ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
19 листопада 2002 року, 16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу займати свої місця,
підготуватися до реєстрації. Прошу запросити народних депутатів до
сесійної зали.
Шановні колеги, прошу підготуватись до реєстрації. Увімкніть
систему "Рада". Прошу зареєструватися.
В залі зареєстровано 392 народних депутати, вечірнє засідання
Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, перед тим, як ми продовжимо розгляд нашого
питання, я просив би вашого дозволу розглянути деякі
організаційно-кадрові питання. Я зроблю оголошення.
Згідно статті 13 Закону України "Про статус народного
депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради
України інформую про входження народного депутата України Рябікіна
Павла Борисовича до складу депутатської групи "Демократичні
ініціативи".
І ще одне, шановні колеги, з вашого дозволу. 24 жовтня цього
року відбувся п'ятий з'їзд суддів України. Головою Верховного Суду
України обрано Маляренка Василя Тимофійовича, який за посадою
входить до Вищої ради юстиції.
З'їзд також відповідно до статті 131 Конституції України та
статті 5 Закону України про вищу раду юстиції призначив новими
членами Вищої ради юстиції призначив новими членами Вищої ради
юстиції суддю Вищого господарського суду України Палій Валентину
Михайлівну та суддів Верховного суду України Скотаря Анатолія
Михайлович і Шелеста Миколу Анатолієвича. Відповідно до статті 17
Закону про Вищу раду юстиції члени ради перед вступом на посаду
складають присягу на засіданні Верховної Ради України.
Вища рада юстиції просить, щоб ми прийняли присягу, оскільки
їй потрібно працювати. Немає заперечень?
До складання присяги на трибуну запрошується Маляренко Василь
Тимофійович. Будь ласка.
МАЛЯРЕНКО В.Т.
Шановні народні депутати.
Я, Маляренко Василь Тимофійович, присягаю сумлінно, чесно і
неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою
забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних
і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів
і прокурорів. Даю в цьому присягу. (О п л е с к и)
ГОЛОВА. Дякую, Василю Тимофійовичу. Ваші оплески - це наші
вітання.
До складання присяги на трибуну запрошується Валентина
Михайлівна Палій. (Ну, закінчимо - тоді будемо з процедури!
Шановні колеги, закінчимо, це кадрове питання, і тоді буде з
процедури. Я прошу вас, дайте можливість закінчити. Я зрозумів.
Ну, зараз закінчимо питання - і буде з процедури, шановні колеги!
ПАЛІЙ В.М.
Я, Палій Валентина Михайлівна, присягаю сумлінно, чесно і
неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою
забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних
і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів
і прокурорів.
ГОЛОВА. Вітаємо вас, Валентина Михайлівна.
До складання присяги на трибуну запрошується Анатолій
Миколайович Скотар.
СКОТАР А.М.
Я, Скотар Анатолій Миколайович, присягаю сумлінно, чесно і
неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою
забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних
і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів
і прокурорів.
Так, вітаємо вас Анатолію Миколайовичу. До складення присяги
на трибуну запрошується Микола Анатолійович Шелест.
ШЕЛЕСТ М.А.
Шановні депутати, я, Шелест Микола Анатолійович, клянусь
сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої
ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із
числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та
етики діяльності суддів і прокурора. Дякую.
ГОЛОВА. Вітаю Анатолій Миколайович. Складення присяги
завершилося.
Прошу з процедури народний депутат Турчинов.
16:07:48
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.
По-перше, по процедурі у нас було питання, пов'язане з
присягою членів Вищої ради юстиції. І прохання давати до того, як
починається питання, а не після.
Що стосується сенсу проблеми. Я хотів би задати вам,
Володимире Михайловичу, проблемне питання. Ще півтора роки
залишається бути членом Вищої ради юстиції представникам, обраних
на з'їзді суддів, відповідно до регламенту цієї установи. Зокрема
бувшому народному депутату Віктору Шишкіну. У мене конкретне
питання. На півтора роки раніше ви привели людей до присяги. Це
для того, щоб припинити достроково повноваження Шишкіна, чи як?
Будь ласка, дайте відповідь.
ГОЛОВА. Шановні колеги, шановний колего. Я не знаю про
припинення дострокових чи недострокових повноважень колишнього
народного депутата Шишкіна як члена Вищої ради юстиції. Я просто
керуюся тими документами і рішеннями з'їзду суддів, надісланими до
Верховної Ради України в установленому порядку, як за підписом
виконуючого обов'язки голови Верховного суду Стефанюка, а також
голови ради суддів України Кривенка. Чи це стосується на цю
посаду, чи це на вакантні посади, я не думаю, що це є предмет
дослідження з боку Голови Верховної Ради. Я доручу і прошу
профільний комітет розібратися і проінформувати з цього приводу.
Немає заперечень?
Шановні колеги, переходимо до... Будь ласка, з процедури
народний депутат Кармазін.
16:09:29
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Юрій Кармазін, блок "Наша Україна".
Я глибоко обурений тим, що, поперше, ми порушуємо Регламент.
А по Регламенту положено не переривати розгляд питання. Зараз має
відбуватися обговорення зовсім іншого питання.
По-друге. Ми обійшли профільний Комітет, у якому я працюю, з
питань правової політики, в якому знаходиться це, безумовно, дуже
спірне питання, тому що є Закон про Вищу раду юстиції, ніяке не
положення. І тут Турчинов має рацію, серйозну рацію. І таким чином
це питання, я прошу вас, поки що не підписувати, ніяких документів
не надавати, довідки, поки не розберетеся. Це питання нашого
сумління. Якщо ми зараз порушили закон щодо суддів, щодо Вищої
ради юстиції, то тоді ми започаткуємо далі кругове порушення
закону. Цього не можна допускати, Володимире Михайловичу, я просив
би, щоб ви розібралися з цим детально і підняли закон. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, я керуюся документами із Вищої ради юстиції,
також документами, який надав мені з'їзд. Я ніякими політичними
моментами тут не керуюся.
Шановні колеги, переходимо далі, продовжуємо нашу роботу. Я
доручив комітету розібратися і дати. Проект Закону про завершення
будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату
окислених руд. Комітет профільний пропонує тут на обговорення до 5
хвилин. Я думаю, що це мало, давайте відведемо 10 хвилин.
Я не чую. Будь ласка, народний депутат Семенюк. З мотивів,
будь ласка, чи з процедури, як там завгодно.
16:11:28
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція соціалістів.
Шановний Володимире Михайловичу! Законопроект дуже актуальний
і його обговорити треба по повній процедурі. Там записано всього
шість чоловік. Ми детально аналізували і в себе в комісії. Я
думаю, давайте ми дамо шість чоловік по 3 хвилини, якраз всі
виступлять. І це буде нормальна процедура. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Пропозиція приймається? Я просив би
лише вкладатися десь в межах двох хвилин, бо у нас багато питань,
щоб всі могли виступити.
Народний депутат Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися
Кармазіну Юрію.
16:12:00
ПУЗАКОВ В.Т.
Пузаков, фракція Комуністичної партії України.
Проект закону про завершення будівництва Криворізького
гірничозбагачувального комбінату окислених руд Вадима Миколайовича
Гурова, Юрія Івановича Єханурова та Бориса Ілліча Олійника не
повинен залишитися байдужим у залі Верховної Ради. Адже він
торкається необхідності вирішення не тільки соціальноекономічних,
але й політичних питань, пов'язаних з прискоренням будівництва
комбінату.
Я у Верховній Раді разом з іншими депутатами представляю
Кіровоградщину і нам безумовно найбільш близькі і зрозумілі
проблеми довгобуду, адже з комбінатом пов'язано не тільки
виконання зобов'язань перед іншими країнами - учасницями його
спорудження. В той же час не можуть не хвилювати соціальні
проблеми комбінату. Декілька урядових комісій, призначених урядом
України, уже за часів незалежності зробили однозначний висновок
про доцільність і необхідність завершення будівництва комбінату.
Проте, з 1997 року він завмер за відсутністю фінансування. Дійсно,
треба враховувати кризовий стан економіки України. Але будівництво
комбінату тісно пов'язано з економічним та соціальним станом і
подальшим розвитком Кіровоградщини і, перш за все, Долинського
району. Треба врахувати, що за роки будівництва населення міста
Долинська зросло на 15 тисяч. Зараз енерго і водопостачання,
опалення та інші комунальні послуги місто одержує від комбінату.
Сьогодні лише за житло, передане комбінатом місту, заборгованість
складає 3,5 мільйона гривень. Де їх взяти з обласного бюджету? Тим
більше, з районного.
Безумовно відсутність фінансування потягла за собою
загострення соціальної напруги на будові. Постійна заборгованість
працівникам комбінату заробітної плати, невизначеність з подальшою
долею комбінату провокують до непередбачених конфліктів. Треба
погодитися з тим, що прийняття закону та його реалізація дасть
можливість, по-перше, відкрити нові робочі місця для 5 тисяч
чоловік та реально збільшити надходження як до Державного бюджету,
так і бюджету Кіровоградської області, а це може вивести її з
розряду дотаційних.
По-друге, компенсувати виробничі потужності, що вибувають на
діючих гірничорудних підприємствах Кривбасу, уникнути кризи в
металургійній галузі та зменшити імпорт залізної руди з Росії.
Тому у мене немає сумніву щодо доцільності прийняття цього
закону. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, Юрій Кармазін, підготуватися Борису
Олійнику.
16:15:00
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників вітчизни.
Шановні народні депутати, я вже сьогодні зранку подумав, щось
може з урядом стряслося, може епідемія грипу чи що, аж дивлюся в
профспілках сидить живий, здоровий Кінах Анатолій Кирилович, дай
Боже, йому довгого життя. То я думаю, що тут при розгляді цієї
справи, куди Україна вже вклала 1 мільярд, коли вже вклала 884.1
тисячу мільйонів доларів США, а це 4 з половиною мільярди, на всяк
випадок - одна десята річного бюджету, зразу так, на всяк випадок,
уже вкладено державою, просто поховано. То може зацікавить такий
об'єкт? Чи ще у нас є об'єкти, коли такі гроші вкладені? Вони мені
не відомі, де ще вкладено. Ну Палац "Україна", там скромніше було
набагато, де було вкладено. І сьогодні вони кидають у Верховну
Раду заступника держсекретаря і все. Безумовно, це фахова людина,
але мене не задовольняє та доповідь, яка сьогодні була зроблена
тут з трибуни. І той проект закононодавчого акту про завершення
будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, якого
відбулася тут презентація, він не витримує ніякої критики.
Абсолютно тверезий підхід продемонстрував Гуров Вадим
Миколайович, абсолютно державний підхід, я б сказав. Коли сьогодні
пропадає майно і треба витрачати кошти ще і на його охорону і на
утримання інфраструктури і всьоговсього іншого, то треба зараз
приймати якісь серйозні рішення. І я недаремно запитував: а що
робити сьогодні нам щодо Румунії і Словаччини, які вже витратили
серйозні кошти, одні - 80 відсотків профінансували, інші - 60
відсотків, це їх частина, це наші договірні зобов'язання, це наш
імідж нашої держави? Тому треба приймати в першому читанні варіант
депутатський, це однозначно. За варіант урядовий не може бути і
мови. Це перше.
Друге. Доручити, в контрольноревізійному управлінні зараз
поставити питання про доручення контрольноревізійному управлінню
проревізувати, що там зроблено, що там зараз робиться, куди ті
гроші пішли, на які вибори, і зупинити це. І ставити питання про
ефективного власника. При цьому, я вважаю, що питання, яке
задавалося, що зніміть, пане Гуров, пункт 3 щодо звільнення плати
за землю. Не треба знімати. Місцеві ради отримують плату з
заробітної плати робітникам, які будуть, у них буде заробітна
плата. А от якщо ми повністю зав'яжемо гаплик на шиї у цього
підприємства, у того, хто його візьме, ото тоді будуть проблеми.
Воно з України це підприємство нікуди не дінеться, хай сюди
інвестують. Але інша проблема, що ми не можемо його і за 1 гривню
продавати. Хай з нами розрахуються хоч пізніше, тоді давайте з
умовою будемо...
ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович.
КАРМАЗІН Ю.А. ...Але приймати в першому читанні і передбачити
такий механізм, де би ті 4,5 мільярда грошей, які вкладені, а
всього 9 мільярдів всіма країнами вкладено, щоб вони просто так не
пропадали для цієї держави. От за таке рішення я прошу вас
проголосувати, тільки за депутатський законопроект. Дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Борис Олійник, фракція комуністів. Підготуватися
Ігорю Юхновському.
16:18:51
ОЛІЙНИК Б.І. Дякую.
Шановні колеги, було б більше, ніж легковажним, з мого боку,
гуманітарія, пояснювати значення цього комбінату. Про це досить
доказово роз'яснив Вадим Миколайович Гуров. Я ж лише засвідчу:
особисто побувавши на об'єкті, що цей достеменний гігант степу і
нині, через 17 літ, вражає своєю могутністю. Печально, що
найдосконаліші будівлі і техніка під натиском часу все ж осідають.
І це при тому, що, як уже сказали доповідачі, готовність об'єктів
комбінату складає близько 75 відсотків. При цьому, вже майже
вирішені проблеми соціальної сфери, зокрема житла. Прокладено
залізницю Долинська-помічна, що суттєво скоротить вантажопотоки,
тощо.
Додам, що з введенням першого пускового комплексу комбінат
виходить на проектне виробництво 6,6 мільйони тон високоякісних
залізних обкатишів, вкрай потрібних нашим металургам. Я попросив
би не торкатися міжнародного боку цього питання, бо ми вліземо в
досить неприємну ситуацію. Я вже не кажу об тім, як гнітюче діє і
на моральний, і на матеріальний стан наших рідних трударів та
їхніх родин, яких по суті полишили напризволяще. А іншого і чекати
не доводиться, коли вже впродовж шести років будова не
фінансується з бюджету. Я розумію тих, хто стоїть за економію
коштів. Так, можна цей комбінат передати під казино. Можна на
металобрухт. Можна сидіти на всіх цих деталях гордо, як собака на
сіні із Лопе де Вега. Але куди ж, як сказав, Єхануров, ви подінете
людей? Не треба ж бути таким циніком, шановні колеги, там живуть
люди. Треба думати, я думаю, що варіант, який запропонували Гуров
Вадим Миколайович, досить доцільний.
До речі, не розкидаймося своїми людьми. Я вам зараз
повідомлю, що нас уже в Україні 40 мільйонів, тому що 4,5 знято, 7
мільйонів за рубежем шукає роботу. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський, фракція "Наша Україна".
Підготуватися Семенюк.
16:22:00
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати!
Україна стала заручницею величезного будівництва в
Кіровоградській області Криворізького збагачувального комбінату.
Він розрахований на споживання окислених руд, які зараз
знаходяться у відвалах - це 600 мільйонів тонн, і крім того
запасів 1 мільярд 600 мільйонів тонн. Це, приміром, хватить на 110
років роботи комбінату при його потужності.
