ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 січня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".

10:02:47

Зареєструвалося -391

В залі зареєстровано 391 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, дозвольте привітати вас зі старим Новим роком, побажати успіхів всіляких, здоров'я, щастя в дітях, в сім'ях.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України: Ващук Катерини Тимофіївни. (О п л е с к и) Павлюка Миколи Пантелеймоновича (О п л е с к и) І Потапова Василя Івановича, якому виповнилося 55 років. Давайте привітаємо, побажаємо щастя, здоров'я, всіляких гараздів. (О п л е с к и).

Шановні колеги, відповідно до календарного плану проведення другої сесії сьогодні на ранковому засіданні Верховної Ради України проводиться День уряду. На виконання постанови Верховної Ради України від 21 листопада 2002 року темою нашого розгляду на Дні уряду будуть заходи Кабінету Міністрів України щодо виконання законодавства про мінімізацію збитків від руйнівної дії паводків і повеней, захисту населених пунктів, народногосподарських об'єктів і земель від шкідливої дії вод. Доповідачем із зазначеного питання уряд визначив міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Григорія Васильовича Реву.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пропонує встановити такий регламент розгляду питання: доповідачу для інформації надати 15 хвилин, 1 годину - для відповіді на запитання письмові і безпосередньо від вас, шановні колеги, 5 хвилин відвести для виступу представника профільного комітету і протягом 45 хвилин обговорити цю проблему. Немає заперечень? О 13 годині підбити підсумки розгляду цього питання. І якщо у вас не буде заперечення, після того можна було б проголосувати запити, яких зібралося дуже багато. А в День уряду ж ми не проводимо розминки. Немає заперечень щодо регламенту? Тоді переходимо до розгляду питання.

Будь ласка, Григорій Васильович Рева, міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Прошу вас.

РЕВА Г.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Перш за все хотів би подякувати за те, що проблеми захисту від руйнівної та іншої шкідливої дії вод постійно перебувають в полі зору Верховної Ради України і вже не вперше включаються до порядку денного її роботи. В нашій державі цими питаннями займається Міністерство надзвичайних ситуацій, Міністерство екоресурсів, Держводгосп та інші центральні, місцеві органи виконавчої влади в межах визначеної компетенції. Ці проблеми є притаманними майже для всієї території України, і саме паводки і підтоплення завдають найбільше збитків людям, економіці та навколишньому середовищу. Тільки на Закарпатті паводками 98-2001 років було зруйновано 4908, серйозно пошкоджено 21 тис. 227 житлових будинків. Знищено 66 км гідрозахисних споруд, 75 мостів, виведено з ладу сотні кілометрів доріг і багато інших життєважливих об'єктів.

Не менших збитків завдає природне і техногенне підтоплення земель, від якого на площі 143 тис. кв км страждає населення понад 500 міст і селищ міського типу,

1127 сільських населених пунктів. Це - один з небезпечних процесів, оскільки провокує активізацію зсувів, карстів, просідання грунтів.

З урахуванням наведеного, виконуючи законодавство про мінімізацію збитків вередівної дії паводків і повеней, захист населених пунктів, народногосподарських об'єктів і земель від шкідливої дії вод Кабінет Міністрів України основні зусилля зосереджував на ліквідації наслідків катастрофічних паводків 98-2001 років на Закарпатті і розв'язання соціальних проблем потерпілих громадян, запровадження заходів щодо гарантованого захисту населення Карпатського та інших регіонів країни від руйнівної дії паводків і повеней, реалізації програм щодо захисту від шкідливої дії насамперед підтоплення.

По-друге, у сфері водного господарства за роки реалізації протипаводкових програм побудовано 311 км захисних дамб, 124 км берегоукріплень та відрегульовано 461 кілометр русел річок.

У сфері лісового господарства противопаводкові заходи здійснювалися за програмою будівництва лісових доріг та впровадження природозберігаючих технологій, лісозаготівель в гірських районах Закарпаття на період до 2010 року та державної програмою "Ліси України".

На виконання зазначених програм та указу Президента України про оголошення окремих районів Закарпатською області зоною надзвичайної екологічної ситуації, відновлено і побудовано 345 кілометрів дорожнього полотна, 1300 погонних метрів мостів, 3452 погонних метрів підпірних стінок.

У сфері Мінагрополітики з метою подолання явищ підтоплення населених пунктів, господарських комплексів чи господарських угідь, які щорічно завдають збитки майже як на 205 мільйонів гривень, запроваджується цілий ряд практичних заходів, спрямованих на вивчення глибинних причин підтоплення і на цій основі визначення науково обгрунтованих заходів щодо поступового зменшення негативного впливу цього явища, створення інтегрованого комплексу знань у системі прийняття рішень для прогнозування і запобігання шкідливої дії вод при зрошенні і виборі ресурсозберігаючих екологічно безпечних та економічно вигідних технологій водокористування.

У сфері міжнародних стосунків, найбільш високого рівня міжнародне співробітництво у господарській галузі досягло на українсько-угорському, українсько-словацькому і в певній мірі українсько-молдавському кордонах.

Центральні і місцеві органи влади, насамперед Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій, Міністерство закордонних справ, Держводгосп, Закарпатська, Львівська, Чернівецька, Одеська облдержадміністрації активно працюють на цьому напрямку з метою покращання управлінських рішень, у тому числі і щодо захисту шкідливої дії вод.

У стадію практичної реалізації увійшов спільний проект "Україна-НАТО" з готовності до реагування на паводки в Карпатському регіоні.

У сфері фінансування у період 1999-2000 років воно здійснювалося на спритному рівні, ритмічно і в обсязі, наближеному до реальних потреб. Це дозволило значною мірою захистити населені пункти і сільськогосподарське угіддя Закарпаття від паводку 2001 року. У той же час програму захід від шкідливої дії вод в сільських населених пунктах і сільськогосподарських угідь в минулому році профінансовано на 10 відсотків, а по Закарпаттю на 28 відсотків.

На бюджетну програму комплексний протипаводковий захист в басейні ріка Тиса у Закарпатській області було виділено 1 мільйон 200 тисяч гривень, що становить 6 відсотків вирішених призначень.

Такий рівень фінансування пояснюється не надходженням коштів до доходної частини з Держбюджету і необхідністю першочергово проведення видатків за соціальними виплатами та іншими пріоритетними видатками.

При цьому слід зазначити, що видатки, на приклад, паводкові заходи не відносяться до переліку захищених статей у Державному бюджеті.

У поточному році на програму захисту від шкідливої дії вод в сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь передбачено спрямувати 20 мільйонів 42 тисячі гривень , що у фактичних видатках більше ніж у 2002 році. На фінансове забезпечення програми комплексного протипаводкового захисту басейну ріка Тиса в Закарпатській області передбачено виділити 10 мільйонів гривень. В подальшому обсяг видатків на відповідні бюджетні програми визначатиметься виходячи з результатів роботи головного розпорядника у минулих і поточних роках.

Це в свою чергу потребує розробки результативних показників, що дозволить визначити віддачу використаних бюджетних коштів, економічність і тривалість програм, їх необхідність та дійсно відповідність поставленій меті, а також дасть можливість порівнювати бюджетні програми і відбирати найбільш ефективні. У інших сферах впродовж двох останніх років проведено суцільну перевірку і паспортизацію об'єктів підвищення небезпеки таких об'єктів перевірено більше 830. За її результатами на виконання доручення Президента України проведено позачергове обстеження гідротехнічних споруд електростанцій та розроблено ряд заходів з подальшого підвищення надійності і безпеки експлуатації обладнання ГЕС, створюється центральний архів документації з обстежень випробування технічного стану штучних споруд.

У постійній готовності до дій за призначенням потребується угрупування сил та засобів оперативного реагування, які неодноразово доводили свою спроможність протистояти найскладнішим ситуаціям як на території України, так і за її межами. Під особливою увагою перебуває водоохоронна діяльність в зоні відчуження. Основним її напрямком є і залишатиметься мінімізація виносу радіонуклідів у річку Прип’ять і далі у Дніпровський каскад. На даний час в експлуатації на технічному обслуговуванню знаходиться 14 дамбових споруд підпірного типу довжиною 15 кілометрів, комплекс споруд лівобережного .............. ріки Прип’ять з польдерною дамбою 11 кілометрів і дренажними каналами майже 6 кілометрів. Площа, локалізована польдерними спорудами, складає 20 квадратних кілометрів, на якій зосереджено більше як половина в ........ стронцію-90 та плутонію. І саме це відвернуло їх можливий залповий змив під час повені 1994-1999 років.

Шановні народні депутати, концентрація зусиль уряду центральних і місцевих органів виконавчої влади на виконання найбільш пріоритетних життєво важливих завдань, плідна співпраця з комітетами Верховної Ради України і народними депутатами дали свої результати. Не зважаючи на виняткову потужність паводку у 2001 році, який за своїми показниками був, перевищував, ніж у 1998 року, збитки були набагато менше. Вони становили 300 мільйонів гривень, крім того, що у 1998 році було 810 мільйонів гривень. У той же час переважна більшість програм реалізується не у повному обсязі, а деякі, наприклад, комплексна програма розвитку меліорації земель та поліпшення технологічного стану зрошуваних та осушуваних угідь у 2001 році-у 2005 роках взагалі не реалізується.

І справа тут не завжди у фінансуванні. Багато що залежить і від регіонів, адже це на їх територіях відбувається постійні несанкційовані відключення електроенергії, пограбування дренажних комплексів і лінії електропередач. Саме на місцях створюються штучні чинники збільшення наслідків катастрофічних паводків, а саме: за регулювання поверхневого стоку, замулення русел річок, захарашення сміттям і відходами лісоповалу, малих річок, потоків, потічків. Неконтрольоване будівництво виробничогосподарських споруд і житла найбільш уразливих до дії до заплавів річок пониззя.

Регіонам слід докорінно змінити своє ставлення до проблеми захисту відрівненної та іншої шкідливої дії вод, споживацьку позицію до питань ліквідації наслідків їх реального прояву. З усвідомлення своєї відповідальності за стан захисту населення територій від паводків, повенів та іншої шкідливої дії уряд планує.

Перше. Ближчим часом завершити розробку і внести на ваш розгляд програму діяльності однієї із пріоритетних складових якої будуть заходи спрямовані на гарантований захист громадян України від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, в тому числі від шкідливої дії вод в усіх її проявах.

Друге. З метою формування механізмів фінансового забезпечення водогосподарської діяльності детально проаналізувати витрати держави на утримання водогосподарських об'єктів, внести зміни до нормативної бази, удосконалити юридичні, економічні та адміністративних аспекти управління з тим, щоб плата за використання водних ресурсів стала головним джерелом фінансування, підтримання належного стану водних об'єктів, їх реконструкції та заходів по запобіганню шкідливої дії вод.

Третє. У контексті питань, які розглядалися Радою національної безпеки і оборони України 25 вересня і 11 листопада 2002 року, вирішуватимуться наступні завдання: удосконалення чинної законодавчої нормативно-правової бази з метою наближення до стандартів і норм Євросоюзу , що якісно покращить управлінські рішення у сфері захисту від шкідливої дії вод; проведення ревізії всіх чинних програм розвитку водного господарства, протидії паводкам і підтопленням, охорони водних ресурсів та підвищення якості води з метою визначення найбільш актуальних наближених до нагальних проблем і зосередження на них всіх зусиль матеріальних, технічних, фінансових ресурсів; активізація міжнародної і міжрегіональної прикордонної співпраці в галузі охорони довкілля басейну ріки Тиса та вирішення питань охорони довкілля карпатського регіону.

Четверте. Система цивільного захисту працюватиме на упередження, зміцнюючи цілісність системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, запроваджуючи ефективні, превентивні заходи. Це дуже важливо.

П'яте. Найвища вимогливість буде спрямована на ставлення до питань цільового використання коштів, які виділяються на ліквідацію наслідків паводків, реалізацію противопаводкових програм.

Ще непоодинокі ганебні факти порушення фінансової дисципліни, крадіжки і зловживання будуть рішуче використовуватися.

Довідково хочу сказати, що в Закарпатській області проведено перевірки на 419-ти об'єктах, загальний обсяг фінансування яких складає 189 мільйонів 521 тисячу. Перевірками охоплено 92 відсотки бюджетних коштів.

Незаконні та нецільові витрати бюджетних коштів встановлено на 137 підприємствах, установах та організаціях на загальну суму 2 мільйона 953 тисячі. З них недостачата незаконні видатки 1 мільйон 438 тисяч, інші фінансові порушення - 1 мільйон 515 тисяч. 20 посадових осіб, якими були допущені порушення, притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів. Матеріали 30 перевірок передано до правоохоронних органів.

Шановні народні депутати! Уряд, центральні і місцеві органи влади, аварійно-рятувальні відновлювані сили в останні 3 роки робили все можливе аби якомога скоріше надати потерпілому від паводків населенню допомогу і насамперед житло тим, хто його втратив. І саме тому ряд програмних заходів і вимог законодавства щодо запобігання паводкам і підтоплення залишилися за межами можливостей держави.

Оцінюючи стан справ у зазначеній сфері, ми однозначно визнаємо його кризовість, небезпеку і гостру необхідність вжиття заходів щодо радикального покращання. Будемо щиро вдячні за конструктивну розмову, об'єктивну оцінку і ділові поради, які виведуть нас на спільний шлях до природно-техногенного благополуччя, безпечної життєдіяльності громадян України. Дякую за увагу. Доповідь закінчено.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Доповідь закінчено. Я прошу вас записатися на запитання, а ви, будь ласка, відповідайте на письмове там. Будемо чередувати: одне письмове, одне від народних депутатів безпосередньо. Будь ласка, письмове.

РЕВА Г.В. Комітет з питань соціальної політики та праці. питання. "Скільки уряд планує у 2003 році виділити коштів на програми щодо запобігання шкідливої дії паводків і повені?".

У Державному бюджеті на 2003 рік передбачені видатки на такі бюджетні програми, пов'язані з запобіганням шкідливої дії паводків, повеней. Мінекоресурсів. Розвиток споруд і засобів гідрометерологічних спостережень і прогнозування на річках і водоймах - 1 мільйон 46 тисяч гривень.

Держводгосп. Захист від шкідливої дії вод в сільських населених пунктах і сільськогосподарських угідь - 32 мільйона 42 тисячі.

Комплексний противопаводковий захист в басейні рака Тиса у Закарпатській області - 14 мільйонів гривень.

Ведення державного моніторингу поверхневих вод Водного кадастру, паспортизацію управління водними ресурсами 4 мільйона 826 тисяч гривень. Крім того, статтею 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" передбачено спрямувати за рахунок державних централізованих капітальних вкладень 8 мільйонів гривень на заходи щодо комплексного протипаводкового захисту басейну Тиса в Закарпатській області. Всього ж передбачено 59 мільйонів 914 тисяч.

ГОЛОВА. Будь ласка, висвітіть перелік прізвищ народних депутатів, які записалися. Степан Богданович Гавриш, депутатська група "Демократичні ініціативи".

10:21:40

ГАВРИШ С.Б.

Дякую. Степан Гавриш, депутатська група "Демократичні ініціативи".

Шановний Григорій Васильович, дуже дякую вам за професійну доповідь, але у мене є до вас таке запитання. Мені взагалі дещо не зрозуміло, чому саме ви доповідаєте про цю дуже важливу для України проблему, а не міністр з питань екології, наприклад, який має бути партнером на цій трибуні у вас.

Скажіть, будь ласка, чи існують взагалі програми по запобіганню або ліквідації наслідків від руйнівної дії паводків в Україні? І хто фінансує ці програми, хто тримає бюджет по виконанню власне заходів щодо запобігання дій цих стихійних, так би мовити, умов, які впливають на суттєвий розвиток як власне територій, так і економічну ситуацію в Україні?

РЕВА Г.В. Зрозумів. Дякую за запитання.

Перше. Уряд визначив Міністерство надзвичайних ситуацій, тому я солдат і доповідаю, так як і Міністерство надзвичайних ситуацій, має дуже велике відношення до питань паводків, повеней, а головне - ліквідації їх аварій.

Друге питання. В Україні, дійсно, законом передбачено декілька програм і, на мій погляд, дуже важливих програм щодо запобігання паводкам, так, і повеням. Якщо ви пам'ятаєте, це за роки радянської влади за 70 років не було такої програми, сьогодні вона на Україні є. Що стосується фінансування, то фінансування цих програм іде через Комітет держводгоспу, Мінекоресурси, Держбуд і Держліскомгосп іде це фінансування, через Міністерство надзвичайних ситуацій фінансування на ці цілі не йде.

ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

РЕВА Г.В. Фракція Народно-демократичної партії. Питання: "В програмі комплексного противопаводкового захисту в басейні ріки Тиса Закарпатської області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015-го, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій і з наслідків Чорнобильської катастрофи, Державному комітету по водному господарству було доручено провести відповідну роботу щодо залучення додаткових фінансових ресурсів, в тому числі іноземних інвесторів для реалізації програми. Яка сума додаткових фінансових коштів була залучена і на які заходи вони спрямовані?"

За кошти Швейцарської конфедерації на Закарпатті побудовані і реконструйовані три дамби 11,6 кілометра та виконано 0,5 кілометра берегоукріплення. Загальний обсяг інвестування - 7,7 мільйона гривень. Уряд Угорщини у 2002 року надав Закарпаттю безвідплатну матеріально-технічну допомогу на суму 420 тисяч доларів США для розвитку автоматизованої системи "Тиса". Сьогодні була підписана, не сьогодні, але була підписана угода про надання безвідплатної допомоги обсягом близько 880 тисяч доларів США для розвитку другої черги зазначеної системи.

Започатковано декілька міжнародних проектів: українсько-словацький проект паводків у Словаччині та Україні з обсягами інвестицій близько 900 тисяч доларів. За технічного сприяння німецьких фахівців техніко-економічне обгрунтування міжнародної системи контролю паводків в басейні ріки Тиса з бюджету ми у 200 тис. євро. Прийняття до фінансування європейською комісією, заявка України на розробку проекту, розвиток системи прогнозування, моніторингу та менеджменту паводку в Закарпатській області з бюджету у 3 млн. євро. Ось така перспектива і те, що було зроблено на сьогоднішній день.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії. Будь ласка.

10:25:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Григорію Васильовичу, у мене два запитання. Перше. Як відомо, на сьогоднішній день існує ймовірність повторного забруднення басейну ріки Тиса на території України цианідами і солями важких металів через промислові аварії на гірничодобувних підприємствах Румунії. На вашу думку, що необхідно зробити для того, щоб мінімізувати наслідки можливих аварій на цих підприємствах Румунії? Це - перше запитання.

І друге, актуальне, як на мене, сьогодні. Міністерство, як відомо, проводить реформування державної пошуково-рятувальної служби на водних об'єктах. У чому полягає зміст цього реформування і які сьогодні заходи вживаються для забезпечення рятування людей на водних об'єктах саме у зимовий період? Дякую.

РЕВА Г.В. Зрозумів. На перше питання... Дякую за запитання. Значить, дійсно, що у 2000 році підприємства Румунії, значить, внаслідок порушення технологічного процесу виробництв скинули цианіди у басейн ріки Тиса. І така загроза може бути і на сьогоднішній день. Ну перш за все, що було зроблено? Був зроблений моніторинг в цій ситуації. Потім між урядом Румунії і України були переговори, які стосувалися цих питань. По-третє, за цей час було використано 500 млн. гривень для покращання ситуації. І якщо говорити на сьогодні, то загроза, дійсно, є. Тому нам необхідно, перш за все, посилити переговорний процес, по-друге, здійснити ті заходи, які передбачені планами в басейні ріки Тиса. І я думаю, що ми можем мінімізувати цю ситуацію.

Що стосується другого питання. Дійсно, на сьогодні Міністерство надзвичайних ситуацій є державна рятувальна служба, яка рятує, значить, людей на воді. Але вона сьогодні не настільки потужна. Тому ми передбачаємо із цивільних організацій, забрати до цієї служби 19 підрозділів водолазів, щоб посилити Міністерство надзвичайних ситуацій до рятунку людей на воді у тих регіонах, де це потребує.

Сьогодні така робота проводиться, і я думаю, ближчим часом уже в цьому році громадяни відчують вплив Міністерства надзвичайних ситуацій на ці проблеми.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка, запитання.

РЕВА Г.В. Комітет з питань соціальної політики та праці: "Чи в повній мірі уряд забезпечує місцеві ради та органи державної виконавчої влади необхідною достеменною гідрологічною і гідрохімічною інформацією?"

Законом України "Про гідрометеорологічну діяльність" визначено, що основними напрямами гідрометеорологічної діяльності є провадження спостережень за гідрометеорологічними умовами, розроблення гідрометеорологічних прогнозів, забезпечення органів державної влади місцевим................ населення.

Гідрометеорологічна служба є складовою частиною єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. У рамках цієї системи функціонують дві підсистеми - спостереження і контроль за природними гідрометеорологічними явищами та забрудненнями довкілля та прогнозуванням гідрометеорологічних умов і явищ.

Указом Президента України функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності покладені на Мінекології, у складі якого є державна гідрометеорологічна служба.

Основою діяльності гідрометеорологічної служби є цілісна державна система гідрометеорологічних спостережень і прогнозування. Служба спостережень і прогнозування працює в оперативному режимі, цілодобово, без свят і вихідних. Щороку в гідрометеорологічній службі складається близько 8 тисяч гідрологічних прогнозів, близько 5 тисяч штормових спостережень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища. От така на сьогоднішній день ситуація.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна".

10:29:56

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово Георгію Манчуленку.

ГОЛОВА. Народний депутат Манчуленко, будь ласка.

10:30:05

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Я щиро вдячний Борису Яковичу.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція "Наша Україна".

Ви говорите про Закарпатську область, так, там страшна ситуація є, але якщо ми не хочемо повторення подібної ситуації у Чернівецькій області, то давайте вирішувати цю проблему. Я просив би від вас чіткої конкретної відповіді по цих трьох районах, що уряд планує робити. Дякую.

РЕВА Г.В. Ну, по-перше, в програмі, яка буде ближчим часом представлена Верховній Раді від уряду, передбачено виконання всіх тих завдань, які передбачені комплексними програмами щодо боротьби із повенями і паводками. Тому я у своїй доповіді дещо торкнувся не конкретно цих регіонів, але взагалі цієї проблеми і фінансування цього напрямку. Тому я думаю, не думаю, а так і буде, що ми цією програмою представимо конкретні заходи по фінансуванню, у тому числі і тих трьох районів, які не назвали. Але те, що ви завдали питання, я його, як кажуть, собі запишу і спільно з Держводгоспом, а також із Мінекоресурсів відпрацюємо це питання і конкретно вам дамо відповідь по цим трьом регіонам.

ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

РЕВА Г.В. Депутатська фракція Комуністична партія України. Яких витрат зазнала держава за рахунок зниження родючості грунтів на таких територіях та погіршення якості питної води для населення?

За даними обстежень Гідрогеомеліоративної служби держводгоспу в зоні зрошувального землеробства у підтопленому стані знаходиться 6 тисяч гектар сільського угідь. Або 0,25 відсотка від загальної площі зрошувальних земель. Комплексної реконструкції на сьогодні потребують 500 тисяч га зрошувальних сільгоспугідь або 21,5 відсоток від їх загального фонду.

Негайного захисту від підтоплення та попередження цього явища потребують 210 сільських населених пунктів. Ці обсяги включено до комплексної програми розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошувальних та осушених угідь у 2001 , у 2005 роках, та прогноз до 2010 року, яка схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1704. За даними місцевих органів виконавчої влади в Україні налічується 1228 сільських населених пунктів, де проживає понад 800 тисяч осіб, які через природні та техногенні причини частково або повністю користуються привізною неякісною водою.

З метою виправлення цієї ситуації постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2000 року № 1735 схвалена комплексна програма першочергового забезпечення сільських населених пунктів, які користуються привізною водою централізованим водопостачанням у 2001-2005 роках, та прогноз до 2010 року. Реалізація програми дасть можливість забезпечити централізованим водопостачанням 848 населених пунктів у яких проживають близько 600 тисяч наших громадян, у тому числі 2001 - 2005 роках 283 населених пункти.

