ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 березня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему “Рада".

10:02:40

Зареєструвалося -415

Зареєстровано 415 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Анісімова В'ячеслава Олександровича. Давайте його привітаємо, побажаємо всіляких гараздів. (О п л е с к и)

Прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народних депутатів України Мусіяки Віктора Лаврентійовича та Сівковича Володимира Леонідовича до складу депутатської групи "Європейський вибір".

Шановні колеги, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступ. А я тим часом, коли немає заперечень, оголошую депутатські запити, що надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України. Групи народних депутатів: Веретенников та інші - всього 43 народних депутата, до Президента України щодо протиправних дій прокуратури Дніпропетровської області стосовно акціонерної компанії комбінат "Придніпровський" та інших підприємств. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:04:29

За-168

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президентові України. Нагадую, 226 голосів для цього потрібно.

10:04:51

За-229

Рішення прийнято.

Катерини Самойлик до Президента України щодо недоцільності передачі готелю "Дніпро" в підпорядкування Державному управлінню справами Президента України. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:22

За-219

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президентові України.

10:05:46

За-257

Рішення прийнято.

Народного депутата Демьохіна до Президента України про оголошення Херсонської області зоною надзвичайної екологічної ситуації через вимерзання більшості площ озимих посивів. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:21

За-239

Так, за-239. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:43

За-257

Рішення прийнято.

Народного депутата Бориса Олійника до Президента України у зв'язку з пропозиціями про розпродаж музейних колекцій, які перебувають у запасниках, що суперечить чинному законодавству. Це запит до Президента України. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:14

За-241

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:07:35

За-253

Рішення прийнято.

Народного депутата Павла Жебрівського до Прем`єр-міністра України про виділення коштів житомирському обласному онкологічному диспансеру для лікування хворих. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:03

За-234

Рішення прийнято.

Павла Жебрівського голові правління ВАТ "Укртелеком" Гайдуку про відновлення телефонного зв'язку мікрорайону шкіроб'єднання в місті Бердичеві Житомирської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:31

За-207

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до Генерального прокурора України щодо неналежного реагування на звернення громадян правоохоронними органами Скадовського району Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:03

За-154

Рішення прийнято.

Юрія Соломатіна до Прем’єр-міністра України стосовно порушення конституційних прав громадян України, які є передплатниками російських періодичних видань на утримання інформації.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:35

За-137

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (Бронніков, Гуренко, Ситник, Соломатін, Осика) до Прем’єр-міністра України у зв’язку з реорганізацією державного науково-виробничого підприємства "Екоцентр" згортанням науково-дослідних програм в зоні відчуження в Чорнобильській АЕС та щодо оплати праці науковців.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:11

За-173

Рішення прийнято.

Дмитра Рудьковського до Прем’єр-міністра України стосовно ситуації навколо приватизації закритого акціонерного товариства "Експер-Осава".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:39

За-194

Рішення прийнято.

Андрія Шкіля до Прем’єр-міністра України про надання інформації про фінансування будівництва очисних споруд в місті Самбір Львівської області за кошти державного бюджету.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:06

За-136

Рішення прийнято.

Юрія Соломатіна до Прем’єр-міністра України у зв’язку з незадовільними діями Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з погашення зарплати працівникам державного спеціалізованого підприємства "Еко-центр". Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:42

За-128

Рішення прийнято.

Василя Онопенка до Прем'єр-міністра України щодо неналежного фінансування судової системи України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:07

За-88

Рішення не прийнято.

Віктора Борщевського до Прем'єр-міністра України з приводу руйнування бібліотечної справи та незадовільного рівня оплати праці бібліотечних працівників.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:36

За-153

Рішення прийнято.

Григорія Бондаренка до Прем'єр-міністра України стосовно перегляду постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати поштових послуг, пов'язаних з виплатою, доставкою пенсій та грошових виплат.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:05

За-169

Рішення прийнято.

Василя Онопенка до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням угоди про своєчасне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:39

За-148

Рішення прийнято.

Валентина Савицького до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на газифікацію Баранівського, Ємільчинського, Олевського, Новгоград-Волинського районів Житомирської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:08

За-97

За-97. Рішення прийнято.

Сергія Головатого до Першого віце-прем'єр-міністра України про надання інформації щодо участі органів державної виконавчої влади у заходах з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:38

За-93

За-93. Рішення прийнято.

Олександра Мороза до Міністра аграрної політики України, Генерального прокурора України з приводу порушень законодавства при реформуванні племзаводу імені Богдана Хмельницького Переяслав-Хмельницького району Київської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:10

За-140

За-140. Рішення прийнято.

Ігоря Резника до Міністра юстиції України у зв'язку з невиконанням рішення Іллічівського районного суду міста Одеси. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:38

За-52

За-52. Рішення не прийнято.

Геннадія Руденка до Міністра екології та природних ресурсів України у зв'язку з порушенням умов користування надрами технологічних і екологічних вимог при видобуванні піску Євпаторійським морським торговим портом. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:09

За-72

За-72. Рішення не прийнято.

Володимира Пузакова до Міністра праці та соціальної політики щодо факту порушення у Маловиськовському районі Кіровоградської області гарантій посадовим особам місцевого самоврядування.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:39

За-132

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до міністра Внутрішніх справ України повторний запит щодо порушення законодавства України іноземними компаніями нерезидентами України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:05

За-130

Рішення прийнято.

Олександра Третьякова до міністра транспорту України, генерального директора Укрзалізниці щодо загрози із забезпеченням потреб України у світлих нафтопродуктах через невиконання Укрзалізницею зобов'язань за планами перевезень. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:39

За-92

Рішення прийнято.

Віктора Борщевського до Голови Верховної суду України, Генерального прокурора України щодо грубих порушень місцевими судами прав громадян збиратися мирно без зброї згідно статті 39 Конституції України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:11

За-110

Рішення прийнято.

Олександра Мороза до Генерального прокурора України, міністра аграрної політики України з приводу порушень законодавства при реформуванні колишнього КСП імені Кірова Переяслав-Хмельницького району Київської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:43

За-124

Рішення прийнято.

Андрія Шкіл до Генерального прокурора України щодо фактів зловживання службовим становищем керівників Бродівської районної державної адміністрації Львівської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:11

За-110

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Генерального прокурора України щодо запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних незаконним шляхом.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:37

За-118

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо ситуації навколо передачі виправній колонії сільгоспугідь і майна ........колишнього колгоспу імені Свердлова Кіровоградської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:06

За-120

Рішення прийнято.

Олександра Мороза до Генерального прокурора України с приводу захисту об'єктів державної власності Київського інституту хлібопродуктів.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:32

За-145

Рішення прийнято.

Григорія Омельченка до Генерального прокурора України щодо проведення досудового слідства обставин зловживань службовим становищем, вчинених колишнім Генеральним прокурором України Потебенько при розслідуванні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе та зловживань, вчинених з корисних цілей в особистих інтересах. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:21:08

За-167

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до голови Служби безпеки України про порушення главою Адміністрації Президента Віктором Медведчуком Конституції України та закону України про боротьбу з корупцією у зв'язку з неправомірною відмовою в інформації, надання якої передбачено законом України "Про статус народного депутата України" та правову оцінку діям працівників Генеральної прокуратури, пов'язаних з незалежним правовим реагуванням на порушення Віктором Медведчуком Закону про боротьбу з корупцією. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:21:56

За-177

За - 177, рішення прийнято.

Сергія Терьохіна до голови Служби Безпеки України у зв'язку з відсутністю реагування на звернення стосовно порушення прав киян при проведенні приватизації земельних ділянок та корупційних дій посадових осіб. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:22:29

За-116

Рішення прийнято.

Ігоря Шарова до голови Національної ради з питань телебачення, радіомовлення щодо дотримання засобами масової інформації законодавства України у сфері авторських і суміжних прав.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:22:59

За-182

Рішення прийнято.

Олександра Задорожнього до київського міського голови, голови міської державної адміністрації щодо проблем забезпечення родини інвалідів земельною ділянкою для будівництва житлового будинку.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:23:30

За-85

Рішення не прийнято.

Юлії Тимошенко і Михайла Павловського до донецького міського голови щодо врегулювання питання про функціонування ринку "Сокіл" міста Донецька. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:23:58

За-130

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики щодо захисту інтересів споживачів, недопущення втягування службовців комітету та його одеського представництва на сторону антиконституційних, антидемократичних сил. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:24:33

За-94

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко і Михайла Павловського до прокурора міста Донецька щодо опротестування рішення Донецької міської ради стосовно порядку проведення у місті Донецьку масових акцій. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:25:02

За-161

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України щодо приямнення масового пограбування народу України шляхом незаконного нарахування і стягнення податку на додану вартість з квартирної плати, ремонтних, будівельних робіт, за користування будинками чи квартирами як місцем постійного проживання громадян. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:25:37

За-160

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, голови Державної податкової адміністрації України щодо припинення контрабанди нафтопродуктів в Одеському морському торговому порту та незаконного відшкодування податку на додану вартість, що завдає державі збитків на десятки мільйонів доларів США. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:26:17

За-112

Рішення прийнято.

Так, шановні колеги, переходимо до виголошення заяв, звернень, запитів і повідомлень від фракцій. Слово надається Супрун Людмилі Павлівні від фракції НДП. Підготуватися Самойлик Катерині.

10:26:57

СУПРУН Л.П. Шановні колеги, я хочу до вас звернутися від імені...

ГОЛОВА. Прошу уваги, шановні депутати!

СУПРУН Л.П. ...членів Українського фонду миру з приводу ситуації, яка склалася з Іраком.

"Шановні співвітчизники, ми звертаємося до серця та глибин душі кожного громадянина нашої незалежної держави, кому не байдужа доля нашої цивілізації та світової спільноти в цілому незалежно від віросповідання та світоглядів. Вкрай складним і довгим був шлях визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над усіма іншими. Але, на превеликий жаль, сьогодні людство переживає переломний момент у своїй історії, коли на горизонті знову може з'явитися страшне слово "війна", яке виснажувало, калічило, знищувало народи упродовж тисячоліть.

Людство під час холодної війни натерпілося страху за своє життя від загроз, які представляла термоядерна війна. І можна було б сподіватися, що людство усвідомило глобальні катастрофічні наслідки у разі воєнного зіткнення держав.

Формується новий світогляд, базою якого служить велика ідея єдності всіх народів, незалежно від національних, соціальних, класових відмінностей. Саме цьому ми зобов'язанні успішними кроками по демонтажу мілітариських структур, розмиванню образу ворога, створення системи взаємних контактів між країнами в політичній, культурній, економічній сфері. Український народ знає, що таке біль та трагедія втрат, бо територією нашої країни пройшло дві світових війни, голодомори, чорнобильська катастрофі, і українська держава урахувала і роки історії, не зверне з обраного шляху.

Україна не лише закликає до процесів роззброєння, демілітаризації та безконфліктного вирішення протиріч, а сама стала яскравим прикладом втілення принципів мирного співіснування.

Україна, яка володіла третім ядерним потенціалом у світі, від нього відмовилися і стала безядерною державою. Ми мали найчисельніші Збройні Сили в Європі, але провели їх масштабне скорочення, конверсію ВПК, який входив у десятку наймогутніших комплексів світу, скоротили власні військові витрати.

Людське життя - це шлях до щастя, любові, добробуту. Йдеться не лише про добробут і безпеку людей, а про майбутнє цивілізації та планети в цілому. Ми не повинні втрачати мудрість віків, яка вчить нас, що надальша війна ніколи не стане кращою за поганий мир.

Ми вважаємо, що США, приймаючи на себе обов'язки щодо формування нової світової безпеки, здатна вирішувати такі проблеми не військовими засобами, а мирним шляхом. Тому сьогодні ми звертаємося не лише до урядів і народів США і Іраку, а до всіх - до різних держав, народів, організацій, конфесій, людей різного віку та статі, кожен з яких на своєму місті повинен зробити відповідний внесок, щоб не допустити війни.

Від Українського фонду миру це звернення підписали Борис Патон - президент Національної академії наук України, Людмила Супрун - народний депутат України, голова Українського фонду миру, Юрій Бедзик - письменник, голова Українського фонду миру, Іван Курас, Валерій Смолій.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

До слова запрошується народний депутат Самойлик для виступу від фракції комуністів. Підготуватися Шурмі.

10:30:25

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, наближається міжнародний день солідарності жінок за соціальне, політичне, економічне рівноправ'я.

У минулу суботу Вища жіноча рада Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць за майбутнє дітей України вже вдруге провела усеукраїнський з'їзд багатодітних матерів, на якому прийняли участь 500 делегатів з різних куточків України. Серед делегатів жінки, які народили по 14, 13, 12, 11 по десятеро дітей.

Ще більшої поваги викликають ті матері, які не проходять осторонь покинутих дітей, безпритульних, і взяли на виховання із сиротинці, дитячих будинків, в окремих сім'ях виховують по 22, 19, 15, 14 дітей.

Не знаю, чи є така міра, якою можна оцінити щоденний материнський подвиг цих жінок. Але змушена вийти на цю трибуну, щоб висловити і здивування, і протест щодо позиції державної влади. Взявши на себе відповідальність за майбутнє України ці матері залишилися віч-на-віч з проблемами.

У виступах жінки говорили, що тільки поодинокі сім'ї багатодітні знаходяться під патронатом держави та дружини Президента. Усі інші щоденно ведуть жорстку боротьбу за виживання дітей. І як не дивно, борються проти цих сімей, проти матерів і дітей держава, її представники на місцях. З болем жінки з Криму і Тернополя, з Харкова і Львова говорили, як чиновники від влади відрізають світло, газ. Матері і їх діти вимушені чатувати по черзі, щоб не допустити атак всіляких контролерів обленерго, комунальних підприємств та інших.

У Львові багатодітна матір вимушена була завести собак, щоб легше відбиватися від влади. Бо хіба ж можна мізерними коштами утримати багатодітну сім'ю.

Із болем йшла мова, що дітей немає за що одягнути, накормити. Багато сімей не знають що таке пральна машина, що таке телевізор, не мають можливості купити іграшку, підручник. Мене більше всього вражає, що таких сімей не так уже і багато у кожному регіоні. Але гаслом влади є: навіщо народжували дітей, навіщо брали чужих дітей. І це при тій демографічній ситуації, яка веде до різкого скорочення українського народу.

Держава судиться з багатодітними сім'ями за комунальні послуги та за інше. Ганьба такій владі, яка бореться з матір'ю і дітьми. Вона нічого не варта, якщо не може захистити майбутнє.

У зв'язку з цим учасники Всеукраїнського з'їзду багатодітних матерів підтримали Декларацію єдності Всеукраїнського надзвичайного з'їзду депутатів рад всіх рівнів від об'єднаної опозиції. Бо головною метою є створення гідних умов життя всьому народу України у власній суверенній державі. Саме тому ми вступаємо за дострокове відсторонення існуючого режиму та Президента Кучми за політичну реформу, в наслідок якої людина в усіх її проявах стане основною турботою держави та всіх її ланок. Матери, з'їзд багатодітних матерів заявив, що 9 березня разом з об'єднаною опозицією вийдуть на вулиці міст і сел, щоб заявити свій протест проти існуючого режиму.

ГОЛОВА. Дякую. До виступу запрошується народний депутат Шурма від фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), підготуватися Турчинову.

10:34:36

ШУРМА І.М.

Шановні колеги, за дорученням фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) хочу висловити офіційну заяву з приводу подій, які відбувалися останніми днями у Закарпатській області.

25 лютого наприкінці дня у місті Мукачево п'ятеро невідомих осіб, увірвавшись до службового кабінету головного лікаря Мукачівської центральної районної лікарні депутата обласної ради Василя Васюти, вчинили на нього напад, наслідком чого стало нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

Цей ганебний і неприпустимий вчинок цілком справедливо отримав широкий громадський резонанс. Однак, не дочекавшись навіть попередніх висновків правоохоронних органів, факт злочинного нападу на обласного депутата було відразу переведено у політичну площину. І певна група депутатів з парламентської фракції "Наша Україна" виступили у пресі з різкими політичними заявами, у яких безпідставно, бездоказово і безвідповідально зробили натяку на причетність до названого інциденту органів влади і СДПУ(о). Незабаром та група депутатів своїми діями спонукала до прийняття таких безвідповідальних і провокаційних зав Мукачівської міської і районної радами.

Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) у Верховній Раді висловлює з цього приводу своє глибоке обурення і розцінює такі дії окремих представників нашої України як свідому політичну провокацію, яка цілеспрямовано, грубо і цинічно використовувала для нагнітання суспільної напруги і дестабілізації політичної ситуації у конкретно взятому регіоні та в державі загалом.

Об'єднані соціал-демократи рішуче засуджують факт побиття депутата Закарпатської обласної ради і будуть домагатися всіма можливими політичними і парламентськими методами швидкого та об'єктивного розкриття правоохоронними органами цієї справи. Особи винні у цьому злочинному нападі повинні бути обов'язково знайдені і покарані.

Ще раз наголошуємо, що будь-який злочин вчинений у нашій державі незалежно чи це Закарпаття, Одещина, Львівщина чи Сумщина проти людини повинен отримувати насамперед правову оцінку. Спроби безвідповідально провокувати політичний скандал, заробляти дешеві політичні дивіденди з несумісними з нормами і правилами публічної демократії прямо суперечать етиці цивілізованого політичного життя.

Ми, представники різних політичних партій обрані до вищого законодавчого органу України зобов'язані спільними зусиллями і з однаковою зацікавленістю зробити все, щоб очистити нашу державу від бандитизму і злочинності. Шляхом обману політичних провокацій та примітивних зведення особистих рахунків таку проблему не вирішити, тому що це дорога розбрату і нестабільності, це дорога в нікуди. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Олександр Турчинов від фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Підготуватися Михайлу Потебеньку.

10:37:54

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати! Шановні співвітчизники! У неділю 2 березня у місті Києві було проведено всеукраїнський надзвичайний з'їзд депутатів рад всіх рівнів від об'єднаної опозиції. Вперше в історії незалежної Української держави зібралися народні обранці з усіх регіонів від сільської до Верховної Ради. Ідеологічно різні політичні сили об'єдналися для праведної боротьбі. Вперше за останнє десятиліття всенародне ні політичному бандитизму, владному терору та геноциду набуло такої потужності та розмаху. Політичні сили - ініціатори всеукраїнської акції громадянського протесту "Повстань Україно!" Блок Юлії Тимошенко, Комуністична партія та Соціалістична партія України ухвалити спільну декларацію єдності і зобов'язалися довести очищення України від можновладного бруду та зла до єдиноможливого логічного завершення, дострокового відсторонення від влади нинішнього Президента та його корумпованого оточення, проведення політичної реформи з кардинальною зміною системи влади.

Шановні співвітчизники! Українська влада сьогодні, незважаючи на показову монолітність, не стабільна та перелякана як ніколи. Влада боїться народу. Влада боїться відповідальності за свої жахливі злочини. Вона відсторонилася від народу, зрадила націю, не контролює ситуацію в країні і не в змозі адекватно реагувати на неї. Для того, щоб продовжити своє перебування при владі, вони сьогодні готові на все. Вони й далі готові зраджувати, вбивати, красти, розоряти. Вони сьогодні як щури загнані в глухий кут і здатні лише огризатися та приносити лиха. В цій ситуації залишати таких людей при владі хоча б на один зайвий день є злочином. Пасивно спостерігати як купка до вкрай збанкрутілих політиків веде країну до катастрофи неприпустимо і аморально. Чесні люди, принципові послідовні патріоти зобов'язані всіма доступними законними методами допомогти закономірному історичному процесу, повному і безумовному очищенню держави та суспільства від можновладного криміналізованого зла. Саме тому ми - об'єднані опозиційні сили - проголосили продовження акції "Постань, Україно!" і сьогодні я маю за честь запросити всіх чесних та небайдужих людей до участі в акціях опозиції, що відбудеться 9 березня 2003 року. На місцях створені і діють об'єднані опозиційні центри.

У Києві збір учасників акції розпочнеться 9 березня об 11 годині. О 12 годині на Європейській площі буде побудована спільна колона, яка пройде до пам'ятника Шевченка, де о 13 годині розпочнеться мітинг.

