ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
19 листопада 2002 року, 10.02 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та
гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до
реєстрації. Шановні колеги, прошу займати свої робочі місця і
готуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Прошу, шановні
колеги, зареєструватися.
10:04:03
Зареєструвалося -378
В залі зареєстровано 378 народних депутатів. Ранкове
засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата
України Катеринчука Миколи Дмитровича. Давайте привітаємо і
побажаємо йому всіляких гараздів.
Шановні колеги, сьогодні 19 листопада виповнюється 5 років з
того дня, коли перший космонавт незалежної України полетів у
космос. Леонід Костянтинович Каденюк нині народний депутат, член
фракції Народно-демократичної партії відкрив нову сторінку в
освоєнні Всесвіту нашою державою. Давайте щиро привітаємо Леоніда
Костянтиновича і український народ з цією пам'ятною подією. (О п л
е с к и).
Шановні... Шановні народні депутати! Шановні гості! Маю
приємність повідомити вам, що в Києві з робочим візитом перебуває
делегація Комітету у справах соціальної політики, охорони здоров'я
Палати депутатів парламенту Чеської Республіки. Сьогодні наші
чеські колеги присутні у сесійній залі Верховної Ради України.
Дозвольте від вашого імені привітати шановний гостей та побажати
їм плідного перебування на гостинній українській землі. (О п л е с
к и).
Шановні народні депутати, дозвольте виголосити оголошення.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного
депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради
України інформую про вихід народних депутатів України Беспалого
Олега Павловича зі складу депутатської групи "Народовладдя",
Ременюка Олексія Івановича та Юхновського Олега Івановича зі
складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко. Водночас я
отримав заяву від фракції Блоку Юлії Тимошенко такого змісту:
"Повідомляю, що рішенням, прийнятим на засіданні фракції Блоку
Юлії Тимошенко 19.11.2002 року депутати Юхновський Олег Іванович
та Ременюк Олексій Іванович виключені зі складу фракції. Просимо
оголосити", що я і зробив.
Шановні колеги, відповідно до статті
2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо
45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп
з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень.
Прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступ. З
процедури? Будь ласка, народний депутат Ніколаєнко.
10:07:08
НІКОЛАЄНКО С.М.
Шановний Володимире Михайловичу, Ніколаєнко, голова Комітету
з науки і освіти, соцфракція.
Сьогодні дуже велика кількість педагогів з усієї України
перебуває під стінами Верховної Ради України. І я просив би
народних депутатів зустрітися з ними, і освітяни просили нас, щоб
ми включили трансляцію розминки і всіх питань, які будуть
слухатися, щоб вони могли знати, про що йде, оскільки вони
находяться під стінами нашої Верховної Ради України. Прошу,
Володимире Михайловичу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, відносно трансляції на площу немає
заперечень?
ГОЛОС З МІСЦЯ. Нема.
ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат ввімкнути трансляцію на площу, а
також підготувати зустріч із представниками освітянської ниви. Я
прошу голову комітету разом з Секретаріатом підготувати цю
зустріч.
Шановні колеги, поки ви готуєтесь до виступів від фракцій, я
з вашого дозволу оголошу депутатські запити, тим більше, що їх
надійшло дуже багато. Я прошу уважно слухати, щоб ми оперативно
проголосували. Надійшли запити народних депутатів України, групи
депутатів, - Балога, Іванчо, Мигович до Прем`єр-міністра України у
зв'язку з неналежним реагуванням на депутатське звернення стосовно
недоліків організації виконання Закону України "Про пенсії за
особливі заслуги перед Україною". Ставлю на голосування про
направлення.
10:08:51
За-148
Рішення прийнято.
Марії Маркуш до Прем`єр-міністра України стосовно погашення
заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям Солотвинського
солерудника. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:17
За-133
За - 133 рішення, прийнято.
Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України щодо
надання інформації про кількість офіційних резиденцій Президента
України і їх місця розташування та вартість отримання з Державного
бюджету.
Ставлю на голосування про направлення, прошу визначитися.
10:09:53
За-150
За - 150, рішення прийнято.
Ігоря Юхновського до Прем'єрміністра України щодо повернення
концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до сфери
управління Держкомінформу та забезпечення його державним
фінансуванням. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:22
За-106
За - 106, рішення прийнято.
Андрія Шкіля до Прем'єр-міністра України у зв'язку зі зміною
адреси розміщення генерального консульства Російської Федерації у
місті Львові.
Ставлю на голосування про направлення запиту, прошу
визначитися.
10:10:48
За-84
За - 84, рішення не прийнято.
Станіслава Ніколаєнка до Прем'єрміністра України щодо
фінансування утримання біосферного заповідника "Асканія Нова".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:13
За-155
За - 155, рішення прийнято.
Геннадія Руденка до Прем'єрміністра України щодо ефективності
використання надр та збільшення надходжень до Державного бюджету.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:38
За-70
За - 70, рішення не прийнято.
Івана Вернидубова до Прем'єрміністра України у зв'язку з
невдоволенням відповіддю на депутатське звернення стосовно
фінансування благоустрою колишніх депортованих громадян у
Севастоспольському регіоні.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
голосувати.
10:12:12
За-86
За - 86. Рішення не прийнято.
Шановні колеги, я звертаю вашу увагу, що ми повинні поважати
своїх же колег і підтримувати запити з важливих питань. Я прошу
голосувати.
Андрія Шкіля до Прем'єр-міністра... Шановні колеги, другий
раз подадуть... Далі йдемо. Андрія Шкіля до Прем'єрміністра
України щодо відповідності чинному законодавству інструкції
Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ
України від 12 вересня 2002 року, методичні рекомендації стосовно
затримання та доставки осіб, які вчинили злочин.
Ставлю на голосування про направлення. Прошу визначитись.
10:13:05
За-112
За - 112. Рішення прийнято.
Станіслава Ніколаєнка до Прем'єрміністра України стосовно
використання коштів, передбачених Державним бюджетом України на
2002 рік на комп'ютеризацію сільських шкіл.
Ставлю на голосування про направлення. Прошу голосувати.
10:13:33
За-166
За - 166. Рішення прийнято.
Сергія Ківалова до Кабінету Міністрів України стосовно
фінансування систем життєзабезпечення Одеської державної наукової
бібліотеки імені Горького.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
голосувати.
10:14:00
За-128
За - 128. Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України
стосовно порушення законності Знаменським міським відділом
внутрішніх справ Кіровоградської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
визначитися.
10:14:27
За-148
За-148. Рішення прийнято.
Миколи Томенко до Генерального прокурора України стосовно
дотримання законодавства керівництвом партії реабілітації
тяжкохворих України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
Прошу визначитися.
10:14:54
За-140
За-140. Рішення прийнято.
Групи народних депутатів, Заєць, Асадчев, та інші, до
Генерального прокурора України щодо порушень чинного законодавства
головою Державною податкової адміністрації у Львівській області
Сергієм Медведчуком стосовно народних депутатів України. Ставлю на
голосування про направлення запиту. Прошу визначитися.
10:15:28
За-180
За-180. Рішення прийнято.
Миколи Томенко до Генерального прокурора України стосовно
інформації щодо спроби підкупу членів Верховного суду України,
оприлюднений Першим національним телеканалом з посиланням на
Генеральну прокуратуру України. Ставлю на голосування про
направлення цього запиту. Прошу визначитися.
10:16:00
За-174
За-174. Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до міністра юстиції України стосовно
проблеми нотаріального посвідчення реєстрації договорів оренди
земельних ділянок. Ставлю на голосування про направлення. Прошу
голосувати.
10:16:27
За-159
За-159. Рішення прийнято.
Геннадія Руденко до голови Антимонопольного комітету України
щодо порушень керівництвом національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" антимонопольного законодавства та здійснення
дій, спрямованих на обмеження конкуренції на газовому ринку
Україні.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:59
За-87
Рішення не прийнято.
Івана Бастриги до голови Центральної виборчої комісії у
зв'язку з відсутністю реагування на факти неповної виплати
заробітної плати членам дільничних виборчих комісій виборчого
округу номер 80.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
голосувати.
10:17:30
За-103
рішення прийнято.
Олега Царьова до голови Адміністрації Президента України про
порушення прав громадян на житло у зв'язку з невиконанням органами
...............районної державної
адміністрації Дніпропетровської області вимог Указу Президента
України від 15 липня 2002 року про першочергові заходи щодо
підтримки соціальної сфери села та державної програми розвитку
села на період до 2002 року. Ставлю на голосування про направлення
запиту. Прошу голосувати.
10:18:12
За-119
Рішення прийнято.
Юлія Іоффе та Георгія Дашутіна до Одеського міського голови у
зв'язку з незадоволенням відповіддю на депутатське звернення
стосовно надання інформації про щитову рекламу у місті.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
голосувати.
10:18:42
За-132
Рішення прийнято.
Миколи Круглова до Президента України стосовно добудови
ракетного крейсера "Україна".
Ставлю на голосування про підтримку цього запиту. Прошу
голосувати.
10:19:07
За-142
Рішення прийнято.
Шановні колеги! Для того, щоб запит отримав силу, треба
набрати 226 голосів. Ставлю на голосування про направлення цього
запиту Президентові України. Прошу голосувати.
10:19:36
За-162
Зніміть, будь ласка, голосування. Тут вийшла неув'язка. Я
прошу ще раз. Я ставлю на голосування запит Миколи Круглова до
Президента України щодо добудови ракетного крейсеру України.
Ставлю на голосування про підтримку цього запиту. Для цього
потрібно третина голосів від загальної кількості народних
депутатів. Прошу голосувати.
10:20:10
За-224
"За" - 224, прийнято рішення.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента
України стосовно добудови ракетного крейсеру "Україна". Прошу
голосувати.
10:20:36
За-269
"За" - 269, рішення прийнято.
Михайла Гладія до прем'єр-міністра України стосовно ситуації,
що склалася з забезпеченням теплом Львівської державної академії
ветеринарної медицини. Ставлю на голосування про направлення
запиту. Прошу голосувати.
10:21:03
За-134
"За" - 134, рішення прийнято.
Юрія Бойка - до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації в
місті Березань та Баришівському районі Київської області щодо
виплати соціальної допомог особам, які постраждали внаслідок
аварії на Чорнобильській АЕС.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
голосувати.
10:21:34
За-126
"За" - 126, рішення прийнято.
Олександра Шевченка до Прем'єрміністра України повторний
запит стосовно проблем придбання діагностичного апарату для
міжобласного центру медичної генетики та пренатальної діагностики
у місті Кривому Розі. Ставлю на голосування про направлення
запиту. Прошу голосувати.
10:22:05
За-107
За - 107, рішення прийнято.
Василя Гладких до Прем'єр-міністра України стосовно
фінансування реконструкції очисних споруд у місті Барвінкове
Харківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
Прошу голосувати.
10:22:31
За-132
За - 132, рішення прийнято.
Групи депутатів: Тарасюк, Ющенко, Гуренко, Кравчук та інші -
до Прем'єрміністра України про порушення процедури набрання
чинності Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом
російської Федерації про стратегічне співробітництво в газовій
галузі та невідповідність її Закону "Про нафту і газ". Ставлю на
голосування про направлення запиту.
Прошу голосувати.
10:23:10
За-196
За - 196, рішення прийнято.
Станіслава Ніколаєнка до Прем'єрміністра України стосовно
ситуації з енергопостачанням в Геніченському, Чаплинському,
Каланчанському, Іванківському, Новотроїцькому, Нижньосірогозському
районах Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення
запиту.
Прошу голосувати.
10:23:42
За-153
За - 153. Рішення прийнято.
Василя Гладких до Прем'єр-міністра України стосовно виконання
Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2002 року номер
551 щодо фінансування реконструкції об'єктів водопостачання міста
Балаклія Харківської області. Ставлю на голосування про
направлення запиту. Прошу голосувати.
10:24:17
За-151
Рішення прийнято.
Михайла Павловського до Прем'єрміністра України щодо
забезпечення фінансування Українського державного об'єднання
"Радон" для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії в районі
селища Пирогове. Ставлю на голосування про направлення запиту.
Прошу голосувати.
10:24:48
За-159
Рішення прийнято.
Раїси Богатирьової до Прем'єрміністра України щодо кризової
ситуації в системі професійно-технічної освіти України. Ставлю на
голосування про направлення запиту. Прошу голосувати.
10:25:14
За-160
Рішення прийнято.
Володимира Лещенка до Кабінету Міністрів України щодо
погашення заборгованості перед Семенівською будівельною дільницею
тресту "Чернігівдезактиваціябуд" за виконані будівельні роботи в
селі Олександрівка Семенівського району. Ставлю на голосування про
направлення запиту. Прошу голосувати.
10:25:48
За-157
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Міністра соціальної політики та праці
про недопущення заміни пільг учасникам чорнобильської трагедії на
адресну грошову допомогу. Ставлю на голосування про направлення
запиту.
10:26:15
За-149
За - 149, рішення прийнято.
Петра Симоненка до міністра фінансів України щодо
фінансування лебединської дитячої школи мистецтв імені Гмирі та
недопущення її закриття. Ставлю на голосування про направлення
цього запиту.
10:26:43
За-155
За - 155, рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Тарасюк, Удовенко, Ющенко,
Турчинов, Гуренко, Кравчук та інші до міністра юстиції України про
надання офіційного висновку щодо процедури набрання чинності угоди
між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації про
стратегічне співробітництво в газовій галузі від 7 жовтня 2002
року. Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
визначитись.
10:27:22
За-198
Рішення прийнято.
Володимира Яворівського до Генерального прокурора України
щодо законності відчуження Алуштинською міською радою майна
алуштинської української школи-колегіуму. Ставлю на голосування
про направлення запиту.
10:27:49
За-138
Рішення прийнято.
Юрія Соломатіна до Генерального прокурора України у зв'язку з
неналежним розглядом прокуратурою Голосіївського району міста
Києва та прокуратурою міста Києва депутатських звернень щодо
перевищення міською владою повноважень при вирішенні питання
стосовно незавершеного будівництва громадського центру на Одеській
площі міста Києва. Ставлю на голосування про направлення запиту.
Прошу визначитись.
10:28:28
За-121
Рішення прийнято.
Олександра Баранівського до Генерального прокурора України у
зв'язку з намаганням не допустити покарання винних у розкраданні
спирту на Чуднівському спиртзаводі Житомирської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту, прошу
визначитися.
Прошу голосувати.
Зараз, одну хвилиночку, хай відпочине одну секунду система,
зараз проголосуємо. Ви дасте знать, коли система буде голова.
Ставлю на голосування про направлення запиту Олександра
Баранівського до Генерального прокурора України у зв'язку з
намаганням не допустити покарання винних у розкраданні спирту на
Чуднівському спиртзаводі Житомирської області.
Прошу визначитися, шановні колеги.
Зараз, зачекаємо одну хвилиночку.
Прошу визначитися, шановні колеги.
10:29:57
За-135
За - 135, рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України,
міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки України щодо
розслідування злочину у зв'язку з підпалом приміщення
новоукраїнського райкому компартії України Кіровоградської
області.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
визначитися.
10:30:26
За-120
За - 120, рішення прийнято.
Анатолія Матвієнка до голови Державної податкової
адміністрації України про надання інформації стосовно сплати
податків громадянами України Ахметовим, Медведчуком, Пінчуком за
2000-2002 роки, яких названо в публікації польського тижневика
найбагатшими людьми Центральної та Східної Європи.
Ставлю на голосування про направлення запиту, прошу
визначитися.
10:31:04
За-160
За - 160, рішення прийнято.
Андрія Шкіля до голови Служби безпеки 3 з приводу
безпідставних слідчо-оперативних дій до нього працівників СБУ
Львівської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
визначитися.
10:31:32
За-108
За - 108. Рішення прийнято.
Володимира Єщенка до голови Фонду державного майна у зв'язку
з рішенням Господарського суду про відміну наказу Черкаського
регіонального відділення Фонду держмайна щодо відчуження майна
виробничого підприємства "Кристал-С". Ставлю на голосування про
направлення цього запиту.
10:32:04
За-117
За - 117. Рішення прийнято.
Шановні колеги, переходимо до виступів від фракцій із
запитами, заявами, інформаціями. 45 хвилин.
Так, прошу від фракції "Наша Україна" Стоян. Підготуватися
Лещенку Володимиру Олексійовичу.
10:32:39
СТОЯН О.М.
Олександр Стоян, "Наша Україна", голова Федерації профспілок
України.
Шановні колеги народні депутати, сьогодні замість того, щоб
подати дзвінок дітям, які пішли б на урок і слухали мудре, вічне,
депутати, освітяни стоять біля Верховної Ради, щоб додзвонитися до
наших душ, до наших сердець, додзвонитися для того, щоб
попередити, в якому ганебному стані знаходиться сьогодні вчитель.
Мінімальна заробітна плата вчителя сьогодні нижче
прожиткового мінімуму, а в деяких з них ледь досягає межі
бідності.
Я хочу сказати, що сьогодні разом з освітянами пікетують
Верховну Раду і працівники галузі геології, де також ті люди, які
працюють на недрах і, як то кажуть, несуть золоті яйця.
Шановні колеги, сьогодні не тільки такий стан, а і стан
низького рівня оплати праці працівників культури, медичних
працівників, взагалі працівників бюджетної сфери.
Тому я дуже прошу при розгляді бюджету обов'язково врахувати.
Перше, щоб заробітна плата працівників бюджетної сфери була, як це
і записано, відповідно до закону середньою по промисловості. Я
прошу Верховну Раду для того, щоб зняти проблему, яка сьогодні є у
виробничій сфері, а це проблема борг 2 мільярди 400 мільйонів
гривень розглянути першочергово закон про заробітну плату як
першочергову виплату. Я також, прошу шановний Володимире
Михайловичу, включити у порядок денний і таке питання, як
збільшити неоподаткований мінімум. Сьогодні неоподаткований
мінімум, це ганебно, аж 17 гривень.
І наступне. Федерація профспілок України, і це підтримав
Комітет з питань соціальної політики і праці, прийняла рішення про
те, щоб мінімальна заробітна плата була хоча б 70 відсотків від
прожиткового мінімуму, тобто 270 гривень. Уряд заморозив це. І
тому невипадково один із аргументів, чому цей уряд пішов у
відставку, як сказано в указі Президента, він взагалі не займався
соціальними питаннями.
Я від імені "Нашої України" закликаю. Шановні колеги, при
розгляді Державного бюджету перш за все врахувати ті проблеми, які
сьогодні хвилюють освітян, медиків, працівників культури, прийняти
ті закони, які були соціально зорієнтовані. Я закликаю, поменше
займатися політикою, а у першу чергу розглянути закони соціального
спрямування. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Лещенко Володимир Олексійович від
фракції Комуністичної партії України, підготуватися Олександру
Морозу, фракція Соціалістичної партії України.
10:35:24
ЛЕЩЕНКО В.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати,
шановні виборці!
Довожу до вашого відома текст заяви фракції Компартії України
у зв'язку з значним відставанням фінансування з бюджету державної
допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми.
За часів радянської влади держава постійно піклувалася про
підростаюче покоління. "Все найкраще дітям!", - таким був лозунг
дня. Турбота про дітей була найголовнішим завданням всіх органів
влади. Стимулювалася народжуваність. Багатодітні матері носили
почесне звання "Мати-героїня". Досить вагомими були пільги сім'ям
з дітьми. Постійно розширювалася мережа пологових будинків,
дитячих і дошкільних, дитячих лікувальних закладів, ясел та
дитсадків, школи, піонерські табори, дитячі будинки, спортивні та
інші секції, дитячі театри, що фінансувалися за рахунок бюджету,
дійсно, були центрами виховної роботи серед дітей та юнацтва.
Будь-яка дитина з будь-якої сім'ї мала змогу зростати
здоровою та щасливою, отримати середню та вищу освіту, роботу та
житло. Завдяки цьому наша країна стала однією з найосвіченіших та
наймогутніших у світі. Практичним досягненням роботи з дітьми
заздрили в інших розвинених країнах. Напрацьована система турботи
для дітей була практично зруйнована після захоплення влади в нашій
державі капіталізаторами. Їхнім лозунгом став інший: "Все найкраще
дітям буржуазії".
Через високий рівень безробіття, зубожіння переважної
більшості трудящих, втрати ними можливості прогодувати, одягнути
та полікувати сім'ю, різко впав рівень народжуваності дітей, на
сьогодні він у два рази нижчий від смертності. В порівнянні з 1990
роком чисельність населення в Україні скоротилася на 4 мільйони
чоловік. Безпритульність, торгівля дітьми, неможливість для
багатьох з них навчатися в школі, дитяча смертність стали сьогодні
звичними в нашій державі. Тільки за дев'ять місяців цього року
підлітками скоєно 25 тисяч правопорушень. Постійно скорочується
мережа дошкільних дитячих закладів, шкіл, таборів відпочинку.
Фінансування заходів по роботі з дітьми вже не є пріоритетним
в державній політиці. Залишки пільг сім'ям з дітьми поступово
стають другорядними, а виплати по них проводяться за залишковим
принципом. На сьогодні для сотень тисяч малозабезпечених сімей
єдиним джерелом існування є допомога на дітей, що передбачена
Законом України про державну допомогу сім'ям з дітьми. Проте,
незважаючи на захищеність цієї статті в Державному бюджеті України
її фінансування здійснюється із значним відставанням.
Заборгованість по всій Україні перевищили трьохмісячний рубіж і
станом на 1 жовтня 2002 року складала 107,4 мільйона гривень, що
більше проти аналогічного періоду минулого року в 11,4 рази або на
98 мільйонів гривень. Діти з малозабезпечених сімей позбавлені
навіть можливості постійно вживати молоко та хліб.
