ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и
        У к р а ї н и.  24  в е р е с н я  2002  р о к у.
                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України ВАСИЛЬЄВ Г.А.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   народних   депутатів   підготуватися   до
реєстрації.  Сідайте, будь ласка. Увімкніть систему "Рада", будемо
реєструватися.

     У залі  зареєстровано   350   народних   депутатів.   Вечірнє
засідання оголошую відкритим.

     Шановні народні депутати!  Продовжуємо розгляд питань порядку
денного. Переходимо до представлення проекту Державного бюджету на
2003  рік.  Комітет  з питань бюджету вважає,  що на розгляд цього
питання потрібно три години робочого часу.  Зокрема,  пропонується
надати  до 15 хвилин доповідачу та співдоповідачу і по 15 хвилин -
кожному з них  для  відповідей  на  запитання.  Для  виступів  від
фракцій  -  до  40 хвилин,  від комітетів - до однієї години,  для
виступів народних депутатів - до 15 хвилин. Потім - заключне слово
і прийняття рішення.

     Беручи до   уваги,  що  сьогодні  відбувається  представлення
проекту Державного бюджету, а не розгляд його в першому чи другому
читанні,   просив   би,   якщо  можна,  дещо  скоротити  час  його
обговорення, щоб сьогодні ми обговорили ще ряд важливих питань.

     Слово для представлення проекту  бюджету  надається  міністру
фінансів   України   Ігорю   Олеговичу  Юшку.  Будь  ласка,  Ігоре
Олеговичу.

     ЮШКО І.О.,  міністр  фінансів  України.   Шановний   Геннадію
Андрійовичу!  Шановні  народні  депутати!  Кабінетом  Міністрів  у
терміни і в порядку, встановлені Конституцією України та Бюджетним
кодексом,  14  вересня поточного року внесено на розгляд Верховної
Ради проект Закону про Державний бюджет на  2003  рік.  Зазначений
законопроект   розроблено   виходячи   з   програмних   документів
Президента України,  рішень Верховної Ради та Кабінету  Міністрів,
Основних   напрямів   бюджетної   політики  на  наступний  рік  та
пропозицій Верховної Ради до них.

     Показники проекту  бюджету  розраховані  на  основі   чинного
податкового  та  бюджетного  законодавства.  При  цьому формування
проекту бюджету відбувалося в умовах,  коли в  податково-бюджетній
сфері   накопичилося   чимало   системних   проблем,   таких   як:
необхідність  проведення   податкової   реформи,   що   передбачає
зменшення   податкового   навантаження   та  скасування  численних
податкових  пільг;  необхідність   підвищення   реальних   доходів
населення   з   одночасним  реформуванням  системи  соціальних  та
професійних    пільг;    необхідність     розв'язання     проблеми
адміністрування податків і зборів; загострення боргової ситуації у
зв'язку з  піковим  навантаженням  з  виплат  державного  боргу  в
найближчі  дватри  роки;  відставання структурних реформ у галузях
бюджетної сфери,  що також  призводить  до  зниження  ефективності
використання     бюджетних    коштів;    необхідність    погашення
заборгованості з відшкодування сум ПДВ та погашення заборгованості
з  інших  соціальних  виплат,  які накопичились за останніх десять
років.

     Одночасно з проектом бюджету розроблено і подано  на  розгляд
Верховної   Ради   проект   Державної   програми   економічного  і
соціального розвитку України на 2003 рік,  який можна і  необхідно
розглядати разом.  Загальноприйнятним у світовій практиці є,  коли
уряд опрацьовує декілька варіантів розвитку економіки на наступний
період   відповідно  до  бюджетного  законодавства.  Ці  документи
опрацьовані у двох сценаріях: консервативному та цільовому.

     Керуючись статтею  27   Бюджетного   кодексу   України   щодо
складання проекту бюджету на основі чинного законодавства, у своїх
розрахунках  проекту  Державного  бюджету   на   2003   рік   уряд
орієнтувався на консервативний прогноз, що передбачає на наступний
рік номінальний ВВП у сумі 247 мільярдів гривень,  при цьому  його
реальне  зростання становитиме 4 відсотки;  індекс споживчих цін -
7,7 відсотка;  середньорічний обмінний курс  гривні  до  долара  -
5,57.

     Цільовий сценарій    передбачає   вищі   темпи   економічного
зростання,  але грунтується на певних  умовах  (мається  на  увазі
прийняття змін до податкового законодавства, а також упорядкування
деяких пільг).  Загалом  проект  бюджету  враховує  реальний  стан
економіки  і  законодавства.  Звичайно,  що  в  проекті  документа
передбачається вирішення далеко не всіх проблемних питань,  але ми
прагнемо  показати  проблеми і визначити шляхи їх розв'язання як у
наступному році, так і в перспективі.

     Доходи проекту зведеного бюджету на
2003 рік,   виходячи   із   зазначених  макропоказників,  динаміки
надходжень  у  минулому  та   поточному   роках,   діючих   ставок
оподаткування  і  таке  інше,  передбачаються в сумі 62,6 мільярда
гривень,  або 25,3 відсотка ВВП. Такий рівень у порівнянних умовах
відповідає перерозподілу ВВП через бюджет,  що склався в поточному
році та за декілька останніх років.

     Слід врахувати,  що на співвідношення показників економічного
зростання  та  доходів  бюджету  впливає  галузева  структура ВВП.
Наприклад,  сільгоспвиробництво,  яке забезпечує  значний  приріст
обсягу ВВП (30 відсотків),  практично несуттєво впливає на приріст
надходжень до бюджету внаслідок  дії  численних  пільг,  які  були
запроваджені  за  кілька  останніх років і діятимуть ще й протягом
наступного року.

     На перерозподіл ВВП через бюджет також  суттєво  впливає  ряд
нових   факторів,   зокрема   врахування   необхідності  погашення
заборгованості  з  відшкодування  прострочених   сум   ПДВ.   Уряд
запланував  (і  я  доповідав  з  цієї  трибуни під час обговорення
Бюджетної резолюції),  що,  за розрахунками,  це може становити  в
наступному році від 800 мільйонів до 1 мільярда гривень.

     Негативно вплине  на  доходи наступного року також скасування
митних  зборів  у  зв'язку  з  прийняттям  Митного  кодексу.  Сума
можливих  ненадходжень сягає понад 0,5 мільярда гривень.  Усі ці і
деякі інші чинники зменшують реальну можливу частку  перерозподілу
ВВП через бюджет щонайменше на 0,6 відсотка,  а реально, мабуть, -
до 1 відсотка.

     Крім того, негативно впливає на відносини збільшення ресурсів
бюджету  незмінність  протягом  останніх  років  ставок  акцизного
збору.  На  2003  рік  передбачається  також   суттєве   зменшення
надходжень  від  податку  на  прибуток  підприємств  (близько  1,5
мільярда гривень),  що пояснюється зниженням  рівня  прибутковості
підприємств,   застосуванням   консолідованої  сплати  саме  цього
податку. Це є абсолютно позитивним кроком уперед з точки зору, так
би мовити,  легітимної оптимізації сплати податку, але ми маємо це
обов'язково враховувати,  оцінюючи  реалістичність  надходжень  до
бюджету в наступному році.

     Незважаючи на  це,  у  порівнянні  з  планом  на поточний рік
доходи зведеного бюджету в 2003 році,  які  є  основним  джерелом,
згідно з проектом мають зрости на 3,3 мільярда гривень, або на 5,6
відсотка.  При цьому, за прогнозом, значно зросте обсяг надходжень
від  прибуткового  податку  з  громадян,  який є основним джерелом
доходів місцевих бюджетів.  Так прогнозний фонд  оплати  праці  на
наступний рік у порівнянні з розрахованим на 2002 рік збільшується
більш як на 10 мільярдів гривень,  або  на  16,4  відсотка,  що  є
результатом  збільшення  фонду  оплати  праці  на  наступний рік в
бюджетній сфері (за нашими розрахунками,  більш як на 2,6 мільярда
гривень).

     На думку  уряду,  прогнозне  збільшення обсягу надходжень без
зміни чинного законодавства,  без прийняття законодавчих  актів  з
питань  оподаткування є фактично неможливим,  а обсяги надходжень,
які визначені в проекті закону, є достатньо напруженими.

     Водночас у проекті Закону про Державний бюджет  на  2003  рік
передбачається   норма  про  заборону  розрахунків  з  бюджетом  у
негрошовій   формі   та    заборону    проведення    списання    і
реструктуризації   податкової  заборгованості,  що  має  спонукати
платників податків до поліпшення платіжної дисципліни і  виконання
доходної  частини  бюджету.  Це  є,  так  би мовити,  обов'язковою
передумовою гарантованого виконання доходної  частини  Закону  про
Державний бюджет у наступному році.

     Щоб не  допустити  повторення ситуації,  що склалася протягом
останніх кількох  років  із  плануванням  надходження  коштів  від
приватизації  державного  майна,  обсяг  цих  надходжень у проекті
Закону про Державний бюджет на наступний рік визначено в сумі  2,1
мільярда  гривень  (що відповідає можливостям Фонду держмайна без,
так би мовити,  залпової,  разової приватизації великих об'єктів),
яка  є  практично  найбільшою  з тих,  що були отримані за останні
роки.  Це фактично на 3,7 мільярда менше, ніж планувалося отримати
поточного  року.  Але ми маємо усвідомити,  що якщо приватизуються
такі  великі  об'єкти,  як  "Укртелеком"  чи   реалізуються   пули
обленерго,   то   це   вже  окрема  справа,  і  в  разі,  якщо  це
відбувається,  ми маємо повернутися до цього питання, може, навіть
переглянути   Закон  про  Державний  бюджет  протягом  фіскального
періоду.

     Зазначені планові  ресурси  не   направляються   на   поточне
споживання,  а  зараховуються на фінансування бюджету і є джерелом
погашення основної суми державного боргу, як і визначено пунктом 6
пропозицій Верховної Ради до Основних напрямів бюджетної політики.

     Таке відображення   надходжень  від  приватизації  державного
майна є також логічним з точки зору  можливості  взаємокомпенсації
джерел  фінансування Державного бюджету.  На випадок недоотримання
цих надходжень у статті 11 проекту закону  пропонується  закріпити
право збільшувати запозичення і навпаки.

     Разом з  тим  уряд  пропонує  в  разі  перевищення зазначених
показників під  час  виконання  Державного  бюджету  в  2003  році
спрямовувати  додаткові  кошти,  як  я  вже казав,  на пріоритетні
бюджетні програми інвестиційного та інноваційного характеру.

     Що стосується державних запозичень у наступному році, то уряд
планує їх зарахувати до загального фонду Державного бюджету в сумі
6 мільярдів гривень.  Фактично цей обсяг запозичень є  максимально
можливим.  З  цієї  суми  1,3  мільярда  гривень  -  це  внутрішні
запозичення,  4,7 мільярда - зовнішні запозичення.  Співвідношення
обсягу  запозичень на внутрішньому і зовнішньому ринках на користь
зовнішніх склалося перш за  все  тому,  що  зовнішній  ринок  має,
звичайно,  найбільшу  ліквідність.  Відповідно кошти,  які держава
може залучити на  зовнішньому  ринку,  на  сьогоднішній  день  іще
дешевші, ніж ті, що ми залучаємо на внутрішньому ринку.

     Виходячи із  зазначеного  та  керуючись  Основними  напрямами
бюджетної політики,  у проекті Державного бюджету на 2003  рік  ми
пропонуємо  передбачити  по  загальному  фонду  Державного бюджету
нульовий дефіцит.  Дефіцит спеціального фонду Державного бюджету в
розмірі  800  мільйонів  гривень,  або 0,3 відсотка ВВП,  має бути
результатом надання Україні інвестиційних та  інституційних  позик
від міжнародних фінансових організацій на конкретні цілі.  Загалом
у  наступному  році  необхідно  спрямувати  на  обслуговування  та
погашення  державного  боргу  (усього,  я  підкреслюю)  понад 11,6
мільярда гривень,  що на 1,5 мільярда гривень перевищує відповідні
призначення в бюджеті 2002 року.

     Необхідно зазначити ще раз, що найближчі три роки є абсолютно
піковими з точки зору обслуговування та сплати  державного  боргу,
тому   ми  всі  разом  маємо  надзвичайно  виважено  підходити  до
планування державного боргу як у цей  період,  так  і  у  наступні
фіскальні   періоди.   Визначені   у   проекті  бюджету  показники
фінансування є  оптимальними  і  дають  можливість  у  перспективі
зменшити боргове навантаження на бюджет.

     Одним із ресурсів бюджету,  який недостатньо використовується
на сьогоднішній день,  є,  на  наш  погляд,  повернення  кредитів,
наданих у минулі роки державі або під державні гарантії,  та інших
бюджетних позичок.  На 2003 рік уряд  очікує  отримати  майже  700
мільйонів гривень таких коштів,  що практично у 2,4 раза перевищує
обсяги відповідного завдання на поточний рік.

