань.
Якщо держава буде серйозно підтримувати розвиток села,
розвиток споживчої кооперації чи взагалі кооперації, то, звісно,
будуть серйозні зміни на краще, як і повинно бути.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.
СУХИЙ Я.М. Дякую. Фракція СДПУ(о). Станіславе Григоровичу, у
мене два запитання. Перше. Мені, наприклад, абсолютно незрозуміло,
чому ми сьогодні розглядаємо цей законопроект, якщо ми не маємо
базового за номером 1141. Так ніколи ніхто не робить.
Друге. Я поділяю точку зору депутатів, котрі вже тут
говорили, зокрема колеги Нощенка, з прийняттям цього законопроекту
будуть остаточно ліквідовані засади демократизму в українській
споживчій кооперації, бо до закону вводяться норми, неприйнятні
для такої організації. Зокрема, подивіться на статтю 11, вона вже
тут цитувалася. То скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви за
доцільне погодитися з пропозицією щодо створення спільної
урядово-депутатської комісії по вивченню ситуації, яка склалася в
Укоопспілці, а потім уже будемо писати закони і думати, як
виходити із такого становища?
БАБЕНКО С.Г. Народні депутати і Верховна Рада можуть прийняти
будьяке рішення щодо вивчення питання в будь-якій організації, в
тому числі і в споживчій кооперації, але це зовсім не заважає
прийняттю закону.
А що стосується демократичності, то я на це хотів би сказати
таке. У 1992 році ми прийняли Закон про споживчу кооперацію і в
цьому ж році ввійшли до складу Міжнародного кооперативного
альянсу, де Закон про споживчу кооперацію аналізувався на
демократичність, принциповість та інші вимоги, які існують у
Міжнародному кооперативному альянсі. Тож звинувачення в цьому
плані не зовсім обгрунтовані.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорогунцов Сергій Іванович. Будь ласка.
ДОРОГУНЦОВ N.І., заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ, КПУ). Фракція Компартії України. Шановний
Станіславе Григоровичу! Я знаю, що в роки радянської влади
споживча кооперація була потужною організацією, свого роду
державою в державі, і мала міцну матеріальнотехнічну базу,
розвинуті галузі - заготівельну, виробничу, торгівельну і таке
інше. Той закон, який ми прийняли, за який я голосував тоді,
сприяв тому, щоб її остаточно не розвалили ті депутати, які
сьогодні бажають багато демократії. Її розтягували і продовжують
розтягувати.
Тому я думаю, що новий закон сприятиме якраз досягненню такої
мети. Я особисто буду підтримувати його.
А тепер скажіть кількома словами, що залишилося від колишньої
споживчої кооперації?
БАБЕНКО С.Г. Можна по-різному сприймати це запитання. Але
відповідь дуже коротка і відповідна.
Існує матеріально-технічна база - це
25 тисяч магазинів, це оптові бази, це підприємства громадського
харчування, хлібопечення, це 170 тисяч працюючих на сьогодні в
системі споживчої кооперації. Можна по-різному ставитися до цих
цифр. Але ми сьогодні маємо й інші структури, які займаються
торговельним обслуговуванням, заготівельною, виробничою діяльністю
на селі. Так що кооперація існує.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Косів Михайло Васильович.
КОСІВ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань культури і духовності (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Партія "Реформи і порядок", фракція "Наша Україна".
Шановний Станіславе Григоровичу! Ми з вами над цими проблемами
працювали ще в тому першому складі Верховної Ради. Я мушу вам із
жалем повідомити, що в моєму виборчому окрузі вже немає об'єктів
споживчої кооперації. І я вам тоді називав причини. Але справа
навіть не в тому. Добре було б, якби ви нам навели позитивний
приклад, де вона залишилася і працює.
Давайте подумаємо. Споживча кооперація була утворена тоді,
коли люди не вносили в загальну суму цієї спілки паїв, тоді
будувалися, і дуже потужно будувалися, торгові об'єкти і таке
інше. Кожен пайовик мав з того якийсь зиск. Але нині, коли існує
конкуренція, коли, наприклад, у Львові утворено Південний ринок
(організував його народний депутат, який сидить зараз у цьому
залі) на 7 тисяч робочих місць, - це ціле місто, куди з'їжджається
майже вся область, чи витримаєте ви конкуренцію за тими абсолютно
іншими, новими правилами, якщо ми й надалі будемо їх обстоювати?
Чи, може, все-таки якось цим розпорядитися інакше?
БАБЕНКО С.Г. Михайле Васильовичу, дякую. Так, дійсно, ми тоді
разом з вами хотіли зупинити розвал того району. І на превеликий
жаль, це не вдалося ні мені, ні вам. Це перше.
Друге, що стосується конкуренції. Я хотів би вам на це
сказати таке. Потрібно, аби в державі були рівні умови для різних
господарюючих суб'єктів. Рівні умови! Коли будуть ці рівні умови,
не буде ніяких питань. На сьогодні, на превеликий жаль, цих рівних
умов немає. І це дуже серйозне і важливе питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура Валерій Дмитрович.
МІШУРА A.Д., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів.
Шановний доповідачу! У мене дуже коротке запитання. Яким чином у
новому законі будуть формуватися керівні органи споживчої
кооперації і взагалі відбуватиметься призначення на керівні посади
і чим цей порядок відрізняється від встановленого чинним законом?
Бо в мене таке враження, що в нашій кооперації, яка нині існує,
довічне самопризначення.
БАБЕНКО С.Г. І раніше, і нині на виборні посади обираються
рівнями тих пайовиків і їх представників, які повинні обирати.
А за великим рахунком, я хотів би сказати: якщо люди
підготовлені до цієї роботи, то вони ведуть справу так, як
потрібно. Але в нас на всіх рівнях роботи обов'язково виборні
посади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Станіславе Григоровичу. Сідайте, будь
ласка.
БАБЕНКО С.Г. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідає Матвєєв Володимир Йосипович,
заступник голови комітету. Будь ласка.
МАТВЄЄВ В.Й. Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам
экономической политики, управления народным хозяйством,
собственности и инвестиций рассмотрел проект новой редакции Закона
Украины о потребительской кооперации, представленный Кабинетом
Министров Украины 23 мая 2002 года как неотложный.
Проект закона подготовлен во исполнение Указа Президента
Украины от 19 декабря 2000 года о мерах по развитию кооперативного
движения и усилению его роли в реформировании экономики Украины на
рыночных основах и поручения Кабинету Министров Украины от 26
декабря 2000 года. Почти два года прошло с момента принятия этих
документов, и теперь этот проект закона появился.
Проект новой редакции Закона Украины о потребительской
кооперации направлен на дальнейшее усовершенствование правового
регулирования деятельности потребительской кооперации, содействие
и активизацию ее деятельности. Концептуальной идеей законопроекта
является защита интересов членов потребительских обществ,
обеспечение соблюдения принципов социальной справедливости и
усиление роли и влияния членов потребительских обществ на
деятельность организаций и предприятий потребительской кооперации.
Цель законопроекта: активизация деятельности потребительской
кооперации, укрепление и расширение ее материально-технической
базы, а также улучшение и удовлетворение экономических, социальных
и культурных потребностей членов потребительских кооперативов.
Главное научно-экспертное управление Апарата Верховной Рады
рекомендует принимать законопроект после принятия Гражданского
кодекса Украины. Однако комитет считает, что наличие устаревшей
законодательной базы в области потребительской кооперации
негативно скажется как на деятельности самой потребительской
кооперации, так и на экономике государства.
Поэтому комитет рекомендует принять проект Закона Украины о
потребительской кооперации в первом чтении. При этом предлагается
принять за основу проект Закона Украины о кооперации, который мы
докладывали несколько раньше, и при подготовке обоих проектов для
принятия в целом комитет первым будет рекомендовать для принятия
проект Закона о кооперации, а следующим - о потребительской
кооперации в новой редакции.
Соответствующий проект постановления представлен комитетом.
Доклад окончен.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Йосиповичу. Прошу записатися на
запитання.
Висвітіть, будь ласка.
Слово надається Костинюку Богдану Івановичу. Будь ласка.
КОСТИНЮК Б.І. Народний рух України, "Наша Україна". Шановний
доповідачу! У своїй короткій доповіді ви все-таки не переконали,
чи не змогли переконати, чи не зупинялися на питанні, чому новий
законопроект кращий, ніж діючий закон. Якщо можете за одну
хвилину, то прошу пояснити відмінності й переваги.
Дякую.
МАТВЄЄВ В.Й. Ну, за одну минуту это невозможно сделать, это
нужно два закона положить рядом и посмотреть.
Суть вот в чем: старый Закон о потребительской кооперации
работал в условиях социалистического общества. Тогда существовала,
как вы помните, монополия государства на внешнеэкономическую
деятельность. Исключение было сделано для потребкооперации. Это
было, и от этого никуда не денешься. Тогда существовала плановая
система хозяйствования, когда и в потребкооперации планировались
все показатели. Сегодня этого ничего нет, поэтому нам нужен
совершенно новый закон о потребительской кооперации.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба сперечатися. Рудьковський Микола
Миколайович. Будь ласка.
РУДЬКОВСЬКИЙ I.М., член Комітету Верховної Ради України з
питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та
ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
СПУ). Соціалістична партія. Я хочу задати таке запитання: чи
ознайомлювалися ви, як фахівці, в комітеті зі статутом
Укоопспілки?
Я, як народний депутат, ознайомився і хочу сказати, що цей
статут не відповідає правовому полю України.
Тож чи не вважаєте ви за доцільне створити спеціальну слідчу
комісію, яка б проаналізувала ситуацію у споживчій кооперації в
Україні, а потім за рекомендацією цієї комісії повернутися до
прийняття відповідного закону?
Спасибі.
МАТВЄЄВ В.Й. В том, что устав потребкооперации не
соответствует нынешнему времени, вопросов и сомнений, наверное, ни
у кого не возникает. Здесь председатель Укркоопсоюза Бабенко,
отвечая на вопрос о формировании руководящих органов
потребкооперации, как раз эти пороки и высветил.
Я думаю, что принятие Закона о потребительской кооперации
приведет к необходимости пересмотра устава о потребкооперации в
Украине.
