ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
25 жовтня 2002 року, 10.03 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та
гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, підготуватися до
реєстрації. Увімкніть систему. Прошу зареєструватися.
10:04:30
Зареєструвалося -394
В залі зареєстровано 394 народних депутати. Ранкове засідання
Верховної Ради України оголошую відкритим
Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших
колег Каменяша Олександра Михайловича, Оржаховського Анатолія
Володимировича і Сокирка Миколи Васильовича. Давайте привітаємо
їх, побажаємо здоров'я, успіхів і всіляких гараздів.
Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті
13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статей
4.2.2, 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України інформую про
входження народного депутата України Мокроусова Анатолія
Олексійовича до складу депутатської групи "Народовладдя".
Керівником депутатської групи "Народовладдя" обрано уповноваженого
представника цієї групи Губського Богдана Володимировича.
Представляти депутатську групу "Народовладдя" уповноважено також
Гаврилюка Василя Васильовича, Гурова Вадима Миколайовича,
Демьохіна Володимира Анатолійовича, Миримського Лева Юрійовича і
Осику Сергія Григоровича.
Шановні колеги, відповідно до Регламенту у п'ятницю ми
обговорюємо питання порядку денного сесії, розклад засідання вам
на цей день запропоновано, він у вас є. Регламентом сьогодні не
передбачено розгляду запитів, але якщо не буде вашого заперечення
і за вашої згоди, можна було б виголосити ті запити, які надійшли.
Немає заперечень? Петро Степанович, у вас...
Надійшли запитання народних депутатів України: Катерини
Самойлик та Анатоля Оржаховського до Президента України щодо
законності передачі пакету акцій ВАТ "Херсонські комбайни" до
статутного фонду лізингової компанії "Украгромашінвест".
Враховуючи, що сьогодні наш колега має день народження, нам треба
підтримати, мабуть. Ставлю на голосування про підтримку запиту.
Прошу голосувати.
10:07:02
За-211
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Шановні колеги,
треба 226 голосів. Прошу підтримати.
10:07:25
За-261
Рішення прийнято.
Групи депутатів - керівників фракцій і груп: Мороз, Тігіпко,
Богатирьова, Ющенко та інші - всього 11 народних депутатів до
Кабінету Міністрів стосовно створення та оснащення в Україні
центру кардіохірургії немовлят. Ставлю на голосування про
направлення запиту.
10:07:59
За-277
Рішення прийнято.
Сергія Слабенка до Прем'єрміністра України стосовно надання
пояснень про причини припинення фінансування будівництва об'єктів
охорони здоров'я у Волинській області. Ставлю на голосування про
направлення запиту. Прошу визначитись.
10:08:26
За-221
Рішення прийнято.
Групи депутатів: Астров, Шумілов, Гапочка, Баграєв, Тополов
до прем'єрміністра України щодо розрахунків за поставлене
енергетичне вугілля видобувними компаніями Ровенькиантрацит та
Свердлов-антрацит. Ставлю на голосування про направлення. Прошу
голосувати.
10:08:59
За-210
Рішення прийнято.
Андрія Шкіля до прем'єр-міністра України з приводу
незадовільного стану справ у сільському господарстві. Ставлю на
голосування про направлення запиту. Прошу визначитись.
10:09:23
За-153
Рішення прийнято.
Станіслава Ніколаєнка до прем'єрміністра України у зв'язку з
неповним виконанням постанови Кабінету Міністрів про заходи щодо
розв'язання соціально-економічних проблем Херсонської області. В
частині фінансування заходів щодо ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС. Ставлю на голосування про направлення цього запиту. Прошу
визначитись.
10:09:56
За-195
Рішення прийнято.
Групи депутатів: Фоменко, Заічко, Нощенко, до
прем'єр-міністра України щодо стану фінансування з державного
бюджету місцевим бюджетам для надання пільг та субсидій населення.
Ставлю на голосування про направлення. Прошу голосувати.
10:10:28
За-169
Рішення прийнято.
Анатолія Оржаховського, до прем'єр-міністра України щодо
кризової ситуації, що склалась в діяльності відкритого
акціонерного товариства "Парижком" Каланчацького району
Херсонської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту, прошу
визначитись.
10:11:00
За-160
За - 160, рішення прийнято.
Андрія Шкіля до Прем'єр-міністра України стосовно неналежного
фінансування галузі освіти України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:24
За-166
За - 166, рішення прийнято.
Володимира Матвєєва до Прем'єрміністра України щодо
використання бюджетних коштів, виділених на створення робочих
місць при закритті шахт. Ставлю на голосування про направлення
запиту.
10:11:48
За-180
За - 180, рішення прийнято.
Володимира Зубанова до віцепрем'єр-міністра України
Володимира Семиноженка стосовно погіршення стану обслуговування,
лікування, технічної оснащеності в єдиному на Україні госпіталі
воїнівінтернаціоналістів.
Ставлю на голосування про направлення, прошу голосувати.
10:12:19
За-179
За - 179, рішення прийнято.
Групи депутатів Астров, Шумілов, Гапочка, Баграєв, Тополов до
Генерального прокурора України у зв'язку з перевищенням виконавчим
органом Городищенської сільської ради Перевальського району
Луганської області своїх повноважень.
Ставлю на голосування про направлення запиту, прошу
голосувати.
10:12:50
За-128
За - 128, рішення прийнято.
Івана Стойко до Генерального прокурора України, голови
Державного комітету з інформаційної політики, телебачення та
радіомовлення стосовно факту застосування цензури, знищення
накладу газети "Свобода" Тернопільської обласної ради і обласної
державної адміністрації та зловживання службовим становищем голови
Тернопільської обласної державної адміністрації.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
визначитись.
10:13:31
За-136
За - 136, рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Мигович, Балога, Іванча - до
міністра культури і мистецтв України стосовно завершення
реставрації приміщення Закарпатської філармонії.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу
голосувати.
10:14:00
За-191
За - 191, рішення прийнято.
Леоніда Черновецького до Генерального прокурора України про
необхідність перевірки витрачання бюджетних коштів керівництвом
Київської міської ради.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:29
За-94
За - 94, рішення прийнято.
Анатолія Мороза до міністра юстиції України щодо виплати
заборгованості із заробітної плати за 1999-2001-й роки робітникам
цеху номер 2 Мелітопільського закритого акціонерного товариства
"Спектр", Запорізька область.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:06
За-168
За - 168, рішення прийнято.
Шановні колеги, на ваш розгляд...
Будь ласка, народний депутат Чубаров.
10:15:20
ЧУБАРОВ Р.А.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Ми
всі з стурбованістю слідкуємо за розвитком подій у Москві, де
серед заручників є і громадяни України. Відчувається, і ми це
знаємо із засобів масової інформації, що і МЗС, і посол України у
Російській Федерації приймають всі можливі заходи щодо їх
звільнення.
І тим не менше, Володимире Михайловичу, було б доцільним
запросити сьогодні сюди у зал представника МЗС, який надав би і
нам, і нашим виборцям вичерпну інформацію з цієї проблеми. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, пропозиція народного депутата я думаю
слушна. Я щойно мав розмову з державним секретарем Сергєєвим Юрієм
Анатолійовичем, він проінформував про останні події, що за
московським часом десь об 11 годині мають звільняти наших
українців, які є заручники.
Я думаю, можна запропонувати таким чином, щоб десь о 12.30
запросити Сергєєва з тим, щоб він проінформував нас про стан справ
і результати зусиль наших дипломатичних установ. Немає заперечень?
Дякую вам.
Я ще раз прошу, шановні колеги, на одну таку обставини
звернути увагу. Я пропоную о 12 годині не робити перерву з тим,
щоб ми інтенсивно попрацювали. Немає заперечень? Я дякую.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
деяких законодавчих актів щодо банкрутства гірничих підприємств та
підприємств паливно-енергетичного комплексу. Народний депутат
Волинець з мотивів.
10:17:29
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати.
Справа у тому, що подібні законопроекти подавалися народними
депутатами Стояном Олександром Миколайович, Іоффе Юлієм Яковичем,
також мною. І один із них, який сьогодні виноситься на розгляд,
також схожий і іде по тій самій темі. І не зрозуміло, чому не
поставлені до розгляду інші законопроекти, і зокрема мій. Я писав
заяву вам.
ГОЛОВА. Да, я знаю, шановний колего, я пропоную таким чином,
щоб ви мали 5 хвилин для обгрунтування вашого проекту, який дійсно
поступив, а чомусь не внесений комітетом. Немає заперечень?
Будь ласка, для довідки Станіслав Іванович Гуренко.
10:18:20
ГУРЕНКО С.І.
Спасибі. Гуренко, комуністична фракція.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Є такий
порядок, якого строго дотримується наш комітет, що всі
законопроекти розглядаються у присутності авторів. І пана Волинця,
і пана Іоффе, і пана Стояна ми запрошували тричі. На третій раз
з'явився пан Стоян. Ми його розглянули. Пан Волинець з'явився в
минулу середу на четвертий виклик. Ми його розглянули. Буде
підготовлений, я не бачу проблем. Будуть ті законопроекти
розглянуті, врахує комітет і цей і той, я не бачу проблем зараз
для подальшого обговорення.
ГОЛОВА. Я дякую. Шановний колего, Волинець, у вас буде
можливість, ви аргументуйте свою позицію і все. Не потрібно нам
зараз продовжувати дискусію.
Будь ласка, Микола Васильович, якщо можна десь в межах 5
хвилин.
10:19:25
КРАВЧЕНКО М.В.
Кравченко, фракция коммунистов.
Я, народный депутат Гуренко и Хара выносим на ваше
рассмотрение законопроект 1049 "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо банкрутства гірничих підприємств
паливно-енергетичного комплексу".
За останні роки внаслідок політичних, економічних та других
багатьох причин, в тому числі некваліфікованого керівництва
вугільною галуззю, а також фінансове незабезпечення переважна
більшість підприємств вугільної промисловості працювала
нерентабельно з низьким техніко-економічними показниками і, як
результат, опинилися у скрутному фінансовому становищі, стали
неплатоспроможними. В таких умовах за чинним законодавством
процедура банкрутства може бути застосована майже до всіх гірничих
підприємств.
Впродовж 1997-2001 років згідно із Законом України про
відновлення платіжоспроможності боржника або визнання його
банкрутом було порушено і розглянуто арбітражними судами майже 130
справ про банкрутство, і тому числі 80 шахт. Всі підприємства,
справи яких розглядаються судами, були визнані банкрутами.
Згідно з прийнятими рішеннями арбітражних судів проводяться
санації, призначаються розпорядники майном.
Після винесення ухвали про санацію припиняється повноваження
керівництва підприємств та їх органів управління. Арбітражні
керуючі, наділені правами повністю розпоряджатися власністю
боржника, відмовляються від виконання раніше укладених угод,
виконання заходів по підтримці шахт в техногенно та екологічно
небезпечному стані та також техніки безпеки праці.
Все це призводить до прихованої приватизації об'єктів, дає
можливість продавати об'єкти значно нижче балансової вартості. Не
вирішено проблему виконання зобов'язань підприємствами-боржниками
перед працівниками, здоров'ю та життю яких заподіяна шкода, а
також відшкодування інших витрат на заходи відновлення
пошкодженого житла та інших об'єктів.
В зв'язку з визначенням неплатежоспроможності підприємств
ставиться під сумнів можливість виконання цих заходів. Практика
свідчить, що такий спосіб фінансового оздоровлення як визнання
банкрутами вугільних підприємств себе не виправдав. Більше того,
завдав державі великої шкоди, поставив паливноенергетичний
комплекс вкрай тяжке становище, створив значну напругу в
шахтарських містах, селищах, колективах. Набутий досвід роботи
багатьох підприємств вугільної галузі, яким вдавалося уникнути
процедуру банкрутства, успішно вирішують як виробничі, так і
соціальні проблеми. Тому прийняття цього закону поряд з іншими
заходами позитивно вплине на оздоровлення фінансово-економічного
стану вугільної галузі, а на цій базі дасть можливість нарощувати
вугледобуток значно зменшено соціальну напругу в шахтарських
регіонах.
Прийняття зазначеного закону додаткових витрат з бюджету не
потребує.
Единственное, хочу доложить, що комітету профільні
топливноенергетичного комплексу та економічної політики дали
положительное заключеніє по принятию этого законопроекта. У меня
все.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Запитання до Миколи Васильовича є?.
будь ласка, запишіться, 5 хвилин на запитання.
Семенюк Валентина, фракція Соціалістичної партії України,
потім - Гінзбург.
10:23:03
СЕМЕНЮК В.П.
Шановний Миколо Васильовичу, звичайно такий законопроект
потрібен, але у мене до вас запитання. Скажіть, будь ласка, як
відображатиметься і запобігатиметься фіктивне банкрутство, яке
створюється сьогодні не тільки в гірничозбагачувальних комплексах,
а і взагалі, а в цьому законопроекті зокрема. Я хотіла б почути.
КРАВЧЕНКО М.В. Закон про банкрутство сегодня действует. Но
особым образом он отрицательно сказывается сегодня именно в
горно... у горняков. Шахты сегодня являются государственными
предприятиями и применение санации так называемой сегодня ставит
под угрозу деятельность вообще предприятий. Сегодня в прокуратуре
арестованы люди, которые на момент совершения групповых аварий,
крупных техногенных и с человеческими жертвами, на сегодняшний
день они незаконно содержатся только лишь потому, что в
соответствии с законом про банкрутство они на сегодняшний день не
дееспособны, они не имеют право подписи, они не имеют право
распоряжаться финансовыми документами. Поэтому я считаю, что в
целом в закон о банкротстве нужно вносить изменения именно по
этому вопросу.
Но в связи с тем, что я уверен, что в этом зале не пройдут те
изменения, поэтому мы, авторы законопроекта, избрали такой путь,
что ограничить действие закона, внести изменения в три закона: в
закон про відновлення платоспроможності, закон про приватизацію
державного майна і ряд других - внести такие изменения, которые бы
по срокам объявили мораторий на банкротство.
Второе. Приостановили бы банкротство уже объявленых
банкротов, разобрались со структурой долга и таким образом дали
возможность шахтам, государственным предприятиям, которые
дотируются сегодня из бюджета, нормально работать.
ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.
10:25:10
ГІНЗБУРГ О.П.
Шановний Миколо Васильовичу!
Гінзбург, 161 виборчий округ.
Я вперше хочу приєднатися до привітань з днем народження вас
і хочу сказати, щоб Україна була, ви потрібні були своїй
Батьківщині завжди. І у мене питання таке. На моєму окрузі теж
така проблема. До санації доходять, потім підприємства
банкрутіють, потім по заробітній платі борги у людей і з цього
тупика не маємо виходу. Я хотіла б запитати вас: а чи немає
ніякого зв'язку з вашим законом і з тим законом, що подала
Семенюк, по реприватизації? Чи може якось воно відобразитись у
вашому законі, що якщо доходять до санації, то потім повернути,
якщо це було зроблено невірно? Спасибі.
КРАВЧЕНКО М.В. Ну, я, практически, ответил на этот вопрос:
нужно вносить изменения в тот основополагающий Закон "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом". Туда надо вносить эти изменения. Я сегодня докладываю
закон, который касается исключительно топливноэнергетического
комплекса.
ГОЛОВА. Олександр Стоян, фракція "Наша Україна".
10:26:29
СТОЯН О.М.
Шановний Володимире Михайловичу, я спочатку хочу сказати, що
зразу як тільки мені повідомили, що буде слухатись питання на
комітеті, я прийшов з першого разу, а не з третього разу. Це до
відома пана Гуренка.
По-друге, комітет підтримав пропозиції мої всі. І по-третє, я
не проти вирішення проблем шахтарів, але такі ж проблеми є, коли
проводиться банкрутство інших підприємств, заводів, фабрик, тому
мій закон має більш широке призначення. Я хотів би всетаки, щоб ми
його розглядали, тим більше, що він прийнятий комітетом.
А до доповідача запитання. Скажіть, будь ласка, чи
передбачають ваші зміни таку ситуацію. Коли сьогодні проводиться
банкрутство, треба представника трудового колективу, для цього
треба дві третини зборів трудового колективу, це зробити
неможливо. Чи передбачається представник від профспілок, як це
відповідає Закону про профспілки?
І друге. При проведенні банкрутства ніхто не відповідає за
заборговану заробітну плату. В тому законі, який я вношу, в змінах
це передбачається. Чи передбачає ваш закон, що в першу чергу при
об'яві банкрутства, повинні розрахуватись по заробітній платі з
робітниками. Дякую!
КРАВЧЕНКО М.В. Спасибо за вопрос. Вопрос емкий, но я
постараюсь коротко ответить. Дело в том, что поривняльную таблицу,
которую вы всю, вернее, которую вам раздавали, там четко сказано о
том, что предусматривается, какие изменения внести. Я их,
буквально, тезисно напомню.
Закон про прикінцеве положення, Закон про відновлення
платежоспроможності боржника. Мы вносим предложение,
сформулировать следующее. Справа про банкрутство акціонерного
товариства паливноенергетичного комплексу, створеного в процесі
приватизації та корпоратизації, може буде порушено лише після
закінчення приватизації. Тобто, виконання плану розміщення акцій.
"Закон про прикінцеве положення", мы вносим изменения
следующего содержания. "Справа про банкрутство гірничих
підприємств: шахти, рудники, копальніків, євророзрізи,
збагачувальні фабрики, шахтобудівні підприємства; не порушуються з
дня опублікування цього закону до 1 січня 2005 року.
То есть, отвечая на ваш вопрос, я хочу сказать. Что закон
1049 решает проблему это кардинально, не рамочно. То есть, речь
идет о том, что практически вводится мораторий на объявления
банкротом шахт.
ГОЛОВА.Микола Васильович, дякую, час вичерпаний.
КРАВЧЕНКО М.В. Уважаемые коллеги! Пользуясь тем, что я на
трибуне, я вчера хотел, но Владимир Михайлович мне все слово не
давал. Мы, конечно, все 450 депутатов, все критикуем
председательствующего, нашего спикера, но я бы хотел поблагодарить
от имени избирателей, которые вчера-позавчера мне активно звонили
по следующему вопросу.
Вы знаете о том, что прошлые четыре года мы воевали с тем,
что информационное пространство было заблокировано и работа
Верховной Рады не освещалась. Я считаю подвигом нашего
председательствующего о том, что он позволил всем избирателям
Украины прослушать тот животрепещущий вопрос, который мы слушали
вас, про політичну ситуацію в Україні. Это я от себя лично. (О п л
е с к и)
ГОЛОВА. Слово для співдоповіді...
Шановні колеги, для обговорення ми ж записуємося, так що єсть
у вас там... будь ласка, а потім, коли будете наполягати в кінці,
то ми зробимо.
Для співдоповіді, я прошу на трибуну Віктора Івановича
Турманова.
10:30:38
ТУРМАНОВ В.І.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты!
Эксперименты в угольной промышленности вкрай
недостостаточного финансирования, привели большинство предприятий
угольной промышленности к сложной социально-экономической
ситуации. В настоящее время, как уже передо мной докладывал мой
коллеги, более 80 предприятий угольной промышленности - это шахты,
находятся в стадии банкротства.
При бюджетном финансировании, которое предлагает Кабинет
Министров на 2003 год, 63 шахты, я вам официально заявляю, тоже
станут банкротами.
Введение действующего закона о банкротстве особенно на
угольных предприятиях, не позволило улучшить и оздоровить
финансовое положение убыточных, низкорентабельных предприятий
отрасли. Все средства, получаемые от продажи собственности
должника направляются в основном кредиторам, и никаких средств не
остается в коллективах, и о чем сегодня говорили, особенности
выплаты заработной платы. Практически, идет уничтожение
предприятий угольной промышленности.
Поэтому мнение автора законопроекта относительно банкротства
предприятий угольной промышленности и предприятий
топливно-энергетического комплекса заслуживают поддержки. И
профильный комитет предлагает принять данный законопроект и
вынести на первое чтение.
В ходе последующей доработки следует тщательно взвесить все
"за", "против", чтобы избежать возможной несогласованности между
законодательно определенными правилами, процедурами приватизации и
банкротства.
И в заключение хотел бы, чтобы народные депутаты знали, что
такое закон о банкротстве и что он принес угольной отрасли. Я
называю последние два примера: в прошлом году шахта Кирова
(Макеевуголь) была на санации, там случилась авария у нас, погибло
10 шахтеров. Причина одна: что не было вовремя заменено кабельное
хозяйство. Потому что санатором там был назначен работник
медицинский.
Я всегда говорил и еще раз говорю:
шахта - это не кондитерская или мебельная фабрика, это предпирятие
особой опасности.
Второй пример называю вам. Шахта "Украина" в этом году, вы
знаете, какую трагедию мы там понесли. Ну, там квалифицируют
действия неквалифицированные горного диспетчера, главного
инженера, директора. Этот вопрос разберется. Но самый же главный
вопрос: шахта была поставлена тоже на санации, управляющим
санацией находилась экономист-женщина, которая вообще тоже не
имеет никакого отношения к горной нашей промышленности. Все
финансовые потоки находятся у нее. Надо было вовремя заменить
резинотроссовую ленту. Ее не заменили. Произошло задымление,
возгорание, и, как следствие, погибли люди.
Поэтому Закон о банкротстве сегодня мы поддерживаем. И его
надо приостановить, разобраться. И я предлагаю, чтобы народные
депутаты поддержали. У меня все. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, запитання якщо є, прошу, запишіться, будь
ласка.
Прошу висвітити на табло. Олександр Стоян, фракція "Наша
Україна".
10:33:57
СТОЯН О.М.
Шановний колего Віктор Іванович, я, безумовно, буду
підтримувати цей законопроект, тому що він стосується захисту
шахтарів. Але хотів би сказати, що є ще і інші галузі: і
металурги, і хіміки, і багато інших, - які також потребують
соціального захисту.
І я до вас звертаюся і як до профспілкового лідера, до мого
колеги. Скажіть, будь ласка, чи не поєднати нам ваш закон і той,
який вносить колега Волинець і я? Тому що він розширює сферу
соціального захисту всіх працюючих? Як ви на це дивитесь? Дякую.
ТУРМАНОВ В.І.Спасибо.
Я хочу сказать, что касается угольной отрасли, еще раз
подчеркиваю, Александр Николаевич, сегодня сложилась ситуация
просто критическая. Идет уничтожение угольной отрасли за счет
этого закона, который сегодня работает.
Что касается вашего закона, Михаила Яковича, мы вчера
говорили, Иоффе, я считаю, что их надо рассмотреть, объединить.
Там очень много хорошего и ценного, особенно в вашем законе
усиливается роль в первую очередь тех же санаторов, которые должны
в первую очередь обеспечивать людей заработной платой, решать
проблемы непосредственно именно людей на предприятиях. Я за то,
чтобы объединить и чтобы этот закон именно работал на людей труда.
ГОЛОВА. Олександр Бондарчук, фракція комуністів.
10:35:16
БОНДАРЧУК О.В.
Виктор Иванович, ну, вы действительно тут правильно отметили,
что фактически угольная отрасль уже на сегодняшний день
обанкрочена нынешней политикой. При финансировании отрасли на
следующий год в тех размерах, которые представлены Кабинетом
Министров, я думаю, что 70 шахт примерно, которые у нас есть,
будут банкротами. В этой связи предлагается сейчас ряд
законопроектов, ну, вот вносится по банкротству предприятий. Может
быть, как на ваш взгляд, вы как председатель профсоюза работников
угольной промышленности считаете, может быть более эффективным
средством было бы, ну, скажем, такая мощная отраслевая забастовка,
которая бы привлекла наконец-то внимание нашего правительства по
действительно серьезному отношению к финансированию этой отрасли.
Иначе два года и ничего от наших шахт уже вообщем-то не останется.
Ваше мнение? Спасибо.
ТУРМАНОВ В.І. Спасибо. Я еще раз хочу подчеркнуть, что на
протяжении ряда лет правительство не дает нормального бюджетного
финансирования. А если говорить еще, вспомнить 1996 год, когда
отрасль была вообще лишена дотаций, потом возвратили через акцию
протеста, который проводил профсоюз угольщиков.
Но я считаю, что акции мы будем проводить в том случае, когда
правительство не идет нам на встречу. Я хотел бы обратить внимание
всех присутствующих депутатов, всех фракций, давайте поддержим мы
бюджет отрасли на 2003 год в соответствии с программой "Украинский
уголь", которую утвердил Кабинет Министров, там есть четкие
расчеты. Поэтому профильный комитет вышел с предложением, чтобы
отрасль финансировалась в 2003 году в соответствии с программой
"Украинский уголь", утвержденной Кабинетом Министров, 5,4
миллиарда. Я просил бы, чтобы депутаты это знали и поддержали. В
конце концов, я еще раз говорю, на протяжении 10 лет отрасль
нормально никогда не финансировалась. И здесь тоже давайте мы
возьмем на себя ответственность как народные депутаты. Спасибо.
ГОЛОВА. Катерина Фоменко, група "Народний вибір".
10:37:31
ФОМЕНКО К.О.
Дякую, Володимире Михайловичу. Я прошу передати слово
народному депутату Цкітішвілі.
ГОЛОВА. Будь ласка, Цкітішвілі. Будь ласка, говоріть, так ви
сядьте на своє місце. Перевірте, будь ласка, що там трапилося.
Будь ласка, біля Катерини Фоменко увімкніть мікрофон і сядьте на
її робоче місце.
