ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 лютого 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу, шановні колеги, зайняти свої робочі місця. Увімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.

10:03:25

Зареєструвалося -431

Зареєстровано в залі 431 народний депутат.

Шановні народні депутати, на церемонії відкриття третьої сесії Верховної Ради України присутні: Президент України Леонід Данилович Кучма (О п л е с к и). Члени уряду України на чолі з Прем'єр-міністром України Віктором Федоровичем Януковичем (О п л е с к и). Представники судової гілки влади, голова Конституційного Суду України Селівон Микола Федосович, голова Верховного Суду України Маляренко Василь Тимофійович, голова Вищого господарського суду Притика Дмитро Микитович. Присутній також Генеральний прокурор України Піскун Святослав Михайлович, голова Рахункової палати Симоненко Валентин Костянтинович, представники громадськості, засобів масової інформації, відповідальні працівники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.

Відповідно до статті 83 Конституції України чергову третю сесію Верховної Ради України 4-го скликання оголошую відкритою.

(Л у н а є Г і м н У к р а ї н и)

Шановні колеги, як вам відомо, 1 лютого приблизно о 16 годині за київським часом у Сполучених Штатах Америки за 16 хвилин до посадки на мисі Канаверал у Флориді на висоті близько 60 кілометрів над штатом Техас розірвався на частини космічний корабель багаторазового використання "Колумбія". Загинули 7 членів екіпажу. В зв'язку з аварією та загибеллю космонавтів США оголошено 4-денний траур. Нагадаю, що саме на цьому космічному кораблі здійснив свій політ у космос народний депутат України Леонід Каденюк. Серед членів екіпажу космічного корабля, що загинув, були і його друзі. Пропоную вшанувати пам'ять загиблих американських та ізраїльського космонавтів - членів екіпажу корабля багаторазового використання "Колумбія" вставанням.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

ГОЛОВА. Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Льовіна Анатолія Івановича, Сафіуліна Равіля Сафовича. Давайте їх привітаємо і побажаємо їм всіляких гараздів. (Оплески)

Шановні колеги, ну зараз, одну хвилиночку, не поспішайте. Шановні колеги, учора на погоджувальній раді ми заслухали інформацію голови комітету Клюєва про те, що трапилась трагедія на шахті, внаслідок чого загинули наші співвітчизники - шахтарі. Прошу вшанувати їх пам'ять хвилиною мовчання.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

Прошу сідати.

Шановні колеги, 16 січня Центральна виборча комісія визнала обраною від виборчого блоку політичних партій "За єдину Україну" та зареєструвала народним депутатом України в одномандатному загальнодержавному виборчому окрузі Чеботарьову Юлію Сергіївну. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Юлія Сергіївна Чеботарьова. Будь ласка.

ЧЕБОТАРЬОВА Ю.С.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України, законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хочу нагадати вам, що тепер у нас Верховна Рада України у повному конституційному складі - 450 народних депутатів, у тому числі 24 жінки. Ми рішення уже прийняли і домовилися.

Шановні народні депутати Президент України 16 січня цього року призначив Пшеничного Валерія Григоровича суддею Конституційного суду України. Відповідно до статті 17 Закону про Конституційний суд України суддя Конституційного суду вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного суду України на засіданні Верховної Ради України не пізніше, як через місяць після призначення.

Для складення присяги судді Конституційного суду України на трибуну запрошується Валерій Григорович Пшеничний. Будь ласка, Валерій Григорович.

ПШЕНИЧНИЙ В.Г.

Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та обов'язки людини і громадянина. Суддя Конституційного суду України Валерій Пшеничний. 24 лютого 2003 року. (О п л е с к и).

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Валерія Григоровича із вступом на високу посаду судді Конституційного суду, побажаємо йому успіхів у здійсненні повноважень.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Слово для виступу надається Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину.

ЛИТВИН В.М.

Шановний Президенте України, шановний Прем'єр-міністре, шановні народні депутати, колеги, шановні гості! Третя сесія Верховної Ради України четвертого скликання, з відкриттям якої я вітаю всіх вас покликана посісти у новітній вітчизняній історії особливе місце. На це є цілий ряд причин, головні з яких бачу такими.

По-перше, гранична важливість етапу, в який вступає Україна та ролі, яку має відігравати Верхова Рада зараз і головне у майбутньому.

По-друге, складність, масштабність і без перебільшення знаковість завдань, що постають перед депутатським корпусом, насамперед, в основній сфері його діяльності - законодавчій.

За великим рахунком, від нас з вами далеко не в останню чергу залежить, і в цьому найперша ключова особливість третьої сесії, що буде з Україною і якою вона буде щонайменше до кінця першого десятиліття нового віку. Підстав для такої постановки питання достатньо.

Сподіваюся, кожному ясно, що за цей період більш чітко окреслиться, викристалізується політична структура українського суспільства. Її значною мірою визначатиме і на неї накладатиметься політична та партійна конфігурація Верховної Ради. Реальністю є й те, що парламентське середовище навряд чи вже зможе виштовхувати, виносити на політичну авансцену нових лідерів, а видозмінюватиме свою конфігурацію під уже відомі особистості.

Немає сумніву, що відправним моментом і визначальним чинником даного процесу будуть наступні президентські вибори, їх наближення відчувається дедалі більше, відкрита кампанія почнеться де-факто задовго до визначеного законодавством терміну, і щонайперше - у Верховній Раді.

Отже, повторюю: парламентарії, їхній вибір та орієнтація, політична поведінка і громадянська відповідальність визначать дуже і дуже багато, і перш за все можливість здійснення Україною прориву у своєму розвитку. Нам треба вийти на дорогу більш пряму, широку і гідну, більш людяну, закріпивши та примноживши позитивні зрушення в організації державного життя. На моє тверде переконання, такі шанси у держави є. Але для того, щоб сповна і максимальним ефектом їх використати, маємо постійно думати над тим, хто прийде до влади і як ця влада буде організована та збалансована, а також, як відповідатиме суспільним потребам та очікуванням людей.

Наголошувати на цьому доводиться знову ж таки з очевидних мотивів. Політика в Україні надто персоніфікована, тобто на вже традиційне для нас запитання: куди і як іде Україна, що буде з нею завтра, - відповідатимуть, насамперед, особистості. Треба бути реалістами і не виключати будь-які, аж до однозначно небажаних сценаріїв розвитку подій. Наприклад, прихід до найвищої посади людини, за якої процвітатиме фаворитизм, або зайняття владного олімпу цинічними політиками-безбатченками олігархічного замісу. У першому випадку державна політика буде підмінюватися підкилимовою метушнею особливо наближених осіб. У другому розкраданням країни, коли від усіх нас вимагатимуть жити за законами, а самі керуватимуться зручними для себе примітками до них. Усе це надто серйозно... Шановні колеги, я прошу дати можливість мені виступити. Усе надто серйозно, щоб знову не порушити питання про відповідальність парламенту: політичну, партійну, морально і підкреслюю не тільки за свою каденцію, а й за те, що буде після неї. І в цьому ще один з ключових аргументів на користь важливості і невідкладності політичної реформи. Нам життєво необхідно збалансувати, розосередити владу, що окрім усього іншого зніме ажіотаж навколо неї через появу у тому числі нових співставних за вагою пріоритетів, забезпечить систему стримувань та противаг, стабільність державних процесів. Це те, що нам потрібно. Відтак третя сесія має стати усвідомленим реальним кроком у вирішенні масиву проблем, пов'язаних з напрацюванням змін до Конституції, ухвалення відповідних законів.

Потреба у такому кроці не якесь раптове осяяння чи прозріння. Усім нам важливо зрозуміти, що вчора ставити це питання було передчасно, а завтра може бути запізно. Нинішня система за усіх її вад виконувала своє призначення за досить складних, а часом і критично напружених політичних та соціально-економічних умов і вже практично вичерпала себе.

Тепер, коли ситуація відчутно змінилася, створено певну основу, базу для дальших назрілих перетворень, коли напрацьовано і апробовано певний досвід, можна і треба переходити до нового етапу розвитку, маючи при цьому на увазі: справа настільки складна, а завдання, наслідки та цілі настільки далекосяжні, що потрібно гранично точні, хірургічно вивірені рішення комплексного характеру. І якщо ми вважаємо себе відповідальними політиками, а ми себе такими вважаємо, то ми не повинні від них ухилятися або підходити до них не з загальнодержавною міркою.

По новому вибудована і організована система влади повинна позбавитися запрограмованої у ній конфліктності, забезпечити розвиток країни за цивілізованим і прогнозованим порядком, сталу і гарантовану життєдіяльність держави. Бо поки що складається враження, що наше життя та робота, а парламент це досить показово засвідчує, часто базується на якихось примхах, випадкових і суб'єктивних чинниках. У кінченому підсумку трясе, лихоманить не стільки владні структури, а всю державу і суспільство. Україні, народові треба дати спокій, відчуття стабільності і передбачуваності, а відтак можливість нормально жити і працювати. Той факт, що політична реформа ініційована Президентом і у більшості своїх принципових положень близька до позицій та поглядів у Верховній Раді або збігається з ними, вселяє надію на спільну роботу з її проведення, як і на те, що саме такі точки дотику можуть ставати підгрунтям для порозуміння та консолідації у парламенті.

