ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 квітня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Ввімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватись.

10:01:12

Зареєструвалося -408

В залі зареєстровано 408 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів.

Я прошу народних депутатів записатись для виголошення заяв, повідомлень та пропозицій, а я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли.

Але перед цим я хотів би сказати вам, що сьогодні день народження народного депутата України Миримського Лева Юлійовича. Давайте привітаємо його і побажаємо всіляких гараздів.

Надійшли запити народних депутатів України: Тягнибока - до Генерального прокурора України - щодо перевірки імовірного ухилення від сплати податків львівською дирекцією "Укртелеком". Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:02:26

За-148

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайко до Прем'єра освіти і науки України щодо термінового вирішення опалення Єнакіївської загально-освітньої школи соціальної реабілітації та заміни керівника навчально-виховного закладу. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:02:59

За-145

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до Генерального прокурора України, віце-прем'єр-міністра України Кириленка, стосовно не реагування правоохоронних та сільськогосподарських органів на соціально-економічні проблеми жителів села Осокорівка Ново-Воронцовського району , Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:03:39

За-117

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Міністра юстиції України щодо виплати заборгованості заробітної плати працівникам Загоролівськхімбулю. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:04:08

За-114

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністра України щодо виплати заборгованості регресивних позивів інвалідам та сім'ям загиблих і померлих шахтарів. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:04:38

За-145

Рішення прийнято.

Григорія Бондаренка до Прем'єр-міністра України щодо фактів формальних дій Фонду Державного майна стосовно ефективного використання об'єктів державної власності. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:05:07

За-151

Рішення прийнято.

Дмитра Рудьковського до Прем`єр-міністра України стосовно питань соціального захисту потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:05:35

За-145

Рішення прийнято.

Миколи Пісоцького до Прем`єр-міністра України щодо фінансування невідкладного капітального ремонту ряду аварійних об'єктів в місті Луганську. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:01

За-105

Рішення прийнято.

Раїси Богатирьової до Прем`єр-міністра України щодо припинення закриття шахти імені Шестидесятиріччя Радянської України холдінгової компанії "Донвугілля" та погашення заборгованості перед шахтарями. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:31

За-150

Рішення прийнято.

Григорія Бондаренка до Прем`єр-міністра України щодо проведення протиповеневих ремонтних робіт на Щербаківському водосховищі в селі Гор Пустоварівка Володарського району Київської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:05

За-104

Рішення прийнято.

Івана Томича до Прем`єр-міністра України про надання інформації про стан руху біля сорока мільйонів тонн зерна врожаю 2002 року. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:32

За-175

Рішення прийнято.

Валентина Савицького до Прем'єр-міністра України щодо фінансування завершення будівництва школи в Новоград-Волинському районі Житомирської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:59

За-115

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Пустовойтенко, Зарубінський, Майстришин, Гінзбург, Рибачук - до Прем'єр-міністра України щодо режиму перетину державного кордону під час поїздок громадян України до Російської Федерації. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:31

За-170

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Прем'єр-міністра України з приводу неконституційного наказу міністра науки і освіти України про створення лекторських груп з викладачів вищих навчальних закладів з роз'яснення громадянам пропонованих Президентом України змін до Конституції України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:05

За-160

Рішення прийнято.

Юрія Ширка до Прем'єр-міністра України стосовно проблеми соціального захисту пенсіонерів при наданні їм субсидій на комунальні послуги. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:35

За-160

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів України: Катеринчук, Скомаровський, Демінський до Прем'єр-міністра України з приводу неможливості отримати паспорти громадян України жителями Козятинського району Вінницької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:07

За - 139.

Рішення прийнято.

Андрія Полііта до Прем'єр-міністра України щодо призупинення виконання рішення стосовно розміщення колонії поселення в місті Комсомольську Полтавської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:39

За-116

Рішення прийнято.

В'ячеслава Кириленка до Прем'єр-міністра України у зв'язку з відсутністю відповіді на запит стосовно мети та обставин підписання заяви оголошеної 2003 року в Москві від імені Уряду України, Росії, Білорусії, Казахстану. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:15

За-121

Рішення прийнято.

Групи народних, вибачте, Леся Танюка до Прем'єр-міністра України з приводу невиплати з 1 січня 2003 року зарплати працівникам Державного центру театрального мистецтва ім.Леся Курбаса.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:49

За-133

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів України - Катеренчук, Скомаровський, Демінський до Прем'єр-міністра України у зв'язку з закриттям шкіл у Хмільницькому районі Вінницької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:20

За-166

Рішення прийнято.

Олександра Римарука до Прем'єр-міністра України, Голови Київської міської державної адміністрації з приводу законності будівництва на території національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка багатоквартирного житлового будинку. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:59

За-153

Рішення прийнято.

Анатолія Кукоби до Прем'єр-міністра України з приводу підвищення тарифів на електроенергію, залізничні і вантажні перевезення та цін на продукцію металургійних підприємств. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:31

За-111

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Томич, Кармазін, Парубок та інші, всього 20 депутатів, до Прем'єр-міністра України стосовно недопущення підпорядкування Інституту землеустрою Української академії аграрних наук. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:04

За-131

Рішення прийнято.

Віктора Петрова до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника у зв'язку з закриттям лікарні у селі Скоморошки Оратівського району Вінницької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:34

За-120

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до віце-прем'єр-міністра України Івана Кириленка щодо приведення нормативних документів Міністерства аграрної політики у відповідність до чинного законодавства.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:08

За-141

Рішення прийнято.

Миколи Песоцького до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України стосовно зловживань при оформленні регресивних виплат шахтарям міста Краснодона Луганської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:43

За-151

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Пустовойтенко, Зарубінський, Майстришин, Гінзбург, Рибачук до Прем'єр-міністра України щодо перешкод в отриманні громадянства України українцями, які проживають в Російській Федерації.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:17

За-245

Рішення прийнято.

Павла Мовчана до Генерального прокурора України у зв'язку з невиконанням Полтавською міською радою припису обласної прокуратури про призначення виборів Полтавського міського голови замість вибулого.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:49

За-140

Рішення прийнято.

Лева Миримського до Генерального прокурора України стосовно фактів порушення урядом Автономної Республіки Крим законодавства в частині виконання регіонального замовлення на закупівлю, зберігання та реалізацію продовольчого зерна у 1999-2000 роках, що призвело до значних втрат бюджетних коштів.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:31

За-93

Рішення прийнято.

Дмитра Рудьковського до Генерального прокурора України стосовно конфліктної ситуації, що склалася в акціонерному товаристві СП "Росава" з виплати заробітної плати.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:04

За-146

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів:Олексіюк, Ширко, Асадчев до Генерального прокурора України у зв'язку з розпродажем за заниженими цінами майна державного експортно-імпортного банку України 100 процентів акцій якого належать Міністерству фінансів України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:39

За-151

Рішення прийнято.

Івана Плюща до Генерального прокурора України стосовно незадовільного розслідування справи щодо вбивства мешканця міста Батурин Чернігівської області Дмитра Горбаня.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:09

За-167

Рішення прийнято.

Павла Мовчана до Генерального прокурора України про порушення прав власників земельних паїв керівництвом товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" Теплицького району Вінницької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:39

За-112

Рішення прийнято.

Юрія Ширка - до Генерального прокурора України - що розслідування фактів розбазарювання майна та зловживань на заводі "Рівне-Сільмаш" Рівненської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:08

За-112

Рішення прийнято.

В’ячеслава Кириленка - до Генерального прокурора України - у зв'язку з відсутністю реагування на дії народного депутата України Володимира Щербаня, що містять ознаки злочину, передбаченого статтею 385 Кримінального кодексу України, а саме: незаконне здійснення керівництва Сумською обласною державною адміністрацією, що перевищує повноваження народного депутата України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:51

За-177

Рішення прийнято.

Миколи Карнауха - до Генерального прокурора України - стосовно незадовільного ходу розслідування Лозівською міжрайонною прокуратурою фактів грубого порушення законодавства під час виборів в одномандатному виборчому окрузі №180. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:21:24

За-117

Валентини Семенюк - до Генерального прокурора України - щодо неправомірних дій працівників підрозділу "Альфа-щит", які не допустили народного депутата України до приміщення телекомпанії "1+1" для участі у передачі. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:21:56

За-153

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Томич Терещук та інші до Генерального прокурора України стосовно порушення кримінальної справи та арешту колишнього віце-прем'єр-міністра України Козаченка. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:22:30

За-86

Рішення не прийнято.

Станіслава Пхиденка до Генерального прокурора України щодо притягнення до відповідальності працівників УБОЗу, слідства та експертів Житомирської області причетних до незаконного арешту, утримання та побиття військовослужбовця майора Борзовця. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:23:02

За-91

Рішення прийнято. Лева Миримського до Генерального прокурора України щодо фактів порушень законодавства керівництвом Сільськогосподарських товариств "Дружба народів" і "Дружба народів -нова" Красно гвардійського району Автономної Республіки Крим, які призвели до різкого погіршення життєвого рівня громадян. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:23:38

За-125

Рішення прийнято. Володимира Пузакова до Міністра охорони здоров'я України з приводу придбання медичної апаратури та обладнання для Кіровоградської міської лікарні номер 3. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:24:07

За-122

Рішення прийнято.

Володимира Яворівського до міністра внутрішніх справ України з приводу чисельних скарг виборців на неможливість отримати паспорт громадянина України через відсутність бланків паспортів внутрішнього та закордонного користування. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:24:38

За-121

Рішення прийнято.

Леоніда Черновецького до міністра охорони здоров'я України, Генерального прокурора України щодо проблем організації медичної допомоги знедоленим громадянам. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:25:06

За-90

Рішення прийнято.

Андрія Шкіля до Генерального прокурора України щодо об'єктивного розслідування випадку застосування зброї працівником міліції проти водія маршрутного таксі в місті Львові. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:25:35

За-118

Рішення прийнято.

Марії Маркуш до міністра освіти і науки України щодо погашення кредитної заборгованості та завершення газифікації Тячівського професійного ліцею Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:26:04

За-121

Рішення прийнято.

Віктора Пинзеника до міністра культури і мистецтв України щодо недопущення приватизації національної кіностудії імені Олександра Довженка. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:26:31

За-158

Рішення прийнято.

Віктора Драчевського до Міністра охорони здоров'я України щодо виділення цільових коштів на придбання обладнання для медичних закладів міста Нікополя. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:26:59

За-99

Рішення прийнято.

Миколи Круця до Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо відшкодування збитків завданих повінню на річці Бистриця-Наддвірнянська в Івано-Франківській області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:27:32

За-150

Рішення прийнято.

Марії Маркуш до Міністра транспорту щодо продовження маршруту потягу "Едельвейс" від міста Ужгорода до міста Тячева Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:27:59

За-134

Рішення прийнято.

Віктора Драчевського до Міністра екології та природних ресурсів України щодо фінансування природоохоронних заходів із державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:28:27

За-92

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Голови Верховного Суду України стосовно формального підходу у приведенні судового слідства Кіровоградським районним судом щодо дорожньо-транспортної пригоди. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:28:57

За-98

Рішення прийнято.

Бориса Беспалого до голови Державної податкової адміністрації в місті Києві з приводу незадоволення відповіддю на депутатське звернення стосовно виконання постанови Подільського районного суду.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:29:27

За-94

Рішення прийнято.

Миколи Мельника до голови правління Національного банку України щодо компенсації збитків сільськогосподарському товариству "Липівка" Вінницької області нанесених банком "Україна".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:29:56

За-91

Рішення прийнято.

Дмитра Рудьковського до голови Державної податкової адміністрації України стосовно виконання положень Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб, платників податків та інших обов'язкових платежів".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:30:26

За-60

Рішення не прийнято.

Андрія Полііта до голови Вищої ради юстиції України у зв'язку з залишенням без розгляду скарги Акціонерного товариства Черкаський завод "Строммашина", Надії - судді Господарського суду Черкаської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:30:59

За-111

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Турманов,Шкіря, Хара до голови Верховного суду України та Генерального прокурора України щодо конфліктної ситуації в місті Дзержинську Донецької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:31:33

За-134

Рішення прийнято.

Олександра Голуба до Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у зв'язку з листом Голови Національної ради щодо перевірки наявності ліцензій у операторів кабельного телебачення, які є суб'єктами підприємницької діяльності, але не є телеорганізаціями. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:32:10

За-107

Рішення прийнято.

Миколи Круця до керівника Державного управління справами, Президента України щодо виконання зобов'язань перед сільською радою села Крихівці, що виникли при облаштуванні державної резиденції Синьогора у Борочанському районі Івано-Франківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:32:46

За-154

Рішення прийнято.

Всі запити виголошені, проголосовані. Іван Томич, будь ласка, що у вас? Дайте на табло, будь ласка, перелік прізвищ народних депутатів, що записалися на виступ. Будь ласка, Іван Томич.

10:33:21

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

24 народних депутата з різних фракцій підписалися під звернення до Генерального прокурора стосовно порушення справи колишнього віце-прем'єр-міністра Козаченка. Прошу повторно поставити на голосування даний запит.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування запит групи народних депутатів до Генерального прокурора України стосовно порушення кримінальної справи та арешту колишнього віце-прем'єр-міністра Козаченка. Ставлю на голосування про направлення цього запиту

10:34:08

За - 183

Рішення прийнято.

Шановні колеги! 30 хвилин у нас на виголошення заяв, повідомлень, пропозицій.

Бондаренко Віктор Дмитрович, фракція "Наша Україна"., будь ласка. Підготуватися Зваричу. Є Бондаренко?

10:34:23

БОНДАРЕНКО В.Д.

Є. Володимир Бондаренко, місто Київ, фракція "Наша Україна".

Прошу передати слово депутату Сергію Ратушняку.

ГОЛОВА. Сергій Ратушняк, будь ласка. Є Сергій Ратушняк?

10:34:46

РАТУШНЯК С.М.

Шановні народні депутати! У Закарпатській області в частині нашої суверенної держави Україна складається середньовічна ситуація, коли наша вся область, вся територія її з ресурсами, включая людськими ресурсами, перетворюється в латифундію Медведчука. Всі, хто не згодні з цим, є не членами цієї партії, для них застосовуються пресинги контрольно-фіскальних органів, пресинг інформаційний, де за державний кошт народних податків використовується державне радіо і телебачення, обласна газета тільки для того, щоб поливати брудом всіх, хто не є членами СДПУ(о), хто не належить латифундії Медведчука. Для кого ці засоби є неефективними вночі приїжджають в одному автомобілі правоохоронці призначені Медведчуком і бандити в одній машині. Зранку з'являються їхні заяви про те, що вони не так голосувати, про те, що вони бажають увійти до тієї районної сільської, міської, обласної ради у фракції СДПУ(о) відповідної, де мешкає даний депутат.

Перевірки структур, які прямо чи опосередковано пов'язані з 10 депутатами... з 11, наголошую, я виступаю від 10 народних депутатів. Нас всього 11 з області.

Перевірки ідуть з завданням розпочати документальну перевірку ........... знищити. І де криміналізація всіх персоналій народних депутатів, використовуючи уже й центральні канали "1+1" і "Інтер". Цьому сприяє голова обласного суду, цьому сприяють заступники голови Верховного Суду, представник Генеральної прокуратури Кудрявцев.

Прошу, Володимире Михайловичу, дати доручення, вважати, по-перше, це моїм депутатським запитом, дати доручення комітетам Верховної Ради по місцевому самоврядуванню і по правоохоронним органам доручення розібратися з ситуацією, яка виходить з-під контролю держави. В наш захист уже виступає словацька і угорська преса, ми піднімемо бунт і у нас 10 чоловік, ми його очолимо. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Роман Зварич, фракція "Наша Україна".

Підготуватися Сухому.

10:37:56

ЗВАРИЧ Р.М.

Прошу передати слово Рефату Чубарову.

ГОЛОВА. Рефат Чубаров, будь ласка.

10:38:11

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Вже другий тиждень як тривають військові дії в Іраці. Гинуть не тільки військові. Серед багаточисельних жертв є діти, жінки. Населенню Іраку загрожує повномасштабна гуманітарна катастрофа. Над всім регіоном нависла також загроза екологічної катастрофи. І хоча в розпочасі війни менше всього має відношення наша держава, Верховна Рада України не має обмежитися тільки заявою щодо осудження військових дій як засобу вирішення конфліктних ситуацій. Тому вважав би доцільним прийняття завтра Верховною Радою України спеціального звернення до Організації Об'єднаний Націй з пропозицією терміново провести (я не голосував!) терміново провести спеціальне засідання Генеральної асамблеї цієї організації. Не забуваймо, що Україна є однією з держав-засновників ООН. І це, як розумієте, накладає особливу відповідальність на Україну за роль Організації Об'єднаних Націй у світі.

І друге. Події навколо Іраку активно використовуються політиками різного рівня і компетенції. При цьому багато висловлювань є не просто спекулятивними, а такими, які межують на рівні розпалювання недовіри і підозр між громадянами України.

Так нещодавно Голова Координаційної ради у справах військових при Президенті України генерал Вілен Мартиросян зробив публічну заяву про те, що , за його даними, мусульмани України нібито виношують плани направлення в Ірак добровольців. Як каже Мартиросян, я цитую: "Ми бачили таких добровольців в Нагорному Карабасі і в Чечні".

Не знаю, чи був український генерал Мартиросян в Карабасі і в Чечні під час військових подій, якщо був, то виникає питання: хто його туди направляв і з якою метою?

Але те, що цей генерал стверджуючи про направлення мусульманами України добровольців в Ірак говорить, м'яко кажучи, неправду, це я стверджую з цієї трибуни.

Хочу завершити свій виступ анекдотом. Це я роблю перший раз. Пробачте, мовою оригіналу. Полковнику делают операцию на мозге. Хирург снимает верхнюю часть черепа, вынимает мозг. Вбегает посыльный штаба: "Товарищ полковник, вам присвоено звание генерала." Полковник вскакивет, хватает фуражку - и бегом к выходу. Хирург кричит вдогонку: "Товарищ полковник, а мозги?" "Да зачем они мне теперь, генералу, нужны?!"

Я цим анекдотом ні на кого не натякаю. Нехай не ображаються вищі офіцери на мене як на старшого лейтенанта запасу. Але закликаю всіх до думати головою. Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної фракції України (об'єднаної), підготуватися Парубку.

10:41:06

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Прошу передати слово народному депутату України Ігорю Франчуку.

ГОЛОВА. Ігор Франчук, будь ласка.

10:41:21

ФРАНЧУК І.А.

Уважаемые народные депутаты! Введение общеобязательного государственного социального медицинского страхования является стратегическим направлением реформирования отечественной системы здравоохранения.

Как известно прошлый состав парламента нашел в себе силы уйти от размышлений нужна ли реформа в здравоохранении или нет и смог принять закон об обязательном государственном социальном медицинском страховании в двух чтениях.

Вместе с тем следует подчеркнуть, что за истекший год работы парламента так и не удалось принять законопроект в целом. На наш взгляд основной причиной этого является сопротивление как правило скрытое чиновников от медицины, на пути реализации реформаторских преобразований в здравоохранении.

Что касается оценки и работы предыдущего руководства Министерства здравоохранения Украины, то парламент в ноябре прошлого года признал ее неудовлетворительной, а действующему руководству в июне этого года еще прийдется отчитаться в соответствии с постановлением, которые мы с вами приняли 28 ноября 2002 года, об информации Кабинета Министров Украины о состоянии дел в отечественной системе здравоохранения.

Следует подчеркнуть, что пунктом 5 данного постановления профильному парламентскому комитету поручено активизировать работу по подготовке законопроекта к третьему чтению.

Кроме того на выполнение поручения Президента от 6 марта этого года правительство готово принять меры по ускорению процесса принятия указанного законопроекта и создания в Украины системы обязательного государственного социального медицинского страхования. Таким образом появилась реальная возможность для конкретных скоординированных действий парламента и правительства в этом направлении.

А для того, чтобы эта возможность не была утрачена просим руководство Верховной Рады Украины дать протокольное поручение комитету Верховной Рады Украины по вопросам здравоохранения, материнства и детства, проинформировать парламент о состоянии подготовки законопроекта к третьему чтению.

Я ставлю этот вопрос потому что как автор законопроекта в течении года работы парламента этого созыва ни разу не приглашался на заседание комитета, хотя неоднократно направлял свои предложения и вопросы по подготовке к третьему чтению.

И последнее. Мы хотим заверить наших избирателей, что у объединенных социал-демократов хватит политической воли, чтобы в конце концов добиться реального начала реформ в медицинской отрасли.

Я обращаюсь к народным депутатам нынешнего созыва - в ближайшие сроки завершить работу над базовым законом в области медицинского страхования. Считаю, что только консолидированные действия парламентариев могут преодолеть кризис в отечественной системе здравоохранения. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Омелян Парубок, фракція комуністів. Підготуватися Кравченку.

10:43:59

ПАРУБОК О.Н.

Прошу слово передати Єщенку Володимиру Миколайовичу.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, прошу.

10:44:13

ЄЩЕНКО В.М.

Шановні народні депутати, шановні виборці, хочу озвучити звернення і резолюцію, які висловили виборці Черкащини на акціях протесту, які пройшли в Черкасах і в Черкаській області у березні-місяці.

"Президент Кучма і його збанкрутілий режим практично нічого не роблять, щоб виконати обіцянки, які були проголошені у зверненні Президента Кучми до народу 24 серпня 2000 року, більш того, і в зверненні 5 березня цього року звинувачує опозиційні сили в зволіканні політичної реформи, чим намагається ввести народ в оману та відволікти народ від акцій протесту проти антинародного режиму Кучми.