Однак була зроблена величезна помилка в 1994 році, коли
Україна повністю взяла на себе власність цього комбінату замість
того, щоб утворити акціонерне товариство з тими державами, які
спільно в Радянському Союзі будували цей комбінат.
Питання утворення акціонерного товариства залишається
актуальним і сьогоднішнього дня. Для того, щоб можна було утворити
акціонерне товариство і повністю користуватися тим призначенням,
який мав Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат, Україні
треба внести робіт на 221 мільйон доларів. Я вважаю, що ця сума є
вповні доступна для Державного бюджету України. Коли ми внесемо
221 мільйон доларів і добудуємо першу чергу, ми стаємо разом з
ними власниками акціонерного товариства і одержимо всі прибутки в
подальшому в роботі цього заводу. Я вважаю, що це треба зробити в
першу чергу.
Що пропонується в законі і що пропонував Вадим Михайлович
Гуров? Гуров пропонував повністю змінити напрямок роботи
комбінату. Комбінат перестає бути комбінатом окислювальних руд,
комбінат починає переходити на переробку концентрату залізного з
інших комбінатів. Комбінат починає займатися титаноільменітовими
сланцями, для того щоб одержувати титан, ільменіт і таке інше.
Комбінат має будувати мінізавод металургійний для виробництва
сортової сталі. Коли це буде роблено, я хочу вас спитати?
Припустимо, що ми цьому самому нашому інвестору все-таки
продамо цей комбінат і він буде робити, та інвестор буде робити
те, що він захоче і ніяких обов'язків він не буде нести.
Я вважаю, що треба зробити наступне. Україна має внести 221
мільйон доларів і добудувати першу чергу. Після цього робиться
акціонерне товариство із країн, які там внесли свої внески.
Україна при тому має 56 процентів власності в тому ділі і комбінат
працює згідно зі своїм призначенням. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Рафаїловичу.
Валентина Петрівна Семенюк, голова Контрольної комісії з
питань приватизації. Підготуватися Дорогунцову.
16:24:57
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція соціалістів.
Шановні колеги, якщо подивитися на законопроекти, другий,
який більш запропонований розширений, він нагадує мені дарування
майна і обходження приватизації в обхід приватизаційних законів,
які ми сьогодні маємо, мається на увазі відкритість.
Проект закону, що пропонується до прийняття, не вирішить
проблем з розрахунками з країнами-учасниками будівництва
комбінату, тому що попередні технології переробки обіднених
окислених руд не менш як 20-річної давності, вони занадто
застарілі. Потрібно проводити новітні технології збагачування
окисних руд, для чого потрібні додаткові капіталовкладення, а їх у
проекті зазначеного законопроекту , що і в попередньому, і в
другому, взагалі відсутні.
Тому я хочу сказати, що ніхто не буде зацікавлений в тому,
щоб купувати ті технології і те майно, яке вже є надто застарілим.
Крім того, слід зазначити, що не визначена частка України у
загальному об'єкті незавершеного будівництва. Вона визначена лише
у відсотковому визначенні, а окремо вона роздрібнена в інженерних
комунікаціях, відповідно в проектній документації, відповідно у
будівлях, які фактично не зазначені документально. Тому це
потрібно зробити.
Але я реаліст, і тому хочу сказати, що потрібно, звичайно,
вирішувати проблему гірничозбагачувального комбінату, але у першу
чергу, що потрібно зробити.
Перше. Потрібно підготувати і чітко визначити межі і
власність майна, як це передбачено відповідно до Закону про
власність. Потрібно запропонувати кожному учаснику будівництва тим
країнам, які приймали участь у будівництві, створити або спільне
підприємство, або юридичне з чітким визначенням повноважень і меж
цієї долі, яка зазначена повинна бути у Статутному фонді. Крім
того, треба, щоб Україна, маючи такий відповідний статутні
зобов'язання з українськими учасниками, по-перше, відпаде сама
процедура щодо того, яка у нас повинна бути домовленість із
учасниками, які сьогодні приймали участь у будівництві даного
комбінату. Тому і сума повинна бути чітко визначена, як
завершувалося будівництво, тобто будуть зобов'язання перед іншими
країнами тими, які займали будівництво, і зокрема перед ними як у
частині того, що або вони свою частку продадуть, або на ту частку
відповідно прийдеться вкладувати інвестиції і буде обоюдне
зобов'язання перед усіма учасниками будівництва даного комбінату.
А так, як зазначено у статті 7, що відповідно буде дарування
майна інвестору без зазначення долі, при цьому ще й надається
відповідне оподаткуваня, звільнення від сплати за землю, завезення
відповідних товарів. Це іде у першу чергу у протиріч нашого
чинного законодавства, Закону про власність. І відповідно, я
думаю, що сьогодні ми повинні бути зацікавлені у тому, щоб межі
державного майна у цьому комбінаті були чітко визначені, і
зобов'язання тоді перед країнамиучасницями будуть чітко визначені
у спільному підприємстві, яке потрібно створити. Тому
концептуально цей закон потрібно відповідно доопрацьовувати з
визначенням долі України у даному комбінаті. Дякую.
ГОЛОВА. Сергій Іванович Дорогунцов. Будь ласка, фракція
комуністів.
16:28:29
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Шановний головуючий, шановні народні депутати.
Після виступу Ігоря Рафаїловича Юхновського, він - рухівець,
а я - комуніст, мене легше виступати. Мені здається, що Комітет
промполітики дуже вільно розпоряджається добром, яке йому не
належить - це частина національного багатства України, це об'єкт,
який має вартість 2 мільярди доларів.
Що вони пропонують? Щоб держава, по-перше, повністю
розрахувалася з боргами ГОКОРу, раз. А це сотні мільйонів гривень.
По-друге. Щоб потім, після того, як вона розрахується, ще три
роки фінансувала комбінат. І, нарешті, продала його, безплатно
віддала ефективному інвесторові.
Я думаю, що в задумці у них вже є і прізвище цього інвестора.
Кому снилося 2 мільярди одержати ні за що, ні про що.
Крім цього на 30 років, пробачте мені, на 30 років ГОКОР
звільняється від оподаткування, тобто надається спеціальний режим
інвестування. Чого на 30 років? Через 20 років там треба повністю
міняти все обладнання. В чому справа? Чому на 30-ть?
Далі. Після вводу в дію, а це через кілька років комбінату,
його першої черги, вже прибутки підуть і, нарешті, вони складуть
200 мільйонів на рік.
І останнє. В цих законопроектах, і в одному, і в другому, я
думаю, що їх треба здати в музей спеціальний, щоб люди потім
дивилися і оцінювали, як поводили себе народні депутати по
відношенню до національного багатства України.
Зовсім не передбачені заходи по екологічному захисту регіону,
і населення в тому числі. Я на ГОКОРі бував кілька разів. Це
кіровоградські чорноземи, а там посадили комбінат окислених руд.
Правда, з іншого боку він розвантажує кривий Ріг, забирає звідти
сировину, яка сьогодні нікому не потрібна, а лише забруднює
оточуюче середовище.
Комбінат вирішує питання про ліквідацію цього забруднення.
Водночас сам є джерелом такого забруднення.
Тому я вважаю, шановні товариші, переходячи вже в спокійну
фазу свого виступу, що як перший закон, так і другий закон треба
відхилити. Не наша справа - займатися цим. Нехай уряд вирішує. От
Ігор Рафаїлович говорив 22002, а якщо навіть на 200, то 300
мільйонів туди вкласти і почати виробляти продукцію. Бо ми ж
повинні розрахуватися. Там не тільки румуни і словаки. Там є і
інші і кожному треба дати. Вони не хотять доларів, вони хотять
окатишів. Сировину для металургії. Ось що треба.
ГОЛОВА. Дякую, Сергій Іванович.
ДОРОГУНЦОВ С.І. Спасибі дуже.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд проекту закону про завершення
будівництва Криворізького гірничозбагачувального комбінату
окислених руд завершено. Щодо рішення, будемо визначатися під час
голосування.
На ваш розгляд вноситься проект закону про внесення зміни до
статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" (це на повторне перше читання). Ми
переходимо до розгляду законопроектів за скороченою процедурою.
Тобто, виступи дововідача і співдоповідача, а також 2- за, 2 -
проти.
Будь ласка. Доповідач - міністр аграрної політики Сергій
Миколайович Рижук. До 5 хвилин. Ще краще, якщо в три хвилини...
РИЖУК С.М.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні
депутати! Всім відомо, що бурякоцукрова галузь для України і для
сільського господарства є стратегічною, занадто важливою і
прийняття Верховною Радою України 17 червня 1999 року закону про
державне регулювання виробництва і реалізації цукру стало першим
етапом забезпечення збереження бурякоцукрової галузі і її
економічного оздоровлення. Цим законом визначені правові,
економічні та організаційні засади державної політики щодо
виробництва експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі
цукром.
Ліцензування оптової торгівлі цукром є одним з основних
положень закону України про державне регулювання виробництва
реалізації цукру і впровадження його в дію без ліцензування досить
складне і практично унеможливлює в повній мірі реалізувати цей
закон. Відхилення у 2000 році Верховною Радою законопроекту щодо
внесення змін до Закону "Про підприємництво" в частині включення
оптової торгівлі цукром до переліку видів діяльності, які
підлягають ліцензуванню, це було зроблено з підготовкою окремого
Закону України "Про ліцензування", не дало можливості своєчасно
реалізувати ряд окремих принципових норм закону про державне
регулювання виробництва, реалізації цукру.
На сьогоднішній день, як ви знаєте, шановні народні депутати,
оптовою торгівлею цукром займається значна кількість власників
цукру - це і товаровиробники, фізичні особи, постачальники і
матеріально-технічних ресурсів, інші суб'єкти підприємницької
діяльності, які реалізують його на свій розсуд, в основному на
стихійних ринках, при дорогах, перепродуючи по кілька разів, по
суті перебуваючи при цьому в тіньовій економіці. Така ситуація на
ринку через відсутність ліцензування не дає можливості сформувати
цивілізований ринок цукру, оцінювати наявні його ресурси для
забезпечення внутрішній потреб держави, здійснювати облік операцій
з реалізації цукру за квотою "а". Цукор перепродується і
сертифікати якості і відповідності підробляються і немає
можливості перевірити повноту сплати податків і зборів.
На виконання Закону України "Про державне регулювання
виробництва та реалізації цукру" та з метою впровадження
цивілізованого ринку цукру ми й внесли на розгляд Верховної Ради
проект закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" (в частині
оптової торгівлі цукром). Що ми передбачаємо і як переконуємо вас,
шановні народні депутати, що це дасть? По-перше, забезпечити повну
організацію механізму виконання Закону України "Про державне
регулювання виробництва і реалізації цукру". Виробникам цукру це
дасть можливість більше уваги приділити технічному переозброєнню
підприємств і створювати дієву конкуренцію. Визначити найбільш
перспективних виробників цукру і створювати зони, спеціалізовані
зони, інтегрованого виробництва агрокомбінатів стосовно
виробництва і реалізації цукру. Визначити більш чіткі правила на
ринку цукру. Створити стабілізаційний або інтервенційний фонд на
внутрішньому ринку цукру із залучення коштів.
І, що особливо важливо, ми сподіваємося, що це дозволить нам
ефективно боротися проти контрабандного ввезення цукру на
територію України, тому що саме, коли є ліцензія і вона буде
видаватись центральним органом виконавчої влади, ми можемо
запитати звідки у того чи іншого товаровиробника, який торгує
цукром, чи підприємця взявся цей цукор, яке його походження і таке
інше. Це і в свою чергу, за нашим переконанням, дасть змогу не
допустити такого широкого, принаймні, тіньового обігу цукру.
І в кінцевому рахунку це дасть можливість нам правильно
формувати цінову політику, визначити і здійснювати рівень
мінімальних цін згідно чинного законодавства, а значить і
підносити ефективність виробництва, яка і дасть, дозволить такій
енергозатратній і високоємкій галузі як бурякоцукрове виробництво
капіталовкладення і розвивати цю галузь на основі широкого
відтворення. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Сергій Миколайович.
Співдоповідач. Шановні колеги, ми ж., ви там звернули увагу -
скорочена процедура. Будь ласка, сідайте. Володимир Кирилович
Черняк. Шановні колеги, відповідно до скороченої процедури, я
прошу у вас уваги, по Регламенту головний доповідач (ініціатор),
доповідач від комітету, два - "за" і два - "проти". Ви погляньте,
будь ласка, на те, який у нас перелік питань, які ми повинні
розглянути. Будь ласка.
16:38:06
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні народні депутати! Ми з вами розглядаємо питання про
солодке життя. Правда, для кого? Я особисто ставлюсь критично і
скептично до розширення сфер ліцензування, але я сприймаю
аргументацію, яка була викладена сьогодні міністром і на комітеті
нашому, що в конкретних, реальних умовах, які склалися зараз,
існує потреба того, щоб внести до переліку сфер діяльності, які
ліцензуються, оптову торгівлю цукром. Можливо, настане час, коли
ми повернемося до того, що це не потрібно робити, але в даних
конкретних умовах, мабуть, в цьому є потреба. Взагалі б я сказав
так: чим менше ліцензування, тим воно краще. Чим ліцензування
краще, тим його менше. Але разом з тим я повинен визнати, що зараз
виникла необхідність прийняття цього законопроекту. Чому? Тому що
виникла суперечність між Законом України "Про державне регулювання
виробництва і реалізації цукру" та Законом України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності". І для того,
щоб усунути цю суперечність між двома законопроектами,
пропонується внести зміни до статті 9 Закону України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності". Цією зміною
встановлено перелік видів господарської діяльності, які підлягають
ліцензуванню, і пропонується доповнити новим пунктом, 65-им, -
оптова торгівля цукром.
Комітет з питань економічної політики управління народним
господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні
розглянув законопроект про внесення зміни до статті 9 Закону
України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
стосовно запровадження ліцензування господарської діяльності,
пов'язаної з оптовою торгівлею цукром. Прийняття закону дозволить
усунути суперечність між Законом України "Про державне регулювання
виробництва і реалізацію цукру" та Законом України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності у частині
ліцензування оптової торгівлі та сприятиме стабілізації
внутрішнього ринку цукру".
Отже причин дві: усунути суперечність між двома законами -
перша причина, і друга причина - стабілізувати ринок цукру в
Україні.
Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради
України в своєму висновку підтримує прийняття зазначеного проекту
закону. Я повинен визнати, що головне науково-експертне
управління, як правило, дає адекватні і правильні висновки.
Комітет пропонує Верховній Раді України повторно розглянути
зазначений проект закону та прийняти його в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Володимире Кириловичу.
Шановні колеги, прошу на виступ, два - за, два - проти.
Прошу, ви запишіться. Записалися...
З процедури, будь ласка, Микола Томенко.
Юрій Анатолійович, ви до виступу підготуйтеся.
16:41:54
ТОМЕНКО М.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Я, бо тут виникла ситуація, там міністр доповідає.
