ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
16 жовтня 2002 року, 10.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Сідайте, будь ласка. Доброго ранку
шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу
народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему
"Рада".
10:02:43
Зареєструвалося -388
В залі зареєструвалося 388 народних депутатів. Ранкове
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження народного
депутат України Бондаря Володимира Нальковича. Давайте його
привітаємо, побажаємо щастя, здоров'я, всього найкращого. (О п л е
с к и)
Відповідно до статті 2.5.2. Регламенту в середу ми маємо 30
хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій
народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися для
виголошення заяв та повідомлень, а я оголошую депутатські запити,
які надійшли.
Надійшли запити народних депутатів України. Олексія Козаченка
до Прем'єрміністра України щодо неправомірності вказівки
Державного комітету України по земельних ресурсах стосовно
запровадження тимчасового порядку формування та ведення бази даних
автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру.
Прошу голосувати про направлення.
10:04:24
За-91
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Балога та інші - до
Прем'єр-міністра України щодо збереження мережі вузькоколійних
залізниць в Закарпатті, Івано-Франківщини та Львівщини для
використання їх в подальшому розвитку туризму і зміцнення
економіки карпатського регіону. Прошу голосувати.
10:05:00
За-199
Рішення прийнято.
Анатолія Мороза до Прем'єрміністра України щодо збереження
від ліквідації єдиного унікального дизельнобудівного підприємства
України ВАТ "Південдизельмаш", місто Токмак Запорізької області.
Прошу голосувати.
10:05:32
За-160
Рішення прийнято.
Михайла Павловського до Прем'єрміністра України стосовно
вимог страйкуючих працівників акціонерного товариства
"Авіакомпанія "Авіалінії України". Прошу голосувати.
10:06:00
За-143
Рішення прийнято.
Анатолія Мороза до Прем'єрміністра України стосовно
врегулювання земельних відносин та одержання земельних ділянок
жителями сіл Озерного та Корнієвки Весильського району Запорізької
області у відповідності з діючим законодавством України. Прошу
голосувати.
10:06:32
За-161
Рішення прийнято.
Анатолія Полііта до Прем`єр-міністра України у зв'язку з
ігноруванням Кіровоградської обласної державної адміністрації
нагальних проблем та звернень обласного центру трудової та
соціальної реабілітації інвалідів. Прошу голосувати.
10:07:05
За-174
Рішення прийнято.
Володимира Козакова до Генерального прокурора України щодо
протиправних дій стосовно учасників всеукраїнської акції
"Повстань, Україно!" в Кіровоградській області. Прошу голосувати.
10:07:35
За-147
Рішення прийнято, за - 147.
Валерія Пустовойтенка до Генерального прокурора України з
приводу ситуації, що склалася у місті Переяслав-Хмельницькому
після виборів міського голови. Прошу визначитися.
10:08:03
За-105
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України щодо фактів
зловживань службовим становищем, службового підроблення, ухилення
від сплати податків, приховання коштів в оффшорних зонах, грубого
порушення законодавства з боку окремих посадових осіб Національної
телекомпанії України. Прошу визначитися.
10:08:40
За-144
За - 144, рішення прийнято.
Петра Симоненка до Генерального прокурора України щодо
законності прийняття рішення Луганською обласною прокуратурою по
справі Олени Бережної. Прошу голосувати.
10:09:08
За-141
За - 141, рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України щодо
невиконання працівниками Генеральної прокуратури вимог Конституції
України, чинного законодавства при розгляді заяв громадян та
депутатського звернення стосовно фактів фальсифікації зловживань
посадового становища з богу працівників органів внутрішніх справ
та прокуратури Харківської області при розслідування кримінальної
справи. Прошу голосувати.
10:09:51
За-136
Рішення прийнято.
Групи депутатів Семенюк, Вернигора та інших до міністра
внутрішніх справ України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на
звернення з приводу порушень при демонтажу наметів 17 вересня
цього року.
Прошу визначитись.
10:10:22
За-150
Рішення прийнято.
Володимира Яворівського до міністра охорони здоров'я України
у зв'язку з невдоволенням відповіддю на депутатське звернення
стосовно прийняття по забезпеченню ліками мешканки міста
Новояворівськ Львівської області, яка з вини лікарів опинилась на
грані смерті та щодо проведення перевірки діяльності Управління
охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації.
Прошу визначитись.
10:11:03
За-158
За 158, рішення прийнято.
Володимира Пузакова до міністра внутрішніх справ України щодо
протиправних дій стосовно учасників всеукраїнської акції
"Повстань, Україно!" в Кіровоградській області. Прошу визначитись.
10:11:30
За-152
За - 152. Рішення прийнято.
Михайла Радіонова до міністра фінансів України, голови
Державного казначейства України стосовно фінансування добудови
лікарні на 150 ліжко-місць спеціальною медикосанітарною частиною
номер 11 Міністерства охорони здоров'я, передбаченого Постановою
Кабінету Міністрів України від 19 квітня цього року. Прошу
голосувати.
10:12:06
За-147
За - 147. Рішення прийнято.
Геннадія Руденка до голови Рахункової палати України про
проведення перевірки діяльності Національної акціонерної компанії
"Украгролізінг", зокрема НІІ, адміністративно-розпорядчої та
фінансової діяльності щодо ефективності та доцільного витрачання
бюджетних коштів і коштів позабюджетних джерел за останні 3 роки.
Прошу визначитися.
10:12:45
За-156
За - 156. Рішення прийнято.
Михайла Радіонова до голови Рахункової палати України про
проведення перевірки промислового об'єднання "Укрпротез". Прошу
визначитися.
10:13:10
За-120
За - 120. Рішення прийнято.
В'ячеслава Кириленка до Натанівського сільського голови
Запорізької області у зв'язку з відсутністю реагування на
депутатське звернення стосовно рішення сільської ради щодо оренди
приміщення фельдшерсько-акушерського пункту. Прошу проголосувати.
10:13:41
За-89
За - 89. Рішення не прийнято.
Оголошення запитів закінчено. Прошу висвітлити список
бажаючих виступити.
Слово надається Поліщуку Миколі Єфремовичу, підготуватися
Шершуну.
10:14:21
ПОЛІЩУК М.Є.
Прошу передати слово народному депутату Сергію Соболєву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон Соболєва.
10:14:40
СОБОЛЄВ С.В.
Шановний головуючий, шановні колеги!
Я хотів би звернутися до вас з приводу того, що сьогодні
пройшло вже майже два тижні з моменту, коли... Я до головуючого
звертаюся, будь ласка, не заважайте йому, пане Ніколаєнко. З
приводу того, що два тижні тому Голова Верховної Ради або, як це
згідно статті 4.2.2, головуючий на сесії повинен був оголосити про
те, що фракція "За єдину Україну" розпущена. До цього часу цього
не було зроблено. Тому я просив би вас як головуючого виконати цю
функцію, тим більше, що сьогодні День продовольства, треба якраз
привітати всіх розпуском такої фракції.
По-друге. Після темників, які друкувала Адміністрація
Президента на чолі з Медвечуком для засобів масової інформації,
обласні державні адміністрації, конкретно у Запорізькій області
продовжили цю ганебну практику. Так, цілому ряду видань
Запорізької області прийшли побажання з тим, щоб були надруковані
матеріали щодо діяльності обласної адміністрації, у чому немає
ніяких проблем, а так само щодо діяльності фракції "Наша Україна",
Комуністична фракція, Соціалістична фракція, фракція Блоку Юлії
Тимошенко. Ці матеріали носять відвертий провокаційний характер,
тенденційний характер. Я вже не кажу про те, що у цілому ряді
матеріалів є відверті антисемітські заклики. Саме тому я хотів би
звернути увагу колег на те, що така практика темників, коли
розсилаються вже не лише теми, з якими треба виступити в пресі, а
коли розсилаються вже прямо матеріали безпосередньо, які
стосуються роботи опозиції, при чому, висвітлення її роботи в
негативному змісті, ця практика вже стала розповсюджуватися і на
обласні державні адміністрації.
Крім того, в рамках цих матеріалів є цілий ряд матеріалів,
які йдуть з перекладом на українську мову. Так от, в одному з
матеріалів допущено двісті сорок граматичних помилок, які
пропонують розмістити в газетах області.
Я звертаю увагу, якщо це є практика роботи обласних
адміністрацій, про яку подальшу роботу можна вести мову? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шершун. Підготуватися Білорусу.
10:17:14
ШЕРШУН М.Х.
Микола Шершун, 157 виборчий округ.
Прошу передати слово для виступу депутату Калінчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не чути кому передати слово.
ШЕРШУН М.Х. Калінчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон Калінчука. Будь
ласка, Василь Антонович.
10:17:29
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги!
Державним бюджетом 2002 року на проведення комплексу планових
протиепізоотичних заходів передбачено 52 мільйони гривень. З
початку року фактично отримано 21 мільйон гривень, що становить
лише 41 відсоток до запланованого Щорічно згідно зазначених плані
у тваринницькій галузі фахівцями ветеринарної медицини
здійснюється 50-60 мільйонів діагностичних досліджень. 700-800
мільйонів профілактичних щеплень проти біль як 130 інфекційних
хвороб, в тому числі і спільних для тварин та людини. Цим самим
протягом багатьох років в Україні зберігається стійке епізоотичне
благополуччя щодо гостроінфекційних хвороб тварин. Більше 10 років
країна вільна від ящуру, бруцельозу, в довоєнні роки ліквідовано
........тощо.
Разом з тим, згідно офіційних повідомлень Міжнародного
епізоотичного бюро спостерігається погіршення епізоотичної
ситуації в багатьох країнах світу.
З початку цього року в Україні також відмічено ускладнення
епізоотичної ситуації щодо гострих інфекційних хвороб тварин,
особливо сказу станом на 1.10.2002 року зареєстровано вже 774
неблагополучних пункти, де захворіло і загинуло 890 тварин. За
інформацією Міністерства охорони здоров'я України в минулому році
від сказу померло 5 людей, а в цьому році 1 людина. Затримується
проведення оздоровчих заходів на благополучних господарствах і
областях щодо хронічних, інфекційних хвороб тварин таких як
туберкульоз, лейкоз. В значній мірі такий стан пояснюється
незадовільним фінансуванням протиепізоотичних заходів. На сьогодні
за отримані і використані імунобіологічні препарати по
Держзамовленню борги виробникам зросли до 10 мільйонів гривень.
Більше того, с початку року зовсім не фінансується утримання
музею.........мікроорганізмів, які налічують понад 1100 одиниць,
що являється національним надбанням нашої держави. При подальшому
зволіканні фінансування протиепізоотичних заходів, Державна служба
ветеринарної медицини буде змушена зупинити проведення планових
діагностичних досліджень та профілактики щеплень. Незважаючи на
цінову ситуацію, яка склалася на ринку продукції тваринництва
державна підтримка галузі залишається мізерною. Державна програма
селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах
агропромислового комплексу на 2002 рік із передбачених 58
мільйонів гривен станом на 15 жовтня профінансовано лише на 18
відсотків. недостатньо фінансується державна підтримка виробництва
продукції тваринництва і рослинництва. Тому ми вважаємо, що дану
заяву приймати як заяву, як офіційний депутатський запит до
Прем'єр-міністра України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! Шановні народні депутати! Дуже голосно
розмовляєте між собою в залі. Тихше, будь ласка. Угомоніться!
Слово надається Білорусу Олегу Григоровичу. Наступний
Павловський.
10:20:48
БІЛОРУС О.Г.
Білорус. Прошу передати слово для виступу народному депутату
Турчинову Олександру Валентиновичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:21:04
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні колеги! Вчора суддею Київського апеляційного суду
Василенка була відкрита кримінальна справа проти громадянина Кучми
Леоніда Даниловича.
Кучма Леонід Данилович звинувачується по 12 статтям
Кримінального кодексу, зокрема таким як причетність до вбивства,
корупція, крадіжки в особливо великих розмірах, зловживання
службовим становищем тощо.
Крім того, громадянин Кучма Леонід Данилович отримав припис
судді щодо негайного підписання закону про Кабінету Міністрів та
закону про слідчі комісії. В той же час вчора по засобам масової
інформацій йшли брехливі коментарі представників Адміністрації
Президента, виконавчої влади та інших захисників пана Кучми, які
говорять про неправомірність дій судді.
Я уповноважений заявити, що законодавство України не обмежує
відкриття кримінальних справ як проти Президента, так і проти
народних депутатів. Кожний слідчий, кожний прокурор, кожний суддя
не тільки має право, але ж зобов'язаний відкрити кримінальну
справу, коли він вбачає ознаки скоєного злочину.
Інше питання - притягання людини, яка займає посаду
Президента чи народного депутата до кримінальної відповідальності.
Для цього, дійсно, потрібна згода Верховної Ради, але ж все це
попереду.
Крім того, шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на
грубі порушення виконуючого обов'язки керівника голови міського
апеляційного суду пана Глоса. Не зважаючи на те, що народні
депутати, які підписали заяву про відкриття кримінальних справ,
звернулися з цими заявами персонально до кожного судді
кримінальної колегії апеляційного суду. Пан Глос, зловживаючи
службовим станом, приховав від суддів ці звернення і відправив їх
в Адміністрацію Президента для узгодження позиції. Тому ми змушені
були повторно звертатися до суддів для того, щоби вони виконали
свій обов'язок, як це зробив суддя Василенко, і відкрили
кримінальні справи.
Користуючись нагодою, я за доручення фракції Блоку Юлії
Тимошенко звертаюся до Генеральної прокуратури не зволікати, а
терміново почати досудове розслідування кримінальних справ, в яких
звинувачується громадянин Кучма Леонід Данилович. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Михайло Антонович, наступний -
Самофалов.
10:23:57
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую. Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Шановні колеги! Я сьогодні хочу говорити, показати, наскільки
Україна є неправовою державою. От сьогодні замість того, щоб нам
роздавати законодавчі проекти, нам роздають, народним депутатам,
повістки стосовно захвату Адміністрації Президента народними
депутатами. Я хочу сказати, що це є груба фальсифікація, тому що я
ж тут подарував Генеральному прокурору Закон про статус народного
депутата, а він його не прочитав. І коли до нас прийшов заступник
Генерального прокурора порушувати кримінальну справу, то я думав,
що він порушить кримінальну справу проти охорони, яка з автоматами
затримувала законне переміщення народних депутатів в Адміністрації
Президента. А тут, бачите, навпаки! Для кого писані ці закони? Ну,
оскільки, у нас є вихід: оскільки кримінальну справу порушував
заступник Генерального прокурора, то ми впевнені, що Генеральний
прокурор, ми сподіваємося, що він юрист, що він виправить ситуацію
і порушить кримінальну справу проти охорони, виконуючи Закон про
статус народного депутата. Це одна сторона.
З іншого боку, я вчора вже казав, що всі мітинги, збори в
межах акції "Повстань, Україно!" були законні. Але чомусь весь час
кажуть, що незаконно, і знову порушують якісь кримінальні справи.
То, бачте, знову викручують, перекручують законодавство. І я хотів
би звернути вашу... Ну, скрізь! От ми звертались тут, коли
розглядали питання про консорціум, дайте другу угоду, яку підписав
"Укрнафтогаз". Кармазін зачитав, навіть вказав статтю
Кримінального кодексу, що не надаючи матеріали народним депутатам,
то є порушення закону. До цього часу ні комітету, ні народним
депутатам ця угода не передається, а там закладені умови для
державної зради, для зради національних інтересів. Хто, як не
народні депутати, повинен розглядати ці питання?
Ну, і третє. Мені дуже сподобалась логіка керівника
управління інформації Адміністрації Президента Васильєва Сергія.
Логіка така в нього, залізна, як кажуть. Він каже: немає в Україні
цензорів, значить, немає цензури. Так я хочу нагадати, що цензура
- це така система інформаційної діяльності влади, коли влада надає
широким верствам лиш ту інформацію, яка влаштовує владу. А для
того, щоб це робити, не потрібно дешевого цензора, для цього є
високооплачувальні - Адміністрація на всіх рівнях, адмінресурс,
одним словом, який вирішує всі проблеми замість цензора і дуже
ефективно. І методи має. Тому я, до речі, навіть написав статтю,
де виписав з підручника сучасної соціальної філософії п'ять правил
фашизму і сталінізму. І потім подивився на прикладі акції
"Повстань, Україно!", що вся ця ідеологія працює на сьогоднішній
день в Україні. Тому ми повинні дійсно боротись за демократію, щоб
фашизм не пройшов в Україні. Дякую за увагу.
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Слово має народний депутат Самофалов, після нього
виступатиме народний депутат Челноков.
10:27:33
САМОФАЛОВ Г.Г.
Прошу передать слово для выступления депутату Исаеву.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Исаев.
10:27:49
ІСАЄВ Л.О.
Мы стоим на пороге, когда уже открыта дверь к самому главному
нашему вопросу - к Бюджету, важнее вопроса для депутатов нет.
Бюджет, конечно же, нужно писать с большой буквы, и отсюда я не
могу не поделиться с вами последними своими впечатлениями, которые
приобрел на встрече с избирателями в этот понедельник. 53 человека
было на приеме, и некоторые анализы нашей встречи.
Конечно же, самый главный вопрос - это материальная помощь,
он решается не в этом зале, о нем я не говорю, но атмосфера и
поведение, и желание избирателей не могут быть не озвучены здесь,
в этом зале.
Конечно, их очень беспокоит подготовка к зиме, и эти вопросы
поэтому обсуждали, и убежден, что они найдут обсуждения и здесь,
на комитетских наших разговорах.
О принятии бюджета, я убежден о том, что все мы, депутаты,
будем тянуть в свою сторону фаты те, которые нужно решать
непосредственно по бюджету. Для меня очень важно строительство
метрополитена в городе Харькове, для кого-то другие первостепенные
вопросы, но тем не менее, повторяю, важнее бюджета у нас быть не
может.
Что еще волнует депутатов? Не просто волнует, они не понимают
дисциплину в зале нашем сессионном. Их возмущают пустые места, их
возмущают все те собрания, которые бывают у трибуны и когда у
спикера забирают микрофон.
Я хочу обратиться к председателю нашего Комитета по
Регламенту и этике: Валентин Григорьевич, вы нас как-то оберегайте
и находите возможность вопросы этики нашей тоже смотреть.
Уберегайте нас от ошибок, потому что вот если на предприятиях, вы
посмотрите в кодекс: на предприятии делают нормы поведения, а мы
разве освобождены от ответственности за поведение и за дисциплину,
за все те нормы, на которые нас нацеливает документ? Я убежден,
что здесь надо немного пересмотреть свое отношение. Привлекайте
нас к разговору о том, как мы должны себя вести. И убежден, это
поможет нам лучше справиться с бюджетом и достойно дать всем
причастным работу на будущий год.
Спасибо за внимания.
ГОЛОВА. Народний депутат Челноков, фракція комуністів.
Підготуватись Лебедівському.
10:30:37
ЧЕЛНОКОВ С.Д.
Прошу передать слово народному депутату Соломатину.
ГОЛОВА. Будь ласка, Юрій Соломатін.
10:30:49
СОЛОМАТІН Ю.П.
Шановний Головуючий, шановні колеги!
Вчора я отримав з Генеральної прокуратури відповідь на мої
депутатські запити щодо фізичного нападу на народного депутата
України, на його помічника, а також у зв'язку з перешкоджанням
робітниками міліції права вільного пересування народного депутата
України у будинку Верховної Ради України. Генеральна прокуратура
відповідає таке: що начебто робітники міліції, які опізнані на
фото, які я надав до Генеральної прокуратури, категорично
заперечують у своїх поясненнях, що вони здійснили такий напад. Але
ж одночасно в своєму запиті я надав фото робітників міліції, інших
силових структур, котрі з фото- і відеокамерами знімали цей епізод
в проміжку часу з 4 годин 07 хвилин до 4 годин 15 хвилин.
І чи не можна відшукати цих робітників, і чи не можна
передивитися ці фото- і відеозйомки? Можна. Тому здається, що
Генеральна прокуратура вірно визначила, що прокуратура міста
Києва, яка розглядала це питання, невірно визначила, що не можна
відшукати цих винуватців і надала додаткове доручення проводити
додаткове розслідування.
Друге питання торкається пересування народного депутата
України, тобто в мене, в будинку на Банковій, 6/8. Десятки
телекамер засвідчили, як народний депутат України виходить крізь
скло, це побачив увесь світ. Генеральна прокуратура відповідає, що
цей факт не знайшов свого об'єктивного підтвердження, у зв'язку з
чим 8 жовтня 2002 року в порушенні кримінальної справи відмовлено.
Наступне питання, третє. Затримано було мого помічника
Віктора Белівцова. Брутально відмовлено було робітниками
Святошинського управління Міністерства внутрішніх справ у місті
Києві у повідомленні народного депутата та родини затриманого про
сам факт затримання. Але Генеральна прокуратура зробила вигляд,
начебто нічого не відбулося і порушення закону не було.
І останнє. У згаданого Белівцова Віктора разом з наметом
зникли його особисті речі. Під час загарбання його змопівцями був
розірваний одяг, втрачено взуття тощо на загальну суму близько
тисячі гривень. Хто має відшкодувати ці його втрати? На це
Генеральна прокуратура так само не надала відповіді.
Тому я звертаюся до вас, шановний Володимире Михайловичу,
вважати цей мій виступ депутатським запитом. Віддрукувати
стенограму та надіслати її до Генеральної прокуратури для
належного, більш відповідального розгляду. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Лебедівський, фракція "Наша
Україна", підготуватися Мельничуку, фракція Соціалістичної партії,
Михайло Мельничуку, фракція Соціалістичної партії.
10:33:57
ЛЕБЕДІВСЬКИЙ В.А.
Шановний головуючий, я прошу передати слово народному
депутату Кендзьору.
ГОЛОВА. Будь ласка, Ярослав Кендзьор.
10:34:14
КЕНДЗЬОР Я.М.
Шановний Голово, шановні колеги народні депутати.
Ситуація, яка склалася і у нашій державі Україні, і у
регіонах, зокрема у Львівській області, де створився унікальний
клан зрощення політичної структури СДПУ(о) і обласної державної
податкової адміністрації, не може не турбувати громадськість нашої
області і депутатській корпус усіх рівні. У зв'язку з тим 6 жовтня
цього року відбулися збори депутатів усіх рівнів блоку "Наша
Україна" нашої Львівської області і розглядалося питання
політичної ситуації в Україні і у нашому регіоні.
У резолюції, яка була прийнята, говориться. Нахабна ревізія
виборів до парламенту, узурпація влади політичними силами, за які
проголосувало лише 18 відсотків населення, антиконституційне
втручання у роботу парламенту, Адміністрації Президента та спроба
повзучого захоплення усіх гілок влади у державі СДПУ(о), яку
підтримує заледве кожен 16-ий українець ставить державу на грань
політичної та економічної катастрофи. Особливо небезпечним є
призначення керівником Адміністрації Президента Віктора
Медведчука, з приходом якого почалося цькування і залякування усіх
незгодних, шалена цензура у пресі, нічні допити активістів
легально діючих партій та конвеєрне відкриття кримінальних справ
проти народних депутатів лідерів парламентських фракцій і
депутатів від "Нашої України" обласного і районних рівнів. Наша
держава стоїть на грані тоталітаризму та репресій. Повне
нехтування волею виборців спостерігається у Львівській області, де
за блок "Наша Україна" проголосувало 64 відсотки населення, а за
Блок Юлії Тимошенко - 18 відсотків. Виконавча влада на всіх рівнях
в області належить "За ЄДУ" та СДПУ(о) - політичним силам, які
разом спромоглися отримати симпатії лише 5 відсотків виборців.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що інструментом
захоплення влади стала податкова адміністрація, яку у Львівській
області очолює брат Віктора Медведчука Сергій Медведчук, яка
руйнує бізнес, що симпатизує національно-демократичним силам, та
чиниться тиск на депутатів всіх рівнів з метою утворення слухняних
фракцій у радах.
Констатуємо, що цілковиту відповідальність за стан справ в
Україні та повну відірваність влади від народу несе Президент
України Кучма, вся діяльність якого за останню каденцію пов'язана
з міжнародними скандалами, найгучніші з яких вбивство Гонгадзе та
спроба продажу зброї Іраку.
Одним словом, резолюція вимагає, депутати всіх рівнів
вимагають.
Перше. Відставки Кучми та проведення дострокових
президентських виборів.
Негайного звільнення з займаної посади Медведчука Віктора.
Підпорядкування податкової адміністрації Кабінету Міністрів.
Звільнення з посади голови ДПА у Львівській області Сергія
Медведчука.
Припинення тиску на опозиційні сили та провокацій проти них.
Завершую.
Створення більшості в парламенті та коаліційного уряду з
врахуванням результатів останніх парламентських виборів. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Мельничук, фракція Соціалістичної
партії. Підготуватися Костинюку.
10:37:45
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Прошу передати слово народному депутату Валентині Семенюк.
ГОЛОВА. Будь ласка.
10:38:01
СЕМЕНЮК В.П.
Валентина Семенюк, Соціалістична партія України.
Хоч і не вдалося нашому Президенту створити двопалатний
парламент, зате гаранта можна привітати зі створення двопалатного
уряду. Верхня палата - це Адміністрація Президента, нижня палата,
в розумінні та, що підпорядкована верхній палаті або, як визначено
в Конституції, Кабінет Міністрів України.
Ви подивіться, шановні колеги, скільки коштів заплановано в
проекті бюджету на 2003 рік на Кабінет Міністрів - 92 мільйони
гривень. А скільки на Адміністрацію Президента? Щоправда, мабуть,
для того, щоб менш критикували верхню палату, вірніше
Адміністрацію Президента. Палату уряду позбавили... щоб не
критикували і за використання бюджетних коштів Президент створив,
так звану, ДУСю, в народі називають Державне управління справами,
на яке заплановано 298,7 мільйона гривень.
До речі, чому указ Президента від 23 лютого 2000 року про
утворення Державного управління справами виданий таємним грифом
"Опублікуванню не підлягає". Яку таємницю він містить? Можливо
тому, що створюється державну управління начебто з метою зменшення
витрат бюджетних, а виявилося, що навпаки - в 2003 році планується
на 200 мільйонів більше в порівнянні з 2000 роком. Крім того,
розпорядженням Кабінету Міністрів Управління справами, так званій
ДУСі, передається державне майно: Житомирський лікерогорілчаний
завод, Чугутнівський спиртовий завод, база відпочинку Львівської
залізниці, ресторани, причалки 4 Київського річкового порту. Я не
буду називати, бо тут їх у мене надто багато.
Тепер зрозуміло чому Президент недавно заявив, що Фонд
державного майна не справляється з функцією управління державним
майном. Очевидно скоро всім привабливим - я повторюю, привабливим
- в Україні буде управляти Адміністрація Президента, адже
відповідно до статті 105 закону... Конституції України, питання
щодо управління це відноситься безпосередньо до Кабінету
Міністрів.
Виходячи із цього, я хочу звернутися до бюджетного комітету.
Перше. Провести окремою строчкою "утримання на" не на
Адміністрацію Президента, а "на роботу Президента".
Особливо хочу звернути увагу на неприпустимість витрат
великих коштів на закордонні поїздки. Враховуючи те, що наш
Президент невиїзний, із 30 запланованих візитів у 1 півріччі 2002
року було здійснено лише 13, та й то в 9 країн світу. Проте,
працівники апарату Адміністрації Президента, включаючи так звану
ДУСю, зробили 64 виїзди і витратили 1,1 мільйона гривень.
Крім того, хочу звернутися до вас особисто, Володимире
Михайловичу, дати доручення Рахунковій палаті про перевірку
використання бюджетних коштів Державним управлінням справами
Адміністрації Президента з моменту його створення, і ми будемо
бачити, куди відповідно йдуть кошти і як використовується державне
майно. Я думаю, що в суботу 18 вересня опозиція на своєму мітингу
все це відповідно оприлюднить.
І останнє. Володимире Михайловичу, я хочу звернутися з
проханням сьогодні Комітету Верховної Ради по освіті. На
Узгоджувальній раді у вас ми говорили про те, що проходять
парламентські слухання по розвитку загальної і середньої освіти,
вони проводитимуться з 15 години. Українське наше телебачення і
радіо і, ми сподіваємося, що буде транслювати, і люди будуть чути
як же ж турбується бюджет про Україну.
ГОЛОВА. Добре, зрозуміло, добре.
СЕМЕНЮК В.П. І я попрошу всетаки, щоб робота в комітетах
якось обмежилась, щоб наші депутати могли зустрітися відповідно з
освітянами.
ГОЛОВА. Дякую.
СЕМЕНЮК В.П. А що до доручення, прошу його врахувати. Дякую.
ГОЛОВА. Добре, добре. Я прошу голову комітету Томенка Миколу
опрацювати пропозицію з тим, щоб парламентські слухання щодо
питань освіти сьогодні транслювались. Будь ласка, разом із
Геннадієм Андрійовичем проведіть таку роботу.
Будь ласка, народний депутат Костинюк, фракція "Наша
Україна". За ним виступатиме Кирильчук.
10:42:34
КОСТИНЮК Б.І.
Прошу передати слово Юхновському Ігорю Рафаїловичу.
ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович, будь ласка. І я дивлюся, наш час уже
вичерпаний, значить один Ігор Рафаїлович виступить.
