ЗАСІДАННЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 березня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.

10:03:05

Зареєструвалося -396

Зареєстровано 396 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Ткаченка Олександра Миколайовича. Давайте привітаємо, побажаємо добра і всіляких гараздів. (О п л е с к и)

Відповідно до Регламенту у п'ятницю ми обговорюємо питання порядку денного сесії. Перелік питань, розклад засідань у вас є на п'ятницю. Регламентом сьогодні не передбачено розгляд депутатських запитів, але якщо не буде заперечень, можна було б оголосити і проголосувати запити, що надійшли. Немає заперечень?

Надійшли запити народних депутатів України. Віктора Терена до Прем'єр-міністра України щодо джерел фінансування витрат на проведення всенародного обговорення законопроекту про внесення змін до Конституції України, ініційованого Президентом. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:04:23

За-98

Рішення прийнято.

Ігоря Осташа до Прем'єр-міністра України щодо з'ясування обставин банкрутства державного підприємства Ходорівський цукровий завод. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:04:49

За-140

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до Прем'єр-міністра України щодо фінансування розробки проектно-кошторисної документації будівництва Херсонського протезно-ортопедичного цеху відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:05:19

За-154

Рішення прийнято.

Валентина Савицького до Прем'єр-міністра України стосовно законності привласнення та використання державного майна закритим акціонерним товариством "Атек" (місто Київ). Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:05:48

За-154

Рішення прийнято.

Григорія Бондаренка до Прем'єр-міністра України про виділення коштів для газифікації територій, що зазнали забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:20

За-157

Рішення прийнято.

Андрія Верервського до Прем'єр-міністра України стосовно стану фінансування програми "Власний дім". Ставлю про направлення запиту.

10:06:46

За-127

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України щодо недопущення узурпації державної влади в Україні представниками Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:19

За-157

Рішення прийнято.

Георгія Манчуленка до Прем’єр-міністра України щодо підтоплення земель в Чернівецькій області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:42

За-172

Рішення прийнято.

Миколи Мельника до Прем’єр-міністра України щодо погашення заборгованості сільгосппідприємств перед бюджетом та державними цільовими фондами у зв’язку з форс мажорними обставинами.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:14

За-141

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Прем’єр-міністра України стосовно ситуації з забезпеченням питною водою населених пунктів Шахтарського району Донецької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:42

За-210

Рішення прийнято.

Лілії Григорович, Валентини Семенюк до Генерального прокурора України про надання інформації щодо фактів торгівлі дітьми в процесі усиновлення. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:08

За-220

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо протиправних дій Кіровоградсадвинпрому і Долинської податкової адміністрації по знищенню господарства Долинський плодорозсадник Кіровоградської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:42

За-149

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, голови Фонду Державного майна щодо захисту інтересів Київського оптико-механічного технікуму Міністерства освіти і науки України у зв'язку з порушенням законодавства про оренду державного майна.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:14

За-114

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до міністра оборони України, генерала армії України Шкідченка щодо невдоволення відповіддю Міністерства оборони України на лист спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:47

За-171

Рішення прийнято.

Групи народний депутатів Нощенка, Потапова, Трощенка до Генерального прокурора України щодо правомірності включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації колишнього комплексу громадського харчування "Полісся" міста Чернігова.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:20

За-191

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Генерального прокурора України, голови Рахункової палати України у зв'язку з розміщенням на носіях зовнішньої реклами привітання Президента України з 8 Березня.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:50

За-135

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України, голови Ради юстиції, голови Державної митної служби, голів комітетів Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та з питань правової політики щодо фактів злочинної діяльності суддів господарського суду Одеської області, грубого порушення ними чинного законодавства при здійсненні правосуддя та нанесення збитків економічним інтересам держави.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:39

За-119

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Бондаренко, Жебрівський, Кармазін та інші, всього 15 народних депутатів, до Генерального прокурора України щодо фактів порушення законності у місті Миргороді. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:10

За-132

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до Генерального прокурора України щодо порушення законодавства при проведенні приватизації закритого акціонерного товариства "Укрлісмаркетинг". Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:38

За-137

Рішення прийнято.

Групи народний депутатів Касьяненко, Олег Петров, Борщевський до Генерального прокурора України щодо законності порушення кримінальної справи проти директора підприємства "Перспектива" Дніпропетровської області та дотримання законодавства при проведенні слідства. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:12

За-166

Рішення прийнято.

Віталія Шибка до Генерального прокурора України щодо фактів порушення прав громадян при розподілі майна колишнього КСП "Межиріч" Павловградського району Дніпропетровської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:41

За-147

Рішення прийнято.

Віктора Антемюка до Генерального прокурора України щодо розслідування можливих порушень законодавства, допущених працівниками Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:11

За-64

Рішення не прийнято.

Іштвана Гайдоша до Генерального прокурора України щодо причетності посадових осіб органів влади Закарпатської області до зловживань з бюджетними коштами в період з 1999 по 2001 роки.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:45

За-155

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Тягнибок, Стецьків та інші до Генерального прокурора України стосовно кримінальної справи по факту дачі хабара начальнику податкової інспекції в Шевченківському районі міста Львова.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:17

За-149

Рішення прийнято.

Володимира Мазуренка до Генерального прокурора України стосовно фактів зловживань посадовим становищем першим заступником Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:50

За-59

Рішення не прийнято.

Раїси Богатирьової до Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України стосовно контролю за дотриманням законодавства про закупівлю робіт і послуг за державні кошти.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:21

За-153

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до міністра Внутрішніх справ України щодо особистого контролю розслідування кримінальної справи за фактом спроби самогубства начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:52

За-142

Рішення прийнято.

Юрія Ширка до міністра екології та природних ресурсів України щодо незадовільного контролю за станом радіаційної безпеки навколо Рівненської АЕС. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:20

За-148

Рішення прийнято.

Олександра Пеклушенка до міністра аграрної політики України стосовно заходів міністерства щодо подолання кризової ситуації у зв'язку зі знищенням озимих культур в результаті морозів в Україні.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:55

За-152

Рішення прийнято.

Володимира Рибака до голови Державної податкової адміністрації України щодо повернення податку на додану вартість акціонерному товариству "Мініметалургійний завод ......Україна".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:26

За-56

Рішення не прийнято.

Володимира Заплатинського до Вищої ради юстиції України щодо зловживань службовим становищем судді Северодонецького місцевого суду Луганської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:56

За-94

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, Вищого господарського суду України, Київського апеляційного господарського суду, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Фонду державного майна України щодо захисту економічних інтересів держави при проведенні приватизації Північного гірничо-збагачувального комбінату.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:35

За-66

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду звіт міністра палива та енергетики України Єрмілова Сергія Федоровича щодо соціально-економічних наслідків запровадженої міністерством реорганізації вугільної промисловості.

Одну хвилинку. З процедури, будь ласка, Микола Кравченко.

10:21:06

КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко, фракция коммунистов.

Владимир Михайлович, я в первую очередь хотел бы вас поблагодарить за то, что у вас нашлось мужество поставить этот вопрос, хотя и в пятницу, но поставить все же этот злободневный вопрос на повестку дня для рассмотрения. Но в ходе подготовки есть ряд моментов, на которые я не могу не обратить внимание и прошу их учесть.

Первое. На сегодняшний день мы опять не имеем никаких материалов по отчету министра. Народные депутаты сегодня с министром будут опять общаться как слепой, извините, с глухим, потому что не имея под рукой тех материалов и цифр невозможно на слух поймать. Это раз.

Второй вопрос. Фракция коммунистов за подписью Симоненко, руководителя фракции, обратилась к вам с просьбой пригласить на рассмотрение этого вопроса всех мэров городов шахтерских, кого это касается, которые в первую очередь будут отвечать за последствия этой реорганизации. Этот вопрос секретариат не отработал.

И третий вопрос. Владимир Михайлович, я автор, вернее, я инициатор заслушивания. Каким образом могло получиться, что я не попал даже, поставили меня третьим или пятым выступающим, а не співдоповідачем. Поэтому я прошу исправить этот вопрос. Я должен выступать после Клюева, председателя комитета, как співдоповідач, потому что я инициировал рассмотрение этого вопроса. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні, я секретаріат прошу дати мені інформацію з приводу запрошень. Це перше. Друге. Відносно співдоповіді, я думаю, що тут не буде заперечень. Співдоповідач голова комітету, 5 хвилин, і ви 5 хвилин тоді. Немає заперечень.

Будь ласка, Валерій Асадчев. А відносно матеріалів давайте домовимося таким чином, що ми будемо обговорювати все-таки питання, а потім попросимо, щоб нам письмово надіслали всі матеріали, коли ми будемо приймати рішення, щоб кожен депутат міг керуватися своїми висновками, які буде він брати із тих матеріалів, які ми отримаємо від Кабінету Міністрів України.

Валерій Асадчев, будь ласка.

10:23:23

АСАДЧЕВ В.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, я не зовсім розумію, чому в порядку денному це питання стоїть як звіт міністра. По-перше, зараз за Конституцією міністри вже не звітують перед Верховною Радою, а звітує Кабінет Міністрів.

По-друге, якщо навіть ми в такій формі заслухаємо, ми маємо будемо прийняти рішення потім персональне по Єрмілову або ми його там щось подобається, не подобається його діяльність за минулий період. Я так розумію, коли Єрмілов, скажімо, був у нас на фракції, що мова йде про програму, яку вони хочуть почати реалізовувати ще до реформування цієї галузі. І тоді логічно було, щоб тут стояло питання про цю програму, нам цю програму там роздали в якомусь варіанті. А Єрмілов би її доповідав. А воно стоїть у формі звіту Єрмілова. По-перше, це вже не функції Верховної Ради, знову повторюю, по Конституції. А по-друге, навіщо нам слухати звіт Єрмілова? Тому або давайте ми якось скоректуємо це питання. Мені здається, в такому вигляді воно не може стояти.

ГОЛОВА. Я з вами згоден, але справа в тім, що так було внесена пропозиція, і погоджувальна рада підтримала таку пропозицію, висловилась за неї. Я не міг іти проти волі Верховної Ради. Петро Олійник, будь ласка.

10:24:51

ОЛІЙНИК П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, тут також я хочу сказати по процедурі. Потрібно все-таки слово, Володимире Михайловичу, дати по фракціям або пріоритетно дати членам підкомітету з питань вугілля, тому що час для обговорення є досить маленький, і ті люди, які, дійсно, фахово працюють, або мають ті чи інші політичні погляди, не будуть мати можливості виступити по даному питанню. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сергій Слабенко, потім Андрій Клюєв.

10:25:27

СЛАБЕНКО С.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на те, що ми сьогодні, дійсно, розглядаємо достатньо складне питання і достатньо багато людей захотіло би виступити.

Я не є член комітету профільного цього, однак вже зранку до мене дзвонив мер міста Нововолинська, шахтарського міста, і знову піднімав питання, про яке ми вже неодноразово говорили.

І в мене є відповідь за підписом міністра палива і енергетики. І відверто кажучи, я не хотів би її цитувати і зачитувати, бо той, хто її готував, він, напевно, просто плутає деякі поняття, які готували для підпису міністра.

Я що прошу і пропоную, в нас є сьогодні ще "Різне". Ми виділяємо годину. Записалося понад 30 депутатів. Знову не встигнемо. Давайте продовжимо на одну годину розгляд цього питання, і, можливо, ті депутати, які не встигнуть виступити, там зможуть зробити свої виступи відповідні.

ГОЛОВА. Я не зрозумів, сформулюйте позицію точніше.

СЛАБЕНКО С.І. Я хотів би, щоб ми продовжили розгляд питання порядку денного в "Різному" на одну годину, бо принаймні це дасть можливість висловитися і виступити народним депутатам.

ГОЛОВА. Якщо це буде воля Верховної Ради, будь ласка, нема заперечень.

Андрій Клюєв, голова комітету, будь ласка.

10:26:47

КЛЮЄВ А.П.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, было предложено несколько постановлений Верховного Совета по этому вопросу. И мы на комитете учли все пожелания всех авторов всех проектов постановлений Верховного Совета.

И у нас есть такое предложение, что мы обращаемся к вам, это есть решение комитета, чтобы дать в первую очередь выступить депутатам, которые имеют отношение к угольной промышленности. То есть к специалистам, в том числе, это представители, фактически, всех фракций, в том числе там из выступающих и Кравченко, и Олийник, и Астров-Шумилов. Такое письмо... И Волынец Михаил Яковлевич. Такое письмо у вас находится... Турманов Виктор Иванович.

Такое письмо у вас находится, я просил бы ... передавали Геннадию Андреевичу Васильеву. Мы просили бы, чтобы этот вопрос начали мы рассматривать, потому что это специфичный вопрос, вопрос отрасли, и в первую очередь должны выступать специалисты. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Михайло Мельничук і переходимо до розгляду.

10:28:05

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я просто не заспокоюся, тому що вчора я не хотів, так би мовити, брати слово і напружувати. Учора ми ратифікували Закон про конвенцію міжнародної організації праці про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів. І я не заспокоюся до того, що ми тут ратифікуємо такі угоди, а в Чернівецькій області заступник голови Державної обласної адміністрації видає розпорядження, яким закриває центр реабілітації інвалідів, мотивуючи, що немає коштів на утримання у той час, коли на ремонт кабінету голови облдержадміністрації півмільйона грошей витрачено, коли на закупку заступником облдержадміністрації закуповують на 980 тисяч гривень квартири.

Це прошу рахувати, Володимире Михайловичу, як запит до Прем'єр-міністра, щоб він втрутився у вирішення цієї проблеми і не дав, щоб на Буковині був закритий центр, де кожний рік проходять реабілітацію 1400 інвалідів. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до розгляду питання. Звіт міністра палива та енергетики України Єрмілова щодо соціально-економічних наслідків запровадження міністерством реорганізації вугільної промисловості. Комітет пропонував 45 хвилин на розгляд цього питання.

Я пропоную таким чином поступити. Щоб могли виступити всі, хто записався. Давайте так, для доповіді - 20 хвилин, відповіді на запитання до доповідача - 10 хвилин, для співдоповідей голови комітету - 5 хвилини і ініціатора цього питання - 5 хвилин без запитань. Для обговорення проблеми і проекту запропонованої постанови відвести 20 хвилин. І таким чином ми вкладаємося в 60 хвилин. Немає заперечень? Годину якраз, годину, я ж кажу.

Будь ласка, Рудковський, ваша пропозиція.

10:30:20

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудковський, Соціалістична партія України.

Володимире Михайловичу, ну, у нас значно більше фракцій. Я думаю, що кожна фракція хоче засвідчити свою позицію з цього питання. І треба дати можливість виступити всім фракціям в обговоренні. Явно 20 хвилин недостатньо. Давайте обмежено по 3 хвилин кожній фракції. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас і так для виступу по 3 хвилини, але я хотів би сказати, що у нас зазвичай на розгляд питання відводиться 40 хвилин, я запропонував 60. Вас не влаштовує така. Давайте проголосуємо за 2 години, немає проблеми. Я думаю, що часу достатньо.

Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Рудковського про те, щоб провести обговорення і розгляд цього питання протягом півтори години, якщо його пропозиція, щоб виступили всі. Прошу визначитися голосуванням.

10:31:25

За-108

Залишається пропозиція 60 хвилин. Немає заперечень?

Починаємо працювати. Будь ласка.

ЄРМІЛОВ С.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Дозвольте мені спочатку привітати найчарівнішу, наймилішу частину законодавчої гілки влади на передодні свят, а також всіх жінок, які присутні в залі і сьогодні чують мій виступ.

За прогнозами науковців без термінового впровадження антикризових заходів виробництво вугільної продукції в Україні буде прискорено скорочуватися. До 2005-2006 року обсяг видобутку вугілля зменшиться на 30 відсотків. Розв'язання соціально-економічних та екологічних проблем, що при цьому виникнуть будуть коштувати державі не один десяток мільярд гривень. Головним чинником згортання вуглевидобутку в Україні є багаторічна збитковість переважної кількості вуглевидобувних підприємств через найскладніші у світі гірничогеологічні умови видобування. Низькі ціни нашого вугілля в наслідок гірших якісних властивостей на старіший шахтний фонд технічного та технологічного відставання, що зумовлює висока енергоматеріало та трудоємність вуглевидобутку.

Гірниче виробництво характеризується простровою нестанціонарністю робіт, залежністю результатів виробництва від характеристик геологічного середовища, ймовірнісним і дискретним характером геотехнічного середовища і геотехнічних процесів. Тому практично всі вугледобувні країни так чи інакше дотують шахти. Це є засіб макроекономічного регулювання національних єкономік.

Сьогодні у вугільній промисловості набула ознак кризової не сьогодні і не рік-два тому. Падіння обсягів видобутку вугілля відбулося із 130 мільйонів тонн у 1991 році до 75 мільйонів тонн на рік в 1996-1998 роках. Зменшення у 1994 році і повне припинення дотування галузі в 1995 році призвело до повної втрати шахтами своїх обігових коштів і створенню великої кредиторської заборгованості, в тому числі із заробітної плати, що у 1999 році перевищила 2,3 мільярда гривень.

Хоча з середини 1996 року було відновлено державне дотування шахт, коштів хронічно не вистачало. Зростання заборгованості із заробітної плати, починаючи з 1994 року, набуло стійкої тенденції. Обсяги капітального будівництва скоротилися у 3,5 рази, фактично зупинилося відтворення виробничих потужностей та почалося масове закриття шахт. Складовими чинниками кризи стали бартеризація розрахунків до 90 відсотків, хронічні неплатежі, низька виробнича та фінансова дисципліна і, як наслідок, страйки.

Руйнівним чинником для галузі були ножиці цін. коли посередницькі структури продавали шахтам матеріально-технічні ресурси кратно дорожче, а вугілля отримували за безцінь. Все це та відсутність ефективного власника підприємств остаточно знекровило галузь.

Керівники застосовували нищівні схеми розрахунків, бо шахта не їх власність. В той же час вони фактично були і зараз є самочинними володарями та користувачами державного майна. Певну керованість шахтами надає лише державна підтримка та контрактна система. Але значна кількість суб'єктів обмежує дієвість і цих важелів.

Негативно впливає кадрова нестабільність і на рівні центрального органу. З метою створення умов для приходу у галузь ефективного власника за ініціативою уряду Президент України 7 лютого 1996 року підписав указ номер 116 про структурну перебудову вугільної промисловості. На його виконання було створено 32 державні холдингові компанії на базі 253 вугледобувних, вуглепереробних та інших підприємств, що їх обслуговують, зі статусом державних відкритих акціонерних товариств.

Протягом 1996-2001 років було приватизовано 77 підприємств галузі. В 2002 році Фонду державного майна України на приватизацію передано ще 6 підприємств.

На сьогодні до сфери управління Мінпаливенерго входить 668 підприємств вугільної галузі, в тому числі, крім вище зазначених холдингових компаній та їх дочірніх підприємств ще 10 виробничих об'єднань та 325 самостійних підприємств.

Таким чином, у галузі почалося створення ринкових форм. Але треба визначити, що форма надає можливість , але само по собі не забезпечує необхідні зміни у фінансово-економічному стані виробничого суб'єкту. Шахта як була, так і залишилася по суті суб'єктом неринковим, бо вона є збитковою, випускає неконкурентноспроможну за ціною продукцію, не забезпечує самовідтворення виробництва, потребує значної державної підтримки. Ринкове середовище для таких суб'єктів господарювання є фактично ворожим. Це підтверджує реальна ситуація. Останніми роками передано на ліквідацію більше 100 вугледобувних підприємств. Зараз проти 165 підприємств галузі порушено справи про банкрутство. За рішенням Господарських судів введено процедуру розпорядження майном відносно 81 підприємства знаходяться в санації 70.

Безумовно більш привабливим для приватизації є допоміжні та обслуговуючі підприємства. Це збагачувальні фабрики , транспортні організації, ремонтно-механічні заводи. Але передача їх в оренду або зміна власності у той час, коли вугледобувні підприємства залишаються державними призводить як банктурство до розриву єдиного технологічного процесу виробництва товарної вугільної продукції.

Фактично це перехід в стадію незворотного розвалу галузі. Драматизм процесу посилюється тим, що саме вугільна галузь є основою енергетичної безпеки та енергетичної незалежності нашої держави. Тому нас так дивують наполегливі рекомендації окремих добродіїв не квапитися щодо вугільної галузі, ще раз все зважити, вивчити і тому подібне. Що ж тут вже вивчати?

Чинники відомі - збитковість, неплатежі, невідповідність організаційної форми та економічного змісту підприємств, банкрутство. Засоби їх подолання теж відомі і перевірені як в Україні, так і в усьому світі - це фінансове оздоровлення, збалансування економіки, приведення організаційних форм у відповідність до економічного стану підприємств і ринкових засад, державний протекціонізм.

Програмою "Українське вугілля" передбачений алгоритм протидії згортанню галузі, але на це потрібно щорічно від 6 до 4 мільярдів гривень бюджетних коштів. Держава таку підтримку галузі надати не в змозі, тому потрібні інші рішення з мобілізації внутрішніх резервів та залучення недержавних інвестицій. Без технічного переоснащення, концентрації гірничих робіт всіх виробничих та фінансових ресурсів, без суттєвого збільшення видобутку вугілля і підвищення продуктивності праці, на що саме і спрямовані запроваджені міністерством антикризові заходи, вирішити порушені питання не можливо. Інших шляхів ми не бачимо, також не отримуємо інших пропозицій.

Протидіяти цьому можуть лише ті сили, для яких чим гірше, тим краще та ще ті, хто живився за рахунок вугільної промисловості. А реорганізація, однозначно, перешкоджає їх приватним інтересам. Якщо сьогодні не здійснювати реформу, то кількість збиткових підприємств та глибина їх збитковості буде зростати, що неминуче призведе до прискореного закриття більшості з них.

В стадії ліквідації вже знаходяться 111 вугільних підприємств, а коштів навіть не вистачає для повного розв'язання соціальних та екологічних проблем. Взагалі цей напрям профінансовано лише на 39 відсотків від потреби. В подальшому можливе масове закриття шахт взагалі не може розглядатися, бо через дефіцит коштів зупинить будь-які роботи, з цим пов'язані, перетворивши відповідні структури міністерства на органи соціального забезпечення.

