ЗАСІДАННЯ П’ ЯТДЕСЯТ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 червня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:49

Зареєструвалося 413 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження нашого колеги Петра Степановича Цибенка. Давайте привітаємо його і побажаємо всіляких успіхів. (О п л е с к и)

Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту сьогодні день прийняття Верховної Ради рішень. Розклад засідання у вас на руках є.

Оголошується до розгляду проект постанови про обрання народного депутата України Нестора Шуфрича членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Будь ласка Валентин Григорович Матвєєв, голова комітету.

10:02:52

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ще 10 вересня минулого року комітет розглянув заяву народного депутата Шуфрича про входження його до Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Було прийнято рішення підтримати проект Постанови Верховної Ради про обрання його членом цього комітету. Але при голосуванні ця постанова не набрала достатньої кількості голосів.

Комітет вносить проект постанови і просить його розглянути. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування. Прошу всіх уваги. Проект Постанови Верховної Ради України "Про обрання народного депутата Шуфрича Нестора Івановича членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету". Це документ під номером 2180.

Прошу голосувати.

10:04:00

За-312

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про обрання народного депутата України Борзова Валерія Пилиповича членом Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму. Будь ласка, Валентине Григоровичу.

10:04:22

МАТВЄЄВ В.Г.

Вчора на засіданні комітету з питань Регламенту була розглянута заява народного депутата Борзова і відповідний проект постанови про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму.

Комітет підтримав заяву народного депутата Борзова і пропонує прийняти постанову про обрання його членом вище згаданого комітету.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставлю на голосування проект постанови Верховної, будь ласка, відмініть голосування.

Йосип Вінський.

10:05:09

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський, фракція Соціалістичної партії України.

У мене питання до голови комітету. Наша фракція визначається політично по цих голосуваннях. Ми домовилися, що повинна бути квота кожної фракції у відповідному комітеті. Тому ми незалежно від належності до депутата, до якої фракції, голосуємо за це, тому що вважаємо, що ця позиція повинна бути чітко визначена не тільки нашої фракції, а всіма фракціями Верховної Ради.

В даному випадку чи є Борзов у квоті відповідної політичної структури чи ні?

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую.

Я відповідаю на це питання. Комітет вчора дуже детально розглянув цю проблему у зв'язку з тим, що у складі зазначеного комітету, тобто з питань молодіжної політики, фізкультури і спорту уже працює три представника фракції СДПУ(о). Квота фракції - 1,8. Це буде уже четвертий представник цієї фракції у складі комітету. Але ми виходили, шановні колеги, із того, що Борзов Валерій Пилипович знаний не тільки в нашій країні, а й у світі спортсмен, член Міжнародного олімпійського комітету. І ми вирішили прийняти таке рішення комітету, виходячи тільки із цього і за погодженням з керівництвом цього комітету. Дякую.

ГОЛОВА. Уже ж відповідь дали. Будь ласка, Вінський ще раз.

10:07:04

ВІНСЬКИЙ Й.В. Шановний Валентин Григорович!

Вінський, фракція Соціалістичної партії України.

Це означає, що регламентний комітет сам порушив Регламент. Ну як це може так регламентний комітет таку вносити пропозицію? Ви ж повинні, так би мовити, блюсти закон, а не приймати політичні рішення.

Вихід із цієї ситуації дуже простий - нехай СДПУ(о), яка розуміє ситуацію так, як і ви, виведе звідти два чоловіки, а Борзова введе. Тоді проголосувати можна. А це не підхід, розумієте?

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую.

Йосип Вікентійович, я ще раз повторюю, що комітет довго обговорював цю проблему і в порядку виключення прийняв таке рішення. Дійсно. ми обмінювалися дуками, були за і проти. Але в кінці кінців комітет прийняв позитивне рішення щодо заяви народного депутата Борзова.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Борзова Валерія Пилиповича членом Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму. Це документ під номером 3579, прошу голосувати.

10:08:32

За-305

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про обрання народного депутата України Чеботарьової членом Комітету Верховної Ради України...

Будь ласка, Валентине Григоровичу.

10:08:52

МАТВЄЄВ В.Г.

Вчора на своєму засіданні Комітет з питань Регламенту також розглянув заяву народного депутата Чеботарьової Юлії Сергіївни про обрання її членом Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Враховуючи те, що квота фракції Партії промисловців та підприємців та "Трудова Україна" у комітетах складає 1,8, а у зазначеному комітеті сьогодні немає жодного представника цієї фракції, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата Чеботарьової і внести на розгляд Верховної Ради відповідний проект постанови про обрання її членом цього комітету. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата Верховної Ради України Чеботарьової Юлії Сергіївни членом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Це документ під номером 3595. Прошу голосувати.

10:10:17

За-323

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови "Про надання згоди на звільнення Головка з посади члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку". Доповідач є? Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Васильович Буряк, будь ласка.

10:10:41

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голова, шановні колеги!

Коротенька довідка. Комітет з питань фінансів та банківської діяльності на своєму засіданні 3 червня 2003 року розглянув подання Президента України про надання згоди на звільнення з посади члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Головка Анатолія Терентійовича. Це згідно статті 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів".

Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України надати згоду на звільнення Президентом України Головка Анатолія Терентійовича з посади члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Немає зауважень, тоді я ставлю на голосування проект постанови "Про надання згоди на звільнення Президентом України з посади члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Головка Анатолій Терентійовича. Це номер 3564. Прошу голосувати.

10:11:55

За-328

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про перенесення парламентських слухань на тему "Українсько-російські відносини, сучасний стан та перспективи". Станіслав Телісфорович Сташевський є? Будь ласка, шановні колеги ми це питання обговорювали на Погоджувальній раді і заперечень з цього приводу не було.

10:12:20

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.

Шановні колеги! Як вам відомо 20 лютого цього року Верховна Рада прийняла постанову про проведення парламентських слухань на тему "Українсько-російські відносини, сучасний стан та перспективи". Був створений на підставі розпорядження Голови Верховної Ради організаційний комітет і робота велася і йшла до завершення. Але на останньому засіданні організаційного комітету, члени організаційного комітету майже від всіх фракцій внесли пропозиції, що недоцільно в один день проводити майже з таким порядком денним День уряду і парламентські слухання. Про це було проінформовано нашу Погоджувальну раду, і було відповідне доручення України Верховної Ради профільному комітету. Учора профільний комітет розглянув на своєму засідання і прийняв рішення підтримати пропозицію не проводити у цей день, а перенести на жовтень місяць. Просимо підтримати.

ГОЛОВА. Роман Зварич. Мікрофон, будь ласка, Роман Зварич, фракція "Наша Україна".

10:13:40

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, я би просив, щоб ви все ж таки більш точно говорили про висновки Погоджувальної ради. Бо якраз на засідання Погоджувальної ради уповноважений від фракції "Наша Україна" висловив застереження щодо перенесення цих парламентських слухань. І ми будемо не підтримувати якраз таку постанову. Я просив, щоб ви все ж таки більш коректно висловлювали те, що було сказано на Погоджувальній раді.

ГОЛОВА. Дякую. Віктор Терен, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

10:14:22

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимире Михайловичу, те, що ми зараз робимо, ми робимо абсолютно правильно, тобто постановою Верховної Ради можна відмінити лише прийняття наступної постанови. І зараз ми діємо абсолютно в дусі Регламенту. Я просто хотів би нагадати, Володимире Михайловичу, про те, що була прийнята постанова, користуючись нагодою нагадаю, будь ласка, що була прийнята Постанова про проведення Дня уряду з питань трастів. І не відмінивши цієї постанови, чому це питання похоронено. Я би хотів, Володимире Михайловичу, щоб ми повернулися, ну, не сьогодні, а скажімо наступного разу до цього питання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про перенесення парламентських слухань на тему "Українсько-російських відносини. Сучасний стан та перспективи". Це документ під номером 3571. Прошу голосувати.

10:15:29

За-317

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду чотири постанови про призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії, це номер 3481, 3482, 3535 і 3536.

Від комітету, будь ласка, Оніщук Микола Васильович, перший заступник голови комітету.

10:16:28

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань правової політики розглянув чотири проекти постанов щодо обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії. Хочу зауважити, що сьогодні є дві вакансії у складі Вищої кваліфікаційної комісії, які обираються від Верховної Ради.

Відповідно, як ви звернули увагу, подано чотири кандидатури, і ми з вами мусимо визначитися щодо обрання голосуванням.

Позиція комітету стосовно запропонованих осіб наступна. Комітет прийняв рішення рекомендувати обрати членом Вищої кваліфікаційної комісії: Шишкіна, Бойка, Зайця. Що стосується Зубця Григорія Івановича, то він, на жаль, необхідної кількості голосів не набрав.

Дякую. Володимире Михайловичу, я завершив.

ГОЛОВА. Будь ласка, Турчинов Олександр.

10:17:20

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! У мене питання до головуючого. Проблема в тому, що відповідно до закону саме профільний комітет повинен вносити кандидатури для обрання у Вищу кваліфікаційну комісію. У зв'язку з тим, що Зубець не пройшов профільний комітет, чому постанова з його прізвищем знаходиться у порядку денному Верховної Ради? Дякую.

ОНІЩУК М.В. Шановний колего! Я мушу уточнити саме законодавче урегулювання цього питання воно полягає в наступному. Це проекти постанов Верховної Ради, тобто це є акти Верховної Ради. І подання вноситься до Верховної Ради. Комітет висловлює свою точку зору, тобто рекомендує чи не рекомендує, але визначається безпосередньо Верховна Рада шляхом голосування у сесійній залі.

Дякую.

Це ми з'ясовували це питання в комітеті, вивчали законодавство. Повірте, що тут ідеалізму немає.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Прошу уваги. Ми домовилися, що ми проведемо рейтингове голосування по 4-х цих кандидатурах, так як ми це робили, коли обирали членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Прошу це врахувати.

Будь ласка, Анатолій Мороз. Мікрофон увімкніть народного депутата Анатолія Мороза, фракція комуністів. Щось з карточкою, мабуть. Ну, будь ласка, підійдіть до трибуни. Так швидше буде.

Хай поки виступає. Прошу перевірити систему. будь ласка, колего. Говоріть.

10:18:36

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Я звертаюся до голови комітету з таким питанням. По-перше, для чого ми обираємо представників до Вищої кваліфікаційної комісії суддів?

І друге питання. Чи є приклади, що когось із суддів наказали? Я чому про це говорю? Тому що я вже неодноразово звертався до Вищої кваліфікаційної комісії, скажімо там, по суддям Приазовського району на ті зловживання і порушення, які допускає суддя і реакції ніякої. Є такі приклади чи ні, скажіть, будь ласка.

ОНІЩУК М.В. Дякую вам, шановний колего, за запитання. Шановні народні депутати! Інформую, що Вища кваліфікаційна комісія, згідно закону про судоустрій формується з'їздом суддів, частина обирається, Верховною Радою, Міністерством юстиції.

Як я уже говорив, сьогодні у складі кваліфікаційної комісії є дві вакансії, тобто вибули у зв'язку зі сплину терміну два, зокрема представники, які обирається Верховною Радою.

Нині чинний Закон про судоустрій забороняє бути народним депутатам членам Вищої кваліфікаційної комісії. Інших застережень немає. На виконання, як би права, яке існує законодавча ініціатива народних депутатів, зокрема народні депутати Толстоухов, а також інші народні депутати в частині Шишкіна та Бойка внесли проекти постанов щодо рекомендацій Верховної Ради вказаних членів Вищої кваліфікаційної комісії.

ГОЛОВА. Микола Васильович, питання таким чином: які функції будуть виконувати представники від нас і як вони будуть впливати на ті звернення народних депутатів щодо неправомірності дій суддів. Правильно я розумію питання? Чи є такі прецеденти, що вони якісь приймають рішення.

ОНІЩУК М.В. Це друге запитання.

Що стосується функцій, шановні колеги. Всі наші призначення, які ми з вами здійснюємо щодо обрання суддів безстроково, вони здійснюються виключно на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії про те, чи рекомендувати суддю для обрання безстроково, чи не рекомендувати. Таким чином це досить важливий орган, який безпосередньо включений в систему підготовки подань.

ГОЛОВА. Зрозуміло.

ОНІЩУК М.В. Що стосується тепер власне інших функцій і прикладів впливу кваліфікаційної комісії. Згідно закону Вища кваліфікаційна комісія також здійснює адміністративні провадження, в тому числі щодо накладення стягнень та внесення рекомендацій про звільнення суддів Верховного суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, в тому числі суддів Господарського суду та суддів апеляційних судів. Тобто це є впливовий і важливий інститут системи судоустрою України.

Випадки, коли вища кваліфікаційна комісія, наприклад, не рекомендувала суддю, мають місце. І випадки, коли за ініціативою Вищої кваліфікаційної комісії Вища рада юстиції, зокрема, вносила подання про звільнення суддів з посад, також мають місце. Оскільки я сьогодні доповідав з цього питання, то я можу підготувати спеціальну доповідну...

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю зараз на голосування в порядку реєстрації кандидатів. Проводимо рейтингове голосування.

Ставлю на голосування проект постанови про призначення Шишкіна Віктора Івановича членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, це номер 3481.

10:23:16

За-145

ГОЛОВА. За - 145.

Ставлю на голосування проект постанови про призначення Бойка Віталія Федоровича членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, це номер документу 3482.

10:23:49

За-194

ГОЛОВА. За - 194.

Ставлю на голосування проект постанови про призначення Зайця Анатолія Павловича членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, це номер 3535.

10:24:22

За-234

ГОЛОВА. За - 234.

По фракціях, будь ласка.

Ставлю на голосування проект постанови за номером 3536 про призначення Зубця Григорія Івановича членом Вищої... Чому не може бути? Роз'яснив голова комітету. Чому не може бути? Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України за номером 3536 про призначення Зубця Григорія Івановича членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

10:25:22

За-283

Таким чином, шановні народні депутати, по фракціях, будь ласка. Зараз ми голосуємо тоді два, які набрали більше голосів, дві кандидатури: це - Заєць і Зубець. Заєць - 234, Зубець - 283 набрав.

Будь ласка, з мотивів Кармазін.

10:25:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я звертаюсь до вам, тому що ви, мабуть, не пам'ятаєте, зараз доповідач вам сказав, що жодного голосу вчора Зубець на комітеті не отримав. І не отримав він через те, що на комітеті розглядалося звернення, що після 65 років він хотів продовжити, втративши повноваження вже судді, голосування в суді Київському апеляційному. І не отримав він за те, що виконував замовлення весь час, і цю людину сьогодні ви хочете поставити, щоб вона робила фільтр судовій владі. Що ж ви робите?!! Я звертаюсь до тих 283, хто проголосував поки що в рейтинговому голосуванні "за". Якщо ви не знали - це одне питання. Тепер після того, що я сказав і ви будете знати, ваше голосування буде співзлочином, співучастю в злочині.

ГОЛОВА. Дякую.

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про призначення Зайця Анатолія Павловича членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Це документ під номером 3535.

10:27:30

За-263

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Так, я ставлю на голосування проект постанови за номером 3536 про призначення Зубця Григорія Івановича членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Номер 3536 документу.

10:28:16

За-236

Рішення прийнято.

Давайте привітаємо.

По фракціях, будь ласка.

Привітаємо Зайця Анатолія Павловича, а також Зубця Григорія Івановича з призначенням членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від Верховної Ради України і побажаємо плідної роботи і врахування тих критичних зауважень, які були висловлені народними депутатами в процесі обговорення.

Дякую.

Оголошується до розгляду проект закону про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції у Республіці ...

(Ш у м у з а л і)

Так я ж... Оголошується до розгляду.

Оголошується... Я ще раз хочу...

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про схвалення рішення Президента України... Одну хвилинку, дайте слово сказать!

Оголошується до розгляду проект Закону про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Республіці Ірак.

Відповідно до Регламенту, шановні колеги, документи визначені Президентом для позачергового розгляду і як невідкладні автоматично включаються до порядку денного. Тому у нас немає потреби голосування для включення до порядку денного.

Пропонується такий порядок розгляду. Для доповіді - до 10 хвилин, відповіді на запитання - до 5 хвилин, співдоповідь відповідно... Одну хвилинку, шановні народні депутати, 5 хвилин для співдоповіді, 5 - на запитання і 20 хвилин на обговорення, тобто 45 хвилин.

Шановні народні депутати! Якщо будуть інші пропозиції, давайте проголосуємо, немає проблеми. Будь ласка, Степан Хмара.

Від фракції ми не даємо, ми по запису даємо.

10:30:22

ХМАРА С.І.

Хмара, фракція блоку Юлії Тимошенко, партія Батьківщина.

Шановний Володимире Михайловичу! Це надзвичайно важливе питання і 45 хвилин це явно замало. Потрібно дати більше на запитання і більше на обговорення.

ГОЛОВА. Скільки ви пропонуєте, Степан Ількович?

ХМАРА С.І. Не менше години, принаймні.

ГОЛОВА. Годину, зараз проголосуємо, немає питань.

Будь ласка, Йосип Вінський.

10:30:57

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський, фракція Соціалістичної партії України.

Володимир Михайлович, надзвичайно важливе політичне питання. Не випадково вчора у Президента була більшість дві годин, "щоб було все четко". Я пропоную, щоб суспільство розуміло, що ми робимо, щоб ми самі зрозуміли, що ми робимо, провести широке обговорення питання. Тобто я пропоную на обговорення відвести годину. А на розгляд питання, так, як ви сказали, доповідь одна, доповідь інша, питання, а потім час на обговорення. І дати можливість виступити представнику кожної фракції.

ГОЛОВА. Добре. Будь ласка, які ще пропозиції відносно Регламенту є? Немає, я ставлю по порядку надходження...

Будь ласка, Юрій Луценко.

10:31:49

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановний Володимир Михайлович, найперше я хочу проінформувати вас і депутатів про те, що багато людей знаходиться на площі перед Верховною Радою із гаслами проти кучмівської авантюри в Іраку, проти повторення Афганістану, і тому просив би включити трансляцію обговорення цього питання на площу.

