ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
15 жовтня 2002 року, 16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Я прошу оголосити і запросити народних депутатів до
зали сесійної. Більшість, більшість, так. Петро Миколайовичу, не
знущайтеся.
Шановні колеги, прошу займати свої робочі місця і
підготуватися до реєстрації. Прошу увімкнути систему "Рада". Прошу
зареєструватися.
16:02:21
Зареєструвалося -361
В залі зареєстровано 361 народний депутат.
Шановні колеги, ми з вами... Шановні народні депутати, по
фракціях, будь ласка.
Шановні колеги, вам роздано проект постанови... Я прошу
уваги, я прошу зібратися, нам треба проголосувати, щоби було
результативне голосування. Проект постанови 2303, яка була
відпрацьована за вашим дорученням, за нашим дорученням двома
комітетами, постанова Верховної Ради України "про створення
тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування
обставин нападу на народного депутата України Сівковича". Шановні
колеги, я прошу проголосувати за те, щоби включити це питання до
порядку денного і розглянути його одним голосуванням. Немає
заперечень? Ставлю на голосування. Прошу, шановні колеги,
проголосувати. Прошу голосувати.
16:03:44
За-245
За - 245, рішення прийнято. По фракціях.
Шановні колеги, я ставлю на голосування прийняття цієї
постанови, якщо немає заперечень, за основу. Прошу проголосувати.
16:04:16
За-279
За 279, рішення прийнято. По фракціях.
Які доповнення? Будь ласка, народний депутат Губський.
16:04:34
ГУБСЬКИЙ Б.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
Справа в тому, що наша депутатська група подавала Іванова,
народного депутата Іванова до складу цієї комісії. Чомусь у
редакції, яка сьогодні офіційно роздана, його немає.
Тобто, пропозиція від фракції "Народовладдя" включити
народного депутата Іванова. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Немає заперечень?
Будь ласка, народний депутат Вінський, увімкніть мікрофон.
16:05:14
ВІНСЬКИЙ Й.В.
Вінський, фракція Соціалістичної партії України.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
Ранком, коли обговорювалось питання, була пропозиція, щоб
розширити поле діяльності цієї комісії, і щоб вона розслідувала не
тільки ситуацію з нападом на Сівковича, а абсолютно така сама
ситуація була з нападом на народного депутата Рудьковського Миколу
Миколайовича. Тобто, розширити поле не тільки Сівковича, а й
Рудьковського Миколу Миколайовича, тому що це відбулось в такому ж
приблизно контексті, як і з Сівковичем.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, будь ласка...
16:06:05
ЧЕРНЯК В.К.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Виявляється, у нас є більшість. Голосування про це свідчить. Якщо
не проголошувати більшість, то вона існує. А якщо її проголосити,
вона зникає. Це парадокс українського парламентаризму.
Тому давайте не будемо її проголошувати, а будемо реальним
голосуванням доводити, що вона в нас існує. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Мельничук, будь ласка.
Народний депутат Зубов, будь ласка.
16:06:57
ЗУБОВ В.С.
Владимир Михайлович, я хочу обратить ваше внимание, вас как
председательствующего, всех народных депутатов, присутствующих в
зале. Нападение и избиение народных депутатов стало нормой нашей
жизни. 2 марта этого года в городе Славянске был убит журналист
Александров. Было совершено покушения и на меня как члена
парламентского Комитета по вопросам национальной безопасности и
обороны.
Естественно, возбужденное уголовное дело - все это кануло в
основных переписках, бумагах и так далее. Причем обратите
внимание, Владимир Михайлович, Севкович и Зубов - это два члена
Комитета парламентского по вопросам национальной безопасности и
обороны. Если мы дожили до такой ситуации, когда безнаказанно
избивают народных депутатов-членов одного из силовых комитетов,
тогда нам дальше уже ехать некуда.
Поэтому я поддерживаю предложение Винского: давайте объединим
все 3 дела в одно дело и поручим следственной комиссии внимательно
поработать над этой проблемой, и как избежать далее нападение и
избиение народных депутатов.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, тоді проголосуємо пропозиції, які поступили.
Вноситься пропозиція включити до складу тимчасової слідчої
комісії з розслідування обставин щодо депутата Сівковича,
народного депутата Іванова з групи "Народовладдя". Прошу
проголосувати.
Прошу голосувати, шановні колеги.
16:08:41
За-240
За-240. Рішення прийнято.
Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію народного
депутата Вінського, що доручити цій слідчій комісії одночасно
розглянути обставини, пов'язані з побиттям народного депутата
Рудьковського. Ставлю на голосування. Прошу визначатися.
16:09:12
За-162
За-162. По фракціях прошу дати.
Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію народного
депутата Зубова про те, щоб доручити цій слідчій комісії
розслідувати обставини нападу на народного депутата Зубова.
Правильно я сформулював? Ставлю на голосування цю пропозицію.
Прошу визначитися.
16:09:48
За-164
За-164. Рішення не прийнято.
Шановні колеги, це для того, щоб нам прийняти постанову про
слідчу комісію, треба мати 150 голосів. А щоб включити, треба нам
мати 226 голосів. Правильно чи ні? Я прошу зараз голову
Регламентного комітету дати своє заключення. Він підтвердить, що я
прав. Я правий, шановні колеги.
Шановні народні депутати, ставлю проект постанови у цілому.
Давайте доручимо, щоб хоча б з одним питанням розібралися і
об'єктивно проінформували Верховну Раду. Ставлю на голосування.
Прошу голосувати.
16:10:53
За-314
За-314. По фракціях. Рішення прийнято.
Народний депутат Беспалов. З процедури у вас чи з мотивів
голосування?
16:11:16
БЕСПАЛОВ О.П.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! У группы
"Народовладдя" было предложение заслушать сегодня министра
внутренних дел и конкретно отдающего команду на даный случай его
заместителя Джиги. Я прошу проголосовать за это предложение.
ГОЛОВА.Я з усією повагою, шановний колеги, ставлю до вашої
пропозиції, але ми прийняли постанову. Якщо ви зараз сформулюєте
цей проект постанови і дасте мені цей документ, я поставлю його на
голосування. треба було ж запропонувати, коли ми розглядали цей
документ, я не можу повернутися назад зараз. Пропозиція не
увійшла, ви навіть з голосу не дали її. Будь ласка, сформулюйте
зараз проект постанови, ми її тоді розглянемо.
Шановні колеги! Продовжуємо нашу роботу. На ваш розгляд
вноситься проект Закону про загальнодержавну національну космічну
програму України на 2003-2007 роки. Регламентний комітет пропонує
відвести на розгляд цього питання 30 хвилин: для доповіді - 10
хвилин, для відповіді на запитання до доповідача - 5 хвилин, для
співдоповіді - 10, відповідей на запитання для співдоповідача - 5
хвилин і пропонують взагалі не проводити обговорення. Як будемо
поступати в цьому плані? Ні, це комітет пропонує, профільний
комітет, я маю на увазі. Тоді, якщо будуть бажаючі, визначимося
відносно обговорення. Домовилися? Дякую.
Будь ласка, Олександре Олексійовичу.
НЕГОДА О.О.
Шановний Володимире Михайловичу!Шановні народні депутати! На
ваш розгляд пропонується проект Національної космічної програми на
2003-2007 роки, який розроблено вченими, фахівцями космічної
галузі, Національною академією наук, Міністерством оборони інших
зацікавлених міністерств відповідно до положень Закону України про
космічну діяльність. Проект програми пройшов обговорення на різних
рівнях і був ухвалений.
Представлена сьогодні на розгляд програма є третьою космічною
програмою, яка ................незалежною Україною. На сьогодні
український космічний комплекс має всі необхідні складові для
здійснення повномасштабних космічних проектів. П'ять ракетних
космічних комплексів українського виробництва експлуатується зараз
на космодромах різних країн світу. Це "Зеніт-2", "Зеніт3сл",
"Циклон-2", "Циклон-3" та "Дніпро".
За 10 років зазначеними ракетними комплексами здійснено 65
успішних пусків космічних апаратів і виведено на орбіту 123
космічних апарата, у тому числі 9 космічних апаратів української
розробки та виробництва.
В ході реалізації попередніх космічних програм України
здійснені унікальні космічні дослідження за власними і
міжнародними програмами, розпочато систематичні дослідження Землі
з космосу з використанням вітчизняних апаратів "Січ" і "Океан".
Українські вчені прийняли участь в масштабних міжнародних
проектах: вивчення магнітосфери Землі, вивчення Сонця, космічних
.....спектр та спектр
.......
5 років тому в листопаді 1997 року у складі екіпажу
американського космічного корабля "Коламбія" здійснив свій політ
перший космонавт України Леонід Каденюк. За 16 днів він провів
низку експериментів у галузі космічної біології. Ці унікальні
експерименти на орбіті знайшли своє продовження в програмі
наукових технологічних експериментів, які готуються для реалізації
на міжнародній космічній станції. Ці роботи проводяться в рамках
співробітництва з Російською Федерацією та Сполученими Штатами
Америки.
Україна встановили плідне науковотехнічне співробітництво з
основними країнами, які володіють космічним потенціалом, підписала
понад 30 міжнародних угод. Це насамперед, Росія, США, Китай,
Туреччина, Ізраїль, Індія, Бразілія, Аргентина та інші країни.
Особлива роль належить підписаній у січні цього року міжнародній
угоді про співробітництво, використання українських ракет-носіїв
на пусковому центрі Алкантра. Поєднання переваг українського
ракетоносія "Циклон-4" та бразильського пускового центру Алкантра
в рамках спільного комерційного проекту створює сприятливі умови
обом країнам для впевненого виходу на світовий ринок пускових
послуг. Цей проект разом з відомим усьому світу проектом "Морський
стар", проектом "Дніпро" та іншими демонструє великий експортний
потенціал в космічній галузі.
Треба відзначити, що в цілому по галузі більше 50 відсотків
виробленої продукції спрямовується на експорт до розвинутих країн,
що забезпечує сталий розвиток підприємств галузі, випереджаючий
розвиток космічних технологій та велике надходження в бюджет. За
роки виконання попередньої космічної програми підприємства галузі
тільки у вигляді податків сплатили в бюджет в півтора рази більше
коштів, ніж одержали на її виконання. Крім того залучені
позабюджетні кошти перевищують одержані на виконання програми в
декілька разів.
У новому столітті космічна діяльність країн світу набула
нової якості, відбувся перехід від чисто наукового та
демонстраційного етапу до цілеспрямованого використання ресурсів
космосу. Космічна індустрія функціонує за законами реальної
економіки, а критерії її ефективності визначається
соціально-економічними та науково-технічними наслідками.
Основні концептуальні положення, які враховують внутрішні та
зовнішні чинники розвитку космічної діяльності, закріплені зокрема
в Концепції структурної перебудови інноваційного розвитку
космічної галузі, яка була затверджена у 2001 році. На базі
розроблених концептуальних положень сформульовані основні завдання
цієї програми, напрямки діяльності та конкретні проекти нової
національної космічної програми.
Важливим принципом формування і виконання програми є її
цільова спрямованість, орієнтованість результатів на конкретного
споживача. Передбачається суттєвий вплив реалізації програми на
прогрес в найважливіших сферах життя нашого суспільства. Нова
програма базується на 4-х основних пріоритетах і групах
науково-технічних проектів. Це наукові космічні дослідження
поперед все передбачають низку міжнародних проектів за участю
України. Це розвиток засобів виведення космічних апаратів. Це
проекти "Циклон-4" та "Наземний старт". Це нове покоління
космічних апаратів для моніторингу, дистанційного зондування
Землі, науково-прикладне використання космічних засобів,
реалізація проривних технологій в національних космічних системах
та інших галузях.
Усі науково-технічні проекти мають чітку регламентацію та
правове обгрунтування. Кожний з них визначений відповідними
міждержавними, міжурядовими угодами України, законами України,
указами Президента, постановами Кабінету Міністрів.
Науково-технічну доцільність, значимість та пріоритетність цих
проектів визначено відповідними рішеннями науково-технічних рад
Космічного агентства, Національної Академії Наук, Міністерства
оборони, Державної комісії з питань обороннопромислового комплексу
.
Економічні показники витрат на виконання робіт пройшли
всебічну експертизу спеціалізованих організацій і базуються на
техніко-економічних обгрунтуваннях кожного проекту. Сума витрат на
найважливіші пріоритетні напрями програми на період 5 років
становить в середньому 300 мільйонів гривень.
Важливою особливістю підготовчої роботи над проектом програми
є конкретні напрацювання щодо залучення позабюджетних коштів,
зокрема, на цільові проекти з розвитку телекомунікації, навігації,
модернізації ракет-носіїв. Зазначений рівень бюджетного
позабюджетного фінансування космічних проектів є мінімально
необхідним для забезпечення розвитку космічної науки, техніки,
технології, конкурентоспроможності України на світових ринках
космічних послуг і технологій.
Ракетно-космічний потенціал України є національним надбанням,
державна політика в космічній сфері має бути спрямована на його
розвиток, модернізацію та ефективне використання. Ми розраховуємо
на те, що Верховна Рада зробить дуже важливий крок у законодавчому
забезпеченні саме такої державної політики. Просимо підтримати
Загальнодержавну космічну програму на наступні 5 років. Дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, запитання? Прошу записатись, будь ласка. 5
хвилин на запитання. Прошу висвітити на табло.
Народний депутат Поліщук, група "Народовладдя", будь ласка.
