ЗАСІДАННЯ  ШІСТДЕСЯТ  СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2  липня  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу вас, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:15

Зареєструвалося -419

В залі зареєстровано 419 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, в роботі нашій бере участь Прем'єр-міністр України, а також віце-прем'єри і члени уряду.

Сьогодні день народження нашого колеги народного депутата Юрія Петровича Соломатіна. Давайте привітаємо його, побажаємо здоров'я і успіхів. (Оплески)

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Кульчинського Миколи Георгійовича до складу депутатської фракції "Наша Україна". (Оплески)

Шановні народні депутати, учора під час зустрічі керівників депутатських груп і фракцій, керівників комітетів, народних депутатів України з урядом на чолі з Прем'єр-міністром України ми обговорили ситуацію, яка склалася в агропромисловому комплексі та на ринку продовольства. Досягли домовленості про те, що сьогодні о 10 годині ми не будемо розглядати питання "Різне", я маю на увазі оголошення депутатських запитів, повідомлень, інформації і таке інше, а одразу заслухаємо виступ, інформацію Прем'єр-міністра України про стан та заходи щодо стабілізації продовольчого ринку та ситуацію в АПК. Після цієї інформації ми перейдемо до розгляду законопроектів до прийняття тих рішень, які необхідні для того, щоб стабілізувати ситуацію і не допустити її погіршення. Немає заперечень проти такої постановки? Окрім того, я прошу вас дати згоду, щоб ми послухали інформацію і голови делегації Верховної Ради України про участь у роботі літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Немає заперечень?

Що з процедури? Сергій Петрович Головатий, будь ласка.

 

10:04:52

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово! Я якраз з першого питання по інформації Прем'єр-міністра. Я не знаю, хто вирішував питання про процедуру розгляду цього питання. Але як на вашу думку і на думку вас, і на думку Прем'єр-міністра, тобто як на вашу думку, чи повинен би бути тут сьогодні при заслуховуванні цього питання Генеральний прокурор України? Наскільки я проінформований, то віце-прем'єр-міністр Азаров, виступаючи по телебаченню, сказав, що уряд і відповідні всі державні органи будуть якнайрішучіше з'ясовувати ситуацію, яка склалася. І як ви думаєте, чи не постраждали найбідніші люди в Україні, що вчинилася ця ситуація, і що ніхто не повинен нести відповідальність, можливо, навіть кримінальну. І тому участь Генерального прокурора при розгляді цього питання є абсолютно необхідним, обов'язковим, і він повинен був би дати так само інформацію, що Генеральна прокуратура за цей час з'ясувала для того, щоб відповідно виконати свої обов'язки як Генерального прокурора. Дякую.

 

ГОЛОВА. Я дякую, шановний Сергію Петровичу. Ми вчора домовилися про те, що буде інформація Прем'єр-міністра України. Якщо Верховна Рада вирішить про те, що нам потрібно заслухати інформацію Генерального прокурора, тоді ми приймемо відповідне рішення. Якщо потреба є запросити Генерального прокурора, представника Генеральної прокуратури, я прошу, щоб запросили. Бо сам Генеральний прокурор особисто перебуває у відрядженні.

Будь ласка, Турчинов.

 

10:06:35

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Питання, яке сьогодні ми розглядаємо, надто актуальне. І тому наша фракція, і я думаю, що і інші фракції підтримують, що питання продовольчої безпеки потребує більш широкого обговорення. І наша пропозиція - після виступу Прем`єр-міністра надати по три хвилини представникам кожної фракції для обговорення цього питання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ще раз хочу сказати, що вчора всі керівники фракцій, включаючи керівника фракції блоку Юлії Тимошенко, Юлія Володимирівна погодилися з пропозицією про те, щоб протягом 15 хвилин заслухати інформацію, потім перейти до прийняття практичних рішень. А вчора ми протягом півтори години обговорювали цю ситуацію. Як її висвітлили в засобах масової інформації - це вже питання інше.

Я запрошую до трибуни Прем`єр-міністра України Віктора Федоровича Януковича. будь ласка, Вікторе Федоровичу. Мене інформують, що трансляція відбувається. Я прошу ще раз перевірити Миколу Володимировича Томенка. Дайте доручення, щоб перевірив.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Вперше за останні три роки Україна зіткнулася з такою величезною напругою на продовольчому ринку. Уряд має сьогодні детальний і вичерпний аналіз причин, які призвели до такої ситуації.

По-перше, впродовж останніх років на Україні аграрний ринок, особливо зерновий, був практично не регульований. За статистикою ми знали лише обсяг валового збору зерна, баланси використання та споживання. ніхто не формував і не відстежував. Повна безконтрольність повинна була колись вибухнути.  

По-друге. Напруга зросла і через дійсний дефіцит зерна, який виник в окремих регіонах у березні цього року. У ситуацію довелося втручатися уряду, Верховній Раді, Президенту України.

По-третє. З самого початку року в суспільстві йшла широка і публічна полеміка з приводу можливих втрат врожаю від вкрай тяжкої зими. Ці прогнози суттєво погіршилися у зв'язку з  посухою вже навесні та на початку літа цього року.

Безумовно, поза увагою людей це не залишилося. Тому, з другої половини червня вони почали скуповувати борошно, крупи, макарони та цукор. В окремих областях реалізація цих продуктів збільшилася у шість-сім разів.

Таке масове зростання попиту миттєво спровокувало спекуляцію. Окремі ділки підняли ціни на крупи майже до  70 відсотків, на борошно до 50 відсотків, на цукор до 30-ти. А в таких областях, як Дніпропетровська та Запорізька, був втрачений повністю контроль за цінами на хліб, який подорожчав тут на  21 відсоток та відповідно на 16.

Ще раз хочу підкреслити, таке зростання цін має передусім спекулятивний характер. Уряд разом з Верховною Радою, з керівниками регіонів, які персонально відповідають за стан справ на продовольчому ринку, сьогодні повністю  контролюють ситуацію. Вже введені обмеження по торговельних надбавках на рівнях рентабельності. В Автономній Республіці Крим, в місті Києві, аналогічні дії проводяться зараз у всіх інших регіонах.

Хочу особливо підкреслити, що наслідки хлібного буму були б набагато тяжчими, якщо б уряд з перших днів своєї роботи не приділяв особливої уваги формуванню зернового ринку.

На сьогодні прийнятий повний пакет урядових рішень, який дає нам змогу впливати на всі ці процеси. Так, відповідно до Закону України про зерно та ринок зерна в Україні запроваджено обов'язкове декларування зерна, яке зберігається. Завдяки цьому ми щомісячно маємо інформацію про кількість та рух зерна по кожному регіону та суб'єкту господарювання.  І ми чітко бачили вже в березні напругу в семи окремих регіонах. Уряд  тоді негайно втрутився в ситуацію і вперше провів інтервенції зерна та борошна.

З квітня цього року в регіонах на ці операції було спрямовано понад 240 тисяч тонн зернопродуктів. Ця робота активно проводиться і зараз.

Хочу, щоб ми всі зрозуміли: борошна та зерна у державному резерві та в регіонах достатньо для повного забезпечення населення хлібом до нового врожаю. Борошно вищого гатунку держава продає за ціною 90- 85 гривень за тонну, а першого гатунку - 860. Це нижче, ніж зараз пропонують деякі оператори на ринку. У чіткій відповідальності до доручень відповідні урядові органи перевіряють цільове і адресне використання цих ресурсів і їх вплив на формування цін на хліб в усіх областях.

Шановні народні депутати,  вам добре відомо, що з перших днів своєї роботи  уряд разом з правозахисними  органами розпочав рішучу боротьбу зі зловживаннями  на аграрному ринку, а також з  приписками, порушеннями при розпаюванні землі та майна. За цей період виявлено понад  400 злочинів, 97 розкрадань, до відповідальності притягнуто 317 осіб. В останні дні контрольні органи виявили значні факти приховування продовольчих товарів в надію на подальше підвищення цін. Таким фактам вже дана відповідна оцінка і порушені кримінальні справи. На цьому тижні ми поінформуємо Верховну Раду і громадян про результати цієї роботи. І на цю тему я більш нічого  сьогодні  не буду казати. Я впевнений у тому, що правоохоронні органи повинні дати таку інформацію, яка буде підтверджена слідчими органами. Хочу підтвердити, що в цьому році уряд обов'язково застосує заставні  та .... закупівлі зерна. Вже є домовленість з комерційними банками про виділення на ці операції першого  траншу кредитів у розмірі 200 мільйонів гривень. Близько 400 мільйонів гривень витратить на закупівлю зерна і Держрезерв. При цьому  перший тендер відбудеться вже  14 липня цього року. Загалом  Держрезерв за дорученням Кабінету Міністрів закупить подвійні норм нормативу запас зерна та круп. Відповідні пропозиції до бюджету поточного року вже готові до розгляду у цій залі. Аналіз балансу зерна вже показує, що урожай цього року не покриє потреби у продовольчому зерні. Тому уряд ще у березні зорієнтував керівництво  регіонів на пошук  шляхів компенсації цього дефіциту. Зараз ця робота вже близька до завершення. І сьогодні у Верховній Раді буде розглядатися проект Закону про створення умов для безперешкодного задоволення потреб в Україні у зерні. Уряд пропонує не обмежувати імпорт зерна жодними умовами, зняти ввізне мито. Проблема круп та цін на них теж активно вирішується, бо, враховуючи ситуацію, ми вчасно зорієнтували господарства. На сьогодні маємо площі під круп'яні культури в 2,5 рази більше, ніж торік. Щоб врегулювати підвищений попит на цукор, уряд  виділяє регіонам  з держрезерву 20 тисяч тонн цього продукту. І найближчим часом буде завезено не менш, ніж 200 тисяч.

Крім цього, я вчора підписав постанову про завіз цукру-сирцю з тростини на умовах визначених бюджетом цього року. Проблема цін на цукор буде знята протягом найближчих  двох тижнів.

Разом з тим змушений зазначений, такої ситуації можна було уникнути, якби вітчизняне сільське господарство розвивалося стабільно і  поступально. Однак, на жаль, протягом останніх років воно підтрималося  державою за залишковим принципом. Ми будемо  приймати рішучі і налаштовані зламати цю практику.  Будемо пропонувати разом з  Верховною Радою напрацювати основні механізми державної підтримки  аграрного сектору.  В результаті бюджетні видатки для сільського господарства у 2003 році вже збільшено на 576 мільйонів гривень.

Стільки коштів, скільки аграрний сектор одержав за останні три роки разом взяті. Більша частина цих асигнувань, 270 мільйонів, спрямовується на здешевлення кредитів та їх пролонгацію постраждалим господарствам до 1 жовтня наступного року.

Держава бере на себе сплату 16 відсотків за користування цими ризиковими кредитами. При цьому сільгоспвиробнику залишається сплатити символічні відсотки. Цим ми рятуємо понад 40 відсотків господарств, які за інших умов просто збанкрутіли б. А головне - ми зберігаємо довіру банків до сільського господарства.

Ми виділяємо 32 мільйони гривень на здешевлення електроенергії, яка використовується для зрощення.

Ще 20 мільйонів спрямовується на формування державного резерву насіннєвого фонду. На дотацію тваринництву спрямовується 150 мільйонів гривень. Для прикладу, якщо селянин продасть м'ясокомбінату бичка вагою 400 кг, то отримає від держави додатково ще 600 гривень. Цим економічним заходом ми запобігаємо масовому вирізанню поголів'я, особливо маточного.

Додам також, що  уряд підтримав запропонований Верховною Радою вигідний та сприятливий для селян фіксований сільськогосподарський податок, а також пропозиції щодо відстрочення сплати постраждалими господарствами податків, списання штрафів та пені.

Базовий закон про підтримку виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції, який голосуватиметься  в парламенті цього тижня, передбачає детально опрацьовану систему державної підтримки агропромисловому сектору. Вона, зокрема, включає регулювання попиту та пропозиції цін на сільськогосподарську продукцію та продовольство, дотації на виробництво продукції рослинництва і тваринництва.

Одночасно закон передбачає здешевлення довгострокових кредитів, створення фонду гарантій та кредитної підтримки сільськогосподарського господарства, державну підтримку страхування та розвитку інфраструктури ринку.

Хочу зазначити, що системне розв'язання цих проблем потребує поглиблення нашої співпраці, а також більш активного залучення до неї регіональної влади. Цю роботу, шановні, ми з вами вже розпочали по багатьох важливих для напрямках. І це вирішальна запорука позитивних змін як в економіці, так і в соціальній сфері.

Я переконаний, що зараз  ми з вами розглядаємо питання дуже важливе для нашої держави, для кожної людини. Я впевнений в тому, що тільки спільні дії і, як кажуть, Бог нам дав цей іспит пройти разом, злагоджені дії дадуть можливість пройти через цю біду, яка сталася в нашій державі, разом, і достойно з неї вийти.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Вікторе Федоровичу. Сідайте, будь ласка.

(Шум у залі)

Шановні! Одну хвилиночку, заспокойтеся. Ми зараз давайте визначимося. Шановні колеги, я ще раз хочу до вашого відома, мабуть, я не чітко формулював домовленості, які було досягнуто вчора на Погоджувальній раді. Я ще раз хочу, шановні колеги, одну хвилинку. Було домовлено на Погоджувальній  раді за участю керівників всіх депутатських фракцій і груп, що ми визначили перелік законопроект, які нам потрібно прийняти. Але перед їх розглядом ми домовилися, що інформацію Прем'єр-міністра протягом 15 хвилин ми заслухаємо про ситуацію і заходи, які вживає уряд. Потім ми домовилися... Одну хвилинку, дайте мені сказати.

Потім ми домовилися, що ми сьогодні-завтра приймемо всі необхідні рішення. У наступну середу ми заслухаємо інформацію уряду знову ж таки, що реально зроблено, які зміни сталися внаслідок прийняття рішення парламенту і уряду. Була така домовленість, була.

Зараз, одну хвилиночку. Якщо ви наполягаєте... Зараз, одну хвилиночку. Я ставлю на голосування, шановні колеги! Одну хвилиночку, я зараз формую питання, Сергію Петровичу. З процедури, будь ласка.

Головатий, з процедури.

 

10:24:13

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Я просив слова з процедури. Шановний пане Голово! Прем'єр-міністр підтвердив те, що я вас питав. Він сам сказав, що це спекуляція. Він сам доповідав про кримінальні справи, які заведені. Чому тут немає представника прокуратури? Я знову на цьому наполягаю, якщо не зараз, то завтра вранці він має це доповідати.

А тепер стосовно керівників фракцій про те, що ви говорите, що вони домовилися. Я хочу запитати одного з керівників. Де Кравчук, начальник медведчуківської фракції? То що ви брешете людям у вічі, що ми переходимо до парламентсько-президентської республіки. Хіба можуть керівники фракцій погодитися на те, щоб депутати були тут імітаторами і сиділи слухали тільки інформацію? Хіба депутати і люди не знають - це інформація про спекуляцію? Депутатам треба вислухати, депутатам треба задати питання до уряду, депутатам треба спитати з прокуратури, що вона зробила за ці два тижні, щоб не імітувати. Парламент сидить у кишені і нічого не слухає.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П. Тому я наполягаю на тому, що якщо ви хочете парламентсько-президентську і не хочете брехати, ви повинні зараз проголосувати за те, щоб задати питання, щоб керівники фракцій виступили зі своїми пропозиціями і внесли пропозиції до проекту постанови, а представник Генеральної прокуратури доповів народу України, як він рятує обездолених, яких обікрали бандити.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шуфрич, репліка.

 

10:25:26

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Я дуже радий привітати колегу Головатого.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу заспокоїтися! Усі ви маєте право на репліку. Була згадана фракція, має право на репліку. Заспокойтеся, будь ласка.

 

ШУФРИЧ Н.І. Я радий привітати колегу Головатого, який врешті-решт протягом року з’явився в парламенті. Хочу нагадати, що конституційна реформа не має нічого спільного з тією проблемою, яка є зараз.

І я хочу йому пригадати, хто його призначав на посаду міністра юстиції. Треба коректно відноситись до своїх бувших колег і до тієї ситуації, яка є зараз. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! В зв'язку з вашим наполяганням, одну хвилиночку! Шановні колеги, не треба! Я прошу вас заспокоїтись. Я ставлю на голосування пропозицію. Прошу. Вже ви обмінялись репліками. Сергій Петрович, я прошу у вас уваги. Ну хорошо. Ну зараз давайте проголосуємо, а потім ваше буде право на репліку. Заспокойтесь!

Я ставлю на голосування пропозицію. Прошу уважно прослухати, я її формулюю: хто за те, щоб дати можливість зараз поставити питання Прем`єр-міністру України, щоб він відповів на них протягом, послухайте, протягом 15 хвилин? Потім, я прошу заспокоїтись, потім протягом трьох хвилин щоб були виступи від кожної фракції з цього приводу. Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу визначитись голосуванням.

 

10:27:09

За-209

По фракціях, будь ласка. По фракціях.

Головатий Сергій Петрович, репліка. З місця. Сергій Петрович, з місця, це ж репліка. Шановні колеги! Я вас прошу дотримуватися Регламенту і не кричати. Я вас прошу! Не називайте прізвищ тоді.

 

10:27:34

ГОЛОВАТИЙ С.П. У зв'язку з тим, що моє прізвище згадав Голова Верховної Ради, я просто вам хочу сказати, що якщо порушив закон чи Регламент у зв'язку з тимчасовою відсутністю під час певних місяців, і причому я був, ви знаєте, що ви давали мені згоду на відпустку з поважних причин, те, що встановлено для депутата в Конституції, в законі про статус депутата і в Регламенті. То вибачте, я не знаю, чому у вас претензії до цього. Але подалі ви побачите, що я буду щодня, і ви будете відчувати мою відсутність за останні кілька місяців.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ви не блокуйте, будь ласка! Я ще раз хочу сказати відносно... Ну шановні колеги, я прошу вас! Відносно... Я ще раз поставлю на голосування, тільки голосуйте, не блокуйте трибуну. Все! Ідіть сідайте, я ще раз поставлю на голосування.

Шановні народні депутати, відносно репліки, яка тут прозвучала і щодо депутата Сергія Петровича Головатого. Він офіційно був у відпустці, причини були поважні і я сам підписував відповідний документ.

У зв'язку з тим, що я бачу, йде процес до блокування трибуни, блокування роботи Верховної Ради, я ще раз ставлю на голосування, і воля ваша, після того переходимо далі до роботи.

Ставлю на голосування ще раз пропозицію. Поставити питання Прем'єр-міністру протягом 15-ти хвилин, потім виступи від фракції до 3 хвилин. Голосується пропозиція, яку я щойно сформулював.

 

10:29:14

За-214

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду по фракціях інформація голови делегації Верховної Ради України про участь у роботі літньої сесії парламентської Асамблеї Ради Європи. Будь ласка, Борисе Іллічу.

(Шум у залі).

Я так розумію, шановні колеги, що це не на адресу Бориса Ілліча, я в цьому переконаний. Будь ласка, Борисе Іллічу.

Шановні колеги, давайте продемонструємо толерантність хоча б по відношенню до такої поважної людини - до  Бориса Ілліча Олійника.

 

10:30:28

ОЛІЙНИК Б.І.

Шановні колеги, я думаю, що поки, мабуть, ще раз не проголосуємо, я не буду вам доповідати. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВА. Я в третій раз ставлю на голосування пропозицію, останній. І давайте тоді будемо поважати демократичні процедури. Пропозицію на голосування. 15 хвилин для постановки запитань і відповідей до Прем'єр-міністра і обговорення ситуації, що склалася, за участю представників фракцій - до 3-х хвилин від кожної фракції. Прошу визначатися.

 

10:31:16

За-217

Рішення не прийнято.

Так, будь ласка. Я прошу: заспокойтеся! Прем'єр-міністр України... Ну, заспокойтеся! Шановні колеги, ну, заспокойтеся, заспокойтеся! Прем'єр-міністр України вносить пропозицію, яка зводиться до того, що він готовий відповісти на наші запитання. Давайте протягом 20-ти хвилин. А після того ми переходимо до розгляду законопроектів.

Ні, ні, ні, не треба тиснути на зал! Будь ласка, я прошу: заспокойтеся! Прошу записатися на запитання до Прем'єр-міністра. 20 хвилин.

Так, на табло, будь ласка. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

 

10:32:34

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, фракція комуністів. Прошу передати слово Олександру Миколайовичу Ткаченку.

 

ГОЛОВА. Олександр Миколайович Ткаченко.

 

10:32:51

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановний Віктор Федоровичу, сьогодні ваш виступ, я думаю, здивував і депутатів і здивував громадян України. Він абсолютно стопроцентно був не по темі. Не по тему, перше, що ви не розкрили, на Україні 48 мільйонів населення, і ви не розкрили, а який же баланс зерна передбачається власного і скільки зерна потрібно завезти по імпорту.

І друге питання.  Ми повинні розглядати сьогодні не просто хлібофуражний баланс, ми повинні думати за урожай 2004 року. У нас не має не просто продовольчого зерна, а посівного матеріалу. І хто буде нести відповідальність? Кому поставимо пам'ятник на цій прекрасній площі перед Верховною Радою, на яку б люди ходили до цього пам'ятника і плювали на нього за ті реформи, які проводяться протягом  12 років?

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Шановний Олександре  Миколайовичу, якщо ви чули, я з самого початку свого виступу я сказав, що баланси на Україні зовсім не  велись і не ведуться на цей час. Їх немає, вони не існують, вони зруйновані, і їми ніхто не займався жодного разу. На початку цього року я підняв це питання, і ми  почали зараз відновлювати   систему  балансів і  прогнозування, балансів матеріальних ресурсів.

Що стосується зерна. Нами спрогнозована ситуація  на зерновому ринку  і проведена відповідна робота з регіонами, на рівні  держави і так далі. Цьому питанню було присвячено дуже багато нарад за участю регіонів, за участю аграрного комітету Верховної Ради. Тому ми в цій темі, як кажуть, ми працюємо разом з Верховною Радою, і всі ці цифри є. Я  їх не сказав у своїй доповіді, я вибачаюся, бо  я був обмежений часом. Але ми володіємо справою. Насінням ми будемо  забезпечені з врожаю цього року . Все це прораховано, ми в цьому впевнені, що насіння буде саме українське. І залишки  зерна ті, які  сьогодні є, теж пораховані. Ми маємо можливість  насіння мати своє. Це перше.

Щодо завозу зерна. Ми будемо мати, ви  знаєте краще, ніж я, що  сьогодні держава споживає біля 5 мільйонів тонн  зерна продовольчого. Це пораховано...

( Ш у м   у   з а л і)

Я вибачаюся.

( Ш у м   у   з а л і)

Я вибачаюся, Олександре Миколайовичу. Я відповідаю на це питання відповідально. Тому  ми будемо мати з врожаю цього року біля 3 мільйонів продовольчого зерна, може трошки більше. Ми його порахуємо, коли ми його зберемо. І я вважаю, що десь у 20-х числах липня ми вже будемо все це знати. Але ми вважаємо, що до кінця цього року нам треба завезти  приблизно 2 мільйони тонн зерна, треба підготувати систему, бо система України не розрахована на таку кількість імпорту саме зерна в Україну, ми зараз над цим питанням працюємо. І ми зробили відповідні заходи для того, щоб ця система, державна, спрацювала на завоз до кінця цього року двох мільйонів зерна. А далі ми будемо дивитися, яка ситуація буде на зернових ринках в світі, для того, щоб мати дійсно можливість відрегулювати цінову політику. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

 

10:38:25

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Прошу передати слово Івану Бокому.

Володимир Михайлович, прошу передати слово.

 

ГОЛОВА. Іван Бокий, будь ласка.

 

10:38:34

БОКИЙ І.С.

Шановний Вікторе Федоровичу, я хочу сказати таке, що ваша доповідь була і насичена. Але ви не сказали головного: коли все-таки ціни повернуться на, скажімо, хоча б до квітневих. Народ чекає саме на таку відповідь, а не на абстрактні запевнення.

Друге. Про допомогу селянам. Ви розумієте, ті гроші, які уряд виділяє, вони ж то йдуть банкам, як кредити вони потім ідуть до селян. А набагато корисніше було б все-таки селянам дати ці гроші і селяни розпорядилися б ними ефективніше.

