ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
4 червня 2003 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:02:09
Зареєструвалося -427
В залі зареєстровано 427 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Гармаш Галини Федорівни і Семенюк Валентини Петрівни. Давайте привітаємо їх, побажаємо всіляких гараздів. (О п л е с к и)
Шановні народні депутати, відповідно до стаття 2.5.5 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням запитів заяв і повідомлень. Прошу народних депутатів записатися на виступи, а я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли.
Надійшли запити народних депутатів України. Марії Маркуш до Прем'єр-міністра України, голови Національного банку України щодо сприяння підприємству "Агротех" Тячівського району у зарахуванні коштів, перерахованих через банк "Україна" обласному управлінню по будівництву доріг. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:03:35
За-108
Рішення прийнято.
Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України щодо зміни статусу гуртожитків Акціонерного товариства "Пригма-прес" та ПМК-2 м.Хмельницький для проведення їх приватизації мешканцями.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:04:04
За-74
Рішення не прийнято.
Леоніда Черновецького - до Прем'єр-міністра України стосовно проведення експерименту щодо реєстрації бездомних громадян.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:04:31
За-56
Рішення не прийнято.
Богдана Костинюка - до Прем'єр-міністра України щодо активізації завершення роботи урядової комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:04:58
За-118
Рішення прийнято.
Анатолія Оржаховського - до Прем'єр-міністра України щодо відновлення фінансування незавершеного будівництва Бориславської районної лікарні Херсонської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:29
За-122
Рішення прийнято.
Анатолія Оржахівського - до Прем'єр-міністра України щодо фінансування берегоукріплення Каховського водосховища поблизу селища міського типу Велика Лепетиха, села Мала Лепетиха та селища міського типу Горностаївка Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:01
За-143
Рішення прийнято.
Анатолія Оржахівського, вибачте, Марії Маркуш до Прем`єр-міністра України, голови Національного банку України про проведення індексації та розрахунків по акціям банку "Україна" з робітниками радгоспу "Виноградівський" Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:34
За-143
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Соболєв, Катеринчук, Морозов - до Прем`єр-міністра України стосовно державного стимулювання донорства крові та її компонентів. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:02
За-117
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Балога, Іванчо, Мигович - до Прем`єр-міністра України стосовно необхідності введення у штат селищних і сільських рад посад інженерних землевпорядників з наданням статусу державного службовця. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:36
За-187
Рішення прийнято.
Богдана Костинюка до Прем`єр-міністра України про оприлюднення даних щодо фінансових затрат на проведення всенародного обговорення ініціатив Президента України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:04
За-142
Рішення прийнято.
Валентина Савицького і Павла Жебрівського до Прем`єр-міністра України щодо фінансування завершення будівництва мар'янівської загальноосвітньої школи Баранівського району Житомирської області, якій виповнюється 90 років з часу заснування.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:39
За-211
Рішення прийнято.
Івана Кураса до Прем'єр-міністра України щодо повернення приміщення по вулиці Володимирській, 44 в місті Києві у державну власність з передачею Національній Академії наук України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:09
За-174
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Балога, Іванчо, Мигович - до Прем'єр-міністра України щодо проведення капітального ремонту пам'ятки архітектури кіноконцертного центру ім.Туряниці в місті Мукачево Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:43
За-183
Рішення прийнято.
Ігоря Єремєєва до Прем'єр-міністра України з приводу тривалого непогашення заборгованості перед будівельними організаціями за спорудження школи в селі Бережниця Маневського району Волинської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:17
За-117
Рішення прийнято.
Сергія Слабенка до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, голови державної судової адміністрації України щодо стану забезпечення судів Волинської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:47
За-83
Рішення не прийнято.
Марії Маркуш до міністра праці та соціальної політики України щодо виконання положень статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:16
За-117
Рішення прийнято.
Миколи Катеренчука до міністра Внутрішніх справ України щодо надання офіційної інформації щодо заходів для посилення громадської безпеки у зв'язку з терористичними актами, що мали місце в місті Вінниці. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:47
За-147
Рішення прийнято.
Юрія Бойка до міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з приводу не виплати з вересня 2002 року компенсацій мешканцям Баришівського району Київської області переселених із зони відчуження. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:20
За-159
Рішення прийнято.
Миколи Томенка до Генерального прокурора України, Одеського міського голови з приводу загострення криміногенної ситуації навколо діяльності засобів масової інформації в місті Одеса. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:52
За-175
Рішення прийнято.
Віктора Ющенко до Генерального прокурора України щодо прокурорського реагування у зв'язку з не належним виконанням законодавства стосовно національного заповідника "Хортиця". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:24
За-178
Рішення прийнято.
Віктора Драчевського до Генерального прокурора України щодо обгрунтованості закриття кримінальної справи стосовно розкрадання майна громадського фонду захисту інвалідів "Відродження". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:51
За-135
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо формального розслідування працівниками міліції міста Кіровограда звинувачень мешканця Кіровограда у крадіжці електропроводів. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:20
За-112
Рішення прийнято.
Леоніда Вернигори до Генерального прокурора України з приводу недбалого ставлення своїх обов'язків посадовими особами Ужгородського міського відділу та Закарпатського обласного управління Міністерства внутрішніх справ України і прокуратури. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:52
За-125
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України з приводу порушення правил ведення слідства по факту вбивства у Маловиськівському районі Кіровоградської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:20
За-131
Рішення прийнято.
Юрія Оробця до Генерального прокурора України з приводу блокування слідства по справі вбивства мешканця Снятинського району Івано-Франківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:47
За-141
Рішення прийнято.
Михайла Полянчича до Генерального прокурора України з приводу терористичного акту, що стався 18 травня в місті Ужгороді у квартирі академіка Симчери. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:15
За-174
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до заступника Генерального прокурора України Корнякової щодо прокурорського реагування на факти невиплати заробітної плати в сумі 100 тисяч гривень близько 50 колишнім працівникам пансіонату "Запорожець", який є дочерним підприємством заводу імені Шевченка Запорізької області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:50
За-194
Рішення прийнято.
Станіслава Ніколаєнка до голови Рахункової палати України щодо використання бюджетних коштів громадською організацією "Союз Чорнобиль України". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:16
За-147
Рішення прийнято.
В’ячеслава Кириленка до голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо забезпечення прав православних християн села Наталівка Запорізького району на свободу віросповідання.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:47
За-126
Рішення прийнято.
Валерія Мішури до голови Національної ради України з питань телебачення, радіомовлення стосовно розмірів ліцензійних платежів операторів кабельного телебачення. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:15
За-111
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до голови Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України, Генерального прокурора України, міністра Внутрішніх справ України, голови Служби безпеки України щодо фактів неналежного застосування Закону України "Про боротьбу з корупцією" окремими працівниками правоохоронних органів Одеської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:54
За-158
Рішення прийнято.
Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України про кризову ситуацію з оплатою лікування в центральних інститутах Міністерства охорони здоров'я та Академії медичних наук України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:24
За-151
Рішення прийнято.
Віктора Драчевського до міністра юстиції України про повернення боргу управлінням юстиції міста Нікополя за виконані будівельні роботи ПМК2. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:52
За-98
Рішення прийнято.
Одну хвилинку. Трошки пізніше по процедурі. Давайте зараз... у нас же ж виступи зараз будуть від фракцій.
Шановні колеги! Переходимо до виступів народних депутатів, які записалися для виголошення заяв, інформацій, повідомлень. На табло прошу висвітити прізвища народних депутатів.
Станіслав Пхиденко, фракція комуністів, будь ласка. Підготуватися Кириленку.
10:20:39
ПХИДЕНКО С.С.
Станіслав Пхиденко, фракція Компартії України, Волинь
Прошу передати слово Анатолію Морозу.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз.
10:21:08
МОРОЗ А.М.
Анатолій Мороз, 83-тій виборчий округ, Запорізька область, фракція комуністів.
Звертаюсь до вас з трибуни Верховної Ради, Володимире Михайловичу, з такими словами. В сільському господарстві, не буду називати регіони свого Запорізького краю та інших областей України, склалась дуже складна ситуація на селі. Село на межі соціального вибуху.
Тому звертаюсь до вас, колеги, і до уряду України, давайте повернемося обличчям до сільгоспвиробників. Селяни потерпають від стихії, внаслідок морозної зими та сухої весни озимі культури майже загинули. Те, що посіяно весною, потерпає від засухи. Зрошення дороге і практично відсутнє. Картина жахлива. Село, як в післявоєнні роки, на грані вимирання. Сільгоспвиробники на грані банкрутства. Який зберуть селяни врожай у цьому році? Ми приблизно уявляємо.
Якщо на квадратний метр - з десяток колосків і ті неможливо зібрати, бо низькорослі, потрібно пряме комбайнування. Причому, витрати в декілька разів перевищуватимуть прибуток. Ні зерна, ні соломи практично не буде. Сьогодні на межі вимирання навіть тварини з приватного сектору. Посуха не дає можливості заготувати грубі корми, сіно і солому.
Тому мої виборці, керівники районів звертаються до нас з вами з проханням, щоб не розглядали наші наступники на спеціальних засіданнях Верховної Ради України питання голодомору та будівництва пам'ятників початку третього тисячоліття, негайно провести спеціальне засідання Верховної Ради України з запрошенням Кабінету Міністрів і Президента України по ситуації, що склалася в агропромисловому комплексі. Щоб виробити програму дій та врахувати наступні пропозиції.
Перше. Сільгоспвиробники прокредитовані комерційними банками, які не спишуть ті кредити, тому потрібно зобов'язати комерційні банки під гарантії держави дати можливість надати пролонгацію в погашенні кредитних коштів, які були задіяні в сільгоспвиробництві.
Терміново виділити кошти на закупівлю як фуражного зерна, так і товарної пшениці. Тобто відновити держзамовлення, щоб сільгоспвиробник мав можливість реалізувати за конкурентноспроможною ціною свою продукцію державі, а не ділкам-посередникам.
Слідуюче. В 2003 році потрібно забезпечити з державного резерву сільгоспвиробників посівним матеріалом.
Четверте. Заборонити збирання зернових урожаїв в 2003 році без збереження соломи аж до кримінальної відповідальності.
Наступне. Змінити механізм списання заборгованості по податкам у зв'язку з форс-мажорними обставинами. У сільському господарстві необхідно списувати не існуючу заборгованість, а ту, яка обов'язково виникне до нового врожаю в зв'язку із збитковістю виробництва внаслідок погодних катаклізмів. І списувати тільки підприємствам, які не мають заборгованості на момент настання форс-мажорних обставин та їх наслідків.
Слідуюче. Більшість сільських рад дотаційні. Тому необхідно переглянути податкову політику підприємств, які працюють на землях району і часто зареєстровані не те, що в сільській раді чи районній, а навіть не в області, і наповнюють бюджет Києва чи іншої сусідньої області. Як правило, вони не вболівають за розвиток того краю, де працюють на землі, і за два-три роки максимально витягнувши з неньки-землі все, що можливо, кидаючи все напризволяще.
ГОЛОВА. Дякую. В'ячеслав Кириленко, будь ласка.
МОРОЗ А.М. ... Уряду необхідно докласти зусиль по відновленню зрошувальних систем...
ГОЛОВА. Дякую.
МОРОЗ А.М. ... в Україні, які зруйновані майже повністю. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні народні депутати, закінчується три хвилини, мікрофони будуть виключатися. Будь ласка, врахуйте це. В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна". Підготуватись Гурвіцу.
10:24:40
КИРИЛЕНКО В.А.
В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.
На дванадцятому році державної незалежності український парламент залишається інституцією, відгородженою від звичайних громадян складною системою перепусток, що суперечить практиці європейського парламентаризму. Прошу не вважати цей мій виступ особистим виступом щодо критики Голови Верховної Ради, але як народний депутат все-таки вважаю за необхідне виступити із наступними пропозиціями.
Оскільки не лише країни Західної Європи, а й переважна більшість європейських посткомуністичних держав, у тому числі і деякі колишні радянські республіки, забезпечили вільний доступ громадян до головних приміщень національних парламентів і широке ознайомлення громадськості із їх діяльністю.
Зважаючи на це, я пропоную керівництву Верховної Ради невідкладно впровадити низку заходів, спрямованих на приведення режиму відвідування приміщень Верховної Ради у відповідність із традиціями європейського парламентаризму, а саме запровадити, починаючи з наступної сесії в усі дні пленарних засідань вільне відвідування громадянами України та іноземцями балкону зали планерних засідань Верховної Ради. З цією метою можливо відвести сектор на 10-150 місць, куди будь-яка людина може зайти у порядку живої черги, пред'явивши паспорт і пройшовши контроль на наявність небезпечних предметів.
Друге, пропоную запровадити, починаючи за наступної сесії в усі дні, коли немає планерних засідань І, вільне відвідування зали пленарних засідань та кулуарів групами туристів, які формуватимуться як у порядку живої черги, так і за попередніми заяви.
Третє, створити і істотно посилити в апараті парламенту спеціальний підрозділ, який би займався популяризацією діяльності Верховної Ради, в тому числі організацією екскурсій до приміщення парламенту.
Четверте, випустити масовим тиражем українською, а також англійською, німецькою, французькою, іспанською та російською мовами буклет з інформацію про діяльність Верховної Ради та історію українського парламентаризму, який міг би отримати кожен відвідувач.
П'яте, організувати в кулуарах головного будинку Верховної Ради постійно діючу і відкриту для всіх відвідувачів експозицію, присвячену історії українського парламентаризму та діяльності Верховної Ради України чотирьох останніх скликань.
І останнє, передбачити, починаючи з наступного року необхідне бюджетне фінансування запропонованих вище заходів.
Вважаю, що реалізація запропонованих пропозицій істотно посилить відкритість Верховної Ради України для простих громадян, тобто виборців, які і привели депутатський корпус у цю залу для прийняття необхідних законодавчих рішень. Дякую.
ГОЛОВА. Едуард Гурвіц, фракція "Наша Україна". Підготуватися Самоплавському.
10:27:54
ГУРВІЦ Е.Й.
Эдуард Гурвиц, фракция "Наша Украина".
Уважаемые коллеги, уважаемые гости парламента!
Последнее решение Совета безопасности ООН, итоги саммитов и двухсторонних переговоров говорят о том, что казавшиеся непреодолимыми разногласия по иракскому вопросу в семье демократических государств сведены к минимуму.
Сегодня речь идет только о второстепенных нюансах урегулирования. Иностранные военное присутствие в Ираке фактически легализовано и признано мировым сообществом необходимой мерой. Так, польский контингент в Ираке будет официально находиться на тыловом обеспечении НАТО.
Решающую роль в изменении настроений в мире сыграла поддержка свержения кровавого режима абсолютным большинством иракского народа, в чем я лично убедился в Ираке.
Обнаруженные в последние недели новые доказательства чудовищных преступлений режима Саддама Хусейна, лишили аргументов даже самых яростных критиков коалиции. Несомненно и то, что только падение диктатуры в Ираке впервые за долгие годы создало необходимые предпосылки для разрешения ближневосточного конфликта. Если бы хозяином в Багдаде оставался Саддам, план "Дорожная карта" был бы по прежнему не актуальным для палестинского руководства и не приемлемым для руководства Израиля.
Но мировой терроризм вряд-ли смирится с потерей иракского плацдарма и предстоящие свободные демократические выборы в этой стране несут в себе очевидную угрозу для родственных режимов в некоторых соседей. Это и есть, используя терминологию Саддама, мать всех причин необходимости вооруженного обеспечения порядка и стабильности в Ираке в переходный период.
Отказ отправить наших миротворцев в Ирак был бы воспринят за рубежом, как очередной зигзаг украинской политики, свидетельство нашей ненадежности и непредсказуемости. Еще раз приходится напоминать, что финансовые потоки не текут под лежачий камень бесхребетной политики. Что двери украинскому бизнесу на перспективный рынок после военного Ирака, а Украине в "клуб государств" к позиции которых прислушиваются, могут открыть только внятные политические решения.
Исключить риск из политики невозможно. Бунин сказал, что больше всех рискует тот, кто не рискует вообще. Но в современной политике нет места иждивенчеству. В нашей армии не малый опыт участия в миротворческих операциях в различных уголках земли. Помимо реальных и профессиональных навыков не сопоставимых с теми, которые могут быть получены на ракетных стрельбах по гражданскому самолету в Крыму или по Броварам, это участие принесло миллионы долларов. И то, что недавно мы отравили в Кувейтскую пустыню без соответствующей климатическом условиям экипировки и оснащения наш батальон - это вина не армии, а ее руководства. Буцефал украинской армии не выдержит не только двоих, но даже одного из таких седоков, как Шкидченко и Марчук. Возможно они когда-то и были рысаками, но эти времена давно прошли.
Для меня несомненно как то, что бригада наших добровольцов и миротворцев должна быть отправлена в Ирак, так и то, что одновременно в отставку должна быть отправлена кадрированая рота высокопоставленных трусов и лжецов во главе со Шкидченко и Марчуком, иначе нас ожидает еще ни один громкий скандал.
И последнее.
ГОЛОВА. Дякую. Ну, вже час...
ГУРВІЦ Е.Й. Последнее. Я хочу проинформировать Верховный Совет, что его постановление о том, что батальон будет подчиняться Генеральному штабу, не был...
ГОЛОВА. Дякую. Виключіть мікрофон. Будь ласка, Валерій Самоплавський. Шановні народні депутати, я прошу дотримуватися регламенту. Включіть мікрофон, з місця народний депутат буде виступати.
10:31:36
САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.
Я хочу передати слово Олександру Івановичу Борзих.
ГОЛОВА. Олександр Борзих, будь ласка.
10:31:47
БОРЗИХ О.І.
Борзих, фракція Аграрної партії України.
Шановні народні депутати, хочу привернути вашу увагу на ситуацію, що склалася у тваринницькій галузі. Запровадження урядом у 2001 році механізму державної підтримки виробництва молока і м'яса створило певні сприятливі економічні умови для поступового відродження цієї галузі. Проте в результаті неконтрольованої ситуації на ринку тваринницької продукції з травня минулого року намітилася негативна тенденція щодо різкого пониження закупівельних цін на вказані види продукції. Наприклад, за вказаний період ціни на худобу зменшилися на 24 відсотка, на свиней - на 40 відсотків. Користуючись монопольним становищем на ринку, переробні підприємства необгрунтовано диктують господарствам сьогодні такі закупівельні ціни, які на третину нижче її собівартості у виробництві. У той же час оптово-роздрібні ціна на оптову продукцію залишаються без змін. Господарства вимушені реалізувати худобу і молоко за такими цінами. Як наслідок, у минулому році це призвело до збитковості галузі. При цьому, значно скоротилося поголів'я худоби, особливо молочного стада. У даний час додатково загострилася проблема збуту худоби і молока. Переробники, мотивуючи обмеженим попитом населення на готову продукцію стримують прийомку цієї сировини, особливо від населення, а коли і приймають, то за безцінь. Практично ігнорується виконання постанови Кабміну номер 1964 з питань державного регулювання ринку тваринницької продукції.
Проте, для здійснення такого регулювання потрібно мати об'єктивну економічну інформацію не тільки від господарств, а і від переробних торгових підприємств. Останні ж таку інформацію не надають, мотивуючи це комерційною тайною.
Інша проблема. У відповідності з новим стандартом молоко від селян приймається по білку, а переробні підприємства перевироблену продукцію з цього ж молока реалізують за наявністю жиру. Розрахунки фахівців показують, що при такому підході сільгоспвиробники не дотримують значні суми коштів, а переробники необгрунтовано отримують надприбутки.
Заслуговують на увагу пропозиції з місць про доцільність повернення сум ПДВ господарствам за реалізовані на переробку м'ясо і молоко через казначейство, а не переробними підприємствами.
Враховуючи таку ситуацію та з метою недопущення подальшої руйнації галузі тваринництва, Кабінету Міністрів України необхідно було б терміново розглянути зазначені проблеми і вжити ефективних заходів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам також.
Народний депутат Ситник, тут у мене записка, передає своє слово Віктору Терену.
Шановні народні депутати! Я прошу вашої підтримки, що надалі давайте поступати таким чином. Якщо депутат народний присутній у залі, хай він передає слово, ні, наступного разу ми не будемо цього робити. Немає заперечень? Домовилися.
Будь ласка, Віктор Терен. Підготуватися Яворівському.
10:35:01
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.
Шановні колеги! Наша фракція знову змушена привернути увагу до гострої проблеми українців переселених в Україну згідно угоди між Уряд УРСР і Польським комітетом національного визволення, Угоди від 9 вересня 1944 року, переселених українців з їхніх етнічних земель: з Холмщини, Підляща, Лемківщини та Надсяння.
Я нагадую, шановні колеги, що наша фракція внесла проект постанови по проведення парламентських слухань ще на початку цієї сесії і цей проект постанови був підтриманий Комітетом з питань прав людини. він мав також позитивний висновок Науково-експертного управління.
Однак, якщо пам'ятаєте, в залі тоді зав'язалася дискусія з уточнення проекту постанови, а довгі дебати, як правило, скінчаються тим, чим вони завжди кінчаються - проект постанови не добрав потрібної кількості голосів. І наша фракція на сьогоднішній день врахувала всі зауваження депутатів, які винесли під час дискусії, зокрема зауваження депутата Михайла Косіва і інших, і підготувала проект нової постанови, який ми вносимо з цього питання в Верховну Раду.
Ми також провели конструктивні консультації з іншими фракціями і тепер ще перед тим, як проект постанови буде внесено в зал, ми би хотіли ще раз засвідчити перед вами, шановні колеги, позицію Блоку Юлії Тимошенко з цього питання.
Наголошую на основному. Проведення парламентських слухань по проблемах депортованих українців давно назріло. В наш Комітет з прав людини приходять сотні листів від депортованих українців. Підкреслюю найголовніше, на парламентських слуханнях не може йти ніякої мови про погіршення стосунків з Польщею, про перегляд вищеназваної угоди чи про надання навіть політико-правової оцінки цьому акту. Йдеться про те, щоб українці, переселені з їхніх етнічних земель, мали ті самі гарантовані Конституцією права як і інші громадяни України. Йдеться про зміни, які торкаються цих громадян, зміни до закону про статус учасників війни; йдеться врешті-решт про вирішення культурних їхніх проблем, адже культура Лемків, Підляща, ........... - це унікальний пласт, унікальний культурний пласт, який ми не маємо права губити. Тобто, маємо вислухати цих людей на парламентських слуханнях і вийти на конкретні проблеми. Проблеми, які хвилюють людей, набагато більше, ніж, так зване, обговорення, так званих, кучминських реформ. І цим людям набагато важливіше вирішити проблему спрощеного перетину кордону між Польщею і Україною, щоб вони відвідати могли батьківські могили і це їм болить дужче, аніж те, як проводити в один рік вибори депутатів і Кучми і тим самим продовжити повноваження Кучми ще на 3 роки.
Отже, шановні колеги, фракція Блоку Юлії Тимошенко категорично...
ГОЛОВА. Дякую. Все. Відключайте мікрофон.
Будь ласка, Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
10:38:17
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, шановні виборці. Мушу у три хвилини вкласти дві проблеми.
Перша. Я вчора говорив і про те, що тут у цій залі ми з вами необдумано прийняли антиукраїнський документ - це ратифікацію Хартії мов національних меншин. Ось уже є перші результати цього всього, заступник голови Національного банку пан Шлапак 23 травня розіслав електронною поштою розпорядження, яким практично вся банківська система, всі банки України переводяться тільки на російську мову. Ось вам перші результати того, що ми прийняли.
Друге. Мушу зробити усну заяву і звернення до Прем'єр-міністра від імені Тимчасової слідчої комісії депутатської, за яку ви тут проголосували. Ви знаєте, що відбувається сьогодні на українських митницях. Практично це не митниці, це відкриті злодійські ворота, на яких наживаються і крупні, і дрібніші чиновнички, де обертається тіньовий капітал у мільйони доларів, не менше. Комісія приступила до роботи, з нами почали співпрацювати порядні патріотичні генерали, які самі зацікавлені у тому, щоб нарешті навести якийсь лад на митницях, оскільки Європа вже підступила під наші кордони, і виглядати сьогодні просто бандитським цим угрупуванням ми не можемо.
Все ніби йшло нормально, але комісії зараз ставляться палки в колеса, які тільки можна. Голова Миткому Каленський не хоче надавати комісії статусу компетентного орган. Ми були на польському боці, нам поляки показали кілометрові ці простирадла, де реєструються ті машини, які переходять на український бік. На українському боці зареєстрована отака, десь півметра всього-на-всього, тобто зникають в нікуди велетенські транспорти, які везуть м'ясо, цукор, сало вже навіть везуть в Україну. І наш товаровиробник сьогодні захлинається від того, що він не може цього продати. Ми вимагаємо від Прем'єр-міністра, шановний пане Янукович, якщо ви хочете, щоб все-таки депутатська комісія наводила лад на кордонах, будь ласка, давайте створимо спільну депутатську і урядову комісію. І давайте спробуємо навести лад на кордоні. З нас уже сміються, ті ж самі поляки. Для поляків це вигідно, тому що полякові, коли він переходить через кордон, йому сплачується ПДВ, він отримує свої гроші, а Україна від цього була злиденною і злиденною залишається.