ГОЛОВА. Сергій Осика, депутатська група "Народовладдя".

10:34:46

ОСИКА С.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Перш за все, Григорію Васильовичу, я вам дякую за дуже змістовну доповідь цікаву і хочу задати декілька питань.

Перше питання. Всім відомо, що останнім часом відбулося дуже багато катастрофічних повнів в Європі. Чи існує аналогічна загроза для України, і що робиться в цьому напрямі? Це перше питання.

Друге питання. Які території на України підвержені абразії і також що робиться в цьому напрямі?

І останнє більш конкретне питання. Що робиться для покращання постачання питною водою в місті Кременчуг? Дякую.

РЕВА Г.В. Дякую за питання.

На перше запитання. Я вважаю, що всі є свідками того, що наприкінці 2002 року, на початку 2003 року Європа страждає від повнів. Що стосується ситуації в нашій державі, то за попередніми оцінками фахівців, а також гідромету, ми це відпрацьовували, на сьогоднішній день такої загрози на території України немає.

Що ми робимо? Перш за все відслідковуємо цю ситуацію, проводимо заходи спільно з облдержадміністраціями, які стосуються цих регіонів. Це мається на увазі і підготовка населення, підготовка сіл і засобів в цих ситуаціях для того, щоб вони не були. Але по прогнозам, як я вже сказав, на України поки не передбачається.

Що стосується абразій. То, дійсно, в нашій державі на узбережжі Азовського і Чорного морів, узбережжя підвержені абразії. Я пам'ятаю, що десь протягом 2 тисячі 360 кілометрів ці узбережжя підвержені цій абразії - це майже 60 відсотків всього узбережжя. Чому така ситуація склалася? Перш за все це залежить від техногенно-природних явищ, але це і багато залежить від господарювання нашого. Тому необхідно на сьогоднішній день, на наш погляд, здійснити ряд заходів.

Яких? Ну якщо брати, наприклад, той же Крим, то тільки для пляжів Криму необхідно пляжного матеріалу десь півтора мільйона метрів кубічних пляжного матеріалу. Але його сьогодні недостатньо. Тому я... ми , як кажуть, відпрацьовували це питання і є заходи до покращення в цій ситуацій. Це, перш за все, збереження узбережжів Чорного і Азовського морів шляхом заходів укріплення берегів, других заходів, раціонального будівництва споруд, потім невивезення піску і таке інше. Тому цю ситуацію, як нам відомо, ми над нею працюємо.

Що стосується третього питання, то я хотів би сказати, що дійсно сьогодні Міністерство з надзвичайних ситуацій відпрацьовує питання покращання оперативних дій на вплив. Я маю на увазі так як є недоліки в роботі і ми хочемо у 2003 році зробити, як кажуть, ближче дійти до народу, щоб народ відчув вплив Міністерства з надзвичайних ситуацій на конкретні ті ситуації, які можуть відбуватися у нашій державі від громадян. Дякую за увагу.

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

10:38:42

ШИБКО В.Я.

Григорій Васильович! Шибко, фракція Соціалістичної партії України. До вас 2 питання.

Перше. Ви в своїй доповіді більше сказали про природні явища щодо повені і тому подібне. Але в той же час у вас на діаграмі було зазначено, що важливе значення мають і техногенні явища. Тобто, підтоплення від діяльності великих підприємств. Я маю на увазі таких як електростанції і тому подібне. Ось на сьогодні на Дніпропетровщині є така колись відома Придніпровська ГЕС, яка сьогодні скидає шлан водою і вже затоплені всі оточення округи і сьогодні це велика проблема для цього регіону. Що робиться з цього приводу, хотів би почути. Це перше.

І друге. Якось Президент, під час повені перебуваючи на Закарпатті, якось необачливо зазначив на питання "що буде для цього робити?" він сказав: "Ну тут будуть залучатися і угорські спеціалісти, і словацькі і тому подібне. І це визвало певне відношення з боку зацікавлених кіл у Угорщині і тому подібне до відповідних територій. То я хотів би спитати вас, яка все-таки частка України у вирішенні цих питань? Як залучаються до цього іноземні спеціалісти і що робиться з приводу того, щоб таки Україна більше мала там свого впливу у вирішенні цих проблем? Дякую.

РЕВА Г.В. Дякую за запитання. Ну я почну з другого питання.

Останнім часом в зв'язку з тими подіями, які відбулися і на Закарпатті, і в Угорщині, і в Словаччині між Міністерством закордонних справ України і цими державами, а також і з Міністерством з надзвичайних ситуацій і зацікавленими урядовими органами цих держав, які ви назвали, йдеться плідна співпраця щодо покращання ситуації у тому регіоні. В чому вона заключаєтсья?

Ця співпраця заключається в тому, що, перш за все, ми обмінюємося інформацією, ведемо переговори. Знайшли, як кажуть, порозуміння, що біда стосується і нашої території, і території цих держав. Проводимо моніторинг. Потім інформуємо про те, що коли які води можуть бути на їхній території, які йдуть на нашу територію, щоб заздалегідь передбачати цю ситуацію. Тому така робота ведеться і в подальшому вона буде нарощуватися.

Що стосується першого питання, я з вашого дозволу хотів би, щоб на це питання відповів пан Хорєв, голова Держводгосту України, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, у нас є процедура. Коли до нього питання дійте до він в сумі всім відповість, збере і відповість на всі запитання.

А зараз запитання від народного депутата Мельникова, група "Народний вибір".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу запитання. Немає. Письмове, будь ласка.

РЕВА Г.В. Фракція Соціалістичної партії України. Питання: "Який обсяг бюджетних коштів, виділених за останні 5 років населенню Закарпаття на ліквідацію наслідків стихійного лиха, було використано не за призначенням?"

Ну, я про це в довідці говорив. Протягом 2001-2002 років областю отримано з державного бюджету 206 мільйонів 78 тисяч гривень, крім того, залучено з місцевих бюджетів 1 мільйон 505 тисяч гривень. Надійшло гуманітарної та благодійної допомоги на 55 мільйонів гривень. За результатами перевірок виявлено фінансові порушення на 137 об'єктах господарювання на загальну суму 2 мільйона 953 тисячі 600 гривень, у тому числі нецільового та незаконно витрачання коштів на 1 мільйон 438 тисяч 500 гривень. Крім того, фінансових порушень при використанні гуманітарної та благодійної допомоги встановлено на 5 мільйонів 878 тисяч гривень.

В Управлінні лісового господарства області порушень фінансової дисципліни допущено на 1 мільйон 124 тисячі гривень. Управлінням "Закарпатводгосп" вартість виконаних робіт було завищено загалом на 360 тисяч гривень. На відбудову, ремонт і придбання житла використано з порушенням 421 тисячу гривень. На відновлення об'єктів комунальної власності виявлено незаконне та не за цільовим призначенням використання 367 тисяч гривень. На цей час відшкодовано, поновлено та усунуто фінансових порушень бюджетної дисципліни, значить, на загальну суму 2 мільйона 760 тисяч гривень. Ну, я вже говорив, що до деяких посадових осіб були запропоновані адміністративні стягнення і матеріали, 30 матеріалів передано до правоохоронних органів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мороз, народний депутат Мороз, фракція комуністів, будь ласка.

10:44:02

МОРОЗ А.М.

Дякую. Шановний Григорію Васильовичу! У Запорізькій області є ось така проблема, і до мене звертається облводгосп, і вас хочу запитати: чи можливо її вирішити? Запоріжобленерго відрізало від енергопостачання систему - насосну станцію, яка захищає декілька районів від паводкових вод. І тому вони просять, і вас хотів би запитати: чи можете ви допомогти, адже на балансі облводгоспу знаходяться там дві крупні скидні насосні станції? Це - східний скид і центральний скидних колектор. Ці насосні станції призначені для захисту населених пунктів від паводкових і ливневих вод. Можемо ми, і скажіть, будь ласка, що треба зробити, щоб допомогти облводгоспу поліпшити це становище? Тому що там штат є, охорона є, але немає електроенергії і тому охороняти важко сьогодні, не дивлячись вже на те, що якщо цей рік дасть те, що дав 97-ий, 98-ий рік, то ситуація знову в трьох районах - Мелітопольському, Якимівському, Михайлівському буде дуже складна в Запорізькій області. Дякую.

РЕВА Г.В. Дякую вам за запитання.

Ну, що стосується цього конкретного запитання, то я хотів би відповісти вам слідуючим чином, що ми з цією ситуацією розберемося, так. І потім вже конкретно по Запорізькій області приймемо ті заходи, які потрібно, щоб відновити, виживити цю ситуацію. Тому обіцяю вам розібратися і дати вам відповідь більш конкретно у робочому порядку.

Письмове запитання. Фракція Соціалістичної партії України.

"Назвіть суму збитків, завданих Україні від руйнівної дії паводків, повеней, шкідливої дії вод за роки незалежності".

Сумарна сума збитків від повеней, паводків та шкідливої дії вод за роки не залежності оцінюється в межах 4-5 млрд. гривень. Щорічні збитки внаслідок підтоплення та затоплення території становлять 500 гривень на однин гектар. Щорічні збитки на соціальні витрати оцінюються сумою понад 19 млн. гривень. Економічні збитки від повеней 205 млн. Щорічні екологічні збитки становлять 77 млн. гривень. Ну, а паводок у Закарпатті у 98-му році завдав збитки на суму 810 мільйонів гривень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сухий, фракція СДПУ(о).

10:46:48

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Григорій Васильович, невипадково сьогодні основний масив запитань стосується фінансування, вірніше, порядку фінансування цих робіт.

От дивіться, з 1997 року діє постанова Кабінету Міністрів щодо ліквідації наслідків підтоплення земель Дніпром в тому числі в районі житлового масиву ................... міста Запоріжжя. Це, дійсно, стихійне лихо, коли обвалюються будинки, житлові споруди, розмиваються дороги. Дещо зроблено коштами Державного бюджету, місцевого бюджету і зусиллями промислових підприємств. Але останнім часом ми на місті почали отримувати відписки, зокрема, від міністра екології тодішнього пана Курикіна про те, що він не знає, звідки ці кошти брати. Роз'ясніть, будь ласка, порядок фінансування оцього рішення постанови 1997 року, адже чи така обставина, врахуйте, вже виділено багато мільйонів гривень.

Якщо не завершити цю роботу, там, приблизно, 1,8 мільйона, то пропадуть всі ті кошти, котрі були вже перед тим виділені. Це марнотратство.

РЕВА Г.В. Я зрозумів, дякую за питання.

Я хотів би сказати, що, дійсно, що стосується до 2001 року фінансування було краще, яке закладено в програмі, і ці програми, я вже вам доповідав в своїй доповіді, вони фінансуються через Мінекоресурси, Держводгосп, Держліскомгосп, так? Не через Міністерство надзвичайних ситуацій. І я це відмічав у своїй доповіді, що, дійсно, фінансування, коли було краще, то і роботи велися, але у 2002 році фінансування було гіршим.

Тому що стосується по ..... у 2003 році, то Державним бюджетом передбачено більш краще фінансування, і, як я вже наголошував, програмою, яка буде представлена від уряду Верховній Раді, теж будуть передбачені ці всі питання щодо виконання закону, яким передбачено фінансування всіх цих програм.

Тому, я думаю, ми звернемо конкретно увагу на це запитання, яке ви задали. І раз там уже велика частка профінансована, то треба дійсно закінчити ці роботи, тому ми розберемося, як кажуть, і підключимся до цих робіт, щоб вони були закінчені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков, група "Європейський вибір".

10:49:25

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо, Матвиенков, 55 округ , город Мариуполь.

Уважаемый Григорий Васильевич, вы своем выступлении как-то частично коснулись проблемы Азовского моря. Я хотел бы более конкретизировать ваш вопрос.

Город Мариуполь - крупнейший промышленный центр. 7 оползневых зон, 6 зон подтопления. Уже на протяжении 4-х наверное или 5 лет последних и руководство города, и народные депутаты буквально с ппротянутой рукой ходят и умоляют, и просят 5,8 миллиона для того, чтобы прекратить те процессы, которые сегодня там происходят.

Ваше все-таки мнение, когда-то мы, так сказать, положим конец вот тем процессам, которые там происходят и сумеем ли мы хоть частично как-то профинансировать этот вопрс. Это первое.

И второй вопрос. На ваш взгляд Министерство по чрезвычайным ситуациям, сильные и слабые стороны этого министерства и вот как вы со своей позиции считаете, что нужно было бы изменить в работе или вы считаете, так сказать, не стоило ничего менять. Как вы оцениваете работу самого министерства на сегодняшний день? Спасибо.

РЕВА Г.В. Ну перше запитання я дійсно мало, як кажуть, його сьогодні стосувався. Щодо Маріуполя не тільки, а я маю на увазі, Азовське узбережжя, Чорне узбережжя. Я з вами згоден, що фінансування мало.

Але на сьогоднішній день, коли ми відслідковуємо ці процеси, то ми дуже бачимо, що внаслідок такого господарювання яке є в деяких сьогодні регіонах, то ці процеси також ускладнюються не тільки із-за того, що коштів мало, а із-за того, що ми не по-господарськи, як кажуть, робимо справу. Я про це наголошував.

Що стосується конкретно цього питання 5 , 8 мільйонів ну, я перш за все, як кажуть, як міністр на це звернув увагу так. І якщо можливість така, я думаю, а в цьому році передбачено більші можливості щодо фінансування, щоб до цих абразійних процесів, які відбувається на Азовському, Чорному морях. Тому на це увагу питання, значить, звернемо і покращимо стан справ.

Що стосується другого питання, які сильні, слабі сторони Міністерства надзвичайних ситуацій. Ну, перше. Міністерство існує десь 6 років. Сильні сторони які. Ну, горе навчило підрозділи Міністерства надзвичайних ситуацій, а також облдержадміністрації вирішення тих проблем, які на нього покладені. Я маю на увазі і паводки, інші надзвичайні ситуації. Тому є досвід, який набутий у своїй державі, і є досвід, який ми використовували у таких державах, як Угорщина, Туреччина, Індія, Словаччина. Ми теж там допомагали.

Але дуже ви слушне питання задали. Я сьогодні як міністр вважає, що, ну, слабка сторона - це матеріально-технічне забезпечення. Але не так це, як те, що на сьогодні Міністерство надзвичайних ситуацій не в змозі оперативно реагувати, оперативно, я підкреслюю, на надзвичайні ситуації, які трапляються щоденно, щочасно, щохвилинно у нашій державі.

Тому у мене є конкретні пропозиції, і вони сьогодні керівництвом держави розглядаються. І якщо буде прийняте рішення, то соціальний ефект, я думаю, ви відчуєте ближчим часом від того, що Міністерство надзвичайних ситуацій запрацює набагато краще, тому що будуть для цього, як кажуть, ну, умови, щоб ми головне оперативно змогли прийти на допомогу нашим громадянам у кожній надзвичайній ситуації. Такий план дій є, я доповів керівництву держави і Прем'єр-міністру, і Президенту, вони мене підтримали, чекаємо сьогодні рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Веретенников, фракція партії "Промисловців і підприємців", "Трудова Україна".

10:53:20

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Шановний пане міністр, Віктор Веретенников, 28 округ, Дніпропетровськ.

Ми розглядаємо сьогодні питання, які вже трапилися на Україні. А що робиться для того, щоб запобігти оцим катаклізмам всім?

Я хочу привести такий приклад. У місті Дніпропетровську є стратегічний двоярусний міст. І от у 2001 році давали там трішечки грошей, у 2002-му. І от я вчора відлітав з Дніпропетровська, три доби міст не працює, роботи почалися, а це в самому центрі міста, це стратегічний. Там і залізничний міст, і автомобільний. Що робиться для того, щоб запобігти і не було таких катаклізмів, яких у нас зараз вже багато буває в Україні? І конкретно по мосту в Дніпропетровську.

РЕВА Г.В. По-перше. Я на деяку частину питань, які ви задали, відповідав, що робиться в нашій державі взагалі. Ну, наприклад, якщо брати по каскаду Дніпровському, то ви знаєте, там ситуація була критична, і протягом 2002 року було проведено обстеження гідротехнічних споруд, вкладено 15 мільйонів гривень, і ситуація на сьогоднішній день покращилася, що стосується Дніпровського каскаду.

Що робиться сьогодні в державі? То я вам доповів. Перш за все ведеться моніторинг цих всіх ситуацій, вивчення.

По-друге. Ми, як кажуть, відпрацьовуємо з облдержадміністраціями в напрямку, які можна робити на державному рівні, які можна зробити на місцевому рівні.

Що стосується мосту. Я цієї ситуації не знаю, чесно кажу вам, вперше чую, тому , як кажуть, я це собі запишу, розберуся і вам у робочому порядку дам відповідь стосовно цього мосту в місті Дніпропетровську.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

РЕВА Г.В. Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку. Питання. За рахунок яких джерел Кабінет Міністрів України буде фінансувати відновлення шлюзів на Дніпрі для регулювання водостоку?

За бюджетною програмою - підтримка експлуатаційного і безпечного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів Законом України про Державний бюджет України на 2003 рік затверджений обсяг фінансування 14 мільйонів 750 тисяч гривень, в тому числі загальні видатки - 11 мільйонів 450 тисяч.

Капітальні транспортні підприємствам, установам, організаціям - 3 мільйони 300 тисяч. За рахунок зазначених коштів планується забезпечення обслуговування 6 шлюзів (це 2 тисячі 903 кілометри водних шляхів) освітлювальним, неосвітлювальним світло видобуваючим обладнанням і вийняти грунту 3 тисячі 200 метрів кубічних.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу наступне. Наступне письмове.

РЕВА Г.В. Депутатська група "Європейський вибір".

"Який фактичний контроль проводиться в Україні за вирубкою лісів? Які фактичні міри приймаються для зростання лісових насаджень України по регіонах?".

Щодо вирубки лісів. Спеціальне використання лісових ресурсів під час рубок проводиться за спеціальним дозволом, видача якої здійснюється державними органами лісового господарства на підставі встановлених лімітів.

Щорічний розмір запасів деревини, призначеної для заготівлі під час рубок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Лісового кодексу, розрахункова щорічна норма заготівлі деревини в порядку рубок обчислюється під час лісовпорядкування і після погодження з місцевими органами влади за поданням Держкомлісгоспу та затверджується Міністерством екології для кожного постійного лісокористувача. Обсяги лісокористування сьогодні менші за розрахункові лісосіку і складають в середньому 80-90 відсотків.

Щодо лісовідновлення і лісорозведення, в Україні кожний другий гектар лісу створений штучно. Як результат, в крита лісовою рослинністю територія в Україні і запас деревини постійно зростають. На підприємствах лісового господарства функціонує більше, як 100 розсадників та тепличних господарств, де вирощуються щорічно понад 300 мільйонів штук садівного матеріалу.

На непридатних для сільського господарства землях утворено 1,4 мільйона гектарів протиерозійних насаджень, із яких 150 тисяч гектарів по берегах малих річок і водоймищ. Крім того, посаджено 440 тисяч гектарів полезахисних лісових смуг, під захистом яких знаходиться понад 13 мільйонів гектарів орних земель.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Калінчук, фракція Аграрної партії.

10:58:34

КАЛІНЧУК В.А. Дякую.

Шановний Григорію Васильовичу, на Одещині більше 30 відсотків територій складають землі, які щорічно підтоплюються, втрачають підприємства, гине продукція, але головне - страждають люди, руйнуються їх будівлі, приходять в непригідність їх майно. Я особисто отримую десятки листів з проханням допомогти. Особливо багато скарг надходить від жителів сіл Ізмаїльського, Фрунзенського, Ширяєвського районів і тут такі скарги: одні - надати допомогу, щоб не було підтоплення, а другі - по відсутності питної якісної води. Але ж вирішити ці злободенні питання не має можливості, кошти на ці цілі відсутні в сільських, селищних, районних бюджетах.

Як свідчать дані, наведені вами, ні одна із безлічі прийнятих програм із-за відсутності фінансування не виконана. То чи не краще затвердити одну, але реальну програму, забезпечити її матеріальними і фінансовими ресурсами і домогтися реалізації?

РЕВА Г.В. Я зрозумів. Відповідаючи на ваше запитання, це дійсно проблема по всій державі і я називав цифри, які сьогодні ви чули. Не можна сказати, що нічого не зроблено, але я з вами дуже згоден, що мало зроблено. Наприклад, за програмою захисту від шкідливої дії вод у 2001-2000 роках виконано мало: 27.6 кілометра регулювання русел річок, побудовано захисні дамби, гідротехнічні споруди, але це дійсно мало. Хоча у 2001 році програмою було передбачено виконання на суму 55 мільйонів гривень, а фінансовано було на 23.9 мільйонів гривень.

Що стосується однієї програми, сама програма, на мій погляд, добра програма, так, вона передбачає все. Дійсно, тут треба зусилля і уряду, на що ми націлені, а також місцевої влади, щоб більш ефективно, як кажуть, використовувати кошти, які є, і по головним напрямкам цієї діяльності. Тому я вважаю, що ці програми треба виконувати, але більш активно з боку уряду, що і ми маємо намір робити у 2003 році, тому що всім відомо, що попередити набагато легше, чим потім, коли вже ці підтоплення, паводки, ну, як уже біда прийде, то тоді набагато гірше це робити і набагато дорожче це виходить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білорус Олег Григорович, фракція Блоку Юлії Тимошенко, будь ласка.

11:01:14

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово Євгену Івановичу Кирильчуку. Кирильчуку слово...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ввімкніть мікрофон народного депутата Кирильчука.

11:01:32

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую, Олег Григорович.

Шановний доповідачу, я сьогодні дуже вам співчуваю, бо ви сьогодні доповідач за Кабінет Міністрів, тобто міністр широкого профілю - ви і за зрошення і за осушення, і за моря і за річки, і за стихію, і за гроші. Стараєтеся якось згладити ці всі проблеми. Я наперед можу сказати, що тут повинен був доповідати не менш, як віце-прем'єр, який об'єднує і несе відповідальність за всі ці проблеми.

Я, наприклад, вам хочу задати запитання. Скажіть, чи раціонально на стихійні лиха використовувався резервний фонд Кабінету Міністрів за останні три роки? Ви ж не зможете цього дати, дати відповідь. Через те кожний раз, коли ми проводимо День уряду, підставляють кого-небудь замість того, щоб доповідав або прем'єр, або віце-прем'єр, інакше ці слухання нічого не дають. Вибачте, це не до вас, але якщо є у вас можливість відповісти по резервному фонду, це гроші на біду, які ми резервуємо кожний рік 300 млн. Як вони використовуються? Дякую.

РЕВА Г.В. Ну, я цієї проблеми - використання коштів - у своїй доповіді, як кажуть, відмічав і на запитання я конкретні називав цифри оті, які були виділені на подолання цієї біди конкретно у західному регіоні, в Карпатському, якщо можна так назвати. І я називав конкретні цифри, які стосуються щодо порушення їх використання. Я маю на увазі щодо порушення бюджетного процесу і використання цих коштів для цих цілей. Тому якщо більш конкретно, то я думаю, що це не може бути якоюсь таємницею, і я підготуюсь і вам конкретно розпишу по кожному рублю, куди який з Резервного фонду куди скільки гривень пішло щодо реалізації на цьому регіоні, де ви задали питання. Це таємниці ніякої не складає ні для кого. Я думаю, що це все відомо і для народних депутатів, і у тій аналітичній довідці, яку ми вам надали, там дуже, як кажуть, викладено нормально застосування цих коштів на ці проблеми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Федорович Курас, будь ласка, фракція "Регіони України".

11:04:26

КУРАС І.Ф.

Шановний Григорію Васильовичу, скажіть, будь ласка, наскільки Міністерство ваше готове до дійсно екстремальної ситуації, пов'язаної з можливою евакуацією людей, ну, від паводків і так далі? Ситуація, ви бачите, в Європі непередбачувана, саме з паводками ситуація. Зима така у нас непрогнозована з цієї точки зору. Я маю на увазі з точки зору забезпечення місць можливої евакуації, транспортних засобів, медичного забезпечення, загалом матеріально-технічної бази. Дякую.

