ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 січня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему "Рада", будь ласка. Прошу зареєструватися.

16:05:21

Зареєструвалося -415

Зареєструвалось 415 народних депутатів, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, ми домовлялися, що проголосуємо запити. Не буде заперечень? Я тоді буду виголошувати, запитів дуже багато, шановні колеги.

Надійшли запити народних депутатів України Григорія Манчуленка до Прем’єр-міністра України щодо відновлення фінансування програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів комп'ютеризації сільських шкіл на 2001-2003 роки по Тисменському виборчому округу номер 203 Чернівецької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:06:37

За-188

За - 188, рішення прийнято.

Григорія Манчуленка до Прем’єр-міністра України Януковича Віктора Федоровича щодо утримання музея-садиби імені Федьковича в селищі міського типу Путівлі Чернівецької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:07:07

За-175

За - 175. Рішення прийнято.

Юрій Кармазін до Голови Верховної Ради України депутатський запит щодо невиконання вимог частини другої статті 16 Закону "Про статус народного депутата України". Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу голосувати.

16:07:36

За-134

За- 134. Рішення прийнято.

Павла Матвієнка до міністра України з питань надзвичайної ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо виділення коштів на будівництва житла громадянам міста Коростеня Житомирської області, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу голосувати.

16:08:09

За-166

За - 166. Рішення прийнято.

Георгія Крючкова до міністра закордонних справ України Зленка Анатолія Максимовича про ставлення Міністерства закордонних справ України до заяв Генерального секретаря НАТО щодо підтримки можливої збройної акції США проти Іраку. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:08:41

За-134

За - 134. Рішення прийнято.

Павла Матвієнка до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на завершення будівництва об'єктів у місті Коростень Житомирської області. Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу голосувати.

16:09:08

За-145

За - 145, рішення прийнято.

Володимира Яворівського до Генерального прокурора України Піскуна Святослава Михайловича щодо з'ясування обставин загибелі видатного українського поета, лауреата Національної премії імен Тараса Шевченка Леоніда Вишеславського.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:09:41

За-163

За - 163, рішення прийнято.

Народного депутата Оніщука до Прем'єр-міністра України про незаконне та необгрунтоване підвищення житлово-комунальних тарифів у місті Одеса. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:10:07

За-170

За-170. Рішення прийнято.

Народний депутат Оніщука до Прем'єр-міністра України щодо порушення права на одержання земельної частки паю пенсіонерами при реорганізації колгоспу "Правда" Миколаївського району Одеської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:10:35

За-172

Знову ж таки запит Оніщука, але до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про вжиття заходів щодо усунення порушень конституційних прав людини з боку працівників СБУ та Міністерства внутрішніх справ України під час затримання і проведення оперативно-розшукових дій в Одеській та Миколаївській областях. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:11:09

За-175

За-175, рішення прийнято.

Народний депутат Оніщука голові Державного комітету інформаційної політики, телебачення, радіомовлення України щодо роз'яснення законодавства України про друковані засоби масової інформації. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:11:40

За- 132

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Прем'єр-міністр України щодо забезпечення Компаніївської райсанепідемстанції Кіровоградської області санітарним транспортом. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:12:06

За-122

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко до Прем'єр-міністр України щодо ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати робітникам ремонтно-механічної дільниці державного спеціального підприємства "Комплекс" міста Чорнобиль.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:12:37

За-137

Рішення прийнято.

Михайла Мельничука до Прем'єр-міністр України у зв'язку з невиплатою сільгоспвиробникам дотації за здану велику рогату худобу високовагових кондицій у 2002 році. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:13:05

За-162

Рішення прийнято.

Віктора Ющенка до Прем'єр-міністр України стосовно проблем заборгованості з виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім’ям за 2002 рік.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:13:37

За-190

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністр України, голови антимонопольного комітету України з приводу рішення виконкому Одеської міської ради про підвищення тарифів на комунальні послуги населенню.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:14:05

За-158

За - 158, рішення прийнято.

Юрія Соломатіна - до Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України щодо протиправних дій посадових осіб Фонду державного майна України, Мінагромполітики України та Київської обласної державної адміністрації при проведенні приватизації Державного племінно-птахівного заводу "Поліський".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:14:40

За-142

За - 142, рішення прийнято.

Павла Мовчана - до Генерального прокурора України щодо порушення прав власників землі і майна в селі Сагайдак Шишацького району Полтавської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:15:07

За-120

За - 120, рішення прийнято.

Григорія Омельченка - до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України, міністра Внутрішніх справ України про перевірку заяви Президента України щодо зникнення ядерного палива для українських атомних станцій на суму 3 мільярди доларів США та притягнення винних до відповідальності. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:15:43

За-136

За - 136, рішення прийнято.

Михайла Мельничука - до Генерального прокурора України стосовно порушень законодавства в акціонерному товаристві "Чернівецький хлібокомбінат".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:16:09

За-136

За - 136, рішення прийнято.

Григорія Омельченка - до Генерального прокурора України, міністра Внутрішніх справ України щодо розслідування кримінальної справи щодо підроблення і використання народним депутатом України Миримським Левом Юлійовичем завідомо підробленого диплому про вищу освіту та проведення перевірки обставин отримання ним громадянства держави Ізраїль.

Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу визначитися.

16:16:46

За-158

За - 158, рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України щодо порушень законодавства в діяльності працівників прокуратури та міліції Богуславського району Київської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:17:12

За-110

За - 110, рішення прийнято.

Михайла Мельничука до Генерального прокурора України щодо законності стягнення з громадян податку на додану вартість при сплаті за електроенергію та послуги електрозв'язку. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:17:41

За-151

За - 151, рішення прийнято.

Григорія Омельченка до голови Верховного Суду України стосовно законності рішення Верховного Суду України щодо скасування постанов в суді апеляційного суду міста Києва Василенка про порушення кримінальних справ проти Президента України. Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу визначитися.

16:18:12

За-141

За - 141, рішення прийнято.

Миколи Томенка до голови Рахункової палати України щодо джерел фінансування виготовлення новорічної листівки Леоніда Кучми та її доставки до кожної сім'ї. Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу визначитися.

16:18:39

За-163

Рішення прийнято.

Володимира Лещенка до Голови Служби безпеки України щодо реагування на факти протизаконної діяльності колишнього начальника локомотивного депо залізничної станції Щорс. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:19:07

За-146

Рішення прийнято.

Юрія Костенка до Міністра транспорту України щодо відповідності чинному законодавству окремих положень Порядку оформлення перевізних документів та обліку обсягу перевезень небезпечних вантажів залізницями України, затвердженого наказом міністра транспорту України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:19:41

За-112

Рішення прийнято.

Володимира Яворівського до Міністра освіти України з приводу намагань посадових осіб Алуштинського управління освіти дискредитувати та знищити єдину в місті Алушта українську школу-колегіум. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:20:11

За-126

Рішення прийнято.

Петра Симоненка до Міністра внутрішніх справ України стосовно переслідувань в Одеській області учасників акції "Повстань, Україно!". Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:20:37

За-145

Рішення прийнято.

Миколи Кравченка до Прем'єр-міністра України щодо реформування вугільної промисловості Міністерством палива та енергетики України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

16:21:01

За-135

За - 135, рішення прийнято.

Дякую, запити проголосовано.

Шановні колеги, вношу на ваш розгляд проект закону про морські порти України. Доповідач Юрій Борисович Крук, будь ласка. Юрій Борисович, 5 хвилин вам.

16:21:27

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, вашему вниманию предлагается проект закона о морских портах Украины.

Современный морской порт - это не только перевалочный пункт грузов с суши на воду и обратно, но и связующее звено между морскими и другими видами транспорта.

Современный порт - это узел экономическо-правовых связей и противоречий всех и противоречий всех видов транспорта и особенно их клиентуры. Правовой основой регулирования деятельности морских портов Украины является Конституция, Кодекс торгового мореплавания, законы о государственной границе, о внешнеэкономической деятельности, о транспорте, ряд других законов и нормативных актов, а так же действующие международные договора, ратифицированные Верховной Радой Украины.

В то же время не существует ни одного нормативно-правового акта, который бы комплексно регулировал отношения в данной сфере. На данный момент морские порты в своей деятельности руководствуются преимущественно актами бывшего Министерства морского флота СССР, которые устарели и во многом не отвечают новым экономическим условиям хозяйствования. С целью придания законной силы правовым экономическим основам деятельности портам, которые приобрели новую форму в условиях осуществляемых в Украине экономических реформ разработан предлагаемый к рассмотрению законопроект. Проект состоит из восьми разделов и 39 статей. Все положения законопроекта направлены на усовершенствование нормативно-правовой базы в области функционирования морских портов и повышения эффективности их деятельности.

К наиболее важным положениям закона можно отнести следующее. Статья 3 закона предусматривает, что изменение формы собственности государственного порта может быть осуществлена только на основании отдельного закона. Таким образом с принятием законопроекта ни один государственный порт не станет коммунальным, частным или арендным без принятия отдельного закона.

В статье проекта дается определение основ регулирования деятельности порта, находящегося на украинских участках системы международных транспортных коридоров, порядка финансирования, инвестированы работ по реконструкции и модернизации действующей инфраструктуры этих портов в соответствии с международными требованиями.

Проектом в статье 8 определяется порядок регулирования взаимоотношений с портовыми операторами, расположенными в порту и порядок функционирования в нем.

В статье 18 проекта дается определение портовых сборов как целевых сборов, которые не могут быть изъяты по решению органов исполнительной власти, так как они не являются государственными налогами, а является плата за услуги.

Часть 3 статьи 3 также предусматривает регистрацию портов, которые представляют портовые услуги в соответствующем реестре. Порядок ведения реестра устанавливается центральным органом исполнительной власти по вопросам транспорта. Введение реестра позволит упорядочить процесс создания предприятий, которые представляют портовые услуги и на которые возложены функции по обеспечению безопасности мореплавания.

Возвращаясь к статье 1 законопроекта необходимо отметить, что он закрепляет новое определение и понятие морского порта, его видов, груза, багажа, почты, перевозчика, отправителя, получателя, грузовладельца, портооператора и другие.

Уважаемые коллеги, на первую редакцию проекта закона было подано более сотни замечаний и предложений. Учтены полностью или частично более 80 процентов. Больше половины предложений носили редакционный характер, однако были и очень существенные замечания, которые учтены в предлагаемом проекте. Сейчас рассматривается последняя, третья редакция законопроекта. Поэтому я хотел бы поблагодарить народных депутатов, принявших активное участие в доработке проекта, Круглова Николая Петровича, Климпуша Ореста Дмитриевича, Кухарчука Николая Петровича и многих других.

Кроме предложений народных депутатов свои предложения дали Министерство транспорта, Ассоциация портов Украины, Ассоциация морских агентств Украины, Государственный комитет по вопросам охраны государственной границы, Центральный совет профсоюзов работников морского транспорта и другие. Не учтены в проекте Закона предложения, которые урегулированы другими действующими нормативными актами и включение их в закон привело бы к .....

