ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 червня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:02:36

Зареєструвалося -417

В залі зареєстровано 417 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд питань відповідно до розкладу засідань на вівторок. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог у процесі приватизації. Далі ми йдемо за скороченою процедурою, розглядаємо питання. Доповідач: голова Фонду державного майна Чечетов Михайло Васильович. Є Михайло Васильович?

Будь ласка, Михайло Васильовичу. Михайло Васильович, дуже коротко, прошу вас.

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Зазначений проект закону розроблено з метою законодавчого врегулювання питань урахування екологічних вимог у процесі приватизації, беручи до уваги міжнародний досвід у цій сфері.

Пропонується внести зміни до законів України: про приватизацію державного майна, про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), про аудиторську діяльність та про охорону навколишнього природного середовища. При цьому визначається порядок розподілу відповідальності за екологічну шкоду, заподіяну підприємством до його приватизації.

Запроваджується проведення екологічного аудиту у процесі підготовки об'єктів до приватизації, врахування результатів аудиту при встановленні початкової ціни об'єкта та інших умов приватизації.

До системи екологічного законодавства вводиться і поняття "екологічний аудит", визначається завдання екологічного аудиту, форми та правові засади його проведення.

Пропонується обов'язкове залучення представників спеціально уповноважених органів з питань екології та використання природних ресурсів до процедури приватизації, врахування їх зауважень під час підготовки та прийняття відповідних рішень.

Прийняття закону сприятиме зростанню привабливості України для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, запровадженню і прозорих процедур, розв'язання складних екологічних проблем, що виникають в процесі приватизації.

Прошу прийняти цей законопроект в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Михайле Васильовичу, сідайте. Будь ласка, співдоповідач - Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - Геннадій Борисович Руденко. Є?

А де Руденко, хто від комітету є?

Давайте тоді перейдемо до обговорення, рішення комітету з цього приводу є, які прийняти за основу цей проект. Будь ласка, Юрій Саламатін. Записувався. Є? Юрій Кармазін, будь ласка.

Шановні народні депутати, можливо, відкладемо? З'являться, тоді будемо розглядати цей законопроект?

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Це - законопроекти 2405, 2405-1, 2405-2, 2405-4, 2405-5, 2405-8. Доповідачі - народні депутати Скомаровський, Семенюк, заступник держсекретаря Міністерства економіки та з питань євроінтеграції Уманський, народний депутат Косів і народний депутат Кармазін. В порядку надходження законопроектів народний депутат Скомаровський, будь ласка. Давайте домовимся таким чином, що оскільки багато законопроектів, до трьох хвилин кожному для обгрунтування пропозицій.

16:07:23

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги! Ініціатором даного законопроекту були Фонд державного майна, регіональне відділення, також Вінницька облдержадміністрація і також виборці.

В чому суть? Пропонується вилучити із переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, два об'єкти: це - проектно-конструкторський технологічний інститут, а також СКБ Пищепромавтоматики, вибачте.

Були заперечення лише у Міністерства агропромполітики. В чому вони полягали? Вони стверджували на запити голови адміністрації, що цей об'єкт - проектно-конструкторський інститут - є об'єктом. який розробляє стандарти для харчової промисловості, саме такі, які адаптовані до європейських. Тому на засіданні Комітету з земельних відносин було прийнято рішення направити туди комісію. Комісія із трьох чоловік приїхала в даний інститут, і що ми там побачили?

Що дійсно є відділ, який займається стандартизацією на замовлення Міністерства агропромполітики. Але в цьому відділі працює лише одна людина. І в минулому році було лише одне замовлення на 11 тис. гривень щодо розробки держстандарту за назвою "Концентрати харчові", за яке, як відповіла начальник цього відділу, коштів так і не поступило.

Ми були на підприємстві, яке називається Бюро стандартизації у Вінницькій області, ми побачили, яка там матеріально-технічна база. Там є комп'ютери, там є зв'язок, там є вся база всіх підприємств.

В даному випадку в цьому відділі, де працює реально одна людина, немає ні комп'ютера, нічого, вони просто переписують ті стандарти, які є, і не можуть навіть показати, що вони зробили в останніх пару років.

Тому даний законопроект, я вважаю, прошу вас підтримати, тому що це не моя ініціатива, це, по-перше, працівники, які там працюють, хочуть цього, також між цими двома об'єктами є така міжвідомча ворожнеча, тому що міністерство прийняло рішення їх об'єднати, а вони між собою проводять судові спори, тому що проектно-конструкторському технологічному інституту належить все приміщення, а 50 років СКБ там працювало, і тепер вони їх заставляють за це платити гроші.

Для того щоб привести це до того, щоб воно не розбазарювалося, не розпадалося, і навіть архітектура міста просила мене, щоб зробити, просити Верховну Раду підтримати цей законопроект, тому що це приміщення виходить на центральну площу, а воно обдерто, осипається навіть вхід цього приміщення. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую вам також, сідайте, будь ласка. Ми ж за скороченою процедурою йдемо.

Валентина Петрівна Семенюк. Немає, поки що відкладемо.

Я тоді запрошую до трибуни Уманського Ігоря Івановича, заступника державного секретаря Міністерства економіки з питань євроінтеграції, будь ласка. Прошу дуже коротко.

УМАНСЬКИЙ І.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, колеги, присутні!

На ваш розгляд пропонується проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, розроблений та внесений Кабінетом Міністрів України.

Зазначений проект розглядався у більшості комітетів Верховної Ради, народним депутатам він відомий, я не буду зупинятися дуже детально на суті цього нормативного документу, зазначу лише, декілька тезисів.

По-перше, зазначеним проектом Кабінет Міністрів України пропонує підтримати народних депутатів пропозицією щодо впорядкування зазначеного переліку підприємств у зв'язку з ліквідацією, або реорганізацією підприємств. Включення до переліку об'єктів, які відповідно до чинного законодавства мають загально-державне значення, між тим на сьогоднішній день не знаходиться у цьому переліку. Виключення з нього переліку, який втратили зазначене загально-державне значення з огляду на низку суб'єктивних та об'єктивних причин.

Уточнення переліку у зв'язку зі змінами назв та повноважень відповідних органів державного управління.

Взагалі до зазначеного переліку пропонується включити близько 150 об'єктів та виключити з нього близько 295 об'єктів державної власності.

До зазначеного переліку в ході обговорення було висловлено цілу низку пропозицій від народних депутатів, від комітетів, від фракцій. Більшість цих пропозицій ми абсолютно сприймаємо і вважаємо, що при розгляді цього документу на другому читанні вони можуть бути підтримані і схвалені вами, шановні народні депутати.

З огляду на зазначене просив би вас підтримати у першому читанні зазначений законопроект та під час розгляду його у другому читанні опрацювати з урахуванням всіх тих пропозицій, які надходили і до Міністерства економіки, до Кабінету Міністрів та відповідно до профільного комітету, який очолює пан Гуренко.

Я сподіваюся, що компроміс щодо цього документу може і буде знайдено, тому ще раз повторюю своє прохання підтримати зазначений документ.

Дякую за увагу і якщо дозволите я відразу доповім другий законопроект також Кабінету Міністрів.......

ГОЛОВА. Який номер.

УМАНСЬКИЙ І.І. 2405-8.

ГОЛОВА. Давайте, немає заперечень, зразу два урядових.

УМАНСЬКИЙ І.І. Зазначеним проектом закону пропонується внесення змін також до цього закону "Про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, між тим і цим проектом, який був внесений значно пізніше попереднього. Пропонується зміни лише щодо одного об'єкту. Це державна акціонерно-холдингова компанія "Топаз", яка була створена у відповідності до указів Президента та відповідних рішень уряду, до складу якої входить і основна база цієї холдингової компанії, є відкрите акціонерне товариство "Топаз", яке по всім признакам відповідно до Закону України про приватизацію державного майна не підлягає приватизації. Тому ми пропонуємо і сам ВАТ "Топаз" і холдингову компанію "Топаз" включити до зазначеного переліку даби зафіксувати юридичну ситуацію, щоб ні холдингова компанія, ні акціонерне товариство не могли бути приватизовані відповідно до законодавства про приватизацію. Прошу підтримати і дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка. Я запрошую Михайла Васильовича Косіва. Будь ласка, Михайло Васильович Косів щодо законопроект під номером 2405-4.

16:15:12

КОСІВ М.В.

Шановні колеги, проект закону, який я пропоную вашій увазі, полягає в тому, що на моє глибоке переконання такі об'єкти, як Львівський інститут "Львівдніпронафтохім", тобто інститут який працює у галузі нафтопереробки та нафтохімії з проектування капітального будівництва, реконструкції та технічного переоснащення нафтопереробних і нафтохімічних заводів взагалі не може бути приватизований. Ну, от ви собі уявіть, що оцінили цей інститут у сумі 5 мільйонів гривень, тобто що оцінили приміщення, обладнання. А інтелект, а наукові спроможності працівників, які є основою цього інститут, це ж речі неоціненні. Але, звичайно, що вони в розцінки цієї приватизації не входять. Тепер уявіть собі - це єдиний інститут в Україні, єдиний. От ми його віддамо, він піде у власність когось із приватних власників нафтопереробних об'єктів, якогось нафтопереробного заводу і все. І держава позбувається своєї інтелектуальної, стратегічної галузі. Це злочинно приватизовувати такі об'єкти. Це по-перше.

А по-друге. Я хочу вам сказати, що цей інститут абсолютно нормально працює. Він не фінансується з державного бюджету. Він має замовлення по всіх державах СНД. Там йде нормально зарплата працівникам, не зовсім нормальна, бо вони варті набагато більшого, без сумніву, але йде систематична виплата зарплат. Вони сплачують податки у державний бюджет. Проти приватизації виступає обласна адміністрація, міська рада, проти приватизації виступає трудовий колектив. І, мені здається, що у такому плані ставити питання про приватизацію, є абсолютно недоцільним. Я хотів би, щоб ви підтримали цей мій проект. Дякую вам.

ГОЛОВА. Дякую, Михайле Васильовичу.

Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, законопроект 2405-5.

16:17:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Вам пропонується добавити, внести зміни до переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, включивши туди, як орган управління Міністерства агарної політики, Одеський державний сільськогосподарський іподром. Цей іподром існує з 1890 року, він є найстарішим не тільки в Україні, а й взагалі в СНД. І питання таке поставили переді мною виборці саме у зв'язку з тим, що певні сили захотіли захопити 30 гектарів землі, які розташовані в місті, перетворити їх на ринок. Частково це вже вдалося зі сторони вулиці Середньофонтанської - там вже робиться ринок за рахунок сільськогосподарського підприємства. Частково це вдалося з іншої сторони - там уже зробили автозаправочну станцію. Але ще живе підприємство, де працюють біля 100 людей, яке має свої поля, яке працює прибутково. Систематично проводяться випробування чистокровних рисистих і верховних коней ведучих кінних заводів України. Поголів'я коней знаходяться в належному стані, забезпечуються кормами і проводиться селекційна робота.

Я вдячний Міністерству сільського господарства, яке на засягання олігархічних кіл, у тому числі і декого, хто із цього залу допомагав цьому, відмовили і сказали, що це є стратегічне значення для розвитку конярства і вважає недоцільним змінювати форму власності даного підприємства.