Друга особливість цієї сесії пов'язана з тим, що нам належить визначитися з місцем України у світі, з врахуванням утверджуваної на міжнародній арені матриці переважно негативної її сприйняття. Не будемо говорити про політичну упередженість, міфи та спекуляції, все це є, але давайте чесно і відверто скажемо і про те, що багато в чому, якщо не головним чином, винні ми самі, ми хочемо, щоб нас полюбили, щоб нам без кінця співчували за складну і трагічну долю, невіру у власні сили компенсуємо постійним плачем, історично повторюваними і такими ж історично провальними спробами прихилити голову до когось, заручитись підтримкою десь, а не у власного народу. Внутрішні проблеми обов'язково виносимо за межі країни, обливаючи при цьому брудом один одного і намагаючись довести зарубіжним партнерам, що всі негаразди України, все те, що ставиться їй на карб, лежить у площині - парламент або Президент. Ця тенденція зберігається і навіть посилюється, хоча щоразу підтверджує вже давно відому істину - цілячи, скажімо, чи у Президента, чи у Верховну Раду, чи в уряд, неодмінно влучаємо в державу, в український народ. Не кажу вже наші добровільні напрошування на міжнародні санкції та різного роду моніторинги, про те, що деколи члени офіційних делегацій наче змагаються у тому, хто дошкульніше скаже за кордоном про Україну. А що буде з розгортанням президентської кампанії?

Наївно сподіватися, що накладені санкції автоматично знімуться з України зі зміною влади. У великій політиці, міжнародних і міждержавних стосунках так не буває. Захопившись дебатами навколо зовнішньо-політичних орієнтирів та стратегічних цілей ліній України переважно в системі координат Європа чи Росія ми виснажилися і схоже довизначалися до того, що втрачаємо інтерес до себе і з боку Європи, і з боку Росії. Проблеми політичної репутації України у світі потрібно розв'язувати в Україні і своїми власними силами. Тільки так можна гідно і впевнено почуватися на міжнародному просторі, де маємо реалізувати свої європейські та євро-атлантичні устремління і амбіції, розширювати і поглиблювати співпрацю в рамках СНД. Особливо стратегічне партнерство з Російською Федерацією, використовуючи, зокрема, головування України в Співдружності. Цим я хочу, окрім усього іншого, повторити не новий, але нестаріючий постулат щодо найтіснішого взаємозв'язку і найпотужнішого взаємного впливу між внутрішньою і зовнішньою політикою держави, прямої і безпосередньої залежності і міжнародного авторитету та іміджу від внутрішньої ситуації, рівня демократії, стану справ в усіх сферах суспільного життя. Треба зробити все, щоб третя сесія стала підтвердженням практичної євроінтеграційної налаштованості України та її парламенту. Наголошую, практичної. Тому що переважає риторика на цю тему. Головне - прийняття відповідних законів, гармонізація національного законодавства з європейським. Тобто, сесія має бути оптимально використана для поглиблення на законодавчому та практичному рівні, співпраці з ЄС та НАТО, для повного виконання - підкреслюю, повного виконання - зобов'язань перед Радою Європи.

Скажу більше. Ми просто зобов'язані створити всі передумови для того, щоб поставити питання про зняття моніторингу з нашої держави. На відміну від деяких політиків, я вважаю, що Україна вже здатна обходитися без милиць. Верховна Рада може і повинна використати форми і засоби, що є в її розпорядженні для ліквідації, або принаймні відчутного зменшення розходжень, якщо не розриву в усвідомленні і сприйнятті українським суспільством цінностей, норм і стандартів світу, який у нас прийнято називати західним. Про що йдеться?

Донедавна українському народу була притаманна цілісність світоглядних установок. Відкрившись світові, ми її деформували, якщо не зруйнували, вийшло так, що європейські цінності не проникли достатньо в народ і не оволоділи його свідомістю, тоді як верхні прошарки суспільства засвоїли їх і зробили визначальними для себе. Такі розбіжності меншою мірою стосуються економічної сфери, оскільки наші співгромадяни вже поставлені перед ринковими реаліями. Головна ж лінія вододілу, якщо хочете, роздвоєності полягає головним чином через моральні засади, спосіб життя через стосунки між людьми. Нам належить сприяти подоланню суспільної кризи, зняттю внутрішньої напруги в суспільстві, яка уподібнює його до нерівномірно нагрітого скла, що врешті-решт дає тріщину. Я відношу це до вирішальних передумов реалізації курсу на входження в європейську спільноту, в цьому питання нашої історичної перспективи, нашої долі. Тут аж просяться слова історика Ключевського з його праці "Західний вплив у Росії після Петра", які цілком можна прикласти і до сьогоднішньої України: "Західна культура для нас аж ніяк не є предметом вибору, вона нав'язується нам із силою фізичної доконечності. Це не світло, від якого можна сховатися, це повітря, яким ми дихаємо, самі того не помічаючи. Але і в повітрі не все гаразд і ним слід уміти дихати, відстежувати його хімічний склад і температуру для того, щоб життя своє облаштувати краще, аніж воно протікає на Заході. Ось що від нас залежить, це справа нашої волі та розуму". Я думаю, більше сказати до цього не можна.

Те, як ми будемо облаштовувати своє життя далі, в якому напрямку будемо рухатися залежить від Верховної Ради, від виконання нею ключового з конституційних повноважень - визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики. Давайте спроможемося на це хоча б протягом нинішньої сесії.

Третя її особливість лежить у площині взаємовідносин з виконавчою владою. Через різні причини Україна була і залишається заручницею невизначеності цих стосунків, хоча не раз робилися спроби надати їй чіткішого, більш визначеного характеру, ввести в конституційне русло, починаючи з Конституційної угоди. Такі намагання, нехай незграбні, половинчаті, не у всьому виважені, розширити базу порозуміння та консенсусу у Верховній Раді, налагодити реальний діалог та співпрацю з Кабінетом Міністрів тривають і зараз, але через відсутність належної правової основи, недостатню структурованість парламенту, що знову ж таки актуалізує необхідність конституційної реформи, ми отримуємо лише короткий результат.

Останнім часом у цьому напрямі зроблено взаємні обнадійливі кроки. Головним і найбільш об'єктивним критерієм їх ефективності стануть розгляд і схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів України, що слід зробити після щорічного послання Президента України до Верховної Ради. Будемо сподіватися, що це стане добрим підгрунтям для дальшої спільної роботи.

Водночас нам належить, і чи не в першу чергу, убезпечити взаємодію Верховної Ради з урядом від впливу суб'єктивних чинників, які, по суті, її торпедують. Якщо хтось із нас не усвідомив до кінця всю небезпеку подібних ігрищ, то скажу прямо, відверто і чесно: Верховна Рада або буде Верховною Радою, або буде нічим. Переконаний, що на останній варіант ви не погодитись. Верховна Рада буде Верховною Радою.

Подолання відірваності від життя, його реальних вимог, потреб та запитів вважаю четвертою особливістю сесії. В тім, її слід розглядати першою за значенням. Владі загалом, а парламентом в тому числі особливо, треба відійти від замкненості на собі, своїх специфічних суперечностях та інтересах і позбутися нарешті ілюзій, ніби проблеми, що витають на печерських пагорбах, це проблеми всієї України, які хвилюють чи не кожного пересічного українця. Принципово важливо, щоб до сесійної залі не були знову привнесені мітингові пристрасті, сплески та спалахи, які обіцяє нам уже найближче майбутнє, тобто, щоб партій, корпоративні чи особисті проблеми та проблемочки не видавалися за загальнонародні думи, устремління. Давайте будемо займатися цим, так би мовити, в позаробочий час. Я маю на увазі те, що політична компонента у діяльності парламенту не повинна домінувати над законотворчою. Це природно і зрозуміло, особливо якщо врахувати величезний обсяг роботи на третю сесію. Уже не сьогодні вимальовується така цифра - майже 800 законопроектів. Законодавче обличчя третьої сесії мають визначити Податковий кодекс та базові пенсійні закони, які ми зобов'язані врешті-решт прийняти. Гадаю, немає необхідності доводити просто таки пекучу потребу в їх ухваленні. Про це було вичерпно сказано у ході минулої виборчої кампанії. Тож треба реалізувати обіцянки й аванси.

Проблема номер один - якість законотворчості. Надто вже великий холостий хід у нашій роботі. Це треба визнати. З усіх законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України від самого першого її скликання, нових повновагових законів або ухвалених в новій редакції всього 508. Я маю не увазі це з початку 91-го року. При цьому продовжуємо керуватися дев'ятьма актами, в тому числі і кодексами, ухваленими ще за Української РСР. Решта - поправки. Як це виглядає на практиці можна судити з таких прикладів.

Тільки протягом третього, четвертого скликань зміни до закону про податок на додану вартість вносились 71 раз. До закону про оподаткування прибутку підприємств - 65 раз. А якщо взяти всю багатостраждальну долю цих документів з часу їх існування, то на них уже, що називається, живого міста не залишилося. Створюється враження, що дехто з керівників органів виконавчої влади починає свою діяльність на новому посту з намагань пристосувати відповідне законодавство під себе. Перечитуючи чи не щоденно закони, вони щоразу роблять якісь відкриття для себе і несуть їх до Кабінету Міністрів, Верховної Ради. Звідки ж тоді візьметься час для виконання цих актів? Хибуємо на це і ми, шановні колеги.