І третє. Я вже до вас підходив і особисто вам говорим. Ситуація в Криму. Як ви знаєте, Голова Ради Міністрів Криму дав розібратися по "Кримхлібу", де підвищили ціни на хліб десь аж на 30 відсотків. І я повинен сказати, що "Кримхліб", там наглядову раду очолює сім'я Табачників, тобто ви самі розумієте, що високий посадовий урядовець, я не кажу, що прямо причетний, але все-таки, все-таки морально якось причетний до такої ситуації. Як ви це оцінюєте?

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Я в своєму виступі підкреслив, що стабілізація на зерновому ринку, на ринку борошна, крупи відбудеться в найближчі два тижні. Я в цьому впевнений. Ми прийняли всі заходи для того, щоб це саме так сталося. Це перше.

Наступне. Ми в цьому році збільшили посівні площі під крупу гречку і  інші культури і в цьому році ми будемо мати достатні ресурси для того, щоб зробити інтервенцію на цьому ринку, і значно покращити ситуацію по цінам. Ми це теж будемо робити обов'язково.

Щодо ситуації по "Кримхлібу". Мені ця інформація не відома, хто є головою наглядової ради. Але в  цьому питанні головне, я впевнений, що для нас для всіх  був дуже жорсткий урок, дуже жорсткий - це і для місцевої влади, це і для уряду,  це для всіх, яким чином ми повинні реагувати в такій ситуації. Ми зіткнули я з тим, що ми не мали можливості, законної можливості впливати на цінову політику. Не може сьогодні уряд своїм розпорядженням, воно не буде законним, якщо ми піднімемо чи опустимо ціну. Але ми повинні, і коли є звинувачення на адресу уряду, я згоден з цим, і я, і весь уряд, ми себе не добре відчуваємо від того, що люди, як кажуть, кажуть на нашу адресу. Але ми зробимо все, я кажу, щоб цю біду подолати, і будемо це робити кожного дня, і будемо інформувати і суспільство і Верховну Раду.

 

ГОЛОВА. Володимир  Романович Мойсик, фракція "Наша Україна".

 

10:42:26

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, "наша Україна", Коломийщина.

Прошу передати слово колезі Євгену Червоненко.

 

ГОЛОВА. Євген Червоненко, фракція також "Наша Україна".

 

10:42:42

ЧЕРВОНЕНКО Є.А.

 Шановний пане Прем'єр-міністре! Мені як менеджеру дуже боляче дивитися, як здорові дорослі люди граються в гру.

Ви пам'ятаєте, як співпрацював з вами, як губернатором, Держрезерв 2000-2001 році, коли була напружена така ж ситуація з Донецькою областю, як і з іншими? Є прості ліки, дуже прості. У держави є такий інструмент, як держрезерв. Про це казав недавно і Президент України. Зробіть відкриті аукціони, зробіть усі операції відкриті, з доступом усіх, а не через уповноважені якісь фірми.

І друге. Мені незрозуміло, чому знову банкрут хліб України призначається державним оператором, коли в держави є один інструмент, який при надлишку може скуповувати зерно, а при дефіциті робити ін’єкції. При ринку ніякі підзаконні акти нічого не вирішать. Тільки попит, велика пропозиція на ринку через такий інструмент держави вирішить повністю цю проблему. Дякую за увагу.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Я згоден з вами, Євген Альфредович. Я з вами згоден, що треба приймати заходи відповідно з ситуацією. І ми це робимо. Ми зробили вже інтервенції, ви знаєте, по борошну. Зараз переробляється пшениця Держрезерву. І ми саме будемо продовжувати таку політику. До кінця цього місяця на ринок держави буде з Держрезерву по ціні не вище 980 гривень за тонну буде випущено борошна. І 86 гривень - це перший гатунок. І ринок буде насичений достатньо.

 

ГОЛОВА. Іван Плющ, група "Демократичні ініціативи".

 

10:44:55

ПЛЮЩ І.С.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Вікторе Федоровичу, я думаю, що у вас пам'ять гарна, і ви згадаєте, як у минулому році міністр аграрної політики, шановний Сергій Рижук, публічно заявляв: "Ми свідомо демпінгуємо на європейському і світовому ринку, щоб зайняти достойно свою нішу. Потім ми півроку гордилися тим, що ми зайняли таку нішу і що країна увійшла спочатку в першу десятку експортерів зерна, а потім майже у першу п'ятірку.

Чи не вважаєте ви доцільним, як нинішній Прем`єр-міністр, звернутися до всіх тих, починаючи з Сергія Рижука і всіх трейдерів, які у минулому році у три рази дешевше світових і європейських цін скупили у виробника зерно, не відомо, як і почім, ну мені принаймні не відомо, діли, щоб вони тепер якось допомогли Кабінету Міністрів компенсувати те, що треба для того, щоб стабілізувати ціни? Дякую за відповідь.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Шановні народні депутати! Я неодноразово підкреслював і з цієї трибуни, і в інших виступах, що мені особисто не зовсім коректно, не зовсім коректно казати про свої попередників. Тому я в цілому хочу сказати, що хай буде на совісті тих, на совісті тих, хто зробив таку політику і такий державний менеджмент, який не передбачив закупити по 250 гривень мільйон пшениці в Державний резерв і зовсім забути за цю проблему. Її зовсім не було б в цьому році. Я більш нічого казати не буду.

 

ГОЛОВА. Степан Гавриш, депутатська група "Демократичні ініціативи".

 

10:47:32

ГАВРИШ С.Б.

Шановний Віктор Федорович, я на відміну від моїх колег сприймаю ваш виступ достатньо позитивно як один із факторів стабільності, який вкрай потрібний сьогодні з загостренням ситуації на сільськогосподарському ринку. У мене два запитання до вас

Перше запитання пов'язане з тим, що відповідно до даних, які надруковані у пресі, цього року за межі України експортовано і вивезено більше мільйона тонн зерна. Чи має намір уряд провести  спеціальне засідання уряду, чи на окремому засіданні уряду це питання обговорити і прийняти відповідну постанову для того, щоб ми знали точно, у зв'язку з якими обставинами вивозилося зерно по 72 долари за тонну, а сьогодні ми змушені закуповувати майже по 310  доларів(?).

І друге запитання.  Чи є в уряду конкретна на цей час програма і традиційних і заставних позицій державно-матеріального режиму, яка дозволила б накопичити на осінь цього року достатню кількість зерна, щоб не викликати кризу продовольчу і наступного року. Дякую.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Дякую, Степане Богдановичу. Шановні народні депутати,  я з самого початку сказав, і до цього  відповідаючи на попередні питання, я сказав, що ми зробили вже майже всі висновки. Всі останні висновки буде робити слідство, яке підняло всі ці питання. Це питання порушень законодавства, це питання, які виникли в цій величезній проблемі.

Щодо регулювання цього питання  і ринку зерна в цьому році і в 2004 році. Я сказав про те, що у нас є наміри і ми це будемо робити і зробимо, але за вашою допомогою. І я хотів би звернутися до вас, шановні народні депутати, щоб ці закони, які сьогодні ми разом  вами відпрацювали, щоб вони були розглянуті і прийняті, бо вони термінові.

Вже сьогодні у нас напрацьовані питання завозу зерна і ми підготовлені для того, щоб це робити і вже робити сьогодні.

Тому ми обов'язково, до кінця цього року, будемо завозити два мільйони тонн зерна і цього буде достатньо. А далі ми будемо дивитися разом  з вами. І я буду постійно інформувати про цю ситуацію.

 

ГОЛОВА. Віктор Терен, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

10:50:27

ТАРАН В.В.

Передайте, будь ласка, слово лідеру нашої партії Юлії Володимирівні Тимошенко.

 

ГОЛОВА. Юлія Тимошенко.

 

10:50:34

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Пане Прем'єре, вчора на прохання наших фракцій ми зібрали термінову нараду в 14.30, для того щоб з'ясувати наші спільні дії, як подолати надзвичайно потужну кризу: зростання цін на головні продукти харчування.

Ми домовилися про те, що сьогодні ви даєте інформацію, і у нас в залі будуть постанови і законопроекти з чітким переліком наших спільних дій, які дадуть можливість за 2 - 3 тижні отримати повернення цін на ті рівні, які існували до кризи.

Сьогодні, коли ви прийшли до парламенту, жодної постанови, яка б казала про спільні дії про подолання кризи, немає. З законів, які ми побачили, тут тільки Закон про лобіювання ввозу сировини для виробництва горілчаних виробів. Це чисто лобістський закон, який сьогодні стоїть в порядку денному.

Я хочу запитати: де наша спільна постанова, де термінові законопроекти, і як ми будемо з вами разом виходити з цієї кризової ситуації? Ще раз хочу сказати: у 3 - 4 рази  ціни підвищилися. Ситуація зберігається. Ми маємо дати рецепти, що робити.

І ще друге питання. Що робити народу з тією совістю, на яку ви посилалися, чиновників? Як їм з цією совістю отримати нормальну якість свого життя?

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Дякую за запитання.

Шановні народні депутати, законопроект 3602: "Про порядок ввезення в Україну продовольчого зерна у 2003 році".

Перший закон, закон 3649, де  проект Закону про внесення змін до статті 7-ї Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської  продукції щодо нульової ставки ввізного мита на зерно і меляс" і так далі.

Постанова Верховної Ради  про додаткові заходи щодо подолання кризової ситуації у сільському господарстві, яка напрацьована Комітетом Верховної Ради разом з урядом.

Всі ці заходи передбачають спільні дії, і я про це сьогодні неодноразово казав. Можливо, треба розписати це питання по датам виконання і  показати механізм застосування цих законопроектів і  так далі. Але уряд, готуючи ці  законопроекти і цю постанову,  передбачав, що ці механізми достатні для того, щоб виконати це завдання  і вирішити це питання. У своєму виступі я про це казав.

 

ГОЛОВА. Василь Гаврилюк - останнє питання.

 

10:54:27

ГАВРИЛЮК В.В.

Гаврилюк, депутатская  группа "Народовладдя", 147 виборчий округ.

Виктор Федорович, я, к сожалению, со многими вашими позициями не могу согласиться, потому что не было сделано соответсвующих выводов ситуации 2000-2001  года. И те меры, которые принимались определенными конкретными  лицами, они сегодня   ими  же и предлагается выход из ситуации. То есть я хочу сказать, что постоянно мы действуем пост-фактум, боремся со следствием, а не с причинами. Не считаете ли вы, что должна быть стратегия развития  сельского хозяйства на Украине? Первый вопрос.

И второе. Если  нет сегодня стратегии в такой сложной  ситуации  должны быть конкретные люди определены, которые должны понести, на мой взгляд, ответственность и знали в стране, кто виноват в сложившейся ситуации, конкретные фамилии. Спасибо за ответ.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Дякую за питання.

Мати задоволення від  такої ситуації, можливо, тут  ніхто не має  задоволення, я теж особисто не маю задоволення. Все, що ми робимо, ми вимушені сьогодні робити. І кожен повинен це робити на своєму рівні. Якщо йдеться сьогодні про стратегію, вона визначена до кінця цього року, що ми повинні зробити  крок за кроком. І для того, щоб зробити, треба створити механізми виконання цієї стратегії, які передбачені тими законопроектами, які сьогодні винесені на розгляд цих питань. Це перше.

Щодо історії чи до минулого. Кожен з нас є  і був  в цій історії, ми всі знаємо недоліки, які були, я про це казав на   самому початку свого виступу. Щодо винних в цій ситуації ми теж їх знаємо. Щодо прийняття відповідних рішень, ми висновки зробимо на уряді обов'язково, і я про це скажу, і вам буде  відомо, що ми будемо робити. Щодо тих порушень законів, я вважаю, що слідство теж повинно сказати своє слово. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Вікторе Федоровичу.

( О п л е с к и)

Микола Кравченко.

Ще раз поставлю на голосування.

 

10:57:42

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.  Турчинов. Турчинов.

Владимир Михайлович, я все же хочу обратиться к вам вот с какой просьбой. Она и по Регламенту положена. Когда голосуются в зале такие судьбоносные решения как зерно, цены на продукты питания, то вы должны как председательствующий зачитывать какая фракция как проголосовала. Я хотел бы, чтобы все радиослушатели знали о том, что фракция Аграрной партии трижды не голосовала за то, чтобы Премьер-министр ответил на вопросы. Я думаю, что даже поставленные вопросы помогут правительству хоть каким-то образом, будем говорить, наметить какие-то меры для того, чтобы выйти из этой страшной ситуации, в которую мы попали.

Аграрники, которые плачут на каждой избирательной кампании о том як село гине, голосуют против этих решений. Я хотел бы, чтобы это знали радиослушатели. А вы, Владимир Михайлович, четко должны докладывать о том, как какая фракция проголосовала. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Зауваження приймається. Так що, ми переходимо до обговорення? Чи як? Я не можу зрозуміти.

Шановні колеги, я ще раз хочу, можливо ми вчора, керівники фракції, всі, треба тоді визнати, не зуміли настрої депутатів. Оскільки, я цитую, вчора сказали, що не треба шукати винних, що нам треба приймати рішення. Після того було запропоновано, це не моя була пропозиція, було запропоновано 15 хвилин заслухати інформацію Прем'єр-міністра і після того перейти до розгляду і прийняття рішень.

Якщо керівники фракцій, які вчора пропонували, а сьогодні їхні представники говорять інше, то, очевидно, керівники фракцій або не знали настрої, або спеціально пропонували такий варіант розгляду цієї ситуації, щоб сьогодні у нас в залі було протистояння. Іншого тут немає.

Будь ласка, Катерина Ващук.

 

10:59:56

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги народні депутати, шановні радіослухачі!

Учора ми мали можливість зустрітися з усім блоком уряду, фракція була майже в повному складі поставити  всі запитання.

Окрім того, на сьогоднішній день наша фракція напрацювала проект постанови, який передбачає додаткові заходи щодо подолання тої ситуації кризової, яка склалася з цінами. Цей законопроект зараз буде розданий, він ще учора розданий керівникам фракцій, які були присутні на засіданні.

Другий момент. Ми сьогодні представили цілий пакет законопроектів і автори, депутати нашої фракції, які конкретними діями можуть допомогти подолати ситуацію. Ми абсолютно переконані, що чим більше ми будемо кричати, а не діяти, тим ми гіршу зробимо ситуацію з цінами. Нам треба негайно прийняти конкретні дії. Всі це розуміють, але гратися на чужій біді - некоректно. Треба виправляти ситуацію ділом.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Станіслав Гуренко, Симоненко. Ну тоді давайте хтось один, давайте визначимося. Потім - Вінський.

 

11:01:18

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, фракція комуністів, голова Комітету з економічної політики.

Шановний Володимире Михайловичу, я хочу привернути вашу увагу ось до чого. Справа в тому, що міністр ні у своїй інформації, ні у відповідях на питання не відповів на головне питання - скільки хліба є в державі, куди поділися 40 мільйонів тонн хліба? І тут не пошуки винних, і не треба, Катерино, нам говорити, що це чужа біда - це біда наших виборців. А вже якщо пішло про законопроекти, то скажіть, будь ласка, яке відношення має нульова ставка на мелясу для спирту до порятунку сільського господарства, який ви теж подали?

І тому, Володимире Михайловичу, я хочу, щоб тут була ясність. І радіослухачі, і виборці наші знали, відповіді на головне питання - який баланс сьогодні хоча б харчового зерна - Верховна Рада не отримала. І через два тижні, коли Верховна Рада буде у відпустці, можна говорити все, що завгодно.

Так я повинен сказати, от тут сидять люди, які працювали і при тоталітарному режимі. На 1 липня в Україні знали з точністю до 100  тисяч тонн, скільки буде хліба. А ви не знаєте сьогодні до мільйону! І розказуєте, що ви проводите якусь політику. Володимире Михайловичу, це слідство, це наслідок того, що відсутня будь-яка економічна політика в державі. І досить спиратися на минулі уряди. Новий уряд працює шість місяців, пора відповідати.  Спасибі.

 

ГОЛОВА. Симоненко. Підождіть, ну, що це таке. Знову руки тягнуть.

 

11:02:59

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я, як і вчора, ще раз наголошую на тому, що вимагав від уряду вчора, дати чітку відповідь: яка проводиться політика щодо регулювання цін і захисту наших виборців?

Про що йде мова? Сьогодні підняли ціни різко на хліб, на хлібобулочні вироби, завтра, і це вже зрозуміло, різко будуть підвищуватися ціни на м'ясо і на молоко, бо велику рогату худобу вирізали, не визначивши, так скажемо, політику держави відносно того, як сьогодні підтримується село, щоб сівообороти змінювалися, щоб була кормова база забезпечена, щоб, так скажемо, поголів'я племінне було поновлене і багато чого іншого.

Тому, Володимире Михайловичу, за цим стоїть доля України. І якщо сьогодні ми не розберемося в причинах, які призвели до такого стану, то завтра знову комерційні ділки, які сьогодні за підтримкою уряду практично наживаються на цій ціні. Завтра які б там резерви не кидали, два тижні ще ціни будуть високі.

І на останнє...

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Вінський.

 

11:04:17

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський, фракція Соціалістичної партії України. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Виступ Прем'єр-міністра не зняв питання, а добавив питання. Це абсолютно очевидно. Зрозуміла його позиція, що він хоче з цим боротися. Але незрозуміло, чи ця боротьба буде ефективною. Я не бачу сьогодні реальних механізмів, як уряд має повернути ціни на стан 1 січня? Чи є цей настрій, чи немає цього настрою? Ключове питання, яке сьогодні у населення України має бути, відповіді на нього немає. Ціни вернуться назад, чи ціни такі будуть назавжди? Якщо ціни залишаються назавжди, то всі наші тут розмови в залі нікому нічого не варті.

Я думаю, що Прем'єр-міністр зробив добрий жест, коли ................ давати відповідь на питання. Я думаю, що тепер більшість зрозуміла можливо, чуть глибше цю ситуацію, бо мені показалось, що вони взагалі-то не розуміють цю ситуацію, очевидно, у них інші інтереси, інші тенденції серед більшості.

Володимире Михайловичу, я вважаю, що ситуація вимагає все-таки обговорення і чіткого плану дій. І ми не маємо право...

 

ГОЛОВА. Дякую.

Іван Бокий. А це по чому йде? По чому це йде? Ну ви хочете, так треба почекати черги.

 

11:05:32

БОКИЙ І.С. Шановні колеги, шановний Вікторе Федоровичу! Все-таки, як би там не було, Віктор Федорович, ми не одержали відповіді на головне запитання: коли ціни повернуться хоча б на квітневий рівень? На жаль, такої відповіді ви не дали. Це - раз.

Друге. Ми не можемо все-таки, не маємо права піти на канікули, поки не розв'яжемо це питання, яке не є чужою бідою. Можливо, це - чужа біда для тієї жінки, яка тут говорила, що це хтось наживається на чужій біді. Якраз ніхто ж не наживається і нема кому наживатись на чужій біді. Це - біда наша загальна, це - біда нашого народу. І ми не можемо просто так узять і по середині зупинитися. Тому я думаю, що це питання сьогодні потребує серйозного обговорення, а уряд повинен все-таки чітко і точно сказати, яка буде його не тільки стратегія, а й тактика в найближчі дні для того, щоб ситуацію стабілізувати не на тому рівні, який сьогодні досягнуто, а на квітневому рівні.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Так, Валерій Павлович Пустовойтенко, фракція НДП.

 

11:06:44

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Я дякую за надане слово, хотів би подякувати Віктору Федоровичу за те, що він погодився відповідати на запитання народних депутатів України і хочу зразу внести пропозицію: ми ціни можемо поправити тільки єдиним - наявністю зерна або борошна в Державному резерві або взагалі його наявність. Тому я пропоную вирішити наступне питання: значить. відмінити рішення про виділення 600 млн. гривень, які підуть на погашення кредитів, які будуть брати сільгоспвиробники в сумі 600 млн. гривень, додатково вирішити питання виділення 200-400 млн. гривень і звернутися до міжнародного співтовариства, щоб борги на наступний рік, зовнішній борг наш збільшується, щоб мінімум 200 млн. доларів нам як-то відстрочили борги і направити їх на  закупівлю хліба. Сьогодні почали збирати врожай, і поповнити держрезерв. Це дасть  можливість стабілізувати ціни на ринку, мати наявність хліба в державному резерві і зняти питання, які перед нами ставлять наші виборці. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Раїса Богатирьова, потім Добкін.

 

11:07:56

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Фракція "Регіони України", Богатирьова Раїса.

Шановні народні депутати, я хотіла б, щоб ми розмежували сьогодні декілька моментів.

Перше. Ми мусимо з вами констатувати, що напротязі цих тижнів уряд постійно інформує і громадян, і народних депутатів не тільки про ситуацію, але і про заходи, які він вживає. Тобто треба сьогодні сказати: для наших громадян, наших з вами виборців, що уряд ситуацію контролює. Це перше.

По-друге. Ми з вами вчора, з керівниками фракцій, домовлялися, що коли буде віце-прем'єр-міністр Кириленко Іван Григорович доповідати сьогоднішні законопроекти з питань агропромислового комплексу, він деякі відповіді поглибить, посилить і таке інше.

І по-третє. Для того, щоб можна було нам з вами допомогти, як ми обіцяли уряду, в прийнятті сьогодні рішень, ми мусимо сьогодні розглянувши, і прийнявши завтра закони, на наступному тижні в п'ятницю, або  в середу, заслухати проміжну інформацію  аграрного сектору уряду.

Прошу підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВА. Михайло Добкін, будь ласка.

Ми домовлялися, що буде інформація віце-прем'єр-міністра, якщо не буде виступати прем'єр-міністр. Я просив би цю точність внести.

 

11:09:10

ДОБКІН М.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты.  В связи с тем, что рассмотрение первого вопроса сегодня затянулось, я просил бы, Владимир Михайлович, если это возможно, поставить на голосование вопрос, чтобы проголосовали за продление сегодня работы, чтобы  мы успели рассмотреть все остальные вопросы, внесенные в повестку дня.

 

ГОЛОВА. Дуже мудре рішення. Я ставлю на голосування пропозицію Михайла Добкіна, щоб ми продемонстрували сьогодні своєю практичною роботою, і будемо працювати до того часу, поки не розглянемо розклад засідання. Перевіримо. І я оголошу тоді зразу всім, щоб чули.

Будь ласка, прошу голосувати.

 

11:10:08

За-132

На табло, будь ласка, висвітіть. Так, будь ласка, Олег Білорус.

Я маю право поставити пропозицію на голосування. Я її поставив. Не прийняли? Не прийняли. Все. Я прошу, Валентин Григорович! Я  прошу уваги!

 

11:10:22

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! громадяни України зацікавлені в повній, детальній дискусії в обговоренні цього головного сьогодні, найгострішого питання. Тому від імені ряду фракцій я пропоную: виділити час і дати кожній фракції 3 хвилини, щоб кожна фракція висловила свої рекомендації, вимоги і побажання, щоб громадяни України знали, які позиції, які рекомендації сьогодні будуть спродуковані у Верховній Раді, ці останні надії нашого  стражденного народу.

Дякую. Прошу поставити на голосування. 3 хвилини по представнику.

 

ГОЛОВА. Я ставив вже тричі на голосування цю пропозицію. Давайте будемо тоді... Якщо треба, я ще 5 разів поставлю їх. Але давайте працювати.

Так... Симоненко, репліка.

 

11:11:36

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Володимире Михайловичу, я просив би врахувати і думку нашої фракції, що ми наполягаємо на обговоренні інформації Прем'єр-міністра щодо конкретних дій і заходів уряду. І для того, щоб з'ясували ми, по-перше, причини, а, по-друге, чітко визначилися: а що все ж таки залежить від Верховної Ради, а що повинен зробити уряд. А не сьогодні формально тільки, так скажемо, звітуватися начебто про конкретні дії, але ніяких заходів не вживається для того, щоб навести елементарний порядок у державі. Прошу обов'язково обговорення.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте таким чином поступимо. Оскільки те, що вчора домовилися керівники депутатських груп і фракцій, сьогодні ви фактично зруйнували і ми, по суті справи, безплідно використали 1 годину 10 хвилин, замість того щоб прийняти відповідне рішення, я ще раз хочу підкреслити: керівники фракцій домовилися і прийняли рішення. І пропозиція була  керівників фракцій. Я тоді ставлю ще раз на голосування пропозицію, щоб зараз дати можливість виступити представникові кожної фракції протягом трьох хвилин, після того будемо працювати. Прошу народних депутатів визначатися.

