ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
10 грудня 2002 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго дня, шановні народні депутати, запрошені та
гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до
реєстрації. Прошу народних депутатів зареєструватися.
10:03:22
Зареєструвалося -402
В залі зареєструвалося 402 народних депутатів. Ранкове
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, 8 грудня
2002 року на 71-му році пішов з життя народний артист СРСР,
народний артист України Юрій Йосипович Богатиков. Прошу вшанувати
його пам'ять хвилиною мовчання.
(Х в и л и н а м о в ч а н н я).
Прошу сідати.
Шановні колеги, 10 грудня у всьому світі відзначається День
прав людини. Дозвольте з цього приводу мені як головуючому, Голові
Верховної Ради України декілька слів.
10 грудня - це етапна подія і дата, яка стосується не окремих
націй, однієї або кількох держав, а концентровано відображає всю
значущість для всього людства і для довготривалого історичного
процесу. Саме в цей день 54 роки тому Генеральна Асамблея ООН
прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини.
Для нашої держави у неухильному виконанні положень цього
документу, а відтак дотриманні загальновизнаних прав людини
полягає один з головних законів життя і напрямів розвитку. Треба
визнати, що зроблено у нас в цьому напрямку далеко не все. І ми
сповнені рішучості наполегливо і послідовно іти цим шляхом,
демонструючи світові свою відкритість у планах, намірах та
практичних справах і свою солідарність з усіма, хто залишається
вірним основоположним принципам демократії. Усвідомлення Україною
вищої пріоритетності і первинності фундаментальних прав людини для
розвитку суспільства знайшло відображення в її Конституції, де на
основі засадничих ідей Загальної декларації прав людини поставлено
за мету побудову правової, соціально орієнтованої держави.
Суттєвий конструктивний вплив на національне законодавство, а
відтак на внутрішню та зовнішню політику держави, справляє її
приєднання до відповідних міжнародних договорів, зокрема
Європейської конвенції з прав людини. У 1998 році парламент обрав
першого в історії України Уповноваженого Верховної Ради з прав
людини. Така інституція діє більш як у 100 країнах світу і є
однією з невід'ємних ознак демократії.
Ми зобов'язані грунтовно і вимогливо проаналізувати вже
вироблений практичний досвід на цьому напрямі, визначити
прорахунки і помилки, факти порушень тих законодавчих положень, в
яких закріплені права людини. Це, на жаль, ще має місце і потребує
неослабної уваги та напружених зусиль для того, щоб викоренити
такі явища з нашого життя і не допустити їх повторення. Нам треба
будувати своє майбутнє, усвідомлюючи, що омріяна Тарасом Шевченком
правда на землі стверджується в першу чергу саме через повагу до
основних прав людини, її гідності та свободи.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого
колеги Іоффе Юлія Яковича. Давайте привітаємо його. (Оплески)
Прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону
України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2
Регламент Верховної Ради України інформую про вихід народних
депутатів України Макєєнка Володимира Володимировича та Римарука
Олександра Івановича зі складу депутатської фракції "Наша Україна"
та входження їх до складу депутатської фракції "Регіони України".
(Оплески)
Про вихід народного депутата Стояна Олександра Миколайовича з
фракції "Наша Україна" та входження до складу постійно діючої
парламентської більшості в Верховній Раді четвертого скликання.
(Оплески)
Про вихід з депутатської фракції "Наша Україна" народних
депутатів України Насалика та Бартківа. (Оплески)
Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану
проведення другої сесії другого вівторка місяця на ранковому
засіданні Верховної Ради України проводиться День уряду України.
На виконання постанови Верховної Ради України від 12 вересня 2002
року сьогодні темою нашого розгляду на Дні уряду буде - інформація
Кабінету Міністрів про діяльність уряду щодо розробки державної
стратегії відродження і підтримки власного виробництва та розвитку
високих наукоємких конкурентноспроможних технологій електронної
галузі, виробництва транспортних засобів, літако- і
автомобілебудування тощо, машно- і приладобудування, засобів
систем інформації керування зв'язку, комп'ютерні технології,
телекомунікації, автономні системи та радіосистеми навігації,
наземні і космічні, енергозберігаючі технології на основі
функціональної та силової електродинаміки тощо, як найважливішої
умови зростання добробуту населення та досягнення Україною статусу
розвиненої країни.
Доповідачем з цього питання Уряд визначив міністра
промислової політики України.
Комітет з питань промислової політики і підприємництва
пропонує встановити такий Регламент розгляду цього питання:
доповідачеві надати до 20-ти хвилин та до однієї години для
відповіді на письмові та усні запитання, до 10-ти хвилин відвести
для виступу представника профільного комітету, протягом 20-ти
хвилин провести дебати, розгляд цього питання завершити протягом
двох годин. Не буде заперечень з цього приводу?
Народний депутат Рудьковський, будь ласка.
10:10:15
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Володимир Михайлович, я пропоную все-таки переглянути такий
Регламент. Можливо, скоротити відповіді на запитання, але дати
можливість представникам кожної фракції виступити з цього болючого
питання.
Будь ласка, врахуйте це. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Родіонов, фракція комуністів.
10:10:47
РОДІОНОВ М.К.
Родіонов, фракція комуністів.
Шановний Володимир Михайлович, це таке важливе питання, яке
розглядається сьогодні. Підтримую пропозицію Рудьковського. Але ж
є там вже тиждень чи два тижні люди, які записалися для виступу.
Тобто подовжити виступ, обговорення до 30- ти хвилин як мінімум.
ГОЛОВА. Шановні колеги!
Народний депутат Павловський, будь ласка.
Фракція Блоку Юлії Тимошенко, увімкніть мікрофон, будь ласка.
10:11:20
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую. Шановний Володимир Михайлович, я був ініціатором
розгляду цього питання. Як я пам'ятаю, комітет мені показував, що
вони вносили пропозицію, щоб дати мені слово для співдоповіді в
межах 10-ти хвилин.
Зараз я от не чую такої пропозиції, тому я прошу, оскільки,
дійсно, ми готували це питання, дати мені можливість виступити на
протязі 10-ти хвилин і не обмежувати обговорення цього надзвичайно
важливого питання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги. Народний депутат Мішура, будь
ласка, фракція комуністів.
10:12:06
МІШУРА В.Д.
Валерій Мішура, фракція комуністів.
Шановний Володимире Михайловичу, нічого не маючи проти
першого питання, яке буде розглядатися, я хочу звернутись, що в
нас є ще одне питання, не менш важливе: люди замерзають тисячами,
десятками тисяч.
Тому в мене пропозиція така. На перше питання трішки
скоротити час і більше дати можливість виступити з другого
питання, бо мова йде про забезпечення теплом жилих будинків,
закладів освіти, охорони здоров'я, культури і інших об'єктів
соціальної сфери. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, таким чином, ми тут обмінялися думками.
Давайте таку пропозицію. Ми о 12-ій годині не будемо перерви
робити. Протягом двох годин ми обговорюємо це питання. Якщо хтось
буде наполягати, ми тоді будемо домовлятися. Потім заслухати
інформацію Кабінету Міністрів, тим більше що я мав сьогодні
розмову з першим віце-прем'єром, домовились, тут присутні міністри
шановні уряду, буде доповідати голова комітету, який володіє цим
питанням, а міністри зможуть відповісти на запитання, якщо вони
будуть виникати у народних депутатів України. Немає заперечень?
Тоді приступаємо до розгляду цього питання. Я запрошую на
трибуну для доповіді міністра промислової політики України. Будь
ласка, Анатолій Костянтинович. Якщо можна, час для доповіді
скоротити, тоді буде краще на запитання час.
М'ЯЛИЦЯ А.К.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати та
члени уряду, шановні присутні. Дуже важливим слід вважати те, що
Верховна Рада України конкретні кроки у співпраці з першим
коаліційний урядом розпочинає з розгляду питання про один з
ключових, найвагоміших чинників розвитку держави - промисловість.
Уряд України формує державну стратегію відродження і підтримки
власного виробництва та розвитку високих наукоємних
конкуретноспроможних технологій, виходячи з положень, визначених
Президентом України у посланні до Верховної Ради України 2002 року
"Європейській вибір", концептуальні засади стратегії економічного
та соціального розвитку України на 2002- 2011 роки, де зазначено,
що основою стратегічного курсу його базовим принципом має стати
реалізація державної політики, спрямованої на запровадження
інноваційної моделі структурної перебудови та зростання економіки,
утвердження України як високотехнологічної держави. Наявний
інтелектуальний та науково-технічний потенціал дає підстави на це
розрахувати, і у поєднанні з завданнями європейської інтеграції
така мета могла б лягти в основу не лише економічної стратегії, а
й політики консолідації нації.
Прискорений рух по вказаному шляху можна забезпечити при
широкому комплексному та збалансованому застосуванні високих
наукоємних технологій, досягнення таких галузей як електронна,
приладобудування, інформаційна, телекомунікаційна, транспортна та
енергетична, машинобудування у всіх виробничих сферах отримання
від кожної з них граничної високої віддачі. Саме на це
спрямовується державна промислова політика.
Враховуючи місце і роль промислової політики у суспільстві,
уряд визначив та реалізує стратегію державної промислової політики
як базову складову загальнодержавної політики реформ. На перших
етапах становлення незалежної держави в умовах докорінної
перебудови у соціально-економічних відносинах основними складовими
стратегії були трансформації стабілізації роботи промисловості.
Цим забезпечилося створення цілісного промислового комплексу
незалежної держави, здатного ефективно функціонувати у ринкових
умовах, формуванням нового власника, вирішенням внутрішніх проблем
промисловості, пов'язаних із збереженням науково-виробничого
потенціалу, зупиненням спаду виробництва. У цей період уряд
України разом з Верховною Радою були створені основи базового
промислового законодавства. Реалізація такої стратегії в межах
створеного законодавства дозволило сформувати працездатний
промисловий комплекс держави, зберегти основні виробничі
потужності, значну частину науковотехнічного потенціалу, зупинити
спад промислового виробництва, стабілізувати його обсяги.
На жаль, стабілізація була досягнена на низькому рівні - біля
50 відсотків від рівня 1991 року, який не задовольняє потреб
соціально-економічного розвитку держави. Хоча за рахунок вжитих
заходів вдалося забезпечити в останні роки зростання обсягів
виробництва у 2000 році 111 відсотків, в 2001 - 114 , за 10
місяців поточного року - 106 відсотків. Проте, потенціал стратегії
стабілізації практично вичерпаний. Настала необхідність переходу
до нового етапу реформ, основа якого є стратегія промислового
розвитку. Вона покладена в основу нової концепції державної
промислової політики прийнятої Кабінетом Міністрів 11 жовтня 2001
року. Концепція визначає мету, шляхи і механізми розвитку
промисловості України на період до 2011 року.
Сьогоднішній промисловий комплекс України є досить
масштабним. Він включає 8,5 тисяч великих і середніх підприємств
та більш тридцяти малих, більше чотирьохсот науково-технічних
організацій. По ряду причин, в тому числі зовнішніх, по відношенню
до промислового комплексу загальний його стан є незадовільним.
Близько половини підприємств збиткові, 13 відсотків з них
практично зупинили свою діяльність. Переважна більшість продукції
має низький інноваційний рівень. По матеріалах та енергойомкості
вона значно поступається перед закордонними аналогами.
Продуктивність праці в п'ять разів нижча від досягнутої у
промислово розвинених країнах. Зношеність основних фондів досягла
критичної межі і в ряді випадків перевищує 60-80 відсотків.
Темпи їх оновлення знизилися до недопустимого рівня. Малий
бізнес розвинений недостатньо.
Не дивлячись на значні обсяги приватизації промислових
об'єктів ще не в повній мірі вирішені питання як приватної, так і
державної власності, включаючи інтелектуальну. Втрачені окремі
сегменти внутрішнього і зовнішнього ринків, промислової продукції.
Разом з тим промисловий комплекс здатний реалізувати значну
кількість з 50 відомих макротехнологій у тому числі
.........ємних, які відносяться до 4-го та 5-го технологічних
укладів. Особливо хочеться підкреслити, що при належному
нормативно-правовому забезпеченні ці галузі здатні динамічно
розвиватися.
Після прийняття Верховною Радою закону України про заходи
щодо державної підтримки суднобудівної промисловості,
літакобудівної промисловості та стимулювання виробництва
автомобілів в Україні ми сьогодні маємо значне випереджаюче
зростання цих галузей. Так, при середніх темпах зростання
машинобудівного виробництва за 10 місяців поточного року 109,5
відсотків в суднобудуванні маємо темп 118,7 відсотки, в
літакобудуванні - 113,5, в автомобілебудуванні - 116,8. Під час
дії закону про економічний експеримент в гірничометалургійному
комплексі темпи росту обсягів виробництва у 2002 році склав 120,7
відсотки. Загальний потенціал розвитку промисловості України можна
оцінити як високий. Це обумовлено тим, що маємо значні запаси
окремих видів різноманітної сировини. Існує розвинений
паливноенергетичний комплекс, є розвинена транспортна структура
при вигідному географічному положенні, існують досить розвинена
виробнича база та науково-технологічні напрацювання, наявність
висококваліфікованих кадрів. Питома вага інвестиційно спроможної
галузі і підгалузі промислового комплексу складає близько 50
відсотків. Обсяг споживчого... внутрішнього ринку України по
промислових товарах значно нижчий від потенційно важливого при
відповідних діях щодо підвищення платоспроможності населення він
має суттєво зрости. Головна внутрішня проблема розвитку
промисловості полягає в її інституційній невідповідності сучасним
вимогам, що проявляється в домінуванні застарілих укладів. Ця
проблема загострюється значним дефіцитом фінансових ресурсів.
Суттєвим є відсутність комплексної системи підтримки вітчизняного
виробництва та недосконалість системи державного і регіонального
управління ним. Це має місце при недостатній урегульованості
законодавства, зараз не існує цілісної системи нормативно-правових
актів стосовно запровадження нової стратегії промисловості.
Зазначені проблеми посилюються неузгодженістю взаємодії з
суміжними сферами та відносинами з світовим ринком. В першим чергу
- це невідповідність потужності, власностей,
інвестиційно-кредитної систем і вимогам до неї, а також
невідповідність платоспроможності споживачів промислової продукції
з можливостями промисловості. Проблеми збуту на внутрішньому ринку
є найбільш гострими.
Нова стратегія промислової політики передбачає задіяння
сучасних ефективних ринкових механізмів розвитку для вирішення
проблем промисловості та суспільства в цілому. Основні
характеристики стратегії розвитку принципово відмінні від
стратегії стабілізації по рівню визначення мети, її сутності,
шляхам, методам та інструментаріям, досягненням мети, задіянням
об'єктів та взаємоув'язкових з суміжними сферами.
Так, рівень визначення мети зріс від власне промисловості до
суспільства в цілому. Суттєвої мети замість стабілізації
функціонування став промисловий розвиток суспільства, вихід
держави до передових, технологічно розвинених країн.
ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу уваги! Ви ж всі наголошували
на актуальності цього питання. Я вас прошу, тихіше.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Головна мета запропонованої урядом нової
стратегії розвитку полягає у створенні сучасного, інтегрованого в
світове виробництво промислово-технологічного комплексу у країни,
які забезпечать внутрішні потреби, конкурентноспроможний експорт,
збільшення обсягів наукоємкої продукції як основи для
інноваційного розвитку інших секторів економіки.
Довготермінові перспективи, система пріоритетів стратегії
розвитку промисловості буде змінюватись відповідно до етапів
розвитку і зміни зовнішнього середовища. Однак, урядом сформовані
головні пріоритети промислової політики, які будуть незмінними
протягом тривалого часу, серед них: інноваційний напрямок
перетворень за рахунок розвитку науки, технологій, прискорення
впровадження у виробництво науково-технічних розробок;
випроваджений розвиток наукоємних галузей, перш за все -
електронної, приладобудівної, систем інформації та комунікацій,
транспортного і енергетичного машинобудування з впровадженням
досягнень цих галузей в інших промислових комплексах; підтримка та
стимулювання виробництв, орієнтованих на внутрішній ринок
споживчих товарів, та забезпечення промисловими товарами галузей,
які безпосередньо виходять на задоволення потреб населення, -
агропромисловий комплекс, харчова промисловість, сфера послуг
тощо; енерго- та ресурсозбереження, вирішення екологічних проблем
та охорони довкілля; розвиток експортного потенціалу, в першу
чергу наукоємних галузей; розвиток імпортозамінних виробництв;
впровадження інституціональних перетворень по формуванню
ефективної ринкової інфраструктури.
Виходячи із стратегії соціальноекономічного розвитку України,
наведеної у посланні Президента України до Верховної Ради,
промисловий комплекс повинен забезпечити можливість щорічного
зростання ВВП на рівні не менше як 5-6 відсотків, залучення
інвестицій в основний капітал - 10-12 відсотків, реальних доходів
працівників підприємств - 6-7 відсотків. Основний механізм
реалізації стратегії розвитку промисловості по інноваційного шляху
вимагає узгодженої спільної роботи законодавчої та виконавчої
гілок влади, спрямованої на формування нових промислових укладів,
подальшої реструктуризації і диверсифікації виробництва,
впровадження інновацій. Одним з найважливіших предметів цієї
роботи має бути система нормативноправового забезпечення
функціонування і розвитку промисловості у взаємодії з суміжними
сферами. Базовими елементами цієї системи є національна програма
промислового розвитку країни та звід законів промисловий -
своєрідний промисловий комплекс. Ці документи ще треба розробити,
але певні напрацювання вже маємо сьогоні. Національна програма
конкретизує шляхи і завдання по створенню умов прискореного
розвитку промисловості в цілому та окремих її галузей, визначає
міри координуючого державного влпиву на процеси перетворень та
передбачає вдосконалення механізмів ринкової самоорганізації. Ці
завдання деталізуються системою галузевих програм та програм
створення сприятливих умов діяльності промисловості.
Промисловий кодекс України повинен передбачати попереджаюче
законодавче забезпечення, процеси функціонування, трансформацію
розвитку промисловості в цілому та її базові складові. Структура
промислового кодексу визначена і найближчим часом вона буде
передана для попереднього опрацювання у профільні комітети
Верховної Ради. Серед першочергових складових цього кодексу є
проекти законів про промисловість, про управління промисловим
розвитком, зокрема в останньому законі повинні бути чітко
регламентовані ефективні ринкові важелі державного впливу на
процеси розвитку промисловості та механізми їх використання. В
тому числі створення дієвої системи управління регіональними
промисловими комплексами.
Дуже важливим є прийняття законів України про державну
підтримку розвитку високих технологій в Україні, про пріоритетні
напрямки інноваційної діяльності України на період до 2006 року.
Також треба вдосконалити законодавство щодо врегулювання
макроекономічного середовища, в Податковий кодекс необхідно ввести
основні положення про пріоритетні галузі промисловості та
передбачити при формуванні Державного бюджету 2004 року та
подальших років кошти для фінансування цих галузей.
Нова державна промислова політика виходить з необхідності
приведення інституціонального складу промислових укладів у
відповідальність до вимог постіндустріального суспільства,
запровадження ефективної системи поєднання державного впливу і
процесів ринкової самоорганізації.
Трансформація інституціонального складу промисловості
враховує, що наукоємність, масштабні інновації є основою
забезпечення конкурентноздатної промислової продукції та зростання
обсягів її виробництва. Це вимагає, по-перше, створення для
промисловості комплексного наукового забезпечення нового типу, яке
передбачає інтеграцію галузевої академічної та вузівської
заводської науки, по-друге, поєднання науково-промислового та
фінансового потенціалів, нові інноваційні структури такі, як
технопарки, технополіси, промислово-фінансові групи,
транснаціональні компанії тощо. Особливо, вважаю, є вдосконалення
системи наукового забезпечення, яка в промисловості переходить з
категорії допоміжних до категорії основних.
Наукова та інформаційна продукція з року в рік складається
більше частку валового внутрішнього продукту. У зв'язку з цим не
можна формувати і реалізувати ефективну державну промислову
політику без адекватного наукового забезпечення.
Урядом розпочата робота по створенню цілісної системи
наукового забезпечення промисловості, в першу чергу для
обгрунтування перспективних напрямків розвитку, формування
державної промислової політики, підтримки прийняття управлінських
рішень.
ГОЛОВА. Анатолій Костянтинович, одну хвилиночку!
Шановні народні депутати! Шановні народні депутати!
Шановні народні депутати, якщо немає бажання слухати цього
питання, давайте ми його відмінимо.
Я вас прошу, припиніть мітинги в сесійній залі, припиніть
збиратися по гуртках! Давайте працювати! Ви ж подивіться, на нас
журналісти дивляться, країна вся дивиться. Ну, це ж, практично,
неможливо працювати.
Я вас прошу, благаю просто.
Будь ласка, продовжуйте.
М'ЯЛИЦЯ А.К. На 2002 - 2003-ті роки намічено провести
структуру наукового забезпечення і відповідність до нових завдань.
З цією метою пропонується створити національний науковий центр
промисловості та мережу державних наукових центрів міжгалузевої,
галузевої і регіональної спрямованості. Саме на них будуть
покладені завдання по інтеграції зусиль галузевої, академічної,
вузівської науки для вирішення пріоритетних завдань.
Для ..........мортиризації наукових розробок у промисловості
створюється система прискореного інноваційного розвитку,
спрямованого... якою буде центр трансферу високих технологій,
діяльність якого буде спиратися на розгалужену мережу не тільки
традиційних наукових закладів, а і нових інноваційних структур.
Діяльність вітчизняного промислового комплексу та досвід
промислово розвинених країн показують, що без значного
координуючого впливу держави неможливий прискорений розвиток. Це
обумовлює необхідність суттєвого поглиблення адміністративної
реформи управління промисловим комплексом у напрямку посилення
функціональної спрямованості, поступової передачі
господарсько-виробничих, управлінських функцій на рівень
корпорацій, концернів, холдингів, запровадження ефективних
механізмів координації дій центральних та регіональних органів
управління промисловим комплексом, посилення ринкових механізмів,
самоорганізації. Така робота зараз проводиться.
За браком часу я навмисно відмовився від характеристики
завдань щодо розвитку окремих галузей та підгалузей промисловості,
але ми маємо чіткий аналіз стану справ, програми та заходи щодо
подальшого реформування та структурної перебудови майже всіх
комплексів промисловості.
Шановні народні депутати, в поєднанні зусиль всіх гілок влади
лежить ключ до реалізації стратегічних завдань промислового
розвитку по інноваційному шляху, зростання добробуту населення та
досягнення Україною статусу розвинутої країни. Уряд здатний пройти
свою частку шляху. Розраховую на вашу підтримку. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь закінчена. Переходимо до
запитань і відповідей. Прошу записатися на запитання. Будемо
чередувати, якщо ви не заперечуєте, одне письмове
запитання-відповідь і одне від народних депутатів безпосередньо.
Прошу на табло висвітлити.
Будь ласка, народний депутат Демьохін, група "Народовладдя",
потім письмове буде.
10:34:48
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемый Анатолий Константинович, скажите, могли бы вы в
терминологии на примере проекта Государственного бюджета на
следующий год показать, каким образом в будущем году будет
осуществляться государственная стратегия возрождения и поддержки
наукоемного производства Украины, какие конкретно предложения в
проект бюджета вносились правительством?
И скажите, какое место будет занимать судостроение в этой
стратегии? Спасибо.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо. Уважаемые народные депутаты, вы знаете,
что бюджет 2003 года уже принят во втором чтении. И сегодня идет
доработка его. Я думаю, что все основные положения, которые
изложены там, тщательно изучались на соответствующих комитетах, на
профильном комитете, и внесены соответствующие изменения и
добавления.
Естественно хотелось бы, чтобы в настоящий момент больше
финансировались из бюджета те направления, которые имеют
научнотехнический характер, НИОКРы, но учитывая дефицит бюджета и
тот, который принимается, ми маємо те, що маємо. Нужно отметить,
что, учитывая, что имеется закон в поддержку судостроения, на
сегодняшний день эта отрасль развивается, хотя на всех
предприятиях, которые имеются у нас в Херсоне, Николаеве, в Крыму,
имеются проблемы именно характера связанного с тем, что наши
предприятия в основном работали на оборону Советского Союзу, и
сегодня идет и продолжается конверсия. Но часть работы сделана, и
вы видите, что темпы роста производства на предприятиях имеются.