По-друге, я також підтримую пропозицію про годинне обговорення, бо перше після афганської авантюри Україна вступає у війну, посилаючи свій окупаційний контингент. Це питання надзвичайно важливе. Ми мусимо не менше години обговорювати це питання.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, відносно трансляції на площі немає заперечень? Немає. Тоді я даю розпорядження, щоб включили трансляцію на площу.

Я в порядку надходження пропозицій ставлю на голосування. Пропозиція Степана Ільковича Хмари, щоб на розгляд цього питання відвести одну годину.

10:32:57

За-157

Рішення не прийнято.

Тепер я сформулюю другу пропозицію, яка була в Йосипа Вінського. Щоб ми годину обговорювали, так? Значить, 10 - на доповідь, 5 - на відповіді на запитання, 10 - на співдоповідь і відповідь на запитання. Виходить у нас годину двадцять.

Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Вінського, щоб на розгляд цього питання відвести одну годину двадцять хвилин.

10:33:42

За-161

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді має Секретар Ради національної безпеки і оборони України Євген Кирилович Марчук. Будь ласка, Євгене Кириловичу.

МАРЧУК Є.К.

Шановний Голово Верховної Ради, шановна Президія, шановні народні депутати.

Законопроект про схвалення рішення Президента України, про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції у Республіці Ірак має важливе значення для нашої держави не лише з точки зору направлення українського миротворчого контингенту в Ірак, але є підтвердженням готовності до виконання міжнародних зобов'язань нашої держави як члена ООН, закріплення наших стратегічних інтересів в регіоні Перської затоки. Правової основою цього рішення перш за все є резолюція Ради Безпеки ООН номер 1483 від 22 травня цього року, в якій ООН у першому другому пунктах цієї резолюції закликала всі держави, члени ООН, негайно відгукнутися, я цитую майже негайно відгукнутися на її заклики щодо надання допомоги Іраку у задоволенні гуманітарних та інших потреб народу, відбудувати зруйновану інфраструктуру, відновити нормальне функціонування економіки, сприяти стабільності та безпеці в цій країні.

На внутрішньо-державному рівні основним законодавчим актом, що надає право участі України в цих процесах, є Закон України про участь України у міжнародних миротворчих операціях. Цей закон встановлює вимоги щодо направлення підрозділу Збройних сил України для участі у миротворчій операції.

По-перше. Має здійснюватися сама міжнародна миротворча операція, тобто комплекс дій або заходів під егідою Ради Безпеки ООН або багатонаціональних сил, що створюються за згодою Ради Безпеки ООН.

По-друге. Поняття миротворчої операції, закладене в законі, передбачає заходи по врегулюванню конфліктів, виконанню інженерних, інших робіт, наданню гуманітарної допомоги населенню, виконання поліцейських функцій по забезпеченню безпеки і додержанню прав людини, наданню допомоги у подоланні наслідків конфліктів.

По-третє. Проведення миротворчої операції має здійснюватися згідно з рішенням Ради Безпеки ООН відповідно до Статуту ООН або під загальним контролем Ради Безпеки ООН.

Зазначу, що згідно пункту восьмого резолюції 1483 вже призначений верховний комісар ООН з прав людини відомий бразильський дипломат з 30-річним стажем роботи в ООН Сержіо ......................, як керівник операцій ООн в Іраку, який надаватиме Раді безпеки регулярні доповіді щодо діяльності сил стабілізації, координуватиме надання допомоги діяльності з відновлення Іраку. Таким чином, всі принципові вимоги закону України про участь України в міжнародних миротворчих операціях відповідають резолюції Ради безпеки ООН №1483.

У відповідності до норм закону України і резолюції Ради безпеки ООН підролзділи Збройних сил України, що направляються до Іраку, входитимуть до складу об'єднаних, багатонаціональних, коаліційних сил стабілізації. Так званий, КООС-Ірак, які отримали відповідний мандат ООН.

Друге. Рішенням Президента України передбачається направити до цієї країни 5 окрему механізовану бригаду у складі 2-х механізованих батальйонів та спеціального батальйону гуманітарної допомоги, сформованої на базі 19 окремого батальйону радіаційного хімічного та біологічного захисту, який нині дислокується на території Кувейту. Всі військовослужбовці цього батальйону, які вже пройшли адаптування, дали письмову згоду на участь у бригаді.

До складу контингенту входитиме група українських офіцерів, які будуть працювати у штабі багатонаціональної дивізії.

Слід зазначити, що заступниками командира дивізії, командира багатонаціональної дивізії та заступником начальника штабу будуть призначені українські військові. Вони вже визначені.

Загальна чисельність українського контингенту становитиме до 1800 військовослужбовців. Ця цифра обумовлена структурою цього підрозділу та тими завданнями, які на нього покладаються.

Третє. Що стосується фінансового аспекту цього рішення, то за попередніми розрахунками із загальної суми 69,4 мільйона гривень протягом року дві третини цих коштів будуть компенсовані урядом США на перевезення та утримання інфраструктури для обслуговування українського миротворчого контингенту, про що вже посольство США повідомило відповідною нотою.

Четверте. Щодо забезпечення безпеки особового складу миротворчого контингенту, то, з одного боку, це питання врегульовуватиметься відповідно до вимог Гаагської 1907 року та Женевської 1949 року конвенцій, на підставі яких буде визначено статус військовослужбовців стабілізаційних сил, з іншого боку, структура української миротворчої бригади сформована таким способом, до речі, як і дивізія, щоб власними силами можна було здійснювати заходи щодо самооборони, згідно з мандатом ООН.

І останнє питання. Наскільки участь у заходах по стабілізації ситуації в Іраку відповідатиме стратегічним національним інтересам. Ірак - друга у світі країна за обсягами розвіданих запасів нафти, яка у майбутньому може стати довготривалим партнером України у сфері енергопостачання, а також співпрацювати з нами в інших секторах економіки. Українські компанії вже мають досвід співпраці з Іраком. До початку війни 36 українських компаній працювали з Іраком. Такі відомі компанії як концерн "Стирол", НАК "Нафтогаз України", ДАК "Укрресурси", холдінгова компанія "АвтоКРАЗ".

У 2001 році обсяг українського експорту до Іраку склав 293 мільйони доларів США. Це відбулося в умовах дії обмежувальних санкцій ООН. Зараз санкції знято. Вже 2004 року Ірак буде отримувати від продажу нафти до 15 млрд.дол.США. Зростання платоспроможності Іраку значно розширює можливості для українських підприємств на таких напрямках як відбудова транспортної інфраструктури, традиційних поставок металовиробів та продукції машинобудування, зокрема нафтовидобутку та переробок. Серед претендентів, що готові прийти на іракський ринок, відомі українські компанії, я вже їх назвав деякі, а також корпорації "Укрбуд", концерн "Стирол", ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", "Уктрансбуд" та інші.

Наміри щодо участі в економічній розбудові Іраку виказали понад 80 українських компаній. Зрозуміло, що не всі вони однаково вистоять у конкурентній боротьбі, але 5,2 мільярда доларів США, які уже реально виділено для фінансування проведення першої фази відбудови Іраку є вагомим аргументом для ефективного викладання зусиль. Це контракти на реалізацію проектів первинної реконструкції в повоєнному Іраку - ремонт нафтопроводів, доріг, мостів, шкіл, лікарень і мечетей.

Враховуючи той факт, що розв'язання економічних проблем Іраку багато в чому обумовлено перебігом процесу військово-політичного врегулювання та навіть тимчасова присутність миротворчих підрозділів Збройних Сил України в Іраку дозволить нівелювати існуючі перешкоди для практичного залучення українських підприємств до відбудови Іраку та відновлення колишнього рівня економічного співробітництва України з майбутнім урядом.

Шановні народні депутати, у розташованому за тисячі кілометрів від України регіоні.

Сьогодні вирішується майбутнє не лише Іраку, там формується нова система міжнародних відносин, яка визначатиме новий світовий уклад на найближчі десятиліття.

Саме тому в інтересах стабілізації в Іраку 35 країн уже готові надіслати військові підрозділи, 16 парламентів уже проголосували за таке рішення, 46 країн надсилають поліцейські сили.

Глобалізація міжнародних стосунків в політичній, економічній, соціальній та інших сферах життя - це об'єктивна реальність сучасної доби, при якій не припустима пасивність і обмеження зони національних інтересів тільки кордонами власної держави.

Вважаю, що ваше рішення, шановні народні депутати, буде мудрим, виваженим та відповідальним. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВА. Дякую вам.

Шановні колеги, переходимо до запитань. Я прошу записатись на запитання. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Анатолій Наливайко, фракція комуністів, будь ласка. Є Наливайко?

10:45:24

НАЛИВАЙКО А.М.

Наливайко, фракция коммунистов. Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

ГОЛОВА. Петро Симоненко.

10:45:34

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Я хотів би все ж таки уточнити. З вашої доповіді, Євген Кирилович, можна зрозуміти те, що батальйон хімічного захисту, який знаходиться в Кувейті, включається до підрозділів. Так?

МАРЧУК Є.К. Так.

СИМОНЕНКО П.М. Тоді я хотів би вас спитати: на якій підставі ви це робите? рішення Верховної Ради було тільки направити в Кувейт і нікуди більше цей батальйон. А ви ведете розмову про територію Іраку. Верховна Рада не давала згоди. Це по-перше.

По-друге. Ви все ж таки поясність, бо ви так, так скажемо, неточно все висловили. В рішення Ради безпеки записано, що Рада безпеки звертається до країн-членів, які мають можливість надати допомогу. Так я все ж таки хотів спитати: яку ж має можливість Україна надати допомогу? Що ви туди будівельників направляєте, лікарів після американців, які уничтожили 400 тис. дітей в Іраку? Ви туди вчителів направляєте, рекомендуєте?

Чи ви направляєте військових у складі окупаційної армії, і Україна буде країною, яка направляє окупантів.

Володимир Михайлович, це серйозне питання, я хотів би все-таки, хай відповість тоді.

МАРЧУК Є.К. Є відповіді на всі ваші питання, Петро Миколайович.

По-перше, гляньте на ту ж саму резолюцію Ради безпеки, і ви знайдете відповіді на питання, які вам підготували.

Я цитую офіційною мовою ООН: "Другие государства, которые не являются оккупирующими (а оккупирующими визнані Сполучені Штати і Великобританія, яким наданий мандат ООН на стабілізаційні заходи в Іраку) другие государства работают в настоящее время или могут работать в будущем в рамках адмыныстрации". Це перше.

Тобто Україна, як і інші держави, резолюцією Ради безпеки ООН виводиться із поняття як держава-окупант.

Друге, згідно Гаагської конвенції 1907 року і Женевської 1949-го є ряд критеріїв, які визначають, що таке держава-окупант. Одним з таких критеріїв є, коли держава-окупант використовує ресурси окупованої держави для своєї діяльності на території цієї держави. Україна не передбачає і не буде використовувати ресурси Іраку для своєї діяльності.

Що стосується лікарів чи будівельників, для цього, шановний Петро Миколайович, не потрібно рішення парламенту, а для цього потрібно тільки сприяння цим структурам, щоб вони проявили свою активність для участі в тих контрактах, які сьогодні ще можливі.

Можу сказати, що пріоритет адміністрації, яка має мандат ООН для участі в тих контрактах, про які ви кажете, буде відданий перш за все тим країнам, які беруть участь в стабілізаційних процесах забезпечення безпеки і стабілізації в Іраку. Дякую.

ГОЛОВА. Відносно батальйону радіохімічного.

МАРЧУК Є.К. Відносно батальйону. Рішенням, яке ви приймете сьогодні.

По-перше, треба сказати слідуюче. Під час переговорів з польською стороною довгий час не було визначено, чи буде залучений батальйон 19-й до складу дивізії. І тільки декілька днів тому це питання остаточно вирішено з польською стороною. Тому, приймаючи рішення про направлення миротворчої бригади в Ірак, куди, як ми заявляємо, входить в ввійде батальйон 19. Таким чином, це рішення поглинає попереднє рішення.

ГОЛОВА. Будь ласка, Віктор Мусіяка, депутатська група "Європейський вибір".

МАРТИНЮК А.І. А яка держава нас туди запрошує?

ГОЛОВА. Мусіяка, будь ласка. Питання ваше.

Знімаєте? Сергій Дорогунцов, будь ласка. Мусіяка передав Дорогунцову, Мусіяка сидить, шановні колеги, що ви, Мусіяка є.

10:50:22

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний, Євгене Кириловичу. Минулого разу, вже 53 секунди пройшло, минулого разу, ви говорили переконуючи нас у необхідності посилки батальйону, що жоден українець не буде брати участі в якихось військових або прирівнених до них діях. А зараз, ясна річ, посилається озброєна бригада, як ви кажете, і вона буде приймати участь в операції.

Тепер, до цього ж я хочу сказати, що зона Польщі є, а Польща не окупант? Це ще одне питання.

Друге питання. Що, США такі бідні, що не можуть ще заплатити 22 мільйони гривень нам треба в бюджет, голої і босої країни їх давати.

МАРЧУК Є.К. Я так зрозумів суть вашого питання, чи буде брати наша бригада у бойових діях. Війна в Іраку закінчилася.

Перше. Немає у 16-ти парламентів країн наших сусідів від Польщі до Болгарії, а також Казахстану, Грузії, Азербайджану, усіх прибалтійських країн, не було сумніву в тому, що вони не беруть участі в бойових діях. Бойових дій в Іраку немає, і вже не буде. Для того, щоб їх не було, саме створені і з повноваженнями ООН об'єднані коаліційні сили, які будуть забезпечувати стабільність і безпеку саме для того, шановний пане Дорогунцов, щоб не було бойових дій. І тому, дійсно, не один український вояк не брав участі у бойових діях, але зараз пропонується, щоб український миротворчий підрозділ, сформований за принципами миротворчої діяльності, забезпечував мир і спокій, щоб там не було бойових дій.

ГОЛОВА. По фінансуванню. Одну хвилиночку.

МАРЧУК Є.К. Я нагадаю, шановні колеги, вам таку цифру. Україна за свою участь у миротворчій діяльності отримала від ООН, тобто бюджет України отримав від ООН 171 мільйон доларів за участь у миротворчих операціях. Це не компенсація, це Україні майже мільярд гривень у бюджет України надійшло від ООН за те, що українські контингенти беруть участь у миротворчій діяльності за рішенням Ради Безпеки ООН. У даному випадку, я вже сказав, дві третини буде компенсовано. Справа у тому, шановний пане Дорогунцов, що рішення брати чи не брати участь, воно коштує сьогодні не у вимірах, скільки будуть затрати на цю операцію з української сторони, а воно коштує у тих вимірах, про які я говорив.

Якщо Україна, сказати відверто, не візьме участі у стабілізаційному процесі, можна сказати однозначно: жодна компанія, всі ті, які я назвав, не візьме і близько ніякої участі у тих контрактах - це данність, це аксіома. Тому міряти треба стратегічними величинами і економічними показниками, які перевищують набагато ті витрати, які підуть на забезпечення діяльності нашого батальйону, не батальйону, а бригади.

ГОЛОВА. Віктор Терен.

10:54:29

ТАРАН В.В.

Спасибі, Володимире Михайловичу, слово Турчинову, будь ласка.

ГОЛОВА. Олександр Турчинов.

10:54:37

ТУРЧИНОВ О.В.

Я хочу запитати у пана Марчука наступне. Коли Росія звернеться до вашої Ради національної безпеки з проханням направити українські підрозділи в Чечню з миротворчими операціями, в Таджикистан тощо РНБ, щоб бути послідовним, також буде приймати відповідні рішення? Це перше питання.

І друге. Не треба вводити в оману народних депутатів. ООН не приймала рішення щодо направлення миротворчих підрозділів до Іраку. Це перше.

І по-друге. Ці прибутки, які ви говорити, отримують Кучма і його оточення, компанії яких і будуть субпідрядниками за те, що наші хлопці будуть віддавати там своє життя. Дякую, прошу відповісти.

МАРЧУК Є.К. Треба також не переплутувати грішне з праведним.

Перше. Що стосується того, якщо звернеться Росія. Якщо Рада Безпеки ООН визнає за необхідним по запиту Росії взяти участь, тоді Україна і парламент буде вирішувати. В даному випадку рішення приймається на основі резолюції Ради Безпеки ООН, за яке, зокрема, проголосувала і Росія, як постійний член ради Безпеки ООН.

Друге. Що стосується витрат і прибутків, я бачу, що є бажання це обговорити детальніше, я міг би навести детальні дані і назвати структуру нашого товарообігу. Позитивне сальдо, шановні народні депутати економісти, 2001 рік - 293 мільйони доларів, мільярд з лишнім гривень, та де, півтора мільярда гривень - позитивне сальдо; 2002 рік, це вже, коли почалися жорсткі заходи. 112 мільйонів доларів. Це хіба не можна враховувати? Хіба є тут бажаючі сказати. що на цьому можна поставити хрест? Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам Євгене Кириловичу. Час вичерпаний. Дякую.

Слово для співдоповіді має голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков. Будь ласка.

10:57:04

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги, учасники засідань! Наш комітет розглянув рішення Президента з цього питання. Після всебічного обговорення усіх аспектів проблеми політичних, фактичних, правових комітет більшістю голосів (7 - "за", 2 - "проти", 4- "утримались") вирішив рекомендувати Верховній Раді схвалити рішення Президента за підставами, викладеними тут Євгенієм Кириловичем Марчуком, вважаючи, що направлення бригади до Іраку відповідатиме національним інтересам України.

Таке ж рішення прийнято Комітетом у закордонних справах. Але, на наш погляд, варто взяти до уваги й те, що турбує народних депутатів, які займають іншу позицію.

Перше. В нашому суспільстві досить поширене неприйняття самої ідеї участі військових України в акціях в Іраку. Хочемо ми чи не хочемо, але нашим військовим доведеться брати участь в окупації Іраку, хоча за рішенням Ради Безпеки ООН окупуючими державами визнані лише Сполучені Штати і Великобританії, чиї дії фактично легалізувала Рада Безпеки.

У Британії Тоні Блеру вже доводиться виправдовуватися перед своїм парламентом стосовно підстав для участі в агресії проти Іраку. До того ж формально війна ще не оголошена закінченою. Коли Сполучені Штати напали на Ірак від України для політичної підтримки Сполучених Штатів для сколочування, так званої, коаліції зажадали від України направити батальйон до Кувейту. Зараз, коли треба розгрібати те, що натворили Сполучені Штати, виконувати "брудну" роботу вимагають направити українську бригаду. Дійде черга до Ірану і дивізією мабуть не обійдемося. Вирватися Україні навряд чи дадуть.