Як відомо, у відповідності до указу Президента України, у нас
зараз Кабінет Міністрів виконує повноваження і ми вже вчора в
засобах масової інформації і сьогодні працюємо з Кабінетом
Міністрів, але я просив би всіх виконувати указ Президента, і
оголошувати і в пресі, і тут наших колег, як виконувачів
обов'язків - міністра, віце-прем'єр-міністра, і діяти, як це
передбачено указом.
ГОЛОВА. Зауваження слушне, давайте будемо всі його
дотримуватися.
Будь ласка, Юрій Анатолійович, ви за чи проти?
16:42:46
КАРМАЗІН Ю.А.
Я записаний перший, тому маю право, а потім уже дивіться
давайте.
Дякую. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний народе України, шановний
пане виконуючий обов'язки міністра, я б дуже хотів, щоб ви були і
далі міністром.
Принаймні, я вважаю, що такий крок, який запропонований зараз
щодо зміни закону про ліцензування певних видів господарської
діяльності, який зараз запропонований. Це є абсолютно правильний
ринковий крок, конкурентний крок, який вживається сьогодні урядом.
На жаль, з величезним запізненням він приймається, цей крок, його
треба було вжити набагато раніше.
А я вам скажу, що я як народний депутат 4 чи 5 років поспіль
піднімаю питання: звідки в Одеській області везеться по 40 - по 60
тонн контрабандного цукру? Затримується, потім продається як
"скоропортящийся" певним кланом в 5 разів дешевше. Йде ціла
боротьба.
Ви знаєте, немає зараз голови Служби безпеки, він би
розказав. 20 тисяч тонн приходить цукру з цього ж питання. Тому
питання про оптову торгівлю цукром, що треба включити, - треба
включити однозначно. Це вивід економіки з тіні.
Що стосується до змін, що тут довго обговорювати? Три всього
речення, включити "Оптова торгівля цукром". Чи зарегульовуємо ми
таким чином економіку, чи ні? Я вважаю, що це протекціоністський
захід, направлений на посилення контролю і на вивід економіки з
тіні. І більше ніяк цей захід не треба розглядати.
У деяких засобах масової інформації зараз розв'язана кампанія
істерії, що у нас з м'ясом проблеми, тому що накінець-то уряд
почав захищати власного товаровиробника. І слава Богу, що
захищаєте, і треба захищати! Да, проблема з "ножками Буша". Знову
йдуть "ножки Буша" контрабандним шляхом, знову ідуть. Істерія: ми
тут пропадемо без їх ножок. Не пропадемо ми без їх ножок і без
їхнього виробництва продуктів тваринництва. Ми просто забезпечить
тільки своїм умови.
І я за те, щоб приймати цей закон в першому і в другому
читанні одразу. І вношу таку пропозицію, щоб в четвер ми
проголосували, бо тут всього 3 слова, тут або "да", або "ні",
іншого варіанта тут не може бути.
Дозвольте зекономити час. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Анатолій Раханський, фракція Партії
промисловців та підприємців, "Трудової України".
16:45:34
РАХАНСЬКИЙ А.В.
Дякую. Анатолій Раханський, Євпаторійський виборчий округ,
депутатська фракція промисловців і підприємців і "Трудова
Україна".
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Прийняття
цього закону дозволить усунути суперечність між Законами України
про державне регулювання виробництва і реалізацію цукру та Законом
України про ліцензування певних видів господарської діяльності
саме у частині ліцензування оптової торгівлі цукром. Зараз оптова
торгівля цукром не включена до переліку видів господарської
діяльності, які підлягають ліцензуванню. Цукор для нашої держави
був і є не тільки продуктом харчування першої необхідності, а
також найважливішим експортним товаром. На жаль, в останні роки
спостерігається катастрофічний спад виробництва цукрових буряків
та цукру. Так, виробництво цукрових буряків зменшено з 45
мільйонів тон до 15 мільйонів тон, а цукру з 5 мільйонів тон до
1,5 мільйона тон. Окрім того, за цим скороченням виробництво
буряків і цукру з нього стоять закриття цукрових заводів, втрата
робочих місць, руйнування сівозмін, ліквідація комунальних послуг
для жителів селищ, де розташовані цукрові заводи.
Шановні колеги, втративши такі можливості виробництва цукру,
ми втратили його експорт на мільярди гривень, а це втрат доходної
частини бюджету. А як же сьогодні обстоять справи з оптовою
торгівлею цукром у нашій країні. торгівлею цукром займаються
фізичні особи, товаровиробники, постачальники
матеріально-технічних ресурсів. На жаль, цей важливий продукт
повсякденного харчування реалізується на стихійних ринках. І через
відсутність ліцензування не має можливості сформувати
цивілізований ринок збуту.
Ми вважаємо, що впровадження ліцензування оптової торгівлі
цукру дасть можливість виробникам цукру приділити більшу увагу
технічному переозброєнню, регулювати ресурси цукру протягом року,
забезпечити більше надходження платежів до бюджету. До речі,
відомі провідні країни світу та Європи по виробленню цукру саме
користуються жорстким ліцензуванням оптової торгівлі цукром.
Шановні колеги, я прошу вас підтримати запропонований
законопроект і проголосувати за нього в четвер в цілому. Дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам.
Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про внесення змін до
статті 9 Закону України про ліцензування певних видів
господарської діяльності завершено.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
Митного тарифу України.
Я прошу для доповіді виконуючого обов'язки міністра економіки
та з питань європейської інтеграції Олександра Віталійовича
Шлапака.
Шановні колеги! Нам сьогодні, щоб виконати наш план роботи,
треба ще розглянути вісім законопроектів. Залишилося годину 10
працювати. Давайте будемо оперативні з тим, щоб виконати наш
розклад засідання.
Прошу вас, якщо можна...
ШЛАПАК О.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України
розроблений за результатами засідань Митно-тарифної ради, які
відбулися ще в кінці минулого року і на початку цього року, а
також доопрацьований
..............з висновками Головного
науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
Даним проектом закону пропонується відкоригувати ставки
ввізного мита на деякі товари у відповідності до поточної
кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринку. Ми пропонуємо п'ять
таких змін. Коротко відкоментую їх.
Перша з них. Деталізація товарних кодів з визначенням окремих
кодів продукції згідно з українською. класифікацією товарів
зовнішньоекономічної діяльності без зміни ставок ввізного мита на
цілу групу товарів. Це необхідно для вдосконалення митно-тарифного
регулювання імпорту зазначеної продукції, ведення статистичного
обліку аналізу обсягу імпорту.
Ще раз хочу підкреслити. Ми не міняємо ставок, а просто
деталізуємо номенклатуру.
Друге. Враховуючи підсумки переговорів в рамках процесу
вступу України до Світової організації торгівлі, а також те, що
дикий, не шліфований рис в Україні не вирощується, виділити його в
окремий код і встановити для нього ставку мита на рівні 1
відсотка. Тим самим ми знижуємо ставку менш, як на 1 відсоток.
Третє. Враховуючи те, що імпорт попередніх сумішів-преміксів
( вони використовуються для годівлі тварин) у 2001 році в
порівнянні з 2000 роком збільшився, зверніть увагу на цю цифру, на
60 відсотків, а вітчизняні підприємства задовольняють потребу
вітчизняного ринку цієї продукції повністю, то з метою захисту
національного виробника пропонується збільшити ставку ввізного
мита на попередні суміші-премікси до 20 відсотків. Діючий рівень
сьогодні нуль.
Четверте. Зміна ставок ввізного мита на засоби захисту росли,
що зумовлено тим, що останніми роками в Україні створено потужну
базу виробництва захисту рослин.
З метою створення рівних умов відповідних вітчизняних та
імпортних товарів на внутрішньому ринку передбачається як
підвищення ставок ввізного мита на 9 товарних позицій - хочу
підкреслити підвищення пропонується на готову продукцію - так і
зниження на 10 позицій товарних з метою забезпечення вітчизняних
виробників необхідною сировиною.
5. Виділення окремого коду та зменшення ставки ввізного мита
дорівнює 6,5, а зараз діючий рівень 15, на плівки з твістефектом.
Вони використовуються як сировина для виробництва упаковки для
кондитерських виробів. Зазначене викликане тим, що під цим великим
кодом, який сьогодні має місце в українській класифікації товарів
підпадають дуже велика група товарів. Нам необхідно виділити один,
котрій в Україні не виробляється, і на нього дещо знизити
відсоткову ставку.
В разі прийняття зазначеного законопроекту збільшаться
надходження до Державного бюджету від оподаткування товарів
імпортних, які в достатній мірі виробляються в Україні, а також
від оподаткування внутрішнього виробництва у разі використання
сировини, на яку зменшуються ставки ввізного мита.
Ми зробили детальні розрахунки до Державного бюджету. За
нашими обрахунками в разі прийняття такого законодавства надійде
більше 49 мільйонів гривень.
Крім того, всі запропоновані вам рішення є кроком на шляху
узгодження нашого законодавства з вимогами ГАТ СОТ.
Ми також погоджуємося з висновками Комітету Верховної Ради
України з питань фінансів та банківської діяльності щодо
необхідності вилучення з проекту норм зміни ставок ввізного мита
на товарні коди по текілі і по мискалю. Просили би підтримати цей
законопроект. Його очікують наші товаровиробники. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Від Комітету з питань фінансів і банківської
діяльності Буряк Сергій Васильович. Будь ласка.
16:52:36
БУРЯК С.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Як відомо, у
2001 році з прийняттям закону України про митний тариф України всі
питання щодо встановлення або змін ставок ввізного мита на всі
товари, що імпортуються в Україну, здійснюються Верховною Радою
України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків
Кабінету Міністрів України.
Таким чином, було завершено приведення нашого законодавства
про ставки податків і зборів, у тому числі і про ввізне мито у
відповідність зі статтею 92 Конституції України, яка визначає, що
зазначені вище питання встановлюються виключно законами. Такий
порядок зміни ставок ввізного мита робить цю процедуру абсолютно
прозорою, публічною і фактично дозволяє уникнути багатьох проблем
з проявом елементів недобросовісної конкуренції та унеможливлює
замовчування необгрунтованого протекціонізму з боку державних
службовців найвищих рангів.
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів та
банківської діяльності на своїх засіданнях 10 та 17 жовтня 2002
року розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект закону
України про внесення змін до Митного тарифу України та пропонує,
вилучивши з нього положення, що стосується зміни ставок ввізного
мита на "Текілу" та "Мескаль", прийняти законопроект за основу та
в цілому.
Зазначеним вищим законопроектом пропонується внести зміни до
Митного тарифу України з урахуванням підсумків переговорів в
рамках процесу вступу України до Світової організації торгівлі, а
також з необхідністю зменшення ставок ввізного мита на сировину
для виробництва засобів захисту рослин в Україні з одночасним
збільшенням ставок ввізного мита на імпортні засоби захисту
рослин, які в достатній кількості виробляються українськими
підприємствами.
Що стосується встановлення фактично безмитного ввезення
мексиканської горілки "Текіла" або "Мескаль", то члени комітети
одноголосно не підтримали цієї пропозиції уряду як такої, яка не
відповідає інтересам України і встановлює нерівні умови для
імпорту аналогічних товарів, тобто горілки з інших країн.
В ході розгляду зазначеного законопроекту народні депутати,
члени комітету, звернули увагу доповідача від Кабінету Міністрів
України на необхідність надати більш детальну Пояснювальну записку
до законопроекту та уточнити норми законопроекту щодо преміксів.
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України
надало такі додаткові матеріали, які вносяться на розгляд
Верховної Ради України. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам, Сергій Васильович.
Шановні колеги, записалися на обговорення Баранівський
Олександр, фракція Соціалістичної партії України, будь ласка.
Підготуватись Юрію Кармазіну.
16:55:34
БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Дякую.
Фракція Соціалістичної партії України, Олександр
Баранівський.
Я буду підтримувати цей внесений Кабінетом Міністрів
законопроект по слідуючих мотивах. Цей законопроект чітко захищає
нашого українського товаровиробника. Вітчизняні товаровиробники,
маючи всі технічні можливості для виробництва всіх тих продуктів,
на які сьогодні вводиться додаткове мито. На сьогодні 95 процентів
ринку України із засобів захисту рослин контролюються західними
компаніями і, як наслідок, маємо ціновий диктат.
Для прикладу. Поки в Україні не вироблявся препарат
"Раундап", то ціна на цей препарат американської фірми "Мансото"
за один літр складала 14 доларів, а коли стали випускати свій,
українській, то ціна на американський упала до 6 доларів, при тому
собівартість українського - 4,6 долара за літр. І таких прикладів
можна приводити і по інших препаратах. Зокрема, скажімо, на
основі, які випускаються 2.4Д, один літр імпортного коштує до 6
доларів, вітчизняних - 3. Це все, ви самі розумієте, надзвичайно
буде впливати на собівартість сільськогосподарської продукції.
Друге. Ми цим самим законопроектом стимулюємо збільшення
виробництва вітчизняних засобів захисту рослин, створюємо нові
робочі місця, зростуть надходження до бюджету, як відмічається і
справці, в межах до 60 мільйонів гривень. При прийнятті даного
законопроекту, якщо зарубіжні компанії будуть продовжувати, і,
слава богу, хай будуть присутні на нашому ринку, то це знову ж
таки дасть збільшення до бюджету порядку 19 мільйонів гривень,
тобто заберемо у них надприбутки.
Я не можу погодитися із пропозицією Кабінету Міністрів, як я
сьогодні почув, що вже вони згодилися із пропозицією Комітету з
питань фінансів і банківської діяльності в тому, що не можна
надавати сьогодні можливості завозити в Україну мексиканську
горілку "Текіла" та "Мескаль". По суті, нам пропонують безпошлінно
ввозити мексиканську самогонку, яка виготовляється із кактусу. Я в
цьому вбачаю як загрозу національним культурним інтересам
українського народу із славними традиціями домашнього
самогоноваріння. Великий вибір самогонки картопляної, пшеничної,
житньої, слив'янки. бурякової, цукрової і так далі говорить сам за
себе. Та і кактус не для шлунку українця. Тому пропоную
законопроект підтримати із поправками Комітету з питань фінансів і
банківської діяльності відразу в першому і другому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін. Після нього виступатиме Володимир
Черняк.
16:58:30
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний народ України, ми з вами
довгий час гнули спину. Зараз трошечки-трошечки хочемо розігнути
її перед іноземцями. Мова йде про те, щоб було зрозуміло, що
проектом передбачається? Передбачається на кінець поставити якісь
перепони між тим, що запропоновано і весь час ввозиться в Україну,
я не говорю про "Текілу", абсолютно правильне рішення комітету тут
прийнято, хто її хоче скоштувати, скоштує за ті гроші, які буде
підвищено, воно буде коштувати, нічого з ними страшного не
станеться, я хочу сказати про те, що сьогодні знищується наша
нація через те, що народ недоїдає риби морської! Океанічної риби.