Я завершую. І просто дуже прошу, шановний пане Прем'єре, ну, втрутьтеся ви в цю ситуацію. Тому що ні Медком, ні Міністерство з закордонних справ не хочуть цим займатись. А нам потрібно взяти документи на польському боці. Тоді ми вам і українському народові зможемо доповісти і показати що відбувається сьогодні на українських митницях. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, Валентина Семенюк.
Підготуватися, Омельченко - немає, Парубок.
10:41:24
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановні колеги, хочу зробити заяву фракції Соціалістичної партії. Програма приватизації, яка подана на розгляд Верховної Ради України, представлена без урахування пропозицій, які були розглянуті 26 лютого 2003 року у Верховній Раді на парламентських слуханнях на тему "Наслідки і перспективи приватизації в Україні".
Слухання засвідчили, що зі зміною соціально-економічної та політичної формації в держави наростає соціальна напруга. І це закономірно. Адже рушієм соціально-економічних перетворень в Україні є криміналізована влада, яка має за мету, перш за все, збагачення наближених до неї кланів. Початок ери прихватизації поклали злочинні декрети прем'єра Кучми, що мали силу закону, але в більшості своїй служили обкраданню громадян України через різного роду трасти, потім продовжило указотворення президентське , що визначало корпоратизацію державних підприємств, а потім приватизацію, що по-злодійські спотворили концепцію, прийняту Верховною Радою, концепцію приватизації. До цього часу незважаючи на те, що дія указів у сфері економічній закінчилася, згідно з Перехідним положенням і Конституцією України ще в 1999 році розкрадання в державі триває за президентськими указами і розпорядженнями тільки під грифом "Секретно. Опублікуванню не підлягає", щоб про них не знав народ України.
Тому є підтвердженням так звана приватизація, коли державна власність, вартістю мільярди американських доларів, за указами Президента та постановами Кабінету Міністрів буцімто у відповідності до законів України переходить у власність представників клану, що при владі. Державі завдаються колосальні збитки! Так. перейшли до рук олігархів підприємства металургійного, гірничо-збагачувального, енергетичного, хімічної промисловості, нафтовидобувна, переробна галузь, зокрема "Укрнафта".
Оцінку вартості державного майна та комунального роблять свої фірми і фірмочки на замовлення конкретного олігарха. Державі щороку складніше стає забезпечення соціальних витрат на охорону здоров'я, науку, освіту та культуру. Високоприбуткові підприємства, що належать державі, продаються за безцінь вузькому клановому оточенню та членам сім'ї. Чого тільки варте створене в відомстві Адміністрації Президента так зване Державне управління справами, яке підібрало під свою власність найбільші прибуткові підприємства!
Хочеться особливо звернутися до представників більшості, які сьогодні ставлять питання про голосування за дану програму приватизації. Фракція Соціалістичної партії звертається з проханням: перш за все, давайте детально проаналізуємо ті результати, які були у нас в приватизації, а потім будемо відповідно приймати програму приватизації, але треба спочатку детально проаналізувати. Весь текст заяви буде опублікований. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, я вибачаюсь, я просто автоматично пропустив прізвище Левка Григоровича Лук'яненка. Будь ласка, Левко Григорович, а потім Омелян Парубок.
10:44:47
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.
Українська республіканська партія, фракція Юлії Тимошенко. Лук'яненко.
Володимире Михайловичу, дякую вам.
Шановні депутати Верховної Ради, шановні громадяни України! Я хотів би говорити про відзначення у цьому році семидесятиліття голодомору в Україні. Це була надзвичайна подія, вона має надзвичайно велике значення і для сьогоднішнього дня.
Але хотів би сказати, що вивчаючи нашу минулу історію, ми мусимо дивитися і на сьогоднішній день. Сьогодні наше сільське господарство знаходиться в трагічному стані, величезну кількість посівів виморозив мороз, а потім висушила посуха. Тепер банки надають кредити сільськогосподарським підприємствам під потрійну заставу. Це грабіжницький підхід, це руїнницький підхід. Абсолютно зрозуміло, що підприємства не зможуть виплатити таку велику суму, бо вони знаходяться в крайньо бідному становищі.
Отже, шановні виборці і шановні депутати Верховної Ради! Фракція Юлії Тимошенко тричі пропонувала поставити питання для нашого з вами обговорення про продовольчу безпеку України. Ця тема надзвичайно важлива, і ми просимо, Володимир Михайлович, поставити це питання для окремого обговорення.
Тепер повернуся до семидесятиліття голодомору в Україні. Була створена державна комісія, Верховна Рада провела парламентські слухання 12 лютого, потів Верховна Рада ухвалила рішення про виділення місця в Києві по вулиці Грушевського для будівництва пам'ятного меморіалу. Після того ми провели засідання Верховної Ради з порядком денним про голодомор 1932 року, але після того державна комісія майже нічого не робить. Величезні роботи мали бути проведені до четвертої суботи листопада місяця цього року. Тим не менше проектні роботи ще не зроблені, конкурс не оголошений, і таким чином будівництво ще не почалося і початися не може. Отже ж проект будівництва пам'ятного меморіалу знаходиться в небезпеці, бо, очевидно, буде зірваний.
Нарешті, на нарадах, які відбувалися в Януковича Прем'єр-міністра з державним комітетом з відзначення жертв голодомору, одним із основних пунктів було створення фонду збирання коштів для будівництва цього пропам'ятного меморіалу. Той фонд мав би оголосити збір коштів від усіх українців у всьому світі. До сьогоднішнього дня цей фонд не створений. Необхідно прискорити цю роботу. Проблема минулого для нас - це проблема і сьогоднішнього голодомору. Будемо знати минуле, нам легше буде розв'язувати сьогоднішні проблеми. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Омелян Парубок.
10:48:09
ПАРУБОК О.Н.
Прошу передати слово Пузакову.
ГОЛОВА. Народний депутат Пузаков.
10:48:24
ПУЗАКОВ В.Т.
Дякую, Володимире Михайловичу. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Мені хотілося б отримати відповідь на прості питання. Чому держава повністю відвернулася від простого люду? Чому з кожним днем у нас стає все більше жебраків? Чому на кожному кроці пересічного громадянина переслідує зло, ненависть, брехня, презирство, байдуже ставлення до їх бід і горя? У цей водоворот сьогодні попали пенсіонери, яких футболять, як м'яч, звідусіль. Ними перекриває держава і особливо комунальне господарство свої збитки, адже нікому не секрет, що всі пенсіонери вчасно сплачують за непосильні комунальні послуги, не дивлячись на мізерні пенсії.
Так, жителька Кіровограда Поплавська Галина Григорівна зі своїм чоловіком отримують разом 310 гривень. За комунальні послуги віддає 110 гривень. Немалі кошти заборгувала людям на поховання сина. І тепер виплачує по 170 гривень. І залишається їм на прожиття на місяць 30 гривень. Отож, за оці 30 гривень можна купити один літер олії, 3 кілограми картоплі, яку ділять по дві картоплини на день, півхлібини на три дні та ліки на тиждень. А за молочні та м'ясні продукти і мови не може бути. То підрахуйте господа, що залишається цій людині на прожиття. Це що не голодомор при такому високому показнику економічного розвитку країни, як відзначає Президент і уряд? Це що не злочин проти людини, яка чотири роки була у полоні війни, відбудовувала зруйноване війною господарство, укріплювала його міць, а сьогодні по ложці олії та по одній-дві картоплині ділить на день. Чим завинили ці люди?
На сьогодні таких пенсіонерів, а їх сотні тисяч, залишилася в їх раціоні лише вода, і то платять за неї непомірні ціни. А Кіровоградводоканал слідкує за пенсіонерами, щоб не дай Боже не подумали не платити. Зразу ж перекривають воду. Наприклад, тій же Поплавській на шість місяців відключили воду, бо вона не могла своєчасно сплачувати комунальні послуги. І ця жінка старістю на п'ятий поверх відрами носила воду. Та де ж та людяність, де ж та чуйність? Правда кореспондент обласної газети "Народне слово" двічі ставав на захист Поплавської та, на жаль, безсильний перед глитаєм-хозяїном. От, як ми цінуємо свій народ, як ми вдячні їм за все, що вони нам дали.
Це ще раз підтверджує, що політика правлячого режиму є злочинною, це вирок нашій державній незалежності, сьогоднішній режим винуватець всіх бід і страждань нашого народу. І мій виступ прошу зарахувати, як депутатський запит до Прем'єр-міністра Януковича. Дякую.
ГОЛОВА. Останній виступаючий, народний депутат Будаг'янц, будь ласка. Вадим Гуров, будь ласка.
10:51:26
ГУРОВ В.М.
Спасибо. Вадим Гуров. Кривбасс.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги.
Я в который раз хочу обратить внимание коллег депутатов, на выполнение статьи 52 Закону Украины "О Государственном бюджете на 2003 год". И как вы слушали вчера выступление Порошенко, нашего коллеги, что уже перечислено в госбюджет 375 миллионов. Хорошо? Ну, конечно, хорошо. А теперь я хочу посоветоваться с вами, поговорить, посмотрим каким методом идет выжимание из последних действующих государственных предприятии, казенных, а теперь еще и корпоратизованых, эти деньги. Статья 52 гласит "часть прибыли изымается в специальный фонд", теперь уже он общий.
Первое. В исполнение этой статьи выходит Постановление Кабинета Министров 22 апреля номер 557, о нормативах отчисления. Во-первых оно вышло через четыре месяца - это первое.
Во-вторых - это уже не часть прибыли, это уже дивиденды.
В-третьих. Откуда взяли 15 процентов отчисление в качестве дивидендов из прибыли. И, как финиш, на дивиденды, которые начисляются, еще и налог на прибыль. Таким образом получается: 30 процентов - налог на прибыль, 15 процентов дивиденды - 45 процентов, плюс на дивиденды налог на прибыль. Итого на государственные казенные предприятия сейчас налог на прибыл 50 процентов. И все это делается с позволения нашим равнодушием. Мы смотрим на это и говорим: "Отчисления идет, слава Богу". Но таким образом давятся полностью государственные корпоратизованные казенные предприятия.
Поэтому, депутаты, я прошу комитет экономический, бюджетный, финансовый, надо разобраться с этим беззаконием. Не может быть, чтобы одни были белые, а другие были черные. Для всех закон должен быть один.
Почему именно взяли эти предприятия? Потому что ясно одно, схемы прозрачные, все видно, есть прибыль. Так таким способом мы загоним и остальные предприятия, которые работают с прибылью, в тень. А цель у нас совсем другая - вывести деньги с тени.
Поэтому я обращаюсь к вам, товарищи депутаты, надо с этим вопросом разобраться.
И в заключение. 230 предприятий приватизированных заплатили из них только семь предприятий дивиденды, только семь.. Отсюда вывод: надо всех поставить в равные условия. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час вичерпано. Відносно порушених проблем, питань, які прозвучали у відповідях, я прошу секретаріат підготувати відповідні листи, звернення.
Щодо пропозиції народного депутата Кириленка відносно розширення доступу до Верховної Ради. Я думаю, це слушна пропозиція, але треба ще врахувати в яких умовах працює Верховна Рада.
І до вашого відома, шановні колеги, я скажу, що у нас 130 гостьових місць на балконі: 54 - для дипломатичного корпусу , 56 - для журналістів. З врахуванням всього цього я прошу Комітет з питань Регламенту опрацювати відповідні пропозиції.
Так, з процедури народний депутат Мироненко.
10:55:09
МИРОНЕНКО В.А.
Пятый избирательный округ, Мироненко, фракция коммунистов.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты!
На регистрационных столах раздавались, вопреки Регламенту, книги, очерняющие освободившего Украину в годы Великой Отечественной войны маршала Жукова. Книга имеет антирусскую, антироссийскую направленность, что антиконституционно. В ней написано, в частности, что Жуков издавал приказ о выселении всех украинцев, что опровергается всеми архивами, уже давно опровержение это было. Такого приказа не было.
Во-первых, Владимир Михайлович, такие нарушения Регламента недопустимы.
Во-вторых, я с уважением отношусь к людям с любыми взглядами, но нельзя же вводить людей в заблуждение! Украину освободили от фашистских захватчиков, все же не поляки ОУН-УПА, бандеровцы, а советские войска, то есть, украинцы, русские, белоруссы, представители всех национальностей, Советская Армия, которую очерняет автор. Только дружба всех национальностей обеспечила победу в годы Великой Отечественной войны.
ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Кармазін.
10:56:17
КАРМАЗІН Ю.А.
Дякую. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановний Володимире Михайловичу, я просив би вас на майбутнє по вівторкам, коли записані люди для заяви, щоб передавали люди тільки ті, які присутні в залі. Сьогодні було порушення цього і це є неприпустимим.
Я хотів би звернути увагу уряду України, хотів би звернути увагу всіх народних депутатів України на порушення вимог статті 49 Конституції України, яка забезпечує неруйнування мережі державних закладів охорони здоров'я і комунальних закладів охорони здоров'я. До мене звертаються обурені виборці, я хочу довести це до вашого відома, з Кіровоградської області, - вони обурені ініціативою губернатора області Моцного про те, що починаються приміщення дитячої обласної лікарні, приміщення СМ, СЧ-6 про переведення цієї лікарні в приміщення, яке дуже маленьке. Приміщення третьої міської лікарні розташовані в самому центрі Кіровограду, мають загальну...
ГОЛОВА. Так, дякую.
Народний депутат Чубаров. І переходимо до роботи. По суті давайте.
10:57:26
ЧУБАРОВ Р.А.
Дуже дякую. Я не попросив би слова, якщо б все-таки не було попередніх виступів.
Я хочу сказати, що коли народний депутат України, наш колега роздає написані ним самим книги, це не є порушенням Регламенту. Це я хотів би просто сказати про це. Пан Лук'яненко, народний депутат України, він написав таку книгу, вона написана за історичними матеріалами, вона є фактологічна, там є всі посилання, і думаю, що було некоректно робити таке зауваження нашому колезі Лук'яненку Левку. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Люб’язностями обмінялися, тепер переходимо до... Шановні, я прошу вас, давайте працювати в конструктивному руслі. 30 секунд Кравченко.
Ну це ж з процедури, якої процедури? По проекту законів? Давайте будемо розглядати. Будь ласка, Кравченко.
10:58:14
КРАВЧЕНКО М.В.
Вот я как-раз по процедуре. Я понимаю, что Криворожсталь надо...
Кравченко, 57, фракция коммунистов, Донбасс.
Я понимаю о том, что сегодня Криворожстали "залили сала за шкуру". Впервые за 10 лет. Они почуствовали что такое приватизация, что такое забирать прибыль, как с Донбасса ее забирали 10 лет. Но это не дает вам права, Владимир Михайлович, чтобы вы давали Гурову даже без записи выступление.
ГОЛОВА. Виключіть мікрофон!
Я пояснюю народному депутату Кравченку про те, що Будаг'янц народний депутат піднявся і сказав, що він передає слово народному депутату Гурову.
(Ш у м у з а л і)
Я прошу не звинувачувати мене там, де немає підстав.
Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду законопроектів. У нас сьогодні пакет законопроектів, які стосуються агропромислового комплексу. Оскільки проблема надзвичайно складна, я просив би вас, шановні колеги, щоб ми сьогодні принаймні розглянули всі 9 законопроектів, які стосуються агропромислового комплексу. А відповідним чином організували нашу роботу і завершили тоді, коли розглянемо 9 законопроектів.
Оскільки у нас зараз 2 законопроекти, вони споріднені, то можливо, що якщо ви не заперечуєте, ми одночасно розглядали. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо узгодження норм Земельного законодавства (це №2608), а також проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо земель спільних підприємств (це №3164). Там однакові доповідачі, є відповідні заключення комітетів. Немає заперечень? Я дякую вам і запрошую до доповіді голову комітету... Анатолій Степанович, ми може почекаємо, поки ви там наговоритесь? Нам спішити нікуди, якщо вам немає куди спішить.
До доповіді запрошується голова Державного комітету України по земельних ресурсах Даниленко Анатолій Степанович. Я думаю, що ви прослухали, два законопроекти доповідати треба одночасно. 5 хвилин, будь ласка.
ДАНИЛЕНКО А.С.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Законопроект розроблений Кабінетом Міністрів України на підставі пункту четвертого розділу дев'ятого Прикінцевих положень Земельного кодексу України, який набув чинності 1.01.2002 та відповідно плану підготовки проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, що випливають із Земельного кодексу України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року.
Основною метою законопроекту є узгодження норм земельного законодавства з іншими галузями законодавства при регулюванні правовідносин у цих сферах. Зазначений проект закону спрямований на реалізацію положень діючого земельного законодавства.
Проектом закону запропоновано внесення змін та доповнень до 14 статей було включено, а саме - це внесення змін до Водного, Лісового кодексів, Кодексу України про надра, законів України про селянське фермерське господарство тощо. Це пояснюється тим, що підготовлені проекти про внесення змін або готуються в новій редакції таких законодавчих актів. Пропонується внести зміни до наступних нормативно-правових актів: Кодекс України про адміністративні порушення, Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію", про трубопровідний транспорт, про залізничний транспорт, про плату за землю, про освіту, про підприємництво, про наукову і науково-технічну діяльність, про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, про місцеві державні адміністрації, про господарські товариства, Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", до водного та лісового кодексів України, Кодексу України про надра, закони України про селянське, фермерське господарство.
Даним проектом не вносяться зміни, оскільки ці нормативно-правові акти мають бути приведені у відповідність не тільки до Земельного кодексу України, а й до інших нормативно-правових актів України, зокрема до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інші, тобто мають бути розроблені окремі проекти законів про внесення змін і доповнень до зазначених кодексів. Також пропонується визнати такими, що втратили чинність, закони країни про форми власності на землю, про угоди щодо відчуження земельної ділянки, частки-паю.
Реалізація проекту-акту не потребує матеріальних чи інших витрат. Прийняття зазначеного проекту закону забезпечить можливість застосування норм Земельного кодексу України, а також норм інших законодавчих актів, які пов'язані з нормами Земельного кодексу України, усуне розбіжності, які існують у нас сьогодні.
Шановні народні депутати, законопроект опрацьований Міністерством фінансів України, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством аграрної політики України, Міністерством юстиції України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури України, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством транспорту України, Міністерством оборони України, Державним комітетом України у справах охорони державного кордону, Державним комітетом України лісового господарства, Держкомзв'язку, Держкомпідприємництва, Держводгоспом, Фондом державного майна України, державною податковою адміністрацією.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує прийняти зазначений законопроект за основу.
Просимо схвалити запропонований проект в першому читанні та відповідне доопрацювання з урахуванням доповнень та пропозицій народних депутатів України, ввести його в дію вже в цьому році. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, запитання є? Прошу записатися 5 хвилин, якщо є. Краще, щоб не було.
Прошу на табло дати.
Матвієнков, депутатська група "Європейський вибір".
11:05:05
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемый Анатолий Степанович, ну, то, что вы предлагали, вот эти законопроекты, сегодня, вернее, нам преподнесли, это правильно и нужно, но я хочу с вами, так сказать, напомнить одну тему, о которой мы говорили на комитете и которая почему-то осталась неразрешенной.
Лежит мой законопроект, который предлагает выделять земли во временное пользование лицам, которые осуществляют прокладку трубо..., вернее, водо- и газопроводов.
Сегодня для того, чтобы взять эту землю в постоянное пользование либо в аренду, нужно провести такое количество согласований, что ту работу, которую ты проводишь по газификации села, не захочется вести.
Почему нельзя выдать во временное пользование, рекультурировать и отдать потом землю пользователю. Почему комитет не идет навстречу при решении этого вопроса, ссылаясь на то, что нет нормы в Земельном кодексе передачи земли во временное пользование? Спасибо.
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняті питання.
Якраз в тих доповненнях, які пропонуються в закон про трубопровідний транспорт, ми і пропонуємо внести ці доповнення. Але ті питання, які ви піднімаєте, вони, дійсно, заслуговують на увагу і на підтримку.
Я також сьогодні хочу відмітити те, що надзвичайно складна процедура сьогодні проходження відповідної документації щодо розгляду їх чи то органами самоврядування, чи органами виконавчої влади.
І мені здається, було б надзвичайно добре, якби ви дали свої конкретні пропозиції щодо підготовки до другого читання, і це було б враховано. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.
11:06:46
ВЕРНИГОРА Л.М.
Шановний Анатолій Степанович!
Соціалістична фракція, Вернигора.
Я бачу, як ви побиваєтеся уже стільки років і за цими паюваннями, роздаваннями я вже не знаю, як назвати. Ви знаєте, я представляю Полтавську область, вже кращої землі мабуть немає ніде. Можна і веталон брати і все. Тепер я їжджу щотижня і до мене підходять пайовики і кажуть, нам то всім .... роздають по торбині пшениці, чи по банці олії, але всі ж паї без спросу, без погодження засівають соняшником. Хто у вас відповідає і в комітеті, і в державі. Це ж ваша справа, за те, щоб тих же пайовиків запитували, а як же потім їхні діти будуть паями користуватися. Чи їм і далі будуть давати із соняшника по торбі пшениці і все. Я думаю, що ми повинні рятувати землю реформами, а не заводити її у попіл. Я прошу, Анатолій Степанович.
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняте питання. Насамперед я хочу сказати, що у Верховній Раді сьогодні готові до розгляду у сесійному режимі, в сесійній залі два проекти закону, перший - це про охорону земель, і другий про державний контроль щодо використання земельних ресурсів.
Але не чекаючи прийняття законів я хочу послати!!! (відіслати) всіх народних депутатів до досвіду Кіровоградського обласного управління на базі Кіровоградської області ми сформували напрямок у системі кадастрового центру, контролю за ефективністю використання земельних ресурсів та дотримання сівозмін.
Я вам представлю конкретно розробки і ці розробки ми сьогодні плануємо розширити на всі області нашої держави. Але терміново потрібно прийняти ті два законопроекти про які я сказав, вони сьогодні знаходяться у Верховній Раді. Дякую.
Якраз там і відповідальність і користувачів, і органів виконавчої, і органів самоврядування.
ГОЛОВА. Це добре, Анатолій Степанович, народних депутатів можна відіслати до досвіду, а посилати їх ні в якому разі не можна. Будь ласка.
Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).
ДАНИЛЕНКО А.С. Я прошу вибачення.
11:09:08
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий місто Запоріжжя фракція СДПУ (о).
Анатолій Степанович у мене особисто не викликає сумніву необхідність подальшого вдосконалення норм земельного законодавства. Я думаю це швидше проблема соціально-економічна, а не політична. Тому я прогнозує успішне проходження цих законопроектів у сесійній залі. Це безумовно. Але така діяльність по удосконаленню земельного законодавства багато в чому залежить, і ви це прекрасно знаєте, від ефективності застосування закону на дії, на практиці. І від того, як Держкомзем аналізує ефективність використання земель і впродовж запитання колеги Вернигори. Скажіть, будь ласка, чи аналізував Держкомзем ефективність використання земель оборони?
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняте питання. Воно, дійсно, заслуговує і на прийняття закону на законодавчому рівні. І сьогодні ми це будемо питання розглядати у наступній Верховній Раді у сесійній залі. Але якщо подивитися на предмет ефективності земель оборони прикордонних військ, земель Міністерства внутрішніх справ, то я думаю, що ви мали сьогодні отримати довідковий матеріал на предмет ефективності використання цих земель. Сьогодні проведена, на жаль, не у повному об'ємі інвентаризація цих земель, і ми вносимо пропозиції, хочемо внести пропозиції до Кабінету Міністрів, щоб частину земель вилучити і передати у народне господарство шляхом не просто передачі, а поставити, наприклад, на аукціон, і щоб ці кошти надходили на поповнення місцевих бюджетів.
Дякую за підняті питання.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Будь ласка, Ольга Гінзбург останнє запитання.
11:11:01
ГІНЗБУРГ О.П.
Спасибі. Фракція комуністів, Гінзбург, 161 виборчий округ.
Шановний Анатолію Степановичу, я так розумію, що ми розглядаємо зараз такі поправки до Земельного кодексу. Ми приймали цей земельний кодекс в результаті або ось бачимо його, як би плоди його на сьогодні на Україні. І у мене таке питання. Чи ви сьогодні можете мені відповісти: він у нас працює Земельний кодекс? Які у нього наслідки? А якщо вони позитивні, ви так рахуєте, то чому тоді у моїй Сумській області іде постійне порушення: беруть паї у колгоспників, землі, не заключають з ними ці договори, або ж якщо ці договори, вони підписані угоди, то не виплачують ту суму вартості землі, яка сьогодні обумовлена постановою Кабінету Міністрів, і хто за це відповідає? Дякую.