16:19:54
ПОЛІЩУК К.А. Дякую.
У мене таке запитання. В національній програмі космічній є
навігаційний вектор, який буде робити на транспортну систему
України? І якщо да, чи узгоджена ваша національна програма з
Міністерством транспорту?
НЕГОДА О.О. Є такий напрям, він узгоджений з Міністерством
транспорту і передбачає включення робіт, українських робіт, до
проекту "Галілея", який буде вироблятись Європейським союзом.
ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Калінчук, група
"Аграрники України".
16:20:33
КАЛІНЧУК В.А. Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановний Олександре Олексійовичу, у мене таке питання до вас.
У нас була затверджена Загальнодержавна національна космічна
програма України на 1998-2002 роки. А як тепер ув'язується новий
проект програми із тією, що була, чи все там зроблено, чи щось не
виконано? Який взаємозв'язок між цими двома програмами? Я вам
дякую.
НЕГОДА О.О. Програма, яка пропонується сьогодні на розгляд,
це вже третя космічна програма незалежної України. Всі вони мають
особисті пріоритети, які закріпляють першість України в тих чи
других напрямках. Тому кожна програма являється правонаступником
попередньої програми.
ГОЛОВА. Кравченко Микола Васильович, фракція комуністів.
16:21:31
КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко, фракція комуністів.
Безспорно, Александр Алексеевич, Комитет промышленной
политики одобрил программу, но я единственное что хочу сказать,
что в этих условиях то, что вы докладываете, оно не будет
выполнимо, потому что сегодня в вашей программы будут качать
деньги, а не давать вам деньги. Это однозначно.
Я хотел бы, Владимир Михайлович, обратить ваше внимание на
следующий момент. По какому принципу строится повестка дня, если
мы сегодня рассматриваем национальную программу, которая, в
принципе, нужна, но в тот момент, когда мы не рассмотрели проект
закона про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Тот момент,
когда проект закона про засади національних інтересів України не
рассмотрен. Закон про основні засади зовнішньої політики та
зовнішніх відносин України, который сегодня стоит в повестке дня,
а осталось всего полтора часа работы. Какой смысл сегодня
рассматривать национальную программу космической деятельности
впереди этих важнейших общеполитических вопросов?
На мой взгляд, это - прямой увод сегодня общественного мнения
и депутатов от конкретной работы по укреплению нашего государства.
ГОЛОВА. Ну, будь ласка, я потім після вас буду доповняти.
НЕГОДА О.О. Дело в том, что уважаемые депутаты приняли ряд
законов, которые предусматривают разработку каждые пять лет
космической программы. Программа выполнена в соответствии с
требованием законодательства Украины и представлена в Верховный
Совет. Поэтому приотритетность, я думаю, что ее...
ГОЛОВА. Микола Васильович, я з вами повністю погоджуюсь у
тому, що якби ми мали основні засади внутрішньої і зовнішньої
політики, ми б потім уже системно працювали і кожен закон би
приймався як логічна складова цих основних засад. Але ми виходили
з того, як пропонують і комітети. І у нас буде тут проблема
сьогодні - обговорити наступне питання, яке стосується основних
засад внутрішньої і зовнішньої політики. Ми домовились, що це
просто буде сьогодні презентація кожним автором цього документу, а
потім ми створимо єдину комісію, яка б виробила синтезований і
узгоджений документ.
Будь ласка, Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко.
16:24:04
ШКІЛЬ А.В.
Шановний доповідач, у мене до вас дуже коротке запитання.
Україна як космічна держава - це міф чи реальність? Це перше.
І друге. Я хотів би зараз на залишок передати слово депутату
Яворівському.
ГОЛОВА. Будь ласка, Володимир Яворівський.
НЕГОДА О.О. Україна - це космічна держава, це не ілюзія, це
не міф, це реалії сьогодення.
16:24:27
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
У мене два запитання до вас.
ГОЛОВА. Будь ласка, запитання.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. У мене два запитання до вас. Володимир
Яворівський, "Наша Україна".
Перше. Був такий лідер агентства (це достовірні дані) Жалко
Тетеренко, мабуть, ви знаєте. Йому запропонували, щоб великі гроші
були списані на виборчу кампанію нашого Президента Кучми. Він
відмовився це робити і емігрував за кордон. Скажіть, це велика
втрата чи не велика втрата?
І друге запитання в мене до вас. Чи це правда, якщо неправда,
спростуйте, але дуже часто я чув про це: нібито ви готуєтеся
запустити у космос Президента Кучму. Це правда чи ні? Дякую.
НЕГОДА О.О. Жалко Титаренко. На жаль, Жалко Титаренко
использовал уважаемых многих народных депутатов, для того чтобы
решить свои главные вопросы и уехать за границу, чего он успешно
добился. Никаких других подоплек под его решением не существует,
кроме его личного желания, которые он в течение нескольких лет
выполнил. И потеря, совершенно небольшая потеря для нашей страны,
для нашей науки.
ГОЛОВА. Шановні колеги, час на запитання вичерпано. Я думаю,
що доповідач має право не відповідати на ті запитання, на які він
не має відповідей. Дякую вам. Сідайте Олександр Олексійович.
Слово має від комітету, голова підкомітету з питань
промислової політики і підприємництва Віталій Іванович Майко. Будь
ласка, Віталій Іванович.
16:26:24
МАЙКО В.І.
Шановні присутні депутати, я хотів би підкреслити важливість
сьогодні вивчення цього питання і того, що ми роздивляємося
космічну програму. Тут задають питання: чи не міф космічна держава
чи ні? Я хотів би сказати як людина, яка працювала у
військовооборонному комплексі, у ракетному комплексі, сказати так:
це добре, що сьогодні ми розглядаємо цю програму, бо вона може
стати міфом. Бо всі досягнення, які у нас є сьогодні, базуються на
можливостях ще багато років назад нашої промисловості. І якщо ми
цю програму не затвердимо сьогодні, не продумаємо, як підтримувати
нашу космічну отрасль, то сьогодні ми, дійсно, станемо міфом. І я
дуже уважно вивчив цю програму і хочу сказати: це честь наша
підтримати цю програму, бо це перш за все 40 тисяч робочих місць,
це самі передові технології, підтримка високих технологій у
десятках отраслей промисловості нашої країни. Це те, що може
завжди бути гордістю нашою.
Тому мені здається так, що не слід повторювати всі ті
досягнення і всі можливості, які сьогодні доповідач сказав. Але я
звертаюся до вас від Комітету промислової політики і
підприємництва, від других комітетів, котрі роздивилися цю
програму, і сказати, що наше повинно бути честю підтримка цієї
програми, допомога цієї програми. Взяти дані: 1998 рік - бюджет
України зміг виділити на цю програму 8 мільйонів, Сполучені Штати
- всього-навсього 26, да, 8 мільйонів гривень, а Сполучені Штати -
27 мільярдів доларів. Таїланд більше нас виділяє.
Я вам хочу сказати. Саме головне - це не загубити фахівців,
які ще залишилися, які ще нікуди не збираються і люблять свою
справу, і виконують. І якщо ми підтримаємо хоча невеликими такими
потугами, які навіть сьогодні просить направлення це космічне, ми
збережемо саме головне - це наші наукові кадри і можливості, які є
за Україною, бо це єдина і одна із великих таких ланок
промисловості, яка є сьогодні нашою гордістю.
Я закликаю від імені комітету і фракції нашої промисловців і
підприємців і "Трудової України" підтримати програму по всім
напрямкам, які буде тільки можливо, виходячи з можливостей нашого
бюджету.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Запитання є? Будь ласка, запишіться.
Висвітіть на табло, будь ласка.
Народний депутат Левцун, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
16:29:42
ЛЕВЦУН В.І. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Не потрібно. Народний депутат
Соломатін, будь ласка, давайте ж дотримуватися будемо ....
16:29:56
СОЛОМАТІН Ю.П.
Прошу передати слово Гінзбург Ользі Петрівні. Дякую.
ГОЛОВА. Гінзбург Ольга, будь ласка.
16:30:07
ГІНЗБУРГ О.П.
Я вибачаюся. Шановний Віталію Івановичу! В мене ось таке
питання, воно для себе, мене мучить в середині. Ви скажіть, будь
ласка, в свій час, як Радянський Союз займав провідне місце в
космічній промисловості, і Юрій Олексійович Гагарин піднявся в
космос, то тоді теж, мабуть, Верховна Рада Радянського Союзу
мучилася, як прийняти цей закон. Чи була якась сила волі, і чи
може нам треба піти по цій дорозі, як ви думаєте? Спасибі.
МАЙКО В.І. Я вважаю, що людина без сили волі не може бути не
тільки депутатом, а й взагалі людиною. Тому воля завжди потрібна.
Але мені здається, що саме головне, що нам треба зосередитися
на деяких окремих ланках, які витягнуть нашу всю промисловість,
України.
І я підтримую вас на одному напрямку, що треба обов'язково
Україні зрозуміти, що тільки високі технології, тільки високий
рівень науки нас поставить в рівень країн. Не сирові придатки, а
тільки їм високий рівень технології, науки, в техніки, в
промисловості. Це наш шлях.
ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Гуреєв, партія фракції
промисловців і підприємців України.
16:31:24
ГУРЕЄВ В.М.
Шановні депутати, безперечно, програма, яка винесене на
розгляд, є пріоритетним напрямком розвитку нашої промисловості.
Безперечно.
Ми переконані і повинні розуміти, що до прийняття
загальнодержавних законів - це вимога часу, їх треба приймати, але
пріоритетні напрямки промисловості ми повинні підтримувати, тому
що програма потребує невеликого у порівнянні фінансування, але
сьогодні цей напрямок розвитку промисловості вже дає додаткові
надходження. Ви знаєте, що наша країна має найкращі ракетоносії,
які використовуються в програмі "Сілонж" ("Морський старт"), ми
знаємо спільні підприємства, які мають сьогодні прибутки,
створюють додаткові робочі місця.
Я хочу задати питання Віталію Івановичу: Віталій Іванович, ви
теж керівник підприємства, директор відомого в світі підприємства
в нашій країні, я хочу від вас почути, що дає програма для вашого,
безперечно, підприємства і для промисловості в цілому.
МАЙКО В.І. Перш за все - це кооперовані поставки з тисяч
підприємств для цієї програми, тисяч. При чому не просто
обладнання, а високого рівня обладнання.
Більше того, я хотів би сказати, що сьогодні стає інший
зовсім ступінь поставки радіоелектроніки і все. Сьогодні йдуть
попереду мікросупутники. Це те, що повинні дати роботу нашій
гинучій мікроелектроніці, нашій гинучій радіоелектроніці, а це
десятки тисяч робочих місць.
І саме головне, що затвердження цієї програми дасть
можливість повірити в те, що той інженерний потенціал, який є в
країні, що він буде хоч колись потрібен нашій країні. А це дуже
велике значення має. І я вам хочу сказати, тут питання задавали чи
були колись, так сказати, віра, воля. Я можу сказати, що 90
процентів космічної техніки , військової техніки робилось в
Радянському Союзі не тільки за гроші, а робили люди, по цілим
суткам працювали, одержуючи за одні сутки зарплату, але була віра
в те, що техніку цю зробити можна. І ця техніка є.
Я недавно був на одному із підприємств Дніпропетровщини і
хочу сказати, коли вони показали мені систему, яку у нас
розроблено на сьогоднішній день, то які не багаті Сполучені Штати,
але такої системи не мають, бо це було бажання людей їх талант, їх
віра в майбутнє. І цю віру ми повинні з вами в людей вселити. Ця
програма дасть їм можливості.
ГОЛОВА. Валерій Михайлович Асадчев, фракція "Наша Україна".
16:34:27
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую. Шановний пане доповідачу! Я думаю, що треба все-таки
чесно сказати і відверто, що відбувається. Просто в 2002 році
програма закінчилась. Сказати, що вона дала велику перевагу не
можна і тому бюджетний комітет просто зняв фінансування, оскільки
ми не маємо права юридично фінансувати програму, яка вже
закінчилася. Зараз ви презентуєте, ну я думаю, що як продовження
тої програми. Я єдине хочу питання вам задати. Скільки вона
обійдеться принаймні в 2003 році, оскільки це планується на
фінансування, щоб хоч би як член бюджетного комітету знав якільки
треба готувати додаткового ресурсу. Дякую.
МАЙКО В.І. 300 тисяч в цій програмі кожен рік потрібно для
того, щоб працювала ця програма.
Но ви знаєте, що 5 років програми всього було дано... 300
мільйонів. Вибачте. За 5 років було тоже виділено 300 мільйонів.
Но я вам хотів би сказати таку річ, що ніколи в таких об'ємах
міжнародні застосування наших носіїв не були використані інші
питання. Сьогодні треба дивитися так: ми прибуток одержували
тільки за рахунок того, що якась там наробка була за ті роки. А
зараз, щоб получити в інші роки якийсь-то віддачу, треба щось
вкласти в цю програму. Якщо ми не вкладаємо, нічого не маємо. Так
що, ми підемо до того, щоб хтось та потім сказав, що це міф? Ні.
Космос є, космічна програма є, ми - космічна держава і треба за це
боротись. Я знаю, там є кожний пункт записан, стаття. Я можу
сказати, ви можете з усмішкою відноситись до мене, але я простояв
на сотнях трибун при військових програмах і знаю, як її
відстоювали, і знаю, які наслідки є на сьогоднішній день. Ви
знаєте, що сьогодні багато радіолокаційних станцій все шукають, як
знайти, як це вона збудована була, які технічні її параметри, і ще
десятки таких роблять. І у вашому районі, в якому ви були головою,
більшість, що було зроблено на Україні,..... "Радіоелектронік"
було в вашому районі, і ви повинні знати краще, ніж я, як вони
робились - вдень і вночі, хоча не завжди гроші давали.