10:42:49
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! "Наша
Україна" до 60-річчя УПА. Я в минулому солдат радянської армії,
приймав участь в боях на фронтах війни у складі військ Першого
українського фронту. Під Золочівом я, точніше, я з танком Т34, був
у безпосередньому багатобої з німецькими солдатами, які
проривались із "бродівського котла". Серед німців, як виявляється,
були й українці з дивізії СС "Галичина". Брат воював проти брата.
Важкою була польська окупація Волині. Не до уяви жорстокими і
масовими були арешти і тортури НКВД в 1940 році. Страшними були
дії гестапо в 1941-44 роках. Довколо лежала зброя, залишена як
поляками в 1939-ому, так і радянською армією в 1941-ому. У
населення визріла ситуація тотального несприйняття окупації як
колишньої польської, так і жорстокої короткочасної радянської, так
і, врешті, зовсім чужеродної німецької. Народ стомлений, але народ
не зганьблений повстав. Матеріальним проявом цього була
організація військових загонів УПА в 41-му році на Волині під
командуванням Боровця, Бульби, оголошено офіційно 14 жовтня на
Покрову 42-го року. До літа 43-го армія УПА звільнила від німців
майже всю територію Волині. А зорганізована, об'єднана згодом в
ОУН-УПА, була військовою силою, ідеалом якої була незалежна
Україна.
Після 44-го року жорстока політика сталінських репресій
перетворила всю територію Західної України в арену громадянської
війни: брат убивав брата. Минуло 60 років. Україна живе незалежною
державою, настав час осмислення, час справедливості, віддання шани
тим, хто добив фашистів у їх логові, і тих, то зорганізувався сам
і створив армію УПА, хто захищав населення, свої родини як від
фашистів, так і від кривавих операцій польської армії
............, хто не зломився у нерівній безвихідній боротьбі
громадянської війни в 40-50-х років. Але й настав час усім взаємно
просити прощення у колишніх супротивників і час прощати колишнім
супротивникам. І я як голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів,
що об'єднує в своїх рядах усіх учасників Другої світової війни,
виконується перед лицем Верховної Ради України.
"Наша Україна" у Верховній Раді схиляє свої голови перед
мужністю УПА у день 60-ліття від дня заснування УПА. "Наша
Україна" закликає український народ до консолідації його, а його
старше покоління - до національного примирення, бо ж іншого не
дано.
У Верховну Раду подана чудова пояснювальна записка Левка
Лук'яненка щодо урядового законопроекту стосовно визнання воїнів
ОУН-УПА учасниками бойових дій. "Наша Україна" цілком приєднується
до її змісту. Дякую за увагу.
(О п л е с к и)
ГОЛОВА. Шановні колеги, час, відведений для виступів з
заявами, повідомленнями, запитами, вичерпано. Ті пропозиції, які
прозвучали у виступах, вони будуть видрукувані і відповідні
доручення будуть направлені до міністерств, і відомств, і установ,
державних установ України для відповідного реагування.
Шановні колеги, розклад засідання на сьогоднішній день вам
роздано. У нас два головних питання, це питання: проект закону
"Про Державний бюджет України на 2003 рік", а також парламентські
слухання з питань освіти. З процедури? Будь ласка, народний
депутат Соломатін.
10:46:44
СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановний Володимире Михайловичу, так трапилося, що, можливо,
за якихось технічних, тимчасових обставин віддрукована порівняльна
таблиця до проекту Бюджету на 2003 рік лише у кількості 300
примірників, як це мені повідомили біля столів реєстрації. Тому
одна третина депутатів не має на руках цього документу і тому не
має можливості нормально, плідно працювати. Просив би вас якимось
чином швиденько врегулювати це питання. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, я мав би вас проінформувати, я збирався це
зробити, про те, що був надзвичайно великий обсяг матеріалів, вони
були пізно отримані. І зараз іде процес їх роздруковки,
розмножування. І вони будуть оперативно доставлятися і вручатися
депутатам, які не встигли отримати. Я думаю, за той час, поки буде
звучати доповідь і будуть запитання до доповідача, ми встигнемо
роздати ці 150 примірників. Будь ласка, Соболєв.
10:47:58
СОБОЛЄВ С.В.
Володимире Михайловичу, на жаль, вас не було в залі, коли я
зробив своє оголошення. Згідно з статтею 4.2.2 Регламенту ви
зобов'язані як Голова Верховної Ради оголосити про розпуск фракції
"За єдину Україну". Прохання це зробити. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я сприймаю зауваження
народного депутата Соболєва. Я думаю, що вже просто факт, який
відбувся, тому я оголошую про розпуск фракції "Єдина Україна".
Натомість хотів би наголосити, що ті фракції... (О п л е с к и)
Шановні народні депутати, що ті фракції і групи, які входили
до складу фракції "Єдина Україна" утворили блок "Єдина Україна".
Так, шановні колеги, переходимо... Народний депутат
Ніколаєнко, у вас щось було? Будь ласка.
10:49:06
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії.
Володимир Михайлович, ми на Узгоджувальній раді я робив
оголошення, в принципі, я так зрозумів, домовились, що з 15 до 18
години сьогодні парламентські слухання. Приїхало десь приблизно
340 гостей з областей.
Тут я бачу, Станіслав Іванович Гуренко руками махає.
Станіслав Іванович, ви назначили нараду, проводьте її. Але я
запрошую народних депутатів України, які вільні, і голів
комітетів, які можуть перенести засідання комітетів, перенесіть, з
тим, щоб поспілкувались депутати з освітянами. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, ми на Погоджувальній раді домовились, і це
факт очевидний, про те що ми з 15 години проводимо парламентські
слухання.
Я звертаюсь до вас з великим проханням, щоб всі були в
сесійній залі, оскільки всі ми віддаємо собі звіт, наскільки є
нагальною і невідкладною проблема покращання ситуації в
освітянському середовищі.
Шановні колеги, на ваш розгляд вноситься проект Закону про
Державний бюджет України на 2003 рік. Комітет пропонує такий
Регламент, я прошу уважно прослухати, розгляду цього питання:
доповідь голови комітету - 30 хвилин, відповіді на запитання - 15
хвилин, виступ голови Рахункової палати - 10 хвилин, виступи від
фракцій - до 45 хвилин, виступи від комітетів - до 3 хвилин,
обговорення - до 3 хвилин... 30 хвилин, виступ від Кабінету
Міністрів до 10 хвилин, заключне слово від Кабінету Міністрів - до
5 хвилин.
Простий арифметичний підрахунок показує, що для цього треба
більше, ніж 4 години. У нас чистий робочий час складає 2.40 хвилин
до 14-ої години.
Нам треба або домовитись, що о 12 годині ми не будемо робити
перерву - це перше.
Друге, що ми скоротимо час на доповіді і на виступи від
комітетів, для того щоб ми вклалися до 14 години. Тобто в нас
фактично 3 години є на ...
Правильно, шановні колеги, 24 в нас комітети. На 3 хвилини
множимо - і отримуємо пошуковий результат. Я просив би скоротити,
з тим щоб ми оперативно працювали.
Немає заперечень? Яка пропозиція? Будь ласка, народний
депутат Баранівський. Давайте перейдемо до роботи, шановні колеги.
10:51:48
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую. Народний депутат Баранівський Олександр Петрович,
фракція Соціалістичної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Все-таки ми
сьогодні будемо розглядати бюджет, по якому прийдеться рік жити
країні. І, знаєте, якщо щось швидко робиться, то воно потім не
таке получається, як треба. Тому все-таки є пропозиція, що давайте
в даному випадку економити не будемо, а все-таки розглянемо як це
передбачає Регламент.
І друге зауваження. Розглядається таке важливе питання. Я не
знаю, чому немає Прем'єра Кінаха, але ж немає навіть і
віце-прем'єрів і не всі міністри присутні! Чи їх питання бюджету
не цікавить? Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати. Щодо першої пропозиції. Я
пропоную о 12-ій годині не робити перерву, попрацювати, може, до
14.30, для того щоб ми могли, дійсно, грунтовно, всебічно
розглянути цей документ. Це закон життя країни.
Друге, щодо відсутності керівників. Були запрошені всі
керівники уряду. Прем'єр-міністр зараз перебуває з делегацією в
Республіці Іран. Щодо відсутніх віце-прем'єрів, я попрошу, щоб
зараз з'ясували, чому їх немає в сесійній залі. Немає заперечень?
Переходимо до розгляду питання. До доповіді запрошується
голова Комітету з питань бюджету Порошенко Петро Олексійович. Будь
ласка.
10:53:28
ПОРОШЕНКО П.О.
Шановний пане Голово, шановні колеги. Згідно з положеннями
Бюджетного кодексу на ваш розгляд пропонуються висновки та
пропозиції Комітету Верховної Ради з питань бюджету щодо проекту
Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік". З моменту
представлення Кабінетом Міністрів України на пленарному засіданні
Верховної Ради 24 вересня проект Закону "Про Державний бюджет
України" було розглянуто та опрацьовано у комітеті бюджетному на
предмет його відповідності вимогам Конституції, основним напрямкам
бюджетної політики на 2003 рік, яка була проголосована у залі,
положенням та нормам Бюджетного кодексу, діючому законодавству
України. Було отримано та проаналізовано 2059 пропозицій народних
депутатів, комітетів. фракцій, суб'єктів законодавчої ініціативи.
Кожну з них комітет ретельно розглянув і щодо кожної ухваленого
рішення комітету про її підтримку або відхилення. Це, шановні
депутати, не стосується пропозицій по розподілу держкапвкладень.
Комітет запропонував механізм, який ми зможемо врахувати при
підготовці проекту бюджету до прийняття у другому читанні.
Пропозиції зведені у порівняльні таблиці, які вам пропонуються
сьогодні для розгляду.
Я хочу підтвердити і вибачитися, тому що, дійсно, комітет
остаточно затвердив і передав у друк пропозиції лише вчора у
вечері, і технічної можливості Апарат Верховної Ради не мав для
повного забезпечення народних депутатів. Я впевнений, що зараз ви
ці таблиці отримаєте.
Робота над законопроектом здійснювалася за участю
представників Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів України,
Державної податкової адміністрації, Національного банку, місцевих
державних адміністрацій та інших органів влади.
Хотів би сказати декілька слів про принципи, які ми одразу ж
сформували для себе і якими користувалися при підготовці бюджету
до першого читання.
По-перше. Це суто фаховий підхід виведення будь-яких
політичних аспектів за межи розгляду.
По-друге. Відсутність подвійних стандартів.
По-третє. Принцип нерозпорошення бюджетних коштів.
І нарешті, найсуворіше дотримання балансу між доходами та
видатками.
За нашими оцінками у запропонованому урядом проекті містилися
суттєві наступні недоліки: похибки в макропоказниках, суперечність
чинному законодавству, ослаблена соціальна політика, відсутність
бюджету розвитку, погіршення реального стану місцевих бюджетів,
відсутність інноваційних підходів. На виправленість саме цих та
інших недоліків і були спрямовані зусилля бюджетного комітету.
Отже, які найсуттєвіші зміни комітет пропонує на ваш розгляд
в порівнянні з урядовим проектом?
По-перше. Я хотів би проаналізувати доходну частину.
Бюджетний комітет вважає за можливе збільшення доходної частини
Державного бюджету на 2003 рік на 8 мільярдів 37 мільйонів
гривень, тобто доходна частина Державного бюджету збільшується з
47 мільярдів 127 мільйонів до 55 мільярдів 165 мільйонів; доходи
зведеного бюджету зростають також у відповідних пропорціях.
Ми вважаємо, що запропоновані нами джерела збільшення
надходжень є цілком реальними. Головними джерелами збільшення
доходної частини є податок на прибуток підприємств, податок на
додану вартість за рахунок внесення змін до законодавства та
вдосконалення системи адміністрування податків, акцизний збір з
вироблених в Україні товарів, надходження коштів від застосування
понижуючого коефіцієнту амортвідрахувань або іншого механізму
вилучення монопольно високих доходів державних
підприємств-монополістів, як прообраз запровадження податку на
майно, про який ми вже багато років говоримо, про необхідність
прийняття Податкового кодексу. Також певний ресурс ...............
в платі за послуги, що надаються бюджетними установами.
Хочу привернути вашу увагу до того, що ми володіємо серйозним
потенціалом для подальшого збільшення надходжень до Державного
бюджету.
Комітет з питань бюджету провів спільне засідання з Комітетом
з питань фінансів і банківської діяльності, на якому було
вироблено узгоджене бачення цих проблем, підходів до прийняття
законопроектів, які я щойно оголосив, термінове ухвалення яких
Верховною Радою призведе до суттєвого поповнення доходної частини
бюджету.
Від імені двох комітетів Верховної Ради я хотів би звернутися
до вас, шановні колеги, з проханням про підтримку наступних
законопроектів: "Про зміни та доповнення до Закону України "Про
прибутковий податок з громадян", очікуваний ефект від прийняття
якого є, як мінімум, 625 мільйонів гривень для місцевих бюджетів,
хоча б в частині, ви знаєте, що там є певні суперечки, але хоча б
в частині, що стосується зняття пільг за професійною ознакою, які
були запропоновані урядом;
зміни до законодавства, що стосуються оподаткування сировини
та комплектуючих суб'єктів господарчої діяльності у вільних
економічних зонах, які треба регулювати або законодавчо, або
затвердженнями окремих комітетів, можна це врегулювати постановою
уряду. Це також суттєво збільшить доходну частину бюджету;
зміни та доповнення до закону України "Про податок на
прибуток підприємств";
закони про внесення змін до закону про акцизний збір щодо
адміністрування системи збору... цього збору.
Хочу зазначити, що час бюджетного процесу є найбільш реальний
для ухвалення законопроектів, які поповнюють доходну частину
бюджету, оскільки саме в цей час кожен народний депутат як ніколи
гостро відчуває реальну можливість спрямувати додаткові кошти для
вирішення конкретних важливих соціально-економічних проблем
держави.
Ви знаєте наскільки гостро сьогодні напередодні перед країною
стоїть проблема зростання податкової недоїмки. В цьому розрізі
уряду доручено розробити програму стягнення податкового боргу в
2003 році та підготувати її для розгляду у Верховній Раді.
Окремо хотів би зупинитися на надходженням від приватизації.
Ми передбачаємо такі надходження на рівні 4 мільярди 376 мільйонів
гривень, які, ми вважаємо, необхідно зарахувати до загального
фонду Державного бюджету. Ця сума ділиться на 2 частини. Перша
частина, яка була запропонована урядом - 2 мільярди 101 мільйон -
це, так зване, урядове бачення надійності цих надходжень. Та 2
мільярди 275 мільйонів - так звані ризиковані надходження, по яким
нема впевненості, що вони надійдуть саме в 2003 році. Ми
пропонуємо всі ці надходження зарахувати до доходної частини
загального фонду Державного бюджету. При цьому, більше як на 3
мільярди встановити профіцит загального фонду державного бюджету
для того, щоби у випадку ненадходження цих коштів не постраждала
видаткова частина бюджету.
Згідно з пропозиціями уряду перша частина бюджету, ми
впевнені, що вона є реальна, хоча і напружена і має бути, її
частина, також бути зарахована до загального фонду.
Щодо спеціального фонду. Позиція бюджетного комітету полягає
в тому, що обсяги спеціального фонду в порівнянні із загальним
фондом повинні постійно скорочуватися, оскільки саме в
спеціальному фонді існують ті серйозні проблеми і щодо планування,
і щодо зловживань, які ми з вами побачили під час обговорення
виконання бюджету в 2001 році і поточному році. Однак, оскільки ця
позиція свого часу не знайшла повної підтримки в сесійній залі, ми
визначили її для себе як стратегічний орієнтир, як напрямок, в
якому потрібно рухатися. А щодо проекту на 2003 рік пріоритетним
для нас було визначення реальних обсягів спеціального фонду, який,
на нашу думку, уряд суттєво занизив.
Для визначення реальних обсягів спеціальних фондів ми
слугувалися принципом від досягнутого і дуже уважно прорахували і
відстежили виконання спеціального фонду в поточному році. Таким
чином в пропозиціях до першого читання левова частина збільшення
доходів прийшлася на загальний фонд - 6 мільярдів 972 мільйони в
порівнянні зі спеціальним фондом, який збільшено лише на 1 мільярд
64 мільйони.
В межах видатків ми намагалися виправити запропонований
урядом акцент на підвищення фінансування державного управління та
силових структур, перевести кошти на соціальні статті та на
питання розвитку.
Зразу скажу, що краще у нас вийшло із соціальною складовою
аніж з бюджетом розвитку, що, можливо, стратегічно не є дуже
вірно, але надто вже гострі та болючі стоять перед нами питання
соціального захисту наших громадян. Зокрема, по лінії соціального
захисту додано понад 300 мільйонів гривень на охорону здоров'я, із
запропонованих урядом 500 мільйонів на повернення заощаджень
громадян цифра зросла на 100 мільйонів і складає в пропозиціях
бюджетного комітету 600 мільйонів гривень. Чи не вперше за час
існування незалежної України дочекалась уваги з боку бюджету
культура - Міністерству культури додано 56 мільйонів гривень.
Державному комітету у справах сім'ї та молоді додано 42 мільйона.
Ми доручаємо уряду розробити механізм залучення небюджетних
коштів - комерційних, приватних, на будівництво та придбання житла
для військовослужбовців чи членів їх сімей, молодіжного
будівництва, будівництва на селі, що розширить коло осіб, які
будуть мати доступ до цього ресурсу.
Щодо бюджету розвитку. Нами пропонується передбачити
капіталовкладення на суму 800 мільйонів гривень на відміну від
урядового проекту, який на ці цілі не передбачив взагалі нічого,
плануючи спрямувати сюди кошти лише у випадку перевиконання планів
по надходженням від приватизації, чого, як ми бачимо з досвіду
попередніх років, ще ніколи не відбувалось.
Чи не вперше у новітній історії України передбачено нарешті в
повному обсязі виконання вимог Закону України "Про дорожнє
господарство", про фінансування дорожнього будівництва, вибачаюся.
Шляхове господарство отримає належний йому 1 мільярд 600
мільйонів, які внаслідок їх освоєння призведуть до росту рівня
виробництва в суміжних галузях, що також зробить свій внесок у
розвиток вітчизняної економіки.
Нами передбачено збільшення обсягів фінансування на наукові
розробки у вугільній галузі, це є програма деметанізації шахт, та
виділення 23 мільйонів 700 тисяч на те, щоб пілоти наших
Військово-повітряних сил мали мінімальну необхідну кількість годин
нальоту в повітрі. Ми усвідомлюємо також, що це крайня нижня мета
необхідних коштів, але, як нас запевнили фахівці, ці кошти
дозволять довчити і випустити хоча б тих курсантів, які зараз
вчаться на військових льотчиків. В іншому ж випадку керівництво
ВПС не бачить іншого виходу як перенавчати їх на інші військові
спеціальності.
Окремо хотілося б зупинитися, шановні колеги, на фінансуванні
вугільної галузі. В своїх пропозиціях ми передбачили і збільшення
фінансування в порівнянні з пропозиціями уряду, на 367 мільйонів
до загальної цифри 2 мільярда 603 мільйона гривень. Це більше аніж
вугільна галузь мала в будь-якому з попередніх років, але
одночасно, безумовно, це набагато менше, ніж потребують шахтарі.
Але подивіться, як ці кошти використовуються.
Не секрет, і ми можемо це почути з доповіді, я сподіваюсь,
голови Рахункової палати, що часто-густо кошти до конкретної
людини праці не доходять і осідають в кишенях вугільних генералів
та комерційних структур посередників, які годуються вугільною
галуззю. Збільшення фінансування вугільної галузі в такій
ситуації, на нашу думку, нагадувало б анекдот про довгоносика,
якому весь час збільшували площу посаджених буряків в надії, що
той проклятий довгоносик врешті подавиться.
Якщо без жартів, то, на нашу думку, подібний підхід повинен
бути вироблений, чіткий механізм, який би сприяв доходженню коштів
до кожного конкретного шахтаря. В іншому випадку відривати з
Бюджету, а потім перерозподіляти потом і кров'ю зароблені
суспільні кошти, які так гостро потребують пенсіонери, інваліди,
малозабезпечені, інші категорії громадян, на сьогоднішній день,
вважаємо, нереальним.
Фінансування функцій інших органів державного управління,
шановні колеги, ми використовували наступний підхід. Ми недодавали
кошти нікому, навіть Верховній Раді. Практично не збільшили
фінансування за винятком коштів на висвітлення діяльності народних
депутатів та завершення будівництва на Садовій, 3. Потреба в цьому
будинку є просто кричущою.
Фінансування інших органів державного управління ми
передбачили точно на такому ж рівні, на якому такі функції
виконуються і фінансуються для Верховної Ради. Зокрема, на 22 млн.
800 тис. гривень зменшено фінансування Державного управління
справами разом з позбавленням його невластивих функцій. Ми
пропонуємо, наприклад, лікарчо-оздоровче управління, яке зараз має
статус Державного управління справами, передати до Міністерства
охорони здоров'я. Цей самий підхід нами пропонується і щодо інших
відомчих закладів охорони здоров'я, передати їх до Міністерша
охорони здоров'я разом з видатками на їх утримання. Це питання
також знайшло своє висвітлення при заслуховувані Державного
управління справами. Якщо ви мені задасте це питання, я дам вам
позицію Бюджетного комітету з цього приводу.
Ми також дещо обмежили фінансування центрального апарату,
шановні колеги, деяких централізованих соціальних фондів -
пенсійного, соціального страхування, спрямувавши ці кошти
безпосередньо на виконання здійснених цими фондами програм. Тобто,
обмежили частину коштів, які можуть бути спрямовані на
фінансування центрального апарату фондів.
Щодо місцевих бюджетів, шановні колеги, я сподіваюсь, що ви
маєте таблиці по місцевих бюджетах, де ви можете побачити, що на
дві третини місцевих бюджетів, органів місцевого самоврядування
суму .... рівень фінансування збільшено... більше, ніж на суму,
аніж вас просили керівники органів місцевого самоврядування.
В поданому Кабінетом Міністрів законопроекті про Державний
бюджет формування взаємовідносин між Державним та місцевими
бюджетами грунтується на наступних принципах. По-перше, це
зростання обсягів вилучення з місцевих бюджетів за рахунок
збільшення прогнозних показників доходів, по-друге - делегування
місцевим бюджетам повноважень на здійснення додаткових функцій без
належного забезпечення їх фінансовими ресурсами.
На противагу від запропонованих урядом підходів Комітет з
питань бюджету знайшов можливість відчутно покращити становище
місцевих бюджетів, спрямувавши їм додатково суму коштів, яка
дорівнює 1 мільярд 800 мільйонів гривень. З них 300 мільйонів - це
державні капіталовкладення, які будуть здійснювати місцеві
бюджети.
1 мільярд 385 мільйонів гривень буде додатково спрямовано до
місцевих бюджетів на соціальні потреби, зокрема 1 мільярд 53
мільйона - на підвищення заробітної плати освітянам, працівникам
культури, охорони здоров'я та соціального забезпечення, 140
мільйонів гривень додатково на придбання медикаментів, що, як ми
знаємо, сьогодні є надзвичайно гострою проблемою на місцях, 187
мільйонів гривень на подолання так званої диспропорції в мережі
головним чином в галузі закладів культури, коли в наслідок
нерівномірного розподілу бюджетних установ рівень утримання
бюджетних працівників суттєво відрізняється регіон від регіону.
Окрім того 100 мільйонів передбачено на покриття
заборгованості місцевих бюджетних установ за послуги зв'язку,
оскільки вже сьогодні в школах, лікарнях ми маємо численні випадки
відключення телефонів.
Зняли з місцевих бюджетів не властиву їм, але запропоновану
урядом, функцію: функцію утримання муніципальної міліції в обсязі
214 мільйонів, перевівши їх на фінансування з Державного бюджету.
Деякі дуже важливі ініціативи Комітету з питань бюджету
сформульовано у вигляді доручень уряду. Ми вважаємо, що
невідкладного вирішення потребує питання скасування наданих
нормативними актами пільг по сплаті за землю, особливо для
платоспроможних підприємств. За нашими підрахунками, із щорічного
обсягу таких пільг на рівні 1 мільярд 100 мільйонів гривень
місцеві бюджети надали пільг лише на 200 мільйонів. Решта 900
мільйонів надано або законами України, які прийняті нами без
відповідної компенсації місцевим бюджетам, або нормативними актами
уряду.
Ми вважаємо, що уряд повинен перестати робити вигляд, що не
знає про проблему існування кредиторської заборгованості місцевих
бюджеті на рівні 1,2 мільярди гривень. Цей борг повинно бути точно
обраховано, інвентаризовано, визнано і запропоновано чіткі
механізми його ліквідації.
Безумовно, позитивний вплив на наповнення місцевих бюджетів
справило б запровадження механізму, за яким філії підприємств
сплачували б податки не за консолідованою схемою в центрі, а по
місцю реєстрації самої філії.
Ганебним є явище, коли місцеві бюджети для покриття касового
розриву вимушені брати кредити під відсотки в комерційних банках.
Ми вважаємо за необхідне зобов'язати Державне казначейство у
випадку, коли такі касові розриви утворюються з вини центрального
бюджету, надавати місцевим бюджетам короткострокові позички.
Уряд повинен розробити механізм стимулювання нарощування
місцевими бюджетами доходної частини, про що питання піднімали
представники більшості регіонів, що є особо актуально для
регіонів, що є донорами загальнодержавного бюджету.
Також є необхідність включення до проекту бюджету текстової
статті щодо врегулювання міжбюджетних відносин на рівні села,
селища, міста районного значення та районного бюджету, зокрема на
основі аналізу проблемних питань, які виникли в 2002 році.
Шановні колеги, що стосується державного боргу, Комітет з
питань бюджету вирішив погодитися з пропозиціями уряду про
неможливість збільшення граничних обсягів державного боргу і
встановити граничний обсяг державного внутрішнього боргу у сумі 11
мільярдів 788 мільйонів 497 тисяч 200 гривень та у сумі 1 мільярд
317 мільйонів 121 тисяча доларів США, а граничний розмір
державного зовнішнього боргу у сумі, еквівалентній 8 мільярдів 112
мільйонів 41 тисяча доларів Сполучених Штатів Америки.
Комітет з питань бюджету сформулював пропозиції уряду щодо
здійснення державної боргової політики. Зокрема ми відзначаємо
необхідність посилення контролю, особливо парламентського за
утриманням та використанням іноземних кредитів. Ми пропонуємо
Кабінету Міністрів України розробити механізм врегулювання
простроченої заборгованості підприємств, юридичних осіб,
позичальників перед державою за кредитами, залученими під державні
гарантії. Ми вважаємо, що поточна ситуація на фінансових ринках
сприяє для здійснення змін у структурі державного боргу,
збільшення питомої ваги, внутрішніх запозичень.
Разом з тим подібні зміни повинні заздалегідь узгоджуватися
урядом з Верховною Радою України. І абсолютно необхідним з нашої
точки зору є підвищення ролі Верховної Ради у визначені боргової
політики держави. Оскільки раніше під державні програми, які
виконуються за рахунок колишніх запозичень, Верховна Рада України
ставилася урядом лише до відома. Сприйняття та виконання урядом
цих пропозицій набуває принципової ваги з огляду на те, що 2003
рік буде піковим за обсягом коштів, які необхідно витратити на
обслуговування державного боргу.
Шановні народні депутати, висновки Комітету з питань бюджету,
безумовно, роблять проект бюджету дещо менш комфортним для уряду,
але набагато більш прийнятним для переважної більшості громадян
нашої країни. У запропонованих бюджетних висновках враховані
пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи, які
відповідають пункту другому статті 40-ої Бюджетного кодексу. По
ряду пропозицій пропонується дати доручення Кабінету Міністрів для
їх врахування при підготовці проекту Закону України "Про Державний
бюджет на 2003 рік" до другого читання.
Просимо Верховну Раду схвалити висновки і пропозиції Комітету
з питань бюджету щодо проекту Закону про Державний бюджет України
на 2003, як бюджетні висновки Верховної Ради України.
Шановні колеги, я хотів би підкреслити декілька слів щодо
процедури. У зверненні більшості комітетів та народних депутатів
йде звернення, що вони пропонують відхилити урядовий проект і не
голосувати за нього завтра. Я хотів би, щоб у нас було присутнє
чітке розуміння. Завтра буде голосуватися не урядовий проект.
Згідно Бюджетного кодексу завтра голосуються висновки та
пропозиції бюджетного комітету, які були прийняті на засіданні
бюджетного комітету, ви знаєте, що там представлені сьогодні
абсолютно всі фракції, він є найчисельнішим у Верховній Раді, ці
висновки були прийняті консенсусом, тобто одноголосно. І щоб нас
не вводили в непорозуміння те, що ніби-то буде голосуватися
урядовий варіант бюджету. Я ще раз підкреслюю, на голосування
ставиться висновки та пропозиції бюджетного комітету.
Я дякую вам за увагу тим, хто уважно слухав, і готовий
відповісти на ваші запитання.
ГОЛОВА. Дякую, Петро Олексійовичу.
Шановні колеги, прошу записатися на запитання. Я хотів би вас
поінформувати, що на площі перед Верховною Радою України зібралися
представники наукових установ, які просять, щоб включили
трансляцію розгляду цього питання на площу. Немає заперечень?
Добре. Я прошу секретаріат виконати це доручення.
Друге. У мене перше питання до вас від профспілки працівників
Національної академії наук України. Вони написали лист і просять.
Перше. Підтримати пропозиції Комітету Верховної Ради з питань
науки та освіти Національної академії наук України до проекту
бюджету. Це перше.