Фоменко, будь ласка, увімкніть мікрофон, група "Європейський
вибір". Увімкніть робоче місце народного депутата Фоменко.
10:37:45
ЦКІТІШВІЛІ Е.О.
Народний депутат Цкитишвили, депутатская группа "Народный
выбор".
Я бы хотел поддержать ваше высказывание по поводу поддержки
решения комитета о выделении средств, но хочу сказать, буквально,
следующее. Вы знаете, я хочу проголосовать против вашего
предложения и коллег хочу убедить в своих выводах.
Первое. Санация и Закон о банкротстве - это не всегда горе
для предприятия. Мы можем обсуждать сколько угодно остановку
предприятий, но я пережил это. Я был руководителем санации
предприятия, на котором работало 22 тысячи человек. За этот период
времени мы погасили 250 миллионов долгов государству, отдали их,
повышали заработную плату и не сократили ни одного работающего.
Это оздоровление при умелом, я прошу прощение, не себя привожу в
пример, при умелом подходе к этому решению всегда есть
железобетонный выход из этого положения. Поэтому я бы хотел
коллегам предложить пока не принимать решения окончательного по
этому вопросу до принятия бюджета для того, чтобы увидеть какие
средства выделяются в распоряжение руководителей предприятий. А по
отдельным руководителям, я с вами согласен.
ГОЛОВА. Дякую.
ТУРМАНОВ В.І. Позвольте вам ответить. Я еще раз говорю.
Передо мной мой коллега выступал и я сегодня докладываю, еще раз
подчеркиваю, что касается закона о банкротстве, то сегодня мы
убедились на практике, 80 предприятий сегодня находятся в стадии
банкротства шахт.
Финансирование отрасли мы чувствуем еще попадет туда. Поэтому
предприятие угольной отрасли имеет задолженность предыдущих лет,
банкротят все, кто хотят.
И последнее. У нас есть большие задолженности по налогам. Нас
банкротит и налоговая. Поэтому я, что касается угольных
предприятий, прошу, уважаемый коллега, прошу поддержать. Это очень
серьезный вопрос, поэтому не надо так заявлять сегодня.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Віктор Іванович, дякую.
Переходимо до обговорення. Михайло Волинець, фракція Блоку
Юлії Тимошенко. Підготуватися Кармазіну.
10:41:16
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановний Голово! Шановні депутати! Я - новий депутат і в
своїй діяльності намагаюся діяти відносно Регламенту і інших
документів. Я ще не зовсім розумію які особливості є в роботі
комітетів і коли я знаходжуся в командировці за згодою голови
Верховної Ради - в закордонній командировці - і за годину до
початку засідання комітет мене запрошує на це засідання і потім
говорить, що...
ГОЛОВА. Шановний колего, вибачте...
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. То я прошу ці питання якось...
ГОЛОВА. Шановний колего! Давайте, у вас буде можливість
з'ясувати стосунки, а зараз давайте будемо обговорювати питання.
Ми ж час тільки витрачаємо. Я прошу вас.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Відносно законопроекту, який я зробив, це номер
2046 від 31 липня 2000 року пропонується внести зміни в статтю 43
"Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств".
Підкреслюю, особливо небезпечних підприємств.
Пункт 7, де передбачити, що в першу чергу задовольняються
вимоги, які виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками
підприємствабанкрута, а саме ліквідація заборгованості по
заробітній платі, зобов'язань, які виникли внаслідок заподіяння
шкоди життю та здоров'ю громадян та виплата вихідної допомоги
звільненим працівникам банкрута, а потім вимоги, забезпечені
заставою, як це сьогодні передбачається законом. Такий порядок
відповідатиме Конвенції номер 95 Міжнародної організації праці
"Про захист заробітної плати" є цілком прийнятним. Оскільки ми
розуміємо, що якщо національне законодавство вступає в протиріччя
з міжнародним законодавством і воно погіршує стан і ситуацію, то в
такій ситуації міжнародне законодавство приймає верховенство.
Прийняття останніх змін до закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дасть
можливість знайти дійсних інвесторів і ліквідувати штучне
банкрутство, які мають важливе значення для економіки держави.
І хочу ще конкретніше пояснити, що заборгованість по
заробітній платі сьогодні в нашій країні на таких підприємствах
складає півтора мільярда гривень, це основний кредитор
підприємство, яке оголошується банкрутом. Але в той же час
відбувається такий момент штучного банкрутства підприємства.
Наприклад, шахта чи інше підприємство коштує 1 мільйон чи кілька
десятків мільйонів, його віддають банку під заставу в зв'язку з
тим, що беруть кредит. Ця застава приблизно оцінюється в 100 тисяч
гривень. Ще раз наголошую, підприємство коштує кілька десятків
мільйонів гривень. Таким чином йде штучне банкрутство. В цьому
випадку, як я пропоную, буде можливість уникнути штучне
банкрутство і виплачувати вчасно заборгованість по заробітній
платі робітникам, яким заборгував боржник.
Крім того, досить серйозні є пропозиції народного депутата
Олександра Стояна, де він передбачає участь від представників
робітників, участь профспілок у санації підприємства і участь у
комісії. Дальше. Досить серйозну пропозицію пропонує Олександр
Стоян, це узгодження питання про звільнення працівників із
підприємства-боржника. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Дякую, все, Михайло Володимирович, дякую.
Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
10:44:59
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Пропонований законопроект дуже
серйозний і заслуговує на всебічну підтримку, по-перше, а,
по-друге, я звертаюся до авторів, народних депутатів Кравченка,
Гуренка, Хари і Стояна. Шановні друзі, не обмежуйтесь, будь ласка,
тільки тим, що цей закон має захистити тільки частину підприємств
- гірничі підприємства, підприємства паливно-енергетичного
комплексу.
Я вам нагадую, що Верховна Рада України минулого скликання
прийняла Закон про введення мораторію на примусову реалізацію
майна, який був спрямований на забезпечення економічної безпеки
держави, і називався він: недопущення руйнування також цілісних
майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів
держави під час реалізації майна господарських товариств, у
статутних фондах яких частка держави становить не менше 25
відсотків. Фактично, цей закон не виконується, саме тому сьогодні
вимушені приносити такі зміни і говорити щодо якихось окремих
підприємств. Давайте ми забудемо, що взагалі підприємства треба
розподіляти по галузям, тому що ми так будемо приймати закони
тільки окремі до окремих підприємств, уже скоро дойдемо до того.
Треба захистити це державне майно. От і все. Тобто треба розширити
все, що в законі є. І там, де ви пишете, пункт 1 розділу 7
"Прикінцеві положення" добавляєте абзацом третім: "Справи про
банкрутство гірничих підприємств", треба написати "підприємств, де
є частка державного майна". Це перше.
І друге. В мене серйозна пропозиція. В мене пропозиція до
комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і
корупцією, до інших профільних комітетів, зокрема, з питань
законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. З тим, щоб
підготувати звіт прокуратури України по цьому питанню, по нагляду
за дотриманням цього законодавства. І також звіт Кабінету
Міністрів по цьому питанню, як виконуються вже прийняті нами
закони. Бо ми вимушені приймати нові-нові закони, а, фактично,
держава розкрадається. З їх допомогою, без нагляду. А дійшло до
того, до в прокуратурі зам.начальника відділу дає
прес-конференцію. Та цирк в любій би державі був. Знайшли особи,
які дають прес-конференцію. Мають дивитись дотримання
законодавства і звітувати тут, перед Верховною Радою, тоді не буде
ніяких потреби займатись політичною діяльністю людям, які мають
слідкувати за дотриманням майна.
В цілому, хотілось подякувати за підготовку законопроекту,
правда, побажання, відійти, все-таки, правовий механізм винайти
універсальний щодо всього. І це побажання до всіх, щоб не готували
по окремій галузі спеціальний закон. Дякую за увагу!
ГОЛОВА.Дякую.
Шановні колеги! Обговорення і розгляд цього питання завершено
щодо рішення. Будь ласка!
ТУРМАНОВ В.І.Уважаемые коллеги! Как докладчик, я буквально
минуту отвечу на те вопросы, какие поступали.
Народный депутат Скитишвили задал вопрос и я на него
практически отвечал. Я хочу еще раз акцентировать ваше внимание.
Банкротство шахты, это особым образом вычерчена схема, которая
проводится цинично, нагло, можно так сказать. А схема предельно
проста. Под выделенные государственные деньги, раздается звонок
директору шахты, который обязан в определенной фирме купить по
завышенной цене оборудование. Затем, после этого, буквально, через
две недели объявляется процедура банкротства. И шахта, таким
образом, назначается санатор, как правило, от этой фирмы, который
по неделям не является, не подписывает финансовые документы, и
шахта стогнирует, шахта становится нерентабельной и так далее.
Поэтому схема банкротства шахты, и почему, собственно,
родилась идея именно в угольной отрасли такой закон пропустить. Мы
не можем сегодня, я уверен, что отмена закона или изменение закона
в целом по банкротству по всем отраслям, она не найдет
подтверждения в зале, но в угольной отрасли, я уверен в том, что
зал поддержит нас.
Я обращаюсь и в Волынцу, и к народному депутату Стояну: я вас
умоляю просто, поддержите этот закон, не нужно его гробить
сегодня, потому что вы своими поправками, вернее, не поправками, а
рамочными законами вы, в конечном итоге закон 1049 уничтожите.
Я обращаюсь к вам: давайте отдельно рассматривать закон 1049,
основная особенность которого состоит в том, что мы объявляем
мораторий на два года на приватизацию... вернее, на банкротство
шахт. Разберемся со структурой долго, как он возник, государство
расплатится с теми кредиторами, я не говорю о том, что не будет
расчетов, но тех денег, которые выделены из бюджета, будет
достаточно, чтобы рассчитаться с кредиторами, но в конечном итоге
мы не допустим в дальнейшем банкротства, искусственного
банкротства шахт.
Поэтому я вас умоляю, ваши законопроекты я согласен
поддерживать, рассматривать, но ни в коем случае из нельзя путать
с законопроектом 1049. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, ні, ми розгляд питання завершили, це не
потрібно нам проводити обмін думками зараз.
На ваш розгляд, шановні колеги, вноситься наступне питання:
проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів
України з питань інтелектуальної власності.
Комітет профільний і голова комітету Станіслав Ніколаєнко
пропонують на розгляд цього питання 20 хвилин.
Нема заперечень? Немає.
Будь ласка, Микола Васильович Паладій, голова Державного
департаменту інтелектуальної власності. До 5 хвилин, будь ласка.
ПАЛАДІЙ М.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
Вашій увазі сьогодні пропонується поданий Кабінетом Міністрів
України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих
актів України з питань інтелектуальної власності.
Я сказав би, що це є ключовий законопроект в системі охорони
інтелектуальної власності в нашій державі і, мабуть, в усіх
цивілізованих, розвинутих країнах.
Підставою для розроблення цього законопроекту є укази
Президента України про заходи щодо охорони інтелектуальної
власності в Україні, про додаткові заходи щодо прискорення вступу
України до Світової організації торгівлі, про програму заходів
щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі.
У зазначених указах підкреслена необхідність гармонізації
законодавства України з нормами та принципами Світової організації
торгівлі. Однією з найважливіших угод, якою є Угода про
торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, так звана,
угода "Тріпс".
Практично департамент працював більше року над цим
законопроектом. Ми провели декілька круглих столів, поспілкувалися
з науковцями в нашій державі, з....................повіреними, з
відомими юристами. Ми дуже вдячні народним депутатам, які
працювали в Комітеті з питань науки в минулому скликанні, ми
розглядали це також і на цьому комітеті.
Запропонований законопроект передбачає внесення змін до
Цивільного, Процесуального, Кримінального,
КримінальноПроцесуального кодексів України, а також до спеціальних
законів України у сфері інтелектуальної власності, а саме: Закон
про авторські і суміжні права, про охорону прав на винаходи і
корисні моделі, про охорону прав на промислові зразки, про охорону
прав на знаки для товарів та послуг, про охорону прав на
топографію інтегральних мікросхем, про охорону прав на зазначення
походження товарів. Я скажу, що жодного відношення до Закону про
славнозвісного...славнозвісний Закон про диски цей законопроект не
має.
Концептуальною ідеєю, покладеною в основу законопроекту, є
внесення змін до чинного законодавства у сфері інтелектуальної
власності з метою посилення відповідальності за порушення прав та
приведення національного законодавства у повну відповідність до
міжнародних норм, зокрема угоди "Тріпс".
Ми передавали цей законопроект експертам Всесвітньої
організації інтелектуальної власності. І є висновок, що цей
законопроект відповідає міжнародним нормам та правилам. Сьогодні в
Україні порушення прав інтелектуальної власності набуло
загрозливих обсягів. Особливо непокоїть стан щодо торгівлі
продукцією з фальсифікованими знаками для цих товарів. Споживчий
ринок, заповнений товарами з фальсифікованими торговельними
марками відомих виробників, включаючи харчові продукти, товари
першої необхідності. Широких масштабів набуло виробництво
підробленої мінеральної води, алкогольних, тютюнових виробів,
маркованих фальсифікованими знаками. Загрозливим сьогодні ми
вважаємо фактором є нелегальне виробництво та продаж ліків,
фармакологічних препаратів, медичних препаратів та апаратури
медичного призначення.
На жаль, чинне законодавство на даний момент не дає власнику
прав інтелектуальної власності в обсязі, що його потребує угода
про торгівельні аспекти, бо у ньому відсутні положення щодо
способів цивільно-правового захисту прав, судового захисту прав та
тимчасових заходів щодо забезпечення доказів або позову у справах
про порушення прав власників.
Слід зазначити, що Верховна Рада аналогічні норми щодо
захисту прав уже були запроваджені у Законі України "Про охорону
прав на сорти рослин", який сьогодні почав діяти. Усвідомлюючи
доцільність кодифікації законодавства, вважаємо, що на
сьогоднішній день, враховуючи специфіку об'єктів інтелектуальної
власності, права на які порушуються, введення до спеціальних
законів норм щодо судового захисту прав та тимчасових заходів
стосовно негайного припинення правопорушень виправдано є єдиною
можливість у короткий строк забезпечити законодавчі основи для
боротьби з фальсифікацією та піратством. Законопроект має також на
меті удосконалити процедуру надання прав на об'єкти
інтелектуальної власності, уточнити деякі визначення, виключити
неоднозначне та суб'єктивне тлумачення видів ліцензій, що
призводить до складнощів при укладанні ліцензійних договорів на
різні об'єкти інтелектуальної власності, та удосконалити процедуру
сплати зборів.
Необхідність введення таких норм до кожного із законів
обумовлено правозастосувальною практикою, тісно пов'язано з
існуванням різних вимог щодо різних об'єктів інтелектуальної
власності. Законопроект не суперечить положенням Конституції
України, законодавчих актів України та міжнародним нормам у сфері
інтелектуальної власності.
З огляду на вищевикладене просимо прийняти цей законопроект
про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань
інтелектуальної власності. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до доповідача є? Якщо є,
тоді запишіться, будь ласка. Дайте на табло перелік прізвищ.
Ольга Гінзбург, фракція комуністів.
10:56:53
ГІНЗБУРГ О.П.
Спасибі.
У п'ятницю мені завжди таланить записатися в перших. Спасибі
вам.
У мене таке питання до вас, шановний Миколо Васильовичу. Я
розумію, що це проблема не тільки моя і кожного, і керівництва,
мабуть, держави. Але підробні вироби, особливо продукти
харчування, там горілка, особливо ліки, ще хай один закон цей
буде, вже є багато, хай ще один. Чи це тільки є це основа, що ми
зможемо запобігти цьому, чи змини в Кримінальний кодекс? Чи
потрібно нам може якось підперти санітарні служби, щоб вони
виконували свої обов'язки більш відповідально? І вони чекають
цього закону, а може просто чогось іншого? В мене таке питання.
Спасибі.
ПАЛАДІЙ М.В. Дякую за таке питання.
Ситуація складається таким чином, що ми передбачаємо не
тільки прийняття законодавства, ми передбачаємо сьогодні серйозні
механізми дії цього закону. Ви знаєте, що наша судова влада
виносить рішення тільки відповідно до діючого законодавства.
Ми недавно провели зустріч з Інститутом судових експертиз.
Там якраз і обговорювали це питання, яке ви піднімаєте. На жаль, в
цьому інституті немає фахівців у сфері інтелектуальної власності.
І ми, говорять, можемо прослідкувати з боку науковців, хіміків,
тобто який це препарат, він там підробний, не підробний. Але з
точки зору товарних знаків, чий це препарат, хто ним торгує на
цьому рикну, легітимно чи не легітимно, ми цієї можливості не
маємо. Тому ми готуємо, не чекаючи, прийняття цього закону. Ми
думаємо, що все-таки Верховна Рада прийме його. Ми готуємо
спільний наказ міністра юстиції, міністра освіти і науки що до
спеціальної колегії в цьому державному закладі - Інституті судових
експертиз. Тоді ми при зверненні державного інспектора по тому чи
іншому аналогічному питанню щодо відповідності і законодавства, і
тій формулі медицинській цього препарату можемо прослідкувати і з
боку науки, і з боку інтелектуальної власності це питання. І коли
буде процедура
..............., на жаль, цього теж у нас ще
немає, це дуже велика проблема, що робити на митниці, коли товар
цей ми вже знаємо, що ліки підроблені, але що з ними робити ні
міліція, ні митниця, ні судові органи не знають.
Тобто ці процедури в цьому законі і в наших
нормативно-правових актах, наказами нашими ми постараємося
врегулювати, бо це дійсно є серйозне питання.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
10:59:26
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановний доповідачу! Безумовно, ви доповідаєте зараз дуже
грунтовний закон. В такому грунтовному великому законі можна
допустити і порушення.
На мій погляд, тут допущені порушення зокрема інших законів і
Конституції. Зокрема, в законі про охорону прав на промислові
зразки ви пропонуєте ввести статтю 26.3, де в пункті 3 пишете:
"Передбачити огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з
порушенням прав власника патенту", а фактично передбачаєте
проведення обшуку. Давайте називати речі своїми іменами. А
проведення обшуку по Конституції і має регулюватися
Кримінальнопроцесуальним кодексом і виключно по кримінальній
справі.
Чи не здається вам, що і так задавлені наші люди - повністю
задавлені - фіскальними органами зараз ще будуть піддаватися тиску
по цьому закону. Я, наприклад, як юрист з багаторічним...
ГОЛОВА. Сформулюйте питання.
КАРМАЗІН Ю.А. ...вважаю, що тут є порушення. Як ви думаєте з
цього "випливати"?
ПАЛАДІЙ М.В. Дякую. Я готовий запропонувати вам безпосередньо
текст угоди "Тріпс". Я готовий запропонувати вам декілька
законопроектів аналогічних в сусідніх країнах, де ця норма закону
виписана практично дослівно.
Те, що ми говорили, проводячи "круглі столи", відповідно до
цього законодавства, жодний правовласник інтелектуальної
власності, який сьогодні вже має цю власність і працює на ринку
України, не мав такої позиції до цього закону.
Абсолютно юридичні компанії, видні юристи в нашій державі,
комітет з питань науки, який також має серйозний досвід щодо
підготовки аналогічних законопроектів, не розглядали ця статтю
іменно в такому вигляді. Ми маємо на увазі, що це... Ні в якому
випадку не обшук. Я тут з вами... вас повністю підтримую. Мається
на увазі, щоб була можливість, в першу чергу, ми вважаємо на даний
момент до цього нашого державного інспектора, який почне працювати
з 10 листопада наступного року мати доступ до приміщень, де є
підозра, що там виробляється контрафактна продукція та чи інша.
Коли буде така можливість, ми ні в якому разі не ставили питання
щодо обшуку. Їх дійсно, адміністративних тих заходів, в нашій
державі мабуть більше, чим достатньо.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Калінчук, фракція Аграрної
партії України.
11:02:03
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Миколо Васильовичу.
Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.
Проект вносить зміни, які визначають тимчасові заходи
забезпечення доказів або позову у справах про порушення прав
власника інтелектуальної власності. Але проект не передбачає
внесення змін до закону про авторське право та суміжні права щодо
надання заявником еквівалентної банківської гарантії, а це, як на
мій погляд, призведе до того що при порушенні авторських або
суміжних прав заявник не матиме можливості внести на депозит суду
відповідну застави і захистити свої права. Чи не доцільно було би
внести до Закону "Про авторське право і суміжні права" зміни щодо
можливості внесення заявником банківської гарантії на депозит
суду, так як така можливість буде передбачена для інших власників
прав інтелектуальної власності. Дякую.
ПАЛАДІЙ М.В. Дякую за питання. В першочерговому розгляді
цього законопроекту у нас була така пропозиція, але коли ми
поспілкувалися з нашими правовласниками, то виходячи із ситуації,
що більшість національних правовласників не є досить забезпеченими
людьми і вони в деяких умовах просто не зможуть вносити, виносячи
позов, не зможуть внести ці суми, про які ви кажете. Тому була
позиція така, що коли ми приймемо таку норму закону, то ми
відрізаємо національного правовласника від цієї процедури. Але
ваше питання абсолютно логічне. Може ми могли б спільно подумати,
щоб і захистити право власника. І ця норма абсолютно повинна бути,
тому що в сусідніх країнах, практично, ця норма є, про яку ви
говорите, але чи на радість. Там власники багатші.
ГОЛОВА. Дякую.
Народний депутат Сіренко, фракція комуністів.
11:04:02
СІРЕНКО В.Ф.
Сіренко, фракція комуністів.
Шановний Миколо Васильовичу, у мене два принципових питання
до вас. Перше. Чи згодні ви з тим, що в Україні всі форми
інтелектуальної власності мають набувати юридичної сили тільки
після того, як вони зареєстровані в Україні? Ні одна форма
інтелектуальної власності, зареєстрована за межами України, не
повинна набувати юридичної сили. Це перше питання.
Друге питання. Чи згодні ви з тим, що всі конфлікти, як
пов'язані з правами інтелектуальної власності, мають вирішуватись
тільки судом без органів, які займаються проблемами
інтелектуальної власності з питань організації і управління?
Дякую.
ПАЛАДІЙ М.В. Дякую за питання. Значить, процедура відносно
охорони прав є міжнародна. Є декілька угод, до яких Україна
приєдналась, є Мадридський протокол, Мадридська угода, яка
передбачає реєстрацію у Всесвітній організації інтелектуальної
власності і, практично, ця інтелектуальна власність захищається на
території всіх країн, які є членами цієї угоди. Така міжнародна
процедура.
Щодо патентів. Кожний винахідник у будь-якій країні світу має
можливість патентуватись як на території власної держави, так і на
території інших держав, але він зобов'язаний пройти національну
процедуру тієї держави, на яку він подає свій патент. Така
практика на сьогодні.
Щодо судового захисту. Практично в усіх цивілізованих країнах
світу є процедура досудового захисту. Недавно українська делегація
повернулась з Патентного суду Великої Британії, яку очолював
Володимир Дмитрович Притика. Ми зрозуміли, що не потрібно великих
затрат, щоб ми могли утворити патентний суд в Україні. Практично,
це 12 суддів, які працюють у Великій Британії, тобто не потрібно
мільйонів доларів, як це говорили раніше, на утворення цього
спеціалізованого суду. І, можливо, ми найближчим чином
запропонуємо процедуру досудового розгляду. Практично в
європейських країнах 90 процентів справ знімається в досудовому
розгляді. На суд виноситься близько 10 процентів і це досить
дорого.
Тобто, не кожний національний заявник може дійти до ситуації
суду. Є спільна робота з вищим господарським судом України, я
думаю, що найближчим часом, ми запропонуємо вирішення питання
механізмів щодо реалізації цього питання, про яке ви поставили.
Дякую!
ГОЛОВА.Час вичерпано.
Для співдоповіді запрошується голова підкомітету, комітету з
питань науки і освіти Михайло Кузьмич Родіонов.
11:06:55
РОДІОНОВ М.К.
Шановні народні депутати! Головуючий! Стосовно цього проекту
закону. Комітет з питань науки і освіти розглянув цей проект. І
рішення комітету, пропонувати депутатам Верховної Ради, прийняти
цей проект в першому читанні. Але ж, я хочу доповнити те, що казав
доповідач.
По-перше. Цей документ, цей проект, має дуже велике значення
і ми, приймаючи його і обговорюючи його, повинні знати ті
зауваження, які є. Зауваження можна так їх скомпонувати. Перше. Чи
є така необхідність, щоб порядок захисту прав, пов'язаних з
інтелектуальною власністю, у судовому порядку, включати в кожен
закон, який пропонується. Це дев'ять законів. Деякі враховують і
деякі інші є до цього пропозиції, що цей судовий порядок захисту
прав передбачити цивільним, цивільно-процесуальним,
господарськопроцесуальним кодексом України. І не є предметом
регулювання законів, до яких вносяться зміни. Це по-перше.
Друге зауваження. Зауваження стосується положення щодо сплати
зборів. Поскольку становлення додаткових зборів стосується питань
все ж таки окремого оподаткування, то чи є необхідність теж в
кожному законі враховувати такі ... чи вносити такі збори і
штрафи.
І третє положення. Мабуть, є необхідність прийняти до уваги і
висновки Експертного управління. Експертне управління вважає
також, що, по-перше, не зважаючи на те, що ми потрібно узгоджувати
свої законодавства з світовим законодавством, але, мабуть, не
потрібно узгоджувати так, щоб воно було краще, ніж те, що у нас
потребується.