ГОЛОВА. Дякую, Віталій Іванович, час вичерпано, дякую вам.
МАЙКО В.І. Спасибі.
ГОЛОВА. Шановні колеги, на виступ записались народний депутат
Манчуленко, підготуватись народному депутату Павловському. Прошу
дотримуватись регламенту.
16:37:09
МАНЧУЛЕНКО Г.М.
Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область,
фракція "Наша Україна".
Шановний Голово! Шановні колеги! У промислово розвинених
країнах космічна діяльність, а особливо в інтересах оборони та
безпеки, відноситься до найважливіших функцій держави. У цих
країнах спостерігається стійке зростання асигнувань на космічні
програми. Україна також, маючи значний ракетно-космічний потенціал
і водночас дуже обмежені ресурсні, фінансові та загальноекономічні
можливості, веде космічну діяльність в рамках виконання
загальнодержавних національних космічних програм.
Реалізація космічної діяльності в інтересах національної
безпеки та оборони є одним із пріоритетів України, що визначається
потребами забезпечення довгострокових державних інтересів,
підвищення рівня безпеки та обороноздатності країни. Головні
завдання в цьому напрямі визначаються згідно з положеннями воєнної
доктрини України і концепції національної безпеки з урахуванням
регіональних геополітичних інтересів. Враховуючи світовий досвід
використання космічних засобів в інтересах національної безпеки,
стан розвитку національної наукововиробничої бази накопичений
національний науково-технологічний досвід та міжнародно-правові
норми щодо дослідження та використання космічного простору, а
також наявність в Україні елементів наземної космічної
інфраструктури. Пріоритетом держави в цьому напрямі є створення та
експлуатація космічної системи оптикоелектронного спостереження,
космічної системи всепогодного локаційного спостереження,
високоеліптичної космічної системи радіоелектронного
спостереження, єдиного наземного спеціального комплексу
інформаційного забезпечення на основі наявної космічної
інфраструктури, космічної системи зв'язку та передачі даних у
складі геостаціонарного або кількох високоеліптичних
каретрансляторів, комплексу наземних станцій на основі існуючого
парку станції супутникового зв'язку, наземного комплексу контролю
навігаційного польоту засобів визначення і доведення поправок
позиціювання до абонентської апаратури.
Аналізуючи виконання попередньої програми, видно, що окремі
урядовці не розуміють важливості цієї діяльності. Якби було
по-іншому, то фінансування космічної програми досягало би 30
відсотків від запланованого, а було би значно вагоміше.
У новій космічній програмі в інтересах національної безпеки
та оборони передбачено виконання ряду проектів безпосереднього
природного призначення загальною вартістю 41,45 млн. гривень. У
цих проектах заплановано розробити технології отримання, обробки
та розповсюдження інформації за допомогою космічних систем
дистанційного зондування Землі, навігацій та зв'язку, що сприятиме
технологічній та економічній незалежності держави.
Водночас, впровадження нових космічних технологій,
розроблених в інтересах національної безпеки та оборони, в інших
галузях господарств України прискорить економічне зростання
держави, що також позитивно впливатиме на ступінь оснащеності та
боєздатності Збройних сил України.
Тому вважаю, що національна космічна програма є важливим
документом, який формує сучасний підхід до виконання завдань
безпеки і оборони України, і пропоную її підтримати. Дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Павловський. Підготуватися Каденюку.
16:40:41
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую, Володимире Михайловичу.
Шановні колеги, я належу до тих людей, які від таких
космічних, авіаційно-космічних програм лише отримували. Я колись
отримав три державні премії трьох країн: СССР, УССР і України. І я
для того кажу, що трошки цю галузь відчуваю і хочу сказати, що
сьогодні є дуже великі проблеми, пов'язані з розвитком цієї
галузі. Сьогодні, ну так, гранично ми витягуємо лише носії, а
головне в цих галузях - це борт, приладобудування,
мікроелектроніка. Так от оці галузі, які є основними,
інтелектуальними вони сьогодні у нас в занепаді. Ото 30 відсотків
фінансують і випадає мікроелектроніка, приладобудування і ми
сьогодні тримаємося на тих, хто уже, як кажуть, сивочолий, молодих
людей не залучаємо. І ми дійсно можемо колись втратити ту
перевагу, яка сьогодні ще є.
Тому я пропоную саму таку, цю програму, буде ще програма
підтримки авіаційної промисловості, ці програми повинні бути
пріоритетними, пріоритет номер 1.. Тому що я колись аналізував
макроекономіку в світі, такого цікавого висновку дійшов, що
країна, яка експортує сировину і інтелект, а до себе завозить
готову продукцію, форму, от, зв'язку і таке інше, повинна мати
зарплату в 20-40 раз менше як розвинута країна. Тому космічна
галузь, авіаційна, мікроелектроніка - це та основа, яка дасть
можливість бути всім заможними і дійсно увійти, побудувати,
досягнути європейського рівня життя в Україні.
Тому цю програму потрібно підтримати. Більше того, я хочу
подякувати Верховну Раду, тому що я колись був на міжнародній
конференції з європейської цієї нової системи "Галилео"- системи
навігації і зв'язку - і про Україну не говорили. І я головного
менеджера питаю, а назвіть мені космічні держави в Європі, і він
першою називає Україну. Я кажу: а чому ж там немає наших проектів?
А він каже: а ваш уряд не пропонує.
І тому я тут, пам'ятаєте, написав звернення до Президента
дати доручення уряду, щоби уряд всі галузі пам'ятали про свою
космічну галузь і включали її в ці проекти. Ну до Президента ми не
могли проголосували звернення, до Прем'єр-міністра проголосували,
і ви вже чуєте, що Україна буде учасником оцієї програми, яка буде
працювати на зв'язок, навігацію і буде приносити прибуток Україні
від цієї діяльності. Але для цього треба вкладати кошти, для того
щоб галузь могла підтримати мікроелектроніку, могла підтримати
приладобудування. Тоді ми як рівноцінний партнер ввійдемо в цю
програму.
І тому на завершення ще раз хочу наголосити, прямо як
доручення протокольне дати уряду, що вважати цю програму
пріоритетною і забезпечувати фінансування в повному обсязі. А
бюджетному комітету, коли ми будемо приймати бюджет і будемо
визначати пріоритети, в число пріоритетів включити космічну
програму. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Леонід Каденюк, фракція НДП.
Підготуватися Ігорю Рафаїловичу Юхновському.
16:44:12
КАДЕНЮК Л.К.
Дякую. Шановні народні депутати, ми сьогодні розглядаємо
надзвичайно важливий для України закон - це Національну космічну
програму. Відомо, що розгортання і подальший розвиток космічних
досліджень є важливим прискорювачем соціального прогресу. Така
оцінка освоєння космосу відбиває фундаментальність космічної
діяльності.
Слід зазначити, що дослідження та використання космічного
простору є одним із найперспективніших напрямків
науково-технічного прогресу двадцять першого століття, що
наближають людство до пізнання таємниць природи та дають відчутні
практичні результати.
Працюючи більше року в провідних космічних центрах Сполучених
Штатів Америки, я був вражений серйозністю підходів до космічних
досліджень та розвитку космічної техніки в цій державі. Держава
через бюджетне фінансування демонструє свою зацікавленість в
реалізації космічних проектів. Про це говорить бюджет НАСА на
поточний рік, який сягає 15 мільярдів доларів.
Сьогодні космічні технології є фактором, який гармонізує
економічний розвиток, що забезпечує поєднання господарських
інтересів з вимогами екологічної безпеки. Підвищення якості життя
найближчим часом можливе буде тільки на грунті сталого розвитку,
який передбачає не тільки врахування демографічних та екологічних
факторів, але розроблення таких моделей розвитку, які б розглядали
ці фактори, як взаємозалежні складові єдиного процесу
функціонування суспільства. Космічні технології з цієї точки зору
є необхідним базисом для такого розвитку.
Звичайно, що недостатнє фінансування стримує розвиток
ракетно-космічної галузі, не дає змоги розгорнутися потужному
потенціалу українських вчених та інженерів. Потрібно, щоб ми всі
усвідомили, що сьогодні недофінансування космічної програми завтра
повертається величезними витратами для економіки, зниження
престижу та авторитету держави.
Космічна галузь тісно пов'язана з багатьма галузями народного
господарства - це і радіо, це і телебачення, і медицина, і
сільське господарство, це і дослідження природних ресурсів землі,
це спостереження за екологічними змінами планети, металургія і
багато іншого. Через це, гальмуючи розвиток космічної галузі, ми
гальмуємо розвиток економіки в цілому.
Виходячи із сказаного, я пропоную підтримати даний
законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський. Підготуватися Ситнику
Костянтину Меркурійовичу.
16:47:26
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановній Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Комітет з
питань науки і освіти розглянув програму космічної галузі України
і схвалив її. Існує певна принципова причина про необхідність
підтримки космічної галузі - це процес глобалізації, який
проходить по землі, одна хвилина достовірної фантазії. Земля через
певний час перейде до встановлення президента Землі, уряду Землі,
парламенту Землі. А що буде далі? А далі Земля може стати
замкненою системою, а в замкненій системі спонтанно розвивається
безпорядок. Земна цивілізація може розпастися, і щоб цьому
протидіяти, Земля має вийти в космос.
В тому об'єктивно перспективно розвивати космічну систему
України. Україна має значний доробок, ми виробляємо і продаємо
ракети і космічні пристрої Росії, Китаю, Сполученим Штатам
Америки, Бразілії. Експортний об'єм галузі сягає більше 50
процентів її випуску.
Вклад бюджету в цю галузь, порівняно з іншими великими
державами, безумовно, є невеликий, але навпаки, залучено в бюджет
в півтора рази більше коштів, ніж вкладено з бюджету в цю галузь.
Галузь треба підтримати морально, політично і підтримати голосно.
В мене є про те побажання: я хотів би говорити про подвійні
технології, як це є в системі НАСА у США, це з одного боку.
З іншого про максимальне використання результатів
фундаментальних досліджень Національної академії наук і вузів
держави, про надання імпульсів відновлення робіт нашим численним,
закритим зараз електронним заводам. Зокрема, наприклад, в тих же
Чернівцях і інших містах України.
Зокрема аналітично-консультативну раду цікавить знімка
лісової рослинності з космосу з розшифровкою деревостанів і
окремих дерев. Має набути національної підтримки ця космічна
галузь, але для цього потрібно створити їй певний національний
ореол.
З іншої сторони доцільно було б створити певне бюро
впроваджень, які має та галузь у національне виробництво. Дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Костянтин Меркурійович Ситник, будь ласка.
16:50:00
СИТНИК К.М.
Шановні народні депутати, я хотів би дуже підтримати цю
космічну програму.
Національна академія наук протягом більше 30 років вирішує
багато і багато фундаментальних проблем науки, зокрема,
біологічної науки.
Будучи керівником протягом тридцяти років біологічної частини
цієї програми, я добре знаю, як багато зробили українські біологи
в космосі і цим завоювали авторитет у світі.
Коли сьогодні кажуть, що треба почати з внутрішньої і
зовнішньої політики, а потім все інше, я скажу так: все-таки якщо
ми будемо в космосі сильні, якщо наш інтелект буде працювати на
космос, якщо він буде зосереджений, весь інтелект, це і фізики, і
математики, і біологи, і медики, то тоді ми будемо і у внутрішній
політиці, і у зовнішній політиці сильними і непереможними.
Тому я всіяко підтримую цю програму. Вона, безперечно, має
великі недоліки, два недоліки, як мінімум. Перший, 300 мільйонів -
це взагалі не гроші. Якщо Таїланд 8 мільярдів, то я вас питаю, що
це за гроші. Але кажуть нам, що ми бідні. Ми не бідні, гроші є, ми
знаємо навіть, де їх взяти, але чомусь уряд не бере. Тому
побажання, може все-таки комітет бюджетний знайде якісь гроші і
тоді буде ліквідований другий недолік. Ми всетаки працюємо
сьогодні не так, як нам хотілося б. Спасибі, допомагають зарубіжні
колеги. А без хороших сучасних приладів, які на превеликий жаль
сьогодні і в нашому інституті, де я працюю, і у більшості
ідеологічних інститутів відсутні. А щоб вони були, потрібні гроші.
І коли ми це зрозуміємо, то ми піднімемо фундаментальну науку і
сучасну тонку і дуже новітню техніку на таку висоту, на якій ще
вона не була у нас в Україні. Я дуже підтримую і прошу вас
підтримати цю програму. Спасибі.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Щодо
рішення будемо визначатися під час голосування. Є необхідність,
шановні колеги, порадитися з вами. Зараз згідно розкладу засідань
ми маємо перейти до розгляду проектів законів щодо засади
внутрішньої і зовнішньої політики. Але їх дуже багато. І ми
сьогодні не зможемо розглянути. Відтак є пропозиція, не розривати
це питання. Зараз ці питання з розгляду перенести на наступний
вівторок і повністю присвятити розгляду проектів законів щодо
засад внутрішньої і зовнішньої політики, які конче нам необхідні.
А зараз перейти до розгляду наступних питань. Немає заперечень?
