ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1 липня 2003 року, 10.05 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:06:56

Зареєструвалося -431

У залі зареєструвався 431 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Гаврилюка Василя Васильовича. Давайте привітаємо його, тим більше, що йому сьогодні 33 роки виповнилося. (О п л е с к и).

Шановні народні депутати, 24 червня 2003 року Центральна виборча комісія зареєструвала народним депутатом України Кульчинського Миколу Георгійовича, обраного 31 березня 2002 року у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій - блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Кульчинський Микола Георгійович. Будь ласка, є Микола Георгійович? Прошу вас.

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВА. Так, давайте привітаємо нашого колегу, шановні! (Оплески)

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступ. А я тим часом, коли немає заперечень, оголошу депутатські запити, що надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України.

Іштвана Гайдоша до Прем`єр-міністра України щодо ситуації, що виникла у зв'язку з відсутністю фінансування робіт по створенню протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:49

За-97

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем`єр-міністра України щодо скасування окремих пунктів Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року номер 44 "Про затвердження такс на деревину, лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю". Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:29

За-86

Рішення не прийнято.

Валерія Пустовойтенка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України з приводу неправомірних дій Міністерства транспорту України щодо підприємства Одеського морського торгового порту.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:02

За-93

Рішення прийнято.

Анатолія Франчука до Прем'єр-міністра України з приводу збитків нанесених підприємствам Б.............. завод та імені Чкалова Автономної Республіки Крим.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:31

За-19

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України про притягнення до відповідальності окремих посадових осіб Державного комітету лісового господарства та його структурних підрозділів за службову недбалість нанесення збитків Державному бюджету.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:08

За-117

Рішення прийнято.

Анатолія Кукоби до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо відповідності чинному законодавству наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 травня 2003 року про створення єдиної системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі Державного земельного кадастру та вдосконалення структури державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:57

За-46

Рішення не прийнято.

Василя Червонія та Сергія Олексіюка до Прем'єр-міністра України з приводу недостатнього вивчення предмету "Історія України" та антиукраїнські спроби керівників Міністерства освіти та науки скорочення курсу історії України у середніх та вищих учбових закладах України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:33

За-115

Рішення прийнято.

Валерія Мішури до Прем'єр-міністра України щодо правомірності наказу голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 18 червня 2003 року про забезпечення мовлення державних телерадіокомпаній та на загальнонаціональних каналах "УТ-1” та "УТ-2".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:15

За-108

Рішення прийнято. Анатолія Наливайка до Генерального прокурора України щодо порушення чинного законодавства деякими посадовими особами. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:46

За-91

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України, голови Вищого господарського суду України щодо повернення коштів ветеранам війни і праці Фонду "Наукова зміна" Національної академії наук України та іншим вкладникам "Укрхарчопромбанку" у зв'язку з його ліквідацією.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:21

За-102

Рішення прийнято.

Миколи Круця до міністра охорони здоров'я України щодо виділення автомобілів для протезування дітей з особливими потребами. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:51

За-163

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до голови Державного департаменту з виконання покарань щодо порушення чинного законодавства деякими посадовими особами. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:20

За-105

Рішення прийнято. Валентини Семенюк до Генерального прокурора України про невдоволення відповіддю Генеральної прокуратури України на виконання рішення спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації щодо забезпечення здійснення прокуратурою заходів по захисту майнових прав членів товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:00

За-117

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до міністра внутрішніх справ України, заступника Генерального прокурора України Корнякової щодо перевірки та усунення фактів незаконного розпродажу об'єктів соціально-побутового призначення окремими посадовими особами Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, що нанесло державі матеріальних збитків в особливо великих розмірах та притягнення винних до відповідальності. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:42

За-161

Рішення прийнято.

Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України про зростання цін і заходи для подолання продовольчої кризи.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:08

За-147

Рішення прийнято.

Володимира Оніщука до Генерального прокурора України про факти розкрадання колективного майна товариства обмеженої відповідальності "Україна" Великомихайлівського району Одеської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:37

За-90

Рішення прийнято.

Знову ж таки Володимира Оніщука до Генерального прокурора України про факти незаконного вирубування лісу у Цебряковському лісовому господарстві Великомихацлівському районі Одеської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:07

За-108

Рішення прийнято.

Олега Тягнибока до Прем'єр-міністр України про невикористання реальних можливостей і лікування, оздоровлення дітей з різними захворюваннями, які виникли в результаті послаблення імунітету викликаного Чорнобильською катастрофою. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:41

За-151

Рішення прийнято.

Олега Тягнибока до Київського міського голови, голови Федерації профспілок України про ліквідацію зображення Державного Гербу неіснуючої держави СРСР на фасаді центрального будинку профспілок України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:15

За-119

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна - до Прем'єр-міністра України щодо відновлення справедливості та відміни скасування надбавок до пенсій за особливі умови служби військовослужбовцям, звільненим в запас.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:46

За-171

Рішення прийнято.

Переходимо до виступів, з процедури, будь ласка, Валентин Матвєєв - голова комітету.

10:21:01

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Я в черговий раз хочу привернути увагу до того, що при проведенні голосувань щодо депутатських запитів у нас порушується процедура. Тобто не витримуються вимоги чинного Регламенту, зокрема статті 8.3.2, де чітко зазначено, що одночасно народний депутат може внести не більше двох запитів. І посилання при цьому на положення Конституції взагалі не можуть тут бути визначеними.

Тому я прошу, Володимире Михайловичу, тим більше, що ви давали доручення Секретаріату Верховної Ради, вірніше, Апарату про те, щоб не було таких порушень при проведенні голосувань щодо депутатських запитів. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу народних депутатів під час голосування депутатських запитів не подавати безпосередньо сюди, до президії, а Секретаріат прошу посилити контроль, щоб не більше двох запитів було від одного народного депутата. Зауваження цілком справедливе.

Переходимо до виступів представників фракцій, з заявами, запитами, повідомленнями.

Слово має Ващук Катерина Тимофіївна - Керівник депутатської фракції Аграрної партії України. Наступним буде виступати Симоненко Петро Миколайович.

10:22:42

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати!

Останні тижні ми всі з вами стали свідками і учасниками великого ажіотажу на ринку продовольчої продукції навколо борошна, круп, цукру. Це і в центрі і в регіонах. Вишукались великі черги там, де ще вчора їх не було.

Аграрники попереджували про таку сумну ситуацію, яка має бути, і не один раз. Ми з вами у цій залі розробили і прийняли Закон про зерно і ринок зерна, в якому чітко записали, що має бути створений у державі інтервенційний фонд, має бути створений недоторканий державний резерв або державний запас цих продуктів. Яка ж була ситуація?

Минулого року ні звернення фракції до уряду з цієї трибуни, ні особисті зустрічі з урядом, і з Анатолієм Кириловичем Кінахом, на жаль, не дали ніяких результатів. Ми не організували у державі закупівлі до державного резерву, інтервенційного фонду, не організували заставної закупівлі зерна. Зерно у селян скупили за безцінь, по 200-300 гривень і воно сьогодні реалізується по 900-1000 гривень. Раз немає державного запасу, можна розіграти карту на ринку. Це відповідь тим, хто каже, що сьогодні ринок може відрегулювати все.

Шановні колеги! Від нас залежить буде багато аби ці помилки не повторилися і в цей рік. Ми не можемо на одні й ті самі граблі наступати безкінечно. Має бути у державному бюджеті передбачені кошти не менше 450 мільйонів для формування хоча б двох-трьохмісячного запасу хліба, борошна, круп, цукру і взагалі товарів першої необхідності. Це ми маємо усі пам'ятати нині. Бо коли голосується за бюджет, усі за цю статтю забувають.

Друге. Небагато й ужинок цього року. І нам буде непросто утримати ринок продуктів. Хочеться, щоб ми про це пам'ятали, приймаючи зараз закони.

Я вдячна і всі аграрії Володимиру Михайловичу Литвину, під його керівництвом минулого тижня була проведена нарада, на якій ми конкретно визначили, які закони не слова, не лозунги, а закони негайно можуть вплинути на ситуацію на селі.

Ми пропонуємо відтермінувати сплату до бюджету податків. Відтермінувати або зняти взагалі штрафні санкції на сплату на електроенергію, на несплачені податку у зв'язку з тим неурожаєм, тою економічною ситуацією, яка склалася на селі, а законами про фіксований податок, податок на додану вартість, про підтримку виробництва і розвитку ринку аграрної продукції і іншими, їх шість, вони заплановані на середу і четвер для розгляду у Верховній Раді. Ми можемо суттєво вплинути на економічну ситуацію і реальну на підтримку села. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Петро Миколайович Симоненко, керівник депутатської фракції комуністів України. Підготуватися Бондаренку Григорію.

10:26:37

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці, шановні колеги! Ми, комуністи-депутати, вважаємо своїм громадянським обов’язком заявити наступне. Україні і нашому працелюбному народу сьогодні загрожує реально голод. Люди кинуті на призволяще перед щоденним зростанням цін на продукти харчування. Аналіз причин такого стану дає підстави щиро заявити, що суттєве зниження врожаїв сільськогосподарських культур в цьому році зумовлена не несприятливими кліматичними умовами, а є наслідком руйнівної антинародної політики, політики нинішньої влади. Влада має відповідати за примусовий розвал великотоварного виробництва, знищення та розкрадання основних виробничих фондів, об'єктів соціальної сфери села, хижацьке використання земель так званими ефективними власниками з метою одержання максимального прибутку.

Сьогоднішній стан на селі - це і результат спланованого знищення меліоративних систем та споруд, як зробили на Херсонщині, порушення науково-обгрунтованих сівозмін, нехтування виконання і заходів щодо забезпечення родючості грунтів. Цією владою підтримується неймовірний диспаритет цін на продукцію сільськогосподарського виробництва і промисловості, ігнорується запровадження державного замовлення на основні види сільськогосподарської продукції і стратегічні резерви насінних фондів.

Нинішня влада нав'язує продаж землі, сприяла і сприяє масовій появі випадкових, непідготовлених до роботи на селі так званих ефективних власників, які є могильщиками сільськогосподарської галузі і цілеспрямований терор проводиться щодо керівників, які відстоюють збереження колективних форм власності і господарювання.

Влада, вона сьогодні на чолі з кримінально-мафіозними кланами не переймається відповідальністю за наслідки того, що відбувається на селі. Тому фракція комуністів вимагає: по-перше, відкласти всі інші питання і провести термінове засідання Верховної Ради, розглянути ситуацію в АПК і заходи уряду. Це засідання повинно проводитися за участю прем'єра, його заступників, а також заслухати звіт міністра економіки Хорошоковського. Я звертаюсь до вас, шановні колеги!

Вже два місяці вся Україна знає, що немає і не буде врожаю. Чому Міністерство економіки нічим не займалося для того, щоб забезпечувати належний контроль щодо ціноутворення і того, що відбувається сьогодні в державі?

Ми повинні сьогодні заслухати Митний комітет і спитати: а чому це триста різних комерційних структур вивозили за кордон зерно? Сьогодні вимагають з бюджету витягнути ще додаткові гроші за те, що вони експортували зерно, а держава сьогодні знищує власний народ завдяки цій політиці? Ми повинні спитати Службу безпеки сьогодні, чому така ситуація відбулася? Чому, так скажемо, Рада національної безпеки України на чолі тоді з Марчуком не спрогнозувала цю ситуацію?

Я також хотів би запропонувати, сьогодні ми повинні прийняти це рішення, це - відповідальне рішення: треба зупинити терміново всі ті реформи, які започаткував Президент і його прибічники. І сьогодні розглянути реально, що і як можна зробити, але зупинити ..... реформ.

Сьогодні треба прийняти програму "Врятування аграрного сектору". Сьогодні законодавчо треба заборонити зростання цін на хліб. І я прошу вас, шановні депутати, підтримайте пропозицію комуністів: накласти мораторій сьогодні на підвищення цін на хліб і іншу продукцію.

Генеральній прокуратурі порушити треба, розібратися і порушити кримінальні справи за фактом скоєних злочинів щодо державних посадовців, які спланували це знищення.

Ми закликаємо всіх наших прихильників сьогодні, громадян України, терміново приєднатися до ініціатив комуністів на місцях і провести акції громадянської непокори проти цієї політики свавілля відносно цін комерційних ділків і які збагачуються сьогодні на горі і біді нашого народу.

Фракція комуністів ще раз закликає терміново провести засідання і після цього тільки розглядати інші питання. Дякую.

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Бондаренко від групи "Європейський вибір", підготуватися Олександру Морозу.

Прошу дотримуватися регламенту.

10:30:52

БОНДАРЕНКО Г.І.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Вийти на цю трибуну мене змусила щойно поїздка по Київщині, по моєму виборчому округу.

Хоч як загострилося питання про врожай, про ціни на крупи, на цукор, про що говорила тільки що мій колега, говоритиму про інше.

Недавно в школах гриміли випускні бали. Раніше відзначали останній дзвінок. Усюди були високі гості. Перші особи, другі, ті, що й не перші, але й не другі. Відомий вислів. Місцевого начальства - море. Розхвильовані директори губилися. Не знали куди кого посадити.

А ось біль і розпач демонструють зараз, коли скінчилися урочисті і що день, то у них більше клопоту, тривожніше на душі. Одні розбиті шибки невзмозі засклити, в інших - дах тече. Треба десяток черепичин. Нізащо купити. І всім пече газифікація. Газ через дорогу, але школу опалювати нема, не можуть, бракує коштів всього-навсього півтори, дві тисячі гривень. А тепер шановні, прошу пригадати, як нас обирали депутатами, особливо мажоритарщиків.

Сподіваюсь пам'ятаєте ту незатишність та холоднечу. І будинках культури, тим більше в клубах, всі обіцяли, що зробимо, поліпшимо. А залишилося все, як було.

Щодо ФАПів, то стосовно них обіцянок не було. Начальство здорове, до медиків не заглядає. А ФАПам, окрім газу, ще й водогін потрібний. Без води тут просто не обійтися.

І уявімо тепер, що оці негаразди так і залишаться. Тисячу школярів опиняться в холоді на протягах. Зійдуть нанівець зусилля, яких ми доклали в цьому залі, розв'язати проблему оздоровлення дітей. І що скажуть батько й мати, що робили все можливе і неможливе, аби добре підготувати дитину до школи.

І як сприймається політична реформа тими, хто замерзатиме в холодних ФАПах? Чи молоддю, яка потроху забуває, що таке танці в клубі?

Наголошую: маю на увазі не ремонти чи будівництво, які вимагають серйозного фінансування. Йдеться про дріб'язок, що не потребує великих коштів, але торкається мільйонів людей і завдяки цьому набуває державної ваги.

Я зробив деякий аналіз на моєму виборчому окрузі. Тьма-тьмуща малозатратних, але вкрай необхідних робіт. Є об'єкти, що потребують лише 2 - 3 тисячі гривень, а служать тисячам людей. У Володарському районі, наприклад, 8 таких об'єктів. Це школи, лікарні, дитсадки. У Тетієвському районі 7 таких газофікованих сіл, ФАПів, які без газу. А вартість підводного газопроводу не перевищує 5 тисяч гривень. По округу для означених робіт потрібно ні багато ні мало - десь біля 50-ти тисяч, для області - біля 2 тисяч. По Україні ця сума складає, певно, кілька мільйонів.

Переконаний: такі гроші можна вишукати, передусім на місцях. При потребі можна внести зміни до Держбюджету. З цією метою доцільно створити в Кабінеті Міністрів на місцях повні робочі групи. Склад урядовий очевидний: віце-прем'єр-міністри і три міністра: освіти, науки, охорони здоров'я, культури і мистецтва.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БОНДАРЕНКО Г.І. Могли б підключитися і наші профільні комітети.

Прошу цей виступ вважати депутатським запитом Прем'єр-міністру України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Олександр Олександрович Мороз. Підготуватись Губському.

10:34:53

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги, шановні радіослухачі. Я не хочу робити заяву від фракції, тому що ми з цього приводу, з приводу продовольчої проблеми робили кілька заяв. У вересні минулого року ми попереджали про те, що влада, державні адміністрації примушують селян приписувати вал урожаю для того, щоб збити ціну на хліб. І наслідки будуть плачевні, ми про це говорили рік тому. Ми вимагали закупівлю 2,5 мільйонів тон зерна до держрезерву. Все спущена на гальмах. У березні ми повторили висновок про те, що уряд і Президент нічого не роблять у цьому напрямку. Уряд обійшовся загальними розмовами про проблему. Місяць тому виступити із заявою про загрозу голоду в Україні. Знову нічого немає. Що в результаті трапилося?

За рахунок діяльності державних адміністрацій перш за все збиті ціни і пограбовано селян приблизно на 7 мільярдів гривень. Це підтверджено розрахунками. Ті, хто пограбував, тепер запускає спекулятивну схему, щоб ще раз вийняти 7 мільярдів уже у населення в основному міського, та й не тільки міського, цінах на хліб. Розмови про те, як збити, які робляться з телебачення представниками уряду нічого не варті. Перевірка, яку зробили наші спеціалісти, показала, що елеватори пусті ті, де мають зберігати державний резерв. Невипадково гінців послали до Казахстану до інших республік, аби десь, щось прикупити.

Я переконаний, і фракція вимагає, що сьогодні треба зібрати всіх: Кабінет Міністрів, сьогодні провести нараду з керівниками фракцій і комітетів, визначити, що треба зробити з боку Верховної Ради, що треба зробити урядом. Збити ціну можна сьогодні. І Катерина Тимофіївна, ваш віце-прем'єр, який працював і раніше, міг би давним-давно звернутися із постановою Кабінету Міністрів, яка доручає державним адміністраціям на місцях регулювати ціни на муку і крупи. Так от в чому причина, чому під прикриттям адміністрації, уряду, міністерств і відомств відверто на очах здійснюється от така афера, якої ще світ не знав. Це тільки свідчить про те, що економічна і політична система не відповідають потребам суспільства.

Я назву кілька цифр тільки. За останні 10 днів на хліб ціни підвищилися по Україні в 1,5-1,8 рази, на муку - 2-2,5 рази, на крупи - 2-3 рази. Буханка хліба коштує 3 гривні кілограмова. Крупи піднялися, закуповували гречку по гривні за кілограм, продають сьогодні по 6 гривень за кілограм. Це ідіотизм економічний, якщо говорити простіше про те, що робиться сьогодні в Україні.

Тому фракція буде вважати вичерпаним питання, коли знайдуться можливості селянам повернути вкрадені 7 мільярдів гривень, і коли повернуться ціни на позиції 1 січня нинішнього року.

Я ще раз закликаю депутатів вимагати зустрічі із урядом сьогодні для того, щоб можна було знайти адекватні заходи, щоб уряд не займався дурницями, організацією протягування через парламент і Конституційний Суд змін необхідних Президенту до Конституції, а займався тими питаннями, за якими відповідає функціонально.

ГОЛОВА. Богдан Губський від депутатської групи "Народовладдя", будь ласка. Підготуватися Юлії Тимошенко.

10:38:52

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Дозвольте оприлюднити заяву депутатської групи "Народовладдя" з приводу останніх подій на споживчому ринку України і неординарної ситуації, яка виникла в українському суспільстві в цьому зв'язку.

"Депутатська група "Народовладдя" неодноразово висловлювала стурбованість наростанням негативних явищ в агропромисловому комплексі. Сьогодні ж основні продовольчі товари, які допомагають виживати багатьом громадянам України, нині для них стають фактично недосяжними. Адже ми бачимо, що за останні два місяці ціна на цукор більш, ніж на 30 відсотків піднялася і досягла вже сьогодні понад 4,5 гривні за кілограм, борошно і хліб подорожчали майже на 50 відсотків, крупи, включаючи гречану, - майже в 3 рази, а тим часом середня номінальна заробітна плата за травень, наприклад, зросла десь на 3,9 лише відсотків.

З огляду на те, що гречана крупа - це чи не єдиний продукт харчування хворих на діабет, для великої частки українців такий стрибок цін означає голодне животіння.

На наш погляд, очевидним є також прорахунків здійснення агромпромислової політики держави, зокрема, в сфері експортно-імпортних операцій. Так, не зважаючи на поганий, песимістичний прогноз по врожаю і не зважаючи на дефіцит зерна в Україні, тільки з початку цього року за межі держави вивезено майже 2 млн.тонн збіжжя.

Наслідки такої загальної ситуації важко передбачити. Опинилася під загрозою зриву і досягнута державою соціальна стабілізація і стійка тенденція економічного зростання. Завдано, з нашої точки зору, відчутного удару по тільки-но створеному конструктивному механізму співпраці, ефективної, підкреслюю, співпраці законодавчої і виконавчої гілок влади.

Діяльність же органів виконавчої влади, що відповідають за стан справ на селі і їх підрозділів на місцях, нині все більше зводиться до традиційних нарікань на примхи погоди, сумнозвісної констатації школи, і, що дуже важливо, на використання адміністративного ресурсу.

Ми абсолютно чітко переконані, заборонами, погрозами, адміністративним тиском на виробників продуктів харчування ми лише роздмухаємо вітер на прилавках, а з ним збуримо масові соціальні пристрасті.

З огляду на накопичений досвід плідної співпраці Кабінету Міністрів з Верховною Радою депутатська група "Народовладдя" закликає негайно прийняти спільні, неординарні рішення для насичення продовольчого ринку необхідними продуктами. Економічними, підкреслюю, економічними важелями забезпечити стабільність цінової політики і посилити конкретну відповідальність за наслідки деструктивної політики і дестабілізації в економіці агропромислового комплексу.

Ми зобов'язані скоординувати зусилля влади, нарешті, набратися спільного державницького розуму, упереджувати, підкреслюю це слово, упереджувати негативні явища в стратегічній для нашої держави сільськогосподарсьскій галузі. Інакше нинішня ситуація на ринку продовольства може набути, на жаль, незворотних наслідків. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово має Юлія Тимошенко - Керівник депутатської фракції

Блок Юлії Тимошенко, підготуватися Шуфричу.

10:42:19

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Я хочу...

ГОЛОВА. Прошу уваги!

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу звернути вашу увагу на те, що сьогодні 1 засідання Верховної Ради після того, як в країні розпочалася криза з цінами на продукти харчування. І зараз десятки мільйонів людей сидять біля радіо для того, щоб послухати що Верховна Рада в цей перший день своєї роботи буде задіювати для того, щоб призупинити це горе, з яким сьогодні кожна людина практично стикнулася. Я думаю, що тим людям, яким зараз слухають радіо, не потрібно розповідати про тисячні черги за продовольством, тому що вони в цих чергах стоять. Їм не потрібно розповідати про те, що в 5-6 разів збільшилася вартість на ці продукти, бо вони за це платять і вони це знають краще нас.

Мова йде про те, що вони хочуть почути, що ми сьогодні з вами можемо зробити для них, що ми можемо зробити, щоб припинити таку жахливу ситуацію.

Багато людей живуть в селі і розуміють, що засухи, заморозки і саранча є і в інших цивілізованих країнах, але ж це не призводить до руйнації врожаїв. І це значить, що просто не організоване сільськогосподарське виробництво.

Ми чудово знаємо, що спекулянти є в кожній країні, але ж у жодній цивілізованій країні, крім України, ці спекулянти не можуть робити на ринках те, що робиться сьогодні. Сьогодні відкритий світовий ринок і забезпечити крупами, і борошном, зерном, для світу - це не проблема в Україні. Головне зараз нам визначитися, як працювати.