Реализация закона не связана с осуществлением дополнительных материальных и других затрат. В выводах главного научно-экспертного управления Аппарата Верховной Рады Украины отмечается, что проект Закона "О морских портах Украины" может быть взят за основу с учетом сделанных замечаний. Профильным комитетом Верховной Рады данный законопроект также поддержан. Безусловно замечания и предложения субъектов права законодательной инициативы, ведущие к улучшению проекта Закона "О морских портах Украины" будут учтены и при его доработки для внесения на рассмотрение Верховной Рады во втором чтении.

При голосовании по данному вопросу прошу поддержать принятие проекта постановления Верховной Рады о принятии за основу проекта Закона "О морских портах Украины". Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться тоді. Так, висвітліть на табло ,будь ласка.

Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко, будь ласка.

16:27:18

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово депутату Зубову.

ГОЛОВА. Будь ласка, Зубов.

16:27:25

ЗУБОВ В.С.

Спасибо большое, Евгений Иванович.

Уважаемый докладчик, у меня вопрос вот какой. Скажите пожалуйста, вы можете сегодня привести цифры, которые бы свидетельствовали об уровне хозяйственной деятельности портовой рентабельности и так далее, для того, чтобы дальше говорить по законопроекту.

Чем вызван мой вопрос. Сегодня в Донецкой области Мариупольский порт изъявил желание сдать в аренду на 10 лет фирма уставной капитал которой составляет 19,5 тысяч гривен. Взять порт, который в результате своей хозяйственной деятельности получает свыше 19,5 миллионов долларов чистой прибыли.

Не является ли ваш законопроект продолжением этой очень интересной, но открыто антинародной линии?

КРУК Ю.Б. Очень хороший вопрос и я вам скажу, как-раз ускорение решения этого законопроекта отвечает практически на ваш вопрос , что не может ни один порт сегодня в Украине государственный не может быть частным, не может быть передан в аренду - то, что сделано в Мариупольском порту и это действительно не государственный подход.

ГОЛОВА. Народний депутат Святаш, група "Демократичні ініціативи", будь ласка. Калінчук, фракція Аграрної партії України.

16:30:10

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Одеса, Калінчук, фракція Аграрної партії України.

Шановний Юрій Борисович, безумовно, такий закон потрібний, адже законопроектом встановлено щодо морських портів в принципі забезпечення їх самостійності та рівності їхніх прав і відповідальності при здійсненні господарської діяльності у відносинах з органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими підприємствами. Виходячи з цього, у мене два запитання.

Перше. Морські порти, із вашої доповіді я зрозумів, залишаються у державній власності. Яка роль держави в управлінні портами? Це перше питання.

І друге. Який висновок відносно цього законопроекту надало Міністерство транспорту, якщо такий висновок є? Дякую.

КРУК Ю.Б. Спасибо. Первый вопрос - роль государственного управления - он остается таким же практически, как является сегодня. То есть сегодня порты являются государственными и не смотря на то поползновение, которое сегодня один из выступающих, депутат Зубов задал, обеспокоенность в последующей приватизации вначале аренда, а потом приватизация портов, она является очень сегодня актуальной.

Поэтому государственное управление портами со стороны Минтранса остается такой же, как она есть. Мнение Минтранса об этом порте у нас есть первоначальное мнение о том, что этот закон нужен, Минтранс абсолютно с нами согласен. Но насколько актуален, допустим, или отдельный вопрос, или дополнение к Кодексу торгового мореплавания, здесь были несколько, как говорится, мнений. Но Кодекс торгового мореплавания - это является тот документ, который, к сожалению, в основном отражает взаимоотношения между судовладельцем и портом. Сегодня порт после того, когда образовалась самостоятельная держава, порт имеет взаимоотношения со многими частными структурами взаимоотношения, со многими частными предприятиями со многой клиентурой, и поэтому сегодня более тысячи различных рекламаций, рассмотрений в судах находится спорных, где не отражены решения эти, в Кодексе торгового мореплавания не могут быть отражены, поэтому для этого необходим отдельный закон. И я вам скажу больше того, что, например, есть у нас Закон о транспорте, есть Закон о железнодорожном транспорте; есть Закон о транспорте, есть Закон об автомобильном транспорте, поэтому есть Закон о транспорте, есть Кодекс торгового мореплавания и должен быть закон о портах. Я дважды разговаривал с министром транспорта, он, в принципе, поддерживает это мнение, поддерживает этот закон. Есть замечания, мы их учтем при втором чтении.

ГОЛОВА. Сергій Олексіюк, фракція "Наша Україна".

16:33:13

ОЛЕКСІЮК С.С.

Сергій Олексіюк, "Наша Україна", Український Народний Рух.

Шановний доповідачу, якби ви доповідали це питання українською мовою, то українські порти мали б вдвічі більші прибутки, ніж російські, але економічне питання частину хочу передати слово економісту Черняку.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка.

16:33:38

ЧЕРНЯК В.К. Дякую.

Шановний Юрію Борисовичу, яким чином законопроектом регулюється питання про прибуток порту і його розподіл, про рентабельність портів і про надходження коштів до бюджету з їх діяльності?

І друге питання. В чому суть конфлікту між Одеським портом і Міністерством транспорту? Дякую.

КРУК Ю.Б. Ну, говоря о деятельности портов и распределении прибыли, оно, практически, остается таким же как есть, то есть мы не дублировали то действующее законодательство, которое есть. Поэтому, допустим, Одесский порт в позапрошлом году там 120 миллионов прибыли дал, он от свое прибыли отдал в бюджет то, что положено по существующему законодательству. Так же остается и в этом законопроекте, то есть оно не меняется.

Конфликт, о котором вы говорите, я считаю, что никакого конфликта нет. Есть целый ряд вопросов, которые были нормативными документами министерства определены. Потом была беседа с министром, ряд положений было урегулировано, то есть отменены позиции закона там, где были отступления или нарушения закона, поэтому он согласился, были отступления эти, они были устранены.

Здесь находится госсекретарь Министерства транспорта Абдулаев Эльбрус Фарманович. Я думаю, что на этот вопрос он тоже сможет ответить. Сказать, что есть какой-то конфликт, у нас нет этого конфликта. Поэтому он надуман.

ГОЛОВА. Народний депутат Оржаховський, фракція комуністів.

16:35:24

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Шановний Юрій Борисович!

Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

На Херсонщині є відомий порт Скадовськ, його підрозділ Харловський портопункт. У мене до вас запитання такого роду. На сьогоднішній день цей портопункт у виробничому плані не працює. Як ви вважаєте, що дасть прийняття вашого законопроекту Харловському портопункту у плані розвитку його та зайнятості населення?

І прошу передати слово народному депутату Носенко.

ГОЛОВА. Народний депутат Носенко.

16:36:03

НОСЕНКО М.П.

Шановний Юрію Борисовичу! Скажіть, будь ласка, у статті 18 проекту закону "Портові збори" сказано, що ці збори будуть використовуватися портом виключно на покриття відповідних витрат пов'язаних з додержання у порту умов безпеки плавання та стоянки суден. Дана розшифровка цих робіт. Але разом з цим в розділі три "Майно порту" вказано, що джерелами формування майна порту є портові збори. Чи не призведе цей різнобій до нецільового використання коштів?

Дякую за відповідь.

КРУК Ю.Б. Спасибо за вопросы.

Обеспокоенность в части Херсонского портопункта Скадовск, вернее порт Скадовск, который самостоятельный Харловський портопункт, честно говоря, мне сложно сказать, потому что Скадовский порт он сам в общем-то небольшой, а портопункт вообще незначительный. Но там все-таки есть люди, и, я думаю, что с приходом, сегодня пришел вроде бы, как говорится, опять тот начальник порта, который был народным депутатом, Иван Иванович, который, как говорится, был освобожден и сейчас восстановлен судом. Я думаю, что он очень подходит скрупулезно к этим вопросам. И я думаю, что он на этот портапункт обратит внимание с учетом наших просьб.

И второй вопрос тот, который был по портовым сборам, я вам должен сказать, что портовые сборы они не являются налогом. У нас здесь был спор, были даже предложения, что может быть их изъять в государственный бюджет, а потом давать на использование тех или других направлений. Портовые сборы - это является услугами, то есть если только мы скажем, что это является налог, то все иностранные суда, которые к нам заходят, они сразу будут освобождены от этого налога, потому что двойное налогообложение быть не может. Точно также, как освобожден наш флот от налогов там.

Поэтому, говоря о нецелевом использовании, я понял, что вы сказали, о нецелевом использовании, оно не может быть, потому что эти деньги целенаправлено только используются на те цели, которые указаны, то есть это если дноуглубительные работы, только на дноуглубительные. Если это гидротехнические, только на гидротехнические, только на те вопросы, которые связанны с безопасностью стоянки и нахождения флота в порту.

Поэтому за нецелевое использование этих фондов, они проверялись уже неоднократно, потому что эти вопросы возникали, все порты повергались этим проверкам. И нарушений в использовании портовых сборов ни единого раза найдено не было. Там единственный есть вопрос, я могу долго об этом рассказывать, но помимо того, что в рабочем порядке, но сейчас могу только сказать, что портовые сборы сегодня используются однозначно по назначению. И они просто накапливаются иногда на 2-3 года, а потом выполняются. Поэтому они иногда большой суммой набираются.

ГОЛОВА. Дякую Юрій Борисович, час вичерпано. Дякую вам. Для співдоповіді я запрошую члена Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Миколу Петровича Круглова. Микола Петрович, будь ласка. Якщо можна, дуже коротко.

16:40:00

КРУГЛОВ М.П.

Шановні народні депутати, доповідаючи запропонований проект закону України про морські порти України, хочу звернути вашу увагу на декілька важливих моментів, пояснюючих, дійсно, наявність проблем, вирішити які прагнуть автори законопроекту.

По-перше, згідно існуючого Кодексу торговельного мореплавства морський порт як державне транспортне підприємство з відповідною територією, акваторією та інфраструктурою має особливу специфіку: як юридична особа він веде підприємницьку діяльність і в той же час через капітанів порту або інспекцію портового нагляду державного підлеглу керівнику порту виконує державні представницькі функції та повноваження, збирає обов'язкові портові збори, відповідає за безпеку мореплавства, видає обов'язкові для виконання постанови тощо.

Таке поєднання функцій і монополії портів можливо було в умовах однієї монопольної державної власності. В умовах діючого законодавства України, регулюючих власність, підприємництво, земельні відносини, самоврядування та інше, підприємство сьогодні будь-якої форми власності організаційно-правової форми має право отримати у власність чи в оренду земельну ділянку, в тому числі покриту водою акваторію, вести обробку вантажів, створивши відповідну інфраструктуру і отримавши дозвіл державних органів на створення пункту пропуску вантажів через кордон.

Відповідно до цього законодавства на територіях існуючих судноремонтних і суднобудівних заводів різних форм власності та інших підприємств, вільних територіях Автономної Республіки Крим, Херсоньскої, Миколаївської, Одеської області створені термінали по обробці зерна, металу, паливно-мастильних та інших вантажів.

За рахунок інвесторів, в тому числі іноземних, побудовану необхідну інфраструктуру. Місцеві органи влади у відповідності до законів відвели земельні ділянки та акваторії, а Кабмін України відкрив пункти пропуску на цих терміналах. Державні представницькі функції згідно Кодексу торгівельного мореплавства виконують на цих акваторіях капітани існуючих державних портів. В державних портах активно оренда, спільна діяльність з інвесторами тощо. Створено навіть державні підприємства, які надають лоцманські послуги, і вони не підпорядковані капітанам портів, як це потребує Кодекс Торгівельного мореплавства.