Ну, наприклад, законопроект потребує окремі норми, які не
тільки не передбачаються нормами угоди "Тріпс", але й не
узгоджуються з положеннями Цивільного кодексу і требується теж
доопрацювання. Тут уже депутат Кармазін теж казав про деякі саме.
Друге, зокрема угода "Тріпс" не передбачає втручання у
внутрішнє цивільне законодавство кожної держави-члена угоди. І в
тому ж, також, як і інші зауваження, є пропозиція, що нема сенсу
все ж таки в кожен закон вносити окремі статті, які стосуються
судового захисту інтелектуальних прав, а це 9 таких законів, і
вони, статті ці ж, однакові.
Ну, є і інші зауваження. Ну, наприклад, я теж хочу. От одна
стаття каже: "Вимоги припинення підготовчої дій до порушення прав
власника патенту, в тому числі припинення митних процедур, якщо є
підозра, ну, мені теж кажеться, що підозра в судовому
законодавстві, мабуть, не такий доказ - підозра. От у мене є теж
підозра. Та що, в цьому разі потрібно йти і обшукувати приміщення?
Чи, наприклад, ще таке зауваження, теж воно є. До завершення
розгляду справи по суті суддя одноособово має право винести ухвалу
про заборону відповідачеві, якого є достатні підстави вважати
порушником прав власника патенту. Мабуть, все це правильно, якщо в
державі право є основне. А якщо суддя зловживає своїм положенням?
Він одноосібно приймає рішення про обшук чи інші процедури.
Тобто, мені здається, рішення комітету - я сказав, що його
підтримати в першому читанні, але ж до другого читання цей
законопроект потребує дуже великої уваги депутатів Верховної Ради
з тим, щоб все ж таки ми прийняли законопроект не в інтересах
якихось інших країн, а в інтересах держави, в інтересах України,
тобто так, щоб він відповідав нашим державним інтересам. Спасибі.
ГОЛОВА. Запитання до Михайла Кузьмича є? Якщо є, запишіться,
будь ласка. Якщо немає, будемо дякувати тоді.
На табло, будь ласка. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
11:12:48
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановний Михайло Кузьмич, скажіть, будь ласка, в якій мірі ви
посилалися на висновки, скажімо, правового комітету з питань
правової політики чи на зауваження Міністерства юстиції України?
Бо тут записано, що Міністерство юстиції завізувало з
зауваженнями, але самих цих зауважень нам, депутатам, не надали. А
я хотів би побачити, за що ми платимо гроші нашому Міністерству
юстиції: щоб я отут сидів і сам здійснював експертизу, ну,
абсолютно сирого юридичного документу? Чи в нас є там ціла купа
експертів, які за це отримують гроші? Я хотів би почути вашу
відповідь. Дякую.
РОДІОНОВ М.К. Юрій Анатолійович, ви дуже слушну пропозицію чи
питання задаєте. Мабуть, у нас всі закони так проходять, як і цей.
Ніяких таких конкретних зауважень, там сказано, що були зауваження
враховані, але ж немає самих зауважень. Тобто найбільш
обгрунтовані зауваження - це висновок Головного
науково-експертного управління, і вони його дали. Але ж є
зауваження і депутатів, і є слушні зауваження те, що ви, як
кажуть, з першого погляду сказали теж по цьому закону. Тобто я
відповідаю так, як ви уже знаєте, як ця процедура є і до інших
таких законів.
ГОЛОВА. Народний депутат Лісін, фракція комуністів. А Єщенко.
11:14:32
ЄЩЕНКО В.М.
Я вдячний вам Володимире Михайловичу. Фракція комуністів,
Єщенко.
Михайло Кузьмич, ви дуже добре доповіли, які зауваження є по
цьому закону, тому що коли ми розглядали закон "Про диски" у
нашому Комітеті промислової політики, і був тиск, і були
зауваження, але вони не зразу всі були враховані. Тому прохання до
вас, при розгляді уже у другому читанні всі зауваження врахувати,
тому що це дуже важливий закон.
РОДІОНОВ М.К. Я хочу сказати, що от я наголосив спеціально
тільки на недоліках цього закону. Бо доповідач, який був Микола
Васильович, він все сказав, що там дуже гарно у цьому законі. Мені
здається він буде відповідати інтересам України, якщо всі
депутати, особливо ті, хто мають рацію і юридичну освіту, от до
цього закону дуже уважно будуть відноситися. Тобто він може уже у
багатьох цей закон у тому ящику є, але ж потрібно його знайти і
дуже уважно прочитати. Спасибі.
ГОЛОВА. Дякую Михайло Кузьмич.
Шановні колеги, на обговорення для виступів записався лише
один депутат Юрій Кармазін, будь ласка, і Іван Федорович Курас.
11:16:15
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Насправді законопроект, який нам
пропонується, дуже серйозний, дуже великий, по обсягу він
здоровенний. Але я звертаю увагу до уряду. Ви його вносите і,
безумовно, мені здається, що вносите більше на реалізацію указів
Президента про заходи щодо охорони інтелектуальної власності, хоча
не має регулюватися указами Президента, це указ 2001 року номер
285, і потім про додаткові заходи щодо прискорення вступу України
до світової організації торгівлі. І саме через це цей законопроект
є просто калькою з тих багатьох угод, я зараз не можу сходу
зловити з якого законопроекту він, скажемо так, не інтелектуально
переписаний, але він не підігнаний під законодавство України, він
не відповідає законодавству України, він не відповідає інтересам
громадян України.
Більше того, Михайло Кузьмич Родіонов, доповідаючи тут,
працюючи в Комітеті науки і освіти, мабуть зрозумів, що десь цей
комітет не туди поліз і щось може тут статися, і він чесно про це
заявив з трибуни.
Так я звертаюся до вас, Володимире Михайловичу. Володимире
Михайловичу, я категорично заявляю, що це сфера дії Комітету з
питань правової політики. При чому дуже серйозна робота Комітету з
питань правової політики . І тут Василь Федорович Сіренко давав
зауваження, що це має бути зареєстровано в Україні, але він мав на
увазі, що гроші мають піти в Україну.
Але, Василю Федоровичу, якщо б ви почитали цей законопроект,
ви б побачили, що тут колосальні зміни, фактично нові розділи до
ЦПК плануються, фактично нові розділи до
Кримінально-процесуального кодексу плануються і планується
фактично задавити повністю всіх і все в угоди, так сказати, цим.
Я відповідально заявляю, ось вам показую, якщо ви
заперечуєте, киваєте, принаймні. В Законі про охорону прав на
промислові зразки ви пропонуєте записати статтю 26.2 "Способи
цивільно-правового захисту прав". Хіба це в цьому законі
регулюється? Хіба це є предметом регулювання цього закону?
Ви ставите статтю 21 "Примусове відчуження прав", що по
Конституції у нас не передбачений. Ви пишете "в умовах воєнного та
надзвичайного стану Кабінет Міністрів має право дозволити
використання промислового зразка визначеній особі без згоди
власника патенту у разі його відмови".
Скажіть будь ласка, коли ви попідписуєте зараз такі угоди, а
війна у нас іде давно, з початку бомбардування Югославії, то там
це вважається війною по їхній угоді. У нас не вважається війною.
До чого ми дійдемо? Тому я вважаю, що базовим тут має бути при
розробці в Комітеті правової політики...
ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Зараз. Я один записаний, тому я перепрошую.
ГОЛОВА. Ні, не один. Ще є.
КАРМАЗІН Ю.А. Ще є. Ну слава Богу. Я хотів би, щоби цей
законопроект, безумовно потрібний, був би направлений на захист
інтересів України, українців, а вступити в СОТ, ще куди-небудь ми
завжди встигнемо, і щоб він не передбачав собі порушень
Конституції і порушень чинних законів. Дякую вам.
ГОЛОВА. Дякую. Іван Федорович Курас. А я зачитаю. У комітеті
Верховної Ради України з питань правової політики розглянуто
проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів
України з питань інтелектуальної власності (номер такий-то).
До зазначеного законопроекту пропозицій та зауважень немає.
Будь ласка.
11:20:24
КУРАС І.Ф.
Вельмишановний Володимире Михайловичу! Вельмишановні колеги!
Я не буду повторюватися про те, що було сказано з точки зору
обгрунтування актуальності значення цього законопроекту. Він є
дійсно дуже важливим, він є таким законопроект, який зачіпає
інтереси нашої наукової творчої інтелігенції і, що дуже важливо,
на мій погляд, що цей законопроект грунтується на десятирічному
досвіді законотворчої роботи і виконання відповідних законів, які
напрацьовані в нашій державі за цей час. І цей час, зрозуміло,
виявив і позитиви, і негативи в цій практиці і, на мій погляд, є
дуже своєчасним постановка цього питання і внесення його на
розгляд нашого парламенту.
Я не юрист, але я собі дозволю таке визначення дати, що якщо
цей законопроект зачіпає цілий ряд кодексів, а саме
Процесуальнокримінальний, Кримінальнопроцесуального і 6
спеціальних законів, які торкаються цієї сфери, це своєрідний
мінікодекс, який торкається цієї дуже важливої інтелектуальної
сфери життя нашої держави.
Я цілком хотів би підтримати ті зміни, які пропонуються до
цих кодексів і до цих законів, це по-перше. Я міг би їх
обгрунтувати і довести, спираючись на аналіз фахівців, що,
скажімо, запропоновані зміни до Кримінального кодексу України є
обгрунтованими і вони торкаються посилення відповідальності за
порушення авторських і суміжних прав та порушення прав промислової
власності згідно із статтею 61 угоди "Тріпс". Зокрема
передбачається збільшення граничної межі штрафу за незаконне
використання винаходів, корисної моделі, промислового зразка,
топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, якщо ці дії
завдали матеріальної шкоди у великому розмірі та за ті самі дії,
якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди у
особливо великому розмірі.
Крім того законопроектом передбачені положення щодо посилення
відповідальності за незаконне використання знака товарів, послуг і
так далі.
Я хотів би, оскільки час закінчується, сказати про те, що у
нас теж є тут ціла низка пропозицій. Я вношу пропозицію прийняти
цей законопроект у першому читанні, продовжити цю роботу. Я хочу
вам пообіцяти, що ми опрацюємо ці питання з фахівцями нашої
Національної академії наук України обов'язково і тут частково такі
пропозиції є, і вони можуть бути цілком враховані під час
повторного розгляду цього питання. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Іване Федоровичу. Дякую. Шановні колеги,
розгляд питання завершено. Щодо рішення, будемо визначатись під
час голосування.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту
в Україні". Доповідач - міністр економіки та з питань європейської
інтеграції Олександр Віталійович Шлапак. Комітет пропонує
розглянути його протягом 20 хвилин цей законопроект. Прошу вас. 5
хвилин.
ШЛАПАК О.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Кабінет Міністрів пропонує на ваш розгляд проект закону, який
дозволить більш ефективно захищати внутрішній ринок України. Вам
добре відомо, що починаючи з 1999 року, коли Україна стає все
більш серйозним суб'єктом зовнішньої торгівлі і коли внутрішній
ринок України стає все більш привабливим для імпорту, набувають
сили торгівельні обмеження, які застосовуються як проти
українських товарів, так і Україною проти товарів, які приходять
до нас. Сьогодні більше 50 таких обмежувальних заходів застосовано
по відношенню до українських товарів нашими торгівельними
партнерами. У нас 36 обмежень, які ми запроваджували протягом 3
останніх років.
Як вам відомо також, є три основних види торгівельних обмежень:
це антидемпінгові обмеження, коли йдеться про демпінгову політику;
компенсаційні, коли йдеться про субсидіювання своїми державами
своїх виробників. Але особливого поширення останнім часом набули
спеціальні розслідування, які пов'язані з масованим імпортом - або
масованим імпортом української продукції в інші держави, або
масованим імпортом в Україну того чи іншого товару.
Як захищаються у світі проти масованого імпорту? Захищаються
двома методами відповідно до правил ГААТ СОТ, а саме: або
встановленням відповідної імпортної квоти, або спеціальним митом,
або комбінацією цих двох варіантів. Я кілька прикладів вам
приведу. Проти нас застосовано 29 спеціальних розслідувань,
проведено 29 спеціальних розслідувань протягом останніх років. Від
5 до 40 відсотків становить спеціальне мито, яке введено проти
українських товарів. Наприклад, Сполучені Штати Америки проти 17
товарних груп української металопродукції застосовують спеціальні
мита в розмірі від 8 до 30 відсотків.
Європейський союз на 19 товарних позицій по металу ввів
спеціальне мито від 17 до 26 відсотків. Такі самі проблеми маємо з
країнами Центральної і Східної Європи. Наш головний торговельний
партнер Росія, провів проти України 11 спеціальних розслідувань,
які всі завершувались не квотою, а встановлення спеціальних мит, я
хочу це підкреслити, від 5 до 30 відсотків. Як захищаємося ми? В
даний час, засади і порядок порушення та проведення спеціальних
розслідувань щодо фактів зростання імпорту в Україну, який заподіє
значну шкоду або загрожує заподіянню значної шкоди національному
товаровиробнику, регулюється законом України про застосування
спеціальних заходів щодо імпорту України.
Також, відповідно до статті 16 цього закону, єдиний спосіб,
який може застосувати Україну в обороні свого ринку при
спеціальних розслідуваннях, є квотування цього товару.
Законопроект, який пропонуємо ми вашій увазі, дозволяє
Україні застосовувати не тільки квотування імпортованих товарів,
але застосовувати і спеціальне мито у випадку необхідності або
застосовувати комбінацію цих варіантів.
Хочу підкреслити ще раз, що цивілізовані способи захисту, які
використовують всі інші держави, відповідно до правил ГААТ СОТ,
такі, на наше переконання, заходи захисту нашого внутрішнього
ринку, повинні застосовувати і ми. Переконаний, що прийняття
такого законопроекту, дозволить нам значно ефективніше захищати
свій внутрішній ринок. Дякую за увагу!
ГОЛОВА.Шановні колеги, запитання, будь ласка, запишіться.
Народний депутат Пузаков, фракція комуністів.
11:27:25
ПУЗАКОВ В.Т.
Уважаемый Александр Виталиевич! Вы хорошо, наверное, знаете
Александрийский, Кировоградской области, Комбайн-лан. Хотя, я
должен сказать, и херсонские комбайны неплохие. Но, дело не в
этом. Скажите, пожалуйста, почему правительство Украины, когда
бывает на этих предприятиях, а это в основном бывает или перед
президентскими выборами, или перед парламентскими выборами и
всегда обещают трудовым коллективам, что комбайны самые лучшие
наши и перспектива отечественным сельскохозяйственным машинам
очень большая.
Скажите, пожалуйста, почему, действительно, наше отчественное
прозиводство не работае на должном уровне? А это ведь и рабочие
места, и зарплата, и песпектива даже государства. А импортным
сельскохозяйственным машинам у нас "зеленая дорога",
Ваш законопроект, конечно, нормальный, и его нужно
поддержать, но эти вопросы на сегодняшний день непонятны почему-то
трудовым коллективом. Спасибо.
ШЛАПАК О.В. Дякую вам.
Ну, ви самі стверджуєте, що питання, яке ви поставили, значно
ширше, ніж той законопроект, який я доповідаю.
Я хотів би сказати, що те, що ми можемо ввести зараз
спеціальне мито, є одним з інструментів захисту внутрішнього
ринку.
У той час, коли наші шановні два комбайнових заводи зможуть
виробляти продукцію в кількості, достатній для наших виробників,
ми змогли б з допомогою спеціального мита захистити свій
внутрішній ринок, у всякому разі на ту величину, яка сьогодні
складає конкурентну преференцію для комбайнів, допустім,
Російської Федерації.
Ось, мені здається, цивілізований спосіб захисту внутрішнього
ринку. Тому я не можу говорити зараз за все комбайнобудування, це
значно ширша тематика, ми можемо поспілкуватись окремо на цю тему,
але даний закон, я ще раз кажу, дозволяє, коли наш ринок буде
готовий, вирішити і проблему, про яку говорите ви. Дякую.
ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії
України.
11:29:28
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний Олександр Віталієвич, а чи не краще було б взагалі
переглянути питання щодо вільних економічних зон. Сьогодні по
статистиці, яка подається, шість мільярдів збитку надаються лише
від вільних економічних зон. Завозиться товар через зону, і я хочу
сказати, що ми, соціалісти, не голосували ні за одну зону.
Чи не краще було б переглянути саму методику формування
вільних економічних зон і вмонтувати саму процедуру спеціального і
моніторингу і спеціального законодавства у ці вільні економічні
зони.
Шість мільярдів для України кожен рік, якими користуються
тільки олігархи і ті, хто приближені, це дуже, напевне, багато. І
це було б краще вирішення питання. Як ви на це дивитесь?
ШЛАПАК О.В. Мені декілька разів з цієї трибуни доводилось
говорити про ситуацію, яка складається сьогодні на території
пріоритетного розвитку і у вільних економічних зонах. І я ще раз
хочу сказати про те, що у нас так само неоднозначне відношення до
тих процесів, які відбуваються зараз там. Але це, як кажуть
студенти: мухи окремо і котлети окремо. Я хочу, щоб ви зрозуміли
ту пропозицію, яку доповідаю зараз я. Вільні економічні зони, як і
території пріоритетного розвитку законодавством захищені від
ввізного мита. Які б ми не приймали зараз обмеження по ввізному
миту: встановили б зараз ставку 100 ввізне мито на вільну
економічну зону або ТПР, товар попаде все одно без оподаткування.
Натомість обійти спеціальні мита не в стані ні вільні економічні
зони, ні ТПР. Ось чому ми пропонуємо один із, ще раз кажу, не нами
придуманих, а світовою торгівлею інструментів, які дозволять нам,
у тому числі у випадку, якщо будуть порушення на цих територіях,
застосовувати ось такий захисний інструмент.
Тому я просив би його підтримати. А що ж до розмови про зони
в цілому, я ще раз запрошую до дискусії до нас, до міністерства,
до всіх матеріалів, вони відкриті, які ми маємо, аналізу по кожній
зоні. Така робота проводиться постійно. Дякую.
ГОЛОВА. Павло Матвієнко, група "Європейський вибір".
11:31:25
МАТВІЄНКО П.В.
Народний депутат Матвієнко, 66-й Коростенський виборчий
округ.
Шановний Олександр Віталійович, оскільки законопроектом
запропоновано внесення до змін і редакційного характеру в законі,
чи не вважаєте за необхідне, що треба змінити назву органу
державної влади, на який покладені обов'язки з проведення
спеціального розслідування у відповідності до останніх змін у
системі органів державної влади? Тобто чи не вважаєте за необхідне
змінити назву "Міністерство економіки" на "Міністерство економіки
з питань європейської інтеграції" в цьому законопроекті? Дякую.
ШЛАПАК О.В. Дякую.
Ми подали зараз окремий законопроект, в якому перелічили всі
законопроекти, в яких є посилання на наше міністерство, де просимо
виправити ситуацію: або назвати, нову назву міністерству, або,
швидше всього, викинути взагалі назву і назвати: "Спеціальний
уповноважений орган центральної виконавчої влади". Тому цей
законопроект існує.
ГОЛОВА. Ми вчора його розглянули.
ШЛАПАК О.В.Так, ми розглядали вчора. Тому ми не монтували
його сюди, в цей законопроект.
ГОЛОВА. Іван Кириленко, фракція "Аграрна партія України".
11:32:30
КИРИЛЕНКО І.Г.
Дякую, Володимире Михайловичу. Слово прошу передати моєму
колезі Миколі Харитоновичу Шершуну.
ГОЛОВА. Народний депутат Шершун, будь ласка. Будь ласка,
мікрофон на себе візьміть. На себе, на себе мікрофон. Ну, сядьте
на місце Івана Григоровича, будь ласка. Робоче місце Кириленка
будь ласка.
11:33:08
ШЕРШУН М.Х.
Микола Шершун, виборчий округ
157 Рівненщина.
Єдина сірникова фабрика на Україні у місті Березному на
Рівненщині сьогодні практично з вводом другої черги готова
забезпечити потребу у сірниках на 100 відсотків. Але сьогодні
ринок український практично завалений білоруськими і російськими
сірниками.
Ми уже декілька років підряд піднімаємо це питання, щоб
захистити все-таки наше сірникове виробництво. То у мене таке
питання, чи буде поширюватися пропонований вами механізм на захист
нашого вітчизняного виробництва, виробництва сірників? Будь ласка.
ШЛАПАК О.В. Дякую. Безумовно, інструмент, який пропонуємо ми,
буде застосовуватися до захисту будь-якого товару, який
виробляється на території України. Я можливо затримаю вашу увагу
тільки на одну хвилину для того, щоб на прикладі спробувати
пояснити, який інструмент ми маємо на сьогоднішній день і чому він
нас не влаштовує. Нещодавно ми почали спеціальне розслідування
проти цементу, який поступає в Україну, в основному поступає з
російської території.
У 2001 році кількість цементу, який поступає з Росії,
збільшився у 16 разів. Ви знаєте, що у вартості цементу,
собівартість його 60 відсотків складає газ. наші цементні
підприємства не в стані конкурувати сьогодні із російськими. І це
абсолютно. Таким чином, у найближчий час ми стоїмо перед загрозою
закриття всіх цих заводів, звільнення відповідно робочих місць і
таке інше.
Що ми можемо зробити сьогодні? Встановити квоту. Ми
встановили її, 50 тисяч. Сьогодні ця квота діє, і таким чином на
Україну попадає все одно значно конкурентнішій і дешевший цемент,
за який іде війна між українськими будівельними підприємствами.
Коли ми встановимо спеціальне мито, ми просто встановимо його на
такому рівні, щоб вартість цементу російського, який буде заходити
на умовах цих на Україні, відповідало вартості українського
цементу. Буде абсолютно нормальне конкурентне середовище. Якщо ми
встановимо спеціальне мито для білоруських і російських сірників
відповідно 10 чи 20 відсотків з тим, щоб вони виходили на одну
конкурентну лінію, хай далі змагаються між собою, який товар
кращий, такий будуть купувати. Сьогодні такого інструменту немає.
Давайте приймемо цей закон. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
11:35:24
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворівський і Жовсківський райони,
Львівщина.
Шановний пане міністре! Прекрасна і благородна мета -
захистити внутрішній ринок. Чи не здається вам, що ми це робимо у
білих рукавичках із бантиком у кишені? Є реалії. На території мого
округу є дві митниці. Чи відомо вам і уряду і чи захистить цей
закон від таких речей, коли завозяться, скажімо, контрабандою
величезні рефрежератори стегенець курячих вночі, завозяться на
птахофабрику, я знаходиться на території округу, переписується
накладна ніби-то вони випущені на цій фабриці і везуться далі?
Дійшло до того, що сало з Польщі сьогодні завозять, і наш цей
нещасний селянин сьогодні не може свого сала продати, бо це
контрабандне сало набагато дешевше, яке возять з Польщі. Що ми
можемо зробити? Чи здатен цей закон перекрити ці страшні потоки
контрабанди, якій йдуть сьогодні в Україну?
ШЛАПАК О.В. Шановний Олександре Олександровичу! Я думаю, що
ви знаєте відповідь на це запитання. З контрабандою цей закон
боротися не буде і це зрозуміло. Цей закон не на це направлений.
Цей закон буде боротися проти офіційного імпорту, а з ним у нас
проблем не менше, ніж контрабандою. З контрабандою треба приймати
інші заходи, давайте разом над ними працювати. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Олександре Віталійовичу.
Від комітету голова підкомітету з питань економічної політики
Володимир Володимирович Скомаровський.
11:37:15
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Закон, до
якого пропонується внести зміни, є однією із складових, так
званого, Антидемпінгового кодексу прийнятого Верховною Радою
України наприкінці 1998 року. До нього входять.
Перше. Закон про захист національного виробника від
демпінгового імпорту, Закон про захист національного
товаровиробника від субсидованого імпорту. І цей Закон, до якого
ми зараз розглядаємо зміни, про застосування спеціальних заходів
щодо імпорту в Україну.
В той момент одночасно з цими трьома законами було прийнято
ще три: про внесення змін до ряду законів України з метою
прискорення адаптування антидемпінгового законодавства до
правового поля України. Оскільки доки такого спеціального
законодавства в нашій Україні не було.
Антидемпінгове законодавство, покликане прискорити процес
інтеграції України в європейську світову спільноту, спростити
переговорні процеси і захистити вітчизняного товаровиробника на
внутрішньому ринку. Комітет уважно розглянув доповнення до даного
закону про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну
і вважає, що пропоновані зміни сприятимуть покращанню
процесуальних процесів захисту вітчизняного товаровиробника і
взагалі торгівельних інтересів України.
Комітет пропонує прийняти законопроект у першому читанні за
основу для подальшого його доопрацювання.
На нашу думку незначні зміни покращують законопроект і будуть
сприяти офіційному захисту нашого товаровиробника. Дякую.
ГОЛОВА. До нашого колеги є запитання? Будь ласка, запишіться.
Висвітіть на табло. Сергій Дорогунцов, фракція комуністів.
11:39:12
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Спасибі. Дорогунцов, фракція Компартії України.
Шановний Володимире Володимировичу! Питання безпосередньо не
стосується змісту пропонованого закону, але дуже тісно пов'язана з
ним.
Він спрямований на посилення боротьби конкурентної з
товарами, які легально завозяться в Україну. А тут Володимир
Яворівський питав про контрабанду. Для цього у нас є митна служба,
а нещодавно ми додали чималу кількість одиниць для прикордонних
військ. У нас ще є МВД і так далі. Одним словом, я так прикинув,
якби всі ті щити, які є в ОМОНу, у прикордонників, у службі митній
стулити один до одного по всьому периметру кордону України, то там
не тільки контрабанда, там миша не проскочить.