Дякую.
На ваш розгляд вноситься проект Закону "Про порядок звернення
відчуження приватного майна". Будь ласка, заступник голови
Комітету з питань економічної політики, управління народним
господарством, власності та інвестицій Володимир Йосипович
Матвєєв.
Є Володимир Йосипович? будь ласка, запросіть його до залу, а
ми зараз будемо розглядати поки що наступне питання.
Давайте... проект закону про реприватизацію майна в Україні.
Народний депутат Семенюк.
Проект закону про насіння та садівний матеріал. Доповідач -
голова підкомітету з питань аграрної політики та земельних
відносин Сергій Миколайович Терещук. Є Сергій Миколайович? будь
ласка.
16:54:41
ТЕРЕЩУК С.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет
Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин
представляє для розгляду в першому читанні проект закону про
насіння та садівний матеріал.
Виробництво насіння садівного матеріалу є основою
інтенсифікації сільського господарства в цілому і рослинництва
зокрема. Ведення лісового господарства, вирощування
квітково-декоративних та лікарських рослин. Від організації цієї
справи залежить багато галузей економіки країни та в кінцевому
підсумку її продовольча незалежність. Відомо, що за рахунок нових
сортів і гібридів забезпечується біля 40 відсотків приросту
продукції рільництва, садівництва і виноградарства. Це один із
вагомих факторів урожаю.
Про важливість цієї проблеми свідчить і те, що вартість
насіння, виходячи з структури посівних площ, становить біля 6
мільярдів гривень. Ще півмільярди потрібно на сортозаміну,
сортооновлення. До цього слід додати, що наша країна має потужний
науковий потенціал, який дозволяє вести селекційну роботу на
сучасному рівні виробляти достатню кількість високоякісного
насіння різних культур.
Я довідково скажу, що у нас створенням гібридів і сортів в
Україні займається біля 100 державних наукових установах, з яких
3300 - селекціонерів, із них - майже половина доктори і кандидати
наук.
До цього часу в Україні діє Закон "Про насіння", що
регламентує питання виробництва і реалізації. За період, що минув
з часу його прийняття, а це 1993 рік, в організації
сільськогосподарського виробництва, діяльності наукових закладів,
що займаються питаннями селекції рослин в системі насінництва,
стались істотні зміни. Вони обумовлені, насамперед, реформуванням
сільського господарства, зміною законодавчої бази щодо земельних
майнових відносин, а також схемою реалізації насінневого
матеріалу.
Вищезазначені фактори, а також розвиток міжнародних
економічних відносин, зокрема, розширення імпорту насіння диктують
необхідність прийняття в новій редакції закону із цього комплексу
проблем насінництва і садибного матеріалу. Вашій увазі
пропонується новий законопроект "Про насіння і садибний матеріал",
підготовлений групою народних депутатів Юхновським Олегом
Івановичем, Сватковим, Цехмістренком, Семенюк Валентиною
Петрівною, він схвалений на засіданні Комітету з питань аграрної
політики і земельних відносин. Обгрунтування необхідності
прийняття зазначеного закону подано в пояснювальній записці, що
роздана разом з проектом народним депутатам. При цьому я хотів би
підкреслити наступне.
Основні положення закону регулюють виробництво, реалізацію та
використання насіння і садибного матеріалу лісогосподарських,
лісових, квіткових, декоративних, а також лікарських рослин. Його
метою є створення єдиної системи виробництва, реалізації і обігу
насіння. Сьогодні в Україні всі ці ланки діють розрізнено, вони не
об'єднані спільними інтересами, і тому ми маємо таку ситуацію, що
часто насіння або не вистачає, або воно дуже низької якості, і ми
не можемо знайти крайнього, хто повинен в тому, що насіння
неякісне. Сьогодні вже дійшло до того, що частина насіння, в тому
числі і кукурудзи, 70 відсотків овочевих культур завозиться в нашу
державу ззовні, якщо ще 15 років тому назад Україна була
експортером насіння як в Росію, як в країни бувшого Радянського
Союзу, так і в країни Європи.
В проекті закону чітко визначаються галузеві терміни, об'єкти
та суб'єкти насінництва, розсадництва, нормативно-правова база
повноваження органів державної влади у галузі насінництва та
розсадництва. Законопроект передбачає наукове забезпеченя системи
насінництва, порядок створення та використання державного
насінневого фонду, страхових насіневих фондів. Це має велике
значення, враховуючи, що більшість регіонів України землеробство
ведеться в умовах ризику.
Дуже важливо і необхідно отримати державні ліцензії на
виробництво насіння і садибного матеріалу, введення обов'язкової
сертифікацї. Ми повинні добитися те, щоб кожен виробник насіння
мав ліцензію і він був сертифікований. Тільки ті суб'єкти, які
будуть сертифіковані, повинні мати право виробляти і реалізувати
насіння. Так побудована система насінництва в більшості країн
світу. А відсутність цього в Україні веде до частих фальсифікацій
сертифікованих документів, якими прикриваються неякісні матеріали
невідомих репродукцій. Як наслідок - ринок поповнюється
низькопробним насінньовим матеріалом, що наносить велику
економічну шкоду, призводить в кінцевому рахунку до значного
недобору врожаю. Зазначене положення має бути підкріплене
відповідним механізмом, досить жорсткими умовами набуття права
ліцензії, якщо ми дійсно хочемо мати насіння, що відповідає
якісним параметрам.
Проект закону регламентує порядок ввезення насіння і
садибного матеріалу в Україну і вивезення за межі держави. Ця
правова норма має велике значення для захисту вітчизняних
товаровиробників, наукових розробок в галузі селекції.
Не секрет, що на території України крім насіння овочевих
культур завозиться багато насінневого матеріалу цукрових буряків,
кукурудзи, трав і квітів. Нерідко його реалізація здійснюється за
демпінговими цінами. В останні роки в Україну завозиться насіння
кукурудзи, цукрових буряків і соняшника, які в більшості випадків
нерайоновані, якими засівається від 10- ти до 40 відсотків
посівних площ. В той же час наші виробники спроможні забезпечити
не тільки власні потреби в насінні всіх культур, а й експортувати
його в значних обсягах.
Введення в дію пропонованого закону дасть можливість
відновити втрачені Україною ринки насіння.
Слідуюче. Законопроектом передбачено державну підтримку
галузі в частині інвестицій, компнаційних затрат на виробництво
регіонального та елітного насіння і садибного матеріалу. Звичайно
це положення в майбутньому необхідно буде узгоджувати з Бюджетним
кодексом.
Слід також зазначити, що прийняття закону про насіння,
садивний матеріал передбачає правове регулювання всіх аспектів
цієї проблеми. В той же час введення в дію закону було б сильним
економічним заходом з боку держави. Наведення належного порядку в
насінництві, захист вітчизняних товаровиробників, скорочення
тіньового обігу насіння дасть можливість, за оцінками
спеціалістів, додатково отримати до бюджету більше 100 мільйонів
гривень щорічно.
Аналіз показує, що підвищення урожайності ведучих
сільськогосподарських культур за рахунок посіву перспективними
сортами і гібридами в межах 5 відсотків забезпечить зростання
виробництва валової продукції близько 2 мільярдів гривень.
Отже, шановні колеги-депутати, проект закону України про
насіння і садівний матеріал є об'єктивно необхідним правовим
документом, направленим, перш за все на впорядкування і захист
вітчизняного насінництва, на створення системи насінництва в
Україні, на стабілізацію ринку насіннєвих матеріалів, дієвим
економічним заходом, що забезпечить вагому вигоду як суб'єктам
насінництва, так і держави в цілому.
Звичайно, запропонований законопроект потребує доопрацювання
з урахуванням пропозицій народних депутатів. Але в майбутньому він
може стати законодавчим актом, який разом із законом про охорону
прав на сорти рослин, про зерно та ринок зерна, який ми нещодавно
разом з вами прийняли, про карантин рослин та інше дасть
можливість розробити кодекс законів України про сільське
господарство, так прийнято в багатьох країнах, так прийнято в
Європейському союзі.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради
України дало позитивний висновок щодо прийняття законопроекту за
основу в першому читанні. Комітет з питань аграрної політики та
земельних відносин рекомендує Верховній Раді України прийняти
законопроект про насіння, садивний матеріал за основу. Прошу вас,
шановні колеги-депутати, підтримати пропозицію. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до доповідача є чи все
зрозуміло? Якщо є, будь ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка,
на табло.
Народний депутат Семенюк, фракція Соціалістичної партії
України.
17:03:08
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція соціалістів. Перш за все я хочу підтримати
Сергія Миколайовича законопроект і подякувати вам за ту плідну
роботу, яку ми мали з вами при доопрацюванні цього документу. Я
думаю, що ми його обов'язково доопрацюємо і приймемо, тому що,
фактично це документ, який сьогодні дає нам можливість все-таки
бути на конкурентній основі особливо на зовнішньому ринку, і це те
бажання привести наше законодавство у відповідність із стандартами
ради Європи, щоб виходити на зовнішній ринок з нашим насінництвом.
Тому я перш за все не стільки питання, скільки побажання, і
звернутись до колег: підтримати цей законопроект, тому що це є
якийсь відповідний ричаг для захисту свого товаровиробника, а
насінництва особливо. Дякую
ГОЛОВА. Спасибі, Валентина Петрівна.
Будь ласка, народний депутат Калінчук, фракція аграрників.
17:04:08
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Калінчук, Одещина, аграрники України.
Шановний Сергію Миколайовичу, безумовно, проект закону має
свій позитив - встановлення проектом сертифікації та реєстру
насіння та садибного матеріалу виключить можливість потрапляння на
територію України недоброякісної продукції, про що ви говорили.
Але в мене таке до вас запитання. Проектом закону ми надаємо
право виробникам, це стаття 23, ввозити невизнане, тобто
несертифіковане насіння для власних потреб. А чи не вийде так, що
вони це насіння висіяли, а на слідуючий рік вони вже продають його
як своє, тобто те саме невизнане несертифіковане насіння? Дякую.
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі за питання.
Дійсно, законом потрібно заборонити ввезення
несертифікованого насіння взагалі в Україну, ні для власних
потреб, взагалі, заборонити ввезення. Комітет підтримує цю
пропозицію.
ГОЛОВА. Народний депутат Соломатін, фракція комуністів.
17:05:07
СОЛОМАТІН Ю.П.
Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановний Сергію Миколайовичу, скажіть, будь ласка, ну, я вже
почув, що певні європейські стандарти передбачається виконувати
при цьому законі, але на євразійському напрямку наших стосунків що
і як передбачено в цьому законі для того, щоб покращити ось цю
справу про садівний матеріал в стосунках з Російською Федерацією,
з Казахстаном, бо мені здається, що, насамперед, за умовами життя,
а умовами виробництва у нас більше інтересів саме на цьому
напрямку, ніж на європейському. Дякую.
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі, Юрій Петрович.
Закон не зорієнтований на європейські держави, закон, перш за
все, регулює правові відносини між суб'єктами, які займаються
насінництвом. Це, по-перше.
По-друге, він створює систему створення власного насінництва
в державі. Погодьтеся: сьогодні все розрізнено. Академія наук
працює над одним, елітні ..........................першої групи
над другим, насінневі заводи над третім. І в кінцевому рахунку ми
не можемо знайти того, хто відповідає за якість насіння.
Четверте. Ми хочемо створити такі умови, щоб наше насіння
продавалося в інші держави. А для цього, звичайно, потрібно
проводити вивчення цього насіння в тих державах, випробування,
занесення до державних реєстрів. Це теж вимагає додаткових коштів.
Тому закон направлений на те, щоб Україна знову стала
державою, яка експортує насіння в усі країни світу.
ГОЛОВА. Народний депутат Мовчан, фракція "Наша Україна".
17:06:45
МОВЧАН П.М.
Дякую. Шановний Сергію Михайловичу, ви надзвичайно важливу
проблему заторкнули і життєво важливу. Ви щойно сказали про те, що
в недалекі минулі часи була єдина аграрна сфера і єдиний комплекс,
який науково був обгрунтований і районування відбувалося не
стихійно, а співвіднесено з відповідними характеристиками грунтів.
Чи сьогодні ми спроможні нав'язувати тим латифундистам, які
вже мають, колосальні площі придбали, про що ми сьогодні говорили
в цій сесійній залі, яким способом ми можемо їм нав'язувати ті
сорти, які необхідні? Як це питання врегулювати? Адже стосується
одного: як ув'язати насінневі станції, наукові інституції із
конкретними землями, із конкретними районами України? Дякую.
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі за запитання.
Справа в тому, що ми не повинні нав'язувати, ми, навпаки,
повинні рекомендувати висівати ті сорти і гібриди, які районовані
в тій чи іншій зоні. Для цього у нас працює ціла сітка
сортовипробувальних станцій, які на основі досліджень роблять
заключення і вносять ті чи інші сорти до реєстрів з умовами
районування у тій чи іншій зоні. Так що це все передбачено і
законами нинішніми. І це більш удосконалюється з прийняттям цього
закону.
ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної партії
України.
17:08:20
ШИБКО В.Я.
Шибко, фракція Соціалістичної партії України.