Знову в проголошених пропозиціях Президента ставиться мета продовжити термін президентства, суттєво посилити його повноваження і остаточно монополізувати владу в країні, двопалатною системою зруйнувати Україну як цілісну унітарну державу і внести хаос і нестабільність в роботу Верховної Ради, дати Конституційному суду додаткові підставі для ухвалення рішення щодо балотування Президента на посаду Президента на третій термін.

Такі пропозиції Президента неприйнятні суспільству і розходяться з ініціативами демократичних опозиційних сил щодо принципів справжньої демократичної політичної реформи.

Опозиційні сили Черкащини звертаються до всіх мешканців області, робітників, селян, підприємств і реалізаторів, вчителів, медиків, учнів і студентів, чоловіків і жінок, військових і пенсіонерів, і всіх, хто відчуває себе патріотом України, кому не байдужа наша доля об'єднатися і не допустити проведення реформ "по-кучмівськи" та повної і остаточної монополізації і ............. влади в Україні. Вийти 5-го квітня на обласну акцію протесту "Повстань Україна!".

Друге звернення. Виборці Черкащини глибоко стурбовані з приводу навислої загрози глобальної війни на Близькому Сході, агресії США проти Іраку. США на протязі віків славляться розбоєм, колоніальним захватом територій других держав. США перші застосували ядерну зброю проти людства скинувши атомні бомби на Хіросиму, Нагасакі, на........і отрутами заливали В'єтнам, розірвали навпіл Корейський півострів, розтоптали Гренаду, провели "Бурю в Пустелі", а зараз нищать Ірак ракетними атаками і бомбардуваннями.

Звертаємося до всіх народних депутатів стати на захист іракського народу, не допустити знищення держави Ірак. Адже США манять не терористи, не зброя масового знищення, а економічні інтереси і "чорне золото". Сьогодні Ірак - завтра Україна! Руки геть від Іраку!

ГОЛОВА. Микола Кравченко, фракція комуністів. Підготуватися Дашутіну.

10:47:18

КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко, фракция коммунистов, Председатель Всеукраинского союза в защиту прав водителей.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые водители, которые возможно меня слышат сегодня. Я выступаю сегодня по поводу законопроекта номер 2072, который будет сегодня рассматриваться, к сожалению, за скороченою процедурою.

Суть закона в следующем. Сегодня некоторые силы пытаются вернуть все то, что наработано прежним составом Верховной Рады положительного по правилам уличного движения. Суть закона сводится к следующему: вернуть право отбирать права на месте, вернуть право машины ставить принудительно на штрафплощадки, увеличить штрафы по некоторым пунктам от четырех в четыре и двадцать раз и ряд других реакционных и зловещих, на мой взгляд, мер.

Суть, я его раскрывать не буду, потому что он будет рассматриваться, я в выступлении раскрою. Но хотел бы обратить ваше внимание на то, что этот законопроект поданный Кабинетом Министров и законопроект Мазуренка - 2072, они практически перечеркивают все законопроекты, которые приняты Верховным Советом по этому вопросу.

Поэтому я призываю в первую очередь народных депутатов не допустить ошибки и уважать самих себя, мы принимали эти законопроекты.

Хотел бы обратить внимание на политический аспект этого вопроса.

Дело в том, что сегодня я выяснил , что закон 2072 не подписывался нынешним Премьер-министром, он подписан прежним Премьер-министром Кинахом. И я обращаюсь к проправительственным фракциям, если вы хотите подготовить, чтобы десять миллионов водителей отрицательно отнеслись к политике нынешнего Кабинета Министров в этой части, то вы пожалуйста голосуйте за это.

Я предлагаю людям, которые будут сегодня представлять законопроект вообще его не докладывать по той лишь причине, что я буду у Януковича, как Премьер-министра, по этому вопросу и в обязательном порядке отследят кто подставил сегодня новый состав Кабинета Министров под этот закон. Слишком тяжелы политические последствия для Кабинета Министров, чтобы десять миллионов водителей сегодня активно работали против этого Кабинета Министров.

Я хочу отметить еще и то, по законопроекту Мазуренка, я не знаю с какой он фракции, кажется СДП(о), но я думаю, что фракция СДП(о) тоже не возьмет на себя политическую ответственность за этот реакционный законопроект.

Поэтому, уважаемые коллеги народные депутаты, я прошу отнестись взвешено к этому законопроекту и не допустить этого произвола.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Григорій Дашутін, Фракція партії промисловців і підприємців "Трудової України". Підготуватися Анатолію Морозу.

10:50:31

ДАШУТІН Г.П.

Будь ласка, хочу передати слово Майко Віталію Івановичу.

ГОЛОВА. Віталій Майко, будь ласка.

10:50:46

МАЙКО В.І.

Заява народних депутатів України.

Зрушення останніх років в аграрному секторі стали прямими наслідками його реформування, суттєвої перебудови земельних відносин, структурних перетворень у агропромисловому секторі та адаптації сільськогосподарських виробників до роботи у ринкових умовах. Тому глибоке занепокоєння викликають спроби використати у деструктивних цілях той факт, що у минулому році в Україні було зібрано значний урожай з вина та зросли обсяги його експорту. На підставі припущень щодо причин і наслідків тимчасового зростання вартості зерна звинувачено колишнього віце-прем'єра України з питань агропромислового комплексу Леоніда Козаченка. Зокрема йому інкримінують дії, які нібито полягли у сприянні всупереч інтересам держави закупівлі значних обсягів зерна іноземними зернотрейдерами та вивезення його за межі України за зниженими цінами. Водночас у засобах масової інформації просувається ідея дефіциту продовольчого зерна в Україні, формуються антиреформістські настрої у суспільстві, ставляться під сумнів реформи у аграрному корпусі.

У зв'язку з цим народні депутати України, що підписали цю заяву, стурбовані можливими наслідками довільних тлумачень про діяльність вітчизняних та міжнародних учасників зернового ринку України та можливими ризиками, які можуть виникнути від огульних................в аналізі ситуації, що склалася.

Ми звертаємося до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин з пропозицією підготувати та внести на розгляд проект Постанови Верховної Ради України про стан та невідкладні заходи щодо вдосконалення функціонування вітчизняного зернового ринку.

Звертаємося також до Генерального прокурора України Святослава Михайловича Піскуна з пропозиціями розглянути питання про адекватність заходів, що були застосовані до Леоніда Козаченка в зв'язку з його діяльністю на посадах віце-прем'єр-міністра України з питань агропромислового комплексу та голови Комісії з питань аграрної політики при Президентові України, включаючи обрану стосовно нього міру запобіжного заходу.

З метою забезпечення належного парламентського контролю за ходом розслідування справи Леоніда Козаченка вносимо пропозицію щодо утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України. Проект постанови Верховної Ради з цього приводу буде запропоновано в день голосування. Звернення підписали представники восьми фракцій, більше 40 депутатів Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів. Підготуватися Бабуріну.

10:53:57

МОРОЗ А.М.

Шановні колеги! Мороз, фракція Комуністичної партії України, 83 виборчий округ.

Звернутися до Верховної Ради просить мене колектив агрофірми "Колос" Михайлівського району Запорізької області. Я зачитую мовою оригіналу, це звернення: " Просим вас оказать нам помощь в сложившийся ситуации и оргадить от произвола органом ОМВД в Запорожской области от агрофирмы корпорации "Агротехсинтез" ( это обращаэться коллектив "Агрофирмы "Колос"). Суть дела. В мае 2000 года в ходе реорганизации на территории Михайловського межхозяйственного комбикормового завода расположенного по улице Терешковой, Михайловка Запорожской области образовалось два самостоятельных предприятия: КСП "Комбикормовый завод" и агрофирма "Колос". В январе 2001 года на территории этого предприятия ворзникает еще одно предприятие. Затем эти два предприятия объединяются в единое. Некоторое время три эти предприятия нормально существовали на одной территории, каждая занималась своей деятельностью. Но, начиная с января 2000 года, должностные лица ООО корпорация "Агротехсинтез-Таврия" и в собственность бывший комбикормовый завод по самой минимальной цене пытается скупить акции этого предприятия. Несмотря на все обращения, так сказать, к властным структурам, положительного результата этот коллектив не получил.

Затем в апреле 2000 года должностные лица "Агротехсинтез холдинг", на территории которого находится, на территории бывшего завода с целью ограничения доступа и противодействия законной хозяйственной деятельности ООО агрофирмы "Синтез", провели акцию вандалов, пригнали охрану "Титан", выбросили всех работающих агрофирмы "Колос" этого предприятия, дальнейшее событие развивается следующим образом. Рабочие-пайщики ОО агрофирмы "Колос" просят принять меры к работникам У МВД Украины в Запорожской области, которые сделали на их, так сказать, взгляд, неправомерные действия, а также к руководству государственной службы охраны при УМВД Украины Запорожской области, которая на протяжении 11 месяцев своими преступными действиями срывает работу этого предприятия. Наш руководитель пытался защитить нас и наши права, но представители корпорации Агросинтез нам прямо заявили, что вся милиция УМВД Запорожской области у них куплена и скоро выкинут нас с предприятия.

В ........... 24 января 2003 года служба охраны сделала это с трудовым коллективом агрофирмы "Колос".

Я обращался к министру Внутренних дел Смирнову Юрию Алексеевичу с этой трибуны. Позавчера приехала комиссия очевидно из УМВД Украины. Руководителя агрофирмы "Колос" накануне приезда этой комиссии арестовали на 72 часа, а когда приехала комиссия, продлили арест этого руководителя еще на 10 суток и упрятали в селе Озерном Веселовской колонии. Вот такова реакция на обращение народного депутата на неправомерные действия работников правоохранительных органов. Я думаю, что прокуратура Украины с того обращения, которое я направляю туда Генеральная прокуратура Украины разберется с этим вопросом. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Олексій Бабурін, фракція комуністів. Немає? є.

10:57:37

БАБУРІН О.В.

Прошу передати слово Александровській.

ГОЛОВА. Алла Александровська.

10:57:52

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

К народным депутатам Украины. Обращение.

Вот уже несколько дней как народы мира являются свидетелями безнаказанного истребления мирного иракского населения, культурных и исторических ценностей являющихся достоянием мировой цивилизации. Льется невинная кровь женщин, стариков и детей, над миром нависает угроза не только экологической катастрофы, но и перерастание этой локальной агрессии в третью мировую войну. Совет безопасности Организации Объединенных Наций оказались бессильными что-либо сделать для того, чтобы воспрепятствовать новоявленному Гитлеру 21 века - Бушу и его сателлитам в развязывании кровавой бойни в отношении практически безоружного иракского народа.

Ветвь миролюбия, которой всегда цинично прикрывались США и НАТО, давно растоптана "натовским сапогом". Она растоптана была в Югославии, где натовские бомбы похоронили под развалинами домов тысячи мирных жителей Югославии и где её народы до сих пор пожинают губительные последствия применения снарядов с ядерной начинкой. НАТО и США окончательно растоптали и растёрли в пыль эту ветвь в Ираке, где с садизмом маньяка применяют новейшие средства уничтожения населения.

Всё чаще звучат из уст "техасского ястреба" угрозы применения ядерного оружия. На этом ужасающем фоне грозящей мировой войны преступная верхушка украинских властей в глазах своего народа и мировой общественности закрепила за Украиной репутацию не только преступного, но и проституированого режима.

Распинаясь на словах о миролюбивой политике и внеблоковом статусе Украины кучмовский режим настойчиво стучится в двери преступного альянса добиваясь вступления в НАТО. Какой это миротворческий блок, показали его дебютанты. Польские спецназовцы "Гром", зарекомендовашие себя как отчаянные головорезы, за что заслужили высокую похвалу американских палачей. Именно Президент, его министры Зленко и Шкидченко предпринимают всё, чтобы наша армия и Украина пополнила ряды поджигателя войны и сборище военных преступников. И всё это творится за спиной народа, вопреки его желанию быть в союзе с российским и белорусским народами. Игнорируя не только моральные , но и международно-правовые нормы, власти Украины вступили в сговор с агрессорами и согласились участвовать в их коалиции направив в район боевых действий воинское подразделение.

Этот вопрос давно был решен между США и Украиной, о чем недвусмысленно говорил посол США Карлос Паскуаль 4 марта, пребывая в городе Харькове. Дискуссия идет только о том, в какой стране разместить этот батальон. Так сказал этот посланник Буша, и впоследствии американский Президент назвал Украину членом антииракской коалиции.

Мы, как и многие народы мира, осуждаем натовскую агрессию под эгидой США против народа Ирака. И просим данное обращение направить в Международный трибунал.

Мы гневно осуждаем тех депутатов Верховной Рады, которые способствовали втягиванию Украины в преступную войну, чем обманули доверие избравшего народа. Мы разделяем мнение многих народов мира о том, что штаб-квартира ООН не может находится в США - в гнезде агрессии, в стране, которая оказывает на эту организацию постоянное давление, дискредитирует ее в глазах человечества и не выполняет ее решений.

Мы обращаемся к Верховной Раде Украины с предложением обратиться к правительствам России и Белоруссии - странам-основателя ООН выступить с совместной инициативой перед правительствами всех стран мира о перенесении штаб-квартиры Организации Объединенных Наций в одну из наших стран-основателей ООН либо в одно из нейтральных государств.

мы предлагаем объявить персоной нон-грата посла США Карлоса Паскуаля за неприкрытое давление на правительство Украины."

ГОЛОВА. Завершуйте. будь ласка.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Это - обращение харьковских областных организаций, Всеукраинского союза советских офицеров, трудовой Харьковщины и Союза женщин-тружениц за будущее детей Украины к Верховной Раде. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Анатолій Матвієнко, фракція блоку Юлії Тимошенко, буде виступати замість Григорія Омельченка. Будь ласка. підготуватися Левку Лук'яненку.

11:01:27

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! На жаль, кожен день приносить нам повідомлення про нові жертви смертельно небезпечної хвороби - гострого респіраторного синдрому, який називається також атиповою або китайською пневмонією. Легкість розповсюдження хвороби повітряно-капельним шляхом, важкість її перебігку, відсутність ефективних методів лікування, високий відсоток летальності створюють великі проблеми уже не лише для окремих країн, а і для світу в цілому.

На цьому тлі, коли держави вдаються до безпрецедентних заходів санітарної безпеки, коли в Китаї, для прикладу, скасовано традиційний економічний форум, наш Президент України Леонід Кучма з великою кількістю супроводжуючих осіб здійснює візит саме в той регіон світу, де епідеміологічна ситуація є найскладнішою.

Українська республіканська партія "Собор" вимагала від Президента відкласти візит до Гонконгу до того часу, коли спалах хвороби вдасться пригасити. Нас при цьому хвилює не лише доля особисто Кучми, а насамперед висока небезпека занесення гострого респіраторного синдрому до України кимось із численних осіб президентського поччу. Нас не заспокоює вчорашня заява речника України МЗС Маркіяна Лубківського про начебто наявність у Кучми та осіб його супроводу засобів індивідуального захисту. А я хочу запитати у Кучми і в МЗС, а які засоби у нас є захисту від тієї біди.

Про відсутність сьогодні дієвих засобів захисту від атипової пневмонії свідчите те, що хвороба не обминула навіть високих посадовців, осіб Гонконгу, зокрема міністра охорони цієї території.

На жаль, до наших пересторог не прислухалися і в цьому ми вбачаємо ще один прояв злочинної безвідповідальності і особисто Леоніда Кучми.

Тому сьогодні ми вимагаємо від Міністра охорони здоров'я та головного санітарного лікаря України вжити всіх заходів до осіб президентського почту, в тому числі і до самого Президента вичерпних санітарно-карантинних заходів, після їхнього завтрашнього повернення до України. Не виключаємо і те, що необхідно їх повної ізоляції. І просимо це вважати не як жарт, а як вимогу до безпеки нашого народу.

Ми сьогодні, партія "Собор" і блок Юлії Тимошенко вимагаємо від уряду посилити контроль на кордонах з метою недопущення хвороби в країну. Ми вимагаємо терміново проінформувати народних депутатів про те, наскільки наша держава готова до появи і лікування хворих на атипову пневмонію.

Володимир Михайлович, ми просимо і вас дати доручення профільному комітету, все-таки, виконати ці контрольні функції і доповісти Верховній Раді про ситуацію взагалі і по поведінці всієї цієї команди, яка повертається із Гонконгу і Леоніда Даниловича Кучму зокрема. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Левко Лук'яненко.

Шановні колеги, тут у декого викликало нерозуміння чому виступають Матвієнко і Левко Лук'яненко, справа в тому, що письмово дали записки, що Григорій Омельченко і Костянтин Меркурій Ситник передають своє право виступу відповідно Анатолію Матвієнко і Левку Лук'яненко.

11:04:59

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Володимир Михайлович, дякую.

ГОЛОВА. Вони записані, але письмово передали своє право.

Будь ласка.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Левко Лук'яненко, Українська республіканська партія "Собор", фракція Юлії Тимошенко.

Звернення до Київського міського голови Олександра Олександровича Омельченка.

Шановний Олександре Олександровичу, звернутися до вас змусила та обставина, що останнім часом у Києві зарясніли вивіски виготовлені державною мовою Російської Федерації. Створюється враження, що влада у столиці втратила контроль за дотриманням мовного законодавства у зовнішній рекламі.

Окремі комерційні структури вдаються до порушення рекламного і мовного законодавства з особливим розмахом. Вивіски магазину "Империя Меха" освітлюють весь Поділ, а магазин "Даниэль" збудовано біля самісінької просвіти.

Лише по вул. Горького та вул.Червоноармійській, які чомусь і досі не перейменовані, таких вивісок є двадцять дві. Приватні фірми нахабно вивішують величезні щити англійською та іншими чужими мовами на вуличних стінах своїх закладів.

Управління контролю за благоустроєм та дизайном у Києві раніше реагувало на такі порушення, але з приходом туди Рюмшина воно відмовилося цим займатися. На листи і скарги від громадян і громадських організацій де описуються численні факти виготовлення вивісок російською, англійською, французькою та іншими мовами які загалом наші громадяни не розуміють, органи влади у столиці вже не лише не реагують, а й не відповідають.

Шановний київський міський голово, від часу підписання вами міської комплексної програми заходів щодо розвитку і функціонування української мови в місті Києві на 2002-2005 роки минуло вже багато часу. Проте в столиці не відчувається жодних зрушень і дій влади у напрямку припинення порушень мовного законодавства в освіті, торгівлі, обслуговуванні, транспорті, зовнішній і внутрішній рекламі. Створюється враження, що згадана програма нікому не потрібна крім тих, хто її готував. Столиця України продовжує втрачати українське обличчя і залишається глибоко зрусифікованим містом.

До "зросійщення" добавляється іноземщина чужими мовами, які загалом нашим людям незрозумілі. Київ замість того, щоб перетворюватися в столицю великої європейської держави української нації, перетворюється в строкате місто, якийсь безликий Вавілон і не дивно. У Києві немає жодного системного контролю за дотримання мовного законодавства, програма є, а виконувати її нікому.

Мі просимо вас організувати спеціальне засідання і ухвалити рішення про виконання цієї програми.

Ще хотів би, шановні депутати, звернути вашу увагу на такий кричущий факт. Голова Державної Адміністрації Віктор Медведчук сказав, що більшість українців користується російською мовою, це неправда, тому що перепис населення свідчить про зовсім інше. За таку антирадянську позицію Медведчука слід було б зняти з посади і тому голова Української республіканської партії Анатолій Матвієнко вже звернувся з таким зверненням до Президента. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, час, на превеликий жаль, вичерпано, хоча ще багато народних депутатів виявили бажання виступити.

Микола Мельник, будь ласка, що у вас.

Будь ласка, у вас репліка чи з процедури. Ввімкніть мікрофон Мельника.

11:09:28

МЕЛЬНИК М.Є.

Я хочу виступити, дайте мені три хвилини.

ГОЛОВА. Я не можу, час вже вичерпано. Давайте завтра в різному.

Репліка - одну хвилину, у вас якщо є, або з процедури. Будь ласка.

11:09:44

МЕЛЬНИК М.Є.

Якщо по репліці, то я хотів би сказати, шановні депутати, з болем в серці і з криком в душі не один десяток депутатів прагнув привернути увагу Президента і урядовців до тієї критичної ситуації, яка склалася в селі.

На превеликий жаль, ні Кучма, ні урядовці ще й на сьогодні не усвідомлюють, що село гине, а можливо навпаки усвідомлено, сплановано руйнують його, цей весь агропромисловий комплекс.

На підгрунті торішнього пограбування селянина. Банки один перед одним ужесточили вимоги отримання кредиту, процентна ставка якого сягає на сьогоднішній день 25 відсотків. Кредити видаються лише короткострокові. Господарства, які не в змозі до встановленого терміну покрити кредити, підпадають під штрафні санкції. Банки відмовляються від перекредитування. І все це на очах нашого шановного Президента Кучми, Прем'єр-міністра Януковича, Голови Національного банку Тігіпка. Ніхто із здоровим глуздом не скаже, що ці державні мужі живуть для українця, для селянина, для робітника, освітянина. Дивлячись на таке...

ГОЛОВА. Дякую. Микола Євтихійович завершуйте. Виключіть мікрофон. Микола Євтихійович сьогодні будуть парламентські слухання з питань діяльності банків, буде можливість виступити, якщо ви захочете.