Як нам цю проблему можна було б вирішити? Бо, безумовно,
найбільшу біду приносить саме контрабанда. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую вам за запитання. Я з вами повністю
погоджуюся. Ми нещодавно приїхали із виїзного засідання, яке
проводив комітет у спеціальній економічній зоні "Яворів", де
знаходиться дві митниці, саме на окрузі нашого відомого народного
депутата Яворівського. І він приймав активну участь.
Так що говорять керівники, голови адміністрацій районів? Вони
просять для того, щоби припинити цю контрабанду, що ви кажете,
поставити по одному народному депутату на митницю. Я кажу, що це
можна зробити, але ж ви знаєте, що скільки буде жити той народний
депутат. Тобто наш кордон нагадує таку сітку риболовецьку, з
великими вікнами, але в ту сітку попадає тільки маленька риба,
тому що у них є план. Треба виконати план, вони маленьку рибу
зловили, а великі рефрижератори йдуть сюди. Якщо ми будемо вводити
спеціальне мито, а кордон залишиться з такою сіткою, то просто
збільшиться рівень контрабанди. Тобто нам ще треба зробити так,
щоби митниця і прикордонні війська виконували свої функції. Дякую.
ГОЛОВА. Сергій Осика, група "Народовладдя".
11:41:54
ОСИКА С.Г. Дякую.
Шановний колего, у мене до вас є таке прохання. Ще раз
скажіть, будь ласка, що йдеться не про контрабанду і не про захист
від контрабанди, це окремий карний злочин і всі тут згоджуються з
тим, що треба посилювати кордони, треба посилювати прикордонників,
митну службу і так далі. А тут йдеться про один із заходів чи
інструментів ефективного захисту нашого вітчизняного ринку у
випадках так званого масованого імпорту. От зараз казал про....,
так сказати, інші питання. Це застосовується проти нас і треба
зробити поправку, щоб ми мали вводити не тільки квоту при захистів
від масованого імпорту, але й інші спеціальні заходи. Дякую.
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую вам за запитання. Я хочу ще раз його
пояснити, тому що шановний міністр його пояснював. Це офіційно
вводиться спеціальне мито, оперативно. Не Верховною Радою, де
проходять місяці, а Кабінетом Міністрів. Це може ввестись через
день після звернення будь-якого товаровиробника. Тому ми двома
руками за цей законопроект. А контрабанда це окремо, це просто
посилення кордону. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Яворівський, фракція "Наша Україна".
11:43:26
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський.
Шановний Володимире, земляче! Мені дуже просто приємно, що
мій давній дуже колега, хоч ми розходимось там десь ідеологічно,
Дорогунцов залишається таким романтиком і вважає, що можна Україну
захистити, вишикувавши в шеці всі війська. Дорогий, шановний мій
Дорогунцов, думайте про те, що їх всіх треба нагодувати і всім
дати хабаря. Україна просто напросто цього не витримає, так що, я
думаю, хай вони рідше стоять, тим буде краще.
Запитання конкретне. Володимире, ви були на території мого
округу, де є вільна економічна зона. Ми були з вами і на митниці в
Краківці і поставили начальнику митниці таке запитання: скажіть,
будь ласка, чому під час виборів на мандат народного депутата на
цьому окрузі претендувало 12 осіб? Чому на місце митника на
митниці сьогодні 45 осіб? Вони нам не могли відповісти. Може, ви
знаєте - чому?
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Ви вже майже відповіли. Дякую вам за
запитання. Митники не хочуть іти народними депутатами, тому що
вони знають свою роботу і знають, за що вони працюють. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, час вичерпано. Переходимо до виступів в
обговоренні. Михайло Антонович Павловський, фракція Юлії
Тимошенко. Є? Немає. Юрій Кармазін, будь ласка.
Може з місця, щоб довго не ходити, так буде швидше.
11:45:10
КАРМАЗІН Ю.А.
"Наша Україна", Солідарність, партія захисників вітчизни.
Шановні народні депутати! Перш за все, хотілося б подякувати,
що в нас з'явився інтелектуальний міністр економіки, Олександр
Віталійович Шлапак. Він правильно бачить питання, тільки хотілося
б побажати йому, їх треба ставити гостріше і трішки ширше. Давайте
називати речі своїми іменами. Проти України ведеться економічна
війна, широкомасштабна економічна війна. Ведеться, абсолютно,
всіма, ведеться Російською Федерацією, ведеться Сполученими
Штатами, ведеться країнами євросоюзу. Давайте називати ці речі
своїми іменами.
І, на жаль, ви сьогодні, пане міністр, не завжди можете
захистити Україну, тому що плечі вузькуваті, це треба захищати на
рівні Президента, на рівні прем'єр-міністра і, розуміючи, що у вас
за плечима стоїть ця величезна зала, Верховна Рада, у вас за
плечима ще 50-ти мільйонний народ. Саме тому, цей закон треба
приймати однозначно. Але, цього буде замало, треба приймати в
першому читанні і думати, які важелі ще додавати. Тому що в
Україну йде широким потоком будматеріали і не тільки легально, про
який сектор ви зараз говорили, а й не легально. Меблі йдуть в
розібраному стані, ми поклали всю меблеву промисловість в Україні:
телевізори, магнітофони, радіоприймачі. Все йде, ніби-то, окремо,
цілі клани тримають ці всі галузі і ми сьогодні погубили ці наші
заводи, вони знищені стоять на смітниках, виїжджають в інші
країни.
Піднімалось питання по сірникам. Те ж саме з виробництвом
взуття, одягу. Але, насправді, це питання дуже і дуже пов'язане з
питаннями боротьби з корупцією, з питаннями тих кордонів, про які
говорили, про митницю і контрабанду. І тут виникає питання: наші
кордони ще не захищені, правильно казали вночі, це з часу до
п'ятої години ранку. Колись в Радянському Союзі були об'єднані в
системі КДБ Союзу прикордонні війська. Нам прийдеться піти,
мабуть, на те, щоб об'єднати Службу безпеки з прикордонними
військами.
Тому я це говорю для своїх колегпарламентарів, щоб вони
замислились про це, по-перше.
А по-друге, я думаю, що приймати цей закон треба в першому
читанні, але адекватно відповідати всім країнам на ті заходи, які
вживаються проти України і переглянути ті величезні, з метою
недопущення тих величезних збитків мільярдних, які ведуть через
вільну економічну зону, нашу політику в цій галузі. До речі, щоб
ви знали, що за ті гроші брудні, депутати, які виступали проти за
економічне обгрунтування доцільності існування цих зон...
ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, я дякую...
КАРМАЗІН Ю.А. ...були піддані переслідуванню по телебаченню,
і зокрема я, Юрій Кармазін.
ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Гуров, група "Народовладдя".
11:48:51
ГУРОВ В.М.
Шановні колеги! Вадим Гуров, Кривбасс, "Народовладдя".
Проектом закону передбачається доповнити спеціальні заходи
щодо імпорту в Україну товарів, що заподіюють, або існує загроза
заподіяння значної шкоди національним виробникам, можливість
встановлення спеціального мита на такі товари.
Відповідно до статті 16 Закону у разі зростання обсягу
імпорту в Україну в таких розмірах та в такі строки або на таких
умовах, що заподіюють або існує загроза заподіяння значної шкоди
національним товаровиробникам аналогічної продукції, державний
уповноважений орган, а це буде Міністерство економіки, може
прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів щодо
такого імпорту. Обмеження строку дії дозволів на імпорт або
запровадження режиму квотування імпорту у Україну.
В разі прийняття законопроекту Україна зможе застосовувати до
імпорту товарів, яким заподіється або існує загроза заподіяння
значної шкоди національним товаровиробникам аналогічної продукції,
таких спеціальних заходів, як спеціальне мито.
Застосування спеціального мита дозволить припинити подальше
зростання імпорту в Україну відповідного товару та не допустити
погіршення фінансово-економічного стану українських виробників.
Також необхідно відзначити, що запропоновані законопроектом
зміни, не протирічать вимогам угоди про заходи, які є складовою
частиною генеральної угоди з тарифів і торгівлі ГААТ в рамках
світової організації торгівлі СОТ. Угода про захист і заходи є
спеціальною угодою в рамках СОТ, яка визначає порядок застосування
країнами-членами СОТ захисних заходів відносно імпортних товарів.
Оскільки Україна має наміри набути в найближчому майбутньому
повноправного членства у СОТ, відповідність національного
законодавства вимогам ГААТ є необхідним заходом до шляху цього.
Тому фракція "Народовладдя" рекомендує прийняти цей дуже
актуальний закон в першому читанні.
ГОЛОВА. Дякую вас.
Сергій Осика, ви будете виступати? З місця? Будь ласка.
11:51:29
ОСИКА С.Г.
Зараз була озвучена наша позиція. Я хотів би просто додати
декілька слів. Перше. Ще в минулому скликання, а це була осінь
1998 року, був прийнятий один із найкращих із країн СНД
Антидемпінгових кодексів. І було сказано, що він складається з
трьох частин, одна із важливих чи найбільш важливих - це захист
від масованого імпорту.
Ясна річ, що Державний кордон і митний кордон без посилення
державної служби і Державного кордону працювати не може. Тут треба
приймати закон про прикордонників і посилювати їх.
Пригортаю вашу увагу ще раз, шановні колеги. Це є поправка до
того, щоб у нас з'явився оперативний захист проти тих всіх речей,
про які ви сьогодні справедливо казали. Це оперативне реагування
на масований імпорт з метою захисту ринку. Тому цей закон треба
підтримати. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Щодо
рішення будемо визначатися в день голосування.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
Закону України про колективне сільськогосподарське підприємство
щодо розпорядження майновими паями. Профільний комітет пропонує на
розгляд цього питання 15 хвилин. Тобто 5 хвилин для доповіді, для
відповіді, на співдоповідача, і 5 хвилин для співдоповідача, щоб
його навіть і не обговорювати. Немає заперечень?
Будь ласка, для доповіді слово має міністр аграрної політики
Сергій Миколайович Рижук.
РИЖУК С.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. З
метою врегулювання умов і порядку реалізації прав селян щодо
розпорядження майновими паями в процесі реформування аграрного
сектора економіки та надання останнім права передавати об'єкти
житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, до
комунальної власності Міністерством аграрної політики підготовлено
проект Закону про внесення змін до Закону України про колективне
сільгосппідприємство.
Питання реалізації прав селян щодо розпорядження майновими
паями при припиненні членства у колективних сільгосппідприємствах
врегульовано Законом України про колективне сільськогосподарське
підприємство, яким передбачено право на отримання майнового паю
майном, грішми та цінними паперами.
Відповідно до Указу Президента України про невідкладні заходи
щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки
колективні сільськогосподарські підприємства реорганізовано у нові
юридичні формування, засновані на приватній власності і на землю,
і на майно.
Пунктом 6 статті 31-ої вищезазначеного Закону про колективне
сільгосппідприємство встановлено, що до реформованих колективних
сільгосппідприємствправонаступників перейшли всі права та
обов'язки, в тому числі і щодо виділення майнових паїв колишнім
членам колективних сільськогосподарських підприємств.
Враховуючи те, що до складу пайового фонду входить як
високоліквідне, так і неліквідне майно, співвідношення між такими
видами майна і складає структури пайового фонду, згідно якої
майновий пай складається із основних засобів незавершеного
будівництва, неустановленого устаткування, оборотних засобів та
фінансових активів. Правонаступники реорганізованих колективних
сільгосппідприємств зобов'язані забезпечити рівність прав усіх
колишніх членів цих підприємств при виділені їм у натурі майнових
паїв. У той же час при зверненні особи, яка має право на майновий
пай, до суду з позовом на підприємство правонаступника щодо видачі
майнового паю грішми, суд, керуючись нормами діючого Закону "Про
колективне сільгосппідприємство" , як правило, приймає рішення на
користь позивача, тобто при видачу паю грішми. При цьому з
пайового фонду вилучається у перше чергу ліквідне майно, що
порушує права і решти співвласників так, як у результаті таких дій
у складі пайового фонду залишається низьколіквідне майно і,
звичайно, після цього сільгосппідприємство втрачає основні
оборотні фонду, кошти. І таким чином гірше працює, не маючи
засобів для активної діяльності.
Тому виникає необхідність законодавчого закріплення порядку
та форму видачі правонаступниками реорганізованих підприємств,
майнових паїв колишнім членам цих підприємств, передбачивши, що
підприємствоправонаступник, до якого за розподільчим балансом
перейшли права та обов'язки реорганізованого підприємства, зокрема
по майнових паях, здійснює видачу паїв членам цього підприємства
майном, яке було віднесено до складу пайового фонду майна
підприємств саме на дату його реорганізації. Тому що саме це несе
відповідальність певну керівників за збереження цього майна і
розрахунки за те майно, яке було надбане за час колективної праці.
Крім того, у процесі реформування колективних
сільгосппідприємств виникає проблема використання також житлового
фонду. Значна частина житлового фонду на селі збудована за
рахунок, як всі ми знаємо, власних коштів сільгосппідприємств, і
вони утримувалися і в значній мірі зараз утримуються на їх
балансі. Після реорганізації колективних підприємств ці житлові
будинки були передані на баланс підприємств правонаступників і
відповідно до чинного законодавства не підлягали паюванню. Однак,
окремі реформовані підприємства питання приватизації зазначеного
фонду мешканцями села, яким у свій час було надано у користування
це житло на загальних підставах вирішують за умови їх розпаювання
або викупу, що часто зумовлює соціальну напругу в сільській
місцевості, ставить у нерівні умови сільських жителів в порівнянні
з міськими і які приватизують згідно чинного законодавства
державний житловий фонд.
Шановні народні депутати! Прийняття цього закону дозволить
поза всяким сумнівом врегулювати відносини підприємств
правонаступників та колишніх членів організованих колективних
сільгосппідприємств в питанні видачі майнових - підкреслюю - паїв,
у тому числі при вирішенні судами суперечок із цих питань.
Проект закону підтриманий комітетом Верховної Ради з питань
аграрної політики і ми просимо шанобливо вас також підтримати
зазначений законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу записатися на запитання до
доповідача. Прошу дати на табло перелік прізвищ. Ого! 23.
Іван Григорович Кириленко, фракція Аграрної партії України.
11:58:31
КИРИЛЕНКО І.Г.
Дякую, Володимире Михайловичу. Кириленко, фракція Аграрної
партії України.
Шановний Сергій Миколайовичу! Безумовно, закон, який ви
презентуєте зараз в цьому залі, необхідно приймати, сумніву в
цьому немає. Є побажання.
Ми розуміємо один одного добре за що йде мова. Сергій
Миколайович, 2 роки тому прийнятий Земельний кодекс в цьому залі.
Він сьогодні не працює, бо в його розвиток треба приймати іще
близько 30 законодавчих актів. І той, що ви зараз презентуєте, хоч
він стосується майнових паїв і врегулювання тих колізій, які
сьогодні виникають при судових, при спірних питаннях, ми просимо
із Інститутом аграрної економіки, із Інститутом землеустрою, з
усіма вченими, будь ласка, з нашим аграрним комітетом, з
депутатським корпусом треба зробити сьогодні все можливе, щоб
прискорити подання сюди до залу законодавчих актів, які розкриють
потенціал Земельного кодексу і інших напрацювань, які є сьогодні в
міністерстві і в аграрних закладах науки. Нам треба, ви
відчуваєте, що сьогодні йде гальмування в сільському господарстві
процесів, гальмування за рахунок того...
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Григоровичу, це виступ, це не запитання.
будь ласка, запитання.
КИРИЛЕНКО І.Г. Прошу Сергія Миколайовича активізувати роботу.
Дякую.
РИЖУК С.М. Дякую. Оскільки цей закон раніше був даний...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не слід відповідати, це не запитання.
РИЖУК С.М. ...ми його зараз презентуємо і 12 законопроектів
уже підготовлено. Вони готові до подання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гірник, будь ласка, наступний - Нощенко.
11:59:55
ГІРНИК Є.О.
Шановний доповідачу. Гірник, Долинський виборчий округ,
фракція "Наша Україна".
Закон безумовно потрібний, але він стосується
правонаступників. А у мене на окрузі частіше виникає така колізія,
коли колишні формування формально залишається, ставка півголови,
впівбухгалтера і пайовики не можуть одержати ніяких своїх майнових
прав від нового підприємства, яке формально не має ніяких
зобов'язань перед ними. Тобто іде розрив, залишають на банкрутство
явні такі структури, з яких ніяких паїв не можна взяти, а
високоліквідну техніку, худобу і таке подібне забирає нова
структура, яка нічого не хоче віддавати колишнім і теперішнім
пайовикам. От як ви бачите вихід із такої колізії?
РИЖУК С.М. Власників господарств понад 350, ми сьогодні
окремо по кожному з них створили комісії і працюємо, але нам
потрібно щоб була чітко встановлена методика роботи з цими
господарствами, затверджена Кабінетом Міністрів. І саме цей проект
закону передбачає дозволити Кабінету Міністрів за встановленою
методикою вирішити ці питання, які ви ставите, справедливо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нощенко Микола Петрович, наступний - Кирильчук.
12:01:18
НОЩЕНКО М.П.
160 виборчий округ, фракція "Трудова Україна".
Шановний Сергій Миколайович, напевно ви не будете
заперечувати те, що колективні сільськогосподарські підприємства
здебільше зараз залишилися з печатками і боргами. Це для вступу.
Друге питання. Коли ми розглядали програму подолання
бідності, ми в структурі доходів велику надію покладаємо на
земельні та майнові паї. Але спроба моя відділити майнові від
земельних не увінчалася успіхом, ніхто мені не сказав, скільки ж
їх є. Тому я задаю вам зараз питання. Скажіть, будь ласка, скільки
у нас сьогодні майнових паїв, скільки укладено угод і яка,
приміром, сума доходу очікується від майнових паїв? Дякую.
РИЖУК С.М. Їх 6 мільйонів 200. Сьогодні ми виділяємо тим, що
якраз зараз і народний депутат Кириленко говорив, що потрібно
згідно Земельного кодексу подавати ряд законопроектів щодо
врегулювання саме земельних відносин, а тут стосується якраз паїв.
І в цьому році в тому році селяни отримали понад 2 мільйона тонн
натурою зерна і понад 1 мільярд гривень грошима. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук Євген Іванович, будь ласка.
12:02:42
КИРИЛЬЧУК Є.І. Дякую.
Блок Юлії Тимошенко, Партія "Батьківщина", Кирильчук.
Шановний пане міністре! Дійсно, такий закон приймати треба,
але судячи по тому, що там викладено, він має дуже вузькі рамки.
Сьогодні потреба в їх розширенні обов'язкова. Ми будемо
підтримувати в першому читанні, але потрібне серйозне
доопрацювання.
По-перше. Ми спізнились з ним, бо цей закон потрібно було
прийняти набагато раніше. Вам мій попередник колега задавав
запитання - яка сума майнових паїв сьогодні в Україні, які треба
віддати селянам, - переконаний, що ця сума з кожним днем тане як
сніг весною. Там уже майже нічого не залишилось. По-перше.
Зворотної сили закон не матиме права. Саме найбільш "свирепствуют"
це у нас приватні орендні підприємства, що хочуть, те роблять як
правонаступники. Ви на них вплив цим законом теж не зробите. Так
скажіть, які рамки для розширення цього закону потрібні негайні?
Дякую.
РИЖУК С.М. Спасибі. Саме, дійсно, шкода, що запізно мені є
можливість зараз презентувати цей проект закону, але тут
дописується норма у цих змінах до закону і говориться, що майнові
паї, які мають видаватись з волі власників натурою, грішми,
цінними паперами, вони оцінюються на дату реорганізацію цього
підприємства. Не на сьогоднішній день, а на ту дату, коли ще були
і ліквідні, і фонди основні. Таким чином, якщо керівник приватного
підприємства, вибачте, розтранжирив це майно, то він буде нести
відповідальність і добувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Час вичерпаний, сідайте, будь ласка.
Співдоповідає голова підкомітету, комітету з питань аграрної
політики та земельних відносин, Шевченко Олександр Олександрович.
Будь ласка!
Томич доповідає, голова комітету.
ТОМИЧ І.Ф.
Шановний Геннадій Андрійович! Шановні народні депутати! В
першу чергу, мета даного законопроекту, врегулювання умов в
порядку реалізації прав селян щодо розпорядження майновими паями,
в процесі реформування аграрного сектору економіки та надання
останнім права передавати об'єкти житловому фонду. В тому числі,
незавершеного будівництва до комунальної власності. Даний
законопроект уточнює якраз нормативно-правову базу щодо майнових
відносин селян.
Перш за все, що стосується майнових паїв, тому що в
результаті реформування, в результаті отримання паїв в натурі,
майнових, виникають не рівні умови, коли більш ліквідне майно
реалізується першочергово, а менш ліквідне залишається, про що йде
мовою запитання народних депутатів.
Тому, даний законопроект направлений на врегулювання даного
питання, в тому числі уточнення складу вартості пайових фондів
майна членів колективних сільськогосподарських підприємств,
проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів.
Друге питання. Це те, що стосується житлового фонду на селі.
Збудоване за рахунок коштів сільськогосподарські підприємства, їх
утримання на балансі. Після реорганізації колективних
сільськогосподарських підприємств відповідно до чинного
законодавства не підлягає паюванню.
Однак, окремі підприємства, житловий фонд мешканців села
приватизовують.
І у зв'язку з цим у даному законопроекті якраз вносяться
поправки щодо врегулювання теж даного питання. Об'єкти житлового
фонду, в тому числі незавершеного будівництва, які під час
реорганізації були передані на баланс підприємствправонаступників,
можуть бути в установленому порядку передані до комунальної
власності.
Даний законопроект враховує зауваження цілого ряду
міністерств, зокрема фінансів, Міністерства праці і соціальної
політики, Державної податкової адміністрації, громадських
організацій таких, як Всеукраїнського союзу сільськогосподарських
підприємств.
Даний законопроект розглядався на комітеті з питань аграрної
політики, і за дане рішення прийнято одностайно. Тому, шановні
народні депутати, я звертаюсь даний законопроект підтримати в
першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, запишіться, будь ласка, на
запитання.
Висвітліть, будь ласка.
Кирильчук Євген Іванович, наступний Яворівський.
12:08:11
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую. Блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Кирильчук.
В мене продовження того запитання, яке я задавав міністру.
Приватне орендне підприємство склало договір з селянами на 10
років, що вони не мають права розірвати договір, тобто керівник
цього приватного підприємства, що хоче, те і витворяє.
Він взяв величезну суму цього майна, розпродав за цей час
трактори, збув худобу, тепер половини не можна зорати, збирати
зерно, куди хоче, туди і продає і вивозить. Люди криком кричать.
Скажіть, цей закон дає можливість привести їх в порядок?
ТОМИЧ І.Ф. Я щиро дякую, пане Кирильчук, за запитання. Воно,
дійсно, дуже болюче, і тут пан Гірник і інші народні депутати
піднімали це питання.
Даний законопроект уточнює у двох напрямках сьогодні правову
базу щодо власників майнових паїв і щодо будівництва на селі, в
тому числі незавершеного. Він не дає ті всі відповіді, які
сьогодні пов'язані із захистом власників майнових паїв.
Тому Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин,
враховуючи цю ситуацію, разом з Інститутом аграрної економіки,
іншими науковими закладами розробляє і скоро на ваш розгляд внесе
законопроект, який повинен врегулювати цілий ряд питань, якраз
пов'язаних на сьогоднішній час з майновими відносинами. Це
стосується про захист власників майнових паїв. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський Володимир Олександрович. Наступна -
Самойлик.
12:10:02
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворівський і Жовківський райони
Львівщини, "Наша Україна".
Шановний пане Іване, із земельними паями все зрозуміло. Ми
видали людям папірці, папірці вони колективно здали назад в руки
того ж, як правило, того ж самого голови колгоспу, на ці паї людям
видають на 3 - 4 гектари землі видають піввідра вівса і півлітра
олії, як правило, це вже такий максимум. Значить, із земельними
паями все зрозуміло.
Тепер ми хочемо ще навести лад із майновими паями. Я думаю,
що в нас це теж вийде дуже здорово. В мене таке запитання до вас.
Я колись хлопчиком приїхав до Одеси і мені дуже хотілося напитися
оцієї "сельтерської" води так званої. Продавав їх такий старий
єврей. І він запитав: "Вам с сиропом или без?" Я сказав: "Без", -
бо мало грошей було. А він запитав: "Вам без яблочного или без
вишневого?"
Так у мене до вас запитання. Ми селянина випустимо вже на
свободу без земельних паїв чи без майнових? Дякую.
ТОМИЧ І.Ф. Дякую, пане Яворівський.
Мене турбує це питання однозначно, що стосується майна і що
стосується землі. Що стосується землі, якраз такий законопроект є,
який в значній мірі багато питань врегулює. Якщо ми його
підтримаємо у першому читанні і доопрацюємо нормально до другого,
то ми багато будемо мати правових механізмів, точніше - власники
земельних паїв щодо захисту.