Что же касается создания следственной комиссии, то я не
думаю, что в этом есть необходимость. Это не вопрос сегодняшней
повестки дня. Если у вас есть предложения о создании такой
следственной комиссии, пожалуйста, внесите их. Мы в комитете этот
вопрос не рассматривали, тем более что на основании материалов
работы следственной комиссии ни один крупный закон еще не
принимался.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Івченко Олексій Григорович, фракція "Наша
Україна".
ІВЧЕНКО О.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної
діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
"Блок Віктора Ющенка "Наша Україна"). Фракція "Наша Україна". Я
хотів задати запитання голові Укоопспілки, але, можливо, ви, як
співдоповідач, дасте відповідь на нього. І перший доповідач, і ви
говорили сьогодні про захист інтересу пайовиків. Наскільки я
розумію, найбільший інтерес пайовиків полягає в капіталізації
їхнього майна і виплаті дивідендів на їхні паї. Чи знаєте ви, а
якщо ні, то спитайте в голови Укоопспілки, скільки дивідендів за
останні десять років виплатила Укоопспілка своїм пайовикам?
Дякую.
МАТВЄЄВ В.Й. Я думаю, что поскольку по каждому региону это
отдельная цифра, нужно будет запросить данные в разрезе регионов.
При рассмотрении законопроекта во втором чтении мы, конечно,
потребуем, чтобы такие данные были представлены. Это первое.
Второе. Что касается защиты интересов владельцев паев или
членов кооператива, то, действительно, главный их интерес -
получение прибыли от того имущества или от своих паев, которые они
вносят. Целью этого законопроекта и является отстаивание этих
интересов - получение прибыли в виде дивидендов, любых других
начислений или материальных ценностей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
На обговорення цього питання запрошується Яворівський
Володимир Олександрович.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні колеги! Питання, яке ми розглядаємо,
ніби якесь дрібничкове, такий собі раритет - Укоопспілка, нікому
воно ніби не заважає жити, і ми можемо всліпу проголосувати,
трішки підчистити, підремонтувати закон. Що за цим стоїть, з моєї
точки зору?
Ми тоді приймали цей закон у хаосі і, може, в певній
невизначеності. Справді, існував єдиний вид торгівлі - так звана
державна торгівля з певними перевагами, але й з певними недоліками
- з цими чергами, базами, куди їздило начальство, і таке інше.
Все, перегорнули сторінку.
Але в тому законі було закладено один дуже цікавий постулат:
майно Укоопспілки не підлягає приватизації, бо, мовляв, воно вже
давно приватизоване, воно вже належить мені, як пайовику, який має
оцю сіреньку книжечку, в моєму селі мені її виписали і от, мовляв,
це повністю не підлягає ніяким вітрам. Що ж вийшло насправді?
Я трішки вивчав це питання і робив навіть свою радіопрограму,
наводив цифри. Просто у мене зараз часу набагато менше. Що за цим
стоїть, шановні мої? Державна торгівля практично впала. Упала
тоді, коли почалися великі цінові перепади, і з цих баз
вигрібалося все, що тільки могло вигрібатися, по дуже дешевих
цінах. А через кілька днів воно вже з'являлося на ринку по
космічних цінах. Куди пішли ці гроші, жоден з пайовиків відповісти
не може. Цими грішми, звичайно, розпорядилося керівництво
Укоопспілки. Я не апелюю до Бабенка. Це відбувалося на всіх
рівнях, по всій цій вертикалі.
Ви знаєте, що сьогодні це майно, яке нажите нашими батьками,
дідами і прадідами, які платили тоді ці жалюгідні свої три чи два
рублі для того, щоб внести цей пай, вже майже все розікрадено. Це
був дійсно монстр, це була держава в державі. Я вам скажу: за
кожною вчорашньою базою, а це величезні приміщення, за вчорашніми
ресторанами, за заводами, які виробляли продукти (тут хтось
запитував про них), за кожним із цих об'єктів, повірте мені,
проглядає більш чи менш симпатична пика якогось начальничка, якому
це все вже давнимдавно належить.
Зараз залишилося у цьому законі прийняти єдину поправочку,
аби дозволити їм усе це приватизувати. За один день будуть
оформлені документи і цього майна не буде.
Закінчуючи свій виступ, я хотів би сказати таке. Тут, у залі,
народилася ідея, яка мені дуже подобається: можливо, справді
потрібно створити комісію, бодай те, що залишилося, варто було б
сьогодні продати і віддати цим нещасним пенсіонерам до пенсії. То
люди нам хоча б спасибі сказали. А якщо ми цього не зробимо, то
нам ні Бабенко, ні голови обл-, рай- навіть спасибі за це не
скажуть. Я переконаний, що голосувати за цей законопроект ми не
повинні, його потрібно відкласти.
Я глибоко шаную Станіслава Гуренка, як розумного чоловіка.
Але не розумію, чому він його підтримує. Я ще з ним спробую
переговорити. Я ще раз кажу: хто проголосує за цей законопроект,
пам'ятайте, що за цим стоїть. А Бабенко дуже симпатичний чоловік,
і хай він на мене не ображається. Але мені майно народу дорожче,
ніж Бабенко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Рудьковському Миколі
Миколайовичу. За ним - Баранівський. Будь ласка.
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Соціалістична партія. Шановні народні
депутати! Я уважно вивчив запропонований законопроект і хочу вам
сказати таке. Прийняття цього законопроекту призведе до одного: ми
позбавимо 1 мільйон 200 пайовиків Укоопспілки реальних механізмів,
які дають можливість отримати чи свої дивіденди, чи якусь частку
під час виходу зі складу Укоопспілки. У принципі прийняття цього
закону монополізує управління всією власністю Укоопспілки та й
України в цілому в Києві на Хрещатику. Основна ідея споживчої
кооперації, яка закладалася під час створення споживчої
кооперації, і та філософія, яка існує в усьому світі, полягає в
тому, що основою є кінцева ланка - на місці, ті люди, які створили
магазин споживкооперації, чи районна ланка.
У цьому законопроекті запропоновано все управління власністю
монополізувати в Києві, позбавити всі регіональні структури
елементарного впливу. Я звертаюся до всіх депутатів, до всіх
фракцій: ми не можемо діяти проти інтересів своїх виборців і лише
в інтересах керівництва цієї компанії Укоопспілки.
Чому я задавав запитання під час виступів доповідачів щодо
статуту? Я ознайомився з цим статутом. Такої господарської
структури в Україні, де з'їздом передаються повноваження,
незрозуміло чому, по управлінню власністю від місцевих організацій
керівництву в складі кількох чоловік правління, взагалі не існує.
Потрібно вивчити ситуацію в Укоопспілці і обов'язково, я буду
наполягати на цьому, внести проект постанови про створення
тимчасової спеціальної комісії або тимчасової слідчої комісії для
вивчення ситуації в Укоопспілці з тим, щоб комісія, всебічно
вивчивши питання, внесла чи законопроект, чи пропозиції щодо
наведення порядку в цій сфері. Бо дивіденди на місцях не
отримуються. Ми бачимо, що скрізь відбувається зловживання по
передачі ринків на місцях тим чи іншим комерційним структурам,
переробні підприємства розвалюються, ніхто їх не піднімає.
Врешті-решт, потрібно закласти зрозумілі механізми: якщо це
корпоратизація - випуск акцій підприємства, щоб пайовики мали
реальний механізм впливу на ситуацію в Укоопспілці.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський Олександр Петрович, Соціалістична
партія. Будь ласка.
БАРАНІВСЬКИЙ О.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ, СПУ). Фракція Соціалістичної партії України.
Шановні колеги! На моє глибоке переконання, сьогодні потрібно
приймати не закон про споживчу кооперацію, я підтримую попередніх
виступаючих, а створювати тимчасову слідчу комісію по
розслідуванню діяльності керівництва споживчої кооперації, і,
особливо, за останні п'ять років.
Усі ми є свідками того, як планомірно, поетапно нищиться вся
система споживчої кооперації. При цьому використовується досвід
прихватизації в промисловості та сільському господарстві, коли
спочатку підприємство штучно розвалювали, а потім за безцінь
приватизовували. Вся система споживчої кооперації за останні п'ять
років поставлена на коліна. Розграбовується те майно, яке
створювалося не одне десятиліття потом і кров'ю наших батьків і
дідів.
Споживча кооперація основний свій розвиток започаткувала за
рахунок селян. За гроші селян у містах побудували від офісів,
магазинів до баз відпочинку. Нині ніхто не знає, де поділися паї
чи якою часткою майна споживчої кооперації володіють ті пайовики,
які її засновували, або їх спадкоємці. Відбувається планомірне, я
підкреслюю, планомірне скорочення кількості пайовиків. Потрібно
чекати, що незабаром пайовиками залишаться лише окремі керівники
споживчої кооперації. Таким чином, уся власність кооперації
потрапить у руки невеликої групи людей.
Чому не працює споживча кооперація? Можливо, немає
відповідних умов? Як показує практика, умови є. Підтвердженням
цьому може бути те, що магазини чи інші об'єкти, які викуповуються
людьми, як правило, близькими до керівництва спілок того чи іншого
рівня, зразу починають працювати рентабельно. Керівництву
споживчої кооперації вигідно працювати збитково, бо тоді виникає
необхідність продажу того чи іншого об'єкта потрібним людям за
мізерні ціни.
Вище керівництво споживчої кооперації стимулює своїх
підлеглих нижчої ланки до такої розвальницької діяльності.
Прикладом може служити діяльність голови Житомирського обласного
споживчого товариства пана Григорьєва Степана Максимовича. Під
його керівництвом в останні роки знищено 23 консервні заводи, які
належали кооперації, розграбовано частину хлібозаводів, знищено
систему заготконтори, звірогосподарства, підсобні господарства,
розпродуються направо й наліво магазини, столові, кафе, притому в
найпрестижніших місцях, розпродуються своїм, а часто - самим собі.
За таку діяльність нещодавно пан Григорьєв, голова Житомирської
облспоживспілки, від Президента отримав почесне звання "Кращий
працівник сфери послуг України".
Пропонований паном Бабенком Станіславом Григоровичем
законопроект ці процеси підсилює. Ви почитаєте. Там чітко
виписано, що, поперше, це все стає приватним, і, подруге, там
чітко виписані механізми, як позбуватися зайвих членів спілки.