Я вдячний також комітету за підтримку і просив би вас прийняти ці зміни, тому що ці острівки, які ще існують в містах, не приватизовані. Це безперечно ласові шматочки для приватизаторів, але ж треба думати про щось і про вічне. Це теж ж саме, що сьогодні на території національної кіностудії імені Довженка як будується будинок. Кіностудія для того, щоб знімати фільми, а там зараз почали будувати будинки. Тому я прошу вас підтримати цей законопроект, об'єднавши його звісно з іншими, тому що він не має самостійного предмета регулювання, просто додаток до цих законів, які під грифом 2405, під номером ідуть. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам, Юрій Анатолійович.

Я запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира Йосиповича Матвєєва.

16:21:09

МАТВЄЄВ В.Й.

Я понимаю так, что мы обсуждаем сейчас получается законопроекты 2405, 2405-2, 2405-4, 2405-5, 2405-8. Комитет по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел предложенные проекты законов о внесении изменений в закон Украине о перечне объектов государственной собственности, не подлежащей приватизации, внесенные народными депутатами Украины Владимиров Скоморовським, Валентиной Семенюк, но в связи с тем, что этот закон не рассматривался, то мы не можем его обсуждать и не голосовать за него, не сможем, Михаилом Косивым, Юрием Кармазиным, а также соответствующие два законопроекта Кабинета Министров.

Законопроектами предлагается включить в перечне объектов права государственной собственности, не подлежащие приватизации, объекты, которые имеют общегосударственное значение и исключить из перечня объекты, которые утратили такое значение, ликвидированы или реорганизованы.

Комитет поддержал законопроекты, внесенные народными депутатами Украины, регистрационные номера 2405, 2405-4, 2405-5, и рекомендует Верховной Раде принять их за основу и в целом.

Что касается законопроектов Кабинета Министров Украины, это 2405-2, 2405-8, это объемные законопроекты, которые, конечно, вызвали бурное обсуждение на заседании комитета и высказаны были по ним самые разные замечания, существенные замечания.

Так, в частности, не поддерживается предложение Кабинета Министров об исключении из перечня объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации, и из перечня объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации, но могут быть как приватизированные, предприятия, относящиеся к имущественным комплексам, предприятия железнодорожного транспорта, с их инфраструктурой на территории Украины. Этот вопрос мы обсуждали во время предыдущего заседания, что касается железнодорожного транспорта.

Народные депутаты, члены комитета, также высказались против исключения из перечня объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации государственное предприятие Судостроительный завод имени 61-го коммунара.

Вместе с тем, члены комитета предлагают не включать в перечень государственном предприятии, производственном объединении "Карпаты", государственном предприятии по обслуживанию воздушного движения Украины "Украэрорух".

В приведенных Министерством экономики обоснованиях относительно включения объединения "Карпаты" отмечается, что это предприятие является главной организацией в Украине по поддержке боеспособности вооружений техники Вооруженных сил Украины по автоматизированной системе управления комплекса противовоздушной обороны.

Однако по информации Иванофранковской облгосадминистрации, объемы работ, которые выполняются этим предприятием по заказу Минобороны, постоянно уменьшаются. А в 2002 году при долгах перед предприятием этого Министерства более, чем в 1,8 млн. гривен заказов от него вообще не поступило.

Вывод из кризисного состояния объединения "Карпаты" возможен путем привлечения инвестиций для переориентации производства на изготовление товаров народного потребления, устройство эфирного радиовещания, акустических систем и так далее.

Что касается государственного предприятия по обслуживанию воздушного движения Украины "Аэрорух", то оно было исключено из перечня объектов права государственной собственности, не подлежащей приватизации, Законом Украины от 12 июля 2001 года. На данном этапе, считают члены комитета, акционирование службы обслуживания воздушного движения есть фактически единственным путем ее развития, который даст возможность вывода аэронавигационной системы Украины на мировой уровень. Повторное же включение этого предприятия в перечень не будет способствовать его стабильной работе.

Членами комитета были высказаны другие замечания и предложения. Кроме того. комитет получил замечания и предложения к законопроекту Кабинета Министров и от других народных депутатов Украины - Александровской, Круца, Губского, Полищука, а так же специальной контрольной комиссии по вопросам приватизации и Комитета по вопросам аграрной политики и земельных отношений.

Учитывая изложенное, комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины направить внесенные Кабинетом Министров в проекте закона о внесении изменений в Закон Украины "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации", номера 2405-2 и 2405-8 на повторное первое чтение. Предлагается поручить нашим комитетам совместно с Кабмином доработать их с учетом замечаний и предложений народных депутатов и представить на повторное первое чтение как один законопроект.

Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины в своем заключении на эти законопроекты считает, что по результатам рассмотрения в первом чтении они могут быть приняты за основу с учетом высказанных замечаний и предложений.

Просим поддержать решение комитета.

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Йосипович, сідайте, будь ласка.

Шановні народні депутати... А, Валентина Петрівна, ваш законопроект, будь ласка, 2405-1. Дуже коротко, прошу вас.

16:26:39

СЕМЕНЮК В.П.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, на звернення обласної адміністрації Закарпатської області на ім'я Голови Верховної Ради і на спеціальну контрольну комісію про включення до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації агропромислове торгове підприємство "Бобовище" та агропромислову фірму "Леніка", які спеціалізуються на виробництві та виготовленні плодово-ягідних вин. Цей об'єкт знаходиться в Закарпатській області. Велика, об'ємна робота, яка робиться на цьому підприємстві і об'єкт, який є стратегічним для Закарпатської області, вони вирощують на площі 1289 тисяч гектарів землі вирощують продукцію, звертаються до нас, щоб це підприємство, яке ще збудоване в 1537 році має унікальні підвали, унікальну продукцію, просять включити цей об'єкт, який не підлягає приватизації".

Заключення Міністерства агропромислового комплексу до Спеціальної контрольної комісії позитивне, і прохання даний об'єкт включити до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Це звернення і обласної ради.

Тому я прошу даний законопроект підтримати і включити до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, це відповідає статті 5 закону України про приватизацію державного майна. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Валентина Петрівна.

Шановні народні депутати, будемо обговорювати?

Так, ну, давайте, два за, два проти.

Володимир Пузаков, фракція комуністів. На табло давайте перелік прізвищ народних депутатів.

16:28:51

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Зміни, безперечно, треба приймати, але, розглядаючи проект закону про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, хотілось би сказати про критичну ситуацію, що склалася на Світловодському казенному комбінаті твердих сплавів і тугоплавких металів. Як казенне підприємство воно створено за рішенням Кабінету Міністрів України у 1998 році. Головна мета створення цього підприємства - це забезпечення потреб держави продукцією підприємства та отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Маючи вітчизняного виробника твердих сплавів і тугоплавких металів, профільне казенне підприємство, наукові розробки в області створення нових технологій і матеріалів, держава повела політику на повне його знищення, все робиться, щоб підприємство стало банкрутом, а ознаки банкрутства вже на поверхні. Наприклад, кредиторська заборгованість складає 5 мільйонів гривень, борги по зарплаті - 758 тисяч гривень, при чому борг постійно зростає, борги до бюджету з боку комбінату складають 423 тисяч гривень, майже мільйон складають борги комбінату до Пенсійного фонду, борги за електроенергію і газ просто паралізували підприємство. Стрімко ростуть збитки підприємства, які на сьогодні складають майже 7 мільйонів гривень. Хоча мета створення підприємства передбачала одержання прибутку. Та, на превеликий жаль, ні державних програм, ні держзамовлень комбінат не одержав з дня заснування, хоча за статутом та Законом України "Про підприємства" комбінат має право визначати стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до програм та замовлень. Але пов’язаний і обмежений лише оперативним управлінням керівник підприємства практично не має змоги вільно здійснити господарську діяльність. Дякую.

ГОЛОВА. Ваша позиція “ за”? Дякую.

Носенко, будь ласка, фракція комуністів. Є Носенко? Ні. Юрій Кармазін, будь ласка. Черга ж підійде.

16:31:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Безперечно комплекс законів, тут всі різні закони, я хотів би підтримати і прошу вас підтримати законопроект 2405, який внесений народним депутатом Скомаровським. Він обгрунтував виключення з переліку Вінницький державний проектно-конструкторський технологічний інститут і Спеціальне конструкторське бюро автоматизації систем управління та виробничих процесів харчової промисловості.

Ці установи не відносяться до об'єктів, які мають загально-державне значення, але тим не менше вони не можуть бути приватизовані в силу тієї специфіки, якою вони займаються, і в силу того, яка ситуація складається сьогодні в державі.

Особливо хотів би наголосити на тих питаннях, оскільки тут 8 сьогодні законопроектів розглядається в цьому розділі, чи в цьому блоці питань. На законопроектах, які викликають серйозне занепокоєння, це 2405, за підписом Прем'єр-міністра Януковича і тут у мене також є серйозні питання через те, що я просто не впевнений, що уряд керувався державними інтересами при поданні цього великого переліку підприємств. Чому саме не впевнений, тому що 29 грудня подає Янукович це перелік, а вже через три місяці подає перелік де абсолютно все дозволяється приватизовувати. Очевидно це роблять інші люди, чи різні люди в уряді і до цього законопроекту є безперечно питання.

Як і є законопроекти, як і є питання до законопроекту з значком 82405-8, де мова йде про оборонне підприємство, тобто "Топаз", яке має стратегічно важливе значення для обороноздатності країни і спеціалізується на розробці військової техніки. Тобто там 98,6 відсотка від загальних обсягів виробництва військова техніка. Тому я думаю, що таке підприємство не тільки не підлягає приватизації, але й не може бути корпоратизоване. Але уряд пише, що воно може бути корпоратизовано.

Шановні друзі не так багато в нас таких підприємств, які роблять серйозні оборонні такі винаходи реалізують і роблять оборонні замовлення, які потім весь світ дивується. Тому мені здається, що цей закон треба приймати і включати його в перелік для тих, що не підлягають приватизації. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка.

16:34:21

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, ми вже давно жуємо це питання, але до цього часу у нас немає чіткої і ясної відповіді на питання про те, які підприємства включати у перелік тих, що не підлягають приватизації. Нам потрібно визначитися із основним питанням, питанням критеріїв, які критерії: не включення підприємства до тих, що приватизуються або включення їх у перелік тих, що не підлягають приватизації. В зв'язку з цим у нас існує сумбур, лобіювання, певний тиск, боротьба інтересів навколо цього питання, що є неминучим. Я б навіть поставив це питання у більш широкий контекст. Нам потрібно нарешті визначитися, якою повинна бути наша політика приватизації, яку ми хочемо досягти, в тому числі стосовно об'єктів але, на жаль, на ці основні фундаментальні питання до цього часу немає чіткої відповіді.