І відповідно до Земельного кодексу треба цілий ряд
законопроектів прийняти. І самий основний буде захист селянина
власника земельного паю, коли він буде мати повне право
розпоряджатися, купувати, продавати, коли ці механізми будуть, як
господаря. Сьогодні він не є нормальним господарем, тому що він є
власник, має державний акт, хто виготовив, але він не може
сьогодні повністю виконувати функції як майна власника.
Що стосується майнових паїв, то ситуація багато складніша. І
якраз перший крок - це уточнення сьогодні Закону "Про колективні
сільськогосподарські підприємства", а потім цілком зрозуміло той
законопроект, про який я говорив. Я розумію ситуацію, що значна
частина ця, що все-таки у цьому процесі втрачено. Але ми сьогодні
повинні діяти у тій ситуації зокрема, у якій ми опинилися, і
вирівнювати, покращувати ситуацію щодо захисту майнових паїв.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Семенівна, будь ласка.
12:12:45
САМОЙЛИК К.С.
Я дякую Володимиру Олексійовичу за те, що передав мені слово.
У мене запитання, воно і Сергія Миколайовича стосується, якого я
глибоко поважаю, і вас шановний колега.
Питання два: чи не запізно ми це питання розглядаємо і друге,
реальність виконання? І чи не треба нам сьогодні кваліфікувати як
злочин той факт, що з таким запізненням вирішуємо питання майна.
Воно розтаскано, воно знаходиться у заставі, продано, всюди ідуть
суди, люди ідуть до нас з сльозами. Немає чого уже віддавати
людям, бо бандити саме краще уже вивезли із зброєю у руках. Я
вважаю, що нам необхідно тих, хто допустив розпорошення майна,
свідомо таким чином обікрав відкрито наших людей, дійсно сьогодні
притягти до карної відповідальності.
Більше того, я вам хочу сказати. У мене у кожному районі у
Херсонщині працюють громадські приймальні. Так у нас же дійшло вже
до того, що шляхом обману людей везуть до нотаріуса, люди
оформлюють дарственну, бо вони не знають, що з цим безцінним паєм
робити. І таким чином, відбирають останнє, що залишилося. Я хочу
знати вашу думку.
А вас Геннадій Андрійович, я б дуже просила, щоб ми разом
ініціювали проведення парламентських слухань, де не через сито
пропускати людей, а й одноосібника запросити і члена колективного
господарства, і фермера, і хай вони дадуть оцінку тім
можновладцям, які провели таку реформу, практично знищили і село,
і наших людей, які живуть на селі. На питання відповідайте, будь
ласка.
ТОМИЧ І.Ф.Я ще раз дякую вам за запитання. Воно турбує і
мене, турбує і багатьох, це питання надзвичайно болюче є. Але я, в
першу чергу, цілком поділяю точку зору, що ми повинні у всіх
напрямках діяти у відповідності до чинного законодавства. Якщо
законодавство не відповідає нормам, його необхідно врегульовувати.
І позиція якраз в цьому комітету, що ці питання треба
врегулювати окремим законопроектом. Пізно, але комітет після
обрання, не було практично часу, щоб ми скоріше могли ті
законопроекти, які найбільш болючі, подати у скорішому варіанті.
Що стосується розслідування тих всіх питань, які є, це мають
місце окремі випадки, і звернення, як і в комітет, так і з
багатьох громадських організацій, громадян наших надходять з
приводу майнових взаємовідносин. Я поділяю в тому, що ми повинні
послухати, як ці процеси поділяються. Але ще раз підкреслюю, ми
повинні діяти відповідно до чинного законодавства. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Сідайте, Іване Федоровичу.
Давайте протокольно ми дамо доручення Комітету з питань
аграрної політики вивчити питання, що стосується слухань з питань
аграрної політики і внести свої пропозиції, Іване Федоровичу.
Шановні народні депутати! Ми з вами перебираємо час. Зараз
час перерви. Але ж записалося на виступи з цього питання два
депутати. Пропонується надати слово і закінчити розгляд цього
питання. Немає заперечень. Будь ласка, Валентина Петрівна.
12:16:36
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.
Шановні колеги! Перед початком свого виступу я запитала у
колеги міністра: скільки ж сьогодні колективних господарств? 630.
Саме для такої кількості можна говорити приймається цей
відповідний документ.
Чи буде він діяти? Якщо строк позивної давності, відповідно
до Цивільного кодексу між фізичними особами 1 рік, відповідно до
Господарського кодексу строк позивної давності між юридичними
особами - 1 рік.
Якщо ми говоримо на дату проведення реорганізації, спочатку
потрібно внести зміни до Цивільного і до Господарського кодексу,
тому що, перше, перша реорганізація розпочалася в 1992 році. З
того часу, коли були перші видані декрети про призупинення статей
Земельного кодексу. Це декрети 1992-1993 років.
Після 1994 року, після виходу указу Президента по
реформуванню і сертифікації землі (номер 666) пішла сплошна
вакханалія. В 1995 році перші пішли приватно-орендні підприємства,
які сьогодні стають власниками одна людина, забирає все майно
громадян, набута власність лише того керівника, який створив це
підприємство. Тобто, той, хто є засновником. Для решти громадян це
лише орендна плата і то у вигляді сміття, і то у вигляді якихось
відповідних подачок, а не тої реальної суми, яка повинна бути.
Після 1995 року був прийнятий закон про сільськогосподарську
кооперацію. Той більш-менш врегулював правовідносини, але без
зміни у Цивільному і Господарському кодексі, не дасть можливість
цьому закону працювати.
Крім того, треба зважити і ще на одну таку цікаву деталь. З 1
січня 2000 року введений новий закон про бухгалтерський облік,
фінансову звітність в Україні, який прийнятий 16.08.99 року. Це
означає, що нам потрібно першу статтю, яку пропонує... вірніше,
статтю 9 і абзац 1, який пропонує Міністерство, вірніше Кабінет
Міністрів, уточнювати у відповідності до Закону про бухгалтерський
облік. Крім того, треба зважити і на зауваження
науково-експертного відділу, який говорить про неточність у
виразах, що стосуються об'єднання майнового паю із земельним
сертифікатом.
Крім того, треба визначити ще і частину цінних паперів. Це
входитиме у перелік загальних цінних паперів чи це буде як
внутрішній відповідний документ колективного підприємства.
Вважаю, що цей законопроект треба приймати в першому читанні.
На друге читання виносити повністю зміни до Цивільного, до
Господарського кодексу, щоби визначити строк позовної давності і
відповідно обов'язково методику затвердження проводити у
парламенті чітко записаним законодавчим документом, а не робити
це, як передбачено документами Кабінету Міністрів. Тому закон про
бухгалтерський облік, закони, що стосується про колективне,
приймалися тут в парламенті. Потрібно чітко доопрацьовувати.
Дякую.
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Дякую. Микола Одайник, фракція "Наша Україна", будь
ласка.
Шановні колеги, оскільки державний секретар зараз ще там має
телефонні розмови, спілкується з Міністерством закордонних справ,
десь ми інформацію заслухаємо о 12.45 орієнтовно так.
12:20:15
ОДАЙНИК М.М.
Одайник, "Наша Україна", група "Солідарність", Вінницька
область.
Шановні депутати, тільки що ми заслухали дуже серйозні
доповнення і дуже до серйозного закону - це закон про розпаювання
бувших КСП. Той, хто хоч одного разу столкнулся непосредственно с
розпаюванням землі і земельного і майнового комплексу, той може
підтвердити, що більшого вреда сільськогосподарському комплексу
придумати просто було не можливо. І ось чому. Справа в тім, що
якщо з землею ще можна якимось чином розібратися, то з майновими
паями практично розібратися неможливо.
Десь на Україні нараховується на мільярди майнового
комплексу. І от спробуйте розділити ці мільярди на ту групу людей,
яка претендує на частину цього майнового комплексу. Практично
зробити це неможливо. Чому? Уявіть собі, що на цих мільярдах десь
60-90 процентів складають будівлі. Що ми бачимо вздовж доріг, що
ми бачимо? Їздимо по Україні, ми бачимо зараз зруйновані ферми,
зруйноване все. Чому? Тому що будівлі нікому не потрібні.
Новостворені підприємства, так як кажуть, що це, там, власники
забрали це все собі майно. Майно, як правило, будівлі нікому не
потрібні. Їхня вартість, я вже сказав, десь 60-90 процентів. І
виходить що? Що сума є, а майна практично немає, майно все
розібрано, майно все розкурочено.
Тому я пропоную, що цей закон, звичайно потрібно приймати,
але його треба дуже і дуже серйозно доопрацювати. Якщо в цьому
законі, у цих доповненнях є механізм як розпаювати майно,
розпаювати в грошовій формі, то тут зовсім немає ніякого механізму
як розпаювати це майно в натурі. І якщо хоч одна людина скаже, як
розпаювати цей зал на 450 чоловік, не розібравши його, то їй можна
буде ставити пам'ятник. Точно така ситуація в будь-якому
сільськогосподарському підприємстві. Тому я ще раз кажу, що цей
закон, звичайно, в першому читанні потрібно приймати, але його
потрібно дуже і дуже ретельно доопрацювати і виробити механізм -
як провести розпаювання майна в натурі, і тоді ми зменшимо позови
до судів і тоді ми зможемо якимось чином не обідити власників
майнових паїв. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Розгляд питання завершено, шановні колеги.
Щодо рішення, будемо визначатись в день голосування.
На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до
Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".
Доповідач - Рижук. Давайте оперативно розглянемо це питання.
РИЖУК С.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Вноситься на ваш розгляд проект закону про внесення змін до закону
України про фіксований сільгоспподаток. Запровадження фіксованого
сільськогосподарського податку було одним із заходів державної
підтримки аграрного сектора економіки в умовах, коли
платоспроможність сільгоспвиробників, в силу об'єктивних причин,
постійно знижувалась. Слід зазначити, що протягом 1999-2001 років,
спостерігається стійка тенденція щодо збільшення надходжень до
бюджетів всіх рівнів від підприємства агропромислового комплексу.
Зокрема, значно покращився стан сплати фіксованого
сільгоспподатку, рівень його підвищився на 35 відсотків. І з 35
відсотків у 1999 році до 85 відсотків за три дев'ять місяців
поточного року.
Тобто, із 166 млн. до 341 млн.гривень. Але, надходження до
бюджетів всіх рівнів, а АПК також за цей період збільшилось вдвічі
із 2 млрд.800 млн. до 5 млрд.600 млн. А в цьому році очікується
понад 6 млрд.
У ході справляння фіксованого сільгоспподатку, виникло ряд
питань, які є актуальними і потребують вирішення шляхом внесення
змін до діючого закону, який ми зараз розглядаємо. Проект закону
про внесення, підготовлений на виконання доручень Кабінету
Міністрів щодо підготовки законопроекту і з урахуванням
накопиченої практики, застосування фіксованого сільгоспподатку.
Що проектом передбачається? Це відмінити сплату фіксованого
сільгоспподатку у натуральній формі і вже зараз натуральна форма
сплати податку складає менше чотирьох процентів і економіка
говорить, що це абсолютно правильний захід. Це забезпечить
дотримання вимог закону України про державний бюджет щодо
розрахунків бюджету у грошовій формі і приведе у відповідність
законодавство. Також віднести до бази оподаткування фіксовані
сільгоспподатком землі під водою, які використовуються
рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для
розведення і вирощування риби.
У користуванні рибницьких та риболовецьких господарств
........... фіксованого податку знаходиться майже 108 тисяч гектарів
земель водного фонду, в яких вирощується рибна продукція.
Відповідно до Закону про плату за землю ці господарства сплачують
лише 1,3 мільйони гривень і відповідно до статті 7 як на землі
населених пунктів, це ще 1,6 мільйона.
В разі оподаткування зазначених земель, як пропонується
законопроектом за ставкою півтора відсотки від грошової оцінки
одиниці площі ріллі, то до бюджету надійде додатково понад 6
мільйонів гривень.
Але це, може, навіть і не основне. Основне те, що сьогодні в
значній мірі землі водного фонду використовуються неефективно,
використовуються і беруться в оренду людьми, які не є фахівцями в
цій галузі, і не стимулює сьогодні закон до ефективного
використання водних ресурсів.
Ми, правда, зуміли з 20 тисяч тонн риби виловлювати вже 30
тисяч тонн на внутрішніх водоймах, а з океанічною 310 тисяч тонн,
але якщо врахувати те, що раніше при належній експлуатації
внутрішніх водойм було більше 110 тисяч тонн, і сьогодні така
можливість є, оскільки комбікормова промисловість, комбікормова
галузь в нас краще розвивається, комбікормів збільшено виробництво
вже в цьому році в 1,6 рази. Тобто, коли законодавчо врегулювати
ці питання, ми переконані, господарські водойми будуть
використовуватися ефективно і будуть відповідно контрольовані і
відходити надходження до бюджету. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до доповідача є?
Прошу, запишіться, будь ласка.
Висвітліть на табло.
Народний депутат Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко.
12:28:39
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Шановний Сергій Миколайович, я дуже тісно стикаюся із
ситуацією на місцях. Є навіть спеціалізовані підприємства, які
входили в державні рибогосподарські підприємства. Сьогодні вони
технології не поміняли, але купити, за що купити комбікорм, вони
не можуть і не мають. Тобто практично впроголодь та рибка в них
вирощується, і вони звести кінці з кінцями не можуть.
І от ми їм тепер вводимо податок, вищий у 3 рази, ніж на
ріллю. Невже ви думаєте, що їх прибуток кращий, ніж від пшениці,
або, наприклад, від саду, від виноградника, де 0,3, а ви ставите
півтора, від середнього, зрозуміло? Це, по-перше.
По-друге, ви думаєте, що ті ставки, які взяли в оренду, і
орендатори будуть продовжувати платити податок місцевий в
сільській раді і, крім того, в державі ще півтора відсотка від
вартості землі? Я думаю, що цей законопроект передбачає повний
провал всього того, навіть те, що є у нас, і сьогодні зростає по
чуть-чуть вирощування риби. А я думаю, що і цей порядок пропаде.
Дякую за увагу.
РИЖУК С.М. Дякую вам за запитання.
Я відповім коротко. Що ми переконані, що буде якраз навпаки.
Чому, тому що сьогодні ведеться головним чином екстенсивне ведення
рибного господарства на внутрішніх водоймах. І сьогодні в значній
мірі використовують лише тільки природну плодовитість наших
ставків.
І якщо, звичайно, ці господарники, які живуть в Києві, а
вирощують рибу десь у Вінницькій області, вони відмовляться від
цього, оренди. А ми маємо відновити і вже відновили об'єднання
риболовецькі, рибогосподарські, давати їм відповідні кредити, і
також пільгові і ввести, відновити інтенсивне ведення рибного
господарства. Тоді півтора відсотка - це невелика, далеко невелика
плата за кожен гектар водойми.
Сьогодні ж, навпаки, в значній мірі тільки спустять ставка і
знищують ту фауну і флору, яка була там природно створена. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін.
12:31:28
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановний пане міністре Сергію Миколайовичу! Скажіть, будь
ласка, останнім часом у нас з'явилися такі закони: про зерно, про
фуражне зерно, про, скоро, соняшник буде, тут про фіксований
сільськогосподарський податок. Тобто надто, надто вузькі.
Що заважає сьогодні? Напрацювати, прийняти нормальний
Аграрний кодекс, щоб сьогодні кожен той, хто працює з землею, з
водою мав взяти цю книжечку в машину, в кишеню і мав з собою
кодифікований документ свого життя, куди було введено півсотні
того, що називаємо ми сьогодні законами, і витрачаємо і наш час, і
ваш і робимо це недоступним для населення, в тому числі це
стосується і цього, безумовно, дуже вузького закону. Дякую.
РИЖУК С.М. Я, дійсно, безмежно вдячний вам за таке запитання,
тому що пора, справді, і Міністерству аграрної політики разом з
комітетами сьогодні завершує розробку комплексного аграрного
закону, який називається "Про основні засади державної підтримки
аграрного сектору економіки" , і там закумульовані всі: і
фінансово-кредитна політика, організаційні і економічні, інші
юридичні основи. Вони вбирають в себе ті найкращі в діючому
законодавстві.
Сьогодні ж, поки ми його лише вносимо, є необхідність по мірі
можливості вдосконалювати чинне законодавство, але з тим, щоб не
пізніше 2003 року нам такий комплексний закон прийняти. І
міністерство практично готове для того, щоб подавати його до
розгляду. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Масенко, фракція комуністів.
12:33:44
МАСЕНКО О.М.
Дякую. Сергію Миколайовичу, от ви зрозумійте мене. Мене дивує
ваша впевненість у тому, що цей закон відіграє важливу роль у
сільськогосподарському виробництві. Впевненість Президента,
впевненість усіх тих реформаторів, які проводять реформи в
Україні, як правило, на практиці не справджується. І коли ви
говорите, що доходи від дефіксованого сільськогосподарського
податку постійно зростають, так це ж говорить про те, що остання
податкова служба забирає в господарствах, а у них не залишається
нічого. Так хіба це метод для того, щоб таким шляхом поповнювати
бюджет? І ви говорите про те, щоб.....ліквідувати натуральну
оплату податку натурою. Але ж давайте, як може селянин продати по
нормальній ціні сільськогосподарську продукцію? Чому ж не створені
в державі такі умови? Треба зробити державне замовлення по
нормальній ціні фіксованій, тоді фіксований податок треба
сплачувати грошима. Це було б нормально. А так, буде те, що казав
Яворівський, хоча він на це й морального права не має, а він тепер
уже каже, що залишиться й без яблучного, залишиться й без
вишневого, бо й він у 1991-1992 року робив те, щоб селянин
залишився без ніякого соку, з самою солоною водою.
РИЖУК С.М. Дякую. Насамперед ми є і будемо працювати з
впевненістю, оскільки, якщо виходити на трибуну і бути не
впевненим, то немає чого й починати роботи.
По-друге, сьогодні справді, подобається це кому чи ні, але,
шановні народні депутати, в нашій державі навіть є, хай воно ще
штучне, але в значній мірі перевиробництво продукції. І 90 і
більше відсотків продукції йде на експорт.
В минулому році навіть обсяг молокопродуктів збільшився на
третину і експорт збільшено на 192 відсотки.
Я думаю, що ми не можемо до цього скептично ставитися,
оскільки це справді добуто селянами їх головним чином мускульною
силою. Але це є.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Микола Єфтихійович від
комітету, будь ласка. Я попрошу зараз, щоб ми оперативно завершили
розгляд цього питання, оскільки вже державний секретар
Міністерства закордонних справ готовий проінформувати нас.
12:36:27
МЕЛЬНИК М.Є.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та
земельних відносин на своєму засіданні розглянув проект Закону
України про внесення змін до Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок", поданий Кабінетом Міністрів
України.
Зазначеним законопроектом передбачається відмінити натуральну
форму сплати фіксованого сільськогосподарського податку, залишивши
тільки грошову форму розрахунків, та визначити нові умови
справляння цього податку для рибницьких, рибальських і
риболовецьких господарств.
Слід сказати, що надходження фіксованого
сільськогосподарського податку у вигляді поставок
сільськогосподарської продукції викликає певні труднощі, зокрема
тоді, коли платник податку .................. переробне
підприємство, куди доставляється продукція у рахунок сплати
податку, розташовані у різних районах, і також надходження податку
у натуральній формі є незначним. За 2001 рік складає лише ця форма
податку 0,2 відсотка від загальної суми надходжень.
Тому доцільним є відмінити сплату фіксованого
сільськогосподарського податку у натуральній формі. Крім того,
Закон України "Про Державного бюджету України на 2002 рік" та
проект Закону України "Про Державного бюджету України на 2003 рік"
забороняє здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі.
Так чи інакше ми мусимо відміняти.
Стосовно риболовецьких господарств, платників фіксованого
сільськогосподарського податку, то вони здійснюють розрахунок
фіксованого сільськогосподарського податку лише за незначні площі
сільгоспугідь, а основні площі земель водного фонду, на яких
вирощується рибна продукція, залишаються поза оподаткуванням. Тому
пропонується до бази оподаткування фіксованим
сільськогосподарським податком віднести землі від водою, які
використовуються рибницьким, рибальськими та риболовецькими
господарствами для завершення розведення та вирощування риби.
У користуванні зазначених господарств платників фіксованого
сільськогосподарського податку знаходиться десь приблизно 108
тисяч гектарів земель водного фонду, на яких вирощується рибна
продукція. В разі оподаткування зазначених земель за ставкою
півтора відсотки від грошової оцінки одиниці площі землі по
областях та Автономній Республіці Крим додаткові надходження до
бюджету складуть біля 6 мільйонів карбованців.
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин
пропонує Верховній Раді України зазначений проект прийняти за
основу. Просимо його підтримати.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до Миколи Євтихійовича є?
Якщо є, запишіться, будь ласка. На табло висвітіть. Народний
депутат Кирильчук, фракція Юлії Тимошенко.
12:39:44
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Шановний доповідачу, в бюджетному комітеті, як правило,
тобто, вибачаюся, у Комітеті з питань аграрних проблем, як
правило, працівники сільського господарства, спеціалісти. Ми
знаємо, що ставки це, як правило, на диких сінокосах перепинено і
задержано воду. Як же ви вважаєте, що сінокосів 0.3 відсотка
беремо податку, а із водного дзеркала півтора процента. Невже ви
вважаєте, що це справедливо? Це раз
І по-друге, на Каховському водосховищі, яке має дуже велику
площу, теж виловлюють рибу і є цілі колективні господарства, які
цим займаються. Який там податок будуть платити з того "зеркала" і
хто?
РИЖУК С.М. Я дякую вам за увагу. Я висловив лише думку
комітету, а не свою думку. Щодо моєї думки, звичайно, є різні
ставки, є різні господарі. На деяких ставках досить багато
вирощується продукції, продуктивно вирощують, а деякі ставки, як
ви кажете, дійсно, є дикі. Можливо, тут треба подумати, внести
свої пропозиції і розширити це питання щодо оподаткування -
півтора, а, може, на яких ставках і менше. Можливо, в такому
плані. А тут ведеться розмова, що внесення податку в натурі, це
грошима. Ви самі розумієте, зараз в новому законодавстві України
про державний бюджет на 2002 рік, проект закону України говорить
про те, що тільки повинні вносити податки грошима, а не в натурі.
Це, я і скажу інше.
От уявіть собі маленький ставок, 10 чи 15 гектарів, скільки
там буде податку? Що він понесе у податкову інспекцію рибою?
Звичайно, треба грошима, тому ми повинні змінити цю ситуацію. Я
думаю, що депутати це все розуміють і повинні підтримати.
ГОЛОВА. Народний депутат Гірник, фракція "Наша Україна".
____________. Рибою кількою, да?
12:41:58
ГІРНИК Є.О.
Шановний доповідачу, я з приводу ставки оподаткування рибного
господарства. Ну, дійсно, почали тільки виходити із кризи ці рибні
господарства. Практично, вводиться новий податок, який у 2 рази
збільшує податкове їхнє навантаження, і в той же час не
здешевлюються кредити, тобто немає ніякої збалансованої політики,
по-перше. І по-друге, як сказали переді мною, є різні рибні
господарства: є ставок, а є Каховське водосховище. Чи не бачите ви
можливості в другому читанні якось диференціювати цю ставку
сільськогосподарського податку?
РИЖУК С.М. Дякую вам за запитання. Да, я бачу, я з вами
згоден. Але хочу сказати, що пояснювальна записка до законопроекту
не містить обгрунтування та докладних розрахунків запропонованого
проекту розміру ставки фіксованого сільськогосподарського податку
для земель водного фонду на рівні півтора відсотка грошової
оцінки, одиниці площі релі. Знаєте, тому, ми не можемо дати
конкретно вам відповідь, як воно вплине на економічну ситуацію цих
таких господарств, які займаються вирощуванням риби.
ГОЛОВА.Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
12:43:23
КАРМАЗІН Ю.А.
"Наша Україна", "Солідарність", "Партія захисників вітчизни".
Шановний Микола Євтихійович, скажіть, будь ласка, чи
замислювались у вас в комітеті, як віднесуться до реалізації цього
законопроекту у випадку, якщо ми за нього проголосуємо.
По-перше, виробники сільгосппродукції. І по-друге, мешканці
міст, які споживають рибу, яка подорожчає за моїми підрахунками
зразу в разів два. Тобто, те, що сьогодні в людей, що вони здатні
купити. Чи прогнозували ви такі соціальні наслідки того, що ви
зараз пропонуєте? І чи співпадає це сьогодні з вашою позицією
особистою, бо ви доповідаєте і з позицією, звісно, тією політичною
силою, яку ви тут представляєте? Не тільки фаховий комітет, а й
політичною силою, я маю на увазі. Дякую.
РИЖУК С.М. Я вам дякую за запитання. Звичайно, таких
розрахунків в нас немає. Але, хочу сказати, з моєї позицією це
співпадає. Звичайно, якщо це буде піднята ціна на рибу. Але, як би
воно не було, кожна людина чи кожне підприємство, яке сплачує те
чи інше підприємство, чи там землю, він повинен оплачувати певний
податок. Чи такий податок півтора відсотка, він закономірний чи
він занадто великий, чи занадто малий, не маємо розрахунків.
Тому, можливо, на друге читання, коли ми будемо працювати,
нам треба запросити фахівців і тих людей, тих керівників, які
займаються рибним господарством, нехай вони нам дадуть розрахунки
і, можливо, на слідуюче читання ми внесемо певні корективи.
Спасибі!
ГОЛОВА.Дякую, час вичерпаний.
Шановні колеги! Шановні колеги, на виступ в обговоренні цього
питання... Дякую, Микола Євтихійович, все вже. Дякую.