 

11:13:04

За-208

По фракціях. Також по фракціях я попрошу дати, як хотіли працювати. Шановні колеги, заспокойтеся, будь ласка.

Оголошується до розгляду... Ну, що ви пропонуєте зробити? Я голосував тричі, досить Петро Миколайовичу, у нас крім фракції є ще інші. Будь ласка, не ставте мене  у незручне становище. Давайте працювати. Парламент не прийняв... Ми домовлялися, ще я раз говорю, шановні колеги, що ми сьогодні  приймаємо і завтра відповідні рішення, у наступну середу ми слухаємо інформацію, що конкретно зроблено. Зараз це будуть тільки загальні розмови. Вони потрібні нам? Нам потрібен результат. Буде зараз обговорення, всі будуть виступати, будуть говорити про свою позицію. Да не треба, Петро Миколайович.

Я пропоную таким чином: переходимо до розгляду проектів  законів і при розгляді давайте будемо виступати і висловлювати свою позицію. Я ще раз можу поставити,  я ще раз можу раз поставити на голосування, Петро Миколайович. Я прошу голову  регламентного комітету сказати, чи дотримується тут регламент. Я ще раз говорю,  є воля, не треба давити, завтра ви будете давити щось інше, є воля парламенту. ............я не буду давати слово, є воля парламенту і дотримуйтеся волі парламенту. Ні, я закрию зараз  засідання.  І досить... Я прошу вас, більше не буде і слова. Все. Я закрию засідання і виступлю  на телебачені, і скажу, як ви вболіваєте за український народ всі разом взяті. От і все.  Ви виступили більше, ніж потрібно, сьогодні. Вже все сказали. Так тоді буде час, будете обговорювати.

 Я говорю ще раз, я поставлю на голосування, після того закрию засідання. От і все. Давайте  працювати, ніяких не буде ще раз. Все, заспокойтеся.

Я ще раз ставлю на голосування для того, щоб відвести час для виступу  представників депутатських груп і фракцій по 3 хвилини. Прошу, визначайтеся.

 

11:15:47

За-200

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Олександр Мороз.

Так що, потрібен процес, чи потрібен результат? Я переконаний, потрібен вам  процес всім разом.

Олександр Мороз, будь ласка.

 

11:16:06

МОРОЗ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні представники більшості! Вчора на нараді з участю Прем'єр-міністра і відповідальних за аграрний сектор ви, очевидно, помітили, що  представники і опозиції,  і  представники більшості нічого бурного, поганого  не радили уряду, але обговорення сьогодні коротеньке, висловлення пропозицій від всіх представників фракцій було б корисно і для суспільства, щоб заспокоїти громадськість, і, з іншого боку, було б  корисно для уряду при прийнятті конкретних рішень. Тут немає ніякої спекуляції на проблемі, але вона надзвичайно гостра, і ви це добре знаєте, особливо депутати-мажоритарники, зустрічаючись сьогодні в областях.

Як можна говорити, що уряд контролює ситуацію, це  ніби-то звинувачувати його в тому, що він підвищив ціни, скажемо, на круп'яні культури в  6 разів. Це ж елементарні речі. Давайте коротко, без надриву,  тим паче, що більшість цих бід не є наслідком діяльності нинішнього уряду. І це було б абсолютно коректно зроблено, корисно для справи.

Поставте ще раз на голосування, нехай більшість підтримає цю пропозицію, і вкінці кінців це була процедура, а не  ..........рішень.

 

ГОЛОВА. Дякую. Я, шановні колеги, зацитую для того, щоб не звинувачували, виступ  Олександра Олександровича Мороза на Погоджувальній раді. Це ваша була пропозиція, Олександре Олександровичу.

15 хвилин заслухати інформацію Прем'єр-міністра. Шановні колеги, а тепер ви пропонуєте зовсім інше. Я цитую: "Треба, щоб все-таки завтра була інформація з цього приводу. У нас є політична ситуація, не тільки економічна. Тому я ще раз повторюю свою пропозицію, нехай Прем'єр-міністр 15 хвилин скаже, що повинен сказати і все". Сказали.

Я ставлю ще раз на голосування. Після того переходимо до роботи.

По три хвилини на виступи від фракцій з приводу ситуації в АПК. І давайте ж будемо дотримуватись, ви зверніть увагу, що це все робиться демократично.

 

11:18:20

За-213

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. І зверніть увагу, що я голосував. Зачитаю зараз, одну хвилинку. ...

Інформацію, будь ласка, ще раз на табло дайте.

Я читаю тільки "за":

"Наша Україна" - 97, комуністи - 57, "Регіони України" - 0, "Промисловці і підприємці", "Трудова Україна" - 0, соціалдемократи - 1, "Демініціативи" - 1, СПУ - 20, "Європейський вибір" - 0, "Народовладдя" - 0, Блок Юлії Тимошенко - 16, Аграрна партія -13, НДП - 0, "Народний вибір" - 0, "Позафракційні" - 8.

Шановні колеги, я думаю, що ми будемо обговорювати законопроект і у нас буде можливість виступити. Ми, по суті справи, і так ведемо обговорення. А зараз давайте послухаємо інформацію  Голови парламентської делегації в ПАРЕ - Бориса Ілліча Олійника. І далі перейдемо до законопроектів. Досить процедури вже. Вже немає з процедури. А, цього? Будь ласка. Сергій Головатий.

 

11:19:34

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голове парламенту і шановний пане Голово делегації!

Я не бачу в урядовій ложі Міністра закордонних справ. Чи ви вважаєте, що процедура розгляду цього питання обходить  Міністерство закордонних справ і парламентська делегація до Страсбургу їздить на пляж?!

Я задаю це питання в зв'язку з тим, що представництво України в Страсбурзі, очолюване пані Станік, на яку немає управи навіть міністр закордонних справ, вдалося до безпрецедентного випадку. Я хочу поінформувати парламент України, народ України, і уряд України, в тому числі міністр закордонних справ, яку обурену реакцію у керівних колах Ради Європи викликали дії представництва українського у Страсбурзі.

Тому я вважаю, що міністр закордонних справ повинен бути тут, слухати звіт делегації і, відповідно повинен чути, що робиться у його відомстві.

 

ГОЛОВА. Шановний колего, Сергію Петровичу, шановні народні депутати! Міністр закордонних справ зараз перебуває у Криму, там відбувається самміт... А, є вже? Значить, не відлетів, а він мав відлітати  зранку сьогодні.

Крім того, шановні колеги, присутній Прем'єр-міністр України, який керує урядом. Я думаю, цього достатньо.

Щодо ситуації з нашим представництвом, я прошу дати доручення, підготувати доручення до міністерство і Кабінету Міністрів з тим, щоб вивчили цю ситуацію і ми могли б поінформувати народних депутатів.

Будь ласка, Борисе Іллічу.

 

11:21:06

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую, нарешті. Шановні колеги, тепер - до хроніки подій.

Як ви знаєте, 23-27 червня цього року у місті Страсбург відбулася сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи, в роботі якої взяли участь члени постійної делегації Верховної Ради України: Олійник, Раханський, Гладій, Головатий, Жеваго, Карпов, Костенко, заступники членів делегацій Бабурін та Шибко. З-поміж основних питань черги дня назову, зокрема, внесок Європейського банку реконструкції та розвитку в економічній розвій у Центральній та Східній Європи, Рада Європи та конвент щодо майбутнього Європи, загрози для діяльності Міжнародного кримінального суду сфери, в яких не може бути застосована Європейська конвенція з прав людини, сільське господарство та розширення Європейського Союзу, діяльність Міжнародної організації з міграції, фундаментальні права і свободи греків-кіпріотів та маронітів у Північній частині Кіпру, колонізація окупованої частини Кіпру турецькими колоністами, міграція, пов'язана з торгівлею жінками і проституцією, торгівля людськими органами в Європі становище палестинських біженців, політичні в'язні в Азербайджані, права осіб, що утримуються в США, в Афганістані та на базі Гуантанами. Поза тим перед членами Асамблеї виступили президент Словацької Республіки Шустер, президент банку Лем'єр, голова комітету міністрів Ради Європи, міністр закордонних справ Молдови Дудау.

23 червня на засіданні бюро було заслухано доповідь незалежного експерта з правових аспектів справи Гонгадзе Крюгера за результатами своєї роботи в рамках одержаних від бюро повноважень. Визнавши, що раніше в процесі розслідування справи Гонгадзе було допущено низку помилок, доповідач наголосив, що на його думку ситуація покращилася після призначення Генпрокуром України Піскуна. Подякувавши експертові, я, однак, висловив сумнів стосовно його твердження про закриття справи.

Раханським і Олійником, і іншими було ініційоновано поправку до проекту резолюції про внесок Європейського банку реконструкції та розвитку в економічний розвиток в Центральній та Східній Європі. У поправці запропоновано, аби Асамблея звернулася до банку із закликом терміново забезпечити кредитування Фонду укриття на Чорнобильський АЕС та добудову компенсуючих на Хмельницькій і Рівненській станціях відповідного Тафського меморандуму 1995 року.

Окрім того, як офіційний документ в Асамблеї було оприлюднено підготовлену Раханським та підписану ще 23 членами ПАРЕ, в тому числі Костенком, Олійником, іншими письмову декларацію-заклик ПАРЕ до ООН, до урядів держав Великої Сімки Європейського союзу та банку щодо забезпечення з боку цих інституцій належної науково-технічної та економічної допомоги Україні в якнайшвидшій ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

В обговоренні доповіді сфер, в яких не може бути застосована Європейська конвенція з прав людини, взяв участь Віталій Якович Шибко. У дебатах по доповіді "Внесок Європейського банку до економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи", в яких взяли участь Раханський, Гладій, Костенко, вони висловили занепокоєння щодо зволікання банком фінансової допомогою країні у побудові нового саркофагу на ЧАЕС та добудові компенсуючих потужностей на Рівненській і Хмельницькій.

Гостре обговорення відбулося щодо кіпрської проблеми. У своїй резолюції асамблея звертається до турецької кіпріотської адміністрації та Туреччини з проханням покласти край "аттомо-бразе" стосовно греків та маронітів ліквідувати наслідки експропріації, яку зазнало це населення, забезпечити свободу отримання освіти та реалізації права на віросповідування.

Під час обговорення питання "Позитивний досвід автономних регіонів як джерело натхнення для розв'язання конфліктів в Європі" виступив Раханський. Асамблея розглянула в порядку термінових дебатів питання загрози діяльності міжнародного кримінального суду. Практично всі дискутанти підкреслювали необхідність забезпечення ефективної роботи новоствореного міжнародного кримінального суду, переважна більшість висловлювала жаль за приводу небажання нинішньої адміністрації Америки підписати статут з цього суду, а також запровадженої в США практики укладення двосторонніх угод з країнами, що приєдналися до статуту.

По розгляді доповіді "Становище палестинських біженців" асамблея ухвалила резолюцію та рекомендацію, в яких зокрема просить уряди Ізраілю та Палестинської автономії, не використовувати біженців у політичних цілях, рекомендує комітету міністрів закликати країни-члени РЄ підтримати ідею створення спеціального фонду Організації Об'єднаних Націй для палестинських біженців та передбачити у своїх національних бюджетах внести до нього.

Проблему Ради Європи та конвент щодо майбутнього Європи, було розглянуто за процедурою надзвичайних дебатів після 16-ти місяців напруженої роботи, конвент  нарешті дійшов згоди щодо проекту Конституції для розширеної Європи. Доповідач  пан Галос, як позитив відзначив, що проект Конституції містить правові підстави для приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини та розширення співробітництва з Радою Європи в усіх галузях діяльності.

У доповіді права осіб, які утримуються США в Афганістані та на базі Гуантанамо, зазначалося, що протягом багатьох місяців після закінчення конфлікту в Афганістані, в американських військових установах утримується подан 600 осіб з різних країн світу. Серед них є діти віком 13-15 років.

Асамблея  висловила занепокоєння щодо нелюдських умов у в'язницях вважаючи, що подальше утримання бранців без чітко визначеного статусу, є незаконним і неприпустимим .

У цьому зв'язку парламентарі звернулися до США з проханням привести умови утримання вищезазначених осіб у відповідність до існуючих міжнародних норм, надати їм статус військовополонених. З цього питання виступив Борис Олійник.

25 червня відбулися зустрічі заступника голови постійної делегації Раханського з Генсеком Ради Європи Швімером та Генсеком ПАРЕ    ...........Я, зрозуміло, шановні колеги, виклав лише дещицю з тієї насиченої програми, над якою ми працювали щоденно з 8-ї ранку до 20-ї, а то і пізніше, бо ще ж була робота в комітетах і політичних групах та перемови в кулуарах.

Повний звіт делегація подасть установленим чином для ознайомлення всього депутатського корпусу. Висновки наші такі: постійна делегація працювала злагоджено, цьому сприяли постійне представництво України та секретаріат делегації.

Оскільки у зв'язку з внесенням до порядку денного вересневої частини сесії ПАРЄ вводиться питання про стан виконання Україною обов’язки і зобов'язань, вважаємо за найближчий час пріоритетними завданнями - розгляд та ухвалення нових Кримінально-процесуального та Цивільно-процесуального кодексів. З метою оперативнішого висвітлення в засобах масової інформації роботи народних депутатів під час сесії пропонується збільшити чисельність групи парламентських журналістів.  Для забезпечення ефективної роботи постійної делегації Верховної Ради під час сесії ПАРЄ вважаємо слушним покращити технічне оснащення кімнати постійного представництва.

Думаю, що на часі, який залишилось, мої колеги по делегації, якщо вони захочуть, можуть доповнити. Я ж вам дякую за увагу. І скажу, що, не захищаючи Прем'єра, все-таки він настільки мало працює, що навіть не встиг посіяти. Треба питати з тих, що посіяли вітер, а тепер хай пожинають бурю. Дякую за увагу.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Але ж, Борисе Іллічу, будь ласка, надайте письмово ваші пропозиції щодо покращання роботи в Раді Європи.

Будь ласка, Сергію Петровичу Головатий.

 

11:32:34

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний  пане Голово, шановні  народні депутати, користуючись тим, що я порушував питання процедури і присутніх мені законних  справ у ложі уряду  я хочу поінформувати керівництво парламенту, народних депутатів і міністра особисто  про той випадок, який стався під час цієї сесії.

Шановний Анатолій Максимович,  Борис Ілліч згадав про доповідь пана  Крюгера, бюро по справі Гонгадзе. Доповідь пана Крюгера як експерта, який вивчав юридичні питання, слухалася у понеділок вранці. Після цього українське представництво, яке очолює відома вам пані Станік, і на яку ви не маєте управи і готуєте зараз уже на відпочинок  у Берн, але у ранзі посла, вони поширили цю доповідь в Україні, на якій  стоїть гриф "....................", гриф секретності. І українські засоби масової інформації поширили  в українському суспільстві  три речі чи дві, що  доповідь Крюгера була затверджена бюро, що Рада Європи  надалі довіряє Генеральному прокурору Піскуну у цій справі, оскільки він зробив великий ривок вперед порівняно з Потебенько, і що Рада Європи рекомендує Піскуну закрити кримінальну справу Гонгадзе.

Але, вибачте, це повна брехня. Я мав  зустріч з Президентом Асамблеї паном Шідером у п'ятницю вранці. Він був обурений тим, що українське представництво поширило у світі доповідь, на якій  гриф секретності. Це перше. Тому що доповідь була прийнята бюро до відома, і в ній не було ніякого схвалення діяльності  Піскуна, у ній ніякого не було рішення про те, що надалі Рада Європи буде посилатися тільки на інформацію Генпрокурора Піскуна. У цьому схваленому документі не було ніяких висновків щодо необхідності закриття справи Гонгадзе. Це є безпрецендентний випадок. І в цій ситуації я думаю, що ви повинні  подумати, чи треба  ще більшої ганьби. Ви прекрасно як кадровий дипломат, стільки років провели, ви знаєте, що значить пляма на представництві поширити інший документ іншої організації, до якої ніякого відношення представництво не має. Це ганьба, це, дійсно, ганьба. І подумайте, чи потрібен такий посол тепер у Швейцарії.

А тепер до народних депутатів і до засобів масової інформації. Рада Європи не довіряє Генеральному прокурору Піскуну, такого положення немає. Рада Європи не збирається  закривати свій контроль над справою  Гонгадзе. І зараз  лідери політичних груп Парламентської Асамблеї разом з головами комітетів думають про те, яким чином забезпечити подальший контроль Ради Європи і Парламентської асамблеї над бездіяльністю Генеральної прокуратури України впродовж двох років по розслідуванню справи Гонгадзе. І у вересні місяці під час слухання українських зобов'язань однозначно це  питання буде піднято, і Рада Європи надалі забезпечить свій  власний контроль. Але  мене дивує, що власний Український парламент за рік  своєї діяльності, так би мовити, по російські кажучи, " не удосужился" заслухати бодай і Генерального прокурора, і свою парламентську комісію. А в чому ж такі великі успіхи прокурора Піскуна у цій справі, і де ж вона на кінець?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давайте працювати.

Переходимо до розгляду наступних питань порядку денного.

Георгію Омеляновичу, будь ласка,  давайте заспокоїмося.

З місця одну  хвилину. Мікрофон Омельченка  Григорія Омеляновича. Будь ласка, мікрофон Омельченка.

 

11:36:00

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко, голова Тимчасової слідчої комісії.

Я дякую Сергію Головатому, члену слідчої комісії, який висвітлив питання щодо діяльності Генерального прокурора Піскуна, неспроможності Верховної Ради України, незважаючи  піврічне вимагання заслухати інформацію Генерального прокурора  і слідчої комісії про хід обставин вбивства Георгія Гонгадзе. Ще раз наголошує те, що сказав вчора. На минулому тижні у вівторок Піскун заявив мені, як голові слідчої комісії, цитую: "Встановлені учасники викрадення і вбивства Георгія Гонгадзе, а також два учасники вбивства Ігоря Александрова". І ще одна фраза: "Я  дотримався свого слова, коли пообіцяв розкрити вбивство Георгія Гонгадзе". На моє запитання, як голови слідчої комісії: " Коли ви, пане Генеральний прокурор, офіційно проінформуєте про це Верховну Раду і слідчу комісію?" - Піскун відповів: "Коли це буде необхідно".

Це викликало у мене, шановний, Геннадію Васильовичу, велике обурення як народного депутата. Адже  Генеральний прокурор починає діяти якоюсь політичною доцільністю чи необхідністю.  Я  знову прошу, вимагаю не знаю що, давайте до канікул заслухаймо інформацію Генерального прокурора про хід розслідування кримінальної справи щодо вбивства Георгія Гонгадзе і Ігоря Александрова, обговоримо цю інформацію і заслухаємо інформацію слідчої комісії. Уже пройшов рік. Тоді виникає запитання: для чого ми створили слідчу комісію? Будь ласка, давайте на цьому тижні, або максимум - на наступному тижні заслухаємо цю інформацію.

Тим більше, що не потрібно, згідно Регламенту, це питання голосувати для включення до порядку денного. Дякую вам, Генадію Васильовичу, за надане слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що  стосується цього питання, про слідчу комісію з вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, дійсно, ваша Тимчасова слідча комісія ставила це питання на Погоджувальній раді, це включено до порядку денного. Але ж ми повинні проголосувати. У нас на завтрашній день це питання стоїть. Якщо ми дійдемо до цього, давайте будемо голосувати.

Шановні колеги, я пропоную зараз перейти до розгляду наступних питань порядку денного. Але ж ще раз хочу звернутися до Бориса Ілліча Олійника, будь ласка, надайте свої пропозиції щодо покращання роботи в Раді Європи.

Колеги, давайте ми з вами порадимося. Проект закону 3602 і 3649-д стосується нульової ставки. Якщо  ми з вами в блоці будемо розглядати ці два проекти закону, тобто ми заслухаємо голову підкомітету Терещука, першого заступника Голови Комітету з питань фінансів Цушка, Юхновського Олега Іванович. І потім перейдемо до обговорення обох питань. Немає заперечень?

Будь ласка, проект закону "Про порядок ввезення в Україну продовольчого зерна у 2003 році",  доповідає голова підкомітету з питань аграрної політики та земельних відносин Терещук Сергій Миколайович. Будь ласка.

Будь ласка, Володимир Олексійович. Лещенко, будь ласка, мікрофон.

 

 11:39:40

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Геннадію Андрійовичу, я звертаю вашу увагу, що зазначені законопроекти не включені в порядок денний сесії. Спочатку треба проголосувати за їх включення, а потім уже розпочинати обговорення.

І ще я хочу сказати, щоби не брати далі слово. Звичайно, всі ці законопроекти, які тут у нас значаться у розпорядку, вони направлені на те, щоб знизити цині на хліб, хлібобулочні, зняти цей ажіотаж.

Тому я пропоную крім тих, що записані, включити також законопроект, поданий народними бюджетами Симоненком та іншими, про мораторій на ціни на хліб та хлібобулочні вироби.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми сьогодні вже обговорювали питання. Якщо є така пропозиція, немає заперечень, давайте ми ще раз проголосуємо з цього питання 3602 і 3649-д. А ще краще, якщо ми весь блок - 3674, 3375, 3022 - це все, що стосується агропромислового комплексу зараз проголосуємо, візьмемо до порядку денного і будемо обговорювати, не гаяти час. Немає заперечень?

Включіть систему "Рада", будемо голосувати.

 

11:41:15

За-219

Може хтось не почув?

Ще раз давайте, включіть систему. Ми визначалися... Голосуємо! Ми визначалися, що першочергово сьогодні розглянемо ці питання, тому проблем не повинно бути.

 

11:41:39

За-332

Рішення прийнято.

Будь ласка. Сергію Миколайовичу, будь ласка, доповідайте. Томич Іван Федорович, будь ласка.

 

11:42:00

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! Цілком зрозуміло, що з метою стабілізації зернового ринку і недопущення зростання цін на хліб необхідно створити умови для насичення ринку зерна. Як реакція, цілком зрозуміло, буде зниження ціни на хліб. Тому з цією метою внесений законопроект 3602 для того, щоб врегулювати і стабілізувати дану ситуацію.

Перш за все, даний законопроект пропонує. Встановити нульову ставку ввізного мита на податку на додану вартість терміном до 31 грудня 2003 року. Даний законопроект комітет розглядав двічі, узгоджували позицію з урядом і міністерством, викликали принципові неузгодження статей другої, четвертої, п'ятої - це що стосується обсягів, і що стосується механізмів квотування.

Узгоджена позиція комітету - у даному законопроекті підтримати законопроект за виключенням даних статей тобто визначений термін не встановлюється, обсяг об'єму ввезення і відповідно до цього порядку надання можливості для завезення зерна. Також  вносяться зміни до статті другої для стенограми в межах обсягів, визначених статтею першою цього закону. Дякую за увагу. Якщо будуть запитання, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Федоровичу, ми домовилися. В одному блоці 3649 ви можете доповісти? А потім два законопроекти, що стосуються нульової ставки, обговорити. Будь ласка. Зараз доповідь закінчать, і будуть питання.

 

ТОМИЧ І.Ф. Законопроект 3649, де про проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції щодо нульової ставки ввізного мита", відповідно до Регламенту комітет не розглядався, позиція особисто моя з даного законопроекту, що стосується  ввезення меляси далеко це питання не на часі і його розглядати не варто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Позиція комітету зрозуміла.

Будь ласка, запишіться на запитання. Висвітіть, будь ласка.

Йосип Вінський. Наступний - Шурма.

 

11:44:58

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський, фракція Соціалістичної партії України. Що стосується законопроекту щодо меляси, це просто спекуляція на бідах. І треба просто назвати поіменно, щоб пані Ващук і пан  ...... просто нахабно використовують ситуацію для вирішення своїх приватних інтересів. Так не можна взагалі діяти в такій ситуації, яка сьогодні складується в державі.