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую вам за підняте питання. Якраз, виходячи з прийняття Земельного кодексу, ми сьогодні розглядаємо пакет поправок, пакет пропозицій, які потрібно внести сьогодні до діючих законів. І якраз ці поправки можливість нам врегулювати правове поле щодо надання в оренду земельних ділянок, відповідно розрахунків і посилення контролю за ефективністю використання землі та дотриманням сівозмін.
І ще одне. Чому така ситуація? Я думаю, що, народні депутати, розумієте, що потрібно вирішувати ці питання паралельно. Земельний кодекс і паралельно вирішення цілого питання на законодавчому рівні, це щодо підтримки, дотації аграрного сектору сільського господарства, як це є у всьому світі. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Степановичу. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.
ДАНИЛЕНКО А.С. Я прошу вибачення. Я, можливо, не так слово сказав. Прошу вибачення, Володимире Михайловичу.
ГОЛОВА. Дякую.
Від комітету, будь ласка, Роман Ткач висловить позиції комітету щодо двох законопроектів - це законопроекти 2608, 3164. Будь ласка, Романе.
11:13:23
ТКАЧ Р.В.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 15 травня цього року розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення про внесення змін до деяких законодавчих актів України в питаннях щодо узгодження норм земельного законодавства за реєстраційним номером 2608, розроблений відповідно до пункту чотири розділу дев'ять Прикінцевих положень Земельного кодексу.
Законопроектом передбачається внести зміни і доповнення до ряду законів України та визначити такими, що втратили чинність деякі закони України. Окрім того, ми розглянули також висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яке надало позитивний свій висновок щодо прийняття законопроекту за основу.
На своєму засідання, обговоривши дані зміни, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо узгодження норм земельного законодавства за основу.
Пропонуємо Верховній Раді підтримати даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВА. Я дякую вам також.
Шановні колеги! Позиція комітету зрозуміла? Сідайте, будь ласка.
Давайте обговоримо, якщо є потреба в цьому. Прошу записатися, 10 хвилин давайте обговоримо. Записані? Прошу на табло висвітлити записані...
Юрій Анатолійович розпочинає дебати, фракція "Наша Україна".
Михайлу Мельничуку підготуватися.
11:15:01
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Шановний багатостражданий народе України! Кожен раз, отримуючи подання за підписом Прем'єр-міністра про якусь законодавчу новелу, я дивлюся чи все там чисто. Пропозиції. І зараз я хочу звернути увагу, сказали ось Науково-експертне управління подає хороший висновок, позитивний і так далі. Давайте дивитися глибше. Науково-експертне управління якраз подало ніякий висновок щодо цього. Ну, наприклад, воно написало таке, що запропоновані... Цитую (це Науково-експертне управління, це до відома Мацюка і керівника Апарату Секретаріату): "Запропоновані зміни мають бути узгоджені з указом Президента про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів".
Скажіть мені, будь ласка, де це можна таке уявити собі, що законодавчому органу пропонують закон підлаштувати під указ?! Коли є поняття елементарне, що спочатку Конституція, потім закон, потім підзаконні акти. І це Головне науково-експертне управління тиражує депутатам.
Я прошу Анатолія Мацюка провести розслідування і більше такі опуси не допускати і не роздавати народним депутатам.
Цей законопроект, який сьогодні обговорюється, має відношення до багатьох галузей. Ми вносимо сюди поняття трубопроводного транспорту, ми вносимо сюди що це таке, ми вносимо зміни до закону про транспорт, щодо земель залізничного транспорту. Ми не узгоджуємо з цими комітетами профільними, ми не заслуховуємо міністра транспорту, а як він до тих новел відноситься, як - не відноситься. Я вважаю, що такий підхід до серйозних змін, які пропонуються, є, як мінімум, не серйозним.
По-друге, я хотів би подивитися кому вигідно прийняття тих чи інших законодавчих актів. Стаття 14 Закону про підприємництво: держава передає у власність та надає у користування земельні ділянки. Я хочу звернути увагу, що вже так попередавали у власність - я звертаюсь до голови Держкомзему - ви подивіться, що... ви знаєте, що ваші підприємства, ваші структури в Одесі не працюють. Там розкрадена земля просто, просто розкопана нагло і цинічно. Розкопана вона в Київській області і розкопується вона зараз, вона дарується зараз. І ви пропонуєте зараз знову роздати так тихенько, під виглядом змін. Ці зміни потребують дуже серйозної експертної оцінки.
Я за те, щоби вносити зміни, але зміни вносити до законів, про які тут 12 законів, до яких вносяться зміни, тільки з профільними комітетами, тільки після того, як розглянуть профільні комітети.
Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Ми цього нічого не зробили, шановні народні депутати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Мельничук, фракція Соціалістичної партії, підготуватися Черняку.
11:18:23
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановні колеги, шановний головуючий. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Шановний Анатолію Степановичу, безумовно, що ми прийняли Земельний кодекс України, ви не мало зробили для того, щоби цей Земельний кодекс був прийнятий. Але, як бачимо, то хватить на багато поколінь, я вже говорив, щоб вносити зміни до цього Земельного кодексу.
Колега Кармазін зупинився на статті 14 "Державна підтримка підприємництва". Я хотів би зосередити увагу на статті 238-1, це зміни до Кодексу України про адмінпорушення: "Розгляд справ про адміністративні порушення в галузі використання та охорони земель". Хто розглядає? Інженери-землевпорядники, я лише беру частину, категорії, які мають право розглядати, інженери-землевпорядники сіл, селищ. Ми розуміємо сьогодні, хто працює у своїх виборчих округах, що немає таких посад в багатьох селах України. Якщо можна говорити, то сьогодні в 40-45 відсотках сіл є такі інженери, є фахівці, а інших селах їх немає. А подекуди в районах Чернівецької області, прикладом візьмемо, і це воно є так, що сьогодні на 3-4 села один землевпорядник. Так хто ж має розглядати? А з району не дочекаєшся, щоб приїхали в села.
Ось тому виникає немало проблем. І тому народні депутати, і я, і інші, виїжджаємо і розбираємось по тих питаннях, які не відносяться до нашої компетентності.
Я приведу приклад лише по Черкаській області, Смілявський район, село Плоске, я вже виступав двічі. Я, Анатолію Степановичу, звертався до вас і звернувся з депутатським запитом, бо це ваші землевпорядники забрали у людей 300 га земель і перевели їх в деградовані землі. А я був на тих землях і знаю, що там метр чорнозему. І не може бути це деградованим! Обікрали селян в Смілявському районі!
Це можна і по Кіровограду, Новомиргородський район, до мене звертались люди теж з такими питаннями.
Щодо державної підтримки підприємництва, стаття 14, то я вам скажу, що на сьогоднішній день, наведемо приклад по Новоселиці Чернівецької області. 40 підприємців вже два роки ходять, аби викупити землю, де їхні торгівельні споруди. А правди не можуть знайти.
Стаття 57, по вчителям. Шановні освітяни, ви дуже чітко виконуєте замовлення влади на виборах. Але і влада вас обдурює, тому, що стаття 57-а не виконується в державі! Вам гарантовано і безоплатне житло, і опалення, і освітлення, а це все не дається, тільки одні обіцянки. А сьогодні обіцяють землю. якої. до речі. вже немає. І державного резерву немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович, завершуйте.
МЕЛЬНИЧУК М.В. Я завершую
Тому, звертаючись до авторів цього законопроекту, до уряду. я хочу ще раз повторити: не треба вводити в оману освітян - земель немає! А якщо ми хочемо їм дати по два гектари, то забудьте, будь ласка, про те, що таки вчитель може ефективно працювати і навчати наших дітей. Вчитель повинен навчати дітей. а не працювати на землі. Маючи присадибну ділянку, він це може робити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Володимир Кирилович Черняк. Підготуватись Шурмі.
11:22:15
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні народні депутати! Земля пливе з-під наших ніг! І ми повинні розглядати всі законопроекти під цим кутом зору. Чи потрібні ці два законопроекти? Загалом вони потрібні. Прийняття Земельного кодексу, взагалі будь-якого кодексу повинно супроводжуватись ескортом законів, які конкретизують його і створюють механізм його дії.
Тому потрібно приймати такі закони, тим більше, якщо врахувати ту обставину, що Земельний кодекс приймався поспіхом, не зовсім так, як треба, і він не зовсім той, який повинен би бути! Ну але, можливо, добре, що він є. І це нам дало можливість працювати далі плідно. Якби він був більш досконалим, у нас просто було б менше роботи і було б менше можливості проявити свої здібності. Ну ви розумієте, що я жартую.
І в зв'язку з цим. на мій погляд, потрібно підготувати комплекс змін до Земельного кодексу. От що я б зробив? Спільно із комітетом державним земельних ресурсів, Верховна Рада, профільний комітет поглянути на Земельний кодекс, в який потрібно внести до нього зміни і підготувати комплексний законопроект, де були б всі ці зміни.
Поки що такого ми не зробили, ми йдемо шляхом латання, пропонуємо окремі закони і намагаємося латати, це також в законодавчій роботі неминуче, але важливо, щоб питома вага латання була значно меншою, ніж вона зараз в нас є.
Тому я особисто не заперечую необхідність прийняття цих законів, і, мабуть, потрібно їх прийняти в першому читанні і працювати далі в цьому напрямку. Потрібно узгодити інші закони з прийнятим земельним кодексом, треба скасувати дію певних законів і певних статей окремих законів. Це нормальна законодавча робота, рутинна, нормальна законодавча робота. Але разом з тим існує три питання, які мене дуже хвилюють, і, до речі, і тих депутатів, які виступали сьогодні, і я думаю, багатьох з тих, хто сидить в цьому залі, і селян, і тих, хто нас слухає сьогодні по радіо.
Перше питання - це охорона земель. Яким чином охороняти землі, здійснити охорону земель? У нас, дійсно, не вистачає землевпорядників і взагалі не створена система охорони земель.
Друге, це оцінка земель. Якщо вже землю і продавати, якщо вже, дійсно, йти шляхом створення ринку земельних ресурсів, то принаймні хоч би не за безцінь скуповувати, а щоб була об'єктивна ціна, і механізм відповідний створення ринку земельних ресурсів.
І третє питання, це роздача у власність, розкрадання землі, скупка за безцінь, обдурюють людей. І якраз ці закони можуть сприйняти саме цьому.
ГОЛОВА. Дякую.
Ігор Шурма, фракція СДПУ(о). Будь ласка.
11:25:47
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної).
У нас є декілька зауважень.
Перше, законопроект, поданий на розгляд Верховної Ради із суттєвим запізненням. Відповідно із абзацем “а” пункту 4 розділу 9 “Прикінцевих положень” Земельного кодексу України Кабінет Міністрів був зобов'язаний підготувати і подати на розгляд Верховної Ради пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього кодексу у шестимісячний термін після його опублікування, тобто ще у 2002 році.
Друге. Пунктом 5 розділу 1 проекту пропонується замінити норму “земельні ділянки надаються академіям у постійне користування відповідно до земельного законодавства”, нормою, що такі “ділянки надаються академіям у постійне або тимчасове користування на умовах оренди”.
З нашої точки зору доцільно замість слів "постійне або тимчасове користування на умовах оренди" записати "на умовах оренди".
Третє. Запропоновані зміни до Закону України "Про плату на землю" дублюють норми Земельного кодексу України в частині визначення земель сільськогосподарського призначення та земель житлової та громадської забудови.
З точки зору нормопроектувальної практики такі дублювання є не бажаними.
Четверте. При внесенні змін до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою визначається повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, доцільно було б передбачити норму, що до відання виконавчих органів, сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належать повноваження, закріплені Земельним кодексом України. Оскільки запропоновані зміни не повністю враховують визначення Земельним кодексом України норми.
Таке уточнення доцільно також було б зробити і в статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", до якої також даним проектом вносяться зміни у напрямі уточнення повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі використання та охорони земель, природних ресурсів, охорона довкілля.
Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) вважає, що законопроект може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, шановні колеги, час для обговорення вичерпано, таким чином ми завершили розгляд проектів законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо узгодження норм земельного законодавства - це номер 2608. А також про внесення змін до Земельного кодексу України щодо земель спільних підприємств - це номер 3164.
Як не правильно. Ні, я оголосив, запитав дозволу, всі погодилися зі мною.
Та ні... Ну, як таке... Будь ласка, Михайло Мельничук, будь ласка, із процедури.
11:29:04
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Володимире Михайловичу, я щодо законопроекту 3164. Його потрібно обговорити? Чому? Я записався з двох законопроектів, не жодного. Чому ми об'єднуємо весь час?
Ось оцей законопроект 3164 урядовий, тут є великі застереження. Тому що стаття 82-га пункт третій, створенні в Україні СП, засновані за участю іноземних юридичних, фізичних осіб, можуть набувати права власності на земельні ділянки. Як це вже іноземці, які створили спільне підприємство, будуть мати власну землю в Україні? Давайте обговоримо це питання. Це суперечить зовсім земельному кодексу.
ГОЛОВА. Дякую. Але ви до кінця не дочитали. Там далі почитайте, там написано, на підставі чого.
МЕЛЬНИЧУК М.В. "...у випадках, зазначених у частині першій". А перша частина не відповідає пункту третьому. Я хотів би як народний депутат, щоб мені дали можливість висловитися з цього питання. Так неможливо, завтра іноземці будуть власниками землі у нас.
ГОЛОВА. Шановні колеги, от ви бачите у проекті, у розкладі засідань показано, що ці два проекти поєднані. Я запитав дозволу шановних колег, народних депутатів, пропозиція була підтримана, ми обговорили ці законопроекти. Якщо не встигли всі обговорити... Я ще раз говорю, шановні колеги, я запитав вашої точки зору, ви мене підтримали в цьому.
Отже, шановні колеги, розгляд законопроектів ми завершили. Є різні точки зору, різні позиції, будемо визначатися з урахуванням цього під час голосування.
Оголошується до розгляду проект Закону про використання земель оборони. Доповідач - голова Державного комітету України по земельних ресурсах Даниленко Анатолій Степанович. Будь ласка, Анатолій Степанович. Пропонується 5 хвилин для доповіді, запитання до 5 хвилин, потім співдоповідач коротко проінформує нас, а потім обговорення протягом 10 хвилин. Будь ласка.
ДАНИЛЕНКО А.С.
Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Проект Закону України про використання земель оборони розроблено Кабінетом Міністрів України у відповідності до вимог Указу Президента України від 11.06.2002 року про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 квітня 2002 року, про зміцнення безпеки Державного кордону України у контексті боротьби з міжнародним тероризмом, нелегальною міграцією та наркоторгівлею.
Відповідно до Земельного кодексу України та цього законопроекту землями оборони визначаються землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, інших формувань. У користування Збройних сил України та інших військових формувань утворених відповідно до законодавства України на сьогодні перебуває понад 633 тисячі гектарів земель різного цільового призначення. Особливий режим функціонування військових об'єктів ускладнює контроль за використанням земельних ділянок наданих під розміщення зазначених об'єктів, що призводить до використання вказаних земельних ділянок не за цільовим призначенням, нераціонально або з іншими порушеннями земельного законодавства. Непоодинокі випадки використання цих земельних ділянок суб'єктами підприємництва, які не мають на це права. Мабуть, не є таємницею, що окремі оборонні об'єкті прямо або опосередковано негативно впливають на стан довкілля, в тому числі і на стан земель.
Основною метою цього законопроекту є встановлення порядку використання земель наданих для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони Державного кордону України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного департаменту України з питань виконання покарань інших військових формувань утворених відповідно до законодавства України.
Прийняття цього закону дасть можливість посилити контроль за режимом використання земель оборони та визначитися з остаточними розмірами земельних ділянок необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності.
З метою забезпечення державної таємниці та безпеки функціонування оборонних об'єктів проектом цього закону передбачена можливість встановлення навколо них захисних, охоронних та інших зон з відповідними обмеженнями на використання земельних ділянок згідно чинного законодавства України.
З метою їх більш раціонального використання проектом закону передбачено право користувачів земель........ за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади, дозволяти громадянам та юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу, заготовляти сіно та матеріали місцевого промислу.
З метою запобігання негативного впливу оборонних об'єктів на стан довкілля у тому числі на стан земель проектом закону визначено, що вимоги щодо охорони та раціональне використання земель оборони поширюється без виключення на всі оборонні об'єкти.
Шановні народні депутати! Законопроект базується на нормах Конституції, Земельного кодексу України, законів України про оборону України, про Збройні сили України, про правовий режим майна у Збройних силах України, про Державний кордон України, інших законодавчих актів України, міжнародних угод України, що регулюють відносини в оборонній сфері.
Реалізація положень, передбачених законопроектом, дозволить отримати соціально-економічний ефект за рахунок врегулювання земельних відносин та раціональної організації земель оборони.
Прийняття указаного закону України дозволить прискорити здійснення заходів щодо виявлення земель оборони, які використовуються не за цільовим призначенням або з порушенням вимог земельного законодавства та прийняття відповідних рішень щодо доцільності передачі цих земель до відповідних галузей народного господарства.
Шановні народні депутати! Законопроект опрацьовано та погоджено з Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством оборони України, Державним комітетом у справі охорони Державного кордону України, Міністерством юстиції України.
Просимо схвалити запропонований проект закону України у першому читанні та після відповідного доопрацювання з урахуванням доповнень та пропозицій народних депутатів України, ввести його в дію вже в цьому році. Доповідь закінчена. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, Шановні колеги! Запитання до Анатолія Степановича Даниленка. Якщо є, запишіться, будь ласка.
Прошу висвітити прізвища народних депутатів. Ольга Гунзбург, фракція комуністів, будь ласка.
11:36:04
ГІНЗБУРГ О.П.
Дякую вам. Гінзбург, 161 виборчий округ, фракція комуністів.
В мене таке питання до вас, Анатолій Степанович. Я не хотіла б зрозуміти, розглядаючи цей закон і трохи вичитавши його, у мене ось такі питання.
Цей закон відноситься до підприємств та установ, організацій Збройних Сил, в тому числі між іншим, що ви називали ще. Маємо такі проблемні питання по місту Шостка, де знаходиться багато підприємств, які обслуговують Збройні Сили України, це воєнізовані підприємства, воєнного комплексу і "Зірка", "Імпульс", і інші, інші. Вони мають дуже велику територію сьогодні. Питання виникло, з яким дуже багато б'юся зараз, ці податки на землю, які сьогодні знімаються згідно нового бюджету, але територія у кожного заводу дуже велика.
У мене таке питання чи можна ці землі, щоб вони підлягали під Збройні Сили і якимось чином заводи передавати згідно цього закону, чи, може, якось внести у цей закон як доповнення, щоб вони мали теж якийсь статус згідно запропонованого закону, щоб ці заводи не несли на собі збитки ці. Бо сьогодні так виходить, вони ціну на землю вкладають у продукцію Збройних Сил, а це знову лягає на бюджет України. Я вибачаюся. Це знову лягає на бюджет. Дякую вам.
ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі за підняті питання. У мене є в руках інформація земель, які знаходяться у користуванні Міністерства оборони, Комітету з питань охорони корону, Міністерства внутрішніх справ. Я думаю, виходячи із доручення Кабінету Міністрів, ми маємо буквально до 1 липня надати інформацію і пропозицію Кабінету Міністрів щодо вилучення земель, які знаходяться в користуванні тих міністерств і відомств, про які я сказав, і направити ці земельні ресурси для ефективного використання у народне господарство, щоб це були додаткові джерела надходжень до місцевих бюджетів.
І наступне. Якраз ви звернули увагу на надання пільг, виходячи з закону про плату за землю, на жаль, якщо проаналізувати, то 2002 рік відмічає наступне - 1 млрд. 800 млн.грн. надійшло в бюджети від сплати за землю. Але, якщо проаналізувати, а що це у сумі, в грошовому виразі від надання пільг, то це складає значно більше. І тому я хотів би звернутись до вас за підтримкою, шановні народні депутати, щоб цей проект закону, який я тільки що репрезентував вам у Верховній Раді, він був прийнятий за основу, був прийнятий в другому читанні як закон. Бо він якраз визначає порядок використання земельних ресурсів, які підпорядковані, які знаходяться в користуванні Міністерства оборони і других міністерств і відомств.
Правові засади. І ми бачимо, що сьогодні необхідний вкрай закон, який регламентував би цю роботу. Дякую. Тут потрібна ваша підтримка.
ГОЛОВА. Василь Надрага, депутатська група "Європейський вибір".
Вибачте, будь ласка.
11:39:22
НАДРАГА В.І.
Нет, депутатская группа "Народный выбор".
Уважаемый Анатолий Степанович, согласен со всем, что было сказано о необходимости данного закона. Но меня смущает один вопрос. К большому сожалению, военные и все остальные ведомства, о которых сегодня идет речь, очень часто могут ссылаться на то, что у них очень тайные, очень секретные, очень важные, не подлежащие разглашению задачи. И поэтому государственный контроль или общественный контроль за тем, как используются эти земли, могут быть, по большому счету запечатано настолько, что общественного контроля за этим не будет.
Поэтому соглашаюсь, что закон должен быть принят в первом чтении. Все-таки прошу более детально выписать что такое "гражданский контроль за соблюдением" военными и всеми остальными, правильности этого закона. Потому что так, как они иногда относятся к земле, это не выдерживает никакой критики. Под разговоры о необходимости защиты или чего-то еще земля просто уничтожается. Поэтому считаю своим долгом, мы обязательно должны четко выписать систему гражданского контроля, в том числе и по линии уважаемого вашего комитета, госкомитета, где должно быть выписано каким образом государство должно это контролировать. Спасибо.
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Ваш короткий в часі виступ і глибокий за змістом ще раз повертає мене до того, що я казав при презентації попереднього питання. Нам необхідно в терміновому порядку прийняти два законопроекти як закони: закон про охорону і закон про контроль. Там виписана вся процедура, в тому числі і громадський контроль, в незалежності від підпорядкування тієї чи іншої земельної ділянки, де б вона не знаходилась. Дякую.
ГОЛОВА. Василь Гаврилюк, депутатська група "Народовладдя".
11:41:11
ГАВРИЛЮК В.В.
Шановний доповідачу, ви дуже багато сказали, що проект передбачає забезпечення ефективного та раціонального використання земель, зайнятих об'єктами оборони, контроль за цільовим призначенням цих земель. Але я хотів би все ж запитати вас: яка норма цього проекту спрямована на стимулювання бережного ставлення до земель оборони? Яка норма цього закону спонукає до звільнення та передачі державі земель? Я цього, на жаль, не зміг в вашому запропонованому законопроекті. Дякую за відповідь.
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.
Я думаю, що можна було б повернутися до тих норм, щоб посилити, до статті 4-ї, щодо режиму використання земель навколо військових частин та оборонних об'єктів, і до статті 5 і 6-ї. Я думаю, що при підготовці даного законопроекту до другого читання ми матимемо таку можливість. Дякую.
ГОЛОВА. Так, дякую вам. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.
ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі, Володимире Михайловичу. Спасибі народним депутатам.
ГОЛОВА. Я прошу до співдоповіді Романа Ткача від Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Будь ласка.
11:42:31
ТКАЧ Р.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги - народні депутати!
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин 13 травня 2003 року на своєму засіданні розглянув зазначений законопроект, метою якого є визначення основних умов та вимог щодо використання земель оборони, повноважень органів виконавчої влади щодо визначення та забезпечення дотримання режиму використання даної категорії земель.
Я хочу вам сказати, що у нас, так і тут в залі, були бурні обговорення. Ми відмічали і плюси. і недоліки цього законопроекту, і все ж таки за результатами обговорення комітет відмічає, що зазначений законопроект в основному містить узагальнюючі положення і посилання на відповідні статті Земельного кодексу України без їх конкретизувати відповідно до специфіки даної сфери землекористування.
Законопроект містить узагальнююче поняття "охоронні зони", в той час, як Земельним кодексом України передбачено створення навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань зон особливого режиму використання земель.
Крім того, законопроект передбачає можливість використання земель оборони у господарських цілях. Однак не визначає, на яких засадах військові частини мають дозволяти фізичним і юридичним особам використовувати ці земля.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує прийняти зазначений законопроект за основу. Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи пропонує відправити законопроект на доопрацювання.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що порядок використання земель оборони на даний час взагалі законодавчо не врегульований, все ж таки комітет прийняв рішення пропонувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу.
Окрім того я хочу зробити деякі зауваження і просто винести їх на ваш розсуд. В процесі обговорення крім того у нас були зауваження щодо таких речей, що стаття 1 цього законопроекту визначає поняття "земельні оборони", але ніде законопроекті не сказано військові підсобні господарства, радгоспи, які є у військових частинах.
Крім того, поза увагою даного закону залишилися питання врегулювання земельних правовідносин, що виникають у зв'язку з вивільненням земель.
Крім того, жодним чином в проекті не врегульовані земельні відносини з іноземними військовими формуваннями.
Проте все ж таки, як я сказав вище, зважаючи на всі ці зауваження, ми все-таки, комітет пропонує прийняти за основу цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам, Романе, також.
Шановні колеги, тоді переходимо до обговорення. Прошу висвітлити на табло, хто записався на обговорення.