Сергію Миколайовичу, ви якось відповідали на питання і
сказали, що цей проект закону ніяк не підтороюється, можливо так
треба сказати, під європейські якісь закони. Але ж ми проголосили
свій європейській вибір. Сьогодні ми накликали багато ревізорів,
сьогодні і
..................інститут і так далі. Вони всі
узгоджують, як наші працюють закони і чи відповідають вони у
вимогах Ради Європи. І тому я хотів би вас запитати. А, дійсно,
відповідає сьогодні той проект, що ви пропонуєте нам, вимогам СОТ,
бо ми ж сьогодні вже об'явили, що завтра вже вступаємо до цієї
організації світової. То чи кореспондуються вони з цими вимогами
чи ні?
ТЕРЕЩУК С.М. Основні положення кореспондуються. Ті вимоги,
які.................матеріали, якраз і кореспондуються. По-іншому
ми не зможемо торгувати ні з європейськими державами, ні з
азіатськими, ні із Росією, ні з Білорусією. Якраз і стало питання
не про внесення змін до закону, який був прийнятий у 1993 році, а
прийняття принципіально нового закону.
ГОЛОВА. Дякую. Час на запитання вичерпано. Дякую Сергій
Миколайович. Шановні колеги, є потреба обговорювати цей закон.
Якщо є, прошу записатися. Ніхто не записувався, значить,
обговорення питання завершуємо. Щодо рішення будемо визначатися
під час голосування.
Шановні колеги, нам потрібно розглянути два проекти за
скороченою процедурою, як ми і домовлялися. Це проект Закону про
внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності щодо впорядкування системи ліцензування".
Є потреба нам заслуховувати доповідь від Державного комітету з
питань регуляторної політики, чи ми просто висловитися можемо два
- "за", два - "проти". Давайте тоді послухаємо. Будь ласка,
Третяков Сергій Іванович - заступник голови Державного комітету з
питань регуляторної політики. Будь ласка, 3 хвилини.
ТРЕТЯКОВ С.І.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Законопроект, що запропонований на ваш розгляд розроблений з метою
уточнення визначених певних норм, які не змінювалися за останні
два роки та розв'язання певних проблем. За цей період спеціальними
законами встановлені відповідні нові види діяльності, що
підлягають ліцензуванню та окремі нові норми, які визначають
окремі особливості ліцензування кожного конкретного виду
діяльності. Всі це призвело до певних колізій, що в свою чергу
призвело до негативних наслідків самі для суб'єктів
підприємницької діяльності, а також зловживань з боку органів
виконавчої влади, які видають ліцензії.
У таких законах, як: про фінансові послуги та державне
регулювання ринків фінансових послуг, про телебачення та
радіомовлення, про електроенергетику тощо взагалі відсутні норми
пов'язані з видачею, переоформленням або анулюванням ліцензії,
веденням ліцензійних .........., встановлення чітких і прозорих
норм державного регулювання видів діяльності, що підлягають
обмеженням. Тому і пропонується внести ряд змін і доповнень
спрямованих саме на уточнення співвідношень положень закону прямої
дії про ліцензування певних видів господарської діяльності з
нормами саме спеціальних законів.
Тобто такі головні доповнення.
Перше. Ввести принцип переважного застосування норм
спеціальних законів, якими встановлено саме особливості
ліцензування цих видів діяльності у порівнянні з загальними
нормами Закону про ліцензування.
Друге. Запровадити поширення дій норм Закону про ліцензування
на види діяльності, ліцензування яких вже встановлено іншими
законами.
Третє. Вноситься окреме уточнення формулювання певних видів
господарської діяльності і таке інше.
Встановити на законодавчому рівні розподіл повноважень
органів ліцензування центральних і місцевих органів влади, а їх на
всіх рівнях на даний час п'ятдесят сім.
П'яте. Врахувати вимоги Закону про державний реєстр фізичних
осіб - платників податків, якім передбачено збереження
встановлених форм обліку платників податку у разі відмови
громадянина через свої релігійні та інші переконання від
присвоєння певного ідентифікаційного номеру. А неповідомлення
власного ідентифікаційного номера у заяві про отримання ліцензії,
відповідно до діючого законодавства є підставою для можливого
залишення заяви без розгляду.
Шосте. Встановити відповідно до Закону України "Про природні
монополії" ліцензування діяльності у сферах певних природних
монополій та суміжних ринків.
Сьоме. Привести у відповідність до Бюджетного кодексу України
порядок зарахування плати за видачу ліцензій та переоформлення
ліцензій, видачу копій ліцензій та видачу дублікатів ліцензій.
Прошу підтримати даний законопроект і прийняти його у першому
читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Запитання. Будь ласка, запишіться. 5 хвилин на
запитання. Висвітіть на табло. Будь ласка, народний депутат
Соломатін, фракція комуністів.
17:13:47
СОЛОМАТІН Ю.П.
Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Питання, яке передбачається для вирішення в цьому законі,
воно вполне зрозуміло. Скажіть, будь ласка, чи можна якимось чином
визначити яку користь нашій державі для ......цього закону чи
відбудеться збільшення надходжень до Державного бюджету за
ліцензування, чи будуть створені такі умови, які приведуть до
покращання економічної діяльності? І чи можна в такому разі
визначити наскільки це позитивно скажеться по надходженню до
Державного бюджету? Дякую.
ТРЕТЯКОВ С.І. Дякую за запитання. Да, можливо. Я можу
позитивно відповісти на це питання. Можу тільки нагадати один
приклад, коли майже рік не було визначено питання анулювання чи
скасування дії ліцензій на алкоголь і табак... і тютюну. Коли ви
пам'ятаєте, що законом про державне регулювання виробництво
спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів було виведено
ліцензування алкоголю і тютюну з-під закону про ліцензування. В
тому законі не було визначено ні порядок анулювання, ні порядок
скасування дії ліцензій, ні призупинення, ні ведення ліцензійних
справ. Це призвело фактично до зловживання як з боку державних
органів, так і з боку самих суб'єктів підприємницької діяльності,
які могли порушувати законодавство, але не було можливості
скасувати їх ліцензії.
Більше того, тут приводяться деякі більш чіткі норми стосовно
вживання заходів по ... значить, до суб'єктів, які не отримали
ліцензій чи працюють з порушенням ліцензійних вимог. Це
безпосередньо призведе до збільшення надходження до бюджету,
поповнення бюджету, я би так уточнив.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
17:15:49
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, Яворівський і
Жовківський райони, Львівщина.
Шановний доповідачу! В усьому світі давно існує система
реєстраційна, тобто всі види чи ліцензій, реєстрації, людина
розпочинає свій бізнес і реєструється тільки в податковій, щоби
сплачувати податок. Ми з вами засіли, я кажу, ми з вами засіли на
дозвільному рівні. Там, де є дозвільний рівень, тобто в кожного
чиновника потрібно взяти дозвіл. Скільки дозволів, ви знаєте і без
мене. На всіх рівнях потрібно давати хабарі.
Я вчитувався в цей закон і, чесно кажучи, я не дуже вірю, що
він лібералізує ситуацію, бо якщо буде ускладнюватись отримання
ліцензії, тобто буде збільшуватись рівень хабарів. Загалом я
тенденцію цю підтримую, тому що, скажімо, Національна рада з
питань радіомовлення і телебачення видає ліцензії абсолютно по
підзаконному акту - лише за своєю власною інструкцією, яку вона
розробила. Це крок уперед, це лібералізація чи ні? Дякую.
ТРЕТЯКОВ С.І. Я вважаю, що це лібералізація саме цих норм
закону. Чому? Тому що уже декілька видів діяльності були виведені
з-під Закону про ліцензування. Чому? Тому що цей закон вперше
встановив чіткі і прозорі норми - вимоги до суб'єктів
підприємницької діяльності. Фактично будь-який суб'єкт, який хоче
отримати ліцензію на даний час, може прочитати всі ці вимоги і
отримати ліцензію. І для того, щоби вийти, щоб помутнити всі ці
умови і було запроваджено виведення деяких видів діяльності. Це
перше.
По-друге. Ліцензування це частина дозвільної системи. І про
ту дозвільну систему, про яку ви кажете, це дозвіл, фактично, на
започаткування підприємницької діяльності, тобто починаючи з
відкриття власного бізнесу. А система ліцензування вона діє у
всьому світі. Ми вважаємо, що наступним кроком, а ми вже працюємо
над цим, обов'язково буде узгодження чи створення єдиних умов
заявницького, тобто введення заявницького принципу, реєстрація,
ліцензування і отримання дозволів від початку реєстрації до
початку власного бізнесу.
ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії
України.
17:18:17
СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний доповідачу, ви знаєте, я дуже добре згадую 1997 рік,
коли в сесійній залі кинули цілий пакет податкових законів, де
тоді ми найменували, депутати, як податкову революцію. Тоді
пропонувалося створити одним законопроектом 68 видів ліцензування,
створити відповідно структуру і саме головне, що тоді відчулося,
що кожне відомство хотіло собі сісти на те, щоб видавати ліцензії.
Я не буду повторювати фактично те, що сказав сьогодні пан
Яворівський.
Зараз іде інший шлях - по кожному виду ви вносите окрему
ліцензію, і кожне відомство під себе тягне. Сьогодні ви пропонуєте
щодо фонду ринку, перед цим був цукор, перед цим ще була інша
посередницька діяльність. Як ви думаєте, тоді депутати Верховної
Ради правильно зробили, що все-таки відхилили? І чи довше ми
будемо, скільки ще раз будемо вносити отаких видів діяльності? І
ще яке міністерство чи відомство буде вносити, тому що вже одним
загалом ми розібралися? Скільки ж їх буде вноситися, щоб ми вже
переконалися в баченні таких повідомлень і подачі відповідних
документів?
З цього приводу у мене виникає питання: прав був Президент, я
ніколи його не підтримувала, але відносно того, щоб перестати
вносити такі дурні документи, які фактично були не підтримані в
97-ому році.
ГОЛОВА. Сфромулюйте питання, будь ласка.
СЕМЕНЮК В.П. Я йому сказала.
ТРЕТЯКОВ С.І. Я би хотів відповісти вам так: значить, наша
думка, чим менше видів діяльності підлягають ліцензуванню, тим
краще. Якщо ви пам'ятаєте, в 97-ому році був внесений цей закон, і
в 98-ому році був саме прийнятий цей закон про ліцензування, де
спочатку замість двох сотень видів було тільки 42. І було
ліквідовано майже півтори тисячі видів робіт, які раніше підлягали
ліцензуванню.
За останні два роки воно збільшилось з сорока двох уже до
шестидесяти чотирьох. Ми і далі наполягаємо на тому, щоб як можна
менше було видів, які б підлягали ліцензуванню.
Ну, як щоб прийняти ці види для ліцензування законом, то ми
уже повинні вишукати механізми спрощення ліцензування, спрощення
механізмів отримання цих ліцензій, спрощення захисту підприємця,
який отримав ліцензію і намагається працювати з цією ліцензією у
законодавчих рамках.
Тому ми повністю підтримуємо. Якщо ви, наступний наш крок,
він уже є, урядом вже підтриманий, це зменшення видів діяльності,
тобто внесення до дев'ятої статті. Але на даний час, якщо
запропонуєте ............., ми тільки вас підтримаємо.
ГОЛОВА. Дякую. Час на запитання вичерпано, дякую.
Від комітету хто буде виступати? Володимир Черняк? Будь
ласка.
17:21:40
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної
політики, управління народним господарством, власності та
інвестицій розглянув на своєму засіданні запропонований Кабінетом
Міністрів України проект закону про внесення змін до Закону
України про ліцензування певних видів господарської діяльності. Ви
знаєте, що в 2000 році був прийнятий цей закон.
Практика застосування цього закону показала необхідність
вдосконалення системи ліцензування, тобто практика виявила
недоліки прийнятого нами закону, Верховною Радою закону. Якщо
хочете, ми маємо зараз справу з наслідками нашої законодавчої
діяльності.
Між іншим, так дуже часто буває, що ми приймаємо закон, і
через дуже короткий час ми вносимо до нього поправки. Це є
свідченням того, що ми не завжди випікаємо законодавчі млинці
високої якості. Ну, це тема окремої розмови. Я просто користуюсь
нагодою, щоб про це сказати.
Що належить до позитиву законопроекту з точки зору комітету?
Це більш чітке розмежування повноважень органів ліцензування. Це
запровадження поширення сфери дії закону на види діяльності,
ліцензування яких встановлено спеціальними законами з урахуванням
особливостей ліцензування. Тобто ми прийняли спеціальні закони, в
яких іде мова про ліцензування. І зараз ми це включаємо до
рамкового закону.
Приведено у відповідність до Бюджетного кодексу норми, що
стосуються порядку зарахування плати за видачу, переоформлення
ліцензій, видачу копій та дублікатів ліцензій. Ось три основних
позитивних моменти, які відзначає наш комітет. Загалом комітет
робить висновок, що цей законопроект слід, доцільно, можна
прийняти в першому читанні і доопрацювати його в підготовці до
другого читання.
Тепер моя особиста думка. Загалом я поділяю думку комітету,
але я погоджуюсь із тими депутатами, які сьогодні тут задавали
питання. Справа в тому, що ці поправки не вирішують усіх проблем
ліцензування і що ці поправки вдосконалюють закон, але не до такої
міри чи такого ступеня, щоб він був позбавлений недоліків.
Я є прихильником того, що потрібен дозвільний принцип, а не
ліцензування. Хоча треба сказати, що існують види діяльності, які
ліцензуються в усьому світі. І тому давайте ми не будемо занадто
розмахувати шаблею, що можна взагалі тільки давати дозволи і все.