Зокрема скумбрії, зокрема недоїдає окуня морського, хека
сріблястого і так далі, і так далі. Так от, я б хотів би, щоб ми
захистили наших товаровиробників, наших, саме наших. І тому тут
постає питання:, хто буває в магазині, той, мабуть, знає, що ми
чомусь зараз купуємо білоруську рибу, ми зараз тільки
прибалтійське все, а нашим невигідно, українським невигідно сюди
везти і по цим цінам, розумієте? І сьогодні ті країни, які взагалі
не мають доступу до моря, не мають ніякої промисловості, вони нам
експортують, а ми несемо збитки, звісно, з цього.
І тому абсолютно правильне рішення, я вважаю, буде, якщо ми
підтримаємо цей законопроект в першому і другому читанні. Це
поперше.
І по-друге, якщо ми зробимо доручення цьому ж таки комітету
проаналізувати ще по другим видам товарів, аналоги яких
виробляються в Україні продуктів, в тому числі і харчування, і
хімічних продуктів, і будівельних товарів, і всього іншого. Ви
бачите, що сьогодні Європейський союз хоче захищатися від України.
Давайте ж і ми будемо захищатися.
Я стверджую, що ми на контрабанді і на тому, що все робиться
з обходом законодавства, втрачаємо ще один річний бюджет, я це
категорично стверджую по багатьом групам товарів. Давайте його
знайдемо, і знайдемо таким шляхом.
Безумовно, це є тільки рамочний закон. Він дуже вузенький,
але його треба приймати, як перший крок, приймати зразу, в цілому
як закон. Від цього бюджет виграє набагато більше грошей, ніж тут
сказано попередньо - 50 мільйонів гривень. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", будь ласка.
17:01:46
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, цей законопроект є реалізацією політики
поміркованого протекціонізму і спрямований на захист національних
економічних інтересів України. Тому він, на мій погляд, заслуговує
на підтримку.
Верховна Рада, практично, приймаючи такий закон, виконує свою
контрольну функцію. Ми самі прийняли рішення, що всі зміни, які
стосуються мита, приймаються Верховною Радою. Відповідно до цього
уряд подає нам законопроект. І, дійсно, це є свідченням прозорості
такої тарифної політики.
Крім того цей законопроект знаходиться в контексті вимог
Світової організації торгівлі. І це також дає нам підставу
позитивно оцінювати його. У цьому законопроекті пропонується
підвищити ввізне мито, ставки ввізного мита на деякі продукти, на
деякі товари і знизити ввізне мито. Але загальний баланс складає
десь 67 мільйонів гривень зростання надходжень до бюджету. Якщо
цей закон буде діяти, то це забезпечить зростання надходжень до
бюджету. Це також аргумент на користь цього закону.
І нарешті, я хочу підтримати депутата Кармазіна стосовно
риби. Я особисто постійно відчуваю нестачу фосфору для розумової
депутатської законодавчої діяльності. Я думаю, що не тільки
відчуваю це я, але і інші депутати, і відчуває це наш народ. З
кожним роком українці споживають все менше риби. Це неминуче
вплине на інтелектуальний потенціал нації. І я думаю, що якраз в
цьому напрямку потрібно, щоб і уряд, і Верховна Рада працювати і
щоб ми забезпечили зростання споживання риби.
І що стосується горілки "текіла". Тут я не погоджуюсь із
висновком профільного комітету. Загалом я вважаю цей висновок
абсолютно правильним і мудрим і підтримую його, крім одного
пункту: відносно горілки "текіла". Горілка "текіла", я, до речі,
дуже люблю цю горілку, це дуже смачна і чудова горілка. На жаль, в
Україні не ростуть кактуси, а вона виробляється з кактусів. В
Києві є ресторан "Текілахаус", де я побував і помірно випив. І я
думаю, що відносно горілки "текіли" нам треба подумати, чи варто
нам так бути суворими, тому що це не така велика кількість цієї
горілки йде в Україну, а вона високої дуже якості.
А загалом абсолютно правильним у законопроекті є те, що
ввізні мита на сировину.
Зростають, підвищуються, так і повинно бути, не треба, щоб до
нас везли сировину. І ми маємо... знижуються і підвищуються на
продукти захисту рослин. Тому цей законопроект є абсолютно
придатним для того, щоб ми його приймали. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про
внесення змін до митного тарифу України завершено.
На ваш розгляд вноситься проект Закону "Про товариство
сприяння обороні...
Будь ласка, народний депутат Білорус з процедури. Включіть
мікрофон. Юрій Олексійович, підходьте, будь ласка. Включіть
мікрофон народного депутата Білоруса. Будь ласка.
17:05:50
БІЛОРУС О.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.
Я суворо протестую проти всяких спроб реклами у парламенті
алкогольних напоїв, тим більше текіли. Це неподобство. І ресторани
рекламувати неможна. Є ж етика!
ГОЛОВА. Дякуємо. Приймається. Проект Закону "Про товариство
сприяння обороні України". Доповідач секретар Комітету з питань
молодіжної політики, фізичної культури, спорту, і туризму Юрій
Павленко. Будь ласка.
17:06:38
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний Голово, шановні колеги.
Юрій Павленко, фракція "Наша Україна".
З вашого дозволу доповідаю Закон "Про сприяння товариствам
оборони України". Як ви пам'ятаєте, це товариство є
правонаступником колишнього ДОСААФ України згідно Закону України
про об'єднання громадян у жовтні 1991 року було зареєстровано
Мін'юстом України.
Суспільно-корисна діяльність товариства має багату історію,
досвід, традицію. Воно було створено ще у березні 1923 року і
зробило величезний внесок у справу зміцнення оборони країни,
здобуло шану і повагу людей. Необхідність сьогодні прийняття
Закону України "Про товариство сприяння обороні України" визначено
особливим громадсько-державним характером діяльності ТСО України,
а також тим, що ця організація є єдиним громадським об'єднанням
України, виконуючим державне замовлення з підготовки спеціалістів
із числа осіб призовного віку для Збройних сил та інших військових
формувань України, а також приймає активну участь у важливому
державному завданні з військовопартіотичного виховання молоді,
розвитку технічних і військовоприкладних видів спорту, підготовки
кадрів масових технічних професій для народного господарства
держави.
Чинні нормативно-правові акти не охоплюють цього комплексу
організаційних, фінансових, майнових та інших питань пов'язаних з
діяльністю цієї організації.
Поданий на ваш розгляд законопроект має 110 статей, 11
розділів, які регламентують загальні положення, власність
товариства, його господарську діяльність, фінансове та матеріальне
забезпечення, державну підтримку товариства, відповідальність за
порушення цього закону, навчання призовну, діяльність у сфері
військовопартіотичного виховання та інше.
Зокрема, статтями 7, 8 законопроекту визначені основні
завдання і напрямки діяльності. Треба зазначити, що законопроектом
передбачено проведення заходів військово-партіотичного виховання в
загальноосвітніх школах та інших навчальних закладів, надання
допомоги ветеранам та інвалідам війни, ветеранам військової служби
та членам їх сімей, участь в організації, координації шефської
роботи підприємств, установ і організацій над військовими
частинами Збройних сил України.
Важливе місце посідає в законопроекті питання підготовки
кадрів масових технічних професій. Підготовка ж призовників з
військово-технічних спеціальностей має значення не тільки щодо
якісного поповнення Збройних сил України, але сприятиме набуттю
молодими людьми загальнотехнічних професій, які можна застосувати
в різноманітних галузях господарського комплексу України.
Окремим розділом визначена авіаційно-спортивна діяльність
товариства. На сьогодні товариство розвиває десять авіаційних
видів спорту і єднає державні організації по проведенню спортивних
авіаційних заходів, підготовці спортсменів з авіаційних видів
спорту.
Статтями 74-80 передбачені спеціальні повноваження товариства
у сфері управління спортивною авіацією та авіаційними видами
спорту, підготовці спортсменів, реєстрація аеродромів та
злітно-посадочних майданчиків спортивної авіації, ліцензування
користування повітряними суднами спортивного призначення, їх
сертифікація, витрати, пов'язані з цими заходами.
Крім цього, законопроект передбачає напрями спортивної
діяльності товариства у сфері водних видів спорту, автомотоспорту,
радіоспорту, стрілецького спорту.
У запропоновану законопроекті виписано права на власність
товариства , правовий режим майна, землі, використання рухомого і
нерухомого майна та його господарська діяльність. Адже на сьогодні
у складі ДСО є 151 різноманітна школа, 2 вищі навчальні заклади,
32 авіаційно-спортивні організації, 540 спортивно-технічних
клубів, 11 дитячо-спортивних технічних шкіл. Товариство має досить
потужну матеріальну базу, зокрема понад 1300 оснащених кабінетів і
лабораторій, понад 10 тисяч одиниць автотехніки, 231 автодром і
таке інше.
В законопроекті визначено фінансове та матеріально-технічне
забезпечення товариства, зважаючи, що головний принцип його
діяльності - це госпрозрахунок і самофінансування. Основними
джерелами його фінансування є вступні та членські внески, доходи
від господарської , видавничої та навчально-виховної діяльності
реклами, кредитів банків та інших установ, послуг за договорами,
субсидії та субвенції, а також.........державного та місцевих
бюджетів. Причому, витрати з Державного бюджету складають не
більше 30 відсотків від загальних обсягів на підготовку
допризовної молоді. Тобто, товариство бере на себе майже 70
відсотків таких витрат.
Передбачається створення цільових фондів товариства.
Держава здійснює заохочення українських та іноземних осіб для
надання товариству необхідної допомоги, зокрема передбачається
пільги щодо оподаткування. Однак всі отримані кошти в повному
обсязі на розвиток... будуть спрямовані на розвиток вказаних видів
спорту та вдосконалення і розширення навчальнотехнічної і
спортивної бази.
Шановні народні депутати України! Прийняття закону про
товариство сприяння обороні України торкнеться не лише 12 тисяч
штатних працівників, а й того що в полі зору опиняться мільйони
підлітків та молоді, які будуть охоплені військово-патріотичним та
фізичним вихованням шляхом залучення їх до спортивно-технічних
клубів, секцій і гуртків, допоможе правовому врегулюванню цілого
ряду завдань, які не знаходять відображення в інших законодавчих
актах, виховання молоді, утвердженню суспільної моралі та
здорового способу життя.
Комітет Верховної Ради пропонує прийнятий поданий проект
закону України в першому читанні за основу з подальшим
доопрацюванням його, враховуючи зауваження народних депутатів.
Прийняття закону не потребує додаткових витрат з державного та
місцевих бюджетів. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Юрію. Шановні колеги, питань немає, це
скорочена процедура розгляду питання. Записалися на виступ народні
депутату Мигович, будь ласка, підготувати Юрія Кармазіну. Юрію
Анатолійовичу, може ближче б сіли, щоб не ходити вам далеко, будь
ласка.
Тільки, шановні колеги, два "за", два "проти", я прошу це
врахувати.
17:13:17
МИГОВИЧ І.І.
Іван Мигович, фракція Компартії України, Закарпаття.
Шановні колеги, розглядуваний законопроект без перебільшення
стосується кожного, адже у свій час ми майже безкоштовно
відвідували стрілецькі тири, навчалися в автошколах, брали участь
в лотереях чи просто сплачували членські внески ДОСААФу, а з нашою
допомогою це товариство проводило різноманітну благородну
діяльність. Вона частка нашої історії, непідвладної
перелицьовуванню. Добре, що .......... вижило, діє і має
перспективи. Це приклад того, як гарні традиції, спадкоємність,
здоровий глузд можна і треба успадковувати і примножувати.
Сьогодні маємо нагоду і потребу висловити щиру вдячність і велику,
високу оцінку подвижницькій праці тисячам працівників цієї галузі,
активу, ветеранам, які уберегли матеріальнотехнічну базу, досвід,
методику ДОСААФ, і в умовах руїни, безладдя все-таки роблять
багато корисних справ в інтересах України. Можна на підтвердження
наводити багато прикладів і Закарпатської та інших організацій,
але це не потребує доказів. Обговорюваний законопроект створить,
після прийняття, ще сприятливіші умови для вдосконалення їхньої
діяльності. Він достатньо опрацьований, охоплює різні аспекти,
враховує нові реалії, тому може бути взятий за основу. Для його
поліпшення, на наш погляд, в преамбулі варто чіткіше окреслити
основні функції товариства: освітню, виховну, соціальну,
військово-технічну, міжнародну тощо. В статті 1 доцільно
підкреслити, що це некомерційна, загалом самоокупна організація.
Слушні пропозиції Науковоекспертного управління щодо
унормування соціально-правових засад захисту працівників
товариства. В деяких статтях доцільно зробити уточнення,
доповнення, зокрема, щодо завдань товариства і напрямів його
діяльності, ролі у розвитку самодіяльності, реалізації прав і
творчих здібностей молоді, формуванні громадянського суспільства.
Законопроект завеликий, навіть в отриманій нами сьогодні
редакції він включає 110 статей, а окремі його розділи, наприклад,
8-ий, 9-ий, носять надто деталізований характер, нагадують
інструктивно-нормативний документ. Є зауваження редакційного
плану, але в цілому законопроект цей може бути прийнятий в першому
читанні і добре послужити формуванню громадянського суспільства в
Україні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Юрій Кармазін. Будь ласка, Юрій Анатолійович.
Юрій Анатолійович, ви "за" чи "проти"? Ні, треба знати.
17:16:25
КАРМАЗІН Ю.А.
Ну, по-перше, я ще якраз попадаю туди, куди можна
визначитись.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни.
Як сказати: зараз день чи зараз вечір?
ГОЛОВА. Вечір.
КАРМАЗІН Ю.А. От зараз вечоріє, да? Отак приблизно я. Тут не
можу жорстко сказати "за" чи "проти", і "за" і "проти", і я хотів
би це сказати в своєму виступі.
Шановні народні депутати! Законопроект дуже серйозний. Чим
цей законопроект серйозний? Як голова Партії захисників Вітчизни я
за те, щоб сприяли, але тоді я хочу поставити питання: а партії
захисників вітчизни дасте трошки? А? А дасте партії робити лотерею
"Патріот", яка називається? Не дасте? Тоді я хочу запитати і
багато ставить хто таких хороших побажань перед собою. Я хотів би,
щоб цей закон не виходив за рамки закону про об'єднання громадян,
щоб він в нього все-таки вписувався, це по-перше, щоб він йому
відповідав. По-друге, ще раз кажу, виступаючи за прийняття цього
закону, я хотів би, щоб з нього зникли такі речі, як записані в
статті 34 - пільги щодо оподаткування доходів по окремих видах
господарської або іншої комерційної діяльності товариства. Тобто
отут собачка зарита. Отут чому не можна повністю сказати "за",
Володимире Михайловичу, чи повністю "проти". Отут якраз є питання.
Ми маємо стимулювати тільки ту діяльність, на яку створено
статутну діяльність, а не просто всю господарську діяльність, яку
сьогодні проводити. Ми маємо вже сьогодні "ДУСю" в Адміністрації
Президента України. Покажіть мені де, яким законом передбачено, що
можна дотримуватись лікеро-горілчані заводи в державному
управлінні справами? Покажіть мені норму закону, по якому діючий
генерал-полковник має очолювати цю установу? Або секретаркою у
нього теж працює генерал-полковник. Я не можу цього зрозуміти.