РЕВА Г.В. Я зрозумів.

Ну, дійсно, це дуже важливий напрямок в роботі Міністерства надзвичайних ситуацій. І ви декілька заходів самі назвали, що треба робити. Ну по-перше, як я вже сказав, є у Міністерства досвід, хоч він, як кажуть, на горі нашої держави надбаний, але щодо запобігання таким ситуаціям.

Сьогодні міністерством перш за все відслідковуються ці процеси на всіх рівнях, я маю на увазі і в західним регіонах, де можлива біда бути, проводиться моніторинг.

По-друге, спільно з облдержадміністраціями, а в кожній обладміністрації є комісії техногенні, а також евакокомісії, які передбачають, в яких єсть план дій на такі ситуації.

Що мається на увазі? Попередження населення, евакуація їх в ті чи інші міста, цілі засоби - транспорт. Крім того йде навчання. Що стосується Міністерства надзвичайних ситуацій, то підрозділи, які є в тому регіоні, складені спеціальні плани, раніше попереджені, і сьогодні практично відпрацьовують всі можливі дії на такі випадки.

Тому я впевнений, що як би там не було, але на сьогоднішній день міністерство готове до надзвичайних ситуацій, які можуть бути у тих регіонах, де ви сказали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Васильович, будь ласка, два письмових запитання.

РЕВА Г.В. Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку: "Як використовуються кошти резервного фонду Кабміну, призначені на ліквідацію наслідків руйнівної дії паводків, повеней захисту населених пунктів, народногосподарських об'єктів...............шкідливої дії вод?"

Ну, питання це задавали. Починаючи з 1996 року для вирішення зазначених проблем Мінекономіки підготували та подали до Кабінету Міністрів України 41 проект постанов, згідно з якими регіонам та різним галузям економіки України лише за рахунок коштів Резервного фонду бюджету було виділено понад 18 мільйонів гривень.

У той же час слід зауважити, що зазначене джерело фінансування не в змозі вирішувати всі проблеми, тому потрібно добиватися на всіх рівнях влади повної реалізації, чіткого виконання актів законодавства із сфери запобігання надзвичайним ситуаціям і захисту населення і територій від їх негативних наслідків.

У рамках зазначеної програми передбачається профінансувати з Держбюджету тільки невідкладні роботи з реконструкції головної споруди північно-кримського каналу у сумі півтора мільйони гривень.

Щодо повного призупинення негативних наслідків підпору води, то на це можна буде дати відповідь тільки після повного у визнанні термінів виконання заходів програми, про яку йдеться мова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бондаренко, фракція "Наша Україна".

11:09:10

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, прошу передати слово члену нашої фракції Миколі Катеринчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ввімкніть мікрофон народного депутата Катеринчука.

11:09:24

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Дякую Володимир Дмитрович.

Микола Дмитрович Катеринчук, "Наша Україна" Калинівський, Хмельницький та Козятинський райони.

Шановні депутати, шановний пане міністре. Ви знаєте, я дуже був здивований, що в вашій доповіді я почув для себе дуже приємні слова про відповідальність. І ви знаєте, я хотів би вас спитати. Скажіть будь ласка, готові чи ви останнім пунктом вашого плану дій поставити питання, що якщо цей план дій не буде виконаний, то ви готові подати відставку. Тому що я бачу перед собою відверту, принципову і чесну людину, яка, дійсно, хоче розібратися у проблемі. Це перше.

По-друге. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 29 липня 2002 року 1088, яка до цього часу не виконана. І я хотів би зараз знати, хто несе відповідальність за невиконання цієї постанови? А також, коли жителі Кашперівки Козятинського району можуть сказати, що вони отримали ту допомогу, яку вони вже чекають більше півроку? Дякую.

РЕВА Г.В. Ну, перше питання те, що ви сказали відповідальності. Те, що стосується Міністерства надзвичайних ситуацій, якщо я завалю роботу, то я готовий подати у відставку. Питань немає.

Що стосується другого, то це, ви кажете програми, да, дійсно, програми добрі, і я про це наголошував, вони об'ємні програми. І вся біда в тому, що ці програми виконувалися не тому, що уряд не хотів попередній або цей уряд не зможе, але треба, я думаю, ви не гірше мене знаєте, економічні можливості нашої держави. І вся біда в тому, що ці програми, які, на мій погляд, дуже добрі, але вони невиконані тільки тому, що не було достатнього фінансування. Тому стався такий стан справ. От я так би відповів на ваше запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сватков, група "Народовладдя".

11:11:29

СВАТКОВ Л.Б.

Прошу передати слово Гурову.

11:11:36

ГУРОВ В.М.

Уважаемый Григорий Васильевич, ну, если внимательно проследить за отзывами и вопросами всех депутатов, то можно сказать, что первый тайм вы отыграли нормально, впечатление производите солидного, решительного человека. И теперь главное осталось: подкрепить это делом.

Поэтому у меня такой вопрос. Вот 15 миллионов было выделено на эти работы в прошлом бюджете, в позапрошлом, сейчас отдельно строчка есть и в этом году. Если мы эти деньги не отпустим, потому что в прошлом году всего 7 миллионов выделили, то вам прийдется заниматься Кривбассом очень и очень предметно. Поэтому хочу в качестве вопроса и пожелания. Все-таки обратите на этот техногенно опасный район особое внимание. Спасибо.

РЕВА Г.В. Я з вами згоден за цей регіон. Тому що і вчора на шахті Криворіжжя була біда: один працівник загинув на шахті. Ця проблема відома, це Кривий Ріг, Жовті води теж небезпечні. І я з вами згоден, що на це треба звернути увагу. Тому як буде виконуватися бюджет у 2003 році, я думаю, уряд на ці болючі точки, які найбільш болючі в нашій державі, зверне саму серйозну увагу і прийме всі заходи для того, щоб мінімізувати цю ситуацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Васильовичу, письмове запитання.

РЕВА Г.В. Депутатська фракція "Комуністична партія України". За останні роки вченими встановлений факт посилення забруднення глибоких горизонтів підземних вод, які є стратегічним водним запасом держави, а в деяких регіонах вже сьогодні єдиним ресурсом якісної питної води. Які заходи вже здійснюються або плануються для призупинення цих небезпечних процесів, та які капітальні вкладення, зокрема, в Держбюджеті на 2003 рік спрямовуються на вирішення цих завдань?

Забруднення глибоких горизонтів підземних вод в Україні відмічено переважно в гірничодобувних регіонах на окремих водозаборах прибережної смуги Чорного та Азовського морів. З метою запобігання негативним наслідкам гірничодобувних робіт Мінекоресурсів розробляє комплексну програму поліпшення екологічного становища вугледобувних регіонів, подання якої на розгляд Кабінету Міністрів України заплановано на 4 квартал 2003 року.

З метою запобігання забруднення глибоких горизонтів, підземних вод на прибрежно-морських територіях геологічними підприємствами ......ресурсів здійснюються масштабні роботи з визнання критичних меж видобування підземних вод на прибрежно-морських територіях. Одночасно "Надра України" розробляє комплексну програму розширення використання підземних вод для питного водопостачання населення. Плановий термін подання проекту зазначеної комплексної програми до Кабінету Міністрів України - 4 квартал 2003 року. Одночасно слід зазначити, що постійне дофінансування робіт з моніторингу підземних вод у 2002 році профінансовано 6 відсотків від загального обсягу видатків, що передбачені законом про Державний бюджет, призводить до втрати мережі моніторингу, яка на сьогодні скоротилася у порівнянні з 1991 роком від 7 тисяч 400 до 3 тисячі пунктів спостереження. От така ситуація.

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Народний депутат Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Будь ласка .

11:16:05

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Григорій Васильович, оскільки ви - Васильович, я хочу вас привітати. Сьогодні вам уряд доручив звітувати і заодно вас з святом Василя. Я думаю, що час ще святкувати буде.

А у мене є таке запитання. Григорій Васильовичу, зрозуміло, що за все ви не можете відповідати і безумовно і вам, і до вас сьогодні вимоги можуть бути обмежені. Але скажуть мені, будь ласка, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, інші області на противопаводковий захист виділено урядом було великі кошти. Скажіть мені, будь ласка, куди пішли ті кошти, що лише 7-10 відсотків попали в ці області?

Крим, Одеса, Херсон, Миколаїв, Запорізька область та інші. Із запланованих 35 кілометрів системи водопостачання тільки побудовано 5. 30 кілометрів не добудовано. Кошти. Куди вони пішли? Чи є у вас такі дані з цього приводу? Дякую.

РЕВА Г.В. Ну, коли я готувався, а я серйозно готувався до доповіді на Верховній Раді, і це, як кажуть, мій перший, хоча я вже на Верховній Раді коротенько виступав не один раз на тій посаді, на якій раніше був, то я цікавився цими цифрами. Я хотів би сказати, що, перше, у Закарпатському регіоні біда дуже велика була, але там дуже багато зроблено і я цифри ці називав, я маю на увазі не тільки у грошових коштах, але і в будинках і в дорогах, що було. І коли я готувався, я цікавився куди ці кошти пішли, то по всім документах по тим, які мені вдалося знайти, і, як кажуть, інформацію, то всі кошти, які були виділені з резервного фонду Кабінету Міністрів, вони пішли за призначенням. Але крім тих коштів, які я відповідав, те що було порушення з боку і місцевої влади, я довідково сьогодні доповідав.

Якщо це вас не задовольняє, я вам обіцяю те, що, як кажуть, розберуся у робочому порядку і доповім вам письмово або усно, куди ці кошти пішли по цим напрямкам, по яким ви задали питання. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, письмове у запитання там у вас, так?

РЕВА Г.В. Комітет з питань соціальної політики та праці. Яким чином виконуються урядом заходи, пов'язані з попередженням шкідливої дії паводків, повеней і ліквідацію їх наслідків, включаючи противопаводковий захист населених пунктів та земель?

Про те, яким чином уряд виконує розв'язання цієї важливої проблеми і що на сьогодні зроблено, я вам доповідав. На здійснення заходів, передбачених комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь у 2001-2005 роках та прогнозу 2010 року в державному бюджеті України у 2001 році передбачені видатки на суму 42 мільйона 240 тисяч, фактично було - 33 мільйона; у 2002-му - передбачено 37 мільйонів, фактично було 3 мільйона. Бачите, як було фінансування. На реалізацію заходів комплексного протипаводкового захисту ріки Тиса, в басейні ріки Тиса Закарпатської області у 2002 році передбачалося виділити з державного бюджету 20 мільйонів, фактично виділено 1 мільйон 200 тисяч.

Таким чином, можна сказати, що головним чинником повільного розв'язання проблем захисту населення і територій від шкідливої дії вод є вкрай незадовільне фінансування і саме головне, ще раз підкреслюю, те, що видатки на ці противопаводкові заходи не відносяться до переліку захищених статей у державному бюджеті.

ГОЛОВА. Народний депутат Бабурін, фракція комуністів, будь ласка. Це вже... Немає, да? Тоді, будь ласка, Михайло Павловський.

11:20:37

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую.

Шановний Григорій Васильович, у мене таке питання. Ви могли би назвати яка... Сюди, сюди дивіться, тут я, от. Яке співвідношення, яка частка коштів, які і де, була виділена для того, щоб закупити вітчизняне обладнання, програми і таке інше, і яка на те, щоб закупити імпортне обладнання? Яке співвідношення вітчизняного і імпортного обладнання і відповідно трата коштів? Дякую.

РЕВА Г.В. Ну, я на це запитання компетентно не можу відповісти, тому що якраз цю проблему не вивчав, я маю на увазі не те, що не вивчав, а не маю таких цифр. Тому я обіцяю вам поцікавитися і доповісти в робочому порядку.

ГОЛОВА. Так, дякую. На жаль, час вичерпано. Ольга Гінзбург, останнє запитання, будь ласка.

11:21:40

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, спасибі вам.

Шановний Григорію Васильовичу, я вибачаюся, так склалося, що мені випала честь задати вам питання зараз, але у мене таке питання. Я ось буквально 10-го числа працювала на окрузі по Шосткі в Шосткінському районі. І коли я приїхала в село Вражиївка, це такий Шосткинський район є, там питання висить по воді. Наприклад, ми говоримо зараз за ці катастрофи і проблеми, які зв'язані з паводками, а у нас там питання висить з неякісною питною водою. І уряд в минулому році заклав у Бюджет в капітальні вкладення 150 тис. для того, щоб це село мало хоч якусь воду пити. Я займалася з минулим Кабінетом Міністрів, займалася і вже з цим. І фінансування по цій воді, а це - катастрофа для села Вражиївки Шосткинського району, я не можу ніяк вирішити.

Скажіть, будь ласка, чи має відношення сьогодні ваша ділянка роботи, яку ви очолюєте, до вирішення такої проблеми, де катастрофічна проблема з питною водою у цілого населеного пункту. Скажіть, будь ласка. Спасибі за відповідь.

РЕВА Г.В. Дякую.

Тому я що конкретно по цьому населеному пункту, то я розберуся, як кажуть, і вам дам конкретну відповідь. А взагалі - то це буде пріоритетом не тільки Міністерства, а всього уряду в плані забезпечення питною водою. Прийдете обов'язково.

ГОЛОВА. Так, дякую вам, Григорію Васильовичу. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Анатолій Володимирович Толстоухов для співдоповіді, співінформації від імені комітету, будь ласка.

11:24:41

ТОЛСТОУХОВ А.В.

Шановний Голово, шановні урядовці, шановні колеги!

Хочу звернути вашу увагу, що вперше в історії української влади на протязі дуже короткого терміну ми тричі у Верховній Раді разом з урядом повертаємося до екологічних проблем. Вчора були парламентські слухання, сьогодні День уряду, а в лютому ми будемо торкатися ще однієї актуальної болючої проблеми - проблеми підтоплення, яка торкається однієї п'ятої території України і економічні збитки щороку складають більше двох мільярдів гривень.

Я хочу сказати, що це і симптоматично, і символічно. Симптоматично на фоні подій, які відбуваються в Європі, ми маємо щодня можливість спостерігати за стихійним лихом, а символічно тому, що вперше ситуація, коли Верховна Рада і уряд працюють перший рік, в них немає підстав звинувачувати один одного, а є потреба, гостра потреба спільно планувати свою діяльність, працювати і нести спільну відповідальність.

Саме тому я думаю, що розгляд всіх цих питань на парламентських слуханнях і Дні уряду дозволить зробити перші необхідні кроки задля того, щоб більш ефективно і результативно працювати в цьому напрямку.

Я хочу нагадати всім присутнім, що в цьому році Україна буде приймати міжнародну конференцію міністрів з питань екології країн Європи, і хотів би звернути увагу уряду на те, що цю роботу потрібно активізувати задля того, щоб якомога найкраще підготуватися до такого відповідального заходу, і готуючись до нього, не робити таких кроків, як сьогодні, наприклад, пропонується зменшення вже бюджету міністерства на 100 мільйонів, а це означає, що Україні, власне кажучи, не потреба геологічна служба, що кожен з нас, звичайно, спростує під час розгляду цього питання.

Я хотів би звернути увагу на те, що ще 10 років тому Україна була лідером в екологічному законодавстві, зокрема на теренах СНД. Сьогодні можна засвідчити, що нам потрібно знов серйозно повернутися до саме законодавчої роботи в цьому напрямку і хочу сказати, що Всеукраїнська екологічна ліга, міністерство, Інститут права ініціювали розробку Екологічного кодексу, який конче потрібний сьогодні нашій державі. Я думаю, що це також буде спільна наша робота в цьому напрямку.

Досвід доводить, що головна проблема наша полягає в тому, що ми постійно плануємо, а потім не виконуємо свої ж зобов'язання. Це хвороба української влади, коли ми приймаємо рішення, потім доповідаємо, потім та ж Рахункова палата перевіряє і констатує, що влада постійно хронічно не виконує взяті ж на себе перед людьми зобов'язання.

Я думаю, що не потрібно нас переконувати в тому, що природа вже не витримає в подальшому такої гри з собою, тому що, а ні в піддавки, а ні в Чапаєва з нею грати вже не можна і події в тій же Європі це засвідчують. А задля того, щоб можна було комплексно підійти до розв'язання цих проблем, я думаю, що Президент особливо після того, як відбудеться міжнародна конференція, а можливо навіть і на передодні міг би підписати указ і 2004 рік став би роком охорони навколишнього середовища для України, як цей рік культури і я думаю, що ми таким чином визначили перш за все бюджетний пріоритет питань екології, і багато з тих питань, які сьогодні ставилися, і будуть ще ставитися у виступах відпали, бо була б створена база для їх розв'язання.

Я хочу ще раз повернутися до того про що починав говорити. В нас у лютому будуть ще одні парламентські слухання. І не хотілося, щоб ми всі заходи проводили за одним сценарієм, знову розповідали про актуальність проблеми підтоплення. І як фінансуються і недофінансовуються заходи щодо цього. Я думаю, що можна було б по-іншому побудувати цю роботу і зробити акценти саме на перевірку, на виконання, на контроль як силам урядовців, так на регіональному рівні і зокрема прокуратури.

Завершуючи свій виступ і свідомо відходячи від критики на адресу уряду, я ще раз хочу сказати, що тільки спільна праця, спільна відповідальність дасть нам можливість реалізувати ті завдання, які перед нами стоять. Сьогоднішній виступ міністра, хочу подякувати йому за принциповість і відкритість, дає можливість за для того, щоб виконавча, законодавча влада і громадськість більш успішно працювали у цьому напрямку. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, переходимо до обговорення цієї проблеми. Прошу народних депутатів записатися на виступи. Записані. То висвітліть, будь ласка. Нестор Шуфрич, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), підготуватися Демьохіну.

11:30:14

ШУФРИЧ Н.І.

Шановний Головуючий, шановні колеги.

Проблема прояву шкідливої дії вод руйнівних, а у багатьох випадках просто катастрофічних наслідків паводків, повеней і підтоплень, на глибоке переконання депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) давно вже набула статусу загальнонаціональної. Вибачте за гру слів, але суха статистика у цьому мокрому питанні заставляє здригнутися. Країна, яка не без підстав пишається своїми природними ресурсами, своїми родючими грунтами, сьогодні вимушена констатувати, що майже 24 відсотки її території - це площі природного та техногенного підтоплення, що третина її населення потерпає від повеней і паводків. А щодо окремих регіонів, то вже йдеться про загрозу життю людей. Можна багато говорити про необхідність проведення комплексних заходів, які, якщо не виправляють, то принаймні покращать ситуацію. Можна і навіть необхідно приймати відповідні програми. Вони, до речі, в Україні діють, але, на жаль, добрі наміри розбиваються через недостатнє фінансування. Саме в недофінансуванні криється мала ефективність проголошених програм.

Декілька конкретних прикладів. Закарпатська та Івано-Франківська області. Стихійні лиха 1998 та 2001 років завдали регіону збитків на суму понад 1 мільярд гривень. В Закарпатській області загальна вартість відновлювальних робіт тільки об'єктів комунальної власності станом на 01.2002 року склала 89, 6 мільйонів гривень, за 2002 рік профінансовано майже 11 мільйонів гривень. В регіоні діють програми схвалені постановами Кабінету Міністрів, зокрема, програма відселення громадян з будинків, які знаходяться в активних зонах зсувних процесів. Відповідно до зведеної таблиці програми за рахунок коштів Державного бюджету повинно профінансуватися приблизно 50 мільйонів, а точно 47,3 мільйона гривень. По факту 2001 року профінансовано 10 мільйонів, 2002 рік - 2,9 мільйонів гривень.

Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) виходила з конкретними пропозиціями передбачити в бюджеті на 2003 рік мінімальний об'єм субвенцій на ліквідацію наслідків стихійних лих у названих областях: Закарпатській - 30, Івано-Фраківській - 10, виділили відповідно 10 і 5.

Діє комплексна програма протизсувних заходів у Чернівецькій області на 1999-2005 роки. Якщо у 1999 році профінансовано 53 відсотки від запланованого, то вже у 2002 році лише 7.

Ми не можемо уникнути і від проблеми Кременчуцького водосховища. На сьогоднішній день потребують терміново укріплювальних робіт 40 кілометрів берегів. при тому, першочергово - 22 кілометри.

Депутатська фракція об'єднаних соціал-демократів цілком свідомо вирішила на сьогоднішньому Дні уряду зупинитись на окремих регіональних проблемах. Вони, безсумнівно є віддзеркаленням процесів, які відбуваються в цілому по державі. Ми переконані, що необхідно зробити висновки, які вже просто вимагає життя, і забезпечити фінансування всіх вищеназваних робіт у повному обсязі. І найперше, наданому етапі вважаємо, що всі кошти, які надходять до Державного бюджету від збору за спецводокористування, спрямувати в обов'язковому порядку і лише на виконання водогосподарських заходів. І безумовно ми маємо строго відслідковувати куди спрямовуються бюджетні гроші. КРУ, Рахункова палата мають за тим слідкувати особисто, а при необхідності мають втручатися правоохоронні органи.

Я переконаний, що ми не залишимося осторонь цієї дуже важливої проблеми. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Демьохін, група "Народовладдя". Підготуватися Юрію Кармазіну.

Шановні колеги! Прошу дотримуватися регламенту.

11:34:37

ДЕМЬОХІН В.А.

Владимир Демехин, 184 округ, депутатская группа "Народовладдя".

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Члены правительства!

Мощность стихийных природных явлений и масштабы их разрушительных действий от года к году возрастают и, по мнению специалистов, будут возрастать в будущем. В Украине при наличии на территории более чем 60 тысяч рек стихийные небезопасные гидрологические явления имеют особую опасность как во времени, так и в пространстве.

На территории, например, Херсонской области только объем общий искусственных водоемов составляет порядка 400 миллионов кубических метров.

Каховское водохранилище имеет объем 18 километров квадратных. Не удивительно, что на территории области Херсонской развиты процессы потопления. Вопросы защиты от их разрушительных действий в первую очередь от потопления стали в области самой острой водохозяйственной проблемой. Огромная проблема защиты от паводков существует сегодня в Закарпатской области и мы имеем эту проблему ежегодно.

Как же мы может решать данные вопросы, если на них мало того, что планируется минимальные средства, но и их выделение, например по прошлому году, идет только 10 процентов, а по Закарпатью они составили всего 6 процентов. О каких эффективных мероприятиях можно говорить при таком финансировании?

Позволю себе привести только один пример того, с каким трудом удается обеспечить выполнение даже тех минимальных объемов работ, которые планируются.

Год назад в целях концентрированного решения накопившихся хозяйственных социальных проблем в Херсонской области.

На месте было проведено выездное заседание Кабинета Министров. По его результатом было принято соответствующее постановление от 19 апреля. Среди прочего решено было выделить средства для защиты от подтопления села Знаменка Белозерского района в объеме всего 173 тысячи гривен. Для того, чтобы эти средства в итоге поступили исполнителю работ Дарьевской ПМК, потребовалась моя длительная переписка с Министерством финансов, с Казначейством. И нет уверенности, что без такого депутатского сопровождения задача была бы вообще решена. Такой вид деятельности давно стал привычным для народных депутатов и необходимым для успешного решения государственных дел. Не хочется в очередной раз говорить о нецивилизованности всего этого и том, что правительственные решения все-таки должны выполняться без дополнительного сопровождения.

Оценивая конкретные мероприятия по защите от разрушительного действия вод, выполненные за последние годы, следует отметить, что они не достаточны и требуют дополнительного вмешательства как со стороны Кабмина, так и со стороны местных органов власти. Бросается в глаза практическое отсутствие инновационных предложений в рассматриваемой сфере, вызывает сожаление невосприимчивость этих предложений. Хочу среди них упомянуть о применении технологии на основе ферментных препаратов группы пермазим, которые опробованы как в Херсонской области, так и в Киевской.

И наконец предложения нашей депутатской группы. Мы предлагает отчет правительства принять к сведению.