Будь ласка, з процедури Кириленко і Олійник, і переходимо далі працювати за розкладом засідання.

11:11:09

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу. Ми щойно приймали десятки депутатських запитів і робимо це практично кожного пленарного дня. Але не завжди депутати згідно закону отримують відповіді на ці запити.

Наприклад, 5 березня Верховна Рада проголосувала за мій запит до Прем'єра Януковича щодо мети та обставин підписання заяви, оголошеної 23 лютого у Москві Президентом Кучмою від імені України, Росії, Білорусії та Казахстана. У цьому запиті я ставив 11 конкретних питань без публіцистики, але точних, на які намагався отримати від Прем'єра відповідь. Запит був проголосований 5-го березня, сьогодні вже 2-ге квітня. Немає жодного натяку на відповідь. Я бачу, що це є пряме порушення закону і є пряма неповага до Верховної Ради.

Тому я вважаю, що ви повинні як Голова Верховної Ради, або можете це зробити, взяти це питання під особистий контроль. Сьогодні ми проголосували повторний запит до Прем'єр-міністра Януковича з цього питання. І я сподіваюся, що отримаю відповідь. А відсутність відповіді говорить, до речі, на мою думку, і про те, що Президент і уряд не координують зовнішню політику, і на ініціативи Президенту, уряду немає що сказати, дати відповідь.

ГОЛОВА. Дякую. Петро Олійник. Я прошу в одну хвилину вкладатися.

11:12:35

ОЛІЙНИК П.М.

Шановний пане Голово, шановні колеги депутати.

Вчора журналіст обласного телебачення Ангелина Лавринович заявила, що офіційно знімає з себе авторство за сюжет у новинах про проведення загального українського форуму Блоку "Наша Україна", який відбувся 29 березня у Києві. Сюжет був підданий цензурі і значно спотворений, ............Лавринович зазначили, що дії сюжету були вирізані цілі частини і додані коментарі, вона також додала, що авторство даного матеріалу необхідно приписати відомій діячці СДПУ(о) Людмилі Майор, яка здійснювала редагування даного сюжету.

ГОЛОВА. Будь ласка, це не по темі. Виключіть мікрофон.

Шановні колеги! Я прошу, давайте ж будемо по темі говорити нашого засідання, а це можна буде, коли будуть заяви і у виступах, в різному можна буде говорити.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 18 Закону України про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини сьогодні вашій вазі пропонується спеціальна доповідь Уповноваженого з прав людини "Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном". На розгляд цього питання запрошені і присутні члени уряду, голова Верховного суду України Маляренко Василь Тимофійович, голова Конституційного Суду Селівон Микола Федосович, представники дипломатичного корпусу міжнародних організацій, кредитованих у Києві, а також громадські організації, вчені.

Шановні колеги! Всі ви отримали спеціальну доповідь Уповноваженого з прав людини. Це солідна книжка на 20 сторінок з конкретними висновками і пропозиціями щодо вдосконалення законодавства України та приведення його до міжнародних стандартів з метою забезпечення захисту прав громадян України.

Чинним Регламентом не передбачено процедури заслуховування доповіді Уповноваженого. Ми будемо йти за прецедентом так, як це було зроблено у попередній рік. До 30 хвилин - доповідь Уповноваженого і до 15 хвилин - відповіді на запитання письмові і безпосередньо від вас. Регламентом не передбачено обговорення доповіді Уповноваженого. Тобто працюємо в режимі 45 хвилин: 30 хвилин - доповідь, 15 - відповіді на запитання. Немає заперечень?

Я запрошую на трибуну Уповноваженого з прав людину Ніну Іванівну Карпачову для представлення спеціальної доповіді. Будь ласка, Ніна Іванівна. Якщо питання письмові, прошу зараз вже їх готувати і передавати до президії.

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні дипломати, представники засобів масової інформації! Шановні співвітчизники!

Питання міграції громадян України за кордон донедавна майже неактуальне в Україні сьогодні перетворилося в проблему державної ваги. Кілька років поспіль тема українських заробітчан не сходить зі шпальт газет та телеекранів, привертаючи увагу усього суспільства. Мільйони трудових мігрантів з України, більшість з яких працює в Росії, в країнах Західної Європи та Північної Америки, змушують державу по-новому усвідомити її роль в захисті прав і свобод своїх громадян. На жаль, більшість наших співвітчизників перебуває за кордоном у статусі нелегальних трудових мігрантів і належить до найбільш дискримінованої та незахищеної категорії іноземців. Як наслідок, зростає кількість звернень до органів державної влади України від громадян, які потрапляють у кризові ситуації за кордоном з проханням надати їм допомогу та захистити. Багато таких звернень надходить і до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожне звернення - це людський біль, втрачені надії зарадити самому собі, врятувати власну гідність, а часто і саме життя. Тому Уповноважений з прав людини прийняла рішення грунтовно дослідити проблеми, пов'язані з перебуванням українських громадян за кордоном станом дотримання та захисту їхніх прав та свобод. Мета цього дослідження, які ви всі отримали у вигляді спеціальної доповіді Уповноваженого з прав людини - комплексно проаналізувати зазначену проблему, внести рекомендації і пропозиції, які сприяли б удосконаленню механізмів захисту прав громадян України за кордоном, розробці довгострокової державної політики у сфері міграції з урахуванням перспектив глобального розвитку інтересів української держави та її громадян.

Підготовлена спеціальна доповідь. Це моніторинг, в якому системно аналізується проблема трудової міграції на міжнародному, національному та регіональному рівнях. При підготовці доповіді використовувалися матеріали самого Уповноваженого з прав людини та інформація, надана міністерствами, відомствами, дипломатичними установами України за кордоном, інститутами Академії наук України, обласними державними адміністраціями, банками, а також дипломатичними представництвами іноземних країн, акредитованих в Україні.

В контексті досліджуваної проблеми постало питання щодо масштабів трудової міграції з України. В українських офіційних та неофіційних джерелах загальна кількість трудових мігрантів з України коливається від 2 до 7 мільйонів осіб.

Відзначу, що офіційні дані стосуються лише осіб, які займаються трудовою діяльністю за кордоном на законних підставах.

Так, згідно з даними Міністерства праці та соціальної політики України, у 2002 році за кордоном тимчасово працювали понад 20 тисяч громадян України, переважно в Греції, на Кіпрі, в Ліберії і в Великій Британії.

За цей же період, за даними Міністерства закордонних справ України, на консульському обліку перебували за кордоном з метою працевлаштування близько 30 тисяч осіб.

За експертними оцінками посольства України, тільки в Російській Федерації, лише в одній цій державі тимчасово працює близько 1 мільйона українських громадян. А у сезонний пік цей показник сягає 3 мільйонів осіб, переважна більшість з яких працює нелегально.

За даними Міністерства закордонних справ, у Польщі працює близько 300 тисяч громадян України, це дані 2000 року, в Італії - 200 тисяч. За експертними оцінками, які лунали під час нещодавного візиту Голови Верховної Ради до Італії, ця цифра сьогодні сягає півмільйона.

У Чехії близько 200 тисяч, у Португалії 150 тисяч, в Іспанії до 100 тисяч, в Туреччині 35 тисяч, Сполучених Штатах 20 тисяч. Всього за експертними даними МЗС України за кордоном на заробітках нелегально перебуває понад 2 мільйона громадян України.

На думку Уповноваженого з прав людини реальнішою є цифра, як мінімум 5 мільйонів громадян України, які щороку перебувають за межами держави на заробітках. А якщо взяти до уваги, що в Україні налічуються 28 мільйонів громадян працездатного віку, то найменше, кожен п'ятий українець економічно активний працює в іншій державі.

Виникає природнє питання, шановні народні депутати, що спонукає наших співвітчизників шукати кращі долі за кордоном. Моніторинг уповноваженого засвідчив, що в основі еміграційних процесів лежить цілий комплекс причин, головними з яких є безумовно соціально-економічні причини.

Значний вплив на трудову міграцію з України справляє різниця в доходах, які отримує громадянин України на батьківщині порівняно з країною його потенційної міграції. Уявлення про таке співвідношення можна отримати проаналізувавши такі економічні показники, як валовий внутрішній продукт на душу населення та середній розмір заробітної плати у різних сферах народного господарства.

Згідно з рейтингом Організації Об'єднаний націй у 2000 році за рівнем ВВП Україна займала 102 місце у світі. Суттєво поступаючись не лише країнам Західної

Європи, а і своїм найближчим сусідам.

Загалом середнє співвідношення між ВВП України та країн Європейського союзу у 2000 році склала у сім разів, а для країн Східної Європи більше, як у двічі.

Ще відчутнішою є різниця між Україною та названими країнами в оплаті праці. За даними Державного комітету статистики України заробітна плата у промисловості України у 2000 році на одну оплачувану годину становила 3 гривні 26 копійок або 0,6 в доларах Сполучених Штатів. Це в два рази менше. ніж у Чехії, в три менше, ніж у Польщі, у понад 27 разів менше, ніж в Італії, у 53 рази менше, ніж у Німеччині.

Слів врахувати при цьому, що на практиці мігрант отримує набагато менше за свою роботу, аніж громадянин відповідної країни тієї ж кваліфікації, і ще менше, якщо він працює нелегально. Проте ця сума все одно значно перевищуватиме ту, яку він заробить в нашій державі.

Головними чинниками, які спонукають українців до виїзду за межі держави, є, безперечно, бідність та безробіття. Ще у 2000 році у своїй щорічній доповіді уповноважений з прав людини привертала увагу всіх гілок влади до проблеми бідності в Україні, яка сама по собі порушенням прав людини, та через неї унеможливлюється реалізація інших прав людини.

Попри очікування, пов'язані з економічними зрушеннями останніх років, рівень бідності в Україні продовжує залишатися загрозливим. Тільки за офіційними даними у середньому по країні він становить 27 відсотків. Найскладніша ситуація в Закарпатській області, де рівень безробіття сягає 47 відсотків.

В Автономній Республіці Крим. в Хмельницькій, в Херсонській. Миколаївській, Волинській, Луганській областях від 32 до 37 відсотків. Це означає. що в середньому кожний четвертий українець не має достатньо коштів для забезпечення своїх мінімальних потреб.

Пригадую, як два роки тому під час відвідання в'язниці для депортованих жінок у Греції я зустрілася з громадянками України. У відвертій розмові зі мною одна з них зазначила: якби я мала можливість отримувати в Україні щомісяця, вдумайтесь, тільки, 200 гривень, я б ніколи не поїхала за кордон займатися заробітчанством. Ці слова повторюють сьогодні тисячі українських мігрантів в усьому світі.

На міграційні процеси впливає високий рівень безробіття. За даними Міжнародної організації праці, які врешті визнав уряд України - офіційний рівень безробіття у 2002 році становив одинадцять відсотків економічно активного населення. А це майже два з половиною мільйони громадян нашої держави.

За останніми даними мінпраці вже цього року кількість безробітних в Україні сягає понад три мільйони осіб.

На думку Уповноваженого з прав людини першочерговим завданням у напрямі подолання негативних наслідків, трудової міграції з України має статися здійснення виваженої економічної політики орієнтованої передусім на зменшення рівня бідності та безробіття. Підвищення частки оплати у складі реальних доходів населення, забезпечення стабільного зростання національної економіки і поступове наближення доходів громадян України спочатку до рівня сусідніх країн таких як Росія, Словаччина, Польща, Угорщина, а з часом до рівня таких країн як Греція, Португалія та Італія. Економіка саме цих країн і поглинає значну частину українських трудових мігрантів.

Міграційні процеси з України мають глибокі наслідки. Одним з найбільш негативних - це є втрата висококваліфікованої робочої сили і передусім наукових кадрів.

Ця тема не є новою для українського суспільства, але у світлі порушеного питання набуває особливої ваги. За експертними оцінками втрати на підготовку одного фахівця з вищою освітою становлять близько двадцяти тисяч доларів США. Це означає, що кожний прибулий кваліфікований трудовий мігрант збагачує країну свого нового перебування на цю суму, при тому збіднюючи на таку ж суму країну свого походження.

За даними Держкомстату України з 1997 року по 2001 рік за кордон офіційно емігрувало майже дев'яносто тисяч громадян України з вищою освітою, та майже сто двадцять вісім тисяч з незакінченою вищою та середньою освітою.

Упродовж останніх десяти років за кордон емігрували 574 доктори наук та 907 кандидатів наук, третина з них - це перспективні фахівці молодші сорока років.

У спеціальній доповіді Уповноваженого з прав людини наводиться кричуща цифра експертної оцінки, яка свідчить, що у зв'язку з виїздом наукових та висококваліфікованих спеціалістів, втрати України становлять понад 1 мільярд доларів США на рік. Водночас хронічне недофінансування науки в Україні фактично сприяє цілеспрямованій політиці розвинутих країн по залученню висококваліфікованої робочої сили. Так постійно розробляються та функціонують спеціальні програми, здійснюється гнучка міграційна та візова політика щодо саме таких мігрантів.

Прикро усвідомлювати, що за останні роки Україна надавши інтелектуальну допомогу практично всім розвиненим країнам світу, сама опинилася перед проблемою збереження свого людського та інтелектуального потенціалу, адже до 30 відсотків українських вчених, звертаю вашу вагу на це, шановні депутати, до 30 відсотків українських вчених працюють сьогодні на економіку зарубіжних країн.

Трудова міграція справляє згубний вплив і на демографічну ситуацію в Україні. В переважній більшості країн світу, зокрема розвинутих, відбувається природне зменшення населення на тлі його неухильного постаріння. За експертними оцінками у 2050 році населення, наприклад, Італії зменшиться з 57 до 41 мільйона осіб. Великої Британії - з 59 до 56 мільйонів осіб. Крім цього очікується, що у 2050 році частка людей похилого віку серед населення найбільш розвинутих країн світу становитиме 33 відсотки.

За підрахунками експертів Організація Об'єднаних Націй з демографії, щоб зберегти сучасне співвідношення між працюючим населенням та пенсіонерами, а також для забезпечення достатньої кількості робочої сили для країн Європейського Союзу в наступні 25 років потрібні 135 мільйонів емігрантів.

Демографічна ситуація в Україні значно відрізняється від інших країн, якщо в таких країнах традиційними постачальниками робочої сили як Філіппіни, Мексика, Індія спостерігається стабільний приріст населення і міграційні втрати кардинально не впливають на демографічну ситуацію, то в України, починаючи з 1993 року, відбувається сталий процес неухильного зменшення населення внаслідок різкого скорочення народжуваності та зростання смертності.

Українські вчені прогнозують, що у 2026 році населення України зменшиться до 42 мільйонів осіб. А збільшення рівня міграції з України означатиме, що населення України скорочуватиметься дедалі загрозливішими темпами, особливо зважаючи на тенденцію до збільшення кількості трудових мігрантів з України, які назавжди залишаються в країнах, куди вони виїхали на заробітки.

Саме тому, на думку Уповноваженого з прав людини, нагальною необхідністю є розробка концепції міграційної політики України, яка має врахувати процеси пов'язані з виїздом за кордон з метою працевлаштування громадян України та в'їздом в Україну трудових мігрантів з інших країн світу.

Слід відверто сказати, що поряд з негативним трудова міграція має і деякі позитивні наслідки. Насамперед, головний з них - це додаткове спрямування в Україну значних фінансових потоків, адже більша частина зароблених трудовими мігрантами коштів переправляється на батьківщину через банківські перекази, вивезенням валюти безпосередньо фізичними особами. За підрахунками Міжнародного валютного фонду лише за один з останніх років сума світових заробітчанських коштів офіційно перерахованих у країни Східної Європи, Азії, Африки, Близького Сходу, Латинської Америки та Карибського басейну становила 65 мільярдів доларів США. А якщо врахувати також кошти переправлені у зазначені країни неофіційними каналами, то ця сума сягає більше, як 100 мільярдів доларів США. В Україні подібних розрахунків офіційних немає. Тому визначити суму заробітчанських коштів, які щороку ввозяться в Україну, надзвичайно важко.

Проте, за даними дослідження, яке було проведене спільно Міністерством праці та Тернопільською обласною держадміністрацією від заробітчан цього регіону, тільки одного регіону щороку надходить близько 100 мільйонів доларів США, що становить у середньому 4-6 тисяч доларів США на одну особу щороку. За окремими експертними оцінками українці, що виїхали за кордон, заробляють щомісяця понад 2 мільярда гривень або близько 400 мільйонів доларів Сполучених Штатів. Більша частина цієї суми, на нашу думку, повертається все ж таки в Україну. Без сумніву, це приносить конкретні доходи не лише сім'ям цих українських заробітчан, а й державі в цілому. Цей фактор впливає, звичайно, і на зменшення рівня бідності, збільшується ємність внутрішнього ринку, що позитивно впливає на економічну ситуацію в країні, зокрема на розвиток виробництва. Після повернення з-за кордону, українські громадяни частину зароблених коштів витрачають і на відкриття власної справи, забезпечують роботою себе, своїх рідних та створюючи робочі місця для інших.

Вивчаючи світовий досвід розв'язання проблем трудових мігрантів, Уповноважений з прав людини дійшла висновку, що з метою сприяння доставці зароблених українськими громадянами закордонних коштів в Україну держава повинна взяти на себе функцію створення вигідних умов для грошових переказів, зменшивши при цьому оплату банківських послуг.

Дуже показовим у цьому напрямку є досвід Мексики. На думку Уповноваженого грошові перекази трудових мігрантів мають бути обліковані з метою їхнього врахування в доходах сімей та визначення прожиткового мінімуму в державі. Це можна зробити, звичайно, тільки через активну співпрацю з регіонами.

Шановні народні депутати, трудових мігрантів, які перебувають за кордоном, можна поділити на кілька категорій. Найбільш захищені є ті громадяни України, які постійно або тимчасово перебувають на законних підставах на території іноземної держави та мають відповідний дозвіл на працевлаштування. Ці громадяни України працевлаштовані на основі двохсторонніх договорів та угод про працевлаштування, укладених Україною з Росією, Чехією, Словаччиною, Польщею, Латвією, Литвою, Молдовою, В'єтнамом, Вірменією, Республікою Білорусь, а також громадяни України, які працевлаштовані через посередників у таких країнах як Сполучені Штати, Німеччина, Лівія, Мексика, Японія, Туреччина, Іран і до початку воєнних дій Ірак, де працювали наші інженери-нафтовики.

Крім цього, зазначена частина громадян України перейшла статус "легально працюючих" у таких країнах як Греція та Португалія після прийняття в цих країнах національного законодавства , яке дало змогу оформити працевлаштування на законних підставах значній частині нелегальних трудових мігрантів, зокрема з України, і найближчим часом очікується прийняття подібного законодавства в Італії. Як свідчить аналіз Уповноваженого, такі особи мають можливість максимально реалізувати свої права на належні умови та пристойну винагороду за працю, право на медичне забезпечення, адже, як правило, вони укладають письмовий контракт з роботодавцем і захищені чинним трудовим законодавством країни перебування.

У разі порушення своїх прав, вони мають змогу використати весь арсенал правових механізмів захисту, включаючи звернення до суду. Водночас і у цієї категорії громадян України виникають значні проблеми з одстоюванням своїх прав. Зокрема, до цієї категорії належать молоді жінки, які виїздять до Туреччини та Японії для роботи в розважальній індустрії у нічних клубах, ресторанах, при цьому маючи - я підкреслюю -при цьому маючи офіційно оформлений двосторонній контракт з роботодавцем.

Характерною є доля 25-річної громадянки України з Автономної Республіки Крим, яка у вересні минулого року вилетіла до Японії, маючи контракт з посередницькою фірмою з міста Дніпродзержинська. Під час єдиної телефонної розмови з матір'ю вона повідомила про нестерпні, рабські умови праці і знущання з боку роботодавця. А 10 липня 2002 року жінку знайшли повішеною. Офіційна причина смерті - самогубство. Зрозуміло, що за такою версією японська поліція не вдалася навіть до судово-медичної експертизи. Тіло було кремовано, а вдома залишилося двоє малолітніх дітей, саме заради яких ця жінка і змушена була податися на край світу. За зверненням матері Уповноваженим з прав людини зараз проводиться провадження.

Найбільш безправне становище у нелегальних мігрантів, яких серед українських заробітчан , на жаль, більшість.

Сам факт перебування цих людей на території іншої держави вже є підставою для їх видворення, а нелегальне працевлаштування при цьому розглядається як подвійне порушення закону. Тому вони як правило уникають контактів з консульськими службами України за кордоном, побоюючись переслідувань за порушення законодавства країни перебування, що значно ускладнює можливості надання їм дипломатичного та правового захисту.

Уповноважений з прав людини вважає, що сам факт порушення українськими мігрантами за кордоном законодавства країни перебування, я звертаю увагу на це вельмишановних присутніх послів, які акредитовані в Україні, сам факт порушення українськими трудовими мігрантами за кордоном законодавства країни перебування не може тягнути за собою позбавлення їх людських прав взагалі. До речі, як Уповноважена, я вимагаю у ставленні до нелегальних мігрантів, які перебувають на території України, такого ж ставлення, людського.

Умови праці українських трудових мігрантів за кордоном не відповідають загальноприйнятим нормам. Робочий день триває 10, а іноді - 18 годин. Типовим порушенням прав трудових мігрантів є недотримання домовленості про оплату праці. Так Уповноваженим встановлені непоодинокі випадки, коли українські громадяни, пропрацювавши певний час у приватного власника, а інколи роками, до речі, не одержували жодної копійки, а саме: напередодні розрахунку їх передавали до рук поліції для депортації.