У кінцевому підсумку виходить, що додаємо роботи Президентові, Кабінету Міністрів і, ясна річ, Верховній Раді. Мова не про непотрібність, другорядність змін та доповнень до чинного законодавства. Життя не стоїть на місці і диктує свої корективи. Мова про те, що коефіцієнт корисної дії парламенту може і повинен бути значно вищим.

Висновок очевидний: усім суб'єктам законодавчої ініціативи, а головне - найбільшим постачальникам законопроектів.

Урядові і народним депутатам слід істотно підвищити відповідальність за якість усього, з цим вони входять до парламенту А комітетам Верховної Ради за якість продукції, яку вони пропонують до розгляду. Усе це має сконцентруватися у системі законотворчих робіт на 2003 і наступні роки.

Шановні народні депутати, шановні гості, піднімати і загострювати цілий ряд питань мене змушує і те, що Верховна Рада, найвищий представницький орган держави, який найбільш адекватно відображає суспільні настрої, має найнижчий рейтинг. Це треба визнати, це реальність. Причин багато. Але деякі з них лежать, що називається, на поверхні.

Перша. Незмінно негативне ставлення до Верховної Ради далеко не рядових представників інших державних і політичних структур, які не перестають вправлятися в інвективах на її адресу, що потім охоче підхоплюється, тиражується, підноситься до суспільного загалу.

Друга. Вогонь на ураження, якщо можна так висловитися, з нашого власного середовища, який ведеться рядом депутатів. Треба віддати належне. Тонкощі парламентського життя, а надто кухні, діючі тут пружини і механізми та стимули вони знають. Одначе міряють усе це на свій власний копил, підкреслюю, на своє власне бачення, на своє власне світосприйняття. Говорять і діють однобоко, упереджено і тенденційно. Відповідно Верховна Рада виглядає в очах людей і не тільки в Україні збіговиськом нероб, пройдисвітів, невігласів і корупціонерів. Причому все це часто підноситься як хибище, властиве їй іманентно. Тобто внутрішньо за самою природою. А тому практично нездоланні і невиліковані.

Усе це до питання про політику і моральність. Ставлення, рівень довіри до Верховної Ради - це ставлення і рівень довіри до влади загалом. За великим рахунком і до держави. Тим, хто прагне якомога нижче опусти даний показник, не варто аплодувати самим собі. Опускається перш за все планка, стеля самих цих політиків, уже належно оцінених і уцінених. Нарощуючи та прирощуючи народну віру і довіру до Верховної Ради, ми можемо і повинні добитися, щоб вона відповідала кожному слову, духові і літері свого конституційного призначення та покликання. Звичайно, це набагато важче і складніше, ніж перейти на нове парламентське літочислення. Завдання стоїть так і тільки так: витворити нову лінію поведінки, співвідносну з сьогоднішніми реаліями і завтрашніми завданнями, інакше кажучи, стати повнокровною і повноцінною гілкою влади. Що для цього потрібно: відповідальність і ще раз усвідомлена відповідальність усіх і кожного з нас, професіоналізм і ще раз професіоналізм, консолідація та солідарність, людська і загальнонаціональна, загальнонаціональна і людська.

Ми любимо і шануємо своїх великих попередників, так давайте до них прислуховуватися. Скажімо, до таких слів Бориса Грінченка: "Ми до того несолідарні проміж себе, до того індивідуалістичні, що часом і найпростішого діла гуртом не можемо зробити". Екстраполюючи на нашу парламентську сучасність цей докір класика, а про нього колись казали, що він більше працював, ніж жив, дозволю собі додати хіба що одне: третя сесія повинна принести, окрім конкретних і вагомих, а ще краще - якісно нових зрушень у законотворчій роботі, і кардинальний перегляд кожним з нас свого ставлення до органу, куди нас делегував український народ і за який ми несемо всю повноту відповідальності. Це може здатися надто високими словами, але парламент справді покликаний бути на вістрі утвердження ідеології, реального і діяльного патріотизму, ідеології відкритого суспільства та прозорої економіки, безкомпромісної протидії корупції та клановості, ідеології чесності та порядності, ідеології належності України до європейської спільноти, цивілізованого співжиття з сусідами і стратегічними партнерами, ідеології любові до Батьківщини у сучасному глобалізованому світі.

Я хочу завершити виступ побажанням кожному з нас і всім разом: слідувати давній простій і мудрій істині: любов до Вітчизни є дія ясного розуму. Нехай ця любов завжди буде з нами, розум ніколи нас не зраджує.

Дякую за увагу. (О п л е с к и)

ГОЛОВА. Шановні колеги, за час другої сесії та в міжсесійний період група народних депутатів України за активну участь у законтворчій діяльності відзначена почесними грамотами і грамотами Верховної Ради України. Дозвольте виконати доручення, ваше доручення, і вручити ці грамоти нашим колегам.

ЗАЙЧУК В.О.

За заслуги перед українським народом у сприянні становленню незалежної держави, розвиток демократії та вагомий внесок особистий у законотворчу роботу нагородити народних депутатів України Почесною грамотою Верховної Ради України: Білозір Оксану Володимирівну, голову підкомітету Верховної Ради України у закордонних справах; Богатирьову Раїсу Василівну, голову підкомітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства; Бондаренко Володимира Дмитровича, голову підкомітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; Буждигана Пилипа Пилиповича, члена Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій; Гладія Михайла Васильовича, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин; Зайця Івана Олександровича, першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природовикористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; Заклунну-Мироненко Валерію Гаврилівну, голову підкомітету Верховної Ради України з питань культури і духовності; Мусіяку Віктора Лаврентійовича, голову підкомітету Верховної Ради України з питань правової політики; Онопенка Василя Васильовича, голову Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Толстоухова Анатолія Володимировича, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та срібною пам'ятною медаллю "10 років незалежності України" Раханського Анатолія Варфоломійовича, члена Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Голова Верховної Ради України Литвин. ( О п л е с к и)

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Якщо у вас немає заперечень, давайте зараз оголосимо перерву на 30 хвилин, після перерви ми повинні розглянути і прийняти весь документ для роботи під час третьої сесії, я маю на увазі порядок денний третьої сесії.

Оголошується перерва до 11 годин 10 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Прошу запросити народних депутатів до сесійної зали.

Шановні колеги! Прошу займати робочі місця, будемо продовжувати роботу.

Шановні колеги! Відповідно до рішення Погоджувальної ради, Апаратом доопрацьовано проект порядку денного третьої сесії. До проекту внесені законопроекті, які надійшли до парламенту в міжсесійний період. Після вчорашньої Погоджувальної ради кількість законопроектів в проекті порядку денного збільшилася більше ніж на 100 документів, враховано практично всі пропозиції. Пропоную зараз нам, шановні колеги, нам домовитися про те, щоб ми сьогодні прийняли рішення по порядку денному, а для цього нам потрібно проголосувати за те, щоб рішення ми прийняли сьогодні, тобто відійшли від Регламенту. Я прошу уваги!

Я ставлю на голосування пропозицію... Ну зараз ми будемо розглядати проект, давайте його включимо тільки! Ми ж повинні включити питання, щоб потім розглядати. Немає процедури, немає якого приводу розглядати! Шановні колеги, я прошу уваги. Прошу зайняти свої місця всі.

Я прошу проголосувати за те, щоб ми сьогодні прийняли рішення з порядку денного третьої сесії. Прошу голосувати цю пропозицію. Прошу підтримати.

11:14:22

За-327

За - 327, рішення прийнято.

З процедури, будь ласка, народний депутат Турчинов.

11:14:31

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, ми дуже уважно прослухали вашу доповідь. Було багато цікавих моментів, особливо нам сподобалося відносно і чинного Президента, і Соціал-демократичної партії (об'єднаної), це ми повністю підтримуємо. Але ж необхідно нам дати можливість, щоб ми послухали і лідерів фракцій, які також мають що сказати під час відкриття сесії.

Тому я вношу пропозицію від фракції надати можливість традиційно, як це буває у нас по вівторках, а я нагадаю - сьогодні вівторок. Дайте можливість виступити керівникам фракцій. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я думаю, шановні народні депутати, дійсно у нас сьогодні за Регламентом 45 хвилин для виступів із запитами, заявами, інформаціями від фракцій, якщо буде на то ваша воля, давайте таким чином поступимо. Приймемо порядок денний і 45 хвилин відведено для запитів, заяв, а далі будемо працювати за нашим розкладом засідань. Немає заперечень?

У зв'язку з тим, що ми обговорили і практично врахували всі пропозиції.

Я ставлю на голосування про те, щоб прийняти порядок денний третьої сесії Верховної Ради України четвертого скликання в цілому. Прошу голосувати. Прошу голосувати! Прошу підтримати. Я прошу підтримати шановних народних депутатів.

11:15:55

За-272

Порядок денний третьої сесії Верховної Ради України прийнято.

Шановні колеги, оскільки у нас є повний консенсус, є порозуміння, всі інші питання, пропозиції щотижня на Погоджувальній раді ми будемо узгоджувати і вносити. Проблеми, я думаю, у нас не буде з цього приводу.

З процедури, будь ласка, народний депутат Тягнибок.

11:16:23

ТЯГНИБОК О.Я.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Мені дуже шкода, що ви зразу поставили питання в цілому, а не за основу, але все одно я би хотів вас попросити, щоби зараз все-таки було внесено питання номер 2330, яке з невідомих причин чомусь не було введено в порядок денний третьої сесії Верховної Ради. Це питання стосується створення Тимчасової депутатської комісії з питань діяльності Львівської податкової адміністрації.