     Але я хотів би бути дуже коректним.  Це завдання не може бути
виконане   просто   так.   Для   цього  уряд  має  отримати  деякі
повноваження.  Йдеться перш за все про те,  що уряд  має  отримати
право визначати порядок реструктуризації боргів тих боржників, які
можуть сплачувати та обслуговувати свої борги перед державою,  але
їм  необхідно реструктуризувати суми штрафних пені за минулі роки.
Нам необхідно надати право дисконтувати ці борги, оскільки боргове
навантаження  для  деяких підприємств є практично непосильним.  На
мій погляд,  це має бути абсолютно прозорий,  абсолютно  відвертий
механізм, який допоможе врешті-решт повернути хоча б частку боргів
суб'єктів господарювання перед  державним  бюджетом.  Я  вам  можу
назвати  навіть  масштаби цієї проблеми.  На сьогоднішній день під
гарантії держави видано кредитів чи гарантій за кредитами майже на
2  мільярди  доларів,  з  яких  майже  1  мільярд 200 мільйонів не
обслуговуються  чи  визнані  безнадійними.  Ми  маємо   врештірешт
підійти   до  цієї  проблеми  професійно  й  отримати  відповідний
інструментарій, щоб почати реально її вирішувати.

     Обсяг видатків проекту зведеного  бюджету  на  наступний  рік
визначено  практично на рівні відповідних розрахункових показників
на 2002 рік. Слід зазначити, що в поточному році відбулося суттєве
з  точки  зору  можливостей  економіки  зростання обсягів видатків
бюджету,  що підняло на досить  високий  рівень  базові  показники
видатків розпорядників бюджетних коштів.

     Разом з тим у 2002 році Верховною Радою, Президентом України,
Кабінетом  Міністрів  вже  прийнято  ряд  рішень  про   підвищення
соціальних гарантій населенню,  в тому числі про підвищення оплати
праці у бюджетній сфері, допомог, пенсій та пільг населенню.

     За таких умов  при  незмінності  загального  обсягу  ресурсів
бюджету  порівняно  з поточним роком уряд змушений був переглянути
структуру видатків проекту зведеного бюджету на наступний рік, щоб
вона   забезпечувала  оптимальне  використання  наявних  бюджетних
коштів.  Це здійснено за рахунок скорочення видатків  на  бюджетні
програми,   які  завершуються  в  поточному  році,  та  скорочення
непершочергових видатків або  видатків,  які  мають  інші  джерела
надходжень чи фінансування.

     При цьому   одним  із  головних  пріоритетів  при  плануванні
видатків  Державного   бюджету   є   збереження   рівня   видатків
соціального  спрямування.  Обсяги  видатків на більшість бюджетних
програм соціального спрямування в  проекті  зведеного  бюджету  на
2003  рік  мають зрости проти розрахункового рівня поточного року,
що зумовить збільшення їх частки  в  загальному  обсязі  зведеного
бюджету  з 50,7 відсотка у 2002 році до 53,8 відсотка.  Я нагадаю,
що при цьому зведений бюджет в абсолютних показниках також зростає
на 3 мільярди гривень. Зокрема, видатки загального фонду зведеного
бюджету на освіту зростуть проти  розрахункового  рівня  поточного
року  на 9,8 відсотка,  на охорону здоров'я - на 4,5 відсотка,  на
духовний і фізичний розвиток - на 12,2 відсотка.

     У проекті  бюджету  на  2003  рік   передбачено   забезпечити
введення  з  1  липня  мінімальної заробітної плати 165 гривень та
передбачені відповідні асигнування для того,  щоб  можна  було  на
основі  тарифної  сітки  диференціювати  оплату  праці в бюджетній
сфері.

     У проекті закону передбачається також  реалізація  в  повному
обсязі  положень  абзаців 8,  9 та 10 статті 57 Закону про освіту.
Пропонується    підвищити    грошове    утримання    та     пенсії
військовослужбовцям.  Фонд  оплати  праці  з нарахуваннями проекту
зведеного бюджету на наступний рік у порівнянні  з  розрахунковими
показниками 2002 року має збільшитися на 3,3 мільярда гривень. При
формуванні проекту бюджету на 2003 рік уряд  комплексно  розглядав
питання  щодо  збільшення оплати праці працівників бюджетної сфери
всіх категорій.

     У питаннях  соціального  захисту  населення  уряд  виходив  з
необхідності  виконання  вимоги статті 95 Конституції України щодо
справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між
громадянами   і  територіальними  громадами,  а  також  статті  46
Конституції України,  якою  визначено,  що  соціальні  виплати  та
допомоги,  що  є основним джерелом існування,  мають забезпечувати
рівень життя,  не нижчий від прожиткового мінімуму,  встановленого
законом.

     В уряді  та серед депутатського корпусу є розуміння та знання
нинішньої ситуації з наданням пільг на місцях.  Не можна  сказати,
що  на  сьогоднішній  день  у  цьому  питанні є ефективна державна
політика.  Ресурси бюджету необхідно зосередити в першу  чергу  на
наданні  допомоги  саме малозабезпеченим верствам населення та тим
громадянам, які не в змозі самостійно себе утримувати.

     З урахуванням цього в проекті Державного бюджету на наступний
рік  передбачається не зменшувати,  а залишити на нинішньому рівні
обсяг виплат  для  компенсації  втрат  від  знецінення  заощаджень
громадян.  Це 500 мільйонів гривень. При цьому хочу наголосити, що
це є одним із важливих соціальних пріоритетів,  і в разі прийняття
певних  законодавчих  рішень  щодо  податків ми зможемо це питання
вирішити.

     Необхідно сказати,  що,  на  жаль,  у  проекті   бюджету   не
запропоновано,  як вирішити в повному обсязі проблеми фінансування
деяких  програм.  Окремо  я  хотів  би  зупинитися   на   проблемі
реалізації    державної   програми   "Українське   вугілля",   яку
передбачається фінансувати на рівні 2,2 мільярда гривень, плюс 107
мільйонів  гривень  у  вигляді  субвенцій  місцевим  бюджетам  для
відновлення робочих місць на шахтах, які закриваються. Це фактично
на 15 відсотків більше, ніж було профінансовано минулого року, але
на 300 мільйонів гривень менше,  ніж планується поточного року. Це
питання  також  має бути вирішено разом з вами під час опрацювання
проекту закону  з  урахуванням  можливості  прийняття  додаткового
законодавства. Це, на жаль, не єдина проблема.

     За браком  часу  я  не  можу  зупинитися  на  всіх  абсолютно
програмах,  але,  підводячи підсумок,  я можу сказати,  що  проект
бюджету,  який  подано  на  розгляд Верховної Ради,  звичайно,  не
передбачає вирішення всіх  проблемних  питань,  які  накопичені  в
нашому  суспільстві.  Загальний  дефіцит ресурсу,  якщо спробувати
виконати абсолютно всі рішення,  сягає майже 10 мільярдів гривень.
Ми усвідомлюємо,  що таке завдання фактично неможливо виконати,  і
ми маємо це чітко усвідомлювати, визначаючи пріоритети.

     Завершуючи, хочу сказати:  це збалансований  проект  бюджету,
напружений  за  доходами  та  жорсткий  за  видатками,  але  він є
реальним.  Уряд,  Міністерство фінансів готові зі  свого  боку  до
співпраці з Верховною Радою.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідь  закінчено.  Я  прошу народних депутатів
записатися на запитання до доповідача (Шум у залі). Ми розглядаємо
дане  питання  і  не  можемо  зараз розглядати якісь інші питання.
Читайте,  будь ласка,  Регламент!  Запишіться, будь ласка. Читайте
Регламент, там усе написано. Висвітіть, будь ласка, список.

     Соболєв від фракції "Наша Україна". Будь ласка.

     СОБОЛЄВ С.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради
України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  "Блок  Віктора  Ющенка  "Наша
Україна"). Прошу передати слово Матвієнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон Матвієнка.

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з
питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування
(багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  "Виборчий блок
Юлії Тимошенко").  Українська республіканська партія "Собор", блок
Юлії  Тимошенко.  Геннадію  Андрійовичу!  Коли  я  прошу  слова  з
процедури  розгляду,  то це - з процедури розгляду,  і ви не маєте
права не надати мені слова. Я читаю Регламент!

     Шановні народні депутати!  Я хочу звернутися до вас і до вас,
Геннадію  Андрійовичу,  до  всіх присутніх від імені 70 депутатів,
які зараз перебувають  у  президентській  Адміністрації,  де  вони
заблоковані  і  не  мають можливості рухатися ні на засідання,  ні
потрапити до Президента нашої держави,  щоб передати йому  вимоги,
які ми сьогодні зранку з вами сформулювали.  Геннадію Андрійовичу,
по-перше,  я хочу звернутися найперше до вас,  як  до  виконуючого
сьогодні  обов'язки Голови,  з проханням вплинути на ситуацію,  бо
відсутність депутатів - це ваша проблема 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас відведений час на запитання.

     МАТВІЄНКО А.С. По-друге, я хочу закликати всіх депутатів, хто
має   сумління,   зокрема   і  пропрезидентські  фракції,  піти  і
визволити...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть,  будь ласка,  мікрофон.  Климпуш,  будь
ласка.

     КЛИМПУШ О.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради
України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ
75,  Закарпатська область). Дякую. Шановний пане міністре! Під час
підготовки до складання проекту бюджету передбачалося  введення  в
дію  без  обмежень  Закону  про  джерела  фінансування  дорожнього
господарства України,  а також  Закону  про  податок  з  власників
транспортних   засобів.  Однак  ви  знову  передбачили  збереження
порядку,  що діяв у поточному році, тобто фінансування буде тільки
на  50  відсотків.  Чому ви не виконали вимог Бюджетної резолюції?
Чому ви не робите нічого  для  того,  щоб  зміцнити  таку  важливу
галузь,  як  дорожнє господарство?  Адже якщо не буде фінансування
дорожньої галузі,  то ми й мови вести не зможемо про інтеграцію  в
Європу.  Не  можна  буде  й  говорити ні про що,  якщо ми цього не
будемо вирішувати.

     Дякую за відповідь.

     ЮШКО І.О. Дякую за запитання. Маю доповісти шановним народним
депутатам  наступне.  В  проекті  Закону  про  Державний бюджет на
наступний рік справді передбачається  спрямувати  на  фінансування
дорожнього  господарства через спеціальний фонд державного бюджету
за механізмом  спеціального  фонду  50  відсотків  надходжень  від
акцизів на пальне,  автомобілі,  шини і запасні частини до них. Як
це виглядає в цифрах?  До Державного бюджету надійде 807 мільйонів
гривень  та  понад  500  мільйонів гривень - до місцевих бюджетів.
Разом на фінансування дорожнього господарства  в  наступному  році
пропонується  направити майже 1 мільярд 400 мільйонів гривень,  що
фактично майже на 200-250 мільйонів гривень більше, ніж виділялося
будь-коли  історично  в  нашій  державі.  Я  не  хочу переконувати
Верховну Раду,  що цього достатньо.  У доповіді я  сказав,  що  ми
маємо  майже  10  мільярдів гривень дефіциту ресурсу для вирішення
всіх проблем.

     Решта 50 відсотків тих надходжень спрямовується на  вирішення
соціально  не  менш значущих питань.  Тобто,  хоча проектом закону
передбачається виділити на дороги  50  відсотків  зборів,  але,  я
підкреслюю,  фінансування  цієї  галузі  в наступному році буде на
200-250 мільйонів гривень більшим, ніж у поточному році.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олеговичу, я розумію всю специфіку питання,
яке   ми   розглядаємо,   але  ж  треба  намагатися  більш  стисло
відповідати  на  запитання.  Записалося   дуже   багато   народних
депутатів, і кожен хотів би отримати відповідь.

     Ісаєв. За ним - Матвієнков. Будь ласка.

     ІСАЄВ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань
будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 169, Харківська
область).  "Європейський  вибір".  У меня,  Игорь Олегович,  такой
вопрос.  Какая сумма доходов будущего бюджета еще  не  подкреплена
или должна быть подкреплена принятием законов, и в каком состоянии
находятся проекты этих законов (рассмотрены в  первом  или  втором
чтениях,  имеют  заключение и так далее)?  Депутаты должны видеть,
какой объем законодательной работы нам предстоит проделать,  чтобы
не  быть  просто  свидетелями,  а активно участвовать в подготовке
бюджета, за который будем голосовать.

     ЮШКО І.О.  Дякую  за  запитання.  Що  стосується   показників
проекту закону,  то вони абсолютно збалансовані, бо це передбачено
Бюджетним кодексом. Ми формуємо проект Державного бюджету виключно
на  основі  чинного  законодавства,  яке  набуло  чинності  до  15
вересня.

     Що стосується наших можливостей.  Я говорив  про  те,  що  ми
маємо  чимало  невирішених питань як галузевих,  так і соціального
спрямування.  В той же  час  додатковий  ресурс,  який  ми  можемо
залучити  до  державного  бюджету,  за нашими розрахунками,  сягає
майже  3,5  мільярда  гривень.   Відповідні   законопроекти   були
розроблені.  Частина  цих  законопроектів  була  подана на розгляд
Верховної  Ради   влітку   цього   року.   У   червні-липні   вони
розглядалися,  але, на жаль, не були підтримані. Інші проекти буде
завтра розглянуто Кабінетом Міністрів на засіданні уряду. Я думаю,
що  до  кінця  цього  тижня  вони будуть зареєстровані у Верховній
Раді.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков Сергій Анатолійович. За ним -Сухий.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради
України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий
округ 55,  Донецька область). Мариуполь. Уважаемый Игорь Олегович,
у меня к вам три вопроса.

     Первый вопрос.  Бюджет состоит из двух частей,  и основная из
них - доходная часть,  мы это прекрасно понимаем.  При  нормальной
доходной части решаются любые проблемы.