Тому фракція Соціалістичної партії України пропонує: законопроект
відхилити, накласти мораторій на продаж об'єктів споживчої
кооперації, створити відповідну комісію, яка б розібралася зі
станом справ у кооперації і запропонувала Верховній Раді варіант
спасіння майна споживчої кооперації від розтягування, аби
унеможливити окремим ділкам прихватити цілу систему.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко Олександр Миколайович, "Регіони
України".
ПЕКЛУШЕНКО I.М., член Комітету Верховної Ради України з
питань правової політики (виборчий округ
84, Запорізька область). Уважаемые коллеги! Причем я произношу
слово "коллеги", имея в виду не только вас, народных депутатов. Из
прожитых 48 лет 33 года я отдал лучшей системе хозяйствования -
потребительской кооперации. 15 последних лет я работал
председателем Запорожского облпотребсоюза. Я думаю, что все то, о
чем вы говорили и говорите, правильно. Но отвечая на ваш вопрос,
что же случилось с потребительской кооперацией, я хочу задать вам
вопрос: а что случилось с детским садиком на селе, с клубом, с
фермой? Ведь потребкооперация не Брестская крепость, не может же
она выстоять, если все в стране разрушается. Более того я уверен,
что, если бы не такие патриоты в потребительской кооперации, как
мой житомирский коллега, товарищ, не пан, там бы вообще ничего не
осталось.
Вопрос заключается не в персоналиях, а в следующем. Станислав
Григорьевич позволил себе в выступлении две вещи. Первое. Он
сказал, что ни от одного из субъектов, которые изучали этот
законопроект, не поступило ни одного замечания. И второе. Он
поблагодарил за принципиальную оценку. Как может накладываться
одно на другое? В этом, наверное, и состоит проблема, которую мы
сегодня обсуждаем.
Я еще раз хочу повторить. То, что сделали работники
потребительской кооперации, а особенно сельский продавец, сродни
подвигу, они совершали и совершают его каждый день, не за страх, а
за совесть. Я думаю, что когда-то найдется человек, который
поставит памятник сельскому продавцу. Но это не мешает говорить
нам о проблемах потребительской кооперации. Я ее патриот, поэтому
я с этой трибуны с болью говорю о том, что, начиная с 1917 года, в
Украине не было и нет потребительской кооперации, а есть
административная. И если мы примем эти изменения, ее никогда не
будет.
Уважаемый Станислав Григорьевич! Я на вашем юбилее говорил и
сейчас повторяю свои слова: вы талантливый руководитель, вы многое
сделали для потребительской кооперации, особенно для принятия
закона в 1992 году. Но, начиная с 1993 года, вы в своей работе
опирались не на тех людей, которые мыслят рыночно, которые могли
бы дать второе дыхание потребительской кооперации, а на тех, кто
не работает, а служит в потребительской кооперации, кто из вас
вместо реформатора Столыпина делает могильщика потребительской
кооперации. А с этим я смириться не смогу.
Спасибо за внимание (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Калінчук Василь Антонович. Будь ласка.
КАЛІНЧУК В.А. Дякую. Фракція "Аграрники України". Шановний
Геннадію Андрійовичу! У нашому Комітеті з питань аграрної політики
та земельних відносин уважно і зацікавлено розглядається, я хочу
це підкреслити, поданий Кабінетом Міністрів проект Закону про
внесення змін до Закону України про споживчу кооперацію.
Ми вивчили і вивчаємо, проаналізували і знову аналізуємо
інформацію представників зацікавлених міністерств і відомств, а
також висновки Головного науково-експертного управління Апарату
Верховної Ради України щодо цього законопроекту.
Враховуючи, що й доповідач Станіслав Григорович Бабенко і
співдоповідач від комітету переконливо говорили про зміст нової
редакції законопроекту про споживчу кооперацію, цілі та назрілу
необхідність його прийняття, я не буду на цьому зупинятися, тим
більше що депутати, які виступали, доповнили їх виступи. Лише
скажу, що ми повністю поділяємо таку їх турботу і вважаємо, що в
роботі по прийняттю цього законопроекту потрібно враховувати думки
та пропозиції депутатів. Адже на селі підприємства споживчої
кооперації всетаки існують і працюють, я підтримую попереднього
виступаючого, а, отже, потребують законодавчого поля, навіть для
того, аби майно, яке ще залишилося в потребкооперації, не
розбазарити, про що тут уже йшла мова.
Тому я хочу запропонувати вам, шановні колеги, бачення самого
порядку прийняття цього законопроекту. Ми, як і всі, хто працював
із законопроектом, не можемо заперечити, що він у цілому потребує
певного, а окремі статті й суттєвого доопрацювання. Але в той же
час його можна доопрацювати при підготовці до другого читання.
Також ми не можемо заперечувати й проти того, що кращою
схемою прийняття цього законопроекту була б та, яку пропонує
Головне науковоекспертне управління Апарату Верховної Ради
України, тобто спочатку прийняти новий Цивільний кодекс, після
цього - базовий Закон про кооперацію, а вже потім - нову редакцію
Закону про споживчу кооперацію.
Так, це ідеальна схема. Але треба враховувати, що така схема
залишає галузь на невизначений термін без належного правового
регулювання, я це знову хочу підкреслити.
Тому, зважаючи на ситуацію, що склалася, пропонуємо прийняти
в першому читанні як проект Закону про кооперацію, так і проект
Закону про внесення змін до Закону України про споживчу
кооперацію. А далі, на наш погляд, шлях має бути таким: спочатку
доопрацювати і прийняти в другому читанні, а можливо, і ввести в
дію Закон про кооперацію, а потім з урахуванням його положень
готувати на друге читання нову редакцію Закону про споживчу
кооперацію. Щоб запобігти виникненню будь-яких непорозумінь, такий
порядок можна було б оговорити у постанові, яку ми будемо приймати
з цього питання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Розгляд цього питання завершено,
переходимо до наступного.
-----------
На розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
деяких законів України щодо створення та функціонування
спеціальних (вільних) економічних зон і запровадження спеціальних
режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного
розвитку. Доповідач з цього питання - міністр економіки Шлапак
Олександр Віталійович.
Регламент 10 хвилин. Будь ласка.
ШЛАПАК О.В. Дякую. Шановний пане головуючий! Шановні народні
депутати! На розгляд Верховної Ради вноситься законопроект,
розроблений Кабінетом Міністрів України, метою якого є створення
рівних конкурентних умов для всіх суб'єктів економічної діяльності
щодо імпорту в Україну сировини і матеріалів. Як інструмент
вирішення цього питання законопроектом передбачено скасування
пільг зі сплати ввізного мита на сировину та матеріали, що
ввозяться для реалізації інвестиційних проектів у вільних
економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку.
Чому Кабінет Міністрів ініціює запропоновані зміни? Головною
ідеєю, яка закладалася при створенні спеціальних економічних зон
(СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР) було залучення
інвестицій у пріоритетні галузі виробництва, впровадження нових
технологій, модернізація діючих виробництв, стимулювання розвитку
експортного потенціалу, створення нових робочих місць, розвиток
територій, передусім депресивних. Водночас проведений аналіз
діяльності цих територій свідчить про тенденції використання
суб'єктами підприємництва виключно імпортної сировини, особливо
сільськогосподарського призначення, що не сприяє розвитку
вітчизняного виробництва аналогічної продукції і на практиці
призводить до підтримки товаровиробників країн-імпортерів.
Хочу, щоб ви звернули увагу на такі цифри: якщо загальний
імпорт у СЕЗ та ТПР у 2000 році становив 146 мільйонів доларів,
сума несплачених при цьому платежів із ввізного мита 79 мільйонів
гривень, то в 2001 році обсяг імпорту товарів збільшився лише на
14 відсотків, а сума несплаченого ввізного мита зросла майже
втроє. Значно зростає також частка пільг із ввізного мита у
кумулятивному обсязі пільг, наданих суб'єктам СЕЗ та ТПР з 16,8
відсотка в 1999 році (решта - це пільги були по прибутку, по
податку на додану вартість) до 60 відсотків у першому півріччі
2002 року. Тобто понад 60 відсотків пільг - це пільги по ввізному
миту. Левова частка звільнень при імпорті у СЕЗ та ТПР припадає на
товари групи 1-24 УКТЗЕД, тобто на товари продовольчої групи.
Ще одну цифру наведу вам.
2000 рік. Я вже називав цю цифру -
146 мільйонів. Це імпорт усього в доларах США. 25 відсотків з усіх
пільг - це пільги на товари групи 1-24, а саме - 20 мільйонів.
2001 рік - 167. Майже та сама цифра в імпорті в Україну,
пільг нараховано 233 мільйонів, з них 71 мільйон - це пільги на
товари група 1-24, або 73,3 відсотка.
І нарешті, перше півріччя 2002 року. Майже на 74 мільйони
ввезено імпорту, пільги вже склали 263 мільйони, із них 236
мільйонів - це імпорт машин, що були ввезені по групі 1-24. А саме
90 відсотків усіх пільг - це на товари групи 1-24.
Надання зазначених пільг не виправдовує очікувань щодо
залучення інвестицій на території, що потребують найбільшої
підтримки. При цьому сума пільг із оподаткування, передусім зі
сплати ввізного мита, що надається в рамках реалізації відповідних
проектів, постійно зростає.
Потрібно зазначити, що надання пільг із оподаткування далеко
не завжди свідчить про поліпшення фінансового стану підприємств -
суб'єктів СЕЗ та ТПР. Зокрема, я міг би навести багато прикладів,
коли навіть надання таких пільг не допомагає підприємствам. Крім
того, надання пільг суб'єктам підприємницької діяльності з
ввізного мита в рамках законів про СЕЗ та ТПР суперечить нормам
Закону про державне регулювання імпорту сільськогосподарської
продукції в частині щодо недопущення цих звільнень саме на товари
групи 1-24.
Враховуючи зазначені негативні тенденції, що склалися по
імпорту товарів продовольчої групи, запропонований законопроект
передбачає скасування пільг, із ввезення імпортної сировини та
матеріалів за всіма групами товарів.
Особливо хочу звернути вашу увагу на той факт, що на даний
час відповідно до чинного законодавства зазначені пільги не
поширюються на такі СЕЗ, як "Курортополіс Трускавець", "Яворів",
ТПР у Закарпатській області. Це створює нерівні умови між самими
спеціальними територіями.