Слід зазначити, що зростанню масштабів нелегальної еміграції сприяють, до речі, і самі закордонні роботодавці, які часто зацікавлені у використанні саме нелегальної робочої сили, що дає їм можливість значно заощадити на виробничих витратах, не дотримуючи при цьому законодавчо встановлених стандартів прав людини.

На думку Уповноваженого з прав людини важливим напрямком державної політики має стати подальше укладання двухсторонніх договорів про працевлаштування і соціальний захист, який забезпечує трудовим мігрантам мінімальні соціальні стандарти та гарантують дотримання їїхніх прав.

Відповідні органи, передусім, Мінпраці та Міністерство з закордонних прав мають здійснити постійний моніторинг чинних двухсторонніх та багатосторонніх угод з метою оцінки їх ефективності, адже багато з них практично не діє.

Крім цього необхідно ефективніше використовувати наявні, універсальні та регіональні механізми захисту прав трудових мігрантів, насамперед, активізувати процес підготовки до ратифікації Європейської конвенції про статус трудящих мігрантів 1977 року.

Уповноваженим з прав людини ще в грудні 2001 року було внесено Кабінету Міністрів відповідне подання з цього приводу. Вважаю, що приєднання до цієї конвенції дасть можливість суттєво посилити рівень захисту прав громадян України працевлаштованих за кордоном, передусім, членах цієї конвенції зокрема - Франції, Італії, Португалії, Нідерландах, Норвегії, Іспанії, Швеції та Туреччини, та також перспективи в чотирьох країнах, які підписали конвенцію у Бельгії, Німеччині, Греції та Люксембурзі.

Проблемним питанням у сфері трудової міграції громадян України за кордон є діяльність різних посередницьких структур. За неофіційними даними близько 85 всіх українських трудових мігрантів виїжджають за кордон за туристичними візами, передусім коротко-терміновими, при цьому багато наших співвітчизників користуються послугами сумнівних посередницьких фірм, або туристичних агентств, які часто під виглядом надання туристичних послуг фактично займаються вербуванням громадян України за кордон, здебільшого саме нелегально.

За даними Міністерства праці та соціальної політики у минулому році в Україні діяли 749 суб'єктів господарювання, які мали ліцензії на впровадження господарської діяльності з посередництва працевлаштування за кордоном.

Окрема проблема порушена в спеціальній доповіді, яка є вкрай болючою для нашого суспільства - це дотримання прав українських моряків. що працюють на суднах під іноземним прапором. Цій пекучі проблемі, до речі, було присвячено цілий розділ ще у першій щорічній доповіді уповноваженого з прав людини.

Проте проведений уповноваженим моніторинг засвідчив, що змін на краще тут не відбулося. Внаслідок кризисного стану економіки країни, а також з інших причин судноплавна галузь фактично повністю в Україні зруйнована.

Так, у державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" з 260 суховантажних суден загальною тоннажністю три мільйона тонн та з-понад 30 пасажирських суден залишилося всього сім суден тоннажністю 50 тисяч тонн! А понад 20 тисяч кваліфікованих моряків опинилися без роботи!

Не кращим є стан і в інших судноплавних компаніях України, які втратили значну частину флоту нашої держави. За експертними оцінками (тільки вдумайтесь, шановні народні депутати!) понад 70 тисяч українських моряків сьогодні не мають постійної роботи за своєю професією. А тому наші безробітні моряки за будь-яку ціну намагаються потрапити на роботу на кораблі іноземних власників. Цим цинічно користуються численні агентства-посередники, які наймають моряків. Діяльність таких агентств в нашій Україні чинним законодавством не регулюється. нема навіть визначення питання "крюинг", не враховується специфіка найму моряків на іноземні судна.

Комплекс проблем названих, а також відсутність державного контролю у цих питаннях - найму моряків на судна іноземних власників - призводить до того, що багато з них опиняється в жалюгідних, рабських умовах .фактично без ніякого соціального захисту.

Зважаючи на гостроту цієї проблеми уповноважений вважає за необхідне удосконалити національне законодавство з питань діяльності підприємств, що здійснюють посередництво в працевлаштуванні за кордоном українських громадян і зокрема моряків. Для цього слід прискорити прийняття Верховною Радою України закону про підприємства, що здійснюють посередництво в працевлаштуванні громадян за кордон, а також ратифікувати Конвенцію мов номер 179 про найм та працевлаштування моряків, яка передбачає якраз найбільш ефективні та всеохоплюючі міжнародні стандарти захисту прав моряків.

Шановні народні депутати, я не можу в такому короткому виступі окреслити ще низку проблем. Ви маєте на руках спеціальну доповідь, яку Уповноважений здійснив саме для цього і ви там знайдете проблеми найбільш вразливої категорії наших співвітчизників, до якої належать особи позбавлені волі. До речі, за кордоном сьогодні таких осіб 10000, які заарештовані і 2500, які відбувають покарання за вироками судів.

Ви знайдете там і дуже гостру і болючу проблему прав наших громадян, які гинуть за межами нашої держави. Не території 69-ти іноземних держав за останні тільки роки загинули або померли 2424 громадянина України.

Закінчуючи свій виступ, я хотіла б зазначити, що проблема дотримання та захисту українських громадян за кордоном, як невід'ємна складова дотримання фундаментальних прав та свобод людини в Україні привертає все більшу увагу українського суспільства і вимагає проведення цілеспрямованої державної політики у цій сфері.

Попри позитивні кроки, які здійснюються в цьому напрямку, і зокрема, міністерство закордонних справ, міністерство праці та соціальної політики, Державний комітет з питань охорони державного кордону, ситуація у сфері міграційних процесів з України продовжує залишатися критичною і може розглядатися, як питання національної безпеки. А відтак, вимагає в життя додаткових, оперативних, комплексних заходів з боку держави.

Завершуючи виступ хочу подякувати всім, хто підтримав Уповноваженого в здійсненні представленого народним депутатам України моніторингу та висловити сподівання, що запропоновані у спеціальній доповіді Уповноваженого з прав людини висновки і пропозиції сприятимуть цьому. Дякую всім за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь закінчена. Запитання, будь ласка, давайте запишемося. 15 хвилин, як ми домовлялися. Прошу дати на табло перелік прізвищ народних депутатів.

Олег Білорус - фракція блоку Юлії Тимошенко.

11:46:21

БІЛОРУС О.Г.

Олег Білорус, прошу передати слово Андрію Шкілю.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

11:46:29

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Політична партія "Українська національна асамблея".

Шановна доповідачко. Я хотів би в першу чергу поцікавитися двома питаннями, які звичайно виникають після цієї доповіді. Тобто все ж таки, яка система захисту людей, які опинилися за кордоном, тобто систематично проводиться робота по здійсненню, підрахунку, кількісному підрахунку людей, які там працюють і облікуванню в котрих країнах, яка ситуація з ними склалася, бо для цього не потрібно ніяких особливих речей, їдеться в столичні міста - Париж, Мадрид і щонеділі там збираються українці по п'ять, по п'ятнадцять тисяч в визначених місцях і можна буде проводити, всі нелегали там збираються, можна проводити ледве не реєстр цих людей і тим паче перелік їхніх проблем.

І друге. Звичайно ви розумієте, що ситуація, яка склалася в Україні, це є наслідком нинішнього...

ГОЛОВА. Питання сформулюйте, будь ласка.

ШКІЛЬ А.В. ... чи поділяєте ви цю думку. Дякую.

КАРПАЧОВА Н.І. На превеликий жаль, відсутній системний моніторинг стану дотримання прав наших громадян за кордоном і взагалі щодо їхньої кількості.

Ви вчора в парламенті розглядали законопроект щодо створення міграційної служби в Україні. Так ось, шановні народні депутати, цей важливий законопроект, але він торкається тільки однієї складової, питання внутрішньої еміграції в Україну і зовсім не торкається питання наших громадян за межами України. Тому, на мою думку, при створенні такого органу і при визначенні парламентом загальнодержавної політики в цьому напрямку треба обов'язково врахувати дві складові - іміграційну і емиграційну, і тоді можна буде системно впливати на ці процеси. Дякую.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, Фракція "Наша Україна".

11:48:38

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановна Ніно Іванівно! Дозвольте на початку подякувати вам за ту велику роботу, яку ви провели протягом цих п'яти років і задати такі запитання.

Відомо і в вашій доповіді це є, що ви багато займалися адресним захистом окремих людей, приймали участь людей у розробці конвенцій, але ж це посада Уповноважений Верховної Ради з прав людини. І на мій погляд що б ви, спираючись на ваш досвід, вважали можливим зробити, щоб впливати на законодавство? Тому що на законодавство впливу Уповноваженого Верховної Ради з питань людини немає ніякого.

І друге. У вашій доповіді не знайшло належного відображення, на мій погляд, ще одне надзвичайно важливе питання, на яке скаржаться багато людей, а саме на серйозний тиск під час досудового саме слідства до людей. Я розумію, що є процесуальне законодавство, яке це питання нібито регулює, але практика є таке, що цей тиск, він є досить таки серйозний на людей. І якою ви бачите тут роль Уповноваженого з прав людини по захисту прав цих людей?

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за запитання. Я хочу сказати, що вибори Уповноваженого відбудуться у травні місяці. І з мене ніхто не знімає до виборів всіх необхідних заходів, які я вживала і буду вживати до тих виборів, які мають відбутися у парламенті держави. Це по-перше.

По-друге, щодо впливу Уповноваженого з прав людини на законотворчий процес у державі. За Конституцією Уповноважений не має права законодавчої ініціативи, це виключно прерогатива народних депутатів. Проте протягом п'яти років Уповноважений постійно співпрацює з комітетами Верховної Ради України. І саме через парламентські комітети впливає на процес прийняття законів і ратифікації низки конвенцій. Я думаю, що докладніше я на цьому питанні зупинюся через два тижні, коли буду представляти свою щорічну періодичну доповідь у цій залі.

Що торкається досудового слідства. Я розумію, шановний пане депутате Борисе Беспалий, що ви маєте на увазі, звичайно, слідство за межами України, а не в Україні, я правильно зрозуміла, щодо наших мігрантів там? Проблема надзвичайно болюча, адже фактично посередники, зокрема адвокати у переважній більшості беруть значні кошти з наших мігрантів, при цьому фактично не надаючи відповідної кваліфікованої правової допомоги. Наведу тільки один приклад. Один з італійських адвокатів, який, до речі, спеціалізується на українських трудових мігрантів з 30 тисяч, які відшкодування він мав передати українському громадянину після суду, взяв собі 25 тисяч євро, а українцям залишив 5 тисяч. То дуже гарна справа.

Тому я пропоную Міністерству закордонних справ України спільно, зокрема, з нашими адвокатами, зокрема, з Інюрколегією паном ............Дмитром вирішити це питання системно і, в першу чергу, залучати українських адвокатів, які мають досвід захищати наших українців за кордоном. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Плющ, депутатська група "Демократичні ініціативи".

11:52:14

ПЛЮЩ І.С.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановна Ніна Іванівна! Моє запитання адресувалося і вам, і Василю Тимофійовичу Маляренку, але він чого вийшов, Володимире Михайловичу. Треба було б послухати їм. Я думаю, що там передадуть йому.

Запитання таке. Ви проводили, як виходить з вашої інформації, системну роботу за дотриманням прав наших людей, які виїхали за кордон. Я хотів запитати, як захистити людей, які не виїхали за кордон? От я вам зачитую листа. 11 чоловік: Прус Ніна Петрівна, і ще 10 з нею, молоді люди, вона 54-го року народження, подали до суду у минулому році за те, що не виплачена заробітна плата за чотири роки - 1997, 1998, 1999, 2000 рік. Суд розглянув і прийняв рішення виплатити цю заборгованість і зобов'язав виконавчу владу. Вони вже більше півроку ходять оббивають усім пороги, їх кругом не приймають і не виплачено. То про захист прав яких, я хотів спитати, щоб ви оце дали, як мені їм відповісти. І особливо Маляренко Василь Тимофійович, бажано, щоб він поцікавився, як же все-таки виконавчі наші органи виконують судові рішення?

КАРПАЧОВА Н.І. Іване Степановичу, я дуже дякую. Надзвичайно важливе ваше запитання. Адже я хочу зазначити, що це моніторингове дослідження якраз було здійснено заради того, щоб комплексно подивитися на цю проблему.

Ця проблема існує всередині - ви правильно зазначаєте - нашої держави, а то є наслідки в тих країнах, куди виїжджають наші мігранти. Звичайно той моніторинг, який я здійснила, я робила його з великою шаною і любов'ю до українського народу, адже та частина, яка виїжджає, вона в переважній більшості повертається, а крім того, саме сім'ї залишаються тут: діти і жінки в Україні. І саме заради своїх сімей вони змушені сьогодні їхати на чужину.

Наступне. Щодо виплат заробітних плат. Це системна хвороба. Коли ви були спікером парламенту, ця проблема була. Зараз інший спікер у нас. Я гадаю, що щоб ми з вами не робили ближчим часом, ми системно маємо змінити ситуацію в державі, адже в Україні сьогодні економічна криза, яка не дозволяє це питання вирішувати в повній мірі.

Ви кажете: прості громадяни не можуть сьогодні добитися виконання судових рішень. Це абсолютно так і я отримую чисельні звернення від наших громадян і кожного дня займаюся цими болючими питаннями пенсій, заробітних плат. Проте, навіть сьогодні, Іване Степановичу, шановний, дійшла справа до того, що судові рішення по невиплатам заробітних плат - судові рішення - відносно самих суддів теж не виконуються в нашій державі.

Наведу приклад. До мене звернулися 50 суддів Апеляційного Суду Донецької області щодо невиконання судових рішень по невиплаті їм заробітних плат. Що це? Маємо спільно шукати відповідь на це запитання.

Дякую.

ГОЛОВА. Ніна Іванівна, на письмові, будь ласка.

КАРПАЧОВА Н.І. Є письмові.

"У доповіді ви привели - це депутат Леонід Михайлович Вернигора - у доповіді ви привели статистику щодо суб'єктів господарювання так званих посередників, які мають ліцензії на працевлаштування громадян за кордоном. Навіщо їх так багато? Вони ж нічого, окрім вивозу наших дівчат за кордон не роблять, соціально не захищають. Таким господарникам ми - чоловіки - повинні якомога швидше відрізати..." (три точки) Я вибачаюсь. "Захистити наших громадян і відібрати такі ліцензії. Як ви ставитеся до цього?"

Я хочу сказати, що обряд обрізання Уповноважений не здійснює. А що торкається взагалі до болючої проблеми, яку ви підняли, кількість посередників сьогодні в Україні фантастична. Причому це туристичні фірми, які працевлаштовують декілька - до десятка громадян офіційно, а головним чином здійснюють неофіційне працевлаштування, звичайно, нелегально, наших громадян, України, за кордоном отримуючи певні прибутки.

Я навела приклади, до речі, і по морякам, по цим посередницьким структурам, так званим крюінгам.

Тому, мені здається, що питання надзвичайної державної ваги і законопроект, який зараз знаходиться в парламенті, якраз по цим суб'єктам господарювання, якнайшвидше треба прийняти.

З іншого боку, що торкається вивозу наших дівчат за кордон. Ви знаєте, що в свій час ми з вами прийняли закон, я маю на увазі парламентарі прийняли закон, який встановив кримінальну відповідальність за торгівлю людьми, і, зокрема, дітьми та жінками. Цей закон зараз працює в Україні. І я можу сказати, що на сьогоднішній день з 1998 року до кримінальної відповідальності за торгівлю людьми і передусім з вивозом за межі, сьогодні виявлено 315 таких злочинів. І притягнуто до відповідальності 250 осіб, до речі, і іноземці в тому числі. Найбільше у нас таких злочинів сьогодні в Кримській, Дніпропетровській, Луганській, Донецькій і інших областях України.

Мені здається, що ратифікація парламентом України такої конвенції, яка, до речі, запропонована вам у висновках і пропозиціях Уповноваженого з прав людини як Конвенція ООН 2000 року проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів до неї про попередження і про зупинення торгівлею людьми і незаконного ввозу мігрантів має бути як найшвидше ратифікавана. Крім того, я подання внесла з цього приводу внесла в уряд ще два роки тому. Нарешті відкрила проект програми уряду і побачила, що уряд в проекті програми врахував це питання і ближчим часом готовий подати на ратифікацію цю конвенцію ООН. Дякую.

ГОЛОВА. Письмові є ще?

Шановні колеги ми домовлялися, що одне письмове, а одне записане. Прошу заспокоїтися. Ми зразу виголосили запитання, які були записані, а письмові не виголошували. Одне питання, а потім далі.

КАРПОЧОВА Н.І. Зараз усне, будь ласка.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, будь ласка.

КАРПАЧОВА Н.І. Це ваше право.

11:59:27

СУХИЙ Я.М.

Ніна Іванівна! Я скажу в цьому залі те, що рідко кажуть народні депутати. Я хочу подякувати вам за створену чітку і струнку, ефективну систему роботи апарату Уповноваженого. Я хочу вам подякувати від імені рідних запорізької дівчинки Ксенії Наздрачової, яка про при допомозі Апарату Уповноваженого Верховної Ради, при вашому особистому сприянні повернулася після довголітніх поневірянь на Україну в коло рідних.

У мене запитання стосовно трудової міграції. Я думаю колеги, народні депутати зі мною погодяться, не можна спокійно дивитися телерепортажі Західних областей України, коли маленькі діти сироти при живих батьках з телеекрану звертаються до батьків з проханням повернутися додому.

Скажіть, будь ласка, як реагують та розуміють власті в регіонах проблему виїзду громадян за кордон у пошуках роботи. Адже це питання дуже для них важливо, особливо, для прикордонних областей.

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за запитання.

Я би хотіла сказати, що під час здійснення цього моніторингу, за моєю ініціативою ми спробували звернутися до голів обласних державних адміністрацій і попросити їх надати своє власне бачення цієї проблеми. І чесно кажучи майже всі регіони України за виключенням двох, вони, до речі, окреслені тут в цій доповіді надали таку інформацію більш-менш ретельну, але не дали інформацію і висловили свою позицію, цілий розділ цієї доповіді, Ярослав Михайлович, присвячений проблемі - очима регіонів ця проблема. І це дуже важливо. Я сподіваюсь, Володимире Михайловичу, що ми надішлемо цю доповідь принаймні головам обласних рад, через Верховну Раду ми можемо це здійснити і за підтримкою Прем`єр-міністра, я буду звертатися, як в свій час це зробив Віктор Ющенко, має бути доручення Прем`єр-міністра України всім главам обласних державних адміністрацій щодо моніторингу цих питань і дотримання тих пропозицій, які висловлені в спеціальній доповіді уповноваженого з прав людини, враховуючи саме регіональні аспекти. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Плющ. Шановні колеги, ну я буду колись у залі сидіть, мені також нададуть питання, ну зрозумійте.

12:01:46

ПЛЮЩ І.С. Дякую, Володимире Михайловичу.

Ніна Іванівна, я вірно зрозумів, що щодо виконання судових рішень у нас в державі треба спікеру зайнятися, щоб вони виконувалися, а не виконавчій службі, яка підпорядкована Мін'юсту, а Мін'юст виконавчій владі? Будь ласка.

КАРПАЧОВА Н.І. Іван Степанович, на превеликий жаль, я мала на увазі, що треба використовувати навіть авторитет спікера парламенту і всього парламенту, щоб примусити виконавчу службу контролювати за виконанням судових рішень. Дякую.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка. Оце правильно, оце правильно.

КАРПАЧОВА Н.І. Голови, вибачайте, шановні депутати, вибачайте, Іван Степанович, Голови Верховної Ради...

ГОЛОВА. Письмове, письмове, будь ласка.

КАРПАЧОВА Н.І. Так, Георгій Володимирович Буйко: "Дякую за грунтовну і чесну доповідь... Можна просити вас прочитати, мені тяжко просто.

ГОЛОВА. Буйко - народний депутат, будь ласка, мікрофон. Буйко, народний депутат.

12:02:57

БУЙКО Г.В. Дякую.

Буйко Георгій Володимирович, фракція комуністів, Донецька область.

Шановна Ніна Іванівна! Дякую за грунтовну і чесну доповідь по такій болючій для України проблеми, як трудова еміграція. Ця трагедія, на жаль, стосується і Донбасу, і, насамперед, шахтарських міст, як Горлівка, Торез, Шахтарськ, Сніжне та інших, звідкіля десятки тисяч шахтарів та члени їх сімей жебракують за кордоном, опинившись там не тільки добровільно, а врешті-решт їх продажу. Особливо це стосується жінок і дітей.

Наш комітет по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, після проведення з цього приводу слухань і за вашою участю, визнав дії виконавчих органів з цього приводу незадовільними.

Тому моє запитання. Що треба, на ваш погляд, зробити, щоб протидіяти торгівлі нашими людьми?

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за запитання. Саме головне - це питання бідності і питання безробіття всередині нашої держави. Це питання системної кризи, яку врешті маємо розглядати комплексно, не дивлячись на належність до лівих чи правих фракцій. Це головне питання, яке маємо вирішувати тут. Це створення робочих місць в Україні. Це підняття власної економіки саме тут на українській землі.

Що треба робити, щоб запобігти торгівлі нашими жінками? Я вважаю, що передусім ратифікація низки них конвенцій, про які я сьогодні вже наголошувала, а головне, поцінувати наших жінок і створити їм належні умови, щоб дійсно в таку даль їх не гнала доля, наша українська доля.