Керуючись нагодою, я хочу звернутися до тих справжніх патріотів, що перебувають сьогодні за гратами, куди кинули їх кривавий режим за те, що вони не стали на коліна і не злякалися його погроз.

Ми ведемо нашу спільну боротьбу і вже скоро той час, коли вийдете на волю героями...

ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.

ТУРЧИНОВ О.В. Я закінчую... як безумовно заслуговуєте на те.

Вже зовсім скоро ваші кати постануть перед відповідальністю за свої злочини. Україна прокидається! Україна постає! Наша спільна перемога невідворотня, як весна. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Михайло Олексійович Потебенько від депутатської групи "Демократичні ініціативи". Підготуватися Олександру Морозу.

10:41:37

ПОТЕБЕНЬКО М.О.

Шановні народні депутати! Як вам відомо, за рішенням Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 19 лютого мною були представлені в розпорядження народних депутатів матеріали про зловживання службовим становищем окремих працівників податкової служби і органів прокуратури, в тому числі Генерального прокурора Піскуна і водночас була внесена пропозиція про вислову йому недовіри.

Як відомо з матеріалів, працівникам податкової служби за сприяння окремих працівників органів прокуратури незаконно вилучалися за безцінь товари вартістю на мільйони доларів США, котрі з грубим порушенням законодавства без судових рішень конфісковувалися і реалізовувалися через фірму "Рекона", організовану при профсоюзній організації Державної податкової адміністрації. Окремим незаконним діям безпосередньо сприяв Генеральний прокурор Піскун, котрий допускав і інші зловживання.

При здійсненні незаконних дій грубо порушувалися судові рішення, згідно з яких вилучення і конфіскація товарів признавалися незаконними. Замість вжиття дієвих заходів по недопущенню порушень законодавства та зловживань після розгляду даного питання на сесії Верховної Ради 21 лютого за поданням слідчого податкової адміністрації Чорби і за згодою прокуратури Шевченківського районного суду міста Києва заарештований колишній директор товариства "Прометей" Галич, на фірмі якого неодноразово незаконно вилучалися товари і який звертався в комітет Верховної Ради за допомогою.

Крім того, 5 лютого слідчий ДПА України Пасюков направив теж подання про усунення адвоката Бойка із захисту Галича. В комітет також поступали додаткові матеріали про цілий ряд зловживань, пов'язаних з незаконним вилученням і конфіскацією товарів з інших фірм, котрі будуть надані тимчасовій слідчій комісії при її створенні.

Вживаючи заходи по недопущенню викриття незаконних дій, а також з метою уникнення за них відповідальності Генеральний прокурор Піскун шляхом дезінформації народних депутатів, громадськості через окремі газети та телебачення намагався перевести розгляд даного питання в площину особистих взаємостосунків. В тому числі ним у викладеній формі поданий лист, котрий мною відповідно до вимог чинного законодавства був направлений на адресу голови СБУ з метою недопущення безконтрольних дій з боку працівників цього відомства при проведенні ним оперативної роботи по справі Гонгадзе, яка знаходилась в провадженні Генеральної прокуратури. При цьому поставлено під сумнів моє рішення про покладення організації розслідування злочину на мого заступника Баганця, котрий, пройшовши досвід роботи від районного слідчого до слідчого по особливо важливим справам Генеральної прокуратури, працював прокурором Львівської і Дніпропетровської областей і зарекомендував себе виключно позитивно. Крім того, Баганець знаходився в добрих стосунках з Гонгадзе, що подавало надію на його особливу зацікавленість в розкритті злочину, а його чисто офіційні стосунки з керівництвом МВС і СБ виключали будь-яке рішення на їх користь. На жаль, до грязних акцій Генерального прокурора як завжди присмикнувся і народний депутат Омельченко.

Виходячи з викладеного та з метою виключення сумніву в об'єктивності наданих матеріалів та інформації, прошу при прийнятті рішення по питанню виконання працівниками правоохоронних органів вимог Конституції України та Закону про статус народного депутата передбачити пункт про створення тимчасової слідчої комісії для перевірки фактів зловживань посадовим положенням працівниками Державної податкової служби і адміністрації, податкової адміністрації, та органів прокуратури. Матеріали перевірки в 6 томах будуть передані комісії. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. До слова запрошується Олександр Мороз від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Мхітаряну.

10:45:11

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати! Шановні виборці! Контрольовані засоби масової інформації замовчують факт і зміст роботи Всеукраїнського надзвичайного з'їзду депутатів усіх рівнів від опозиції. В числі документів, які прийняв цей з'їзд, є звернення до народу України. У ньому йдеться, зокрема, про те, що з'їзд обговорив критичну ситуацію, що склалась в країні, і ухвалив декларацію єдності про консолідацію дій осередків наших партій, партій опозиційних, та депутатів усіх рівнів.

Невідкладними, першочерговими завданнями з'їзд вбачає усунення від влади режиму на чолі з Кучмою, організацію дострокових виборів Президента України, проведення політичної реформи з метою зміни системи влади в інтересах народу. Всеукраїнський надзвичайний з'їзд депутатів усіх рівнів від об'єднаної опозиції проголосив готовність довести свою боротьбу до повної безумовної перемоги. З цією метою закликає громадян України, зокрема, на всіх рівнях підтримати діяльність штабів об'єднаних опозиційних сил, що стануть основою народного контролю за діями влади, разом з штабами невідкладно створити реальну систему протидії в кожному випадку політичного свавілля влади, в кожному випадку порушення прав окремих громадян, соціальних груп та колективів, усіма законними методами, акціями громадянської непокори зупинити розорення підприємств, сільських господарств, знущання над людьми з боку репресивно-каральних структур.

Всеукраїнський надзвичайний з'їзд опозиційних депутатів окреслив напрями розвитку України та облаштування суспільства на перспективу. І з'їзд закликає всіх громадян України 9 березня цього року вийти на вулиці і площі міст, щоб підтримати всеукраїнську акцію протесту "Повстань, Україно!", зробити ще один рішучий крок до спільної перемоги.

Необхідність такий дій пояснюється багатьма обставинами, в тому числі і тим, я з цього приводу звертаюся до вас, Володимире Михайловичу, з проханням у п'ятницю все-таки послухати інформацію уряду про мінімальну заробітну плату, ситуацію в цьому відношенні. Дивна складається ситуація. Верховна Рада прийняла новий бюджет, у бюджеті передбачені кошти для підвищення мінімальної заробітної плати, зокрема бюджетної сфери. На практиці нічого не робиться. Хотілося б почути: в чому причина такого стану? Якщо вина тут уряду, то треба відповідні висновки робити. Якщо вина з цього приводу парламенту, то треба давати відповідні доручення. Проект постанови з цього приводу внесений, зареєстрований, готував його Станіслав Ніколаєнко зокрема від нашої фракції. Я прошу вас, Володимире Михайловичу, врахувати цю потребу і розібратися по суті надзвичайно важливого питання. Дякую.

ГОЛОВА. Я запрошую до виступу від фракції політичних партій промисловців і підприємців та "Трудова Україна" Мхітаряна Нвера Мнацакановича. Будь ласка. Підготуватися Балозі.

10:48:20

МХІТАРЯН Н.М.

Уважаемый Председательствующий, уважаемые коллеги, в четверг нам предстоит ратифицировать Европейскую хартию региональных языков или языков меньшинств. Этот документ станет основой возрождения самобытности национальных меньшинств в Украине. Хартия устанавливает, что термин "региональные языки или языки меньшинств" потребляется в отношении тех языков, которые традиционно использует группа граждан государства, меньшая по численности, чем остальные по численности, чем остальное население. Территория, на которых они используются, географические пространства, где такой язык служит средством общения для достаточного числа лиц.

В то же время качественный критерий, по которым можно определить необходимую численность так называемых национальных меньшинств, достаточно для того, чтобы его язык попадал под защиту, хартия не указывает. На этот счет в каждой стране своя ситуация.

что же у нас в Украине? Согласно предложенному к ратификации закона, положение хотя и распространяется на 13 языков, от русского до гагаузского.

При этом даже согласно результатам всеукраинской переписи населения 2001 года численность армян в Украине ровно втрое выше, чем немцев или гагаузов, чьи языки -внесены в украинский вариант хартии. Та же ситуация у татар, цыган, азербайджанцев и грузин.

Национальный вопрос, как известно, очень тонок и часто болезнен именно для национальных меньшинств. Так стоит ли такое демократичное и правильное дело, как ратификация хартии, начинать с ущемления прав широкого круга украинских граждан на сохранение и использование родного языка?

Согласно переписи, самая маленькая этническая группа гагаузов, чей язык внесен в список хартии, у нас составляет 32 тысячи человек. И поэтому мое предложение таково: установить количественный критерий отбора национальных меньшинств, попадающих под защиту хартии на уровень 30 тысяч человек и соответственно расширить список еще на пять языков.

В этом случае перечень пополнит армянский язык, армян в Украине 99,9 тысяч, татарский язык - 73,3 тысячи татар, цыганский - 47,6 тысяч, азербайджанский - 45,2 тысяч азербайджанцев, и грузинский 34,2 тысячи. И это будет справедливо.

Я убежден, принятый парламентом Украины закон о ратификации Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств не нанесет ущерба государственному украинскому языку, и в то же время закон будет обеспечивать уважение, понимание по отношению к языкам национальных меньшинств.

И еще одно, русский язык, который по всеукраинской переписи считают родным 14,3 миллиона жителей Украины, практически, треть населения, на мой взгляд, некорректно оставить в списке хартии как язык национальных меньшинств, требующих защиты. На мой взгляд, русский язык следует изъять из списка. Но вместе с тем решить вопрос о представлении ему соответственного статуса - статуса второго официального государственного языка Украины. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. До виступу від фракції "Наша Україна" запрошується Віктор Балога. Підготуватися Григорію Бондаренку.

10:51:33

БАЛОГА В.І. Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати! Чи не в усій Україні уже знають про нещодавній випадок, який стався 25 лютого цього року на Закарпатті. Коли в своєму робочому кабінеті була вчинена жорстка розправа над головним лікарем, депутата облради, члена Мукачевського міськвиконкому Василем Васютою.

У результаті звірячого нападу, а били його п'ятеро здорованів у масках важкими предметами і киями до втрати свідомості, він опинився в реаніамаційному відділенні. Фактично це стало повторенням розправи, що була здійснена кількома днями раніше над керівником депутатської фракції "Наша Україна" в Сумській міській раді Володимиром Вабриком. Який також чудом залишився живим.

Мешканці міста Мукачево та Мукачевського району, як і всі закарпатці, прямо пов'язують цей ганебний факт із висуненням його районною радою на посаду голови Мукачевської райдержадміністрації на противагу кандидату від СДПУ(о) Дяченку Віктору Олександровичу. Якому депутата райради за те, що він скомпрометував себе, розвалив один із міцніших економічного району, втратив авторитет і зловживав, виявили недовіру. І в червні минулого року його Президент України звільнив з даної посади.

Та громом серед ясного неба став той факт, коли 4 лютого цього року Дяченка знову повертають на дану посаду. ............, що голова адміністрації Президента України пан Медведчук разом із головою обласної державної адміністрації Різаком, який очолює партію СДПУ(о) у Закарпатті, м'яко буде сказано, плюнули на рішення райради, на громадську думку виборців, на ситуацію в регіоні і добилися нового призначення секретаря райкому головою РДА району, що є одним із найбільших у краї. Аби продовжити вирішення своїх вузькопартійних питань.

При цьому своїми діями вони не лише продемонстрували всевладну партійну силу і вседозволеність, а підірвали репутацію Президента України як гаранта Конституції в очах сотень тисяч моїх земляків.

У наслідок подій ............. терміново зібралися як депутати міської, так і депутати районної рад. Вони різко засудили дані факти і просили у зверненнях Президента України, Верховну Раду та Кабінет Міністрів.

Розглянути ситуацію у Закарпатті, яка столкнула весь край, і втрутитися. Районна рада крім цього знову повернулася до питання про недовіру новопризначеному Дядченку і таємним голосуванням підтвердила своє попереднє рішення. Але при цьому з'ясувалося, як до сесії, так і після неї, на депутатів чинився і продовжує чинитися шалений тиск. Йдуть погрози з боку пана Дядченка та його прибічників, аби вони, не дай Боже, не проголосували проти нього, а зараз відкликати свої голоси. При цьому найбільше тривожить, що тиск робиться з боку працівників органів внутрішніх справ разом з кримінальними елементами. Про що свідчать заяви депутатів Арги, Кендеша та інших.

Вважаю, що дана подія, як і факт знущання в Сумах, а також чимало інших, що мали місце раніше, - це не прості хуліганські випадки, як їх намагаються подати адміноргани та державне телебачення в областях, це спланована акція органів виконавчої влади, де при владі СДПУ(о), проти органів місцевого самоврядування, які не підтримують курс СДПУ(о), проти всіх, хто не з ними.

Ось чому влада повинна нести за це сувору відповідальність перед народом. Я вибачаюся, секунду. Бо своїми діями вона топче закон, демонструє силу, який неможна заперечувати, намагається кинути суспільство у стан некерованості та неконтрольованості, знищити паростки демократії.

Виходячи з такого становища, вимагаю насамперед якнайшвидшого розслідування фактів замаху на життя Володимира Лаврика та Василя Васюти з міста Мукачева, притягнення до суворої відповідальності організаторів і виконавців цих брудних справ.

Вважаю за неможливе подальше прибування на посаді голови Мукачівської ........пана Дядченка, оскільки такий висновок зробили депутати міської та районної рад, що представляють близько 200 тисяч чоловік населення. Фракція "Наша Україна" наполягає, щоб під час виступу Генерального прокурора була надана оцінка дій стосовно наведених фактів. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, репліка Шуфрич. Я прошу не називати прізвищ. Зараз ми ще закінчимо тоді, у нас далі є виступи ще.

10:55:48

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Була згадана фракція і партія об'єднаних соціал-демократів. Хочу звернути увагу на наступне. Вчора і в п'ятницю 28 лютого до міського суду міста Мукачева подано заяви депутатів районної ради, які визнають рішення районної ради недійсним, і вони підтверджують, що вони не голосували під час надачі довіри голові райдержадміністрації. Дійсно, голова райдержадміністрації Дяченко був знятий з посади після подібного голосування після виборів березня 2002 року, та за цей час стан в районі значно погіршився, і було повернуто керівника, який 15 років керував цим районом. Пікантності цій ситуації додає те, що саме Віктор Дяченко був кандидатом у народні депутати по виборчому округу номер 71 і судом був знятий за порушення, які в інших випадках не враховувалися.

Давайте місцеві розборки не будемо виносити на високу трибуну Верховної Ради. І я переконаний, що правоохоронці розберуться і...

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

Будь ласка, Григорій Іванович Бондаренко від депутатської групи "Європейський вибір", будь ласка.

10:57:21

БОНДАРЕНКО Г.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Хочу привернути вашу увагу до проблеми, про яку ви всі знаєте, і яка ось-ось вибухне. Йдеться про Податковий кодекс, точніше про чергове зволікання з його розгляду. Тим часом оподаткування, що діє, із проблеми перетворюється на загрозу. Здебільше говорять про нестерпимий податковий тягар, але небезпека не тільки в цьому. Діючі нормативно-правові акти мають прогалини, що дозволяють або ухилятися від оподаткування, при чому багатьом, або "на законних підставах" мінімізувати податкові зобов'язання. І це при тому, що ми не можемо віднайти додаткові надходження для підвищення мінімальної заробітної плати.

Звертаю вашу вагу, колеги, на наступне. У першому читанні Податковий кодекс ухвалила ще Верховна Рада попереднього скликання. Зроблено це 13 липня 2000 року. Більше, як через рік, зверніть увагу, Через 15 місяців прийняли кодекс у другому читанні.

Приймали в боротьбі, з потугами. Певні сили ніяк не хотіли перекривати брудні, а то й злочинні кошти збагачення. І фактично добилися цього. Вже залишилося як було. Досі нічого не змінилося. Для третього читання Верховна Рада визначила, як виняток з Регламенту, спеціальну процедуру розгляду і тягнеться ця процедура до сьогоднішнього дня. Більше року.

Торік за розпорядженням Голови Верховної Ради створили спеціальну парламентську урядову групу по доопрацюванню кодексу. Склали, зрозуміло. Затвердили графік роботи. Але цікава така подробиця. Розпорядження про створення робочої групи, видане 11 липня, графік роботи затверджено у жовтні через три місяці. Це вже демонстрували свою зацікавленість, оперативність, це попередники. Не попередники, а ми з вами. Графік розгляду законопроекту як річ зірвали. Жоден з розділів кодексу на сьогоднішній день не доопрацьований. Більше того, навіть склад робочої групи не оновлено відповідно до змін уряду.

Шановний Володимире Михайловичу, потрібно ваше втручання. Комітету з питань фінансів і банківської діяльності схоже не обійтися без участі Голови парламенту.

У процесі розгляду Податкового кодексу виявлено суттєві проблеми. Для їх розв'язанні потрібен час. А його, можна сказати, вже немає. Є сумнів, що кодекс не буде прийнято в першому півріччі цього року, а це означає, що Державний бюджет 2004 року знову доведеться формувати на старій податковій базі. Цього не можна допустити ні за яких обставин. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Всі, хто подав заявки на виступи від фракцій, депутатських груп своїм правом скористалися. Щодо порушених питань, я думаю, що нам потрібно, я доручу Секретаріату підготувати відповідні запити і звернення у тому числі із тих питань, які звучали тут щодо ставлення до місцевих керівників.

Щодо Податкового кодексу, я думаю, що на наступному тижні ми разом з комітетом і урядом проведемо засідання для того, щоби визначитися як ми далі будемо рухатися у підготовці і прийнятті цього документ.

З процедури - народний депутат Асадчев, будь ласка, потім... Я бачу.

11:01:27

АСАДЧЕВ В.М. Дякую.

Володимире Михайловичу, у мене до вас таке невеличке питання, пов'язане з Програмою уряду. Можливо, ви дасте нам якусь інформацію, тому програма коментується, скрізь про неї говорять в засобах масової інформації, але у Верховній Раді її немає і депутати її не отримали. Може ви нас просто поінформуєте, в якому вона стані зараз знаходиться.

ГОЛОВА. Програма знаходиться на доопрацюванні в уряді і проект її роздавався. Я поцікавлюся, чому вона не дійшла до всіх народних... А, тільки у керівників була фракцій? Ну ми тоді попросимо, щоби доопрацьований варіант роздали всім народним депутатам. Очікується, що уряд внесе цю програму після щорічного Послання Президента для того, щоби врахувати всі позиції і щоби була відповідність у цих документах. Така ситуація на сьогоднішній день.

Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко, з процедури.

11:02:23

СИМОНЕНКО П.М., Симоненко, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, у мене до вас одне прохання. Як ви пам'ятаєте, кілька тижнів тому я підняв питання щодо можливої фальсифікації чи фальсифікації бюджету України і, виходячи з цього, запропонували розібратися.

Була утворена робоча група. Мені здається, що вже прийшов час, щоб нас хоча б керівників фракцій ви зібрали і проінформували тоді. І треба чи зняти цю пляму чи, навпаки, розібратися тоді хто, з яких причин, з яких обставин фальсифікував бюджет України на 2003 рік.

Тому я прошу вас, Володимире Михайловичу, визначіть, будь ласка, час, зберіть нас керівників фракцій і проінформуйте за результатами роботи робочої групи, щоб ми знали, що нам діла робити.

ГОЛОВА. Я думаю, що ми таку зустріч проведемо, в робочому порядку узгодимо з вами, тобто керівниками фракції і депутатських груп прийнятний час з тим, щоб нам це питання розглянути остаточно і поставити відповідні крапки, зробити відповідні оцінки.

Шановні колеги, переходимо далі до розгляду питань, передбачених розкладом засідань на вівторок. Оголошується до розгляду проект Закону про Державний Гімн. Пропонується такий порядок його розгляду профільним комітетом. У нас 4 доповідача і дати їм по 5 хвилин, по 3 хвилини - на запитання-відповіді, решту відвести для обговорення. Немає заперечень? Будь ласка, народний депутат Лещенко.