Щодо висновку Головного науковоекспертного управління Апарату
Верховної Ради України стосовно критеріїв відбору. Нас звинуватили
в тому, що ми вибірково підійшли до вибору вільних економічних зон
і ТПР, у яких скорочуються пільги. Це не зовсім так. Проектом ми
пропонуємо внести зміни до восьми законів. Оскільки саме на цих
територіях встановлені пільги для сплати мита на сировину
матеріалів для суб'єктів підприємництва. У таких вільних
економічних зонах, як "Курортополіс Трускавець", "Яворів" та ТПР у
Закарпатті цих пільг просто немає, тому немає сенсу вносити зміни
до цього закону.
Стосовно вільних економічних зон:
"Порто Франко", "Рені", "Донецьк", "Азов", "Закарпаття",
"Інтерпорт Коваль", "Порт Крим", на яких діє режим спеціальної
митної зони, тобто так званий колючий дріт. Територія облаштована
відповідно до вимог державної митної служби, що виключає
можливість неоподатковуваного ввезення з території на митну
територію країни товарів без їхньої достатньої переробки. Тому тут
також немає сенсу вносити відповідні зміни.
Законопроект також не передбачає скасування податкових пільг
зі сплатою ввізного мита на сировину та матеріали ТПР
Чернігівської області, в місті Шостці Сумської області, оскільки
вони створені і поки що працюють відповідно до указів Президента.
Законопроекти про ці території знаходяться у Верховній Раді,
і після доопрацювання їх у комітеті ми ці пільги обов'язково із
закону вилучимо.
Що дасть прийняття закону? Поперше, поставить усіх суб'єктів
підприємництва у рівні умови - як окремих СЕЗ та ТПР, так і в
цілому по країні. По-друге, унеможливить негативні тенденції, що
склалися з імпорту по продовольчій групі в інших галузях
виробництва. По-третє, скасування пільг на ввезення сировини та
матеріалів не вплине на загальноекономічні показники діяльності
СЕЗ та ТПР та інвестиційну привабливість території, причому значно
знизяться втрати бюджету. Просимо підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатись на запитання.
Косів Михайло Васильович, фракція "Наша Україна". Будь ласка.
КОСІВ М.В. Партія "Реформи і порядок", фракція "Наша
Україна". Шановний Олександре Віталійовичу! Щодо абсолютного
значення цифр, які ви навели. Ви сказали, що бюджет втрачає 70
мільйонів внаслідок пільг, які надаються суб'єктам вільних
економічних зон. Але ж якщо врахувати при цьому ще й інші суми -
заробітної плати, яку одержують працівники, котрі працюють на тих
об'єктах вільних економічних зон; відрахування в пенсійний фонд;
позбавлення держави необхідності виплачувати субсидії у випадку,
якщо там є безробіття і так далі? Отже, якщо все це звести до
одного знаменника, то чи не здається вам, що картина буде дещо
інша, ніж від наведених вами цифр?
Дякую.
ШЛАПАК О.В. Дякую. Шановний Михайле Васильовичу, хотів би,
щоб ми чітко зрозуміли, які пільги пропонує скасувати на сьогодні
Кабінет Міністрів.
Ми спільно підготували і прийняли низку законів щодо
територій пріоритетного розвитку вільних економічних зон. При
цьому ми розраховували на те, що в країну надійдуть інвестиції у
вигляді нових технологій, нового обладнання. Але ми не
розраховували на те, що натомість з-за кордону піде м'ясо, курячі
стегенця, які конкуруватимуть з продукцією нашого сільського
господарства. І тому пільга, яку ми пропонуємо зняти, не
стосується обладнання, це стосується тільки того, щоб з-за кордону
припинити ввіз сировини і матеріалів. Це не означає, що ці проекти
закриються. Будь ласка, купуйте українське, переробляйте і
продавайте у нас на території України. Але на сьогодні ми маємо
таку ситуацію. Я знову-таки кажу, що припустимо м'ясні продукти
або м'ясозаготовка надходить на підприємство, де відповідно
упаковується в целофан або проводиться її сортування, після чого
без оподаткування вона надходить у продаж на територію в Україні.
Тому я можу запитати у вас, а що буде з тими, хто отримує
сьогодні зарплатню на вітчизняних м'ясокомбінатах, на
підприємствах, які вирощують це, адже це підприємства, які
залишаються неконкурентними, оскільки сьогодні використовується
імпортна сировина. Ми не проти вільних економічних зон, це
нормальний інструмент особливо в наших сучасних умовах, але ми
проти того, щоб цей інструмент використовувався не за
призначенням, не так, як визначено законодавством.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу і запитувати, і відповідати
лаконічніше.
Дорогунцов Сергію Івановичу, будь ласка.
ДОРОГУНЦОВ С.І. Фракція Компартії України. Шановний
Олександре Віталійовичу! У нас, мабуть, більше двох десятків СЕЗ і
ТПР. Деякі з них працюють уже багато років. Чи є позитивний досвід
такої роботи і в чому він полягає? І чи не можна було б усетаки на
сьогодні або на кінець 2002 року зробити узагальнюючий матеріал із
аналізом позитивних і негативних наслідків діяльності цих
спеціальних економічних зон? Це перше запитання.
І друге. Чи не вважаєте ви за потрібне вжити відповідних
заходів щодо вдосконалення і розширення статистичних даних по цих
спеціальних економічних зонах. Бо вам важко самим аналізувати їхню
діяльність, оскільки бракує достовірних статистичних даних.
Дякую вам, Олександре Віталійовичу.
ШЛАПАК О.В. Дякую. Кабінет Міністрів постійно провадить
роботу по аналізу ефективності діяльності спеціальних економічних
зон і територій пріоритетного розвитку. Раз на рік Кабінет
Міністрів заслуховує дуже серйозний великий аналіз того, що
робиться по кожній зоні, зокрема, і робить висновки в цілому.
До речі, стосовно 2001 року такий аналіз зроблений нещодавно,
і я готовий усім бажаючим надати ці матеріали з цифрами,
висновками і переліком заходів, які ми плануємо вжити найближчим
часом. До речі, цей проект закону передбачений у тому переліку
заходів, з яким ви могли б ознайомитися.
Вільні економічні зони на сьогодні на території України дали
дуже багато позитивного: це збільшення інвестицій, збільшення
заробітної платні більш як удвоє, ніж на звичайних підприємствах
тощо. Усе це й багато чого іншого є в цих аналітичних матеріалах,
про які я сказав. Але є й проблеми, які нам потрібно обов'язково
розв'язати для того, щоб це був справді прозорий, хороший
інструмент. Аналітичні матеріали я передам обов'язково.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.
ВАЩУК К.Т., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань фінансів і банківської діяльності
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок
"За Єдину Україну!"). Дякую. Я прошу передати слово Клюєву Андрію
Петровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Клюєва.
КЛЮЄВ А.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань
паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки (виборчий округ 46, Донецька область). У меня два вопроса.
Первый. Как принятие этого закона отразится на инвестиционной
привлекательности территорий приоритетного развития и специальных
экономических зонах?
И второй. Перечень продукции, которая ввозится на территории
приоритетного развития и в специальные экономические зоны,
утверждается постановлением Кабинета Министров. Какой смысл
принимать данный закон и отменять все, когда в вашей прерогативе,
как министра экономики, и в прерогативе Кабинета Министров
регулировать эти процессы: ввоз окорочков, сахара и всего того,
что отрицательно сказывается на экономике и что вы отразили? Вы
могли это сделать простым постановлением Кабинета Министров.
Спасибо.
ШЛАПАК О.В. Дякую. Стосовно першого запитання. Які наслідки?
Очевидно, наслідки будуть невеселими саме для тих проектів, які
реалізуються в сфері переробки сільськогосподарської продукції.
Відверто кажучи, ми на них особливо не розраховували, і я не бачу
особливої проблеми в тому, щоб ми сьогодні у вигляді інвестицій
ввозили сировину по групі товарів 1-24 для подальшої переробки. Це
високоліквідна діяльність, і вона може здійснюватись на території
України без надання тих пільг, які сьогодні держава в такий спосіб
надає. Ось чому мені видається, що ми зможемо у цих вільних
економічних зонах, у тому числі за рахунок місцевих адміністрацій,
більше зосередитися на виконанні завдань, поставлених при
заснуванні цих зон. Наприклад, коли ми створювали одну з останніх
зон - на території міста Харкова, то йшлося про піднесення
інженерного потенціалу, про величезний досвід машинобудування і
так далі, а коли йдеться про зони - знову м'ясокомбінат,
хлібокомбінат, переробка кави і таке інше. Давайте займемося
реалізацією того, для чого власне ці зони створювалися. Тому я
вважаю, що ніяких негативних наслідків прийняття цього закону не
матиме, про що і сказав у доповіді.
Стосовно другого запитання. На превеликий жаль, Андрію
Петровичу, далеко не в усі закони Кабінет Міністрів має право
безпосереднього втручання. Закони, в які ми вносимо зміни і
доповнення, це ті, проекти яких затверджуються безпосередньо на
місцях адміністраціями цих зон. Ось чому ми вважаємо за необхідне
прийняти єдину норму для всіх, для того щоб не траплялося так, що
на одній території діє один податковий режим, на другій - інший.
Прийняття закону поставить всіх у рівні умови.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Віталійовичу, намагайтеся відповідати
стисліше.
Оніщук Миколо Васильовичу, будь ласка.
ОНІЩУК М.В. Пане міністре, поперше, підтримуємо позицію
уряду, яка полягає в тому, щоб мінімізувати, я не хочу говорити -
вилучити, бо сьогодні очевидно політичної волі такого рівня ще
немає. Це що стосується надання пільг суб'єктам підприємницької
діяльності, в тому числі коли йдеться про зони пріоритетного
розвитку.
Ще можна зрозуміти уряд і Верховну Раду, коли йдеться про
соціальну сферу, але коли ми говоримо про ринкові умови і про
конкуренцію, то тут повинні займати чітку позицію, і ми вас
підтримуємо.