Фракція Компартії Україні у Верховній Раді України виступає
категорично проти знущання держави над дітьми та їх батьками.
Досить економити на дітях, коли безмежно жиріє буржуазія. Ми
вимагаємо від Президента та уряду України терміново і в повному
обсязі профінансувати заборгованість по виплаті державної допомоги
сім'ям з дітьми. Вважати надалі фінансування витрат для цієї мети
в структурі бюджету першочерговим. Встановити по аналогії з
виплатою пенсій точні дати щомісячних виплат державної допомоги
сім'ям з дітьми. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олександр Олександрович Мороз від Соціалістичної
партії України, будь ласка. Підготуватися Турчинову.
10:38:58
МОРОЗ О.О.
Фракція Соціалістичної партії України послідовно відстоює
інтереси працівників освіти, науки, учнів і студентів.
Депутати-соціалісти розробили низку законопроектів, які
захищають українську школу. До проекту бюджету наступного року
нами були подані пропозиції щодо пріоритетного фінансування цих
галузей, вказані джерела покриття потрібних витрат. Проте, проект
бюджету, внесений урядом, повністю ігнорує статтю 53 Конституції
України, закони "Про освіту", про вищу школу, про профтехосвіту. В
Україні ігноруються інтереси працівників галузі. Розмір середніх
ставок зарплати педпрацівників складає близько 196 гривень, а
науково-педагогічних - 391 гривню на місяць, що майже втричі менше
від гарантованих законом. Український вчитель за свою злиденну
зарплату не може утримувати сім'ю, уже багато років, відколи при
владі нинішній режим Кучми, забув про оздоровлення, навіть не в
змозі передплатити газету чи журнал, придбати методичну і художню
літературу, без чого неможливе вдосконалення педагогічної
майстерності.
За останні роки вкрай загострилася житлова проблема вчителів.
Тисячі їх не мають житла, лише 8 відсоткам сільських педагогів
бюджет оплачує комунальні послуги.
Особливо критичне становище склалося з підготовкою навчальних
закладів до зими нинішнього року. В кожній третій школі діти
мерзнуть, а учні профтехучилищ взагалі забули про тепло і
харчування. Більше 100 профтехучилищ нині відімкнуто від струму.
Уряд, Міносвіти, місцеві адміністрації склали з себе визначені
Конституцією повноваження щодо забезпечення права юнаків і дівчат
на освіту.
Попри всі порожні заяви Президента і високих урядовців про
турботу, про освіту і науку всупереч статті 53 і 22 Конституції
України, в проекті бюджету пропонується вкотре зупинити
.......статей законодавства про освіту і
науку щодо соціальної гарантії працівникам цих галузей, студентам,
учням, зокрема підвищення середньої зарплати до рівня її у
промисловості - це 552 гривні, хочу сказати цю цифру;
житлово-побутового забезпечення, пільгового проїзду студентів. Ми
вважаємо це наругою над учителем, молодим поколінням і зухвалим
викликом гуманізму та моралі і будемо голосувати про цього.
Фракція соціалістів рішуче засуджує таку позицію уряду і тих
фракцій, які підтримують це проект бюджету. Ми вимагаємо
додаткового виділення на науку і освіту не менше 1.8 мільярда
гривень, підвищення зарплати освітян не менше ніж у півтора-два
рази, збільшення коштів на харчування дітей, особливо сиріт,
100-відсоткове забезпечення навчальних закладів, педагогів
комунальними послугами, підручниками, комп'ютерами, технічними
засобами навчання. Для цього є всі можливості, просто треба
вивезти з тіні половину економіки України. Звертаємося до
свідомості вчителів, науковців, студентів, всіх громадян України,
без зміни системи влади, усунення олігархічно-кланового режиму від
влади позитивних змін у державі не відбудеться. Без боротьби за ці
зміни ви, вчителі, так само як медики, геологи і інші бюджетники,
будете ходити на пікетування різних державних установ, але ніхто
не відгукнеться на ваші потреби.
Ми закликаємо всі фракції парламенту підтримати нашу позицію.
Врятуймо освіту, врятуймо державу, врятуймо наше майбутнє, наших
дітей, врятуймо націю!
ГОЛОВА. Олександр Турчинов, фракція Блоку Юлії Тимошенко,
будь ласка. Підготуватися Папієву.
10:42:35
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні народні депутати, перед тим як проголосити заяву
нашої фракції, я хочу звернутися до вчителів, які зібралися біля
Верховної Ради.
Шановні друзі! Вам брешуть, що в державі немає грошей для
того, щоби платити вам заробітну плату. Фракція Блоку Юлії
Тимошенко пропонує скоротити на 50 відсотків фінансування
Адміністрації Президента, місцевих адміністрацій, Державної
податкової адміністрації, силових структур. Цей ресурс складає
біля 2 мільярдів гривень і саме за рахунок цих грошей можна
фінансувати вчителів, лікарів, дітейсиріт й інші малозабезпечені
верстви нашого населення. Тепер я прошу заслухати заяву нашої
фракції.
Сьогодні на наших очах і через фактичну бездіяльність
Верховної Ради Україна стрімко перетворюється на злиденну,
безправну, деспотичну, неототалітарну державу. А тому я хочу
привернути вашу увагу не до кулуарного поділу портфелів та
службових кабінетів в новому Кабінеті Міністрів, не до розподілу
урядових телефонів і "мерседесів", а до долі багатьох і багатьох
невинних людей, які постраждали та зазнають знущання лише через
те, що насмілилися кинути виклик злочинній системі, збудованій
Кучмою та його оточенням.
Вже скоро як 2 роки незаконно і безпідставно утримуються за
гратами справжні українські патріоти, що 9 березня 2001 року
вийшли на вулиці і площі, щоб висловити свою громадянську позицію,
і саме за цю мужність їх сьогодні б'ють та мордують за мурами
кучминої тюремної системи. За правду, силу волі та честь ці люди
зазнають сьогодні принижень і знущань, суд над ними перетворено на
фарс та моральне катування. А влада тим часом вдається до нових і
нових репресій щодо сил демократичної опозиції, їх родичів,
близьких та друзів. За грати без будь-яких причин і підстав
кидають все нових і нових політичних в'язнів. У в'язницях сидять
ні в чому невинні люди, в тому числі похилого віку, що потребують
термінового лікування та невідкладної медичної допомоги.
Режим Кучми став на шлях фізичного знищення інакомислячих і
застосовує до представників опозиції ті ж самі методи та тортури,
що і найганебніші деспотії, навіки засуджені світовим
співтовариством. Показовою за своєю зухвалістю та підлістю дій
влади стала розправа над незалежною профспілкою гірників України,
єдина провина якої полягає у тому, що вона не дає грабувати
шахтарів та їх родини, не мириться з корупцією та службовим
бандитизмом у вугільній галузі. Якщо раніше режим бодай удавав, що
дотримується законодавства, ховаючи свої провокації за казуїстику
правових норм, то сьогодні він зводить репресії у чистий абсолют.
Адже незалежній профспілці гірників України інкримінується ніщо
інше, як підтримка опозиційних сил на парламентських виборах. Для
режиму Кучми це вже - непоправний злочин, що заслуговує на
найсуворіше покарання. Саме тому сьогодні, з дозволу сказати,
правоохоронних органів з людьми з вавами та газовими різаками як
рекетирські бандити вдираються силовики до трудових колективів,
вилучають документи...
ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.
ТУРЧИНОВ О.В. ... провадить обшуки та облави. Іде
цілеспрямована робота на знищення та ліквідацію єдиної нескореної
профспілки гірників. Я прошу трішечки ще, Володимире Михайловичу.
Починаючи з 16 вересня 2002 року, Верховна Рада не прийняла
жодного рішення для припинення політичної кризи в країні. Можливо
тому, що декому з депутатів затьмарили розум сотнями тисяч
доларів, які щедро пропонуються за зраду виборцям, за зраду
власного народу і перехід до так званої парламентської більшості.
Шановні колеги, відомо, що підкупом і хабарництвом в стінах
депутатського корпусу займаються саме ті люди, які вже зрадили,
зраджують і будуть зраджувати ще не один раз. Так зокрема, до
наших депутатів з пропозицією входження до більшості оцінено в 300
тисяч доларів, звернувся депутат Плютинський...
ГОЛОВА. Я вимушений відключити мікрофон.
ТУРЧИНОВ О.В. ... що зараз зрадив фракцію "Наша Україна".
ГОЛОВА. Відключіть мікрофон. Регламент. Ну, будь ласка, весь
час вичерпаний.
Шановні колеги, наш колега Турчинов наполягає на 30 секундах.
Як ви? 30 секунд.
10:46:59
ТУРЧИНОВ О.В. Дякую.
На жаль, ті політичні діячі, які в цивілізованих країнах
ніхто з порядних людей не подав би руки, у парламенті складають
стрижень парламентської більшості.
Шановні народні депутати, фракція блоку Юлії Тимошенко
вимагає:
1) негайно звільнити всіх політичних в'язнів, припинити
наругу та знущання над невинними людьми;
2) покласти край розправам і репресіям над незалежними
профспілками, які захищають інтереси громадян України та
підтримують опозицію;
3) створити слідчу комісію з розслідування фактів спроби
підкупу народних депутатів України; Генеральній прокуратурі
відкрити кримінальну справу за фактом корупції в стінах Верховної
Ради. Негайно проголосуйте...
ГОЛОВА. Дякую, час вичерпано. Відключіть мікрофон. Все.
Народний депутат Папієв, будь ласка. Михайло Папієв від
фракції Соціал-демократичної партії України. Підготуватися
Косінову.
10:47:48
ПАПІЄВ М.М.
Михайло Папієв, фракція Соціалдемократичної партії України
(об'єднаної).
Шановні народні депутати, питання, яке сьогодні піднімає
депутатська фракція СДПУ(о) ненове. Цим питанням держава
переймається, без перебільшення, з часів проголошення незалежності
України. Але, на жаль, попри ці зусилля відчутних успіхів так і не
досягнуто. Мова йде про малий та середній бізнес в Україні. На
глибоке переконання фракції СДПУ(о) всебічне сприяння цій діловій
сфері, створення належного нормативно-правового забезпечення її
існування для вищого законодавчого органу України повинно стати
справою честі, адже подальший розвиток державності, подальша доля
економіки України, а отже і доля кожного українця перебувають у
прямій залежності від розвитку підприємництва.
Верховна Рада України врешті-решт мусить усвідомити, що
сьогодні по відношенню до малого та середнього бізнесу існує лише
одна формула - абоабо, іншого не дано.
Позиція фракції СДПУ(о) щодо підприємництва відома. Ми
розглядаємо малий та середній бізнес як необхідну умову зростання
зайнятості населення і структурної перебудови економіки.
Становлення українського підприємництва не лише мета, а й
критерій економічних реформ. Розвиток малого та середнього бізнесу
в Україні для соціал-демократів завжди був пріоритетним напрямком
діяльності. Ми відстоювали і будемо відстоювати право малого
підприємництва на існування і розвиток, бо вважаємо, що саме ця
сфера є достатньо мобільною та динамічною, може швидко
адаптуватися до економічних змін і дозволяє позитивно вирішувати
соціально-економічні проблеми.
В низці нещодавніх кадрових указів Президента питання малого
та середнього бізнесу зіграло не останню роль. Але лише кадровими
рішеннями проблему не зміниш. Зрозуміло, що необхідна чітка і
прозора нормативноправова база існування малого підприємництва, а
це вже завдання Верховної Ради України. Кількість питань, яка
потребує правового вирішення разюча. За браком часу я озвучу лише
ті, що найчастіше зустрічаються у зверненнях підприємців до
фракцій. Перше, необхідно прийняти закон про єдину методику
перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, де передбачити
відповідальність контролюючих органів за неправомірно спричинені
суб'єктам підприємницької діяльності збитків, прийняти Податковий
кодекс, де передбачити норму про звільнення від податків і зборів
протягом року з моменту реєстрації, законодавчо гарантувати
полегшення умов оренди і протистояти підвищенню орендної сплати,
передбачити спрощену систему реєстрації суб'єктів підприємницької
діяльності. Окрім того, на справедливу думку підприємців, змін
вимагають і такі закони, як "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг", "Про місцеве самоврядування" та інше.
Фракція СДПУ(о) звертається до парламенту з пропозицією:
визнати пріоритетною роботою над законопроектами, що спрямовані на
покращання становища підприємництва. Ми переконані, що лише в
такий спосіб Верховна Рада України зможе довести, що вона працює
на майбутнє України. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Косінов від фракції
Народно-демократичної партії України, будь ласка. Підготуватися
Литвину Вадиму.
10:51:12
КОСІНОВ С.А.
Косінов, фракція Народнодемократичної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Звертаюся до вас з приводу вирішення питання щодо оплати
житлово-комунальних послуг. 1 квітня 2002 року набрала чинності
Постанова Кабінету Міністрів України про підвищення розмірів
пенсій, призначених відповідно до Закону України про пенсійне
забезпечення, яка збільшила пенсії на 10 відсотків. Однак вказана
постанова не тільки принесла довгоочікуване підвищення пенсій, але
й сприяла виникненню додаткових проблем.
Так, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів
України про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних
послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого
................побутового палива у разі надання житлової субсидії
від 27 липня 1998 року громадяни, прописані у житловому
приміщенні, сплачують 20 відсотків від середньомісячного сукупного
доходу. Якщо у житловому приміщенні прописані і проживають тільки
пенсіонери та інші непрацездатні громадяни, або якщо у складі
прописаних є неповнолітні діти, інваліди першої та другої групи,
розмір плати за житлово-комунальні послуги становить 15 відсотків
їх середньомісячного сукупного доходу.
Отже, при перерахунку обов'язкового проценту платежу сім'ї,
яка складається із пенсіонерів, у розрахунок береться 15 відсотків
доходу, тобто пенсій, в тому числі якщо доход на одного
проживаючого не перевищує межі малозабезпеченості, яка складає з 1
січня 2002 року 136 гривень 80 копійок.
У тих же випадках, коли пенсія перевищує вказану суму,
обов'язковий платіж складає 20 відсотків.
З 1 квітня 2002 року, коли набрала чинності Постанова
Кабінету Міністрів України, яка збільшила пенсії на 10 відсотків,
пенсіонери отримали додаткові труднощі.
Кабінет Міністрів України, з одного боку, покращив пенсійного
забезпечення, а з іншого, зменшив розмір субсидій за
житлово-комунальні послуги. Зокрема розмір пенсій багатьох
пенсіонерів став перевищувати 136 гривень 80 копійок, і їх
обов'язковий платіж став складати 20 відсотків. У результаті
підвищення розміру пенсії, наприклад, на додаткові 10 гривень,
окремі пенсіонери стали вимушені сплачувати за житловокомунальні
послуги додатково 14 чи більше гривень. Отже, матеріальне
положення вказаних осіб насправді насправді не покращилося, а
погіршилося за рахунок додаткової оплати за житлово-комунальні
послуги.
Друге. Відповідно до законодавства для призначення субсидій у
розрахунок обов'язкового платежу за житловокомунальні послуги
береться нарахована заробітна плата. Однак, доволі часто на наших
підприємствах, в установах та організаціях вже нарахована
заробітна плата не виплачується в силу, як економічних, так і
організаційних причин. У результаті у працівника реально відсутній
основний дохід: заробітна плата, хоча вона і нарахована
підприємством. А це у свою чергу породжує додаткові конфліктні
ситуації та підвищує соціальну напругу між особою, органами по
призначенню субсидій та підприємствами.
У зв'язку з вищевказаним фракція Народно-демократиної партії
виступає за внесення у чинне законодавство з питань призначення
житлових субсидій наступні зміни.
Перше. Встановити обов'язковий платіж за житлово-комунальні
послуги для непрацюючих пенсіонерів 15 відсотків незалежно від
розміру межі малозабезпеченості.
Друге. Для призначення субсидій у розрахунок обов'язкової
оплати за житлово-комунальні платежі брати суми не нарахованої, а
виплаченої заробітної плати.
І третє. У зв'язку з тим, що багато вчителів знаходяться біля
парламенту і прохання цих вчителів є у тому, щоб створити
спеціальний фонд для будівництва житла для пенсіонерів, фракція
Народного-демократичної партії підтримує цю пропозицію і виступає
за скоріший розгляд цього питання. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Від фракції "Промисловців та підприємців" і
"Трудова Україна" виступає народний депутат Вадим Литвин. Будь
ласка. Немає?
Будь ласка, тоді Іван Григорович Кириленко від Агарної партії
України.
10:55:39
КИРИЛЕНКО І.Г.
Іван Кириленко, фракція Аграрної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні
депутати! Перш за все зазначу, що фракція Аграрної партії України
підтримувала і буде підтримувати достойний рівень нашої освіти,
достойне становище в суспільстві вчителя особливо сільського
вчителя, бо село є і буде колискою і джерелом нашої духовності.
Надзвичайно швидко плине час. Багато з нас ще переживає
березневі перегони, а на календарі вже кінець листопада. Через
декілька тижнів Новий 2003 рік. Що ж він нам готує рік грядущий?
Фракція Аграрної партії звертає увагу народних депутатів,
урядовців, органів місцевої влади, всіх політичних сил на такі
визначальні речі.
Перше. Україна вступає до світової організації торгівлі. Як
говорив в минулому один політичний діяч: "Демократія - це зло,
але, на жаль, нічого кращого світ ще не придумав". Щось аналогічно
можна сказати і за СОТ. Я не знаю жодної країни, яка була б
повністю задоволена своїм членством у цій шанованій організації.
Але абсолютна більшість країн світу, а саме, майже 150 їх, саме
там. Живуть, працюють і торгують за єдиними, зрозумілими і
прозорими правилами гри. Безумовно, будемо і ми там серед
цивілізованих людей.
Тому сьогодні прискорено адаптується законодавство,
ратифікуються угоди, підганяються стандарти, а значить менше
митних і податкових бар'єрів, зникають обмеження, лібералізується
рух товарів, ресурсів і послуг, відкриваються кордони. А значить
посилюється конкуренція на нашому споживчому ринку. Це, безумовно,
відгукнеться і на селі.
Друге. Через рік наші найближчі західні сусіди будуть членами
Євросоюзу. Нагадаю, і Польща, і Словаччина, і Угорщина перш за все
аграрні країни, які вже сьогодні мають надлишок продовольчих
товарів. А з приходом новітніх євростандартів, сучасних
технологій, а особливо сотень мільйонів євродотацій, можна лише
уявити, куди спрямуються потоки дешевої продукції їх аграрного
сектору.
Третє. 2003 - останній рік законодавчо врегульованої
державної підтримки вітчизняного сільського господарства. З 1
січня 2004 року скасовується фіксований сільгоспподаток, вже не
буде особливого режиму справляння ПДВ, зникають інші преференції,
бо завершується дія відповідних правових актів.
Всім нам цілком зрозуміло, за рік прийдешній село швидко на
ноги і міцно ще не стане. І гідним конкурентом не буде. А за
останні роки попри всі негаразди наші співвітчизники вже звикли до
якісних і смачних НАШИХ продуктів, яких на прилавках вже понад 90
відсотків. Це високий рівень продовольчої безпеки і це заслуга
нашого села. Отже, за наступні півроку нам треба зробити все
можливе, щоб підтримати і захистити вітчизняне сільське
господарство і наше село саме на законодавчому рівні, сприятливими
цінами , доступними кредитами, вигідними податками.
У зв'язку з цим, фракція Аграрної партії України ініціює
створення робочої групи на чолі з Катериною Ващук із числа
представників усіх фракцій, що вболівають за село, уряду,
науковців, виробничників, фермерів, аграрного бізнесу, яка б
терміново приступила до роботи по напрацюванню конкретних
нормативних актів. Відповідний проект постанови ми запропонуємо
найближчим часом.
Сподіваємося на розуміння і підтримку. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Від фракції "Демократичні ініціативи"
Зубець Михайло Васильович. Будь ласка.
З місця? Увімкніть мікрофон, будь ласка, народного депутата
Зубця Михайла Васильовича.
10:59:15
ЗУБЕЦЬ М.В.
Шановні колеги! Мій виступ зв'язаний із тим, що працівники
сільського господарства 2 дні назад відзначили свято - День
працівника сільського господарства. В зв'язку з цим, зараз
сільськогосподарське виробництво становить близько третини ВВП
всієї нашої держави. Земля, по якій ходять українці, варта близько
300 трильйонів доларів США або 38 річних бюджетів нашої України.
Недарма у Паризькій палаті мір та ваг український чорнозем
зберігається як еталон грунту. Але проблеми села, які є на
сьогодні, полягають у тому, не в дорогому дизпаливі, не в низьких
цінах на агропромислову продукцію і навіть небажанні банкірів
кредитувати село. Виникає логічне запитання - а чому ж тоді
українські селяни заробляють по 60 гривень на рік і половина
сільськогосподарських підприємств є збитковими?
Основною причиною проблеми в сільському господарстві є
неефективне його управління. Магістральний шлях вирішення проблем
сільського господарства - це не підвищення цін, а навпаки -
зниження собівартості продукції. А це можливо тільки через
запровадження новітніх технологій та підвищення ефективності
праці. Держава не може призначати ефективного власника у кожному
окремому випадку, але є ряд аспектів агропромислової діяльності,
де держава може і повинна допомогти селянам.