Друге. Провести необхідні переговори, зустрічі, консультації
представників профспілки працівників науки із керівництвом
комітету.
Петро Олексійович, це друге я просив би зробити, а зараз
проінформувати як ви ставитеся, як ставиться комітет до пропозиції
Комітету з питань науки та освіти. Будь ласка.
ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, шановний Володимире Михайловичу.
Безумовно, бюджетний комітет під час обговорення проекту бюджету
демонстрував свою відкритість і ми з задоволенням зустрінемося з
представниками профспілки науки та освіти.
Щодо пропозицій Комітету з питань науки, я проінформував про
те суттєве збільшення, яке було спрямовано... додатковий ресурс,
який був спрямований комітетом на підвищення у тому числі
заробітної плати освітянам.
Щодо науковців, то незважаючи на певні численні пропозиції
скорочення видатків на програми. І щодо головного розпорядника
бюджетних коштів Національної академії наук та інше бюджетний
комітет не пішов за цим принципом і дав доручення уряду розробити
механізм більш ефективного використання бюджетних коштів, які
будуть прив'язані до конкретних наукових результатів.
Ми готові зустрітися з комітетом, з представниками профспілки
для того, щоб врахувати їх пропозиції в розробці цього механізму.
Якщо Верховна Рада визначиться і прийме зміни до деяких
податкових законів, що призведе до збільшення ресурсу, безумовно
підвищення фінансування наукової діяльності є одним із
пріоритетів, які сповідує бюджетний комітет. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Дашутін, фракція Партії промисловців
та підприємців і Трудової України.
11:19:48
ДАШУТІН Г.П.
Шановний Петро Олексійовичу! Я дуже вдячний, що ми
співпрацювали на засіданнях комітету і дійсно була напружена
робота і працювали ви і вночі, і вдень, по великому рахунку.
Я хотів би задати одне таке питання, що стосується освітян.
Чому? Тому що ми в цьому році підвищили середню заробітну плату
мінімальну 160 гривень і сьогодні склалася ситуація, коли в освіті
сьогодні зарплата дуже низька і вона майже йде на межі мінімальної
сьогодні. Що стосується освітян, в якій буде мірі підвищена
заробітна плата і що стосується 57 статті, про яку ми всі знаємо?
Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам за запитання. Дякую за позитивну
оцінку діяльності комітету. Позиція, яку займав бюджетний комітет,
полягає в наступному. Максимальну кількість ресурсів. Тобто, ви
чули 1 мільярд 53 мільйона нами було спрямовано на місцеві бюджети
для підвищення заробітної плати. В першу чергу це стосується
освітян.
Це позиція, це той принцип, який сповідує бюджетний комітет
без загрози для реальності бюджету і для його збалансованості,
тому що подальше накопичування обсягів фінансування призведе до
тої ситуації, що склалася в поточному році, коли бюджет, маючи
величезний дефіцит, перейшов фактично на ручне управління і
сьогодні багато статей недофінансовано.
Об'єктивності ради треба сказати щодо фінансування заробітної
плати, це не стосується, але у будь-якому разі ми наполягаємо на
тому, що Верховна Рада має визначати ті пріоритети фінансування,
це є наш конституційний обов'язок, і щоби рішення Верховної Ради
виконувалися в повному обсязі. Знов-таки, якщо наука і освіта є
пріоритетом у діяльності бюджетного комітету і у випадку появи
додаткового ресурсу ми готові спрямувати додатковий ресурс на
фінансування науки і освіти. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Оржаховський, фракція комуністів.
11:21:55
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.
Дякую. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів, Херсонщина.
Шановний Петре Олексійовичу, з доводами бюджетного комітету,
я думаю, важко не згодитися щодо запропонованого проекту бюджету,
але мене хвилює питання таке. Дійсно, на органи виконавчої влади і
в цілому органи влади реально ми повинні давати кошти. Але все ж
таки як виходець із органів місцевого самоврядування мене хвилює
питання, як буде на слідуючий рік гарантовано забезпечені органи
самоврядування на базовому рівні? Адже все те, що сталося з так
званими реформами і так далі і соціальна сфера, і все інше
сьогодні лежить на плечах сільських голів і депутатів, наших
колег, низів. Що, як ми реально сьогодні можемо їм допомогти по
вирішенню тих проблем, які делеговані законодавством відповідним.
І друге питання. Чи є реальна надія...
ГОЛОВА. Регламент!
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В. Реальна надія, Петро Олексійович, на
отримання в майбутньому році коштів на фінансування капітальних
вкладень. Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам, пане Анатолій. Щодо першого
питання. Ми після прийняття Бюджетного кодексу наша логіка була
взагалі наступною, що ми дуже скоротимо час, який ми будемо
приділяти на обговорення питання місцевих бюджетів. Не треба нам
на себе перебирати ті повноваження, які Конституцією,
законодавством делеговані місцевим бюджетам. Вони у себе краще
розберуться які пріоритети там визначати. Наша позиція була
наступна. Ми виділили 1 мільярд 800 мільйонів додаткових коштів,
серед яких, це поєднуючи з відповіддю на друге ваше запитання, 300
мільйонів додатково є фінансування державних капіталовкладень на
місцевому рівні, тобто з визначенням пріоритетів регіонами. Ми
впевнені, що ці кошти - це той максимальний ресурс, який на
сьогоднішній день є можливим.
В той же час фінансування органів державної влади, суб'єктів
місцевого самоврядування це є позиція: от ми виділили цей ресурс,
вони самі повинні розподілити. Верховна Рада, Комітет з питань
бюджету пропонує лише пріоритети. Головним пріоритетом, безумовно,
є підвищення заробітної плати, соціальні видатки, фінансування
працівників культури, в тому числі і фінансування органів
місцевого самоврядування. Дякую, пане Анатолію.
ГОЛОВА. Народний депутат Матвєєв Валентин Григорович, фракція
комуністів.
11:24:50
МАТВЄЄВ В.Г. Дякую.
Матвєєв, фракція комуністів.
Шановний Петре Олексійовичу, наша фракція пропонувала
комітету вилучити, зокрема, з проекту статтю 29 як таку, що
суперечить вимогам, небагато-немало, а 8 статтям Конституції
України і статті 7 Бюджетного кодексу України. Про що йдеться
мова, я вам нагадаю і нашим радіослухачам. Цією статтею
встановлюється, що у 2003 році виплата щорічної разової допомоги
відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії
їх соціального захисту" здійснюється у розмірах і, зокрема,
інвалідам війни I групи - 150 гривень, інвалідам війни II групи -
120 гривень і таке інше. Це втричі менше, менше тих десяти
мінімальних пенсій, які закладені безпосередньо цим законом. Так
от, Петро Олексійовичу, яка мотивація рішення вашого комітету про
відхилення нашої пропозиції, тобто пропозиції фракції комуністів?
Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам, шановний Валентин Григорович. Ну, я
дійсно вимушений вибачитись, тому що ви як керівник Регламентного
комітету дали нам дуже велику кількість пропозицій, в тому числі і
щодо збільшення фінансування Верховної Ради. Ми розуміємо і
підтримуємо їх, але, на жаль, ми обмежені ресурсом. Це саме
стосується рівня фінансування всіх, всіх без виключення пільг,
точніше, це не пільг, а соціальних гарантій, які встановлені
законодавством. Ми впевнені тому і виходили з концепції, що сама
система встановлення соціальних гарантій потребує суттєвого
перегляду. Соціальні гарантії, які не забезпечені ресурсами, це є
нещира поведінка держави по відношенню до громадянину, якому
законодавством встановлена ця соціальна гарантія.
Тому ми повинні мати позицію уряду у вигляді законодавчих
ініціатив для того, щоб вони були внесені у Верховну Раду, і
Верховна Рада визначила ті пріоритети, які вона бачить щодо
розподілу наявного ресурсу. Ми впевнені в тому, що та стаття
29-та, про яку ви кажете, увійде до складу пріоритетів. З іншого
боку, я як професіонал не можу займати іншої позиції, що якщо ми
будемо обіцяти і не виконувати перед нашими громадянами рівень
фінансування цих соціальних гарантій, це буде не професійна, ні
щира і неправильна позиція. Саме з цього ми виходили, коли
приймали таке рішення.
ГОЛОВА. Носенко, фракція комуністів.
11:27:59
НОСЕНКО М.П.
Народний депутат Носенко, фракція комуністів.
Прошу передати слово депутату Лещенку.
ГОЛОВА. Лещенко, будь ласка.
Лещенку, будь ласка, увімкніть мікрофон народному депутату.
11:28:23
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.
Шановний Петре Олексійовичу, уряд вносив неодноразово
пропозиції, щоб пільги, які надаються ветеранам війни і праці та
іншим категоріям замінити адресною допомогою. Я зрозумів також, що
вчора, і підтримав цю пропозицію лідер профспілок наших, Федерації
профспілок. Але ветерани самі говорять зовсім про інше: вони
проти.
Чи правильно я вас зрозумів, що ця пропозиція уряду не
знайшла підтримки в бюджетному комітеті і пільги будуть збережені
в 2003 році?
ПОРОШЕНКО П.О. По-перше, дякую вам за запитання, пане
Володимире.
По-друге, у бюджетному комітеті була досить тривала дискусія
з цього приводу. Дозвольте мені дуже коротко надати вам один
приклад: в нас є пільга на безкоштовний проїзд громадян. Умовно
кажучи, в місті ікс цією пільгою, на неї мають право 2 тисячі
громадян. Але за оцінками аналітиків-експертів, який провів
бюджетний комітет, в конкретному місті цією пільгами за фальшивими
та підробленими документами користуються 8 тисяч громадян, тобто в
4 рази більше, ніж ті, яким ця пільга положена.
Тому як напрямок, як стратегічна мета, безумовно, ми бачимо,
і це є підхід бюджетного комітету, що повинні бути перероблена
система пільг та соціальних гарантій на конкретну адресну
допомогу.
Наскільки ця система буде збережена в цьому році, безумовно,
в повному обсязі або навіть як перший крок це запроваджено не
буде.
Ми сьогодні провели, не сьогодні, а під час підготовки до
висновків бюджетного комітету провели зустріч з представниками 22
регіонів. Абсолютна більшість з них наполягають на заміну пільг на
адресну дотацію. Тому в наших висновках, це є позиція бюджетного
комітету, є пропозиція уряду, доручення уряду вдосконалити,
розробити той механізм адресної дотації... адресної компенсації
громадянам, і лише після цього повертатись до системи відміни
пільг. Це питання є надзвичайно болюче, але реалізація його в
бюджетній політиці, це, безумовно, не передбачається. Хоча можу
вам повідомити, що в декількох областях, зокрема у Волинській
області, запроваджено у вигляді експерименту реалізацію цього
напрямку. І за свідченнями керівників місцевого самоврядування є
достатньо ефективною. Є прохання, щоб ми разом вивчили цей досвід.
ГОЛОВА. Народний депутата Скомаровський, фракція "Наша
Україна".
11:31:20
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.
Дякую. Володимир Скомарівський, фракція "Наша Україна".
Прошу передати слово Юрію Кармазіну. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Кармазін.
11:31:38
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановний Петре Олексійовичу, ну, по-перше, дякую за фаховий
підхід ваш комітет і вас особисто в питаннях бюджету, зовсім інший
підхід. Зокрема, погодились з частиною моїх пропозицій. Але в мене
таке питання.
Чому Бюджетний комітет ще не готовий до ретельного вивчення
всього, куди йдуть кошти на фінансування виконавчої влади і
взагалі державної влади? Чому Бюджетний комітет ще не готовий
дозріти до того, що кожен рік збільшувати на 20 відсотків
управління державної охорони держава не здатна? Що держава не
здатна утримувати ДУСю з її генерал-полковниками? Що держава не
може забезпечувати так званих генерал-полковників, кожному дати по
заповіднику? Дійшло ж до маразму. Лівадійський палац віддали
Адміністрації Президента, Дусі. Віддали Юсуповський палац, Дусі. 6
спиртових заводів. Та схаменіться! Давайте поріжем у 10 разів
бюджет, припинимо це беззаконня. І, накінець, я хотів би, щоб ці
гроші пішли по освіті...
ГОЛОВА. Відключіть мікрофон.
Будь ласка, Петро Олексійович.
ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, Юрій Анатолійович.
Відповідаючи на ваше запитання, Бюджетний комітет поділяє
вашу стурбованість щодо відсутності фактично контролю ефективного
використання бюджетних коштів, які спрямовуються на органи
державного управління. Свою політику бюджетний комітет формулює
наступним чином. Ми вимагаємо від уряду, оскільки Бюджетним
кодексом передбачений програмний підхід, ми вимагаємо від уряду
повного переліку тих програм, які органи державного управління
планується реалізувати у 2003 році. На жаль, у повному обсязі у
бюджетному комітеті цих програм не існує. Ми сподіваємося, що до
другого читання ми дуже ретельно будемо мати можливість
переглянути ті програми, що відповідним чином вплине на
фінансування органів державного управління. Якщо знайдуться у
процесі цього перегляду додаткові кошти, ми підтримаємо вашу
пропозицію, щоб їх спрямувати на ті пріоритети, які будуть
визначені бюджетним комітетом і Верховною Радою. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Кендзьор, фракція "Наша Україна".
11:34:19
КЕНДЗЬОР Я.М.
Я прошу передати слово Рефату Чубарову.
ГОЛОВА. Рафат Чубаров.
11:34:32
ЧУБАРОВ Р.А.
Дякую. Шановний Петре Олексійовичу, я розумію, наскільки
складно бюджетному комітетові врахувати всі пропозиції народних
депутатів. Якщо це можна було б, це було б декілька державних
бюджетів на рік. Але у той же час згідно бюджетного кодексу при
розробці щорічних бюджетів ми маємо обов'язково опиратися на
затвердження урядом загально-українські програми. Ви знаєте, є
така програма. вона затверджена у цьому році, у квітні, це
програма облаштування депортованих, які повертаються у Крим. Я
коли розглянув пропозиції уряду, то мої пропозиції саме виходили
із цієї програми. І я пропонував, щоб були збільшені ці витрати на
цю програму, саме виходячи із обсягів, які затверджені програмою.
Чомусь бюджетний комітет відхилив це. Хоча я кажу, я саме на рівні
програми. Тому у мене запитання таке. Чи будемо ми доводити обсяги
от тих витрат, які передбачені програмами до того рівня, які
планував уряд? Дякую.
СИМОНЕНКО В.К. Дякую вам за запитання. Бюджетний комітет
ретельно розглядав цю програму. І взагалі, вам буде дуже цікаво
дізнатися, що коли Бюджетну резолюцію ми проголосували, щоб уряд
нам додав перелік програм, які уряд збирається фінансувати, на
яких напрямках треба сконцентрувати кошти і профінансувати в
повному обсязі, а також перелік програм, які не збираються
фінансувати взагалі в цьому році. Тому що поточна практика, яку
маємо зараз, призводить просто до розпорошення бюджетного ресурсу.
Нам в бюджетний комітет була передана от така товста книжка з
дрібним переліком всіх програм без сум і без фактичної позиції
уряду. Ми впевнені в тому, і ми доручили уряду в проголосованих
наших дорученнях всетаки виконати норму Бюджетної резолюції і
підійти фахово, сконцентрувавши кошти на приоритетних для держави
напрямках використання. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Петре Олексійовичу. Час вичерпано. Дякую.
Шановні колеги, зараз переходимо до обговорення. Для виступу
запрошується голова Рахункової палати.
Я хотів би два таких повідомлення невеличких зробити. Мені
інколи роблять закиди, що я роблю переваги тій чи іншій політичній
силі при постановці питань. Я віддаю перевагу в даному випадку
лише комп'ютеру, і треба всім тоді тиснути своєчасно на кнопки.
І друге. Шановні колеги, я прошу не зводити обговорення
бюджету до ДУСі. Не треба дробити, а обговорювати виходячи з
загальнодержавних завдань, які стоять перед Україною. Давайте не
будемо смішити себе і інших. Будь ласка.
СИМОНЕНКО В.К.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты!
Уважаемые члены правительства! Выполняя требования Бюджетного
кодекса Украины, Закона Украины о Счетной палата Счетная палата
провела экспертизу внесенного правительством проекта Закона
Украины о Государственном бюджете на 2003 год. Экспертиза
показала, проект Государственного бюджета Украины на 2003 год
ориентирует экономику на существенное замедление темпов роста,
отхода от выборной инновационной модели развития страны,
уменьшения реальных доходов государства, наращивание налогового
долга, не решения ряда острейших социальных вопросов.
Зная реальное экономическое положение страны, положение с
выполнением текущего государственного бюджета, логику действий
правительства при составлении проекта бюджета можно понять. Но
согласиться с ней нельзя. Нельзя ни в коем случае.
Третий год страна живет в условиях экономического роста, а
механизмов решения острейших проблем
..............устойчивых темпов роста
просто нет. Но самое главное. Экономический рост не дал
качественных изменений в экономике. Более того, реальные доходы
государства сокращаются как шагреневая кожа, возрастают убытки
предприятий. При ежегодном списании и отсрочках налоговых платежей
недоимка растет как снежный ком. Из года в год декларируется
проведение налоговой реформы и упорядочение действующих налоговых
льгот, а налоговое бремя остается прежним. Вернее, усиливается,
так как реальные налоги платят только 3-ая часть
налогоплательщиков. К сожалению, эти негативные тенденции заложены
и в проекте Государственного бюджета. Как результат, при
запланированном в 2003 году реальном росте 4 процента, реальные
доходы Госбюджета планируют Кабинетом Министров на 3 процента
меньше, чем предусмотрен законом на текущий год. Разве это не
бюджет стагнации? И кто может после таких цифр вообще говорить о
росте?
Теперь о доходной части. По нашему мнению, доходная часть
бюджета занижена как минимум на 8,5- 9 миллиардов гривен. Как не
парадоксально, но если раньше лоббирование интересов шло через
расходную часть бюджета и это общепринятая практика во всех
государствах, то сегодня главное лоббирование идет через доходную
часть. Это уже наше чисто украинское ноу-хау.
Судите сами. Правительство планирует рост недоимки
практически по всем доходам. На сегодня она составляет 12
миллиардов гривен.
В полном объеме сохраняется и даже увеличиваются действующие
налоговые льготы, а их суммы адекватны доходам сводного бюджета.
Только два маленьких фрагмента из этой, как говорится, ситуации.
Налог на добавленную стоимость. Министерство финансов
сознательно запланировало уменьшение исчисленной суммы налога
больше чем на 2 миллиарда гривен за счет прироста недоимки и
дополнительного возмещения задолженности. Эти действия
оправдываются необходимостью возврата и сумм ПДВ экспортерам, но
логично и погосударственному возмещение налогов провести за счет
сумм, полученных от сборов недоимки, которая на 1 сентября
составила ни много, ни мало 6 миллиардов гривен. Та же ситуация и
с налогом на прибыль. Полностью проигнорировано наличие недоимки,
а она составляет почти что 4 миллиарда гривен. Как это понимать?
Мы будем собирать налоги или снова будем списывать по уже заранее
утвержденному и согласованному списку? Неужели 60 тысяч - хочу
сказать! - 60 тысяч тружеников налоговых полей не в состоянии
выполнить задачу по сбору налогов? Безусловно, что решение этой
проблемы не только в налоговом администрировании, а прежде всего в
отсутствии контроля за формированием, исполнением доходной части
бюджета.
Сегодня в нашей стране нет ни одной структуры, которая имеет
право системно проверять доходную часть бюджета. А жаль! В 176
странах мира эту задачу решают Счетные палаты. У нас же этот
вопрос решается вот уже 5 лет и остается не решенным. Как говорят
классики, значит это кому-то очень и очень выгодно.
Нельзя сказать о проблеме специального фонда госбюджета, его
формировании, целевом и эффективном использовании и контроля за
этим процессом, так как объемы его по всем параметрам из года в
год растут. На наш взгляд, позиция Министерства финансов в этом
плане абсолютно неконструктивна. Специальный фонд создавался в
целом с учетом и контролем государственных финансов, которые
используются вне бюджета. На сегодня эту задачу полностью решена.
Мы видим объем этих ресурсов, знаем их экономическую природу, и
наступило время объединить их в бюджете без делений на фонды. Это
подтверждает сама практика функционирования специального фонда.
При общем увеличении поступление всех государственных платежей и
сборов, переданных в специальный фонд, значительно уменьшается. Не
оправдала себя и практика стимулирования государственных
организаций путем дополнительных отчислений на их содержание.
Возможно, эту проблему нельзя решить сразу, но первые шаги надо
сделать, ее надо решать уже, начиная с бюджета 2003 года.
Теперь о расходной части бюджета. Правительство утверждает,
что она сформирована на основе программноцелевого метода
планирования с выделением главного приоритета - обеспечения
социальных расходов в режиме жесткой экономии. Для реализации этих
положений предлагается остановить действие целого ряда статей
законов социальной направленности. Как показали результаты
экспертизы, именно в реализации последнего положения правительство
достигло наибольших успехов: расходы на социальные выплаты, по
которым приняты и вступили в силу действия нормативноправовые
акты, не обеспечены бюджетными ресурсами в 2003 году больше, чем
на 12 с половиной миллиардов гривен.
Что касается программно-целевого метода, то он свелся к
выделению расходов на содержание, вернее, на проедание бюджетных
средств, а не на финансирование государственных заказов,
выполнение государственных и целевых программ. В отраслях
социальной сферы и, прежде всего, образование, культура,
медицинское обслуживание, отсутствует методика определения объемов
госзаказа, общественных услуг, которые бы учитывали объективные
условия перехода к рыночной экономике, потребность нашего общества
в услугах. Такой подход уже на стадии составления госбюджета
сознательно закладывает неэффективность использования ограниченных
бюджетных средств и, прежде всего, в спецфонде. В итоге, не взирая
на провозглашенные приоритеты, расходная часть проекта бюджета
построена по принципу: удовлетворить всех по чуть-чуть, то есть
каждой сестре по серьге. В результате все остались обижены,
практически все комитеты, которые курируют те или иные отрасли. А
решения стратегических задач так и нет.
Несколько замечаний по межбюджетным отношениям. Одним из
приоритетов бюджетной политики на 2003 год определено увеличение
доли местных бюджетов в сводном бюджете. В абсолютных показателях,
приведенных в проекте бюджета, эта цель как бы достигается. Но
только благодаря игре цифр. Фактически это увеличение происходит в
связи с передачей отдельных государственных функций местным
органам власти. А без учета трансфертов удельный вес доходной
части местных бюджетов в сводном не достигает и 30 процентов. Вот
вдумайтесь! Меньше 30 процентов. Это заставляет задуматься о
правильности выбранной идеологии формирования местных бюджетов в
так называемой формульной модели межбюджетных отношений, которая
постоянно усовершенствуется. А в результате на практике, в жизни
местные бюджеты из этой формульной системы превратились в
элементарных иждивенцев, живущих за счет дотаций и субсидий
центров.
Результаты экономической деятельности регионов ни каким
образом не влияют на объем соответственно бюджета. Утеряна
экономическая мотивация развития промышленности или экономики в
том или ином регионе.
И последнее. Выводы и предложения экспертизы Счетной палаты
проекта Государственного бюджета обсуждались с Бюджетным комитетом
в процессе подготовки проекта для первого чтения. Большинство из
предложений принято и вынесено на рассмотрение сессии. Каждому
народному депутату розданы материалы Счетной палаты, так что
решение за вами, уважаемые народные депутаты. Мы постарались
сказать правду, даже какая бы она ни была обидной и жесткой. Но
идеологию сознательного занижения доходной части, необоснованное
ограничение расходной части допустить просто нельзя. Выводы и
предложения комитета к проекту закона о Государственном бюджете
достаточно обоснованы, профессионально подготовлены и, на наш
взгляд, заслуживают всяческой поддержки. У меня все, спасибо за
внимание.
ГОЛОВА. Дякую, Валентин Васильович.
Шановні колеги, переходимо до виступів від фракцій, ми
домовлялись відповідно до Регламенту до 3 хвилин для кожного
виступу.
Шановні колеги, тут записались дуже багато людей, в тому
числі від фракцій по декілька людей. Тому я таким чином пропоную,
від фракції "Наша Україна" хто буде виступати?
Асадчев, будь ласка. Підготуватись фракції комуністів.
11:48:57
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую. Валерій Асадчев, "Наша Україна".
Шановні друзі, мені, звичайно, виступати і легко, і складно,
тому що я є сам член бюджетного комітету, і ми дуже ретельно
працювали над бюджетом. Повірте мені, що бюджетний комітет
цілодобово працював разом з депутатами.
Я просто хочу зупинитися на окремих складових таких моментах
бюджету, які, на наш погляд, дуже характерні для ситуації, яка
зараз склалась в Україні.
Перша проблематика, скажімо, для мене, яка існувала і яку я
хотів розв'язати, була пов'язана з тими численними трагедіями із
загибеллю людей, яка була в нас в Україні в найближчий час, і як
на це було відреаговано урядом, скажімо, при поданні проекту
бюджету.
Ну, давайте візьмемо, скажемо, численні жертви на вугільних
шахтах. Ну, здавалось би, що багато є доручень уряду вирішити це
питання. Виявилось, що у нас на Україні є чудові програми, наукові
програми, пов'язані з деметанізацією шахт. І що ми бачимо в
бюджеті? 75 мільйонів закладається на рятувальні роботи. Можливо,
да. Але ж всього 240 тисяч закладається на наукові дослідження у
вугільній галузі. Ну, що ж це за такі пропорції? Виходить, тоді ми
людям просто кажемо: "Ми плануємо: як вас ховали, шановні шахтарі,
так і будемо ховати в майбутньому, ми не будемо займатись цією
проблемою з науковою точки зору.
Я, наприклад, вніс таку пропозицію, комітет її підтримав:
значно збільшити, якщо знайдемо ресурс, давайте
фахівці-вугільщики, підкажіть, можливо, треба буде конкретні
програми закласти, щоб ми унеможливили в подальшому, так би
мовити, ці всі трагедії, які у нас були у вугільній галузі.
Наступна трагедія, ви знаєте, - Скнилів. Загинуло скільки у
нас людей. Що ж закладено урядом. Ви знаєте, що однією з причин
було визначено те, що наші льотчики, льотний склад не має певної,
так сказати, нальоту цих годин, якого вони повинні мати. Практично
по системі Міністерства оборони жодної копійки на це не
передбачено, ні керосину не передбачено, ні коштів на те, щоб у
навчальних закладах вони могли налітати необхідний ресурс. Комітет
добавив 27 мільйонів, ми додали тільки по цій статті. Оце такий
наш підхід.
Я завершую. По вчителях. Значить, силовики у нас - на 100
відсотків підняли заробітну плату, вчителі, лікарі - 0. Ви знаєте,
що ми знайшли зараз додатковий ресурс на підвищення заробітної
плати вчителям. Я думаю, що ми будемо ще працювати з комітетом
відповідним. Але я думаю, що в залі повинні пройти відповідні
закони, щоб дати додатковий ресурс, і не менше, не менше, ніж на
50 відсотків у наступному році ми підвищили вчителям зарплату.
По лікарях ми теж зробили такий, мені здається, суттєвий крок
вперед, коли ми всі лікарняні заклади з усіх міністерств, крім
Міністерства оборони, де ми госпиталь тільки залишили, перевели в
систему Міністерства охорони здоров'я. Ми вважаємо, що за рахунок
оптимізації цієї мережі теж можна знайти значні кошти і на
підвищення заробітної плати лікарям.
Я просто зупинився на окремих моментах. Я вважаю, що треба
схвалювати висновки комітету. Все-таки додатковий ресурс більше 4
мільярдів того, що сьогодні не передбачив уряд. На другому
читанні, я думаю, що ми знайдемо і інші додаткові ресурси. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Будь ласка, від фракції комуністів Симоненко Петро
Миколайович. Прошу визначитися від фракції промисловців і
підприємців та "Трудової України".
11:52:57
СИМОНЕНКО П.М.
Шановні колеги, фракція комуністів пропонує проект Закону
України про Державний бюджет відправити Кабміну для докорінної
переробки згідно з Бюджетною тією ж резолюцією. Чому про це
сьогодні прошу вас.
Давайте проаналізуємо. 90-тий рік Державний бюджет України 84
мільярди доларів. Державний бюджет на наступний рік 2003 - 8,3
мільярди доларів. Що сталося з Україною за 10 років? І
відповідаючи на це запитання ми повинні ще і ще раз привернути
увагу всіх, що представлений урядом Державний бюджет - це по суті
дзеркало грабіжницької суті і мети яку нав'язують Україні так
звана еліта нації по рецептам західних консультантів, викорінюючи
практично національні ознаки як нашої економіки так і нашої
політики.
Що це за Державний бюджет, якщо він дійсно бюджет, коли у
видатках бюджету ні однієї копійки не передбачено на
централізовані капітальні вкладення. Може це для когось і немає
значення, а це означає, що Державний бюджет не сприяє створенню
робочих місць нових, впровадження новітніх технологій і багато
чого іншого.
Що це у нас за Державний бюджет, якщо поряд з цим 11 років в
Україні не створюється національні багатства , а навпаки
розкрадається. Прикладів десятки тисяч. Починаючі з сертифікатної
приватизації і закінчуючи сьогодні політикою розтягування
енергосистеми України.
Ясна річ, що при такій політиці економічній бюджетній ніколи
не вистачить коштів для фінансування бюджетних організацій
починаючі від полового будинку і закінчуючи культурою, наукою, не
кажучи про державну підтримку економіки, особливо
паливно-енергетичного комплексу і сільського господарства.