Водночас і таке запитання. Як могло так статися? В чинній
редакції закону прямо говориться про те, що пільги щодо
оподаткування застосовуються стосовно сировини, матеріалів, які є
невід'ємною частиною інноваційного проекту. Цілком зрозуміло, що
за нормального тлумачення закону йдеться насамперед про сировину
промислового призначення, яка використовується для виробничого
процесу. А ви говорили сьогодні, що переважну частину становлять
сировина і матеріали, які складають товари групи 1-24, тобто по
суті продовольчі товари. Хто є відповідальним за відсутність
належного контролю з боку держави, що так сталося, що положення
навіть чинного законодавства не виконані?
Дякую.
ШЛАПАК О.В. Я думаю, що відповідальними є ми з вами,
оскільки, приймаючи закон, не змогли передбачити те, що трапилося,
і митна служба діяла чітко відповідно до закону. Вона першою
сигналізувала про те, що, на превеликий жаль, ідея, яка
закладалась у закон, вилилась у не зовсім правильні форми. Тому,
оскільки ми разом відповідальні, давайте внесемо зміни і
доповнення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудьковський, будь ласка.
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Соціалістична партія України. Я хочу
Олександру Віталійовичу поставити таке запитання: чи порівнювали
ви концепцію створення спеціальних економічних зон в Україні зі
світовим досвідом? Якщо проаналізуємо світовий досвід, то,
наприклад, у Китаї пріоритети надаються тим компаніям, які
інвестують у високі технології.
Ми приймали закон і думали, що буде благо, а зробили так,
по-нашому, для того, щоб ті обласні чиновники, українські
олігархи, які мають вплив на адміністративний ресурс в тій чи
іншій економічній зоні, просто обходили нашу митницю.
І чи недоцільно повернутись до перегляду концепції створення
спеціальних економічних зон саме в частині пріоритетного розвитку
високотехнологічних проектів і скасувати пільги, що надаються
підприємствам, які не поліпшують технології, а лише ухиляються від
оподаткування?
ШЛАПАК О.В. Я думаю, що великий сенс є в тому, що ви
пропонуєте, і хочу ще раз сказати, що ми постійно займаємось
аналізом того, що робиться в цих зонах, і виправляємо ситуацію. В
тому числі законопроект, який ми сьогодні пропонуємо, випливає
саме з цієї логіки.
Я ще раз хочу запропонувати співпрацю. Ми надамо ті
аналітичні матеріали, які ми пропонували. Подивіться їх, будь
ласка. Ми сприймемо будь-яку хорошу ідею, яку ви запропонуєте, для
того щоб ми вдосконалили роботу вільних економічних зон.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрію Анатолійовичу, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань правової політики (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Партія захисників Вітчизни. Шановний пане міністре, я
цілком підтримую ваші пропозиції. Я тільки хочу одне зрозуміти.
Коли приймався закон, до якого пропонуються ці зміни (можете
підняти голосування), я голосував проти цього, бо передбачав ці
наслідки. Я тоді виступав від імені Комітету з питань боротьби з
організованою злочинністю і корупцією і казав вам, що там
закладені якраз ті міни, про які ви зараз говорили. Якщо згадаєте,
можете підняти стенограму.
Так подивіться, будь ласка, скільки втратив державний бюджет,
і це ще не все, що ви перерахували. Ми втратили набагато більше,
ми створили грандіозний пилосос. І в цій залі сидять люди, які
зацікавлені в тому, щоб цей пилосос працював з України.
Коли ж ми почнемо передбачати наслідки дії тих законів, які
ми приймаємо? Зрозумійте мене правильно: я за ваші пропозиції,
тільки я за те, щоб ми більше не допускали подібного і не втрачали
ці мільярди, які ми вже втратили.
ШЛАПАК О.В. Я теж за те, Юрію Анатолійовичу. Тому дякую вам
за таку підтримку. Єдине, що обіцяю: значно уважніше прислухатися
до ваших оцінок і рекомендацій. Ви мали рацію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура Валерій Дмитрович.
МІШУРА В.Д., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів.
Шановний доповідачу, виборці просто кажуть, що вільні економічні
зони були створені під певні структури, під певних осіб для
відмивання брудних грошей. У мене така радикальна пропозиція. Чи
не вважаєте ви, що потрібно взагалі ліквідувати ці вільні
економічні зони, бо вони лише шкоди завдають державному бюджету, і
державі, і населенню? Це перше запитання.
І друге. Скажіть, з чиєї ініціативи з'явився оцей політичний
доважок до назви вашого міністерства - Міністерство економіки і
політичний доважок - і європейської інтеграції? Будь ласка.
Дякую.
ШЛАПАК О.В. Дякую. Щодо другого запитання. Оскільки воно не
стосується безпосередньо розгляду, я із задоволенням поспілкуюся з
вами після закінчення розгляду цього питання.
Щодо першого запитання. Я хотів би нагадати вам добру мудру
приказку китайців: все є отрута і все є ліки. Будьякий хороший
інструмент можна, безумовно, перетворити на непотрібний. І просто
боротися сьогодні з лупою шляхом відсічення голови - це
неправильно, оскільки є багато прикладів того (знову ж запрошую
вас до тих аналітичних матеріалів, про які я казав), коли вільні
економічні зони створили нові робочі місця на чорнобильських
територіях, куди б ніякий інший капітал не прийшов. Відрізати їх
таким чином, скорочуючи відразу всі, не потрібно. Треба відрізати
тільки ті негативні явища, які ми зараз зрозуміли і по яких таке
рішення необхідно прийняти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник Петро Михайлович, фракція "Наша Україна".
ОЛІЙНИК П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань
паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки (виборчий округ 125, Львівська область). Фракція "Наша
Україна", Народний рух України. Шановний Олександре Віталійовичу,
безумовно, є логіка багато в чому, що ви сказали, і ми розуміємо,
що Закон про вільні економічні зони і спеціальний режим
інвестиційної діяльності треба шліфувати. Але в мене викликає
занепокоєння інше: які сьогодні можна запропонувати механізми
створення нових робочих місць у депресивних зонах, у шахтарських
регіонах, де закриваються шахти? Якщо взяти місто Червоноград, яке
ви дуже добре знаєте, де дві шахти з дванадцяти закрилися,
упродовж двох років буде закрито ще дві шахти, і на 2006 рік
працюватиме 50 відсотків шахтного фонду. Тут тисячі людей.
Збудувати нову шахту коштів немає, бо будівництво коштує 1,4
мільярда гривень. Безумовно, інвестор не прийде в цю зону, тому що
там навіть земля провалюється, не кажучи вже про комунікації, хоча
ми багато в цьому напрямі зробили.
Скажіть мені, будь ласка, чи не вважаєте ви за можливе
сьогодні провести моніторинг, щоб це не залежало від того,
пробивні чи ні депутати або урядовці, і там, де більше 20-30
відсотків шахт, які закриваються, вугільна галузь в економіці
регіону становить понад 50 відсотків, включити їх у спеціальний
режим інвестиційної діяльності з тією, безумовно, серйозною
умовою, щоб це не було відмиванням грошей, а було створення нових
робочих місць і так далі.
Дякую.
ШЛАПАК О.В. Дякую, Петре Михайловичу. Ваше запитання виходить
за межі того, про що я доповідаю з цієї трибуни, але я ще раз
наголошую: створення вільних економічних зон - це питання закону.
І тому прийняття подібних законів - це питання залу і уряду. Я
запрошую до співпраці щодо кожної такої території, по якій ми
аналізуємо ситуацію, і подумаємо, чи можна і чи доречно сьогодні
використовувати такий механізм, як вільна економічна зона чи
територія пріоритетного розвитку для того, щоб поліпшити ситуацію
там, де в першу чергу закриваються великі підприємства і величезне
безробіття.
Водночас знову привертаю вашу увагу до цього законопроекту.
Він не стосується ніби тієї проблеми, про яку ми говоримо, він
якраз знімає сумнів багатьох щодо того, що можна ефективно
використовувати цей механізм. Давайте зробимо його взірцевим
інвестиційним механізмом для того, щоб можна було застосувати його
в Червонограді, на інших депресивних територіях.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу. Сідайте, будь
ласка.
Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з
питань економічної політики, управління народним господарством,
власності та інвестицій Макеєнку Володимиру Володимировичу.
Будь ласка.
МАКЕЄНКО В.В., заступник голови Комітету Верховної Ради
України з питань економічної політики, управління народним
господарством, власності та інвестицій (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги! Члени
уряду! Метою прийняття закону, проект якого пропонується, є
скасування пільг із сплати ввізного мита на сировину та матеріали,
які ввозяться для реалізації інвестиційних проектів на території
пріоритетного розвитку та спеціальні економічні зони.
Цим проектом закону пропонується внести зміни до відповідних
законів України щодо створення та функціонування спеціальних зон
та територій пріоритетного розвитку в частині скасування пільг із
сплати ввізного мита на сировину та матеріали.
Необхідність вирішення питання щодо скасування пільг на
сировину та матеріали, що імпортуються, зумовлено тенденціями, які
виникли в результаті діяльності підприємств в умовах спеціального
режиму інвестування, зокрема зовнішньо-економічної діяльності. Як
свідчить проведений Міністерством економіки аналіз імпортних
операцій, при впровадженні деяких інвестиційних проектів
намітилась тенденція використання виключно імпортної сировини,
особливо сільськогосподарської продукції, що не сприяє розвитку
вітчизняного виробництва аналогічної продукції і на практиці
призводить до підтримки товаровиробників країн-імпортерів. Так,
якщо загальний імпорт у спеціальній економічній зоні і території
пріоритетного розвитку в 2000 році становив 146 мільйонів доларів
США, суми не сплачених при цьому платежів із ввізного мита та ПДВ
дорівнювали 208 мільйонів доларів Сполучених Штатів.
У 2001 році обсяг імпорту товарів збільшився до 160 мільйонів
доларів США, а сума несплачених податків при цьому дорівнювала вже
360 мільйонам доларів Сполучених Штатів Америки.
Частка імпорту товарів у спеціальній економічній зоні і
території пріоритетного розвитку становить 1,1 відсотка в
загальному імпорті України. Проте частка імпорту окремих груп
товарів у загальному імпорті є значною, а по деяких позиціях -
надто значною та становить по ввозу м'яса та харчових субпродуктів
96 відсотків, свинини свіжої - 56, субпродуктів і птиці - 17
відсотків. У результаті зростання обсягів імпорту товарів
сільськогосподарської групи змінюється структура пільг із
оподаткування у бік зростання частки пільг з ввізного мита.