Друге. Потрібні надзвичайні заходи для захисту життя і здоров'я наших військовослужбовців. Ризики є і ризики дуже великі. До окупантів у будь-якій країні ставляться відомо як. До того ж, повторюю, наші військові їдуть у країну, де формально, наголошую, формально триває війна.

Дехто з наших колег говорить, що треба дати нашим військовим заробити, але це лише свідчить про те, що якого стану доведені наші Збройні Сили. Між іншим, наші хазяї в Іраку будуть - поляки - будуть оплачувати своїх вояків краще, ніж Україна.

Третє. Не однозначним є тлумачення ряду правових аспектів цієї проблеми і щодо визначення як міжнародна миротворча операція, оскільки у рішенні Ради Безпеки ООН йдеться про стабілізаційні сили. І наші науковці, і Рада національної безпеки і оборони говорить про те, що фактично, наголошую, фактично визнають ці сили міжнародними миротворчими, що дає підстави для застосування Закону України "Про участь України у міжнародних миротворчих операціях".

У такий же спосіб витлумачено ситуацію щодо того, здійснюється дана акція під загальним контролем Ради Безпеки ООН. Теж сказано: фактично здійснюється. Тобто маємо справу з ексклюзивною ситуацією з тлумаченням, бо прямих однозначних визначень немає і справа Верховної Ради - погодитися з таким тлумаченням чи не погодитися.

Ще одна сторона проблеми - фінансування. Ви, мабуть, звернули, шановні колеги, на заяви міністра фінансів, він, здається, у нас ще й Перший віце-прем'єр, що: витрати не стануть важким тягарем для держбюджету; перевезення кількох тисяч військових та їх утримання не є головною біллю для фінансової системи України, що витрати будуть покриті в межах бюджету Міноборони. Що ж, міністру видніше.

Хоча на засіданні Ради національної безпеки і оборони міністр оборони порушував це питання і, між іншим, з тривогою.

Я хочу додати до цього і наступне. У поданих Президентом матеріалах стверджується інше, ніж те, що говорить міністр фінансів. Я цитую: "Заходи щодо підготовки та направлення до цієї країни є позаплановими і потребують значних витрат, які кошторисом міноборони на 2003 рік не передбачались, їх фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету".

Від міністерства фінансів на документах з цього питання візи немає. Представник міністерства на засіданні комітету прояснити ситуацію не зміг, позиція нашого бюджетного комітету нам не відома.

І інформація для роздумів. Витрати, необхідні для підготовки і забезпечення наших військових в Іраку, тобто ті витрати, які тільки ми понесемо, дорівнюють сумі коштів, які виділяються на підготовку кадрів для сфери культури і мистецтва, або для державної підтримки національних театрів, національних та державних художніх колективів, концертних організацій. І вони на третину більші, ніж передбачені державним бюджетом на потреби бібліотечної, музейної справи та виставкової діяльності.

І останнє. Щодо нашого батальйону в Кувейті. Для того, щоб це було легітимно, Президенту України потрібно негайно прийняти рішення про відкликання цього батальйону і тоді він може бути включений, якщо буде ухвалено рішення, до бригади, яка направляється до Республіки Ірак. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатись на запитання до голови комітету Георгія Корнійовича Крючкова. Прошу на табло прізвища народних депутатів. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:02:55

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово Терену Віктору.

ГОЛОВА. Віктор Терен.

11:03:04

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний доповідачу, ситуація така. Сьогодні гвардія Саддама розпущена, вона є в цій країні, вона озброєна, зброї ніхто не здавав. І тому, коли сьогодні говорять про те, що наші хлопці там не братимуть участі в військових операціях, це є неправда. Ви бачите сьогодні ці погрози терактами, ви бачите, як сьогодні на вулицях виходять маси народу і протестують проти того, що сталося. Мені хотілося б знати вашу чітку думку: чи все-таки наші хлопці будуть когось вбивати і чи їх будуть вбивати, бо коли ми натискуватимемо кнопку, то це ми даватимемо дозвіл на цю смерть? Чи все-таки там так прекрасно, як сказав Марчук?

КРЮЧКОВ Г.К. Ні, я думаю, що Євген Кирилович не сказав, що там все прекрасно. Там зовсім не прекрасно. Ви знаєте з повідомлень, що майже щодня б'ють американських вояків. Так що це загроза там є і велика загроза. І в переліку тих завдань, які передбачається дати миротворцям, є акції і контроль за здачею зброї цивільним населенням і виконання інших функцій, забезпечення безпеки і дотримання прав людей. Тобто небезпека є велика.

ГОЛОВА. Віктор Тимошенко, фракція "Регіони України".

11:04:31

ТИМОШЕНКО В.А. Прошу передать слово Бронникову.

ГОЛОВА. Кому? Бронніков, будь ласка. Депутат Бронніков.

11:04:38

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемый Георгий Корнеевич! Ясно, что все войска, которые будут находиться в Ираке. в первую очередь будут иметь задание охранять собственных бизнесменов, персонал компаний, которые будут заниматься восстановлением Ирака, потому что до гражданского мира там далеко. Ясно. что и наши офицеры должны быть обучены этим действиям.

Планирует ли ваш комитет проконтролировать подготовку наших офицеров, чтобы они обеспечили охрану украинских компаний, которые будут работать на восстановлении Ирака? Спасибо.

КРЮЧКОВ Г.К. Уважаемый коллега! В документе, который представлен Президентом, где говорится о задачах миротворческого контингента, ни словом ни сказано о том, что они должны защищать украинских бизнесменов. И я пока что не знаю там, где там какие бизнесмены есть. Контингент направляется совершенно для других задач.

ГОЛОВА. Володимир Черняк. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна".

11:05:44

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Георгію Корнійовичу! Якось ви сьогодні виступили без властивої вам впевненості, категоричності і динамізму. У мене таке враження, що у вас також немає однозначно визначеної внутрішньої позиції. Чи можливо, мені так здалося? Але запитання, перше запитання: яким є юридичний бік цієї справи, що з цього приводу каже міжнародне право, які підстави з точки зору міжнародного права для цієї акції?

І друге, немає повної ясності відносно фінансового боку справи. На сьогоднішній день що сказано з приводу того, що нам буде відшкодовано, а що ні?

І третє питання: які держави-сусіди і взагалі які держави, перерахуйте, будуть брати в цьому участь? Дякую.

КРЮЧКОВ Г.К. Ну, по-перше, у мене є позиція, впевнений, я відповів так, як в Одесі кажуть, я все-таки там півтора роки попрацював: "Я і так багато сказав".

Так що, я думаю, що досить...

Які держави? Ось інформація: уже зголосилися направити свої сили Азербайджан, Болгарія, Грузія, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Казахстан, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Республіка Корея, Румунія, Чехія та інші, всього на вчорашній день було 37 держав.

46 держав зголосилися направити поліцейські сили.

І перше питання я...

(Ш у м у з а л і)

А, правовий бік.

Ну, ми маємо ситуацію нестандартну. Коли ми посилали в інші місця, Рада безпеки приймала рішення про проведення міжнародної миротворчої операції і рекомендувала взяти в ній участь, вона, між іншим і відшкодовувала це все. Коли по лінії ООН, то ООН все оплачує. Все оплачує.

В даному випадку такого прямого рішення у рішенні Ради безпеки немає, є рекомендація взяти участь у здійсненні заходів по стабілізації. Там не вживається навіть саме поняття "миротворча операція".

І дійсно, і контроль, направлений спеціальний представник генерального секретаря, він має доповідати, але це дещо інше, ніж, дійсно, мається рішення Організації об'єднаних націй щодо операцій проведених, і призначається відповідальний, який контролює це все. Цього немає. Тому ситуація не стандартна, її треба витлумачити.

Наукові експерти дали тлумачення, що можна вважати, що так воно... Ні, не відшкодують, що це можна вважати міжнародною, миротворчою операцією. У такому випадку Україна братиме участь у міжнародній миротворчій операції. Тому справа Верховної Ради прийняти рішення з цього питання.

Фінансовий бік який, фінансовий бік, я вам скажу зараз...

Україна за повідомленням від Президента фінансуватиме, Україна, витрати на формування та підготовку миротворчого контингенту. Це 26,3 мільйона гривень. Це Україна.

Виплатою особовому складу, щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті. Це у гривнях до кінця року буде 38,7 мільйона. Це нашим людям, так, за виконання. І передбачається 4,4 мільйона на випадок, коли там втратять здоров'я, або хтось загине. Транспортування контингенту до Іраку, там матеріально-технічне забезпечення його діяльності на місця здійснюватиметься за рахунок уряду Сполучених Штатів Америки. Сполучені Штати дали ноту, в якій підтвердили, що вони це зроблять.

ГОЛОВА. Дякую, Георгію Корнійовичу. Час вичерпаний, дякую за співдоповідь і відповіді.

Шановні народні депутати! Переходимо до обговорення. Я прошу висвітити на табло тих, хто записався для виступів в обговоренні, як ми домовлялися 20 хвилин. Будь ласка, висвітіть на табло прізвище народних депутатів.

Я запрошую до виступу Едуарда Гурвіца, підготуватися Мироненку.

А є Гурвіц? Будь ласка, Мироненко, фракція комуністів.

11:10:49

МИРОНЕНКО В.А.

5 избирательный округ, Мироненко, фракция коммунистов.

Уважаемые соотечественники! К сожалению, мы услышали ложь.

Во-первых. В Резолюции Совета Безопасности ООН от 22 мая 2003 года нет ни одного слова о необходимости ввода воинских подразделений в Ирак.

Во-вторых. США неоднократно обманывали Украину. Призывали закрыть Чернобыльскую атомную электростанцию, обещали дать деньги - не дали. Призывали к ликвидации шахт и ракет, обещали помочь с утилизацией ракет - обманули, усилив в Украине экологические и прочие проблемы и так далее. Некоторые сателлиты США сейчас напоминают гиен, ждущих очередной расправы в надежде получить в этом кровавом деле свою долю.

Украина не должна идти по этому унизительному, позорному, преступному пути. Мы не должны приносить беды и смерть другим народам и своим гражданам. Каждая смерть гражданина Украины в Ираке будет на совести тех, кто проголосует за это направление наших ребят ну чужую войну.

Но увы, те, кто говорил о нецелесообразности направления наших солдат в Чечню, сейчас готовы проголосовать за направление в Ирак. Неужели кто-то еще не понимает, что Ирак оккупирован во имя получения иракской нефти и газа под лживым предлогом наличия там оружия массового поражения? По признанию американского генерала Джеймса Конвея, представителя Организации Объединенных Наций, оружие массового поражения так и нашли. Проявился оккупационный, унижающий все человечество обман.

В связи с этим сейчас в Ираке закономерно гибнут американцы, закономерно ширится освободительная борьба, чтобы продолжить оккупацию Ирака в интересах американских олигархов, корпораций, чтобы там не гибли американцы, США пытается втянуть в эту оккупацию другие страны, в том числе Украину, чтобы гибли украинцы, а не американцы за американские интересы.

Работники бюджетной сферы не получают необходимые средства, десятки тысяч людей в Украине умирают от туберкулеза и других болезней, на лечение которых государство не выделяет необходимых средств, зато намерено оплатить смерть наших людей в Ираке.

Всем уже понятно, что правители США, как в свое время фашист Гитлер, стремятся к мировому господству.

Именно с этим связана оккупация Югославии, Ирака. На очереди другие страны. Если мы вместе с мировой прогрессивной общественностью не прервем цепь агрессий, злодеяний, не добьемся вывода оккупационных иностранных войск из Ирака, если поддадимся на авантюру, обман США, введем своих солдат в Ирак, ми совершим не только чрезвычайно моральное, жестокое, античеловеческое деяние, противоречащее международным норма, мы принесем вред человечеству и нашей Родине Украине. Учитывая все это, учитывая недопустимость участия в агрессии, недопустимость поощрения агрессоров на оккупацию Ирана и других стран, недопущения гибели наших людей за интересы США, очень прошу проголосовать против направления украинского подразделения в Ирак. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Слово має Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Це 500 виступ Юрія Анатолійовича Кармазіна на цій сесії. Давайте привітаємо його.

11:14:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановні гості, дипломати! Шановний багатосраждальний український народе, сьогодні буз війни ти потерпаєш від засухи, сьогодні без війни ти потерпаєш від злочинних дій зв'язаних з приватизацією, сьогодні без війни ти потерпаєш від свавілля судової влади, сьогодні без війни кожен день, кожну годину нас, українців, стає на три чоловіки менше. Це без війни.

Наш український народ - миротворчий народ. Він віддав ядерну зброю в 1994 році, він повірив всім вам, панове дипломати, панове дипломати жирних наївшихся країн, він повірив, що ви забезпечите безпеку України, він повірив, що забезпечите потім компенсацію потужностей на Чорнобильській ядерній станції. Що ви зробили? Ви обманули цей народ, ви обманули його, і про це треба говорити чітко.

Тепер це наше питання внутрішнє.

Чи посилати нам чи не посилати війська.

Резолюція ООН чітко визначає статус країн як окупуючих держав. Таким чином, Україні може стати де-юре окупуючою державою.

Далі. Це не є миротворча операція порівняно підходячи до українського законодавства. Чи морально, чи не морально? З моральної точки зору бути окупантом в Україні не морально. З політичної точки зору чи вигідно це Україні чи ні? Да, вигідно. Це повністю закріплює весь режим при владі на багато років, забезпечує допомогу наших всіх друзів іноземних. І з економічної точки зору чи вигідно це нашому народу?

1800 чоловік ще направити, переживати за них там, підставити під кулі - чи це нормально? Тому я, як юрист, як лідер Партії захисників Вітчизни, говорю, що дуже сумнівні наші інтереси економічні. Аморально посилати війська туди. І подивіться що робиться. Польща направляє 2 тисячі чоловік, яка є членом НАТО. Ми не член НАТО, тримаємо вже там 1355 чоловік, які в 9-ти регіонах світу, плюс ці 1800, і плюс батальйон в Кувейті. Ітого - 3 тисячі 655 чоловік. Ми не країна НАТО маємо там скільки людей.

Я буду голосувати проти, хоча я переконаний, що більшість проголосує "за".

ГОЛОВА. Дякую, дякую. Так, Соломатін передає своє слово Петру Симоненку. Наступним буде виступати Олександр Мороз.

11:18:02

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Симоненко, фракція комуністів.

З самого початку хочу заявити, що фракція комуністів виступає проти прийняття цього закону та пропонує його відхилити і не голосувати, бо посилаємо ми наший військових, а це - наші сини, не з благородною місією і не гуманітарною місією, а на війну реальну і конкретну. І цим ми ставимо під ризик їх життя, а Сполучені Штати Америки сьогодні вже приховують реально, що там десятки американських вояків і сьогодні вбивають їх там на цій реальній війні.

Тому, виходячи з конкретних обставин, ми і хотіли б запропонувати - фракція комуністів - всім решті, хто вчора був на засіданні у Президента, більшості, і кому вже дана вказівка голосувати, зверніть увагу! Правового документу, що закінчилася війна в Іраці не існує. Війна там тільки починається, і про це говорять відверто засоби масової інформації, і якраз це і є реальна загроза, що ми там будемо страждати, мається на увазі наші солдати.

По-перше, чи є американська операція в Іраку міжнародною миротворчою операцією, як її називає Президент? Звичайно, ні. Адже ця операція проводилася без рішення ради Безпеки і це було порушення Статуту Організації Об'єднаних Націй. Тому незалежний Ірак зазнав не миротворчої операції, а окупації.

Друге. Чи матимуть наші війська, які цим законом пропонується направити до Іраку, статус миротворчого контингенту? Ні, не матимуть, адже Статут Організації Об'єднаних Націй для проведення миротворчих операцій передбачає запрошення або вимогу Організації Об'єднаних Націй до певної країни надати свої збройні сили у якості миротворчих сил. Яка держава, хотілось спитати у Марчука, запросила Україну приймати участь у цій акції, я вже не кажу, яка вона є за змістом.

Далі. Ми повинні розуміти, що це буде не миротворчий контингент, а окупаційний контингент, у якому буде приймати участь Україна. Легітимність дій Сполучених Штатів Америки та їх союзників дуже сумнівна. Ви, шановні народні депутати, знаєте, що зараз розгорнута кампанія у Сполучених Штатах Америки щодо розгляду конкретних обставин брехні офіційного Вашингтону і Лондону відносно того, які мотиви спонукали керівництво держави США і Великобританії розпочати військову агресію проти народу Іраку. Ми повинні сьогодні вами розуміти, що за цим життя наших хлопців. Це реальна, конкретна ситуація. І приймаючи це рішення люди, чи народні депутати - хто проголосує за це, беруть персональну відповідальність за, не дай, Боже, і смерть наших хлопців, які будуть туди направлятися.

Тому я з вертаю увагу народних депутатів. Фракція комуністів не буде голосувати і закликає всіх вас не голосувати, бо це не гуманітарна місія, а це чи продовження військової агресії у статусі окупаційних військ. А проти окупантів воює весь народ. Тому наші військові там будуть під реальною загрозою. Фракція комуністів закликає всіх не голосувати за підтримку цього проекту. Дякую.

ГОЛОВА. Від фракції Соціалістичної партії слово надається Олександру Олександровичу Морозу. Наступний - Бульба.

11:21:41

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги, шановні радіослухачі!

Я не хочу говорити про високу політику, про США, Ірак, ООН і все інше. Тут немає ніякої високої політики. Просто український політичний бомонд, уряд, Рада безпеки, а тепер ще руками Верховної Ради хочуть тримати штани одній людині, на якій вони зовсім не тримаються вже давно. І треба мати на увазі, що і США, і інші держави Заходу, зокрема, давно вже дали оцінку цій людині. І посилання нашого контингенту до Іраку не допоможе все одно, тільки шкода, що покладуть голови українські хлопці. І частина тут готові взяти на себе відповідальність, знову ж, під ту принизливу роль, яку вам виписав учора Президент на зустрічі з керівниками більшості і щодо чого, очевидно, я підозрюю, мабуть говорив навіть з керівником "Нашої України" Віктором Ющенко.