Що стосується конкретно законопроектів? Висловлені слушні пропозиції, які заслуговують на підтримку. Я поділяю думку , що ми можемо приймати законопроекти 2405-1, 2405-4, 2405-5. Є певні підстави для того, щоб з цим погодитися. Хоча, ще раз наголошую, оскільки критерії не визначені, то важко оцінювати ці пропозиції однозначно. Принаймні, критерії які можуть бути? Стратегічні підприємства, життєво важливі для національних інтересів України, для життєзабезпечення населення і так далі. Це тама окремої розмови, я більше про це не буде.

Що стосується законопроектів 2405-2, 2405-8 - це законопроекти запропоновані Кабінетом Міністрів, тут також є багато слушних пропозицій, але є такі пропозиції, які викликають заперечення, і вони викликали ці заперечення на Комітеті з питань економічної політики, членом якого я є. Я поділяю ту думку, яку висловив сьогодні від комітету депутат Матвєєв, що у зв'язку з цим законопроекти Кабінету Міністрів потрібно винести на повторне перше читання, щоб доопрацювали їх і врахували зауваження і пропозиції, які були висловлені у комітеті при обговоренні.

І, нарешті, я поділяю думку, що було б бажано підготувати єдиний законопроект, не по окремим локальним темам, не по дрібним питанням, а підготувати перелік цих підприємств, які не підлягають приватизації, і цей єдиний узгоджений законопроект розглянути і прийняти на сесії Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Народний депутат Петров, фракція комуністів.

Це останній виступ.

16:38:17

ПЕТРОВ В.Б.

Уважаемые народные депутаты! Мы сегодня до обеда рассматривали вопрос, который назывался "Державна програма приватизації" и большинство выступающих сказали, что це "антидержавна програма", которая действительно ликвидирует державу как власныка будь-каких объектив.

Я думаю, что те, кто сегодня предлагают вылучиты из перечня не подлежащего приватизации объекта, решили поспешить. Пока не принята та программа, надо уничтожить те объекты, которые сегодня можно уничтожить поскорее. Я имею в виду конкретно принадлежащие Минагропромполитики в Винницкой области Винницкий державный проектно-конструкторско-технологический институт и специальное конструкторское бюро, которые сегодня пидпорядковани Министерству агрополитики и по мнению министерства агрополитики эти 2 предприятия работают, работают эффективно и министерство делает вывод, что "заперечує проти вилучення державного Вінницького ПКТІ і СКТБ" из перечня предприятий, которые не подлежат приватизации.

Какая здесь идея была коллеги Скоморовского, который выступал? Видимо, когда меняется власнык, пытается нам Фонд держмайна уже 11 лет рассказывать, что ищут еффективного власныка. Какого же еффективного власныка хочет найти для ПКТИ депутат Скоморовский? В том здании, где находится ПКТИ и где находится СКТБ, Скоморовский, его фирма орендует площади. Поэтому ликвидация этих предприятий, а если ликвидировать ПКТИ, это будет 250 человек без работы, а Министерство агрополитики лишится своих 2 структурных подразделений, которые работают на всю Украину, а фирма "Владимир", которая засновныком является коллега Скоморовский она может тогда безпрепятственно арендовать или выкупить эти помещения. Поэтому я поддерживаю те предложения, которые сегодня здесь звучали, что предложеные законопроекты направить на повторное первое чтение и подробно с ними разобраться.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення, але, я думаю, нам треба очевидно вийти з тої позиції, яку запропонував наш колега Черняк. Виробити один прийнятний законопроект, напрацювавши методи, підхід і критерії. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.

Шановні колеги, виступили чотири чоловіки, досить. Ніяких від фракцій, у нас же іде обговорення не від фракцій.

Повертаємося до розгляду проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення і врахування екологічних вимог в процесі приватизації. Доповідь ми заслухали Михайла Васильовича Чечетова - Голови Фонду державного майна.

Зараз співдоповідь від комітету - Іван Олександрович Заєць - Перший заступник Голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Я прошу врахувати, шановні колеги, що нам ще до десятка законопроектів треба розглянути, а залишилась година двадцять.

16:41:31

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України!

На ваш розгляд внесено проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення і врахування екологічних вимог у процесі приватизації, який поданий Президентом України і визначений ним як невідкладний. Як бачите, назва загальна, а пропонується часткове вирішення цієї проблеми. Поява цього законопроекту обумовлена кількома причинами.

Перша. Практика приватизації, чи то землі, чи то підприємств, засвідчує повне ігнорування екологічних вимог, екологічних обмежень.

З одного боку, досить часто буває так, що приходить інвестор і на його плечі навішують всі екологічні проблеми, які були створені раніше його попередниками. З іншого боку, буває і так, що приходить інвестор і хоче уникнути будь-яких зобов'язань у плані дотримання і ліквідації екологічних негараздів. І тому назріла потреба врегулювати це питання на законодавчому рівні.

Друге. В парламенті скоріш за все склався консенсус з приводу врахування екологічних вимог в приватизаційних процесах. Тому треба зробити рішучий крок, щоб визнати екологічний аудит обов'язковою складовою процедури приватизації майна. Комітети Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, з питань промислової політики і підприємства підтримують прийняття законопроекту за основу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує розглядати цей законопроект тільки після прийняття закону України про екологічний аудит.

Верховна Рада своїм рішенням 15 травня 2003 року прийняла за основу проект закону "Про екологічний аудит". В зв'язку з цим комітет з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні 20 травня 2003 року вирішив підтримати законопроект внесений Президентом України та рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу.

Отже, шановні народні депутати, як бачите ми вирішуємо лише частину проблеми, бо мова в цих законопроектах ведеться про приватизацію майна, але є дуже складною проблема у приватизації землі. І мені видається, що Міністерство аграрної політики, Кабінет Міністрів та відповідний комітет у Верховній Раді повинен прискорити свою розробку законопроектів, які б зробили обов'язковим врахуванням екологічних обмежень при приватизації.

Я назву вам лише один приклад по прибережних зонах. Відповідно до нашого законодавства сьогодні прибережні зони встановлені нашим законодавством, наприклад, Водним кодексом. Там сказано, що велика річка, прибережні смуги відводяться 100 метрів, але ми бачимо, як сьогодні забудовується прибережна смуга морів, який чином. Ніби-то є плани забудови, і там саме у планах забудови вирішується ця проблема. Подивіться на Одесу і переконаєтеся в тому, що нижче це буквально все, що називається морем.

Тому, шановні народні депутати, я вас закликаю підтримати цей законопроект у першому читанні, потім ми його доопрацюємо і приймемо в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Іван Олександрович, переходимо до обговорення. Юрій Соломатін, будь ласка. Я просив би, шановні депутати, дуже коротко, якщо можна.

16:45:18

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів. Комітет з питань екологічної політики.

Шановні колеги. Позиція комітету викладена і здається, що немає запитань до цього законопроекту, але під час обговорення у нас у фракції виникло таке питання, що забезпечення цих, врахування екологічних вимог, коли створюються окремі спеціальні структури, які будуть займатися екологічним аудитом, надавати звіти з цього питання, це певний замаскований крок для створення певної годівниці, для певних структур. Тим більше, що сплачувати за це гроші повинен Фонд державного майна, який буде виставляти на тендер підприємства для приватизації.

Тому є така пропозиція, є така думка, що слід передбачити, що саме ці гроші за аудит і за надання звітів відшкодовує Фонду державного майна той майбутній власник такого підприємства, яке буде приватизоване. І щоб при Фонді держмайна можливо зробити ще краще - відшкодовувати ці гроші до Національного екологічного фонду з тим, щоб дійсно це було пов'язано із захистом навколишнього середовища.

Саме за таких умов, якщо ми зробимо такі уточнення і доповнення до цього закону з тим, щоб гроші за аудит вони йшли не з держави, а з того, хто буде власником цього майна, вони працювали на екологію і на захист навколишнього середовища. Я дякую всім за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна". Підготуватися Черняку.

16:47:16

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, запропонований законопроект Президентом є тим, якого чекає держава, але держава чекає більш серйозного законопроекту. І не тільки законопроекту, Леоніде Даниловичу, ми від час чекаємо. Ми чекаємо від вас, щоб ви подивилися самі, щоб ви звернули увагу свого намісника, пана Гриневецького, скажімо, в Одеській області, це я підтримую виступ Івана Зайця, демократичного депутата, який виступав сьогодні, і затронувся до екологічних проблем в процесі приватизації землі, він абсолютно правильно підняв питання, яке я піднімаю впродовж багатьох років по приватизації землі і того, що з цим сталося по Одеській області і зокрема по місту Одесі.

Шановні народні депутати, те, що сталося зараз в Одесі. взагалі нікуди не вписується. Ми не пізнаємо місто через півроку, якщо воно ще, дай Боже, збережеться, від того, що зробили абсолютно не вживаючи ніяких заходів для збереження природних ресурсів, незважаючи на те, що є там таке державне управління екології та природних ресурсів. Разом з тим, сьогодні на узбережжі моря побудовані в ста метрах, які там два кілометра, ви говорили, пане Заєць! В ста метрах від моря побудовані будинки, сорок будиночків по три поверхи з газом включно, з відводом газу, капітальні будинки по 200 тис. доларів один. Це все після об'єктів приватизації, причому чого? Плавзагін, який мав слугувати для того, щоб захищати від зсувних процесів, сьогодні став як хлопом, який став належати одному з засновників - сину міського голови Руслана Боделана.

Тому цей закон, хоча він є і рамковий, і приймається після закону про екологічний аудит, має прийматися. А інше питання - яке виконання цих законів, наскільки можливо? Це вже залежить від виконавчої влади.

Тому, шановні народні депутати, наша задача - зараз забезпечити і виконання законів і вимагати від уряду, вимагати від Генеральної прокуратури виконання законів. А ці закони про екологічний аудит, які ми прийняли в першому читанні, треба безперечно як швидше прийняти, і цей закон також. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка. Підготуватися Шкілю.

16:50:21

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, звичайно, треба вести мову про приватизацію, але яку? Під певні умови, от у нас є частина депутатів, які виступають за приватизацію, є частина проти., і є частина, які виступають за приватизацію, але під умовою. Якраз я належу до тих депутатів, які ставлять питання саме таким чином: якщо ми ведемо мову про приватизацію, то треба ставити, на яких умовах, під які умови: приватизація під інвестиційні зобов'язання, і приватизація під екологічні зобов'язання.

Надзвичайно актуальним зараз є питання саме про приватизацію під екологічні зобов'язання, враховуючи ту жахливу ситуацію екологічну, яка зараз в нас існує.

У зв'язку з цим я б назвав таких три кити, це перш за все, і на цьому треба ставити наголос, на мій погляд, в законопроекті, перше - це екологічний аудит, про це йдеться в законопроекті. По-друге, це екологічні стандарти, яких потрібно дотримуватися. І по-третє, це екологічні санкції, які потрібно вживати, якщо стандарти не дотримуються.

Звичайно, існує проблема коштів, як завжди, це проблема додаткових видатків на екологічний аудит, але це дріб'язок, і додаткові кошти на дотримання екологічних зобов'язань. Але без цього ми не можемо дозволяти приватизувати підприємства без того, щоб власник зобов'язувався дотримуватися екологічних зобов'язань, виконувати зобов'язання.