Таким чином, продовження дії пільг у рамках існуючого
законодавства при імпорті сировини та матеріалів, особливо
сільськогосподарської та харчової продукції, призводить до
виведення з-під оподаткування високоліквідних товарів, сприяє
руйнації системи тарифного регулювання імпорту
сільськогосподарської продукції, закладених Законом України про
державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, дає
можливість суб'єктам господарювання при виготовленні з них
кінцевої продукції мати більший рівень конкурентоздатності на
внутрішньому ринку порівняно з аналогічними товарами, виробленими
з вітчизняної сировини. Тому внесення запропонованих змін щодо
недопущення імпорту в пільговому режимі товарів для реалізації
інвестиційних проектів визначених у пріоритетних видах економічної
діяльності сприятиме захисту інтересів вітчизняних виробників і
дасть змогу запобігати зазначеним негативним наслідкам.
Слід зазначити, що норми цього законопроекту не
поширюватимуться на інвестиційні проекти, які вже реалізуються за
укладеними договорами, оскільки щодо них застосовуються
встановлені законодавством гарантійні норми.
Прийняття Закону про внесення змін до деяких законів України
щодо створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних
зон і запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності
на територіях пріоритетного розвитку дозволить запобігати втратам
бюджету та створенню нерівних умов для вітчизняних
товаровиробників, сприятиме переорієнтації інвесторів на
організацію виробництва на сировинній базі України, яка значною
мірою може задовольнити потреби суб'єктів підприємницької
діяльності, що реалізують інвестиційні проекти на територіях
пріоритетного розвитку.
Комітет з питань економічної політики, управління народним
господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні ще 3
липня цього року розглянув поданий Президентом України проект
закону і більшістю голосів прийняв рішення рекомендувати Верховній
Раді України прийняти його за основу.
Шановні народні депутати, при прийнятті остаточного рішення
ми повинні враховувати, крім економічних показників,
соціально-політичні наслідки наших рішень.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання будуть? Прошу
записатися. Висвітіть, будь ласка. Кармазін Юрію Анатолійовичу,
будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни.
Шановний Володимире Володимировичу, я підтримую цей законопроект з
тих мотивів, про які вже говорив, вважаючи, що те, що
відбувається, це геноцид проти свого господарства і знищення
власної економіки. Тому я просив би вас, готуючи цей законопроект,
попрацювати з фракціями, направити їм документи і підготуватись до
того, щоб прийняти його одразу в першому, другому читаннях і як
закон з тим, щоб ми не відкладали далі, бо кожна секунда, кожна
хвилина, поки ми навіть розмірковуємо зараз, буде проаналізована й
використана для відсосу з держави капіталів і для того, щоб наші
аграрники повністю зупинилися, а іноземні - працювали. Йдеться не
тільки про аграрників, багато імпортного лайна йде нині через ці
так звані зони і багато хто нажився на орендах, зокрема є такі
випадки по багатьох регіонах. Тому я просив би вас це зробити. Чи
можливо це, як, на вашу думку, Володимире Володимировичу?
МАКЕЄНКО В.В. Юрію Анатолійовичу, дякую за запитання. Я
думаю, що це не запитання, а пропозиція. Ми врахуємо її і
спробуємо працювати негайно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сідайте, Володимире Володимировичу.
На виступ з трибуни записалися два депутати.
Юхновський Ігор, фракція "Наша Україна". Будь ласка, Ігоре
Рафаїловичу.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., перший заступник голови Комітету Верховної
Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, "Блок Віктора Ющенка "Наша
Україна"). Шановний головуючий! Шановні депутати! Я вважаю, що
такий закон треба прийняти, але якщо уважно проаналізувати чинний
закон і законопроект, який пропонується, то обидва вони недолугі.
Вони дуже загальні. В чинному законі спеціальним економічним
зонам Волинській, Миколаївській, у Харкові, Житомирській,
Луганській і Донецькій дозволялося ввозити сировину, матеріали,
обладнання і машини, і вони звільнялися від сплати відповідних
зборів. Тепер від сплати відповідних зборів звільняються матеріали
і сировина. Що розуміти під матеріалами і сировиною? Якщо розуміти
товари групи 1-24, скажімо, куряче м'ясо тощо, то це зрозуміло,
але можуть бути різноманітні інші матеріали і сировина, конче
необхідні для виробництва певних продуктів. Крім того, я хочу
навести як приклад Миколаїв. Відомо, що іноземці, які замовляють у
нас кораблі, вимагають, щоб їх начинка була тільки з імпортного
обладнання, коли відомо, що в цілому світі є таке правило, якщо
певне обладнання виготовляється у цій країні, то той, хто будує
той корабель, зобов'язаний обов'язково це обладнання, своє,
вітчизняне, ставити на той корабель, і це є умова, за якою
приймається замовлення від зовнішнього замовника.
Тому я вважаю, що і чинний закон, і цей законопроект дуже
загальні, вони неконкретні, чим створюють різноманітні лазівки.
Якщо ви вважаєте, що курячі стегенця треба заборонити ввозити,
давайте це внесемо під такимто номером УКТЗЕД, давайте введемо
конкретні групи класифікації товарів, на які забороняється
поширювати пільги, при ввезенні. А так загалом заборонити пільги
на ввезення всієї сировини і всіх матеріалів, там Бог знає, що
може бути потрібне, цей законопроект є недосконалий. Тому я
вважаю, що Міністерство економіки має докладніше попрацювати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Порошенко Петре Олексійовичу, будь ласка.
ПОРОШЕНКО П.О., голова Комітету Верховної Ради України з
питань бюджету (виборчий округ 12, Вінницька область). Шановний
пане головуючий! Шановні колеги! Мій виступ буде дуже короткий. Я
хотів би привернути вашу увагу до можливих бюджетних наслідків
існування вільних економічних зон і територій пріоритетного
розвитку, які на сьогодні ввозять без сплати відповідного мита,
податків на додану вартість, сировину і матеріали для виробництва
продукції.
Безумовно, свою роль ці вільні економічні зони щодо створення
нових робочих місць вже певним чином відіграли, підприємства
створені. Але в бізнес-планах цих підприємств первісно свідомо
закладалась некоректна стосовно вітчизняного виробника норма, за
якою вони мають можливість преференції саме на суму мита податку
на додану вартість на імпорт.
Усі ви пам'ятаєте (ті, хто був у минулому скликанні), як
важко нам давалася боротьба проти так званих спільних підприємств,
які, використовуючи надані законодавством пільги, маючи рішення
судів, фактично нищили цілі галузі української промисловості.
Сьогодні мова йде про те саме. У нас є, умовно кажучи,
цукрова промисловість, яка є базовою, містоутворюючою для низки
областей, у тому числі для Вінницької області, де я обраний
народним депутатом. Там теж дуже болючим є питання робочих місць.
На сьогодні за рахунок того, що в нас існують території
пріоритетного розвитку та вільні економічні зони, де суб'єкти
господарської діяльності мають можливість не купувати вітчизняний
цукор, а ввозити його з-за кордону без сплати мита і ПДВ, десятки
тисяч людей у сільській місцевості залишаються з власним цукром
або змушені його продавати за ціною, нижчою собівартості. Я
спробую навести лише одну цифру: наступного року бюджет втратить
близько півтора мільярда гривень лише за рахунок дії невиправданих
пільг.
Я з великою повагою ставлюся до Ігоря Рафаїловича, але в
цьому питанні ми можемо посперечатися. У світі дуже поширена
практика, коли надаються пільги на ввезення обладнання чи на якісь
інші умовно постійні видатки. Проте абсолютно незрозуміла позиція,
коли ми нищимо вітчизняного товаровиробника, надаючи пільги на
ввезення сировини і матеріалів, які потім реалізуються на
території України. Такої концепції вільних економічних зон, на
жаль, світ ще не знає.
Користуючись нагодою, хочу сказати таке. Дійсно, є проблеми
шахтарів і шахтарського краю, треба їх вирішувати. Проте, на мою
думку, краще мати в доходній частині бюджету, умовно кажучи,
півтора мільярда гривень, спрямувати їх у вугільну галузь і за
рахунок реструктуризації створювати нові робочі місця. Сьогодні
ми, на жаль, маємо зовсім іншу картину, коли навіть уже
затверджені кошти, що спрямовуються на реструктуризацію вугільної
галузі, намагаються проїсти, виплачувати з них заробітну плату.
Безумовно, це неприпустимо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Клюєв Андрій Петрович. Прошу
дотримуватися регламенту.
КЛЮЄВ А.П. Уважаемый Геннадий Андреевич! Уважаемые коллеги! У
нас в Украине уже более трех лет действуют специальные
экономические зоны и территории приоритетного развития. Однако,
как только появился один из первых законов, сразу начали говорить
о том, что их существование нецелесообразно. Периодически
(приблизительно каждые полгода) идет определенный накат на
сокращение каких-то налоговых преференций, постоянно ставится
вопрос о целесообразности существования территорий приоритетного
развития и специальных экономических зон. Существует закон,
принятый Верховной Радой предшествующего созыва, и есть инвесторы,
которые вкладывают деньги в экономику Украины, создают
предприятия, новые рабочие места. Однако они постоянно колеблются
- вкладывать дальше или не вкладывать средства, будут существовать
эти территории приоритетного развития или не будут? Кто нам
поверит, кто с нами будет иметь дело, если мы постоянно меняем
свои решения? Мы должны быть последовательными во всех своих
действиях.
Думаю, данный законопроект вообще нецелесообразно было
вносить в этот зал. Решение вопроса о том, ввозить или не ввозить
продвольственные товары группы 1-24, - это прерогатива Кабинета
Министров. Во всех законах написано о том, что перечень сырья и
материалов, которые целесообразно ввозить на территорию Украины,
утверждается постановлением Кабинета Министров. Все, что
производится в Украине, нецелесообразно ввозить, и, естественно,
эти товары из перечня исключаются. То, что не производится на
украинских предприятиях, - пожалуйста, есть закон, и действуйте
согласно закону.
Поэтому я скажу так: создаются новые рабочие места, люди
работают, вкладывают деньги, и мы обязаны наших инвесторов
оберегать, все те фирмы и компании, которые вкладывают деньги,
потому что они поверили Украине, они работают на Украину, создают
новые рабочие места. Поэтому я считаю, что нецелесообразно
принимать данный законопроект в данном виде.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович. Будь ласка.
