ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

8 липня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу сідати, будемо реєструватися. Будь ласка, включіть систему для реєстрації.

16:01:37

Зареєструвалося - 426

В залі зареєстровано 426 народних депутатів, вечірнє засідання оголошую відкритим.

Наступне питання порядку денного - проект закону про внесення доповнень до Кодексу України "Про надра" (щодо лікування дітей мінеральною та морською водою). Доповідає... Добре, я оголошу, хто доповідає. Народний депутат України Раханський Анатолій Варфоломійович, будь ласка. Поки готується Анатолій Варфоломійович, будь ласка, з мотивів. Валентин Григорович Матвєєв. Мікрофон включіть, будь ласка.

16:02:22

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую, Геннадію Андрійовичу.

Я уже один раз звертався до Головуючого на той... Григорій Іванович, я звертаюся до Геннадія Андрійовича! На той час головував Олександр Олексійович Зінченко. Я говорив про те, що місце за столом нашої президії по центру - це не місце Голови Верховної Ради, це - місце головуючого на пленарних засіданнях Верховної Ради. І ми домовилися про те, що хто головує, той і займає це місце. Звичайно, звичайно, окрім тих випадків, коли Голова Верховної Ради відсутній довгостроково. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, добре. Давайте не будемо на цьому загострювати увагу. Зараз з'явиться голова Верховної Ради, буде вести. Все гаразд, все нормально. Не треба про це.

Скажіть, ми працювати будемо чи що?

Будь ласка, Удовенко Геннадій Йосипович.

16:03:45

УДОВЕНКО Г.Й.

Підтримати щойно внесену пропозицію і сказати, що це міжнародний досвід. Я можу це стверджувати як перша особа, коли головував на сесіях Генеральної асамблеї. І коли я по якихось інших справах відлучався, а там було 16 заступників, то по черзі, кого ми призначали, він приходив і сідав в крісло президента Генеральної асамблеї. Це означало, що безперервність головування на сесії Генеральної асамблеї.

І тут нічого немає, ну, страшного, проти Литвина не буде використано, якщо ви чи Зінченко сядете в крісло головуючого. Це тільки буде пошана до тієї важливої посади в державі. Нас і так постійно цькують, нас хочуть знищити як джерело парламентаризму, а ви його є втілення в життя. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для доповіді надається Раханському Анатолію Варфоломійовичу.

16:05:07

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги. Сьогодні розглядається питання щодо внесення змін до кодексу. Я вважаю, що це питання дуже важливе. Протягом багатьох років на науковій основі в державі з лікувальними цілями використовуються мінеральні води. Виключно з метою використання лікувальних властивостей мінеральних вод були свого часу побудовані дитячі спеціалізовані санаторії, які спеціалізуються на лікуванні дитячих хвороб та інвалідності, а останнім часом - на лікуванні дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Лікування морською водою разом з кліматичними умовами та цілим комплексом медичних заходів дає позитивний результат. Санаторії багато років використовують мінеральні води, що видобуваються із свердловин, які розміщені на їх територіях. Вода, що видобувається відповідно до експерименту... до категорії мінеральних вод відноситься, а також є морською водою. Для користування простою морською водою державні бюджетні спеціалізовані лікувальні заклади, і не тільки державні бюджетні, а й інші, інших форм власності зобов'язані оформляти дозволи на спеціальне водокористування, отримувати ліцензії, сплачувати бюджетні кошти за спеціальне водокористування. Це призводить перш за все до необгрунтованої витрати бюджетних коштів і заважає забезпечити повноцінний процес лікування дітей. Запропоновані доповнення стосуються у даному випадку тільки державних бюджетних спеціалізованих дитячих санаторіїв, які використовують мінеральні води виключно у лікувальних цілях на своїх територіях. Проект передбачає звільнення цих санаторіїв від плати за спеціальне використання мінеральних вод у лікувальних цілях та звільнення від плати за оформлення ліцензій за користування цими водами.

Проект Закону про внесення доповнень до Кодексу України про надра повністю погоджений з Кабінетом Міністрів України, Міністерством екології та природних ресурсів України, а також головним науково-експертним управлінням Верховна Рада України. Профільний комітет розглядав цей проект і також підтримує і рекомендує прийняти його за основу. За висновками Кабінету Міністрів України даний законопроект не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, а навпаки буде заощаджувати кошти.

Шановні народні депутати, я пропоную цей проект закону прийняти за основу. А якщо у вас, шановні народні депутати, прийняти його в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Співдоповідає голова Комітету з питань, секретар комітету, так, з питань екологічної політики, природокористуванню та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Соломатіну Юрій Петровичу, будь ласка.

16:08:36

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую.

Шановні колеги! Профільний комітет ще у минулому розглядав попередню редакцію цього законопроекту і висловив до нього зауваження, з якими автор законопроекту погодився.

Проект Закону України про внесення доповнень до Кодексу України про надра, внесений на заміну поданого раніше ( реєстраційний номер 2008 від 21 березня 2003 року), повністю враховує зауваження Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України, профільного комітету, а також Головного науково-експертного управління Верховної Ради України до попередньої редакцій цього законопроекту.

У висновках вищеназваних державних органів до нової редакції законопроекту викладено погодження цього законопроекту і його підтримка, а також запропоновано прийняти цей законопроект за основу.

Профільний комітет підтримує зазначений законопроект і рекомендує прийняти його за основу. Комітет погоджується з тим, що цей законопроект розроблений з метою надання державної підтримки бюджетним, дитячим лікувальним закладам і забезпечення повноцінного лікування дітей.

За висновками Кабінету Міністрів України зазначений законопроект не потребує додатковий витрат з державного бюджету України.

За дорученням Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендую зазначений проект закону України прийняти за основу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення.

Слово надається народному депутату України Анатолію Кармазіну. Наступний Андрій Шкіль.

16:10:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Безумовно, цей проект закону не є комплексним, не вирішує в комплексі питання, але дещо полегшує життя державних дитячих спеціалізованих санаторно-курортних закладів. Таких закладів, які експлуатують власні родовища мінеральних вод, на території України п'ять. І можна сьогодні обрахувати, фактично ми приймаємо закон для п'яти закладів. Ще 40 закладів, які користуються привізними мінеральними водами.

Для чого я це вам говорю? Я говорю для того, щоб ми зрозуміли, що закон - це має бути документ більш широкого регулювання. І під один санаторій ми закон не приймемо. Але, безперечно, якщо вже цей закон внесений, то я дякую народному депутату Раханському, що це питання треба врегулювати. І, безумовно, якщо виникли питання скільки коштує закон, то Державна геологічна служба обрахувала і вони враховують, що на цих п'ять санаторно-курортних закладів буде всього надходжень до бюджету за використані мінеральні води, буде 24 тисячі 875 гривень.

Звісно, це не ті кошти, про які треба сьогодні говорити. І я думаю, що цей закон можна приймати. І нема небезпеки, якщо ми приймемо його в першому і другому читанні, з огляду на те, що автор фактично сам уже зробив два читання. Він вперше вніс 16.07 законопроект, потім після зауважень взяв, переробив його 31 березня, і таким чином він його почистив. Є позитивні висновки. І має бути цей ефект, який я сказав.

Тому ми маємо підтримати ці санаторно-курортні заклади, яких ще дуже мало залишилось, на жаль, на Україні, які розорюються. І це той випадок, коли я буду пропонувати голосувати за перше і друге читання одночасно. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Шкіль.

16:13:32

ШКІЛЬ А.В. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я хотів би висловити деякі застереження до цього законопроекту. В цілому, звичайно, він заслуговує на схвалення, але є нюанси, про котрі вартує подумати і звернути на них увагу. Це, в першу чергу те, що торкається тих 40-а закладів, які проводять оздоровлення дітей привізною водою. Поза як контроль за цією привізною водою недостатньо виписаний, а ми чудово розуміємо, що в цій державі, в якій ми живемо зараз, не можна проконтролювати ті речі, які не обумовлені і чітко не регламентовані, а, зокрема в цьому законі це відсутньо.

Тому я хотів би, щоб після першого читання у другому читанні була врахована моя пропозиція, а саме треба виписати норми, тобто обрахувати норми, які необхідні для постачання в ці заклади, які довозять воду, і здійснити контроль. Тому що все ж таки вод не так багато є в Україні і запаси їх постійно-постійно зменшуються, плюс до того що не ведеться зараз абсолютно геологорозвідка і, тим паче, розвідка корисних копалин не проводиться, а за водою, так дійсно вже майже ніхто і не слідкує. Тобто намагаються проводити якісь дослідження, але вони полягають тільки в тому, що води немінерального типу визнаються мінеральними тільки для того, щоб закручувати їх в пляшки і продавати в роздріб для населення. Тому я ще раз наголошую на тому, що в даному законопроекті треба відстежити момент, коли буде здійснюватися і як буде здійснюватися контроль над тою водою, яка буде довозитися з родовищ до місць відпочинку дітей. Ось і все. І тому в принципі можна тут говорити про прибрання додаткових податкових навантажень на цю воду з тим, щоби здешевіти відпочинок дітей і це цілком зрозуміло.

Загалом тут, я погоджуюся з попереднім виступаючим, відсутній комплексний підхід, але навіть цей вибірковий підхід, який тут є, заслуговує на увагу. тільки єдине, що ми не маємо права зараз розраховувати на чесність чиновників, тому що ці чиновники кожний раз в кожному, в будь-якому потрібному чи не потрібному випадку доводять свою нечесність. І часом нечистоплотність. Тому я наполягаю на тому, щоб ретельніше був виписаний момент контролю над довозом води до місць відпочинку дітей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Скажіть, будь ласка, чи є хтось проти цього закону? Немає. Тому розгляд цього питання закінчено. Що стосується голосування, відбудеться воно згідно з Регламентом. А зараз переходимо до розгляду наступного питання.

Будь ласка, мікрофон Кіроянца. Будь ласка, говоріть.

16:16:33

БУДАГ'ЯНЦ М.А.

Дякую вам. 110 виборчий округ, Будаг'янц. У мене запитання такого характеру. Це ж після того, як почнуть за воду гроші брати додатково, путівки ж ціна підвищиться. І дітей не зможуть бідні батьки лікувати. А куди ці гроші підуть тоді, те, що Бог дав за воду? Ціна ж путівки підвищиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, це буде враховано. Це буде враховано під остаточній підготовці законопроекту.

Переходимо до іншого питання. 1277-3, воно у блоці у нас стояло. Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо сплати ПДВ. Доповідає народний депутат України Бондаренко Григорій Іванович. Будь ласка.

16:17:59

БОНДАРЕНКО Г.І.

Шановний Геннадій Андрійовичу, шановні народні депутати! Не один рік на багатьох сесіях у цьому залі обговорювалася проблема зменшення податкового навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності. Сьогодні перед урядом та Верховною Радою стоїть практичне завдання: треба здійснити податкову реформу. Верховну Рада прийняла з цією метою закони, якими знижується ставка податку на прибуток підприємств до 25 відсотків з одночасним підвищенням норм амортизації в 1,6 рази, що дає додатковий інвестиційний ресурс.

Ставка прибуткового податку з фізичних осіб знижується до 15 відсотків, а на перехідний період до 1 січня 2007 року до 13 відсотків.

На нашу думку, парламент і уряд доклали чималих зусиль для вирішення проблеми зниження податкового навантаження на платників податку на додану вартість шляхом зниження ставки ПДВ до 15 відсотків, а на перехідний період, я вже сказав, 17 відсотків.

Таке різке зниження ставок основних для бюджету податків приведе до скорочення доходної частини бюджету. Постає питання перед урядом і парламентом: де взяти компенсаційні фінансові ресурси? Ця ситуація спонукає уряд до конкретних дій, результатом яких є надходження додаткових фінансових ресурсів до бюджету. І ми добре пам'ятаємо, що податок на додану вартість був і залишається найважливішим джерелом доходів Державного бюджету.