Тобто де-юре і де-факто життя та інші закони України вже "відкоригували" (в лапках) або почали коригувати кодекс торгівельного мореплавства.

По-друге, Верховна Рада у другому читанні прийняла концепцію узгодження з європейським законодавством, і згідно існуючого законодавства морський порт - це територія з відповідною акваторією і інфраструктурою, на якій підприємницькою діяльністю займається багато комерційних структур.

Державні функції та безпеку судноплавства виконують адміністрації портів. Очевидно, ми підійшли до такого моменту, коли повинна бути порушена монополія існуючої господарської діяльності портів, і коли державні функції, державні повноваження повинні бути передані, дійсно, державі.

Таким чином пішла і Російська Федерація, і таким чином пішло Європейське співтовариство. Самостійне господарство портів, рівноправність форм власності, активна співпраця з інвесторами, спільна діяльність, оренда окремо визначеного основних засобів - це головні відмінності законопроекту від існуючого кодексу торгівельного мореплавства. Не все чітко виписано в цьому законопроекті, і комітет тричі повертав його на доопрацювання, зауваження та пропозиції. Підтримавши його для розгляду в сесійній залі Верховної Ради, комітет вважає за необхідне, взявши проект за основу, доопрацювати його з вашими зауваженнями, особливо в частині капітонії портів, оренди, державного контролю, майнової власності та необхідного захисту національної безпеки та інтересів України.

Враховуючи вищеназване, просимо підтримати рішення Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку і прийняти запропонований проект Верховної Ради України про прийняття за основу проекту закону про морські порти України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до співдоповідача є? Будь ласка, тоді запишіться. П'ять хвилин на запитання.

Прошу висвітлити на табло.

Народний депутат Наконечний, фракція "Регіони України".

16:44:31

НАКОНЕЧНИЙ В.Л.

Прошу передати слово Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.

ГОЛОВА. Матвієнков, будь ласка.

16:44:35

Спасибо. Матвиенков, 55 округ.

Уважаемый докладчик, я внимательно прослушал ваш доклад. Скажите, пожалуйста, четко и ясно, любое реформирование, которое сегодня мы заводим в отношении портов - это смена формы собственности. Как бы мы там не говорили, чтобы мы не говорили. Отношение к комитету, к вопросу аренды государственной собственности в портах, приватизация портов, даже по особой программе и смена формы собственности таким путем. Спасибо.

КРУГЛОВ М.П. Я хотів би, щоб ви, можливо не чітко воно прозвучало, морський порт державний - це на сьогоднішній день державне підприємство, яке виконує господарську функцію і державну функцію. Головна проблема на сьогоднішній день в монополії. Тому що морський порт, тільки він один, має державну, як ми кажемо, функцію. Звідси всього у нього монопольне становище у підприємницькій діяльності. Хоч на сьогоднішній день може бути десятки, сотні терміналів, але функція капітанії порту, вона розповсюджується виключно як функція держави. І скільки, які б форми власності не були, на сьогоднішній день є термінали недержавні, державні, але функцію портову, портового нагляду, державного нагляду виконує тільки капітан порта.

Але проблема в чому виникає? Що він входить до складу. Тобто, державна функція входить до складу комерційної державної функції. Тут уже на сьогоднішній день є протиріччя.

Тому Росія пішла зовсім іншим шляхом. Вона пішла шляхом відокремила адміністрацію портів як державну установу зробила, а підприємницьку діяльність робить все хто хоче.

Я сказав. Відношення комітету є в проекті Закону.

ГОЛОВА. Сергій Олексіюк , фракція "Наша Україна".

16:46:38

ОЛЕКСІЮК С.С.

Передаю слово Рефату Чебарову.

ГОЛОВА. Будь ласка , Рафат Чубаров.

16:46:46

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Шановний доповідач, сьогоднішні реалії такі, що в Україні є порти, діяльність яких чи частина діяльності яких взагалі не контролюється державними структурами України. Я маю на увазі не тільки економічна діяльність, але військова. Я маю на увазі Севастополь.

Скажіть, будь ласка, ............Севастопольського. Прийняття вашого закону. Чи регулюють ці питання, які пов'язані з довготривалою орендою іншими військовими, тобто іноземними цими флотами морських портів України? Дякую.

КРУГЛОВ М.П. В законопроекті записано, що загалом і це моя теж особиста думка, що загалом цілісний майновий комплекс порту як такого не може бути, тому що, по-перше, не може орендуватись державна функція. У нас уже виникала проблема, коли, я вам скажу, на прикладі Миколаївського глиноземного заводу, коли він приватизувався, виникло питання там .............морський порт і ми поставили тоді однозначно і попереднього скликання Верховної Ради вони теж ставили питання про те, що державна функція не може бути приватизована. Капітан порту не може бути приватизований. Це тільки державна функція. І тільки якраз у цьому і зберігається і контроль і монополія держави над портами.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.

КРУГЛОВ М.П. Ні. Але ми говоримо про те, що на сьогоднішній день у нас склалася яка ситуація? Підприємство сьогодні, згідно Закону про підприємства, будь-яке підприємство може займатися переробкою вантажів: і державні, і недержавні. А от нагляд за ними, заходження суден і так далі - це функція державна капітанів портів. Тому ми говоримо, щоб привести наше українське законодавство до європейського і так далі, ми говоримо, ми повинні дозволити обробку вантажів будь-якими формами власності. Але зберегти державний контроль, цю державну функцію, інакше України, як ми кажемо...

Ну да, все правильно. Петро I "прорубував вікна", через порти ми можемо їх зачинити.

ГОЛОВА. Дякую. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

16:48:59

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую. Микола Петрович, я хотів звернути увагу, що ніхто не привертав увагу, в статті 21 чи ви бачили, що допускається ну так тіньова економіка, сірий ввоз, контрабанда, оскільки портам дозволяється переробляти вантажі без документів. Що хочеш завезеш без документів.

КРУГЛОВ М.П. Взагалі жодного вантажу без документів завести неможливо. Тому що, по-перше, в порту є, як ми кажемо, митниця, є прикордонники, і будь-яке переміщення будь-якого вантажу через порти на сьогоднішній день...

ГОЛОВА. Дякую, Миколо Петровичу, час вичерпаний. Дякую, сідайте.

Переходимо до обговорення.

Шановні колеги! У нас залишилося для обговорення 15 хвилин згідно часу, але записалося дуже багато людей. Тому я прошу бути конкретним, лаконічним.

Прошу висвітити на табло перелік народних депутатів, які записалися.

Народний депутат Мироненко, фракція комуністів. Підготуватися Стрибку.

16:50:23

МИРОНЕНКО В.А.

Уважаемые соотечественники!

Народный депутат Украины Мироненко, 5 избирательный округ, Крым, фракция коммунистов.

Учитывая огромную важность морских портов для экономики Украины, для государства Украины, учитывая также то, что соседние государства проявляют большую заботу о своих портах, являющихся конкурентами портов Украины, мы должны принять, как можно быстрее, Закон о морских портах. Проект Закона о морских портах прошел уже несколько редакций. Дальнейшее затягивание принятия закона противоречит интересам Украины.

Законопроект имеет некоторые недостатки. В частности, ко второму чтению надо бы изложить пункт второй статьи 3-ей в следующей редакции: " Зміна форми власності державного порту не допускається. Зміни організаційно-правової форми державного порту допускається шляхом прийняття окремого закону".

Морские порты в отличие от многих предприятий сейчас работают в основном стабильно. Но проявляются попытки нарушить эту стабильность связанные с алчными интересами отдельных кланов, отдельных лиц, стремящихся перенаправить денежные потоки, и часть этих потоков направить в собственные карманы. А иногда и с некомпетентным вмешательством.

Последнее, например, проявилось при попытке забрать у портов канальные сборы - средства остро необходимые для нормального функционирования каналов для недопущения аварий затопления судов. И несомненно мы обязаны учесть опасные попытки передачи в аренду Феодосийского порта, Мариупольського порта, которые иначе, как попыткой обворовать государство, налогоплательщиков не назовешь. К сожалению, точка в этой истории еще не поставлена.

Данный проект закона направлен на сохранение стабильности, на улучшение работы портов. Стабильности будет способствовать то, что правовые, экономические, организационные основы работы портов будут закреплены не в быстроменяющихся нормативных актах, а в законе. Кстати, уважаемые депутаты, вы знаете, что в Китае реформы ежегодно в течение 20 лет идут успешно, экономика развивается стабильно, ибо реформы в Китае осуществляются на основе четких законов. Нельзя недооценивать и ошибки произвол чиновников в текущей работе. 39 четко разработаных статей закона будут препятствовать возможному произволу чиновников, наносящему ущерб экономики Украины, авторитету государства Украина, что, к сожалению, уже не раз проявилось. Закон предусматривает инвестирование, развитие, модернизацию морских портов, о чем в частности говорит пункт 3-ий статьи 13-ой, в котором есть следующая норма. Средства, полученные в результате продажи основных фондов, направляются исключительно на инвестирование портов. Закон не ведет к дополнительным бюджетным затратам, наоборот принятие закона будет способствовать пополнению государственного и местных бюджетов за счет стабильного развития портов, содействующая росту производства в стране. Будут увеличиваться объемы переработанных грузов в порту, будет наращиваться производство, будет увеличиваться поступление в Госбюджет и местные бюджеты.

Интересы экономки Украины, народа Украины требуют принятия данного законопроекта. Призываю депутатов всех фракций, действительно, ориентирующихся не на личные интересы, а на интересы государства, экономики народа поддержит данный проект закона в первом чтении Спасибо.

ГОЛОВА. Станіслав Кирилович Стребко, фракція партії "Промисловців і підприємців" та "Трудової України".

16:53:56

СТРЕБКО С.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

В економічному житті України велику роль відіграють морські порти. Це пояснюється геополітичним фактором знаходження України на головних транспортних напрямках: схід-захід та північ-південь, тією роллю, яку відіграє наша держава в експортно-імпортних та транзитних перевезеннях. Однак до останнього часу певної законодавчої бази діяльності портів не було. Таке становище не давало можливості для захисту власності портів, не було правового підгрунтя для участі органів місцевого самоврядування у розвитку інфраструктури портів. Крім того, і це особливо важно, законодавчі акти України не були зорієнтовані на міжнародні норми та угоди в галузі морських транспортних перевезень вантажів та пасажирів. Всі ці недоліки чинного законодавства ми намагалися врахувати, усунути при розробці Закону України про морські порти України, який висунуто на ваш розгляд.

Крім зазначених вище питань розробники проекти приділили необхідну увагу участі України у діяльності міжнародних транспортних коридорів для портів, які входять до національної мережі міжнародних транспортних коридорів, запропоновано особливий правовий режим діяльності.

Окремими статтями закону визначається та регламентується діяльність портових операторів та експедиторів. Це дасть, на наш погляд, можливість забезпечити належні умови для залучення інвесторів до розбудови інфраструктури портів. Враховуючи, що морські порти є транспортним комплексом, де перетинаються шляхи автомобільного, залізничного, річкового та морського транспорту у проекті закону надається відповідна правова регламентація взаємовідносин портів з іншими транспортними підприємствами.