ГОЛОВА. Дякую, Ніна Іванівна, час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

Давайте подякуємо за доповідь, шановні колеги, Уповноваженому з прав людини.

Комітет з прав людини і національних меншин підготував проект постанови який роздано вам. Завтра ми повинні прийняти з цього приводу рішення тобто прийняти постанову.

Я просив би, шановні народні депутати, вас, якщо є зауваження, пропозиції, доповнення, уточнення - подати їх сьогодні до комітету з тим, щоб комітет міг доопрацювати проект постанови.

Ольга Гінзбург, з мотивів, будь ласка.

12:05:58

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Володимире Михайловичу, спасибі вам.

Гінзбург, 161 виборчий округ.

Я просто мушу сказати це, таке питання складне сьогодні затронулося у нас: отримання громадянства. Буваючи на окрузі, і така складна проблема є, я хочу, щоб Ніна Іванівна це теж знала, що отримання громадянства нашими громадянами, яке сьогодні зав'язано від російського посольства, визиває сьогодні дуже велику турботу. Люди багато, вже майже рік понукаються під російським посольством для того, щоб отримати ці довідки для того, щоб отримати громадянство. Вони не можуть отримати ніякі пільги не на дітей, ні на себе, ні там на субсидії ці. І ми піднімали в Росії це питання перед представником Міністерства по закордонних справах, воно на сьогодні не вирішене. І я дуже вас прошу, якщо у вас ж можливість, обов'язково підняти це питання на рівні відповідних структур. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, перед тим, як оголосити перерву, я хотів би з вами порадитися, оскільки наступне у нас питання кадрове. Профільний комітет, це Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій запропонував таку процедуру розгляду цього питання. Для нинішнього керівника Фонду державного майна поки що, якщо він працює, 10 хвилин на виступ, 10 - на запитання, до 10. Для кандидата на посаду Голови Фонду державного майна теж саме. Співдоповідь - 5 хвилин. І після того у нас там виходить 40 хвилин на обговорення разом цієї проблеми, тобто треба домовитися, щоб це виступали представники фракцій чи просто у довільному режимі ми будемо. Це перше.

Друге. Але спеціальна контрольна комісія пропонує дещо іншу структуру. Це для доповіді Олександру Бондарю - 30 хвилин, відповідь на запитання - 30 і потім навпаки, для кандидата - 15 хвилин і відповіді на запитання - 30 хвилин. А для виступів час фактично не передбачено. Яка ваша буде думка, підтримати першу позицію чи другу? Першу, да. Будь ласка, Юрій Луценко. Для того, щоб могли ж підготуватися виступаючі

12:08:22

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати! У мене є пропозиція, можливо компромісна, залишити перший варіант, Володимире Михайловичу, але відповіді все ж таки 30 хвилин, як мінімум ,претенденту. Ви розумієте, що за десять хвилин спитати претендента на таку посаду не вдасться навіть по одному представнику фракції. Тому, як мінімум, пану Чечетову відповіді поставити 30 хвилин.

ГОЛОВА. Інші пропозиції є? Немає. Будемо вважати погоджено. Оголошується перева на 30 хвилин, до 12 годин 40 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Продовжуємо нашу плідну роботу.

Оголошується до розгляду питання про надання згоди на звільнення Олександра Бондаря з посади голови Фонду державного майна України та призначення Миколи Чечетова головою Фонду державного України. Відповідно до того регламенту, з яким ми з вами домовилися, шановні колеги, ми вже домовилися з регламенту, то нам доведеться працювати до 14.30. Я просив би вашого дозволу, щоб ми встигли розглянути це питання, завершити розгляд.

Я запрошую до трибуни голову Фонду державного майна Олександра Бондаря. Як ми домовилися, 10 - виступ, 10 - запитання.

Шановні колеги! Ми домовилися, бо не вистачає часу. Я зараз розкажу ще. 10 хвилин, а для кандидата на посаду 30 - на відповіді, на запитання так, як ми домовилися. А потім 40 хвилин на обговорення для того, щоб виступили всі керівники від фракцій.

Будь ласка, Валентина Петрівна. Але ми не встигаємо, у нас іншого часу, можливості немає. Це треба працювати нам до 14. 30, а там парламентські слухання. Ми вже перед перервою це питання розглядали.

12:40:09

СЕМЕНЮК В.П.

Володимире Михайловичу, 10 хвилин, коли йшов звіт Фонду державного майна в листопаді 2002 року, то доповідав Бондар 5 хвилин і відповідав на запитання 5 хвилин. Таку інформацію не можна робити так швидко. Тому дати йому можливість виступити і відповісти на питання нам, як депутатам Верховної Ради, і Олександру Миколайовичу і Михайлу Васильовичу. Я не перебирала повноваження нашої комісії, це питання з економічної політики, але давайте прислухаємося до рішення Спеціальної контрольної комісії.

Будь ласка, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. Валентина Петрівна, я поінформував народних депутатів перед перервою, і тоді в сесійній залі домовилися про процедуру розгляду. Рішення ми вже прийняли.

Сьогодні слухається питання не про звіт Фонду державного майна - ми можемо окремо його поставити на розгляд, - а про звільнення з посади. І в зв'язку з цим домовилися про таку процедуру, такий регламент розгляду питання.

Будь ласка, Олександре Миколайовичу, до 10 хвилин.

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! В зв'язку з обмеженням мого виступу я дам коротку інформацію про роботу, яку я провів, керуючи Фондом державного майна України 5 років. Я хотів би це зробити для того, щоб зняти зайві питання, які виникають до мене і виникали в період подання мною заяви про звільнення і далі цей період.

По-друге, я займаюсь приватизацією з 1992 року. Мені є про що звітувати і розказати вам, тому я коротко зупинюся тільки на найбільш принципових моментах.

Перший принциповий, на мою думку, момент, який виник на парламентських слуханнях це сума надходжень, грошових надходжень від приватизації за всі роки приватизації. Я хочу пояснити звідки взялась ця цифра і яка відповідальність за це фонду і мене особисто.

Дійсно, за 10 років приватизації коштів грошових надійшло від продажу державного майна 7,5 мільярдів гривень. З них 6,5 мільярдів гривень надійшло від продажу державного майна. Із 6,5 мільярдів гривень за період керівництва фондом мною з 1998 по 2002 рік надійшло 6 мільярдів. Із 6,5.

Крім цього, півтора мільярда гривень надійшло від продажу об'єктів малої приватизації до місцевих бюджетів. Хочу вам нагадати, що проведенням малої приватизації на Україні займався теж я, будучи заступником голови Фонду державного майна України.

Крім цього, за сертифікати - майнові, компенсаційні - було придбано майна на 10,9 мільярди гривень: майнових - за 10 мільярдів, компенсаційних - 0,9.

Закон про сертифікатну приватизацію програми приймали депутати, фонд їх виконував і не виконувати не міг. Причому я хочу нагадати, що Верховна Рада тричі переносила строк закінчення сертифікатної приватизації і тричі як голова фонду я заперечував проти цих переносів.

Далі. Відповідно до спеціального Закону "Про особливості приватизації в АПК" на 2,9 млрд.грн. було віддано безоплатно майна товаровиробникам. Закон "Про особливості приватизації в АПК" теж приймала Верховна Рада, ви знаєте, хто був ініціатором цього закону, і Фонд Державного майна цей закон виконував.

Через оренду з викупом. Це ж безкоштовно за рахунок прибутку орендних підприємств було передано майна на 2 млрд.грн.

Саме закон про оренду в новій редакції заборонив цю безкоштовну передачу. Закон про оренду провів я через Фонд державного майна, через Верховну Раду в 1995 році. До цього це відбувалось безкоштовно і такого майна на 2 млрд. було віддано трудовим колективам.

Всього реалізовано на суму 23,2 млрд.грн. Багато це чи ні? Я вважаю, що ми повинні порівнювати надходження від приватизації не з надходженням в інших країнах, а з бюджетом України. Якщо бюджет України у нас складає 10 млрд.дол., а надходження від приватизації планувалось 1 млрд.дол. кожний рік, то я вважаю, що ця цифра на порядок вища, ніж в цих цивілізованих країнах. Тому що там складає одна солідна фірма, на Заході, її бюджет складає рівно стільки, скільки бюджет України.

Якщо у нас підприємства дають прибуток на 10 млрд.грн., як фонд може продати на 1 млрд.дол. майна? Де це майно взяти і де покупців знайти?

Тепер інше. У нас , на жаль, досі статистика не приведена до норм законодавства про приватизацію. Що я маю на увазі. В статистичній звітності, яку подає Мінстат щорічно, приватизованими підприємствами вважаються підприємства, які перетворені у відкриті акціонерні товариства.

Для прикладу, я можу сказати, що у нас в статзвітності Укртелеком приватизований, Укрнафтагаз приватизований і всі інші акціонерні товариства. Але ми їх навіть не почали продавати, коли ми звітуємо за надходження ми звітуємо тільки за ті частки акціонерних товариств, які ми продали. І більшість об'єктів взагалі залишається у державній власності на багато років і по ним коштів ніяк не надійде.

Тому я хотів би, щоб в оцінках проведення приватизації за десять років у той період, коли я очолював Фонд державного майна, все ж таки були дані об'єктивні оцінки, і щоб вони відповідали дійсності.

Я вам покажу дуже показову таблицю, яку ми роздавали депутатам у період парламентських слухань по кількості приватизованих об'єктів по рокам, і по надходженням коштів від приватизації. Може не дуже гарно видно, але зеленим кольором показано кількість об'єктів, які приватизовувалися кожне рік.

Починаючи з 92 року по 95 рік був пік - це зеленим кольором. Далі пішов спад і до 2002 року зовсім мало об'єктів продавав фонд. От ця крива. Тепер по надходженням від приватизації коштів там ситуація навпаки. Ось йшло по нулям до 98 року, ось пішов підйом, і ось червоним кольором показано скільки коштів надходило.

Я хочу сказати, що з 98 року фонд почав продавати одиничні об'єкти, отримуючи за них досить значні кошти для України, я маю на увазі. І казати, що у фонді все гаразд я не можу, я не задоволений роботою фонду, я про це завжди казав. І за 1992 рік надходження від приватизації, у мене є документи, коли я писав тодішньому Прем'єр-міністру у Кабінет Міністрів, що завдання по приватизації 5 мільярдів 9 десятих гривень за 2002 рік виконати неможливо. Тому що по Укртелекому і Обленерго прийняте рішення Кабміном і Президентом не продавати ці об'єкти.

І ви знаєте Президент сказав, що ці рішення були правильні. Інших об'єктів на Україні такої ваги немає. І ми не могли виконати ніяк це завдання, до речі, за нього я зараз несу відповідальність за не виконання бюджету.

Тепер ще таке дуже важливе питання, чи нормально проводилася приватизація чи ні. Безумовно приватизація проводилася на Україні не нормально. І останній приклад Нікопольського феросплавного заводу це доводить. Я не буду казати, хто правий, а хто винуватий. Але те, що відбувається навколо цього об'єкту, - це сором для всіх, для всіх учасників. Але чому так відбувається? Да тому, що рішення приймає велика кількість структур, міністерств і органів, а б'ють один Фонд державного майна.

Я вам зараз можу розказати, в яких міністерствах, хто на рівні Кабміну приймав рішення по затвердженню умов приватизації нікопольського феросплавного заводу. Але, думаю, це зайве. Наказ Фонду держмайна, який опротестовується в суді, виконаний на підставі постанови Кабінету Міністрів України. Ви чули хоч якийсь вислів з приводу нікопольського феросплавного від інших структур, крім Фонду державного майна? Антимонопольний комітет щось заявив з цього приводу? Він міг сказати, хто достойний приймати участь в антимонопольному законодавстві чи ні? Я кажу це тому, що у нас виникла парадоксальна ситуація, коли рішення приймаються в інших органах, а відповідальність несе фонд. І я цю відповідальність сьогодні перед вами, депутатами, відверто і несу тим, що постанова Кабінету Міністрів про моє звільнення вийшла 7 березня, я не міг з цим не рахуватися, було звернення до Президента про моє звільнення, я можу зачитати формулювання цієї постанови, і відповідно я, як людина, яка несе відповідальність за свої подальші дії, подав заяву за власний бажанням. Подав я її добровільно.

Я про це сказав відверто Президенту на зустрічі, що коли Кабінет Міністрів мені висловлює недовіру, вважає, що мене треба поміняти на іншу людину, я не можу з цим не рахуватися, сидіти далі, працювати. Тому я і прийняв для себе абсолютно об'єктивне рішення. Далі приймати вам рішення - приймати цю відставку, затверджувати нового голову фонду, це все ваші політичні рішення, які ви повинні приймати.

Я єдине, що хотів би на заключення сказати. Я б дуже хотів, приймаючи рішення про свою відставку, я в першу чергу думав не про себе, а про Фонд державного майна і українську приватизацію. Я вважав, що, перебуваючи на цій посаді, я буду об'єктом просто критики і звинувачень, і буде заложником фонд і вся приватизація. Я не хотів цього допускати, я хочу, щоб у нас фонд був сильний, щоб його очолила сильна фігура, яка може заявити свою позицію. яка зможе протистояти наполяганням і фінансово промислових груп, і Кабінету Міністрів, якщо вони неправомірні, і інших структур. І щоб вона дійсно провела Закон про Фонд державного майна України, Програму приватизації, і щоб Фонд почали врешті-решт поважати. Я в цій структурі відпрацював десять років, я дуже переживаю за його долю подальшу і хотів би, щоб ви разом зі мною розділили цю мою, скажемо так, і переживання за Фонд і за нашу українську приватизацію.

Повірте мені, коли мала приватизація відмічена, мене нагородив Світовий Банк відзнакою "За кращий проект малої приватизації в країнах Східної Європи", значить вона не така погана, як ми її тут малюємо. І я хотів би, щоб ми це дійсно об'єктивно оцінили. Я дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до Олександра Бондаря, прошу записатися. На табло перелік прізвищ народних депутатів прошу дати. Вадим Гуров - депутатська група "Народовладдя".

12:51:28

ГУРОВ В.М.

Уважаемые коллеги, уважаемый докладчик. Вот на протяжении десяти минут вы все время говорили: деньги, деньги, деньги, деньги, и как плюс - 7,5 миллиардов добыли и 6 миллиардов тогда, когда вы были на престоле.

Я все-таки считаю, что приватизация и работа Фонда держмайна должна опредляться не колличеством денег, которые вы в казну положили, мы их проели и на этом все закончилось. А суть анализ сделать: что же делают сейчас те предприятия, которые приватизированы? Цель то главная - вывести из прорыва промышленность, сельское хозяйство, народное хозяйство.

Поэтому все-таки вы ответьте на такой простой вопрос, все-таки конкретно, приватизация - что она нам дала?

И второй вопрос. Вы вложили в план приватизацию Укррудпрома тоесть основы основ металлургии. А сегоня в беседе с будущим претендентом он говорит: мы еще не знаем по какой схеме, предлагаю четыре схемы. Может быть у вас есть план приватизации Укррудпрома. А если нет, то я считаю, его не надо трогать, он дает прибыль и пускай он работает так, как он работал. Спасибо.

БОНДАР О.М. Я сказав тільки за один аспект, відповідальності фонду і приватизації у грошові надходження саме тому, що у мене було всього 10 хвилин.

По-друге, саме це була основна претензія Кабінету Міністрів і Верховної Ради на парламентських слуханнях до мене, як до голови фонду. Саме на цій підставі Кабінет Міністрів звернувся до Президента про мою відставку, я тому й пояснював про гроші. Я вважаю, що ніколи гроші від приватизації не можуть бути єдиним показником роботи фонду і мене, як його голови. Я можу перед вами прозвітувати за ті об'єкти, які з 1998 року були продані фондом під моїм керівництвом, я думаю ні у кого не буде заперечень, що це було зроблено вдало, тому що я буду зараз звертатися по тих об'єктах депутати від яких присутні в залі.

Завод "Ілліча" був проданий трудовому колективу.

Миколаївський глиноземний завод, "Лінос", Одеський НПЗ, Херсонський НПЗ, Запорізький автомобільний завод, завод "Океан", це що мало прикладів для того, щоб вважати, що у нас приватизація проводилася вдало, не моя особиста, а приватизація фонду. Але про це ми мало говоримо і депутати, які присутні в залі і представляють ці підприємства, про це чомусь мало кажуть.

Тепер про "Рудпром". Про "Рудпром" є різні підходи до приватизації, я думаю, що їх треба обговорювати колегіально і приймати колегіальне рішення. Але "Рудпром" вже третій рік підряд ставиться в плани надходження коштів від приватизації. Якщо в цьому році знову не буде прийнято рішення, наступний голова фонду буде вам виправдовуватися, що він не виконав завдання від приватизації так само, як і я. Щось же продавати треба, от "Рудпром" і ставлять третій рік в плани, не фонд ставить, а Кабінет Міністрів формуючи переліки до бюджету.

ГОЛОВА. Борис Райков, будь ласка.

12:54:55

РАЙКОВ Б.С.

Райков, 200 округ, Черкасы, "Демократические инициативы".

Уважаемый Александр Николаевич, вы сказали, что от приватизации семь с половиной миллиардов поступило в бюджет, но я считаю, что цель приватизации не только поступление денег в бюджет, но и привлечение инвестиций на предприятия.

Можете ли вы сказать, какой объем инвестиций поступил на приватизированные предприятия. И какая эффективность от этих инвестиций? Спасибо.

БОНДАР О.М. Я дякую за дуже гарне запитання. Дійсно, я про це не встиг сказати. Обсяг інвестицій, які вже надійшли в приватизовані об'єкти по договорам купівлі-продажу, в двічі перевищує надходження від приватизації. І в планах договорах купівлі-продажу, які ще не виконані, ця сума буде в 5 разів перевищувати надходження. І це, я думаю, набагато важливіше, ніж те, що прийшло у бюджет, і ми їх проїли і забули.

ГОЛОВА. А що там таке... Шановні колеги, давайте ж ми... Хто там керує, я прошу подивитися і запросити з балкона охорону.

Так, будь ласка, народний депутат Петренко, фракція комуністів. Це вже верх нахабства просто.

12:56:21

ПЕТРЕНКО В.С.

Спасибо. Александр Николаевич, вы говорили, что есть серьезные нарушения при приватизации. В народе, вы знаете, приватизацию здорово назвали "прихватизацией". Вместо того, чтобы рабочие места создавать, вы слышали, сегодня Карпачова рассказала, что с нами случилось, развалили Украину до основания.

Возможно, те ошибки, что вы назвали, значит, можно вернуться к реприватизации ряда объектов для того, чтобы все-таки восстановить справедливость.

БОНДАР О.М.Я з вами абсолютно згоден. Там, де були порушені законодавства, де не виконуються договори купівлі-продажу, треба проводити реприватизацію. І цим фонд займається постійно. І з кожним роком об'єктів, які поверталися у державну власність і продавалися повторно, при чому на більш прийнятних умовах для держави, збільшується. Але одна є проблема в реприватизації, яку ми хотіли вирішити через закон, який подавали в Кабінет Міністрів. Там, де проводилася сертифікатна приватизація чи оренда з викупом, чи та ж процедура приватизації в АПК, не було договорів купівлі-продажу, не можна там на підставах суду повернути у державну власність об'єкт. Ось що з ними робити? Оце треба Верховній Раді вирішувати, тому що там проблеми найбільш болючі. Розумієте, саме там є оті проблеми соціальні, про які ви кажете.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, група "Європейський вибір".

12:57:50

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемый Александр Николаевич! У меня к вам два вопроса. И прежде, чем задавать вопросы, я хотел бы все-таки для себя уяснить. Что все-таки для вас было первично, ваше желание и заявление, которое вы написали, либо постановление Кабинета Министров, которое вышло, и на основании которого вы написали заявление? Более четко, пожалуйста, уточните. Это вопрос первый.

Вопрос второй. Как на ваш взгяд, на сегодняшний день система проверки инвестиционных проектов, обязательств тех, которые брали на сегодняшний день на себя участники этого процесса, которые есть и существуют, достаточна ли она для того, чтобы фонд имел возможность регулирования всем этим процессом?

И последнее. Конечно, я не могу не сказать. Было много всевозного за эти 10 лет в вашей работе. Я думаю, что выскажу мнение многих депутатов, что достаточно фонд стал на ноги, и в этом есть ваша заслуга, это уже, так сказать, от себя лично. Спасибо.

БОНДАР О.М. Ніяких секретів з поданої заяви немає, ніякої інтриги теж. В суботу 1 березня повинно було відбутися засідання Кабінету Міністрів, був готовий проект постанови, який є підставою для подання Президента про моє звільнення. Мені про це сказали у п'ятницю ввечері. І для того, щоб уникнути конфлікту і загострення ситуації, запропонували подати заяву за власним бажанням. Я абсолютно добровільно це зробив, саме орієнтуючись на постанову Кабінету Міністрів, яка вийшла. Я про це казав завжди відверто, це було підставою для заяви. Я вважав, що в тій ситуації, яка склалася, мені не варто опиратися, доказувати щось і загострювати ситуацію навколо фонду, яка і так завжди весь час виникає не сама сприйнятна. Я робив це, я ще раз кажу, тільки заради фонду і приватизації.

Система перевірки є, і ми її виконуємо. Я думаю, що тут все нормально.