Второе. Внедрить в полном объеме механизмы среднего и долгосрочного планирования в сферах жизнедеятельности населения в отдельных отраслях экономики и на крупных объектах повышенной опасности. Эту функцию должна выполнять созданная в МЧС служба прогнозирования и данная служба должна стать базовой для создания государственной системы прогнозирования.

Следующее. Обеспечить финансирование мероприятий по борьбе с паводками и наводнениями в полной мере. И включить в программу правительства экономического, социального развития использование новых технологий в решении вопросов борьбы с паводками и подтоплениями. Координацию всех усилий и работ в этой области мы предлагаем возложить на МЧС. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка, фракція "Наша Україна". Підготуватись Івану Миговичу.

11:38:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний уряде! Вельмишановний народе України! Та проблема, яка сьогодні розглядається, це питання національної безпеки держави. Те, що сьогодні міністр, а він військова людина, сказав, що ми визнаємо його кризовість, це цитата пана міністра, свідчить про те, що тут на трибуні мав бути або прем'єр-міністр, або перший віце-прем'єр-міністр.

Ви звернули увагу на те, які матеріали нам роздали до сьогоднішнього засідання? Але я хотів би привернути вашу увагу до тих матеріалів, які роздані не до сьогоднішнього, а до вчорашнього засідання. І от в тих матеріалах ми побачили б дійсні цифри і побачили б дійсні висновки. Процитую те, що було вчора написано, подане за підписом прем'єр-міністра Януковича. "Щорічне невиконання програм і заходів, затверджених або схвалених Кабінетом Міністрів України, з боку центральних органів виконавчої влади, обласних і місцевих адміністрацій стало звичною нормою". Це написав прем'єр-міністр України, а не я, Юрій Кармазін. І я хотів би привернути вашу увагу на те, що програми, про які тут говорилося, вони не виконані. Із тих програм, які, державних програм на 2001-2005 роки понад 11 мільярдів гривень мало бути профінансовано, фактично профінансовано близько 3 відсотків від запланованого обсягу коштів.

Я хотів би звернути увагу на те, про що сьогодні громадськість піднімає крик і вже в "Зеркале недели" з'являється стаття "Будущее украинского леса: есть ли повод для оптимизма?". Тут вони пишуть про Луцьк. Вчора я приймав делегацію з Черкащини. Зараз в Івано-Франківській області на Закарпатті, я звертаюся до уряду, до прем'єр-міністра, до Президента, зупиніть вивіз кругляка, зупиніть вивіз полуфабрикатів! Зупиніть! Я звертаюсь до тих депутатів, які пройшли за вкрадені від лісу гроші. Є тут серед нас і такі! Зупиніть це, люди добрі!!! По 400-500 доларів за кубометр ви дуб продаєте за кордоном! Тут оформляєте за копійки!!! Це хіба не проблема?! Потім звідки паводки? Я звертаюся: зупиніть мера Одеси Руслана Боделана! Розпродані всі парки, розпродані санаторії. Називаю: санаторій Міністерства оборони, профоздоровниці, частина санаторіїв інвалідів війни, продані - територія клініки Філатова, санаторій "Аркадія", санаторій Чувиріна, санаторій "Одеса", санаторій "Україна" і там потім - зсувні грунти. І ми потім будемо ставити міністра з надзвичайних ситуацій і говорити, щоб він запобіг надзвичайній ситуації. Проблема набагато ширша. Проблема в тому, що і в карпатських лісах вирублено 72 тис. га лісу, 11 відсотків всієї вкритої лісом площі.

А на площі 22 тис. га ліси зникли взагалі зовсім. Оце - проблеми, які виникають. А проблеми ті, що сьогодні науково-дослідні роботи з екологічного оздоровлення басейну Дніпра взагалі не фінансувалися в минулому році. Питання те, що по захисту національного суверенітету, де нас Румунія затоплювала, де на підприємстві золотовидобувному "Ауру" і на підприємстві в Баюборшу. Хіба ми звернулися до Міжнародного суду в Гаазі? Ми ж не звернулися до Міжнародного суду в Гаазі!!! А інші держави звернулися! Тому це питання до уряду!!! Це питання до уряду, це питання до Президента!!! Давайте разом рятувати Україну. Бог нам дав цю землю не для того, щоб ми отак її знищували! Дякую.

ГОЛОВА. Іван Мигович, фракція комуністів. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

11:43:05

МИГОВИЧ І.І.

Шановні Володимире Михайловичу, члени уряду, колеги, виборці! 12 липня в аналогічний День уряду я доводив необхідність реального фінансування протипаводкових робіт, ліквідації наслідків катастрофічних повеней в Карпатах.

Після цього були численні звернення до Президента, Кабміну від керівників області, водгоспу, депутатські запити, та ситуація не поліпшилася. Більше того, потерпілі земляки поступово залишаються наодинці зі своїми бідами, а держава, на жаль, мов мачуха ставиться до нашого віддаленого постраждалого краю.

Формально начебто все робиться, ми сьогодні теж чули багато, - і закони є, і президентські укази, і урядові програми та вказівки, а реальність? Торік з необхідних для реалізації цільових програм в області - 72,5 мільйони гривень - було встановлено ліміт фінансування в 24 мільйони, виконано робіт на 8, а профінансовано менше 10 відсотків до плану. Через це на сьогодні заборгованість становить близько 7 мільйонів.

Бюджетом на теперішній рік передбачено водгоспу 10 мільйонів, тобто після ліквідації торішньої заборгованості, практично, нічого не залишиться для виконання незавершених робіт.

Проблема виходить далеко за межі екологічної. Непослідовність уряду, свавілля Мінфіну, немічність місцевої виконавчої влади живить у краї соціальне невдоволення і напругу, породжує відцентрові тенденції послаблюють міжнародний імідж України і довіру світової громадськості, уряд не виконує ні міждержавних домовленостей і зобов'язань, ні власні рішення. Маю на увазі насамперед ухвалені ним заходи від 26 січня 1994 року, 31 березня 1992 року, 26 липня 2000 року.

Нині існує розроблена професіоналами програма комплексного протипаводкового захисту в басейні Тиси на 2002-2006 рік та прогноз до 2015-го. Їх мета - захистити майже 700 тисяч людей на цій території. Для здійснення таких заходів потрібно біля 90 мільйонів гривень в рік.

Держава, водгосп не можуть знайти для цього коштів, міжнародні організації намагаються допомогти, але вони розраховують насамперед на нашу участь. Тому, якщо Київ стоятиме осторонь, діла не буде. Закарпатцям потрібні не ліцемірні співчуття, пусті обіцянки під час протокольних візитів політичні спекуляції, а реальна підтримка держави врешті-решт йдеться про утримання і розвиток депресивної території, статус України в Європі.

Враховуючи сказане, пропоную оновленому Кабміну перше: забезпечити нарешті виконання затверджених програм, виділити кошти насамперед на оплату виконаних робіт, навіть хоча б за частини тих 300 мільйонів, які виділенні так званому державному управлінню справами Президента.

Друге. Серйозно підключитися до реалізації заходів Будапештського форуму.

Третє. Встановити дієвий контроль за використанням коштів, які виділяються. Генеральну прокуратуру прошу здійснити хоч раз комплексну об'єктивну перевірку справжніх причин і винуватців корупції, пограбування лісів, мінвод та інших природних багатств Карпат.

Центральна влада нарешті повинна надати відчутну допомогу Закарпаттю у подоланні економічної і соціальної кризи. Бо нині тут як і за буржуазних чехословацьких часів 30-х років панують бідність, голод, злидні, людям надоїли обіцянки, спекуляції , експерименти . Вони ждуть відчутної допомоги центральної влади. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Анатолію Морозу.

11:47:03

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Готуючись до розгляду питання на сьогоднішньому Дні уряду я мав доручення фракції вивчити в західному регіоні ситуацію, яка сьогодні загрожує не тільки Україні, а й всьому світові. Це глобальне підвищення вод або водність і це явища будуть за прогнозами вчених проходити до 2010 року.

Вивчав ситуацію в агропромисловому комплексі цих областей. Жах, що робиться на селі, але це інша тема для розмов, можливо, завтра. Закарпатська, Львівська, Чернівецька, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська і Волинська область, опрацьовано більше семи програм, які вийшли за останні роки із Кабінету Міністрів щодо цієї ситуації. Я зробив висновок для себе і такий висновок зробили депутати фракції соціалістичної партії. Тверде переконання: ніхто, ніхто в державі ці питання не контролює. Уряди міняються, і сьогодні запитати когось неможливо. За два роки на противопаводкові програми виділено 115 мільйонів гривень. Профінансовано всього-на-всього 25 відсотків, а у 2000 році лише 7 відсотків від плану виділено коштів. Хай громадяни, які проживають на цих територіях, знають, що про них ніхто не думає. Якщо прорвало десь дамбу, є зруйновані будинки, то я зроблю таку заяву, це все заплановано. Принаймні ми розуміємо це з тих програм, які приймаються. Якщо сьогодні підтоплюються будинки і руйнуються, то це теж заплановано. А чому?

Давайте візьмемо один такий напрямок, будівництво дамб. У Закарпатті було заплановано 20 мільйонів гривень, виділено 1,2 мільйона. Івано-Франківськ - 2,4 мільйона, виділено 172 тисячі гривень. Чернівецька - 1,5 мільйона, виділено 113 тисяч. Якщо тільки трапляється якась біда, біжать до людей всі, держава вас не залишить. Як мені сказали на Волині один дядько у селі: лицеміри у державних мундирах. Тернопільська, Рівненська, Волинська області - півтора мільйона практично меліорованих земель, близько 60 відсотків з них, сьогодні ці системи не працюють. 800 населених пунктів, вибачаюся, підтоплюється, особливо в Рівненській, Волинській області.

Завершуючи свій виступ, користуючись, що тут є міністр оборони, я хочу до нього звернутися з такого приводу. В Рівненській області ви передали 18-ть понтонних мостів, подаруйте їх, будь ласка, не продавайте, тому що це державне майно, це майно належить людям. У громади територіальної немає коштів викупити їх. І звертаюся ще. Скажіть, будь ласка, чи не можливо сьогодні з міністерства оборони передати гелікоптери областям, управлінню з надзвичайних ситуацій, де необхідно це щоби було. Я думаю, що це повинно бути зроблено найближчим часом.

А з приводу ситуації, пропоную, щоб ми створили тимчасову комісію Верховної Ради і вивчили ситуацію з цього приводу, а також треба доручити Рахунковій палаті перевірити кошти, які направляються на ці цілі, щоб ми знали де вони у куди діваються. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Юрій Соломатін з порядку ведення, будь ласка.

11:51:30

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Я просив би всіх виступаючих суворо дотримуватися регламенту, бо дуже багато записалося і хочуть своє сказати. Всі попередні виступали 4 хвилини і більше. Дякую.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз. Шановні колеги! Прошу прислухатися до пропозиції народного депутата. Підготуватися Володимиру Пузаков.

11:51:57

МОРОЗ А.М.

Народний депутат Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний головуючий! Шановні члени уряду! Шановні колеги! Проблема, яка сьогодні розглядається у стінах Верховної Ради, являється дуже актуальною, актуальною вона являється і для Запорізької області. В нашій області внаслідок інтенсивних опадів , кількість яких перевищила дві річні норми влітку 1997-го і навесні 1998-го було підхоплено 102 села і близько 70 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Все це ускладнило умови проживання людей та санітарну обстановку. На 19 тисячах гектарах вода практично була на поверхні землі, підтоплення явилось причиною руйнування будівель та загибелі багаторічних насаджень.

Ускладнилось проведення весняно-польових робіт на зазначених площах. Населення і економіка області зазнали при цьому великих збитків. Особливо постраждали внаслідок підтоплення Мелітопольський, Михайлівський, Веселівський райони Запорізької області та місто Молочанськ. Приведу лише такий приклад.

У Михайлівському районі Запорізької області постраждали від підтоплення 33 населених пункти із 48. Програмою по усуненню наслідків підтоплення населених пунктів на території Михайлівського району на 1998-2005 роки передбачено кошти для ліквідації наслідків підтоплення у сумі 75 мільйонів гривень. Але ці кошти розподілені по рокам і надходять дуже і дуже слабо.

Стан фінансування програм через відсутність коштів у цьому районі та інших районах внаслідок слабкої допомоги з боку держави бажає багато кращого. В області розроблено програму робіт щодо захисту територій від шкідливої дії вод в 2001-2005 роках та прогноз на 2010 рік. До 2010 року.

Згідно з вище зазначеною програмою обласне управління меліорації та водного господарства кожен рік готує проект плану природоохоронних заходів, що фінансуються з Державного бюджету як і затверджується в Державному комітеті України по водному господарству. Але на 2002 рік по Запорізькому облводгоспу планом природоохоронних заходів, що фінансуються з Державного бюджету, із передбачених коштів не надійшло жодної копійки.

На 2003 рік Запорізькому облводгоспу планується... передбачаються кошти на 20 відсотків менше, ніж у 2000 році. Як це можна зрозуміти, шановний Григорію Васильовичу?

Ще в минулому році я із своїм колегою від Запорізької області депутатом Мангулом Анатолієм Іллічем зверталися до уряду і МінЧАЕС з проблемою будівництва міжрайонного скидного колектора. Є проект, зроблений за рахунок області на суму 8 мільйонів гривень, але гроші на будівництво цього колектора до цих пір не виділяються. Будівництво колектора зніме загрозу нових підтоплень Мелітопольського, Веселівського, Михайлівського районів. А від цього, я думаю, кожен з нас тут сидячих розуміє, ніхто не застрахований.

Прохання до уряду допомогти у вирішенні цього питання, а також допомогти Запорізькому облводгоспу вирішити проблему енергопостачання двох крупних скидних насосних станцій, яку я озвучив до Григорія Васильовича у своєму запитанні під час його доповіді.

Хотілося б, щоб уряд скоординував роботу так, щоб те, що закладаєтсья в бюджеті у видатковій частині кожного року в розрізі областей, виконувалося обов'язково. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, будь ласка, підготуватися Сергію Матвієнкову.

11:55:45

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України.

Питання, яке винесено сьогодні на День уряду, одне з кричущих. Звичайно це велика біда, але природа не залишається в боргу з тими, хто її нищить. Страшніша біда, коли у тебе на очах із-за чиєїсь байдужості гинуть люди, просячи допомоги, а ти безпомічний. Саме такої термінової допомоги просить Побузьке Голованівського району Кіровоградської області. 27 грудня я інформував Верховну Раду про ту страшну катастрофу, що склалася в цьому селищі, і думав що мене почують і відгукнуться на стогін людських душ, але цього, на жаль, не сталося.

І сьогодні я не думав виступати по цьому питанню, та вранці мені зателефонували із селища, що в 34 квартирах прорвало опалення, каналізацію, вийшла з ладу вся система водопостачання і люди не знають, що їм робити. В селищі проживало більше 8 тисяч населення, а на сьогодні до 30 відсотків жителів залишили його виїхавши перезимувати до рідних та знайомих. Тут 2 тисячі 200 квартир зовсім не опалюються, полопались батареї, стіни і стелі покриті інеєм, сирість і цвіль в квартирах, цілодобово люди закутані в лахміття, руки як подушки понабрякали і почервоніли. Смертність в селищі страшенна. І це так сьогодні живуть люди в вільній, незалежній Україні. Немає за що купити ні дров, ні вугілля, а гігант феронікелевий комбінат стоїть мертво, коли на світовій арені вкрай потрібна його продукція, а для побужців - і тепло, і зарплата, і нормальні умови життя.

Якими словами можна заспокоїти сьогодні цих людей? Як можна їм довести, що держава не може відшукати кошти для запуску комбінату і створення там нормальних умов життя? Але люди говорять, що коли треба Президенту обрати і потрібного прем'єра чи Голову Нацбанку, то пропонують за один тільки голос у Верховній Раді 400-450 тисяч доларів, а на ремонт котельні для селища Побузьке всього-на-всього потрібно 550 тисяч гривень. Невже не знає Президент чи прем'єр, де взяти ці 550 тисяч гривень? Мабуть, не знає цього і пан Моцний, голова Кіровоградської облдержадміністрації, хоч декілька днів тому так пишно відзначали День міліції та ще й в конверт кожному, вкрай нужденному народному артисту клали гарненьку суму "зелененьких", хоч тільки один Кобзон не взяв конверт, а порадив його віддати як гуманітарну допомогу слаборозвиненим країнам. Краще було б, пане Моцний, ті "зелені" перекинути на потреби селища Побузьке. Погодьтеся зі мною, що цим людям втрачати нічого і боятися немає кого, вони можуть в будь-який час залишити селище і пішки прийти до стін Верховної Ради та уряду. Щоб цього не сталося, я вдруге звертаюся сьогодні з депутатським запитом до уряду негайно створити комісію, в яку повинен ввійти і прем'єр-міністр, для надання термінової допомоги жителям селища Побузьке. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Матвієнков, фракція "Європейський вибір", підготуватися Касьянову, позафракційні.

11:59:13

МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Проблемы, которые мы сегодня обсуждаем, в Азовском морском регионе имеют свою специфику. Тревожная ситуация складывается в городе Мариуполе, в городе с более чем полумиллионным населением, где расположено крупнейшее металлургическое предприятие страны. На территории города широко распространены оползни, подтопления, здесь имеют место размывания берегов и затопление прибрежных участков. Ежегодно в результате оползней разрушаются десятки строений, в городе выделены наиболее опасные опозлневые участки общей площадью около 40 га. Из зоны подтопления около 154 га. Они требуют неотложной инженерной защиты. Установлена определенная цикличность оползней. Негативные процессы активизируются уже в 2002 ы в 2003 году и совпадают с восьми и тридцатилетними циклами, создают очень нежелательные деструктивные резонансы. Местные власти Мариуполя принимают меры до стабилизации обстановки, занимаются инженерной защитой территории. Но уже почти три года город Мариуполь буквально вымаливает у Кабинета Министров 5,8 млн. гривен из Резервного фонда на проведение неотложных первоочередных мероприятий по инженерной защите территорий и строений.

Кабинетом Министров Украины своим письмом номер 33 от 12 июля 2002 года дал поручение министерствам экономики, финансов, МЧС, Минэкоресрсов, Госводхозу рассмотреть письмо мариупльцев и внести Кабинету Министров согласованный проект решения. Однако этот важный вопрос, как говорится, завис и до сих пор не решается. Угроза для нормальной жизни людей, судьбы десятков строений, транспортных и инженерных коммуникаций продолжает существовать.

Если мы заглянем в бюджет и посмотрим на 2002 год, посмотрим 22 статью - закон вменил Кабинету Министров, распределяя затраты государственного фонда охраны окружающей природный среды учесть выделение 8,8 млн. гривен на выполнение мероприятий, определенных общегосударственной программой охраны окружающей среды Азовского и Черного морей. Сюда входят меры по берегоукреплению, инженерной защиты территории. И что? Практически вопрос не решился.

Можно так же говорить и о вреде выбросов, которые сегодня так же требуют финансирования и ряд других вопросов. Сегодня все здесь говорили о финансировании. И я хотел бы все-таки заострить немножко, минутку внимания и сказать несколько слов именно по этому вопросу.

Крупнейший промышленный регион. Два металлургических предприятия, машиностроительный комплекс, порт, регион, который дает Бюджету Украины не один миллиард гривен ходит с протянутой рукой. Необходимо давно перейти к рассмотрению этого вопроса. Почему возникает такая ситуация, когда люди, зарабатывая миллионы для страны, дышат смрадом, должны буквально вымаливать, так сказать, в Бюджете средства для того, чтобы разрешить те проблемы, которые сегодня возникают в этом регионе? Давайте же в конце концов перейдем либо к региональному коэффициенту, либо создадим такую методику отчисления за загрязнение окружающей среды, которая бы нам позволила нам использовать эти деньги.

И последнее, я попрошу все-таки, чтобы в решение были записаны конкретные решения кабинета министров, повторно рассмотреть поручение правительства номер 33 от 2002 года о выделении средств из резервного фонда Кабинета Министров в размере 5,8 миллиона гривен на берегоукрепление работ по городу Мариуполю.

Второе, при подготовке проекта Госбюджета 2004 года предусмотреть расходы Министерства экологии и природных ресурсов отдельным кодом, и строкой финансирования всех работ, предусмотренных общегосударственной программой охраны Азовского и Черного морей.

И третье, во исполнение вышеназванных общегосударственных программ Кабинету Министров разработать порядок его выполнения для Азовского региона в учетом капитального и текущих расходов. Спасибо.

ГОЛОВА. Народний депутат Касьянов, позафракційний. Підготуватися Соломатіну.

12:02:57

КАСЬЯНОВ С.П.

Сергій Касьянов, 37 виборчий округ, позафракційні.

Шановний Голово, шановні урядовці, шановні народні депутати!

У Дніпропетровській області склалася вкрай несприятлива екологічна ситуація, пов'язана насамперед з порушенням гідрологічного режиму підземних і поверхневих вод, викликаних техногенними причинами. У всіх районах області різко посилилися процеси підтоплення населених пунктів та сільгоспугідь.

Якщо в 1982 році від підтоплення потерпіли мешканці у 221-ому селі, то станом на січень поточного року в області підтоплено близько 699 населених пунктів на площі понад 28 тисяч гектар.

Розорювання земель, прилеглих до водних джерел, призвело до їх замулювання і втрати транспортуючих можливостей, що також підсилило підтоплення територій. Для виконання робіт по їх захисту в області необхідно близько 2,9 мільярдів гривень.

В області за рахунок власних коштів проводяться роботи щодо попередження та мінімізації руйнівної дії паводків та повенів, захисту населених пунктів, народно-господарських об'єктів та земель від шкідливої дії вод, однак без підтримки з боку центральних органів державної влади поліпшення екологічної ситуації не буде.

З метою покращання екологічної ситуації в області розроблені довгострокові програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та ліквідація наслідків підтоплення в містах та селищах області. Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 19 квітня 2002 року № 551 та фінансування заходів щодо покращання екологічно-техногенного стану з Державного бюджету на 2002 рік області було передбачено 4,2 мільйона гривень. А виділено тільки 200 тисяч. Або 4,8 процентів від запланованого.

Залишилися без державного фінансування інженерні роботи щодо захисту територій - це житловий масив "Тополь-1, 2, 3". Якщо ви пам'ятаєте, то підвищення грунтових вод сприяло обрушенню житлових будинків кілька років назад. Аптекарської балки в місті Дніпропетровську, захисту території міста Павлограда та Дніпродзержинська від підтоплення, реконструкції сховища радіоактивних відходів Дніпродзержинського хімзаводу та багато інших еколого небезпечних об’єктів.

В 2002 році в області проводилися роботи на 30 природоохранних об'єктів. Крім того минулого року частку коштів було спрямовано на природоохоронні заходи на річках у області. Однак цих коштів вкрай не хватає. Причому необхідно врахувати, що надходження від спецводокористуванням від Дніпропетровської області до Державного бюджету за 11 місяців 2002 року досягли майже 50 мільйонів гривень.

У 2003 році Державний бюджет передбачає для області видатки на захист населених пунктів та сільських угідь від шкідливої дії вод загальним обсягом 2,2 мільйонів гривень.

Враховуючи обмеженість можливостей місцевих бюджетів додатковим джерелом фінансування робіт з ліквідації підтоплень могуть бути платежі за забір води з водних об'єктів, які суттєво впливають на екологічну обстановку в регіоні.

Користуючись слушною нагодою звертаюсь з клопотанням до Верховної Ради, до Кабінету Міністрів України згідно з Водним кодексом України платежі за забір води з водних об'єктів загальнодержавного значення розподілялися між державним та обласним бюджетом у співвідношенні 80 та 20 процентів. Але з 2001 року усі 100 процентів зібраних в області коштів залишаються у Держбюджеті. Я звертаюся, щоб все-таки частина коштів залишалася в області. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, підготуватися Іванчу.

