ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

8 липня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:37

Зареєструвалося -363

В залі зареєстровано 363 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні у нас відповідно до розкладу засідання - День урядую. однак ми домовилися, що у вівторок ми заслухаємо інформацію уряду щодо ситуації на продовольчому ринку.

Але перед цим, шановні колеги, я б хотів оголосити приємну новину, приємну подію для всіх нас - сьогодні день народження народного депутата, ювілей у народного депутата Танюка Леоніда Степановича, Танюка Леся Степановича, якому виповнилося 65 років. Давайте привітаємо видатного політика і митця і побажаємо йому дальших творчих і життєвих успіхів. (Оплески)

Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді... Я прошу всіх зареєструватися народних депутатів і зайняти свої місця. Ми домовилися про те, що ми визначимо особливий порядок нашої роботи на цей пленарний тиждень з тим, щоб успішно його завершити.

Вам роздано проект постанови за номером 3725. Я прошу проголосувати за те, щоб ми зараз включили цю постанову до розкладу і прийняли по ній рішення. Це про деякі питання організації роботи Верховної Ради 9-11 липня 2003 року. Прошу проголосувати. Тоді будемо з мотивів. Прошу підтримати, шановні колеги. Прошу голосувати.

10:04:45

За-182

Рішення не прийнято.

З мотивів, будь ласка. Шановні колеги, давайте тоді всі зразу так по черзі. Симоненко Петро Миколайович.

10:04:58

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ми вкотре звертаємося до вас з проханням створити всі умови в організації роботи Верховної Ради, коли ми після обговорення конкретного проекту, зважуючи аргументи "за" і "проти" відразу ж будемо приймати рішення відносно підтримки чи у першому, чи у другому, чи третьому читанні, чи в цілому проекту закону. Для того, щоб це зробити, член нашої фракції Мартинюк вніс проект постанови, номер її 2584, яка передбачає зміни до Регламенту, і ці зміни якраз і спрямовані на те, щоб ми з вами після обговорення конкретного проекту голосували по цьому проекту і не перетворювали Верховну Раду у якусь машину щодо голосування. На четвер у нас з'являється по 30 сторінок проектів законів, сто законів мінімум ми розглядаємо. Зрозуміло, що страждає якість.

Тому фракція...

ГОЛОВА. Дякую. Микола Рудьковський.

10:06:08

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Прошу передати слово Станіславу Ніколаєнку.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко.

10:06:18

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція соціалістів. Фракція соціалістів не проти того, щоб ми активно попрацювали завершальну фазу сесії, але ми працювали так, в такому режимі всю сесію. І що я хочу сказати? Перше, я наполягаю на тому, щоб ми безвідкладно сьогодні, максимум завтра вранці розглянули питання агропромислового комплексу, щоб нас не звинувачували в тому, Верховну Раду, що ми щось там не так прийняли і із-зі цього село гине. Мені здається, що це такі наївні дитячі звинувачення, які вчора і позавчора лунали з засобів масової інформації.

І наступне. Ми за те, щоб змінити повністю Регламент роботи сесії, я підтримую Симоненка. Ми повинні голосувати зразу після обговорення, звертаюсь до депутатів більшості: проголосуємо зараз зміни до Регламенту, введемо їх, Володимире Михайловичу, введемо їх з наступної сесії, і тоді ми будемо голосувати.

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка, Турчинов Олександр.

10:07:18

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ми також підтримуємо пропозицію проголосувати зараз постанову Мартинюка щодо змін до Регламенту статті 3.2.1 і проводити голосування зразу після обговорення кожного законопроекту, як це відбувається в усіх цивілізованих парламентах.

Крім того, Володимире Михайловичу, ми не побачили, як ми вимагали на погоджувальній раді, на 16 годин інформацію прокурора Піскуна. Нам цікаво дізнатись, що сьогодні відбувається з справою Гонгадзе, що сьогодні відбувається з наркоторгівлею в Україні, якою керує Піскун, і багато інших питань і, в першу чергу, що відбувається з тими, хто зловживає питання на зерновому і продовольчому ринках. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Народний депутат Качур, потім Соболєв і будемо визначатися.

10:08:04

КАЧУР П.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я думаю, щоб не було спекуляції, яка мала місце після минулого четверга, коли ті фракції, які наполягали на першочерговому розгляді пакету щодо врегулювання ринку зерна, були звинувачені в зриві голосування, у мене така пропозиція: ми з цією конституційною реформою постійно маємо тільки проблеми в Україні. То місцеві державні адміністрації займалися конституційною реформою і зганяли людей на всенародне обговорення, за цей час вивезли все зерно. Тепер ціни підвищилися, а уряд знову ж таки не займається цим, а займається конституційною реформою.

Тому у мене пропозиція, щоб ми оці питання, які вносять дестабілізацію в зал, зняли з розгляду, пояснили це всій Україні, що питання продовження терміну Президента України нас не цікавить, в першу чергу, а зайнялися дійсно економічними законами і цей тиждень завершили результативним голосуванням. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Сергій Соболєв.

10:09:08

СОБОЛЄВ С.В.

"Наша Україна", Партія “Реформи і порядок".

Шановні друзі! Є чудова пропозиція нашого колеги Мартинюка про організацію роботи парламенту на всі тижні роботи.

Наша фракція зранку збиралася і прийняла рішення про підтримку цієї пропозиції Мартинюка. Ми просимо поставити її на голосування і не розбивати окремо тижні на ті, коли є голосування, і коли немає.

По-друге. Чомусь на 10 липня четвер знову поставлено проект закону "Про внесення змін до Конституції". Мені здається вже пройшли обговорення і на фракціях, і на Узгоджувальній раді ми розглядаємо лише порядок направлення, а не проект змін до Конституції. Я хотів би, щоб було виправлено порядок денний. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати! Підведемо підсумок нашого обговорення. Відносно питання організації нашої роботи на цей пленарний тиждень. Ми погодили в п'ятницю, а точніше в четвер всі керівники депутатських груп і фракцій про те, що ми приймемо на цей тиждень особливий порядок, а з першого вересня введемо процедуру відповідно до пропозиції народного депутата Мартинюка. Це перше.

Я прошу уваги, уважно слухати. Друге. Шановні колеги! Відносно пропозиції народного депутата Турчинова. Вчора ми обговорювали це питання тільки три фракції підтримували пропозицію, про заслуховування інформації Генерального прокурора. Ви будете вимагати я поставлю її на голосування. Але повинен вирішити парламент, а не одна фракція.

Щодо пропозиції народного депутата Соболєва. Ми вже порозумілися і дійшли до згоди, що ми не ставимо питання про порядок розгляду у першому читанні, в другому чи в третьому. Ми ставимо питання, а потім розглядаємо: чи це процедура, чи по суті.

Ми дійшли до висновку, що це по суті. І не потрібно нам якихось вносити інших змін. Тому, шановні народні депутати, відповідно до пропозиції я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття рішення з приводу організації роботи Верховної Ради України 9 - 11 липня 2003 року. Це проект за номером 3725. Прошу голосувати.

10:11:48

За-217

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування... Одну хвилинку! По фракціях. Не потрібно мені двадцять разів розказувати. Все, пішов процес.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до статті 3.2.1 Регламенту Верховної Ради України за номером 2584. Це проект народного депутата Мартинюка.

10:12:36

За-207

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

Зараз я по другому колу піду і зачитаю все вголос. Заспокойтеся, будь ласка. Так, прошу уваги! Я прошу всіх вісти на свої місця, прошу уваги! Питання надзвичайно серйозне. Технічне, але від нього залежить, як ми далі будемо працювати.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття рішення з приводу проекту Постанови Верховної Ради України про деякі питання організації роботи Верховної Ради України 9 і 11 липня 2003 року за номером 3725. Прошу голосувати.

10:13:37

За-220

По фракціях.

Я ставлю на голосування... Прошу уваги шановні... Краще голосуйте, не агітуйте один одного, а голосуйте. Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України за номером 2584 про внесення змін до статті 3.2.1 Регламенту Верховної Ради України... Що система не спрацьовує, да? Колеги, я оголосив, якщо не пройде, тоді поставимо другу пропозицію, поставимо, все. Будь ласка, заспокойтеся, голосування вирішить. Йде голосування.

10:15:14

За-168

Шановні колеги, прошу уважно прослухати. Ну, я зроблю, ну що ви, їй Богу, ну будьте ж...

Я ще раз ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до статті 3.2.1 Регламенту Верховної Ради України, це номер 2584, проект народного депутата Мартинюка. Наступний раз, якщо не пройде, наступний раз введемо його...

10:15:52

За-211

Шановні колеги! Зараз ще раз пройдемо по кругу, але вже з пропозицією, яка була внесена.

Я ставлю на голосування. Заспокойтеся всі, сядьте, будемо голосуванням визначатися. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття рішення з приводу проекту постанови Верховної Ради України про деякі питання організації роботи Верховної Ради України 9 - 11 липня 2003 року номер 3725.

10:16:37

За-218

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про внесення змін до статті 3.2.1 Регламенту Верховної Ради України 3584 з введенням його з 1 вересня, тобто з початку четвертої сесії. Давайте будемо визначатися.

10:17:13

За-189

Я вношу пропозицію. Прошу уважно прослухати, шановні колеги. Пропозиція, яка зводиться до того, щоб об'єднати два проекти. Тобто проект постанови 3725 про порядок організації нашої роботи на цьому пленарному тижні разом з проектом постанови, яка вводиться з 1 вересня цього року про зміни до Регламенту Верховної Ради України за номером 2584. Прошу голосувати.

10:17:58

За-119

Рішення не прийнято.

Працюємо у режимі, завтра будемо знову визначатися. Я думаю таким чином. Будь ласка, Мороз.

Я просив би, аби ви визначилися, аби ви щось одне робите? або щось ви друге робите, шановні колеги.

10:18:16

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати, шановний Володимире Михайловичу!

Очевидно була неправильно поставлена пропозиція про голосування двох постанов одним голосуванням.

Треба зробити так. Взяти одну постанову, котру ви оголосили, чи один проект, чи інший, і доповнити другими пунктами з другого проекту. І тим самим в одному документі об'єднати дві пропозиції. Не дві постанови голосувати, а голосувати одну постанову, в якій окремим пунктом відобразити початок голосування за регламентними нормами, зміненими відповідно до постанови, яку пропонує Адам Мартинюк, з першого вересня.

І, таким чином, ви оголошуєте проект постанови, який ви тільки що назвали, який підтримує більшість. Я думаю, що ми всі теж його підтримаємо, маючи на увазі, що з першого числа вводиться інша процедура у регламенті. Будь ласка.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я пропоную таким чином поступити.

Оскільки в понеділок, я ще раз хочу нагадати, в цей понеділок і в минулий четвер було погоджено, що ми визначимо особливий порядок роботи на цей пленарний тиждень, ви уповноважили мене, шановні керівники депутатських фракцій і груп, внести проект відповідної постанови. Ви її не підтримали. Тим самим ви не підтримали ні Голову Верховної Ради, ні авторитет Верховної Ради, про який ви всі так печетесь сильно.

Я запропонував проголосувати пропозицію Мартинюка. Ви також не підтримали. Незрозуміло, що ви хочете.

Тому давайте поступимо таким чином. Що зараз ми заслухаємо інформацію уряду. А ви зберіться, будь ласка. Тоді і проголосуємо.

Оголошується до розгляду інформація Кабінету Міністрів України "Про ситуацію на продовольчому ринку України". А ви проведіть консультації, мобілізуйтесь, і ми приймемо правильне рішення.

Слово має віце-прем'єр-міністр України Кириленко Іван Григорович.

Сьогодні заяви, у нас день уряду, немає заяв. Я просив би не кричати, дотримуватись регламенту, заспокойтеся. Регламент читайте, читайте Регламент.

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Як ми і домовлялися з вами, сьогодні уряд інформує Верховну Раду про заходи по регулюванню проблем продовольчого ринку, що виникли в кінці червня, та про результати цієї роботи.

Нагадаю, основне зростання цін відбулося у третій декаді червня, коли виросли ціни не тільки на борошно, крупи, макарони, цукор, а й в окремих регіонах - на хліб. Попит на них і обсяги реалізації, особливо у крупних промислових центрах зросли у червні у 6-7 разів.

Допущений недолік в роботі як місцевої, так і центральної влади полягав у тому, що, маючи щоденний ціновий моніторинг на ці продукти, треба було відразу звернути увагу на різкий стрибок обсягів їх реалізації.

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Іване Григоровичу, одну хвилинку.

Шановні народні депутати! Можливо не цікавить інформація вас, давайте не будемо її слухати. Вас цікавить інформація? Будь ласка, сядьте на свої місця або засідання гуртків і фракцій ведіть на півтонна тихіше. Ви ж піклуєтесь про український народ. Я вас прошу, дайте можливість доповісти інформацію. Будь ласка.

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую.

Ажіотажний попит можна було відразу спрогнозувати і до більш напружених територій треба було миттю спрямувати додаткові ресурси. Це було зроблено, але із деяким запізненням і проблеми відбулися.

Друге. Були допущені давно забути явища спекуляції на підвищеному попиті. Всі ми звикли до того, що приватна торгівля вже давно працює в умовах жорсткої конкуренції, тому різкого зростання цін на товари повсякденного попиту не повинно бути в принципі при насиченні ринку. Так думали і вважали численні контролюючі органи на всіх рівнях влади, які повинні цим займатися щоденно. Зреагували, але знову із запізненням і виявили численні факти приховувань цих продуктів у торгівельній мережі в надії, що ціни виростуть ще більше.

В ці дні не втримали ситуацію, зірвали виконання доручень Президента та уряду по хлібу у трьох регіонах: Автономній Республіці Крим - до 15 з половиною відсотків, Дніпропетровській - 27 з половиною, у Запорізькій області - 16,4. І це стало третім, самим болісним уроком заспокоєності і безвідповідальності.

Сьогодні в ряді регіонів працюють урядові комісії, до складу яких входять кваліфіковані фахівці контролюючих та правоохоронних органів. Відбудеться спеціальне засідання уряду, на якому буде дана надзвичайно принципова оцінка всім цим фактам, включаючи і оргвисновки.

Зараз встановлюється чому була бросова ціна зразу після збирання врожаю і селяни втратили, чому був масовий експорт зразу відразу після збирання врожаю, чому було до Держрезерву було закладено самий мінімум при відсутності коштів, що й привело сьогодні до таких негараздів. А також до різноманітних спекуляцій і соціальних загострень. Без сумніву, рішення будуть такими, щоб подібного в майбутньому вже не повторилося.

Наступне завдання як і уряду, так і керівників місцевих органів влади полягає у тому, щоб і стабілізувати ситуацію, і повернути ціни на рівень тих, що були до початку ажіотажу, як і в ряді регіонів створені штучно. І це попередні висновки комісій уже на сьогоднішній день є.

На сьогодні в результаті термінових заходів, що були вжиті в ці дні, рівень цін на крупи та борошно в більшості регіонів стабілізувався. Стабільна ситуація на ринку цукру. За останній тиждень оптова ціна на нього впала на 10 відсотків. Уряд, місцева влада спрямували на споживчий ринок максимально можливі партії борошна, круп, макаронних виробів, цукру.

Я відповідально заявляю, що у нас достатньо сил, ресурсів і можливостей для того, щоб тримати ситуацію стабільною і надалі. Зокрема тільки за липень з Держрезерву спрямовується 66 тисяч тонн борошна, як за всі попередні місяці разом взяті, 7 тонн круп, 20 тисяч тонн цукру. Це 20 відсотків потреби ринку продовольства країни на цей період. Тоді, як для дієвих інтервенцій достатньо вже 10 відсотків.

Главою уряду вже дані відповідні доручення конкретним органам перевірити цільове і адресне використання цієї допомоги держави. Днями також будуть проведені передбачені законом заходи, і на споживчий ринок надійде ще 200 тисяч тонн цукру. Його ціна вийде на докризовий рівень впродовж поточного місяця.

В Україні почалися жнива. Збирання врожаю йде у шести південних регіонах. Крім насіння, перші товарні партії зерна нового врожаю будуть спрямовані на виробництво, в тому числі і круп. Це сьогодні вигідно і виробникам, і переробникам. Насичення ринку по цій групі товарів прийдеться на серпень. Тоді ж встановляться на сприятливій для споживача позначці і ціни. Пісні круп'яні: гречка, просо, рис - в переробленому вигляді надійдуть споживачу у вересні. Зважаючи на збільшені проти минулого року у двічі, тричі площі під ними можна очікувати зменшення ціни навіть проти рівня 2002 року.

Принципове питання - ціна на хліб. В областях, де допущено її зростання, вживаються енергійні заходи для повернення цін до попереднього рівня. Так у Дніпропетровській області протягом двох останніх днів ціни на хліб знизилися від 2 до 6 відсотків і продовжують знижуватися. Тут вирішили виплатити дотацію незахищеним верствам населення, що втратили на підвищенні ціни. Конкретну постанову прийняв уряд Криму, якою регулюються торговельне надбавки та рівні рентабельності виробництва хліба масових сортів. Одним словом, стосовно стабілізації та зниження у визначених регіонах ціни на хліб, у губернаторів термін - до засідання уряду. Це що стосується першочергових заходів уряду по врегулюванню ситуації. Вона сьогодні стабілізується, бо перебуває під жорстким контролем особисто голови уряду, поступово знімається напруга.

Наступні дії уряду полягають у створенні потужних та стабільних державних ресурсів зерна та продовольства в цілому.

Президент абсолютно правий, коли зазначив, що державна комора повинна бути воно цінною і достатньо наповненою, особливо стосовно продовольчої групи. Маючи торік чималий врожай, бросову ціну, в державні засіки поклали крихти, бо декілька років поспіль Держрезерв, по суті, не фінансувався. Нинішній уряд має рішучий намір при підтримці Верховної Ради подолати цей негатив.

Ви сьогодні будете розглядати проекти законів, що дозволяють вишукати додатково 400 млн. гривень для закупівлі у національного виробника зерна нового врожаю до Державного резерву. Ці та плюс власні кошти від освіження ресурсів уряд має намір чітко спрямувати на створення трьохкратного запасу зерна, круп. масла та цукру. Аналогічні дії вимагаємо від місцевої влади. Ми переконані, що такі обсяги ресурсів унеможливлять кризові всплески на продовольчому ринку держави.

Наступне. Погодні умови останніх днів значно покращили ситуацію на озимому полі в центрі, на півночі та заході. Відповідно буде переглянутий і прогноз. І все ж частину продовольчого зерна доведеться завезти. Опрацьований авторам ряду проектів, урядом, базовими комітетами єдиний законопроект вам буде розданий в середу. Він ліберальний, прозорий і демократичний. Прийнявши його як закон до кінця сесії, ви дасте можливість уряду та керівникам регіонів невідкладно організувати відповідну роботу, включаючи фінансування, кредитування, пошук ефективних джерел та кваліфікованих виконавців.

Відкриваючи ринок, створюючи умови для широкої конкуренції підприємницьких структур, застосовуючи антимонопольне законодавство, ми вирішимо проблему стабільного забезпечення населення хлібом до нового врожаю.