ГОЛОВА. Народний депутат Мовчан. Немає?

В’ячеслав Кириленко.

Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

___________________. Шановний Олександре Миколайовичу! У мене запитання вже буде стосовно не грошей, а таке запитання. Чого тоді, коли у вас був час, коли ви подали заяву, ви не відправили своїх всіх заступників у ту ж відставку?

БОНДАР О.М. Ну я... я дещо не зрозумів логіку питання.

Ну я міг би зайнятися і цим, якщо б хотів, тому що деякі пункти в постанові Кабінету Міністрів торкалися не мене, а моїх заступників. Але я вважав, що якщо Кабінет Міністрів прийняв, що я повинен нести особисту відповідальність, я її поніс. Я не збираюся перекладати вину перед Кабінетом Міністрів... почекайте. А якщо ви питаєте про звільнення мого заступника Гришана, то я документа на нього подав забагато часу до цього і там були абсолютно інші підстави, я би так сказав, морально-етичного навіть плану, тому що він протиставив себе всьому колективу фонду.

ГОЛОВА. В’ячеслав Кириленко. будь ласка.

13:01:09

КИРИЛЕНКО В.А.

Прошу передати слово Євгену Жовтяку.

ГОЛОВА. Євген Жовтяк.

13:01:18

ЖОВТЯК Є.Д.

Дякую. Ви в своєму виступі вже коротко зупинилися на проблемі Нікопольського феросплавного, але я все-таки хотів би уточнити це питання. Справа в тому, що цей завод оцінений по ціні мініпекарні - у 20 мільйонів гривень, в той час, коли всіма експертами бізнес оцінюється не менше, ніж у 50 мільйонів, тобто фонд занизив оцінку у 25 разів. А умови конкурсу прописані таким чином, що є одна особа в Україні, яка може виграти цей конкурс, це "Ітерпайп", який очолюється зятем Президента Кучми Пінчуком. Тобто фактично це є наперсничество, а не приватизація.

І друге питання стосується... все-таки колеги тут просять, ви сказали, що можете зацитувати постанову, то вони хотіли б, щоб ви зацитували її. Кабінету Міністрів про ваше звільнення.

БОНДАР О.М. Я не хотів би зараз даватись в деталі особливості приватизації Нікопольського феросплавного заводу і втому числі з морально-етичних міркувань, тому що по цьому об'єкту скоріше всього я приймати рішення вже не буду і не хочу давати оцінку. Я сказав загалом ситуація навколо цього об'єкту не робить честі Україні, загалом, не даючи оцінок всім учасникам цього процесу.

Я вам ще раз кажу, я сказав, що в формуванні умов приватизації Нікопольського феросплавного заводу приймала участь комісія, в яку входили , крім представників фонду ще шість структур, в тому числі місцевої влади і центральних, потім ці умови були направлені в Кабінет Міністрів України, завізовані всіма міністерствами і прийняті на засіданні Кабінету Міністрів України розпорядженням Кабінету Міністрів.

ГОЛОВА. Ви потім вийдете і обговорите це питання.

БОНДАР О.М. Я кажу, що треба розглядати це питання в зовсім іншому контексті. Треба міняти нормативні документи по проведенню конкурсів, щоб таких випадків не було. І для цього існує нова програма приватизації, подана у Верховну Раду. А далі вже розбирайтесь конкретно по цьому об'єкту.

А тепер я зачитую постанову, постановлюючу частину:

"Кабінет Міністрів України постановляє:

1. За низький рівень організації виконання законів України , нормативно-правових актів та доручень Президента України і Кабінету Міністрів України визнати за недоцільне подальше перебування Бондаря О.М. на посаді Голови Фонду державного майна та Гончара М.В. на посаді Голови Державного комітету зв'язку та інформатизації.

2. Звернутися до Президента України з пропозицією про звільнення Бондаря та Гончара з займаних посад.

Взяти до відома, що Голова Фонду державного майна України Бондар подав заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням."

Це постанова від 6 березня 2003 року.

ГОЛОВА. Дякую, Олександр Миколайович, час вичерпано. Сідайте, будь ласка. Тепер давайте послухаємо Михайла Чечетова, будь ласка.

Мікрофон Олександру Морозу увімкніть.

13:04:52

МОРОЗ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу і Михайле Васильовичу! Поважаючи всіх учасників сьогоднішнього дійства, тим не менше ми повинні керуватися елементарною логікою. Поки що головою Фонду держмайна є Бондар, він звітує. Якщо ми завтра приймаємо рішення про його звільнення, то післязавтра розглянемо кандидатуру Чечетова і призначимо. А так не можна робити, такого ще не було ніколи. Незважаючи на те, що Президент вніс подання, я вважаю, що цього не можна робити.

ГОЛОВА. Шановні колеги! От я чую голоси правильно і раптово прозріваємо. Ми на Погоджувальній раді у понеділок домовилися, про процедуру розгляду цього питання і там також звучали голоси "Правильно". Перед 12 годиною тут ми знову ж таки з вами доповілися і звучали голоси "Правильно". Так, якщо ми домовилися давайте будемо демонструвати послідовність, а не проявляти принциповість тоді, як дехто проявляє, коли знімають з посади. Це правильно також, чи ні? Давайте завжди проявляти цю принциповість, я це говорю Олександру Миколайовичу. Можливо раніше треба було цю принциповість проявляти і можливо тоді б сьогодні не було таких проблем про зняття із посади, не було б заяв про звільнення.

Давайте врешті-решт ми будемо говорити, ми домовилися, що ми обговорюємо це питання, а завтра будемо голосувати. Не проголосуємо, не приймемо рішення відповідне. Усе залишиться на своїх місцях.

Я розумію, але ми раніше цю вашу думку правильнішу у понеділок узгодили з вами, ми б сьогодні не мали такої колізії. Але ж ми домовилися вже, то давайте будемо працювати.

Ми слухаємо не звіт. Я просив би, шановні колеги, прочитайте, що ми розглядаємо, будь ласка. Ми розглядаємо про надання згоди на звільнення Бондаря з посади голови Фонду державного майна. І звіт слухаємо не Бондаря, а звіт будемо слухати Фонду державного майна. Я думаю це є дві великі різниці, хоча інколи вони співпадають ці позиції.

Ми ж домовилися уже, а зараз ми починаємо вишукувати якісь нюанси. Будь ласка.

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу!

ГОЛОВА. Я вибачаюся, шановний колега! Ви ж самі пропонували 30 хвилин на розгляд цього питання, ну ми ж з вами домовлялись. Та ні, ми перед перервою, Олександр Олександрович, домовлялися, і Юрій Луценко запропонував: каже, що мало буде 10 хвилин, давайте відповіді на запитання - 30 хвилин. Тоді не виникали б проблеми, зараз виникла проблема. Ну давайте вже будемо працювати, я прошу вас. Дякую. Будь ласка.

13:07:38

ЧЕЧЕТОВ. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На початку нового тисячоріччя перед Фондом державного майна України стоять великі та серйозні завдання. Виходячи з набутого досвіду та виявлення і осмислення проблем, накопичених в процесі реформи державної власності, останнім часом постає нагальна необхідність створення засад для ефективного управління державною власністю.

У наступному періоді Фонд державного майна України повинен як ніколи відповідати своїй назві, а саме Фонду державного майна, приділити значну увагу таким важливим аспект, як контроль та збереження державної власності та управління нею.

Використовуючи всі важелі та механізми, необхідно зробити все можливе, щоб Фонд державного майна, як орган, уповноважений управляти державним майном, став дійсно ефективним власником та розпорядником державного майна. Фонд має стати активним проповідником загальнодержавної політики у сфері управління державним майном, стати захисником інтересів держави у сфері управління державними корпоративними правами.

Важливим кроком на шляху здійснення управління державною власністю стане прийняття проекту нової державної програми приватизації на 2003-2008 роки. Проектом передбачено здійснення аналізу структури власності у відповідних секторах і з урахуванням міжнародного досвіду, оптимізація теж державного сектору у відповідному секторі економіки.

Необхідно об'єктивно визначити межі державної власності у сфері економічної діяльності. Підставами для залишення у державній власності підприємств мають бути випадки, коли, перше, держава є єдиним або головним споживачем продукції чи послуг підприємства. Друге - виробництво суспільних благ та послуг технологічних чи історичних причин не може бути передане державним власникам. Третє - тимчасова нездатність ринку внаслідок слабкості ринкових механізмів та економіки в цілому не може задовольнити попит на певні види товарів та послуг. Четверте - державні підприємства ефективно адаптовані до ринку. В іншому випадку держава має вивільнятися від пакетів акцій, які не дозволяють ефективно управляти підприємством і одночасно стримують розвиток підприємства та надходження інвестицій.

Враховуючи стратегію та ідеологію такого курсу подальшого реформування відносин власності, проектом програми передбачено: за державою залишити контрольні пакети акцій розмір яких становить не менше 50 відсотків статутного фонду ВАТ, що може забезпечити здійснення державою вирішального впливу на прийняття найважливіших рішень стосовно діяльності товариства.

Такий підхід направлено на більш ефективне управління економікою України, виходячи з фінансових ресурсів держави та можливостей реальної допомоги підприємствам. Дрібні пакети акцій що залишаються за державою - підлягатимуть продажу.

З метою оптимізації структури державної власності і підвищення керованості нею, уникнення нестабільності і невизначеності долі державного майна, необхідним є створення єдиної уніфікованої бази даних: реєстру, об'єктів, права державної власності, що і передбачено новою Програмою приватизації.

Необхідним є постійне введення базового моніторингу інформації, її аналіз, прийняття управлінських рішень націлених на усунення виявлених системних перешкод.

Одним з ключових завдань фонду на найближчі роки відповідно до проекту нової програми, стане послідовна, я ще раз акцентую увагу, послідовна трансформація державного сектора. Поступове реформування народногосподарських комплексів, рішення щодо виведення кожного конкретного комплексу на ринкову трансформацію прийматиметься дуже виважено і здійснюватиметься обережно та поступово.

Враховуючи аналіз важливих ризиків, поспішність в цьому питанні є неприпустимою. Підготовка комплексів буде здійснюватися за окремими підпрограмами, що базуються на положеннях програми. Починатиметься підготовка з детальної інвентаризації майна комплексу, аналізу впливу кожного підприємства на випуск головної продукції.

Після детального аналізу затверджуватимуться плани передпрофесійної підготовки комплексів. У цих документах будуть встановлюватися раціональні межі реформування кожного комплексу.

Тільки після реалізації всіх запланованих заходів по підготовці комплексу, ретельної діагностики наслідків приватизації здійснюватиметься продаж визначених об'єктів.

До розробки та впровадження підпрограми залучатимуться центральні органи виконавчої влади, висококваліфіковані експерти і консультанти, рішення що затверджені підпрограмами прийматися Кабінетом Міністрів України.

Ефективність управління державною власністю залежить від фінансових можливостей держави сприяти розвитку підприємств, підвищити їх конкурентоспроможність. Держава має використовувати кошти від продажу об'єктів у розвиток підприємств з метою адоптації їх до ринкових умов входження до Європейського співтовариства. Програмою передбачається змінити порядок використання коштів отриманих від приватизації державного майна, кошти одержані від продажу державного майна зараховуються до Держбюджету України і частково спрямовуються на відшкодування витрат пов'язаних з приватизацією, а також на інвестиційне інвестування з метою технічного переозброєння, модернізації та підтримки приватизованих підприємств.

Фонд державного майна України незмінно твердо стоїть на одній позиції, що кошти від продажу підприємств повинні спрямовуватися на інноваційно оновлені до модернізації виробництв галузі, повинні працювати на завтрашній день нашої економіки.

Інноваційно-інвестиційна модель здійснення реформи державної власності знайшла відповідне відображення проекту Закону України "Про державну програму приватизації".

Для забезпечення ефективності процесу реформування власності, виконання завдань, що поставлені перед фондом потрібна грунтовна законодавча база. Вкрай необхідним є підтримка Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України в прийнятті законопроектів про Фонд державного майна. України, про нову державну програму приватизації, про управління об'єктами державної власності та про акціонерні товариства. Без відповідної політичної підтримки вирішити завдання буде дуже важко, тому Фонд державного майна сподівається на підтримку своїх зусиль в напрямку ефективного управління державним майном всіх політичних сил парламенту, уряду, державних органів влади.

Фонд готовий для спільної та конструктивної роботи з Верховною Радою України, комітетами і парламентом, народними депутатами України, Кабінетом Міністрів України. Ми з вдячністю приймемо всі побажання і пропозиції та критичні зауваження на адресу фонду з метою їх врахування та використання у своїй подальшій роботі.

З метою налагодження плідної та тісної співпраці я особисто готовий зустрітися з кожним народним депутатом для обговорення будь-яких проблем реформи державної власності та її ефективного використання і буду дуже вдячний за ваші пропозиції та поради.

Принагідно хотілося б висловити теплі та вдячні слова на адресу Олександра Миколайовича Бондаря, який на протязі тривалого часу очолює Фонд державного майна, за створення високопрофесійного колективу фахівців, відповідних механізмів роботи, започаткування тісної співпраці Верховною Радою. І хоча на складному і незвіданому шляху реформування власності були, звичайно, і невдачі, вони аж ніяк не зменшують значення здійсненої колективом під керівництвом Олександра Миколайовича роботи, на поради якого ми розраховуємо у подальшій своїй роботі.

В заключении своего выступления я хочу еще раз подчеркнуть, что когда в Фонд госимущества обращаются с письмами, с предложениями народные депутаты, мы никогда не смотрим на политическую фракцию или какую политическую силу парламента представляет тот или иной народный избранник, стараемся как можно быстрее вникнуть в суть проблемы, разобраться и максимально помочь, поскольку прекрасно понимаем, что за каждым из вас стоят десятки, сотни тысяч избирателей с их болью, нуждами, чаяниями и проблемами. И огромное вам спасибо за то, что вы доводите эти болючие людские проблемы до высших органов власти и способствуете более быстрому их решению.

Выступая сегодня с самой высокой трибуны государства, смотря глаза в глаза, я был бы, конечно, неискренним, если бы сказал, что мне совершенно безразличны результаты завтрашнего голосования в случае отставки Александра Николаевича моей кандидатуры в парламенте. Конечно, это не так, конечно, мне хочется, чтобы вы меня поддержали. И я попрошу завтра поддержать меня. Но как бывший народный депутат, который занимался политикой, я прекрасно понимаю, насколько не просто будет большинству из вас завтра принимать то или иное решение, тем более учитывая, что оно будет приниматься в большей степени в политической системе координат, в политической плоскости.

Но я уже сегодня заверяю вас, что я с глубоким уважением и пониманием отнесусь к любому решению, принятому парламентом. Какое бы завтра решение не было принято, я вам обещаю, что как и прежде буду открыт для диалога с каждым из вас, буду готов с каждым из вас встретиться, максимально вникнуть в ваши проблемы, в проблемы ваших избирателей, разобраться и помочь, поскольку я, как никто другой, прекрасно понимаю, что только тесная, консолидированная работа всех ветвей власти, Фонда госимущества и Верховной Рады будет на благо и государству, и народу. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатися на запитання. Ми домовилися, 30 хвилин запитання будуть. Прошу на табло висвітити перелік прізвищ народних депутатів.

Народний депутат Мовчан, фракція Народно-демократичної партії України.

13:17:22

МОВЧАН В.П.

Шановний Михайло Васильовичу! Місто Кривий Ріг, 31 виборчий округ, Мовчан Володимир.

Я вчора вам на фракції свою точку зору висказав, я не буду підтримувати вас, але все-таки я хочу повторити ті запитання, які я задавав. Чому все-таки Фонд державного майна звернувся до вищого суду про відміну торгів по Північному Гірничо-збагачувальному комбінаті? Чому ви у порядок денний, коли у минулому році проголосували на акціонерних зборах загальних гірничого комплексу і вибрали керівні органи, сьогодні ви даєте у порядок денний для того, щоб внести зміни? Я хотів би почути на це. І стосовно, якщо можете відповідати, можете не відповідати стосовно мого законопроекту про особливості приватизації Укр....прому.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Я начну с третьего. Коли на порядок денний виносяться, на приватизацію виходять унікальні підприємства, стратегічно важливі підприємства, підприємства, які мають стратегічне значення для держави, то, на мій погляд, повинні прийматися дуже виважені рішення. І в цьому разі, я це вже казав і відносно вашого законопроекту, на мій погляд, перспектива розвитку підприємства через призму приватизації, якщо держава на це піде, вона повинна бути формалізована в формі закону. І, на мій погляд, потрібно прийняти закон по Укр.....прому. Я не можу зараз сказати, яка філософія, ідеологія повинна бути закладена в цей законопроект, але те, що без політичної підтримки ефективної приватизації не буде, я впевнений на 100 відсотків. І ми не тільки програємо на цьому підприємстві, програє держава. І я дуже прошу вас, щоб ми разом з вами зараз по Фонду майна ініціювали створення такої міжвідомчої групи по розробці законопроекту щодо перспективи Укр....прома. Ми запрошуємо туди народних депутатів, давайте зробимо один законопроект, підійдемо по-державному і забезпечимо дійсно перспективу розвитку цього унікального підприємства. Я бачу перспективу тільки в прийнятті закону.

Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Райков, група "Демократичні ініціативи".

13:19:50

РАЙКОВ Б.С.

Спасибо, Володимир Михайлович. Я хочу задать такой вопрос.

В своем выступлении вы сказали. что одна из основных задач Фонда госимущества - сохранить за государством контрольный пакет акций 51 процент. Я думаю, что вам известно, для того, чтобы шли инвестиции на предприятие должен быть эффективный собственник. Эффективный собственник - это тот, который владеет контрольным пакетом акций. Правильно мы вас поняли или нет? Спасибо.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Це дуже важливе питання і дійсно в програмі приватизації ми повинні вирішити одну дуже важливу для держави проблему - проблему оптимізації державної власності у країні.

З одного боку, коли ми залишаємо в державній власності підприємства, то ми повинні розуміти, що ми таким чином відсікаємо його від доступу часних інвестицій. Але в цьому разі держава повинна брати на себе відповідальність за долю підприємства і не просто відповідальність, а відповідні зобов'язання у плані надання допомоги або за счет бюджету, або льготний режим кредитування, або пільгове оподаткування, або держзамовлення. І якщо держава не в змозі по цим параметрам допомогти і в той же час вона заперечує проти часних інвестицій, то в цьому разі підприємству буде дуже важко і воно може підійти до банкрутства як державне і тоді вже, так сказать, і приватизувати його не можна бути. Тому в даному випадку мова ставилася про те, що там, де є контрольні пакети, то єсть, держава повинна чітко сказати собі: є можливість підтримати ці підприємства, є можливість дати їм держзамовлення, давайте ми, відповідно до наших можливостей, ці підприємства залишимо у управлінні держави, а те, де ми... у нас не хватає ні фінансового ресурсу, ні адміністративного ресурсу це хай піде на приватизацію. І тут дійсно, там уже, де є контрольний пакет акцій, де держава може вплинути на призначення директора, керівництва, а через це сформувати економічно-фінансову політику, то тут більш доцільно залишити і може держава якось допомогти. А там, де контрольного пакета немає, то там держава не може призначити свого керівника. І, дійсно, там тільки держава розпорошує свій адміністративний ресурс і не може сконцентрували його на тих ключових підприємствах, де, дійсно, вона може вмішатись і вивести їх на більш високий рівень і в ефективності, і в конкурентоспроможності. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

13:22:34

БУЛЬБА С.С.

Прошу передати слово Олександру Морозу.

ГОЛОВА. Олександр Мороз, будь ласка.

13:22:42

МОРОЗ О.О.

Шановний Михайле Васильовичу, три, навіть чотири коротких запитання.

Перше. Чому керівництво Фонду держмайна так пізно згадала про необхідність введення в дію і розгляду в парламенті введення в дію закону про управління державними частками майна. Довелося ініціаторам, зокрема, Валентині Семенюк, звертатися до зарубіжних посольств, просити експертизу, щоб вже звідти прийшла інформація що треба це робити. Адже це однин з кроків до прозорості у приватизації.

Друге. Чому ви ніколи не підтримували лінію на фінансування , створення нормального електронного депозитарію? У нас же все робиться і досі під килимом, немає відкритості в приватизації.

І, нарешті, ваша чітка позиція по приватизації Нікопольського феросплавного заводу?

І скажіть, будь ласка, чим ви будете керуватися? Постановою Кабміну щодо приватизації , себто галузевим принципом приватизації за вказівками Кабміну? Чи ви будете керуватися програмою , затвердженою пооб'єктно, затвердженою парламентом України?

ЧЕЧЕТОВ М.В. Я зрозумів. Дуже дякую за запитання.

Перше, що торкається про прийняття закону про управління державною власністю, я називав чотири базових законопроекти, які потрібно прийняти і ми дуже просили б, щоб були прийняті це закон про Фонд держмайна, про програму приватизації, нова редакція закону про акціонерні товариства і закон про управління.

Дійсно із різних міркувань, із різних поглядів і думок, і народних депутатів, я дуже з великою повагою відношуся до кожної позиції, але до єдиної думки так ми і не змогли прийти.

Я дуже вдячний Валентині Петрівні, ми дуже тісно співпрацюємо в цьому напрямку, тут позиція у нас співпадає, і ми зробимо і Фонд державного майна буде робити все можливе, що як найскоріше був прийнятий закон про управління державною власністю. Це повинно бути пакетне вирішення питання, прийняття програми приватизації і прийняття закону про державне управління, якщо ми дійсно хочемо, щоб тези програми приватизації були реалізовані у житті.