Та комісія міжвідомча, яка працювала у Львові, працювала не.., відповідним чином працювала непрофесійно. На превеликий жаль, ця комісія неадекватно реагувала на ті факти, які були подані. І для того, щоби згладити цю ситуацію у Львівській області, вважаю за необхідне все-таки цю постанову, яка уже давно була внесена в порядок денний сесії Верховної Ради, обов'язково внести. Прошу мене підтримати і поставити на голосування. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у мене є така пропозиція. Я зараз прошу ті законопроекти, ті проекти постанов, ті питання, які на думку народних депутатів треба включити нам до порядку денного третьої сесії, передати мені і ми їх після 45-ти хвилин проголосуємо. Немає заперечень? 45 хвилин ми зробимо заяви, виступи від фракцій, потім проголосуємо. Прошу це передати в секретаріат. Секретаріат хай узагальнить і подасть до президії. Ні, ну дайте у секретаріат, хай вони узагальнять.

Народний депутат Святаш, будь ласка. А, Добкін? Вибачте.

11:18:13

ДОБКІН М.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, у розданому народним депутатам порядку денному відсутні, вони є, але не як першочергові. Ми всі пам'ятаємо, якою переважною кількістю було прийнято в першому читанні законопроекти про присягу суддів, про кодекс суддівської етики та про зміни до Господарського процесуального кодексу України. Група народних депутатів наполягає, щоб ці законопроекти були включені до порядку денного як першочергові. І щоб голова комітету Онопенко Василь Васильович не гальмував судову реформу і відчував, що вказані законопроекти очікує суспільство, яке втомилося від таких суддів, як Бородін у Харківській області. Він сам має керівну посаду в апеляційному суді, але за 16 років так і не прийняв присягу. Ми наполягаємо на невідкладне включення цих законопроектів до порядку денного найближчим часом як першочергове. Дякую.

ГОЛОВА. Я думаю, це - технічне питання. Я просив би комітет пришвидшити розгляд цього питання з тим, щоб воно із розділу другого перейшло у перший. Народний депутат Кармазін. Потім Пинзеник.

11:19:22

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія захисників вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, ще в жовтні-місяці минулого року я подавав законопроект 2297, який називається "Про канцелярію Президента України і консультативні дорадчі та інші допоміжні органи та служби, що забезпечують здійснення повноважень Президентом України.

Цей законопроект на сьогодні найпотрібніший в державі, тому що існує неконституційний, незаконний орган, який налічує 1500 чоловік, який має фінансування, як у Верховної Ради України, який сьогодні є фактично де-факто урядом, повноважним урядом України. Більш того, навіть голови управління його, наприклад Васильєв, звертається до ООН, звертається до Ради безпеки, звертається, ну вибачте, не до Ради безпеки, а до Європейської ради, інституцій європейських. Тому я вважаю, що треба прийняти цей закон.

Я просив би зараз проголосувати за включення у першочерговому порядку 2297 цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник.

11:20:39

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, давайте проголосуємо ті законопроекти, які не потрапили у постанову, прийняту за основу, і потім проголосуємо в цілому.

У зв'язку з цим я прошу включити на голосування проект номер 2230 і підтримати його.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ще раз хочу висвітлити на табло всі результати голосування. Ми ставили на голосування постанову в цілому. Постанову про порядок третьої сесії ми прийняли.

Зараз давайте узагальнимо всі ваші пропозиції, ми додатково проголосуємо їх. Якщо хочете. Я просив передати у Секретаріат. Через 45 хвилин ми їх проголосуємо.

Представтеся, будь ласка. Народний депутат Кафарський.

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Сьогодні ви в своєму виступі сказали про консолідацію політичних сил. І це дійсно так. Основа, на якій буде працювати парламент України. Але я дуже просив вас, щоб ви сьогодні внесли законопроект Кендзьора про визнання ОУН-УПА воюючою стороною. Це посилить нашу співпрацю. І прошу внести його.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ще раз прошу здати до Секретаріату назву законопроекту, номер за реєстрацією законопроекту ми проголосуємо. Будь ласка, народний депутат Святаш тепер? Да? Дякую.

11:22:09

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Володимир Михайлович, я виступаю за пріоритети і вважаю, що вкрай необхідно включити до порядку денного Закон про прокуратуру. Автори - народний депутат Кармазін і Потебенько.

Група народних депутатів від Харківської області переконалася, що органу Прокуратури потрібен оновлений, реально конституційний статус. Не маючи реальних повноважень, Прокуратура не може протидіяти, наприклад, судійському свавіллю. Не тільки у Харківській області, коли, наприклад, заступник Апеляційного суду Бородін не тільки заплямив судійську мантію, але відміняє місцеві вибори, підробляє судові документи, не допускає прокурора до судових справ.

Прокуратуру необхідно підтримати зараз і через новий закон. Я прошу визнати законопроект народних депутатів Потебенька і Кармазіна як пріоритетний і розглянути найближчим часом. Дякую.

ГОЛОВА. Цей законопроект включено із дорученням комітету доопрацювати. Народний депутат Кравченко.

11:23:04

КРАВЧЕНКО М.В.

Володимире Михайловичу, ну, ви дуже слушну пропозицію внесли. Давайте сдадим все законопроекты, которые нужно проголосовать, и после того, как фракции выступят, проголосовать их, так как было. Потому что мы вновь открыли прения.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, я ще раз прошу фракції, керівників фракцій, народних депутатів. Якщо вони вважають, що потрібно включити до порядку денного третьої сесії додатково законопроекти, прошу передати до Секретаріату протягом 20 хвилин. Назву, номер реєстрації законопроекту чи проекту постанови. Секретаріат прошу узагальнити і передати мені, ми потім поставимо це на голосування. Немає заперечень?

Зараз переходимо до виступів від фракцій із заявами, запитами, інформаціями, повідомленнями. 45 хвилин. Прошу керівникам фракцій подати заявки на виступ.

Прошу висвітлити на табло результати голосування - було прохання народних депутатів - за порядок денний третьої сесії, по фракціях.

Слово від фракції Аграрної партії України має Катерина Ващук. Підготуватися Петру Миколайовичу Симоненку.

11:24:35

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Від імені фракції Аграрної партії України хочу в черговий раз привернути вашу увагу до проблем розвитку аграрного сектора економіки нашої держави. Відомо, що сьогодні уряд України активно працює над формуванням програми своєї діяльності, від якої буде залежати дуже багато, в тому числі подальша доля нашого села.

Просимо наш уряд стати одним з перших урядів, який не на словах, а на ділі, зробить аграрну політику сильною, а сільське господарство справді пріоритетною галуззю. Причому для цього потрібно не так уже й багато.

Зважаючи на складну економічну ситуацію на селі, проблеми, що недавно піднімались на парламентських слуханнях, уряду треба вже сьогодні, і ми цього просимо, приступити до фінансування видатків бюджету, зокрема, що стосуються кредитного забезпечення села, підтримки насінництва, тваринництва, лізингу техніки і інше. Це неодмінно сприятиме прискоренню стабілізації і стану справ АПК, забезпечить підготовку сільського господарства до комплексу весняно-польових робіт.

Цього року ми ніяк не можемо допустити ситуації, подібної до минулорічної, коли в наслідок перекосів у ціновій політиці селяни втратили більше 2 мільярдів гривень. З перших кроків аграрний блок нового уряду серйозно взявся за формування механізмів регулювання ринку, але всю цю роботу потрібно послідовно і продовжувати, і поглиблювати. Треба вкінці кінців таке організувати: заставну закупівлю хліба ринковими механізмами, необхідно врегулювати ціну молока і м'яса, зерна, соняшнику, без чого сільське господарство просто не зможе існувати.

Шановні колеги, багатьом з присутніх відома ситуація щодо стану посівних озимих зернових у результаті тих погодних умов, які склалися на сьогодні в Україні. Посіяно 8 мільйонів 600 тисяч гектарів хліба в Україні, з них більше 2 мільйонів гектарів загинули або знаходяться у критичному стані під суцільною крижаною кіркою, або вимерзають без захисту снігового покрову. Зведено нанівець працю сотень тисяч селян. Втрати складають більше 2 мільярдів гривень. Непомірних зусиль і значних матеріальних ресурсів потребуватиме пересів весною цих площ.

Тому враховуючи те, що сьогоднішнє село не має страхування ризиків вирощування сільськогосподарських культур, ми звертаємося до Кабінету Міністрів з проханням з резервного фонду допомогти селянам подолати наслідки стихійного лиха. Надіємося також на підтримку колег у залі Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Від фракцій комуністів слово має Петро Миколайович Симоненко. Підготуватися Нощенко Миколі Петровичу.

11:28:17

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! У вересні минулого року я виступав з цієї трибуни на відкритті другої сесії Верховної Ради України і сьогодні, тобто через п'ять місяців я міг би повторити свій тодішній виступ, бо політична і соціально-економічна ситуація в країні і завдання, які, на мій погляд, стоять перед Верховною Радою, на жаль, ще більше ускладнилися і загострилися.