Тому, на мій погляд, законопроект потрібно підтримати в першому читанні, він надзвичайно актуальний і важливий. Але я хотів би поставити це питання в більш широкому контексті і запропонувати при підготовці законопроекту до другого читання поставити питання не тільки про майно, а в ньому йдеться тільки про майно, про підприємства, але і про землю. Обмежувати питання екологічних зобов'язань майном - не досить цього, потрібно розширити до питання про землю. Особливо це стосується питання заповідних земель. Заповідні землі приватизуються. І часто буває так, що нові власники навіть не оформляють охоронних зобов'язань, які були до цього на цій землі. І практично ми віддаємо підприємства і віддаємо землю цим фраєрам, а вони нищать екологію.

І тому потрібно розширити законопроект до передачі охоронних зобов’язань на землю. Конкретний приклад. Наприклад, у долині річки Конча-Заспи є урочище це, яке практично зараз нищиться. І ми зараз спокійно спостерігаємо всі за тим, як цей унікальний природний заповідник, цей унікальний природний феномен руйнується. І треба, я думаю, закликати владу до того, щоб вона не руйнувала цей заповідник. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

16:54:11

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я впершу чергу, звичайно, хотів би наголосити на важливості взагалі поняття екологія. Екологія - це те, в чому ми живемо. Екологія - це те, що найшвидше нищиться. І нищення екології найглибше і найсильніше впливає на наше майбутнє. І я зрештою повністю поділяю думку про те, що приватизація - це процес, який відбувається поза нашою волею. На жаль, вона відбувається. І, на превеликий жаль, ми робимо усе, щоб захистити від приватизації. Перед тим були виступи народних депутатів, які казали, що от не можемо дати приватизувати цей об'єкт, бо він є унікальним. Так ви так і називайте, не можна знищити цей об'єкт, бо він є унікальним. Ну невже є приватизація і знищення - це є синонім. Якщо є, то давайте так і говорити.

Тому я повністю згідний з думкою, що треба всі витрати за екологічний аудит, за екологічні дослідження на того, хто приватизовує. Той, хто хоче знищити, принаймні, має знати, що перед тим, як він знищить і зруйнує об'єкт, він має провести аудит екологічний, екологічну експертизу, ми прийняли вже закон, дійсно, цей закон є рамочний, закон недосконалий Президента, він має багато неточностей і незрозумілостей, але що робити? Треба прийняти з цими поправками, про котрі було вже сказано, на котрих наголошую я. Тому що приватизатор, чи як у народі кажуть, прихватизатор приходить, вибрав будинок, це моє, і немає значення, що у цьому будинку: дитячий садок, школа, ясла, науково-дослідницький інститут чи університет, чи Інститут прикладного та декоративного мистецтва імені Бойчука. Також прийшов. Компактне, гарне приміщення, прийшов туди один з , я не хочу вживати той вислів, який вжив мій попередник, але, скажемо, один з олігархів, подивився, каже: "Чудово, треба приватизувати". І процес приватизації почався, і був зупинений тільки працівниками інститут і студентами.

А вже що говорити про проведення експертизи руками чи коштами Фонду державного майна. Я взагалі не розумію, як це можна було .............. Фонд державного майна має свої вузькі спеціальності і хай ними займається. Тим паче витрачати наші кошти, тому що ці кошти, які від приватизації мають піти у бюджет. То хай окремим кошторисом складає той, хто хоче приватизувати, знищити чи привласнити той чи інший об'єкт. Держави вигоди мінімальні, тому, хто приватизовує, максимальні. То хай він у свої максимальні вигоди закладе невеличкий відсоток на те, щоб провести екологічну експертизу. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог у процесі приватизації завершено. Рішення будемо приймати відповідно до Регламенту, тобто у день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації державного майна.

Доповідач міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Григорій Васильович Рева. Будь ласка, Григорій Васильович, дуже коротко.

РЕВА Г.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Законопроект, який винесено на ваш розгляд, розроблено з метою збереження існуючого фонду захисних споруд цивільної оборони, визначення припису для утримання цих споруд як державного майна у разі банкрутства або ліквідації підприємства, утримання захисних споруд в належному стані, відповідно до вимог державних будівельних норм та правил.

Враховуючи, що за певних економічних умов поповнення фонду захисних споруд не відбувається, його збереження та утримання в належному стані набуває державного важливого значення. Невжиття невідкладних заходів щодо розв'язання цієї проблеми може призвести до того, що наявний фонд захисних споруд цивільної оборони через 10 років не забезпечить захист населення у разі необхідності або взагалі припинить своє існування.

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат бюджетних коштів і дозволяє організувати збереження існуючого фонду захисних споруд цивільної оборони та здійснювати його утримання в належному стані для використання за призначенням.

Законопроект пройшов узгоджувальну процедуру, має позитивні відгуки і погоджений без зауважень. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Григорій Васильович.

Будь ласка, Володимир Йосипович Матвєєв, заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Для співдоповіді запрошується.

16:59:18

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций на своем заседании рассмотрел проект закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам приватизации государственного имущества, внесенные Кабинетом Министров Украины, поддержал его и предлагает Верховной Раде Украины принять его за основу.

Законопроектом предлагается внести изменения в Декрет Кабинета Министров Украины о перечне имущественных комплексов государственных предприятий, организаций, их структурные подразделения основного производства, приватизации или передачи в аренду, которых не допускается. И закона Украины о приватизации государственного имущества и урегулирует правовые вопросы относительно сохранения существующего фонда защитных сооружений гражданской обороны.

Законопроектом предлагается защитное сооружение гражданской обороны отнести к объектам, приватизация и передача в аренду которых не допускается, и дополнить состав комиссии по приватизации представителями территориальных органов центральные органы исполнительной власти по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы.

По мнению членов комитета принятие данного законопроекта разрешить сохранить существующий фонд защитных сооружений гражданской обороны, определить предписание для их содержания как государственного имущества в случае банкротства или ликвидации предприятия, на балансах которого они находятся, а так же содержать эти сооружения в надлежащем состоянии соответственно требованиям государственных строительных норм и правил и для использования по назначению.

Комитет по вопросам экономической политики поддерживает указанные изменения в законодательстве, гражданская оборона Украины является государственной системой органов управления, сил и средств, которые создаются при организации для обеспечения защиты населения от последствий чрезвычайных ситуаций техногенного, экологического и, естественно, военного характера. Соответствующий проект постановления подготовлен комитетом и передан в службы.

ГОЛОВА. Дякую, Володимире Йосиповичу. Дякую.

Шановні колеги, є потреба обговорювати це? Записались Кармазін і Черняк. Я прошу, тільки давайте ж коротко. Тут все начебто зрозуміло.

17:01:31

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників вітчизни, "Солідарність".

Шановні народні депутати, безперечно, цей закон треба приймати зразу в двох читаннях, зразу. І я дякую, я дякую. Зараз я про знедолений народ скажу, не хвилюйтеся.

Так от, користуючись, треба приймати в двох читаннях. Я пропоную, тому що він направлений, законопроект, на збереження фонду захисних споруд цивільної оборони. А сьогодні якраз тут є величезна-величезна проблема, ніхто не думає про цивільну оборону, мабуть, думають про те, щоб розпустити Міністерство оборони і створити Міністерство нападу. Правда, не знаю, з ким можна буде нападати з цією армією. на кого нападати. Але для Міністерства оборони створені всі умови для того, щоб воно припинило існування.

Користуючись нагодою, що тут зараз присутній міністр з надзвичайних ситуацій, я звертаю його увагу на те, що в Практичній гавані, це в Одесі, у військовому порту з 1954 року стоять 60 тонн сірчаної кислоти, 12 цистерн!

Фінансували з "Сі-Бризу" - 2,5 млн.дол., - не вивезли! Фінансували повторно 2 млн.дол. в 2002 році - не вивезли!

Шановні друзі, ви розумієте, що і так кругом! Куди не подивись - кругом якась проблема, яка може стати, яка може, не дай, Боже, стати надзвичайною ситуацією. Я попросив би, щоб і по цьому випадку вжили заходів. І мені дуже прикро, що тільки до питань приватизації залучається Міністерство з надзвичайних ситуацій, а до приватизації абсолютно всіх , і тільки цивільних споруд, абсолютно всіх об'єктів треба, щоб залучалось це міністерство. Тому що витратити кошти, які підуть зараз на поновлення того, що йде зсув грунту в Одесі, прийдеться на багато більше!

А ваші структури там продають уже приміщення на першому поверсі, поцікавтесь, - прямо недалеко від вокзала! Замість того, щоб цікавитись що мажуть статися страшні проблеми, не дай, Боже, ще раз кажу. Тому що Міністерство з надзвичайних ситуацій має цікавити абсолютно все.

Я за прийняття закону в двох читаннях. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

17:04:09

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги! Щоб виконувати свої функції, громадянська оборона повинна мати гроші і власність. Бо якщо вона цього не буде мати, то вона не може виконати своїх функцій.

В даному випадку йдеться про власність, йдеться про те, щоб зберегти захисні споруди громадянської оборони, не приватизувати їх, йдеться про те, щоб не віддавати в оренду. Тобто, йдеться про фонд захисних споруд цивільної оборони.

Я за те, щоб підтримати законопроект, приймати його в першому читанні і, можливо, навіть в другому. Але, разом з тим, є декілька питань.

Перше. Яким чином використовуються зараз ці споруди, які речовини, які є на них? Справа в тому, що від цивільної оборони зараз можлива небезпека. Як зробити так, щоб наша цивільна оборона не була джерелом небезпеки? Про це, до речі, казав Кармазін відносно тих речовин, які вони зберігають неналежним чином, псуються ті ємності, в яких вони зберігаються, шкода середовищу, довкіллю наноситься, і взагалі, небезпека для людей.

Значить, перше, унеможливити небезпеку для населення від цивільної оборони.

Друге, потрібно розробити програму розвитку оцього фонду захисних споруд. Вони в скрутному стані, вони розвалюються від ветхості, багато які. Потрібна програма розвитку для того, щоб вони були на належному рівні. Для цього потрібні кошти, потрібно про це дбати.

Отже, тільки при умові, що ми будемо думати про перспективу, яким чином вирішувати питання цивільної оборони з точки зору власності, з точки зору безпеки, з точки зору коштів, ми можемо приймати цей законопроект в першому читанні і в другому читанні.

Він є паліативом, він не вирішує всіх проблем, але він є слушним і необхідним. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації державного майна завершено. Рішення будемо приймати відповідно у день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств за порушення вимог приватизації.

Доповідач - голова Фонду державного майна Михайло Васильович Чечетов. Будь ласка, Михайло Васильович. Сутність проблеми.

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України розроблено з метою вдосконалення законодавства з питань приватизації, що сприятиме підвищенню ефективності приватизаційних процесів та збільшення надходжень коштів від приватизації до Державного бюджету.