11:04:01

ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу! Державний Гімн має дуже важливе значення для життя подальшого нашого суспільства, це доленосний, так, закон, тому я вважаю, що поспішати тут не потрібно. Я як один з доповідачів прошу для доповіді 10 хвилин. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вам пропозиція відома, є пропозиція комітету 45 хвилин в штатному режимі розглядати це питання. Є пропозиція таким чином нам розглянути, щоб протягом години дебатувати це питання. Я ставлю на голосування про те, щоб на розгляд цього питання відвести 60 хвилин, тобто годину. Прошу визначитись.

11:04:57

За-164

Рішення не прийнято. Йдемо до розгляду цього питання відповідно до регламенту. Будь ласка, я запрошую до виступу на трибуну Володимира Олексійовича Лещенка як автора одного із законопроектів.

11:05:27

ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Пройшло вже понад 11 років як Україна проголосила про свою суверенність і незалежність, про те, що вона є демократичною, соціальної і правовою державою. Майже 7 років тому прийнята нова Конституція України, але до цього часу Україна, на жаль, не має свого узаконеного Державного Гімну, який би був на законних підставах затверджений згідно з Конституцією України не менш як двома третинами голосів від конституційного складу.

Взагалі державні символи будь-якої держави мають відповідати наступним вимогам: об'єднувати народ, вселяти в людей почуття оптимізму, гордості за свою державу, бути постійними на тривалий історичний період. А що стосується гімну, то він має ще бути й урочистим. Чи відповідає цим критеріям нині чинний неузаконений гімн України, який на слова Павла Чубинського виконувався і в цій залі? Відповідь однозначна - ні! Про це говорять соні тисяч наших виборців на зустрічах, про це вони пишуть в своїх листах. До мене також як автора одного з проектів надходить багато листів. Ось один із них. До речі, до всіх гілок влади в Україні звертаються християни різних євангельських православних Московського та Київського патріархатів, католицьких церков України. Серед вкрай необхідних завдань, на їхній погляд, потрібно негайно скласти новий гімн України, бо "Ще не вмерла Україна" звучить так, немов би вона ось-ось вже вмирає і ледве-ледве дихає. Ці слова могли бути гімном часів Тараса Шевченка, але сьогодні слова гімну повинні бути закликом відродження України, піднімати людей на великі справи, закликати до єдності український народ і так дальше.

Виборці надсилають сотні своїх пропозицій щодо тексту та музики. Люди на сході і заході, півдні та півночі України по-різному сприймають, а в більшості не сприймають нинішній гімн, причому не за ідеологічними ознаками. Це бачать представники всіх гілок влади, інтелігенція України. Тому і ведеться робота про створення нового гімну України, який би відповідав духу та вимогам часу.

На жаль, творці нової Конституції України, мабуть, поспішаючи припустилися помилки, коли записали в статті 20, що державним гімном країни є національний гімн на музику Михайла Вербицького. Це ускладнює процедуру прийняття нового гімну та обмежує вибір, що безперечно не сприятиме якості цього символу. Прекрасний музичний твір Михайла Вербицького, але він народився, коли ще Україна як держава не відбулася. А тому він не відтворює стану урочистості. Скоріше за все ця музика є закликом до єднання, до утворення держави.

Мабуть, є правильним, що гімн створюється і узаконюється після утворення держави її самостійного виходу на міжнародну арену.

Відповідно до цього в 1945 році, коли Україна була визнана офіційним членом ООН і був створений і затверджений Державний Гімн України. Музику писав авторський колектив під керівництвом Антона Лебединця, а текст складали відомі поети Бажан і Тичина.

За всіма ознаками музичної і поетичної творчості даний гімн повністю відповідав своєму призначенню. Ніхто не може стверджувати, що це був, наприклад, партійний гімн, ніхто не може також запевняти, що з цим гімном пов'язані якісь антидемократичні дії Української республіки до свого народу. Цей гімн нічим не заплямував себе в очах 52-ох мільйонів народну України, з цим гімном виросло кілька поколінь наших людей, з ним Україна подолала післявоєнну розруху, вийшла на чільні рубежі Європи та світу. З ним десятиріччями творили добро метри української економіки та політики, котрі знаходяться в цьому залі.

Але, як кажу народна мудрість, все змінюється, а музика вічна.

Що стосується тексту, то його досить вдало, на мій погляд, написав український поет народний депутат України минулого скликання Михайло Труш. За браком часу я не маю змоги ознайомити зараз особливо виборців, тому що гімн ніде абсолютно не оголошувався, і нічого ніде про нього не говорилося. Але цей гімн і міг би об'єднати для відбудови своєї незалежної квітучої держави весь український народ.

Мене, як автора зазначеного законопроекту, мабуть, будуть звинувачувати, що дещо порушена процедура внесення змін до Конституції. Я запевняю, що цю процедуру добре знаю. І якщо народні депутати, які читали цей проект гімну, підтримають мій законопроект і він набере необхідну кількість, то я думаю, що ця законна процедура буде виконуватися.

Тому вношу пропозицію не приймати текст гімну сходу, згарячу, а провести по трьох законопроектах рейтингове голосування. І тоді який проект гімну набере найбільшу кількість голосів, по тому дальше вести процедуру згідно з Конституцією. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу записатися на запитання. 3 хвилини на запитання, запишіться, будь ласка. Висвітіть на табло.

Народний депутат Майстришин, будь ласка.

11:11:20

МАЙСТРИШИН В.Я.

Прошу слово передати народному депутату Соломатіну.

11:11:35

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дуже дякую.

Юрій Соломатін.

Будь ласка, шановний доповідачу. У вас залишається 40 секунд. Прочитайте, будь ласка, те, що ви хотіли з Гімну, щоб виборці знали. Дякую.

ЛЕЩЕНКО В.О. Виконую ваше прохання. Справа в тому, що народ не чув України. Слова:

"Живи, Україно, незламна і сильна,

Єднай і згуртовуй оновлений люд,

Між рівними - рівна, між вільними - вільна

Прапращурів славних своїх не забудь”.

Приспів:

“Слава борцям за свободу та волю!

Слава Вітчизні навіки віків!

Живи, Україно, на радість народу

В ім'я нових звершень дочок та синів!"

Другий куплет:

"В обтяжливих ярмах плекала надію,

Завжди надихала на подвиг новий,

В дитячому серці вщепила ти віру

в освячений духом і правдою спів".

Третій куплет:

" Міцніше тримай в руках стяг перемоги,

Даруй щедрий вжинок нащадкам своїм,

Нехай живе вічно братерство і воля,

Щасливої долі ми зичимо всім".

Четвертий.

"Нехай сивочолий Дніпро нагадає

Про те, що є в світі куточок земний,

Де соняшний промінь зоріє і сяє,

Де дух непокори одвічно живий".

Я думаю, що ні у кого не виникла підозра в якійсь політичній спрямованості чи ідеологічній заангажованості цього тексту. А музика пропонується та, що була Гімну при радянській владі Антона Лебединця. Вона абсолютна нічим себе не заплямувала і не скомпрометувала. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Масенко, фракція комуністів, будь ласка.

11:13:34

МАСЕНКО О.М.

Володимир Олексійовичу, ну те, що ви прочитали, ви знаєте, навіть мені подобається слова цього Гімну...

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую.

МАСЕНКО О.М. І я подивився таки Мовчану сподобалось. Він навіть піддириговував вам, ви бачили. Це вже тоже говорить на користь того, що багатьом подобається. Але мабуть 300 голосів не найдеться більшості такої.

Як ви дивитесь на те, якби різні варіанти гімнів - і тексту, і пісні - пройшли все-таки апробацію в народі. Щоб народ почув і тоді соціологічне опитування чи референдум якийсь може при виборах Президента чи щось. А тоді вже провести голосування на основі волевиявлення народу.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую вам за запитання. Якраз у мене часу не хватило внести відповідні пропозиції. Але я все-таки сподіваюсь в зв'язку з тим, що слова сподобались, цей проект по рейтингу набере найбільше голосів, а потім будемо виконувати конституційну пропозицію... процедуру. Наберемо підписів 300 і далі там що положено за Конституцією. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

11:14:46

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область. Прошу передати слово Івану Бокому.

ГОЛОВА. Іван Сидорович Бокий.

11:15:00

БОКИЙ І.С.

Володимире Олексійовичу, ну у нас в залі принаймні 2 класики є української поезії. Я не думаю, що їхнє вухо ну з великою радістю слухало такий текст. Ну але я зараз про це не хочу сперечатися з вами. Я хочу задати запитання.

А чим вас не влаштовує перший рядок нинішнього національного Гімну "ще не вмерла Україна"? Чому ви думаєте, що він характерний тільки для часів Шевченка і зовсім не характерний для нинішніх днів України?

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую за запитання. Шановний Іване Сидоровичу, справа в тому, що це не мене не влаштовує. Сотні , десятки і сотні тисяч виборців звертаються і якраз у Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, і до Президента України, і до Голови Верховної Ради, і до мене як автора, що потрібен гімн, який не роз'єднує наші регіони і населення України, а об'єднує. Тому підготовлений був якраз Тушем, Михайлом Тушом текст нейтральний, який буде об'єднувати всіх українців. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Олексійович, дякую вам, сідайте. Репліка. Мовчан. Тільки без прізвищ, будь ласка.

11:16:30

МОВЧАН П.М. Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Я встав і диригував, бо я чув за цим Гімн Совєтского Союзу. Навіщо лукавити? Треба відразу пропонувати те, що повернув Путін. Це найкращий варіант. Нащо нам довго так іти до того, до чого прагнете, деякі люди прагнуть із тієї фракції. І тому я вважаю, що та пауза, яка триває 10 років, коли наші високі урядовці плямкають губами, мовчать і не хочуть проголошувати святі слова, за якими історія України, "живи, Україно!" ні в якому випадку не вписується в той контекст, бо ще ми живі і будемо жити, і слава України не поляже, як сказав Тарас Григорович.

ГОЛОВА. Асадчев з процедури, будь ласка.

11:17:29

АСАДЧЕВ В.М. Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, у мене знову до вас питання. Ви знаєте, повага до держави починається з поваги до її символів - прапору, гербу, гімну. Я би дуже не хотів, щоб ми сьогодні влаштували фарс навколо цього питання. І шановні комуністи, ви чудово розумієте, що це питання, не політизуючи, знаходиться в площині змін до Конституції. Якщо ви хотіли розглядати це питання в такому контексті, треба було вносити тоді законопроект про зміни в Конституцію, стаття 20, у відповідності до того Регламенту, який існує. Давайте не будемо ми глумуватися над нині діючими символами нашої Української незалежної держави. Тому що, якщо ми не будемо їх поважати, то як тоді будуть поважати нас. І я просив би, Володимире Михайловичу, щоб ви зняли зараз цей законопроект з розгляду, тому що він абсолютно не вписується в контекст і порушує діючу Конституцію. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. До виступу запрошується Левко Григорович Лук'яненко як автор також законопроекту.

11:19:02

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Шановний пане Голово, Українська республіканська партія, Левко Лук'яненко, фракція Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, фактично ми мусимо виконати Конституцію. Уже після Конституції, після 96-го року минуло, ви бачите, багато років, а до сьогоднішнього дня ми не маємо ухваленого Верховною Радою тексту гімну. Отже, ми зобов'язані це зробити, а не відтягувати, Бог його знає, у який далекий час. Цього вимагає від нас стаття 20 Конституції, і ми таким чином діє у цьому плані.

Тепер відносно самого... Я, звичайно, слухаючи пропозицію комуністів, я визнаю за ними право мати свою таку точку зору, але разом з тим ми розуміємо, що Україна знаходиться на грані двох світів, вона переходить від одного суспільства до іншого суспільства, і тому проблема гімну, власне, має значення те, що, куди ми дивимося: чи ми хочемо узаконити старе, чи ми можемо рухатися вперед?

Ясна річ, що при тому погляді на майбутній розвиток України, який ми собі уявляємо, очевидно, треба був би новий, треба був би той текст, який відповідає духу нашого народу.

Як почався, звідки виник гімн? В середині ХІХ століття, ви знаєте, це була весна народів. В тих імперіях, які тоді існували, - Російська імперія, Австро-угорська імперія і так далі.

Слов'янство почало оживати і підніматися, почала народжуватися українська інтелігенція, ця інтелігенція частково була зполонізована, частково зрусифікована, але вона якось почала повертатися до національних джерел і думати про національну долю.

На таких ось зібраннях, на таких вечірках Чубинський одного разу узяв і заспівав Гімн, вірш заспівав, який він написав. Цей вірш тому товариству, культурному, інтелігентному товариству цей вірш сподобався, і вони почали його розносити, власне, між люди. Люди відчули у цьому вірші, в цьому Гімні свою мрію, свою душу.

Чому Шевченко є безсмертний? Та тому, що люди у віршах Шевченка побачили самі себе. Шевченко талановито, геніально сказав те, що кожний сам собі уявляв тільки не вмів сказати так геніально.

Так само вірш Чубинського виявився тою талановитою літературною формою, в якій висловлені мрії народу, бажання, прагнення народу. І тому цей вірш пішов, пішов, пішов по Україні і таким чином дійшов до нашого часу, вже, по суті, 150 років.

Є початковий текст Гімну той, який ми знаємо, як перші чотири рядочки:

"Ще не вмерли України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вооіженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці".

І приспів.

"Душу й тіло ми положем за нашу свободу

Іі покажем, що ми, браття, козацького роду".

Далі цей вірш пробували вдосконалювати і в цілому він находив якесь вдосконалення літературне, але суть його залишалася. Був такий Іван Лаврівський. Він жив у 1822-1873 року. Він написав дещо трошки інший вірш, але перша строфа залишалася. У 1865 році на цей вірш Вербицький і написав музику, яка від того часу і поширюється по всій Україні. І з цим гімном усі борці за волю України йшли, його співали. І тоді, коли під базаром 359 вояків стали перед автоматами, то вони заспівали "Ще не вмерла Україна". І з цим гімном пов'язували люди боротьбу за незалежність. І тому, без сумніву, що його і слід затвердити. Ми нація, яка не дуже шанує традиції, але все-таки при ухваленні гімну я виходжу із того, що мусимо цей традиційний гімн затвердити як Державний гімн. Навіть уже засновок покладений у Конституцію, бо там сказано, що національний гімн має стати Державним гімном.

Ми можливо, не багато у світі націй, коли пісня народна, народний гімн, національний становиться Державним гімном. Переважно держави, коли утворювалися, то збиралися фахівці, поети і музиканти і писали Державний гімн. Ми маємо велику перевагу, що робимо Державним гімном народним національний гімн.

ГОЛОВА. Дякую. Так, будь ласка, запитання. Запишіться, якщо є бажаючі. На табло, будь ласка, висвітліть. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

11:25:05

СОЛОМАТІН Ю.П.

Прошу слово передати Мішурі Валерію Дмитровичу. Дякую.

ГОЛОВА. Валерій Мішура.

11:25:16

МІШУРА В.Д.

Валерій Мішура, фракція комуністів.

Шановний Левко Григорович, значить, з глибоким шануванням я ставлюся до вас, але я хочу підтвердити слова, які сказав Павло Мовчан: давайте не будемо лукавити і давайте будемо чесні по відношенню до українського народу. Ви прекрасно знаєте, що у свій час Кравчук обіцяв, що ми повинні провести референдум по символіці. Значить, я з повагою ставлюся до тієї символіки, яка зафіксована у Конституції, бо я законослухняний громадянин. Але певна частина нашої держави не сприймає цю символіку, і ви це дуже добре знаєте, не треба лукавити, бо вона не пройшла апробацію суспільну. Теж саме, скажемо, і з Гімном, який пропонується сьогодні. Чому б не створити, скажемо, якийсь інститут обговорення його в суспільстві? Нехай суспільство висловиться, давайте кілька текстів, давайте залучимо до цього видатних наших поетів, які сьогодні є, у нас є. І давайте тоді виберемо що-небудь, щоб ми були чесні одне перед одним і нікого не звинуватили не ми, скажемо, там ту сторону, не ті.

ЛУК'ЯНЕНКО Л. Г. Ви знаєте, ну перше, про лукавство. Я не бачу ніякого лукавство з мого боку чи з боку тих людей, от Павла Мовчана, із тих людей, які підтримують Гімн Чубинського на музику Вербицького. Я не бачу. Просто ми стоїмо на традиційних позиціях і хочемо, щоб той Гімн, який був національний, який співали всюди, щоб він став державним Гімном. Тут є пряма позиція.

Щодо комуністів, ну я визнаю за вами право ставити це питання і пропонувати інший текст, це ж ми в демократичній державі. Але я вважаю, що все-таки, ви розумієте, відтягувати... Ми вже 13, уже 12 років незалежна держава, уже у 1996 році Конституцію ухвалили, ну скільки ж можна тягнути? Я не проти, давайте тут оголосимо ще додаткову дискусію, але кінець кінцем наше голосування виявляє співвідношення політичних сил і чи того не достатньо.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре.

ЛУК'ЯНЕНКО Л. Г. Дивіться, слова східняка, музика західняка. Тепер сам другий куплет у моєму тексті, от дивіться, що він каже, це ж західняцький стиль:

"А завзяття, праця щира свого ще докаже

Ще ся волі України піснь гучна розляже", - це ж галицизм! Отже ж і у самому тексті є соборність. І я думаю, що якраз він цілком відповідає тим умовам, які сьогодні є.

Я вам що хочу сказати, друже Мішура? Україна в такому стані, що нам складати зовсім інший Гімн ще рано, ми ще тільки становимося незалежною державою, ми ще нею не стали і тому змінивши слова "ще не вмерла Україна" на "ще не вмерла України і слава, і воля”

Якраз той мінімум поправки історичної, які цілком достатньо, щоб ми цей національний гімн зробили Державним Гімном.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Ременюк. Говоріть, будь ласка.

11:28:39

РЕМЕНЮК О.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Сідайте, будь ласка.

ЛУК'ЯНЕНКО Л. Г. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається міністру культури і мистецтв України Богуцькому Юрію Петровичу. Будь ласка.

БОГУЦЬКИЙ Ю.П.

Вельмишановний пане головуючий! Вельмишановні народні депутати! Я хотів би перше, ніж розпочати свій виступ, сказати про те, що сьогодні 4 березня виповнюється 188 років з дня народження автора музики Державного Гімну України Михайла Михайловича Вербицького.

(О п л е с к и)

Питання щодо затвердження проекту закону України про Державний Гімн України є надзвичайно актуальним. Дозвольте освіжити у вашій пам'яті деякі факти історії цього законопроекту. Для його підготовки, відповідно до статті 20 Конституції України, урядом було утворено спеціальну державну комісію з підготовки та проведення конкурсу на кращий текст Державного Гімну України. До цієї комісії увійшли провідні діячі культури і мистецтв, культурологи, історики, літературознавці, громадські і політичні діячі, представники різних політичних сил.

До державної комісії надійшло 784 проекти, які пройшли фахову експертизу.

Державна комісія, розглянувши її результати, констатувала, що серед усіх представлених проектів тексту не виявлено таких, які б могли стати основою тексту Державного Гімну України. Разом з тим, до Державної комісії надійшло понад 500 пропозицій щодо затвердження історичного тексту Павла Платоновича Чубинського "Ще не вмерла Україна" з певними змінами у тексті. Його мелодією, як відомо, є музика Михайла Вербицького до вистави "Запорожці", яка написана в 1866 році і хор з якої і став в подальшому національним гімном України "Ще не вмерла Україна".

Нинішній законопроект було подано Міністерством культури і мистецтв і розглянуто і схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 року та підтримано Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою і внесено на ваш розгляд. Дане питання обговорювалось на тематичній нараді під головуванням Голови Верховної Ради України Володимира Михайловича Литвина, обговорювалось на засіданнях відповідних комітетів Верховної Ради, експерти брали участь у засіданнях фракцій. Пропонований законопроект є яскравим уособленням ідеї здобуття незалежності нашої країни і, на нашу думку, цілком відтворює зміст і форми самовираження нації з її героїчним минулим, яке вдало пов'язується через сучасність з майбутнім.

