ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 червня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:26

Зареєструвалося -411

В залі зареєстровано 411 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Валентина Сергійовича Зубова. Давайте привітаємо, побажаємо всіляких гараздів.

По процедурі тепер давайте розберемося?

Шановні народні депутати, народні депутати від фракції Народно-демократичної, фракції "Нашої України" вимагають зробити короткі заяви. Що будемо робити? Будь ласка. І давайте тільки після того перейдемо до роботи, щоб не було блокування.

Так, будь ласка, Валерій Павлович.

Прошу, шановні колеги, дуже оперативно.

10:03:31

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, нас змусили зробити відповідну заяву неправомірні дії з боку Адміністрації Президента.

ГОЛОСИ З МІСЦЬ. О! О! (Оплески)

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Заява фракції Народно-демократичної партії у Верховній Раді України з приводу відставки міністра екології і природних ресурсів Василя Шевчука.

Наприкінці минулого тижня указом Президента України за поданням Ради з питань національної безпеки та оборони було звільнено з посади міністра екології і природних ресурсів, члена політвиконкому Народно-демократичної партії Василя Шевчука за надумані серйозні недоліки в роботі.

Ця надзвичайна подія для НДП та партійної фракції в Верховній Раді, це - перший випадок звільнення в коаліційному уряді Віктора Януковича, утворена в результаті політичної угоди між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів про співпрацю та солідарну відповідальність. Звільнення відбулося без попередньої консультації за погодженням з усіма учасниками угоди, абсолютно несподівано для Народно-демократичної партії.

З приводу цього ми вимушені заявити: звільненням Василя Шевчука з посади міністра екології та природних ресурсів порушено політичну угоду між Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів про співпрацю та солідарну відповідальність. Цими діями дискредитується робота парламентської більшості, діяльність коаліційного уряду, сама ідея такого уряду. Під сумнів ставляться завдання політичної реформи.

Друге. Члени фракції НДП розцінюють зініційовані та ухвалені рішення, як початок наступу на Народно-демократичну партію з метою її послаблення. Характерно, що це відбувається і в той момент, коли НДП активно відстоює свою позицію з приводу здійснення політичної реформи, інших актуальних питань життя нашого суспільства. Мимоволі виникають питання щодо тиску на НДП.

Третє. Народно-демократична партія першою серед політичних сил виступила проти корупції у вищих ешелонах влади, вимагала від Президента відставки Павла Лазаренка з посади Прем'єр-міністра. Ми завжди залишались політичною силою, яка не заплямована брудними злочинними справами. Тепер на нас збираються навісити ярлик надуманих звинувачень. Ми відкидаємо це, бо мали змогу познайомитись із звинуваченнями, які відсутні, як підстави для звільнення Василя Шевчука, вважаємо їх надуманими та непереконливими. Достатніх даних, які б свідчили про його неприпустимі дії на посаді міністра ми не отримали.

Хочемо нагадати, що на посаді міністра Василь Шевчук працює з грудня 2000 року і не має відповідати за прорахунки і недоліки інших. Фракція НДП ініціюватиме створення спеціальної слідчої комісії Верховної Ради, яка б визначила правомочність та порядок надання міністрам екології та природних ресурсів ліцензії на використання природних ресурсів.

Четверте. З огляду на зазначене вимагаємо поновити Василя Шевчука на посаді міністра екології та природних ресурсів. Народно-демократична партія, фракція НДП в Верховній Раді знає, як порядну людину, висококваліфікованого фахівця, ми і надалі відстоюватиме його інтереси та добре ім'я рівно, як і наших однопартійців. Дякую за увагу.

І фракція Народно-демократичної партії прийняла рішення не приймати участі сьогодні в Дні уряду. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВА. Так, будь ласка, від фракції "Наша Україна", Олійник Петро.

10:07:21

ОЛІЙНИК П.М. Шановні колеги - депутати, шостого червня 2003 року була в Львівській обласній раді утворена конституційна більшість. Фракція "Ділова Львівщина", яка є продовженням блоку "Єдина Україна", який йшов на вибори, і фракція "Наша Україна" об'єдналася в більшість у Львівській обласній раді. Мали дві треті голосів. Ця більшість була викликана тим, що був цинічно знятий голова Обласної державної адміністрації пан Мирон Янків, який зумів синхронізувати свої відношення до політичних партій, діяти в межах чинного українського законодавства, і почалося соціальне відродження області. Але він був знятий.