І тому наша пропозиція наступна. Сьогодні о 14 годині провести термінову нараду лідерів фракцій, лідерів комітетів і керівників уряду стосовно відпрацювання абсолютно чіткого переліку питань конкретних постанов і законопроектів, які ми маємо прийняти сьогодні. На сьогодні відкласти всі без виключення питання, які не пов'язані з кризою, яка сьогодні є в Україні. Я думаю, що ми можемо зробити елементарні речі. Ціни, які сьогодні є в країні, не пов'язані ні з якими ринковими проявами, ми це з вами знаємо. Це не є ринок.

Ми маємо сьогодні розглянути питання індикативних тимчасових цін. Ми маємо розглянути питання зняття всіх перешкод для здійснення імпорту тих сільгосппродуктів, які потрібні. Ми маємо сьогодні вивчити, що є в держрезерві. Маємо отримати перелік тих оптових постачальників в Україну, які сьогодні мають запаси і багато іншого.

І тому, Володимире Михайловичу, я вас прошу зараз поставити прямо зараз на голосування питання про те, щоб у 14.00 сьогодні провести спільну нараду уряду і парламенту, обов'язково оголосити публічно, які фракції підтримали це, які не підтримали для того, щоб люди знали, як парламент реагує. У 14.00 відпрацювати пропозиції і до кінця дня в парламенті прийняти ті необхідні постанови і законопроекти. Ми маємо створити безумовно динамічну групу в парламенті, яка буде реагувати на всі пропозиції уряду і парламенту. Надзвичайні події потребують надзвичайних дій від нас всіх.

Я дякую за увагу і чекаю, щоб поставили на голосування питання на 14 годину спільну нараду.

ГОЛОВА. Слово має уповноважений від фракції Соціал-демократичної партії України об'єднаної Нестор Іванович Шуфрич. Підготуватися - Сушкевичу.

10:46:35

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий, шановні колеги. Фракція об'єднаних соціал-демократів погоджується з тим, що ми не можемо з осторонь дивитися за тим критичним станом, який зараз є на селі, і ми звертаємось до Верховної Ради з приводу того, щоб сьогодні знайти можливість обговорити це питання і виробити конкретні заходи щодо врегулювання ситуації, яка сталася навколо цін на хліб і інші продукти.

Шановні колеги! Позавчора в неділю в місті Мукачеве Закарпатської області відбулися вибори міського голови. Цікавий той факт, що міська влада реально сьогодні знаходиться в руках "Нашої України", яка не раз після кожних чергових або позачергових виборів звинувачувала владу в тому, що вона порушує закони про вибори. Цікавий є той факт, що територіальна комісія і 90 відсотків дільничних комісій були створені зі складу людей, які прямо залежать від міської влади або комерційних структур, які підпорядковані ......., яку заснували народний депутат України Віктор Балога і його оточення, в тому числі і кандидат від "Нашої України" Віктор Питьовка.

Від лівих партій, центристських партій і блоку Юлії Тимошенко було висунуто кандидата Ернеста Нусера. Я хочу сказати, зараз не будемо коментувати сам виборчий процес і агітацію за кандидата від "Нашої України" в день голосування. Я вітаю наявність 12 народних депутатів від "Нашої України" і уповноваженої х прав людини і дводенне перебування Віктора Ющенка під час виборів, адже вони мали можливість самі побачити, що відбувалося під час підрахунку голосування.

Коли з'ясувалося, що виграє кандидат від лівих партій, партій центру і блоку Юлії Тимошенко, на одинадцяти дільницях призупинили підрахунок голосів, зібрали бюлетені і без оголошення підсумку голосування відвезли в невідомому напрямку бюлетені. В трьох участках було з трьох дільниць було видворено працівників міліції, які забезпечували порядок під час голосування. Спостерігачів від Ернеста Нусера з дванадцяти дільниць було рішенням дільничних комісій видворено за межі дільниці під час голосування. Я вже не говорю про те, що загально відомі факти знаходження тротилових мін напередодні виборів, а також попередження народних депутатів від "Нашої України" щодо замінування обласного управління УМВСу.

Шановні колеги, я переконаний, що те, що відбулося, превзошло всі можливості і порушення. Ми стали свідками максимуму порушень, які тільки можливі. Сподіваюся, що справедливий Мукачівський суд поставить крапку на цьому питанні. Цікавий є той факт, що прокурор міста Мукачево у день виборів терміново відбув у відрядження до Генеральної прокуратури. Хочу, щоб Генеральний прокурор України дав відповідно оцінку діям правоохоронних органів. Дякую.

ГОЛОВА. Давайте таким чином домовимося. Репліку, зараз виступлять три чоловіки, ви із реплікою виступите. Домовились? Ну, ладно Петро Олійник - репліка.

10:50:32

ОЛІЙНИК П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати. Вибори у місті Мукачево показали, що завершилось об'єднання кримінального світу і правоохоронної системи. Була майже, була побита журналіст СТБ Доброта, а міліція втекла. На мою вимогу бути поруч, міліція просто втекла, і вона залишилася із бандитами один на один. Провоковано начальником УВД області мінування всіх виборчих дільниць. В 15.00 передали каналу УТ-1, а телеграма прийшла в 15.30. Бандити заблокували вивіз бюлетенів з дільниць в територіальну комісію. Міліція тільки після нашого втручання розблокувала доставлення дільниць. Абсолютно не реагували суди на масовий підкуп виборців. В суді були свідки, які показали, що керівники служб, члени окремо взятої партії проводили підкуп. Володимире Михайловичу, висновки такі: нам потрібно створити слідчу комісію по роботі правоохоронної системи в Закарпатті. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Так, слово має Сушкевич Валерій. Ввімкніть мікрофон. Наступним буде виступати Віктор Ющенко.

10:51:49

СУШКЕВИЧ В.М.

Народний депутат Сушкевич. Депутатська фракція політичних партій "Промисловців та підприємців" і "Трудової України".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, хочу привернути вашу увагу до одного, на мій погляд, абсолютно незрозумілого факту у роботі парламенту. Всі ми обирались під час виборчої кампанії, обіцяли, і це тепер в засобах масової інформації, віддаємо належне соціальним проблемам. І це правильно, і це необхідно, тому що це найбільш хвилює наш народ.

Але що відбувається в залі. В залі, на жаль, зовсім інше. В залі має надзвичайно сумна, антисоціальна традиція. Шановні колеги, практично завжди соціальні питання, які стосуються ветеранів, інвалідів, пенсіонерів, вони плануються в порядку денному наприкінці. І практично або не залишається часу, або кілька, всього кілька законопроектів розглядається в порядку денному.

І щоб не бути голословним, я живі приклади, дуже акцентовані приклади. Є багатостраждальний законопроект колеги Нощенка щодо внесення змін до Закону про статус ветеранів і гарантії соціального захисту. Цей законопроект підготовлений та поданий народним депутатом ще в січні з метою до 9 травня, Дня Перемоги, законодавчо врегулювати і вдосконалити порядок виплати щорічної разової допомоги інвалідам війни.

Що було зроблено? Після розгляду профільним комітетом цей законопроект тричі, тричі планувався до розгляду: намагались встигнути все-таки до 9 травня. Але на пленарному засіданні завжди він був передостанній і черга до нього не доходила. Лише 20 травня, тобто після Дня Перемоги, він був розглянутий в першому читанні і ще через місяць прийнятий у другому. Тобто далеко після того, як було 9 Травня. І такий запізнілий подарунок зробила Верховна Рада для наших ветеранів війни.

Ще один дуже яскравий і сумний приклад. Законопроект народного депутат Фельдмана, який стосується дітей-інвалідів. Цей законопроект регулював і давав змогу удосконалити порядок надання цієї державної допомоги дітям-інвалідам. Цей законопроект підготовлений у листопаді минулого року. Після розгляду профільним комітетом він більш ніж два з половиною місяці чекав своєї черги, щоб бути розглянутим в пленарному засіданні. При цьому розгляд його планувався тричі 18 березня наприкінці дня, 2 квітня і 13 травня. До речі, вівторок 13 травня перед ним було заплановано розгляд: мисливське господарство, полювання, охоронна тваринного світу.

Шановні колеги, діти-інваліди розглядались в кінці так і не розглянуті. І лише 20 травня напередодні Міжнародного дня захисту дітей він був розглянутий.

Знаєте, я дуже добре ставлюсь до тваринного світу і до полювання, але питання соціальних пріоритетів в роботі Верховної Ради мабуть це зовсім інше питання. І сьогодні при всіх важливостях цих законопроектів, які стосуються інших питань, питання пріоритетів соціальних повинно бути у нас в залі.

До речі, сьогодні соціальні питання будемо розглядати після законопроектів "Про обіг алкогольних напоїв і імпортний фасований чай". І тільки потім ми будемо розглядати соціальні законопроекти. Звертаю на це увагу.

Шановний Володимире Михайловичу, я прошу вас, щоб все-таки фракція промисловці-підприємців наполягає, щоб питання соціальні планувались на початку. Оскільки саме вони хвилюють наших виборців. І соціальні пріоритети при плануванні порядку денного повинні бути. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Віктор Андрійович Ющенко, керівник фракції "Наша Україна". Після нього виступатиме Валерій Павлович Пустовойтенко.

10:55:59

ЮЩЕНКО В.А.

Шановні колеги. Внаслідок непослідовної, на мій погляд, непрофесійної, а інколи просто злочинної політики, яка проводиться в останні роки владою в галузі сільськогосподарського виробництва, а також і кліматичних умов, в Україні втрачений контроль над формуванням ринку зерна і ринку хлібопродуктів.

Те, що сьогодні країна знаходиться в ціновому хаосі, перед цим говорило декілька моїх колег виступаючих.

Ростуть панічні настрої і населення, і влади.

З іншої сторони, сільськогосподарські виробники відкинуті у перспективі свого розвитку, можна сказати, на три-чотири роки ......... Стало під загрозою своєчасне, повне, комплексне проведення посівної 2003-2004 років. І немає чого гріха скривати, по суті, ми сьогодні стоїмо перед реальної загрозою дестабілізації продовольчої безпеки країни.

Я слухав моїх колег, які виступали переді мною і задаю вам і собі одне і те саме запитання: "Як повинен сьогодні відреагувати парламент на те, що відбувається?" Наша позиція, перш за все, шановні друзі, ми повинні заслухати уряд з цього питання і нести повну ясність в розуміння виходу із тієї ситуації, яка склалася на ринку зерна, на продовольчому ринку в цілому, і те, що стосується формування безпеки продовольчої. Перше.

Друге. Ми наполягаємо на тому, щоб парламент прийняв відповідне спеціальне рішення, власне спеціальне рішення, яке б засвідчувало, як парламент дивиться на цю проблему, і як її треба знімати із повістки дня. На наш погляд, від нас чекають абсолютно конкретних чітких кроків в найближчі 10 днів, тоді наша постанова буде правильною і потрібною. На наш погляд, основними елементами цієї постанови слід було б передбачити наступні кроки.

Перше. Шановні народні депутати! Ми повинні прийняти рішення про відстрочку сплати сільськогосподарськими виробниками податків і зборів, обов'язкових платежів до вересня 2004 року. Списання з сільгоспвиробників, нарахованих пені і штрафів за несплачені у строк обов'язкових платежів, за умов дотримання ними фінансової дисципліни в наступному році. Передбачення видатків для агропромислового комплексу, який забезпечить виконання вимог законів України.

Четверте. Збільшення видатків на здійснення фінансової підтримки та інтервенції, операцій із зерном.

П'яте. Передбачення видатків на часткову компенсацію вартості страхових платежів за обов'язковими страховими внесками страхування сільськогосподарських культур та процентних ставок банків.

Ми переконані, що відповідні джерела на ці речі є.

Фракція "Наша Україна" звертається до народних депутатів України з закликом про підтримку висунутих ініціатив.

І як репліка. Пане Шуфричу, із п'яти хвилин, які ви забрали у парламенту, я хотів би сказати тільки одне. Ви повинні сказати, що ви чесно програли вибори. І більше не мутіть воду. Дякую.

ГОЛОВА. Валерій Павлович Пустовойтенко - Керівник депутатської фракції Народно-демократичної партії України. Підготуватися Івану Плющу.

10:59:51

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Я хотів би звернутись до всіх народних депутатів, щоб ми навколо проблеми АПК не грали сьогодні, не грали в політичну гру.

І хочу внести конкретні пропозиції - що потрібно зробити.

Перш за все, відмінити систему підтримки АПК через комерційні банки і перейти на пряму дотацію, виділення прямих коштів для працівників агропромислового комплексу.

І друге. Я напротязі двох місяців вношу пропозицію проголосувати і підтримати виділити кошти за рахунок державного бюджету для закупвлі мінімум двох, двох з половиною мільйонів тонн хліба, як для приготовлення хліба, так і фуражного зерна. Без цього ми просто пропадемо.

Це дві конкретні пропозиції. Їх підтримують фракції, любі пропозиції, які будуть направлені на конструктивну роботу парламенту, уряду щодо покращання стану справ в АПК.

Наступне питання, яке я хотів би сказати, або повідомити вас, я звертаюсь до вас, і, Володимире Михайловичу, до вас особисто, потаємні лінії, не знаю, чому таємні, до нас звернулися, до мене відкриті. І фракція НДП стурбована ставленням деяких державних органів до вітчизняних товаровиробників в Україні.

Зокрема ситуація, що склалася на підприємствах державних акціонерних холдінгових компаній Дніпровський машинобудівний завод місто Дніпропетровськ, ВАТ "Південний завод" та НП "Пошук", розташованих у місті Жовті Води Дніпропетровської області. За перший квартал 2003 року обсяг виробництва на підприємствах склали лише 43 відсотки до відповідного періоду минулого року. І сьогодні зовсім простоює півторатисячний колектив робітників ВАТ "Південний радіозавод", відправлений в адміністративну відпустку без засобів існування до конкретного терміну роботи в Жовтих Водах. Чому? Тому що не виконується Державним комітетом по зв'язку замовлення на станції С-32 власного виробництва. Просив би, щоб взяли до уваги.

І фракція Демократичної партії не може і не буде стояти у цьому плані осторонь. На жаль, звернення до всіх керівників сьогодні уряду ніяких наслідків не дали. Я прошу все-таки втручання, Володимире Михайловичу, з вашого боку, з боку Верховної Ради і забезпечити пріоритет національного розвитку і нашого виробництва.

І наступне питання. Коротко. Я на узгоджувальній раді сказав. Прошу народних депутатів підтримати внесення змін до закону до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо відміни вихідних днів. Тобто якщо на вихідний день попадає святковий, то наступний - робочий день. За повідомленням Миколи Азарова щоденно до бюджету поступає 150 мільйонів гривень, 6 вихідних днів на рік - це практично мільярд гривень. І в тому числі ми могли б допомогти і АПК уже в цьому році, і направити кошти на будівництво Фонду укриття в Чорнобилі саркофагу так званого. Просив би підтримати наші пропозиції, проект закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Валерію Павловичу. Закінчимо тоді, я бачу.

Іван Степанович Плющ від депутатської групи "Демократичні ініціативи".

11:03:24

ПЛЮЩ І.С.

Шановні колеги, шановний головуючий! Мені здається, що ми дещо перебираєм від того настрою, який ми отримали заряд під час перебування в округах. Але не треба забувать, що суть демократії полягає в тому, що влада поділена на її гілки. І кожна гілок влади передбачає і повноваження, і відповідальність.

Тому коли чую сьогодні, що давайте ми екстрено зберем нараду чи в чотирнадцять, чи в п'ятнадцять, чи, може, краще було б у вісім, коли я чую, що бажано, щоб у цій нараді прийняли участь всі фракції, і потім внесем проект постанови Верховної Ради, який може бути прийнятий, звичайно. А далі що? Ви що забули, що вищий законодавчий орган - Верховна Рада України - повинен писати, приймати і вносити зміни до існуючих законів? Тому постанова може бути прийнята і, мені здається, для цього не треба багато крику тут, це просто внести її проект, і вона буде проголосована, бо хто проти цього сьогодні не буде голосувать, щоб застабілізувать ціни, щоб забезпечить продукти і так дальше? Але сила постанови в чому? На цьому і закінчилась. Вона ж не має ніякої сили юридичної, вона має силу, якщо стосується внутрішнього розпорядку якогось чи внутрішнього ведення або проведення передбачених Конституцією міроприємств, ну наприклад, як проведення виборів, призначення термінів і так далі. Тому все це можна регулювати через закони. І той перелік законів, який сьогодні вніс Віктор Андрійович Ющенко шановний, не треба шукать наради, не треба когось звинувачувати, треба писати проекти законів про внесення змін і доповнень до того чи іншого закону, подавати їх терміново і можна наполягати на тому, щоб вони були розглянуті в першочерговому порядку. Оце те, що входить до повноважень і функцій Верховної Ради.

От тільки що Валерій Павлович говорив: давайте приймем постанову про те, щоб закупить два там чи два з половиною мільйони тонн хліба. А в кого ви зараз закупите цей хліб? Ми ж минулий рік годували всю Європу, ми ж до березня цього року ми ж годували ще Європу і засипали, подивіться інтерв'ю відповідальних міністрів, які ще є, відповідальних віце-прем'єрів і прем'єрів. Ми ж годували. А тепер же у кого ми будемо закупляти хліб?

Дійсно говорила Юлія Володимирівна, у світі дефіцитів немає, бо там ринок. Там дефіцитів немає, там є все, що треба і крупи любі, і муки любі, і все, але там же є світова ціна. І вам сьогодні продадуть це по світовій ціні, а не по 380 гривень, як у минулому році урожай цього року.

Тому постанову можна прийняти, але хто буде закуплять і за що? Зараз завершую, Володимире Михайловичу.

Тому я прошу... Ми можемо одну постанову прийняти, щоб кожний займався своєю справою. У нас є більшість, яка сформувала уряд, а уряд відповідальний, як ніколи, перед народом. У нас є злагоджена робота між Президентом, більшістю Верховної Ради і урядом, тому, я думаю, пора їм прозвітуватися до чого вони допрацювалися. (Оплески)

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я бачу, зараз, зараз. Шановні народні депутати, я просив би уваги, я поінформую, про що ми домовилися і відповідно до ваших пропозицій, які прозвучали, що ми будемо робити.

Відносно закупівлі зерна. Я просив би звернути увагу народних депутатів, що ми зобов'язані читати документи, які ми приймаємо. У Бюджетній резолюції ми дали відповідне доручення передбачити кошти для закупівлі хліба у державний резерв.

Друге. Відносно проблем, які стоять перед селом. Одну хвилинку, відносно проблем. Відповідно до погодженої позиції з керівниками депутатських груп і фракцій всі, хто хотів, у суботу і у неділю працювали над переліком законів і власне над тими законопроектами, які нам потрібно прийняти і які запропоновані.

Так я хотів би сказати Івану Степановичу: це не пропозиції Віктора Андрійовича Ющенка - це пропозиції робочої групи, в якій активну участь брав і Іван Федорович Томич, і працювали, хто хотів, працювали.

Тому є така пропозиція. Цей перелік законів визначений. І, за думкою аграріїв, це саме те, що необхідно зробити. Тому я пропоную о 14.30 керівникам депутатських груп і фракцій, відповідних комітетів керівників прошу також зібратися в конференцзалі. Ми запросимо уряд. І давайте обговоримо, які ще нам рішення потрібно прийняти в найближчі дні. А завтра, як ми домовлялися, о 10-ій годині послухаємо з цього приводу, бо настрій такий є, інформацію уряду. А потім перейдемо до розгляду тих законопроектів, які визначені. Немає заперечень?

Далі. Шановні колеги, відносно виборів у Мукачеві і звинувачень, які тут прозвучали з одного боку і з іншого. Я прошу Анатолія Сергійовича Матвієнка комітету це питання вивчити і розібратися, і поінформувати потім керівників депутатських груп і фракцій.

Відносно пропозиції народного депутата нашого колеги Сушкевича про розгляд законопроектів. То я просив би шановних депутатів, хочу вас також проінформувати, що ми на цей тиждень до початку Погоджувальної ради визначили для розгляду за наполяганням комітетів 150 законопроектів плюс ще десятка два законопроектів запропонували на Погоджувальній раді. Давайте будемо пропонувати таким чином, щоб ми розклад засідання виконали безумовно. Тоді не буде у нас цих питань. Ось і все, що пропонується.

Я прошу дати доручення: з усіх питань підготувати, які сьогодні порушували депутати у виступах із заявами, повідомленнями і інформаціями.

Репліка. Асадчев, будь ласка. Потім Яворівський. Я бачу: потім Тимошенко.

11:09:55

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я хочу вам просто зачитати деякі цифри, які, можливо, вас зацікавлять. Вони пов'язані із ситуацією в Суходольську по гепатиту.

У 2001 році у бюджеті, а потім і постановою уряду було цілеспрямовано виділено кошти, я зачитую: "...водопроводній та каналізаційній мережі міста Суходольськ - 1 мільйон 400". У 2002 році теж у бюджеті, а потім і постановою уряду теж були виділені кошти у розмірі 860 тисяч, водопровідні та каналізаційні мережі міста Суходольська. Крім того, у 2002 році постановою номер 280, яка називалася "Про план першочергових заходів щодо поліпшення водопостачання населених пунктів Луганської області", ці об'єкти були визначені як першочергові. Головним розпорядником по цим коштам. Кошти були профінансовані, значить, була обласна Луганська державна адміністрація. Я у зв'язку з цим дуже прошу, Володимире Михайловичу, дати доручення Рахунковій палаті перевірити використання цих коштів, тому що це не випадкова ситуація, але це просто безгосподарність, безвідповідальність відповідних посадових осіб. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Яаворівський, потім Тимошенко, потім Вінський.

11:11:21

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Наша Україна", Блок Віктора Ющенка.

Шановні творці законів України, я звертаюся до вас з абсолютно деполітизованою пропозицією, чисто житейською. Суть її така. Я переконаний, що багато хто із наших виборців і ми, прочитавши в інтерв'ю Володимира Гулька в "Україні молодій", були просто вражені трагічною долею цього чоловіка, який потрапив у велику біду, його розбив інсульт. Живе він у селі Шабо на Одещині. Я переконаний, що ми повинні допомогти одноденним нашим заробітком цій людині, щоб врятувати його життя. Ви мене запитаєте: а чому саме про цього одного нашого співвітчизника я кажу вам і звертаюся до нього? Бо річ у тому, що це старший брат по матері Медведчука. Ми повинні бути вдячні Гулькові за те, що він вигодував, власне кажучи, і вивчив нам главу Адміністрації. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Тимошенко, потім Вінський.

11:12:30

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Володимире Михайловичу, наша фракція вдячна вам за те, що ви призначили на 14.30 термінову нараду уряду і парламенту стосовно продовольчих питань. І я хотіла б зробити заяву стосовно виборів в Мукачево. Це абсолютна провокація заява партії СДПУ(о) про те, що ми разом с СДПУ(о) підтримували якусь одну і ту ж кандидатуру. (О п л е с к и)

І центральний провід партії, і фракція однозначно ще місяць тому прийняли рішення підтримувати на посаду мера Мукачево Пятьовку, ту кандидатуру, яку підтримує "Наша Україна". І я хочу, щоб ми зняли це питання, і ми розберемося на низовий партійних організаціях, звідки взагалі у СДПУ(о) могло виникнути таке враження.

ГОЛОВА. Будь ласка, Йосип Вінський з процедури.