     На сегодняшний  день  для промышленных предприятий,  особенно
предприятийэкспортеров,  остается очень острой  проблема  возврата
НДС.  Тем  не  менее с 1 октября 2002 года постановлением Кабинета
Министров 1392 отменяется разрешение нахождения для взаиморасчетов
векселей  по  НДС.  С одной стороны,  мы не возвращаем накопленный
НДС,  а с другой - запрещаем рассчитываться  векселем,  ставя  тем
самым экспортера в очень невыгодное положение.  Каково ваше мнение
об  этом  постановлении,  и  как,  вы  думаете,  это  скажется  на
пополнении бюджета?

     Второй вопрос - курсовая разница, отношение доллара к гривне.
Рассматривается ли Министерством финансов сегодня это  в  качестве
источника пополнения бюджета, как это принято практически в каждой
стране, которая имеет экспортера?

     И последний  вопрос.  Игорь  Олегович,   даже   представители
властных  структур заявляют сегодня,  что 50 процентов внутреннего
валового продукта находится  в  тени.  Подоходный  налог,  который
можно получить,  изменив систему налогообложения,  - это доход для
населения  и  первый  источник  пополнения  бюджета.  Каково  ваше
мнение?

     Спасибо.

     ЮШКО І.О.   Дякую,   Сергію   Анатолійовичу.   Ви   поставили
надзвичайно важливе питання.  На жаль,  за браком часу я не  зможу
відповісти детально.

     Щодо постанови   1392.   Вона   не  може  застосовуватися  до
експортерів, оскільки вони очікують відшкодування ПДВ. Перш за все
в  ній  ідеться  про  імпортерів,  які  завозять  товари  на митну
територію України.  Я можу сказати,  що  це  одвічне  питання,  як
проблема   "куриця-яйце".   Перше.   Необхідно   забрати  гроші  в
імпортерів,  щоб мати джерело відшкодування  ПДВ  експортерам.  На
жаль,  ця  ситуація  утворилися майже чотири роки тому,  коли було
сказано, що в імпортерів не вистачає обігових коштів. Ніякої іншої
мотивації,  я підкреслюю, для застосування цієї норми не було. Але
це необхідно змінювати.

     Що стосується  по  суті   питання   про   відшкодування   ПДВ
експортерам.  Я  хочу  сказати  наступне,  що в проекті бюджету на
наступний  рік,  я  ще  раз  підкреслюю,  пропонується   зменшення
простроченої  заборгованості з ПДВ практично на 1 мільярд гривень.
Це означає,  що доходна частина Державного бюджету від надходження
ПДВ  зменшена.  Це  я  доповідав  з  цієї трибуни під час розгляду
Бюджетної резолюції. Зараз я доповідаю, що це фактично зроблено.

     Крім того,  ті законопроекти щодо ПДВ,  які були і  ще  є  на
розгляді   у  Верховній  Раді,  передбачають  можливість  введення
окремої процедури (чи прозорої,  чи вільної) для тих  експортерів,
які,  вибачте за такий вислів,  на це заслуговують.  Тобто це не є
посередники,  це є виробники,  і така норма  в  пропозиціях  уряду
знаходиться   у   Верховній  Раді.  Я  готовий  до  її  детального
обговорення.

     Що стосується  курсової  різниці,   то   це   питання   зараз
опрацьовується.  Я не можу зараз це коментувати більш докладно, бо
я залізу в технологічні або фахові нетрі.  Ми не в змозі будемо це
зараз обговорити, і я перепрошую за це.

     Що стосується   прибуткового   податку   з  громадян.  Сергію
Анатолійовичу, шановний, ви знаєте, що я був серед тих, хто про це
не раз говорив на цій трибуні.  Мені колись сказали: на що ти душу
рвеш? Тобто я є найбільшим прихильником того, щоб саме цей податок
реформувати  в  першу  чергу.  Це  було  моє  найперше завдання як
міністра,  яке  я  сам  собі  поставив.  Вперше  за  свою  історію
Міністерство  фінансів  взяло  на себе відповідальність за реальне
реформування власне цього податку,  відповідальність з точки  зору
інтересів місцевих бюджетів (як його адмініструвати,  як утримати,
щоб не провалити податкову реформу).  На жаль,  наші пропозиції не
були   прийняті.   На  жаль,  сьогодні  знаходять  підтримку  інші
законопроекти,  прийняття яких,  на мій погляд, не приведе до того
економічного  результату,  якого  ми  очікуємо,  та при цьому ще й
завдають суттєвої  шкоду  місцевим  бюджетам.  Але,  я  думаю,  що
найближчим часом ми у Верховній Раді до цього питання повернемося.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович. Наступний - Косінов.

     СУХИЙ Я.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань
соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька
область).  Місто Запоріжжя.  Фракція СДПУ(о). Ігоре Олеговичу, два
запитання.

     Перше. Чи достатньо підстав у уряду стверджувати,  що бюджет,
проект  якого  розглядається,  створить завдяки бюджетній політиці
сприятливі умови для економічного зростання у 2003 році?

     Друге. Чому з року в рік у  бюджетах  поглиблюються  елементи
соціальної  несправедливості і погіршуються взаємини між державним
і місцевими бюджетами?  Приклад.  На 2003 рік з місцевих  бюджетів
Запорізької  області  у  державний  має бути передано коштів на 48
процентів більше,  ніж у 2002  році,  у  тому  числі  з  обласного
бюджету - у 7 разів більше.  Де ж тут реальність і збалансованість
бюджету?!  Запорізькій області дають  капітальних  вкладень  на  3
мільйони гривень більше, а забирають у неї на 68 мільйонів гривень
більше,  ніж у 2002 році. На межі розвалу система охорони здоров'я
такого  екологічно  несприятливого краю,  як Запорізький.  Область
передає у бюджет  1  мільярд  900  мільйонів  гривень,  а  отримує
близько   800   мільйонів.  Який  вихід?  Що  планує  Кабмін,  щоб
налагодити, нормалізувати міжбюджетні стосунки в 2003 році?

     Дякую.

     ЮШКО І.О.  Дякую за надзвичайно важливі  запитання,  шановний
народний  депутате.  Що  стосується  впливу  бюджету на можливості
економічного зростання у  наступному  році.  Я  можу  сказати,  що
прийняття цього проекту не погіршить умов економічного зростання у
наступному році. Що це означає? Податкове навантаження на суб'єкти
господарської  діяльності  у наступному році не підвищиться.  Що ж
стосується реформування податкового  законодавства,  то  вирішення
цього питання залежить не від уряду. Такі економічні реалії.

     Що стосується  відносин  державного  і місцевих бюджетів,  то
можу сказати ось  що.  Так,  я  також  далекий  від  думки,  що  у
міжбюджетних  стосунках ми вирішили всі питання.  Я говорив про це
неодноразово  під  час  зустрічей,  які  проводилися  з   головами
державних    адміністрацій   і   керівниками   органів   місцевого
самоврядування,  і в Кабінеті Міністрів,  і у Верховній  Раді  під
головуванням Голови Верховної Ради. Це - перше.

     Друге. Незважаючи на надзвичайно важку ситуацію з видатками з
державного бюджету,  частка місцевих бюджетів в обсязі доходів  та
видатків  місцевих бюджетів у порівнянні з поточним роком зростає.
Вона зростає за рахунок  того,  що  в  цілому  по  Україні  більше
вилучень  залишатиметься  на  місцях,  і при цьому понад 1 мільярд
гривень додатково до обсягів  поточного  року  додасться  місцевим
бюджетам, щоб вони могли здійснити заплановані видатки.

     Я хочу  сказати,  що  особисто  для  мене  дуже  важким буває
спілкування з керівниками регіонів.  Візьмімо  Запорізьку  область
(її  губернатор  був  у  мене буквально вчора),  Дніпропетровську,
Донецьку, Полтавську, місто Київ. Це все - донори.

     Найскладніше питання: яким чином оптимізувати обсяг вилучень,
щоб,  з одного боку, у регіонів був достатній ресурс для виконання
завдання,  а з іншого боку,  щоб цей ресурс був це й  стимулюючим?
При цьому що ж ми будемо робити з депресивними регіонами,  шановні
друзі? Це ж наша з вами проблема. Там живуть такі ж українці, як і
ми з вами. Ми маємо вирішувати цю проблему, бо сьогодні цілі міста
в Донецькій області стали бюджетними установами: там узагалі немає
роботи,  вони  утримуються  фактично  за рахунок бюджетних коштів.
Знайти якийсь психологічний  оптимум  майже  неможливо.  Це  можна
робити тільки економічно обґрунтовано.

     Я перепрошую   за   таку  не  дуже  коротку,  трохи  емоційну
відповідь,  але прошу зрозуміти:  остаточної однозначної відповіді
на це питання не існує в природі.

     Дякую за розуміння.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Час,  відведений на запитання, вичерпано.
Сідайте,  будь  ласка.  Повідомляю,  що  у  вечірньому   засіданні
Верховної   Ради  бере  участь  Прем'єр-міністр  України  Анатолій
Кирилович Кінах (Оплески).

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань
бюджету Петру Олексійовичу Порошенку. Будь ласка.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з
питань бюджету (виборчий округ  12,  Вінницька  область).  Шановна
президіє!  Шановний Анатолію Кириловичу!  Шановні колеги! Офіційне
представлення проекту Державного  бюджету  на  2003  рік  разом  з
визнанням роботи уряду по виконанню Державного бюджету у 2001 році
незадовільною та ухваленням Бюджетної  резолюції  на  2003  рік  є
невід'ємною частиною єдиного бюджетного процесу.

     Згідно з  Бюджетним  кодексом  разом  з  проектом  Державного
бюджету на 2003 рік Кабінет Міністрів України подав Верховній Раді
доповідь  про хід виконання Державного бюджету України у поточному
бюджетному році.

     Хочу відзначити,  що ті негативні тенденції виконання  урядом
бюджету у поточному році,  відзначені Верховною Радою у липні,  на
жаль,  лише  посилюються,  а  обсяги  недофінансування  перевищили
показники,  які  згідно  з  Бюджетним  кодексом  змушують  Кабінет
Міністрів порушувати питання про секвестр бюджету.

     Тепер безпосередньо про поданий урядом проект.  Проект Закону
України  про  Державний  бюджет  подано  відповідно  до  статті 96
Конституції та статті 37 Бюджетного кодексу у встановлені терміни,
що є безумовним позитивом.

     Згідно з  аналізом,  здійсненим  Комітетом  з  питань бюджету
Верховної  Ради,  поданий  проект  містить,   на   жаль,   суттєві
суперечності  з  чинним  законодавством  України.  Порушено  норми
статей 22 та  46  Конституції  України  щодо  соціального  захисту
окремих  категорій громадян.  Існує невідповідність вимогам статті
27 Бюджетного кодексу щодо врахування норм законів України,  що не
були  оприлюднені  до  15  серпня поточного року,  не врегульовано
питання адміністрування окремих податків та зборів  відповідно  до
статті 1 Закону про систему оподаткування, порушено норми законів,
що регламентують встановлення пільг окремим категоріям працівників
за професійними ознаками та інше.

     Не враховано,  шановні  колеги,  29  із 52 положень Постанови
Верховної Ради про основні напрями бюджетної політики на 2003 рік.
Нагадаю,  що  згідно  з  Бюджетною резолюцією розміри спеціального
фонду мали бути суттєво скорочені.  За нашою домовленістю з урядом
ми  фактично  вирішили  обмежити  його лише іноземними кредитами і
грантами, що передбачено чинним законодавством України. Натомість,
у  поданому  проекті  ми  маємо  його суттєве збільшення,  що,  як
показує практика,  веде лише до зловживань, додаткових труднощів у
плануванні  доходів  та  видатків і фактично до усунення Верховної
Ради,  тобто  вас,  шановні  колеги,  від  визначення  пріоритетів
бюджетного фінансування,  тому що без погодження з Верховною Радою
призначаються доходи і видатки.

     Не виконано положення Основних  напрямів  бюджетної  політики
щодо включення до структури державного бюджету Пенсійного фонду та
інших  цільових  фондів.  По  суті,  це  публічні   фінанси,   які
вилучаються у платника в примусовому порядку, а не добровільно.

     Бюджетний комітет   запропонував  без  втручання  в  розподіл
затверджувати лише обсяг  доходів  і  видатків  Пенсійного  фонду,
тобто де-факто відбувається просто інформування Верховної Ради про
обсяг цих доходів і видатків.  На жаль,  ця норма урядом також  не
врахована.

     Нам кажуть,  що бюджет напружений,  що ми повинні скорочувати
соціальні видатки,  але разом з тим доходна частина  вираховується
дуже приблизно внаслідок недосконалої вивіреності макропоказників.
Зокрема,  у поданому проекті на 2003 рік при  плановому  реальному
зростанні  валового  внутрішнього  продукту передбачається падіння
обсягу  доходів  зведеного  бюджету  у  відношенні   до   валового
внутрішнього  продукту,  тобто  зменшується  частка  національного
продукту,  яка  перерозподіляється  через  державний  бюджет.   Це
свідчить про штучне заниження доходів.

     Недосконалість планування  на  2002  рік  (ми  можемо навести
приклад) призвела до того,  що прибуток підприємств планувався  на
рівні 51 мільярда гривень,  а фактично отриманий прибуток становив
41 мільярд, тобто на 20 відсотків була похибка планування. Про які
макроекономічні показники і їх досконалість ми можемо вести мову?