Сьогодні в аграрних підприємствах питома частка
кваліфікованих спеціалістів сільського господарства становить
менше 9 відсотків від загальної кількості працівників. Існує
гостра потреба підвищення рівня знань та інформаційного
забезпечення з технологічних питань та маркетингу
сільськогосподарської продукції. Необхідно державне стимулювання
розвитку інфраструктури, сервісного обслуговування, спеціальних
банківських закладів, що здійснюють іпотечне кредитування сезонне
і довгострокове кредитне обслуговування села.
Щодо теми машинобудування, то сама держава зробила все аби
український комбайн існував лише деюре. За 11 років незалежності
їх випущено всього лише 680, але при цьому слід правильно
розставляти акценти. Уряд наголошує на питанні фінансування
виробництва сільгосптехніки, хоча проблема давно в іншій площині
збуту. Село потребує біля 10 тисяч нових машин щорічно, а
закуповується тільки півтори тисячі. В Україні так і не створено
відповідного ринку, так і не з'явився заможний сільгоспвиробник,
готовий купувати машини або отримувати їх по лізингу. А на цьому
ні хто не акцентує уваги.
Більшість сільськогосподарської продукції, що допускає
тривале зберігання, продається в Україні за світовими цінами, в
той же час поширеною є практика зниження закупівельних цін на
продукцію, зокрема, на молоко і м'ясо. В таких випадках економічно
обгрунтованим є державне втручання, зокрема, у формі встановлення
мінімальних закупівельних цін.
Депутатська група "Демократичні ініціативи" активно підтримує
пропозицію, яку зараз висловив народний депутат Кириленко Іван
Григорович, і наполягає на активізації роботи Верховної Ради над
аграрним законодавством. Для реалізації Земельного кодексу
Верховній Раді слід прийняти понад 30 законів, 12 з яких є
суперчерговими, серед них - про розмежування земель права
державної та комунальної власності, про ринок земель, про
Державний іпотечний банк, про особливості створення іпотечних
установ України, про оцінку земель, про землеустрій тощо. Також
слід врегулювати питання застосування урядом мінімальних
закупівельних цін на окремі види сільгосппродукції.
Формування ефективної системи національного аграрного
виробника, сумісної з принципами СОТ і ЄС, можливо досягти за
рахунок пільгового оподаткування частини доходу комерційних банків
пропорційно частині кредитних ресурсів, виділених ними на
кредитування...
ГОЛОВА. Прошу завершувати.
ЗУБЕЦЬ М.В. ...сільгоспвиробника. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Від фракції "Регіони України" слово має Іван
Федорович Курас. Будь ласка, Іване Федоровичу. Підготуватись від
фракції промисловців і підприємців і "Трудової України", якщо є на
місці.
11:03:50
КУРАС І.Ф.
Вельмишановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!
Депутатська фракція "Регіони України" висловлює свою солідарність
з тими заявами, які вже тут пролунали, і висловлює також свою
глибоку стурбованість щодо ситуації, яка склалась з питаннями
фінансування охорони здоров'я, освіти і науки у наступному 2003
році. Я думаю, що всіх нас хвилює та обставина, і ми сповнені
рішучості не допустити до того, щоб сьогодні найважливіший
фінансовий документ нашої держави, який уже ми обговорюємо, який
ще ми будемо обговорювати, став розмінною монетою в політичних
розрахунках і розкладах тут в парламенті нашої держави. Ми не
маємо права цього допустити.
Мільйони українських сімей сьогодні гостро відчувають на
своїх плечах увесь тягар економічної і соціальної скрути. Але
найбільше сьогодні, і з цим всі погоджуються, турбує стан
шкільництва, медицини, охорони здоров'я. І наше глибоке
переконання: якби ми досягли тут помітних реальних зрушень на
краще, це б значно розрядило рівень соціальної напруги в
суспільстві. Фракція "Регіони України" відстоює необхідність
збільшення у проекті Державного бюджету на наступний рік видатків
на охорону здоров'я, на освіту, на науку, на соціальні проблеми.
Якщо і в цьому році фінансування на ці пріоритетні соціальні
потреби не буде відповідним сучасним вимогам, то Україна, дійсно,
ризикує потрапити в ситуацію держави, яка не відповідає нормам
сучасного демократичного і особливо інтелектуального суспільства.
Вся наша фракція, а це - 37 чоловік, буде відстоювати пріоритет
соціальної і, зокрема, гуманітарної сфери, починаючи від
книговидавничої справи до шкільних установ, вищої, середньої
спеціальної освіти і закінчуючи наукою і її найвищим штабом -
Національною академією наук України. Дякую вам за увагу. (О п л е
с к и)
ГОЛОВА. Дякую вам.
Від фракції промисловців і підприємців, "Трудової України" є
хто? Будуть виступати? Немає.
Шановні колеги, бажаючі всі виступити від фракцій своїм
правом скористалися. Відносно пропозицій, зауважень, які
прозвучали в ваших виступах, будуть підготовлені відповідні
доручення до органів державної влади.
Переходимо до розгляду питань, передбачених розкладом наших
засідань на сьогоднішній день.
На ваш розгляд вноситься проект закону про державну підтримку
книговидавничої справи в Україні. Питання важливе, назріле і
наболіле. Тому пропонується оперативно його обговорити з тим, щоб
ми могли в четвер прийняти відповідне рішення. Орієнтовний
регламент для розгляду питання пропонується таким чином: для
доповіді 5 хвилин, для відповіді на запитання до доповідача 5
хвилин, для співдоповіді 5 хвилин, і відповідно відповіді на
запитання до співдоповідача 5 хвилин. І обговорення, прийняття
рішення до 10 хвилин. Немає заперечень? Переходимо до розгляду
цього питання. Доповідач - голова Державного комітету з питань
інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України Чиж
Іван Сергійович.
Шановні колеги, до мене зверталися народні депутати з тим, що
деякі запити не були проголосовані. За їх наполяганням, якщо ви не
заперечуєте, завтра ми їх повторно розглянемо і, очевидно приймемо
відповідні рішення.
За вашим дорученням я проведу зустріч із представниками
освітян, які перебувають на площі перед Верховною Радою.
ЧИЖ І.С.
Дякую. Володимир Михайлович, шановні народні депутати
України!
Вашій увазі пропонується проект Закону України про державну
підтримку книговидавничої справи в Україні, який поданий до
Верховної Ради Кабінетом Міністрів.
Цей закон, цей проект закону визначає основні засади
державної підтримки книговидавничої справи в Україні і спрямований
на подолання кризи у вітчизняному книговиданні та створення
сприятливих умов для його розвитку.
Вам відомо, що книга через високу собівартість наша
українська книга, стала недоступною для переважної більшості
населення нашої держави. З кожним роком зменшуються її тиражі, на
жаль, реалізація друкованих видань все більше звужується. У 2001
році, скажімо, було випущено більш ніж 10 тисяч найменувань книг,
але тираж загальний склав тільки 50 мільйонів примірників, а
згідно з метою ЮНЕСКО одним з показників, за яким визначаються
суспільні потреби в книжковій продукції, є кількість в нас книг і
брошур, виданих у нас на одного мільйона жителів. У розвинених
країнах цей показник сягає більше тисячі, в Польщі він становить
біля 600, в Росії - більше 450, в Україні тільки 220.
Ну, і книг видаємо на одного громадянина менше одиниці, в той
жа час, як наші сусіди, скажемо, росіяни - 3,5, Білорусія - 5,5,
поляки 9,5, Німеччина - 12 книг.
Якщо зважити на те, що видавничополіграфічна база України
забезпечувала свого часу виготовлення 40 відсотків тиражів
видавничої продукції колишнього Радянського Союзу, то це свідчить
про її величезні потенційні можливості.
Таким чином, ми можемо відновити книговидання у повному
форматі, забезпечуючи духовну функцію книги. Проект Закону України
"Про державну підтримку..." направлений виключно на підтримку
української книги. Він передбачає повне звільнення від податків на
додану вартість та прибуток кожного етапу книговидання: від
закупівлі необхідної сировини, підготовки до видання та видання,
виготовлення та розповсюдження книжкової продукції - на 5-річний
термін. Закон чітко окреслений терміном: з 1 січня 2003 року до 1
січня 2008 року.
У сфері митного регулювання закон передбачає звільнення на
аналогічний термін від сплати мита та ПДВ товарів, які не
виробляються в Україні та завозяться на митну територію України
для .................книжкової продукції.
Світова практика свідчить, що такий режим податкового
сприяння є достатньою передумовою для виходу книговидавничої
справи з кризи, надає необхідні можливості для підвищення
конкурентноспроможності української книжки.
Законопроект констатує засади державної політики на
видавничій справі як такі, що грунтуються на принципах свободи
книговидання та протидію галузевій, ідейній, ринковій чи будь-якій
іншій монополізації, спрямовується на повномасштабне задоволення
духовних, освітніх і культурних потреб суспільства.
За структурою проект складається з двох розділів, шести
статей, якими визначаються терміни і поняття, сфери дії цього
закону, його мета та вводяться нові правові норми щодо
особливостей оподаткування суб'єктів книговидавничої справи і
вносяться зміни до базових законів з питань оподаткування, реально
до Закону про єдиний митний тариф, до Закону про податок на додану
вартість і Закону про податок з прибутку підприємств.
Якщо ми змінимо правила гри, насправді створимо пільгові
умови, то це рівноцінне інвестуванню у книговидавничу справу,
книговидавничу сферу. І ми переконані, що це змінить ситуацію
відносно переоснащення поліграфічних підприємств цієї нашої
системи, як це зробили росіяни. Ми передбачає, що цей закон не
буде втратним для економіки, незважаючи на те, що орієнтовно, за
орієнтовними розрахунками, сума недоотримання, скажімо, до бюджету
складає близько 100 мільйонів гривень на рік. Але тільки через те,
що на нашу територію завозяться книги з Росії, з Білорусії, ми
втрачає понад 500 мільйонів - це саме мінімальне відносно книги.
Так що, таким чином, якщо ми залишатимемо ці кошти тут, це
означатиме, що реально бюджет не втратить, навпаки ми додамо,
прогнозуємо 20 тисяч спеціалістів на робочі місця. Ми збільшимо
через зарплату, через відрахування всі соціальні, десь там 57
мільйонів гривень. І загальна сума додаткових надходжень
складатиме 77 мільйонів гривень на рік. Ми таким чином не
втрачаємо.
Я хотів би за браком часу тільки сказати, що ми реально
прогнозуємо збільшення у 3-3,5 рази тиражів і по назві книг
приблизно така ж кількість.
Хочу щиро подякувати Верховній Раді, комітетам Верховної
Ради, які дуже об'єктивно і зважено підійшли до розгляду цього
законопроекту, і народним депутатам України, які внесли проекти
свої. Я думаю, що у нас є спільне бачення. Хочу попросити вас
підтримати цей проект як такий, що вже пройшов дуже серйозні
узгодження. І між процедурою першого і другого читання проекти,
які вносять народні депутати, їхні найкращі пропозиції, я думаю,
можна було б врахувати. Щиро вам дякую.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іване Сергійовичу. Запишіться, будь
ласка, на запитання шановні колеги. Відводиться 5 хвилин.
Висвітіть, будь ласка. Семенюк Валентина Петрівна.
11:13:40
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний Іване Сергійовичу, питання до вас такого порядку.
Уже декілька раз у сесійній зал вносилися законопроекти щодо
підтримання нашого вітчизняного книговидавництва. І те, що
сьогодні ініційований такий законопроект, він, звичайно, є
життєвонеобхідний. І я думаю, що ми будемо підтримувати.
Разом із тим у мене до вас запитання. Скажіть, будь ласка, чи
проаналізували ви, ідучи на трибуну, ті законопроекти, яки подані
сьогодні депутатами, вони теж можуть доповнити цей законопроект?
І друге питання. Чи робили ви реальні прорахунки, які могли
навіть при тих пільгах, які ви пропонуєте, реальні повернення
коштів через систему оподаткування? Дякую.
ЧИЖ І.С. Дякую вам за підтримку. Безумовно, ми аналізували
проекти. Ми спілкувалися із суб'єктами права законодавчої
ініціативи, народними депутатами, Павлом Михайловичем Мовчаном,
народним депутатом Царьовим, з депутатом Турчиновим ми знайомилися
з законопроектом. Я скажу, що деякі з проектів особливо, скажемо,
проект Царьова, він навіть форматніший, він виходить там і на
газету, на інше, і ширші пільги надаються. Але реально ми все-таки
ще й боролися із тим, щоб найменше втрат було до бюджету від
застосування такого пільгового режиму.
Більше того, я вам скажу, по кожній позиції ввезення товарів,
перелік товарів, зниження податку є спеціальна робоча група, яку я
очолюю, уряд вже створив, ми супроводжуємо його, це буде
спеціальне ще рішення - постанова чи розпорядження Кабінету
Міністрів, тобто це все під контролем, це не буде, що під книгу
зачепляться бізнесові інтереси якісь ширшого масштабу.
Тому я переконаний, що втрат фактично ми прогнозуємо, наші
фахівці вже в перший рік дії цього закону, не буде до бюджету.
Тому що діє от зараз в пільговий режим, який до 1 січня діє, він
втрат не допустив, він реально, що було до пільгового режиму
повний збір податків, що ввели зараз, абсолютно, ще й на 100 тисяч
більше зібрали. Так і тут. Я переконаний, що цей законопроект
потрібен з усіх точок зору. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Носенко Микола Петрович.
11:15:56
НОСЕНКО М.П.
Микола Носенко, фракція комуністів.
Шановний Іване Сергійовичу! Скажіть, будь ласка, хто
конкретно винен в тому, що книговидавнича справа знаходиться в
такому скрутному становищі? Можливо недостатня законодавча база
чи, можливо, не виконуються ті чисельні програми органами
виконавчої влади? Який вихід з цього становища? Дякую за
відповідь.
ЧИЖ І.С. Дякую вам за питання і вболівання цією проблемою. Я
думаю, що винні всі потроху, а разом велика вина складається. Тому
що якби було в законодавстві все гаразд, ми б сьогодні не стояли
на цій трибуні і не пропонували такий проект, і якби було з
реалізацією, скажімо, програм так, як потрібно повністю, то теж би
проблема була меншою. Але більша проблема все-таки законодавча.
Росія пішла шляхом створення на п'ять років спеціального
режиму. Сьогодні Росія так рванула, що їхня поліграфічна видавнича
галузь п'яте місце займає за прибутковістю після газу, нафти. Це
дуже вигідно.
У нас загнали все. Книжку оцінюють на рівні з вилами і
чобітьми, вважають матеріальним продуктом замість того, щоб
особливо духовна функція книги була прописана. Так що тут вина,
очевидно, всіх.
Я думаю, що ми її зараз знімемо, прийнявши цей закон.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.
ЧИЖ І.С. ...врегулювати і забезпечити пріоритет книги.
11:17:23
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).
Іван Сергійович, я буду підтримувати законопроект 2205. Хочу
вам нагадати, що, наприклад, видавництво при відкритому
акціонерному товаристві "Моторсіч" (Запоріжжя) при мінімальній
фінансовій допомозі підприємство освоїло близько 50 найменувань
підручників, навчальних посібників, нот і тому подібне. Тому я
хочу вас запитати. Скажіть, будь ласка, от ваш законопроект чи
передбачає він внесення змін та доповнень до інших нині діючих
законів?
І ще одне. Яка ваша позиція щодо необхідності такої державної
підтримки тих видавництв, які зараз працюють при промислових
підприємствах?
ЧИЖ І.С. Дякую, Ярославе Михайловичу. Відповідаю.
Цей проект саме вносить і зміни до трьох базових законів, хоч
він виписаний як форматний проект, як окремий закон, але до
законів про єдиний митний тариф, про податок на додану вартість,
про податок з прибутку підприємств в цій частині він якраз і
вносить. В самому законі це вписано як це й вимагається
законодавством України.
Стосовно суб'єктів видавничої діяльності без обмежень це
стосується всіх, але виключно в цьому законі що стосується книги.
Вона виокремлюється окремо в обліку, всьому іншому. Якщо
видавництво ваше займається книговиданням, має право видавничої
діяльності, то на цю складову, на цю частину вашої виробничої
діяльності поліграфічної це буде поширюватися. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іване Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.
Слово для доповіді надається народному депутату України Павлу
Михайловичу Мовчану.
Будь ласка, Павло Михайлович.
11:19:26
МОВЧАН П.М.
Шановний Геннадій Андрійович! Шановні депутати! Загальні
тенденції в україномовному книговиданні стають дедалі похмуріші.
Україномовна продукція на книжковому ринку складає лише кілька
відсотків. Щороку в Україні надходить на книжковий ринок усього
8-9 мільйонів примірників книжок вітчизняного виробництва.
Для порівняння. В Російській Федерації - 400 мільйонів, в
Польщі - 200 мільйонів примірників. Собівартість української книги
в декілька разів вища, ніж російських аналогів, що ставить наших
книговидавців в нерівні умови і робить їхню продукцію
неконкурентноспроможною.
Складна ситуація в книговидавничій галузі підтверджується
фактами найнижчого співвідношення випущених книг до кількості
населення в країні. В Україні випускається близько однієї книги на
рік на одну людину, тоді як в Росії - до 5-и, у Білорусії вище -
до 7-и, в країнах Західної Європи - 12-17.
Жахливою є ситуація з дитячою книгою. Так, у 2000 році для
дітей дошкільного віку було видано всього 38 назв книг загальним
тиражем 331 тисяча, а для школярів - 69 назв накладом 309 тисяч
примірників. І з кожним роком становище не покращується, а
погіршується. Так, за 7 місяців цього року "Поліграфкнига"
випустила продукції на 3 тисячі 535 мільйонів гривень, з них на
підручники припадає всього 921 тисяча, що вдвічі менше в
порівнянні ніж з попередніми роками.
В сусідніх державах книговидавнича діяльність вже протягом
багатьох років звільнена від оподаткування, що дало можливість
зробити галузь прибутковою і конкурентноспроможною. Якщо ми
говоримо про вступ України до ЄС, то маємо знати, що в країнах
Європейського Союзу на книжку податок на додану вартість не
перевищує 5 відсотків. В Російській же Федерації друкована
продукція була звільнена від оподаткування протягом останніх 7
років.
Проблеми, які існують у розвитку державного поліграфічного
комплексу є надто серйозними. Поліграфічні підприємства працюють
на обладнанні, зношеність якого складає 80 відсотків і якому вже
вище 15 років. Брак обігових коштів не дозволяє власними силами
самих видавців здійснити переоснащення матеріально-технічної бази.
Вкрай зношене обладнання є причиною неякісної продукції, зниження
обсягів виробництва.
Механізм державної підтримки книговидання далеко
недосконалий, кошти, що виділяються на ці цілі, є дуже мізерними.
Так, бюджетні видатки Міністерства культури і мистецтва України на
книговидання не перевищують 0,2 відсотка. Така ситуація в
книговиданні є неприпустимою. Регулювати і захищати вітчизняний
ринок потрібно комплексними протекціоністськими заходами. Створити
конкурентне середовище на внутрішньому книжковому ринку можливо
лише за рахунок скасування податків на вітчизняну книжкову
продукцію, тому на розгляд Верховної Ради України і винесений
законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів
України, яким пропонується внести зміни до чотирьох законів
України: "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування
прибутку підприємств", "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" і "Про видавничу справу", які
регламентують видавничу діяльність.
Законопроектом пропонується до впровадження механізм
державної підтримки вітчизняного виробника книжкової та іншої
поліграфічної продукції, що видається державною мовою. Зокрема,
передбачено звільнити від оподаткування прибуток вітчизняних
видавництв, видавничих організацій і підприємств поліграфії, якими
випускається не менше 70 відсотків обсягу продукції державною
мовою; дозволити діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з
реалізації власної книжкової продукції, які випускають не менше 70
відсотків обсягів продукції державною мовою без придбання
торгового патенту.
І останнє. Звільнити від оподаткування податком на додану
вартість редакційно-видавничу і поліграфічну діяльність
вітчизняних видавничих організацій і підприємств поліграфії з
виробництва книжкової продукції. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Павло Михайловичу. Запишіться, будь
ласка, на запитання. Включіть систему. Висвітліть будь ласка.
Калінчук Василь Антонович. Наступний Жулинський.
11:24:38
КАЛІНЧУК В.А. Дякую.
Шановний Павло Михайловичу, безумовно, надання податкових
пільг у книговидавничій сфері сприятиме оновленню
матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічних підприємств,
зростанню випуску книговидавничої продукції державною мовою,
зменшення цін на книги вітчизняного виробництва та зростанню
загального рівня конкурентноспроможності української видавничої
справи. А це в свою чергу позитивно вплине на підвищення духовного
та культурного, освітнього рівня громадян України. Тому
підтримувати цей проект закону потрібно, на мій погляд. В той же
час, я вже якось виступав і говорив, що відповідно до частини
третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України, які
впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів,
повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує
плану. Так от, у мене таке запитання: цей законопроект, а він, я
думаю, найде підтримку в залі, коли він вступить в дію, з 1 січня
2003 чи, як передбачено Бюджетним кодексом, з 1 січня 2004 року?
Дякую вам.
МОВЧАН П.М. Дуже вдячний вам за ці уточнюючі речі, тому що ми
квапилися, щоб цей законопроект пройшов ще під час формування
бюджету поточного, тобто наступного року, щоб ми зараз внесли всі
корективи необхідні до бюджетного процесу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Жулинський Микола Григорович. Наступний
Лук'яненко.
11:26:05
ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.
Так, Жулинський Микола Григорович, фракція "Наша Україна".
Шановний Павле Михайловичу, я знаю, що вже не один рік...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не чути, голосніше, будь ласка. Микола
Григорович, не чути! Голосніше треба. В мікрофон говоріть.
ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г. Ми вже не один рік якраз б'ємося над тим, щоб
цей закон був прийнятий. Я знаю, що ці зусилля, на жаль, не
увінчувалися успіхом. А саме тому, що не робилося головного
акценту. Цей закон передусім слід розглядати в економічному і в
правовому аспекті. І говорити про те, що ми надаємо пріоритет
вітчизняному книговиробникові, що ми намагаємося в першу чергу
забезпечити національне книговидавництво тими пріоритетами, на які
заслуговує в кожній державі своя, так сказати, поліграфічна і
видавнича діяльність.
Тому я хотів також сказати ось про що і запитати: Павло
Михайловичу, ось ми приймаємо цей закон, я думаю, що його
підтримають. Але важливо сьогодні дати розрахунки до цього бюджету
саме з тими аргументами, які дають нам підстави говорити, що вже з
2003 року ми будемо бачити зміну саме під економічним кутом зору
ситуації в Україні. Дякую.
МОВЧАН П.М. Дякую, Миколо Григоровичу.
Ви знаєте, подібні розрахунки робились і Держкомітетом з
питань інформації ще за часів Івана Федоровича Драча, і зараз
Іваном Сергійовичем вони пророблені спільно з Мінекономікою.
Справа за бюджетним комітетом. Якщо ми встигнемо всі ці корекції
зробити, то результату буде вже наступного року. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лук'яненко Левко Григорович, будь ласка.
11:28:00
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.
Лук'яненко, Українська республіканська партія "Собор".
Прошу передати слово Віктору Терену.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Терена.
11:28:15
ТАРАН В.В.
Дякую. Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.
Шановний Павле Михайловичу, ситуація, яка склалася з
українською книгою, вона є ситуацією, яка лежить в площині
загальнодержавної політики, яка поза всяким сумнівом є
безнаціональною і де духовність відсунена десь на маргінали
політики, це ви прекрасно знаєте.
Але ж питання перше, ви говорили, скільки, що на одного
громадянина України випускається одна книга, але скільки
випускається українською мовою? Очевидно, це буде ще менший
процент. Тобто саме українською державою мовою - це перше питання.
І друге питання: що треба робити, чи ваш закон передбачає, чи
якісь треба вносити поправки з отією жахливою контрабандою
російської літератури, яка на всіх переходах, яка в усіх
магазинах, яка не обкладається податком, бо за моїми даними
близько 100 мільйонів доларів вивозиться саме за рахунок... з
України в Росію саме за рахунок контрабанди книг, які були
випущені в Білорусії чи в Росії? Дякую вам.
МОВЧАН П. М. Дякую, пане Вікторе.
Я за браком часу не процитував одну важливу в моїй доповідній
записці річ. Щороку російські видавці продовжують заробляти на
українському ринку як законно, так нелегально, до 250 мільйонів
доларів. Отже, помножте на 5 - і ви будете мати колосальну суму. В
той час як на дотування української книги відводилося до 15
мільйонів. Це не співвідносні речі. Величина прибутку і тих, знову
ж таки, бюджетних коштів виділених, для того щоб врятувати книгу.
Ми продовж 10 років її гробили. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Павло Михайловичу. Сідайте, будь ласка.
Слово для доповіді надається Царьову Олегу Анатолійовичу. До
5 хвилин.
11:30:29
ЦАРЬОВ О.А.
Дорогие коллеги, дорогие друзья. Я, возможно, займу меньше
времени, чем мне выделено.
Предыдущие докладчики говорили о пользе этого законопроекта.
Я скажу о некоторых нюансах: чем отличается мой законопроект от
других.
Во-первых, я предложил более жестко записать коды товаров,
которые будут вводится со льготой по уплате НДС, записать уже в
законопроекте, не оставлять это на усмотрение Кабинета Министров.
В принципе, нашли порозуминня и договоренности с
финансовобанковским комитетом в том, что в любом случае мы в
кабминовском варианте обязательно пропишем конкретно, даже если
пройдет кабминовский вариант, пропишем коды товаров.
И второй пункт. Дело в том, что, как выделить издательскую
деятельность из общей деятельности предприятия? Возьмем пример,
это когда металлургический завод и есть типография на территории
металлургического завода, которая печатает воспоминания директора
о прошлых заслугах. Допустим, это занимает 0,5 процента от оборота
завода. Как выделить, это доля издательской деятельности, как
выделить НДС, как выделить налог на прибыль.
И я предлагаю для того, чтобы отсеять маленьких издателей и
сократить льготу именно для тех, которые занимаются печатанием
книг, предложить такой критерий, чтобы под эти льготы попадали
предприятия, доля книгопечатания в обороте которых 50 процентов.
Это одновременно пойдет и на пользу издателям, которые занимаются
в основном книжной деятельностью. Им не надо будет заниматься
достаточно сложной бухгалтерией. И я как экономист скажу, что это
достаточно сложно выделить, какой-то вид деятельности из всего
вида деятельности предприятия. Если предприятие выпускает книги,
оно немножко выпускает тетради, оно немножко выпускает резаной
форматной бумаги и так далее, и так далее. Но в тоже время, я
считаю, если предприятие на 50 процентов занимается книгами,
пускай оно попадает под этот налог. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам. Запишіться, будь ласка, на
запитання. Висвітліть. Слово надається Тарану. Віктор Васильович
Таран є?
11:33:24
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.
Шановний доповідачу, ну з одного боку, ви не образитися, якщо
я вам закину, що ви говорите про українську книгу, але говорите
російською мовою. Мабуть, це трошечки якось не кореспондується.
Але, в принципі, як би ви захищали інтереси української книги, то
це можна пробачити.
Але ідеться ось про що. Ну, я собі дуже уважно вислухав ваш
виступ і уявляю собі якесь підприємство. Це підприємство почало
випускати у тому числі книги. І воно нарощує своє виробництво, все
більше випускає книг, але воно ніколи не буде випускати тільки
одні книги, якщо на нього так буде тиснути цей податковий прес. Я
розумію всі ці економічні складнощі. Але може все-таки, якщо воно
вже почало випускати книги, то для того, щоб заоохотити його, то
крім того, що воно випускає зошити, все-таки на книги теж податок
все-таки зменшувати.
Тобто чи можете ви заперечити в самій своїй концепції в ім'я,
так би мовити нарощування, перспективи цього видавництва якогось
чи підприємства. яке почало би випускати книги? Дякую.
ЦАРЬОВ О.А. Как раз то, о чем вы говорите, как раз это
позволит предприятию. Если предприятие маленькое, но тем не менее
доля выпуска книг у него больше 50 процентов, оно должно попадать
под эту льготу.
Я скажу на примере сельского хозяйства. Сейчас примерно такая
схема действует для сельхозпредприятий, если вы знаете. Именно эта
схема позволила сейчас привлекать инвестиции и развивать сельское
хозяйство. Потому что представьте себе это маленькое предприятие,
которое начинает выпускать книги, и которое сталкивается с тем,
что ему надо выделять этот оборот, выделять оборот и вести по нему
отдельный учет. Как вы разнесете затраты на выпуск книг, каким
образом? Сколько затрат должно идти на выпуск книг, а сколько
затрат должно идти на другой вид деятельности - это очень сложно.
Обязательно это будет связано с тем, что будут, во-первых,
злоупотребления, во-вторых, наказанные люди, штрафы, проверки и
так далее, не согласны, акты налоговой инспекции и так далее.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нечипорук Володимир Павлович. Наступний Кармазин.
11:35:49
НЕЧИПОРУК В.П.
Спасибі велике і прошу передати слово Сухому Ярославу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Сухого Ярослава Михайловича.
11:36:02
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о), місто Запоріжжя.
Олег Анатолиевич, во-первых. То, что вы выступаете на русском
языке, а законопроект ваш о поддержке украинского книгопечатания -
это только вам честь и хвала, и я жму вам руку, молодец и
правильно. Это свидетельствет только об одном, что Украина - это
многонациональное государство и ни о чем другом.
А тепер питання конкретне по суті. Скажіть, будь ласка, до
законопроекту 2205 ваше ставлення. Чи є доцільним чи ви вважаєте
можливим увійти в цей законопроект, як складовою, тому що ми
повинін прийняти один закон. Я переживаю, щоб ми взагалі не
загубили законопроект.
І друге питання. Чи є у вас впевненість, що цей законопроект
2205 дасть нам змогу модернізувати книговидавничусправу. Не тільки
наповнити коштами, але й новою технікою і технологіями. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте стисло.
ЦАРЬОВ О.А. Спасибо за поддержку.
Что касается вопроса о кабминовском законе. Я считаю, что в
любом случае надо принимать хоть один законопроект, это мой,
кабминовский или уважаемого депутата Мовчана, потому что в
принципе, концептуально все законы хорошие. Концептуально законы
между собой практически не отличаются. Во втором чтении мы будем
иметь возможность доработать любой законопроект до того уровня, до
которого мы захотим. Вот пожалуй все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання. Кармазін Юрій Анатолійович.
Будь ласка.
11:37:39
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановний доповідачу Олег Анатолійович! Я вітаю те, що ви
приєдналися до славної когорти тих, хто захищає ...видавничу
справу і також буду голосувати за і закликаю до цього.
У мене тільки таке питання. Чи можливо зараз - це питання до
всіх авторів: до урядового, до Чижа, до вас і до Мовчана - чи
можливо зараз на першому читанні написати, що автори закону є
Кабмін, Мовчан і Царьов? І прийняти зараз, щоб терміново прийняти
в першому, а потім в другому і остаточно до прийняття закону про
бюджет? Це дуже важливо з юридичної точки зору. Ви розумієте чому.
Із-за цих........які допускає у нас Бюджетний кодекс. Щоб якось
виплисти.
І ви говорите, що як розводити по звітності. Та по звітності
можливо дешевше для України ввести окрему строчку в звітах, але
заохотити все-таки закупити нове обладнання і щоб не друкували ні
в Чехії, ні в Росії, ні в інших країнах, а друкували в Україні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте.
ЦАРЬОВ О.А. Что касается первого вопроса, я не возражаю
выступить соавтором и объединиться и с уважаемым Мовчаном или с
Кабмином. Тем более, я присутствовал, был в рабочей группе
Кабмина, поэтому можно сказать, что уже являюсь и соавтором
кабминовского варианта. И мой законопроект является доработкой
кабминовского варианта.
Почему я не снял свой законопроект с "розгляду " до сих пор,
хотя я понимаю, что три законопроекта уменьшают прохождение, шансы
одного законопроекта? Дело в том, что я боюсь, что при
рассмотрении законопроекта кабминовского будут указаны на
недостатки кабминовского варианта и поэтому он не пройдет Если...
Хотя я понимаю и мы договорились с Кабмином, договорились с
комитетом о том, что обязательно мы их устраним во втором чтении.
Если мы договоримся окончательно, в принципе я не возражаю, чтобы
был один законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, час вичерпано. Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає голова Комітету з питань фінансів та
банківської діяльності Буряк Сергій Васильович. Будь ласка, Сергію
Васильовичу.
11:40:50
БУРЯК С.В.
Шановний Геннадію Андрійовичу, Шановні колеги, я хочу зробити
наголос від імені Комітету з питань фінансів та банківської
діяльності.
Перше. Комітет з питань фінансів та банківської діяльності
категорично проти всякого роду пільг. Це перша позиція.
Друга позиція. Ми уважно проаналізували і ціна питання
стосовно цього законопроекту вона полягає в плоскості десь в межах
60 мільйонів гривень на рік. Але зважаючи на те, що є певні
проблеми з бюджетом, Комітет з питань фінансів та банківської
діяльності на своєму засіданні 24 жовтня цього року розглянув
проекти законів України про державну підтримку книговидавничої
справи в Україні за номерами 2205, 2205-2, 2205-1, 2114. Цими
законопроектами пропонується з метою подолання кризи у
вітчизняному книговиданні та створення сприятливих умов для його
розвитку запровадити особливі умови оподаткування для вітчизняних
суб'єктів книговидавничої справи.
Проект закону України про державну підтримку книговидавничої
справи в Україні за номером 2205, поданий Кабінетом Міністрів
України, розроблений за підтримкою книговидавців та враховує
досвід надання пільг суб'єктам книговидавничої діяльності в інших
країнах. З огляду на вищевикладене, народні депутати України -
члени комітету вважають за доцільне прийняти за основу в першому
читанні саме законопроект за номером 2205, а конструктивні
пропозиції з законопроектів 2205-1, 2205-2 та 2114 врахувати при
його підготовці до другого читання.
Разом з тим, народні депутати України - члени комітету
відзначили про необхідність обов'язкового, я підкреслюю,
обов'язкового включення до тексту цього законопроекту при
підготовці його до другого читання переліку товарів, предметів, що
ввозитимуться на митну територію України в пільговому режимі для
книговидавців. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за стислу доповідь. Запитання, Сергію
Васильовичу. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.
Лук'яненко Левко Григорович, наступна - Семенюк.
11:43:16
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.
Лук'яненко, Українська Республіканська партія, фракція Юлії
Тимошенко.
Шановний доповідачу, розкажіть, будь ласка, я хотів би
уточнити трохи, оце продукція, яка буде ввозитись, скажімо, із-за
кордону на таких пільгових умовах вона стосується поліграфічної
бази України. Якщо так, то чому? Чи на Україні не виробляються
якісь машини, які стосуються видавничої справи, чи це - якась інша
продукція? Буду вдячний за відповідь.
БУРЯК С.В. Шановний Олег Григорович, доповідаю вам, що в
цьому законопроекті є певний перелік того, що має ввозитись. Це
стосується звільнення від сплати ввізного мита поліграфічних
матеріалів, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну
територію України для використання у видавничій діяльності.
Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій
з ввезення на митну територію товарів, визначених цим
законопроектом та операції з виконання робіт та надання послуг у
видавничій діяльності. Але ж я думаю, що в нашій країні ця
продукція не виробляється, і комітет підкреслює на необхідність
того, щоб не було ділячества з приводу пільг стосовного цього
законопроекту, ми пропонуємо дати повний перелік цих машин,
обладнання, товарів, послуг, які будуть повністю виписані в цьому
законопроекті. Якщо ми цього не зробимо, це буде ділячество, яке
призведе до того, що ми збанкрутуємо ідею цього законопроекту.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк Валентина Петрівна. Наступний
Яворівський.
11:45:05
СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний Сергію Васильовичу, у нас уже є тенденція того, щоб
все-таки находити компромісне рішення в разі необхідності, якщо
стоїть питання в інтересах держави. Питання книговидавництва,
особливо української книги, це є те питання, яке сьогодні потрібно
приймати з урахуванням того, що у нас немає книговидавництва
такого повноцінного, яке потрібне все ж таки зрушити з місця.
Як ви дивитесь на те, щоб взяти все це раціональне зерно з
кожного законопроекту і все-таки прийняти за основу, можливо, і
Кабінету Міністрів із тим доповненням і прийняти його, тому що на
наступний рік все-таки потрібно думати про те, щоб виробництво
нашої вже української книги зрушилося з місця. Як ви дивитесь на
те? Дякую за відповідь.
БУРЯК С.В. Дякую, Валентина Петрівна.
Ми робили на комітеті наголос, що в зал попадає два чи більше
законопроектів, то жоден з законопроектів право на підтримку, тому
що в залі не хватить голосів.
Тому ми зробили наголос, що позитивні та конструктивні
пропозиції других законопроектів, вони мають бути враховані в
законопроекті уряду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка.
11:46:21
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворів, Жовква, Рава - Руська,
Львівщина.
Шановний пане Сергію, я вам дуже вдячний за те, що нарешті
комітет із банківської діяльності підтримує цей законопроект, він,
справді, дуже потрібний. Так що дуже і дуже дякую вам від "Нашої
України" і від багатьох народних депутатів.
Моє запитання таке. Перше, чи відомо вам, що сьогодні в
незалежній українській державі випускається на душу населення
стільки книжок, як при Миколі І? Це перше питання.
І друге питання, оскільки в нас в Україні виходить по одній
книжці на душу населення (по одній на душу населення!), то,
очевидно, і на нашого шановного Президента також випадає одна
книжка? То може ви знаєте, оскільки все-таки з пропрезидентської
фракції, що це за книжка, як вона називається, яку прочитав
Президент на протязі цього року? Дякую.
БУРЯК С.В. Я, напевно, здогадуюсь, що кількість книг, яка в
нас в країні видається, вона не досить достатня для цивілізованого
суспільства. Але ж якщо не в площині юмору, то в цьому
законопроекті, чого його не приймали, шановний пане Володимире,
тому що пільги, які ми надали за 10 років існування нашої держави,
вони в півтора рази перевищують обсяги нашого бюджету. Тому ще
інші пільги, вони будуть не на користь суспільству.
Що стосується питання про книгу Президента, я не знаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович, сідайте, будь ласка.
Ми перебрали той раз.
Шановні колеги, давайте порадимося. Сідайте, будь ласка.
Давайте порадимося: у нас проект закону про внесення змін до
деяких законів з питань оподаткування. Це стосується теж
видавничої справи.
Давайте ми послухаємо доповідь, співдоповідь, а потім
обговоримо 2 питання разом. Немає заперечень?
Слово надається Турчинову Олександру Валентиновичу. Будь
ласка.
11:49:11
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні колеги, я думаю, що можна підтримати головуючого,
тому що дійсно оці два питання вони пов'язані. Фактично це одне і
те ж саме питання - щодо підтримки наших книговидавців.
17 травня 2001 року Верховною Радою України був прийнятий
Закон України про внесення змін до деяких законів України з питань
оподаткування, номер 2410-3, завдяки якому тимчасово, до 1 січня
2003 року забезпечувалась підтримка на державному рівні
вітчизняних суб'єктів видавничої справи.
Як показав практичний досвід, підтримка виявилась вельми
ефективною, завдяки їй вітчизняні виробники видавничої продукції
змогли більш-менш ефективно конкурувати з подібним експортним
товаром. Однак говорити про остаточний або стабільний розвиток
вітчизняних суб'єктів видавничої справи, а також про реальну
можливість їхньої конкуренції із зарубіжними виробниками подібної
продукції на ринках України без державної підтримки, на жаль, ще
зарано.
Тому мета даного законопроекту - підтримати вітчизняних
суб'єктів видавничої справи шляхом продовження надання їм тих
пільг, які існують в даний час.
Тобто, шановні колеги, щоб довго не виступати, тому що мої
колеги, які виступали з попередніми законопроектами, багато
говорили щодо необхідності підтримки суб'єктів видавничої справи.
Але ж я пропоную більш простий варіант виходу з цієї проблеми:
продовжити на 2 роки ті пільги, які існують сьогодні. Тобто от, до
чого зводиться закон.
Можна обговорювати і далі питання щодо більш комплексної
підтримки наших суб'єктів видавничої справи. Але ж, коли ми не
приймемо з вами рішення, 1 січня пільги припиняються. І наші
суб'єкти видавничої справи, всі друкарні фактично залишаються
неконкурентноспроможними на нашому українському ринку.
Тому, шановні колеги, цей законопроект, він не потребує
якоїсь корекції і змін, тому що цей законопроект діє сьогодні. І є
пропозиція просто на два роки продовжити пільги. Коли будуть
прийняті кращі закони, він просто припиняється. Але ж моя
пропозиція зводиться до того, щоб у четвер проголосувати це у
першому і другому читанні, тобто поставити гарантії виживання для
наших видавництво сьогодні. Це не тільки книгарі, це видавництва,
які друкують газети, у тому числі і опозиційну пресу. Тому,
шановні колеги, я думаю, що всі зацікавлені у тому, щоб виживали
наші друкарні у важких ринкових умовах.
Тому, я ще раз повторюю, цей законопроект не потребує
додаткового розрахунку. Він не потребує якихось бюджетних змін,
тому що ці пільги діють сьогодні. Їх треба просто продовжити, як
мінімум, на два роки. До цього і зводяться мої пропозиції. Дякую
за підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Прошу записатися на запитання.
Висвітліть, будь ласка. Дорогунцов, наступний Таран.
11:52:10
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Шановний доповідачу, відомо, що... Я хотів попереднику вашому
задати це питання. Відомо, що виробники лікерогорільчаної
продукції та тютюнових виробів мають пільги, не всі правда, а
частина, на суму, яка перевищує 1 мільярд гривень на рік. Чи не
можна було б хоч половину цієї суми передати видавцям? Як ви
вважаєте?
ТУРЧИНОВ О.В. Я вважаю, що ті товари, які шкодять здоров'ю
нації, вони взагалі не потребують пільгової підтримки. І,
безумовно, весь цей ресурс необхідно передати тим виробникам, які
виробляють соціальнокорисні товари такі, як книжки, як газети, як
підручники.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран Віктор Васильович, будь ласка, наступний
Косів.
11:53:14
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.
У мене є таке питання. Тобто, Олександре Валентиновичу,
прийняття вашого законопроекту абсолютно не виключає роботу над
іншими законопроектами, наскільки я це зрозумів.
Тобто ми можемо і повинні однозначно підтримати в четвер ваш
законопроект, але працювати над законопроектами Мовчана і
підтримати їх теж. Це перше питання. Чи правильно я зрозумів?
І друге питання. Скажіть, будь ласка, от було питання до
голови комітету про те, що які товари ми можемо купувати за
кордоном для того, щоб розвивати наше виробництво. Чи не здається
вам, що видання тієї самої книги - це цілий ряд робочих місць, які
готують, скажемо там, чи клей, чи палітурки і так далі. Тобто, тут
може поменше купувати треба за кордоном, бо розвиток справи
книговидавничої - це розвиток цілої галузі, це нові робочі місця в
усіх галузях. Розумієте? Тобто тут не тільки йдеться про книгу, а
йдеться про значно ширший аспект, Мені здається так. І тут може
менше імпортувати, а, навпаки, робити акцент на розвиток власного
виробництва. ......мене зрозуміло.