Далі. Уряд свідомий того, що зерновий ринок повинен цивілізовано на сучасних засадах регулюватися. І ви свідки того, що новий уряд з перших днів своєї роботи зайнявся саме цією проблемою. Разом з вами ми напрацювали скільки законодавчих і нормативних актів, які були напрацьовані за п'ять років до цього разом взяті. По-перше, ми і надалі будемо чітко відстежувати рух зерна завдяки системі його декларування, яка запроваджена з Нового року. До речі, на початок минулого місяця задекларовано понад мільйон тонн продовольчого зерна. Цього цілком достатньо, щоб ринок був насиченим до нового врожаю. І в нас достатньо сил, щоб втримати ситуацію стабільною і контрольованою.

У цьому місяці впроваджується нова система складських документів на зерно. Прості і подвійні свідоцтва, які персоніфікують відповідальність за збереження зерна, стануть ще однією гарантією того, що селянина не будуть ошукувати. Крім того, складське свідоцтво також стане надійною заставою для одержання кредитів в банках, в тому числі і для здійснення заставних інтернаційних операцій з зерном.

Шановні народні депутати, сьогодні обговорюємо болючу проблему, яка вибухнула на зерновому ринку. Але ми не застраховані, що завтра цього не відбудеться в будь-якому іншому продовольчому сегменті.

Тому уряд зараз грунтовно займається опрацюванням всіх продовольчих балансів, особливо продукції тваринництва. Це робиться вперше за роки незалежності. Тут теж стан справ непростий. При видимому благополуччі через відсутність, перш за все, достатньої кількості кормів у першому півріччі продовжується пад поголів'я, в тому числі і в господарствах населення. Провокується подальший обвал закупівельних цін. Уряд починає виплату значних дотацій за здані на переробні підприємства м'яса великої рогатої худоби та свиней відповідних кондицій. І ми посилимо цю позицію. Дотацію на птахівництво ми відмінимо і передамо на велику рогату худобу і свиней, щоб утримати саме це сегмент ринку. Але знадобляться і додаткові регулюючі заходи, щоб не втратити м'ясні ресурси держави на послідуючі періоди, інакше можуть бути знову кризові явища, інші негативні тенденції.

У цьому зв'язку був би дуже доречним Закон про м'ясо і м'ясні продукти, який вже прийнятий у першому читанні. Можна було б, з'ясувавши окремі деталі, прийняти його і дати уряду механізми сучасного регулювання ринку м'яса.

Поточна ситуація в сільському господарстві. Хліба скошені на перших сотнях, тисячах гектарів. Краще виглядає Крим, який збирає до 18 центнерів з гектара ранніх зернових. Дещо гірше поки що перші намолоти в південних областях.

На цю дату заготовлено близько 2 з половиною мільйонів тонн сіна і понад 3 з половиною мільйона тонн сінажу. Це менше торік, але більше, ніж ми прогнозували, зважаючи на складні погодні умови. І сьогодні, після дощів, є можливість суттєво покращити кормовий баланс. І ми, уряд, разом з місцевими органами влади цим займаємося.

Інше лихо цього року - сарана. Найбільший ореал її заселення залишається у Запорізькій та Херсонській областях. За останні дні оброблено понад 37 тисяч гектарів. Уряд спрямував додатково 2 мільйони гривень на боротьбу із цим явищем, знадобляться додаткові кошти, допоможемо іще.

Готовність техніки до збирання, комбайнів, зернозбиральних - 88, кормозбиральних - 90 відсотків. Дизпаливом та бензином агрокомплекс забезпечений повністю. Ціна сприятлива. Головне питання і головна проблема, яку треба вирішити, і ми її будемо вирішувати - це підготовка до осінньої посівної, при цьому найвідповідальніше - забезпечення насіннями. При цьому відповідна робота урядом та органами влади на місцях здійснюється уже сьогодні. нестача насіння для особливо постраждалих регіонів допоможе покрити Крим, окремі центральні та інші області. Про відповідну перекидку насінневих ресурсів з регіонами вже домовлено. Можливий дефіцит треба буде покрити за рахунок завезення насіння районованих сортів. Ряд відповідних угод уже на цьому тижні підписано, із запасів у тому числі насіннєвого резерву ми теж спрямуємо у відповідні ресурси. Уряд і Національний банк цими днями завершить розроблення сприятливих для села виробника моделей пролонгації кредитів до жовтня наступного року та додаткового траншу кредитних ресурсів на наступну посівну. Нагадаю, що держава до жовтня наступного року компенсує 16 відсотків річних, агрогосподарства сплатять символічні 2-3 відсотки.

Безумовно, наочним уроком 2003 стане для аграріїв відсутність цього часу систему страхування сільськогосподарської діяльності. При відповідній державній підтримці, що пропонується у постанові, яку ви будете голосувати завтра, ці сучасні ринкові механізми потрібно запровадити вже з наступного року. Сільське господарство, що є гарантом продовольчої безпеки держави, конче потребує довготермінового кредитування, сучасного підходу дотацій та іншої підтримки своєї діяльності. Вступаючи до СОТ, лібералізуючи внутрішній ринок, втрачаючи більшість пільг ми всі та інші механізми повинні разом з вами опрацювати найближчим часом. Ряд із них передбачений у базовому законі та нашій спільній постанові, яка буде голосуватись. Безумовно, у короткій проміжній інформації викладено те, що зроблено протягом останніх 4-5 днів. Детально і грунтовно наслідки вжитих заходів та спільних дій ми проаналізуємо вже на першому дні уряду на наступній сесії.

І на завершення. У наших руках соціальна злагода і добробут людей.

Шановні колеги! Не будемо допускати на цьому спекуляції, бо це продовольство, це хліб. Ми спільні разом в тому, щоб подолати наслідки цих негараздів і явищ, і щоб забезпечити стабільну ситуацію і надалі.

Незважаючи на складні умови ще сьогодні з прийняттям пакету законопроектів, що пропонуються, у нас є можливість не лише оперативно виправити ситуацію, але й закласти підвалини майбутнього росту розвитку аграрного сектора. Прошу вашої підтримки. Дякую.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте запишемося на запитання, 15 хвилин відводиться на це. Будь ласка, включіть систему на запис. Висвітіть, будь ласка. Гірник, наступний Калінчук. Будь ласка, мікрофон Гірника Євгена.

10:34:07

ГІРНИК Є.О.

Шановний Іване Григоровичу.

Гірник, Долинський виборчий округ, фракція "Наша Україна".

Ви у своєму виступі говорили про інтервенцію зерна, муки, круп із держрезерву на регіони з метою регулювання цін. Прошу пояснити, як проходить ця інтервенція чи якимось вибраним фірмам, чи є відслідкування, по яких цінах вони далі її реалізують, чи організовані якісь тендери, щоби будь-хто міг виграти цей тендер і погасити цю продовольчу кризу?

І друге запитання. При вивозі зерна державою трейдерам погашено 1,5 мільярда гривень. Ви плануєте тепер закуповувати зерно. Як буде з цим ПДВ, це ж саме зерно будуть закуповувати ті самі трейдери, чи вони би не мали здешевити ціни за рахунок цього повернутого їм ПДВ? Дякую.

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую за запитання. Коротка відповідь. Сьогодні інтервенції на ринок продовольчого зерна здійснюється держрезервом борошном, не зерном, а саме борошном. Ціна на борошно встановлена у березні, коли вперше відбулася перша напруга в семи регіонах на продовольче зерно. Ціна встановлена така: 985 за муку вищого сорту, 860 - за муку першого сорту.

Інтервенція здійснюється в регіони, які цього потребують. На раді регіонів було прийнято рішення, що заявка підписується особисто главою області, головою державної адміністрації.

Визначається оператор, який оптом завозить цю продукцію і потім мука розподіляється на хлібозаводи для стабілізації ціни на хліб. Ще раз хочу доповісти, в зв'язку з тим, що таке рішення прийнято, ми маємо стабільну ціну на хлів впродовж трьох-чотирьох місяців. Я сказав ці регіони, які допустили зрив і ціну зараз повертають.

Що стосується імпорту зерна. Ми разом з вами опрацювали, в тому числі з представниками вашої фракції і бюджетного комітету, і аграрного, опрацювали проект закону, який гармонізований повністю із вимогами українського законодавства при імпорті ПДВ буде сплачуватись при перетині кордону. Відміняється тільки імпортне мито для того, щоб диверсифікувати джерела завезення в Україну можливого імпорту зерна.

Тому пільг по ПДВ при імпорті не передбачається.

Як буде проголосовано в залі, це вже право народних депутатів. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, будь ласка, фракція Аграрної партії України.

10:37:02

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук. Одещина. Фракція Аграрної партії України.

Шановний Іване Григоровичу, в своїй інформації ви сказали, що вже розпочались жнива на півдні України. Але ж ми добре знаємо, що одночасно з початком жнив іде підготовка до посіву озимих культур. І зараз, коли йдуть жнива, ми повинні заготовувати насіння, повинні перекидати з одного регіону в інший, закуповуючи це насіння.

Для цього ми передбачили разом з вами і уряд прийняв постанову про видачу кредитів. І для цього є компенсаційні кошти, в постанові передбачені. Але, на жаль, кредити сьогодні товаровиробники, сільгосптоваровиробники не отримують. То чи можете ви відповісти на запитання: чому йде вже невиконання постанови Кабінету Міністрів про отримання кредитів для підготовки до осінньо-польових робіт. Дякую за увагу, за відповідь.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Василю Антоновичу, ви підняли саме актуальне питання, яке можна було зараз задати в цьому залі. Це дійсно найбільш актуальне питання. Ми повинні закласти урожай таким, щоб не мати таких негараздів і не бути тут трибуні, виправдовуватися. І уряд зробить це, і ми матимемо ті урожаї, які були у 2001 році. Я вам це відповідально говорю з цієї трибуни.

Дійсно, насіння, мінеральні добрива і протруювачі, які передбачені особливим режимом кредитування... Вчора відбулася нарада в Національному банку, де відпрацьовані останні механізми як буде відбуватися пролонгація, на яких засадах, які угоди повинні бути підписані, що таке термін "постраждале господарство" і що таке додатковий транш кредиту під 18 відсотків річних, при яких 16 бере на себе держава. Я вам офіційно говорю, що в уряді на цьому тижні відповідні документи будуть на місцях. Режим кредитування додаткового буде виключно сприятливим, бо це - підвалини продовольчої безпеки наступних періодів. І цей уряд зробить все для того, щоб не стояти на цій трибуні і виправдовуватися і за себе і за когось. Дякую.

ГОЛОВА. Майстришин. Прошу уваги. Фракція НД..., "Наша...", "Регіони України".

10:39:08

МАЙСТРИШИН В.Я.

Так, так. Володимир Майстришин, Жмеринський виборчий округ номер 14.

Іване Григоровичу, скажіть будь ласка, зараз опрацьовується кредит Світового банку, 200 мільйонів доларів, для підтримки села. Питання такого плану. Скажіть, будь ласка, які законі потребують прийняття, щоб цей кредит був все-таки взятий і на яких умовах буде кредитування згідно умов цього кредиту?

Я думаю, що тут нікого не треба переконувати в тому плані, що село сьогодні страждає від короткотермінових кредитів. Маючи можливість сьогодні позичити гроші у Світового банку під 10-15 років під досить низьку ставку, то буде реальна допомога селу. Це перше запитання.

І друге. Ви сказали у своїй промові, що не виконано план закупівлі до Держрезерву. В чому причина чому план не був виконаний, з однієї сторони. І з другої сторони, хто буде сьогодні займатися інтервенцією на ринку зерна - це буде Держрезерв, це буде "Хліб України". Хто реально і що для цього треба зробити? Дякую.

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую, колего, за запитання.

Перше питання стосувалося запозичень. Якщо це кредит Світового банку на розвиток земельної реформи, то, дійсно, це близько 200 мільйонів доларів, питання вирішені. Кредит надзвичайно вигідний для України, залишилося підписати відповідну угоду. Умови Україна всі виконала вносяться певні поправки до постанови уряду про єдину систему реєстрації відповідний Указ Президента є. І ми сподіваємося, що з підписанням цієї угоди залишилися формальності для того, щоб отримати цей кредит, щоб у нас запрацювала на повну потужність земельна реформа.

Якщо мається на увазі за той кредит, що говорив Прем'єр-міністр з трибуни і Микола Янович Азаров, підтверджував, це додаткові запозичення, якщо ви маєте на увазі, перший, то я відповів на це запитання.

Друге. Умови надзвичайно вигідні ви знаєте. Що стосується інтервенції, хто буде робити і чому відбулося, що не було закладено. У нас зараз проводиться дослідження ситуації, чому це все відбулося, зараз з архіву підняті папери, де доручалося держрезерву закупити мільйон тонн зерна ДАК “Хліб України” півмільйона тонн зерна у найбільш сприятливий для селянина період, але це доручення виконано не було. Причина банальна. Не було достатнього, а взагалі ніякого фінансування державного резерву. Тому державний резерв замість тонн закупив 200 тисяч тонн - це попередня інформація, яку ми зараз досліджуємо, відповідні органи ведуть в цьому відношенні розслідування.

Друге питання. Дії уряду по наповненню державної комори - я сказав, трьохкратний запас ми положимо до комори з тим, щоб цього ніколи вже більше не було, положимо крупи, які туди ніколи не клалися, збільшені обсяги масла, а зараз переглянемо і резерви накопичення м'яса.

Третє питання. Хто буде робити інтервенційні операції на цьому ринку, безумовно буде робити і державний резерв який буде мати трьохкратний резерв накопичення резерв, і державний агент, який визначений, державна акціонерна компанія "Хліб України". Вона має сьогодні кредити, є домовленості буде отримувати ці кредити, робити і заставні операції з зерном по тим видам, які будуть тиснути на ринок і робитиме інтервенцій закупки. Рішення таке урядом прийнято, нормативна база є, кредитні ресурси накопичуються, дії відповідні будуть. Дякую.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії України.

10:42:48

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Іване Григоровичу, у нас коли розглядають віковічні і водночас сакраментальні питання: "Хто винен?" і "Що робити?" - більшу увагу завжди приділяють "хто винен". Ви ж більше сконцентрувалися на питанні: "Що робити?".

Але я хотів би повернути до нашого улюбленого запитання: "Хто винен?". Скажіть, будь ласка... А чому я хочу на цьому сконцентрувати увагу, тому що ніхто не застрахований гарантовано від того, що таке буде повторюватися. Скажіть, будь ласка. Ви мудра людина, яка багато працює в галузі сільського господарства. Які структури, які працюють в галузі сільського господарства - назвіть їх, будь ласка, конкретні структури, - на такому різкому стрибку цін здобули досить такі пристойні доходи і прибутки. Дякую.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, я на самому початку якраз зосередився на тому: чому це відбулося і хто понесе покарання. Говорю чітко і ще раз. В 10-ти регіонах України сьогодні працюють відповідні урядові і правоохоронні органи, для того щоб з'ясувати. Бо хліб продавався не тільки на Хрещатику, а продавався і в регіонах. І ця ціна вибухнула і в регіонах. Тому попередньо можу сказати, що ажіотаж в ряді регіонів створений штучно, не було ніяких підстав об'єктивних для того, щоб це було.

По винних, чому так відбулося із Держрезервом, чому так відбулося із заставними операціями, чому із такою ціною, яка була заразу після збирання врожаю, з експортом (є факти, що експорт відбувся, але за межі держави зерно не виїхало, такі факти розслідуються), це буде відомо на засіданні уряду наступного тижня. Ми підведемо підсумки цієї роботи, і винні однозначно будуть, понесуть відповідне покарання. Це я вам можу відверто за це сказати. Наступний тиждень. Дозвольте ще нам тиждень у цьому відношенні попрацювати.

І хотілось би, щоб уряд, який контролює ситуацію, разом з парламентом вирішив ті питання, які ставляться, і щоб, шановні колеги, ми не загострювали спекуляцію навколо цього питання, бо є багато штучного, і навколо загострення ситуації штучно. Дякую.

ГОЛОВА. Орест Климпуш, депутатська група "Народовладдя".

10:44:59

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Я прошу передати слово колезі Василю Гаврилюку.

ГОЛОВА. Василь Гаврилюк.

10:45:17

ГАВРИЛЮК В.В.

Я дякую, Владимир Михайлович. Уважаемый Иван Григорьевич, расскажите, пожалуйста, почему не было принято соотвествующих норм, когда вы были министром АПК в 2001 году? Почему правительство во главе с вами, аграрного блока я имею в виду, не приняты меры были в январе-феврале, знали, чтобы будут проблемы, которые есть сегодня? Почему сегодня тендерные операции, которые вы проводите как бы интервенция на рынке, производится не по рыночным ценам, а по заниженным, где ясно, что зарабатывают определенные компании? Почему в конце концов сегодня вы пытаетесь говорить или министр АПК о том, что еще и по квотам нужно завозить сегодня в нашу страну импортное зерно и многое другое? То, о чем вы говорите сегодня, все сводится к тому, что необходимо.

Не считаете ли вы, что весь аграрный блок, правительство во главе с вами, набраться мужества написать заявление и пойти в отставку. Это будет лишний раз свидетельство того, что вы осознаете, что своевременно не были приняты вами меры. Сегодня люди страны страдают. Спасибо.

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую, колего. Зважаючи, що ви представляєте парламентську більшість, ви знаєте, угода, яка підписана... Будь ласка, узгоджуйте це питання з парламентською більшістю, квота цих посад. За мной, как говорится, дело не станет. Узгоджуйте питання, це квота Аграрної партії. Я миттю відповідну заяву подам. Для мене це не проблема.

Що стосується 2001 року, коли я працював міністром. Я відповідально вам заявляю, ви проводите зараз розслідування, підніміть наказ міністра, який запроваджував уперше в Україні біржову торгівлю на ринку зерна. Потім під тиском різних обставин довелося відмінити і відмінити прозору схему руху зерна у 2001 році.

Що стосується квотування завозу. Ніякого квотування завозу немає. Почитайте закон, який ми пропонуємо разом з вами прийняти. Відкривається ринок, знімаються тільки мито. Будь ласка, всі ринкові структури, які можуть, можуть завозити.

По ціні на муку. Ціна на муку визначена таким чином, щоб можна було 70-ма відсотками, які йдуть для інтервенції в регіони, стримувати ціну на хліб, яка визначена ще в березні місяці стабільно. Вона стабільна на сьогоднішній день є.

Колего, я дякую вам за запитання.

ГОЛОВА. Віктор Развадовський, "Демократичні ініціативи"

10:47:40

РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Іван Кирилович, у мене до вас слідуюче запитання: скільки ви завезете зерна на продовольчі вироби? По якій ціні? І конкретно звідки і чи буде при цьому обмежений експорт? Дякую за відповідь.

КИРИЛЕНКО І.Г. Сьогодні цінова ситуація в Україні така, що експорт буде просто економічно не вигідний, бо ціна внутрішня достатньо мотивована для сільськогосподарських товаровиробників. Я вважаю, що обсяги експорту зерна нового врожаю особливо ранніх врожаїв можуть бути абсолютно обмеженими в зв'язку із вигідною ціновою кон'юнктурою.

Що стосується пізніх культур - соняшника і кукурудзи. Якщо їх буде достатня кількість і буде надлишок, можливий експорт, якщо це буде вигідно сільськогосподарському товаровиробнику.