Взагалі обсяги робіт, пов'язані з ліквідацією вугільних підприємств, набули такого масштабу, що потребують негайного перегляду підходів. За міністерством мають залишитися технічні питання, капітальні роботи виробничого характеру, а питаннями соціального захисту вугільних шахтарів, екологією повинні займатися місцеві органи влади з передачею їм відповідних обсягів фінансування цих програм.

Великою соціальною проблемою для галузі є заборгованість із заробітної плати шахтарям. Вона складає зараз 1,2 мільярда гривень. Проаналізувавши структуру заборгованості в розрізі шахт, ми дійшли висновку, що близько 70 відсотків з них при існуючому стані ніколи не зможуть повернути борги своїм робітникам. Врешті-решт ця проблема ляже додатковим тягарем на державу. В разі ж запровадження антикризових заходів, що пропонуються, навпаки у близько 70 відсотків шахт з'явиться можливість справитись з цим самостійно за певний період часу.

Антикризова програма щодо вугільної промисловості була опрацьована в Міністерстві палива та енергетики ще наприкінці 2000 року. Стратегічним напрямком цієї програми є забезпечення фінансової збалансованості виробників вугільної продукції на рівні розширеного відтворення. Доход від реалізації вугілля має забезпечити не тільки виплату заробітної плати, закупівлю необхідних матеріально-технічних ресурсів, але і бути достатнім для нарощення обсягів видобутку. Тому пунктом першим програми є нарощування виробництва готової вугільної продукції шляхом концентрації всіх ресурсів на виробничих ланках, які здатні забезпечити віддачу.

Пунктом другим є суттєвим поліпшення та доведення до технологічних нормативів якісних показників вугільної продукції. Цей захід також працює на фінансове збалансування, адже суттєво зменшує витрати на транспортування породи територією України.

Була також поставлена задача, виконання якої в той час ще здавалась фантастикою, забезпечення стовідсоткових розрахунків споживачів за всю отриману вугільну продукцію. Але це завдання мало бути вирішено, і воно сьогодні вже вирішено.

Невідповідність організаційних структур в галузі умовам функціонування ринкового середовища полягає в тому, що багато підприємств і холдингів є занадто дрібними аби вижити в умовах ринку. Немає критичної маси товару для відтворення. Єдиний виробничий ланцюг - видобуток, збагачення, збут, матеріально-технічне постачання, а також підприємства виробничої інфраструктури фактично є розірваними через різні форми власності, оренду, санацію і таке інше.

Є неможливим комплексне управління витратами та їх оптимізація. Умови реалізації всіх заходів антикризової програми є гарантоване додержання і забезпечення законних інтересів та прав, соціальний захист кожного працівника галузі. Вже вдалося започаткувати заходи із забезпечення якості вугілля, що постачається на теплові електростанції. Заходи з концентрації виробництва в межах окремого вугледобувного підприємства. Тендор на закупівлю товарно-матеріальних цінностей, заходи з економії електроенергії та інших ресурсів.

Були оптимізовані і підвищені ціни на коксівну вугільну продукцію та на енергетичне вугілля. Протягом 2002 року всі зусилля були спрямовані на головні напрямки: якість вугілля щодо рівня і масштабної економії всіх ресурсів та стовідсоткова оплата вугільної продукції споживачами.

Головними завданнями в плані реалізації антикризової програми в цьому році ми бачимо саме впровадження організаційних форм виробничої ланки вугільної галузі, яка була б здатною ефективно працювати в ринковому середовищі. Для цього створюються потужні вугледобувні компанії у вигляді унітарних підприємств аби відновити єдиний технологічний ланцюг, забезпечити ефективне управління витратами та акумулювати ресурси розвитку. Така схема реформування вугільної промисловості підтримана Фондом державного майна, укладено спільний протокол про узгоджені дії.

Головними важелями, що забезпечують ефективний результат, є концентрація капіталу, формування потужного виробничого комплексу, підвищення гарантій повернення залучених інвестицій, погашення заборгованості з заробітної плати і поступовий підхід до її підвищення, збільшення ресурсу для вирішення соціальних проблем.

Практично, на цьому етапі вирішується проблема компенсації загального дефіциту ресурсів розвитку шляхом концентрації коштів. Саме за рахунок цього будуть додатково вводитися виробничі потужності, що і забезпечить збереження та зростання вуглевидобутку. Це об'єктивно буде зменшувати собівартість вугільної продукції та підвищувати конкурентоспроможність галузі, її інвестиційну привабливість.

За нашими розрахунками вже з 2005 року видобуток вугілля має зростати і може досягти 90 мільйонів тонн на рік. Замість 18-ти холдінгових компаній та шести виробничих об'єднань з видобутку вугілля, а також двохсот підприємств, які входять до їх складу, створюється 20 державних вугільних компаній.

Міністерством на протязі січня-лютого проведено активну роботу на місцях з роз'яснення суті започаткованих організаційних перетворень. У заходах приймали участь керівники облдержадміністрації представники міністерств та відомств, науковці та керівники профспілок. Вже на сьогоднішній день створено шість державних вугледобувних підприємств - це "Львіввугілля", "Волиньвугілля", "Лисичанськвугілля", "Орджонікідзевугілля", "Красноармійськвугілля" та "Артемвугілля". Тобто затверджено статути, проведено інвентаризацію майна, передано на баланс державному підприємству основні фонди та матеріальні цінності.

Продовжується пошук виваженого плану заходів по шахтах з видобутку антрациту в Луганській, Донецькій областях, робоча група готує висновку з питань аналізу та перспектив центрального району Донбасу.

Після виконання плану антикризових заходів і досягнення фінансової збалансованості підприємств з'явиться можливість переходу до реформування шляхом зміни форм власності. Планується здійснити їх корпоратизацію, перетворити у відкриті акціонерні товариства кінцевим етапом реформування стане передача відкритих акціонерних товариств з випуску вугільної продукції на приватизацію цілісними майновими комплексами.

Правильність такого підходу підтверджує раніше проведена реорганізація таких відомих вугільних галузей підприємств, як вугільна компанія "Шахта Краснолиманська", вугільна компанія "Шахта Красноармійська Західна №1", шахта "Комсомолець Донбасу".

Питання зростання обсягів виробництва та зниження витрат на видобуток сьогодні ключові. Адресна державна дотація на капітальне будівництво та розвиток шахт забезпечить їх рентабельність. Підготовка нових виробничих потужностей є стратегічно важливим показником стабільності подальшої роботи галузі. У той же час держава невзмозі забезпечити достатній рівень капітальних вкладень за рахунок лише бюджетних асигнувань. І тут необхідні дії на залучення зовнішніх коштів.

Важливо на рівні Верховної Ради України законодавчо створити сприятливі умови для припливу інвестицій у вугільну галузь та захист працюючого інвестора. Треба завершити розробку відповідних нормативних актів щодо його реалізації.

Висловлені пропозиції також поділяє і підтримує Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки. Законодавчий орган країни може багато зробити, аби гірники могли безпечно працювати, вигідно продавати свою продукцію і мати перспективу на майбутнє.

Потрібна корекція гірничного закону, законів про електроенергетику, про банкрутство, про оподаткування підприємств вугільної галузі, особливо у частині податку на додану вартість та прибуток. Податкова система не повинна бути суто фіскальною. Досягнення стовідсоткового рівня розрахунків за вугільну продукцію лише перший етап фінансового оздоровлення галузі. Це дозволяє в цілому стабілізувати виплату заробітної плати, розрахунків за електричну енергію, здійснювати деякі інші виробничі витрати у мінімальних обсягах. Але залишається ситуація, коли співвідношення видатків та доходів не забезпечує у галузі навіть просто відтворення.

У поточному році на відміну від попередніх уряд забезпечує фінансування технічного переоснащення шахт уже з січня місяця. Це дозволить протягом року утримати видобуток вугілля на досягнутому рівні. Сьогодні ми маємо майже 90 відсотків збиткових вуглевидобувних підприємств. Наші попередні розрахунки показують, що реорганізація галузі дозволить зменшити цей відсоток на половину, а в 2004 році - ще на третину.

Фінансове збалансування підприємств дозволить реструктуризувати кредиторську заборгованість, остаточно зняти загрозу банкрутства, сприяти залученню необхідних коштів на розвиток. І тут надзвичайної ваги набуває прийнятий вами вчора Закон про мораторій на банкрутство гірничих підприємств.

Шановні народні депутати, дозвольте подякувати вам за ту велику увагу, яку ви приділяєте у розв'язанні проблем вугільної галузі. Підтвердженням цього є сьогоднішній розгляд та ваші численні листи з пропозиціями та турботою про майбутні галузі. Нами створена спільна робоча група з питань реформування вугільної галузі, до складу якої увійшли народні депутати, керівники облдержадміністрацій, керівники галузевих профспілок, науковців. Ця співпраця допоможе оптимізувати та підвищити ефективність започаткованої роботи, розв'язати потужний пласт соціальних та економічних проблем, в тому числі погашення заборгованості заробітної плати та її суттєве підвищення, припинення занепаду соціальної сфери шахтарських регіонів. Дякую за увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання. Висвітліть, будь ласка. Юхновський Ігор Рафаїлович, наступний Нощенко. Мікрофон Юхновського, будь ласка.

10:50:54

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, "Наша Україна".

Шановний пане міністре, коли ми досліджували вугільну промисловість, то виявилося, що собівартість вугілля коливається від шахти до шахти в дуже широких межах. Зокрема заробітна плата коливається в інтервалі від десь так від 4 доларів до 16 доларів. Витрати так само коливаються в широких межах. І в загальному собівартість коливається інтервалі від 12 доларів до 35 доларів за одну тонну.

Тут, коли ви нам представили ці діаграми, то вийшло, що середня собівартість вугілля становить 50 доларів за одну тонну чи 40 доларів за одну тонну, вибачте. При такій собівартості вугілля немає ніякого смислу розробляти вугілля і мати з ним справу через те, що російське вугілля і польське вугілля набагато дешеве.

Я вважаю, що це сталося тому, що в цю собівартість, Бог знає що включено, і включені шахти, які є вкрай нерентабельні. Як ви думаєте виходити з цього положення? Це перше питання.

І друге питання. Я знаю, що у Франції і в інших країнах робляться об'єднання - шахта-електростанція. Тоді така система стає рентабельною. Як ви думаєте?

ЄРМІЛОВ С.Ф. Дякую, Ігоре Рафаїловичу за запитання.

По-друге, дійсно, сьогодні неефективно використовується труд шахтарів за рахунок того, що ми не маємо передової техніки на шахтах, тобто потрібно підвищувати ефективність виробництва вугільної продукції. Це надасть змогу зменшити собівартість, в першу чергу.

По-друге. Підвищення видобутку вугілля надасть можливість все ж таки і концентрація ресурсів вивільнити ті ланки виробництва, які сьогодні надають найбільші витрати.

Що стосується об'єднання вугільних підприємств спільно з генеруючими компаніями, ми такі експеримент розпочали у Львівській області. Там сьогодні розпочинається створення такої вуглегенеруючої компанії спільно з Західенерго.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нощенко Микола Петрович. Наступний Баранівський.

Будь ласка, Микола Петровичу.

10:54:15

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Сергій Федорович, я уважно прослухав вашу інформацію. Я не є спеціаліст вугільної галузі, але всі ми, у тому числі я, є спеціалісти по використанню вашої роботи - продукції. Ви працюєте на те, щоб задовольнити народне господарство, населення і об'єкти соціально-культурного призначення паливом.

На превеликий жаль, половина об'єктів соціально-культурного призначення у мене на окрузі не опалювалися і ви про це добре знаєте. Я член Бюджетного комітету і голосував за ті мільярди по підтримці вугільної галузі. Є кошти на здешевлення вашої продукції. До речі. я не почув про те, яким же механізмом буде здешевлюватися і хотів би, щоб ви зараз озвучили яка існує схема реалізації вугілля для населення, об'єктів соціально-культурного призначення, які фінансуються з місцевих бюджетів за цією схемою. Дякую.

ЄРМІЛОВ С.Ф. Дякую за запитання.

Ваше питання сьогодні є ключовим питанням взагалі існування паливно-енергетичного комплексу. Я можу назвати деякі цифри. Якщо декілька років тому на закупівлю побутового палива для населення і соціально-побутової сфери. Йшло приблизно 3 мільйони тонн вугілля на опалювальний сезон, то в минулому році було закуплено лише 1 мільйон тонн вугілля. Це свідчить про те, що дійсно підготовка житлово-комунального господарства та забезпечення населення побутовим вугіллям сьогодні значно погіршилась. Це призводить до того, що населення опалюється іншими джерелами енергії - електричної енергії, газом. Це призводить до підвищення комерційних втрат в мережах електричних та газових мережах і це призводить до збитків галузі в цілому.

Те, що стосується сьогодні схеми постачання побутового палива, на жаль, сьогодні вона майже розрушена.

Ми готові забезпечити необхідну кількість побутового палива необхідної якості, але потрібно на рівні місцевих державних адміністрацій відновити мережу постачання цього побутового палива споживачам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівській Олександр Петрович, наступний - Ландик.

10:56:55

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Олександр Баранівській, фракція соціалістів.

Шановний Сергію Федоровичу, як зрозуміти, що відпускна ціна на вугілля шахт і потім ціна для споживача, скажімо, того дядька в селі на Житомирщині, я приклад проводжу, вона втричі більше як відпускна ціна іде виробника. Де це все дівається? Через скільки посередників проходить це вугілля, щоби попало до того знедоленого селянина. Це, до речі, реформи.

І ще одне. Обладнання, яке ж поставляється на шахти, також проходить через десятки рук, притом через приватні фірми. І там відмиваються бюджетні кошти, які з таким трудом віддаються для шахти.

І третє запитання. Для користувачів водою в гідроелектроенергетиці для окремих пільги надані Кабінетом Міністрів як понижуючий коефіцієнт, для окремих, для потрібних! І ми сьогодні говоримо, що немає цим платити зарплату, немає за рахунок чого проводити реформи у вугільній тій же галузі, і разом з тим, от, даємо такі пільги. Скажіть, будь ласка, чи ви все-таки внесете подання, щоб відмінили ці пільги для окремих, бо ці пільги надані Кабінетом Міністрів, не Верховною Радою; чи воно все так буде й продовжуватися і за все буде віддуватися той, хто це вугілля спалює у своїй грубці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте стисло.

ЄРМІЛОВ С.Ф. Дякую.

Я погоджуюся з тим, що сьогодні - і це одне з ключових питань нашої антикризової програми - знищити посередництво між видобутком вугілля та його споживачем. Сьогодні, попереднє запитання було щодо постачання побутового палива, дійсно, на рівні райтопів вже приватизовані ці підприємства. І збільшення ціни від видобутку з урахуванням його постачання, дійсно, складає рази, тому і зменшилась закупівля цього вугілля населенням, бо в нього сьогодні немає коштів на це.

Ми готові, ще раз кажу, високої якості дешеве побутове паливо, але нам потрібно спільно з обласними держадміністраціями налагодити цю мережу, відновити її, звичайно. Ми домовилися з Автономною Республікою Крим, з керівництвом, що в Криму в цьому році зробимо цей пілотний проект. В Криму в минулих двох роках не працювало майже 100 районних котелень і населення опалюється там майже повністю електричною енергією. Це також і по інших регіонах. Ми досягли комерційних втрат в мережах вже рівня 18 відсотків, це також лягає і на плечі шахтарів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас?

ЄРМІЛОВ С.Ф. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик, будь ласка, Валентин Іванович.

ЄРМІЛОВ С.Ф. Що стосується надаваємих пільг, Міністерство палива і енергетики заперечує проти надання штучних пільг, особливо приватизованим підприємствам, які сьогодні існують. Ми зараз вносимо пропозицію про відміну того розпорядження, яке існує, наприклад, для Запорізького алюмінієвого комбінату. Я думаю, що ви іменно це і мали на увазі. Дякую.

11:00:01

ЛАНДИК В.І. Шановний Сергію Федоровичу.

Валентин Ландик, партія "Регіони України".

Ми дуже вдячні за те, що ви у нас були все-таки на зустрічі на нашій фракції, давали відповіді на наші... І все-таки все питання зводилось до того, що нам треба мати програму і мати все-таки, люба реструктуризація дає все-таки збільшення видобутку вугілля. Але ми прекрасно розуміємо, і ви знаєте, ті кошти, які

на цей рік, які передбачені в бюджеті, дуже замалі.

Я хотів би таке питання: сьогодні вам уже підпорядкували "Нафтогаз України". Може, ви розробляєте таку програму - єдину програму, енергополітику, коли б була єдина програма енергополітики, то що ми будемо трансформувать і продавать, експортувати тільки електроенергію? Але перерозподіл, наприклад, атомної енергетики сюди, "Нафтогаз", вугільна і так далі, і таким чином витягнути вугільну промисловість з кризи? То є у вас такі наробки і чи будете робить єдину енергополітику в Україні? Дякую.

ЄРМІЛОВ С.Ф. Дякую за запитання.

Міністерство палива і енергетики якраз і було створено з різних комітетів та міністерств для того, щоб впроваджувати єдину державну політику в паливно-енергетичному комплексі. У нас сьогодні є єдиний паливно-енергетичний баланс в державі - це всі види енергоносіїв, їх закупівля ззовні і виробництво їх в державі. Я можу, на жаль, тільки констатувати, що сьогодні ми ще не оптимізували достатньо цей баланс, і над ним працюємо.

Що стосується питання постачання газу, Україна, ви знаєте, забезпечена повністю в постачанні газу, але Україна є однією з держав, яка неефективно використовує цей ресурс. І одним із обмежень використання цього ресурсу є якраз недостатня кількість виробництва вугільної продукції. У нас є приклади інвестицій і залучення ефективних, використання державних коштів на тих підприємствах, де розпочався видобуток вугілля.

Запаси вугілля в Україні, ви знаєте, в достатній кількості - на сотні років. Тому сьогоднішня робота, яка проводиться, якраз і направлена на оптимізацію балансу, зменшення закупівлі на дорожчих видів енергоресурсів і використання власних найдешевших.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Сідайте, будь ласка, час вичерпано.

Співдоповідає голова Комітету...

Співдоповідає голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Клюєв Андрій Петрович. Будь ласка, включіть мікрофон Юхновського Ігоря Рафаїловича.

11:03:43

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, "Наша Україна".

Я хотів би просити і пана Клюєва, і пана Кравченка все-таки мати на увазі одну необхідну проблему і відповідь, яку я просив би, щоб ви висвітлювали.

Кожний рік з нашого бюджету дається не менше двох мільярдів дотації на підтримку вугільної промисловості. Я дуже хотів би просити сказати, що яких пір це буде продовжуватися?

ГОЛОВА. Андрій Петрович, будь ласка, виступайте.

11:04:32

КЛЮЄВ А.П.

Мне сразу отвечать на вопрос или в начале можно мне выступить?

ГОЛОВА. Ні, ви виступайте без вопросу.

КЛЮЄВ А.П. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги!

Реформа угольной промышленности уже давно назрела. Остановить негативный процессы в отрасли можно лишь путем взвешенных и тщательно подготовленных действий.

Соответствующие мероприятия должны быть прозрачными, их социально-экономические результаты предсказуемыми. И, естественно, негативные последствия, либо их вообще не должно быть, либо они должны быть минимальными.

Реорганизация угольной отрасли должна быть направлена не решение следующих проблем и первоочередных задач. Первое, это социальна сфера. До сих пор объекты социальной сферы угольных предприятий не полностью переданы в управление местным органам власти. Как и в предыдущие годы местным бюджетам не выделено на финансирование, на эти статьи ни копейки.

Второе, это проблема долгов угольной отрасли.

Вы знаете, правильное может быть решение в том, что необходимо создавать крупные либо государственные компании, которые добывают уголь. Но если мы сейчас с вами не займемся реструктуризацией долгов, то вновь созданные предприятия будут точно также теми же самыми банкротами, как сейчас те же самые шахты либо холдинговые компании.

Кредиторская задолженность предприятий угольной промышленности на начало 2003 года составляет 10,3 миллиарда гривен. При это дебиторская - почти в 2,5 раза меньше и составляет только 4,2 миллиарда гривен. С такими долгами новые компании, государственные компании естественно жить и эффективно работать не смогут.

В Верховный Совет поступи законопроект о реструктуризации долгов предприятий топливно-энергетического комплекса. У нас в комитете рассматривался этот законопроект. Помимо этого у нас рассматривался законопроект у наших коллег в Комитете по финансам и банковской деятельности. У нас единое мнение о том, что, да, в таком виде очень сложно, что этот законопроект пройдет в зале. Необходимо провести инвентаризацию долгов.

Представьте себе, если не будет инвентаризации, и определить кто эту реструктуризацию долгов будет делать. Это надо выписать в законопроекте. Почему? Потому что само Министерство топлива и энергетики, Сергей Федорович, я говорю в том числе и вам. Само Министерство топлива и энергетики не потянет эту работу. 28 миллиардов реструктуризировать, это просто невозможно. Но не сделав этот шаг, те шаги, которые делает Министерство топлива и энергетики по реформированию угольной отрасли, они могут быть просто пойти в холостую.

Далее. Третье. Это 20 процентов шахт не нуждаются в государственной дотации на себестоимость. При это они производят более 35 процентов готовой продукции. 40 процентов шахт получают больше половины государственной поддержки на себестоимость. При этом они производят всего 20 процентов. Сейчас по отрасли 85 шахт являются банкротами.

Вчера мы с вами приняли как закон мораторий на банкротство шахт. И я хотел бы поблагодарить вас, коллеги, за тот шаг который мы с вами сделали. Не гуманно банкротить те предприятия, которые получают государственную дотацию, просто не гуманно.

Поэтому, приняв этот закон, я думаю, мы с вами улучшим ситуацию в этой отрасли, потому что если будут государственные предприятия, на них будут долги, и если бы этого моратория не было, то сами прекрасно понимаете, что бы было. Пошло бы опять банкротство, нов созданных государственных предприятиях.