Тому у мене питання і до цього закону. Значить, 36-а - "Товари та
матеріальні цінності, які надходять товариству, в тому числі із-за
кордону органам та місцевим організаціям, гуманітарна чи
благодійна, тобто без мети одержання прибутку, розподіляються,
використовуються безоплатно для виконання статутних завдань". А що
це за товари? Я б хотів би знати.
І на кінець стаття 69-та - "Звільнення навчальних закладів
товариства від сплати всіх податків, зборів і платежів". Ми так
скоро всіх позвільняємо. Тому я вважаю, що закон повністю не
прорахований, його треба прорахувати. І виступаючи в цілому за, і
підтримуючи Юрія Павленка, я роблю свої застереження тут, тому що
по цим питанням, тому що ми виходимо на бюджет, на втручання до
бюджету, ми виходимо на законодавчі дірки, які ми закладаємо цим
самим. А цього нам допустити на фоні прийняття закону про
Державний бюджет України на цей рік не можна.
Дякую вам. Але зрозуміло, чому не можна зразу відповісти біле
чи чорне? Воно таке, сіреньке. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, Регламент вимагає або за, або проти.
Будь ласка, народний депутат Льовін, фракція СДПУ(о). Ви за
чи проти? Бо якщо за, то вже нема потреби виступати.
Проти? Ну, будь ласка.
17:20:22
ЛЬОВІН А.І.
Льовин Анатолий Иванович, фракция СДПУ(о).
Значит, данный закон является нонсенсом. И в общем-то, как он
мог попасть и пройти комитет, для меня остается загадкой.
Что такое Общество сприяння оборони України сегодня? Это
бывший ДОСААФ. По статусу это - общественная организация, но
вместе с тем эта организация располагает действующими офицерами,
которая в свою очередь вроде бы подчиняется Министерству обороны,
а вроде бы и не подчиняется. Одна из статей предполагаемого закона
предполагает то, что увольнение офицеров и отзыв их в ряды
Министерства обороны может быть согласовано и выполнено только при
условиях согласия руководства Общества сприяння обороны Украины.
Этого не должно быть. Значит вместе с тем руководство
общества - это избираемый орган, не контролируемый в общем-то ни
одним из органов исполнительной, центральной исполнительной
власти. И само общество в настоящий момент является как бы где-то
рядом, как бы общественным, можно так сказать, если можно
выразиться, общественным центральным органом исполнительной
власти. Почему? Потому что некоторые функции центральной
исполнительной власти, они уже получили и подзаконно выполняют.
Докладчик Юрий Павленко немного слукавил, говоря о том, что
финансирование будет осуществляться за счет самофинансирования и
за счет хозяйственной деятельности. Статья 49-ая говорит о том,
что призывники того предлагаемого закона предполагается готовить
за счет бюджета. Статья 55-ая говорит, что обслуживание и ремонт
техники, на которой будет осуществляться подготовка, будет
осуществляться за счет бюджета. Значит, вместе с тем предлагается
бесплатно, за счет бюджета рекламировать деятельность этой
организации. И много есть моментов, которые просто
непозволительные для подобного закона.
Но самое главное... Да, статья 74- ая, 75-ая, 78-ая, 79-ая,
80-ая приписывают этой общественной организации функции
центрального органа исполнительной власти касательно управления,
регистрации, лицензирования, сертификации воздушных судов и
сертификации эксплуатантов.
Закон, я считаю, не проработан и не может быть принят. И
самая главная опасность заключена в том, что с принятием этого
закона общественная организация - полувоенная организация, и, по
сути дела, это как миникадрированная армия, работает сразу по
Закону об общественных организациях, то есть государство имеет
ограниченное влияние на деятельность этой организации. И, вместе с
тем, являясь военизированной организацией, где гарантия, что
завтра эта организация не будет готовить боевиков для некой
третьей структуры? Все. Спасибо.
ГОЛОВА Тарас Чорновіл, ви - "за" чи "проти"? Будь ласка.
17:23:39
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги, що стосується цього закону і по процедурі, по
суті. Перше, по процедурі. Заторкуються військові питання. Комітет
по обороні його розглядав? По-моєму, ні. Фінансові питання,
бюджетні питання заторкуються серйозно і питання податків.
Розглядали відповідні комітети? Звичайно, що ні.
Як можна ставити питання про закон, який б'є по цілому ряду
серйозних проблем взагалі життя держави тільки в межах одного
профільного комітету, який не вник в суть цих проблем. Попробуємо
дещо вникнути.
Перше, що він вже дублює ряд законів по ряду положень: і про
правовий режим надзвичайного стану, і про аварійно-рятувальні
служби, де ті проблеми, які визначаються як одними з основних
завдань ДОСААФу цього відновленого фактично вже визначені, як
обов'язкові так чи інакше для всіх структур.
Далі. Те, що вже починає бути серйознішим. Стаття 35 звільняє
саме товариство, його місцеві організації, треба вчитатися у цю
фразу, та створені ним підприємства від оподаткування. Вибачте,
тут же за цим тягнеться дуже багато. Я думаю, якщо приймемо цей
закон, то у нас половина бізнесу піде нібито під крило ДОСААФ.
Знаєте, це вже пахне трошки і корупцією.
Крім того, статтею 65 звільняються від оподаткування
навчальні заклади, статтею 39 - вся кінологічна служба, яка, до
речі, іншими статтями підв'язується під виключне монопольне
керівництво цим комітетом. Це що виходить, наші пограничники скоро
будуть під ДОСААФ ходити. Але перейдемо якраз до цього пункту.
Монопольні проблеми, які виникли у зв'язку з тим, якщо буде
прийнятий цей законопроект. Абсолютно неприйнятні речі з
ліцензуванням, виключним правом на ліцензування прикладних
авіаційних і технічних видів спорту, ліцензування всіх стрілецьких
тирів. Вибачте, це вже є достатньо прибуткові речі, і коли ми це
запускаємо, це означає, що тут пахне реальною корупцією і
реальними можливостями маніпулювати цілими галузями і відпочинку,
і рекреації, і досить широких галузей життя суспільства. Крім
того, ліцензування всього службового собаківництва. Це я вже
казав. Це значить нам треба буде у найближчому часі ліквідувати
погранвійська і міліцію напевно, якщо вони не захочуть іти під
ДОСААФ.
Значить, наступне. Є деякі безглуздя. Ліцензії на
користування повітряними суднами може надавати цей комітет в одній
статей і той факт, що може бути, що комітет визнається у цьому
законі як державний орган виконавчої влади, який відповідає за
безпеку у спортивній авіації. Вибачте, це повне безглуздя. Не є
він органом державної виконавчої влади.
Далі. Абсолютний абсурд ми бачимо там щодо права займатися
підготовкою технічних спеціальностей..................... саме цей
закон. Добре, що це є право. Але у такому випадку, якщо ми це
вводимо до цього закону, що тоді ліквідувати нам може Вищу школу,
професійно-технічну освіту. Це все є відзначено.
Я згоден, що можна лишити цілий ряд цих прав, але треба
ліквідувати монопольні права цього комітету і ліквідувати ті
фінансові моменти, зокрема, ще і звільнення від сплати за землю,
до речі. Хто буде місцевим бюджетам компенсувати ці втрати, коли
масово, як гриби, почнуть після дощу, виростати ті структури? І
яким чином ми тоді будемо просто дивитися в очі тим же самим
місцевим бюджетникам?
Тому, я думаю, закон сам, по ідеї, потрібний, але не в такому
вигляді. Його треба відправити на доопрацювання, викинути всі ті
пункти, які суперечать іншому законодавству і не передбачені, не
розглянуті податковими відповідними законами, які мають саме ними
встановлюватися, а не цим законом, і після того вертатися до
нього. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Два - за, два - проти
виступило. Завершуємо обговорення.
У вас що, з процедури? Народний депутат Манчуленко. З
процедури, будь ласка.
17:27:42
МАНЧУЛЕНКО Г.М.
Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область,
фракція "Наша Україна".
Дякую, шановний Голово. Шановні колеги! Я завжди вставлюся з
повагою до своїх колег і до тих думок, які вони висловлюють. Але
прикро, коли йде пересмикування фактів по багатьох позиціях.
Перша проблема. Ті критичні зауваження, які раніше
висловлювалися, вони були у попередньому законопроекті. Зараз на
заміну внесений зовсім інший законопроект, де багато тих проблем,
які зараз називалися, вже простонапросто не існує.
Друге питання. Ті зауваження грунтовні, які надавалися
Міністерством оборони, всі враховані в цьому законопроекті.
Третя проблема. Я завжди з повагою ставлюся до людей, які
розбираються в тій чи іншій проблематиці. Якщо не розбираються
люди, то краще помовчати і послухати інших.
І четверте. Дуже прикро, коли висловлюються критичні
зауваження тільки із-за того, що колись комусь не дозволили щось
приватизувати в системі товариства сприяння обороні України.
Проблема є, вона існує. Це товариство існує, воно опікується
технічними видами спорту, які дають величезні здобутки для нашої
держави. І парашутисти, і льотчики-пілотажники, і інші
спеціальності готують спеціалістів для Збройних сил України. У
мене на окрузі є такі школи, які займаються цією проблематикою. І
не бачити того, що це питання вимагає негайного регулювання
законодавчого, то простонапросто лукавити. Це і водії для Збройних
сил і звязків чи інші спеціальності.
Звичайно, що законопроект не може бути ідеальним, але це
тільки перше читання і до другого читання можна врегулювати багато
питань, які тут виникали. Дякую за увагу. Прошу підтримати в
першому читанні.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання завершено. Ну, будь
ласка, Юрій Павленко декілька слів для підведення підсумків.
17:29:51
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановні колеги! Я дякую всім, хто висловився з зауваженнями.
Переконаний, що частина з них увійде на другому читанні, але
просто декілька відповідей стосовно того, що так бюджетні кошти
ідуть на товариство сприяння обороні, так як воно виконує державне
замовлення. Це по-перше.
А по-друге, шановний пан Тарас, частину з тих проблем, про
які він говорив, уже виправлені, так як закон комітетом раніше був
направлений на доопрацювання і цей закон, який я сьогодні
представляю, є закон, який поданий на заміну раніше поданого. Тому
більшість тих проблем вони вже виключені із цього нового проекту.
Тому я просив би всіх колег активно долучитися до роботи і
підтримати його в першому читанні і до другого читання
доопрацювати і внести всі необхідні зміни.
Крім того, я просто теж дам відповідь, що цей закон
знаходиться в комітеті з питань оборони і в Комітеті з питань
банківської діяльності, не знаю коли він буде розглянутий. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми завершуємо розгляд проекту про
товариство сприяння обороні України. Щодо рішення будемо
визначатися під час голосування, в день голосування.
Ігор Рафаїлович, у вас з процедури? будь ласка, Юхновський
Ігор Рафаїлович з процедури.
17:31:12
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Володимире Михайловичу, дякую. Шановні депутати!
Вибачайте, що я займаю вашу увагу, але я забув сказати відносно
Криворізького гірничозбагачувального комбінату одну надзвичайно
важливу деталь. А саме, якщо ми вкладемо 221 мільйон доларів в
добудову першої черги, ми утворимо акціонерне товариство "Україна,
Словаччина і Румунія" і тоді ми звільняємося від боргу в 44
мільйони тон обкатишів вартістю 880 мільйонів доларів. Це є дуже
суттєвий момент. Якщо ми цього не зробимо, ми мусимо заплатити цей
борг.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, на ваш розгляд вноситься
проект... Я думаю, що ми врахуємо це зауваження Ігоря Рафаїловича
Юхновського.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про Концепцію розвитку
телерадіоінформаційного простору України. Доповідач: голова
Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Володимирович
Томенко. Будь ласка, Микола Володимировичу, якщо можна, стисло.
17:32:33
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я на прохання народного депутата Євгена
Жовтяка, який автором є законопроекту, спільну позицію висловлю і
Євгена Жовтяка, і комітету зі свободи слова і інформації, оскільки
комітет розглядав це питання і було прийнято рішення підтримати
даний документ в першому читанні і доопрацювати його з
висловленням низки зауважень, про які я скажу трошки пізніше.
Перший аргумент, чому ми підтримуємо цей законопроект,
полягає в наступному. На сьогоднішній день фактично вичерпався
потенціал основних законів з інформаційної політики. Комітет
сьогодні працює над новою редакцією закону про телебачення і
радіомовлення, новою редакцією закону про рекламу, новою редакцією
закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.
Ці всі закони, які є кілька версій, є маса, сотні пропозицій, на
сьогоднішній день фактично йдуть хаотично. Нам треба виставити
зараз загальні принципи, загальну логіку побудови
телерадіопростору України для того, щоби тут в сесійній залі,
вносячи нові редакції законів, ми розуміли, що ми робимо сьогодні
після того, як законодавче поле інформаційного простору значною
мірою себе вичерпало, бо приймалося на початку 90-х років. Скажімо
для прикладу, нам треба визначитися, що ми робимо з державним
телебаченням і з державним радіо. Значить, нам треба чітко
зафіксувати момент процедури роздержавлення в часі і статусу
суспільного телебачення і радіомовлення. Нам треба визначити
принципово, яка доля нашого ефірного радіо, яке на сьогоднішній
день знищується, і обленерго і знищується, значною мірою, від
нефінансування РРТ. І на сьогоднішній день трансляція сесії в
багатьох регіонах відключена по факту, що у нас немає розуміння і
немає чіткої позиції, що таке і як розвивати УР-1, УР-2 і УР-3.
Таким чином, це загальні постулати, загальні принципи.
Це технічні параметри. Ми повинні в часі написати: перехід на
цифрове мовлення, на нові технології у нас займає, скажімо,
2005-ий чи 2007 рік. Це європейські або міжнародні стандарти.
Значить, ми приводимо своє законодавство у телерадіосфері до
європейського мовлення в такій і такій частині.
В більшості речей, про які я сказав, це зафіксовано в
документі, але водночас, звичайно, є дуже багато тих речей, які
виникли останнім часом. І позиція нашого комітету, яка повністю
збігається з позицією Науковоекспертного управління нашої
Верховної Ради, є те, що приймати в першому читанні й активно
доопрацьовувати для того, щоб ці нові ідеї, нові проблеми, які
виникли, зафіксувати сюди. Якщо ми цього не зробимо, ми будемо
втрачати те, що ми вже фактично отримали протягом останніх років.