Що стосується законопроекту 3602. У мене таке запитання. Чому в законопроекті передбачено тільки 2 мільйони тонн. Україні не вистачає 7 мільйонів тонн. Все одно ми їх мусимо завозити. Мова йде про те, що ми повинні вирішити питання раз і назавжди. Бо якщо ми завеземо зараз два, а потім знову будуть спекуляції, бо їх не вистачить цих два, щоб покрити всі потреби по зерну, і ситуація не буде вирішена. Це означає, що ми їх нічого по суті не вирішили, просто на високій ціні люди будуть спекулювати.

І наступне питання. Ми говоримо про завезення зерна, але не говоримо про ціну, по якій воно буде реалізуватися. Якщо ми даємо пільги ввізні, мито і ПДВ, то повинна бути жорстко регульована ціна продажі на це зерно. У цьому законопроекті цього немає. Це означає знову ж таки, що ми завеземо з пільгами, а продамо на ринку по шість гривень. І від цього людям нічого не поміняється, все одно ціна на ринку буде висока, тому що подавити ситуацію на ринку цією кількістю зерна неможливо. Я хотів би, щоб ви це прокоментували.

 

ТОМИЧ І.Ф. Дякую. Дійсно, питання квот 2 мільйони цілком зрозуміло. Я ще раз підкреслюю, що було принципово, і де виникала дискусія, два, два з половиною, три чи ви називаєте сім. Тому комітет однозначно прийшов до позиції щодо даного питання. Не ставити обмеження у обсягах, ставити обмеження у термінах. Цілком зрозуміло, що до завершення терміну буде зрозуміла ситуація на продовольчому ринку по насиченню зерна, і тоді уряд зможе вийти з пропозицією щодо продовження у разі необхідності даного терміну.

Що стосується цінової політики, то я глибоко переконаний в тому, що якщо ми знімаємо мито 40 євро і врегульовуємо питання податку на додану вартість, таким чином ми  стимулюємо насичення за рахунок імпорту зерна на внутрішньому ринку і за рахунок даних пільг, зерно буде ввезене набагато дешевше, тому ціна відповідно буде на внутрішньому ринку відповідно дешевшою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, репліка Ващук. Ващук репліка, згадувалося прізвище Ващук.

 

11:47:44

ВАЩУК К.Т. Воістину правда: для того, щоб тебе не згадували, треба сидіти в залі, як дехто, нічого не робити. Закону такого про мелясу про обмеження ні Ващук, ні Мартиновський не подавали. Це закон Цушка - представника вашої фракції, дорогі соціалісти! Про мелясу. І тому не перекладайте з хворої голови на здорову. читайте закони, які даєте до залу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Шурмі. Наступний Калінчук.

 

11:48:24

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Прийняття законопроекту та зокрема встановлення на продовольче зерно нульової ставки ввізного мита та звільнення від податку на додану вартість може призвести до ненадходження коштів до державного бюджету України в 2003 року. Пропозиції щодо встановлення на продовольче зерно нульової ставки ввізного мита та звільнення від податку на додану вартість не узгоджується з вимогами статті першої Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої ставки, механізм справляння податків і зборів, і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.

При цьому поданий законопроект не відноситься до законів з питань оподаткування та відповідно не може встановлювати будь-які податкові норми. Прокоментуйте, будь ласка. Дякую.

 

ТОМИЧ І.Ф.  Дякую.

Глибоко переконаний і тому комітет якраз приходив до такого рішення, що пільгові ставки щодо мита і податку на додану вартість не вплинуть на дохідну частину бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Калінчук Василь Антонович.

 

11:49:41

КАЛІНЧУК В.А. Дякую.

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

По-перше, я хотів би відповісти те, що голова комітету сказав, що в бюджеті на цей рік не передбачалося отримання коштів до бюджету від ввезення зерна, тому що ввезення зерна не передбачалось.

По-друге, я дякую колезі Вінському, який випередив десь мене і сказав, що не потрібно встановлювати нам обсяги ввезення зерна. І тому це підтримується.

Але в мене ще є одне запитання. Мабуть, варто нам, Іване Федоровичу, все-таки записати, що механізм регулювання цін на продовольче зерно та порядок контролю за його виконанням встановлюється Кабінетом Міністрів України. Дякую.

 

ТОМИЧ І.Ф. Підтримую, Василь Антонович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексіюк, будь ласка.

 

11:50:25

ОЛЕКСІЮК С.С.

Прошу слово передати народному депутату Черняку.

 

11:50:32

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. Шановний доповідачу, шановні колеги. Мені здається, що ми дещо змістили акцент. Питання не тільки в тому, скільки ми ввеземо зерна: чи 2 мільйони, чи 3, чи навіть 7 мільйонів. Питання в тому, скільки ми вивеземо зерна. Тобто йдеться про необхідність регулювання не тільки імпорту, але й експорту. Якщо ми створимо можливості для закупки зерна, нашого, українського, вирощеного тут, на нашій землі, за низькими цінами і потім їхнього експорту, то ми, скільки б не ввезли, все одно не вистачить.

Тому не можна однобічно підходити до вирішення питання. Треба ставити питання не тільки про імпорт, але й питання про експорт: яким чином будуть врегульовуватись питання експорту зерна. Дякую.

 

ТОМИЧ І.Ф. Щиро дякую.

Ми сьогодні розглядали щойно ситуацію і інформацію Прем'єр-міністра про ситуацію. Ми сьогодні знаємо ситуацію на внутрішні ціни на зерно і зернопродукти. Тому глибоко переконаний, що внутрішня ціна сьогодні по багатьох видах круп переважає світові. Тому однозначно сьогодні буде переважати в цій ситуації імпорт , і створення умов для насичення ринку дасть можливість якраз врівноважити зовнішні ціни і внутрішні ціни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

ТОМИЧ І.Ф.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект Закону про внесення змін до статті 7-ї Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції щодо нульової ставки ввізного мита.

Доповідає перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Цушко. Ми два обговоримо у пакеті. Цушко Василь Петрович, будь ласка.

 

11:52:50

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги, только что уже прозвучала моя фамилия, что этот законопроект подан мною. Законопроект был подан коллегой Калетником, вчера был рассмотрен на нашем  комитете этот законопроект. Мы подали совместный законопроект за подписью четырех человек, который предлагает завозить продовольствием зерно, фуражное зерно, до 1 января 2004 года разрешить завоз без всяких пошлин и квот. По одной простой причине, что у нас когда квоты пошлины, мы создаем приоритеты для одних  групп финансовых, для других делаем их, скажем, ограничиваем или увеличиваем взяткоемкость этих мероприятий. А в связи с тем, что на рынке не хватает зерна, и сегодня обговариволось и говорило  правительство, предложение вот такое: ограничить только в сроке до 1 января 2004 года. Почему до 1 января 2004? К этому моменту будет известно, уже будет видно, какие озимые посевы у нас будут. И до  этого момента можно наполнить рынок.

Касательно мелясы обвиняют все. Я, когда мы подавали  законопроект, базировался на данных Укрспирта и  пищепрома. Это не принципиальный вопрос, я не лоббирую этот вопрос. Если это, действительно, так, сегодня есть .................. хозяйства, пусть подтвердит, тогда можно проголосовать, но тоже предлагается  без обмеження,  единственное ограничение, чтобы оно шло на  государственный спиртзавод, обеспечить  их сырьем.

Но  сегодня представители свеклосеющих районов говорят, что меляса есть у нас Украине, этот пункт мы готовы, я лично как автор этого пункта готов его снять. Вот в чем, в принципе, предложение по вопросу. Касательно мелясы, у меня просьба, чтобы предсетательствующий дал слово министру  сельского хозяйства, выслушать мнение и тогда принять решение.   Спасибо. Мой доклад окончен.

 

ГОЛОВА. Щоб зорієнтуватися, запитання будемо ставити, да? Прошу записатися,  5 хвилин на запитання. А я думаю, що ми в кінці попросимо першого віце-прем'єра...

 

11:53:06

ЦУШКО В.П. Если можно, до этого лучше, чтобы МинАПК сказало свое мнение по мелясе.

 

ГОЛОВА.  Тоді після питання... Будь ласка, запишіться на питання.

Василь Надрага, депутатська група "Народний вибір", будь ласка.

 

_______________. Я з дозволу вашого за Надрагу задам питання.

По-перше. Меляса і зерно на спирт. У нас очікується великий врожай на кукурудзу і на фуражні, на ячмінь ...........  повинні дати ціну, і товаровиробники використають це. Тому  меляса і спирт - це вред для сільгоспвиробника.

Я вас поважаю і хочу, щоб ви самі зняли це питання.

 

ЦУШКО В.П.  Я  вам ответил сразу.  Вопрос был вынесен, я вам сказал, с каких организаций. Если вы  и народные депутаты в зале, именно АПК, считают, что этот пункт снять, не  возражаем, и у нас на комитете не возникало проблем. Мы снимем его, давайте примем по зерну. Нет вопросов.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Євген Кирильчук, фракція  Блоку Юлії Тимошенко.

 

11:55:50

КИРИЛЬЧУК Є.І.

У мене, Василю Петровичу, до вас запитання коротеньке. Може ви знаєте, бо я його хотів задати Прем'єр-міністру і першому доповідачу.  Скільки зерна щомісячно зараз вивозиться з України? Через наші кордони йдуть річкою вагони з зерном. Чи є воно? Українське. Хто його вивозить? Сьогодні ні Прем'єр, ніхто слова не  сказав. І у мене залишився час,  я передаю Вінському слово.

 

ГОЛОВА. Йосип Вінський.

 

11:56:27

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський.  Я, дійсно, помилився попередній раз, коли назвав прізвище Ващук і Матриновського, я приношу вибачення. Просто переклався документ на столі,  я ще раз вибачаюся перед вами.

Але щодо меляси  моя позиція залишається такої. Не можна зараз цю ситуацію вирішувати спільно з зерном. Це різні речі і різний підхід до цих проблем повинен бути.

Василю Петровичу, я вас прошу, ви як автор зніміть пункт тринадцять щодо меляси з вашої постанови, зніміть його сьогодні, бо це, дійсно, є спекуляція на проблемі. А що стосується пункту  дванадцятого, то він, дійсно, у цьому законопроекті, на мій погляд, кращий, ніж у попередньому, тому що він не створює можливостей для корупції. Попередній проект створює такі можливості для корупції.

 

ЦУШКО В.П. Иосиф Викентиевич,  я с вами, давайте, соглашусь, чтобы снять эту проблему с  этого законопроекта, чтобы был принят пункт 12, он необходим сегодня и рынку, и экономике, мы снимаем пункт по мелясе, вы действительно правы, давайте посмотрим, осень, уборка свеклы на Украине. Если и будет дефицит, вернемся к этому в ноябре-декабре. Поэтому я как автор и коллега Калетник с этим согласен, снимаем этот пункт.

Касательно, Евгений Кириллович, вашего вопроса. Я не уверен, что сегодня вывозится украинское зерно, по одной причине, экономической. Я скажу с точки зрения экономической. Сегодня цены на нашем внутреннем рынке выше, чем на внешнем. И я уверен, что выгоднее продать зерно тут, чем вывозить его. Поэтому я не отвечаю за правительство, я ответил вам мое мнение.

А если кто-то вывозит, может свои остатки какие-то. Но я за правительство не могу ответить. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

 

11:58:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний доповідачу, у мене три коротесеньких питання. Вчора була пропозиція заслухати Держмитком і Службу безпеки України, щоб вони доповіли чиї кораблі ще не розгрузилися, а за паперами вже значиться, що вивезено зерно. Ви, мабуть, про це дуже добре знаєте.

Я перед засіданням запитував в аграрному комітеті чи розглядали вони ваш проект. Вони його не розглядали. Я запитував як зупинити оцей ваш пункт 13, який ви пишете, щодо тіньових схем ввозу меляси тільки для промислової переробки на державних спиртових заводах. І пан Калетнік пообіцяв, що ви знімете цей пункт. Але ви сьогодні прийшли виступати і зараз тільки кажете, що ніби-то ви його знімаєте.

Тому у мене питання: скажіть будь ласка, кому буде дозволено ввозити зерно, чи буде дозволено воно Держрезерву? Чи так, як в тому проекті написано, що воно - “Хліб України”. І за якою ціною буде реалізовуватись? Чому ми в законі, раз ми пишемо: "тимчасово дозволити", не пишемо, що реалізовувати зерно може з накруткою 3,  1 відсоток, чи півтора відсотка? Чому ми цього не пишемо? Це спеціальний закон. Дякую.

 

ЦУШКО В.П. Юрий Анатольевич, еще раз повторяю по тринадцатому пункту. Я, действительно, не настаиваю как один из авторов, снимаем этот пункт. И если нужно будет, можно у нему вернуться, потому что сейчас, действительно, не известна еще ситуация со свеклой, можно вернуться к нему осенью.

Поэтому пункт снимается, прошу больше его не трогать. Согласен с вами.  Хотя вчера, вы знаете, несколько было законопроектов, мы максимум сделали, объединили несколько законов у нас на комитете. Поэтому, может быть, и допущена, в спешке допущен ошибка, это закон роздан сегодня, вы знаете, вчера только комитет состоялся касательно нашего.

Касательно, почему рассмотрел наш комитет. Все-таки пошлины, налоги - это приоритет или это прерогатива Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности, но мы всегда прислушиваемся к мнению комитета по АПК. АПК, как рекомендательно, мы всегда к ним прислушиваемся, они одобрили наш подход.

Следующее. Пункт 12, о котором вы говорите. Этот закон разрешает только одно - завозить всем, в том числе ДАК "Хлеб-Украина" не создавать коррупции вокруг вопроса хлеба. Не создавать. Завозить всем, кто хочет, любой субъект предпринимательской деятельности, естественно, соблюдая законодательство перехода через границу и так далее. И освобождаем от пошлины, чтобы не увеличивать еще цену за счет пошлины. Почему? Потому что это зерно оно пойдет на переработку, оно даст нам налоги - НДС, прибыль, зарплату и все остальное.

И сюда писать вопрос государственного регулирования... Это нужно отдельный закон, где мы должны ввести, законом, что цены на то, что вы говорите, на хлеб, например, регулируются государством. Сегодня все действующее законодательство не регулирует цены, может быть, к сожалению. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую, Василь Григорович. Сідайте, будь ласка, час вичерпано.

Калетник, будь ласка, дуже коротко про ваш проект. А потім від комітету я попрошу Ігоря Юхновського. Є Ігор Юхновський? Олег Юхновський, я перепрошую, Олег Юхновський.

 

12:01:49

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хочу порадитися з вами, у нас стільки багато законопроектів і ми часу відвели для обговорення інформації... Як ви дивитеся на те, щоб ми попрацювали, бо у нас же з 16-ї години - робота у комітетах? Не буде заперечень? Я дякую вам за гарячу підтримку. Будь ласка.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги. Я коротко хотів би, я коротко, як автор законопроекту, хотів би доповісти, ну по-перше, що ситуація, яка склалася у нас сьогодні з ажіотажним попитом на хліб, муку, крупи, макарони, вона продиктована як наслідками природно-кліматичних умов минулого року, внаслідок яких ми не зібрали значну частину посіяних площ і врожаю 2002 року, так і залишилось проблемою на 2003 рік значні обсяги площ невиораних, які звичайно ж вплинули на відповідний урожай 2003 року ярих культур.

І зрозуміло, що тут нас багато цьому залі, що рахують себе дуже глибокими аграріями, дуже ми клянемося в любові до свого народу і, що дуже особливо, любимо із всього народу виборців, і прогнозуємо, і по-різному оцінюємо ситуацію аж до прогнозу дефіциту в 10 млн. тонн зерна і до 2-х, до 1,5 млн. тонн. Кожний має право на помилку, кожний має право на такий прогноз, тому що, дійсно. кожний виходить, мабуть, більше із того району чи регіону, де він уже бачив ці відповідні площі, бачив, який формує врожай сьогодні озимі культури і який прогноз можна вже майже з стовідсотковими гарантіями дати по кукурудзі, бо ми вже бачимо все, що в ній закладено і вже послідуючі навіть добрі дощі, вони можуть поправити тільки натуру зерна, але вже вплинути на урожайність, мабуть. суттєво не вплинуть.

Тому я хотів би тільки зіслатись на те, що, дійсно, по потребах нам для України потрібно 27 млн. тонн, в тому числі із виконанням десь на рівні 2 млн. тонн експорту зерна, це по тих контрактах, де, мабуть, дуже серйозна є відповідальність, закладена в ці контракти і, мабуть, хтось, щоб не втратити своє обличчя буде намагатись закупити зерно в Україні і все-таки його експортувати. Тому оцю потребу, яку я називаю, - 27 млн. тонн, це вона порахована разом із двома мільйонами закладених у контрактах на експорт. Ми можемо отримати десь на рівні 22-21 мільйона - це я кажу, я теж не претендую на абсолютну правильність, але десь на такий прогноз виходить та група, з якою я працював, в тому числі і з АПК.

Тому необхідність ввозити нам в Україну десь формується від  трьох до п'яти мільйонів тонн.

В цьому законопроекті ми з колегами намагалися закласти насамперед механізми, які б не формували корупційність і всі інші негативні явища. Тому ніяких обмежень щодо  переліку структур, яким дозволено ввозити, до  переліку хто має і скільки, і видачі різних квот, ми зняли у цьому законопроекті.

Хотів би наголосити ще і дати зразу ж відповідь на ті питання, які вже тут прозвучали, щодо включення сюди і зняття ввізного мита на патоку.

Шановні друзі, я хотів би сказати, що у нас проблема є не тільки з зерном, з хлібом. Це ми про неї сьогодні заговорили, бо це перші симптоми реакції на погодні умови і на можливі прогнози недобору хліба. Але ми з вами, шановні друзі, забуваємо, що сьогодні уже недостаток поточної зеленої годівлі тваринницької галузі призвели до того, що корову в селі можна купити за 300 гривень - це  чотири з половиною центнерів живої ваги і 50 копійок кілограм за живу вагу. Тому це   вже теж є симптомом до того, чим ми маємо протримати, прогодувати і зберегти тваринницьку галузь виробничого всього потенціалу агропромислового комплексу України.

Ось саме це призвело до то, що ми врахували, що основним видом годівлі в цьому році, аби протримати наше поголів'я в Україні і не скинути його - це буде як 10-15 років тому: солома з жомом і з патокою. А відтак, ми залишаємо спиртову галузь саме технічних і високооктанових кисневмістних добавок без сировини. Тому я це пояснюю з яких саме ми виходили джерел формуючи сюди і ввезення патоки. Але з огляду на пропозиції народних депутатів, і на підозру, що це має бути горілка, хоча  я як фахівець хочу сказати, що не дай Бог пану Вінському випити горілку з патоки. Її роблять тільки бомжі, мішаючи веслом із каналізаційною водою.

Тому, я думаю, що як автор я знімаю останню позицію по патоці, хоча я підтверджую слова Василя Петровича Цушка, що будемо жити, ми повернемося ще до цього осінню. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Олег Юхновський, будь ласка, від комітету дуже коротко. І перейдемо до обговорення.

 

12:07:50

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет, на жаль, не зміг розглянути проект закону 3649-Д, оскільки він зареєстрований лише пізно увечері і до комітету не надходив. Але сьогодні у робочому порядку ми проконсультувалися практично з усіма членами комітету в сесійному залі. Більшість членів комітету все-таки погоджуються з цією думкою, що проект можна прийняти 3649-Д про внесення змін до статті 7 Закону "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" можна прийняти за основу за виключенням пункту 13 статті 7, якою передбачено пільгове ввезення на митну територію України меляси. Щойно ця пропозиція узгоджена і з автором проекту Григорієм Миколайовичем. Григорій Миколайович, ви погоджуєтеся, що ви знімаєте пункт 13 статті 7?

Тому пропозиція наша наступна, що в такому вигляді проект можна прийняти за основу. Але є декілька питань, які ще не узгоджуються з проектом попереднім, який ми обговорювали, проектом, внесеним народним депутатом Сігалом, що стосується порядку справляння податку на додану вартість при імпорті зерна на території України. Я думаю, що доцільно було б, Володимире Михайловичу, доручити нашому комітету, Комітету з питань фінансів і банківської діяльності спільно з урядом відпрацювати узгоджений варіант до завтра якраз по цій позиції, вийти з узгодженим варіантом і проголосувати завтра проект закону в цілому. Взявши за основу, ще раз наголошую, проект 3649-Д за виключенням пункту 13 статті 7. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, шановний колего. Будь ласка, Сергій Рижук, міністр АПК.

 

РИЖУК С.М.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Ми дуже підтримуємо ті пропозиції, які висловили зараз народні депутати і насамперед народний депутат Вінський стосовно того, що нам потрібно відділити основну проблему від інших, не підтягувати. Перше, що мова має йти про завезення продовольчого зерна, насамперед. Друге. Не обмежувати кількість цю квотами, щоб не вдаватися до розподілів, до бюрократичної волокити і так далі. Третє. Можливо, це вже в другому читанні. Не вдаватися до обмеження до 1 січня, оскільки основні масштаби, обсяги завезень можуть припасти на післяжнивний період, і це може в певній мірі знизити ціну на внутрішньому ринку свого власного зерна.

Таким чином, ми просимо Верховну Раду саме в такий спосіб підійти, щоб, прийнявши без будь-яких обмежень, завозити продовольче зерно, з тим щоб було найбільше операторів, не спеціально визначених, там, міністерств ...........на ринку, щоб була конкуренція, і, таким чином, були доступні ціни, і імпортні також. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до обговорення. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів висвітліть, що записалися на обговорення. 15 хвилин.

Юрій Кармазін. Наступним буде виступати Володимир Лещенко.

 

12:11:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний український народе. Ми сьогодні розглядаємо дуже серйозне питання. Питання сьогодні ставилось: чому м'ясо дешеве, вирізають худобу? А тому що м'ясо завозиться у вільну економічну зону, яка знаходиться в Донецьку, і в зону пріоритетного розвитку. Зупиніть сьогодні заводити туди м'ясо - і ви побачите, як піднімуться ціни на внутрішньому ринку. Це звертаюсь до уряду, який тут присутній, до Івана Григоровича Кириленка зокрема, я його поважаю як фахівця і прошу дати висновок з цього приводу.

Тепер щодо врегулювання тих питань, які встановлюються зі здійснення, ввезення продовольчого зерна України. Шановні народні депутати, сьогодні коли отут намагався щось відповісти Прем'єр (я кажу: намагався, - бо вийшло дуже-дуже в нього це погано, ви всі це бачили), це був дзвінок не по Прем'єру - це був дзвінок по тій більшості, яку не створював народ України, яка створена  силовим шляхом. Це був дзвінок, шановні, і це колокол бив по вам. Вам треба розформовувати цю більшість,  переформовувати цю більшість і виправдовувати довіру  народу. Якщо ні, не відставляєте уряд, не відставляєте Президента, тоді самі всі давайте відставимось і підемо. Прийдуть інші, будуть розумніші, будуть розумніше відноситись до того, як їх  накачують за Банкової.

Тепер, шановні,  що ж ми пропонуємо у цих законах, тут три тексти закона, 3602, 3602-1 і 3649. І всі нібито  хороші і всі нібито для народу.  Так от  3602-1 пропонує ввозити  зерно тільки з 1 липня по  31  серпня, тобто по перше вересня. 3602 пропонує ввозити до нового року. 3649 - тільки до також  аж нового року. Так от дивіться  3602 пропонує два мільйона тон, 3602-1 пропонує 380 тисяч тон. І сьогодні, коли  нам говорили фахівці, ніхто не обгрунтував жодної цифри.  Тому я   думаю, що треба погоджуватися на  380 тисяч тон. Це по-перше.

По-друге. У статті третій 3602 закону записати, що  це Держрезерв хай закуповує, а не ДАК "Хліб Україна". ДАКом "Хліб Україна" треба займатися Піскуну. Святославе Михайловичу, перестаньте їздити по відрядженням, перестаньте, займіться справами. Там не почате море роботи,  ДАК  України, там треба вже їм виходити, а вони  ще не сиділи.