Хотів би зауважити, що як всякий музичний твір він має свою цілісність, і тому розглядати у відриві музику Вербицького від тексту поета Чубинського це є дещо некоректним. Навіть в Росії, коли йшла зміна гімну з "Боже, царя храни" на той радянський варіант, ну вже адаптований до сучасності, теж не брали окремо музику і окремо якийсь новий текст. Автори, які працювали над попереднім текстом, вони і доопрацювали. Тобто мова йде, окрім всього, не лише як про державний символ України - Гімн, а ще як про цілісний художній твір, і я просив би на це звертати увагу.

Окрім того, в громадсько-політичній практиці текст вже давно використовується в різних заходах політичних, громадських заходах, і тому Міністерство культури і мистецтв просить підтримати народних депутатів даний законопроект. Хотів би також ще зауважити таке, що на засіданнях комітетів, коли розглядався законопроект, то до 3 статті пропонувалася деяка зміна, а саме: слово "законодавством" замінити словом "законом". Тобто передбачається, що ще буде розроблений закон, який буде визначати покарання або ж стягнення за глум над державним гімном або ж використання гімну вже в громадсько-політичній і державній практиці України. У мене в цілому все. Дякую за увагу. Готуйте ваші запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Прошу записатися. Висвітліть, будь ласка. Таран. Наступний Костинюк.

11:34:13

ТАРАН В.В. Дякую за надане слово.

Шановний пане міністре, президентський проект - нормальний, скажімо так. Але

2 стаття цього проекту, вона дуже не чітко регламентує де і як можна цей гімн виконувати. Тобто є загальна дещо на противагу від того, що робить Левко Лук'яненко. Тобто чи не здається вам, що після того, якщо, скажімо, консолідуватися і прийняти президентський варіант або варіант Левка Лук'яненка, ну, скажімо, президентський, то треба ще розробити закон, який би регламентував би, ну скажімо, порядок виконання цього гімну, тобто дати доручення відповідним комітетам, бо у Президента там тільки сказано - під час загальнодержавних акцій. А якщо, скажімо, в якомусь селі, що не має загальнодержавного значення, виконується цей гімн, то виходить, що він там не може виконуватися за тим, що дав Президент. Тобто ще один треба закон, який би регламентував би саме порядок, процедуру гімну разом із тим, що ви говорили про покарання за глум над державним гімном і таке інше. Дякую.

БОГУЦЬКИЙ Ю.П. Це може бути і закон або інший нормативно-правовий акт, який би визначав застосування гімну, його використання в громадсько-політичній і державній практиці України. Як вирішать народні депутати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костинюк, будь ласка. Наступний Кравченко.

11:35:47

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу, відомо, що гімн "Ще не вмерла Україна" був, є і буде, в першу чергу, національним гімном, незалежно від того, чи він буде узаконений зараз, чи він буде узаконений пізніше.

Так от, національний гімн. Чому Президент української держави, його свита, урядовці не виконують жодного разу національний гімн української держави, і чи згідно цього законопроекту вони будуть зобов'язані виконувати при певних урочистих моментах? Дякую.

БОГУЦЬКИЙ Ю.П. Я звісно, вибачаюсь, але просив би більш літературні вживати слова з приводу свити і так далі.

Я тут якраз знаходжуся з точки зору доповіді законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович Кравченко, будь ласка.

11:36:49

КРАВЧЕНКО М.В.

Прошу передати слово Борису Іллічу Олійнику, народному депутату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Олійнику, будь ласка.

11:36:59

ОЛІЙНИК Б.І.

Юрій Петрович, я пам'ятаю, коли ми вносили зміни у гімн за тих радянський часів, то була створена ціла комісія, де я виконував роль зв'язкового між цими класиками і секретарем одним ЦК, який вимагав в "живи, Україно, радянська держава" зняти слово "держава". І ми, між іншим, в ті часи тоталітарні дали йому откоша, так що його десь через певний час звільнили з роботи.

Я думаю, що має резон Асадчев, можливо б, зараз не виносити це питання, а трошечки подумати, тому що стосовно "Ще не вмерла Україна", цієї пісні видатної, вона виконувала і виконує свою історичну роль, питань немає, але є розбіжності.

І ще треба подумати, тому що перший рядок "Ще не вмерла..." - це чи не п'ятий дубль із попередніх гімнів. Є якийсь тут все-таки...

Як ви дивитесь?

БОГУЦЬКИЙ Ю.П. Я думаю, Борис Ілліч, Верховна Рада, народні депутати визначаться разом з вами, як далі, яке рішення приймати.

Але я знову повторююся, що в громадсько-політичній практиці текст використовується навіть у радянські часи, мені розповідав Захарченко, керівник кубанського народного хору, що в репертуарі була ця пісня, і він, правда не оголошував що і як, а оголосили просто: виконується народна пісня "Ще не вмерла Україна". І філармонія затверджувала. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний Яворівський. Готуйтеся, будь ласка, час іде.

11:39:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний народе України! Безумовно, ті слова, які сьогодні пропонувалися в гімн "Ще не вмерла Україна", абсолютно правильні. І не в варіанті Президента, де України і слава, і воля, а саме в варіанті Левка Лук'яненка, який він пропонує в історичному варіанті "Ще не вмерла Україна". Тому що кожен день мінус тисяча громадян, більше навіть.

Кожен день з карти України зникає два села. Кожен день. А ми сьогодні думаємо: чи треба, чи не треба приймати гімн. Та, можливо, якби був цей гімн у Президента в голові, можливо, він не підписував ті угоди про передачу газотранспортного консорціуму.

А пану Лещенку я скажу таке на його проект, який він сьогодні вніс. Я, безумовно, його прочитав, і мені подобаються вірші. Якби ще на слова Вербицького вони підійшли, як передбачено це в Конституції у частині четвертій статті 20, і особливо там, де "слава борцям за свободу та волю, слава Вітчизні на віки віків", оце було б добре. Розумієте.

Але я нагадаю вам, шановні народні депутати, шановний народ України, що ще 3 вересня 1996 року, після того, як ми прийняли Конституцію, ми прийняли постанову, якою доручили оцьому уряду, тут їх уже правда багато змінилося, доручили уряду підготувати, провести конкурси, де передбачити текст на музику Вербицького. І що проведені конкурси? Що ми бачили це проведення по телебаченню, ми бачили підбивання підсумків, ми бачили прозорість підходів до цього комплексу? Нічого цього ми не побачили. Чого? Ми навіть нормальної дискусії про це не побачили. А якраз сьогодні актуально пам'ятати, якраз сьогодні треба починати з гімну і закінчувати гімном. Я пам'ятаю тільки один раз Володимир Михайлович Литвин почав тут, коли заспівав хор "Ще не вмерла Україна". І то ж нормально було, урочисто. А потім хтось, мабуть, накричав на нього, що він перестав це робити. Хто може кричати на Голову Верховної Ради, не знаю, тільки здогадуюсь.

Тому, шановні друзі, очевидно, що проект 1073, внесений народним депутатом України, не може бути прийнятий через те, що він входить у суперечність із Конституцією, він це чесно визнав, що каже, я розумію, що це можуть бути зміни до Конституції. Найбільше підходить варіант Левка Лук'яненка. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету Олуйко Віталій Миколайович, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Володимир Олександрович, ви після нього. Будь ласка.

11:43:53

ОЛУЙКО В.М.

Шановний головуючий, шановні народі депутати.

Від імені Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та Комітету з питань культури та духовності, які на своєму спільному засіданні підтримали проект Закону України, внесений Президентом, хотів би сказати наступне.

Перш за все Верховна Рада України повинна виконати свій конституційний обов'язок, своєрідний конституційний борг, який ми після прийняття Конституції не виконали.

Друге. Ми у стінах парламенту повинні розглядати лише конституційні закони. І з поваги до наших народних депутатів, але ми повинні лише розглядати конституційні закони.

І декілька історичних фактів. Державний Гімн було затверджено Верховною Радою України 15 січня 1992 року без слів лише з музикою Михайла Вербицького. 28 червня 1996 року Конституцією України статтею 20-ю міститься застереження: слова до гімну можуть бути затверджені лише конституційною більшістю депутатського корпусу. І ніяка офіційна незатвердженість не заважає словам Павла Чубинського "Ще не вмерла України ні слава, ні воля" репрезентувати нашу державу, як для своїх громадян, так і для решти світу. З цих слів розпочинається численні громадські зібрання, ці слова вчать школярі, і українські спортсмени співають сьогодні ці слова, поклавши руку на серце, аж ніяк не менш натхненно, а ніж французи свою Марсельєзу.

Сьогодні Президент звернувся до парламенту з пропозицією невідкладно розглянути Закон про державний Гімн. Профільним з цього питання є наш комітет. Комітет вважає, що символи держави, якщо це держава з великим минулим, встановлює сама історія. Дуже часто національний Гімн є витвором національної музики чи поезії, але саме з ним асоціюється у більшості громадян те, що називається національним характером і традицією. Натомість, у нас для декого й досі вважається припустимим зловтішатися, мовляв, Гімн незалежної України починається словами "ще не вмерла", а це значить може і сконати. Смію твердити, таке ставлення походить виключно від нашого невігластва. Замислимося, чому ніколи не дозволить собі так пожартувати поляк над своїм гімном "Є ще польська ........." чи хорват над своїм гімном "є ще хварська не пропала", бо вони знають свою історію. Адже ці гімни, як і наш, народилися в позаминулому столітті в часи буремної весни народів, народилися, як відповідь поневолених тоді націй над поневолювачами.

Чи є, скажімо, в польській поезії вірші глибші й потужніші за текст національного гімну, їх дуже багато і Міцкевича, і в словацьких, і в інших великих польських поетів.

Чи є в поляків музика, виразніша за мелодію "І ще Польська не знівела..."? Безумовно, що є. Згадаймо хоча би чудесні слова Шопена. Але нікому на думку не спаде пропонувати удосконалювати музику чи поезію їхнього національного гімну.

Нам, українцям, так само нема чого соромитися нашого Гімну. Справді, слова Чубинського не варто міряти тією ж мірою, що й .... вірші Шевченка, Франка чи Лесі Українки. Справді, музика Вербицького простіша за геніальні ........ Лисенка.

Комітет переконаний, можна і сьогодні написати прекрасні вірші під музику Вербицького. Дехто пробував це зробити, але хочемо того чи ні, в тому завжди був і буде певний присмак пародіювання, адже борці за волю України вмирали саме як під слова Чубинського. І 100-тисячний стадіон вслід за популярним естрадним співаком так само підхоплює сьогодні слова Чубинського і змусити їх співати щось інше майже неможливо. Бо слова нашого Гімну прості, дохідливі та піднесені. І така ж проста дохідлива і піднесена музика.

Згадаймо, що росіяни нещодавно відмовилися від прекрасної патріотичної пісні Глінки, яку однак надто складно було виконувати і повернулися до музики знайомого гімну Радянського Союзу. Але в них живий Михалков і він написав нові слова. І Михайло Вербицький, і Павло Чубинський були начеб-то постатями в історії нашої культури порівняно скромними. Але вдумаємося ще в таку обставину. В ....62 році наддністрянець Павло Чубинський...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Миколайович, скільки потрібно часу вам?

ОЛУЙКО В.М. Я завершую.

Вельмишановні колеги! Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні спільно з Комітетом культури та духовності прийняв рішення підтримати законопроект, внесений Президентом України. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань? Сідайте, будь ласка.

Яворівський Володимир Олександрович. Наступна Гінзбург.

11:48:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, часто запитуємо і один одного і самих себе: чому так кепсько в нашій Україні живемо? І, як це не гірко, а щоразу приходиш до того висновку, що інакше ми і жити не повинні. Тому що склалося так, що маємо владу фактичну окупаційну, влада, яка елементарно здає національні інтереси заради якоїсь своєї короткочасної вигоди, а найголовніше - що майже всі гілки влад, в тому числі і ми як гілка законодавча нам бракує політичної волі для того, щоб сказати: ось ідемо так і не інакше, - то вже б кудись були б прийшли.

Щодо нашої сьогоднішньої болючої теми, яку ми сьогодні обговорюємо. Мені доводилося бачити та, мабуть, і багатьом з вас доводилося бачити як ставляться до свого Гімну ті ж самі американці. ті самі американці дуже байдужі до багатьох якихось речей, але коли виконується Гімн, у декого виступають сльози на очах. Ми ж коли сьогодні, придивіться, коли виконується Гімн, більшість просто шелестять губами, хтось співає там "Союз нерушимый" ще на цю саму мелодію, а хтось взагалі не співає. Отака реальність.

Сьогодні ми обговорюємо практично два альтернативні тексти. Юрій Петрович, міністр, уже мабуть пішов, я йому якось пропонував, французи мають одну прекрасну премію у себе - за найгірший літературний твір, який написаний. Є премія за найкращий, а є премія за найгірший. Так от, шановні прихильники цього тексту, ніякої політики за цим немає, кажу вам просто як професійний письменник, як голова Спілки письменників. Я готовий саме за цей текст Гімну, який тут запропоновано, присудити премію за найгірше, що написано в Україні. Повірте мені просто-напросто як професіоналові! Через те, думаю, що, мабуть, і дискутувати нам немає про що.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гінзбург Ольга Петрівна, наступний - Беспалий.

11:51:56

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати! Шановна президія! Шановні мої виборці! Говорячи і виходячи на цю трибуну і говорячи про таке складне питання, воно дуже складне і про нього складніше говорити, чим навіть про державний бюджет країни, я свою думку хочу висловити. Чому розмова йде про гімн?

Насправді в Україні такий гімн як сьогодні є, він сприймається всіма неоднаково. Ну неоднаково, ну така є правда. І наші області, там, інші східні. Це з тієї причини, що він не прийнятий народом повністю, а з другою причини любов до нього державою не привита. Виховання в школі, проведення міроприємств якихось, коли звучить музика чи гімн, то всі до нього відносяться байдуже. Це не є формою поведінки сьогодні керівників держави, в тому числі виховують на цьому прикладі і молодь. Я хотіла про це говорити, тому що коли ми дивимося художні фільми або якісь інші телепрограми по телебаченню, це розбещення йде, де людина, яка буде відноситись не тільки до гімну так з неповагою, але і до своєї держави, до всього. Це є проблема нашої держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, будь ласка. Немає. Андрій Шкіль.

11:55:42

ШКІЛЬ А.В. Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я в першу чергу, звичайно, хотів би також два слова сказати перед головним виступом з приводу чого.

Звичайно, що в словах "Ще не вмерла..." є певний сумнів, ще не вмерла, якісь ці... Але не це для мене є першочерговим у гімні. Я пригадую, пам'ятаєте слова, що "згинуть наші воріженьки як роса на сонці". От в нинішній ситуації, ми розуміємо, що "воріженьки" як роса на сонці не згинуть. Це є дуже суттєво.

Але з іншого боку, ви знаєте, я хотів підтримати попередніх виступаючих, от даремно вкинули зараз, а, може, не даремно, бо були певні сили, які хотіли, власне, зараз вкинути на обговорення цю тему для того, щоб посіяти розбрат між опозицією, всередині опозиції.

Ви знаєте, з другого боку тут вже згадувався польський гімн, який починається також словами "Іще Польска не згінева, поки ми жиємо..............................................................."

В перекладі це означає дуже добрі слова, що в нас забрали, то ми силою... чужі забрали, то ми силою заберемо це у них. Тобто тут, в даній ситуації, "іще Польска не згінева..." звучить нормально і позитивно.

І знову про історичні аналогії. Ну, вже склалося. Є слова усталені, добрі. Я також хотів би їх критикувати. І також там є дуже багато аспектів, які хотілось би посилити.

Мені, звичайно, взагалі-то найбільше подобається англійський державний гімн, який починається словами "Пануй, Британія, над морями..." Вона вже давно не панує, це вже давно пішов в історію, зовсім інша держава панує над морями зараз, але про це співають британці.

Тобто у кожних націй різні традиції, і от, властиво, оцей гімн затверджує нашу національну традицію, яку, звичайно, треба міняти, але треба її міняти поступово. Разом зі зміною національної традиції буде змінюватися і національний, і державний гімн. Бо ми маємо зараз оцей неприємний дуалізм, як на мене, існує музика, а не існують слова. Звучить музика, і в нас запитують постійно, мене, в іноземних делегаціях, чому ваші спортсмені, урядовці, інші навіть не рухають вустами, коли звучить гімн? І це не з-за того, що є неповага до слів "ще не вмерла", а є неповага і до самої держави, і до державних символів, і до державного гімну в тому числі.

Я пам'ятаю, як на одному судовому засіданні Прокуратура, працівники міліції навіть не позволили собі піднятися під час виконання державного Гімну. Це говорить про те, що в цій державі дуже багато речей, треба проводити власне через парламент і нашим голосуванням.

Що я маю на увазі? Що коли зараз ми затвердимо національний Гімн в якості державного, ми внесемо певну національну злагоду. Хоча з іншого боку, напевно, це питання потребує ширшого обговорення, потребує ширшої підтримки і зваженості у прийнятті рішення, тому що, дійсно, Україна ще не вмерла, але дуже багато є загроз для того, щоб вона загинула. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте порадимося. Ми перебрали уже 10 хвилин Регламенту. Чи продовжимо ще на п'ять хвилин, чи закінчуємо? П'ять хвилин і закічуємо? Добре.

Слово надається Кириленку. Наступний Заєць. Будь ласка, п'ять хвилин треба, щоб обидва вклалися. Будь ласка.

11:59:22

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія. Шановні колеги, можливо, і не варто говорити по суті слів, які пропонуються авторами законопроектів детально. Бо для більшості із залу позиція для себе уже визначена.

Але, з іншого боку, мене особисто турбують три аспекти. Чому Президент України Леонід Кучма 10 років правління в Україні не міг подати текст гімну, а вирішив зробити це саме зараз, сьогодні, що, звичайно, не знімає необхідності прийняття тексту. Це, по-перше.

По-друге, чому коли країна приймає текст гімну, немає у залі ані Президента Кучми, ані Прем'єр-міністра Януковича, ані інших високих посадовців, які повинні перейматися цим питанням, і ми повинні чути їхню позицію з цього приводу.

І наступне. У мене виникає питання до вищої української влади. От прийнято заяву про єдиний економічний простір. Якщо все таке піде і надалі, то через роки чотири у нашій країні не буде своєї валюти, українська гривня буде скасована на користь російського рубля, наприклад. У нас не буде газотранспортної мережі, у нас буде своїх підприємств. Все це буде у північних сусідів, може ще де в когось.

У цих мовах чи ефективно взагалі серйозно дебатувати гімн, коли здаються заводи, економіка, газотранспортні магістралі і таке інше. Я буду голосувати за законопроект Лук'яненка, але у мене це не знімає питання до Президента України і вищих українських посадовців, чи щиро вони подають текст, чи вони хотіли б, щоб лівий і правий фланг опозиції між собою дискутували і дискутували, як має лунати от перший куплет, другий і третій, чи має бути слово "живи Україна", чи має бути - "ще не вмерла Україна".

Я думаю, що от такі моменти і такі мотиви присутні у діях і Президента, який сьогодні розглядає, і в діях тих, хто вніс сьогодні це питання до порядку денного. Загалом же, повертаючись до змісту питання, я хотів би сказати, що проект, внесений Президентом Кучмою, має абсолютно декларативні і урізані положення. В них не сказано, коли, де і за яких обставин і хто повинен виконувати текст Державного Гімну України, на відміну від того, як це зроблено у Левка Григоровича у законопроекті. Там чітко сказано, що всі виконують гімн і під час відкриття пам'ятників, урочистих заходів у закладах освіти та спортивних заходах, що передбачається вивчення тексту Державного Гімну у всіх без винятку навчальних закладах. Вказано, що існує відповідальність не лише за якійсь умовний глум над текстом, як це у Президента, а за невиконання норм цього закону. Всі ці позитивні моменти є присутні у Левка Григоровича.