Я думаю, что настал вопрос решения проблем Черноморского
завода, нужно решить вопросы связанные с Заводом 61 коммунара, где
находится, и по сей день не принято решение по крейсеру "Украина"
и другие проблемы. Спасибо.
ГОЛОВА. Письмове, будь ласка, запитання. У вас воно є там?
М'ЯЛИЦЯ А.К. Депутатська фракція Комуністичної партії
України. За часи званих ринкових реформ практично знищено
виробництво наукоємних підприємств: "Електронмаш", "Славутич",
"Комуніст" (місто Київ), "Комунар" (місто Харків), "Електрон-TV"
(місто Львів) та в десять і більше разів скоротили випуск
продукції такі галузі, як верстатобудування, тракторобудування,
сільгоспмашинобудування, елекронмашбудування тощо. Мільйони
громадян України опинилися на вулиці. Страждають від безробіття та
тиняються поза кордонах. Хто персонально відповів або відповість
за ці діяння? Які конкретно заходи вживаються урядом для
підвищення питомої ваги високотехнологічної продукції у загальному
обсязі промислової продукції?
На часть вопросов, которые прозвучали в этом вопросе, я
відповів у своїй доповіді, де сформульована стратегія розвитку
промисловості на 2003-2011 роки.
Нужно отметить, что все предприятия, о которых идет речь,
были единым комплексом, которые работали на огромную державу -
Советский Союз.
Сегодня, и эти было показано в графике, мы имеем ту
промышленность, которая еще не полностью сформировалась и вы
видите, есть белые пятна. Но нужно отметить, что правительством
были приняты соответствующие меры совместно с Верховным Советом по
поддержке наукоемких технологий, по поддержке самолетостроения и
так далее. Я перечислял.
Если брать конкретно завод "Коммунар". Сегодня завод
"Коммунар" работает в тесном содружестве по всем нашим космическим
программам и недавно эта программа утверждалась на Верховном
Совете, подробно докладывалась какие проекты у нас существуют и
роль отдельных предприятий.
Что же касается "Коммунара" далее. Сегодня это предприятие
работает стабильно. Естественно уменьшилась численность
работающих, но научнотехнические разработки на уровне и я как
специалист в самолетостроении могу ответить, что те приборы,
которые сегодня установлены и изготовлены "Коммунаром" с нуля, то
есть проектные работы, изготовление, испытание в системах
противообледенения, других системах имеют высокое
научно-техническое значение. И нужно отметить что вот буквально
вчера наши самолеты АН-140 и АН-174 были в России, где 32-
градусные морозы, а сегодня перелетают в Якутск, где более 50
градусов, они показали свою конкурентоспособность и эти системы
выдерживают. Так же работают во всех направлениях.
Естественно вы знаете, что подготовлена программа развития
обронных отраслей. Эта программа подготовлена профильным
комитетом, рассматривалась она и в правительстве, и на Верховном
Совете, и я думаю, что вот эти меры с учетом потребностей нашей
Украины, а также работы на экспорт дадут возможность сохранить
наукоемкий потенциал данных производств. Спасибо.
ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція "Наша Україна".
10:41:45
ЗАЄЦЬ І.О.
Прошу слово передати Валерію Асадчеву.
ГОЛОВА. Народний депутат Асадчев, будь ласка.
10:41:51
АСАДЧЕВ В.М. Дякую.
Анатолій Костянтинович, ну я так послухав, ви з великими
потугами прочитали те, що вам написали. Але, на превеликий жаль, я
не почув... Це я тут знаходжуся, от біля вас, дивіться.
ГОЛОВА. Праворуч.
АСАДЧЕВ В.М. Я не почув якраз питання, пов'язаного з
промисловою політикою. Я спробую тоді задати вам декілька таких
проблемних, які сьогодні стоять, питань.
Перше - це податкова система. Як буде проводитися політика у
податковій системі. Наприклад, Міністерство фінансів сьогодні
вважає, що треба певним чином десь обмежити амортизаційні
відрахування, щоби збільшити базу нарахування податку на прибуток.
А економісти кажуть, що треба робити якраз навпаки, щоб швидше
йшло переоснащення виробництва. Ви нічого абсолютно не сказали.
Ви сказали, що ви фахівець в самольотобудуванні, в
літакобудуванні, але якраз програм літакобудування в цьому бюджеті
абсолютно немає, хоча в минулих бюджетах вони були, як і програми
кораблебудування, теж нічого немає. Ви казали про інвестиційні
проекти, то я вам скажу, що, скажімо, ми сьогодні маємо такі
ноу-хау як в електронній промисловості - образний комп'ютер.
нічого в бюджеті немає, у 2002 році кошти на це не виділялися.
ГОЛОВА. Питання, будь ласка.
АСАДЧЕВ В.М. У нас є такі ноу-хау як деметанізація шахт в
Україні, ви знаєте, які проблеми в зв'язку з цим виникають. Жодної
копійки в бюджеті не закладено.
Я би хотів, щоби ви трошки більш конкретно і приземлено
розказали про промислову політику в Україні. Тому що вам там
написали якійсь текст, ви ще його прочитали, повірте, це трошки
нагадує якісь дуже старі, застарілі часи. Давайте ми жити вже в
нових конкретних економічних умовах. Якщо можна, по тим питанням,
що я вам задав. Дякую.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Дякую. Дякую за те, що цей доклад робив я сам,
але я сьогодні його прочитав на рідній мові і считаю, что я вхожу
и поэтому мне было, естественно, трудно передать. Если вы не
поняли, я хочу остановиться на основных моментах, что сегодня, и
мы высвечивали это на плакатах.
Нужно менять всю систему управления промышленности. У нас
накопилось очень много проблем и вы, в частности, их осветили в
своем вопросе. Поэтому мы считаем, что на сегодняшний день,
действительно, мало средств выделялось на поддержание наукоемких
технологий, на развитие промышленности. И сегодня мы провели в
Министерстве промышленной политики аттестацию во всех наших
научно-исследовательских институтах. Мы выявили тот
научнотехнический потенциал, который имеется, но за 11 лет мы не
поддерживали его и поэтому много утеряли. Мы теряем на том, что
сегодня много наших специалистов уезжает за границу. Я был недавно
в рабочей поездке вместе с Президентом Украины Леонидом
Даниловичем Кучмой в Индии и в Китае. Мы видим, как наши
специалисты там работают и что они делают. Поэтому в своем докладе
я сказал, что нам необходимо сегодня на базе бюджета 2003 года
найти необходимые средства для того, чтобы заложить в 2004 году
все необходимые складовые, которые позволят нам в следующем году
поддерживать как из бюджета нашу науку и технологию, также
провести все институционные мероприятия, которые позволят двинуть
ее вперед. Спасибо.
ГОЛОВА. Письмове. Я зачитаю вам його, щоб пришвидшити час,
Анатолій Костянтинович. "Дати відповідь на питання щодо включення
до існуючих технологічних парків підприємств, які не випускають
наукомістку продукцію і отримують суттєві податкові пільги, а саме
включення до складу технопарку Інституту технічної теплофізики ТПК
"Агромат" - імпортер кераміки і сантехніки, а також включення до
технопарку "Укрінфотек" ВАТ "Укртелеком" та АТЗТ "Інтер-компакт"
транспортні послуги". Це запитання від фракції Соціалістичної
партії України. Будь ласка.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо. Відповідно до Закону України про
технопарки пільги отримують не підприємства, а конкретні
інноваційні проекти. Тобто ті підприємства, які не розробляють
наукоємної продукції, їх не отримують. Навіть якщо вони працюють у
цьому складі технопарку. Склад учасників технопарку затверджує
урядова комісія, до якої доходять керівні працівники відповідних
міністерств і відомств. Поэтому все здесь сделано правильно.
Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії
Тимошенко. Ваше запитання, будь ласка.
10:47:13
ШКІЛЬ А.В.
Шановний доповідачу, ну, звичайно, дуже добре, що ви
намагаєтеся говорити рідною мовою, українською, але я хотів би,
щоб ви з таким самим завзяттям намагалися відстоювати і українське
будування - літакобудування, українське автомобілебудування і
українське кораблебудування. Тому що, дивіться, ми маємо програму
"Український автомобіль", але не маємо автомобіля. Ми маємо
літакобудування, але наші перевізники закуповують іноземні літаки
і не використовують українські. Ми маємо кораблебудування, а не
маємо Чорноморського флоту. Тобто ми не маємо кораблів. Ми будуємо
кораблі на експорт. Коли врешті-решт українська наука, ті рештки
української науки будуть працювати на українську промисловість?
Дуже дякую.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо.
Очень хороший вопрос.
ГОЛОВА. Я прошу заспокойтесь, будь ласка.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Очень хороший вопрос. Я за него благодарю. И
хочу ответить на то, что сегодня самолетостроение, о котором вы
говорили, у нас развивается и принято решение...
ГОЛОВА. Анатолій Костянтинович, автор запитання лівіше. Ось
автор запитання руку підняв, от він, бачите? Він автор.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Сегодня самолетостроение развивается, как я уже
сказал, хорошими темпами. На харьковском авиационном заводе за
годы незалежности Украины создан самолет "Антонов-140". Начато его
проектирование в 96-ом году. И вы знаете, он получил сертификат
летной годности. И сегодня мы эти самолеты выпускаем серийно
благодаря работе совместной с Министерством транспорта. Сегодня мы
имеем лизинговую компанию, которая приобретает данные самолеты и
мы выражаем ими авиакомпании Украины.
На сегодняшний день Одесская авиакомпания приобрела по
лизингу самолет, на сегодняшний день приобрела два самолета
Харьковская авиационная компания. И мы планируем также, чтобы эти
самолеты появились в других авиакомпаниях - это Днепропетровск,
Донецк и другие наши областные центры.
Нужно отметить, что этот самолет имеет очень хорошую
экспортную складову, и мы надеемся на то, что вот последние
выставки, которые прошли в Российской Федерации - в Красноярске,
Якутске - позволят нам на экспорт продавать самолеты не только в
Российскую Федерацию, но и в другие.
Нужно отметить, что данный самолет выпускается также и в
Иране.
Нужно отметить, что не только в самолетостроении идет
развитие. Благодаря усилиям, которые предприняло Министерство
транспорта, сегодня намеченные происходят программы, внедряется в
жизнь программа по созданию рефрижераторных судов и других судов,
которые покупают наши компании. Нужно отметить, что сегодня очень
серьезно идет работа по всем направлениям транспорта. Спасибо.
ГОЛОВА. Я зачитаю письмове запитання від депутатської групи
"Народовладдя":
"Які заходи передбачаються урядом задля зміни тієї пропорції,
що сталася в Україні з інвестуванням у галузі різного технічного
рівня та відповідно задля збільшення обсягу інвестицій у наукоємке
виробництво?"
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо.
Я пытался в своем докладе ответить на подобный вопрос и уже
отвечал о том, что состояние инвестиций и финансирование
наукоемких технологий на сегодня желает лучшего.
Поэтому сегодня Правительство создало ряд, предложило на
утверждение ряд законов, и они утверждены. Это Закон про наукову і
науково-технічну діяльність, Закон про інноваційну діяльність. В
этих законах описаны те положения, которые нам нужно с вами
внедрить и распространить на всю промышленность и на наукоемкие
технологии.
Поэтому мы сегодня надеемся на то, что те законы, которые еще
не опрацьовані в Верховной Раде, будут приняты. И мы в конечном
итоге, начиная с этого года, будем иметь комплексную поддержку
наукоемких технологий. Спасибо.
ГОЛОВА. Будь ласка, питання Ольги Гінзбург, фракція
комуністів.
10:52:33
ГІНЗБУРГ О.П.
Уважаемый Анатолий Константинович. Гинзбург, 161-й
избирательный округ.
Меня как депутата, который работает на округе, вот этот
вопрос, который сегодня рассматривается, волнует, в первую
очередь, как социальный вопрос. Потому что поддержка
отечественного производителя - это, в первую очередь, социальная
защита своих граждан, а это рабочие места и, естественно,
зарплата.
В контексте этого я прошу два вопроса вам. Первый. Почему
такое отношение сегодня Комитета промышленной политики или
Министерства промышленной политики, вот в моем городе, например, в
Конотопе имеются частные предприятия и государственные.
Государственные предприятия - это железная дорога сегодня, и она
обеспечивает сегодня работу и достаточную зарплату. И если мне
нужно какой-то вопрос решить, я знаю, к кому мне идти. Я вот
сегодня подхожу к министру, он говорит: "Завтра мы вопрос этот
решим, Ольга Петровна".
Если у меня, например, частное предприятие. Заводы кинуты все
на приватизацию. Нету зарплаты, нету рабочих мест. Я к вам
подходила, в частности, и по заводу "Свема", чтобы снять проблему.
По директору мы этот вопрос решили - и сразу же в бюджет 2003 года
включили завод на приватизацию. Какой интерес?
Следующий бюджет. Поддержка отечественного производителя.
Налоги на землю были сняты с таких предприятий, например, как
завод "Зирка", Шостинский, там, военнопромышленный завод и
институт исследовательский. Это как-бы поддержка была.
Появляется представитель Всемирного банка, проверяет
бюджет...
ГОЛОВА. Ольга Петрівна, питання ваше.
ГІНЗБУРГ О.П. Прошу прощения... Проверяет бюджет и говорит,
надо снять льготы. И мы сегодня на эти заводы, которые выполняют
государственный заказ, в бюджет 2003 года включаем эти налоги на
землю. За счет чего же они платить будут? И как это вписывается в
контексте программы, о который вы сегодня говорите? Спасибо.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо Ольга Петровна. Мы с вами,
действительно, беседовали и на профильном комитете. И вопросы,
которые вы затронули, имеют очень сегодня большое значение, их
нужно урегулировать. Нам сегодня, и правительством поставлено
задание урегулировать все вопросы, связанные с управлением в
государственном секторе и в частном секторе. Это сегодня одна из
основных проблем.
Нужно отметить, что, на мой взгляд, приватизация, которая
производилась, она была некомплексная, вырывались из схемы работы
предприятия. И вот сегодня нам нужно привести все, законодательную
базу, нужно привести те проблемы, которые есть в соответствии и их
решать.
Я очень внимательно изучал вопрос по арматуростроению в
городе Конотопе, о котором мы с вами говорили, занимался вопросами
города Шестки. Это очень сложный вопрос, там находятся предприятия
оборонной промышленности, предприятия
...............находятся в очень тяжелом
положении. И нужно отметить, что мы направляли туда комиссию,
работало КРУ по данному направлению, мы должны были тщательно
изучить вопрос. Нужно отметить, что руководство предприятия на
протяжении многих лет не занималось, как положено руководителю
предприятия, вопросами связанными с управлением предприятия,
ростом промышленного производства. И в результате мы пришли к
тому, о чем вы говорите. Поэтому директор был снят с занимаемой
должности. Мы сегодня принимаем ряд мер и намечаем в ближайшее
время с новым губернатором мы поедем туда в Шостку и рассмотрим
все вопросы, касающиеся именно этого города. Меня волнуют вопросы
именно шостинского региона, потому что там в основном такие
градостроительные предприятия. И это серьезный вопрос, он касается
не только города Шостки. Мы сегодня столкнулись с этим, и с
Макеевкой на металлургическом комбинате, мы сталкиваемся с этим
сплошь и рядом в Донецкой, Луганской и других областях. Спасибо.
ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу, запитання письмове від
депутатської групи "Демократичні ініціативи". Я вам зачитаю його.
Які конкретно заходи було здійснено Кабінетом Міністрів України на
виконання Закону України про інноваційну діяльність прийнятого в
липні цього року? Зокрема, що зроблено на виконання положень,
згідно з якими Кабінет Міністрів України створює спеціалізовані
державні інноваційні фінансово-кредитні установи для фінансування
підтримки інноваційних програм і проектів, готує та подає
Верховній Раді України, як складову частину проекту Закону про
Державний бюджет України на відповідний рік, пропозицій щодо
обсягів бюджетних коштів для фінансової підтримки виконання
інноваційних проектів через спеціалізовані державні інноваційні
фінансово-кредитні установи? А також, що робиться для створення
Українського банку реконструкції та розвитку? І чи планується ще
взагалі створення такого банку? Яка дальша доля Української
державної інноваційної компанії створеної 13.04.2000 року, якою
буде її роль у проголошеному переході до інноваційної моделі
розвитку? От таке питання об'ємне.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо. Этот вопрос одним из основных в этом
году рассматривался вопрос об инновационной компании, о которой
идет речь в данном вопросе, и задача этой компании - стимулировать
развитие высоких технологий. Но в вопросах ее создания, на мой
взгляд, есть небольшие недоработки, и поэтому мы считаем, что нам
нужно, и я уже отмечал это в докладе, создать центр по поддержанию
наукоемких технологий. И вот именно место и роль этой компании
должна быть в том, чтобы она могла иметь возможность средства для
финансирования наукоемких проектов. А экспертизу и проекты мы
должны утвердить на самом высоком уровне. Такая работа проводится.
И на сегодняшний день мы, учитывая то, что в июле 2002 году был
принят Закон "про інноваційну діяльність" там описаны все
правовые, экономические, организационные вопросы государственного
регулирования и стимулирования инновационной деятельности. Поэтому
в рамках этого закона, в рамках этих положений нам необходимо
работать. Там же определены вопросы и сум податка на специальные
счета и так далее. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Олег Беспалов, позафракційний, будь ласка.
10:59:34
БЕСПАЛОВ О.П.
Уважаемый Анатолий Константинович, вопрос такой. ВВП -
карликовый, бюджет ничего не предусматривает практически и об этом
вам в вопросах прозвучало. Мотивация для...
ГОЛОВА. Мікрофон народного депутата Беспалого увімкніть, будь
ласка. Він де питання ще поставив.
БЕСПАЛОВ О.П. Мотивации для частного капитала тоже никакой я
не услышал в вашем докладе. Поэтому у меня тогда вопрос. Где вы
собираетесь брать деньги на вот эту программу? Она хорошая, она
правильная программа. Действительно у Украины единственный выход
сегодня вырваться из тупикового... из экономического тупика - это
развитие вот тех отраслей, о которых вы говорили. Но я не услышал
где правительство собирается брать деньги.
Если вы собираетесь делать самолеты из твердой гривны,
корабли строить из этого, то это не выход, абсолютно точно, это
тупиково. Это уже все пробовали. Поэтому вот и не слушают вас -
доклад не слушали - только потому, что нет ответа где на это взять
деньги. Это главный вопрос.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо. Вопрос хороший. Я думаю, что ответ на
этот вопрос кроется вот в тех изменениях, которые сегодня
происходят у нас и в политической жизни, и надеюсь, что те
вопросы, которые происходят в политической они дадут свое
отражение в экономических вопросах.
Мы действительно из воздуха нигде деньги не найдем. Поэтому
деньги нужно зарабатывать. Мы имеем рядом страны, которые работают
и если брать за отметку 1991 год, то были на таком же уровне, как
и наша Украина. Поэтому нам надо брать примеры, делать такие же
инструментарии, делать все заходи таковыми, чтобы мы решили именно
экономическую проблему.
Я уже отмечал, что мы сегодня должны разработать, и
правительство этим начало заниматься, те именно мероприятия,
подготовить, по которым бы была наполняемость бюджета. И уже очень
приятно видеть то, что наш профильный бюджетный комитет Верховной
Рады вместе с правительством находят такой консенсус на 2003 год.
Но я уже отметил, что 2003 год должен быть именно той стартовой
площадкой, которая, начиная с 2004 года, будет делать нам те
программы и проекты, которые принесут деньги. И такие предложения,
я думаю, будут и мы их доведем до Верховного Совета. Так же с вами
совместно примем все эти решения. Спасибо.
ГОЛОВА. Я зачитаю питання від Комітету з питань промислової
політики і підприємництва.
Виробничі потужності промисловості України мають обладнання,
яке понад 60 відсотків фізично зношене і морально застаріле. Що
робиться урядом України для відновлення активної частини
виробничих фондів?
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо. Вопрос очень серьезный. Нужно отметить,
что сегодня машиностроение Украины имеет большие и серьезные
мощности. Потенциал отрасли порядка 365 промышленных предприятий и
57 научно-исследовательских институтов. Нужно отметить, что на
сегодняшний день есть на предприятиях и созданы
туннелепроходнический комплекс, эскалаторы на заводе "Большевик"
(город Киев), созданы комбайны Ясиноватского машиностроительного
завода. имеется много наработок, но действительно
финансовоэкономическое состояние такого, что мы не можем сделать
модернизацию и реконструкцию действующих производств. Нужно
отметить, что много предпринимает в этом направлении профильный
комитет Верховной Рады по переоснащению металлургической отрасли.
И мы недавно проводили на НКМЗ работу, где видим, что завод
заводов НКМЗ способен тяжелую индустрию нашу реструктуризировать и
восстановить основные фонды. Поэтому на сегодняшний день есть
программы, они у нас утверждены в установленном порядке и
рассматриваются профильными комитетами. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, народний депутат Веретенников, фракція партій
промисловців та підприємців та "Трудової України".
11:04:53
ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.
Шановний пане міністр!
Віктор Веретенников, місто Дніпропетровськ.
У мене на окрузі дуже багато великих підприємств, гігантів
таких, як "Південмаш", Дніпровський машинобудівний завод та багато
інших, майже дві третини всіх промислових великих підприємств
міста Дніпропетровськ. І на цих підприємствах фахівці, дуже великі
фахівці, дуже з великим інтелектом, багато з них зараз змушені йти
на "блошині" ринки для того, щоб підтримати свою сім'ю. Які є
плани у міністерства, в Кабміні для того, щоб підтримати ці
підприємства або якась державна програма, або, може, якісь є ще
інші методи такої підтримки як зниження податкового тиску? Я прошу
відповісти на це запитання. Спасибі.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо. Вы уже слышали и на Верховной Раде
принимали соответствующие законы в поддержку именно тех отраслей,
предприятия которых вы перечислили. И Южный машиностроительный
завод, и Днепровский завод являлись основными заводами, которые
держали щит Советского Союза, поэтому на сегодняшний день есть
большие трудности, но самое главное - сохранен научно-технический
потенциал. Недавно на Верховной Раде защищалась программа
космического направления. И она принята. Поэтому я думаю, что в
этой программе заложены те основы, когда будут востребованы
научные умы и основные фонды предприятий, которые вы упоминали.
Поэтому наша задача - принять те законы, о которых я говорил выше,
нам нужно четко решить вопрос с оборонным заказом Вооруженных сил
Украины, понимать место и роль этих предприятий, а так же работать
в тех направлениях, экспортных направлениях и программах, которые
были утверждены. Спасибо.
ГОЛОВА. Я зачитаю запитання від Комітету з питань науки і
освіти.
"Законом України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і
техніки" визначено організаційні та фінансові засади реалізації
пріоритетних напрямків науки і техніки. Кабінетом Міністрів
України ще у 2000 році затверджено перелік державних
науково-технічних програм. Разом з тим, ці програми ще не
сформовано. Які конкретні кроки планує здійснити уряд найближчим
часом щодо виправлення цієї ситуації?"
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо.
Такой вопрос поступил и ведет его наше Министерство науки и
образования.
ГОЛОВА. Це, мабуть, тоді питання до іншого міністерства, так?
До дргого міністерства, так я розумію?
М'ЯЛИЦЯ А.К. Это к другому министерству. Мы отшлем его в
письменном виде.
ГОЛОВА. Добре. Народний депутат Черняк, фракція "Наша
Україна".
11:08:20
ЧЕРНЯК В.К.