Україна увійшла у 2003 рік із проблемами, які вже лихоманять її 12 років і посилюють кризу політичну, економічну, соціально-економічну. Поряд з масовим безробіттям і безгрошів'ям населення, тінізацією економіки, криміналізацією державного управління, зниженням системи соціального захисту, злочинністю та корупцією, особливу загрозу національній безпеці, тобто збереженню нашої держави складає втрата керованості державою в інтересах кожного громадянина України.

Жорстка боротьба за президентське крісло, яка вже розгорнулася між кримінальними кланами в Україні, відволікає від вирішення цих першочергових та дуже гострих проблем. Виходячи з цього ми, фракція комуністів, наполягаємо, в першу чергу, розглянути ряд актуальних законопроектів спрямованих на реалізацію політики творення і розвитку нашої держави, які б послідовно захищали життєві інтереси трудового народу та принципи соціальної справедливості.

По-перше. Це терміновий розгляд і прийняття змін до Конституції з метою перерозподілу повноважень між гілками влади, це прийняття нового Закону про вибори народних депутатів на пропорційній основі. що посилить відповідальність політичних сил за реалізацію своїх програм та надасть можливість виборцям обирати програму розвитку держави, а не тих, хто сьогодні грішми купує виборців. Внести зміни до Закону про місцеве самоврядування з метою ліквідації держадміністрації та переходу до формування виконавчих органів відповідних рад, запровадити інститут державного контролю за законність актів органів самоврядування та громадські правозахисні органі контролю за діяльністю державних чиновників.

По-друге. Це термінове прийняття закону про Кабінет Міністрів, щоб відновити керованість тими чи іншими процесами у нас в Україні, прийняття закону про повернення базових галузей промисловості у загальну народну власність та передачу її у оперативне управління державою; посилити контрольну функцію Верховної Ради з точки зору перевірки виконання раніше прийнятих законів; терміново розглянути проекти законів, внесені фракцією комуністів про надання про... народним підприємствам про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, підтримки АПК, збереження землі.

По-третє. Особливу увагу приділити конкретним проблемам тих чи інших верств населення, ветеранів і молоді.

Четверте. Ми також - комуністи - наполягаємо на тому, щоб під час проведення цієї сесії посилити відповідальність чиновників та судів за корупцію. Ми переконані в тому, що посилення керованості та відповідальності влади повинно сприяти тому, щоб кожна тонна вугілля, сталі, руди, зібраного врожаю, виробленої електроенергії, тканини повинні працювати на кожного громадянина України, а не на купку олігархів.

І на завершення. Я дуже прошу, шановні колеги народні депутати. Ми сьогодні не можемо стояти осторонь загрози нової світової війни, тому фракція комуністів внесла на розгляд Верховної Ради заяву щодо можливого розвитку подій в Іраку і висловити підтримку резолюції Парламентської асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Дякую.

ГОЛОВА. До слова запрошується Нощенко Микола Петрович від депутатської фракції політичної Партій промисловців і підприємців України та "Трудова Україна". Будь ласка.

Підготуватися Олександру Олександровичу Морозу.

11:32:19

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, 160 виборчий округ, фракція Партії промисловців, підприємців, партії "Трудова Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Темою мого виступу є питання бюджету 2003 року. Не встигли висохнути чорнила підписів вищих посадових осіб під головним законом року, як головні розпорядники коштів разом з урядом ще тільки приміряються до його виконання, а документ уже став об'єктом пристальної уваги багатьох народних депутатів, груп і фракцій.

9 законопроектів, про що вчора йшло на робочій групі, це вже вдруге збирається робоча група і кількість альтернативних законопроектів щодня збільшується, появилися навіть альтернативні цілі нові бюджети 2003 року і бюджетні комітети, будемо так в лапках, які дають поради і нашому бюджетному комітету як творити новий бюджет.

Позиція нашої фракції, є прохання прислухатися і підтримати - накласти мораторій на внесення змін до бюджету хоч би на перший квартал, освоїти те, що ми прийняли... Згоден, Володимире Михайловичу, але я пропоную хоч би на перший квартал, а потім уже десь у кінці квітня з урахуванням надходжень до бюджету підійти до внесення його змін. Це додасть конструктивності в нашій роботі. Пояснення одне, що бюджет став об'єкт політичних дискусій, цьому сприяють, в тому числі і керівництво Верховної Ради.

В ході доопрацювання, я ще один факт хочу, а саме пояснення сьогодні може дати перлюстрація окремих статей. Мені не зрозуміло, наприклад, я автор 65 статті. Чому в ході доопрацювання випали окремі слова, які зменшують надходження до спеціальних фондів на використання, на цілі, що визначені статутом? В газеті опублікований бюджет в одній редакції, офіційно розсилається інший текст.

Володимире Михайловичу, я знаю, як ви уважно прислуховуєтеся до прохань депутатів. Є прохання як депутатський запит розберіться, будь ласка, куди зникають слова, хто в цьому винен, як може таке трапитися? Втрачається довіра взагалі до прийнятих документів.

Наступне питання. Опрацьовуючи під час канікул окремі проблеми свого виборчого 160-го округу, я зіткнувся з небажання головних розпорядників коштів прислухатися до пропозицій народних депутатів, що використання коштів державного бюджету для підтримки галузей. Так, для потреб, наприклад, Міністерства аграрної політики, для потреб села в другому році по факту використано 74 мільйони на підтримку виробництва продукції тваринництва, рослинництва, 120 мільйонів - це здешевлення кредитів, пільгове кредитування забудовників - 3 мільйони, придбання техніки по лізингу - 59 мільйонів, фермерам - 5 мільйонів. Запитання: хто ці щасливці? Вияснити в повній мірі у мене в окрузі не вдалося.

Позиція фракції. Умови державної підтримки для підприємств усіх форм власності і господарювання на селі повинні бути рівні і прозорі. В механізмі підтримки державою сільгоспвиробника повинні брати участь народні депутати України, обласні державні адміністрації, районні державні адміністрації із урахуванням природних умов, культури тощо. Прохання це не тільки до Міністерства аграрної політики, це стосується...

ГОЛОВА. Прошу завершувати.

НОЩЕНКО М.П. ...це стосується Міністерства освіти, наприклад, по розподілу коштів на придбання комп'ютерної техніки, Міністерства охорони здоров'я - на придбання для хворих інсуліну, Міністерства культури - на підтримку регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва та інше. Це зблизить центр із регіонами і додасть успіху в роботі. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Олександрович Мороз від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Степану Богдановичу Гавришу.

11:36:31

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати! Шановні радіослухачі! Депутати нашої фракції за два тижні провели близько сотні зустрічей в різних регіонах України. Враження, відверто кажучи, дуже невтішні. Немає про що говорити, а торкаючись, зокрема, села, то треба сказати, що воно впритул наблизилось до катастрофи. І горезвісні реформування на селі, в тому числі шляхом злочинно прийнятого Земельного кодексу і таких же указів Президента, доводять необхідність сьогодні з боку Верховної Ради брати відповідальність за цю ситуацію на себе, виправляти становище. Розвал, руїна, грабунок суцільний і найнебезпечніше, що найближчим часом може піти в оберт, торговий оберт земля.

Ми знаємо також, що санкції з боку міжнародних фінансових структур і окремих держав з приводу відмивання брудних коштів України теж стали фактом і теж на це потрібно реагувати. Є інші приклади, які свідчать про те, що влада в Україні діє неефективно і що систему влади треба змінювати. Тобто те гасло, під яким ішли опозиційні демократичні партії на вибори 2002 року сьогодні підтвердилося життям, і ми повинні все зробити для того, щоб зміна системи влади відбулася.

Ми уважно слухали виступ Володимира Михайловича Литвина, і хочу сказати, що мене найбільше цікавила саме ця частина, яка стосується необхідності балансу влад, необхідності його перерозподілу. Давайте робити все так, щоб цей перерозподіл відбувся насправді. І для цього, на мій погляд, і на погляд нашої фракції, фракцій інших, ми радилися з комуністами, "Нашою Україною", представниками фракцій деяких з більшості і блоку Юлії Тимошенко, невідкладно треба розглянути закон про вибори на пропорційній основі, розглянути закон, в тому числі, про вибори до місцевих органів влади, адже сьогодні здійснюється повальний наступ на органи місцевого самоврядування. Те, що відбулося в Сумах, от Володимир Петрович Щербань там присутній сьогодні на нашому засіданні, в Макіївці, в інших місцях, свідчить про те, що режим намагається повністю розтоптати місцеве самоврядування. І тому закон про вибори до місцевих органів влади треба також, щоб був в числі першочергових на нинішній сесії.

Але чому так відбувається у нашій владі? Тому що влада тішиться своєю безкарністю, влада грає у владу. Одним із свідчень цього є зміст нашої заяви, яку підписали керівники фракцій - Ющенко, Симоненко, Мороз і Тимошенко - з приводу існування в Україні так званого Ордену святого Станіслава - своєрідної масонської ложі, яка об'єднує достойників у державі: близько 300 вищих керівників держави входять сьогодні у цей Орден, який має представництво в закордонному Лондоні. Це - неподобство! Я просто ніколи не думав, що я маю звертатися до котрогось із депутатів чи до міністрів просто по імені і по-батькові, а виявляється, за цим статутом до нього треба звертатися "Ваше Високопревосходительство", шевалье, кавалер такого-то ордену і тому подібне. Ну вибачте мені, "туши свет", як каже один мій знайомий.

ГОЛОВА. Прошу завершувати, Олександр Олександрович.