Шановний Володимире Михайловичу, там дуже багато питань, ми обговорюємо два закони. Я записаний на обидва. Хоч би півхвилини дайте зараз. Я закінчую. Ітак, по аналізу другого законопроекту. Ми не передбачаємо, який ціновий режим, але ж ми закон приймаємо про задоволення регіональних потреб у продовольчому зерні. Тому давайте у спеціальному законі  цьому і передбачимо, що не просто ввезти дозволити по нульовій ставці. А давайте напишемо, що не може бути більше 3-х відсотків прибуток від цієї діяльності. І тоді це  буде зрозуміло. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, фракція комуністів. Підготуватися Володимиру Пузакову.

 

12:15:01

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Питання щодо ажіотажу навколо забезпечення України хлібом, хлібобулочними виробами, крупами, цукром, тощо не є випадковим. Це логічний результат згубної  політики буржуазної влади на селі. Ось вже біля 10 років аграрний сектор економіки лихорадить від зусиль горе-реформаторів розвалити те, що звитяжною працею кількох поколінь створювали за  часів радянської влади.

Нарешті, вперше від часу безглуздої ліквідації державного замовлення на основні види продукції сільського господарства, чим були підірвані підвалини  самого її виробництва, навіть Президент зрозумів, що потрібно серйозно ставитися до наповнювання державного резерву, бо  більш-менш солідна країна має, як мінімум, річний перехідний запас хліба.

Тому висновок перший. Потрібно відновити державне замовлення  на хліб та іншу продукції аграрного сектору.

Далі. Якщо наш уряд не зрозуміє, а про це особисто говорив у розмові з Прем'єр-міністром Віктором Януковичем, що Україна за свою історію завжди виходила із скрути за рахунок землі, то ми і надалі раз по раз будемо  потрапляти в подібну сьогоднішній халепу. Бо не погодні умови є основною причиною ажіотажу навколо хліба. Ви ж подивіться до чого довели землю-матінку недолугі аграрні стратеги?  Тільки за офіційними даними  біля 4,5-5 тисяч гектарів ріллі взагалі не засіяні, а насправді у 2-3 рази більше. Бур'яни стали господарями на колись врожайних нивах, знищені унікальні зрошувальні та осушувальні мережі. Земля не бачить органіки. Про науково-обгрунтовані сівозміни можна лише прочитати у спеціальній літературі. На практиці їх немає, бо так розпорядився дикий ринок. А хто  зараз дотримується оптимальних строків посіву озимих? Сіють поки не замерзне, а тоді дивуються, що пропало.

Негативно впливає на стан посівів і масова, необгрунтована вирубка лісів. Тобто, землею.................так,  що вже звичайне літнє сонячне  проміння стає для неї посушливим.

Висновок другий.  Кабінету Міністрів пора вже від слів навколо аграрної проблеми перейти до конкретних дій щодо відновлення зруйнованого сільського господарства.

І третє. Відповідні капіталістичні структури досить уміло задля своїх прибутків маніпулюють суспільною свідомістю.

Торік, щоб нажитися, вони постійно шуміли про те, що хліба стільки, що немає куди подіти, збили закупівельні ціни до мізерних розмірів, обдурили селян, як і весь народ України.

Сьогодні ж вони шумлять, що хліба немає і не буде. Домоглися шаленого росту роздрібних цін і знову "на коні". Причому, вміло використовується в цих пропагандистських цілях і Президент, і уряд, і Верховна Рада.  До речі, ніхто в нашій державі з впевненістю не може сьогодні сказати чи є в Україні хліб, чи немає.

Висновок третій: щоб уникнути подібного в майбутньому, потрібно уряду від імені держави взяти хлібне питання в свої руки, в тому числі і зовнішньоекономічну діяльність. У зв'язку з цим вважаю, що ми обов'язково повинні встановити квоту на закупку зерна за кордоном в цьому році. Отож, Прем'єр-міністр говорить про два мільйони тонн,  доручити здійснити її урядовим структурам. Бо за наявності податкових пільг посередники завалять Україну хлібом і знову взують в чуні наших селян. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів.

 

12:18:24

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую.  Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Проблемные вопросы жизни сегодня остро обсуждаются не только в парламенте, но и жителями Кировоградщины в очередях, в общественном транспорте,  поднимаются в прессе, на телевидении, на плакатах пикетчиков все смелее ставится вопрос: "Где хлеб?"

Люди потеряли уверенность в завтрашнем дне. И уже не верят обещаниям чиновников. Как можно поверить словам губернатора области, который в интервью средствам массовой информации заверил: "В госрезерве и в закромах области достаточно зерна и для посевмата, и для выпечки хлеба. Область не останется без хлеба до нового  урожая". В ином случае нехватка зерна составляет 90 тыс.тонн, и при этом область не останется без хлеба.

А на какой урожай надеется администрация области, если во многих районах, Кировоградский, Компанеевский, Ольшанский, Новомиргородский и другие, полностью перепаханы посевы ранних зерновых?

Опять на бумаге будут центнеры урожая!

Губернатор заявляет: для того, чтобы сохранить посевной элементный материал, область закупает муку в госрезерве по более низким ценам. Таким образом, удерживаются в регионе прежние цены на хлеб массового потребления, но при этом, к сожалению, не сказал, что еще с мая месяца повышены цены на хлеб и хлебобулочные изделия  на 40-50 процентов. Мука высшего сорта на рынке сегодня 2 гривны 15 копеек, а была - 1 гривна 05 копеек; гречка - 5 гривен 20 копеек, а месяц назад - 1 гривна 80 копеек; рис - 4 гривны 20 копеек, а был - 2 гривны 10 копеек; сечка рисовая сегодня - 2 гривны 40 копеек, возросла до 1 гривны 15 копеек; перловая крупа - 1 гривна 60 копеек, а была - 70 копеек; пшено - 3 гривны 20 копеек, повысилась на 2 гривны 50 копеек; сахар - 4 гривны 20 копеек, а был 2 гривны 15 копеек.

И это что, не повышение цен? А какой запас по всем ............. в области, да и в государстве, где он есть? Ведь элеваторы пустуют, горобцы там гуляют. Многие руководители хозяйств Новомирогородского, Маловисковского, Новгородковского, Онуфриевского и других исколесили Черкасскую, Киевскую, Днепропетровскую области в поисках зерна под посев. Каплями  собрали для некоторых хозяйств, но надежны на больше нет, а руководство области успокаивает, что зерно есть, не хватает только 90 тысяч. Вот вам и арифметика.

Почему председатель КСП ........ Новоукраинского района Огир Владимир Иванович, которого уничтожает власть, сегодня  имеет запас зерна и себестоимость буханки хлеба в 1 килограмм 50 копеек. Люди этого колхоза на 100 процентов уверены, что голода они не узнают, благодаря хозяйственности и заботе  о них умелому руководству Владимира Ивановича. Так почему же мы относимся с таким презрением к опыту ведения социалистического  производства на селе? Почему мы не внедряем и не распространяем опыт работы такого  хозяйства?

Уважаемые представители уряду, давайте сегодня смотреть правде в глаза, ведь страшная катастрофа надвигается, народ в панике...

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ПУЗАКОВ В.Т. Я заканчиваю. И для этого есть основания, потому что защиту у государства народ не получит. И не надо успокаивать народ и делать вид, что ничего страшного нет. Надо всем вместе работать над поиском путей выхода из сложнейшего положения.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Хмара, будь ласка. Підготуватися Євгену Кирильчуку.

 

12:22:06

ХМАРА С.І. Хмара, Блок Юлії Тимошенко, партія “Батьківщина”. Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Питання, яке сьогодні так нашвидкуруч обговорюється, якраз ми бачимо має своїм результатом недосконалі законопроекти, добре непродумані. А я задам питання. Можна було цього уникнути? Можна. Нагадаю, що ще більше, ніж місяць тому, наша фракція виступала з ініціативою негайно заслухати саме питання про продовольчу безпеку держави. Дійсно, це питання відноситься до проблеми національної безпеки України. І я вважаю, я би хотів застерегти не приймати нашвидкуруч запропонованих законопроектів.

Проблема є. Але чим вона важча, тим її більше треба обдумати. І не можна приймати ці законопроекти, не маючи відповідної інформації. І сьогодні тут лунали, як завжди, заклики давайте не шукати винних. Шукати треба винних, щоб це не повторювалося безкінечно. І можна встановити, хто поніс відповідальність за приписки, за фальсифікацію державної статистики. 40 мільйонів тонн ніби було минулого року зібрано зерна. Так це легко встановити. Чи це реальна цифра, чи це сфабрикована. Якщо сфабрикована, то за неї хтось має понести кримінальну відповідальність. На рівні областей і на державному рівні. Наша прокуратура я не знаю, чорт знає чим займається Генеральний прокурор, тільки не тими питаннями, які стосуються до національної безпеки.

Я хотів би наголосити ще на такому. Потрібно розділити два питання. Питання цінової політики на ринку, від чого страждають наші громадяни, і як повернутися до того, щоб все-таки не обдирати їх і не доводити взагалі до голоду. І друге питання. Перспектива для нашого агропромислового сектору. І насамперед треба подумати, але знову ж таки ми повинні мати інформацію, щоб забезпечити врожай на наступний рік. А для цього насамперед треба говорити про імпорт навіть не продовольчого зерна, а насамперед насіннєвого фонду. І цим має зайнятися уряд, Міністерство агропромислової політики і Держрезерв, і я думаю, що Національний банк повинен виділити на це пільгові кредити для уряду, і це треба в першу чергу забезпечити.

Цілий ряд інших питань, які, безперечно, потребують дуже глибокого аналізу, лише раз підкреслюю, недостатньо. Я думаю, що, мабуть, уряд сам ще не обгрунтувавши цю інформацію, не проаналізував її, і тому ми не бачимо внесених відповідних законопроектів.

 

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, представник блоку Юлії Тимошенко. Будь ласка.

 

12:25:33

КИРИЛЬЧУК Є.І. Блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Кирильчук.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Напевно, ви чуєте всю ту проблему, яка сьогодні в пожарному методі виникла, можна було б її назвати одним заголовком "Наслідки злочинних реформ на селі, проведені нинішньою Адміністрацією Президента і його командою".

Ми сьогодні тільки думаєм, яким вогнегасником загасити якісь окремі невеличкі пожежі, які виникли у нас в Україні? У нас немає сьогодні чіткого і ясного перспективного шляху виведення із кризи самого важливого сектору економіки - аграрного. І я думаю, Іван Григорович, що з тієї постанови, яку запропонувала фракція Аграрної партії, треба робити дві незалежних постанови. Вони вирішують і одну частину, а друга - іншу частину проблеми. Зокрема, сьогодні виникло питання ринку продовольчих товарів, через те повинна бути завтра проголосована постанова про врегулювання кризових явищ на продовольчому ринку України із залученням туди і правоохоронних органів, і прокуратури для того, щоб обмежити, або якось загнуздати спекулянтів, які хочуть жити за принципом: "кому война, а кому мать родная".

Друга постанова повинна бути про заходи про виведення аграрного сектора України з кризової ситуації.  Через те ті законопроекти, які сьогодні обговорюються, а їх три підряд, лише один пункт тільки є загальний - це ввезення зерна в Україну,  який  попадає у кожний законопроект, тільки в різний час і в різних розмірах. Решта повинні бути   чітко розмежовані: в одному  і насіння, і засоби захисту, і для того, щоб обробити грунт і посіяти новий урожай як слід.

А друга частина - це навіть назвати хоча б  суми грошей, які потрібно, кому це зробити, як це зробити, щоб було чітко і ясно і тут без зловживань, без наживання на біді. Тоді буде якась користь від того обговорення, яке ми сьогодні ведемо. Якщо ми це не встигаємо зробити до завтра, то треба відкласти на тиждень, але це глибоко, розумно, з пропозиціями викласти його і в постановах, і в поправках до законів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки час вичерпано,  ......... записалися.  Василь Гаврилюк, ви записалися, у вас є, будь ласка, чи ви відмовляєтеся від слова. З місця, будь ласка, мікрофон включіть, бо у нас вже час вичерпано і я прошу по хвилині просто, щоб всі висловили свою точку зору.

 

12:29:13

ГАВРИЛЮК В.В.

Спасибо, Владимир Михайлович. Уважаемые коллеги, дело все в том, что на самом деле наша группа депутатская "Народовладдя" будет законопроект 3649 поддерживать в первом чтении, учитывая: "з можливим врахуванням пропозицій щодо відстрочки сплати податку на додану вартість".

А то, что касается законопроекта 3602, то на самом деле здесь есть очень много вопросов, и прежде всего связанных с наполнением нашего бюджета.  Я не очень понимаю, как мы можем сначала экспортерам відшкодовувати ПДВ, которого сегодня нет, и столько разговоров вокруг этого, а теперь мы создать хотим льготы. И еще: Государственный бюджет недополучит серьезных средств. И мы знаем с вами, замечаниях Научно-экспертного управления написано, что необходимо четко соблюдать изменения в законы соответствующие на додану вартість.

Мнения Бюджетного комитета нет. Где расчеты, сколько недополучит Государственный бюджет от таких льгот? Нельзя поспешно принимать такие решения. Поэтому этот законопроект очень внимательно еще раз нужно доработать и внести все возможные изменения, дополнения к нему, чтобы он был принятным для ситуации. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Мікрофон Володимира Черняка, фракція "Наша Україна". Потім Мельничук. І будемо завершувати.

 

12:30:42

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, для того щоб лікувати хворобу, потрібно впливати не на симптоми, а на причини. Причини кризової ситуації з хлібом полягають не в недоборі зерна, не в дефіциті продовольчого зерна, а у відсутності ефективної аграрної політики в Україні, у відсутності нормальних умов для розвитку сільського господарства, у відсутності адекватної ситуації цінової політики, у відсутності ефективної експортної політики. Ось причини. Якщо ми на них не будемо впливати, то проблеми не будуть вирішені.

Законопроекти, які зараз ми обговорюємо, - це паліативи. Вони проблему не вирішать, але все-таки, мабуть, їх треба приймати. Це певною мірою киснева подушка, яку ми даємо сільському господарству. Але треба думати про те, щоб ми разом із урядом, парламент, сформували і здійснювали ефективну аграрну політику. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

 

12:31:59

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України,  Чернівецька область.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні  народні депутати.

Ми знаємо ситуацію, як співголова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України  з питань розслідування ринку   зерна і хліба України, ми маємо сьогодні  чіткі цифри по тому, що було, коїлось у минулому році і що є, яка ситуація склалася у цьому  році. Ми вимагаємо від уряду, вимагаємо від міністра того, щоб сьогодні була названа чітка цифра валового збору зерна. Це не може бути. Ми з 1999 року ведемо політику лібералізації. Сьогодні 33 відсотка площ  знаходиться у населення, у господарствах  населення. Хто може обійти ці господарства і дати чітку цифру? Ситуація більш  жахлива, ніж сьогодні ми це розуміємо. І  чим  сьогодні обрисована ситуація? Нам потрібно 10 мільйонів тон,  2 мільйона тон, 4 мільйона тон потрібно насіння, 6 мільйонів продовольчого зерна. Це розрахунки,  які сьогодні  має  уряд і яке має Міністерство агропромислової політики.

І тому я вважаю, що законопроекти, які сьогодні подані, і ми сьогодні розглядаємо їх, їх негайно треба прийняти. Але при цьому, щоб знов не ввозили зерно ті, які  вивозили його за безцінь з держави. Оце сьогодні дуже принципово.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Від уряду, будь ласка, Іван Кириленко, віце-прем'єр. Давайте стисло і будемо завершувати.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу. Узгоджена позиція аграрного комітету і уряду така. Завтра проголосувати законопроект народних депутатів Калетник, Цушко,  Кальніченко, Лукашук за виключенням пункту 13 там, де у нас меляса. У пункті 12  замість "до 1 січня 2004 року" встановити "1 листопада 2003 року" з тим, щоб  ми восени, проаналізувавши ситуацію, як у нас  складається  за цей період, могли внести зміни, або подовжити дію, або  закінчити  імпорт ввезення саме  1 листопада  2003 року.

Шановні колеги, цей законопроект, якщо ми у такому вигляді приймемо його, він розблоковує і  диверсифікує джерела поставки зерна в Україну.  Сьогодні ми прив'язані до одного джерела - тільки Казахстан, з яким  є режим вільної торгівлі, і Росія,  з нею теж є режим вільної торгівлі, але Росія сама закупляє зерно у цьому році у Казахстані. Ви розумієте, прив'язатись до одного джерела для нас буде сьогодні... Це просто ми собі кидаємо  петлю на шию.

Я прошу завтра   до ранку так, як пропонував народний депутат  Олег Іванович Юхновський, ми до ранку юридично відпрацюємо  цей документ, з цими правками, які є на даний момент, що ми узгодили зараз з Миколою Яновичем, і завтра його, колеги, давайте проголосуємо, щоб ми  миттю розблокували процес. Цей закон буде прямої дії.

Хочу депутатам сказати слідуюче. У восьми регіонах України збирати  продовольчого зерна немає чого. Це правда, яка вона є, і я  згоден із своїм колегою Мельничуком, який  сказав те саме. Тому цим регіонам в першу чергу треба, щоб ми розблокували процес. Я  просив  би завтра вас підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Янович Азаров, перший віце-прем'єр.

 

АЗАРОВ М.Я. 

Уважаемые Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы высказать,  пользуясь случаем, несколько принципиальных позиций.

Первое. Обращаю ваше внимание, что за  десятилетие действия налоговых льгот они еще никогда и нигде не решили ни одной проблемы. Мы  даем льготы суднобудуванню. Скажите, какие мы проблемы в суднобудувании выришили? Мы даем льготы литакобудуванню. Какие проблемы мы виришили в литакобудуванни? Я могу сотни прикладов приводить, когда эти льготы только деформировали структуры экономики. Вот почему уряд наполегливо добивается скасування льгот налогообложений и введения системы адресных прямых дотаций. Это первое.

Второе. Я не хотел бы, чтобы мы  поддавшись настроениям паники, которая сознательно провоцируется, принимали необдуманные решения.

Первое. Если проблема стоит серьезно и остро, мы просили бы розглянуть пытання збильшення внутреннего боргу Украины на миллиард гривен - это 200 миллионов долларов. Сейчас ситуация на внешних финансовых рынках чрезвычайно благоприятна..

Мы заняли под семь процентов на десять лет эти двести миллионов и целевым образом закупили в государственный резерв на 200 млн.долл. зерна. Мы бы сняли эту проблему раз и навсегда. Мы бы имели запас такой, какой необходим государству для влияния в таких серьезных ситуациях.

Более того, мы готовы пойти на перераспределение финансовых ресурсов в пределах бюджета, подчеркиваю, перераспределения, не дополнительные какие-то поступления, каких нет, а только перераспределение финансовых ресурсов в границах бюджета и виділення додаткових коштів для закладки в держрезерв для закупівлі зерна, прежде всего, у собственного товаропроизводителя, прежде всего, наших селян. В таких об'ємах, яких необхідно, для того, чтобы снять остроту этой проблемы.

Я говорил на Согласительной раде фракций: "Давайте посчитаем, сколько нужно закупить круп в государственный резерв, чтобы снять раз и навсегда эту проблему". Я не вижу тут никаких проблем.

Теперь, с точки зрения закона, который, я вижу, будет голосоваться завтра.

Прежде всего в законе никаких ограничений, никаких квот не должно содержаться. Каждый импортер, кто хочет завозить зерно на Украину, пусть завозит его.

Второе. Мы против того, чтобы устанавливать до 31 декабря срок действия этих льгот. Почему? Прежде всего потому, что мы не думаем, что урожай этого года будет таким критично плохим. Более того, мы надеемся, что ситуация, надеемся и считаем, что ситуация не такая критическая, как ее рисуют, значит мы не должны поддаваться панике и должны принимать только взвешенные, разумные решения.

Поэтому я бы предложил ограничить действие этой льготы по импортной пошлине только до 1 ноября. Мы готовы потом рассмотреть этот вопрос в этом зале и продлить действие этой пошлины, скажем, до 31 декабря. Но только тогда, когда в этом будет необходимость.

Теперь. Те, кто говорят, что якобы на зерно не было пошлин, и поэтому отказ от этих пошлин не нанесет ущерба государственному бюджету, те просто ничего не понимают в планировании Государственного бюджета. Финансовый ресурс по импорту складен, он определен и произойдет просто замещение одной товарной позиции на другую. И если мы по этим товарным позициям берем импортные пошлины, то когда произойдет замещение на зерно, то по ним мы не будем брать, и бюджет потеряет. Вот почему я так смело говорю, что нам проще решить вопросы через бюджет, чем путем надання различных бюджетных льгот.

И наконец последнее, что я хотел бы сказать. Мы действительно должны четкие дать гарантии: если мы их звильняем, если мы идем на какие-то льготы, то цена на то зерно, которое будет завозиться, цена на муку, которая будет здесь розподиляться, должна быть четко установлена, иначе мы не получим выигрыша ниякого. Вот эти все рисы, рисы должны быть заложены в этом законе, Владимир Михайлович.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, уже ж ми закінчили обговорення. Або давайте будемо наступні розглядати, або будемо далі обговорювати.

Шановні народні депутати! Давайте таким чином, ну зараз, одну хвилинку, дайте завершити, тоді ми візьмемо з мотивів. Давайте таким чином домовимося, щоб до завтра доопрацювали один законопроект з урахуванням тих позицій, які сьогодні були викладені, які узгоджені, щоб завтра ми в залі, депутати, не були поставлені перед тим, що у нас існує декілька проектів, і тоді голоси розподіляться, розділяться, і ми не будемо мати пошукового результату. Тому я прошу комітет бюджетний, Комітет з питань аграрної політики, а також за участю уряду, фінансів і банківської діяльності доопрацювати і завтра на голосування подати узгоджений проект закону, один проект закону. А отже, шановні колеги, розгляд проектів законів про порядок ввезення в Україну продовольчого зерна в 2003 році та проект закону про внесення змін до статті сім Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" (щодо нульової ставки ввізного мита) завершено. Рішення будемо приймати відповідно до нашої домовленості.

З мотивів, будь ласка, Червоненко, Гладій і Рудьковський.

 

12:41:49

ЧЕРВОНЕНКО Є.А.

Шановний Володимире Михайловичу, те, що я чую від нашої фракції, те, що я почув від першого віце-прем'єра, то наша фракція повністю підтримує позицію пана Азарова, бо я підкреслюю просто пунктами. Треба до ранку зробити новий закон, який говорить: не треба ніяких пільг, закуп зерна через держрезерв, бо ніякими шляхами ми не заставимо часника, чи не зависити інвойс, чи  якось контролювати ціни.  Тільки те, що без всяких пільг Держрезерв, як інструмент уряду, як "швидка допомога"  країни, завезе зерно і зробить вільну пропозицію на ринку, без всяких посередників та уповноважених фірм. Ми одночасно зіб'ємо ціну.

І те ж саме, український врожай на відкритих тендерах, без всякого посередництва міністерства сільського господарства, без всяких яких законів, а абсолютний доступ. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА.   Дякую. Михайло Гладій, потім Рудьковський. Прошу дуже коротко, шановні колеги, у нас ще три проекти потрібно розглянути сьогодні, які стосуються АПК.

 

12:42:51

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Миколо Яновичу, є дуже серйозна пропозиція. Давайте це зерно, яке виділяється із держрезерву, не віддавати його просто так, а пускати його через біржі, через тендери і ми тоді втримаємо ситуацію цінову на ринку. А якщо ми будемо працювати, як до сьогоднішньго дня - це в перспективі зловживання серйозні.

 

ГОЛОВА. Дякую. Микола Рудьковський.

 

12:43:22

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія.

Миколо Яновичу, я прошу і вас, і тих, хто буде працювати над законом, все-таки щоб ви  закупляли зерно через держрезерв і викинули його на український ринок через біржі. Ви тоді зіб'єте ціну. Бо є зерно, ви ж знаєте, але за рахунок ажіотажу ціна піднялася значно вище, чим потрібно. І підіть по цьому шляху. Комерційні фірми будуть тримати ціну і ви нічого не зробите, бо немає впливового механізму.

Ми можемо навіть піти на те, що ви сказали:  дозволити збільшити внутрішній займ при умові, що ви повернете його потім, або направите на закупку восени для страхового запасу цих коштів.