Записались народний депутат Кармазін. Будь ласка.
З місця давайте, так буде швидше.
І вам для репліки, да.
Давайте, бо нам треба наступне питання уже слухати.
12:45:52
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, пропоновані вам зміни про
фіксований сільськогосподарський податок заключається, фактично, в
трьох моментах.
Фактично, як по відношенню до того, що ми зараз маємо. Перше,
це те, що платники фіксованого податку маються право, раніше мали
право на вибір форми сплати фіксованого податку і ця форма була
розтягнута по часу, тобто, вони мали до 15 жовтня, якщо зерном
розрахуватись, і до 1 грудня, якщо пізні зернові культури. Це
пропонується виключити і дати гроші зразу.
Замисліться, будь ласка, над соціальними наслідками, над
соціальноекономічними наслідками цього експерименту, який ви зараз
робите. Я пам'ятаю, як нас переконували прийняти саме такий
законопроект. І ми потім переконались, що ми зробили правильно, що
ми зробили це для селянина. Це була отдушина, це є отдушина. Де
він сьогодні візьме гроші зразу вам готівкою заплатити? Ви зараз
хочете вдарити йому по рукам. Це нормально? Ми що, заради цього
прийшли? Я не думаю, що ми прийшли для цього. Ми порушуємо існуючі
права селянина.
Далі, я запитав з місця питання, сказав, які
соціально-економічні наслідки того, що ви берете просто так, зі
стелі ставите ставку податку на вилов риби у внутрішніх водоймах
півтора відсотки? Чи ви замислились, що нам взагалі треба сьогодні
зробити ці ставки? Вони знищені в державі. Знищені! І треба
заохочувати, нам треба доплачувати цим людям, що роблять ці
ставки.
По-перше, вони роблять кращою, нашу Україну, по-друге, вони
роблять її багатшою, ще й нагодують рибою. Ми ще перевіримо, чи та
риба нормальна чи ненормальна. Таким чином, шановні друзі, а,
зважаючи на те, що основна маса наших виборців живе в містах, ми
ще б'ємо їм по кишені. Ось, що ми робимо. І тому, якщо вони мали
змогу купити дешеву рибу, вони її не будуть мати змогу купити.
Тому я вважаю, що це шкідницький законопроект, не просто
направлений на те, щоб добавити щось для бюджету, чи направлений
на те, щоб покращити життя наших громадян. Я категорично буду
закликати всіх народних депутатів, хто мене чує, хто чує мою
логіку мислення, що законопроекти, які не мають
соціально-економічного прорахунку наслідків, такі експерименти
робити з населенням не потрібно. Погіршувати ситуацію селянина не
потрібно, не для цього нас сюди обрав народ України. Ми його
слуги, а тут ми його паничі якісь виглядаємо. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Репліка. Володимир Яворівський, будь ласка.
12:49:18
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, "Наша Україна".
Шановні колеги, я хочу скористатися своїм депутатським правом
на репліку, щоб відповісти на випад мого давнього опонента і
колеги.
ГОЛОВА. Тільки прізвища не називайте, будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Прізвище я його не називаю, щоб він після
цього не брав слова для репліки. Який вже не вперше мене
звинувачує в тому, що я спершу розвалив Радянський Союз, а тепер,
виявляється, я розвалив колгоспи.
Я дуже прошу мого колегу не робити більше цього, бо в мене
появиться манія величі, що я один оце таку колосальну роботу
провів. А ще раз нагадаю йому, що я ніколи як селянський син,
батьки мої колгоспники, я ніколи не виступав проти рядового
селянина. Я виступав проти баронів колгоспних із 60-им розміром
комірця і 64-им розміром штанів. І мій колега, до речі, має лише
на два розміри менший одяг.
Я вам дуже дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Щодо
рішення будемо визначатися...
Там прізвища... Вас же ніхто не згадував! Ну, Мельник, будь
ласка. З місця, тільки давайте швидше. Микола Єфтихійович Мельник,
будь ласка.
12:50:36
МЕЛЬНИК М.Є.
Микола Мельник, Соціалістична партія України.
Я хотів би сказати на відповідь тому, що нас звинувачують, що
ми не так поступаємо чи розвалюємо це господарство і закликаємо не
сплачувати податку, тільки грішми сплачувати, а натурою ні. Хотів
би нагадати, що Закон України "Про Державного бюджету України на
2000 рік" та проект Закону України "Про Державного бюджету України
на 2003 рік" забороняє здійснення розрахунків з бюджету у
негрошовій формі.
Це було прийнято ще до нас, і тут звинувачень у бік
доповідачів не повинно бути. Якщо приймемо рішення Верховною Радою
нинішньою про відміну цього закону і будемо впроваджувати податок
тільки натурою, я за те, що є сільгосппвиробник, але це ж Верховна
Рада ніколи не прийме.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено,
щодо рішення будемо визначатися у день голосування.
Шановні колеги, перед тим, як перейти до заслуховування
інформації державного секретаря Міністерства закордонних справ, я
за наполяганням роблю оголошення. Відповідно до статті 13 Закону
України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2
Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного
депутата України Сміяненка Ігоря Миколайовича зі складу
депутатської групи "Народовладдя" та входження до складу
депутатської групи "Народний вибір", а також про вихід із фракції
Народно-демократичної партії Олександра Марковича Бандурка та
входження його до фракції "Демократичні ініціативи".
Шановні колеги, я прошу до виступу з інформацією державного
секретаря Міністерства закордонних справ України. Будь ласка, Юрій
Анатолійович. Скільки вам потрібно часу? Будь ласка, 7 хвилин.
СЕРГЄЄВ Ю.А.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Вам відомо про драматичну подію, яка скоїлася у Москві. 23
числа ввечері. На жаль, від самого початку і до цього часу
терористи, саме так ми і кваліфікуємо цих людей, які захопили
заручників, далі я прокоментую, на чому ми базуємо таку
термінологію, з тим, щоб було повне розуміння.
Терористи не йдуть на контакт з офіційними чинниками Росії,
міжнародних організацій. Тому це ускладнює проблему з'ясування
скільки ж людей, якої національності, якого громадянства, так
знаходяться, і домовитися з тими про якусь взаємодію, про порядок
обговорення питань про повернення заручників, видання заручників.
Це стосується і громадян України.
В різний час, в різні дні інформація давала різні цифри. Від
самого початку, коли стало зрозуміло, що з терористами немає
контакту, посольство отримало доручення звернутися через засоби
масової інформації до громадян Москви, області, інших республік
для того, щоб отримати інформацію про вірогідність присутності в
театральній залі громадян України, які могли там опинитися. На цей
час в посольство надійшло тридцять таких звернень.
Міністерство закордонних справ разом з Міністерством
внутрішніх справ України проводить звірку достовірності цієї
інформації. Але посольство діє наступним чином. Скориставшись
можливістю, що терористи пішли на контакт тільки з народним
депутатом Росії, і він народний артист чи заслужений Чеченської
Республіки Кобзон і ще двома депутатами, а також представниками
Червоного хреста і зараз очікуємо, що будуть допущені представники
міжнародної організації "Лікарі без кордонів", вдалося передати
повний список, тридцять людей, навіть якщо там до кінця не
підтверджено, що вони є українці.
Ми виходимо з того, що в залі може бути значно більша
кількість громадян України, які не можуть отримати підтвердження
від своїх родичів чи знайомих, що вони саме там.
Тому посольство зосередилося саме на те, щоб терористі
зрозуміли, що ми будемо вимагати, щоб з'ясувати до кінця хто з
громадян України там знаходиться.
Посольство України виходить з того, що терористи на якомусь
етапі заявили про своє бажання відпустити всіх заручників, які є
іноземцями. У тому числі і українці.
Посольство діє разом з посольствами інших країн і це всього
мова йде про 75 іноземців, які знаходяться в цьому залі - в
театральному залі, і іде таким чином взаємодія.
На жаль, останній контакт представника Червоного Хреста він був
20 хвилин тому. За 5 хвилин як зайшов в цей зал я мав розмову з
Білоблоцьким, нашим послом. Він вийшов і інформація є така, що
терористи не готові зараз реалізувати те своє, ту свою заяву про
звільнення іноземних громадян - іноземних заручників.
Наступний контакт очікується о
16.30 по московському часу.
Посол, Генеральний консул, інші співробітники посольства
постійно знаходяться на місці перебування штабу, який знаходиться
поруч з театром. Мають доступ до інформації, яку передає
координаційний штаб ФСБ Росії, постійно в контакті з пресою,
постійно в контакті з родичами українських громадян, з своїми
колегами з інших посольств.
Іде за повідомленням з Москви іде скоординована робота
місцевої влади для того, щоб обійтися без жертв, інших жертв (вже
одна жертва є) із тим все ж таки, щоб добитися звільнення
заручників.
Чому я називав тих, хто захопив заручників, терористами? З
тим, щоб у нас було розуміння духу і букви двох заяв: заяви
Президента України в ніч з 23 на 24 (це була перша заява, яку
здійснили офіційні чинники з зарубіжжя) і заяви Міністерства
закордонних справ, яка кваліфікувала те. що відбувається в Москві
як прояв тероризму.
Україна є стороною до двох великих міжнародних конвенція:
Страсбурзької 77-го року в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН
79-го року. Я хотів би зачитати, щоб у нас було порозуміння в
наших діях, в наших коментарях.
Страсбурзька конвенція пункт "д" статті 1 говорить, що
злочини пов'язані з викраданням людей, захопленням заручників або
незаконним затриманням не можуть розглядатися як політичні злочини
або як злочини, пов'язані з політичними злочинами, або як злочини,
вчинені з політичних мотивів, ці злочини кваліфікуються як
тероризм. Тому ми приєдналися до голосу всієї міжнародної
спільноти, кваліфікуючи саме цю дію як тероризм.
Україна на рівні офіційних чинників співпрацює з міжнародними
антитерористичними організаціями, пропонуючи свої можливості в цій
сфері, а також в сфері міжнародної ї підтримки.
В зв'язку з кризовою ситуацією, яка склалася, створена
державна координаційна група, її координатор і в Раді національної
безпеки і Адміністрації Президента. Президент постійно на зв'язку
і я хотів вас проінформувати, що він прийняв рішення завершити
достроково візит і в цей час уже має приземлитися в Борисполі з
тим, щоби продовжувати цю роботу. Це важливо в контексті
наступному. Ми дуже просили б всі бажання, всі можливості, які
мають народні депутати, координувати з офіційним штабом, які є в
Україні з тим, щоби не зашкодити операції, яка проводиться
спільно, не зашкодити політично і організаційно.
На жаль, ми мусимо констатувати, що ті дії, які вже
здійснені, не скоординовано, вони можуть нанести шкоду, шкоду
звільнення в першу чергу громадян України. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Одну хвилиночку. Я думаю, що як є
запитання, давайте ми такі уточнюючи зробимо, щоб Юрій
Анатолійович мав можливість відповісти. Будь ласка, Андрій Шкіль.
Ну, я дивлюся, шановні колеги. Та не потрібно записуватись. Я
думаю, що ми зараз коротко, щоб не перетворювати в обговорення
цього питання, щоб ми тут не зашкодили, були максимально
витриманими у цьому питанні.
13:00:29
ШКІЛЬ А.В. Дякую.
Шановний доповідачу, звичайно, я розумію вашу стурбованість
долею українців, які є заручниками у цьому концертному залі. Але
мені турбує інше: наскільки інтенсивно ведеться робота по їхньому
звільненню? Які такі плани існують між Україною і Росією про
спільне звільнення заручників, якому можуть зашкодити народні
депутати, зокрема, я? Яку підтримку ви можете мені надати, тому що
в будь-якому випадку я сьогодні вилітаю в Москву і буду
використовувати всі ті зв'язки, які маю я як і народний депутат, і
як керівник УНА-УНСО з тим, щоб звільнити заручників, які там
опинились і утримуються зараз? Ви знаєте, що пріоритетність
звільнення українців поза сумнівом в даній ситуації. І я
запропонував свої послуги ще добу тому, і жодної реакції ні від
Білоблоцького, ні від ефемерного і не існуючого, як на мене, штабу
в Україні не було, тому що, якщо не було реакції цього штабу,
значить, я відповідно можу характеризувати те, що він зараз
відсутній. Яку допомогу ви мені можете надати, коли я буду в
Москві, тому що я готовий вам надати всі ті можливості, які я маю?
Дякую.
СЕРГЄЄВ Ю.А. Дякую. Про шкоду, коли я говорю, шкоду, в першу
чергу, іміджу, якщо ми, ми можемо нанести неточними політичними
діями. Я недаремно зачитав цитату з Страсбурзької конвенції. Мова
йде про те, що є антитерористична коаліція, до якої Україна
приєдналась, тому треба розділяти конкретні речі. Конкретна річ є
це захоплення заручників, це є тероризм, тому ми маємо
кваліфікувати саме це безвідносно до процесів, які відбуваються в
Чечні. Ми маємо кваліфікувати факт, який є. Так робиться і в наших
заявах.
Наступне. Про що мова йде? Ви, абсолютно, праві. Ми маємо, в
першу чергу, забезпечити звільнення наших громадян. Я вважаю, що
ті дії і плани, які задіяні зараз, не тільки в співпраці з
Москвою, і з ФСБ, ну і з іншими країнами, в тому числі з
ісламськими, мусульманськими організаціями, з представництвами
різними. Ми сподіваємося, що це дасть позитивне рішення.
Тому, коли я кажу, що може зашкодити і організаційно,
російська сторона, яка керує цим процесом, організовує ці всі
заходи, вона звернула увагу на те, щоб не було хаосу і біганини.
Тому, я просив би, звертайтеся до посольства, посол постійно на
місці, він знає, що робити і інформація, яка корисна, буде
використана. Прошу!
ГОЛОВА. Будь ласка, Чубаров. Я всіх бачу. Чубаров, Заєць,
Ключковський, Мовчан, Кармазін, Чорновіл. Я всіх бачу, всі
поставите питання.
Павловський. Шановні колеги, давайте враховувати, що в нас
час є на різне вже.
13:03:45
ЧУБАРОВ Р.А.
Шановний Юрію Анатолійовичу! Дякую за нагадання, щоб ми
працювали в координації з посольством і штабом. Саме так я
збираюсь робити, але питання в мене в іншому.
Одне з останніх повідомлень центру зв'язку з громадськістю
ФСБ Росії, свідчить про те, що російські офіційні структури
виступають проти звільнення заручників за національного знаку або
за належністю до громадянства тієї чи іншої держави. Я вам менше
всього хочу дискутувати з цієї причини, але, як на мене, російська
сторона визначила для себе дві задачі.
Перше. Не піти ні на які поступки до тих, хто захопив людей.
І друге, врятувати життя заручників. Можливо, перша задача для
них, є більш важливою, ніж друга. Але, в нас же тільки,
українській стороні, тільки одна задача, врятувати життя людей. Чи
розуміємо ми це, розбіжність цілей і чи ми діємо відповідно до
того розуміння? Дякую!
СЕРГЄЄВ Ю.А. Абсолютно, розуміємо. Тому що є міжнародні
правила поведінки, коли є такого роду випадки. Принцип такий,
добитися звільнення максимально можливого.
В тому порядку, який буде логічно визначений з тим, щоб не
допустити жертв. Тому питання всіх разом, поодинці, це питання
визначено вже міжнародними правилами. Тому ми і говоримо: є
можливість звільнити німців - звільняйте німців, є можливість
звільнити українців, ми домагаємося, щоб звільняли партіями.
Ви звернули увагу на те, що пішло звільнення кількох груп
немотивованих, нелогічних і не зрозумілих. Поведінка терористів не
зрозуміла. Не зрозуміла. Вони випустили трьох росіян, трьох
чоловік і жінок російського походження, випустили зараз дітей, і
тому їхня поведінка, на жаль, не зрозуміла. Ми стоїмо на позиції,
яка існує: відпускати всіх по мірі можливості, а ця можливість,
вона приходить ситуативно. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, Іван Заєць.
13:06:01
ЗАЄЦЬ І.О.
Юрій Анатолієвич, ви мене дещо розчарували своїм
повідомленням.
Ви нам читаєте лекцію про те, що таке тероризм, переконували
нас у тому, що ми повинні засуджувати тероризм. Ми всі засуджуємо
тероризм, ми всі стурбовані тим, чи будуть наші громадяни
звільнені, чи не будуть? Це є головне наше запитання.
Ви знаєте, що засоби масової інформації повідомили, що наші
громадяни можуть бути звільнені, українці, за однієї умови: коли
буде повна ідентифікація цих людей, що вони є українцями.
Я хочу вас запитати, чи це повідомлення відповідає дійсності
і чи наші органи влади готові до того, щоб дуже швидко зреагувати
на таку і подібні вимоги.
Навіть якщо треба взяти документи і завезти літаком у Москву,
то це треба зробити з одну годину, і ці документи повинні там
бути.
І друге, чи вживаються все-таки інші дії,
...................... говорили по лінії громадських організацій?
Я б не хотів би, щоб ми говорили тільки, я ж кажу, одними
конвенціями. Треба вжити абсолютно всіх дій по лінії громадських
організацій, інших зв'язків, щоб наших людей звільнити.
ГОЛОВА. Питання зрозуміле, будь ласка.
ЗАЄЦЬ І.О. Я вже завершую.
Бо звільнення українців, це на користь іде іншим людям, тим,
хто...
СЕРГЄЄВ Ю.А. Зрозуміле питання. З приводу наших громадян
списків. Я можу залишити ті списки, які у нас є. Вони передаються,
опрацьовуються в плані ідентифікації людей.
Прошу? Значить, у людей, які йдуть в театр, практично ні в
кого нічого немає. Значить, що робиться в Україні. Ми зараз
терористам передали той список, який ми отримали, зібравши
інформацію. Зараз збирається інформація тут, в Україні, для того
щоб мати паспорти і так далі.
Ми виходимо з того, що терористи на початку сказали, що
відпустять українців, і потім сказали, що відпустять взагалі всіх
іноземців. На жаль, я вже сказав про те, що останній контакт
привів до того, що вони зараз утрималися від виконання своєї цієї
обіцянки, утрималися. Наступний контакт буде о 16.30. І все ж таки
на наполягання і з боку і України, інших міжнародних, інших наших
колег по міжнародному співтовариству він відбувається, є тиск з
боку послів. Посли постійно там і готові, я хотів вам сказати про
те, що, коли з'явилася інформація про те, що терористи відпустять
заручників, якщо будуть посли або генеральні консули, щоб вони
зайшли в приміщення, і тоді вони відпустять, були готові наші
посли, був готовий і наш генеральний консул. Я більш того скажу,
що вони запропонували себе в обмін. Тому мені здається, що ми
взяли весь, чи започаткували весь можливий арсенал можливих дій, в
тому числі і роботі з громадськими організаціями, і не тільки в
Україні, але й поза межами, де є відповідні центри.
Тероризм я згадав тільки тому, що на адресу Міністерства
внутрішніх справ прийшла критика з приводу різкості нашої заяви.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Ключковський. Я тільки прошу:
лаконічне запитання, лаконічну відповідь. Бо ми цим самим, тут
обговорюючи, не вирішимо проблему.
13:09:32
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Юрій Ключковський, "Наша Україна", Народний рух
України.
Шановний доповідачу, я не буду лаконічним, оскільки занадто
важлива проблема. Я хотів би нагадати, що для кожної держави у
таких критичних ситуаціях, а це дійсно серйозна ситуація, завжди
на першому місці має бути єдина мета: порятунок власних громадян.
Інакше який сенс у цій державі і у самій інституції громадянства?
Так поступали завжди американці, і нагадаю вам, як вони поступали
в Ірані і не боялися, як їх назвуть терористами, чи ні. Так
поступають і інші країни.
Я не хочу кваліфікувати цю ситуацію, яка страшенно вигідна
Росії, оскільки стає вона основною жертвою тероризму і буде мати
розв'язані руки для всіх потрібних їй дій, але я хочу спитатися
вас, чи можете ви офіційно оголосити, яку головну мету ставить
українська дипломатія і українська держава у цій ситуації. Тому що
з ваших акцентів, які ви розставили в інформації, можна зрозуміти
так, що головна мета - це правильна кваліфікація цього як теро...
ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте. Виключіть мікрофон.
СЕРГЕЄВ Ю.А. Відповідь. Я дозволю собі сказати, що ваше
запитання про головну ціль офіційної влади є абсолютно недоречним.
Для нас головне є звільнити заручників. Є це головним і на це
працюють всі органи влади для того, щоб максимально реалізувати ці
всі наші завдання. Це є головним, а не врятування, як ви натякаєте
іміджу сусідньої держави. Це є головним. І я переконаний, що той
арсенал засобів, якій зараз застосований, він на цей момент, він є
достатнім. Прошу.
ГОЛОВА. Народний депутат Мовчан. Шановні народні депутати, я
просто тих, який ми вже назвали, ми переходимо в обговорення, це
нагадувати буде, треба зараз працювати. Давайте будемо
завершувати. Зараз, одну хвилину. Я наголосив Мовчан, Кармазін,
Чорновіл і Павловський, все. У нас є "Різне", у "Різному" тоді
буде все говорити, що вважаєте за потрібне. Все.
13:11:51
МОВЧАН П.М.
Шановний Юрію Анатолійовичу, із інформації, яка надходить із
багатьох каналів, інформаційних засобів масової інформації відомо,
що захопники -це громадяни Росії. Я не буду давати оцінку тому, що
відбувається і в наслідок чого це відбувається. Мене виключно
цікавить так, як і Івана Зайця і Ключковського, і багатьох, і
власне всіх нас, чи оперативно ми скористалися тією ситуацією, чи
можемо скористатися, яка надана була можливість дійсного
визволення наших громадян. Це питання ідентифікації чисто
відсотково ідентифіковані?
І друге. Чи ми повинні допомогти через певних депутатів, які
зголосяться сьогодні, буквально, сьогодні оперативно включитися у
визволення громадян України? Дякую.
СЕРГЕЄВ Ю.А. Частково на це чи в повній мірі відповідь була
на це запитання, якщо збір інформації про громадян з України,
заручників, відбувався саме тим способом, про який я сказав,
оскільки немає контактів і небажання терористів спілкуватися з
офіційними представниками.
Отримати повні списки нам не вдавалося. Тому отримали так, як
отримували. І МВД оперативно опрацьовує підтвердження громадянства
цих людей.
Але хотів би звернути вашу увагу. Навіть не отримавши, тому
що інформація йде. Сьогодні вночі ми отримали ще дев'ять прізвищ.
А вранці була можливість передати ці списки на вимогу терористів.
І посол передав так, як воно є. А далі йде процес ідентифікації.
Ми не виключаємо, що знову з'являться якісь люди. Все одно будемо
передавати туди.
ГОЛОВА. Кармазін, будь ласка.
Лаконічно давайте, будь ласка, бо тут вже в "різному" йдуть.
Ми всі продемонструємо, що ми за те, щоб звільнити людей, щоб
всі були живі, здорові. Я думаю, що все, досить. Це не обговорення
питання. Інформацію ми заслуховуємо.
СЕРГЕЄВ Ю.А. Я, якщо дозволите, скажу наступне.
ГОЛОВА. Будь ласка, Кармазін, ваше запитання. Я сказав,
Кармазін, Чорновіл і Павловський. Ми ж домовилися, на цьому
завершуємо. Переходимо до різного. В різному будете все говорити,
що завгодно.
13:14:18
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія
захисників Вітчизни.
Шановній Юрію Анатолійовичу! В мене до вас запитання і
пропозиція. Чи розглядалося урядом України, Радою національної
безпеки України питання щодо термінового відрядження до Москви
Прем'єр-міністр України, міністра закордонних справ України
Зленка, щоб цим рівнем представництва, підвищенням рівня
представництва показати нашу увагу до захисту, по-перше, своїх
громадян.
І по-друге, чи підняли ви і подивилися скільком ми громадянам
Чечні, які приїхали... громадянам Російської Федерації, які
приїхали, надали притулок і чи довели до них по засобам масової
інформації, що, шановні, ми ж ваших громадян теж приймаємо...
ГОЛОВА. Дякую. Питання зрозуміле. будь ласка.
СЕРГЄЄВ Ю.А. По обидвах питаннях позитивна відповідь.
Є... Ми плануємо відрядження міністра закордонних справ.
ГОЛОВА. Будь ласка, Тарас Чорновіл.
13:15:32
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний доповідачу, у мене 2 коротких питання. Перше. Чи
собі задаєте просто звіт, що ці дві заяви, якими так гордитеся,
фактично поставили життя саме українських громадян під неймовірну
загрозу?
І друге питання. Ми з Андрієм Шкілем зараз вилітаємо у
Москву, вже замовили білети і за кілька годин будемо там. У мене
питання. Чи ви можете гарантувати від Міністерства статус
максимального сприяння чи хоча би нормального контакту з нашим
посольством там у Москві і з тим, як ви кажете, штабом в Україні.
І координати.
СЕРГЄЄВ Ю.А. Прошу. Посол Білоблоцький знає про те, що
народні депутати проявляють ініціативу. Він готовий співпрацювати
і координати я вийду зараз і напишу, так щоб вам було зрозуміло. В
мене немає під рукою, але я подивлюся в записнику.
ГОЛОВА. Народний депутат...
СЕРГЄЄВ Ю.А. Те, що стосується чи даю я собі звіт. Я даю собі
звіт як громадянин України, яка взяла на себе зобов'язання в
рамках Ради Європи і Організації Об'єднаних Націй. Тому наші
обидві заяви базувалися саме на цьому - на визначенні. Ще раз
повторюю...