КИРИЛЕНКО І.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань
Європейської інтеграції (багатомандатний загальнодержавний
виборчий округ, виборчий блок "За Єдину Україну!"). Дякую.
Шановний пане головуючий! Шановні колеги! Я хотів би підтримати і
Петра Олексійовича Порошенка (його виступ стосовно групи
продовольчих товарів 1- 24), і свого колегу Клюєва, хоча ці
виступи дещо протилежні. Звичайно, Україна відчуває і наслідки
того, що 55 відсотків оборонної промисловості колишнього
Радянського Союзу було розміщено на її території і вугільні
регіони потерпають від того, що запаси вичерпуються. Проте хочу
сказати стосовно сільськогосподарської продукції. У країні
перевиробництво цукру, борошна, продукції тваринництва, особливо
птахівництва, а у вільні економічні зони суцільним потоком
надходять ці продукти з-за кордону.
Петро Олексійович правий, у недоотриманих бюджетом коштах (а
це 1 мільярд 400 тисяч гривень) левова частка припадає на
сільськогосподарську продукцію.
Хочу колезі Клюєву заперечити, що, на жаль, не Кабінет
Міністрів визначає ці питання. Вносилася пропозиція вилучити
товари групи 1-24, але рішення уряду не прийнято, бо є інші
закони, які забороняють уряду це робити. Усе-таки я наполягаю на
тому, що цей законопроект треба розглянути і товари груп 1-24
вилучити. Я розумію, що сировина, матеріали, обладнання - все це
потрібно, і зони такі повинні бути, бо це робочі місця для людей,
які сьогодні потерпають. Проте є самодостатня аграрна Україна,
перевиробництво сільськогосподарської продукції, відповідна цінова
політика. Отже, товари груп 1-24 потрібно вилучити, в Україні
всього на сьогодні достатньо. І бюджет можна, дійсно,
зорієнтувати, як каже Петро Олексійович, на підтримку вугільних
регіонів, бо саме про них іде мова, левова частка вільних
економічних зон розміщена саме там.
Дякую за надану можливість виступити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сергій Іванович Слабенко. Увімкніть,
будь ласка, мікрофон.
СЛАБЕНКО С.І., член Комітету Верховної Ради України з питань
правової політики (виборчий округ
19, Волинська область). Фракція "Наша Україна". Хочу звернути
вашу увагу, шановні народні депутати, на те, що ми вже мали
приклад боротьби з підприємствами з іноземними інвестиціями, вона
була досить складною. Ми можемо наразитися на небезпеку, що після
прийняття змін до порядку стягнення мита деякі підприємства, які
вважатимуть, що їхні права порушено, так само звертатимуться до
судових органів. Тому при внесенні змін треба було б врахувати, що
ця норма поширюватиметься на нові підприємства, які будуть
реєструватися в майбутньому, і принаймні не чіпати тих, що вже
існують.
Щодо власне продукції. Я хотів би підтримати народних
депутатів, які висловлювалися за те, щоб не скасовувати пільги на
групи товарів, а уважно підійти до переліку товарів, які ввозяться
на митну територію. Там є така сировина, яка на сьогодні не
виробляється в достатній кількості на теренах України, і на неї
мінімальні ставки ввізного мита. Чи є сьогодні сенс, не зробивши
ревізії, чого достатньо виробляється на території України, а чого
недостатньо, приймати цей законопроект?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заключне слово має Шлапак Олександр
Віталійович, міністр економіки. Будь ласка, дуже стисло.
ШЛАПАК О.В. Дякую. Шановні колеги! Хочу звернути вашу увагу
тільки на один момент, про який говорили багато промовців, а саме:
щоб замість загального скасування пільг, зі сплати ввізного мита
на сировину та матеріали, звести їх до певного переліку. Хочу
нагадати вам, що ставки ввізного мита затверджуються Митним
кодексом, який приймає Верховна Рада. І саме тоді, коли ми
затверджуємо ставки ввізного мита, ми вирішуємо, чи виробляється
цей товар на території України, чи не виробляється. Саме тому щодо
груп 1- 24 ми поставили високі ставки мита, а на певні товари, які
в Україні не виробляються, - дуже низькі. Даний проект закону не
регулює це питання. Якщо є потреба змінити ставки ввізного мита,
ми внесемо зміни до Митного кодексу.
Не можна допускати таких прикладів, як навів Ігор Рафаїлович,
коли на Харківську кавову фабрику сировину завозили без ввізного
мита, а на Львівську - із сплатою ввізного мита. Це неправильно,
але це не той закон, який має регулювати ці речі. Тому я
пропонував би прийняти законопроект у першому читанні в
запропонованому вигляді. Потім ще проведемо додаткову дискусію і з
Іваном Григоровичем, і з іншими народними депутатами з приводу
того, чи правильно приймати такі конструкції, чи, можливо, трішки
їх змінити, але це буде сигнал інвестору, що Верховна Рада більше
не буде підтримувати таких схем інвестування.
Дякую.
-----------
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми не встигаємо
розглянути питання порядку денного, тому продовжимо наше засідання
на 15 хвилин.
Слово надається голові правління Пенсійного фонду України
Зайчуку Борису Олександровичу. Проект Закону про внесення змін до
Закону України про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування (щодо працівників льотного складу). Будь ласка. Це
бюджетні питання, і нам треба їх швидко розглянути.
ЗАЙЧУК Б.О., голова правління Пенсійного фонду України.
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати! Вашій
увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до
Закону України про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування. У запропонованих змінах передбачається внесення змін
до порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і
доставку пенсій працівникам з числа осіб льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації.
Нагадаю, що 7 грудня 1999 року набрав чинності Закон України
про внесення змін до деяких законів, яким було передбачено нове
обчислення пенсій за вислугу років особам льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації. Починаючи з грудня 1999 року,
Пенсійний фонд виплачує підвищений розмір пенсій цим громадянам. У
нині чинному законі передбачається і відшкодування
авіапідприємствами цих витрат на виплату пенсій льотному складу,
але, посилаючись на скрутний економічний стан, підприємства
відшкодовують фонду лише 4-5 відсотків. Всього не відшкодовано вже
понад 33 мільйони гривень, тільки за перше півріччя поточного року
із 6 мільйонів відшкодовано лише 300 тисяч гривень.
Тому для вирішення цієї проблеми пропонується змінити діючий
порядок відшкодування і збільшити на 10 відсотків тарифи
відрахувань до Пенсійного фонду для підприємств, які
використовують працю осіб льотного складу цивільної авіації (до
речі, цю пропозицію внесли самі авіатори). Збільшений тариф
відрахувань визначено як відношення суми витрат Пенсійного фонду
на виплату підвищеного розміру пенсій до фонду оплати праці
працівників підприємств, у складі яких є працівники льотних
екіпажів. До речі, у Росії такий тариф підвищено на 14 відсотків.
Отже, у разі прийняття запропонованого законопроекту буде
зменшено навантаження на підприємства, з яких на пенсію пішла
значна кількість працівників льотного складу, оскільки ці витрати
розподіляться пропорційно між усіма авіапідприємствами.
Шановні народні депутати! Прошу підтримати законопроект, який
розглядався комітетами Верховної Ради України у справах
пенсіонерів, ветеранів та інвалідів та з питань будівництва,
транспорту та зв'язку як один із шляхів розв'язання проблеми
фінансування пенсій працівникам з числа осіб льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації і був рекомендований для
прийняття у першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до Бориса Олександровича?
Запишіться, будь ласка.
Поліщук Кириле Ананійовичу, будь ласка.
ПОЛІЩУК К.А., член Комітету Верховної Ради України з питань
будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 98, Київська
область). Борисе Олександровичу, у мене таке запитання. Чому
авіадиспетчер повинен робити відрахування зі своєї заробітної
плати на додаткове пенсійне страхування для льотного складу, адже
його це не стосується? Те саме і щодо інженерів, техніків та
інших. Чому?
ЗАЙЧУК Б.О. Справа в тому, що на сьогодні у нас діє солідарна
система, за якою всі кошти відрахувань до Пенсійного фонду,
незалежно від того, де людина працює, йдуть на виплату пенсій, у
тому числі і з цих авіапідприємств.
Пільгові пенсії, які призначені відповідно до внесених змін,
про які я сказав, на превеликий жаль, не відшкодовуються. На
сьогодні у нас 8 тисяч 273 спеціалісти отримують підвищену пенсію,
відшкодування практично немає. Ви маєте рацію, коли запитуєте,
чому авіадиспетчер чи заправник мають робити відрахування. Тому ми
й запропонували прийняти законопроект у першому читанні, а до
другого читання уточнимо фактичні видатки стосовно саме льотного
складу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тополов Віктор Семенович. Будь ласка.
ТОПОЛОВ A.С., член Комітету Верховної Ради України з питань
фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 115, Луганська
область). Уважаемый Борис Александрович, скажите, пожалуйста,
сколько у нас всего летчиков-пенсионеров и какая у них средняя
пенсия?
Спасибо.
ЗАЙЧУК Б.О. На сьогодні у нас (я вже щойно називав цю цифру)
8 тисяч 273 пенсіонери, які мали льотний стаж. Маються на увазі не
тільки льотчики, а й бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти,
бортоператори - тобто всі, хто літав. Середня пенсія у них
приблизно 430-450 гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Надрага Василь Іванович.
НАДРАГА В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий
округ 104, Луганська область). Уважаемый Борис Александрович,
коллеги! Думаю, что сегодня мы обсуждаем не столько экономическую
проблему, сколько социальную. Суть проблемы заключается в
следующем. Как человек, в свое время в силу должностных
обязанностей имевший отношение к погашению задолженности по
пенсиям, могу сказать, что именно в тот период и подымалась тема
увеличения пенсии летному составу. Могу сказать однозначно: к
большому сожалению, когда требовали увеличение пенсий, желающих
было много, ходили на пикеты и так далее, а когда надо платить, то
начали говорить, что это не проблемы летных предприятий.