Стосовно того, скільки буде завезено. Прогнози зараз переглядаються, дощики, які пройшли, значно підправили ситуацію в центрі, на заході і на півночі, і ми очікуємо отримати більші збори.

Той проект закону, який пропонується, ліберальний з точки зору того, що ми знімаємо мито на ввіз зерна України в ті регіони, які сьогодні мають його нестачу, можуть завезти. Будь ласка. Проблем ніяких в цьому немає. Уряд не буде ні квотувати, ні видавати ліцензії, щоб не допустити зловживань в цій сфері. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

10:49:05

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Дякую, Володимире Михайловичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Іван Григорович, ви правильно підмітили: більшість уже почала здавати уряд, дуже правильно ви це замітили. Хотілося все-таки відмітити і друге, що спочатку цей уряд пограбував людей на селі, а сьогодні пограбували місто, яке платить втридорога за ці продукти.

Мене цікавить питання: все-таки які запаси зерна залишилися в Україні? І коли в першому кварталі була заява фракції соціалістів про можливу таку небезпечну ситуацію на хлібному ринку, тоді просто сприйняли дехто із сміхом. Чому уряд не відреагував все-таки на відповідну заяву? Чи вона так для когось це була?

І останнє. Все-таки правильно говорили представники більшості, це вони вже до своїх звертаються, чому ніхто не йде у відставку, хто допустив це і хто відповідає за продовольчий ринок? Чому так все-таки?

КИРИЛЕНКО І.Г. Відповідаю на перше запитання. Ще у березні місяці, коли новий уряд запровадив декларування запасів зерна, ми побачили, що у березні місяці, дійсно, у нас в окремих регіонах виникає напруга. І вже тоді у березні посалися інтервенції з державного резерву. Тому і ваша заява, і наші дії непоміченими не залишилися. І ми з березня місяці утримували ситуацію.

Що стосується запасів, які на сьогоднішній день, я сказав у своєму виступі, на перше червня, на перше липня у нас інформація буде на дня, у нас понад мільйон тон зерна у суб'єктів, які його зберігають понад 50 тон і більше. Місячна потреба близько 500 тисяч тон. Розрахунки показують, що нам абсолютно достатньо для того, щоб утримувати ситуацію. Збити цей ажіотажний попит, який деінде розбуханий штучно.

І що стосується іще раз покарання винних. Я вам сказав, наступного тижня засідання уряду. Зараз працюють відповідні комісії, бо тут причетні і центральні органи, і місцеві органи, ми повністю дослідимо ситуацію і можете бути певні: винні понесуть відповідне покарання, я сказав у своєму виступі, вплоть до оргвисновків. Це цілком можливо у результаті того, що сьогодні працюють комісії. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте. Час вичерпано. Шановні колеги, ви заслухали інформацію, як ми домовлялися, завтра будемо приймати відповідну постанову з цього приводу і інші законодавчі акти, які необхідні для поліпшення зміни ситуації на... Зараз завершимо друге, а потім ви внесете свою пропозицію від.................. .....................................................................................ряду питань

Шановні народні депутати, я прошу уваги і сісти всіх на свої місця. Я поставлю на голосування, ви краще людей мобілізуйте. Я сказав, що я поставлю на голосування. Сядьте, будь ласка, я ж прошу вас. Я ж поставлю після цього на голосування, я сказав вам уже.

Шановні народні депутати, прошу уваги. Ну врешті-решт сядьте на свої місця.

Зараз я поставлю на голосування питання, щоб тоді не розказували, що ви не зрозуміли. Відповідно до рішення Погоджувальної ради я вніс проект постанови, в якій запропонував визначити порядок організації роботи Верховної Ради України 9 і 11 липня 2003 року. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття рішення з цього приводу. Це проект постанови 3725. Прошу голосувати. Голосуйте, будь ласка.

10:53:18

За-238

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови, прошу голосувати, за номером 3725.

10:53:40

За-234

Рішення прийнято. По фракціям.

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про внесення змін до статті 3.2.1 Регламенту Верховної Ради України, це проект народного депутата Мартинюка, лише з одним застереженням, що ця постанова вводиться з 1 вересня.

10:54:15

За-199

Рішення не прийнято.

З процедури Тимошенко.

10:54:27

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Володимире Михайловичу, ми сьогодні прослухали виступ Кириленка і чітко зрозуміли, і у виступі кожного урядовця це лунає, що існують винні конкретні організації і люди в тому, що створена криза з цінами на продовольчому ринку. Я не розумію, чому протягом двох тижнів ми жодного разу не запросили Генерального прокурора, який і має звітувати стосовно того, хто винний у цій надзвичайній кризі, яка сталася з цінами на продовольство.

І питання є до Генерального прокурора, не тільки ті, які пов'язані з ціновою кризою. Є питання наркобізнесу, де чітко вже з'ясовано, що саме Генеральний прокурор випускав на підписку про невиїзд людей, які були взяті з двадцятьма одним кілограмом наркотиків.

Ми вимагаємо зараз на 16.00 запросити Генерального прокурора для того, щоб він інформував Верховну Раду, звітував перед Верховною Радою по трьох питаннях, включаючи і питання загибелі Георгія Гонгадзе.

Якщо зараз не буде задоволено це, голосувати на цю тему не потрібно. У нас в порядку денному на сесію передбачено, що звіти та інформація, передбачені Конституцією, ставляться в порядок денний автоматично.

Наша фракція буде висловлювати з цього приводу протест.

На 16.00 для інформації Генерального прокурора потрібно запросити.

ГОЛОВА.Шановні народні депутати! Прошу уваги. Шановні народні депутати! Ми це питання, ще раз хочу нагадати, обговорювали не одноразово, останній раз - вчора на Погоджувальній раді. Під час обговорення пропозиції народного депутата Тимошенко Юлії Володимирівни її пропозицію підтримали три керівники фракцій, три фракції. Інші висловились за те, що треба слухати, але в інший час. Але, оскільки Тимошенко наполягає на цьому питанні, я ставлю на голосування.

Це питання голосується, ще повинна прийняти рішення Верховна Рада, заспокойтесь, будь ласка.

Я ще раз кажу, слухайте, ми вчора домовилися. Я ставлю на голосування про те, щоб о 16-тій годині заслухати інформацію Генерального прокурора про стан законності в Україні.

Ставлю на голосування цю пропозицію. Що ви руки піднімаєте? Чим ви незадоволені? Учора Погоджувальна рада не прийняла з цього приводу рішення. Очевидно, ми домовились, що повинна прийняти сесійна зала.

10:57:13

За-94

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. З процедури Микола Кравченко.

10:57:30

КРАВЧЕНКО М.В.

Ну що там? Владимир Михайлович, спасибо.

Владимир Михайлович! Я обращаюсь к вам вот по какому вопросу. Средство Турчинова, ну разрешите сказать, я к спикеру обращаюсь.

Средство массовой информации открыли оголтелую кампанию против Верхвоной Рады в части того, что она якобы виновата во всех бедах, которые сегодня творятся на продовольственном рынке.

И сегодня, Владимир Михайлович, вы сделали очень много для поднятия имиджа Верховного Совета, но сегодня так, как вы ведете сессию у людей создается впечатление такое, что действительно Верховна Рада виновата. Этот ...., который продемонстрировал нам Премьер-министр. Этот пионерский рапорт, который он про декларировал нам и вы бистренько его с трибуны убрали, перешли к другим вопросам, быстренько Генерального прокурора увели от этого дела, вы понимате Владимир Михайлович, давайте Верховную Раду отмывать. Мы не виноваты в том, что они допустили этот провал, они знали, они и на то и посадові особи, которые сегодня получаю громадные деньги. И не чего их прекрывать, Владимир Михайлович. И сегодня главное не то, как мы будем голосовать эти три дня, сегодня главное то, как мы выйдем с этой коллизии в том числе с чистым ли лицом Верховная Рада выйдет с этой коллизии. Спасибо.

ГОЛОВА. Асадчев, будь ласка.

10:59:04

АСАДЧЕВ В.М.

Шановний Володимир Михайлович! Всі бачать, що в Україні панує повна анархія уряд не знає, що робити на ринку, ви не знаєте, що робити у Верховній Раді. Давайте хоч трошки цю анархію припинимо, якщо БЮТ вносить якусь постанову, пропозицію, так що це за пропозиція про стан законності - це одне питання, про Гонгадзе це інше зовсім питання, поясніть про що ми повинні слухати інформацію Генерального прокурора. Принаймні треба, щоб була внесена хоч якась постанова без БЮТ, номер її, щоб ми її почитали. Ну так не можна працювати, друзі мої. Ми тільки гірше робимо.

Ви думаєте, що від того, що ви протягнули і ми будемо три дні голосувати щось покращиться? Да нічого не покращиться, буде тільки гірше і ми вам про це кажемо весь час, що то є анархія, в якій працює парламент, він тільки погіршує ситуацію в країні.

Тому я дуже прошу, хоч якісь елементарні норми давайте дотримуватися. Хай внесуть проект постанови, яку інформацію вони хочуть чути і ми подивимося, може ми підтримаємо це. Але про стан законності - це взагалі щось таке...

ГОЛОВА. Дякую, мікрофон. Я хотів би... Шановні народні депутати, прошу уваги! Я хотів би народному депутату Асадчеву, щоб він меншою мірою демонстрував свій фаховий рівень і свою толерантність. А для народного депутата Асадчева, персонально, я хочу пояснити, що на Погоджувальній раді не було прийнято рішення, тільки три фракції підтримували пропозицію про заслуховування... Я прошу вас слухати. Про заслуховування інформації Генерального прокурора з формулювання, яке я щойно сказав - про стан законності. Але оскільки ця пропозиція не була підтримана на Погоджувальній раді, ми тоді дійшли до висновку, що якщо буде наполягати фракція, ми поставимо це питання на голосування, щоб цю інформацію заслухати саме в такому формулюванні, а не в іншому. І про це всі підтвердили керівники депутатських груп і фракцій. І не потрібно мені постійно вказувати про рівень роботи Верховної Ради! Ви цей рівень Верховної Ради самі опускаєте постійно.

Хочу відповісти народному депутату колезі Кравченку. На Погоджувальній раді, знову ж таки було домовлено, що ми послухаємо інформацію 11 хвилин. Після того ще дали можливість 15 хвилин поставити питання. Хто, кого відводить від відповідальності? Знову ж я хочу просити шановних народних депутатів, давайте не ображати один одного і працювати так, як ми це визначили.

Відповідно на вимогу, до вимоги двох фракцій - Соціалістичної партії і Блоку Юлії Тимошенко - оголошується перерва на 30 хвилин.

Керівників депутатських груп і фракцій прошу зібратися в кабінеті у Голови Верховної Ради.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу займати місця. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

Шановні народні депутати, дозвольте вас повідомити про результати наради керівників депутатських груп і фракцій. Прошу уваги. Практично всі керівники депутатських груп і фракцій висловилися за те, що у Верховній Раді буде панувати робоча обстановка. Що коли доповідач виступає, що ми будемо його слухати. Принаймні у межах можливого. Це перше.

Друге. Ми домовилися про те, що зауважень і повчань відносно Голові Верховної Ради, коли це не стосується процедурних питань, а висловлення своєї власної точки зору і своєї позиції не буде. Як буде тільки порушення процедури, тоді у нас є Регламентний комітет, який буде робити відповідні зауваження Голові. Особливо в тій формі, як все це робиться, брутальній почасти.

Третє. Ми домовилися, що на наступній сесії у вересні місяці Генеральний прокурор проінформує Верховну Раду з питань, пов'язаних із діяльністю Генеральної прокуратури і виконання тих повноважень, які покладені на Генеральну прокуратуру.

Правильно я проінформував, шановні колеги? Правильно. Тоді ми переходимо до порядку денного. Я ще раз хочу, шановні народні депутати, прочитати уважно Закон про прокуратуру, там немає звіту, там є інформація. А Регламенту відповідного... В Регламенті передбачається звіт. І ми домовились, що це буде інформація. А як уже розпорядитись інформацією - це воля Верховної Ради України.

Оголошується до розгляду питання Дня уряду - про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ. Профільний комітет пропонує відвести для розгляду питання півтори години, зокрема: доповідачу надати 15 хвилин для інформації та 30 хвилин для відповіді на письмові і усні запитання. Для виступу керівника профільного комітету відвести до п'яти хвилин, протягом 20 хвилин провести дебати. Немає заперечень?

Слово для інформування Верховної Ради України про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ має міністр економіки та з питань європейської інтеграції України Валерій Іванович Хорошковський. Будь ласка, Валерію Івановичу.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.

Вельмишановний пане Голово, панове депутати, члени уряду, гості! Якщо деякий час хтось захоче визначити сучасний період розвитку світової торгівельної системи, швидше за все він дістане у них назву "період формування багатосторонніх торгівельних відносин". Вирішувати сьогодні питання двосторонньої торгівлі тет-а-тет стає дедалі важче. Численні торговельно-економічні об'єднання тих чи інших груп, країн, що виникають на наших очах мало не щодня, це теж ознака часу. Найбільша з таких об'єднань - Світова торгівельна організація.

СОТ поставило перед собою надзавдання - врахувати інтереси всіх країн і сформувати на землі справедливу систему торгівлі. В доповіді "Глобальні економічні перспективи 2002 року" Світовий банк оцінює загальний приріст добробуту внаслідок скасування всіх торгових бар'єрів у 2,8 трильйони доларів США за десять років. При цьому на долю країн, що розвиваються, припаде більше половини цього приросту. Звичайно, це приблизні розрахунки, але вони за словами Генерального директора СОТ - ....... і ... ясно позначають напрямок: лібералізація торгівлі в супроводі відповідної внутрішньої макроекономічної політики на реальному законодавчому підгрунті життєво необхідна країнам, які хочуть вирватися зі злиднів і вийти на шлях сталого розвитку.

Діючи за цим рецептом і відповідно до рекомендації парламентських слухань “Про стан підготовки вступу України до світової організації торгівлі” уряд активізував двостронні та багатосторонні переговори з країнами членами СОТ.

На багатосторонніх засадах відбулися засідання по питаннях технічних бар'єрів у торгівлі - березень 2003 року, санітарних та фіто-санітарних заходів - квітень 2003 року, торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності - червень 2003 року.

Такі обговорення об'єктивно прискорюють процес вступу, тому що сприяють кращому розумінню з членами СОТ позиції України в цих секторах і узгодженню проблемних питань.

Станом на 1 липня 2003 року Україна підписала 13 довосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг. Звичайно, важливим з позиції впливу на подальший хід переговорів стало підписання 18 березня 2003 року Протоколу з Європейським Союзом, завершено переговори та очікується підписання протоколів з Польщею, Болгарією та Бразилією. Завершуються переговори з Еквадором, тривають переговори з Австралією, Аргентиною , Естонією, Киргизтаном, Кубою, Литвою, Молдовою, Норвегією, США, Таїландом, Туреччиною, Швейцарією та Японією. Загалом в рамках двосторонніх переговорів погоджено близько 95 відсотків торгових тарифних позицій.

Результати переговорів по товарах виносяться на розгляд та затверджуються Митно-тарифною радою. Хотілося б навести приклади досягнутих домовленостей.

Середньоарифметична ставка чинного, тобто діючого на сьогодні ввізного мита становить 10,55 відсотків по всій товарній номенклатурі. При цьому середньозважена - 5,64 відсотки. Це розрахунки, зроблені на базі 2002 року.

За результатами переговорів середньоарифметична ставка кінцевого зв'язаного рівня буде 6,28 по всій номенклатурі, а середньозважена - 5,09.

Як бачите, йдеться про зниження середньозваженої ставки на 0,55 відсотків всього. Якщо дивитися по групах товарів, то середньозважена ставка на сільськогосподарські товари зменшиться на 8,89 відсотків. При цьому на промисловість навіть збільшиться на 0,05 відсотка.

Нагадаю, що всього членів робочої групи майже 50. З них активно сьогодні ведуть переговори з Україною 20 країн. Теоретично будь-яка країна - член СОТ може виявити бажання закріпити певні домовленості в рамках двостороннього протоколу. З іншого боку, підписання такого вагомого документу, як протокол зі Сполученими Штатами Америки може переконати і інші країни поставити крапку і дати згоду на вступ України до Світової Організації Торгівлі.

У переговорах із Сполученими Штатами Америки існують сьогодні 2 проблеми ключові, які перешкоджають підписанню двостороннього протоколу. Це проблема імпорту м'яса птиці та захист інтелектуальної власності, зокрема у виробництві лазерних дисків. Американська сторона недвозначно дала зрозуміти, що без вирішення цих питань нам буде важко просувати далі в переговорному процесі. І, навпаки, розв'язавши ці дві проблеми, ми отримаємо навзамін такі економічні і політичні переваги, як скасування поправки Джексона-Веніка, статус країни з ринковою економікою та інше. Активна позиція України вже дозволила зробити у цьому напрямку конкретні кроки.

Парламентські слухання 19 березня активізували найважливішу складову на шляху України до СОТ, співпраці законодавчої та виконавчої влади у рамках цього процесу. Не зважаючи на досягнуті результати і дедалі більшу інтенсивність переговорів вирішальне значення для завершення процесу вступу до СОТ у визначені Президентом терміни матиме прогрес у проведенні внутрішніх реформ. Це стосується зокрема гармонізації законодавства з нормами угод СОТ. На сьогоднішній день Верховною Радою України ухвалено кілька, безперечно, дуже важливих законів: про внесення змін до деяких законів України про оподаткування, виробництво та обіг підакцизних товарів, про внесення змін до Закону України про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини, про порядок підтвердження відповідності згідно з вимогами угоди про технічні бар'єри в торгівлі, Митний кодекс України.

Великих позитивних змін зазнало законодавче середовище у сфері торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності. Протягом 2001-2003 років Верховна Рада ухвалила у цій сфері 8 законів, останній з яких 22 травня 2003 року. Багатостороннє засідання з питань торгівельних аспектів, прав інтелектуальної власності у червні 2003 року стало для української делегації нагодою представити наші досягнення у гармонізації законодавства з нормами угоди ТРІПС стосовно дотримання прав інтелектуальної власності.

Водночас перебувають у Верховній Раді і потребують термінового ухвалення проекти таких законів, як Податковий кодекс України, про внесення змін до деяких законів України щодо створення та функціонування спеціальних економічних зон та запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, про внесення змін до Закону України про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки, про внесення змін до Закону України про банки і банківську діяльність, про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм.

19 червня 2003 року Верховна Рада України розглянула у другому читанні, але, на жаль, не хвалила Закон щодо ліцензування та контролі за експортом-імпортом дисків для лазерних систем зчитування. Як було зазначено вище, вирішення цього питання не лише ключовий момент у переговорах із США, а й важіль впливу на інших партнерів України по переговорному процесу.