Так, будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін, підготуватися Михайлу Мельничуку. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
11:45:23
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати!
Сьогодні в нас день земельного законодавства внесення чисельних змін. І ми зараз розглядали вже зміни до законів і зверталася увага уже перед цим на закон 3164, який ми поспіхом обговорювали, бо за три хвилини обговорити два законопроекти не можливо. Я категорично виступаю проти внесення частини третьої до статті 82 Земельного кодексу, яка звучить, що "...спільні підприємства засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб можуть набувати права власності на земельні ділянки у випадках, визначених частиною 1 цієї статті та в порядку, встановленому цим кодексом для іноземних юридичних осіб". Це є лазівка, через яку спільні підприємства фізичні, які засновують юридичні і фізичні особи переберуть на себе українську землю. Я категорично протестую проти цього і хотів би, щоб ви в четвер цього не підтримували.
Тепер, що стосується цього законопроекту. Він стосується предмету відання кількох комітетів, безумовно, і він називається про використання земель оборони. А я хочу запитати, а чому не земель нападу? Збройні сили повинні бути і для оборони, і для нападу, і так далі. І ми говоримо, що для покладених завдань у сфері оборони, але ж тут є і учбові заклади, тут є і підприємства військові, тут є і установи, і не тільки Збройних сил України. Є Державного кордону, прикордонних військ, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи, Держдепартаменту з питання виконання покарань, інших військових формувань.
Тому можливо і в назві писати, що це про використання земель військових формувань утворених відповідно до законодавства України, це можливо б відповідало суті закону. Це по-перше.
По-друге. Чи є у нас сьогодні прозоре використання цих земель, чи немає там у нас зловживання цим правом, командування цих частин. Всі ви знаєте, що воно є, кожен з народних депутатів знає. Як приклад в Одесі для відселення військових бралася земля, а сьогодні там працює ринок. От приклад, як використовується землі військовими. Тому контроль, який тут передбачений, чи чисто декларативно у другій статті у шостому пункті контроль здійснюється згідно з законодавством говорить про те, що взагалі відсутній будь-який контроль. Тому коли приймати у першому читанні цей закон, то треба виписувати, як буде здійснюватися контроль, як буде здійснюватися парламентський контроль і передбачити контроль відповідного парламентського комітету за цим. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, будь ласка. Підготуватися Богдану Костинюку.
11:48:40
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Законопроект під номером 2296, який подав нам уряд, дійсно, він у якійсь мірі, можливо, направлений на те, щоб якось впорядкувати використання земель оборони, будемо так говорити, що це землі оборони. А їх у нас немало, про це говорили і соціалісти тут, і наші депутати, які працюють у бюджетному комітеті, зосередили увагу, що це більше 500 тисяч гектарів землі. Треба впорядкувати використання цієї землі.
Детально ознайомившись з даним законопроектом, я можу сказати чітко: даний законопроект зовсім не врегулює використання цих земель. Чому? На засіданні комітету, де я приймав участь, при обговоренні цього законопроекту було внесено пропозицію, щоб Держкомзем надав нам, Комітету з аграрних питань та земельних відносин, акт інвентаризації цих земель, скільки там орних земель, скільки придатних для використання під вирощування сільськогосподарської продукції, скільки непридатних, для чого їх використовувати і так далі. Цього акту до цього часу немає.
Принаймні, обговорюючи даний законопроект, ми маємо чітку уяву, що завтра він буде проголосований, бо так треба, так як і законопроект 3164, проти якого я категорично проти. Але оскільки ми його обговорюємо зараз поданий, то Анатолію Степановичу, ми робили зауваження щодо використання земель прикордонних смуг, це сотні тисяч орної хорошої землі. Як вона використовується? Даже в цьому законопроекті рекомендується, що ні ми, ні держава повинна порядок використання цих земель, а згідно Закону про прикордонні війська. Я подивився той закон, він зовсім не регулює питання земельних відносин або регулює, як використовувати ці землі.
Тому чому ми передаємо тому органу або тій установі, яка не має право приймати рішення щодо використання державної землі?
Тому з цього приводу я хотів би, щоб була зосереджена увага на статті 3-ій цього закону, стаття 5-та, особливо на яких умовах передається ця земля.
А тепер, Володимире Михайловичу, знову повертаюся до законопроекту 3164. Ще раз прошу народних депутатів. Ми хочемо цим законопроектом зробити власником землі спільні підприємства, де є іноземний капітал і іноземці. Зверніть увагу, будь ласка, як красиво уряд підвів нас під черту, а ми проголосували за цей законопроект. Я категорично проти. І фракція Соціалістичної партії України завтра визначиться. Не можна робити іноземців власниками наших земель.
Дякую.
ГОЛОВА. Богдан Костинюк. Підготуватися Степану Бульбі.
11:51:58
КОСТИНЮК Б.І.
Народний рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проект Закону про використання земель оборони визначає повноваження органів влади і місцевого самоврядування, основні завдання органів військового управління і обов'язки підприємств, організацій і установ при виборі, при вилученні і при наданні земельних ділянок для потреб оборони.
Я звернув увагу, що його розроблено на виконання рішення Нацбезпеки про зміцнення безпеки Державного кордону України у контексті боротьби з міжнародним тероризмом і нелегальною міграцією. Можливо саме тому він виписаний якоюсь мірою однобоко, бо назва проекту про використання земель оборони вимагає унормувати і той випадок, коли військові частини чи навчальні заклади, чи підприємства, чи установи Збройних сил України не тільки утримують, не тільки користуються, але і залишають землю і об'єкти на ній, коли вони були раніше у них у користування. Можна назвати багато прикладів, коли землі і об'єкти ній, котрі покидають військові частини, залишаються в занедбаному стані. І через несвоєчасну передачу іншому користувачеві все те, що не понищили військові, винищує місцеве населення.
Є інші недоліки, котрі необхідно регламентувати. Наприклад, в Івано-Франківській області є Лисецький полігон, який займала військова частина. А сьогодні він чи то передається, чи то вже передача вже відбулася іншому відомству, але без відома і погодження місцевих органів влади. І про це не знає ні сільська, ні районна рада. Місцеві жителі претензії користування землею і лісом. Вони не мають можливості випасти худобу. На цьому місці, на місці цього полігону колись 50 років тому було знищено село. А сьогодні створена ініціативна група з місцевих жителів по відновленню знищеного колись села і вона теж претендує на частину земель колишнього полігону. Тому всі ці проблемні питання потрібно внормувати в законі.
Я висловлюю надію, що це буде зроблено під час підготовки законопроекту до 2 читання, а стосовно... мій виступ стосовно Лисецького полігону прошу вважати депутатським запитом.
Крім того, ще один момент. Хочу зауважити про те, що ніде в законі не врегульовано питання щодо статусу земель, котрі зайняли іноземні військові формування. А у нас є такі. Зокрема, це підрозділи військового Чорноморського флоту Росії. І разом включаючи ті підсобні підприємства, котрі їм надані в оренду. Тому і ці питання теж потрібно врегулювати в цьому законі, котрий має назву "Про використання земель оборони". Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.
11:55:08
БУЛЬБА С.С.
Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.
Передусім я хотів би запитати розробників. Перш, ніж пропонувати такий законопроект, треба було хоч би для себе проаналізувати які зміни відбулися у використанні земель оборони, скільки насправді використовується земель як земель оборони. Врешті-решт без цього не можна визначити, прийняти нормальний законопроект. Він звичайно, очевидно, необхідний законопроект, але в запропонованому вигляді він має суттєві недоліки. Перш за все необхідно конкретизувати ключове поняття, що таке землі оборони у відповідності з діючим законодавством.
По-друге, даний законопроект у випадку його прийняття стане законом спеціальної дії. Тому потрібно, щоб всі його положення були опрацьовані з урахуванням пропозицій Міноборони, інших зацікавлених відомств. Поки що цього не відбулося. Я наведу хоч би один приклад. Скажімо, у статті другій пункт чотири записано: вибір, вилучення, надання у користування та облік земель оборони, ведення на них топографо-геодезичних, картографічних та землевпорядних робіт здійснюється з дотриманням вимог збереження державної таємниці.
По-перше, топографо-геодезичні, картографічні роботи в Україні не лише на землях оборони мають виконувати з дотриманням вимог збереження держтаємниці, якщо вона ще залишилася, звичайно, в державі.
А, по-друге, про яке надання в користування земель оборони йдеться? На якій підставі і для чого? Значить вони зайві для Міноборони. Відповіді немає, в тому числі і в статті 5, котра називається "Використання земель оборони в господарських цілях". Виникає питання: на яких засадах, договірних, за плату чи безоплатно військові частини можуть дозволяти фізичним та юридичним особам використовувати землі оборони під сільгоспкультури, для випасу худоби тощо.
І чи не вийде так, що полігони, аеродроми після прийняття цього закону перетворяться в суцільні сільгоспугіддя. А місця розташування частин військово-морських сил - у платні пляжі.
Нарешті, у статті 5 потрібно записати, що використання земель оборони для вирощування сільгоспкультури тощо, можливе лише за умови обов'язкової екологічної експертизи.
І останнє. Окремою статтею має бути визначено порядок контролю за використанням земель, наданих для потреб оборони. Цей законопроект вважаю за необхідне доопрацювати і ще раз розглянути в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, час, відведений для розгляду цього питання вичерпано. З процедури? Добре. Тобто ми завершили розгляд питання - проект закону про використання земель оборони, це номер 2296. Рішення будемо приймати з урахуванням ....
З процедури, будь ласка, Семенюк Валентина Петрівна, мікрофон, будь ласка.
11:58:39
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний Володимире Михайловичу, звичайно, законопроекти актуальні, але я хотіла, щоб дотримувалась норма Регламенту.
Перше. Відповідно до бюджетного кодексу, всі документи, які подаються, вони повинні мати економічне обгрунтування. Законопроект, який поданий, 3164 - щодо внесення змін до Земельного кодексу в частині виділення землі іноземцями дає право на виділення землі іноземним юридичним і фізичним особам. Це пропонується в статті 3.
Стаття 4 пропонує, що землі, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню відповідно протягом одного року.
На жаль, такої норми, вірніше, таких розрахунків - скільки ж мають сьогодні спільні підприємства землі, скільки коштів треба виділити із бюджету на компенсування - у цьому законопроекті немає. Тому записувати цю норму, де немає чіткого виділення коштів із бюджету, неможливо.
Я тому прошу, Володимире Михайловичу, даний законопроект направити у бюджетний комітет, щоб вони могли дати свій висновок. І такі документи подавати без економічних розрахунків, немає, сьогодні 12 тисяч спільних підприємств. Яка кількість землі передається їм?! По якій сумі буде йти компенсація?! Все це повинно бути розраховано.
ГОЛОВА. Дякую. Виключіть мікрофон.
Шановні народні депутати, всі законопроекти, практично всі, передаються двом комітетам. Я маю на увазі Комітет з питань бюджетної політики і з питань європейської інтеграції. І також передаються всі законопроекти для заключення, щоб отримали від уряду.
Будь ласка, Володимир Яворівський з процедури.
12:00:26
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, Яворівський і Жовківський райони, "Наша Україна".
Шановні колеги, цей закон справді потрібен і ніхто цього не заперечує. Але я особисто, і дуже хочу, щоб це було занесено до нашої стенограми, там в законі є таке положення про те, що земля виділяється військовим частинам згідно їх потреб. Ви самі розумієте, які потреби буде виставляти військова частина. Все те, що є, все те хай буде і їхнє. Через те я хотів би, щоб протокольне доручення було уряду чи Міністерству оборони провести паспортизацію, щоб ми дуже чітко знали, як законодавчий орган, скільки землі нам потрібно для військових частин, бо ми маємо такі махини, скажімо, як яворівський полігон, який використовується там десь на одну десяту. Отоді буде, я думаю, державний наш підхід - провести обов'язково паспортизацію, щоб ми знали, скільки землі є на території кожної військової частини, і щоб не вони вирішували, скільки потрібно, а щоб все-таки вирішувала держава, влада, парламент і уряд. Дякую.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, переходимо до розгляду наступного законопроекту. Я просив би, може, ми сьогодні, шановні колеги, я прошу вас, дивіться, ми сьогодні півгодини голосували запити, а потім ще півгодини виступали. Замість півгодини ми працювали таким чином годину. Нема заперечень?
Оголошується до розгляду проект закону про молоко і молочні продукти. Доповідач - міністр аграрної політики Рижук Сергій Миколайович. Будь ласка, пропонується такий регламент: п'ять хвилин доповідь, до п'яти - запитання, те ж саме для співдоповідача. Будь ласка.
РИЖУК С.М.
Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект закону про молоко та молочні продукти розроблено на виконання Постанови Кабінету Міністрів "Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог, директив Європейського союзу санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних європейських стандартів.
Основним завданням закону є встановлення вимог до виробників, переробників і постачальників сирого молока, молочної сировини та молочних продуктів, визначення їх прав і обов'язків, а також обов'язків контролюючи органів, запровадження державної підтримки та економічного стимулювання виробництва молока.
Всі ви добре знаєте, що ситуація в молочній галузі занадто складна. Зокрема продовжує скорочуватися чисельність поголів'я худоби, в тому числі корів. В минулому році, скажімо, поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 312 тисяч голів, в тому числі голів на 202 тисячі. Негативна тенденція скорочення поголів'я корів, на жал, зберігається і в поточному році.
Залишається низькою продуктивність усіх категорій господарств на рівень продуктивності 2900-2000 кілограм молока на корову.
Звичайно, народні депутати, особливо аграрники, добре поінформовані, що за даними статистики виробництво молока в минулому році дещо збільшилося, але продовжує бути збитковим, рівень збитковості становить близько 14 відсотків. Основними причинами такої ситуації є низькі закупівельні ціни на молоко. Насамперед це обумовлено тим, що в минулому році ситуація з експортом молочної продукції погіршилася, і зменшився попит на українську продукцію. Відповідно різко знизилися закупівельні ціни на молоко коров'яче.
В літній період переробні підприємства платили лише по 35 копійок за літр молока. Середня закупівельна ціна однієї тонни молока та молочної продукції, проданих сільгоспвиробниками переробних підприємств становила 535 гривень, це з урахуванням дотацій або знизилася на 10,7 відсотків.
Водночас низький рівень купівельної спроможності нашого населення також не дозволяє піднімати роздрібні ціни на молоко і молочні продукти. Виникає, звичайно, запитання, хто ж зможе за таких умов працювати, тому що чим більше виробляє товаровиробник молока, тим більше у нього збитків, а не прибутків. Звичайно зрозуміло, що без гарантованої державної підтримки на якій, власне, і весь світ працює, галузь ще довгі роки залишатиметься збитковою, а це не припустимо в умовах ринкової економіки.
Сьогодні також важливо мати вигідні ринки збуту молочної продукції, проте всі вони зайняті і не так легко віддаватися не будуть і зрозуміло, що нам потрібно зберігати, розвивати внутрішній ринок, який може бути значно розширений.
Суттєвим чинником дестабілізації ситуації на внутрішньому ринку молока і молокопродуктів є імпорт цих продуктів, особливо дія незаконного імпорту та імпорту на умовах пільгового оподаткування через пільгові економічні зони.
Крім того проблемами на ринку молока і молочних продуктів залишається низька якість сировини, що у свою чергу негативно впливає на виробництво молочної продукції і загострює проблему збуту продукції особливо на зовнішньому ринку.
Шановні народні депутати! Прийняття Закону України "Про молоко та молочні продукти" суттєво зменшить ці проблеми, поза всяким сумнівом. А також створить умови для виробництва і забезпечення населення молоком і молочними продуктами гарантованої якості і безпеки.
Очікується, що закон буде сприяти організації прозорого ринку на молоко і молочну продукцію, поліпшенню інвестиційної привабливості українських підприємств.
Сам закон визначає вимоги до показників якості, пакування, маркування молочних продуктів, атестація виробників молока і продуктів. Організаційні засади здійснює державний контроль у даній сфері, а також регулює питання пов'язані з відповідальністю виробників і постачальників молочної продукції і ціноутворенням на молочні продукти тощо.
Шановні народні депутати, закон цей конче потрібний. Ми при його розробці долучали велике коло фахівців, вчених, міжнародних експертів, проводили "круглі столи" обговорення і переконані, що його можна прийняти у першому читанні і врахувати всі ваші зауваження. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Прошу записатися на запитання, шановні колеги, до доповідача. Прошу висвітити на табло.
Василь Гаврилюк, депутатська група "Народовляддя".
12:07:33
ГАВРИЛЮК В.В.
Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, якщо ви наполягаєте на розгляді цього законопроекту і його прийнятті, то чому це розходиться із 92 статтею Конституції України, де визначено чітко, які норми повинні визначатися майже законом. Цей законопроект не входить до цього переліку. Дякую.
РИЖУК С.М. Ми не бачили, які тут розходження із Конституцією. Більше того, ми теж з вами знаємо, що згідно Конституції ми маємо забезпечити належну якість продуктів харчування і особливо це стосується молока і молокопродуктів. Тому що сьогодні держава не має практично будь-яких важелів, щоб регулювати нормативними, фінансовими, економічними важелями ці питання. Це економічна категорія, дійсно, і в Конституції це записано, якщо ми не вбачаємо за якісь розбіжності. Дякую.
ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців "Трудової України".
12:08:57
НОЩЕНКО М.П.
160 виборчий округ Глухівський.
Шановний пане міністре, ви абсолютно правильно сказали, що треба оперувати економічними виразами. І сьогодні ви знову говорите "товаровиробник", "хтось знизив ціни". Скажіть, будь ласка, хто знизив ціни конкретно? Скажіть, будь ласка, зараз вслух, щоб чули наші виборці, чи є у нас в Україні державне підприємство по виробництву молока, державне підприємство по виробництву м'яса? Яка доля в структурі виробництва? І який вплив на ці процеси має ваше міністерство? Дякую.
РИЖУК С.М. На жаль, саме така ситуація утворила, що знижує ціну той, хто платить власне, а не той, хто продає товар. І саме ми цим законом хочемо врегулювати і навіть ідемо на те і пропонуємо, щоб дати можливість Кабінетові Міністрів встановлювати відповідні мінімальні ціни на сировину. І вважаємо, що на такі продукти обов'язково це потрібно робити.
Тепер стосовно державних. У нас лише є невелика кількість, менше навіть десятка вже, державних підприємств, які займаються. Але справа в тому, що держава сьогодні не має можливості їх утримувати, дотувати. А тут мова йде, що всіх форм власності: і державних, і приватних переходити на регулювання економічне і обов'язково дотацію молочної галузі і цілому тваринництву.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
РИЖУК С.М. Немає. На племінних тільки є.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Якщо дозволите також мені поставити питання, очевидно, яке хвилює всіх. Головна проблема - це диспаритет цін між заготівлею сировини і молока і тої продукцією, яку випускає переробник. Тут пропонується, що Кабінет Міністрів буде встановлювати ціни, а це означає, що ціни не будуть встановлені. Чи не можемо ми законом відрегулювати, наприклад, записавши, вирахувавши десь 50 відсотків від вартості повинна складати сировина від тої продукції, яку реалізує переробник, інакше ми з цієї проблеми ніяк не вийдемо і знову будемо плакатися, що диспаритет існує на селі.
Будь ласка, якщо можна.
РИЖУК С.М. Володимире Михайловичу, якщо ми запишемо це положення у законі, а економіка - це поняття рухливе, буде мінятися ситуація економічна, підвищуватися продуктивність, поглиблюватися переробка, то нам здається, що дуже часто прийдеться Кабінету Міністрів звертатися до Верховної Ради стосовно тих чи інших змін у ціноутворенні. Таким чином якби рішенням Кабінету Міністрів, то можна більш оперативно ці питання узгоджувати з потребами економіки і самих господарств.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз, замість Бабуріна, будь ласка, фракція комуністів.
12:12:22
МОРОЗ А.М.
Дві подяки Володимиру Михайловичу. Перша за те, що мені передали слово. Друга за те, що ви випередили дійсно питання, звертаються вибори в моєму 83 виборчому округу з проханням до нас, депутатів, законодавчо врегулювати ціноутворення на молоко та молочні продукти, бо настільки вакханалія зараз існує з цього питання, що селянам просто не вигідно робити.
По-перше, переробники диктують сьогодні ціни на молоко.
По-друге, селяни прохають, Сергій Михайловичу, щоб Кабінет Міністрів розробив типовий договор між здатчиками молока і між переробниками, щоб на якихось юридичних основах уже можна було добиватися , скажемо, тої ж ціни чи відповідальності за прийняте молоко. Це обов'язково треба зробити. Інакше, інакше... Я звертався в Антимонопольний комітет, це питання ніяк не вирішується. Як ви вважаєте? Я думаю що це треба законодавчо нам відрегулювати, приймаючи ці закони і один, і другий ми зараз обговорюємо, молоко, м'ясопродукти. Дякую.
РИЖУК С.М. У відповідних статтях цього законопроекту передбачається розробка і ми, власне, не чекаючи поки буде закон схвалений, зараз ведемо цю роботу, але це мають бути справді нормативні акти, які повністю узгоджені і з іншими законами про якість, про стандарти і багато чого іншого. Так що, тут в цих законах загально виписано, щоб дати можливість Кабінету Міністрів і їм центральному органу виконавчої влади міністерству саме розробляти ці інструктивні, методичні, методологічні, інші положення, да.
ГОЛОВА.Шановні...
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.
РИЖУК С.М. Звичайно це, як часом здається працівникам переробної промисловості, це буде втручання в їх ніби господарську діяльність. Але коли сьогодні ні міністерство, ні інший представник органу центральної влади не може навіть і зайти на молочне підприємство, тому що це ніби комерційна таємниця і все таке інше, то це ненормально. Цей закон допоможе нам хоча б зареєструвати і навести там...
ГОЛОВА. Сергій Миколайович, у даному разі отут викликає стільки запитань, що ви суперечите собі, алогізм демонструєте. А що Кабінет Міністрів зайде туди, якщо міністерство як представник виконавчої влади не може зайти? Це перше.
І друге. В даному разі краще вести мову про концепцію до Закону про молоко і молочні продукти, все відсилається до якихось інструкцій. Очевидно, треба визначитися законом, враховуючи ситуацію.
Будь ласка, народний депутат Сятиня є? Немає. Євген Кирильчук.
12:15:25
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Волинь, Кирильчук.
Шановний доповідачу, чи вважаєте ви, що треба концепцію цю розширити про те, що говорив Володимир Михайлович. Можливо, казати: в залежності від ринку, але не нижче 50 відсотків. Це перше.
Друге. Як захищається цим законом товаровиробник митом, коли ввозяться подібні товари з-за кордону, які є і можна виробляти у нас. На ці два питання хотів би одержати вашу відповідь.
РИЖУК С.М. Стосовно мита, я думаю, тут є інший закон і в даному законопроекті дублювати не має потреби. Але я тільки радітиму цій пропозиції і вашій, Володимире Михайловичу, якщо буде встановлена конкретно законом відповідна мінімальна ціна чи процентне співвідношення. Але я шанобливо прошу вас, щоб ми, оскільки це дуже потрібний законопроект і його з нетерпінням селяни чекають, щоби прийняти в першому читанні і тоді ми оперативно разом з вами дотягнемо його до того логічного завершення.
ГОЛОВА. Дякую, Сергій Миколайович. Сідайте, будь ласка.
Народний депутат Веретенников Віктор Олександрович. У нас тут два альтернативних законопроекти. Тому за альтернативний виступає автор законопроекту.
12:17:04
ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.
Шановні колеги, я є автором альтернативного законопроекту про молоко і молочні продукти. І ми розробляли майже цей законопроект разом, і погоджували дуже багато статей разом з комітетом і разом з міністерством. Тому декілька я тільки приведу цифр, щоб, ви вже задавали таке питання, то, може, зразу люди почують що і як.
Обсяги виробництва молочної продукції у нас сьогодні на харчовому ринку складають 15 відсотків. Це дуже вагомий внесок для харчового столу наших громадян. І ще така цифра. У 2002 році в Україну імпортовано молочної продукції на 21,4 млн.дол. США, що в 9,4 раза менше експорту українських продуктів з молока, і 60 відсотків того, що завозиться в Україну, якраз завозиться на пільгових умовах. Тому виникло таке питання, щоб розробити законопроект про молоко і молочну продукцію. Головним в цьому законопроекті є підняти конкурентоспроможність наших продуктів харчування, молочних продуктів харчування.
Я в цілому, як автор депутатського проекту, підтримую проект урядовий. Але є дуже серйозні дві розбіжності, яких ми не змогли вирішити на комітеті. Тому я настоював на тому, щоб все-таки депутатський проект теж обговорювався.
Перша розбіжність. Тут записано, в урядовому проекті, що контролюють готову продукцію і молоко, яке товаровиробники в селі, ветеринарна медицина і санітарна медицина. Я хотів, щоб трошки розграничити, бо не може ветеринарна медицина контролювати готову продукцію, яка йде вже на стіл громадян. До воріт підприємства - це ветеринарна медицина, вона контролює і тварин, і продукцію. Але вже готова продукція - тільки санітарні. Це дві дуже-дуже різні функції. Оце - перше.