     Заплановані урядом  макроекономічні  показники  не  узгоджені
також з положеннями Основних напрямів  грошово-кредитної  політики
на 2003 рік,  прийнятими згідно з Конституцією Радою Національного
банку  України.  Зокрема,   за   даними   уряду,   обмінний   курс
передбачається на рівні 5 гривень 57 копійок за долар, тоді як НБУ
прогнозує його на рівні 5 гривень 48  копійок.  Уявіть  собі,  які
розбіжності  (до сотень мільйонів гривень) це може зумовити,  коли
експортери та імпортери платитимуть акцизні збори і мита,  якщо це
виразити   у   вільно   конвертованій   валюті.   Взагалі  питання
макропоказників потребує більш чіткого описання  на  законодавчому
рівні.  На  нашу  думку,  необхідно  подати  їх вичерпний перелік,
критерії обгрунтованості, єдину методологію обрахунку та інше.

     Що стосується доходів, то при номінальному зростанні валового
внутрішнього  продукту  на  11,5 відсотка доходи зведеного бюджету
порівняно  з  2002  роком  зросли  лише  на  5,6  відсотка,  а  по
загальному  фонду  - лише на 3,6 відсотка.  У 2003 році планується
зниження реальних  доходів  Державного  бюджету  України  на  1,42
відсотка.  При  цьому,  я  нагадую,  що в Бюджетній резолюції було
передбачено суттєве зменшення  обсягів  спеціального  фонду,  а  у
проекті,  який  ми  отримали,  ми  бачимо  збільшення спеціального
фонду:  по державному бюджету  -  на  14  відсотків,  по  місцевих
бюджетах - на 17 відсотків.  Це означає,  шановні колеги, що у вас
забираються повноваження щодо визначення пріоритетів  використання
бюджетних коштів.  За нас доходи прив'язують до видатків. Я думаю,
що ця практика є хибною. Найнижчим є показник темпів росту доходів
до   загального  фонду  Державного  бюджету,  який  становить  2,5
відсотка.  Всупереч вимогам статті 29 Бюджетного кодексу  України,
незважаючи  на  негативну  практику  поточного року,  Міністерство
фінансів не включило  надходження  від  приватизації  у  сумі  2,1
мільярда  гривень  до  доходів  державного  бюджету.  Більше того,
шановні колеги, ми перейшли до проїдання активів держави внаслідок
відсутності   ресурсів   для   фінансування   капіталовкладень  на
заміщення доходів від приватизації.

     Варто також  зазначити,  що  у  доходній  частині  планується
зменшення   обсягу  зібраного  податку  на  прибуток  підприємств.
Викликають сумніви,  шановні колеги,  обсяги надходжень податку на
додану вартість, а також те, що ми закладаємо 1 мільярд гривень на
відшкодування податку на додану вартість з простроченим  терміном,
при цьому не змінюючи систему адміністрування цього податку.

     Достатньо буде  навести  лише  дві  цифри.  Ми маємо відносно
скромне зростання експорту - 4 відсотки.  У  проекті  пропонується
майже  на  20  відсотків збільшити відшкодування податку на додану
вартість. Тобто це свідчить про те, що податок відшкодовується без
реального  експорту певним фіктивним або кримінальним фірмам.  При
цьому, реальні виробники сьогодні мають суттєві труднощі для того,
щоб  отримати  відшкодування в повному обсязі.  За нашою позицією,
якщо у цих умовах направити 1  мільярд  гривень  на  відшкодування
податку,  цей  мільярд знов піде,  як вода у пісок,  без суттєвого
вирішення проблем реального виробництва України.

     У проекті передбачається,  що у 2003 році  Національний  банк
України   отримає   700   мільйонів   гривень,  при  категоричному
запереченні  голови  правління  Національного   банку   Володимира
Стельмаха,  який присутній у цьому залі, і фактичної відсутності у
бюджетного  комітету  реального  обгрунтування  цієї  цифри.   Ми,
безумовно,   просили  б  уряд,  щоб  відбулася  спільна  нарада  з
Національним банком щодо уточнення цих показників.

     Серйозну загрозу  для  виконання  доходної  частини   бюджету
становить  тенденція  збереження і збільшення податкової недоїмки,
яка за вісім місяців поточного року зросла майже  на  5  мільярдів
гривень  і  сьогодні  становить  11,2  мільярда гривень.  Причому,
уявіть собі,  шановні колеги,  що надходження до доходної  частини
бюджету,  повернення  недоїмки  за станом на 1 січня 2003 року,  в
бюджеті не передбачено.  Тобто фактично ми повинні підняти руки  і
визнати   свою   безпорадність   у  питанні  зменшення  податкової
недоїмки.

     Також існують  окремі  питання  щодо  обґрунтування  акцизів,
рентних платежів,  платежів у паливно-енергетичному комплексі, але
у рамках Комітету з питань бюджету працюють підкомітети і  готують
свої пропозиції Верховній Раді для першого читання.

     У проекті  закону  урядом  не  передбачено ефективної системи
стягнення коштів за управління державними корпоративними  правами.
Внаслідок   цього  керівники  окремих  державних  підприємств  при
жалюгідному стані виконання бюджету використовують сотні мільйонів
гривень  за  власним  розсудом  при  фактичному потуранні уряду та
Верховної Ради.

     Що стосується  видатків.  У  проекті  Державного  бюджету  не
вирішено  питання погашення кредиторської заборгованості бюджетних
установ.  За станом  на  1  серпня  2002  року  заборгованість  по
загальному  фонду  збільшилася  проти  початку року на 261 мільйон
гривень і сьогодні становить 2 мільярди 200 мільйонів гривень.

     У проекті Державного бюджету на 2003 рік також  не  містяться
пропозиції  щодо  ліквідації  соціального  боргу,  який  сягнув по
державному  бюджету  827  мільйонів,  а  з  урахуванням   місцевих
бюджетів його розмір перевищив мільярдні показники.

     Тобто що  пропонується?  На  1  січня  буде  сформована певна
соціальна заборгованість,  і уряд залишає  головних  розпорядників
бюджетних коштів,  які не були дофінансовані у цьому році, а також
місцеві бюджети сам на сам без запропонування реального виходу  із
ситуації, що склалася.

     У статті  54  проекту уряд знов передбачає обмеження надання,
передбачених законами України  пільг  і  гарантій  громадянам,  що
суперечить   відповідному   рішенню   Конституційного   Суду.   Ми
розуміємо,  що реальних коштів на фінансування всіх  пільг  немає,
але  ми  вимагаємо від уряду,  щоб він зайняв принципову позицію і
виконав вимоги Бюджетної резолюції щодо адресної компенсації пільг
і  щодо  внесення  законопроектів  щодо  уточнення  або ліквідації
окремих видів пільг,  які на сьогодні не фінансувалися і не будуть
фінансуватися   бюджетом.   Також   у  проекті  не  передбачається
зростання  мінімальної  заробітної  плати,  натомість   планується
підвищення  заробітної плати працівникам правоохоронних органів та
оборони.

     Зросла кількість  головних  розпорядників  бюджетних  коштів.
Шановні  колеги,  я  хотів  би  привернути  вашу  увагу  до  цього
надзвичайно  хвилюючого  питання,  оскільки  зростання   кількості
головних   розпорядників   бюджетних  коштів  призводить  лише  до
розпорошення бюджетного ресурсу  і  заважає  проведенню  виваженої
галузевої   політики,   якою  повинен  займатися  уряд.  Згідно  з
Бюджетною   резолюцією   Державний   бюджет   України   має   бути
бездефіцитним.  Натомість  ми  маємо дефіцит по спеціальному фонду
державного бюджету на рівні 815 мільйонів гривень.

     Відносно державного  боргу.  Внутрішній  борг  планується   в
бюджеті  зменшити  з  12  мільярдів  800  мільйонів  гривень до 11
мільярдів  800  мільйонів  гривень,   тоді   як   зовнішній   борг
збільшиться фактично на 200 мільйонів доларів.

     Для обслуговування  державного  боргу  планується  здійснення
зовнішніх запозичень на суму 5,9 мільярда  гривень  та  внутрішніх
запозичень  на суму 1,3 мільярда гривень.  Особливої уваги вимагає
структура запланованих запозичень. На думку Національного банку, в
умовах  надмірної  ліквідності  банківської  системи кон'юнктура є
сприятливою для здійснення державних запозичень на  внутрішніх,  а
не на зовнішніх ринках.

     Що стосується    місцевих   бюджетів.   Ми   постійно   чуємо
запевнення,  що наступний бюджетний рік для місцевих бюджетів  має
бути значно кращим,  що частка місцевих бюджетів у наступному році
зросте до 45,7 відсотка порівняно з 40 відсотками поточного  року.
Але  я  вже неодноразово стверджував,  що ці цифри є непорівнянні,
тому що до місцевих  бюджетів  видатки  передані  без  відповідних
трансфертів. Тобто завдання щодо здійснення платежів, пов'язаних з
підвищенням  заробітної  плати  освітянам,   працівникам   охорони
здоров'я та певної частини видатків на утримання місцевої міліції,
на них покладається, а з Державного бюджету на це виділяється лише
трохи більше половини потрібних коштів.

     Шановні колеги!  Коли  ми  голосуватимемо питання про надання
пільг по сплаті за землю,  ми повинні розуміти,  що рівно  така  ж
сума   має   бути   додатково  передбачена  у  видатковій  частині
державного бюджету для компенсації місцевим бюджетам.  На жаль,  у
цьому  році  ми  знову  місцеві бюджети залишили сам на сам з цією
проблемою.  Ми сьогодні проводили зустріч  з  людьми  більш  як  з
чотирьох  областей,  і скрізь регіони наполягають на тому,  щоб це
питання було обов'язково вирішено.

     У проекті    не    передбачено    погашення     кредиторської
заборгованості  бюджетних  установ,  що  фінансуються  з  місцевих
бюджетів.  Варто зазначити,  що за сім місяців поточного  року  ця
заборгованість зросла з 524 мільйонів до 782 мільйонів гривень. На
жаль,  поданий проект Державного бюджету  не  передбачає  розвитку
реформи  міжбюджетних стосунків,  яка зупинилася на рівні районних
бюджетів.  Ми сподіваємося,  що після прийняття закону України про
Державний  бюджет бюджетний комітет,  Верховна Рада будуть активно
працювати з урядом для продовження реформи міжбюджетних стосунків.

     Шановні колеги!  Повністю усвідомлюючи,  що існують формальні
причини   для  відхилення  поданого  проекту  Державного  бюджету,
прагнучи не загальмувати бюджетний процес і розуміючи, що протягом
одного   тижня   уряд   не   зможе   врахувати  всі  пропозиції  і
невідповідності,  які висловлені  бюджетним  комітетом,  бюджетний
комітет  ухвалив  рішення  про  прийняття  запропонованого  урядом
проекту до розгляду  з  тим,  щоб  суттєво  доопрацювати  його  до
першого  читання з урахуванням уже висловлених зауважень,  а також
зауважень,  які згідно зі статтею 40 Бюджетного кодексу  надійдуть
від вас,  шановні колеги народні депутати, від керівників фракцій,
від голів комітетів.  Я ще  раз  наполягаю,  що  граничний  термін
надходження зауважень до бюджетного комітету має бути 1 жовтня,  і
пропозиції,  які будуть підготовлені бюджетному  комітету,  дадуть
нам  можливість  якісно,  суттєво  покращити той проект,  який нам
запропонував уряд.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь  закінчено.  Прошу   записатися   на
запитання.  Будь ласка,  висвітіть. Слово надається Нощенку Миколі
Петровичу. Наступний - Турманов.

     НОЩЕНКО М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань
бюджету  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Шановний Петре
Олексійовичу!  У "Прикінцевих  положеннях"  Бюджетного  кодексу  є
стаття,  в  якій  передбачені  кошти  на вирівнювання бюджетів:  5
відсотків,  4 відсотки,  3 відсотки.  Але Верховна  Рада  минулого
скликання  у  статті  26  визначила,  що  ці  кошти  залишаються в
обласному бюджеті,  розподіляються згідно з порядком, затвердженим
обласною державною адміністрацією.  Як ви думаєте, як довести ці 4
відсотки до районів,  міст, суб'єктів, які беруть участь у процесі
складання бюджету?

     Дякую.

     ПОРОШЕНКО П.О.  Дякую, шановний Миколо Петровичу. Я підтримую
вашу позицію про те,  що на сьогодні нам треба довести ці кошти до
рівня  районів.  Я  впевнений  в  тому,  що в цьому році ми будемо
змушені робити це окремою статтею  закону  України  про  Державний
бюджет,  безумовно,  при  підтримці  залу.  А  наступного року,  я
впевнений,  що нам вдасться це врахувати при  поглибленні  реформи
міжбюджетних  стосунків  у  Бюджетному  кодексі  для того,  щоб не
повертатися кожного разу до цього  питання  при  розгляді  проекту
Закону про Держаний бюджет на наступний рік.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Турманов Віктор Іванович. Наступний -Косінов.

     ТУРМАНОВ В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради
України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики
та ядерної безпеки (виборчий округ
 59, Донецька область). Уважаемый Петр Алексеевич! Я думаю, что вы
будете,  и мы так договаривались, поддерживать профильный комитет,
что касается бюджетного финансирования.  Я хотел бы задать  вопрос
министру финансов,  а перед Петром Алексеевичем извиняюсь. Я очень
коротко,  до  меня  просто  не  дошла  очередь.  Сегодня  в   зале
присутствует  Премьерминистр Анатолий Кириллович Кинах.  Непонятна
позиция Кабинета Министров при формировании  бюджета  по  угольной
отрасли.  В  этом  году  у  нас  бюджет составляет 2 миллиарда 668
миллионов гривен 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не  відволікати  уряд.  Дайте  можливість
слухати бюджет.