11:13:27

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Володимире Михайловичу, ви не зовсім чітко висловили позицію, яку ми маємо зараз прийняти, очевидно. Мало сказати, що буде нарада. І я вважаю, що треба поставити питання у порядок денний у зв'язку з гострою ситуацією з цінами на продукти харчування, що завтра о 10.00 буде заслухана інформація Кабінету Міністрів, і з інформацією має виступити Прем'єр-міністр України Янукович, який чітко висловить позицію уряду по ситуації, і скаже, що конкретно уряду, які заходи вживає, щоб ціни вернулися на ту ситуацію, яка була на початку січня.

Я хотів би, коли будете формулювати нашу позицію, щоб вона була сформульована чітко, не взагалі уряд, а Прем'єр-міністр як вища посадова особа повинен бути тут у Верховній Раді. А якщо уряд, то уряд у повному складі тоді. Будь ласка, якщо так, тоді хай буде у повному складі. Але таке щоб не було, що прийде заступник держсекретаря і буде розказувати рябої кобили сон. Ситуація надзвичайно складна і серйозна, тому я хотів би, щоб ви чітко сформулювали задачу, і ми повинні проголосувати тут рішення, що завтра о 10 годині буде заслухана інформація Кабінету Міністрів, з інформацією виступає Прем'єр-міністр Янукович.

ГОЛОВА. Шановний колего! Шановні колеги! Відповідно до Регламенту осіб, яких призначає парламент або дає згоду на їх призначення, інформація і звіт цих осіб заслуховуються тоді, коли вирішить Верховна Рада без голосування. Тому у нас проблеми голосувати з цього приводу немає.

Щойно міністр у зв'язках з Верховною Радою, Іван Іванович, поінформував, що сьогодні о 14.30 буде Прем'єр-міністр і завтра - о 10-тій годині.

Просто я ще раз прошу комітет з питань аграрної політики і бюджетний комітет чітко визначити порядок розгляду завтра цього питання, щоб ми знову не зірвалися на мітинг. Нам це не потрібно. Нам потрібні рішення. Григорій Омельченко. І все.

11:15:23

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу за надане мені слово.

Григорій Омельченко, Виборчий блок Юлії Тимошенко, Українська республіканська партія "Собор", Голова Спілки офіцерів України.

Шановний Володимире Михайловичу, у мене до вас особисте прохання від вчорашнього з'їзду Спілки офіцерів України про включення в порядок денний інформації Генерального прокурора України про результати розслідування обставин вбивства журналістів Георгія Гонгадзе і Ігоря Александрова.

У минулий вівторок я був особисто як Голова Слідчої комісії у Піскуна, який мені заявив, що учасники викрадення і вбивства Георгія Гонгадзе встановлені. Коли я запитав у Генерального прокурора коли він поінформує про це Верховну Раду, Генеральний прокурор Святослав Піскун заявив: "Коли в цьому буде необхідність".

Ви розумієте, про що йде мова? Про якусь політичну доцільність Генеральної прокуратури.

Шановний Володимире Михайловичу, я прошу вас від імені Спілки офіцерів України, яка прийняла звернення до вас, на цьому тижні включити до порядку денного інформацію Генерального прокурора України Святослава Михайловича Піскуна про хід розслідування кримінальної справи щодо вбивства Георгія Гонгадзе і Ігоря Александрова. Я вас дуже прошу, шановний Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. Я прошу, Мойсик Володимире Романовичу, це питання вивчити і внести пропозиції.

Петро Миколайович Симоненко, з процедури, будь ласка.

11:16:58

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция Коммунистов.

Володимире Михайловичу, я з процедури попросив, виходячи з наступного.

Ви сказали про те, що завтра буде інформація уряду. А я прошу, і в моєму виступі якраз про це і йшлося, запросити обов'язково Голову Митного комітету, Служби безпеки України, які не входять до складу уряду, щоб вони нам доповіли а скільки задекларували і які комерційні структури вивіз зерна за кордон, які вони купували в Україні по 250 гривень за тонну. А зараз будемо виділяти державні кошти, щоб по тисячу гривень, щоб у них же те ж зерно, яке вони не вивозили за межі України будемо купувати. Служба безпеки хай все ж таки дасть відповідь, як вони регулювали ці питання економічної безпеки, як вони відслідковували, поперджали нас.

І ось ці питання ми повинні також з'ясувати. Бо у нас наступне, Володимире Михайловичу, чому я на цьому наполягаю. Зараз, ви ж знаєте, що м'ясо купують в живій вазі 80-90 копійок. Знищать велику рогату худобу, у нас практично з січня буде різке підвищення цін на м'ясо, на молоко і багато інших проблем.

ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла. Дякую.

Я хотів би ще раз сказати, шановні народні депутати, ми знову повторюємося. Сьогодні буде о 14.30 прем'єр і будуть члени уряду, які відповідальні. Усіх, кого ви назвали, ми також запросили. І завтра також усіх запрошуємо. Я думаю, що немає потреби нам двічі обговорювати це питання.

Я просив би звернути вашу увагу, що ми годину двадцять обговорювали різне, шановні колеги. Годину двадцять. Тому о 12 годині давайте не будемо робити перерви.

Оголошується до розгляду проект закону про акціонерні товариства. Доповідачі - Віктор Лаврентійович Мусіяка, а також член Державної комісії з цінних паперів фондового ринку Бірюк Сергій Олексійович. Я прошу дуже коротко і стисло, по 5 хвилин дати представлення щодо законопроектів.

11:19:08

МУСІЯКА В.Л.

Шановні народні депутати! 19 вересня 1991 року був прийнятий Закон про господарські товариства, і ось уже 12 років він діє. Весь цей час усі акціонерні товариства, які створювалися, діяли відповідно до цього закону. І там у цьому Законі про господарські товариства регулюванню діяльності акціонерних товариств і закритих, і відкритих, присвячено декілька десятків статей. Але час іде, механізми недостатньо відпрацьовані, всім зрозуміло - і членам акціонерних товариств, керівникам акціонерних товариств, що міняти необхідно обов'язково і методи підходу до регулювання і відносин корпоративних, і щодо діяльності різних осіб, які навколо акціонерних товариств мають заінтересованість, зацікавленість до їх діяльності, до придбання акцій. Тому виходячи з нових реалій, з того, що після прийняття Цивільного кодексу, який буде введений з першого січня наступного року, а також Господарського кодексу, передбачена необхідність прийняття нового окремого закону про акціонерні товариства, запропоновано вам проект цього закону.

Основні цілі та завдання законопроекту. Законопроект про акціонерні товариства спрямований на комплексне врегулювання відносин щодо створення, діяльності та припинення акціонерних товариств, визначення їх правового статусу. Має на меті цей проект належним чином регламентувати діяльність більше, як 35 тисяч акціонерних товариств, які зараз діють в Україні.

Між іншим, членами акціонерних товариств та акціонерами являються більше 17 млн. громадян і десь 70 відсотків всієї продукції, яка виробляється, валового внутрішнього продукту, становить якраз результат діяльності акціонерних товариств. Їх внесок в економіки України надзвичайно вагомий.

Прийняття цього законопроекту в редакції, що подається, на мій погляд, допоможе уникнути таких болючих та поширених проблем забезпечення прав акціонерів, як недостатня участь акціонерів в прийнятті важливих рішень, зокрема рішень про відчуження майна товариства, реалізацію майна товариства за заниженими цінами, недостатня можливість дрібних акціонерів впливати на формування порядку денного загальних зборів, негарантованість представництва в наглядовій раді акціонерів, які не володіють контрольним пакетом акцій, непрозорість акціонерних товариств навіть для їхніх акціонерів тощо.

Тут збалансовані, на мій погляд, інтереси також як дрібних, так і стратегічних інвесторів, оскільки занадто також сильний захист прав дрібних акціонерів може приводити до паралічу роботи акціонерного товариства. Тому там пропонується достатньо гнучкі, на мій погляд, механізми і врахування інтересів дрібних акціонерів, і звичайно забезпечення нормальної діяльності акціонерного товариства, і інтересів стратегічних акціонерів.

Основними положеннями закону, я думаю, можна назвати такі. Це закріплення право акціонерів і порядку реалізації цих прав. Зокрема переважне право на придбання акцій додаткових випусків, право акціонера вимагати викупу товариством належних йому акцій в разі, якщо на загальних зборах акціонерів голосував цей акціонер проти прийняття певних важливих рішень.

Докладно врегульовані питання щодо виплатів дивідендів. Розширюється виключно компетенція загальних зборів та докладно регламентуються порядок їх скликання і проведення, що надає акціонерам можливість більш активно, ніж зараз, впливати на прийняття найважливіших рішень щодо діяльності товариства.

Докладно регламентуються порядок формування та діяльності наглядової ради виконавчого органу товариства, встановлюються вимоги до членів цих органів, зокрема, вимога діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства.

Через впровадження кумулятивного голосування забезпечується представництво акціонерів в меншості наглядовій раді товариства.

Встановлюється окремий порядок укладу товариством значних угод та угод щодо яких є заінтересованість крупних акціонерів та посадових осіб товариства. Передбачається доступ акціонерів до інформації про діяльність акціонерного товариства. Це прийняття цього закону на мій погляд покращить інвестиційний клімат в Україні, сприятиме проведенню більш ефективної інвестиційної політики, підвищить привабливість вкладень заощаджень населення в акції.

Також поліпшить корпоративне управління, сприятиме підвищенню ефективності управління державників корпоративними правами. Що теж немаловажно. Тому що ви знаєте вони зараз ці права занедбані і фактично все, корпоративні права, які належать державі зараз управління ними в занедбаному стані. Я на цьому, мабуть, закінчу, тому що час вийшов. Будь ласка.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Лаврентійовичу.

Запитання є до нашого колеги у вас? Будь ласка, запишіться, 5 хвилин. Так на табло , будь ласка, висвітіть прізвища.

Ольга Гінзбург, будь ласка, фракція комуністів, ваше запитання.

11:24:54

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Вікторе Лаврентійовичу. Фракція комуністів, 161-й виборчий округ, Гінзбург.

В мене таке питання. Я так вивчала ваш законопроект, і в мене таке питання виникло. Ви тут пишете, що питання при розподілі майна між акціонерами, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішується на загальних зборах. З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження Наглядової ради та по виконанню органів даного товариства.

Питання в мене до вас таке. Скажіть, будь ласка, якщо акціонерне товариство до цього мало державну частку майна чи акцій і знаходилась ця частка майна під міністерством або ж Держмайном, то невиплата заробітної плати в таких випадках лягає відповідальністю на державні органи чи не лягає, чи це залишається тільки на цій ліквідаційній комісії?

Дякую за відповідь.

МУСІЯКА В.Л. Справа в тому, що право власності в акціонерному товаристві належить цьому акціонерному товариству незалежно від того, яка частка належить державі. І тому, звичайно, тут, коли мова йде про суб'єктів-власників акцій, коли, скажімо, ліквідація товариства здійснюється, тут не має значення, хто власник акцій. І коли мова йде про робітників, працівників, скажімо, акціонерного товариства при ліквідації, там обов'язково їх права враховуються, вони першочерговими є для забезпечення цих прав: виплата заробітної плати, там, і так далі, і так далі, - все, що стосується прав робітників, це в першочерговому порядку йде.

Тому тут в цьому випадку це не має значення, кому належать акції. Мається на увазі, що Наглядовій раді буде представлено, звичайно, якщо, скажімо, 25 відсотків належить державі, то представлена буде держава, і там вони мають відповідним чином, звичайно, і дбати про те, щоб робітникам виплачувалася заробітна плата, всі борги, які залишаються при ліквідації.

ГОЛОВА. Так, Сергій Матвієнков. Депутатська група "Європейський вибір".

11:26:58

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ, город Мариуполь.

Уважаемый докладчик, скажите, пожалуйста, вот на сегодняшний день перераспределение на рынке собственности не закончено в том виде, в котором оно должно было быть закончено. Этот законопроект, его принятие толкнет сегодня на вторичный передел, в котором будут участвовать мелкий собственник, которого нет, или средний класс, котрого нет, и со своими средствами, которых у него нет, или крупные корпорации, которые просто сейчас подомнут под себя все то, что они не смогли взять в процессе первого передела. Это раз.

Второй вопрос. Вот конкретная компания. 92 процента принадлежит закрытому акционерному обществу, которое должно на основании закона быть открытым. 8 процентов находится в офсшоре, 5 из них, которые взяты непонятно каким путем, по которым нужно разбираться. Так что эти 8 процентов будут диктовать 92 процентам, как жить и банкротить их и создавать условия, при которых они просто разорвут эти 92 процента. Этот закон открывает и для первого, и для второго варианта полностью, так сказать, улицу. Спасибо.

МУСІЯКА В.Л. Ну, я так думаю, що ви маєте на увазі особливо другий варіант, що коли оці 8 відсотків, що знаходяться в офшорах, будуть мати ті права, які передбачені ту, так, тоді вони можуть відповідним чином впливати на діяльність того ж, скажімо, закритого акціонероного товариства. Дійсно, мова іде про надання прав всім акціонерам. А де вони знаходяться чи в офшорах, чи в інших місцях, це, звичайно, коли мова іде про закриті акціонерні товариства, то саме товариство має дбати про те, хто там придбаває, дивитися, де знаходиться акціонер. То у цьому випадку, звичайно, ви маєте знати, хто являється акціонером і можливо тут треба записувати таке положення, що мають розкриватися ці суб'єкти, які придбавають і набувають акції, щоб було видно, хто є акціонером і яким чином він можна прогнозувати і буде впливати на діяльність акціонерного товариства.

Ну щодо закритих, я ще хочу пару слів сказати, що, дійсно, загальна концепція була закладена така, що період якогось часу закриті мають відкритися акціонерні товариства. Але зараз я напередодні запропонував зміну до перехідних положень, де передбачив, що закриті акціонерні товариства, які будуть працювати на момент введення в дію цього закону залишаються і функціонують як закриті незалежно від того, який їх розмір є. Всі інші мають діяти відповідно до цього. А перша формула, що ви говорили, так, дійсно, у нас небезпека ця залишається. І вона буде ще довго залишатися щодо перерозподілу вторинного, третинного, який хоч перерозподіл буде іти. Я думаю тільки про те, щоб внутрі корпоративні відносини стали більш прозорі, більш нормальні, механізми ці були більш прийнятні для акціонерів для самих.

А щодо можливих, скажімо, негативних впливів, то, звичайно, тут треба ще подивитися, і ви, як, ми знаємо, в залі є немало людей, які безпосередньо працювали і працюють у цій сфері, то ви маєте внесок внести відповідний, щоб ці механізми були, дійсно, ефективними.

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

11:30:16

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний доповідачу! Ви у статті 6 пишете: "Товариство визнається відкритим, якщо його акції пропонуються на відкритому продажу". А далі пишете слідуючим пунктом: " Відкрите товариство може розміщувати акції шляхом закритого продажу". Абсолютно мені це не зрозуміло.

Слідуюче. Ви пишете, що статутний капітал відкритого акціонерного товариства повинен бути не менше 50 тисяч євро. Таким чином середньому і дрібному бізнесу ви даєте відворот-поворот, що ніхто не зможе даже зареєструватися. Це все буде під великий капітал.

Слідуюче питання. Як у вас захищена державна частка в акціонерному товаристві, як вони будуть сплачувати прибутки? Тут знову на загальних підставах все виписується, а коли формується бюджет, ми бачимо, що вони фактично до бюджету нічого не сплачують, посилаючись на різні статути.

І останнє. Що це у вас за перелік акціонерів, які мають право брати участь у загальних зборах? Я розумію так, що є акціонер, він може мати право у зборах, приймати участь, а тут ще спеціальний перелік. Що це таке? Дякую.

МУСІЯКА В.Л. Щодо першого питання. Це 6-та стаття. Мова йде про те, що товариство може бути відкритим або закритим. Прошу вибачити, зараз, секундочку. У мене під рукою і мій, і кабмінівський проект. Я взяв кабмінівський. Секундочку.

Мова йде про те, що відкрите товариство може реалізовувати свої акції. Звичайно, це є нормально, це природньо у відкритому продажу, якщо воно відкрите. І мова йде про те, що там записана ще можливість продажу в закритому порядку.

Мова йде якраз про тих можливих акціонерів, які за межами із-за, не у відкритому продажу приймають участь в ринковому, скажімо, режимі. А ті ж акціонери, ті ж працівники, скажімо, підприємства, в цьому сенсі вони не включаються в систему відкритого продажу. В цьому сенсі воно закрите.

Не закрите взагалі для того, щоб ті ж майбутні акціонери знали хто буде співвласником цього товариства і співучасником, і соакціонером.

Щодо другого. Там, де ви ведете мову про п'ятдесят тисяч євро, але це не в моєму проекті. В моєму проекті статутний капітал має бути десять тисяч євро, не більше десяти, так, так.

Мова йде про те, що в Європі, ми намагаємось жити по стандартах Європи, але нам ще далеко до цього. Там десь єврокомісія встановила не менше 25 тисяч євро має бути мінімальний статутний, ми в даному випадку розглядаємо не менше десяти тисяч євро.

Це якраз по , з 1 січня 2003 року за чинним законом про господарські товариства мінімальний розмір статутного фонду становить 1250 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 231 тис. 250 грн. вже зараз при курсі євро 5.6 це десь 41 тисяча євро. Ми говоримо про десять тисяч мінімально. Так що ми навіть пропонуємо зменшити.

ГОЛОВА. Дякую, Віктор Лаврентійович. Час вичерпаний. Будь ласка, сідайте.

Я запрошую до доповіді члена Державної комісії з цінних паперів фондового ринку Сергія Олексійовича Бірюка. Будь ласка. До п'яти хвилин.

БІРЮК С.О.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Зазначений законопроект доопрацьований робочою групою, куди входили представники наукових кіл, представники промисловців і підприємців разом. Це не тільки документ, підписаний міністерствами та відомствами, розроблений.

Метою є врегулювання питань, пов'язаних з відносинами між акціонерами, акціонерів-менеджменту, менеджменту та працівників. В чому, скажімо так, суть цього законопроекту і внесений змін?

Діюче законодавство - пан Мусіяка вже сказав, скільки акціонерних товариств і власників - призводить до того, що у нас найбільша кількість порушень виникає якраз в акціонерних товариствах. 90 відсотків перевірок, які робить комісія, а це декілька тисяч перевірок у рік, акціонерних товариств показує, що якраз в акціонерних товариствах порушуються права. І чому це порушується, і ми знаємо суди, в яких ці виникають питання, бо не чітко врегульовані діючим законодавством. І, дійсно, в 1991 році не можна було врегулювати всі питання, які постають зараз. А в судах зараз одні й ті ж різні сторони, судді посилаються на одні ті ж статті, то в одну сторону вирішуючи питання, то в іншу сторону. Тому закон повинен мати чітку регламентацію.

Зараз дуже багата кількість норм регулюється підзаконними актами, в тому числі комісією. Ми вважаємо, що це повинно бути, як і в цілому світі, регулюватися, в першу чергу законодавством.

Щодо сутності норм. По-перше, це переважне право, воно в законі, який діє зараз про ......... товариства, просто вказується. Тут прописано, що дійсно акціонери, які мають акції, вони мають право і прописується процедура отримати це переважне право - придбати акції в першу чергу.

По-друге, це захист прав робітників підприємств. Прописуються питання, які пов'язані з правами акціонерів, робітників і їх захисту.

Це стаття 27.

Щодо дивідендів. У законі вказується, що дивіденди виплачуються не менше 10 відсотків, чітко врегулюються питання виплати дивідендів, терміни виплати дивідендів, питання, коли не можуть бути виплачені дивіденди. І в той час сказується, що державні повинні бути перераховані дивіденди до 1 липня. Щоб можна було формувати бюджетний процес.

Далі, найголовніше, це відносини між учасниками управління акціонерним товариством. А можуть бути різні підходи, але ми вважаємо, що в діючому законодавстві з 12 норм, які відносяться до компетенції акціонерних товариств, зборів, тільки 4 це тільки з акціонерними товариствами. Все інше може бути передано. Тому в різних акціонерних товариствах виникають різні ситуації. І інвестори не можуть зрозуміти, де й яким чином приймаються рішення.

У даному законопроекті чітко визначено, що зборів є 24 пункти, які тільки їх, у наглядовій раді 23 пункти, які тільки їх.

І я хотів би сказати, що у діючому законодавстві наглядова рада зовсім не визначена, ні її права, ні її обов'язки. І вони може як бути ніякою, як і бути дуже потужною, перевищуючи всі права і законодавство, яке діє.

Ще я хотів би звернути вашу увагу на те, що чітко прописано проведення зборів. Скажемо, коли на скарги ми маємо 30 відсотків з десятків тисяч заяв, які є від акціонерів, що є порушуються питання, але дивідендна політика вона, скажемо так, вирішується зборами зараз і немає обов'язкової виплати дивідендів, то друга, великий обсяг скарг якраз про порядок проведення зборів. Нечітка регламентація законодавством призводить до того, що дуже часто порушуються права про ознайомлення з матеріалами до зборів, порушуються права про представництво, порушуються права про проведення порядку денного і так далі.

Крім того, я хотів би звернути вашу увагу, що ...............проект передбачає можливість проведення повторних зборів 50 відсотками. Бо не можна внести зміни до статуту, а не внесені зміни до статуту регламентують діяльність самого товариства.

І ще одне. Ми вважаємо, що треба захищати не тільки акціонерів, но і виконавчий орган. Тому стаття, пов'язана з виконавчим органом, яка і передбачає його захист. Крім того, передбачені статті пов'язані з придбанням значного пакету акцій про попередження всіх акціонерів і пропозиція про їх викуп, передбачаються також питання, пов'язані з викупом обов'язковим акціонерами, зборами акціонерного, скажем, товариства, а також про значні угоди.

І я хотів би звернутися до вас і розумію, що ситуація, яка складається, що це стосується багатьох питань, віднестися, шановні народні депутати, з проханням проявити політичну мудрість, далекоглядність і підтримати законопроект, бо дійсно виникає ситуація, коли межа проведена у селі не дуже добре, то інколи бувають чвари між сусідами. А інколи буває і ...

ГОЛОВА. Так, дякую, дякую. Давайте без лірики обійдемось.

БІРЮК С.О. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, запитання. Одну хвилиночку, одну хвилинку. У народних депутатів є питання до вас. На табло, будь ласка, висвітіть перелік прізвищ. Так, Валентина Семенюк, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

11:40:03

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Скажіть, будь ласка, ви дивилися науково-експертне заключення нашого відділу і який ви висновок зробили відносно тих зауважень, тому що вони дуже суттєві щодо явки на збори, щодо людей-представників подачі документів перед прийняттям відповідних рішень? Це - перше запитання.

І друге. Скажіть, чи заради компромісу ви не пішли б на контакти, щоб все-таки варіант Мусіяки, який є набагато кращим документом, був прийнятий за основу, а ваш був відповідно доопрацьований? Рано чи пізно вирішувати питання по голосуванню потрібно.

І третє питання. Я хотіла б уже як голова комісії задати. В якому стані підготовка звіту Комісії по цінних паперах і коли б ви могли прозвітувати це щодо роботи і фондового ринку, і комісії? Це якраз буде в контексті прийняття рішень по цьому документу. Дякую.

БІРЮК С.О. Щодо зауважень науково-експертного відділу. Ми відпрацювали його з науково-експертним відділом, більшість зауважень науково-експертного відділу може бути сприйнята відповідно з розробниками цього зауваження.