Ще один висновок. Державний бюджет, на жаль, але став вже, це
стало традицією, стає годівницею для певних кредиторів. Не
передбачається позитивних змін щодо управління державний боргом,
оскільки основний принцип запозичень окупність кредиту повністю
ігнорується. Запозиченні кошти знову ідуть не в реальну економіку,
а на погашення боргів.
Ми повинні з вами також врахувати і те, що постійно
загострюються проблеми шахтарських регіонів. Руйнуються міста. В
Донецьку це зникає місто Шахтарське Торез. В Луганській області
Стаханов і Брянка. Гинуть люди. Разом з тим урядом скороченні
видатки Державному департаменту вугільної промисловості на 546
мільйонів гривень, в тому числі і на гірничо-рятувальні заходи на
250 мільйонів.
Зростання доходів очікуються не за рахунок роботи економіки,
а за рахунок надходжень прибуткового податку з громадян і це ми
відслідковуємо коли говоримо про місцеві наші бюджети.
Підкреслимо, що майже 87 % видатків державного бюджету на
фінансування освіти і охорони здоров'я складають так звані власні
надходження. То це люди фінансують а не держава скеровує процеси
управління і підтримує нас і громадян. Але ми повинні розуміти, що
цей наступний проект бюджету, він буде найжорсткішим щодо
відношення до конкретних виборців. І на глибоке переконання
фракції комуністів якраз це і засвідчує що він антидержавний.
Подивіться, стаття 56, порушується дев'ять статей Конституції
України і пропонується суттєво зменшити в порівнянні з минулим
роком перелік норм чинного законодавства щодо надання пільг
окремим категоріям громадян. Постраждають в першу чергу
чорнобильці. Обмежуються можливості для всіх категорій інвалідів.
Пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг педагогічним
працівникам і працівникам культури у сільській місцевості. А також
стаття 29, знищуються практично пільги для наших ветеранів.
Фракція комуністів неодноразово пропонувала конкретні
напрямки, як сьогодні покращити наповнення доходної частини
бюджету.
І ось нам роздали проект щодо, так скажемо, поправок, будуть
вони враховані чи ні. Практично всі поправки фракції комуністів
щодо наповнення доходної частини бюджету відкинули.
І останнє. Фракція комуністів вкотре наполягає: для того, щоб
розібратися що у нас відбувається в економіці, треба врешті-решт
хоча б один раз за одинадцять років розібрати окремо доходну
частину бюджету. Тоді буде зрозуміло, як у нас працює економіка і
звідки брати гроші. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я вас прошу, просто наполягаю -
дотримуватися Регламенту, не примушуйте вимикати мікрофон.
Від фракції "Промисловців і підприємців" та "Трудової
України" хто буде виступати? Думають поки що.
Будь ласка, Соціал-демократична партія України, будь ласка
Підготуватися фракції "Регіони України".
11:58:11
ВОЮШ В.Д.
Шановні колеги, за такий короткий час, відведений на виступ,
дуже складно зробити грунтовний аналіз проекту Державного бюджету,
представленого Урядом та пропозицій до нього, напрацьованих
Комітетом з питань бюджету.
Тому зупинюсь лише на ключових моментах, якими вони бачаться
з точки зору фракції СДПУ (о).
Найбільш серйозним недоліком проекту Державного бюджету на
2003 рік ,поданого Урядом, виявилося фактично у реальному вимірі
скорочення фінансування ряду ключових соціальних статей.
Запропоноване Урядом збільшення видатків соціального фонду
зведеного бюджету на 3,1 відсоток фактично із врахуванням
прогнозованої середньорічної інфляції означає їх реальне
скорочення. Також передбачалося скорочення деяких субвенцій
місцевим бюджетам на фінансування державних соціальних програм.
При цьому на тлі знищення видатків на соціальні статті у
представленому законопроекті передбачено суттєве збільшення
обсягів асигнувань на утримання силових , правоохоронних та
фіскальних структур.
Присутні також в урядовому законопроекті і проблеми з
плануванням доходної частини. В той же час фракція СДПУ (о)
вважає, що недоліки проекту можуть бути усунені в процесі розгляду
у стінах Верховної Ради. Це дає шанс при напруженій роботі
прийняти бюджет у визначені законом терміни.
Комітетом з питань бюджету проведена робота з опрацювання
урядового проекту Державного бюджету, зокрема, найдена можливість
щодо збільшення надходжень до доходної частини по податках, по
надходженням від реалізації майна Збройних Сил, по дивідендах,
нарахованих на акції державних господарських товариств та по ряду
інших позицій.
Запропоновано також збільшити доходи шляхом внесення змін до
податкового законодавства на 2,5 мільярдів гривень. Усе це можна
розглядати як позитивний момент.
В той же час пропозиція Комітету з питань бюджету щодо
віднесення надходжень від приватизації до доходів бюджету виглядає
сумнівною з точки зору отримання цих коштів.
Комітетом з питань бюджету пропонується збільшити видатки
місцевих бюджетів на 1,8 мільярдів гривень, в тому числі більше 1
мільярда гривень - на фінансування освіти, охорони здоров'я,
культури передусім з метою підвищення оплати працівників цих
галузей. Також пропонується передбачити 400 мільйонів гривень на
здійснення місцевими бюджетами капітальних вкладень.
Як представник фракції СДПУ(о) я підтримую пропозиції
Комітету з питань бюджету, спрямовані на збільшення соціальних
видатків та посилення соціального захисту населення, оскільки
такий підхід відповідає завданням, з якими наша партія йшла на
вибори та здійснює свою діяльність у парламенті. Але в той же час
як економіст за фахом я розумію, якщо таке збільшення буде
побудоване не на реальних доходах, то це може призвести до омани
людей, які не отримають обіцяну підвищену зарплату.
Наостанок хотілося б зауважити, що до проекту Державного
бюджету України на 2003 рік була подана велика кількість
пропозицій народних депутатів, але багато пропозицій із соціальних
питань, зокрема, пропозиції фракції СДПУ(о), не знайшли свого
відображення у висновках Комітету з питань бюджету. Враховуючи
зазначене, фракція СДПУ(о) вважає за доцільне глибоке
доопрацювання проекту бюджету на 2003 рік з метою пошуку реальних
ресурсів для збільшення соціальних видатків. Дякую за увагу.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Вінський від фракції Соцпарітї. "Регіони України", будь
ласка, визначиться, хто буде виступати. Є Вінський? Баранівський
замість Вінського? Будь ласка. Наступні - "Регіони".
12:02:08
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Шановні народні депутати! Фракція Соціалістичної партії
України глибоко проаналізувала запропонований як урядом, так і
Комітетом з бюджету проект бюджету України на слідуючий рік.
Доходна частина, на наш погляд, бюджету, вибачте за вираз,
"неприлично мала". Податки в Україні сплачують не всі, притому не
сплачують якраз ті, хто повинен їх платити в першу чергу, не
сплачують найбагатші. Вони себе через різні податкові пільги
звільнили від цієї сплати, з однієї сторони, а, з другої сторони,
придумали термін недоїмки. Ким утворена недоїмка? Громадянами? Ні,
вони акуратно сплачують податок з фізичних осіб. Недоїмку створили
суб'єкти підприємницької діяльності, яка в цьому році вже складає
12 мільярдів гривень.
Пріоритетом повинен стати розрахунок з бюджетом, тоді не
будемо списувати борги чи їх реструктуризовувати. Підприємства
використовують бюджетні кошти, як свої обігові. Процедура
зрозуміла: спочатку не плотить, потім гроші як обігові - за
кордон, а потім іде ліквідація підприємств. Питання пільг, воно
найбільш болюче в прибутковій частині. Скажімо, перенесення
збитків, пільга, перенесення збитків минулих років за результатами
поточного року.
Скажіть, хоч працює хоч один підприємець собі у збиток? Ця
пільга стимулює збиткову діяльність. Після прийняття цієї пільги
збиткових підприємств стало набагато більше, зросла і величина
збитків. Ціна цієї пільги в Україні щорічно складає 1,4 млрд.
гривень.
Знову ж, пільги, які прийняті по галузях. Скажімо, чорна
металургія, коли прибуткову частину сьогодні сплачує державі 464
за 70 млн. гривень, за рахунок пільг з державної казни викачує 9
млрд. гривень. А скажіть, будь ласка, який контроль з боку держави
за використанням коштів, отриманих підпримєствами, за рахунок цих
пільг? На що ці кошти вплинули? На підняття галузі? Що дало б
завтра, можливо, більше надходжень до бюджету? Чи поповнились
закордонні рахунки їх господарів? Уряд в цій ситуації діє з
позиції двойних стандартів. Скасування пільг для населення
запропонував Верховній Раді, а що стосується пільг підприємствам,
в даному випадку про що я говорив, мовчать.
Не можна тут обійти і ДУСю, про яку тут багато говорили. Все
зроблено для того, щоб їй передали найбільш високопродуктові
підприємства тому, щоб можна було за рахунок чистого прибутку,
чистий прибуток вивезти зпід контролю Верховної Ради, а прибутки
залучити як додаткові на фінансування Адміністрації Президента.
І, шановні друзі, 124 млрд. основних засобів держави, які
сьогодні використовуються комерційними структурами, порядку 80
млрд. нічого не сплачують до Державного бюджету, ні копійки.
Скажіть, який би бізнесмен віддав своє майно комусь в управління,
якби той йому нічого за це не сплачував і він за це не отримував?
І що стосується видаткової системи. Не можна погодитися з
тим, фракція соціалістів, що на 1 млрд. збільшені видатки для МВС.
Тобто сьогодні вже б'ють не тільки опозицію, а й депутатів
Верховної Ради та бізнесменів, і це закріплюється фінансово.
Будуємо поліцейську державу.
Не можна, шановні друзі погодитися із тим фінансуванням в
видатках, що сьогодні не знаю, звідки воно взялося, бюджетний
комітет проголосував 75 відсотків на дорожнє будівництво. Зараз
появилася цифра 100 відсотків. Збільшується дорожнє будівництво до
минулого року на 1,3 мільярди гривень. Саме дорожнє будівництво не
готове проковтнути таку суму, просто техніки нема це освоїти.
Я думаю, що це просто чи помилка чи ще щось інше, але цього,
звичайно, допускати не можна.
Фракція соціалістів вважає, що позитивним у видатковій
частині бюджету є те, що те, що суттєво до урядової пропозиції
комітет пропонує збільшити субвенції до місцевих бюджетів. Це
дасть можливість підняти заробітну плату вчителям, медикам,
працівникам культури, соціальної сфери. Одне лише наше зауваження
до цього, що це підвищення потрібно зробити і з 1 січня, а не з 1
вересня, як пропонується комітетом.
Ми рахуємо, що проект комітету кращий, з урахуванням наших
пропозицій можна було б його підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богатирьова, фракція "Регіони України",
підготуватись Тарану-Терену.
12:06:49
БОГАТИРЬОВА Р.В.
Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати!
Проект закону про державний бюджет України на 2003 рік
сформований на основі прийнятого в минулому році Бюджетного
кодексу.
Ми живемо при Бюджетному кодексі вже рік, безумовно, не можна
це рахувати негативом. На нашу думку, позитив від прийняття
бюджетного кодексу в тому, що, принаймні, сьогодні ми маємо
незалежність від особистих стосунків керівників регіонів з
Міністерством фінансів.
В той же час не можна не відмітити недостатню обгрунтованість
прогнозних обсягів доходів місцевих бюджетів з урахуванням
економічного та соціального стану регіонів та пов'язані з цим
показниками обсягів дотацій вирівнювання. Не можна не враховувати
в цих показниках екологічних стан окремих територій в складі
видатків на охорону здоров'я.
Окремого розгляду потребує вирішення питання розрахунку за
індивідуальним порядком показників доходів депресивних територій,
зокрема, шахтарських міст, в яких здійснюються заходи з
реструктуризації вугільної галузі. Крім того, доводиться
констатувати і негативні наслідки запровадження формульного
підходу для більш потужних в економічному плані регіонів країни,
оскільки практично всі зароблені регіонами кошти спрямовуються до
Державного бюджету. Таку політику по жорсткому вимиванню коштів,
особливо з потужних регіонів, наша фракція не підтримує.
Пропонуємо застосувати індивідуальний підхід до розрахунків
доходів депресивних територій, підвищити обгрунтованість
розрахунків щодо доходних частин місцевих бюджетів в цілому та й
більш детально визначити чинники, на базі яких формуються місцеві
бюджети.
Запропонований рівень фінансування вугільної галузі в сумі
2,2 мільярди гривень ніяк не може покращити ситуацію в цій сфері.
За таких умов неможливо проводити капітальне будівництво та
технічне переоснащення в цій сфері, а без цього ситуація у
вугільній галузі буде тільки погіршуватися.
Доречно нагадати, що програма "Українське вугілля",
затверджена урядом, призначає на ці потреби більше ніж 5 мільярдів
гривень. Фракція "Регіони України" зверталася з цього питання і до
уряду, і до Комітету з питань бюджету. Ми наполягаємо, щоб
фінансування вугільної промисловості було затверджено принаймні на
рівні не менше 3,4 мільярди гривень. В іншому разі ми за цей
бюджет голосувати не будемо.
Традиційно в проектах Державного бюджету Кабінет Міністрів
фінансування охорони здоров'я передбачає у вкрай недостатньому
обсязі. Запропонований рівень фінансування охорони здоров'я не
призведе до покращання ситуації щодо показників здоров'я
населення. Достатньо відзначити, що у загальному обсязі асигнувань
не враховані кошти на відновлення співвідношення в оплаті праці
фахівців закладів охорони здоров'я у зв'язку з введенням з 1 липня
поточного року мінімальної заробітної плати у розмірі 165 гривень.
Ми вже котрий рік ведемо мову про те, що бюджет має бути
розроблений на новій податковій базі. Недосконала система
оподаткування пригнічує сьогодні економіку. Так, з одного боку,
державний рекет у вигляді неповернення податку на додану вартість
душить підприємства. З економіки регіонів вимиваються оборотні
кошти, що вкрай негативно впливає на стан виробництва, особливо у
металургійному та паливноенергетичному комплексі. Без сумніву, в
першу чергу, це стосується економіки найбільш потужних регіонів.
За таких умов платники податків не взмозі розраховуватися з
робітниками, що призводить до хронічної заборгованості з виплат
заробітної плати та зростання соціальної напруги. До того ж така
ситуація призводить до недонадходження зборів до Пенсійного фонду,
прибуткового податку з громадян до місцевих бюджетів, а в
результаті - незадовільне фінансування всієї системи соціальних
напрямків.
З другого боку податкове навантаження на доходи фізичних осіб
не дає можливості вивести з тіні хоча б частину заробітної плати.
Вже котрий рік вноситься проект законів про оподаткування доходів
фізичних осіб. І досить ми не прийняли. Ну хоча би одну ставку
найближчим часом розглянули і затвердили її.
Що ж стосується вирішення проблем неповернення податку на
додану вартість. То запропоновані урядом у проекті бюджету заходи
ніяк не можна вважати адекватними ситуації, що склалася. Тому
депутатська фракція "Регіони України" наполягає на включення до
видаткової частини Держбюджету на 2003 рік коштів на погашення
існуючої заборгованості по відшкодуванню ПДВ.
На закінчення хотіла прокоментувати декілька статей, але
назву тільки одну. Вона стосується всіх. Невмотивованою є норма
статті 20 щодо доповнення фонду гарантування вкладів фізичних осіб
за рахунок випуску державних коштів цінних паперів.
Нам здається, що це не можна ніяк підтримати. Наша фракція
подала до Комітету з питань бюджету конкретні пропозиції. Якщо
говорити дипломатично, то вони начебто враховані. Якщо говорити
відверто, то вони проігноровані. Це є результатом політизації
процесів, які відбуваються не тільки у Верховній Раді, а в цілому,
а й у комітетах. Тому наша пропозиція відправити цей проект
бюджету на повторне перше читання. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні, я прошу кожного виступаючого дотримуватися
Регламенту. Ну не можна ж так. Два регламенти бере.
Таран-Терен, будь ласка Віктор Васильович. Підготуватися
Добкину.
12:12:37
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.
Шановні колеги, все пізнається в порівнянні. Сьогодні
середній статистичний українець живе в день на один долар. Це
рівень Європи 80 років тому. І в той час сьогодні середня пенсія в
країнах Прибалтики 300 доларів. Але ж рівень життя України і
прибалтійських республік за часів Радянського Союзу був приблизно
однаковий - це економічний аспект. Тепер духовний. Сьогодні в
Росії на розвиток російської мови, якій нічого не загрожує у
доларовому еквіваленті виділяється три з половиною мільярди
доларів. У нас сьогодні - нуль. Хоча раніше виділялося по 25
мільйонів два роки, але і ці гроші відомства Кременя з успіхом їх
викрали на вибори.
Далі. В Білорусії сьогодні практично вирішена проблема з
поверненням вкладів. Вирішується ця проблема і в Росії. У нас
повернення вкладів на нульовій межі. Я хочу нагадати, знають мої
колеги з минулого скликання, що бюджетний комітет, коли його ще
очолював Турчинов, пропонував минулого року на повернення
заощаджень один мільярд сто мільйонів гривень. Виділили п'ятсот.
Куди пішли шістсот мільйонів, які вкрали у вкладників? Вони пішли
в тому числі: на Адміністрацію Президента - сорок мільйонів
гривень, на Податкову адміністрацію - сто тридцять два мільйони
гривень і так далі.
Сьогодні є величезна небезпека, що навіть ці п'ятдесят
гривень людям не будуть повертати по вкладах. Чому? По тій простій
причині, що стаття в бюджеті не захищена. Уряд профінансував
повернення вкладів цього року лише тому, що стаття була захищена.
Шановні колеги, знову ж таки, все пізнається в порівнянні.
Будь ласка, в урядовому проекті бюджету, не дивлячись на героїчні
зусилля нашого бюджетного комітету я дуже сумніваюся, що щось
можна реально зробити.
Будь ласка, міністерству внутрішніх справ видатки два
мільярди п'ятсот тринадцять мільйонів гривень.
Будь ласка, Генеральній прокуратурі пропонується двісті
дванадцять мільйонів гривень. Ми з вами чули вчора доповідь нашого
колеги Каденюка, чули про космічну програму. Будь ласка, на
космічні програми виділяється всього сто тридцять мільйонів. Тобто
прокуратурі двісті дванадцять, всьому космічному сто тридцять.
Знову ж таки все пізнається в порівнянні. На візити
Президента за кордон, ви знаєте як шанують нашого Президента за
кордоном, виділяється біля чотирьох мільйонів гривень. На
соціальний захист дітей всієї держави виділено лише два мільйони
гривень. А всього на силові структури і на обслуговування
Президента четверта частина бюджету - десять мільярдів.
Я хочу сказати, що уряд ховає істину причину злиденного життя
і відповідно мотивує тим, що, мовляв, треба віддавати борги,
гарячково шукає нових мільярдних позичок. Я хочу нагадати, шановні
колеги, що був інший Уряд. Уряд Ющенка-Тимошенко, і хоч він
прийшов після президентських виборів, як після великої руїни, коли
все розікрали і кинули на перемогу Кучмі, все одно Уряд Ющенка не
запозичив ані копійки, почав повертати борги, і, головне -
повернув економіку на зростання. Тому що його пріоритетами були
економіка і розвиток соціальний і духовний.
І тому наша позиція, позиція фракції блоку Юлії Тимошенко
запропонований урядовий варіант бюджету ми категорично відхиляємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добкін Михайло Марковичу, будь ласка.
Наступний - Матвєєнков.
12:16:29
ДОБКІН М.М.
Шановний головуючий, шановні колеги!
Вперше бюджетна історія України процес прийняття основного
фінансового плану України стартував відповідно до Бюджетного
кодексу. На розгляд Верховної Ради України вчасно внесений проект
бюджетної резолюції і проект бюджету.
Разом з тим проект бюджету залишає враження гостя з минулого.
Він грунтується на консервативному сценарії економічного і
соціального розвитку на 2003 рік виходячи з незмінності нинішнього
податкового та соціального законодавства.
Розробниками не усвідомлено того визначального факту, що рух
економічної системи на випередження еволюції прориву, що визначено
Президентом України як основний пріоритет внутрішньої політики,
можливий лише за умови широкомасштабного інноваційнотехнічного
розвитку, модернізації технологічної бази.
Разом з тим, прийняття бюджету в такій редакції змусить
Україну рухатись екстенсивним шляхом розвитку, призведе до
консервування економічних реформ. Запропонований бюджет можна
назвати бюджетом стагнації. Він позбавлений динаміки розвитку і
підтримує постійний стан прогресуючої кризи. Не прослідковується
курс на впровадження радикальних ринкових реформ, які б сприяли
підвищенню продуктивності праці, наукомісткості та технологічності
виробництва, зростанню конкуренції.
В результаті ми отримали не системоформуючий а суто
фіскальний документ. Він не ініціює, не передбачає проведення
реформ у бюджетній сфері, не є узгодженим з реаліями сучасної
економічної системи в Україні. Складається враження, що в уряді
відсутнє розуміння стратегії економічного і соціального розвитку,
від якого безпосередньо залежать позитивні результати будь-яких
перетворень.
Занадто оптимістичними є макроекономічні сподівання уряду.
Очікувати реального зростання ВВП на рівні 4 відсотків за умови
загальної рецесії світової економіки є безпіставним, оскільки ВВП
України на третину формується за рахунок зовнішньої торгівлі,
тобто безпосередньо залежить від кон'юнктури на зовнішніх ринках.
Аналіз свідчить, що реальне зростання ВВП в наступному році слід
очікувати на рівні 2-2,5 відсотка.
Макроекономічним нонсенсом є те, що декларується 4-відсоткове
зростання ВВП, уряд планує реальне зменшення доходів державного
бюджету на 3,6 відсотка. Якщо всі бюджетні параметри залишаються
незмінними, то такий бюджет наперед передбачає наявність значного
обсягу тіньових коштів, є, по суті, тіньовим бюджетом. Маємо
парадоксальну ситуацію: задеклароване підвищення всіх без винятку
макроекономічних показників і одночасне зменшення доходів бюджету
та зниження рівня соціальної захищеності населення.
У проекті не знайшлося місця для підтримки концепції розвитку
малого та середнього підприємства, основи зростання ефективності
виробництва та добробуту. Реалізація національної програми
сприяння розвитку малого підприємництва в Україні фінансується на
рівні 2002 року. З урахуванням інфляції це означає зменшення
фінансування програм.
Актуальним завданням є створення сильної банківської та
фінансової системи. Для завоювання довіри інвесторів потрібен не
один день, але послідовне дотримання всіма гілками влади стратегії
інноваційного розвитку та ринкового спрямування економіки. Це
сприятиме як залученню іноземних інвестицій, так і поверненню
капіталу в економіку України. Зниження податків на доходи фізичних
осіб та прибутки підприємств сприятиме оздоровленню фінансової
системи та детінізації економіки. Депутатська група "Демократичні
ініціативи" підтримує внесений проект бюджету лише у випадку
врахування зазначених зауважень. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Матвієнков Сергій Анатолійович, підготуватись Самоплавському
Валерію Івановичу.
12:20:12
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, Мариуполь, "Европейский выбор".
Уважаемые коллеги! Я хочу остановиться на одних из основных,
ключевых, на мой взгляд, моментах, которые необходимо рассмотреть
при рассмотрении бюджета. Не может не бросаться в глаза то, что
при стабильном из года в год приросте внутреннего валового
продукта наполнения бюджета нет. Это говорит о том, что
действующая налоговая система на работает должным образом.
Несмотря на то, что рост внутреннего валового продукта планируется
4 процента, а реальный объем роста промышленности 4,5 процента,
правительство по-прежнему планирует снизить поступления в бюджет
на 3 процента. Как бы мы не кроили сегодня бюджет, как бы мы его
не пытались переделать, желаемого результата мы не добьемся,
потому что невзирая на необходимость его формирования, мы
прекрасно понимаем, что он построен на старой налоговой базе,
которая не создает нормальные условия для получения средств от
бюджета. Сегодня все говорят о том, что мы имеем 50, 60, 70
процентов, не знаю, цифры называют разные, ВВП, которое находится
в тени. Вдумайтесь, какой резерв бюджета мы имеем, сколько
социальных вопросов и проблем мы могли бы сегодня решить, если бы
мы вытащили сегодня эту проблему? Это - наша общая беда, то, что
мы не смогли сегодня строить бюджет на новой налоговой базе. Для
того, чтобы хоть как-то смягчить ситуацию, нам нужно приложить все
усилия, чтобы мы до конца года хотя бы приняли новый подоходный
налог, новый налог на прибыль, ы новый закон, касающийся НДС с
тем, чтобы мы разрешили эту проблему.
Еще один вопрос. Мы можем много говорить о расходной части, о
врачах, учителях, социальных проблемах - все это правильно, все
это важно, но не имея доходной стабильной части, не имея прихода в
бюджет, делить будет нечего. Это - короткое одеяло, которое
невозможно тягать. И сегодня нужно создать все условия для того,
чтобы нормально работали промышленные предприятия, пополняющие
бюджет.
Камнем преткновения в этом месте становится опять же ПДВ,
НДС. Сегодня мы говорим о том, что 6,4 млрд. невозвращенного НДС,
В том числе 2,2 млрд. просрочено. Давайте в конце концов создадим
хотя бы баланс НДС в бюджете, заложим и создадим такой механизм,
который бы нормально способствовал работе промышленных
предприятий, не вымывал у них оборотные средства.
Следующая, очень больная тема. В
2003 году наступает период возврата долгов, связанных с
Международным валютным фондом. 3 млрд. долларов! Вдумайтесь! Одна
четвертая часть бюджета. Давайте в конце концов зададим себе
вопрос: кто брал эти кредиты, под какие гарантии, куда
использовал? Ведь когда эти кредиты брали, говорили о том, что мы
сегодня улучшим объемы производства, мы увеличим поступления в
бюджет. Или пусть возвращают деньги, или пусть несут
ответственность перед государством!
Опять же нужно разобраться с такой частью, которая находится
в тени - строительство жилья военным. Я не против жилья военным, о
том, что его необходимо строить, но, извините, утроить отмывание
средств в объеме 400 млн. гривен - это очень большая роскошь,
давайте в конце концов с этим разберемся.
Курсовая политика, у нас экспортно ориентированное
государство, 60 процентов ВВП - у нас экспорт, да нельзя же таким
образом сегодня давить экспортеров, сдерживая курс. Ведь при
помощи такой мягкой политики по курсу доллару мы могли бы решить
огромное, колоссальное количество социальных проблем.
Еще одной проблемой являются местные бюджеты. При составлении
Бюджетного кодекса мы допустили одну колоссальную ошибку: мы не
заинтересовали местные органы в контроле за ходом выполнения
центрального бюджета. Местные бюджеты выполняются на 110-115
процентов, центральный бюджет, практически, выполняется на 90
процентов.
И получается ситуация, что огромнейшие корпорации, имеющие
миллиардные обороты, сегодня являются убыточными. Ну, это же
сказка и блеф самые натуральные.
Теперь что касается, буквально два слова о льготах. Я хочу
сказать так, что нам необходимо переходить к целевой помощи в
конце концов. Нельзя решать эту проблему, чтобы у нас люди,
получающие субсидии, ездили на "Мерседесах" и 50 процентов платили
за жилье имеющие замки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка, Регламент.
МАТВІЄНКОВ С.А. Заканчиваю.
Я считаю, что все-таки нам необходимо всем будет очень
серьезно поработать, доработать для того, чтобы этот бюджет был
приемлем и отправить его на доработку правительства. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Самоплавський Валерій Іванович від аграріїв,
підготуватись Пустовойтенку Валерію Павловичу.
12:24:21
САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.
Самоплавський Валерій, лісівниче крило Аграрної партії
аграрної фракції України.
Шановний Геннадій Андрійович, шановні депутати!
Хочу зупинитись на проблемах сільського лісового
господарства. Пропозиції фракції направлені бюджетному комітету,
але наголошую на особливій вазі для селянства
.........які передбачають здешевлення
кредитних ресурсів для селян, заставну купівлю хліба, підтримку
програм селекції в рослинництві, племінної справи, соціального
розвитку села, і особливо це дороги і школи в сільській
місцевості.
Якщо проаналізувати, виконання окремих положень закону про
джерела фінансування дорожнього господарства, то тільки для
прикладу по Рівненській області недофінансування складає 50
відсотків.
Торік власне на ведення лісового господарства бюджет виділив
74 мільйони гривень, але у вигляді плати за ресурси та податкові
платежі Держлісгоспи повернули бюджету, підкреслюю, 145 мільйонів
гривень.
Повірте мені, в умовах кризи останнє десятиліття галузь
зробила все можливе, щоби зменшити свою залежність від бюджету.
Багато чого вдалося здійснити. Бюджетне фінансування галузі за
останні 10 років зменшилося майже в 5 разів, зменшення має і інший
бік - зарплата лісівників залишається однією з найнижчих, а умови
праці надзвичайно тяжкі.
Хотів би нагадати, що в горезвісні
37-38 роки та й не тільки репресованих направляли або на Калиму,
або на лісозаготівлі. Продовжую за наш час. Машинотракторний парк
катастрофічно застарів, капіталовкладення в розвиток індустрії,
підтримку абсолютно не виділяються. В останній час в зв'язку з
прийняттям ряду державних програм з'явилася надія на поліпшення
ситуації. Однак, проект бюджету її розвіяв. Замість збільшення
прийнятої постанови Кабміну на 60 мільйонів гривень, це дорівнює
цього року, уряд зменшує на 20 мільйонів. Чому і до чого це
призведе?