Следующее. Нам необходимо предусмотреть эффективные механизмы привлечения частных инвестиций. Прежде всего для увеличения добычи угля, это инвестирование по схеме и распределение продукции. Соответствующий закон есть, но он не применяется на практике. И я считаю, что в первую очередь Министерство топлива и энергетики должно быть инициатором, чтобы данный закон реализовался в жизни, чтобы там необходимо подготовить ряд проектов постановления Кабинета Министров для того, чтобы он начал эффективно работать. Кроме этого, создавать вертикальные интегрированные компании, как правильно говорил Игорь Рафаилович, это один из перспективных путей.

Далее, я хотел бы, уважаемые коллеги, отметить то, что не только необходимо заниматься угольной отраслью или реструкторизацией угольной отрасли, но надо особое внимание уделить ТЕЦам, тем предприятиям, которые производят тепловую электроэнергетику. Вы посмотрите, что у нас получается по цифрам. Январь месяц - 67 процентов с тепловой генерацией рассчитались, февраль месяц - это 75-77 процентов рассчитались с тепловой генерацией. Если такая, будет тоже самое март, апрель и так далее, то какое будущее у угольной отрасли. Естественно, если энергорынок не рассчитывается с тепловой генерацией, естественно, это сразу идут не расчеты с угольщиками. Поэтому у нас в проекте постановления Верховного Совета стоит помимо угольной отрасли стоит еще и вопрос о том, чтобы уделить больше внимания тепловой энергетике.

И последнее. Есть проект постановления Верховного Совета, он роздан в залу. Мы учли за заседании комитета, буквально, все пожелания которые были у депутатов. Было несколько проектов постановлений. И я хотел бы, чтобы вы, коллеги, в зале это постановление поддержали.

Не самое главное начать реформу, главное ее завершить с пользой для отрасли и с пользой для государства.

И теперь в связи с тем, что у нас праздник и здесь много красивых женщин, я хотел бы всех женщин поздравить с наступающим праздником.

ГОЛОВА. Некрасивих не буває жінок же ж.

Будь ласка, Микола Кравченко. Ми ж домовилися, ми ж затвердили регламент, домовилися, що питання до співдоповідачів не будуть для того, щоб було більше часу для обговорення. Ми ж домовилися з вами.

11:11:20

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги!

Кравченко, фракция коммунистов.

Проблема угольной отрасли разделила политиков, специалистов, людей всех на тех, кто понимает, что отрасль, которая составляет 94 процента энергетического баланса страны, должна находиться в государственной собственности. Она должна датироваться государством за счет продуманной и сходной ценовой политики на уголь, эффективно влиять на себестоимость конечной продукции народного хозяйства. Об этом говорит мировая практика. В мировой практике эти важнейшие базовые отрасли находятся в собственности государства, дотируются государством и опекаются им.

И есть другая группа людей, к которой подходит определение не создавать, а разрушать, мастера, которые слепо и последовательно выполняют требования меморандума Международного валютного фонда по доведению добычи угля на Украине до 30 миллионов тонн, по освобождению рынка под завоз угля из-за рубежа без учета экономических и социальных последствий этих решений.

Именно эти политики в 1991-1995 голах инициировали сокращение производства, что привело к росту себестоимости, падению рентабельности и социально-экономической напряженности. Именно они в 1995-1996 году добились прекращения дотаций государства и создали все условия для закрытия шахт. И 1999-2002 году именно они начали условно цивилизованное закрытие шахт.

То есть, в этот период еще соблюдаются те условия, когда хотя бы выплачивается заработная плата шахтерам.

В результате вышеназванного мы сегодня пришли к тому, о чем сказал в своем докладе министр, - шахты доведены до закрытия, государство расписалось в отсутствии денег. И сегодня надо решить проблему закрытия 61 шахты в Донбассе. И эта реорганизация ничего не решает, кроме одной этой проблемы. Каким образом без выплаты заработной платы, без траты дополнительных средств закрыть эти 61 шахту.

Уважаемые коллеги, в прошлом созыве Верховная Рада неоднократно рассматривала вопрос о работе базовой отрасли угольной. Для народных депутатов, которые вновь избраны, скажу, что последнее постановление было принято 15 ноября 2001 года 252 голосами. Верховная Рада определилась. Я прошу обратить внимание на 2 пункта этого постановления.

Первое. "Визначити, що політика, яку проводить Кабінет Міністрів України щодо закриття шахт загрожує національній безпеці України та створює додаткові чинники підвищення соціальної напруги в регіоні Донбасу і Україні в цілому".

Если исходить из этого даже пункта - я не буду детализировать дальнейшее постановление - то нужно отметить, что здесь есть работа и Марчуку нашему кто отвечает за национальную безопасность каким же образом это постановление сегодня выполняется в государстве? И вместо того, чтобы красоваться перед телекамерами по поводу нашего химбата, посмотреть что сделано по этому постановлению и каким образом устои государства национальной безопасности подрываются сегодня.

Вместо того, чтобы этим заниматься, сегодня появилась на свет с подачи Министерства топливо-энергетического комплекса появляется , так называемая, реорганизация, основной целью которой является преобразование с государственной формы собственности угольной отрасли в коллективную с последующей ее приватизацией.

Я обращаю ваше внимание , это при том условии, что есть программа "Уголь Украины", которая на сегодняшний день не выполняется.

Особенности реорганизации. Нет официального документа, где был бы расчет экономической эффективности, нет приказа, нет персональной ответственности за этот опыт над отраслью. Особенностью является то, что в преддверии этой реорганизации разогнали угольный департамент, где были специалисты. Мы с вами как политики можем рассчитать политические и еще социальные последствия, но специалисты должны рассчитывать программу отрасли. Потеря юридического лица шахтами - это прямой удар по шахтерам, по регрессникам, по пенсионерам. Это все непродуманно.

И самое страшное в этом, уважаемые коллеги, что нет общего приказа по министерству. Сегодня это проводиться в виде тайной какой-то политике.

Я, отвечая на вопрос народного депутата Асадчева, скажу: да, я знаю о том, что мы по Регламенту должны заслушивать Кабинет Министров. Но самое интересное, что реорганизацию проводит сегодня не Кабинет Министров, а член Кабинета Министров, министр Ермилов, который на сегодняшний день не согласовал, на мой взгляд, вопросы с Кабинетом Министров. Потому что, я считаю, что свое слово должен сказать Кабинет Министров хотя бы в лице вице-премьера, который отвечает за эту проблему, тем более, что в топливно-энергетическом комплексе, не только в угольной отрасли, но и в других отраслях уже появились проблемы. И сегодня то такое мягкое по телевидению... информация о том, что нам уже не нужны тепловые электростанции, оно настораживает.

Поэтому, уважаемые коллеги, выносимый сегодня вопрос очень важен для национальной безопасности Украины. Я бы просил вас рассмотреть этот вопрос, рассмотреть проект нашего постановления, который мы значительно, совместно с комитетом, ну, будем так говорить, "узгодили" и попытались сделать все, чтобы мы могли взвешено подойти к решению проблем такой важнейшей базовой отрасли как угольной.

В заключение хочу объявить благодарность, вернее, я извиняюсь, не объявить, поблагодарить народных депутатов за то, что вчера они поддержали законопроект, который подан был мною, Гуренко и народным депутатов Харой по банкротству шахт, и мы тем самым заложили основы для нормальной, здоровой государственной политики в этой отрасли. Спасибо вам. Всего доброго.

ГОЛОВА. Переходимо, шановні колеги, до обговорення. Я запрошу до виступу Михайла Волинця. Підготуватися Пузакову.

11:18:19

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні депутати! Шановні присутні! У структурі світових запасів органічного палива на вугілля припадає 67 відсотків, на нафту - 18 відсотків, на природний газ - 15, а в Україні ці показники послідовно становлять: 94,5 відсотка, 2 і 2,6 відсотка. Проте, вугільна галузь України знаходиться у стані розвалу. Це несвоєчасні та неповні розрахунки за відвантажене вугілля, відсутність ринкових механізмів, промислові виробничі механізми спрацьовані на 70 відсотків, заборгованість по заробітній платі зростає.

Проте, був знайдений вихід як подолати кризову ситуацію і в зв'язку з цим уряд Ющенка безпосередньо під керівництвом Юлії Тимошенко розробив програму "Вугілля України", але Тимошенко отримала відставку в той день, коли уряд затверджував цю програму. Потім цю програму намагався доробити міністр палива та енергетики Сташевський, який за це поплатився, - через півроку був також змушений піти у відставку.

Сьогодні ми знаходимося на черговому етапі фінансування. Хочу категорично сказати слідуюче, що ця програма, реформа не прорахована, непослідовна, непрозора і тому направлена на пограбування галузі, таке пограбування, якого до цього вугільна галузь просто ще не знала. І Єрмілов тільки виконавець такої реформи. За цим стоїть віце-прем'єр - Віталій Гайдук, який курирує паливно-енергетичний комплекс. Однозначно. І сам Єрмілов не знає конкретно і послідовно, що далі робити. Але у зв'язку з тим, щоб послабити управління і вплив на вугільну галузь з боку держави, ліквідували державний департамент вугільної промисловості. Розігнали спеціалістів. Президента, однако, переконали, що гроші також будуть вилучені з вугільної

галузі, швидко вилучені будуть і направлені на часткове забезпечення майбутніх президентських кампаній, що дуже прикро, і Президент в це повірив. А коли Президент зрозумів, що ситуація найкритичніша, він виїхав в Луганську область і заявив, що це за програма, якщо вона не розглянута Кабінетом Міністрів і не пропрацьована і не розрахована.

А потім Президент виїхав у Дніпропетровську область і відміняв наказ міністра палива і енергетики Єрмілова про те, що не можна так робити. В той же час Президент робить ті ж самі помилки, бо видає указ, яким передбачає приватизувати вугільні підприємства Павлограда. А до чього це привело? На минулому тижні три колони шахтарів, кілька днів тому, рухалися із своїх шахт до міста Павлограда. Одна група шахтарів - 250 чоловік - пройшла 40 км в зимових умовах. І після того, коли почали виплачувати заробітну плату, кидати зразу гроші в розмірі 2-3 млн...

ГОЛОВА. Завершуйте.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. ... на ці шахти, після цього почались вирішуватись питання.

Я хочу ще сказати про інше, про що просто не знають. Сьогодні голодують під землею у Львівській області 13 гірників, і про це ніде не говориться. Я вчора питаю...

ГОЛОВА. Прошу, завершуйте.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Я вчора спитав диспетчера Міністерства палива і енергетики: чи знаєте, що люди під землею голодують? Не знаю. А інше - 47 гірників з 4 березня знаходяться під землею на шахті "Кріпнинська" у Луганській області, і ситуація при цьому, я ще говорю, найкритичніша. І після того, коли ми, дійсно, сьогодні...

ГОЛОВА. Так, дякую.

Володимир Пузаков, будь ласка.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. ...ми приймемо рішення про те, що цю програму заборонити, цю програму реформування і розпочату прозору і разом з парламентом розробити нову програму.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков. Підготуватись Турманову.

11:22:15

ПУЗАКОВ В.Т. Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

О какой реорганизации угольной промышленности можно сегодня говорить? Это, скорее всего, - очередная "прихватизация", распродажа с молотка частным инвесторам базовой отрасли в Украине, где хозяевами станут те, кому выгодно завозить товары и сырье из-за рубежа. Ведь никто не даст гарантии, что инвестор будет работать на развитие предприятий.

Государство при этом забыло о социальных последствиях приватизации. Как всегда перед продажей предприятие обязательно будет подвергаться очистке детских садов, больниц, домов культуры, библиотек. Бросьте все на самовыживание.

Возникнет вопрос: кому выгодна такая реорганизация, в частности, угольной отрасли, ведь уголь - это единственный добываемый в Украине энергоноситель, гарант ее экономической независимости. Хотя наше государство ради денег идет на все, готово продать даже все стратегические отрасли.

Конечно, хорошо было бы, если бы программа реорганизации имела основной своей целью повышение угледобычи и снижение себестоимости. Ну, а снижение себестоимости угля и без технического перевооружения уже сегодня, можно сказать, что по селам меняют уголь на картошку, ведро угля - ведро картошки.

Подобная такая реорганизация уже давно прошла в Кировоградской области на государственной холдинговой компании "Александрияуголь". И последствия ее видны. Если при Советской власти в холдинговую компанию "Александрияуголь" входило три шахты, шесть разрезов, две брикетные фабрики, теплоцентрали, вспомогательные предприятия, и численность рабочих была 20 тысяч человек, то за годы так называемой незалежности уничтожены и затоплены все три шахты, из которых даже оборудование не вывезли. А что было на поверхности, то сдали на металлолом, выручив за это приличную сумму денег. Но куда пошли деньги, никто не знает. По крайней мере, не на погашение долгов по зарплате и не на социальную сферу.

Похоронены полностью два разреза - Балаховский и Верболозовский. Остальные мосты и шагающие экскаваторы весом по несколько тысяч тонн пошли также в металлолом, а денежки снова испарились.

Брикетные фабрики и ТЭЦы дышат на ладан. Каждую зиму из-за аварий на ТЭЦах постоянно замораживаются поселки Димитрово, победа, Октябрский. Брикетные фабрики, которые обеспечивали частный сектор Кировоградской, Полтавской, Одесской, Винницкой областей, часть Молдовы сегодня в десятки раз уменьшили выпуск брикетов. В данное время в холдинговой компании "Александрияуголь" работает около 8 тысяч человек.

Задолженность по зарплате составляет более 10 миллионов гривен. Разрез константиновский мощностью 1 миллион 600 тысяч тонн угля в год в 2001 году дал всего 599 тысяч тонн, а в 2002 году и того меньше. В советское время только одна брикетная фабрика "Байдековская" и только за смену выпускала 3 тысячи тонн брикетов и работала в трехсменном режиме. Вот вам и прогресс, и реорганизация, и улучшение во всех сферах экономики. По крайней мере так говорит Президент Украины Кучма. Спасибо.

ГОЛОВА. Будь ласка, Виктор Иванович Турманов.

11:25:35

ТУРМАНОВ В.І.

Я много говорил, смотрю, прежде, чем мне дать слово, знаете. Я хотел бы обратить внимание, уважаемые народные депутаты, уважаемый Владимир Михайлович, очень много сегодня здесь выступают. До этого мы слышали, как все пекутся за проблемы, которые вот сегодня имеют, негативные имеет наша угольная отрасль.

Но я хочу подчеркнуть сегодня, что мы, народные депутаты, начиная с первого созыва сознательно тоже помогали, чтобы угольная отрасль сегодня получила то, что она сегодня имеет. Бюджетное финансирование, здесь называли сегодня миллиарды. В этом году отрасли надо 5,2 миллиарда. Есть программа "Украинский уголь", утвержденная Кабинетом Министров. Дали 2,7, 50 процентов. Может отрасль нормально существовать, развиваться? Безусловно, нет.

Но я хотел бы сегодня еще один вопрос поднять. Сегодня намечены реформы. Не будут реформы, Сергей Федорович, идти, если мы сегодня не будем платить заработную плату. Сегодня текущая заработная плата просто катастрофическая. Сегодня вот Волынец называл, люди сидят в шахте, во Львове, сидят в Луганской области Крепенское, сегодня не получена заработная плата в "Луганскугле". Сегодня говорили о женщинах, это здорово. Но могут ли сегодня шахтеры поздравить своих женщин? Они сегодня не имеют даже на кусок хлеба.

Я сегодня с этой трибуны обращаюсь. Чрезвычайно сложная ситуация с выплатой зарплаты. И я прошу вас, как министра, разберитесь и заплатите шахтерам заработную плату.

Теперь, если конкретно говорить. Сегодня депутаты, здесь Минтопэнерго обсуждаем, и мы должны ответить на вопрос: под каким углом рассматривать ситуацию в отрасли, действия Минтопэнерго и наши решения. А вопрос этот, нужна ли Украине угольная промышленность как основа энергетической независимости, как сырьевая база металлургии и энергетики как социально-экономический фундамент всей экономики. Если не нужна, тогда Минтопэнерго, предпринятые в последнее время, становятся понятными и правильными. Руководство министерства делает последующие шаги, чтобы избавиться от отрасли, доставляющей ему столько хлопот. Если же Украине нужна угольная промышленность, то тогда действия Минтопэнерго и других министерств трудно понять с точки зрения нормальной логики.

Вопрос о реформировании, реструкторизации отрасли обсуждался на заседании комитета профильного по вопросам топлеэнергетического комплекса 4 февраля. Мы провели совещание в наших угольных регионах и было совещание в ............с участием Президента, где мы подчеркивали, чтобы реформы .......... в отрасли, нужен государственный подход. И Министерство проблемы эти само не решит, потому что наша угольная отрасль сегодня повязана с налогами, Антимонопольным комитетом, Комитет госкомимущества.

Поэтому мы предложили создание рабочей группы, которая наконец-таки только создана. Надо наработать программу, рассмотреть ее на коллегии министерства с участием профсоюзов и местных органов самоуправления, утвердить ее и выходить на Кабинет Министров. Кабинет Министров должен рассмотреть и поддержать, если мы хотим безболезненно сделать реформы в отрасли.

И я обращаюсь к коллегам, уважаемые народные депутаты, я прошу вас, нам надо принять ряд законов. Вчера мы приняли Закон о банкротстве, что касается угольных предприятий. Спасибо вам. Нам надо принять Закон о реструкторизации. Нам надо принять ряд законодательных актов, чтобы помочь сегодня и, действительно, поправить положение в отрасли, особенно людей, которые работают в этой отрасли. Спасибо.

ГОЛОВА. Я запрошую до виступу Кармазін Юрій Анатолійовича, підготуватися Луценко.

11:29:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний народе України.

Замисліться, що відбувається. Ось у мене в руках програма, називається "Українське вугілля". Ця програма затверджувалася спочатку урядом Ющенко, потім ... ви знаєте, що це стало початком кінця Ющенка і Тимошенко. Потім вона розроблялася міністром Сташевським Станіславом Телісфоровичем, і потім затверджена була урядом Кінаха, постановою Кабінету Міністрів 19 вересня 2001 року номер 1205. Не скасувавши цієї програми "Українське вугілля", починаються реформу у вугільній галузі. Я хотів би , щоб весь народ України зрозумів, що ж це за реформи. 3 мільярда гривень майже без копійок виділяє Державний бюджет на вугільну галузь. І як вони використовуються? Тільки вчора, підкреслюю, тільки вчора Міністерство фінансів затвердило постатейний розподіл по економічній програмі. До цього Мінтопенерго розподіляло все в ручному режимі. Та що треба таке робити в такій державі? В такій державі по цьому факту зразу має порушуватися кримінальна справа, бо передбачено це у законі. Що ж ми робимо, шановні? Або знамениті Укази Президента про приватизацію Павлоградвугілля. Що, не існує Закону про підприємство? Що, не існує Закону України про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації? Всі ці закони існують. Сьогодні ми бачимо відповідь, чому не приймається Закон про Фонд державного майна. Ви пам'ятаєте, що дванадцять разів його виносили сюди. А тому що вигідно із 250 юридичних осіб зробити зараз 21-ну, в мутній воді знайти все, що потрібно, і для чого занижується взагалі ціни на вугілля. А для того, щоб отримувати над прибутки на ринку металів. І чому почали з Павлоградвугілля?

Чому Указ Президента туди направлений був? Та тому, що 50 відсотків там коксівного, а 50 відсотків енергетичного вугілля, Якраз те, яке йде рідному зятю. Шановні, хіба ж ви цього не знаєте? І потім, де гроші, де занижені, чому проти України антидемпінгові заходи? А гроші є в офшорах.

Тому, шановні друзі, не підлягають приватизації Закон про надра, що пише. І не треба путати реформи з обкраданням народу. Те, що сьогодні робить Мінтопенерго у тому числі ліквідовуючи Державне управління ... Державний департамент вугільної промисловості, щоб ослабити державний контроль, це є обкрадання. Я проти цього.

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.

Підготуватися Злочевському.

11:32:44

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Я постараюся тихо. Ви знаєте, я дуже спокійно виступаю.

Шановні народні депутати! Шановний Сергію Федоровичу! В чому ж полягає чергова псевдореформа у вугільній галузі, уже яка по рахунку? З моєї точки зору. З точки зору Соціалістичної фракції України.

Перше. Ручне управління при визначенні перспективних і приречених шахт. Ви самі особисто без ніякого наказу по міністерству визначаєте яку шахту віднесено до якої категорії.

Друге. Плани приватизації, облюбованих об'єктів через, як говориться у вашій програмі, трансформацію кредиторської заборгованість корпоративні права.

Третє. Розгром шахтарських селищ і нищення соціальної інфраструктури шахтарського краю шляхом скидання на бюджет без будь-яких дотацій інфраструктури.

Чого немає в програмі дій міністерства топенерго? Власне, відсутня сама програма. Бо програма "Українське вугілля" відсунута, ніякого наказу немає і ніхто не знає що роботи пооб'єктно, як по-аптекарські точно збалансувати в холдингах або в державних підприємствах збиткові і рентабельні шахти.

Друге. За фразами про концентрацію і фінансову допомогу на перспективних з точки зору збільшення вугледобутку в шахтах немає відповіді що робити з шахтарськими селищами, де є нерентабельні шахти.

Приклад - "Українська", якій замерзає вже котрий рік підряд, де фактично є надзвичайна ситуація, люди просто там вимирають, показу безглуздя реформи заради лише економічних показників. З недооцінкою соціального факту.

Третє. Як вивезти вуглеобіг з тіні? Як припинити бандитизм 200 комерційних структур, за якими стоять сотні інших посередників? Коли взято буде під контроль ціноутворення на техніку, на метеріали для шахт?

Врешті-решт коли мені пояснять чому вугілля державою дотується з 200 гривень до 120-150,а потім посередник для населення знову його продає до 300 гривень?

Хто мені пояснить де державний контроль в цьому питанні і контроль міністерства.

І головне питання. Коли припиниться приватизації державної дотації вугільної галузі? Я розумію гасло багатьох, хто працює в цій галузі: " В уголь надо вкладывать так, чтобы потом не было мучительно больно за бесцельно вложенные деньги". Но, шановний Сергію Федоровичу, майже 3 мільярда дотацій. іде в основному на датування коксівного вугілля, при цьому всім зрозуміло, що найбільші доходи потім осідають у власників коксохімів і металургійних заводів. При цьому ніхто не думає про дотацію вугілля для енергетичного і відповідно наше населення при формуванні житлово-комунальних тарифів отримує нереальні ціни.