Таким чином при розробці проекту Закону України про морські порти ми намагалися, з одного боку, врегулювати ті напрями діяльності, які до сьогоднішнього дня не були врегульовані законодавством України, а з другого, максимально наблизити цей законодавчий акт до норм міжнародних транспортних перевезень, враховуючи участь України у мережі світових перевезень. Прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

Для справки.

Іллічівський морський порт, вартість основних фондів 700 мільйонів, в минулому році 147 мільйонів прибутку було досягнуто.

ГОЛОВА. Дякую. Так, Микола Павлюк, будь ласка, фракція НДП. Тоді викреслюємо, якщо немає. Будь ласка, Немировський, фракція СДПУ(о). А, є. Хто сказав немає? Да. Микола Павлюк, фракція НДП.

16:56:54

ПАВЛЮК М.П. Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые депутаты! Морские торговые порты - единственное, что осталось от передовой, могучей морской отрасли, доставшейся Украине от бывшего Союза. Не смотря на все проблемы, порты сохранились как важные транспортные узлы, выжили в условиях экономического хаоса, откорректировали или полностью сменили свою специализацию в соответствии с реалиями рынка, нашли свои специфические формы работы с партнерами и клиентами, выстояли в условиях конкуренции, причем не всегда добросовестной, как со стороны иностранных портов-конкурентов, так и со стороны своих же украинских рыбных, промышленных, специализированных и других.

Как пример выбрана система работы Одесского порта, о которой здесь уже было сказано несколько слов, в рамках рекомендованной директивы европейского парламента и Совета о свободном рыночном доступе к портовым услугам дала возможность увеличить грузооборот Одесского порта с 15 миллионов тонн в 1993 году до 33 с половиной миллионов тонн в 2002 году, получить более 200 миллионов гривен прибыли, привлечь в порты до 300 миллионов гривен инвестиций, что дало возможность сделать рынок в полном техническом перевооружении порта, в строительстве новых перегрузочных комплексов и причалов, выйти в лидеры среди портов не только СНГ, но и портов Черного и Средиземного бассейнов.

Проект закона о морских портах Украины дает законную силу правовым, экономическим и организационным основам деятельности портов, которые нашли новые формы перехода к рыночной экономике, правового статуса существования разных форм собственности, порядка взаимоотношений с портами и операторами, и порядка их нахождения на территории порта.

Важно, что предлагаемый проект закона защитит интересы не только портов и даже не только транспортной отрасли страны, он очень важен в плане формирования здоровой конкурентной среды наших портов. На сегодняшний момент правовое положение предприятий, работающих в портах, законодательством не урегулировано. Именно в проекте этого закона будет отрегулирован статус портовых операторов. Предлагаемый для рассмотрения проект закона о морских портах максимально соответствует рекомендациям комиссии европейского сообщества о свободном рыночном доступе к портовым услугам. И его принятие, безусловно, поднимет имидж портов Украины, возможности получения дополнительных доходов за счет привлечения новых грузопотоков и как результат - увеличение поступление средств в Госбюджет, создаст благоприятные условия для привлечения иностранных партнеров, их инвестиции в портовую структуру, которые гарантировано будут защищены рассматриваемым проектом закона о портах. Прошу принять проект закона о портах Украины в первом чтении. Благодарю за внимание.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Немировський Олег Анатолійович. Наступний Кармазін.

17:00:32

НЕМИРОВСЬКИЙ О.А. Шановні народні депутати, Україна за своїм географічних розташуванням знаходиться не просто на перехресті торгових шляхів і товарних потоків, вона ще й велика морська держава. В Україні є три великих регіони морської господарської торговельної діяльності - чорноморський, азовський і дунайський. В кожному з них діють потужні портові комплекси - Ілічовський, Одеський, Маріупольський та інші. Ці комплекси здійснюють величезні обсяги робіт, перевантажують мільйони тонн вантажів. Досить згадати цьогорічні обсяги зерна, які перевантажуються через портовий елеватор.

Слід підкреслити, що діяльність, яку ведуть порти, досить специфічна. Вона акумулює в собі надзвичайно складний різноманітний спектр взаємовідносин, включаючи і міжнародні. І ось якщо загальні питання господарської діяльності портів ще якось регулюються нашим діючим законодавством, то специфіка галузі в ньому зовсім не врахована. На сьогодні лише деякі питання діяльності морських портів регламентуються однією постановою та декретом Кабміну. Звісно, що це весь час породжує певні суперечності та непорозуміння, які часто доводиться вирішувати в неправовому полі. Тому актуальність та важливість даного законопроекту, думаю, не викликає жодних сумнівів.

Винесений на розгляд законопроект, на мій погляд, дуже старанно і ретельно опрацьований. Він містить в собі не лише чіткі визначення понять і термінів, але і визначає механізм її реалізації, враховує інтереси як держави, так і морських портів, базується на передовому вітчизняному та міжнародному досвіді.

Проект охоплює всі сторони портової діяльності, він всебічно відображає багато............. аспекти управління портів. При всій детальності проробки законопроекту в ньому, на мій погляд, знайдено оптимальне співвідношення загальних та часткових питань. Очевидно, що прийняття цього закону сприятливо вплине на розвиток транспортної інфраструктури, збільшення вантажооберту, покращання використання транспортних можливостей України на світовому ринку, буде сприяти формуванню в галузі ринкового та здорового конкурентного середовища.

Законодавче визначення правил діяльності портів дасть змогу поліпшити якість послуг, знизити витрати та підвищити продуктивність праці, привнесе чіткість та визначеність у взаємовідносини всіх суб'єктів цієї діяльності.

Порти - це ще і вихід нашого вітчизняного виробника на світові ринки. І ми зобов'язані зробити його максимально сприятливим, зручним і цивілізованим.

Я вважаю, що цей закон необхідно приймати негайно. Тому прошу всіх депутатів підтримати закон про морські порти при голосуванні. Це дасть нам змогу не лише мати переваги нашого географічного розташування. Але і ефективно їх використовувати на благо держави. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Кухарчуку.

17:03:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", “Солідарність" Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний народе України. Дозвольте вас від такого бравурного, мажорного ладу трошки відвернути в сторону. Можливо і необхідно змінити визначення морського порту, але чи потрібно для цього спеціальний закон.

Я відповідаю так. Що є питання, які врегульовані Кодексом торгового мореплавства, Законом "Про підприємства" і хочу замислитися, заради чого запропонований окремий закон. На мій погляд, цей інтерес виден у статті 18 проекту Закону. Саме головне питання - це боротьба за портові збори.

Порти вважають, що портові збори, що установлені державою за вхід суден у порти, повинні залишатися в них. Деякі державні органи, а також частина народних депутатів вважають, що ці засоби повинні бути спрямовані в бюджет і з нього під твердим контролем витрачатися.

Давайте розберемся про що мова йде. А мова йде про сотні доларів Сполучених Штатів Америки. Сьогодні великих портів таких як Одеський, Південний, Іллічівськ частка портових зборів складає половину доходів портів, невеликих портів і більше половини. За рік ці порти одержують збори майже на рівні до 400 мільйонів гривень.

Що таке портові збори? Це кошти, які стягуються за захід судна в порт. Вони обраховуються відповідно до нормативів, встановлених Кабінетом Міністрів у залежності від обсягу судна.

Це що? Заслуга колективу, це напрацювання колективу чи це отримуються ці гроші за те, що величезні витрати понесла держава на будівництво самих портів і насамперед на облаштованість Євпаторії порту. Порти, особливо такі величезні, як Одеський, Іллічівськ чи Південний роблять витрати з цих коштів, розпоряджаються ними за своїм розсудом, підкреслюю. От вони і хочуть узаконити ту вакханалію, що склалася сьогодні.

Варто тільки проаналізувати, на які кошти був побудований готель у морському порту Одеса, інші установи, наприклад, аквапарк. Аквапарк побудований у той час, коли помирають люди з голоду, а ми підвищуємо тут ціни. Тільки за рішенням начальнику порту. Тому варто вивчити і дати можливість начальнику міністру транспорту розібратися, що відбувається в галузі. Я підняв журнал, який називається "Порти України", останній випуск, це 6-й випуск 2002 рік. Тут пише, говорить міністр транспорту України Кирпа: "Одесситы, например, запустили в порт предпринимателей, роздали им причалы с акватории и сделали их там хозяевами на 49 лет, отдали бухгалтерию, а в ней у предпринимателей всегда заводится двойная бухгалтерия. Они по договорным условиям получают 50 процентов прибыли от совместной деятельности. Чтобы остановить этот процесс, мы уже в этом году создаем портовое объединение "Укрморпорт". Планируется разместить его в Одессе".

Для того, щоб не дати виконати можливості і свої функції міністру транспорту Кирпі, і внесений цей проект саме так. Тому я поставив питання ширше. Я закінчую, перепрошую. Це питання державної безпеки України. Я запропонував свої зміни до Ради безпеки і оборони. Ось у мене відповідь, що на обговорення членів Ради безпеки і оборони пропонується зокрема винести проблему удосконалення управління морськими портами та недопущення втрати державного контролю за їх діяльністю. І давайте ми попросимо Кабмін дати інформацію, куди пішли кошти. Я думаю, що Рада безпеки нам поможе, і ми знайдемо кошти, як наповнювати бюджет і рятувати цю державу. І в тому числі будемо рятувати і порти і суднобудівні підприємства. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Кухарчук, фракція комуністів.

17:08:13

КУХАРЧУК М.А.

Шановні народні депутати! Шановні виборці!

Кухарчук, фракція комуністів.

Мені як члену комітету профільного, напевно, сьогодні важко виступати, тому що хочу висловити думку, яка не зовсім співпадає з більшістю членів нашого комітету. На сьогоднішній день морські торговельні порти - це єдине, що по-справжньому залишилося від недавньої могутньої морської галузі, що дісталася Україні від Союзу РСР. Важливо, що в умовах розпаду морського транспорту морські торговельні порти України збереглися, як важливі транспортні вузли і зберегли свій профіль роботи, вижили в умовах економічного хаосу, відкоригували свою специфіку, і про це говорив шановний Павлюк Микола Пантелеймонович.

Тоді питання постає: "Навіщо закон, коли у нас і так багато проблем?" Слід зауважити, що вести мову про морський торговельний порт, як про звичайний господарський об'єкт - це свідомо занижувати роль портів у стратегічній транспортній структурі державі. У порівнянні зі звичайним суб'єктом господарювання порт - це пункт пропуску через Державний кордон України із спеціальним режимом, на території якого розташовується і діють у єдиному механізмі забезпечення інтересів держави, служби прикордонників, митників, санітарно-карантинних служб та служб екологічної безпеки.

Крім цього, поряд з вантажними операціями, які можуть виконуватися звичайними вантажопереробниками, транспортними підприємствами порт ще тісно пов'язаний з виконанням Україною дуже важливих для світової торгівлі міжнародних зобов'язань щодо державного забезпечення безпеки судноплавства.

Щодо юридичних засад. Законодавчі засади організації та експлуатації морського транспорту визначені у Кодексі торгівельного мореплавства України, ухваленого Верховною радою України за поданням Кабінету Міністрів України і оприлюдненого у 1995 році. Розділ четвертий вказаного кодифікованого законодавчого акту визначає діяльність морських портів. Формування підгалузі морського транспортного права здійснюється шляхом кодифікації і не передбачає прийняття інших законодавчих актів.