ГОЛОВА. Добре, зрозуміло. Дякую. Народний депутат
Павловський. Я зрозумів.
13:16:45
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую, Володимире Михайловичу. Юрій Анатолійович, тут не
дуже відчувається, що ви в першу чергу турбуєтесь про наших
громадян. Мені навіть було прикро, що ви використали половину
часу, щоб хвалити Президента і принизити депутатів. Ви навіть
забули...
ГОЛОВА. Ви, будь ласка, сформулюйте питання.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. А питання таке. Ми проголосували Верховною
Радою, а питання таке. Я хочу ще раз прямо як наполягання, що
повинні негайно сприяти депутатам, які виявили бажання, вважайте,
що це доручення Верховної Ради, ми можемо проголосувати, що вони
повинні прийняти за своїм бажанням і за нашим дорученням активну
участь у визволенні наших громадян.
СЕРГЄЄВ Ю.А. Я коротко вам відповім, щоби у вас дійсно було
правильне враження. Виявив народний депутат Підпалов Олег Петрович
бажання летіти, він передзвонив мені, проконсультувався, взяв всі
телефони і він поїхав, і він там.
Тому коли... Я прошу, щоби ви зрозуміли, є порядок.
ГОЛОВА. Дякую, Юрію Анатолійовичу, сідайте, будь ласка.
Шановні народні депутати, ми домовляємося таким чином, що ми
даємо доручення зараз від імені Верховної Ради міністерству
закордонних справ надати всіляке сприяння тим народним депутатам,
які мають можливість по лінії громадських організацій, по інших
лініях сприяти позитивному вирішенню питання звільнення
українських громадян. Я просив би вас, Юрію Анатолійовичу, дати
допомогу насамперед нашому колезі Чубарову, який готовий до
посередництва.
І я ще раз хотів би на завершення сказати, шановні колеги, я
ще раз хотів би сказати. Я думаю, що таке питання, в якому йдеться
про життя людей, повинно нас консолідувати, а не для того, щоби
показати свою політичну лінію.
Переходимо до "Різного". Я всім, я сказав всім, будь ласка,
звертайтеся.
Народний депутат. Висвітіть на табло всіх, хто записався на
виступ з трибуни в "Різному". Народний депутат Пузаков,
підготуватися Пузаку.
Я ще раз говорю, ми час вичерпали. Будь ласка просіть у
когось право на слово. От у Мельничука попросіть, будь ласка, у
колеги по фракції і виступайте.
13:19:04
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України.
Я на прохання виборців у цьому місяці звернувся з
депутатським запитом до Прем'єр-міністра України Кінаха про
незадовільне виконання місцевими органами виконавчої влади на
Кірорвоградщині закону України "Про металобрухт", хоч такий запит
від області був не першим. Кіровоградщина чекала дієвих заходів
щодо припинення порушень законодавства, але тих дієвих заходів так
і не діждались.
Ми отримали просто відписку Олега Дубини, першого
віце-прем'єр-міністра, в якій значиться, що за наданою від
облдержадміністрації інформацією місцевими правоохоронними
органами і обласною комісією з координації та контролю за
дотриманням вимог чинного законодавства при здійсненні операцій з
металобрухтом ведеться значна робота щодо виявлення та розкриття
злочинів, виявлення та усунення порушень законодавства,
притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності.
Олег Дубина зазначає, що з початку року на підставі подання
облдержадміністрації Мінпромполітики анульовано три ліцензії, 8
копій ліцензій, зупинено дію 2 ліцензій та 2 копій ліцензій. А я
думаю, що, мабуть, їх всі потрібно було анулювати за порушення
законодавства.
За даними, отриманими від філії обленерго, на території
області діють 267 приймальних пунктів металобрухту, з яких
необхідні ліцензії мають лише 55. Олег Дубина повідомляє, що в
регіонах України проводилась цілеспрямована робота щодо виявлення
нелегального сектору у сфері підприємницької діяльності з
металобрухтом. Ось як вона проводилась в Кіровоградській області.
Тільки за 9 місяців цього року на об'єктах ВАТ
"Кіровоградобленерго" скоєно 849 крадіжок, в результаті яких
викрадено 739 кілометрів або 98 тонн неізольованих проводів; 27
силових трансформаторів, 73 одиниці різного обладнання, що містить
кольорові метали; 31 тонну трансформаторного масла, 106 тонн
кутників металевих опор, 585 залізобетонних та дерев'яних стояків
ліній електропередач. Загальні збитки від крадіжок за цей період
склали 4,3 мільйона гривень. За цих же 9 місяців скоєно 849
злочинів, крадіжок на електролініях, а розкрито тільки 44.
Не може не турбувати ріст числа відмов у розгляді справ. У
відділах міліції не приймаються заяви під різними приводами. Таких
відмов тільки Кіровоградобленерго на сьогодні має 188 проти 144 в
минулому році крадіжок залишаються значними. Ситуація в області
вийшла із-під контролю і набувала масштабів стихійного лиха.
За наказом виборців, я заявляю протест проти бездіяльності
владних структур і вимагаю негайно заборонити діяльність пунктів
прийому чорних та кольорових металів на території області. І
негайно прийняти статті про кримінальну відповідальність за
збереження, перевезення, продаж чорного та кольорового металу. І
прошу мій виступ врахувати, як повторний запит до прем'єр-міністра
України Кінаха. Дякую!
ГОЛОВА. Дякую!
Народний депутат Мельничук, фракція соціалістичної партії
України. Підготуватись Борису Олійнику.
Немає Мельничука? А ви з місця будете виступати? З місця
увімкніть мікрофон, будь ласка.
13:22:44
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Фракція соціалістичної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Взяти слово
на сьогоднішньому засіданні, мене змушує грубе порушення
конституційних прав буковинців, законів щодо засобів масової
інформації, національних менших в Україні, переслідувань
буковинських журналістів з боку Чернівецької обласної державної
адміністрації. Не виключена можливість, появи на Буковині свого
Гонгадзе. Вкрай панує справжньо не контрольований безлад, що
склався навколо газети "Час", "Буковинські вічі","Зорі Буковини".
Співзасновником двох останніх на протязі не одного року, була
чернівецька обласна рада, названі часописи всебічно послідовно
висвітлює внутрішню і зовнішню політик української держави,
простих буковинців. І за звичай діяльність свого засновника
"Зорілі Буковини", знають не лише в нашій області, а й за її
межами: в Румунії, США, Канаді, Ізраїля, Австралії.
20 відсотків населення Буковини, це молдавани і румуни. На
протязі 61 року, газета "Зорілі Буковини" мала свою державну, ті
меншини мали свою державну румуномовну газету. Але голова обласної
державної адміністрації займав тоді два крісла, зробив все, щоб
цих двох газет не стало.
В середу по вашому завданню, Володимир Михайлович, за що я
вам вдячний, це питання розглянув профільний комітет, за що я дуже
вдячний пану Томенку.
Більше того, 13 вересня поточного року за кілька метрів від
своєї квартири, де проживає головний редактор газети "Час" Петро
Кобелко, на нього було вчинено напад невідомих зловмисників. Без
єдиного слова нанесено було удари по голові, ребрах, бризнули в
обличчя "Черемухой" і зникли.
Порушена кримінальна справа по сьогоднішній день не
просунулась ні на йоту. Сам пан Кобевко впевнений, що це не напад
на замовлення, а простонапросто на протязі років Чернівецька
облдержадміністрація знищує цю газету "Час", а правоохоронні
органи не приймають міри.
Хотів би ще сказати: спасіть буковинські ліси, які
вирізаються чернівецькою лісовою мафією і вивозяться за безцінь за
межі області і за кордон, бо звернення до керівників області
позитивних результатів не дають. Після кожного такого звернення ще
інтенсивніше працюють загони лісорубів. А залізнична колія не
встигає охолонути від перевантажених вагонів і свіжого кругляка.
Я отут дивувався, що таке терористи і як вони оточували, а в
палаці Президента я був серед тих 50-ти депутатів, ми теж були
оточені. І дякуючи вам, Володимир Михайлович, нам хоча б подали
воду і дали трошки сходити, куди потрібно. Так що відбуваються і в
нас такі речі. Дякую.
ГОЛОВА. Борис Ілліч Олійник, після нього виступатиме народний
депутат Оржаховський.
13:26:23
ОЛІЙНИК Б.І.
Дякую. Вельмишановне товариство, хотів би поділитись деякими
тривогами, виходячи з гіркого досвіду.
26 серпня 1991 року, коли на останньому з'їзді нардепів
колишнього союзу вже верховодили переможці від "Білого дому",
складаючи списки на предмет арештів, я все ж виступив, зауваживши,
пробачте за самоцитацію наступне: "А тепер хочу звернутись до
переможців: над усе стережіться тих витязів, які примазуються до
вас, звиклі торгувати, вони відтіснять вас, благородних лицарів і
пожнуть плоди ваші, і зроблять усе, аби переможці розкололись і
пішли один на одного.
На жаль, мої передбачення справдилися. Свідчення тому -
розстріл Єльциним того ж таки Білого Дому в 1993-му, де загинули й
учорашні переможці від рук примазанців, учорашніх ортодоксальних
партійців, що переродилися у мутантів-перекинщиків, котрим за всіх
часів потрібна була не Росія, а влада.
Виходячи з сумного досвіду, я намагався остерегти наших
в'язнів честі, істинних патріотів, котрі по тюрмах і таборах
вистраждали незалежність України і котрі як ніхто мали право на це
свято, я їх закликав придивитись, хто прилип до них і кого вони
виносять на своїх раменах на владний олімп. А винесли вони тих же
мутантів-перекинщиків, котрим потрібна не Україна, а влада і
гроші.
Протестні акції, які відбуваються нині в Україні, - це
конституційне право народу, тим паче що корумпанти, клани і злодії
в законі перейшли червону рису: резерв терпіння вичерпується. Але
моральне право виводити людей на барикади мають лише ті, хто
послідовно впродовж років змагався за зміну системи влади, не
зупиняючись перед загрозами і погрозами, а часом і ризикуючи
життям, а дехто наклав головою. Ви їх знаєте поіменно. Саме до
них, лицарів честі, вкотре звертаюся: чи не помічаєте, як вас
облипають і стані коммутанти, і новітні, ще вчора ревні
цілувальники пантофлі, лизунчики системи, які раптом обертаються
на таких ще ревніших побивачів, та таких голосних, що вас уже
інколи ледве й чути.
Я в тому віці, коли вже треба думати не про грішне, себто про
владу, а про душу. Відтак вважаю за свій обов'язок ще раз
звернутися до лідерів честі. Перед праведним ділом огляньте все ж
таки свої лави, аби до них знову не прослизли ті, хто узавтра
пожне у муках вирощені плоди ваші і знову правитиме нами.
Звертаюся поза партійними чи груповими уподобаннями, а просто як
українець.
"Гей, пильнуйте, хлопці-радикали,
коммутантів незмінима суть,
нас вони учора продавали,
вас вони узавтра продадуть".
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів,
підготуватися Шершуну.
13:30:03
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.
Шановні колеги, виборці.
Вийшов я на парламентську трибуну, щоб привернути увагу перш
за все державних посадовців до проблем ветеранів війни та праці,
які є на Херсонщині, я думаю є вони і у нашій Україні. Зокрема
хочу познайомити вас із зверненнями, котрі останнім часом
надходять до мене від ветеранів селища Білозерка та багатьох інших
і стали можливими, мабуть, після того, як ми надто швидко прийняли
бюджет України на 2003 рік у першому читанні. Цитую.
Ми ветерани війни, праці та військової служби села Білозерка,
що на Херсонщині, глибоко обурені намірами уряду лишити нас
конституційних прав, відібрати пільги ветеранів на комунальні
послуги та інше.
Якщо ви з висоти ваших державних посад так зневажливо
ставитеся до старшого покоління, ветеранів війни і праці, ваших
батьків, бабусь та дідусів, то у вас нічого святого не має за
душею. Наше покоління врятувало Європу від коричневої чуми
фашизму, відбудувало зруйновану війною країну, створило всі ці
блага, якими ви користуєтеся тепер і так безбожно знищуєте.
Що таке субсидії і адресна допомога нам добре відомо тут на
місцях. Її у достатній мірі мають практично ті, хто зміг достати,
правдами-неправдами відповідні справки і хто не створював ніяких
матеріальних благ. А старенька бабуся, на жаль, яка все життя
працювала на полі чи на фермі, ростила хліб і до хліба, сьогодні
такої змоги не має. А старенький дідусь, який пройшов з боями всю
Європу чи в 13 років сів на трактора, змінивши загиблого батька, і
все життя працював в полі, ростив хліб, годував країну і армію і
має пенсію 150 гривень, якої хіба що на цигарки вистачає, він теж
не має права на тут допомогу, бо йому при розграбуванні
колективних господарств дісталася шматина землі, за яку йому
орендатор вділить трохи зернових фондів, бо врожайність в наших
краях після знищення поливної системи не перевищує 19-15 центнерів
гектара, а йому ж треба найняти техніку, придбати паливо, сплатити
борги. То що вже старому дідусеві за оренду землі залишиться?
Отже, він теж не має право на світло, тепло і шматок м'яса в
борщі, не говорячи вже про ліки.
А ви у цих людей намагаєтеся відібрати це й останнє - повагу
молодшого покоління. Бо ветеран, який користується пільгами,
користується і елементарною повагою. Вони достойні, вони це
заслужили багаторічною працею, своєю відданістю Батьківщині, своїм
чесним життям".
Підписи відповідні, 560 ветеранів селища Білозерка і підпис є
голови ради ветеранів. Дякую за увагу.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Шершун Микола Харитонович. Наступний Єщенко.
13:33:23
ШЕРШУН М.Х.
Микола Шершун, Рівненщина , фракція Аграрна партія України.
Шановний головуючий! Шановні колеги! Останнім часом до мене,
та інших народних депутатів, почали масово звертатися сільські
вчителі. Їх турбує одне - порушення Закону України про освіту,
зокрема, її 57-ої статті, де йдеться про гарантії держави щодо
пільгового користування житлом, опаленням та освітленням згідно
встановлених норм працівникам освіти на селі та
вчителям-пенсіонерам, які проживають у сільській місцевості, а
також гарантованого їм права на отримання у власність земельних
ділянок.
Не буду акцентувати увагу на останньому, бо особисто вважаю,
що вчителя держава має фінансово захищати так, щоби у нього не
виникало думок про те, як прожити і обробити землю, а зусилля були
спрямовані лише на одне - якість навчання дітей.
А щодо пільгового користування житлом згідно встановлених
норм, то цей пункт закону абсолютно не виконується за останні
роки. Зважаючи на те, що місцева казна, наприклад, на Рівненщині,
як і в багатьох інших регіонах України, є дотаційною, щонайменше,
здивування викликає рекомендації оплачувати згадані пільги
сільським вчителям за рахунок утримання закладів освіти. Але
сьогодні 80 процентів усього фінансування галузі йде на виплату
заробітної плати педагогам, решта - на оплату комунальних послуг
закладам освіти. Очевидно, що з цих 20 процентів на місцях не
зможуть відірвати на покриття пільг за 57 статтею закону жодної
копійки. Виходить, що сільському вчителеві пропонують вибирайте
або пільгове користування житлом, або зарплата.
У законі про державний бюджет на
2003 рік, який ми з вами прийняли в першому читанні, стаття 56
пропонує зупинити дію основних положень 57 статті закону про
освіту. Тобто якщо ми приймемо бюджет на 2003 рік у цьому вигляді,
то в наступному році з села можуть втекти ті вчителі, які там ще
є.
Шановні колеги, ми повинні сьогодні не просто творити закони
або зупиняти дію вже існуючих. Верховна Рада як одна з гілок влади
в Україні повинна контролювати і вимагати виконання цих законів,
бо влада сильна тільки тоді, коли здатна змусити виконувати
закони.
Тому я закликаю всіх народних депутатів, всіх членів
Бюджетного комітету Верховної Ради, членів уряду. Якщо ми
розуміємо роль освіти особливо на селі, давайте знайдемо і
закладемо кошти на виконання державних зобов'язань перед
педагогами, давайте зробимо все можливе, щоб постанова Верховної
Ради про підсумки парламентських слухань щодо освіти була
реалізована. В противному разі ми зневіримо у державі вчителів -
людей, які покликані "засівати" цю віру в маленьких громадянах
України. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам також. Народний депутат Єщенко, фракція
комуністів. Підготуватися Александровська.
13:37:03
ЄЩЕНКО В.М.
Шановна президія! Шановні колеги депутати! Шановна виборці!
Ми з вами виїжджаємо на округи, будемо працювати і 28 листопада
Україна буде відмічати 58 річницю звільнення України від
німецько-фашиських загарбників. Тому від імені своїх
колег-комуністів від всіх депутатів я вітаю в першу чергу
ветеранів, учасників війни, які звільнили Україну від німецької
чуми. Но тут ми не можемо сьогодні ветеранам сказати добре слово
за те, з якими вони звертаються до нас з проханням відновити
святкування 7 і 8 листопада, прийняти зміни до закону по статті 73
Кодексу законів про працю.
Ви знаєте, у січні 2000 року, так звана, більшість Верховної
Ради третього скликання знищила ці 2 дати по відзначенню Великої
Жовтневої соціалістичної республіки і, на жаль, Володимире
Михайловичу, вчора нам не вдалося проголосувати і відновити ці
свята. Тому я звертаюся до всіх громадян, до всіх жителів нашої
України. Фракція комуністів разом з фракціями соціалістів, "Нашою
Україною" і Батьківщиною продовжує боротьбу у рамках громадської
акції протесту і 7 числа вийдуть по всім селам, містам і в місті
Києві наслідкові заходи і акції протесту проти антинародного
режиму Кучми. Запрошую всіх прийняти участь у цих святкуваннях в
місті Києві 7-го числа о 10 годині ранку.
Разом з тим, я звертаюся від імені виборців нашої Черкаської
області, які живуть на селі. Вони сьогодні виступають проти
антинародного закону, указу Президента, який прийнятий був у
грудні 1999 року про реформування агропромислового комплексу. Ви
знаєте, тут ми кажемо про тероризм в Росії, а ми сьогодні можемо
сказати про тероризм, який проходить у нас на селі, якщо 25 серпня
2000 року вчинено замах на жителя села Крапівне Задоніжського
району Черкаської області Отоманюка. Я звертався з депутатським
запитом і просив, щоб це питання розглянули, але начальник
обласного управління внутрішніх справ Кочегаров сказав, що ніякої
кримінальної справи не буде порушуватись. Тому я ще раз прошу,
Володимире Михайловичу, звернутись до прокуратури з цього питання.
Ну, і про промисловість. Я представляю сьогодні Комітет з
питань промислової політики і звертаюся також до, Володимире
Михайловичу, вас. Я звернувся до Кінаха з питання Черкаського НВК
"Фотоприлад" розрахування за державне замовлення. Не можна так.
Перебуваючи на цьому підприємстві, прем'єр-міністр пообіцяв
колективу вирішити це питання. Пройшов час, а, як кажуть, воз і
нині там. Тому я думаю, що ці питання треба вирішувати на
державному рівні. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Александровська, фракція комуністів.
Потім виступатиме Гуров.
13:40:36
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Уважаемый президиум! Уважаемые депутаты! Очень часто в этом
зале звучит тезис о необходимости политической стабильности как
обязательном условии для преодоления экономического кризиса в
Украине. Очень правильное утверждение. Правда, необходимо
отметить, что в условиях тотального пренебрежения законом, прежде
всего, в структурах власти, циничного пренебрежения интересами
большинства граждан, в условиях лживого тракторвания фактов
истории политическая стабильность не возможна.
Определенный вклад, в кавычках, в дестабилизацию общества
вносят и те намерениях, переписать историю в угоду собственным
политическим амбициям. Я имею ввиду ряд законопроектов, внесенных
в Верховную Раду в последнее время. В том числе и председателем
Верховной Рады. И те законопроекты, которые были внесены раннее с
целью реабилитации ООН УПА.
Как к этим вопросам относиться наши избиратели, видно из
письма харьковчанина, адрессованное народным депутатам. Я его
цитирую.
"Уважаемые депутаты! До рассмотрения законопроекта,
поддержанного правительством Украины, касающейся реабилитации
фашистских формирований в ООН УПА и признания их воюющей стороной
с гитлеровской Германией, возможно остались считаные дни.
Убежден, что многие депутаты, кроме тех, кто придерживается
национал-фашистских позиций, проголосовал за рассмотрение этого
законопроекта, либо за незнание исторической правды и фактов о
преступлении ооновцев, либо под давлением сил, заинтересованных в
углублении раскола в обществе. И та, и другая стороны имеют еще
возможность предотвратить окончательную компроментацию Украины в
глазах стран антигитлеровской коалиции и всей мировой
общейственности, заблокировав рассмотрение предложения
правительства, либо вообще сняв разные эти вопросы, как на этот
счет выражена четкая позиция нюрберского межнародного трибунала
над нацистскими приступниками.
У вас имеется также возможность изстребовать ознакомиться с
материалами работы международной конференции, преступления ООН УПА
против народа Украины и стран Европы, состоявшееся в Киеве в 1997
году. Вывод и заключение этого форума, основано на исторических
фактах, не оставляющих никаких сомнений о фашистской сути
ооновских формирований.
Думаю, что позиция по данным вопросам, многих депутатов после
этого ознакомления измениться. Возможно она измениться и у наших
харьковских депутатах еврейской национальности, Допкини, Фельдман
и других, которые проголосовали за рассмотрение законопроекта,
реабилитирующих о кровавых извергов: Бондеру, Шугевича, Стецько.
Повинных в массовых уничтожениях еврейского населения.
Для иллюстрации, специально сошлюсь на иностранные источники
по данному вопросу. У Львовском издании польского автора Кормана,
о кровавых днях Львова в 1941 году, имеется фотокопия обращения
Степана Бандеры, в которой он призывает: "Ляхів, жидів,
комуністів, знищити без милосердня, не жалій ворогів української
народної революції!". А для подтверждения фактов генацида
еврейского народа, попросите у седящего возможно рядом с вами в
парламенте, вдовы саратницы своего мужа-фашиста, пани СтецькоЮ
изданной ее супругом за рубежем, мой житепис. Кстати, в нем ее муж
подчеркивает необходимость уничтожения еврейского населения по
образцам нацистов. Можно привести массу примеров и фактов по
данной теме, со ссылкой только на зарубежные издания самих
националистов, так как наши источники и подобными людьми, как вы,
подвергаются сомнению.
Своим поступком вы сделаете вклад в копилку антисемитизма,
подорвав доверие у избирателей нашего региона, где подавляющая
часть народа отвергает постулаты галичанского национал-фашизма.
Ваша репутация будет окончательно подорвана, если благодаря таким,
как вы, Бандере, Шухевичу и Стецько будет присвоено посмертно
звание "Герой Украины".
Своими действиями вы углубляете раскол в обществе. 2 октября
этого года на пресс-конференции в Харькове я заявил, что уважающий
себя еврей не должен вам подать руку. Не подам ее вам и я,
украинец, далекий антисемитизма за ваше фарисейство, за
предательство живущих и погибших от рук фашистов евреев.
Последнее предложение. Сомневаюсь, как бы вы поступили, если
бы, к примеру, решался вопрос реабилитации нацистского преступника
Эйхмана. Такие, как вы, возможно, проголосовали бы и за это. Есть
элементарное понятие чести, которое неотъемлемо от живого
организма, потеряв ее, индивидуум отторгается обществом.
ГОЛОВА. Прошу, завершуйте, не примушуйте мене відключати
мікрофон.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Завершаю. Вы, очевидно, поняли, что
добровольная сдача депутатских полномочий еще в какой-то степени
сохранила бы ваше лицо.
Александр.................
ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Гуров, фракція
"Народовладдя".
13:44:47
ГУРОВ В.М.
Шановні колеги! Вадим Гуров, Кривбасс, фракція
"Народовладдя".
Останнім часом до мене звернулись наукові працівники
інститутів, які відносяться до галузевих. Це я чув на всіх виїзних
засіданнях нашого комітету. Це в Кривбассі було, це в Запоріжжі,
це Донецьк, це Дніпродзержинськ. Прийнятий Закон України "Про
наукову у науково-технічну діяльність, в основному, вирішив
поставлену задачу - підвищення престижності і пріоритетності праці
науковців, проектантів і конструкторів.
В законі визначені основні правові, організаційні та
фінансові засади функціонування і розвитку науковотехнічної сфери.
Стаття 24 закону передбачає пенсійне забезпечення та
соціальний захист наукового працівника.
Проте наряду з позитивним моментом цієї статті, практична її
реалізація потребує доробки. Так, внесені зміни до цього закону з
1 січня 2002 року передбачаються виплату наукової пенсії не тільки
фахівцям, які мають вчену ступінь, а всім без винятку, хто
створював наукову продукцію чи займався науково-організаційною
діяльністю. Причому це відноситься як до .... середньо наукових
організацій, так і звичайних підприємств.
Закон передбачав виплату наукових пенсій за рахунок
Державного бюджету. Але з виходом змін до закону та Постанови
Кабінету Міністрів 1826 від 13.12.2000 року порядок фінансування
пенсій змінено. Різниця між сумою пенсій, призначена науковим
працівникам, та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших
законодавчих актів, здійснюється за рахунок підприємств,
організацій, де фахівець працював. Організації, чисельність яких
за останні роки різко зменшилась, не в змозі за рахунок своїх
коштів забезпечити додаткові відрахування до Пенсійного фонду
України та оплату пенсій нині працюючим та особам, які працювали
20-30 років тому назад.