Шановний пане міністре, складається враження, що Міністерство
промислової політики існує, а промислової політики у нас немає. Ви
- свіжий міністр. Але практично ви не висловили ніяких свіжих
думок. Ми від вас чекали свіжих пропозицій, радикальних,
перспективних, ефективних, принаймні таке складається враження. Я
хочу дати вам нагоду це враження покращити.
У зв'язку з цим два запитання. Перше запитання: які наміри
має Міністерство промислової політики щодо заходів по підвищенню
конкурентоспроможності власних виробників? Тому що підтримка
власного виробника - це є перш за все підвищення його
конкурентоспроможності, тим більше, що Україна збирається вступати
до СОТ.
Друге запитання, воно звучало певною мірою, але ви не дали
відповіді: головне завдання поточного моменту в Україні в
економічній політиці і промисловій політиці, зокрема, це перехід
до інноваційно-інвестиційного типу економічного зростання. Які є
наміри у Міністерства щодо того, щоб забезпечити в перспективі
найближчій перехід до інноваційного інвестиційного відтворення?
Україна зараз по інвестиційному рейтингу займає 133-тє місце в
світі, а Естонія, де недавно побував Голова Верховної Ради
України, 14-те місце в світі.
ГОЛОВА. Питання зрозуміле.
ЧЕРНЯК В.К. І тому, які заходи будуть вживатися, щоб
покращити інвестиційний клімат, щоб відбувалося нагромадження
капіталу внутрі України і залучати інвестиції ззовні. Дякую.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо.
Это одно из основных направлений, над которым работаем
сегодня министерство, и я уже в своем докладе на эту тему
останавливался.
Хочу ответить, что конкурентоспособность продукции, которая у
нас есть, она не отвечает уровню. И если мы войдем во Всемирную
организацию торговли, то будут очень крупные проблемы, и мы можем
потерять наши предприятия, и это очень серьезный вопрос.
Поэтому по защите рынка предпринимается ряд мер. И вы знаете,
что сегодня работает правительство над тем, чтобы, особенно
Министерство экономики, над тем, чтобы защитить наш рынок.
Мы должны, и я уже отметил в докладе, на протяжение 2003 -
2004-х годов выбрать те направления, которые мы можем в ближайшее
время создать таковыми, чтобы на базе существующих технологий
перепрыгнуть, так сказать, в следующий уровень нашего развития.
Например, машиностроение. Мы имеем сегодня те машины и
механизмы, которые не соответствуют по качеству, по экологии, мы
не имеем соответствующих двигателей. Поэтому сегодня есть и
разработаны программы двигателестроения, проблемы и программы,
связанные с созданием автомобилей, целого ряда автомобилей,
начиная от легковых, полтора кубика, два и так далее. Значит, мы
должны создать целую гамму автомобилей грузовых, мы должны
поддержать автобусостроение. И сегодня, вы знаете, на нескольких
предприятиях, кроме львовского, уже выпускаются
конкурентноспособные машины, и они сегодня работают в городе
Киеве.
Поэтому у нас имеются все возможности, все программы. Если
брать станкостроение, нужно отметить, что таких станков, которые
производятся на Краматорском станкостроительном заводе, нет
аналогов в мире. Мы сегодня держим позиции.
Нужно отметить, что мы серьезно упускали вопросы, связанные с
комплексами по выработке угольных пластов. И если 3 года назад
немецкие фирмы, которые были у нас, предлагали нам свои услуги, то
в этом году, когда они приехали на выставку, мы увидели, что мы
имеем очень серьезные наработки и показали. Поэтому потенциал у
нас есть, программы есть. Сегодня нам нужно только одно:
совместная работа правительства и Верховной Рады, - чтобы мы
создали вот именно ту сеть законов, нормативно-правовую базу,
чтобы мы в конечном итоге сделали то, что я отмечал в докладе:
создали научный центр промышленности, который бы собирал эти
технологии, давал им путевку в жизнь, а дальше мы должны создать
механизмы поддержания не только через бюджетное финансирование, но
и через банковско-кредитную систему и другие методы, которые
сегодня есть в мире. Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Хомутинник, будь ласка, фракція
"Регіони України".
11:14:17
ХОМУТИННИК В.Ю.
Виталий Хомутинник, "Регионы Украины", 53 избирательный
округ.
Георгий Константинович, у меня несколько вопросов.
Первый по инновационной деятельности. Единственная компания в
государстве, которая занимается инновационной деятельностью, это
государственная инновационная компания. В наследство этой компании
от Госинофонда достались 600 миллионов долгов, из которых половина
признается уже как нереальные, и из 807 контрактов 758
просроченных. У меня вопрос: какая, вы видите в будущем, будет
политика государства по отношению к этой компании, кроме того
бремени, которое было передано инофондом?
Второй вопрос. Реально ли создание в следующем году
Украинского банка реконструкции и развития, так как в ежегодном
послании Президента к Верховной Раде это отмечается, реально ли в
2003?
И третий вопрос. Какими темпами идет строительство завода
алюминиевой фольги в городе Запорожье и идет ли вообще? Спасибо.
Алюминиевой фольги, город Запорожье, это строительство под
государственные гарантии, итальянский кредит.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо. Вопрос инновационной компании уже
поднимался на сегодняшнем рассмотрении, и я уже отвечал, что
вопрос этой компании рассматривался на специальном заседании
Кабинета Министров в третьем квартале этого года. Естественно
компания попала в очень тяжелое положение, вы озвучили этот
момент. Поэтому сегодня рассматриваются вопросы улучшения ее,
создан устав, наработаны предложения, которые должны улучшить
работу ее. Но место и роль этой компании, я думаю, что должно
подправить время на сегодня с учетом тех требований, которые вот
мы разработали, я отразил в докладе, так как нет другого пути, как
инновационное, инвестиционное развитие нашей техники и технологии.
Мы должны создать технологии, точечно их финансировать и в
результате получить тот эффект, который ожидает экономика.
Я думаю, что в ближайшее время те документы, о которых я
говорю, выйдут в свет, и мы начнем работать.
Что касается строительства алюминиевого завода фольги. Я
недавно был в городе Запорожье, мы посещали алюминиевый комбинат.
Это вопросы очень серьезные, но они заслуживают более предметного
рассмотрения. Спасибо.
ГОЛОВА. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Банк реконструкции. Естественно, его надо
создавать. Это один из тех банков, которые позволят нашу экономику
связанную с научнотехническими технологиями выводить вперед. Я вас
солидарен с тем, что его нужно создавать в следующем году.
ГОЛОВА.Я оголосив народного депутата Юрія Луценка, і час
вичерпано. Будь ласка.
11:17:22
ЛУЦЕНКО Ю.В.
Шановний доповідачу! Все ж таки ми зрозуміли, що ви за Банк
реконструкції та розвитку. Але скажіть, будь ласка, з яких
активів, власне, він буде формуватися і коли? Три роки Президент
України і Кабінет Міністрів обіцяють цю справу?
Друге запитання. Кабінет Міністрів, врешті, колись
розбереться з діяльністю вільни спеціальних економічних зон та
технопарків в України, у перші з яких ідуть окорочка, в других
випускається, в одному з технопарків, випускаються унітази. І для
цього треба було, виявляється, робити пріоритетні умови
економічні?
І третє запитання. Коли закінчиться полювання за приміщеннями
науководослідних інститутів, і коли, нарешті, Кабінет Міністрів
буде їх захищати, допомагаючи в цьому спеціальній комісії на чолі
з соціалісткою Валентиною Семенюк?
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо.
Естественно, все вопросы, которые вы отразили, сейчас
находятся в поле зрения правительства, принимается целый ряд мер и
по рассмотрению вопросов и проектов, которые утверждены
технопарками для того, чтобы понять как они сегодня работают и мы
надеемся, что в 1 квартале следующего года такая работа будет
проведена и мы расставим все по своим местам.
Естественно, вопросы, связанные с научно-исследовательскими
институтами, их работы на сегодняшний день заслуживают самого
серьезного внимания. Как я уже сказал в докладе, Министерством
промышленной политики провело аттестацию всех
научноисследовательских институтов и та... тот этап, когда нужно
было выживать научно-исследовательскому сектору, мы считаем,
прошел. Во всех научноисследовательских институтах имеется работа,
мы должны вот профинансировать их, и я думаю, что этот вопрос сам
исчезнет по себе. Нам потребуется 5. Я в этом уверен. Начиная с
конца 2003 года и 2004 года количество специалистов,
инжерернотехнических работников, которые будут работать на
экономику Украины и создавать тот необходимый продукт, который
нужно нашей державе. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, час вичерпано, на превеликий жаль. Народний
депутат Гуров, ну будь ласка. Потім репліка.
11:20:25
ГУРОВ В.М.
Уважаемый Анатолий Константинович, ну прежде всего я хочу вас
поздравить с назначением министром. Это раз.
А во-вторых, с первым выступлением с самой высокой трибуны
Украины - с трибуны Верховного Совета.
А теперь хочу сказать и следующее замечание. Вот я очень
внимательно проработал - подчеркиваю, не прочел, а проработал -
материалы, которые представил Кабинет Министров к этому дню и
постанову Верховной Рады. И вы знаете, стало мне очень грустно.
Самолеты летают, ракеты... автомобили, легковые... Кстати, нет у
нас автомобильного листа. Только я не вижу одного главного - здесь
нет черной металлургии. Мне непонятно. Или те, которые составляли,
не знают что такое высокие технологии или же просто автоматически
упустили 27 процентов ВВП, 45 процентов валюты и считают, что это
не высокие технологии. Поэтому мне бы очень хотелось бы, чтобы
министр промышленной политики ответил, действительно ли он
считает, что вопрос горно-металлургического комплекса не касается
сегодняшней повестки дня. Это выражается прежде всего, вот
посмотрите, два у вас державних секретаря и нет ни одного
металлурга.
ГОЛОВА. Питання, будь ласка, сформулюйте. Питання
сформулюйте.
ГУРОВ В.М. Поэтому прошу ответить на мой вопрос.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Спасибо. Действительно я не хотел бы, чтобы
сложилось впечатление, что только аэрокосмическая, электронная и
станкостроение - отрасли те, которые наукоемкие. Без технического
перевооружения такой важной отрасли как металлургическая,
естественно у нас не будет будущего. Нужно отметить, что сейчас
есть проект национальной программы развития и реформирования
горнометаллургического комплекса, эта программа рассматривается в
профильных комитетах.
Нужно отметить, что в нашем министерстве идет большая работа
по применению новых технологий в горнометаллургическом комплексе.
Нужно отметить, что в Днепродзержинске была рассмотрена профильным
комитетом с заинтересованными министерствами и ведомствами
проблема непрерывной разливки стали. На Енакиевском
металлургическом заводе сейчас заводом НКМЗ построена печь-ковш и
буквально в ближайшее время на этом же заводе будет создана
система непрерывной разливки сортового проката.
Нужно отметить, что на Донецком металлургическом комбинате
сейчас используется технология, новая технология по пылевдуванию.
Мы знаем, что в металлургии очень серьезная проблема кокса и
сырья, и вот пылевдувание, надеемся, создаст те необходимые
предпосылки, которые создадут экономию сырья, применяемого в
металлургическом комплексе.
ГОЛОВА. Дякую, Анатолій Костянтинович.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Нужно отметить...
ГОЛОВА. Час вичерпаний. Дякую.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Нужно отметить, что и в других направлениях
ведется работа, но за неимением часа... Спасибо.
ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте. Репліка Ігоря Рафаїловича
Юхновського. Сідайте, будь ласка.
11:24:25
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Ні, ні, ще почекайте.
ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович, ну ви ж просили для репліки, не для
запитання.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний пане міністре, я хочу сказати
репліку стосовно тих питань, які вам задавали. Ви можете
запам'ятати всі питання і болюче чи ефективно на них реагувати,
але я хотів звернутися до питань, які торкаються технопарків.
Технопарки не мають ніякого фінансового забезпечення з держави і
тому вони мають шукати зараз самостійно певних засобів доходу, на
основі яких вони можуть розвивати свою діяльність. Я особливо хочу
взяти під захист технопарк по будівництву котлів, тобто Інституту
теплофізики, і тому, щоб у вас не склалось якесь недобре
відношення до цього.
А далі я хочу сказати, що ви маєте дуже сильно прислухатися
до того, що сказав депутат Гуров. Найважливіше для держави це
якісний метал, який ми маємо випустити. Якщо не буде якісного і
різноманітного за своїми сортами різноманітного металу, ми не
будемо мати жодного машинобудування. І тому я вас дуже прошу,
зверніть увагу на металургію, бо без металургії не буде сільського
господарства, не буде машинобудування. Ну, якби я і хотів вас
просити, зверніть увагу і на українську мову.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, сідайте, будь ласка.
Дякую. Сідайте, будь ласка.
Переходимо до співдоповідей. Я запрошую до співдоповіді від
Комітету з питань промислової політики і підприємництва голову
підкомітету з питань машинобудування, ВПК і конверсії та легкої
промисловості Віталія Івановича Майка. До 10 хвилин, будь ласка.
11:26:13
МАЙКО В.І.
Володимире Михайловичу, я розумію, як ви зараз себе почуваєте
невпевнено і який сором перед урядом, перед тими керівниками
підприємств, котрі сьогодні прийшли до Верховної Ради, вперше
почувши, що буде розглядатись таке важливе питання і бачать, що є
5 процентів депутатів і ті, половина, не слухають. Більше того,
ті, хто повинен був бути тут і відстоювати справу, яку ми сьогодні
обмірковуємо. Я хотів би сказати: нема тих профспілок, які хотять,
щоб ми платили в два рази більше середню зарплату. Но коли будуть
зароблені гроші, буде повний зал, і всі будуть їх ділити. От в
чому різниця, чому ми не маємо ніяких успіхів. Бо ділити є кому, а
працювати нема кому в країні. Це - головна причина!
Друге питання, яке я хотів би сказати. Ми це питання підняли
сьогодні тільки тому, що нема іншого шляху на Україні, як вирішити
питання впровадження нових технологій. Ми це питання ставили
багато років, але сьогодні воно вперше тут прозвучало. Я вам хочу
привести приклад. Коли ми були днями цими в Китаї, тільки
розповіли про цей металургійний комплекс ЗГОК, про який ми
прийняли закони, і який є можливості, то вже сьогодні у мене
телеграми з проханням впровадити технологію в Китаї цю. Ми
потратили у себе вісім років, в тому числі і той, що виступав
зараз, Гуров, щоб впровадити, попросити зайнятись тим дуже уважно.
Ви питаєте: де гроші взяти на ті роботи, що ми повинні виконати? А
давайте подивимось: де діваються всі гроші наші і яка країна сама
висока в світі по інвестуванню чужих? Це - наша країна. Давайте
подивимось. Випускали телевізори - 4 млн. Що сьогодні випускаємо?
100 тисяч. В тому році завезли 700 тис. кінескопів, випустили 100
тис. телевізорів. Де 600 тис. телевізорів, які не випущені? Де той
підприємець, який витратив гроші на вітер? Значить, все це десь та
збоку іде. Ми кажемо про обладнання, групу А. Ми дійшли до того,
що об'єм випуску обладнання при тому, що 70 процентів розтрачено
вже, свій строк служби закінчився. Ми дійшли до рівня 40-50-их
років.
Я взяв такий приклад: скільки електродвигунів випускає
Україна, бо електродвигуни показують про все - це вся механіка, це
все обладнання? Менше, чим в 50-ому році. Ми кажемо про те, де
взяти гроші? От вам гроші.
Перш за все - це треба зберегти свій ринок. І кожна країна,
кожна держава шукає, як зберегти цей ринок. Ми ж з вами віддали
його. Віддали його, і не треба казати, що хтось забрав. Віддали
ті, хто сидять тут, хто сидить в уряді, і вище, і нижче трошки. Це
основна причина. Якби ми це не віддали, то сьогодні рівень життя
був би не 830 доларів валовій доход на одного чоловіка. Польща,
Румунія - 1700 доларів на чоловіка. Ми маємо 830 доларів.
Тепер таке питання ще, кажуть про гроші, міністра питають, де
взяти для банків. Ви знаєте, скільки грошей сьогодні в банках, а
ми не одержуємо кредити? Причому, не буде ніколи вирішено питання
виробництва потрібної продукції в Україні поки фінансові
інститути, банківська фінансова система не почне працювати на
промисловість і на державу. Не робити гроші з грошей, а через
гроші виробництво, продаж - гроші. Тільки тоді запрацює, грошей
достатньо буде тоді.
І ще одне: ніхто до нас не прийде чужий, поки ми не навчимося
використовувати свої особисті гроші. Я був свідком у Швейцарії,
коли приїхав, ще в часи Єльцина приїхав у Швейцарію. Він там
просив 50 мільйонів доларів допомоги Росії. Швейцарські газети
писали, що на той день 7 мільярдів доларів російських лежало в
Швейцарських банках. Треба подивитися нам, може, співвідношення
трошки менше чи трошки більше, але такі приклади є.
Я хотів би ще підкреслити один напрямок - це новації, нова
техніка, як вона у нас в країні впроваджується. Ви візьміть
станції телефонні, "С-32". Скільки років вимагали, щоб ця станція
працювала, дніпропетровська! Вона тільки в останні роки почала
працювати.
Візьміть наркоз на дихальні апарати, які сьогодні стоять на
виставці. В 5 разів дешевше закордонних і відповідають всім
вимогам закордонних. Скільки років треба було доводити в країні,
що країна повинна одержувати свою продукцію, в першу чергу!
Якщо ми всі разом не зрозуміємо, що перш за все треба
застосовувати те, що виробляється у нас, в країні, нічого, толку
не буде. Сьогодні залізничний транспорт почав використовувати
вироби нашої промисловості. Ви подивіться, як піднімають заводи,
електронні і електрозаводи, випуск електротоварів! Причому товари,
які можуть бути конкурентноздатні не тільки у нас, але і за
кордоном.
Тобто треба шукати, перш за все, все, що робиться в самих
собі, а потім шукати, хто допоможе. Це основні ці моменти.
Тут є питання про те, що уряд, наше міністерство не всі
питання вирішує. Я хочу сказати, Володимире Михайловичу, вже ми
відповідаємо за уряд. І настав час, коли міністр - це не
хлопчисько для биття, а міністр - це людина, яка має вплив на
фінанси, які дають міністерству, і має якісь-то фінанси, має змогу
ними розпоряджатися. Бо що це за міністр, який не має можливості
допомогти, виділити якісь-то гроші на роботу?! Ви ж пройшли школу
добру, мали багато в житті досвіду, щоб знати про це. І сьогодні,
відповідаючи за уряд, треба і дати можливість уряду працювати,
мати можливість працювати в цих умовах.
Я хотів би ще сказати деякі речі. Не тільки уряд, не тільки
ми, а всі міністерства: і Міністерство закордонних справ України -
повинно оцінювати, як воно допомагає нашій Україні. Ви дивіться,
що сьогодні робиться в торговій місії Китаю. Китай - 1 мільярд 300
чоловік - 2 чоловіки в торговій місії на 1 мільярд 300 чоловік!
Там сотні людей посадити треба, ці люди виправдають своє
призначення. Там два чоловіка, Росія у сто раз більше має людей
там. І ми хочемо щось добитися. І при чому всі повинні розуміти,
що треба Україні. Мені один із підприємців з Австрії розказав,
просив не казати так його прізвище, я оце промовчу. Каже, два роки
готував зустріч у вашому міністерстві, у торговому представництві,
привів цілу купку підприємців. Замість того, щоб показати, який
рівень України і що вона може, кажуть, дві треті виставки - це
Чорнобиль і одна третя, що таке Україна. Так звикли вже просити на
цей Чорнобиль, що забули, що треба і самим перш за все заробляти.
Я хотів би сказати, що сьогодні ми заслухаємо не тільки уряд, ми
перш за все заслухаємо себе. І те, як ми їх заслухаємо, що ми
зробимо, буде у більшості процентах залежати наслідки роботи, ніж
те, що ми будемо чекати, що хтось нам допоможе.
Комітет разом з урядом роздивився програму, підтримує. Вона
може у багатьох питаннях у загальних поняттях, але вона дає шляхи
для того, щоб можна було підняти економіку і знайти вихід з цього
положення. Але для цього, ще раз підкреслюю, потрібна спільна
робота парламенту і уряду. І може ті домовленості, які підписані
сьогодні головою парламенту, головою уряду, Президента дадуть
якісь-то добрі наслідки. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам також Віталій Іванович. Дякую. Михайло
Антонович Павловський із співдоповіддю виступає. До 10 хвилин,
будь ласка. Краще скоротитися.
11:35:46
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Шановні колеги, я є ініціатором розгляду цього питання, і ви
зараз зрозумієте його особливу важливість. І ви побачите навіть ті
помилки, яких припускаються наші вчені і навіть Черняк ось, тому
що головним винуватцем того стану, який сьогодні є, є не
Міністерство промислової політики, а інші підрозділи уряду, про
які я буду говорити конкретно, хто в чому винен.
Справа в тому, що я, як завжди, приношу чужі думки сюди на
трибуну. Я хочу звернути увагу. От дивіться, книга Світового
банку, якість економічного зростання. В цій книзі всі останні
місця по бідності, всі найгірші, які є, належать Україні. І я
питаю: "Чому?"
А з іншого боку, ви чули вже сьогодні. Найкращі досягнення,
які є, в світі є такі технології - це українські технології. А
чому ми такі бідні? Тому що світова статистика свідчить, країна,
яка експортує інтелект і сировину, яка не розвиває високі
технології, повинна мати зарплату в двадцять-сорок раз менше, як
розвинута, і ми це сьогодні маємо.
А тепер питання: "Як же з цього стану вийти, поки ми ще не
втратили?" Європа визнала - найкращих фахівців в галузі високих
технологій і програмування готує Україна. В чому ж причина? І я
якраз хочу розібратися.
А тепер дивіться чому. От тут на замовлення Російської Думи
російські вчені виписали книгу, яка називається "Распад мировой
долларовой системы". От треба задуматися.
До речі, я вже не один раз рекламував свою книгу "Стратегія
розвитку суспільства. Україна і світ". Але чомусь теж не читають.
В Україні саме виписана книга "Глобалізація і безпека розвитку" за
редакцією Білоруса Олега Григоровича. Я відкриваю цю книгу про
роль Світової організації торгівлі. От тут є таблиця хто виграє
від Світової організації торгівлі? От тут таблиця. І видно, в
п'ятдесят, в сто разів по відношенню до слаборозвинутих, а ми такі
сьогодні, виграють розвинуті країни. А ми не будемо перспективи,
якщо сьогодні негайно вступимо в СОТ і не будемо підтримувати
високі технології. Бо Світова організація торгівлі заморожує той
стан технологій і розвитку, який є.
А тепер давайте подивимося чому. От зараз продемонструю, у
мене є ціла низка. Я відкриваю лист генерального директора
"Сатурн" Шміля. І він звертається до уряду: "Поможіть мені. я хочу
на експорт наукоємкі продукції". І хто йому заважає? Податкова,
митна - всі йому заважають і ніхто не помогає.
А от тут в цій книзі Світового банку написано, що,
виявляється, уряд, наприклад, США і його бізнесмени всередині може
й воюють, а на зовні це одна команда, а не так, як у нас - нищать
всі його.
Було доручення Кінаха Дубині розібратися. Нічого немає. Тому
я звернуся до нового уряду з запитом, щоб розібратися і допомогти
цій невисокій технології.
Я в кармані приніс для журналістів (до журналістів
звертаюся). От він диктофон цифровий, який не має аналогів у
світі. Всі команди з голосі. Чому ж ви сьогодні все купляємо за
кордоном?
Я не буду перераховувати інші, але дивіться, сьогодні
говорили про інноваційну компанію. От є ЦКБ "Донецьк". Воно
розробило надчисті матеріали, які не мають аналогів у світі. Хто
його нищить? Інноваційна компанія. Бо вона не видала йому повністю
гроші, а тепер забирає від нього і до кінця його нищить! Тому у
мене конкретна пропозиція. Треба ліквідувати таку інноваційну
компанію, зробити інноваційний фонд і передати Міністерству
промислової політики напряму, щоб не було такої проблеми.