Вперше за повоєнні роки будуть вимушені згорнуті роботи зі
створення лісосмуг і захисних насаджень, навіть в тяжкі повоєнні
роки створювалося до 200 тисяч гектарів нових лісів. Не вдасться
провести черговий державний облік лісового фонду, що вкрай
необхідно в зв'язку з розпочатими процесами передачі частини лісів
у комунальну власність. Плани з будівництва доріг, мостів у
Карпатах залишаться на папері. Глибоко переконаний в тому, що
зменшення бюджетної підтримки галузі в нинішніх умовах - помилка,
що призведе до зриву ряду важливих національних програм, може
обернутися катастрофою для державних підприємств.
В зв'язку з цим я вношу пропозицію зберегти фінансову
підтримку державного лісового господарства принаймні на рівні
цього року та прошу мене підтримати.
І останнє. Вперше привернув увагу до лісових проблем на
державному рівні ще в середині минулого тисячоліття міністр
фінансів, - підкреслюю, - фінансів короля Франції Людовика XIV,
Кольбер, названий великим. Він зумів довести до свідомості народу
свою знамениту тезу: "Франція загине від недостатньої кількості
лісів". Тому я бажаю глибокошановному міністру фінансів, Ігорю
Олеговичу, теж залишитися не тільки в пам'яті лісоводів, а й всієї
України великим. А для цього потрібно мало: дай Бог йому здоров'я
і розуміння проблем лісівників. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пустовойтенко Валерій Павлович. Наступний -
Губський. Валерій Павлович виступає від фракції, від комітету,
так? І просить 2 регламенти? Будь ласка.
12:28:28
ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.
Шановні народні депутати, я хочу сказати, що я дуже серйозно
весь час відносився до формування бюджету, до основного
фінансового документа на наступний рік і уважно його вивчав.
На жаль, хочу зразу зауважити, що таблиці, які роздані
сьогодні тільки, так же, як і я, я думаю, що більшість народних
депутатів тільки сьогодні почали ознайомлюватися з кінцевою
таблицею і тими пропозиціями, які напрацював Комітет з питань
бюджету. Тому я виступлю коротко, по двох питаннях, які хвилюють
сьогодні фракцію Народно-демократичної партії, яку я очолюю, і
Комітет з питань транспорту.
Перше питання - щодо нашої загальної підтримки. Для мене не
зрозуміло, чому в такій мірі фінансується питання такого напрямку
роботи, як ...............і забираються кошти за рахунок
Державного комітету сім'ї і молоді. Я хотів би, щоб Державний
комітет обов'язково ці питання враховував при наступному
доопрацюванні.
Тепер щодо наступного. Для нашого комітету, яке підтримала
повністю фракція. Ми зробили заяву, що якщо не буде збільшене
фінансування будівництва автомобільних доріг в Україні вдвічі, ми
голосувати за такий бюджет у будь-якому випадку не будемо. Ми
задоволені тим, що збільшено комітетом фінансування вдвічі по
дорогах. І хочу сказати, що Комітет по транспорту підготував свої
пропозиції, а мені не вдалось у свій час зробити або збільшити
бюджетне фінансування, коли я працював міністром транспорту,
вважав, що я зможу це зробити, очоливши комітет.
Ми подали 58 пропозицій. Врахована тільки одна. Навіщо в
комітетах тоді розглядати проект бюджету, якщо абсолютно всі
пропозиції комітету не враховані? Для мене це просто не зрозуміло.
Перше питання. Якщо ви пам'ятаєте, ми в цьому залі голосували
за включення до бюджету портових зборів, аеронавігаційні збори, і
парламент не підтримав тоді ці пропозиції. То знову Комітет по
бюджету вносить ці питання до проекту бюджету. Цього бути не може.
Якщо буде це питання включене у бюджет, ми зразу зможемо не
повністю займатися або взагалі не займатися фінансуванням
модернізації системи аеронавігаційного обслуговування України,
бюджетного фінансування проекту модернізації системи
аеронавігаційного обслуговування за рахунок кредити ЄБРР, які
складають 38 мільйонів доларів, де об'єднання цивільної і
військової системи організації повітряного руху на Україні у сумі
26 мільйонів гривень і так далі. То єсть я хочу сказати, що ці
кошти ми не можемо виконувати цю систему, тим більше, що Україна
вступила до євроконтролю. І ця угода..................... нашим
парламентом.
Тепер щодо окремих напрямків роботи. Ми пропонували створення
лізингового фонду. Урядом затверджений комітет, дирекція
лізингового фонду на оновленій авіаційній техніці.
................. ще не включена. Не включена програма оновлення
пасажирського вагона залізничних вагонів, це згідно закону. Не
включена безпека судноплавства державної системи, яка повинна
працювати у нашій державі, у тому числі утримання всіх шлюзів по
території нашого Дніпра. У зв'язку із збитками, які ми понесли у
результаті економічних санкцій і війни проти Югославії страдає
Дунайське морське пароплавство, пропонували 6 мільйонів гривень.
По Міністерству транспорту передбачено заборгованості судноплавної
компанії ЧМП. У минулому році ця заборгованість складала 22
мільйона гривень. У зв'язку з тим, що не вирішують запитання або
реалізації майна або включення бюджету. Сьогодні уже
заборгованість стала 40 мільйонів гривень. І це воно піде до
кінця, а моряки сьогодні, 3,5 тисячі чоловік не отримає заробітну
плату і їх немає можливості звільнити з роботи. І багато інших
питань.
Тому я пропоную у зв'язку з тим, що закінчується наш термін і
виступи, хотів би, щоб все-таки Комітет з бюджету врахував
пропозиції Комітету по транспорту. Якщо вони не будуть враховані,
ми голосувати за такий проект бюджету не будемо. І пропоную
народним депутатам приступити не до загального голосування, а до
постатейного голосування завтра, коли ми будемо голосувати за
проект бюджету за 2003 рік. Дякую всім за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Павловичу.
Губський Богдан Володимирович. Наступний Астров-Шумілов.
12:33:09
ГУБСЬКИЙ Б.В.
Шановні колеги! Україна, справді, проголосила соціальну
спрямованість економічної політики. І саме тому Державний бюджет
на 2003 рік повинен бути якраз і направлений на вирішення цих
невідкладних проблем.
Яким же чином поданий сьогодні документ відповідає цим
вимогам?
По-перше. Передбачається знову ж таки залишити мінімальної
зарплати 165 гривень. Яка ж тут соціальна спрямованість, коли ми
прекрасно сьогодні знаємо, що є затверджений мінімальний, як
кажуть, прожитковий мінімум - 342 гривні. Наша депутатська група
абсолютно відверто і впевнено пропонує, щоб у першому півріччі
хоча б 171 гривню і у другому півріччі переходити до 342 гривні.
Наступне соціальне питання - це треба збільшити допомогу
малозабепеченим сім'ям, сім'ям з дітьми, і інвалідам з дитинства і
дітямінвалідам.
І не менш важливе питання - це допомога по народженню дитини.
Дуже простий приклад. Ми на сьогоднішній день пропонуємо допомогу
по народженню дитини встановити 684 гривні вже в наступному році.
Це лише 108 мільйонів гривень бюджетних коштів. Навіть це не
вирішується. Але ж це величезний пласт соціального питання, який
для нас всіх для стабільності коштує лише 108 мільйонів гривень.
Чому ми на це не йдемо? Я не можу знайти відповідь для себе на це
запитання.
Наступне питання. Сьогодні Україна посідає по витратах на
медичне забезпечення на кожного громадянина 111 місце серед країн
світу. І навіть серед країн колишнього Радянського Союзу восьме
місце. Якщо ж погодитися з проектом бюджету, який ми сьогодні
розглядаємо, де на охорону здоров'я планується виділити 3,2
відсотка ВВП, то ми абсолютно нескоро наженемо ці країни, де цей
рівень становить близько 8 відсотків.
Наступне пріоритетне питання - це освіта. Ми сьогодні знаємо,
що середня заробітна плата по освіті близько 300 гривень, що
становить лише 82 відсотки від прожиткового мінімуму працездатної
особи.
Да, звичайно, сьогодні важко в повному обсязі виконувати
57-му статтю Закону про освіту, але ми повинні йти до того, щоб її
виконати все-таки у повному обсязі.
Можливо, не зразу, але поступово протягом року виходити на
цей процес. Інакше наші виборці, які нас сюди обрали, будуть
задавати питання в першу чергу з цього приводу.
Наступне не менш важливе питання
- це підняття рівня школи у селі. Ми прекрасно розуміємо. що без
комп'ютеризації, без інформатизації ми нового нічого дітям не
дамо. Знову ж таки це питання як в минулому бюджеті було
враховано, але гроші не виділили. В цьому бюджеті воно практично
не враховано. Це негатив.
І я вже не кажу про науку, де на 15-
20 відсотків в середньому важливі статті, у тому числі
науково-технічні програми і по Академії наук, і по Міністерству
освіти зменшується. Ми не можемо на це піти. Яким же чином ще й
зменшувати той мінімум, який сьогодні забезпечує виключно
заробітну плату. Це несправедливо і не актуально.
Висновок наш такий. Ні одна пропозиція депутатської групи
"Народовладдя" не була врахована, на жаль, хоча поспілкувалися,
запитали що врахувати, що ні, але ні одна не врахована. Ми
вважаємо, що це неприпустимо. Ми вважаємо, що бюджет потрібно
доопрацювати і в такому вигляді його не можна виносити на
прийняття. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. АстровШумілов, будь ласка, Генадій
Костянтинович. Наступний Нощенко.
12:36:51
АСТРОВ-ШУМІЛОВ Г.К.
Уважаемые народные депутаты! В жизни государства наверное нет
направлений мало значимых и неважных. Но признавая несомненную
значимость всех направлений государственного развития, должен
обратить внимание на наличие стратегической отрасли, от которой
зависит безопасность страны энергетическая и политическая, и
социальная. Это уголь.
Сегодня уголь - единственно надежный энергоноситель, главный
вид топлива для Украины. К тому же он дешевле других
энергоносителей, его запасов хватает на 400 лет. Мы, к сожалению,
вспоминаем об угле только тогда, когда начитается отопительный
сезон, либо в связи с трагедиями, являющимися доказательством
того, что промедление с оказанием помощи отрасли в буквальном
смысле смерти подобно. Во всем мире угольная отрасль
поддерживается государством. Отмена господдержки в первые годы
независимости Украины поставила отрасль на колени, вынудила
перейти на внутреннюю дотацию. Положение буквально усугубили
неплатежи за отгруженное топливо на электростанции. По сути дела,
угольщики несколько лет кредитовали государство. Такая политика
привела к полному вымыванию оборотных средств плюс хроническое
недофинансирование капитального строительства, износа основных
фондов до 80 процентов, отсутствие средств на обеспечение
требований безопасности и как финал - снижение мощностей и объемов
производства более чем в два раза. Кризис в угле автоматически
переносится на целые отрасли. Для Луганщины уголь - это 40
процентов занятых в промышленности, 28 процентов фонда оплаты
труда, пятая часть платежей в сводный бюджет Украины, определение
уровня жизни почти половины населения области,
социально-экономическое развитие шестидесяти трех шахтерских
городов и поселков.
Для нас закрытие шахт - это настоящая драма, трагедия,
которая может в любой момент взорваться. Депрессивные города и
поселки, подтопленные территории, брошенные дома, а главное -
люди. В шахтерских поселках Донбасса массовый рост числа
самоубийств, один из самых высоких уровней бедности. Реальная
возможность поднять с колен угольную отрасль, сделать конкурентно
способным украинский уголь, вдохнуть жизнь в умирающие города и
поселки Донбасса, безотлогательно приступить к реализации
программы "Уголь Украины 2010". Этой программой предусматривается
обновление шахтного фонда, техническое перевооружение,
строительство горизонтов и шахт, замена изношенного оборудования и
высокопроизводительное, обеспечивающее безопасное ведение горных
работ. Но уже в первый год жизни этой программы вместо
предусмотренных 5,2 млрд. было выделено только 2,6, и на 2003 год
предусматривается вместо 5,5 - 2,2 млрд. Необходимо как минимум
3,5 млрд. гривен на развитие и поддержку сегодняшней жизни шахт и
еще 2 млрд. гривен нужны на ликвидацию последствий необдуманного
отношения к закрытию шахт. Это средства не только на физическое
закрытие и на содержание социальной сферы, обеспечение бесплатным
углем инвалидов и пенсионеров, выплата регрессных исков, те
расходы, которые сегодня ложатся на работающие шахты.
Мы обязаны объективно и непредвзято подойти к формированию
бюджета на 2003 год в части господдержки угольной отрасли как
минимум в 5.4 миллиарда гривен.
И теперь в порядке реплики ответ уважаемому Петру Алексеевичу
на то, что для того, чтобы подавился долгоносик, надо было больше
сажать буряков. Так могу сказать, что шахтеры уже подавились той
пылью, которую они глотают из-за того, что нет средств на создание
более комфортных условий труда ; они подавились теми бедами,
которые их преследуют в виде аварий и теми бедами, которые
являются последствием закрытия шахт.
Наша группа "Народный выбор" поддерживает бюджет 2003 года
только с учетом программы финансирования на уровне программы
"Уголь Украины2010". Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже прошу кожного: дотримуйтеся регламенту!
Будь ласка, Нощенко Микола Петрович, підготуватися - Семенюк.
Після Нощенко переходимо до комітетів виступи. Миколо Петровичу,
швидше, будь ласка.
12:41:53
НОЩЕНКО М.П.
Шановний головуючий, шановні колеги, фракція партій -
підприємців і промисловців і "Трудова Україна" - проаналізувала
запропонований урядом проект, глибоко вивчила і внесла ряд
суттєвих зауважень. Найголовніші з них найшли своє відображення в
проекті, який ми сьогодні розглядаємо. Нам приємно сьогодні, що
намагання наші в повному обсязі запровадити в 2003 році закон про
фінансування дорожнього, шляхового будівництва прийнятий,
врахований, вселяє надію на те, що наші дороги будуть кращі і
перша проблема нашого суспільства, яка тягнеться сторіччами, буде
виконана,
Проте сьогодні треба говорити більше про, що не враховано,
чого не вдалося досягти в ході бюджетного процесу. Кожний рік ми
задаємо собі питання, яке обличчя має бюджет, які пріоритетні
напрями?
Сьогодні і в доповіді колег, які виступали, звучало про те,
що бюджет має соціальне обличчя. Але це загальне обличчі. Да,
дійсно, у коштах, які ... ресурсів ми його називаємо, 1 мільярд
буде спрямовано на підвищення заробітної плати - це освіта,
медицина, органи соціального захисту. Хоча тут ми також знаємо, що
освітяни і вчителі захищені законом, а як бути іншим працівникам
бюджетної сфери, як їхня буде підніматись заробітна плата?
Але по суті, найголовніше соціальних захист торкається людей
непрацездатних, і я сьогодні хотів би по них повести мову.
Практично, в проекті я як член бюджетного комітету не зміг
переконати своїх колег про те, що фактичних мораторій на рівень
заробітної плати - 165 гривень, на рівень забезпечення
прожиткового мінімуму - 80 гривень, який записаний, і ми вже
впродовж будемо двох років користуватись цим стандартним, не
відповідає даже інфляційним процесам, які проходять.
Тому ми вносили пропозицію даже в такий спосіб: рівень 80
залишити для сімей, де є хоча б один працездатний член сім'ї, а
для інших, це інвалідів, це адекватно підняти на тих 10-15
гривень, що допоможе їм.
Друге питання, пропорційність фінансування. Я хотів би
зазначити, що в минулому році допущена була диспропорція, і органи
виконавчої влади на місцях не змогли виконати ресурс, який
передбачений в бюджеті для вирівнювання допущених помилок,
обставин, які склались. Я підтримую поняття депресивних районів.
Якщо в районі лише 20 процентів база створення власного бюджету,
то як можна говорити про подальше існування бюджетної сфери?
Наша фракція також підтримує пропозицію про те, що пільги,
які передбачені чинним законодавством у 2003 році скасовувати не
можна. І ту статтю, де записано про те, що замінити їх адресними
соціальними допомогами, треба, в першу чергу, відпрацювати на...
не на інвалідах, не на ветеранах війни й праці, є інші пільгові
категорії населення, де можна відпрацювати, а потім уже
застосовувати.
Я ще раз хочу підкреслити, що наша фракція, депутати будуть
продовжувати працювати для того, щоб поглибити соціальний захист
малозабезпечених верств населення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Петрівна Семенюк, будь ласка. Наступний
Цибенко.
12:46:05
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановні колеги, соціальна контрольна комісія на трьох
засіданнях проводила розгляд пропозицій щодо бюджету. І з'ясували
дуже багато негараздів в частині того, що фактично ті кошти, які
виділяються на утримання Фонду державного майна, є і обгрунтовані.
Разом з тим, і що стосується фінансування Спеціального фонду, який
йде на утримання, і в першу чергу регіональних фондів державного
майна, не зовсім обгрунтовані.
В першу чергу, необгрунтованість є і тим, що навіть ті цифри,
які сьогодні закладені в бюджеті, були в першій пропозиції - 2,1
мільярда, а Комітет з питань бюджету сьогодні пропонує 4,4
мільярда, вони є нереальними.
І в попередній раз, коли розглядався бюджет 2002 рік,
Соціалістична партія попереджала, і Контрольна комісія попереджала
(я це перевіряла відповідно по протоколах), що кошти від
приватизації в такій сумі не надійдуть. Тому що, в першу чергу,
йде безконтрольність щодо того, що підприємства доводяться до
фіктивного банкрутства.
І те, що я сьогодні вранці виступала, що в нас сьогодні
фактично 2 кабінети міністрів, а приватизацію проводять 5
організацій, і я думаю, що ми це скажемо при звіті Фонду
державного майна, так як зроблено це практично на законодавчій
базі, зробленій після формування більшості в парламенті в 2000
році. Сьогодні фактично проводиться приватизація через фіктивне
банкрутство, через спецюст, через відповідну податкову заставу. І
фактично об'єкти йдуть за безцінь. І тому фактично ще не працює
Фонд державного майна. Забивати таку цифру в бюджет - 4,4
мільярди. Не маючи програми приватизації, це просто говорити про
ті нереальні цифри, які не будуть сьогодні виконуватися. Разом з
тим ми на засіданні спеціальної контрольної комісії детально
аналізували, куди ж витрачаються відповідні кошти. І дивним було
для нас те, що 56 відсотків від тих коштів, які сьогодні ідуть на
фінансування Фонду державного майна, ідуть на іноземних радників,
при чому радники запропоновані Кабінетом Міністрів і визначаються
лише у цьому році. Правда, Фонд державного майна спромігся лише на
конкурсній основі підібрати цих радників.
Так, як програма приватизації не була виконана, то дивним є
те, що Фонд державного майна за рішенням Кабінету Міністрів номер,
вірніше, за розпорядженням Кабінету Міністрів номер 194 прийшлося
позичати кошти у тих обленерго, які ще будуть підлягати
приватизації. Тобто ще не приватизували, а у них уже відповідно от
запрошуємо гроші, це із Дніпропетровського, Запорізького,
Харківського обленерго.
У нас конкретна пропозиція, з урахуванням того, що я вранці
виступала.
Перше. Геннадію Андрійовичу, як можна швидше прийняти закон
про управління об'єктами державної власності. Відповідно до статті
113 Конституції України управляти державним майном сьогодні
передбачає тільки Кабінет Міністрів або уповноважений орган і
передавати об'єкти різним Адміністрації Президента чи фондам - це
означає, що ми ніколи не будемо мати у дохідну частину бюджету
коштів від оренди державного майна. І не матимемо відповідних
дивідендів, які повинні надходити до бюджету. Це перше.
Друге. Ми обов'язково вносимо пропозицію від нашого комітету
врахувати ту пропозицію нашу у частині того, щоб 3 відсотки від
оформлення договорів оренди іти на спеціальний фонд для того, щоб
Фонд державного майна міг конкретно контролювати ефективність
використання державного майна. Тому що його фактично сьогодні
ніхто не контролює. І це є відповідна норма, яка у свій час не дає
можливість сьогодні працювати регіональним відділенням Фонду
державного майна.
Ми свої пропозиції подамо у письмовому вигляді. Але я ще раз
хочу звернути особливу увагу, поки не буде наведений порядок в
управлінні державним майном, казенним майном, ніяке поповнення до
бюджету не буде. І кошти від приватизації не надійдуть. Це
попереджає і наш комітет, і Соціалістична партія. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович. Наступний Клюєв.
12:50:28
ЦИБЕНКО П.С.
Шановні колеги! Шановні наші виборці! Комітет у справах
пенсіонерів, ветеранів і інвалідів дуже грунтовно, я б сказав,
прискіпливо проаналізував проект бюджету, який поданий і головні
пріоритети, які закладені в цьому проекті бюджету.
Комітет, а головне ті категорії населення, найбільш
знедолені, а це ветерани, пенсіонери і інваліди, в черговий раз
висловлюють серйозну стурбованість з приводу того, що в цьому
проекті в черговий раз намагаються збалансувати проект бюджету за
рахунок найбільш знедолений категорій населення. Коли я дивлюсь
цей проект бюджету і бачу, як фінансуються силові структури, і як
фінансується соціальна сфера, то я розумію, яку державу ми з вами
побудували - на, жаль, поліцейську державу.
Саме тому, виходячи з підходів до забезпечення фінансування
соціальних програм, комітет вважає, що в тому вигляді, в якому цей
проект документу подано на розгляд Верховної Ради і навіть з тими
зауваженнями, які сьогодні звучали, він прийнятим бути просто не
може.
Ми висловили свої конкретні зауваження. До речі, абсолютна
більшість цих зауважень не врахована бюджетним комітетом, і це
зайва підстава стосовно того, що ми підтримувати цей документ не
можемо.
Три найбільш актуальні проблеми, на які я особливо хотів би
звернути увагу. Знову відбувається ганебна, а я б сказав, злочинна
практика позбавлення найбільш незахищених категорій населення, ще
раз підкреслюю, пенсіонерів, ветеранів, інвалідів тих мізерних
сирітських пільг, але механізм позбавлення вдосконалюється. Тепер
частина цих пільг ліквідовується вже Державним бюджетом, а частина
пільг буде зруйнована в інший спосіб - начебто через певні
субсидії і субвенції вони передаються до місцевих бюджетів. Але я
розумію, знаючи стан справ у місцевих бюджетах, я розумію, що
інваліди, пенсіонери і ветерани там їх просто не отримають і
наслідок буде той самий.
Друге. Цей проект, я вам скажу, що він покінчив з тією
ейфорією і тим "туманом", який я говорив про те, що у нас є зріст,
зростання, зростання ВВП, промислового виробництва і так далі, і
тому подібне. Якщо це є, то чому мінімальна заробітна плата
залишилася на рівні сьогоднішнього року? Якщо це є, то чому на
тому ж самому рівні залишилися виплати ветеранів Великої
Вітчизняної війни? Якщо це є, чому на цьому ж самому рівні
залишився, так званий, гарантований прожитковий мінімум? Тобто,
мова йде про те, що його немає.
І третє, найбільш болюче. Я хотів би звернутися до міністра
фінансів і до голови профільного комітету. 2 березня 2002 року
була прийнята постанова Кабінету Міністрів 253 про стратегію
заміни соціальних пільг адресною грошовою допомогою. Моя позиція,
як депутата, як голови комітету, полягає у тому, що сьогодні
взагалі це робити не можна. Але документ прийняли і в цьому
документі є 3 етапи його виконання. Сьогодні 2002 і 2003 рік
визначили як підготовчий етап, етап внесення відповідних змін до
законодавства, відпрацювання механізмів і так далі. і тому
подібне. Тобто, це той етап, коли реальна заміна відбуватися не
може.
Я розумію, що ви не відкинете цю стратегію, але дотримувати
хоча б того документу, який уряд прийняв сам, ну вибачте ж, ви ж
все-таки зобов'язані.
Я ще раз підкреслюю, що комітет у тому вигляді, в якому
подано проект документу, підтримувати його не буде. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Клюєв Андрій Петрович. Наступний Томенко.
12:54:57
КЛЮЄВ А.П.
Уважаемые коллеги! Подготовка к первому чтению закона о
Государственном бюджете на 2003 год проходит непросто.
Существенное противоречие между позициями Минфина
существуют............отраслевых министерств и эти противоречия
пока, к сожалению, не снимаются. Остается асинхронность и
несовпадение позиций правительства и Национального банка Украины
по основным направлениям монетарной политики. Все это
свидетельствует о том, что бюджетная реформа, к сожалению,
пробуксовывает.
Необходимо в конце концов осуществить переход с позиции
счетовода на позицию менеджера государственных финансовых
ресурсов. Мы должны рассматривать бюджетное финансирование не
просто как покрытие определенных расходов. В первую очередь это
финансовое обеспечение государственных приоритетов, подчеркиваю,
именно государственных, одобренных и принятых правительством и
парламентом программ. Государственные программы должны
исполняться, иначе теряет смысл само понятие государственной
экономической политики.
Начнем с того, что бюджетное предложение правительства почти
в 2 с половиной раза меньше показателей финансового плана
государственной программы "Украинский уголь". Более того, на 2003
год предлагается финансирование на 400 миллионов гривен меньше,
чем утвержденная сумма на 2002 год. Значительное
недофинансирование планируется также и по электроэнергетике и
ядерной безопасности. Таким образом, угольная промышленность -
минус 3,2 миллиарда гривен от обоснованной потребности;
электроэнергетика и ядерная безопасность - минус 315 миллионов
гривен также от обоснованной потребности. Такой деструктивный
подход трудно преодолеть, ведь в соответствии с частью 2 статьи 40
Бюджетного кодекса комитеты Верховного Совета должны указать
источники увеличения финансирования, при этом не допускаются
предложения по пересмотру прогноза налоговых поступлений.
Следовательно, правительству достаточно бездоказательно занизить
расходы в проекте госбюджета, чтобы подорвать конструктивизм
парламентской работы по его рассмотрению. Этого можно было бы
избежать, если бы бюджетный комитет совместно с правительством
организовал так называемое "нулевое чтение" проекта госбюджета,
когда до официального внесения в Верховный Совет осуществляется
совместная работа и предварительное согласование позиций. Такая
практика достаточно эффективно применяется в развитых странах.
Бесцельное противостояние по поводу бюджетного финансирования
для всех нас - непозволительная роскошь.
Поэтому наш комитет вместе со специалистами главных
распорядителей бюджетных средств тщательно проанализировал текущие
и перспективные потребности ТЭК в бюджетном финансировании. Наше
решение содержит предложения, которые должны быть учтены в первом
чтении, а именно обеспечить на 2003 год финансирование угольной
промышленности в размере 5.4. миллиарда гривен. Эти средства
позволят не только покрывать текущие расходы, но и начать
восстановление угольной промышленности.
Комитет проанализировал и другие варианты бюджетного
финансирования. Минимальный сценарий, по которому необходимо
выделить 3.8 миллиарда гривен, этот вариант без перспективы для
отрасли. При этом состояние угольной промышленности останется на
уровне 2002 года. Финансирование в сумме 2.2. миллиарда гривен,
предлагаемое правительством, это неуправляемая обстановка на
шахтах. Только в 2003 году при таком финансировании нам прийдется
закрыть 65 шахт - это около 150 тысяч безработных, следовательно
это дополнительные субвенции местным бюджетам и расходы на
создание рабочих мест, которые, к сожалению, не предусмотрены
проектом.
Второе. Увеличить финансирование их общего фонда госбюджета
на электроэнергетику и ядерную безопасность до 60 миллионов
гривен, в том числе предусмотреть увеличение на 46 процентов...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Петрович, закінчуйте.
КЛЮЄВ А.П. Сейчас, секунду, если можно. На 46 процентов
финансирование обеспечение безопасной эксплуатации объекта
"Укрытия" и финансирование закрытия Чернобыльской атомной
электростанции.
Третье. Выделить 3 миллиона гривен на завершение разработки
энергетической стратегии.
Уважаемые коллеги, из-за того что недостаточно времени, я
думаю, сейчас четырьмя фракциями подготовлено предложение,
постановление Верховного Совета о том, что необходимо отправить
проект бюджета на 2003 год на повторное первое чтение. Я просил
бы, уважаемые коллеги, этот проект постановления поддержать.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання до секретаріату. Коли перебирають
регламент, 3 хвилини пройшло, вимикайте мікрофон.
Томенко, наступний - Томич.
13:00:07
ТОМЕНКО М.В.
Микола Томенко, фракція "Наша Україна".
Шановні колеги, Комітет з питань свободи слова та інформації
дебатував цю проблему і ми ще продовжуємо про неї говорити,
оскільки переконані, що реальна бюджетна дискусія в Україні лише
розпочалась.
Сумно лише, що ця бюджетна дискусія проходить в межах влади і
не проходить в межах суспільного, народного борення.
Справа в тому, що за визначенням бюджет - це єдина можливість
суспільства раз в рік подивитись, що робить влада, так само як
вибори - єдина можливість раз в чотири роки поспілкуватись з
владою, так само обговорення бюджету.
Така кількість людей, яка зараз в залі і така цікавість, яка
в ложі, говориться тільки про одне, що насправді це - документ
правлячої політичної еліти або влади, в який не вірить сама ця
влада, а не те, що суспільство чи народ, чи журналісти.