Питання подальшого вдосконалення правовідносин у цій сфері мають вирішуватися шляхом внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України.

Запропонований законопроект про морські порти України не припиняє дію статей розділу четвертого "Морський порт" Кодексу торговельного мореплавства України і лише визначає пріоритетність власних правових норм.

Такий підхід тягне за собою нагромадження однорідних норм регулювання та виникнення колізій при правозастосуванні.

Слідуюче питання. запропонований проект не носить суттєвих змін до вже існуючих норм, я вже сказав, а лише поставить на порядок денний за мету роздержавлення і приватизацію морських портів. Хоч прямо сьогодні там і не сказано. Цей підхід не відповідає основним засадам внутрішньої політики держави та Основному закону України - Конституції, а також щойно прийнятому на реалізацію її положень закону України про Комплексну програму затвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках, яка не передбачає роздержавлення морських портів на найближчу перспективу. Крім цього, порти включені до переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації.

Слід також зауважити - закінчую - що протиріччя містяться і в самому проекті закону. Так, стаття 1 проекту визначається статус порту як транспортного підприємства будь-якої форми власності, що здійснює свою діяльність на відведеній йому території і акваторії. А статтями 10 і 11 передбачено, що територія і акваторія порту є тільки державної власності і це суттєве протиріччя. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Матвієнкову.

17:12:04

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую, Володимире Михайловичу. Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельницький.

Шановні колеги! Я хочу привернути увагу до того, щоб ми подумали чи взагалі потрібен цей закон. Справа полягає в тому, що тут дуже погана така юридична техніка. От є основні терміни суперечливі, потім є стаття 3 "Класифікація портів" ще більше запутує. Більше того, річкові порти викинуті, а потім в тексті вставлені. Далі. Йде мова весь час тільки про вантажі, а про людей, пасажирів немає, а в кінці про них згадується. Тобто, він не охоплює всіх проблем і правовідносин, які в тому виникають. Але найцікавіше, ми знаємо, що проблема приватизація вирішується окремим законом. Ми кожен рік приймаємо перелік об'єктів, які дозволяємо приватизувати. А в цьому законі уже в статті 3 пункт 2 написано, слухайте уважно! За формою власністю порти поділяються, тобто уже факт є: на державні, комунальні і приватні. А ми знаємо, тут будуть кінцеві положення, буде написано "привести всі інші закони у відповідність з цим". ІІ ми автоматично ввели приватні порти.

Більше того, тут є багато пунктів, які узаконюють тіньову діяльність або тіньову економіку у портах. Наприклад дуже цікава стаття "Вільний порт" - це вільна економічна зона, написано "приймається спеціальним окремим законом" - нормально. Але тут же зразу виписані норми, які треба бути в той закон вписати, найцікавіші норми, от послухайте! На всіх суб’єктів господарської діяльності Вільного порту розповсюджується передбачена законодавством України система державних гарантій захисту інвестицій і право на вивезення доходів і капіталу, інвестованого у вільний порт, за межі вільного порту України. Тобто схема для втечі капіталів.

Більше того, порт, включений до національної мережі міжнародних транспортних коридорів, автоматично отримує статус вільного порту. Бачте, і не треба окремого закону.

Я не буду перераховувати тут інші суперечності, я вкажу ще тільки на одне цікаве. Навіть все, що тут можна, зразу ділиться: державне - приватне, хоча про приватизацію мова не йде.

І останнє, дуже цікаве, я хочу звернути увагу, прочитати вам. Стаття 21 "Зберігання вантажу". Вантаж, вивантажений без документів, що підтверджує його приналежність, може на підставі відповідного договору прийматися від перевізника і так далі, зберігання і так дальше. Тобто узаконюється .............ввіз, контрабанда, що завгодно, тобто в цілому тіньова економіка. Тому в такому вигляді цей закон приймати просто не можна, він погіршить з урахуванням того, що інші депутати говорили, все те, що є. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, фракція "Європейський вибір".

17:15:30

МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемые коллеги!

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Мы сегодня рассматриваем, действительно, важный вопрос. И если коснуться в историю его, то на сегодняшний день, вы знаете, что нет законодательной базы функционирования портов и те вопросы, которые сегодня возникают, наверное, следствие этого. И я благодарен авторам за то, что они вынесли этот законопроект для того, что подняли эту тему.

Порт на сегодняшний день это наиболее динамично развивающийся сектор. Это неслучайно. 60 процентов ВВП мы сегодня имеем, благодаря экспорту. Сегодня это стабильно работающие объекты, и мы должны четко понимать, что их реформирование это, в первую очередь, смена форм собственности. И почему-то мы считаем, что смена форм собственности на сегодняшний день через процесс приватизации обязательно должна привести к их эффективности и улучшению работы. Я могу привести только два, несколько примеров.

Пример первый. Нью-Йоркский порт и порт Лион - эффективно работающие в мире порты, это государственная форма собственности. Порт Роттердам это муниципальная форма собственности. И все эти объекты работают, прежде всего, на государство и дают деньги в государственный бюджет. У нас можно говорить только это в том случае, если мы действительно видим о том, что собственник не справляется, порт находится в плачевном состоянии и он требует вмешательства. А иначе мы столкнемся с такой ситуацией, с таким примером, когда мы все были свидетелями ситуации по Мариупольскому торговому порту. За прошедший год этот порт вышел на рекордные объемы перевалки грузов. За год переработал 13,7 миллиона тонн сухогрузов. За последние 4 года предприятие затратило на модернизацию производства 281 миллион гривен, перечислив при этом в бюджет 266 миллионов, реализует план развития порта до 2010 года и так далее.

И вот возникает парадоксальная ситуация, когда предприятие, имеющее уставной фонд 16 с половиной тысяч гривен, берет в аренду порт, который дает чистой прибыли 11 миллионов долларов в бюджет. Так что, это нормальная ситуация? Для того, чтобы разрешить вот эти парадоксальные проблемы, этот закон нужно принимать только в одном варианте. Если в статье 3 этого закона будет четко выписано, что мы закрываем прямой, косвенный, другой любой путь приватизации, аренде, передачи в собственность целостных, нецелостных комплексов портов. Дорогие мои, давайте смотреть правде в глаза и говорить честно и откровенно: если мы сегодня хоть частями начнем сдавать порты путем того, что сдадим сначала один причал, потом сдадим кран, потом сдадим подводные пути, - мы концов не соберем. Сегодня э то - эффективно работающее предприятие. Поэтому подходить к пути эффективно работающих предприятий и пускать их по такому пути было бы, наверное, неправильно. Поэтому я еще раз говорю: за этот законопроект можно голосовать в одном варианте - если статья 3 четко выпишет тот запрет, о котором я говорил. Спасибо.

ГОЛОВА. Виконуючий обов'язки міністра транспорту Ельбрус Форман-Огли Абдулаєв. Будь ласка, позиція Кабінету Міністрів з приводу цього законопроекту.

АБДУЛАЄВ Е.Ф-О. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, згідно Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності", що не підлягають приватизації, порти не підлягають приватизації як об'єкти стратегічного значення держави. І в цьому - принципова розбіжність з розробниками позиція Міністерства транспорту. Крім того, в запропонованому законопроекті немає чіткого розмежування державних функцій управління в портах і господарюючих функцій. Функціонування морських портів тісно пов'язане з виконанням Україною міжнародних зобов'язань щодо торговельного мореплавства, згідно з якими судновласнику незалежно від прапору судна гарантується безпека мореплавства, забезпечення мирного проходу, рятування людського життя та інші. Все це є і функціями державного управління, зокрема в частині компетенції начальника порту щодо видання обов'язкових постанов, зводу звичаїв порту, встановлення порядку руху суден, розгляду справ про адміністративні правопорушення тощо. Стороною усіх міжнародних угод стосовно міжнародного судноплавства виступає держава Україна, яка має відповідні зобов'язання та відповідальність по цим зобов'язанням. А державні порти в свою чергу забезпечують виконання цих функцій на території та акваторії морських портів.

Запропонований проект закону не врегульовує всі правовідносини, пов'язані з діяльністю портів і потребує доопрацювання з урахуванням суперечності до чинних норм законодавства України. Наприклад, таких як правовий статус морського порту, який уже визначений статтею 73 Кодексу торгового морського плавання, статтею 74 Кодексу торговельного морського плавання. Відповідно до статей 5 і 6 Водного кодексу України акваторії взагалі віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення і виключення являються власністю держави України і не можуть ні в якому разі приватизуватися або передаватися в оренду та інше.

Законопроект стосується лише морських торговельних портів і не охоплює діяльність морських рибних та річкових портів, спеціалізованих також.

Таким чином, не можливо залишати виконання окремих державних функцій приватних комунальним вільним портам як суб'єктам господарювання, і це суперечить, це є головна суперечність чинному законодавству та концепції адміністративної реформи України.

Шановні народні депутати, вважаємо, що при введенні в дію закону України в такій редакції про морські порти України, наша морська держава може повністю втратити важелі державного регулювання в сфері торговельного мореплавства та забезпечення виконання ними міжнародних зобов'язань.

Враховуючи викладене, Міністерство транспорту категорично не погоджується із запропонованою редакцією проекту Закону України "Про морські порти" і вважає, що його прийняття є передчасним, завдасть значної шкоди не тільки підприємствам морської галузі, а й інтересам України як морської держави. Прохання зняти з розгляду цей законопроект. Ми готові співпрацювати і надалі з народними депутатами, і два місяці Міністерство транспорту розробляє закон про морські порти, і ми належним чином по процедурі дамо на розгляд Верховній Раді.

ГОЛОВА. Дякую.

Так, з процедури, народний депутат Мироненко, фракція комуністів.

17:22:42

МИРОНЕНКО В.А.

Спасибо, Владимир Михайлович. Не успел я задать вопрос чрезвычайно важный и опять таки в продолжение слов сказанное госсекретарем.

Согласны ли авторы законопроекта, что при первом чтении уже изложить пункт 2 статьи 3 в следующей редакции.

"Зміна форми власності державного порту не допускається. Зміни організаційно-правової форми державного порту допускається шляхом прийняття окремого закону".

То есть, мы здесь не только не допустим приватизацию, но не допустим второй частью вот данной нормы передачу в аренду. Согласны ли в первом чтении вот с такой редакцией пункта 2 авторы. Просьба ответить. Очень необходимо.

ГОЛОВА. Юрій Борисович, заключне слово ваше будь ласка. І дуже коротко прошу.

Нам просто посоветовали, чтобы не было , как говорится, масло масленым и мы пошли. А у нас была четкая трактовка в предыдущем проекте там , где было сказано. Поэтому мы говорим "Зміна форми власності організаційно-правової форми державного порту не допускається". Так как вы говорите. То есть вашими словами. И здесь если она будет допущена, то только отдельным законом. То есть не допускается. И поставили точку после этого всего. Да.