Поэтому сегодня, обсуждая эту тему на заседании нашего
комитета, мы сказали, что будет социально справедливым, если
авиапредприятия станут платить немного больше, чтобы дать своим
работникам более высокие пенсии. Вместе с тем я хотел бы еще раз
подчеркнуть, что речь идет не о каких-то десятках миллионов, в
большей степени это вопрос социальной справедливости.
Исходя из этого, два вопроса к вам, Борис Александрович.
Сколько у нас сегодня авиапредприятий, которые должны платить? Это
первый вопрос.
И второй вопрос. Сколько у нас вообще предприятий, которые
должны возмещать Пенсионному фонду повышенные пенсии?
ЗАЙЧУК Б.О. На сьогодні у нас зареєстровані як платники
страхових зборів 82 авіапідприємства, з них 46 мають
заборгованість із відрахувань до Пенсійного фонду.
Вийшла яка ситуація? У зв'язку із створенням нових
авіакомпаній значна частина старих або збанкрутували, або змінили
форму власності, не маючи права на наступництво. І саме з цих
авіакомпаній (ви пам'ятаєте, було українське управління аерофлоту,
аеродромне обслуговування тощо) багато людей пішло на пенсію.
Сьогодні ці підприємства у досить скрутному економічному становищі
і, по суті, не ведуть ніякої господарської діяльності. Водночас
виникла низка нових авіакомпаній, і від них на пенсію ще ніхто не
пішов (наприклад, нові авіакомпанії "Аеросвіт" та "Авіалінії
України").
Тому за пропозицією, я підкреслюю, самих авіаторів, а також
Департаменту авіації Міністерства транспорту і профспілок цим
законопроектом передбачається, що участь у сплаті страхових
внесків братимуть не тільки старі авіакомпанії, а й новоутворені.
Тому такий законопроект і підготовлено. Повторюю: 46
авіапідприємств із 82 мають заборгованість.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Васюник Іване Васильовичу, будь ласка.
ВАСЮНИК І.В., член Комітету Верховної Ради України з питань
економічної політики, управління народним господарством, власності
та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,
"Блок Віктора Ющенка "Наша Україна"). "Наша Україна". Шановний
Борисе Олександровичу! Чи не здається вам, що прийняття цього
законопроекту створює прецедент дискримінації українських
авіакомпаній, коли така практика поширюється на інші підприємства,
працівники яких мають право дострокового виходу на пенсію?
ЗАЙЧУК Б.О. Ні в якому разі ніхто не намагається
дискредитувати наші українські авіакомпанії. Справа в тому, що
автори чинного закону повинні були передбачити у ньому
відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пільгових пенсій
(це передбачено чинним законодавством). А так питання про
підвищення пенсій вони протягли, а питання про відшкодування не
виписали конкретно. По суті, використовуючи чинний закон, вони нам
показали, що відшкодовувати будуть роботодавці, ті підприємства, з
яких люди пішли на пенсію, але я тільки-но наводив приклад, що
практично ні з кого брати. Тому, виходячи з принципу солідарності,
авіатори внесли таку пропозицію.
Такий досвід маємо не тільки ми, така сама проблема і в усіх
країнах СНД. Я наводив приклад, у Росії ввели додаткові
відрахування до Пенсійного фонду в розмірі 14 відсотків фонду
оплати праці для виплати пенсій авіаторам, тобто льотному складу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Борисе Олександровичу.
Для співдоповіді слово надається голові Комітету у справах
пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенку Петру Степановичу.
Будь ласка.
ЦИБЕНКО П.С., голова Комітету Верховної Ради України у
справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний
загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Комітет
Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та
інвалідів розглянув поданий Президентом України проект Закону про
внесення змін до Закону України про збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування,
1194, і пропонує прийняти його за основу. Члени комітету
висловили певні застереження, але під час доопрацювання і
підготовки законопроекту до другого читання ми спробуємо знайти
золоту середину, яка влаштувала б усіх суб'єктів, яких стосується
цей закон.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже, Петре Степановичу. Є запитання?
Сергій Анатолійович Матвієнков. Будь ласка.
МАТВІЄНКОВ С.А. Мариуполь. Уважаемый Петр Степанович!
Относительно этого законопроекта все предельно ясно и понятно. Я
бы хотел услышать вашу позицию как председателя комитета,
занимающегося вопросами пенсионной системы. У нас на сегодняшний
день очень большое количество людей выходят на пенсию по льготным
спискам в 40-45 лет (работники металлургической отрасли,
горно-металлургического комплекса и так далее), получают и пенсию,
и заработную плату. Порой сумма пенсии не соизмерима с размером
заработной платы, которую они на сегодняшний день получают.
Вы знаете, что у нас в старые добрые времена существовала
система, когда устанавливался верхний предел - 300 рублей. Я не
говорю о том, что у всех нужно забирать, но должен быть какой-то
механизм перераспределения. Как вы считаете? На ваш взгляд, можно
ли эти средства, которые сегодня не являются, скажем так, жизненно
необходимыми для этой категории населения, использовать для
малоимущих, имеющих мизерную пенсию, до нижнего предела?
Спасибо.
ЦИБЕНКО П.С. Спасибо за вопрос. Вы знаете, к сожалению, вы
правы. Я особо подчеркиваю эти слова, к сожалению, потому что
существует проблема несоответствия суммы, из которой человек
платит отчисления в Пенсионный фонд, и заработной платы, исходя из
которой исчисляется размер его пенсии. Действительно, эта проблема
существует. К сожалению, был установлен определенный потолок
вначале указом Президента, потом постановлением Кабинета
Министров, эту практику, действительно, необходимо ликвидировать.
Что касается проблемы льготных категорий. Думаю, что
необходимо искать механизм участия, в том числе и отраслей, хотя
бы в частичной компенсации тех средств, которые идут на выплату
льготных пенсий. Ведь посмотрите, возникла парадоксальная
ситуация. Кстати, сегодня прозвучал вопрос к Борису Александровичу
от одного из наших коллег: почему авиадиспетчер должен платить
взносы на льготную пенсию, скажем, летчику? Я понимаю, проблема
есть, но давайте поставим вопрос в другой плоскости: извините, а
почему сегодня летчик получает пенсию за счет уборщицы, учителя,
врача и других? Это тоже недопустимо.
Поэтому, я думаю, нам необходимо искать золотую середину,
чтобы соответствующим образом участвовали и отрасль, и те люди,
которые позднее будут иметь право на льготную пенсию.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Поліщук Кирило Ананійович. Будь
ласка.
ПОЛІЩУК К.А. Шановний головуючий! Шановні народні депутати,
присутні! Запропонований законопроект містить необґрунтовані
норми. Мені дуже дивно, що і комітет, і шановний Борис
Олександрович посилаються на авіаторів як на таку спільноту. Я
конкретно скажу: сьогодні зранку я мав розмову із заступником
директора Департаменту авіаційного транспорту, вони не підтримують
тих слів, які сказали і Борис Олександрович, і, я здивований, мій
колега депутат. Запропонована норма є несправедливою щодо
колективів підприємств цивільної авіації. Зокрема, крім
працівників із числа осіб льотних екіпажів, на підприємствах
працюють інженери, техніки, економісти, водії та інші. Нарахування
додаткових внесків і на фонд їхньої заробітної плати є соціально
несправедливим, адже вони не будуть у майбутньому отримувати
підвищені пенсії.
Крім того, запропоновані зміни є несправедливими щодо великих
промислових підприємств, авіаційна діяльність для яких не є
головною, наприклад КБ "Південне", нарахування додаткових внесків
на весь фонд заробітної плати цих підприємств викличе обурення
багатотисячних трудових колективів. За розрахунками Міністерства
транспорту, для покриття додаткових витрат на підвищені пенсії для
осіб льотного складу цілком достатньо робити нарахування тільки на
фонд заробітної плати льотного складу, незалежно від форм
власності чи підпорядкованості підприємств. У такому разі
вистачить коштів для фінансування додаткових витрат саме для тих
пенсіонерів, які вийшли на пенсію після внесення зазначених змін
до законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, пропоную у пункті 1 статті 4
Закону про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
вказати, що 42 відсотки додаткових виплат нараховуються на фонд
заробітної плати саме осіб з числа льотних екіпажів, а не на весь
фонд заробітної плати авіаційних підприємств. Це ж так можна...
Давайте тоді запровадимо цільові нарахування і для інших
категорій, але ж ми скажемо, що це безглуздя.
Крім того, вважаю, що кошти на фінансування виплат підвищених
пенсій пенсіонерам, які вийшли на пенсію до внесення попередніх
змін, повинен взяти на себе Пенсійний фонд, а не ті підприємства,
де вони колись працювали. Нині складається парадоксальна ситуація,
коли колишні державні підприємства повинні робити відрахування для
всіх пенсіонерів, при цьому розмір відрахувань у багатьох випадках
перевищує розмір усього фонду оплати праці підприємства (це дані
Міністерства транспорту), тим самим свідомо знищуються ці
підприємства. В Україні загальний показник відрахувань стано итиме
15 відсотків, у тому числі 5 відсотків - за рахунок фізичних осіб
з числа льотних екіпажів.
Вважаю, що цей законопроект не може бути прийнятий без
урахування розрахунків, наданих не якимись авіаційниками, а
конкретно Міністерством транспорту і Департаментом авіаційного
транспорту.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Олександровичу, ви наполягаєте на
заключному слові?
ЗАЙЧУК Б.О. З вашого дозволу кілька слів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЗАЙЧУК Б.О. Фонд оплати праці льотчиків за шість місяців
становить 11,4 мільйона гривень, це 5 відсотків загального фонду
оплати праці галузі. Отже, відрахування від фонду оплати праці
тільки льотного складу практично не покривають цих видатків, 909
особам призначено пенсію після введення в дію цього закону.
Сьогодні виникнуть питання, чому не робляться нарахування на
виплату пільгових пенсій морякам, транспортникам, машиністам,
металургам (Матвієнко говорив) та іншим. Давайте будемо говорити
відверто: сьогодні не покриваються витрати на виплату пенсій
аграрному сектору. Відбувається реформування пенсійної системи, і,
зрештою, буде так: хто скільки сплатив - стільки й отримуватиме.
Хочете платити пільгові пенсії - відшкодовуйте їх.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено, прийняття
рішення відбудеться у четвер. Вечірнє засідання Верховної Ради
оголошується закритим. Завтра ми починаємо нашу роботу о 10
годині.
До побачення, на все добре.