Що торкається створення депозитарію. Я не виступаю проти, я готовий хоч зараз, аби була кнопка, натиснути, проголосувати "за", але кошти від надходження розподіляє Верховна Рада. Якщо ви запропонуєте, від коштів за приватизацію проголосувати за те, щоб два відсотки, або один відсоток пішов, або в абсолютній величині сума пішла на створення депозитарію, ніхто заперечувати не буде. Я не можу розпоряджатися коштами, які надходять до бюджету. Це не я, а Фонд державного майна не може розпоряджатися.

Тепер, що торкається Залка, я повністю розділяю позицію поважного Олександра Миколайовича, він дійсно правду сказав, що все повинно вирішуватися через закон. Давайте в програмі приватизації, якщо ми хочемо так, то давайте ми викреслимо тезу про промислового інвестора, його там не закладено. І тоді тільки, як кажуть, "во главу угла" будуть ставитися тільки гроші. Хто приніс більше грошей, чи наш банк, чи іноземний банк, чи це підприємство інвестор працює на цьому ринку і з ним ризиків, погіршення ситуації після приватизації не буде. Чи навпаки дуже велике погіршення ситуації, але він більше коштів приніс, давайте продавати.

Давайте закладемо цю норму у програму і через програму один раз вирішимо це питання, щоб воно не дискутувалося. На жаль, у тій програмі, яка є там є теза, про промислового інвестора. Промисловий інвестор - це той інвестор, який працює на тому ж сегменті ринку, тобто це вимагає від фонду затвердження через уряд відповідних класифікаційних вимог, що і було зроблено. Олександр Олександрович про це сказав. Але через закон ми повинні вирішити один раз і більше не дискувати. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Петренко, фракція комуністів.

13:26:50

ПЕТРЕНКО В.С. Спасибо. Просьба слово передать народному депутату Гинзбург Ольге Петровне.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка.

13:27:03

ГІНЗБУРГ О.П. Спасибі.

Гінзбург, 161 виборчий округ.

Михайло Васильович, у мене два запитання до вас. І ми з депутатом Петренком одну тему могли підняти. Перше. Я хотіла сказати свою думку. Я знаю, що ні ви, ні хто б інший - туди золоту людину поставити на це б місце - вона зламається під тиском тієї ситуації, яка складена у нас на Україні по приватизації підприємств. Я це говорю не просто так, а це є факт. Зламають всіх там. І хотілось би вірити, що ви будете інший, але це так...

Я хотіла підкреслити інше. У нас закони не діють. Який би ми тут золотий закон не приймали - вони не діють, в натурі їх немає. Ми не відчуваємо їх дію. Наприклад, мене турбує питання. Державної власності підприємства, якщо вони у вас знаходяться, вони повинні відчувати і втручання держави. Наприклад, ви сказали: економічна і фінансова політика повинна бути з боку держави - і призначення директора, і таке інше. Я говорю про Шостку, про завод "Свема", ми з вами говорили на цю тему. Директора ми змінили - призначили. А економічної, фінансової політики з боку держави немає. Я вас дуже прошу, скажіть, будь ласка, що для цього потрібно, щоб ми змогли такі підприємства, як у мене "Свема" по Шостці, і воно в державній власності, змінити ситуацію? Дякую.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дуже дякую за запитання.

Дійсно, особливо тяжка ситуація на тих підприємствах, для яких ринок був всі терени Радянського Союзу, коли вони реалізовували продукцію не тільки на Україну, і втрата ринку - це дуже негативно сказалося на ситуації на цих підприємствах. І яскравим прикладом є і "Свема". І для вирішення, для того, щоб розв'язати такий вузол проблем на цьому підприємстві, тут мало зусиль одного фонду, мало зусиль міністерства, тут тільки спільні зусилля міністерства, фонду, обласної адміністрації і депутатів може це підприємство підняти. Я вже назначив нараду де ми зберемося всі: і обласна адміністрація, вона не повинна бути збоку цього процесу, міністерство, Фонд державного майна, якщо потрібно приходьте і ви я практикую проведення таких нарад за участю народних депутатів де ми дійсно тоді виходимо на нормальні державні рішення.

І зі свого боку, якщо потрібно буде кадрове зміцнення на цьому підприємстві, давайте зробимо, але дуже виважено. Чехарда кадрів, вона також не прикрашає ні Фонд майна, ні міністерства.

І тому керівнику якого призначили, йому також потрібна наша підтримка, плече потрібно підставляти.

Тобто я ще раз підкреслюю, що ми дуже суттєво вникнемо в суть цієї проблеми, збираємо нараду за участю всіх представників гілок влади і спробуємо цьому підприємству допомогти. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Соболєв, фракція "Наша Україна".

13:30:02

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Наша Україна", партія "Реформи і порядок".

Михайло Васильович, ви перший заступник Голови Фонду з 1999 року. Я так розумію, працюєте в одній команді з паном Бондарем. І ті рішення, які приймалися, приймалися в тому числі і за вашої участі.

Ваш голова, керівник - іде у відставку. Ви, як команда залишаєтеся на місці, більше того, при живому голові балотуєтеся на посаду Голови Фонду державного майна. Це морально, чи ні? На це можете не відповідати, Бог вам суддя.

А тепер конкретні два питання. Я так все-таки і не почув відповідь: так буде зупинена приватизація феросплавного заводу, чи не буде. От Жовтяк, Мороз задають це питання.

І друге питання. Ви в складі парламенту вже не перший рік були. Приватизація, так звані під інвестиційні зобов'язання. Ключові об'єкти в Україні приватизовані під так звані інвестиційні зобов'язання. Держава втратила мільярди коштів, не виконані інвестиційні зобов’язання. Приведіть приклади мені, де розторгнуті такі договори. Дякую.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую. Відповідаю, що стосується ЗАЛКу. Уже рішення судом прийняте і там приватизація призупинена.

Друге. Що торкається моральної сторони проблеми і дискусія. Це вирішував зал і я дуже незручно тут на цій трибуні відчуваю себе. У нас дуже добрі стосунки з Олександром Миколайовичем, ми з ним друзі та товариші і така процедура, яка сьогодні поставила нас на трибуну, це не від нас залежало. І я не виключаю, якщо буде прийнято рішення, що Олександр Миколайович буде працювати в фонді, ми і далі будемо плече о плече працювати далі. Ми з ним друзі, ми були друзями, ми є друзями, ми друзями останемося, людське в нас залишилося, а що процедура так зіштовхнула, я за це вибачаюся.

Третє. Що торкається інвестиційних зобов'язань? Інвестиційні зобов'язання, які є , то вони, є департамент, де фонд чітко контролює, там де не виконується, фонд розриває договори і після розриву договорів куплі-продажу через суд, ми знову виставляємо на приватизацію ці об'єкти. Порядку ста об'єктів, де ми договори куплі-продажу через суд розірвали у зв'язку з тим, що інвестиційні зобов'язання не були виконані. Тобто тут йде відслідкування, не виконується, через суд ми розриваємо договору. Дякую.

За феросплавний я сказав - призупинена, на сьогоднішній день остання інформація, на сьогоднішній день було подано на феросплавний вісім заяв, два претенденти заявки відізвали до початку процедури перевірки спеціальною комісією фонду документів. Залишилося шість, на сьогоднішній день, але ця група не завершила розгляд документів шести претендентів потенційних покупців, потенційних власників у зв'язку з тим, що є рішення суду про призупинення конкурсу. На сьогоднішній день конкурс призупинено.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, група "Європейський вибір".

Я просив би формування коротше і відповіді коротші, щоб більше могли поставити питань.

13:33:18

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвієнков, 55 округ, Маріуполь.

Уважаемый Михаил Васильевич. Вы вступаете в руководство фондом в очень сложное время, это все прекрастно понимают потому, что задачи фонда сегодня стоят по приватизации таких крупных объектов как "Укррудпром", "Телеком", "Хлеб Украины" и так далее. И поэтому многое будет зависеть от вашей личной позиции, как вы относитесь к решению тех или инных вопросов.

Поэтому я хочу задать вам конкретный вопрос, ответьте пожалуйста, ваша лична позиция к приватизации "Укррудпрома". Первое, как вы считаете, приватизация этого объекта должна происходить целостным комплексом или приватизироваться должны отдельно ГОКи, обогатительные фабрики и так далее. Это первый вопрос.

Второй вопрос. Если приватизация должна происходить целосным комплексом, какова должна быть пропорция, что должно остатся у государства и что должно выставиться на продажу?

Я попрошу конкретно ответить по этому вопросу. Спасибо.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Значит, я отвечу, відповідь надам, але я, на жаль, можу відповісти тільки на половину. Я глибоко впевнений і буду все робити, щоб приватизація цього унікального підприємства була тільки згідно окремого Закону про ........пром. Окремий закон повинен бути, який повинні відпрацювати міністерства, Фонд держмайна і народні депутати. Оце перша теза.

Що торкається філософії, ідеології закону, там потрібно дуже і хорошо просчитати економіку. Я не врахував, я не можу зараз, я є чотири варіанти, я називав, да. Але я не можу сказати, що цей кращий, цей... Це тільки буде поверхносний аналіз, а тут потрібно дуже і дуже рахувати. Ну, чисто те, що потрібний тільки закон бути, я впевнений, як ніхто інший. В противному випадку це буде не тільки погано для ............, але й це буде нанесено ущерб, як кажуть, і для інтересів економіки і держави. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль. Є Андрій Шкіль? Будь ласка, я не бачив. Андрій Шкіль, будь ласка, фракція...

13:35:15

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Шановний доповідачу, я також хотів би наголосити на тому, що наголошували мої колеги. І хотів би вашу особисту позицію дізнатися з приводу Нікопольського феросплавного заводу. Тому що ви знаєте, сьогодні російське телебачення вже пустило інформацію, що це підриває ледве не державну безпеку України, що це розриває стосунки між Росією і Україною, тобто починається той самий тиск, який чинився на Україну по глиноземному заводу, пам'ятаєте. І наша колишня колега Богословська тоді за три копійки в державний бюджет спричинилася до приватизації. Не знаю, скільки вона там заробила на цьому особисто, це вже її справа. Але тим не менше, хто і скільки заробляє на тому, що буде приватизований феросплавний завод? І яке ваше особисте ставлення, тому що ви зрозумійте, Україна з приватизацією постійно втрачає. От колись ми вийдемо на той рубіж, щоб ми хоча б щось заробляли. Дякую.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Перше. Моя позиція відносно пропозицій чи росіян, чи інших країн, ми повинні їх слухати, да, але рішення ми повинні приймати самі, виходячи з державних інтересів. Це перша ключова теза. Щоб нам не радили, хоч з-за океану, хоч близькі сусіди, хоч дальні. Дякуємо, подякувати за поради, але рішення повинні бути прийняти, виходячи з державних інтересів України. Це ключова теза.

Друга ключова теза. на сьогодні ми вийшли на такий рівень, що простих рішень вже немає. Час, коли приймалися прості рішення, вже канув, як кажуть, в Лєту.

Що торкається даного підприємства, то нормативна база, я ще раз повторюю те, що казав Олександр Миколайович, є нормативна база, є законодавча база, на жаль, вона, на жаль чи не на жаль, але вона дала змогу уряду затвердити такі умови конкурсу і фонду проводити. Що торкається оцінки, я як фахівець, і то у мене запитали відносно приватизації Укррудпрому і я не можу сказати, я не можу в оману вас ввести то, що я не прораховував, я не бачив цифр. А у нас люди. які далекі від економіки приватизації починають коментувати які цифри. Але я можу сказати, що в цілому, навіть ця схема приватизації Нікопольського феросплавного дасть до бюджету не менше півмільярда гривень.

ГОЛОВА. Станіслав Стрибко, будь ласка, фракція Партії промисловців та підприємців.

13:37:54

СТРИБКО С.К.

Прошу слово передать Василию Гурееву.

ГОЛОВА. Василь Гуреєв.

13:38:08

ГУРЕЄВ В.М.

Шановний Михайле Васильовичу! Все-таки по Рудпрому. Буде він приватизований чи ні, комплексний підхід чи ні, я вважаю, що Фонд державного майна на це впливати не буде. Але, розуміючи складну вашу ситуацію, я хочу загострити питання на одній проблемі. Є закриті шахти. І бюджет, держава, відкачує постійно воду, і в бюджеті ми передбачаємо Кривбас - реструктуризація, мільйони гривень втрачає на цьому. Хто тепер після приватизації буде відкачувати ті води у закритих шахтах? Це перше питання.

Друге питання. Ваша позиція до приватизації підприємств оборонного комплексу. Тобто вони знаємо в якому стані, знаємо яке державне замовлення, вони обмежені і сьогодні застарілі основні фонди, колись вони були найкращими в країні і є ще окремі напрямки, які треба зберегти. Ваша позиція.

Третє питання. Питання інтелектуальної власності. Коли при приватизації інститутів ми будемо враховувати вартість інтелектуальної власності, а не тільки вартість приміщень та кредиторської заборгованості? Дякую.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую, Василь Миколайович. Я дуже з великою повагою до вас відношуся, але по першому питанню я трошки не згоден з вами. Не буде фонд стояти на обочині процесу приватизації Укр....прома. Не буде. Може комусь це хочеться виштовхнути нас. Ні, фонд буде в епіцентрі цього процесу. Ми ініціювали цей процес.

Далі друге. Якщо б ми повисмикували з ......прома окремі підприємства, попродавали, тоді б не понятно що там було у Кривбасі, да, з шахтами. А питання це потрібно вирішувати комплексно. Цьому я... я не сказав, що цей закон повинен бути про приватизацію Укр....прома, можна назвати і по-іншому - Закон про перспективу розвитку цього підприємства, а в контексті цього передбачити і приватизацію, реструктуризацію і вирішення тих екологічних проблем, про які ви кажете. Оце моя позиція, я на ній буду відстоювати і як би ніхто не хотів виштовхнути фонд з цього процесу, ми не зійдемось.

Третє. Що торкається оборонного комплексу. Ну це дуже серйозне питання, тут нада, як кажуть, не 7, 10 раз проаналізувати, подивитися і з точки зору стратегічної значимості цих підприємсств для оборони держави, для безпеки держави. Далі те, що може має не таке стратегічне значення для безпеки держави з точки зору можливостей допомогти цим підприємствам і з урахуванням можливості держави допомогти уже приймати рішення щодо заходу інвестора приватного через приватизацію. Але тут повинно дуже-дуже обережно підходити. щоб не нашкодити безпеці держави. Дякую.

ГОЛОВА. Вадим Гуров, група "Народовладдя".

13:41:16

ГУРОВ В.М.

Вадим Гуров, Кривбасс.

Ну прежде всего, небольшая ремарка. На мой взгляд, всегда зама можно ставить на место начальника только в двух случаях. Когда с помощью заместителя начальник пошёл на повышение - это хорошо. Или же когда что-то случилось с заместителем - это тоже работа первого заместителя. А в остальных случаях надо вас обоих убирать. Потому что, сами говорите, линия одна, всё так ладком, так почему же так плохо у нас в приватизации? Ни один же Бондарь в этом виновен.

А теперь вопрос. У медиков есть золотое правило: не навреди. Посмотрите, "Кривбас", - в бюджет плотит, в пенсионный фонд плотит, долгов по зарплате нет. Это тот называемый "Укррудпром". Так я хочу спросить: с какой целью вы поставили его в график приватизации? Что от этого изменится? Если бы он в прорыве был, это мне понятно. Но если процветающее предприятие приватизируете, то какую цель вы преследуете? Спасибо.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Я повторю то, что сказал в конце, когда выступал, что я с глубоким уважением и пониманием отношусь к любому принятому завтра решению парламента.

Теперь что касается по сути.Що торкається "Укррудпрому". Пробачте, я не записав питання.

ГОЛОВА. "Укррудпрому" чому виставлена приватизація, чим керувались, якими мотивами?

ЧЕЧЕТОВ М.В. Справа в тому, що в бюджеті, як ми не наполягали, але в бюджеті записана цифра 2 млрд.100 грн. Для того, щоб під цю доходну частину бюджету, під цю статтю виписано видатки у видатковій частині бюджету. А для того, щоб питання наповнення вирішити, повинна якісь об'єкти виставляти на приватизацію. Ми і так у цьому обережні, в цьому плані немає енергетики, Укртелекома немає, Укрнафти немає і Укрбудпром ми вписували, але вписували так, щоб дуже, якось обережно підійти тільки через рішення на законодавчому рівні, через формалізацію цього рішення в якості закону. Якщо буде рішення так прийняте, не буде, значить приватизації Укрбудпрома не буде далі.

Якщо ви хочете сказати відверто, як я рахую, то я ніколи при всій повазі до бюджету і до закону фіскальну складову ніколи не виявляв, як головну мету приватизації. І в разі, якщо ми не будемо впевнені, що приватизації Укррудпрому дасть перспективу підприємства, то на мій погляд нехай Бог простить, нехай буде невиконання бюджету, чим загине таке підприємство. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Васильович ви правильно сказали, що Укрнафти немає, у нас багато чого немає хоча формально воно ще рахується. Ви правильно тут сказали, що немає.

Михайло Добкін, будь ласка група "Демократичні ініціативи".

13:44:37

ДОБКІН М.М.

Спасибо. Михаил Добкин, группа "Демократические инициативы" , 174 избирательный округ.

Уважаемый Михаил Васильевич ответьте мне пожалуйста на такой вопрос. Я не хочу, чтобы вы считали его провокационным, я хочу для себя понимать. Услышав ваш доклад Верховному Совету я считаю, что это доклад топ-менеджера европейского уровня.

В нем много задекларировано много правильных вещей и если вас завтра изберут, то если вы сможете придерживаться всего о чем заявляли, я считаю, что с приватизацией в нашей стране будет полный порядок.

У меня вопрос такого плана, вы же не новичок в Фонде государственного имущества, вы работали в команде, я не хочу ссылаться на этические причины, вы сами разберетесь, тем более если у вас дружеские отношение с председателем Фонда государственного имущества. У меня такой вопрос, а что вам мешало, или кто вам мешал до сегодняшнего дня проводить такую политику в Фонде госимущества, которую вы заявили, что будете проводить после вашего избрания.

Спасибо.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Первое, что касается тезисов, которые высказал, это не только мое видение и оно вытекает из программы приватизации, которая была разработана авторским коллективом, в том числе и Фонда державного майна Украины. Но я глубоко убежден и во втором, и я об этом говорил, что я прошу поддержки парламента, правительства, что реализовать это можно только вместе через відповідні закони, відповідні нормативні акти.

Що торкається що нам не давало можливості. Я думаю, якби дали більше часу Олександру Миколайовичу виступити, може, окремі тези і він би висказав. Оце вкладено в програму приватизації в нову, да. Програма пішла від фонду, це - бачення фонду перспективи. да. Але цю перспективу, я дуже вдячний за гарні оцінки, але реалізувати можемо тільки разом. Ми налаштовані на таку співпрацю. Дякую.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, будь ласка.

13:46:51

НІКОЛАЄНКО С.М. Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Михайло Васильовичу, всім зрозуміло в Україні, що всі багатства ідуть олігархам від використання, експлуатації державних монополій і природних ресурсів. Що є критерієм, на вашу думку, повторіть це, будь ласка, діяльності Фонду державного майна? І ви казали у нас на фракції, що вже врешті-решт цей Фонд державного майна повинен бути не фондом приватизації, фондом збереження інтересів державного майна. Бо сьогодні лунало таке питання, дивіться, надано вже нову філософію діяльності вашого фонду: в Франції "Франс де електрик" є, "Франс де газ" є, і залізниця державна, і "Аерофранс" державний, працює Франція в сто раз краще, ніж ми. Ми вже хочемо приватизувати залізницю. Обленерго приватизували. Он в Херсоні приватизували. Сьогодні ні адміністрація не може, ні люди розібратися з ним, бідує держава. Коли буде нова філософія збереження державного майна і його ефективності?

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дуже дякую.

Нова філософія закладена в програмі приватизації, де акценти зроблені, з одного боку, на підвищення ефективності управління, а з іншого боку, на індивідуальний характер приватизації. І я ще раз хочу з цієї високої трибуни сказати ключову тезу майбутньої програми приватизації: це - ретельна підготовка об'єкта до приватизації і ретельна діагностика наслідків приватизації. Якщо ми будемо не впевнені, що після приватизації підприємство буде працювати краще, вийде на більш високий рівень конкурентоспроможності і ефективності, таку приватизацію проводити непотрібно. Значить підприємство не готове, не готовий ринок. Ризикувати такими об'єктами де може негативно сказатися для безпеки держави, ми не маємо права - це перша ключова і головна теза.

І що торкається, дійсно, з одного боку від приватизації потрібно давати кошти, а з іншого боку від приватизації - це головна теза, головна вимога суспільства тих людей, які працюють на підприємстві. Вони кажуть: головне забезпечте розвиток підприємства після приватизації.

І тому я казав і ця теза виписана в програмі: фіскальна складова не повинна нам закривати очі на перспективу розвитку підприємства, і як мінімум, двадцять п'ять відсотків коштів у державі, ніколи коштів не буде вистачати. Вкладати інвестиції у завтрашній день, у розвиток, а не проїдати через бюджет. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, час вичерпано. Від Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестиції до виступу запрошується перший заступник Голови Комітету Демьохін Володимир. Підготуватися Голові спеціальної контрольної комісії.