І останнє. Оцінку міністерським псевдореформам, з точки зору соціалістичної фракції України, вже дали основна сила - шахтарі, які з 3 березня оголосили страйк. Я думаю, що такі реформи є непродуманими, шкідливими і треба в цьому залі повертатися до розгляду разом з міністерством і депутатами реальної, направленої на покращання ситуації програми. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Злочевський від фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Підготуватися Олійнику.

11:36:07

ЗЛОЧЕВСЬКИЙ М.В.

Уважаемые коллеги, уважаемый Сергей Федорович, выслушав ваш доклад, нам всем понятна цель реформы - поднятие угольных предприятий до уровня рыночной экономики. И главное, таким образом мы можем сберечь участие государства в развитии угольной отрасли. В 2003 году несбалансированность угольной отрасли составит 2,3 миллиарда гривен. Это может привести к тому, что на шахтах, которые не имеют достаточно ресурсов для выплаты зарплат, приобретения технологий для добычи, материалов и оборудования, произойдет ухудшение условий труда, увеличится риск новых аварий и в итоге это новые человеческие жертвы, поэтому я не вижу альтернативы реформе в угольной промышленности.

Ни для кого не секрет, что от реализации угля вместе с государственной дотацией не хватает на покрытие себестоимости, а количество поставщиков угля это яркий пример неприкрытого грабежа этой отрасли. Складывается впечатление, что в Украине только ленивый не занимается торговлей углем. Оставив 20-25 поставщиков углей и сделав их работу прозрачной, мы можем сильно улучшить работу предприятий, поэтому и совершенствование организационной структуры отрасли есть объективная необходимость.

Однако, главным результатом этой реформы должно стать повышение уровня жизни шахтеров. Нельзя спокойно смотреть, что заработная плата шахтеров находится на 17 месте в стране, а задолженность по ней составляет 1,2 миллиарда гривен. Поэтому концепция реформирования угольной промышленности должна четко ответить на все эти вопросы. В целом я поддерживаю программу реформирования и считаю, что этот смелый шаг сделан на основе всестороннего анализа дел в отрасли, а также для предотвращения процессов, которые могут привести к ее полному уничтожению.

ГОЛОВА. Петро Олійник, фракція "Нашої України".

11:38:31

ОЛІЙНИК П.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Чому ми довели вугільну галузь до такого стану? Безумовно, є і об'єктивні причини. До об'єктивних причин треба віднести і те, що була фіксована ціна, яка не покривала видатки, і відсутність дотації, і нерозрахунки у вугільній галузі. Наприклад, згадаємо, при приході уряду Ющенка на енергоринку збиралось 50 мільйонів, після відходу уряду Ющенка - 850 мільйонів гривень, тобто 10 мільярдів Віктором Андрійовичем і його урядом було витягнуто з тіні. Четвертий об'єктивний - це введення податку, податкової системи, яка абсолютно не відповідає вугільній галузі. Чому так відбувається?

Чому так відбувалося? Чому вугільну галузь весь час розривають? А тому, що на Україні не створено концепції реформування паливно-енергетичного комплексу. Кому симпатичні Сполучені Штати Америки, то я хочу зауважити, що вони мають шістнадцять варіантів розвитку подій. Кому симпатична Росія - дев'ять варіантів, а на Україні концепція відсутня.

До суб'єктивних причин треба віднести, що після того, як наступила стагнація, почала колосальна корупція в вугільній галузі. Я наводив вже неодноразово приклади, коли платили шахти за несплачену електроенергію штрафні санкції на десятки мільйонів гривень. Притому було 493 постанова, і їм були винні енергетики гроші. Коли вимивалися гроші, наприклад, при поставці за бюджетні гроші комбайнів, рік випуску - 90-го року.

Підросли ціни на Україні на гаражі, бо альтернативне машинобудування вугільне почало на колінні виготовляти обладнання в гаражах. Потрібні реальні реформи, тому що шахтарі сьогодні холодні і голодні. І ці реальні реформи треба починати з концепції.

На нараді, яку Володимир Михайлович проводили, ви пообіцяли, що будуть проведені законодавчі акти, і ви виконаєте своє слово. Але, на превеликий жаль, сьогодні немає єдиного плану законів, які ми повинні провести. Тому, безумовно, треба сьогодні підтримати проект рішення, яке підготував наш комітет, тому що сьогодні хочуть заблокувати повне реформування вугільної галузі.

З другого боку, Міністерство палива і енергетики не повинно грести все під одну гребінку, робоча група повинна працювати прозоро, і повинна бути не тільки прозора робота вугільної промисловості, а й прозора реформа, тому що на сьогоднішній день, якщо ми створимо державне підприємство, то ви сьогодні знаєте, що десятки кредиторів сьогодні стоять, щоб його за копійки збанкрутувати. Тому прошу підтримати пропозицію нашого комітету і почати реальну роботу. Про це просять вас тисячі і тисячі шахтарів і мільйони тих, хто стоїть за ними. Дякую.

А тим, хто сьогодні говорить про те, що наше вугілля неефективне, то хочу зауважити вам. На один відсоток падіння вуглевидобутку на Україні на два-три відсотки збільшується ціна на польське і на інше імпортне вугілля. А зауважте, що в ціні на наше вугілля є велика складова податків і велика складова заробітної плати. І тому треба це дуже серйозно зважити. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, завершуємо обговорення цього питання. Сергію Федоровичу, може у вас є заключне слово?

ОЛІЙНИК П.М. Я хотів би подякувати всім депутатам, які взяли участь у обговоренні. Я надіюся на співпрацю. І Міністерство палива і енергетики обов’язково врахує всі ваші зауваження.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я просив би комітет допрацювати проект постанови з урахуванням обговорення, яке тут відбулося, з тим, щоб ми його могли прийняти у день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правових відносин при оцінці майна.

Доповідач Чечетов Михайло Васильович, будь ласка.

Михайло Васильович є?

Пропустіть, будь ласка, Чечетова.

До п'яти хвилин, якщо можна.

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Згідно з прикінцевими положеннями Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та ........................ оціночну діяльність в Україні", який прийнято Верховною Радою, Кабінетом Міністрів України внесено на розгляд Верховної Ради України проект закону з метою приведення інших законів України у відповідність цим законам.

Проектом передбачено внесення змін до 12-ти законів України, які містять законодавчо-правові та організаційні питання здійснення оцінки майна, а саме Закон України "Про підприємства", Закон України "Про господарські товариства", "Про заставу" та інші.

Заплановані зміни до зазначених законів полягають у наступному.

Перше. Це уніфікація понятійного апарату, всіх законів з метою уникнення розбіжностей у їх виконанні.

Друге. Закон про оцінку не містить поняття "експертна оцінка". Закон про оцінку, така оцінка називається незалежною оцінкою майна.

Третє. У всіх законах приведено у відповідність із Законом про оцінку, організаційні питання, здійснення незалежної оцінки. Таку оцінку проводять суб'єкти оціночної діяльності, суб'єкти господарювання, які визнані такими у порядку, встановленому законодавством про оцінку.

Четверте. У всіх законах змінено, де це необхідно, поняття "ціна" на поняття "вартість", оскільки згідно зі статтею третьою Закону про оцінку, оцінка - це процес визначення вартості майна.

П'яте. Враховано у всіх законах вимоги Закону про оцінку у частині методичного забезпечення оцінки, а саме оцінка повинна проводитися відповідно до положень, національних стандартів оцінки майна, які згідно з вимогами закону про оцінку повинні затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Шосте. Деякі закони доповнені вимогою проведення незалежної оцінки відповідно до договору суб'єктом оціночної діяльності, суб'єктом господарювання, який складається у порядку визначеному статтею одинадцятою Закону про оцінку.

Прийняття Верховною Радою цього закону сприятиме встановлення єдиного підходу до регулювання всіх правовідносин, які виникають під час проведення оцінки майна у всіх випадках її проведення. Закон не потребує додаткових матеріальних витрат на його виконання, тобто цим законом вносяться відповідні кореспондуючі зміни в інші закони у відповідності з базовим законом про оцінку майна.

Пропонуємо підтримати законопроект у запропонованій редакції. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Шановні колеги, є запитання до доповідача? Є, то запишіться, будь ласка. 5 хвилин - на запитання. Висвітліть на табло.

Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.

11:46:18

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановний Михайле Васильовичу, Луценко, соцфракція. У мене таке запитання. Чи цей закон врегульовує проблему надприбутків, які отримують так звані експерти, які у вас чомусь, як правило, приходять із фракції СДПУ(о) під час приватизації крупних об'єктів нашої країни.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дуже дякую за запитання.

По-перше, мета прийняття сьогодні законопроекту - нести віповідні кореспондуючі зміни, згідно базового закону про оцінку в інші закони, де фігурує оцінка.

Тобто, кореспондуючі зміни в часті понятійного апарату ............Цей закон просто не врегульовує..... Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

11:47:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

І чи покращиться від прийняття цього закону оцінка ну та, яка в останній час проводиться в Фонді держмайна. Ви мабуть знаєте, що я звертався не з одним запитом щодо оцінки ну за копійки серйозних компаній. У тому числі акції Полтавської там нафтогазової компанії, Північногірничозбагачувального комбінату, де десь занижено на 160 мільйонів гривень оцінка...

ГОЛОВА. Так, дякую. Прошу, будь ласка.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую за запитання. Я ще раз повторюю, що цим законом... мета цього закону - внести відповідні кореспондуючі зміни у ті закони, де мова йде частково про оцінку у відповідності з базовим законом про оцінку.

Що торкається в частині того, що зміниться методологія. Да, дійсно зараз ми напрацьовуємо нові підходи... нові положення, нові нормативні документи з метою підвищення ефективності оцінки з тим, оцінка з тим, щоб, дійсно, оцінка відповідала дійсній ситуації на підприємстві, які йдуть на приватизацію. Дякую.

ГОЛОВА. Анісімов, фракція комуністів. Мікрофон на себе візьміть.

11:49:30

АНІСІМОВ В.О.

Спасибо Владимир Михайлович Уважаемый Михаил Васильевич, учитывает ли ваш закон изменения в оценке основных фондов наших предприятий, поскольку все мы знаем, что она занижена в десятки и сотни раз. Далеко ходить не надо за примерами, наш металлургический комбинат днепродзержинский имени Дзержинского, он оценен в 600 миллионов гривен, оценен в то время, когда доллар у нас стоил две гривны. Сейчас доллар вырос в цене, а оценка осталась та же самая. Кроме того, последний новейших цех в нашем предприятии по своей оценочной стоимости, по стоимости строительства был 100 миллионов советских рублей, это тоже где-то около 500 миллионов гривен. А весь завод оценили в 600 миллионов гривен. Как исправить эту диспропорцию и учтено ли это в том законе, который вы предлагаете.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Спасибо большое за вопрос. Дякую за запитання. Я ще раз повторюю, що в цьому законопроекті це питання, яке ви поставили, воно не знаходить. Але я хочу сказати, що торкається оцінки заводу імені Дзержинського, оцінка поки там не проводилася. І якщо буде проводитися, то оцінка буде набагато інша. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Від комітету, перший заступник голови Комітету з питань економічної політики. управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Анатолійович Демьохін. Будь ласка, Володимир Анатолійович. Якщо можна, дуже коротко.

11:51:41

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги народные депутаты! Комитет по вопросам экономической политики 14 января рассмотрел законопроект и принял решение рекомендовать принять данный законопроект в первом чтении за основу. Выводы Главного экспертного управления также говорит о том, что в целом можно принять за основу в первом чтении с учетом высказанных замечаний и предложений. Разработан данный законопроект во исполнение пункта два раздела семь "Прикінцевих положень Закону України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" и направлен на приведение ряда законов в соответствии с положениями вышеназванного закона.

Объем изменений в действующее законодательство может быть охарактеризован тем, что законопроектом предусматривается внесение изменений в двенадцать действующих законов, в которых присутствуют нормы связанные с оценкой имущества, прав и оценочной деятельностью.

При рассмотрении на заседании комитета данного законопроекта среди прочих замечаний было предложено исключить обязательное проведение оценки продажи объектов малой приватизации небольших предприятий, и была предложено компромиссная норма о проведении такой оценки по решению органа приватизации при необходимости.

В целом считает комитет, что принятие законопроекта будет содействовать единому подходу относительно регулирования всех правоотношений, которые возникают при осуществлении оценки имущества.

Просим поддержать решение комитета.

ГОЛОВА. Запитання є до нашого колеги? Не бачу. Є.

Кармазін, будь ласка.

11:53:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу! Пропонуючи цей закон прийняти за основу, ви не сказали, а чи відрізняє для себе комітет, що пропонується зараз замінити терміни "початкова ціна" на "початкову вартість"? Чи відрізняєте ви правове значення і чим це закінчиться для народу України? От така різниця, отака гра між цими словами - початкова ціна і початкова вартість. Ви розумієте, що тут стільки недоречностей зроблено, які б треба було виправити зараз буквально для того, щоб не допустити тих провалів, які зроблені вже по оцінці, що цю оцінку ми маємо - те, що є недолугості - ми маємо на себе також покласти вину, на Верховну Раду. От що ви думаєте з приводу таких серйозних дуже, концептуальних речей як для мене, юриста? Дякую.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Мы считаем, что, конечно, таких нюансов может быть достаточно много, но для этого есть второе чтение и надо все замечания, предложения учесть, чтобы не повторить ошибки, которые уже случились. Вы перед этим говорили о том, что за все годы мы только на миллиард продали имущества. Есть такой момент и с большим удовольствием ваши замечания учтем. Давайте будем работать вместе. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Більше бажаючих не бачу я.

Переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Семенюк. Можна з місця, Юрію Анатолійовичу, об не витрачати час.

Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, давайте не будемо робити перерву, о 13 годині перейдемо до "Різного".

11:55:37

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати! Зміни, які пропонуються, - я почну з кінця - можна прийняти за основу, звісно, можна. Але тільки в першому читанні, причому з суттєвими-суттєвими доопрацюваннями.

Я вдячний нашому експертному управлінню, яке запропонувало серйозні концептуальні речі. Хотілося, щоб вони були почуті. Зокрема, щоб було почуто, що змінами до законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" та "Про приватизацію державного майна" пропонується термін "початкова ціна" замінити на термін" початкова вартість, підкреслюю. Не можна погоджуватись з цією зміною, тому що найважливішим, що є при укладенні договору про купівлю-продаж, це ціна майна, а не його вартість і саме це має розглядатись як основа для визначення ціни. Це стосується також зауважень щодо статті 14 Закону "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва". В зв'язку з цим не можна вносити ці термінологічні зміни до законів про приватизацію, а тут ми чіпаємося багато законів. Я також вважаю, що не можна вносити зміни до Закону "Про виконавче провадження", а це пункт сьомий в цьому законі, де зовсім по-іншому пропонується зробити оцінку.

І хочу проілюструвати маленький приклад, як може впливати позиція, і звернути увагу Фонду державного майна, Генерального прокурора України, Вищого господарського суду України, який зараз очолюється нелегітимною особою - паном Притикою, про те, що, дивіться, як відбувається оцінка. Продається, Фонд державного майна продає 35 відсотків акцій Української металургійної компанії за 89 мільйонів гривень, незалежні експерти оцінюють цю долю в 250 мільйонів гривень. Очевидно, для чого це робиться. Я подивився, а як, порушені якісь вимоги чи ні.

Дивлюся, так: пункти 4, 60 Державної програми приватизації на 2002 рік, стаття 16 Закону "Про приватизацію державного майна", положення, яке затверджували і Антимонопольний комітет, Державна комісія з цінних паперів. Штучно створились умови, за яких коло потенційних покупців було значно звужено. Просто для цього треба Фонду державного майна висунути більше умов, ніж потрібно, і все так робиться.

Для того, щоб це не робилося, в цей закон треба чітко записати всі застереження. І я звертаюсь до пана Чечетова розібратися зараз з тими питаннями по "Північному гірничо-збагачувальному комбінату".

ГОЛОВА. Валентина Петрівна Семенюк - голова контрольної комісії. Будь ласка. підготуватися Заплатинському. Ви будете з місця чи з трибуни? А, з місця. Ввімкніть мікрофон, будь ласка, Семенюк Валентини Петрівни.

11:59:05

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги, законопроект, який поданий, він в багатьох моментах потребує і доопрацювання з урахуванням науково-експертного відділу, але приймати його необхідно з декількох мотивів. Перше.

Сьогодні декілька організацій займаються фактично приватизацією в обхід законодавства по приватизації - це і спецфін, і спецюст, сьогодні і Міністерство оборони, я вже не говорю - через передоручення, яке проводиться нотаріальними конторами.

Але якщо ми хочемо, щоб єдиною системою оцінки майна було все ж таки як методикою, то цей законопроект потребує прийняття, тому що це є єдині стандарти, і треба, щоб Фонд Державного майна, все ж таки маючи відповідну контрольну функцію щодо ліцензування цього виду діяльності, могли ставити питання про якість оцінки, про якість роботи того чи іншого підприємства, яке займається приватизацією, вірніше, підготовкою до приватизації.

Ці стандарти повинні бути упазованими, враховуючи те, що ми і прийняли закон про бухгалтерський облік. У нас є відповідні документи, які стосуються ЄСУ-900 - це єдині стандарти, які дають право проводити єдину стандартну оцінку, яка сьогодні в багатьох цивілізованих країнах, і в європейських, використовується при єдиному бухгалтерському обліку. Тому я вважаю, що цей законопроект треба приймати, ми на спеціальній комісії це питання розглянемо, подамо свої конкретні пропозиції з урахуванням і думки науково-експертного відділу, що все-таки ті негаразди, що стосуються внесення змін, повинні бути і паралельно прийняті, но разом з тим треба більш, все ж таки, передбачити правову відповідальність оцінників за надання інформації, за достовірність бухгалтерських документів, тому що не маючи достовірності бухгалтерських документів, які ідуть інколи дуже на швидке знищення, дає можливість сьогодні робити оцінку по заниженій ціні, а тим більше, що коли ці питання стосуються одних і тих самих відповідних фірм. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Народний депутат Заплатинський, будь ласка.

Увімкніть мікрофон.

12:01:27

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, работники Фонда госимущества и все, кто имеет непосредственное отношение к данному закону!

Социал-демократическая партия Украины и ее фракция активно работала в процессе подготовки совместно со специалистами Фонда госимущества над данным законопроектом и предлагает принять его в первом чтении с целью дальнейшей доработки.

Говорить сегодня о необходимости качественной оценки объектов - это даже не бесспорно, это необходимо. Сегодня это основная часть подготовки самого плана приватизации.

Из года в год планы приватизации срываются, страдает доходная часть государственного бюджета. От этого последствия социальные, я не буду на них останавливаться.

План, который на текущий год - это 2 миллиарда 100 миллионов - зафиксирован в проекте и уже в Законе о бюджете, необходимо выполнять, и первой стадией является оценка. Я прошу поддержать данный законопроект, поддержать его разработчиков, а во втором чтении мы более детально доработаем его, внесем предложения, но целесообразность его принятия, безусловно, стопроцентная. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк.

12:03:07

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, існує така закономірність законодавчої діяльності: прийняття одного закону зумовлює необхідність внесення змін в інші закони.

Прийняття закону про оцінку майна та професійну оціночну діяльність зумовила необхідність внесення відповідних змін до 12-ти законів. І якраз в цьому законопроекті і пропонуються ці зміни для того, щоб привести у відповідність все те, що стосується оцінки майна в інших законах до рамкового закону, базового закону про оцінку майна і професійну оціночну діяльність.

Оцінка майна - це Ахіллесова п'ята української приватизації. Саме у зв'язку з невирішеністю багатьох проблем оцінки майна ми понесли значні втрати. Перш за все, Державний бюджет України.

І, звичайно, це питання знаходиться на перехресті інтересів. І ми дуже довго не могли прийняти закон про оцінку майна, тому що було вигідно в каламутній воді ловити рибку. І цей закон не є досконалим, але все-таки це крок у потрібному напрямку. І зараз ми зобов'язані, я поділяю думку депутатів, які висловлювалися з цього приводу, внести відповідні зміни до інших законів.

Для чого це потрібно? Це потрібно для того, щоб забезпечити єдиний підхід до оцінки майна, щоб не було суперечностей в різних законах. І щоб забезпечити незалежність оцінки, що є надзвичайно проблематичним. Саме питання про незалежність оцінки.

Надзвичайно проблематичним є підвищення ефективності та об'єктивності оцінки. Тут також ще треба буде працювати над цим питанням. У нас зараз є у комітеті законопроект про оцінку майна, який на повторному першому читанні знаходиться, ми над ним працюємо і готуємо до сесійної зали.

Особливості оцінки майна малих підприємств потрібно відбити в цих законах. І комітет також працює над цим питанням.

І, нарешті, відносно того, про що тут говорилося, відносно заміни понять. Власне кажучи, цей законопроект спрямований на те, щоб поміняти поняття відповідно до цього закону. Зокрема йдеться про заміну початкової ціни на початкову вартість. Я не думаю, що це є щось таке страшне, тому що ціна - це є грошовий вираз вартості. І потрібно, щоб була адекватна вартість і ціна. І саме на це спрямований законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Розгляд законопроекту за номером 2033 про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правових відносин при оцінці майна завершено. Рішення будемо приймати під час голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо звільнення органів виконавчої влади від сплати витрат на інформаційне, технічне забезпечення судового процесу. Доповідач заступник голови Державної податкової адміністрації Оперенко Георгій Миколайович. Є Георгій Миколайович? Будь ласка, до 5 хвилин.

ОПЕРЕНКО Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Запропонований вашій увазі проектом Закону України вносяться доповнення до статті 47 прим.1 та статті 49 Господарського процесуального кодексу.