І друге. Вже, мабуть, мене підтримав і Володимир Михайлович Литвин. сама головна розбіжність в тому, що уряд хоче, щоб він диктував ціни на сировину і на готову продукцію. Це не може бути, бо це не ринкові відносини. І якщо це уряд робить, це якраз сьогодні одна людина, вона так захоче зробить, завтра інша людина. Вона по-іншому захоче зробить, тому якщо ми підемо цим шляхом, щоб уряд встановлював ціни і на сировину, і на готову продукцію, то у нас не буде ринкових відносин і у нас не буде конкурентноспроможна продукція, тобто буде те, що сьогодні, коли майже в десять раз імпорт перевищує експорт молочної продукції.
Тому я хотів би, щоб цей законопроект, урядовий, може, з моїми оцими двома правками, я хотів би, щоб ви його підтримали. Спасибі.
ГОЛОВА. Дякую вам, Вікторе Олександровичу.
Давайте послухаємо комітет, позицію комітету. Сергій Миколайович Терещук, а тоді ми трошки більше часу відведем на обговорення. Ну там же тільки дві розбіжності, про які сказали, шановні колеги!
Будь ласка, Сергій Миколайович Терещук.
12:21:02
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги - народні депутати!
Зазначені законопроекти були обговорені в Комітеті з питань аграрної політики, земельних відносин. І вони, обидва ці законопроекти, знайшли підтримку.
Комітет виходив з того, яке сьогодні значення має виробництво молока і молочних продуктів для харчового забезпечення нашого населення. Також немаловажний і той момент, що молочні продукти займають сьогодні вагому частину в експортному потенціалі нашої держави.
Разом з тим, економіко-правові відносини в сфері виробництва, транспортування, реалізації, переробки, вони не врегульовані, надзвичайно багато проблем, про які йшла сьогодні мова. Тим більше, я хотів би загострити вашу увагу вступом до СОТ, про який сьогодні так багато іде розмов. Наше тваринництво буде на грані загибелі, ми не зможемо сьогодні конкурувати із країнами, які працюють в рамках СОТ. Наше сільське господарство, наше тваринництво буде неконкурентноспроможне.
Разом з тим комітет теж хвилює та ситуація, яка склалася в тваринництві. Одну цифру я підкреслюю, про яку сказав міністр: 202 тисячі, на 202 тисячі зменшено поголів'я. Це приблизно півтори таких області, як Черкаси, за один рік не стало корів. Майже дві області. І ці тенденції продовжуються, навпаки, вони набувають ще більш такого ширшого розмаху. Тому комітет вважає за доцільне підтримати правові організаційні основи забезпечення держави якраз якості і безпеки молока і молочних продуктів.
Ми вважаємо, що законопроект можна прийняти за основу в першому читанні, але є ряд серйозних зауважень, починаючи є суттєві, не суттєві, а зауваження до термінів, що таке “молочні продукти", що таке маркування і так далі, потрібно більш детально виписати. Але є і важливі моменти. Насамперед це атестація виробників молока, молочної сировини.
Скажіть, будь ласка, сьогодні 70 відсотків молока виробляється в особистих селянських господарствах. Яким чином буде проводиться атестація того дядька, в якого є одна чи дві корови? Це сьогодні проблема. Закон відповіді на ці питання не дає. Також в статті 12 сформульовані права і обов'язків виробників молока і молочних продуктів, права тільки. В той же час ніяких прав немає, є лише одні обов'язки.
Саме складне питання, яке і тут звучало, це державна підтримка виробництва реалізації молока і молочних продуктів, якраз забезпечення населення цими продуктами. В статті 15, яка називається "Державна підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів" зазначені такі пункти, що держава здійснює контроль за якістю молока. Яка це державна підтримка? Або держава гарантує товаровиробникам права вільного вибору маркетингу і ціноутворення. Це написано "державна підтримка". Це не може бути державною підтримкою. На наш погляд, погляд комітету, державна підтримка насамперед повинна бути якраз саме за рахунок фінансування селекційних програм, які конче сьогодні необхідні, друге - дотаційних цін на молоко, якщо ціна на ринку падає нижчу тієї допустимої ціни, яку повинен визначати Кабінет Міністрів.
Далі, підтримка виробництва продуктів дитячого харчування, повинні теж бути дотації.
Далі, надання суб'єктам господарювання в процесі виробництва кредитної підтримки. Сьогодні не мають виробники молока такої підтримки. Далі. Митно-тарифна політика, ми знаємо, що сьогодні експорт казеїну стримується за рахунок того не повернутого ПДВ на яке вправі претендувати переробні підприємства.
Також підтримка експорту молочних виробів шляхом пільгового кредитування. Не вирішує закон, на наш погляд, саме основне питання, це питання ціноутворення. В законі написано в статті 16 написано слідуючим чином "...ідея мінімальних закупівельних цін на молоко і молочну сировину і торгівельних надбавок ". З одного боку написано в законі, що держава гарантує право вільного ціноутворення, з іншого боку, що держава регулює ціни. Але який механізм до кінця не виписано.
За минулий рік мінімальна ціна на молоко була 40 копійок, вчені підрахували ціна на молоко не може бути нижче 80 копійок. 1,3 кормових одиниць на літр молока. Нижче 80 копійок молоко збиткове. І, якщо ми не забезпечимо таку ціну, господарства і далі будуть вирізувати худобу, і ніяка адміністрація сьогодні не зупинить. Але давайте подивимося далі. Якщо ми тільки сьогодні встановимо мінімальну ціну на рівні 70-80 копійок, хто буде фінансувати. Давайте врахуємо і те, що молоко сьогодні це можливо єдине джерело поповнення білка саме якраз для неімущих людей. Пенсіонери сьогодні купляють сир, творог, як його називають і купують молоко. Якщо ми піднімемо ціни, вдарить по кишені цих малоімущих людей.
Сьогодні у нас 40 відсотків тільки споживається молока від рівня 1991 року. Навіть і в 1991 році ми не вийшли на науково-обгрунтовані норми споживання. Тому тут повинна бути більш детально і чітко виписана за рахунок чого ми повинні підтримувати мінімальні ціни на молоко. Наша позиція тут повинен бути задіяний бюджет. Хоча я не відкидаю того моменту, де регулювати надбавки для тих хто переробляє і продає молоко.
Питання особистих підсобних господарств. 60 відсотків худоби знаходиться саме у них, вони сьогодні не в повній мірі отримують повернення ПДВ, це питання теж потрібно врегулювати в законі.
Ми сьогодні підтримуємо пропозицію Міністерства аграрної політики прийняти закон у першому читанні, але із серйозними доопрацюваннями, щоб до другого читання були внесені ті пропозиції, які прозвучали від народних депутатів, які сьогодні вже надходять до Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин. Ми розглянули обидва проекти. Так і в проекті народного депутата Верітенікова є цінне. Із двох проектів ми зробимо один проект на основі урядового. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання? Бачу, що є. П'ять хвилин на запитання. На табло, будь ласка. Омелян Парубок.
12:27:30
ПАРУБОК О.Н.
Сергій Миколайович, от міністр виступав і сказав, що у нас практично не осталося державних молокозаводів. Ми дохазяювалися так у своїй державі, що уничтожили всі елеватори. Ви бачите, на що сьогодні ми спроможні з хлібом. Ми так само уничтожили всі наші молокохзаводи. Ми унічтожили свої м'ясокомбінати. І отак путьому ми останемося без м'яса, молока і хліба.
От наводжу приклад. До мене багато звертаються, люди з різних регіонів письма пишуть, що ще за вересень минулого року не розрахувалися за молоко, яке здають селяни, бо вже в державній власності корів немає, як питав Сергій Іванович, немає вже, в основному селяни. А селяни держать корову, щоб заплатити за газ, за світло, за воду, за квартиру, в кого що є. І на сьогоднішній день селянин не получає у цих новоукраїнців не получає ніякої зарплати, вони думали, що виживуть таким путьом. Але на сьогоднішній день їм і ці не платять. І селяни пішли поголовно вирізати скот.
ТЕРЕЩУК С.М. Шановний Омелян Никонович, я теж на цьому наголошував. Сьогодні проблема, для сільського населення це можливо для третини спосіб виживання, це не підсобне господарство, а це спосіб виживання. Але вони будують свої взаємовідносини з переробними підприємствами як суб'єкти господарювання. Тому тут повинен тільки вирішувати суд їх взаємовідносини. Ми не можемо ніяким іншим чином вплинути. Але з іншого боку, у багатьох випадках є і об'єктивні причини. Сьогодні в першу чергу не виплачують гроші за молоко ті підприємства, які були зорієнтовані на експорт казеїну. Ті підприємства, які продають молоко навколо великих промислових міст, у них проблем немає з розрахунками. А ті, які орієнтувалися на казеїн, у них виникли проблеми. Тому закон повинен більш ширше враховувати проблеми не тільки виробника молока, а й переробників. І нам дуже важливо зберегти цей ланцюг: виробник-переробник-реалізація. Якщо ми його порушимо, якщо ми якусь одну ланку тільки обмежимо в чомусь, ми взагалі зруйнуємо і той ринок, який сьогодні є. Закон повинен саме удосконалити, дати можливість ефективно працювати, кожному отримуючи рівновеликий прибуток.
ГОЛОВА. Зайченко, будь ласка, група "Народовладдя.
Це запитання, я виступ з трибуни написав. Василь Надрага, запитання, будь ласка.
12:30:03
НАДРАГА В.І.
Уважаемый коллега! Вот абсолютно правильно ставится вопрос о том, что сегодня закупочные цены на молоко не выдерживают никакой критики. Люди производят, получается, что газированная вода дорожке молока в несколько раз.
Не кажется ли вам, что, говоря о том, как это попадет к конечному потребителю, молоко и молочная продукция, что большая часть суммы оплаченная пенсионером, рабочим и всем остальным, это деньги, который уйдут переработчику? И здесь нужно делать второй шаг: подымая закупочную цену, ставить вопрос о регламентации уровня рентабельности тех, кто перерабатывает молоко и молочную продукцию. Потому что там подымается цена без всяких разговоров об интересах населения и всего остального.
И второй вопрос. Как вы считаете, и в одном, и во втором законопроекте записано, что два года переработчики молока могут работать без соответствующей аттестации, то есть, два года можно выпускать, по большому счету, все, что хочешь, и только потом доказывать и убеждать, что твое в соответствии с санитарными и иными нормами подготовлена продукция, конечное изделие. Спасибо.
ТЕРЕЩУК С.М. Дякую. Насамперед, я категорично проти того, щоб ми встановлювали якийсь рівень рентабельності. У залі є економісти, і ви, хто знайомий з азами економіки, знаєте, чим більше ви витрат зробите, тим більше може бути у вас питома вага накруток. Рентабельність ніколи не може визначати ціну. Заганяйте більше затрат, зможете потім зробити більшу набавку при тій самій рентабельності. Так що цей показник не може сьогодні впливати на ціноутворення. Так, з економістами порадьтеся. Так, Володимире Кириловичу?
Друге питання стосовно атестації. Я з вами погоджуюся. Перед тим як виробляти продукцію, підтприємство повинно пройти атестацію на відповідність усім нормам. Тут ви абсолютно праві, і ми при підготовці до другого читання врахуємо цю пропозицію.
Наша позиція теж. Підприємство виробляє лише ту продукцію, яке має відповідні дозволи, яке атестоване.
ГОЛОВА. Ігор Шурма, фракція СДПУ(о).
12:32:17
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної),
Шановний доповідачу! Законопроект встановлює правові та організаційні основи забезпечення належної якості і безпеки молока та молочних продуктів для життя та здоров'я населення України. Молоко та молочна сировина повинні відповідати встановленим показникам якості і безпеки. Господарська діяльність пов'язана з виробництвом чи переробкою молока і молочної продукції підлягає атестації раз в 5 років. Є 2 запитання.
Текстом статті 10 проекту закону пропонується встановити, що підприємство повинно в обов'язковому порядку здійснювати переатестацію виробництва в випадку зміни своєї назви. У мене є запитання перше.
Яким чином зміна назви підприємства впливає на якість продуктів, що виготовляються та на дотримання підприємством вимог технологічного процесу, який при цьому не змінюється.
І друге. В прикінцевих положеннях законопроекту визначається, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати виробництво чи переробку молока, молочної сировини протягом 2 років без атестації виробництва. Чим пояснюється такий довгий термін?
ТЕРЕЩУК С.М. Стосовно першого питання. Коли підприємство змінює назву, воно буде змінювати і технічний паспорт підприємства. Це відбудеться все автоматично. Я погоджуюся, що зміна назви вона не впливає на випуск продукції. Автоматично, отримуючи новий технічний паспорт підприємства буде отримано нові документи.
ГОЛОВА. Так, дякую. А що 2 роки може атестація тривати і випускати 2 роки можуть неякісну продукцію.
ТЕРЕЩУК С.М. Ні. ні. Ну перед цим же говорили. Підприємство перед тим, як повинно випускати продукцію або хоче випускати, воно повинно пройти атестацію. Спершу атестація, потім продукція.
ГОЛОВА. Євген Кирильчук.
12:34:05
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую, Володимире Михайловичу. Блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Кирильчук.
Скажіть чи не слід розширити у законопроекті права і обов'язки інспекції, Державної інспекцій по заготівлях і якості . Це перше.
Друге. Чи не слід все-таки в законі внести поняття "сезонність цін", тому що зимою молока значно меншає і по тій самій ціні його продавати ніхто не буде. Це друге.
І третє. Як ви все-таки вважаєте за потрібне, щоб зацікавити селянина виробляти молоко і цим самим боротися проти тих пільгових цін, по яких ввозяться молочні продукти в Україну.
ТЕРЕЩУК С.М. Знову ж таки, закон повинен в комплексі вирішити всі проблеми. Наступний закон - про м'ясо, ми можемо підняти внутрішню ціну за рахунок зменшення ввозу, тим більше через вільні економічні зони. Це один шлях підвищення внутрішньої ціни. Це перше.
Друге - сезонні ціни. Знову ж таки, для кого ми будемо встановлювати сезонні ціни? В законі передбачено, що Кабінет Міністрів буде визначати мінімальну ціну в законопроекті, запропонованому Кабінетом Міністрів. Але знову ж таки який механізм, як повинні підприємства реагувати на цю ціну, ніяк не виписано. Ми можемо задекларувати якусь ціну, але вона не буде обов'язковою для тих, хто купує молоко і переробляє.
Тому я і сказав, це якраз недолік запропонованого законопроекту в тому, що чітко не визначено механізм регулювання цін і механізм дотації: чи-то буде дотувати бюджет, чи-то будуть споживачі продукції, якраз пенсіонери в першу чергу, дотувати виробництво продукції. Цей блок в законі не відпрацьований. Ми разом з міністерством будемо над цим працювати.
І інспекції. Можливо. У нас є ветеринарна інспекція, санепідемстанція, ми можемо... Взагалі в багатьох країнах тільки ветеринарна служба контролює все це. Якщо ми ще, у нас немає сьогодні, у інспекції по заготівлях і якості продукції, нема навіть необхідного обладнання. Яким чином вони можуть контролювати якість продукції, не маючи обладнання?! Один інспектор на два райони.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Сергій Миколайович.
Переходимо до обговорення. Записалось на виступи 10 народних депутатів. Я думаю, що не більше 15 хвилин можемо обговорювати.
Олексій Козаченко, депутатська група "Народовладдя". Підготуватися Пузакову.
12:36:56
КОЗАЧЕНКО О.О.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Я дуже уважно слухав виступ поважного Сергія Миколайовича. Хочу звернути увагу, що міністр 4 хвилини свого виступу посвятив проблемам галузі тваринництва, як то скорочення поголів'я, збитковість, низькі закупівельні ціни, імпорт. Одну хвилину він присвятив саме законопроекту, в якому нам пропонувалась наступна логіка. Ми підвищуємо адміністрування за якістю. І тим самим піднімемо конкурентність нашої продукції.
Насправді, справжня логіка, посилка цього законопроекту була в одному реченні - гармонізація українського законодавства вимогам ЄЕС та вимогам по вступу до СОТу.
Тепер по суті. Прийняття законопроекту, закону України "Про молоко та молочні продукти" вважаю недоцільним з огляду на наступне.
Більшість положень законопроектів мають відсилочний, декларативний характер, відсилають до нормативних актів і потребують конкретизації.
Деякі положення проекту вже визначені законодавством України, зокрема законами України про стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва на період 2001-2004, про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини, про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, про захист прав споживачів та інші. Тому необхідно уникати подвійного регулювання цих питань.
Недоцільним вважається проведення виробниками сертифікації відповідно вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів сировини.
Щодо необхідності створення лабораторії для контролю за належною якістю і безпекою сировини всіми, підкреслюю, всіми виробниками молока. Слід зазначити, дану вимогу неможливо буде втілити в реальне життя, оскільки селянське господарство не має ні фінансових коштів, ні технічних можливостей для цього. Особливі зауваження викликають положення щодо проведення атестації, переатестації суб'єктів регулювання. У мене слів просто немає до цього.
Крім того, слід врахувати, що при проведенні атестації суб'єктів господарювання всіх форм власності. Підлягатимуть атестації і селянські господарства. Введення реєстру виробників буде вимагати додаткових фінансових витрат, в тому числі і з боку сільськогосподарських товаровиробників.
На мій погляд, цей законопроект не несе жодного позитиву для галузі тваринництва. І несе суто функції необмежованого адміністрування, причому на рівні підзаконного регулювання відносно товаровиробника. А сьогодні нашій економіці і сільськогосподарському його сектору потрібні якраз заходи дерегулятивного характеру.
І останнє. Ринок виробництва молока треба захищати, але не від продукції власного виробника, а від поставки через різні вільні економічні зони датованого в рамках того самого ЄС, чиє законодавство ми хочемо гармонізувати, тваринницької продукції.
Ну і в кінці, як в тому анекдоті, хочу нагадати, в анекдоті про раввина: все, що сказано відносно молока, в повному обсязі стосується і м'яса. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Шершуну.
12:39:54
ПУЗАКОВ В.Т. Дякую.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Прийнявши цей закон, хотілося б вірити в те, що за період незалежності все ж таки з'явиться молоко, як це було в радянські часи, коли наприклад Кіровоградщина виробляла 850 тис. тонн молока або 700 кг не душу населення. Але, на жаль, на сьогодні молока і молочної продукції практично немає. Молочна промисловість доприватизувалася до такого стану, що на прилавках магазинів області майже відсутня продукція власного виробництва. А завозять її із сусідніх областей. Хоча до недавнього працював ще молокозавод в Кіровограді. Він переробляв п’ять тонн молока за добу при потужності 200 тонн. Але два місяці тому і цей завод вийшов з ритму, робітники страйкували, вимагаючи від адміністрації виплатити борги по заробітній платні і зустрічі з господарем заводу. Просто дивно, що хазяїна, який приватизував кілька назад це підприємство, люди не бачили у вічі, тому що мешкає він за кордоном. От до чого ми вже дожилися.
Я, до речі, підтримую пропозицію проекту закону про проведення паспортизації і атестації переробних підприємств. Потрібно з ними розібратися і з таким "гореефективними" власниками, як кіровоградський молокоцентр, потрібно розпрощатися, зробивши реприватизацію. В області основним виробником молока є індивідуальний вектор. В проекті закону чітко говориться про порядок атестації виробників молочної сировини.
Якщо це фермерське приватне або колективне господарство, зрозуміло, а коли будемо атестувати індивідуальний селянський двір, який утримує одну чи дві корови, то це буде не зовсім вірно, люди нас не зрозуміють. А ось чому: господарю необхідно нести затрати на утримання худоби, ветеринарні послуги, страхові платежі, та це й понести затрати на атестацію хліва. А ще якщо роботу цю будуть здійснювати комерційні структури, а вони, як правило, швидко підв'язуються до легкої наживи, вони з селянина три шкури знімуть за цю атестацію. І так за безцінь забирається в селянина продукція.
Село потрібно рятувати, а не затягувати ще тугіше петлю. І до тих пір, поки держава не гарантуватиме товаровиробнику мінімальну ціну за його продукцію, ситуацію в аграрному секторі на краще не змінити, адже сьогодні основна частина коштів осідає в переробній промисловості і роздрібній торгівлі, а на селі залишається лише 20 відсотків створених селянином доходів. Решта, тобто 80 відсотків вимивається від селянина різними шляхами. Тому сьогодні село, практично, вимирає, люди не селі безробітні, холодні, голодні, добирають пристарілу техніку і доношують радянську одежу.
Якщо до 91-го на Кіровоградщині в сільському господарстві працювало 200 тисяч чоловік, то сьогодні 65 тисяч. От вам і "успіхи" (в лапках) в економіці. Дякую.
ГОЛОВА. Так, Микола Шершун, фракція Аграрної партії України.
Підготуватися Мельничуку Михайлу.
12:43:11
ШЕРШУН М.Х.
Микола Шершун, фракція Аграрної партії України.
Шановні колеги, шановний Головуючий!
Негативні наслідки для молочної галузі пов'язані перш за все з неконтрольованою ситуацією на ринку тваринницької продукції, що призвело до різкого пониження закупівельних цін на молоко і м'ясо.
Переробні підприємства, користуючись своїм монопольним становищем на ринку, встановлюють на вказану сировину закупівельні ціни, які значно нижчі її собівартості, що призводить до подальшого загострення економічно-фінансової кризи в тваринництві. Крім того це також є наслідком, що тільки за рік поголів'я корів зменшилося на 17 відсотків.
У цій галузі є ряд інших серйозних проблем, які потребують термінового вирішення, щоб попередити подальшу руйнацію в галузі молочного скотарства в Україні. Тому поданий урядом на розгляд Верховної Ради України проект закону "Про молоко і молочні продукти" є вкрай актуальними. Але, як показав аналіз проекту він потребує до другого читання серйозного доопрацювання. Зокрема необхідно було б в статті першій додатково розширити перелік термінів, мається на увазі вказати "...традиційні українські молочні продукти".
Слід було більш чітко виписати положення стосовно захисту традиційних продуктів від технологічної фальсифікації посилення контролю за якістю продукції в порядку атестації постачальника і виробника продукції.
Доцільно було б поряд з обов'язками виробників і постачальників молока стаття 12 виділити додатково статтю, права виробників молока, молочної сировини та молочних продуктів.
Є необхідність посилити вимоги статті 15 щодо державної підтримки виробників молока. Тут слід було б передбачити надання фінансової державної підтримки на експорт окремих видів молочної продукції, а також виділення до кредитних ресурсів виробникам і переробникам молока на розвиток матеріально-технічної бази.
Що стосується законопроекту внесеного народним депутатом Веретенніковим з цього питання, то є пропозиція при підготовці урядового проекту до другого читання врахувати в ньому прийнятні його положення.
В ньому, на мій погляд, є ряд дуже корисних уточнень і пропозицій.
В цілому я пропоную прийняти урядовий проект за основу.
Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
Підготуватися Черняку.
12:45:56
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Шановний Володимир Михайлович, шановні друзі!
Резюме від любого законопроекту можна робити підсумок при обговоренні любого законопроекту є такі. Без зміни системи влади в Україні ми нічого не зробимо. Це вже остаточно сьогодні і головуючий на сесії відмічав і все. Прийняття Закону про Кабінет Міністрів. Де він сьогодні находиться? Не раз соціалісти намагалися вилучити цей законопроект до залу і прийняти кінець кінцем, аби ж ні міністр і ні урядовці не були в такій ситуації, що на підприємство у рідній Україні неможна зайти. Чи не є це абсурдом? А чи не ми з вами зробили так, що Міністерство сільського господарства, де наліковувалося немало спеціалістів, фахівців-професіоналів, довело до того, що сьогодні зарплатня у них менше в тричі, чим у працівників Міністерства фінансів і економіки і так далі. Не ми робили з вами це? ми. Чи не ми зробили, що сьогодні міністр сільського господарства, хай Сергій Миколайович мене вибачить, зробили з нього свадєбного генерала? Відповідати, за все відповідає міністр. А важелів впливу на обласне управління сільського господарства, на районне управління немає ніяких. Каже: вертикаль не потрібна. У державі з таким перехідним періодом, як у нашій, затягнувшимся на роки, це потрібно, такий важіль потрібний був Міністерству сільського господарства.
Щодо законопроекту, 10 років назад молоко, сировина, яку виробляв селянин, була у вартості продукту, який ішов у магазин, 70 відсотків. Оце була підтримка. Сьогодні це 18 відсотків. Селянина просто знищують. Тут іде мова про ринок. Да який у нас ринок є? Які риночні відношення в Україні сьогодні? Можна сказати: ринок є, але бандитський. Хто закуповує продукцію, диктує ціну. Не хочеш - виливай його, він завезе з Польщі, як завезли у Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат уже свинину на косі по 3.10. А сьогодні в Херсоні вже вартість верха на живка 80-90 копійок, про це Станіслав Миколаєнко вчора зробив заяву фракції Соціалістичної партії України.