Ситуація, що склалася останнім часом з наповненням доходної його частини, а також накопичення проблем, пов'язаних з відшкодуванням податку на додану вартість, вимагають внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи необхідність мінімізації наслідків на бюджет від прийнятого Верховною Радою закону про внесення змін до деяких законів, на ваш розгляд вноситься проект закону про внесення змін до деяких законів України, який розроблений народними депутатами та узгоджений з Кабінетом Міністрів.

Завдання цього закону такі: перше, передусім треба розширити податкову базу для покриття втрат бюджету в зв'язку з прийняттям закону України, якими знижено ставку податку на прибуок підприємств, податку на доходи фізичних осіб, а також податок на додану вартість до 17 відсотків.

Друге, не менш важливе завдання, - скасувати велику кількість невиправданих пільг податку на додану вартість. Необхідно доповісти Верховній раді, що першого липня за участю першого віце-прем'єра України Миколи Яновича Азарова відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, на якому було розглянуто запропонований вам проект закону. Зразу скажу: обговорення проходило принципово із знанням справи. За його підсумком прийнято рішення винести законопроект на ваш розгляд. При обговоренні даного законопроекту за наполяганням окремих членів комітету вирішено залишити пільги для автомобільної галузі, а саме: звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезенням на митну територію України відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні” товарів, які використовуються для будівництва та виробничої діяльності підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них. Це перше.

Друге. Застосування нульової ставки ПДВ по операціях з продажу автомобілів, автобусів комплектуючих виробів до них, власного виробництва резидентів, які здійснюють діяльність відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні." Кабінету Міністрів України як компромісний варіант, зважаючи на те, що укладені міжнародні договори про надання інвестицій для автомобілебудівної сфери, запропоновано залишити пільгу по ПДВ лише по операціях з ввезення товарів, які використовуються для виробництва автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них.

Я підкреслюю - це пропозиція Кабінету Міністрів. Автори законопроекту згодні з пропозицією Кабінету Міністрів щодо скасування нульової ставки ПДВ по операціях з продажу автомобілів.

Наступним не менш важливим питанням є питання оподаткування сільського господарства. На цьому було найбільш гостра і довга дискусія. Вона і сьогодні вітає як в залі, так і серед громадськості. В ході обговорення норми проекту комітетом уряд погодився запровадити спеціальний режим оподаткування у сфері сільського лісового господарства, а також рибальства, з одночасним дотуванням з Державного бюджету сільськогосподарських товаровиробників.

Тут же і справедливо народним депутатом України Катериною Ващук було виявлено занепокоєння ситуацією, що може скластися в майбутньому. Держбюджет не матиме коштів на дотування сільського господарства, виробництва. Це питання також узгоджено, і Катерина Ващук підтвердила, як і Комітет АПК.

Відповідно до спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського товаровиробника не мають зобов'язань щодо перерахування до бюджету сум ПДВ за операції з продажу цих товарів.

Суб'єктом підприємницької діяльності, який проводить громадську діяльність у сфері сільського господарства, лісового чи рибальства та діяльність з обранням, - значить це питання врегульовано.

Шановні колеги, якщо ми приймемо закон, внесено зміни до Закону податок з прибутку, його проект уже готовий, знаходиться в Комітеті Сергія Васильовича Буряка, то ми виходимо на прийняття Податкового кодексу - другої нашої конституції. Тому прошу вас підтримати пропонований законопроект за основу і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтесь. Ніхто не слухає доповідача!

Співдоповідає від Комітету голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Хомутинник Віталій Юрійович. Заспокойтесь і уважно слухайте всі!

16:24:43

ХОМУТИННИК В.Ю.

Уважаемые коллеги, автор достаточно емко рассказал о сути закона, поэтому я только добавлю то, что комитет предлагает принять проект закона в первом чтении, за исключением норм 1118 и 1119 статьи 11 проекта относительно льгот, предоставленных Законом Украины о стимулировании производства автомобилей. А в целом предлагается принять в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка. Наступний Юрій Іванович Єхануров.

16:25:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні наші багатостраждальні громадяни України. Що пропонується сьогодні цим законопроектом? Цим законопроектом пропонується скасувати, я б його назвав би так "Про знищення вітчизняного книгодрукарства та суб'єктів малого підприємництва", отак би я назвав цей закон, інакше його назвати неможна. Чому?

Скасовуються звільнення від оподаткування ПДВ, операцій продажу, цитую, продажу книжок вітчизняного виробництва. Уявляєте собі? Невітчизняне, будь ласка. А за що ж ми тут боролися? Що ж ми ставили це стільки разів питання, двічі вето Президент писав. Да люди, схаменіться, що ви робите!

Далі. Скасовуються пільги щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з продажу путівок на відпочинок дітей. Це зараз дітлахи тільки почали шукати, скребти ті гроші на путівки і зараз ви скасовуєте пільги на ПДВ на ці путівки. Шановні, я нічого не розумію, я не розумію так званого профільного комітету, я зараз повністю впевнений в абсолютній некомпетентності тих людей, які відповідають тут на трибуні від імені комітету. Абсолютно звинувачую їх у некомпетентності.

Далі. Передбачається повністю знищити спрощену систему оподаткування суб'єктів малого підприємництва, фізичних осіб. Таким чином, поставити хрест на розвитку малого бізнесу, згорнути діяльність абсолютно всіх малих підприємств.

Далі, ставки податку. Ставки податку - знову ж питання, уже замінюють указ Президента про спрощену систему оподаткування обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва.

Шановні, я не побачив. Є тут позитив, можливо, тільки в одному, в тому, що до сільськогосподарської продукції, лісової продукції та рибальства, дозволяється, що ці 8 і 10 відсотків відповідно будуть іти на власне виробництво. Але я боюся сьогодні таких змін навіть в цій частині, я боюся.

І, Григорію Івановичу, я вас дуже поважаю, як фахівця, але уряд, який ви підтримуєте своїми діями, хоче знищити вітчизняну дитину, бо путівку не оздоровите, значить буде хвора дитина, хочете знищити книжку, хочете знищити інше. Я категорично проти цього. І вся громадськість має повстати проти цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єхануров Юрій Іванович, будь ласка.

16:28:56

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги! Вам пропонується до чергового розгляду відхилений нами в цьому залі законопроект в тій частині ПДВ, пам'ятаєте, коли він набрав 167 голосів. Все буква до букви переписано і у вигляді нового законопроекту подано. Сьогодні ми бачимо нову спробу протягнути сумнозвісну статті 13.6 до Закону про ПДВ у минулому разі, який чітко спрямований проти дрібного підприємця.

Ви зверніть увагу, в доповіді ні одного слова про знищення спрощеної системи оподаткування. Я добре розумію це чому. Після розгляду законопроекту в нашому Комітеті з питань промислової політики і підприємництва відбулася нарада разом з урядовцями. Ми домовилися, що створимо робочу групу, яка розробить пропозиції до законопроекту про спрощену систему оподаткування обліку та звітності малого підприємництва. Ці пропозиції мають відобразити цілісну нову схему спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності. До речі, законопроект, який надісланий до Верховної Ради Президентом України. Ми вважаємо, що після цієї домовленості дії урядової сторони є неконструктивними.

Вам що, мало провалу з проводольством?! Ви хочете зараз відкрити фронт боротьби з дрібним підприємництвом? Ви, до речі, шановні колеги, виступаєте і проти президентської політики щодо спрощеного оподаткування. Бо саме він подав цей законопроект.

А тому я дуже не хотів би, щоб повторяли те, про що говорять в кулуарах Верховної Ради, що "собака зарита" в попередньому законопроекті, це мова йде про сплату ПДВ. І, таким чином, домовилися про протягнення цього законопроекту на трибуну Верховної Ради.

Я пропоную законопроект відхилити і не брати гріх на душу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Слово надається народному депутату Герасимову. Іван Олександрович, будь ласка.

16:31:17

ГЕРАСИМОВ І.О.

Спасибо. Уважаемый председатель, уважаемые коллеги!

Я думаю, что мы должны обратить внимание на то, что этим законом предусматривается повышение цен на изготовляемые продукты, которые изготавливают фармацевтические предприятия.

Если только мы примем этот закон, то увеличение, то, что предлагают на 17 процентов, это получается - в полтора-два раза выше будут стоить лекарства.

У нас сейчас Украина одна из старейших стран Европы. Если в 1959 году в Украине было 10 процентов старых и пожилых людей, то сегодня этот процент - около 25 процентов.

Причем,по данным Института геронтологии Академии медицинских наук, 1,2 процента из этих людей только относительно здоровы, все остальные больные либо специальными болезнями, либо приобретенными на работе, либо приобретенными в период Великой Отечественной войны.

Сегодня в Украине 14 миллионов ветеранов войны, труда и военной службы. Это люди, которые прошли фронт, которые работали на предприятиях, фабриках, заводах, которые выращивали хлеб. Они больные, контуженые, раненые! Им нужны каждый раз в связи с тем, что творится сейчас с кризисной ситуацией с продуктами питания, каждый раз ветеран встает и думает, что ему купить хлеб или лекарство. И если мы сегодня примем этот закон и проголосуем за него, мы поднимем цену, значит обречем на вымирание этих людей.

Я должен сказать, что самому молодому ветерану войны сегодня уже далеко за 70. И многие из них не доживут даже до 60-летия победы, которое мы будем праздновать через полтора года.

Поэтому я призываю вас, обратите внимание на это Этот закон принимать нельзя! Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили. Розгляд питання закінчено. Визначатися будемо під час голосування. Переходимо до розгляду іншого питання.

2647 і 2647-1 - проекти законів про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Львівській області та про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування. Доповідає: народний депутат України Олійник Петро Михайлович, будь ласка.

16:34:13

ОЛІЙНИК П.М.

Олійник Петро Михайлович, 125 виборчий округ Сокальський, "наша Україна".

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні депутати! Необхідність прийняття закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Львівській області обумовлено критичним станом соціально-економічним ситуації, яка склалася внаслідок тривалого монопрофільного розвитку території.

Проект закону підготовлено з метою врегулювання проблем, пов'язаних з частковим закриттям шахт та неповним бюджетним фінансуванням підприємств ......"Львіввугілля" на території міст Червонограда, Соснівки, Гірник та Сокальського району.

Освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну сприяло розбудові міст Червонограда, Соснівки, селища Гірник. Розвиток територій впродовж кількох десятків років відбувався у тісному взаємозв'язку з ростом обсягів вуглевидобутку. Достатня кількість робочих місць на вуглевидобувних підприємствах давала можливість зайняти не тільки міське, але і сільське населення. Питома вага вуглевидобувної промисловості сьогодні складає 54 відсотки у місті Червоноградів та 83 відсотки в Сокальському районі. Разом з тим розвивалися як супутні галузі легкої промисловості та оборонного комплексу, що забезпечили роботою жіночу частину населення. Внаслідок економічної деградації, погіршення екологічної ситуації, значної втрати робочих місць через закриття шахт і несприятливої демографічної ситуації теперішній стан розвитку території розглядається як депресивний. Ліквідація лише двох вугледобувних підприємств в останні роки призвела до різкого росту безробіття в населених пунктах. Оскільки при закритті лише однієї шахти втрачається півтори тисячі робочих місць. У 2004 році ця цифра склала 3 тисячі робочих місць. Компанія "Укрвуглереструктуризація" зуміла лише покрити дефіцит робочих місць 105.