Я от відкрию цю записочку, яку уряд подав, і покажу в чому
наша біда, в чому недоліки, які роблять сьогодні наш уряд. От я
відкриваю (щоб краще було видно, окуляри треба взяти). Інноваційно
- я вже сказав - нищать.
Авіаційна промисловість - ніби добре, але зверніть увагу,
лише 50 відсотків це власний борт. А борт - це 80 відсотків
вартості літака. Значить, ми свою вартість віддали іншим країнам.
А чи здатні ми зробити борт? Я приніс сюди книгу про гігроскопічні
системи, де показано в обзорі: найкращі результати в світі і
Європі в цьому напрямку має Україна. Але нічого свого не бере
авіаційна промисловість, а все замовляє за кордоном. Перша
проблема. Особливо автономна навігація. Все береться за кордоном.
А своє повинна робити.
Бачте, вже внесок авіації оці високі технології.
Металургія, про яку казали. Україна є автором 5 відкриттів в
галузі металургії. Ні одне із них не впроваджено в Україні, тільки
в Німеччині і в Японії. От вам резерв, от куди треба направити всі
свої зусилля!
Я відкриваю інший розділ. Суднобудування. Що будуть наші
суднобудівники? В основному корпуси, а борт знову за бортом.
Американці ставлять завдання: через 20 років вирішити проблему
електроприводу зміною швидкістю обертання. Українські вчені цю
проблему вирішили. Чому наші суднобудівники купляють все
обладнання за кордоном? Своє є!
Наші приладобудівники, завод автоматики, отримав державну
премію за гіроскопічний прилад, за гіразімут, геразімут-компас. І
знову все купляється за кордоном, тут державну премію дають і тут
купляють за кордоном - от в чому парадокс.
Я хочу ще пройти, от енергетики є. Я був учасником, коли Юлія
Тимошенко провела нараду, як науковомістко енергозберігаючі
технології. Я одну цифру назву: в Німеччині, в США, в енергетиці
40 відсотків обладнання - це електроніка функціональна і силова, в
нашій - 1 відсоток. Я дивлюся на програми - нічого. От тут в цьому
залі я Прем'єр-міністру Кінаху два рази в руки вручав звернення,
чому "Укрнафтогаз" розіслав лист, щоби не купляти свої лічильники
газові і інші, а купляти за кордоном. Енергетики, до речі, 60
відсотків приладів купляють за кордоном, коли 100 відсотків може
бути своїх, причому кращих. Бачите! Тому всі галузі повинні
працювати.
Ми дуже знаємо успіхи наших зв'язківців, "Укртелеком" і таке
інше, але найменше замовлень для своїх виробників, навіть, бачте,
я вам показав, немає в світі аналогів. Хто робить? Наше
Міністерство зв'язку!
Тому сьогодні проблема полягає в тому, щоби розвернути наші
всі галузі на своє виробництво, як це робиться в інших країнах.
Найбільшу шкоду сьогодні наносить Міністерство економіки своєю
неправильною політикою і грошово-фінансова система. Я одну цифру
назву цієї грошово-фінансової системи: сьогодні в світі - це дані
Світового банку - сьогодні в світі 320 трильйонів доларів блукає
по світу, а товарів - на 40, тобто забезпеченість товарів в світі
грошима 8 до 1, а в Україні кількість грошей в 6 раз менше по
відношенню до нашого ВВП, тобто, ви бачите, знову зворотна
система. Отже, поки ми не змінимо політику нашого Міністерства
економіки, тобто політику уряду, поки не змінимо політику в
грошовофінансовій системі, не будемо дивитися на реальний сектор
економіки, а будемо давати процентні ставки, які нищать
виробництво, то нічого не буде. Тому я підтримую, що треба
розробити пропозицію, Мінпромполітики треба розробити відповідну
національну програму, затвердити законом і направити зусилля всіх
міністерств на те, щоб працювати на свою промисловість, щоб той же
металолом не везти за кордон, а дати своїм металургам. Отже, це,
до речі, теж енергомістськість технологій.
Ну, і на кінець, найстрашніша електроніка, про яку тут
говорили, вона тут іде останнім розділом. Найбільше... Врахуйте,
шановні, 1 гривня в електронну галузь - 100 гривень в бюджет. 1
кілограм мікросхем коштує в 3 рази дорожче кілограма золота. По
чому ми ходимо ногами і нищимо його? Більше того, я вам., дивуюся,
що, дійсно, коли ми зробили виставку електроніки в Україні, ніхто
з іноземців не прийшов, бо вони бояться України як конкурента, а
уряд нищить ці наші можливості. Тому, шановні, отут Верховна Рада,
до речі, прийняла мій законопроект, я був автором, засади
відродження електронної промисловості. З подачі Мінекономіки
Президент наклав вето. Більше того, скасували закон про підтримку
виробництва своїх телевізорів, тобто іде боротьба проти свого
виробництва з боку уряду. Тому треба змінити психологію, треба,
щоб національні інтереси були віще глобалізації, тому що
глобалізація, і я вам показував приклади, що це ж не те, тому що
розвинуті країни діють за однією схемою, а ми - за іншою. Чому в
зоні, вільній від глобалізації, є тільки розвиток? Дивіться,
Китай, Японія, таке інше. Тому, шановні, треба дивитись на світ.
І я звертаюся до Івана Федоровича, він вийшов, Кураса,
давайте зберемо наших вчених, хай вони проснуться. Ну, не можна ж
бути отак от, без тями працювати, ну, ніби як очманілі, не можемо
побачити, що робиться в світі. Треба діяти в інтересах
національних...
І я підтримую оці пропозиції, які Мінпромполітики, і до уряду
звертаюсь: є можливість, підтримайте зараз в новому бюджеті нові
технології, нові проекти. Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВА. Дякую.
Переходимо до обговорення. Валентин Іванович Ландик, фракція
"Регіони України". Підготуватися Демьохіну. Шановні колеги, прошу
дотримуватись Регламенту. 20 хвилин на виступи - час.
11:46:50
ЛАНДИК В.І.
Шановні народні депутати, шановні члени уряду, інформація
Кабінету Міністрів України щодо розробки державної стратегії
відродження підтримки власного виробництва в Україні заслуговує на
увагу і залишається актуальною на сьогодні. Ніхто нам не поможе
вижити, крім нас самих. Ніхто не збудує суспільство, якщо не
візьмемося за справу самі.
Але якщо ми проаналізуємо роботу Верховної Ради України та
Кабінету Міністрів за останні 6-7 років, то побачимо, що практично
нічого в цьому напрямку не зроблено. Були прийняті закони про
стимулювання виробництва автомобілів в Україні, про заходи щодо
державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні та інші,
але українського автомобіля досі немає, а суднобудівна
промисловість ледь животіє. Лозунг "Підтримаємо вітчизняного
виробника" так і залишається лозунгом. Державні інституції як
закуповували тільки імпортні товари, так і закуповують та працюють
на економіку інших країн. Ми забули, що для того, щоб краще жити,
треба на одну гривну заробітної плати виробляти на одну гривну
промислових та продовольчих товарів. Про яку підтримку
вітчизняного виробника можна говорити, коли виробник в Україні
знаходиться далеко в нерівних умовах з закордонним виробником?
Мова йде про значне зниження вартості багатьох товарів, що
ввозяться в Україну при їх митному оформлені. Це - м'ясо, риба,
овочі, фрукти, цукор, холодильники, яких ми виробляємо проти
Радянського Союзу втричі більше. В тому році вироблено 1 млн.
штук. Телевізори, пральні машини та іншу домашню техніку, яка
ввозиться в Україну за безцінь, щоб не сплачувати митні податки та
податок на додану вартість.
Фахівці порахували, що до бюджету України кожного року не
надходить близько 5 мільйонів гривень.
Наявність багатьох пунктів митного контролю та
безконтрольність за транзитом грузів через Україну не дозволяє
зробити цю роботу якісною та ефективною. На ввозі товарів відсутнє
попереднє декларування, а угода про вільну торгівлю між урядами
України та Литви дає змогу деяким комерційним структурам завозити
товари без сплати ввізного мита.
В той час досвід роботи митних органів Росії та Білорусії
засвідчує, що проблему можна вирішити, якщо піклуються за свою
державу.
На початку цього року почав діяти наказ митного комітету
Росії, згідно якого на велику кількість найбільш важливих товарів,
що ввозяться на територію Російської Федерації, були установлені
орієнтовані ціни, я хочу привести: і на м'ясо - до двох доларів, і
на сельдь - до 80 центів, і на лимони і мандарини, і на
холодильники - 300 доларів, не менше, і так далі.
Шановні депутати, я хочу припам'ятати вам, що Росія може
вступити до світової організації торгівлі набагато раніше, ніж...
Я все-таки докажу.
4 лютого цього року промисловці України працювали з Кабінетом
Міністрів та Митним комітетом, але до цього часу аналогічного
указу в Україні немає. Мабуть, багато керівник державних установ в
Україні мають додатковий прибуток в свою кишеню, а Державний
бюджет їх не інтересує.
Виходячи з вищесказаного та з метою підтримки вітчизняного
виробника ми пропонуємо негайно ввести орієнтовані ціни на імпорт
продовольчих та промислових товарів по аналогу Росії, обмежити
кількість митниць, де будуть розмитнюватися продовольчі та
промислові товари, ввести попереднє декларування продовольчих та
промислових товарів, що ввозяться в Україну, та контролювати їх
транзит через нашу державу.
Четверте, запропонувати систему контролю за ввезенням
запасних частин для домашньої техніки, піднявши при цьому ставки
ввізного мита пропонуємо 2003 - 2006-ті роки працювати під
лозунгом: "Купуєш продукцію українських товаровиробників -
допомагаєш своїй родині, своєму бюджету, своїй державі". Дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам також.
Шановні колеги, у нас записалось на виступ 24 народних
депутати, один уже виступив. Я просив би дотримуватись регламенту.
Народний депутат Демьохін. Підготуватися Пузакову, фракція
комуністів.
11:51:44
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемый руководитель Верховного Совета, уважаемые коллеги
народные депутаты, члены правительства. Вопрос, обсуждаемый
сегодня на Дне правительства, крайне интересен. Интересен он
вдвойне тем, что мы должны отчетливо понимать, как будет влиять
разрабатываемая стратегия на политику экономическую государства,
какое место она займет в этой политике.
Заострю ваше внимание только на одном, принципиально базовом,
нормирующем аспекте. Технологически цивилизованный мир показал,
что для реализации экономической функции науки необходимо
обеспечить критическое значение наукоемкости ВВП более 90
процентов. Только при таком условии научно-технический потенциал
страны будет по-настоящему включен в экономику государства. При
более низкой наукоемкости ВВП, а именно, то, что мы сегодня
реально имеем, научный потенциал реализует только познавательную
функцию.
К сожалению, правительством не представляются оценки того,
насколько мы отстаем по этому показателю. Без таких оценок
стратегия возрождения наукоемкого производства не будет носить
конструктивного характера.
Интересен вопрос и по форме. Приобретет ли стратегия
возрождения наукоемкого производства такие юридические формы,
которые бы обеспечивали полную ответственность за реализацию
стратегии? Если бы такая ответственность наступала, может, и
количество стратегий и концепций у нас установилось бы на
минимально необходимом уровне. Получит или нет длительная
правительственная, да и парламентская, игра в разнообразной
стратегии и концепции свое истинное выражение в конкретных
планирующих документах? Вы прекрасно знаете, уважаемые коллеги,
что Конституцией предусмотрен очень конкретный документ - это
Программа экономического и социального развития страны.
Остановлюсь на отраслевом аспекте программы. Позволю
акцентировать внимание на двух отраслевых вопросах - это
судостроение и автомобилестроение. Они аккумулируют в себе
национальный научно-технический потенциал.
Судостроение и автомобилестроение могут стать тем локомотивом
национальной экономики, достаточно вспомнить, а вернее даже не
забывать примеры Японии и Кореи. В сумме вот уже много лет
японские и корейские верфи производят без малого две третьих всего
мирового тоннаж. Трудно поверить, что еще в 1969 году более
половины всего спущенного на воду в Корее корабельного тоннажа
составляли суда с деревянными корпусами. Значит, если достанет
интеллекта в государственном управлении, то можно и очень быстро
добиться успеха. А ведь стартовые технологические условия в
украинском судостроении выше корейских. Судостроение является
показательной отраслью и для реализации инновационной
инвестиционной модели экономики. Судостроение сильно экспортно
ориентированная отрасль. Тут мы можем использовать в полной мере
все возможности законодательства по специальным экономическим
зонам и по территориям приоритетного развития.
В заключении перейду к выводам и предложениям.
Представляется, что пока мы имеем дело только элементами замысла
стратегии возрождения национального наукоемкого производства, но
никак не с обоснованной последовательностью действий, позволяющих
достигнуть стратегических национальных целей технологической
модернизации экономики.
При наличии политической воли, а таковая начинает
складываться при принятых сегодня правилах взаимодействия
Верховной Радой коалиционного правительства, имеющийся задел может
стать основой для разработки государственной стратегии возрождения
наукоемкого производства.
ГОЛОВА. Завершуйте.
ДЕМЬОХІН В.А. Предлагается правительству обеспечить
дальнейшую разработку выполнения этой стратегии. Заложить в дело
стратегии, действительно, прежде всего ресурсно обеспеченную
систему ответственности за реализацию. И наконец обеспечить
возрождение украинского судостроения, автомобилестроения. Спасибо
за внимание.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я наступному після трьох хвилин буду
відключати мікрофон. Умовляння не діють. Народний депутат Пузаков,
фракція комуністів, підготуватися Масенко.
11:55:46
ПУЗАКОВ В.Т.
Пузаков, фракція Комуністичної партії України.
Питання розробки державної стратегії відродження і підтримки
власного виробника дуже влучне сьогодні, коли із замерзлої землі
люди вручну викопують цукрові буряки та збирають кукурудзу. Оце і
є наслідок реформування агропромислового комплексу, який повністю
стреножив власного виробника. На сьогодні в аграрному секторі
технічна оснащеність зменшилася наполовину. 80 відсотків техніки
відслужили свій вік, поповнень немає. Компенсацій з Державного
бюджету на придбання селянам сільгосптехніки дають мізерну. За
підсумками спеціалістів для того, щоб вийти на рівень 90-го року
потрібно 400 тисяч тракторів і 80 тисяч комбайнів. Крім цього,
існує велика потреба у сівалках, культиваторах, плугах.
На Кіровоградщині понад 100 років тому створено підприємство
"Червона зірка" по виробництву сільгосптехніки, сівалки для посіву
зернових, кукурудзяних, бурякових та овочевих культур,
навантажувачі, самохідні косарки. До 1991 року працювало там 13
тисяч робітників. Сільгосптехніка власного виробництва
користувалася великим попитом навіть за межами бувшого Радянського
Союзу. Сьогодні ж там працює біля 3 тисяч робітників. Зношеність
основних фондів сягає понад 90 відсотків.
Постає питання: "Чи може таке підприємство забезпечити
потребу селянина в сільгосптехніці і відроджувати власне
виробництво?" Звичайно, ні.
У напрямку комбайнобудування протягом п'яти років працює ,
коли можна так сказати, концерн "Лан" міста Олександрія. За цей
час виготовлено та реалізовано 145 комбайнів, які завоювали
авторитет селян. А цей завод з переходом на ринкову економіку, як
і інші підприємства, сьогодні майже не працює. Виникають постійні
труднощі, призупинилися або повністю занепали
підприємствапостачальники, зубожіли вкрай покупці - селяни,
українські комерційні банки майже не забезпечують
сільгосппідприємства середніми та довгостроковими кредитами. Аби
хоч як втриматися на плаву та враховуючи потреби країни в
зернозбиральних комбайнах, колектив концерну "Лан" взявся за
відродження власного виробництва. На жаль, добрі наміри заводчан
не були підтримані урядом та і Президентом України, а замість
того, щоб виділяти кошти концерну "Лан" закуповуються за кордоном
"Джондіри" та "Кейси". Ходоки-заводчани не один поріг оббивали,
але марна справа, і сьогодні завод не працює, бо там клани ніяк не
поділять портфелі. А весна не за горами, і ми знову будемо шукати
кошти, щоб виручати когось, а не власного виробника.
Шановний уряд, скажіть, будь ласка, до якого ж часу Україна
буде підбирати зі світового звалища непотріб? Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам за те, що ви вклалися в регламент, навіть
зекономили час. Народний депутат Масенко, фракція комуністів.
Підготуватися Раханському.
11:58:54
МАСЕНКО О.М.
Шановні колеги народні депутати! На мій погляд, цікавим
сьогодні питанням є саме постановка його в тому, що діяльність
уряду щодо розробки державної стратегії відродження і підтримки
власного виробництва. Ну якщо підтримки, то це ще зрозуміло, а от
відродження. То значить же воно було. Хтось же його власне
виробництво зруйнував і не поніс ніякої відповідальності. Ні
війни, ні стихійного лиха ніякого не було, а власне виробництво у
нас зруйнувалося. А тепер ми ставимо питання, що давайте якось
його відроджувати, шукати науковий потенціал, гроші шукати і
відроджувати.
А на мій погляд, якби ми в першу чергу знайшли винуватців -
от тих, хто зруйнував наше власне виробництво, то ми б тоді швидше
і відробили своє вітчизняне виробництво.
Я уважно прочитав ті матеріали і довідку, які були подані
Кабінетом Міністрів до Дня уряду і як подивився, то у всіх
напрямках, в усіх галузях у нас щось і робиться. Але реально на
практиці ми, як кажуть, не можемо побачити очима і пощупати де ж
воно наші товари нашого власного виробництва є. І саме перше, я
погоджуюся з Павловським Михайлом Антоновичем у тому плані (мені
сподобалась його співдоповідь), що де не кинься, все тільки
предмети і товари імпортного виробництва. А де ж наше виробництво?
І далеко ходити не потрібно, давайте зайдемо в Адміністрацію
Президента, Кабінет Міністрів, у Верховну Раду. Автомобілі
імпортні, телевізори імпортні, оргтехніка імпортна, навіть ота
апаратура, що в санузлах установлена. В тих кімнатах, де депутат
Карпов розкрив махінації із підрахунками бюлетенів для
голосування, і та імпортна. А де ж наше вітчизняне виробництво?
Шановні депутати! Шановні члени уряду! Давайте ж все-таки
повернемося обличчям до цієї проблеми!
І тоді, коли Президент, прем'єр, Голова Верховної Ради будуть
дивитися вітчизняний телевізор, їздитимуть на вітчизняних
автомобілях, тоді наше виробництво буде розвиватися, повірте.
А про те ж, яке відношення влади, я ще й назвав би такий
місцевий приклад. Ось потрібно готувати кадри для того, щоб ми
якесь власне виробництво і наукові технології розробляли, а у нас
мільйони учнів не бачили ще що таке комп'ютер. А як приїжджає
прем'єр-міністр чи Президент у Полтавську область, тоді
комп'ютерний клас дали. Планується ось ще приїзд туди дружини
Президента Людмили Кучми, може, та ще щось привезе в школу. Так
тоді хай не їздять за кордон та тільки їздять по школах, то хоч у
школах будуть комп'ютери та діти бачитимуть, що ж воно таке, то у
нас, може і наукові технології будуть розробляться.
Яке питання не зачепи, говорять, - немає грошей. Шановні
друзі, ми встановили межу малозабезпеченості 342 гривні, а чому ми
не встановимо межу доходів? Ми бачили ті декларації, які подаються
тут у Верховній Раді, 10 мільйонів гривень доходу за рік. Де ж та
межа і скільки людині ще треба, щоби вона зупинилася на якійсь
межі? От як ми вирішимо ці питання, про які я веду мову, от тоді
наше власне виробництво буде розвиватись, а так воно буде на
мертвій точці знаходитись.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Раханський, наступна - Гінзбург. Будь ласка,
дотримуйтесь Регламенту. Є Раханський? Гінзбург. Немає Гінзбург.
Єщенко? Родіонов.
12:03:10
ЄЩЕНКО В.М. Єщенко, фракція комуністів.
Шановні колеги! Питання, яке сьогодні винесено на розгляд
Верховної Ради, дуже актуальне. Фракція комуністів неодноразово
ставила питання перед Верховною Радою і Кабінетом Міністрів про
розробку національної програми підтримки вітчизняного виробника і
розвитку високих технологій в Україні. Ще у третьому скликанні
депутати-комуністи Крючков, Дорогунцов,Чекалін і інші внесли на
розгляд Верховної Ради проект закону України про державну
підтримку розвитку високих технологій в Україні. Він прийнятий в
першому читанні і наше завдання, завдання Верховної Ради 4-го
скликання - розглянути і прийняти цей проект як закон.
Ви знаєте, Президент України думає про це направлення нашої
вітчизняної економіки і у своєму Посланні до Верховної Ради ще у
2001 році "Про внутрішнє і зовнішнє становище України" в 2000 році
в розділі "Промислова політика" ставив завдання перед Кабінетом
Міністрів у 2001 році виробити концепцію державної промислової
політики і розпочати її реалізацію. Але, як ми бачимо, це все було
тільки наміри, слова і на самому ділі нічого не було зроблено.
Особливо підтримувалося Президентом, що потрібна реальна
державна підтримка вітчизняного високотехнологічного та
національного сектору економіки і, в першу чергу космічної,
авіаційної, а також інформаційної техніки та технології. Ви
знаєте, що пройшло уже після цього, після його намірів вже півтора
року, а після так званої незалежності - 11 років, вітчизняна
економіка продовжує базуватися на потужностях, що залишилися після
розпаду Союзу РСР.
За останні 10 років практично не проводилося відновлення та
реконструкція основних фондів, вони продовжують старіти не тільки
морально, але і фізично, зношуватися. Ця тенденція характерна для
всіх підприємств економіки, але особливо гостре це значення є
проблеми в стратегічній галузі та галузі, що визначають
науково-технічних прогрес. Так, в паливно-енергетичному комплексі
обладнання теплових електростанцій на 96 процентів відпрацювали
свій ресурс. Можна називати і інші напрямки нашої економіки.
Дивіться, сьогодні виробництво металорізальних верстатів
знаходиться на рівні 30-го року, тракторів - 30-го року. Разом з
тим скорочується частка машинобудування в структурі промисловості,
яка скоротилася з 30-ти у 90-му році, до 10-ти у цьому році. При
такому відношенні для справи я думаю, що і з боку уряду, і з боку
Президента України, в першу чергу, не можна далі терпіти. Тому я
думаю, що сьогоднішній розгляд повинен поставити крапки над тим,
що вітчизняний виробник вимагає серйозної підтримки, і наша
постанова повинна цим послужити у справі відродження вітчизняного
виробника.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гуреєв, будь ласка, Василь Миколайович. Наступний
Родіонов замість Раханського. Єщенко, подивіться, є там чи ні? А,
ми надали слово? Все гаразд, все гаразд. Ви наступний.
12:06:51
ГУРЕЄВ В.М.
Шановні колеги, розглядаючи це важливе питання, я в першу
чергу хотів би звернути вашу увагу на основне завдання, для чого
держава проводить державну промислову політику. А це - структурні
зміни у промисловості. І коли шановні депутати піднімають питання
і задаються запитання в першу чергу міністру чи Кабінету
Міністрів, я хотів би сказати, що всі галузі промисловості для нас
важливі, але ми повинні розуміти, що головне завдання державної
промислової політики полягає в тому, що зберігаючи позитивні темпи
в металургії, в хімії, в важких галузях промисловості,
опережаючими темпами розвивати машинобудування, наукоємні галузі
промисловості - легку промисловість з швидким обігом капітала,
деревообробну, харчову. Хоча вона відноситься до іншої трошки
сфери.
Шановні колеги, металургія, хімія - це головний експортний
потенціал України. І ми повинні їх підтримувати, але зовсім іншими
заходами, як ми в свій час приймали закон про підтримку
металургійної галузі, коли виникли в галузі проблеми, це було 2,5
роки тому. І ви знаєте, що ми завдяки позиції депутатів позитивно
вирішили цю проблему і сьогодні маємо потужну галузь, яка
підтримує наш торговельний і платіжний баланс.