12:07:06

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, дозвольте зразу перейти до пропозиції щодо проекту постанови Верховна Рада України рекомендує, і тут є у нас кілька пунктів, які на мою думку у частині першій, що рекомендується Кабінетом Міністрів України, з 7-ох пунктів можна зробити 3. Першим пунктом зробити пункт п'ятий, бо питання, навколо якого найбільш точаться суперечки - це питання фінансування робіт різних програм. Програм багато, а грошей немає. Тому 5-й пункт, у якому йдеться, що забезпечити, далі перелічуються програми, фінансування їх у повному обсязі зробити першим.

Другий пункт назвати таким чином: спрямувати підготовку законодавчих пропозицій на. І до цього пункту внести те, що іде підпунктом 1-им. Розробити кодекс цивільного захисту населення. Друге, ще один документ розробити про екологічну безпеку. Третій пункт, створення загальнодержавного фонду природно техногенної безпеки. Четверте, координаційний орган створити при Президенті. Шосте зробити п'ятим у цьому переліку про те, що удосконалювати нормативну базу і на цьому цей пункт закінчити. Той пункт, який був сьомим, зробити його третім. І в цьому третьому пункті зробити два підрозділи. Яким чином? Сприяти активізації міжнародної регіональної прикордонної співпраці у галузі охорони басейну ріки Тиса та вирішення питання. І ось тут поставити подвійну кому і два підрозділи зробити. Перший те, що далі за текстом є.

Перше. Спільно з суміжними державами фінансування великомасштабних протипаводкових проектів, як таких, що стабілізують водний режим Карпатського регіону.

І другий. Це вже новація, яка пропонується. Щодо можливого причинного зв'язку між катастрофічними повенями в Європі та випробуваннями по програмі ХАРП - це новітня американська дослідницька програма ...................................., яка займається впливом на іоносферу.

І ще одна пропозиція. В другому розділі, де пропозиція Мінекоресурсів, ..............і ............... зробити такий підпункт: спільно з Національною академією наук України вивчити питання щодо можливого причинного зв'язку між катастрофічними повенями 2002-2003 року в Європі та Україні, зокрема, з випробуванням по програмі ХАРП. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Народний депутат Іванчо, фракція "Наша Україна".

Підготуватися Лещенко.

12:10:24

ІВАНЧО І.В.

Іван Іванчо, "Наша Україна", Закарпатська область.

Шановний Володимире Михайловичу, народні депутати, члени уряду! Проблема захисту населення, господарських об'єктів, сільськогосподарських угідь від затоплення. від зсувонебезпечних процесів в гірській місцевості була і залишається найбільш гострою для Закарпатської області. Організована боротьба з паводками в басейні ріки Тиса і з зсувонебезпечними явищами області ведеться вже понад 150 років, і за всіх часів. за різних режимів не була виконана ніколи. У зв'язку з необхідністю подолання катастрофічного листопадового паводку 1998 року постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року номер 488 була затверджена нова програма противопаводкових заходів у Закарпатській області і знову через обмежене недостатнє фінансування вона була виконана всього на 49 відсотків. Разом з тим, проведені роботи дали вже змогу захистити забудовані території від наступного березневого 2001 року паводку: Мукачево, Чородєєво, Міжгір’я, Дубове і цілий ряд інших населених пунктів.

Прийняття схеми і програми комплексного противопаводкового захисту в басейні ріки Тиса вселило надію на те, що вдасться захистити від паводків і повеней територію, на якій проживає 700 тисяч населення, знаходиться більше 300 населених пунктів, розташовано більше 160 виробничих об'єктів. Але не так сталося як гадалося. У 2 цільових програмах Кабінету Міністрів з Державного бюджету профінансовано із 24 мільйонів гривень лише 2,3 мільйона гривень в минулому році або 9,7 відсотка. Заборгованість по виконаних роботах склала майже 7 мільйонів гривень, а це зарплата , податки в Пенсійний фонд і інше. Організація держрадгоспу України працює добре і за це їм мешканці області дуже вдячні. Але їх відкинули у вічні боржники.

Ради справедливості слід відмітити, що із відбудовою житла, його ремонтом програма виконана. За це закарпатці вдячні всім, хто надав нам допомогу. Але далі питання, крім житла, не просувається. Програма є. Кошти не в повному обсязі, але передбачені були і в попередніх роках Державного бюджету як це і сталося, на жаль, фінансування в передбачених обсягах не відбулося. Кожен новий склад уряду думає "а може нас це промине".

Шановні урядовці! Не промине! І люди згадують всіх попередників за їх обіцянки.

Швейцарська конфедерація надала допомогу Закарпатській області коштами на будівництво гідротехнічних споруд. В Україну перераховано перший транш - 450 тисяч гривень в минулому році. Але вони осіли в збанкрутілому банку "Україна". Бувший прем'єр пан Кінах давав декілька доручень, але "віз і нині там, де був". Кошти не використано. Швейцарці не розуміють, звертаються особисто до прем'єр-міністра. Я особисто сьогодні звертаюся до Януковича вирішити це питання. Зніміть ганебну маску з лиця держави Україна. Це не ті суми коштів, про які треба сьогодні постійно червоніти на засіданнях європейських співтовариств, відкрийте шлях до наступного траншу! Адже своїх коштів не вистачає і чужим ради ми дати не можемо.

На завершення слід зробити висновок, що не зважаючи на дію багатьох природних та техногенних факторів, негативні наслідки від паводків в Закарпатській області були б значно меншими, якби в повній мірі були виконані програми по захисту від руйнівної дії вод, які неодноразово приймалися урядом країни.

Газета "День" пише, характеризуючи нинішню повінь в європейських країнах, говорить: "Повінь ламає життя людей і змінює плани європейських урядів. У Німеччині переносять на наступний рік податкову реформу, Чехія переглядає плани закупівлі винищувачів, гроші потрібні потерпілим". Дай Боже, і нам розуму вийти з цієї ситуації, яка у нас є, і перш за все у розумінні необхідності виконання власних рішень. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів. А, Лещенко? Вибачте, Лещенко. Володимир Лещенко, вибачте. За Лещенком ніхто, вже час вичерпано.

12:14:41

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Світ потерпає через дефіцит води, а в Україні, по крайній мірі в більшій її частині, води вдосталь. Але це благо в умовах панування антинародного, буржуазного режиму перетворюється в небезпечну загрозу для народу України.

За часів радянської влади держава дбала за водні ресурси, їх регулювання та раціональне використання. Для будівництва та експлуатації гідротехнічних споруд виділялися значні кошти. Багато малих річок було зарегульовано і там, де експлуатація велася на високому рівні, народне господарство отримувало вагомий ефект. З настанням весни люди та господарства не боялися, що зазнають шкоди від паводків, підготовка велася завчасно. Брали участь спеціалізовані міністерства та відомства, підрозділи цивільної оборони, війська, колгоспи та інші структури народного господарства. Резервувалися матеріально-технічні ресурси, кошти, навчалися люди. Завдяки цьому шкідлива дія вод зводилася до мінімуму.

Зараз, хоч як там не говорять урядовці, все це втрачено. Головна проблема - держава не має можливості щось зробити .

На всі випадки одна відповідь - немає грошей. Люди, що проживають біля річок, тепер з жахом чекають весни. Тепер в малосніжні зими, наприклад, на території чернігівського Полісся окремі села піддаються підтопленню та затопленню, вони стають відрізаними від решти світу. Часто без зв'язку, товарів першої необхідності, в голоді та холоді вони чекають милостині від природи. А в багатосніжні зими цей жах стає масовим, бо люди залишаються беззахисними.

Правда, для сільськогосподарського виробництва загроза менша, бо воно ледве животіє і втрачати нічого. Через низький рівень технічний рівень гідротехнічних споруд ми стаємо перед вірогідністю техногенних катастроф. Засоби масової інформації лякають людей можливістю руйнування, наприклад, дніпровського каскаду і небезпідставно.

Зупинюся і на менш шкідливих діях вод - розмивом берегів річок в межах населених пунктів. Здавалось би, що Десна в порівнянні з іншими річками тиха, але і тут кілька сіл вже страждають від деформації берегів. Є таке село Змітнів Соснецького району. Внаслідок руслової деформації річка наблизилась до житлових будинків та господарських об'єктів мешканців на відстані 20-25 метрів. На даний час уже переселено 6 житлових будинків, потребують переселення - 39, а якщо так буде тривати і дальше, то третина села. Така ж ситуація біля Чернігова, де річка, вже перешийок залишився 150 метрів, і річка відійде на 4-5 кілометрів від Чернігова і тоді буде екологічна біда і в інших місцях. Тому потрібні гроші для цього і уряд, я думаю, повинен звернути на це увагу. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас час вичерпано, але тут є наполягання на виступах. Якщо немає заперечень, давайте на 15 хвилин продовжимо до 12 години 30 хвилин обговорення, а потім підведемо підсумки. Я після того просив би народних депутатів всіх зібратись в сесійній залі, ми повинні будемо проголосувати дуже, одну хвилиночку, дуже багато запитів народних депутатів.

Іван Олександрович Заєць, будь ласка. Підготуватись Оресту Климпушу.

12:18:19

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, "Наша Україна", Український Народний Рух.

Шановні народні депутати! Нам сьогодні треба підійти до обговорення цього питання із дуже широких позицій. В першу чергу, ми повинні з вами усвідомити причини виникнення цього явища - підтоплення земель. Так само. ми мусимо усвідомити наслідки, в що це виливається. І тільки тоді ми можемо сказати, що треба робити, в який спосіб, щоб виправити ситуацію на краще. Є причини, які від нас не залежать - це зміни кліматичні. Але основні причини все-таки породжені людською діяльністю. Ми провели дуже масштабну, але не продуману меліорацію як на півночі України, так і на півдні України. Сьогодні меліоративні системи занедбані. Ясно, що вода мусить десь виходити, ясно, що вона буде підтоплювати сьогоднішні землі. Але землі підтоплюються не тільки внаслідок меліорації, але й внаслідок закриття, непродуманого закриття шахт. Землі підтоплюються внаслідок захаращення русел річок, вони підтоплюються внаслідок того, що люди будують сьогодні житло у долинах цих річок, тобто причин дуже багато, але всі вони носять характер саме такої людської діяльності. Тому їх дуже в принципі легко можна виправляти, ці причини.

ГОЛОВА. Орест Климпуш, будь ласка. Підготуватися Михайлу Павловському.

12:21:30

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні представники уряду, шановні колеги народні депутати!

Фракція "Народовладдя", вона з глибокою такою зацікавленістю вивчає ситуацію навколо надзвичайних ситуацій у нас в державі, тому що ми в певній мірі відповідаємо за роботу цього міністерства, і ми розділяємо тривогу, яка прозвучала в доповіді.

Зокрема в доповіді міністра значна увага була приділена проблемам Закарпаття. Не буду оперувати цифрами, які є дуже промовистими, але знову таки не можу не наголосити на тому, що в основному все зводиться до проблеми фінансування. 6 відсотків від запланованого бюджету, вдумайтеся - хиба це можливо, хіба при якихось інших статтях є 6 відсотків? Це неможливо.

Вдумайтеся і згадайте тих людей, в яких повінь зруйнувала оселі серед зими, які потрапили в зимню холодну стужу під підтоп і на сьогоднішній день ще не відновлені їхні умови для життя.

На цей рік заплановано 10 мільйонів гривень, а борг складає 7 мільйонів гривень. А якщо будуть виконуватися так фінансування, як то, то ми тільки ... борг навіть не покриємо, не те, щоб ми щось зробили нового.

Я сподіваюся, що якщо буде аналогічний підхід до фінансування, то ми, тобто я сподіваюся, що не може бути аналогічного підходу до фінансування. А висновок сьогоднішнього слухання один: треба було слухати не стільки міністра з надзвичайних ситуацій, скільки міністра фінансів. Розумієте? Бо відповідальність все-таки за все Мінфін, за виконання бюджету, за розподіл бюджетних надходжень і так далі. Тому нам Прем’єр-міністр обіцяв уважно відноситися до проблем бідних людей, зокрема в Закарпатті.

А на звернення депутатські ми отримуємо стандартну відписку про те, що недофінансування є і вони повідомляють про це, як про свої здобутки. Знаєте, так розписують подрібно скільки куди сто і там 10 відсотків, і там 8 відсотків, там 6 відсотків. Це я думаю, що має бути навпаки. Уряд має боротися за виконання затверджених планів і сподіваюся, що в новому уряді все буде по-новому.

Хотів би звернути на таку обставину. Вишукувалися позабюджетні кошти. Зокрема тут уже мій колега Іванчо нагадував про швейцарські надходження.

Я звертався до Прем'єр-міністра і отримав офіційну відповідь про те, що це не є компетенція уряду. Тому я хотів би просити в наше рішення написати звернення до голови Національного банку, який є відповідальним за ліквідацію банку "Україна", в якій загинули кошти ці, повернути ці кошти і зняти це п'ятно з української держави.

І ще одна обставина, на яку я хотів би наголосити. Це те, що мало хто знає, що коли ми мали повінь у 2001 році, то людей, які опинилися на деревах серед бурної ріки, знімали, які ви думаєте, вертольоти чиї? Угорські вертольоти знімали. Посол звернувся до угорської влади і угорська влада на протязі декількох годин надала вертольоти, які спасли життя 11 чоловікам у районі Тячева. Це є ганьба велика для нас, що в нас, у такій великій державі немає вертольотного загону і, що в таких місцях підвищених катастрофічно небезпечних немає підготовлених вертольотчиків, підготовлених вертольотів, які би надавали і були готові надати в майбутньому таку допомогу.

Я думаю, що ми подякуємо угорцям за те, що вони зробили, але зробимо висновок і для себе, і на майбутнє будемо мати свої власні такі загони. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Павловський,будь ласка. Немає. Викреслюємо. Григорій Манчуленко, будь ласка, підготуватися Оржахівському.

12:25:41

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Григорій Манчуленко, 203 округ, Чернівецька область, фракція "Наша Україна".

Шановний Голово, шановні колеги. ..........до квітневих та вересневих повеней 2001 року, які мали місце на території Сторожинецького району Чернівецької області, було зруйновано 2,5 кілометри берегів річок Серет, малій Серет та ............... населених пунктів: Жадова, Панка, Банилів, Підгірний, Давидівка, Череш, Вертні, Петрівці, Чудей та селище Красноїльск. За попередніми підрахунками спеціалістами орієнтована вартість робіт по укріпленню берегів річок на сьогоднішній день складає близько 3 мільйонів гривень. При несвоєчасному виконанні зазначених робіт їх вартість збільшиться у декілька разів.

Зважаючи на це, Сторожинецька районна рада звернулася до Прем'єр-міністра Кінаха листом від 30 липня минулого року за номером 406 та до Президента України і Прем'єр-міністра Кінаха у листі від 6 вересня минулого року номер 451. І оскільки не було отримано відповіді у терміни, передбачені чинним законодавством, я направив депутатське звернення до Прем'єр-міністра за номером 1709 від 23 вересня минулого року та за номером 1709-5 від 11 листопада минулого року, на які приходили відписки від відповідних центральних органів виконавчої влади, що коштів немає, оскільки не виконаний Державний бюджет на 2002 рік.

Тому виникає питання, чи буде здійснено фінансування протиповеневих заходів на названих річках і у вказаних селах Сторожинецького району Чернівецької області у 2003 році, чи у черговий раз все буде списано на невиконання держбюджету та чекання наступної надзвичайної ситуації, на ліквідацію якої будуть потрібні значно більші кошти.

Наступне. На звернення депутатів Вижницької райради Чернівецької області до Кабміну щодо подолання наслідків стихійного лиха 16-22 липня минулого року Вижницький район не отримав фінансово-матеріальної допомоги від Кабінету Міністрів. Зважаючи на це та з метою попередження катастрофічних наслідків і недопущення ситуації, яка відбулася і Закарпатській області, я звертався до Прем'єр-міністра Кінаха за номером 1779 від 4 листопада минулого року з проханням терміново вирішити питання відшкодування з резервного фонду збитків Вижницькому району Чернівецької області і згідно актів обстеження в розмірі 2 мільйони 639 тисяч 547 гривень та суму невідшкодованих збитків за попередні роки у розмірі 313 тисяч 862 гривні. Однак, отримав відповідь від Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, що дану проблему можна вирішити за рахунок місцевого бюджету. Складається враження, що чиновники цього міністерства вітають у хмарах і не знають реальної ситуації із місцевими бюджетами.

Тому я звертаюся до Кабміну, щоб це питання було врегульовано, оскільки місцевий бюджет Вижницького району сам впоратися з цією проблемою не може.

Була отримана відповідь від Міністерства фінансів, яке погодилося, що це є серйозна проблема і вважають, що Держводгосп після затвердження бюджету 2003 рік повинен цю проблему вирішити.

Тому я хотів би звернутися до Кабміну, щоб було відповідне доручення Держводгоспу щодо укріплення річки Черемош біля села Ростоки Путивльського району і на відбудову переливної дамби.

І, Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас з настійливим проханням оформити цей мій виступ, як депутатський запит до Прем'єр-міністр з тим, щоб я отримав грунтовну відповідь, що буде зроблено урядом в цьому напрямку. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Оржаховський, фракція комуністів. І у нас залишилося Марія Маркуш.

12:29:43

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція комуністів, Херсонщина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати, виборці! Питання, котре розглядається сьогодні в нашій сесійній залі стосується проблем підтоплення, досить актуальне для мого регіону - Херсонщини. Сьогодні вже про це мова йшла, тому що кожного разу, відвідуючи райони, буваючи на сесіях районних рад і спілкуючись з виборцями, ми масово отримуємо від людей прохання, щоб щось зробити, щоб не підтоплювалися будинки, щоб у погребах не було води.

Щоб цвинтарі були не підтоплені і багато-багато чого іншого.

Мене дивує те, що останніми роками безліч було звернень колег-депутатів Верховної Ради по Херсонщині до нашого уряду з проханням активізувати роботу в цьому плані. І навіть по Херсонщині, наскільки я пам'ятаю, 2 роки назад створювалася відповідна комісія, яка вивчала ситуація на Херсонщині, але чомусь, на жаль, про її наслідки роботи і взагалі чи вона ще залишилася чи ні ніхто не мовить ні слова.

Аналіз багаторічних спостережень свідчить, що для природних умов Херсонської області основними природними факторами підтоплення населених пунктів є практична безточність більшої частини рівнинної території області, слабкий природний дренаж, регіональний підйом рівня підземної води напірного водонасосного комплексу, історичне розташування більшої частини населених пунктів, заниження рельєфу.

До штучних факторів підтоплення в області відносяться, перш за все, витікання води із водопровідно-каналізаційних мереж. Яке ж не буде утікання, коли практично кожний голова селищних ради сьогодні має право на те, щоб вимагати від уряду дієвої допомоги. Каналізаційні колектори, каналізації у нас потребують вирішення. Це і селище Каланча, це і Скадовськ, і Новотроїцьк, і Береславль, і так далі. Це проблема номер 1. Як ми будемо далі виживати, я не знаю, але поки що дієвих заходів немає. Я можу навести приклад один, коли в селищі Каланча на 70-80 процентів очисні споруди уже збудовані, але, на жаль, 3 роки жодної копійки не виділяється із бюджету. Тому я просив би на це серйозно звернути увагу уряду.

Ще одна проблема із водозабезпеченням населення, яка може призвести до непередбачуваних наслідків - проблема забезпечення людей питною водою. Розвал господарств призвів до того, що ради поставлені в надто тяжке становище, вони сьогодні в більшості не в змозі забезпечити водою. Проте, сьогодні треба зробити все, щоб законодавчо швидше забезпечити утворення комунальних господарств дати можливість, які б потім вирішували ці проблеми, інакше ми зіткнемося з проблемою, коли почнеться несанкціоноване пробиття артезіанських свердловин і ми внаслідок того втратимо і прекрасні наші водні джерела, які будуть виливатися в річки, і будемо мати болота, і багато чого іншого.

Тепер що стосується, - я звершую, Володимире Михайловичу, - аналіз... Завершуючи, хотів би сказати таке до держави. Останніми роками все ж таки області було дано 5 мільйонів гривень на вирішення проблем підтоплення, але це явно мало. Сьогодні розрахунки по області показують, що нам, як мінімум треба 17 мільйонів і тоді можна щось зробити по вирішенню проблем підтоплення. Якщо уряд не допоможе, то звичайно тяжко буде розраховувати на особисті можливості.

І буквально дві пропозиції уряду щодо, що необхідно було б зробити. Це, перш за все необхідно термінове упорядкування внутрішньогосподарських зрошувальних систем, це мабуть треба, щоб була відповідна програма.

Далі. Доведення рівня роботи існуючих дренажних систем до їх проектного рівня. Потрібно заборонити відключення дренажних свердловин, ми втрачаємо великі кошти, платимо, а потім по декілька годин потрібно, щоб відновити роботу цих свердловин.

І останнє - проведення протифільтраційних робіт на магістральних міжгосподарських каналах. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Марія Маркуш, фракція комуністів, будь ласка.

12:34:24

МАРКУШ М.А. Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний пане Голово, шановні колеги та присутні. Закарпаття - один з найбільш екологічно небезпечних регіонів та зазнало значних втрат від паводків, зсувів та інших природних факторів на протязі 1998-2001 років, чим було завдано збитків на суму півтора мільярда гривень.

З метою подолання наслідків паводків в 98-му та 2001 року та недопущення в подальшому масштабних проявів тяжких наслідків повеней в Закарпатті Постановою Кабміну України від 24 жовтня 2001 року номер 2388 було затверджено комплексний протипаводковий захист басейну ріки Тиса у Закарпатській області, на здійснення окремих заходів якої з бюджету на 2003 рік передбачено виділити 10 мільйонів гривень, що становить 50 процентів до попереднього року. За рахунок цих коштів у 2003 році передбачається побудувати 15,2 кілометра захисних дамб, провести берегоукріплення на 6 кілометрів і дронювати та розчистити 0,8 кілометрів русел річок, що дасть змогу захистити 10 населених пунктів та 1200 гектарів сільськогосподарських угідь.

Однак, це надзвичайно мало в порівнянні з потребами, що є на сьогоднішній день. Не дивлячись на те, що програмою передбачалось виділити на виконання будівельних робіт з протипаводкового захисту на суму 72,5 мільйона гривень із спорудженням і реконструкцією і дамб, берегоукріплення, регулювання річок та інше, цих коштів не було виділено в достатній мірі. Мої колеги дали перед цим суму, яка була на ці потреби виділена.

У зверненні депутатів Верховної Ради України від 3 липня 2002 року ставилось питання про те, щоб при розробці проекту держбюджету України 2003 року передбачити та визначити фінансування програми по Закарпаттю з урахуванням коштів, які були не дофінансовані в цьому році, в сумі не менше як 80 мільйонів гривень. Однак, ця сума практично не була закладена в бюджет. Ні в якому випадку не можна було зменшувати бюджетні видатки на ці цілі, оскільки стає реальністю руйнування недобудованих протипаводкових споруд в районах області, практично, частина з них знаходиться у стадії від 30 до 60 процентів готовності. Якщо, не дай бог, спрогнозувати, що буде паводок, всі ці кошти, які були до цього часу затрачені на будівництво цих протипаводкових споруд, практично підуть нанівець і, крім того, ще буде більше зроблено руйнувань, оскільки на сьогоднішній день уже підмито частину дамб, по яким не робиться абсолютно ніякої роботи. У місті Тячів слід негайно реконструювати стару дамбу, яка витримала два паводки, зараз знаходиться в аварійному стані, та ще один паводок може призвести до катастрофічних наслідків знесення райцентру Тячів. На реконструкцію цієї дамби необхідно 4,7 млн. гривень. В селі Ганичі необхідно добудувати міст через річку Тересу протяжністю 250 м, дамбу 7 км, на яку необхідні кошти 4,8 млн. гривень, поставило це питання про те, що ці кошти будуть виділені, однак, до цього часу ці кошти не виділені. Селище Ганичі - єдине, яке зовсім не захищено в інженерному плані. І тільки на ці два населені пункти можна використати ці кошти, які передбачені на ці цілі в Держбюджеті. Однак, є ще селище Великих Бичків, у якому розпочато на березі річки Тиса три об'єкти. Один із них через відсутність коштів не завершений. Аналогічний стан будівництва двох водозахисних споруд мається також по річці Шукурка також у цьому ж селищі, оскільки воно знаходиться на березі двох цих річок. І в результаті цього може бути зруйнована автомобільна дорога Рахів-Ужгород, а також може бути зруйнована і затоплена промислова зона селища. Крім того, необхідно захистити такі селища, як Тересва, Бурштин, Дубове, місто Хуст, села Грушево та інші. Тому я вважаю, що на ці цілі необхідно було закласти більше коштів і в принципі слід дофінансувати ті роботи, які на сьогоднішній день проведені, і закінчити ці роботи, оскільки не можна напризволяще залишити розпочаті об'єкти, не довівши ці роботи до кінця. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд питання ми завершили. Для заключного слова я запрошую Віталія Анатолійовича Гайдука. Будь ласка.