Щодо питання прийняття законопроекту. Між собою законопроекти не так відрізняються, бо ми працювали з паном Мусіякою ще і 2 роки тому, і 3 роки тому. У нас була плідна співпраця. І щодо самої сутності законопроектів, то концепція їх погоджена, тим більше, що ми також підтримуємо пропозицію щодо закритих акціонерних товариств, яку висловив пан Мусіяка, що не треба порушувати питання, пов'язані вже з тим, що склалося. Не треба, скажімо, примушувати закриті відкриватися і ті, що створені, бо це призведе до хаосу і якихось неладів.

А щодо звіту, зараз готуються матеріали на розгляд Комітету з фінансово-банківської діяльності. Після цього буде далі подовжена робота щодо звіту комісії.

ГОЛОВА. Так, Сергій Матвієнков. Група "Європейський вибір".

11:42:09

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ, город Мариуполь.

Уважаемый докладчик, ну, прежде всего, ваше мнение. Гонка с приватизацией в общем-то завела нас в определенное, будем говорить, положение, с которого мы сегодня должны выходить. Гонка с принятием подобных законопроектов загоняет нас тоже в ту ситуацию, когда вы пытаетесь этим законом активизировать рынок ценных бумаг, который абсолютно ничего не даст и не активизируется. Это очередной передел собственности под монополистов, под крупного держателя.

Так в связи с этим ответьте мне на вопрос. Для кого этот закон: для мафии или для украинского народа, для тех, кто должен добрать то, что он не добрал в процессе, так сказать, первого этапа, или для того, кто должен быть защищен? Спасибо.

БІРЮК С.О. Ну, по-перше, гонки з цим законом немає, хоча він і визначений урядом як першочерговий і Президентом.

Але я хотів на..............наступне. Законопроект треба приймати, бо кількість невирішених питань, які тут пропонуються, дуже велика. І те, з чим ми стикаємося зараз, - це питання, ми запрошуємо вас до комісії, щоб ви ознайомилися з тими проблемами, які є зараз у всіх акціонерних товариств.

А що стосується "про мафію", я хотів би сказати, що ні одного разу ні з ким при розробці цих законопроектів не було зустрічі. Ми працювали разом з УСПП, ми співпрацювали разом з організаціями. І я вже чув від деяких народних депутатів ці фрази. Але я хотів би до вас звернутися, до вас з цим питанням.

Шановні народні депутати, ми розуміємо, що зараз склалася ситуація, .............законопроект діяв про господарські товариства, але він він був розроблений недосконало. І склалася у кожному конкретному випадку своя ситуація. Але ви зрозумійте також і нас, кількість скарг, кількість жалоб, скажемо так, проблем, які виникають у різних акціонерних товариствах, вона велика. І треба зрушувати це з місця. Бо коли ми не зрушимо це з місця, у нас не буде не те що фондового ринку, у нас не буде і, дійсно, розвитку підприємства. Бо ви добре знаєте, коли на "Укрнафті" не проводили товариства, коли "Россава" продавала свої, "Дніпрошина" продавала свої активи, а це.............

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, будь ласка, фракція "Наша Україна", Богдан Костинюк.

11:44:20

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, "Наша Україна", Богдан Костенюк.

Шановний доповідачу, у нас є Цивільний кодекс, у нас є Господарський кодекс законів. І в цих кодексах відображені положення про акціонерні товариства. Як на вашу думку, яка є потреба створення цього спеціального закону про акціонерні товариства і чи не можна внести доповнення, скажімо, до Цивільного кодексу для того, щоб не створювати новий закон. Бо якраз ваш законопроект грішить неточностями і невідповідністю з Цивільним кодексом, як це було відображено і сказано у зауваженнях Науково-експертного управління. Дякую.

БІРЮК С.О. У всьому світі діють закони і в цивілізованих країнах, і в Німеччині, і в Сполучених Штатах, і в Росії, і в інших країнах, які регулюють окремі акціонерні товариства, діяльність окремо. Бо, дійсно, цивільний кодекс в цих країнах прописує діяльність командитних товариств, діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, і то не повністю про обмежену відповідальність. Тому у всіх країнах діють акціонерні товариства. У Німеччині закон про акції є 120 сторінок тексту, це окреме положення.

Що стосується питання, дійсно, врегулювання Цивільним кодексом, то це неможливо, бо там тільки основи регулюються, основи відносин, а механізми реалізації якраз і в цьому законі, бо це дуже важкі питання, пов'язані із власністю.

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка, Сергій Олексійович. Для співдоповіді запрошується член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій - Георгій Маркович Скудар. Будь ласка, Георгій Маркович.

11:46:27

СКУДАР Г.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты.

Прежде всего , я хотел бы сказать, что на заседании комитета по экономической политике законопроект народного депутата Мусияки не рассматривался, поскольку народный депутат заявил на комитете , что он снимает свой законопроект и та коллизия, которая сегодня здесь происходит, мне в какой-то степени не понятна, хотя совершенно ясно, что поскольку вопрос записан в повестке дня и народный депутат вынужден выйти на трибуну и доложить о своем законопроекте. А на комитете он категорически заявил, что он снимает этот закон и комитет его просто не рассматривал и выводу по данному законопроекту не делал. Это первое.

Второе. Что касается правительственного законопроекта № 3059-1. То этот законопроект был естественно рассмотрен на комитете , всесторонне обсуждался. Причем была очень оживленная дискуссия. И прежде всего это связано с тем, что старый законопроект о хозяйственных товариществах, который был выпущен или принят 1991 году, конечно он себя исчерпал. И поэтому законопроекту ежегодно Верховная Рада принимала дополнительные поправки, дополнения, которые учитывали, регламентировали хозяйственную правовую деятельность акционерных обществ в нашей стране.

Тем не менее, этот законопроект, который был рассмотрен на комитете и который был представлен Кабинетом Министров, он вызвал очень большую тревогу и озабоченность народных депутатов всех 22 членов комитетов, которые присутствовали на этом заседании.

И прежде всего потому, что этот законопроект практически ставит крест на коллективной форме собственности в закрытых акционерных обществах.

Более того, весь текст этого законопроекта тенденциозно ведет речь о хозяйственной правовой деятельности уже новых акционерных обществ, где не существуют акционерных обществ коллективной формы собственности, чтобы они были закрытыми. И ограничение в 100 собственников для акционерных обществ там, где сегодня работают тысячи, десятки тысяч людей, практически приведет к разрушению этих акционерных обществ. И самое главное, что закрытые акционерные общества сегодня охраняются этим законом. Их экономическая деятельность охраняется этим законом. И как только мы раскроем эти общества, наступит новый бесшабашный передел собственности в Украине. Естественно, коллективы не в состоянии будут защитить себя, и это может привести не просто к разрушению предприятии, к их стагнации, а к потере экономики по различным, даже стратегическим отраслям развития нашей страны.

Поэтому Комитет по экономической политике единогласно не поддержал данный законопроект. И можно было бы здесь говорить о каких-то недостатках отдельных статей, можно было бы вести разговор о каком-то компромиссе по одной или двум, ли трем статьям, что-то дополнить, что-то убрать, но в целом закон настолько тенденциозен, что комитет не поддержал его единогласно, и голосование было: за - 0, против - 11, воздержалось - 11.

У меня все.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Запитання є? Якщо є запишіться. Але я хотів би таке сказати, що тут написано в інформації, що комітет розглянув проект Закону внесений народним депутатом Мусіякою та проект Закону про акціонерні товариства внесений Кабінетом Міністрів. Тут написано, що два документи розглянуті.

Будь ласка, Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

11:50:36

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Георгію Марковичу! Я поділяю думку, що законопроект недосконалий. Але те законодавство, яке існує зараз і яке регулює ці процеси, ще більш недосконале.

Ми не приймемо цей законопроект, припустимо. Але проблема залишається? Що далі? Не можна залишати ситуацію в тому стані, в якому вона зараз опинилася. Як ви вважаєте, що нам далі робити? Дякую.

СКУДАР Г.М. Я тоже поддерживаю ваше мнение, что старый закон должен быть переработан. И я считаю, что есть комитет экономической политики. Этот комитет должен взять на себя ответственность, совместно с Кабинетом Министром создать нормальный новый закон, где было бы четко определено положение существующих закрытых акционерных обществ. Не надо нам урезать коллективную форму собственности там, где она сегодня существует, а просто навести порядок и в голосовании, и в принятии решений по дивидендам. То есть, таким образом, чтобы были все удовлетворены, и разрушать экономическую ситуацию, когда она только-только, промышленность, начала развиваться, взрывать эту обстановку сегодня не следует.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

11:51:58

МОРОЗ А.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Анатолій Мороз, фракція комуністів, Запорізька область.

У мене таке питання, шановний доповідачу, дійсно, сьогодні складається така ситуація, що діюче законодавство, воно не діє. І я вам можу навести багато прикладів і особливо по тому ж підприємству "Південдизельмаш" Відкрите акціонерне товариство, Токмак, недавно розглядали там на засіданні Ради національної безпеки і оборони. І ось така проблема була. Керівник цього відкритого акціонерного товариства взяв кредит, притому, взяв незаконно, без згоди ради кредиторів, без згоди ради акціонерів. Порушена кримінальна справа і зараз суди кажуть: "Та нема за що його до кримінальної відповідальності притягувати".

Я хочу сказати, що і в цих двох законопроектах також треба чітко визначити відповідальність, бо у нас сьогодні безвідповідальність на кожному кроці. Оце хотілося б, щоб в цих законопроектах було червоною ниткою протягнуто кримінальну відповідальність за порушення законів. Дякую.

СКУДАР Г.М. Я не могу комментировать, это не вопрос, а просто ваше мнение. Поэтому у меня тоже такое же мнение.

Что это должно быть. То есть еще раз говорю, мы не рассматривали, вернее рассматривались отдельные статьи и можно было бы говорить по отдельным вопросам какие-то замечания. Но поскольку в целом законопроект мы считаем не готов, и он фактически разрушает существующий статус-кво закрытых акционерных обществ. Поэтому комитет воздержался и не рекомендует Верховной Раде принимать этот закон.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

11:53:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни, "Солідарність". Шановний доповідачу, я погоджуюся з тими серйозними зауваженнями, які ви сьогодні дали до цього закону. Разом з тим я хотів би, щоб ви запропонували і принаймні це було сьогодні відображено, як комітет планує захищати долю держави? У цих законопроектах, ні в одному, ні в другому, доля держави не захищалася. У цих законопроектах не захищала і роль Комісії з цінних паперів і не підвищувалася її роль. Ви знаєте, що вже створена паралельна комісія, фактично паралельна комісія. І зараз ставиться питання про те, щоб і на місцях були представники паралельної комісії. Як ваш комітет на це дивиться, і чи бачите ви необхідність у співпраці з Комітетом із правової політики, тому що фактично йде питання про глобальні перетворення, які мають таке ж значення, як і Цивільний кодекс України. Дякую.

СКУДАР Г.М. Спасибо за вопрос. Но я могу, этот вопрос на комитете не рассматривался. Могу высказать свою личную позицию. Я считаю еще раз, если с точки зрения личной позиции по данному вопросу, закон необходим. Потребность времени гласит о том, что закон новый нужен. И я считаю, что комитет должен на себя взять ответственность вместе и с Комиссией по ценным бумагам, и с правительством создать новый нормативный акт, который бы регламентировал в новых экономических условиях правовые и хозяйственные взаимоотношения акционерных обществ как открытых, так и закрытых. Вот моя позиция. Поэтому она вообщем-то с вами не расходится.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

11:55:31

ЄЩЕНКО В.М.

Георгій Маркович, я підтримую ваше рішення і рішення комітету і вашу особисту думку по питанню, що такі закони приймати не можна. Треба, дійсно, попрацювати враховуючи ті помилки, які вже є сьогодні в нашому суспільстві, тому що дуже багато звертаються і до нашого Комітету з питань промислової політики, і керівники, і саме головне акціонери по порушенню їхніх прав.

Тому хотілося б, щоб ви були ініціатором, ваш комітет, створення нового закону, де б врахували ці помилки.

СКУДАР Г.М. Спасибо.

ГОЛОВА. Так це побажання, Георгій Маркович.

СКУДАР Г.М. Да.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. У нас залишилось на обговорення 10 хвилин. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Записалось 17 народних депутатів. А? Ну я по запису, я не можу так нічого зробити. Юрій Кармазін, підготуватися Костинюку. 10 хвилин. Ми вже працюємо з вами 40 хвилин.

11:56:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Чи потрібен сьогодні цей закон, чи не потрібен закон? Новий Цивільний кодекс України, новий Господарський кодекс України вимагає, щоб ми з вами такий закон прийняли. Це витікає з логіки цих законодавчих актів. Крім того, давайте подивимся на досвід сусідів, на позитивний, на негативний досвід.

Росія п'ять років працює з цим законом. П'ять років. У нас закону взагалі такого немає. То значить однозначно, що цей закон потрібен. Давайте подивимся на цифри. Державні корпоративні права - акції, частки, паї в статутних фондах господарських товариств - 1529. Я говорю про державні корпоративні права. Це говорить статистика.

Тепер подивимся, що сьогодні по законам, які пропонуються. На мій, погляд і першим законом, який подавався, був закон Мусіяки і краще він був виписаний. Зокрема краще були виписані багато моментів, але до цього закону у мене дуже-дуже багато запитань, як і до урядового. До урядового у мене ще більше запитань. Тому, якщо стане питання і раптом ці законопроекти будуть прийняті, я кажу раптом, тому що поки що обидва законопроекти надзвичайно сирі. Надзвичайно сирі і вони не забезпечують охорону державних інтересів, вони не забезпечують інтереси національних інтересів.

Я шукав, і дивився, і думав: як може бути головою спостережної ради людина, до якої ми не ставимо вимог навіть щодо громадянства України. Яка ж ми держава? А хто може бути тоді? З будь-якої держави "Мумба-юмба" може приїхати і керувати в державі тут, в Україні. А спробуйте ви поїхати в той же Ізраїль, спробуйте в іншу країну поїхати, там з "Мумбу-юмбу" дозволять керувати? Не дозволять там! Там є національна гідність. У нас в Україні цього, на жаль, немає. Я хотів би, щоб в законопроекті це було записано.

Щодо урядового законопроекту, він зобов'язує при отриманні будь-яким акціонером значного пакету акцій, по 62-й статті закону, законопроекту, запропонувати решті акціонерів, а це 40 відсотків, продати йому свої акції за середньозваженою ціною. Давайте подивимося, чи відповідає це інтересам сьогодні громадян України. Я скажу, що ні, не відповідає. Це збивання, сколочення великих-великих-великих підприємств.

Давайте подивимося "Перехідні положення". Я не говорю про той складний термін вступу в дію закону. А ви подивіться - протягом двох років переробити всі статути, переробити всі акції і так далі. А яка ціна всього цього?

Тому я вважаю, що ці закони мають бути перероблені, по великому рахунку, але цей закон треба приймати і ідеологію трішечки змінити.

І має бути одна Державна комісія з цінних паперів в державі і її права треба в цьому законі передбачити і підсилити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Костинюк, "Наша Україна", підготуватися Круцю.

12:00:09

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, необхідність прийняття нового Закону про акціонерні товариства, дійсно, викликана тим, що сьогодні діяльність акціонерних товариств, як говорилося, регулюється Законом України про господарські товариства, котрий був прийнятий ще 13 років тому. І це головне.

І один, і другий законопроект, які нам сьогодні запропоновані, заслуговують на увагу, і принципових відмінностей між цими законопроектами, на мою думку, немає. Але одночасно хочу зауважити, що і один, і другий законопроект мають майже одні й ті самі недоліки, бо їхні окремі положення не відповідають новому Цивільному кодексу. Очевидно, що автори законопроектів не в повній мірі їм вдалося врахувати положення оцього нового Цивільного кодексу.

Ну, для прикладу. Зокрема, у депутатському законопроекті не відповідають 152-й статті Цивільного кодексу визначення стосовно визначення акціонерного товариства, 159-й статті Цивільного кодексу стосовно утворення і відкликання виконавчого органу чи розподілу прибутків товариства, 98-й статті Цивільного кодексу стосовно кількості акціонерів, потрібних для прийняття рішення, 153-й статті Цивільного кодексу стосовно визначення акціонерів, 157-й стосовно зменшення статутного фонду і так дальше.

Життя взагалі вимагає, щоб придивитися і до Цивільного кодексу, можливо, і зміни одночасно внести, зокрема до 152-ї статті, її виписати так, як це відображено у 6-й і 7-й статті проекту.

Ще більше зауважень є і до урядового законопроекту, зокрема до 159-ї статті, вірніше, положення цього законопроекту не відповідають 159-й статті (це стосовно утворення і відкликання виконавчого органу), 98-й стосовно кількості голосів, потрібних для відчуження, прийняття рішення про відчуження майна; 153-й статті стосовно визначення засновників і нотаріального посвідчення статуту. У 155-й про відкриття підписки на акції, у 156-й стосовно збільшення статутного капіталу. Є зауваження і до інших окремих статей.

Але на завершення, що хочу сказати, що в цілому закон потрібен, але потрібен якісний закон, якісний закон, який би дав уникнути таких проблем, які є навколо забезпечення прав акціонерів як недостатня участь акціонерів у прийнятті важливих рішень, як реалізація майна за заниженими цінами, як непрозорість акціонерних товариств навіть для самих акціонерів.

Тому є така пропозиція: ці законопроекти об'єднати і відправити їх на доопрацювання на повторне перше читання, і щоб профільний комітет ці законопроекти доопрацював і подав нам нормальний гарний законопроект, якісний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Круць, "Наша Україна".

12:03:35

КРУЦЬ М.Ф.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Законопроекти, які розглядаються, мають великі економічні, політичні і соціальне значення як для окремих громадян України, так і в цілому для держави. Більше десяти років понад 35 тисяч акціонерних товариств України працюють, користуючись Законом про господарські товариства від 1991 року, який вже не в змозі врегулювати всі життєдіяльні відносини акціонерних товариств. Але у проекті, внесеному народним депутатом Мусіякою, та і в проекті Кабінету Міністрів є багато важливих питань, які не знайшли свого вирішення або вирішенні неоднозначно. Сама ідеологія законопроектів має на меті внести певну рівновагу між дрібними і великими інвесторами, забуваючи при цьому, що мета, цілі і завдання у них різні. Адже акціонерні товариства, як правило, великі і середні промислові підприємства, які працюють в умовах жорсткої конкуренції, де іноді приходиться приймати тимчасово непопулярні рішення для стратегічного розвитку. І тут якраз ніколи не поєднаються інтереси дрібних і великих акціонерів. Другими словами, ідея буде сприяти не зміцненню акціонерних товариств, а їх розвалу. Це стосується наглядової ради, її вибори і функції, а також обов'язкового викупу акцій, стаття 64-та. Адже цим самим закладається міна уповільненої дії, бо як показує практика більшість дрібних акціонерів завжди будуть голосувати проти усіх рішень, які перелічені у цій статті. І тоді прийдеться повертати загалом велику суму коштів товариствам за примусовий викуп акцій по ринкових цінах. Велика кількість пільг надається акціонерам з привілейованими акціями, що може викликати незадоволення тієї більшості акціонерів, яка володіє простими акціями.

Вважаю, що на даному етапі доцільно до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, а не до наглядової ради віднести такі питання, як: про анулювання акцій та внесення у зв'язку з цим до статуту товариства, створення виконавчого органу товариства, обрання голови та членів виконавчого органу на термін не менше 5 років.

Не продуманим є той факт, що члени наглядової ради переобираються щорічно. Необхідно членів наглядової ради обирати терміном на 5 років, щоб наглядова рада мала можливість реалізувати перспективні плани розвитку товариства. А така часта ротація приведе до формальної діяльності цього органу або, простіше, до її бездіяльності.

Не має чіткого визначення, хто відноситься до посадових осіб товариства. Члени наглядової ради, якій проектом закону надано практично головні права в управлінні, відносяться до посадових осіб чи на громадських засадах виконують свої обов'язки?

У законопроекті зовсім відсутні такі моменти, як право товариства на печатку, кутові штампи, фірмові бланки і так далі ( стаття 12-та).

І, насамкінець, про фактичну ліквідацію великих закритих акціонерних товариств (стаття 5-та). Хто і по яких критеріях встановив, що ними може бути товариство з кількістю акціонерів до 100 осіб? Чому не 200, не 300 і так далі? Тут явно простежується замовлення на ще прихоплені ласі шматочки. Норму цю необхідно зняти.

Отже цей закон, як і закон Кабінету Міністрів, не можна розглядати у першому читанні. Тільки після їх доопрацювання і усунення вказаних зауважень їх можна буде розглядати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Пузаков. І будемо підводити риску.

12:06:57

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

На мій погляд, окремими статтями цього законопроекту ми повинні врегулювати питання участі зарубіжних юридичних та фізичних осіб, які бажають входити до акціонерних товариств на правах акціонерів.

В законі ми повинні чітко визначити, що контрольний пакет акцій мусить залишатись за українською стороною, підкреслюю, тільки за українською. Держава через акціонерів, які представляють Україну, повинна впливати та контролювати діяльність таких акціонерних товариств.

Росія, як казали уже сьогодні, прийняла такий закон, але тільки після подій, які сталися в Кемеровській області, де, як ви знаєте, одна з фірм, розміщених в Австрії, викупила контрольний пакет акцій Кузбаського вуглерозрізу. Маючи його, отримала колосальні прибутки, в той же час, вона не вкладала кошти на подальшу перспективу в скритних та інших робіт, які забезпечили подальшу роботу вуглерозрізу.

На запрошення російської сторони австрійські акціонери в Росії не з'явилися. І коли в односторонньому порядку було повернуто цей об'єкт в державну власність, вони навіть не подали позов до суду. А для чого? Їм на все подальше життя вистачить того, що вони мали від Кузбаського вуглерозрізу. Тим паче, ми раз-пораз, маючи справу із суперділовитістю зарубіжних партнерів, переконуємося, що вони майже ніколи не вкладають кошти в наші програми, з яких можна отримати зиск навіть в недалекому майбутньому. Їм подай його прямо зараз і негайно, а не завтра чи післязавтра, або, як кажуть в народі: "вынь да положи" і негайно.

Ще про одне. Заново створені акціонерні товариства обов'язково перед тим, як зареєструватися, повинні пройти через регіональну комісію по розміщенню виробничих підприємств. Вона і повинна дати висновок потрібно чи не потрібно це акціонерне товариство в регіоні, і які державні чи місцеві проблеми воно вирішує. Чи, може, це акціонерне товариство тільки і дбає про свої інтереси.

Враховуючи дуже велику кількість ВАТів та ЗАТів, думаю, що потрібно провести інвентаризацію цих товариств, підключивши до цієї акції і Українську спілку підприємців і промисловців, яка повинна, крім того, що збирати внески та висовувати претендентів в Президенти, щось зробити і для держави.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має, буквально на одну хвилину прошу скоротити, народний депутат Бойко Володимир Семенович. І одну хвилину - народний депутат Семенюк. І підводимо риску. З мотивів потім...

12:09:36

БОЙКО В.С. Уважаемые коллеги, я очень просто по этому закону хочу сказать, и недаром он давно ходил в кулуарах, и, понятно, этот закон делается под кого-то. Потому что если брать отдельные статьи, которые говорят, и сегодня уже готовы разрушить все закрытые акционерные общества в государстве. И мы прекрасно понимаем, что сегодня не может работать рынок ценных бумаг, пока не будет создана нормальная средняя прослойка в обществе, когда средний класс сможет вкладывать свои деньги, бумаги, которые должны давать какую-то прибыль или убытки в каком-то месте, и должно это регулироваться законом.