Розроблення цього проекту викликано необхідністю усунення протиріч, що виникають при застосуванні норм чинного законодавства при стягненні державного мита та інших судових витрат органів державної виконавчої влади.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення Господарського суду, мита за рахунок другої сторони, навіть в тому випадку, коли та сторона звільнена від сплати державного мита. Внесенням змін, Законом України від 21 червня 2001 року, номер 2539 про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу стали видом судових витрат, що підлягають обов'язковій сплаті відповідно до статей 57 та 62 Господарського процесуального кодексу. Якщо не буде доказано, що цей платіж зроблений, суд не буде розглядати будь-які позови до нього, до відповідача.

Останнім роком значно зросла кількість судових справ, стороною, якою виступають органи виконавчої влади.

Ви зрозумієте, коли був прийнятий Закон 2181, практично через суд працюють ці органи, в тому числі Податкова дуже відчула це на собі, і збільшилося тільки за рік на половину наших звернень до судів.

В той час, як бюджетом, як у минулі роки, так і на цей рік, на ці цілі кошти не передбачені. Тому уряд пропонує звільнення від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу органів виконавчої влади. Це питання дасть змогу вирішити більш оперативно процес розгляду в судовому порядку і захист державних інтересів.

Дякую за увагу. Додаткових матеріальних та інших витрат цей закон не потребує.

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Миколайовичу.

Чи є бажання задати запитання доповідачу? Запишіться, будь ласка.

Народний депутат Шкіль. Підготуватися Мельничуку. Будь ласка.

12:10:05

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу! От ви чудово розумієте, коли позбавити органи виконавчої влади обов'язкової сплати, то все-одно хтось же ж має платити за ці витрати, все одно ж вони відбуваються. Тобто це не означає, що ви кажете, що жодних витрат це не понесе. Це понесе витрати з бюджету. По-любому треба буде перекривати ті витрати, які буде нести суд, матеріальні, тобто прослуховування, записування судового процесу - це все одно витрати. Їх же хтось має покрити. Хто? Чому ті органи, які мають колосальні будинки, зокрема, давайте поїдемо в будь-яке місто України і подивимося, як виглядає дитячий садок, як виглядає обласна рада і як виглядає податкова інспекція. Правда? Раніше обкоми партії не дозволяли собі в комуністичний період будувати собі такі розкішні палаци, які зараз будує податкова інспекція. І вони щось ще на собі відчули. Вони не в стані заплатити судові витрати.

Я не розумію цього. Дякую.

ОПЕРЕНКО Г.М. Спасибі за запитання. Я підкреслював в своєму виступі про те, що це не стосується тільки податкової служби. Це стосується органів виконавчої влади.

Судова влада теж знаходиться на бюджеті. І органи виконавчої влади теж знаходяться на бюджеті. І якщо з бюджету передавати в той же бюджет кошти, це я теж не можу зрозуміти, що передавати ті кошти, які не закладуються на утримання органів виконавчої влади. І це гальмується процес розгляду судового. Це якраз ці витрати, які є на, ну як кажуть, що сказати, на виготовлення бланків, на ці папірці, паперу і тому інше. Те, що будується, ну я хочу вам сказати, що воно не стосується цього питання, але я відповім вам. Ну я думаю, що треба все-таки нам іти до кращого. І робити як на роки. І не тільки для податкової, а для платників податків, щоб їм було теж приємно зайти і з посмішкою сплатити податки. Я утрирую, бо це для цього теж потрібно мати умови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мельничук, Соцпартія.

12:12:25

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Григорій Миколайович, у вас настрій гарний такий. Я підтримую народного депутата Шкіля, але хочу зауважити, що якщо йти до кращого, то треба, щоб народ поруч був з цим кращим. А то є зовсім інша картина.

Але я не до цього приводу. Скажіть, будь ласка, як ви зараз оцінюєте технічні можливості наших судів. Адже ми знаємо, що згідно закону якщо не проводиться технічне забезпечення проведення судових процесів, то любий кого хто засуджений чи кого звинувачують чому може відмовитися приймати участь або, так сказати. мається на увазі, що коли суд приймає рішення, він може оскаржити, що не проводилось технічного забезпечення при його одсудженні.

Як ви оцінюєте з цього боку? будь ласка. Дякую.

ОПЕРЕНКО Г.М. Ну ми запропонували норму звільнення від сплати витрат, які проводять суди на організацію тільки бюджетних установ, тільки бюджетних установ! - підкреслюю, які на бюджеті так же само як і суди. І суди теж мають витрати у своїх... Як сказати? Кошторисах теж мають витрати на ці цілі. А я вам ще раз підкреслюю, що ні в одному бюджеті, ні в одному кошторисі міністерства чи відомства, яке знаходиться на державному бюджеті, на утриманні, немає такої статті, щоб перераховувати судам на ці витрати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Оніщук.

12:14:32

ОНІЩУК М.В. Народний депутат Оніщук, фракція політичних партій Промисловців і підприємців і "Трудова Україна".

Григорій Миколайович, ініціатива уряджу щодо законодавчого врегулювання цієї проблеми своєчасна і зрозуміла. Адже, дійсно, не може бути ситуація, коли є нормативний припис законодавчий над підзаконному рівні, тому що за ініціативою Вищого господарського суду ця проблема якось вирішується, але ми мусимо намагатися забезпечити єдиний правовий порядок і єдині вимоги до всіх суб'єктів, які звертаються до суду, а якщо є виключення, то встановити їх тільки законом. В зв'язку з цим до вас два запитання.

Перше. Яка загальна сума витрат, наприклад, за результатами роботи минулого року -чи є у вас інформація - була б сплачена органами державної виконавчої влади у випадку, якби такі стягнення мали місце, тобто сплата цього податку на інформаційно-технічне обслуговування. Це перше запитання.

І друге. Уряд може вирішити цю проблему, як ви правильно зауважили, двома шляхами. Перший шлях - це звільнити...

ГОЛОВА. Питання, будь ласка, сформулюйте.

ОНІЩУК М.В. Я формулюю.

ГОЛОВА. Он уже півтори хвилини.

ОНІЩУК М.В. Я формулюю. А другий підхід - це передбачити в кошторисі видатки державного бюджету на ці витрати. Як ви, чому ви надаєте перевагу? Будь ласка.

ОПЕРЕНКО Г.М. Ну, перше, я вам по першому питанню я відповім. Тариф 69 гривень. Як тільки в податковій скажуть, що було 75 тисяч позовів. Умножте одне на друге, ви отримаєте десь біля 4 мільйонів гривень.

Більше, по другому питанню, ну, найбільше і найважче проходять саме в зал це фінансування державних установ. І таких у мене великих сподівань, це моя особиста думка, на те, що будуть включені це в витрати, дуже мало. Краще все-таки той шлях, який запропонував уряд. І чому? Тому що я повторюю ще одне, це нонсенс: один бюджет платить другому бюджету і попадає воно, залишається в тому ж бюджеті, тільки йде, як говорять, з одного органу влади до іншого. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка. А я запрошую Юрія Анатолійовича Кармазіна до доповіді. Дуже коротко, Юрій Анатолійович, будь ласка.

12:17:19

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд зараз вноситься два законопроекти: законопроект 1099, внесений Кабінетом Міністрів України, який зараз доповідався, і законопроект номер 2495, внесений народними депутатами України Кармазіним і Ратушняком, тому у мене задача трошки складніша, я буду говорити по двом законопроектам.

Ітак, якщо першим законопроектом, який ви зараз чули і відповіді на який ви чули, який тут пропонувався паном Оперенком. Суть полягає в тому, щоб звільнити тільки органи виконавчої влади від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і передбачено, що відшкодування державного мита та інших судових витрат, сплата яких покладається на органи державної виконавчої влади, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, то задається запитання: а як же інші люди, громадяни, захищати можуть свої права? От для цього, щоб не було цієї неузгодженості, із Конституцією, і з тим, щоб права громадян і юридичних осіб зрівняти з правами юридичних осіб органів виконавчої влади, ми з народним депутатом Ратушняком внесли законопроект про внесення змін до Господарського процесуального кодексу.

Ми пропонуємо відмінити сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляді спорів у господарських судах України. Сплата витрат на це забезпечення є обов'язковою перед подачею позову до господарського суду.

З прийняттям цього законопроекту суддя не зможе повернути позовну заяву без розгляду на тій підставі, що позивачем не надано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Існування такої складової судових витрат суперечить чинному законодавству України. Державне мито за своєю суттю - це плата за роботу суду по розгляду спору. Сплата державного мита при розгляді спору в господарському суді спрямована на відшкодування витрат, які пов'язані з розглядом спору, в тому числі витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Державне мито, яке справляється з позивних заяв господарських судів зараховуються до Держбюджету, це передбачено Декретом Кабінету Міністрів про державне мито. Згідно з чинним законодавством діяльність господарських судів фінансується за рахунок Державного бюджету України. Це передбачено статтею 130 Конституції України, статтею 120 закону про судоустрій, і статтею 2 закону про джерела фінансування органів державної влади.

Отже, сплачуючи державне мито, позивач фактично вже оплачує витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Більш того, в судах загальної юрисдикції, навантаження на які є набагато більшим, коли ви побачите це по статистичним даним і всі депутати бачать, що відбувається, набагато більше завантажень, ніж в господарських судах, збирання додаткових сум під виглядом компенсації за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не проводиться.

Тому саме такий підхід підтримав Комітет з правової політики, підтримавши наш законопроект і поставивши так питання, що має бути і таким чином підтримав і Науково-експертне управління також підтримало наш законопроект. Тому я хотів би, щоб в цьому питанні ми досягли такого розуміння.

В мене була дуже складна задача - два закони доповісти зразу. Я виконав задачу.

ГОЛОВА. Я дякую.

Запитань немає? Є. Сергій Слабенко, будь ласка.

12:21:38

СЛАБЕНКО С.І.

Я дякую за надане мені слово.

Хотів би все-таки звернути увагу на те, що коли вводився цей збір на забезпечення, він вводився попередньо, скажемо, на рівні рекомендації, потім він став носити обов'язковий характер.

Але, скажемо, сьогодні відшкодування витрат йде з тої сторони, яка програла судову справу. Тоді мені просто не зрозуміла позиція Податкової. То краще, може, вигравайте і вам будуть повертати все, що ви витрачаєте, а не завалювати суди безліччю якихось справ, і потім статистика, яка потім вказує, що справи відміняються, рішення переглядаються тощо.

Я повністю підтримую ваш законопроект, і при цьому хотів би ще раз наголосити, що, напевно, треба було б законопроект, який подавався урядом, повністю відхилити.

КАРМАЗІН Ю.А. Я дякую вам за запитання, Сергій Іванович.

Хочу нагадати, що цей податок вводився цікаво. Він вводився спочатку постановами, тобто не в законному порядку, і стягувався не в законному порядку. І абсолютно всі посадові особи, хто мав на це прореагувати, у державі змовчали. А потім ми з вами, законодавці, затвердили цей порядок.

Зараз органи виконавчої влади, які побачили чим воно кінчається, що треба платити, і це треба платити з державного гаманця, вони сполошилися, а що ж тоді говорити про ті підприємства, які сьогодні завалюють нас скаргами, що такі питання є. Тому абсолютно слушною виглядає ваша пропозиція.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович, Черняк.

12:23:31

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Юрію Анатолійовичу, ви практично не висловили свого ставлення до урядового законопроекту. Як ви вважаєте, чи варто підтримати пропозицію депутата Слабенка, який вважає, що варто приймати законопроект депутатський, а урядовий ні. Що варто звільнити фізичних осіб, юридичних осіб, але не звільняти органи державної влади від сплати цього збору. Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую вам. Володимире Пилиповичу, ви професор, ви академік, ви знаєте, що Сергій Іванович Слабенко правий, тому що він вів мову тільки про юридичних осіб, тому що вони є якраз сторонами, на яких розповсюджується дія Господарського процесуального кодексу, і він запропонував саме те, що я запропонував, відхилити урядовий проект повністю, як такий, що порушує статтю 130-ту Конституції України. Він ще порушує про рівність сторін, про рівність громадян і ще багато статей Конституції. Але, на жаль, ми це зробили з вами тут в залі, а тепер далі вже це продовження ми бачимо.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко.

12:24:52

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу, у мене до вас запитання як до голови підкомітету Комітету з питань правової політики.

Чому ваш комітет не відхилив, а вніс все-таки в сесійну залу урядовий законопроект. Ви тільки що практично вийняли із рота запитання, він порушує статті Конституції. Тому не можна було виносити. Ми - вищий законодавчий орган. Навіщо ми будемо обговорювати проект, який треба було відхилити, а комітетом не вносити. А, звичайно, підтримати цей законопроект, який є абсолютно демократичним і тим, котрий спрощує ситуацію в судах, не ускладнює її. Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. Шановний Андрію Васильовичу, звинувачення на адресу Комітету з правової політики абсолютно є безпідставними, тому що Кабінет Міністрів є суб'єктом законодавчої ініціативи, визначеним Конституцією. І право у комітету є тільки висловити свою думку і дати висновок щодо того, чи відповідає він Конституції, чи відповідає він правовій політиці, яка здійснюється, чи ні. І цю думку комітет моїми вустами зараз висловлює. Ця думка: однозначно ні, не відповідає Конституції, не відповідає правовій політиці і так далі. А це право відхилити маєте тільки ви, народні депутати, які представлені у цій залі.

ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до обговорення. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Черняку.

12:26:23

ШКІЛЬ А.В.

Шановні слухачі, шановні народні депутати.

Звичайно, я скористаюся порадою мого попередника і закликаю вас скористатися нашим правом і відхилити урядовий проект. Урядовий проект просто це є формальний підхід. І в цьому формальному підході було допущено ціла низка помилок, зокрема і порушення статей Конституції і загалом від самого початку оця от сплата мита наперед перед початком судового процесу, ну, от хочете вірте, хочете ні, але це мені нагадує хабар, треба спочатку заплатити, щоб твою заяву розглянули або прийняли. І немає значення, чи це є сплата нормована чи ненормована, все одно це нав'язує певну культуру спілкування між позивачем і інстанцією, куди ця заява подається. Тому я думаю, що тут навіть, в принципі, було б логічно з боку уряду для того, щоб не ганьбити свого імені, просто відкликати цей законопроект як недосконалий і підтримати чи дати пропозиції до законопроекту 2495 з тим, щоб він пройшов вдало у сесійну залу, з тим, щоб ми нарешті, я ще раз кажу, розплутали ситуацію, яка склалася у судах, а не ускладнили її, затягуючи вузли нерозуміння. Бо у той момент, я вам ще раз кажу, у той момент, коли практично підприємства стоять, а підприємці в Україні лежать, говорити про те, що через суди, які завалені сотнею і сотнею тисяч справ можна буде простіше працювати, коли державні підприємці, юридичні особи будуть позбавлені права чи звільнені від сплати державного мита. Це, по-перше, не торкається юридичних осіб. Чому? І таке інше.

Тому я не хочу навіть обговорювати законопроект, який запропонував уряд, а просто запропонувати його відхилити і не голосувати. А представникам фракцій, які тут є, під час обговорення у четвер поставити великий товстий мінус біля цього законопроекту - 1099( урядовий) і підтримати законопроект народних депутатів у першому читанні з тим, щоб доопрацювати і запустити той закон, який спрощує роботу в судах. А це наше завдання, завдання законодавчого органу, на превеликий жаль, пишучи закони, ще й нашим завданням є полегшувати життя тих, для кого ці закони написані. Бо дуже часто, коли голосується цілий перелік законопроектів, бо ми голосуємо один єдиний день ( і от сьогодні, в п'ятницю, тут сидить, я нарахував, 16-ть народних депутатів), в цей день ми обговорюємо їх (більше, ну, добре, 26-ть), а будемо голосувати аж у четвер. І це створює можливість проштовхувати неякісну продукцію через сесійну залу Верховної Ради. І от, власне, тут ми часто мусимо латати дірки. Так я хочу, щоб ми не латали дірки, а зробили якісний прорив у законотворчості, прийняли цей законопроект. І, я сподіваюся, що цим самим ми ще раз підкреслимо кваліфікованість роботи законодавчого органу. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна". Підготуватися Стретовичу.

12:29:35

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні депутати! Існує реальна проблема. Суди завалені стравами, справи не вирішуються, це відчувають на собі наші виборці, і, звичайно, наш обов'язок полягає в тому, щоб ми забезпечило оперативність розгляду судовий справ, щоб ми створили законодавчі основи для цього, а щоб виконавча влада і суди забезпечили оперативний розгляд судових справ і захистили інтереси фізичних осіб, юридичних осіб і інтереси держави. Якщо існує проблема, то потрібно її вирішувати.

У зв'язку з цим запропоновано два законопроекти: урядовий і депутатський.

Урядовий спрямований на те, щоб забезпечити оперативний розгляд судових справ і захистити інтереси держави.

Депутатський законопроект спрямований на те, щоб забезпечити оперативний розгляд справ і захистити інтереси фізичних та юридичних осіб.

І ті, і інші пропонують відмінити обов'язкову плату на забезпечення судових витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судової системи.

Я також особисто схиляюся до того, що потрібно підтримати депутатський законопроект. В чому суть питання? Суть питання в тому, що фактично в бюджеті передбачені ці витрати і тому ще раз брати їх у тих людей, що звертаються до суду, є недоцільно і несправедливо.

Що стосується пропозиції уряду, то тут також є бюджетне фінансування. Я думаю, що в даному випадку його треба використати.

Мене непокоїть один сумнів. Чи не приведе прийняття законопроекту, зокрема урядового, до погіршення технічно-інформаційного забезпечення виконавчої влади і судової системи. Все-таки платити доведеться, видатки треба нести, вони неминучі. І проблема полягає в тому, яким є це джерело. Цих видатків.

Мої попередники з цієї трибуни назвали це джерело. Я думаю, що це дійсно так, що є джерело фінансування в бюджеті і йог потрібно використати, інакше ми можемо погіршити технічно-інформаційний стан діяльності судової системи. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Стретович, голова комітету. Підготуватися Мельничуку.

12:33:00

СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую.

Володимир Стретович, голова партії "Християнсько-народний союз", "Наша Україна".

Я хочу перегукнутися з Володимиром Кириловичем і сказати, що якраз прийняття законопроекту погіршить стан інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Свого часу введення оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стало важливою складовою реформування системи забезпечення судів. За рахунок запровадження єдиної комп'ютерної мережі господарських судів України створено база комп'ютеризації всієї судової системи, яка розпочата сьогодні. Сьогодні вже є пропозиція Державної судової адміністрації та Рада суддів України щодо розповсюдження цього досвіду на всю судову систему.

Найважливішим суспільним результатом запровадження оплати послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу стало викоренення ганебної практики, коли судді були вимушені випрошувати у сторін процесу папір, конверти, канцтовари. Така практика фактично закладала системну основу для впливу на суд через надання допомоги.

На відміну від цього, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу є прозорим, зрозумілим для всіх визначеним державною платежем. Ця практика сприйнята суспільством, доказом чому є практична відсутність скарг, навіть на початку її запровадження.

Я хочу сказати, що ми всі проголошуємо на всіх публічних виступах, в усіх газетних публікаціях так звану боротьбу з корупцією. Але ми чомусь боремося з наслідками, забуваючи про причини. Так от відсутність матеріально-технічного забезпечення та забезпечення конвертами, канцелярськими приладами, іншими засобами існування судів, якраз покликає їх до допомоги, а відтак суди стають залежними від тих клієнтів, які допомогу цю надали.

Введення оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення не збільшило тягар оплат при зверненні до суду, а стало основним аргументом при зменшенні розміру державного мита, що сплачується при поданні позовів до суду. Розмір держмита, як результат, на сьогоднішній день є мізерним і навіть в сумі з витратами на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є в межах від 200 до 1800 гривень. Для порівняння: до введення додаткових судових витрат державне мито сягало багатьох тисяч, а іноді - мільйонів гривень, і, звичайно, державне мито не покриває реальних судових витрат.

По-друге. Після запровадження оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу видатками державного бюджету не передбачається витрат на забезпечення функціонування інформаційних систем, правових баз даних тощо, а в 2000 році витрати на це склали близько 10 мільйонів гривень, в тому числі саме за рахунок цих коштів господарські суди повністю виконали вимоги Конституції України щодо технічного фіксування судового процесу. Зазначу, що цей платіж потім стягується з винної сторони, і сторона, яка винна у порушенні господарського договору, саме поставляє себе в такі умови, а відтак держава тільки декларує те, що винна сторона повинна сплатити цей платіж на користь іншої сторони, якій повертається.

Таким чином, внесення запропонованих змін до Господарського процесуального кодексу значно збільшить тягар на державний бюджет, а в ситуації відсутності достатнього бюджетного фінансування призведе до зупинки розгляду справ в зв'язку з призупиненням технічного фіксування судового процесу. Загальний висновок: пропонуємо обидва законопроекти відхилити. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

12:36:15

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Є позитивом і в законопроекті, який подав уряд, і я би не хотів так драматизувати ситуацію. Безумовно, що уряд, він крокує до того, щоб захистити виконавчу владу і так дати більше пільг, в той час, як законопроект, поданий народними депутатами Кармазіним, є сьогодні, і Ратушняком, є сьогодні більш привабливим для того, щоб ми могли його прийняти в першому читанні.

Я поруч з тими негативами, які я при ознайомленні побачив в законопроекті уряду, я хотів би відмітити й інше. Безумовно, не спекулюючи сьогодні думкою виборців про те, що вони нас слухають чи не слухають, я б хотів висловити таку думку: а все-таки чи не уряд повинен сьогодні розібратись з усім, що сьогодні коїться взагалі. Да, ми захищаємо виконавчу владу. Да, в них не хватає грошей, не хватає у них, не хватає в державі. Але ми зовсім забуваємо: а чи хватає у людей коштів для того, щоб добитись в судах правди? Візьміть, будь ласка, сьогодні мито. При розгляді справи, коли йде селянин, щоб захистити своє право на землю, яку він має, він повинен сплатити 800 гривні після того, як він отримає цей сертифікат згідно з рішенням суду, господарство якого не має, вже нічого не має, і ні контори колгоспу, вибачте, нема, повинно повернути йому 800 гривні. Хто повертає?

Давайте ми подивимось з цього боку на такі проблеми. Або беріть підприємство. Тут немало людей, які директорами працювали або й працюють на загальних засадах, або почесними директорами є, хто сьогодні дав такі санкції, щоб санепідемстанція за санітарну книжку брала 17 гривень, а паспорт державний коштує 5 гривень? Три листки, вибачте.