И второе. Я с огромным уважением отношусь к Эльбрус Форманович, хотя я сам по образованию моряк, как говорится, и был таким же заместителем министра транспорта, только по морским делам, он по железнодорожным, коллегами. Я не хотел бы сейчас говорить о профессионализме одного или другого специалиста, но Эльбрус Форманович, Закон о морских портах находится на рассмотрении, подан 7 лет назад. За 7 лет можно было дать такой, как вы хотите. Мы же лишь только для того, чтобы ускорить этот, как говорится, этот законопроект, мы пошли на то, чтобы его дать.

Три месяца назад, в октябре месяце было заседание нашего комитета, на котором вы присутствовали, была создана комиссия, которая под вашим председательством должна была дать замечания. По сегодняшний день эти замечания в комитет не даны. И то, что сейчас вы говорите его отложить, мы может отложить еще на два года, этот закон нужен не народным депутатам, а нужен Украине. Поэтому нет ни единого начальника порта, который бы возражал. Ассоциация портов поддерживает, поддерживают все те, о которых я в своем докладе сказал.

Поэтому я считаю во втором чтении, пожалуйста, дайте те замечания, которые вы считаете нужным. И я думаю, что мы прийдем к единому мнению. Мы хотим, чтобы было лучше, а не хуже для морского транспорта, в том числе и для порта. Пожалуйста.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону "Про морські порти України" завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення і тих пропозицій, які прозвучали сьогодні під час розгляду цього питання.

Я вношу на розгляд проект Закону "Про товариство сприяння обороні" (повторне перше читання). Ви пам'ятаєте дебати навколо цього закону. І ми домовилися, що його доопрацюють, і ми направляли його на повторне перше читання. Доповідач Юрій Павленко, будь ласка. Тільки коротко, я думаю, що всі знають про сутність цього документа.

17:27:13

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний голово, шановні народні депутати.

Юрій Павленко, фракція "Наша Україна", Молодіжна партія України.

На ваш розгляд подано доопрацьований варіант Закону України "Про товариство сприяння оборони України". Як ви пам'ятаєте, цей законопроект вже розглядався. Треба зазначити, що у поданому на повторне перше читання документі є 101 стаття, у попередньому варіанті було 110. Автори законопроекту, зокрема, вилучили з тексту документу положення, що є предметом унормування статутом відповідної громадської організації - це місцеві організації, товариства, структура товариства, вищі керівні органи, членство у товаристві.

Найбільше критичних зауважень було висловлено на адресу статей щодо звільнення товариства від сплати податків та інших платежів. Це відповідно 12, 19 і 33-тя статті попередньої редакції. Вони також вилучені в новій редакції, що відповідає пропозиціям бюджетного комітету та Комітету з питань національної безпеки та оборони, які пропонують прийняти його в першому читанні за основу з вилученням цих статей.

Внесено відповідні зміни до статей, які визначають товари та матеріальні цінності, які надходять товариству, відповідальність товариства, забезпечення товариству навчання призовників із стрільби.

Зроблено уточнення в попередній текст статті 48 щодо проходження служби військовослужбовцями. Це була пропозиція Міноборони. Вилучено за пропозицією також Міністерства оборони положення попередньої редакції 61-ї статті щодо організації проведення товариством у загальноосвітніх школах та інших середніх та вищих навчальних закладів заходів з військово-патріотичного виховання, оскільки це норма інших правових документів.

За пропозицією Міністерства економіки, Міністерства фінансів та Авіаційного департаменту Міністерства транспорту України вилучено статтю 81-шу у попередній редакції щодо витрат пов'язаних із сертифікацією, реєстрацією і перереєстрацією авіаційної техніки спортивного призначення юридичних і фізичних осіб.

Хочу також наголосити на тих зауваженнях окремих народних депутатів щодо фінансування громадської організації з Державного бюджету. Ще раз підкреслюю, що товариство сприяння обороні за все своє існування не фінансувалося з Державного бюджету. Витрати лише спрямовуються військовим комісаріатом безпосередньо на фінансування на місцях учбового процесу в окремих навчальних закладах цього товариства для підготовки допризовної молоді. При чому, на практиці існує значне недофінансування цього процесу, що примушує товариство дофінансовувати цей процес на 70 відсотків.

Шановні народні депутати України! Ще раз хочу наголосити на тому, що серед найвагоміших аргументів на підтримку зазначеного законопроекту є його молодіжне спрямування, зокрема врегулювання значної кількості питань, що сприяють патріотичному вихованню, підготовки юнаків набуттю професії. Крім того, на відміну від інших громадських організацій, товариство має специфіку, пов'язану з виконанням державного замовлення для підготовки спеціалістів для Збройних сил України. Тобто, придбання молодими людьми таких професій як водій автомобіля, автокрановщик, тракторист і так далі, що є підтримкою соціального захисту молоді. А витрати на цю роботу не можуть іти ні в яке порівняння з тим скільки держава витрачає сьогодні на боротьбу з негативними явищами серед молоді, як наркоманія, токсикоманія, СНІД, криміналізація.

Запропонована редакція також підтримана Науково-експертним управлінням, тому Комітет молодіжної політики і фізичної культури, спорту і туризму пропонує прийняти поданий законопроект у першому читанні за основу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, сідайте, Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. І ще одне зауваження для стенограми.

Згідно рішення комітету в зв'язку з технічною накладкою, ми також пропонуємо прийняти законопроект про товариства сприяння обороні без частини 3 статті 15, яка зокрема говорить про те, що товариство звільняється від сплати земельного податку. Ми це знімаємо. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Ключковський, у вас з процедури? З процедури увімкніть... Ні, сідайте. Питання ж ми за скороченою процедурою ідем. Сідайте.

17:31:19

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, фракція "Наша Україна", Народний Рух України.

Мені шкода, що ви не даєте мені можливості задати запитання доповідачу, але я хочу звернути увагу, що ми починаємо дуже неправильну практику - закріплюємо законами не тільки назви і статутні положення певних об'єднань громадян, а ми не дозволяємо собі навіть в законах закріплювати назви органів центральної виконавчої влади, бо вони можуть змінитися. І тут об'єднання громадян може змінити назву, може змінити статут, а ми це все приймаємо законом. Але крім того закріплюємо їх монопольне становище у стосунках з державою в певних напрямках діяльності і робимо це законом. Таким чином ми порушуємо норми Конституції України, за яким всі об'єднання громадян рівні перед законом, а це означає, що жодного закону про конкретне об'єднання громадян не може існувати в природі, це суперечить Конституції України. То чим ми зараз з вами займаємося?

ГОЛОВА. Ми займаємося тим, що розглядаємо повторно відповідно до волі Верховної Ради, повторно у першому читанні проект цього закону. А далі яке буде рішення, будемо визначатися. Тим більше, що на Погоджувальній раді домовилися, що ми будемо розглядати його за скороченою процедурою. Ми відповідно до цього діємо.

Переходимо до обговорення. Я просив би зразу говорити "за" чи "проти". Юрій Кармазін, будь ласка. А тут записані є у мене люди, я іду по тому, як записалися. Ні, ну тут написано "записані на виступ з трибуни", будь ласка.

17:33:12

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний народе України! Я, коли розглядався попередній проект закону, виступав перед вами, інформував вас ще в тому вигляді, в якому закон пропонувався Верховній Раді України, його категорично приймати не можна. Сьогодні я цього стверджувати вже не можу. Чому? Абсолютно всі ті зауваження, які я сказав, були враховані, я зараз порівняв і викреслені ті положення, які не відповідали і Конституції, і чинному законодавству.

Зараз хотів би сказати таку річ. По-перше, загальну. Своє знайомлення з ДОСААФом, я почав в 1-му чи 2-му класі, потім продовжив...

ГОЛОВА. Ну і пам'ять у вас.

КАРМАЗІН Ю.А. ...навчаючись в авіамодельному гуртку в місті Смілі на Черкащині. Сьогодні авіамодельний спорт має 6 медалей, радіопеленгація - 40 медалей, мотокрос і так далі. Для чого це я кажу? А це я кажу для того, що це є незвична громадська організація, про яку ми просто так говоримо, це є громадська організація, яка ставить перед собою завдання сприяння обороні України і яка ставить перед собою завдання відлучити дітей якось і юнаків, підростаюче покоління від вулиці і зробити їх нормальними законослухняними людьми. Тому, мабуть, така мета говорить про те, що ми можемо прийняти спеціальний закон щодо цього товариства. Це по-перше.

Що стосується тих всіх проблем, які були, зокрема, в статті 15 по оподаткуванню доходів, в статті 19 по... і так далі, вони є виключеними, і я вважаю, що зараз для прийняття в першому читанні є досить мотивів, які наведені. Я категорично спростовую, що ми сьогодні, це протирічить Конституції, тому що, що стосується органу виконавчої влади, то це зрозуміло, поміняється Президент, поміняється і його бачення тих чи інших органів. Приймемо закон про Кабінет Міністрів, де перелічимо всі органи, тоді, будь ласка, теж вони будуть, а поки що ми пишемо їх без назви. А це товариство сприяння ми маємо написати, що воно є правонаступником тут тому товариству, яке було, і воно є записано ще Української Радянської Соціалістичної Республіки. Тому в даному випадку я дякую тим людям, авторам, за те, що вони прислухались до критичних не зовсім і до різких висловлювань в тому числі, які я тоді вжив, і думаю, що над законом ще далі треба працювати, його треба ще далі доробляти, але він вже може бути прийнятий в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Тобто ви "за". Микола Кравченко, фракція комуністів.

17:36:42

КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко, фракция коммунистов.

Я буду выступать за принятие этого законопроекта и поясню по какой причине. В принципе, меня несколько удивило то, что прошлый законопроект не прошел, вот, исходя из следующих мотивов. Ну первое. Казалось бы, я - человек, который сегодня выступает за то, чтобы 300 тыс. армии, которая сегодня голая-босая, нечего содержать нам, нам надо ножки протягивать по одежке. И казалось бы, товариство, яке сприяє цій армії, казалось бы я по логике должен выступать против этого. Но исходя из того, что это - единственная организация, которая сегодня предметно занимается социальной защитой молодежи, единственная организация, которая сегодня еще хоть каким-то образом вот ту обпоенную, обкуренную и исколотую наркотиками молодежь сегодня отвлекает от этого дела. Я выступаю перед вами, как председатель Всеукраинского союза защиты прав водителей. Мы детально изучали проблему подготовки водителей, в том числе для армии и народного хозяйства, а их, ни много, ни мало, нужно подготовить 400 тыс. человек ежегодно. И я вам однозначно говорю, что те условия, в которых работает это товариство, его надо поддержать законодательно.

Поэтому я однозначно выступаю за принятие этого закона и прошу депутатов даже при наличии каких-то недоработок в первом чтении, о которых говорил народный депутат Павленко, нужно согласиться с принятием специального этого закона. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Валентин Зубов. Я так розумію, що ви проти, да? Будь ласка.

17:38:42

ЗУБОВ В.С. Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемые коллеги, я действительно против, но против того, чтобы этот законопроект не принимать. Я согласен с моими коллегами, которые сказали о том, что этот законопроект для нас крайне важен.

Главная цель и задача этого законопроекта определяется второй статьей этого законопроекта, суть которой состоит в том, что товарищество должно оказывать самое тесное содействие государству в военно-патриотическом воспитании граждан Украины, и прежде всего молодежи.