Наприклад, ліки, випуск ліків, наприклад, надання певних медичних
послуг і так далі. Тобто ліцензування необхідне, але тільки в тій
мірі, в якій воно необхідне дійсно, а не є підставою для чиновника
брати хабарі. Тому треба чітко визначитися: які сфери діяльності
потрібно ліцензувати. І правильно: чим їх менше буде, тим краще,
але повинно воно бути саме там, де воно необхідне.
І, нарешті, останній вбивчий аргумент на користь прийняття
цього закону. Якщо ми не приймемо поправки до цього закону, то
буде діяти старий закон. А він є гіршим, ніж буде той, у який ми
внесемо поправки. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги... Володимире Кириловичу, запитання
хочуть вам поставити. Немає, да? Будь ласка, Яворівський - одне
запитання.
17:26:05
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський.
Шановний колего мій, я згоден з вами в усьому світі
приймається закон, потім він шліфується, життя підказує, які
внести корективи, тут ви дуже точно сказали. І ви дуже гостро
виступили з приводу того, що печуться млинці у парламенті, я з
вами згоден.
Як ви вважаєте, а можливо, справді, ввести нам ліцензування
на право депутатської діяльності? Тоді уявляєте, який був би
одностайний і прекрасний парламент? Як ви до цього ставитеся?
ЧЕРНЯК В.К. Я з вами погоджуюся повністю, але боюся, що ми з
вами там можемо не бути. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до обговорення: два -
"за", два - "проти". Народний депутат Цушко записався, фракція
Соціалістичної партії України.
17:26:59
ЦУШКО В.П.
Уважаемые коллеги народные депутаты, уважаемый Владимир
Михайлович. Значит, по поводу этого закона. Я хочу напомнить
историю. Этот закон можно принять, кроме, исключить оттуда
лицензирование алкогольных и табачных изделий. Почему? Это все
лицензированное предусмотрено в Законе "Про государственное
регулирование оборота спирта, табака и алкоголя". И напоминаю,
коллеги прошлого созыва, вы помните дискуссию, и Владимир
Кирилович вы как содокладчик тоже помните, потому что ваш комитет,
Москвин вел этот закон. И тогда мы приняли его, чтоб включили
лицензирование табака и алкоголя в этот закон, а потом с вашего же
согласия мы исключили. Нет, это правильно сделали. Но господин
Третяков и его коллеги, это борьба между ведомствами, они
перетягивают канат, а дело в том, что лицензирование алкоголя и
табака - это непросто лицензирование. Я со всем остальным
согласен, это должно быть разрешительно. А лицензия на табак и
алкоголь дают в бюджет 90 миллионов гривен. И сейчас идет борьба.
Сначала, если вы помните, была Укрспецмонополия, которая довела до
того, что свела систему до взяточничества, когда выдавали
лицензии. Потом она успешно была ликвидирована. Для наведения
порядка была передана эта деятельность, чтобы была в одном
ведомстве, и, Владимир Кириллович, напоминаю, мы ж проводили
слушания целые комитетские, где приглашали бизнесменов и всех, кто
занимается и оптовой торговлей, и производством, и все настояли на
том, чтобы было это в одном ведомстве, и было в одном законе.
Поэтому потом указом Президента с согласия, к стати, и Комитета по
финансам и банковской деятельности было передано это в налоговую
администрацию, чтобы было сосредоточено в одном месте.
Сефчас идет борьба. В связи с тем, что это самый лакомый
кусочек, вы понимаете, что такое лицензия на алкоголь, табак и на
оптовую торговлю, и за то идет борьба между ведомствами. И
господин Третьяков, я их поздравляю, им удалось через Кабмин это
пропустить и вынести в зал. Но прошлый парламент два раза этой
темой занимался. Этим, если мы приймем в такой редакции по
алкоголю и табаку, поверте, мы внесем путаницу, потому что в том
законе это все отрегулировано до мелочей. И этот закон мы будем
рассматривать, сейчас готовить налоговая администрация,
правительство согласилось. Я вам могу со слов министра финансов
сказать, что этот закон подлежит ремонту, то есть, наведению
порядка, потому что сегодня за оборотом находится более миллиарда
гривен по алкоголю и табаку. Но лакомый кусочек - дайте
разрешительную систему. Вот в чем вопрос.
Поэтому у меня предложение. Принять это в первом чтении. Наш
комитет это поддержить, но исключить, как было, чтобы
регулирование по всем остальным, Владимир Криллович, я согласен,
что они должны быть в этом лицензировании, но алкоголь и табак -
это подакцизный товар, там специальная процедура, и она виписана в
Законе о государственном регулировании.
Спасибо. Ко второму чтению или в первом, но в первом тогда
при постановлении сказать, что это будет отремонтировано именно
так. Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Оскільки більше бажаючих взяти участь
в обговоренні цього питання немає, будемо вважати, що розгляд
питання цього ми завершили, і відносно рішення будемо визначатися
під час голосування.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
Закону України про ліцензування певних видів господарської
діяльності щодо порядку допуску на фондовий ринок його професійних
учасників.
Олег Миколайович Мозговий, будь ласка.
Враховуючи, що нам треба розглянути ще декілька важливих
законопроектів, я просив би нам оперативно попрацювати над цим
питанням. До 3 хвилин, будь ласка.
МОЗГОВИЙ О.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Проект закону про внесення змін до Закону України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" було
розроблено на виконання указу Президента України "Про додаткові
заходи щодо розвитку фондового ринку України" від 26 березня 2001
року.
Зазначений проект було розглянуто на комітетах питань
промислової політики і Комітетом з питань економічної політики,
управління народним господарством, власності та інвестицій.
Метою зазначеного проекту є законодавче закріплення окремого
контрольованого порядку допуску на фондовий ринок його професійних
учасників, який відповідає законо...прийнятій в міжнародній
практиці.
Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до
статей 2 та 9 Закону України про ліцензування певних видів
господарської діяльності, які передбачають здійснення ліцензування
діяльності професійних учасників фондового ринку, згідно з нормами
спеціального законодавства , що регулюють діяльність у сфері ринку
цінних паперів України. А саме Законом України "Про державне
регулювання ринку цінних паперів України".
В зв'язку з цим:
Перше. Частину 2 статті 2 після слів "банківську діяльність"
доповнити словами "професійну діяльність на ринку цінних паперів",
І друге. Із статті 9, де зазначається види господарської
діяльності, що підлягають ліцензуванню, відповідно до закону
України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
пункт 57 "професійна діяльність на ринку цінних паперів"
виключити.
Ці зміни пов'язані з тим, що запровадження спрощеної
процедури ліцензування, що передбачено законом України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" стосовно
професійних видів діяльності на ринку цінних паперів призводять до
негативних соціально-економічних наслідків, пов'язаних, зокрема, з
послабленням контролю за діяльністю учасників ринку цінних
паперів, які забезпечують виконання угод з цими паперами, облік
прав власності, здійснення клірингу та розрахунків по угодах з
цінними паперами, а також управління активами інвестиційних
інвесторів.
До вступу в дію закону України про ліцензування певних видів
господарської діяльності державна комісія здійснили видачу
ліцензій професійним учасникам при умові дотримання певних вимог.
А саме вимог щодо розміру сплаченого статутного фонду, порядку та
джерел його формування, кваліфікаційних вимог до працівників,
вимог до приміщень, обладнання, технічних засобів, а по окремим
видам діяльності - вимог до внутрішньої нормативної бази
професійних учасників, без якої вони не можуть починати
здійснювати свою діяльність.
Специфічні особливості професійних видів діяльності, хотів би
добавити ще, на ринку цінних паперів є те, що при цьому
зачіпаються інтереси третіх сторін, значної кількості власників
цінних паперів як резидентів, так і нерезидентів. Неминуча поява
на ринку цінних паперів недобросовісних ліцензованих учасників,
яким Державна комісія з цінних паперів на стадії спрощеної
процедури ліцензування формально не зможе перешкодити мотивовано
відмовити у видачі ліцензій та проконтролювати їх повну
відповідність чинному законодавству призведе до чисельних порушень
прав власників цінних паперів, а також до підриву довіри
потенційних вітчизняних та зарубіжних інвесторів до ринку цінних
паперів України та держави в цілому.
Хотів би ще добавити. Аргументом на користь прийняття цього
законопроект є те, що Прикінцевими положеннями, статті 8
Прикінцевих положень закону про фінансові послуги та державне
регулювання ринку цінних паперів вже після слів "ліцензування
банківської діяльності" доповнити словами "діяльністю з надання
фінансових послуг". Одним із видів фінансових послуг є сьогодні
торгівля цінними паперами, кліринг по угодам з цінними паперами.
Тому, на наш погляд, уже є доцільним і уже об'єктивна
необхідність внести зміну, доповнення і привести у відповідність
статтю 9 закону про ліцензування певних видів господарської
діяльності. Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Дякую. Запитання до доповідача є, шановні колеги,?
Якщо є, то прошу записатися. Прошу висвітити на табло.
Будь ласка, народний депутат Соломатін, фракція комуністів.
17:34:56
СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановний Олеге Миколайовичу, у мене в моїй практиці
депутатській був такий приклад, коли велика група селян звернулася
до мене з проханням допомогти їм вирішити питання у справедливості
вирішення вартості того майна, котре підпадало під банкрутство.
Вартість цього майна здійснювала свою діяльність і визначала свою
діяльність і визначала вартість одна якась, ну невелика така,
група, мале підприємством, та сама, яка визначає ось діяльність на
ринку цінних паперів. Люди до цього часу не можуть відшукати
когось, хто надав би їм консультовану таку професійну пораду: чи
вірно ця фірма, а вона мала ліцензію на здійснення професійної
діяльності, визначила вартість цього майна. Вони шукають
справедливості. Підкажіть, будь ласка, що можна в такому випадку
зробити. Дякую.
МОЗГОВИЙ О.М. Ну, якщо... Хотілося б... Ця тема дуже важлива,
дякую за запитання. Дійсно, яка стосується оцінки активів, якими
сьогодні, скажімо, того чи іншого підприємства. На жаль, на
сьогоднішній день механізмів таких., є методики різні, цими
методиками можуть користуватись ті ліцензовані учасники, які
забезпечують надання таких послуг.
На наш погляд, більш цивілізованими є шляхи, які пропонуються
сьогодні, в тому числі Кабінетом Міністрів, і проектом Закону про
концентрацію торгівлі інвестиційно привабливими підприємствами на
організованому ринку цінних паперів. У нас на сьогоднішній день
ліцензована достатня кількість організаторів торгівлі - бірж
фондових, які сьогодні існують. Але, на жаль, на останньому
засідання Комітету з банківської і фінансової справи не сприйнято
аргументів щодо концентрації торгівлі такими підприємствами на
вторинному ринку, яка б дала змогу оцінювати через ринкову
вартість цінних паперів тих чи інших привабливих підприємств. Це
перший крок. Ідеальною ситуацією, яка являється те, щоб вони
концетрували свою торгівлю всі акціонерні товариства, яких
сьогодні 36 тисяч, акціонерних товариств, сконцентрувати на
організованому ринку. І тільки через організований ринок можна
дати відповідь на реальну ціну того чи іншого підприємства. На
жаль, ці всі методики мають, скажімо, як всі методики мають якісь
плюси, мінуси і таке інше.
ГОЛОВА. Народний депутат Шибко, фракція Соціалістичної партії
України.
17:37:25
ШИБКО В.Я.
Шибко, фракція Соціалістичної партії України.
Сьогодні вже другий доповідач, якого ми спостерігаємо, каже
про те, що він краще буде ліцензувати, чим щось інше. Та у всьому
світі є така практика, що є єдиний орган, це називається комітет
чи як ще його можна назвати, чи ліцензійна палата, тут мені
підказують, і вони видають ліцензії. То ви гадаєте, краще все-таки
ви будете видавати ліцензії як Комісія по фондовому ринку, коли
фондовий ринок не працює чи краще нам створити окремий якийсь
орган, який цим буде займатись?
МОЗГОВИЙ О.М. Щодо функціонування фондового ринку, я хотів би
сказати так: за 2001 рік кількість обсягу угод на ринку цінних
паперів, за 2001 рік, склав близько 69 млрд. гривень. Це працює чи
не працює? 69 млрд. гривень! І тому на цьому ринку на сьогоднішній
день здійснюють свою діяльність як професійні учасники 854
торгівця цінними паперами. То 86 зберігачів, 368 регістраторів, 7
фондових бірж, дві торговельні системи. Я не кажу гарно чи погано.
Я кажу, що сьогодні законом про державне регулювання визначені
вимоги до фінансових посередників, які
... А ще далі - закон про інвестиційну
діяльність, завершується підготовка проектів, взагалі розробка
нормативних документів, закон про недержавні пенсійні фонди,
залучення коштів фізичних осіб. Ми повинні не просто підходити до
ситуації, коли можемо, скажемо, анулювати ліцензію із-за того, що
він не подав якоїсь інформації своєчасно, потрібно працювати з
такими професійними учасниками, бо зацікавлені тут є треті особи -
власники, акціонери. дрібні, великі, маленькі. Тому я хотів би
сказати про те, що сьогодні потрібно відпрацювати ефективні вимоги
особливо до фінансових посередників. Чи це буде один орган? Можна
підійти шляхом і до одного органу. А я просто хотів сказати, що не
можна сьогодні йти процедурою спрощення вимог до таких структур,
як фінансові посередники на ринку цінних паперів, особливо тих, де
залучаються кошти фізичних осіб. На це направлений сьогодні цей
проект закону.