Володимире Михайловичу, у даному законопроекті його треба приймати у першому читанні. Я думаю, що фракція Соцпартії буде підтримувати. Чому? Тому що у статті 1-ій вже передбачено 50 відсотків вартості сировини повинно бути в кінцевому продукті. Тоді, дійсно, як говорив тут народний депутат, в кінцевому продукті буде вартість сировини 50 відсотків, не менше. І не треба цього боятися, і буде тоді 80 копійок молоко. А рубль 20 воно буде коштувати вже в магазині так, як сьогодні є, але не 18 відсотків. Я думаю, що цьому законопроекту потрібно дати життя в цій залі. Завтра треба голосувати за нього. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".
12:49:32
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні колеги! Проект закон у не вирішує основну проблему - проблему ціноутворення. Для вирішення проблеми потрібно скоротити надмірний розрив між закупівельними і роздрібними цінами. Це больова точка проблеми. Розрив практично існує в п'ять разів. Те, що ми платимо у магазинах, ті гроші, які ми платимо у магазинах, купуючи молоко, не попадають виробникам молока. Ось в чому корінь проблеми. Прибуток попадає не виробникам, а переробникам, посередникам і роздрібній торгівлі. Ось на що треба вплинути. Ця основна проблема законопроектом не вирішується.
Я не проти того, щоб приймати його у першому читанні. Проблема існує молока, молочних продуктів, треба її вирішувати, можливо, навіть не законом, а треба було б програму розвитку молочної промисловості, виробництва молока розробити. Це інше питання. Я не проти, але треба вирішувати, а не імітувати діяльність, що ми намагаємося щось вирішити. Якщо ми не вирішимо проблему ціноутворення, якщо ми не скоротимо розрив між закупівельними цінами і роздрібними, проблема не буде вирішена. Ми можемо прийняти закон, але від нього буде мало толку.
Потрібно також забезпечити рівні, приблизно рівні ціни на продукцію, що купляє сільське господарство, і на продукцію, що продається.. Тобто, потрібно ліквідувати диспаритет цін. Якщо ми його збережемо, то навіть, якщо будуть нормальні ціни і нормальна рентабельність на молоко, то диспаритет цін - ці ножиці будуть обрізати всі ці доходи. Потрібно зупинити незаконний імпорт молока, особливо на пільгових умовах, і тільки в комплексі все це може забезпечити вирішення проблеми.
І нарешті. Звичайно потрібна державна підтримка сільського господарства. Я погоджуюся з міністром, але я б все-таки акцент поставив не так. Потрібно. Але не тільки і не стільки державна підтримка сільського господарства і виробництва молока, зокрема, скільки необхідно поєднання державної підтримки з державним регулюванням. Ось в такому випадку ми отримаємо той афект, до якого прагнемо.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Завершуємо розгляд питання. Дозвольте декілька слів узагальнюючих сказати.
Ми всі сходимось на тому, що цей закон потрібний, він нам болить, всім пече, але я хотів би відзначити одну особливість, що міністерство хоче пройти між виробниками молока і переробниками продукції і зберегти добрі стосунки з одними і з іншими. А відтак не вирішимо ні одну, ні іншу проблему.
Я думаю, нам варто вести мову не дотацію, а про наведення порядку на цій ниві. Я хотів би ті голосні заклики, які звучать з боку фракції Аграрної партії, з боку міністерства, щоб вони були матеріалізовані. Зробіть сміливий крок. І коли ми визначимо принаймні ціну піднімемо вдвічі на молоко, не потрібні будуть дотації. Люди заллють Україну молоком. Вони готові до цього, але ж не для того, щоб виливати це молоко свиням. Його вигідніше вилити свиням. Давайте будемо відверто про ці речі говорити. А сьогодні ви боїтеся монополістів, які сьогодні сидять у переробній галузі.
Якщо ми до другого читання не зробимо, то цей закон буде "на корзинку" спрацьований.
І врешті-решт станьте над собою, а не закликайте, що село гине. Воно гине, тому що ми йому допомагаємо це робити. Вибачте за емоції, але це реалії. І нас треба до другого читання закон доопрацювати істотно, щоб він був законом, а не черговим папірцем.
Шановні колеги, розгляд законопроекту про молоко та молочні продукти завершено . Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.
Оголошується до розгляду проект Закону про м'ясо та м'ясні продукти. Будь ласка, міністр аграрної політики запрошується до доповіді, Рижук Сергій Миколайович.
РИЖУК С.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Проект Закону України про м'ясо і м'ясні продукти аналогічний проекту Закону про молоко і молочні продукти, який щойно розглянутий. Він розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних і міжнародних європейських стандартів.
Законопроектом передбачено також правові та організаційні основи забезпечення якості і безпеки м'яса та м'ясних продуктів для життя і здоров'я людей, довкілля під час їх виробництва, переробки, фасування, транспортування, зберігання і реалізації.
Основним завданням закону є встановлення вимог до виробників і постачальників м'яса і м'ясних продуктів, прав та зобов'язань їх і контролюючих органів, вимоги до показників якості і безпеки, державної підтримки та економічного стимулювання виробників і переробників цієї продукції. В минулому році сільгоспвиробниками реалізовано на забій 2 з половиною мільйони тонн живої худоби і птиці живою вагою, що більше попереднього року на 8 відсотків. За цей рік, протягом поточного року реалізація худоби і птиці на забій, порівняно з аналогічним періодом ще зросла на 11 відсотків, а із сільгосппідприємств - на 28 відсотків.
Це, з одного боку, ніби добрі показники. З іншого - це тривожні показники, які вказуються на прискорене вирізання худоби і навіть і маточного поголів'я. Проте, розвиток ринків худоби і птиці ускладнюється в першу чергу через скорочення обсягів виробництва і дедальшого зниження закупівельних цін. Для підтвердження цього скажу, що закупівельні ціни на худобу і птицю, і продані переробним підприємствам в минулому році, знизилися на 15 відсотків проти попереднього рівня попереднього року.
Як результат, через зниження закупівельних цін, чисельність поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 313 тисяч, це 3 відсотки.
Рівень збитковості м'яса найвищий, збитковість. Саме м'ясо, становить мінус сорок відсотків. В 2001 році - 21 відсоток. М'ясо свиней - мінус 17 відсотків, овець і кіз - мінус 36. Це дані державної статистики.
Ми очікуємо, що прийняття закону про м'ясо і м'ясні продукти дозволить забезпечити, насамперед, проведення моніторингу на худобу і птицю та прозорість розрахунків між переробними підприємствами та сільгоспвиробниками, сприятиме забезпеченню стабілізації доходів виробників м'яса і м'ясопродуктів, підтримки соціального рівня життя населення у сільській місцевості.
При розробці проекту закону міністерством проведено порівняльний аналіз технічних, ветеринарно-санітарних, медико-біологічних вимог до показників якості та безпеки, що встановлено діючим законодавством.
Через недостатні вимоги зазначених документів виробляються низької якості м'ясні продукти, яким важко конкурувати з тими, що завозяться по імпорту.
Сьогодні стоїть питання - повністю обновити нормативно-технічну документацію відповідно до вимог Європейського Співтовариства. І все це визначено у запропонованому проекті закону про м'ясо та м'ясні продукти. Закон також дасть можливість захистити вітчизняного товаровиробника. Адже всі ви, шановні народні депутати, знаєте, що до нас надходить низькосортна продукція по імпорту, але дещо за нижчими цінами, в тому числі на продукти переробки. Робиться це не з метою створення конкуренції для українського товаровиробника. Крім того, в західних країнах діє дотація на тваринницьку продукцію, яку виробляє безпосередньо фермер. На жаль, її досі немає у нас, або вона мізерна на Україні.
Державна підтримка, яка діє сьогодні в галузі, не забезпечує, як ми бачимо, рентабельного виробництва м'яса. Закон також, на наш погляд, дозволить відрегулювати роботу українського ринку худоби, птиці, м’яса, м'ясних продуктів, уникнути демпінгового імпорту, що створить оптимальні умови для виробництва м'ясних продуктів.
Положення закону спрямовано на підтримку зусиль сільгоспвиробників і підприємств харчової промисловості в задоволенні потреб споживачів за рахунок поліпшення якості і конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку.
Завершуючи, хочу просити вас, шановні народні депутати, підтримати також у першому читанні цей законопроект. Він в значній мірі аналогічний проекту закону про молоко і молокопродукти, і після певного, звичайно, доопрацювання з урахуванням і тих зауважень, що зараз говорив шановний Володимир Михайлович, я думаю. ми зможемо поліпшити ситуацію на ринку м'ясних продуктів. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Сергій Миколайович.
Шановні колеги, є потреба питання ставити. Будь ласка, запишіться. На табло. Так, Костянтин Меркурійович Ситник, будь ласка. Немає? Ольга Гінзбург, будь ласка.
12:59:45
ГІНЗБУРГ О.П. Дякую.
161 виборчий округ.
Шановний Сергій Миколайович, я підготувалась так до виступу по першому питанню, по молоку, і, мабуть, це відноситься і до цього питання - про якість. От я, наприклад, розглядаю цю тему, перше, чому піднімається питання? Ви ж не турбуєтесь за те, щоб сьогодні був великий прибуток, наприклад, на тому молокозаводі чи м'ясокомбінаті чи якусь там іншу ціль, чи бюджет. Яка сіль головна цього закону? Для мене, я її вбачаю в тому, щоб ми мали зберегти населення України. Національну безпеку я в цьому бачу, що неякісне харчування наших людей. По тому, що 9 млн. вмерло за ці останні роки незалежності, то в тому числі і від неякісного харчування.
От я сама в селі народилася, буквально зовсім недавно там була. Люди, звісно. сказав Володимир Михайлович, він сказав дуже правильно, стоять бабки на вулиці і говорять: “Я не буду носити молоко, я його виливаю поросяті”. Ціна на те м'ясо, про яке ми говоримо, зараз така. В мене таке питання, ну, ці всі ось затронуті проблеми, вони є, але головна проблема - ціну чи має регулювати держава на основні продукти харчування в ціні, які являються необхідними для держави?
І якість. Який закон ще потрібно, щоб сьогодні якісне було харчування? Я не розумію, ми ще десять законів приймемо, але допоможе це чи ні? Я вибачаюсь.
ГОЛОВА. Дякую. Запитання.
РИЖУК С.М. Дві ми бачимо глобальні проблеми, які має вирішити цей закон і його реалізація. Перше, що назавжди покінчити із нерентабельним виробництвом м'яса як сировини. Справді, щоб Кабінет Міністрів за дозволом Верховної Ради, цього закону, міг встановлювати ту мінімальну ціну на молоко, і в даному випадку на м'ясо, щоб воно було вигідним для виробництва, і не вирізалося маточне поголів'я, а навпаки, щоб нарощувалися виробництва. І в цьому плані обов'язково передбачати певні дотації для того, щоб ціна була і сприйнятна, і потім на кінцевий продукт теж. То це перше - мінімальна ціна, яка дає можливість рентабельно працювати.
Друга група проблем - відносини між виробником сировини, переробником і реалізацією готової продукції, теж врегулювати рівні рентабельності з тим, щоб не було надприбутків, і з другого боку, щоб не приховувалися ті прибутки, які є.
І третя група питань - це саме якість, тому що в нас і є закон про якість і безпеку продуктів харчування, але стосовно м'яса і м'ясопродуктів ми повинні подбати про сировину, і там є спеціальний розділ, про який говорять, які відсотки, проценти можуть допускатися, щоб субпродукти, які .......... і обов'язково щоб було маркування, щоб купував покупець у магазині. Обов'язково. Ну, в більшій мірі, принаймні. В більшій мірі.
ГОЛОВА. Михайло Мельничук, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.
13:02:58
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, Соціалістична партія України, Чернівецька область.
Шановний Сергій Миколайович, я б хотів, щоб ви одним реченням сказали, яким чином Кабінет Міністрів буде встановлювати мінімальну ціну. Це -раз.
По-друге. Ми розуміємо, що ця ціна не може встановлюватися на протязі всього року. Для того, щоб зорієнтувати селянина, яка ціна до 2004 році вже у третьому, четвертому кварталі він повинен бачити ціну, мінімальну, яка буде діяти на протязі 2004 року. Чи вважаєте ви, що це може бути нормою для нашої держави. Дякую.
РИЖУК С.М. Кабінет Міністрів доручатиме відповідним науково-дослідним установам за визначеною методикою, згідно відповідного на сьогоднішній день рівня ефективності виробництва запроваджувати і встановлювати відповідну мінімальну ціну.
І друге.
ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ
РИЖУК С.М. Обов'язково. Якраз і мається на увазі цей проект закону, щоб завчасно, принаймні на маркетинговий рік товаровиробник знав наперед на рік, яка ціна мінімальна і вона повинна озвучуватися завчасно, це обов'язкова умова.
ГОЛОВА. А перед цим роз'яснити, що таке маркетинг селянину.
Будь ласка, Василь Надрага.
РИЖУК С.М. Є календарний, є маркетинговий.
13:04:36
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Сергей Николаевич. Если быть откровенным, то немножко смущает, что мы постоянно начинаем постоянна скатываться на какие-то индивидуальные законы. Мы поговорили о молоке, сейчас о мясе, потом мы выйдем на картофель, сахар и так можно дойти, я прошу прощения, до бананов и ананасов.
Это такое дело, не хочу оценивать, то, на что не готов. Здесь в законопроекте выписано, что ответственность предприятий, которые производят мясную продукцию и перерабатывают ее соответственно, есть ответственность предприятий в случае нарушения или деятельности без соответствующего разрешения и регламентации.
У меня предложение следующего порядка, когда предприятия - это всегда есть соблазн у руководителя в той или иной степени, я бы назвал так, может быть не корректно, похулиганить. А что если мы впишем в данный законопроект и личностную ответственность людей принимающих решение за деятельность в противовес данному закону и данной регламентации. Спасибо.
РИЖУК С.М. Має бути звичайно взаємна відповідальність і виробника і керівника підприємства, а також держави за ті дії, які вона вчинила. Я підтримую такі пропозиції, і ми в другому читанні могли б його опрацювати. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, Сідайте, будь ласка. Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Терещуку Сергію Миколайовичу. Будь ласка.
13:06:10
ТЕРЕЩУК С.М.
Шановні колеги народні депутати, зазначений законопроект був обговорений в Комітеті з питань аграрної політики, земельних відносин. Було враховано думку, точку зору провідних спеціалістів, фахівців, вчених, також були враховані висновки Головного науково-експертного управління. Скажу зразу, що закон загалом знайшов підтримку. Ми бачимо необхідність прийняття цього закону.
Я не буду характеризувати закон, це детально зробив міністр аграрної політики. Я лише зазначу, що необхідність прийняття цього закону зумовлюється якраз саме неврегульованістю економічних правових стосунків між суб'єктами ринку, між виробником м'ясної продукції і переробником, і тим, хто реалізує м'ясні вироби. Сьогодні між ними взаємовідносини не врегульовані. Сьогодні іде перетягування, як кажуть, ковдри. Також негативні, надзвичайно страшні, а не негативні тенденції, у розвитку м'ясних ресурсів. У нас з кожним роком проходить скорочення. І сьогодні, як би рівень споживання м'яса був такий, як це передбачає медицина, нам би і на половину не вистачило м'ясних виробів для того, щоб задовольнити потреби населення нашої держави. Знову ж таки у нас немає сьогодні державного впливу і регулювання цін на м'ясні вироби. Через це якраз і необхідно було прийняти цей закон.
Я наведу приклад. Черкащина за рік скоротила або реалізувала худобу на 25 відсотків більше, ніж було у 2001 році. І разом з тим отримала виручки на 11 мільйонів менше, ніж було у 2000 році. На 25 відсотків продали більше, а виручки на 11 мільйонів менше. Сільгосптоваровиробники протягом року недоотримали біля 40 мільйонів гривень, це тільки по одній Черкаській області. Такого у ринковій економіці не повинно бути, якщо ми будуємо ринкову економіку.
Ніхто сьогодні не буде виробляти продукцію, коли вони збиткова. І селяни так само, як інші галузі, повинні мати можливість на середню норму прибутку на затрачений або авансований капітал. У сільському господарстві цього немає. І сьогодні стримування, вирізання худоби в областях на плечах обласних і районних державних адміністрацій. Вони сьогодні стримують, втручаючись в економічні процеси, стримують вирізання худоби. Цього не повинно бути. Селянину повинно бути вигідно виробляти і молоко, вигідно повинно виробляти і м'ясо.
Поряд з тим, що законопроект важливий, він заслуговує суттєвого доопрацювання. Якраз саме в законі слабо сформульовані положення по стимулюванню розвитку м'ясної галузі, захист вітчизняних виробників. У нас в Україні виробляється м'яса недостатньо для внутрішнього споживання, в той же час ми завозимо значну кількість м'яса через вільні економічні зони.
Також мова йде про державну підтримку. Так само, як і у попередньому законі, хотілося б, щоб тут було більш чітко виписано якраз питання державної підтримки, суть і механізм, яким чином держава може підтримувати виробництво м'яса. Хоча перший крок ми зробили те, що проголосували ви, шановні колеги, зміни до бюджету, 150 мільйонів йде якраз саме на підтримку м'ясної галузі. Це досить сьогодні схвально оцінено, сприйнято виробниками м'ясної продукції, як і селянами, так і підприємствами. 150 мільйонів дасть можливість на кожному кілограмі високових кондицій худоби отримати додатково гривню 50, повернення ПДВ. Це якраз ті стимули, які держава робить для нарощування виробництва м'яса.
Тому ми пропонуємо більш деталізувати саме якраз державну підтримку. Це знову ж таки бюджетна підтримка у питання селекції тваринництва, так саме як по молоку, так і по м'ясу повинно бути. Потім , мабуть, там потрібно встановити щорічні потреби внутрішні, які повинні визначатися. Потрібно зберегти дотацію на м'ясо так, як це сьогодні є. Обов'язково зберегти дотацію на м'ясні продукти, які йдуть для дітей, або продукти дитячого харчування. І знову ж таки підтримка експорту. Звичайно, в законі є такі правки, які потрібно зробити стилістичні, їх можна буде внести.
Ми обов'язково в законі повинні домогтися того, щоб наша продукція була сертифікована. Сьогодні в нерівних умовах велике підприємство, яке сплачує всі податки, яке витримує всі норми, норми по виробництву продукції, і те підприємство, яке десь виробляє в сараї або непристосованому приміщенні виробляє продукцію, яку ми називаємо м'ясною продукцією. Через це ми законом хочем якраз зробити сертифікацію виробників м'ясної продукції. Всі повинні бути в однакових умовах.
Я вважаю, слушні зауваження Науково-експертного відділу. Ми їх врахуємо і я звертаюся до вас, шановні депутати, незважаючи на те, що в законі багато неврегульованих статей, багато неточностей і розбіжностей, я б все-таки просив би вас в четвер проголосувати цей закон. Якщо у вас будуть зауваження і пропозиції, ми їх врахуємо до другого читання і закон буде мати велике значення для розвитку м'ясного виробництва в нашій державі і для підтримки якраз саме селянських і особистих господарств. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання? Прошу записатися. 5 хвилин. На табло, будь ласка. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
13:12:08
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую. Ви знаєте, напевне науково обгрунтована розрахункова ціна тільки на корма на м'ясо. Це 7 центнерів кормових одиниць на одиницю, то єсть 7 центнерів зерна на центнер м'яса. Це 3,50, якщо по наших цінах, стоїть тільки корма для людини.
Сьогодні заготовачі їздять по селах і забирають по 2 гривні кілограм м'яса. Живої ваги. Такої ціни на ринках України навіть кісток для собак не купиш через то, що ринки окупували мафії. Ні один чоловік на ринок з своїм м'ясом попасти не може. Через те, як їхати з Києва на Житомир на дорозі продають. Це упорядкування ринку, воно не передбачене.
Друге. Ми проаналізували на Волині лише 13 відсотків м'яса, яке перевозиться через кордон, оплачено митом, решта - контрабанда. Я що хочу підкреслити, що ці закони обидва треба приймати, але дуже серйозне треба доопрацювання у комітеті. Дуже серйозне і глибоке, тоді воно дасть користь. Дякую.
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі. Я з вами абсолютно погоджуюся. Я перед цим казав, не можуть адміністрації сьогодні заставити утримувати поголів'я, м'ясом займатися не вигідно. По наукових нормах, 4 центнери кормових одиниць іде на центнер перевісу, навіть при таких розрахунках ціна на м'ясо не може бути дешевшою 5-6 гривень за кілограм. Я з вами повністю погоджуюся, але тут є декілька факторів: ті, які регулюються законом, - це одне і інші. Не може бути предметом регулювання ринки, ввіз, контрабанда і так далі.
Ми будемо голосувати за закон, який передбачає ввезення м'яса курей і чим більше ми обмежимо ввіз м'яса, тим у нас є шанси, щоб ціна на м'ясо піднялася. Ви пам'ятаєте, два роки тому назад вигідно було займатися м'ясом. Відкрили вільні економічні зони - третя частина потреб України заїжджає через вільні економічні зони - це шкурки, це м'ясо, це кістки і вони сьогодні на ринку складають конкуренцію. Тому тут комплекс заходів і не всі з них регулюються законом. Те, що можна відрегулювати законом, ми передбачимо.
ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов, фракція комуністів.
13:14:38
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Хочу сказати, що Україні поталанило, що сьогодні Міністерство аграрної політики очолює Рижук Сергій Миколайович. А тепер запитання. До речі, обидва - доповідач і співдоповідач - Сергії Миколайовичі.
А питання таке. Ви знаєте, що сьогодні на Україні великої рогатої худоби менше, ніж було в 1915 році! В 1915! Це який відкат!
А питання таке, як же може розвиватися тваринництво і жити бідний селянин в умовах надексплуатації, якщо йому недодають 40 відсотків до собівартості, без врахування затрат праці?! Він рахує вже тільки корми, а працю свою - він даремно працює, щоб одержати якусь копійку, яка тільки за офіційними даними на 60 відсотків відшкодовує його матеріальні, нетрудові затрати.
Так як нам вийти з цієї ситуації? Чи допоможе нам цей закон хоч якоюсь мірою це зробити?
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі. Я знову з вами погоджуюсь, ситуація на ринку катастрофічна: вирізають із-за того, що невигідно худобу.
Через це вихід, закон не може вирішити всі проблеми, які існують в нашому суспільстві. Закон вирішує частину проблем. Решта - це повинна бути комплексна програма по тваринництву, яку ми будемо розглядати через деякий час, вона вже підготовлена міністерством аграрної політики, це закон, який регулює взаємовідносини між суб'єктами, які працюють на ринку м'яса.
І третє питання - це те, про що перед цим говорили, це закриття можливості через вільні економічні зони, це контрабанда, комплекс заходів повинен сьогодні дати можливість продукцію зробити вигідною. Хоча, я скажу, ці закони, вони містять багато тих положень, які передбачені в законопроекті, прийнятому на минулому тижні, про підтримку розвитку сільського господарства, вони десь переплітаються.
На мій погляд, закон повинен бути ширший, який повинен комплексно врахувати ті проблеми, які є в сільському господарстві. Вони зв'язані в рослинності, в тваринництві, в молочному виробництві і так далі.
Тому одним законом всіх питань не вирішимо, а в комплексі - можна.
ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців, підприємців та "Трудової України".
13:17:01
НОЩЕНКО М.П.
160-тий виборчий округ.
Я трошки не згодний, що нам повезло, що Сергій Миколайович очолює. Тому що саме при його керівництві, він будучи заступником, розвалилося все, що може бути розвалено по тваринництву. А у мене на окрузі фермеру видають на паї. Це перше.
Друге. Шановний доповідач, мабуть, некоректно посилання на Черкаську область ви двічі робите не пояснюючи як же структури виробництва, сьогодні м'яса і молока населення виробляє більше, ніж наші доблесні господарства. Це перше.
Запитання такого плану: чи передбачається ви в законі в другому читанні розповсюдити поле допомоги на одноосібне господарство, на фермерське господарство і на просто сім'ю, яка виробляє? Прозорий, відкритий механізм дотування державної підтримки. Можливо, це - допомога, наприклад, безплатним ветеринарним обслуговуванням, ринок збуту, корми тощо. Дякую.
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі за запитання.
На мій погляд, взагалі не потрібно розмежовувати, як особисті підприємства фермерські і колективні сільськогосподарські підприємства, і реформовані. Сьогодні є суб'єкти виробництва тваринницької продукції. Вони повинні бути в абсолютно однакових умовах. Це - перше.
Друге. Якраз закон і упорядучує механізм отримання дотацій. Сьогодні можуть отримати дотацію, реалізовуючи через природні підприємства і селяни, які будуть продавати продукцію, ми якраз і законом все це більш жорстко регламентуємо, щоб ті, хто їздить із візками по селах, не скуповували за безцінь цю продукцію. Підтримка для всіх повинна бути однакова. Але ще раз в законі ми пропонуємо чітко зафіксувати державну дотацію, не різницю між ринковою ціною і тією ціною, яка дає можливість вести господарство рентабельно. Іншого варіанту я не бачу.