ТУРЧИНОВ О.В. Дякую, Вікторе Васильовичу, за питання.
Шановні колеги! Я, дійсно, погоджуюся з першим висновком,
який зрубів пан Терен в тому, що прийняття цього закону, який я
пропоную, це є гарантія того, що у наступному році положення наших
видавництв, наших видавців не погіршиться. Тобто воно залишиться
на рівні 2001-2002 року. Це головна гарантія, яку ми можемо з вами
сьогодні забезпечити. І, дійсно, це не є перешкодою для того, що
обговорювати і доробляти ті законопроекти, які доводилось тут 15
хвилин раніше. Тобто це нормальний процес. Вони може більш
комплексно якісь питання обговорюють. Але ж сьогодні наше з вами
завдання - не погіршити ситуацію українських виробників видавничої
продукції, яка сьогодні склалася на ринку, тому що це для багатьох
буде просто катастрофою або банкрутством, і фактично ми знищимо
наших власних товаровиробників такої соціально корисної продукції.
Що стосується експортного обмеження чи імпортних пільг, то
перелік товарів, які я пропоную для пільгового ввезення, він вже
з'ясований, він вже діє. Тобто, я жодної додаткової пропозиції не
вношу. Я прошу залишити те, що є сьогодні. Це достатньо
обгрунтовані позиції, це фарбники, це фольга, це інші, скажемо,
технологічні ресі, які сьогодні в Україні не виробляються. Або
виробляються дуже в обмеженій кількості. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Косів Михайло Васильович, будь ласка.
11:56:21
КОСІВ М.В.
Михайло Косів, фракція "Наша Україна". Шановний Олександре
Валентиновичу! Я пам'ятаю той закон, який ми прийняли у травні
2001 року "Про внесення змін до деяких законів України з
оподаткування", яким пеердбачалися певні пільги для видавничої
справи. Він діє з середини 2001 року, але, погодьтеся, що суттєвих
змін у цю галузь цей закон, який ми прийняли, не вніс. Отже, я
знаєте що хотів би вас запитати. Добре, давайте зробимо так, як ви
кажете, як каже колега Терен.
Ми спочатку поставимо в четвер на голосування урядовий закон,
який доповідав Іван Сергійович Чиж. Ну якщо він, скажімо, не
набрав відповідної кількості голосів, то немає питань, ми би
погодилися на те, щоб тоді голосувати той закон, який
запропонували ви. Але якщо він дістане належну підтримку в залі,
чи не погодитеся ви тоді відкликати свою пропозицію і приєднатися
до тієї, яку пропонує уряд, бо вона цілком слушна. Дякую вам.
ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Я не заперечую підтримати
пропозіцію уряду, або інших народних депутатів, які хочуть
захистити наших виробників друкованої продукції. Але ж є
небезпека, що цей закон він за процедурою повинен пройти друге
читання, потім прийматися уже в цілому. Це є ризик, що ми можемо
не встигнути, а далі йдуть свята. Я нагадаю, що сесія закінчиться
і ми вступимо в новий 2003 рік.
Я просто пропоную перестрахуватися. Законом, який передбачає
прийняти уряд, або наші народні депутати. Там зупиняються всі інші
закони, у тому числі і цей, про який я говорю.
Я просто прошу перестрахуватися, шановні колеги, і в першому
і другому читанні дати гарантію нашим видавництвам, що умови
їхнього існування в наступному році не погіршаться. Коли ми
зможемо покращати це, це буде нормально, це буде пристойно.
Більше того, тут виникає суперечка з тим же бюджетним
комітетом, який каже, що у такій новій позиції відповідно до
Бюджетного кодексу, то є правда, треба приймати за рік до початку
бюджетного року. Тобто тут є проблеми, які ми можемо просто зняти,
щоби самих себе не загнати в кут і, знаєте, покращувати можна
нескінченно, але ж щоби ми не погіршили. Оце головне для мене.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає заступник голови Комітету з питань фінансів та
банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович, будь ласка.
11:59:16
ТЕРЬОХІН С.А.
Шановні народні депутати, комітет уповноважив мене коротко
доповісти цей законопроект. Він є технологічним, якщо ми приймаємо
першій законопроект, то відповідно до Закону України "Про систему
оподаткування" ми маємо внести зміни до діючих законів, які
стосуються податкових питань. Тому зрозуміло, що цей законопроект
пов'язаний з першим: приймається перший, має прийматися і другий;
не приймається перший - сенс прийняття другого відпадає.
Єдине, що хотів зазначити. В комітеті існують доволі
песимістичні настрої з приводу тих пільг, які виписані урядом. Між
іншим, в уряді теж не було прийнято однозначного рішення по тих
пільгах, було багато зауважень. І тому нам прийдеться доволі
сильно працювати над тим, щоби не дозволити використання цих пільг
особам, які тільки примажуться до книговидавничої справи і не
будуть мати жодного стосунку з розвитком української книги.
Тому будь-які пропозиції про прийняття цього закону в цілому
в четвер є дуже необачними і ми просимо прийняти його тільки за
основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергію Анатолійовичу. Немає запитань до
доповідача? Сідайте, будь ласка.
Для репліки слово надається Чижу Івану Сергійовичу. Будь
ласка.
ЧИЖ І.С. Шановні народні депутати! Це не репліка, це є якби
квінтесенція тих пропозицій, які тут надійшли. Я, поперше, щиро
дякую, бо у нас сьогодні виникла ситуація в парламенті, коли ми,
насправді, вийдемо з нормальним законом, я це відчуваю. І добре,
що є проект Турчинова Олександра Валентиновича, він якби
страховочний, так сталося, що він страхує ситуацію. У мене така
пропозиція. Ми, справді, ну, ви будете ще обговорювати, безумовно,
законопроекти, - в четвер голосуємо і я прошу підтримати 2205 -
проект урядовий. Я надіюся, що він набирає. Проект Турчинова можна
віднести до голосування не в цей четвер, віднести, скажімо,
надалі, коли ми проголосуємо і друге читання. Якщо проходить друге
читання проект уже з урахування і Царьова і Павла Михайловича
Мовчана, тоді проблема знімається як така. У цьому випадку всі, як
би мовити, можливості у Верховній Раді. Я щиро вам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Шановні колеги, обговорення цього питання відбудеться після
перерви. А зараз оголошується на 30 хвилин перерва.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення питання. Слово
надається Осташу Ігорю Івановичу. Будь ласка. Немає Осташа?
Кармазін Юрій Анатолійович. Косів Михайло Васильович, будь ласка.
Самий дисциплінований.
12:31:39
КОСІВ М.В.
Шановні колеги, насамперед, дуже добре, що ми дійшли до
такого стану, коли Кабінет Міністрів погодився запропонувати
нинішній закон, бо коли в цьому залі виникало питання: хто винен у
тому, що наша книговидавнича справа дійшла до такого жалюгідного
стану? То насамперед треба сказати про те, що досі Міністерство
фінансів, Міністерство економіки і всі інші поважні міністерства
погодитися на те, що книгодрукуванню треба надати відповідні
пільги, не хотіло. І тому такий стан і виник у цій галузі.
Тепер. Чи дійсно це - пільги? Насправді, це зовсім не пільги.
Бо ті заходи, які пропонує урядовий закон, допомагають галузі
стати на ноги і щорічно приносити величезні прибутки, тут уже
наводилися факти, що в Росії за прибутковістю книговидавнича
справа займає п'яте місце.
Я розумію, ситуація полягає в тому, що частина третя статті
27 Бюджетного кодексу передбачає, що будь-які зміни, які вносяться
в оподаткування, мають бути внесені в законодавство до 15 серпня.
Але я би просив Івана Сергійовича Чижа, чи хто там разом з ним
працює, ви візьміть оцю арифметику і зробіть прості розрахунки.
Так, ми близько 50-ти чи 60-ти мільйонів гривень не доберемо до
бюджету, але якщо взяти під увагу, що відразу ж створюються робочі
місця, що на тих робочих місцях будуть працювати люди, які
одержуватимуть зарплату, і з цієї зарплати будуть нараховуватись
податковий податок, будуть відрахування в Пенсійний фонд, то,
очевидно, йдеться не про 50 чи 60 мільйонів втрати до бюджету,
очевидно, ці цифри вирівняються дуже швидко.
І останнє. Є тре проекти. Я просив би всіх вас, колеги,
погодитися на тому, що проект, запропонований урядом, є
найперспективніший, тому що він враховує всі три галузі - галузь
видавничу, тобто видавництво, підготовка книжка до друку,
поліграфічну частину книгодрукування, і розповсюдження книги, про
що ми мусимо дбати, бо без розповсюдження книги, а ми вже втратили
магазини в Києві і в багатьох обласних центрах, ми цю галузь на
ноги не поставимо.
Отже я прошу всіх вас в четвер проголосувати за проект,
представлений Кабінетом Міністрів в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Осташ Ігор Іванович, наступний Олійник Борис
Ілліч.
12:35:19
ОСТАШ І.І.
Шановний Головуючий, шановні колеги народні депутати!
Найперше ми повинні відповісти на ключове питання: кого ми
збираємося підтримувати цими законопроектами? Мабуть, ми все ж
таки хочемо підтримувати українських книговидавців, український
підручник, і зробити все, щоб саме ми їх і підтримували, бо,
дійсно, можна і з водою виплеснути і дитя, і зробити так, щоб цей
законопроект став потім предметом серйозних зловживань. І я тут
абсолютно згоден з депутатом Царьовим, який говорить про те, що ми
дійсно повинні дуже чітко виписати номенклатуру усіх товарів, для
того щоб потім ми поставили бар'єр саме таким випадкам. Але, я
думаю, що цю проблему треба також розглядати в ширшому контексті,
в контексті виживання української культури в цілому саме в так
званих ринкових умовах.
Ви подивіться, що ми маємо сьогодні. Йде мова не тільки про
книгу. Коли ви заходите до магазину і хочете купити компакт-диск,
український компакт-диск, ви, звичайно, будете мати можливість
купити англійський, французький, російський і дуже незначну
кількість українських, але, на жаль, які в ціні є набагато
дорожчими, тому що вони не можуть конкурувати з товарами, які
мають величезні широкі транснаціональні ринки.
Така ж сама ситуація з кінематографом. Я хотів повести свого
сина в кіно, щоб подивитися український фільм. Але практично всі
українські кінотеатри сьогодні показують дубльовані американські,
французькі чи оригінальні російські фільми, але тільки російською
мовою. Ясно, що це також умови ринку, і ясно, що це уже робота так
званих транснаціональних компаній. І ми практично втрачаємо
український кінематограф. Слава Богу, з'явився фільм про Мазепу,
який, очевидно, багато з вас вже бачили.
Далі хотів би сказати. Дійсно, ми повинні зробити все, щоб
відновити дуже важливу справу - справу бібліотечного колектора,
наповнити українські бібліотеки новими українськими книгами. Тому
що на сьогодні практично наші бібліотеки у повному занепаді, фонди
книжкові на сьогодні не поповнюються. І український читач у
бібліотеці практично не має можливості читати українську книгу, а
це, в першу чергу, і студентські бібліотеки.
На жаль, час завершується. Хотів би також сказати ще одне:
про підтримку бізнесменами нашого сучасного книговидавця.
Хотів би особливо наголосити на прекрасній справі, яку робить
торгова марка "Корона", яка підтримує молодих авторів, яка
організувала прекрасний конкурс, тим самим стимулюючи величезну
кількість молоді писати українську книгу українською мовою, у тому
числі на різні жанри.
Тому я думаю, що це добрий приклад, який треба підтримувати.
І ми не можемо підтримувати тільки законопроект Турчинова, бо
фактично, підтримавши тільки його, ми законсервуємо той стан, який
ми маємо на сьогодні, а він на сьогодні є вражаючим і
незадовільним. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник Борис Ілліч, будь ласка.
12:39:07
ОЛІЙНИК Б.І.
Дякую. Шановні колеги, Іван Сергійович Чиж коротко, але чітко
визначив, що ми сьогодні розглядаємо не просто питання, а
стратегічно важливу державну проблему. Святі величини батько,
мати, рідна земля, але якщо не в рівень, то уже поруч них
обов'язково має стояти книга, як унікальний носій духовності,
котрий не дає нам забути, хто ми, звідки виростаємо і чиї ми діти.
На жаль, у незалежній Україні книгу почали вимірювати не за
духовною вартістю, а за кількістю грошей, які можна нажити на ній.
Звичайно, ті, хто дивляться на все під кутом зору комерції, завжди
знайдуть виправдання в економічних негараздах, але чи ці негаразди
не є наслідком саме ігнорування інтелектуальної, духовної,
моральної домінанти суспільства, складовою яких і є книга.
Чимало старожилів парламенту пам'ятають неодноразові спроби
створити для національної книги полегшений режим оподаткування. На
жаль, гору брали так звані поборники державних інтересів, які аж
переймалися, мовляв, що без книжкових грошей не досягнемо
бездефіцитного бюджету. А він, як був, так і лишається дефіцитним,
зате книга поволі вмирає. А скільки втрачаємо від моральної,
духовної деградації молоді, від втрати своїх першокоренів, адже і
віри в майбутнє. Адже всі ці видатки значною мірою внаслідок
тривалого дефіциту чесної, доброї, мудрої української книги. Кого
ж ми тоді збираємося виховати, коли, як вже говорили доповідачі, в
Україні, в центрі Європи, на душу населення продукується менше
однієї книги, невігласів, манкуртів чи легіонерів. Має рацію
чудовий поет Леонід Талалай, який в літературній Україні свідчить:
саме громадяни позбавлені національної гідності та патріотизму
провокують моральну деградацію спільності і соціальні конфлікти,
легко стають розмінною монетою у руках політикою.
Не заглиблююся в суть документу, всі з ним ознайомилися,
зазначу лише, що до його формулюваннями разом з міністерствами та
відомствами доклали зусиль саме ті, хто супроводжує книгу від
авторського задуму до читача, зосібне національна спілка
письменників, Українська асоціація читачів та
книгорозповсюджувачів, освітяни та просвітяни. Запевняю, що ці
люди керувалися виключно інтересами держави і її майбутнього і
кому кому, а їм вже можна вірити. І віддаю належне Держкомітету з
питань інформації
...........політики Івану Чижу, котрі
чимало вклали енергії цій шляхетній справі.
Отже, закликаю вас підтримати цей законопроект і дякую за
увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Шановні колеги народні депутати! Час, який відводився для
розгляду цього питання закінчено. Голосування відбудеться у
четвер. Переходимо до наступного.
Не вистачило часу, що робити? Для доповіді слово надається
Ключковському Юрію Богдановичу. Проект закону про вибори
Президента України.
12:43:44
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги! Я мабуть повинен бути вдячний за те, що за
четвертим разом дійшла черга до розгляду законопроекту про вибори
Президента України, який сьогодні пропонується вашій увазі.
Чомусь так склалося у нас, що навколо виборчого законодавства
завжди нагнітаються політичні пристрасті. Я переконаний, що в
цьому відношенні закон про вибори Президента України є винятком.
Справа в тому, що кожен виборчий законопроект складається в
основному з трьох частин.
Перша частина проголошує ті принципи і засади, на яких
повинно будуватися виборче законодавство України.
Друга описує виборчу систему.
І третя є процедурною, технологічною, де регламентуються,
унормовуються всі виборчі процедури, які разом складають виборчий
процес.
Так ось, у випадку виборів Президента, власне, ось ця друга
складова виборча система ні в кого не викликає жодних застережень,
а саме вона є, як правило, найбільш заполітизованою. Таким чином,
і цей законопроект не пропонує змінювати виборчу систему і тому не
повинен викликати якихось особливих політичних застережень. Яка ж
мета, чому вноситься законопроект про вибори Президента України
тоді, коли є чинний закон, прийнятий ще у 1999 році? Головна мета,
яку ми переслідували, вносячи цей законопроект, - це досягнення
уніфікації українського виборчого законодавства. Між... Особливо
це стосується, власне, процедурної частини. Між 1999 роком і 2002,
коли була остаточна редакція закону про вибори народних депутатів
України пройшло 3 роки розвитку українського суспільства. За цей
час і наш досвід став значно більшим, і краще ми стали розуміти
те, як унормовувати виборчий процес. Якщо ви порівняєте ці два
закони: закон про вибори Президента 99-го року і закон про вибори
народних депутатів 2002 року власне у процедурній частині, ви
побачите величезну різницю між ними. Однак, це неприпустимо, щоби
абсолютно подібні речі - виборчий процес - регламентувалися
наскільки різним способом. Саме тому спочатку ми хотіли внести
закон про внесення змін до Закону "Про вибори Президента". Однак
виявилося, що тих змін повинно бути забагато для того, щоби йти
саме таким шляхом. Тому фактично запропонована нова редакція
Закону "Про вибори Президента України".
Я зупинюся на кількох основних пунктах, щодо яких
пропонується внесення змін. Насамперед пункт, яки викликав
заперечення у Головного науково-експертного управління і на який я
хотів би все-таки відповісти. За Конституцією України вибори
Президента України чи чергові, чи позачергові призначаються
Верховною Радою України. Однак Конституція не говорить про те яким
актом вони призначаються. Відомо що Верховна Рада може приймати
два види документів: або закон, або постанову. Однак закон вступає
в силу лише після підписання президентом України. Чи можемо ми
призначати вибори Президента України законом? Я думаю, що логіки в
цьому немає.
Але, з другого боку, постанова Верховної Ради за Конституцією
України не є документом обов'язковим до виконання державною
виконавчою владою, в першу чергу Кабінетом Міністрів і місцевими
державними адміністраціями. Саме тому у законопроекті
запропоновано, що рішення про призначення чергових чи позачергових
виборів Президента приймається постановою Верховної Ради, але ця
постанова має силу закону, тобто вона є обов'язковою для
виконання.
Законопроект пропонує обмежити висунення кандидатів на пост
Президента України лише політичними партіями. Чи є це звуженням
прав громадян в Україні? Я би хотів нагадати, що 36 стаття
Конституції України визначає політичні партії як ті суб'єкти
конституційного процесу в Україні, які єдині, крім окремого
виборця, уповноважені брати участь у виборах. Лише виборець і
політичні партії беруть участь у виборах відповідно до Конституції
України.
Звичайно, можна було б передбачити і механізм самовисунення
на посаду Президента. Але якщо говорити про народних депутатів, я
думаю, це цілком нормально, коли ж іде мова про пост Президента
України, то мені здається, що самовисунення це трошки несерйозно.
Я переконаний, що висунення кандидата на пост Президента повинно
здійснюватись суб'єктом, який гарантує певний загальнодержавний,
загальнонаціональний статус цього висунення. Я хочу нагадати, що
політичні партії в Україні існують і діють тільки з
загальнодержавним статусом.
Водночас передбачити висунення трудовими колективами, мені
здається, теж було би неправильно. Трудовий колектив це не є
поняття, не є суб'єкт з галузі конституційного права, це, скоріше,
з приватного, трудового права. І, крім всього іншого, мені не
відомий жоден трудовий колектив, який би мав загальнонаціональне
значення, крім, можливо, трудового колективу Верховної Ради
України. З політичної точки, я думаю, що всі погодяться з тим, що
коло потенційних претендентів на пост Президента України, в
основному, сьогодні визначено і серед них немає жодної особи,
жодного потенційного кандидата, який не був би сьогодні зв'язаний
більшою або меншою мірою з тією чи іншою політичною партією чи
блоком політичних партій. Таким чином, реального обмеження, жодних
проблем тут не повинно бути.
Певні новації в галузі територіальної організації виборів.
Насамперед, я хотів би звернути увагу на те, що виборчі округи для
виборів Президента мають чисто технологічне значення.
Це лише проміжна ланка між виборчою дільницею і центральною
виборчою комісією, яка проводить остаточне встановлення
результатів виборів. Тому мені не зовсім зрозуміло, чому іде мова
саме про 225 територіальних округів. В законопроекті запропоновано
250. Я думаю, їх може бути і 200, і 100, але моя мета була
привернути увагу до цієї проблеми. Я думаю, що це питання легко
може бути розв'язане при підготовці законопроекту до другого
читання. Однак, що стосується виборчих дільниць, то тут питання
вже не настільки просте.
Сьогодні в Україні є 33 тис. 113 дільниць. Саме стільки було
під час виборів народних депутатів України. З чисельністю виборців
понад 2 тис. було 6 тис. 152 дільниці. Це - величезні дільниці, на
яких в день голосування скупчувалася величезна кількість виборців,
утворювалися черги. В результаті значна кількість виборців
розчарувавшися просто покинула виборчі дільниці і не взяла участі
в голосуванні.
Серед рекомендацій організації безпеки і співробітництва в
Європі є: знизити максимальну стелю чисельності виборців на одну
дільницю до 2 тис. Саме це запропоновано в законопроекті. Це в
результаті збільшить загальну кількість виборчих дільниць
орієнтовно до 35-36 тис. замість 33-ох сьогодні. Це, звичайно,
потягне за собою збільшення і видатків з бюджету. Однак, я не
думаю, що це збільшення видатків буде суттєвим з погляду на той
соціальний і політичний ефект, який ми створимо, забезпечивши
кращі умови для голосування наших виборців.