Тому особисто я вважаю, що мені немає потреби дискутувати із текстом, який запропонований комуністами, це їхнє право, і музику пропонувати свою - це також їхнє право. Я буду голосувати за проект Лук'яненка. Але я хочу сказати, що при опозиції Лук'яненка-Кучма, то проект Кучми спрямований на формальне затвердження короткого тексту без його реального впровадження у життя, бо Президентові цей гімн, на мою думку, не є дорогим. І ми це теж будемо завжди пам'ятати при голосуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка, закінчуйте.

КИРИЛЕНКО В.А. Дякую. Я вже закінчив. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван заєць. Будь ласка.

12:02:43

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, вже давно настала пора виконати свій обов'язок і прийняти Закон про Державний Гімн України. Склалася, вибачте, абсолютно дика ситуація: вже сьомий рік Державний Гімн України існує лише у музиці, слова остаточно не затвердженні. При виконанні Державного Гімну громадяни вимушені лише пасивно слухати музику. Для українців, солов'їв пісні, іншого покарання не можна придумати. Тому зволікання з прийняттям Закону про Державний Гімн України - це продовжувати знущання над своїм народом і дивувати весь демократичний світ

Що стосується вибору музики та слів, то наші можливості цілком обмежені 20-ю статтею Конституції України. Ця стаття чітко вказує, що Державний Гімн України втілюється в музиці Михайла Вербицького і в словах Павла Чубинського з поезії "Ще не вмерла Україна".

У 20-їй статті Конституції записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику Вербицького. Україна знає лише один національний Гімн на музику Вербицького - це Гімн, який втілюється в музиці Вербицького і в словах з поезії Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна".

Я переглянув десяток словників, щоб вияснити суть поняття "гімн" , і в усіх цих словниках слово "гімн" трактується, як велична пісня.

Де ви, шановні народні депутати, бачили пісню без слів? Отже, в національному Гімні на музику Вербицького є цілком реальні слова - це поезія Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна". Наше завдання полягає лише в тому, щоб вибрати необхідні слова з поетичного твору Чубинського "Ще не вмерла Україна", от і все.

Саме таке розуміння 20-ї статті Конституції України демонструють у своїх пропозиціях Президент України і народний депутат Левко Лукьяненко затвердити законом можна лише слова з поезії "Ще не вмерла Україна".

У законопроекті Президента України пропонується затвердити Гімн із словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського. А Левко Лукьяненко пропонує до цього додати ще другий і третій куплет. Я думаю, що краще було б обмежитися першим куплетом та приспівом, що робить Гімн лаконічним і цільним символом національної єдності.

Що стосується законопроекту народного депутата України Лещенка, то його пропозиція затвердити Державний Гімн, як музику авторського колективу Антона Лебединця і слова Михайла Туша прямо суперечить статті 20 Конституції України і в цій частині не можу прийматися до нашої уваги.

За Державний Гімн України, як музику Михайла Вербицького і слова Чубинського голосує сама історія. Ця пісня піднялася до висот Гімну з гущі самого народу, а не з якихось партійних уподобань. Нагадаю вам, що цю пісню українці співають, стоячи вже майже 150 років. По суті, в усіх державний утвореннях українців 20-го століття ця пісня співалася, як Державний Гімн, а в Карпатській Україні, державі, яка постала на Закарпатті в кінці 30-х років минулого століття, ця пісня була затверджена в статусі Державного Гімну конституційним законом схваленим парламентом. А все це означає, що пісня "Ще не вмерла Україна" , яка створена не під заказ, а вийшла з гущі народу, яка пробилася до нас через століття років і відшліфована самою історією як найкращі підходи для Державного Гімну і це розуміють всі. Не скидаємо з рахунку і те, що цю пісня вже співається як Державний Гімн по всій Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О. Отже шановні народні депутати, можна говорити дуже багато, але сторічно обумовлено так і Конституцією записано так, що нам доведеться і треба так зробити - прийняти гімн на музику Вербицького і слова Чубинського. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розгляд цього питання закінчено. Час вичерпано. Зараз оголошується перерва на 30 хвилин. Потім продовжимо.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу.

Оголошується до розгляду проект Закону про упорядкування надання пільг з квартирної плати, за комунальні послуги та паливо. Профільний комітет пропонує розглянути цей законопроект протягом 25 хвилин. Для доповіді пропонується 5 хвилин. Немає заперечень?

Будь ласка, заступник Державного секретаря Міністерства економіки та європейської інтеграції Романюк Сергій Андрійович до трибуни запрошується.

РОМАНЮК С.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Цей законопроект розроблено з метою запровадження єдиних принципів надання пільг з квартирної плати і плати за комунальні послуги та паливо. Він передбачає три ключових положення.

Перше - це нормування споживання послуг, на які надаються пільги.

Друге - це законодавче закріплення повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо визначення норм споживання послуг, на які надаються пільги.

І, нарешті, це персоніфікація осіб, на яких крім пільговика розповсюджуються пільги.

На сьогоднішній день пільги з квартплати та комунальних послуг визначаються в 25 законодавчих актах, ними користуються 11.3 мільйони пільговиків та члени їх сімей. Проте лише в 11 з них право на пільги встановлено в межах діючих норм, в решті 14 законах, цього нормування не передбачено, це стосується 620 тисяч чоловік або 5 відсотків загальної чисельності тих, хто має такі пільги.

Запропонованим законопроектом усі пільгові категорії населення, у тому числі працюючі, пільги для яких визначені за професійною ознакою, ставляться в рівні умови. Пропонується при обчисленні пільг закріпити норму загальної площі житла для розрахунків квартирної плати 21 квадратний метр на кожну особу та додатково 10 з половиною квадратних метрів на сім'ю пільговика. Ця ж площа є основною для обчислення пільг по оплаті за опалення житла. Законопроектом пропонується визначення норм споживання при наданні пільг по газу і електроенергії покласти на уряд, тобто законодавчо закріпити діючу з 1996 року практику, а по водопостачанню, водовідведенню, використанню тепла, підігріву воду, придбанню палива - на місцеві органи відповідно до діючого законодавство. Передбачено, що пільги надаватимуться лише на одну квартиру за місцем проживання пільговика.

З метою більш чіткого законодавчого визначення кола осіб, які проживають з пільговиком і користуються пільгами разом з ним, проектом передбачається визначення поняття сім'ї пільговика. Фактично це визначення співпадає з тим, що наводиться у статті 60 Закону "Про Державний бюджет України на 2003 рік".

В цілому законопроект спрямований на встановлення більшої адресності пільг та впровадження принципу соціальної справедливості. Він дасть також можливість зменшити обсяги пільг, що повинні надаватись з держбюджету, розрахунково на 60 мільйонів гривень щорічно.

При розгляді даного законопроекту в комітетах Верховної Ради висловлювались зауваження, які стосувались, по-перше, того, що законопроект обмежує пільги певних категорій громадян. Я вже називав вам цифру кількості пільгових категорій громадян, пільги для яких нормуються, це 95 відсотків усіх пільговиків. Справедливо поставити решту 5 відсотків пільгових категорій населення у ті ж самі умови, в яких знаходиться переважна більшість.

І друге зауваження стосувалось того, що звужується коло осіб, що належать до сім'ї пільговика. Звуження стосується, перш за все, дітей. Віднесення їх до членів сім'ї пільговика обмежується віком 18 років, тобто це неповнолітні діти. Це зауваження було висловлено з боку Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. І я хочу відмітити, що свого часу законопроект, Закон про статус, соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, внесені відповідні зміни, і у пункті одинадцять статті 20 цього закону наведено склад сім'ї пільговика, до якого належить дружина, чоловік і неповнолітні діти до вісімнадцяти років. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, для запитань. якщо є потреба, прошу записатись. П'ять хвилин. Прошу на табло висвітлити. Іван Мигович, фракція комуністів, будь ласка.

12:41:26

МИГОВИЧ І.І.

Прошу Надати слово Александровській Аллі Олександрівні.

ГОЛОВА. Народний депутат Александровська, будь ласка.

12:41:31

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Депутат Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Сергей Андреевич, вы в своем выступлении, в своем докладе сказали, что этот закон является социально справедливым. Как же можно считать этот закон социально справедливым, когда он ущемляет права самых незащищенных слоев населения? Я, кстати, имею в виду сегодня одиноких пенсионеров, одиноких инвалидов, одиноких участников Великой Отечественной войны и так далее, одиноких людей, которые сегодня живут в своих полуразрушенных частных домах, построенных еще за царя Панька, или же в квартирах, которые сегодня тоже разрушаются, потому что не могут содержать их, те квартиры, которые им дали за труд советская власть, сегодня они имеют в этих квартирах излишки жилой площади.

Вашим законом вы ставите их перед необходимостью стать бомжами - отказаться от этих квартир. Продать эти полуразрушенные дома и квартиры невозможно. Другое жилье им никто не даст. Почему вы не учитываете интересы этих людей?

РОМАНЮК С.А. Спасибо за вопрос.

Дело в том, что данный законопроект не касается одиноких пенсионеров, а речь идет, прежде всего, о тех категориях населения, которые имеют льготы по профессиональным признакам. И я назвал вам цифру этих людей - это 620 тыс. всего человек на всю Украину. Это - пять процентов от всех тех, кто сегодня получает нормированные льготы. Поэтому той категории населения, о которой вы говорите, этот законопроект не касается. Спасибо.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, група "Європейський вибір".

12:43:14

МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемый Сергей Андреевич, я хочу вам задать два вопроса.

Вопрос первый, вот, исходя из тех нормативов, которые предлагаются в этом законе, как вы вообще планируете регулировать взаимоотношения между регионами, различными регионами Украины при установлении тех или иных норм и льгот уровнями... местными органами власти. Это первый вопрос.

И второй вопрос, я хочу все-таки продолжить тот вопрос, который задала моя коллеги, закон касается этой части. Я вам приведу конкретный пример: живут два участника Великой Отечественной войны, они сегодня плачут по льготе за квартиру. Один из них, к сожалению, уходит из жизни, как это бывает, особенно в последнее время это у них интенсивно происходит. 21 квадратный метр плюс 10 квадратных метров то, что положено ему, а остальные избытки площади, как быть этому человеку? Ему что, менять эту квартиру, продавать ее? Может быть, для такой категории стоило бы рассмотреть варианты, когда они остаются по жизни вдвоем, один из них уходит из жизни, для того, чтобы другой мог оплачивать эту половину по льготной цене? Спасибо.

РОМАНЮК С.А. Спасибо.

Я хотел бы обратить ваше внимание на статью 8 данного законопроекта, где определяется та категория людей, которых этот законопроект не касается - это первое.

Второе, что касается размера, вернее, нормирования услуг, на которые распространяются льготы, они будут дифференцированы по регионам в связи с тем, что затраты, и, соответственно, тарифы на жилищно-коммунальные услуги, у нас по регионам разнятся. Это связано с определенными природными экономическими и другими условиями. Спасибо.

ГОЛОВА. Олександр Задорожній, група "Народовладдя".

12:44:59

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую, шановний Володимир Михайлович.

Шановний Сергій Андрійович, питання просте. Президент визначив цей закон як невідкладний на прохання уряду. Але питання залишається, і воно залишається при підписанні і направленні цього законопроекту.

Скажіть, будь ласка, загальній об'єм пільг, який в разі прийняття, ухвалення цього закону, він буде збільшуватися, він залишиться таким, чи він зменшиться? Дякую.

РОМАНЮК С.А. Дякую.

Ну, по-перше, я хочу сказати, що той обсяг пільг, який образований по даних категоріях послуг, який сьогодні, на жаль, не забезпечується бюджетом, складає щорічно 2,4 мільярди гривень.

Пільги, які стосуються даної категорії людей.

Ми їх при упорядкуванні зменшуємо на 60 мільйонів гривень. Це 2,5 відсотка від загального обсягу пільг, які сьогодні надаються за житлово-комунальні послуги і паливо.

ГОЛОВА. Народний депутат Вернигора. Будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

12:46:09

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний доповідачу, ви принагідно оголосили, що 650 тисяч чоловік зменшать там або їх лишають пільг. Ви знаєте, що у нас 42 мільйони людей в Україні живуть за межею гідності, тобто мають дохід менше мінімальний, не буду говорити. А ви пропонуєте ще їм зменшити, хоча б 12 мільйонів тільки користують пільгами.

Так як це кореспондується із 22 статтею Конституції? Бо там написано навіть одній людині не можна зменшувати рівень життя або лишати якихось пільг. Дайте, будь ласка, відповідь.

РОМАНЮК С.А. Дякую. Я ще раз хочу звернути увагу на те, що переважна більшість тих людей, яких стосується це нормування, воно стосується тих пільг, які надаються за професійною ознакою. Я хочу перерахувати вам ці закони, за якими даються ці пільги. Це закон про статус суддів, про міліцію, про Прокуратуру, про культуру, про законодавство, про охорону здоров'я, про пожежну безпеку, про державну підтримку засобів масової інформації, про захист рослин, про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю і таке інше. Тобто мова йде, перш за все, про те, щоб унормувати пільги, які сьогодні надані громадянам за професійною ознакою.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Від комітету. Тут передбачено виступ Бондарчука Олександра Васильовича, голови підкомітету. Будь ласка, Олександре Васильовичу.

12:48:14

БОНДАРЧУК О.В.

Уважаемый Председатель, народные депутаты! Комитет по вопросам социальной политики и труда рассмотрел внесенный Кабинетом Министров законопроект про упорядкування пільг з квартирної плати і пільг за комунальні послуги та паливо. Рассмотрел этот вопрос 5 февраля 2003 года и соответствующим решением комитета Верховной Раде рекомендуется отклонить этот законопроект.

Основанием для такого решения являются следующие факты.

Во-первых. Внесенный законопроект противоречит статье 22-й Конституции Украины, где говорится о том, что существующие права и льготы не могут ограничиваться новыми законами

В-третьих. Внесенный законопроект противоречит статье 64-й Жилищного кодекса Украины, который тоже определяет льготный состав семьи. Противоречит также Закону України про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

І последнее. Внесенный законопроект предусматривает только судебный порядок разрешения споров, в части предоставления льготы на квартирную плату и коммунальные услуги.

Другими словами, внесенный законопроект фактически надо было бы называть не Законом про упорядкування пільг, а Законом про скасування пільг очень значительной части граждан Украины. Я не согласен с докладчиком от Кабинета Министров, который может быть неосознанно, но он не назвал очень существенную категорию граждан-льготчиков, которые сегодня получают соответствующие льготы, это военнослужащие. На сегодняшний день решением Конституционного Суда для этой категории граждан четко определено, что в льготный состав семьи включается не только несовершеннолетние дети, а дети, их семьи, которые проживают вместе с льготчиком. Тоже самое касается состава семьи работников милиции и личного состава пожарной охраны.

На этом основании комитет считает, что этот закон должен быть отклонен, его содержание не соответствует названию. Ни о каком упорядочении льгот в этом законопроекте речи, вообще-то, не идет. Эти все вопросы относятся к Кабинету Министров и органам местного самоупраления, которые на свое усмотрение будуть решать вопросы предоставлять или не предоставлять льготы. Норма на льготу, на предоставление льгот вводится только для жилья точно в законопроекте - это 21 квадратный метр на каждую особу и 10,5 квадратных метра на семью. Но еще надо было бы регулировать льготы также на телефон, на транспортное обслуживание. В этом законопроекте ничего об этом не говорится. Поэтому решение Комитета по вопросам социальной политики и труда - отклонить предложенный законопроект. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Якщо є запитання, прошу, запишіться, будь ласка. На табло висвітіть.

Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців.

12:52:36

НОЩЕНКО М.П.

Шановний доповідачу! Я не задоволений вашою доповіддю, тому що, крім критики, жодного конструктиву. А як бути зараз? Можливо, при доопрацюванні цього законопроекту нам би і вдалося вирішити це питання - 21 і 10,5, вирішити питання про склад сім'ї, який сьогодні тлумачиться по-різному. І є ще ж ситуації життя. Наприклад, сім'я сьогодні не має права вибору між пільгою і соціальною допомогою, сім'я не має права вибору між формою надання пільги. Ви знаєте, що оселя опалюється електропобутовими приладами, то пільга не нараховується. Чи розглядалися ці питання на комітеті не з точки зору завалити законопроект, а з точки зору допомогти людям, які сьогодні так гостро потребують підтримки держави через існуючі пільги і субсидії? Дякую.

БОНДАРЧУК О.В. Спасибо за вопрос.

Дело в том, что данный законопроект направлен только на сокращение прав граждан Украины. Ни одного предложения нет в пользу, скажем, этих граждан. Все направлено только против их интересов. Поэтому от этого законопроекта можно оставить только одно название "Про упорядкування надання пільг". Больше в этом законопроекте нет ни одного конструктива, который можно было бы включить в действующее законодательство и решить какую-то проблему. Поэтому нужно разрабатывать новый законопроект и наш комитет готов сделать такой законопроект и он будет внесен.

ГОЛОВА. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.

12:54:19

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Соціалістична партія, Луценко.

Шановний Олександр Васильовичу, підтвердить, будь ласка, мою здогадку про те, що в будь-якому разі цей закон буде скасований Конституційним Судом в разі навіть його прийняття тут як такий , що порушує права громадян, що заборонено 24-ою статтею Конституції.

БОНДАРЧУК О.В. Действительно, 22 статьей Конституции запрещено вносить... принимать законы, которые бы ограничивали существующие объемы льгот, прав граждан Украины, поэтому он все-равно будет отменен и я думаю, что до этого дело не дойдет. Народные депутаты понимают, что он противоречит действующей Конституции и не будет проголосован Верховной Радой.

ГОЛОВА. Народний депутат Одайник, фракція "Наша Україна".

12:55:11

ОДАЙНИК М.М.

Микола Одайник, "Наша Україна", "Солідарність".

Я з вами погоджуюся, що цей законопроект направлений проти нашого знедоленого народу. Але скажіть, будь ласка, як ви вважаєте, чому Президент вважає, що цей законопроект потрібно розглянути в першу чергу? Дякую.

БОНДАРЧУК О.В. Наш Президент, мое личное такое мнение конечно, он не самостоятельный Президент, это вообщем-то марионетка в руках крупных финансовых мировых структур, которые сегодня пишут нам все реформы, - Международный валютный фонд, прежде всего, Мировой банк. И вот сейчас стоит задача у нашего президента выполнить требование этих организаций, перевести на рыночные условия всю нашу хозяйственную деятельность, в том числе и оплату жилищно-коммунальных услуг без всяких гарантий со стороны государства.

Вот почему Президент настаивает на этом законе. Он хочет довести нашу армию, нашу милицию до такого состояния, что они действительно вынуждены будут продаваться для того, чтобы зарабатывать себе на хлеб где-то за территорией Украины, участвуя во всяких авантюрах американских, в том числе в Ираке как сейчас предлагается нашему батальону химической защиты туда выезжать, чтобы заработать тысячу баксов.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу... вимушений внести уточнення. Це проект закону, який внесений був Кабінетом Міністрів і Президент до цього не має жодного відношення. Кабінет Міністрів написав: "Просимо розглянути поданий проект закону на черговій сесії Верховної Ради". Ніде не йдеться про першочерговий розгляд його, давайте будемо політкоректними. Будь ласка, Ольга Гінзбург.

12:57:15

ГІНЗБУРГ О.П. Гинзбург, 161 округ, фракция коммунистов.

Александр Васильевич, я вот часто себе думаю и до меня доходит даже, доходит, я себе так думаю. Столько же денег травится на субсидии, на помощь государства на покрытие расходов по электроэнергетике, по газу, по углю, это все равно платится, только с другого кармана. Почему нельзя просто дать людям нормальную зарплату и пенсию, чтобы они сами покрывали эти расходы. Вот как вы думаете, правильно я думаю или куда-то меня несет? Спасибо.

БОНДАРЕНКО О.В. Ну в принципе в советское время зарплат и пенсий хватало для того, чтобы платить за квартирную плату и за коммунальные услуги без какой-то адресной такой помощи, просто тарифы у нас были очень низкие.