Но нужно ли нам сегодня в зале говорить о том, какое значение и какая проблема сегодня вообще воспитания молодежи, включая военно-патриотическое воспитание. В результате того, что у нас нарушена целостная система, которая существовала в воспитании молодежи, вы это хорошо, прекрасно знаете, к сожалению, к большому сожалению, в ее среде растут преступность, наркомания, насилие и многие другие антисоциальные явления. Поэтому задача товарищества очень светлая, очень важная для страны в целом.

Кроме того, вы это тоже хорошо знаете, уважаемые народные депутаты, возникает у нас, существует реальная проблема - неподготовленности значительной части нашей молодежи к службе в рядах Вооруженных Сил. Имеется в виду состояние здоровья допризывников, их физическая подготовка - это тоже очень реальная проблема.

Ну, и в-третьих, есть еще одна проблема, которую я не могу не сказать, и которая, на мой взгляд, представляет очень серьезную опасность национальной безопасности нашей страны. О чем идет речь? Сегодня у нас нет угрозы, реальной угрозы внешнего вторжения. Но вы, политики, все прекрасно понимаете, что так будет не всегда. И представьте себе, что такая реальная угроза внешнего вторжения появилась. Перед каждым молодым человеком возникает проблема - идти защищать Родину. Но вот вопрос в чем: какую Родину он должен идти защищать? Ту Родину, которая беспощадным образом обошлась с героями Великой Отечественной войны, их дедами, бросив их на помойки, потому что другого выхода выжить нет? Защищать Родину, в которой богатенькие нувориши своих детей отправили за границу, а на остальную молодежь смотрят как на пушечное мясо? Я далек от мысли, что дети наших миллионеров и миллиардеров горят желанием повторить подвиг Александра Матросова. Поэтому проблема очень серьезная.

Я думаю, что, конечно, эту серьезнейшую проблему данный законопроект не решает, но сгладить ее он в состоянии.

Поэтому я присоединяюсь к своим коллегам, которые считают, что этот законопроект вкрай необходим. Поэтому я за.

ГОЛОВА. Так, ви ж за? За.

Катерина Самойлик за. Тоді нема потреби виступати.

Проти Геннадій Самофалов будь ласка.

Так вже аргументи ми знаємо. Минулий раз всі на пам'яті ваші аргументи. А голосування краще мобілізовуватися нам треба. Будь ласка.

17:41:58

САМОФАЛОВ Г.Г.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, чтобы понять .......... выступление , я хочу сказать, что я 12 лет лучших своих лет своей службы посвятил системы ДОСААФ............................. Украины. Возглавлял Кемеровский комитет ДОСААФ крупнейший в России и Донецкий областной комитет ДОСААФ крупнейший в Украине.

Безусловно закон это вкрай необходим. Потому что функции задачи этой организации они очень важны для государства.

Но нам надо принимать этот закон и определиться в одном. Вот в чем я сегодня вижу главную проблему. В том, что разработчики закона сегодня не решили главный вопрос. А все-таки чья это должна быть собственность. Ведь собственность ДОСААФ она создавалась 70 лет. И создавалась прежде всего государствами и партийными органами. Передавались колоссальные ценности, масса значит земли, строились за счет государства спортивные комплексы и так дали, и так дали, и тому подобное. А сегодня вот согласно этого закона все передается в собственность Товариства сприяння обоороны Украины.

Далее. Мне очень не нравится то, что вроде бы сказали, что ушли от льгот, но вот статья 17, а точнее статья 27 говорит о том, что Верховная Рада Украины, Верховная Рада Автономной Республики Крым, сільські. селищні, міські Ради встановлюють пільги щодо оподаткування доходу, по окремим видам..............комерційної діяльності і так далі. То есть льготы остаются. Ведь вот во втором созыве, значит, во втором созыве, я смотрю этот закон последний, мы просто писали в бюджете отдельной строкой, сколько нужно .................вооруженных сил, сколько нужно для развития спорта, это нормально, это все контролируемо.

И последнее, что мне очень не нравится. Вот статья 25-я. Втручання органів влади, органів місцевого самоврядування і службових та посадових осіб .............товариства не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України. Вообще эта система непонятная, понимаете. Государство все помогает, вот здесь согласно...., все делает, а вот, значит, втручаться не имеет возможности. Поэтому я считаю, что вот эти вот положения нужно доработать и принять этот закон. Спасибо.

ГОЛОВА. Ви теж - "за", получилось так, да? Ясно.

Шановні колеги, я думаю, тут ми один одного переконали в тому, що такий законопроект потрібний. Я думаю, що після того, як ми приймемо його у першому читанні, будуть внесені пропозиції, вони будуть враховані при підготовці до другого читання. Таким чином, розгляд проекту Закону "Про товариства сприяння оборони України" завершено. Щодо рішення будемо визначатися у день голосування.

Я вношу на розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом. Доповідач Юлій Якович Іоффе. Будь ласка, давайте шановні колеги, ми коротко і швидко, оперативно, продовжуючи на 15 хвилин нашу роботу, обговоримо цей проект.

17:45:55

ІОФФЕ Ю.Я.

Даний законопроект розроблений з метою усунення певних протиріч у чинному законі.

Вдосконалено реалізацію механізму відновлення платіжоспроможності і підприємства боржника або визначення його банкрутом. А також ліквідації процедури забезпечення вимог кредиторів.

Закон України про відновлення платіжоспроможності боржника або визначення його банкрутом не дає .......... , з одного боку, кредиторам забезпечити належним чином свої вимоги, з іншого, дійсно, відновити платіжоспроможність боржника.

Крім того, чинний закон має недостатню соціальну спрямованість, оскільки його положення не враховують належним чином приватні інтереси трудового колективу боржника.

Внесення зазначених змін сприятиме збереженню підприємств шляхом відновлення їх платіжостпроможності, що у свою чергу запобігатиме скороченню робочих місць, залучаючи інвестиції та взагалі покращанню економічної ситуації на Україні.

Прийняття та реалізація законопроекту не потребує додатковий матеріальних та інших витрат.

ГОЛОВА. Дякую .......... Все, можна сідати.

Від комітету Володимир Демьохін, будь ласка.

17:48:33

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги народные депутаты! В соответствии с Регламентом я должен был представить... представляю один законопроект, который вы сейчас прослушали. Но ситуация однако она более широкая и требует более широкого рассмотрения.

Действующий закон достаточно активно применяется в хозяйственной жизни страны, и необходимо отметить, что за время в течение 1 и 2 сессии мы в комитет получили 9 законопроектов (все касаемые изменений этого закона). Вместе с тем, хотелось бы отметить, что несмотря на предложение комитета, чтобы их рассматривать одним пакетом, хотя там были и законопроекты, которые, прямо надо говорить, разрушают закон действующий.

Сегодня мы рассматриваем один закон и на комитете было принято решение принято в первом чтении за основу и чтобы не повторяться о том, что предлагается, вы прослушали автора законопроекта, что предлагается в законопроекте.

Я прошу поддержать предложение комитета и в четверг принять... проголосовать за принятие в первом чтении за основу. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую вам Володимире Анатолійовичу.

Шановні колеги! Давайте обговоримо за і проти. Записалося 6 народних депутатів. Нам треба вибрати 4. Юрій Анатолійович Кармазін поза конкурсом, і він перший йде. Фракція "Наша Україна".

(О п л е с к и)

Ви за чи проти? Юрій Анатолійовичу?

17:50:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний народе України! Я хотів би подякувати народному депутату Іоффе за те, що він звернув увагу на цю важливу проблему, на цей важливий закон. Безумовно до цього закону треба вносити багато змін і багато пропозицій, мабуть ще треба було б вносити. Я в двох словах скажу чому він мені подобається. Він хоче більш чітко врегулювати порядок відновлення платоспроможності боржника, тобто суб'єкта підприємницької діяльності, пропонує додати положення до статті 1-ї, згідно з яким до складу грошових зобов'язань не зараховується недоїмка, пеня та штраф, визначену на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання по виплаті авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками, учасниками боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Цей законопроект більш чітко визначає поняття конкурсні кредитори. Є в ньому ще ряд позитивів.

Разом з тим, я б хотів би, щоби під час доопрацювання цього законопроекту були б враховані такі зауваження. Під час, під дію мораторію на задоволення вимог кредиторів буде підпадати виконання боржником зобов'язань по сплаті податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію. І така зміна може привести до зменшення надходжень до державного бюджету України і погіршення податкової дисципліни. Тобто, з одного боку, ми допомагаємо підприємству, з іншого боку, ми можемо вдарити по бюджету.

Далі. Законопроект визначає що до складу зобов'язань боржника не зараховується недоїмка, визначена на дату подання заяви до господарського суду. Але така недоїмка є засобом забезпечення виконання зобов'язання, яке було взято на себе боржником за цивільно-правовим договором, тобто мірою відповідальності за його не виконання. Ми не можемо сказати, що коли ти укладаєш угоду, то ти не маєш думати. Ти маєш думати і відповідати за кожну свою дію, якщо ти укладаєш цивільно-правову угоду. Тому я просив би вас прийняти цей закон в першому читанні, але врахувати ці зауваження, а також ті, які висловлені Науково-експертним відділом. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Михайло Антонович Павловський, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Немає? Микола Кравченко, будь ласка, фракція комуністів.

17:53:24

КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко, фракция коммунистов.

Однозначно, закон за номером 2060, вот, я вношу предложение поддержать, вот. Но я хочу немножко расширить рамки той проблемы, в результате которой появился законопроект и Иоффе, и мой, 1049, и Волынца, и народного депутата Стояна. Речь идет о том, что нужно вносить изменения в системный масштабный Закон "О банкротстве", который применяется сегодня, практически, ежечасно, ежедневно, но некоторые положения его сегодня заставляют нас его существенно дорабатывать. Поэтому я повторяю, что 2060, законопроект Иоффе, необходимо принимать, он урегулирует те моменты, о которых и Кармазин говорил, и автор законопроекта.

Я хочу сказать о том, что нужно поддержать и законопроект Волынца. Не могу не согласиться с тем, о том, что народный депутат Стоян также внес в этот законопроект в целом о банкротстве свою лепту, но должен особенно заметить следующее. Я вообще не доверяю народному депутату Стояну. Почему? Потому что он знал еще на период принятия Закона "О банкротстве" о том, что профсоюзы исключены фактически из контроля за этой процедурой, он знал о том, что действие закона, который я внес, 1049, нельзя распространять на весь топливно-энергетический комплекс, потому что он разрушит мой закон, внесенный мною, 1049. И тем не менее он вносит. Я считаю эти законопроекты просто провокационными, вот, и готов ответить даже за... и подтвердить эти слова. Поэтому я прошу и обращаюсь к вам, Владимир Михайлович, закон 1049, это первый закон из этой четверки, который уже прошел первое чтение, принят, доработан во втором чтении, сегодня архиважен, и я прошу его включить на четверг на голосование. Почему, Владимир Михайлович и народные депутаты? Сегодня Минтопэнерго проводит сомнительную реорганизацию, которая в конечном итоге поставит на уши, извините за такое выражение, весь Верховный Совет, потому что он сегодня уничтожает существующие государственные предприятия, на из месте порождает новые государственные компании, которые подпадают одним махом под действие закона о банкротстве. И таким образом если шахта была в процедуре банкротства, сегодня в процедуру банкротства попадут все государственные новые компании.