ГОЛОВА. Дякую. Час на запитання відведений вичерпано. Олег
Миколайович, сідайте, будь ласка.
Володимир Кирилович Черняк, у вас буде бажання виступати з
цього приводу?
ЧЕРНЯК В.К, Володимире Михайловичу, я зобов'язаний виконати
свій обов'язок депутатський і доручення комітету.
ГОЛОВА. Я неправильно сформулював питання.
17:40:01
ЧЕРНЯК В.К. Дякую.
Шановні колеги, я б не хотів, щоб ви сприймали мене, як
адвоката чи апологета ліцензування. Я виконую доручення комітету.
Але з приводу цього законопроекту я не відчуваю особливих докорів
сумління, тому що практично йдеться про зменшення об'єктів
ліцензування, і тому це якраз відповідає тому духові дозвільного
принципу, який носиться в повітрі сесійної зали. Тому мені легко
доповідати думку комітету, тому що вона, практично, співпадає з
моєю власною думкою.
Комітет з питань економічної політики розглянув на своєму
засіданні внесений Кабінетом Міністрів України проект закону про
внесення змін до Закону України про ліцензування певних видів
господарської діяльності. Йдеться про той самий закон, про який ми
говорили раніше, але це вже інші зміни і тому інший законопроект.
Метою цього законопроекту є впорядкування ліцензування
професійної діяльності на ринку цінних паперів. Такий конкретний
предмет - ліцензування професійної діяльності на ринку цінних
паперів.
Фактично, йдеться про функціонування ринку капіталів в
Україні, про фінансових посередників, про інвестиційну діяльність.
Тому ці поправки мають дуже важливе значення, і я сподіваюсь,
відіграють позитивну роль.
Законопроектом пропонується встановити, що ліцензування
професійної діяльності на ринку цінних паперів має відбуватись
відповідно до спеціальних законів, що регулюють відносини у цій
сфері, тобто пропонується виключити із сфери регулювання Закону
України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
видів діяльності, що пов'язані із професійною діяльністю на ринку
цінних паперів.
Власне, це та проблема, про яку казав і я сьогодні і Цушко.
І взагалі це, якщо говорити концептуально, то це проблема
взаємовідносин між рамковим законом і спеціальними законами.
Я думаю, що ми ще не маємо остаточної концепції щодо цього
питання. Я є прихильником того, що повинен бути рамковий закон, де
повинні бути вирішені питання всі даної теми концептуально, і
спеціальні закони, де йде мова про специфіку ліцензування тих чи
інших видів діяльності.
Тому я не можу однозначно, так би мовити стверджувати. що
краще, це, мабуть, треба дивитися в кожному конкретному випадку.
До речі, я погоджуюсь із Головним науково-експертним
управлінням Апарату Верховної Ради України, яке робить висновок,
що краще було б об'єднати ці два закони в один і один закон дати
до другого читання. Але, мабуть, це вже зараз важко зробити. Я
думаю, що все-таки, мабуть, хай буде 2 законопроекти. Хоча комітет
це питання розгляне. Якщо нам вдасться, то ми зведемо до одного
законопроекту.
Висновок комітету: зазначений законопроект пропонується
Верховній Раді прийняти у першому читанні за основу та доручити
комітетові доопрацювати його до другого читання з урахуванням
зауважень і пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи, тобто
кожен з вас може подати свої пропозиції і ми їх будемо врахувати у
підготовці законопроекту до другого читання. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до Володимира Кириловича є?
Немає.
Дякую, Володимир Кирилович.
Подивимося, хто в нас записався на виступ. Ніхто не
записався. Значить, ми поділяємо думку комітету. Завершуємо
обговорення цього питання. Рішення будемо приймати під час
голосування.
Шановні колеги, нам треба було б розглянути проект Закону про
внесення змін до деяких законів України з питань допомоги
малозабезпеченим сім'ям. Але перед цим ми повинні розглянути
проект закону, щоб дійти, я просто прошу вашої уваги, до цього
закону, проект Закону про внесення змін до Закону України про
порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів
місцевого самоврядування в Україні у засобах масової інформації.
Автор цього законопроекту народний депутат Беспалий Борис Якович.
Будь ласка.
17:45:06
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.
Шановні колеги, я маю честь представити вашій увазі
законопроект, внесений мною разом з Володимиром Бондаренком та
Юрієм Єхануровим, про внесення змін до Закону України про порядок
висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого
самоврядування в Україні засобами масової інформації.
Назва законопроекту, як ви тільки що чули, дуже складна. А
сутність його надзвичайно проста. Діючий на сьогодні закон обмежує
можливість Верховної Ради зробити державне замовлення для
висвітлення своєї роботи трьома відсотками мовлення на кожному
каналі. І це фактично є юридичною підставою, чому наші постанови
ті з них, які передбачають пряму трансляцію на першому каналі, не
можуть бути виконані. Оце трьохвідсоткове обмеження перешкоджає.
Щоправда, це можуть робити комерційні телерадіокомпанії, одна з
них, конкретно "Радіорокс" цим займається, але це капля у морі. Я
особливо наголошую, прийняття даного законопроекту зовсім не
передбачає обов'язкової прямої трансляції засідань парламенту. Це
робить окрема постанова Верховної Ради. Але без прийняття даного
закону ми позбавлені можливості вирішувати треба нас транслювати
напряму чи ні, прямі засідання.
І другий не менш важливий момент, а може ще і більш важливий.
без прийняття цього невеличкого закону практично неможливе
створення парламентського телеканалу або парламентського
радіоканалу. Дійсно, що ж це буде за парламентській канал, якщо на
ньому висвітлення роботи парламенту буде менше трьох відсотків.
Так що цей момент ще більш важливий.
Тепер, які конкретні зміни ми пропонуємо. У статті 9-ій
згаданого закону ми пропонуємо просто зняти фразу одну єдину, що
державне замовлення Верховної Ради здійснюється у межах 3
відсотків від річного обсягу мовлення. Ос і все, тобто такий
маленькій рядок і за ним дуже великий зміст.
У чому доцільність ще прийняття цього закону. Це
загальновизнані стандарти демократії, які передбачають прозорість
у роботі влади. Влада має бути, вибачайте, як в акваріумі. Другий
момент, це захист прав наших виборців. Колись Булгаков казав, що
осетрина не буває другої свіжості. Я думаю інформація теж буває
або першої свіжості, або ніякої.
Третє. На сьогодні висвітлення роботи парламенту інколи таке,
що і не зрозумієш це висвітлення чи затемнення його роботи. І
крок, який ми маємо сьогодні зробити, - це крок до рівних
медіаможливостей для різних політичних сил представлених у
парламенті.
І нарешті. Тухнічні, фінансові і бюджетні можливості. Це
найпростіше і технічно найпростіша і найдешевша передача, яку з
інтересом слухають слухачі, як ми знаємо. І додатковий витрат з
Державного і місцевих бюджетів прийняття даного закону не
потребує. Натомість, законопроект потребує вашої підтримки,
шановні колеги, підтримки при голосуванні. Я особисто, чесно
кажучи, в такій підтримці і не сумніваюсь. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! У мене є пропозиція. Всім, я
думаю, постановка питання зрозуміла. Ми не повинні розводити
дебати, щоб не склалося враження, що Верховна Рада піклується
виключно про себе. Я пропоную, щоб у четвер ми його проголосували,
не відкриваючи дебатів. Немає заперечень?
Дякую, Борисе Яковичу. Значить, завершили обговорення цього
питання. Рішення будемо приймати у четвер.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
деяких законів України з питань надання допомоги малозабезпеченим
сім'ям.
Доповідач державний секретар Міністерства праці та соціальної
політики Петро Павлович Овчаренко. Будь ласка, Петре Павловичу.
Я просив би, це питання також щоб ми розглянули .......
ОВЧАРЕНКО П.П.
Шановний Володимире Михайловичу!Шановні народні депутати! Я
маю честь представити вашій увазі проект закону яким
передбачається внести зміни до нині діючих законів України про
державну допомогу сім'ям з дітьми та про державну соціальну
допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Зазначені зміни викликані тим, що на сьогодні, так склалося,
існують практично схожі механізми визначення розміру допомоги за
цими двома законами і не виключають один одного. Така
неузгодженість призводить до одночасного призначення двох видів
допомоги малозабезпеченим сім'ям, чим порушується принцип
соціальної справедливості. Одна сім'я отримує допомогу в
подвійному розмірі, а інша - зовсім її не отримує у зв'язку з
неадресним спрямуванням наявних бюджетних асигнувань.
Таким чином, проектом закону пропонується уніфікувати виплату
допомоги малозабезпеченим сім'ям шляхом збереження лише одного
виду державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та
здійснювати її фінансування за рахунок субвенцій з Державного
бюджету.
Проект закону передбачає також вдосконалення механізму
визначення права малозабезпеченої сім'ї на призначення державної
соціальної допомоги, необхідність якої засвідчила майже 2-річна
практика її надання, а також чисельні звернення шановних народних
депутатів, громадян та місцевих органів влади. Зокрема,
законопроектом передбачається конкретизувати склад сім'ї,
окреслити поважні та незалежні причини, внаслідок якої сім'я має
середньомісячний сукупний доход менший прожиткового мінімуму для
сім'ї, передбачається проводити дослідження наявності додаткових
джерел для існування та визначення можливостей їх використання для
підвищення рівня доходів, що впливатимуть на розмір допомоги.
Введення цього закону забезпечить, на нашу думку, адресність
та диференційований підхід до надання державної соціальної
допомоги малозабезпеченим сім'ям, а також пріоритет сімей з дітьми
у системі державної підтримки малозабезпечених верств населення.
Саме ці головні питання та зміни джерела фінансування допомоги
малозабезпеченим сім'ям та необхідність внесення відповідних
поправок при доопрацюванні проекту Державного бюджету на 2003 рік
обумовлює надзвичайну актуальність своєчасного прийняття
законопроекту.
Законопроект ретельно розглянутий в Комітеті з питань
соціальної політики та праці і запропонований шановній Верховній
Раді прийняти за основу. Прошу підтримати законопроект та прийняти
його за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, є запитання? будь ласка, запишіться
тоді. Висвітіть на табло. Будь ласка, Микола Мельничук, Михайло
Мельничук, вибачте, фракція Соціалістичної партії України.
17:52:29
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Безумовно, шановний доповідачу, такий законопроект конче
потрібен нашому суспільству і фракція Соціалістичної партії буде
безумовно підтримувати його. Відповідь на те, коли в свій час
трасти обкрадали наших громадян і тих же самих соціально зараз не
забезпечених або малозабезпечених, коли людей пускали по вітру, ми
дійсно підтримаємо, бо це конче потрібно.
Але скажіть, будь ласка, з приводу малозабезпечених сімей, чи
контролюється з боку держави тоді, коли малозабезпечені приходять
за відповідною допомогою держави на "Мерседесах", хорошо
упаковані, які заробляють за кордоном гроші хороші, утримують свою
сім'ю і під час цей же держава ще й їх підтримує як
малозабезпечених. Скажіть, будь ласка, от недавно я слухав молоду
матір, яка народила двох дітей, і з цього приводу...
ГОЛОВА. Відключіть.
МЕЛЬНИЧУК М.В. Одну хвилинку, задаю таке питання. Одна
дитина, щоб народити, коштує 700 гривень, це те, щоб трошки
купити, заплатити лікарю і так далі.
ГОЛОВА. Будь ласка, освободіть...
МЕЛЬНИЧУК М.В. Що вертає держава молодій матері, яка народила
дитину?
ГОЛОВА. Будь ласка, дайте відповідь.
ОВЧАРЕНКО П.П. Дякую за запитання і дякую за підтримку. Саме
цей законопроект і регулює, врегульовує всі ті процеси, про які ви
говорите, і береться за увагу теж такий компонент, як майнові
позиції тієї чи іншої сім'ї, в тому числі і "мерседес", про який
ви говорите. І в цьому плані вводиться така інституція, як
соціальний інспектор, який матиме право перевіряти ряд позицій,
які дають право на отримання державної соціальної допомоги.
ГОЛОВА. Сухий Ярослав Михайлович, фракція СДПУ(о).
17:54:44
СУХИЙ Я.М. Дякую.
Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).
Петро Павлович, ми на комітеті про це вже говорили, закон
вкрай потрібний, його чекають на місцях. Зокрема, хочу вам
сказати, що в Запорізькій області через путаницю цих законів
дефіцит коштів на виплату соціальної допомоги сім'ям сьогодні
складає мільйони гривень. Особливо влаштовує на місцях те, що
джерела покриття витрат на надання соціальної допомоги
малозабезпеченим сім'ям, законопроект передбачає субвенції до
місцевих бюджетів за рахунок Державного бюджету України. Скажіть,
будь ласка, як ви дивитесь на те, це для стенограми, щоб у другому
читанні до Передкінцевих положень внести зміни, які передбачають
положення про введення закону в чинність?
ОВЧАРЕНКО П.П. Я підтримую вашу пропозицію і в другому
читанні ми це все передбачимо. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна".
17:55:39
ЧЕРНЯК В.К. Я також вважаю, і наша фракція підтримує
законопроект. ВВажаю, що треба його приймати, це актуалітет
Верховної Ради - допомога малозабезпеченим сім'ям. Але мене якраз
турбує те питання, в розвиток того, про що вже сказав депутат
Сухий, чи не буде цей закон, як багато з наших законів соціальних
паперовим законом? Який фінансовий бік справи? Чи буде він
забезпечений фінансово? У нас уже зараз дуже великі обсяги коштів
не виплачених, нарахованих, але не виплачених тим, хто потребує
допомоги. І, до речі, тут контрольну функцію погано виконуємо як
парламент. Тобто, чи не приймемо ми закон, він, практично, не буде
фінансово забезпеченим і не буде діяти. Дякую.