Машинобудування. Наукоємна оборонна галузь. Що ми сьогодні
маємо, шановні колеги?
Заборгованість по державному замовленню за виконані роботи і
відвантажену техніку силових структур сьогодні 150 мільйонів
гривень. В якому становищі знаходиться ця галузь. В якому
становищі знаходиться ця галузь, інститути науково-дослідні,
підприємства? Вони, практично, збанкрутували.
Який вихід? Ми сьогодні маємо програму, яку підтримав Кабінет
Міністрів, розвитку озброєння в військової техніки. І це правильна
позиція. Але слідуючий шаг за нами, шановні депутати, треба
розглянути терміново особливості приватизації оборонного комплексу
промисловості. Особливості, тому що ми маємо інститути, і
інтелектуальну власність ще ніхто не оцінив в нашій державі. ї
Хочу два слова сказати буквально по суднобудуванню. Дев'ять
потужних суднобудівних заводів, прийнятий в свій час, коли був
Валерій Павлович Пустовойтенко Прем'єр-міністром нормальний закон
про підтримку галузі. Здійснювалася за рахунок бюджету підтримка.
Сьогодні в заставі знаходиться дев'ять суден, риболовних
судів рибної галузі промисловості. На 61-ому комунарі зупинилося
виконання замовлення для грецького замовника. Ми що, не розуміємо,
якщо ми не передбачимо в бюджеті ці фінансування, ми втрачаємо
вітчизняний флот? Жодної копійки ми не виділили в бюджеті. За цей
бюджет голосувати не можливо чи дуже складно, тому що ми зруйнуємо
цілу галузь.
Фінансування конверсій і програм науково-дослідних в
машинобудуванні, обсяги фінансування. В бюджеті передбачено було
25 відсотків - 23 профінансовано. Вже сьогодні 20 мільйонів в 2002
році передбачено, фактично профінансовано 10 мільйонів.
Рівень фінансування Міністерства промислової політики, не
міністерства, а всіх програм - 18,7 процентів.
Тобто, шановні колеги, не маючи більше часу, я хочу сказати,
що багато в чому формування державної промислової політики
залежить від нас, від бюджетної політики, фінансової політики
нашої держави. Дякую, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Родіонов, будь ласка. Наступна - ГІнзбург.
12:11:07
РОДІОНОВ М.К.
Родионов, фракция коммунистов.
Уважаемые товарищи, я хотел бы как специалист в области
электроники проиллюстрировать нынешнее положение с наукоемкими
продукциями в промышленности. Нам, народным депутатам, недавно
пришлось встретиться с директорами заводов электронной
промышленности. И хочу сказать, что тот оптимистический тон,
который был в докладе, он не соответствует действительности.
Электроника, как уже здесь говорилось, - это то направление,
которое определяет интеллектуальный запас общества,
интеллектуальное развитие общества. Для примера я вам напомню,
может, кто-то уже и забыл: в Советской Украине действовало только
по Министерству электроники 176 предприятий. Они выпускали только
микросхем 316 миллионов штук, они выпускали продукции на 500
миллионов долларов. Там работало 250 тысяч инженеров, рабочих и
других. Эта продукция была конкурентноспособная, потому что вся
отечественная военная техника была этой продукцией оснащена, и она
соответствовала мировым стандартам, стандартам Соединенных Штатов
Америки. И они не случайно еще и сегодня гоняются за "кольчугой",
никак не могут понять, как это так, что в свое время в Советской
Украине было произведено такое оружие, которое они не могут и на
сегодня достичь этого уровня. Это, вопервых.
Во-вторых, как могло оказаться, здесь уже говорилось, что
этот комплекс лег, как говорят, и окончательно. Директор завода
Сумм, которые выпускают микроскопы мирового уровня и уже
микроскопы, которые нужно, просто без них не обойтись никаком
научному институту, говорит, что за последние годы ни один
экземпляр с Украины заказов не было. Если они выживают, то за счет
заказов России, Китая и других стан. То есть эта продукция у нас
невостребована. Она говорит о том, что мы тоже в данном случае
потеряли этот потенциал.
И последнее. Поскольку этот потенциал говорит о том...
Научный потенциал говорит о том, что мы потеряли и
интеллектуальное развитие общества, мы потеряли умышленно рабочие
места, мы потеряли зарплаты, мы ухудшили условия жизни украинского
народа. Это как раз подходит под то определение, которое дано в
декларации Организации Объединенных Наций 1948 года геноцид
собственного народа. И если там мы хотим строить какой-то склеп,
то будет правильно, если на этом склепе напишут, что в этом
геноциде виновата нынешняя власть, которая и привела к разрушению
экономики Украины. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Гінзбург Ольга Петрівна і будемо
закінчувати.
12:14:36
ГІНЗБУРГ О.П.
Шановні народні депутати, шановні виборці.
Гінзбург, 161 виборчий округ, фракція комуністів.
Для мене розгляд цього питання у першу чергу є як би привід
говорити про соціальний стан сьогодні наших громадян. Тому
підтримка вітчизняного виробника - це робочі місця і заробітна
плата. Я звертаючи завжди увагу на свій округ, це місто Конотоп,
місто Шостка, це два великих промислових міста, де багато
промислових підприємств, машинобудівні, воєнні заводи, заводи
железнодожного транспорту, вагоноремонтний завод, це по випуску
арматури високого тиску, завод "Свема" шосткинський і інші. І всі
вони ці заводи деякий час знаходилися у державній власності, а
деякий час сьогодні знаходяться у приватній власності. І складні
питання, які виникають і омовлюються сьогодні, слухають нас
сьогодні працівники цих підприємств і директора заводів і думають:
сьогодні Верховна Рада, мабуть, прийме якесь зважене рішення, і
завтра або через деякий час ми вже почуємо і отримаємо підтримку
держави. А тому якщо не так, чому вони говорять у Верховній Раді
про це, чи у них часу забагато, чи може вони це для якоїсь там
іншої справи це говорять, знову хочуть замилити нам очі. І
директор заводу, який слухає сьогодні нас, чекає, а що ж вони
вирішать. Я як депутат приїду на округ і у мене спитають: "Шановна
Ольга Петрівна, ти була на слуханнях, яке ж ви прийняли рішення?"
А я їм скажу :" Шановні директори, не стройте ілюзій, бо
нічого ця Верховна Рада не може прийняти потому, що більшість у
Верховній Раді сьогодні проголосувала за програму уряду, де от
така сторіночка, зовсім три чи чотири стрічки написано про
підтримку вітчизняного виробника".
Знову у четвер буде голосуватися бюджет нашої країни, де
знову буде на 17 відсотків написано чи на 20 відсотків підтримка
вітчизняного виробника. І пофамільно треба у газеті надрукувати,
хто сьогодні проголосує за підтримку вітчизняного виробника,
віддавши голос за сьогоднішній Державний бюджет.
Я сьогодні взяла деякі цифри. Моторошно становиться, за що ви
проголосуєте. Дивіться. У 2000 році до країн з більш привабливими
для наукової роботи умов виїхало 151 доктор і кандидат наук, на 11
відсотків більше, ніж у 1990 році, а всього впродовж 1995-2000
років залишили Україну 270 докторів та 640 кандидатів наук.
Далі, ще коротко я хочу вам сказати. Злочинна діяльність
можновладців призвела до повного знищення галузей, які є основою
науково-технічного прогресу нашої країни. Так виробництво
металорізальних верстатів за 6 місяців 2002 року склало всього 413
штук або 2,2 відсотків від рівня 1990 року, або 7 відсотків від
рівня 1940 року. І так далі.
В чому я бачу причину і чи можна вирішити ці питання? Ми
просто мусимо вирішити. Я завжди дала собі таку обіцянку. Виходячи
на цю трибуну буду говорити так: "Тільки ми , наша Верховна Рада,
ми, наше скликання має вирішити ці складні питання, проявивши
політичну волю, тому що за нами буде ще гірше". А виборців, які
підтримували цих депутатів, просто запрошую до того, що ми маємо
прийняти такий бюджет, так підтримати, щоб наші виборці, наші
підприємства, щоб наша країна на своєму житті мала це відчути.
Спасибі вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Наполягає на виступі Кармазін.
Він наступний йде, якщо ми дамо слово Кармазіну, закінчимо, 2
хвилини.
12:18:44
КАРМАЗІН Ю.А.
Спасибі. Спасибі народним депутатам, які вважають, що без
Кармазіна не можна. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність",
Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Шановний уряд! Безперечно питання,
яке ми сьогодні розглядаємо, надзвичайно важливе. Я хотів би з
огляду на те, що мені дали тільки 2 хвилини, торкнутися зараз
такого надзвичайного питання як технопарки. Подивіться що
робиться. В Росії сусідній 60 технопарків, в Китаї - більше 100, а
у нас на папері 8. І подивіться чим вони займаються! Подивіться
куди гроші пішли від оподаткування! На ввезення з Російської
Федерації крил застарілих 40 років назад автомобілів "Волга"! Не
знаєте ви цього? Я вам тоді очі розкрию, якщо не знаєте. Що, нема
інших пропозицій наших науковців, інженерів, менеджерів? Є. Лежать
і криються пилом матеріали по технопарках, наукового
приладобудування. Суми. Екологічний технопарк в Донецькій області.
Текстиль - Херсон. Розглядається морська техніка і технологія з
видобування мінеральних ресурсів світового океану та
АзовоЧорноморського басейну. Але не пробивається це все в
коридорах влади.
Як ви думаєте, якщо в одній фізичній особі сидить три
юридичні: президент технопарку працюючого, голова комісії з питань
державної підтримки діяльності технологічних парків при Кабміні і
віце-прем'єр України з гуманітарних питань. Як ви думаєте, підуть
під цю кришу? Будуть отримувати підтримку. Про кого це я? Про
нашого колишнього колегу, нашого і потім урядовця Володимира
Семиноженка.
Шановні друзі! Та давайте ж наведемо ляд і скажемо, якщо ми
хочемо бути не банановою республікою, а хочемо бути цивілізованою
країною, то до питання технопарків, до питання інноваційних
технологій треба відноситися зовсім по-іншому.
Я дякую. Мій час закінчився, але насправді закінчився час тих
урядовців, які так погано господарюють. А наш час ще прийде!
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово для репліки Ніколаєнко Станіслав
Миколайович, будь ласка, з місця.
12:21:08
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, Голова комітету з науки і освіти.
Я хотів би звернутися сьогодні до представників уряду, до
доповідача товариша М'ялиці з двох питань. Перше, і звернутися до
уряду взагалі, кадрова проблема сьогодні у нас із 449 тисяч осіб,
що були зайняті в науковій сфері в 91-му році фактично залишилося
в два з половиною рази менше людей. У нас сьогодні доктори наук
старіють, кандидати наук, у нас не буде скоро кому двигати цю
науку, якщо ми не підвищимо заробітну плату в не змінимо кадрову
політику.
І друге - це інформаційний супровід економічного зростання
нашої економіки. Якщо ми сьогодні не реалізуємо державну програму
інформатизації, от учора ми знайомилися як це роблять в КПІ на
прикладі системи "Уран", то ми ніколи не зрушимо з місця. Ми в
цьому році виділили 1 відсоток на комп'ютеризації шкіл від
запланованого в бюджеті. Хіба можна сьогодні кожне міністерство,
відомство окремо собі робити інформаційний супровід і свою
програму інформатизації. Потрібна державна програма
інформатизації, щоби ми могли забезпечувати новітньою сучасною
інформаційним продуктом всі підприємства, всі ВУЗи і таке інше.
Оці два моменти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, закінчуйте, будь ласка.
Заключне слово міністра промислової політики України М'ялиці
Анатолія Костянтиновича, будь ласка.
М'ЯЛИЦЯ А.К. Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые народные
депутаты, в заключительном слове я хотел бы еще раз поблагодарить
вас всех за то, что Верховная Рада начала свою работу с
рассмотрения состояния дел в промышленности. О заинтересованности
депутатов говорит большое количество и разнообразие вопросов.
Не все, что происходит сегодня в промышленности,
удовлетворяет меня как министра и я надеюсь на то, что совместная
работа Верховной Рады, промышленности, депутатов и профильных
комитетов позволит выйти на те уровни, которые требует сегодня
наше общество.
Замечания, предложения будут проанализированы, использованы в
дальнейшей работе для обеспечения развития экономики и
благосостояния жизни народов. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шуфрич, будь ласка, мікрофон.
12:23:35
ШУФРИЧ Н.І.
З процедури. Дякую. Я хотів би звернути увагу шановних колег,
що згідно статті 3.3.6 кожна з депутатських фракцій і груп має
право на виступ з питань, які обговорюються в залі. Я так
зрозумів, що і представнику Соціалістичної партії і об'єднаним
соціал-демократам сьогодні слово для виступу надано не було. Нам
прикро з цього приводу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми з вами відвели час на розгляд цього питання.
Будь ласка, Микола Миколайович. Рудьковського мікрофон, будь
ласка, включіть. Хвилину. Будь ласка, говоріть.
12:24:17
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Я все-таки наполягаю на своєму поставленому першому питанні.
Потрібно дати можливість виступити кожному від фракції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає проблем. Ставимо на голосування продовження
розгляду цього питання? Але у нас попереду ще дуже важливе
питання, що стосується опалення. Ми з вами домовилися, розглядаємо
це питання 2 години. Час вичерпано, ми перебрали на 15 хвилин.
Таким чином, згідно з домовленістю ми закінчуємо розгляд цього
питання. Будь ласка, профільний комітет, інші депутати працюють
над підготовкою постанови, яка буде внесена на розгляд пленарного
засідання. Закінчуємо.
Наступне питання: інформація Кабінету Міністрів України про
виконання Постанови Верховної Ради України від 22 жовтня цього
року "Про заходи щодо забезпечення теплом жилих будинків, закладів
освіти, охорони здоров'я, культури та інших об'єктів соціальної
сфери, що опалюються від централізованих мереж теплопостачання".
Доповідає голова Державного комітету з питань житловокомунального
господарства Семчук Григорій Михайлович. Будь ласка. Ми домовилися
без перерви. Хто... Можуть вийти, перервати розгляд, а ми
розглядаємо. Будь ласка.
СЕМЧУК Г.М.
Шановний Головуючий, шановні народні депутати, питання, яке
сьогодні розглядається, безумовно, має надзвичайно велике значення
як для наших громадян, так і для України в цілому. Хочу зазначити,
що уряд з усією відповідальністю ставиться до забезпечення
проведення цьогорічного опалювального сезону. Вживаються всі
можливі заходи щодо організаційного та фінансового забезпечення
безперебійного, тепловодопостачання житлового фонду та об'єктів
соціальної сфери, розрахунків за надані послуги.
Щомісячно, починаючи з липня поточного року зазначене питання
розглядалось на засіданнях Кабінету Міністрів, а також на
селекторних нарадах за участю керівників центральних органів
виконавчої влади та місцевих органів влади. Проте, уникнути
упущень, на жаль, не вдалось. Про це справедливо відмічено в
постанові Верховної Ради України, виконання якої сьогодні
розглядається.
Для фінансового забезпечення безперебійного теплопостачання
житлового фонду та об'єктів соціальної сфери, розрахунків за
надані послуги Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову
віл 11.11 поточного року номер 1693 "Про переведення розрахунків
бюджетних установ за спожиті електроносії". Зазначеною постановою
передбачається провести розрахунки в межах залишку бюджетних
асигнувань, що визначені в кошторисах цих бюджетних установ і
організацій за поточний рік із залученням заборгованості НАК
"Нафтогаз" та НАЕК "Енергоатом" до Державного бюджету, яка
рахується станом на 1.10 поточного року.
Кабінет Міністрів також прийняв за цей період ще одну
постанову від 31.10 "Про перерозподіл річних обсягів субвенцій з
Державного бюджету між місцевими бюджетами на надання пільг і
субсидій населенню на оплату енергії, природного газу, послуг
тепловодопостачання, водовідведення та послуг зв'язку", виконання
якої дасть можливість більш повні розрахунки провести за надані
послуги та субсидії населенню.
Реалізація зазначених рішень уряду дасть можливість поліпшити
фінансовий стан теплопостачальних організацій та підприємств
водопровідноканалізаційного господарства, забезпечити розрахунки
бюджетної сфери за спожиті енергоносії.
З метою ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах
житловокомунального господарства надано допомогу з резервного
фонду Державного бюджету в сумі 5,7 мільйони гривень містам
Кіровограду, Первомайську та Стаханову Луганської області, селищу
міського типу Степногорську Запорізької області.
Рішення про надання такої допомоги у сумі майже 1,9 мільйони
гривень прийнято щодо міста Ровеньки Луганської області та
Цюрупінська Херсонської області.
Урядом була створена міжвідомча комісія з питань підготовки
житловокомунального господарства до роботи в осінньо-зимовий
період 2002-2003 років. В кожному місті створені комісії з
перевірок обсягів якості та вартості надання житлово-комунальних
послуг, розгляду питань погашення заборгованості за
житлово-комунальні послуги, надання допомоги громадянам у
оформленні субсидій, проведення відповідної роз'яснювальної роботи
серед населення.
Новостворений уряд започаткував уже проведення щотижневих
селекторних нарад з питань проходження опального сезону, в якій
приймають участь Мінпаливенерго, Держжитлокомгосп, інші центральні
органи виконавчої влади, обласні, міські держадміністрації.
Запроваджено щомісячний моніторинг розрахунків за спожиті
житлово-комунальні послуги та енергоносії, щодекадний моніторинг
проходження опального сезону, а також щоденне оперативне
інформування в разі виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах
житлово-комунального господарства.
Завдяки вжитим заходам тільки за третій квартал поточного
року вдалося зменшити на 240 мільйонів гривень заборгованості
населення за спожиті послуги. На нашу думку, позитивно вплине на
загальну ситуацію прийнятий 28 листопада Верховною Радою України
закон стосовно реструктуризації заборгованості населення за
житловокомунальні послуги.
Слід відмітити, що за останні дні вжиті заходи дали
можливість поліпшити ситуацію тих областей, де були серйозні
недоречності, в тому числі в Житомирській, Одеській, Сумській
області, Харкові, ви знаєте, була ситуація, де відключено було, не
опалювалося майже 150... районів населення, зараз ці питання всі
вжиті і прийняті заходи, і процес опалення йде нормально. У
Севастополі підключено 16 будинків, які не опалювалися на минулу
п'ятницю.
В цілому за оперативними даними облдержадміністрацій станом
на 9 грудня загалом працює 99,9 котелень, опалюється 99,7 житлових
будинків, 99,9 дошкільних закладів, в таких же обсягах учбові
заклади, стовідсотково опалюються лікарні.
У нас є по кожній області, по кожному будинку інформація. В
основному це деаварійні роботи, в ряді котелень відпрацьовується
питання щодо забезпечення лімітами на газ. І ми щоденно тримаємо
на контролі, щоб якнайближчим часом ці питання всі зняти.
Слід зазначити, що опалювальний сезон проходить у вкрай
складних фінансово-економічних умовах.. Ряд теплопостачальних
об'єктів не працює через відсутність лімітів на природний газ.
Наприклад, в Дніпропетровській області місто Синельк... 2
котельні, в результаті чого не опалюється ще на сьогодні 46
будинків. По вчорашній інформації сьогодні-завтра там будуть
прийняті заходи, щоб включити ці будинки до опалення.
Незважаючи на позитивну тенденцію з оплати за природний газ,
у жовтнілистопаді скорочено борги порядка на 170 мільйонів, в
Дніпропетровській, Харківській, Чернігівській областях борги за
газ продовжують зростати.
Відбулася серйозна розмова в минулу п'ятницю на селекторній
нараді з тими керівниками областей, де ще мають місце такі
моменти, і зобов'язано вжити невідкладних заходів щодо їх
ліквідації.
Заборгованість підприємств
водопровідноканалізаційно......................за спожиту
електроенергію, на жаль, має тенденцію до зростання. Стан платежів
підприємств галузі за енергоносії пов'язаний, перш за все, із
неплатежами споживачів за отримані житлово-комунальні послуги.
Щодо тарифів. Як вам відомо, шановні народні депутати,
відповідно до діючого законодавства, тобто Закону про місцеві
державні адміністрації та місцеве самоврядування, тарифи на
житлово-комунальні послуги встановлюються місцевими органами
виконавчої влади та органами самоврядування. На сьогодні ці тарифи
не відшкодовують повну собівартість надаваємих житлово-комунальних
послуг. Збитки підприємств житловокомунального господарства за 9
місяців склали з початку року більше 500 мільйонів гривень.
В середньому по Україні в структурі витрат послуг
теплопостачання питома вага паливно-енергетичних ресурсів складає
66 відсотків, послуг водопостачання, водовідведення - від 30-ти до
50-ти і більше. Тому для забезпечення сталої роботи підприємств
галузі важливим є питання відпрацювання фінансової моделі від
збиткового функціонування галузі, над чим зараз працює
новостворений наш комітет. І ближчим часом такі пропозиції будуть
надані уряду. Відповідно до доручення Президента України спочатку
2003 року Мінфіном, ДПА, Антимонопольним комітетом і нашим
комітетом буде проведена суцільна перевірка всіх підприємств
житлово-комунального господарства щодо економічної обгрунтованості
тарифів на послуги. Необхідно для цього завершили роботу по
удосконаленню існуючої нормативної бази, яка повинна забезпечити
умови для переходу для економічно обгрунтованих тарифів на
житловокомунальні послуги, прозорість, визначення складових
тарифів на ці послуги. Уже розроблений нами новий порядок
формування тарифів у водопровідноканалізаційному господарстві,
який погоджений з Міністерством фінансів, Міністерством економіки,
Антимонопльним комітетом і зареєстрований у Мін'юсті. Він
передбачає у тарифів мати інвестиційну складову, передбачається
механізм економічної зацікавленості підприємств в енергозбережені.
Це дасть змогу накопичувати кошті і спрямовувати їх підприємствами
у першу чергу на енергозбереження. Такий порядок зараз
відпрацьований у теплопостачанні і найближчим часом буде
затверджений в установленому порядку. Розробляємо і по іншим
підгалузям.
Нам необхідна також підтримка і Верховної Ради України у
прийнятті важливих правових актів, а саме нової редакції Житлового
кодексу, який сьогодні вже розглядається урядом і найближчим часом
буде поданий на розгляд у Верховну Раду.
Внесення змін до Закону України про підприємства України,
стаття 23-я, яким передбачено, що органи місцевої влади повинні
відшкодовувати підприємствам галузі різницю у тарифах там, де вони
затверджені нижче собівартості. Значне повинен поліпшити
фінансовий стан підприємств водопровідноканалізаційного
господарства Закон стосовно запровадження касового методу
оподаткування ПДВ на цих підприємствах, проект якого вже
знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Уряд тримає під
постійним контролем питання сталого проходження опалювального
сезону.
На завершення я хочу подякувати вам, шановні народні
депутати, за ту увагу до цього важливого питання. І я впевнений,
що уряд і наш комітет по житлово-комунальному господарству прийме
всіх заходів, щоб ми пройшли нормально і стало цей опальний сезон.
Дякую за увагу.
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я відчуваю, що у вас є запитання.
Прошу записатися. 10 хвилин на запитання і відповіді. Прошу
записатися.
Прошу висвітити на табло.
Народний депутат Лещенко, фракція комуністів. Підготуватися
Сухому.
12:36:08
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України,
Чернігівщина.
Шановний Григорію Михайловичу! Дійсно, у структурі тарифів
значна доля на вартість енергоносіїв. Так не розглядав уряд
питання, щоб зменшити якраз цю вартість, щоб ці
монополістипосередники, які подають газ і таке інше, знижували
ціни? Це перше питання.
І друге. Скільки по Україні виселено сімей із своїх квартир
власних за несплату житлово-комунальних послуг через те, що у них
грошей немає на це? Дякую.
СЕМЧУК Г.М. Дякую за запитання.