Поэтому я прошу вас, Владимир Михайлович, поручите Секретариату включить в повестку дня на голосование закон 1049 по процедуре второго чтения. Если мы его примем, то тогда мы каким-то образом выйдем с этой ситуации. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую.

Ольга Гінзбург, ви "за", "проти"? Проти, да? Будь ласка.

17:56:50

ГІНЗБУРГ О.П. Гинзбург, 161 избирательный округ, фракция коммунистов.

Я выступаю по этому закону и много проблем, ярких примеров можно привести, почему вдруг возник этот закон. И вот на примере своего округа вот это сомнительное банкротство, к которым подводятся предприятия, особенно у меня есть такие предприятия яркие, как по Конотопу, Шостке, потом эта санация, ликвидация. И поэтому я очень бы хотела поблагодарить Иоффе за то, что своевременно появился этот закон. И я хочу для своих избирателей, для своих предприятий, которые есть, немножко дать информацию, в том числе поддержать принятие данного закона. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника" був прийнятий у 1992 році, перший. І цей закон про зміни до цього закону вносять таку сутність до них. Законопроектом передбачається внесення змін, які в першу чергу стосуються більше чіткого врегулювання на законодавчому рівні порядку відновлення платоспроможності суб'єкту підприємницької діяльності, боржника та можливостей врахування прав та інтересів трудового колективу.

Так до статті 1 пропонується додати положення, згідно з якими до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка, пеня та штрафи, визначена на дати подання заяви до господарського суду - це позитив, який є.

Також передбачається, що під мораторієм на задоволення вимог кредиторів будуть розуміти зупинення виконання боржником грошових зобов'язань до сплати податків і зборів - це теж є позитив, який в цьому законі виписаний. Також передбачається викласти поняття конкурсних кредиторів в наступній редакції. Конкурсні кредитори, кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Ще я хотіла б наголосити: в складі...процедура банкрутства збираються збори кредиторів, обирають комітет кредиторів, а в цей комітет кредиторів обов'язково включаються серед восьми осіб включається представник робітника боржника. Це теж дуже важливо.

Також передбачається включення в статті 39, коли мирова угода за заявою кредитора може бути визнаною недійсною, це, перше, коли боржником подані недостовірні відомості, вони скасовують з цього закону, вони якби вилучаються, і виконання мирової угоди призведе до банкрутства, це теж вилучається.

Ще позитив я хочу сказати, законопроектом більш чітко визначається поняття конкурсних кредиторів та визначається перелік надання їх прав. І визначання повноважень комітету кредиторів як виборного органу.

І зауваження, про це зауваження вже говорили мої колеги, це законопроектом передбачено, що під дією мораторію на задоволення вимог кредиторів буде підпадати виконання боржником зобов'язань до складу податків від сплати податків. Звісно, що бюджет від цього понесе якісь збитки.

Я хочу, закінчуючи свій виступ, сказати. Дуже добрий закон і, на мій погляд, ми його повинні підтримати і підтримати ті пропозиції, які запропонував зараз Кравченко, мій колега. Але я хочу сказати, ми дуже багато гарних законів приймаємо, ми тільки не можемо їх виконувати. І це підведення сьогодні підприємств під банкрутство - це є сьогодні зрада і такі порушення чинного законодавства, яке лягає тягарем на плечі наших робітників, які потім залишаються без заробітної плати, бо вони сьогодні банкрутять підприємство, рахунки переводять, виходять чистими, на один цех вішають все, а всі люди, які працювали і мають борг, не отримують заробітну плату. Оце мене турбує і я думаю, що ми повинні від цього якось відійти. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка. Ви "за" чи "проти", Володимире Кириловичу?

18:00:51

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, банкрутство - це нормальне явище в нормальній цивілізованій економіці. Я пам'ятаю, під час однієї із перших поїздок до США, у нас зустріч відбулася з мільйонером, з успішним мільйонером

І він нам сказав сяючою посмішкою , коли я перший раз став банкрутом, коли я другий раз збанкрутував , тому що йдеться про фінансове банкрутство, про санацію підприємства і це нормальні речі.

Але на жаль в нашій економіці яка ще не є цивілізованою достатньою мірою і ринковою в справжньому розумінні цього слова в нас сталася патова ситуація. З одного боку не діє процедура банкрутства або вона діє на шкоду економіці , ми знаємо приклади штучного банкрутства і доволі часто це буває. Приватизації за безцін, а з іншого боку не діють механізми відновлення платоспроможності боржника.

Не діють механізми санації. Тому потрібно внести зміни до рамкового Закону "Про банкрутство", я підтримую цю пропозицію, вона вже лунала сьогодні, а з іншого боку, потрібно вжити терміново комплекс заходів по відновленню платоспроможності боржника. От саме цей комплекс заходів і є предметом змін до закону, який запропонував Іоффе. І, на мій погляд, законопроект треба підтримати, дійсно, це актуальна дуже проблема. Суть його пропозицій зводиться до того, щоб створити реальні умови для відновлення платоспроможності і перш за все, через надходження кредитів. Він пропонує визначити чітко права і обов'язки конкурсних кредиторів, зацікавити їх в тому, щоб вони прийшли. А поки що у нас багато є таких, які зацікавлені в банкрутстві, тому що вони за безцінь, ну, скуплять чи приберуть до своїх рук це підприємство. Якщо це нормально, ще раз кажу, робиться, то це добре, а якщо штучно, то це дуже погано.

Тому, на мій погляд, це треба підтримати. Я поділяю пропозицію, яка також лунала з цієї трибуни, що все-таки потрібно буде внести деякі зміни до законопроекту стосовно того, що необхідно виконувати зобов'язання по сплаті податків. Це свята справа. У процесі банкрутства навіть повинна відбуватися сплата податків.

Тому, я думаю, цю зміну внести, а загалом можна приймати у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Матвєєв.

18:04:39

МАТВЄЄВ В.Й.

Необходомость принятия этого закона диктуется самой жизнью, если говорить откровенно. Прежде всего он блокирует принятие остальных восьми законопроектов, которые разрушают саму идеологию Закона о банкротстве и восстановления платежеспрособности должника. Поэтому этот закон прогрессивный и вообщем-то помогает достигать той цели, которая ставится самим законом о восстановлении платежеспособности.

Другой разговор, здесь вот тот вопрос, который подняла Ольга Гинзбург, это, что мы не можем сегодня заставить работать эти законы, потому что на местах повсеместно эти законы нарушаются. И нарушаются они вот почему, что мы принимали закон и вообще принцип банкротства, исходя из тех течений, из тех экономических выгод, которые сегодня в банкротстве есть в тех же Соединённых Штатах Америки, где , вот Владимир Кириллович рассказывал уже как там первый раз банкротство было, второй раз банкротство было, там действительно, банкротство - это простейшая процедура, которую объявляет чиновник по банкротству и эта процедура позволяет получить новые кредиты, открыть совершенно новые предприятия, открыть совершенно новое дело и продолжать человеку жить.

Это все зависит от финансово-банковской системы, того национального богатства, которое накоплено, и от возможности банкиров поделиться с предпринимателями частью тех богатств, которые они накопили.

У нас этой ситуации сегодня нет. Поэтому у нас ситуация восстановления платежеспособности должника и несёт такой болезненный характер.

Вот преодолеть эту болезненность и помогает закон, который предлагает Иоффе. Я выступаю за то, чтобы принять этот закон в первом чтении и продолжить его совершенствование в рамках законов о восстановлени платежеспособности должника. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую вам. Будь ласка, Ігор Іванович Уманський, заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції.

УМАНСЬКИЙ І.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Я не буду повторюватися і казати ці посилення, які будуть внесені в цей закон з прийняттям законопроекту, ініційованого народним депутатом Іоффе. Між тим, на наш погляд, зазначений законопроект має низку дуже суттєвих недоліків, які необхідно усвідомлювати і з якими необхідно буде потім, чи якимось чином їх виправляти, чи шукати певний компроміс, щоб не розбалансувати цей законопроект.

По-перше, проти чого ми виступаємо. Вилучається норма, згідно з якою звернення стягнення на майно боржника здійснюється виключно за ухвалою господарського суду. Виключення цієї норми, на наш погляд, може призвести до неконтрольованого розпродажу чи навіть роздавання активів боржників. Крім того, вилучаються норма, згідно з якими, на наш погляд, це негативне явище, мирова угода визнається недійсною, якщо її виконання призведе до ліквідації або до банкрутства боржника. Головна мета цього закону саме відновлення його платоспроможності.

Якщо мирова угода буде вести до ліквідації цього боржника, то порушується головна ідея закону.

По-третє, в рамках процедури санації значно поширюється повноваження комітету кредиторів. Тобто, це дуже вузьке коло кредиторів тими повноваженнями, які на цей час сьогодні мають загальні збори кредиторів. Тобто, всі кредитори приймають ключові рішення по подальшій долі боржника або відкриття процедури ліквідації, або подовження процедури санації, затвердження плану санації, зняття арбітражного управляючого керуючого санацією, тощо.

На наш погляд, це також не є доцільним і не є посиленням законопроекту.

Крім того, законопроектом передбачається можливість обміну вимог кредиторів, тобто певна їх капіталізація не тільки через корпоративні права як це є на сьогоднішній день, а також на активи боржника. Тобто, в процесі підписання мирової угоди можуть бути капіталізовані борги на активи і боржник фактично опинився в стані, коли в нього не буде зовсім майна. Але згідно з цими ж пропозиціями це не є причиною до розірвання цих мирових угод. І таке інше.

Тому наша пропозиція зводиться до того, про що вже казав народний депутат Демьохін з позицією від комітету. Є 9 законопроектів, які по своїй суті мають на меті посилити зазначений законопроект. Їх необхідно об'єднати. Є комплексний законопроект, внесений урядом, це 2273. Комітет пропонував взяти його за основу і спільно розглядати ці законопроекти. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Юрій Іоффе.

18:10:14

ІОФФЕ Ю.Я. Я хотів би, перш за все, подякувати своїх колег за підтримку. Я абсолютно не згоден з тим, що сказав представник уряду. По-перше, він абсолютно змінив те, що пропонував комітет, надо читати постанову комітету. Комітет пропонує прийняти цей закон за основу. І не можна взяти несумісне. Дев'ять законів. Можна взяти ті закони разом, про які казав шановний колега Кравченко. Вони не збігаються і направлені на відновлення підприємств. Інші закони, які подані вдогонку за цими законами, що було зроблено, вони просто руйнують це.

І комітет пропонує, це сказав Демьохін, що треба прийняти цей закон за основу, а доопрацювати в комітетах. Тому що ті пропозиції, які є у Стояна, у Волинця в частині соціальної направленості, вони слушні. І можна об'єднати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд питання завершено.

Рішення будемо приймати в день голосування. Я прошу Секретаріат підняти проект 1049 - і включити його також, на пропозицію народного депутата Кравченко.

Шановні колеги, є бажання далі продовжувати нашу роботу? Часу немає, так? Тому вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим. Я дякую за плідну роботу. Завтра ми почнемо працювати о 10-ій годині, точніше продовжимо нашу роботу. Будуть розглядатися питання відповідно до розкладу засідань. До побачення.