МОРОЗ О.О. Закінчую зараз. Треба в цьому відношенні навести порядок. Ми звертаємося до Президента - розберіться: або ці люди працюють у тому ордені, або вони є справді громадянами України, патріотами України і державними службовцями. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВА. Від депутатської групи "Демократичні ініціативи". До слова запрошується Степан Богданович Гавриш. Підготуватися Тимошенко Юлії Володимирівні.

11:40:30

ГАВРИШ С.Б.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я би хотів продовжити логіку Олександра Олександровича і сказати, що нам треба запалювати світло як законотворцям, які несуть у суспільство не тільки правила гри, але і нові ідеї, навколо якого формується українська нація.

Ми багато дискутуємо навколо того, що потрібно і як робити парламенту, і які інструменти консолідації мають стати головними. Мені здається, це питання історично визначено.

Інструментом консолідації нашого суспільства, власне як нас самих, має стати український національний інтерес. І сьогодні розриваючись між двома великими і могутніми геополітичними магнітами Європою і Росією та Азією України має обрати для себе свій національний шлях. Для цього нам треба тут у парламенті знайти не просто порозуміння, побудоване на будь-якій ідеології чи конкретній формулі, яка може стати філософським каменем для просування нашої законотворчої роботи. Нам треба нести відповідальність перед українською нацією саме за цей національний український інтерес.

І в цьому відношенні український парламент на цей час не демонструє системного законотворення. Ми, на великий жаль, продовжуючи логіку одного із колег, в цьому парламенті скирдуємо законотворчі акти і таким чином помножуємо лише проблеми. Я би хотів сказати, що в порядок денний лише третьої сесії ми внесли таку кількість податкових змін, які можуть привести до втрат у Державному бюджеті в сумі не менше, як 4 мільярда гривень. А якщо це доплюсувати до системних пільг, які ми щороку надаємо в галузевих, у інших сферах об'ємні чотири відсотки валового внутрішнього продукту, то це означає, що ми не працюємо на прогрес. Не на створення свого національного курсу, а власне помножуємо внутрішню кризу.

Думаю, що дискусії навколо проведення політичної реформи, не можуть залишитися гаслами, бо політична реформа як мінімум має два стратегічних напрямки. Один із них пов'язаний, дійсно, із збалансуванням існуючої української влади і створення ефективного владного механізму сприяння розвитку української нації, створення унеможливлення узурпації влади будь-якою гілкою влади. Інший напрямок означає не що інше, як побудова такої системи суспільства, яка постійно працювала би на прогрес. У цьому відношенні найбільш важливе значення на цей час має прийняття у першому півріччі, а це означає, що це основне завдання для нашої третьої сесії, Податкового кодексу.

Невипадково у доповіді Голови Верховної Ради сьогодні були приведені вражаючі цифри, коли латається два основних бюджетоформуючі закони: Закон про податок на добавлену вартість та Закон на прибуток. І в цьому контексті нам потрібно говорити не просто про прийняття Податкового кодексу, а говорити потрібно про сукупну систему, власне, наповнення Державної казни і соціального розвитку, бо прийняття Податкового кодексу у відриві від пенсійної реформи, від визначення нових пріоритетів організації заробітної плати українським трударям не буде мати жодної перспективи.

Завершуючи, хотів би звернутися до вас ще раз. Ми продемонстрували при прийнятті Державного бюджету на 2003 рік високу консолідацію, розуміння цього національного інтересу, розуміючи, що цей бюджет є недосконалим, він не повно відображає соціальні інтереси нації, разом з тим, це показало ще раз, що ми можемо працювати. До цього вас і закликає група "Демократичні ініціативи". Дякую.

ГОЛОВА. Від блоку Юлії Тимошенко слово має Юлія Володимирівна Тимошенко. Будь ласка. Підготуватися Зайцю, Володимиру Зайцю.

11:44:20

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко.

Шановні колеги, шановні громадяни, я б хотіла звернути вашу увагу на те, що ми з вами 10 років, майже 11-й рік, звітуємо про те, яку кількість законів ми запланували прийняти, яку кількість законів ми приймаємо. Але ж, я думаю, тут багато юристів в цьому залі знаходиться, і вони можуть сказати, що більшість цих законів руйнує навіть ті залишки правової бази, які ми з вами мали. Хаос в законодавчому процесі вже набув таких масштабів, що нам потрібно зупинитися щодо кількості і звернутися щодо якості законів, які ми приймаємо.

Просто жахливо дивитися, коли можна розкласти всі закони на дві стопки, і одна стопка законів прямо протирічить іншій. Мова йде про те, що не існує чіткої, визначеної стратегії, що хоче зробити влада. І законодавчий хаос є відображенням, віддзеркаленням хаосу, який є в головах наших правителів.

І тому я хочу зараз від імені трьох фракцій: яка очолюється Петром Симоненко, фракція комуністів, фракція Соціалістичної партії України, яку очолює Олександр Мороз, і фракцію, яку очолюю я, я хотіла б оголосити ті заяви, які прийняті, але ж не дійшли до розуміння і до уваги громадян, тому що були заблоковані у засобах масової інформації.

Ми вважаємо, що сьогодні для того, щоб докорінно змінити ситуацію в Україні, ми маємо єднати всі демократичні, всі сили, які із розумінням готові ставитися до будівництва нашої країни. І саме ця сесія має стати сесією такого єднання. І заява перша від трьох фракцій, вона про те, що сьогодні в Адміністрації Президента започаткована системна, високопрофесійна робота по роз'єднанню всіх опозиційних сил. Даються цитати, які, наприклад, наша фракція щось негарне каже у сторону "Нашої України". Даються рейтинги, які, наприклад, сіють якійсь розбрід між фракціями опозиції.

І тому у цій заяві від трьох фракцій ми хотіли, по-перше, закликати всі демократичні сили до єднання, по-друге, сказати, що ми з усією відповідальністю заявляємо, що будь-які спроби влади внести розкол в опозиційні ряди, заздалегідь приречені на провал і неминучий крах. Ми будемо єдиними, ми відкладемо всі амбіції, всі ідеологічні розбіжності, ми віримо у те, що нас стане більше, тому що багато людей по мажоритарним округам, які пройшли, теж вважають, що сьогодні наше єднання є головним. Також ми хочемо заявити про те, що ми продовжуємо акцію "Повстань Україна!". І на 1 березня цього року призначений Всеукраїнський надзвичайний з'їзд депутатів всіх рівнів опозиції від села, селища до міста і обласної ради.

Я хочу, щоб люди, які зараз нас слухають, знали, що ми продовжуємо єднатися і боротися. І цей процес зупинити неможливо. Дякую.

ГОЛОВА. Від фракції Соціал-демократичної партії України ( об'єднаної) слово має Володимир Заєць.

Підготуватися Павлу Матвієнку від "Європейського вибору".

11:48:13

ЗАЄЦЬ В.В.

Шановна Президія! Шановні колеги! Як відомо, світове співтовариство кілька років домагалося від України прийняття законів спрямованих на боротьбу з відмиванням брудних грошей.

Врешті, Міжнародна організація ФАТФ, що координує протидію відмиванню, дала Україні останню можливість прийняти такий закон у грудні минулого року. Проект Закону про внесення змін до Закону України про запобігання та протидію легалізації та відмиванню доходів одержаних злочинним шляхом було внесено на розгляд Верховної Ради 19 грудня. Уряд наполягав на його прийнятті. Але опозиція зірвала засідання. Наступного дня ФАТФ рекомендувала країнам-членам цієї організації ввести санкції проти України. Після рішення ФАТФ ситуація розвивається за принципом снігової лавини. Впродовж короткого часу запровадження санкцій оголосили вісім країн-членів ФАТФ: США, Канада, Великобританія, Німеччина, Данія, Фінляндія та інші. Слід чекати санкції з боку ще двадцяти однієї країни. Під удар потрапили українські компанії і підприємства, на яких працюють мільйони наших громадян.

Де сьогодні економісти з депутатськими мандатами, які наперебій запевняли всіх, що ніяких санкцій не буде? Чим пояснити позицію фракції "Наша Україна", яка знехтувала закликом уряду і разом із своїми попутниками заблокувала прийняття закону спрямованого проти відмивання брудних грошей? Чи не є ці дії частиною спланованих акцій спрямованих на погіршення міжнародного іміджу України і внутрішньої ситуації в країні за відомим принципом - "Чим гірше, тим краще"?

Звичайно, відповіді на поставлені запитання важливі, але ще важливішим завданням Верховної Ради України, на глибоке переконання депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) сьогодні є вжиття заходів спрямованих на вихід із, дійсно, складної ситуації, в якій, без перебільшення, з вини опозиційних сил опинилася Україна. Ми вважаємо, що Закон про протидію відмиванню брудних грошей не має бути предметом політичного торгу. Такий торг надто дорого коштуватиме державі і її народу.

Депутатська фракція СДПУ(о) закликає парламент негайно прийняти зміни до українського законодавства, що відповідатимуть вимогам ФАТ відносно боротьби з відмиванням "брудних" грошей. Щоб ця робота набула системного і контрольованого характеру, фракція СДПУ(о) пропонує, відповідно до статті 89 Конституції України, створити тимчасову спеціальну комісію з питань законодавчого забезпечення виконання Україною рекомендацій ФАТA. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Павло Матвієнко має слово.