Я саме тому звертаюся до представників "Нашої України", до тих депутатів, які в 1990 році приймали декларацію про державний суверенітет України. От дивлячись тільки на тих, кого агітують сьогодні голосувати, я можу назвати прізвища, - Мокроусова, Кравчука, Борзих, Швиденка, Шершуна, Зайця, Стецьківа, Косіва, Кендзьора, Червонія і других.

Люди добрі! Коли ми обговорювали декларацію, пригадайте 9 статтю, виступ Івана Драча, він говорив про позаблоковий статус, він говорив про те, що українські хлопці ніде не будуть класти свої голови за кордоном! Ви говорили про Афганістан! Ми говорили про необхідність виводу військ з Афганістану. А тепер ми що забули про це все?!!

Тому я не хочу ще раз повторюватись, не хочу звертатися до високих категорій, до високої політики. Тут все просто і принизливо для України. Якщо ми хочемо бути державою авторитетною, то не таким способом, не на чужих об'їдках можна заробляти собі авторитет, а тільки свідомою цілеспрямованою політикою на захист інтересів наших скрізь, де вони є! Але скажіть, де ті інтереси у Іраку?! Може, в тих "Кольчугах"?

Сьогодні згадав Марчук про 112 млн. А чому він не згадав ще про 100 млн., які взяли за "Кольчуги", тільки ні копійки не прийшло ж в бюджет! він говорить про сто з лишнім, про мільярди доходів там, різних речей з цього приводу від ООН. Покажіть у бюджеті одну копійку, яка прийшла за рахунок цього! Де тоді ті гроші?!! Хто за це буде відповідати? Тому я звертаюся до тих, хто готовий проголосувати.

Коли приходитимуть чорні тюльпани з Іраку, ви повинні їздити на похорони! Ви тоді побачите, як люди ставляться до цієї проблеми!

Я пам'ятаю свого часу, коли це було в стосунках із Афганістаном. як реагували на це все люди. Сьогодні зовсім інша ситуація. Давайте не будемо принижувати самі себе. Давайте не будемо годити тій людині, якій уже нічого не допоможе! Спасибі.

ГОЛОВА. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України. підготуватися Тимошенко.

11:24:55

БУЛЬБА С.С.

Пане Головуючий, шановні народні депутати!

Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

Один з незаперечних підсумків окупації Іраку - у Саддама Хусейна не було ні зброї хімічної, ні іншої зброї масового знищення. І логічно, що конгрес Сполучених Штатів Америки розслідує обставини прийняття рішення щодо воєнних дій проти Іраку.

Теж саме відбувається у британському парламенті.

Так у справді демократичних країнах вища представницька влада реагує на подібні дії керівництва держави. Ми ж замість того, щоб визнати безглуздість і безпідставність відправлення українського хімбату до Кувейту, замість того, щоб вимагати його негайного повернення, ничтоже сумняшеся шукаємо виправдання черговій авантюрі нашого керівництва.

Для і заради чого повинні їхати наші військові у зону конфлікту? Американці внаслідок агресії досягли контролю над іракською нафтою. Тепер цей контроль потрібно забезпечити, що важче, ніж повалити диктаторський режим, котрий не має достатньої підтримки серед населення. Курди, мусульмани, Шиїти прагнули повалення режиму Хусейна. Тепер ситуація змінилася, в країні наростають антиамериканські настрої, шириться ісламський фундаменталізм. Ірак може перетворитися для американців у другий Іран.

За цих обставин Сполучені Штати Америки змушені шукати союзників для забезпечення власних інтересів. І Україна з її слабким, дискредитованим причетністю до корупції злочинів керівництвом підходить, як ніхто. Ці багато не попросять, лише б заручитися хоча б якою підтримкою сильных мира сего напередодні президентських виборів. Може, не згадають зайвий раз про Гонгадзе, про Лазаренка.

Хотілося б знати, які конкретно бізнесові структури отримають доступ до проектів, які обіцяють американці? Може, тоді буде зрозуміло, хто і чому так голосував у Верховній Раді.

Не можна не погодитися і з висновком Головного управління Верховної Ради стосовно фінансування акції. Цитую: "Викликає сумнів спроможність української економіки утримувати в Іраку такий значний контингент. Тим більше, що наприклад, підвищення мінімальної зарплати до 237 гривень у зв'язку з економічними не гараздами було перенесено на грудень 2003 року”

Я підтримую Олександра Олександровича Мороза і звертаюся до всіх, якщо не дай Боже, з Іраку будуть летіти "чорні тюльпани" з цинковими трунами, з нашими хлопцями, тоді народ спитає хто винен. І ...... покаже на Верховну Раду, як це робив вже не одного разу.

І тоді мало хто згадає справжніх ініціаторів цієї авантюри.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Тимошенко Юлія Володимирівна від блоку Юлії Тимошенко.

11:28:56

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко.

Шановні колеги! Я переконана, що мій виступ вже майже нічого не змінить в тих розкладах голосів, які є в залі. І, що за це, ганебне рішення направляти наш військовий контингент до Іраку, обов'язково знайдеться в нашому парламенті, на жаль, більшість. Але ж, я все-таки, зроблю спробу.

Є чотири аспекти в цьому питанні. Перший - правовий, другий - політичний, матеріальний, економічний і моральний.

Що стосується правового аспекту, ми всі чудово знаємо, що в резолюції ООН немає ніяких прямих рішень щодо того, щоб засилати контингенти до Іраку, навпаки, визнана чітка окупація і цьому дані відповідні оцінки.

Друге питання - політичне. Задайтесь, будь ласка, і ви таким питанням, чому в Іраці не оголошені демократичні вибори. Чому в Іраці не йде підготовка до цих виборів, не визначають, як вони будуть проводитися, а на багато, багато місяців вперед введені адміністрації, які будуть розпоряджатися життям іншої нації.

Ви знаєте, що ніякої зброї масового знищення в Іраці не знайдено. І багато політиків по всьому світу, які підтримували цю інтервенцію, сьогодні подають у відставку саме тому, що ніякі демократичні процеси в Ірані не започатковані.

Наступний аспект - це матеріальний, економічний аспект. І я хочу спростувати вислови наших політиків про те, що це захищає національні інтереси України, про те, що це дає Україні певні преференції у світі, які посилять нас економічно. На цю тему я можу зауважити три речі.

Перше. Українці ніколи мародерами у світі не виступали. І ділити те, що належить іншим націям, то не наша з вами справа.

Другий аспект. Я хочу звернутися до націонал-патріотичних сил. Ви, що не знаєте, що саме наші хлопці були на тих територіях, де іде знищення суверенітету нації. І вони ставали не на бік окупантів і агресорів, а вони ставали на бік тих націй, які захищають свій суверенітет.

І можу сказати вам наступне, що жодного документу, формалізованого, який би закріпляв преференції ці такі матеріальні для України, ніде такого документу не існує. І це буде ще одна зрада України і українських інтересів.

І останнє про мораль. Я знаю, що розмовляти з деякими політиками про мораль - це все одно, що розмовляти з людоїдами про вегетаріанство. Але ж я все ж таки скажу декілька слів. Ви знаєте, що вже орієнтири добра і зла у світі втрачені. І коли ви не знаєте, яке приймати рішення, то краще звернутися до Біблії, і там написано: "Не роби іншому те, що ти ніколи не зробив би собі".

Скажіть, будь ласка, чи хочемо ми в Україні бачите те, що сьогодні відбувається в Ірані. Я прошу мати відповідальність за те, що ми натиснемо цю кнопку. Наша фракція буде голосувати проти. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, одну хвилиночку, народний депутат Червоній наполягає на репліці, оскільки було згадано його прізвище. Будь ласка, Червоній, а потім я попрошу для заключного слова Євгена Кириловича. І якщо не буде, голова комітету відмовляється. А тоді далі будемо визначатися шановні колеги. Будь ласка, Червоній.

11:32:42

ЧЕРВОНІЙ В.М.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України! Лідер фракції соціалістів пан Олександр Мороз згадав моє прізвище у списку тих, до кого підходять і агітують. Я хотів би сказати, що це трошки не відповідає дійсності. Насправді ніхто до мене не підходить, не агітує, оскільки знає чітку мою позицію. Взагалі вже багато років вже мене ніхто ні в чому не агітує.

Я хотів би сказати, що я не буду голосувати, маю свої мотиви, я вважаю, що я, як нащадок тих виборців, які за мене голосували, стоять на чіткій позиції, на якій стояла українська повстанча армія - завжди боротися на боці поневолених народів, а не на боці, скажімо, там чергово імперіалістичного режиму російського чи німецького. Якщо свого часу на Волині в 1943 році це робили поляки, ставали на бік одного чи другого окупанта, то УПА і виборці, які зараз підтримують УПА, ніколи не стояли.

З цих мотивів я...

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

Шановні народні депутати! Давайте таким чином домовимося. Зараз заключне слово... Підождіть, ще встигнемо. Заключне слово секретаря Ради національної безпеки і оборони Євген Кирилович Марчук просить. А після того з мотивів буде потреба, ми обміняємося думками, але відвівши для цього певний час.

МАРЧУК Є.К. Шановні народні депутати! Тут прозвучало декілька неточностей у виступах народних депутатів. Стверджується, що це не миротворчі операції, що в рішенні Ради Безпеки ООН немає такого терміну ( 1483), немає слів "миротворча операція".

Нагадаю, дипломати це знають, що у жодному рішенні Ради Безпеки ООН чи то відносно Конго, чи С'єрра Ліоне, чи Косово, Боснії, Герцеговини чи ..........Ефіопії не було і ніде не вживається таке поняття, як "миротворчий контингент чи "миротворча діяльність". Але у кожному конкретному випадку визначаються цілі і обов'язки того контингенту, який отримує мандат ООН, який по сіті своїй є миротворчий. Це для того, щоб зняти ці спекуляції.

Друге. Що стосується військового персоналу. Тут говорилося про те, що немає заклику про направлення військового персоналу. Це не зовсім так. Коли подивитися резолюцію Ради Безпеки ООН в Преамбулі, то я цитую, щоб буди точним, "Рада Безпеки - я читаю оригіналом, мовою російською, мовою ООН - приветствуя далее готовность государств-членов содействовать опеспечению стабильности и безопасности в Ираке путем предоставления персонала".

Далі. Є Міжнародна конвенція, яка затверджена Генеральною асамблеєю ООН 1995 року щодо безпеки персоналу, де персонал визначається "лица, привлеченные Организацией Объединенных Наций в качестве членов военного, полицейского или гражданского компонентов операции Организации Объединенных Наций". Керівником операції ООН назначений Верховний комісар ООН, я вже назвав його, Вієйра де Мелоу.

Далі. Фінанси. Відносно фінансів. Шановні колеги! Народні депутати-економісти можуть вам назвати. Якщо позитивне сальдо 293 мільйони, то які податки до Державного бюджету з цього позитивного сальдо. Це перше.

І друге. Я можу сказати, що тільки одна компанія, яка займалася перевезенням військовослужбовців наших до Кувейту, отримала наша авіакомпанія, Міністерство оборони отримала прибутку більше 5 мільйонів доларів і заплатила з нього податок до бюджету.

Відносно функцій, на завершення. Головними функціями є визначені Радо Безпеки ООН, які заключаються: в охороні органів державної влади; в забезпеченні охорони керівників місцевої влади. Зокрема, не зовсім точно, що в Іраку не проводяться вибори. Загальнонаціональні вибори готуються, але вже проведені вибори місцевих органів влади і в цілому ряді міст, не у всіх, дійсно, там процес важкий. Це для ясності.

І останнє - запрошення чи на запрошення. По-перше, я уже говорив, що Рада Безпеки запрошує і закликає. Перше.

Друге. Є офіційні запрошення уряду Польщі взяти участь у польській дивізії і уряду Сполучених Штатів. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, прошу з мотивів. 5 хвилин з мотивів.

Борис Тарасюк, будь ласка. З місця треба було.

З мотивів - Луценко, Бокий і Кравченко, і все. 5 хвилин, я думаю, на цей час вистачить.

11:38:29

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Оскільки у виступах згадувалася позиція фракції "Наша Україна", я уповноважений зробити наступну заяву.

Безперечно, Україна має проводити активну зовнішню політику і це є аксіомою. Україна не може стояти осторонь найактуальніших питань світової політики, включаючи ситуацію в Іраку. І в цьому відношенні участь України в міжнародних миротворчих операціях - важлива складова зовнішньої політики нашої держави. Логічним було б, звичайно, з огляду на ці обставини, підтримати дану пропозицію.

В той же час дивує ставлення і поведінка влади, поверховість і необгрунтованість пропозицій. Дуже турбує правовий бік подання, як і висновок Головного науково-експертного управління, який не витримує будь-якої критики.

Так, Закон про проведення міжнародної миротворчої операції в даному разі вимагає, щоби багатонаціональна операція проводилася за згодою Ради Безпеки ООН і контролювалася нею. Відповідь на це питання ми не одержали, оскільки ці сили не підпадають під контроль Ради безпеки і ООН. Отже немає значення, чи згадуються в резолюції Ради безпеки, ООН міжнародна миротворча операція чи ні?

Мова йде про те, що в сенсі нашого закону про міжнародні миротворчі операції ця операція не підпадає.

Далі. Таким чином, ця операція не може трактуватися як міжнародна миротворча операція. Не може не хвилювати і не турбувати нас...

ГОЛОВА. Борис Іванович, час вичерпано.

ТАРАСЮК Б.І ...ставлення влади до фракцій опозиції, з якими не було проведено жодної роботи.

Залишається без відповіді ціла низка запитань, відносно гарантій безпеки і миротворчого персоналу, відносно соціального захисту... Саме цим і буде визначатися позиція фракції "Наша Україна" при голосуванні.

ГОЛОВА. Дякую, вже два регламенти.

Будь ласка, Юрій Луценко.

11:40:37

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Юрій Луценко, Соціалістична партія України.

Як і попереджала Соціалістична партія, Кучма не задовольнився відправкою українського хімбатальйону в район бойових дій. Йому явно сподобався отриманий за це дозвіл бути присутнім на зустрічі європейських лідерів. Тепер наш Президент хоче, щоб з ним не тільки віталися, але ще й протягували руку. Саме для цього, а також піклуючись про доходи свого найближчого оточення, Кучма посилає до тисячі вісімсот військовослужбовців в якості окупантів центральної - найбільш небезпечної зони Іраку.

Кучма добре знає, що в Іраку регулярно гинуть вояки США та Великобританії. Але він готовий відправити туди пів України, аби світові лідери і надалі закривали очі на українського хусейна.

Соціалістична партія категорично виступає проти такого рішення з таких причин.

Перше. Українські військовослужбовці давали клятву на вірність Україні, а не Великобританії, Сполученим Штатам Америки, Польщі чи іншим країнам. Позаблокова Україна не має права жертвувати життям своїх громадян за нафту. Неможливо рятувати сумнівну репутацію Кучми ризикуючи життям багатьох сотень.

Досить з нас...

ГОЛОВА. Іван Бокий.

ЛУЦЕНКО Ю.В. Володимир Михайлович.

ГОЛОВА. Да.

ЛУЦЕНКО Ю.В. Нещодавно наш парламент тут приймав резолюцію, в якій засуджував агресію проти Іраку. Сказали: "А", не будьмо "Б". Ми мусимо голосувати проти.

ГОЛОВА. Дякую. Іван Бокий.

Потім Микола Кравченко і все.

11:41:56

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, я задавав письмове запитання Євгену Кириловичу Марчуку. На жаль, він на нього не відповів. Тому я хочу ці запитання задати, щоб зрозуміти в чім річ. Перше. Я задавав запитання: чи не краще б нам оці гроші, які ми хочем викинути по суті в Іраку, використати для відбудови зруйнованої Кучмою України? І конкретно називав адресу - місто Сокеряни Сокерянського району Чернівецької області, де стоять уже 12-15 років не добудовані районна лікарня, панчохо-шкарпеткова фабрика. школа і так далі.

І друге запитання моє було таке: ну якщо ми вже так рвемось в Ірак, ви ж розумієте, що цього року це не зовсім актуально, ми нафтою людей не нагодуємо. А от у Свазіленді якби ми провели миротворчу операцію, і там це дуже актуально, бо там король посварився з жінками свого народу, він заборонив носити їм шатни. І отже, ми повинні були б помирити ці дві сторони...

ГОЛОВА. Дякую.

Микола Кравченко.

БОКИЙ І.С. ...і там є кукурудзиння, яким би ми нагодували наших корів...

ГОЛОВА. Микола Кравченко, будь ласка, фракція комуністів.

11:43:09

КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко.

Владимир Михайлович, если говорить по процедуре, процедура рассмотрения, конечно, нарушена. вот. Но я бы хотел просить вас, как Председательствующего, в дальнейшем оградить Верховный Совет от таких спичей и такого поведения на трибуне Верховного Совета, как вел себя Марчук.

Мы понимаем, что он - генерал, хотя я знаю. что он генерал такого сомнительного происхождения, но так вести себя и учить Верховный Совет и депутатов Верховного Совета... Я знаю, что там выборы идут, я знаю о том, что там сформировано. я знаю, что там сделано и так далее - это непозволительно даже в генеральских погонах.

Второе. Как бы там ни было, уважаемый пан Марчук, вы сегодня можете рассказывать нам здесь и с этой трибуны все, что угодно, но принимать решение и ответственность лежит на нас, на народных депутатах. А то, что вы заводите нас в сторону, то, что вы фальсифицируете сегодня резолюцию Совета безопасности - это на вашей совести, и вы за это будете отвечать со временем.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, п'ять хвилин було відведено з мотивів. Час вичерпаний. Ми зараз знову втягнемося в обговорення. Будь ласка, голова регламентного комітету. Я прошу народних депутатів уваги.

11:44:29

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую, Володимире Михайловичу.

Я хочу звернутися і до вас, і до шановних колег!

Перед тим, як буде проведено голосування цього не просто важливого, а, мабуть, дуже важливого для життя наших громадян і для нашої країни питання.