На сегодня есть закон, с которым работаем и с которым суды выигрываем, кстати говоря, когда говорят не выигрываем, мы выигрываем суды. Как понимать, если в закрытое акционерное общество, которое владеет пакетом акций 92 процента, и вдруг в наличии, это 32 тысячи живых людей, и вдруг их ограничивают до 100 для того, чтобы 8 процентов, которые непонятно каким путем через оффшоры куплены, которые будут диктовать по какой цене как обанкротить эти 92 процента. Вы вот этим законом, между прочим, объявляете войну всем, кто еще как-то живет на Украине.

Я думаю, и комитет правильно принял решение, и здесь ведь провокация, ведь комитет не выносит сегодня на обсуждение. Ведь он не принял решение. И вы выносите сюда и сколько времени мы зря затратили.

Я думаю, к этому закону в принципе мы готовы будем, если все нормально будет в стране, если действительно будем работать на людей, а не под кого-то, через два-три года к нему вернемся.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валентина Петрівна, будь ласка, з місця одну хвилину. Увімкніть мікрофон народного депутата Семенюк.

12:11:44

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, недавно Спеціальна контрольна комісія провела парламентські слухання, на яких ми чітко констатували - фондовий ринок не працює. Чому? Тому що у нас іде не приватизація, а розподіл власності між кланами. Які блокуються прийняття законів? Закон про управління об'єктами державної власності. Два роки прийнятий в першому читанні, он стоїть колега мій Матвєєв, ми співавтори. Закон про комунальну власність - блокується. Виносяться які законодавчі документи? Які йдуть на користь, як казав Матвієнков, мафії.

Тому я перше, що ставлю, кому потрібний цей закон? Звичайно, наводити порядок в акціонерних товариствах потрібно, змінювати статус закритих на відкриті - не потрібно. Але давайте спочатку приймемо закони, які ідуть на користь держави, це - перше.

Друге. Два документи, який підготовлений Мусіякою, їх треба звести в одне, але чітко виписати повноваження держави. Тому що мені на комісії доводиться констатувати, що два-три роки не збираються збори, дивіденди на частки державного майна не перераховуються, кошти до бюджету не надходять, я вже не говорю про сплату податків до місцевих регіональних районних і міських рад. І тому сьогодні 19 мільйонів акціонерів, які є, вони мають лише виписки з протоколів, а ні які не акції. Тому треба поставити питання, і я невипадково запитувала: коли комісія по цінних паперах буде звітувати, що зроблено для того, щоб працював фондовий ринок, і рухатись в плані прийняття законодавчих документів, які йдуть на захист держави, а не мафії.

Дякую. А закони допрацьовувати потрібно і приймати потрібно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Черняк, дуже коротко, з мотивів. Прошу з місця.

12:13:37

ЧЕРНЯК В.К. Дякую.

Шановні колеги! Я прошу вас не переносити свої негативне ставлення до запропонованих законопроектів на необхідність прийняття закону про акціонерні товариства. Існує гостра потреба у прийнятті такого закону.

Найбільша кількість економічних порушень і злочинів відбувається в акціонерних товариствах. Законодавчо не вирішені питання про скликання зборів, про прийняття рішень, про розподіл дивідендів, про посадові особи, про наглядову раду, про відповідальність адміністративну і кримінальну за порушення.

Тому я думаю, що було б правильним і розумним об'єднати два законопроекти, дати протокольне доручення профільному комітету, щоб він об'єднав урядовий законопроект і Мусіяки, викинув все те, що стосується неправильного стосовно закритих товариств і підготував такий законопроект, який відповідає потребам і перспективі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую шановні друзі, ми підводимо риску. Слушні зауваження були висловленні. Георгій Маркович, звертаю вашу увагу, щоб ще раз на комітеті належно обговорити всі акценти і будемо голосувати в четвер.

Переходимо до розгляду... Ми ж домовилися, ви ж були присутні.

Проект Закону, оголошується до розгляду проект Закону "Про внутрішні води, територіальне море та прилеглу зону України". Реєстраційний номер проекту 2605.

Доповідач: заступник Державного секретаря Міністерства закордонних справ України Моцик Олександр Федорович.

Олександр Федорович, прошу , 5 хвилин вам на доповідь, будь ласка.

МОЦИК О.Ф. Спасибі.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні народні депутати! Проект цього закону розроблено з метою врегулювання правового статусу внутрішніх вод, територіального моря та прилеглої зони України. Зокрема, прав нашої країни у згаданих водних акваторіях.

Прийняття закону сприятиме забезпеченню надійної охорони державного кордону України в морських акваторіях, а також в український частині вод, річок, озер та інших водоймищ, створення відповідних умов для забезпечення безпеки судноплавства, трейлювання, руху суден у внутрішніх водах і територіальному морі, вдосконалення організації рибальства та охорони навколишнього середовища внутрішніх водах та територіальному морі, реалізації інвестиційного потенціалу нафтогазоносних площ континентального шельфу, регулюванню питань морських наукових досліджень, в тому числі фізичними і юридичними особами іноземних держав, регулюванню питань мирного проходження через територіальне море і заходження в морські порти України іноземних морських суден та іноземних військових кораблів, упорядкуванню іншої діяльності у внутрішніх водах та територіальному морі.

Проект закону погоджено з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади України, загалом з 13-ма міністерствами і відомствами. Він був розглянутий на засіданнях відповідних комітетів Верховної Ради, зокрема у закордонних справах, з питань національної безпеки і оборони, з питань транспорту і зв'язку, з питань науки і освіти, і рекомендований Верховній Раді для прийняття у першому читанні.

Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є запитання до доповідача? Бачу: є. Запишіться, будь ласка. Проводиться запис на виступ з місця. Прошу висвітлити.

Семенюк. Наступний Матвєєв. Будь ласка.

12:17:57

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Мені доводилося недавно доповідати в Конституційному Суді закон, вірніше, подання конституційне Закону про угоди про розподіл продукції, де чітко стояло питання: продаж надр і відмова України від судового імунітету.

Дякуючи Віденській конвенції по збереженню надр, ландшафтів і морської зони, все-таки рішення було прийнято позитивно, і надра залишилися за Україною.

Але до цього часу Україна не підписала цієї угоди і не приєдналася. Скажіть мені, будь ласка, коли буде підписана дана угода? І як сьогодні міністерство працює по даній конвенції, для того щоб швидше її підписати?

Дякую.

МОЦИК О.Ф. Ну, що стосується морських надр, якщо ви маєте це на увазі, то це питання регулюється Конвенцією ООН з морського права 1982 року. Україна є учасником цієї конвенції. І, звичайно, що ми виходили з того, що надра морські, тобто надра за межами територіального моря, континентальний шельф, вони можуть розроблятися тільки Україною. А якщо інші фізичні, юридичні особи матимуть таке бажання, то вони мають отримати відповідний дозвіл від України.

Я зараз не хотів би про цю конвенцію говорити, але я обіцяю дати вам питання про цю конвенцію також.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Матвєєв, наступний - Шурма.

12:19:30

МАТВЄЄВ В.Й.

Матвеев, фракция коммунистов.

Вот этот предложенный вами проект Закона о внутренних водах в территориальном море и прилегающих зонах Украины он решает спорные вопросы территориальных вод у острова Змеиного? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Как этот закон повлияет на перспективы развития геолога и геофизической разведки на континентальном шельфе и добычи газа и нефти на этих территориях?

МОЦИК О.Ф. Дякую. Що стосується першого питання. Спільних вод навколо Зміїного немає. Острів Зміїний є невід'ємною частиною території України, це частина української землі. І як острів відповідно до міжнародного права він має своє територіальне море шириною 12 морських миль, яке визначене і яке зафіксоване зокрема у договорі ще між Радянським Союзом і Румунією у 1961 року, а також зараз певні елементи зафіксовані також у договорі, який був недавно підписаний про режим Державного кордону між Україною і Румунією у Чернівцях 17 червня цього року.

Що стосується другого питання, то, звичайно, врегулювання правового статусу територіального моря, внутрішніх вод і прилеглої зони, воно сприятиме проведенню робіт по геологорозвідці і по розробці надр, коли таке питання назріє. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шурма Ігор, будь ласка.

12:21:14

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановний доповідачу, без сумніву, прийняття проекту дасть можливість закріпити законодавчо статус та правовий режим внутрішніх вод територіального моря та прилеглої зони України встановити права України. Також це створить кращі умови для охорони Державного кордону.

Але багато статей цього проекту дублюють відповідно положення конвенції ООН по морському праву. Верховна Рада ще у 1999 році прийняла цей закон, яким ратифікувала цю конвенцію. І з тих пір конвенція застосовуються, як частина національного законодавства.

Перше запитання: "Чи не вважаєте ви, що це створить невиправдану плутанину і таке ж дублювання положень конвенцій буде просто недоцільним?"

Друге запитання. В розділі третьому проекту, який присвячений питанням екологічної безпеки, серед яких є захист і збереження морського середовища, проведення державної екологічної експертизи, здійснення екологічного контролю та моніторингу у внутрішніх водах. Чи не вважаєте ви, що ці всі питання регулюються і повинні регулюватися відповідними законами природоохоронного законодавства про охорону навколишнього середовища, про екологічну експертизу, Водний кодекс. І, в принципі, вони не повинні би були бути предметом цього закону?

МОЦИК О.Ф. Що стосується першого питання. Так, дійсно, України ратифікувала конвенцію ООН з морського права 1972 року, і таким чином конвенція стала невід'ємною частиною законодавства України. Але конвенція регулює набагато ширше коло питань, ніж тільки ті питання, які зараз ми розглядаємо у проекті Закону про внутрішні води, територіальне море і прилеглу зону. І деякі питання, які сформульовані у конвенції, вони потребують уточнення. Наприклад, у конвенції міститься право кожної прибережної держави встановлювати 12 миль, але держава може встановити і менше, ніж 12 миль, це її право встановити 12 миль. Тому ми цю якраз проблему уточнюємо і в своєму законі якраз визначаємо, що Україна встановлює 12 морських міль. Це стосується і інших деяких розділів Конвенції ООН з морського права.

Крім того, Конвенція ООН з морського права - це документ, книга більше ніж 300 сторінок, і на сьогодні, на жаль, вона не є книгою, яку мають всі відомства, які мають справу, зокрема і з питаннями морськими, і з питаннями, що стосуються розробки морських надр і так далі. Цей закон, коли він буде прийнятий, він буде доступний кожному фахівцю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Федорович, сідайте будь ласка, доповідь закінчена і відповіді на запитання.

До співдоповіді запрошується перший заступник Голови Комітету у закордонних справах Грачов Олег Олексійович. Будь ласка, Олег Олексійович.

12:24:25

ГРАЧЕВ О.О.

Дякую, Олександре Олексійовичу.

Шановні колеги! Олександр Федорович вже казав, що прийняття цього закону створить необхідну правову базу, яка встановлюватиме статус та правовий режим внутрішніх вод, територіального моря та прилеглої зони України, зокрема прав України у його внутрішніх водах, територіальному морі та прилеглій зоні, порядок їх здійснення.

Також прийняття закону створить відповідні умови для охорони Державного кордону України в Чорному та Азовському морях, в українській частині вод, річок, озер та інших водоймищ. Для забезпечення безпеки судноплавства та регулювання руху суден та інших засобів у внутрішніх водах та територіальному морі України.

Хочу також проінформувати, що Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони розглянув проект ... України і надіслав нам відповідного листа, де рекомендує прийняття закону за основу.

Наш комітет на засіданні теж розглянув і рекомендує Верховній Раді прийняття у першому читанні за основу.

Можу також сказати, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку також рекомендує взяти цей законопроект за основу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Олексійовичу. Чи є запитання до доповідача? Бачу є, запишіться, будь ласка. Висвітліть.

Андрій Шкіль, будь ласка. Підготуватися Яворівському.

12:26:35

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, ви сказали, що комітет запропонував підтримати у першому читанні. Але невже не було жодних застережень комітету до цього законопроекту. На скільки я знаю, то вони були і виникали. Я просто хотів би, щоб ви як представник комітету їх тут озвучили, тому що нам тут просто вирішувати в четвер голосувати, а ми хочемо знати усі позиції комітету. Це, будь ласка.

І друге. Тут є величезне ще зауваження і Мацюка, тобто Головного експертного управління Верховної Ради. Також просто, я думаю, що це не ми маємо говорити, а це представники комітету. Дякую.

ГРАЧЕВ О.О. Дякую вам. Дійсно, були зауваження у членів комітету при розгляді цього законопроекту. І перш за все це стосується того, що більшість статей проекту дублюють відповідні статті ратифікованої Україною конвенції ООН по морському праву. В той же час були висловлені думки, що збір всіх тих положень в одному, так би мовити, місці, у цьому законопроекті, теж має свої положительні моменти.

Що стосується інших зауважень, то вони збігаються з тими, що приведені у висновку Науково-експертного управління. Тому я на них зараз не буду зупинятися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Яворівський. Підготуватися Луценку. Будь ласка.

12:28:17

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина, "Наша Україна", блок Віктора Ющенка.

Шановний доповідачу, з моєї точки зору це вкрай потрібний закон. Він унормовує наші водні прикордонні і кордонні смуги. Я думаю, що при певних уточненнях він буде прийнятий.

У мене до вас таке запитання: з островом Зміїним вже нібито проблема розв'язалася, і слава Богу. Недавно нога нашого Президента ступила на острів Зміїний. І після цього мені якось весь час думається про те, що варто було б уже і перейменувати цей острів після того, коли нога такої людини ступила на цей острів.

Але проскочила у пресі інформація про те, що тільки-но Президент зійшов з острова, як на нього ступив приватний підприємець із недалекого оточення Президента і уже ідеться про те, щоб видобувати в шельфі острова Зміїного, поки що Зміїного, нафту і газ. Чи є у вас якась інформація з цього приводу? Заспокойте мою душу.

ГРАЧЕВ О.О. Інформації з цього питання достовірної в комітеті немає. Тому, на жаль, я не можу вас так...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заспокоїти.

ГРАЧЕВ О.О. ... заспокоїти не можу. Але ми, я думаю, запросимо відповідну інформацію пізніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Луценко. Підготуватись Кармазіну.

12:29:43

ЛУЦЕНКО Ю.В. Мене цікавить таке питання. Довгий час Україна боролася за те, аби визнати свої води міжнародними водами. Чи цей документ визначає такий статус. В разі, якщо він визначає їх, як внутрішні, то в що оцінюється економічні втрати України від такого рішення?

ГРАЧЕВ О.О. Ніяких нових ідей у цьому законі, якщо порівнювати з тим, що було раніше, немає. Я ще раз підкреслюю, що тут виводяться відповідні статті Конвенції ООН по морському праву. Тому будь-яких додаткових матеріальних чи інших витрати з Державного бюджету України при реалізації цього законопроекту не потрібно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кармазін.

12:30:42

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний доповідачу, в статті першій записано, що до внутрішніх вод України та її меж відносяться: води заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні.

Скажіть, будь ласка, як це зараз співвідноситься з тим, що робила і робить Російська Федерація? Я вам нагадаю, що МЗС України, про що чомусь не було сказано сьогодні, за останні 2 роки зробило 7 нот уряду Російської Федерації з приводу обмеження прав України по використанню наших власних територіальних вод. Можливо, вже 8, можливо, я трошки відстав, але я пам'ятаю 7.

Як тут ми будемо визначатися: історично, неісторично... І все-таки, можливо наш великий сусід якось в договорах ще якось підтвердить? Як ваша думка?

Дякую.

ГРАЧЕВ О.О. Якщо ви маєте на увазі використання вод у зв'язку з дислокацією флоту, то у відповідному договорі про це все сказано. А якщо мова йде про води Азовського моря, то тут, як ви знаєте, ідуть переговори. І я вважаю, що прийняття цього закону, можливо, облегшить ситуацію для відповідних домовленостей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Костинюк, будь ласка.

12:32:41

КОСТИНЮК Б.І.

Шановний доповідачу, приємно чути, що ви намагаєтеся говорити доброю українською мовою. Це приємно.

А питання в мене наступне. Власне, краще не варто передбачити у законопроекті відповідальність за шкоду, яку завдають територіальному морю і прилеглій території України іноземні військові формування, зокрема військово-морський флот Росії? От немає відповідальності з цього. Варто передбачити цю відповідальність?

Дякую.

ГРАЧЕВ О.О. Передбачити відповідальність, можливо, і треба. Але чи є шкода від перебування цього флоту, чи користь - це, так би мовити, відкрите питання. Тому комітет і пропонує взяти за основу у першому читанні, щоб внести тут відповідні доповнення чи там виправлення і потім уже розглядати у другому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую пан Олег Олексійович. Сідайте, будь ласка. Починаємо обговорення.

До обговорення запрошується Кармазін Юрій Анатолійович, підготуватися Костинку. Юрій Анатолійович, короче, якщо можна.

12:34:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний український народе, я хочу сказати, що цей закон потрібен нам, не зважаючи на те, що у ньому є багато положень ратифікованої Верховної Ради Конвенції ООН з морського права. Чому він потрібен? Тому що сьогодні ми самі українці і посадові особи Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ не можуть відстояти наші державні інтереси, коли за ними не стоїть парламент, коли за ними немає цього закону. Вони пишуть ноти одна за одною, на ці ноти ніхто не реагує. Крім того, йде відвертий тиск і намагання врегулювати у статті першій під внутрішніми водами все, що не перевищує 24 морських миль, а це води заток, бухт, ........... і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні до прямої лінії, проведеної від берега до берега у місті, де збоку моря в перше утворюється один або кілька проходів. Це абсолютно правильний підхід, це підхід, який відповідає нормам міжнародного права. Я вважаю, що не є великим горем і те, що ми сюди у цей закон включаємо норми, які мають належати виключно до природоохоронного законодавства і містяться в Законі про охорону навколишнього середовища чи про екологічну експертизу. Тут має бути все це підсилено, але має бути передбачений і механізм. Чи є тільки плюси у цьому законі? Безумовно, ні.

Тут багато є і мінусів. Зокрема я хотів би передбачити і згадати питання, кому потрібно передбачення в частині четвертій статті 11 "Правила митного проходження через територіальне море України іноземних суден", так стаття називається, іноземних кораблів з ядерними двигунами, а також іноземних суден, що перевозять ядерні чи інші небезпечні або отруйні за своєю природою речовини.

Ми оголосили, що ми є безядерна держава. Жодного корабля з ядерним двигуном чи тих, що перевозять ядерну зброю, в територіальних водах України - це територія України, бути не повинно. Завдання Прикордонної служби, завдання Міністерства оборони - забезпечити цю вимогу законодавства України.

І тому, я вважаю, що ця позиція має бути жорстко відображена тут в законі і ми не маємо в даному випадку підлаштовуватись ні під Сполучені Штати Америки, ні під Російську Федерацію. Закон має бути виключно в державних інтересах України.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Костинюк, підготуватися - Чорноволу.

12:37:03

КОСТИНЮК Б.І. Народний Рух України "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати, шановний головуючий. Метою цього законопроекту є законодавче визначення статусу і правового режиму внутрішніх вод, територіального моря та прилеглої зони України і забезпечення охорони Державного кордону, і захист навколишнього середовища.

І, на мою думку, прийняття цього закону, його реалізація дасть можливість ще й, крім того всього, реалізувати інвестиційний потенціал нафтогазоносних площ територіального моря і його надр, що дасть можливість підвищити рівень державної незалежності від закордонних енергоносіїв. У зв'язку з цим було б доцільно внести у законопроект поняття визначення шельфу чи континентального шельфу, бо цього визначення немає. І таким визначенням могло би бути, для прикладу, як вирівняна частина підводної окраїни, яка прилягає до берегів земної суші та характеризується спільної з нею геологічною структурою.

До речі, глибини краю шельфу, як правило, складають 100-200 метрів. От як може цей закон розглядатися без визначення шельфу, з огляду на те, що недавно, говорилося сьогодні, був підписаний кордон з Румунією, і проблеми навколо острову Зміїний? Так що це є обов'язкова умова стосовно визначення шельфу.

Далі. Статтею 24 законопроект вводиться в чинне екологічне законодавство поняття, як нормативи якості морського середовища. У зв'язку з цим у проекті було б доцільно дати визначення цього поняття і більш детально висвітлити його з міст і також складові нормативи якості морського середовища.

У законопроекті виписані основні поняття системи управління природоохоронною діяльністю у сфері раціонального використання внутрішніх вод і територіального моря. Це, зокрема, державна екологічна експертиза, державний екологічний контроль, державний економічний моніторинг і так далі. Але ці визначення, мабуть, доцільно вилучити, тому що ці норми щодо організації функціонування системи управління природоохоронною діяльністю є вже викладені в інших законопроектах.

У законопроекті також слід передбачити все ж таки відповідальність за шкоду, яку завдають територіальному морю та прилеглій території України іноземні військові формування, зокрема, Військово-морський флот Росії в Севастополі, бо замість того, щоб створювати і розвивати в цьому регіоні прибуткову сферу туризму, Україна вимушена терпіти все ж таки небажаних гостей. Чи є шкода, чи немає, але вона, якщо навіть і немає, вона все одно може бути. Тому відповідальність за цю шкоду слід передбачити законодавчо.

Але в цілому, я вважаю, все ж таки, що законопроект можна приймати в першому читанні і всі ці зауваження профільний комітет мав би врахувати під час підготовки до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тарас Чорновіл. Підготуватися Андрію Шкілю.

12:40:32

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане Головуючий, шановні колеги! Я в принципі не маю за що дуже жорстко критикувати цей законопроект, тому що більшість положень, які в ньому є, можна цілком схвалювати. Але вся проблема в тому, що ми ті положення з вами і схвалили, коли голосували за ратифікацію відповідних міжнародних угод і конвенцій. І мені здається, що такий підхід, що, мовляв, там якась конвенція має 600 сторінок, і вона комусь там недоступна і незнайома, це є дуже серйозний правовий нігілізм. Конвенція є частиною національного законодавства України. І незнання закону не звільнює від виконання рішень постанов цього закону.

То мені здається, що якщо припустити, що все ж таки такий закон ми будемо приймати і він потрібний, варто було б в ньому розмістити цілий ряд відсилочних норм і не переповнювати його тими темами, які вже є нормами національного законодавства України внаслідок ратифікації нами відповідних конвенцій і угод. Тому я просто не бачу сенсу, щоб закон був настільки роздутий тими нормами, які ми вже давним-давно прийняли.

Якщо ж ми вважаємо, що необхідно виокремлювати ці норми окремим спеціальним законом через те, що конвенції десь менше доступні, то давайте тоді міняти підхід взагалі до національного законодавства і передбачати, що всі норми, які передбачає ця конвенція, мають бути продубльовані відповідними законами України. В інакшому випадку виходить трішечки якесь неадекватне виділення спеціальної, окремої сфери.

Що стосується цього закону, я бачу і ньому ще деякі слабкості. Про одну вже згадували - шельф. Мені здається, що саме питання шельфу і надр під шельфом мало бути центральним пунктом цього закону. Невиписання цих пунктів носить проблеми для нас з економічної сторони, які сьогодні не розв'язані.

Я проглянув закон, мені здається, що за допомогою цього закону ми теж не розв’яжемо цілий ряд болючих питань інших. Це і болюче питання Азовського моря, тобто правових норм, ну, може вони виправлять, може там є якісь моменти, які можна буде підзаконними актами, додатковими угодами влаштовувати. Але тих норм, які дадуть можливість визначити чітко питання експлуатації моря і зокрема Керченської протоки, в ньому я фактично не знаходжу. Що мені здається достатньо проблематичним.