Щодо першого щодо собівартості енергоносіїв у собівартості
комунальних послуг. Дійсно, це сьогодні одне із найважливіших
питань, яке необхідно розв'язати на рівні уряду, держави. Я вже
сказав, що в собівартості, в першу чергу, водопостачання і
теплопостачання досягає від 30-ти до 50-ти, до 60-ти і більше
відсотків. В Луганській області водопровідно...........
господарстві собівартості послуг на воду і каналізацію
енергоскладова складає більше 75 відсотків, коли у світовій
практиці ця складова у розвинутих країнах досягає 12-14, максимум
20 відсотків. Тобто це той резерв, який необхідно сьогодні задіяти
для того, щоб зменшити собівартість і в кінцевому результаті
тарифи.
Зараз ми відпрацьовуємо спеціальні заходи, фінансову модель,
щодо запровадження енергозберігаючих технологій. Потрібні кошти.
Тому я казав, що при формуванні фінансової моделі стабілізації
роботи галузі, ми визначаємо це, як пріоритет, новими порядками
формування тарифів, а також готуємо цілі пропозиції щодо
врегулювання цін на енергоносії з врахуванням формування цін на
тарифи житлово-комунального господарства. Ближчим часом ці
пропозиції будуть надані уряду.
Що стосовно виселення. Ні одної, по моїм даним, ні однієї
сім'ї ще ніхто не виселив за несплату квартирної плати і
житлово-комунальних послуг в Україні.
ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о). Підготуватися Заїчко.
12:38:34
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Григорій Михайлович! Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о),
місто Запоріжжя. І запитання у мене стосується міста Запоріжжя.
На мою думку, поведінка НАК Нафтогаз України сьогодні, яка
відключає чи обмежує поставляння газу в населені пункти дуже
подібна на державний рекет. Якщо ви сказали про те, що
застосовуються заходи виховання, то я думаю, що зима - це не той
період року, де можна проводити такі виховні заходи.
Скажіть, будь ласка, ваша оцінка, голови Державного комітету
щодо законності, так званих, факсограм НАК Нафтогаз України про
обсяги поставляння газу в котельні, зокрема міста Запоріжжя, де в
заставу місто віддало все міське майно, проплата складає 126
процентів, а газу немає і місто рятується котельнями промислових
підприємств, які на ці цілі виділяють мазут. Ваша оцінка голови
Держкомітету дій НАК Нафтогаз України.
СЕМЧУК Г.М. Шановні колеги! Ми повинні розуміти і оцінка моя
дуже проста. І за енергоносії треба платити, і треба платити за
житлово-комунальні послуги.
Не може бути такої картини, щоб ми кредитували як свої
послуги, так і НАК кредитував нам газ. Я ще раз кажу, що зараз
якраз ми в комітеті відпрацьовуємо загальні правила гри, як я їх
називаю. Тобто, ми хочемо впорядкувати - ще раз говорю - ціни на
енергоносії, ув'язавши їх з цінами на житловокомунальні послуги.
Ближчим часом ми ці пропозиції надаємо уряду, а зараз
відпрацьовуємо їх разом з Міністерством економіки.
ГОЛОВА. Народний депутат Заїчко, будь ласка. Підготуватися...
12:40:23
ЗАІЧКО В.О.
Заичко, фракция НДП. Прошу передать слово Косинову.
12:40:35
КОСІНОВ С.А.
Уважаемый Григорий Михайлович, вам уже задавали вопрос по
поводу тарифов. Я хотел бы уточнить. Что делается комитетом
сегодня, чтобы за все те потери по теплопостачанню и
водопостачанню.
Когда будет ситуация изменяться таким образом, чтобы
потребитель не платил за все те потери, которые возникают в этих
двух сетях? Что делается в этом направлении вашим комитетом, кроме
тех порядков, которые вы сегодня утверждаете. И еще по
теплопостачанню, вы сказали, он только в стадии разработки.
Спасибо.
СЕМЧУК Г.М. Да, действительно сегодня техническое состояние
систем в целом объектов жилищнокоммунального хозяйства критическая
и особую тревогу вызывает состояние сетей в
водопроводноканализационном хозяйстве и тепловом.
Следует отметить, что динамика тоже не в нашу пользу.
Постоянно растет количество в процентном отношении объемы
аварийности на сетях. Мы уже достигли до двух аварий на километр
сети в год, что на порядок выше, чем в развитых странах.
Сегодня в водопроводноканализационных сетях аварийность
достигла, количество сетей, до 30 процентов, это почти 38 тысяч
километров сетей. Мы меняем в год до 300 километров, то есть если
такими темпами будем менять, нам надо почти 100 лет. Поэтому я еще
раз говорю, что сегодня на основании программы реформирования,
которая одобрена правительством в начале года, комитетом
отработаны 6 стратегических направлений реформы, которая
предусматривает и усовершенствование системы управления, которая
предусматривает разработку финансовой модели стабилизации отрасли.
Это комплексный подход и мы уверены, отработав нормативную базу,
мы приведем в порядок наши сети. Пока ситуация действительно
такая.
И более того, это не будет оттягиваться на какой-то период.
Мы поставили перед собой, комитет, задачу до 2005 года
застабилизировать ситуацию в отрасли, не допускать роста
дебиторской, кредиторской задолженности, принять меры по
самофинансированию этой отрасли. Параллельно комитет сейчас
плодотворно работает с Европейским банком реконструкции и развития
и Всемирным банком.
Вы уже знаете, что действует проект модернизации системы
водоснабжения в городе Запорожье. Буквально недавно вы
ратифицировали договор Мирового банка по городу Львову. На выходе
у нас привлечение кредитных ресурсов в город Херсон. Буквально я
вернулся на днях из Парижа, где провел переговоры с
представителями Мирового и Европейского банка о привлечении
дополнительных ресурсов в теплоснабжение Донецк, Днепропетровск,
Кривой Рог и 5 городов, где худшее состояние по Европейскому банку
в системе водопровода, канализации. То есть комплексные меры,
которые будем принимать, они дадут положительный результат.
ГОЛОВА. Григорій Михайлович, у вас чудова українська мова. Я
думаю, що ви можете відповідати, тут всі зрозуміють вас,
українською мовою.
Будь ласка, народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної
партії України.
12:44:08
ШИБКО В.Я.
Шибко, Соціалістична партія України.
Григорій Михайлович, я вас не обтяжую тими питаннями, чи
формуєте ви тарифи чи ні, я знаю, що вас до цієї справи не
залучають і роблять без вас це, тобто навіть не питають: як
підвищувати тарифи чи ні. У мене тільки конкретні два питання до
вас.
Перше. Чи особисто ви давали якісь накази для того, щоб
відключити від електропостачання 20 ПТУ, від теплопостачання 31
ПТУ, це офіційній дані, і від теплопостачання відключити 21 школу
і де 50 тисяч дітей сьогодні перебувають у холоді? Це методи
виховання, мабуть, на сьогоднішній день з боку вашого комітету. Це
перше питання.
І друге питання. Я щойно повернувся з Павлограду. Чи ви
давали відповідні якісь накази з приводу того, щоб тим, хто не
сплачує сьогодні за споживчий газ, за споживання газу, відключали
цей газ? І це одинокі матері, багатодітні матері, пенсіонери, які
потім бігають за цими всіма, хто відключальниками, і ще платять їм
100 гривень за те, щоб підключили. Особисто ви причетні до цього
чи ні?
СЕМЧУК Г.М. Я з повною відповідальністю вам відповідаю, що
ніяких таких доручень по відключенню об'єктів і соціальної сфери,
і житла від об'єктів теплопостачання ні я, ні мої заступники в
комітеті не давали. Я, більше того, таких не давали доручень і
уряд. Я не знаю, що це за інформація. Навпаки, ми в минулу
п'ятницю проводили вже з новим віце-прем'єром Гайдуком селектор,
де були всі керівники областей, міст, районів, і ніхто такої
вказівки не давав. Ставилось питання, я відповідаю за свої слова,
ставились питання навпаки - вжити невідкладних заходів щодо
завершення пуску тепла на тих об'єктах, де ще вони відключені.
По нашим даним сьогодні не опалюються в Україні тільки дві
школи.
ГОЛОВА. Народний депутат Чорновіл, фракція "Наша Україна".
12:46:10
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний доповідачу, скажіть. будь ласка, яка ваша позиція
щодо системи розрахунків за теплопостачання? Я маю на увазі ту
систему, яка зараз досить масово вводиться в ряді місць України з
посиланнями на певні листи Міністерства енергетики і Кабмінівські.
І отой лист, який відомий вам, щодо колективної їх фактично
відповідальності, колективної оплати. Внаслідок чого не
заключається теплопостачальними установами в ряді міст, зокрема в
місті Львові, угоди, прямі угоди безпосередньо з користувачами, з
мешканцями, примушують підписувати такі угоди оперативні будинки,
відомчі будинки, внаслідок чого виникає цілий ряд і конфліктних
ситуацій, ліквідуються, по суті, оті кооперативні фонди, які мали
б іти на ремонт тощо. Це робиться в примусовому порядку з
посиланнями на певні документи Кабміну. Яка ваша позиція і чи
готові ви підтримати те, щоб перейти все ж таки на практику
максимально індивідуальних угод?
СЕМЧУК Г.М. У нас позиція в комітеті проста. Дійсно, на
сьогодні в ряді міст збір платежів здійснюється хто як собі
запровадив. Моя особиста думка, що людина не повинна бігати по
багатьом постачальникам і платити за свої послуги. Тому питання
відпрацювання удосконалення системи управління в
житлово-комунальному господарстві ми зараз будемо запроваджувати
служби замовника, як це робиться в багатьох країнах - в Польщі, в
Росії тій же. І перший пілотний проект ми вже розробляємо разом з
одеським міськвиконкомом і одеською облдержадміністрацією. Буде
служба замовника, яка буде заключати договори на постачання послуг
з населенням, об'єднаннями співвласників, з асоціаціями. З другого
боку, на конкурсній основі буде заключати договори на постачання
комунальних послуг. І збір платежів буде здійснюватись через
службу замовника, якщо вас добре зрозумів.
ГОЛОВА. Дякую, Григорій Миколайович. Час вичерпано. Дякую.
Сідайте, будь ласка. Від комітету - голова комітету Валерій
Павлович Пустовойтенко. Будь ласка, Валерій Павлович.
12:48:51
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.
Пустовойтенко, фракція Народнодемократичної партії.
Я хочу звернутися до шановного Голови, до Шановних народних
депутатів, наскільки цікаве питання щодо стану справ з опального
сезону.
Ну, по-перше, Володимир Михайлович, ми вчора на засіданні
Координаційної ради домовилися, що будуть представники уряду. Я
подивився в ложу - один Шевчук Василь Якович від фракції НДП
присутній в ложі, тому уряду не цікаво розглядати цю постанову, а
ми її розглядаємо. Це перше питання.
Друге питання, я вчора мав зустріч двогодинну з головою
Державного комітету з питань житловокомунального господарства. Це
підготовлена людина, який має величезний досвід. У мене одне єдине
питання, і хочу вам сказати, що познайомився з подальшою роботою і
цього комітету, і стану справ, і комітет, який я очолюю,
відноситься до відання. Можу сказати: потрібно вирішити два
наступних питання і більше не розглядати це питання. Уряд
відповідає, буде відповідати за стан справ, також місцеві рад.
Перше питання - інформацію уряду прийняти до відому, те, що
проінформували, тому що звітував не керівник уряду, і записати
уряду прийняти постанову, в четвер її проголосувати, щоб на
протязі чотирьох місяців подали комплексну програму реформування
житлово-комунального господарства.
Сьогодні ... Це ж не під сезон, а під майбутнє, тому що ми
будемо знову слухати. Я просто хочу, щоб ви звернули увагу,
сьогодні повна невідповідність тарифів на комунальні послуги щодо
цієї роботи. Сьогодні тарифи - 50 відсотків від фактичних тих
витрат, які сьогодні тратяться на комунальні послуги. І якщо не
буде відрегульована ця система, цього не можливо робити. А це
можна одночасно робити з підвищенням заробітної плати, з
підвищенням пенсій, щоб була ця система обов'язково збалансована.
сьогодні система комунальних господарств... комунальне
господарство не спроможне надавати якісні послуги по подачі тепла,
води, водовідведення, поставки газу, економії всіх енергетичних
ресурсів.
Тому комітет підготував проект постанови, я хотів би, щоб ми
обов'язково підтримали, і в тому числі підтримали заборону
попередньої оплати НАК "Нафтогаз України" щодо надання комунальних
послуг. І просив би цю пропозицію підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, нам треба порадитись. Ми ж інформацію
заслухали, інформацію ми не обговорюємо. Одну хвилинку! Будь
ласка, заспокойтеся! Ви можете дати мені можливість сказати чи
ні?! Не зловживайте своїм право жінки, будь ласка, заспокойтеся!
Але записалося у нас 8 чоловік. Я пропоную, якщо в нас є така
потреба, 15 хвилин відвести на обговорення. Немає заперечень?
Голосувати не будемо. Будь ласка. Але 15 хвилин.
Тарас Чорновіл, будь ласка. Підготуватися Кармазіну. Я прошу
скорочено говорити всіх.
12:51:59
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги, власне кажучи, проблема теплопостачання, як і
забезпечення будь-якими іншими послугами, в нас виринає завжди в
дуже болісному вигляді саме тоді, коли вже говорити про неї пізно
- треба робити.
Я хотів би менше говорити, а сказати тільки дві установки,
дві проблеми, які виникають на місцях і з якими стикаються і
комунальні служби, і безпосередньо мешканці. Комунальні служби і
самі міста мають проблему абсолютно незорганізованої співпраці з
НАК "Нафтогаз України" і не визначеної ще до кінця пріоритетної
політики, внаслідок чого не існують нормальні правила гри. І тут,
мені здається, завдання і відповідного державного комітету, і
Верховної Ради - все ж таки встановити ті правила. І я думаю, що
ми це трошки доповнимо, відобразимо у відповідному проекті
постанови, і, очевидно, в майбутньому треба буде це вносити
відповідну норму закону.
Що стосується мешканців, на сьогоднішній день нам теж треба
буде вже на законодавчому рівні регламентувати ті моменти, які
пов'язані із забезпеченням комунальних послуг, зокрема
теплопостачанням, саме у співвідношенні їх з конституційними
нормами: відповідність, недопустимість солідарної
відповідальності, тощо. У цілому ряді місць, зокрема у Львові,
проводяться речі, які легатимізуються певними розпливчастими
листами Кабміну, які дають можливість вимагати міським комунальним
службам вимагати від мешканців, щоб укладалися угоди не
індивідуальні, які дають пряму безпосередню відповідальність і
можливість вимагати тих самих послуг індивідуально і у судовому
порядку, і інакше, а укладатися ставляться вимоги щодо укладання
угод з житловими кооперативи, з відомчими будинками, що створює
автоматичну систему взаємної відповідальності, кругової поруки і
по суті заводить ті структури у тупик.
У місті Львові з цього приводу фактично виник бунт мешканців
власників кооперативних квартир. Я надіюся, що і державний комітет
тут надасть відповідну допомогу у тому, щоб юридичні колізії, які
з цього приводу виникли, усунути, і щоб нормальні
системорозрахунки були відновленні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна",
підготуватися Анатолію Морозу.
12:54:25
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія
"Захисників Вітчизни".
Шановні народні депутати, вельмишановний народе України,
шановний Володимире Михайловичу. Ви бачите, що сьогодні треба
віддуватися за всі питання, які є, голові комітету, який не має за
ці питання віддуватися. Він є одним тільки з ланцюгів. Тут має
сьогодні доповідати, як мінімум, віце-прем'єр-міністр Гайдук.
ГОЛОВА. Віце-прем'єр-міністр Гайдур хворий.
КАРМАЗІН Ю.А. Значить, інший віцепрем'єр-міністр, слава Богу,
у нас їх три, ви це добре знаєте. Але від імені уряду має хтось
виступати, хто має право на це. І крім того, Володимире
Михайловичу, ви знаєте, що тут має сидіти весь ТЕК, всі
представники, не ділити гроші і не готувати зараз облігацій на 3,5
мільярда під пустишку, під той Нацбанк, який хочуть захопити, а
тут мають сидіти.
І ось тепер щодо виконання постанови, яку ви підписали,
Володимире Михайловичу. Вона ж не виконана ця постанова. Що ми
будемо говорити, що не знають те, що сьогодні відключаються від
теплопостачання і військові частини, і школи, ПТУ, цілі міста. Я
не буду називати, вчора не пішли діти у багатьох містах у школи. І
сьогодні нам говорять, що немає про це відомостей.
Корні цього всього лежать от тут, в цьому наказі, який був з
грифон "Для службового користування" спеціально затаємнений. Це
одноосібний акт Міністра фінансів колишнього вже Юшка, який одним
наказом для службового користування обмежив фактично, секвестрував
бюджет. Так тут цікаві строчками є. На енергозберігаючі заходи
міжгалузеві мінус 12 мільйонів, там і так крохи були, мінус 12
мільйонів.
У нас весь час гинуть люди зараз. Так от, для того, щоб вони
ще більше згинули, поставлено питання : заходи з гасіння пожеж і
участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - мінус 10
мільйонів, матеріально-технічне забезпечення Державної пожежної
охорони, яка профінансована на 20 відсотків, - ще 10 мільйонів.
Ну, і, на кінець, щоб не було кого рятувати - мінус 55 мільйонів
на ракових хворих, мінус 55 мільйонів на хворих туберкульозом. І
що ви думаєте? Кого ми потім будемо опалювати, що ми розглядаємо,
шановні. Воно ж все тут програма вимирання, програма четвертого
геноциду і голодомору закладена.
Тому, я вважаю, що і повна невідповідність тарифів, про яку
сказав представник більшості пан Пустовойтенко, і всі інші питання
має бути одна оцінка - незадовільна оцінка. А те, що прийняли до
уваги, не прийняли, інших пропозицій сьогодні в залі лунати не
може бути, якщо ми є представники народу, бо народ дає
незадовільну оцінку тому, що робиться на місцях. Дякую.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів, підготуватися
Александровській.
12:57:43
МОРОЗ А.М.
Шановний головуючий! Шановні члени уряду! Питання, дійсно,
розглядається сьогодні у стінах Верховної Ради дуже важливе. Я
щойно повернувся з округа, і до мене надходять дуже багато
телеграм, у яких виборці звертаються з питання відключення
електроенергії в даний час, коли холодно. Це і виборці із
сусіднього навіть мого округу ..............район, рядом
Херсонська область, незаконно приватизувати обленерго відключають
електроенергію, відключають тепло. Люди не можуть ні напитися, ні
нагрітися.
Аналогічна прийшла телеграма від жителів Якимівського району.
400 чоловік сьогодні знаходяться абсолютно без тепла. А історія
цього питання слідуюча.
Ще 2 роки назад звертався до уряду, звертався до міністра
агропромислового комплексу Анатолія Кириловича... Анатолія
Григоровича Кириленка... Іване Григоровича, вибачте.
Звертався в різні інші інстанції. Міністерство аграрної
політики завжди давало відписку, що "ваше звернення щодо
компенсації власних витрат, понесених ще в 1990 році на
будівництво газифікації селища Південного філіалу Інституту
механізації та електрифікації сільського господарства в черговий
раз повідомляє, що кошти... зробили, провели газ". Здається треба
тільки розрахуватися державі з тими організаціями, які здійснили
цю роботу. Але уже 3 роки це питання не вирішується. І на сьогодні
жителі вимушені продовжувати мерзнути.
"Просимо вашої допомоги у вирішенні питання теплопостачання
житлового фонду Південної філії "ІМЕС" (директор Лисицький),
розташованої на території Якимівської селищної ради Запорізької
області і підпорядкованої головному ІМЕС України (директор Гуков)
селище міського типу Гливаха Васильківського району Київської
області. До теперішнього часу не розпочато опалення житлового
фонду. На даний момент. Директор філії перебуває у відпустці,
заступник по науці звільнений, заступник по господарській частині
працює всього три місяці. Заборгованість складає за використаний
газ на цьому поселенні складає 42 тисячі гривень. Котельня не
укомплектована ні штатом, ні обладнанням.
Тому я звертаюся до уряду, звертаюся до чиновників, які
відповідальні за дану дільницю роботи негайно приділити увагу
Якимівському району Запорізької області.
Декілька хотів би сказати про відписки з боку уряду і по
газифікації Веселівського району Запорізької області. У мене ось
лежить і я вже виступав в стінах цієї Верховної Ради. Яка ж
неповага получається до прем'єр-міністра. Анатолій Кирилович Кінах
дав доручення виділити кошти, які закладені в бюджет на 2002 рік
мільйон 90 тисяч на газифікацію Веселівського району і
Степногорську на сьогоднішній день виділено лише 100 тисяч і вже
пройшло майже 8 місяців. Я розумію, що можна не поважати депутата,
можна не поважати, я знаю, там, громадян нашої України, але
Прем'єр-міністр, який дає доручення і гроші заложені в бюджет,
мабуть, це треба виконувати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Александровська, підготуватися -
Соломатіну.
13:01:14
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Уважаемый президиум, уважаемые коллеги, меня удивило, что в
той информации, которую мы услышали, вернее, в ответе прозвучало,
что в данный момент отключена только одна школа, то есть
единственная бюджетная организация, которая сегодня не
отапливается. Я не хочу подвергать сомнению этот факт, может быть
в данный момент действительно, зная, что в Верховной Раде
рассматривается вопрос, действительно что-то там произошло и всех
подключили.
Но я хочу сказать, что сегодня на Украине просто издеваются
над народом Украины, над бюджетными организациями. Вот у нас в
Харькове на прошлой неделе в порядке, я считаю, издевательства,
взяли и сознательно отключили 3 района: Коминтерновский,
Червонозаводский и часть Вруньского района - от тепла. Вы
представляете?! И при этом вполне официально в прессе в
харьковской прозвучало, что сделали это сознательно, потому что
большие долги по газу, как вот мы сегодня в этой информации
услышали.
Но в чем же причина все-таки, почему такие долги по газу и
почему наши представители органов власти позволяют себе издеваться
над людьми? При минусовой температуре они сказали, что мы все-таки
отключили, пока еще не очень холодно для того, чтобы
продемонстрировать что мы будем делать дальше, если не будут
поступать платежи за газ.
А по какой цене получаем мы газ? У нас в Харькове Шебелинка
производит газ и, если я не ошибаюсь, это у меня информация
прошлогодняя, государство этот газ получает по 8 долларов за
тысячу кубов. По какой цене мы оплачиваем газ, который поступает в
коммунальные службы? По какой цене мы оплачиваем тот газ и ту
электроэнергию, которые получают население, которые получают,
вернее, жилищно-коммунальное хозяйство? Вы сами понимаете, что на
этой разнице в цене кто-то очень хорошо зарабатывает.
Поэтому первое - это действительно тарифная политика, она
должна регулироваться в государстве, она должна не проходить мимо
внимания Верховной Рады Украины. тарифы по электроэнергии, тарифы
за газ, цена за газ должна быть такая же как для населения, то
есть за газ и за электроэнергию, которую получают
жилищно-коммунальные службы, должны быть тарифы такие же, как
тарифы для потребления населением.
Дальше. Я хочу вам сказать: в прессе звучит, что у нас очень
велика теневая экономика. 40 процентов бюджетных средств, вернее,
финансовых средств вращается в тени. Эти же средства, они не манна
небесная, которые валятся на наши головы. Теневая экономика это
производство, это теневое производство, это производство, которое
потребляет воду, производство, которое потребляет газ, тепло,
электроэнергию. 40 процентов экономики работает в тени. Это
значит, что наши жилищно-коммунальные службы обслуживают теневую
экономику, а кто платит за это? Платит население. Население, у
которого сегодня заработная плата мизерная, пенсии мизерные.
Сегодня пенсионеры, которые получили прибавку к пенсии 3 гривны,
лишены субсидий, потому что они превысили порог. Сегодня
пенсионеры платят не 15 процентов от доходов, а платят больше за
жилищно-коммунальные услуги. Нужно пересмотреть всю систему
субсидий и разобраться - куда же деваются эти деньги.