Тому я прошу, Володимире Михайловичу, звернути особливу увагу зараз на там останні ряди центральної частини нашого залу, де дуже багато пустих місць, тобто відсутні народні депутати на цьому пленарному засіданні. І хотів би попросити вас як головуючого на нашому засіданні, попередити народних депутатів про необхідність дотримання вимог Регламенту і Конституції нашої держави про особисте голосування цього дуже важливого питання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я прошу вас врахувати думку і пропозицію, які відповідає Регламенту голови Регламентного комітету.

Я ставлю на голосування Закон України "Про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Республіці Ірак". Це номер 3572. Прошу голосувати.

11:46:22

За-273

Рішення прийнято.

Будь ласка, по фракціях.

Зараз я оголошу, одну хвилинку, дайте я окуляри одягну.

Я буду називати тільки "за".

Наша Україна - 39

Комуністів - 0

Регіони України - 46

Партії промисловців і підприємців і Трудової України - 40

Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 37

Демократичні ініціативи - 20

Соціалістичної партії України - 0

Європейський вибір - 18

Народовладдя - 19

Блок Юлії Тимошенко - 3

Аграрна партія - 16

Народний вибір - 14

Народно-демократична партія України - 13

Позафракційні - 8

Валерій Асадчев, будь ласка.

11:47:22

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимир Михайлович, я вас давно не турбував, то ви забули моє прізвище. Я хотів сказати з процедури, але ту, що позитивне голосування мені тільки допомогло.

Перебування нашого контингенту в Кувейті відбувалося під грифом "секретно". Тобто ні громадськість, ні народні депутати не були туди допущені, щоб проконтролювати, як відбувається це проходження служби. І автором цієї секретності був пан Марчук. Я, все-таки хотів би, щоб зараз Верховна Рада, чи вже голосуванням чи якимось рішенням визначилася, що є громадськість і народні депутати, мають право контролювати перебування нашого військового контингенту в Іраку. І, щоб не пан Марчук визначав секретність цієї миротворчої операції. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу, шановні колеги, я думаю пропозиція слушна. Я просив би Комітет з питань оборони і безпеки підготувати пропозиції, щоб ми дійсно забезпечили парламентський контроль за розміщенням, умовами проживання, перебування і умовами діяльності нашого контингенту. І ми, очевидно розглянемо і приймемо відповідне рішення.

Будь ласка, Євген Кирилович.

МАРЧУК Є.К. Шановні колеги! Вчора Комітет з питань оборони і державної безпеки і потім інший Комітет іноземних справ прийняв таке рішення, що ці комітети беруть патронат над нашою бригадою, так що я думаю, що це питання вичерпано. Саме комітети, а не кожний окремий депутат, коли захотів тоді це і робить.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Переходимо до розділу друге, третє читання. Оголошується до розгляду проект Закону "Про іпотеку". Доповідач член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Святаш Дмитро Володимирович. Будь ласка, Дмитро Володимирович.

Я прошу народних депутатів зосередитися для продовження подальшої нашої роботи.

11:49:18

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Голова, шановні колеги! Робоча група до складу, якої входили представники Національного банку України, Світового банку, народні депутати і представники нашого комітету, закінчили опрацювання таблиці і поправок до третього читання законопроекту "Про іпотеку".

Я не буду нагадувати історію цього законопроекту, ви її знаєте, але я хочу доповнити, що до третього читання надійшло 22 поправки, і всі вони були враховані. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти даний законопроект у третьому читанні та в цілому. Тому прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую за увагу. Підтримати рішення комітету.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону про іпотеку у третьому читанні і в цілому як закон, оскільки всі поправки до третього читання враховані. Прошу голосувати. У третьому читанні і як закон.

11:50:31

За-307

Рішення прийнято. Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про порядок виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток-паїв". Доповідач Ткач Роман Володимирович. Є Ткач? Будь ласка, є Роман Володимирович, тут на місці.

11:51:05

ТКАЧ Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Вчора відбулося засідання комітету, і на засіданні комітету прийнято рішення про підтримку цього законопроекту. Минулого разу на голосуванні він, цей законопроект, не одержав підтримку залу. Вчора ми обговорили ці питання, які були висловлені у залі, і все-таки ми просимо, щоб він був підтриманий у другому читанні.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте таким чином. Хто наполягає на поправках, які не враховані? Не враховані поправки народного депутата Васильєва Геннадія Андрійовича, він погоджується з пропозиціями комітету. Ну, будь ласка, скажіть це, я сказав вам. Геннадій Андрійович не наполягає, я ж запитав, я ж не від себе говорив.

З мотивів, будь ласка, Семенюк Валентина Петрівна.

11:52:08

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Соціалістична фракція на попередньому засіданні не голосувала за цей законопроект із-за 2 статті.

По-перше. Є у нас Земельний кодекс, у якому чітко виписана процедура реалізація виділення землі в натурі. Відповідно до статті 56 чітко передбачається, що реалізація землі почнеться у 2005 році. Цим же законопроектом про порядок виділення землі в натурі передбачається вже реалізація землі через земельні сертифікати. Мається на увазі торгівля не товаром, а бумажкою. Тому не можна статтю 2 голосувати. І я звертаюся у цей сьогоднішній святий день до всіх представників і більшості, і меншості, не можна законопроектом відміняти Земельний кодекс, який чітко передбачає мораторій на реалізацію землі. Тому я вас прошу не підтримувати цей законопроект. 2-га стаття протирічить Конституції України, і у цей святий день не робіть злочин. Дякую.

ТКАЧ Р.В. Шановна Валентино Петрівна! На сьогоднішній день уже десь близько 30 відсотків сертифікатів ті, що вже роздані, вже земельні ділянки в натурі виділяються. Але на сьогоднішній день цей процес виділення, не продажу, а виділення земельних ділянок в натурі, але на сьогоднішній день він проходить тільки наказу Держкомзему. Питання в тому, що це треба просто ввести в рамки закону. І питання про продаж земельних ділянок не стоїть у цьому законопроекті.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати! Оскільки всі пропозиції враховані, ті, які відхилені, депутати з мотивацією вдовольнилися, у нас є всі підстави поставити на голосування про прийняття цього закону у другому читанні і в цілому, як закон.

Ставлю на голосування про прийняття проекту Закону про порядок виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток-паїв для прийняття у другому читання і в цілому, як закон.

Прошу голосувати.

11:54:38

За-305

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про захист прав покупців сільськогосподарських машин. Калінчук Василь Антонович, будь ласка, запрошую вас до трибуни.

11:54:56

КАЛІНЧУК В.А.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! В комітет поступило 38 поправок та зауважень. Із них не врахована або відхилена комітетом тільки одна. Я хотів би... Це 11-та поправка, будь ласка, подивіться. Я хотів би, щоб ви подивилися і я обгрунтую чому вона...

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Народний депутат Заплатинський наполягає на своїй поправці? Ні, не наполягає. Тоді нема потреби...

КАЛІНЧУК В.А. Я прошу прийняти як закон.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Оскільки всі поправки враховані, є рішення комітету, я ставлю на голосування про прийняття проекту закону про захист прав покупців сільськогосподарських машин для прийняття у другому читанні і в цілому як закон.

Прошу голосувати. Прошу підтримати.

11:55:58

За-218

Рішення не прийнято.

Що ж, шановні колеги...

КАЛІНЧУК В.А. Поправки всі ж враховані, шановні колеги!

ГОЛОВА. Я звертаюся до народних депутатів. Поправки ж враховані! Я ставлю на голосування, прошу уваги ще раз, про прийняття проекту закону про захист прав покупців сільськогосподарських машин для прийняття у другому читанні. Прошу голосувати.

Голосуйте, будь ласка.

11:56:36

За-242

Тепер давайте в цілому поставим його як закон. Ні, я ставив тільки в другому читанні. будь ласка, Віктор Пинзеник. Ми ж прийняли тільки в другому читанні...

Прошу уваги, Віктор Пинзеник.

11:56:49

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги! не можна приймати закон, який дискримінує українських виробників, тому що норми цього закону не можуть діяти на території Польщі, Америки, Голландії і так далі.

Ми цим законом по суті вимоги по захисту ставим тільки до національних виробників, а імпортерів ми не зачіпаємо. Цей закон взагалі неправильний.

КАЛІНЧУК В.А. Я вибачаюся, але у вас була можливість внести свою поправку, щоб цей закон зачіпав і імпортерів.

Я все-таки прошу проголосувати, шановні друзі, шановні колеги, як закон.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування... Шановні колеги! Треба давати поправки до другого читання, якщо заперечення. Поправки врахували. Які заперечення, які поправки можуть бути?

Я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону про захист прав покупців сільськогосподарських машин для прийняття в цілому як закон. Треба було вносити поправки раніше.

11:57:59

За-238

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (друге читання). Доповідач: перший заступник Голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Альошин Сергій Борисович. Будь ласка. А, Валерій Борисович, вибачте. Я перепрошую, Валерій Борисович.

Будь ласка, Петро Цибенко, Степанович. Петро Степанович Цибенко - з процедури.

11:58:35

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі.

Володимире Михайловичу, закон досить складний, відповідальний, великий за обсягом - до перерви у нас залишилося 2 хвилини. Тому я хотів би, звертаючись до вас, до своїх колеги, сказати про те, що закон дійсно надзвичайно відповідальний, великий і не простий. І я просив би дуже уважно поставитися до тих пропозицій, і в першу чергу тих пропозицій, які не враховані в цьому законі, оскільки ціна закону надзвичайно висока.

ГОЛОВА. Юрій Єхануров, я прошу уваги.

11:59:14

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Юрій Єхануров, фракція "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, є три пункти, по яким ми просимо перенести його на третє читання. Якщо є принципова згода на третє читання, то є пропозиція зараз проголосувати. Три пункти, які стосуються спрощеної системи оподаткування.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, є пропозиція комітету, давайте заслухаємо, вона якраз в тому числі і цього стосується, наскільки мені відомо. Будь ласка.

11:59:42

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні народні депутати, я хотів би зазначити, що під час доопрацювання зазначеного законопроекту опрацьовано дуже велику кількість пропозицій. Однак, справді, є кілька позицій, які зберігають дискусійність, і по яких не було знайдено кінцевого рішення.

Я можу назвати ті позиції, які і комітет передбачає розглядати далі і шукати консенсусного рішення в залі.

Це стосується, в першу чергу, охоплення системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, які використовують прощену систему оподаткування та їх найманих працівників. Ми це питання пропонуємо продовжити обговорювати і шукати рішення в третьому читанні.

Те ж саме стосується охоплення цією системою страхування військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Саме ці питання викликали найбільш гострі дискусії під час підготовки до другого читання зазначеного законопроекту.

Достатньо дискусійними залишаються питання щодо порядку запровадження закону. Це викладено в прикінцевих положеннях до цього закону. І я переконаний, що зараз необхідно привернути увагу і міністерства фінансів, і уряду в цілому до того, що запровадження закону з 2004 року вимагає більш чіткого врахування потреб Пенсійного фонду при розмежуванні джерел фінансування пенсій.

Нарешті, є різні спірні питання стосовно того, яким чином змінюється статус Пенсійного фонду.

Законопроект передбачає перетворення пенсійного фонду в самоврядну організацію, яка управляється на тристоронніх засадах, як всі фонди соціального страхування. Однак, законопроект передбачає поступовий перехід до такої системи управління. Це ті спірні питання, які викликали багато дискусій під час підготовки до другого читання і які є всі підстави перенести на третє читання. Крім того, не враховано ряд пропозицій народних депутатів, які, на думку робочої групи спільної, депутатсько-урядової робочої групи, і на думку депутатів комітету, не є фінансово обгрунтованими. Зокрема це стосується кількох пропозицій щодо зарахування, щодо розміру коефіцієнту страхового стажу застрахованих осіб, які перебували в солідарній системі.

Деякі пропозиції народних депутатів не можуть бути обгрунтованими фінансово, і тому їх комітет не врахував при опрацюванні до другого читання.

В зв'язку з викладеним є пропозиція підтримати проект постанови Верховної Ради про прийняття законопроекту в другому читанні з віднесенням зокрема тих проблемних розділів, які я озвучив, на третє читання. Дякую.

ГОЛОВА. Петро Цибенко, будь ласка, голова комітету.

12:03:24

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі.

Голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів Петро Цибенко.

Шановний Володимире Михайловичу! Я приєднуюсь до тих застережень, які звучали щодо віднесення на третє читання питань щодо, по-перше, малого і середнього бізнесу, спрощеного податку, військовослужбовців. Це, дійсно, проблема третього читання. Але в процесі другого читання ми маємо відповісти на цілий ряд питань, на які має відповісти Верховна Рада, а не робоча група. Тому всі поправки, зокрема моїх дуже багато поправок, на кількох з них я буду наполягати, вони мають бути розглянуті сьогодні під час другого читання, я на цьому наполягаю принципово.

ГОЛОВА. Василь Надрага.

12:04:13

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!

Я бы хотел обратиться к вам всем без исключения с одной просьбой: максимально внимательно отнеситесь к этому закону. Я понимаю, что мы устали, обсуждая предыдущий и масса всего остального, но дорогие мои, я глубоко обежден, что по итогам этого созыва нам будут задавать вопросы и мы должны будем отвечать, а что мы сделали по пенсионному обеспечению для нынешних пенсионеров и для тех, кто ими будет когда-то? Если мы сегодня этого не будем делать и мы не примем этот закон, а уйдем в какую-то казуистику, то поверьте на слово, по факту нам самим будет стыдно за то, что мы завалили ситуацию, которая, практически, сегодня на 99 процентов готова.

Поэтому я обращаюсь еще раз: максимум внимательности, максимум собственной ответственности. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Вернигора.

Так я ж хочу закінчити якось, щоб домовитися про щось.

12:05:08

ВЕРНИГОРА Л.М.

Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Володимир Михайлович, шановний доповідачу!

Ви знаєте, що днями Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроект про єдиний соціальний податок. ЯК ми можемо сьогодні, не розглянувши цей законопроект, не встановивши соціальні, страхові та інші нормативи, розглядати навіть у другому читанні цей законопроект?

Я вас дуже прошу перенести друге читання на термін після того, як ми розглянемо законопроект про єдиний соціальний податок. Тільки тоді можна буде розглядати цей.

ГОЛОВА. Дякую.

Я думаю, шановні народні депутати, все йде до того, щоб ми закон взагалі не прийняли. Потім ще щось внесуть і так будемо постійно працювати.

Кириленко, будь ласка.

Так, як все-таки пропонується.

12:05:54

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, довгий час працювала робоча група, і вона працювала достатньо результативно.

Більшість з тих зауважень, які висловлювалися у першому читанні, вони враховані, але лишилася ціла низка проблем, які ми не можемо розв'язати зараз, бо є протилежні позиції і вони перераховані доповідачем.

Усі інші поправки, в тому числі і ті, що не враховані, в тому числі є ціла низка моїх поправок, і також не враховані, вони, на мою думку, є друга або третьорядними.

Якщо ми втягнемося зараз в голосування по всіх поправках, які не враховані, це сотні. То це просто знищить результативність нашої роботи.

Тому я пропонував би зараз проголосувати у другому читанні з віднесенням на третє читання тих проблемних статей, які оприлюднені у доповіді профільного комітету, і це буде результативна позиція Верховної Ради. Інакше, ми дійсно всю справу просто знищимо. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка ще раз сформулюйте пропозицію комітету. Тільки чітко, щоб всі депутати зрозуміли, будь ласка, Валерій Борисович.

АЛЬОШИН В.Б. Комітетом, профільним Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів внесений проект постанови у відповідності до якого, пропонується Верховній Раді прийняти рішення про прийняття в другому читанні зазначеного законопроекту. І дається доручення про підготовку до третього читання законопроекту.

Ми можемо конкретизувати вимоги до третього читання стосовно того переліку питань, які я озвучив. Можемо не конкретизувати...

ГОЛОВА. Його треба конкретизувати, це було б нормально.

Будь ласка, Петро Цибенко. І буде зараз визначатися голосуванням.

12:07:39

ЦИБЕНКО П.С.

Валерію Борисовичу, шановні колеги! Я звертав вашу увагу на ціну цього питання і тому я дуже прошу, більше того, я наполягаю, в усякому разі на чотирьох своїх поправках, які я вніс до цього документу, я наполягаю на голосуванні в цьому залі. Бо ми просто відстрочимо ті проблеми, які лежать в законі, віднесемо на третє читання, а потім скажемо, що третє читання не передбачає розгляду поправок. І на тому закінчиться, і буде те, що було з Земельним кодексом.

Я ще раз наполягаю, не можна приймати у другому читанні не відповівши на ті запитання, які є у пропозиціях депутатів.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо ті поправки, давайте проголосуємо ці чотири поправки і все. Які поправки, давайте називайте по номеру, які вони.

Депутат наполягає, давайте зробимо це все. Яка поправка Петро Степанович.

ЦИБЕНКО П.С. Поправка 177. Суть її зводиться до того, що я вважаю, що до переліку застрахованих осіб ми маємо віднести в тому числі і безробітних, в усякому разі, ту їх частину, яка !!!!можливо (офіційно)!!!!!! зареєстрована в Центрі зайнятості. Інакше виявляється, що ми кілька разів наказуємо людину. По-перше, він втратив роботу, сім'я його втратила доход, в-третіх, ми його виключили із списку застрахованих осіб і потім як четверте, ми його накажемо ще й пенсією. Я наполягаю на цій своїй поправці.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 177, це сторінка 36. Обгрунтування пропозиції ви тільки що почули.

АЛЬОШИН В.Б. Дозвольте мені декілька коментарів по цій пропозиції. Вона не врахована була.

12:09:40

За-98

ГОЛОВА. У залі 98. З мотивів, будь ласка, Матвєєв Володимир Григорович.

12:09:48

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, ми повинні з вами, мабуть, в кінці кінців покласти кінець тому, що у нас твориться при обговоренні законопроектів у другому читанні. Ну не можна ж так! Ми уже протягом двох років, уже третій рік, практично не дотримуємося процедури організації розгляду законопроектів у другому читанні.