Дуже важлива проблема - списки виборців. Звичайно, сьогодні
на розгляді Верховної Ради є кілька законопроектів стосовно
ведення реєстру фізичних осіб чи реєстру інших громадян України,
але поки ця проблема не буде розв'язана на законодавчому рівні,
процедуру складання і особливо уточнення списків виборців, а
особливо в таких специфічних установах, як лікарні чи заклади
кримінально-виконавчої системи, потрібно вдосконалювати. Саме в
цьому відношенні, виходячи з досвіду 2002 року, в законопроекті
пропонуються серйозні зміни.
Я не буду говорити про необхідність більш детальної
регламентації всіх процедур, пов'язаних з передвиборною агітацією,
а зверну тільки увагу на те, що майже повністю переноситься
процедура проведення голосування і підрахунку голосів з чинного
сьогодні закону про вибори народних депутатів України,
законопроект про вибори Президента України.
І останнє, на чому я хотів би зупинитися, останнє в часі, але
не останнє за значенням. Сьогодні дуже багато питань виникає
навколо проблеми оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
виборчого процесу. Закон про вибори народних депутатів зробив
великий крок вперед, але як показала практика останніх виборів,
він ще недостатній. Саме тому цій проблемі в законопроекті
відводиться окремий розділ, який включає порядку шести статей, де
більш детально регламентуються підстави, порядок і спосіб
звернення як до виборчих комісій, так і до судових органів
стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
виборчого процесу різної природи - органів державної влади чи
місцевого самоврядування, виборчих комісій, кандидатів, об'єднань
громадян, політичних партій і так далі, засобів масової
інформації.
Я переконаний, що запропонований вам законопроект при
тверезій його оцінці, може бути підтриманий для того, щоб у
другому читанні вже прийняти остаточний текст той, який захоче
більшість Верховної Ради.
Однак я хочу ще раз підкреслити, що без внесення змін у
чинний закон про вибори Президента України говорити всерйоз про
дотримання стандартів демократичних виборів в Україні тепер вже
буде важко.
І останнє зауваження. Звучать міркування про те, що не треба
спішити з прийняттям закону про вибори Президента України, бо,
мовляв, невідомо, які будуть зміни до Конституції, а я чув такі
заперечення, і що, можливо, Президента буде обирати Верховна Рада.
Чесно признаюся, що я не вірю в це, і думаю, що перехід
навіть до парламентсько-президентської республіки не скасує прямих
виборів Президента.
Ну, але що ж, якщо такі зміни будуть прийняті, то закон про
вибори Президента втратить чинність. Але якщо таких змін не буде
прийнято, то ми не маємо права залишатися на тому рівні, на якому
ми були в 1999 році.
Я щиро сподіваюся на підтримання цього законопроекту в
першому читанні, і думаю, що підготовка до другого читання
дозволить нам його суттєво вдосконалити. Дякую за увагу.
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь закінчена. Запитання до
доповідача є? Прошу записатись, будь ласка. Там хороша думка
прозвучала відносно Верховної Ради. Її треба посилити, мабуть.
Будь ласка, висвітліть на табло. Народний депутат Шибко,
фракція Соціалістичної партії України, будь ласка. Олександру
Морозу передає слово.
12:55:33
МОРОЗ О.О.
Шановний Юрію Богдановичу. Я уважно ознайомився з вашим
проектом. І зараз я не переконаний, чи це до вашого, чи до..., бо
ще був один проект. Я вносив багато пропозицій саме по цьому
закону. Підтримую вашу думку про те, що він повинен розглядатися
саме тепер, бо повсякому може складатися ситуація, може,
доведеться нам через 3 місяці Президента обирати, то треба, щоб
закон був.
Мова йде про те, скажіть, будь ласка, чи враховані всі ті
зауваження щодо формування виборчих комісій? За моїми
пропозиціями, я знаю, що ми з вами колись це обговорювали питання,
треба якомога подалі відсунути державні органи влади від цієї
процедури, перекласти всю цю справу на суб'єктів виборчого
процесу. Одне питання.
І друге питання. Ви у своїй доповіді не зовсім, можливо, так
акцентували увагу відносно, ну скажімо, противаги: обрання і
звільнення. Процедура імпічменту виписана тут чи якісь процедурні
моменти в цьому проекті? Якщо не виписується, то, можливо, треба
було б і з іншого проекту взяти і передбачити в цьому документі,
щоб була ясність уже в цьому відношенні. Так, як створюється,
скажімо, партія, ось так вона і є, принцип або механізм її
ліквідації чи самоліквідації.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую за запитання. Ну, я постараюся
відповісти на всі 3 коротко.
Ну, по-перше, час. Я впевнений, що якщо вибори, не дай Бог,
будуть через 3 місяці, то вони будуть проходити по закону 1999
року. Практика показує, що проходження законопроекту виборчого у
Верховній Раді займає в середньому рік, це при інтенсивній і
невідкладній роботі. Тому цей законопроект, я думаю, нормально
підготувати до чергових виборів.
Що стосується виборчих комісій, то тут перенесено той досвід,
який ми мали у Законі про вибори народних депутатів України.
Комісії формуються по вертикалі вищими виборчими комісіями за
поданням суб'єктів виборчого процесу. Удосконалено право, більш
чітко виписано право на заміну члена комісії з боку суб'єкта
виборчого процесу, який вносив відповідну кандидатуру. Це було
недоліком чинного Закону про вибори народних депутатів. Тут
пропонується це удосконалити.
І нарешті питання імпічменту. Це Закон "Про вибори Президента
України". Питання припинення повноважень Президента України є
предмет зовсім іншого закону.
ГОЛОВА. Народний депутат Лук'яненко, фракція Блоку Юлії
Тимошенко, будь ласка.
12:58:10
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.
Прошу передати слово Анатолію Матвієнко, голові Української
республіканської партії "Собор".
ГОЛОВА. Анатолій Матвієнко.
12:58:23
МАТВІЄНКО А.С.
Юрій Богданович, ми вам дякуємо за те, що дійсно ви
представили цікавий проект. Але у мене 3 запитання, якщо можна,
дайте відповідь на всі три.
Чим дальше, тим більше, ми бачимо, що у нас не агітують, а
купують голоси виборців. Скажіть, будь ласка, як ваш закон
передбачає неможливість такого, як це відбулося, скажімо, у 201
окрузі довиборів до Верховної Ради у Черкаській області чи останні
довибори до Київської міської Ради?
Друге запитання. Як виключає ваш закон появи на цій посаді
серйозно хворою людини? Бо я так розумію, що ми маємо від того
дуже великі проблеми або можемо мати. Чи передбачає ваш закон
якусь атестацію, перевірку? І чи не вважаєте ви, що це треба
завести обов'язково?
І нарешті третє запитання. У нас уже стала практика, що
судимість то є можливість піти у вищі ешелони влади. Чи не
вважаєте ви за необхідне виключити можливість тих, хто був судимий
і хто відсидів певний термін, кандидатувати на вищі посади, у тому
числі на посаду Президента. Дякую.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую дуже за запитання.
Щодо підкупу виборців. Все чинне законодавство України,
включно із Кримінальним кодексом, забороняє прямий підкуп
виборців, я не буду повторювати кваліфікацію цього злочину з
Кримінального кодексу. Однак, у зв'язку з тим, що практика виборів
показала дуже часте застосування отакої форми стимулювання
виборців, яку прямим підкупом назвати неможна, але яка вже кілька
разів у виборчому законодавстві заборонялося, саме тому у
законопроекті запропоновано поняття непрямого підкупу, який не
може бути кваліфікований, як кримінальний злочин, бо в
Кримінальному кодексі відповідної дії немає, але який
кваліфікується, як порушення виборчого законодавства з
відповідними наслідками, які звідси випливають.
Що стосується обмежень у здісненні пасивного виборчого права,
тобто права балотуватися на виборах Президента України особам, які
є хворими. або особам, які мають судимість, то цей закон не може
вирішити проблем, це проблеми конституційні, прямого тексту
Конституції.
Що стосується судимості, яка не знята у встановленому законом
порядку, то Конституція передбачає це обмеження. Що стосується
стану здоров'я, то Конституція таких обмежень не передбачає. Тобто
розв'язати цю проблему можна тільки шляхом внесення змін до
Конституції, на рівні закону це не розв'язується.
ГОЛОВА. Народний депутат Сухий, фракція Соціал-демократичної
партії України (об'єднаної). Будь ласка, Ярослав Михайлович.
13:01:14
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Юрію Богдановичу, у мене коротеньке питання. Я хочу,
щоб ви скористалися хвилиною. Все-таки поверніться, будь ласка, до
цієї теми, непереконливо, про те, що немає потреби гармонізувати
ваш закон із тими процесами політичного реформування, які
відбувається у суспільстві.
От, зокрема, подивіться. Якщо вибори Президента, а вибори
голів облдержадміністрацій, райдержадміністрацій воно зараз якось
ненормально. Ми зараз Президента обираємо, а ту всю решта
вертикаль він якось ніби назначає. Тому ще одне. От стосовно того,
що тільки політичні партії. А ви сказали про те, що там марні такі
сподівання, що може бути якесь засилля якоїсь політичної партії,
якщо переможе Президент. Але всетаки, як зробити, щоб він не був
ставлеником однієї партії чи одного партійного блоку або
Президентом всієї України?
Два таких питання, будь ласка.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я почну з відповіді на друге питання. Я вже
чув це застереження, що якщо Президентом стане людина, яку
підтримувала конкретна партія, то є небезпека, що він буде
віддавати перевагу інтересам цієї партії перед інтересами держави.
Я на це відповім запитанням: "А скажіть, будь ласка, яким
інтересам буде віддавати особа, яка без підтримки партії пройшла
на посаду Президента?" - Чи не своїм власним, часом? Чому ми маємо
виходити з презумпції, що особа, яку ми пропонуємо на пост
Президента не може стати надвузькоклановими чи вузькогруповими
інтересами і не стане представником всього народу?
Я переконаний, що такі люди є і що саме таких ми будемо
обирати.
Що стосується виборів голів місцевих адміністрацій, очевидно
вони тоді будуть якось інакше називатися, то ми будемо розглядати
відповідні законопроекти, якщо внесемо зміни до Конституції, що
такі пости стають виборними. Поки цього немає, то немає про що
говорити. Що ж стосується внесення інших змін до Конституції -
ради Бога, можна до цієї проблеми повертатися. Але я ще раз хочу
підкреслити, проходження нормального... нормальне проходження в
часі виборчого закону при нормальному його опрацюванні вимагає
приблизно рік часу. Якщо ми будемо чекати на те, чи будуть зміни
до Конституції чи не буде змін до Конституції, то ми просто жодних
змін у чинний закон, який достатньо сильно відстав від часу - в
1999 році він був добрим - сьогодні він просто застарів і це
визнається і фахівцями, і політиками, і зарубіжними експертами,
просто тоді не вистачить часу. Мені би не хотілося, щоб ми потім
нарікали, що нам забракло часу.
ГОЛОВА. Дякую, Юрій Богданович. Час вичерпано. Дякую вам.
До співдоповіді запрошується голова підкомітету з питань
державного будівництва та місцевого самоврядування Володимир
Дмитрович Бондаренко. Будь ласка. До 7 хвилин.
13:04:21
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко, "Наша Україна", Комітет з державного
будівництва та самоврядування.
Шановні друзі! Запропонований законопроект є безумовно дуже
важливим, адже він регламентує вибори головної посадової особи в
нашій державі - Президента України. Мова йде про те, що цей
законопроект, який розглядається ніби-то заздалегідь, дуже
потрібен якраз зараз. Адже в минулому ми розглядали законопроект
про Президента в березні місяці, а самі вибори відбулися в жовтні
місяці. Оцей піврічний термін існування закону дав можливість
тому, хто знав який буде його зміст, готуватися в одних
параметрах, а тому, хто не знав, просто не усвідомлювати в яких
параметрах буде вестися боротьба. Тому будь-яке виборче
законодавство безумовно буде кращим, якщо воно буде заздалегідь
прийнято і всі учасники процесу будуть керуватися ним. Це був
перший аргумент, згідно з котрим комітет 11 вересня нинішнього
року ухвалив рішення про те, щоби підтримати цей законопроект і
рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу в першому
читанні.
Другий аргумент, котрий був підтриманий комітетом, полягав у
тому, що дійсно виборче законодавство України потребує
синхронізації у всіх його аспектах, особливо у частині, яка не
впливає на деякі політичні речі, це частина формування комісій
виборчих, всієї системи цих виборчих комісій та самого
регламентування проведення голосування. Адже у нас на сьогоднішній
день зовсім різні підходи до цих позицій в тих законах, які
регламентують вибори Президента України, вибори народних депутатів
України та вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних
голів. Таким чином це був другий аргумент, котрий також на
підтримку цього законопроекту був висловлений на комітеті.
І третій аргумент, котрий також активно підтримався,
стосується позицій, на котрі поступово переходить виборча система
України і котрі сьогодні підтримані і Президентом України, це
перехід на партійні, тобто пропорційні позиції. Мова йде, що цей
законопроект якраз в частині висунення кандидатури Президента,
підтримки його регламентує позицію, котра дає можливість партіям
здійснити цю дуже важливу політичну дію. І тут аргументи, котрі є
проти цієї позиції, вони не витримують критики, адже дійсно
сьогоднішня система, коли абсолютно ніхто не знає від кого
висунута ця кандидатура і хто несе політичну відповідальність за
діяльність того чи іншого Президента, вони є більш неприйнятними і
всі демократичні суспільства в світі користуються якраз іншою
схемою, коли є певна політична відповідальність за висунення цієї
кандидатури.
Стосовно дискусійних положень, котрі також є в цьому
законопроекті, їх декілька, частину з них уже сьогодні тут
обговорювали, і вони стосуються, перш за все, таких позицій, як
участь адміністративного апарату в виборчому процесі. Така чи інша
міра його участі в цьому процесі викликає або підтримку однієї
частини залу, або незадоволення іншої. Я думаю, що можна було б
дискутувати і стосовно кількості виборчих округів, адже
складається система, при якій 225 виборчих округів обслуговують
систему виборів до Верховної Ради, а 250, котрі пропонуються,
повинні забезпечити вибори Президента. Це ламає схему. Можливо,
від цього треба відійти і повернутися до стандартної системи. І
стосовно термінології деякі є пропозиції. Науково-експертне
управління заперечує, проте, вживання термінології
"двохтуровість", але це не є суттєвим.
Також є дуже важливі позиції стосовно того, як чітко виписати
роль судової системи у проведенні виборів, адже останнім часом
останні вибори підтвердили, що сьогодні наші суди можуть
ухвалювати будь-які рішення, навіть прямо протилежні. Система
виборів у Києві, коли були зняті одночасно з виборів до місцевих
рад сотні кандидатів через те, що вони нібито не проживають на
території тих округів, разом з тим, сотні залишилися кандидатів
від інших політичних сил, котрі також не проживають на території
виборчих округів, свідчить, що судова система сьогодні повинна
бути в цій частині більш регламентована забезпечити свободу дій
кандидатів. Те, що творилося на виборах, де балотувався Олександр
Жир, зайвий раз підтвердило, що сьогодні політичні замовлення в
судовій системі виконуються бездоганно. Тому це треба все буде
виписувати.
Але в цілому сам законопроект заслуговує на увагу і Комітет з
державного будівництва та самоврядування ставить питання про його
підтримку в залі Верховної Ради і пропонує ухвалити його за основу
в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, співдоповідь закінчено. Прошу
записатись на запитання до співдоповідача. Прошу висвітити на
табло.
Борис Беспалий, будь ласка, фракція "Наша Україна".
13:09:22
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.
Володимире Дмитровичу, тут у нас в залі така спонтанна
виникла дискусія, що краще - партійний чи позапартійний Президент?
Чи відомі вам приклади таких, скажемо, розвинених, сталих вже
демократій, де на чолі держави президенти були позапартійні? Ну,
Франція, Німеччина, Польща тощо? Це - одне питання. І друге
питання пов'язане з фінансуванням. Відомо, що зараз через те, що
виборчі фонди обмежені, широко гуляють тіньові кошти. Який би ви
тут запропонували механізм щодо контролю за цим? Дякую.
БОНДАРЕНКО В.Д. Стосовно першого питання, шановний Борисе
Яковичу, ви самі відповіли на нього. В сталих демократіях немає
так званих позапартійних президентів, адже отримати політичну
підтримку більшої частини населення чи отримати перемогу на
виборах при відносній більшості по відношенню до інших кандидатів
може лише людина, котра користується широкою підтримкою потужних
політичних сил. Тобто обратися просто так комусь ніде не вдається
і не вдасться, безумовно. І це є одним з елементів політичного
виховання суспільства, коли нам нав'язують, що не треба
підтримувати тих чи інших політично зафарбованих людей, адже вони
будуть представляти тільки ті чи інші інтереси. Це є неправда, це
є обман населення. Нам треба переходити до світових стандартів
виборчої системи.
Стосовно коштів, котрі використовуються на виборах. Всі ми
добре розуміємо, що жодна виборча система, яка сьогодні у нас
законодавчо закріплена, не забезпечує повне фінансування виборів і
не забезпечує чистоту процесу. Нам всім відомо, що деякі потужні
бізнесструктури, котрі висувають своїх кандидатів, забезпечують
достатнє фінансування незалежно від того, чи існує законодавче
обмеження чи ні. Це можна здійснити, і це здійснюється скрізь і
всюди шляхом різних каналів фінансування, закритих, прихованих і
таке інше. Тому в даному випадку, коли мова йде про Президента
України, нам потрібно забезпечити все-таки політичну чистоту цього
процесу, я би рекомендував, я думаю, що це можна в законі виписати
- відкриті списки жертводавців на цей процес, які б публікувалися
в центральній пресі. Всі, хто пожертвував до виборчого фонду того
чи іншого кандидата якісь кошти, повинні публікуватися, і щоб це
були люди і структури відомі для всіх виборців для того, щоб можна
було перевірити походження цих грошей і таке інше.
Разом з тим, треба законодавчо знову ж таки вберегти
кандидатів від зняття з реєстрації в разі надходження цих коштів
несанкціонованого на ці фонди, тобто кандидат повинен приймати ці
кошти усвідомлено, щоб потім в судовому порядку не бути знятим з
виборів.
ГОЛОВА. Володимир Лещенко, фракція комуністів.
13:12:16
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.
Шановний Володимире Дмитровичу, як, на вашу думку, чи
захистить даний законопроект українське суспільство від
фальсифікації на виборах з боку виконавчої влади?
На минулих виборах, практично, на кожній дільниці було кинуто
по сто і більше бюлетенів за діючого Президента, причому це було
організовано, і за руки ловили тих, що кидали, і представники
Служби безпеки дивилися за цим і так інше. Дякую.
БОНДАРЕНКО В.Д. Дякую за запитання.
Ви вірно підкреслили, що сьогодні вплив адміністративної
системи, вплив виконавчої влади на процеси виборчі надзвичайно
великий, непомірно великий, і я би сказав, незаконний. Адже в
усьому світі відомо, що законодавчий та представницький органи
формуються шляхом вибору народу, а вже потім вони формують
виконавчі органи.
В нас навпаки, виконавчі органи, починаючи від Кабінету
Міністрів та адміністрацій на різних рівнях апріорі визначають,
хто буде депутатом. Тобто це перевернуто з ніг на голову, і це є
загальною схемою. В кабінетах обласних керівників зараньше, ще до
виборів знають, хто буде депутатами, починаючи аж до сільських
рад. Це неправильно. Тому цей закон якраз повинен в цій частині
обмежити вплив адміністративного апарату та виконавчих органів на
виборчі процеси.
І я підтримую ідею, котру висловив Олександр Олександрович
Мороз, стосовно усунення від цих процесів адміністративних
структур і надання права суб'єктам виборчого процесу, політичним
суб'єктам, політичним партіям від початку і до кінця забезпечувати
цей процес.
ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії
України.
13:13:59
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний Володимире Дмитровичу, в статті 23 ви пропонуєте
обмеження, мінімальна кількість членів комісії 14, максимальну -
20 щодо представництва від політичних партій, які висунули
кандидата на посаду Президента.
Як ви дивитесь на те, щоб все ж таки, можливо, обмежити
кількість не такої малої кількості, а трошки збільшити, тому що не
всі представники політичних партій можуть все-таки давати своїх
представників, тобто мається на увазі, коли вони входять
відповідно у блок.
Ми коли бачили по Донецьку, особливо, по інших регіонах, що
давали... блок один, а дають від усіх представників політичних
партій, не дивлячись на те, що входять у цей блок. Як ви дивитесь
на таку схему? Дякую.
БОНДАРЕНКО В.Д. Автор проекту розписав тут, як ви помітили,
цю позицію таким чином, що обов'язково до складу комісій, які в
законодавстві про вибори народних депутатів, повинні прийматися
заявки всіх політичних партій та блоків, котрі подолали рубіж і
сьогодні являються парламентськими. Це обов'язкова позиція. Ну,
воно, як мінімум, забезпечить політичне представництво всіх тих
партій, котрі мають право голосу у Верховній Раді.
А далі, дійсно, починається проблема. Тому що хто і яким
чином визначає, кому потрапити до комісії, а кому - ні, при
наявності великої кількості заявок. Механізм такого балансування
він не відпрацьований в жодному законодавстві. І мені здається, що
і тут він потребує доопрацювання, адже ми мали випадки, коли ...це
в цій частині. А другу частину, котру ви говорите про те, щоб
політичний блок представлений однією особою плюс кожна партія,
котра в нього входить і також представляє, це є незаконним. І
Закон про вибори передбачав представництво політичного блоку лише
однією особою, а ті партії, які його створили, не мають права
надавати таких кандидатів до цих комісій.