На сегодняшний день после того, как мы перевели работу нашей экономики в рыночные условия, интересы новых собственников, понятно какие - получить максимальную прибыль, в том числе и за счет повышения тарифов. В этой ситуации, я считаю, что нужно сохранять льготы государственные для определенных категорий граждан, потому как, если выплачивать только, скажем, чуть-чуть выше заработную плату, в которую вошла вот эта вот разница - дотация на квартирную плату, люди будут тратить эти деньги на продукты питания прежде всего. Этого все равно не хватит для нормальной жизни, будет образовываться долг по квартирной плате. Поэтому выход из этой ситуации не в том, значит, откуда платить эти вещи, надо сделать так, чтобы базовые отрасли промышленности были национализированы, чтобы они управлялись государством в интересах большинства. Но вы понимаете, что эти вопросы решает социалистическое государство, а не то, которое мы сегодня, к сожалению, имеем. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, Олександр Васильович, дякую, час вичерпано. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. 10 хвилин на обговорення. Будь ласка, висвітіть на табло, хто записався. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Борису Беспалому.

12:59:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний багатостраждальний народе України! Під виглядом цього законопроекту, який абсолютно правильно назвав виступаючий від комітету пан Бондарчук, що можна іншу назву дати. Я для себе іншу назву написав, я написав так: про обхід рішень Конституції України і дії Конституції і Конституційного Суду. Я для себе так назвав цей законопроект і так пропоную його і називати далі.

Я хочу нагадати, що цей закон порушує, насамперед, статтю 48 Конституції. Нагадаю, можливо, в державі забули, що це таке: "Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло". Якщо ми це виконаємо, вимогу цієї статті Конституції, можна всі пільги, те, про що говорять, що то є пільги, а насправді це тільки доплата до того, щоб став достатнім рівень, тоді можна відміняти. І в 47 статті теж написано, що громадяни, які потребують соціального захисту, житло надається як і органами місцевого самоврядування.

Тепер щодо конкретно того, що тут записано і передбачено, - передача Кабінету Міністрів повноважень і встановлення норм споживання природного газу, електричної енергії, на які поширюватимуться пільги з їх оплати, воно призведе тільки до скорочення того обсягу, який сьогодні снує, яким вже користуються люди і що закладено в бюджет. Передавати повноваження місцевим органам влади щодо встановлення цих норм - водовідведення - ну, буде так, як в Одесі - 350 л на чоловіка встановлено норм на добу літрів води. Це те, що ми оплачуємо. Можна це робити чи не можна? Мабуть, не можна.

І на кінець щодо того, кого буде стосуватися. Армія вже небоєздатна - ще знищать армію. Хто ж розробляв цей законопроект? І, шановний Володимире Михайловичу, ви зробили зауваження, а перед цим виступив шановний представник Президента Олександр Задорожній, який сказав, що Президент визначив цей законопроект як невідкладний. То хто є тут сьогодні представником - ви чи Задорожній? Давайте розберіться між собою, будь ласка, хто з вас є представником Президента. І я звертаюсь до Голови Верховної Ради...

ГОЛОВА. Я прошу не давати мені вказівок! От і все. Виступайте давайте.

КАРМАЗІН Ю.А. Спасибі.

Але я прошу не коментувати мій виступ, ви на це не маєте права, хоч і Голова Верховної Ради! Оце маєте запам'ятати. Коментувати виступ народного депутата не можна!

Так от, хто розробляв ці проекти? Ось у мене є папірець, він з грифом "Таємно", я буду просити Службу безпеки перевірити його. Направлений він підрозділом Української соціал-демократичної молоді, яка набирає людей якраз в підрозділи соціального захисту, захисту прав споживачів, земельних ресурсів, екології і охорони праці, ветеринарної медицини, а також регіональні відділення Фонду держмайна.

ГОЛОВА. Дякую, час вичерпано.

КАРМАЗІН Ю.А. Ось хто готує такі речі і хто є ідеологами цього. Тому я прошу, шановні народні депутати, не тільки не підтримувати це, а дописати, що це є злодійство перед народом. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу вивчити Регламент, а потім будете говорити. Будь ласка, Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

Мене цікавить документ, а не Задорожній.

Я ще раз кажу, немає листа з цього приводу.

Я прошу вас, сідайте,

Ольга Гінзбург, підготуватися Андрію Шкілю.

13:03:25

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати, шановний Головуючий, шановні виборці!

Я дуже коротко, не буду час втрачати. Для мене така проблема є, розглядаючи цей закон. Я хотіла, для себе задала питання, для чого це робиться, цей закон для чого приймається? Для того, щоб вирішити проблеми держави і проблеми наших виборців.

Чи вирішується цим законом проблеми держави? Ну, може, частково, якщо говорити "Кабінет Міністрів це держава".

Але ця проблема перекладається на плечі місцевої влади, місцевих органів влади, які теж не мають коштів забезпечити фінансування цих субсидій і пільг всіх. Це проблема, і не зрозуміло, для чого це держава так робить, щоб сказати, я сьогодні віддав все, а на місті ви вирішуйте. Ну, терплять, то хай терплять місцеві керівники.

Чи вирішується ця проблема сьогодні для наших виборців чи для громадян України? Я для себе шукаю відповідь. Ну, звісно, не вирішується. Ми сьогодні говоримо не про те, що в нас недостатньо законів чи ці закони не такі, як потрібно. Проблема в тому, що не вирішуються ті закони, не виконуються, які в нас єсть.

Я сьогодні приїхала зі свого виборчого округу, я не знаю, ви, мабуть, мене всі підтримаєте, бо ви були теж там і бачили, що це... Ну, на кожному прийомі по 100 чоловік. Ну, я вам говорю, особисто по всіх, питаннях субсидій, невідшкодування скрапленого газу, твердого палива, невидача справок. Якщо в тебе борг, не видають справку.

Я знову задаю питання, ну, кому вигідно не видати справку сьогодні в ЖЕКи для того, щоб людина оформила собі на наступний місяць собі цю субсидію? Накопичують, накопичують. Єсть усна вказівка чи письмова там з Кабінету Міністрів.

Знову зняли пільги, прийнявши державний бюджет, зняли пільги з дітей-інвалідів. Якщо тобі до 16-ти років, ти інвалід, ти користуєшся пільгами, якщо тобі вже 16,5, то ти не користуєшся пільгою.

І знову, я, коли беру ці закони для себе, розуміючи, що потрібно щось приймати в цій державі, я дивлюся і думаю, даже те, що ми маємо, ми не можемо до ладу зробити на місті. Ну, не можемо.

От взяла знову, я пропоную це, як було, ми враховували, зовсім недавно я давала пропозиції до Міністерства соціальної політики, коли сукупний доход з багатодітних сімей враховували в загальний доход. Помилка була, це у методичних рекомендаціях була помилка. Знову так по інвалідах.

Що я хочу сказати. Я пропоную. Я не від себе говорю, я говорю так, як я часто дуже спілкуюся з людьми. Що вона сьогодні хочуть від нас, від держави, почути від депутатів, які тут... Вони: ви багато там дуже говорите. Що вони від нас хочуть почути? Що ми хоч один раз приймемо якесь нормальне рішення, яке завтра відкликнеться на долі кожного громадянина. Хоч одне.

Сьогодні цей закон не являється таким рішенням. Це знову якась гра почалася. Я пропоную не підтримувати цей закон, а прийняти таке нормальне рішення, яке б дало людям нормальну пенсію, нормальну зарплату. Вони будуть платити все.

Учора виступав один з більшості депутат по телебаченню і сказав: "Да, у нас покращання, легка промисловість і харчова промисловість працює, бо у магазинах все є. Ви подивіться, скільки ковбас, ви подивіться, скільки м'яса, а масла. Ви подивіться. А в радянські часи стояли в черзі." Я говорю, немає за що купляти, немає за що. Не було б і сьогодні. Але в людей немає за що купляти. Ліверну ковбасу їдять, і це ще свято. Ось так на моєму окрузі живуть люди. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую. Андрій Шкіль, будь ласка.

13:06:53

ШКІЛЬ А.В.

Я хотів би у першу чергу перейняти ініціативу та про перейменування цього закону. Тут написано, що цим законом врегульовується порядок надання встановлення законом пільг з квартирної плати та комунальних послуг та паливо. Цим законом врегульовується відбирання цих пільг. Не більше і не менше. Це чітко треба було написати в цьому законі.

І звичайна річ, що в країні, де люди б'ються за підвищення прожиткового мінімуму за те, щоб вижити. Ми не маємо права зараз говорити про ліквідацію усунення чи перегляд пільг. Ось і все. Порядок урегулювання, якщо він носить цей порядок фіскальний характер, заборону, то в принципі тут ми не маємо права говорити про регуляцію, а мусимо сказати про ліквідацію пільг як явище.

Тому я закликаю, цей закон дуже легко запам'ятати. Він 2414 і не голосувати, я би сказав так, відхилити, щоб більше він не попадав і не потрапляв нам до рук. Те, що він порушує Конституцію, те, що він порушує інші закони України. Це один бік медалі. Але інший бік медалі, що в той час, у час ескалації соціальної напруги, у час ескалації незадоволення і неможливості забезпечити елементарним рівнем проживання населення, ми не маємо права переглядати пільги. Більше того, треба глибше вивчити проблеми, подивитися, чому зараз є такі величезні черги для отримання субсидій, скільки робиться людей для того, щоб вони не змогли їх отримати. Згадайте сільські райони. Зараз зима, засипало снігом, людина не має можливості від одного населеного пункту доїхати до іншого, щоб підтвердити, що вона до цього часу не збагатилася, що вона до цього часу є бідною, незаможною і нещасною. А ми тут їй ще ставимо додаткові голки.

Тому я знаю, дійсно, і погоджуюся: всі ми знаємо, звідки віє цей вітер. І якщо не було листа Президента, то було слово його представника, який сказав, що Президент вважає цей законопроект першочерговим, бо ми пам'ятаємо, хто відхиляв, хто накладав вето на Закон про підвищення пенсій. Верховна Рада підвищує пенсії - Президент визнає декларативним цей закон і накладає вето.

Тому мене абсолютно не дивує, що представник Президента у Верховній Раді вважає разом із своїм Президентом, що цей закон для них є першочерговим, тому що він є першочерговим у знищенні генофонду української нації, у знищенні елементарного того, що ще залишилося у людей, тобто сподівання на можливість хоч якось звести кінці з кінцями. Я цілком солідарний з представником комітету, що все одно ніхто не буде першочергово платити комунальні послуги. Треба подбати за здоров'я, ліки будуть купляти, будуть купляти продукти харчування, а борг буде нависати, наростати, можна буде людей викидати з житлових приміщень, забирати, приватизовувати те, що відбувається зараз.

Тому я закликаю категорично, не приймати цей закон, а відіслати як такий, який не може бути розглянутим у вищому законодавчому органі України, поза як він суперечить головному законові України, Конституції. Дякую.

ГОЛОВА. В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

13:10:09

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Мені здається, ми говоримо про вічну для Верховної Ради тему, оскільки ніхто зараз достеменно не може порахувати, скільки категорій пільговиків у нашій країні і скільки законів регулює надання цих пільг. І вже я не кажу про те, скільки бюджетних грошей з центрального та місцевих бюджетів потрібно для того, щоб ці пільги задовольнити. Тому цим законом ми не вирішимо це питання.

"Наша Україна" виступає категорично проти скасування пільг для учасників бойових дій, ветеранів війни, інвалідів, інвалідів праці і таке інше. І більшість людей у цьому залі підтримують таку позицію. З іншого боку ми можемо задати собі питання: "А чому судді, працівники прокуратури, міліції, військовослужбовці є гіршими, ніж ті, хто перерахований вище? Чи тільки і цих структурах працюють багаті люди, чи там є прості співробітники, які чесно виконують свій обов'язок?" Чи, може, якщо ми пропонуємо в першу чергу удар завдати по ним, то там всі тільки погані люди і погані співробітники. Такого теж не можна стверджувати, оскільки це буде безвідповідальне твердження.

Тому, нам видається, що цим законом цю проблематику нам не розв'язати. Запитайте у будь-кого або у більшості з пільговиків на вулиці будь-якого виборця, що йому ліпше, мати паперову пільгу, яка є у законодавстві, але не затверджена реальним грошима і бюджетом, чи отримати грошову допомогу у вигляді живих грошей? Я думаю, що вік скаже: живі гроші при умові, якщо їх, хто не може, принесе додому чи співробітник виконкому, чи соціальний працівник, чи, можливо, пошта і таке інше, якщо при цьому не буде черг, а гроші ці будуть виплачуватися постійно. Але теперішній уряд і в теперішньому стані наша країна, розв'язати питання так не може. Якщо вона не може розв'язати питання так, то вона не повинна виходити з пропозицією скасувати пільги, якимось окремим категоріям, які вона вважає, що є гірші, ніж якісь інші, яким ми ці пільги лишаємо.

Тому пропозиція нашої фракції полягає в тому, що ми можемо провести експеримент щодо переходу від системи пільг до надання грошової адресної допомоги в якійсь із областей. Ми проводимо нескінченні експерименти із спеціальними економічними зонами, із спеціальними режимами оподаткування, пілотні проекти рішенням уряду в якійсь із областей або в декількох. Чому ми не можемо провести соціальний експеримент в якійсь області, нехай невеликій і перевести пільговиків на отримання конкретних живих грошей. Я думаю, Верховна Рада може вийти з такої ініціативою. І це буде, принаймні, спроба, не вичікуючи довго, спробувати вирішити це питання.

А щодо конкретного тексту, то у нас маса питань. Два ключових. Чому не синхронізується в часі із бюджетом це питання, із бюджетним процесом, а зараз вигулькує уже після трьох місяців, як бюджет прийнятий?

І чому 21 квадратний метр на особу і плюс 10,5 на кожну сім'ю? Звідки взяті розрахунки? Принаймні в тексті законопроектів, які подані депутатам цих розрахунків немає. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання завершено. З мотивів? Будь ласка, Петро Петрович Толочко. Вімкніть мікрофон, будь ласка.

13:13:37

ТОЛОЧКО П.П.

Шановні колеги! Вже ми не перший рік обговорюємо проблему надання пільг різним категоріям населення і щоразу ці обговорення зводяться до одного - до необхідності переходу до адресної допомоги.

Здається цілком логічний і очевидний висновок, але чомусь в черговий раз ми стаємо свідками того, що реформи системи соціального захисту зводиться до механічного скорочення пільг. Наша фракція не проти реформи, але чинна на сьогодні система не є справедливою. Якщо говорити про пільги на житлово-комунальні послуги, то на наше переконання вони не завжди призначаються тим громадянам, які їх конче потребують. Тому запропонований урядом проект хоч принципово і правильний, і потрібний, потребує вдосконалення. Ми не можемо погодитися з механізмом реалізації запропонованого принципу. По-перше будь-яке скорочення пільг має супроводжуватися відповідними компенсаціями. Адже хіба не зрозуміло, що внаслідок прийняття цього закону матеріальне забезпечення величезної кількості людей просто погіршиться. І це після того, як ми законом про бюджет вже призупинили дію ряду пільг. Тому... ну цілий ряд прикладів у нас є, навіть і про те, про що говорив тільки що мій попередник на трибуні. Викликає заперечення норми щодо надання пільг, встановлені проектом. На наш погляд, ці норми мають бути переглянуті аби відповідати хоча б середньому розміру однокімнатної квартири. Йдеться про надання пільг на квартплату. Інакше намір впорядкувати пільгову систему перетвориться в звичайне зниження доходів пільговиків. Отже, наша фракція вважає - "Народовладдя" - що даний законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням пропозицій і позицій, які тут були задекларовані.

Я оголошую до розгляду проект Закону про державний контроль за використанням та охороною земель. Доповідач голова Державного комітету у земельних ресурсах Даниленко Анатолій Степанович. Пропонує комітет розглянути його протягом 30 хвилин, тобто 5 хвилин для доповіді і відповіді на запитання. Шановні колеги, я хотів би, щоб ми сьогодні привітали Даниленка Анатолія Степановича, йому 50 років, і з тією мужністю, з якою він сьогодні прийшов на парламент навіть. Це є свідченням поваги до парламенту!

ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі.

ГОЛОВА. Можна не доповідати, да? Будь ласка.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! У відповідності до Земельного кодексу України державний контроль за використанням і охороною земель є одним із головних завдань, що покладені на органи виконавчої влади по земельних ресурсах. Хочу звернути вашу увагу на наступне, на той факт, що така важлива функція держави як контроль за використанням та охороною основного національного багатства здійснюється в порядку, передбаченому Тимчасовим положенням, яке діє ще з 1993 року і затверджено лише наказом Державного комітету України по земельних ресурсах. Звичайно, це не дає можливості ефективно протистояти та протидіяти тим багаточисельним порушенням, що мають місце при використанні земельних ділянок їх власниками та користувачами.

Крім того, викликає тривогу тенденція стрімкого зростання кількості правопорушень в процесі подальшого розвитку земельної реформи. Самовільне зайняття земельних ділянок, псування сільськогосподарських угідь, невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, приховування від обліку і реєстрації - ось далеко неповний перелік найбільш поширених порушень земельного законодавства і причина йому це є відсутність належного правового поля.

Кабінет Міністрів України у відповідності до вимог статті 188 Земельного кодексу нашої держави розробив проект Закону України про державний контроль за використанням та охороною земель, який і подано на ваш розгляд. Основною метою законопроекту є удосконалення проекту здійснення державного контролю за використанням та охороню земель, запобігання правопорушенням в галузі земельних відносин, а також правове забезпечення вжитих заходів по усуненню виявлених порушень земельного законодавства.

Законопроект налічує 14 статей, в яких визначено основні завдання та принципи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, складу уповноважених органів виконавчої влади, що мають його проводити, обумовлено компетенцією цих органів.

Проект передбачає також права державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, містить пропозиції щодо їх соціального та правового захисту.

Завдання законопроекту, насамперед полягає в тому, щоб все ж таки забезпечити додержаннями органами державної влади, органами місцевого самоврядування, власниками землі та користувачами вимог земельного законодавства, ефективніше і якісніше реалізовувати державну політику у сфері охорони та раціонального використання земель.

Прийняття даного закону суттєво оновить земельне законодавство і сприятиме більш ефективному управлінню земельними ресурсами. Слід відмітити, що на виконання указу Президента України за номером 720 від 19 серпня 2002 року Кабінет Міністрів України 25 грудня минулого року утворив Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель та затвердив положення про неї. Інспекція є урядовим органом державного управління, яка діє в складі Держкомзему і йому підпорядковується. Певній мірі це сприяло тому, що реалізація даного законопроекту не потребує, шановні народні депутати, додаткових матеріальних та інших витрат.

Законопроект базується на нормах Конституції України, Земельного, Водного та Лісового кодексів нашої держави, інших нормативно-правових актів. В ньому чітко визначені терміни, що вживаються, а це знімає можливість довільного їх трактування і унеможливлює зловживання зі сторони посадових осіб спеціально уповноважених органів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, проект даного закону опрацьовано Міністерством екології та природних ресурсів, Міністерством аграрної політики, Міністерством фінансів та Міністерством юстиції. Основним розробником є Держаний комітет України по земельних ресурсах.

Просимо схвалити запропонований на ваш розгляд проект в першому читанні з тим, щоби врахувати ваші зауваження, пропозиції та внести його для другого читання. Доповідь закінчена. Шановні народні депутати, дякую за увагу. Готовий відповідати на ваші питання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатись на запитання. 5 хвилин. Так, висвітліть, будь ласка, на табло. Іван Бастрига, фракція "Регіони України".

13:20:57

БАСТРИГА І.М. Я думаю, что этот закон мы обязательно примем, он очень важен сегодня. И вот опыт встреч с избирателями показывает, что в наших законодательных актах по земле очень много-много допущено, ну, неточностей. На что первое вы должны обратить внимание? Во-первых, должны быть земли резервов, которые бы никто не имел право отдавать в аренду в более, чем на один год. как это выписано законом. Но он нарушается сплошь и рядом местными властями.

Второе. Нужно обязательно учесть и должны быть цены за аренду и сдачу в аренду земли в зависимости от принадлежности. Если это пашня, то это одно, если это под строение - то это другое. Это нужно, чтобы во втором чтении были учтены вот такие вот пожелания наших крестьян. Спасибо.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняте питання.