І мені здається, що цю ситуацію треба принципово міняти,
можливо, піти на такий шляхом, щоб ввести своєрідні нульові
читання або громадські читання. І перед тим, як виносити до
сесійної зали перший варіант бюджету Кабінет Міністрів спільно з
комітетом зібрав найбільших авторитетів, кращих інтелектуалів
України, і посиділи б і в громадському режимі продебатували саму
концепцію цього документу. А потім ми вже дебатували в форматі
законом передбачених перших чи других читань.
Тому що, коли сьогодні вчені чи громадські експерти в той чи
інший спосіб вплинути, йде тільки гра цифрами, ми не обговорюємо
концепцію основного фінансовоекономічного закону, бо вже боротьба
між урядом і комітетом чи Верховною Радою ведеться на рівні цифр.
На мою думку, це хибна практика, від якої треба відійти. Так само,
як відійти від практики існування двох бюджетів.
Ви знаєте, що протягом 2000-2003 року так званий Спеціальний
фонд бюджетний уже запланований на 22 відсотки. Скоро так дійде до
половини бюджету. Я думаю, що колись хтось напише правдиву історію
цього другого бюджету і ми дізнаємося, куди він використовувався,
але це треба принципово зупинити.
Що стосується засобів масової інформації, наша принципова
позиція, треба починати процедуру роздержавлення засобів масової
інформації, треба зупинити використання бюджетних коштів
працівниками місцевої виконавчої влади, представниками центральних
органів державної влади, які чомусь переконані, що народні гроші -
це гроші на висвітлення їхньої активної позитивної діяльності. І
це гроші суспільні, їх треба в такий спосіб виконувати. Так само,
як, очевидно, треба максимально розкрити цей бюджет.
От, коли про нас, народних депутатів, пишуть: скільки ми
з'їдаємо, скільки випиваємо, скільки витрачаємо щодень. Значить,
очевидно, треба писати (це нормально), треба писати про
Адміністрацію Президента, інших.
От я звернувся до глави Адміністрації Президента, вже третій
місяць чекаю відповіді: скільки там людей працює. От елементарне
запитання я як народний депутат поставив. І яка структура
Адміністрації Президента. Мені хоча б відповідь!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, сідайте, немає часу.
Томич Іван Федорович. Наступний Ніколаєнко. Якщо далі будуть
виступати "Регіони", теж буде 3 хвилини. З когось треба починати.
Сідайте, будь ласка.
Іване Федоровичу, будь ласка. Наступний Ніколаєнко.
13:03:44
ТОМИЧ І.Ф.
Шановний Геннадій Андрійович, шановні народні депутати.
Уважно ознайомившись з висновками Комітету з питань бюджету по
проекту Державного бюджету на 2003 рік щодо фінансування
агропромислового комплексу, слід відмітити, що підхід до
фінансування цієї життєзабезпечуючої галузі здійснюється без
урахування складних процесів реформування та невирішення
соціально-економічних проблем на селі.
Як позитивне рішення Бюджетного комітету слід відзначити. При
доопрацюванні проекту передбачено збільшення видатків на розвиток
галузі на суму 211 мільйонів гривень. Проте вирішення основних,
найбільш наболілих проблем не знайшло в проекті Державного бюджету
свого відображення.
Перше. Фінансово-кредитна підтримка. Практика двох останніх
років засвідчила доцільність запровадження здешевлення компенсації
за рахунок бюджетних коштів ставків банків, комерційних банків.
Завдяки цьому банки збільшили надання кредитних ресурсів галузі в
3-4 рази. 1 гривня бюджетних стимулює більше 10-ти комерційних
банківських ресурсів.
Але замість сприяння розвитку цієї позитивної тенденції та
переходу до довготривалого кредитування, в проекті бюджету
передбачено лише 62 мільйонів гривень проти 150 в минулому році.
Друге. Забезпечення сільськогосподарською технікою. Відомо,
наскільки критичним є стан і забезпечення сільськогосподарських
товаровиробників технікою. Тому не піддається розумінню, коли у
проекті бюджету не заплановано навіть тих мізерних обсягів коштів
для часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської
техніки, які виділені на цей рік у сумі 20 мільйонів гривень. Яке
ж тоді при низькій платоспроможності, при тій ціновій політиці,
яка склалася, забезпечити технічний рівень сільськогосподарського
виробництва. Практично проігноровано виконання вимог закону
України про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для
АПК на їх реалізацію у проекті бюджету асигнувань не передбачено
зовсім.
Третє. Доплата за закупівлю високовагових кондицій худоби за
рахунок бюджетних коштів. На це найбільш ефективний захід і дає
стабільні позитивні результати. Проте у проекті більше, ніж два
рази у порівняні з 2002 роком зменшені видатки на вказані цілі. Як
наслідок, значно зменшені м'ясні ресурси, різко погіршується
конкурентоспроміжність.
Четверте. Охорона земель і підвищення їх родючості. Потрібно
усвідомити, що без суттєвої державної підтримки вирішити цю
проблему неможливо. Рівень родючості за останні десятиріччя
знизився до катастрофічної межі, а це наша екологічна безпека. І
при цьому навіть ті мізерні кошти, які були передбачені урядом, у
проекті вилучені.
П'яте. Державна підтримка фермерських господарств. Із цієї
статті повністю знято фінансування, а це понад 300 тисяч робочих
місць у селі. І такий підхід у перше за 11 років.
Шосте. Фінансування розвитку соціальної сфери. Всім відомо, у
якому катастрофічному стані знаходиться ця сфера. При цьому у
проекті Державного бюджету...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка, Іване Федоровичу.
Ніколаєнко, наступний - Павловський. Шановні, давайте домовимося,
чи є регламент чи немає, чи ми встановлюємо 3 хвилини, чи ні? Будь
ласка, Сергій Миколайович.
13:07:20
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України,
Херсонщина.
Я хочу перш за все торкнутися чотирьох моментів, на мою
думку, які є визначальними при прийнятті бюджету. Перш за все я
хотів би звернути увагу сьогодні уряду, Василя Васильовича
Рогового, всіх колег, міністра фінансів і нас, депутатів, на
проблему забезпечення населення України питною водою. Справа в
тому, що це надзвичайно гостра проблема. Одна справа, коли я живу
в Київській області, скажімо, в селі і можу з глибини вісім метрів
підняти відро води і напитися і отримувати пенсію 100 гривень;
друга справа, коли я знаходжуся в Кримській області чи в
Херсонській, чи в Одеській і для того, щоб отримати це відро води,
мені потрібно затратити величезну кількість електроенергії,
підняти на глибину 120-130 метрів і ще 5-6 кілометрів подати її. І
тоді отримується така ситуація, і також пенсія 100 гривень. Тому
проблема питної води сьогодні стала найболючішою. Ми прийняли
державну програму розвитку водних ресурсів. На жаль, в проекті
бюджету на вирішення цієї проблеми ми не бачимо затрат, а це
невеликі в цілому кошти по України, порядку 901- 100 мільйонів.
Якщо ми її не вирішимо, то ціла низка регіонів, в тому числі і на
Західній Україні, і в Луганській, Донецькій областях ці просто
регіони без підтримки будуть вимирати, тому що люди будуть
перебиратися в ті краї, де є питна вода.
Друге. Освіта. Сьогодні будуть парламентські слухання, буде
змога більш-менш сказати, але я коротко скажу про пріоритети.
Комітет просить мінімум .... з науки і освіти 1,4 мільярда
гривень. Ми знаємо, що сьогодні уряд десь на 4 мільярди, м'яко
кажучи, приховує сьогодні дохідну частину, тому ці 1, 4 мільярда
можна знайти.
Перше. Куди ми їх пропонуємо потратити. Це в 1,5-2 рази
збільшити заробітну плату педагогічним і науковопедагогічним
працівникам. Я дивлюся у вічі всім сьогодні тут присутнім і кажу,
якщо наших діток буде вчити вчитель за 170 гривень, то не буде тут
ні депутатів, ні держави, нічого і не буде економіки України.
Дитяче харчування. Люди добрі, під час війни харчували дітей,
ми сьогодні пропонуємо перші-треті класи відмінити. Давайте ми
по-іншому. Ось це буде за рахунок бюджету, ось це буде, скажімо,
комбіновано (за рахунок бюджету і батьків), а це буде за рахунок
батьків. Але всі мусять харчуватися.
Комунальні послуги. Я з Ігорем Олеговичем - міністром
фінансів говорив. Люди добрі! Сьогодні КП.... 10 мільйонів має
боргів по комунальним послугам. Сьогодні 100 профтехучилищ
відключені від струму води, тепла. Та там же 500 тисяч дітей!
Давайте ці 40- 50 мільйонів боргів закладемо, погасимо їх, бо на
ці борги накручуються ще борги і ми тільки сплачуємо пеню і штрафи
приватним комунальним енерго. І закінчую.
Комп'ютери, технічні засоби навчання. Без підручника, без
ТСМ, без комп'ютера нічого не навчимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Михайло Антонович. Наступний Танюк
Лесь Степанович.
13:11:03
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Шановні колеги! Я виступаю від Регламентного комітету і буду
говорити про фінансування і забезпечення діяльності народних
депутатів, Верховної Ради в цілому.
Я хочу сказати, що ота любов, яку ми бачимо до народних
депутатів в засобах масової інформації, вона відображається і
через фінансування. Всі розуміють як команда. Оскільки часу мало,
я скаже так. По всім позиціям фінансування діяльності Верховної
Ради всі недовиконані за цей рік. Ми просимо один раз
профінансувати нормально, щоб створити робочі місця, тому що от
недавно на комітеті народний депутат Хмара сказав, що більше не
буде ходити на комітет, бо в нього навіть робочого місця нема.
Сьогодні по 2-3 депутати сидять в одному з помічниками в одному
кабінеті. Тобто, це дійсно ганьба!
Тому потрібно, в першу чергу, забезпечити умови для
діяльності народних депутатів. А воно, до речі, все пов'язано.
Навіть наші помічники в округах не можуть в оренду взяти
приміщення, тому що виділяються такі суми, що 3 квадратних метра
на одну людину.
Ми пропонуємо трошки збільшити. Для цього треба 1 мільйон для
всіх народних депутатів, але треба це передбачити.
З іншого боку, якщо бюджетний комітет і уряд не підтримає
наші пропозиції, то в наступному році ці народні депутати, які
живуть в готелях, будуть виселені, тому що не передбачено ні
однієї копійки на службове житло, на готелі, на компенсацію, тобто
зовсім не передбачено. Тому я пропоную за будьяких обставин
додатково передбачити 15 мільйонів на забезпечення готелями,
службовим житлом, тобто житлом народних депутатів. Це перше.
Друге. Як народні депутати, то так і секретаріати комітетів
сьогодні знаходяться в найгірших умовах. Зарплата того ж самого
юриста, працівника в Адміністрації Президента в півтора, а то і в
два рази вище, як того, що працює у Верховній Раді, який пише і
працює з законами, а не відхиляє їх. Тому я хотів би звернути
увагу: ця категорія - депутат і секретаріати комітетів - ті, які
працюють над законами, оце в найгіршому стані. Ну, і... А для
цього треба ще 39 мільйонів, щоб закінчити цей корпус на Садовій,
тоді кожен народний депутат буде мати робоче місце. Ну, а де взяти
гроші? У тих, хто нас любить, - з Адміністрації Президента, бо у
неї в два рази більше, тільки в господарському відділі в два рази
більше грошей, як у всієї Верховної Ради. Звідти взяти для
Верховної Ради.
Ну, а в цілому я хочу подякувати:
бюджетний комітет врахував всі мої пропозиції, але одну відхилив.
Але так як Японія колись: відхилені винаходи СРСР дали їй 31
мільярд доларів прибутку. То треба подивитись і відхилені
пропозиції, там є одна моя пропозиція, яка відхилена, яка звучить
так, що уряд повинен давати гарантії під ті проекти і тим
організаціям, які створюють робочі місця і наукоємні технології, а
не під спекулятивні операції. От, Катерино Тимофіївно, не треба на
спекулятивні операції давати державні гарантії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. ...тільки на розвиток власного виробництва.
А все це треба, уряд не відхилив, так що є позитивне. Дякую за
увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайловичу, будь ласка. Наступний -
Хара Василь Георгійович.
13:14:41
МОВЧАН П.М.
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги! Загальна
філософія суспільних реформ, що її притримувалась правляча еліта,
ставить на перше і ставила на перше місце реформи виключно
економічні: приватизації, фінансово-бюджетної стабілізації, а
проблеми реформування і фінансування культури та освіти
відсовувала на другий і третій план. Внаслідок цього
законодавство, зокрема податкова система і бюджетне наповнення не
враховують особливостей культури, не сприяють розвиткові структур,
наорієнтованих на одержання прибутку. Культурна сфера у
господарчо-правовому плані поділена на державно-комунальну та
недержавну частини, які залишаються де-факто нерівноправними.
Державно-комунальний сектор культурної сфери фінансується хай
і погано, майже виключно із бюджетів - Державного і місцевих. Цих
коштів не вистачає навіть на заробітну плату та сплату та
комунальних послуг. Невирішеною є і проблема альтернативних
механізмів фінансування культури, зокрема шляхом підтримки
культурно-мистецьких заходів і проектів на конкурсній основі.
Натомість, недержавний сектор майже не має державної фінансової
підтримки. Більше того, навіть механізмів такої підтримки,
грантів, істотних податкових пільг і практично вони ще не
створені.
Незважаючи на наявність в Україні численних недержавних
неприбуткових організацій та об'єднань попри кількарічні
законотворчі зусилля і навіть окремий частковий успіх, такого, як
прийняття закону про благодійну діяльність, третього сектора
суспільного виробництва фактично не сформовано, що і впливає на
бюджетну політику у сфері культури.
Таким чином, державнокомунальний сектор культурної сфери
перебуває в цілому стані, близькому до стагнації, а ще незрілий
новий недержавний сектор майже позбавлений державної уваги і
підтримки. І проблема ускладнюється ще і тим, що в силу історичних
причин на ринку культурних товарів і послуг в Україні значно
сильнішими виглядають закордонні структури, зокрема російські в
поп-музиці, книговидання, американське кіно, а також тіньовий
бізнес, особливо аудіовізуальний.
Слід відзначити, що досі не подоланими залишаються наслідки
політики русифікації, яка здійснювалася впродовж сотень років.
Тому окремі безсумнівні успіхи, українська мова ще не посідає в
суспільному житті того місця, яке визначається Конституцією
України і стало достатньою мірою, відліком консолідації всіх
громадян України. Саме тому ключовою ведення культурної сфери з
глибокої сфери є проблема реформування і законодавчої бази
культури, і сьогоднішнього формування бюджету.
Тому я пропоную на наступний рік у сфері культури збільшити,
хоча сьогоднішня пропозиція і Комітетом з питань бюджету врахована
і додано 50 мільйонів, але це гіркі копійки. Якщо ви глянете, що
робиться в сільських клубах, у міських будинках культури літають
горобці, спустошується все, ми бачимо духовну пустелю. І тому я
пропоную всім сьогодні, хто лобіює високі інтереси своїх ділянок,
своїх галузей, зробіть одні зусилля над собою - підтримайте
культуру, підтримайте національну українську перспективу. Дякую за
увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хара Василь Григорович, наступний - Буряк.
13:18:17
ХАРА В.Г.
Уважаемые коллеги! Должен вам честно признаться, что мне и
членам нашего Комитета по социальной политике и труду, очень
стыдно принимать участие в бюджетном процессе, на который мы
фактически не можем повлиять. Стыдно за лицемерие государственной
машины. Кабмин утверждает об имеющихся успехах в экономике,
социальной политике, заявляет о социальной направленности бюджета
2003 года, об улучшении жизни людей. Президент заявил, что в
оставшиеся ему 2 года сдвинет с мертвой точки решение социальных
проблем, поставит человека в центре забот государства.
На самом же деле происходит диаметрально противоположное.
Проект бюджета 2003 года антинародный по своему содержанию и
направлен на ухудшение жизни граждан, об этом практически говорили
все выступающие сегодня с этой трибуны.
Очень обидно, что не принято подавляющее большинство
предложений нашего Комитета по социальной политике и труду, а те,
которые приняты частично, так называемо, удовлетворены не более
чем на 10-15 процентов. В так называемом социально направленном
бюджете даже не приняты предложения о первоочередном
финансировании защищенных статей бюджета - это зарплата учителям,
врачам, работникам культуры, милиции и так далее, социальные
выплати инвалидам, детямсиротам, чернобыльцам и прочее, и прочее.
О чем можно вообще говорить?
Провозгласив главным приоритетом бюджета социальную
направленность, обеспечение социальных гарантий, социальной защиты
населения, Кабмин фактически сократил расходы социальной
направленности в сравнении с нынешним годом более чем на
полмиллиарда гривен. В проекте вообще не предусмотрены расходы на
погашение задолженности по зарплатам, другим социальным выплатам.
Планируется ограничить условия получения социальной помощи
малообеспеченным семьям, сузить круг граждан, которые имеют право
на льготы.
Кабинет Министров предлагает оставить на 2003 год минимальную
зарплату на уровне нынешнего года - 165 гривен в месяц - и даже
меньший прожиточный минимум, чем в текущем году. А мы с вами
знаем, что это является ориентиром для определения размеров многих
социальных выплат.
Не смотря на объявленых Кабинетом Министров в программе
деятельности на 2002-2004 годы намерениях на приближение
минимальной зарплаты до уровня прожиточного минимума, разрыв между
ними увеличивается: с 48-ми в этом году до 45,6 в 2003 году. За 6
лет действия Конституции, которая требует минимальной социальной
льготы на уровне прожиточного минимума, мы даже не продвинулись до
половины прожиточного минимума, мы не преодолеваем, а приумножаем
бедность.
Как же понимать нам обещание Президента и разговоры Кабинета
Министров о начале счастливой жизни?
В целом не обеспечены бюджетными ресурсами в 2003 году и
требуют приостановки или ограничения соответствующих норм 46
законодательных актов, что является грубейшим нарушением статьи 22
Конституции Украины. Даже мероприятия по охране труда при
минимальной потребности 43 миллиона планируется финансировать 30
миллионов. Мало у нас похоронных маршей по поводу трагедий на
производстве.
Комитет по социальной политике и труду Верховной Рады не
может согласиться с такой перспективой Украины на 2003 год и
требует отправить его на коренную доработку с учетом всех
предложений, который были высказаны нашим комитетом и всеми
народными депутатами. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Буряк Сергій Васильович. Наступний Демьохін.
13:21:47
БУРЯК С.В.
Шановний Геннадій Андрійович, шановні колеги. Сьогодні вам на
розгляд представляється проект Закону України про Державний бюджет
у першому читанні. І особливо радує той факт, що бюджетний процес
крок за кроком укладається у цивілізовані рамки, передбачені
Бюджетним кодексом України.
Будемо сподіватися, що ті порушення етапів бюджетного процесу
відійшли в небуття. Разом з тим, хочу зробити зауваження, що ми не
можемо за ознаками формальності втрачати показники якості та
ефективності. Тому для того, щоб прийняти участі в обговоренні
даного законопроект, загальний обсяг якого викладений на 800
сторінках і розданий перед початком засідання, - це просто
нереально.
Разом з тим, приймаючи активну участь у розгляді даного
законопроекту, Комітетом з питань фінансів та банківської
діяльності було направлено пропозиції, тобто реально я можу
говорити про те, що нами розглянуто, проаналізовано та обговорено.
Це три речі.
Перше. Розгляд варіанту проекту Закону "Про Державний бюджет
України", поданий Кабміном на розгляд від 14.09.2002.
По-друге. Це обговорення при спільному засіданні двох
комітетів, нашого та з питань бюджету, яке відбулося 14 жовтня
2002 року.
А, по-третє, це доповідь голови комітету.
З першого питання. Детально проаналізувавши та здійснивши
обговорення даного законопроекту, комітет прийняв рішення 26
вересня поточного року на 20 сторінках. І це рішення було
направлено до Комітету з питань бюджету. На деталях зупинятися не
буду. Ознайомитися із висновками комітету ви зможете у розданому
матеріалі. Але основний висновок, який зробив наш комітет це те,
що прогнозні макропоказники соціально-економічного розвитку,
закладені Кабінетом Міністрів, не відповідають макропоказникам,
закладеним у стратегії економічного розвитку, а також за складом
грошовокредитної політики держави. І від імені комітету я особисто
хочу зробити наголос, що зараз, на наш погляд не час
макропоказників, зараз час приймати макроекономічне рішення. На
жаль, у цьому проекті бюджету таких рішень ми не знаходимо.
Щодо другого питання, то ми вже розробили план конкретних
заходів та спільних дій щодо збільшення доходної частини
Державного бюджету, і комітет приступив до його практичної
реалізації. Я думаю, що непотрібно когось переконувати, що
пріоритетом є створення бюджетного ресурсу, а не його розподіл.
Третє, це стосується доповіді голови з питань бюджету. То у
ній, дійсно, існують позитивні моменти. Їх неможливо не помітити,
що вже відмічали народні депутати. Але в цілому бюджет
орієнтований на забезпечення поточних цілей та функцій. Не
передбачається у ньому стратегічного задуму по реалізації
економічного зростання, не знайшлося місця інноваційному розвитку,
про який так багато говорилося.
Тому є надія, що даний законопроект при суттєвому
доопрацюванні в остаточному варіанті буде все-таки відповідати і
за формою, і за змістом тим вимогам, які на нього покладаються.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. До слова запрошується народний депутат Демьохін від
Комітету з питань економічної політики, підготуватися Вернидубову.
13:25:11
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемые руководители Верховного Совета! Уважаемые коллеги
народные депутаты, руководители правительства! Рассмотрение
проекта Государственного бюджета на 2003 год в Комитету по вопроса
экономической политики было осуществлено с отрицательным выводом.
Вывод был о необходимости доработки данного проекта в Кабинете
Министров Украины.
Вообще интересные происходят события сегодня. Мы в повестке
имеем проект Закона о Государственном бюджете поданный урядом,
голова комитета профильного докладывает нам зауваження и
пропозиции, за которые мы завтра должны были голосовать, и вот нам
сегодня вручают две пачки бумаг. Даже в школе сегодня столько не
задают и студентам. То есть, мы до завтра должны выучить. Но
предварительное ознакомление, я вот везде смотрю: "відхилено,
відхилено", и голосовать. Вы знаете, наверное, такую практику из
нашей работы надо исключить.
То, что касается выводов комитета, если позволите, несколько
слов. Предлагаемый главный вывод, на комитете который был сделан,
что предлагаемый бюджет не является бюджетом развития. По объему
финансирования преимущественного большинства, как социальных, так
и экономических программ, проект Госбюджета на следующий год не
обеспечивает их полноценного финансирования.
Бюджет не носит инновационного характера. Так в послании
Президента, как негативное явление, было отмечено распыление
инвестиционных бюджетных ресурсов. Утверждено более 180
государственных целевых программ. ........ сосредоточения и
концентрации ресурсов в предлагаемом проекте бюджета таких
программ стало 231.
Данный бюджет не является и социальным бюджетом.
Действительно, схема налогообложения в предложенном правительством
законе по налогообложению доходов граждан не предусматривает
значительного уменьшения давления на население, прежде всего на
его беднейшие слои. Сохранение на уровне 165 гривен в месяц
минимальной заработной платы не решит сформулированной в послании
Президента проблемы доведения доли среднего класса до 45- 50
процентов от общего числа населения.
Это вообще прямо противоречит той стратегии преодоления
бедности, которую мы с вами недавно рассматривали. И вообще по
принятому сегодня... по воспринятому на слух в зале докладу очень
сложно дать ответственную оценку тому насколько были внесены
изменения в предлагаемый проект.
Чтобы не задерживать, в заключение я хочу сказать, что мы
считаем оправданным все пропозиции, зауваження очень внимательно
рассмотреть и совместной работой с правительством, с бюджетным
комитетом, с комитетами другими и всем народным депутатам более
ответственно подойти к процессу принятия бюджета, так чтобы нам
было не стыдно смотреть своим избирателям в глаза. Спасибо за
внимание.
ГОЛОВА. Народний депутат Вернидубов. будь ласка,
підготуватися народному депутату Гурову.
13:28:42
ВЕРНИДУБОВ І.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Хотів би на початку виступу призвати всіх вас, сказати слова
захоплення і подяки всім членам бюджетного комітету, які дійсно
показали всім нам депутатам приклад належного виконання
депутатських обов'язків, які щоденно допізна працювали, а деякі
члени навіть цілодобово. Якби ми всі так - всі комітети -
працювали, напевне якась була б надія на краще. А то інколи
комітет не можна зібрати навіть кворум.
Проект закону України "Про Державний бюджет України на 2003
рік" розроблено відповідно до вимог статті 37 Бюджетного кодексу
України та послання Президента України "Європейський вибір".
Позитивним в проекті є те, що все-таки при плануванні видатків на
наступний рік забезпечується на достатньому рівні видатки
соціального спрямування. Зокрема, враховано запровадження
мінімальної заробітної плати, збільшено видатки на виплати пенсії
військовослужбовцям та особам начальницько-рядового складу органів
Внутрішніх справ, збільшені видатки на поступову компенсацію
знецінених грошових заощаджень, визначено перелік захищених статей
видатків державного бюджету. Хоча зроблено далеко не все, таким
шляхом треба йти далі.
Однак, законопроект містить ряд суттєвих недостатків. Норми
статті 54 про надання Кабінету Міністрів права приймати рішення
щодо поступової заміни пільг та компенсацій громадянам на адресну
грошову допомогу суперечать статті 92 пункту 6 Конституції
України, згідно якої основи соціального захисту громадян
визначаються виключно законами. Також положення статті 56 проекту
щодо призупинення дії норм чинного законодавства, яким
встановлювались пільги, гарантії та компенсації окремим
громадянам, суперечать статті 22 Конституції України, згідно якої
при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не
допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Викликають сумнів положення статті
30, положення щодо мораторію на вступ до міжнародних організацій і
приєднання до міжнародних умов, а також положення статті 33,
згідно якої кошти, відшкодовані державою з державного бюджету,
повинні стягуватись у встановленому законом порядку з осіб, з вини
яких нанесені збитки державному бюджету.
Шановні колеги! В цьому залі майже щоденно звучать
обвинувачення на адресу працівників правоохоронних і судових
органів. Когось побили, когось притягнули до відповідальності
неправильно. А що ми зробили для покращання умов тих людей, які
працюють в цих правоохоронних органах? Хто туди приходить
працювати? Чому великий відтік дійсно грамотних, чесних, порядних
працівників? Куди вони йдуть працювати? Чому це нас не цікавить?
Якщо ми хочемо, щоб нас з посмішкою зустрічав дільничний, щоб нам
допомагав працівник ДАІ і щоб слідчий, центральна фігура цих
органів, дійсно був компетентним, кваліфікованим юристом, то треба
прислуховуватись до їх потреб. Комітетом хоч і зроблені деякі
пропозиції і міліції навіть збільшено, але цього занадто мало.
ГОЛОВА. Прошу завершувати.
ВЕРНИДУБОВ І.В. Правоохоронним органам не личить стояти з
протягнутою рукою і брати подачки від недержавних організацій. Я
закликаю вас пам'ятати про це, коли будемо голосувати.
Комітет і група "Європейський вибір" вважають, що проект
закону України "Про Державний бюджет України" може бути прийнятий
за основу в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Гуров, Комітет
промислової політики. Підготуватися народному депутату Самойлику.
13:33:00
ГУРОВ В.М.
Уважаемые коллеги, Вадим Гуров, Кривбасс, "Народовладдя".
Понимаете, вот как в жизни бывает, ну если чисто по-мужицки
поговорить. Думаешь, вот станет министр финансов свой человек, ну,
не то, чтобы совсем свой, но, думаю, все-таки почти свой, наш
человек. Игорь Олегович, смотрите, флагман металлургии
"Азовсталь", смотрю биографию - розливальник, те, те, те. Думаю:
ну этот уж металлургию подымет. И я забыл, что есть еще такое
прислів'я, что главное - победить друзей, врагов всегда победим! И
со знанием профессиональным он начал резать металлургию! Потому
что ему ж не указ. Когда был Митюков, он не разбирался в
металлургии, так хоть что-то делал. Так? А он же приватизировал
право, что он знает металлургию, хотя занимался только разливанием
- це не сама велика профессия у нас.
Поэтому, Игорь Олегович, я всетаки надеюсь, что вы свою
потенцию в этом вопросе увеличите.
Что я хочу сказать? Металлургия, металлургия - это та
отрасль, с которой играться нельзя. Мы уже поигрались в уголь.
Нормально, да? Теперь смотришь, дотация с Кривбасса, это ж надо
додуматься! Это ж похлеще еще, чем Донбасс! Берут 80 млн. в другие
районы, которые еще слабее. Так что ж вы делаете? Вот, выездные
заседания. Комитет промышленной политики сделал четыре выездных
заседания, четыре! Кривбасс, Донбасс, Запорожье все, и когда наш
голова Ехануров поднялся на сто метров на копер и посмотрел
Кривбасс в разрезе, с одной стороны - величие, а с другой стороны
- лунный ландшафт. Ведь нельзя же так землю оставлять разрытую.
Что ж мы от нее только берем? Должна быть реструктуризация,
культивация земли. Что же вы делаете? 15 миллионов в прошлом году
дали, а выделили только 4 миллиона, и говорим, бюджет у нас 95
процентов. Спрашивается, какие, что мы, вообще безграмотные? В
этом году опять 15 миллионов.
Если сталь грузить до какого-то предела, она будет
выдерживать, а потом, Игорь Олегович, она только "хрусь"- и на
этом кончается.