Але я вважаю, що при доопрацюванні треба чітко відпрацювати
цю регламентну норму, адже ви знаєте, як користувалися деякі
політичні сили методом відкликання своїх кандидатів з комісії,
розвалювали роботу цих комісій через те, що встановлена нижня
межа, а при встановленні нижньої межі вихід одного або двох членів
комісії за волею тієї чи іншої політичної партії приводить до
недієздатності комісії і до неправомірності її діяльності.
ГОЛОВА. Дякую, Володимир Дмитрович. Час вичерпано.
Шановні колеги, переходимо до обговорення. На виступ в
обговоренні записалося 7 народних депутатів. У нас, як ми
домовлялися, 15 хвилин на обговорення.
Народний депутат Беспалий Борис Якович. Підготуватися
Жовтяку.
13:16:48
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.
Яким має бути закон. Шановні колеги, які завдання ставляться
- таким має бути і закон. Закон не вирішує сам по собі жодної
проблеми, але він або сприяє її вирішенню, або перешкоджає. Яка
сьогодні є проблема перед Україною?
Перша проблема наших виборів - це є чесні вибори,
забезпечення вільного волевиявлення виборців і запобігання
фальсифікаціям, передусім адміністративному тиску влади. Саме з
цієї точки зору я хочу зупинитися на кількох ключових позиціях.
Перше, це сам обсяг закону. Наполеон колись вимагав від своїх
юристів писати закони коротко і ясно. Воно і зрозуміло, бо коли
закон написаний коротко і неясно, то тоді вирішення всіх питань,
воно залежить власне від влади. І тому те, що даний законопроект є
такий детальний, регламентований є його, на мій погляд, чи не
найбільшою перевагою. Тому що інші позиції можна змінювати, а
технологія, яка дуже ретельно виписана Юрієм Ключковським, до
речі, з залученням і Центральної виборчої комісії, широкого кола
фахівців, вона є у даному випадку для України новацією. Я думаю це
вже є достатня підстава, щоб підтримати цей закон.
Друге, це виборчі комісії. Виборчі комісії, вони мають
відповідати двом вимогам, тобто там повинні бути кваліфіковані
люди. І таких людей вже в Україні є досить, але чи не головне, там
має бути забезпечена об'єктивність. Тому що внутрішній контроль,
контроль виборчих комісій - це є на сьогодні ключова обставина.
Ніякі зовнішні спотерігачі не замінять, якщо буде грати на одну
руку виборча комісія. Я б порівняв тут ситуацію з виступом
ілюзіоніста з цирку, коли виборча комісія на арені, фокусник на
арені, а зовнішні спостерігачі у глядацькому залі. І от щоб вони
не дивилися, як би вони не спостерігали, якщо фокусник на арені,
він свій фокус обов'язково зробить. Тому механізм формування
виборчих комісій політичними партіями - це є єдиний спосіб реально
забезпечити об'єктивність виборчих комісій. При чому, оскільки ми
знаємо, що багато є політичних партійфантомів, які створюються
спеціально для виборів. І це ми бачили на виборах до Верховної
Ради і до місцевих рад, які були у березні, то дуже важливою, на
мій погляд, нормою є те, що партії, які здолали
чотирьохвідсотковий бар'єр, тобто реальні партії мають гарантоване
представництво у виборчих комісіях.
Шановні колеги, є ще дуже багато що сказати з цього приводу,
але часу у мене мало і є ще багато колег, які хотіли висловитися,
тому, я думаю, ми повинні зараз дійти такої згоди. І профільний
комітет підтримує, і наша фракція "Наша Україна" підтримує, я не
сумніваюсь, що в четвер підтримає цей законопроект вся сесійна
зала, і ми будемо мати проект, який дозволить більш-менш
об'єктивно провести президентські вибори, чого до цього часу в
Україні ще, на превеликий жаль, не траплялося. Дякую за увагу і
сподіваюся на підтримку.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Жовтяк Євген Дмитрович, наступна Семенюк.
Немає Жовтяка. Семенюк Валентина Петрівна, будь ласка.
Наступний Сас.
13:20:31
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановні колеги! Нова редакція законопроекту про вибори
Президента України, як зазначав вже в доповіді Юрій Богданович,
багатьма своїми положеннями, дійсно, наближає законодавство до
уніфікації. І це значно поліпшує організацію роботи, як органів
державної влади, так і місцевого самоврядування, і органів,
зокрема, тих політичних партій, які є учасниками виборчого процесу
і, зокрема, під час проведення виборів.
Сьогодні не є секретом ні для кого із нас, що комісії, які
створюються представниками політичних партій, особливо ми це
відчули і під час парламентських виборів, і під час
президентських, сьогодні фактично формуються із представників
політичних партій, але в багатьох випадках через обмеженість у
кількості в чотирнадцять чи то двадцять так, як я говорила,
задаючи питання пану Бондаренку, є шляхом для того, щоб вивести
рано чи пізно того представника, який є неугодний або представник
опозиційної партії. Це ми бачили особливо по місту Києву. Я як
представник і начальник виборчого штабу під час президентської
кампанії бачила, що ці представники вилучалися в угоду тим
представникам виконавчої влади, які часто задавали, як кажуть,
негаразд під час роботи.
Крім того, я хотіла б сказати, що у нас є ціле напрацювання
щодо... ціла низка напрацювань щодо висунення представниками
політичних партій, зокрема тих політичних партій, які перейшли
4-відсотковий бар'єр. І це правильно виписано в законопроекті,
який дає найближчий крок для того, щоб все-таки ті політичні
партії, які сьогодні пройшли 4-відсотковий бар'єр, мали постійно
представництво і не мали ніякі відповідні обмеження щодо
представлення їх у виборчих комісіях.
Разом з тим, ми хочемо навести певні зауваження. Зокрема,
стаття 1, яка запропонована. Трактування іде щодо підведення
підсумків і заперечується статті 83 законопроекту, що встановлення
результатів виборів Президента.
Потребує уточнення порядок призначення повторних виборів
Президента на підставі подання Центральної і Контрольної комісії
(це стаття 16).
На наш погляд, є необхідністю встановити на виборах
Президента не 250 виборчих округів, як це зазначено в статті 19, а
з метою уніфікації і систематизації виборчого процесу залишити 225
як воно фактично сьогодні уже є у нас в Україні, і це дає
можливість більш краще працювати.
Ці свої зауваження наша фракція подасть у письмовій формі. Її
уже подавали до цього часу, до нової редакції, до першого читання
і вважаємо, що прийняття цього законопроекту дасть можливість
більш демократично провести вибори Президента на новій
законодавчій базі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сас Сергій Володимирович. Наступний Кармазін.
13:23:33
САС С.В.
Шановний Геннадій Андрійович! Шановні народні депутати!
Народний депутат Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Віддаючи належне роботі авторів законопроекту, якими
враховано багато позитивних положень діючого закону про вибори
народних депутатів України, досвід останніх виборчих кампаній
стосовно примінення і викладення виборчої процедури, вважаю
закорисним викласти зауваження стосовно окремих положень
законопроекту.
Зокрема. Тут Юрій Богданович зосереджував увагу стосовно
того, що статтею 16 частиною 1 встановлено, що Верховна Рада
приймає постанову про призначення виборів Президента України, які
мали силу закону. Але сьогодні в правовому полі України є лише
один нормативно-правовий акт, де в тексті зазначено, що він має
силу закону - це Регламент Верховної Ради України.
Разом з тим, відповідно до цього є роз'яснення
Конституційного Суду України, де зазначено також, що визначення,
що нормативний акт має силу закону, не несе ніяких юридичних
наслідків, тому що та мета, яка ставилася цим, не обов'язково буде
досягнута.
Мабуть зайвою є стаття 18 щодо обчислення строків, адже
стосовно обчислення строків є роз'яснення теж в рішення
Конституційного Суду і обчислення строків в цьому законі не є
особливим і не є предметом регулювання, визначеним даним
законопроектом.
Навряд чи логічною і обгрунтованою є вимога частини першої
статті 23, що обумовлює можливість висунення кандидатів до складу
територіальних виборчих комісій при наявності зареєстрованої
відповідно до закону партійної організації, партії, блоку партій,
яка висунула свого кандидата на пост Президента. Як відомо, у
законі про політичні партії немає вимоги про те, що для реєстрації
партії, яка має загальнодержавний статус необхідна реєстрація в
усіх регіонах України своїх осередків.
Що стосується до вимог статті 30,
31 частини 2-ї і 3-ї, я вважаю, що це помилка. За відсутністю часу
зосереджувати увагу на цьому не буду.
Основні такі моменти. Стосовно декларації про майно на доходи
кандидата, ми всі пам'ятаємо з вами, які проблеми були із
приміненням цієї норми на виборах депутатів до Верховної Ради
України. Я вважаю, що повинен бути просто принцип підходу до цієї
статті змінений, декларація повинна подаватись, на мій погляд, до
Центральної виборчої комісії завірена Податковою адміністрацією, і
тоді не буде можливості спекулювати комусь і загрожувати зняттям з
реєстрації певних кандидатів при виборах Президента.
Що стосується ще одного з таких важливих напрямків, який
треба доопрацьовувати, це те, що цілий ряд положень у даному
законопроекті визначено як порушення виборчого законодавства.
Однак, ні в тексті цього закону, ні в інших нормативно-правових
актах не визначено санкції за порушення цих норм, а якщо окремі і
визначені, то вони є далеко за рамками дії самого виборчого
процесу.
Наша фракція буде підтримувати в першому читанні даний
законопроект. І я сподіваюся, що всі пропозиції, які будуть нами
надані, будуть враховані при доопрацюванні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович. Наступний - Томенко.
13:27:33
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Шановний народе України!
Законопроект, який пропонується сьогодні Ключковським Юрієм
Богдановичем, дуже серйозний. І я дякую, що він відстоює позицію
ту, що прямо зараз його треба приймати. Його треба було давно
приймати. Питання тільки в тому, чи є у нас зауваження до цього
законопроекту, чи такий законопроект ми саме хотіли мати.
А я хочу вам сказати, що ми сьогодні маємо в державі
абсолютно нелегітимну особу в якості Президента держави - Кучму
Леоніда Даниловича. Чого? Тому що на минулих виборах ми внесли в
закон про вибори тут в цій залі норму, якою передбачили, що не
може балотуватися на посаду Президента людина, яка старша за 60
років. Зважаючи на те, що він є головнокомандувачем, зважаючи на
те, що така важка доля головнокомандувача, що треба бігати і так
далі, і так далі. Ця норма була проголосована тут в усіх читаннях,
все було прийнято. І на завершальному етапі, коли треба було
підписувати і надавати туди, ця норма була сфальсифікована!
сфальсифікована, і таким чином це дало можливість сьогодні посісти
посаду і провести геноцид українського народу. Ви знаєте, що
тільки за рік нас зменшилось на 1 млн. чоловік.
Тепер щодо недоречностей, які є в цьому законі, і я б сказав,
рожевих окулярів, які є у Юрія Богдановича. Юрій Богданович,
зніміть рожеві окуляри, перед вами людина, яка пройшла вибори
Президента в 99-ому році в якості кандидата на посаду Президента.
Починаючи з того моменту, коли прийшла державна служба охорони і
каже: згідно закону ми зобов'язані вас взяти під охорону, але,
будь ласка, укладіть угоду і викладіть стільки-то тисяч гривень,
чи 30, чи 40, я не пам'ятаю зараз, скільки мені запропонували. Я
сказав: скажіть, будь ласка, а з яких я це коштів зроблю? А Кучма
платить ці гроші? А всі інші платять? Як це можливо? В законі
передбачено, а мені кажуть: от так! Я кажу: ну що ж! Хай тоді мене
господь Бог оберігає, а вам, люди добрі, хай буде соромно. Господь
Бог мене оберігав, незважаючи на те, що певні демократи в певних
областях, а конкретніше, в Донецькій, в Луганській допомагали, як
піти із цього життя.
Так от, шановні друзі, я хотів би, щоб в цьому законі,
по-перше, були встановлені обмеження для зловживань службовим
особам і посадовим особам. Записані чітко - раз. Друге. Щоб було
чітко записано, що той, хто був судимий, знята судимість чи
погашена, це не має значення, не має бути провідником цієї нації!
Це має бути записано в законі! І ваше застереження щодо того, що
Конституція цього не забороняє, це, вибачайте, дурниці!
Далі. Має бути записано, що не може бути Президентом людина,
яка була агентом спеціальних служб чи колишнього Радянського
Союзу, чи нинішніх спецслужб, тому що цю людину не можуть дьоргати
за ниточки.
Ну і надалі. Я не хотів би говорити про такі деталі, як треба
внести відповідальність за відмову від дебатів у вигляді зразу
зняття з реєстрації. Я хотів би сказати, що телерадіокомпанії, має
бути отут розписано в законі, як вони надають ефір. Цього в законі
не написано. І знову це шлях для зловживань.
І тоді отут стаття 60, в якій ви передбачаєте принцип рівних
умов, то в порядку, передбаченому цим законом, якраз рівних умов
ніяких цей закон поки що не передбачає, це тільки принцип.
Тому я за прийняття закону в першому читанні, але за суттєву
його доробку для того, щоб не було в нас більше нелегітимних
Президентів. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.
13:32:10
ТОМЕНКО М.В.
Микола Томенко, "Наша Україна".
Шановні колеги, я підтримую тезу автора законопроекту,
Ключковського Юрія Богдановича, що закон не треба писати під діючу
політичну ситуацію, під діючих кандидатів або реальних кандидатів
на посаду Президента, але я думаю, що закон треба писати з
урахуванням попередньої президентської виборчої кампанії з тими
недоліками і суттєвими порушеннями, які були під час попередньої
виборчої кампанії.
На мою думку, в нашій країні треба бути досить прискіпливими
в процедурній і процесуальній частині тих речей, які не були
реалізовані. Скажімо, от сказав колега Кармазін, все, що
стосувалося прямих теледебатів, звичайно, повинно достатньо чітко,
однозначно бути регламентовано. Ми не можемо доставити комерційні
телекомпанії, ми можемо до них звернутися. Що стосується державної
комунальної форми власності, це мусить бути обов'язком, щоб
громадяни подивилися прямі теледебати кандидатів в Президенти,
особливо в другому турі, що є принциповим у всіх країнах.
Друга позиція, яка активно використовувалася під час виборчої
кампанії минулої, це використання службового становища і, зокрема,
використовування бюджетних коштів. Ми знаємо, як велась виборча
кампанія, коли діюча особа, діючий президент приїжджав в регіон,
трудящі його запитували, і він казав, що я вирішую ваше питання. З
бюджету йшло фінансування, таким чином, звичайно, бюджет кандидата
в Президенти, не діючого Президента і діючого Президента абсолютно
різновеликі, просто фантастично невідповідні.
Вся частина оцього блоку використання службового становища
мусить бути по пунктах чітко розписана при можливості реагувати
вже під час виборчої кампанії, тому що коли в суд потім
звертаються на голову районної адміністрації і так далі, і коли
вибори президентські відбулися, нікому це вже не потрібно.
І стосовно, насамкінець, мені здається, важливий момент є
пов'язаний, є певна логіка політичного процесу і, я би сказав,
навіть політичної психології чи думання кожного народу. От,
наприклад, Туркменистан вважає, що у них мудрість людини
розпочинається десь там після 60 - 70- ти років. У 80 людина
осмислює, як приймати рішення. Мені здається, наша історія
засвідчує, що в нас трошки якби специфіка цієї мудрості інакша.
У нас є Закон про державну службу, де є чітка норма про 65
років. Я би поставив 65 років як крайній термін, який не дає
можливості брати участь і реєструватись кандидатом у президенти,
оскільки це період уже осмислення: написання книжок, роздумів. А
президентська робота - до 65 років.
Якщо ми приймемо це рішення, я думаю, що воно не має
зворотної сили і в наступному році воно не торкатиметься Леоніда
Кучми, якому 65 років буде в серпні. Але всі наступні кандидати в
президенти повинні розуміти, і при реєстрації ми повинні розуміти,
що 65 років - це є термін, який стосується всіх державних
службовців, у тому числі і Президента України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Шановні колеги, розгляд цього питання закінчено. Переходимо
до наступного питання порядку денного.
Проект Закону про завершення будівництва Криворізького
гірничозбагачувального комбінату окисних руд. Доповідає заступник
Державного секретаря Міністерства промислової політики Грищенко
Сергій Георгійович.
Будь ласка.
ГРИЩЕНКО С.Г.
Шановний головуючий, шановні народні депутати. На ваш розгляд
винесено проект Закону про завершення будівництва Криворізького
гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Я нагадаю, що це
майже єдиний об'єкт, по якому Україна визнала себе
правонаступником колишнього Радянського Союзу, бо ця будівля була
розпочата ще у 1985 році на підставі відповідних міжнародних
багатосторонніх угод з колишньою Чехословаччиною, колишньою
Німецькою демократичною республікою, народною республікою
Болгарією та соціалістичною республікою Румунією.
На сьогодні стан будівництва споруд комбінату
характеризується так. Кошторисна вартість цього об'єкту на повну
потужність, а це майже 10 мільйонів тон обкотишів на рік, складає
2,4 мільярда доларів США. Частка України у будівництві дорівнює 56
відсотків. частка Румунії - 26 відсотків, Словачини - 16,3
відсотки. Інші країни Німеччина і Болгарія з 1992 року практично
припинили свою участь у будівництві цього комбінату. Виконано
робіт станом на 1 січня цього року на 1 мільярд 650 мільйонів
доларів, тобто дві третини, 66 відсотків. Зважаючи на припинення
фінансування будівництва з Державного бюджету з 1997 року,
необхідність виконання зобов'язань перед іноземними учасниками
будівництва, неможливість подальшого відкладення питання щодо
подальшої долі комбінату сьогодні треба вирішити питання щодо
джерел фінансування будови та розрахунків з країнамиучасниками
будівництва.
Ми на сьогодні уже добре розуміємо, що добудувати комбінат за
рахунок державних коштів неможливо, так само неможливо, як
залучити кошти інвесторів для завершення будівництва на умовах
діючого законодавства. Тому і виникла необхідність прийняття
окремого закону про завершення будівництва цього комбінату.
Основні принципові положення цього законопроекту полягають у
забезпечені сприятливих умов для залучення коштів на завершення
будівництва комбінату та виконання зобов'язань України перед
країнамиучасниками будівництва. Для цього законом передбачається
списання вже існуючої податкової заборгованості комбінату,
передбачаться поширення на комбінат тих пільг, які дає спеціальний
режим інвестиційної діяльності, а також визначені умови передачі
безоплатно майна, яке належить Україні в цьому будівництві, у
власність інвесторів на конкурсних засадах на умовах виконання їх
певних зобов'язань. Практично це лише два зобов'язання.
По-перше, завершити будівництво комбінату, вивести його по
першому пусковому комплексу на потужність 6 мільйонів 600 тисяч
тонн окатишів на рік, а на повний обсяг 9 мільйонів 900 тисяч тонн
окатишів на рік.
І, по друге. Виконати міжнародні зобов'язання України з
врахуванням того, що ми їх в 1994 році перепідписали.
От на це спрямовані основні положення закону щодо режиму
інвестиційної діяльності, щодо реструктуризації податкової
заборгованості, щодо застосування особливого режиму оподаткування.
Просимо підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Запишіться, будь ласка, на запитання.
Висвітіть.
Матвієнков Сергій Антолійович, будь ласка. Наступний Шибко.
13:39:43
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемый Сергей Георгиевич! О том, что это, мы будем
говорить так, нарыв, который нужно вскрывать, сомнений нет. О том,
что этот вопрос нужно разрешать, сомнений нет. О том, что это была
стройка, которая создавалась бывшими, будем говорить так, братьями
по разуму и по идее, сомнений нет.
Вопрос в другом. Ну, найдем мы сегодня, допустим, даже
средства, достроим мы этот объект. Как вы, как представитель
Министерства промышленной политики, способны на сегодняшний день
организовать сбыт этой продукции, которая будет произведена,
способны ли организовать его работу, именно работу в том плане, в
тех объемах, которые сегодня запланированы? Или же мы строим для
того, чтобы передать тем, кто заказывал этот объект? Спасибо.
ГРИЩЕНКО С.Г. Спасибо за вопрос, Сергей Анатолиевич. Если
ответить один словом, способны. Но способны не в том виде, в
котором комбинат предполагалось первоначально ввести в
эксплуатацию.
Уважаемые коллеги! Это был 1985 год. Ми за это время стали на
17 лет умнее. Вперед ушла техника, технология, рудодобыча,
рудоподготовка. Поэтому на сегодняшний день министерство вместе с
нашими профильными институтами полностью переутвердит проект. Ми
дополним схему обогащения флотации. В итоге мы будем иметь
современное производство, качественные характеристики которого
позволят говорить о том, что эта продукция будет
конкурентноспособной.
Напомню, что сегодня мы ввозим для закрытия баланса по
железорудному сырью, мы не только используем наши окатыши. Вот
стоят рядом два уважаемых народных депутата - директора
предприятий, где эти окатыши производятся. Но мы будем... сегодня
ведь мы ввозим определенную часть окатышей из России. 50 процентов
той продукции, которая будет производиться на объектах комбината,
будет использована горнометаллургическим комплексом Украины, теми
предприятиями, которые сегодня импортируют аналогичную продукцию с
России, например.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко Віталій Якович. Наступний Павловський.
13:41:58
ШИБКО В.Я.