ГАЙДУК В.А.

Вельмишановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, перш за все, дозвольте подякувати вас за небайдужість до розгляду питання і гарячу зацікавленість в позитивному розв'язанні проблем протидіям паводкам, підтопленню земель та іншої шкідливої дії вод. Ваше занепокоєння станом справ цілком поділяють Президент України, уряд, Рада національної безпеки і оборони України. Достатньо сказати, що в минулому році у вересні, в листопаді місяці Рада національної оборони і безпеки України за участю Президента, членів уряду двічі розглядала питання безпеки водних ресурсів і стану природної та техногенної безпеки, приділяючи основну увагу саме цим питанням, про які сьогодні йшлося на дні уряду.

Сподіваюся, що ми кожне ваше зауваження, ваші пропозиції ми ретельно вивчимо, зробимо висновки, визначимо заходи, які дозволять переламати ситуацію на краще.

На ті питання, конкретні питання, на які ви не змогли отримати відповіді на протязі проходження Дня уряду, ми їх опрацюємо, дамо письмові відповіді народним депутатам. Сподіваємося, що в подальшому співпраця уряду і Верховної Ради буде відбуватися в дусі взаєморозуміння, солідарності і конструктивізму. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, обговорення засвідчило, що ми правильно обрали тему сьогодні для розгляду на Дні уряду - це проблема національної безпеки, і, очевидно, відповідний підхід до цієї проблематики повинен бути забезпечений на державному рівні.

Мабуть, нам варто було б піти на спільний розгляд цього питання - Верховній Раді, Кабінету Міністрів, Раді національної безпеки і оборони з тим, щоб прийняти адекватне рішення, перед якими поставлена сьогодні Україна.

Водночас я хотів би наголосити на тому, шановні колеги, що ми говоримо про наслідки. Ми сьогодні дуже мало говорили про причини. Я хотів би в цьому плані підтримати наших колег - Івана Зайця, Юрія Кармазіна, Івана Миговича, які акцентували увагу на необхідності аналізу причин того, що ми маємо сьогодні.

Я повинен вам сказати, шановні колеги, що одна з причин того, мабуть, є, що ми сьогодні своїми діями завдали величезних збитків. Я під час новорічних, різдвяних свят мав можливість вивчити ситуацію в Карпатах, глибоко познайомитися, і я повинен сказати, що ми знищили легені не України, а знищили легені всієї Європи.

Потім ми говоримо про проблему забезпечення паливом людей, дрова. Раніше мобілізовували ж, коли потрібно, згадаймо героїчні моменти - Павку Корчагіна, постачання дровами міста Києва - там дрова лежать, їх треба забрати, розчистити Карпати.

І я думаю, що з урахуванням тих пропозицій, які сьогодні звучали у ваших виступах, шановні колеги, нам треба серйозно доопрацювати проект постанови Верховної Ради України з цього питання.

Дати доручення Рахунковій палаті, дати доручення Генеральній прокуратурі, правоохоронним органам глибоко всебічно і вичерпно вивчити причини, причини я хотів би ще раз підкреслити, і передбачити мабуть пункт, згідно з якого Верховна Рада повинна повернутися до розгляду цього питання через певний період.

Якщо немає заперечень, давайте дамо таке доручення. А в зв'язку з тими пропозиціями, які потребують негайної реакції відповідних державних структур, я прошу секретаріат підготувати звернення до відповідних органів влади з приводу тих питань, про які говорили народні депутати.

Тобто, я думаю, що у нас є всі підстави сказати, що це болюча проблема яка потребує дієвого парламентського контролю.

Переходимо до розгляду наступних питань.

Шановні колеги, ми домовлялися проголосувати запити. В нас їх є майже 30. Як ви думаєте, будемо ми їх голосувати ці запити зараз? Але я хотів, щоб ви їх підтримали ці запити.

Ну добре. Тоді повернемося о 16 годині до запитів, а зараз продовжуємо роботу.

Я оголошую до розгляду проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо приведення положень Кодексу у відповідність до Конституції. Я дякую урядовцям, які брали участь сьогодні в обговоренні першого питання.

Доповідач - заступник Генерального прокурора України Олександр Іванович Медведько. До 5 хвилин будь ласка.

МЕДВЕДЬКО О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

На ваш розгляд виноситься законопроект, поданий Президентом України про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу з дуже важливого для правоохоронної діяльності питань.

Згідно з діючою нормою частина 5 статті 156-ї Кримінально-процесуального кодексу встановлено порядок, за яким час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується. За час практичного застосування цієї норми виникло питання щодо її відповідності Конституції України. Так деякі науковці та фахівці вважають, що це положення кримінально-процесуального законодавства суперечить нормам основного закону України, статтям 22, 64, 29, 55, які передбачають, що гарантують і не можуть бути скасовані і обмежені права громадян на свободу та особисту недоторканість, судовий захист. При цьому право на судовий захист являється реальним і здійсненим при застосуванні частини 5-ї статті 156-ї КПК України. І таким чином порушуються конституційні права людини. Така невизначеність у застосуванні законодавства у сфері, що регламентує впровадження досудового слідства, як і безпосередньо пов'язано з дотриманням прав людини має бути усунена, а зазначена норма удосконалена. А тому пропонується внести зміни до статей 156, 165 зі значком 3 і 218 КПК і передбачити продовження суддею апеляційного суду строків тримання під вартою на час ознайомлення обвинувачення та його захисника з матеріалами кримінальної справи. Внесення зазначених змін приведе норми закону, що регулюють порядок тримання під вартою, у відповідність до вимог Конституції України та міжнародно-правових актів щодо захисту прав людини і забезпечить гарантію реалізації права на достатній час і можливість підготовки захисту.

Слід також мати на увазі, що станом на 1 січня 2003 року під вартою трималося більше 43 тисяч осіб, з яких більше 17 тисяч рахувалися за судами, більше 9 тисяч осіб засуджених, але вирок щодо них не набрав законної сили, та стосовно більше 9 тисяч осіб рахуються за слідчими органами. Таким чином, при прийнятті визначених змін до Кримінально-процесуального кодексу необхідно вирішити також їх подальшу долю, інакше звільнення їх з під варти, особливо тих, що вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини, може призвести до негативних наслідків. Тому проектом пропонується ввести цей закон в дію через 90 днів з дня його офіційного оприлюднення додаткових витрат з Державного бюджету України прийняття цього закону не потребуватиме. Необхідність термінового прийняття цього закону пояснюється ще й тим, що зараз на розгляді у Конституційному Суді України знаходиться конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо неконституційності положень частини п'ятої статті 156-ї Кримінально-процесуального кодексу України стосовно неврахування часу ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку.

Ухвалення Конституційного Суду України рішення щодо неконституційності зазначеної норми , враховуючи кримінальну обстановку і стан правопорядку у державі, правоохоронну та судову практику може призвести до вкрай негативних наслідків у справі боротьби зі злочинністю. Адже в результаті такого рішення з-під варти буде звільнено значну кількість обвинувачених насамперед тих, хто вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Станом на 1 січня цього року з матеріалами справи знайомиться близько тисячі заарештованих. Також виникне небезпека того, що слідство у складних багатоепізодних пов'язаних з організованою злочинністю справ буде практично паралізоване.

Законопроект за участю працівників Генеральної прокуратури розглянуто у правових комітетах Верхової Ради України і в цілому підтриманий. У зв'язку з цим пропоную підтримати цей законопроект для прийняття у першому читанні, а перед його опрацюванням на друге читання внести деякі пропозиції щодо механізму продовження строків тримання під вартою на час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами справи. Дякую за увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання. Включіть систему. Висвітіть, будь ласка.

Слово надається Шкілю. Наступний Мельничук.

12:48:38

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу! Звичайно, це необхідний закон і, в принципі, я дуже радий, тобто що Кабінет Міністрів тут вийшов з такою ініціативою. Але мене тут цікавить одне запитання. Якщо кожний закон має мати, так звану, зворотну дію у пом'якшувальному напрямку, всі люди, за якими не зараховувалося перебування під вартою під час ознайомлення з матеріалами справи, після прийняття цього закону, я так сподіваюся, що буде повернуто до того, що їхні ці місяці, а часом і роки, які вони відбули під час ознайомлення з матеріалами справи буде зараховано і вони будуть звільнені з-під варти, якщо для цього є підстави.

Чи так це чи ні?

МЕДВЕДЬКО О.І.. Дякую за увагу. Я хочу вам доповісти, що ті терміни, які вони знаходилися під вартою, вони враховувались судом при винесенні покарання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук. Наступний Матвієнко.

12:49:43

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний доповідачу! Безумовно, те, що ви запропонували, треба приймати обов'язково, тому що все це відображається на людських долях.

Скажіть мені, будь ласка, чи відомо вам про те, що за дорученням Генеральної прокуратури хвора людина, яка лежала в реанімації в Чернівцях директор Чернівецької хлібокомбінату, був в супроводі ... група йшла в супроводі заступника прокурора області Парового. Заарештовану і хвору людину доставлено в Київ тільки за те, що він 3 роки назад допустив якусь халатність в своїй роботі. І зараз ця людина утримується в СІЗО, хвора людина утримується в СІЗО в Києві! З цього приводу може не стосується цього законопроекту, що ви пропонуєте, скажіть, будь ласка, ми приймаємо закони, відповідно голосуємо за них. Що ж діється на самом ділі? Чи знаєте ви про це? Спасибі.

МЕДВЕДЬКО О.І. Я про цей випадок розберуся конкретно з цим випадком і вам доповім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Павло Володимирович. Наступний Масенко.

12:51:06

МАТВІЄНКО П.В.

Дякую. Прошу передати слово народному депутату Вернидубову Івану Васильовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Іван Васильович.

12:51:12

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний Олександре Івановичу, все-таки якось незрозуміла мета цього законопроекту.

З ваших слів ви кажете, що воно направлено на демократизацію процесу, на те, щоб норми КПК відповідали Конституції. Але з іншого боку, ви розумієте, що тоді по кожній навіть дріб'язковій справі слідчий вимушений буде продовжувати сроки тримання під вартою і іншими словами цей законопроект встановлює новий строк слідства - 25 або 30 діб всього навсього. Я думаю, що такий законопроект буде все-таки не на користь слідству, не можна буде за цей строк 25-30 днів всебічно і повно розслідувати справу і встановити істину по справі.

МЕДВЕДЬКО О.І.Я вам відповідаю. Дійсно в тексті проекту змін до статті 156 допущено певну неузгодженість між запропонованим механізмом продовження строків тримання під вартою для ознайомлення з матеріалами справи за 30 діб до закінчення таких строків і терміни провадження досудового слідства, передбачених статтею 120. А тому у нас є свої пропозиції, які, я думаю, на друге читання разом з профільними комітетами цю неузгодженість ми знімемо і на друге читання представимо проект з вашими зауваженнями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко Олександр Миколайович, будь ласка.

12:52:40

МАСЕНКО О.М.

Шановний Олександре Івановичу, у мене питання такого плану. Ми всі уже, як кажуть, в реалії нашого життя знаємо, що у нас у практиці є таке, що людина знаходиться під вартою, але якщо у нього є гроші, то його можуть випустити під заставу, а якщо немає грошей, то може сидіти стільки, скільки. А якщо ми ще й продовжимо цим законом термін утримання під вартою, то в тієї людини, у якої грошей немає, то вона сидітиме хто його знає поки. А у тієї, якої є, її під заставу випустять і чи не буде такого моменту тут, якщо буде прийнятий такий закон?

МЕДВЕДЬКО О.І. Я вважаю, що ні.

МАСЕНКО О.М. Ні, так це вважаєте - це одне. А категорично як це буде?

МЕДВЕДЬКО О.І. Ну застава передбачена законом і тому... Це передбачена така міра запобіжного заходу, тому вона використовується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Іванович, треба давати більш обгрунтовані відповіді.

Яворівський, будь ласка, Володимир Олександрович.

12:53:41

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Жовківський район, Львівщина, "Наша Україна".

Шановний доповідачу! Ми сьогодні будемо розглядати ще один дуже важливий закон про попереднє ув'язнення, але вас тоді не буде, будуть доповідати депутати, то я скористаюся такою можливістю як народний депутат. Скажіть мені, будь ласка, у нас є безліч прикладів, коли людину тримають півтора року в тюрмі і в'язниці і йде і триває слідство. Я можу назвати приклад, скажімо, Василя Мушка, якого протримав Дацюк, Генеральний прокурор, півтора року, і ніхто за це не несе ніякої відповідальності. Юлію Тимошенко протримали. Коли ми врешті-решт, я як професіонала вас запитую, коли врешті-решт ми зможемо покінчити з цим абсолютно явищем антиконституційним, антилюдським, яким тільки-но не хочете? Скажімо, за що Дацюк відповідає сьогодні? Та я переконаний, що його треба притягати до відповідальності зараз і щоб він не сидів там на теплих місцях в Одесі, а відповів за те, що люди абсолютно безпричинно протримали у в'язниці і ніхто за це не несе ніякої відповідальності. Дякую вам за не коротку відповідь, а глибоку і справжню. Я думаю, що так і буде.

МЕДВЕДЬКО О.І. Дякую за питання. Я вважаю, що цей закон саме про продовження термінів ознайомлення з матеріалами справи суддям апеляційного суду і направлений на те, щоб не допускалися такі порушення закону при находженні тієї чи іншої особи під вартою. Тобто буде вирішувати суддя є необхідність чи немає, оскільки суддя і обирає міру запобіжного заходу - тримання під вартою, що і буде відповідати статті 29 Конституції, де чітко записано, що людина може триматися під вартою тільки за рішенням суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Іванович, мова йшла про інше, треба більш уважно слухати запитання. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова Комітету з питань правової політики Онопенко Василь Васильович. Будь ласка.

12:56:05

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Геннадій Андрійович.

Шановні колеги! Комітет з питань правової політики розглянув даний законопроект і підтримав, пропонує його прийняти за основу або в першому читанні. Це цікавий законопроект. Ще роки півтора назад, ви пам'ятаєте, я пропонував внести аналогічні зміни, там йшла мова про ширші зміни Кримінально-процесуального кодексу - застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт, але тоді якраз Генеральна прокуратура не підтримала той законопроект. Сьогодні просто приємно, що генеральний прокурор, заступник генерального прокурора - в цілому ця структура підтримує даний законопроект, внесений Президентом України. Я думаю, що нам теж потрібно його підтримати, бо, дійсно, є складна ситуація, яка утворилася при тому, як люди відбувають утримання в слідчих ізоляторах, тобто запобіжний захід - утримання під вартою.

Сьогодні стаття 120 Кримінально-процесуального кодексу передбачає терміни слідства. Ну, загальний термін передбачає - два місяці слідства по будь-якій справі повинно бути закінчено. Якщо слідчий не встигає закінчити слідство, продовжується до трьох місяців відповідним прокурором. Якщо знову затягується слідство, то обласний прокурор і відповідні прокурори можуть продовжити до шести місяців, а далі продовження слідства іде вже генеральним прокурором і заступниками генерального прокурора. Якщо мова йде про утримання під вартою, то там ситуація така.

Відповідно до стаття 156 термін утримання під вартою, якщо вибраний такий запобіжний захід, на перший раз - до двох місяців, потім до чотирьох, далі суддя апеляційного суду - до дев'яти місяців, і суддя Верховного суду України вже до вісімнадцяти місяців. Але на практиці складається така ситуація. Оскільки є запис в статті 120, статті 156 Кримінально-процесуального кодексу, що час ознайомлення обвинуваченого, його захисника чи обвинувачених і захисників з матеріалами кримінальної справи, не входить в час розслідування справи і утримання під вартою. Таким чином, скажімо, закінчивши розслідування справи слідчі в порядку статті 218 Кримінально-процесуального кодексу передає прокурору на затвердження або обвинувачення і знайомить обвинуваченого захисника з матеріалами справи. І ось це ознайомлення може проходити місяць-два, от Шкіль задавав це питання, три-чотири, рік. І люди фактично утримуються під вартою. А це не входить в цей термін. Тому ми вважаємо, що це неприпустимо.

Звичайно, є проблема. Наприклад, якщо мова йде про двомісячний термін розслідування справи, і, наприклад, якщо мова йде про утримання під вартою два місяці, то получається відповідно до цих змін, які вносяться до Кримінально-процесуального кодексу, слідство повинно бути закінчено за місяць, а не за два місяці.

І тут, я думаю, ми повинні подумати разом з Генеральною прокуратурою, є зауваження серйозні від Міністерства внутрішніх справ. Щоб ми не кинулися в іншу сторону і таким чином не вдарили по слідству, по об'єктивному розслідуванню кримінальних справ. Але це вже завдання, я думаю, другого читання, де і ви, і ми разом попрацюємо над цим законопроектом і зробимо його більш досконалим.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання.

Висвітліть. Слово надається Яворівському Володимиру Олександровичу, наступний - Шкіль.

13:00:23

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський і Жовківський район, Львівщина, фракція "Наша Україна".

Шановний пане Василю, я ставлю і вам це саме запитання, тому що заступник генерального прокурора так якось від нього майже відмахнувся. Ви суть проблеми знаєте, я просто коротесенько вам лишень нагадаю.

Дійсно, наше судочинство сьогоднішнє настільки ще скособочене, ви знаєте краще від мене як професіонал. Але, справді, є, може, одна найболючіша тема: в нас людину можуть тримати рік-півтора у в'язниці, нібито йде слідство, посилаються документи на дослідування, а людина тим часом перебуває у в'язниці.

І коли врешті-решт наступає щасливий кінець, цей хепі-енд, людину випускають, перед нею навіть ніхто не вибачиться, до речі. Коли врешті-решт ми все-таки, що нам потрібно зробити як законодавцям? Я вас запитую як депутат депутата. Що нам потрібно зробити, щоби не було такого, як скажімо, відсидів півтора року Василь Мушко заступник голови "Украгротехсервіса", як він в своїй програмі про це розповідав на радіо. Юля Тимошенко, та безліч можна називати, коли людину тримають, потім випускають. Ніхто за це не несе відповідальності. Я називав прізвище Дацюка, бо за його правління, коли він тут нам на трибуні, ви пригадуєте, коли він тут співав пісні, звинувачував всіх і вся. І ми думали о, нарешті в Україні почнеться боротьба із корупцією, із мафією. А виявляється, що це була просто елементарна політична помста за наводкою там, я не знаю вже чи Президента, чи ще когось.

Коли ми покінчимо із цим явищем? Щоб людина знала, що якщо вона перебуває під слідством, то це потрібно, є для цього вагомі причини і тому подібне. Дякую вам.

ОНОПЕНКО В.В. Володимире, дякую за запитання.

Ми уже розпочали цю роботу і вона є ефективна. Навіть той факт, що утримання під вартою як запобіжний захід приймається за рішенням, мотивованим рішенням суду, а не відповідних прокурорів, скоротив застосування утримання під вартою в 5 разів. Це дані Верховного суду України. Уявіть, скільки людей могли би сидіти в слідчих ізоляторах, тобто, ті причини про що ви кажете.

Тому зараз в комітет нам поступив, уже поступає новий Кримінально-процесуальний кодекс. Це не ті латки, які ми сьогодні вносимо. Ми мусимо це робити. І комітет з питань забезпечення правоохоронних органів Мойсика і вони відповідними законопроектами опікуються.

Ми зараз якраз працюємо над цією проблемою. Я вніс законопроект також про те, щоб взагалі обмежити застосування такого запобіжного заходу як утримання під вартою. Встановив, якщо сьогодні, скажімо, кримінальна відповідальність до трьох років і там вже можна застосовувати, я пропоную до п'яти, підняти цей рівень. Неможна інвалідів, людей певного віку направляти у слідчі ізолятори. Ми сьогодні, якщо порівняти з Німеччиною, я цікавився досвідом Німеччини і інших країн. У Німеччині населення у двічі більше, але в пенітенціарній системі знаходиться у двічі менше людей, приблизно 90 тисяч. І тому вони кажуть, що це занадто багато. Тому там повинні знаходитися, хто скоїв тяжкі злочини, особливо тяжкі злочини, а не коли це вигідно, я вибачаюся, слідству, і їм вигідно розслідувати справу, коли є утримання під вартою. Це досить легко робити. Будуть проблеми слідства з прийняттям цього закону, але нам треба думати, як допомогти слідчим, щоб вони ефективно працювали.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

13:04:03

ШКІЛЬ А.В.

Шановний Василь Васильович, я тут знову хочу звернути увагу на цей законопроект. Ви знаєте, перебуваючи у слідчому ізоляторі, я бачив, як люди тяжко і ретельно ознайомлюються з матеріалами справи. І тим не менше, над ними постійно, дійсно, був тиск, що цей весь термін не зараховується на час їх перебування у слідчому ізоляторі, тобто це вже не дотримуються жодних санкцій, просто тримають і дуже багато нюансів виникало. Тому я хотів би ще раз наголосити, що треба голосувати за цей законопроект, яким би він не був тяжким чи неприйнятним там для слідства. Я власне хотів би від вас почути, що всі ці поправки чи ці всі поправки, які запропонує Міністерство внутрішніх справ, знов не будуть такими, що утруднять перебування під вартою, бо саме перебування під вартою - це вже тяжко. А всі закони скеровані проти підслідного, а не в його захист. І це, можливо, вперше в історії парламентаризму українського буде прийнятий такий закон. Дякую.

ОНОПЕНКО В.В Я думаю, що коли ми будемо думати перш за все людину, яка особливо незахищена, коли відносно неї порушується кримінальна справа, то це є той шлях, цивілізований шлях, по якому ми будемо іти. Наступним законопроектом, це мій законопроект про те, що оскаржувати дії про порушення кримінальної справи, у нас же цього теж немає у Кримінально-процесуальному кодексі, я повинен сказати, що, я думаю підтримаєте ви теж у цій залі. Сьогодні розглядається мій законопроект, Левцуна і Семиноги про те, у яких умовах знаходяться люди, які ще не визнані винними у слідчих ізоляторах. Але це вже інше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернидубов Іван Васильович і закінчуємо.

13:05:47

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний Василь Васильович! Ви, як людина з великим практичним юридичним досвідом, розумієте, що слідчий, боячись, що за місяць він не встигне закінчити розслідувати справу, наперед буде просити продовження терміни тримання під вартою. Тобто, навпаки, приведе це до збільшення строків тримання під вартою. Я так думаю, що це так буде. До цього веде практика юридична.

Я до чого веду запитання? Чи не доцільніше було б, на ваш розгляд, все-таки терміни, де стосується двох-чотирьох місяців строків розслідування, щоб не стосувалося це 30 днів, а вже де більше чотирьох місяців, звичайно, це було б логічно?

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Іване Васильовичу. Це питання виникало у нас на комітеті, до речі, зі сторони Міністерства внутрішніх справ, і ми прийшли до висновку, що тут проблема є і треба разом думати, як її вирішувати. Але це не означає, що потрібно не приймати в першому читанні даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка. Наступний Чорновіл.