Розроблення проекту обумовлено необхідністю врегулювання проблем, які виникають у процесі приватизації. При підготовці об'єктів приватизації до продажу необхідна технічна та фінансова документація на об'єкті. Оскільки мають місце непоодинокі випадки, коли балансоутримувачі об'єктів приватизації не надають відповідної документації, а її відсутність унеможливлює підготовку об'єктів до продажу, то запропоновані зміни до закону нададуть важелів впливу на керівників підприємств, що блокують процес приватизації. Відмова керівників підприємств у наданні технічної документації для здійснення процесу приватизації призводить до невиконання завдань щодо обсягів приватизації держмайна та зменшує надходження коштів від приватизації до державного бюджету.

З іншого боку, недосконалість законодавства обмежує повноваження Фонду держмайна щодо прийняття рішень у сфері приватизації. Протягом останніх років мають місце непоодинокі випадки, коли покупець до моменту повної сплати за об'єкт приватизації вчиняє дії, що призводять до нестачі матеріальних цінностей, нанесення збитків майну та зменшення його вартості. У випадку несплати за об'єкт приватизації у встановлені чинним законодавством термін договору купівлі-продажу розривається, при цьому майно, наприклад, обладнання, що було приватизовано, не можливо повернути до державної власності у відповідності до акту приймання-передачі, яким це майно було передано покупцеві.

З метою недопущення таких ситуацій Фонд державного майна, що здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна пропонує на законодавчому рівні встановити норми щодо переходу права власності на об'єкт приватизації після повної сплати за придбаний об'єкт шляхом внесення змін до відповідних статей Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Основною метою проекту закону про внесення змін є поліпшення співпраці органів приватизації з посадовими особами підприємств, які підлягають приватизації та з судовими особами підприємств на балансі яких знаходяться об'єкти державної власності, що підлягають приватизації. А також удосконалення ефективності продажу державного майна.

Я прошу прийняти його в першому читанні, дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, сідайте, будь ласка. Для співдоповіді слово має заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєв Володимир Йосипович, будь ласка.

17:09:57

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый Верховный Совет, Комитет по вопросам экономической политики, управление народным хозяйством, собственностью и инвестиций на своем заседании рассмотрел проект Закона Украины "О внесении изменений в некоторые законы Украины внесенные Кабинетом Министров Украины, поддержал и предлагает Верховной Раде Украины принять его за основу.

Законопроектом предполагается установить административную ответственность должностных лиц государственных предприятий за нарушение требований органом приватизации относительно своевременного предоставления достоверной информации об объектах, которые подлежат приватизации. Или предоставление такой информации не в полном объеме.

Кроме того законопроект преследует цель уточнить момент перехода права собственности на объект приватизации от продавца к покупателю.

В частности согласно проекту должностные лица предприятий на балансе которых находятся объекты приватизации несут административную ответственность в виде штрафа за нарушение требований органов приватизации относительно своевременное предоставление достоверной информации об объектах приватизации, которые подлежат продаже или предоставление информации не в полном объеме в размере100 необлагаемых налогом минимум дохода граждан.

Совершение одних и тех же действий на протяжении года после наложения административного взыскания в размере 100 до 250 необлагаемых налогов минимумов доходов граждан.

Данные изменения в законе в комитете считает целесообразным, поскольку на практике имеет место не одиночные случаи, когда балансосодержатели объектов приватизации не дают соответствующей документации и ее отсутствие делает невозможным подготовку объектов к продаже. Предложенные изменения в законе предоставляют рычаги влияния на руководителей предприятий, которые блокируют процесс приватизации.

Также законопроектом вносится изменения в статью 29 Закона Украины "О приватизации государственного имущества", а также статьи 22 и 23 Закона Украины "О приватизации небольших государственных предприятий", так называемая малая приватизация.

Согласно этим изменениям право собственности на приватизированный объект, переход к покупателю с момента уплаты полной стоимости приобретенного объекта приватизации. На сегодняшний день данное право переходит к покупателю с момента нотариального удостоверения договора купли-продажи. Комитет поддерживает такие изменения, поскольку на протяжении последних лет имеет место не одиночные случаи, когда покупатель к моменту полной уплаты за объект приватизации совершает действия, которые приводят к недостаче материальных ценностей, нанесению убытков имуществу и снижению его стоимости. В таком случае неуплаты за объект приватизации в установленном действующим законодательством срок договор купли-продажи разрывается. При этом имущество, например, оснащение, которое было приватизировано, невозможно возвратить государственной собственности в соответствии с актом приема передачи, которым это имущество было передано покупателю. По мнению комитета данное предложение направлено на защиту государственных интересов, сохранения государственного имущества к полному окончанию процедуры приватизации и поступления средств от приватизации в государственный бюджет Украины в полном объеме. Следует также отметить, что Главное научно-экспертное управления Аппарата Верховной Рады в своем выводе отмечает, что по результатам рассмотрения в первом чтении законопроект может быть принят за основу. Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством и инвестиций предлагает внесенный Кабинетом Министров законопроект о внесении изменений в некоторый законы Украины принять за основу.

ГОЛОВА. Дякую вам. Так, шановні колеги, що будемо тепер робити? Обговорювати. Володимир Пузаков, будь ласка. Ну, хорошо уже, Юрій Анатолійович Кармазін підготуйтеся, будь ласка... Я просто не побачив.

17:13:48

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Какие б мы изменения не предлагали сегодня, все равно украинская приватизация, наверное, войдет в историю мирового капитализма. Например, в Кировограде в советские времена работало 5 гигантов предеприятий союзного значения: радиозавод, пишмаш, "Сегмент", "Красная звезда", чугунолитейный. Сегодня же в следствии приватизации ни одно из них не работает на полную мощность. А некоторые вообще ищезли из лица земли. На заводе пишущих машин продукция, которая пользовалась большим спросом у всех республик бывшего Союза, в цехах повырывали даже фундаменты, на которых стояли станки. А на известной "Красной звезде", которую знали во всем мире, и которая славилась выпуском сельхозтехнике работало 14 тысяч рабочих. Сегодня же на заводу после, так называемой, приватизации работает всего лишь около 2 тысяч рабочих.

Более предметно хочу остановиться на разгроме флагмана тяжелой промышленности - ,3 чугунолитейного завода. В 1993 году из этого гиганта сделали открытое акционерное общество, то есть, один из первых шагов приватизации. На имуществе этого завода было сделано 10 дочерних акционерных предприятий, которые вагонами вывозили металлолом и грабили завод. В 1998 году он был объявлен банкротом, была создана ликвидационная комиссия, за решением которой оборудование цехов было демонтировано и сдано также в металлолом по заниженным ценам. Таким образом свыше 10 тысяч тонн оборудования исчезло в неизвестном направлении. Согласно распоряжению Кабинета Министров Украины с участием КРУ области на заводу производилась инвентаризация имущество дочерних предприятий и обнаружена недостача свыше 40 миллионов гривен. Материалы были направлены в облпрокуратуру, УБОБ, СБУ, региональное отделение Фонда госимущества области, а также в Кабинет Министров. Но до сих пор, к большому сожалению, виновники не названы и не наказаны. Это еще раз говорит о бездеятельности силовых структур и подтверждением их благословения:"Ребята, воруйте и дальше, и вам за это ничего не будет".

Очевидно, эти и другие подобные факты лишь первые цветочки тупой............ приватизации по-украински. А какие еще ягодки вызреют скоро с антинародной власти Украины мы увидим.

То в цій ситуації я пропоную провести на державному рівні перевірку всіх без винятку підприємств, які були приватизовані, що поміняли форму власності і дати належну оцінку українським нуворишам за їх дії, так як рівень розкрадання у державі дійшов заоблачних висот. Якщо ми цього не зробимо, то, так сказати, “беспредєл” буде продовжуватися. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Костинюку.

17:16:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Пане Володимире Пузаков, нашим нуворишам дозволили красти. Дозволили красти система. І зміною до цього закону ми цю систему не зупинимо. Більше того, частина з цього закону навіть прискорить приватизацію. Навіть прискорить приватизацію. Яка частина прискорить приватизацію і чи потрібна вона чи ні я хотів би сказати в своєму виступі.

Зміни, які пропонуються внести в закон про приватизацію державного майна, зокрема зміни до частини 3 статті 29, де пропонується доповнити абзацем змістом таким: "Посадові особи підприємств, на балансі яких знаходяться об'єкти приватизації несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за порушення вимог органів приватизації щодо своєчасного надання достовірної інформації про об'єкти приватизації, які підлягають продажу або надання інформації не в повному обсязі".

Тобто, якщо ті директори сьогодні заводів, які пручаються і наводиться приклад. Луганське державне підприємство застосування авіації в народному господарстві "Лугазанг" не дають готувати об'єкт до продажу. Якщо ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів" не надає технічної та фінансової інформації для підготовки до приватизації більше 200 одиниць обладнання, постає питання - що вони роблять? Та вони захищаються просто. Це їх метод захисту.

Що зробимо? Позбавимо цього методу? Давайте позбавимо. Але давайте прорахуємо, а що далі буде. Чому, чому люди проти? Чому не дають це робити? Якщо вимоги підприємства приватизації і органу приватизації є законні, це одне питання. Тому тут мабуть треба написати "несуть відповідальність за порушення законних вимог органів приватизації". Це значить, що приватизація відбувається за законом: що включені до переліку за законом, що не вилучені і так далі. Якщо ні, не по закону, то не може бути ніякої відповідальності.

Інше. Говорячи по змісту закону, я хотів би звернути вашу увагу на те, що у відповідності до статті 128 Цивільного кодексу право власності за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Саме тому абзац четвертий юридично правильно було б записати в такій редакції, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати ним повної суми ціни цього об'єкта. Тому що вартість об'єкту і ціна продажу - це зовсім різні речі. Ми зараз бачимо, що Фонд держмайна продає об'єкти вартістю по мільярду за сто мільйонів чи за двісті, і нічого, це різні речі. Юридично правильно було б казати так. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Богдан Костинюк, будь ласка, фракція "Наша Україна". Наступний Володимир Черняк.

17:20:15

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати, метою цього законопроекту є встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб.

Бо, дійсно, бувають випадки, коли керівники підприємств не надають відповідної документації для підготовки об'єктів до продажу. А це в цілому природньо гальмує підготовку об'єктів до приватизації.

Крім того, протягом останніх років є випадки, коли покупець до моменту повної сплати за об'єкт приватизації вчиняє такі дії, що призводить до нестачі матеріальних цінностей, до нанесення збитків майну, зменшення його вартості.

З цих міркувань пропозиції Кабінету Міністрів заслуговують на увагу і підтримку.

Але змінами до статті 27 закону про приватизацію державного майна передбачається, що право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту повної сплати вартості придбаного об'єкта. Але це суперечить чи не відповідає новому Цивільному кодексу України, зокрема, частині третій статті 334, згідно з якою, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду по визнанню договору непосвідченого дійсним. Тому тут одночасно потрібно вносити і зміни, очевидно, і в Цивільний кодекс України. А кінцева редакція цього положення, на мою думку, мала бути б така, що право на власність настає з моменту сплати повної вартості і нотаріального посвідчення договору - і далі за текстом.