Підприємства нищать. Підприємства в Чернівецькій області Новоселицького району "М'ясо Буковини" в цьому році за медогляд, за санстанції, за всі інші повинно сплатити 200 тис. гривень. Для того, щоб, вибачте, врач з санстанції поковирявся в носу у робітника, треба заплатити 18 гривень! Що це робиться?! Де Міністерство охорони здоров'я?

Ось тут я би уряду хотів сказати: чи не бачите ви, що пора подивитись на ці проблеми? Сотнями тисяч беруть селян, сотнями тисяч підприємств грабять і так далі. Давайте внесемо законопроект, який би захистив і людей.

Фракція визначиться, який законопроект. Але я буду пропонувати, щоб підтримати законопроект Кармазіна і Ратушняка. Дякую.

ГОЛОВА. Розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати... Ну яке заключне слово, шановні колеги? Не передбачено у нас Регламентом заключне слово. Нема потреби в цьому. Розгляд питання завершено, рішення будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення роботи автоматизованих систем.

Доповідач - заступник голови Служби безпеки України Володимир Ілліч Пристайко.

Будь ласка, Володимир Ілліч. Прошу дуже коротко, оскільки проблема тут очевидна.

ПРИСТАЙКО В.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Пропонований до розгляду проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України 14 січня поточного року схвалено Комітетом Верховної Ради з питань правової політики.

Викладені в проекті зміни до Кримінально-процесуального кодексу мають на меті надання органам Служби безпеки України правових підстав для ведення досудового слідства у справах, передбачених статтями 361, 363 Кримінального кодексу. Власне, це злочини, віднесені до розділу 16-го Кримінального кодексу, тобто злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж.

Нагальна потреба в цьому зумовлена тим, що комп'ютерна злочинність є одним з найбільш небезпечних видів злочинних посягань. За оцінками експертів правоохоронних органів країн Центральної та Східної Європи з питань боротьби з комп'ютерною злочинністю прибутки зловмисників від злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин посідає третє місце після доходів ділків від незаконного продажу наркотиків та зброєю, а завдані матеріальні збитки обчислюються вже зараз мільярдами доларів. Тільки в Сполучених Штатах Америки щорічні економічні збитки від такого роду злочинів встановлюють близько 100 мільярдів доларів. В Україні рівень завданих такими злочинами шкоди менший, втім уже зараз це складає десятки мільйонів гривень.

Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин неодноразово створювали реальні передумови до виникнення в Україні надзвичайних ситуацій, в тому числі на об'єктах життєзабезпечення та підвищення небезпеки.

Статтею 17 Конституції України забезпечення економічної та інформаційної безпеки держави визначено найважливішою її функцією, оскільки в умовах розвитку єдиного світового інформаційного та фінансово-економічного простору неоціненного значення набуває інформація, яка забезпечує прийняття різних за важливістю рішень. У зв'язку з цим умисні незаконні втручання в роботу автоматизованих систем негативно характеризують рівень забезпечення державою можливості ефективного впровадження діяльності всіма учасниками інформаційних відносин.

В окремих випадках такі злочинні дії створюють загрозу життєво важливим інтересам України, завдають шкоду її інформаційній та економічній безпеці, захист яких покладено законодавством на Службу безпеки України.

Між тим про необхідність участі спецслужб у протидії комп'ютерній злочинності свідчить і міжнародний досвід. Зокрема у Сполучених Штатах Америки, окрім ФБР, цими питаннями піклуються Агенство національної безпеки і підпорядкований йому національний центр комп'ютерної безпеки.

У Франції крім окремої бригади поліції цим займається і контррозвідка. У Канаді теж саме.

Попереднє слідство у справах про комп'ютерні злочини ......... спеціальні службами в Росії, наприклад, в Білорусії, Казахстані, Молдові, Азербайджані.

Служба безпеки України бере участь у реалізації державної політики у сфері захисту державних і інформаційних ресурсів у мережах передачі даних криптографічного та технічного захисту інформації.

Згідно з Законом України "Про захист інформації в автоматизованих системах" департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки здійснюється Управління захистом інформації в автоматизованих системах та методичне керівництво і координація діяльності державних органів, пов'язаної із запобіганням, виявленням, регулюванням та усуненням наслідків несанкціонованих дій щодо державних інформаційних ресурсів та інформаційних і телекомунікаційних системах.

Отже, участь Служби безпеки України у попередженні, виявленні, розкритті злочинів, передбачених статтями 361, 362 та 363 Кримінального кодексу, використання її засобів та можливостей є назрілим і необхідним кроком у налагодженні в Україні ефективної системи протидії комп'ютерної злочинності.

З огляду на викладене та з урахуванням рекомендацій Комітету з питань правової політики щодо даного законопроекту, Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України прошу прийняти проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є запитання? Якщо є, то запишіться, будь ласка. 5 хвилин. Висвітліть на табло.

Михайло Мельничук, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

12:44:38

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний доповідачу, безумовно, законопроект треба розглядати, підтримувати обговорення. Стосується це тих злочинів, стосується тих збитків, які наносяться і так далі. Ну, я як народний депутат ще не рахую себе злочинцем і іншим, поки що. Але скажіть, будь ласка, чого, куди б я не зайшов у кабінети, зі мною бояться говорити відкрито. Чи не є це сьогодні тотальним прослуховуванням з боку Служби безпеки всіх і всія України. Ви розумієте, ну, не хотять, як лише узнали, що заходить Мельничук (Соцпартія), не хочуть говорити ніхто або кажуть: мовчи, тихо, вийдемо на вулицю. Що це таке коїться в державі і це, повірте мені, я не для радіослухачів говорю. Мене це турбує, що я не можу вільно розмовляти ні з ким і ніде. Дякую.

ПРИСТАЙКО В.І. Ну, чесно кажучи, це не дуже предмет цього закону, про який ми ведемо мову. Але, в принципі, я можу вам сказати єдине, що служба безпеки України розслідує всього із Кримінального кодексу більше, як 400, 33 склади злочину. Якщо йдеться про необхідність використання при розслідуванні кримінальних справ тих засобів, про які ви кажете, то є відповідний механізм визначений в законі, як про службу безпеки України, так Закон про оперативно-розшукову діяльність, зокрема і в Конституції, що на такі заходи видається дозвіл виключно судом, якщо є в цьому потреба, то безумовно і Служба безпеки України цим користується.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

12:46:18

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Партія "Батьківщина", Кирильчук.

Володимир Ілліч, дійсно, такий закон потрібний, і ми будемо підтримувати його. Але у попередній інформації, коли виступав ваш керівник, заявив, що крім тих державних служб, які можуть по закону підслуховувати чи прослуховувати, зараз в Україні багато створилося таких відомств, які без дозволу влади теж займаються прослуховуванням телефонів, факсів і таке інше. Я думаю, що збиратимуть вони інформацію і з комп'ютерів теж. Є у вас методи боротьби із ними? Ви знаєте хоч трохи їх таких, що їх треба присікати, чи вони знаходяться у такому політичному полі, що ви їх не зможете прибрати до рук. Дякую.

ПРИСТАЙКО В.І. Дякую за запитання.

Власне, віднесення до підслідності слідчих підрозділів Служби безпеки України цих трьох складів злочину, про які йдеться, дасть, безумовно, можливість і розширити можливості Служби безпеки України займатися оперативно-розшуковою діяльністю і в цій сфері, про яку ви кажете.

ГОЛОВА. Будь ласка, Юрій Кармазін.

12:47:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Прошу передати слово Слабенку, "Наша Україна".

ГОЛОВА. Сергій Слабенко, будь ласка.

12:47:54

СЛАБЕНКО С.І.

У мене таке питання є. На сьогоднішній день існує розуміння, що ті статті, по яких можна порушити кримінальну справу, вони вже у компетенції відповідного органу є - МВД. Мене цікавить, чи то, можливо, МВД неефективно працює, воно мак перевантажено зараз розглядом таких справ за такими ознаками правопорушень, що тепер треба і вас долучати, чи це є, власне, ваша ініціатива, бо до вас саме люди звертаються і вважають, що тільки ваша служба може , як компетентний орган вирішити це питання по суті?

ПРИСТАЙКО В.І.Дякую за питання.

Справа в тому, що взагалі ці склади злочину для нашого кримінального судочинства нові склади злочину. Вони увійшли в Кримінальний кодекс у тій редакції, якій зараз є, з 1 вересня 2001 року. І на сьогоднішній день передбачено, що розслідуванням цих складів злочинів займається Міністерство внутрішніх справ. В законопроекті Кабінету Міністрів не стоїть питання, щоб усунути слідчі підрозділи Міністерства внутрішніх справ і передати винятково Службі безпеки України. Тобто йдеться про те, що, якщо виявлять і порушать кримінальну справу слідчі МВС, вони будуть її розслідувати, але додатково цим буде займатися і Служба безпеки України. Тото не усуваються від цього слідчі підрозділи Міністерства внутрішніх справ.

ГОЛОВА. Будь ласка, Андрій Шкіль.

12:49:24

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу! По-перше. Я хотів, щоб ви для наших радіослухачів відповіли на запитання. Скільки рядочків має цей законопроект, який ми так довго обговорюємо?

І ще одне запитання. В принципі, ви не зовсім колезі попередньому відповіли доцільність передачі Службі безпеки. Так добре працює Міністерство внутрішніх справ чи погано?

Краще буде працювати Служба безпеки чи ні. Тому що дублювання функцій воно дуже часто, ви самі маєте зрозуміти, що є підозра, коли дублювання функцій, то це пов'язано або з тим, що хтось гірше впорювався з цими обов’язками або ж, відповідно, є бажання попрацювати краще.

Перше питання обов'язково.

ПРИСТАЙКО В.І. Дякую за запитання.

Перша частина. Закон виглядає так. Верховна Рада постановляє частину 3 статті 112 Кримінально-процесуального кодексу (це підслідність) після цифри 334 доповнити цифрами 361, 362 та 363. Тобто, поряд з тими складами злочину, які розслідуємо дати право розслідувати. Ось, власне, і весь закон.

Що стосується, я вибачаюсь, може я не до кінця відповів на запитання. Що стосується чи займається Служба безпеки України сьогодні цими питаннями, починаючи від розробки, виготовлення та розповсюдження пристроїв, які використовуються для зняття інформації.

Уже сьогодні Служба безпеки України, згідно закону про підприємництво, покладено завдання на ліцензування цієї діяльності і ми займаємося . У нас ми видали за ці останні роки 23 ліцензії на виготовлення. Але надання нам змоги займатися......... і власне оперативно-розшукової діяльності безумовно розширить можливість Служби безпеки України. Не йдеться про те, що Міністерство внутрішніх справ працює гірше, але краще, але весь цей комплекс питань законодавства віднесено до компетенції Служби безпеки України.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Юрій Кармазін від комітету.

12:51:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Звісно, мова йде тільки про три цифри в Кримінально-процесуальний кодекс. Всього-навсього. Оце такі зміни подані від імені цілого Кабінету Міністрів! За підписом цілого Прем'єр-міністра України!

Володимире Михайловичу, я звертаю ще раз вашу увагу. З 60-го року діє старий, абсолютно латаний-перелатаний, не відповідаючий в багатьох своїх статтях Конституції України кодекс - Кримінально-процесуальний кодекс, а весь уряд спромігся на те, щоб запропонувати 3 статті нам зараз, внести зміни, і ми з вами, серйозні депутати, відриваємо час, витрачаємо державні гроші.

Ще раз звертаюся до Януковича. Пане Януковичу! Перегляньте свою державну політику, вона має бути у вас державною, урядовою політикою до законопроектів. Відкличте всі дріб'язкові законопроекти і зосередьтеся по-серйозному на підготовці до цих кодексів. Це я висловлюю думку комітету.

А тепер ще думка комітету. Комітет розглянув поданий Кабміном цей законопроект, з дозволу сказати, і вважає, що цей його можна рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу, оскільки пропонується ці злочини передати... не передати, а доручити ще і розслідувати і Службі безпеці. Хоча висловлювалися такі застереження і я маю про них доповісти. Застереження заключаються в тому, що злочини у сфері використанні електронно-обчислювальних машин, комп’ютерів, систем та комп'ютерних мереж є злочинами середньої тяжкості. Це передбачено статтею 12 Кримінального кодексу України і, зважаючи на те, що Служба безпеки України - це правоохоронний орган спеціального призначення, а ці злочини є новими для держави. Як показує досвід західних держав, це може впливати серйозно на безпеку держави, ми вважаємо, що такі зміни треба приймати.

Оскільки цей закон не потребує доопрацювання, то відповідно до статті 6.5.6 Регламенту Верховної Ради комітет пропонує прийнятий його в цілому як закон, тобто і в першому читанні, а потім в цілому як закон для того, щоб не витрачати, Володимире Михайловичу, нашого дорогоцінного часу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Дякую. Та ні.

КАРМАЗІН Ю.А. Мені здається, питань тут не треба задавати.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, будь ласка. Ну, от питання є, одну хвилиночку, Сергій Шевчук питання хоче задати. Ну які тут питання, такі як і у вас, такі і у народного депутата аналогічні. Ну що ж ви...

12:54:40

ШЕВЧУК С.В.

Юрію Анатолійовичу, шановний, я хочу вас запитати не в порядку того, що я хочу оправдати уряд Януковича, я сам його інколи критикую, але хочу нагадати, що право законодавчої ініціативи крім уряду мають ще і народні депутати. І у нас в парламенті з минулого скликання аж два комітети, які відповідають за правоохоронну діяльність і в цьому скликанні два таких. А в чому ж річ, чому ж Кримінально-процесуальний кодекс не опрацьований, власне, депутатським корпусом і тими багаточисельними юристами і вами зокрема, поясність, будь ласка. Я буду вдячний.

КАРМАЗІН Ю.А. Я дуже вдячний вам, пане Сергій, за таке питання. Хочу тільки сказати, що Кримінально-процесуальний кодекс під силу опановувати не одному народному депутату, а цілим авторським колективам і цілим академіям і університетам, які ми фінансуємо з Державного бюджету України, і цілому уряду, який має в своєму складі міністерства, які мають визначати напрямок.

В усьому світі 90-95 відсотків законопроектів розробляється саме урядами країн, які забезпечують їх фінансування, і тільки 5 відсотків подається і народними депутатами України для того, щоб забезпечити комплексність, цілісність і так далі документів. Якщо ви мені надасте можливість хоча би однієї сотої від тих наукових сил, які є, дайте мені їх під це, я вам через тиждень покладу...

ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович.

КАРМАЗІН Ю.А. ...цей кодекс сюди. Все, немає питань. Через тиждень.

ГОЛОВА. Дякую. Воно як переконливо, то переконливо, да. Сідайте, будь ласка.

Так, будь ласка, народний депутат Пузаков, фракція комуністів, наступний - Шкіль.

12:56:47

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Фахівцями міста Кіровограда в цих питаннях пропонуються деякі косметичні зміни. Стаття 361, перший абзац: "незаконне втручання" замінити на "несанкціоноване втручання". Стаття 362 перший абзац погано сприймається. Здається, було б чіткіше, якщо написати: "викрадення , привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем з вище означеними цілями", а не зловживання взагалі карається.

Стаття 363 - "Порушення правил експлуатації". Я не юрист, але вважаю, що на кожному обчислювальному центрі є якісь правила: одні установлюються наказом по підприємству, інші якимись відомчими, іноді протизаконними документами. І що ж за порушення таких правил карати п’ятидесяттю неоподаткованими мінімумами чи навіть позбавленням волі? Формально це витікає з такого нечітко виписаного закону. А на ділі, в житті це буде так: хто найде підхід до суду, той і виграє процес, бо суд, будучи зацікавленим, визнає одні правила несуттєвими, а інші, будучи спонсорованими зацікавленою в конкурентній боротьбі стороною, визнає суттєвими і накаже винуватого дріб'язковому, але формально підсудному пункті під цю завіску. А формальною підставою для цього, яка розв'яже руки судді, буде якраз цей закон. Отже, нечітко виписані закони - це шлях до свавілля корупції та зловживання своїм службовим становищем, в тому числі і в першу чергу судді в прокуратурі, в органах слідства. Сьогодні це визнають всі, а ми, на жаль, продовжуємо приймати закони, які як дишло - куди суддя поверне, туди і вишло. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

12:58:56

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, я хотів би, по-першому, наголосити, що у виступі попередника мого незаконне чи санкціоноване, тут повністю я погоджуюсь, що має бути наголошено на тому, що незаконне втручання. Бо може бути санкціоновано, але не законне. От і все. Так що санкція може бути накладена незаконно, тому я погоджуюся, що має бути слово “незаконне втручання". І ця пропозиція не є слушною.

Тобто що це означає простою мовою? Все, що ви напишете електронною поштою, може бути прочитано представниками Служби безпеки. Тільки хотілося б вірити, що все вони це читають після того, як отримають на це дозвіл і роблять це законно.

Ось тому унормування цього правила є необхідним з нашого боку. Тобто ми мусимо, давши дозвіл, пізніше контролювати. Бо коли, скажемо, Служба безпеки буде це робити без дозволу, то і проконтролювати буде це неможливо.

Тому я переконаний, що тут дуже рідко бувають закони, які треба підтримати відразу ж в цілому і однозначно, то власне це належить до цих законів. Власне для того, щоб пізніше буде простіше буде контролювати ці процеси, простіше було б контролювати тих, хто прослуховує законно після законної санкції, і той, хто знімає інформацію. Тому що говорити про те, що це буде давати можливість захищати нас від несанкціонованого, незаконного зняття. Це хочеться вірити, але це поки-що теорія, тому що на практиці зараз ті, хто знімають інформацію, володіють часто значно якіснішими засобами для зняття цієї інформації, ніж, наприклад, Служба безпеки, тими засобами, які мали б застерегти нас від зняття цієї інформації. Як приклад, це розташування російського консульства у Львові. Воно розташовано в 5 метрах від розвідки військової західного напрямку військ, від прикордонної служби західного напрямку. І все це чітко там, не треба жодних спеціальних засобів. 30 доларів коштує прилад, включаючись, ти повністю дивишся, як працює таємний комп’ютер військової розвідки України.

Це читається в іноземному посольстві.

Тому я, до речі, звертаю ще раз на це увагу вже котре, хоча, в принципі, жодного результату з цього немає. Але законопроект треба підтримувати в цілому чітко і однозначно. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо відповідальності осіб за порушення роботу автоматизованих систем завершено.

Рішення будемо приймати в день голосування.

Я хочу з вами порадитися. От у нас присутня Олександра Володимирівна, яка мужньо чекає, коли ми розглянемо її законопроект. Може, ми її буквально протягом трьох хвилин обговоримо? Там все зрозуміло.

Будь ласка, Олександра Володимирівна. В честь свята. На честь свята, точніше. Да, да. Якщо буде ваша воля. Буквально два слова.

КУЖЕЛЬ О.В.

Дуже дякую. Одну хвилиночку. Хочу, по-перше, подякувати, що ви прийняли рішення про парламентські слухання стосовно розвитку підприємництва і малого бізнесу. Просила б всіх депутатів дати питання, які б хотіли почути відповідь, або кого б ви хотіли послухати.

Щодо проекту закону, дуже коротко. На сьогодні у нас немає зрівняльної статистики з Європейським Союзом і Україною, і коли ви читаєте, що сьогодні, наприклад, рівняють Україну з Польщею або іншою державою по питанню розвитку малого і середнього бізнесу, зрозумійте, то незрівнянні цифри. У нас немає статистики мікропідприємства, нема середнє підприємство, і мале не визначає таку ж норму, як в Європі.

Тому пропонується внести в закон підприємництво норми Європейського союзу, і щоб було нормальна система зрівнення. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Сідайте, будь ласка.

Володимир Кирилович Черняк.

13:03:33

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, до цього часу не існує чіткого визначення того, що у нас є мікропідприємствами, що є малими і що є середніми.

Законопроектом передбачається визначити критерії мікро-, малих та середніх підприємств, а також усунути неузгодженість між Законами України "Про підприємства в Україні" та "Про державну підтримку малого підприємництва щодо визначення понять та критеріїв вищеназваних підприємств.

Мікропідприємство - це підприємство із середньобліковою річною чисельністю працівників не більше, як 10 чоловіки обсягом річного валового доходу не більше, як 100 тисяч євро. Мале підприємство, підприємство із середньообліковою річною чисельністю працівників не більше, як 50 чоловік і обсягом річного валового продукту доходу не більше, як 500 тисяч євро. І середнє підприємство, підприємство із середньообліковою чисельністю працівників не більше, як 250 чоловік і обсягом річного валового доходу не більше, як 2 мільйони євро.

Ось такі параметри визначення цих категорій. Комітет з питань економічної політики розглянув цей законопроек і пропоную Верховній Раді України прийняти його за основу. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає заперечень у вас з цього приводу? Немає. Тоді приймаємо.

Костянтин Меркурійович Ситник, будь ласка.

13:05:16

СИТНИК К.М.

ГОЛОВА. Давайте, там про Червону книгу йдеться. Якщо немає заперечень, швидко пройдемо його.

Кармазін Юрій Анатолійович, а що у вас було, якесь зауваження? Поки іде міністр...

13:05:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Володимире Михайловичу, я просто записаний по цьому питанню і хотів сказати, що цей закон, який внесла зараз, доповідала Олександра Володимирівна Кужель, яку я щиро вітаю з 8 Березням, нагально необхідний, нам треба визначитись, де мікропідприємство, де мале, а де середнє для того, щоб не було свавілля податківців, для того, щоб люди сьогодні відчували себе, ну, з розкритими легенями, щоб бізнес сьогодні почав працювати, взагалі підприємництво піднялось, щоб не давили їх потім іншими питаннями.

Тому я буду пропонувати, щоб цей закон прийняли і в першому, і в другому читанні однозначно зразу. Тоді виникає питання, а що таке велике підприємство? А все, що не передбачено, як середнє, мале і мікро - це і є якраз велике підприємство.

ГОЛОВА. Дякую за мудру думку. Дякую.

Будь ласка, Василь Якович. Дуже коротко.