13:07:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний народе України! Безумовно, ситуація, яка склалася в місцях позбавлення волі - це ситуація, яка заслуговує на увагу. Разом з тим ми не маємо ситуацію довести до абсурду і про це я вас буду просити. Якщо зараховувати строки ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи до строків досудового слідства, то це слугуватиме інтересам осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, і умовний баланс цих інтересів схилиться саме на користь їх. Чи виграє суспільство? Я вважаю, що ні. Чи варто нам так робити? Я вважаю, що ми маємо зараз добре і добре подумати.

Чому? Тому що внесення змін до статті 120, 156 КПК може створити такі умови для ухилення від кримінальної відповідальності тих осіб, які вчинили саме важкі і тяжкі, особливо тяжкі злочини.

Подивіться що було раніше. Згадані зміни, про які зараз говорилося, що треба приймати, уже були діючими нормами в Кримінально-процесуальному кодексі 1960 року. Але що сталося? Ми ж від них відмовилися.

Чому ми від них відмовилися? Ми від них відмовилися під впливом тієї криміногенної ситуації, яка сталася.

Я щойно повернувся з Одеси. 5 років не розкриваються вбивства! Кримінальними кланами керують уже керівники регіонів цілих. Під патронатами вже все відбувається! Під патронатами, починаючи з губернаторів, кінчаючи мерів міст і районів! Ось що відбувається сьогодні. І це що, цей закон, ми хочемо сказати, що він покращить боротьбу? Ні. Я абсолютно впевнений, що він погіршить боротьбу.

І я хотів би, щоб ви замислилися. Ми хочемо допомогти всім, а треба допомогти найбільш незахищеним. І не можна рівняти сьогодні ситуацію, яка склалася в Німеччині до нашої ситуації. Різний рівень правосвідомості. Різний рівень технічної забезпеченості. Різний рівень корумпованості судів і інших правоохоронних органів. Більше того, такий підхід, який зараз є по строку тримання обвинуваченого, який пропонується, я вважаю, призведе до того, що в складних справах органи досудового слідства будуть вживати всіх заходів для того, щоб звільнений з місця попереднього ув'язнення обвинувачений не ухилився від суду, що потребуватиме в масштабах країни надзвичайно великих матеріальних, фінансових витрат і людських зусиль. Підвищиться рівень корумпованості слідчих. Для отримання великих хабарів їм треба буде всього пропустити термін і більше нічого не треба. Придумати якусь поважну причину: комп’ютер завис, ще щось - і все. І пропуск буде означати автоматичне звільнення заарештованого з-під варти.

Тому я звертаюся до тих, хто вносив законопроект. ЧИ подумали ви по-державному? Я хотів би з цієї високої трибуни подякувати представникам головного нашого Науково-експертного відділу, які всі в один голос сказали, що проект потребує суттєвого доопрацювання. І в такому вигляді прийнятий бути не може. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тарас В’ячеславович Чорновіл, наступний - Бандурка.

13:10:44

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, я по цьому закону маю таку складну ситуацію, тому що, з одного боку, я розумію, що в нашій країні, в якій є, вже дожилися, політв'язні, в якій велетенська кількість людей утримується під вартою не через те, що вони зробили злочин, а через те, що вони перешкодили чиїмось клановим інтересам, мусимо передбачити якомога ліберальніші умови для саме утримання їх під вартою і забезпечення їхніх прав.

З іншого боку, не забудьмося, що крім невинних людей у нас в тюрмах сидять і реальні злочинці, гвалтівники, вбивці, розкрадачі. Тому все ж я можу й погодиться із депутатом Кармазіним, що цей закон завдає певної шкоди загальним державним інтересам, але я пройдуся трошечки і по статтям. Єдиний пункт закону, який я абсолютно безальтернативно можу прийняти, частина п'ята 156-ї статті, де включення ознайомлення в час, включається термін ознайомлення в термін обчислення ув'язнення. Тобто вже люди, які мають складні справи, які мусять знайомитися не будуть сидіти фактично в ув'язненні без причинно, без урахування потім для загального відбуття.

Що стосується інших статей. Стаття 120 - загалом непогана стаття, зміни до 120-ї, де в час ознайомлення включити в строк досудового слідства, але вона не узгоджена цим законопроектом з іншими статтями закону. Відбувається певний хаос і, скажімо, знову від цього можна в слідчій системі використати час ознайомлення підслідного з документами, скажімо, для продовження певних слідчих дій, які зашкодять саму ж таки підозрюваному, самому обвинувачуваному, чим ми тільки ускладнемо їхню ситуацію.

Цілком згоджуюся з тим, що коли 30 діб для ознайомлення не мали, потрібно робити певні продовження. Але подивімося, продовження пропонується, щоб робилося суддею апеляційного суду за поданням слідчого або ж з погодженням Генеральним прокурором чи його заступниками чи за поданням якраз представників Генеральної прокуратури. Цим ми, фактично, віддаємо звинувачувальній стороні, стороні звинувачення всі права вирішення долі підслідного, який ознайомлюється зі справою і не може її нормально провести ознайомлення.

Що стосується того, що цим законом передбачається можливість серйозно затягувати підслідним ознайомлення зі своєю справою, ми знову шарпаємося, фактично, з крайності в крайність замість того, щоб вибудувати струнку, нормальну схему, за якою можна було б класифікувати всі речі. Взагалі цей закон грішить недиференційованістю. Замість того, щоби вводити загальні норми просто для всіх, можна було би розписати через що конкретно людина перебуває під вартою - чи вона може зашкодити тільки слідству, чи вона може впливати на суд, чи вона може взагалі зникнути. Якщо вона могла впливати на слідство, то під час проведення слідчих дій, вона, дійсно, була в ув'язненні. Після того на досудовий період на ознайомлення таку людину треба випускати. А це велетенська кількість майнових злочинів, злочинів, зв'язаних з професійною діяльністю.

І останнє. Оскільки мій час вичерпався, я би хотів сказати ще одну річ. Ну, щодо цього закону. Я би просив, що цей закон треба буде приймати, але моя особиста думка, його треба переносити на повторне перше читання і усунути оті всі хаотичні речі, які в ньому є.

І останнє. Коли нам подає законопроекти Кабінет Міністрів, там подаються реальні автори. Коли законопроект приходить від Президента, зрозуміло, що Президент його не писав, хай би там писалися виконавці, люди, які його робили, щоб ми хоча би знали, хто це зробив. Країна повинна знати своїх героїв. Дякую.

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Дякую.

Олександр Маркович Бандурка, будь ласка. Підготуватись Вернидубову.

13:14:37

БАНДУРКА О.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Щорічно в Україні органами внутрішніх справ закінчується 200 тисяч кримінальних справ відносно 250 тисяч обвинувачених. При цьому відносно 21-23 процентів обвинуваченим обирається запобіжний захід у вигляді взяття під варту. На термін два місяці закінчується 97 процентів, тобто слідство вписується в процесуальні норми. Є ті три проценти, де складні і багатоепізодні справи, коли потрібно продовжувати в установленому законом порядку, тобто через прокуратуру і суд. Протягом 2002 року строк понад два місяці - закінчено було 4871 справа. Тобто мова йде сьогодні в законопроекті, який поданий, про 4871 справу. І там, де було автоматично, в силу вже закону, обрано продовження терміну під вартою.

Я хотів би запитати шановного Василя Васильовича і доповідача основного: скільки треба збільшити штати слідчих, якщо ми приймаємо ці норми закону? Да, потрібно удосконалювати правові норми утримання під вартою. Ми зараз приступили до розробки Кримінально-процесуального кодексу. Але, шановні колеги, мені хотілося б сказати, друзі, бо ми всі стурбовані одним питанням, що треба дійсно упорядкувати ці норми закону. Скільки ми ускладнимо не тільки життя слідчого - то на другому плані, а, перш за все, самим тим, кого ми сьогодні хочемо захистити. В разі прийняття цього закону, якщо це не буде розв'язано і ті питання, які тут пан Чорновіл піднімав, вони є, та і саме Василь Васильович ставить під сумнів окремі норми цього закону.

Для друкарки встановлена норма 20 сторінок друкування - це її норма на восьмигодинний робочий день. А для звинуваченого ж норми немає - скільки він має прочитати сторінок кримінальної справи за день - 5, 6, 20 чи він послався, що в нього голова, чи він віруючий там у якісь ідеали чи ангелів і каже: я сьогодні працювати не можу - п'ятниця. Давайте ми над цим добре подумаємо, шановні колеги. Я хотів би, щоб Василь Васильович прилучився до тієї робочої групи, що працює над Кримінально-процесуальним кодексом, прискорити, він у нас майже на 90 процентів готовий, та його розробку, та прийняття. А то ми латаємо дірки від однієї норми закону до іншої. А упорядковувати закон, без сумніву, потрібно. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Васильович Вернидубов, будь ласка, група "Європейський вибір".

13:17:37

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Чомусь останні роки багато законопроектів про зміни порядку розслідування кримінальних справ по формі начебто направлені на лібералізацію та демократизацію процесу кримінального, а по суті являються в деяких випадках, на мій погляд, навіть шкідливими. Вони тільки ускладнюють можливість повного всебічного розслідування справи та установлення істини по справі.

Чомусь цей законопроект деякі депутати сприйняли як те, що якась поблажливість буде до людей, які оказалися в місцях позбавлення волі. В будь-якому разі підозрюваний обвинувачений буде сидіти стільки, скільки це буде вважати слідчий та суддя. Мова йде лише про деякий технологічний процес, мова йде про те, що цим проектом зокрема строки слідства значно скорочуються в два і більше рази. Якщо основний строк слідства по закону два місяці, то слідчий повинен в тому випадку, якщо ми приймемо законопроект, розслідувати справу за один місяць. Завіряю вас, що по більшій кількості кримінальних справ, по статтям Кримінального кодексу це, практично, неможливо. Я не хотів би, щоб ваш знайомий, хтось близький, оказався в руках слідчого, який повинен розібратися досконально у справі за 25-30 днів. Це, практично, неможливо. Тоді ми і будемо чекати порушень закону і необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності значно більшого числа осіб, ніж було до цього часу.

Таким чином, при запровадженні нового порядку виконання вимог, передбачених статтями 218-ою і 220-ою КПК процедура досудового слідства лише ускладниться, а строки слідства майже у всіх випадках, де обвинуваченим обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту, буде автоматично збільшено. Про це треба мати на увазі насамперед усім нам, коли ми дбаємо про людину і її права. Крім того у пояснювальній записці до проекту зазначено, що існуючі норми чинного КПК суперечать окремим статтям Конституції та міжнародних актів. Але, я наприклад, не знаю жодного міжнародного акту, де йдеться про те, про порядок ознайомлення заарештованого обвинуваченого з матеріалами кримінальної справи чи про час перебування обвинуваченого під вартою, порядок його обчислення.

У зв'язку з цим я вважав би за доцільне поки що відхилити вказаний законопроект і застосувати процедуру, яка визначена статтею 6.3.4 Регламенту Верховної Ради України і направити на наукову та юридичну експертизу, запитати висновки щодо нього у Міністерстві юстиції, Генеральної прокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації та Верховного суду України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення ми будемо приймати в день голосування і будемо визначатися з урахуванням обговорення, як бачите позиції тут неоднозначні і полярні.

Переходимо до розгляду іншого питання. Це проект Закону про землеустрій.

Доповідач - голова Державного комітету з земельних ресурсів Анатолій Степанович Даниленко. Будь ласка, Анатолій Степанович до 5-ти хвилин. Розкажіть нам про цей закон. Будь ласка. Проект Закону про землеустрій, будь ласка.

ДАНИЛЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Кабінетом Міністрів України у відповідності до вимог пункту 4-го розділу 9-го "Прикінцевих положень" Земельного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2002 року, розроблено проект Закону України "Про землеустрій", який подано на розгляд Верховної Ради України.

Основною метою законопроекту є забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природного ландшафту. У законопроекті визначається соціально-економічні та екологічні заходи, спрямовані на регулювання земельних відносин та раціональну організацію територій адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. Законопроект включає 4 розділи, 31-ну статтю, прикінцеві положення.

Основними положеннями, які закріплено у проекті закону, є - це порядок здійснення землеустрою через політику держави у галузі регулювання земельних відносин, визначення видів землевпорядних робіт при здійсненні землеустрою, визначення стадій землевпорядного процесу, порядок проведення державної експертизи, землевпорядної документації, контроль та авторський нагляд за здійсненням землеустрою, фінансування заходу при здійсненні землеустрою.

Завданням законопроекту є: визначення і врегулювання правових, екологічних, соціальних та організаційних засад при здійсненні землевпорядної діяльності і спрямувати його на забезпечення раціонального економічного збалансованого використання земель, створення сприятливого екологічно безпечного довкілля та поліпшення ландшафту.

Законопроект передбачає роль землеустрою, який буде виконувати технологічну функцію, виходячи із конкретних умов щодо спеціалізації сільськогосподарського виробництва, способів використання сільськогосподарських угідь власниками землі і землекористувачами. Зазначеним законопроектом пропонується визначити організаційно-правові, економічні та соціальні основи створення раціональних за розмірами землеволодінь і землекористувань товарних сільськогосподарських підприємств. В інших галузях господарства функція землеустрою зводиться до обгрунтування ефективності використання земельних при розробці проекту забудови територій.

Законопроект визначає основні цілі землеустрою, як цілеспрямований, діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій об'єднань громадян при створенні нових і упорядкуванні існуючих об'єктів землеустрою, встановленні меж на місцевості, плануванні і організації раціонального використання земель та їх охорони.

В процесі виконання Закону України про землеустрій будуть реалізовані основні принципи та напрями землеустрою, які грунтуються на положеннях Земельного кодексу та інших законів у галузі земельного законодавства. А саме, забезпечення соціальної функції землеволодінь і землекористувань, створенні юридичних, територіальних та екологоекономічних умов щодо реалізації громадянами України прав на земельні ділянки; досягнення комплексності розвитку територій, вивчення організації використання їх, як сукупності складних природних та антропогенних екосистем; пріоритетність сільськогосподарського землеволодіння і землекористування; забезпечення рівних умов розвитку різних форм господарювання на землі; недопустимість вилучення для несільськогосподарських потреб особливо цінних продуктивних земель; забезпечення раціонального землекористування та охорони земель.

Проект Закону України про землеустрій базується на нормах Конституції України, Земельного, Водного і Лісового кодексів України інших нормативно-правових актів.

Шановні народні депутати! Законопроект опрацьований Міністерством аграрної політики, Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Держбудом та Українською академією аграрних наук, основним розробником якого є Державний комітет по земельних ресурсах України.

Просимо схвалити запропонований проект у першому читанні та після відповідного доопрацювання з врахуванням доповнень та пропозицій народних депутатів України ввести його в дію вже в цьому році.

Вельмишановні народні депутати! Вельмишановний Володимире Михайловичу! Дякую за увагу. Доповідь закінчено.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Очевидно, у вас є запитання до голови Державного комітету. Прошу записатися. 5 хвилин на запитання.

Висвітіть, будь ласка, на табло.

Будь ласка, народний депутат Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців "Трудової України".

13:27:14

НОЩЕНКО М.П.

Шановний доповідачу! Звичайно цей закон упорядкує питання, які на сьогодні найбільш наболівші і актуальні на селі. Але в мене конкретне питання. У законі визначено про те, що органи землеустрою фінансуються за рахунок державного, місцевого та ІНШИХ джерел фінансування. Функції землеустрою виконують органи державного управління або організації органів державного управління та ІНШІ організації.

Я б хотів би, щоб ви пояснили, що таке "інше" фінансування, що таке "інші" організації. Це організації прибуткові чи не прибуткові? Це комерційні? В якій формі вони будуть реалізовані на території адміністративного устрою? Наприклад, району. Чи це будуть міжрайонні, що змушені будуть ставити в незручність тисячі людей і їх сімей. Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую вам, вельмишановний народний депутате, за підняте питання. Тут ціла гама питань, які ви підняли.

Насамперед. Державний комітет України по земельних ресурсах це центральний орган виконавчої влади несе відповідальність за впровадження політики, яка формується прийняттям законопроектів, прийняттям закону безпосередньо Верховної Ради та відповідно указами Президента, постановами Кабінету Міністрів. Про впорядкування територій, про наведення ладу. Ви сказали тільки за землі сільськогосподарського призначення.

Дійсно, якщо взяти у структурі, то землі сільськогосподарського призначення займають 42 мільйони гектарів українських земель із 63,3 мільйона гектарів. Але давайте подивимося сьогодні, коли ми ведемо розмову який має бути землеустрій. Це скільки проведено роботи по облаштуванню кордонів. Давайте подивимося як ми сьогодні провели роботу щодо установлення меж населених пунктів, як використовуються земельні ресурси в населених пунктах в великих і малих містах. Я про це хотів би сказати, сьогодні проведена інвентаризація та грошова оцінка із-за відсутності якраз фінансових ресурсів в населених пунктах це біля 48 відсотків із 100 відсотків. Якщо ми сьогодні подивимося скільки отримують бюджети місцеві надходжень від Закону "Про плату за землю", то це сьогодні складає 1 мільярд 800 мільйонів. Якби ми цю роботу в повному обсязі провели, ми б сьогодні отримували б щорічно надходжень до місцевих бюджетів біля 4 мільярдів гривень, які так потрібні для вирішення багатьох питань, які стоять сьогодні перед місцевими органами влади.

Тепер, хто це має робити? Це мають робити ті органи, які відповідно отримують ліцензії, які мають дотримуватися насамперед чинного законодавства.

Предмет фінансування - звичайно. На жаль, тільки 4 мільйони на 2003 рік сьогодні виділено в бюджеті строчка на облаштування, наприклад, кордонів. Молдова, значно менша країна в цьому році виділили 4 мільйони доларів, це один із предметів відповіді.

Ми сьогодні ведемо розмову про те, скільки створено нових підприємницьких структур у аграрному секторі. Потрібно провести відповідну роботу щодо землеустрою - це провести внутригосподарський землеустрій. Давайте подивимося як ефективно використовуються машинні двори, в якому стані сьогодні проїжджі дороги на полях, в якому стані сьогодні посадки - це якраз і є предметом роботи і якраз цей закон, проект закону направлений на покращання цієї роботи в цілому в нашій Україні. Дякую за підняті питання.

ГОЛОВА. Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна".

ДАНИЛЕНКО А.С. Це вам так кажеться. Дякую.

13:31:12

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Анатолію Степановичу. Анатолію Степановичу! За роки радянської влади, а потім вже в умовах незалежної України ми перепробували різні схеми розпорядження землею з боку органів державної влади, але кожна з цих схем мала свої недоліки. Сьогодні найбільші повноваження щодо землі мають місцеві ради. Можливо, не всі примітили, але на минулих виборах боротьба за обрання депутатами або головами окремих сільських рад, особливо, скажемо, у південному Криму, була більш жорсткою, ніж за обрання народними депутатами України. Зрозуміло, чому це робилося. Скажіть мені, Анатолію Степановичу, як знайти той баланс в розподілі повноважень щодо землі з боку державних органів, але такий розподіл, щоб, з одного боку, не було концентрації всієї влади десь наверху щодо землі, щоб без місцевих органів вони мали вирішувати, і навпаки, щоб місцева влада все-таки враховувала інтереси всіх, в тому числі і державні? Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую вам за підняті питання. Моя відповідь буде дуже коротка. Сьогодні по Кримській автономній республіці тільки прийнято по наданню пільг в сумі це більше як 100 мільйонів гривень, якраз ці кошти мають бути направлені на вирішення тих багатьох проблемних питань, про які ви тільки що підняли у своєму виступі.

І наступне. Буквально за короткий проміжок часу, я думаю, що народні депутати будуть розглядати тут в сесійній залі проект закону щодо розмежування земель державної та комунальної власності. На мою думку, на нашу думку розробників і спеціалістів системи державних земельних ресурсів, це завдання першочергової ваги, потрібно прийняти цей закон Верховній Раді і потрібно активно попрацювати, а у нас є досвід, виходячи з того, як ми працювали по визначенню кордонів нашої держави з сусідами, з сусідніми країнами, і у нас є така можливість і засоби дозволяють, і рівень спеціалістів за рік-півтора провести цю роботу в повному, я не боюся цього слова сказати, в повному об'ємі.

Ну, і відповідно, давайте подивимося на ті норми, які є у законах про органи самоврядування. Тут є над чим задуматися. Якраз і цей законопроект і вводить нас в правове поле щодо посилення і ролі, відповідальності всіх керівників всіх рівнів. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

13:33:40

ШКІЛЬ А.В. Дуже дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняте питання.

Відповідь дуже коротка. По-перше, Земельний кодекс і чинне законодавство дозволяє, дозволяє. І другий момент. Не ведучи розмови за ті землі сільськогосподарського призначення, які колись були в користуванні церков, а мова йде, я зрозумів, конкретно за ту територію, яка обслуговує приміщення церкви. Я думаю, це якраз ваша добра воля, як народного депутата, внести таку пропозицію щодо доповнень і змін до Земельного кодексу. Ми бачимо шляхи реалізації цього питання, бо ми маємо бути...

ГОЛОВА. Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

ГОЛОВА. Час вичерпано, сідайте, Анатолію Степановичу.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, запрошую до співдоповіді Михайла Васильовича Зубця для обгрунтування законопроекту 1043-1, ну і відповідної оцінки урядового. 5 хвилин, будь ласка.

13:35:34

ЗУБЕЦЬ М.В.

Шановні колеги, в Україні, як і в більшості держав, що створили ся на терені колишнього Радянського Союзу, проблема поділу земельних ресурсів набула ще більш гострої економічної і не тільки економічної, але й соціально-політичної актуальності. 11 років наша земля чекає хазяїна. Що ми маємо на сьогодні? Катастрофічно падає родючість грунтів, їх ерозія охопила понад 80 відсотків площ сільськогосподарських угідь. Протягом останніх років внаслідок орієнтації на швидкий короткостроковий результат геть ігноруються найпростіші вимоги землекористування - це сівозміни. За останні 10 років зросли на 82 відсотки посіви соняшника, котрий, як відомо, виснажує землю. Виникає питання: чому його практично не вирощують у Європі, а купують у нас. Відповідь проста: краще псувати чужу землю.

До початку 1990 року система землеустрою в Україні склалася повністю, було відпрацьоване науково-методичне і організаційно-технічне забезпечення землевпорядних робіт, сформувалася теорія і практика землеустрою. Проте, земельні перетворення, які розпочалися в Україні після 1990 року виявили значні прогалини і теорію у методах землеустрою, особливо на території реформованих сільськогосподарських підприємств.

За роки земельної реформи протягом 1991-2001 років система землеустрою в країні зазнала суттєвої руйнації, що позначилося на сільськогосподарському землеволодінні, землекористуванні і родючості земель сільськогосподарського призначення.

Наявність у державі більше 5 мільйонів гектарів деградованих і малопродуктивних орних земель, використання яких завдає збитки в середньому біля 30 гривень щорічно на гектарі, обумовлює необхідність широкомасштабного здійснення землевпорядних робіт, їх консервації, регенерації та трансформації сільськогосподарських угідь в інші.

Вітчизняний досвід і практика інших країн свідчать, що реальним механізмом наведення порядку використання земель, регулювання земельних відносин і переобладнання територій може бути тільки землеустрій, в процесі якого вирішуються правові, соціально-економічні, організаційно-територіальні і екологічні завдання. Землеустрій як одна з найбільш важливих складових земельних відносин виступає дійовим механізмом в організації землі як засобу виробництва і регулює суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тому всі дії, пов'язані з перерозподілом земель, утворенням нових землеволодінь і землекористувань, організація використання і охорони земель слід здійснювати тільки в порядку землеустрою і на основі детального соціально-економічного і екологічного обгрунтування.

Зниження ролі держави в здійсненні землевпорядкування привело до втрати функції планування використання і охорони земель, як основної в системі управління землевпорядними ресурсами, що порушило комплексність в проведенні землевпорядних робіт. На даному етапі в державі немає концепції використання і охорони земельних ресурсів на державному рівні, не маючи чіткої науково обгрунтованої позиції щодо формування землекористувальницько господарських товаровиробників, прогнозу наслідків проведення заходів по реформуванню земельних відносин.