Я хочу вам сказати наступне про землі запасу та резерву і їх ефективність використання. В даний час працівниками системи Держкомзему проводиться інвентаризація використання цих земель і в багатьох випадках, я хочу на це звернути увагу, я хотів би попросити тоді вашої підтримки, шановні народні депутати, є указ Президента, якщо ми ведемо розмову про землі сільськогосподарського призначення, який каже про соціальний захист власників земельних ділянок, паїв, і в тім числі ми ведемо конкретну розмову за землі запасу, резерву. Там чітко визначено - півтора відсотка від нормативної оцінки земельної ділянки, тобто ці кошти мають надходити на рахунок сільської ради в такому розмірі, як я сказав, для вирішення тих багатьох проблемних питань, які є перед кожною громадою. В цьому напрямку я вам дякую за пропозицію, зауваження. Ми будемо посилювати роботу. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

13:22:57

СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.

Шановний Анатолію Степановичу, я приєднуюсь до тих поздоровлень, які пролунали саме тут від імені всіх мешканців Київської області, хай буде все гаразд у вашому житті і у вирішенні тих завдань, які стоять перед вами.

Але моє питання полягає ось у чому: крім тих уповноважених органів виконавчої влади - Держкомзем, Мінекоресурс - ще є два органи центральної виконавчої влади, які мають відношення до використання земельних ресурсів - це санітарно-епідеміологічна служба, державний контроль за дотриманням санітарного законодавства в процесі використання земельних ділянок і уповноважений органи виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.

Скажіть, будь ласка, чому саме з ними не було погоджено зміст цього законопроекту? Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую вам за підняті питання.

Якщо вести розмову про співпрацю з Державним комітетом з питань будівництва та архітектури, тобто ви піднімаєте питання розвитку територій, які мають бути колись забудовані і які мають бути під особливою увагою з боку держави і органів самоврядування.

До речі, ми провели консультації, і єсть відповідні пропозиції з боку Державного комітету по будівництву і архітектурі, і я думаю, що при другому читанні вони мають бути враховані. Те питання, яке ви підняли, воно дуже заслуговує на увагу. І дякую вам.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

ДАНИЛЕНКО А.С. Про Міністерство екології. В проекті цього закону виписана норма, Міністерство екології насамперед має відслідковувати процес... Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Черняк, будь ласка.

13:24:36

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Анатолій Степанович, ви поставили акцент на необхідності формування правового поля для контролю за використанням та охороною земель. І це, дійсно, потрібно робити, я думаю, що Верховна Рада цей закон прийме.

Але суть справи не тільки в цьому. Суть справи в тому, що в Україні відбувається масове порушення уже існуючого законодавства про земельну реформу, місцевою владою це порушення відбувається, суди не хочуть приймати справи. Якщо навіть приймають справи, рішення судів не виконуються. Взагалі вакханалія в цьому питанні.

Тому у мене немає ілюзії, що тільки прийняттям цього закону ми вирішимо проблему. Як ви вважаєте, що потрібно ще зробити, щоб не було цих порушень. Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Насамперед, шановний Володимире Кириловичу, що потрібно зробити? Дотримуватися чинного законодавства всім, хто працює, всіх гілках влади. Це, насамперед.

Тепер про сутність цього закону. Якраз цей закон дає можливість посилити роботу і вимогливість про контролювати використання ефективно кожного квадратного метра земельних ресурсів. Сьогодні Державний комітет України по земельних ресурсах отримав доручення провести інвентаризацію щодо ефективності використання земель оборони. Інших земель, ви знаєте, без того правового статусу, який мають мати державні інспектори по охороні земель, це нам сьогодні надзвичайно тяжко робити, а в багатьох випадках і неможливо, тому що немає законодавчого забезпечення.

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії.

13:26:40

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція Соціалістичної партії України, Олександр Баранівський. Я, Анатолій Степанович, приєднуюся до тих вітань, які прозвучала на вашу адресу.

Але разом з тим у мене два таких запитання до вас. По-перше, ми з вами так і не змогли добитися все-таки, законодавчо дати вам доручення вашій службі, щоб провести цю інвентаризацію земель, про яку ви сьогодні говорите.

ДАНИЛЕНКО А.С. Уже отримали доручення.

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. І військових, і залізничників, і інших. Ви знаєте, яке там іде розбазарювання земель. І от відносно закону те, що ви доповідаєте зараз. Я не знаю яка буде ефективність від того, коли ваші інспектори, ви їм пропонуєте отримати, щоб вони із зброєю в руках входили на всі території і таке інше. Чи не створюємо ми цим, підсилюємо ще поліцейську машину, яка буде мати можливість задавити ефективного власника землі неугодного. І так буде відбуватися, як у нас сьогодні податково працює, скажімо, із власниками промислових підприємств. Чи ми цей досвід не перенесемо на землю. Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Я думаю, що державні інспектори, які сьогодні працюють у напрямку охорони земель, насамперед, мають працювати у правовому полі. І ні в якому разі не використовувати своє службове становище, бо то є порушення присяги державного службовця. І я як голова комітету повинен відпрацьовувати і відслідковувати, щоб всі, хто працює у системі, робили це.

Тепер про сутність зброї, як ви кажете. Скільки є випадків: вирубка у Кримській Автономній Республіці цінних порід дерев, у Закарпатті, інші випадки, тобто ці люди по суті, коли виконують свою функцію державницьку, вони у багатьох випадках і ризикують, вибачте, своїм життям. Дякую.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург.

13:28:39

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі. Гінзбург, фракція комуністів.

Анатолій Степанович, я дуже коротко, два питання. Вони у мене такі суттєві.

Перше. Ви мені, будь ласка, відповідь, якщо ви можете це, якщо ні, то я потім до вас підійду. Наприклад, якщо ми розглядаємо цей закон, в цьому законі, чи може інший закон регулює, наприклад, дачу в оренду озер, які знаходяться на землях сільської ради, це потрібно погодження сільської ради, чи не потрібно? Я далі послухала ваш виступ, і ви сказали, що ви свій закон погодили з Міністерством фінансів, з іншими, з іншими. Ви скажіть, будь ласка, зараз, до цього не було, зараз зовсім нове. Люди, які дають землю в оренду, колгоспники там, селяни, пенсіонери в основному, отримують за цю землю, наприклад, деяку долю грошей. Наприклад, 100 гривень. Людина, яка взяла в оренду цю землю, замість 100 гривень дає, наприклад, три мішки овса. А дає тільки два, а третій бо в нього забирає податок, налогова, податок забирає. А якщо це пенсіонер, то раніше ці гроші повертали йому через пошту. Зараз казначейство і налогова інспекція чи хто це зробив такий, я вибачаюся, і не роблять такого, не повертають ці гроші, а через казначейство знову на сільську раду. І багато дуже людей пенсіонерів не отримують ці гроші. Чи вони з вами погодили це, чи ні? Я вибачаюся. Спасибі дуже.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, пані Ольга. Це норма, про яку ви сказали в останньому своєму запитання, це норма інших законів, не норма цього закону. Але якщо по суті, то я відповім. Справа в тому, коли йде розмова за оренду земельних ділянок, за оренду паїв, і люди отримують у кінці сільськогосподарського року, там жовтень, листопад чи грудень місяць, то, на нашу думку, звичайно на той місяць набирається там якась сума, яка обкладається потім прогресивно, зрозуміло, як подоходний податок з громадянина. Ми пропонували і стоїмо на цій позиції. Сьогодні, я думаю, що це і народні депутату так розуміють і підтримують. Якщо це пенсіонери, якщо це селяни ті, які люди живуть у сільській місцевості, то треба не відраховувати, а потім повертати, а, можливо, відразу, тут сидять якраз народні депутати, відразу це обрахувати і не потрібно перераховувати в сільську раду на казначейський рахунок, а потім назад, але це наша позиція Держкомзему.

Тепер про ставки. Коли до роздержавлення вся була земля державна, і ті господарства, які працювали, будували ті ставки за рахунок відповідно коштів чи колгоспу, чи з державних ресурсів, все, що знаходиться в межах населених пунктів, маю на увазі водний масив, ставки, вони знаходяться сьогодні у користуванні сільських рад, і вони надають їм в оренду ці ставки.

ГОЛОВА. Олександр Миколайович Ткаченко, будь ласка, фракція комуністів.

13:31:26

ТКАЧЕНКО О.М.

Ткаченко, фракція комуністів.

Анатолій Степанович, я вам також вітаю, добра вам, здоров'я. Але у мене таке запитання. Ви мені скажіть, будь ласка, питання земельних відносин - це економічна категорія?

ДАНИЛЕНКО А.С. У вас одне питання?

ТКАЧЕНКО О.М. Так. Економічна, я так розумію, так?

ДАНИЛЕНКО А.С. Це один із напрямків. Тому що це і соціальна, це і природна, це і виробнича, це і правове, і політична, Володимире Михайловичу, дякую. Це широка гама роботи. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Ви не закінчила? Будь ласка, Олександр Ткаченко.

13:32:11

ТКАЧЕНКО О.М.

Якщо це економічна категорія, а я так розумію і більшість депутатів, то тоді запитання. Навіщо ви, ваш комітет разом з Міністерством АПК готуєте проекти указів Президента, якими хочете врегулювати земельні відносини? Президент по Перехідних положеннях з другої половини 1999 року не має право врегульовувати економічні питання указами. Ви ж готуєте, даєте, Президент їх, мабуть, не читає, підписує і користуєтеся, і робите сьогодні ссилку на укази Президента. Це елементарне порушення Конституції.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, шановний Олександре Миколайовичу. Я думаю, що сьогодні ми базуємо свою роботу на... Земельному кодексі, який діє. На Конституції. І якщо ви ведете розмову за останні укази Президента щодо посилення роботи по охороні земельних ресурсів, щодо формування реєстрації, а це окрема тема, я був би щасливий, щоб ми виділили хотя б 2-3 години колись поспілкувалися у стінах Верховної Ради по цьому питанню, то це організаційні заходи. Ні в якому разі Президент... Повірте, це так. І хто як не ви краще знаєте, якщо Президент підписує укази, то він їх дуже добре читає. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Ми вже й перебрали. Будь ласка, сідайте.

До співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Лещенко Володимир Олексійович.

13:33:49

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Зразу ж зазначу для своїх виборців, що я буду висловлювати думку комітету.

Справа в тому, що я маю, як і мої товариші по фракції, особисту позицію щодо Земельного кодексу України, який прийнятий з відповідними порушеннями і має за мету відібрати землю у селян. Тому від комітету.

Розглянувши і обговоривши зазначений законопроект, розроблений на виконання частини 2 статті 188 Земелого кодексу України і спрямований на удосконалення порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, запобігання правопорушень, пов'язаних із порушенням земельного законодавства та вжиття відповідних заходів щодо їх усунення , комітет відзначає, що окремі положення законопроекту не узгоджені із Земельним кодексом України, в першу чергу, це стосується проведення моніторингу родючості грунтів, тощо. Під час обговорення в комітеті відзначалося також, що частина статей законопроекту носить загальний характер, в них не визначає чіткості. Дійсно, тут народний депутат Соломатін уже звертав увагу, що потрібно виписати повноваження щодо забезпечення державного контролю та охорони земель і інших державних органів влади. Було б доцільним запровадити громадський та самоврядний контроль. Йшла також мова про те, що потрібно в такому законі говорити за нормативи і контроль за нормативами. І тут дійсно правильно піднімалося питання про те, що інспекторам буде надано право носити табельну зброю, тобто створюється нове озброєне формування.

Цей проект закону розглянутий також в комітетах Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку, а також з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з певними зауваженнями, які потрібно буде врахувати, вони обидва пропонують прийняти його за основу. Така ж рекомендація надійшла і від Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, але без зауважень.

На думку фахівців Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, даний законопроект може бути взятий за основу з урахуванням ряду зауважень і пропозицій як, наприклад, в проекті слід врахувати, що моніторинг земель, у тому числі і державний моніторинг родючості грунтів є самостійною відокремленою від державного контролю в даній галузі функцією державного управління в сфері використання та охорони земель, засади здійснення якого визначені в главі 33 "Моніторинг земель" Земельного кодексу України, а встановлення порядку його проведення покладено на Кабінет Міністрів України , частина 6 статті 191 Земельного Кодексу України. Тому немає підстав для включення в даний закон положень про моніторинг земель, у тому числі щодо родючості грунтів.

І далі. При подальшому опрацюванні проекту слід врахувати, що державний контроль за використанням та охороною земель, крім спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів можуть також здійснювати органи та установи санітарно-епідеміологічної служби та інші, про що уже було сказано.

З огляду на вищевикладене, комітет пропонує Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитань немає? Є. Прошу, запишіться, будь ласка, 5 хвилин. Висвітіть на табло. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

13:37:27

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни. Шановний доповідачу! Я хотів би почути вашу думку чи можливо цей закон, з огляду на ваш комітет, на інтенсивність роботи в ньому, закінчити підготовку до другого читання буквально впродовж місяця. Тому що відсутність державного контролю за використанням і охороною земель саме ось зараз навесні, весь час веде до того, що ми втрачаємо з бюджету і втрачаємо нашу землю, яку треба берегти від всього, в тому числі від захоплення заповідників. Ви знаєте, мабуть, що загороджена Бакаєм ціла здоровенна територія. Ніхто не контролює! То, може, ці люди зі зброєю прийдуть? То хай приходять. Тільки давайте швидше приймемо цей закон. Чи готовий ваш комітет? От у мене питання до вас як до представника комітету.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую, Юрій Анатолійович. Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин буде працювати над законопроектом відповідно до Регламенту Верховної Ради України. Але якщо буде зауважень поступати не дуже багато, то можемо прискорити його розгляд і внесемо зразу ж після того, як опрацюємо, на розгляд Верховної Ради в другому читанні. А ті зауваження, що ви висловлюєте, я сприймаю і також сприймають і члени нашого комітету. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

13:39:05

МЕЛЬНИЧУК М.В. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Володимире Олексійовичу, у мене є два запитання до вас. Стаття 5 та 9 проекту закону, який ви подали, чи не вбачаєте ви, що там потрібно трошки більше дати повноважень органам місцевого самоврядування? Ми розуміємо, що це народно обраний інститут, який виявляє волю народу, а ми більше всього розширюємо, так сказати, функції виконавчої влади, яка сьогодні втратила довіру народу.

І слідуюче запитання. Чи не вбачаєте ви, що в частині 1 статті 10 треба більш ширше розширити повноваження державних інспекторів? І, безумовно, треба десь внести обов'язково зміни або пропозиції щодо довічного ув'язнення тим, хто затіяв реформи на селі і довів наші землі до пустощів.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую. Я сприймаю ваші пропозиції особисто. І я також погоджуюся, що органи місцевого самоврядування повинні мати більше повноважень з цього питання к органи якраз, що найближче знаходяться до людей.

Що стосується цього зауваження про довічне ув'язнення, таке інше, я думаю, що коли буде змінена система влади в Україні, то тоді і будуть вжиті заходи до тих людей, які незаконно оці дії вчинюють по відношенню до селян. Дякую.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко.

13:40:54

КИРИЛЬЧУК Є.І. Дякую.

Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

У мене запитання такого роду. Ви від комітету сказали дуже мало зауважень, практично тільки моніторинг і таке інше. А є до цього закону стільки претензій, що, на мою думку, його треба було б на повторне перше читання відправити, тому що стягнуть всі функції практично - земельні й міліція, да ще й озброєння і дать їй необмеженні права, це вже було б, коли кодекс вносився в зал. І в залі його відхили. Так окремим законом це вводиться. Це - по-перше.

По-друге. Як же так записано, що не потрібно додаткові кошти, коли там потрібно і кокарди, і форма, і пістолети, і машини, і додаткові фінансові кошти не потрібні. Як воно так?

ЛЕЩЕНКО В.О. Ну, що стосується зауважень Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, то я їх висловив всі, які вони там були. Якщо є у народних депутатів інші зауваження, пропозиції і доповнення, будь ласка, надсилайте у відповідності до Регламенту. Ми розглянемо і внесем на друге читання.

Що стосується додаткових коштів на утримання апарату, дійсно, що, значить, і Кабінет Міністрів, який вносив цей законопроект, зауважує, що оці всі будуть інспектори, і все інше у межах, визначених коштів на утримання державного апарату. Інших розрахунків до Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин не надходило. Дякую.

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський, фракція "Наша Україна".

13:42:47

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний доповідачу, державний комітет землеустрою і зараз має слідкувати за рухом земель, але у всіх державах світу, зокрема, ми перевели відповідний французький закон, створені виборні громадські товариства земельного влаштування, які мають пріоритетні права у покупці землі, які визначають пріоритети у придбанні землі і які жорстко слідкують за ринком землі на своїх територіях. вони розміщені від району до області і до держави.

Не вважаєте ви, що в законі конче треба сказати про необхідність утворення такої громадської організації слідування за ринком землі в Україні?

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую.

Шановний Ігор Рафаїлович якраз і говорив про те, що треба посилювати громадський контроль, але в цих законопроектах, які вносяться, ось і другий буде розглядатися, йде мова якраз про громадські саморегулівні організації, які будуть здійснювати цей контроль. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, час вичерпаний, сідайте, будь ласка, Володимир Олексійович.

Переходимо до обговорення.

Юрій Кармазін. Ми 10 хвилин домовлялися на обговорення.

Підготуватися Яворівському.

13:44:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати!

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимир Михайлович, шановний український народе!

Я вітаю ту його частину, яка проживає в селі Карапиші Миронівського району Київської області, тому що Анатолію Степановичу 50 років, а повірте мені, що він там і зараз живе. А в цьому селі ще є, Слава Богу, і 10 тисяч свиней, 2 тисячі крупної рогатої худоби, ще по 16 літрів молока надоюють. То, мабуть, нормально там, у Коропишах, живеться, я б хотів, щоб так всій Україні жилося. І дай Боже, щоб, Анатолій Степанович, і вас, ще 50 років ви могли отак прожити.

Тепер щодо законопроекту. Це нарешті перший законопроект за підписом Януковича я побачив, в якому зроблено змогу, спробу врегулювати те, що положено Земельним кодексом України. Це стаття 188-ма, це в розвиток саме її виконано це.

Я хочу подякувати авторському колективу за те, що вони пішли на це. І незважаючи на те, що до компетенції спеціонально уповноваженого органу виконавчої влади і до його повноважень і можливості надано і право користуватися вогнепальною зброєю, табельною зброєю, я вважаю, що це потрібно. Тому що ті питання, які сьогодні є по землі, це найбільш гострі питання. І те, що сьогодні творять олігархи з землею, це дуже важливе питання. Якби був такий орган, він би може не дозволив Прем'єру Кінаху підписати розпорядження, яким взяли і віддали 23 гектари у Пущі-Водиці кому? Приватному підприємству, яке називається "Динамо Київ". А належить ви знаєте кому, яким олігархам.

Тому я вважаю, що першою справою це треба піти і повернути у державну власність той санаторій тому підрозділу, який буде створений потім, спеціально уповноважений. Я думаю, що уже до того часу голова адміністрації буде інша, бо уже буде прийнятий закон про канцелярію Президента, який ми подали з народним депутатом Кравченком, і буде повне обрізання того, що там відбувається.

Так-от, шановні народні депутати, мої зауваження в цілому будуть подані до розгляду другого читання. По концепції я цей закон підтримую. Погоджуюся із зауваженнями науково-експертного відділу. І думаю, що треба прийняти його у першому читанні.

І мене поправили. Кажуть, що у Карапишах 450 передплатників "Сільських вістей". Я дякую. Партія захисників Вітчизни також передплачує цю газету. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Підготуватися Івану Зайцю.

13:47:25

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я якби знав, що записався Кармазін, то я мабуть би не виступав. Я просто не знав.

Отож, повинні ми з вами поміркувати, що практично після того, коли з України цілковито висмоктано її економічну міць, у нас останнє, що залишилося, це наша з вами земля. Хай занапащена, хай захімізована, хай, значить... Але вона ще є, слава Богу. І це, мабуть, те єдине, якщо хочете, може і останнє, за що ми повинні сьогодні триматися.