     ТУРМАНОВ В.І  Уважаемый  Анатолий  Кириллович!  Я обращаюсь к
вам,  к Кабинету Министров.  В этом  году  бюджет  составляет  2,7
миллиарда  гривен.  Проект  бюджета подан,  по угольной отрасли мы
говорили на  заседании  Кабмина,  на  заседании  под  руководством
председателя    Комитета    Верховного    Совета    по    вопросам
топливноэнергетического комплекса. Положение пока не изменилось. В
бюджете   выделено  850  миллионов  гривен  на  господдержку.  Нам
приходится обращаться уже в министерство, бюджетный комитет, чтобы
80    миллионов   гривен   перебросили   с   реструктуризации   на
господдержку,  потому что этих средств не хватает.  Капвложения на
следующий   год   снижены   по   сравнению   с   этим   годом.  По
реструктуризации - 850 миллионов  гривен.  Значит,  600  миллионов
гривен  планируем.  Планируем  107  миллионов  гривен  на создание
рабочих мест.  Поэтому я еще раз обращаюсь к Анатолию Кирилловичу.
Правительство  принимает  решение  по закрытию шахт.  Как говорят,
сегодня отрасль  забирает  очень  большие  деньги,  850  миллионов
гривен.   В   этом   году   выделено   1,5   миллиарда  гривен  на
реструктуризацию (у нас есть такая статья  сегодня).  Забираем  на
Минфин,  а  остальные  средства  даем  угольной  отрасли.  И пусть
Министерство финансов несет  ответственность  за  реструктуризацию
угольной  отрасли.  Мы рассматривали этот вопрос в своем комитете,
мы поддерживаем программу "Українське вугілля", и угольная отрасль
должна финансироваться в соответствии с этой программой.  Я просил
бы учесть наши предложения при формировании бюджета и при принятии
проекта в первом чтении.

     Спасибо.

     ПОРОШЕНКО П.О. Дякую. Запитання було поставлене по суті не до
мене,  але,  ви знаєте, що бюджетний комітет брав участь в нараді,
яка  була організована Головою Верховної Ради,  Комітетом з питань
паливноенергетичного комплексу,  і,  безумовно,  розуміючи складну
ситуацію,  в якій опинилися працівники вугільної галузі, ми будемо
робити певні кроки щодо покращання рівня фінансування. Але разом з
тим  ми  повинні розуміти,  що це не повинно ускладнювати показник
реальності,  збалансованості бюджету і особливо враховувати те, що
цього року є критичне боргове навантаження, яке лягає на бюджет, і
фактично  цей  бюджет  містить   суттєве   скорочення   соціальних
видатків, про що казав шановний колега Віктор Іванович.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Косінов   Станіслав   Анатолійович.  Наступний  -
Калінчук.

     КОСІНОВ С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань
паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної
безпеки (виборчий округ 170,  Харківська  область).  Фракция  НДП.
Уважаемый Петр Алексеевич! Вы знаете, что в доходной части бюджета
предусмотрено 2 миллиарда 300 миллионов гривен.  Это рентная плата
за  транзит  природного  газа  по территории Украины.  И вы также,
наверное,  знаете,  что  сегодня  этот  обязательный   платеж   не
предусмотрен  в Законе о системе налогообложения в Украине.  Таким
образом,  сегодня  это   те   средства,   которые   изымаются   из
нефтегазовой    отрасли    и    ставят   под   угрозу   дальнейшую
транспортировку газа на тех условиях,  которые  были  оговорены  с
Россией. Это несмотря на то, что к концу года задолженность НАКа в
бюджет по  налогам  и  сборам  будет  составлять  1  миллиард  200
миллионов гривен.

     Каково отношение бюджетного комитета к этому платежу? Позиция
профильного Комитета по вопросам топливноэнергетического комплекса
была  такой,  что  этот  платеж  нужно  если не ликвидировать,  то
значительно уменьшить. Какова позиция бюджетного комитета?

     Спасибо.

     ПОРОШЕНКО П.О.  Бюджетний комітет вчора на засіданні  робочої
групи  підкомітету  по  доходах  державного  бюджету  розглядав це
питання разом із працівниками НАК "Нафтогаз України".  Ми не маємо
підстав  для  того,  щоб  не  враховувати  ці 2 мільярди гривень в
доходи державного бюджету.  Вимоги Бюджетного кодексу полягають  у
тому, що, якщо ми пропонуємо зняти певні доходи, нам треба знімати
певні видатки.

     Я впевнений у тому,  що ми повинні внести  зміни  до  чинного
законодавства  для  того,  щоб зафіксувати цей рентний податок,  з
одного боку.  А з іншого боку,  я впевнений  у  тому,  що  питання
надходжень  за  транзит  газу  є  однією із дуже вагомих складових
доходної  частини  державного  бюджету.  І  я  впевнений,  що   ні
бюджетний комітет,  ні Верховна Рада повністю зняти ці надходження
не  зможуть.  Необхідно  уважно  розглянути  питання  забезпечення
функціонування  газотранспортної системи,  визначити,  які реальні
кошти  потрібні  їм  для  цього,  але  в  тому,  що  цей  показник
залишиться   в  доходній  частині  бюджету,  у  мене  майже  немає
сумнівів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Калінчук Василь Антонович. Наступний - Сухий.

     КАЛІНЧУК В.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної
Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин
(виборчий округ 144,  Одеська область).  Дякую. Фракція "Аграрники
України".   Шановний   Петре   Олексійовичу!  Із  року  в  рік  не
виконується  державний  бюджет  у  частині  фінансування   програм
аграрного  комплексу.  У цьому році також недофінансовано більш як
130 мільйонів гривень.  У проекті Закону про Державний  бюджет  на
2003 рік уже планується узаконити зменшення порівняно з 2002 роком
майже на 200 мільйонів гривень.  Але ж АПК  за  ці  роки  збільшив
виробництво,  надходження до бюджету збільшилися майже у два рази.
Чи не рубимо ми сук, на якому сидимо? Це перше.

     Друге. Загальний  обсяг  трансфертів  із   загального   фонду
державного  бюджету до місцевих бюджетів на 11 відсотків перевищує
обсяг,  врахований  у  бюджеті  на  2002  рік,  а  обсяг   дотацій
збільшується  на 10 відсотків.  Петре Олексійовичу,  як,  на думку
комітету,  чи пов'язані ці обсяги з підвищенням цін на енергоносії
та зростанням рівня заробітної плати?

     Третє. З  року  в  рік зростає борг держави перед населенням,
яке  проживає   на   забрудненій   території   після   аварії   на
Чорнобильській АЕС. Чи планується повністю погасити заборгованість
перед населенням,  адже тільки по  Рівненській  області  цей  борг
становить 90 мільйонів гривень? Що думає бюджетний комітет з цього
питання?

     Дякую.

     ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, шановний Василю Антоновичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу відповідати тільки на те,  що входить  до
вашої компетенції.

     ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги! У мене буде прохання: давайте,
коли ставляться запитання,  які мають безпосереднє  відношення  до
уряду,  а не до бюджетного комітету чи до мене, як до його голови,
не будемо відволікати наших шановних урядовців -  Прем'єр-міністра
і міністра фінансів,  тому що треба зробити все можливе,  щоб вони
це чули. Це перше.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні,   я   дуже   прошу,    не    відволікати
Прем'єр-міністра від слухання цього питання. Що ж це таке?

     ПОРОШЕНКО П.О.  Друге.  Шановний Василю Антоновичу! Я глибоко
переконаний,  що головне,  що ми повинні  зробити  для  сільського
господарства,  це  відстояти  пільгове  оподаткування  податком на
додану вартість.  Якби ми його зняли,  тоді ми мали б  загроблений
аграрний  комплекс  принаймні  на рівні 2003-2004 років.  Сумнівів
щодо цього у мене немає.  Оце головне.  Мені здається,  ми знайшли
порозуміння і не пропустили цю ганебну норму.  Якщо вам цікава моя
позиція як фахівця,  а не як голови  комітету,  тому  що  з  цього
питання  комітет  відповідного  рішення  не  прийняв,  то  головне
зобов'язання уряду  -  встановлення  такого  рівня  цін,  який  би
забезпечував необхідну середньогалузеву рентабельність.  І тоді не
треба було б ні дотацій,  ні фінансування з бюджету,  ніяких інших
позицій.  Те,  що ми на сьогодні не вирішуємо проблему регулювання
цін (головну функцію виконавчої влади), безумовно, нищить сільське
господарство   значно   більше,  ніж  відсутність  200  мільйонів,
передбачених у проекті бюджету на наступний рік.  Я думаю,  що нам
треба,   напевно,   ці  кроки  пропонувати  уряду  для  того,  щоб
Міністерство аграрної політики і уряд у  цілому  вжили  заходів  з
урахуванням тих ресурсів, які є в його розпорядженні.

     Стосовно заборгованості    з    виплат    постраждалим    від
чорнобильської  аварії.  Я  наголосив  у  своєму  виступі,  що  на
сьогодні  з  688  мільйонів  гривень  заборгованості ми повертаємо
чорнобильцям - 200 мільйонів гривень, а про 500 мільйонів ми людям
нічого  не  кажемо.  Чи  буде цей борг реструктуризовано,  чи вони
мають надію його отримати в  2004  чи  в  2005  році?  Чи  держава
звільняє   себе   від   обов'язків   обслуговувати  цей  борг?  Це
відноситься до явних недоліків проекту бюджету,  який нам  з  вами
розданий для розгляду.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович. Наступний -Черняк.

     СУХИЙ Я.М. Дякую. Фракція СДПУ(о). Петре Олексійовичу, у мене
професійне запитання до вашого  комітету.  Чи  не  найбільша  біда
цього  бюджету  (ви  про це вже сказали) - це підходи до складання
механізму видатків на охорону здоров'я.  Цього  року,  ви  знаєте,
застосовувався  так званий коригуючий коефіцієнт стосовно міського
та сільського населення.  Це призвело до того,  що  області-донори
мають  зараз великі проблеми.  Заборгованість з виплати зарплати в
сільській місцевості,  зокрема в Запорізькій області,  становить 5
мільйонів гривень.

     Скажіть, будь   ласка,   ваше   ставлення   до   так  званого
коефіцієнта відносної вартості витрат на надання  медичних  послуг
на  цей  рік  залежно  від  вікової  структури  населення?  Як  ви
ставитесь,  як  голова  комітету,  до  пропозиції   вилучити   цей
коефіцієнт як необґрунтований,  як скриту форму зменшення видатків
по територіях?

     Дякую.

     ПОРОШЕНКО П.О.  Дякую,  шановний Ярославе  Михайловичу.  Саме
вчора   в   бюджетному  комітеті  ми  заслуховували  представників
Запорізької області,  і багато з присутніх тут народних  депутатів
можуть підтвердити, що розмова була саме професійна, неупереджена.
І у нас існує домовленість про створення робочої групи.  Ми будемо
звертатися    до   Міністерства   фінансів   про   надання   своїх
представників  до  складу  цієї  робочої   групи   для   перевірки
обґрунтування  коефіцієнтів,  які  застосовувалися  при розрахунку
показників місцевих бюджетів.

     Ми маємо,  безумовно,  дуже обмежений час,  але  оскільки  це
питання  фактично  повторюється  у  всіх  без  вийнятку  листах  з
областей-донорів,  ми  будемо  приділяти   дуже   серйозну   увагу
перевірці  обґрунтування  цих  показників  у формулах Міністерства
фінансів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Черняк Володимир Кирилович. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань
економічної політики, управління народним господарством, власності
та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,
"Блок  Віктора  Ющенка  "Наша  Україна").  Фракція "Наша Україна".
Шановний Петре Олексійовичу! Основна проблема у формуванні бюджету
-  це  зростання  надходжень  до  бюджету,  мобілізація  бюджетних
коштів.  У зв'язку з цим основне завдання уряду - це пошук  джерел
зростання надходжень до бюджету.

     Як, на  ваш  погляд  і погляд вашого комітету,  можна оцінити
проект   бюджету,   запропонований    урядом?    Уряд    пишається
реалістичністю  бюджету.  Чи  не  означає це,  що уряд намагається
полегшити собі життя,  пропонуючи ненапружений бюджет?  Чи існують
резерви зростання надходжень до бюджету?

     Дякую.

     ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам за запитання. Саме з цього бюджетний
комітет почав  роботу  над  проектом  бюджету.  Ми  дуже  ретельно
проаналізували    реалістичність   показників   доходної   частини
зведеного бюджету.  Ми,  безумовно,  бачимо певні резерви, які, на
нашу   думку,  не  повністю  враховані  урядом  при  обґрунтуванні
доходної бази.  Це стосується і резервів,  які містяться в податку
на прибуток, за обрахунками бюджетного комітету можливе збільшення
акцизів на суму в межах 150-200 мільйонів гривень.

     І загалом,  якщо ми візьмемо  такі  показники  співвідношення
доходів  бюджету  до зростання ВВП,  то вже сьогодні побачимо,  що
приблизно на 1 відсоток занижені показники доходів від реальності.
Я  це  висвітлив  у  своєму  виступі і сказав,  що ми,  безумовно,
працюватимемо над цим і враховуватимемо ті  доходи,  які  не  були
обраховані урядом.