13:49:48

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты. Вчера на комитете два вопроса рассматривались и было принято решение относительно согласия на увольнение Александра Николаевича Бондаря. Комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде дать такое согласие. А по вопросу о назначении Михаила Васильевича Чечетова комитетом было принято решение рекомендовать Верховной Раде Украины дать согласие. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка. Валентина Петрівна Семенюк - Голова комітету спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, будь ласка.

13:50:41

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, вчора на своєму засіданні спеціальна контрольна комісія розглянула подання Президента щодо звільнення Олександра Миколайовича Бондаря з посади Фонду державного майна і так як це питання не є кадровим, відповідно до положення ми такі питання не можемо розглядати, це розглядає питання безпосередньо Комісія з економічної політики, тому ви її сьогодні думку послухали.

Рішення, яке було прийнято на спеціальній контрольній комісії, це те, щоб надати можливість Олександру Миколайовичу виступити в залі, відповісти на запитання, правда час ми передбачали трошки більший.

І друге. Це те, що відповідно до закону про Рахункову палату, це стаття 6 пункт 8 говориться, що проводити попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також, звертаю увагу, звітів Фонду державного майна України та посадових осіб, які обираються, призначаються, або затверджуються Верховною Радою щодо ефективного управління майном, що є основою, основним національним багатством і власністю українського народу.

Тому комісія звернулася до Рахункової палати провести такий аналіз звіту за 2002 рік, тим більше, що ті пропозиції, які були подані при звіті за 2000-2001 рік в сесійному залі були не прийняті, тоді контрольна комісія попереджала про негативні наслідки приватизації, але "скомом" було все зроблено і звіт фактично відбувався на протязі п'яти хвилин, відповіді тоді були на протязі десяти хвилин, фактичного, детального аналізу Верховна Рада не зробила, прийняли таке "не кусаче", таку легеньку постанову про неефективність роботи Фонду державного майна і не стільки Фонду державного майна, як Кабінету Міністрів і тому, я сьогодні можу лише констатувати той факт, що фактично потрібно все-таки було перед звільненням мати заключення Рахункової палати, відповідно дотриматися процедури - спочатку звільнити Олександра Миколайовича, а потім призначати. Це по-перше, не коректно і з етичної сторони, і з процедури так, як це передбачено законом про Рахункову палату.

Відносно самої приватизації і я хотіла б, щоб сьогодні депутати Верховної Ради, які були присутні або слухали парламентські слухання, ми говорили не конкретно про роботу Фонду державного майна , ми говорили про концептуальні підходи щодо системи приватизації, щодо того, що є негатив, що треба виправляти.

Я хотіла б, Олександре Миколайовичу і Михайле Васильовичу, щоб сьогодні ті результати парламентських слухань були відображені в першу чергу і в Програмі уряду. Треба іти від виробництва, а не від продажу. Ми тільки те й робимо, що продаєм, продаєм, продаєм, не думаючи при тому, як ефективно повинно працювати те чи інше підприємство під час приватизації, до приватизації і після приватизації.

І сьогодні як голова спеціальної контрольної комісії, бачачи ті негаразди, які є в приватизації, можу констатувати: у нас приватизації немає, не працює фондовий ринок, у нас є поділ власності між кланами. І тому сьогодні це іде повністю розбірка між кланами. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до виступів, як ми домовлялися, від фракцій. Записалися, я зараз скажу хто. Висвітіть на табло, будь ласка, від фракцій. Ну, повний перелік, там чотири народних депутати: Васюник, "Наша Україна"; Добкін, "Демократичні ініціативи" і Олександр Мороз від Соціалістичної партії. Я просив би, якщо є бажаючі, запишіться, будь ласка. А зараз перейдемо до виступів.

Народний депутат Васюник, фракція "Наша Україна", підготуватися Добкіну. Так ми ж від фракцій спочатку, а потім, ми ж домовилися від фракцій. Ні, ми зараз від фракцій. Ми ж домовилися з вами, що ви виступите.

13:54:52

ВАСЮНИК І.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги.

Найбільшою загрозою наступного етапу приватизації є її політизованість та заангажованість на вибори 2004 року. Без заперечно, існує небезпека обміну стратегічних ресурсів України на підтримку того чи іншого кандидата від влади і існує реальна небезпека щодо перетворення Фонду державного майна у спонсора виборчої компанії за рахунок ще одного масштабного обкрадання людей.

Саме тому, шановні колеги, ми повинні розглядати сьогоднішнє обговорення, а завтрашнє голосування, на моє переконання, не як просту формальну підтримку того чи іншого кандидата на посаду. Своє рішення ми повинні приймати, виходячи із системних оцінок, результатів приватизації за останні роки, бо саме попередній голова та його перший заступник, який кандидує сьогодні, керували цим процесом. У зв'язку з цим дозвольте поділитися з вами декількома міркуваннями.

Перше. Приватизаційна програма останніх трьох років провалена, бюджетні надходження не виконані, тіньові схеми не ліквідовані. Аналізу цієї провальності ми не почули, рівно ж як і не почули самооцінки відповідальності сьогоднішнього претендента.

Друге. Хоча приватизація в Україні відбулася, вона не стала фактором економічного зростання, формування інституту власника і покращання структури економіки. Ми отримали мертвий фондовий ринок, масу неефективних власників і відсутність будь-якої корпоративної культури.

Третє. В Україні відсутня державна корпоративна політика, натомість відбувається нещадна експлуатація державного майна та ведеться жебрацька не гідна держави дивідендна політика.

Четверте. Проблему цю, як і багато інших, треба розглядати через призму відповідальності Фонду державного майна. Фонд державного майна, його керівництво останні роки навіть не намагалося зайняти адекватне місце в системі політичної відповідальності щодо результатів приватизації. Воно зайняло вигідне для себе місце технологічного оператора і виконавця на замовлення тих чи інших груп.

Щодо кандидатури Михайла Васильовича Чечетова. Я думаю, що багато в цьому залі не сумнівається в його професійності. Але, Михайло Васильович мав один раз можливість показати свою професійність, коли він керував схемою приватизації Запорізького алюмінієвого комбінату, в результаті якого держава втратила більше 150 мільйонів гривень, а до цього часу "общество с ограниченной ответственностью", яке було утворене за півроку до приватизації, не виконало жодного інвестиційного зобов'язання.

У зв'язку з цим ( я закінчую) сьогодні за умов заангажованості виконавчої влади критично збільшується роль Верховної Ради у попередженні суб'єктивних нав’язаних з зовні, а то і фатальних рішень щодо приватизації. І ми не маємо права на помилку.

Друге. Фонд державного майна мала б очолити людина, яка має незаперечний в українській політиці авторитет, і яка не представляє і не представлятиме інтереси тих чи інших груп. Це, якщо хочете, справа честі для Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Добкін. Будь ласка, група "Демократичні ініціативи". Олександр Мороз після нього виступатиме.

13:58:32

ДОБКІН М.М.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Політика стосовно державного майна по суті визначає всю внутрішню економічну політику країни. В Україні вона просто відсутня. Значна частина державних підприємств є монополіями, які отримують мільярдні прибутки, але, як правило, це прибутки залишаються переважно поза Державним бюджетом. Україна щороку втрачає близько 5 мільярдів потенційних дивідендів доходів. Цим самим вона втрачає можливість реалізувати значну кількість соціальних програм, залишаючи вчителів із середньою заробітною платою 198 гривень, а медикам з 176 гривнями.

Минулого року до Державної казни не надійшло навіть 440 мільйонів гривень дивідендних надходжень запланованих в Державному бюджеті. Цей мізерний план виконано менше, ніж на 25 відсотків. І це тоді, коли тільки в управлінні Фонду державного майна перебувають контрольні пакети акцій близько 300 підприємств загальною вартістю 12 мільярдів гривень. Причина цього - відмови від нарахування дивідендів. Як результат, сотні мільйонів гривень оминають Державний бюджет. Створення національних акціонерних і холдингових компаній супроводжуються безкоштовною передачею в управління державного майна без встановлення належних обмежень на його відчуження. Результат цього - сіра приватизація. Вона відбувається в закритих кабінетах. Переможці приватизаційних аукціонів визначаються на відкритих тендерах, а ......... чином - у саунах та мисливських будиночках. Тому приватизовані промислові підприємства виробляють 53 відсотки загальної продукції, але здійснюють лише 25 відсотків інвестицій.

Щомісяця на 100 мільйонів гривень зростають обсяги невиконаних інвестиційних зобов'язань. Тому й маємо зародковий стан фондового ринку. Його капіталізація становить лише 7 відсотків ВВП. В Польщі цей показник складає 20 відсотків, а в Естонії, на Угорщині - 37 відсотків. Цілеспрямована політика відлякування іноземних інвесторів призвела до одного з найнижчих показників іноземних інвестицій на душу населення.

За роки незалежності прямі іноземні інвестиції складають 80 доларів на душу населення, що в півтора рази менше ніж в Білорусії і в сім разів менше, ніж в Азербайджані та у тридцять разів менше, ніж у Чехії та Угорщині.

Руйнівна політика, спрямована на відлякування серйозних інституційних інвесторів, крім усього має наслідком і постійне ненадходження від приватизації.

Систематично виставляється на продаж тільки частина державного пакету акцій підприємства. Нормою стало порушення прав ....... акціонерів та учасників приватизаційних торгів, недопущення їх у раду директорів. Як результат маємо не тільки низькі грошові надходження від приватизації, але і відсутність реальних інвестицій. Штучне обмеження конкуренції нівелює можливість зростання цін на акції.

Через такі волюнтаристські дії державний бюджет недораховує сотні мільйонів гривень.

Окреме питання оренди державного майна. Цей процес залишається абсолютно непрозорим. Не існує повного переліку об'єктів, зданих в оренду. Як правило, це відбувається за цінами, що в 5-10 разів нижчі за ринковими. Разом з тим на тлі цієї руїни Фонд державного майна здійснює перевитрати коштів на власні потреби, що в 2001 році становить 25 мільйонів гривень.

На завершення я хочу сказати, що кардинальна зміна політики Фонду державного майна, надання рівних прав суб'єктам власності, зважена державна підтримка слабких секторів, прозорість проведення процедур - це необхідні умови, які обумовлюють відродження того, що у нас називається приватизацією. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Олександр Мороз, від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Бастризі.

14:02:26

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати, шановні радіослухачі!

Коли я був Головою Верховної Ради, відбулася зміна Голови Фонду державного майна. Замість Юрія Єханурова, який керувався законом про Фонд державного майна, був рекомендований Олександр Бондар. Заміна відбувалася невипадково, тому що тоді Верховна Рада намагалася забезпечити адекватність у відносинах у державі. Оскільки приватизувалася народна власність, а Верховна Рада представляє народ України, то тут відповідність чітко прослідковувалася. Для того, щоб була прозора приватизація прийняті два надзвичайно складні закони про оббіг цінних паперів і про електронний депозитарій.

Що ввійшло насправді, прагнення влади, Президента зокрема зводилася до того, щоб тримати у своїх руках ці важелі управління, не скільки державою, а інтересами тих людей, хто, якимось чином втручається в приватизацію.

І все було зроблено для того, щоб зламати цю абсолютно логічну схему і запровадити інший принцип, щоб приватизація здійснювалася за вказівкою адміністративної сили, цебто держави, Президента і його ближчого оточення.

В цих умовах відбулася зміна голови Фонду державного майна і при всій повазі до Олександра Миколайовича, йому я зараз не буду ні дорікати, ні його хвалити або що, бо він був елементом цієї системи і не більше.

Ви зверніть увагу, в цей час відбулася первинна обвальна приватизація з допомогою сертифікатів і так далі. Сьогодні продовжується другий етап приватизації і ви зверніть увагу, ті ж механізми, які застосовувалися на першому етапі тепер застосовуються до великих об'єктів державного майна, колишнього державного майна. Відбувається колосальна концентрація капіталу, через механізми, які ми обговорювали вчора і в заяві робили, наша фракція і інші фракції, через передачу державного майна в управління адміністрації. Вона передає одному із співвласників підприємства, а потім за безцінь це все продається в руки цьому ж співвласнику ніби-то в момент приватизації. І зникла власність. Власність перейшла в приватні руки. Ми говорили це по Нікопольському заводу, ось по Запорізькому алюмінієвому комбінату точно таке ж саме. Всі піднімали гвалт, слухайте, що робиться, 180 мільйонів крадуть у держави і ніхто нічого не може зробити і не зробили, і вкрали, і всім відомо, що вкрали. І далі продовжується ця політика.

До чого це в результаті дійшло? Приводив тільки що мій попередник порівняння з Угорщиною, ми приблизно в 60 разів відносно громадянина України під час приватизації втратили порівняно із Угорщиною або, вірніше, обікрали у 59 разів українців під час цієї приватизації, бо там ішлося про ефективне використання майна, а у нас ідеться про те, яким би чином забрати те, що іде в прибуток, забрати у приватні руки і віддати цей прибуток у приватні руки.

Висновок такий: немає значення хто буде - Чечетов чи Бондар, чи будь-хто, бо керує система, яка продовжує попередню роботу - грабунок суспільства, грабунок держави. Тому треба не міняти сьогодні голову, а міняти систему влади, починаючи з Президента. Ось висновок, який треба робити. І наша фракція в цій афері брати участі не хоче. І тому ми не будемо голосувати ніяк - ні за звільнення, а відносно призначення подивимся. Сподіваємося, що депутати і інших фракцій підтримають цю пропозицію.

ГОЛОВА. Народний депутат Бастрига від фракції "Регіони України".

14:06:26

БАСТРИГА І.М. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, сегодня мы рассматриваем очень и очень серьезный вопрос. Почему он серьезный? Ну, серьезный потому, что мы изначально подошли к приватизации неправильно. Мы не поставили главную задачу - то, что мы должны решить с распродажей собственности? Мы не пошли по пути реализации продажи неэффективно работающих предприятий, а пошли в общем. И как результат, мы видим, как сегодня формируется наш бюджет, как наполняется от работы за счет дивидендов, от прибыли, как наполняется бюджет. А за прошлый год, насколько эти данные достоверны, мы получили в бюджет четыре процента отчислений от прибыли работающих приватизированных предприятий.

Конечно, это - главная причина. Поэтому я абсолютно поддерживаю то, что нужно дать возможность Счетной палате сделать глубокий анализ работы Фонда государственного имущества, потратить на это время, потом в этом сессионном зале достаточно, может, даже полдня, потому как это - одна из статей, которая может серьезно наполнить наш бюджет и решить социальные вопросы. У меня конкретных есть несколько предложений.

Первое. Я уже говорил в этом зале на парламентских слушаниях, есть такие мудрые слова: вовремя остановиться в убыточном деле - это уже прибыль. Нужно сегодня приостановить ход приватизации, заняться законом о хозяйственных обществах, заняться законом, который позволял бы государству и оставлял за государством право вмешательства, хоть есть там то есть одна золотая акция. Заняться серьезно пересмотром Закона о банкротстве, который выписан очень грамотно и за этим прячется очень много-много предприятий и прибыль предприятий раскрадывается.

Сделать анализ, как спокойно сегодня уводят, образовывают кредиторские задолженности за год неймоверные, в сотни миллионов. Кто-то же должен анализировать эти цифры. Это ведет к тому, это боятся того, что в этом зале когда-то скажут: стоп, давайте подумаем, что мы делаем!

Поэтому я хочу еще раз обратиться к нашим коллегам и уважаемым руководителям Фонда государственного имущества. Я вот, как человек поддерживаю и понимаю: не вы виновны - виновна система. Поэтому вас, кто бы ни был на этом месте, нужно нам законодателям найти пути, как защитить, чтобы главная цель то есть продажа основных фондов, была отдана и доходы шли от правильной работы хорошо организованной приватизированных предприятий. Спасибо.

ГОЛОВА. Юрій Луценко, будь ласка.

14:09:22

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі.

На думку фракції соціалістів треба сказати просто: в нашій країні немає приватизації, а є поділ майна між кланами. Тут переді мною попередники навіть со знаніем дела розповідали про сауни, про підкилимні інші методи як це робиться. Але я хочу сказати: соцпартія з дня свого заснування виступає за конкурентну економіку, передусім проти кланового дерибану, який сьогодні ми спостерігаємо в економіці України. І Нікопольський феросплавний завод, який пан Чечетов мусив подарувати задля того, аби було подання Президента його президентському родичу, за півціни віддавши двадцять п'ять відсотків на торги, а двадцять п'ять відсотків він за це отримає державне управління безкоштовно - це не єдиний приклад. На жаль, і сьогоднішній Голова Фонду також має на своїй совісті і Миколаївський глиноземний завод, і Донбасенерго і НПЗ по всій Україні і багато-багато інших прикладів.

Друга теза. Соціалісти за державне регулювання економічних процесів і як її основна складова, за ефективне управління державної власності. Що ж ми маємо сьогодні? Ми маємо сьогодні всього 250 мільйонів дивідендів по державним часткам майна за рік. Вдумайтеся в цю цифру, по всій Україні. Ми маємо сьогодні приклад, наприклад, з моєї батьківщини "Рівне-азот". Контрольний пакет відданий був державній адміністрації та віддала його приватній структурі і завод, який завжди давав 20-30 мільйонів в рік прибутку за один рік такого, дозвольте сказати, такого управління має 120 мільйонів збитків. При цьому Фонд держмайна усунувся від реагування на ситуацію.

Як виконувалися інвестиційні зобов'язання. "Український алюміній", немає сьогодні панів Деркачів, хотів би я знати де ж інвестиції і де алюмінієвий завод, первинного виробництва алюміній в Харківській області. Те саме стосується і багатьох інших об'єктів, але що робиться в ДУСІ, в Державному управління з прав Президента. Агов!!! Пропрезидентська більшість, скоро ж заллються горілкою, у них там спиртзаводів передано з Фонду держмайна в Управління справами Президента більше, ніж держави залишилося. Я не знаю, вони що там тільки п'ють чи ще щось роблять, а ще відпочивають. В Криму у них багато також будинків відпочинку числиться.

Третя теза. Щодо кандидатури. Чечетов на прикладі Нікопольського феросплавного заводу подемонстрував депутатів і власне нашій фракції готовність виконувати сімейні та кланові замовлення.

Бондар займався власне тим самим на протязі попередніх років, на жаль. При цій владі іншого не дано. Тому наша ситуація була викладена головою нашої фракції Олександром Олександровичем Морозом, ми не будемо брати участі у планових розборках, якщо ж так станеться, що пан Бондар буде усунений з своєї посади, то єдиним аргументом при якому ми могли б розглядати кандидатуру Чечетова буде гарантія того, що пооб'єктний список приватизації на рік буде затверджуватися в цьому залі, в тому числі окремі закони по найбільшим підприємствам будуть прийняті депутатами Верховної Ради про особливості приватизації "Укррудпрома", "Укртелекома", "Укрнафти" і тощо. Це дві єдині умови при яких ми можемо розглядати взагалі участь в голосуванні за наступну кандидатуру. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, шановні присутні, всі хто записався для виступів з цього питання виступили. Я на завершення хотів би лише сказати таке. Дійсно, певною мірою є не зовсім етичний момент, що при діючому голові ми вже обговорюємо кандидатуру наступника. Але, шановні народні, але, послухайте. Є заява, я хочу її зачитати від Олександра Миколайовича Бондаря, він пише: прошу звільнити мене з займаної посади Голови Фонду державного майна за власним бажанням у зв'язку переходом на іншу роботу. Отже, із заяви витікає, хвилину, шановні колеги, із заяви витікає, що людина вже має іншу роботу, і вона написала відповідну заяву. Тобто є підстави розглядати це питання. Це перше.

Друге, шановні колеги. Рішення було таке Погоджувальної ради і плюс двух комітетів, в тому числі Валентини Петрівни Семенюк, тільки розбіжності в часі. Я маю на увазі, що більше виділити часу на розгляд цього питання. А я думав, Олександр Миколайович, коли він вважав, що принципова лінія є, яку він сьогодні демонстрував, він міг би прийти до Верховної Ради і сказати, оскільки вона дає згоду на призначення його: шановні народні депутати, ви давали згоду на моє призначення, я хочу вам прозвітувати і щоб ви дали оцінку моїй діяльності, а після оцінки вашої діяльності я тоді напишу заяву. Я вважав би, що це принципово, я думаю, ви мене підтримаєте, позиція була.

Щодо необхідності Рахункової палати. Там є пункт, дійсно, функції та повноваження Рахункової палати, восьмий пункт, проводить попередній аналіз до розгляду, аналіз звітів Фонду державного майна та посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою щодо ефективного управління майном, що є основним національним багатством, власністю українського народу.

Отже, звідси дві тези. Ми звіт сьогодні не розглядали, а питання про звільнення і призначення. Друге, ми не затверджуємо і не призначаємо, і не обираємо голову Фонду державного майна, ми даємо виключно згоду Президенту на призначення. Отже, тут ми поступили, я думаю, виважено і правильно.

Щодо рішення, завтра ми будемо голосувати і приймати відповідне рішення, спочатку про звільнення, а потім, якщо буде позитивне рішення, то і призначення. Ми просто тут спрацювали на економію часу. Хоча певний етичний момент, я тут згоден з Олександром Олександровичем, я був би вдячний, як би раніше його підказали, був присутній.

Шановні народні депутати, ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. О 14.30 будуть парламентські слухання з питань банківської системи. Я просив би вас бути присутніми, а хто не буде, то забрати свої картки, щоб вони були збережені.