Стаття 6.6.3 говорить, що під час другого читання законопроекту проводиться його постатейне обговорення та здійснюється постатейне голосування. Зараз, дійсно, ви поставили на голосування, Володимире Михайловичу. Але зверніть увагу, в залі -то половини народних депутатів уже немає. І навіть якщо б захотіли підтримати, вони не мають змоги це зробити, тому що вони вийшли уже на перерву, так як порушена і друга стаття 2.1.5 Регламенту, де говориться, що сесійні засідання пленарні ранкові проводяться з 10 до 12 години з перервою на 30 хвилин, з 12 до 12.30. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, тоді, що будемо робити перерву? Я прошу, шановні народні депутати, після перерви бути на місцях. Оголошується перерва до 12 годин 40 хвилин, тобто на півгодини і далі продовжимо розгляд поправки.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Продовжуємо розгляд поправок Петра Степановича Цибенка.

Запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали, будемо продовжувати роботу. Треба було перерву не робити, я так дивлюся. Треба було б не робити перерву нам, дійсно.

Наступні поправки Петра Степановича. Петро Степанович, яка наступна поправка ваша? Ми 177 голосували, так?

Мікрофон Цибенка, будь ласка, ввімкніть.

12:43:00

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Володимире Михайловичу, ну я дивлюся, в залі, вибачте, навіть половини необхідної кількості голосів немає. Я розумію, що поправки будуть приречені, оскільки немає людей. Ну давайте запросимо до залу людей! До речі, це якраз те ставлення людей до пенсійної реформи, вибачте.

ГОЛОВА. Я прошу ще раз запросити народних депутатів до сесійної зали. Зараз у нас зареєстровано 430 народних депутатів, є всі підстави, давайте будемо продовжувати ну аргументацію подальших поправок будемо... Будь ласка, Петро Степанович, поправка ваша.

ЦИБЕНКО П.С. Добре. Поправка 378. Про що йде мова? Мова йде про те, що в чинному законі про пенсійне забезпечення сьогодні передбачено, що за умови 25 років трудового стажу для чоловіків і 20 років трудового стажу для жінок, розмір заробітної плати... відсоток заробітної плати, який береться для обчислення пенсії встановлюється 55 відсотків. Тобто, простий арифметичний підрахунок показує, що це 2,75 відсотка для жінок, 2,2 відсотка - для чоловіків.

В тій нормі закону, яка пропонується, пропонується цю норму затвердити у розмірі 1 відсотка у випадку, якщо людина користується двома складовими пенсійної системи... однією і 0,8 - якщо двома.

Я пропоную встановити відсоток для обчислення пенсії, для обрахування... відсоток заробітної плати для обчислення пенсії у розмірі 1,4 для тих, хто буде йти лише за солідарною системою і 1,2 - для тих, хто буде користуватися двома складовими пенсійними системи.

Я прошу, шановні колеги, підтримати цю поправку, інакше ми з вами наражаємося на статтю 22 Конституції, яка говорить про те, що не можуть прийматися законодавчі акти, які зменшують рівень соціального захисту населення.

ГОЛОВА. Дякую. будь ласка, позиція комітету.

АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги, хотів би зазначити, прокоментувати пропозицію Петра Степановича, яка не була в цій частині врахована. Я нагадаю вам, що чинний Закон про пенсійне забезпечення справді містить норму 55 відсотків при певному стажі, який названий був. Однак я хотів би нагадати вам всім, що ці відсотки були розраховані при наявності на той момент базового розміру внеску до Пенсійного фонду, який перевищував 60 відсотків. Якщо сьогодні роботодавці готові сплачувати внески до Пенсійного фонду в такому розмірі, можна підтримувати. Якщо ж вони не готові платити в такому розмірі, тоді вийде інший варіант виконання цієї норми, яка пропонується Петром Степановичем, ми знову будемо приречені на встановлення верхнього обмеження для пенсії. І це верхнє обмеження не буде вище, ніж те, яке планується з 1 липня запровадити, не буде вище 150 гривень. Тобто ми фактично підтримуючи цю пропозицію, хоронимо основну ідею законопроекту - зняти зрівнялівку в пенсіях.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, з урахуванням...

АЛЬОШИН В.Б Комітет не підтримує.

ГОЛОВА. З урахуванням обміну думок, я ставлю на голосування поправку номер 378 на 81 сторінці - це поправка народного депутата Цибенка Петра Степановича.

12:47:22

За-90

Рішення не прийнято.

Наступна поправка, Петро Степановичу,

Петро Степанович, мікрофон, будь ласка.

12:47:29

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі.

Наступна поправка номер 481. Про що йде мова, шановні колеги. Мова про те, що за умови підвищення середнього рівня заробітної плати за попередній рік пропонується індексувати на 20 відсотків. Я вважаю, що така норма не може бути підтримана, бо це означає, що через кожні п'ять років пенсіонер, який вийшов на пенсію раніше, буде відставати від пенсіонера, який виходить на пенсію в той момент, рівно у два рази. Через це ми з вами вже проходили.

Тому я пропоную встановити цей відсоток хоча б в 50 відсотків.

АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги, я хотів би зазначити, що можливості індексації пенсії визначаються реальним фінансовим станом пенсійної системи в цілому. Тому законопроект передбачає, що як мінімум 20 відсотків індексації по відношенню до зростання реальної заробітної плати буде здійснюватись.

Крім того, повністю буде компенсуватись втрата, пов'язання знеціненням пенсії.

В зв'язку з цим ми можемо розглянути при підготовці до третього читання саме ту норму, яка говорить про те, що не менше, ніж 20 відсотків від зростання реальної заробітної плати. Якщо будуть фінансові можливості, можна буде і в більшому розмірі індексувати пенсію. Але відразу запроваджувати механізм індексації в розмірі 50 відсотків, це було б надзвичайно складно.

ГОЛОВА. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 481, сторінка 102.

12:49:48

За-98

Не прийнято.

Четверта поправка, Петро Степанович, яка?

Цибенко мікрофон, будь ласка.

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі.

Поправка номер 1091. Я її озвучую: статті закону, в яких записані норми, що стосуються накопичувального фонду, а також розділи 10, 11 цього закону ступають в дію після забезпечення виплати пенсій по солідарній системі згідно норм, викладених у третьому абзаці статті 46 Конституції України. Мова йде про те, що нам треба виконати умови вимог Конституції, і тільки тоді запроваджувати накопичувальний компонент. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка.

АЛЬОШИН В.Б. Шановні народні депутати, ця пропозиція також не була підтримана, тому що запровадження другого рівня пенсійної системи передбачається шляхом прийняття Верховною Радою спеціального закону в разі виконання комплексу умов, в тому числі і тих, які прописані в законі. В зв'язку з цим звичайно можна говорити про те, що бажано було б досягти такого стану економіки, який би дозволив в разі, якщо пенсія є єдиним джерелом, щоб це було не менше прожиткового мінімуму. Однак це не підтверджується економічними можливостями ні пенсійної системи, ні економіки в цілому.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 1091 народного депутата Цибенка. Це сторінка 273.

12:51:48

За-90

Рішення не прийнято.

Хто ще наполягає на своїх поправках? Народний депутат Пєхота. Яка поправка? Будь ласка.

12:51:56

ПЄХОТА В.Ю. Володимире Михайловичу, у мене є по процедурі. Я просив би народних депутатів, всіх, хто бажає зробити цей закон як можна краще, сьогодні прийняти рішення, яке пропонує комітет, - прийняти в другому читанні, в третьому читанні доробити окремі спірні питання, бо ми загубимо закон, якого сьогодні чекають, який набагато більш прогресивний і більш об'єктивний, ніж був до цього. І наше бажання зробити його краще, може погубити справу.

Я пропоную голосувати, визначитися голосуванням.

ГОЛОВА. Дякую.

Народний депутат Рудьковський, і зараз будемо голосувати.

12:52:42

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Дякую за підтримку.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Володимир Михайлович, є пропозиція відправити його на повторне друге читання, бо з такими прогалинами його не можна приймати. Люди і зараз в тяжкому стані, а цей закон пенсіонерів зробить злиденними.

ГОЛОВА. Шановні колеги, це буде свідчить про те, що ми не хочемо приймати закон.

Була можливість внести поправки. Давайте будемо тоді визначатися. Є пропозиція комітету: прийняти закону у другому читанні, відправивши ті розділи, про які сказав доповідач від комітету, на третє читання. Нема заперечень?

Будь ласка, Юрій Єхануров.

Ну, давайте ж будемо голосувати врешті-решт.

По поправках тільки, інше слово не буде, все.

12:53:25

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Володимир Михайлович, я прошу для протоколу, стаття 40 - відправити на третє читання і в перехідних положеннях пункти 8 і 16 відправити на третє читання. Це все стосується спрощеної системи оподаткування. Дякую.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Анатолій Мороз і голосуємо.

12:53:52

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний Володимир Михайлович, закон, дійсно, як сказать, судьбоносний, бо тут вирішується доля 13,5 мільйонів наших громадян. І так просто приймати, як ми можемо приймати цей закон, мабуть, не можна. Ви ж подивіться по результатам голосування: 90-98 і так далі. Зрозуміло, що людей в залі немає, а ми хочемо прийняти цей закон.

Тому я підтримую ту пропозицію, що треба відправити його на повторне друге голосування. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Надрага.

Ну, шановні колеги, давайте ж будемо голосувати врешті-решт.

12:54:31

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание: все разговоры о том, что данний законопроект детально не отработан, есть по меньшей пере элемент необъективности. Почему? Потому что год работали, больше 800 поправок отработали. Поэтому я прошу поддержать решение комитета.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, пропозиція комітету зрозуміла. Голосуємо за прийняття закону у другому читанні, переносимо на третє читання ті розділи про які сказав голова комітету, уточнив Юрій Іванович Єхануров. З урахуванням цього я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні проекту закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Прошу голосувати.

12:55:25

За-337

Рішення прийнято. Я дякую. І голоси є, бачите.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо підслідності злочинів". Юрій Анатолійович Кармазін 501 виступ ваш, будь ласка.

12:55:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Я дякую. Я просив би проголосувати...

Шановні народні депутати! На виконання Постанови Верховної Ради від 15 травня Комітет з питань правової політики доопрацював проект закону "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу". Це реєстраційний номер 1207. У вас є таблиця, цей законопроект вносився у порядку законодавчої ініціативи Президентом України.

Зміст проекту спрямований на усунення прогалин, які виникли у чинному Кримінально-процесуальному кодексі після введення до нього змін Законом України від 12 липня 2001 року.

Після повернення законопроекту всі фракції обговорили і комітети. Комітет погодився із зауваженнями Головного юридичного управління, залишивши підслідні за статтями 331 і 332 Кримінального кодексу "...лише за слідчими органами Служби безпеки".

Я нагадаю, що ці статті передбачали відповідальність за перетинання кордону і організацію незаконного перетинання кордону.

На підставі того, що я доповів комітет вирішив рекомендувати прийняти законопроект у другому читанні і в цілому, як закон. За це прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Хто наполягає на поправках своїх, які не були враховані? Немає. Я ставлю на голосування про прийняття проекту закону "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України" у другому читанні і в цілому, як закон.

КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить підтримати.

ГОЛОВА. Це номер 1207-1.

КАРМАЗІН Ю.А. Просить підтримати комітет.

12:57:26

За-336

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до Кримінально-процесуального кодексу України щодо відповідальності осіб за порушення роботи автоматизованих систем. Доповідач голова підкомітету Юрій Анатолійович Кармазін.

12:57:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, вказаним законопроектом, він у вас всього на одній сторіночці, вноситься віднести цей злочин до підслідності Служби Безпеки України. Жоден із органів, до яких відноситься до підслідності розслідування інших злочинів, не заперечує проти цього. Я наголошую, що Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що у любому випадку за постановою прокурора прокурор може забрати собі для розслідування будь-яку справу. Ми пропонуємо, комітет пропонує... Зауваження до цього законопроекту не надійшло. Ми прямо так це і фіксуємо у таблиці, яку ми надали. І у результаті обговорення комітет прийняв рішення запропонувати Верховній Раді прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Головне юридичне управління також зауважень до цього проекту не висловило. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону про внесення зміни до Кримінально-процесуального кодексу України щодо відповідальності осіб за порушення роботи автоматизованих систем у другому читанні і в цілому як закон. Це номер 2034. Прошу голосувати.

КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить підтримати цей закон. За Кармазін голосує.

12:59:10

За-332

ГОЛОВА. Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення щодо працівників вугледобувних підприємств. Ми прийняли в цілому як закон. Будь ласка, голова підкомітету Василь Іванович Надрага. Давайте зразу...

12:59:31

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, данный законопроект касается ситуации, связанной с теми, кто работает на подземных работах в угольной отрасли. Суть его заключается в чем? Вы знаете, что сегодня шахты уходят на реструкторизацию. А человек должен отработать 20 лет для того, чтобы уйти на пенсию по первому списку. Десять, прошу прощения. Шахта, уходя на реструктуризацию по действующему законодательству...

ГОЛОВА. Давайте по поправкам, не розповідайте про закон, вже його обговорювали.

НАДРАГА В.І. Нет, поправки только одного порядка. Все, что предлагалось, учтено, потому что это идет в развитие темы. Суть ее заключается в одном, еще раз повторюсь, сделать так, чтобы люди, работающие под землей, имели право уйти по первому списку на пенсию.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон, проект Закону про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення щодо працівників вугледобувних підприємств. Це номер 2045. Всі поправки враховані.

13:00:46

За-297

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності.

Доповідач голова підкомітету Леонід Михайлович Вернигора, будь ласка.

13:01:05

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановні народні депутати! Комітет з питань соціальної політики та праці пропонує розглянути у другому читанні запропонований закон. Ви, напевно, пам'ятаєте, зовсім недавно ми його розглядали і прийшли висновку, що нарешті наші профспілки, як і у всій цивілізований Європі будуть не реєструватися, а легалізуватися.

У цьому законі враховані всі поправки народних депутатів, приведено все до єдиної норми Закону про профспілки, права, гарантії їх діяльності і тому я пропонує прийняти його у другому читанні.

ГОЛОВА. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності.

13:02:06

За-186

Рішення не прийнято.

ВЕРНИГОРА Л.М. Тоді я прошу, щоб хтось запитав, чому враховані поправки. Якщо їх мало, давайте нові.

ГОЛОВА. Зрозуміло і так же, ви бачили.

Шановні народні депутати, хто наполягає на своїх поправках, які не були враховані? Одна не була врахована.

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

ВЕРНИГОРА Л.М. Прошу підтримати.

13:02:53

За-236

ГОЛОВА. За - 236, рішення прийнято.

ВЕРНИГОРА Л.М. Пропоную прийняти в цілому.

ГОЛОВА. Пропозиція комітету - прийняти в цілому як закон цей проект.

Ставлю на голосування про прийняття в цілому як закон, це номер 2563.

13:03:20

За-244

Закон прийнято.

ВЕРНИГОРА Л.М. Дякую.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про колективні договори і угоди" (нова редакція). Василь Георгійович Хара, голова комітету.

13:03:37

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, вы помните, что после срыва рассмотрения данного проекта 3 апреля, наш комитет по договоренности с Кабинетом Министров, профсоюзами, работодателями создал рабочую группу, которая рассмотрела все спорные вопросы и поданные более чем с месячным опозданием предложения народных депутатов.

Фактически в нарушение регламента комитет рассмотрел на своем заседании в повторном втором чтении и в подавляющем большинстве принял компромиссное решение в пользу предложения народных депутатов, Кабмина и работодателей.

Дополнительно рассмотрено 134 предложения, всего же рассмотрено свыше 200 предложений, почти 200 из них учтены. Комитет принял окончательное решение по всем вопросам и просит принять данный законопроект во втором чтении и в целом. И просьба - идти по процедуре второго чтения.

ГОЛОВА. Хто з народних депутатів наполягає на своїх поправках? Ідем по поправках.

8 поправка, народний депутат Косів. Наполягає? Ні. Йдемо далі.

13. Народний депутат Волинець. Наполягає? Ні? Наполягає - будь ласка, Волинець ввімкніть... Ні.

Так, 16. Волинець наполягає на 16-ій поправці? А, Волинець знімає свої поправки.

Петро Петрович Толочко, поправка 18, наполягає? Ні.

20-а поправка. Наполягає?

Давайте тоді підемо простіше так. Хто наполягає на своїх поправках, які не враховані? Народний депутат Майко, будь ласка. Яка поправка зразу говоріть.

13:05:15

МАЙКО В.І.

Я пропонував постанову, в якій прийняти цей закон, але крім статей 12, 18, 22 і 23, які роздивитися на третьому читанні. Це. І рада роботодавців пропонує.

ГОЛОВА. Дякую. Я думаю, таким чином, шановні народні депутати. Ми спочатку голосуємо пропозиції в порядку надходження, тобто пропозицію комітету. Якщо не пройде пропозиція комітету, будемо розглядати вашу. Правильно?

Хто ще наполягає на своїх поправках?

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні - другому читанні, будь ласка, уважно слухайте! - проекту закону про внесення змін до закону України про колективні договори і угоди (нова редакція). Проект Кабінету Міністрів. Прошу голосувати.

13:06:16

За-146

Рішення не прийнято.

ХАРА В.Г. Тогда законопроект снимается как не набравший...

ГОЛОВА. Ні. І давайте таким чином зараз проголосуємо. Є ще один проект постанови що прийняти у другому читанні проект закону про внесення змін до закону України про колективні договори і угоди (нова редакція), крім статей, які перенести на третє читання: 12, 18, 22, 23.

Я ставлю цю пропозицію на голосування.

ХАРА В.Г. Владимир Михайлович, одну секундочку. Уважаемые коллеги, по мотивам голосования.

ГОЛОВА. Будь ласка, зніміть з голосування.

ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги, я прошу прощения. Мы значительно ухудшили этот закон, сделали его необязательным. Убрали такие нормы, которые вызывали какие-то противоречия.

Комитет не пойдет, и это я вам даю слово от имени комитета, на удовлетворение амбиций отдельных. Такого же не бывает. Мы должны принять закон для государства, а не для объединения работодателей и для какого-то еще отдельно взятого депутата.

Поэтому я предлагаю не поддерживать это предложение и принять закон во втором чтении и в целом. Мы уже рассматриваем его целый год.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосував ще раз пропозицію про прийняття проекту закону про колективні договори і реєстри у другому читанні, перенісши на третє читання статті 12, 18, 22, 23. А тоді будемо вже в сесійній залі визначатися які пропозиції.