ГОЛОВА. Так, дякую, Сергію Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.
ТЕРЕЩУК С.М. Дякую.
ГОЛОВА. Час вичерпано. Переходимо до обговорення. 10 хвилин давайте на обговорення. Висвітліть на табло тих, хто записався на обговорення. Слово має Юрій Кармазін, Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Пузакову.
13:19:18
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, перш за все, дозвольте сказати, що закони про м'ясо і молоко, вони зовсім відрізняються, і я б не робив наголос на тому, що вони абсолютно ідентичні. Ну і носять інший предмет правового регулювання.
Що стосується до захисту державних інтересів, то вважаю якраз, що той блок керівників в уряді, це і віце-прем'єр Кириленко, і міністр Рижук, якраз вболівають зараз за державні інтереси і чомусь направлений цей зараз закон. Інша справа, що я підозрюю, що після внесення цього закону, після реалізації його практичної в життя, вони будуть комусь заважати. А, можливо, і зараз заважають, і будуть спроби, звісно, позбутися їх. Я це передбачаю, що таке може бути, але то вже питання оцінки, кожного можна оцінювати по його конкретним крокам. Але не бачити того, що сьогодні загальна сума пільг з оподаткування, наданих суб'єктам вільних, спеціальних вільних економічних зон і територій так званого пріоритетного розвитку, за тільки минулий рік була 985 мільйонів гривень, і збільшувалася динаміка в 1,8 рази порівняно з попередніми роками. При цьому сума наданих пільг у СЕС була 250 мільйонів гривень, а у територіях пріоритетного розвитку 735. Де найбільші масштаби? Найбільші масштаби пільгового режиму оподаткування був у СЕС Донецьк і в таких територіях Донецької області. Там отримано пільг в сумі 734 мільйони, або 74,6 відсотків загальної суми. Звісно, при таких коштах порожняк гнати не будеш.
Так от по обсягам пільг із ввізного мита, вони збільшилися в 2,7 рази, і в основному це на сільськогосподарську харчову продукцію, м'ясо, субпродукти домашньої птиці, м'ясо та м'ясні субпродукти. Так от, сьогоднішній законопроект зазіхає на всі ці речі. І Слава Богу, що зазіхає.
Я хотів би внести поправки тільки до нього. Я за те, щоб прийняти його в першому читанні, хоча тут треба вносити зміни до законів про якість та безпеку харчових продуктів, про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, про ветеринарну медицину.
Чого? Скажімо, в другій статті ми передбачаємо, що забороняється використання... у консервах і напівфабрикатах дозволяється використання шкірки свинячої, крохмалю харчового, борошна і так далі, сою. Так треба написати споживачу і обов'язково передбачити інформування споживача про склад тих продуктів.
Ми пишемо про обов'язки суб'єктів господарювання. Але до імпортованих ми не ставимо вимог, а це треба зробити.
І на кінець, в перехідних положеннях ми дозволяємо всім працювати ще два роки до проведення атестації. Не можна цей термін більше ніж три місяці допускати, не можна категорично. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів, підготуватися Черняку.
13:22:53
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністична фракція України, Кіровоградщина.
Цей законопроект дуже важливий, адже він неначе відстоює інтереси народу. Тут йдеться про безпеку продуктів споживання, про їх якість та ціноутворення.
На жаль, він приймається з великим запізненням, коли практично знищено все поголів'я худоби і птиці в суспільному секторі. Розвалені тваринницькі комплекси і переробні підприємства. Прийняття цього закону це просто на просто формалізм. Давайте пригадаємо, що до 1991 року такого закону не було, але люди споживаючи м'ясну продукцію не сумнівалися у її якості, в магазинах було в достатку м'ясної продукції і головне вона по ціні була доступна для кожного пенсіонера, студента, колгоспника, робітника та інших.
В Радянській Україні діяла чітка заготівельна державна система, яка стимулювала виробництво, заготівлю і реалізацію м'ясних продуктів.
Кіровоградщина виробляла більше 200 тисяч тонн м'яса, яке успішно перероблялося на підприємствах, а сьогодні виробництво м'яса в області зменшилося в десятки разів. Переробні підприємства приватизовані і зупинені, хоча діє один, але і той приватизований комбінат під кличкою "Птічка", що знаходиться у місті Кіровограді. Звичайно він не в змозі забезпечити всю область м’ясною продукцією, та і ціни на продукцію комбінату не по кишені для пересічного громадянина. Тобто залишаються тільки субпродукти.
Власного виробника м'ясної продукції задушено повністю, а "ніжкам Буша" зелена вулиця. Жалко, що курочок доставляють мертвими, а тобто вони розповіли, якими стимуляторами росту їх кормили, які так шкідливі для здоров'я людини.
Американцям їх їсти не можна, проте нам це не протипоказано.
Основним виробником м'ясної продукції є приватний сектор, в області процвітає масовий вивіз із сіл живої худоби без ветеринарних документів. Непоодинокі випадки, коли закуплена худоба забивається в антисанітарних умовах на фермах, в лісосмугах, у дворах. А у місті Кіровограді прямо на березі річки Інгул, де всі відходи викидають у річку. Тому в цьому законі необхідно передбачити відповідальність не тільки державних органів в особі ветеринарної і санітарної служб, а підключити сюди органи місцевого самоврядування, селищного і сільського голову. Перш за все цей закон повинен стати на захист виробника продукції, тобто у селянина, у якого за безцінь скуповують худобу. Тому сьогодні не погано живуть не ті, хто виробляє продукцію, а ті, хто її продає. Такого хаосу жодна цивілізація не має. На жаль, цей дикий ринок влаштовує владні структури. І на превеликий жаль, кінця і краю цьому не видно. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", підготуватися Мельничуку Михайлу.
13:25:59
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні колеги, державне регулювання діє у нас з точністю до навпаки. Там, де воно не потрібне, воно є. Там, де воно потрібне, його немає. Характерний і яскравий приклад цього - це сільське господарство і зокрема виробництво молока і м'яса. Нерв проблеми - це неврегульованість стосунків між виробниками м'яса, його переробниками і торгівлею. Переробники - грабіжники, торгівля - мафія і виробник у цих умовах гине.
І завдання державного регулювання полягає у тому, щоб врегулювати стосунки між виробником, переробником і торгівлею на користь виробника. Ось у чому полягає високе мистецтво економічної політики, яке практично у нас відсутнє. І відсутнє не тільки тому, що у нас немає фахівців-професіоналів, а тому, що є сили, які зацікавлені у тому, щоб ситуація була такою, якою вона є.
Наше завдання як парламенту законодавчо врегулювати ці стосунки і тиснути своєю контрольною функцією на виконавську владу, щоб вона врегулювала ці стосунки на користь виробника.
Аксіома економічної науки - виробництво м'яса не повинно бути збитковим. Ось основна проблема, навколо якої повинні ми закручувати все законодавче поле, що потрібно зробити для того, щоб виробництво м'яса не було збитковим. Якщо воно буде збитковим, то, звичайно, воно буде невигідним. Це виробництво. Значить, проблема вигідності. І тільки тоді, коли виробництво м'яса буде вигідним виробникові, коли буде вигідно виробляти його, ситуація зміниться на краще. Тоді перестануть у нас різати худобу, тоді перестанемо знищувати тваринництво. А для того, щоб воно було вигідним, аксіома знову ж таки економічної науки, повинні бути стимули. І завдання парламенту, і завдання уряду полягає в тому, щоб створити ці стимули.
І якраз ми повинні розглядати законопроект саме через призму того, наскільки він створює ці стимули. На мій погляд, певною мірою він створює. Тому я також за те, щоб його підтримати, але далеко не повною мірою, і ми повинні це прекрасно розуміти.
Нерв проблеми, так само, як і проблеми з молоком, - це ціноутворення, регулювання рентабельності виробництва м'яса повинно бути, торгівлі, виробників, регулювати через рівень рентабельності. Науково обгрунтовані ціни, дотації, але не тільки, і створення, головне, сприятливих умов для виробництва м'яса. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
13:29:24
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Ми будемо голосувати і підтримувати даний законопроект. 1-ша стаття, як і у законопроекті по молоку, передбачає вартість сировини, яку реалізує селянин, не менше 50 відсотків вартості продукту. Це є норма, нормальна норма. І взагалі, на мій погляд, як працівника сільського господарства, який не один рік попрацював в сільському господарстві, що накінець якась норма хотя би проблизно до європейської дасть гарантії селянину робити все, щоб вирощувати тут той продукт, який потрібен сьогодні конче людям України. Це і молоко, і м'ясо. Я вже не говорю про той закон, який не діє взагалі, про зерно. Але чи не буде доля цього законопроекту така, як і інших, що у погодженнях, підписання пройде ще один рік. А мова, Сергій Миколайович, ось в чому. Що вже сьогодні Україні, державі не потрібне м'ясо, так як не потрібно було зерно, яке сьогодні ми закуповуємо в Росії, в Казахстані, в Угорщині. Так не потрібно сьогодні державі м'ясо, до речі дешево, селянин уже продає по 2 гривні, по 3 гривні. Чому не працюють Держрезерв? Чому не направити сьогодні кошти і зробити державний резерв цього важливого продукту? Завтра ковбаса буде більше коштувати, чим... де ото, що випускає в Запоріжжі? Чи ми не розуміємо цього? Розуміємо. Чи нема на цього кошти? Чи не дала Верховна Рада дозвіл на це? Будь ласка, 600 мільйонів є. Направте. Треба ще? Знайдемо, направимо ще. Закупіть сьогодні у селянина. Херсон, Одеса, Ніколаєв, інші області. Там вигоріло все. По 80-90 копійок, я говорив, реалізують. Чого ми чекаємо, шановні? Взагалі за безцінь візьмуть в селянина те, що він сьогодні має. З чого він буде жити взагалі? І в цьому році, і на слідуючий.
Я думаю, що до цього законопроекту треба уважно підійти на другому читанні. І комітет аграрний з цього приводу буде визначатися.
Я хотів би ще зробити одне зауваження. Шановний Володимире Михайловичу, я вже вбачаю в вас чіткого прихильника аграріїв. Сьогодні ви декілька зауважень зробили як дійсно професійний аграрій. Дай Бог, щоб ця підтримка була й надалі.
Але скажіть, будь ласка, коли тимчасова слідча комісія з питань ринку зерна і хліба, я, як співголова, і Гаврилюк будемо мати місце роботи? У нас же є матеріалів для аналітичної роботи, но Зайчук чомусь зволікає з наданням приміщення. Ми не можемо працювати. У коридорах же не можливо працювати, шановні. А народ України хоче знати, де зерно, а де, вибачте, булька. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про м'ясо та м'ясні продукти завершено, це документ під номером 3077. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.
Щодо розміщення комісії, то Геннадій Андрійович Васильєв говорить про те, що приміщення знайшли для комісії.
Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Доповідач: міністр юстиції України Лавринович, а також народний депутат України Демьохін, оскільки два проекти є. Я прошу доповідачів дуже коротко, до 5 хвилин обгрунтувати основні положення законопроектів.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати. Вам пропонується до розгляду проект закону, який розроблявся Міністерством юстиції і внесений Кабінетом Міністрів на ваш розгляд. Сьогодні серед основних заходів по створенню механізму захисту прав власності в Україні, що є складовою ринку нерухомості, є створення єдиної державної системи реєстрації прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно має стати офіційним з боку держави визнанням або підтвердженням державою виникнення або обмеження переходу, або припинення прав на нерухоме майно.
В даний час в Україні фактично не існує єдиної системи реєстрації прав, а є лише розрізнені її елементи. Реєструються лише правоустановлюючі документи та певні техніко-економічні характеристики нерухомості. Не здійснюється перевірка реального правового статусу майна та врахування всіх прав щодо цього. Не існує накопичення єдиної інформаційної бази та взаємозв'язку між даними реєстрації відсутня взаємна координація, має місце дублювання функцій. І важливішим є те, що за змістом існуючі форми реєстрації не спрямовані на захист прав власників, користувачів, кредиторів в умовах конкурентних ринкових відносин.
Законопроектом, який внесено Кабінетом Міністрів, передбачено створення єдиної державної системної реєстрації прав на нерухоме майно.
Створення такої системи дозволить посилити механізм захисту фізичними і юридичними особами прав на свою власність, що передбачено Конституцією нашої держави, та дозволить спростити отримання фізичними та юридичними особами інформації про права на об'єкти нерухомості з реєстру прав на нерухоме майно.
Хочу сказати, що з огляду на поставлене завдання, в законопроекті передбачено створення єдиної системи прав, яка об'єднуватиме реєстрацію таких прав на земельні ділянки та на об'єкти нерухомого майна.
Цей законопроект є першим кроком на шляху створення в Україні системи державної реєстрації прав на нерухоме майно, яка має забезпечувати реєстрацію всіх прав на нерухоме майно і сприяти реалізації предбачених Основним Законом нашої держави гарантій, прав на нерухоме майно, їх захисту, забезпечення розвитку ринкової економіки, інвестиційної активності, ліквідації укриття доходів і сплати податків.
Предметом регулювання цього проекту закону є правовідносини, які виникають у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. Для створення впорядкованої системи реєстрації дуже важливим є закріплення положення про створення єдиної системи реєстрації, визначення місця реєстрації прав на кожний об'єкт нерухомості, закладання принципів створення реєстраційних округів. Так, проектом пропонується встановити, що державна реєстрація здійснюється за місцем знаходження об'єкта нерухомості в межах реєстраційного округу.
Передбачається, що обов'язковій державній реєстрації підлягають права фізичних та юридичних осіб, в тому числі держави, в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Обмежені речові права на нерухоме майно реєструються після реєстрації права на таке майно. Реєстрація прав здійснюється за ініціативою правоволодільця.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають обтяження, накладені на нерухоме майно відповідними органами або посадовими особами, як це передбачено чинним законом України.
Реєстрація обтяжень здійснюється за поданням органів або посадових осіб, якими накладено заборону щодо розпорядження нерухомим майном або особою, в інтересах якої встановлено обтяження.
З метою встановлення відповідного професійного рівня реєстраторів, які мають працювати, пропонується встановити для них певні вимоги. Серед них, зокрема, обов'язковість наявності вищої юридичної освіти. Я не буду перелічувати всі інші положення, які є в цьому законі, хочу також тільки звернути увагу на те, що відповідно до Цивільного кодексу України, який набере чинності 1 січня наступного року, передбачено. що права на нерухоме майно виникають лише після державної реєстрації цих прав. І це станеться 1 січня наступного року.
Проте державну систему реєстрації прав на нерухоме майно на даний час не створено. Тому для того, щоб ця система була створена, ми пропонуємо, щоб уважно підішли до розгляду даного законопроекту і якнайскоріше, щоб він отримав право набути чинності. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам також.
Шановні колеги, є запитання до доповідача? Є? Прошу записатися, 5 хвилин. На табло, будь ласка. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
13:38:25
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний доповідачу, ви, мабуть, знаєте, що Верховна Рада України прийняла закон про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, ще прийняли в 2000 році 7 липня і потім відправили під час другого читання на повторне друге читання. Таким чином сьогодні існує прийнятий в першому читанні закон. який регулює ті самі правовідносини, які регулює цей закон.
Ви не поставили питання про скасування рішення про прийняття того закону і розглядаємо зараз цей, безумовно, потрібний закон. Як ви плануєте вийти з цієї колізії, по-перше. І по-друге, чому не можна було доопрацьовувати той, уже прийнятий в першому читанні закон, з урахуванням деяких новел? які пропонуються зараз. От я не можу цього зрозуміти, роз'ясніть, будь ласка, і мені, і громадянам України це.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Перше, те, що стосується того закону, який був прийнятий в першому читанні, і ми з ним працювали у першому скликанні і готові були до його розгляду, але виключне повноваження Верховної Ради України визначати, які з законів, які прийняті тільки в першому читанні будуть розглядатися в наступному скликанні. Ви та народні депутати України такого рішення про те, що той закон, який був прийнятий в першому читані, буде розглядатися надалі, в другому, не приймали. Тому в даному випадку це є виключно прерогатива народних депутатів України, і ні Кабінет Міністрів України, ні тим більше Міністерство юстиції не може зазіхати на ваші права.
ГОЛОВА. так, народний депутат Петренко, фракція комуністів.
Є Петренко?
13:40:16
ПЕТРЕНКО В.С.
Да, спасибо. Петренко, фракция коммунистов.
Александр Владимирович, с вводом этого закона мы же, очевидно, ликвидируем возможность наполнения местного бюджета. Это же Бюро технической инвентаризации занималось этими делами, какое-то было хоть поступление в местный бюджет. А теперь?
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Що стосується бюджетних проблем, хочу сказати, що Бюро технічної інвентаризації здійснювало тільки частину функцій, вони здійснювали реєстрацію правовстановчих документів, і за це бралась і береться відповідна плата. І частина цих коштів, я зараз не володію абсолютними цифрами, але я знаю, що це підприємства комунальні, які не є збитковими, звичайно, але і не створюють серйозних надходжень до місцевих бюджетів. Тим більше, що на сьогодні в Україні працює 326 Бюро технічної інвентаризації, і вони дуже нерівномірно по всій території. Ну, скажімо, є багатомільйонний Київ, тут одне таке підприємство, є набагато менші міста чи області, де їх 12-15. І тут говорити про серйозні якісь бюджетні проблеми, я думаю, не варто. Варто говорити про ті величезні бюджетні втрати, які є через те, що в нас не існує єдиної системи обліку і відповідального ставлення до сплати податків, які є супровідним від володіння цим майном, і від того, що ми не забезпечуємо реальний захист власності тими, хто купує, продає чи, скажемо, успадковує певну власність. Це є вимога, яка випливає посередково навіть з нашого основного закону і це є вимога, яку ставить саме життя перед тим, як хто сьогодні працює на ринку нерухомості.
ГОЛОВА. Василь Гаврилюк, група "Народовладдя".
13:42:11
ГАВРИЛЮК В.В.
Гаврилюк Василь Васильович, 147 виборчий округ, місто Кременчуг, депутатська група "Народовладдя".
Шановний доповідачу скажіть будь ласка, яким чином цей законопроект встановлює питання стосовно того, яким чином власник може підтвердити здійснення реєстрації своїх майнових прав. Яким чином це буде зроблено. Це перше запитання.
І друге. Чим ваш законопроект відрізняється від законопроекту депутатського, який йде наступним номером, дякую.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Те, що стосується питання, чим буде підтверджено факт реєстрації, це має підтверджуватися витягом з реєстру, який має обов'язково вестися, єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно.
Що стосується другого питання, які відмінності. Ви очевидно знаєте, що достатньо багато часу пройшло з того дня, коли цей проект закону був внесений до Верховної Ради України і після його розгляду у профільному комітеті виникла думка, чи ідея, чи бажання розробити наступний проект, який буде доповідатися після цього урядового проекту.
Ви можете подивитися, покласти їх поруч і побачити звичайно первинні і доробку окремих моментів.
Три відмінності, які я бачу серйозні, які є, перша це те, що стосується статусу органів, які мають здійснювати державну реєстрацію, якщо в проекті, який внесений Кабінетом Міністрів чітко визначено, що це є правова функція, яка має здійснюватись в системі юстиції, то в проекті, який внесений народними депутатами, цей статус залишений не визначеним, оскільки з одного боку мова йде про те, що це будуть органи центральної, місцевої і виконавчої влади, без конкретизації. Це, якщо я не помиляюся у 5 статті. А у 7 говориться про те, що місцеві органи будуть госпрозрахунковими не прибутковими підприємствами, що з точки зору правової взагалі, то є не прийнятним, тому що не можуть у нас органи виконавчої влади бути госпрозрахунковими. Хоча теоретично можуть, але, не дай Боже, щоб іще це у законах записували.
Третя відмінність, яка є, вона полягає у тому, що проект, який зараз буде доповідатися, він передбачає, скажемо, там на перехідний період додаткове фінансування з державного бюджету плюс до витрат, які мають бути здійснені на побудову нової системи реєстрації. Цей проект Кабінету Міністрів не передбачає бюджетних витрат, оскільки ця система планується робити на базі діючих сьогодні зокрема бюро технічної інвентаризації по всій Україні, які існують, із тим, щоб залучати існуючі органи влади на місцеві без створення нових. Тільки створення окремої системи в середині цих органів, яка має функціонувати. Окрім того, безумовно, використати ту базу, яка сьогодні вже працює у вигляді єдиного електронного реєстру, який є сьогодні неповний, але з першого лютого він функціонує в системі юстиції.
Ось, мабуть, ті відмінності... Ну, ще є певні нюанси, які стосуються кореляції з нормами цивільного кодексу, який прийнятий. Скажімо, там є певні проблеми.
ГОЛОВА. Дякую. З процедури, будь ласка, Гінзбург.
13:45:52
ГІНЗБУРГ О.П.
Шановний доповідачу, шановний міністр юстиції, я хотіла, знаєте, питання яке задати. Я знаю, що велику роботу провів по цьому закону і зараз приділяє увагу канадський інститут. І я була як би, приймала участь у розробці ................цієї системи.
У мене таке питання, я багато там дечого не можу зразу сказати, бо часу обмаль. Головне питання, яке як би виражене тут: проводить забезпечення прозорого ринку нерухомого майна, головною такою лінією проходить. Чи це означає, що сьогодні буде заведена така система, коли кожна людина або якійсь орган може вилучити ................ про нерухоме майно кожної людини, об'єкта чи підприємства там якогось. Наприклад, входиш у комп'ютер, витягуєш, що, наприклад, у Гінзбург є там хатинка 60 соток землі чи ще в когось і таке інше? Ви зрозуміли, що я питаю?
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Звичайно.
ГОЛОВА. Чи є це сьогодні в цьому законі чи ні? Дякую.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. В законі чітко передбачено, що подібну інформацію можуть отримати органи і посадові особи, які передбачені в законі. Зокрема, скажемо, за рішенням суду, за постановою слідчого, за рішенням власника. Повна інформація буде надана.
Окрім того, зрештою, це відмінність двох проектів, що інформація про конкретний об'єкт , який мене цікавить, я хочу купити, без інформації про власників вона може бути надана стосовно правового режиму, щоб ми уникали тієї ситуації, коли сьогодні десь раз у два місяці приходять листи, що я купив квартиру, а виявилося, що вона вже належала тим, хто мені її продавав. Щоб цього не було, потрібно щоб була точна державна реєстрація, і кожен громадянин був захищений від того, що його будуть просто обманювати.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Поки йде Демьохін, Надрага з процедури, будь ласка.
13:47:58
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Владимир Михайлович! Я обращаюсь особенно к нашим коллегам. Дорогие мои! Мы все записываемся на выступление, если мы начнем таким образом искать повод задавать вопросы и все остальное, это будет некорректно в отношении других. Я ни в коей мере не сомневаюсь, что у всех есть вопросы, но так же тоже нельзя. Называя ситуацию с процедуры, мы по факту продолжаем дискуссию. Спасибо.
ГОЛОВА. Володимир Анатолійович Демьохін, будь ласка.
13:48:37
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги народные депутаты! Закон України " про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмеження" является крайне актуальным сегодня законом для страны. Главная цель закона - это обеспечить защиту прав на недвижимость и усовершенствовать систему учета.
Анализ передового мирового опыта организации государственной регистрации имущественных прав и ограничений на них однозначно показывает, что в основе единой регистрационной системы такого рода находится право собственности на земельные участки. Именно с базы земельных данных начинается построение государственной универсальной регистрационной системы. Такой подход обеспечивает рационализацию усилий, как для пользователей регистрационной системы, так и для государства, как создателя и держателя этой системы.
Такое решение обеспечивает совершенствование общего процесса учета имущественных прав на недвижимость. И ограничения на них.
Реальное создание благоприятных условий для развития экономики и прежде всего инновационно-инвестиционная деятельность. Последовательную адаптацию правовой базы Украины в области регистрации прав собственности на недвижимость к условиям Европейского Союза наших соседей. Коротко можно сказать, что это современное и прогрессивное решение. Оно и является основным мотивом для разработки законопроекта.
С другой стороны необходимо отметить, что в июле 1999 года Верховным Советом 3-его созыва был принят за основу законопроект о регистрации прав на нерухоме майно (№0954). В сентябре того же года он был направлен на... для доработки на повторное второе чтение. За это время были приняты Цивільний кодекс, Земельный кодекс, что во многом создало ситуацию устаревания данного законопроекта. Относительно законопроектов Кабинета Министров и нашего депутатского. Необходимо преодолеть субъективизм и ведомственность, которые возникли при рассмотрении 2-х законопроектов. Ситуация конкурирования законопроектов не является эксклюзивным и в нашей ситуации. Основа спора состоит в том кому же, какому органу вести регистрацию: Минюсту или Госкомзему. Следует, с нашей точки зрения, Госкомзему. Следует отметить, что проект депутатский 2580-1 отличается рядом содержательных особенностей. Кратко представлю выводы из сопоставительного анализа по следующим критериям. В соответствии действующему законодательству.