Скажімо, останнім часом, я вже говорив, ми фактично втратили
Перший національний канал як загальнодержавний. Він розділений між
різними компаніями і на сьогоднішній день, наприклад, після того,
як обласні і державні телерадіокомпанії отримали 2 години часу - з
17-ої до 19-ої - на Першому національному незаконно, бо це
незаконне рішення Національної ради, і ніхто не переконає мене в
тому, що це законне рішення. Ну, наприклад, ми вже
телерадіопростір розділили Україну на області розділили в цьому
сенсі. Уже, наприклад, у мене є маса скарг від людей, які не
можуть подивитися в прямому ефірі футбол в Україні, бо Перший
національний не може виконати угоду з ПФЛ, оскільки 17-19 годин у
них забирає кожна область, і таким чином вони мусять показувати це
в запису. Це, насправді, достатньо велика кількість людей. І це -
той елемент, що об'єднує всіх людей. Таким чином ми, не маючи
концептуальних принципових речей конкретними рішеннями Нацради чи
конкретними рішеннями якихось посадових осіб ми просто
порозбиваємо цей загальнонаціональний телерадіопростір на області,
на регіони, на фінансовополітичні групи, і в кінці-кінців ми
нічого не залишимо. Тому позиція комітету є однозначна. Для того,
щоб нам потім переконувати вас в залі про те, що треба прийняти
нову редакцію закону про телебачення і радіомовлення чи нову
редакцію про рекламу, ми повинні чітко сказати, що в найближчі 5
років в стратегічному сенсі буде відбуватися в інформаційному
просторі. Тому я пропонував би підтримати даний доктринальний
документ, концепцію, щоб ми активно попрацювали і всіх просив би
нам допомогти між першим і другим читанням, і ми вперше тоді
отримаємо той документ, який даватиме нам можливість фактично на
нього нанизувати низку інших законопроектів, які сьогодні у нас на
розгляді, які найближчим часом ми будемо пропонувати народним
депутатам і сесійній залі. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Микола Володимирович.
Від Комітету з питань інформаційної політики Іван Сергійович
Чиж, будь ласка, ваше бачення цього закону?
ЧИЖ І.С. Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати
України, по-перше, я хочу подякувати за ініціативу, виявлену
депутатами, і за позицію стосовно того, що треба вдосконалювати
інформаційний простір, зокрема щодо розвитку телерадіомовлення.
У мене є своє бачення, у комітету є своє бачення, хоча те, що
на ефірі в регіонах теж стоять державні мовники, і перший канал, і
державні мовники - це як єдина складова, якщо нормально ці питання
врегульовувати. А от щодо концепції. Безумовно, ідея, справді,
потрібна, проте я хотів би, щоб Верховна Рада врахувала таку
ситуацію.
Мені здається, що потрібно приймати концепцію національного
інформаційного простору розвитку, тобто національної інформаційної
політики. Такі доручення відповідні є, в тому числі і Верховної
Ради. І, на щастя, хоч на шкоду, що це тільки зараз сталося, на
щастя, що вже сталося, таку концепцію, такий проект розроблено. До
речі, брали активну участь чимало громадських організацій
відбувалось громадське обговорення. Вона пройшла урядовий комітет,
і я думаю, що ближчими днями буде винесена на уряд, на розгляд
Кабінету Міністрів України. Ця концепція враховує все. Вона носить
не просто побажальний характер, як якийсь елемент доповіді, тут 31
пункт народний депутат Жовтяк запропонував, а там справді виведено
концептуально включно з телерадіомовленням, з його перспективами.
Тому для того, щоб не створювати колізію і знову на велике
коло не заводити цю проблему, я б хотів, щоб ми врахували все
краще в форматному концептуальному документі, який вийде з уряду,
і прийняли його в такому обсязі. Тоді це далі стане основою для
відпрацьовування кодексу інформаційного, це буде цілісний документ
один, концепція як проект будівництва нашої інформаційної сфери, і
потім буде Інформаційний кодекс як уже реалізація цього проекту в
конкретній і законотворчій в тому числі конкретній роботі по
створенню умов свободи слова, свободи творчості, і навіть
технічному і технологічному розвитку. Це один нюанс.
Я не хочу коментувати сам проект концепції, в ньому багато
суперечностей, багато що не враховано. Разом з тим я просто як
ідею підтримую безумовно, але його треба узгодити з логікою
розвитку цієї справи.
І на завершення я хотів би нагадати, що, чи повідомити, що
комітетом розроблена технічна складова. Є програма розвитку
телерадіомовлення, яка складає абсолютно конкретні порегіональні,
посистемні заходи включно з тим, що треба створити, включно з
механізмами створення з фінансуванням. Це теж, очевидно, треба
буде розглядати, і, мабуть, розглядати теж у форматі, ну, хоч би
парламентських комітетів як складова чи одна з елементів її
загальної концепції.
Я прошу підтримати таку ідею, логіку таку - прийняття
загальної концепції, складовою якої було б розвиток інформаційного
простору, те, що подано в цій концепції. Дякую.
ГОЛОВА. Переходимо до обговорення. Борис Якович Беспалий.
Записалось вісім народних депутатів, але, шановні колеги, ми
тут повинні визначитись, два за, два проти. Будемо зараз
орієнтуватися.
17:41:11
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.
Шановні колеги, необхідність прийняття нової концепції
розвитку телерадіопростору. І напрямки головні її грунтовно
змальовані в короткому, стислому, але дуже сильному виступі голови
профільного комітету. І я з цим повністю солідаризуюся, і
підтримую концепцію, і солідаризуюся з виступом.
Але я хотів наголосити на терміновості, необхідності
прийняття цієї концепції. Тому що стара концепція не просто
застаріла, а вона спричиняє викривлення інформаційного простору.
Особливо це дається взнаки у передвиборчий період. Але це
стосується і всіх інших періодів. Зрештою, найпотужніші електронні
засоби масової інформації організовані на засадах
альтернативності. Телеглядачі і радіослухачі в Україні мають
серйозну альтернативу: або дивитися багатосерійний серіал "Світ
очима Президента", або як альтернативну слухати радіоп'єсу "Світ
вухами Президента".
Тобто фактично ситуація з інформацією є такою: Україна собі
окремо, життя в ній собі окремо, світ окремо, а ми живемо у
президентстві кривих дзеркал. Є, звичайно, інформаційне гетто, де
інколи можна почути вільне або незалежне слово, але гетто - воно
на те і гетто: говоріть собі, що хочете, а вплинути на процеси в
державі вони не можуть.
І до президентських виборів я думаю, що цей закон має бути, і
пов'язані, ті проекти, які випливають з нього, мають бути
реалізовані повною мірою. Чи ця концепція, яка запропонована
Євгеном Жовтяком, є хорошою? Я вважаю, що вона є просто чудовою,
тому що держава має бути арбітром на полі в даному випадку,
держава має встановлювати правила гри, неухильно слідкувати за їх
дотриманням. А сьогодні Нацрада, мабуть, не має часу слідкувати за
тим, що робиться в телерадіопросторі. Ну, для прикладу я можу
сказати, що в нас заборонено перебивати фільми рекламою. Можете
включити, скажемо, канал "1+1" , кожен день там йде суцільна
реклама. (Прошу цей фрагмент не рахувати як рекламу каналу "1+1").
Ну, може, не суцільно, але перебивають.
Так от, тут дуже сильний є посил, що телерадіоінформаційний
простір України складається із суспільних, громадських та
комерційних аудіовізуальних засобів масової інформації. Давно вже
назріла необхідність зробити в Україні суспільне, а не урядове,
телебачення так, як є у всьому цивілізованому світі, розвивати
громадське телебачення і радіомовлення і вивести їх з під
контролю, тотального контролю влади. І недарма, до речі, парламент
висловився за проведення спеціальних парламентських слухань з
приводу цензури. Я думаю, що така ситуація з цензурою у засобах
масової інформації є прямим наслідком хибної концепції, яка тут
реалізується.
Тому я сподіваюся, що у четвер у нас достане мужності і
розуму, щоб схвалити у першому читанні запропоновану концепцію.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ігор Осташ, фракція "Наша Україна".
17:44:29
ОСТАШ І.І.
Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати.
Ми, дійсно, знаємо, що за статтею
92-ою Конституції тільки законами і виключно законами регулюється
питання утворення діяльності телерадіомовлення, інформаційного
простору. І я дуже хотів би, щоб ми цю ініціативу не віддавали
нікому, іншим органам, а самі контролювали стан справ у цій
галузі. І, дійсно, назріло питання кодифікації, тобто узгодження
всіх існуючих на сьогодні уже застарілих законів, які регулюють
стан справ у телерадіоінформаційному просторі. І я думаю, що
добре, що це відображено у даній концепції.
Хотів би наголосити на тому, що тут є добрі посилання на те,
що ми повинні захищати наш національний інформаційний простір,
тобто питання безпеки. І повинні також інтегруватися до
європейського інформаційного простору. Користуючись тим, що тут є
пан Чиж, я хотів би сказати, що нарешті все ж таки пора ввести у
наш розклад програм "EuroNews", передачі європейських новин
українською мовою. Я думаю, що треба добити цей проект до кінця, і
щоб ........... мали можливість дивитися євроновини на
українському телебачені.
Дуже важливим моментом цієї концепції є питання захисту чи
допомоги інформаціної нашій діаспорі, тобто задоволення
мовнокультурних проблем українців за кордоном, тому що у нас
сьогодні практично ця робота ведеться дуже слабо. І я думаю, що
тут треба виходити на нові технології, тобто на супутникове
телебачення. І треба, звичайно, максимально відкривати
кореспондентські пункти у цих країнах, де живуть українці, бо на
сьогодні такого прямого зв'язку з цими товариствами українців, на
жаль, немає.
Далі я хотів би сказати про те, що є два дуже добрих пункти,
які я хочу навіть озвучити у концепції - це законодавче
становлення дієвого обмеження щодо монополізації аудіовізуальних
засобів масової інформації промисловими, фінансовими, політичними
та іншими групами чи окремими особами, а також механізми захисту
телерадіоорганізацій від фінансового та політичного тиску з боку
фінансово-політичних груп та органів державної влади і місцевого
самоврядування. Тобто захист наших телерадіомовників від
олігархів.
Бо я думаю, якщо зараз ми оприлюднимо інформацію про те, хто
є засновником українських телерадіоканалів, то ви б побачили там
дуже багато цікавого. Тому добре тут виписана іде також
суспільного телерадіомовлення.
І, нарешті, ще один пункт. Це втручання органів державної
влади, посадових осіб у діяльність аудіовізуальних засобів масової
інформації забороняється та карається відповідно до законодавства.
Це особливий пункт, тому що ми мали до недавна справу і маємо
справу з темниками, але це темники не від слова не від слова
"тема", тому що всі думають, що це регламентація висвітлення тем в
радіопросторі. Після цього є друга серія. Тобто цим журналістам,
які це висвітлюють, влаштовують, так звану, темну. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте визначатися. Зараз у нас два
народних депутати висловилися за прийняття цього законопроекту.
Володимир Олександрович Яворівський, ви за чи проти? Давайте
зараз визначимося, щоб нам не виступати. Володимире
Олександровичу?
Ні, давайте таким чином. За чи проти? Шановні колеги у нас ще
є прийняти шість законопроектів. Я сьогодні просив би, щоб ми
завершили роботу, так що давайте будемо визначатися.
17:48:20
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимире Михайловичу, я не довго.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні законороби України!
Володимире Михайловичу, я би дуже хотів, щоб тут Черняк
прорекламував трішки деякі товари і справедливо зробили йому
зауваження. Давайте, щоб ті гроші не пішли за рекламу Чернякові, а
давайте їх краще на розвиток інформаційного простору України, щоб
вони не пропали.
Мені здається, коли ми обговорюємо от такі законопроекти як
цей, мені дедалі частіше здається, що у нас - українців - очі на
потилиці, бо, чесно кажучи, одним із перших документів, які треба
було приймати уже в нашій незалежній українській державі це треба
було приймати саме от таку концепцію. А ми її сьогодні приймаємо
після першого десятиріччя української незалежності і приймаємо і
тій ситуації, коли практично таке поняття як свобода слова в
Україні давно забуте і, чесно кажучи, нікому у нашій владі
сьогодні не потрібно.
Ви ж самі прекрасно знаєте і розумієте, сьогодні яку газету
не розгорни, мабуть ви як політики мене в цьому підтримаєте, яку
газету не розгорни я за кожною газетою бачу дуже знайому мені пику
українського олігарха. Це все абсолютно зрозуміло. Ми сьогодні
маємо три канали, які схоплені уже давним-давно або владою, або
тими чи іншими товстосумами. Я думаю, що нас взагалі треба скоро
Україну буде називати щось таке на зразок, скажімо, арабських
еміратів, де не треба платити ні податку, нічого, а де еміри
керують державою. А у нас це можуть зробити олігарх.
Тепер конкретно щодо цього закону. Я в такі ситуації. Коли
Володимир Михайлович запитав, ви за чи проти. Володимире
Михайловичу, клянуся, не знаю. Чому? Документ цей дуже потрібен. У
ньому точно виписані якісь речі і Іване Сергійовичу, коли ви
кажете, що буде прийнята загальна концепція, то я вам заперечу. Це
зовсім не означає, що не потрібна конкретна концепція по
телерадіопростору. І це одна річ іншому не заважає. Через те, я ще
раз кажу, такий документ треба приймати, але за ним стоїть інше
питання - хто цей документ сьогодні буде виконувати? Іване
Сергійовичу, у вас вистачить мужності і сили виконати цей
документ? Я в це не вірю. Коли ви викидаєте програму Іван Драча,
Яворівського, а самі ведете ці програми, то я вже прекрасно це все
розумію. Клянуся вам, Іване Сергійовичу, якби я був на вашому
місці і викинули вашу програму, я б ніколи на це місце не поставив
би свою. Але це просто такі деталі. Я це веду до того, що сьогодні
цей документ прийняти потрібно, але це ми тільки скажемо "А".
Найголовніше - це звичайно потрібно, щоб цих законопроектів
дотримувалася наша виконавча влада. І я дуже хотів, що би ми в
четвер за цей документ проголосували. Він принаймні, він рамочний,
він нічого не вирішує, але він затвердить принаймні якусь нову
національну ідеологію у підході до нашого інформаційного простору,
який, тут дехто казав, треба захистити. Та його ще немає, немає що
захищати, його ще треба створити, а потім тільки захищати. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, із тих, хто записалися, хто
проти даного законопроекту. Юрій Кармазін, будь ласка, з місця.
Шановні колеги, у нас ще 5 законопроектів, давайте
оперативно, я прошу вас.
17:51:54
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, я проти не ідеї законопроекту, а
саме конкретно викладення в законопроекті. Тому що сьогодні
виступаючі говорили про те, що у нас важко зі свободою слова і так
далі. Тау нас просто вкрадені, тобто вчинені крадіжки в особливо
великих розмірах - Перший національний канал, канал "Інтер" і
Другий національний канал дві третини його теж вкрадено в особливо
великих розмірах. Яка концепція? Треба робити інші речі, треба
наповнювати закон іншим змістом.
Але я категорично проти такого підходу, який висловив
сьогодні і шановний наш колишній колега Чиж, а сьогодні вже
міністр з надзвичайними повноваженнями, хотілося б так, щоби було.
Він каже: ось ми готуємо концепцію, ту введемо, за ту голосуйте, а
сьогодні є ця концепція. Вона мені не подобається, ще раз кажу, не
подобається не через ті речі, які тут записані, а тут записано, що
Верховна Рада приймає кодекс законів про інформацію, тобто
Інформаційний кодекс. Зразу нам поставив завдання Євген Жовтяк -
прийняти, то я попросив би: дай тоді Інформаційний кодекс,
значить, всі закони зведи воєдино, а не постав задачу перед нами.