13:07:47

За-141

ХАРА В.Г. Владимир Михайлович, я попрошу еще раз поставить во втором чтении, потом в целом как закон.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування, прошу уваги і звертаю увагу, що це проект Кабінету Міністрів, який доопрацьований і узгоджений. Про прийняття у другому читанні проекту закону України про внесення змін до Закону України "Про колективні договори і угоди". Це номер 1042, проект узгоджений. Прошу голосувати.

ХАРА В.Г. На заседании комитета все стороны договорились о принятии этого проекта, все без исключения.

13:08:23

За-153

ГОЛОВА. За - 153.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту цього закону.

13:08:44

За-185

ГОЛОВА. За - 153 (?)

Шановні народні депутати, або давайте будемо працювати, або будемо розходитися. Давайте ж тоді, мабуть, враховувати? Чому вчора ніхто не робить зауваження Прем'єру, що не враховані якісь позиції? Закон відхилено.

Будь ласка, з мотивів, Микола Рудьковський.

13:09:07

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Володимир Михайлович, ви є, я так, формальним чи не формальним лідером більшості.

Якщо уряд вносить законопроект, який потрібен тим, хто створює достатки для тих мільйонери, які сидять зараз в залі, то ви повинні призвати цих мільйонери, щоб вони підтримали цей закон, інакше робітники прийдуть під Верховну Раду.

ГОЛОВА. Дякую.

Юрій Єхануров.

13:09:41

ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні колеги, я дуже хотів би, щоб не було ніяких інсинуацій навколо цього законопроекту. Мова йде про те, що сторона роботодавців не представлена нормально в переговорному процесі під час підготовки закону. Ішов тиск з одної сторони. А уряд пішов на цей тиск. Він вимушений був погодитися. І тому коли будемо йти на... Я так розумію, законопроект провалено. А тепер, коли будемо в майбутньому працювати, враховувати позицію роботодавців. Дякую.

ГОЛОВА. Я дякую, шановні колеги.

Проект відхилено. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ліцензування та контролю за експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування. Будь ласка, народний депутат Матвєєв - заступник голови комітету. Я прошу уваги всіх народних депутатів!

13:10:41

МАТВЄЄВ В.Й. Уважаемые депутаты, уважаемый президиум, Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций вносит на рассмотрение Верховного Совета Украины во втором чтении проекта закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, связанные с вопросом лицензирования. контроля за экспортом, импортом дисков для лазерных систем считывая.

Я прошу внимание депутатов обратить на таблицу, которую раздали во втором чтении. К проекту поступило 48 предложений народных депутатов Украины. Большинство из этих предложений поступило от народного депутата Павловского, которого нет сегодня в зале, который болен, и мы не смогли его заслушать на комитете и выслушать его замечания.

Есть предложение следующее - проголосовать или обсудить и проголосовать предложения. которые были внесены депутатами, в том числе депутатом Павловским, и тогда принимать такое решение.

Если предложения депутатов пройдут, то тогда нам надо будет вообще по процедуре скасовать решение о принятии в первом чтении закона, потому что все поправки касаются вот тех изменений, которые в первом чтении были внесены.

Если же предложения не будут внесены, то тогда следует проголосовать редакцию первого чтения в целом, то есть проголосовать вторую колонку таблицы. Решение принимать Верховному Совету.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, будь ласка.

13:12:28

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "наша Україна", Українська народна партія.

Ну, я не знаю, хто проводив там статистику, хто більше-менше вніс, я погоджуюсь з поправками Михайла Антоновича, ну, в мене і своїх є власних тут половина таблиці.

Таблиця сьогодні, на мій погляд, тільки роздана, правої колонки немає, питання дуже дискусійне. Ну, в мене є все-таки таке враження, що ми не готові зараз розглядати цей проект в сесійній залі, це проект, який стосується фінансових питань. Тому я думаю, що комітет, може, підтримав би таку пропозицію: перенести розгляд цього законопроекту на наступний сесійний день. Інакше ми ризикуємо просто з голосу прийняти які-небудь невідповідні рішення.

МАТВЄЄВ В.Й. Ну, лично я считаю, что это предложение приемлемое.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, якщо ми зараз почнемо голосувати всі 46 поправок, по-перше, ми будемо цілий день голосувати, по-друге, ми до невпізнання змінимо цей закон.

Тому така пропозиція є: повернутися до його розгляду, хай комітет ще раз проаналізує всі поправки на наступний четвер, коли у нас буде пленарний тиждень.

Нема заперечень?

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін...

Так ми його... вже нема цього закону...

(Ш у м у з а л і)

Що? Є доручення комітету, є поправки, які внесені народними депутатом, і комітет на наступний день, пленарний тиждень, коли день буде голосування, висловить своє ставлення до кожної поправки. А ми вже голосуванням тоді будемо приймати рішення.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких внесення змін до деяких законів України з питань відкриття та функціонування банківських рахунків.

Капустін Віктор Володимирович, перший заступник голови комітету.

13:14:26

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати!

До другого читання не було надано поправок від народних депутатів, за винятком однієї пропозиції від народного депутата Масенка, яку, власне, не можна вважати поправкою, бо вона зводиться до того, що наш колега заперечує проти прийняття цього законопроекту. Тому ця поправка і не могла бути прийнята оскільки вона не відповідає регламентній нормі з точки зору її формулювання.

Пропозиція комітету прийняти його у другому читанні і в цілому, бо цей законопроект регулює питання відкриття кореспондентських рахунків банками і фінансовими установами і то є важливим. Дякую.

Прошу проголосувати за це.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви прослухали інформацію комітету, у нас є всі підстави поставити на голосування, про прийняття у другому читанні в цілому, як закон, проекту закону про внесення змін до деяких законів України з питань відкриття та функціонування банківських рахунків. Прошу голосувати.

13:15:37

За-272

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Доповідач знову ж таки Капустін Віктор Володимирович, будь ласка.

13:15:56

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати! Йдеться про зміни до статті 6 цього закону, які пов'язані з форс мажорними обставинами, які можуть виникнути під час виконання контрактів між українськими і закордонними, іноземними фірмами. І які можуть стосуватися продовження строків повернення валютної виручки до нашої країни.

Під час, між першим і другим читанням надійшло дві поправки від депутата Шарова, яка була відхилена комітетом. Депутат Шаров пропонував конкретизувати формулювання форс-мажорі обставини, комітет вирішив, що немає потреби конкретизувати цей термін у законі. Цей термін конкретизується у контракті між сторонами, і, то не є предметом законодавчого врегулювання.

І друга поправка народного депутата Цушка врахована. Якщо наш колега Шаров не наполягає на голосуванні його поправки, то пропонується поставити зразу на...

ГОЛОВА. Ігор Федорович, ви наполягаєте на вашій поправці? Ні?

КАПУСТІН В.В. Тоді на друге читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті". Це документ під номером 3089. У другому читанні і в цілому як закон голосується документ.

13:17:29

За-263

Рішення прийнято. Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з незаконним втручанням у роботу мережі електрозв'язку. Народний депутат Крук, будь ласка, заступник голови комітету.

13:17:52

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Данный законопроект в Комитете з питань будівництва, транспорту і зв'язку рассмотрен. Поступило 6 поправок, очень существенные, хорошие поправки, и все они были приняты. Поэтому комитет предлагает данный законопроект принять во втором чтении и в целом.

ГОЛОВА. Немає заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з незаконним втручанням у роботу мереж електрозв'язку. Це документ під номером 1031. Прошу голосувати.

13:18:41

За-361

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання видобутку виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каменя та контроль за операціями з ними щодо приведення у відповідність з міждержавними стандартами. Буждиган Пилип Пилипович - член Комітету з питань економічної політики. Будь ласка.

13:19:00

БУЖДИГАН П.П.

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує для прийняття у другому читанні проекту Закону України про внесення змін до Закону України про державне регулювання видобутку виробництва і використання дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними номер 2107 прийнятий Верховною Радою України 20 лютого 2003 року. Справа в тому, що ніяких зауважень, змін на другого читання до цього законопроекту не поступило. Тому комітет пропонує прийняти даний законопроект у другому читанні та в цілому.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон проект Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання видобутку виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними щодо приведення у відповідність між державними стандартами ( номер 2107). Прошу голосувати.

13:20:18

За-384

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України про поштовий зв'язок.

Доповідач заступник голови комітету народний депутат Крук, будь ласка.

13:20:36

КРУК Ю.Б.

Уважаемые коллеги! Этот закон также рассматривался у нас в комитете, поступило две поправки, и они были утчены. Поэтому комиытет просит данный законопроект принять во втором чтении и в целом.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон, проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України про поштовий зв'язок. Це документ під номером 1152. Прошу голосувати.

13:21:15

За-315

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про списання вартості несплачених обсягів природного газу. Доповідач Микола Миколайович Рудьковський, член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки. Будь ласка.

13:21:33

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати! Це питання ми розглядали на минулому тижні. Зауваження, які були висловлені народними депутатами щодо уточнення списання, по яких підприємствах буде проходити, виписано чітко в законі і є лише державні підприємства. І стосується списання лише бюджетів державних підприємств і місцевих бюджетів. Також населення. І тому я прошу, враховуючи те, що комітет розглянув, врахував практично всі поправки із народними депутатами, які пропонували свої поправки ми погодили, вони не мають наполягань по цьому законопроекту. Я прошу поставити його на голосування.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, будь ласка, з мотивів.

13:22:25

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна" , Українська народна партія.

Шановний доповідачу! В мене буквально запитання з мотивів, причому дуже просте запитання. Яким чином трапилося, що мої пропозиції, вчасно внесені, взагалі не потрапили до таблиці і як таке взагалі можливо? Це, до речі, не перший раз буває таке. Можете це пояснити.

Чи вони вам не сподобалися чимсь? Які інші причини?

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Шановний пане Беспалий, всі пропозиції, які вносилися до комітету вчасно, вони були розглянуті на засіданні комітету. Питання, якщо були не подані в Апарат, то це будь ласка, питання до роботи Апарату, але він зараз працює...

ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат провести розслідування...

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. ...не відноситься до...

ГОЛОВА. Розслідування з цього приводу і подати інформацію мені. Чому так трапилося.

Я ставлю на голосування про прийняття пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про списання вартості несплачених обсягів природного газу. Прошу голосувати.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Одне уточнення, що...... вступає в дію з моменту підписання закон.

ГОЛОВА. Це номер 2413-1.

Прошу голосувати.

13:23:51

За-300

Закон прийнято. Дякую.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. В цілому, будь ласка.

ГОЛОВА. Так я ставив в другому читанні і в цілому як закон. Він прийнятий закон. З мотивів народний депутат Кармазін Юрій Анатолійович.

13:24:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я хочу вас запитати, яким чином закон, який впливає на дохідну частину бюджету, може вступити в дію зразу після підписання? Ви ж, очевидно, розумієте, що це порушує і Бюджетний кодекс, і порушу закон про Державний бюджет і ми ніяк не можемо за це проголосувати.

Тому я просив би зараз авторів законопроекту внести зміни сюди з урахуванням цього або тоді висловити думку уряду, як уряд буде реагувати на те, що буде прогалина в бюджеті, і за рахунок кого піде ця прогалина. Чи вона знову піде за рахунок пенсіонерів, вчителів, і туберкульозників, і ракових хворих? Давайте хай уряд висловиться. Це дуже серйозне рішення, Володимире Михайловичу!

ГОЛОВА. Справа в тім, що я з вами тут, можливо, й погодився б, треба вивчити це питання. Але закон прийнятий.

Оголошується до розгляду проект Закону про третейські суди (арбітраж) (повторне друге читання). Є доповідає, Оніщук Микола? А, є. Микола Васильович, будь ласка.

13:25:31

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, шановний Голово, вашій увазі пропонується закон про третейські суди. Ви знаєте, що ми його нещодавно обговорювали і повернули на повторне друге читання.

Каменем, скажемо так, спотикання була позиція щодо того чи буде регулюватися цим законом діяльність Міжнародного комерційного третейського суду при Торгово-промисловій палаті. Комітет розглянув цю позицію і вилучив із проекту закону положення, які стосуються, зокрема, Міжнародного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті. Таким чином сьогодні перепона, яка власне тоді існувала, вилучена.

Єдине є зауваження, яке просив врахувати, воно відображено в проекті закону, пан Стретович, це перенести положення про те, що цей закон не поширюється на діяльність Міжнародного комерційного суду .....ТПП в третю статтю цього закону.

ГОЛОВА. Хто наполягає на поправках із тих народних депутатів, поправки яких були не враховані? Не бачу.

ОНІЩУК М.В. Рішенням комітету, це рекомендувати закон ухвалити у другому читанні та в цілому.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про третейські суди, арбітраж. Це документ під номером 1347.

13:27:03

За-237

Закон прийнято.

ОНІЩУК М.В. Дякую.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо захисту від хвороб, спільних для людей і тварин.

Микола Єфремович Поліщук - Голова Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства.

13:27:28

ПОЛІЩУК М.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Законопроект схвалено Верховною Радою України в першому читанні 3 квітня 2003 року. Він покликаний законодавчо врегулювати низку питань, пов'язаних з поширенням у світі нової групи інфекційних хвороб, що викликаються видозміненими білками, названими пріонами.

Зазначений клас хвороб є спільним для тварин і людей і не має видових бар'єрів.

ГОЛОВА. Давайте по поправках, Микола Єфремович.

ПОЛІЩУК М.Є. Хочу сказати, були дві поправки.

Перша поправка була до статті першої, яка повністю врахована.

І була поправка до прикінцевих положень, також повністю врахована.

В комітеті проект розглянутий і рекомендується прийняти в другому читанні.

ГОЛОВА. Тут написано: в другому читанні і в цілому як закон.

ПОЛІЩУК М.Є. І в цілому як закон.

ГОЛОВА. Тоді, якщо нема заперечень, я ставлю пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо захисту від хвороб, спільних для людей і тварин". Це документ під номером 2656.

13:28:37

За-388

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України про банки і банківську діяльність щодо впровадження спостережних рад. Доповідач - Віктор Володимирович Капустін, перший заступник голови комітету.

13:28:58

КАПУСТІН В.В. Шановні народні депутати, в цьому законі йдеться про підпорядкування спостережним радам банків служби внутрішнього аудиту. Комітет прийняв рішення позитивне з цього питання одноголосно. Між першим і другим читанням надійшла одна поправка - народного депутата Васюника, яка фактично передбачає віддати рішення цього питання на розгляд зборів акціонерів банків.

Комітет не підтримав цю поправку. Якщо народний депутат Васюник не наполягає на її голосуванні, то я пропоную проголосувати за цей закон в другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. З мотивів, будь ласка, Черняк Володимир Кирилович.

13:29:36

ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги, я за прийняття цього законопроекту, але хочу, користуючись нагодою, як член наглядової ради ощадного банку звернути вашу увагу на те, що спостережні ради не працюють, і дуже багато питань, які потрібно вирішувати, вони не вирішують, і ті надії, які ми покладаємо на них, вони не виправдовують. Тому я хотів би, щоб ми на це звернули увагу і вимагали від тих депутатів, яких ми делегуємо в наглядові ради, щоб вони працювали ефективно і відстоювали інтереси України, інтереси нашого населення, наших виборців. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат підготувати доручення Комітету з питань фінансів і банків, щоб вони проаналізували роботу тих спостережних рад, де делеговані народні депутати Верховною Радою, і відповідну інформацію ми могли б тоді розглянути і відповідним чином відреагувати.

З мотивів Микола Кравченко, фракція комуністів.

13:30:42

КРАВЧЕНКО М.В

Кравченко. Спасибо, Владимир Михайлович.

Ну, дело в том, что я бы так огульно не относился. Я с уважением отношусь к пану Черняку, я тоже являюсь членом наблюдательного совета Ощадбанка. И некорректным является то, что члены спостережной рады не роблять. Я бы, Владимир Михайлович, несколько бы дал другое поручение, просил бы вас дать другое поручение - не как участвуют народные депутаты в этом, а как работают, то есть график и так далее. Почему? Потому что получается, что народные депутаты не хотят, делегированные, не хотят работать.

ГОЛОВА. Дякую.

Я з уточненням прошу підготувати доручення. Можливо, треба буде когось і визначити, що гарно працює людина.

КАПУСТІН В.В. Якраз цей законопроект і буде стимулювати працювати спостережні ради. То я пропоную проголосувати за нього.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оскільки ми тут підтримуємо пропозицію комітету, я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження спостережних рад.

Це документ під номером 2386.

Прошу голосувати.

13:32:04

За-354

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами щодо застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань.

Віктор Сергійович Горбачов, будь ласка.

13:32:28

ГОРБАЧОВ В.С.

Спасибо. Уважаемые коллеги, уважаемый Председатель!

Мы рассматриваем во втором чтении законопроект о порядке погашения обязательств налогоплательщиков перед бюджетами и государственными целевыми фондами.

Здесь есть несколько, ряд поправок, в нашем комитете обсуждались. Мы не пришли полностью к выводу по тому или иному вопросу. И на ваше рассмотрение я предлагаю сразу вторую поправку, так как первая моя, и я на ней не наполягаю. Я думаю, что давайте начнем со второй поправки.

Что говорит вторая поправка? Она касается, как и весь закон, эта часть закона, о косвенных методах. То есть, налоговая занимается проверками на предприятиях и косвенными методами, которые есть в этом законе. Это, допустим, не документация, не могут найти предприятия, нет какой-то накладной, они .....методикой, которая утверждена сейчас ДПА, отчисляют налоги.

Я предлагаю, чтобы эта методика в моей второй поправке определялась Кабинетом Министров и профильным комитетом. В первом чтении, я хочу вам напомнить, что мы приняли в первом чтении закон, методика определялась законом. Я прошу поставить поправку вторую на голосование.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер 2 народного депутата Горбачова.

13:33:46

За-194

Поправка не проходить.

ГОРБАЧОВ В.С. Вторая поправка у нас Терехина, вернее третья. Та же самая, в такой же последовательности как, я говорю моя, методика определяется Кабинетом Министров и профильным комитетом Верховного Совета. Но с подачи Налоговой администрации Украины. Пожалуйста проголосуйте третью поправку.