Наш законопроект полностью соответствует Конституции, Цивильному кодексу и ........ с указом Президента от 17 февраля этого года.
Степень реализации функции регистратора прав и ведения кадастра депутатским проектом предусмотрено в полном объему как ведение реестра прав так и земельного реестра, что по сути включает регистрацию 3-х видов правоустанавливающих документов: государственных актов на право собственности, на право использования и аренды земельных участков.
Соответствие принципу социальной направленности. Проект депутатский обеспечивает реализацию технологического принципа одного окна - когда в одном офисе предоставляются все регистрационно-информационные услуги. Проект же ж Кабинета Министров напротив, влечет за собой большие неудобства для пользователей, становится необходимым посещение трех учреждений: Держкомзем - это кадастр, бюро технической инвентаризации - кадастр объектов недвижимости и Минюст - реестр прав и ограничений.
Создание единой кадастровой регистрационной системы. Проект Кабинета Министров предполагает создание не единой, а тройной системы. Единая же система предполагается нашим законопроектом.
Учет существующей инфраструктуры. Проект 2580-1 предполагает максимальное использование всей существующей организационной вертикали Госкомзема - это информационное, картографическое обеспечение, материально-техническая база, кадровый ресурс до районного уровня включительно.
Степень детализации законодательного обеспечения процессов регистрации. Проект депутатский обеспечивает высокую степень адекватности реальным процедурам регистрации, служит четкой базой для разработки актов дальнейшего нормативно-методического обеспечения. В проекте Кабинета Министров значительная часть важных аспектов регистрации осталась за пределами текста.
Гарантирование достоверности регистрируемой информации на местах. Предусматривается нашим проектом создание гарантийного фонда.
Использование информационных технологий в соответствии с общими принципами организации регистрации. Проектом депутатским предлагается создание более полной, но и в конечном счете более дешевой автоматизированной информационной системы.
И соответствие правилам мировой практики регистрации на недвижимое имущество. Проект Кабинета Министров не соответствует мировой практике ведения кадастра и прав на недвижимое имущество. Напротив проект 2580-1 прошел публичную апробацию и отвечает современным критериям и тенденциям мировой практики.
С учетом приведенных обстоятельств - вывод - мы просили бы поддержать наш законопроект. Тем более, что значительная часть урядового проекта была учтена при подготовке нашего законопроекта. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Дякую вам, Володимир Анатолійович.
Питання є, так? Давайте, запишемося на запитання. Будь ласка, на табло висвітліть. Василь Надрага, група "Народний вибір".
13:54:05
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Владимир Анатольевич, ситуация следующего порядка. И в правительственном, и в депутатском законопроекте заложена одна норма, которая, на мой взгляд, приведет не просто к волоките, а, в общем-то, к тупиковым вещам. В частности, предусматривается в статье 3 правительственного и соответствующее предложение есть и в депутатском, что не совершается заключение каких бы ни было гражданско-правовых договоров на недвижимое имущество, если это имущество не зарегистрировано.
Это хорошо, когда мы говорим о людях, которые имеют много денег, имеют под собою мерседес, чтобы помотаться и все сделать. В реальной жизни пенсионер в деревне, в городе, не важно где, который зачастую к таким вещам относится опосредовано, потому что жизнь более насущная - кусок хлеба зарабатывать надо, если он столкнется с ситуацией, а , не дай, Бог, если его еще не станет, а наследники столкнутся с ситуацией, что человек не зарегистрировал в свое время по нашему законопроекту свое недвижимое имущество, то я думаю, что именно эти самые слабозащищенные категории населения, они останутся в тупике. И мы будем искать выход. Потому что люди, я повторю еще раз, в реальной жизни проблемами юридического статуса по большому счету не занимаются. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую.
ДЕМЬОХІН В.А.Вы же прекрасно знаете, как проходило оформление земельных участков при распайовке, и как оно заканчивается, да? Часть - за средства хозяйств аграрных, часть - были гранты зарубежные.
Я думаю, что в этой ситуации все-таки нужно искать тот финансовый ресурс, не за счет бюджета, а за счет деятельности вновь созданного, например, органа, где та именно часть населения, которая не в состоянии оплатить эту регистрацию, она, по нашим оценкам, не должна быть дорогой, получат это без оплаты.
Но оставлять неучтенной, незарегистрированной землю, 4 года отводится на реализацию законопроекта. Тогда предполагается, что в 2008 году закончится полностью инвентаризация. Мне кажется, что все-таки ресурсы можно будет изыскать, чтобы именно неимущую часть населения удовлетворить.
ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів.
13:56:33
ПУЗАКОВ В.Т. Дякую.
Прошу передати слово Гінзбург.
ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка.
13:56:41
ГІНЗБУРГ О.П. Дякую за слово.
Володимире Анатолійовичу, у мене таке питання. Сьогодні БТІ для того, щоб в селі, наприклад, оформити хату, переоформити, то люди майже цього не роблять, бо це дуже дорого обходиться - 500 гривень, для них це дуже великі кошти. У мене до вас таке запитання. У вашому законі і в законі, яке сьогодні міністерство нам представляло определяється державне мито на оформлення. Це державне мито, перше мене турбує, яка буде ціна? Чи зможе це просто людина оплатити? І інше. Потім - переоформлення, анулювання там, погашення, внесення змін до запису, оплачуються само собою, ще ці реєстри оплачуються. Мені хотілося б задати питання: хто буде регулювати ціни на це все?
І ще одне питання, дуже для мене не відоме: це робиться не для того, щоб ми змогли там, іпотека, я бачу, проходить, щоб ми могли потім поставити людей в таке положення, що вони будуть закладати своє нерухоме майно в банки для отримання кредитів? Дякую.
ДЕМЬОХІН В.А. Ну если говорить о том, что как ни создать условий людям, чтобы они заложили за копейки свое имущество через, так сказать, ипотеку, вы понимаете, это - личное дело каждого человека и хозяйства, как он ведет собственные дела. Если они решил, что за три копейки можно продать его участок земли, то мы ничего здесь не можем сделать. Но если речь идет об учете земли, то очень важно знать, и весь учет наш государственный должен строиться на основе все-таки координат земельных. Вот она, точка земли, и что с ней связано? У нас сегодня, мы обсуждали вчера на круглом столе в налоговой администрации, у нас на одном юридическом адресе куча фирм. Понимаете, они не привязаны к конкретной земле, к конкретному объекту.
Если же говорить о стоимости, ведь предполагается, что это система не прибыльная. Значит, она не будет зарабатывать прибыль. И чем больше будет идти объем регистрации, чем интенсивнее работает система, это принцип такой, мультипликации финансовой, как в телекоммуникационных системах - чем больше мы грузим их, тем они, стоимость услуги становится меньше.
Я предполагаю, что будет меньше, если система будет эффективно и работать и массово.
ГОЛОВА. Василь Гаврилюк.
13:59:06
ГАВРИЛЮК В.В.
Гаврилюк, 147 виборчий округ, місто Кременчук, депутатська група "Народовладдя".
Владимир Анатольевич, я очень внимательно изучил законопроект и хочу сказать, что "Народовладдя" будет поддерживать именно депутатский законопроект, но все-таки хотел бы уточнить у вас следующее.
У нас, вы знаете, что по Цивильному кодексу, если заключается купля-продажа и одна сторона является частное лицо, то обязательно у нотариуса происходит изучение этого вопроса, не будет ли при принятии этого законопроекта еще двойной как бы перепроверки, учитывая, что теперь будет уповноваженый орган проверять, здийснювать контроль за данными операциями. Спасибо.
ДЕМЬОХІН В.А. Ну, не надо путать функции - есть функция регистрации и есть функция нотариального заверения. Если у вас оформлены в надлежащем порядке документы, вы пришли в один офис и зарегистрировали свои права, свое имущество, и дублирование здесь никак не предусматривается.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка, час вичерпано.
Я запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслава Івановича Гуренко.
14:00:38
ГУРЕНКО С.І.
Спасибі. Шановні колеги, хто дотерпів до цього часу!
Йдеться про те, що з Нового року вводиться в дію Цивільний кодекс України, і Цивільним кодексом України питання реєстрації вже виставлено вже, як кажуть, як невідкладне. Уже з 2004 року в умовах дії нового Цивільного кодексу ми повинні запровадити систему державної реєстрації нерухомості, і це треба робити.
Комітет давно вже працює над цією проблемою, ще в минулому скликанні чотири вже десь законопроекти різних розглянуто в тому числі один із законопроектів, який тут згадувався дійшов до повторного другого читання. А робота продовжувалася.
12 лютого 2003 року відбувся "круглий стіл" з обговорення проекту, який був поданий Кабінетом Міністрів України, який доповідав нам тут шановний Міністр пан Лавринович.
В роботі "круглого столу" взяли участь народні депутати, представники Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і експерти.
І саме за результатами обговорення було прийнято рішення-рекомендації про підготовку альтернативного законопроекту, який би враховував положення Цивільного кодексу, а також пропонував би створення єдиної, підкреслюю єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно всіх форм власності та обмежень цих прав. Такий проект підготовлений і поданий суб'єктами законодавчої ініціативи Демьохіним та Матвєєвим, він доповідався саме перед моїм виступом.
Слід відмітити, що значну частину ми вважаємо основу пропозицій урядового проекту було враховано редакційно при підготовці альтернативно.
На засіданні комітету цей проект альтернативний був рекомендований для прийняття у першому читанні за основу. А проект Кабінету Міністрів рекомендовано відхилити. А також скасувати рішення Верховної Ради про прийняття за основу перехідного проекту з третього скликання за номером 0954.
Комітет рекомендує Верховній Раді підтримати таке рішення з наступних мотивів. В альтернативному законопроекті на наш погляд вдалося здійснити комплексний підхід, що вирішує економічні, правові засади створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обмеження з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та світової практики. Проектом передбачено створення єдиної системи державної реєстрації прав на нерухомість, державного реєстру речових прав на нерухомість та обмеження. Реєстрація речових прав на нерухомість базується на кадастровому номері земельної ділянки присвоєної в установленому порядку.
Держава визнає права власності на нерухоме майно набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом. Реєстрація прав власності на нерухомість здійснюється, я підкреслюю, за необхідності вчинення правочинень щодо нерухомості. Тобто немає приводу, як кажуть, немає продажу, немає даріння, немає успадкування, діють документи, а вже як створюється реєстр, як він упорядковується, це справа спеціалізованого органу. Ми не зачіпаємо права і не турбуємо, як кажуть, власників. Вчиняти правочинність щодо об'єктів нерухомості за умови реєстрації прав власності на такі об'єкти. Визнання пріоритету зареєстрованих речових прав та обмежень над зареєстрованими. І реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень в органі реєстрації буде проводитися за місцем знаходження нерухомості або більшої частини.
Перевагами альтернативного проекту є єдиний адміністратор державного реєстру речових прав, чого, на жаль, не було в урядовому проекті на нерухоме майно, земельних ділянок та будівель розташованих на ній.
Передбачається створення системи реєстрації з використання даних державного реєстру земель, даних, підкреслюю, Бюро технічної інвентаризації, Бюро технічної інвентаризації залишається в тому ж статусі і в тих же ж правах, які вони мають на сьогоднішній день.
Надзвичайно важливим аргументом для прийняття за основу альтернативного проекту є забезпечення інтересів найбільшої групи власників - це власники земельних паїв та приватного житла, оскільки проект передбачає реєстрацію речових прав на нерухомість лише при необхідності вчинення наступних правочинів щодо такої нерухомості. Саме, виходячи з цього, комітет рекомендує підтримати альтернативний законопроект, який доповідав тут колега Демьохін. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Станіславе Івановичу.
Питання. Будь ласка, Ольга Гінзбург, одне запитання.
14:05:52
ГІНЗБУРГ О.П.
Спасибі. У мене одне запитання до доповідача. Скажіть, будь ласка, я розумію реєстрацію землі, кадастр, про який ви говорите, чи є у нас, чи можемо ми сьогодні прив'язати це, щоб серйозно зробити зйомки спутникові чи якісь, щоб ми могли якось серйозно до цього підійти. Чи у нас цього немає? Дякую.
ГУРЕНКО С.І. Є, це сьогодні є, і земельний кадастр сьогодні у дієздатному вигляді, у дієздатному стані, про що комітет впевнився, ознайомившись з документами про стан таких робіт. Є кадастрові роботи, десь ще з півроку може треба, щоб закінчити їх остаточно. Але сьогодні кожна земельна ділянка має свій неповторний єдиний кадастровий номер і визначена картографічно. Це все зроблено.
ГОЛОВА. Дякую Станіславе Івановичу, дякую. Переходимо до обговорення. Давайте 10 хвилин, щоб обговорити це питання. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися... Мороз Анатолій немає. Юрій Соломатін.
14:07:00
КАРМАЗІН Ю.А.
Партія захисників Вітчизни, Юрій Кармазін, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, ви пам'ятаєте древні говорили: "Платон мені друг, але істина дорожче". Депутати мені друзі, але істина дорожче. Давайте назвемо речі своїми іменами.
Перше. У 2000 році ми приймаємо Закон про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна. Непоганий закон, який доопрацьовувався, дали на друге читання. Але потім не був з політичних міркувань він винесений.
Далі Мін'юст подає і розробляє, і спасибі їм, що вони це зробили, вони розробили непоганий законопроект я можу сказати, з державної точки зору законопроект був розроблений. Він поданий був 25 грудня 2002 року.
Раптом цей а, Володимире Михайловичу, незрозуміло чому попадає не у Комітет правової політики, а попадає зовсім в інший комітет, поважаємого мною Станіслава Івановича Гуренка. Цей комітет мав бути другим, так має бути за розподілом. І тільки 15 травня подається так званий альтернативний законопроект. Чому я вжив таке сполучення "так званий". Відкрийте Регламент і подивіться, альтернативний законопроект може бути поданий тільки впродовж трьох тижнів після того, як основний зареєстрований. Давайте будемо знову об'єктивними і згадаємо істину: "Платон мені друг, але істина все-таки дорожче".
Тепер щодо змісту законопроекту і щодо того, що пропонується в законопроектах колег Демьохіна, Матвєєва і інших народних депутатів і що пропонується в урядовому законопроекті.
В урядовому законопроекті пропонується, щоб держателем Державного реєстру було Міністерство юстиції України. І так практично в усіх державах. Міністерство юстиції відповідає... Я розумію, що дуже багато було і уваги канадійським урядом і різних "круглих столів" і так далі, але давайте подивимося чи потрібно створювати нові структури без нормальної вертикалі і фактично нові міністерства.
Я читаю депутатський проект. "Центральний орган державної реєстрації забезпечується функціонування і організовує роботу..." і так далі, і так далі. Положення затверджує Президент за поданням Кабінету Міністрів України.
Шановні народні депутати! Для чого тоді закон приймати? Як не дивно, але урядовий законопроект і в цьому плані більш демократичний.
Тепер щодо зауважень конкретних до урядового законопроекту, який безперечно треба буде записати.
Я вважаю, що треба буде поміняти багато в чому редакцію і надам свої пропозиції. І хочу звернути вашу увагу, що забороняється успадкування незареєстрованого нерухомого майна...
ГОЛОВА. Дякую. будь ласка, Юрій Соломатін. Підготуватися Борису Беспалому.
14:10:18
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.
Шановні колеги! Ситуація настільки прозора, що після виступу голови комітету Станіслава Івановича Гуренка можливо і нема що додати з того, що я готував. Тому ще раз підкреслю, треба узгодити обидва законопроекти. Перший - шляхом скасування його і запозичення того, що в ньому є корисного і у другому законопроекті 2580 від 26 грудня 2002 року доопрацювання його з урахуванням тих зауважень, які саме тут в цій залі лунали.
Законопроект корисний, хочемо ми або не хочемо, капіталізм в Україні відбувся і права власності ми маємо незалежно від наших бажань засвідчувати певними законодавчими актами.
і секунди, які у мене залишилися, я хочу сказати на захист ім'я генія, великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. В пресі пролунав стогін відомих націонал-демократів з приводу чергової спроби деяких політичних сил та підвладних їм засобам масової інформації в брудній білизні копатися і паплюжити ім'я Тараса Шевченка. Кожна нормальна здравомисляча людина це розуміє і підтримує. Але я хочу сказати цим національно свідомим, саме ви започаткували такі засоби у 92-му році і коли ви почали з подачі так званого історика-археолога Марочкіна паплюжити ім'я великого маршала перемоги Жукова.
Я наголошу лише тільки чотири документи, які спростовували цей брудний наклеп. На українському державному рівні це спростування було зроблено Державним центральним архівом суспільних організацій України, спростування у "Літературній Україні" 5 березня 92 року, в Военно-историческом журнале (Москва) числа 4 і 5 1992 року, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України...
ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.
СОЛОМАТІН Ю.П. "Обережно, фальшивка!" - "Урядовий кур'єр" номер 163 20 жовтня 1994 року і в "Газете украинской" 22 грудня 94-го.
Шановні! Ось тут відсутній пан Левко Лук'яненко з козацькими вусами...
ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.
Шановні народні депутати, коли депутат виступає не по темі, я маю право відключити мікрофон. Все, будь ласка. Будь ласка...
Закінчуйте, закінчуйте, я прошу вас.
Будь ласка, Борис Беспалий.
14:13:20
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, "Наша Україна", Українська народна партія, м. Київ.
Шановні колеги, необхідність цього закону вже ні в кого не викликає сумнівів і не тільки тому, що він передбачений Цивільним кодексом, а він випливає з потреб життя. У нас з'явились зовсім нові форми власності, які потребують відповідного узаконення. І сьогодні те, що ця процедура загальмована, просто ускладнює дуже людям життя.
І не виникає сумнівів в тому, що повинен один-єдиний реєструючий орган для об'єктів нерухомості. Це також не викликає у нас тут дискусії.
В чому є серйозна проблема, або на базі чого має бути утворена ця реєструюча система? Один варіант міністерства юстиції, який тут вже підданий достатній критиці, я не буду повторюватись, я думаю, навряд чи він знайде підтримку. Інший варіант держкомзем, основний об'єкт за погодженням з БТІ. Але давайте подивимось, шановні колеги, які у нас є види об'єктів нерухомості? Це земельні ділянки, дійсно. І скажу, у канадців, які регулювали, тут докладали зусиль до опрацювання цього проекту, можливо, це і є база для нерухомості. Але, наприклад, якщо ми візьмемо Україну, то у нас тут більше, скажімо, в тому ж моєму місті Києві, яке маю честь представляти в інших містах, це є приватні квартири. І скажіть будь ласка, яке відношення Держкомзем має до цих квартир, більшою частиною нерухомості? Так само як і до гаражів?
Так що я думаю, що тут є певна відсутність логіки. Тому, на мій погляд, здається, що все ж таки базою для створення такої єдиної системи реєстрації мають бути діючі органи на основі діючих бюро технічної інвентаризації за погодженням тих випадків, де це стосується земельних ділянок, з управлінням земельних ресурсів.
Що стосується мін’юсту, то його роль тут зводиться до того, щоб сприяти у створенні нормативно-правової бази і контролю за цими питаннями, тому що, дійсно, з юридичної точки..., ну, цей процес має, тут потрібен дуже потужний юридичний контроль, тому що цей процес грошовий,
Ще один плюс такого варіанту, БТІ сьогодні існує, є розгалужена система, фактично, не треба починати з нуля. А один з уроків перебудови, який ми винесли, це полягає в тому, що те, що можна не ламати, треба не ламати. І найбільші засади, найбільші підстави, уже найбільше зроблено, і найкраща реальна база саме є Бюро технічної інвентаризації.
Тому, я думаю, після належного вдосконалення правової підтримки Міністерства юстиції і взагалі Кабінету Міністрів ми маємо підтримати саме таку логіку, і в неї, на жаль, на мій погляд, не вписується жоден з запропонованих законопроектів. Якщо можна їх буде так доопрацювати, то тоді варто буде їх підтримати. Поки що швидше повторне перше читання може бути.
ГОЛОВА. Дякую. Говорили-балакали.
Будь ласка, Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна".
14:16:41
ЧЕРНЯК В.К.
Дякую. Шановні колеги, Кармазін мені друг, але законопроект дорожчий.
Питання про реєстрацію нерухомого майна ми жуємо вже давно, пора виплюнути законопроект.
Уже давно точиться боротьба між трьома зубрами - Бюро технічної інвентаризації, Держкомземом і Мінюстом за право вести інвентаризацію нерухомого майна. Зараз ми розглядаємо два законопроекти Кабінету Міністрів, в якому пропонується створення єдиної системи, але в межах Мінюсту, практично, і пропонується компромісний варіант депутатський, в якому створюється єдина система на основі Держкомзему із включенням Бюро технічної інвентаризації і залученням Мінюсту.
Головне питання - це єдина систем чи ні? Ось на яке ми повинні дати відповідь. Я б не взяв на себе гріх стверджувати, що вдалося досягти вирішення цього питання в ідеалі, але суттєво наблизилися до вирішення цього питання.
І я думаю, що у нас є підстави прийняти в першому читанні депутатський законопроект. в процесі підготовки до другого читання багато чого врахувати можна ще з законопроекту Кабміну. Наголошую, що це - компроміс, результат компромісу. А парламент - це храм компромісу. І якщо ми досягли якогось компромісу, давайте будемо на цьому сходитись.
Яке основне питання тут вирішується? Чого намагаємося досягти? Щоб була єдина система, єдине вікно, єдина плата і єдиний хабар. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, завершуємо. Міністр юстиції заключне слово і голова комітету підсумує обговорення.
ЛАВРИНОВИЧ О.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! З обговорення, що відбулось, я хотів би попросити вас, коли вирішується подібне питання, воно може бути вирішено тільки так, як це хочуть народні депутати. Але аргументація, якщо вона використовується, щоб вона мала під собою бодай якусь основу.
Перше, що я хочу сказати по загальному підходу, ну, звичайно, що ці законопроекти ідентичні. Друге те, що стосується вартості, те, що говорили про те, щоб не руйнувати. Я ще раз хочу вам нагадати, що ця система в значному своєму обсязі сьогодні функціонує. Її пропонують зламати і натомість збудувати нову. Щодо вартості прочитайте ті положення, які стосуються використання бюджетних коштів. Порахувати те, що уже потрачено і суму того кредиту, який потрібно буде віддати тим, хто працював над цією ідеєю створення іншого законопроекту, коли по суті було використано право вето на розгляд проекту закону, який був внесений урядом на розгляд Верховної Ради. І враховувати при доопрацюванні в другому читанні не треба вже нічого. Все, що можна було взяти, вже взято при написанні цього проекту. Тому я думаю, що це вже, ну скажемо, питання риторичне. Дякую. І прошу, щоб ви прийняли необхідне для держави рішення.
ГОЛОВА. Станіслав Іванович Гуренко, голова комітету, будь ласка, мікрофон ввімкніть.
14:20:31
ГУРЕНКО С.І. Гуренко, фракція комуністів, голова Комітету з питань...
Я хочу дещо уточнити. Кармазіну хочу сказати, це майнове право, це власність. А комітет наш називається Комітетом з питань власності. І всі попередні законопроекти розглядалися саме в цьому комітеті, навіть коли ним був голова, якого ти так зараз поважаєш.
Тому тут не треба натяків. Друге. Не ламається нічого, мені дивно. Або не читали закон, або хочуть вивернути біле з... ліквідується жодна .....!!!!!!
Треба створювати службу реєстрації, і Мінюсту його треба створювати і Наркомзему.
Так у Наркомзема сьогодні у кожному районі є гачок, є люди, є техніка. І ми саме навколо них пропонуємо створити і це абсолютно однакові витрати, якщо не менші, тому що у юстиції таких органів немає. Тому шановні колеги, або давайте читати, або давайте не будемо наводити доводи, які не містяться в законопроекті.
Я думаю, що і стосується це не альтернативний законопроект. Це бачення членів комітету цієї проблеми, а право Верховної Ради визначатися. Ще раз говорю ніхто не руйнується, не руйнуються БТІ, все використовується в тому вигляді в якому воно є, і поступово включається у майбутню систему.
Що стосується витрат. Я не знаю хто сказав в кредит, хто це слово промовив. Ті обрахування, які ми може на аматорському рівні провели, думаємо, що на ті роки Верховна Рада може визначити і п'ять, і шість, і сім років .......... бюджетних асигнувань.
Вже точаться думки, що треба в кого кредит брати, та в якій валюті, у гривнях, шановні друзі. У гривнях за бюджетні кошти, всього вистачить повірте. Спасибі.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати розгляд проекту закону про державну реєстрацію прав на нерухоме майно завершено, рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.
Напривеликий жаль час вичерпано, давайте не будемо репліки доводити до абсурду, я не можу вже далі продовжувати роботу.
Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. З 16-тої години робота в комітетах, фракціях і групах. Завтра день прийняття Верховною Радою рішень. Дякую, шановні колеги за роботу.