Кабінет Міністрів також може дорікнути собі за певне зволікання, зокрема, щодо внесення законопроекту про інформаційні агентства. Тут я знову хотів би наголосити на величезному значенні плідної співпраці уряду і парламенту. Створені в рамках підготовку до вступу до СОТ спільні парламентсько-урядові інституції великою мірою сприяють такій співпраці. Зокрема, у складі міжвідомчої комісії працюють одинадцять народних депутатів, а у складі Митно-тарифної ради сім. Уряд постійно здійснює моніторинг та аналіз законопроектів з зовнішньоторговельного режиму на відповідність нормам угод СОТ. На жаль, часом виникають несподівані і непрості ситуації, коли на розгляд Верховної Ради вноситься законопроект, який ставить під загрозу досягнуті на переговорах домовленості чи йде всупереч процесу гармонізації законодавства з нормами СОТ.

Водночас Україна знаходиться на завершальному етапі процесу вступу до СОТ. Тому особливо гостро постає потреба у політичних рішеннях щодо ухвалення та дотримання зобов'язань, що увійдуть до звіту робочої групи та протоколу про вступ. Варто відзначити, що переважна більшість таких зобов'язань є стандартними для вступу будь-якої країни. За звичаєм вони стосуються обов'язку дотримуватися всіх правил та норм відповідних угод СОТ з моменту вступу до організації. Це, зокрема, означає, що гармонізацію законодавства необхідно проводити з врахуванням підготовки звіту робочої групи. Вже зараз можна спрогнозувати, що до проекту звіту увійдуть зобов'язання стосовно дотримання ..........режиму щодо оподаткування товарів, лібералізації експорту, дотримання правил митної оцінки, правил щодо технічних бар'єрів торгівлі, застосування санітарних та фітосанітарних заходів, захисту прав інтелектуальної власності, субсидування, ліцензування імпорту тощо.

Упередження ризиків пов'язані зі вступу України до СОТ для національної економіки та підготовка всіх її галузей до роботи в умовах вільного ринку є на даному етапі пріоритетним завданням для уряду.

Мінекономіки разом з галузевими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади провели аналіз можливого впливу на економіку України зобов'язань, взятих відповідно до підписання протоколів з країнами робочої групи СОТ.

Матеріали цього аналізу були представлені на парламентських слуханнях про стан підготовки України до вступу до СОТ, які відбулися 19 березня цього року.

Проведений аналіз свідчить, що за умови збереження позитивних тенденцій в економіці та темпів внутрішніх реформ наслідки змін тарифної системи не стануть для економіки України ні руйнівними, ні несподіваними. Тим більше, що переходний період для України складатиме від 2 до 7 років.

Ключовими факторами, що будуть визначати темпи розвитку промисловості в цілому, як і окремих її галузей, лишатимуться внутршіньоекономічні чинники. До проведення аналізу можливих наслідків вступу України до СОТ для галузі сільського господарства залучено також Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України. За висновками фахівців інституту, ризики від вступу в СОТ матимуть переважно короткотерміновий характер.

На довгострокову перспективу членства в СОТ сприятиме економічному зростанню, інтеграції національного агропромислового комплексу в системі світового агропродовольчого ринку, і що надзвичайно важливо, - забезпечить пріоритетний розвиток сільської місцевості та збереження і відновлення землі. Бо саме на це визначається найбільше сільськогосподарських субсидій в розвинутих країнах, витрачається, пробачте. І таке спрямування коштів ніяк не обмежується угодами СОТ.

Хочу поінформувати шановне зібрання про виконання урядом ще двох пунктів рекомендації парламентських слухань. А саме: про інформаційне забезпечення та підготовку фахівців з СОТ. Без перебільшення можна говорити про інформаційну кампанію щодо процесу вступу України до СОТ, яку започатковано і яка проходить зараз в країні.

Міністерства та відомства беруть в ній активну участь шляхом проведення низки публічних заходів, круглих столів і таке інше, зокрема в регіонах. Ви знаєте, що започаткована міністерством економіки низка семінарів - "Україна - СОТ", "Інтереси бізнесу". І вже три було проведено у Львові, Донецьку та Харкові. Проводиться роз'яснювальна робота в засобах масової інформації.

Кілька конференцій і круглих столів, зокрема відбулися безпосередньо у Верховній Раді, зокрема на тему "Україна та СОТ. Питання вступу" 4 червня 2003 року.

Хочу сказати. що в цьому плані у нас іде достатньо активна робота з комітетом, відповідним комітетом Верховної Ради України, за що я вдячний членам цього комітету і колегам, з точки зору координації зусиль з Верховною Радою.

Для всіх зацікавлених Міністерство економіки підтримує веб-сторінку "Україна та СОТ" в електронній мережі Інтернет. Тут можна знайти інформацію про стан переговорного процесу, тексти угод СОТ, аналітичні матеріали, новини про події в Україні у рамках процесу вступу до СОТ та інформація про діяльність організації.

В останні кілька місяців намітилися позитивні зрушення в налагоджені зворотного зв'язку з представниками вітчизняного бізнесу. Міністерства і відомства отримують дедалі більше запитів пояснити той чи інший момент у рамках вступного процесу, дають на них відповіді, узагальнюють, аналізують та беруть до уваги. Паралельно йде підготовка кадрів та підвищення кваліфікації державних службовців з питань СОТ із залученням вітчизняних та закордонних фахівців.

Кілька слів про графік подальшої роботи в рамках вступу України до СОТ. На серпень 2003 року заплановано моніторингове засідання робочої групи. Ми очікуємо, що секретаріат СОТ представить на цьому засіданні проект звіту робочої групи. В той період відбудеться багатостороннє секторальне засідання з питань сільського господарства.

Чергове засідання робочої групи СОТ, а також багатостороннє засідання з митних питань заплановано на жовтень 2003 року.

10-14 вересня у місті Канкун (Мексика) відбудеться п'ята конференція міністрів СОТ, головним завданням якої стане оцінка стану і перспектив ............... раунду багатосторонніх переговорів та прийняття відповідних рішень стосовно поглиблення лібералізації доступу до ринків промислових та сільськогосподарських товарів, ринків послуг, вдосконалення механізмів підтримки найменш розвинутих країн та країн, що розвиваються тощо.

Ці багатосторонні переговори визначають умови світової торгівлі на десятиріччя вперед. Тому важливо, щоб інтереси України були враховані, а це ми зможемо досягти тільки будучи повноправним членом багатосторонніх переговорів, тобто членом СОТ.

Насамкінець хочу запевнити шановне зібрання, що уряд щиро переконаний, вступ до СОТ не просто відповідає національним інтересам України, він становить її найвищий національний інтерес. І це не лише позиція економіки, а і з погляду політики. Бо інтегруватися до Світової системи торгівлі означає для України на завжди відмовитися від ізоляціонізму, відкрити себе світу, а отже і гарантувати прозорість своїх економічних та демократичних механізмів. Заради цього працює уряд і Верховна Рада. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Валерій Іванович, дякую вам. Шановні колеги, ми домовилися 30 хвилин запитання у нас і відповіді будуть. Я прошу на запитання записатися. Будемо чередувати одне безпосередньо від народних депутатів, а потім наступне - письмове. Немає заперечень? Прошу записатися. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.

Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України. Потім - письмове.

12:18:21

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України. Валерій Іванович, на думку багатьох жінок ви є найбільш красивий міністр економіки з часів існування нашого уряду. Але з моєї точки зору, із вас міністр економіки, як із пластиліну пуля. Питання в тому, що та криза, яку ми сьогодні маємо з цінами на продовольчі продукти, була давно проаналізована в міністерстві. І фахівці явно вам доповідали. Ви - людина, яка не розбирається в економічних питаннях, не звернули на це увагу. І інших слів, аніж СОТ, Швейцарія, міжнародні конференції, не знаєте.

Ви повинні сконцентруватися на тому, що міцна українська економіка, міцна держава, міцні позиції на міжнародних ринках. І ми будемо добиватися відставки не лише аграрного блоку, а вас як міністра економіки.

ГОЛОВА. Мікрофон. Я хочу зробити зауваження, роблю зауваження шановному колезі Рудьковському. І прошу коректно висловлюватися відносно міністра.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я зі свого боку хочу лише занотувати одну цитату відносно професійності взаємної. 19 березня в цьому залі Рудьковський Микола Миколайович: “ 350 тисяч тонн цукру призведе до того, що половина посівних площ на Україні перестане засіватись цукровим буряком, бо завжди стоятиме ризик неотримання ціни на цукор. Це лише в одній частині, коли видно всім.” Ті ж самі люди, тобто Рудьковський Микола Миколайович, голосував “за” про ухвалення трьохсотшестидесятитисячної квоти. (Оплески)

ГОЛОВА. Так, письмове, будь ласка.

Ви обмінялися люб'язностями. Досить, будь ласка, давайте працювати.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Народний депутат України Парубок: "Чим можна пояснити закулісних характер укладання урядом міждержавних протоколів щодо умов вступу України до СОТ?"

Переговорна позиція України щодо доступу до ринку товарів базується на концепції трансформації митного тарифу України на 96-2005 роки відповідно до системи ГАТ СОТ, затвердженої указом Президента, Закону України "Про митний тариф України", висновках та пропозиціях галузевих міністерств та відомств щодо зміни ставок ввізного мита на окремі види продукції.

Переговорна позиція України щодо доступу до ринку послуг базується на положеннях міжнародних договорів, стороною яких є Україна. Зміст протоколів розглядається та затверджується міжвідомчою комісією з питань вступу України до СОТ, митно-тарифною радою, до складу яких входять представники Верховної Ради та уряду. З огляду на вищезазначене не можна говорити про закулісний характер укладання міжурядових протоколів.

Єдине, що я хочу зазначити, що справа в тому, що до тих пір, поки Україна буде не прийнята до Світової організації торгівлі, дійсно, протоколи підписані з певними країнами, мають конфіденційний характер. І проблема тут не в тому, що ми їх не можемо оприлюднювати з точки зору, що ми хочемо показати слабкість своєї позиції, ми їх не можемо оприлюднювати для того, що навпаки - не ослабляти позицію переговорного процесу, тому що в багатосторонніх переговорах ми стараємося знайти максимальний виграш від тарифної пропозиції України і нашого уряду. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція "Трудової України", "Промисловців і підприємців".

12:22:10

НОЩЕНКО М.П. 160 виборчий округ.

Шановний Валерію Івановичу! Ну щоб нам тільки Бог додав розуму по принципу: "чужого навчайся, але й свого не цурайся".

Я хотів би сказати при підготовчій роботі ви враховуєте стан, економічний стан розвитку, розвитку українського суспільства? Справа в тому, що країни ми вступаємо до об'єднання, де значно вищі соціальні показники, соціальні стандарти. Я маю на увазі розмір пенсії, мінімальної заробітної плати, дохід сім'ї, це все повинно збалансовано бути. Який спосіб ви передбачаєте вплив на ці показники, в процесі підготовчої роботи і під час вступу, будь ласка, назвіть ці показники, щоб виборець відчув перевагу цих дій.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Перше, що я хочу зазначити, що на сьогоднішній день 145 країн є членами, учасниками Світової організації торгівлі. І зрозуміло, що ті показники, які ви назвали в цих країнах є абсолютно різними. І мова не йде про вступ зараз до Європейського Союзу, де настільки важливі ці життєві стандарти. Мова йде про СОТ - це участь в загально-торгівельноьму обороті.

Якщо говорити про показники пенсії, соціальних виплат і таке інше. Ми виходимо з того, що вступ України до світової організації торгівлі дасть прискорений розвиток економіки України і таким чином дасть можливість, тому що фактично ви говорите про бюджетні відрахування мати більшу кількість бюджетних ресурсів для задоволення власних цих потреб.

Тому, якщо звертатися до виборців, я можу однозначно зазначити, що вступ до СОТ лише дасть змогу уряду мати більший ресурс для задоволення соціального стандарту життя.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, письмове.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Депутатська фракція "Наша Україна". Які заходи здійснюються і передбачаються здійснити урядом для зменшення негативних соціальних та економічних наслідків, вступу до СОТ для аграрного сектору та інших галузей економіки. Сільське господарство є одним з найважливіших секторів української економіки, незважаючи на його частку у структурі ВВП та зайнятості населення.

Тому цілком закономірно, що сільське господарство та аграрна політика відіграють важливу роль у процесі вступу України до СОТ. Оскільки Україна має намір стати членом СОТ, вона повинна привести свою аграрну політику у відповідність до вимог Угоди про сільське господарство. У першу чергу це стосується законодавства щодо імпорту сільськогосподарської продукції, яким встановлено досить високий рівень імпортного тарифу, що суттєво обмежує доступ до внутрішнього ринку.

Протягом 1996 - 2001-го років середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію складала 19 -19,5 відсотків. За цей час показники імпорту по роках коливалися від 760 до 1 мільярда 400 мільйонів доларів США.

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції передбачається зменшення ставки тарифного мита та сільськогосподарську продукцію з 19,5 до 12,5. При цьому очікується, що протягом цього періоду зростання імпорту цієї продукції в Україну не перевищить 7 - 8 відсотків.

Відповідно до Угоди про сільське господарство внутрішня підтримка сільського господарства, або заходи "жовтої скрині", показником, що її характеризує, є сукупний вимір підтримки, повинна бути скорочена протягом 5-ти років на 20 відсотків порівняно з базовим періодом, крім заходів "зеленої скриньки" та "блакитної скриньки": заходи, що не мають або мають обмежений вплив на зовнішню торгівлю. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

12:26:08

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Валерій Іванович, ви знаєте про те, що дискусія, котра в суспільстві все-таки має місце, точиться стосовно вступу до СОТ, вона має на меті з'ясування, особливо для широкої громадськості, питання: чи отримає українська економіка якісь переваги, чи одні проблеми і труднощі?

У мене питання стосовно ВПК, військово-промислового комплексу. Ви прекрасно знаєте, що значну частку надходжень до бюджету забезпечують, в тому числі військово-промисловий комплекс України успішно торгує товарами військового призначення, входячи до першої десятки експортерів світу. Скажіть, будь ласка, галузь військово-промислового комплексу, зокрема літакобудування, отримає якісь певні переваги після вступу до СОТ чи одні проблеми, чи чекають нас на європейському ринку із високотехнологічними виробами, чи обмеження СОт якимось чином зашкодить цій галузі. Тобто чи достатньо вашим міністерством, котре ви очолюєте, прораховані всі фінансово-економічні і соціальні наслідки вступу України до СОТ.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Добре. Це питання, на яке можна відповідати по-різному. Я б сказав би, чи хтось подумав коли-небудь порахувати наслідки не вступу України до СОТ. По-другому я можу відповісти так, що, на жаль, військово-промисловому комплексу сьогодні потрібна допомога, і я не можу погодитися із тим, що він сьогодні складає численні відрахування, тобто його частка велика у відрахуваннях до бюджету. На жаль, ця частка постійно скорочується. І якщо порахувати з 1991 по нинішній рік, то ми бачимо, що, на жаль, ця галузь саме перебуває у кризовому стані.

Якщо говорити про можливості сьогодні уряду підтримати цю галузь, то ви знаєте, що вона фактично дорівнює нулю. Що це означає? Що цій галузі у першу чергу потрібні інвестиції. Ця галузь перш за все очікує грошових надходжень. І якщо говорити про літакобудування, то я хочу сказати, що, звичайно, уряд опікується саме цією галуззю у тому числі, тому що Україна є достатньо розвинутою технологічною країною у цьому секторі. Але і там потрібні інвестиції, там потрібні ринки, там потрібні нові підходи відносно можливостей торгувати на ринках всього світу. У цьому плані я хочу зазначити, що вступ до СОТ однозначно допоможе, перш за все таким високотехнологічним галузям, як авіабудівництво отримати необхідні інвестиції для того, щоб можна було спокійно працювати конкурентним товаром на зовнішніх ринках. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, письмово.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.А. Фракція Соціалістичної партії України. Які заходи вживаються Кабінетом Міністрів для працевлаштування робітників підприємств, наприклад, як Харківський тракторний завод , що втратять робочі місця при вступу України до СОТ через неконкурентоспроможність вітчизняної продукції?

З метою формування і реалізації політики у сфері зайнятості населення, зокрема у галузі розширення застосування праці за рахунок створення нових робочих місць, Державною програмою зайнятості населення на 2001-2004 роки, затвердженою Законом України від 07.03.2001 року передбачено створити понад 1,5 мільйона робочих місць. Фактично за 2001-2002 роки в усіх сферах економічної діяльності створено 1 мільйон нових робочих місць, у 2002 році - 622 тисячі. На вільні та новостворені робочі місця за допомогою державної служби зайнятості працевлаштовано більше 830 тисяч осіб. Набувають розвитку такі види підтримки безробітних, як одноразова виплата допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю. Розробляється щорічні плани дій реалізації державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки, а також регіональні програми зайнятості, зміст яких націлений на вирішення конкретного кола завдань з питань зайнятості притаманних тому чи іншому регіону. Дякую.

ГОЛОВА. Віктор Мусіяка, депутатська група "Європейський вибір".

12:30:14

МУСІЯКА В.Л.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Валерію Івановичу! Ви правильно, і я з вами згоден, підкреслюєте необхідність вирішення проблем права інтелектуальної власності, як одна з проблем вирішення якої є необхідним для вступу до СОТ. Але окрім лазерних дисків все, що з нею пов'язано, у нас назріла ще одна проблема, на яку я хотів би звернути вашу увагу і хочу вас запитати, чи ви про це знаєте. Це, між іншим, може вийти знову на міжнародний скандал і на рівень міжнародний, що нам абсолютно непотрібно і навіть з точки зору руху до СОТ.

Що я маю на увазі? Я вже декілька десятків листів отримав протягом останніх місяців від організацій, які займаються охороною і захистом прав інтелектуальної власності. Мова йде про організації, які намагаються стати організацією по управлінню правами, управлінню майновими авторськими правами і суміжними правами. І Департамент інтелектуальної власності у Міністерстві освіти ці проблеми не вирішуються. І я, виходячи з того матеріалу, який мені наданий, я бачу, що тут є грубе порушення Закону про авторське право, суміжні права, не говорячи вже про Конституцію і так далі. І вже я бачу, що назріває величезний скандал. Я прошу звернути на це увагу і запитую: "Чи знаєте ви про це?" Тому що вони зверталися вже до різних інстанцій державних. Дякую.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Так, я знаю про цю проблему. Мало того, ми самі, як кажуть, стикаємо з нею, на жаль, і вирішення цього питання стоїть в наших планах. І я думаю, що ми спільно якраз з Департаментом інтелектуальної власності звернемося до цього питання.

Якщо фахівці зверталися і не отримали відповіді, я прошу, щоб вони звернулись особисто до мене і ми розглянемо це питання. Дякую.

Фракція Народно-демократичної партії.

Які заходи нині здійснюються урядом для підвищення конкурентноспроможності економіки України? І як визначатимуться шляхи підвищення конкурентноспроможності економіки в умовах членства України в СОТ?

Я зазначив, що програма діяльності Кабінету Міністрів "Відкритість, дієвість та результативність", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів і схвалена Верховною Радою, визначено в якості пріоритетних напрямків діяльність уряду щодо розвитку підприємництва та конкуренції.

Зокрема відзначено, що проблема формування повноцінного конкурентного середовища на товарних ринках, створення рівних умов для впровадження підприємницької діяльності, усунення негативних факторів у сфері регулювання природних монополій, зменшення залежності економічної діяльності від монопольних секторів постійно перебуватимуть у полі зору уряду.

Пунктом 3.6 передбачені заходи уряду, спрямовані на нарощування експортного потенціалу.