Що стосується військових баз. Знаєте, чомусь автори законодавчої ініціативи уникли того, що би достатньо чітко виписати ті моменти. Зараз ми маємо одну закордонну військово-морську базу на території України. Уявимо, що захочуть інші країни на дуже вигідних економічних умовах відкрити у нас теж свої військово-морські бази. Ми що будемо знову переглядати норму цього закону і інші. Давайте виписувати, чи це можливо, чи це неможливо, на яких умовах і яка відповідальність. В іншому випадку ми фактично обходимо всі больові точки і виходимо на ті, які вже внормовані. Якщо такі зміни можна внести в режимі до другого читання, я не знаю, мені здається все-таки це достатньо важко. Варто все-таки було би готувати нову редакцію. Якщо можна, давайте будемо вносити. Внормовувати ці речі потрібно, але їх потрібно внормовувати, не обходячи, не оминаючи болючих тем. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Андрій Шкіль і підводимо риску.

12:43:39

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко. Я хотів би висловити думку фракції з приводу цього законопроекту.

Ви знаєте, я також хочу наголосити, що побивати цей проект і критикувати треба, але в принципі його необхідність оспорювати тяжко, хоча також вартує наголосити на тих слабкостях, які в цьому законопроекті є.

Перше, що відразу кидається в очі, читаючи частину статтю 2 "Територіальне море і складова частина території України". Не люблю, коли в українських законопроектах, а пізніше в законах, зустрічаються такі формулювання. В окремих випадках ширина територіального моря України може встановлюватися міжнародними договорами України. Зате окремі випадки в українських законах стають правилом. І тому ці окремі випадки мають бути ширше розписані. Я розумію, що хотіли звузити і зробити меншим цей законопроект, щоб він був комусь зрозумілішим, але подивіться, його об'єм і для тих, хто не вміє читати, він і цього не прочитає великого об'єму, або для тих, хто лінується читати міжнародні конвенції.

Тому це має бути або розписано, або просто вилучено цей абзац із цього законопроекту, бо не зрозуміла його побудова.

Друге. Ну, тут можна багато чого сказати. Якщо говорити про окремий випадок, то у нас всі випадки заразу, негайно, якщо це необхідно, стають окремими.

І наступне. Мирне проходження через територіальне море. Тут у мене попередній виступаючий забрав цю тезу про ядерні боєголовки на суднах і ядерні двигуни, що, звичайно, є реальною серйозною загрозою і це має бути обов'язково включено, що це також є загроза для безпеки України. І загалом це от мирне проходження, воно ніяк не може вплинути на ті міжнародні, чи як би це сказати, російські військові бази, як розташовані та на території Криму. Треба було чіткіше виписати, от зокрема, проводить будь-які маневри або навчання з будь-якого виду. Регламентувати, що тільки у випадку наявності необхідних дозволів, які регламентуються українським міжнародним законодавством. Бо оця заборона не спрацьовує, поза як все одно навчання проводяться.

І тут я хотів би взагалі сказати, що зараз ми маємо колосальну небезпеку неконтрольованості, неконтрольованості військово-морських баз на території України, на території України. І тим самим, ми можемо десять разів написати, що ми захищаємо екологічну безпеку і шельф Чорного моря, але ми не маємо жодного впливу на розташування іноземної бази на території України, і цей законопроект не дає підстав вважати, що такий вплив ми будемо мати.

Тому я хотів би наголосити, що добре, що тут загадано про перешкоди у функціонуванні систем зв'язку, бо ми пам'ятаємо, які колосальні перешкоди були завдані українським системам зв'язку в Криму в зв'язку з проведенням абсолютно не санкціонованих навчань військових Чорноморським флотом.

То я наголошую, що от ці поправки і вилучення подібних тлумачень по окремі випадки, проговоривши в першому читанні цей законопроект, можна прийняти, але з тими застереженнями, які я сказав.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію.

Закінчили. Ні, ні, ні, ми сказали, що підводимо. Ми вже використали 45 хвилин. Юрію Петровичу, я можу дати одну хвилину і будемо закінчувати.

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги! Юрій Соломатін, Комітет з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

Якщо цей законопроект має на меті визначити статус та правовий режим внутрішніх вод територіального моря та прилеглої зони України, то це цілком визначено в Конвенції ООН по морському праву, до котрої Україна приєдналася.

І тому можна погодитися із зауваженням Науково-експертного управління, що ця частина закону дублює зазначену конвенцію.

З другого боку, є і інше завдання цього закону - захист навколишнього середовища. Шановні, пробачте, в нас така купа законів і підзаконних актів, які регулюють ці питання, і, насамперед, як йшлося у виступах, цікавить нас не лише захист навколишнього середовища, а використання природних ресурсів, які є в морській зоні. І це має регулюватися відповідними законами і кодексами, які в нас є.

Як на мене, то не зовсім зрозуміло, навіщо з'явився цей закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до розгляду проекту Закону про внутрішні води, територіальні море та прилеглу зону України. Ой, вибачаюсь, вибачаюсь... Проект Закону про внесення змін до Закону України про лізинг. Нова редакція. Реєстраційний номер проекту 2591.

Доповідач - народний депутат України Писарчук Петро Іванович. 30 хвилин на розгляд за пропозицією комітету.

Будь ласка, Петро Іванович.

12:48:53

ПИСАРЧУК П.І.

Шановний Олександр Олексійович, шановні колеги, з моменту свого виникнення, а в Європі це середні віки, лізинг став важливим фінансовим інструментом розвитку економіки, оскільки суттєво доповнює традиційний банківський кредит.

У США лізинг є найбільшим джерелом зовнішнього фінансування, а у світі у цьому році 20 відсотків накопичуваного капіталу - це приблизно 500 мільярдів доларів - буде використано для фінансування нового обладнання через лізинг.

В Україні, незважаючи на те, що ще 16 грудня 1997 року був прийнятий Закон про лізинг, до якого у січні 1999 року внесено зміни Законом номер 39414, такий вигідний і надзвичайно потрібний, особливо для розвитку малого та середнього бізнесу, технічного переоснащення фермерських господарств фінансовий інструмент як лізинг практично не використовується.

Аналіз лізингових відносин держави показує, що у встановленні існуючим законодавством надто жорстокі вимоги лізингу відсутність реальних податкових заохочень роблять його мало привабливим для потенційних лізингодавців. От чому на сьогодні лізингові компанії в Україні здатні задовольнити не більше 15 відсотків попиту на нове обладнання. Більшість з них, а згідно з оцінками незалежних експертів, тому що уряд не веде статистики по лізингу, у державі налічується 163 компанії зі словом "лізинг", які займають продажем товарів у розстрочку, нерідко вкладають додаткові договори застави, порушують основне право лізингоодержувача на вибір техніки та продавця. Все це диктує необхідність змін на законодавчому рівні.

Тому запропонований вам проект пропонує викласти Закон України "Про лізинг" у новій редакції. Нова редакція Закону "Про лізинг" містить значно менше обмежень щодо умов договору лізингу, відсутня прив'язку договору лізингу до амортизації предмету лізингу. Строк договору буде визначатися його учасника ми .........на всій власний розсуд. Законопроект передбачає можливість укладення договору сублізингу, визначає механізми здійснення таких операцій.

Проект містить менше обмежень щодо істотних умов договору. На відміну від діючого закону умови страхування та реєстрації предмету лізингу є істотними тільки у тому випадку, коли це прямо встановлено законодавством чи визначено сторонами. Договір лізингу передбачає реєстрації, якщо це передбачає законодавство.

Новою є стаття 11 законопроект, що регламентує, у разі невиконання умов договору, право сторін на його дострокове припинення, у тому числі у двосторонньому порядку однією із сторін та повернення предмета лізингу у безспірному порядку.

Детальніше виписані умови повернення предмета лізингу у разі банкрутства лізингоодержувача. Законопроектом передбачені норми, які унеможливлюють накладення арешту на предмет лізингу у зв'язку з діяльністю лізингоодержувача.

Передбачена нова стаття “Захист прав лізингоодержувача на предмет лізингу”. Захист його права на предмет лізингу забезпечується законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувачу надається право вимагати усунення порушень його прав, в тому числі від лізингодавця.

У проекті детальніше розписані права та обов'язки лізингодавця та лізингоодержувача. Передбаченні такі важливі норми, як безспірні стягнення просроченної заборгованості на користь лізингодавця. В той же час він зобов'язується попереджати лізингоодержувача про особливі властивості та недоліки предмета лізингу, який може створити небезпеку для життя чи здоров'я людей.

Регулюються правові наслідки поліпшення лізингоодержувачем предмета лізингу.

Нова 20 стаття регламентує питання відповідальності за шкоду, заподіяну при використанні предмета лізингу.

Важливим є положення законопроекту, що сприятиме прискореному оновленню основних фондів, є право лізингоодержувача на достроковий викуп предмета лізингу.

На завершення хотів би сказати, що вказаний законопроект додаткових витрат з держбюджету не потребує, а більше того, він якраз спрямовані й на збільшення надходжень до нього, тому що активізація лізингової діяльності сприятиме розвитку підприємницької діяльності та залучення інвестицій.

Хочу подякувати членам та працівникам апарату, комітету економічної політики за надану допомогу підготовці цього законопроекту. Подякувати Національному банку, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, лізинговим компаніям, які в цілому підтримали даний законопроект.

Позитивний висновок надало і Головне експертне управління Верховної Ради. При цьому було висловлено ряд доповнень та зауважень, які обов'язково будуть враховані при другому читанні, коли ви, шановні колеги, приймете цей законопроект за основу.

Дякую.

Засідання веде Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Запитання, будь ласка, до доповідача є? Запишіться, якщо є, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів дайте.

Микола Нощенко, фракція партії промисловців, підприємців та "Трудової України".

12:54:40

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ.

Шановний Петре Івановичу! Я б хотів би два питання задати вам. Перш за все, як узгоджується законопроект із чинним правовим полем, як що не брати діючий закон на сьогодні? А у нас же є ще інші поля, наприклад, норми Господарського кодексу і таке інше. Це перше питання.

І друге. Скажіть, будь ласка, законопроект передбачає все-таки якийсь спосіб виділити лізингові операції, які проводяться за рахунок державної підтримки? Ви знаєте, що в цьому році 96 мільйонів, це величезна сума; у минулому році 100 мільйонів. А поворотна сума, 3 відсотки що береться? В який спосіб законопроект регулює взаємовідносини суб'єкта господарювання щодо лізинговий операцій і держави, зокрема, бюджетних коштів?

Дякую.

ПИСАРЧУК П.І. Дякую вам. Положення закону будуть вимагати доповнень чи внесення змін до ряду законодавчих актів, якщо він буде прийнятий, це і Господарський, і Цивільний кодекс, тому що є неузгодженість у визначеннях самої суті, назви, предмету, лізингу. Закон буде вимагати, якщо ми хочемо, щоб лізинг розвивався так, як він повинен розвиватися, треба буде внести певні доповнення до податкових законів - це і оподаткування прибутку підприємств, і податок на додану вартість. Спрощений механізм вилучення назад, якщо неефективно використовується предмет лізингу, безспірного його повороту буде, напевно, вимагати відповідних доповнень до закону про виконавче положення.

Якщо ми хочемо дати свободу лізинговим операціям, то, напевно, треба було би внести і певні зміни чи виключити фінансовий лізинг із сфери діяльності закону про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг. Тобто, якщо закон буде прийнятий, то послідує друга стадія, яка потягне за собою внесення змін до цілого ряду законодавчих актів.

Що торкається другого питання, то законом передбачена можливість участі державної части майна, якщо це не заперечене законодавством і за згодою Кабінету Міністрів, передачу частки державного майна в лізингові операції.

Але окремої якоїсь статті закону не виписують, тобто... і нема потреби. Тому що сьогодні, якщо ми приймемо оцей спрощений механізм повернення предметів лізингу, то, я думаю, що і буде така можливість і в держави, коли лізинговодавець недоброякісно використовує предмет лізингу, повернути його в зворотному напрямку.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

12:57:58

ШКІЛЬ А.В. Дякую.

Шановний доповідачу, по-перше, я хотів би наголосити, законопроекти, які ми готуємо, доповнення, вони мають дійсно спрощувати. Цей, який пропонується, зокрема законопроект, він регламентуючий, він більш регламентує, ніж попередній. Тобто він і за текстом, і за об'ємом, і за кількістю знаків є більшим, ніж... тобто внесені ці вони, не стільки спрощують, скільки регламентують.

А я би, властиво, хотів би почути від вас як цей законопроект вплине на простих цих підприємців, які є в принципі основними користувачами системи лізингу? Тобто вони беруть в лізинг автомобілі, обладнання, устаткування і часом це стає причиною певних зловживань. Чи регламентує цей законопроект, бо я, вивчаючи, не помітив цього, хоча, можливо, я дещо пропустив. Дякую.

ПИСАРЧУК П.І. Дякую вам, пане Андрію. Хочу вам сказати, що кількість знаків чи об'єм це не значить, що він більше регламентує. Якраз, якщо ви уважно прочитаєте попередній закон і цей, то ви зрозумієте, що свободи в діяльності і лізингодавців, і лізингових компаній і захищений більше права лізингоотримувачів і лізингокористувачів. Тому я думаю, якщо не далекий від того, що цей законопроект є вже досконалим і висунули дуже багато зауважень, якщо він буде прийнятий у першому читанні, то будемо дискутувати з багатьох моментів чи положень цього законопроекту. Але особисто у мене немає сумніву в тому, що він стимульне лізингові операції, дасть більше простору для розвитку такого важливого фінансового інструменту, як лізинг.

ГОЛОВА. Народний депутат Черняк, будь ласка.

12:59:52

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний доповідачу, Закон про лізинг вкрай потрібен і його треба підтримати у першому читанні, хоча є певні недоліки, які можна усунути в процесі підготовки до другого читання. Але разом з тим у мене викликає тривогу така постановка питання. З одного боку, потрібно дати свободу лізингу в Україні, а з іншого боку, потрібно забезпечити ефективне використання коштів лізингу як джерела фінансування.

Так все-таки як ви вважаєте, чи достатньою мірою цей законопроект вирішує ці дві задачі. З одного боку, дає свободу лізингу, а з іншого боку, забезпечує ефективне використання коштів, і контроль, відповідальність, санкції за використання цих коштів. Дякую.

ПИСАРЧУК П.І. Я хочу сказати, що будь-яка, дякую вам, Володимире Кириловичу. Хочу вам сказати, що ви знаєте краще від мене, що будь-які механізми , які намагаються регулювати чи впливати, чи контролювати, це умова нашої бізнесової, чи фінансової, чи економічної культури приводить до певних зловживань. Тому якраз мені видається, що тут оці важелі зняти в деякій мірі і треба було б їх ще і більше зняти, тому що якщо говорити про реєстрацію, будь-який реєстр прав обтяжень та обмежень нерухомого майна повинен включати реєстрацію договорів лізингу. З цього приводу ми ще будемо говорити і це можна записати чи внести відповідні зміни в існуюче законодавство, а лізинг потребує свободи, тому що там, де він її має, то він робить чудеса. Відповідальність - це вже категорія така, напевно, і від батьків, і відповідальності у нас в державі бракує, але будемо працювати, щоб її ...

ГОЛОВА. Так, дякую, Петро Іванович, сідайте, будь ласка.

ПИСАРЧУК П.І. Дякую.

ГОЛОВА. Я запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестиції Володимира Йосиповича Матвєєва. Будь ласка.

13:02:12

МАТВЄЄВ В.Й. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел на своей заседании 20 мая этого года внесенный народным депутатом Украины Писарчуком Петром Ивановичем проект Закона Украины о внесении изменений в Закон Украины "О лизинге", номер 2591.

Указанный проект закона по сути является новой редакцией Закона Украины "О лизинге", построен на основании опыта, который приобрели в хозяйствовании Украины использования старого закона и практическое применение и направлен на усовершенствование механизмов осуществления операций лизинга.

На выполнение поручения Кабинета Министров законопроект отрабатывали Министерство экономики и по вопросам европейской интеграции вместе с Фондом государственного имущества. И далее - положительное заключение, в котором отмечается, что принятие указанного закона в новой редакции будет иметь положительное влияние на развитие лизинговых отношений в Украине.

Усовершенствование правового поля регулирования отношений лизинга даст толчок к более широкому использованию возможностей обновления основных фондов субъектов хозяйствования. Они также внесли и ряд положений по совершенствованию этого проекта закона.

Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности также рассмотрел данный законопроект и направил ряд замечаний и предложений. В основном эти замечания касаются несоответствия отдельных статей законопроектов или несогласованность отдельных статей законопроекта с принятым Гражданским кодексом Украины.

Однако следует заметить, что проект Закона о внесении изменений к Закону Украины о лизинге был внесен народным депутатом Украины Писарчуком до принятия Гражданского кодекса Украины. И в связи с этим при доработке законопроекта ко второму чтению все эти разногласия могут быть учтены и будут учтены.

В целом же Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности рекомендует данный проект закона принять за основу в первом чтении. Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины в своем выводе еще декабря прошлого года считает, что по результатам рассмотрения в первом чтении указанный проект закона может быть принят за основу с последующим учетом высказанных замечаний и предложений.

Комитет рекомендует Верховной Раде Украины принять Закон Украины о внесении изменений в Закон Украины о лизинге в первом чтении за основу и обязуется подготовить его ко второму чтению с учетом всех тех замечаний, которые были высказаны Министерством экономики и по вопросам европейской интеграции, Комитетом по вопросам финансов и банковской деятельности, теми замечаниями, которые были высказаны Научно-экспертным управлением и будут высказаны еще Научно-экспертным управлением, и депутатами, народными депутатами Украины в ходе обсуждения на первом чтении.

Доклад окончен.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, питання є? Якщо є, будь ласка, запишіться. На табло, будь ласка, висвітіть прізвища.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

13:05:24

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів. Слово передаю Морозу Анатолію.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз.

13:05:36

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, фракція комуністів.

Уважаемый Владимир Иосипович, у меня такой вопрос. Вот в этом году все мы видим, и буквально сегодня с утра, в Верховном Совете только и было разговора о том, какая ситуация сложилась в сельском хозяйстве. Все мы знаем, что многие хозяйства и сельхозпроизводители различных форм собственности набрали техники под лизинг, а ситуация такая, что не смогут рассчитаться. Возможно ли в законе предусмотреть вот этот момент, что в случае критического, форс-мажорные обстоятельства в сельском хозяйстве с тем, чтобы каждый раз Кабинет Министров там, пока рассмотрят, пока внесут, пока среагируют, как говорят "поезд уже ушел". Вот этого момента нет в законе. И возможно ли в дальнейшем..?

МАТВЄЄВ В.Й. Понимаете, я не думаю, что в данном случае государство должно на себя брать обязанности страхования лизинговых операций. Все дело в том, что наличии, вернее, при принятом у нас равноправии видов собственности, государственной собственности, чем государство может гарантировать или страховать лизинговые операции, находится точно в таком же отношении, в лизинговых отношениях, вернее, точно в такой же ситуации, как и любая частная собственность, которая вообщем-то сегодня этот лизинг использует. Это первое.

Второе. Лизинговые операции - это далеко не всякий предприниматель может участвовать в этих лизинговых операциях. Хотя здесь говорили, что этот закон может повлиять на, значит там, на развитие предпринимательства, как там и так далее.

Понимаете, для того, чтобы по лизингу получить технику сегодня, нужно иметь очень серьезный капитал первоначальный, первоначальный капитал, очень серьезно, что можно было бы, чем гарантировать возврат лизинга или оплата лизинговых этих всех операций. Поэтому я не думаю, что на лизинговые отношения, как-то повлияет рассмотрение чрезвычайных обстоятельств. Хотя они никак не могут повлиять. Хотя, в принципе, в обществе, которое заботится о своем развитии, экономическом развитии, конечно, все это должно было быть предусмотрено. Но мы знаем, что сегодня у нас больше беспокоятся о наживательских, вернее, о удовлетворении наживательских интересов, вместо того, чтобы заниматься экономическим развитием нашего государства. Примером этого может служить хотя бы такая вещь, что сегодня ту технику, которую мы берем по лизингу, в том числе и зарубежная техника, мы оплачиваем в несколько раз дороже, чем она есть на самом деле.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".

13:08:24

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони Львівщина, "Наша Україна".

Шановний доповідачу, я хотів би почути від вас інформацію, якщо вона у вас є, ось про що. Звичайно, що лізинг - це колосальна і дуже прогресивна форма взаємодопомоги і між суб'єктами, і між державами. І я підтримую Черняка, який каже: "Свободу лізингу". Я б навіть сказав: "Геть руки від лізингу" і так далі. Чи є інформація у нас ось про що? Лізингові потоки, які мала за час незалежності Україна, у демократичній країні мусили б розтектися або рівномірно по всій державі, або потекти туди, де є депресивні зони, або, навпаки, недепресивні зони. Тобто мали би ці потоки бути розумно скеровані. Та інформація, якою я володію, можливо, вона неточна, що практично у нас більшість лізингу йшла під протекторатом держави і, як правило, розподілялася тільки чиновниками і, як правило, йшла в основному нужникам: знайомим, кумам, сватам і таке інше, а не йшла у ті зони, куди мусила би піти.

Дякую.

МАТВЄЄВ В.І. Я хотел бы уточнить. Вы какой период имеете, последние 13 лет или предшествующие? А, период незалежности. Здесь вы совершенно правы. В связи с тем, что государство сегодня непланово осуществляет влияние на развитие экономики, а, действительно, по каким-то личным корпоративным или территориальным, или семейным интересам, то действительно и лизинговые потоки у нас распределяются и продолжают распределяться совсем не так, как это требовала бы экономика Украины, то есть, то, что вы правильно говорили, что направлять лизинговые потоки в депрессивные регионы, направлять лизинговые потоки сельскохозяйственной техники в те регионы, которые сегодня страдают от недостатка влаги, недостатка воды, страдают от недостатка рабочей силы на селе. А такие регионы у нас есть. Страдают от нехватки просто посевных площадей. Это те регионы, у нас тоже есть, при избытке сельского населения. Но, к сожалению, все это не происходит и не размещается.

Ну, я вам скажу и второе. Те экономические концепции, которые сегодня в этом государстве действуют, они ваши хорошие, светлые мысли не позволяют претворить в жизнь.

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Йосипович, час закінчився.

Переходимо до обговорення. 10 хвилин на обговорення у нас. Висвітліть, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися на виступи і обговорення.

Слово має Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Наступним буде виступати Круць.

13:11:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, безумовно, той закон, який сьогодні запропонований, він, дійсно, є на часі. На часі він є через те, що з моменту прийняття закону в 1997 році про лізинг багато законодавчих актів змінилося. І саме через це зміни до закону потрібні.

Інше питання: чи всі зміни ті, які передбачені зараз, потрібні, чи є якісь зауваження. Я хотів би, безперечно, погодившись з усіма плюсами цього закону, поставити питання тільки щодо зауважень і окреслити їх.

Я вважаю, що цей закон не узгоджений з Цивільним кодексом України і не узгоджений з Господарським кодексом України. І це саме страшне, тому що саме визначення лізингу, яке є, абсолютно протирічить тому визначенню, яке встановлено в Цивільному кодексі України. Немає визначення договору лізингу, а це передбачено статтею 808-ю Цивільного кодексу України, 806-ю також. І там чітко записано, за якою одна сторона договір-лізингу, одна сторона - лізингодавець - передає або зобов'язується передати другій стороні - лізингоодержувачу - у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуто ним без попередньої домовленості і повністю, як по тексту закону.