Поэтому вопрос один: металлургам, вы же посмотрите, что
делается: на науку вы дали всего 400 тысяч, на разработку
найновейших технологий 2,5 миллиона. А мы уже отстали, конечно,
только никому не рассказывайте, почти что навсегда в этом вопросе,
так? Так что же мы дальше думаем взять от этой коровы, которая
всегда давала хорошее молоко?
Значит, так дальше жить нельзя. С одной стороны мы
хвастаемся, что у нас гривна такая железная, как сталь. Вот такая,
как сталь, такая и гривна. Это же надо, экспортоспроможная у нас
отрасль, а у нас непоколебимая гривна.
Поэтому я прошу все это, Игорь Олегович, все-таки посмотрите,
ведь вы металлург, но те копейки, которые вы забираете в Кривбассе
- 75 миллионов - это на вашей совести. И помогите. Мы все-таки,
металлурги, на вас надеемся.
Спасибо.
ГОЛОВА. Народний депутат Самойлик, підготуватись Оніщуку.
13:36:38
САМОЙЛИК К.С.
Шановні колеги, заяви про зростання в економіці чітко
віддзеркалені в нашому проекті бюджету. Ми бачимо, як, дійсно,
зростає наша економіка.
Я хочу підняти тільки декілька питань, бо за три хвилини,
звичайно, неможливо всі питання підняти. Перше питання, я вважаю,
соціально стратегічне, це питання будівництва житла для молодих
сімей - це єдина можливість пересічної молодої сім'ї придбати
житло в довгостроковий кредит.
Володимире Михайловичу, говорили всі партій, і мажоритарщики
про те, що необхідно вирішувати цю проблему. І ви, коли
відвідували напередодні Херсонську область, двічі говорили про те,
що коли ваш блок одержить перемогу, то ви 10 раз збільшити
фінансування на вирішення цієї важливої проблеми. Не потрібно в 10
раз, Володимире Михайловичу, я чому особливо до вас звертаюся? Це
соціально стратегічне питання. Давайте зробимо так, як сказано в
програмі, яку прийняв і розробив Кабінет Міністрів, 100 мільйонів
гривень на вирішення цієї проблеми, хоча, звичайно, не можливо
вирішити.
Прийняли програму, я погоджуюся з Цибенком, щоби 100
мільйонів щорічно передбачати, а в бюджет, Ігоре Олеговичу, забили
всього-на-всього 58 мільйонів гривень. Ну добавив трошки
профільний комітет, але давайте хоч вийдемо ж на рівень минулого
року. Я прошу вас дуже, це питання треба вирішувати. Я не розумію
логіки дій, коли приймається рішення, заявляється про щось, а
наступним документом все перекреслюється.
Слідуюче - галузь туризму. Я думаю, що досить уже нам латати
дірки за рахунок продажу, приватизації і так далі, але ж у нас є
галузі, як здатні наповнювати бюджет. Я приведу один тільки
приклад. Державне підприємство готель "Дніпро" у Києві за останні
3 роки перерахувало до бюджетів усіх рівнів майже 30 мільйонів
гривень. І у нас багато таких підприємств, але ж треба невеличка
підтримка цієї галузі. Підтримка в рекламі, щоби Україну знали не
по мафіозним розборкам, не по рівню корупції, а по історичним
пам'яткам і так далі. Ну треба ж вирішувати колись в кінці кінців
це питання.
Або інше питання. Президент видає указ про те, що Державна
туристична адміністрація тепер буде відати і проблемами курортної
галузі. Жодної копійки в проекті державного бюджету на це не
передбачено. Руйнується приміщення, історична пам'ятка, де
знаходиться Державна туристична адміністрація. Просимо 300 тисяч
гривень, бо приміщення, яке знаходиться рядом, уже завалилося з
трагічними наслідками. Знову нуль, абсолютно нічого немає.
Нарешті Верховна Рада України приймає рішення, розглядаючи
питання щодо стану оздоровлення дітейчорнобильців, сиріт,
напівсиріт, інвалідів, і приймає рішення щорічно в бюджеті
передбачати кошти на оздоровлення цієї категорії дітей. Абсолютний
нуль. Тому, я все ще думаю, свої враження і не тільки своїх
враження і свої питання ми направимо від комітету в бюджетний
комітет. Але, Володимире Михайловичу, треба кінчати з такою
практикою, коли за рік до бюджету приймаємо такі гарні постанови,
програми, закони, доходимо до бюджету - нуль. От такий у нас і
економічний зріст.
ГОЛОВА. Народний депутат Оніщук від Комітету з питань
правової політики. А за ним, вже вичерпано. А людям наступний крок
буде.
13:40:43
ОНІЩУК М.В.
Шановній колеги! Шановний Голово! Природно, що коли
обговорюється бюджет, я думаю, я новий народний депутат, але ті,
хто присутні в залі, знають, що ніколи ще не було ситуації, коли
зал був задоволений проектом бюджету. Це така природа відносин між
Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, і коштів
коли завжди не хватає.
Природно також є те, що сьогодні ті, хто виступав,
представляючи інтереси окремих комітетів, які так чи інакше
відстоюють сферу тих чи інших галузей економіки, чи соціальної
сфери говорять про проблеми цих сфер.
Але є разом з тим одне явище, яке, по-моєму, носить не тільки
галузевий характер, а загальнонаціональний. Я маю на увазі
проблему судово-правової реформи. Це те, куди всі: і ви, і ваші
діти, і ваші внуки, ваші друзі ходять до судів, тому що саме там
ми захищаємо наше порушене право, і саме там ми хочемо отримати
............ допомогу і відчувати себе гідними і достойними.
Разом з тим, незважаючи на те, що Верховна Рада України в
минулому році прийняла такий визначальний документ, який
називається Закон про судоустрій, але всі наші бажання бачити
українську правову і, зокрема, судову систему цивілізованою і
розвинутою дещо не узгоджується, я так м'яко кажу, дещо не
узгоджується із тим баченням фінансування цієї системи у проекті
закону, який подано Кабінетом Міністрів України. Адже мова йде не
просто про галузь, мова йде про окрему гілку влади, таку ж,
очевидно, як і ми в тому сенсі, що ми виконуємо законодавчі
функції, а судова система здійснює судову владу в Україні. Більше
того, я хочу вам нагадати, що нещодавно, і ви про це, очевидно,
знаєте, з'явився Указ Кабінету Міністрів, який на виконання нашого
з вами прийнятого Закону "Про судоустрій" вводить із початку
наступного року нові судові інститути, зокрема апеляційний суд,
касаційний суд та вищий адміністративний суд. Мушу вам сказати, що
та графа, за якою завжди ми фінансували судові реформації, а саме
судова реформа, оцінює оцих три нових суди всього у 20 мільйонів
гривень. Це при всьому тому, що мінімальна потреба на утримання
апарату всіх судів, заробітної плати, організації діяльності
становить 100 мільйонів гривень.
Я вже не кажу, завершуючи свою розмову, про те, що
фінансування місцевих судів. Ви знаєте, що Міністерство юстиції
України тепер державна судова адміністрація, представники якої тут
є, розробила програму, щоб ми виявили місцеві суди, не київські,
київські, слава Богу, ще більш-менш у доступних умовах
знаходяться, а сільські, особливо районні сільські суди районних
населених пунктів із того нижчого стану, у якому вони перебувають.
На жаль, ми подивилися фінансування місцевих судів, судів
загальної юрисдикції, воно залишилося на рівні минулого року. Це
означає, що ні про які капітальні ремонти, ні про яке придбання
нових приміщень для цих судів мова, на жаль, не може іти.
Тому я закликаю своїх колег народних депутатів віднестися до
цієї проблеми не до як галузевої, це питання обличчя української
демократії і українського суспільства. Тому маю надію, що у
послідуючому при доопрацюванні цього законопроекту у першому
читанні ми, дійсно, більш уважно віднесемося як парламент до
фінансування цього питання. І відповідно я також розраховую і на
повну підтримку у цьому питанні уряду України. Дуже дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, виступи від комітетів завершено. З
процедури, будь ласка, народний депутат Черняк. І висвітіть на
табло депутатів, які записалися на виступ у обговорені.
13:44:58
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні народні депутати, я вийшов на цю трибуну, щоб
поставити акцент. І думаю, що це є питання і концептуальне,
методологічне і процедурне. Головною проблемою бюджетного процесу
є мобілізація коштів - наповнення бюджету.
В зв'язку з цим вирішальне значення для бюджетного процесу
має вирішення проблеми недоїмки. І мене дивує чому ми не
приділяємо цій проблемі того значення, яке вона має. Ми кожного
року в цій залі - і я більше цього робити ніколи не буду! -
списуємо недоїмки. недоїмки постійно зростають податкові. Зараз 12
мільярдів гривень. Який бюджетний процес може йти при такій
недоїмці? Це при всіх тих списаннях, які у нас були! 60 відсотків
при цьому - недоїмка з енергоринку. Зокрема, нафтопереробні заводи
акцизи не платять. 20 відсотків надходжень газотранспортної
системи не поступають до бюджету. Якщо ми не вирішимо питання з
енергоринком, мобілізації коштів там до бюджету... якщо ми не
вирішимо питання недоїмки, то ніякий бюджетний процес у нас не
буде йти. І мене взагалі дивує чому уряд не вживає
екстраординарних заходів по вирішенню проблеми недоїмки? Чим
завгодно займається уряд, крім основного свого завдання -
наповнити бюджет.
Далі. Більшість підприємств в Україні приховують прибутки.
Підприємства прибутки не показують. Як ми можемо брати податки на
прибутки, коли це питання абсолютно не вирішено. І це підприємство
з державною часткою власності! І знову ж таки уряд нічого не
робить для того, щоб підприємства показували прибуток і щоб
податок працював на прибуток. НДС. Зробили таким НДС, що він
руйнує бюджет. Він руйнує нашу економіку! І уряд, і Верховна Рада
в цьому винні!
Нарешті. Ми кажемо, не можемо зібрати коштів від
приватизації. Ми прекрасно з вами знаємо, що багато підприємств
приватизується поза приватизаційним процесом і тому немає
надходжень до бюджету. Це відбувається шляхом штучного
банкрутства, як правило, за безцінь реалізується. Тобто є дуже
багато джерел наповнення бюджету, які зобов'язані мобілізувати
уряд і Верховна Рада. У мене таке враження, що ми цьому питанню не
надаємо того значення, якого заслуговує воно. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, наш колега Черняк задав тон в обговоренні від
народних депутатів. Слово має народний депутат Мороз Анатолій,
фракція комуністів. Підготуватись Надразі.
13:48:10
МОРОЗ А.М.
Фракція комуністів, 83 виборчий округ, Запорізька область.
Шановні колеги! Зрозуміло, що бюджет - це головний державний
документ, який на цілий рік визначає правила гри. Але коли
аналізуєш виконання бюджету, скажімо, за 2002 рік, то приходиш до
висновку, що бюджет приймається, як кажуть, для галочки, а сам
державний бюджет виконується зовсім за іншими законами. Тому після
зустрічі з керівниками в регіонах, обговоривши формування
регіональних бюджетів на 2003 рік, приходиш до висновку, що це
позиція неправильна і треба змінювати правила гри. Треба
відповідати за невиконання бюджету минулого року.
Враховуючи проблеми регіонів, нам треба не поспіхом, а з
урахуванням пропозицій низів, внести деякі зміни до законів. І
головне - багато нарікань на Бюджетний кодекс, який всі, хто був у
тому скликанні, пам'ятають, приймався під певним тиском у цьому
залі і на "ура". Тому можна одразу назвати дві статті, які
потребують першочергових змін: це стаття 73 пункт 2 і стаття 85
пункт 2, якими забороняється надання позичок з одного бюджету
іншому та фінансування бюджетних установ із різних бюджетів.
Далі. Стаття 78 пункт 8 Бюджетного кодексу, вона визначає
можливість перегляду видатків бюджету за підсумками трьох
кварталів і перевищення доходів більш ніж на 15 відсотків. Регіони
пропонують застосувати тут коефіцієнт пропорційності, що, з одного
боку, стимулюватиме розвиток економіки, а з другого - даватиме
можливість місцевій владі хоч мінімально латати бюджетні дірки.
Слідуюче. Заборона створювати органам місцевого
самоврядування позабюджетні фонди. Це також сприймається
негативно. Запроваджені централізовані формульні розрахунки всіх
бюджетів і навіть статей ідуть у розріз із принципом соціальної
справедливості. Такі підходи не дають можливості врахувати різницю
в економічних потенціалах і результатах господарювання регіонів. І
саме головне: абсолютно нівилюється роль місцевої влади, бо в
результаті маємо в регіонах те, що корені економічних проблем
знаходяться поза їхньою економічною сферою.
Окремо хотілося б сказати, що проектні розрахунки по бюджетам
Запорізької області на 2003 рік нас абсолютно не задовольняють.
Передбачені видатки на охорону здоров'я, на освіту, на культуру,
не дивлячись на те, що збільшено майже на 39 відсотків
фінансування в бюджеті на 2003 рік. Але вони абсолютно не
відповідають дійсності і їх вистачить лише на заробітну плату та і
то з великими потугами. Треба для нашої області забезпечення
фінансування захищених статей видатків, необхідно ще 107,3 млн.
гривень. Вважаю, що прийняття бюджету необхідно провести обсяг
видатків на освіту, на охорону здоров'я, соціальний захист,
культуру і фізичну культуру у відповідність до діючого
законодавства особливо в частині норм витрат. А для цього з метою
компенсації втрат, які несе наша Запорізька область, більш
справедливим буде підхід, що дозволить Запорізькій області,
займаючи друге місце по рівню доходів, займати аналогічно друге
місце по видатках на душу населення. Тому пропоную 50 відсотків
від різниці між доходами та видатками на душу населення залишити в
місцевих бюджетах. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Надрага. Підготуватися Вінському.
13:51:41
НАДРАГА В.І.
Уважаемые коллеги, судя по тому докладу, который мы послушали
из уст председателя Бюджетного комитета, я бы хотел свои
предложения все-таки высказать и Кабинету Министров и
соответственно нашему профильному комитету.
Две позиции. Ни в коей мере не пытаясь охватить всю ситуацию,
всетаки хотел бы остановиться. Первое. Уважаемые коллеги, сегодня
на 600 млн. предлагается сократить господдержку угольщикам. Не та
тема, о чем можно говорить. Я понимаю, сегодня можно обвинить меня
в защите каких-то региональных интересов, но в Луганской области,
в Донецкой, в целом ряде других уголь есть ключевая отрасль, и мы
можем рассуждать о чем угодно, но если угольная отрасль будет,
скажем так максимально корректно, хандрить, чихать будет вся
экономика.
И в этих регионах я хотел бы тех, кто предлагает сократить
господдержку, просто выехать и посмотреть: в Стаханове, в Красном
Луче и целом ряде других городов, где угольная отрасль,
подчеркиваю, является базово, вокруг этой отрасли стоят ремонтные,
транспортные предприятия, машиностроение, соцкультбыт в полном
объеме. И отсюда мы ставим вопрос не о том, что будет существовать
шахта или нет, а о том, что будут ли существовать целые города и
районы, целые области.
Исходя из этой логики, могу сказать только одно: не согласен
и никогда не соглашусь с тем, что господдержка угольной отрасли не
то что не увеличивается, а тем более сокращается.
И еще один момент.
(Ш у м у з а л і)
На сегодняшний момент вы предлагаете сделать 2,2 миллиарда,
дорогие мои.
Следующий момент. Вызывает некоторое недоумение о том, каким
образом будут делиться деньги, которые выделяются государственному
бюджету и соответственно государственным органам. У нас есть
Государственный комитет семьи и молодежи. На него предлагалось
выделить 1,8, бюджетный комитет дает предложение в 4,5 миллиона
гривен. Экономия, не возражаю, согласен, надо смотреть, куда
напускать деньги.
Но второй вопрос, не менее важный:
у нас в бюджете, в нарушение Бюджетного кодекса, статьи 87 в
нарушение решения Конституционного Суда в отдельную строчку
выделяется финансирование УМКМО - Украинского национального
комитета молодежных организаций.
И мы сегодня говорим о чем? О том, что мы недодаем на
программы оздоровления детей, на молодежные программы, которые, в
том числе, приняла Верховна Рада. И на фоне этого мы начинаем
выделать общественные организации, которые на сегодняшний момент
объединяют 70 из 104 зарегистрированных молодежных организаций. Мы
уже начали финансировать политику в открытую, насколько я понимаю.
Поэтому считаю из этой позиции две вещи, первое: мы должны в
рамках тех сумм, которые мы можем позволить выделить себе на семью
и молодежь в первую очередь отдать их на централизованные
мероприятия, потому что, повторюсь еще раз, это уйдет на
оздоровление детей, это уйдет на молодежные мероприятия.
И второй момент: я глубоко убежден, что сегодня, в нынешней
ситуации мы не имеем права из Государственного бюджета
финансировать любые общественные организации, в частности УНКМО.
Спасибо.
ГОЛОВА. Вінський відсутній, так? Прошу народного депутата
Петренка до виступу, підготуватися Кравченку. Петренка немає? Є.
13:55:16
ПЕТРЕНКО В.С.
Уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели,
провозглашенный правительством бюджет страны на 2003 год как
бюджет развития, как бюджет социальной защиты населения, мякгко
говоря, это неправда и обман налогоплательщиков. Да и как может
быть иначе, когда простаивает большинство заво дов и фабрик,
развален строительный комплекс, используется не по назначению
миллионо гектаров земли. Совершенно незаметно в предлагаемом
проекте бюджета на 2003 год рост финансирования промышленности,
строительства и сельского хозяйства. Поэтому в еле живом
экономическом потенциале Украины эти ассигнования крайне мизерны и
никакого обещанного подъема производства не представляют. А раз
так, то вместо увеличения расходов на социальную защиту населения
правительство уменьшает расходы социального направления общего
фонда государственного бюджета аж на 537 миллионов гривен.
Исходя из проекта бюджета на 2003 год по данным Счетной
палаты качество жизни населения Украины в целом ухудшится, а
бедных станет на 11 процентов больше. Естественно возрастает и
напряженность в нашей стране. Поэтому в бюджете на 2003 год при
уменьшении расходов на социальные статьи увеличивается объем
ассигнований на содержание силовых структур, правоохранительных и
фискальных органов. И в проекте бюджета на эти цели
предусматривается аж 8.4 миллиарда гривен! То есть на 717
миллионов больше, чем в нынешнем бюджете.
Президент Украины назвал состояние дел в жилищнокоммунальном
хозяйстве угрозой для национальной безопасности Украины. И это
действительно так. Что же конкретно принимается для избежания этой
угрозы правительством? В бюджете на текущий год предусмотрено 126
миллионов гривен, а выделено всего 2 миллиона.
Это, действительно, беда для будущего нашего государства.
Не соответствует действительности и утвержденная
правительством
................о том, что местные бюджеты,
доля местных бюджетов в Госбюджете увеличены. Ну, например, если
взять Сумскую область, которую я представляю. То для решения
минимальных проблем нужны расходы на 1 миллиард 100 миллионов
гривен, а предусмотрено в проекте бюджета лишь половина. И так, к
сожалению, по каждой области.
Я принимал участие в рассмотрении бюджета в правительстве
Украины. В целом проект бюджета, предложенный правительством,
является позором для Украины и обернется новыми бедами для граждан
и ростом бедности, безработицы и смертности.
Выход. Фракция Компартии Украины внесла конкретные
предложения по наполнению бюджета, но вся суть в том, что при
нынешней системе власти народу нечего ждать хорошего от такого
бюджета.
Поэтому Всеукраинская акция гражданского протеста "Восстань,
Украина!" должна продолжаться до полной победы народовластья в
нашей Украине. Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Народний депутат Кравченко має слово. Підготуватися
Майстришину.
13:58:33
КРАВЧЕНКО М.В.
Кравченко, фракция коммунистов.
Уважаемые коллеги, все выступающие сегодня однозначно
говорили о бюджете как о документе, который сдерживает рост
экономики, как о документе, который отбрасывает нашу страну в
далекую-далекую бездну бедности. И все мы сегодня выступающие
сегодня единодушны в этом были.
Речь идет только о том, как же мы будем голосовать по этому
документу. А вот голосовать мы будем совсем диаметрально
противоположно: левая часть будет говорить о том что нельзя такой
бюджет принимать, а правая, пропрезидентская, скажет: "Ну що ж,
треба хоч якийсь документ мати".
Вот, выражаясь Леонида Макаровича Кравчука выражением: "Маємо
що маємо". І от будемо мати те, що маємо.
Но меня больше всего поразил сегодня, поразило выступление
председателя бюджетного комитета, тезис о финансировании угольной
промышленности. Вдумайтесь, уважаемые коллеги, что было сказано:
да, бюджетный комитет, как и правительство, понимает о том, что
надо угольную отрасль финансировать как основу, базовую отрасль
экономики. Но тем не менее она не может его финансировать по одной
причине, что деньги разворовывают по пути. И только на этой основе
сегодня заложили 2.2 миллиарда, потому что эти деньги не доходят
до шахт и разворовываются коррумпироваными и другими структурами,
криминальными структурами по пути. Но это абсурд. Вы понимаете, в
зале Верховного Совета уже откровенно говорится о том, что
государство не в состоянии ничего сделать с той коррупцией, с
разворовыванием государственных денег из бюджета, которые идут
шахты. А сегодня уважаемые коллеги только в Донецкой области 64
шахты находятся в стадии так называемой санации. Это говорит о
том, что шахты будут закрыты и опять появятся города-спутники в
Шахтерску, Тарезу, которые на сегоднешний день уже практически
вымершие. В том же шахтерске из 14 шахт работает сегодня только
одна.
Поэтому я сегодня даже не ставлю вопрос перед Игорем
Олеговичем о том, что увеличить ассигнования. Давайте в конце то
концов перейдем от слов к делу. Мы приняли программу "Уголь
Украины", в которой 6 миллиардов записано. Мы в конце то концов,
Премьер-министр признал вчера по телевидению о том, что, да, надо
финансировать угольную отрасль. Что легче сегодня
профинансировать, шахту довести до технически нормального уровня,
чем ее закрыть. А мы доказывали это, и мы с вами приняли
постановление Верховного Совета, в котором указано, что политика,
проводимая Кабинетом Министров в угольной отрасле угрожает
интересам национальной безопасности Украины. Так, давайте, чтобы
слова у нас не расходились с делом, чтобы не было двойных
стандартов у нас при привышении тех или иных вопросов. Спасибо за
внимание.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гінзбург Ольга Петрівна, підготуватися Єщенко.
14:02:06
ГІНЗБУРГ О.П.
Спасибі. Шановні народні депутати, Гінзбург, 161 виборчий
округ, Конотопський виборчий округ, фракція Комуністичної партії
України.
Я готувалася до цього виступу і знову ж так хотілось
виступити, щоб люди тебе почули і щось розумне сказати. Я так хочу
сказати вам. Якби мені доручили формувати бюджет і сказали: "От
тобі доручили це робити, і як би ти бачила, щоб ти робила там, не
критикувала, а щоб ти змогла зробити". То перше і найголовніше я
для себе так зрозуміла. Адже мені доручають цей бюджет зробити і
за цим стоїть якась відповідальність, за бюджетом стоять люди:
фінансування соціальної сфери, життя людей, пенсії, в тому числі
мінімальна заробітна плата - це все, як обов'язок, я повинна
внести в цей бюджет. І потім під ті потреби, які держава сьогодні
нарахувала, що потрібно для наших людей, вона повинна скласти
доходну частину бюджету, вона повинна ділити не розхідну частину,
а доходну частину і говорити: ось під це нам треба стільки грошей,
а потім ставити проблему, де взяти гроші. І з цієї трибуни в цих
виступах ми повинні були б обговорювати, а де взяти гроші, щоб ми
сьогодні змогли забезпечити мінімальну заробітну плату. Не можемо
її зробити 270 гривень, давайте оставимо така, як є, але зменшимо
тоді комунальні послуги, зменшимо ціну на хліб, зробимо її по
скількись копійок, зменшимо проїзд у трамваї, квитки, а хай
залишається та заробітна плата. Наприклад, таким шляхом можна
піти.
Мене турбує, наприклад, ще одне питання. Ну, просту річ, і
Президент сьогодні говорить:" Ну,хто винний, що таки ситуація на
Україні? Ну, хто винний?" А я б йому сказала :" Винні сьогодні всі
твої підпорядковані служби, розпочинаючи з адміністрацій обласних
і місцевих". Тільки по тій причині хочу ще сказати. Вже пора в
Сумській області губернатора призначати, вже скільки можна тримати
в такій ситуації всю Сумську область. Вони винні, по тій причині
вони винні, що вони навіть таке просте питання: в бюджеті включено
сьогодні 500 мільйонів повернення збережень громадян, із 132
мільярдів 500 мільйонів включили в цьому. Організувати просту
роботу видачі цих 50 гривень і теж неспромозі. Хто неспромозі, -
питання задається, - Ваня, Петя. Хто ти неспромозі, чому ти
сьогодні підриваєш авторитет нашого Президента? Не можеш ти, піди
доручи фракції комуністів, вони зроблять це, як потрібно, не буде
тої черги, видадуть сьогодні ті повернення і інше. А може в твоїх
кадрах єсть такі, хай це зроблять.
Я хочу ще декілька питань підняти. Мене в бюджеті турбує.
Включили в статтю доходної частини бюджету продажу підприємств.
В моєму окрузі завод "Свема". Він майже банкрут, але велика
заборгованість перед своїми робітниками, воно не включено в
перелік об'єктів, які підлягають приватизації. Вже в бюджеті воно
є на приватизацію, вже воно є на продаж, вже закладено 185
мільйонів гривень, які підуть сьогодні в доходну частину бюджету,
а переліку об'єктів на приватизацію його немає. То що це таке?
Ганьба, да.
Я хочу сказати, шановні виборці і шановні народні депутати,
ця сьогодні система прийняття бюджету - це тільки як то кажуть,
"не стільки тої любові, скільки того ойку". Знаєте:
"Коло дуба, на узліссі дятел любить сойку..."
Так і тут: шуму багато, а результат буде нульовий. Якщо під
вирішенням цього Державного бюджету не будуть стояти відповідальні
люди. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лещенко Володимир Олексійович. Наступний
Калінчук.
14:05:49
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.
Шановний Геннадій Андрійовичу! Шановні народні депутати!
Шановні виборці! Щорічний розгляд питання про Державний бюджет
перетворюється в щорічну тяганину навколо цього питання. Для
простих людей від торгів цих полегшення не настає. Складається
враження, що уряд................президентська адміністрація хоче
перехитрити парламент, а в підсумку - і народ України. Як це так,
що комітет з питань бюджету знайшов уже 8 мільярдів гривень? Що,
вони на дорозі валяються? Так може нам всім ще раз добряче
пошукати і знайдемо там ще мільярдів 10?
Всім відома аксіома: "Щоб були кошти в бюджеті, потрібно, щоб
запрацювало виробництво". На мій погляд, виконавча влада якраз
цього не хоче, бо гальмує і промисловість, і сільське
господарство.
Бюджет, поданий урядом, "дірявий", куди не кинь, там і клин.
Чим підкріплені безкоштовна освіта і медицина, наприклад? Директор
сільської школи все літо ходить по селу і старцює на банку краски.
А яка зарплата у вчителя? Мізерна. Де підтримка сільського
господарства? Сюди взагалі виділяється мізер.
А соціальна сфера на селі? А автошляхи?
На Чернігівщині, наприклад, лише одна нормальна дорога
президентська Київ-Чайкіно, решта, особливо між селами, - одні
ями. А культура? Село ж колиска національної культури, а там,
дійсно, горобці літають і миші бігають, і порозвалювалось. А
соціальні питання? Зате на репресивний апарат грошей доволі, щоб
захищав прогнилу владу.
Хто спитав людей: чи вони хочуть заміни пільг на адресну
допомогу. Тут в залі, до речі, один з лідерів профспілок ратував
якраз за адресну допомогу. А що прості люди кажуть? Вони просять
не допустити заміни пільг на адресну допомогу. Наведу лише два
витяги з листів, які передам в президію. "Ріпкінська районна рада
ветеранів. Ми, учасники зборів ветеранського активу Ріпкінського
району, вкрай стурбовані тим, що в інтерв'ю деяких керівників
держави все частіше стали проголошуватись наміри позбавити
ветеранів війни всіх пільг і гарантій їх соціального захисту,
замінити їх так званою адресною допомогою. Ветерани добре знають,
що таке адресна допомога, компенсація на заміну невикористаних
путівок в санаторії, доплата чорнобильцям на харчування і таке
інше. Ветерани району категорично протестують проти ліквідації або
заміни пільг на так звану адресну допомогу".
І ще одне звернення ветеранів війни, армії і праці, ветеранів
Афганістану, чорнобильців, пенсіонерів селища Гончарівське на
Чернігівщині. "Уважаемые депутаты! Вам предлагают принять
бюджетный закон на 2003 год. С основными положениями мы
ознакомлены, но, - вот тут целый ряд предложений, - и предлагаем,
просим не голосовать за введение вместо льгот адресной
материальной помощи, так как это гибель старшего поколения".
Виходячи з цього, я також вважаю, що поданий проект
державного бюджету навіть з тими пропозиціями, що подав бюджетний
комітет, потребує суттєвого доопрацювання, а тоді вже можна вести
мову про його прийняття. Дякую за увагу і передаю ці документи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Калінчук Василь Антонович, наступний - Кармазін.