ГОЛОВА. Не третя, четверта поправка.

ГОРБАЧОВ В.С. Нет, это третья поправка Терехина.

ГОЛОВА. Поправка третя вона врахована, тому немає потреби її голосувати. Ваша четверта поправка, ви наполягаєте на ній? Вона врахована частково.

ГОРБАЧОВ В.С. Да. В чем заключается смысл четвертой поправки моей, то, что при начислении налоговыми службами на предприятии когда идет проверка ....... методов, то налоговые инспекторы согласуют с директорами предприятий.

Я считаю, что сейчас происходит давление на директоров налоговыми службами. И поэтому, по сути директора подписывают, чтобы дальше не шел хронометраж проверки, я считаю, что Налоговая администрация должна сама отвечать за это, сама подавать в суд и сама начисления свои доказывать в суде.

Прошу проголосовать четвертую поправку.

ГОЛОВА.Я ставлю на голосування поправку номер чотири, народного депутата Горбачова.

13:35:11

За-270

Поправка врахована.

ГОРБАЧОВ В.С. Остальные врахованы в принципе, тогда я прошу проголосовать в целом этот закон.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон проект закону про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами щодо застосування не прямих методів визначення податкових зобов'язань". Це документ під номером 1127-1.

13:35:53

За-357

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Митного тарифу України щодо розміру ставок на окремі товари і вироби.

Доповідач перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Василь Петрович Цушко.

13:36:13

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги, это законопроект Зарубинского и Катеринчука депутатов, мы приняли их в первом чтении по пошлине на завоз кукол. Значит, с согласия авторов и комитета, и есть решение митно-тарифной ради, значит, эти законы объединены в один и предлагается, поправка учтена одна, она техническая, предлагается закон принять во втором чтении и в целом. Спасибо.

ГОЛОВА. Немає заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до митного тарифу України щодо розміру ставок на окремі товари і вироби. Прошу голосувати.

13:37:07

За-299

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про завершення будівництва Кроворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд. Юрій Іванович Єхануров, будь ласка.

13:37:31

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Унікальний випадок: у вас немає документів на друге читання по цьому законопроекту, тому що він проходив засідання комітету, бо це дуже складне питання.

Я нагадаю, що ми 28 листопада 2002 року у першому читанні прийняли депутатський законопроект, який розробили члени нашого комітету. Завданням цього законопроекту було зняти ускладнення міжнародні, які виникли у зв'язку з тим, що над цим будівництвом ніхто не працював. Бюджет України виділяє щороку невеличкі суми на утримання працівників, які є там на підприємстві, недобудовану ГОКОРі. Там все охороняється. Члени нашого комітету там двоє були, дивилися все, там нормально все зберігається. Але для добудови потрібні мільярди гривень. Український бюджет грошей немає.

ГОЛОВА. Шановний Юрій Іванович, я перепрошую вас...

ЄХАНУРОВ Ю.І. Тому є пропозиція. Сьогодні вранці ми остаточно досягли згоди з урядом, з міністром про те, що зауваження Юридичного управління Верховної Ради України ми разом в робочою групою розшиємо за тиждень що формальну згоду Фонду державного майна, в принципі, ми отримаємо на цей законопроект. Безпосередня робота за законопроектом буде закінчена протягом наступного тижня. На 19-те число ми виносимо його на голосування.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Немає предмету для обговорення зараз. Я просив би вашої підтримки в тому, що у нас склалася цікава ситуація. Комітет не розглядає законопроект, уряд наполягає на розгляді цього законопроекту, щоб у наступний пленарний тиждень ми розглянули цей законопроект і прийняли рішення, а зараз ми будемо просто займатися порожніми балачками. Домовилися?

Будь ласка, Юрій Рафаїлович Юхновський з мотивів.

13:39:36

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Це старе питання. Але основним моментом у розв'язку цього питання є утворення спільної акціонерної компанії за участю країн, які внесли свої вклади. Якщо не буде утворена така акціонерна компанія, ми програємо на всій цій справі і відповідний закон має це враховувати.

І так. Створення акціонерної компанії за участю держав, які внесли свій вклад є перша непреложна умова для того, щоб розглядати що-небудь з ГОКОРом.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Пропозиція зрозуміла вам, так? Прошу врахувати комітет.

Оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу Законів про працю України з пропозиціями Президента України від 07.03.2003 року. Доповідач заступник державного секретаря Міністерства юстиції чи вже заступник міністра, тут важко зорієнтуватися нам. Олександр Михайлович Пасенюк.

ПАСЕНЮК О.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Прийнятий Верховною Радою України Закон від 7 березня 2003 року має одну статтю 248 зі значком 7 ЦПК, в якій третя, четверта, п'ята частина викладена в новій редакції. Саме до цих частин статті і маються пропозиції Президента. В чому суть цих пропозицій?

Цими частинами статті 248 за значком 7 передбачена відповідальність за невиконання і умисне невиконання судового рішення. Проте, встановлена відповідальність Цивільно-процесуальному кодексу України за невиконання рішень суду є не предметом регулювання цього закону. Так, за невиконання судового рішення порядок і умови виконання судового рішення є нормою закону про виконавче впровадження.

Статтею 382 Кримінального кодексу України передбачено дуже суворе покарання за умисне невиконання судового рішення.

Звільнення з роботи - це дисциплінарне стягнення , яке передбачене Кодексом законів про працю і не може бути застосовано як дис.стягнення судом, тому Президента вносьте пропозиції, в яких пропонується частини 3, 4, 5 статті 248 за значком 7 і статтю 2 закону виключити.

Ці пропозиції були оговорені в комітеті профільному. Вони отримали підтримку і комітет також пропонує підтримати пропозиції Президента.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка. Юрій Анатолійович Кармазін від комітету.

13:42:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні пропозиції Президента до закону України про внесення змін до Цивільно-процесуального кодексу і Кодексу законів про працю.

Комітетом прийнято рішення запропонувати Верховної Ради України повторно прийняти вищезгаданий закон, врахувавши в ньому всі пропозиції Президента України.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради зауважень до проекту не має.

Вам роздана порівняльна таблиця, де враховані тільки пропозиції Президента, тому я зразу говорю, що ті пропозиції народних депутатів, які давалися, ми не включали в пропозицію, тому що ми не мали право, тому що процедура передбачає тільки внесення пропозицій Президента.

Вам роздані ці таблиці на 6-ти аркушах, вони перед вами. Комітет просить проголосувати. Ми тут з Пасенюком одну правову позицію займаємо. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

Пропозиції всі Президента враховані, комітет погодився з цими пропозиціями. Тобто ми можемо ставити про прийняття в новій редакції Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу законів про працю України". Прошу голосувати.

КАРМАЗІН Ю.А. Це рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення комітету.

КАРМАЗІН Ю.А. До речі, там випливе, з назви виключено буде "та Кодексу законів про працю.

13:44:06

За-319

ГОЛОВА. За - 319, рішення прийнято.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

ГОЛОВА. Переходимо до розділу "Прийняття рішень з обговорених питань". Це ті питання, які ми обговорили в попередні дні.

Оголошується до розгляду проект Закону про повернення приватизованого майна у державну та комунальну власність. Будь ласка, Володимир Йосипович Матвєєв.

13:44:38

МАТВЄЄВ В.Й.

Обсуждение проекта закона на Верховной Раде, в комитете показало, что большинство депутатов за то, чтобы принять такой закон в первом чтении. Поэтому комитет предлагает принять в первом чтении закон, проект о возврате приватизированного имущества в государственную и коммунальную собственность за основу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про повернення приватизованого майна у державну та комунальну власність, це документ під номером 3165.

Прошу голосувати.

13:45:25

За-191

Шановні народні депутати, ми обговорювали цей законопроект

МАТВЄЄВ В.Й. Ситуация странная. При обсуждении ни один депутат не высказался против этого законопроекта. Законопроект вносится правительством. Большинство, которое поддерживает правительство, не голосует за закон, который вносит правительство. Непонятная ситуация.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону "Про повернення приватизованого майна в державну та комунальну власність". Прошу голосувати.

13:46:13

За-258

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про Державну програму приватизації". Володимир Йосипович Матвєєв, будь ласка.

13:46:28

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел на своем заседании программу, которую предложил Кабинет Министров, Государственную программу приватизации и принял решение рекомендовать Верховной Раде принять решение о возврате в правительство данного проекта для его доработки, предоставления на повторное первое чтение.

Есть по этому же поводу мнение Специальной комиссии по вопросам приватизации. При обсуждении большинство депутатов тоже высказалась о непринятии такого закона и Государственной программы приватизации.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, окрім того, є проект народного депутата Костинюка про неприйнятність проекту.

Відповідно до Регламенту ми будемо голосувати в такій послідовності.

Першою голосується пропозиція народного депутата Костинюка.

Другою голосується пропозиція про прийняття за основу, Кабінету Міністрів пропозиція.

І третьою буде йти пропозиція комітету. Правильно?

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України "Про неприйнятність проекту Закону України "Про Державну програму приватизації", це документ під номером 3172/п1 - народного депутата Костинюка.

МАТВЄЄВ В.Й.За.

13:48:02

За-193

ГОЛОВА. За - 193 Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу... Я ще раз говорю, 226, читайте Регламент. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про державну програму приватизації. Номер 3172. Прошу голосувати.

13:48:39

За-171

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету. Це постанова про прийняття проекту постанови Верховної Ради України за номером 3172/п про повернення на доопрацювання проекту закону України про державну програму приватизації.

Тепер логічно, якщо не прийняли - треба повертати.

13:49:15

За-229

Рішення прийнято. Дякую.

Будаг'янц - народний депутат. По фракціях дайте інформацію.

13:49:26

БУДАГ'ЯНЦ М.А.

Уважаемые народные депутаты, дело в том, что вчера совершенно справедливо критиковали то, что в этом законе есть такой пункт, в котором, обходя Верховную Раду, правительство имеет право само, значит, подставлять предприятия, которые подлежат приватизации.

Мы вот сегодня, допустим, если бы утвердили, а завтра изменится то, что не подлежало приватизации, его возьмут и внесут по непонятным причинам. Поэтому я предлагаю внести туда дополнение, что без Верховной Рады никто не имеет право вносить в проект по приватизации предприятия.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановний колего! Внесіть в письмовому вигляді документ. Ми його подамо на розгляд до комітету. Комітет винесе своє рішення. Ми проголосуємо тоді.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог у процесі приватизації. Ми його буквально днями розглядали, і пропозиція комітету прийняти за основу.

Немає заперечення? Немає?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог в процесі приватизації.

Прошу голосувати.

13:51:08

За-276

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Так, будь ласка, Володимир Йосипович.

13:51:26

МАТВЄЄВ В.Й.

Здесь у нас шесть законопроектов, и они касаются отдельных объектов приватизации, поэтому есть предложение голосовать их раздельно. 2405 - это проект, внесенный народным депутатом Скоморовским предлагается исключить из перечня два объекта - Винницкий государственный проектно-конструкторский технологический институт и Специализированное конструкторское бюро автоматизации систем управления и производственных процессов в пищевой промышленности.

ГОЛОВА. Ми обговорювали, Володимир Йосипович. У них є ці документи, давайте будемо...

МАТВЄЄВ В.Й. Комитет принял решение предложить Верховной Раде голосовтаь за принятие этого закону.

ГОЛОВА. За основу і в цілому, так?

МАТВЄЄЄВ В.Й. Да, за основу и в целом.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

МАТВЄЄВ В.Й. Есть возражение, было возражение депутата Петрова.

ГОЛОВА. Депутат Петров, будь ласка.

Ну, ми по кожному окремо голосуємо, коли до вас дійде...

Шановні народні депутати, ми обговорювали його.

МАТВЄЄВ В.Й.. Не того Перова включили. Нет, Петров Виктор Борисович.

ГОЛОВА. Петров, фракція комуністів, я ж сказав.

13:52:21

ПЕТРОВ О.В.

Дело в том, что при выступлении депутата Скоморовського и в тех документах, которые он подал, есть фальсификация. Ни трудовой колектив института, ни областная администрация, ни фонд Державного майна, региональное отделение, не давали никаких заключений положительных по приватизации этих объектов.

Больше того, трудовой коллектив вчера направил в Верховную Раду свой протест и возмущен тем, что Скомаровский преследуя свои личные цели, желая приватизировать...

ГОЛОВА. Дякую. Виключіть мікрофон. Я просив би, шановні народні депутати, є право законодавчої ініціативи депутата, він вніс, давайте визначайтеся. Не потрібно агітувати.

Депутат Скомаровський.

Ми так перелаємося усі, не можна ж так.

13:53:21

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати! Депутат Петров він також з Вінницької області, я не знаю чому він мене не любить, це його особисте, але коли є звернення було одного губернатора, потім іншого. Було п'ять звернень в регіональний Фонд державного майна. Розглядало два комітети, виїжджала комісія народних депутатів. Розглядав Комітет аграрної політики і Комітет економічної політики ніяких зауважень не було. А тут він особисто вже другий раз хоче на мене...

ГОЛОВА. Дякую. Все. Будь ласка, Володимир Йосипович, позицію комітету.

МАТВЄЄВ В.Й. Сегодня комитет по факсограмме получил сообщение от трудового коллектива подписаного руководителем. Они подтверждают, то, что они имеют финансирование, имеют заказ, они работоспособный коллектив, и они просят не принимать проект постановления, который предложил депутат Скомаровский.

ГОЛОВА. З урахуванням всіх цих пропозицій, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягаються приватизації". За номером 2405.

Шановні народні депутати, зараз ми приймемо за основу, ви виступали і свою точку зору висловлювали. Ми вчора обговорювали це питання, точніше у вівторок.

13:54:45

За-141

Проект відхилено. Йдемо далі.

МАТВЄЄВ В.Й. Законопроект 2405-1 внесений народним депутатом Украины Семенюк Валентиной Петровной. Комитет предлагает принять его за основу и в целом.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу і в цілому проекту закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" за номером 2405-1.

Це проект народного депутата Семенюк.

13:55:30

За-290

Закон прийнято.

Ідемо далі.

МАТВЄЄВ В.Й. Законопроект 2405-2, внесенный Кабинетом Министров Украины, комитет предлагает отклонить этот проект закона и отправить Кабинету министров на доработку.

ГОЛОВА. Будь ласка, з процедури народний депутат Матвієнков.

13:55:51

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ.

Уважаемые коллеги, я предлагаю такой вариант. Если это по согласованию с урядом, по согласованию с Фондом майна и с комитетом, если этот законопроект будет ставиться на голосование, я прошу протокольно убрать оттуда пункт в разделе номер два, в разделе Донецкая область те предприятия, которые вносятся в список для проведения приватизации Донецкий державний химикометалургийный завод, номер 00194719. Это химикометалургическая фабрика структуры комбината Иллича, производящая на сегодняшний день церконий. Мы согласовали сегодня это дело и с Фондом майна, и с Министерством экономики. Поэтому я попрошу подтвердить, чтот этот из списка, так сказать, эта фабрика выносится.

МАТВЄЄВ В.Й. Этот вопрос может быть решен, если мы сейчас проголосуем против принятия этого проекта закона, который внесен Кабинетом Министров.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Стецьків. Народний депутат Стецьків, фракція "Наша Україна".

13:56:54

СТЕЦЬКІВ Т.С.

Шановні народні депутати, справа у тому, що перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, прямо випливає з державної програми приватизації, оскільки ми державну програму приватизації не підтримали, то урядові законопроекти взагалі голосувати зараз неможна, їх треба зняти з голосування.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Це урядовий законопроект за номером 2405-2. За основу прошу голосувати.

13:57:48

За-164

Проект відхилено.

Ідемо далі.

МАТВЄЄВ В.Й. Проект Закона 2405-4, внесенный Косевым. Предлагает включить Львовский государственный университет по проектированию нефтеперерабатывающих и нефтехимических предприятий, Главного научно-экспертного управления поддерживает его принятие в первом чтении. Комитет также поддержал предложение в первом чтении. Я прошу поставить на голосование.

ГОЛОВА.Так може, як ми інші голосували, що немає заперечень, за основу і в цілому, чи як?

МАТВЄЄВ В.Г. Да, за основу и в целом.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття за основу та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації за номером 2405-4 (проект народного депутата Косінова).

13:58:45

За-176

Проект відхилено.

МАТВЄЄВ В.Г. Проект Закона внесенный народным депутатом Украины Кармазиным ... (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. З мотивів? Народний депутат Косів, будь ласка.

13:59:08

КОСІВ М.В.

Шановні колеги народні депутати! Цей проект закону розглядався на двох комітетах: Комітет з питань економічної політики і Комітеті з питань енергетичної політики. Всі депутати проголосували одноголосно за. Цей проект підтримує обласна адміністрація, міська адміністрація, трудовий колектив і Науково-методичний відділ Верховної Ради. Я не розумію, чому він у цьому залі не одержує підтримки. Для цього абсолютно немає жодних передумов.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому проекту Закону за 2405-4 народного депутата Косіва про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Прошу визначитися голосуванням.

14:00:17

За-228

Рішення прийнято.

Наступний йдемо, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Г. Проект Закона 2405-5 внесенный народным депутатом Кармазиным. Предлагает включить в перечень №1 Одесский государственный сельськохозяйственный ипподром.

Комитет предлагает поддержать этот законопроект, внесенный Кармазиным.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття пропозицію комітету про прийняття за основу і в цілому проект закону за номером 2405-5 народного депутата Кармазіна про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

14:01:14

За-350

Рішення прийнято.

МАТВЄЄВ В.Й. Проект 2405-8, внесенный Кабинетом Министров Комитет по вопросам экономической политики предлагает отклонить этот проект закона.Прошу поставить на голосований.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування в порядку надходження. Першою йде пропозиція про прийняття за основу і в цілому, а потім будемо визначатися.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому проекту за номером 2405-8 про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".Це урядовий законопроект. Прошу голосувати.

14:02:06

За-209

Рішення не прийнято. Проект відхилено.

МАТВЄЄВ В.Й. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, дякую вам також. Оголошується... О, що правда, то правда. (Ш у м у з а л і)

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Перерва до 16-ої години. Прошу, шановні колеги, о 16-ій годині бути в сесійній залі.