Несприятлива екологічна ситуація у регіоні на сьогодні ототожнюється з екологічною кризою. Значна частина населених пунктів та сільськогосподарських угідь території зазнали впливу забруднення довкілля, просідання грунтів, заболочення, знищення лісів. Великі площі земельних угідь зайняті під териконами та відходами від збагачення вугілля. Регіон однозначно стає інвестиційно непривабливим. Таким чином територію міст Червонограда, Соснівки та селища Гірник та Сокальського району можна класифікувати як депресивну, яка невзмозі без допомоги держави або іншої зовнішньої допомоги вирішувати власні проблеми.

Введення закону сформує фундамент для інвестиційної інтенсифікації процесу на території пріоритетного розвитку, що дасть поштовх для відходу від монофункціональності, приведе до економічної стабілізації та зняття соціальної напруги на території спеціального режиму інвестиційної діяльності. Позитивний досвід близьких сусідів ............... однозначно показує, що дана філософія розвитку депресивної зони в умовах відсутності державного ресурсу високого по мірках Євросоюзу, індексу ділової активності та інвестиційної привабливості є ефективним кроком.

Безумовно, ідея в Україні частково дискредитована. На відміну від США, Китаю, тощо закони потребують модернізації але альтернативи немає. Міграція населення сягнула загрозливих масштабів. Хочу зауважити, що інвестиційний ...... в регіоні вже оцінюється в 50 мільйонів євро, а закон - презентації ще не було. Даний законопроект має позитивний висновок Головного науково-експертного управління, комісії бюджетного комітету, Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, управління власності та інвестицій. Я, як в недалекому минулому, міський голова міста Червонограда шахтарського, знаю цю проблему не ззовні, а зсередини. І ми, модернізувавши ці законопроекти, можемо сьогодні спасти шахтарські деградовані міста. Прошу вашої підтримки законопроекту, адже це важливо для регіону, де домінантою є така важка, малоприваблива індустрія, як вугільна. дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Скомаровський Володимир Володимирович. Будь ласка.

16:38:36

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую.

Шановні колеги! В той період, коли особливій критиці піддаються спеціальні економічні зони, я думаю, що надзвичайно сміливий поступок зробив екс-мер і народний депутат по 125 округу Петро Михайлович Олійник.

Ви знаєте, в цьому законопроекті він зумів вилучити всі ті негативи, які були напрацьовані ще в перших законопроектах. Але Комітет економічної політики пропонує його прийняти лише в першому читанні. взяти за основу для того, щоб унеможливити будь-які варіанти недобросовісних бізнесменів по ввезенню харчових та інших продуктів без сплати мита і ПДВ.

Тому комітет підтримує, і я особисто також підтримую даний законопроект і вважаю, що для того, щоб розв'язати проблему депресивного району, іншого виходу поки що немає. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Переходимо до обговорення. Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний Черняк. Будь ласка, готуйтесь заздалегідь.

16:39:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Безумовно, дуже складне питання сьогодні про функціонування зон з спеціальним режимом або вільних економічних зон. Це точно так же, якщо ми дивимся, що скільки сьогодні випадків дорожньо-транспортних пригод і що гине 20 тис. чоловік, то приходиш до висновку, може взагалі машиною не їздити, і не переходити вулицю? Але життя йде. Життя йде, треба жити, і треба дивитися, чому наші закони про вільні економічні зони не спрацьовують. Чи закони погані? Закони хороші. Виконання погане? Погане виконання тому, що закони передбачають, що ця продукція з урахуванням митних пільг, з урахуванням податкових пільг має йти на експорт. Якщо вона йде всередину країни, значить, вона позбавляється тих пільг, які їм надані. І це є правило. Це правило не існує для уряду Януковича, не існувало для уряду Кінаха. От в цьому і біда, чому ці зони працюють погано. Що стосується конкретного законопроекту, який стосується 109 населених пунктів в тому числі 6 міст і двох селищ міського типу, одним з яких керував міський голова колись Червонограда - Олійник і непогано керував, бо він намагався якось пробити, як зробити, щоб менше людей їхало на захід, бо закриваються просто хати, внесено цей проект закону.

Проект закону поки що дуже сирий, поки що він не наповнений ще всіми запобіжниками, які треба наповнити. Але цей законопроект зважаючи на те, що в Червонограді в Сокальському районі страшна ситуація з вивільненням працівників він підтопає - це депресивна територія з усіх боків з яких ви хочете і там маса наслідків негативних соціально-економічних. Іншим шляхом ми його ніяк не витаскаєм.

Тому з урахуванням тих зауважень, які висловив і Науково-експертний відділ, і висловлені тут були сьогодні, з урахуванням того, що якби забезпечити контроль нормальний, щоб не працювала ця зона, яку створять як пилосос, як вона працює, всі зони сьогодні працюють в Україні, тоді закон можна прийняти в першому читанні і доопрацювати його так, щоб не було соромно за те, що створили новий пилосос.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І все ж ви - за чи проти, Юрій Анатолійович?

КАРМАЗІН Ю.А. Я - за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово надається Черняку Володимиру Кириловичу. Немає. Гладій Михайло Васильович. Будь ласка. З місця мікрофон Гладія Михайла Васильовича, будь ласка, включіть.

16:43:27

ГЛАДІЙ М.В.

Михайло Гладій, фракція Аграрної партії України.

Шановні колеги, цей законопроект, який сьогодні озвучив Петро Михайлович Олійник, має велике значення для такого регіону, як Львівщина, і особливо для Червоноградського регіону, тому що ситуація складається однаково що в Донецьку, що на Луганщині, що там.

Перспективи розвитку вугільної промисловості ми в радужних кольорах не бачимо. Тому обов'язково я хотів би всіх закликати: підтримати цей законопроект. Він принесе і належні інвестиції для нашого регіону, і цей край буде менше просити грошей з бюджету держави. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, записалися ще Шурма, Яворівський, інші. Скажіть: ви - проти чи за? Проти чи за? Проти? Будь ласка.

16:44:27

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії об'єднаної.

Стосовно зауважень. Як формулює стаття 2-га законопроекту, метою запровадження на територіях пріоритетного розвитку Львівської області спеціального режиму ....... діяльності є залучення інвестицій для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільняються у зв'язку з закриттям реконструкції, реструктуризації і перепрофілюванням гірнично-добувних та інших підприємств. Дійсно, питома вага вугледобувної промисловості складає сьогодні 54 відсотки у Червонограді і 83 відсотки у Сокальському районі. Вугільна галузь зараз переживає не найкращі часи і в регіонах України, пов'язані із цим комплексом, насправді потребують ефективних механізмів щодо працевлаштування працівників галузі. Проте автори законопроекту, окрім вищезгаданої другої статті більше ніде не повертаються до теми працевлаштування працівників гірничо-добувних підприємств. Законопроект має цілком типову для територій пріоритетного розвитку правову форму, що регламентує податкові пільги будь-яким інвестиційним проектам. Якісь додаткові приватні пільги для підприємств, що займаються працевлаштуванням гірників законопроектом не передбачені. Навпаки, згідно із законопроектом, якщо для обробної промисловості достатньо 250 тисяч доларів, кошторисна вартість, щоб проект отримав статус інвестиційного, для будівництва - 500, то для надання статусу інвестиційного проекту галузях добувної промисловості законопроект потребує 700 тисяч доларів США. До речі, це дискримінаційне положення статті 3 є останнім, де взагалі у законопроекті згадується добувна промисловість. Це неприпустимо для закону, який має регулювати діяльність регіону з власними галузевими проблемами.

10 червня Верховна Рада, що розглядала діяльність спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, низька ефективність СЕЗ і ТПР, їх надмірні пільги з оподаткування та інші недоліки базуються перш за все на недосконалості правової бази, яку формує Верховна Рада. У травні цього року створено разом з Кабінетом Міністрів спеціальну комісію з вивчення ефективності функціонування СЕЗ і ТПР. Доцільно запропонувати Верховній Раді до отримання результатів роботи цієї комісії не розглядати законопроекти щодо діяльності зон та регіонів. Що стосується територій пріоритетного розвитку Львівської області, то з огляду на те, що питання її створення тісно пов'язано з проблемою вугледобувної промисловості, вважаємо за доцільне запропонувати: подальшу законодавчу роботу у цьому напрямку проводити разом з профільними міністерствами.

Соціал-демократична партія України (об’єднана) і її фракція за те, щоб прийняти добрі закони, але щоб вони були досконалими. Тому пропонуємо повернути проект його ініціаторам до грунтовного опрацювання з врахуванням пропозицій. Дякую.

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, ви за, проти? Будь ласка.

16:47:40

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я дуже коротко на це відповім. Що стосується даного законопроекту, він набагато виваженіший ніж цілий ряд інших, які розглядалися до цього, і в ньому є цілий ряд моментів, які є якраз стопорами щодо нецільового використання коштів і цих пільг, і щодо того, щоб не допустити зловживань. .......деякі заходи, які робилися, наприклад, про 700 тисяч доларів, які перекачається на вугільний комплекс інвестиційний мінімум, вони передбачають якраз той нюанс, який заблокує внесення, так званий, недієвих інвестицій, які потім просто дають можливість закріпитися в регіоні, реально нічого не зробивши. Тобто виведені суми мінімальних комплексів, які можуть давати реальний результат.

Тому, я вважаю, що цей законопроект якраз передбачає цілий ряд стопорів проти тих проблем, які можуть бути зловживаннями, в першому читанні його треба приймати. Там є речі, які можна ще переглянути щодо до них зробити певні виправлення. І тому цілком логічно, що комітет пропонує саме у першому читанні приймати. Але я думаю, що це треба прийняти. Тому що це є депресивна територія, одна з важчих депресивних територій, де на сьогоднішній день іде руйнування потужного, великого економічного комплексу, ми ще його можемо зберегти. Дякую.

ГОЛОВА. Шкіль, одну хвилину, будь ласка. В все, будемо завершувати розгляд.

16:49:06

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я, по-перше, наголошу на тому, що попередньо один з виступаючих, який виступив проти, виступив з ідеологічних міркувань, повірте. Я завжди був, є і залишаюся противником вирішення проблем через утворення вільних економічних зон. Тому що, справді, вони є дуже часто дірками у нашому національному бюджеті. Через них, як через чорну діру у космосі, провалюються, буквально, тонни, тонни товарів, особливо 1 і 24 групи - продуктових товарів. Є приклад Яворівської вільної економічної зони, яка до цих пір не спрацювала. Тому повірте, я, звичайно, не проти того, щоб підвищувати економічний рівень України. Але я проти того, щоб ті вільні економічні зони створювали дірки на кордоні України.

Для чого ми створили кордон? В принципі то економічна його частина? Не тільки для того, щоб ловити емігрантів і біженців. Ми створили для того, щоб захистити свій внутрішній ринок. Зараз практично всі "ніжки Буша" йдуть через Донецьку вільну економічну зону, яка, до речі, також створювалась під проблеми шахтарів.

Тому я з великою любов'ю і повагою ставлюсь до авторів законопроекту, але мушу сказати, що не можемо ми вирішити, не зможемо ми вирішити ті проблеми, які поставлені авторами законопроекту, через вільну економічну зону.

Вільні економічні зони часто створюють нам додаткові проблеми. І я сумніваюсь, що тут можна буде обійти ці проблеми, які створюють самі вільні економічні зони. І Китай, і Сполучені Штати, які приводилися до уваги, на превеликий жаль для нас і на превелику радість для них, мають нормальні національні уряди, мають нормальних національних президентів, які слідкують за внутрішнім ринком і не дають можливість руйнувати свою державу.

Нинішня антиукраїнська влада завжди буде використовувати дірки в законодавстві, і, на превеликий жаль, вільні економічні зони також. Дякую.

ГОЛОВА. Завершуємо розгляд. Яворівський, будь ласка, з процедури.

16:51:19

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Наша Україна", Львівщина, Яворівський і Жовківський райони.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Ми вже пересвідчилися, що багато добрих законодавчих наших намірів, які приймаються тут, у цій залі, потім на практиці перетворюються на величезне зло.