ШЕВЧУК В.Я.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Я дуже коротко. Я просив би вас підтримати цей короткий, але важливий законопроект, який передбачає зміни, що спрямовується на посилення охорони і відтворення об'єктів, які знаходяться під загрозою зникнення, тобто об'єкти тваринного і рослинного світу, які заносяться до Червоної книги України. Уточнення незначні. Територія поширення, включаючи всю територію України, континентальний шельф і виключно морську економічну зону. Передбачається, що охорона та відтворення забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними, фізичними особами. Об'єкти Червоної книги стають з прийняттям цих змін об'єктами права державної, комунальної та приватної власності, і ведення Червоної книги покладається на Міністерство екології та природних ресурсів України.

Я дякую Кость Меркурійовичу, шановні народні депутати, просив би підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Є якісь зауваження, міркування, немає?

Кость Меркурійович, будь ласка.

13:07:43

СИТНИК К.М.

Оскільки я один із авторів Червоної книги, то я хочу всіляко підтримати ці зміни до закону і просити колег теж підтримати. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Іван Олександрович, від комітету.

13:08:05

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний Голово! Шановні народні депутати! В поданому Кабінетом Міністрів Україні законопроекті пропонується привести положення статті 64 Закону Україна про охорону навколишнього природного середовища у відповідність до положень Закону про Червону книгу, який був прийнятий у минулому році.

Що ж конкретно пропонує Кабінет Міністрів змінити у статті 64 Закону про охорону навколишнього природного середовища? Перше за все, пропонується розширити зону відповідальності України за охорону рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу, а саме, відповідальність держави поширюється на континентальний шельф та виключно морську економічну зону, що відповідатиме статті 4 Закону про Червону книгу.

Крім того, зі статті 64 Закону про охорону навколишнього природного середовища пропонується зняти положення про те, що Верховна Рада затверджує положення про Червону книгу України, так як за Законом про Червону книгу, стаття 15 "Ведення Червоної книги України" покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Нарешті Кабінет Міністрів України пропонує більш чітко виписати зобов'язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, які є суб'єктами використання тваринного і рослинного світу.

Комітет на своєму засіданні ретельно розглянув цей урядовий законопроект і пропонує прийняти його за основу.

Реалізація закону не вимагає додаткових витрат з Державного бюджету. Зауваження від Комітету з питань бюджету не надійшло.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради також підтримує цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Немає запитань?

Я прошу вас, не заважайте мені працювати. Оржаховський, будь ласка.

13:10:03

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів. Шановний Іване Олександровичу! У мене до вас з приводу вашого законопроекту є питання такі.

У мене на Херсонщині і зокрема в Каланчацькому районі є такий заказник - Державний заказник ..................

І в ньому відповідно під ваш законопроект тоже достатньо птиць і всього іншого, флора і фауна вся, котра повинна захищатися нашою державою. Але Сталося так, що обласна рада прийняла рішення про цей заказник, а ось з різних причин силові структури мабуть не без допомоги міста Києва сьогодні втручаються і роблять зусилля через суди, щоб цього заказника не було.

Я не знаю хто там за цим стоїть, але факт той, що район визнав, область визнала і сьогодні йде таке намагання. Тому відповідно тій птиці... тій флорі і фауні може бути, ну як кажуть, не дуже добре, якщо ми не зупинимо все це.

ЗАЄЦЬ І.О. Ви знаєте, що позиція нашого комітету полягає в тому, що ми повинні розширювати заповідні території. Я думаю, якщо ви звернетеся до нашого комітету, звернетеся до Міністерства екології і природних ресурсів, то ми спільно підштовхнемо це питання для його вирішення. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Завершили розгляд питання?

Розгляд проекту Закону про внесення зміни до статті 64 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо Червоної книги України) завершено. Рішення будемо приймати...

Юрій Кармазін, будь ласка.

13:11:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Володимире Михайловичу, дякую. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, я хочу, щоб ми не перетворювали законодавчий процес у щось таке незрозуміле. Є передбачене Регламентом обговорення, нас і так в залі не багато, давайте будемо обговорювати.

Я вважаю, що законопроект, який зараз доповідав народний депутат Іван Заєць, член "Нашої України", є абсолютно слушним, тому що треба змінювати статтю 64 закону. Але цей Закон "Про Червону Книгу України", який був прийнятий в 2002 році, треба весь час пам'ятати і дотримуватися, дотримуватися його виконавчій владі.

Тому те, що ми доповнюємо і до територій, що охороняються, включаємо континентальний шельф і виключно морську економічну зону, передбачаємо, що є об'єктами права державної, комунальної, а також приватної власності об'єкти Червоної Книги України, я б хотів, щоб ми забезпечили ефективний механізм виконання цього закону. Ви зайдіть зараз у будь-який перехід і ви побачите, що там продаються квіти, які занесені до Червоної Книги. Який же механізм виконання? Немає механізму виконання.

То я хотів би, щоб ми разом з тим, що ми приймаємо закони, весь час вимагали про виконання цих законів і передбачали ці механізми. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми вже 15 хвилин забрали з "Різного". Народний депутат Мазуренко, будь ласка, що ви... Ввімкніть мікрофон Мазуренка.

13:13:49

МАЗУРЕНКО В.І. Володимире Михайловичу і колеги, я дуже прошу розглянути ще один законопроект, він узгоджений, там декілька хвилин тільки на його пояснення і все.

ГОЛОВА. Ну, є заперечення. Шановні колеги, тим більше, що я дивлюся, тут написано в рішенні комітету відхилити поданий Кабінетом Міністрів, його треба обговорювати. Ну давайте таким чином, якщо, оскільки це розбігаються позиції Кабінету Міністрів і комітету профільного, нам треба буде обговорювати цей проект. (Ш у м у з а л і).

Одну хвилинку, державний секретар Гапон, Міністерство внутрішніх справ. Будь ласка, від мікрофону скажіть, про що йде мова там у вас.

ГАПОН О.А.

Законопроект узгоджено і ми погоджуємося з законопроектом, який подає народний депутат Мазуренко.

ГОЛОВА. Ну тоді обговорюємо його. Ну є заперечення, я не можу зараз тут обговорювати. Все, дякую.

Шановні колеги, переходимо до "Різного". Так, висвітіть на табло, будь ласка, в "Різному" хто записався. Народний депутат Пузаков, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватися Кармазіну.

13:15:19

ПУЗАКОВ В.Т. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Так, як комуністам сьогодні складно вийти на телебачення, радіо, в пресу, то я сьогодні в переддень чудового весняного свята для вітання жінок всієї України хочу використати трибуну Верховної Ради.

Дорогі жінки! Від імені комуністів нашої фракції щиро вітаю вас зі святом весни, світла та надії. З жінками пов'язують прихід весни, родинне тепло і затишок, душевну щедрість наших берегинь, матерів, дружин, сестер. Важко переоцінити роль жіноцтва в нашому житті, вплив його духовного, інтелектуального, професійного потенціалу на розвиток всіх сфер нашого життя.

Дорогі жінки! Ми шануємо вас за одвічну жіночу мудрість і терпіння, налаштованість на добро і милосердя, за вміння розуміти, підтримувати і прощати, дарувати натхнення та оптимізм. Нехай наповняться ваші серця любов'ю, надією на щасливе майбутнє і добру долю кожної родини. Щастя, радості і довголіття, і вічної краси, молодості і здоров'я. Будьте завжди коханими.

Але, на жаль, сьогодні прийдеться говорити і про гіркоту нашого життя, адже більшість наших прекрасних жінок забули про це свято. Ось що пише молода жінка-мати, інвалід першої групи.

"Вже десять років відтоді, коли я відзначала це свято, а було воно для мене самим радісним і щасливим. В цей день мені дарували букет перших весняних квітів. які з весною приносили промінчики тепла і щастя. А сьогодні мій синок Андрійко не купить квітів і в хаті у нас не буде свята, бо у нас немає грошей навіть на хліб. Адже моєї пенсії - 86 гривнів - вистачає тільки на ліки. а по догляду за мною як інвалідом сім'я отримує аж 5 гривень 65 копійок.

Зачитаю уривок з листа молодої вчительки Вільшанського району села Березова балка. "Працювати в школі я більше ніколи не буду, у мене не вистачає сил дивитися на цих дітей, в очах яких тільки смуток. Кожного ранку іду до класу і думаю: коли б всі були живі і здорові, хоч би ніякого горя ні в кого не було. Дивлюсь на них і думаю: чи збудуться їх мрії, чи будуть вони навчатися у вищих учбових закладах, чи матимуть змогу отримати роботу, як їх зустріне життя? І як мені хочеться, щоб вони потрібні були державі."

Таких листів сотні і в кожному з них виливається біль і стогін людського серця. Хочу звернутися до вас, наші мудрі, сильні духом жінки, нормальне життя буде лише тоді, коли ви повірите нам, комуністам, бо це - єдина сила, яка в змозі поставити заслон хапугам, ворам, корумпованим кланам і дасть людям нормальне життя. Зі святом вас, шановні і любі жінки. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВА. Юрій Кармазін. Будь ласка. Гурова немає, дивлюся так. Дорогунцова немає. Значить, тоді підготуватися Лещенку.

13:18:17

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний народе України, ніколи не думав, що на дванадцятому році незалежності держави. У нас в державі всупереч Конституції, яку приймали в цій залі, буде введено цензуру, пряму цензуру по відношенню до депутатів. Я нагадую, що у статті 15-й у частині другій написано: "Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова, а у другому цензура заборонена".

Так от сьогодні заборонили реєстрацію проекту Закону, підготовленого народним депутатом Кармазіним про надання згоди на направлення підрозділу, батальйону військового, яким я запропонував в проекті законі очолити Головнокомандуючому Леоніду Даниловичу Кучмі з огляду на важливість політичного цього моменту і відповідальність його. Спочатку працівники секретаріату заборонили, а потім Голова Верховної Ради написав "не реєструвати".

Я вважаю, це ганебна дата в історії українського парламентаризму, принаймні ще такого не було за всю історію нашої держави, коли б якійсь законопроект якомусь народному депутату заборонили реєструвати. Я вважаю, що Володимир Михайлович Литвин має вибачитись при всьому українському народі за свої ганебні дії. І для того, щоб не сталося того, що може статися зараз, а може статися те, що коли 9 березня громадяни зберуться мирно на демонстрацію, як це дозволяє стаття 39-та Конституції України: "Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, демонстрації". Уряд прийняв постанову, якою затвердив тимчасове положення про проведення організації проведення мирних масових заходів та акцій. Цією постановою передбачено для місцевих і регіональних відділів, партій не менше, ніж за 10 робочих днів до зазначеної дати повідомити про ці маршрути. Передбачено ще багато яких застережень, які повністю порушують Конституцію України.

Я звернувся у Комітет з питань прав людини до пана Удовенка і отримав кваліфіковану відповідь, що це положення порушує права людини.

Я звертаюся до Прем’єр-міністра уряду Януковича: не робіть зіткнення з людьми, станьте на сторону Конституції і скасуйте прийняття постанови.

Звертаюсь до пана Лавриновича: пане Лавринович, ви підписали заключення і пояснювальну записку до цього положення. Схаменіться, будь ласка, пам'ятайте, що ви керуєте міністерством справедливості.

Я використав на вас, Володимир Михайлович, половину свого часу з "Різного".

ГОЛОВА. Відключіть мікрофон.

Шановні народні депутати, дозвольте репліку як народному депутатові.

Оскільки нашу звертали увагу на те, що ми не повинні розглядати дріб'язкові питання, а займатися справді тими проблемами, якими повинна займатися Верховна Рада. Так я інформую народних депутатів, що до компетенції, до повноважень Верховної Ради належить схвалення рішень про надання військової допомоги іншим державам про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів Збройних Сил інших держав на територію України. Але вносити відповідне подання має виключно Президент І я поступив правильно і законно.

Я прошу шановного колегу вивчати Конституцію, і все буде нормально.

Будь ласка, я запрошую Лещенка.

(Ш у м у з а л і)

Я до вас... прізвища вашого не називав.

Будь ласка.

(Ш у м у з а л і)

Я не до вас звертався.

13:22:25

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, шановні виборці!

В Україні продовжується геноцид з боку виконавчої влади стосовно власного народу. Від голоду, холоду, хвороб щороку помирає кілька сотень тисяч людей. Смертність в два рази перевищує народжуваність. На цьому тлі не викликає подиву злочинне, на мій погляд, ставлення влади до новонароджених діток. Держава не може вирішити елементарного питання - повністю забезпечити медичні заклади вакцинами для обов'язкового їх щеплення.

В Борзнянському районі Чернігівської області, наприклад, на протязі півроку не було вакцин АК, ДП та паратитної. Недавно виділили 20 відсотків до потреби, а там вже помісячний віковий ценз. Навіть за гроші батьки не мають змоги. Це ж загроза для здоров'я і життя дітей.

Звертаюся у зв’язку з цим до міністра охорони здоров'я Кидаєва з вимогою проінформувати про заходи щодо забезпечення вирішення цього питання.

Решту зекономленого мною Регламенту прошу передати народному депутату України Носенку. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

13:23:47

НОСЕНКО М.П.

Народний депутат Носенко, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Уже протягом півріччя в українському суспільстві з тривогою обговорюється питання про приватизацію підприємств "Укразалізниці". Проект Закону України "Про державну програму приватизації" у частині, де пропонується вилучити відбірні структурні підрозділи залізниць з переліку об'єктів права державної вланості. Не на жарт насторожив та занепокоїв усії залізничників України. Адже в ці списки потрапили підприємства, що входять до останньої ланки технологічного ланцюга утворення продукції залізничного транспорту.

Це, образно кажучи, приватизація яблук у саду. Таким станом речей шоковані також представники керівних органів профспілки залізничників та транспортних будівельників України, котра протягом майже всього періоду незалежності України йшла у фарватері нинішньої економічної політики держави. Як наслідок, появилася заява ради цієї профспілки, яку я хочу озвучити.

Заява ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України з приводу намірів органів державної влади щодо приватизації залізничного транспорту. У проекті Закону України "Про державну програму приватизації", яки передбачається затвердити державну програму приватизації на 2003-2008 роки пропонується вилучити частину структурних підрозділів залізниць з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Таким чином до переліку об'єктів, що пропонується на приватизацію, попадають пасажирські та вантажні вагони, локомотиви, вагонні та локомотивні депо, ремонтна та діагностична техніка, диспетчерська система, відновлювані поїзди, вокзали та інше, що складає спільно з колійним енергетичним господарством системи сигналізації та телекомунікацій, цілісний майновий комплекс. Так приватизація окремих об'єктів інфраструктури залізничного транспорту порушить єдиний технологічний процес, унеможливить централізовану систему управління та забезпечення безпеки руху, що матиме катастрофічні наслідки і призвели до хаосу на залізницях. Сьогодні залізничний транспорт є головною транспортною магістраллю України, яка забезпечує біля 80 процентів пасажирських та вантажних перевезень. Галузь працює стабільно і рентабельно, є надійним держаним джерелом податків для наповнення ...

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург передала свій час.

НОСЕНКО М.П. Я дякую, Ольга Петрівна вам. Це термінова проблема, треба її розглянути.

Галузь не отримує коштів з Державного бюджету на розвиток залізничного транспорту, а навіть фінансує виконання багатьох державних програм. У зв'язку з цим викликає подив недалекоглядна політика деяких державних діячів, які з метою вирішення тимчасових бюджетних проблем та на догоду міжнародним фінансовим структурам ставлять під загрозу не лише діяльність залізничного транспорту, але й майбутнє держави, її самостійність.

Рада профспілки залізничників і транспортних будівельників України від імені півмільйонного колективу залізничників висловлює рішучий протест намірам державної влади зруйнувати залізничну галузь і заявляє про свій намір захищати інтереси залізничників всіма доступними засобами, не виключаючи при цьому проведення загального галузевого безстрокового страйку. Відповідальність за дестабілізацію соціально-економічної ситуації в галузі і в цілому в Україні, економічні наслідки масових акцій протесту залишаться на совісті тих, хто має намір прийняти вищезгаданий закон.

Ми вимагаємо від центральних органів державної влади України залишити залізниці, як цілісні майнові комплекси в переліку об'єктів права державної власності, не допустити руйнації стратегічно важливої для держави галузі.

Враховуючи всі ці обставини, я закликаю своїх колег залізничників, так як я був ще й начальник залізничної станції, долучитися до акції протесту опозиційних сил "Повстань Україно!", що продовжується з 9 березня в усіх великих та малих містах України. Інакше те,

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

НОСЕНКО М.П. Інакше те, що... про що...

ГОЛОВА. Будь ласка, Юрій Соломатін. Фракція комуністів.

Підготуватися Кравченку.

13:28:43

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.

Шановні колеги! Я сам росіянин за походженням, хочу поздоровити всіх наших співвітчизників, моїх земляків з тим Шевченківським днем, який буде вся Україна святкувати 9 березня.

Саме в цей день в неділю 9 березня цього року об 11 годині ранку біля метро "Арсенальна" збирається та частина прихильників Тараса Григоровича Шевченка, яка сповідує комуністичну думку.

Ми прийдемо разом до площі Європейської, з'єднаємося там з колонами Соціалістичної партії України ба Блоку Юлії Тимошенко і вирушимо о 12 годині до пам'ятнику великого сина українського народу Тараса Шевченка. Саме там під час шанування пам'яті великого сина українського народу ми скажемо тверде "ні" кримінально-олігархічному режиму Кучми та підтвердимо нашу рішучість в рамках акції "Повстань, Україно!" боротися до того часу, поки цей ганебний режим під тиском власного народу не піде добровільно у відставку. Наша візьме. Наша справа справедлива, ми переможемо! Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Кравченко. Підготуватися Крючкову. Фракція комуністів. Будь ласка.

13:30:19

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Уважаемый Владимир Михайлович! Владимир Михайлович, я обращаюсь к вам по очень серьезному вопросу, связаного с моим запросом, вернее не с моим, а с запросом парламента к Президенту щодо чергового підвищення тарифів на перевезення вантажів УКрзалізниці.

Я обращаю ваше внимание, что в своем запросе я четко изложил, что Министерство транспорта , подняв тарифы на перевезення железнодорожным транспортом, нарушило 2 закона: про природні монополії... вернее, закон и указ Президента про заходы щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій.

Ряд депутатов, в том числе и я, мы прошли все круги ада, но не смогли повлиять и приостановить то, чтобы с 10 января эти тарифы не поднялись. Я обратился к Президенту, депутаты Верховного Совета поддержали 250 голосами, отправили это к Президенту.

Далее получается, уважаемые коллеги, следующее. Мне ответил и вам, Владимир Михайлович, ответил глава Администрации, а затем мне дал ответ перший заступник голови, вернее, перший заступник держсекретаря Министерства транспорта Украины и на том круг замкнулся.

Я должен ответить, что парламент, признав необходимость втручання Президента та прийняття виваженого для економіки рішення именно Президента. Поэтому, Владимир Михайлович, я не удовлетворен ответом. Я прошу вас дать протокольное поручение, чтобы мне в ответе дали какую же визу наложил на парламентском зверненні, на парламентском запросе к Президенту, какую визу он дал, яке доручення и кому было дано по этому вопросу?

Я вижу развитие этой ситуации следующим образом. Президент должен дать команду, создать рабочую группу, подготовить всеукраинское совещание по этому злободневнейшему вопросу и там мы расскажем пану Кирпе, министру, чтобы он нас учил всех не с экрана телевизора как управлять экономикой Украины, а расскажет как он за счет уничтожения других отраслей процветает его подотрасль. И он рассказывает каким образом нам надо учить.

Поэтому, уважаемый Владимир Михайлович, я прошу вас дать протокольное поручение по всем этим вопросам. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Я одразу прошу секретаріат підготувати відповідні листи, повернути ті відповіді, бо на запит повинен відповідати той, до кого звертались, і попросити роз'яснити конкретно по тим питанням, які були порушені в депутатському запиті. Прошу це негайно підготувати.

Будь ласка, Георгій Корнійович Крючков, підготуватися Осташу.

13:33:18

КРЮЧКОВ Г.К. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я хотів порушити два невеликі питання. Перше. Президент у своєму телевізійному зверненні звинуватив, практично, Верховну Раду і, зокрема опозицію, в тому нібито вона заблокувала роботу по здійсненню конституційної реформи. Я хотів би сказати, що, не знаю, про яку опозицію ідеться, але представники нашої фракції до роботи в президентській комісії не запрошувались. А на моє запитання до членів інших фракцій президентських: скільки відбулось засідань і які розглядались питання, відповіли, що жодного засідання президентської комісії не було, тому, на мій погляд, це дуже некоректно з боку глави держави звинувачувати парламент. Точно так, як сказано, що не дала узгоджених результатів робота комісії, створеної Верховною Радою.

Відверто кажучи, комісія наша працює дуже неоперативно, як на мій погляд, і її треба інтенсифікувати, але не тому, що хтось її блокує, навпаки ми наполягаємо на прискоренні цієї роботи. Я це хотів сказати заради справедливості, бо, як на мене, нікому не дозволено говорити неправду.

Друге. Володимире Михайловичу, є таке питання. Значить, Президент своїм указом затвердив положення про Державну митну службу. Написано, що у роботі колегії можуть брати участь представники Адміністрації Президента, секретаріату Кабінету Міністрів та за запрошенням Держмитслужби України представники Верховної Ради України. Зразу дискримінація відносно народних депутатів і Верховної Ради. Але це між іншим.

Головне. 18 жовтня Кабінет Міністрів видає постанову про колегію. Другий пункт цієї постанови: "Затвердити членами колегії Державної митної служби з правом дорадчого голосу Добкіна Михайла Марковича, Плохого Ігоря Івановича, Святоша Дмитра Володимировича за згодою. Хто підписав - не знаю.

29 січня цього року Віктор Федорович Янукович підписує розпорядження - затвердити членом колегії Держмитслужби з правом дорадчого голосу Ландика Валентина Івановича. Чи не забагато? Чотири народних депутати в митну службу. Чого вони туди, вибачте на слові, так активно вторгаються?