     Разом з   цим   бюджетний  комітет  буде  принципово  займати
позицію,  що проект бюджету повинен вийти  з  бюджетного  комітету
реалістичним  для  того,  щоб  ми  усунули  можливість  уряду щодо
ручного управління бюджетом.  Кожна стаття бюджетних видатків  має
бути профінансована. Це принципова позиція бюджетного комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре Олексійовичу.  Сідайте, будь ласка.
Переходимо до обговорення.  Слово  надається  Бандурці  Олександру
Марковичу. Наступний - Ніколаєнко.

     БАНДУРКА О.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної
Ради України з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної
діяльності (виборчий округ
 176, Харківська область).  Шановний головуючий!  Шановні  народні
депутати!  Я виступаю як перший заступник голови Комітету з питань
законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності.  Тема  мого
виступу    -    фінансування   правоохоронної   діяльності.   Якщо
правопорядок і  захист  прав  і  свобод  людини  не  є  у  державі
пріоритетними,  то такій державі важко вижити.  Я говорю так тому,
що запропоновані у проекті Закону про Державний бюджет  пропозиції
щодо  фінансування правоохоронних органів нікого не задовольняють.
Якщо взяти для  прикладу  Міністерство  внутрішніх  справ,  то  на
оплату  праці  пропонується тільки 23 відсотків того,  що належить
згідно з  чинним  законодавством.  Якщо  взяти  поточний  рік,  то
виплачується  лише  половина  передбаченого  чинним законодавством
грошового  утримання.  Приходить  у  занепад  матеріально-технічна
база,   утворилася  значна  кредиторська  заборгованість.  Така  ж
ситуація в органах прокуратури та департаменту виконання покарань.

     Зовсім нічого не  передбачається  на  будівництво  житла,  на
оздоровлення, на утримання підрозділів, які фінансувалися до цього
з місцевих бюджетів.  Якщо взяти до уваги статтю 45 Закону України
про  Державний  бюджет  України  на 2002 рік,  то там сказано,  що
дозволялося    утримувати    за    рахунок    коштів    підрозділи
професійнопожежної    охорони,   дорожньо-патрульної   служби   та
дорожнього  нагляду,  приймальники-розподільникі  для   осіб   без
постійного місця проживання,  адреснодовідкові бюро.  У той же час
поза  правового  поля   залишилося   фінансування   та   утримання
дільничних   інспекторів   та   патрульно-постової   служби,   які
функціонують за рахунок місцевих бюджетів.

     Наш комітет пропонує у проекті Закону про Державний бюджет на
2003   рік  передбачити  статтю,  яка  б  надавала  право  органам
місцевого самоврядування утримувати за рахунок  місцевих  бюджетів
усі вищезазначені підрозділи,  включаючи патрульно-постову службу.
У зв'язку з  ненадходженням  платежів  до  державного  бюджету  та
керуючись  статтею  54  Бюджетного кодексу України,  Міністерством
фінансів планується застосування тимчасового обмеження  асигнувань
загального фонду державного бюджету.  Просимо не вводити обмеження
стосовно  правоохоронних  органів.  Ми  надішлемо  пропозиції  від
нашого Комітету з питань бюджету і просимо їх підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Ніколаєнко    Станіслав    Миколайович.
Наступний - Яворівський.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з
питань науки і освіти (виборчий округ 187,  Херсонська область). Я
думаю,  як розпочати свій виступ,  оскільки за три хвилини сказати
про  всі  проблеми  науки  і  освіти практично неможливо.  Я скажу
коротко. Освіта і наука подають сьогодні суспільству сигнал "sos".
Здавалося,   що  наприкінці  серпня  підстав  для  занепокоєння  у
працівників освіти і науки немає.

     Президент у посланні до Верховної Ради України та посланні до
Дня  Незалежності  говорить  про необхідність вибору інноваційного
характеру розвитку суспільства,  кардинальних змін ставлення уряду
до  освіти  і  науки,  про  те,  що  ці  галузі стануть зоною його
особливої  уваги,  і  про  негайне  підвищення  заробітної   плати
працівникам  цих  галузей.  А  в  Одесі буквально кілька днів тому
заявляє про те,  що це підвищення мусить стати в  наступному  році
мінімум в два рази.

     Коли наш  Комітет  з  питань  науки  і  освіти  проаналізував
реальний проект бюджету,  то ми побачили,  що в проекті Державного
бюджету   загальний   фонд   на   цивільну   науку   за   розділом
"Фундаментальні  дослідження"   становить   лише   0,31   відсотка
внутрішнього  валового  продукту.  І  практично  це  менше (якщо у
відсотках брати) навіть показників цього року.

     Я не буду говорити про те,  що  сьогодні  у  нас  виснажилася
матеріально-технічна   база   і   менше   6   відсотків   машин  і
устаткування,  які знаходяться в академічних установах,  мають вік
до  п'яти  років,  а  решта  -  це  вже те,  що давно час вже було
списати.

     Скажу, що наукові кадри старіють і відчутного притоку  свіжих
сил  не  видно.  І  вітчизняна наука знаходиться на порозі повного
вичерпання можливостей для  розвитку,  тому  що  тих  коштів,  які
передбачені в проекті бюджету,  не вистачить.  Я хочу сказати,  що
всі наші сусіди, скажімо, Росія, збільшують витрати на науку на 30
відсотків,  ми  ж  цього  не  робимо.  Та  ж  Росія на 22 відсотки
збільшує витрати і на освіту.  Освіта у нас сьогодні знаходиться в
дуже критичному стані.

     Я звертаюся до народних депутатів. Коли кожний із нас отримує
першу копійку заробітної плати,  він її витрачає на  дітей.  Ми  ж
витрачаємо на все що завгодно.  На 100 відсотків думаємо підвищити
заробітну плату працівникам Міноборони, МВС, податківцям. Учителям
все залишаємо на цьому ж рівні.  Про що ми говоримо? Якщо сьогодні
ми відміняємо навіть харчування учням 1-3 класів?  Якщо ми  на  80
відсотків порівняно з цьогорічними плануємо витрати на підручники,
якщо ми зменшуємо витрати на комп'ютеризацію  школи,  якщо  ми  не
покриваємо вартість комунальних послуг?  Що, знову будуть в холоді
сидіти наші діти?!

     Ми на профтехосвіту плануємо
60 мільйонів  на оплату комунальних послуг,  а цьогорічний борг по
цих послугах становить вже майже 60 мільйонів. Про що ми говоримо?
Де будуть майбутні робітники?

     Я вже  не  кажу  про  вищу  школу.  Ми  запланували збільшити
витрати на вищу школу  і  збільшити  державне  замовлення.  Жодною
копійкою фінансово не підтверджуємо цього. Середня заробітна плата
в промисловості планується на рівні  570  гривень,  учитель  після
вузу  буде  отримувати  170-180.  Ні  професорська,  ні доцентська
зарплати не дотягнуться до середньої по промисловості.

     Тому нам потрібно мінімум в півтора раза збільшити  заробітну
плату педагогічним працівникам, збільшити на 100 мільйонів видатки
на оплату комунальних  послуг  за  рахунок  скорочення  витрат  на
репресивний  адміністративний  апарат,  який  сьогодні  вже вдвічі
більший,  ніж армія,  а також за  рахунок  зовнішнього  боргу,  за
рахунок  різних  дотацій  різним  галузям.  І  для  цього потрібно
мінімум півтора мільярда гривень. Іншого виходу в нас немає.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський Володимир Олександрович.  Наступний -
Звягільський Юхим Леонідович.

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради
України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  123,
Львівська   область).   Шановний   уряде!  Шановні  парламентарії!
Звичайно,  дуже важливе питання бюджету,  і від імені  Комітету  з
питань свободи слова можна було б сьогодні (і ми це будемо робити)
ставити питання,  чому одні друковані засоби  мають  допомогу  від
держави,   інші  не  мають.  Класифікація  дуже  проста.  Найбільш
вірнопідданних найближче підпускають до цього, до корита.

     Скажімо, є  питання,   чому   урядом   підтримується   газета
"Робітнича газета",  а чому не підтримуються "Сільські вісті"?  Ну
здавалося б, і селянство, і робітничий клас...

     Але я дещо незвично вийшов на цю трибуну. Я уповноважений від
чотирьох   фракцій,   я   щойно   із   президентського   палацу  і
уповноважений  від  імені  49  народних   депутатів,   які   зараз
перебувають в палаці, донести до вас правду, що там відбувається.

     Ми, група  депутатів  від  майже всіх фракцій,  пройшли через
величезний заслін омонівців, зайшли до президентського палацу. Нас
пропустили   через   цю   рамку,  обшукали,  і  охоронець  сказав:
"Президент вас прийме". Завдання було одне (я хочу, щоби ви і наші
виборці,  які нас зараз слухають,  це знали): віддати Президентові
ті документи,  які прийняло Народне Віче.  Здавалося, що простіше?
Взяти і прийняти народних депутатів, і інцидент знято.

     Між третім  і  четвертим  поверхами  на  сходах  нас зустріли
омонівці.  Я не бачив навіть на мітингах страшних,  щоб вони  були
так одягнуті. Всі в масках, автомати наперевіс, зі щитами 

     Ось вам,  шановні  колеги мої,  не помічати цього,  не бачити
може просто та людина, яка або, даруйте мені...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олександровичу...

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я завершую.

     Я уповноважений від імені  цих  народних  депутатів  заявити,
вони  сказали,  щоби  я  це  сказав  з  трибуни,  вони  оголошують
голодовку! Вже до президентського палацу не пускають нікого.

     Дякую. Я виконав свою місію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Звягільському Юхиму  Леонідовичу.
Наступний - Томич.

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у
закордонних  справах  (виборчий  округ  43,   Донецька   область).
Уважаемый   Анатолий  Кириллович!  Уважаемый  Геннадий  Андреевич!
Уважаемые   народные   депутаты!   Без   увязки    с    программой
экономического  и  социального развития Украины на 2003 год бюджет
пассивен и не является действенной основой для дальнейшего подъема
производства  и  улучшения  жизненного  уровня  нашего  народа.  А
программа без финансовых обоснований остается перечнем  намерений.
Увязка при доработке проекта бюджета с программой экономического и
социального развития повысит их  взаимную  обоснованность.  Разные
сценарии  проекта бюджета в момент его рассмотрения не имеют права
на существование.

     Второе. Финансирование  угольной  промышленности  в   объеме,
предусмотренном   проектом   бюджета,   не   позволит   остановить
негативные   процессы   в   отрасли.   По   обоснованному   мнению
Минтопэнерго,  при  таком  финансировании  в 2005 году добыча угля
снизится вдвое и составит всего лишь 40  миллионов  тонн.  Фракция
поддерживает предложение профильного комитета о выделении угольной
промышленности на 2003 год 3,2 миллиарда гривень с расшифровкой по
конкретным направлениям их использования.

     Третье. Метод   формирования   местных   бюджетов   далек  от
совершенства.  Пример.  Донецкая  область,  выпуская  пятую  часть
продукции  страны,  искусственно  превращена  в дотационную.  Это,
друзья  мои,  просто  нонсенс!  Формульный  подход  не   учитывает
специфику   административных   единиц,  особенно  депрессивных,  в
частности,  городов  и  районов,   где   закрываются   шахты,   не
способствует   объективным   межбюджетным   отношениям,   ведет  к
перекосам  между  бюджетами  городов  и  районов,  не  учитываются
экономические,  демографические  особенности  и другие факторы.  В
расчетах Кабинета Министров не учтена передача социальной сферы  в
коммунальную собственность.  Выделяемых субвенций недостаточно для
социальных программ и других обязательных функций,  их  выполнение
зависит от воли центра.

     Фракция считает,   что   предложения   Донецкой   области  по
применению в расчетах специального корректирующего коэффициента, а
также  об  учете  объективных  негативных  тенденций при доработке
проекта должны быть обязательно учтены.  Это позволит  области  не
допустить  резкого  ухудшения  показателей,  сохранить  социальную
стабильность,  экономический  потенциал  и  все  предпосылки   для
дальнейшего подъема.  Помощь и поддержку нужно повернуть туда, где
они дадут гарантированную отдачу.

     Четвертое. Совершенствование методов разработки бюджета нужно
продолжить.  При  формировании  бюджета  информация  о необходимых
финансах по каждой позиции  должна  представляться  в  квартальном
разрезе.  А по позициям,  выполнение которых длится более года,  с
указанием  средств  для  их  полной  реализации,  и  в  том  числе
освоенных  на  начало планируемого года и ожидаемой эффективности.
Это  позволит  полнее  оценивать,  оперативно   контролировать   и
эффективно расходовать средства в течение года.

     И последнее.  Практика  межбюджетных  отношений  по  принципу
"отнять все,  что возможно,  чтобы делить остатки  после  расходов
центра"  порочна в своей основе.  Региональные органы экономически
не заинтересованы в  улучшении  результатов  деятельности,  в  том
числе в получении прибыли.  Не в этом ли одна из причин перекосов,
большого  числа  убыточных  предприятий?  Возможности  на   местах
ограничены жесткой системой трансфертов, что противоречит курсу на
повышение роли регионов.

     В Бюджетном кодексе отсутствует  понятие  "свободный  остаток
бюджетных средств на конец года".  В случае появления он не должен
изыматься при расчетах  субвенций  и  трансфертов,  приниматься  в
учет,  а  использоваться  по  решению  местных  органов  на  любые
законные цели.