І ще одне. Іване Григоровичу, ви виступали і своїм виступом ще добавляєте ажіотажу, коли говорите, що в восьми областях немає зерна. Вас призначали віце-прем'єром для того, щоб у нас був урожай, а не для того, щоб урожаю нас не було. Буде урожай!

 

ГОЛОВА. Дякую. Микола Янович, 30 секунд, будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я.  Я даже меньше. Владимир Михайлович, в протокольном дорученні, которые вы перечислили, нема бюджетного комитета.

Владимир Михайлович, поэтому я прошу, чтобы в разробке этого законопроект принимал участь бюджетный комитет.

 

ГОЛОВА. Я назвав по суті справи дещо навіть поступившись процедурою і  Регламентом, назвав першим регламентний комітет, а потім сказав про агарний комітет.  Будь ласка, 30 секунд, Володимир Яворівський.

 

12:45:05

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський.

Просто вношу ще пропозицію до цього законопроекту. Я думаю, що ми можемо покращати ситуацію в агропромисловому секторі, якщо ми пролонгуємо лізинг той, який взято, скажімо, до жовтня наступного року. Я прошу включити це до законопроекту і спробуємо обговорити. Це, тут ніяких ні махінацій, нічого, ми просто підтримаємо тих людей, які взяли по лізингу техніку.   Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення доповнень до статті 6 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Доповідач: народний депутат України Катерина Тимофіївна Ващук і один із співавторів законопроекту. Прошу дуже коротко, Катерино Тимофіївно.

 

12:46:04

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, це дуже  короткий закон, він один пункт всього містить і направлений на єдину мету. Ми сьогодні говоримо про  те, що державний резерв має бути державною коморою. Закуплятися туди має сільськогосподарська продукція, починаючи від зерна, є запаси м'яса, масла і так далі. Тому і не тільки державний резерв закуповує продукцію за бюджетні кошти, це тільки за бюджетні кошти мається на увазі, а й наша армія для своїх потреб, тюрми закуповують і так далі. Тому я вношу пропозицію таку, щоб ми доповнили закон про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти таким пунктом: в разі, якщо предметом закупівлі  є сільськогосподарська продукція чи продукти харчування вітчизняного виробництва участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники та підприємства харчової та переробної промисловості. Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Чим це викликано? Тим, що коли ми перевірили за яку ціну закуповується масло на молокозаводі, м'ясо на м'ясокомбінаті і по якій ціні платить Державний резерв чи ці інші служби, то різниця велика. Там основна маса  закуповується через посередницькі структури. А ми державні кошти таким трудом винаходимо. Через те нам треба викинути взагалі участь у тендері будь-яких посередницьких структур. Це буде економія коштів і більше продукції на ту суму, яку ми виділяємо, можна буде закупити. Я дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Катерино Тимофіївно. Якщо питання є, давайте так оперативно, 5 хвилин обговоримо. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців, підприємців (Трудової України).

 

12:48:21

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ. Шановна доповідач! Ви берете тільки одну частину державну закупівлю на тендерних торгах, конкуретних торгах. А яке місце ви бачите у цій справі нашого держресурсу? Ви знаєте, що вони також проводять закупівлю у резерв держави на тендері. І мета тендеру понизити ціну. То скажіть, будь ласка, яка це підтримка українського виробника, коли він приводить свій товар, і йому всіма силами хотять понизити ціну? Можливо, давайте врегулюємо, щоб цей унікальний інструмент держави працював на підтримку нашого українського сільгоспвиробника. І сьогодні запишемо ту зміну про те, що за сталою ціною, встановленою Кабінетом Міністрів, у плані підтримки. Будь ласка, дайте відповідь на це.

 

ВАЩУК К.Т. Дякую. Я абсолютно згідно, якщо б і ціну фіксувати. Але ви кажете, яка це підтримка того, що ту ціну, яку випрацьовують на тендері, на конкурсі, мають платити безпосередньо або товаровиробнику, або харчовику чи переробнику, а не посереднику. Якщо ми туди включаємо посередницькі структури, це додаткові наші кошти з нашого Державного бюджету, які йдуть просто на прибутки посередницьких структур. Хай вони краще залишаються селянам або в Державному бюджеті.

 

ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

 

12:50:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановна Катерина Тимофіївна, скажіть, будь ласка, ви зараз вносили зміни до цього закону. Чи не хотіли б ви, якщо переслідувати таку мету, щоб прибрати посередників, включити, добавити до кінця вашої статті: "або переробної промисловості", - так, як  пропонує Головне науково-експертне управління, слова: "які безпосередньо вирощують, виробляють сільськогосподарську продукцію та продукти харчування". Це б повністю виключило "славутичів" і інші фірми, які чомусь сьогодні не називалися, які скупили зерно, і нам ні Служба безпеки, ні Митний комітет не повідомляють, сидять - в рот води набрали.

 

ВАЩУК К.Т. Можна внести уточнення, абсолютно воно не завадить, а, навпаки, підсилить дану норму. Тому що тут єдина мета: аби ті, хто виробляє, і ті, хто безпосередньо переробляє, а не перепродає. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Йосипович Матвєєв, фракція комуністів.

 

12:51:22

МАТВЄЄВ В.Й.

У меня такой вопрос. А совместные предприятия с участием иностранного капитала и капитала национального украинского имеют право принимать участие вот в этих закупках или нет? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Скажите мне, пожалуйста, назовите мне, кто производит у нас отечественную продукцию, продовольствие и не является в то же время национальным производителем, то есть отечественным производителем? Ну, фирму назовите мне хоть одну, которая не является совместным предприятием.

 

ВАЩУК К.Т. Ви, очевидно, неуважно почитали пункт. Тут чітко вказано, що якщо предметом закупівлі є продукція чи продукти харчування вітчизняного виробництва. Якщо спільне підприємство і контрольний пакет український, вони мають право на участь у тендері. Але ви кажете, хто не являється  виробником? Просто посередницька торгівельна фірма, яка купила у м'ясокомбінату, молокозаводу і вийшла  на тендер для участі. Ми вносимо ту добавку, яку каже Кармазін, із задоволенням.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Михайло Мельничук.

 

12:52:40

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Катерина Тимофіївна, ви аграрій, і аграріїв тут дуже багато, мабуть 90 відсотків депутатів. Ми  переймаємось проблемою села. Кожний законопроект, який ми приймаємо, він направлений на те, щоб підтримати власного товаровиробника, так? Я, безумовно, готовий був би підтримати цей законопроект, і, мабуть, фракція буде визначатися.

Але скажіть, будь ласка, коли  все-таки конкретно  товаровиробник український буде мати державну підтримку. Ви це знаєте. Коли, у якому році це буде?  Тому що це не цей законопроект, ні інший, ви ж знаєте, ми приймаємо, вони не діють у нашій державі, тому що оточення є таке, яке знищує аграрний комплекс України, а не підтримує його.

Любий законопроект, який ми приймаємо у цьому залі,  направлений на підтримку нашого товаровиробника, він потім за залою не діє.

 

ВАЩУК К.Т. Згідна. Є проблеми, а буде це тоді, і ви це теж знаєте, бо ви теж аграрій,  коли ми будемо за різними моментами насамперед бачити селянина. Ми дуже сьогодні багато говоримо за ціну. Ми говоримо за ціну яку? На ринку. А чому ми не бачимо, яку ціну має той дядько, хто стоїть з городником, з плугом? він має мінімальну ціну. От  до поки ми, як усі держави світу, не введемо дотування виробленої селянином продукції до ціни,  аби вона йому була  рентабельною, до тих пір селянин не буде захищений.

І другий момент. Ми маємо пам'ятати, що пільги можна відмінити так, як  закликає Микола Янович, але на місто їх ми маємо у державному бюджеті передбачити серйозну суму коштів, яка б працювала конкретно на селянина. Тільки тоді ми виконаємо дві мети: підтримаємо  селянина і утримаємо рівень цін стабільним. Бо рости швидко рівню дохідності наших громадян ми не можемо цього забезпечити. Або наростити рівень життя народу так, щоб він міг платити любу ціну.

 

ГОЛОВА. Володимир Миколайович Єщенко.

 

12:55:11

ЄЩЕНКО В.М.

Шановний доповідачу!  Я звертаюся до вас. Стаття 6-та - це умови  захисту вітчизняного ринку. І ми тільки сьогодні піднімаємо це питання. Чому без відомо вашого комітету, от ви сьогодні так захищаєте вітчизняного виробника, ми знаємо: по птахопереробній промисловості, як також казали от тут із трибуни, що будемо захищати, але окорочка з Америки завозимо. Так? Не буде при умові, що ми так записуємо, я підтримую Кармазіна, він  правий, тут так записано обтікаюче, що можна зробити, що підприємства, які є і відкриті на Україні, і представляють, як  дочірні підприємства фірм західних, вони будуть сьогодні, обходячи нашого виробника, також приймати участь у тендерах, як приймали у тендерах фірми "FILIPS" і інші по комп'ютерним технологіям?

 

ВАЩУК К.Т. Я абсолютно згідна. До кінцевого читання ми допишемо цю норму Експертного управління. Просто чим викликаний цей закон? Коли ми виявили цю ситуацію,  стали шукати шлях. Межі досконалості немає. І дуже добре, що ми можемо обговорити і удосконалити. Я дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую

Переходимо  до обговорення.  Від комітету, вибачте, Демьохін.  А хто від комітету буде тоді?

Від комітету з питань економічної політики. А від фінансового, можете тоді в обговоренні взяти участь.

 

12:57:05

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты!

Комитет рассмотрел законопроект на своем заседании и  принял решение рекомендовать Верховной Раде принять указанный законопроект в первом чтении за основу. Головне Науково-експертне управління считает, что законпроект также может быть принят в первом чтении за основу. Законопроект направлен на поддержку отечественного товаропроизводителя. И просим поддержать. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Володимир Анатолійович, сідайте будь ласка.

Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович. Переходимо до обговорення. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Євгену Кирильчуку.

 

12:57:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Законопроект, який сьогодні доповідався Катериною Тимофіївною Ващук, він, безумовно, дуже потрібен.

Я на інше тільки звертаю увагу. Що знову відсутня у нас комплексність, знову ми беремо окреме питання в врегульовуємо, як ми його для себе бачимо. Тому тут сьогодні, в цьому законі, для того, щоб ми підтримали власного виробника, ми маємо розглядати цей закон в комплексі з тим законом, який зараз розглядався - про ввезення зерна. І я хочу нагадати вам, що сьогодні я почув нормальний виступ від Миколи Яновича Азарова, який говорив, що термін треба обмежити, треба ціну встановити, - те, що я і пропонував.

А тепер я хочу запитати: а чи є прогноз у уряда, якщо ми зараз ввеземо зерно, як це вплине на ціну тієї продукції, яку будуть добувати селяни? Як це вплине? І чому ми сьогодні не визначаємо скільки нам треба ввозити цього зерна?  Це до того, що в ніч вам сьогодні треба прийняти рішення. І я наголошую, що цей проект, Володимир Михайлович, нам роздали сьогодні, який ми зараз обговорюємо, в 11 годин і 10 хвилин.

Володимире Михайловичу, ви, повірте мені, що я аналізую всі законопроекти і записую, коли вони подаються, коли роздається нам експертне заключення. Можна так працювати у цивілізованому парламенті? Мабуть, у цивілізованому - ні.

Що стосується до статті, щоб вона дійсно захищала українських виробників, я пропоную сформувати її таким чином: "В разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція чи продукти харчування вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники та підприємства харчової або переробної промисловості, які безпосередньо вирощують, виробляють сільськогосподарську продукція та продукти харчування". Отут поставити крапку. Оце тоді ми підтримаємо не посередників, а тих, хто виробляє. Отаке рішення я прошу вас прийняти.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, далі переходимо до обговорення. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися  - Черняку.

 

13:00:29

КИРИЛЬЧУК Є.І. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати, шановні виборці! Ви сьогодні почули по цьому законопроекту взаємовиключаючі пропозиції. Дійсно законопроект одержаний буквально перед самим обговоренням. У мене виникає запитання: можемо ми його вже завтра приймати, тим більше, що сьогодні у залі присутні лише 30 відсотків тих депутатів, які будуть завтра голосувати.

Я пропоную, що цей законопроект поки він не буде обговорений у бюджетному комітеті, поки він не буде обговорений у профільних і інших комітетах, його треба, голосування, на тиждень хоча б, щоб дійсно цей законопроект мав і суть, і був спрямований туди, куди вимагає сьогодні суспільна ситуація, і був професійним, а не накиданий як-небудь, як куча сіна.  Через те, Володимире Михайловичу, я прошу, щоб Кабінет Міністрів узагальнив ці пропозиції, які є, вийшов з пропозиціями на ті комітети, які я називав, і тільки тоді ми можемо його приймати і за основу, і в цілому можливо відразу. Бо завтра, коли він буде внесений, я боюсь, або буде поверхово прийнято щось неподібне навіть на закон і який результатів не дасть. Ви ж бачите, одна пропозиція і Кабміну, що тільки закупівлю зерна пропустити через Державний резерв, а в законі записано: допустити туди посередників. Через те, бачите, взаємовиключаюча ситуація.

Я думаю, що часу для цього тиждень вистачить, і ситуація це ще стерпить. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

 

13:02:47

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія. Шановні народні депутати! Я все-таки хочу копнути до причин. От ми весь час ходимо навколо проблеми, я розумію, тому що вона пекуча й болюча, і жагуча, а все-таки які причини її породили. Я вже у репліці сказав дещо з цього приводу, але хочу поставити акцент. Причина полягає у тому, що в Україні не створено ринок зерна, відсутній ринок зерна. І парламент, і уряд не виконали свою місію, не створили ринок зерна. Якби у нас існував ринок зерна, то ситуація, яка зараз склалася, не виникла б. А якщо навіть і виникла б, то ринок має механізми, які вирішують цю проблему. Це перше.

І друге. Ми маємо справу із специфічною сферою - сільським господарством, де неминуче повинно бути державне регулювання. Тому друга основна причина полягає у тому, що не взаємодіють ринкові механізми і механізми державного регулювання, не створені необхідні механізми державного регулювання. Зокрема цінового регулювання. Якщо взяти загальну причину, відсутність в Україні  ефективної, адекватної ситуації аграрної політики, і це ми повинні визнати. І також в цьому є вина і парламенту, і вина уряду, і треба працювати над цим. Але існує проблема, дійсно, горить пожежа, треба гасити, і я з розумінням сприймаю ті заходи, які зараз вживаються.  Але основне при цьому, якщо погодитися і приймати ці закони, то основне все-таки полягає в тому, що зерно закупляти потрібно через Державний резерв. А реалізувати його потрібно через біржу, через тендери. На біржі формується ціна, потім угоди заключаються, ф'ючерсні угоди, і тоді воно реалізується нормально. Якщо ми закупимо зерно навіть через ці пільги, але не буде цих механізмів, то ми не зіб'ємо ціну на хліб, і ми тільки понесемо втрати і для бюджету в тому числі, і питання не вирішимо.

Я запитую уряд: чому уряд не закупив зерно в Державний резерв тоді, коли зерно було в Україні дешевим - в минулому році? І ми зараз маємо проблему яку! Це було очевидно, що треба це було зробити. Чому уряд дозволив розкрасти зерно в Україні, ошукати селян шахраям, які набили собі гаманці, банківські рахунки, і ми маємо проблему?!

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ЧЕРНЯК В.К. Якби ми працювали адекватно ситуації, то ми б цієї проблеми не мали. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.    

Так, уряд, будь ласка, коротко.

 

_________________. Я дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, шановна Катерина Тимофіївна, я хотів би вам нагадати. що ця норма діяла до 16 січня поточного року, поки Верховна Рада не внесла зміни до закону про державну закупівлю за державні кошти. Ця норма діяла. Це - перше.

Друге. Статистика свідчить, що на сьогодні практично на всіх тендерах перемагає. Катерина Тимофіївна, я прошу вас звернути увагу, перемагають сільськогосподарські виробники вітчизняні. Тому я згоден з вами, давайте разом подивимося на цю норму і щоб  ви вже прийняли рішення. Я дуже дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко, будь ласка, фракція партії "Промисловців і Підприємців" та "Трудової України".

 

13:07:02

НОЩЕНКО М.П.

160-й виборчий округ. Дякую, Володимире Михайловичу.

Практично сьогодні продати зерно на держресурси без домовленостей неможливо. Тому я пропоную внести в цей законопроект при доопрацюванні наступні зміни: "Закупівля державою сільськогосподарської продукції держресурсом проводиться в обсягах і за цінами встановленими Кабінетом Міністрів". Тому що тендерні торги в даному випадку працюють не на користь товаровиробника.

Будь ласка, з голосу і  я буду підтримувати завтра голосами всієї фракції. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я просив би комітет знову ж таки бюджетний і аграрної політики разом з урядом доопрацювати цей проект з тим, щоб завтра ми могли прийняти  рішення, тим більше, що тут звучали дуже слушні зауваження і є зауваження Головного юридичного Управління, які потрібно також, і це очевидно, врахувати.

З урахуванням цього розгляд проекту Закону  про внесення доповнень до статті 6 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" завершено. Рішення будемо приймати завтра.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання діяльності спеціальних вільних економічних зон та на територіях пріоритетного розвитку щодо м'яса птиці.

Доповідач - народний депутат України Ващук Катерина Тимофіївна.

Я думаю, було б добре, якби ви зразу запропонували скасувати птицю, а не квоти, які знову ж  там  будуть нагнітатись і заробляти на цьому.

 

13:08:51

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, я з вами абсолютно согласна і ви пам'ятаєте, що приймаючи Державний бюджет окремою статтею ми цю норму виписали: "Група 1-24 в Україну  безмитно не завозиться".

Але вся біда в тому, що ми прийняли ряд законопроектів, які дали спеціальні режими інвестиційної діяльності на територіях пріоритетних розвитків. І таких законів ми прийняли і настворювали зон дуже багато. І через суди, не дивлячись на те, що така норма в нас є, через суди невпорядковано в величезних кількостях в Україну завозиться м'ясо птиці. І тим ми підтримаємо можливість розвивати власне птахівництво.

Я хочу до інформації залу дати слідуючу справку. За останні 3 роки виробництво м'яса курей в Україні збільшилось у декілька разів: від 40 тисяч тонн - у цьому році  буде майже 200 тисяч тонн. І я думаю, що через 2 роки взагалі наші птахівники будуть дуже конкурентноздатні.  Але сьогодні цивільні економічні зони через суди, захищаючи закони чи норми законів, які прийняті в цій залі, завозять дуже багато курятини.  Яку роботу провели ми? Ми зібрали представників усіх вільних економічних зон і всіх виробників птахівничої продукції української за ініціативою Кириленка Івана Григоровича, ми працювали кілька ..не днів, а, ну, цілий день працювали практично. Дивились наші птахофабрики, переконувались, що ось ми уже можем. Давайте обмежимо кількість. І в погодженні з нашими товаровиробниками, і з тими вільними зонами знайшли єдиний, як нам здається, на сьогодні вихід: ми встановлюємо квоту для завезення, яка згідно дії норм нашого закону протягом 3-х років буде скорочуватись. На сьогодні ми пропонуємо таку квоту встановити в кількості 70 тисяч. Торік було завезено більше 300 тисяч, десь біля 400 тисяч тонн. 70 тисяч. На наступний рік згідно дії тих законів у кількох вільних економічних  зонах уже ці норми закінчуються, буде десь біля 50 тисяч. І останній, третій рік буде завершальним.

Якщо ваша добра воля, то ми знайшли єдиний цивілізований вихід із цієї ситуації через встановлення   квоти, яка обмежує завезення не контрольоване в Україну оцієї продукції. Ось така є пропозиція внести оцей закон про квотування  у вільних економічних зонах.

 

ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла. Питання є чи немає, чи все зрозуміло? Ладно, давайте запишемся. Все нормально, цивілізовано, давайте запишемося. 5 хвилин. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Ого, багато. Сергій Слабенко, позафракційний, будь ласка.

 

13:12:31

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, Волинська область.

Катерина Тимофіївна, у мене запитання такого плану. На сьогоднішній день спільні підприємства розробили свої бізнес-плани. У них стоять там визначені показники, скільки вони повинні були б завезти імпортованої сировини на митну територію України. При цьому ви тільки що стверджували, що у судах підприємства ці спільні, коли їх обмежують в перевезені, відстоюють свої інтереси. Тоді поясніть, будь ласка, якщо ви встановите квоти, і підприємство буде вважати, що  ця, розмір квоти, який на нього припадає, йому  є економічно недоцільним або невигідним, чи він завтра  не звернеться до суду, не відстоїть свої ті ж самі права і буде ввозити той же самий товар?

Тобто я хотів би зрозуміти, цей законопроект, він  реальний чи ми робимо, скажемо так, перешкоду до якихось окремих підприємств, а ті, хто  сильніше, покрепше, будуть ходити до суду і  відстоювати там свої права. Дякую.

 

ВАЩУК К.Т. Я дякую за запитання. Воно дуже таке правильне запитання. Ні, цей законопроект приймається як компроміс. І в ньому приймали участь всі вільні економічні зони, в тому числі  і Нововолинська. І вони тут мають теж свою квоту, це як домовленість між товаровиробниками вітчизняними і представниками вільних економічних  зон. Аби вони постійно не судились, їх такий порядок, ну, влаштував з тим, щоб  скоріше розвинути власне птахівництво.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Петренко, фракція комуністів.

 

13:14:14

ПЕТРЕНКО В.С.

Катерина Тимофеевна, вы говорите о квотах. А чего мы не говорим о ценах? Дело  в том, что все познается в сравнении. Завозят со  стороны, ели оно у них будет дороже, чем у нас, так, извените, будут наше покурпать. Тем   более, что оно наше свежее и так далее. За последнее время цены на мясо и так далее повысились примерно в несколько раз. Поэтому  его трудно купить. Поэтому  чего  .......... Ми же говорим о рынке. Пускай на рынке дают дешевую продукцию. И нельзя же уделять внимание только квотам, а надо же и рыночные рычаги включать. Как вы смотрите на этот вопрос и что делать дальше?

 

ВАЩУК К.Т. Я зрозуміла.  Ми  зможемо відрегулювати ту ситуацію, щоб у нас  продукція продавалася за доступними для населення  цінах в одному випадку, коли цієї продукції буде достатньо вітчизняної. Тому треба захистити українського товаровиробника. Якщо ми його не захистимо, то  у три дорога будемо платити імпортному. Цей закон встановленням квоти  обмежує ввезення чужого з тим, щоб скоріше розвинулося вітчизняне.

А друге, що треба зробити, те, що я казала. Перед тим ми мусимо дотувати українське м'ясо для селянина, тоді на ринку воно буде дешевше. Ви знаєте, що сьогодні селянин за своє м'ясо отримує гривню з невеликим, знаєте. І знаєте, що у магазині тим не менше  цін таких немає, а ціни набагато вищі, тому що немає регулювання Міністерством економіки прибутків усіх  учасників аграрного ринку. І ми маємо таку ситуацію. Або нам все треба включати. А для цього треба дотувати селянина.

 

ГОЛОВА. Сергій Соболєв, фракція "Наша Україна".

 

13:16:18

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, партія "Реформи і порядок", "Наша Україна".

Катерина Тимофіївна,  не здається  вам, що ми боремося замість того, щоб побороти ключову проблему, з якимись наслідками  і продуємо виключати або встановлювати квоти по окремих найменуваннях чи групах? Відбулися парламентські слухання. Всі вже з'ясували в Україні,  я думаю, немає жодної людини, яка не розуміє того, що вільні економічні зони не створені для того, щоб створювати додаткові робочі місця, щоб завозити нові передові технології, а створені зовсім для іншого. І от ми зараз спробуємо замість вирішення ключового питання, вирішення питання щодо закону про вільні економічні зони - вилучити, і то через квоти, лише одне маленьке наіменування.

Чи не здається вам, що таким чином ми рухаємось зовсім в іншому напрямку? Бо я вам нагадую, в 1996 році у парламента вистачило мужності заборонити Управлінню справами Адміністрації Президента, Верховної Ради і Кабміна завозити ті самі окорочка і банани через прийняття рішення, де заборонили це робити.