Так, наприклад,
...................................Кривий Ріг, 30
співробітників зараз має, а повинен забезпечити пенсію понад 600
пенсіонерам. Ну, самі подумайте: якщо фонд зараз 100 тисяч
гривень, то вони повинні кожний місяць 200 тисяч гривень ще давати
доплати на працюючих пенсіонерів. Це також.....................,
Кривий Ріг. 110 працюючих, а 170 пенсіонерів, яких повинні
дотувати таким чином.
Разом з тим, згадана виплата різниці у розмірі пенсій є
відносно незначною, якщо дивитися у масштабах України. Це десь 4
мільйона гривень, в той час як відрахування науководослідних
інститутів до Держбюджету та державних цільових фондів тільки в
гірничо-металургійному комплексі України становить в минулому році
48 мільйонів. Це питання розглянула Верховна Рада минулого
скликання, було внесено зміни до закону, в якому передбачено
витрати, забезпечення працівників здійснювати з Державного
бюджету.
Тому все-таки я вважаю доцільним повернутися до розгляду
цього питання у Верховній Раді. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Лещенко. Підготуватися Карнауху.
13:48:20
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати,
шановні виборці. Сьогодні я ще раз хочу привернути увагу народних
депутатів України, Прем'єр-міністра та Президента України до
проблем нашого нещасного українського села. Проведені за останні
роки за указами Президента України заходи по реформуванню відносин
на селі, призвели до примусового, без згоди селян, знищення
колективних сільськогосподарських підприємств та радгоспів.
Наслідками цього є величезні масиви забур'яненої ріллі, різке
зменшення поголів'я худоби, кинута на призволяще соціальна сфера,
нечуваний рівень безробіття. Позбавлене гідних джерел для
існування та розвитку українське село деградує та вимирає.
Значна частина народних депутатів України, хоч і обиралася у
сільських виборчих округах, а також уряд і Президент, не зважаючи
на такий жалюгідний стан на селі, не переймається його проблемами.
Всі вони чекають 1 січня 2005 року, коли згідно з незаконно
прийнятим Земельним кодексом розпочнеться торгівля землею.
Підготовка до цього ведеться знову ж таки за указами Президента.
Селянам силомиць вручаються державні акти про власність на землю,
щоб згодом відібрати у них цю землю. Цей захід є аналогією обману
людей під час приватизації державного майна.
На жаль, більшість народних депутатів України, котрі входять
до складу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної
політики та земельних відносин, а також до фракції Аграрної партії
України та мають власний бізнес, що є представниками певних
фінансово-промислових груп, лобіюють у парламенті свої особисті чи
корпоративні інтереси. До проблем простих селян та села, їм немає
ніякого діла, бо їх бізнес якраз розцвітає за рахунок села.
Тим часом навіть новостворенні сільськогосподарські
підприємства знаходяться у жалюгідному стані. Вони потерпають від
тиску монополістів на ринку пального та сільськогосподарської
продукції. Наведу лише два приклади, характерні для всієї України.
Перше. На початку збирання врожаю різко підвищилися ціни на
пальне. Депутатикомуністи зразу ж відреагували і ініціювали
розгляд питання про підготовку до жнив на Дні уряду у липні 2002
року. Після цього урядом суттєвих заходів не було вжито. Тому
собівартість пшениці, наприклад, у приватному орендному
підприємстві "Малозагорівське" Березнянського району на
Чернігівщині сягнула 730 гривень за тонну. За цією ціною її
видавали селянам, в рахунок орендної плати за земельні паї. А
закупівельна ціна на ринку зерна у той час становила лише 350
гривень за тонну. Тобто нажилися монополісти, що торгують пальним,
та зернотрейдери.
Складна ситуація склалася також на початку збирання цукрових
буряків. Ми звернулися з запитом до Прем'єр-міністр України, уряд
відповів, що все в порядку. Але ми бачимо, що зараз ціна
закупівельна на буряк знизилася аж на 30 гривень у порівнянні з
минулорічними. Тобто при врожайності 30 центнерів з гектара
втрачається на гектарі 600 гривень Оце така допомога селу.
В Державному бюджеті для села виділяється копійки, нічого не
передбачається на підтримку та розвиток соціальної сфери, ні про
який паритет цін на сільгосппродукцію та промислову немає у мови,
техніка на селі зношена вщент. В той же час машинобудування ледве
дише. Доки буде тривати таке відверте знущання над селом та
сільським господарством?
Я ще раз звертаюся до Прем'єр-міністр України Кінаха Анатолі
Кириловича, до членів уряду. Поверніться обличчям до села,
припиніть його жорстоку експлуатацію, вживіть дієвих заходів щодо
розвитку сільського господарства. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Карнаух, фракція Соціалістичної
партії України. Підготуватися Майстришину.
13:52:08
КАРНАУХ М.В.
Микола Карнаух, 152 Лохвицький виборчий округ, фракція
Соціалістичної партії України.
Шановні колеги! Я, як і ви, є уповноваженим представником
українського народу. І тому звертаюся передусім до вас, виконуючи
волю своїх виборців, і хочу, щоб почув мене Президент.
На превеликий жаль, в Україні за всі роки не була створена
українська політичновідповідальна влада. Наша влада або, як ми
називаємо, політичний режим сьогодні робить все, тільки не вирішує
конкретні проблеми наших громадян. Президент і чиновники всіх
мастей і рівнів зосереджують свої зусилля навколо неіснуючих,
надуманих проблем, відволікають увагу від тих питань, які
необхідно нагально вирішувати. Таких прикладів дуже багато,
починаючи від Закону про владу, про український референдум, зараз
- про намагання внести зміни до Конституції і створення, так
званої, робочої групи. Це велика загроза для Української держави і
для громадян.
Ми говоримо, що ми пішли в ринок. То чому ж ми тоді ціни на
ліки, на комунальні послуги, на енергоносії ринкові, а вартість
робочої сили неринкова? Чому люди отримують мізерні заробітні
плати? Чому економіка в тіні? Куди її загнав цей режим? Економіку
в тінь, депутатів у більшість, а наших громадян - передчасно в
могили. За це все необхідно нести відповідальність.
Так трапилося, що сьогодні ми обралися різні, тому що дехто
переміг сам, декого сюди привела корумпована влада. Але волею долі
і Бога, Володимире Михайловичу, ви сьогодні Голова Верховної Ради
і ви можете об'єднати цей сесійний зал. Ви уже сьогодні являєтесь
певною мірою розвінчувачем режиму Кучми. Ви говорите, що існує
політична цензура, що існує телефонне право. Це все правда. будь
ласка, відстоюйте елементи демократії і не давайте можливості, щоб
Верховну Раду в черговий раз
...........у знаряддя більше не існуючих проблем.
Сьогодні ми повинні прийняти такі закони.
Перше. Визначити основні засади внутрішньої політики. І
зовнішньої також. І зосередити свої сили на прийнятті закону, які
б дозволили побудувати конкурентне середовище, які б дозволили
збільшити вартість робочої сили як товару, які б дозволили
провести реформи, зокрема на селі. І в інших галузях. Тому я
закликаю всіх депутатів до співпраці і тих, хто ще не має
гідності, хотів би тим сказати, що немає гірше смерті воля на
приколі.
Шановні депутати! давайте об'єднаємося і маємо діяти в ім'я
українського народу, в ім'я української держави, в ім'я наших
виборців і нашої рідної землі. Ми до цього приречені. Дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Народний депутат Майстришин, фракція "Наша Україна".
Підготуватися народному депутату Шульзі.
13:55:22
МАЙСТРИШИН В.Я.
Дякую, Володимире Михайловичу. Звертаюся до вас, шановні
колеги і шановні виборці! Володимир Майстришин, округ 14, "Наша
Україна", голова підкомітету державного боргу, "Солідарність".
На засіданні бюджетного комітету було прийнято рішення про
неможливість ратифікації програми державного запозичення на 2003
рік, доки кони не буде ратифікована і обговорена на бюджетному
комітеті.
В свою чергу я направив запити до Кабінету Міністрів стосовно
надання кошторисів програм державних запозичень на 2003 рік.
Відповіді до сих пір не отримав.
Я думаю, що сьогодні слід розказати про історію питання. На
розгляд Верховної Ради завжди до проекту бюджету давалися
довідково інформація про програму державних запозичень. І таким
чином депутати ніколи не звертали серйозної уваги до того, що є
програма держаних запозичень, як вона фінансується. То не є
американські гроші, то є гроші, які збільшують наш державний борг.
Таким чином ми несвідомо сьогодні вже отримуємо 14 мільярдів
боргу, які є сьогодні державним боргом України. Більше 24
відсотків видаткової частини бюджету сьогодні йде на утримання
цього боргу.
Конституція України пункт 14 стаття 85 визначено: "До
повноважень Верховної Ради України належить: затвердження рішень
про надання Україною позик, економічної допомоги іноземним
державам та міжнародним організаціям, а також про одержання
Україною від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових
організацій позик, не передбачених державним бюджетом України,
здійснення контролю за їх використанням".
Що я пропоную? Я пропоную наступну процедуру. Проводити
ратифікацію програм тільки після належних висновків бюджетного
комітету на кожний із них. Ці висновки можуть бути зроблені тільки
після детального розгляду розгорнутих кошторисів та обгрунтування
цих програм. В свою чергу як голова підкомітету з питань
державного боргу я гарантую направлення цієї інформації по
профільним комітетам.
Приклад. Сьогодні працює така програма, програма боротьби з
туберкульозом та СНІДом. Звертаю вашу увагу, в цій програмі
записано 310 тисяч доларів на закупівлю машин для індикації
захворювання і 2.8 мільйона - на навчання лікарів. Чи є цей
розподіл вірним? Це єдине може дати профільний комітет.
Що я пропоную сьогодні? Ще одну хвилинку. Я впевнений, що
підтримка вами пропонованої моєї схеми проходження програм
державної позики та ратифікація допоможе нам більш відповідально
ставитись до проблеми боргового навантаження країни в цілому. Тому
ще раз наголошую на негайну потребу надання урядом кошторисів
цільових програм, і при цьому прошу мою заяву вважати повторним
запитом.
І буквально коротенько. У Вінниці створена міжфракційна група
вінницьких депутатів. 24 народних депутата увійшли до цієї групи,
які народилися чи були обрані від Вінницької області. Головою
об'єднання 21 вересня обрано народного депутата Порошенка Петра
Олексійовича, секретарем - Володимира Скомаровського. Дякую вам.
ГОЛОВА. Шульга Микола Олександрович, фракція комуністів. За
ним виступатиме народний депутат Косів.
13:58:52
ШУЛЬГА М.О. Шульга, фракція комуністів.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!
Шановні виборці! Сьогоднішнє українське суспільство є суспільством
парадоксів. У ньому розгортаються глобалізаційні процеси,
щоправда, переважно нав'язані ззовні, але разом з тим, в ньому не
меншою активністю проявляються і процеси архаїзації.
Зокрема, я хотів би звернути увагу на таке тривожне явище,
яке по-науковому можна назвати комунікативною депривацією або,
якщо простіше, то різким обмеженням меж людського спілкування. Як
представник Комітету з прав людини я хотів би привернути увагу на
те, що воно зачіпає бідних людей, особливо старшого віку і тих,
хто проживає на селі. Можливості їхнього спілкування зі світом
різко обмежились, ці люди можуть спілкуватись лише у місцях свого
проживання. Це нагадує раннє середньовіччя, коли людина далі свого
приходу ніде не бувала. Виїхати із свого села, особливо малого та
віддаленого, більша частина людей не може.
Така ситуація зумовлена рядом соціальноекономічних причин,
головною з них, по-перше, є глибока бідність. Для пенсіонерів,
безробітних, багатодітних, інвалідів тарифи на міжміський
транспорт занадто високі. По-друге, зруйнована мережа автобусного
сполучення, яка існувала раніше, відмінено багато і багато
місцевих автобусних маршрутів. Автобусне перевезення пасажирів за
10 років з 1990-го по 2000 рік скоротилось більше, ніж втричі, а
якщо точніше - на 320 відсотків.
Раніше люди також добирались до інших місць катерами. Але за
цей час перевезення пасажирів річковим транспортом скоротилося в 9
разів. От і сидять люди по селах і малих містах, прикуті до свого
двору, не можуть вони побувати у своїх сестер, дітей і онуків, не
можуть вони повноцінно поспілкуватись з ними і опосередковано.
Занадто дорогі для них поштові послуги. 55 копійок за простий
конверт для листування по Україні далеко не для кожної сім'ї є
дрібницею, тим паче 95 копійок - по території СНД. А щоб відіслати
200-грамову бандероль по Україні, треба сплатити 3 гривні 20
копійок. А цю ж крихітну бандероль до Росії чи Казахстану, за неї
вже треба сплатити 14 гривень. Та й звідки відіслати листа, коли з
28 тисяч сіл, які є в Україні, 16 тисяч не мають кошти.
До чого все це привело, свідчить статистика. Листування
скоротилося за 10 років у 5 разів, кількість телеграм - у 6.
Соціально вразливі верстви практично перестали листуватися,
держава прирекла людей із цих груп на жорстку ізоляцію, бідні
прошарки громадян позбавлені можливості купувати газети і журнали,
а, отже, вони позбавлені і такої можливості спілкуватися зі
світом. Споживання газетної продукції скоротилося в 10 разів. До
цього додайте розвалену, колись потужну мережу радіотрансляції, а
також те, що лише у половині сіл є бібліотека. Отака сумна
картина. Людина в цих умовах самотня і дичавіє. Невже ж влада така
безсильна і залишить їх і надалі в такому стані?
ГОЛОВА. Шановні колеги, я пропоную продовжити нашу роботу на
15 хвилин.
Будь ласка, Михайло Косів, фракція "Наша Україна".
Підготуватися Павловському.
14:02:26
КОСІВ М.В.
Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати.
Нинішній рік є роком і дуже славних, і дуже сумних українських
ювілеїв. Славним українським ювілеєм є те, що недавно було
відзначено 60-річчя утворення Української повстанської армії. І я
просив би своїх колег із комуністичної фракції не виступати з
такими заявами, як переді мною виступила колега Александровська,
бо це можна розцінити як звичайну провокацію, яка націлена на
розз'єднання наших фракцій, які настроєні на плідну співпрацю.
Сумним ювілеєм є 55 років тому, тодішній тоталітарний режим Польщі
здійснив злочинну за своєю суттю та методами проведення депортацію
приблизно 150 тисяч українців, корінних мешканців Надсяння,
Лемківщини, Хомщини і Підляща. Ця депортаційна акція відома як
операція "Вісла" мала за мету повну і швидку асиміляцію українців
у Польщі. Разом з тим, з 1944 по 1951 рік відбулося примусове
переселення понад півмільйона українців на територію Української
РСР, які залишили там 842 гектари своєї споконвічної батьківської
землі.
Без сумніву, ці узгоджені дії урядів Польщі та СРСР згідно з
нормами міжнародного права є актом політичних депортацій, а отже і
злочином проти людства. Протягом останнього десятиліття ставлення
польського уряду до операції "Вісла" зазнало серйозних змін. У
1990 році сенатор Республіки Польща засудив акцію "Вісла" і заявив
про прагнення виправити породжені нею кривди. У 1997 році
аналогічну заяву зробили у своєму зверненні понад 200 відомих
громадських та культурних діячів Польщі.
Не зважаючи на це, поновлення законних прав, депортованих
українців блокуються, їх проблеми не вирішуються. Однією з причин
такого становища є байдужість до проблем закордонних українців з
боку української дипломатії, Президента, уряду та Верховної Ради
України. Знаю, що Державний комітет з питань національностей та
міграції розробив проект Закону "Про забезпечення прав українців,
депортованих з території Польщі Людової на територію УРСР.
Отже, пропоную. Аби Голова Верховної Ради, звернувся з
проханням до Кабінету Міністрів про внесення названого
законопроекту на розгляд і прийняття Верховною Радою. Це було б
нарешті хоча б частковою компенсацією тих кривд і втрат, яких
зазнали ці люди.
ГОЛОВА.Народний депутат Павловський, підготуватись Шибку.
14:05:59
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Фракція блоку Юлії Тимошенко. Партія "Батьківщина".
Я дякую, Володимир Михайлович! Шановні колеги, я звертаюсь до
журналістів, до молодих людей, що там сидять. Я звертаюсь до тих,
хто слухає нас по радіо.
Шановні друзі! Мене дуже стурбувала, навіть, схвилювала
сьогодні, опублікована в "Голосі України" звернення до народних
депутатів вчителів, на зборах енергодару, які проголосували за це
звернення. Чому воно мене схвилювало? Бо це звернення є
підтвердженням того, що сьогодні в Україні діє активно,
розповсюджується ідеологія тоталітаризму.
В підручниках, я до молодих людей звертаюсь, ви можете знайти
правила тоталітарних режимів. Я тільки три назву. Найперше
правило. Страх. Залякати людей. Друге правило. Те, що не
подобається владі, замовчувати. До речі, цензура в Україні є.
Цензура - це такий спосіб організації системи інформації, коли до
широких верств населення доводиться лише та інформація, яка
влаштовує владу. Все, не треба цензорів. І третє правило.
Всенародна підтримка. Так от якраз це звернення, всенародна
підтримка вчителів Енергодара. Вони пишуть, в них викликає
обурення те, вони наполягають, що останнім часом, ми стали
свідками руйнування всього того, що було досягнуто такими
зусиллями Президента і уряду.
Вчителі, які мають зарплату в два рази менше прожиткового
мінімуму, стали на захист Президента. Вони мають сказати, навіть,
і дітям і на батьківських зборах, що завдяки зусиллям Президента
Україна за роки його правління втратила економічного потенціалу в
два рази більше, ніж за роки Другої світової війни. І ви кажете,
підтримайте його!
Отже... А чому вони, ви думаєте, хоч один свідомо руку
підняв, голосуючи? Його заставив страх. Оце і є ця ідеологія.
Замовчування.
Акція "Повстань, Україно!" 19-го була красивий мітинг, де на
Банковій було встановлена дошка меморіальна, де було написано "На
цьому місці буде пам'ять жертвам режиму Кучми. Правда, прибічники
вночі зняли цю дошку.
І на кінець, подвійна мораль, особливо Генеральної
прокуратури. Те, що стосується Тимошенко як одного з лідерів
опозиції, то якщо суд каже, що незаконно порушені кримінальні
справи, Генеральна прокуратура каже, суд не може приймати рішення.
Якщо чесний знайшовся суддя Юрій Василенко і порушив кримінальну
справу проти Кучми, то тут же прокуратура каже: "А це незаконно".
Одне і те ж , а по-різному. Тому це все є ознаками тоталітарної
ідеології нашої держави. Дякую.
ГОЛОВА. Слово має народний депутат Шибко, фракція
Соціалістичної партії України. Підготуватись Ситнику.
14:09:23
ШИБКО В.Я.
Шановні колеги, не більш шановний Володимир Михайлович!
23 жовтня цього року під час парламентських слухань про
взаємовідносини та співробітництво України з НАТО секретар НБО
Євгеній Марчук проголосив про скасування декларації про державний
суверенітет України, що була прийнята Верховною Радою Української
РСР 16 липня 1990 року.
З його слів, я цитую, бо знаю, з ким маю справу: "Декларація
про державний суверенітет Української РСР, 1990 рік, ще Радянський
Союз, ще немає незалежної України, хто-небудь пам'ятає? Я
пам'ятаю, коли це приймалось, тут є депутати, і як це приймалося.
Це позаблокові держави в рамках Радянського Союзу.
1991 рік, грудень місяць, незалежна Україна і рішення, яке
прийнято, повністю вже відмінила і вже більш серйозні документи,
які були прийняті в 1991 році. Звертаюсь до вас, Володимир
Михайлович, і прошу вас вважати це офіційним зверненням:
з'ясувати, висловлена думка є особисто Марчука чи офіційна думка
Ради національної безпеки і оборони, яку очолює Президент Кучма.
І друге. Дати доручення Комітету з питань правових політики і
визначити питання щодо правонаступництва України з декларацією від
16-го 1990 року з огляду на те, що в акті проголошення
незалежності України, прийнятому Верховною Радою 24 серпня 1991
року, говориться, що проголошення незалежності України є актом
здійснення декларації. А Конституція прийнята з посилання на акт
проголошення незалежності України.
Прошу також дати доручення комітету щодо визначення чи може
бути питання про правонаступництво щодо декларації предметом
звернення до Конституційного Суду. Дякую за увагу. Прошу слово
передати Семенюк.
ГОЛОВА. Там час залишився.
Будь ласка, Валентина Семенюк. З місця увімкніть мікрофон.
14:11:39
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція соціалістів.
Шановні колеги! Як делегат конференції всеукраїнської
асоціації професійно-технічних закладів освіти, як делегат, і як
уповноважена ними, хочу зробити відповідну заяву.
Перше. В Україні нараховується 958 професійно-технічних
закладів освіти, з них 142 заклади, які мають вищі професійні
училища. На базі 9 класів навчається 367 тисяч дітей, 10 тисяч із
них - сиріт. Сьогодні, з 18-го числа, з 18 серпня повністю
зупинено надходження коштів за комунальні платежі, за харчування.
Тому вимагаємо, саме так ставлять делегати конференції,
негайно обговорити цю ситуацію на уряді і виділити кошти на тепло,
електроенергію, тому що фактично сьогодні 96 училищ повністю
відключені від електроенергія. Попереджено про відключення 465.
Фактично зовсім не працюють 68 котелень, не включено тепло взагалі
в 543 училища із загальної кількості, що я назвала.
Друге. Створення агентства відновлення трудових ресурсів,
якому потрібно підпорядкувати всі професійно-технічні заклади
України. Тобто, щоб вони чітко відслідковували питання створення
трудових ресурсів.
Третє. В бюджеті на 2003 рік передбачено збільшення коштів на
заробітну плату і на виділення коштів на харчування дітей. У тому
числі сиротам хоча б відповідно в 2-1,5 рази.
Саме це сьогодні ставлять делегати конференції, де я після
цього виступу буду присутня. Дякую Віталію Яковичу за передане
слово і Володимиру Михайловичу за можливість виступити. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка. Костянтин Меркурійович Ситник, фракція
Блоку Юлії Тимошенко.
14:13:25
СИТНИК К.М.
Шановні народні депутати! Я хотів звернути вашу увагу, увагу
всієї України на необхідність щось робити, робити надійно і
безперечно в галузі науки.
Я вважаю, що сьогодні наука знаходиться в дуже тяжкому стані.
Якщо я правильно знаю все, що робиться, скажімо, в Національній
академії, то я можу сказати, що десь на 20 процентів
використовується сьогодні можливості науки, бо можливості ще
наявних кадрів, тому що сьогодні, коли наука зовсім не
фінансується як наука, і фінансується тільки зарплата, то ми не
можемо уже десятий рік нічого не роблячи для розвитку науки,
отримувати якийсь результат.
Цікаво, що ... ну це означає, що у нас сьогоднішня наука в
тяжкому стані. Але ще гірше те і біда в тому, що у нас немає
майбутнього. Чому? Тому що у нас дуже неправильна кадрова
політика.
Сьогодні іде девальвація наукових ступенів. Сьогодні
активізувався похід чиновництва на здобуття наукових звань,
ступенів і так далі. Іде профанація наукової діяльності. Ви
знаєте, що можливостей для розвитку науки стало значно менше:
немає приладів, немає реактивів, а кількість... І в медицині тяжке
становище, а кількість докторів і кандидатів з кожним роком
збільшується.
Я не хочу втручатися в соціальні науки, в економічні науки,
гуманітарні науки. Може там сьогодні більш сприятливі умови, але
що такий темп зростання докторів в галузі економіки, в галузі
юриспруденції і так далі, я думаю, що це ненормально.
Тому я думаю, що настав час, коли престиж науки треба
прийняти, авторитет підняти і для цього спланувати і кадрові
зміни, і зміни в кадровій політиці і фінансовій політиці.
І ще хотів би два буквально моменти. Так недалеко біля Києва
є Теремки, там вирубили біля 90 дерев, до метра діаметром, є такі,
і нікого це не турбує. Я хотів би, щоби Міністерство природних
ресурсів і екології розглянуло це питання.
І останнє питання. Я був тільки що... Я тільки що був в
Луганську на Оборонній вулиці там є гуртожиток заводу "
..........акумулятори" і побачив, що там виселяють людей, це після
того як опалювальний сезон почався, що по закону не можливо. І ось
ці люди, 200 дітей тільки в цьому гуртожитку! Їх виселяють, вони
не ... Куди ж їм подітися? Так навіть відключили опалення,
відключили тепло, відключили світло і вони бідують. Я б теж просив
би відповідні органи попрацювати над тим, щоби врятувати цих
людей. Спасибі за увагу.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, з усіх пропозицій, які були
висловлені з проблем, які були порушені у ваших виступах у
"Різному", будуть дані відповідні доручення, направлені відповідні
листи.
Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
Наступне пленарне засідання розпочнеться о 10 годині 12 листопада
Днем уряду з інформацією стосовно ходу реформування Збройних Сил
України та заходів щодо посилення соціального захисту
ійськовослужбовців та їх сімей, військових пенсіонерів і ветеранів
військової служби.