Одним з таких прикладів, звичайно, це можуть бути так звані вільні економічні зони.

Я не буду зараз аналізувати, бо в моєму виборчому окрузі є така вільна економічна зона, яка практично округу нічого не додала, навпаки, вимила з нього ліс, вимила ресурси і практично вбила віру людей у незалежну країну і в вільну економічну зону. Але в даному випадку я хочу справді підтримати той законопроект мого колеги Петра Олійника і його треба підтримати, тому що сьогодні, звичайно, говорити про закриття або скасування вільних економічних зон - це значить повністю відігнати, відвернути від України можливого інвестора. Нам після цього взагалі ніхто не повірить. Через те те, що зробив Петро Олійник, я переконаний, що воно може хоч трошки вивести на чисту воду ситуацію у вільних економічних зонах. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Так, а що уряд з цього приводу думає? Ви висловлювали позицію свою вже? Висловлювали вже?

______________. Да. Зараз хочу висловити.

ГОЛОВА. Дуже коротко прошу вас.

______________. Шановні народні депутати, уряд не підтримує даний законопроект і головна причина полягає в тому, що досвід функціонування територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, які можна віднести до депресивних, засвідчив, запровадження спецрежиму як інструменту соціально-економічного розвитку не спрацьовує на найбільш економічно та екологічно вражених територіях. Дякую.

ГОЛОВА. Розгляд проектів законів про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Львівській області та про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення, що відбулося зараз.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття". Доповідач: Балога... А?! Орест Климпуш, будь ласка. Прошу дуже коротко, підготуватися - Макєєнку. У нас брак часу, а дуже багато проектів законів. Дуже коротко прошу, Орест Дмитрович.

16:54:06

КЛИМПУШ О.Д.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати! Одним з важливих факторів прийняття законів про спеціалізовані економічні зони була спроба вирівняти економіку в цих депресивних територіях і тому сьогодні ми повинні би принести... у цьому законопроекті пропонується внести зміни, направлені на вдосконалення механізму справляння податків при ввезенні товарів, вироблених у спеціальні економічні зони, на митну територію країни та інших операцій з переміщенням товарів, робіт через спеціальні економічні зони. Зміни внесені в основному направлені на визначені бази оподаткування товарів, а також у зв'язку з неоднозначним тлумаченням Державної митної служби України і Державної податкової адміністрації України статті 7 пункту В щодо і одночасного застосування вимог пункту 3.1.1 та 3.1.2 статті Закону України "Про податок на додану вартість" до цих явищ, що приводить до подвійного оподаткування податком на додану вартість товарів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні Закарпатті при ввезенні їх на митну територію України і з території спеціалізованої вільної зони. При цьому виникає подвійне оподаткування податком на додану вартість і повторюється сутність цього податку, тому що нарахування проводиться двічі. Один раз - як нарахування ПДВ, а другий раз - податок з податку з ПДВ.

Керуючись діючим податковим законодавством, вважається, що продаж суб'єктом спільної економічної зони товарів, повністю вироблених або достатньо перероблених, є внутрішньою операцією. І тому це прямо підтверджується пунктом наступним статті цього закону.

У зв'язку з цим пропонується, щоб митні органи повинні контролювати цю операцію, а оплату ПДВ повинні адмініструвати податкові органи. Це стосується виключно поставок і операцій між резидентами України. На даний час продовжує існувати практика подвійної оплати. І тому ми просим внести ці зміни, що дозволить залучити вітчизняних виробників до постачання продукції для виробництва товарів у спеціалізовану зону Закарпаття. Ці дані уточнення ні в якій мірі не направлені на неоплату податків, а навпаки зобов'язують оплачувати їх, оплачувати в спеціалізованому порядку, а не нараховуючи податок на податок. Якщо є якісь, я знаю, що є деякі, своє бачення цих, трактування цих змін. Я вважаю, що їх треба привести після прийняття в першому читанні до такого порядку, щоб вони ніяк не порушували інтереси інших суб'єктів підприємницької діяльності, а найголовніше - інтересів нашої держави.

Разом з тим, внесення цих змін - це буде новим поштовхом до економіки краю. Я просив би, шановні народні депутати, підтримати його в першому читанні.

ГОЛОВА. Так, дякую, сідайте, Орест Дмитрович.

Заступник голови Комітету з питань економічної політики управління народним господарством, власності та інвестицій Макеєнко Володимир Володимирович виступить із співдоповіддю від комітету. Будь ласка.

16:57:43

МАКЕЄНКО В.В. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про спеціальну економічну зону Закарпаття" за номером 2310 нашого колеги Балоги.

Комітет пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую вам також.

Переходимо до обговорення. Прізвища народних депутатів, будь ласка, на табло. Юрій Кармазін. Я просив би колег скорочуватись, говорити про сухий залишок зразу, тобто про висновки. Будь ласка.

16:58:21

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Весь час, коли я дивлюся закони про спеціальні економічні зони, про упорядковування, системи митного обкладання, регулювання і так далі, я шукаю, що написано між строчками.

Я звертаюсь до уряду: шановний уряду, хіба вам вигідно, що українці можуть тільки прикручувати до машин колеса? Що українців заставляють працювати тільки отвертками? Хіба вам це вигідно? Хіба вам вигідно. щоб люди виїжджали з цієї країни? Ну, мабуть, вигідно. То, мабуть, тому так і живемо.

Це питання я ставлю в повітря поки що, ставлю до уряду, ставлю до Президента, тому що він вчора зробив мужній крок: сказав, що він готовий відкликати законопроект. Ось до цього часу я цікавився: чи нема листа Президента про відкликання законопроекту? Поки що немає, так що народ України ще сьогодні буде хвилюватися. Можливо, в вечорі Президент нас почує і надасть такий лист, який збурив народ України. А що стосується операції звезення, вивезення робіт та послуг то вони ні митом, ні акцизним збором сьогодні за чинним законом не оподатковуються.

Я запитую у авторів: для чого вам писати, щоб в цьому плані звільнити, що звільняти, якщо немає такого, щоб роботи, написано тільки товарів, значить тут щось не те, правильно.

Тепер щодо іншого, якщо мова йде про переміщення товарів через межі кордону, то це інше питання. Тоді треба обгрунтування економічне його немає, якщо обговорюється питання йде щодо другої частини статті 7, пункт "В", то це можна прийняти. Тут дійсно ставиться питання, що в разі ввезення з території спеціальної економічної зони на митну територію України товарів та інших предметів, податок на додану вартість правда справляється на загальних засадах. Як з резидентами України. Я за це оце можна прийняти. Перша частина не відповідає чинному законодавству. Бо немає, поки що не обкладається ці операції з вивезенням і ввезення робіт. Тому в першому читанні це можна прийняти. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Сятиня є? Будь ласка, Сятиня підготуватися Гайдошу. Так у нас один за є, далі будь ласка.

17:01:37

СЯТИНЯ М.Л.

Михайло Сятиня, Фракція Аграрної партії України 74 виборчий округ.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Відомо, що спеціальна економічна зона "Закарпаття" створювалася з метою залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення виробництва високоякісних товарів і надання послуг, створення сучасної виробничої, транспортної, ринкової інфраструктури. Безумовно, того вимагав як критичний стан економіки регіону, так і ситуація на ринку праці.

Небагато води сплило з того часу, а в області з'явилося немало позитивних змін. По-перше, питома вага продукції, виробленої суб'єктами спеціальної економічної зони в загальному обсязі промислової продукції області зросла у 2002 році до 34 процентів, або до 347 мільйонів гривень.

В порівнянні з іншими вільними економічними зонами за період дії цього закону спеціальна економічна зона "Закарпаття" займає першість по загальній сумі залучених іноземних інвестицій - 76 відсотків, або 15 мільйонів доларів США.

До позитивних тенденцій розвитку також слід віднести збільшення надходження інвестиційних ресурсів за рахунок вітчизняних інвесторів. Участь українських комерційних банків у фінансуванні інвестиційних проектів Закарпаття у 2002 році зросла вдвічі і досягла 25 відсотків.

Крім того, розвиток спеціальних економічних зон, хоч і повільно, але таки розпочав позитивно впливати на розв'язання комплексу соціальних проблем, пов'язаних із створенням і збереженням робочих місць та забезпеченням належного рівня оплати праці. Але, як з'ясувалося, без попереднього досвіду передбачити в законі на час його розробки всі нюанси функціонування спеціальної економічної зони було просто неможливо. Тож невипадково виникла необхідність внесення до нього деяких змін і доповнень.

У зв'язку з цим фракція Аграрної партії України підтримує законодавчу ініціативу народних депутатів Балоги, Климпуша і Миговича щодо удосконалення механізму податків при ввезенні товарів, робіт чи послуг, вироблених у спеціальній економічній зоні, на митну територію України заради уникнення подвійного оподаткування. При цьому вважаємо за необхідне при підготовці до другого читання розібратися з терміном роботи, який пропонують автори ввести до закону, адже справляння мита чи звільнення від нього передбачено ще стосовно товарів та предметів, але не робіт. В цілому ж фракція Аграрної партії України підтримує пропозицію і пропонує прийняти законопроект за основу. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Іштван Гайдош, підготуватися Сухому. У нас два вже "за" було. За логікою речей, тепер два "проти", так я розумію.

17:04:31

ГАЙДОШ І.Ф.

Іштван Гайдош, 72 виборчий округ, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, безумовно, даний момент існує, на даний момент існує необхідність внесення змін до Закону України про спеціальні економічні зони Закарпаття. Однак, на моє переконання, деякі положення даного законопроекту потребують значного доопрацювання. Так, законопроектом пропонується встановити режим спеціальної економічної зони не тільки для товарів, але і для робіт та послуг. Як відомо, саме послуги експортно-імпортного характеру стали останнім часом прикриттям для відмивання брудних грошей.

Також проектом закону передбачається, що базою оподаткування є договір на вартість товарів, визначена контрактом суб'єкта спеціальної економічної зони Закарпаття з нерезидентом при їх попередньому ввезенні із-за меж митної території. Вбачається, що таким чином при наявності змови між договірними сторонами буде створена правова можливість скрити реальні обсяги товарообігу чи суми контракту. Найбільше питань викликає пропозиція відмінити сплату ввізного мита у разі ввезення предметів перероблених або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні на митну територію України із спеціальної економічної зони. Якщо ми не визначимо економічну суть терміну, достатня переробка, ми відкриємо шлях до позаподаткового збуту на Україні закордонних товарів. А це спричинить несприятливу конкурентну ситуацію для вітчизняного виробника. Враховуючи те, що прийняття згаданих змін може створити механізм для ухилення від оподаткування вважаю за необхідне повернути законопроект його ініціаторам для грунтовного доопрацювання.

Тобто фракція за досконале законодавство, але не у такому вигляді.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

17:06:57

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати! Законопроекти 2647, 2310 та 2362, які ми ще будемо розглядати, сама їх концепція та тенденція розвитку, що з неї випливають, говорить про одне. І я згоден тут з колегами, котрі вже цю думку обгрунтовували, говорять про правоту різкої критики Президентом України змістом діяльності спеціальних економічних зон. Більше шкоди і проблем для бюджету, для народного господарства, ніж створили ці вільні економічні зони, важко було би навіть придумати у страшному сні.

На прикладі законопроекту 2310 я хочу вам продемонструвати хибність самої концепції, самих концептуальних підходів. Мало того, що я підтримую колегу Кармазіна, закони виписані недбало, та ще й до того подивіться на цю концепцію. Ми з вами або почнемо серйозно займатися вдосконалення податкового законодавства, або нам необхідно всю Україну перетворити на вільну економічну зону, на якийсь спеціальний режим економічних інвестицій, тому що на сьогоднішній день це некоректно порівнювати якісь населенні пункти і розказувати, яка там біда. Та у нас дефективною є вся територія промислова України, і кругом необхідно вносити якісь зміни.