Чи не вважаєте ви, що це ми фактично створюємо особливі  умови окремим групам замість вирішення ключового питання по вільних економічних зонах. Дякую.

 

ВАЩУК К.Т. Я вам щиро дякую і абсолютно з вами згідна.

Але вся справа в тому, що ми в залі не змогли проголосувати таку норму, щоб відмінити дію законів по всіх вільних економічних зонах. Запропонуйте, проголосують. У цьому законі не буде потреби. Але на сьогодні є така потреба. І вона є не тільки по виробниках курятини в Україні, вона б'є і по тих, хто виробляє яловичину і свинину. Тому що завозяться оці курячі ніжки .... і все інше для того, щоб виробляти ковбасу. І вона дешевша, вона, звичайно, дешевша, бо м'ясо завозиться по низьких цінах, бо це не найкращої якості м'ясо.

Ми знайшли момент таким чином. Шукаючи компромісу між представниками вільних економічних зон і сільськими товаровиробниками. Якщо проголосуємо радикальний закон, у цьому законі просто відпаде потреба. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Катерино Тимофіївно. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

Володимир Демьохін - від комітету з питань економічної політики.

Вас зараз обов'язково, Миколо Євтихійович, я вас поважаю навіть більше, ніж поважаю, ну що ви, ви просто не встигаєте тиснути кнопку дуже оперативно.

Будь ласка.

 

13:19:05

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты!

Комитет на своем заседании рассмотрел проект закона.

Главное научно-экспертное управление считает, что законопроект 3375 целесообразно доработать и рассматривать одновременно с проектом закона 2569. Этот законопроект находится сегодня на рассмотрении  в Верховной Раде - это законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо створення та функціонування спеціальних вільних економічних зон) і запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку. Он поступил 4.04 этого года.

Комитет принял решение рекомендовать принять указанный законопроект в первом чтении за основу и при подготовке на второе чтение доработать и рассматривать одновременно с законопроектом 2569.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. У Сергія Слабенка персональне питання до вас є, так що одну хвилиночку. Сергій Слабенко. Володимир Анатолійович, зараз і у Яворівського. А Кармазін буде виступати, він скаже все своє. Будь ласка, мікрофон.

 

13:20:31

СЛАБЕНКО С.І. Я прошу вибачення.

У мене запитання. Я все-таки зрозумів одну річ, ви цей законопроект вважаєте, що треба приєднати до іншого законопроекту і там спільно розглянути. Але стає одне запитання. От ми зараз почули про квоту, я хочу зрозуміти, хто ці квоти буде потім буде розподіляти між суб'єктами підприємницької діяльності, а саме головне  - в яких пропорціях він його буде розподіляти. Чи ми  віддаємо у черговий раз на відкуп це Кабінету Міністрів, який з цими підприємствами працював через Міністерство економіки і буде працювати з новим натхненням, шукаючи можливості обмежувати їх підприємницьку діяльність.  Дякую.

 

ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо за вопрос. Это на самом деле, конечно, центральный вопрос этого законопроекта - квоты. Но прежде, чем на него ответить, я бы хотел сказать, что, может быть, либо я не четко сказал, либо вы невнимательно  слушали. Мы не предлагаем объединять их, а рассматривать совместно, чтобы было общее понимание ситуации по специальным свободным экономическим зонам. И такого же мнения придерживается  Научно-экспертное управление.

Что касается квотирования. Уже передо мною выступала Катерина Тимофеевна, она говорила, что подразумевается, что за три года как бы будет уменьшение объема этих квот. Конечно, квота это всегда предмет злоупотребления. И мы и на комитете когда рассматривали, не согласны, чтобы эту квоту распределял какое-то конкретное лицо, потому что однозначно это будет злоупотребление.

Я думаю, что на втором чтении при подготовке надо предусмотреть механизм, чтобы исключить это злоупотребление.

Если же говорить вообще о том, что давайте прекратим вообще завоз мяса птицы. Но вроде бы как это очень радикально, очень революционно. Но вы знаете во время революции всегда много голов летит. Предприятия то работают. И мы были специально в Донецке, смотрели предприятия. Правда надо сказать откровенно, мы туда, где колбасы делают, почему-то не зашли. Может быть одеты были не так. По-любому там есть рабочие места, есть выпуск продукции. Другое дело - переориентировать их на сырье отечественного производителя. Наверное это совместная работа соотвествующих служб Кабинета Министров.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".

 

13:23:11

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина, "Наша Україна". Шановний колего Демьохін! На території мого округу, а ви до речі були, функціонує вільна економічна зона, і можу з впевненістю сказати, що це просто чорна дірка в економіці України. Це моє абсолютно однозначний мій висновок, немає ніяких ні нових робочих місць, там якщо є, то такі мізерні. Замість інвестицій завозиться стара техніка і тому подібне.

У мене таке запитання є. Ви дуже цікаво сказали. що під час революції летять голови. У даному випадку, дякувати Богу, полетять курячи голови, це непогано. Катерина Трохимівна сказала, є потреба у цьому. Я би хотів вас, колего, запитати, може ви знаєте прізвище цієї потреби. Якщо знаєте, скажіть, будь ласка.

Дякую.

 

ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо, Владимир Александрович. Я не знаю этого человека и кому это надо. Но вы же знаете позицию персонально и мою, и комитета - мы за то, чтобы все-таки поддерживать те специальные экономические зоны, в которых есть эффект. И вы знаете, как мы отработали в Явориве, и нашу поддержку. Действительно, например, Яворивская зона благодаря принятию, так сказать, закона, указа, она дала эффект, но я вам хочу еще отметить, что она дала эффект в том числе, потому что там есть Степан Иванович. И вы это прекрасно знаете, Лукашин. Ну, он все равно там есть. Вот если бы у нас было как можно больше таких людей, у которых искра Божья в глазах, который делает свое дело ответственно, то, наверное, мы имели бы больший эффект экономический, создание рабочих мест, а не эффект контрабанды и так далее. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Михайло Добкін, будь ласка. Будь ласка, Михайло Добкін.

 

13:25:18

ДОБКІН М.М. Спасибо.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! У меня такой вопрос к Владимиру Анатольевичу. Я как раз отношусь к тем, кто позитивно оценивает деятельность зон, где запроваджен специальный режим экономичный, по крайней мере, это касается Харьковской области, Донецкой области, где есть позитивные сдвиги, где создаются действительно новые рабочие места.

Но у меня такой вот вопрос. В данном законе дается перечень тех специальных инвестиционных зон, где предлагается данный закон впроваджувати у життя. И если, допустим, вот по Донецкой области мне понятно - там есть ряд предприятий, которые перерабатывают этот вид сырья и производят дальнейшую продукцию. То, допустим, что в этом списке делает специальная экономична зона туристско-рекреацийного типа курорт-полис  Трускавец?

Дальше. Вот здесь есть, допустим, экономична зона "Порт-Крым". У них же специальная инвестиционная деятельность была рассчитана на отдельные узкие виды какой-либо части экономики. Зачем на них расширять данный закон, тем самым н понятно для каких целей разрешать им ввозить данный товар? Спасибо.

 

ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо.

Ну, это - одно из замечаний, которое действительно было при обсуждении. Но хочу заметить, что одно предприятие, в одной специальной экономической зоне Донецка, которое завозит вот это самое мясо птицы, оно и  является той "ложкой дегтя в бочке меда".

Поэтому наверное нужно при подготовке дальше законопроекта сконцентрировать внимание именно на тех предприятиях, которые действительно используют импортное сырье для производства мясопродуктов и не трогать остальные зоны, я с вами согласен.

 

ГОЛОВА. Дякую. Напривеликий жаль, шановні колеги, час вичерпаний - 5 хвилин.

Переходимо до обговорення Юрій Кармазін, будь ласка, до трибуни запрошується. На табло прізвища народних депутатів, що записалися, висвітіть. 10 хвилин для обговорення нам. Нам треба ще один проект розглянути, щоб ми виконали зобов'язання перед аграріями.

 

13:27:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, я хотів би задати запитання, але  ви мені не даєте задавати запитання. Ну що ж, тоді я буду задавати запитання так риторично - в повітря. І сам же буду відповідати. Отже, для чого потрібен цей Закон? Цей Закон потрібен для того, щоб узаконити половину обсягів, які можуть переварити всі олігархічні клани, які завозять м'ясо птиці.  Це є компроміс, на який пішла Катерина Тимофіївна Ващук сама з собою і з своєю совістю.

Катерино Тимофіївно,  я наскільки вас поважаю, що думаю, що цього компромісу не треба було робити. Не може бути компромісу з тими, хто державу свою добиває! Не може бути! Ви розумієте?! Тому  я і хотів запитати зараз у представника - Володимира Анатолійовича Демьохіна. Хотів запитати, чим економічно, підкреслюю, економічно, обгрунтовані зміни до Закону "Про внесення змін до деяких законів з питань оподаткування підакцизних та деяких інших товарів, де повертаються пільги при розмитненні м'яса птиці при ввезенні його в спеціальні економічні зони у межах 70 тисяч тонн на рік.

70 тисяч тонн, шановна Катерина Тимофіївна, - це 70 мільйонів курок, якщо вони вагою по 1 кілограму. 70, навіть трошки більше, да?

Так от, подивіться, чи впливає це на зменшення бюджетних надходжень. А цей законопроект впливає на зменшення бюджетних надходжень. І, виходячи з цього, у відповідності до статті 27-ї Бюджетного кодексу він може набувати чинності не раніше 1 січня 2004 року. А до того або не довезуть, або поміняють Прем'єр-міністра і "криша" поміняється у цих зон, кому везуть м'ясо.

Друге. Мені не зрозуміло, як державні адміністрації будуть дивитись і уряд буде ділитись. Шановна Катерина Тимофіївна, я знаю, що ви... і дякую за те, що ви попередній закон внесли, від імені народу України. Але цей закон шкідливий, його приймати не можна. І тому я думаю, що на цьому треба поставити крапку.

Дякую. В ім'я порятунку того села, про яке печуться всі.

 

ГОЛОВА. Так, Михайло Добкін є? Будь ласка, Михайло Добкін. Підготуватися Черняку.

 

13:30:55

ДОБКІН М.М.

Уважаемые народные депутаты. Михаил Добкин, город Харьков, 174-й избирательный округ.

Уважаемая Катерина Тимофеевна, я буду поддерживать данный законопроект, потому что он позволяет навести порядок в данном секторе нашей экономики и, с одной стороны, не нарушить те обязательства, которые были даны предприятиям, вступающим в свободные экономические зоны, а, с другой стороны, на деле действительно поддержать украинского сельхозпроизводителя.

Но есть несколько замечаний, которые я хочу чтобы и комитет, и авторы законопроекта обязательно учли. Первое, то, что я говорил. Необходимо навести четкий порядок с теми специальными зонами, где находятся предприятия, которые попадут под действие данного закона. Чтобы не получилось так, как  говорил народный депутат Демехин, чтобы из одного  предприятия вся данная проблема не была решена. Это первое.

И второе. Я не совсем согласен или, скажем так, я вижу другой механизм распределения данных  квот. Он заключается  в следующем. Каждое предприятие, начинающее работать в данном виде экономики у нас на рынке, еще при подготовке проекта для того, чтобы их приняли в свободную экономическую зону и дали возможность работать, оно  просчитывает  свой бизнес на 5-6 лет вперед. Так вот, каждое предприятие, просчитывая свой  бизнес, должно было дать обоснования, что если им разрешат ввозить зерно бесплатно,  за какой период  времени  они смогут насытить себя, скажем так, материальными ресурсами и подготовится, и плавно перейти на наше сырье.

Поэтому при распределении здесь важно что учесть. Естественно, что  любая областная  администрация или тот совет, к уровню которого компетенции относится, скажем так, согласование квот,  они будут  говорить все: нам нужно на область 70 тысяч тон  завести вот либо в Харьков, либо в Донецк, либо в другую область. Здесь нужно учитывать следующее, что в первую очередь квоту должны получить те предприятия, которые недавно начали работать в этом рынке. Те предприятия, которые уже  2-3 года отработали и имели возможность планомерно переходить на отечественное  сырье, они должны меньше получать данных квот. Поэтому я прошу учесть это замечание и, если возможно, когда будет вопрос выносится на голосование, чтобы мы его учли.

И  еще раз обращаю ваше внимание, что очень внимательно нужно подойти к перечню  тех свободных экономических  зон, которые могут попасть под действие данного закона. Чтобы не получилось так, что те, кому, действительно, есть необходимость в работе с данным товаром, останутся без сырья, а те, кому он нужен, как просто дополнительная спекуляция, чтобы  перепродать другим, получит это сырье. Спасибо.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Черняк, будь ласка.

 

13:33:53

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, предметом закону є квотування завезення м'яса птиці  у вільні економічні зони.  Катерина Тимофіївна виходить із статус-кво і ситуація, яка склалася, і намагається діяти методом гасіння лісових пожеж, якщо проблеми виникла, треба на неї реагувати і треба гасити цю пожежу.

Законопроект спрямований на захист вітчизняного виробника. Я все-таки хотів  би і термінологічно, і по суті, зробити зауваження. Давайте ми не будемо  говорити більше ніколи про захист вітчизняного виробника. Давайте ми будемо говорити про створення нормальних умов для його роботи. Нам не треба  його захищати, він захистить себе сам, якщо ми не будемо йому заважати, якщо ми створимо  нормальні умови. Коли ми  маємо ситуацію, що існує величезний розрив між закупочною ціною на м'ясо і роздрібною ціною  у магазині, і коли весь прибуток фактично йде не виробнику сільського господарства, а йде  переробнику і посереднику торгівлі, ось де проблема, ось де, як кажуть, собака закопана. І там нам треба це міняти. Але це тема окремої розмови, це виходить за  межі  цього законопроекту, але я хотів би акцент все-таки поставити на цьому, що нам потрібно створити нормальні умови.

До речі, коли ви говорили у минулому законопроекті про те, щоб давати  дотації замість пільг, я  також підтримую цю пропозицію, але все-таки перед тим, як давати дотації із бюджету, треба розібратися в тому, які умови і хто грабіж селянина. Тому що ми через бюджет будемо давати дотації, а його будуть грабувати знову ж таки. Тому тільки  у  взаємозв’язку цьому можна проблему вирішувати.

Другий момент. Вільні економічні зони. Це, дійсно, болюча точка. Багато в чому вони стали  чорними  дірками нашої економіки, хоча за ідеєю вільні економічні зони - це  точки росту економіки. І йдеться не про те, що туди повинно йти м'ясо із-за кордону, йдеться про те, що туди повинні йти інвестиції. Вільні економічні зони у всьому світі створюються заради того, щоб залучити інвестиції, створити нові робочі місця,  дати імпульс розвитку виробництва. У нас вони ці ролі не виконують. Нам  треба розібратися з вільними економічними зонами. І, зокрема, в цьому законі яким саме вільним зонам які квоти. Це, до речі, буде одне із важливих питань, яке потрібно буде практично вирішувати.

І, нарешті, основне питання, больова точка законопроекту - це механізм розподілу квот. Квотування  і ліцензування, це завжди зловживання. Тому потрібно подумати над тим, як це унеможливити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Черновецький, будь ласка.

 

13:37:10

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый президиум, уважаемые народные депутаты!

Леонид Черновицкий,  Дарницкий избирательный округ, Христианская либеральная партия.

Я хочу сказать о том, кто слушает нас из избирателей, что свободные экономические зоны крадут у пенсионеров, у обычных людей, которые рассчитывают на помощь государства, миллиарды долларов ежегодно. И я думаю, что через них проходят две третих нашей экономики. И они прекрасно созданы олигархическими группами. И это ужас, и больше ничего!

Если бы я мог как-то влиять на это в этом зале, я думаю, что у кого совесть есть, они бы их ликвидировали не только как посредников в продаже куриных окорочков. Это маленькая мелочь. Там через них проходят любые банковские операции и все производство, якобы, и все остальное.

На самом деле, как-то мне пришлось связаться с руководителем села, в котором зарегистрирована свободная экономическая зона, с человеком, который двух слов связать не может, но который даже не знает, что через его зону проходят миллиарды долларов одной из олигархических групп, которая близка к власти. Ужас!

И если парламент этого созыва не освободится от этого жуткого явления, то, конечно, прав будет Президент, чтобы его взять да и разогнать. Потому что это чистое воровство, но на уровне таких цифр, миллиардов.

Я хочу еще сказать вам о том, уважаемые избиратели, если кто слушает, что я - один из авторов законопроектов большого количества, в том числе важных, которые не рассматриваются Верховной Радой и все время саботируются и по полгода, с ноября прошлого года не выставляются даже на обговорення. Я говорю о том, что сегодня надо ликвидировать НДС, который платят пенсионеры и несчастные люди в поликлиниках, не..., в аптеках, магазинах и других вещах. Я говорю. о законе о рекламе, которым надо ликвидировать рекламу табака, а мы смотрим, как она расцветает вопреки комитету, возглавляемому господином Томенко. Я говорю о законе про порнографию, который я ни как не могу пробить через Верховный Совет, но, который как бы вроде принят, но сегодня мне прийдется его обсуждать на комитете и я не уверен, что он дойдет до голосования, и до серьезного обсуждения. И до многих  других законов.

Поэтому закон этот полезный. Слава Богу, что представители окорочков его как бы пропустили через себя, вот. А вообще их надо ликвидировать. А всех тех, кто в этих зонах заправляет, их надо осудить...

 

ГОЛОВА. Дякую. Леонід Михайлович, дякую.

 

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Осудить общественным мнением всех и посадить...

 

ГОЛОВА. Мікрофон. Будь ласка, уряд. Позиція уряду з цього проводу, з цього законопроекту. Ви ж перебрали вже час.

 

ПЕРШИН В.Л.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ми абсолютно розуміємо в тому, що є дійсно проблема ввезення у вільні економічні зони імпортованої продукції, в тому числі м'яса птиці.

Я хочу вас проінформувати, що 18 червня поточного року цей законопроект розглядався на нараді у Першого віце-прем'єр-міністра. І було прийнято рішення не підтримувати цей законопроект у зв'язку з тим, що він фактично відновлює пільги ті, що були відмінені 24 грудня.  Але одночасно дано доручення ряду міністерств і відомств на чолі з Мінекономіки підготувати механізм квотування ввезення в Україну м'яса птиці. Я дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Оскільки розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності в спеціальних вільних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку щодо м'яса, птиці завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення. Але ми виходили з того, що ми ж вносимо узгоджені і комітетами, і урядом законопроекти. Тепер знову вийшло, що ми нічого не узгодили. З цього приводу Ольга Гінзбург, з мотивів, будь ласка. Мікрофон Гінзбург.

 

13:42:02

ГІНЗБУРГ О.П.

Я дякую вам, Володимире Михайловичу. Я просто хотіла трошки раніше, поки уряд ще не говорив. Але у мене таке якесь є незрозуміле відношення до цього всього. Свого часу ми, коли розглядали про електронні диски закон, і у нас було в державі піднято питання про чому ж ми ці курині окорочки завозимо в Україну. І почали ветеринарні служби говорити про якість цих окорочки, не вже про квоти, а про якість. І говорили, що вони дуже шкідливі для наших людей. І говорили, що вони мають харчування там інше, пеніцілін в м'ясі є. То зараз чи щось змінилося в якості цих окорочків? Чи вже тільки зараз зрозуміли, наскільки якісні наші українські продукти, і чому ми так не можемо дозволити їсти нашим людям. Я б хотіла, може уряд зміг би щось мені розтовкувати в цьому. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість щодо об'єктів соціальної інфраструктури на селі". Доповідач - народний депутат України Ващук Катерина Тимофіївна. Вона також є співавтором цього законопроекту.

Василь Петрович Цушко є? Дякую. Будь ласка, дуже коротко.

 

13:43:23

ВАЩУК К.Т.

Перед тим, як доповідати законопроект, я хочу все-таки звернутися до Міністерства економіки. Шановні колеги, ви пам'ятаєте нараду, яку проводили з участю Президента, усі сільські товаровиробники були присутні, ми ставили за претензію чому Міністерство економіки дозволяє з Америки й підписує угоди на 90 тисяч тонн і так далі. Оце реакція. Шановні колеги, якщо ми цей закон не приймемо, у нас залишається єдина дія - відмінити дію тих законі, які ж ми з вами прийняли. Може шановний депутат Кармазін сьогодні двадцять разів говорити за те, як нам усе вирішити, але ми ж цих законів наприймали, ніхто за нас не прийняв. І якщо ми не приймемо обмеження, ми будемо мати ту саму ситуацію. Буде завозитись 300-400 тис. тонн, в цьому я переконана. До другого читання ми врахуємо пропозиції по квотуванню. Дякую.

Відносно змін до закону про податок на додану вартість. Цей законопроект ми розробляли разом з депутатом Асадчевим і Славутою.

Шановні колеги, ми дуже детально вивчали ситуацію з цим податком. Ви знаєте, що подані пропозиції від уряду відмінити пільги по податку на додану вартість для всіх товаровиробників, в тому числі для селян. Яка різниця в усіх товаровиробників і податку на додану вартість для селян? Вся різниця в тому, що у законі про податок на додану вартість спеціальний режим для села є така норма, що цей податок діє як дотація до ціни. Ці 20 відсотків залишаються як дотація до ціни на продукцію, яка дуже для селянина дешева.

Тому ми і пропонуємо слідуюче: перше, додатково внести норму, яка звільняє від податку на додану вартість передачу об'єктів соцкультпобуту на баланс сільських рад. Ви уявіть собі таку норму, яка ну інакше, як нонсенс не назвеш. Колись колективне господарство збудувало будинок культури, газ, воду, інші об'єкти соцкультпобуту. Сьогодні немає колективного господарства, на його базі створились фермерські. Оці об'єкти треба передати на баланс комунгоспу чи просто сільської ради. Для того, щоб це зробити, це колективне господарство. яке вже ледве животіє або якого взагалі нема, має ще заплатити 20 відсотків податку на додану вартість. Це ну ні в які ворота не лізе. Це - перша зміна. А всі інші зміни - друга і третя зміна - передбачає, що ми залишаємо в тому самому режимі, як було з вправлянням додатку на додану вартість, і воно діє на продукти тваринництва, як дотація до ціни на молоко і м'ясо, на продукти рослинництва використовується для придбання техніки, міндобрив, засобів захисту, акумулюючись на окремих рахунках.

І останнє.  Ми запропонували ще одну норму. Звільнити від оподаткування операцій з ввезення на митну територію України вітчизняними  сільгосптоваровиробниками племінних генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин. І бюджетний комітет, і Асадчев нас підтримали.

Я тільки назву вам одну цифру: за минулий рік було завезено всього двісті телиць. Ви знаєте, що таке не поновлювати генофонд. Ми отримаємо дуже  плачевні результати через короткий час: платячи і так дорогу ціну, рідко хто може їх завезти. Ще додатковий податок удорожає цю ціну і ми його просто не будемо завозити.

І останнє. Говорячи уряду про те, чого ми зберігаємо цей податок, ми кажемо слідуюче. Уряд нам каже: ми введемо механізм дотацій - ми погоджуємося.  Ця сума податку для селян вимірюється - мільярд вісімсот-два мільярди гривень в рік. Якщо у бюджеті ця сума як дотація селу буде закладена, останній пункт ми запишемо такий, що ми припиняємо дію того закону, якщо відповідна сума буде закладена у Державному бюджеті на 2004  рік. Чого його треба приймати? Бо діє ця норма, яка діє сьогодні, тільки до 1 січня 2004 року.

Ми відмінимо пільги, якщо буде у бюджеті норма тобто: "Утром деньги - вечером стулья".

Інакше, якщо ми дію його зупинимо, а в бюджеті нічого не отримаємо - село втратить два мільярди гривень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання.

Висвітіть, будь ласка.

Володимир  Лещенко. Наступний Матвієнков.

 

13:49:15

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановна Катерина Тимофіївна, я підтримую в цілому законопроект. Але хочу вас запитати як у автора проекту наступне. У 1995 році указом Президент практично були ліквідовані колективні сільгосппідприємства. На сьогодні в значній частині населених пунктів немає правоприємників цих колективних сільгосппідприємств. І навіть ті нові формування також не є правонаступниками.