     Фракция Партии регионов считает,  что проект содержит  основу
для  дальнейшей  работы  и должен быть направлен на рассмотрение в
первом чтении.

     Спасибо за внимание.

     ------------

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  давайте  додержуватися
регламенту.   Я   прошу   пробачення,  Іване  Федоровичу,  давайте
порадимося.  У нас тут знаходиться голова правління  Національного
банку  України.  Комітет  пропонує  заслухати його інформацію щодо
грошово-кредитної політики,  а потім продовжимо обговорення. Немає
заперечень?

     Будь ласка, Володимире Семеновичу.

     СТЕЛЬМАХ В.С.,  голова правління Національного банку України.
Шановна президіє!  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати,
члени уряду, учасники цього засідання!

     Згідно з   чинним  законодавством  Рада  Національного  банку
представила  Верховній  Раді  до   15   вересня   основні   засади
грошовокредитної   політики   на   2003  рік  і  сальдо  кошторису
Національного банку.  Рада уповноважила  мене  доповісти  вам  про
основні засади грошово-кредитної політики.

     Перш за   все,  яке  стратегічне  завдання  повинна  вирішити
грошово-кредитна політика в 2003 році? Це завдання полягає в тому,
щоб дати в економічний оборот стільки грошей, щоб було забезпечено
ті основні макроекономічні показники,  які закладаються  програмою
економічного  і  соціального  розвитку на цей рік,  я маю на увазі
2003 рік.  Це означає,  що ми повинні грошима підтвердити той темп
економічного  зростання,  тому  що  вже  всім не тільки політикам,
державним  службовцям,  а  й  навіть  пересічним  громадянам  став
відомим  постулат,  що  тільки економічне зростання дає можливість
забезпечити ті соціальні потреби, які виникають у суспільстві.

     І у зв'язку з цим я хотів  би  щодо  цього  завдання  навести
цифри.

     Валовий національний    продукт    у    номінальному   виразі
передбачається збільшити десь на  12  відсотків,  темпи  зростання
валової продукції промисловості - близько 13 відсотків, сільського
господарства - теж близько 12 відсотків. Це означає, що ми повинні
дати  грошей  стільки,  щоб  був  забезпечений  цей продукт.  І ми
передбачаємо,  що буде темп зростання грошової маси в економічному
обороті десь на 17-20 відсотків,  тобто,  як ви бачите, із запасом
трошки більшим - на 5-7 процентних пунктів, ніж зростання основних
показників.

     Але це ще не все. Основним завданням передбачається також, що
ці  гроші  повинні  мати  стабільну   основу,   тобто   купівельна
спроможність   грошей   не   повинна  зменшитися,  враховуючи  той
нормативний рівень інфляції,  який теж передбачається  в  програмі
економічного  і соціального розвитку.  Рівень інфляції на 2003 рік
передбачається десь в межах 6-7 відсотків.

     І тому ми вважаємо,  що цей обсяг грошової  маси  забезпечить
економічне зростання.

     Крім того,  я ще хочу сказати,  що, за різними оцінками (поки
ще не затверджена ця сума), реальний ВВП теж повинен зрости на 5-6
відсотків, кінцево він ще не затверджений, буде представлений.

     Наступне питання - те, що є ряд локальних внутрішніх завдань,
які повинна вирішити грошово-кредитна політика.  Перш  за  все  це
підвищений   рівень  монетизації.  Рівень  підвищення  монетизації
засвідчує те,  що ми беремо  курс  на  утвердження  розрахунків  у
грошовій  формі,  і особливо між юридичними особами.  Якщо в цьому
році ми досягнемо рівня монетизації десь близько 27 відсотків,  то
наступного  при  нормальній  реалізації грошово-кредитної політики
рівень монетизації становитиме близько 30  відсотків.  Це  суттєве
підвищення, три процентних пункти.

     Наступне завдання  витікає  з  рівня  розвитку та виробництва
промислової і сільськогосподарської  продукції.  Ми  говоримо,  що
грошово-кредитна     політика     повинна     забезпечувати     це
промисловосільськогосподарське  зростання.  І  у  зв'язку  з   цим
передбачається, що буде забезпечено зростання кредитних вкладень у
конкретну економіку близько  28  відсотків.  Тобто  бачите,  темпи
приросту  кредитних  вкладень  у  конкретну економіку збільшуються
майже вдвічі.  При  цьому  ще  одне  завдання  ставиться:  змінити
структуру цих кредитних вкладень.  Перш за все цінову, щоб підійти
до більш-менш оптимально нормальних рівнів  процентних  ставок  за
кредити.

     І ще  одне  завдання  полягає  в тому,  щоб змінити структуру
самих кредитних вкладень.

     Оскільки ви  знаєте,  що   в   економічній   програмі   уряду
передбачено,    що   економічне   зростання   буде   в   основному
забезпечуватися проведенням інвестиційно-інноваційної політики, то
це вимагає зміни структури кредитних вкладень у напрямі збільшення
питомої  ваги  довготермінових   кредитів.   У   зв'язку   з   цим
передбачається,  що  вже  та  база,  яку досягли в цьому році (уже
більше 8 мільярдів зроблено кредитних  вкладень  у  довготермінові
проекти), буде підкріплятися і грошовою масою центрального банку -
ресурсами  середньострокового  і  довготермінового  характеру.  Це
означає,  що  той курс,  який заявив Національний банк на зниження
процентних ставок (я маю на увазі  облікову  ставку  Національного
банку   8),   підкріпляється   тим   ресурсом   середньострокового
характеру.  І це вже надає впевненості в тому,  що політика не має
кон'юнктурного характеру,  а визначається як утверджений напрям її
здійснення.

     І тому  ми  надіємося,  що  це  дасть  можливість  вийти   на
оптимальний рівень процентних ставок, які зараз досягли близько 20
відсотків,  і дійти хоча б до 16. Ми вважаємо, що це був би рівень
надзвичайно оптимістичний.

     Наступне питання, як сегмент цієї грошово-кредитної політики,
-  валютна  курсова  політика.  Тут  задавалося  питання  міністру
фінансів  про  курсову  політику.  Ми  перш  за все повинні з вами
розглянути питання валютної курсової політики з таких позицій.  Що
повинен  забезпечити  валютний  курс?  Тобто  якщо  ми кажемо,  що
стабільність  національної   валюти   ототожнюється   за   рівнями
нормативної інфляції, то це інтегральний показник.

     Валютний курс  в  умовах  відкритої  економіки,  якою  є наша
українська економіка (а ви знаєте,  що майже 70 відсотків валового
національного  продукту становить експорт і близько 60 відсотків -
імпорт), відіграє надзвичайно велике значення у двох напрямах.

     Перш за все валютний курс  не  повинен  стримувати  фінансову
ефективність  експортерів.  Але  і  не  повинен  відшкодовувати їм
натуральні  втрати   експорту.   Якщо   експорт   скорочується   в
натуральному виразі,  то, безумовно, ніяких питань валютним курсом
це не можна відшкодувати.

     Друге питання.  Оскільки близько 80 (а то й  більше  в  певні
періоди) відсотків імпорту йде у виробничу сферу, то тут є питання
і зовнішньої інфляції,  і внутрішньої. Як тільки ми знижуємо курс,
дорожчає  імпорт.  А  ви  знаєте,  що  в  нас  є товари критичного
імпорту,  всі вони  вам  відомі,  а  також  питання  інвестиційної
політики,  це імпорт високопродуктивного обладнання, ноу-хау і так
далі.  Ці питання теж вимагають,  щоб курс був реально, об'єктивно
визначений.  Він  однозначно  не  повинен  бути  ні завищений,  ні
занижений.

     Наступне питання,  пов'язане  з  валютним   курсом,   -   це,
безумовно, підтримка вітчизняного виробника. Тут теж палка з двома
кінцями.  З одного боку,  він вимагає,  щоб це була  нормальна  за
ціною  конкуренція  імпорту  товарів,  особливо продовольчих.  А з
другого,  це  повинно  стимулювати  також  інвестиції   і   давати
можливість тим виробникам, які працюють на імпортній сировині, але
на внутрішній ринок. Вони теж повинні мати ці відшкодування.

     Таким чином,  я хотів би заявити наступне. Монетарна програма
на  2003 рік забезпечує ті проектні прагнення,  які визначаються в
програмі  соціального  і  економічного  розвитку.   Безумовно,   з
прийняттям  бюджету,  з  прийняттям  програми будуть якісь внесені
корективи, і після цього ми теж внесемо корективи, але стратегічне
завдання залишається незмінним.

     Я дякую вам за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Питання є до Володимира Семеновича? Немає.
Сідайте, будь ласка.

     ------------

     Продовжуємо обговорення.   Слово   надається   Томичу   Івану
Федоровичу.

     Підготуватися Карпову.

     ТОМИЧ І.Ф.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань
аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  "Блок  Віктора  Ющенка  "Наша
Україна").  Шановний  Геннадію  Андрійовичу!   Шановний   Анатолію
Кириловичу!  Шановні  народні депутати!  Комітет з питань аграрної
політики та земельних відносин розглянув проект Державного бюджету
на 2003 рік та направив свої пропозиції Кабінету Міністрів України
щодо необхідності перегляду граничних обсягів та  збільшення  суми
видатків  Державного  бюджету  на  1  мільярд  гривень порівняно з
обсягами поточного року.  На жаль, наші пропозиції не враховані, а
навпаки,  порівняно  з  бюджетом 2002 року планується зменшення на
190 мільйонів гривень.

     За таких обставин формування Державного бюджету унеможливлена
дія  цілого  ряду  законів,  перш  за все нещодавно нами прийнятих
законів  про  зерно  і  ринок  зерна,  про  стимулювання  розвитку
сільського   господарства  на  2001-2004  роки,  про  пріоритетний
розвиток сільського господарства.

     Сьогодні цілком  зрозумілі,  і   я   погоджуюся   з   головою
бюджетного  комітету,  найважливіші  три  напрями для українського
села.  Перший - цінова політика.  Другий -  технічна  політика.  І
третій - фінансовокредитна політика.

     Що можна  говорити  про  цінову  політику,  коли  навіть  для
України,  яка входить до  п'ятірки-шістки  найбільших  експортерів
зерна, ми в бюджеті не плануємо на заставні ціни жодної гривні?!

     Що говорити  про  технічну політику в той час,  коли понад 80
відсотків зношеної техніки,  а ми не  плануємо  жодної  гривні  на
компенсацію складної сільськогосподарської техніки?!

     В той   же   час   на  кредитування  сільського  господарства
планується тільки 43 мільйони гривень.  Разом з тим  в  2000  році
аграрним  сектором  було  сплачено  податків  у  межах 6 мільярдів
гривень,  це вдвічі більше,  ніж у 1998 році.  Зростання  валового
виробництва  сільськогосподарської  продукції  за два останні роки
становить майже 20 відсотків.  У  той  же  час  діяльність  одного
сільськогосподарського  працівника  дає роботу вісьмом працівникам
інших галузей народного господарства.

     На жаль,  ці очевидні факти не враховуються, що призводить до
посилення  загальних  проблем  в  економіці  держави  в цілому.  В
результаті ми передбачаємо наступні негативні наслідки.

     Перший. Відсутність механізмів  регулювання  аграрного  ринку
спонукатиме до тінізації аграрного виробництва.

     Другий. Посилення     диспаритету     цін     у    результаті
неврегульованості міжгалузевих  відносин  буде  призводити  ще  до
більшої  збитковості  сільськогосподарського виробництва,  яку вже
можна оцінювати в цьому році в  межах  70  відсотків,  а  загальну
заборгованість, загальну збитковість - в межах 3 мільярдів.

     Третій. Зменшення  обсягів  залучення  кредитних  ресурсів  у
галузь - це бартеризація.

     Четвертий. Зростуть  обсяги  заборгованості  по  платежах  до
бюджету, Пенсійного фонду, що призведе до соціальної напруги.

     Враховуючи вищенаведені показники,  Комітет з питань аграрної
політики та земельних відносин вважає, що даний законопроект треба
серйозно доопрацювати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпов   Олександр   Миколайович.   Наступний   -
Губський.

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у
закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий
округ,  виборчий  блок  "За  Єдину  Україну!").  Заява  керівників
депутатських фракцій та груп Верховної Ради.

     "Останнім часом    в   Україні   загострюється   протистояння
політичних сил,  яке є наслідком продуманих та цілеспрямованих дій
представників опозиції. Від мітингів та демонстрацій, гарантованих
Конституцією,  опозиція вдається  до  прямого  силового  тиску  на
органи влади та державного управління: блокуються обласні державні
адміністрації,  23  вересня   було   здійснено   спробу   захопити
телевізійний центр у місті Києві.

     Сьогодні близько  14  години група народних депутатів України
під приводом зустрічі з Президентом України  Леонідом  Даниловичем
Кучмою   увійшла   до   приміщення   Адміністрації   Президента  і
намагається створити перешкоди для виконання главою держави  своїх
конституційних повноважень.  Ці дії ми розцінюємо як пряму загрозу
діяльності  органів  влади  в  здійсненні   своїх   конституційних
повноважень.   Народні   депутати  дев'яти  фракцій  вважають,  що
правоохоронні органи зобов'язані використати повноваження,  надані
їм законом, і забезпечити в Україні гарантовані Конституцією закон
і порядок".

     Підписи керівників дев'яти депутатських груп і фракцій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Губський  Богдан   Володимирович.   Наступний   -
Мовчан.