Окремим пунктом у програмі виділено напрямок діяльності політики уряду, спрямований на структурні зрушення та підвищення конкурентноспроможності економіки. Зокрема, визначено заходи, спрямовані на вдосконалення структури економіки на основі інноваційної моделі розвитку, утвердження конкурентноспроможного аграрного сектору економіки, розвиток паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання промислового потенціалу, розвиток високотехнологічних перспективних галузей та розвиток транспортної системи тощо.

Також ми надаємо в додатку інформацію стосовно заходів, які вживаються урядом у різних галузях економіки для підвищення конкурентноспроможності економіки у зв'язку із вступом до Світової організації торгівлі. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Сергійович Петренко, фракція комуністів, будь ласка.

12:33:51

ПЕТРЕНКО В.С.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Просьба передать слово Гинзбург Ольге Петровне.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург.

12:34:02

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Володимире Сергійовичу, дякую вам, головуючому.

І звертаюся я до шановного доповідача. У мене таке питання. Наприклад, сидить уряд, або ви як головний фінансист країни і у вас багато проблем в державі. І от ви собі пишете так: оце - одна, оце - друга, це - третя, і десь у третьому чи четвертому місці у вас написано: ага, ми вступаємо у СОТ. Ось це, вступ в СОТ, сьогодні зніме з нашої держави такі, такі головні питання. А я, у мене як у депутата недовіра, я собі хочу впевнитися ще і думаю: ага, за це життя пройшло, ми розпустили колгоспи думали, щось буде краще; ми приймали Земельний кодекс, думали, буде краще. Все не так і не так.

Зараз, коли ми вступаємо в СОТ, яким чином на нашого сільського виробника, бо сьогодні це проблема така нагальна, лягає цей вступ в СОТ, що він дасть для нього позитивного, бо так на сьогодні зрозуміло, що негативне. І які ви дії сьогодні приймаєте для того, щоб покращити при договорах, при тих умовах, які нам запропоновані для своєї країни кращі умови якось виторгувати. Я дякую вам.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Дякую.

Давайте так скажімо, чим характеризується сільське господарство? Не тільки виробництвом, але і можливістю експортувати, тобто продавати власну продукцію. І в цьому питання абсолютно зрозуміло, що нові правила торгівлі зі 145 країнами дають сільськогосподарському сектору широке поле діяльності в цьому питанні - можливість продати власну продукцію. Це і є головне, не виробити, а мати можливість її реалізувати.

По-друге, що дасть СОТ ще? Я впевнений, що, як мінімум, це дасть можливість отримати розуміння вартості землі.

І по-третє, що, на мій погляд, також є дуже важливим - відкриє ринок інвестування в аграрний сектор. Оці три важелі, на мій погляд, дадуть той позитив сільському господарству, який вона ніколи не отримає від непрозорої системи пільг. При цьому уряд обіцяє і в цьому напрямку працює, що сільське господарство буде отримувати прямі дотації.

Ви знаєте, що зараз в Європі навіть змінюється система дотування сільського господарства, що є далеко не простим завданням, але європейські країни ідуть на цей крок. І, до речі, головним лейтмотивом цієї зміни, цієї реформи є фінансування не виробництва, а інших важелів, які будуть відповідати якості продукції і її збалансуванню. Тому для того, щоб ми не проходили хибний шлях. Да, нам потрібно брати вже ті ініціативи і ті пункти реалізації, над якими працюють сьогодні розвинуті країни. Тоді я думаю, що нам вдасться запобігти негативним наслідкам і отримати позитив. Я дякую.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Депутатська група "Демократичні ініціативи". Надайте, будь ласка, графік підписання протоколів з країнами, з членами робочої групи, після підписання яких можливим стане вступ України до СОТ. Назвіть, будь ласка, максимально реалістичний термін підписання угоди про вступ України до Світової організації торгівлі.

Я скажу так, що той графік, який підписаний, я думаю, що він розданий у вас в додаткових матеріалах. А що ми плануємо підписати? Ми плануємо підписати протоколи з такими країнами, як Австралія, Аргентина, Болгарія, Бразилія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Киргизстан, Куба, Литва, Молдова, Норвегія, Панама, Парагвай, Польща, Таїланд, Туреччина, Швейцарія, Японія і Сполучені Штати Америки. І звичайно, що максимально реалістичний термін підписання угоди про вступ України до СОТ, при цьому я звертаю увагу, що без допомоги Верховної Ради це буде майже неможливо, це кінець 2003, початок 2004 року. Дякую.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії України.

12:38:16

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Валерій Іванович, у мене два запитання, достатньо конкретні.

В інформаційно-аналітичних матеріалах Кабміну, які роздані депутатам, до речі, достатньо грунтовних, є така фраза, точніше таких прогноз, що загальний позитивний вплив вступу України до СОТ на доходи бюджету може сягнути 2-3 мільярди гривень завдяки прискоренню економічного зростання і так далі, я не буду цитувати. Я хотів би з'ясувати, з якого це року? Розумієте. Чи це буде перший рік, чи це буде через п'ять років? Це перший момент. Перше запитання.

І друге. Як ви ставитеся до пропозиції, до речі, вона є в проекті постанови, яка членами Комітету європейської інтеграції запропонована по результатам слухань, щодо врахування при підготовці Держбюджету на 2004 рік передбачити фінансування перекладу державною мовою текстів офіційних документів СОТ, адже на сьогодні з ними знайомі і фізично можуть ознайомитися дуже небагато людей в силу певних мовних проблем в Україні зі знанням іноземної мови. Дякую.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую.

Відносно того, я якого періоду. Знаєте, пройти шлях до СОТ і стати членом СОТ - це півсправи. Справа в тому, як ми в подальшому будем виконувати ті угоди, які ми підпишемо. І на жаль, ми дуже часто змінюємо умови існування і таким чином створюємо ситуацію недовіри до самих себе. Тому, звичайно, я не прогнозую, що в перший же рік вступу України до СОТ ми отримаєм максимум позитиву. Але тенденція позитивна, звичайно, буде.

Що стосується документів. Я повністю погоджуюсь з цією пропозицією перекласти всі документи на українську мову, але, крім того, якщо ви бачили там в додатках, зараз ми роздали максимальну кількість, в тому числі і певних документів СОТ, уже перекладені на українську мову. Я думаю, що це буде початком. А в цілому повністю підтримую вашу пропозицію.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка, питання.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Депутатська група "Народовладдя": "Які шанси України щодо вступу до СОТ до кінця 2003 року?" Ну я відповів на це питання.

Інше питання: "Як вплине, які економічні та фінансові переваги отримає Україна після вступу до Світової організації торгівлі?" Ну, я також відповідав, але ми попробуємо зараз, ну скажем так... Не треба? Ну, я відповідав на це питання. Давайте подивимось тоді інше питання. Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства: "Чому до цього часу дії України щодо вступу до СОТ виглядають хаотичними? Відсутня наукова та економічно обгрунтована концепція. Наприклад, чому Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції не вживає рішучих заходів щодо ліквідації обов'язкової сертифікації харчових продуктів, як анахронізму, що суперечить принципам СОТ і міжнародній практиці та спричиняє невиправдані витрати вітчизняних виробників та її проведення?"

Ну, я хочу сказати, що зараз якраз не виглядає наш рух до СОТ як хаотичне, і чітко спланована ситуація. Зрозумілі ті важелі впливу, які нам потрібні для того, щоб прискорити цей захід. Ви знаєте, що з останній час значно посилилася активізація України щодо отримання членства в Світовій організації торгівлі.

Відносно сертифікатів і їх бар'єрів я з вами абсолютно згодний і в цьому плані ми напрацьовуємо окрему програму щодо прискорення сертифікації, тому що цей напрямок, на жаль, трошки дійсно відставав. Це пов'язано як з періодом організації, так і з певним фінансуванням. В мене є надія, що ми покращимо заходи в цій сфері і спростимо режим сертифікації, як це передбачається умовами СОТ. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Майстришин, фракція "Регіони України".

12:42:21

МАЙСТРИШИН В.Я.

Дякую, Володимир Михайлович, Володимир Майстришин Жмеринський виборчий округ номер 14.

Валерій Іванович! Я підтримую всі позиції України щодо вступу в СОТ. Я думаю, що це якраз прискорить модернізацію нашого виробництва. Ви ж подивіться, що сьогодні робиться на селі в тому числі, про яке сьогодні не стільки мови, що ми вивозимо не кінцеву продукцію, а в кінці-кінців ми вивозимо сировину. Пшениця - та ж сама сировина і, якщо ми говоримо про збільшення інвестицій до аграрного сектору, то якраз СОТ стимулює цю роботу і теж саме стосується промисловості та ж сама металургія, яка сьогодні виводиться на рівні чушок і таке інше. Я за те, щоб якомога скоріше ми ці позиції застосували, але відповісти на питання можливо, щоб заспокоїти аграрників, в який період ми будемо вводити норму особливо до аграрного сектору? Чи буде скажімо, так період, щоб можна було перелаштуватися і не було особливо чутливих втрат на самому початку?

Дякую.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую за запитання, тут так би відповідь багатогранна, ну перше, ми 10 років вступаємо. 10 років - це якби ми умовно кажучи, серйозно відносились до цього з самого початку, це би був достатній період для змін в сільському господарстві, які нам потрібно було прийняти. Але виходимо з того, що ми цього не зробили.

Звичайно, ми маємо певний період адаптації: від 2-х до 7-ми років. Але, шановні колеги, якщо ми думаємо, що, ну, за вступом до СОТ - це просто якісь двері, після яких піде або, там, потік грошей, або потік неприємностей, - це не так. Все буде залежати від наших послідовних дій, від наших змін, від наших конкурентних вимог до самих себе. І в цьому плані, якщо ми зможемо зробити ті ринкові перетворення, які допоможуть аграрному сектору працювати прибутково і конкурентно, тоді ми вирішимо питання.

І, до речі, якщо вже повертатися до питання кризи, то це не питання покарання когось сьогодні. Це питання розуміння того, що сьогодні сфера керування і внутрішніх відносин в аграрному секторі не відповідають завданням сьогоднішнього дня.

Я готовий провести на цю тему і дискусію. Я готовий провести з цього приводу будь-який спір і сказати, що якщо станеться так, що в результаті цієї кризи, а, до речі, криза - це, перш за все, оновлення, парламент буде збирати, а уряд буде сіяти, то тоді ці кризи будуть виникати, я не знаю з якою швидкістю.

Тому, перш за все, треба подивитися на той характер відносин, які сьогодні склалися в аграрному секторі: від фінансування до власності на землю. Тільки після цього можна щось говорити.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.

"Вступ до СОТ може призвести до зниження обсягів виробництва у деяких галузях господарського комплексу України та до негативних соціальних наслідків, тобто зростання безробіття та зниження прожиткового рівня. У той же час, правила СОТ дозволяють країнам, що розвиваються і в яких відбуваються ринкові реформи, поступки в галузях, що узгоджується в переговорному процесі.

По яких пріоритетних галузях народного господарства уряд домовився щодо відповідних поступок, тобто відстрочка відкриття ринків у цих галузях?".

Давайте я деякі з них скажу. Це хімічна гармонізація - 2004 рік, ну, тобто сталь, іграшки, деревина, текстиль, кольорові метали, фармацевтичні препарати - це 2004 рік з різними ставками. Папір - 2005 рік, сільськогосподарська техніка - 2005, меблі - 2005, наукове обладнання - 2006, інформаційні технології - 2004, будівельна техніка - 2006, цивільна авіація, до речі, це запитували з фракції - 2010, дистильовані спирти через три роки після вступу до СОТ.

Переважна більшість секторальних угод та ініціатив містять не товари споживчого вжитку, а комплектуючі та сировину для виробництва технологічної продукції. Тобто приєднання до цих угод спрямовано на збільшення у першу чергу обсягів інвестиційного імпорту. Дякую.

ГОЛОВА. Віктор Терен, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

12:47:00

ТАРАН В.В.

Шановний пане міністр, Україна вже підписала цілий ряд протоколів із СОТ, і от Росія висуває вимогу, щоб Україна вступала в СОТ разом з нею і мотивує це тим, що, мовляв, Україна з Росією створює так званий єдиний економічний простір. Але ж, якщо пристати на вимогу Росії, то це означатиме, що Україна як держава не лише буде шкодити власній економіці, а й виставить себе як московський васал на посміховисько перед усією світовою спільнотою. Отже, шановний пане міністр, питання, чи існує ще в Росії чи в нашому уряді ця, знаєте, маніакальна думка, що Україна має синхронізувати з Росією свій вступ до СОТ і показувати їй конфіденційні протоколи.

І друге. Наскільки суперечить створення єдиного економічного простору вступу України в СОТ і взагалі, коли тут у залі звучали, знаєте побоювання, що наслідки для України будуть негативними для підписання торгової угоди із більш економічно розвиненими країнами, то що дасть нам створення єдиного економічного простору, знаєте, з державами економічно слабкими. Дякую вам.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую. Ну, в першу чергу давайте визнаємо прості річ, це те, що Росія сьогодні залишається найкрупнішим торгівельним партнером України і що, звичайно, при тій фазі внутрішніх домовленостей відносно відкритого ринку, тобто який існує між двома державами, ті пропозиції, які має здійснити Україна після вступу до СОТ, так чи інакше буде впливати на стан торгівельних відносин між Україною і Росією. І не враховувати це неможливо.

З іншого боку, ніхто і не говорить про певну синхронізацію. Мова йде лише про те, що якщо ми є торговельними партнерами, ми маємо розуміти дії один одного. В цьому плані ні про які вимоги річ не йде. Мова йде саме про той наголос, який я зараз зробив. Ще декілька слів по синхронізації. Наше головне завдання, що хто б не став першим членом СОТ, Росія чи Україна, щоб ми не створювали додаткові вимоги для нашого сусіда відносно вступу до СОТ. Це дуже просто робити, і, на жаль, ми відчуваємо це сьогодні по собі, і це є, на жаль, у практиці це є. Наше завдання довести переговорну ситуацію до такого стану, коли це стане неможливим. Ми цим займаємося.

Відносно ЄЕП, тобто єдиного економічного простору. На мій погляд не можна перепригувати інтеграційні етапи. І той первинний варіант, який був запропонований російською стороною відносно ЄЕП, він був неприйнятний. Президент сказав про те, що сьогодні ми говоримо про створення, перш за все, ринку вільної торгівлі. І в цьому плані ми абсолютно підтримуємо цю програму і ці дії, тому що, на наш погляд, коли вже відійшли від стану холодної війни, двосторонні відносини, їх влаштування - це є пріоритетом і єдиним завданням держави, тобто її урядовців з точки зору забезпечення інтересів власної країни. І ми цим займаємося.

ГОЛОВА. Валерію Івановичу, дякую вам. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.

Слово для репліки і вибачення має Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України. Сідайте, будь ласка.

12:50:36

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Валерію Івановичу, я вибачаюся, якщо щось було персональне для вас, здалося обідним. Але мені приємно те, що ви мене цитуєте і стенограму виступу у Верховній Раді. Було б доречно, якби ви цитували виступи, де я говорив про захист власного товаровиробника.

Що ж до 350 тисяч тонн ввезення цукру-сирцю я був категорично проти і зараз говорю, що це велика помилка - голосувати цю постанову в червні. Я пропонував і віце-прем'єру Кириленко в березні ввезти 150-120 тисяч тонн, щоб до кінця червня переробили і на пік споживання в липні ми мали цукор тут. А це зараз дасть можливість лише заробити торговим ділкам. Те ж саме зараз відбувається з зерном. Дозволяти ввозити зерно треба до 1 вересня. І це підсказка міністру економіки.

ГОЛОВА. Дякую.

Слово для співдоповіді має заступник Голови Комітету з питань європейської інтеграції Роман Зварич, будь ласка. 5 хвилин.

12:52:07

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимиру Михайловичу, шановні народні депутати!

Процес вступу України до СОТ нарешті набирає обертів і стає одним з найактуальніших питань не лише для законодавчої та виконавчої гілок влади, але і для бізнесу, і громадськості.

Аналізуючи виступ міністра економіки та з питань європейської інтеграції можна визначити п'ять основних напрямків роботи на шляху до вступу України в СОТ. Це, в першу чергу, питання забезпечення підвищення конкурентноспроможності галузей економіки в умовах участі України в СОТ, зокрема, це стосується таких галузей як машинобудівна, вугільна, агропромислова, до певної міри хімічна та фармацевтична, і деяких інших галузей економіки.

Урядові слід невідкладно звернути увагу на необхідність розробки і впровадження заходів по підтримці цих галузей української промисловості та захисту внутрішнього ринку України, використовуючи засоби, які передбачені нормами системи угод ГАТ-СОТ .

Другий аспект. Це питання соціальних наслідків входження України до СОТ. На жаль, уряд недостатньо проаналізував можливі результати впливу конкуренції на ринок праці і рівень зайнятості населення в регіонах України. Необхідно тому невідкладно здійснити такий аналіз та розробити відповідні адаптаційні програми.

Третє. Це завершення двохсторонніх та багатосторонніх переговорів з питань доступу до ринку України. Оскільки міністр зупинявся на цій проблемі довше, я не буду більше про це коментувати.

Хотів би натомість відмітити, що, на думку комітету, інтенсивно ведуться переговори щодо ряду так званих проблемних питань, при цьому, як здається, уряд досить послідовно відстоює інтереси українського виробника. В той же час, і на цьому я би хотів власне зробити окремий акцент, у виробленій позиції щодо переговорного процесу не відчувається участь того ж таки виробника. Результатом цього є недостатня поінформованість українських суб’єктів господарювання про предмет на хід переговорів щодо доступу до ринку України.

На сьогодні в країні практично відсутня цілеспрямована робота, направлена неефективний зворотний зв'язок з підприємцями, зокрема на проведення роз'яснювальної роботи. В результаті це може спричинити ускладнення в процесі адаптації вітчизняних підприємств до нових економічних стандартів.

Урядові необхідно вжити заходів щодо розширення інформаційної роботи з питань норм та принципів системи угод ГАТТ-СОТ, функцій та діяльності органів світової організації торгівлі.

Я би хотів також окремо зупинитися над тим, про що говорив міністр, а саме про те, що восени цього року розпочинається черговий раунд переговорів в місті Канкун. Заплановано на тому раунді розглянути цілу низку нормативних, нових нормативних актів системи ГАТТ-СОТ і остаточне їх схвалення у весні 2005 року. Тобто я не буду довго над цим зупинятися, я хотів би просто привернути увагу народних депутатів України до того факту, що якщо до набрання чинності цієї нової системи нормативних актів у системі ГАТТ-СОТ процес вступу України в СОТ практично буде... ми будемо вимушені практично розпочинати його з нуля, тобто наново.