Скажіть мені, будь ласка, у кого на сьогоднішній день знаходяться оці розграбовані, розламані об'єкти соціальної сфери? Дякую.

 

ВАЩУК К.Т. Абсолютно з вами суголосна. Там, де не написали, не оформили, де дуже спішили все виконати, не думаючи про наслідки, юридично все не оформивши, є такі проблеми, що вони просто ніби нічийні. Факт. А у тих господарствах, які збереглись (я таких господарств знаю дуже багато), в тому числі те, де я господарювала, ми зберегли все. Сьогодні ми не можемо передати на баланс, тому що треба заплатити велику суму. І таких об'єктів на сьогодні, шановний колего, я вам дякую за запитання, знаєте, на яку суму: на 1 мільярд 200 мільйонів. Тобто їх все-таки правонаступництво і правову норму цю треба виписати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, депутатська група "Європейський вибір".

 

13:50:54

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, 55-й округ, город Мариуполь.

Уважаемая Екатерина Тимофеевна, два вопроса у меня. По первой части. То, что вы говорите по передаче объектов на баланс села без НДС. Я думаю, что это проблема не только села - это проблема многих промышленных предприятий, это проблема, которую нужно рассматривать в комплексе, а не вырывать на сегодняшний день те вещи, которые, будем говорить так, могли бы точечно решить для села под эгидой того, что сегодня сложная проблема сложилась у нас на продовольственном рынке. Это раз.

Второй момент, по НДСу. Давайте говорить честно и откровенно. Если бы все селяне имели те льготы, которые мы принимали на протяжение уже на протяжении шести лет и не доходили до селян. Наверное, они бы были самыми богатыми людьми в Европе, по всей видимости. Два мильярды гривен  селяни повинні. Получат селяни эту льготу или нет? Для кого мы делаем сегодня этот НДС? Давайте  задотируем того, кто производит эту продукцию. Чего  мы разрываем эту схему НДС. Или давайте тогда отменять НДС как закон, как таковой и переходить с налога на оборот на реализацию, либо давайте тогда создавать условия, который доходили до производителя, а не до трейдеров. Спасибо.

 

ВАЩУК К.Т. Спасибі вам шановний колего. Я абсолютно згідна   з вами у першому питанні. Якщо є така проблема у промислових підприємствах, до другого читання давайте ми її доповнимо. А те, що вона є, ніхто не заперечить у цьому залі,  при передачі об'єктів соцкультпобуту.

Друге питання. Ви кажете, чи вона  доходить. Це єдиний закон, єдина пільга, якою користуються безпосередньо товаровиробники, вона не ділиться. Розумієте, я сьогодні продала молоко  молокозаводу, і податок на додану вартість молокозавод мені дає як дотацію до ціни. Це так працює цей закон. Це єдина норма, яка розділяється безпосередньо між сільськими товаровиробниками. Хоч я згідна  з вами, абсолютно згідна, що краще мати норми прямої дотації селянам. Я на слідуючому тижні  буду доповідати такий закон, який передбачає дотування аграрної продукції.

Але шановний колега Матвієнков, якщо  ви говорите про дуже величезні пільги селу, то я вам скажу, що пільг селу взагалі немає. Є два податки, які ми маємо як пільги, а все решту ми  у якісь крохи отуто з трибуни, не залежно від фракцій, стоїмо і щось випрошуємо. Щоб ви знали, що сьогодні в Америці дотація селянам вимірюється у 56 мільярдів доларів. Сьогодні дотація у Франції - біля  12 мільярдів євро. У такій Польщі, яка дорівнює Західній Україні з Житомирською областю,  це складає біля 5 мільярдів. Ну, а про що ми говоримо про Україну? Де, що  таке 2 мільярди  гривень на наші гектари і 16 мільйонів сільських товаровиробників? Це крохи і сміх. Це не завод великий, який має пільги.

 

ГОЛОВА. Василь Гаврилюк.

 

13:54:15

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Владимир Михайлович.

Прошу слово передати Сваткому Леоніду Борисовичу.

 

ГОЛОВА. Леонід Сватков.

 

13:54:23

СВАТКОВ Л.Б.

Дякую. Сватков, фракція "Народовладдя".

Катерино Тимофіївно,  можна погодитися з першим пунктом, з другим пунктом цього закону, але ніяк не можна погодитися і  можна приймати сьогодні третій пункт цього закону, коли ми знову пропонуємо не оподатковувати давальницьку схему.  Давальницька схема приводить до ненаповнення бюджету. Тільки за рахунок третього пункту за рахунок давальницької переробки цукрових буряків, соняшника іншої  продукції бюджет може втратити більше 2 мільярдів. Як можна приймати такий закон? Тоді ж не буде чим взагалі дотувати село.

 

ВАЩУК К.Т. Я  дякую за запитання. Я вам пояснювала. Ми просто не  дуже вдало використали формулювання. Там далі написано: " із власної сировини". Я згідна, до другого читання ми це  формулювання поправимо. Тим більше, що ви знаєте, що одним і співавторів законопроекту є Асадчев, він нічого не пропустить, що шкодить державному  бюджету України. Це людина віддана бюджету і  чесному відношенню. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Катерино Тимофіївно. Час вичерпаний. Будь ласка, сідайте.

Василь Петрович Цушко, перший заступник голови Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності зробить нам  співдоповідь з приводу запропонованого законопроекту.

 

13:56:03

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги!  Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности поддержал  законопроект Суть законопроекта автор изложила. Я не буду на это тратить время. Единственное вам скажу, что  наш комитет поддерживает ту линию, что ПДВ не должен иметь никаких льгот. Но в связи с тем, что  у нас сегодня не  разработана система прямых дотаций, действительно, селу, и сегодня сложились такие погодные условия, мы поддержали этот законопроект в первом чтении и  вместе с автором добились той  записи, что если в бюджете будут предусмотрены деньги на прямую дотацию и механизм мы проголосуем в зале, тут, закон будет принят, то эта норма не будет действовать. То есть  до 1 января у нас есть этот шанс.

Поэтому предложение комитета - поддержать в первом чтении, но с учетом того, что говорил коллега Сватков и так далее, комитет доработает и, действительно, учтет эти моменты. Спасибо. Я закончил.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! До нашого колеги є питання? Немає.

Переходимо до обговорення. На табло, будь ласка, висвітліть, хто записався на обговорення. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Анатолію Морозу. Я пропоную і прошу вас підтримати пропозицію, щоб на 15 хвилин продовжити роботу і завершити розгляд цього законопроекту. Немає заперечень? Дякую. Будь ласка, Юрій Анатолійович.

 

13:57:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний український народе!

Запропоновані Катериною Ващук, народними депутатами Слаутою і Асадчевим законопроекти, безумовно, в цивілізованому світі не потрібні були б. Але сьогодні вони нашій державі потрібні.

Законом передбачається врегулювання питання безоплатної передачі об'єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність. Пропонується не включати до об'єктів оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі в комунальну власність об'єктів житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури.

Далі пропонується зберегти до 31 грудня 2009 дію спеціальних режимів в оподаткуванні податком на додану вартість для окремих категорій виробників сільськогосподарської продукції.

І ще пропонується звільнити від оподаткування операції з ввезенням, пересиланням на митну територію України вітчизняними сільськогосподарськими товаровиробниками племенних ресурсів сільськогосподарських тварин.

Шановні народні депутати! Замисліться, будь ласка, що відбувається! Наша корова дає 2 тис.л молока. Ми переводимо фуражне зерно, ми переводимо корми. Замість того, щоб мати корову, яка буде давати 10-15, до 20 тис.л. Ми завезти її не можемо. Таким чином, ми самі собі зав'язуємо петлю на шиї. Тому дозволити треба селянам це! Цей закон треба прийняти завтра,  у першому і в другому читанні.  І там немає втрат для бюджету. Ви потім самі це зрозумієте, що нам не прийдеться дозволяти ввозити зерно.

Тепер, шановні народні депутати, хочу вас поставити до відому, що сьогодні на наше запрошення у Верховній Раді, як на запрошення групи Україна-Тайвань знаходяться члени тайванської делегації на чолі з главою представництва тейбейсько-московсько координаційної комісії з економічного і культурного співробітництва паном Чен Джон Дже. Хочу привітати їх разом з вами оплесками. (Оплески)

Ця країна зробила небувалий стрибок вперед і нас треба вивчати досвід Тайваню. ВВП за 50 років у цій країні збільшився у 14 разів, за валютними запасами ........ Тайвань - маленька республіка, де 22 мільйони, займає третє місце в світі, біля 180 мільярдів  доларів США. За обсягами торгівлі - 14 місце у світі і 12 - по експорту. За структурою експорт перебуває на 95 відсотків з промислової продукції. І нам треба вчитися!

Поєднання економічних зусиль - я звертаюся до уряду! - з Республікою Тайвань приведе до покращання, до вилізання України. Я вручаю Голові Верховної Ради України довідкову інформацію, Володимире Михайловичу, про цю чарівну республіку, яка знаходиться на острові Тайвань. Я звертаюся до уряду, економічну співпрацю ми маємо проводити, ми маємо залучити мільярди гривень і вивезти і також експортувати свою продукцію.

Я вручаю вам журнал "Україна-Тайвань" і ще раз вітаю делегацію і бажаю успіхів, що не тільки у Москві було це представництво, а було і  у Києві. Я щиро вірю в це. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Я єдине хотів би просити, щоб ви все-таки не забирали хліб у мене і дали можливість мені це працювати.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Спасибі, Володимире Михайловичу. Я в межах свого часу.

 

ГОЛОВА. Я ж вам кажу.

Анатолій Мороз, фракція комуністів, підготуватися - Черняку. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка. Ви передумали?

 

14:01:19

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

В останній момент, коли я йшов на трибуну, Валерій Асадчев, один із співавторів цього закону, сказав, що це один із найгірших законопроектів, який він коли-небудь підписав. Це він сказав мені у відповідь, коли я запитав його, що ти можеш сказати у відповідь на своє виправдання.

Але саме тому, що все-таки Асадчев його підписав, це викликає довіру. І є аргументи і в Катерини Ващук переконливі. Аргументи Асадчева які? Що прийняття цього закону веде спотворення ПДВ. ПДВ взагалі повинен іти тільки в бюджет. І він не може використовуватися як механізм датування. Але Катерина Ващук каже, вибачте, але не існує іншого механізму датування. Давайте ми запровадимо інший механізм, і цей закон буде не потрібним. І вона права. Асадчев правий, і вона права. І я правий, коли поділяю цю думку.

Хоча б, звичайно, краще було б цей закон не приймати. Курс уряду на скасування, на  відміну пільг на податок на додану вартість є правильним курсом. І замість курсу на пільги повинен бути курс на дотації. Хоча і дотації це погано. Але пільги це ще гірше. Але у зв'язку з тим, що падає час, і буде цей механізм, який існує зараз, ліквідований, то існує необхідність продовжити це. Але при цьому ми розуміємо, що це не вихід із ситуації, що треба шукати відповідні механізми датування, підтримки місцевого бюджету, тому що інакше він просто не може потягнути на собі соціальну сферу. І оце також є пожежний закон, який ми змушені приймати, реагуючи адекватно на ситуацію, яка склалася.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Леонід Черновецький, будь ласка. Підготуватися Гінзбург.

 

14:04:01

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Уважаемый президиум, уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели!

Леонид Черновецкий, Дарницкий избирательный округ, Христианская либеральная партия.

Я хочу вам сказать, что мне очень приятно выступать в поддержку этого законопроекта, ну это не то слово "приятно", но очень важно и ответственно, потому что это может быть начало рассвета в Украине, потому что мой законопроект с ноября прошлого года о ликвидации НДС вообще болтается где-то в недрах Верховной Рады и никак не может быть даже заслушан на Верховной Раде.

Я думаю, что если только мы примем этот законопроект, то хотя бы нам будет и самим депутатам где работать через какое-то время, потому что НДС, жалко, ушла делегация Тайваня, мы могли бы их спросить. Я хочу вам сказать, что в Америке - самой богатой стране мира - не иснуе НДС взагали. НДС - это форма в посткоммунистической стране воровства денег из бюджета. И другой, как бы самой классной формы, кроме, конечно, вот этих проклятых для Украины свободных экономических зон, не существует. И наживаются на НДС в основном негодяи, ну как это называют в Латинской Америке - жирные коты, поскольку они высасывают возврат НДС из бюджета. И конечно же, правительство будет против, я вас уверяю, потому что тут же возникает вопрос: а чем это компенсировать? Да ничем это не надо компенсировать, потому что начнется расцвет сельского хозяйства, все поедут наконец тогда из городов в село и будут там прекрасно работать, зарабатывать большие деньги, вот. Никто у них не будет воровать этот НДС, вот. И все будет прекрасно. И "Правэксбанк" тоже в село уедет, потому что выхода другого просто не будет. Я в восторге от вашего   законопроекта и  считаю, что это большой прорыв будет в нашей законотворческой  деятельности, если мы такой закон примем, потому что это будет начало.

Через год мы докажем, потому что я не могу ничего рассказать, или не хотят этого слушать. Жалко, ушли эти люди уважаемые из Тайваня. Они бы сказали: чем больше НДС - тем больше воровства в бюджете, тем больше уровень коррупции  и это даже на примере стран Европы.

Я вас поздравляю с вашим законопроектом и желаю, чтобы его приняли и за него проголосовали. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

 

14:07:10

ГІНЗБУРГ О.П.

Уважаемые народные депутаты, фракция коммунистов, Гинзбург, 161-й избирательный округ.

Я, когда говорят о социальной сфере, всегда вспоминаю свое детство в селе, когда у нас был клуб, который отапливался, детский садик, когда кино крутили. А когда говорят об НДС, я всегда вспоминаю цену молока за 14 копеек,  и когда литр бензина стоял 7 копеек. Вот для меня это  как бы ассоциируется.

Я приехала из округа совсем недавно и побывала в таком известном на Сумщине, село Коротченко известного политического деятеля - это был колхоз-миллионер.

Мы собрались в школе в спортзале. Я говорю: "Почему не в клубе, почему не в конторе? Да все згоріло разом з трудовими книжками. Вся соціальна сфера - нічого не отоплюється" -  кроме школы не було где собраться.

Собрались мы, со мной присутствовало руководство администрации. И выступают бывшие колхозники колхоза-миллионера, в котором уже ничего вообще нет и ни о какой социальной сфере речи не идет. И говорят: "Мы только в пятницу собрались и хотели создать кооператив "Комунальник". Но пока мы утром зарегистрировали, вечером вывезли все станки строгальные с колхозной столярки и уже ничего не осталось".

Я зачем это говорю? Совсем недавно выступает председатель колхоза "Нива" Кировоградской области из Новоукраинки и говорит: "Вы знаете, у меня в колхозе моем прибыль за прошлый год полтора миллиона было. Чистой прибыли,  я не взял ни копейки кредита. У меня налогов, я выплатил, миллион шестьсот. Я купил четыре комбайна советского производства, российского совместного, у меня восемьдесят тракторов работает. У меня сегодня в колхозе по 50 копеек буханка хлеба стоит, я понимаю, что это рогатой худобы; полторы тысячи свиней, куры и все прочее. Ему не надо передавать социальную сферу, у него 2 детских садика, у него 3 школы, он доплачивает им, он каждому ученику на выпускном вечере дал по 100 гривен.

Так я вот для себя ищу ответ: нужно ли такие законы нам принимать, или, может быть, нужно вот такие колхозы, которые у нас сегодня есть, ставить в пример и рассказывать, что в этой системе можно держаться, работать нормально? И тогда, наверное, государство бы наше не стояло перед такой проблемой, которая... Я приехала с округа и говорю: "Дайте хотя бы нашим диабетчикам, у которых диабет. Они не могут гречку по 6 гривен купить. Хотя бы им дать какую-то льготу или квоту выделить, дать по нормальной цене".

Если мы, конечно, будет подходить к рассмотрению этих законов не так, как бы залатать дырку, а как бы развить лучший опыт, то, конечно, страна бы наша Украина, наша незалежна была бы сегодня процветающей, какое она, действительно, заслужила место в мире. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість щодо об'єктів соціальної інфраструктури на селі завершуємо.

Я просив би позицію коротко уряду з цього приводу.

 

________________.Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я хочу вибачитися за виступ свого колеги Володимира Леонідовича Першина, який сказав, що не узгоджено з урядом проект закону, який розглядався попередньо. Він не сказав головної фрази: що уряд після цієї наради дав доручення прийняти постанову, якою заборонити ввезення у вільні економічні зони відповідного продукту. Чи буде діяти ця постанова, чи не буде? Тоді треба буде її підсилити законом. Оце єдине, що він просто не досказав.

Стосовно цього Закону про податок на додану вартість. Я дуже дякую депутатів, які дуже уважно подивилися цей законопроект, які уважно подивилися на ситуацію в сільському господарстві, яка сьогодні є, які підтримали. Уряд підтримує таку домовленість: якщо у нас при розгляді бюджету на 2004 рік з'явиться позиція - серйозна дотація сільському господарству, закон втрачає чинність, як передбачено Перехідними положеннями.

Я свідок, як з Миколою Яновичем Катерина Тимофіївна тут бесідувала. Він ще раз підтвердив, що - так.

Тому спасибі за розгляд і підтримку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Я дякую.

З цього приводу Михайло Добкін, будь ласка. Мікрофон.

 

14:11:14

ДОБКІН М.М.

Я не з цього приводу. Я, якщо є така можливість, щоб ми ще один закон сьогодні розглянули, Володимире Михайловичу. Він дуже короткий.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, яка ваша думка? Це останній із тих проектів законів... Це проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону України про зайнятість населення щодо безробітних, які мають пай землі та отримують з нього прибуток. Так, підтримуєте, будемо розглядати? Аграрії, ну, давайте розглянемо.

Михайло Добкін, дуже коротко.

 

14:12:08

ДОБКІН М.М.

Спасибо товарищи аграрии за поддержку. Я очень коротко.

Шановний Голово, шановні депутати та присутні. Даним законопроектом пропонується встановити, що не являються безробітними громадяни, які отримали у приватну власність земельні ділянки у процесі реформування сільськогосподарських підприємств та мають від них певний прибуток. Але я хочу зосередити вашу увагу, що  у цьому законі не йдеться мова про тих  селян, які живуть за межею бідності. Це мова іде лише про тих селян, у власності яких є дуже великі земельні ділянки, вони отримують з них певний прибуток, але  считаються безробітними і продовжують отримувати пособия по безработице и все субсидии, которые государство платит тем слоям населения, которые без этого обойтись не могут.

Даним законопроектом предлагается убрать эту социальную  несправедливость и все  сделать в  соответсвии с нашим законодательством. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Володимир Йосипович Матвєєв питання, потім Мельник, нарешті.

 

ІЗ ЗАЛУ.  (Запитання не чути)

 

ДОБКІН М.М. Данный человек, который одержить  мінімальний прибуток с этого участка земли, он остается безработным. Речь идет только   лишь  о тех людях, которые при заполнении декларации для того,  чтобы получить необходимый статус безработного, компенсацию. Если не будет указывать, что  они получают определенную прибыль с земельного участка, они не будут считаться безработными, Сейчас  складывается такая ситуация. У человека 10 гектаров земли, он его сдает в аренду, зарабатывает тысячу гривен в месяц, считается безработным, получает субсиди.

Я  ни в коей мере не хочу, чтобы данный законопроект затронул интересы тех людей, которые  выращивают пучок петрушки и с помощью этого там...

( Ш у м   у   з а л і)

Обязательно, мы с вами вместе это установим. Это же в первом чтении.

 

ГОЛОВА. Народний депутат  Мельник Микола Євтихович. Забрали карточку вже, да?

 

ІЗ ЗАЛУ. (Запитання не чути)

 

ДОБКІН М.М. Спасибо за поддержку. Это, действительно, так и происходит.

 

ГОЛОВА. У кого ще є питання? Ігор Шурма.

 

14:15:29

ШУРМА І.М.

Шановне товариство!  Для  забезпечення достатнього доходу з земельних ділянок у приватній власності мають існувати ще об'єктивні передумови: доступні кредити, можливість збуту продукції на вигідних умовах і таке інше. Селянин, який має достатні засоби існування навряд чи втрачав би час на  поїздки  до районного центру зайнятості, щоб зареєструватися, як безробітний, і отримати у кінцевому рахунку невелику щомісячну допомогу.

З тексту законопроекту не зрозуміло,  яким чином визначатиметься і фіксуватиметься прибуток, що  отримується від користування земельними ділянками.  До того ж не зрозуміло, що  мається на увазі в законопроекті під певним прибутком. Цей прибуток може становити і 300, і 30 гривень в місяць чи будь-яку іншу суму. Доцільно визначити поняття прибутку, що вживається в даному проекті та вказати спосіб його обрахування.

З іншого боку діючий закон про зайнятість населення... має достатні підстави для визнання зайнятою особу, яка самостійно себе забезпечує роботою.

Квінтесенція. Проблему незареєстрованої трудової діяльності необхідно вирішувати комплексно як в сільській, так і в міській місцевості. Тому законопроект потребує суттєвого доопрацювання, з нашої точки зору.

 

ГОЛОВА. Сідайте будь ласка. Олександр Стоян, будь ласка. Тут ідея є, очевидно цю ідею треба доопрацювати, конкретизувати з тим, щоб були висловлені всі необхідні застереження.

 

14:17:00

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, думка комітету соціальної політики така - цей законопроект відхилити. Чому. Тому що в нині діючому законі вже все прописано. Коли людина, яка має земельну ділянку, є безробітною. Якщо вона має земельну ділянку, а не має прибутку, то ця людина має право стати на облік і отримувати. А якщо є прибуток, він обраховується.

Тому цей закон нічого суттєвого не вносить, вносить плутанину.

Комітет приймає рішення - відхилити його. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Позиція зрозуміла. Давайте тоді визначимось в процесі обговорення.

 Юрій Анатолійович, можна тоді таким чином поступити, да, з приводу цього законопроекту? А? Будь ласка, скажіть і ми тоді підемо працювати в комітети.

 

14:17:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Цей законопроект є цілком, я згоден з народним депутатом Стояном, є абсолютно шкідливим для народу України.

Я аргументую чому. Справа в тому, що в статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" закріплено загальне правило, відповідно до якого безробітними вважаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або передбачених законодавством доходів. При цьому передбачені законодавством доходи, згідно з змістом Конституції, є що, це треба щоб була норма, межа виживання, - прожитковий мінімум. У нас це вже межа виживання. Саме через це я проти цього закону. І тому, що він написаний абсолютно неконкретно. Тут написано: "громадяни, які отримали в приватну власність  земельні ділянки". А скільки? Десять соток, п'ятнадцять соток?

Чи може 20 гектарів. Якщо 20 гектарів, я розумію, у нього є робота, він з  цього буде жити. А якщо 10 соток?

Тому я звертаюся до шановного народного депутата Добкіна, ви переслідували мету, мабуть, таку, щоб обмежити латифундистів - ті, які будуть мати багато землі, ті - да, питань немає щодо них. Може таке бути задіяно, але тільки в тому випадку, якщо ми передбачимо скільки там може бути і так далі і так далі.

Поки що у цьому вигляді цей законопроект шкідливий для українського народу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Наталя Іванівна Іванова - заступник державного секретаря Міністерства праці і соціальної політики. Ставлення уряду до цього проекту.

 

ІВАНОВА Н.І.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, уряд, як і Комітет соціальної політики, не підтримує цей законопроект. І я хочу нагадати вам, шановні народні депутати, що ви нещодавно прийняли Закон про особисте селянське господарство, де також чітко визначили підходи до визначення осіб, які мають право реєструватися у центрах зайнятості, що мають землю, і тих, хто  не має такого права.

Запропонований законопроект входить у повну суперечність вже з прийнятим вами Законом про особисте селянське господарство.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, позиції зрозумілі. Давайте будемо вважати, що ми завершили розгляд  проекту Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" (щодо безробітних, які мають пай землі та отримують з нього прибуток). Висновок очевидний, що ідея, очевидно, у правильному напрямку, але вона потребує істотного доопрацювання і узгодження позицій.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за роботу.

З 16 години - робота у комітетах, у депутатських фракціях і групах. Завтра - день прийняття Верховною Радою рішень.

Дякую за роботу.