Цей закон ми приймаємо дуже пізно, коли вже все практично розтягнуто по олігархах, по тому всьому. І тут сьогодні дискутується питання, шановний Анатолію, ми з вами дуже давно знайомі, ще служили народними депутатами СРСР, так ви пропонуєте все-таки, щоб пістолетики носили ці хлопці. Так я ж вам відразу кажу, що ті, хто будуть брати землю олігархи, вони ж з балістичними ракетами підуть проти ваших. Через те може не смішіться із цими пістолетами, справді, і не лякайте людей. А вам, Анатолію, хочу просто вам сказати, тут вам багато компліментів насипали, а я хочу одне, якщо можете, ну, поділіться просто своїм власним досвідом, що от хворий чоловік, а от все одно прийшов сюди. А чому от скажімо, от Щербань на суд не прийшов. Що у вас таке таємне є, що вас сюди тягне, а їх от на суд не тягне, ні Мельничука одного губернатора, ні другого. Якщо можете, передзвоніть їм і порадьте, і скажіть, що ми дуже просили, щоб вони появилися на суд з приводу складення своїх повноважень.

Так от до цієї теми. Тут уже згадувалося Бакая, товариство на наших очах буквально вихоплено, ну, дивовижний історичний шматок української землі, Трахтомирів острів, повірте мені, де ховали наших гетьманів, де ховали лицарів, сьогодні там господарює Ігор Бакай. На якій підставі? Через те, мабуть, потрібно думати ще не для того, щоб із цього числа почати, а треба думати, як забрати цей шматок землі. Світ нам не повірить, що купив острів дивовижний козацької слави, купив олігарх. Нам треба, пане Анатолію, міркувати про те, ми маємо колосальний полігон на моєму виборчому окрузі, велетенській, гіперєвропейській, так би мовити, полігон, чи потрібен він такий сьогодні нам Україні, чи ми здатні його використати в густонаселеному от такому регіоні. І про ці речі треба думати, і про вирубку лісів, які сьогодні за копійки вивозяться на польський берег, як шпали, найцінніше дерево, яке у нас є. Я зробив депутатський запит, і зараз там працює і Служба безпеки. Через те давайте не будемо чіплятися за ті дрібниці, за кобуру, яку вони там пропонують, ще за якісь речі. Я переконаний, що цей закон конче потрібен, і все-таки держава повинна взяти під свій контроль взяти нашу українську землю. Я переконаний, що у четвер буде прекрасний результат під час голосування за цей закон. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція "Наша Україна".

13:51:04

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Закон України про державний контроль за використанням та охороною земель є дуже важливий, і нам, мабуть, треба його прийняти в першому читанні.

Однак, у другому читанні над ним треба буде дуже добре попрацювати з тим, щоб довести його до хорошого рівня.

Справа в тому, що у цьому законі зафіксована ідеологія, застаріла ідеологія відомчо-галузевого управління. Тому розподіл повноважень між спеціальними органами центральної виконавчої влади є досить штучним, багато є перехрещень. Не відомо, який центральний орган за яку сферу відповідає.

Наприклад, у 5-ій статті сказано про те, що державний контроль за дотриманням законодавства закріпляється за Мінеконресурсами, а за Держкомземом закріпляється державний контроль зо використанням та охороною земель. далі ми прочитаємо, що там так само є контроль за законодавством.

Тобто до чого я веду? Я веду до того, що в цей законопроект треба вдихнути ідеологію інтегрованого управляння всіма природними ресурсами. У даному випадку мова йде про землю. Є базове міністерство, і це базове міністерство повинно бути наділено відповідною критичною масою повноважень для здійснення державної політики. Цього, на жаль, у цьому законі немає, тому треба діяти у цьому напрямку.

Крім того, якщо вже мова йде про державний контроль, то давайте подивимося чи є в цьому законопроекті повноваження... окреслені повноваження Верховної Ради чи Кабінету Міністрів, чи органів місцевої виконавчої влади. Немає. Тоді про який державний контроль ми ведемо сьогодні мову? Ми в цьому законі ведемо мову лише про розподіл повноважень між трьома спеціальними органами. Це Мінекоресурси, Мінагрополітики і Держкомзему. Отже, допрацювати цей законопроект можна лише тоді, коли ми включимо повноваження Верховної Ради і Кабінету Міністрів і місцевих органів влади. Без цього це не буде створена система захисту чи охорони земель.

Можна ще назвати кілька таких напрямків по удосконаленню цього законопроекту. Зокрема, потрібно уточнити основні завдання державного контролю. Це стаття 2. У цій статті говориться про те, що основними завданнями є попередження у нераціональному використанні землі і так далі. Але нічого не сказано абсолютно про те, що державний контроль повинен забезпечити відтворення земельних ресурсів. Отже, шановні народні депутати, треба цей законопроект прийняти у першому читанні, щоб розблокувати цю проблему, але в другому читанні, я просто звертаюся до комітету із питань аграрної політики, не поспішати , а виписати справжній законопроект, який буде мати завершену систему державних органів із дуже чіткими повноваженнями. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Час для розгляду питання вичерпаний. Рішення будемо приймати в день голосування. З мотивів? будь ласка, Ігор Рафаїлович Юхновський.

13:54:48

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Володимире Михайловичу, дякую. Я хочу зауважити слідуюче. Ми так же само, як в інших державах повинні створити громадську організацію, яка слідкує за ринком землі. Ця організація має бути виборна. Те, що ми в законі розподіляємо між трьома різними державними організаціями нагляд за рухом землі це не зменшує бюрократії, яка буде при цьому існувати. Тільки виборна громадська організація, до складу якої ї входять представники уряду, повинна слідкувати на місцях разом з участю місцевих рад за рухом земель. Без такої організації ми нічого толкового не доб'ємся. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, з мотивів у вас, так? Будь ласка.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Увімкніть мікрофон.

13:55:46

МЕЛЬНИЧУК М.В. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область .

Шановний Володимире Михайловичу, ми вже так наробили в законодавчому полі, ну не ми з вами, може, і до нас трохи хтось підсилив. Ну ось так в четвер я буду голосувати за цей законопроект, треба визначатися, він конче потрібен, але немає змоги його обговорити. Ну куди ми весь час спішимо в питаннях землі? Ми і так багато натворили, Володимире Михайловичу!

Ія звертаюся до голови комітету, до Томича, не можна так обговорювати питання, які сьогодні дуже важливі для України, для селянства по землі. Треба трошки ширше, дати можливість висловити фахівцям від землі ті, хто пропрацював десятки років на землі. Ну не можливо так, шановні!

Я погоджуюся з народним депутатом Зайцем, з Кармазіним і з іншими товаришами, які виступали, я з ними погоджуюся, але дайте, будь ласка, висловити всім, ну не можливо так! В четвер треба голосувати. Не маєш права задати питання, не маєш права виступити, голосуй або не голосуй. А я хочу голосувати, але хотів би перед цим і висловитися. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням зауважень, що тут прозвучали, і пропозицій. У нас на часі проект закону про оцінку земель. Я хотів би з вами порадитися, може б ми таким чином поступили, як би ваша була ласка? Ми б послухали представлення цього проекту закону головою державного комітету, поставили б йому запитання, потім зробили перерву і відпустили б його з відомих вам причин. Немає заперечень? Немає.

Шановні колеги, ну на 15 хвилин продовжуємо. Немає ніяких заперечень, я думаю, у вас.

Будь ласка, Анатолій Степанович. Оголошується до розгляду проект

Закону про оцінку земель. А тоді ми завершимо його після перерви, розгляд цього проекту. 5 хвилин, будь ласка.

ДАНИЛЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати! Про проект Закону про оцінку земель. Основною метою цього законопроекту є законодавче врегулювання проведення оцінки земель в Україні відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з дотриманням положень міжнародних стандартів оцінки.

У законопроекті визначаються засади проведення оцінки земель, вимоги до відповідної технічної документації, яка розробляється під час проведення оцінки земель, права, обов'язки та відповідальність учасників землеоціночного процесу, роль держави в землеоціночній діяльності. Проектом визначаються методичні підходи проведення нормативно-грошової оцінки земель, експертної грошової оцінки земельних ділянок, висвітлені методи та особливості проведення економічної оцінки земель.

Визначаються в законодавстві об'єкти оцінки, види оцінки земель: грошова, нормативна та експертна, економічна оцінка, наводяться сфери застосування відповідних видів оцінки земель. Визначаються суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель, вимоги до професійності підготовки оцінювачів земельних ділянок, кваліфікаційні документи для оцінювачів та контроль за їх діяльністю з боку відповідних органів державної влади; врегулювання питання діяльності у сфері оцінки земель з визначення прав та обов'язків суб'єктів оціночної діяльності та оцінювачів земельних ділянок.

Слід зазначити, що проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок передбачається здійснювати на основі методичних підходів, тобто рентного доходу від використання земельних ділянок, зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок, врахування витрат на земельні ділянки. Ці підходи бралися і за основу того порядку проведення, методики проведення експертної грошової оцінки земель, яка була затверджена Кабінетом Міністрів не так давно. Закріплюються випадки, коли проведення грошової експертної та нормативної оцінки земель є обов'язковим та обмеження щодо проведення експертної та нормативно-грошової оцінки земель суб'єктами оціночної діяльності.

Передбачається відповідна державна експертиза технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, рецензування звітів з експертної грошової оцінки земель та порядок їх проведення, особливо, коли проводиться ця робота щодо продажу земель з державної та комунальної власності.

Визначає про порядок державного регулювання у сфері оцінки земель, яке полягає у забезпеченні об'єктивності та законності проведення оцінки земель, контролю у цій сфері, впровадження у практику оціночної діяльності міжнародних норм та прав у створенні конкурентного середовища для суб'єктів господарювання, визначення навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, визначаються органи державної влади, які здійснюють державне регулювання у сфері оцінки земель, а також положення щодо громадського, Ігорю Рафаїловичу, щодо громадського регулювання у сфері оцінки земель. Його мають здійснювати саморегулюючі організації, якими можуть бути всеукраїнські громадські організації, що об'єднують професійних оцінювачів. І отут якраз, я думаю, при підготовці законопроекту до другого читання ми маємо з вами попрацювати відповідно і пропозиції. які ви висловлювали при обговоренні першого законопроекту, вони дійсно заслуговують на підтримку і увагу.

Порядок утворення та діяльності саморулівних організацій визначається законодавством про об'єднання громадян, про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Введення в дію запропонованого законодавчого акту дозволить удосконалити державну політику щодо плати за використання земель, сприятиме розвитку цивілізованого ринку земель і, зокрема, запровадження системи іпотечного кредитування, матиме позитивні правові та відповідно соціально-економічні наслідки.

Правові наслідки прийняття Закону України "Про оцінку земель" полягатимуть, насамперед, в правовому регулюванні питань професійної оцінки земель, що різко звузить можливість некваліфікованої або недобросовісної оцінки земель. Професіоналізація у сфері оцінки земель матиме важливе соціальне значення, оскільки будуть захищені інтереси мільйонів громадян, які набули або набувають у власність земельні ділянки. без обгрунтованої, професійної оцінки земельних ділянок не можливе нормальне функціонування економічних механізмів.

Прийняття Закону України "Про оцінку земель" матиме важливі міжнародні наслідки, оскільки проект грунтується на міжнародних стандартах оцінки земель, і запропоновані методики оцінки будуть зрозумілі відповідно фахівцям всім у нас в Україні.

Шановні народні депутати, просимо схвалити запропонований проект в першому читанні та після відповідного доопрацювання при підготовці до другого читання прийняти як закон. Дякую за увагу. Готовий відповідати на поставлені вами питання.

ГОЛОВА. Прошу запитатися до запитань до доповідача.

Прошу висвітлити на табло.

Народний депутат Бабурін, фракція Комуністів.

14:03:04

БАБУРІН О.В.

Прошу передать Ткаченко Александру.

14:03:18

ТКАЧЕНКО О.М.

Спасибі. Анатолій Степанович, шановні колеги!

Я думаю, що на Україні вже не осталося в переліку жодної глухоти, яку б не повторили чи не попробували б перевірити на агропромислового комплексі.

Сьогодні вноситься проект закону, прочитайте його заголовок - закон про оцінку земель. Наверно, про вартісну оцінку земель йде мова? Яку оцінку? Оцінку можна різну давать. Тому вже в самій назві закладено те, що не можна, як кажуть, упускать.

І друге, подивіться, будь ласка, оцінювачі земельних ділянок можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Ну, які ще, яку лопуту яку ще можна закладати в проект закону, який вносить комітет разом з Кабінетом Міністрів.

І третє, я дума, шановний Анатолій Степанович, єсть три форми визначення цінового механізму чи вартості землі. Перший, це по кадастру землі, другий, це по урожайності середній за 100 років, і третій по виносу НПК при урожайності середній за 100 років.

Перший варіант дає такий ціновий механізм, що гектар землі на Україні буде коштувати мінімум від 30-ти до 60-ти тисяч доларів. Другий механізм - 25-30, і третій механізм від 5 до 10 тисяч доларів за гектар.

Ви ссилаєтеся на постанову чи наказ по Кабінету Міністрів, де цільовий механізм визначає від 1,7 тисячі гривень до 5 тисяч гривень. Скажіть, будь ласка, можна такий законопроект вносити в сесійний зал, де продається не земля чи думають продавати, держава, життєвий простір буде продаватися.

Тому я просив би зняти цей законопроект з розгляду.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу, при ознайомленні з цим законопроектом потрібно зробити висновок наступний. Якраз і мета цього законопроекту і прийняття його в цілому як закону Верховною Радою, яка виписує норму, процедуру, яка вимагає професійного підходу до визначення вартісної оцінки тої чи іншої земельної ділянки.

Якщо ви хочете сказати, чи немає сьогодні ринку. Він сьогодні є. І цей проект закону, як Верховна Рада прийме як закон, він регламентує діяльність не тільки серед земель сільськогосподарського призначення. Давайте подивимося, як ефективно сьогодні використовуються землі населених пунктів, як проведена оцінка, як проведена інвентаризація, грошова оцінка і як наповнюється бюджет. Ось направлення дії цього закону. Він вкрай потрібний. Тому що він виписує процедуру, норму і відповідальність фізичної і юридичної особи. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Євтихович Мельник, фракція Соціалістичної партії України.

14:06:53

МЕЛЬНИК М.Є.

Микола Мельник, Вінниця, Соціалістична партія України. Я хотів би таке саме задати запитання, як задав Олександр Миколайович. І хочу сказати щодо оцінки земель, проводити спеціально уповноваженими органами. Я розумію, що сьогодні оцінку земель хотять зробити для того, щоб підігнати під продаж цієї землі. Але оцінка земель, яка сьогодні проводиться всіма проводиться, вона закладена не у питаннях, щоб дати відповідну оцінку земельним ділянкам, це оцінку землям, які знаходяться у межах села, а для того, щоб ці паї, які є у селян, просто потом скупити за безцінь.

Я хотів задати вам питання ще з минулого закону про охорону земель. Але мені не допало це сказати, я хотів би зразу вам задати запитання. А як ті землі, які у нас на Україні дуже багато закладено сховищ із ядохімікатами. І у багатьох районах, почти у всіх районах ці ядохімікати пронизують землю. Як тут, на цій території, як ми будемо охороняти землю, і чи є у нас методика вилучення із цієї землі ядохімікатів і десь їх знищення. Тому що земля, звичайно...

ГОЛОВА. Питання зрозуміле. Формулюйте питання...

ДАНИЛЕНКО А.С. Я буду дуже коротко, стисло.

Перше. Проект закону, який ми розглядали попередньо. він якраз і регламентує, виписує функції, норми, підходи, що державний інспектор зобов'язаний, покликаний перевірити ефективність і якість, і дотримання стандартів використання земельної ділянки, земельних ресурсів незалежно від форм власності, повторюю, незалежно від форм власності. А що зараз у нас робиться?

Тепер про цей проект закону, який ми обговорюємо. Є Постанова Кабінету Міністрів від 1995 року, яка затвердила методику визначення нормативної оцінки. Є економічна і грошова. Грошова ділиться на експортну і нормативну. Нормативна це на податки, на оренду, на відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського, а експортна при проведенні цивільно-правових угод. Тому цей проект закон не визначає, не затверджує методики щодо визначення вартісної оцінки землі. Не так давно Кабінет Міністрів прийняв постанову, яку він затвердив, положення про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок. Цей закон не регламентує визначення вартісної оцінки землі, ні, він виписує процедуру, функції органів виконавчої влади, органів самоврядування, фізичних і юридичних осіб щодо дотримання чинного законодавства по бережливому і ефективному земельних ресурсів, а значить і додаткових надходжень до місцевих бюджетів і до державних, це насамперед Закон про оцінку землі. Він не виписує процедуру... Дякую.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

ДАНИЛЕНКО А.С. Олександре Миколайовичу, я пропоную наступне, щоб не затримувати депутатів. Беремо годину-дві, беремо телебачення і працюємо.

Олександре Миколайовичу.

З ЗАЛУ. Не чути.

ДАНИЛЕНКО А.С. Я цього не пропоную, Олександре Миколайовичу. Я пропоную наступне. Прийняти цілий пакет законодавчих актів, які стимулюють розвиток економіки, бо якраз адміністративно те, що ви кажете, у нас нічого не получиться.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

14:10:46

ШКІЛЬ А.В.

Я, звичайно, хочу ще в цю суперечку внести певний ....., привітати вас ще раз з днем народження, побажати вам такого ж самого запалу в проведенні інших законопроектів, але тим не менше дуже коротко. Чи не можна розмежувати оцінку землі в населених пунктах і в селах А решту я хочу, щоб доповнив мене мій колега пан Кирильчук.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, будь ласка.

14:11:20

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую, Андрій.

У мене таке запитання. От, наприклад, конкретне із закону. Що таке саморегулівні організації і за які кошти вони будуть функціонувати? Цього ж не вказано.

І друге. Оцінщик отримує ліцензію, а хто видає ліцензію?

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

Саморегулівні організації - це те, що казав Ігор Рафаїлович, спеціалісти, професіонали, які працюють у напрямку оцінки земельних ділянок, об'єднуються і відстоюють свої інтереси, відстоюють свою позицію. І вони на громадських засадах об'єднуються. Це не йдеться мова про те, що з Державного бюджету має фінансуватися їхня діяльність, ні в якому разі.

Будь ласка, у нас є можливість до другого читання виписати, давайте пропозиції.

ГОЛОВА. Олександр Ткаченко, будь ласка. Вже у нас дискусія пішла.

14:12:30

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні друзі! Ми не хочемо сьогодні Анатолія Степановича образити. Ви взялися не за свою справу - доповідати цей законопроект.

І ось чому.

Ми в цьому залі не так давно слухали Бондаря Олександра Миколайовича - шановану людину. І він доповів, що матеріально-технічна база за 12 років приватизована на суму 6 мільярдів гривень. Це копійка проти теї балансової ціни, яку має Україна. Тому що Україна має балансову ціну промислового комплексу, включаючи і агропромисловий, почті на 42 трильйони доларів. Продали за 6 мільярдів. Сьогодні землю, яка має мінімум по ціновому механізму тий, за який я сказав, по методології науковій, а не Кабінету Міністрів, 90 трильйонів. Хотять продать за півтора трильйона. Ну так же ж не можна! Цей законопроект не можна розглядати, Володимире Михайловичу. Я вас Богом прошу і вас як Голову, і Анатолія Степановича як голову Державного комітету, і народних депутатів. До тих пір, поки ми не приймемо 2 закони: перший - про земельний кадастр і другий закон - про цінову оцінку. Тому що от питання коли задав Шкіль - видавать ліцензію чи не давать - то по якій же методології, по якій шкалі та людина, якій далі ліцензію буде визначати ціну того чи іншого участку землі.

ДАНИЛЕНКО А.С. Олександре Миколайовичу, це дуже просто і зрозуміло легко перевіряється. Є методика , по якій працює кожний професіональний оцінювач. І він... Це вам кажеться, що нема, а я кажу: є.

ГОЛОВА. Будь ласка, ви свою позицію кажіть. Дискусію не влаштовуйте.

Так. Шановні колеги! Розгляд питання ми продовжимо після перерви.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ої години.

ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі всім. І вам, Володимире Михайловичу, спасибі.

ГОЛОВА. А вас відпускаю.