Далі. Абсолютно неправильні є і такі положення, що визначаються в проекті: лізинг - сукупністю правовідносин, які виникають у зв'язку з реалізацією договору лізингу, в тому числі і купівлі, а в Господарському кодексі - це господарська діяльність спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів., яка полягає в надані за договором лізингу однією стороною, лізингодавцем, у виключне користування, другій стороні, на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним власність за дорученням чи з погодженням лізингодавцем.

Інше питання. Тут ставиться питання про передачу, ну зокрема, третя стаття, інші статті, предмету лізингу. Відповідно до норм Господарського кодексу в лізинг передається об'єкт лізингу. Тому узгодити ці питання потрібно.

Інше - треба ще визначити, які основні фонди, які групи, розширити не тільки другої і третьої групи основних фондів, бо випадають перша і четверта, а вони також мають підпадати до переліку об'єктів уже лізингу, а не предметів, як записано в проекті закону. І якщо цей закон буде узгоджений з Цивільним кодексом і з Господарським, я за нього проголосую двома руками.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, народний депутат Круць. Микола Круць, фракція "Наша Україна". Михайло Мельничук буде виступати наступним.

13:14:49

КРУЦЬ М.Ф.

Микола Круць, Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Передусім я хотів би зазначити, що питання оновлення законодавчої бази щодо регулювання лізингових відносин порушено своєчасно.

Потреба у новій редакції закону України про лізинг обумовлена головним чином, тим, що положення діючого закону повною мірою не враховують реального стану речей в цій сфері.

З огляду на це законопроект заслуговує на підтримку. Водночас, як на мене, низку положень слід вдосконалити, окремі з них істотно. І перше, що необхідно зробити - узгодити деякі ключові положення проекту з чинним законодавством, а також новим Цивільним та Господарським кодексами, які набувають чинності з 1 січня 2004 року.

Інакше після прийняття цього закону виникне типова для багатьох інших сфер ситуація, коли одні і ті ж цивільно-правові, господарські та інші відносини різними нормативно-правовими актами будуть регулюватися по-різному. До чого це приводить, на практиці добре відомо і представникам господарюючих суб'єктів, і звичайним громадянам.

Передусім це стосується визначення базового для цього закону поняття -лізинг. У проекті воно є відмінним від того, що передбачено як в чинному законодавстві про лізинг, так і в нових Господарському та Цивільному кодексах.

Взагалі ж це законодавчий нонсенс, коли одне і те ж поняття визначається у кількох законах та до того ще й по-різному.

Крім того, потрібно уніфікувати положення проекту, стаття 10 , і нового цивільного кодексу - стаття 808, - стосовно відповідальності предмета лізингу перед лізингоодержувачем за невиконання ним, продавцем, відповідних зобов'язань.

У зазначених актах передбачено різні підходи до визначення такої відповідальності.

Друга пропозиція стосується розширення змісту деяких положень законопроекту. Зокрема йдеться про положення статті 7 проекту, якою регламентується договір лізингу. Виходить якось алогічно, норма спеціального закону, яким є закон про лізинг, регламентує цей договір на багато вужче, ніж норма цивільного кодексу, стаття 806.

Тому в проекті якомога детальніше слід визначити основні моменти договору лізингу. Тим самим вдасться уникнути на практиці багатьох спорів з питань лізингу.

Ще одне, що варто зробити з метою запобігання на практиці конфліктним ситуаціям між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Це визначити безпосередньо у законі про лізинг загальні підстави повернення предмету лізингу.

У проекті, стаття 10, їх непередбачено. На мій погляд, законодавче формулювання цієї статті про те, що таке повернення здійснюється на умовах, визначених договором про лізинг, є недостатні. Загальні типові підстави повернення предмету лізингу має визначити закон.

Потребують удосконалення і інші положення проекту. Але якщо говорити загалом, то проект можна приймати за основу і вдосконалювати його положення до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Мельничук Михайло відсутній. Василь Шпак, прошу вас.

13:18:11

ШПАК В.Ф.

Василь Шпак, фракція Аграрної партії України. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Сьогодні дійсно розглядається дуже важливий на даний час законопроект про лізинг. Протягом 5 років прогресивно діє в державі механізм фінансового лізингу. І сьогодні дійсно пройшов час, і його вдосконалити, допрацювати. Цей законопроект сьогодні має відповідні позитиви, але я би хотів зауважити на деяких його моментах.

Перш за все лізинг - це є механізм, а не сукупність актів законодавчих, це є механізм. І це є визначення світове. І перш за все фінансовий лізинг передбачає не дію на малому, середньому бізнесі, а цей механізм має дію на створенні основних фондів, основних засобів виробництва. Тому перш за все треба відходити від цієї методики. Тому що сьогодні вартість техніки, допустимо, якщо говорити про малий бізнес, хто сьогодні може говорити про те, що комбайн чи трактор коштує сто, п'ятсот тисяч гривень. І хто такі кошти дасть сьогодні на умовах такого лізингу. Це перше.

Друге щодо предмету лізингу. Також не може бути майно предметом, майно має бути об'єктом лізингу. І ми говоримо про об'єкт, а не про предмет лізингу. Це інше зауваження і це також є визначення сьогодні світове. Це не є нова форма, яку ми впроваджуємо в Україні. Ми в Україні впроваджуємо, дійсно, п'ять років, а у світі вже діє більше п'ятдесяти і більше років. Тому треба все-таки виходити із цього.

Не може сьогодні лізингоодержувач передавати об'єкти лізингу на сублізинг. Взагалі форма не допускається, тому що є облік основних засобів виробництва. Давач - він облікує у себе основні засоби виробництва. Як він може передавати лізингоодержувач повторну передачу? Перше - виникає непрозора схема розрахунків. Друге - це сплата ПДВ і так інше. Це також форма, яка не може бути.

Потім - реєстрація. Ну, я є Цивільний кодекс, який регламентує цю процедуру і не треба її виводити в окреме визначення. Обов'язково треба сьогодні врахувати процедуру оподаткування. Ми маємо сьогодні великі проблеми з оподаткуванням: в тому числі в сублізингу при передачі від одного одержувача іншому зразу наступає процедура сплати ПДВ. Плата за основні засоби виробництва іде один раз, допустимо за цю техніку, а при передачі два-три рази, коли неефективно використовується сьогодні оцей об'єкт лізингу, знову наступає сплата ПДВ. Це також сьогодні не можливо. Його треба тут же змінити.

І треба провадити нові форми. Є напрацювання, є таке розуміння - долевий лізинг, доля. От сьогодні як держава інвестує, держава сьогодні інвестує по своїм державним програмам заходи закупівлі техніки...

ГОЛОВА. Так, завершуйте.

ШПАК В.Ф. Хвилинку. А товаровиробник доплачує 15 відсотків. Це - дуже важлива форма об’єднання капіталу, об’єднання коштів. Тому я сьогодні пропоную шановному нашому автору цього законопроекту підключитись, у нас є новий законопроект, який готовив сьогодні ряд депутатів народних, Кабінет Міністрів, Національний банк і Міжнародний валютний фонд, і давайте працюємо над новим законопроектом. Я прошу поки цей законопроект не виносити на голосування. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, від уряду Мусіна Людмила Абдрахманівна - заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань євроінтеграції. Будь ласка, позиція уряду, дуже коротко.

МУСІНА Л.А. Позиція уряду. Міністерство економіки підтримує цей законопроект, оскільки він, дійсно, має забезпечити більшому доступу суб'єктів господарювання на ринок лізингових послуг і має забезпечити і оновлення основних фондів. Разом з тим Міністерство економіки за дорученням Кабміну подавало зауваження і пропозиції до цього закону, зокрема це було уточнення і поняття лізинг і предмет лізингу, і положення щодо здійснення сублізингу, прав і обов’язки лізингодавців, дійсно, і доповнень до договору лізингу.

І ми би просили, безумовно, ці наші зауваження і пропозиції врахувати. В цілому ми вважаємо за доцільне підтримати зазначений проект закону і прийняти його за основу, але за умови, безумовно, врахування висловлених пропозицій.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Розгляд законопроекту... З мотивів, будь ласка, Анатолій Мороз. Ні, шановні колеги, розгляд законопроекту закінчено. Дуже коротко прошу, 30 секунд.

13:23:37

МОРОЗ А.М. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, я до вас звертаюся, не розумію, ну є скорочена процедура. А це у нас що, супер скорочена процедура? Взагалі два чоловіки виступили по закону і на цьому справа заврешилась. Я вибачаюся, ну, так же неможна.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я хочу раз привернути вашу увагу, що цей законопроект ми розглядали 35 хвилин. Домовилися перед початком розгляду цього питання, пропозиція комітету була профільна розглянути його протягом 30 хвилин. Якщо ви наполягаєте, будемо далі давайте розглядати цей законопроект. Але у нас, прошу порахувати, скільки ще законопроектів, які ми повинні розглянути сьогодні.

Черняк Володимир Кирилович з мотивів, будь ласка.

13:24:24

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, я хочу вас просити не затягувати процес прийняття цього закону. Процес удосконалення не має меж, а час, відпущений на нього, обмежений. У нас ще буде можливість внести пропозиції у процесі підготовки до другого читання. Давайте все-таки ми будемо приймати його у першому читанні, тому що він дуже потрібний. Лізинг - це джерело фінансування, перш за все нового обладнання. Законопроект потрібно приймати.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України по лізинг (нова редакція) завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Переходимо до розгляду законопроектів за скороченою процедурою. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 15 Закону України " Про товарну біржу". Доповідач міністр юстиції України Олександр Володимирович Лавринович.

Я просив би, шановні колеги, щоб ви звернули увагу, що свої законопроекти завжди доповідає міністр юстиції.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Короткий проект Закону про внесення зміни до статті 15 Закону "про товарну біржу" викликаний тим, щоб усунути розбіжності, які є в українському законодавстві, які впливають на забезпечення реальних прав і свобод громадян України.

Частина друга статті 15 Закону "Про товарну біржу" породжує ситуацію, її конфліктність зі статтею 54-ю Закону "Про нотаріат в Україні". Ця частина говорить про те, що угоди зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Слід зазначити, що організація діяльності бірж характеризується переважно економічними категоріями, а не правова, і це зазначено в самому Законі "Про товарну біржу", в його найпершій статті. А нотаріат - це система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, тобто це зовсім різні структури, зовсім інші явища. І оскільки нерухоме майно в нашій державі, як об'єкт цивільно-правових відносин має особливий статус, обов'язкове нотаріальне посвідчення для договорів відчуження нерухомого майна встановлено абсолютно не випадково, оскільки нотаріат як інститут державної гарантії, системи позасудового правового забезпечення охорони та захисту прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб покладено власне гарантування права на своє майно.

Крім того, нотаріат є достатньо ефективним способом здійснення з боку держави як власне одержавлена інституція, спосіб здійснення контролю за реальним розвитком цивільно-правових відносин. І відповідно до 54 статті Закону про нотаріат, про нотаріусів на відміну від брокерів чи бірж в цілому покладено обов'язок перевіряти відповідність змісту посвідчених ними угод вимогам закону та дійсним намірам сторін. І шкода, яка заподіюється внаслідок незаконних дій або недбалості, неуважності дій нотаріуса і брокерської біржі мають зовсім різну правову природу і зовсім різні за видом санкції. На нотаріусів відповідно до Закону про нотаріат покладено обов'язок повного стовідсоткового відшкодування всіх збитків, якщо от такі з'являться через його діяльність.

Що стосується товарних бірж або тих, хто там працює, там застосовується положення про біржу, яке не передбачає відшкодування шкоди, яка не незаподіяна, а передбачена можливість накладання санкцій у вигляді штрафу або позбавлення брокера права брати участь в торгах. Це дуже різний підхід також, який є в цих двох законах.

Таким чином, якщо подивитися на обсяги відповідальності, то можна сказати, що відповідальність бірж, у тому числі майнова, за неправомірні дії і недбалість практично відсутні.

Крім того у нас є прийнятий Цивільний кодекс. І для договорів купівлі-продажу або міни жилого будинку у разі, якщо хоча б однієї з сторін є громадянин, встановлено обов'язкову нотаріальну форму. Потім Верховний Суд України, виходячи з наявності цих двох норм, які по-різному тлумачать одну ситуацію, узагальнену судову практику, і також прийняв постанову пленуму, в якій роз'яснив, які підстави є такими, що зобов'язують визнавати судом недійсні угоди, якщо вони не були нотаріально посвідчені. І відповідно до пункту 4 цієї постанови з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язково матеріальному посвідченню.

Зокрема це договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу, в тому числі і при придбані на біржових торгах мені або дарування житлового будинку чи його частини.

Таким чином угоди, що на придбання на біржових торгах об'єктів нерухомого майна вимагають оформлення в простій письмовій або в необхідних випадках в нотаріальній формі. Крім того поняття “біржова угода” відображає не форму її, а тільки місце, де вона була укладена.

І зазначений законопроект спрямований на усунення цих двох неузгодженості, які є у двох законах. І його прийняття буде сприяти посиленню захисту прав юридичних та фізичних осіб під час укладання договорів відчуження нерухомого майна.

Прийняття цього закону забезпечить виконання державою своїх функцій забезпечення захисту прав власників під час укладання угод з нерухомим майном та надання біржових послуг.

Я сподіваюся на вашу підтримку під час голосування цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Олександре Володимировичу, а тепер ми будемо двічі мито платити? Раз - на товарній біржі, а потім другий раз - нотаріусу. Чи один раз?

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Сплата нотаріального мита передбачена тільки в державних нотаріальних конторах і, якщо мова йде про біржу, то біржові угоди, які там заключаються вони є передбачені законом перелік платежів. Зараз на сьогоднішній день, якщо громадянин купив нерухомість на біржі і не посвідчив її нотаріально, то відповідно до Закону " Про нотаріат" і до роз'яснення Пленуму Верховного Суду така угода не може його захистити від того, що це буде визнано його власність.

ГОЛОВА. Тобто буде платити двічі, так, да?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Якщо буде купувати на біржі, то, очевидно, потрібно буде сплачувати передбачені законом обома платежі.

ГОЛОВА. Дякую.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Сьогодні, до речі, переважна більшість, я точно не можу назвати цифру, але понад дві третини угод посвідчуються нотаріально без жодних питань.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету - заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій - Володимир Йосипович Матвєєв.

13:31:38

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, собственности и инвестиций на своем заседании 10 июня этого года рассмотрел проект закона Украины о внесении изменений к статье 15 Закона Украины “О товарной бирже”, внесенный Кабинетом Министров 22 августа 2002 года. Почти год мы рассматривали его.

Проектом предлагается исключить из закона Украины о товарных биржах положение о том, что зарегистрированные на фирме, на бирже соглашения, не попадают под нотариальное подтверждение.

Главное научно-экспертное управление в своем заключении считает, что законопроект может быть принять за основу в первом чтении с дальнейшим учетом высказанных управлением замечаний и предложений. Главное замечание, которое здесь было высказано, Владимир Михайлович уже озвучил, двойное налогообложение, государственное налогообложение при запрещении сделки на бирже и затем нотариальное свидетельство.

Комитет все-таки принял решение рекомендовать Верховному Совету Украины принять проект Закона Украины "О внесении изменений в статью 15 Закона Украины "О товарных биржах", внесенный Кабинетом Министров Украины, в первом чтении за основу. И подал по этому поводу соответствующий проект постановления.

Мы находимся в затруднительной ситуации, как избежать все-таки двойного налогообложения, но а ко второму чтению мы должны будем все-таки это препятствие устранить.

Поэтому комитет предлагает принять за основу в первом чтении.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, питання зрозуміло? Є потреба обговорювати його? Зрозуміло. Будь ласка,

На табло хто записались. Нам треба два "за", два "проти". Юрій Кармазін. Наступний виступатиме Володимир Черняк. Юрію Анатолійовичу, якщо можна, дуже коротко, бо у нас багато питань.

13:33:50

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Володимире Михайловичу, я постараюсь коротко, але я хочу, щоб наші громадяни зрозуміли, що ми зараз за кілька хвилин, без, практично, обговорення хочемо підняти ставки державного мита за нотаріальне посвідчення догорів відчуження таких об'єктів, як квартири, дачі, садові будинки, гаражі, іншого нерухомого майна. Якщо дітям, то в два рази, якщо для інших осіб - в десять разів, одним махом. І я б дуже хотів, щоб ми, приймаючи якийсь законопроект, заразу про це говорили. Ми ж приймаємо закони для людей чи просто так для того, щоб щось відповідало одне іншому? Якщо так, то давайте скажемо, що в десять разів зміниться майновий стан тих, хто буде, п'ять відсотків треба буде платити суми договору. Готові ми до цього чи не готові?

Володимире Михайловичу, ви дуже слушне задали запитання сьогодні. Ви сказали: а що буде з державним митом, з державним, підкреслюю, митом, яке заплачено при оформлені якоїсь угоди через біржу?

Абсолютно правильно пропонувало головне науково-експертне управління внести зміну до Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" і виключити підпункт "Р", яким передбачена сплата мита за укладення біржових угод. Ну це тільки в тому випадку, якщо не влізати в ставки. А ставки сьогодні я вам сказав які і, на мій погляд, прийняття цього закону викликано виключно економічними категоріями, а не тим, що треба привести до Цивільного кодексу України.

Тобто уряд України не бачить нічого іншого, виходу, ні покращання виробництва, ні сьогодні збільшення ефективності від вкладеного і управління державного майна, уряд України бачить вихід - в десять разів, підкреслюю, там ставка п'ять відсотків, було 0,5 по біржах. Я за те, щоби краще, дійсно, належно захищається через нотаріат. Олександр Володимирович, я за це. Але давайте скажемо, чи сьогодні люди готові платити в 10 разів більше, чи ні. Сьогодні люди не готові платити в 10 разів більше.

Тому я думаю, що над цим законом треба попрацювати, для того щоб ми захистили тих людей, від імені яких ми сьогодні засідаємо в цій залі. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Володимир Черняк, будь ласка. Фракція "Наша Україна".

13:36:43

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Міністр юстиції, доповідаючи, сказав, що товарна біржа - категорія економічна. І це абсолютно правильно. Але, разом з тим, звичайно, існує юридичний бік справи, тому що вона діє у відповідному правовому полі, а у відповідному правовому полі діють біржові угоди. І в даному випадку ми маємо колізію економічну і юридичну, колізію стосовно того, яким чином оформляти біржові угоди: чи сама біржа повинна нести відповідальність і люди повинні платити один раз (за укладання біржової угоди), чи потрібно ще один раз підтвердити її матеріально і платити другий раз. Ось це, дійсно, нерв проблеми, на який звернув увагу і Володимир Михайлович, і звернув увагу депутат Кармазін, і депутат Матвєєв від комітету.

Ми прекрасно розуміємо, що надійнішими є нотаріальні підтвердження. І я також поділяю цю думку. Але тоді давайте, дійсно, не будемо здійснювати дубляж, давайте внесемо тоді зміни, хай Кабінет Міністрів внесе зміни до свого Указу про державне мито і відмінить сплату мита при укладанні біржових угод. Тоді буде логічно, що нотаріальні контори будуть брати це мито, і це буде правильно, і буде справедливо. Але ми не можемо погодитися, що збережеться старий порядок, біржові угоди будуть оплачуватися, і потім вони будуть ще раз підтверджуватися нотаріально, при цьому знову будуть люди за це платити. Тому я думаю, що загалом ідея тут правильна, потрібно забезпечити захист цих угод, потрібно підтвердити нотаріально. Але ще раз наголошую, потрібно підвищити якість роботи товарних бірж, підвищити їх відповідальність, потрібно скасувати тоді плату за це і перекласти відповідальність і підтвердження цих угод біржових на нотаріальні контори. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Віталій Шибко, немає? А, відмовляється від слова. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до статті 15 Закону України "Про товарну біржу" завершено. Рішення будемо приймати з урахування обговорення, яке щойно відбулося тут. У вас щось є? Володимир Олександрович, будь ласка, міністр юстиції.

ЛАВРИНОВИЧ В.О.

Шановний.................., шановні народні депутати. Є тільки одна проблема, яка, я вважаю, цілком може бути розв'язана, коли мова іде про те, скільки разів і скільки взагалі мають платити громадяни. Це регулюється сьогодні Декретом про державне мито, тобто це є сьогодні рівень втручання закону, і це може бути врегульовано сьогодні рішенням парламенту, саме розмір. Але найголовніше, що я хотів сказати, що тут немає ніякої економічної причини, тут єдина причина, щоб не було людей в Україні, у яких будуть незахищені майнові права, тим більше, що з 1 січня кількість етапу реєстрації, які будуть нотаріально посвідченими, і людина буде набувати право власності. У нас ми маємо дбати перш за все про людей. Якщо мова іде уже про якісь плати, це легко регулюється, тобто поставити там 5, заміть 5 - 3, 2 чи скасувати взагалі це право парламенту. Але найголовніше, щоб ми по суті вирішили проблему наявності гарантій у кожного громадянина, який передає щось у спадщину, міняє чи купує. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги.

Юрію Анатолійовичу. Ми зараз переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони державної таємниці.

Доповідач заступник голови Служби безпеки України Володимир Ілліч Пристайко. Будь ласка, Володимире Іллічу.

Співдоповідь буде робити член комітету, народний депутат Сімонов.

ПРИСТАЙКО В.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проектом зареєстрованим під номером 2663 пропонується внести доповнення та зміни стосовно охорони державної таємниці до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінально-процесуального кодексу, Кодексу Законів про працю, Законів про Службу безпеки, про інформацію, про друковані засоби масової інформації та про захист інформації в автоматизованих системах. Змінами пропонується запровадження адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону державної таємниці та за порушення законодавства, що регулює розроблення, порядок виготовлення, торгівлі спеціальними технічними засобами зняття інформації, за здійснення законного доступу до інформації в автоматизованих системах, за порушення порядку обліку, зберігання і використання конфіденційної інформації, що є власністю держави, віднесені до підслідності органів Служби безпеки України статті 359 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

У значній мірі цей закон, так би мовити, технічного характеру, оскільки передбачає внесення змін і доповнень до ряду законів. Необхідність же цих змін у свою чергу вже визначено чи витікає із закону "Про державну таємницю", яким Службу безпеки України визнано спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення державної таємниці, а тому весь комплекс питань оперативно-розшукових, режимних, дізнання і досудового слідства віднесено до компетенції Служби безпеки України.

Є, наприклад, і такі зміни, як до пункту другого статті 40 Закону про працю. У діючій редакції зазначено, що працівник може бути звільнений за ініціативою адміністрації у результаті його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, або за станом здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

У статті 26 Закону про державну таємницю, зокрема, зазначено, що у разі скасування допуску до державної таємниці і неможливості переведення працівника на іншу роботу через відсутність такого допуску, або на роботу, яка не вимагає допуску, він може бути звільнений.

Тому і пропонується додати таку умову звільнення до статті 40 КЗоТ. Прийняття зазначеного проекту без додаткових бюджетних витрат дасть можливість усунути прогалини, існуючі у чинному законодавстві про державну таємницю, значно зменшити рівень посягань на конституційні права і свободи людини, забезпечити надійний захист національних інформаційних ресурсів, в тому числі в автоматизованих системах від незаконного доступу.

Кілька слів щодо пропозицій Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Безумовно, слід конкретизувати положення про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та встановлення особи порушника не завжди є потреба доставляти його до органів Служби безпеки.