Ось чому я кажу, що такі гасла дуже небезпечні, бо просто так їх
схвалити, це значить визначити концепцію закону.
Але тут є і розумні речі. Тут є розумні речі це обмеження
іноземних мовників. Ви знаєте, мені було дуже соромно, перебуваючи
в Придністров'ї під час виборів президента Придністров'я, коли
вони показали, що, кажуть, ми єдина країна, яка показує, УТ-1
транслюємо. І що? Включають мені, якраз ішла "Ера", було дуже
пізно і там російські шлягери, значить, такі самі запрошені автори
і так далі. Я кажу: вибачте, я приїду в Україну все це розкажу. От
звідти, коли немає жодного каналу, а там 60 відсотків шкіл в
Придністров'ї були до 1964 року з українською мовою викладання,
щоб ви знали. Це потім стало сферою російських інтересів. Тому я
за таку концепцію, де б олігархи повернули зараз всі награбовані
телеканали, повернути сюди. Я розумію, що Івану Чижу буде важко це
сказати, але треба це казати, тому давайте приймати середнє
рішення: давати назву Жовтяка брати, дещо брати звідси і
наповнювати змістом, про який ми всі сьогодні говорили. Але щось
треба робити, бо не їхати вперед ще 11 років пройде. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Хто ще проти, шановні колеги? Немає. Всі за.
Значить, розгляд питання завершили. Іван Сергійович просить
сказати, що він поверне програму Володимира Яворівського. Будь
ласка.
ЧИЖ І.С. Я вибачаюся, шановні колеги. Шановні народні
депутати, я взяв слово тільки тому, щоб відповісти, бо Володимир
Олександрович звинуватив мене в тому, що я вимкнув його програму.
Кажу з усією відповідальністю: це не так і це не могло бути ні з
якого приводу, бо це було б незаконно, якби я давав такі вказівки.
Я ніколи на такі речі не йду і не піду.
Але я один нюанс, який я хотів теж, щоб ви знали. Взагалі,
програмна політика за законом, який у нас існує, в тому числі
телебачення і радіомовлення, це прерогатива самої компанії, в тому
числі радіокомпанії. І безумовно, в ефірі не можна зафіксуватися
раз і на сто років. Кожного року міняється програма через півроку,
через рік, і тому повірте, я не втручався в програму політику і не
буду втручатися.
ГОЛОВА. Дякую. Все зрозуміло.
ЧИЖ І.С. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про концепцію
розвитку телерадіоінформаційного простору України завершено. Щодо
рішення будемо визначатися в день голосування.
Шановні колеги, ми мали розглядати проект закону про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо утворення місцевої
міліції. Голова бюджетного комітету, а також профільний комітет
проінформували, що уже в Бюджетному кодексі, а відповідно до цього
в проекті бюджету пропозиції, які б мали знайти відображення в
проекті цього закону, вони реалізовані, тобто немає потреби
приймати відповідний законодавчий акт. Тому ми це питання знімаємо
з розгляду.
На ваш розгляд вноситься проект закону про внесення змін до
Закону України "Про адвокатуру". Я прошу продовжити нашу роботу на
15 хвилин. Якщо буде бажання і трошки довше, щоб прийняти
відповідні рішення. Доповідач - виконуючий обов'язки міністра
юстиції Олександр Володимирович Лавринович. Якщо можна, стисло,
Олександре Володимировичу.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, на
ваш розгляд пропонується закон про внесення змін до закону про
адвокатуру тільки в одній частині, яка стосується громадянства
осіб, які мають право здійснювати адвокатські послуги в Україні.
Цей проект розроблений з метою приведення законодавства України у
відповідність до вимог держави, яка вступає до Світової
організації торгівлі. Він підготовлений у відповідності з указом
Президента, в якому визначено перелік цих законопроектів і термін
їх розробки і подання. Всі зміни, які стосуються виключно тільки
громадянства. Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Дякую.
Від комітету, будь ласка, Сергій Владиславович Соболєв.
17:57:52
СОБОЛЄВ С.В. Дякую.
Шановні друзі, комітет розглянув даний законопроект і
достатньо мав часу для вивчення законодавства і Європейського
Союзу, і країн, які є членами Європейського Союзу, і тими
країнами, які на сьогодні є членами тієї угоди, на яку посилається
Міністерство юстиції.
На жаль або на щастя, тих обмежень, про які ведуть мову
автори законопроекту, а саме необхідність прийняття нової редакції
статті, в якій буде знято обмеження для іноземних адвокатів
проводити адвокатську практику в Україні, не підтверджено ні
законодавством, наприклад, Італійської Республіки, ні
законодавством Польщі.
Більше того, наші експерти знайшли досить цікаві норми в
законодавстві Німеччини, де окремі адвокати не мають право вести
справи навіть в окремих землях Федеративної Республіки Німеччини.
Тому всі посилання на те, що в нас виникнуть проблеми у зв'язку зі
вступом в міжнародні організації, не витримують ніякої критики.
Але тут, на мій погляд, є цілий ряд питань, на які Міністерство
юстиції, Кабінет Міністрів не звернув увагу. Перше суттєве питання
- це оподаткування такого виду підприємницької діяльності, як
адвокатська практика. В разі, якщо ми допустимо іноземних
адвокатів для введення і участі в процесах на території України.
По-друге, не менш важливе питання, це питання, яке стосується
відсутності на даний момент професійної організації адвокатів,
якраз на чому наполягають і міжнародні документи, і наші
зобов'язання, української сторони щодо створення такої професійної
організації.
І останнє, на мій погляд, я вважаю, і це підтримав думку
комітет, відхилити даний законопроект, враховуючи те, що на
сьогоднішній момент немає такої потреби, не пророблені
обгрунтування такої, на мій погляд, дуже важливої норми, яка
пропонується внести як зміна в закон про адвокатуру. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Сергій Владиславович.
Так, шановні колеги, переходимо до обговорення. Юрій
Анатолійович, що ви з цього приводу думаєте? Кармазін, з місця
можна.
Шановні колеги, він записаний у нас.
(Ш у м у з а л і)
Ми ж йдемо за скороченою процедурою.
18:00:21
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович,
шановний народ України! Що нам пропонується? Я абсолютно
впевнений, що такий професіонал своєї справи, як Олександр
Лавринович, не міг виступати за цей закон, якби на нього не тисли,
якби не ставили питання, що це якимось чином пов'язано зі вступом
до Світової організації торгівлі.
Але шановний пане Олександре, я хотів би запитати: чи ще
де-небудь, в якійсь країні вас з дипломом українського юриста, з
дипломом українського адвоката допустять до участі в цивільних чи
кримінальних справах як адвоката? І ви знаєте, що до надання таких
послуг вас в жодній країні не допустять. Більше того, окремі
держави, Штати, окремі в рамках однієї держави вимагають, щоб саме
там була зареєстрована людина і саме там ставились питання.
Тому ті зміни, які тут зараз пропонуються, на мій погляд, є
абсолютно несерйозними. І в даному випадку треба погодитись з
доводами Комітету з питань правової політики і такий закон не
приймати.
Я розумію, що треба щось пояснювати Світовій організації
торгівлі, але треба їм пояснити, що це не має ніякого відношення,
принаймні, можна до вступу, принаймні можна використати російську
формулу. А російська формула говорить, що можна здійснювати
послуги, надавати послуги і обмежує їх, ці послуги, говорить: будь
ласка, відкривайте якісь бюро, надавайте нам консультації, але без
права виступати у державних установах, представляти у державних
установах, а так, будь ласка, все інше робіть. Ось з таким
підходом я би погодився. І на такий підхід я і звертаю увагу
уряду, щоб ви звернули увагу, це буде захищати інтереси наших
юристів, наших адвокатів і не буде лобіювати західні інтереси.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення
змін Закону України "Про адвокатуру" завершено. Щодо рішення...
Репліка? Будь ласка. Міністр юстиції Лавринович Олександр
Володимирович. Шановні колеги, мені Юридичне управління зробило
зауваження, що правильно все-таки не "виконувач обов'язки", а
"міністр". Тобто вони залишаються на своїй посади і їм доручили
виконувати обов'язки. Будь ласка.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Я
хотів би у даному випадку сказати і відповісти Юрію Анатолійовичу,
що питання, яке поставлене, воно не змінює жодним чином порядок
допуску до адвокатської діяльності в Україні.
І щодо вимоги відповідних конвертованих, відповідно до
міжнародних угод України документів про освіту і щодо стажу
роботи, і щодо складання іспитів на право зайняття адвокатською
діяльністю в Україні. Тому це не є якась автоматична пільга, і це
все робиться на двосторонній основі. І, безумовно, я хочу сказати,
що у нас є у державі затверджена програма заходів щодо завершення
вступу України до Світової організації торгівлі, у якій
сформульовано абсолютно точно, що у третьому кварталі має бути
підготовлено і внесено на розгляд парламенту проект Закону України
про адвокатуру щодо скасування вимоги про належність до
громадянства України для зайняття адвокатською діяльністю, як один
із пунктів переговорів зі світовою організацією торгівлі. Тому я
просив би поставитися до цього уважно, з розумінням того, що
значить для України вступ до цієї організації.
ГОЛОВА. Дякую. Розгляд питання завершено. З процедури
народний депутат Маркуш, фракція комуністів.
Увімкніть мікрофон, будь ласка. Мабуть ви там не на своєму
місці тоді сіли.
18:05:06
МАРКУШ М.А.
Адвокат Маркуш, фракція комуністів.
Я підтримую у повному обсязі те, що було запропоновано
комітетом. І вважаю, що цей законопроект необхідно відхилити у
зв'язку з тим, що він надає можливість розширити коло осіб, які на
теренах України будуть займатися адвокатською практикою.
Зараз наші адвокати знаходяться і так у не рівних умовах і не
захищені, у зв'язку з тим, що не врегульовано оплату ними
податків.
Крім того, є така гарантія Конституції України - надання
юридичних послуг. Але практично з боку держави абсолютно не
ведеться оплати по, так званим, безоплатним справам, тобто по тим
справам, де держава зобов'язана забезпечити клієнта наданням
адвокатської допомоги, а самі не в змозі оплатити за цю допомогу.
І зміни в значній мірі посилять конкуренцію на ниві надання
адвокатських послуг. Тому, я вважаю, що розширення кола осіб, які
будуть займатися адвокатською діяльністю, немає ніякої
необхідності.
Підтримую думку комітету про відхилення цього законопроекту.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Розгляд питання завершено.
Щодо рішення , будемо визначатися під час голосування.
Зараз у нас на розгляді три проекти закону, які стосуються
Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої
політики. Це проект закону про внесення змін до деяких
законодавчих актів.
Шановні колеги! Може ми таким чином поступимо. Як би ви
поставилися, якби голова комітету доповів зразу три ці
законопроекти? Порушення Регламенту?
Ну добре, не пройшло - не треба. Будь ласка, голова комітету
Леонід Семенович Школьник. Тільки стисло, з тим, щоб ми могли...
Ні, ні, то буде порушення Регламенту. Один, будь ласка.
ШКОЛЬНИК Л.С.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Прийняття законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих
актів України викликана потребою усунення дублювання функції
контролю центральних органів виконавчої влади і запровадження
порядку підтвердження відповідності, декларування відповідностей
та сертифікацій продукції щодо європейської та міжнародної
практики. До цього часу контроль продукції тваринного походження
майже за одними і тими ж показниками проводиться державною
ветеринарною службою, Державною санітарно-епідеміологічною службою
та органами сертифікації продукції.
Кожна із зазначених структур проводить випробування західної
продукції у своїх підвідомчих лабораторіях або у випробувальних
лабораторіях, акредитованих у державній системі сертифікації
"Укрцепра".
Таким чином суб'єкт господарської діяльності змушений тричі
надавати проби своєї продукції для контролю, що приводить до
невиправданих матеріальних та часових затрат. Зміни, що вносяться
до статті 15 Декрету Кабінету Міністрів "Про стандартизацію і
сертифікацію" направлені на визнання органами сертифікації, що
проводять обов'язкову сертифікацію продукції, позитивних
результатів випробувань, які проведені підпорядкованими різними
центральними органами влади випробувальними лабораторіями,
центрами, акредитованими національним органом з акредитації.
Повторні випробування за визначеними характеристиками цієї
продукції не будуть проводитися.
Для чіткого розмежування функцій контролю центральних органів
виконавчої влади до статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та
відповідальність за їх порушення" вноситься положення відносно
здійснення державними органам ветеринарної медицини нагляду за
дотриманням тільки ветеринарносанітарних вимог, встановлених
законодавством. Тобто не буде проводитися перевірка продукції на
відповідність усім вимогам, дія яких поширюється на цю продукцію.
Крім того пропонується в статті 11 Закону України "Про
ветеринарну медицину" вимогу щодо перевірки посадовими особами,
які здійснюють державний санітарно-ветеринарний контроль,
відповідності продукції стандартам замінити вимогою стосовно їх
перевірки на відповідність чинному законодавству. Прийняття цього
закону буде сприяти створенню умов для усунення дублювання функцій
контролю центральних органів виконавчої влади за рахунок визнання
результатів випробувань продукції, які проведені акредитованими
випробувальними лабораторіями,..
ГОЛОВА. Зрозуміло.
ШКОЛЬНИК Л.С. ..скорочення термінів та зниження витрат
суб'єктів господарської діяльності на проведення робіт із
підтвердження відповідності; приведення чинного законодавства у
відповідність з вимогами законодавства Європейського Союзу та
Угоди про технічні бар'єри торгівлі ГААТ СОТ. Прошу вас, шановні
народні депутати, підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Володимир Миколайович Єщенко, від комітету є потреба
виступати? Не можна, на превеликий жаль, бо це скорочена
процедура.
18:10:09
ЄЩЕНКО В.М.
Шановні народні депутати! Комітет з питань промислової
політики і підприємництва підтримав даний законопроект, який
спрямований на вдосконалення чинного законодавства щодо нагляду за
дотриманням ветеринарно-санітарних вимог, заборони повторного
випробування продукції у разі його проведення акредитованими
випробувальними лабораторіями та передбачає внесення змін до
Закону України "Про ветеринарну медицину", декретів Кабінету
Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів,
норм і правил та відповідальність за їх порушення" і "Про
стандартизацію і сертифікацію". Комітет пропонує прийняти цей
закон за основу.
ГОЛОВА. Дякую. Дякую, Володимире Миколайовичу. Юрій
Анатолійович, ви записані тут. Ви будете виступати? Будь ласка,
Кармазін. Якщо тільки можна, стисло, щоб ми встигли всі рішення
ці...
18:10:55
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія
захисників вітчизни.