14:09:28
КАЛІНЧУК В.А.
Калінчук, Одещина, фракція "Аграрники України".
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги! Шановні члени
уряду! Хотів би підкреслити, що бюджетний комітет врахував, хоч і
не повністю, пропозиції і зауваження Комітету з питань аграрної
політики та земельних відносин до проекту Бюджету, внесеного
Кабінетом Міністрів України. З'явилися нові статті по виділенню
коштів для заставних цін на зерно, для закупівлі
сільськогосподарської техніки по лізингу, дещо збільшення
асигнувань в порівнянні з пропозиціями уряду на відшкодування
ставок за кредит. Але в той же час ліквідовані статті по виділенню
коштів по докорінному поліпшенню земель, проведенню державних
виставкових закладів по АПК. Особливо хотів би зробити акцент на
фінансуванні і розвитку комунального господарства в сільській
місцевості. Адже це - створення побутових умов для селян. Всі ж ви
вийшли майже з села і знаєте, які вони обділені в цьому плані.
Тобто з одного боку начебто збільшено фінансування на 211 млн. для
АПК на рівні минулого року. А з другого боку, важливі ділянки
діяльності залишаються без фінансування. Зовсім не враховані
потреби закону про стимулювання сільського машинобудування.
Тому я вношу пропозицію при доопрацюванні закону передбачити
для підтримки вітчизняного машинобудування для АПК як мінімум 125
млн. гривень.
І ще одне питання. Як показують результати, формульна
методика, згідно якої Міністерство фінансів здійснювало розрахунки
трансфертів для місцевих бюджетів, дуже недосконала. Можливо, на
макрорівні методика і підходить для розрахунків, де діє закон
великих чисел, але якщо спускаємся до рівня району, а в районі по
галузям, то, як правило, виявляються завищеними розрахунковий
обсяг доходів, не враховується потреба на облаштування та ремонти
бюджетних установ. Як приклад, виділеними трансфертами, зокрема
бюджетом семи районів, які входять до мого, 144 виборчого округу
Одеської області, видатки забезпечуються не більше, ніж на 50, в
окремих випадках 70 відсотків. А такий стан, як ви знаєте, з
виділенням трансфертів призведе знову до виникнення заборгованості
по заробітній платі вчителям та лікарям, а також за оплату
електроенергії, газу та водопостачання та інші невідкладні
господарські потреби.
І останнє. Капіталовкладення. Бюджетним комітетом врахована
пропозиція про передбачення в проекті бюджету виділення
капіталовкладень для здійснення будівництва об'єктів
загальнодержавного значення. Хотілося б, щоб з цих коштів були
виділені ресурси для відшкодування сільськогосподарським
підприємствам витрат на спорудження об'єктів соціальної сфери на
селі. Адже це прямий обов'язок держави.
Обов'язково необхідно виділити кошти для завершення
будівництва об'єктів споруджених, які здійснювались в цьому році
за рахунок державних централізованих вкладень згідно з постановою
Кабінету Міністрів, а також збільшення видатків, надання державних
пільгових кредитів для будівництва житла селі по програмі "Власний
дім" з 20 до 50 мільйонів гривень. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте, будь ласка.
Кармазін Юрій Анатолієвич.
14:12:59
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний Геннадій Андрійович!
Ми прослухали сьогодні пропозиції, ви чули, що коли чуєш
голову бюджетного комітету, якому, безумовно, треба віддати
належне, щоб в неділю працювати до ночі! Люди працюють, серйозно
працюють. З приходом Порошенка на цю посаду там ситуація різко
змінилась.
Але вони знайшли 4 мільярди додаткових до того, що Мінфін,
фактично, приховав. Але ж ми чули з цієї трибуни Валентина
Костянтиновича Симоненка, він знайшов більше 8 мільярдів
неврахованих. Де ці мільярди? Давайте ми їх все-таки, в мене
пропозиція, щоб бюджетний комітет врахував їх зараз терміново. І
запросив на своє засідання Симоненка і взяв стенограму.
Я пропоную по Верховній Раді, зокрема, мають бути визначені
пріоритети і конституційні органи, має чітко бути записано, як
зараз доходить уже до того, бюджетним комітетом, що має бути,
фінансуватись не управління справами, а розпорядник коштів має
бути у Верховній Раді Апарат Верховної Ради, оскільки право
юридичної особи відноситься до Апарату.
Міністерство оборони у нас має сьогодні кошти тільки для
того, щоб солдати не вмерли з голоду, а коштів на оновлення
озброєння, фактично, не передбачено. Ці кошти треба передбачити,
і, я вважаю, що вони мають бути збільшені не менш, як на 50
відсотків. За рахунок чого? За рахунок саме тих мільярдів, про які
говорилося. Це є в моїх пропозиціях.
Я пропоную зменшити фінансування управління державної охорони
не менш ніж на 50 відсотків, а вивільнені кошти рівними частинами
направити на фінансування прикордонних військ, Міністерства
оборони і оновлення озброєння.
Замисліться тільки: 153 автомобіля знаходиться в Управлінні
державної охорони. Для чого? Що це таке? Кого перевозити?
Фінансування Державної податкової адміністрації. Не
збільшувати треба, Петро Олексійович, а зменшувати, і тільки так
впливати на якість і кількість перевірок, тільки через це можна.
Що ж з освітою? Вже сьогодні говорилося скільки разів. Ми
чітко маємо записаний основний пріоритетний принцип: скоротити на
50 відсотків витрати по всіх органах державної влади, включно по
Верховній Раді, а вивільнені кошти направити на фінансування
освіти, закладів охорони здоров'я, оновлень озброєнь.
І тепер щодо судової влади. Вона сьогодні - ми вчора це
переконалися в Шевченківському суді міста Києва, це весь час
бачимо в апеляційному суді міста Києва, - вона сьогодні
знаходиться в загоні. Але знаходиться в загоні не тільки тому, що
безхребетна, і це тут є, ці питання, а ще й тому, що неналежне
фінансування.
Тому я просив би вас. Перше: збільшити видатки на судову
експертизу. Ми створили судову адміністрацію, не давши туди поки
що ні копійки, ні приміщення, ні автомобіля, нічого немає, навіть
автомобіля і машинки друкарської. І я пропоную зменшити витрати на
такі війська, як, скажімо, внутрішні війська. Ми вчора побачили:
по 30 чоловік охороняють одного чоловіка, 30 чоловік у масках,
добре озброєних і так далі. Це було, ми по справі бачили
Григоришина.
І навіть на вимогу 30 народних депутатів суддя Марчук не
надала: хто ж то за люди, не зняла маски з них. Та, люди добрі,
кого ми фінансуємо - бандитів! Ми ж знаємо, хто то такі в масках!
Зніміть маски з людей, хай люди покажуть свої обличчя. Звірячі
обличчя. Хай народ бачить.
Фінансувати треба, розрахунок зробити:
скільки на одного суддю в державі приходиться.
Не можна так, що на Конституційний суд набагато більше, на
тих менше. На всіх треба. Але ми маємо передбачити судову реформу
і передбачити там, закласти, тоді вона буде незалежна і буде
незалежна від канцелярії Президента.
І нарешті, я закінчую. І нарешті про... Хіба це розумно, що
Державне управління справами, тут пан Литвин говорив, що не треба
чіпати ДУСю. Ну, в 4 рази більше ви заклали на фінансування ДУСі,
ніж на Міністерство культури. Ну, совість у когось є у
Міністерстві фінансів, да розум на кінець є! Да, ви усвідомлюєте,
що ви ж живете у державі Україна, чи не усвідомлюєте? Вам ДУСя
важливіше! Ви закладаєте фінансування "Артеку", а туди 300 доларів
путівка. Яке фінансування бюджетне може бути'
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолієвич, скільки часу вам потрібно.
КАРМАЗІН Ю.А. Я закінчую. Я перепрошую, вибачте, за
емоційність. Одна хвилина і я закінчую, бо я розумію всі хочуть
сказати. Геннадій Андрійович, повірте мені, що наболіло сильно. Я
пропонував і пропоную. Шановні народні депутати, давайте ми
приймемо Закон "Про канцелярію Президента України, консультативні,
дорадчі та інші допоміжні органи". Допоможемо Президенту, скажемо:
у вас має бути 200 чоловік, як було за часів Кравчука, коли ще не
було багато-багато різних установ і відомств. Буде 200 чоловік, а
не як сьогодні більше 1000. І тоді не буде головних управлінь, все
буде розписано, як у проекті Закону, який ми розробили. Тому
давайте ми, і тут будуть джерела для того, щоб дати і судовій
владі, і освіті, і Міністерству культури. І ви самі у цьому
переконаєтеся і скажете: да, дійсно, є у нас такі джерела. Ну, і
звісно самі подивимося і ужмемося. Коли у державі скрута, Верховна
Рада теж має ужиматися. Дякую вам і вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, час на обговорення
проекту Закону "Про Державний бюджет" вичерпано. Ще залишається 5
народних депутатів, але я так вважаю, що ніхто не наполягає на
виступі. Тому давайте ми надамо слово представнику від Кабміну
міністру фінансів Юшко Ігорю Олеговичу. Будь ласка, скільки вам
хвилин потрібно. Не чути. Будь ласка.
ЮШКО І.О.
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати!
Зрозуміло, що кожний бюджетний процес кожного року має свої
ознаки, має свої плюси, має свої негаразди.
Якщо б мене запитали сьогодні, що можна вже зрозуміти
стосовно того, як відбувається бюджетний процес в поточному році,
то до плюсів, без будь-яких сумнівів, я відніс те, що ми маємо
Бюджетний кодекс. Бюджетний кодекс, як документ, як закон, який
дуже чітко у багатьох напрямках і багатьох питаннях регламентує і
наші дії, і наші можливості.
До негараздів. Я б поки що, мабуть, відніс би одне, нам треба
ще вчитися регламентувати свої дії у відповідності до Бюджетного
кодексу.
Я не буду більш детально зараз на цьому зупинятися, але
буквально декілька прикладів того, яким чином ми могли б більш
ефективно просуватися вперед, я б хотів би наголосити.
По-перше. Звичайно, що сьогоднішнє обговорення в сесійній
залі відбувається в не простій ситуації, оскільки про це вже
сьогодні говорили, я говорю це не з точки зору критики, але
фактично ми дійсно не мали можливості, я маю перш за все народних
депутатів, відповідно і уряд, ознайомитися з тими матеріалами, які
були надані бюджетним комітетом.
Я не маю спеціального якогось виступу, а тільки ті
зауваження, які я вхопив під час доповіді та виступів. Незважаючи
на те, що фактично за Бюджетним кодексом, дуже строго це
оговорено, за два дні до обговорення в сесійній залі матеріали
мають бути на руках, як у народних депутатів, так і у всіх
причетних.
Я абсолютно згоден з тими народними депутатами, які достатньо
конструктивно, на мій погляд, ставилися щодо , так би мовити,
макропідходів, до... в розгляді проекту бюджету щодо першого
читання.
Ну що мається на увазі. По-перше, ще зарано говорити про
видатки, коли ми з вами остаточно не вирішили що ж ми маємо по
доходній частині. Ми ще не вирішили з вами який остаточно ресурс
ми маємо. Це перше.
По-друге, я абсолютно згоден з тезою, що 8 мільярдів гривень
вони на дорозі не валяються і не можна там знайти ще 10 чи 1, чи 2
залежно від того яке буде у нас побажання. Ми маємо надзвичайно
виважено підійти, проаналізувати з яких джерел збільшується
доходна частина Державного бюджету. Я ще раз можу повторитися, що
не маю можливості аналізувати досконало, але те, що сьогодні було
чути.
Ну перш за все, це збільшення чи перенесення доходів від
приватизації до Загального фонду з одночасним збільшенням на 2,2
мільярди. Ну я не знаю чи є навіть сенс це коментувати. Найкращим
прикладом того, як це працює є рік 2002. Можна доводити досить
переконливо, що фондові ринки в Європі, в Сполучених Штатах зараз
не те, що знаходяться не в кращому положенні, вони знаходяться на
межі критичного становища щодо довіри інвесторів до корпоративних
цінних паперів. Це абсолютно фахова думка, ніякої політики тут
немає. Розраховувати на те, що український ринок буде більш
привабливим в умовах насуваючої фондової кризи на розвинутих
ринках - ну ніяких підгрунть для цього нема. А віддавати
привабливі інвестиційні об'єкти такі, як Телеком за, я перепрошую,
2 копійки в той час, коли фондова вартість Дойчтелекому за
офіційною інформацією західної преси зменшилася протягом цього
року з 400 мільярдів доларів до близько 40, то скільки буде... яка
буде динаміка по Укртелекому? Шановні друзі! Ну це ж абсолютно
відомі речі.
Крім того, факт перенесення доходів від приватизації до
Загального фонду. Ми це вже проходили не один раз і не один рік.
Це робиться бухгалтерський штучний профіцит загального фонду.
Я підкреслюю, бухгалтерський, оскільки економічного змісту в цьому
ніякого немає, але це речі відомі. Є, на мій погляд, більш
небезпечні речі, оскільки вони мають певну новизну. Я маю на
увазі, ми достатньо довго говорили про необхідність перегляду
підходів до формування спеціального фонду державного бюджету. В
той же час ми маємо збільшення спеціального фонду в пропозиціях
близько 1.7 мільярди, якщо я не помилився, так би мовити, із слів
під час доповіді. Із них майже півтора мільярди - це доходи чи
видатки по фінансуванню дорожного господарства.
Шановні друзі, відповідно до українського законодавства це є
закон про джерела фінансування дорожного господарства, єдиним
джерелом чи головним джерелом це є надходження від акцизів, які
сплачуються від реалізації нафти, нафтопродуктіів там шин і таке
інше. Якщо ми переносимо ці надходження, бо сума надходжень вона
відома, це близько там десь 2.5-2.7 мільярди гривень, чи там 2.5
мільярди гривень. Якщо ми 100-відсоткове це фінансування
переносимо до спеціального фонду, то це означає, що автоматично, -
я підкреслюю, - автоматично ми зменшуємо надходження від
відповідних акцизів до загального фонду державного бюджету.
При цьому я хочу наголосити, що 40-а стаття частина друга
Бюджетного кодексу абсолютно чітко регламентує подібні дії.
Зменшення доходів державного бюджету мають визначати джерела
компенсації втрат доходів або види та обсяги видатків, що
підлягають відповідному скороченню. При цьому навпаки ми маємо
збільшення видатків по загальному фонду під час зменшення доходної
частини за рахунок того, що вона зміщується до спеціального фонду.
Я думаю, що це тенденція надзвичайно небезпечна і фахівці мають
дуже уважно подивитися на подібні факти.
Я ще раз говорю, не зовсім зрозумілою є позиція, що
стосується фінансування державного бюджету, я маю на увазі розділу
фінансування, оскільки поки що в тих матеріалах, що я особисто
отримав вранці, додатку другого немає. Я сподіваюся, що він є, що
він розданий народним депутатам, але по цьому розділу я поки що
нічого сказати не взмозі.
Можна більш подробно, звичайно, зупинитися на доходах від
певних видів податків, можна говорити про ПДВ, де, фактично, ми
маємо відмову від відшкодування простроченої заборгованості, яка
між іншим була підтверджена Бюджетною резолюцією, яка була
підтверджена під час подання проекту Закону про державний бюджет.
Можна говорити про питання адміністрування чи акцизних зборів, які
між іншим адмініструються під час виробництва, а не під час
споживання. Тому розрахунки, з точки зору споживання, сплати
акцизів від статистики по споживанню є безпідставними. І між іншим
відповідна норма Бюджетного кодексу, я маю ще декілька хвилин, то
я можу зачитати, що "не допускається внесення пропозицій щодо змін
прогнозу податкових надходжень, крім випадку, коли за висновками
Комітету Верховної Ради з питань бюджету, Міністерства фінансів та
Рахункової палати виявлені неточності в їх розрахунку".
Документів, які б підтверджували, що ці три поважних органи
знайшли порозуміння по цих питання, я не бачив. Я так вважаю, що
шановні народні депутати цього також не бачили.
Шановні друзі, я не ставлю на меті критикувати чи то
пропозиції, чи, власне, бюджет. Саме стоячи на цій трибуні під час
презентації бюджету, під час розгляду Бюджетної резолюції, з
величезною повагою до головного органу законодавчої влади,
абсолютно щиро і відверто я наголосив на тому, що ми маємо майже
10 мільярдів гривень ресурсу видатків, які вже прийняті на
сьогоднішній день чи то законодавством, чи урядом, чи відповідними
указами Президента, які на сьогоднішній день не підкріплені
відповідним ресурсом. Звичайно, що саме в таких умовах зробити
бюджет, який би задовольнив потреби і галузеві, і соціальні, і
інвестиційні амбіції і таке решта, ми розуміємо, що це неможливо.
Я б хотів би дуже, щоб ми всі повернулись разом від того шляху, по
якому ми намагаємося піти зараз, так би мовити пошуку грошей, до
шляху прийняття відповідного законодавства, щоб ці гроші
гарантовано надійшли до бюджету. І ще одна на завершення є
пропозиція. Це також відповідає Бюджетному кодексу, і ця
пропозиція сьогодні вже лунала в залі, я просто хочу її повторити.
Звичайно, що ті пропозиції, які надані Бюджетним комітетом,
вони не є однозначні з точки зору прийняття різними фракціями,
групами і навіть з точки зору фахового. Тому для того, щоб ми не
блокували все ж таки процес бюджетний, для того, щоб можна було
просуватися вперед, є пропозиція завтра відповідно до Бюджетного
кодексу іти по текстових статтях, які зазнали змін на рівні
пропозицій і іти по тих пропозиціях, які надані Бюджетним
комітетом.
Окрім того, вже завершуючи свій виступ, 15 секунд, я хотів би
ще раз повернутися до тексту постанови Верховної Ради, яка
запропонована профільним комітетом, а саме пункт другий, де
написано наступне: "Бюджетні висновки Верховної Ради вважати
складовою частиною проекту закону "Про Державний бюджет на 2003
рік". Шановні друзі, я розумію, що це має бути технічна помилка,
оскільки стаття 42 Бюджетного кодексу, яка називається "Підготовка
проекту закону "Про Державний бюджет України на друге читання"
голосить наступне: "Після прийняття проекту закону "Про Державний
бюджет у першому читанні" Кабінет Міністрів у двотижневий термін
готує, подає не пізніше, .. таке інше, порівняльну таблицю щодо
врахування пропозицій, зауважень або з мотивованими поясненнями
щодо неврахованих пропозицій". Тобто процедура абсолютно чітко
прописана в Бюджетному комітеті і рахувати, що це вже є тіло
закону, немає ніяких підстав. Я просто хотів би, щоб це
застереження сьогодні пролунало в залі. Я дякую за увагу, я дякую
за критичні вислови, я дякую за теплі слова. Я не маю жодних
сумнівів, що знайдемо порозуміння для того, щоб зробити виважений,
збалансований бюджет. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Шановні, просить хвилину на виступ голова державної судової
адміністрації Карабань Володимир Якович. Хвилину. Дуже стисло.
14:32:09
КАРАБАНЬ В.Я.
Шановний Головуючий, шановні народні депутати!
Відповідно до вимог Закону України про судоустрій указом
Президента від 29 серпня цього року утворено Державну судову
адміністрацію України, на яку покладено здійснення організаційного
забезпечення діяльності суддів всіх рівнів, крім Верховного Суду
та Вищого господарського.
Вважаю, що згідно з положенням пункту 20 прикінцевих та
перехідних положень цього закону с 1 січня 2003 року Державна
судова адміністрація набуває прав повного розпорядника коштів,
виділених на утримання судів.
Я відповідно до рішення президії Ради суддів України беру
участь у обговоренні проекту закону про Державний бюджет. Але
зважаючи на обмежений часовий простір для виступу, скажу про
найактуальніше. На мій погляд принаймні дивний спостерігається
таке явище, коли законом України про Державний бюджет на 2003 рік
... 2002 рік, це в законі про Державний бюджет, було передбачено
90 мільйонів гривень, коли ще не було прийнято закон про
судоустрій.
Зараз, коли реально реформу... треба реформувати суди, судову
систему, на ці цілі пропонується лише 21 мільйон гривень. Виникає
логічне запитання: за які кошти утворювати Апеляційний, Касаційний
та Вищий адміністративні суди, а також Академію суддів, яка
утворена Президентом України два роки тому, але не функціонує за
браком коштів.
До речі, упродовж останніх років не здійснюється ні навчання,
ні підвищення кваліфікації суддівського корпусу, що є однією з
причин відносно низького рівня правосуддя.
Сьогодні в Україні налічується 827 судів, з них близько 300
розміщується в аварійних приміщеннях, свідченням чого є закриття
Рільницького суду Вінницької області відповідними службами через
антисанітарні умови роботи.
Решта судів у переважній більшості здійснюють правосуддя у
непристосованих для цього приміщеннях на зразок Апеляційного суду
міста Києва та Апеляційного суду Київської області, які
розміщуються на відомій вам Володимирській, 15. При штатній
чисельності близько 700 чоловік, із яких 171 суддя, займають площу
лише 2 з половиною тисячі метрів при мінімальній потребі 12 - 15
тисяч метрів.
Шановні народні депутати, обов'язок держави
- забезпечити фінансування та належні умови для функціонування
судів і діяльності суддя. Не можна обмежуватися тільки створенням
належних умов лише вищим і найвищим судовим органам, потреби яких,
до речі, задоволені майже в повному об'ємі.
Місцеві суди, яких у державі налічується 764, є дзеркалом
правосуддя, показником забезпечення виконання державою
конституційних гарантій перед громадянами. Саме місцевих суддів
місцевих судів налічується 5 з половиною тисяч. І їх рішення, як
правило, залишаються остаточними. До вищестоящих судових інстанцій
оскаржуються лише 10 відсотків.
Тому просив би все-таки Верховну Раду звернути особливу увагу
на фінансування саме місцевих судів і також апеляційних.
Вимушений звернути увагу, що...
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас більше немає часу. Скільки треба часу? У нас о
15-ій уже слухання.
КАРАБАНЬ В.Я. Вимушений звернути увагу, що погіршення стану
судів переводить ситуацію з фінансової сторони в політичну.
Проблеми судів, що виникають через незадовільне фінансування їх
діяльності, стають проблемою мільйонів людей.
І на завершення. Прошу максимально по можливості підтримати
пропозицію Комітету Верховної Ради України з питань правової
політики та визнати в обговореному законопроекті пріоритетним та
захищеним фінансування діяльності судової гілки влади. Дякую за
увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Порошенку Петру Олексійовичу.
Заключне слово від комітету.
14:36:41
ПОРОШЕНКО П.О.
Шановний головуючий, шановні колеги. Мені, звичайно, дуже
шкода, що завершення обговорення надзвичайного важливого,
ключового документу фінансового для держави за рік проходить в
пустій залі. Я вимушений це констатувати. Оце є той рівень
зацікавленості тих шановних наших колег, які закликали до
пріоритетів, до соціального захисту, до рівня фінансування. Це є
реальний показник рівня зацікавленості комітетів, фракцій у
бюджетному розгляді. Це перше.
Друге. На жаль, багато з виступаючих не розуміють процедуру
розгляду бюджету при прийнятті його висновків бюджетного комітету
у першому читанні. Ми мали дуже серйозні критичні зауваженні, і
всі вони без виключення стосувалися урядового проекту бюджету.
Жоден з нас з вами, шановні колеги, у відведений Бюджетним
кодексом час не подав проекту постанови про відхилення проекту
Державного бюджету на 2003 рік і про відправку його назад в уряд.
Це означає, що всі політичні сили, які представлені у залі у
відведений час, під час презентації своєю бездіяльністю схвалили
урядовий проект бюджету. І сьогодні за процедурою ми уже не
розглядаємо урядовий проект. Це треба було робити під час
презентації. Сьогодні ми розглядаємо висновки бюджетного комітету.
І що ж ми чуємо?
Шановні колеги, я не хочу називати їх прізвища стверджують:
бюджетний комітет знизив рівень фінансування вугільної галузі. Це
просто пряма дезінформація, оскільки у результаті розгляду на
бюджетному комітету фінансування вугільної галузі досягло
рекордної за всі часи незалежності України рівня фінансування. Це
пряма дезінформація депутатів.
Що ми чуємо далі? Що нібито депутати, представники уряду
вперше побачили той документ, який прийнятий бюджетним комітетом.
Дозвольте мені з вами не погодитися, тому що весь час представники
принаймні Міністерства фінансів постійно були присутні при
розгляді висновків бюджетного комітету. Над доходною частиною
бюджету ми працювали...
У мене по регламенту там 5 хвилин. Я просив би, щоб ми мали
можливість використати весь регламент.
Над доходною частиною бюджету бюджетний комітет працював
тиждень. І кожна копійка, не сотні мільйонів, не мільярд, а кожна
копійка має своє детальне обгрунтування. Я сподіваюсь, що уряд мав
можливість ретельно вивчити в робочому порядку і мали можливість
заперечувати висновкам, які готувалися в бюджетному комітеті.
Цього не було, я на цьому наполягаю, це можуть підтвердити мої
колеги - представники всіх фракцій, які входять у бюджетний
комітет.
Що ми бачимо далі. Далі ми бачимо, що всупереч Бюджетному
кодексу, всупереч Закону України про державний борг приватизація
виводиться на рівень фінансування. Бюджетний комітет просто
відновив вимоги Бюджетного кодексу і Закону про державний борг -
вставив це в загальний фонд Державного бюджету. Але в той же час,
оцінюючі певні нереальність показників приватизації, до речі, ми
це взяли з позиції уряду, тому що постановою уряду додатково
передбачено продаж обленерго і телекому. Ми також поділяємо подію,
що в поточному стані фондового ринку не можна їх продавати. І саме
тому під ці доходи ми не планували видатків. І в цьому полягає
професійна позиція бюджетного комітету.
Я не хочу зупинятися на кожному окремо твердженні, я маю дуже
серйозні докази фахового, ретельного, дуже виважено підходу
бюджетного комітету. Але я хотів би, щоб у нас не було подвійних
стандартів. Коли ми презентували бюджет, то тоді жодних заперечень
не було. Сьогодні, коли треба прийняти політичне рішення чи ми
зупиняємо бюджетний процес і передаємо уряду право ручного
управління бюджетом, то тоді ті політичні сили повинні взяти на
себе відповідальність за це.
Сьогодні політична сила не поділяє позицій бюджетного
комітету, я хотів би чітко розуміти, в чому. Ті доходи, які є
реальними, ми знайшли, презентували на суд, і давайте визначатися
щодо реальності їх чи нереальності. Ми несемо відповідальність, що
вони є абсолютно реальні. Ті видатки, давайте з чим тут ви не
погоджуєтеся. Ми передаємо 1 мільярд 800 мільйонів місцевим
бюджетам, а там зарплата, там соціальні видатки. Ви з цим не
погоджуєтеся? Давайте це знімати, якщо це буде воля Верховної Ра
и.
Ми сьогодні не збільшуємо фінансування силових структур. Ви з
цим не погоджуєтесь? Приймайте рішення. Ми сьогодні збільшили до
рекордного рівня фінансування вугільної галузі. Це сприйнятно чи
не сприйнятно? Внаслідок окремого режиму оподаткування НАК
"Нафтогаз України" з суттєвого поліпшення ситуації має
металургійна галузь, яка приносить сьогодні левову частину
доходів, надходжень валютної виручки в Україну. Не будуть
відволікатися і обігові кошти Немає проблем з поверненням ПДВ. Вам
це не подобається? Приймайте рішення. Я просто хотів би, щоб і по
процедурі, і по висновкам бюджетного комітету була об'єктивна
інформація і ми мали реальну чітку картину для того, щоб ми не
заводили в блуд політичні фракції.
Саме з цих позицій я як голова бюджетного комітету сьогоді
прийняв рішення про скликання бюджетного комітету, в якому
представлені представники всіх фракцій і лідери фракцій мали
достатньо часу для того, щоб з'ясувати позицію бюджетного
комітету. Ще мають час вивчити дуже ретельно їх висновки.
Аргументацію додатково я сподіваюся, члени комітету передадуть
своїм лідерам фракцій, тому що вони там не просто як народні
депутати, а як представники фракцій. І на завтра буде сформована
позиція, що або ми приймаємо висновки бюджетного комітету, або у
нас є дру ий варіант - ми його повертаємо в другий раз до
бюджетного комітету. Не до уряду, шановні колеги. А в бюджетний
комітет три тижні в цілодобовому режимі працював і своє слово вже
сказав. То я прошу завтра визначитися фракціям і просив би
підтримати ви новки. Ще раз наполягаю, не урядового проекту, а
висновки бюджетного комітету - наші з вами висновки, колеги.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Олексійовичу. Шановні колеги!
Розгляд питання щодо проекту закону про Державний бюджет України
на наступний рік закінчено. У нас небагато часу залишається до
прийняття рішення, але ж є. І прохання до всіх попрацювати ще і з
бюджетним комітетом, і якщо є питання, і з урядом з'ясувати, а
завтра треба буде визначатися. І дійсно, якщо мова йде про
повторне друге читання то це комітет повинен готувати всі свої
пропозиції, але ж у нас був час. Ще раз запрошую всіх до плідної
праці.
Засідання Верховної Ради оголошую закритим, але ж хочу
нагадати керівникам фракцій, комітетів, що о 15-й у нас
відбуваються слухання з дуже важливих питань щодо освіти. Прошу
забезпечити участь народних депутатів. Будь ласка.