Значит, я выступаю за то, чтобы признать деятельность
Кабинета Министров по выполнению нашего постановления
неудовлетворительной. И здесь меня удивляет Пустовойтенко. Он был
премьер-министром, тогда почему-то он не говорил, что нужно
повышать заработную плату и пенсии, сегодня депутатом он
наконец-то это осознал. У меня есть надежда, что, действительно,
Верховна Рада даст справедливую оценку нашему Кабинету Министров и
признает работу неудовлетворительной.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Соломатін.
13:04:50
СОЛОМАТІН Ю.П. Спасибі.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні колеги! Я хочу звернути лише на два моменти. Перший
момент торкається того, що усі знедолені люди, які потерпають від
холоду, вони до цього часу вважають, що в цьому винна центральна
влада. Але ж відповідно до законів України "Про місцеві державні
адміністрації" та про місцеве самоврядування тарифи на
житловокомунальні послуги встановлюються саме місцевими органами
виконавчої влади та органами самоврядування. Да й більш суттєве
підвищення тарифів відбулося в 2000 році - майже на 40 відсотків,
а зараз нам Кабінет Міністрів доповів відповідним листом на адресу
Верховної Ради, що начебто підвищення тарифів не відбувається.
Це неправда! Влітку та восени 2002 року в Київській області
відбулися чисельні акції протесту населення проти підвищення
тарифів на житловокомунальні послуги. Зібрано 14 тис. підписів,
які надійшли до Кабінету Міністрів і обласної держадміністрації.
Отримані належні відповіді. З них зрозуміло, що більш, ніж
половині райцентрів і міст обласного підпорядкування в цьому році
відбулося підвищення тарифів на житловокомунальні послуги. За яким
моніторингом говорить неправду Кабінет Міністрів? Люди вважають,
що хтось повинен нести відповідь за те знущання, яке відбувається
над населенням.
Тому я хочу сказати і таке ще. За тим самим листом Кабінету
Міністрів на адресу Верховної Ради України протягом 2001 року та
першого півріччя цього року перевірено близько 5 тис. підприємств
з питання правильності цін на ті послуги житлово-комунальні, які
надаються. І у 2044 підприємств, тобто у 50-ти відсотків були
виявлені порушення державної дисципліни цін. Чому так сталося? Бо
вони всі перейшли або в комунальну, або в приватну власність, і
вони мають на меті насамперед зиск отримати, а не забезпечувати
населення тим, чим вони повинні забезпечувати.
До проекту постанови. Я прошу вас в проекті постанови в
другому пункті там, де йдеться про постійний моніторинг стану
забезпечення теплом житлових будинків, додати таке речення:
"Результати такого моніторингу два рази на рік надавати до
Верховної Ради України", - з тим, щоб кожен депутат був обізнаний
за результатами цього моніторингу. А в цілому постанову не можна
вважати... Результати уряду вважати незадовільними. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, треба порадитись. Час для виступів вичерпано.
У нас ще залишилось записано... Одну хвилинку, шановні колеги, у
нас залишилось записаними три народних депутати. Якщо у народних
депутатів є пропозиції до проекту постанови, по одній хвилині,
якщо це потрібно, аргументувати. Будь ласка, Лещенко, фракція
комуністів, увімкніть мікрофон. Але прошу по одній хвилині, бо
треба ж працювати далі.
А Ніколаєнку 30 секунд буде.
13:08:21
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України,
Чернігівщина.
Якраз я був ініціатором прийняття цієї постанови, тому
вважаю, що урядом дещо зроблено. Погашена частина заборгованості
бюджетних установ, надана допомога в ремонтах. Уряд нарешті
звернув увагу на те, що не треба переглядати у бік збільшення
тарифів на житлово-комунальні послуги. І Президент навіть це
зрозумів, і заявив, що підвищувати не будемо, тільки знижувать. А
знижувати потрібно, і причому я говорю, потрібно починати з
монополістів-посередників.
Ну, а що стосується ситуації по виконанню, то виконується
постанова слабо - дуже багато питань, вимерзають люди, цілі
мікрорайони, міста не опалюються. В Чернігові були навіть вулицю
були перекрили люди. Тоді тільки влада звернула увагу на це
питання.
Я вважаю, що постанова не виконана, тому потрібно
продовжувати її виконання. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую за увагу.
Народний депутат Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
13:09:19
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую. Кирильчук, фракція Юлії Тимошенко, Волинь.
Питання архіважливе. Оцінки іншої, як "незадовільно" дать не
можна. Немає в нас тут системи, і тільки тепер, бачите, збираються
розробляти тарифи, перевіряти, за чий рахунок оплачуються гейзери,
теплиці на вулицях, фонтани з гарячої води. Все це платить
населення.
Але в мене є пропозиція до постанови, що не може судитися
людина, який затримують заробітну плату, стягувати з неї, невідомо
з чого вона мусить заплатити, як це є факти, або відрізувати
світло і газ, як це сталося на Волині в місті Луцьку, де 80- річна
жінка із своєю дочкою після того, як їй відрізали світло і газ,
замерзли, і їхня квартира стала могилою для них, такі факти мусять
знайти відображення в постанові.
Я конкретно зачитую: "Жилі будинки, жилі приміщення,
квартири, в яких постійно проживають зареєстровані люди: учасники
війни, пенсіонери, недієздатні, безробітні, неповнолітні або
одинокі особи, сумарних доход яких не перевищує встановленого
прожиткового мінімуму, за борги, внаслідок яких не виплачено ні
субсидії, ні заробітної плати, не можуть притягуватись до
відповідальності. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, ну, ми ж тільки тих, хто записався. Ну, я
прошу вас!
Будь ласка, Матвієнков. У вас є пропозиція до постанови? Ми ж
... Давайте конкретні пропозиції внесемо, не будемо тут
показувати, як ми любимо український народ. Ми, по суті діла, не
приймаємо рішення, які потрібні, перетворюємо все це в загальні
розмови.
Матвієнков, у вас є якась пропозиція до постанови?
13:11:30
МАТВІЄНКОВ С.А.
Есть. Да, Владимир Михайлович, я не хочу, так сказать,
забирать время. Но я бы хотел, чтобы мы конкретно по постановлению
поручили Кабинету Министров внимательно рассмотреть свое
постановление 619 от 08.06.1996 года, на основании которого, на
основании этого постановления в тех случаях, когда отключается для
потребителей горячая вода, с них берется уже не 9,8 куба за газ,
по нормам рассчитывается, а 18,3 куба, причем это делается
поголовно.
Я не хочу, так сказать, сейчас на это тратить время. Но я
просто прошу Кабинет Министров внимательно подойти к этому
вопросу.
ГОЛОВА. Спасибо.
Ніколаєнко, будь ласка.. Потім Пеклушенко.
13:12:11
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, Херсонщина, Соціалістична фракція.
У мене пропозиція до пункту другого постанови, запропонованої
Пустовойтенком. Заборонити обленерго, в тому числі приватизованим,
відмикати струм тим споживачам, особливо громадянам, хто регулярно
сплачує за енергоспоживання. А Генпрокуратурі здійснити перевірку
фактів відмикання струму тим громадянам, які платять за
електроенергію , і призаконно разом з тим відмикається цей струм,
на прикладі "Херсонобленерго". Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Пеклушенко. Потім Єщенко. І
завершуємо.
13:12:48
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемые коллеги. Я считаю, что принимать постановление в
таком виде нельзя, и предлагаю создать немедленно рабочую группу
из трех составляющих: Кабинет Министров, представитель Верховного
Совета и представители местного самоуправления. К пятнице они
должны нам предложить конкретные меры, чтобы в стране наступило
тепло. Люди сегодня замерзают. И слушать этот вопрос мы должны
каждую неделю, во вторник и в пятницу.
И еще по конкретным предложениям. Сытый голодного не
понимает. Сегодня надо выяснить среднюю температуру по стране в
жилых домах, она 8-12 градусов. И чтобы такая температура была в
Кабинете Министров и у нас в Верховном Совете, вот тогда дела
сдвинуться.
ГОЛОВА. Народний депутат Єщенко, будь ласка. Я прошу всіх
інших свої письмові пропозиції здати до комітету.
13:13:38
ЄЩЕНКО В.М.
Єщенко, фракція комуністів.
Я прошу добавити до постанови питання малих міст. Таке місто,
як Ватутіно Черкаської області, воно замерзає. Ми неодноразово
піднімали це питання. І тому уряд повинен врахувати ті малі місця,
які зруйновані за рахунок перебудови, у першу чергу зруйнована
промисловість, зруйноване сільське господарство. І сьогодні люди
замерзають. Прошу врахувати цю пропозицію.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми всі вже регламент перебрали. Час
вичерпано. Я прошу народних депутатів подати свої пропозиції до
проекту Постанови Верховної Ради за номером 2499 вам цей документ
роздано. Прошу комітет доопрацювати з урахувань зауважень і
пропозицій від народних депутатів з тим, щоб у четвер ми могли
прийняти рішення, але таке рішення, яке б мало дієвий характер, а
не було черговим документом.
Переходимо до розгляду наступного питання. З процедури, будь
ласка. Що з процедури? Будь ласка, не заважайте. З процедури.
13:14:44
ШУФРИЧ Н.І.
Володимире Михайловичу, буде прохання з приводу і виступу
міністра промисловості, теж було два виступи, які не встигли
озвучити, долучити їх до матеріалів Дня уряду.
ГОЛОВА. Дякую. Я прошу народних депутатів, хто не встиг
виступити, дати свої письмові виступи, ми долучимо до стенограми
їх. Дякую.
На розгляд вноситься проект Закону "Про третейські суди
арбітраж". Оніщук-доповідач є? Будь ласка, Микола Васильович.
Комітет пропонує на цей проект 15 хвилин. Немає заперечень?
Шановні колеги, я прошу звернути увагу, ми повинні сьогодні
розклад засідання наші всі питання обговорити. 5 хвилин і 10,
Микола Васильович.
13:15:38
ОНІЩУК М.В.
Шановний Голово, шановні народні депутати.
Сьогодні незвичайний законопроект вноситься на розгляд.
Він довго торував дорогу до сесійної зали, тому що мова йде
про створення дуже важливого інститут громадянського суспільства.
Ми з вами звикли до того, що для розгляду суперечок приватних чи
публічних ми апелюємо тільки до держави. Але треба розуміти, що
громадянське суспільство , розвинуте суспільство - це те
суспільство, яке дає і альтернативу лише державним інститутам
розгляду суперечок.
Саме у зв'язку з цим розроблений і вноситься на ваш розсуд
проект Закону про третейські суди. В чому суть питання? Не можна
сказати, що діюче законодавство зовсім не регулює сьогодні ці
відносини, адже в Україні є чинним сьогодні Положення про
третейські суди, яке ще приймалося у 1975 році у Радянському
Союзі, є певний додаток до Цивільного і Цивільно-процесуального
кодексу, де передбачена можливість здійснення певних видів
розгляду справ громадськими судами, скажемо так, третейськими
незалежними від держави.
Але все це підзаконні нормативні акти і, наскільки мені
відомо, у суспільстві склалися, інколи виникають відносини, коли
не добросовісні учасники користуються цим явищем. Саме тому і
внесена пропозиція щодо розробки Закону України про третейські
суди, який би на законодавчому рівні врегулював ці відносини.
Що стосується основних положень закону. Привертаю вашу увагу
до наступного. Шановні колеги! Хто має право на створення
третейського суду? Право на створення третейського суду мають
фізичні та юридичні особи. При цьому передбачається, що буде
утворено суди двох типів: постійнодіючі третейські суди, право на
створення яких мають виключно юридичні особи, тобто при цьому
всеукраїнські громадські об'єднання, об'єднання підприємств,
товарні біржі і деякі інші, тобто лише ті організації і установи,
які не ставлять на мету статутну отримання прибутку, тобто вони
повинні виступати, як незалежні в цьому сенсі установи і давати
можливості діяти при них третейським судам.
Ці суди ще називають камеральними судами, тобто вони
створюються при юридичних особах і діють, як їхні або підрозділи,
або із статусом самостійної юридичної особи.
Другий тип третейських судів - це, так звані, суди, що
утворюються на один випадок. Ad-hok. Ви знаєте цю практику у
Верховній Раді, ми теж інколи приймаємо одне рішення, робимо
виняток на один випадок Ad- hok.
Право на утворення судів ad-hok мають і фізичні особи, і
юридичні особи, але з урахуванням ознак, про які я говорив. Це
перше.
Які справи будуть підвідомчі третейському суду? Проект закону
виходить із того, що третейському суду підвідомчі будь-які
цивільно-правові та господарські спори. Підкреслюю, за винятком.
Третейські суди не можуть розглядати справи про визнання
недійсними нормативно-правових актів, третейські суди не можуть
розглядати публічні спори (тобто, спори за участю держави,
державних органів, посадових осіб), третейські суди у тому числі і
податкові справи, не можуть розглядати спори також пов'язані з
державною таємницею. І останнє, третейські суди не можуть
розглядати спори одним із суб'єктом яких є орган державної влади,
місцевого самоврядування чи управління.
Ось такі обмеження, які стосуються, власне, розгляду справ.
Хто може бути третейським суддею? Проект закону виходить з
того, що третейським суддею може бути люба фізична особа, обрана
учасниками відносин, які хотіли б, щоб ця справа була розглянута
третейським судом.
Проте, хочу привернути вашу увагу на наступне. Проект закону
виходить з того, що якщо справа розглядається одноосібно, то
людина, яка взяла на себе труд розглянути цю справу, повинна мати
вищу юридичну освіту.
Якщо справа розглядається у складі колегії суддів, тобто не
менше трьох, то головуючий повинен мати вищу юридичну освіту. Ця
пропозиція в проекті виходить із того, що наслідком третейського
розгляду є рішення і це рішення, судове рішення потім буде
підлягати виконанню на загальних підставах, так як виконуються
рішення державних судів. А відтак, воно повинно бути юридично
грамотним, а відповідно вимагає знань , професійних знань у галузі
права.
Завершуючи, шановні колеги, я хочу сказати, що третейські
суди передбачено, що третейські суди постійно діючі, підлягають
державній реєстрації, тобто ті, які створюються при організаціях і
реєструються як юридичні особи. Вони направляють і міністерство
юстиції та регіональні органи Міністерства юстиції повідомлення
про створення, статут, регламент. Тобто, всі необхідні документи.
Ті ж третейські суди, які утворюються без прав юридичної
особи або на один випадок, вони не повинні проходити державну
реєстрацію, а лише направляють повідомлення про своє створення.
І останнє положення це те, що стосується, власне,
суддівського самоврядування. Проектом передбачено також, що буде
утворена третейська палата, яка включить в себе всіх суддів. А
розгляд справ третейськими судами здійснюється на підставі
третейської угоди і відповідно до регламенту того суду
третейського, куди звертаються зацікавлені особи. Дуже дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є до доповідача? Якщо є, то
запишіться, хоча наш колега був переконливий. Будь ласка,
висвітіть на табло. Будь ласка, Андрій Шкіль. 5 хвилин на
запитання ми домовлялись. Фракція Блоку Юлії Тимошенко.
13:21:29
ШКІЛЬ А.В. Шановний доповідачу, звичайно, тут всі, я думаю,
присутні будуть погоджуватись зі мною, що цей необхідний,
необхідно прийняти цей закон. Але ви мені скажіть, наскільки
будуть керовані ці третейські суди так само, як керовані нині є
судді, чи все ж таки певний об'єктивізм в їхніх діяннях буде
закладений?
ОНІЩУК М.В. Дякую за запитання. Одна із переваг якраз цього
закону і, власне, створення третейських судів полягає в тому, що
зацікавлені особи мають можливість обрати собі суддю, якому вони
довіряють як фахово чи з точки зору суспільного громадського
авторитету. Тому це, природно, значну частину справ забрати з
державної юрисдикції, з юрисдикції державних судів і розглянути їх
на, можливо, більш об'єктивному рівні, принаймні сторони будуть
так вважати, що вони довіряють третейському суддеві.
До речі, передбачається, що третейським суддею, проект закону
виходить з того, що робота по виконанню якраз третейського
розгляду суддею вважається творчою, і ми дуже хотіли, щоб і
народні депутати, зокрема, мали можливість як авторитетні люди,
суспільно авторитетні люди, також виступати як третейський суддя
при розгляді справи. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Кармазін, фракція "Наша Україна".
13:22:49
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність",
Партія захисників Вітчизни.
Шановний доповідачу! Я, безперечно, буду говорити про плюси і
мінуси цього закону у виступі, зараз я би хотів почути ваше
обгрунтування внесення змін до Закону України "Про податок на
додану вартість", внесення змін в інші законодавчі акти,
приведення законодавчого поля, підзаконних нормативних актів, які
треба буде внести зміни до яких, мабуть, більше, ніж з десятка.
Мене тільки хвилює одне: як ми можемо допустити, що в Україні може
бути мова яка завгодно, але ніде в законі не пишеться, що має бути
українською мовою це рішення написано. Так витікає з вашого
законопроекту. Я хотів би, щоб це і ми зрозуміли, і всі депутати
зрозуміли.
ОНІЩУК М.В. Дякую за запитання, шановний колего!
Що стосується внесення змін до закону про оподаткування.
Проект закону виходить з того, що третейські суди створюються не з
метою отримання прибутку, а створюються з метою здійснення функцій
по розгляду спорів. Тому природньо, що закон передбачає, що вони
повинні бути звільнені від оподаткування, зокрема податком на
додану вартість, тому що там немає прибуткової діяльності. Всі
кошти, які отримує суд, направляються виключно на компенсацію
затрат по здійсненню судового впровадження та виплату, власне,
винагороди судді, який веде цю справу. І мені здається, що з цієї
точки зору це цілком узгоджується із філософією сучасного
українського податкового законодавства.
Тепер що стосується підзаконних актів. Ви абсолютно праві, що
всі підзаконні акти, які повинні бути прийняті, мусять бути
узгоджені вірніше, якщо буде прийнятий закон, мусять бути
узгодженими з цим законом, включаючи і внесення змін до
Цивільно-процесуального кодексу, до відповідних положень, які
існують, і таке інше.
І останнє питання стосовно мови впровадження. В цьому і
особливість, власне, третейського розгляду, що якщо, наприклад,
дві особи етнічного походження, чи то німці, чи греки, чи росіяни,
яких багато на території України, хочуть, щоб їхній спір розглянув
теж росіянин, якого вони знають, визнають, і їм зручніше, щоб
процес був проведений на російській мові, для прикладу, вони мають
право це зробити.
Але, ви дуже слушно зауважили:
рішення суду, яке подається на виконання у державні установи,
зокрема у державну виконавчу службу, повинно бути виготовлено на
державній мові, і це варто буде закріпити в законі, маючи на увазі
його доопрацювання, якщо він буде схвалений в першому читані у
другому читанні.
Я бачу, що ви задоволені. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Гаврилюк, група "Народовладдя".
Там, мабуть, не на українській мові, а українською мовою. І
тоді буде повністю задоволений, правильно?
13:25:58
ГАВРИЛЮК В.В.
Шановний Микола Васильович, можливо, я задам некоректне
питання, але хочу почути відповідь: як на ваш законопроект
реагують суди загальної юрисдикції, а також господарські суди?
Дякую вам.
ОНІЩУК М.В. Це той випадок, коли, буду абсолютно відвертий,
ми працювали, робоча група, яка готувала цей проект закону, до її
складу входили представники зокрема Вищого господарського суду,
окрім громадських організацій - Спілки юристів, Українського союзу
промисловців і підприємців тощо.
Тобто, позиція судів і господарського, і судів загальної
юрисдикції, зокрема Верховного суду, які дали свої зауваження і
пропозиції до проекту закону, полягає в підтримці необхідності
запровадження цього важливого інституту.
ГОЛОВА. Так, ще в нас залишився народний депутат Єщенко, щоб
всі були задоволені. Будь ласка.
13:26:58
ЄЩЕНКО В.М.
Шановний Миколо Васильович, ми розглянули на Комітеті з
питань промислової політики ваш законопроект і підтримали в
першому читанні. Але у мене з .............. совпало питання: не
буде і на комітеті це питання звучало: не буде альтернативи
третейський суд господарському суду? Будь ласка.
ОНІЩУК М.В. Ви розумієте, що певна альтернатива існує, і в
цьому, власне і завдання цього закону для того, щоб самим
суб'єктом господарської діяльності дати можливість вибору. Це до
певної міри навіть створить конкуренцію в хорошому розумінні цього
слова між державними судами і судами третейськими.
Я думаю, що держдавні суди будуть відчувати цей певний тиск,
і це добре, тому що інших ліків для підвищення ефективності роботи
судів ще нічого не придумано, тільки конкуренція.
Але разом з тим, як я хочу ще раз на цьому наголосити, є ціла
низка категорій справ, і зокрема спорів публічно-правового
характеру, і інші, які можуть виключно розглядатися державними
судами. Тобто робота у державних судів буде.
ГОЛОВА. Дякую вам, колего. Переходимо до обговорення. Час
вичерпаний. Всі бажаючі вже поставили питання.
Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Шибку.
13:28:18
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний народе України. Безумовно,
тим, хто сьогодні втомився від розглядів справ у господарських
судах, тим, хто сьогодні втомився від розмірів корупції, яка там
панує, тим, хто сьогодні очікують на щось інше, безумовно,
пригодиться цей третейський суд, який зараз колега Оніщук хоче щоб
мав законодавчу підтримку.
Я вважаю, що прийняття цього законопроекту є позитивом,
оскільки він спрямований на впровадження саме нових основах
інституту вирішення спорів, оскільки третейський розгляд як спосіб
вирішення приватних суперечок є важливою складовою сучасної
правової системи захисту і не суперечить частині четвертій статті
55-й Конституції України.
Єдине, що треба доопрацьовувати в цьому законі, і спірні
положення, які є, - це те, що діяльність третейського судді,
виявляється, відноситься до так званої творчої. Я розумію, до чого
це йдеться. Колего Оніщук, я вас дуже прошу: давайте ми вилучимо
цей пункт, і скажу вам чому. Тому що сьогодні є Конституційний Суд
держави. Так от, багато хто із членів цього суду є членами
Міжнародного суду при Торговельно-промисловій палаті і вважають
свою діяльність творчою. Володимире Михайловичу, уявляєте собі, це
творча діяльність! Це ж робота за гроші, шановні! Яка ж це творча
діяльність?! Який від творчості?! Якщо від слова "витворяти", то
це вже точно.
Так от, я вважаю, що такі зміни тут треба зробити.
Безперечно, закон треба прийняти у першому читанні. Але для того,
щоб приймати зміни і для того, щоб вносити зміни до таких законів,
які запропоновано у цьому законопроекті, а тут цілий ряд законів
іде: і про податок на додану вартість, і Закон про оподаткування
прибутку підприємств. Тут треба дуже добре подумати і треба
отримати висновок, хоча б висновок бюджетного комітету, хоча б
висновок отримати. Чому? Тому що влізаємо у дуже тонку сферу.
І інша тонка сфера. Ми прирівнюємо при виконанні рішень
третейських судів їх до тих рішень, які виносяться іменем України,
а це велика різниця. І ми маємо сказати, скільки вони будуть
платити і тут передбачити виконавчій службі за виконання цих
рішень. І по якому тарифу вони будуть платити. Ми маємо утримувати
виконавчу службу фактично за виконання цих рішень. Давайте це
передбачемо. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. 27 секунд буде менше наступного разу виступати. Будь
ласка, Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії, підготуватися
Юрію Павленко.
13:32:00
ШИБКО В.Я.
Віталій Шибко, Соціалістична партія України.