(Ш у м у з а л і)

Шановні колеги! Я прошу, заспокойтеся. Тільки що в попередньому виступі називалась також фракція "Наша Україна", ніякої репліки не було. Це виступи. Потім, будь ласка, все.

(Ш у м у з а л і)

Буде виступати представник фракції. Заспокойтеся. Від фракції "Європейський вибір" слово має Павло Матвієнко. Від групи депутатської.

11:51:17

МАТВІЄНКО П.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На закінчення другої сесії ми зробили непоганий новорічний подарунок нашим виборцям, прийнявши низку законів соціального спрямування та Державний бюджет на 2003 рік. Але розпочинаючи роботу третьої сесії, варто зауважити, що нам рано почивати на лаврах, оскільки і прийняті закони і бюджет не можуть відбутися без суттєвих змін в економіці і в економічному законодавстві, зокрема.

Відсутність належної законодавчої бази вже призвела до відчутних недонадходжень до бюджету у 2002 році. І знову ми ризикуємо "наступити на ті ж самі граблі". Бюджет цього року не менш напружений. Ми прийняли закон про поетапне підвищення мінімальної заробітної платні. Це правильно. Але чи все ми зробили для того, щоб забезпечити суттєве збільшення дохідної частини бюджету? Я думаю, що ні.

Як і раніше, потребує серйозних змін податкове законодавство. Необхідно переглянути пільгову базу оподаткування, поставити узаконені бар'єри на шляху відмивання "брудних" грошей, нецільового використання бюджетних коштів і зробити ще багато чого важливого і невідкладного, щоб наше з вами рішення не існувало у віртуальному чи паперовому вигляді, а мало практичне, висловлюючись науковою термінологією, прикладне застосування.

Чому ми забули про Податковий кодекс, якого чекають і юридичні, і фізичні особи? Чому ми забули про те, що недосконалість законодавства в економічній сфері продовжує стимулювати таке ганебне явище для розвинених країн, як тіньова економіка. А скільки від цього втрачає бюджет? Невже ми знову про це згадаємо лише у липні, коли розпочнеться бюджетний процес наступного, тобто вже 2004 року? І вкотре нам буде ніколи приймати зважені робочі закони для розвитку вітчизняної економіки. Тим більше, що на той період, у розпал президентської гонки, популістські законопроекти ростимуть, як гриби після дощу.

Говоримо про те ще й тому, що навіть у тижневому порядку денному не знайшлося місця для законопроектів, які б мали серйозний позитивний вплив на розвиток народногосподарського комплексу.

Тому депутатська група "Європейський вибір" вважає за необхідне найближчим часом провести узгоджувальну раду спільно із представниками усіх фракцій і груп за участю керівників уряду, на якій визначити перелік невідкладних економічних законопроектів з подальшою їх поетапною підготовкою, включенням до порядку денного та прийняттям. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Від фракції Народно-демократичної партії України до виступу запрошується Олег Зарубінський. Підготуватися Козаченку.

11:54:00

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії.

Шановний пане Голово, шановні колеги, гості, журналісти! Американо-іракське протистояння поступово, але все швидше досягає свого апогею. Водночас наслідки масштабної війни, яку фактично вже сьогодні готові розпочати її натхненники, для людства можуть бути просто непередбаченими. Крім інших, це загроза єдності європейців, загроза творенню єдиної, економічно могутньої і миролюбної Європи. Не треба доводити, що мешканцям Європейського континенту це непотрібно. Їм, а значить - нам, потрібний мир, мир і безпека. І наші пропозиції, наші ініціативи повинні бути спрямовані саме на це.

Понад 2 роки тому з цієї трибуни я висловив пропозицію щодо проголошення Чорного і Азовського морів без'ядерною зоною. І виходив з того, що це відповідає стратегічному курсу України на обмеження і ліквідацію ядерної зброї.

Так, Україна стала першою і, на жаль, останньою країною, що добровільно і повністю позбулась наявної в неї зброї масового знищення, показавши приклад іншим країнам і народам. Світова громадськість тоді визнала Україну як активний фактор миру і стабільності в Європі, однак естафету ніхто не підхопив. Констатуючи з прикрістю цей факт, усі ми водночас усвідомлюємо, що зробити це не просто в умовах, коли самі члени ядерного клубу, постійно і справедливо киваючи пальцем у бік менших, не полишають, однак розмов про стримуючий характер цієї зловісної зброї і навіть про можливість завдання першого нібито превентивного удару. Створюється враження, що якраз вони найбільш відповідальні за ядерне роззброєння не повністю усвідомлюють, що тим самим виправдовують стримування цього процесу. І як результат уже не тільки до НАТО чи Європейського Союзу, а й до "ядерного клубу" виструнчилася таємна черга.

Україна завдяки своїй політиці в галузі роззброєння і трагедії Чорнобиля має моральне право привернути увагу світової громадськості до цих небезпечних тенденцій і запропонувати державам, що володіють ядерною зброєю, і міжнародним організаціям покінчити з невиправданими паузами в роззброєнні, активізувати ліквідаційні та обмежувальні заходи. Одним із таких відносно безболісних для власників ядерної зброї, але важливих, з точки зору зміцнення довіри між народами і позитивною налаштованістю урядів, є призабута практика проголошення безядерних зон, передбачена, до речі, статтею 7 Договорю про нерозповсюдження.

Безядерний статус Чорного і Азовського морів відповідав би національним інтересам країн Причорномор’я і став би вагомим внеском у загальну справу боротьби за стабільний і безпечний світ. Враховуючи катастрофу з підводними носіями ядерної зброї, це водночас був би запобіжний акт екологічного захисту Чорноморсько-азовського басейну - середовища, що є життєдайним для багатьох мільйонів людей та унікального тваринного світу.

З урахуванням всіх цих аргументів ми повторно, - я закінчую, - пропонуємо рекомендувати Президентові України як главі держави вийти з ініціативою проголошення Чорного і Азовського морів безядерною зоною. Просити його дати доручення щодо проведення переговорів з державами Причорномор'я та опрацювання відповідного договору під егідою ООН і МАГАТЕ. Вважали б за доцільне включити цю пропозицію і в плани міжпарламентських зв'язків Верховної Ради. Прошу підтримати цю ініціативу і дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Від депутатської групи "Народовладдя" до виступу запрошую Олексія Олексійовича Козаченка. Підготуватися Володимиру Черняку.

11:57:56

КОЗАЧЕНКО О.О. Олексій Козаченко, група "Народовладдя", Одеса.

Шановний Голова! Шановні колеги! 17 грудня 2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради без належного погодження із міською радою, без відповідного економічного обгрунтування були затверджені нові тарифи на житлово-комунальні послуги в місті Одеса. Вже з 1 січня поточного року вони збільшились в 1,56 рази по водопостачанню, а по водовідведенню - в 1,32 рази. Окрім того, з 1 березня передбачається підвищення квартирної плати, вдумайтесь, більше, ніж в 2,3 рази. При цьому ініціатори такого підвищення не вважають за потрібне надати розрахунки для обгрунтування свого рішення.

Робоча група, створена на виконання доручень Прем'єр-міністра України з метою перевірки економічної обгрунтованості нових тарифів, не отримавши необхідних для такої перевірки матеріалів, дійшла до висновку про неможливість визначення правомірності вжитих одеською владою заходів. В даній ситуації можна припустити, що свою бездіяльність і невміння господарювати органи міського самоврядування намагаються перекласти на плечі населення. Тому безвідповідальна політика місцевої влади викликала справедливе обурення одеситів та стала причиною значного напруження соціальної ситуації в місті, проведення масових акцій протесту та численних скарг громадян до місцевих і центральних органів виконавчої влади, народних обранців всіх рівнів та до Президента України.

Таке ставлення до проблем людей викликає обурення і занепокоєння у нас, членів депутатської групи "Народовладдя". Ми вважаємо, що питання вартості житлово-комунальних послуг є одним із наріжних каменів проголошеної державної політики соціальної захищеності кожного громадянина. Більше того, про неприпустимість довільного підвищення цієї вартості чітко сказано у всіх документах, що визначають основні напрямки розвитку держави, у тому числі і в посланні Президента України щодо концептуальних засад стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Тому будь-які зміни вартості послуг, що надаються для забезпечення основних умов життя наших співвітчизників, повинні бути не лише всебічно обгрунтовані, але й мають передбачати відповідні компенсаторні механізми. Тому група "Народовладдя" для всебічного та об'єктивного вивчення і аналізу ситуації, перевірки законності дій виконавчого комітету Одеської міської ради вважає за необхідне створити тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України і звертається до усіх народних депутатів з пропозицією підтримати внесений нами проект відповідної постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Від фракції "Наша Україна" запрошую до виступу Володимира Черняка.

12:00:50

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, у своєму вступному слові Володимир Михайлович сказав, що потрібно працювати по-новому. Ми підтримуємо цей заклик, але ми хочемо, щоб нове не було перелицьованим старим, а щоб воно дійсно було новим.

В нашій роботі панує законодавчий сумбур. Наша фракція вважає, що якраз основне наше завдання полягає в тому, щоб відмовитись від законодавчого сумбуру і перейти до послідовної, системної, перспективної законодавчої діяльності. У нас відбувається постійне латання законів, зміни і доповнення багаточисельні замість того, щоб приймати дійсно ті закони, які потрібно, ми приймаємо часто другорядні закони, не приймаємо кодексів, неправильно акценти розставляємо, отже, нам потрібно визначитися із стратегією законодавчої діяльності. Ми вважаємо, що це - основне питання поточного моменту, правильно визначити стратегію законодавчої діяльності і послідовно реалізовувати цю стратегію.