Стосовно відповідальності за порушення законодавства про приватизацію, стаття 290, стаття 29-та, я перепрошую, то проектом передбачено, що посадові особи підприємств за несвоєчасне надання інформації стосовно об'єктів приватизації несуть відповідальність у вигляді штрафу, у десять разів більшого, ніж посадові особи органів приватизації за ті ж самі порушення. Це якась є несправедливість в певній мірі. І вважаю, що така відповідальність мала би бути, але мала би бути, ну, якщо не однаковою, то принаймні якоюсь півмірною. І цю статтю треба відкоректувати. Якщо ці корективи можна буде внести під час підготовки до другого читання, якщо про це десь скаже представник профільного комітету чи державного майна, то я думаю, що цей проект можна все ж таки приймати в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", будь ласка.

17:23:03

ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги, я також підтримую пропозицію прийняти законопроект в першому читанні. Він є актуальним, слушним, слушні пропозиції в ньому сформульовані, новели відповідні. В чому його основний плюс, в чому основний позитив? В тому, що він прискорить приватизацію.

В чому його основний недолік? В тому, що він прискорить приватизацію. Нерідко буває так, що позитив є негативним, якщо ця приватизація буде здійснюватись не так, як треба. Але в цьому законопроекті передбачені певні механізми, які спрямовують приватизацію в русло ефективної приватизації і такої. яка дає позитивні наслідки.

Я погоджуюсь із депутатом Кармазіним, що потрібно більш юридично коректно виписати ці механізми, і погоджуюсь з депутатом Костинюком стосовно того, що потрібно більш чітко виписати механізм відповідальності. До цього додам суттєвий момент. Потрібно пов'язати сам момент передачі права власності з моментом складання права передачі. Якщо просто заплачено гроші, цього замало, потрібен акт передачі, тобто акт вступу у власність тут передбачено, але яким чином юридично це може бути виписане тільки на основі акту передачі. От якраз про це мова не йде.

Я вважаю, що у процесі підготовки до другого читання потрібно вписати цю пропозицію, можливо, я її подам, можливо, її подасть Кармазін чи ми разом. Я вважаю, що це є край необхідно.

Загалом законопроект можна і потрібно приймати в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств за порушення вимог приватизації) завершено - це номер 2441. Рішення будемо приймати відповідно до встановленого порядку.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (щодо регулювання діяльності небанківських установ та корпоративного управління) - це номер 2533. Наступним іде проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" - це номер 2661. То може, як ви не будете заперечувати, щоб доповідач доповідав одразу по двох законопроектах. Немає заперечень?

Будь ласка, голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Мозговий Олег Миколайович запрошується до доповіді. Прошу коротко.

МОЗГОВИЙ О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

На ваш розгляд пропонується проект Закону України "Про внесення змін до Закону України про державне регулювання ринку цінних паперів, який розроблено на виконання пункту 19 заходів щодо реалізації основних напрямків розвитку фондового ринку до 2005 року.

Законопроектом, що розглядається, передбачено внесення змін до Закону України про державне регулювання ринку цінних паперів України з метою приведення до вимог Законів України про інститути спільного інвестування, бойові та корпоративні інвестиційні фонди, про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, про обіг векселів в Україні, а також указів Президента про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України, про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах та про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Положенням в законопроекті передбачено покладання повноважень не Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку в частині методологічного забезпечення запровадження та розвитку принципів корпоративного управління в Україні, важливим положенням законопроекту є внесення змін до закону України про державне регулювання цінних паперів України, направлених на запобігання і протидію легалізації відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом, а також додання повноважень державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в рамках міжнародного співробітництва надавати та одержувати від відповідних органів інших держав інформацію стосовно діяльності окремих професійних учасників ринку цінних паперів у випадку та порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах України.

Прийняття проекту Закону про внесення змін до закону про державне регулювання повинно, на наш погляд, забезпечити вдосконалення механізму регулювання діяльності професійних учасників ринку цінних паперів у зв'язку з набуттям чинності зазначених вище законів України.

Забезпечення запровадження принципів корпоративного управління, що в свою чергу повинно сприяти підвищенню рівня ліквідності українського ринку цінних паперів та створення ефективної системи захисту прав та інтересів інвесторів.

При цьому Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в цілому погоджується з висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради та профільного комітету і звертається з проханням підтримати законопроект у першому читанні.

Що стосується законопроекту 2661 - про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів”, він розроблений на виконання доручення Прем'єр-міністра України та Указу Президента про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Законопроектом пропонується вдосконалення системи державної комісії з цінних паперів, шляхом запровадження розподілу повноважень між комісією, як колегіальним органом і центральним апаратом та територіальними органами.

Зокрема пропонується внести зміни до статей 9 та 19 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", доповнити статтею 19, статтю 6, викласти в новій редакції передбачивши визначення структури комісії, підстав припинення повноважень голови та членів комісії, вдосконалення порядку прийняття рішень комісії, порядку представництва інтересів комісії в судах. Законопроектом передбачено, що комісія не може виступати засновником, або учасником юридичних осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів і підпадають під її пряме регулювання, та управляти часткою держави в статутному фонді цих юридичних осіб. А голова державної комісії та її члени не мають права входити до складу їх керівних органів.

Зазначені зміни направлені на визначення ефективного механізму реалізації комісією своїх повноважень покладених на нею відповідно до законодавства, що в значній мірі повинно сприяти вдосконаленню державного регулювання ринку цінних паперів.

В цілому комісія погоджується з висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та профільних комітетів.

Хотів би для інформації сказати про те, що вони заслухані на Комітеті з економічного розвитку та фінансово-банківської справи.

І, як для справки реалізація зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат Державного бюджету.

Пропонуємо підтримати і прийняти закон у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я дякую. Очевидно комітету треба не пропонувати, а просити підтримати, це перше. А друге, після чергового доручення ви знову нам проект закону не внесіть ще один.

Будь ласка, сідайте, Черняк Володимир Кирилович по проекту закону 2533.

17:31:01

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув на своєму засіданні запропонований законопроект і пропонує його прийняти в першому читанні. Є висновок Науково-експертного управління, як завжди, всебічно проаналізовано усі плюси і мінуси. Є відповідні пропозиції, але висновок тут також позитивний стосовно того, що цей законопроект можна прийняти за основу у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую Володимире Кириловичу. Капустін Віктор Володимирович - перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, це по проекту 26.....

17:31:53

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати, комітет розглянув законопроект 2661 і підтримав його, і рекомендував у залі підтримати його в першому читанні. Але які міркування висловлювалися під час засідання комітету. Ну, по-перше, цей законопроект, він в цілому правильний, і він визначає структуру комісії, він визначає компетенцію комісії, членів комісії і так далі, і так далі.

Але тут є деякі недоречності, які невідомо яким чином тут опинилися, їх треба обов'язково звідси вилучити. Наприклад, визначається, що державна комісія є центральним органом виконавчої влади, підпорядкований Президенту України. Ну, це не відповідає Конституції, це положення треба вилучити звичайно. Крім того, треба відзначити, що Комітетом з питань економічної політики і в залі був прийнятий у першому читанні законопроект під номером 2038, який де в чому дублює положення цього законопроекту, який ми зараз обговорюємо. Тому комітет підтримав його у першому читанні, але прийняв рішення порекомендувати на друге читання об'єднати ці два законопроекти з тим, щоб вони не дублювали один одного і на друге читання винести один об'єднаний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Ні, ми ще зараз обговоримо, він там дещо інший. Переходимо до обговорення. Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін, після нього Володимир Кирилович Черняк.

17:33:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, зараз розглядаються два законопроекта.

Я хотів би по черзі їх проаналізувати.

Перший законопроект про внесення змін до Закону про державне регулювання ринку цінних паперів. Я хотів би сказати, що я підтримую ідею внесення змін, але треба врахувати непогані пропозиції, які дало Головне Науково-експертне управління. І звертаю увагу на те, що повноваження, які записуються до статті 7-ї Закону про державне регулювання ринку цінних паперів, де доповнюються повноваження Державної комісії новим пунктом, де вона має визначати порядок ведення та вести реєстр професійних учасників ринку цінних паперів і саморегулівних організацій, вони вже встановлені пунктом 14. Тому це треба вилучити, бо це буде тавтологія, вона вам не потрібна двічі: і у 25-му, і у 14-му пункті.

Що стосується положень, які йдуть в суперечність із законом про ліцензування певних видів господарської діяльності, я теж просив би вилучити ці речі, тому що поки що за видачу ліцензій розмір плати встановлюється одноосібно Кабінетом Міністрів України. І давати цю необхідність ще і вам за згодою, тобто Комісією з цінних паперів, ніякої необхідності не існує. Тому є уряд, уряд за все відповідає, хай він і визначається. І це сьогодні прийнято у чинному... Я не хотів би, щоб були суперечності в цих законах.

Тепер що стосується другого закону 2661. Я вам скажу, що дуже повільно виконується доручення Президента України, він указ видав, де написав, цілий указ видав, щоб дали пропозиції до закону ще у вересні, а пропозиції подати пізніше. Погано працює пан Янукович. Тут визначено структуру комісії. Я думаю, якщо ми приймаємо, вносимо зміни до закону і пишемо, коли вважається прийнятим рішення і все, нам не можна передбачати ще існування положення про Державну комісію, яке затверджується Президентом.

Я пропоную це вилучити.

Далі. "Гарантії здійснення повноважень державної комісії". Стаття 19 "Втручання - і так далі - в діяльність Державної комісії забороняється, крім випадків, передбачених Конституцією, законами". Ну зрозуміло, що нема там ніде в Конституції ніякого втручання, не передбачається, ви це розумієте добре, а ви хочете заборонити якийсь вплив? Будь ласка, це можна залишити вплив у будь-якій формі на голову Державної комісії та її членів з метою перешкоджання. Це може бути залишено з огляду на наше минуле, коли стрілянина по членам комісії є. Тобто, ця стаття 10... 19 потребує також часткової переробки.

Потребує часткової переробки і стаття 6, де повністю вона занадто велика, її треба буде поділити і зробити закон більш схожим на закон.

Дякую. Але в цілому його можна підтримувати, він не нанесе шкоди нашій економіці.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", будь ласка. Чи ви відмовляєтесь?

Дякую. Семенюк...

17:37:55

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії. Шановні колеги! Перш за все, я хочу запитати і вас, і себе як депутата, як голову комісії. 7 років сьогодні працює комісія по цінних паперах. Чи звітувалась хоч один раз вона в сесійному залі? Ні ра-зу!

Сьогодні ж знов пропонується розширити повноваження, но саме головне - вивести з-під контролю парламенту і передати повноваження по призначенню безпосередньо Президенту України. Тоді виникає питання - в якій ролі і зокрема яка контрольна функція парламенту буде в разі внесення таких змін. Ми ні разу не заслухали Комісію по цінних паперах в плані не так, як ...... працює чиновник, а як та чи інша інституція, мається на увазі комісія по цінних паперах і її функції впливають на розвиток економіки. Цього заслуховування, на жаль, ні разу не було. Сьогодні 19 мільйонів акціонерів, із них більшість отримала лише виписки з протоколів, а акції ніхто в замін не отримав.