Саме тому значно скоротилися обсяги виконання основних видів робіт із підвищення родючості грунтів, корінного поверхневого поліпшення кормових угідь, введення меліорованих земель, відновлення реконструкції зрошувальних та осушених земель, агрохімічного окультурення полів, проведення комплексу природоохоронних і протиерозійних заходів. Невизначеність в натурі меж новостворених підприємств і організацій кількісних і якісних характеристик землеволодінь потребує негайного виконання комплексу землевпорядних робіт. Від одержання доброякісних планів картографічних матеріалів і даних грунтових агроекологічних та інших обстежень до розробки проектів землеустрою, в яких було б науково обгрунтовано рекомендації щодо раціонального використання і охорони земель. При цьому повинні бути враховані інтереси громадян, підприємств, регіонів і держави.

Для того, щоб землеустрій став державним регулятором в управлінні використання охорони земельних ресурсів необхідно перш за все прийняти Закон "Про землеустрій". Необхідно законодавчо закріпити державний характер землеустрою, порядок організації проведення фінансування землеустрою, науково-технічне, кадрове забезпечення. Цей Закон встановлює правові та організаційні основи діяльності в галузі землеустрою і спрямоване на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими органами управління земельними ресурсами, юридичними особами, громадянами.

Проект Закону включає 8 розділів 72 статті. У 1 розділі ідуть загальні положення, я не буду на них зупинятися, вони характерні для всіх де обозначаються всі поняття.

Враховуючи , що чинним Земельним кодексом України не врегульовані питання повноважень органів державної влади і органів місцевого самоврядування у галузі землеустрою. Ці питання ми розкриваємо у другому розділі.

Розділ третій "Організація регулювання землеустрою та управління землевпорядною діяльністю" розкриває організаційні, нормативні, технічні питання та стандартизацію нормування у галузі землеустрою, погодження та затвердження документації, створення державного фонду документації, порядок користування даними про землеустрій.

У четвертому розділі проведення землеустрою на загальнодержавному та регіональних рівнях встановлюється нові види робіт і деталізуються роботи, передбачені Земельним кодексом України - це землепорядні роботи по .................. та встановлення державного кордону України, розробка загальнодержавних та регіональних програм використання і охорони земель, проекти встановлення та змін меж адміністративно-територіальних утворень, міст та інших поселень, проекти організацій та встановлення меж територій з особливими природоохоронними реакційними і заповідними режимами.

У п'ятому розділі "Землеустрій на місцевому рівні" викладені регламентації розробки проектів щодо формування земель комунальної власності територіальних громад у населених пунктах і розмежування земель державної і комунальної власності.

Розділ шостий "Державний самоврядний контроль за здійсненням землеустрою" розкриває завдання державного контролю, необхідність ліцензування і державних експертиз у галузі землеустрою та самоврядного контролю за здійсненням землеустрою з боку сільських, селищних, міських, районних та обласних рад.

І на кінець, розділ сьомий "Наукове, кадрове, фінансове забезпечення". Вперше в Україні регулюються на державному рівні наукове забезпечення землеустрою, підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації. Прошу підтримати внесений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Є запитання шановні колеги? Є. Будь ласка, тоді давайте запишемося. Прошу записатися. Прошу висвітити на табло. Ольга Гінзбург, фракція комуністів, будь ласка. Ми домовилися там 5 хвилин, да?

13:43:00

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Гінзбург, 161 виборчий округ.

Шановний Михайло Васильович, я знаю відповідь на багато цих питань, які хотіла б задати тільки для того, щоб почули ці питання люди, які сьогодні слухають, про що ми говоримо.

Ось дивіться, шановний Михайло Васильович, от ви коли-небудь їхали у село, де родилися. Коли доїжджаєш до села, щемить серце. Так? Радість, хата батькова, вишня, ще щось. І от коли я приїжджаю до свого села Вишеньки, де я родилася, це на Чернігівщині, і там все пусте, все заросло.

У мене таке питання. Я знаю чому і хто винен, я просто думаю :”Що робити?" Ми приймали Земельний кодекс. Ми зараз говоримо про дуже такий серйозний закон, який ми зараз обговорюємо. І про регіональну програму, там сьомий параграф, і говоримо про місцеві програми. У мене ще питання. Якщо ми цей приймемо закон, то тоді у Земельному кодексі вже все відрегульовано для того, що ми наробили з землею там, чи ще багато нам потрібно законів і скільки прийняти, щоб ці недоліки, які ми породили, вони були зняті в нашій державі? Спасибі.

ЗУБЕЦЬ М.В. Я зрозумів вас. Ви знаєте, я не знав, що ви моя землячка. Так що характеризувати стан на селі те, що ви сказали, я не буду, тому що він, дійсно, такий. І я часто також, як і ви, бачу цю картину.

Сказати, що Земельний кодекс, який був прийнятий в минулому році, відповідає на всі питання, які виникають, на жаль, сьогодні на селі, не можна. Напевне, як і цілий ряд других законів, цей закон потребує, ви ж бачите, ми постійно приймаємо якісь поправки до законів, також і тут. Але прийняття Закону по землеустрою, я питався обгрунтувати, чому ми його робимо, по-перше, це невиконання Земельного кодексу. Там ми повинні прийняти майже сімнадцять підзаконних актів. Один із них, це головний, Закон про землеустрій. Я не хочу доказувати вам, що він ідеальний, що він закриває всі питання. Такого, з моєї точки зору, було б не зовсім скромно даже сказано. Тому я погоджуюся з вами, що певно прийдеться нам ще працювати дуже серйозно, щоб якось витягувати те наше бідне село, яке ми завтра будемо говорити за реформи от тут на парламентських слуханнях, скільки там проблем ой-йо-йой. А тут я погоджуюся з вами.

ГОЛОВА.. Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України.

13:45:29

СПІВАЧУК В.Л.

Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Михайле Васильовичу! Ви дуже добре, по-моєму, знаєте, що створиться сьогодні в селі. Видача державних актів на землю і деякі інші речі породили те, що називається "міжмежею".

Як кажуть, колись Кобилянська ще... були ці всі речі.

Яким чином і як сьогодні можна вирішити питання про...? Яким чином і як можна вирішити сьогодні питання про те, щоби товариства, так звані, з обмеженою відповідальністю не розбазарювали все те, що напрацьовано було за десятки років? І яким чином сьогодні забезпечити, на вашу думку, яким чином сьогодні забезпечити нормальне життя і нормальне утримання селянами тих доходів, на які вони мусять розраховувати? Дякую.

ЗУБЕЦЬ М.В. Ви задали таке питання, що напевне тут хто б не став на цій трибуні, відповіді вам однозначно не дасть.

Якщо ви хочете знати моє особисте бачення питання видачі державних актів (ви розпочали з цього), я ще не був народним депутатом, а був президентом академії я написав листа Голові Верховної Ради Івану Степановичу Плющу, що з позиції моїх бачення і наукового обгрунтування я би призупинив би цю роботу. І я давав чітко обгрунтування цього питання. І це ми спішимо сьогодні з видачею державних актів. Ви ж знаєте скільки там недостатків у цьому питанні!

Ви мені скажіть, якщо б ми даже ви поділили цю землю в натурі, якщо би ми це зробили, то що ми хочемо, а видача державних актів якраз і передбачає, згідно нашої Конституції, виділення землі в натурі - ми ж її не робимо, ви ж знаєте - то стане питання друге. Один сусід, другий сусід. По якій території ви проїдете на свій участок? Ви ж будете їхати по сусідній території. Ви ж чуєте що буде там. Тому я утримаюся від відповіді на ваше питання, тому що воно піднімає глибу питань біди в сільському господарстві із розподілом землі.

Я думаю, що завтра на парламентських слуханнях більш широко ці питання будуть освітлені.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".

13:48:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина, "Наша Україна".

Шановний доповідачу, я з вами категорично, звичайно, не згоден з вашою позицією, що ще потрібно зволікати і надалі з виданням актів державних, ми і так уже настільки це все питання перестояло. Але питання моє конкретне. Я чомусь згадав зараз фразу Черчілля, який казав, що є люди, які годують крокодила тільки через те, що вони надіються що крокодил з'їсть їх останнім. Так от, виходячи з цієї фрази, я стурбований такою ситуацією. У мене таке враження, що у нас в Україні незабаром різко збільшиться, різко, дуже різко збільшиться кількість орної землі. Я не знаю, що ми будемо робити із тими тисячами гектарів, я так маю на увазі, що ми так вирубуємо ліси, що незабаром їх у нас зовсім не буде, натомість появиться багато землі. Що ви як вчена людина, авторитетна, я шаную вас, що ви з цього приводу думаєте?

ЗУБЕЦЬ М.В. Шановний Володимире Олександровичу, я зрозумів ваше питання. Ви піднімаєте, мабуть, корінне питання використання землі. Дійсно склалося так, що за часів Радянського Союзу ми аж били себе в груди і хвасталися, що у нас сама вика розореність землі, яка сягає 82 відсотки. У світі подібного проценту розореності землі не існує. Не існує.

Тому три роки тому назад наука аграрна внесла пропозиції уряду що для того, щоб зберегти нашу землю, відійти від... Я ж вам назвав: 82 відсотки - це ерозійна земля. Вивести з обробітку 10 мільйонів гектарів ріллі. На 1.7 мільйонів - це великі склони і піски, провести заліснення, тому що ми по лісам в Європі займаємо останнє місце.

Ми маємо 14 процентів залісненості територій тоді, як Європа має 29 з половиною відсотків. Прийнятий у цьому напрямку спільний наказ по Міністерству аграрної політику і Українській академії аграрних наук і проводиться робота зараз по різкому зменшенню, виведенню з обробітку орних земель. Але ви знаєте, в зв'язку із розпаюванням земель виникло дуже гостре питання: як же доказати цьому господарю землі, що ми твою землю перестанемо орати? Тут економічне обгрунтування зараз і здійснює наука, яке найближчим часом буде запропоноване для активного впровадження. А питання дуже важливе, що треба щось робити.

ГОЛОВА. Народний депутат Масенко, фракція комуністів.

13:51:06

МАСЕНКО О.М. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Михайло Васильовичу, у мене таке запитання. Ви розумієте, що мені страх, дивно, було слухати ваш виступ із трибуни, оскільки я вас чую вже не перший раз. І коли ви заявляєте, що за 11 років ви до цього часу не знайшли ефективного господаря на землю, так це ж все робилося за вашими рекомендаціями як вченого в цій галузі. Чому ж ви не тим шляхом направили Президента, не тим шляхом направили уряд, що вони і досі не знайшли ефективного власника? І мені дайте відповідь таку: скільки часу потрібно ще, на ваш погляд як науковця, щоб знайти цього власника ефективного на землю?

ЗУБЕЦЬ М.В. Я зрозумів.

МАСЕНКО О.М. І ще. Почекайте. І ще одне запитання. Все-таки з вашої подачі, з подачі того чоловіка Даниленка, який сидить і не слухає у президії там, багато законів прийнято у нас, які, на мій погляд і на погляд багатьох депутатів і громадян, діють згубно для нашої економіки і для нашого села, але ніхто відповідальності за їх згубну дію не несе. То як ви вважаєте, хто понесе відповідальність?

І останнє, що я хотів. Добийтеся як науковець, щоб людям дали безкоштовно ті державні акти на земельні паї, бо людей доведено до такого стану, що у них немає грошей заплатити за державні акти. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую за запитання.

ЗУБЕЦЬ М.В. Я зрозумів, Олександр Миколайович. Ці питання якраз веде у нас Державний комітет по земельних ресурсах що стосується видачі державних актів. А що стосується, тому що коли ми найдемо власника землі, і чому я відповідаю за те, що я вносив пропозиції до закону, я вперше виступаю на цій трибуні із внесеним проектом закону. До цього я не вносив і не мав на це право, ви добре знаєте, Олександр Миколайович. Давайте приймемо цей закон, і тоді ми зрозуміємо, коли і як появиться наш господар на землі.

ГОЛОВА. Дякую, Михайло Васильович. Дякую, все, час вичерпано. Я запрошую до співдоповіді голову підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Володимира Олексійовича Лещенка для оцінки обох законопроектів. До 5 хвилин.

13:53:39

ЛЕЩЕНКО В.О. Шановні народні депутати, шановні виборці, обидва проекти ретельно розглянуті в Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. Потрібно зазначити, що і урядовий, і депутатський проекти розкривають зміст проблеми землеустрою і заслуговують на увагу. Однак, урядовий проект складений настільки стисло, що буде зрозумілим лише для інженерних працівників і в той же час не зовсім буде придатний для практичного застосування іншими суб'єктами землеустрою. Потрібні були б підзаконні акти.

Навпаки, депутатський законопроект виписаний дуже широко і в деяких статтях нагадує своєю побудовою навіть інструкцію. Обидва проекти мають вади технічного і юридичного характеру. Наприклад, що стосується урядового законопроекту. Відсутній ряд положень, пов'язаних з організацією землеустрою. Державне управління землеустроєм, контроль за землеустрійними роботами, вирішення спорів, особливості здійснення землеустрійних робіт щодо окремих категорій земель сільськогосподарського призначення, забудови, оздоровчого, рекреаційного, природоохоронного призначення, лісового та водного фонду, промисловості, транспорту, оборони тощо. Також порядок перенесення проектів в натуру відсутні, кадрове забезпечення, юридична відповідальність, відшкодування шкоди. Ну, є і інші вади, які, до речі, є у висновках головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. І це управління якраз рекомендує проект, робить висновок, що проект потребує суттєвого доопрацювання.

Є також вади і в депутатському законопроекті, про що я говорив, наприклад, питання складання проектів відведення земельних ділянок доцільно було б регулювати більш детально. Ряд статей носять декларативний характер. Ну, є також і інші зауваження. На підставі розгляду у комітеті Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин ми дійшли висновку, щоб рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект номер 1043-1, тобто проект закону про землеустрій, внесений депутатами. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, запитання до нашого колеги у вас є? Якщо є, будь ласка, запишіться.

Я просив би, щоб ми завершили розгляд цього питання, там нас чотири чоловіки записалися на обговорення, а потім зробили перерву.

Не буде заперечень?

Дякую.

Будь ласка, висвітліть на табло, хто записався.

Євген Кирильчук, будь ласка, фракція блоку Юлії Тимошенко.

13:56:38

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, як, на вашу думку, в обох законопроектах пов'язані ці державні справи із місцевими радами? Тому що і в кодексі земельному, і у всіх законопроектах чомусь все це відсувається на задній план.

ЛЕЩЕНКО В.О. Якраз в обох законопроектах це питання має місце, але на нашу думку, в проекті, який внесений народними депутатами, тут більш детально розподілені функції і органів державної влади, і органів місцевого самоврядування. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам, Володимир Олексійович.

Переходимо до обговорення. Записалися на виступ чотири народних депутати: Юрій Кармазін, будь ласка, фракція "Наша Україна", підготуватися Юрію Соломатіну.

13:57:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Те, що ми сьогодні обговорюємо два законопроекти і є привід у нас порівняти два законопроекта. Я звертаюся до нашого багатостраждального народу України, який не знає, що розглядається два законопроекта, яка їх різниця. А різниця між ними така, як між сонцем і місяцем, отака здоровенна, здоровенна різниця на користь законопроекту, внесеного народними депутатами Зубцем, Гавришем, нашим демократичним Іваном Зайцем і Іваном Кириленком. Тому що там 31 статеєчка, там 72 статті. Я не по кількості говорю, я говорю по якості. Передбачені у законопроекті не визначено права і обов'язки суб'єктів землеустрою таких, як органів державної влади, органів місцевого самоврядування, не визначено повноважень, які видаються органу по координації робіт щодо організації землеустрою. Натомість у депутатському законопроекті ці повноваження виписані.

Я звертаю увагу, що у ньому є і повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі землеустрою, у ньому є і повноваження центрального органу, у ньому є і повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі землеустрою. І накінець-то я сподіваюся, що буде проведена інвентаризація земель, яка буде проводиться ще і з метою виявлення земель, які не використовуються, використовуються не раціонально або використовуються не за цільовим призначенням.

Але ж все-таки хотів би для об'єктивності сказати, що з цього законопроекту, на мій погляд, треба вилучити те, що ми віддаємо Кабінету Міністрів порядок проведення виявлення земель, які не використовуються, де написано, що встановлюється Кабінетом Міністрів. Це треба нам робити. Тому що з цієї високої трибуни я звертав вашу увагу на останнє розпорядження Прем'єр-міністра Кінаха від 21 листопада 2002 року номер 679-Р про вилучення земельної ділянки у будинку відпочинку "Пуща Водиця" і продажу її шляхом викупу у власність ЗАТ футбольний клуб "Динамо" (Київ), де 22,36 десятих гектара заповідної землі передано конкретно кому, де вже конкретно було збудовано, практично добудовано вілли, які сьогодні ще й земля додана. Я не почув сьогодні, щоб Президент держави обурений цією обставиною і скасував таке рішення. Я не почув такого, що і Янукович обурений цим і скасував це ганебне злочинне корупційне рішення Кінаха. Ніхто цього не зробив. Чому? Бояться Медведчука? Не треба боятися, не треба, а віддати народу треба цю власність.

Ток от, коли ми побачимо цю інвентаризацію, я ще раз звертаю вашу увагу, нам треба прийняти цей закон, закон у редакції авторів законопроекту де народних депутатів якомога швидше ввести його в дію і за це я буду вас просити. Дякую.

ГОЛОВА. Слово має Юрій Соломатін, фракція Комуністів. Підготуватися Івану Зайцю.

14:01:11

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція Комуністів, Київська область.

Шановні колеги, коли я вивчав обидва ці законопроекти я намагався відшукати там відповідь на те запитання яке мені задали пайовики фірми "Білогородка" села Білогородка Київо-Святошинського району Київської області.

Сутність цього запитання така. Є декілька сотен пайовиків. І начебто був ефективний власник з котрим вони уклали угоду і здали свої паї. Але власник не виконував цю угоду. Зібралось добірне товариство десь 50-60 людей і захотіли вийти від цього ефективного власника заради того, щоби якимось цільним клином землі почати своє власне господарювання. Через два дні має відбутися збори, на котрих якимось чином для мене не зовсім зрозумілим, всі пайовики будуть тягнути жеребки, а потім , що вони з цими жеребками будуть робити (Анатолію, я до вас звертаюся, бо ви вийшли з київської землі, з Київської області), і вони не знають, нарешті, що там станеться.

Тому я хочу звернутися саме до вас, Анатолію Степановичу, і до вас, Михайло Васильовичу, зарадьте мені і зарадьте цим знедоленим людям, що зробити з тим, щоб це питання було вирішено по-людськи, з тим, щоб вони не перебили один одного на цих зборах і не дивились у цьому селі Білогородці один на одного вороже, а до цього воно йде.

Закінчуючи свій виступ, хочу сказати лише одне. Я особисто і моя фракція за такі закони, які б допомагали знедоленим людям вирішувати ці питання з тим, щоб стосунки людей покращувалися, з тим, щоб вини не дивилися один на одного, як вороги. І я дуже сподіваюся на те, що в цих законопроектах і, насамперед, в депутатському законопроекті буде знайдена можливість такі стосунки і такі умови до діяльності людей на землі знайти і законодавчо закріпити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Заєць від Комітету з питань екологічної політики. Підготуватися Зубову.

14:03:38

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, "Наша Україна", Український Народний Рух.

Шановний голово! Шановні народні депутати! Ми трошки запізнюємося із прийняттям цього закону і дуже добре, що сьогодні цей законопроект розглядається на засіданні Верховної Ради.

Справа в тому, що вперше землеустрій законодавчо був врегульований в Україні у 1920 році. Але у 1992 році була введена приватна власність на землю, і земельні відносини суттєво розширилися. Тому треба такий документ, який міг би врегулювати сьогодні всю сукупність земельних відносин, починаючи від питань власності і завершуючи охороною цих земель. Отже, цей закон є дуже актуальним, і він є дуже потрібний.

Наш комітет розглядав законопроект, поданий урядом, і розглядав законопроект, поданий групою народних депутатів.

І комітет висловився за перевагу в бік законопроекту, який подали народні депутати. І є тут на це багато причин.

У урядовому законопроекті не врегульована ціла маса питань. Там є норми найзагальнішого характеру, але немає конкретних норм прямої дії, немає норм, які, наприклад, визначали б повноваження органів влади. Зокрема, органів місцевого самоврядування. Дуже погано прописано цілий ряд важливих питань.

Що стосується законопроекту, який подали народні депутати, то це є добрий законопроект, він може стати базою для того, щоб прийняти його в першому читанні і допрацювати, і прийняти його як закон. У цьому законопроекті визначено завдання землеустрою, обгрунтовано поділ землеустрою на національні, регіональні, місцевий рівень, окреслено права і обов'язки замовників і розробників документації, запроваджується державний фонд документації по землеустрою (це взагалі є новела для нашого українського законодавства), регулюється надання колсантингових послуг по землеустрою, визначено основі джерела фінансування землеустрою. Тобто, мова йде про дуже комплексний законопроект, який нам сьогодні потрібно. Тому я пропоную, народні депутати, прийняти саме версію народних депутатів, а ті питання, які є у урядовому документі, використати для того, щоб покращити цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Валентин Сергійович Зубов, фракція Блоку Юлії Тимошенко, будь ласка.

14:06:53

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, фракция Блока Юлии Тимошенко, Партия "Батькивщина".

Уважаемые коллеги! Скажу откровенно, я выступать не хотел и не думал, но выслушав Михаила Васильевича с его законопроектом принял решение выступить и вот почему.

Во-первых, хочу сразу сказать, что я склонен поддержать решение и мнение профильного комитета по двум законопроектам и поддержать законопроект народных депутатов. Но вот то, что в своем выступлении Михаил Алексеевич как очень опытный, знающий аграрий назвал ряд серьезных моментов сегодня, которые происходят в аграрном секторе, а именно огромные объемы деградированных земель, отсутствие серьезной системы, продуманной системы севооборота, увеличение производством подсолнечника, который истощает нашу землю, меня просто восхитили. Почему? Потому я, как и коллега Масенко, знаю, что Михаил Васильевич имел самое непосредственное отношение к разработке стратегии аграрной политики нашей страны на протяжении последних 12 лет. И он чудесно знает эту проблему. И возникает вопрос, неужели ранее не было известно, что мы получим эти результаты, в самом начале аграрных реформ? Разумеется, было известно.

В чем же причина? Я уже приводил в зале, правда, прошлого созыва один пример и тем коллегам, которые сегодня присутствуют на заседании, тоже приведу его, напомню. Три года назад в составе достаточно солидной парламентской делегации я был в Соединенных Штатах Америки. Уровень был достаточно высок, мы встречались на уровне Сената, Конгресса Соединенных Штатов Америки, Госдепартамента, Совета национальной безопасности и даже в Пентагоне. Так вот после каждой встречи американцы, как правило, завершали встречу: "Все у вас о'key в Украине, мы с интересам наблюдаем за вами, будем помогать, но вот когда вы начнете продавать землю?" И так каждая встреча. Но когда мы услышали эту реплику один раз, скажем, в Госдепартаменте или там в Сенате.

ГОЛОВА. Дякую.

Анатолій Степанович, у вас до заключного слова є потреба? 30 секунд, будь ласка. Михайло Васильович, ви будете говорити? Ні, да? Добре.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Я тільки хочу сказати наступне. Ті народні депутати, які задавали запитання і виступали із пропозиціями, у мене є прохання, я ці всі питання ми візьмемо, опрацюємо і вам дамо конкретну відповідь на підняті ваші питання.

А те, що ці два законопроекти схожі як однояйцеві близнюки, то це дійсно так. Я більше нічого не хочу казати, але законопроект, який направлений Кабінетом Міністрів для розгляду в Верховній безпосередньо Ради, він узгоджений із міністерствами, із комітетами, а як народні депутати будуть визначатись, це справа кожного народного депутата. Головне - щоб був результативний закон, який діяв на Україну для наших громадян, для наших людей. Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Дякую всім народним депутатам.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про землеустрій завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення під час голосування. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Перерва до 16 години.