ОВЧАРЕНКО П.П. Дякую за запитання. Питання надзвичайно
важливе, воно стосується фінансового забезпечення.
Я хочу вам нагадати, що на 2002 рік передбачено в бюджеті
сім'ям з дітьми та дітямінвалідам та інвалідам з дитинства, це йде
по одному коду 1 мільярд 100 мільйонів.
При умові стовідсоткового фінансування цих коштів хватає
повністю. Але на сьогодні перефінансовано на 10 число 744 мільйона
для надання допомоги сім'ям з дітьми, заборгованість... я по
сім'ям з дітьми говорю, заборгованість складає на сьогодні 30
мільйонів, яка планується до кінця місяця, цього жовтня місяця
повністю погасити.
ГОЛОВА. Дякую. Борис Якович Беспалий, будь ласка.
17:57:28
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, 223 виборчий округ, місто Київ.
Шановний доповідачу, всі депутати, які здійснюють прийом
громадян в округах, знають, що це проблема є навіть не номер один,
а номер нуль.
І мені здається, чи звертались ви, це ж всетаки виконавча
влада є єдиною системою, до розробників Державного бюджету на
наступний рік для того, щоб вся частина була захищеною, ці видатки
в бюджеті, і виконувались у повному обсязі і наповнені були
відповідними джерелами фінансування.
Але в мене є ще одне питання. От межа малозабезпеченості
тощо. Які ведуться пошуки ресурсів, щоб збільшити не разову
соціальну допомогу, не разову, а підняти до належного рівня ці
постійні соціальні виплати, тобто мінімальні виплати тим, хто є
годувальником в таких сім'ях малозабезпечених? Тоді, можливо,
менше буде потреба в разовій допомозі.
Дякую за відповідь.
ОВЧАРЕНКО П.П. Дякую за запитання.
Дійсно, уряд, міністерство в тому числі, приймає саму активну
участь у розробці проекту бюджету на 2003 рік. І всі питання, про
які ви говорите, що стосується фінансування, нами відстоюються. І
певна сума, я хочу підтвердити, і Державний комітет з бюджету
Верховної Ради, і завтра ми будемо розглядати, ви знайте цю цифру.
Що практично повністю забезпечено в плані проекту фінансування цих
видів соціальних допомог. Дай Бог, щоб ми тільки затвердили і
отримали.
Що стосується разових, то, дійсно, тут є питання. Сьогодні,
коли на Верховній Раді обговорювалося питання про мінімальну
заробітну плату, коли розглядалися питання, де знайти джерела
фінансування - це в одному аспекті. І я думаю, що прийде час, коли
будуть і фінансові, і економічні можливості забезпечити
прожитковий мінімум так, як цього потребує Закон "Про соціальні
стандарти".
ГОЛОВА. Дякую. Час на питання і бажаючі поставити питання вже
також вичерпалися. Петро Павлович дякую.
Шановні колеги, є пропозиція на 15 хвилин продовжити нашу
роботу. Комітет, як проінформував Василь Георгійович Хара повністю
тут погоджується з тим проектом, який він запропонував. Є у нас
необхідність обговорювати це питання? Ніхто не наполягає? Значить,
розгляд питання ми завершимо. Щодо рішення будемо визначатися під
час голосування.
Шановні колеги, я прошу, щоб ми сьогодні формально хоча б
завершили наш розгляд засідання, ще раз глянути проект Закону про
доповнення частини другої статті три Закону України "Про
концесії", щоб коротко і швидко доповів нам голова державної
туристичної адміністрації. Там дуже простий закон, але за ним,
мабуть, дуже багато що стоїть. Будемо сподіватися, що багато
коштів для туристичної галузі.
______________В.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Відоме питання, воно, як то кажуть, з бородою немає потреби
сьогодні переконувати народних депутатів в цьому питанні, тим
паче, що я щиро вдячний великій групі народних депутатів, яка
згодилася увійти у міфракційне об'єднання на підтримку розвитку
туристичної сфери України, і ми розраховуємо на сприяння,
створення відповідних нормативних актів, які будуть сприяти
розвитку туристичної сфери, за рахунок якої живуть багато країн.
У зв'язку з цим я міг би зробити відповідну доповідь щодо
цього доповнення. але зрозуміло, що світова практика будівництва
різних об'єктів на умовах концесій дає можливість залучити
інвестиції, в тому числі і внутрішні, і зарубіжні інвестиції до
будівництва різних об'єктів. Йде мова про готельне господарство. У
нас готельне господарство, на жаль, у важкому стані в країні і нам
треба робити ці кроки.
Якщо будуть запитання, я готовий відповісти. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, запитання є до доповідача? Якщо є, прошу
записатися. Прошу висвітити на табло. будь ласка, Черняк Володимир
Кирилович, фракуція "Наша Україна".
18:02:15
ЧЕРНЯК В.К.
Законопроект вкрай актуальний. Я поділяю думку, що його треба
підтримати. Потрібно розвивати туристичну сферу в Україні.
Я думаю, що це для нас один із способів залучення інвестицій
і формування позитивного іміджу України у світі. А коли заробимо
гроші, то можемо й самі ще їздити по світу. Так що тут взаємна
така вигода. Акцент у цьому законопроекті поставлений на
готельному господарстві. Це якраз найбільш болюча точка, больова
точка туристичної сфери в Україні і зрозуміло, що потрібні гроші,
інвестиції і наші, і залучити іноземні. Але у мене запитання таке,
як ви вважаєте, Валерію Івановичу, чи спрацює механізм залучення
інвестицій на будівництво в Україні готельного господарства, чи
достатні тут, так би мовити, стимули і як ви прогнозуєте хід
подій? Дякую.
______________. В.І. Я хотів би сказати, що на найблищі 10 років
щодо будівництва готелів є велика потреба, понад 6 мільярдів
гривень для того, щоби розбудувати готельне господарство і,
звичайно, реконструювати, привести, як-то кажуть, у порядок наше
готельне господарство. І таких, звичайно, коштів в державі немає.
І ми знаємо, що це механізм якраз додаткового надання можливості,
так би мовити, державного кредитування концесії, тому що дається з
боку держави як концесієдавець дає можливість орендувати, взяти в
оренду на 49 років відповідний об'єкт, будувати. Після
відповідного терміну повертається цей об'єкт державі. Ось таким
чином, я вважаю, це хороший механізм, який уже працює в багатьох
країнах світу.
ГОЛОВА. Віталій Якович Шибко, фракція Соціалістичної партії
України, будь ласка.
18:04:26
ШИБКО В.Я. Шибко, Соціалістична партія України.
Я, ви вірно тут сказали, що деякі країни взагалі живуть за
рахунок туризму. Але я хотів би вас спитати: у цьому році у бюджет
скільки залучено від туризму і чи дійсно виправдає цей закон ті
залучені гроші в майбутнє на будівництво, розбудову готельного
бізнесу, бо що нам сьогодні мішає, заважає, вибачте, взагалі
залучати інвесторів іноземних? Є відповідна законодавча база,
повинні тільки гарантії бути з боку держави.
___________В.І. Якраз я з самого останнього вашого питання -
що заважає? - якраз гарантія з боку держави є механізм концесії.
Це - гарантії з боку держави. А щодо вкладу туристичної сфери, то
можу сказати, що тільки туристична сфера, це готельне господарство
і санаторнокурортний комплекс в минулому році надав послуг на
півтора мільярда гривень. Якщо говорити про сукупні доходи, як
рахують всі країни світу, це і транспорт, і інші галузі, які
працюють, це понад 50 галузей, це - 20 млрд. гривень сукупних
наданих послуг, які сьогодні працюють на економіку України.
Звичайно, це мало прівняно з іншими країнами, тому що, на жаль,
нам потрібно дуже багато зробити. Перш за все, в розвитку
туристичної інфраструктури, рекламно-інформаційної діяльності, на
що потрібні гроші. Звичайно, йде мова про спрощення всіляких
формальностей, які нам заважють, звичайно, йде мова про надання
якісних послуг і підготовка кадрів. Над цими проблемами ми
працюємо за підтримкою і уряду, і Президента України, і, звичайно,
Верховної Ради, я уже про це сказав.
Я сподіваюсь, що буде більший вклад. Ми вважаємо, що
потенційні можливості наші використовуються тільки не третину, а
то і менше, якби ми дійсно включили цей механізм на цих рівнях.
ГОЛОВА. Дякую, Валерій Іванович.
Шановні колеги, від комітету буде виступ? Будь ласка.
18:07:01
ПОЛІІТ А.А.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты!
Актуальность этого законопроекта обусловлена начальной
необходимостью создания благоприятного инвестиционного климата в
туристической сфере, в частности, с ориентацией капитальных
вложений в развитие материальной базы туристического
реакреационного комплекса Украины.
Для информации для обслуживания туристов используется более 3
тысяч учреждений оздоровлений и отдыха, из которых 1200 -
государственной формы собственности, 1300 гостинниц, кемпингов,
мотелей и других учреждений размещения.
Интенсивная их эксплуатация в период масового туризма в 60-80
гг. XX века привела к тому, что на сегодняшний день, и в том числе
за 10 лет эксплуатации при независимости Украины так называемой их
возможности, безусловно, исчерпаны. Необходимо приводить их в
соответствии с требованиями международных стандартов.
Комитет поддерживает в целом законопроект и предлагает
принять его в такой редакции: "Будівництво та експлуатація
готелів, туристичних комплексів, кемпінгів та інших відповідних
об'єктів туристичної індустрії".
Данное предложение не меняет, а лишь уточняет, скажем так,
детализирует данную статью. Такую редакцию, кстати говоря,
поддерживает и Главное научно-экспертное управление. У меня все.
ГОЛОВА. Дякую. Запитання. Будь ласка, Володимир Кирилович.
18:08:22
ЧЕРНЯК В.К.
Я здивований і обурений тим, як ви сказали стосовно
незалежності. Я з повагою ставлюся до поглядів комуністів, до
інших, представників всіх інших фракцій. І незалежність України
визнана фактично всіма країнами світу. Мені також не подобається
багато з того, що є у нас в умовах незалежності. Але казати "так
звана незалежність у стінах парламенту. Уявіть собі парламент
будь-якої країни світу, де депутат вийшов і з такою неповагою
говорив про незалежність. Ми можемо говорити з неповагою до влади,
до самих себе, до будь-кого, але якісь речі у державі, які
вибороні державою. І народ проголосував на референдумі про це.
Тобто я би просто просив вас утриматися, ви ще молодий депутат, я
до вас нормально, з повагою ставлюся, я думаю, що у вас обмовка
вийшла. І я думаю, що це просто недопустимо такі речі у
парламенті.
І, Володимире Михайловичу, я до вас. Я вважаю, що ви як
голова Верховної Ради у цей момент повинні були зробити зауваження
депутатові, який виступає і такі речі говорить. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Володимире Кириловичу, я просто цей момент
прослухав, не дивлячись на те, що намагаєшся слухати. Я думаю, що
це обмовка. І давайте не будемо тут дискусії...
__________________. Тем более, что он не имеет отношения
никакого к законопроекту.
ГОЛОВА. Тим не менше, я думаю, що Володимир Кирилович тут
правий. Давайте не будемо розпочинати дискусій.
Будь ласка, народний депутат Мельничук Михайло, фракція
Соціалістичної партії України.
Мабуть вже система втомилася. Ні, працює. Картку вставте
вірно.
18:10:50
МЕЛЬНИЧУК М.В.
...мабуть не пройде.
Шановний доповідачу! Гарний був би туристичний марштур
Івано-Франківськ-Одеса, тим більше, що ми всі знаємо, що там
споруджено великі об'єкти туристичні, які мають даже іноземці до
них відношення.
Як ви вважаєте, чи можна включити ці об'єкти до надбанння
нашого народу і щоб там відповідно були туристичні маршрути. Це
було б... принесло би в державу немалі кошти.
_____________. На мой взгляд, ну хороший вопрос, но в первую
очередь мне кажется , что он должен касаться головы туристической
администрации. Это его компетенция.
ГОЛОВА. Дякую. Бажаючих поставити питання уже також
завершили.
______________. Спасибо большое.
ГОЛОВА. Дякую, Андрій Анатолійович. Шановні колеги, бажаючих
взяти участь в обговоренні, я бачу, немає. Я просив би лише
комітет доопрацювати ці два проекти, щоби на голосування було
винесено один проект. І я думаю, той проект, який запропонован й
від уряду, він дозволяє більш ширше дивитися на цю проблему.
Оскільки та пропозиція, яка внесена від комітетів, вона звужує
можливості туристичної адміністрації. Давайте дамо можливість їм
творчо працювати.
Шановні колеги, розгляд питання - проект закону про
доповнення частини другої статті Закону України "Про концесії"
(щодо будівництва та експлуатації об'єктів туристичної галузі)
завершено. Щодо рішення, будемо визначатися під час голосування.
Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується
закритим. Завтра ми продовжемо роботу о 10 годині. Я просив би
зважити на те, що ми завтра будемо обговорювати проект бюджету, в
першому читанні розглядати. Дякую за роботу. До побачення.