Шановні колеги, я схвально ставлюся до ідеї про прийняття
Закону щодо третейського суду. Однак, слід зауважити колезі
Оніщуку на надмірні бюрократизації регулювання такої сфери як
третейське судочинство. Я вважаю, що слід виходити із цієї єдиної
правильної ідеї, що третейські суди або арбітражні - це
судочинство альтернативне державному, тобто вбачає в деталізації і
імперативних прив'язках до принципів цивільного та господарського
процесуальних правил спробу підкорити сферу третейського
судочинства державі. Так само як створення загальнодержавних
консиліумів третів та третейської палати України - це чистої води
бюрократія, непритаманна цій сфері, а організація третейських
судів юридичних осіб - це на кшталт компанія, яка може привести до
афери, що подібна до чисельних неприбуткових фондів та
організацій.
І останній вбивчий аргумент. Законопроект дуже детальний. Але
жодним словом на ньому не згадується основне юридичне правило
третейських судів - рішення третейського суду має однакову
юридичну силу з рішенням державного суду. Це мало б бути статтею 1
цього законопроекту.
Далі. Загальне побажання. Законопроект спростити, привести у
відповідність до положень Закону про міжнародний комерційний
арбітражний суд. Викинути задовгі переліки казуїстичних всяких
зачіпок, а також відійти від ідеї субординації третейських судів
або арбітражних. Це дуже на сьогоднішній день суттєве.
Що стосується конкретних пропозицій? Не відпрацьована
термінологічна база законопроекту. Замість термінів "тимчасовий
третейський суд" потрібно, гадаю, вважати " третейський суд
аd-hоk" як це прийнято у міжнародних правилах.
Далі. Замість "положення третейського суду" все-таки , я
гадаю, треба вживати "регламент третейського суду". Це терміни є
принциповими особливо з огляду на те, законопроект включає
........... у свою сферу регулювання і міжнародний комерційний
арбітраж.
Далі. Що стосується статті 2-ї. Викликає сумнів і доцільність
створення Третейської палати України, оскільки така організація
апріорі передбачає наявність певної субординації третейських
судів, що є неприйнятним у контексті самого принципу третейських
судів, тобто ще раз підкреслюю, альтернативи державним судам, про
що вже йшлося вище.
Далі. Що стосується статті 5-ї. Потрібно виключити з
компетенції третейських судів справи пов'язані з поновленням
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Викликає заперечення положення частини третьої статті 13-ть
про конкуренції положень третейської угоди та регламент правил
третейського суду застосовується положень, регламент, правил, це я
цитую. Третейська угода за визначенням не може передбачати правила
впровадження, тому не може конкурувати з регламентом або з
правилом.
І треба змінити частину третю статті
28-ї. Я гадаю, що після таких доповнень, які я передам авторам,
можливо прийняття цього законопроекту. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Юрій Павленко, фракція "Наша Україна".
13:35:13
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний Голово! Шановні колеги!
Юрій Павленко, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", молодіжна
партія України.
Низка законодавчих та нормативно-правових актів України
містять положення, якими передбачаються посилання на вирішення тих
чи інших питань цивільно-правового або господарського характеру
третейськими судами. На сьогодні положення про третейські суди
затверджено нормативним актом Держарбітражу ще у 75-му році. Отже,
існує нагальне необхідність прийняття відповідного законодавчого
акту щодо третейського суду.
Проектом закону, внесеного народним депутатом України Миколою
Оніщуком, визначені основні завдання та принципи діяльності
третейського суду, організацію його діяльності, процедура розгляду
справ, питання виконання рішень третейських судів, їх
самоврядування.
Разом з тим хотілося б привернути увагу до деяких питань, які
можна вирішити в порядку підготовки до другого читання. Зокрема, в
законопроекті треба чітко визначити правовий статус самого
третейського суду, який статтею 1-ю кваліфіковано як неприбуткову
організацію. Зважаючи на це, треба з'ясувати, що можуть суди як із
статус юрособи, так і без такого. Визначити - це асоціація або
товариства чи інша форма діяльності, адже до судової гілки влади
їх безпосередньо віднести не можна.
Треба також погодитися з Науковоекспертним управлінням щодо
доопрацювання статей 6, 8, 12, 18, 50 та 54. Але головне - ми
повинні в зазначеному законі визначити, які наслідки розгляду
справ в третейському суді, хто несе відповідальність за виконання,
а частіше, невиконання рішень третейського суду.
В поданому законопроекті зазначено, що ці питання вирішуються
згідно закону про виконавче провадження. Проте на сьогодні, як
свідчить практика, більше половини судових рішень з цивільних
справ не виконується. А якщо на працівників Державної виконавчої
служби покласти ще й виконання тисяч, а я переконаний, їх буде не
менше, рішень третейських судів, то про ефективність судових
рішень, зважаючи на нашу законослухняність, важко говорити
взагалі.
Отже пропоную законопроект Миколи Оніщука про третейські суди
прийняти за основу з наступним суттєвим доопрацюванням його до
другого читання. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про
третейські суди (арбітраж) завершено. Відносно рішення, будемо
визначатися в день голосування.
Я оголошую до розгляду проект Закону про Державну службу
виконання покарань. Профільний комітет пропонує відвести на
обговорення цього питання і розгляд цього питання 25 хвилин.
Доповідачі і співдоповідачі - до 5 хвилин, відповіді на запитання
- до 5 хвилин і обговорення - 5 хвилин. Будь ласка, доповідач -
голова Державного департаменту України з питань виконання покарань
Володимир Анатолійович Льовочкін. Будь ласка.
ЛЬОВОЧКІН В.А.
Шановний Володимире Михайловичу! Високоповажні народні
депутати! Присутні! Даний законопроект підготовлено у зв'язку з
утворення Державного департаменту України з питань виконання
покарань. Протягом останніх років по цій системі створена
відповідна законодавча і відомча нормативна база, що регламентує
окремі питання діяльності кримінально-виконавчої системи, яка
складається з 26 регіональних управлінь, 180 установ, в яких зараз
тримається понад 198 тисяч засуджених і ув'язнених, 162 з
половиною тисячі осіб, засуджених до покарань, не пов'язаних з
позбавленням волі. Крім цього, у нас функціонують два училища
первинної підготовки і одне - Чернігівське - середнього персоналу.
Подальше реформування кримінальновиконавчої системи, основі
напрями якого реалізуються спільними з європейським
співтовариством проектами, вимагає удосконалення національного
законодавства з питань діяльності органів і установ. Таким актом є
запропонований на ваш розгляд проект закону України "Про Державну
службу виконання покарань", який розроблено вченими, практичними
працівниками кримінальновиконавчої системи і з залученням
заінтересованих міністерств і відомств.
Проект даного закону визначає правовий статус, завдання,
функції та правові засади організації і діяльності Державної
служби виконання покарань. Він акумулював в собі вітчизняний
досвід та рекомендації світових, європейських інституцій,
неурядових організацій, який стосується функціонування
кримінально-виконавчої системи, правового, соціального захисту її
персоналу, а також містить принципово ряд нових норм, які
заповнять існуючі прогалини правового регулювання організаційної
побудови та роботи органів і установ виконання покарань.
Даний законопроект складається з шести розділів, які містять
26 статей, 28 статей. Він визначає основні завдання, правові
засади, принципи та організацію діяльності, загальну структуру
Державної служби виконання покарань, її повноваження, механізм
взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування,
засади міжнародного співробітництва у сфері виконання кримінальних
покарань, у законопроекті дається визначення
кримінально-виконавчої системи та її складових в цілому.
Законопроектом регулюється також питання здійснення контролю за
діяльністю органів і установ виконання покарань.
У зв'язку з необхідністю в перспективі ліквідації примусового
лікування від хронічного алкоголізму в ЛТП, яка протирічить взятим
Україною зобов'язанням про дотримання міжнародних норм у сфері
захисту прав людини та Конституції України, прикінцевими
положеннями законопроекту визначено, що лікувально-трудові
профілакторії та підприємства цих установ діють у
кримінальновиконавчій системі на період законодавчого врегулювання
питань лікування даних категорій осіб. Введення в дію Закону
України "Про державну службу виконання покарань" при його
прийнятті додаткових витрат не потребує. Фінансування державної
служби виконання покарань буде здійснюватися в межах видатків, що
виділяються з Державного бюджету України на утримання
кримінально-виконавчої системи. Прийняття даного закону буде дуже
важливим кроком щодо удосконалення законодавчої бази діяльності
органів і установ виконання покарань, стане об'єктивною
передумовою поглиблення реформування, підняття рівня державної
служби виконання покарань, надасть можливість соціально
переорієнтувати її діяльність на якісно нову роботу з урахуванням
міжнародного досвіду, принципів гуманізму, законності,
демократизму, справедливості, диференційованого індивідуального
впливу на засуджених.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради
України та Комітет з питань законодавчого забезпечення діяльності
правоохоронних органів підтримують даний законопроект і зазначають
у висновку, що він може бути прийнятий за основу в першому
читанні. Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати цей
закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь закінчено. Запитання до
доповідача є? Прошу записатись, 5 хвилин. Прошу дати на табло
перелік прізвищ. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії
України.
13:42:42
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Шановний доповідачу, даний законопроект, безумовно, треба
підтримати. Скажіть, будь ласка, чи потрібно вносити з приводу
цього відповідні поправки до Закону про місцеве самоврядування,
мається на увазі, що десь на комітет наш попадав такий
законопроект, щодо внесення змін до Закону про місцеве
самоврядування, в тому, що вони будуть контролювати і спостерігати
за відбування оцих осіб покарань за місцем роботи?
ЛЬОВОЧКІН В.А. Цей законопроект не потребує внесення змін до
Закону про місцеве самоврядування.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
13:43:36
КАРМАЗІН Ю.А.
"Солідарність", Партія захисників Вітчизни, Юрій
Кармазін...........
Шановний доповідачу, я, безперечно, радий, що накінець-то
буде і цей закон, і таким чином ми завершимо реформування цього
законодавства. Ознайомлюючись ретельно з цим законопроектом, я не
побачив, щоб у ньому було зазначено, що на базі Державного
департаменту України з питань виконання покарань утворюється
державна служба виконання покарань. Я не побачив, щоб було
встановлено, що державна служба виконання покарань є
правонаступником Державного департаменту України з питань
виконання покарань стосовно його прав, обов'язків і зобов'язань. Я
також не побачив, як це буде в контексті тих подій по бюджету, по
недофінансуванню і по забезпеченню роботою спецконтингенту.
Я б хотів би почути зараз відповідь на оці питання. Дякую.
ЛЬОВОЧКІН В.А. Шановний Юрію Анатолійовичу, дякую за
запитання.
Дійсно, ці питання, які ви підняли, вони слушні. І я хотів би
зазначити, що прийняття цього закону - це основа для подальших
кроків реформування системи. Він іде в пакеті з іншими законами,
зокрема з Кримінальновиконавчим кодексом. І коли ці два закони
будуть прийняті в цілому, то оці питання, про які ви кажете, вони
будуть вирішуватися в комплексі.
Стосовно підприємств кримінальновиконавчої системи їх у нас
134 і 12 сільськогосподарських, всього 146. Ці підприємства, вони
призвані забезпечити залучення засуджених до суспільно корисної
праці на відміну від підприємств народного господарства, які
ставлять собі на мету ще отримання прибутку. У нас ця мета
неголовна. Головне забезпечити засуджених працею для того, щоб
вони могли утримувати себе і могли придбати спеціальність для
послідуючої адаптації у суспільстві після звільнення. Дякую.
ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов, фракція комуністів, будь ласка.
13:46:19
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Володимире Анатолійовичу, скажіть, будь ласка, який процент
засуджених у ваших установах залучено до праці? Це перше питання.
Друге. У яку суму грошей обходиться утримання одного
засудженого, який перебуває у ваших установах у рік?
І третє. Чи задовольняють вас ті повноваження як служби по
виконанню покарань, які передбачені цим законом, зокрема чи маєте
ви право ініціювати дострокове звільнення або недоцільність
перебування засудженого в оцих спеціальних установах? Спасибі.
ЛЬОВОЧКІН В.А. Дякую за запитання. Значить, стосовно
повноважень. У цьому законі ті повноваження, які виписані, їх
достатньо для того, щоб служба діяла ефективно.
Друге стосовно вартості тримання засуджених. У середньому
тримання засудженого в залежності від того, хто він, обходиться
державі до 120 гривень на місяць. Наступне питання стосовно
зайнятості засуджених.
У нас за нашими нормативами виводиться зараз на роботу 75
відсотків утримуваних в установах виконання та покарань із слідчих
ізолятор...
Ну для порівняння скажу, що в Росії це складає 40 відсотків,
а в країнах, скажемо, далекого заходу... далекого зарубіжжя цей
відсоток ще нижчий. Ну це на задовольняє нас у повному обсязі,
тому що ми вважаємо, що всі засуджені, крім хворих, інвалідів,
мають працювати для того, щоб відшкодовувати своє утримання і
платити за позовами жертвам злочинів. І цю роботу ми за допомогою
уряду, за допомогою місцевих держадміністрацій, органів влади
ведемо.
ГОЛОВА. Іван Мигович, фракція комуністів.
13:49:01
МИГОВИЧ І.І.
Шановний Володимир Анатолійович, відомо, що для нової системи
сучасної потрібна і підготовка відповідно кадрів. За Заході
склався певний досвід формування фахівців, які не тільки знають
основи, але і педагогики, соціології, медицини і так далі. Чи
передбачається в розглядуваному сьогодні законопроекті
необхідність саме формування таких фахівців, бо без цього будь-яка
система приречена на невдачу.
ЛЬОВОЧКІН В.А. Дякую за запитання. Я хочу зазначити, що
реформування кримінальновиконавчої системи в Україні триває вже 11
років. Почалося воно з постанови Кабінету Міністрів ( 88 від липня
1991 року) і в цій постанові, в цій концепції одним з таких
магістральних напрямів реформування системи ми заклали підготовку
кадрів, кваліфікованих кадрів для цієї системи.
Для цього ми маємо, створили, раніше все це готували для нас
Росія, зараз в Україні ми створили власну базу. Ми маємо 2 училища
первинної підготовки для осіб молодшого начальницького складу. Ми
маємо для фахівців середньої ланки училище в Чернігові. Харківська
юридична академія ім. Ярослава Мудрого, ми уклали угоду, вона
готує для нас 100 юристів, підготовка висококваліфікованих, 100
юристів для системи.
В цьому році я підписав угоду з ректором харківського
університету. Вони починають для нас готувати, раніше це робив
Київський інститут внутрішніх справ, зараз Харківський університет
буде готувати 25 психологів групу, і з наступного року - 30
робітників соціальної сфери.
Ми в цих програмах навчальних і в тих наших предметах, які
вивчаються, головний, так сказать, наголос зроблений на
педагогіку, психологію, вміння спілкуватися. Ми відмовилися від
зайвої, так сказать, воєнізації, мілітаризації, взамін в нас
вивчаються міжнародні норми стандарти з прав людини. І експерти
Ради Європи, які проводили вивчення, до речі, у нас з ними
реалізується спільна програма з цього приводу, вони схвально
віднеслися.
ГОЛОВА. Дякую, час вичерпано.
Для співдоповіді, будь ласка, народний депутат Сергій
Анатолійович Іванов. Будь ласка, Сергій Анатолійович.
13:52:14
ІВАНОВ С.А.
Шановні депутати!
Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної
діяльності розглянуто поданий Кабінетом Міністрів України проект
закону про державну службу виконання покарань.
Законопроектом передбачається визначання статусу державної
служби виконання покарань, її структури, повноважень, функцій та
завдань, правових засад організації та принципів діяльності,
підпорядкованості служби і механізму її взаємодії з органами
державної влади та місцевого самоврядування, засад міжнародного
співробітництва у сфері виконання кримінальних покарань, правового
становища та соціального захисту персоналу, вимог до персоналу та
його відповідальності, порядку фінансування та
матеріальнотехнічного забезпечення та правового режиму майна цієї
служби.
Враховуючи, що законопроект спрямований на подальший розвиток
правової бази для здійснення Державним департаментом України з
питань виконання покарань функцій щодо реалізації єдиної державної
політики у сфері виконання кримінальних покарань, Комітет з питань
законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вирішив
схвалити зазначений законопроект і внести його на розгляд
Верховної Ради у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, запитання є до співдоповідача? Якщо є, то
запишіться, щоб потім не звинувачували.
Висвітіть на табло. Будь ласка, народний депутат Михайло
Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Будь ласка.
13:53:55
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Я задавав питання Володимиру Анатолійовичу, він мені не
відповів.
Сергію Анатолійовичу, з цього приводу до вас запитання.
Оскільки взаємодія - це не є просто взаємодія словесна, а це
виконання якихось положень, які будуть прийняті законом, то
скажіть, будь ласка, чи не потрібно внести відповідні зміни до
Закону про місцеве самоврядування? Я маю на увазі, що з місцевих
бюджетів повинні будуть виділятись кошти для того, щоб органи
місцевого самоврядування на місцях виконували функції, які будуть
закладені цим законом. Чи не передбачає це в майбутньому провести
таку процедуру щодо Закону про місцеве самоврядування? Тому що
потім це торкнеться місцевих бюджетів. Сьогодні кажуть: "Гроші не
потрібні". А завтра на місцях дадуть вказівку - передбачити ці
кошти в місцевих бюджетах. Дякую.
ІВАНОВ С.А. Пробачте, я вам відповідь дам російською мовою.
Дело в том, что в законе очень четко указан источник
финансирования: это прежде всего деньги бюджета, второе - это
деньги, которые будет зарабатывать сама система, и только третий
варинат, что могут, не обязательно, а могут местные органы власти
финансировать, могут. Вот такой термин заложен в законопроекте.
ГОЛОВА. Народний депутат Бульба, фракція Соціалістичної
партії України.
13:55:36
БУЛЬБА С.С.
Народний депутат Бульба, фракція соціалістів.
У мене таке питання, раніше говорили, армія
- це школа, після якої, в принципі, відривалися двері багатьох
установ, у тому числі і державних, і освітніх, і так далі. Схоже,
зараз у нас такою установою є зона, вона от нам уже виховує навіть
керівників уряду. Як ви вважаєте, може після цього не треба нічого
там змінювати, хай би Льовочкін і далі виховував нам, може і
президента.
Тобто мова іде про те, чи треба там, справді, якісь корінні
зміни, може їх не потрібно?
ІВАНОВ С.А. Спасибо. Все эти изменения прежде всего связаны,
что ранее ведь департамент подчинялся Министерству внутренних дел.
Сегодня он выводится. Стало быть нужен основной закон. А то, что
касается, кого, как и где содержать, давайте история разсудит.
ГОЛОВА. Дякую Сергій Анатолійович. Переходимо до обговорення
проекту закону. Слово має Кармазін Юрій, фракція "Наша Україна",
підготуватися Надразі.
13:57:02
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія
"Захисників Вітчизни".
Шановні народні депутати, шановний народ України. Безумовно,
те, що законодавчо закріплюється правовий статус, структура і
порядок діяльності органів виконання покарань - це є позитивно. Я
у своєму питанні вже ставив, що я бачу негативного у цьому
законопроекті. Що треба зазначити, що на базі державного
департаменту створюється державна служба, це треба записати, що
вона успадковує права і обов'язки. Треба, безумовно, привести цей
законопроект у відповідність з іншими законами.
Зокрема, проектом встановлюється термін випробувальний до
одного року при прийнятті працівників на роботу. Це положення ( це
стаття 18-та) не відповідає Кодексу законів про працю, в якому
встановлено, що строк випробування не може перевищувати 3-х
місяців, а в окремих випадках за погодженням з відповідним
комітетом профспілки 6-ти місяців, строк випробування робітників
не може перевищувати одного місяця. Це нам треба узгодити, інакше
ми сьогодні робимо неконституційну річ.
Далі. Я вважаю, що з законопроекту треба вилучити такі речі,
як посилання на якісь окремі затвердження Кабінетом Міністрів
України.
Взагалі, я вважаю, що сьогодні дуже важко буде Департаменту
виконання покарань, оскільки в діяльності уряду взагалі
укорінюється така термінологія, яка з вашого департаменту пішла,
зокрема, пропонується засідання уряду називати не засіданнями
уряду, а по-іншому, типу сходняка і так далі. Тому я пропонував би
виключити із статті 7-ї те, що гранична чисельність працівників
центрального апарату визначається Кабінетом Міністрів України.
Я пропонував би із статті 12-ї вилучити те, що положення про
кримінально-виконавчу інспекцію затверджується Кабінетом Міністрів
України. І в цілому цей закон можна приймати. Чому це можна
вилучити? Тому що у нас є Закон про загальну структуру і
чисельність кримінально-виконавчої служби України. І цей закон
достатній.
Інший свій час я віддаю, як борг, пану Литвину. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Василь Надрага, група "Народний
вибір", будь ласка.
13:59:53
НАДРАГА В.І.
Шановні колеги! В цілому позитивно оцінюю даний законопроект,
все ж таки перше читання, тому обмаль часу, і якщо дозволите,
тезисно.
Перше. Я згоден з тими питаннями, які щойно озвучив колега,
але теж є свої пропозиції.
В статті 1-й законопроекту не дано визначення підприємства,
установи виконання покарань. Відсутність термінології - це додає
можливість якось маневрувати, але я вважаю за доцільне, щоб закон
писав щось одностайне.
Наступне. Перелік пункт 6 стаття 10 передбачає, що
підприємства установ покарань здійснюють обов'язково відрахування
з отриманого прибутку для спеціальних фондів, а це протиріччя.
Протиріччя з Законом України "Про джерела фінансування органів
державної влади" (стаття 3), відповідно до яких органам державної
влади забороняються створювати позабюджетні фонди, мати
позабюджетні спеціальні рахунки.
Наступне. Законопроект зазначає, що підприємствам Державної
служби виконання покарань надається перевага у залученні до
виконання окремих видів робіт, надання послуг і поставок товарів
для державних потреб (пункт 7, стаття 10), що не відповідає
Конституції України та Закону України "Про підприємства в
Україні", в яких зазначено, що закон створює рівні правові умови
для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно
та організаційної форми підприємства.
Наступне. Пунктом 9 статті 10 проекту закону передбачено, що
на підприємства Державної служби виконання покарань не поширюється
дія абзацу першого статті 1 Закону України "про підприємства в
Україні", в якому передбачено, що підприємства є юридичною особою.
В такому разі в законопроекті не визн чений правовий статус
підприємств і виникає протиріччя з пунктом 2 статті 10 цього ж
законопроекту, де вказано підприємства установ виконання покарань
є юридичними особами.
Наступне. Законопроектом визнано (пункт 4 стаття 13), що
Державна служба виконання покарань може отримувати матеріальну
допомогу лише від певної категорії установ. Таке обмеження, на мою
думку, кола осіб позбавляє Державну службу виконання покар нь
можливості виконання, отримання матеріальної допомоги від інших
юридичних та фізичних осіб.
І останнє. Громадяни України передбачаються на черзі по
наданню житлової площі отримують його з державного житлового
фонду. У зв'язку з тим, що пункт 2 статті 26 законопроекту
передбачена гарантія, за якою сім'єю загиблого працівника
Державної с ужби виконання покарань зберігається право на
одержання житлового приміщення, яке надається позачергово у
приватну власність протягом 3-ох місяців від дня загибелі особи.
Передача у власність житла у даному випадку не є юридично
правильною термінолог єю, тому вважаю, що за доцільне вказати, що
житлове приміщення надається з державного житлового фонду з
наданням можливості його приватизації у подальшому. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Дякую вам також. Проект закону,
розгляд проекту Закону про Державну службу виконання покарань
завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.
Шановні народні депутати, сьогодні вам під час ранкової
реєстрації була роздана анкета опитування народного депутата
України. Це опитування організує Комітет з питань Регламенту,
депутатської етики та організації роботи Верховної Ради.
Відповідно до рішення робочої групи з підготовки закритого
засідання про виконання Закону "Про статус народного депутата
України". Я просив би вас, шановні колеги, заповнені анкети
сьогодні повернути до столів реєстрації не пізніше 16-ї години.
Просив би керівників фракцій та груп проконтролювати з тим, щоб
депутати всі здали свої анкети. Це вкрай необхідно для оптимізації
нашої дальшої роботи.
Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується
закритим. Перерва до 16-ї години.