Стосовно законопроекту 2310. Його у такому вигляді, який він є, по Закарпаттю приймати ніяк не можна.

Шановні колеги! Ми маємо з вами справу з відкритою, відвертою спробою преференції імпортних товарів за рахунок бюджету. Більш аморального ніхто придумати не зміг би. І тим більше, це під прикриттям чогось там, якихось ніби-то у майбутньому надбань. Хоча ні фінансово-економічного обгрунтування, ні наслідків соціально-економічних ми з цього законопроекту не маємо.

І останнє. Про недбалість самого законопроекту, про те, що приймати його не можна, вже говорив тут колега Кармазін. Згідно чинного законодавства операції з ввезення, вивезення робіт та послуг ні митом, ні акцизним збором не оподатковуються. Насправді законопроект 2310 має на увазі замаскувати спробу надати преференції імпортним товарам та імпортним виробникам, особливо в даному випадку постраждає машинобудування за рахунок бюджету. Тому що законопроект передбачає поширити пільгові умови оподаткування з переміщенням не лише товари, а на послуги і у роботи, таким чином, реалізація положень проекту приведе до скорочення надходжень до державного бюджету вже на 2003 рік.

Тому я пропоную законопроект 2310 відхилити.

ГОЛОВА. Будь ласка, позиція уряду з цього питання.

РОМАНЮК С.А. Шановні народні депутати! Уряд не підтримує даний законопроект з таких позицій.

Перше. Це пропонується в законопроекті змінити ідеологію функціонування спільної економічної зони. Вона створювалась як експортноорієнтована. Законопроект пропонує суб'єктам, які виробляють продукцію в зонах і маючи пільги вільно завозити готовий продукт в Україну, тим самим створювати конкуренцію тим суб'єктам, які не мають таких пільг.

Тому уряд підготував законопроект, який вважає, що ввезення в

Україну того, що вироблено в зоні, має кваліфікуватись як імпорт. Тому ми не підтримуємо. Дякую.

ГОЛОВА. З процедури Гармаш. І потім Іванчо. Прошу дуже коротко.

Маркуш, Маркуш, вибачте. Маркуш.

17:10:50

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

На мою думку, законопроект 2310 "Про внесення змін до Закону України "Про спеціальну економічну зону Закарпаття" є дуже актуальним та може бути прийнятий за основу в першому читанні, оскільки він дасть змогу усунути подвійне оподаткування, що виникає при ввезенні товарів, робіт і послуг, вироблених в спеціальній економічній зоні, на митну територію України та інших операцій з перевезення товарів, робіт і послуг через межі Закарпаття.

Саме при ввезенні на митну територію України товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених на території ...Закарпаття, виникають проблеми, пов'язані з неоднозначним тлумаченням митними органами терміну як для внутрішнього споживання в Україні, що призвело до неузгодженості та подвійного оподаткування однієї тієї ж продукції суб'єктів господарювання СЕЗ "Закарпаття", що заборонено Законом України "Про систему оподаткування".

СЕЗ дає нові робочі місця у депресивній зоні "Закарпаття", яке завжди було праценадлишковим...

ГОЛОВА. Будь ласка, Іванчо.

17:12:07

ІВАНЧО І.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Обговорення цього законопроекту і пропоновані зміни є дуже актуальним. Вільна економічна зона "Закарпаття" сьогодні працює в режимі виключно виробничій і транспортно-експедиційній, всі інші види поки що там не розвинуті. Це говорить про чистоту роботи економічної зони, відповідно, про чистоту сплачених податків. Але там є сьогодні питання, яке не врегульовано чинним законодавством, зокрема, на якому наголошують автори законопроекту, це упорядкування умов господарювання на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", що дозволить запобігти, перш за все дискримінації у справлянні податків для виробників продукції. Адже сьогодні по митній декларації йде одна сплата, а потім податківці вимагають ще однієї сплати - податку на додану вартість. А цього допустити ніяк не можна.

Тому законопроект слушний і потребує... Якщо там є якісь зміни, доповнення і зауваження, у другому читанні треба доопрацювати.

ГОЛОВА. Народний депутат Васадзе, фракція "Трудової України", 3 секунд.

17:13:13

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты.

ГОЛОВА. Мікрофон на себе.

ВАСАДЗЕ Т.Ш. Второй да?

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Этот закон категорически нельзя принимать. Во-первых, расширяют льготы на услуги - это первое.

Второе. В заблуждение вводят, что двойное налогообложение. В зону завозят абсолютно без всяких налогов товары, без пошлины, без НДС и без акциза. Если же из Украины идет электроэнергия или вода, или что-нибудь, она тоже без НДС, то есть возвратный НДС. Чисто, как предлагает правительство, нужно рассматривать как импорт, то есть продукт, когда завершается производство и попадает на мытную территорию Украины, должны рассматриваться как импорт. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України "про спеціальну економічну зону Закарпаття" завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення у день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 12 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області". Доповідач - Валентин Іванович Ландик. Прошу дуже коротко. Підготуватися Макеєнко.

17:14:40

ЛАНДИК В.І.

Шановні народні депутати, шановний Голово! Мені сьогодні теж дуже складно виступати. Крім того, що зараз уже два закони розглядалося. І тут всіх більш. І я бачу, як у наших депутатів прямо таки такий аж жовч якась тут прямо на губах прямо на ці зони. І кожен дуже-дуже радіє за Державний бюджет. Але якщо проаналізувати останні 12 років, то ми побачимо, що бюджет весь час близько 10 мільярдів доларів, і він чуть трошки збільшувався, чи трошки зменшувався, але це він постійно був у цьому, як кажуть, роздворі.

Зусиллями групи "Норд" у вільній економічній зоні Донецьк було збудовано підприємство побутових холодильників потужністю 300 тисяч на рік, які стовідсотково орієнтовані до країн ЄС. Я маю на увазі Німеччину, я маю на увазі Францію, я маю на увазі Італію і так далі. Я хочу сказати, що там колеса не прикручують, усі вироби, усі комплектуючі деталі, усі надходять з України.

Хочу додати також, що кількість виробів до 1991 року, а у нас було три заводи холодильників (Васильківський завод холодильників, Донецькій завод холодильників і Дніпропетровський завод холодильників). Так-от, ні одне підприємство 300 тисяч холодильників на рік не виробляло. Зараз на цьому підприємстві працює 600 чоловік, отримують середню заробітну плату 800 гривень, а це, ми маємо на увазі 2000 мешканців України, не будуть стояти за грошима по безробіттю. Так от, давайте подивимося, спеціальна економічна зона "Донецьк", вона сьогодні має площу 466 га і там працюють усього два підприємства. Але більше туди ніхто не йде, шановні депутати! І постійно ідуть питання зняти пільги. А давайте трошки подивимось, які тут пільги. Пільги, наприклад, податок на прибуток - записано 20 відсотків, ну ми платили 30, сьогодні прийняли по-новому, приймаємо 25 відсотків. Не оподатковуються податки до державного інноваційного фонду. Так ми давно їх зняли, і ніхто туди не сплачує.

Підприємство звільняється від обов'язково продажу валюти. Да ми це й забули. ПДВ на ввозі обладнання не справляється. Оце дійсно єдине, що було зроблено, але давайте подивимся: любе підприємство, любе підприємство в Німеччині або Франції хто зразу сплачує? Да ніхто не сплачує! Сплачують тільки по кінцю року і тоді, коли перераховують податок на прибуток, і це звільняється. Теж ніхто не сплачує. Єдине, що залишилося, - то ми не платили кошти, те, що не оподатковувалося земля, коли ми проводили будівництво. Таким чином, ми бачимо, що проблеми по СЕЗ і сьогодні в залі вони дуже неодностайні, і одні кричать знять, другі кричать, що можна працювати.

Тому ми дуже просимо, ми дуже просимо, шановний Володимире Михайловичу, все-таки подивитися, бо працювать далі нам на закордон невигідно, все рівно весь час все знімають. І тому ми вимушені, нам діватися нікуди, ми все-таки вимушені продавати свою продукцію і хотіли б продавати на Україні.

Тому пропоную такі зміни до закону, але у нас тут виступали і по Закарпаттю теж: у разі ввезення на митну територію України з території спеціальної економічної зони товарів, робіт, послуг та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених у спеціальній економічній зоні податок на додану вартість та акцизний збір справляється з податковими органами на загальних підставах, як при операціях між резидентами України. Митне оформлення товарів, робіт, послуг та інших предметів здійснюється митними органами без фактичного справляння податку на додану вартість та акцизного збору.

Тому, шановні колеги! Я прошу єдине прохання, щоб тут стояли наші колеги і казали у нас йде подвійне оподаткування і ми дійсно не можемо продавати свою продукцію тут на Україні.

Тому я вас дуже прошу підтримати цей закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Володимир Володимирович Макеєнко, будь ласка. Зараз йде доповідь, одну хвилинку. Будь ласка, Володимир Володимирович.

17:19:41

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики і управління народним господарством власності та інвестиції розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" за номером 2362.

Комітет пропонує прийняти цей законопроект в першому читанні і підтримати нашого колегу Ландика Валентина Івановича. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте Сушкевич з процедури, будь ласка, мікрофон народного депутата, Кармазіну будь ласка, Юрію Анатолійовичу до трибуни.

17:20:23

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимир Михайлович.

Володимир Михайлович, шановний! Я ніколи не зловживаю ніякими процедурними моментами. Тому дуже прошу, якщо я вже інколи і звертаюся, то звертайте увагу на мене. А я до чого? Був мій виступ з приводу того, що проблеми пенсіонерів, ветеранів, інвалідів залишаються останніми в порядку денному. То я констатую знову, Володимире Михайловичу, що сьогодні два закони про дітей-інвалідів знову передостанні. І ми їх не розглянемо знову. І, на жаль, ніхто не зважає на ці питання, що соціально спрямовані питання повинні бути варіантом пріоритету роботи Верховної Ради.

Я вибачаюсь перед колегами за те, що втручаюсь в розгляд закону. Але я просив перед цим законом питання для процедури. Дякую.

ГОЛОВА. Я шановного колегу повністю підтримую і просив би оцю позицію виголошувати тоді, коли у нас іде блокування роботи Верховної Ради. А йду відповідно до того розкладу, який затверджений Погоджувальною радою.

Будь ласка, Юрій Анатолійович. Підготуватися Славуті.

17:21:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я думаю, що чи сьогодні мій колега по багатьох скликаннях Валентин Ландик не розуміє, що він пропонує змінити в статті 12-й пункті "в", але думаю що він дуже добре розуміє, що він пропонує. Тому... Я знаю, що він добре розуміє, що він пропонує. І я тоді хочу просто опонувати йому щодо цього.

Справа в тому, що в статтю 12-ту пункт "в" пропонується написати в такій редакції: "У разі ввезення на митну територію України з території спеціальної економічної зони товарів (добавити: робіт і послуг) та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених у спеціальній економічній зоні, податок на додану вартість та акцизні збори справляються податковими органами на загальних підставах, як при операціях між резидентами України". І далі вже: "Митне оформлення здійснюється митними органами без фактичного справляння податку на додану вартість та акцизного збору".

Про що це говорить? Це ми добавили... Завозять товар абсолютно без мита по закону по цьому, до інших частин закону, статей закону це стосується, а потім вивозиться він, тільки не говориться уже про те, щоб повертати.

Шановні, то так би багато захотіли працювати людей. Я абсолютно переконаний, що багато заводів у нас би стали на ноги.