Сергей Георгиевич! Шибко, Социалистическая партия Украины. Я
вот недавно возвратился из Днепропетровщины, там, вы знаете, были
2 флагмана социалистического строительства: завод Дзержинского и
завод Петровского. Сегодня этогосударственные предприятия, которые
переданы кем-то каким-то непонятным документом в управление.
Причем управляют так. что на сегодняшний день эти предприятия даже
не платят в городскую казну таксу за землю. Неизвестно с кем там
иметь разговор, потому что неизвестно кто стоит за этими людьми,
которые взяли в управление эти заводы.
Так вот вы как представитель государства вы можете сегодня
ясно ответить есть ли смысл сегодня государству вкладывать деньги
в то предприятие, которое будет передано в управление или будет
приватизировано и потом возникнет такая же коллизия, что оно будет
не государственным. Спасибо.
ГРИЩЕНКО С.Г. Спасибо за вопрос. Та идея, которая заложена,
как раз и заключается в том, что должен прийти инвестор и за счет
собственных средств завершить строительство комбината при минимуме
бюджетных средств.
Нет, бюджета ограниченное количество на один год или на 2
года возможно потребуется для содержания дирекции комбината, для
корректировки проекта и для обеспечения вот тех условий, которые
намечены. А идея как-раз этого закона заключается в том, что
практически безоплатно или если хотите за символическую гривну как
в Германии в свое время за символическую марку все, что на
сегодняшний день было бывшим Союзом построено, передается в
собственность инвестора при условии, если он выполнит эти
обязательства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Михайло Антонович.
13:43:45
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую. Сергій Георгійович, у мене таке питання, якщо
подивитися трошки ширше, вийти за межі України. Так от в Китаї вже
інвестиції складають іноземні біля одного трильйона доларів, із
них - 70 відсотків в державні підприємства. Тому у мене таке
питання, це ж об'єкт, який міг би при розробці відповідної
стратегії принести користь державі. Чому ми хочемо, коли вже дві
третини є, віддати комусь і потім невідомо що буде. Мені
вважається, що він повинен залишитися у державній власності, але
треба розробити відповідну стратегію і залучити інвестиції,
показати, що це буде вигода. Бо то так ніби кидаємо, а потім
будемо розбиратися що з цим буде.
ГРИЩЕНКО С.Г. Михаил Антонович, практически 10 лет с 92-го
года, с момента принятия решения о правоприемничестве Украины мы
пытались это сделать. Вы хорошо знаете, что был отдельный закон,
по которому существовал отдельный налог в виде 2 процентов от
объема себестоимости продукции по всем предприятиям
горно-металлургического комплекса. Сумм этих явно недостаточно.
Будем реалистами, мы не найдем сегодня в бюджете необходимых для
полного завершения строительства 240- миллионов долларов и не
найдем даже 130 с учетом той корректировки проекта, которую мы
выполняем. Что будет в итоге иметь страна? Страна будет иметь
работающее предприятие, на котором будут работать порядка, уже 3
тысяч сегодня работает, будет порядка 7 тысяч работающих. Оживет
город Долинское, будет работать соответствующая инфраструктура,
будет платиться заработная плата, будут платиться налоги в наш
бюджет, это все будет делаться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час закінчено відповіді. Сідайте, будь ласка,
Сергій Георгійовичу. Слово для доповіді надається народному
депутату Гурову Вадиму Миколайовичу.
13:45:56
ГУРОВ В.М.
Уважаемый Геннадий Андреевич! Уважаемые коллеги! Ну, что я
могу сказать. Закон, который мы сейчас рассматриваем, он настолько
противоречив и настолько мнений у каждого по этому вопросу и,
причем, почти что у каждого свое мнение, которое не расходится с
жизнью самого ГОКОРа. Знаете, вот бывает в хозяйстве лежит куча,
допустим, шлака какогото. Лежит год, лежит два и мешает всем.
Вдруг кто-то придет, говорит: давай я возьму его. А хозяин
говорит: о, а чего он тебе нужен? Ну, надо забрать все. Так оно же
денег стоит. И ни в коем случае он не отдаст этот мусор, потому
что вдруг он кому-то пригодился. Я думаю, что точно такое с
ГОКОРом.
Вот мы тут рассуждаем: полтора миллиарда, два миллиарда, мы
вложили, мы кровью, потом это завоевали, а теперь отдавать. Ну,
пусть он и сидит этот ГОКОР дальше. Да, он стоит. Мы вложили,
государство, не только наше, вложили около 2 миллиардов долларов.
Не рублей, там, не гривен, долларов - твердой валюты. И, конечно,
жалко, но суть заключается в том, что он бесполезно хиреет с
каждым днем. Хочу сказать как профессионал и специалист, что уже
технология, которая заложена, она уже даже если пустишь, то она
того результата, который..., она не даст, то есть
конкурентноспособности эта продукция уже не будет иметь, если мы
даже его достроим. Но главное даже не в этом.
Вот коллега Матвиенков задавал вопрос, я внимательно
послушал, и Шибко. Один и тот же вопрос волнует. Хорошо, - ну, это
нормальный подход к делу, - вот мы его построили, так. Что дальше
будет? И я вам хочу сказать, если бы нам найти где-то деньги и
достроить, то это, практически, гибель для наших железорудных
комбинатов, имеется ввиду гибель Кривбасса. Почему? Потому что все
поддается расчету, а не эмоциям. Вот в настоящее время, в
настоящее время мы, Украина, экспортируем 5,5 млн. тонн
железорудного сырья, окатыша в основном. Это где-то 4,4 -
полтавский ГОК, північний ГОК - 0,4, центральный - 0,7. Имеем
где-то 35 процентов Украина, 40 - Россия, решта - західні
постачальники. Каждый год рост идет по Европе стабильный - где-то
3 процента, не больше. Это по стали, а сталь пересчитывается на
эти компоненты. Таким образом, если мы ставим вот в расчетах,
которые дал Кабинет Министров до 2008 года, мы поимеем следующее,
что мы будем иметь в принципе в распоряжении 6,5 млн. тонн. Плюс
импорт 1 млн. Это - 7,5, не больше. А в проекте стоит 9,9. Так это
ж посмотрите, что получится. Это ж только то, что мы начнем этим
сырьем расплачиваться. А спрашивается: что будет делать Кривбасс?
Один год, второй год - и все, практически экспортный рынок
закрывается полностью. Закрывается! Поэтому тот проект, который
подали мы, он резко отличается. Хотя мы вобрали много
положительного, что дал Кабинет Министров, но считаем, в принципе,
в таком состоянии, как планировался 11 млн. тонн окатышей, он не
нужен нам, и мы его не должны не то, что финансировать, а и мысль
выбросить из головы. Максимально что по проекту, который мы
подали, это - 6,6. То есть, - первая очередь. Как раз то, о чем я
вам сказал, что 6,5 мы можем давать. А с другой стороны, жалко,
там огромная техника, огромная. Ну, немножко устаревшая, но
новейшая. Жалко ее бросать. Ее надо перепрофилировать.
Ну и второй вопрос. Сейчас самое главное - земля. Вы знаете,
что она стоит. Уже ж не просто земля, в основном она частная,
приватизированная. Значит, .....хранилище ГОКов, вы знаете,
расширять уже некуда, и надо думать, как с этой бедой бороться.
Там все это готово, поэтому где-то на 6 миллионов тонн можно
решиться, а остальное - ставить минизавод с выплавкой легированной
стали, выплавкой титана и так далее, и тому подобное.
Есть расчеты по этому вопросу, расчеты очень серьезные. Есть
заключения двух наших комитетов. Ну, во-первых, экспертный отдел
сказал, что можно после доработки принимать в первом чтении, и мы
с этим согласны, но есть замечания и финансового отдела. Вот
финансовый отдел стал на позу того хозяина, который не хочет
отдать шлак. Он говорит, как так? Есть бюджет, есть капвложения,
давайте выделять с этого бюджета капвложения, и сами достроим.
Зачем нам давать кому-то, инвестору? Мы сами с усами, и все будет
нормально.
Так как, откуда же в бюджете капвложения, если в этом году 3
миллиона отдельной строчкой отмечено, и мы приняли с вами, и
недавно только дали 2 миллиона. А ведь сейчас город составляет уже
8 тысяч. То есть практически, 8 тысяч безработных, которые готовы
вступить в работу. Это Кировоградская область, ну, это то, что,
будем говорить, и трудно его нести, и бросить жалко.
Поэтому и считаю, что и соавторы этого, и Олейник, и
Ехануров, мы вот когда посоветовались, приняли такое решение, что
все-таки надо этот закон впитать как губка в вопросы, которые были
у Кабинета Министров и немножко скорректировать. Этот закон был
скорректирован.
В результате считаем, что его необходимо принять после
доработки ваших замечаний и принять в первом чтении.
У меня, собственно говоря, все, что я хотел сказать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання.
Висвітліть. Юхновський Ігор Рафаїлович. Наступний Єщенко.
13:53:20
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Вадим Миколайович, шановний, я розумію, що ми зробили
кардинальну помилку в 1994 році, що взяли на себе зобов'язання
відповідати повністю за той комбінат. Треба було тоді зробити
акціонерне товариство із тих учасників, які його будували за
Радянського Союзу. Ми всі борги взяли на себе, зокрема 44 мільйони
тонн обкоти вже ми маємо поставити за борги.
Ви говорите, що якщо ми пустимо цей завод, то він заб'є
можливості експортні і так дальше, інших заводів. Ну, а якщо
прийде приватний власник, він, що, буде дивитися на наші інтереси?
Він буде дивитися на свої інтереси, він спокійно заб'є можливості
всіх інших заводів, які ми зараз так боїмося забити.
Так, як ви думаєте: що, він буде рахуватися з нами чи що?
ГУРОВ В.М.Спасибо за вопрос.
Конечно, с нами, если будет инвестор и действительно он
достроит, - ну, можем мы помечтать же? - то, конечно, кто платит -
тот и будет танцевать, по-другому же не будет. Но, во всяком
случае, мы в своем проекте ограничили производство: не 11
миллионов, как проектировалось, а только 6,6. Это первый этап. И
причем эти окатыши, половина, будут перерабатываться на своем
металлургическом заводе.
Вы ж посмотрите в той пояснительной записке. Мы же
рассчитываем, чтобы здесь выплавляли нержавеющую сталь,
производство титана, порошков. Ну короче, целая гамма тех
элементов, которые нам необходимы. То есть мы на рынок не
выпускаем чистые окатыши и, таким образом, оставляем рынок за
Кривбассом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Єщенко Володимир Миколайович. Наступна Семенюк.
13:55:19
ЄЩЕНКО В.М.
Прошу передати слово Петренку. Фракція комуністів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Петренка.
13:55:25
ПЕТРЕНКО В.С.
Вадим Николаевич. Петренко, фракция коммунистов.
Коллектив "Криворожаглостроя" волнует вопрос, там же
задолженность 3 миллиона строительно-монтажных работ. Кто будет
платить коррективы за эти долги.
ГУРОВ В.М. Я в курсе дела за эти долги. В принципе, долги
сейчас образованы при достройке нашей части. И естественно эти
долги уже давно должны, а потому что долги - это зарплата этих
рабочих. И они давно должны с бюджета выплачены. Мы дали три
миллиона отсрочки, но эти ж деньги не выделены. Поэтому если
рассчитывать, что прийдет еще когда-то, вы ж понимаете это не
быстро делается, а жить "Аглострою" надо сегодня рабочим, а не
ждать, когда прийдет инвестор. Поэтому хотим мы - не хотим, но
вопрос зарплаты надо решать сейчас. Вот так, как мы решаем по
Донбассу, хорошо ли - плохо, но вопрос ставим. Точно так надо эти
вопросы решить. Не может рабочий человек сейчас работать и не
получать деньги. Это преступление.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк Валентина Петрівна.
13:56:45
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція соціалістів. Прошу передати Шибку Віталію
Яковичу, він звідти, то він краще знає. Будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Шибко. Будь ласка, Віталій
Якович.
13:56:53
ШИБКО В.Я.
Шибко, Соціалістична партія.
Вадим Миколайович, з якого це періоду ви перестали поважати
ради? Як це ви могли написати у пункті...... таке: "на період
запровадження спеціального режиму інвестицій комбінат звільняється
від сплати земельного податку". Це значить ради не отримають
грошей чи як? Як це може бути? І скільки це буде коштувати
взагалі? І скільки буде у періоді воно?
ГУРОВ В.М. Я понял этот вопрос. Этот вопрос один из самых
больных, потому что эти самые, будем говорить, податки внутренние
городские рад так, как вы правильно подсказываете. Была уже такая
когда-то у нас поправка, когда мы брали и под териконами, и под
шахтами считали, что не надо платить и прочее. Ну, и я был тоже
автор этой идеи, соавтор вернее. И когда приехал в город, с
радостью говорю, что освободили, все. А рада моя говорит, що ж ви
наробили, а за счет чего будем мы жить.
Поэтому еще раз говорю, что это неокончательно. И вот ваше
замечание, которое вы сейчас дали, будет рассмотреть. И я думаю,
что этот пункт надо будет выбрасивыть. Я согласен с вами.
Что значит опыт. Такой вопрос сразу один пункт уходит.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає голова Комітету з питань промислової політики
та підприємництва Єхануров Юрій Іванович. Будь ласка, Юрію
Івановичу.
13:58:44
ЄХАНУРОВ Ю.І.
Шановні колеги! Чому два законопроекти? Тому що по першому
законопроекту, який подав уряд, Науково-експертне управління
Верховної Ради дало цілу низку зауважень. Тому ми порадилися з
Міністерством промислової політики, створили робочу групу. Я
вдячний всім тим, хто працював над тим, щоб якось трошки причесати
цей закон.
Якщо розібратися, то цей законопроект, який вноситься від
імені членів комітету і від групи народних депутатів: Гуров,
Єхануров, Олійник, це доопрацьований цей варіант. Є деякі новації,
нові терміни введені такі, як "інвестор, податковий борг" і так
далі.
Що мається на увазі тут? Які є питання? Є головне питання -
це міжнародні. НА нас наступає Румунія, на нас наступають інші
країни, ми повинні продемонструвати, що ми цією проблемою
переймаємося. Що Верховна Рада - вищий законодавчий орган
знаходить шляхи для вирішення цієї проблеми.
Тому комітет, розглянувши це питання, пропонує прийняти в
першому читання законопроект про завершення будівництва ГОКОРу під
номером 1074-1, оскільки він доопрацьований.
І, шановні колеги, з огляду на бюджетну ситуацію, з огляду
нате, які капітальні вкладення ми зможемо туди вкладати, я так
думаю, що ця тема буде вирішуватися в іншому законі. Якщо ми
реально щось зможемо вирішити на наступний рік, вирішимо. Ні,
значить ми до другого читання дійдемо через рік або через два, але
якусь надію людям треба дати.
І найголовніше - розрахуватися по тим боргам, які сьогодні
уже є для підтримання робочого стану цього комбінату.
Останнє. Ліричне. Коли я останній раз працював в уряді, я
собі перед очима повісив картину, на якій був зображений ГОКОР на
фоні соняшників і повірте, що старався все зробити для того, щоб
якось там підтримати цю ситуацію. На жаль, ці всі старання були ну
марними майже. Тому що величезна... нам це не потягнути. Це
абсолютно зрозуміло. Але з цієї ситуації, що можна витягнути,
повірте, що ми - ваші колеги попрацювали і що зможемо витягнути,
ми витягнемо. Тому я дуже прошу вас прийняти в першому читанні і
на цьому завершити тему до кращих часів. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Юрія Івановича? Запишіться,
будь ласка. Висвітліть. Семенюк Валентина Петрівна.
14:01:55
СЕМЕНЮК В.П.
Прошу передати Баранівському. Він бюджетний комітет, він все
правильно скаже. будь ласка, Олександр Петрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Баранівського включіть, будь ласка.
14:02:06
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії
України. Юрій Іванович, ви тут так мабуть обмовилися, сказали
"коли останній раз я працював в уряді".
ЄХАНУРОВ Ю.І. Я декілька разів працював в уряді і тому я
кажу.
БАРАНІВСЬКИЙ О.П. ...може ще вам прийдеться працювати, не
останній раз. Але хотів би запитати вас слідуюче.
Скажіть, будь ласка, у 2001 році по даним, які має бюджетний
комітет, від металургійного комплексу ми отримали податків в межах
500 мільйонів гривень. За рахунок пільг, які надала держава
металургійному комплексу викачано з Державного бюджету 9,5
мільярдів. Чи треба нам ще й сюди вкладувати, щоб завтра хтось
знову прихватив це підприємство, а можливо краще його як і дещо
інше забути, що воно є та не мучитися над такою невдалою
"дитиною"? Дякую.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановний земляче! Що я можу відповісти? Якби
можна було забути, ми б його забули уже давно. Але нам нагадають
наші найближчі сусіди по колишньому соціалістичному табору, що,
шановні, ми вклали туди великі гроші, поверніть. Як тільки ми
кинемо там роботу, зразу ж стане неустойка і ми будемо вимушені
платити. Це перше.
По-друге, там живі люди, там біля 9-10 тисяч людей, які мають
надію, що там якесь життя буде жевріти. Це друге питання. Тобто ми
повинні вирішити соціальні.
Стосовно пільг. Ви знаєте, я взагалі слово пільга хотів би,
щоби вийшла з українського лексикону, але в даному випадку є
велика дискусія з приводу того чи добре, чи погано спрацювали
пільги в металургійному комплексі. Я вважаю, що свою історичну
частину ці пільги, які були, скажімо, історичну місію виконали.
Металургія сьогодні приносить Україні найбільші доходив бюджет і
найголовніше - експорт. Тепер згідно закону пільги закінчуються.
Давайте вже не будемо про цю тему більше говорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.
14:04:18
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність",
Партія захисників вітчизни.
Шановний Юрію Івановичу, я з глибоким сумом підраховую
скільки ж грошей викинуто зараз у мільярдах і згадую одного діяча
радянської епохи Рижкова Миколу Івановича - пам'ятаєте - голову
Ради міністрів, який казав колись таку фразу, що мені з нуля як
будівельнику не хотілося б виходити. От мені здається, що багатьом
не хотілося б входити з нуля, а ви скажіть, будь ласка, як нам
зараз вилізти з того становища, чи є у нас офіційна позиція
Румунії та Словаччини, я підкреслюю, офіційна позиція і як вона
висловлена при прийнятті цього закону щодо прийняття цього закону?
Як вона може бути скоректована в плані прийнятих вже міжнародних
угод, взятих на себе зобов'язань з урахуванням того, що логіка
вашого законопроекту мені, безумовно, імпонує набагато більше ніж
урядового, бо урядовий є абсолютно безглуздим. Вони просто
витрачають наші державні кошти в пісок і говорять про 3 мільйона,
коли вже поховали мільярди туди. І рівень сьогодні представництва,
я нічого не маю до заступника міністра, але ж сьогодні у нас уряд
виконує обов'язки, ну міг би хоч Дубина прийти чи Кінах, хтось,
все-таки питання надзвичайно важливе для промисловості і для
економіки держави. Де сьогодні уряд? За що він отримує гроші? На
них покладено виконання обов'язків Президентом. От на ці питання я
хотів би вас почути, а я, безумовно, підтримую ваш варіант закону.
ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую, Юрію Анатолійовичу, за вашу позицію. Як
людина, яка багато років пропрацювала в будівництві, можу вам
сказати, що в даному випадку мова не йде про те, що ми повинні...
Ну, там не жирувати треба, там треба якось достойно вийти з
ситуації. Ми пропонуємо з мінімальними затратами вийти з цієї
ситуації. Справа така, що ніяким політикам там, на жаль, немає де
розвернутися, там просто треба засукати рукава і в цій грязі, як
кажуть, вимазатися і якось прийняти якесь рішення, хоч якесь
рішення. Тому ця пропозиція є.
І стосовно уряду. Я думаю, що присутність тут заступника
державного секретаря, який веде це питання уже багато років, я
думаю, це достатньо. Ну, а уряд, ви ж розумієте, у них зараз інші
проблеми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Михайло Антонович і закінчуємо.
14:07:05
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановний Юрію Івановичу, скажіть, будь
ласка, от ви дивились кожний день. Ну, от поділіться, може, вам
наснилось все ж таки, як можна вийти з цієї ситуації, щоб хоч
уникнути тих великих збитків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Більш коректніше треба...
ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую. Я зрозумів. Ні, все нормально,
нормально. Все нормально. Шановні колеги, наша пропозиція це, ну,
скажімо так, мінімальні, самі мінімальні витрати, які можна
понести. Ми можемо, це ще я не відповів на запитання Юрія
Анатолійоича в плані того, що офіційна позиція румунів, словаків
там і так далі, не дай Боже, ми зараз ворухнемо оце дупло. Якщо
тільки вони заявлять про офіційні позиції, а потім ще деякі
політичні сили, особливо в Румунії, почнуть це крутити, да не дай
Боже Ми цим прийняттям в першому читанні дамо змогу майбутньому
уряду говорити: ось бачите, у цьому році відбулося читання в
Верховній Раді, обговорили, прийняли в першому читанні цей
законопроект, от бачите, ми вже рухаємося. І отак будемо говорити
двари роки, потім приймемо в другому читанні і перенесемо на
третє. Наступні уряди будуть говорити: ви ж бачите, ми вже ось-ось
щось робимо. Друзі, я кажу правду для того, щоб тут сидять
виробничники, щоб вони розуміли, про що мова йде. Питання погане.
ам треба прийняти в першому читанні і все, дати якусь надію тому
невеликому колективу, який ще там є. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, обговорення цього питання відбудеться на початку
вечірнього засідання о 16 годині. А зараз оголошується перерва.