І останній, п'ятий напрямок роботи уряду на шляху вступу України до СОТу - це законодавче забезпечення приєднання до цієї організації. Цей блок завдань є найбільш комплексним та складним. Нам необхідно провести законодавство України у відповідність до норм ГАТТ-СОТ, створити надійні інструменти забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств та захисту нашого ринку. На жаль, на цьому шляху більше недоліків, ніж успіхів. Практично зірваний графік підготовки та ухвалення законодавчих актів, що відповідають нормам системи угод ГАТ СОТ. У нашому законодавстві діють норми, якими запроваджено дискримінаційні акцизні збори для іноземних виробників. Є чинними правові акти, якими регламентується діяльність спеціальних економічних зон, які не відповідають вимогам ГАТ з 1994 року. Діє повна заборона на експорт брухту, кольорових металів, що суперечить нормам ГАТ СОТ. Одночасно практично відсутнє законодавство, яке забезпечує державну підтримку українським підприємствам та захист українського ринку у відповідності з правилам СОТ. Отже, ця сфера якраз вимагає суттєвого доопрацювання.

І на завершення я хотів би підкреслити, що завдання, які стоять зараз перед урядом, вимагають від нього конкретизації зусиль на шляху підготовки країни до участі в СОТ. Проблеми, що постають перед Україною, потребують комплексного підходу до їх вирішення. І тому розробка тактичного плану роботи, спрямованого на досягнення мети, є важливим елементом діяльності уряду в найближчому півроці. Повноцінне залучення законодавчої влади, бізнесових кіл та громадськості до роботи по підготовці та вступу України до СОТ, може стати суттєвим фактором успішності на цьому шляху. Дякую за вашу увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка, колего. Шановні колеги, переходимо до обговорення. 20 хвилин, як ми домовлялися. Прошу прізвища народних депутатів, що записалися, дати на табло.

Юрій Анатолійович Кармазін, підготуватися Івану Зайцю.

12:57:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати, шановний уряде, шановний наш український багатостраждальний народе! Ми з вами не бачили, на яких умовах сьогодні відбувається вступ, які переговори вів один, другий, третій, четверті уряди. Тому що поетапно весь час здавалися позиції України. Ми вимагали, щоб нам, депутатам, повідомили, на яких умовах ведуться переговори і які умови щодо тих чи інших країн підписані. нічого цього нам не додано і не надано і зараз в цих матеріалах. Подивились по розданим матеріалам таблички "Торгово-економічні режими" - до вступу в СОТ, після вступу в СОТ. Ітак, якщо ми до вступу в СОТ лежимо в прірві, то після вступу в нинішньому стані економіки нашим шановним міністрам і економіки, і євроінтеграції, які роздираються на дві половини, - чи в економіку, чи в євроінтеграцію, ми впадемо поверхів на десять нижче. Це при нинішньому стані економіки.

Тому я вважаю, що на шляху до СОТ у не низька конкурентоспроможність, а суцільне казнокрадство і тіньова економіка. І поки це не зміниться, то говорити про повноцінний вступ до Світової організації торгівлі є несерйозним. Треба говорити про захист сьогодні української економіки.

Я побачив, що в документі, який нам роздали за підписом Януковича, головним мотивом є вступ раніше, ніж Російська Федерація до СОТ. Да, це - серйозний аргумент. Але разом з тим, мабуть, це не основний аргумент, тому що, і сьогодні тут задавалось питання по сільському виробництву: а що буде коли скасують державну підтримку вугледобувних підприємств, шахт? Зростуть ціни на вугілля, підвищиться вартість всієї продукції. Потім буде безробіття. Екологічні наслідки будуть взагалі не прогнозованими. Це буде після вступу до СОТ, якщо ми підемо по тому рецепту, який зараз пропонує уряд.

Тому я вважаю, що ми маємо застерегти національні інтереси України, передбачити їх і тільки так можна забезпечити можливо навіть прийняттям спеціального закону, де все чітко виписати, що уряду дозволяємо зробити, а що не дозволяємо зробити. Дякую вам за увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Володимиру Пузакову, наступний - Борзих.

13:01:22

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков. Фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Сегодня многие признают даже за рубежом, что Украина - это нищенское государство, а со вступлением во Всемирную торговую организацию она станет еще более нищей. Мизерные результаты десятилетних реформ в Украине, неумение украинской власти преодолеть системный кризис, экономическая стагнация и политическая нестабильность, разрыв между интересами власти и общества, колоссальное имущественное расслоение на фоне обнищания большинства населения - вот главные препятствия на пути нашего государства во Всемирную торговую организацию. Пока Украина сегодня не отвечает ни одному из критериям вхождения во Всемирную торговую организацию. Мы же видим и знаем , что Китай стал членом Всемирной торговой организации только тогда, когда он превратился в страну экономического гиганта. А поспешное вступление Украины во Всемирную торговую организацию может привести к следующему: наш агропромышленный комплекс, который развален полностью не получит поддержки государства. Такие важнейшие отрасли хозяйствования страны как сельхозмашиностроение, автомобилестроение, черная металлургия и вовсе будут заброшены государством.

Собственный производитель будет выброшен за борт, а готовы ли наши производители до жесточайшей конкуренции. Запад сегодня абсолютно не нуждается в Украине как в равноправном торговом партнере, он рассматривает ее лишь в качестве рынка сбыта своих не редко залежавшихся товаров. До тех пор, пока мы прямо или косвенно будем соглашаться на это, нас будут считать третьесортной державой.

Перспективы овладения европейскими рынками выглядят довольно призрачными, поэтому украинские товары если и будут иметь шанс попасть на европейский рынок, то не вследствие здоровой конкурентной борьбы, а исключительно из-за милости.

Не взирая на минусы вступления во Всемирную Торговую Организацию и подражая Соединенным Штатам Америки, Киев сделает все, чтобы в ближайшие 2- 3 года вступить во Всемирную Торговую Организацию. Ведь после победы США в Ираке проамериканские тенденции на Украине стали проявляться более отчетливо. Заявил же Президент в интервью украинской службе ВВС о тяготении к США. Вчера с Соединенными Штатами мы были стратегическими партнерами и завтра мы хотим с ними быть. Присутствие их в Средней Азии или Европе, Турции, у нашего соседа, - это вполне нормальное явление.

Слушаешь эти слова - и само собой напрашивается продолжение его высказывания: еще более нормальным явлением было бы присутствие американских войск в Украины. Нет-нет да и выскакивают тайные мысли Президента Украины. Не понятно, куда тянет Президент Украины: то ли к Европе, представленной Германией и Францией, то ли к Европе американских вассалов. Не исключено, что вскоре от Украины понадобится не только батальон, но и целые дивизии. А вот экономика и народ, соответственно, будут и дальше прозябать.

Напрашивается вывод, что никому наша страна и ее народ не нужен с такой уничтоженной экономикой. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борзих. Наступний Олександр Шевченко.

13:04:47

БОРЗИХ О.І.

Борзих, фракція Аграрної партії України, Луганщина.

Шановні народні депутати, члени уряду і запрошені. Фракція Аграрної партії України хотіла б зосередити увагу на питанні попередження можливих негативних наслідків, які можуть виникнути в аграрній галузі у зв'язку зі вступом України в СОТ.

Сьогодні гостро постає питання: наскільки ми готові до жорсткої конкурентної боротьби як на внутрішньому, так і на зовнішньому аграрних ринках. І позиція уряду в цьому напрямку нам здається занадто оптимістичною.

В силу різних причин вітчизняні товаровиробники не можуть поки що забезпечити виробництво конкурентноспроможної продукції в порівнянні з імпортною. По багатьох групах товарів реальна ціна вже давно перевищила світовий рівень. при чому, при найнижчому рівні зарплата селян найнижча. При цій ситуації безкоштовний імпорт в Україну дешевої сільськогосподарської продукції може створити реальну загрозу українським товаровиробникам по збуту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку. І це за умов, коли вже зараз переробні підприємства подекуди стримують прийом від товаровиробників молока і м'яса, мотивуючи це обмеженим ринком збуту готової продукції. Не обов'язково бути великим економістом, аби передбачити без достатніх застережень заходів з боку держави все це обов'язково приведе до зупинки цілого ряду виробництв, різкого ускладнення фінансового стану сільгоспідприємств. Невипадково продовольчі ринки усіх країн СОТ найбільш врегульовані і надійно захищені, як митним, так і технічними бар'єрами, тобто системою стандартів. А що ж у нас?

Так звані тарифні обмеження, як сказано у доповіді, ми змушені будемо уже найближчим часом скорочувати. А до розробки нових вітчизняних стандартів поки що ніхто не приступав. Не вирішено і такої головної проблеми, як визначення рівня та характеру державної підтримки аграрного сектора. Згадаємо дискусію з цього приводу, що розгорілася минулої середи у цій залі. Вже зараз в АПК назріли серйозні зміни напрямків фінансування. Бюджетні кошти повинні вкладатися перш за все у розвиток інфраструктури. Потребують розвитку системи кредитування і страхування сільгостоваровиробників, підлягають удосконаленню механізми датування виробництво аграрної продукції. Незначні фінансові ін'єкції поточної підтримки підприємств агропромислового комплексу абсолютно неефективні. Більше того, вони просто не доходять до селян.

То ж приймаючи рішення із зазначеного питання, фракція Аграрної партії України буде послідовно наполягати та вимагати від уряду: перше, запровадження найбільш ефективних форм державної підтримки аграрного сектору, які б вирішували не лише питання економіки господарств, а й зайнятості сільського населення.

І друге. Позиції протекціонізму вітчизняних товаровиробників на переговорах щодо вступу України в СОТ. Від цього буде залежати подальший розвиток всього народно-господарського комплексу та рівень продовольчої безпеки держави. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Шевченко. Наступна Раїса Богатирьова.

13:08:14

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, Аграрна партія України.

Шановний головуючий! Шановні члени уряду! Шановні народні депутати! Із досвіду різних країн відомо, що вступ до СОТ відіграв позитивну роль в економічному розвитку. Необхідність і важливість цього кроку для України зумовлена процесами мобілізації світової економіки з відповідним світовим розподілом праці. З одного боку, затримка цього процесу все більше витісняє нашу державу на периферію світової економіки. З іншого боку, виникає запитання: "Чи готовий наш АПК до боротьби за зовнішні ринки?" Продовольчі ринки кожної країни найбільш регульовані, захищені не тільки митними, технічними бар'єрами і системою стандартів, а й діючим законодавством.

Зараз вся громадськість України занепокоєна подіями, які відбуваються на продовольчому ринку держави. Забуваючи при цьому, що з запізненням прийнятий Закон "Про зерно та ринок зерна" був по змісту декларативний, не наповнений фінансовою сутністю. Значні економічні втрати виразилися в мільярди гривень не тільки у минулому, але й продовжуються тепер вже безпосередньо для споживача. Виникає запитання, як до представників уряду, так і колег народних депутатів: "Як в цих умовах аграрний сектор економіки зможе в перспективі конкурувати на світовому ринку і що необхідно зробити, щоб мінімізувати негативні наслідки вступу нашої країни до СОТ?"

Ще один приклад. Не прийнятий Закон про відміну вивізного мита на соняшник продовжує щороку грабувати товаровиробників майже на 2 мільярди гривень. Таким чином при підготовці вступу конче необхідні зміни у законодавстві, не говорячи вже про перспективи співробітництва. Без цього нас буде очікувати у кращому випадку доля Південної Кореї, яка втратила при вступі до СОТ мільярди доларів. То ж треба прораховано готуватися і не прорахуватися.

Тому аграрії держави звертаються до вас, шановні народні депутати, прискорити розгляд у Верховній Раді тих законопроектів з питань АПК, які чекають своєї черги. Один із шляхів підготовки до вступу є технологічне переоснащення, в тому числі це і створення агротехнопарку. Проект цього надзвичайно важливого закону буде розглядатися у залі. Ініціюється це питання провідними фахівцями та науковцями. Хотілося б відчути підтримку всіх народних депутатів, адже технологічне переоснащення - це одна з основ вступу до СОТ. У сільському господарстві один рік день годує. Частина виборців негативно оцінюють діяльність парламенту, бо гроші зараз потрібні для виконання агротехнічних заходів.

Після того, як минуть оптимальні строки польових робіт, ніякі інвестиції не допоможуть. Зимою пшениця не колоситься.

Яскравий приклад вирішення і розуміння проблем надає Європейський Союз, до якого ми намагаємося увійти.

На кожному саміті голів держав серед інших обов'язково, першочергово розглядаються три питання: фінанси, зброя, аграрно-промисловий комплекс.

З огляду на ситуацію виборці вимагають розширити аграрну фракцію або створити більш чисельну фракцію в Верховній Раді, щоб ефективно відстоювати інтереси селян. Тоді буде підтримка держави.

Чимало народних депутатів, які звикли професійно робити справу, погоджуються з цією позицією.

Але планувати цей відповідальний крок необхідно обмірковано і розраховувати на плідну співпрацю з усіма фракціями, партіями, урядовими структурами з метою європейської та євро-атлантичної інтеграції.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Раїса Богатирьова, фракція "Регіони України". Вийшла.

Володимир Демьохін, депутатська група "Народовладдя". Осика буде виступати наступним.

13:11:44

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты!

Вопрос, обсуждаемый сегодня, сводится, по сути, к тому, как удержать собственные украинские позиции в мировой экономике.

Создается впечатление, что ряд руководителей уверены в том, что этого можно добиться исключительно путем проведения переговоров о вступлении в СОТ.

Нам нужен не сам переговорный процесс, а продуманная и целенаправленная подготовка экономики и регионов. Именно сейчас и отсутствует.

Ключевым вопросом деятельности СОТ является регулирование торговых отношений между странами. Для того, чтобы понять на чем выгоднее делать акцент в производстве, полезным было бы проанализировать структуру мирового товарного рынка через призму производственных возможностей Украины. Торговля является только одним из многих структурных элементов экономической жизни, но достаточно важным. И принимая новые правила торговли при вступлении в СОТ вполне возможны временные осложнения в сфере государственного регулирования экономического развития в целом.

Такие осложнения могут быть вызваны следующими факторами. Необходимость перехода на новые, международносогласованные условия государственного регулирования экономики. Необходимость отказа от использования традиционных рычагов экономической и промышленной политики.

Мы фазу - торговлю - отделили от общей структуры экономической жизнедеятельности и сконцентрировались только на ней. Считаю это неправильным и нужно, необходимо это срочно исправлять.

Вместе с тем, даже если рассматривать саму фазу - торговлю - в отрыве от общей структуры экономики, то и здесь у нас не все в порядке. На мой взгляд, необходимо говорить о следующих вопросах.

Во-первых, понимая, что конкретные условия присоединения к СОТ могут существенным образом адаптироваться применительно к Украине, необходимо сделать все возможное для того, чтобы добиться максимально адекватного переходного периода для выполнения обязательств о либерализации доступа именно к тем рынкам товаров и услуг в Украине, где существует повышенный спрос отрицательных последствий быстрой реализации.

Во-вторых, считаю необходимым именно сейчас заложить потенциал для использования возможных положительных последствий от вступления в ВТО. Этот процесс имеет и сформировавшееся определение - создание потенциала использования возможностей.

В-третьих, такие отрасли народного хозяйства как судостроение, авиастроение, сельскохозяйственное машиностроение по праву могут стать основными в структуре внешней торговли Украины. Для закрепления приоритетов этих позиций нам необходимо разработать дополнительные формы экономической защиты этих отраслей и предприятий от возможных негативных последствий.

В-четвертых, со вступлением в СОТ нам нужно будет отказаться от существующих на сегодня форм защиты нашего аграрного сектора от внешней конкуренции. Необходимы более эффективные методы защиты в рамках СОТ.

И в заключении. Правительство не предоставило нам четкого видения преимуществ и недостатков от вступления в СОТ. Как следствие, не было предоставлено и необходимой совокупности мер, программ и планов подготовки отечественной экономики страны к вступлению. Об этом я говорю как применительно к центру, так и к регионам. Существуют явные неиспользованные резервы и в ведении самого переговорного процесса. Считаю, что именно на этих положениях нужно и сосредоточиться сегодня Кабинету Министров и нам, Верховной Раде.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Народний депутат Шепетін, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Підготуватися - Луценку. Немає?

13:15:30

ШЕПЕТІН В.Л.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! С одной стороны, я не разделяю оптимистических ожиданий, что вступление во Всемирную торговую организацию создаст благоприятные условия для развития всего украинского экспорта. Но как мы видим из реальной жизни, без такого вступления, полноценное экономическое развитие экспорта в принципе невозможно.

Здесь уже и в докладе министра, и в докладе моих коллег звучал вопрос, как будут развиваться высокотехнологические производства в Украине. Мы видели, что поступления нашей авиатехнической промышленности, самолетов на европейские рынки искусственно сегодня сдерживаются различными формами не ценовых ограничений.

Что же касается других экспортных составляющих, текстильной промышленности, металлургических экспортеров, против которых сегодня ведутся во всех странах света антидемпинговые расследования. Поможет или нет сегодня для экспортной составляющей нашей Украины вступление во Всемирную торговую организацию. Безоговорочно, да.

Но нам перед тем, как решать это, необходимо видеть перспективы экономики в целом, так как и отдельные ее сектора, четко понимать, какие перспективы ожидают отечественных компаний в жесткой, конкурентной борьбе. Эксперты выделяют две составляющие успешного присоединения в ВТО, умение профессионально трактовать основные положения соглашения ВТО в национальных интересах своей страны и способность достижения компромиссов, принципиальных вопросов, уступая в менее важных позициях. И здесь особо важную роль является решение правительства, нами с вами народными депутатами, и определение долгосрочных, на десятки лет приоритетов в развитии отечественной экономики.

Как вступает практика, европейские страны, которые вступили в ВТО, Республика Польши за 10 лет приняла 241 закон и 7 тысяч нормативных актов по определению ключевых подходов к ЕС и ВТО. Мы же до сих пор не можем принять пятнадцать законов второго графика гармонизации нашего законодательства к нормам ВТО.

Есть еще один важный вопрос - технический Регламент и стандарты. Мы сегодня адаптировали к мировой практике всего 10 процентов, а необходимо по крайней мере 80. И откладывать эти решения и проблемы нельзя. Мы считаем, что парламент должен проявить политическую волю для скорейшего принятия первоочередных законодательных актов. Эти нормативные акты должны быть включены в повестку дня четвертой сессии Верховной Рады. Замедление вступления в ВТО перейдет к углублению структурных деформаций экономики страны. На сегодняшний день мы не имеем ни политической, ни экономической альтернативы завершения процесса вступления Украины в ВТО в конце 2003 начале 2004 года. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Так, Степан Гавриш? Також немає. Коновалюк? Немає. Касьянов? Є Касьянов? Будь ласка, останній виступаючий.

13:19:23

КАСЬЯНОВ С.П.

Касьянов Сергій, 37 виборчий округ, позафракційний.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Насамперед слід визначити стратегічне значення приєднання України до СОТ з двох причин: перше - це як чинника інтеграції у глобальні економічні структури, в тому числі в європейську спільноту, і друге - як стимулу реформування національної економіки на принципі лібералізації та відкритості ринку.

Слід також відзначити зусилля уряду, які дозволили досягти прогресу в переговорах. У той же час ми мусимо визнати недостатню роботу щодо підготовки стратегії функціонування країни в рамках СОТ, адже СОТ - це не тільки і не стільки нові тарифи, скільки нові правила стосунків між усіма учасниками ринку та державою. Тому розробляти довгострокову стратегію та планувати якісні зміни у структурі виробництва потрібно, причому негайно.