Тому я пропоную: або давайте зробимо всю Україну вільною економічною зоною, або тоді не будемо для двох - трьох заводів робити окремі правила. Таким чином, економічних підстав, логіки закону для того, щоб ми вилучили ті положення, які є сьогодні в законі у діючому. А там записано: справляння податків, як для вільного використання в Україні, це вилучається. І замість нього встановлюємо оце, що справляється податковими органами на операціях між резидентами. Я вважаю, що це є та шпаринка, яка не може проходити через цей зал. Аналогічно до змін, які пропонуються у пункт "В" такого ж тексту і аналогічно до пункту третього цієї статті 12-ї. Тобто я не підтримую цей закон, або давайте всю країну робити вільною економічною зоною, або ні для одного...

ГОЛОВА. Віктор Славута, фракція Аграрної партії України.

17:24:42

СЛАУТА В.А.

Віктор Славута, Донеччина, Старобещівський виборчий округ 63, фракція Аграрної партії України. Шановні колеги, на жаль, у нас або все біле, або все чорне. Але на раді з Донецької області спеціальні економічні зони дали і дають робочі місця. Це факт. Виробляється продукція. А на тому заводі "Норд", де працює директором доповідач цього змін до законопроекту, світовий рівень продукції. Я хочу тільки нагадати, із 300 мільйонів доларів США, які на всю Україну надійшли інвестицій, 109 або 37 відсотків це у Донецькій області. А у 2002 році територіями, суб'єктами територій паритетного розвитку у Донецькій області вироблено продукції почти на 6 мільярдів гривень, це 76 відсотків із загального обсягу. Але є і проблеми. При ввезенні на митну територію України товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених на території вільних зон Азов та Донецьк виникають проблеми, пов'язані з неоднозначним тлумаченням митними та податковими органами термін "як для вільного використання в Україні", що призводить до подвійного оподаткування однієї і тієї ж продукції. Тобто, митні органи вимагають сплатити податків на момент митного оформлення ввезення товарів чи інших предметів з територій пріоритетного розвитку на митну територію, а податкові органи ці податки справляються на момент здійснення операцій з продажу товарів вже на митній території України.

Тож прийняття внесеного народним депутатом Ландиком законопроекту якраз і сприятиме і вирівняти цю ситуацію. У зв'язку з цим фракція Аграрної партії України підтримає поданий законопроект.

Разом з тим ми пропонуємо доповнити статтю 1-шу Закону України про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області визначенням терміні "робіт та послуг". Відповідні пропозицій наша фракція подала до профільного комітету. Споживаємося, що вони будуть враховані, підтримані. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка, фракція "Наша Україна".

17:26:59

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Питання про вільні і спеціальні економічні зони потрібно розглядати, принаймні, у двох аспектах: теоретичному і практичному. І у зв'язку з цим, що сплутуються аспекти, часто ми робимо суперечливі, інколи і неправильні висновки. Ідея спеціальних економічних зон абсолютно нормальна, позитивна, прогресивна ідея, яка працює у багатьох країнах світу.

Зокрема добре відомий досвід Китаю позитивний. Добре відомий досвід навіть США.

Наприклад, я побував у Майямі - вільній економічній зоні. Економіка США - це одна з найбільш лібералізованих економік світу. І навіть там є вільні економічні зони. Вільні економічні зони є в Об'єднаних Арабських Еміратах. Я побував у такій зоні біля Дубаю. Спеціально це питання вивчав. І теоретично вільні економічні зони, або краще сказати спеціальні економічні зони, тому що це спеціальні, як правило, точкові зони. Ось проблема в чому полягає, це повинні бути точкові зони перш за все. Це не дірка у бюджеті, а це точки росту економіки. Якщо це все правильно зроблено. Але тут ми переходимо до практичного аспекту. Ми кажемо, що у нас спеціальні економічні зони, вільні економічні зони, дірки в бюджеті, через них відмиваються гроші, через них завозиться продукція, через них заробляють гроші шахраї. Так от в цьому винні не вільні економічні зони, не спеціальні економічні зони, а винні шахраї і винні ті, хто приймає закони, не здійснює контрольну функцію, тобто парламент, винний уряд, винна місцева влада. Тому я не хотів, щоб ми переносили своє негативне ставлення до конкретної практики спеціальних економічних зон на теоретичне питання про спеціальні економічні зони.

Тепер стосовно практики. Дійсно, через зони у нас завозиться багато чого, завозиться, наприклад, м'ясо, дешеву продукцію там роблять, заробляють на цьому гроші.

Основне призначення спеціальних економічних зон або зон спеціального інвестиційного режиму полягає в створенні сприятливого інвестиційного клімату і не в залученні м'яса, а в залученні інвестицій. Ось головне завдання! Спеціальні економічні зони існують заради одного - для того, щоб залучити туди інвестиції! Створити нові робочі місця, дати поштовх розвитку виробництва. От, якщо вони виконують ці функції, тоді вони потрібні.

І останнє, про що я вже сказав, це точкові зони повинні бути, не цілі райони чи півобласті, а точечні зони. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Позиція уряду, будь ласка.

_____________. По-перше, я хотів би уточнити. Теоретично існує зараз проблема подвійного оподаткування, проте, суб'єкти платять, все ж таки, один податок. Вони платять податковій адміністрації.

По-друге, я хотів сказати, що уряд з точно таких мотивів, як і попередній законопроект, не підтримує даний законопроект. Зони мають бути експортоорієнтованими. Те, що ввозиться з зон в Україну, має обкладатись як по імпорту. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Розгляд проекту закону про внесення змін до статті 12 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення.

Оголошується до розгляду проект Закону про державний земельний кадастр. Доповідач, будь ласка, Ткач Роман Володимирович. Підготуватися - Володимиру Лещенко. Прошу дуже коротко.

17:31:26

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, Народний Рух України "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Серед законів, які нам потрібно прийняти на виконання положень нового Земельного кодексу, Закону про державний земельний кадастр належить особлива роль. З однієї сторони, земельний кадастр - це інструмент захисту прав на землю, а з другої - це необхідна інформаційно-правова база для регулювання земельних відносин, зокрема здійснення трансакцій з земельними ділянками.

В умовах розвитку ринку і економіки без земельного кадастру не можу бути й мови про надійність і захищеність обороту земель. Багатовікова історія розвитку земельного кадастру пов'язується, насамперед із становленням і удосконаленням земельного оподаткування для чого облік кількості земель доповнювався інформацією про їх якісний стан, а пізніше - і про розмір доходу, одержаного із земель різної якості.

Після проведення націоналізації землі відповідно до Декрету про землю 1917 року земельна кадастрова документація обмежувалася лише системою державного обліку та реєстрації землекористувань. З липня 1969 року склад кадастру доповнено бонітуванням грунтів, економічною оцінкою земель.

Виходячи з нових завдань земельного кадастру, зокрема по визначенню плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, щодо економічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою Земельним кодексом України, що введений в дію з 1 січня 2002 року, існуючі чотири складові частини кадастру, доповнено ще трьома: кадастровим зонування, кадастровими зйомками і грошовою оцінкою земельних ділянок.

Законопроект, який я сьогодні представляю від групи народних депутатів, членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, базується на положеннях Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Проект закону включає сім розділів, які містять 69 статей та розділ 8 "Прикінцеві положення".

У першому розділі подаються визначення термінів, завдання і мета земельного кадастру та його принципи, місце кадастру у системі управління землекористуванням та інформаційних систем держави. Статус кадастрових відомостей.

Другий розділ законопроекту висвітлює повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у галузі державного земельного кадастру. Конструюючи положення цього розділу, ми виходили з того, що здійснення функції по розпорядженню землею як органами державної влади, так і органами місцевого самоврядування відповідно до статті 13 Конституції України неможливе без наявності у них повної достовірної та своєчасної інформації про землю. Тому ми не поділяємо позицію, що державне управління у сфері ведення кадастру повинні здійснювати лише Кабінет Міністрів України та Держкомзем України. На нашу думку, крім названих такими органами повинні бути Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Зокрема за нашим законопроектом введення земельного державного кадастру на місцевому рівні повинні здійснювати сільська, селищна міська ради, Київська та Савастопольські міські ради. Таке положення чітко кореспондується з нормами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стаття 33, та чинним положенням про порядок введення державного земельного кадастру, затвердженим у постанові Кабінету Міністрів. Введення кадастру, як відомо, потребує здійснення кадастрового зумування, кадастрових зйомок, бонітування грунтів, економічної оцінки земель і грошової оцінки земельних ділянок, державної реєстрації земельних ділянок, обліку кількості та якості земель. Це величезний обсяг топографогеодезичних, землевпорядних, оціночних, грунтових, геоботанічних, картографічних робіт. Щоб його виконати, необхідно залучати сотні науково-дослідних проектних розвідувальних організацій.

Помиляються ті, хто вважає, що посилаючись на статтю 204 Земельного кодексу України, що кадастри введеться лише уповноваженим органом з питань земельних ресурсів. Ми чітко визначили у своєму законопроекті, що вказаним органом проводиться організація наукового забезпечення кадастру, створення автоматизованої системи його, організація земельно-кадастрових робіт, введення кадастру на загальнодержавному та регіональних рівнях.

Організація державного земельного кадастру викладено у третьому розділі проекту закону. Передбачено створити державний фонд відомості і документів, надати відкритого характеру відомостям про кадастр, визначивши порядок користування ними, запровадити ........... послуги з питань земельного кадастру.

17 статей законопроекту розділ 4 присвячено порядку введення Державного земельного кадастру. Як уже згадувалося системи кадастру включають три рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий. Також визначено порядок проведення робіт по кожній з складових частин кадастру, зміст і склад державного реєстру земель.

У розділі п'ятому законопроекту викладено склад відомостей і документів кадастру, зміст кадастрових норм і планів, автоматизованої системи, порядок надання відомостей із державного реєстру земель.

Контроль за здійсненням кадастру, його науковому, кадровому, фінансовому забезпеченню присвячено шостий і сьомий розділи законопроекту. Наукове забезпечення кадастру здійснюватиметься Національною академією наук України, Українською академією аграрних наук, мережею науково-дослідних установ і навчальних закладів.

Загальнодержавні земельні кадастрові роботи передбачається фінансувати за кошти Державного бюджету, а регіональні і місцеві за рахунок місцевих бюджетів, власних коштів і інших замовників земельно-кадастрових робіт. Я завершив. І на завершення тільки одне речення.

Я пропоную, щоб цей законопроект після звичайного обговорення був прийнятий в першому читанні. Я знаю, що до нього є ряд серйозних зауважень і від Держкомзему, і від Міністерства юстиції, але на сьогоднішній день ці роботи ведуться, але ведуться без деного закону. Тому я пропоную прийняти його в першому читанні, а потім вже в подальшому працювати над ним. Дякую.

ГОЛОВА. П'ять хвилин запишіться на питання. Так, на табло, будь ласка. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).

17:37:35

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

У мене запитання такого нормотворчого характеру. У нас є законопроект за номером 2613, внесений Кабінетом Міністрів України на початку цього року. Скажіть, будь ласка, ваш законопроект - це альтернативний законопроект? Перше питання. І друге питання: чи не доцільно об'єднати було би ці два законопроекти в першому читанні, ну, чи об'єднати їх, наприклад, в другому читанні?

ТКАЧ Р.В. Дякую.

Згідно Земельного кодексу Кабінету Міністрів доручалося на протязі півроку розробити даний законопроект, тобто десь у липні-місяці вже мав бути поданий законопроект. Кабінет Міністрів розробив і подав у Верховну Раду тільки в січні цього року. Цей законопроект. В принципі, там багато є статей які доцільно було б використати, але на сьогоднішній день цей законопроект урядом знятий з розгляду. Якщо будуть якісь там зауваження, то ми, звичайно, що доопрацюємо. Дякую.

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.