Тому я думаю, Володимире Михайловичу, щоб ми зафіксувати, в першу чергу протокольно заслухати звіт Комісії по цінних паперах, подивитися все ж таки як ця інституція впливає на розвиток економіки в державі. У проекті, який поданий на розгляд 2533 передбачено контроль за вексельним обігом. Сьогодні в Україні на 30 мільярдів гривень в обігу векселі. Хто контролює їх, яка сфера обігу, який взаємозв’язком із статтею 57 Закону про бюджет, де передбачено 50-відсоткове погашення за рахунок бюджету. Як ця безпосередня інституція вплинула на те, щоб підприємства через векселі не доводилися до фіктивного банкрутства. На жаль, і ми з вами у цьому повинні, тому що заслуховувати Комісію по цінних бумагах потрібно і саме, щоб Комісія по цінних паперах дала відповіді на ті питання, які в даний час я ставлю,

Тому, Володимире Михайловичу, конкретна пропозиція - на червень місяць, десь можна на другу половину, звіт Комісія по цінних паперах дала, Рахункова палата уже заключення дала. Потрібно винести на розгляд у парламент звіт Комісії по цінних паперах і все ж таки хай вона прозвітується про свою роботу не в плані як красиво працює той чи інший чиновник. А як ця інституція впливає на економіку в державі. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до закону України про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні, це номер 2661, завершено. А також завершено розгляд проекту закону про внесення змін до закону України про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні щодо регулювання діяльності небанківських установ та корпоративного управління, це номер 2533. Рішення будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до закону України про цінні папери і фондову біржу щодо заставних цінних паперів. Доповідач - Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Олег Миколайович Мозговий. Будь ласка.

МОЗГОВИЙ О.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

На ваш розгляд пропонується проект закону України про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та Фондову біржу", який розроблено на виконання доручення Прем'єр-міністра України та до Указу Президента "Про заходи щодо розвитку іпотечного ринку в Україні".

Метою проекту закону про внесення змін до закону про цінні папери та Фондову біржу є необхідність законодавчого визначення цінним папером заставної, яка є одним з основних фінансових інструментів іпотечного кредитування та за допомогою якої буде здійснюватись акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів.

Законопроектом передбачено внесення змін до статті 1 закону про цінні папери та Фондову біржу в частинні введення поняття "заставних".

Також законопроектом передбачено внесення доповнень до статті 3 закону України про цінні папери та Фондову біржу щодо доповнення видів цінних паперів заставними.

Однак необхідно звернути увагу, що створення ефективної системи іпотечного кредитування, яка б відповідала вимогам загальнодержавних інтересів, можливо лише на базі чіткого національного законодавства про іпотеку.

З метою запобігання зловживань та дескридитації іпотеки механізм використання заставної необхідно вводити після затвердження основних базових законопроектів, в першу чергу проекту закону України "Про іпотеку", яким повинно бути враховано стандартизований підхід до випуску заставної та враховані пропозиції комісії щодо особливості її обігу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в цілому погоджується з висновками головного науково-експертного управління та профільного комітету і звертається з проханням підтримати законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Олег Миколайовичу.

Будь ласка, Віктор Володимирович Капустін. Має слово для співдоповіді перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

17:43:49

КАПУСТІН В.В. Шановні народні депутати, цей законопроект вносить доповнення до статті 3 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (щодо видів цінних паперів) і доповнює види цінних паперів заставними цінними паперами.

Необхідність прийняття цього законопроекту пов'язана з обговоренням і прийняттям Верховною Радою в першому і другому читанні закону про іпотеку. Сьогодні, до речі, нашим комітетом, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, був схвалений законопроект про іпотеку, рекомендований на третє читання. Я сподіваюсь, що ми його приймемо вже в цей четвер. І це є дуже важливим і для цього законопроекту, який ми обговорюємо. Фактично в законі про іпотеку вводиться поняття "заставна", яка є основним фінансовим інструментом іпотечного кредитування. Тому нам обов'язково треба для того, щоб закон про іпотеку працював, для того, щоб активізувати цей закон, нам необхідно доповнити статтю 3 цим законом, який ми зараз обговорюємо. Тому я пропоную прийняти його у першому читанні.

ГОЛОВА. Дякую, Віктор Володимирович.

Так, переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович, ви готові? Кармазін. Так, наступним буде виступати Володимир Кирилович Черняк.

17:45:14

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, "як інституція, доповідь якої ми сьогодні чуємо, впливає на розвиток держави?" - задала питання народний депутат Семенюк. Це дуже вірне питання. І я не чув, щоб, Володимире Михайловичу, ви дали доручення по цьому правильному виступу голови контрольної комісії з питань приватизації, а саме до відома цієї комісії відноситься багато питань, пов’язаних з діяльністю цієї комісії, то, Володимир Михайлович, я просив би вас за мій час дати все-таки таке відповідне доручення протокольне, тим більше, що законом це передбачено. Зараз хочуть натягнути, як казав Іван Степанович Плющ, ненатягуемое на вуха, тобто і Президенту це підпорядкувати. Давайте не будемо це робити і все-таки заслухаємо звіт. Я прошу, давайте таке доручення протокольне, Володимир Михайлович.

ГОЛОВА. Ну, раз ви кажете, значить...

КАРМАЗІН Ю.А. Ну, я прошу просто підтримати жінку, Валентину Семенюк. Дайте, будь ласка, доручення. Дякую вам, Володимир Михайлович, за вашу демократичність.

Спасибі.

Так от, коли ми заслухаємо тут звіт, є дуже багато проблем. Я думаю, що цей звіт піде на користь насамперед Комісії з питань цінних паперів, тому що ви зможете висловити всі свої проблеми, але й ми зможемо висловити всі свої проблеми, ми покажемо вам, як йде нереагування, що робиться на місцях в цьому напрямку.

Тепер щодо змін, які ви зараз пропонуєте заставної. Абсолютно правильно ви пов'язали це з законом про іпотеку, і ви знаєте, що ми ставили питання про це, і сьогодні Верховна рада над цим працює. Але ще давайте запишемо, що ці зміни, там, де ми написали "закон набирає чинності з дня його опублікування, напишемо ще особливість таку, що одночасно вступає в дію з проектом закону про іпотеку і з проектом закону про особливості утворення і діяльності іпотечних установ в Україні.

Якщо ми так запишемо, тоді не буде ніяких вирваних моментів, бо у нас, на жаль, до законодавства відносяться, як до латання дірок якихось, а не комплексно. Це був би елемент комплексності в поганому підході, але все-таки елемент комплексності.

Тому я звертаю увагу комітету на те, щоб ми все-таки замість того, що набуває чинності з дня опублікування, написати "набуває чинності з дня опублікування одночасно з Законами України "Про іпотеку та особливості утворення та діяльності іпотечних установ".

Дякую вам.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна", будь ласка.

17:48:20

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Ми обговорюємо сьогодні цілу низку дуже важливих актуальних законопроектів - це один із них, який пов'язаний із формуванням, регулюванням ринку цінних паперів в Україні, що є надзвичайно важливим для розвитку економіки, для економічного зростання, інвестування, фінансування і кредитування. Це найбільш болюче місце всієї фінансової системи.

Новела законопроекту, це доповнення виду цінних паперів заставними цінними паперами.

Тобто вводиться новий вид цінних паперів - заставні. Із заставною пов'язано формування та перерозподіл фінансових ресурсів.

Я б сказав, що тут ми ведемо гру на випередження, і це дуже добре, це буває рідко, як правило ми діємо навздогін, а тут ми обговорили в другому читанні законопроект про іпотеку, готуємо його прийняти в третьому читанні, а вже зараз у відповідності до Закону "Про іпотеку" пропонується новий вид цінних паперів - заставні.

Застава - це душа іпотеки, але мова повинна йти не тільки про заставу майна, заставу землі, а і про заставу цінних паперів, в цьому існує актуалітет.

Тому нам потрібно, дійсно, в четвер треба прийняти вже врешті решт Закон "Про іпотеку", який дуже довго проходить через "жорна" Верховної Ради. Це дійсно дуже важливий законопроект і зрозуміло, що тут поспіх є шкідливим, але і зволікання тепер вже є більш шкідливим.

Якщо вести мову про цей законопроект, то можливо у підготовці до другого читання потрібно більш чітко використати механізм використання заставної, випуск заставної та особливо її обігу - це основні аспекти проблеми.

І нарешті стосовно звіту Комісії з цінних паперів, я підтримую цю пропозицію. Дійсно, є про що поговорити, є проблеми. Я думаю, що настав час на засіданні Верховної Ради спеціально виділити час і дати можливість Комісії з цінних паперів проаналізувати ситуацію, яка склалася на ринку цінних паперів, які існують проблеми, як їх вирішувати, що потрібно від Верховної Ради для того, щоб їх вирішити. І ми спільними зусиллями будемо сприяти формуванню в Україні ефективного ринку цінних паперів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закоун про внесення змін до Закону України про цінні папери і фондову біржу щодо заставних цінних паперів завершено. Рішення будемо приймати відповідно до регламенту.

Оголошується до розгляду проект Закону про фінансове оздоровлення підприємств вугільної промисловості. Доповідач - народний депутат України Байсаров Леонід Володимирович, будь ласка.

17:52:02

БАЙСАРОВ Л.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, вашему вниманию предоставляется проект Закона о финансовом оздоровлении предприятий угольной промышленности. Давно очевиден факт социально-экономического ы финансового кризиса в угольных предприятий. Думаю не надо приводить статистические данные состояния отрасли и доказывать необходимость принятия решительных мер. Рассчитывать на собственные капитальные сложения действующим предприятиямне приходится по причине их отсутствия. Представленный проект Закона направлен на осуществление заключительного этапа программы, реструкторизации угольной отрасли, разработанный в конце прошлого года Минтопэнерго Украины и предусматривает привлечение негосударственный инвестиций в горные предприятия за счет их разгосударствления.

Наиболее эффективный способ оздоровления финансового хозяйственного положения должника остается дополнительная эмисия акций. Привлечение инвестиций путем дополнительной эмиссии акций предполагает достаточно прозрачный для всех механизм реализации. Учитывая конкретность и детальность направления использования инвестиций раскрываемых информации, которая подлежит официальному опубликованию в печатных органах, достаточно просто осуществить контроль на предмет их целевого использования. Этот путь является более приемлемым, чем финансовое оздоровление горного предприятия в процессе банкротства, то есть санации, которая сама по себе отталкивает и пугает инвесторов. Участвуя в ней, они не получают взамен привлеченных средств, корпоративных прав и поэтому практически не могут полноценно влиять на эффективное использование вложенных инвестиций. В тоже время действующее законодательство, которое регулирует вопросы приватизации, увеличение уставного фонда, крайне затрудняет и делает невозможным для предприятий угольной промышленности привлечение негосударственных инвестиций путем дополнительных эмиссий акций.

Предлагаемый законопроект - путь финансового оздоровления и разгосударствования предприятий угольной промышленности не является классической приватизацией и поэтому требует специального регулирования со особенностями для горных предприятий.

Одним из ключевых новшеств представляемого законопроекта является определение размера уставного фонда до проведения дополнительной эмиссии, исходя из стоимости чистых активов предприятия, то есть активов за вычетом обязательств. Изменение формы собственности предприятий угольной промышленности не должно быть самоцелью. Важным является эффективное хозяйствование, и поэтому прежде всего следует исходить из необходимости финансового оздоровления, технического переоснащения, повышения уровня безопасности производства, технологическое обновление угольного предприятия.