Я просив би, Володимире Михайловичу, це оформити шляхом депутатського запиту. Чи переговоріть, будь ласка, скажіть - треба навести в цьому порядок. Не треба компрометувати Верховну Раду. А якщо комусь уже так кортить туди піти працювати, то там, мабуть, можна на якійсь митній службі попрацювати замість Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я також Секретаріат прошу підготувати відповідне звернення. Ігор Осташ, фракція "Наша Україна". Підготуватися Павловському.

13:36:25

ОСТАШ І.І. Шановні колеги, шановні земляки українці, депутати різних парламентських фракцій і депутати різних політичних партій дуже авторитетні, фахові і заслужені українці підписали звернення до громадськості, в якому. зокрема, говориться: "Ми, депутати різних парламентських фракцій, серйозно стурбовані ситуацією, що склалася навколо Львівського національного університету імені Івана Франка. Нещодавно ми стали свідками появи першого числа анонімного видання "Влада з людину", поширеного "Вісником" громадського комітету, але без жодного імені під кількома публікаціями, які спрямовані проти університету та проти його керівника - ректора, професора Івана Вакарчука.

Ми вважаємо неприпустимим перенесення брудних політичних технологій на зразок чорного піару на таку важливу галузь, як освіта, яка плекає наших майбутніх громадян України.

Львівський національний університет України Івана Франка є не тільки гордістю України, але й авторитетним науковим центром Європи. Ми знаємо Івана Вакарчука як відомого вченого, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, автора багатьох оригінальних монографій та підручників. Очевидно також . що зроблено це тому, що в березні цього року минає термін перебування на посаді ректора. У такому випадку Міністерство освіти та науки оголосить конкурс на заміщення вакантної посади. Ця процедура передбачена Законом України, відповідним чином регламентована статутом університету, який прийняла конференція трудового колективу та затвердило Міністерство освіти України минулого року.

І, можливо, декому не подобається той факт, що конференція узаконила обов'язковий дев'ятирічний термін університетського стажу, тим самим оберігаючи університет від людей випадкових чи нав'язаних згори парашутистів. Це абсолютно вмотивована норма, яка стимулює саме власне університетські кадри до самовдосконалення і службового росту.

Всі ми щиро зацікавлені в тому, щоб підтримати і розвинути реформи, розпочаті в університеті створенням нових факультетів і коледжів, кафедр і центрів, появою потужної інтелектуальної друкованої продукції, проведенням численних міжнародних семінарів і конференцій.

Ми підтримуємо колектив Львівського національного університету та його ректора Івана Вакарчука, який, дійсно, став одним з кращих вузів в Україні та користується заслуженим авторитетом у європейському університетському середовищі.

Друге, що я хотів би сказати, сьогодні оголошено депутатський запит щодо з'ясування обставин, які передували банкрутству Кодирицького цукрового заводу. Ми знаємо, що це славний завод, який навіть є практично відомий не тільки в Україні, але і за його межами, і який давав відому цукрову продукцією і є, фактично, містоутворюючим підприємством. Але, на жаль, в результаті появи нового власника після приватизації ЗАТ "Дубноцукроагро", практично, сьогодні завод доведений до ручки, із 1100 осіб, які працювали, сьогодні працює всього 78.

І я просив би, дійсно, Кабінет Міністрів, щоб уважно подивитися на проблеми Кодирицького цукрового заводу.

І останнє, я хотів би, вітаючи наших жінок, сестер, дружин, наших рідних з святом весни, я хотів би також закликати всіх тих, хто поважає і підтримує блок Віктора Ющенка "Наша Україна" на Михайловську площу 9 березня з тим, щоб разом об 11-ій годині вирушити до пам'ятника великому Кобзареві з тим, щоб вклонитися пам'яті жертв голодомору і, дійсно, показати, що ми українці, і що ми любимо нашу Україну. Дякую за увагу.

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Павловський, народний депутат, підготуватися....................

13:40:15

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко, Хмельницький.

Я звертаюся до наших вибоців як голова київської партійної організації "Батьківщина", я закликаю всіх киян підтримати наш блок, партію "Батьківщина", я, як професор, звертаюся до студентів і їх батьків, приходьте всі разом 9 березня об 11 годині на Софіївську площу, щоб разом з нашим блоком приєднатися до всієї опозиції, бо в цей раз беруть участь комуністи, соціалісти, "Наша Україна", блок Юлії Тимошенко, тобто вся опозиція виступає, дійсно, за прогресивний розвиток України. Ми розкажемо вам сутність оцього звернення Президента, ми покажемо, як Президент хоче зміцнити диктатуру і далі пригноблювати наш народ, продовжити той курс, як він у посланні написав, що 10 років не туди йшли і знову не туди. Ми покажемо, куди треба йти, як відстоювати Україну, як дійсно створити майбутнє для нашої молоді, для студентів.

Тому наше завдання, щоб усі разом, ми повинні показати, що ми - нація, ми могутні, ми можемо перемогти оці клани і кримінальних олігархів. Ви будете свідками як представники, гірші представники України будуть відстоювати інтереси влади, будуть закликати вас, щоб ви не виходили, навіть дехто буде лякати. Але я хочу, щоб ви знали, бо вони не кажуть, що Апеляційний суд, Верховний Суд визнав всі рішення суддів по акції 16 вересня недійсними, незаконними, тобто суд не може заборонити ваше бажання жити краще. Суд не може заборонити вам зустріч з народними депутатами. А якщо вони будуть це все казати, то це - брехня. Ви повинні це знати.

І тому я вас запрошую, виходьте. Бо всі разом, ми тільки разом зможемо відстояти наше майбутнє. Я ще раз наголошую, всі прибічники блоку Юлії Тимошенко, ми збираємося на Софіївській площі об 11 годині, щоб потім спуститися на Хрещатик і разом з чотирма опозиційними силами віддати шану Шевченка і виконати його заповіт “вставайте, кайдани порвіте” і разом будемо боротися за Україну. У нас Батьківщина одна, ділити нічого. Тому і перспектива одна, як тільки по позбудимося оцього режиму, якщо ми подякуємо Леоніду Даниловичу, і він сприйме волю народу і піде достроково у відставку, це наш порятунок, а не його реформи, бо ми повинні знати, що вже в Донецькій, Луганській області, в багатьох містах ................з'їли всіх котів і собак, що ми будемо купляти зерно, як те саме, що було перед голодомором 1933 року. Ми не повинні допустити голодомору, ми маємо врятувати Україну.

Тому повстань Україно - єдиний шанс врятувати Україну! Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Сидорович Бокий, підготуватися Томенко.

13:43:50

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.

Від імені Соціалістичної партії України я закликаю всіх українців 9 березня в День пам'яті нашого великого пророка Тараса Шевченка вийти на площі наших міст і сіл і піднести свій голос протесту проти нинішнього кримінального режиму: режиму мародерів, режиму, який душить Україну і хоче додушити до кінця.

Я вийшов на цю трибуну також, щоб повідомити вам про те, що вчора Президент України підписав Указ про схвалення рішення Радою національної безпеки і оборони, про направлення нашого батальйону в район можливих бойових дій біля Іраку.

У зв'язку з цим група народних депутатів України, проконсультувавшись у своїх політичних силах, проконсультувавшись із багатьма виборцями, внесла законопроект, який покликаний, проект постанови Верховної Ради, який покликаний підтримати цей Указ Президента. Зокрема цим проектом планується направити в район можливих бойових дій миротворчий батальйон України під командуванням Верховного головнокомандуючого Збройних сил України капітана запасу Кучми Леоніда Даниловича. Бурхливі оплески. Комісаром батальйону призначити Табачника Дмитра Володимировича. Командирами рот призначити Медведчука Віктора Володимировича, Смірнова Юрія Олександровича, Піскуна Святослава Михайловича, штрафну роту в зоні дій українського батальйону очолить Кравченко Юрій Федорович, прапороносцем батальйону рекомендується призначити генерала армії Марчука Євгена Кириловича, інтендантами: генералів Шкідченка Володимира Петровича і Дагаєва Юрія Олександровича, начальником особливого відділу генерала Деркача Леоніда Васильовича. Рекомендовано до батальйону включити весь керівний склад Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, Генарального штабу і Міністерство оборони України. Для прикриття батальйону в Перській затоці доручити Кравчуку Леоніду Макаровичу підтягти флотилію "Бласко", протиповітряну оборону під час пересування "Бласко" забезпечити генералу армії Кузьмуку Олександру Івановичу.

( О п л е с к и)

Реалізацію бойових трофеїв покласти на Азарова Миколу Яновича.

Ми виходили із того, що цей проект виносимо, виходячи з почуття високої відповідальності за долю України і за захист її національних інтересів, за зміцнення наших партнерських зв'язків із Сполученими Штатами Америки.

Ми вважаємо, що батальйон під командуванням капітана Кучми обов'язково проявить зразки високого професіоналізму, бойової виучки і особисті високі моральні якості, з честю виконає почесне доручення Української держави і українського народу. Дякую.

ГОЛОВА. Томенко. Підготуватися Білорусу.

Прошу репліку зараз, хвилиночку. Прізвище не згадували, тоді, будь ласка.

Будь ласка, Микола Володимирович.

13:47:34

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко, "Наша Україна".

Шановні колеги! Я хотів би привернути увагу вашу до ще однієї серйозної проблеми, яка сьогодні напередодні 8 березня активно дебатується, ця проблема пов'язана з тим, що стало модно, щоб представники органів державної влади на 8 Березня привертали увагу до проблем жінок і я не заперечую цієї прихильності влади до жінок, але я хотів би, щоб до них привертали увагу щоденно. І я хотів би сказати про те, що знову у нас в Україні замайоріла зовнішня реклама з поздоровленнями Президента Леоніда Кучми. Ви знаєте, я звернувся з депутатським запитом під час новорічних поздоровлень Леоніда Кучми. Я дістав інформацію про те, що це поздоровлення коштувало 1 мільйон 444 тисячі гривень і сьогодні я думаю, що ми дізнаємося ближчим часом скільки це коштує поздоровлення нашим жінкам. І я хотів би, щоб ці мільйони гривень, які витрачаються на ці поздоровлення, витрачалися на соціальні виплати, на виплати і підвищення пенсій, заробітних плат і тих затримок, що стосується наших колег-жінок освітян, вчителів і таке інше. І ті люди, які вважають, що за допомогою світлової реклами вони підвищать рейтинг Леоніда Кучми, очевидно мусили би думати про ще й те, що крім таких поздоровлень очевидно треба вирішувати соціально-економічні проблеми.

Друга річ, яка є надзвичайно важливою, бо наступний тиждень всі телекомпанії будуть розповідати про те, як Верховна Рада не вирішує проблем політичної реформи, а як Президент її вирішує, я хотів би кілька тез сказати, тому що наступний тиждень депутатів вже ніхто не буде слухати, на каналах будуть говорити тільки представники Президента. Перша річ, я хотів сказати, що ті люди, які написали Президенту законопроект, вони оголосили політичну війну парламенту. Якщо це дійсно задум політичної війни, то тоді треба це відкрито сказати.

Коли Президент на всіх каналах перервав телесеріали і почав говорити до народу, всі дійсно подумали, що нам оголосили війну або ми оголосили комусь війну.

Якщо йдеться про те, що Президент хоче залbшится на своїй посаді до 2006 року, не треба серіали переривати. Просто треба сказати, що є бажання залишитися до 2006 року, і не треба лякати людей просто цієї Конституційною реформою. Але документ, як ви знаєте, написаний в такій формі, де чітко з звернення Президента випливає, що я пишу такий законопроект, що Верховна Рада його не прийняла, тому Верховна Рада його не прийме і буду готуватися до референдуму.

Я ще раз хотів би сказати, що всі люди, особливо керівники держави будуть розуміти, що таке референдум і яка відповідальність за референдум в цій країні. І якщо, наприклад, задум такий, що внести нам законопроект, який ми не повинні прийняти, а потім оголосити референдум, то я особисто готовий на це. Тільки єдине, в цей референдум ще одне треба поставити питання, чи хочете ви, щоб Президент Леонід Кучма був до 2006 року і друге, чи хотіли б ви, щоб відбулися дострокові вибори, скажімо, восени 2003 року. Такий референдум ми приймаємо.

А якщо мова йде не мовою війни, тоді є формула конституційних змін і ми у Верховній Раді будемо обговорювати всі зміни до Конституції, які запропонує Президент. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білорус Олег Григорович, підготуватися Одайнику.

13:51:13

БІЛОРУС О.Г.

Шановні громадяни України! Дозвольте мені від імені чоловіків народних депутатів поздоровити всіх жінок України, матерів і особливо поздоровити жінок-учителів, які сьогодні працюють заради майбутнього України в надто тяжких умовах. В Україні економічна криза, в Україні соціальна криза. Сьогодні деякі політичні кола України нав'язують їй ще і політичну кризу, хаос, який може призвести до повного руйнування нашої держави. Цього допустити не можна.

Треба брати приклад роботи кращих урядів Європи. Сьогодні в нашій сусідній країні зарплата середня 570 доларів - це у Польщі, це 2002 рік. У 2003 році там зарплата середня буде 650 доларів. А у нас? Нижче 50 доларів. Там населення зростає небаченими темпами, у нас падає. Там народне підприємництво зростає темпами не баченими навіть у Китаї, у нас воно придушене.

Візьмемо соціальну сферу. Я отримав колективного листа вчителів Червонянської середньої школи Фастівського району, що цю школу силою закривають, учнів виганяють, переводять в сусіднє село за 12 кілометрів, а школу віддають на 50 років в оренду якійсь всесвітній харизматичній структурі, місії, яка нібито буде виконувати свою роль в Україні. Де це бачено? Хто дозволив порушувати Конституцію, Закон "Про освіту"? Думаю, що це моє висловлення треба сприйняти як депутатський запит до прем'єр-міністра, до міністра освіти, щоб вони навели порядок і дали по рукам тих, що хотять нагріти руки на комерціалізації матеріально-технічної бази освіти України - єдиної надії майбутнього розвитку.

Шановні депутати, я хотів би також підняти знову і знову питання про умови роботи нашої в Верховній Раді. Депутати по 2, по 3 сидять в кімнаті. Рядом пустує Будинок офіцерів, він не потрібний Міністерству оборони, його треба забрати і покращити умови роботи Верховної Ради. Сьогодні знову стало питання про долю будинку колишньої Центральної ради України. Цей будинок хотять знову переторгувати і передати невідомо кому. Прийшов час, коли Верховна Рада повинна повернути собі цей будинок для налагодження роботи. Вважайте це моїм депутатським запитом.

І нарешті. Я знову піднімаю питання про те, щоби...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу закінчувати.

БІЛОРУС О.Г. ...у нас був не один день голосування, а мінімум два дні голосування у Верховній Раді. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Одайник, підготуватись Хмарі.

13:54:47

ОДАЙНИК М.М. Микола Одайник "Наша Україна", "Солідарність", Вінниччина.

Шановні депутати, шановний народе України, доброго дня вам, доброго вам всім здоров'я. Ви знаєте, я часто задаю собі одне і те ж запитання: чому ми. маючи такий серйозний, такий великий і могутній потенціал земельний, людський і находимся не на вершині світової співдружності по життєвому рівню, а знаходимось уже нижче третіх держав?

І чим більше я собі думаю над цим запитанням, тим більше я переконуюсь, що первоначально це є брехня. Вина в основі - це брехня. Ви знаєте, можливо, комусь не зрозуміло, чому брехня. Брехня розвалила Радянський Союз. Та ж сама брехня довалює сьогодні нашу неньку Україну. Давайте щоб не бути голословним, давайте разом подумаємо. Останнім часом відбулось дуже багато нарад про сільськогосподарське реформування. Всі на різних рівнях ми чуємо, що покращилось наше життя, ми маємо дуже хороші показники в сільському господарстві, але виникає запитання: а чому ж тоді сьогодні тисячі сімей вже голодають? Чому вже наші діти сьогодні не ходять в школу? Якщо ми маємо такі гарні показники, то це визиває навіть деяку улибку. Чому? Тому що показник збільшили молока в 1,7 рази, а де ж то молоко? Звичайно кажуть, що молоко з'їли свині. А м'ясо з'їли механізатори, які ремонтували техніку. А техніку недоремонтували. В результаті ми не зібрали зернові і не зібрали значну частину цукрового буряка.

Тому я сьогодні з цієї трибуни, можливо, я десь трошки перехвилювався, з цієї трибуни я хочу звернутись до Президента, до Кабінету Міністрів, давайте зберіться провірте усі ці цифри, якими ви оперуєте, і хоча б один раз скажемо своїм людям правду. В нас прекрасні люди, вони нас зрозуміють. Вони зрозуміють навіть те, що потрібно потерпіти, але вже дальше терпіти нікуди. Вже сьогодні, я ще раз повторюю, вже сьогодні на моєму окрузі вже тисячі сімей голодують, і не тому, що вони не хочуть працювати, а тому, що вони числяться працюючими на тих фермах, які дають сьогодні молоко, і які, якщо ми проїдемо з Києва до Могілів-Подільська, то ми побачимо рівно 324 розрушених ферми, де корови по статистиці в деяких господарствах є, а практично, їх уже немає.

Тому я дякую вам, я вибачаюсь, перебрав чуть-чуть. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Ількович Хмара, будь ласка. І підводимо риску.

13:58:29

ХМАРА С.І.

Шановні виборці, шановні депутати!

Не можу не заторкнути такої важливої події, як звернення Президента Леоніда Кучми відносно так званої політичної реформи в Україні.

Я би дуже був втішений, якби раптом на нашого Президента найшло прозріння, і він запалав би бажанням зробити щось корисне для України, і тут би можна було його підтримати, звичайно, як кажуть, всіма силами.

Але наш Президент лукавить, бо якби він хотів, дійсно, щоб в Україні відбувалася політична реформа, то він би насамперед почав виконувати сумлінно Конституцію і закони України, він би навів порядок в своїй канцелярії, ввів би її в правове поле, і мільярдер Медведчук не займав би місце глави президентської адміністрації, бо Президент прекрасно знає, що ці мільйони і мільйони не зароблені, а награбовані в українського народу. Він би заставив своїх чиновників дотримуватись Конституції, а не займати незаконно посади і отримувати в той же час мандат народного депутата, як це є сьогодні з паном Щебанем і паном Мельничуком. Він би повів, нарешті, боротьбу з корупцією, організованою злочинністю і припинив би грабування України.

Тому реформа політична вкрай заріла. Вона потрібна. Але вона може тільки тоді успішною, якщо буде створений належний грунт для проведення такої реформи. І головною в цьому напрямку потрібно здійснити усунення Кучми і оточення від влади. Тоді всі реформи підуть в Україні.

Тому я хочу всіх на завершення привітати з наступаючим великим святом нашого пророка України Тараса Шевченка 9 березня і запам'ятати, до чого він закликав і вийти, висловити свій громадянський обов'язок.

Партія "Батьківщина" збирається на Софіївському майдані 9 березня об 11 годині, а далі маршрутом підемо до Майдана Незалежності, а потім до пам'ятника Шевченку. Я закликаю всіх громадян України, запам'ятати, до чого нас кликав великий Кобзар Шевченко. Тільки тоді Україна буде вільною, процвітаючою, незалежною і справді українською державою. І я не сумніваюся, що як в Україні буде справжня українська держава, то свято 9 березня буде державним святом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Режим нашої роботи вичерпано. Чекайте. Є репліка, згадувалося прізвище. Народний депутат Шуфрич, хвилину була репліка. Була репліка, називалося прізвище Кравчука. Будь ласка. Якщо ви дасте виступити Слабенку, то тоді домовимося.

14:01:41

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Олександре Олексійовичу. Шановні колеги, згадувалося прізвище лідера фракції об'єднаних соціал-демократів Леоніда Макаровича Кравчука з приводу постанови по Іраку.

Давайте дуже відповідально віднесемося до тієї трагедії, яка може статися в Персидській затоці. І не можна постанови, які мають дуже серйозну, самі по собі несуть інформацію, використовувати як фарс і залучати до цього вищих посадових осіб держави. Треба поважати державу, яку ми з вами як народні депутати України представляємо. Фарс ми не маємо права допустити, тим паче з приводу такої трагедії.

І користуючись нагодою, я вітаю всіх наших жінок з наступаючим святом 8 Березня. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Регламент нашої роботи вичерпано.

Одна хвилина Слабенко з місця для повідомлення, для включення у порядок денний запиту.

14:02:48

СЛАБЕНКО С.І.

Я хотів би звернути увагу, що я з ранку ставив це питання. що виникне ситуація, що можливо хтось не встигне виступити. Ми затягнули розгляд питання в різному на 25 хвилин. Тому я прошу продовжити на ці 25 хвилин, на 15 хвилин продовжити і дати можливість виступити народним депутатам.

Чому я хотів звернути увагу? Вірите, я перший раз у своєму житті захищати повинен сьогодні пана Литвина і пана Васильєва. Мені приємно сьогодні, що перший раз в житті виникла така ситуація. Коли вони дали відповідне доручення Прем'єр-міністру для того, щоб він розібрався з конкретною ситуацією фінансування десятої шахти, це питання було передано на розгляд міністру палива та енергетики, який сьогодні у нас доповідав, питання взагалі залишилося таким, яким починалося. Тобто існувала неузгодженість двох міністерств, Міністерства економіки і, скажемо, і позиції віце-прем'єр-міністра пана Азарова в частині фінансування будівництва десятої шахти, і це питання так і залишилося невирішеним. Тому я прошу, щоби повернутися до мого запиту, тобто до того виступу, який я зголошував з трибуни 13.02.2003 року і надали конкретну відповідь і узгодили питання так, як ми просили. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вносьте у секретаріат документ, в офіційному порядку він буде доданий до документів Верховної Ради.

І наприкінці нашого засідання дозвольте мені від імені Верховної Ради подякувати всім присутнім, хто сьогодні залучився до слів вітання нашим жінкам, всім жінкам України побажати людського щастя, здоров'я вам та вашим рідним, миру та злагоди, шановні, у власній сім'ї, у родині, в цілому в державі.

Достатку в кожному будинку! Із світом, святом 8 Березня, дорогі наші жінки, матері, сестри, доньки. Будьте щасливі!

А 9 березня прошу всіх відзначити і вшанувати пам'ять Великого Кобзаря.

Наступне засідання відбудеться 11 числа - День уряду.

На цьому засідання закінчується.