17:38:47

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Скажіть, будь ласка, чи пояснив уряд, чим мотивовано те, що відкликано їхній законопроект, адже він фактично не є тим документом, який би, ну, хоч в якійсь мірі міг бути пов'язаний з вами? Це перше.

І друге питання. Працюючи, як кажуть, над цим документом, чи ви враховували Європейську хартію по місцевому самоврядуванню в частині віднесення повноважень щодо відведення землі, контролю за використанням землі як виключно на пленарних засіданнях? Тому що у вас виписано лише повноваження і погодження. Але слово "погодження" - це як: зайшов у кабінет, погодив з сумкою чи без сумки, з конвертом чи без конверта? Ну, от в цьому питанні. Дякую.

ТКАЧ Р.В. Дякую, Валентина Петрівна.

Ну, по-перше, якщо відверто, тут і буде доповідати мій колега Володимир Олексійович від комітету. Скажем так, вмотивованого рішення про зняття урядом не було. Ну, просто сказали, що зняли вони - і все. Тобто не було такої серйозної аргументації.

Відносно того, чи посилаємося на місцеве самоврядування. Я хочу сказати, що на сьогоднішній день діє Закон про місцеве самоврядування, є стаття 33-тя. І там розділ "Б" дає делеговані повноваження державі. От, власне, про те, що ви говорили, ми посилалися на цей закон.

Ну, сама процедура погодження... Ну, я все-таки згодний з вами, що має бути через сесії. Але, знаєте, на превеликий жаль, в українській дійсності воно так проходить, що дуже часто погодження лише на такому рівні, про який ви говорили.

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна".

17:40:30

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Як ви вважаєте, наскільки все ж таки логічно включати до суб'єктів цього процесу обласні і районні адміністрації? Йде мова все ж про земельну власність, яка заторкує найперше органи місцевого самоврядування. Чи тут не буде досить серйозних зловживань? Це перше.

І друге. Досить, як на мене, урізано можливості Держкомзему. Чи спроможні ті структури інші на сьогоднішній день його замінити аж настільки у такому різкому етапі?

ТКАЧ Р.В. Відносно того, щодо уповноважень місцевих державних адміністрацій, я так розумію, що, в принципі, повноваження їх будуть зводитися в основному до координації земельних органів управлінь. І тому воно все-таки трошечки інакше ця робота від тієї роботи, яка покладена на обласні ради, на сільські ради, на міські ради. Відносно того, що урізано повноваження Держкомзему, ну я би не сказав, що урізано. Все-таки виписано дуже багато їхніх повноважень. Але все-таки питання у тому, що на сьогоднішній день, якщо взяти тільки таку одну деталь, ті ж самі землевпорядники на сьогоднішній день знаходяться, вони виведені із складу, до 1994 року вони були у складі сільських рад, на сьогоднішній день вони виведені із складу, і вони сьогодні є у районних управліннях земельних ресурсів. І сьогодні абсурд рішення приймаються сесіями сільських, селищних, міських рад, а вони фактично не мають, скажемо, такого органу, який би цю роботу проводив. Тому ніхто не хоче забрати у Держкомзему його повноваження. Але все-таки треба надати відповідні місцевим органам влади.

ГОЛОВА. Володимир Демьохін, депутатска група "Народовладдя".

17:42:13

ДЕМЬОХІН В.А.

Владимир Демехин, депутатская группа "Народовладдя".

Скажите, пожалуйста, вот по-вашему мнению, каким образом с принятием закона о земельном кадастре будет осуществляться регистрация земельных участков и регистрация нерухомого майна? И какой орган должен осуществлять этот процес, осуществлять эту регистрацию?

ТКАЧ Р.В. Ну, я знаю, що в принципі, одним із серйозних зауважень від Держкомзему до цього законопроекту було те, що на сьогоднішній день існує указ Президента від 17 лютого про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок нерухомого майна та права на них. У нас десь це не відображено. Я думаю, що до другого читання цей момент все-таки можна врахувати, тобто щоб не було подвійної системи реєстрації. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка, Романе Володимировичу. До співдоповіді я запрошую Лещенка Володимира Олексійовича від комітету. Будь ласка, прошу дуже коротко.

17:43:27

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Дійсно, як тут зазначалося моїми колегами, до комітету надійшло два законопроекти із зазначеного питання: номер 2613 (урядовий), який надійшов 2 січня і номер 2613-1 ( депутатський: Іван Томич, Роман Ткач - автор та інші) 17 квітня надійшов. Обидва законопроекти у комітеті розглядалися. Потрібно зазначити, що до урядового є висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Там пропонується із зауваженнями прийняти за основу у першому читанні. Також є тут Комітету з питань бюджету, який пропонував той законопроект вводити з 1 січня 2004 року, бо це пов'язано з бюджетом. Також є висновок Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи із зауваженнями і пропозиціями прийняти за основу.

І є висновок або пропозиція Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Якраз цей комітет прийняв рішення про створення робочої групи по внесенню пропозицій щодо впровадження в Україні єдиної системи державної реєстрації прав власності на земельні ділянки, об'єкти нерухомості, їх обтяжень та обмежень.

Вчора на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин якраз представником уряду зазначений законопроект номер 2613 був знятий з розгляду. Ми так розуміємо, що у зв'язку з тим, що створена ця робоча група, і якраз ведеться розробка пропозицій щодо впровадження тої єдиної системи.

Що стосується депутатського законопроекту номер 2613-1, то тут також є висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Чимало тут, ціла низка зауважень, але висновок такий, що він може бути взятий за основу з врахуванням якраз цих зауважень і пропозицій, а також конструктивних положень законопроекту Кабінету Міністрів за номером 2613.

Але є також і пропозиція уряду, Кабінету Міністрів України, який пропонує відправити зазначений законопроект на доопрацювання за висновками Держкомзему та Мінюсту. Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин ретельно розглянув всі пропозиції і зауваження і дійшов висновку, що запропонований народними депутатами України законопроект № 2613-1 можна взяти за основу, з врахуванням зауважень та пропозицій, всіх, які були висловлені при підготовці до другого читання. Що і пропонується Верховній Раді України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Питання, будь ласка, запишіться. П'ять хвилин. На табло, будь ласка, прізвища. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.

17:46:37

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Володимире Олексійовичу, ви все-таки голова підкомітету. Скажіть мені, будь ласка, ви детально аналізували поданий законопроект уряду. Чи злякався уряд краще підготовленого законопроекту, відкликав, чи якісь інші мотиви були? Ваше бачення? Це перше питання.

Друге. В розвиток Земельного кодексу уряд пропонує розглянути 20 законопроектів, вірніше, треба прийняти. Скільки з них ви вже маєте в комітеті? І яка сьогодні робота щодо підготовки, аби , так би мовити, проведення інвентаризації земель, розмежування державної і комунальної власності на землю? Що зроблено в цьому плані? Ви як голова підкомітету чи контролювали роботу Державного комітету по земельних ресурсах? Скажіть, будь ласка. Дякую.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую я вам також за запитання.

Я вам скажу, що обидва законопроекти, як я говорив, ретельно розглянуті в комітеті з питань аграрної політики і земельних відносин.

Потрібно сказати, що вони обидва заслуговують на увагу, тому що відповідають предмету розгляду.

Законопроект, який був запропонований урядом, більш такий, для спеціалістів він призначений. А законопроект, який запропонували народні депутати, він більш доступний для широкого загалу, якраз суб'єктів, які будуть працювати навколо цього питання.

Тому якраз, мені здається, що уряд не злякався, бо ми вважаємо, що обидва законопроекти заслуговують на увагу і якщо буде прийнятий цей другий, що ми пропонуємо, то положення того законопроекту будуть обов'язково враховані, там дуже їх багато, які потрібно враховувати.

Що стосується всіх цих проектів законів, які повинен був уряд подати на розгляд Верховної Ради, то практично після створення, після затвердження нині діючого уряду ціла низка надійшла законопроектів від уряду, дуже їх багато, ми навіть не встигали їх опрацьовувати, але вони ще не всі подані. Практично ця робота завершується.

І що стосується розмежування земель комунальної власності і державної, то якраз ми цими днями будемо розглядати відповідний законопроект у другому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

17:49:10

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний доповідачу, у мене таке питання до вас, вірніше, два навіть. У статті десятій частині другій ви передбачаєте державний облік земельних ділянок, який проводився в установленому порядку не території України до вступу в силу даного закону, є юридично дійсним. Таким чином ви державний облік ототожнюєте з державним земельним кадастром, тобто з єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт, яка визначає складну процедуру. Чи вважаєте ви, що це є правильно? Чи, можливо, прийняття цього закону було б таки моментом істини, моментом, коли можна все передивитися і все на прозорість перевірити? Це перше питання.

І друге питання. Чи не бачите ви, що треба якимось чином застерегти повноваження Київської, Севастопольської міських рад, інших міських рад, щоб не було тих зловживань, які є сьогодні по місту Одеса. Це в тому плані, щоб вони не контролювали самі себе. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Справа в тому, що я зараз доповідаю від комітету, а ваше запитання що стосується статті десять стосується авторів-розробників цього законопроекту. Тому я думаю, що якщо він буде прийнятий у першому читанні, ви внесете свої пропозиції, і ми розглянемо обов'язково на комітеті і врахуємо.

Що стосується повноважень якраз Київської і Севастопольської міських рад, то вони ж врегульовані відповідними чинними законами. Тому цей наш законопроект він не ставить питання їх розширювати або обмежувати. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

17:51:04

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу! У першу чергу я хотів би звернути вашу увагу на дві статті цього законопроекту, чи розглядав їх комітет? Це стаття 42 і 43, яка регламентує економічну і грошову оцінку земель. Де сказано, що не рідше як в 5-7 років і не сільськогосподарського ........... 7-10 років. Але за якою методикою буде оцінена вартість, яка є зараз, тобто що буде взято за основу? Врожайність за 5 років, 7 років чи за 10, чи за 100? Як ми оцінимо нинішню землю. Якщо ми візьмемо за основу врожайність останнього десятиліття, то звичайно ціна цієї землі буде копійчана. Якщо ж ми візьмемо оцінку землі 20-30 хоча б 50-річної давності, щоб вивести середнє арифметичне, то тоді, звичайно, що це буде та оцінка землі, на яку вона заслуговує. Дякую.

ЛЕЩЕНКО В.О. Я дякую вам за запитання. Це знову ж запитання до авторів законопроекту. Але я вам скажу, що оцей порядок оцінки якраз грунтовно відпрацьований в законопроекті про оцінку земель. І навпаки якраз зараз є зауваження з боку Головного науково-експертного управління, що оці положення треба привести у положення з отим законопроектом, про який я говорю, і що буде зроблено. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам, сідайте, Володимире Олексійовичу. Переходимо до обговорення. Прізвища народних депутатів, що записалися на обговорення. Юрій Кармазін. Підготуватися Соломатіну. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

17:52:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати, безумовно те, що уряд відкликав законопроект 2613, є позитивним. Є позитивним через те, що уряд почав уже економити наш час. Я дякую їм, можливо, вони нас всіх почули.

З другого боку, я думаю, що законопроект, який підготовили колеги наші депутати, заслуговує на повагу. І просто поіменно хотілося б назвати і Томича, і Ткача, Калінчука, Лещенка, Шкляра, Мельника, Сулковського, це люди з різних фракцій, але, мабуть, об'єднало їх те, що є розуміння того, що треба реалізувати положення Земельного кодексу, де в статті 204 записано, що порядок ведення Державного земельного кадастру встановлюється законом. До цього часу поки що він встановлювався семи постановами Кабінету Міністрів України. Сім постанов сьогодні регулюють уряду і експертно-грошову оцінку земельних ділянок, це постанова уряду Кінаха від 11 жовтня і 12 травня ще 2002 року - це ще була про проведення індексації грошової оцінки земель. Це дуже важливе питання, як і питання взагалі цього закону. Я вважаю, що вдало дано в ньому визначення термінів, і терміну "Державний земельний кадастр", і принципів Державного земельного кадастру, і завдання, яке стоїть перед ним. Але я вважаю, що і звертаюсь до авторів, до комітету: я просив би вас доопрацювати питання частини другої статті 10-ї, де ви пропонуєте зробити юридично дійсним все, що було, проводилось на території до вступу в силу даного закону.