Для забезпечення підготовки такої стратегії уряду, слід залучати наукові установи та незалежних аналітиків різних спеціалізацій, які спроможні виконати комплексні дослідження та спільно розробити адаптаційні програми і програми розвитку для галузі економіки. В свою чергу Верховна Рада має розробити ефективний механізм парламентського контролю за підготовкою їх стратегії та програм розвитку в умовах інтеграції до СОТ, та забезпечити моніторинг впровадження цих програм. Таким механізмом могла бути спільна робоча група за участю підприємців та громадськості, наприклад, так, як це існує в Росії.

Важливо, щоб розробку програм ініціювали "Регіони України" тут я згодний зі своїми колегами, адже вступ до СОТ означає інтегрування в глобальну економіку всіх без винятку підприємств.

Підготовка до такої інтеграції - це відповідальність місцевих органів виконавчої влади, місцевих асоціацій підприємств, народних депутатів, які представляють регіони.

Масштаби, пов'язані з приєднанням до СОТ, поки що усвідомлені не повною мірою. Це насамперед пов'язано з недостатнім рівнем інформування, та вкрай обмеженою участю представників бізнесу, науковці та громадськості у підготовці до нової системи економічних зв'язків. На мій погляд уряд мав би ширше використовувати потенціал громадських організацій у здійсненні , формуванні та захисті прав споживачів виробників і постачальників, звичайно в правових рамках СОТ. Спроможність налагодити ефективний обмін інформації, та об'єднати зусилля, ресурси, влади, бізнесу та громадських організацій відкритися в обговоренні проблеми перспективних програм, прозорість і підзвітність у прийнятті рішень набувають характери критичних чинників успішної адаптації країни.

Загалом завдання інтегрування України до СОТ є хорошою базою консолідації здорових політичних сил країни та, мабуть, абсолютної більшості усіх присутніх у цій залі.

Ясно, що ми несемо консолідовану відповідальність щодо забезпечення виваженої стратегії підготовки країни до функціонування в рамках СОТ. Групою народних депутатів підготовлений проект Постанови Верховної Ради про інформацію Кабінету Міністрів про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ.

Прошу вас, шановні колеги, підтримати цю постанову. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, ми завершуємо розгляд питання: "Про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ". Я просив би Комітет з питань європейської інтеграції разом з урядом доопрацювати проект постанови з урахуванням обговорення, яке сьогодні відбулося, з тим щоб ми могли прийняти узгоджене рішення.

Шановні народні депутати, ми зараз мали за розкладом засідання розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України "Про транспорт" (нова редакція). Але голова комітету просить перенести розгляд цього питання у зв'язку з тим, що виникла необхідність доопрацювання проекту постанови, оскільки перший проект постанови звучав так: "Направити на повторне перше читання". Очевидно, виникли якісь нові обставини, і комітет просить його перенести розгляд.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо осіб, які після 1944 року переселені на територію України).

Ми маємо аж 4 проекти закону з цього приводу. Тому я просив би авторів законопроектів протягом 2-ох хвилин обгрунтувати сутність цього закону, а потім ми прослухаємо пропозицію профільного комітету.

Будь ласка. Хто виступає?

13:24:38

ТАРАН В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Віктор Терен, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

ГОЛОВА. Будь ласка, Віктор Терен.

ТАРАН В.В. Спасибі вам.

Шановні колеги, я дуже коротко. Ви знаєте, що наша фракція давно наполягала на проведенні парламентських слухань з проблем українців, які були переселені з 44-го по 46-й рік з етнічних українських земель, а конкретно Підлящщя, Холмщини, Лемківщини в Україну через те, що є дуже багато соціально-економічних проблем, які потребують свого вирішення.

На жаль, ті парламентські слухання не відбулися, будемо думати, що вони будуть. Але однією з таких больових точок, однією з больових точок є ті доповнення, які пропонує група авторів внести у Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Йдеться про доповнення до статті 9. На сьогодні редакція чинного закону говорить про те, що до учасників війни належать особи, які у період Великої Вітчизняної війни працювали на територіях, що після 1944 року увійшли до складу колишнього Союзу, та особи, які після 1945 року були переселені на територію України з територій інших країн, підкреслюю, особи, які після 1945 року були переселені на територію країни.

Але згідно Угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки 9 вересня 1944 року та Польським комітетом національного визволення переселення почалося ще з 1944 року. І таким чином виникає правова нерівність. Люди, які були переселені по цій же угоді десь у 1945-1946 році, вони отримали статус учасників війни. Ті, які раніше попали під ці страшні жернова, вони, знаєте, не є учасниками війни. І тому група авторів пропонує єдине, аби внести зміни до статті 9-ї, де написати: не після 1945 року були переселені на територію України, а які з 1944 року були переселені на територію України з територій інших країн. Все. Це єдина правка, але ця правка стосується сотень, я не обмовився, сотень тисяч людей, які зазнали такого горя, які були переселені, і сьогодні, не знаю, дай Боже їм здоров'я, але скільки із них залишиться жити. І тому надто у контексті тих подій, які сьогодні є, надто у контексті наших сьогоднішніх спроб і вдалих спроб знайти спільну мову у стосовно історичної оцінки цих фактів, я просив би підтримати цей законопроект і дякую вам. За дві хвилини важко все сказати.

ГОЛОВА. Дякую.

Ярослав Іванович Джоджик, будь ласка, прошу дуже коротко.

Підготуватися Качур.

13:27:41

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Кожне третє питання, яке піднімається у зверненнях громадян та на зустрічах з виборцями, стосується проблеми надання статусу учасника Великої вітчизняної війни. Ще у минулому скликанні аналогічний законопроект голосувався Верховною Радою і через незрозумілі обставини йому не вистачило сім голосів для прийняття.

Одне те, що сьогодні ми розглядаємо відразу чотири законопроекти, які стосуються одного і того ж питання, свідчить про надзвичайну актуальність, болючість та необхідність прийняття нами рішення. Свого часу, беручи на себе відповідальність за злочинне рішення уряду УРСР та Польським комітетом національного визволення про насильницьке переселення осіб, що проживали на етнічних землях України та Польщі, і маючи не меті спокутувати завдану фізичну та моральну шкоду, Верховною Радою було затверджено право таких осіб набувати статусу ветеранів війни. Проте, при визначенні моменту часу, з якого почалися примусові переселення, була допущена історична неточність, яка вилилася у несправедливому неврахуванню долі десятків тисяч українців переселених роком раніше.

Тобто за діючим законом стаття 9-та пункт другий частина друга до учасників війни належать особи, які були переселені лише після 45-го року, тоді як масові примусові переселення розпочалися вже у 44-му році після підписання угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР, укладеною 9 вересня 1944 року. Так за даними наданими Міністерством праці та соціальної політики та Державного архіву Львівської області і 44-му році було переселено 81 тисячу осіб, а у 45-му відбулася основна акція переселення в кількості 342 тисяч осів. У 46-му та 47-му році було переселено відповідно 118 тисяч та 150 тисяч осіб. Загалом були депортовані, відірвані від рідних домівок і позбавлені майна приблизно 490 тисяч українців. Переселенців розселили у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській областях.

Решта українців, які всіляко уникали переселення, підпали під трагічну депортацію в 47-му році, відому під назвою "Акція Вісла". Приблизний розрахунок кількості людей і коштів на цей проект невеликий.

Також в 44-му, в 45-му році були переселені 423 тисячі чоловік. З них залишилося батьків і дітей до 1932 року народження приблизно 18 відсотків, тобто 76 тисяч осіб.

З огляду на важливість питання, на те, що час минає, а ті, на кого спрямовано цей закон, це люди похилого віку, яких щодня все менше і менше, і з огляду на те, що треба усунути велику несправедливість, викликану маленькою помилкою, а саме - поміняти дату, настійно прошу прийняти даний законопроект відразу за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Павло Качур, будь ласка, ваш проект.

13:31:24

КАЧУР П.С.

Павло Качур, фракція "Наша Україна", Залізничний виборчий округ, м.Львів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Минулого тижня на УТ-1 демонструвався документальний фільм "Волинь". І, власне, в третій серії цього фільму показані документальні кадри у який спосіб відбувалося переселення українців. Ті, хто мав можливість побачити ці кадри, розуміють, наскільки емоційно ця проблема сьогодні змушує нас віддати належне таким людям.

Є дві проблеми, які існують на сьогоднішній день. Це час переселення. І тут мої колеги достатньо добре аргументували. Я не буду цей час витрачати. Але є і другий фактор, на якому я хотів би трошки більше зупинитися, це проблема умов переселення.

Мова йде про норму, передбачену пунктом 2 абзацу 2 статті 9-тої. Дана норма передбачає в тому, що умови, які стосуються надання статусу учасникам людям, які працювали, яким надається цей статус за фактом праці, перенесена на людей, які переселені. Що відбувається? Відбувається оця двозначність, яка сьогодні у будь-якому випадку є неправильно. Вона полягає в тому, що одні й ті ж вимоги одні суди трактують по-одному, а інші - по-другому. І в результаті в межах однієї області, більше того, в межах одного виборчого округу в одному районі суд вважає, що вікова вимога стосується і переселених осіб, а в районі поряд інших місцевий суд трактує це по-іншому. В результаті один район надає статус учасника, наприклад, народженому у 33-му році, в другому районі - ні. Ви розумієте, наскільки це для людей болюче.

Звернення за роз'ясненням до Верховного суду України проблему не вирішило. Верховний суд України також вважає, що законодавцю слід внести зміни до закону, щоб уникнути подвійного трактування.

Тому пропонується посилання на категорію переселених громадян із пункту другого абзацу другого статті дев'ятої вилучений, а порядок надання статусу учасника війни для осіб, які були насильно переселені на територію України з території інших держав, виписати в пункту п'ятому абзаці другому статті дев'ятої, доповнивши діючий закон таким абзацом: а також особи, які після 9 вересня 1944 року - або уточнімо редакцію, зараз робоча група готова це зробити - насильно переселена на територію України з території інших держав, незалежно від їхнього віку на момент переселення.

Я хотів би тільки два аргументи на завершення, враховуючи, що час закінчується, що мова йде про тих людей, які були насильно депортовані, відірвані від рідних домівок, позбавлені майна, а в багатьох випадках були відірвані від своїх рідних і близьких.

Шановні депутати, Україна як цивілізована держава засудила зазначену депортація і розцінила її як порушення прав і свобод людини. І тому наша підтримка запропонованих змін результативним голосуванням дозволить виправити несправедливість щодо конкретних людей.

І друге. В резолюції другого Всесвітнього форму українців міститься вимога прискорення розв'язання питання примусового переселення у 1944-1946 роках через прийняття спеціального закону. Я сподіваюся, що наша підтримка дасть можливість зробити добру справу для тих людей. І я вас прошу зробимо її. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Стойко, є? Немає, не будемо тоді. Я тоді прошу голову Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петра Степановича Цибенка. Будь ласка, Петро Степанович.

13:35:20

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, комітет уважно розглянув чотири законопроекти, а саме: 2397, 2397/1, 2397/2, 2397/3. Дійсно, предметом відання усих чотирьох законопроектів є одна і та ж проблема - проблема переселення українців з польських земель і навпаки. Але нас саме той процес, про який я сказав, сьогодні турбує.

Комітет, зважаючи на те, що один із законопроектів, а саме законопроект 2397 трошки чіткіше виписаний, по-перше, а , по-друге, там є конкретна дата, з якої ми можемо вести відлік, і в цьому є певна логіка, прийняв рішення: підтримати цей законопроект за основу, тобто 2397/1, а всі інші законопроекти врахувати при підготовці до другого читання. Тому комітет заперечує проти пропозиції одного з авторів, яка зараз прозвучала щодо того, щоб прийняти один із документів у першому читанні, у другому і в остаточній редакції. Це, мабуть, буде неправильно. Ми маємо прийняти за основу один документ, а саме 2397, рекомендує комітет, а при підготовці до другого читання врахувати три інші законопроекти, які стосуються цієї самої проблеми. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Петре Степановичу. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, є потреба нам обговорювати цей документ? Давайте запишіться, будь ласка, точніше на табло висвітліть.

Шановні народні депутати, прочитайте уважно документ, там написано: скорочена процедура. Уряд, позиція уряду з приводу законопроектів запропонованих.

________________. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Враховуючи соціально важливі наслідки прийняття запропонованих змін до чинного закону, уряд підтримує законопроекти, внесені народними депутатами України Юлією Тимошенко, Ярославом Джоджиком, Іваном Стойком.

Законопроект, запропонований народним депутатом Павлом Качуром, урядом не підтримується, оскільки відповідно до пункту п'ять статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до якого пропонується внести зміни, учасниками війни визнаються особи, які після звільнення з концтаборів, гетто та інших міст примусового утримування були переселені на територію колишнього Радянського Союзу. За умов перенесення цієї законодавчої ініціативи до пункту два зазначеної статті законопроект, внесений народним депутатом Павлом Качуром, також можна підтримати.

Враховуючи зазначене, уряд підтримує пропозиції народних депутатів та Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів стосовно прийняття розглянутих законопроектів у першому читанні та їх об'єднання до другого читання як єдиного законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, на табло ми висвітили прізвища. Переходимо до обговорення: два "за", два "проти". Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Юрію Соломатіну.

13:38:23

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я хотів би подякувати всім авторам законопроектів - і Тимошенко, Турчинову, Білорусу, Тарану, і Джоджику, і Павлу Качуру, і хотів би подякувати Стойко за те, що вони підняли цю тему.

Разом з тим, я не погоджуюсь з висновком, який зробив сьогодні комітет. Чому не погоджуюсь? Тому що цей висновок зроблений тільки у зв’язку з тим, що і науково-експертне управління, і уряд хочуть якомога сильніше зменшити ще ту кількість цих знедолених людей, на яких треба поширити дію закону.

Я бачу, що треба було б поширювати дію закону, я нагадую, що закон про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до учасників війни відносить осіб, які були примусово переселені на територію України з територій інших країн після 45-го року. Таким чином, і ті особи, про які говорилося в проекті, які зараз доповідалися, - після 9 вересня і до 9 вересня фактично історично всього 44-го року, тому я думаю, що абсолютно правильно було б, якби концептуально ці законопроекти всі були об'єднані зараз і всі автори зберегли б авторство над цим проектом, але термін, щоб було вказано - з 1944 року. Таким чином збільшиться кількість людей безумовно, але цих людей не так багато залишилося, по-перше. А, по-друге, вони й так були не справедливо покарані тим, що закон був прийнятий в недолугому вигляді щодо них і не хотіли до них дослухатися. Тому я думаю, що це буде поновлення справедливості, коли ми напишемо з 1944 року.

Таким чином це починаючи з проекту 2397 і потім всі інші його тільки доповнюю, що стосується зауважень, що це буде коштувати певних коштів, так це буде коштувати певних коштів, навіть підраховано, що це 32 мільйони гривень буде. 32 мільйони гривень, які рахуються, що піде на цих людей, це копійки порівняно з тим, що розкрадаються навіть при приватизації одного невеличкого підприємства.

Тому мені здається, що на ці кошти не потрібно зважати, єдине, що ми приймаємо закон з 1 січня термін дії 2004 року. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, є. Юрій Соломатін ваша позиція, будь ласка .Потім Андрій Шкіль.

13:41:23

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін. Фракція "Комуністів". Шановні колеги!

Ключовим питанням для всього цього блоку законопроектів є питання визнання угоди про евакуацію, яка була прийнята в 1944 році між урядом СРСР і Польським комітетом національного визволення недійсною. Підкреслюю: Угода про евакуацію. Йшлося про те, що це не примусове насильницьке виселення, а евакуація з певною компенсацією втраченого і наданням певних можливостей для облаштування на нових місцях.

Відбулося воно в дійсності так, як це відповідає змісту слова "евакуація", або воно відбувалося інакше - в цьому і полягає ключове питання. Тому до цього часу дослідники, історики вивчають це питання, сперечаються, і немає остаточного висновку щодо цього ключового питання.

На емоційному рівні представники певних політичних сил стверджують, що це, безумовно, була депортація, яка здійснена тоталітарними методами, і навіть за законами феодального суспільства і так далі і тому подібне. На рівні емоцій, на рівні виступів в засобах масової інформації це зрозуміло. На рівні державному для прийняття законів відповідних потрібна певна документована основа. Її, на жаль, на сьогодні немає.

Тому, як на мою думку, ці закони на сьогодні мають більш політичний підтекст, такий підтекст, з використанням котрого звертаються до певних прошарків населення, яке живе...яке постраждало і яке живе зараз в Галичині і на Волині. І це все напередодні майбутньої президентської виборчої кампанії. Тому я хотів би сказати: без вирішення на державному рівні ставлення до Угоди про евакуацію цей закон буде розглядати недоречним і це буде необгрунтованим. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка. Один - за, один - проти у нас висловились. Будь ласка, Андрій Шкіль. Підготуватися Яворівському.

13:44:13

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко , 121 виборчий округ.

Я власне хочу наголосити на тому, що я представляю той виборчий округ, де розташоване місто городок, який вважається столицею усіх депортованих українців з Польщі. Там живе практично половина населення району, це депортовані і вигнані із своїх земель, які відійшли тоді до польської держави. Я хочу сказати, що постійно кожний мій виступ перед виборцями починається і закінчується запитанням, коли буде розмежовано ці от дати виселення, тому що зрозумійте, коли приймається Закон про депортацію, то звичайно є маса людей трошки збільшена, які депортуються. Але дуже багато людей до того часу під примусом, силою примусу, силою страху, силою інших обставин покидали насиджені місця, забираючи тільки те, що можна винести у руках. Тому треба обов'язково прийняти поправку часову, тобто з 1 січня 1944 року. Це додасть не дуже велику кількість людей, але ці люди живі, вони зараз доживають свого віку і чекають від рідної держави хоча би щось, хоча б якоїсь уваги. Це буде наша увага з боку законодавців. Повірте, що тут ми допоможемо тим людям, які в нужді, які страждають, які покинули місця свого проживання і до цього часу не можуть поїхати до себе на Батьківщину, тому що закордонний паспорт для них коштує надто дорого. Вони не можуть подивитися те місце, звідки їх виганяли, те місце, де був їхній будинок, тому що дуже часто випалювали просто цілі села українські. І вони були змішені вже більше навіть не мріяти про повернення, тому що не було куди повертатися. Я вже не кажу про операцію "Вісла", яка була проведена взагалі ганебно, це було надзвичайне явище, яке могло відбутися на прикордонній Україні. І це ми мусимо рано чи пізно визнати злочином, тому що так, як відбувалося це, це поступали жодні загарбники. А у той час польська влада загарбником не була, вона була тоді як би власником цих земель новопризначеним. І якоби під приводом боротьби з партизанами було виселено, тобто як боротися з партизанами, виселити просто все населення на північ Польщі. І хоч, звичайно, цей законопроект тільки побіжно торкається цієї проблеми, але я хочу просто на цьому наголосити.

Ми мусимо прийняти за основу єдиний законопроект, який би склали з цих трьох, які тут подані, чотирьох мається на увазі, але, щоб був взятий за основу проект Тимошенко тільки по тій простій причині, що там чітко і аргументовано виписані дати - з 1 січня 1944 року. Якщо ми приймемо, ми, принаймні трішечки допоможемо цим людям. І ті копійки, які вони отримають, повірте, все одно не врятують їхньої злиденної ситуації, в якій вони опинилися, але, принаймні, це буде вияв нашого ставлення. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Хто проти цього законопроекту? Я прошу тоді одну хвилину, Володимире Олександровичу. У нас всі за вже виходять. Будь ласка.