У зв'язку з цим пропонується абзац 4 пункту восьмого статті другої законопроекту після слів "протоколу про правопорушення" доповнити словами: "в разі неможливості здійснення таких дій на місті вчинення правопорушення".

Підтримуємо і пропозицію ГНЕУ щодо необхідності запровадження реєстру організацій, яким дозволено здійснювати доступ до інформації в автоматизованих системах. Але це, на нашу думку, повинно робити не Служба безпеки України, а власник інформації, на якого чинний закон про захист інформації в автоматизованих системах покладає вирішення питань надання доступу до інформації в автоматизованих системах, визначення користувачів такої інформації і встановлення їх повноважень.

Крім того, ГНЕУ пропонує до наведеного у статті шостій Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" переліку органів, які здійснюють запобігання адміністратівним правопорушенням, додати і Службу безпеки України. Над цією пропозицією до другого читання слід ще попрацювати, оскільки чинна редакція статті шостої взагалі не перелічує всіх органів, а визначила цей термін у загальному плані - органи виконавчої влади, до яких відноситься і Служба безпеки України. Інших зауважень не було. Дякую за увагу і прошу підтримати.

ГОЛОВА. І ми вам дякуємо також, Володимире Іллічу, сідайте, будь ласка. Народний депутат Сімонов від комітету висловиться позицію комітету. Будь ласка.

13:46:00

СІМОНОВ В.Д.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Володимир Сімонов, фракція Компартії України. Комітет з питань національної безпеки і оборони на засіданні 14 травня цього року розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сфери охорони державної таємниці.

Законопроект розроблено Службою безпеки України з метою приведення окремих законів України, які стосуються сфери охорони державної таємниці, удосконалення регулювання суспільно-правових відносин у сфері розроблення, виготовлення торгівлі, придбання та зберігання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів, негласного отримання інформації, забезпечення захисту інформації в автоматизованих системах від незаконного доступу, порушень порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.

Під час обговорення народними депутатами України, членами комітету була висловлена і підтримана пропозиція про доцільність врахування зауважень, висловлених до законопроекту Головним науково-експертних управлінням Верховної Ради України.

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони одноголосно вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу, доручивши комітету доопрацювати його з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. Реалізація прийнятого закону додаткових витрат з Державного бюджету України не потребує.

Комітет просить підтримати вказаний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також за чітку доповідь. Шановні колеги, є потреба обговорювати? На табло, будь ласка, висвітліть прізвища народних депутатів. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Черняку.

Юрій Анатолійович, ви "за"?

13:48:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Володимир Михайлович, я завжди "за" те, що за інтереси народу України. В даному випадку цей проект закону направлений, скажемо так, може бути направлений на захист інтересів народу України. А може бути і не направлений. Це залежно від того, як поведе себе керівництво Служби безпеки. Якщо, скажімо так, виконувати закони будуть правильно, то той механізм який зараз запропонували надати ще додатковий, в тому числі, додаткові повноваження Служби безпеки України проводити досудове слідство у справах про незаконне використання спеціальних технічних засобів негласно отримання інформації. В тому числі до змін до Закону "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації", "Про захист інформації і авто............... системах" і до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" де вводиться ще чотири нових статті, я думаю, що цей механізм може забезпечити охорону прав громадян України від тих спеціальних технічних засобів, які сьогодні завозяться контрабандою в Україну і використовуються для зняття інформації з каналів в зв'язку і підслуховують, і бізнесменів, підслуховують і політиків.

Я б хотів би тільки застерегти Службу Безпеки України від заполітизованості, від такої, скажімо, заполітизованості, як сьогодні відбувається в Черкаській області керівництвом Управління Служби Безпеки України, яке замість того, щоб вжити заходів по, скажімо так, щодо тих осіб, які вивозять ліс і продають його контрабандою, стало на захист цих осіб і виступило проти, почало репресивні заходи проти представників Партії захисників Вітчизни, які виступили проти цього.

Я з цієї трибуни заявляю рішучий протест проти таких дій. Ми назвемо всіх співробітників Служби Безпеки, які виступають "кришею" по лісу. І я думаю, що це буде припинено. Але і вимагаю... Дійшли вже до того, що майор Служби Безпеки супроводжував затриманого чоловіка як конвоїр. Це вже зовсім ми догралися.

Тому я і говорю, що від того буде залежати, як ці закони сьогодні будуть використані: чи на користь суспільству, чи проти суспільства.

В цілому я абсолютно погоджуюсь з думкою Науково-експертного управління, яке вважає, що на Службу Безпеки України необхідно покласти обов'язки щодо ведення реєстру організацій, яким дозволено здійснювати доступ до інформації в автоматизованих системах. Інформація про цей реєстр - це інформація про те, до якого виду інформації мають доступ, яку вони мають право знімати, має бути не секретною і має оприлюднюватись, щоб ми, громадяни України, платники податків, це знали. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк. Фракція "Наша Україна".

13:51:32

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, питання пікантне. Я також не став однозначно оцінювати законопроект. Зрозуміло: державну таємницю потрібно охороняти. Ні в кого не викликає сумнівів ця теза.

Але існує два питання. Перше: що є державною таємницею. І не тлумачити це питання надмірно широко, надмірно не утаємничувати те, що не треба утаємничувати. І друге питання. Якщо вже ми чітко визначилися, що є таємницею, то посилити відповідальність за порушення у цій сфері.

Отже, з одного боку, повинна бути відповідальність за надмірне утаємничення, а з іншого боку, відповідальність за порушення державної таємниці.

Власне, предметом цього законопроекту є спеціальні технічні засоби зняття інформації і доступу до каналів зв'язку. І дійсно, потрібно навести в цьому питанні порядок. І якраз на це спрямований закон.

Але я також хочу сказати, що я поділяю пропозицію, яку висловив депутат Кармазін, я також про це думав між іншим, стосовно того, що повинно чітко визначити реєстр організацій, які мають доступ до інформації, до таємної інформації. Оприлюднити його. Тобто тут не повинно бути таємниці. Якщо ми хочемо утаємничити саме це, то це дуже погано і це піде на шкоду нашому народові, нашому суспільству. Тому давайте поєднаємо прозорість і утаємничення. От якраз не вистачає прозорості саме в цьому питанні.

І нарешті стосовно проведення слідчих дій органами Служби безпеки, розширення прав Служби безпеки в цьому питанні. У мене є певні сумніви стосовно цього. Який буде контроль з боку Верховної Ради зокрема над використанням цього права? Існує небезпека того, що органи державної безпеки можуть стати джерелом небезпеки. От парламент повинен постійно думати над тим, щоб цього не трапилося, щоб органи державної безпеки не були джерелом небезпеки. І повинні бути відповідні механізми, механізми контролю, відповідальності, в тому числі і відповідальності органів Служби державної безпеки. Ми ставимо питання про відповідальність тих, хто буде порушувати ці правила абсолютно правильно. Але ми повинні ставити також питання про відповідальність органів державної безпеки. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Тарас Чорновіл, будь ласка, фракція "Наша Україна". Так, Андрій Шкіль...

13:54:45

ЧОРНОВІЛ Т.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги депутати. Ну, оскільки за скороченою процедурою, два були "за", я так розумію, я буду перший "проти". Я вважаю, що цей закон в принципі неможна приймати, якщо вчитатися серйозно в норми, які там є і в прив'язці до тих статей, якіми це все співвідноситься. Речі дуже страшні, які, дійсно, треба особливо карати і забезпечувати недопущення таких злочинів.

Але коли ми раптом читаємо: адміністративні правопорушення, притягнення, доставлення в СБУ за адміністративне правопорушення в зв'язку з порушенням питань державної таємниці. Ви можете собі уявити державну таємницю, яка вартує штрафу 170 гривень? Я вам відразу поясню, що це буде за доставлення, це доставлення, скажімо, журналіста неугодного, який має диктофон "...........", який чимось нагадує той диктофон, яким записував свої плівки майор Мельниченко, і подібні речі.

Тому я вважаю, що цей закон, який створює по суті можливості для абсолютно неконтрольованої діяльності і максимального тероризування людей, вибивання їх із робочого ритму, які мають потребу у доступі взагалі до легальної, нормальної інформації.

Пройдуся трошки по статтях. Кодекс законів про працю в Україні, в який пропонується внести зміну, що коли людина втрачає доступ до інформації, вона має бути просто-напросто викинута на вулицю, звільнена. Абсолютно є логічне інше формулювання, яке могло б бути. У такому випадку вона має бути переведена на ту посаду і на те місце праці у межах тої ж організації, яке не передбачає доступу до секретної інформації. І тільки у випадку, коли таких посад, таких вакансій немає, можна вже щось інше розглядати.

Не передбачено у цьому законі критеріїв віднесення перш інформації до закритої таємної. Друге, не передбачено критеріїв, за якими технічні засоби будуть визначатися як такі, що можуть там становити загрозу для державної таємниці. Вже, в принципі, це означає, що закон буде задіюватися до будь-яких ситуацій і абсолютно буде порушувати права людини.

У випадку виявлення легальних фактів про реальні злочини, коли людина не має можливості, часу або довіри до органів правопорядку, там СБУ, записує, як це робив, скажімо, Микола Мельниченко. Ми тут це теж автоматично заблоковуємо. Відповідальність за розширення грифів "секретно" і "не для преси", в цьому законі про це абсолютно ні слова і в інших, я так розумію, не збираються цього всього абсолютно ніяк згадувати.

Ще один момент, оскільки час закінчується. Скрізь передбачено, що ця відповідальність наступає, коли втручання і вилучення якоїсь інформації державної. А чому ми робимо такий розподіл? Ми передбачили, що державна інформація, комерційна чи конфіденційна інформація недержавної форми власності, акціонерних товариств чи, скажімо, розшукова агенція там, приватна структура охоронна, чому ми їхню інформацію не хочемо охороняти державою? Конфіденційна приватна інформація конкретної особи. Чому ми це відключаємо? Мабуть, тільки по одній причині, що у такому випадку не задієш тиск СБУ на політично заангажованих журналістів чи політиків, чи просто громадян. Тому я вважаю, що цей закон приймати в жодному випадку не можна. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

13:58:00

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, 121 виборчий округ.

Я хотів би, звичайно, також підтвердити, що два були попередні за, я буду з тих, хто буде проти, це якраз ми вписуємося в норму. Так склалося, враження. Я вам хочу сказати про одне. Після того, як парламент дружно, сумлінно проголосував за те, щоб Служба безпеки могла під час заходів по боротьбі з тероризмом робити все, що їй заманеться, тобто, слідчий написав арештувати, і арештовуй. Ні суду, нічого не потрібно. Тільки в межах заходів. Заходи. Колись комітети були по боротьбі з п'янством. З чаркою сидиш, у тюрму на 15 років. Так і тут. Заходи проводяться, і посадили. Але цього виявилося мало. Треба боротися за зберігання таємниці. Самі наміри прекрасні, але виконання. Ну, то й послухайте. Я відразу хочу конкретно. Стаття 212: "Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави". Представляєте, це державна таємниця. І хтось з нерадивих чиновників взяв і поцупив цю інформацію. І знаєте, що йому за це буде? Я вам скажу, страшна кара - 36 грн. він заплатить штрафу. За викрадення державної таємниці, носіїв, які зберігають, згідно цього ми отримаємо 36 грн. штрафу.

Звичайно, я закликаю всіх державних службовців негайно розкрадати державну інформацію, тому що вам заплатять за неї на багато більше, ніж той штраф, який тут пропонується. Це закликає СБУ, я тільки це підтверджую. Це підштовхування до злочинних дій подібними авантюрами. Так що я наголошую на цьому.

Тому питання про те, що цей законопроект потрібний для того, щоб захистити державну таємницю, не витримує жодної критики. Тому що тут написано, що повторне діяння, другий раз він вкрав державну інформацію, другий раз це зробив, - то тут вже від 5 до 13 неоподаткованих мінімумів. Тобто це, 17 помножте на 5, це страшна сума, щось там 70 грн. виходить. За повторне. А за третій раз, я думаю, вже тут іншого не буде.

Зате, незаконне придбання та зберігання спеціальних технічних засобів, тобто магнітофона, про який говорилося, незаконно це є магнітофон у журналіста, тягне за собою від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів! Чиновник, який вкрав державну таємницю - дає 30 гривнів, журналіст, який просто має подібну техніку, тягне за собою колосальний штраф, і я не думаю, що ті журналісти, які в нашій країні є опозиційними, в стані будуть розплатитися і за це власне, і їх будуть притягувати вже до кримінальної відповідальності.

Тому я закликаю, просто як неприйнятний повернути цей законопроект, тому що він не несе, не відображає по суті поставленого питання, тобто він не захищає державну таємницю. І головне завдання не захистити державну таємницю, а карати за принципову позицію тих, хто є негодний нинішньому режимові, і з використанням цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Ілліч, ваше заключне слово, дуже коротко.

Продовжуємо на 15 хвилин, щоб закінчити це питання.

ПРИСТАЙКО В.І. Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановний Андрію Васильовичу!

Я хотів просто нагадати, що нічого такого, як ви сказали, Служба безпеки не пропонує. Справа в тому, що відповідальність за державну таємницю є, адміністративна і є кримінальна. І ніхто не запрошує викрадати цю таємницю. Якщо це таємниця - буде відповідати. Тому що передбачена відповідальність Кримінальним кодексом безумовно наступить кримінальна відповідальність, а не адміністративна про яку ви. Я прошу підтримати і мати це на увазі.

ГОЛОВА. Так дякую.

Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони державної таємниці завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обміну думками, які тут ми мали сьогодні.

Так, будь ласка, Володимир Бронніков

Шановні колеги, не заперечуєте, щоб ми швидко розглянули. Це законопроект який стосується приведення законодавства до відповідності до європейських норм. Так я розумію? Може ми коротко послухаємо зараз заступника Державного секретаря Міністерства палива та енергетики України Штейберга Миколу Олександровича. Є Микола Олександрович?

Будь ласка, і тоді визначемося. Це тут настільки я розумію питання технічне, так. Дуже коротко, будь ласка.

Шановні колеги, я ж тоді пропонував, що б ми 15 хвилин продовжили.

Прошу підтримати.

_____________________.

Шановні депутати, проект Закону України внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії ............ безпеки" розроблено в рамках адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Проект розроблено на основі результатів порівняльного аналізу, який здійснено у відповідності предметів та принципів правового регулювання відповідних актів законодавства Європейського Союзу.

Запропоновані проектом зміни внесені шляхом доповнення аналогічними нормами містяться в законодавстві Європейського Союзу, що торкається досконально українського законодавства щодо боротьби з незаконним обігом ядерних та радіаційних матеріалів. Прийняття до реалізації запропонованого проекту закону сприятиме вдосконаленню українського законодавства у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.

Проект закону було розглянуто і підтримано на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую, сідайте, будь ласка.

Від комітету я прошу виступити голову підкомітету Володимира Костянтиновича Броннікова.

14:04:13

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги! Этот закон в соответствии с международными правилами конкретизирует ответственность перевозчика ядерных материалов, его готовность не только в техническом плане, но и в документе и обороте, он позволяет вести этот документооборот, исключающий неконтролируемое распространение ядерных материалов, он обеспечивает контроль за готовностью как отправителя, так и получателя для работы с ядерным материалом.

Законопроект сугубо технический, он полностью отвечает требованиям международного законодательства. Комитет единогласно поддержал этот закон. Прошу поддержать.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Законопроект не складний. Про нього доповідь була. Тепер послухаємо, що скаже нам Юрій Анатолійович. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу Кармазіну мікрофон ввімкніть. Будь ласка, я думаю. з місця.

14:05:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Насправді законопроект не є технічним. Законопроект вносить зміни до статті 34, вносить зміни до статті 59 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". І в пропозиції уряду, я дуже задоволений, що уряд накінець-то, це з 2001 року вноситься ця пропозиція, тобто тягнеться, планом уряду було в 2001 році все це внормувати. Сьогодні вже 2003 рік, середина, але зараз вносять. Пропонується, щоб постачальник, що виконує посередницькі функції, бере участь в укладанні будь-якого контракту на постачання ядерних матеріалів, зобов'язаний зберігати усі документи, пов'язані з операціями, виконаними ним або від його імені, не менше одного року після закінчення терміну дії контракту. І вимоги до цього документу.

У мене я навів це для того, щоб сказати, що один рік для зберігання таких серйозних документів це нічого. Сьогодні слідство, які ведуть слідчі Генеральної прокуратури, інших слідчих підрозділів показує, що є дуже серйозні проблеми там, і зберігати ці документи треба не менше 5 років. От піде злочинна влада, прийдемо ми, наведемо лад і будемо з'ясовувати, куди ділися ці речі, куди ділися ті ядерні матеріали і куди ділися на них гроші. А ви пропонуєте за один рік всього. Тому тут треба, щоб було записано "не менше 5 років", це по-перше, це буде відповідати державним інтересам України і українського народу.

Тепер, що стосується до статті 59. Зокрема частину третю пропонується викласти в такій редакції: Орган державного регулювання і ядерної та радіаційної безпеки не може, підкреслюю, відмовити у наданні дозволу на перевезення територією України радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива, які повертаються до країни походження для зберігання або захоронення. Якщо такий дозвіл було надано для первинного перевезення відпрацьованого ядерного палива і перевезення здійснюється згідно із законодавством України.

Так якщо згідно з законодавством України здійснюються перевезення, то чому ми заставляємо Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що він не може відмовити в наданні дозволу. Чому? Якщо щось порушено, якщо перед цим дала некомпетентна особа, якщо перед цим були порушені якісь вимоги, зараз розібралися. То давайте, якщо ми дозволяємо Органу державного регулювання ядерної і радіаційної безпеки брати на себе відповідальність, то ми не будемо забороняти. Я не знаю інших норм законів, інших законів де б забороняли якомусь державному органу не втручатися тоді, коли він має втручатися.

Тобто отут є такі моменти, які мають бути вичищені під час прийняття в другому читанні цього закону. Я думаю, що в першому читанні його треба приймати, але в мене є зауваження ще до іншого розділу, де ввезення на територію джерел іонізуючого випромінювання і їх вивезення в інші країни дозволяється за умови наявності тільки ліцензії. Мабуть, не тільки ліцензія тут потрібна. Тому в першому читанні цей закон треба приймати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Кирилович Черняк, будь ласка, з місця. Ввімкніть мікрофон Черняка, "Наша Україна".

14:08:59

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. Шановні колеги, я за прийняття цього законопроекту в першому читанні. Існує гостра, нагальна потреба в цьому. Але три маленьких зауваження.

Перше. Парламент не приймає технічних законів. І давайте ніколи не будемо говорити, що закон є технічним. Парламент приймає юридичні закони, і цей закон є юридичним, який створює правове поле для регулювання технічних питань ядерної безпеки.

Друге. Найбільш слабке цього законопроекту, як і взагалі всіх наших законопроектів, - це контроль, відповідальність, санкції. Я пропоную в процесі підготовки до другого читання більш чітко виписати механізми контролю за обігом радіоактивних матеріалів, контролю за незаконним їх використанням, санкції відповідні і так далі.

І третій момент. Дійсно, потрібно нам прийняти рішення про заборону перевезення ядерних матеріалів по території України. Для чого нам це лихо? Я думаю, що є всі підстави це зробити в цьому законопроекті.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Петрович Соломатін, будь ласка. Підготуватись Шкілю.

14:10:29

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів, Комітет з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Мої зауваження торкаються статті 34-ї, в котрій йдеться про постачальника. Тут юридично виписано, хто такий є постачальник, і що він виконує посередницькі функції, бере участь в укладанні будь-якого контракту на постачання ядерних матеріалів і зобов'язаний зберігати всі документи, пов'язані із цими операціями. Ну, Бог з ним, буде він зберігати один рік, як тут вказано, або кілька років, як говорили мої колеги. А я маю таку думку, що це повинен бути не один рік, але де користувач. Чи не доцільно передбачити, щоб документ або копія документу вона була у документації користувача відповідного ядерного об'єкту з тим, щоб весь час існування цього об'єкту до того моменту, коли він буде вже демонтуватися і піде з використання, вся ця документація належним чином зберігалася.

Ми знаємо на прикладі Чорнобильської АЕС, до яких колізій і до яких проблем дійшло у результаті того, що певна частина документів не збереглася або знаходиться зараз за межами України. Тому я особисто вважаю, що більш грунтовно повинна бути виписана саме ця частина законопроекту, а особливо зберігання на об'єкті весь час його функціонування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Шкіль. будь ласка.

14:12:33

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

У мене властиво не викликає сумнівів у тому, що необхідно, щоб парламент приймав властиво відповідні, подібні законопроекти. І погоджуюся, що це жодний не технічний і весь час кажу, це не юридичний, це базовий законопроект, має бути з тим, щоб ми знали чітко, що у нас робиться у цій галузі. Бо у мене є застереження найбільше, ну, в принципі, там можна до всіх статей, але до статті 59-ї. Тут ідеться мова про те, що орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не може відмовити у наданні дозволу на перевезення території України радіоактивних відходів. По-перше, це не має ................, а по-друге, чому не має відмовити, бо це віддано до компетенції Кабінету Міністрів, це є певна неузгодженість у цих позиціях, або він має впливати на отримання такого дозволу, або це ми маємо просто вилучити, а не записувати, що він не має права впливати на рішення Кабінету Міністрів. Я ще раз кажу, для мене це усічення функцій, і що на даній ситуації є неприпустимим.

Друге. Це про ввезення на територію України джерел іонізуючого випромінювання та їх вивезення в інші країни дозволяється за умови наявності у вантажоодержувача ліцензії на використання таких джерел. Однієї ліцензії не може бути досить, про це вже говорилося, має бути чітка регламентація, як це відбувається. А не тільки тут пояснювати у примітках, що є таке міжнародні перевезення. Ми знаємо, що таке міжнародні перевезення, я думаю, знають міжнародні перевізники. А треба тут чітко означити позицію України. Яким чином можна ввозити і вивозити. А однією ліцензією тут не можна обійтися, тому що ліцензується не перевезення, а підприємницька та інша діяльність. А от вже як буде відбуватися перевезення, то це має бути чітко визначено і виписано тут. Я думаю, що це можна робити і в другому читанні. Але я думаю, що той, хто пропонував, зокрема, Кабінет Міністрів мав би виступити з більш вмотивованим документом.

І друге. Вивезення радіоактивних відходів з України на території інших країн не дозволяється, якщо за висновком органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки ці країни не мають належних технічних та інших можливостей для безпечного проводження. Яким чином буде визначати орган державного регулювання ядерної безпеки в тих чи інших країнах, чи можуть вони зберігати чи ні, яким чином? Розвідники будуть виїжджати чи вони будуть спиратися на ту чи іншу інформацію? В принципі це не норма ругулювання цього законопроекту. Я б хотів просто, щоб тут за водою не ховали головного. Потрібно подавати не сирий, який ми маємо відтискати в другому читанні, а повноцінний законопроект. Він необхідний, але з тими серйозними поправками, на котрих я наголосив. ЩО зробити цим ........, просто треба виділяти. Що значить ми мусимо визначати чи може зберегти, чи не може зберегти? Це коли ми будемо говорити про транзитне проходження, то про це треба було так і написати. Що транзитне проходження можливе тільки в тому випадку, якщо країна-отримувач має ті чи інші можливості для того, щоб ці вантажі іонізуючого випромінювання вони можливість утилізувати чи утримувати. Цього не сказано, тому складається враження, що Україна досліджує, а потім відсилає. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили обговорення цього питання. Прийняття рішення відповідно до Регламенту відбудеться у четвер.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим.

Перерва до 16-тої години.