Кадастровій оцінці мають підлягати всі землі без виключення в Україні. І дуже правильно, що тут передбачено гласність і відкритість даних Земельного кадастру. Люба людина зможе поцікавитись і взнає, що недавно деяким родичам високих посадових осіб подарували в Київській області серйозну кількість земель - по 10, по 20 га. Побачать, що громадяни середньоморських країн - з Ізраїлю, інших країн скуповують сьогодні частки земель під Києвом! Скуповують в Криму!

Тому питання до розробників. Я не знаю, чи ви свідомо відсторони Верховну Раду автономної Республіки Крим від будь-яких питань, я вважаю, що це неправильно, ви надали повноваження Кабінету Міністрів, уряду Автономної Республіки Крим, а Верховній Раді Криму ви не надали повноваження.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

КАРМАЗІН Ю.А. Я закінчую. Півсекундочки.

Ви не вставили, що є критерієм: врожайність, близькість до базару, як це, скажімо, у нас є на сьомому кілометрі, чи розташованість в екологічних... Це все треба в 43-тю статтю записати в критерій, більше ніхто цього не запише. Дякую.

ГОЛОВА. Підготуватися Тарасу Чорноволу.

17:56:13

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, ми пам'ятаємо, як в цьому залі приймався Земельний кодекс, в розвиток котрого зараз запропонована низка законів, в тому числі і Закон про державний земельний кадастр. І навіть якщо про цей закон потрібно говорити, що він технологічний, що він не має будь-якого політичного навантаження, але він продовжує вдосконалення тих хижацьких засобів землекористування, які передбачаються саме цим Земельним кодексом.

Тому ставлення нашої фракції, фракції комуністів, до цього законопроекту дуже просте і зрозуміле. Він технологічний, але технологічний на подальше пограбування того знедоленого народу України, про котрого так часто згадують з цієї трибуни. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна". Підготуватися народному депутату Семиногу.

17:57:29

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, я не буду дуже глибоко вдаватися в цілий ряд положень закону, оскільки в більшості своїй вони є нормальними і так чи інакше ми повинні будемо приймати Закон про кадастр. Якщо ми зможемо нормально попрацювати у другому читанні, тим більше у нас літо попереду, то ми зможемо його довести до людського вигляду, тим більше є воля комітету про те, щоб максимально врахувати положення з урядового закону, а я його не вважаю аж настільки поганим, законопроект той, там виписано дуже багато чітких норм.

І тому я застережуся зараз, може, на кількох дрібних речах, які не вплинуть на мою позицію при голосуванні, але які все-таки для мене трошки значимі як для члена комітету з місцевого самоврядування зокрема.

Ну, найперше. Вже згадувався про Хартію місцевого самоврядування європейську. І тут, як на мене, треба максимально над до цих хартій старатися синхронізувати наші законопроекти, у тому числі і погодження на сесії цих питань і в тому числі старатися менше у таких випадках згадувати і надавати функції для обласних і районних ланок саме в галузі, саме в ..... до обласних і районних адміністрацій. Щодо цього було б варто ввести ці функції до добровільно делегованих повноважень. Коли сільська рада не спроможна сама виконувати ті функції і готова їх передати, у такому випадку взаєпорядні питання щодо створення кадастру на місті треба буде передавати вже до районної ради. Можна тоді виписувати значно чіткіше і розв'язання конфліктних ситуацій з цього приводу. На кадастрі завжди можуть виникати зловживання, тому що і оцінка землі, створення кадастру, воно завжди приводить, дуже часто приводить до таких речей. Тому, мені здається логічним було б створити збалансування служб саме у примісцевому самоврядуванні, які мають зацікавлення, представляють інтереси безпосередньо територіальної громади і державної структури того ж самого Держкомзему. Що могло б якраз допомогти уникнути зловживань, що в один, що у другий бік.

Що стосується критерію оцінки землі. Ми ніколи не зможемо виписати його ідеально, тому що виникають такі проблеми, як, скажімо, врахування перспективності розвитку даної території на майбутнє, але в інших законах, скажімо, ряду європейських держав ці речі стараються враховувати. Я надіюсь, що до другого читання ми постараємось якось це виписати, хоча це теж дуже складна ситуація, тому що це важко зробити реально об'єктивно у самому законопроекті. Є певні слабості саме у цих статтях.

І щодо як на мене, то одна теж з проблем: бракує чіткого визначення про тотальність піддання землі саме земельному кадастру, щоб не було, дійсно, отих білих плям і чорних дир, про які вже згадував Кармазін. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам. Анатолій Семинога, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Андрію Шкілю. Я прошу вашого дозволу продовжити роботу на 7 хвилин, щоб ми могли завершити розгляд цього питання.

18:00:27

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Українська соціал-демократична партія, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, я перш за все хочу висловити слова вдячності нашим колегам за те, що на сьогоднішнє засідання представлений дуже серйозний об'єктивний документ. Його приємно розглядати, тому що цей законопроект чекає наше суспільство, наша держава в цілому.

Але хочу в той же час висловити деякі зауваження до даного законопроекту, тому що вважаю, що цей документ дуже серйозний і приймати його, скажемо, так от з розгону не можна, потрібно серйозно працювати над ним, внести до нього зміни, підготувати до другого читання.

Перш за все хочеться звернути увагу на те, що у статті 3-ій, на мій погляд, більш доцільно визначити суб'єктів державного земельного кадастру. Зокрема, у статті слід рахувати таких учасників ведення державного земельного кадастру, як замовник і розробник земельної кадастрової документації. А також користувачів відомостями державного земельного кадастру.

При цьому слід усунути дублювання різними статтями одного і того ж самого питання. Наприклад, у статтях, які розділяють повноваження між місцевими і державними службами, повторюються деякі статті. Наприклад, у статті 14 земельного кадастру говоряться, що повноваження місцевих державних адміністрацій забезпечують реалізацію державної політики у галузі державного земельного кадастру. Такі ж самі статті повторюються і при виписані повноважень місцевих рад. Це, на мій погляд, призведе до подальшого ускладнення примінення даного законопроекту на практиці.

Слід звернути увагу також на статтю 21 даного законопроекту, в якій говориться, що організація і планування використання земельно-кадастрових робіт в межах окремих земельних ділянок, що належать на правах власності користувачам, здійснюється їх власниками і користувачами. Чи не означає це те, що фінансування буде здійснюватися теж власниками і користувачами. І виникає питання: "Як часто треба буде фінансувати ці роботи?". І, зокрема, у статті 43-ій дається відповідь на це питання. Саме через 5-7 років треба буде виконувати такі роботи, а й фінансувати.

На моє глибоке переконання це повинно фінансуватися з державного бюджету. В цілому законопроект потрібний і корисний. Я пропоную доопрацювати його до другого читання, а в першому читанні обов'язково його прийняти. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

18:03:28

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я хотів би в першу чергу зосередити вашу увагу, шановні народні депутати, на тих статтях, про котрі я вже говорив. Це сорок друга і сорок третя цього законопроекту, які регламентують товарні землі і оцінку цієї землі.

Тому що, звичайно, це не співпадає з законопроектом про оцінку земель, але, ще до того тут виписані нормативи, які в принципі не обгрунтовані і в законі про оцінку землі вони також необгрунтовані, але , принаймні, вони є.

І тому тут треба було узгодити, позаяк це є чи не найважливіша частина законопроекту в цілому. Тому що ми хочемо від земельного кадастру? Ми хочемо дізнатися чим ми володіємо, як ми володіємо і скільки це коштує. Ось і все. Це дуже простий закон. І в принципі, тут добре, що торкається і земель сільськогосподарського і несільськогосподарського використання. Тому що, в принципі, і ті, і другі землі мають свою цінність і ми маємо знати яка вона є. Тому, зрештою, ми мусимо зрозуміти, що було сказано в цій залі.

Було прийнято закон про те, що земля буде товаром в 2005 році. І потрібно знати який це товар є. І тому в будь-якому випадку закон потрібно приймати. Єдине, що треба прийняти його в першому читанні, доопрацювати, почистити, вирвати бур'ян, який трошки там засіявся.

І я думаю, що з допомогою цього закону, коли він стане законом, можна буде регулювати земельні стосунки. Що, в принципі, є необхідним, позаяк, я ще раз кажу, ми маємо або денонсувати Земельний кодекс, що не вбачається, принаймні, зараз можливим, або регламентувати його дію. Регламентувати шляхом прийняття цього законопроекту.

Звичайно, що цікавий був той факт, що уряд відкликав свій законопроект. Це буває рідко. Але це, можливо, і підвищує ціну депутатського законопроекту в зв'язку з тим, що , напевно, я відчуваю, що урядовий був гіршим. Але, звичайно, ми почуємо оцінку преставника уряду, що він висловить, принаймні, свої міркування з приводу двох законопроектів і оцінку депутатського. Але я закликаю всіх вас підтримати, але в першому читанні. Тут не може бути й мови поспішати, тому що в даній ситуації спішка може призвести до негативних наслідків.

А в цілому, звичайно, треба подякувати колективу, який попрацював тільки з одною, я ж кажу, тезою, що ми мусимо, маємо час для того, щоб прийняти цей якійсний законопроект, опрацювати його, маємо натхнення і саме головне - необхідність. Я думаю, що ми скористаємся першим, другим і третім, щоб держава отримала повновцінний закон, який і приниці є необхідним. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, позиція уряду.

______________. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Урядом не підтримується даний законопроект з таких підстав.

По-перше, невідповідність законопроекту статті 204 Земельного кодексу України.

Друге. Статтями 33, 58 законопроекту фактично передбачається введення автоматизовної системи кадастру лише як додаток до традиційно паперового.

Третє. найголовнішим концептуальним недоліком запропонованого законопроекту є закріплення існуючого поділу реєстрації нерухомого майна та прав на нього окремо від реєстрації земельних ділянок та прав на них. Така дуальна система є надто дорогою і складною як для держави в цілому, так і для громадян та юридичних осіб, які виступають власниками земельних ділянок, споруд та будівель і їх частин.

Комітетом на сьогодні розроблено та узгоджено з відповідними органами проект закону про державний земельний кадастр та реєстрацію прав на нерухоме майно, який на стадії подання до Верховної Ради.

В той же час у нас сьогодні прийнято Верховною Радою у першому читанні закон України про державну реєстрацію ркчових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, поданий народними депутатами. По своїй концепції, який особливо в частині реєстрації, в цілому відповідає всім вимогам, але з доопрацюваннями в частині кадастру.

Щодо проект закону номер 2613, то його було підготовлено і подано до Верховної Ради до прийняття Указу Президента України від 17 лютого 2003 року номер 134 "Про заходи щодо створення єдинорї системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" і тому він не відповідав концепції ведення єдиного кадастру земельних ділянок та нерухомого майна та створення єдиної кадастрової реєстраційної системи по реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі Державного земельного кадастру. Тому з даних підстав даний законопроект урядом не підтримується. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутат! Розгляд проекту Закону про Державний земельний кадастр ( це номер 2613-1) завершено. Рішення будемо приймати за результатами обговорення у день голосування.

Шановні народні депутати! Вечірнє засідання Верховної Раді України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині у режимі прийняття рішень. Я просто звертаюся до вас і наголошую, шановні народні депутати, що завтра ми працюємо і на ранковому засіданні, і на вечірньому засіданні, тобто цілий день у режимі прийняття рішень.

Дякую за роботу.