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради
України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ
196,  Черкаська область). Шановні колеги! Бюджет 2003 року значною
мірою повинен створити нам фундамент  для  стрімкого  економічного
зростання  і  розв'язання  стратегічно важливих проблем в Україні.
Адже ми прекрасно розуміємо, що ми сьогодні в тому числі оголосили
соціальну  спрямованість економічної політики.  І Державний бюджет
якраз і повинен бути першим кроком в цьому напрямі.  Яким же чином
проект Державного бюджету відповідає цим вимогам?

     Перше питання.  Уряд  передбачає залишити мінімальну зарплату
на рівні 165 гривень.  Це дуже,  як кажуть,  негативний  момент  у
рамках  задекларованої  соціальної  політики.  В тих умовах,  коли
мінімальна  заробітна  плата  буде  становити  навіть  менше,  ніж
прожитковий мінімум.

     По-друге, це суперечить щорічному посланню Президента України
до парламенту.

     І по-третє,  це  суперечить  прогнозованим   досить   високим
макроекономічним показникам. Тобто або є необгрунтоване підвищення
макроекономічних  показників,  або,  як  кажуть,  рівень  зарплати
потрібно підвищувати. Адже якщо ми і надалі будемо рухатися такими
темпами, то ніколи не подолаємо найгострішу проблему бідності.

     Я абсолютно впевнений, і наша депутатська група це підтримує,
що  мінімальна  зарплата  в першому півріччі повинна становити 171
гривню, а в другому півріччі - 342 гривні. І не менше.

     Далі. Фінансування освіти.  Ми прекрасно знаємо,  що освіта -
це  основа  інтелектуального розвитку держави.  А де ж турбота про
вчителів? У всіх округах завжди кажуть: стаття 57 в повному обсязі
- питання номер один. Яким чином це в проекті бюджету вирішується?
На жаль, не вирішується.

     Наступне питання. В першу чергу сільські школи не забезпечені
доступом до скарбів світової цивілізації - Інтернету, комп'ютерної
техніки.  Знову ж таки, другий рік ми говоримо про те, що потрібно
закласти фінансування комп'ютеризації сільських шкіл, в цьому році
закладені копійки.  В 2002 році закладали 30 мільйонів - навіть  2
мільйони  не  дали.  Де справедливість,  яким чином ми думаємо про
своє майбутнє?

     Фінансування науки і фундаментальних досліджень.  Ну знову  ж
таки,  0,2  відсотка  на  фінансування  Академії  наук - це мізер.
Давайте продумаємо дійти хоча б до 1 відсотка.  Я вже не кажу  про
те,  що,  скажімо,  по  системі освіти на 16 відсотків зменшується
фінансування на фундаментальні дослідження,  а на  науковотехнічні
програми - на 29 відсотків.

     З усього цього випливає, що значним недоліком проекту бюджету
є невідповідність рівня зростання економіки та доходів  Державного
бюджету.

     Наприклад, рівень  зростання  реального ВВП у консервативному
напрямі - 4 відсотки, а видатки бюджету зменшено на 9,5 відсотка і
6,6  з  урахуванням міжбюджетних трансфертів.  Звичайно ж,  велика
причина тут - податкова недоїмка.  І питання виникає: наприклад, в
цьому  році  недоїмка  на  перше  півріччя:  НАК  "Нафтогаз" - 1,5
мільярда,  "Енергоатом" - 1,2 мільярда.  Тобто мінус 2,7 мільярда.
Хто за це відповідає? Які менеджери так керують, що сьогодні мінус
2,7 мільярда?  Пенсії люди питають.  То хай такі керівники вийдуть
до них і розкажуть, звідки беруться гроші, а не ми сьогодні будемо
з вами відповідати за те,  що  ми  голосуємо,  а  потім  гроші  не
збираються у вигляді податків.

     І взагалі,  якщо казати більш широко, то сьогодні у Верховній
Раді разом з проектом  бюджету  потрібно  розглядати  збалансовані
проекти   законів,   які   передбачають   зміни  в  оподаткуванні,
відповідальність за неефективний менеджмент державних підприємств,
адже у приватних структурах,  коли податки не сплачуються,  настає
кримінальна відповідальність.  А у державних хто відповідає? Та це
все - повна безвідповідальність.

     Наш висновок   такий.   Проект   бюджету   потрібно   суттєво
доопрацювати,  врахувати наші зауваження. І тільки після суттєвого
доопрацювання можна говорити про його прийняття.

     А ми  готові  конструктивно співпрацювати з урядом,  якщо він
буде серйозно розглядати наші пропозиції.

     Я вам дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Мовчану Павлу Михайловичу.

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради
України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний
загальнодержавний  виборчий  округ,  "Блок  Віктора  Ющенка  "Наша
Україна").  Дякую.  Геннадію Андрійовичу, шановні колеги! В народі
кажуть,  що тільки-тільки призвичаїшся до поганого життя,  як воно
знову стає гіршим.

     Я торкнуся   тільки   виключно  сфери  культури.  Я  не  буду
вдаватися до глибокого аналізу, а лише до поверхового розгляду тих
статей, які передбачені проектом бюджету на наступний рік.

     Якщо ми  всі добре знаємо про стан національної культури,  що
вона в жахливому,  занедбаному стані, що діє принцип залишковості,
і тільки за цим принципом ми хочемо формувати відповідну атмосферу
державну,  суспільну,  національну,  то,  зрозуміла річ,  за таким
принципом   ми   матимемо  державу  тільки  кримінальну  і  будемо
дивуватись,  якщо на наступних  виборах  значна  частина  виборців
проголосує  так,  як,  наприклад,  у  Франції,  де 11 відсотків на
останніх виборах проголосували  за  троцкістів,  яких  не  було  в
списках,  або  в  Аргентині,  де  в грудні минулого року відбулись
вибори і 5,5 відсотка проголосували за Бен Ладена, якого не було в
списках.  То не дивуйтеся!  Ми повинні говорити про реальні речі і
повинні  визначати  пріоритети.  Коли  я  дивлюся,  що   з   уряду
витискають  півтора  мільярда  гривень  на  борги перед гірниками,
нібито створені у бюджеті,  то я запитую,  я  тут  уже  ставив  це
питання:  звідки  вони взялися,  яким чином формується цей бюджет,
яким принципом  користуються  при  розподілі  цих  коштів,  що  ці
півтора  мільярда  потім  перетікають  невідомо  куди?  І потім ми
бачимо,  що вибухає метан,  вибухають шахти, рушаться лави. І чому
так складається?  Та тому, що певна група осіб узурпувала право на
розподіл цих коштів,  інша - право на реалізацію продукції,  і  ми
потім весь час дивуємося:  чому немає грошей на культуру? Чому? Ми
знаємо, де вони є. Якщо в нас втричі більше, ніж треба, міліції, і
ми  щоденно  стаємо  свідками того,  коли дивимося "Магнолію",  що
дітей викрадають,  що зникають дорослі люди, кого захищає міліція?
Погляньте,   як   діляться   ці  кошти!  Уже  створені  спеціальні
підрозділи,  які захищають певних осіб: губернаторів, певні клани.
То я хотів би, щоб уряд придивлявся, якщо ми говоримо про реальний
бюджет: звідки куди можна брати і перекидати.

     І тому  питання  культури  і  духовної  атмосфери  України  є
визначальними.  І  я  попросив би хоча б зберегти ті позиції,  які
були,  які в цьому році є.  Тому  що  в  цьому  році,  ви  знаєте,
культуру профінансовано лише на 60 відсотків. Кінець року: люди як
недоодержували,  так і недоодержать.  Якщо в  наступному  році  ця
схема, що запропонована урядом, буде діяти, можна ставити хрест на
українській культурі,  на українській перспективі,  на Українській
державі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.  Шановні  колеги,  я  хотів би з вами
порадитися.  У нас ще залишається 14  чоловік,  які  записалися  з
цього питання.  З них чотири - представники від фракцій, три - від
комітетів.  Може,  ми заслухаємо чотирьох від фракцій,  трьох  від
комітетів,   потім  надамо  слово  Прем'єрміністру,  потім  надамо
заключне слово міністру і голові комітету,  якщо вони захочуть,  і
закінчимо   розгляд   цього   питання?   Або   надамо  слово  лише
Прем'єр-міністру?

     Шановні народні депутати! Давайте зробимо таким чином: надамо
слово  Прем'єру  і  закінчимо.  Немає заперечень.  Слово надається
Прем'єр-міністру України Анатолію Кириловичу Кінаху. Будь ласка.

     КІНАХ А.К.,   Прем'єр-міністр   України.   Шановні    народні
депутати, колеги, друзі! Я дякую за можливість виступити.

     Спільні завдання: разом на основі солідарної відповідальності
сформувати якісний,  збалансований,  реальний бюджет держави, малу
фінансову конституцію на 2003 рік.

     Я хотів  би  особливо  підкреслити те,  що в тій ситуації,  в
умовах якої йде розвиток економіки України, дуже серйозне значення
мають  не  відсотки  зростання  валового  внутрішнього продукту чи
обсягів  виробництва,  а  робота  по   формуванню   всіх   якісних
характеристик,  які  визначають конкурентоспроможність української
економіки і можливість підвищення добробуту українських громадян.

     Тому я пропоную на всіх стадіях бюджетного  процесу  (з  боку
уряду  буде  зроблено  все для цього) сконцентрувати нашу увагу не
тільки на розподілі  доходної  частини,  а  й  в  першу  чергу  на
формуванні    сприятливих   умов   для   розвитку   промисловості,
підприємництва,  створення нових робочих місць.  І  в  тому  числі
спрямувати  наш  досвід,  інтелект  на формування доходної частини
Державного бюджету України,  яка як в умовах поточного року, так і
в  проекті  на  2003  рік за своїм обсягом не відповідає масштабам
економіки України і глибині соціально-економічних проблем.

     Ми маємо надію, що ви звернули увагу на пропозицію уряду щодо
необхідності розгляду і прийняття переліку законодавчих актів, які
дають нам можливість підвищити обсяг фінансування доходної частини
бюджету мінімум на 3,5 мільярда гривень.  В першу чергу за рахунок
вдосконалення адміністрування податку на додану вартість,  податку
на прибуток,  акцизної політики, жорсткої боротьби з контрабандою,
з тіньовими схемами,  необхідності  зниження  рівня  оподаткування
доходів  громадян  як  стимулу для скорочення тіньової економіки і
підвищення  платоспроможності  внутрішнього  ринку,  упорядкування
величезної  кількості  пільг,  які  не  мають  ні соціального,  ні
економічного обгрунтування.

     Я впевнений, що це буде дуже серйозний крок як для підвищення
доходної  частини  бюджету,  так  і  для  вирішення  на цій основі
серйозних,  системних проблем вугільної  галузі,  агропромислового
комплексу,   підвищення   рівня  соціального  захисту  громадян  і
розвитку таких напрямів,  як охорона здоров'я, освіта, культура. І
ми  запрошуємо  всіх  для  професійної і принципової роботи по цих
напрямах.

     І другий блок,  до якого я хотів би привернути  нашу  спільгу
увагу,  маючи  на увазі подальшу співпрацю над проектом Державного
бюджету.  Це ті питання,  які визначають  можливості  України  для
гідної  інтеграції  в  економічну  і  політичну  світову  систему.
Мається   на   увазі   необхідність   підсилення    інвестиційної,
інноваційної складових.  Величезне і моральне,  і фізичне зношення
основних фондів, необхідність технічного, технологічного оновлення
галузей  промисловості  економіки  України  вимагають від нас дуже
скоординованої роботи (безумовно,  разом з Національним банком)  з
підсилення   інвестиційної,   інноваційної   складових   державної
політики.

     І ми пропонуємо в рамках  бюджетного  процесу  розглянути  на
спеціальному  засіданні  Верховної  Ради України разом з Кабінетом
Міністрів, Національним банком питання підвищення результативності
і  якості інноваційної,  інвестиційної складових розвитку України,
наближення банківської системи до реальної  економіки,  безумовно,
на ринкових умовах.

     Шановні народні   депутати!   Шановні   колеги,  друзі!  Уряд
налаштований на співпрацю,  і нам  усім  необхідно  зрозуміти,  що
своєчасно  прийнятий  реальний,  якісний,  збалансований Державний
бюджет - це дуже важливий чинник підвищення конкурентоспроможності
України як держави.

     Я щиро дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  Анатолію  Кириловичу.  Шановні  народні
депутати!  Обговорення представленого проекту Держбюджету на  2003
рік  завершено.  Ще  раз  хочу  нагадати  вам положення Бюджетного
кодексу,  тут є  декілька  нюансів.  Якщо  до  звичайних  проектів
законів ми надаємо свої пропозиції при розгляді у другому читанні,
то що стосується проекту Закону про Державний  бюджет,  пропозиції
надають  до  першого  читання.  Зараз бюджетний комітет приймає до
свого розгляду проект Закону про Держбюджет на 2003 рік і  починає
його  відпрацьовувати.  І  кожен  депутат,  кожна група,  фракція,
кожний  комітет  можуть  надати  свої  пропозиції  до  профільного
бюджетного комітету,  але ж до 1 жовтня. Після 1 жовтня пропозиції
не можуть прийматися.  Тому відпрацьовуйте,  подавайте пропозиції,
бюджетний комітет буде узагальнювати і вносити на перше читання.

     На сьогодні  засідання  завершимо.  Завтра пленарне засідання
відбудеться о 10 годині,  розглядаємо питання згідно  з  розкладом
порядку денного.

     Дякую всім.