У нас переважно і в економіці, і в політичній системі, і в соціальній системі відбувається не реформування, а деформування. Потрібно відрізняти реформування і деформування. Ми вважаємо, що нам потрібно перейти від деформування до реформування. і це є надзвичайно важливим, щоб ці реформи давали результати, позитивні результати.

Перш за все, для наших виборців і нашого суспільства, для України. Потрібно критерії визначити чітко. Якими повинні бути критерії реформування. І тоді відповідно до критеріїв ми будемо рухатися.

Надзвичайно важливим є реформа влади, реформа системи влади. Багато балачок на цю тему. І практично нічого не робиться.

Ми вважаємо, що потрібно прийняти закон про Кабінет Міністрів. До цього часу він Президентом не підписаний, повернутий. Потрібно прийняти закон про вибори на партійній основі.

Замість того, щоб приймати ці законопроекти, нам підкинули провокативний законопроект про застосування російської мови. Є небезпека того, що цей законопроект може розколоти сесійний зал, опозицію. Почався рік Росії в Україні. Ми б хотіли, щоб почався рік України в Україні. Коли вже нарешті почнеться рік України в Україні?

Ми вважаємо, що потрібно перевернути піраміду влади. У нас зараз влада вся зосереджена на горі. Потрібно перевернути піраміду влади, щоб максимально влада була внизу. Але для цього треба провести політичну реформу, потрібно, щоб Президент поділився владою, щоб Президент не призначав міністрів, а тільки із згоди Верховної Ради. Цього немає ніде у світі, навіть у США, де дуже сильна президентська влада.

ГОЛОВА. Прошу завершувати.

ЧЕРНЯК В.К. Генеральний прокурор призначається підзвітний Президенту. Потрібно, щоб підзвітний Верховній Раді. Губернатори не обираються, а призначаються. Тобто є ціла система необхідних змін до системи влади.

І останнє. Відповідь депутатові Володимиру Зайцю. Фракція "Наша Україна" не проти прийняття Закону про відмивання брудних грошей. Вона проти прийняття такого закону, який не відповідає європейським стандартам. Наша фракція за прийняття була кращого закону, ніж той, який був у тій редакції, яка приймалася. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, всі, хто виявив бажання виступити від фракцій, таким правом скористалися. Шановні колеги, немає підстав для репліки. Я прошу вас.

У мене така є пропозиція, шановні колеги, зараз підготовлений перелік законопроектів, за які ми повинні проголосувати, щоб включити, їх всього 19. Правда, із них 13 є у порядку денному, за 6 ми проголосуємо. Я просив би, щоб депутати зібралися у сесійному залі.

А зараз, якщо немає у вас заперечень, я просив би, щоб із інформацією виступив голова парламентської делегації ПАРЄ Борис Ілліч Олійник. Делегація, як вам відомо, щойно повернулася із Ради Європи. Будь ласка. Борис Ілліч просить 7 хвилин. Ви повинні домовитися, що всі наші делегації після завершення роботи у різних міжнародних організаціях будуть інформувати нас про результати. Немає заперечень? Будь ласка, Борис Ілліч.

12:06:12

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, отже, хроніка без коментарів у короткому викладі.

27-31 січня у Страсбурзі відбулася перша частина чергової сесії ПАРЄ, у роботі якої взяли участь члени постійної делегації Верховної Ради України Раханський, Гладій, Головатий, Зварич, Карпов, Костенко, Писаренко, Рибак, Симоненко і Олійник теж так.

ПАРЄ ухвалила включити до порядку денного обговорення за терміновою процедурою ситуації: перше, щодо Іраку; друге, стосовно кодексу добропорядності при проведенні виборів; третє, щодо забруднення морського середовища. Окрім зазначених вище, розглядалися також свобода висловлювання у засобах масової інформації в Європі; конфлікт у Чеченській Республіці, переміщення осіб у південно-східній Європі: тенденції, проблеми, рішення; внесок Ради Європи у процес розробки Конституції Європейського Союзу; виклики соціальної політики у старіючих суспільствах; кодекс добропорядності при виборах; проект протоколу, що вносить поправки до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом, становище молодих мігрантів у Європі тощо.

Першого дня відбулося обрання керівництва комітетів Парламентської асамблеї. На пленарних засіданнях ПАРЄ виступили члени постійної делегації: Олійник - "Кодекс добропорядності при проведенні виборів та щодо ситуації навколо Іраку"; Раханський з питань "Свобода висловлювання у засобах масової інформації в Європі", "Забруднення морського середовища" , у напрямку повної соціальної адаптації інвалідів; Юрій Костенко з соціальних питань; Зварич - ситуація щодо Іраку; Рибак - "Свобода висловлювання у засобах масової інформації в Європі"; Симоненко з питань свободи висловлювання у засобах масової інформації та виклики соціальної політики і старіючих суспільствах.

Найгостріша дискусія розгорнулася щодо ситуації довкола Іраку. Переважна більшість достойників підкреслювала, що США не мають підстав для початку війни проти Іраку, оскільки робота експертів ООН триває, а Саддам Хусейн поки що виконує останню резолюцію ООН.

І якщо Сполучені Штати в особовому порядку приймуть рішення розпочати війну, то це підірве авторитет Організації Об'єднаних Націй, дестабілізує світовий порядок, створить напругу на близькому Сході, призведе до конфронтації між християнством та ісламом. За підсумками обговорення ухвалено резолюцію, в якій асамблея закликає іракські власті негайно відкрито та беззастережно налагодити співпрацю з інспекторами аби спростувати підозри світової спільноти щодо наявності зброї масового знищення, а держави-члени та кандидати у члени Ради Європи, а також держави-спостерігачі при Раді Європи, передусім США, мають утримуватися від застосування сили без чіткого рішення Ради Безпеки.

Бурхливо відбулося обговорення питання конфлікту в Чеченській Республіці. Дискусія в основному точилася навколо наміру російських федеральних та чеченських властей провести 23 березня цього року референдум щодо проекту Конституції Чеченської Республіки. Доповідач від комітету ПАРЄ з політичних питань - лорд Джад, котрий у січні відвідав Чечню, рішуче наполягав на необхідності перенесення референдуму на пізніший термін з огляду на відсутність безпеки для життя виборців і спостерігачів на незабезпеченість належних умов для волевиявлення біженців та переміщених осіб. Зі свого боку всі члени російської парламентської делегації, за винятком відомого правозахисника Ковальова, наполягали на неможливості перенесення строків референдуму, оскільки, на їх думку, це призведе лише до подальшого загострення конфлікту. Тієї ж позиції дотримувався і спеціальний представник Президента Російської Федерації у Чечні Абдул Хаким Султигол.

По обговоренню асамблея ухвалила компромісний варіант резолюції, де засуджується атмосфера безкарності, що панує в Чеченській Республіці і водночас фактично допускається можливість проведення вище згаданого референдуму. Однак, бюро ПАРЕ на своєму засіданні 31 січня вирішило не надсилати спостерігачів до Асамблеї на референдум. Остаточне рішення з цього питання буде прийнято на засіданні бюро 10 березня в Парижі. 29 відбулася зустріч постійної делегації з Вальтером Швімером, генсеком, на його прохання. Йшлося, зокрема, про забезпечення свободи засобів масової інформації в Україні та можливостям внеску Ради Європи в цю справу. Вальтер Швібер позитивно оцінив недавні парламентські слухання з питань забезпечення свободи ЗМІ в Україні та їхніми підсумками. Він висловив сподівання, що ця постанова від 16 січня - цитую - "супроводжуватиметься конкретними практичними кроками". І запевнив, що Рада Європи сприятиме цьому процесу. В свою чергу голова постійної делегації вчергове запевнив генсека, що делегація докладе всіх системних зусиль для забезпечення подальшого прогресу виконання наших зобов'язань. До речі, шановні колеги, заради Христа, ну давайте вже завершимо із кодексами, із хартією, із пеніціарною системою, дай їй Бог здоров'я, переведемо її під Мін'юст і переоркеструємо прокуратуру, бо інакше як ми будемо ставити питання про зняття моніторингу?

Під час сесії відбулися також зустрічі нашої делегації з доповідачами. Повний розгорнутий текст ми подамо у звіті своєму, де скрупульозно буде вказано те, що я пропустив. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, звіт буде розповсюджено серед депутатського корпусу. У вас буде можливість детально ознайомитись з ним.

Шановні колеги, надійшли пропозиції, їх 24, про додаткове включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради питань. Секретаріат їх проаналізував і виявилось, що з них лише дев'ять не включені, всі інші включені. Їх нема потреби читати. Тому давайте, якщо у вас нема заперечень, проголосуємо за включення тих питань, які не включені. Це логічно. Я ставлю на голосування, ну підождіть, шановні колеги! Не всі зразу тільки! Я кажу: ми як домовлялися діємо по принципу - залишилось не включених шість документів, я їх називаю, ви визначаєтесь голосуванням. Прошу уваги! Документ за номером 1324 - проект закону "Про відновлення історичної справедливості боротьби за свободу і незалежність України". Ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу визначитись. Шановні колеги, займіть свої місця!