13:47:34

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, "Наша Україна", Блок Віктора Ющенка.

Шановні виборці і шановні колеги народні депутати! Я східняк, глибокий східняк із Південної Вінниччини. Через мою родину ці події не пройшли. Але скажу вам чесно. Глибоко шануючи позицію і політичну і громадянську будь-якої людини, то більше депутатів, все одно для мене прозвучало неприродно і болісно виступ народного депутата Соломатіна. Зрозумійте мене правильно. Я ще раз кажу, я східняк, але я обраний на Західній Україні, і я наслухався цих жахливий історій, які перекапустили цілі людські життя і родини. Ми повинні з вами сьогодні без емоцій, але врахувати той момент, що такий законопроект був прийнятий до нас. Єдине, що там тільки з роком не співпало. І ми вносимо тільки одну єдину поправочку оцю з роком. Та ще б я вніс обов'язково незалежно від віку. Це те золоте зерно, яке є у законопроекті народного депутата Качура.

Але я хочу нагадати вам, шановні колеги, історія нашого народу дуже часто безглузда, на превеликий жаль, найчастіше вона трагічна і алогічна. І те, що сталося з величезною кількістю людей, які були абсолютно насильно виселені із своїх насиджений місць, і що вони сьогодні не мають можливості навіть взяти цей паспорт, щоб поїхати, поклонитися могилам своїх родичів і своїх дітей, я думаю, що жодна депутатська душа не є такою черствою, щоб на це не піти.

Нам дісталася з вами, шановні колеги, і старшим, і молодшим, дісталася, звичайно, важка роль. Після всього того, що сталося з нашою нацією, з нашим народом, подати руку сьогодні тим людям, на яких взагалі ніхто впродовж століття, або півстоліття не звертав ніякої уваги, які були взагалі поза законом. І які говорили про це дуже пошепки, передаючи цю пам'ять по кришці своїм дітям.

Наш обов'язок громадянський сьогодні, ще раз кажу від імені вже незалежної України, якої вони хотіли, до речі, так само, як і ми, сьогодні подати руку цим людям.

І якщо ми говоримо про ці жалюгідні копійки, які треба виділити, то наша влада розкрадає сьогодні в сотні разів, набагато більше цих грошей, ніж те, що ми повернемо цим людям. А найголовніше - повернемо віру у справедливість, історичну справедливість і віру у нашу Батьківщину.

Я також пропоную взяти із законопроекту Качура обов'язково незалежно від віку, я би взяв із законопроекту Качура, скажімо, той момент, де він говорить про гето і концтабори, і таке інше. Це дуже важливо було б сюди ввести. І ви самі бачите, ці всі законопроекти, вони всі, власне кажучи, кореспондуються, суголосні. Їх треба тільки звести в один пучок. І ми будемо мати дуже добрий закон. Дякую.

ГОЛОВА. Добре. Дякую. Завершуємо. Михайло Косів, будь ласка.

Одну хвилину.

13:50:54

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція "Наша Україна", Партія "Реформи і порядок".

Отже, у зв'язку з обговоренням цього питання одна конкретна пропозиція. Це питання має два аспекти. Перший мимоволі підняв депутат Соломатін. І в зв'язку з цим ми і справді мали б звернутися до Кабінету Міністрів, щоб нарешті Кабінет Міністрів, зокрема і ваше міністерство, міністерство закордонних справ, і Державний комітет у справах національностей і міграції закінчив розробку проекту закону про визнання депортованими українців, які були переселені з території Польщі на територію України в 1944, в 1945, в 1946, в 1951 роках. Це інше питання. І я думаю, що той проект закону, над яким уже в Кабінеті Міністрів іде робота, мав би нарешті бути закінчений і тоді, власне, і визначено було чи це була депортація, чи це, власне, було те, що називалося, пане Соломатіну, в ті часи - добровільно-примусове виселення.

А що стосується нинішнього питання, то звичайно його треба прийняти в такому вигляді як запропонували народні депутати, зібравши все в один проект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Репліка, Юрій Соломатін. Мікрофон Соломатіна.

13:52:30

СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, я хотів би, щоб мене порозуміли вірно. Це дуже складна ситуація, як і та, яку ми на цьому тижні будемо обговорювати у зв'язку з 60-ми роковинами волинської трагедії. Це перше.

Друге. Є документи, котрі до цього часу не існують і котрі не були іншими документами замінені. Я маю на увазі угоду, яка була між урядами СРСР і Польським комітетом національного визволення, угодою про евакуацію. Якщо ми переписуємо зараз історію, то ми маємо тоді і переписати цю угоду.

І останнє. Про гроші. Якщо було переселено 500 тисяч людей, залишилося 100 тисяч рідних зараз, нащадки, по 10 тисяч гривень - мільярд гривень - це не...

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон.

Шановні народні депутати, розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо осіб, які після 1944 року були переселені на територію України) завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення.

Я пропонував би, щоб ми зараз продовжили роботу ще на 15 хвилин, ранкове засіданні, і розглянули проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо вдосконалення механізму відшкодування ПДВ). Доповідач: голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Хомутинник Віталій Юрійович. Будь ласка, Віталій Юрійович. Прошу дуже коротко.

13:54:26

ХОМУТИННИК В.Ю.

Уважаемые коллеги! Я сразу хочу обратить внимание, что законопроект, который рассматривался на комитете, сейчас подан на замену ранее внесенного, в котором были учтены замечания Научно-экспертного управления, предложения Комитета по финансам и банковской деятельности. И сейчас я просто не увидел в зале этого документа еще.

Экономическая эффективность налога на добавленную стоимость как налога на потребление зависим прежде всего от того, насколько своевременно и в полном объеме государство выполняет свои гарантии по бюджетному возмещению НДС. На сегодняшний день задолженность по НДС составляет 7,5 миллиарда. Из них около 3 миллиардов гривен просроченного бюджетного возмещения. Это фактически те 3 миллиарда, которые вымыты из предприятий, что снижает ликвидность предприятия и соответственно делает их менее конкурентоспособные на мировых рынках. Одной из причин сложившейся ситуации является действующий несовершенный механизм НДС, состоящий из многочисленных подзаконных нормативных актов.

В предлагаемом проекте обеспечиваются государственные гарантии бюджетного возмещения за счет установления принципиально нового механизма бюджетного возмещения этого налога. Этот механизм предполагает фактически автоматическое возмещение налога на добавленную стоимость фактически налоговых органов. Возмещение осуществляется органами Государственного казначейства по данным налоговой декларации, второй экземпляр которых пересылается органам казначейства.

Возмещение осуществляется на протяжении 40 дней для экспортного возмещения и 100 календарных дней для внутреннего со дня подачи налогоплательщикам декларации, в которых декларируется сумма на данные возмещения. Из них 30 и 90 дней берется на налоговые проверки предприятий и 10 дней дается органам казначейства для перечисления денежных средств на банковский счет плательщика НДС. В случае, если налоговые органы имеют достаточные основания считать заявленное в декларации бюджетное возмещение необоснованным, такой налоговый орган обращается с иском в суд о невозмещении данного налога. Вмешательство налоговых органов в процесс возмещения иным образом, то есть без обращения в суд, не допускается.

Предусмотренный в проекте механизм бюджетного возмещения не сможет существовать без проведения реструктуризации сумм старой накопленной бюджетной задолженности по возмещению НДС, поэтому в связи с этим предлагается представить плательщикам право на добровольную реструктуризацию просроченной бюджетной задолженности по НДС сроком на пять лет с оформлением е облигациями внутреннего государственного займа. Срок их погашения будет растянут на пять лет с пропорциональной ежегодной выплатой - по 20 процентов, и ежегодно эти суммы должны предусматриваться в Государственном бюджете.

Облигации выпускаются на бюджетную задолженность, которая подтверждена по состоянию на первое апреля 2003 года с доходностью в размере, установленном Кабинетом Министров Украины, однако не ниже 120 процентов годовых от учетных ставки Национального банка, установленной на момент выпуска облигаций. Это в общих чертах о данном законопроекте.

Я еще раз хочу повторить, что большинство тех зауважень, тех замечаний, которые были и в комитете предложения дополнительно, они сейчас внесены, и комитет, рассмотрев данный закон, предлагает принять его в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Віталію Юрійовичу.

Шановні колеги, давайте перейдемо до обговорення. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записались. Микола Шершун, фракція Аграрної партії України. А як це так, Юрій Анатолійович, що ви четвертий зараз? Підготуватися Тягнибоку.

13:59:00

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, Рівненщина, фракція Аграрної партії України.

Шановні народні депутати! Сьогоднішня дискусія довкола внесеного законопроекту ще раз підтверджує: податкова система в Україні є серйозною перешкодою розвитку української економіки і вимагає кардинальних змін. Постійне її латання шляхом внесення безсистемних доповнень і коректив не додає їй ні збалансованості, ні прозорості, ні зрозумілості. Більше того неймовірно потужний податковий прес, який веде багато підприємств до збитковості або взагалі до їх втечі в тіньовий бізнес. залишається по суті незмінним. Взяти хоча б ПДВ, скільки про нього сказано. Проблема погашення бюджетної заборгованості з відшкодуванням сум податку на додану вартість розглядається Верховною Радою України вже більше 10 разів, але до цих пір ефективного механізму її вирішення так і не знайдено.

Крім того для багатьох спритників від бізнесу і влади - це стало просто сферою наживи, то ж спроба народних депутатів Буряка та Хомутинника в черговий раз урегулювати проблему відшкодування сум податку на додану вартість виявляється слушною і своєчасною.

На думку членів фракції Аграрної партії України встановлення єдиних правил відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість продовження терміну відшкодування до 100 календарних днів може позитивно вплинути на загальний стан речей у зазначеній сфері. Але проект закону містить і суттєві недоліки, які мають бути ретельно опрацьовані при підготовці до другого читання. Це стосується насамперед відсутності механізмів, які б дозволяли автоматично відшкодовувати ПДВ з державного бюджету. Підприємству знову доведеться ділитися частиною суми відшкодування з чиновником.

Не передбачена проектом також і норма чинного закону згідно з якої суми не відшкодовані платнику податку протягом певного терміну вважається бюджетною заборгованістю. А саме ця норма дозволяє платникам податків при потребі навіть звернутися до суду. Негативний резонанс матиме і запровадження механізму погашення заборгованості облігаціями внутрішньої і державної позики. Такий механізм призведе до значного зменшення надходження живих грошей до Державного бюджету, та й підприємства втрачають обігові кошти.

Загалом фракція Аграрної партії України вважає, що запровадження цього закону сприятиме вдосконаленню адміністрування податку на додану вартість, погашенню та недопущенню у майбутньому виникнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

Пропонуємо підтримати законопроект з урахуванням висловлених пропозицій та зауважень. При цьому вважаємо, що треба було б вже давно зосередити зусилля всіх народних депутатів, урядовців, податківців довкола розробки Податкового кодексу.

До речі, Верховна Рада України минулого скликання приймала рішення про мораторій на внесення будь-яких змін до податкових законів до прийняття кодексу. Здається, і нам можна було б діяти за цим рішенням. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Майстришин, будь ласка. Є Майстришин? Немає. Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Матвієнкову. Бойко Володимир Семенович.

14:02:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні колеги, шановні підприємці, громадяни України. Що пропонується за закон, за який зараз пропонували вам проголосувати? Цей закон під видом вдосконалення механізму відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість робить суцільне пограбування абсолютно всіх підприємств. Замисліться, будь ласка, що відбувається.

Абсолютно серйозно погіршується становище платників податку, бо сьогодні ПДВ не відшкодовано близько 7 мільярдів, прострочено близько 4 мільярдів. Податок на додану вартість - це вже смерть підприємництву. Замість того, що було в законі, де був термін відшкодування сум податку з бюджету 1 місяць, зараз буде 3 місяці, навіть не 3, а 3 і 10 днів: 100 календарних днів записується.

Крім того, те все позитивне, що було в чинному законі, викидається, зокрема викидається стаття 7.7.3 порядок обчислення і сплати податку у разі, коли за результатами звітного періоду суму визначено згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті має від'ємне значення. Така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету протягом місяця наступного після подачі декларації. Вони виключають взагалі весь цей пункт. Я не буду його зараз повністю далі цитувати. Далі, вони забороняють існуючу норму, де платник податку мав право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків. Тоді я запитую, хто зацікавлений у такому законі?

Однозначно зрозуміло, що за цим торчать вуха Януковича, уряду Януковича, стирчать вуха. Зараз, і це руками депутатів зробити, я дивуюсь, що такий законопроект міг підписати у минулому підприємець Сергій Буряк, я просто дивуюсь, тому що запровадження цього механізму і в тому числі випуск облігацій, які не передбачені зараз у нас іншими законами, які не передбачені Законом про Державний бюджет як внутрішній борг держави, це є абсолютно випис порожніх бумажок.

Тому я категорично проти цього закону і прошу народних депутатів з більшості, відкрийте очі, люди проклянуть вас, якщо ви приймете ці зміни. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Семенович Бойко із "Європейського вибору".

14:05:45

БОЙКО В.С.

Владимир Бойко, фракция "Единая Украина".

Значит, первое, почему этот закон не пройдет, потому что вот здесь в адрес правительства Януковича говорили. Но вы забыли одну вещь о том, что Закон по НДС не работает по одной причине, что мы виноваты, в первую очередь депутаты.

Потому что Закон о налоге на добавленную стоимость не может работать, потому что, если здесь какие-то индульгенции и освобождения от налога на добавленную стоимость по СЭЗам по разных, у нас куча таких вариантов мы здесь напринимали, и, естественно, получается так: тот, кто работает сегодня нормально, должен дважды платить, вымывая деньги из оборота, и увеличивая не возврат НДС.

Этот закон не пройдет по одной причине. Он еще усугубляет положение экспортеров и работать не будет.

Первое. Есть отработанное четко положение. Мы собирались вместе с первым вице-премьером и отработали все пункты. Ведь сегодня, чтобы получить высновок в налоговой инспекции по желанию, только через суд можно его получить. Тут тоже записывают: для того, чтобы предъявить, после того, когда груз перейдет границу, получил декларацию, чтобы ее предъявить к возврату, нужно получить печатку налоговой инспекции. Я вас уверяю, никогда в жизни налоговая инспекция ее не поставит.

Второе. Мы договаривались о том, что возврат должен приходить через 30 дней.

А третье, самое главное. От правительству нужно посмотреть и все-таки посчитать, сколько же мы теряем на том, что здесь приняли решение, сделав нулевую ставку на импорт НДС на газ, и что мы от этого выиграли. Почему нет налога НДС на сельскогохяйственную продукцию. Вы посчитайте, сколько мы теряем на базарах, когда все получаем, покупаем с НДС, а дальше, когда доходит до конечного потребителя, возврата ноль. И почему это все ложится на тех, кто сегодня работает на Украине. И тогда поймете.

В принципе, я уверяю, никто из работающих предприятий нормально сегодня согласен для того, чтобы провести реструктуризацию долгов на 5 лет или на сколько это надо для того, чтобы работало государство, помочь государству.

Но принцип возврата НДС должен быть отражен четко и прямым действием. И тогда, уверен, этот закон пройдет и будет нормально работать все.

Или второй вопрос. Может ли работать НДС в нашем государстве? Для того, чтобы работал НДС, по-моему, уже многие поняли и в правительстве, и здесь сидящие в зале, что он не может и не будет работать, пока не будет работать четкая система и нормальные взаимоотношения будут и между потребителями, и между производителями.

А сегодня это просто нажива для многих, и, понятно, все остальное.

Поэтому я думаю, что этот закон не пройдет.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Андрій Шкіль.

14:09:11

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я думаю, що ми тут не маємо обговорювати пройде він в цій залі чи не пройде. Ми маємо сказати, що він не має пройти. І тоді це буде позиція, яка висловлюється народними депутатами, і вона була б зрозуміла.

Я загалом хотів би наголосити на тому, що цей законопроект, обидва, вони скеровані на те, от уряд думав: як би не повертати НДС? Як не повертати? Думали-думали і придумали законопроект. Все. Шкода, що депутати підписались. Бо я завжди виступаю, що депутати готують якісніші закони, ніж уряд.

Уряд, напевно, послухав і вирішив: "Нехай якісь неякісні закони і депутати підготують".

Так що я вам скажу відверто, оце ось висновок з цього законопроекту. Ми взагалі маємо говорити про те, чи потрібен податок на додану вартість як явище в Україні. Бо наповнення бюджету, ну, не відбувається в тій мірі, в якій виписаний цей закон про податок на додану вартість. Це не предмет, звичайно цього законопроекту. Але тут же написано: "щодо вдосконалення механізму відшкодування ПДВ". А самий вдосконалий механізм відшкодування ПДВ - це не відшкодовувати, і це буде самий досконалий механізм, що і закладено в цьому законопроекті.

Тому, звичайно, ті втрати, які є, які доведеться повертати тим, хто вивіз свою продукцію і хоче отримати ПДВ, звичайно, тут можна було б навести багато прикладів як взагалі, я як з прикордонного округу депутат, ми знаємо як взагалі повертається ПДВ. Представники тієї ж самої податкової інспекції беруть, створюють підприємство, дають документи. Документи переїхали через кордон, повернулися - і вже йде відшкодування. Через суд, ми знаємо як це все працює і як воно все повертається.

Тому збільшення терміну повернення з 30 до ста днів це ж, ще раз кажу, це пояснення того, що просто уряд дає сигнал такий наводящий, що ми не хочемо повертати ПДВ і не звертайтесь до нас.

Тому, я думаю, усі ті, хто представляє тут підприємництво. Усі ті, хто тут представляє виробників. товаровиробників і тих, хто продає цей товар, вони мають своє ставлення до цього законопроекту, висловити голосуванням. От я хотів би, щоб він набрав там 50 чи 60 голосів і ми зрозуміли, що принаймні якась частина людей в цій залі хоче, щоб українське підприємництво не вмерло остаточно.

Бо, я ще раз кажу, загалом треба переглянути Закон про податок на додану вартість. Він і вводився тимчасово. А у нас, ми знаємо, що тимчасове - це постійне. І взяли приклад ми колись із Франції, коли французи на товари надзвичайно популярного вжитку, тобто підвищеного попиту дали цей податок на додану вартість і він працює там зараз тільки як регулюючий закон. У нас він працює як фіскальний, як забороняючий, як гальмуючий розвиток українського підприємництва.

А тут ще пропонується взагалі чудовий трюк - просто не повертати ПДВ і все. І всі ці словесні преамбули, які тут є, вони спрямовані тільки на те, щоб приховати небажання уряду повертати ПДВ підприємцям. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є хто "за" цей законопроект? Всі проти? Володимире Кириловичу, ви "за, чи "проти"? Ні, я так бачу, що ви проти цього законопроекту.

Шановні колеги, розгляд питання завершено. Визначатися будемо в день голосування.

А зараз ранкове засідання на цьому оголошую закритим. Вечірнє засідання відбудеться о 16 годині. На все добре.