Шановні народні депутати, мало хто, шановний народ України,
мало хто з вас не знає про те, що те, що робила і ветеринарна, і
служби СЕС, і органи сертифікації, фактично робили одну і ту ж
роботу, але треба було нести три кошики. І сьогодні селяни чому не
присутні на ринку? А вони тому не присутні, тому що треба давати
тим, тим, і тим, щоб здійснювалася проба. Так фактично і такі
бар'єри були і в торгівлі, коли у нас є... І потім ці збори. Чому
і минають мимо нас всі ці товари і так далі. Тому приведення в
даному випадку до вимог Світової організації торгівлі є позитивним
і є зменшенням елемента корупції, який існує сьогодні повсемісно в
державі. Єдине, що треба досягти - це підвищення рівня державної
ветеринарної медицина, яка б охоплювала зараз. І ті дослідження,
які робили і сертифікації і органи охорони здоров'я, які робили.
Оце треба досягти.
Тому цей закон абсолютно можна приймати зразу в двох
читаннях, його можна приймати в двох читаннях, тому що він
невеликий, і він знижує бар'єр і захищає корупцію і захищає
товаровиробника в даному випадку. Дякую.
ГОЛОВА. Катерина Тимофіївна, з процедури, будь ласка, але так
треба записуватися нам.
Ващук Катерина Тимофіївна, Аграрна партія України, фракція.
18:12:53
ВАЩУК К.Т.
Фракція Аграрної партії України, Катерина Ващук.
Дійсно, закон важливий, кожне спрощення процедур теж важливе,
але в двох читаннях його приймати не можна.
Ми, сьогодні йдучи в світову організацію торгівлі, маємо
пам'ятати три речі. По-перше, що ми не можемо зробити абсолютно
відкритим наш ринок і так раптом. Ми маємо пам'ятати, що 62
мільярди доларів йде на дотування аграрного сектору в
Європейському союзі, і наша продукція не так просто і на так
швидко може стати конкурентноздатною.
А другий момент - це той, що сьогодні ми маємо пам'ятати,
скільки горя принесли хвороби, які були серед тваринництва, у
Європі.
Але в мене є і третє застереження. Яку норму нам треба
виписати в законі, щоб сьогодні не було таких випадків, коли ми
маємо, коли проходить через таможню за якийсь короткий термін біля
500 автомобілів, які везуть м'ясо незрозумілої якості в Україну, а
наші таможні фіксують лише - 5. От, якими нормами закону ми маємо
привести до порядку ті служби, які не тільки без аналізу, а через
кордони, через заборони, через перепони порушують вимоги
ветеринарного законодавства? Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, розгляд питання завершено. Давайте ми будемо
розрізняти. Тут йде про спрощення процедури. Ви знаєте, Катерина
Тимофіївна, ми були у складі делегації у Польщі і нам розказали,
що візовий режим не треба для України вводити, ми самі ввели. У
нас 13 людей, які на кордоні перевіряють, начебто ми тільки одна
країна, яка турбується про те, щоб не зашкодити собі. А ми цим
самим створюємо всі умови для зловживання. Тут ідеться про те, щоб
спростити цю систему. Я думаю, що це нормальний підхід і
нормальний процес.
Шановні колеги, щодо рішення будемо визначатися під час
голосування з приводу обговореного зараз законопроекту.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за
додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх
порушення". Доповідач голова комітету Школьник Леонід Семенович. Я
тільки прошу, ми всі документи ті вже прочитали, нам не треба
агітувати. Якщо є про що сказати, на чомусь акцентувати увагу,
будь ласка.
ШКОЛЬНИК Л.С.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Необхідність прийняття законопроекту про внесення змін до
Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за
додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх
порушення" зумовлено потребою удосконалення чинного законодавства
відповідно до вимог положень, прийнятих минулого року Верховною
Радою України, законів про стандартизацію, про підтвердження
відповідності та про акредитацію органів з оцінки відповідності,
якими визначено нові засади державної політики у галузі технічного
регулювання, що відповідають умовам ринкової економіки,
міжнародним європейським нормам. Зміни, які пропонується внести до
Декрету Кабінету Міністрів про державний нагляд за додержанням
стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення, з
одного боку, спрямовані на зменшення втручання територіальних
органів Державного комітету України з питань технічного
регулювання та споживчої політики, підприємницьку діяльність,
законослухняних суб'єктів господарювання, а, з іншого боку, на
посилення державного нагляду з метою недопущення використання
контрабанди, фальсифікованої та небезпечної продукції, а також за
зверненням органів влади.
Законом буде передбачено перевірку тільки експортної
продукції, що поставляється за держзамовленням, відміну перевірки
експортної продукції, приймання якої здійснюється іноземним
замовником та його представником, а також перевірки атестованих
виробництв на відповідність установленим вимогам щодо сертифікації
продукції; вирішення питання обов'язкового надходження сум штрафів
за порушення стандартів, норм і правил до Державного бюджету
України; посилення контролю щодо недопущення використання
контрабанди та фальсифікованої продукції; впровадження
нормативно-правових актів і нормативних документів гармонізованих
з міжнародними та європейськими нормами на відповідність які
перевіряються якість та безпека продукції під час проведення
державного нагляду.
Введення перевірок підприємця на підставі звернень органів
виконавчої влади, місцевого самоврядування і прокуратури.
ГОЛОВА. Я вас прошу. Леонід Семенович, читати всі вміють. Тут
все написано. В документах все написано.
ШКОЛЬНИК Л.С. Впровадження запропонованих змін сприятиме
вдосконаленню організації та порядку проведення державного нагляду
за додержанням стандартів , норм і правил, поліпшенню умов
діяльності підприємців, подальшій гармонізації законодавства
України і законодавствами Європейського союзу та збільшенню
надходжень до Державного бюджету.
Прошу, шановні народні депутати, розглянути та підтримати цей
законопроект.
ГОЛОВА. Дякую. будь ласка, Володимир Миколайович Єщенко.
Заключення комітету. Далеко не тікайте, у нас же...
18:18:22
ЄЩЕНКО В.М.
Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики
і підприємництва підтримує даний законопроект, спрямований на
проведення декрету Кабінету Міністрів України "Про державний
нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та
відповідальність за їх порушення" у відповідності з прийняттям
Закону України "Про підтвердження відповідності та про
стандартизацію". Комітет пропонує прийняти його за основу.
Заключення Головного науково-експертного управління Апарату
Верховної Ради є і вони також пропонують прийняти даний
законопроект в першому читанні.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, у кого заперечення будуть?
Юрій Кармазін. Юрію Анатолійовичу, тільки коротко, якщо можна.
18:18:59
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників вітчизни.
Шановний Володимире Михайловичу, я на минулому виступі
половину зекономив, ви це знаєте, я зайвого не буду говорити.
ГОЛОВА. Я вам дякую за це.
КАРМАЗІН Ю.А. Але є тут серйозні питання.
По-перше, закон безумовно треба приймати, подякувати за його
розробку. Тут передбачено, що відкидаються норми щодо безспірного
списання заборгованості по сплаті штрафів, тобто мова йде про
приведення у відповідність до Конституції України чинного
законодавства, але про це чомусь в доповіді не говориться. Поки що
це все суперечить Конституції. І потім уже, якщо будуть не
виконуватись постанови про накладення штрафів, потім вони можуть
бути у відповідності до Закону "Про виконавче провадження"
примусово стягуватись.
Але тут є і застереження. Застереження, яке стосується того,
що можуть ще бути позапланові перевірки на вмотивовану вимогу
органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад і різних
інших наглядових, прокуратури і так далі. Перше питання. І друге
застереження у мене. В Прикінцевих положеннях закону, пункті 2,
записано: "Кабінету Міністрів у чотирьохмісячний строк з дня
набрання чинності забезпечити приведення своїх нормативно-правових
актів, а також нормативно-правових актів міністерств у
відповідність з цим законом". Що це значить? Чотири місяці. А це
не забагато терміну для того, щоб в центральних органах влади
привести в порядок це, якщо в цьому зацікавлені громадяни України?
Це дуже завеликий термін.
ГОЛОВА. Дякую.
КАРМАЗІН Ю.А. Тому місячний термін - і виконуйте закон після
того, як він опублікований. А то тут получається так: приймається
закон, але буде виконуватись аж через чотири місяці, а раптом не
буде приведено - значить не буде виконуватись, зрозуміли, да?
ГОЛОВА. Да. Ви маєте рацію.
КАРМАЗІН Ю.А. Отак я прошу, щоб були ці застереження
враховані. Дякую.
ГОЛОВА. Да, давайте врахуємо. Дякую.
Шановні колеги, розгляд проекту закону за номером 1063
завершено. Щодо рішення будемо визначатися в день голосування. У
нас ще залишився номер 1217 - проект закону про внесення змін до
Кодексу України про адміністративні правопорушення та декрету
Кабінету Міністрів про стандартизацію та сертифікацію.
Ну, він вже завершив. Шановні колеги, я прошу вас.
Ну, попрацюємо. Будь ласка.
__________________ . Я не репліку депутата
Кармазіна...
ГОЛОВА. Я прошу вас, не треба на репліку, ви не народний
депутат.
__________________ . Я вибачаюсь.
Прийняття законопроекту про внесення змін до Кодексу України
про адміністративне правопорушення та декрету Кабінету Міністрів
України про стандартизацію та сертифікацію викликано потребою
привести у відповідність деякі норми зазначених актів
законодавства з прийнятими в травні минулого року Верховної Ради
законами України про стандартизацію, про підтвердження
відповідності та про акредитацію органів ...........
відповідності.
Пропонується викласти статтю 170 Кодексу України про
адміністративні правопорушення в новій редакції, яка враховує
зміни в законодавстві відповідно до закону України. Запропоновані
зміни до Декрету Кабінету Міністрів України про стандартизацію,
сертифікацію обумовлені необхідністю виключити дублювання положень
статей, і перечисляється ряд статей: 2, 3, і так далі. А також
декрету та Закону України про підтвердження відповідності щодо
обов'язків та відповідальності виробника за порушення правил
обов'язкової сертифікації. Законопроектом передбачається вилучення
функцій акредитації з переліком повноважень Державного комітету
України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Згідно з законом України зазначені функції передані новоствореному
національному органу з акредитації.
Прийняття цього закону дозволить скасувати застарілі норми
законодавства у сфері технічного регулювання, а також сприятиме
організації дійового контролю за якістю та безпекою продукції.
ГОЛОВА. Дякую.
Будь ласка, Володимир Миколайович, від комітету. Ваше
заключення.
18:23:25
ЄЩЕНКО В.М.
Шановні депутати, Комітет Верховної Ради України з питань
грошової політики і підприємництва на своєму засіданні підтримав
даний законопроект, спрямований на проведення Декрету Кабінету
Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" та Кодексу
України "Про адміністративні правопорушення у відповідності із
прийнятими законами України, про підтвердження відповідності, про
градацію органів з оцінки відповідності та про стандартизацію.
Комітет пропонує Верховній Ралі прийняти за основу даний
законопроект. Є заключення Головного науково-експертного
управління Апарату Верховної Ради України з цього питання. Вони
також даний проект закону рекомендують прийняти у першому читанні.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, немає заперечен? Будь ласка,
Кармазані.
18:24:09
КАРМАЗІН Ю.А.
Дякую. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія
"Захисніків Вітчизни".
Шановний Володимире Михайловичу, тут є дуже серйозне питання.
Зокрема, якщо ми далі будемо доручати я дуже вдячний членам
Комітету з питань промислової політики і підприємництва, зокрема
Володимиру Миколайовичу Єщенку, але згідно ж вашого розпорядження
про розподял сфери діяльності комітету базовим комітетом при
внесенні змін до Кодексу про адміністративні правопорушення має
бути комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної
діяльності. Так? Так.
В таких випадках, коли є інтерес двох комітетів, ставляться
два комітети, але узгоджуються. Це для того робиться, щоб потім не
порушувати цілісність документів, щоб не порушувати логіку потім
закону і кодексу про адміністративні правопорушення. В даному
випадку, незважаючи на те, що дуже корична зміна пропонується,
цього нема.
Тому я би просив при прийнятті приймати в першому читанні,
але доручати тоді двом комітетам, в тому числі базовим визначити
той комітет, який має бути визначений з питань законодавчого
забезпечення правоохоронної дяльності. Це б сприяло узгодженню з
іншими нормативними актами і це б сприяло б ще врегулюванню
законодавчій техніці, бо тут ще треба вносити до деяких
законодавчих актів зміни. Це треба зараз все передивитися, його в
цілому приймати не можна, тільки в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Розгляд проекту закону за номером 1217
завершено, щодо рішення - будемо визначатися в день голосування.
Шановні колеги, для чистоти експерименту нам потрібно ще
останній проект закону розглянути. Проект закону про внесення,
щоби ми повністю виконали сьогодні розклад засідання - це ж добре
дуже. Проект закону про внесення змін до Закону України "Про
зв'язок".
Доповідач перший заступник голови Комітету з питань
будівництва, транспорту і зв'язку Станіслав Олексійович Довгий.
Станіслав Олексійович, коротко, так, як, враховуючи, що посекундна
оплата йде тут. В даному випадку також...
18:26:38
ДОВГИЙ С.О.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! До
вашої уваги пропонується проект закону України про внесення змін
до Закону України "Про зв'язок", внесений народними депутатами
України Беспалим та Бондаренком. Комітет Верховної Ради з питань
будівництва, транспорту і зв'язку розглянув внесений Кабінетом
Міністрів проект закону і підтримав його. Разом з тим, комітет,
погоджуючись в цілому з ідеєю авторів законопроекту щодо введення
посекундної оплати в овному обсязі відмічає, що введення його в
повному обсязі можливе лише за умови відповідного технічного
переоснащення діючого обладнання. Однак, як фахівець, я вважаю за
необхідне наголосити на наступному. В мережі міжміського та
міжнародного зв'язку не готові до повного переходу на посекундний
облік телефонних розмов. Для заміни аналогів міжміських станцій з
метою забезпечення посекундного обліку тривалості розмов потрібно
інвестицій в розмірі понід 250 млн. гривень. У зв'язку з цим на
даний момент вважаю прийняття даного законопроекту недоцільним.
ГОЛОВА. Дякую.
Що Станіслав Васильович?
Так. Кармазін, і будемо завершувати.
Будь ласка, Юрій Анатолійович.
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни,
"Солідарність".
Шановні народні депутати!
Чим раніше ми приймемо цей закон, тим краще буде для кожного
з громадян України. Тому, мені здається, що якщо не буде
зауважень, то це якраз той закон, який треба приймати зразу в двох
читанях і просити, щоб Президент зразу і терміново його підписав.
Тому я прошу захистити інтереси споживачів, всіх громадян
України, тому що ви знаєте, тільки включили секунди - зразу пішли.
І враховуючи те, що посекундна оплата, дві двадцять у вас
залишається, Володимир Михайлович. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено.
Це проект Закону про внесення змін до Закону про зв'язок.
Щодо рішення будемо визначатися в день голосування.
Я хочу вам щиро подякувати за те, що ми сьогодні повністю
вичерпали питання, які передбачалось розглянути, і оголосити, що
вечірнє засідання Верховної Ради закриваємо.
Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується
закритим. Завтра ми продовжуємо роботу о 10-ій годині. Будуть
розглядатись питання відповідно до розкладу засідань, до розкладу
нашої роботи на середу 20 листопада.