Кроме привлечения на конкурсной основе инвестиций на сумму дополнительно выпущенных акций законопроект предлагает следующие положительные моменты: выпуск привилегированных акций на сумму задолженности по заработной плате и социальным выплатам; обязательность использования средств полученных от отчуждения акций дополнительной эмиссии только на техническое переоснащение и капитальное строительство; также предусматривает такой способ реструктуризации долгов угольных предприятий, как обмен акций на долговые обязательства.

По заключени. Главного экспертного управления Верховной Рады законопроект может быть взят за основу с учетом высказанных замечаний и предлоожений народных депутатов. Профильный комитет законопроект тоже поддержал.

Прошу проголосовать за принятие даного закона за основу в первом чтении.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Турманов Віктор Іванович. З місця увімкніть мікрофон. Голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергтичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Турманов Віктор Іванович.

17:55:10

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги! Мой коллега доложил проект закона. 16 мая профильный комитет его рассматривал, и мы приняли его за основу и рекомендуем, чтобы он был вынесен на первое чтение.

Но я хотел бы проинформировать депутатов, что поступило ряд серьезных замечаний депутатов, и мы уже их получили, и это с четом уже на втором чтении мы иъ учтем с тем, чтобы рассмотреть его и на втором чтении. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, дякую. Записалося 4 народні депутати. На табло, будь ласка.

Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка.

Підготуватися Черняку.

Я просив би по можливості зекономити час, стисло говорити, шановні колеги.

17:56:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний український народе! Прочитавши назву закону "про фінансове оздоровлення підприємств вугільної промисловості" я подумав: ура! нарешті знайшли то, що не могли знайти.

Коли прочитав весь закон, то цього "ура" у мене не стало і я зрозумів, що нічого нового не знайшли того, що не могли знайти.

Якщо говорити "на пальцях", то я вам скажу що знайшли. Знайшли тільки про один спосіб фінансового оздоровлення - це перетворення державних вугільних підприємств у відкриті акціонерні товариства з наступною додатковою емісією акцій. От саме оці акції і будуть ніби-то з залученням інвестицій і знаряддям покриттям тих боргових зобов'язань. Отут уже ентузіазм у мене і у активістів Партії захисників Вітчизни з шахтарських регіонів сильно приупав. Особливо, коли вони доповідають про те, що заборгованість по зарплаті , по іншим нарахуванням складає сьогодні півтора мільярда гривень. В проекті написано "мільярд" в пояснювальній записці. Ну можливо на той момент був мільярд. А сьогодні півтора мільярда гривень! Який вихід з цього шукати? В тому числі ця заборгованість стосується разових виплат. В зв'язку з втратою працездатності, щомісячних регресних виплат і відрахувань на фонд оплати праці. Тому я можу зпрогнозувати що відбувається зараз. Запропонований варіант може призвести до погіршення ситуації, тоді коли розрахуються з людьми за соціальні виплати порожніми, абсолютно порожніми папірцями. І що ми отримаємо? Ну да, отримаємо те, що це вже будуть не державні підприємства, а відкриті акціонерні товариства. Кому це вигідно? Ну зразу зрозуміло, кому вигідно буде це. Але чи вигідно це буде тим людям, яких хочуть оздоровити нібито, підприємство, - не вигідно буде це цим людям.

В той час, коли ціна вугілля занижена, за відвантажене вугілля не розраховуються, ціна на обладнання завищена. Я поцікавився чи зможуть потім люди відмовлятися, ну слава Богу, що я знаю, що на Красноармійській-Західній немає заборгованості нібито зараз, але я знаю, що там, якщо б ви запропонували купувати ці акції, то проти вас там не підуть, не зважаючи на те, що ви сьогодні народний депутат, там дисципліна така встановлена. І в цілому в донецькому регіоні встановлюється така дисципліна. Але я хотів би, щоб не путали слово "дисципліна" зі словом "диктатура".

Тому я не думаю, що цей законопроект приведе до оздоровлення. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна".

Я прошу, шановні колеги, на 15 хвилин продовжити роботу, з вашого дозволу, щоб завершити розгляд питань.

17:59:34

ЧЕРНЯК В.К. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, ми обговорюємо життєво важливе питання. Я розумію, що у нас уже рябіє в очах від законопроектів, але все-таки я прошу вас зосередитися на цьому законопроекті і сподіваюся, що ми приймемо правильне рішення у четвер. Я поділяю думку мого попередника на цій трибуні Кармазіна, що цей законопроект не вирішить всіх проблем, що він є багато в чому паліативним, але я б не став так надмірно скептично до нього ставитись. Я все-таки вважаю і сподіваюсь, що це крок у потрібному напрямку, звичайно, він не вирішить всіх проблем. І потрібно буде далі продовжувати лінію послідовну, стратегічну лінію на фінансове оздоровлення вугільної промисловості. Але це крок на цьому шляху.

І тому я схиляюсь до того, що все-таки у нас є підстави підтримувати законопроект в першому читанні. Звичайно, є і пропозиції, і зауваження, і це можна врахувати в процесі підготовки до другого читання. Але, думаю, було б неправильно, в зв'язку з тим, що цей законопроект не вирішує всіх проблем, не приймати його.

Я думаю, що це дійсно серйозний крок перетворення державних вугільних підприємств у відкриті акціонерні товариства з наступним випуском акцій, яким чином можна залучити фінансові ресурси, звичайно, державна підтримка. Бюджет дає. Але цього не досить. Залишається інший шлях, яким ідуть взагалі у всьому світі. Це пошук капіталу інвестицій, пошук інвестицій на приватному ринку капіталу. І ми також не можемо цього уникнути. І ми повинні робити ці кроки. Не тільки в даному зв'язку, а взагалі формувати приватний ринок капіталів і шукати інвестиції там, і спонукати підприємства, щоб вони шукали їх там, на приватному ринку. Хоча в усьому світі вугільну промисловість сільське господарство підтримує і держава. Повинна бути державна підтримка. Але, як правило, її недостатньо. Тому я думаю, що це - дуже важливий і суттєвий крок, хоч я погоджуюсь ще раз, що він не вирішує всіх питань. Звичайно, залишається проблема надзвичайно важка - проблема заборгованості. Оці борги - це гиря на ногах вугільної промисловості, взагалі це - гиря на ногах нашої економіки. І тому якщо ми робимо цей крок, то потрібно думати про те, яким чином вирішити проблему заборгованості і по заробітній платі, і по регресним виплатам, і по всьому іншому. І тому я пропоную подумати над тим, яким чином ми можемо розплутати вузол дебіторсько-кредиторської заборгованості. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Лариса Кириченко, фракція "Регіони України". Мікрофон ввімкніть, будь ласка. Перепрошую, Людмила Кириченко.

18:03:05

КИРИЧЕНКО Л.Ф. Прошу передать слово Клюеву.

ГОЛОВА. Андрій Клюєв, "Регіони України" фракція, будь ласка. Мікрофон.

18:03:20

КЛЮЄВ А.П. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Это - очень важный законопроект, законопроект для угольной промышленности. На вопрос о сумме задолженности и по заработной плате перед угольщиками я могу вам компетентно ответить, что в настоящий момент задолженность перед угольщиками составляет 1 млрд. 250 млн. гривен. На тот момент, когда готовился этот законопроект, это была правильная цифра, была задолженность около миллиарда гривен.

Что подразумевается, вообще почему этот законопроект очень важен? Мы с вами, как всегда, обратите внимание, когда начинается бюджетный процесс, всегда начинается борьба за бюджет для угольной отрасли, для угольщиков. И чем больше, вернее, чем дальше, мы всегда, тем больше увеличивается эта сумма бюджетных ассигнований. И всегда возникает такой вопрос: а что дальше? Если мы будемо постоянно рассчитывать только на ....... поддержку, то это путь в никуда.

Поэтому в этом законопроекте и предлагается создавать акционерные общества, делать эмиссию акций. Эту эмиссию акций, за счет этой емиссии акций привлекать средства инвесторов, привлекать частный капитал для того, чтобы прекратить нагрузку, снять хоть частично нагрузку с Государственного бюджета.

Я согласен с тем, что это не панацея от всего, что угольная промышленность у нас запущена. И я думаю, что еще не один такой законопроект или подобный мы должны будем сделать для того, чтобы окончательно вывести из тупика эту достаточно важную для Украины отрасль. Спасибо.

ГОЛОВА. Степан Ількович Хмара, фракція блоку Юлії Тимошенко.

18:05:23

ХМАРА С.І.

Хмара, фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Звичайно, оздоровлювати стратегічну галузь, якою є вугільна і в страшному запущенні у нас, необхідно робити все, щоб по-справжньому її оздоровити.

Але чи цей закон дає нам такі можливості зробити це? Я не можу погодитися з цим, бо, по-перше, взагалі вугільна галузь у цьому світі є не прибуткова або дуже малоприбуткова. У нас, ви знаєте, вона в основному збиткова.

І думаю, що оздоровлення потрібно було б починати проводити з наведення порядку боротьби з корупцією ефективне використання державної допомоги насамперед і своєчасні розрахунки за поставлення вугілля. Збільшення вартості ціни на коксівне вугілля, де воно майже в 2 або 3 рази ціна на нього занижена, а також збалансування цін між обладнанням і вартістю вугілля.

Я думаю і оскільки така галузь не є прибуткова, навпаки збиткова, то безперечно сподівання на залучення капіталу це "журавель в небі". Але "синиця" є в 6 статті цього законопроекту, де є намір випустити акції на погашення заборгованості.

І я думаю, в тій ситуації, яка сьогодні у нас є, ми знаємо реалісти, дійсно будуть змушені робітники-гірники купувати цю акції за не виплачену зарплату боячись позбутися робочих місць.

Тому я категорично виступаю проти цього законопроекту і не можу погодитися з шановним професором Черняком, що треба приймати у першому читанні.

Я думаю, що цей законопроект треба відхилити, бо це буде чергове обдурення насамперед гірників, пограбування їх невиплаченої зарплати і інших виплат, які їм належать, які вони заробили.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про фінансове оздоровлення підприємств вугільної промисловості завершено. Що з цього приводу думає міністерство. Немає? Будь ласка, коротко.

________________. Ми підтримуємо цей проект закону. Ми виклали ряд пропозицій щодо його доопрацювання, ну, це в процесі уже після першого читання ми працювали разом з комітетом, тому підтримуємо цей проект закону.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону за номером 3412 завершено. Рішення будемо приймати в установленому порядку. Давайте порадимося, тут у нас залишилось не так багато часу до завершення. Представники Міністерства внутрішніх справ дуже просять, щоб ми розглянули проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо місцевої міліції. Як ви не будете заперечувати? А якщо голова комітету, що з цього приводу думає.

Шановні народні депутати, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Щиро вдячний вам за плідну роботу. Завтра ми продовжимо нашу роботу о 10 годині. Буде розглядатися питання відповідно до розкладу на середу.