Тому ми об'єдналися в більшість навколо того, щоб вирішувати регіональні проблеми. Рівно через 30 хвилин були зібрані міністри в Адміністрації Президента, і була дана вказівка тим представникам депутатам ділової Львівщини, які презентують Блок "Єдина Україна" і увійшли у цю більшість, дати команду, щоби вони вийшли з більшості. Вилетів літак з працівниками Адміністрації Президента, і людей цинічно, як у 33 році, глав адміністрацій районних, керівників державних підприємств вночі проїжджали і видьоргували з ліжок, піднімали і заставляли писати заяви.

Я звертаюся до Генерального прокурора про антизаконні дії заступника голови Адміністрації Герича Володимира, яких ходив по обласній раді і витягував, буквально, силою представників ділової Львівщини з сесійної зали і заставляв писати заяви. Тому я сьогодні захищаю не Блок "Наша Україна", я захищаю вас, шановні представники Аграрної партії, Народно-демократичної, "Регіонів України", бо це сьогодні удар наноситься по вас.

І на цей рахунок офіційна заява. Заява. "6 червня 2003 року розпочала свою роботу позачергова сесія Львівської обласної ради, яка розглянула питання політичної ситуації, що склалася в регіоні внасліжок різких та невиправданих кадрових змін, зокрема, відставка голови обласної державної адміністрації пана Мирона Янківа. По суті, завдано удару по стабілізації соціально-економічних та суспільно -політичних процесів в регіоні та нанесено шкоду репутації виконавчої гілки влади в цілому. Цього ж дня у сесійному залі обласної ради було констатуйовано більшість числа фракції "Наша Україна" та "Ділова Львівщина". Конструктивна більшість, що сформувалася у середовищі депутатського корпусу, заявила про себе, як про гаранта демократичного процесу в регіоні. Однак, вже цього дня на депутатів, які поставили свої підписи під заявою про створення більшості, почали тиск, лунати погрози і вимоги відізвати свої голоси.

Звертаємо увагу на безпрецедентне втручання виконавчих органів влади у роботу представницької влади в області, що дестабілізує ситуацію, створює напругу у широких колах громадськості.

Просимо вжити заходів щодо недопущення втручання органів виконавчої влади у роботу обласної ради та розібратися у дані ситуації.

Фракція "Наша Україна" підтримує рішення львівської обласної ради, у разі подальших втручань у роботу і тиску на депутатів залишаю за собою право на адекватні дії, звернувшись до громадськості Львівщини, стати на захист свого представницького органу.

Третя фракція - це СДПУ... Якщо дві фракції об'єдналися, думайте кому це вигідно. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, давайте тепер вже будемо врешіт-решт працювати.

Відповідно до календарного плану проведення третьої сесії сьогодні на ранковому засіданні Верховної Ради України проводиться День уряду. На виконання Постанов Верховної Ради України від 6 та 20 лютого темою нашого розгляду будуть інформації Кабінету Міністрів України про особливості правового режиму та ефективність функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні та про хід виконання Договору про дружбу і співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року. Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій пропонує при розгляді першої інформації доповідачу надати до 15 хвилин для виступу і до 30 хвилин для відповідей на письмові і усні запитання. До 15 хвилин відвести для виступу представника профільного комітету. Протягом 20 хвилин провести дебати. Немає заперечень? Тепер щодо другої інформації. Комітет у закордонних справах для розгляду другої інформації пропонує відвести півтори години. Доповідачу - до 20 хвилин надати можливість викласти інформацію і до 30 хвилин для відповідей на письмові усі запитання. Для виступу представника профільного комітету - до 10 хвилин. Протягом 20 хвилин провести дебати. Таким чином організувати роботу, щоб завершити її о 14 годині. Немає заперечень?

Тоді переходимо до розгляду інформації. Будь ласка, Мигович Іван з процедури.

10:12:58

МИГОВИЧ І.І.

Дякую. Мигович, фракція комуністів.

Володимире Михайловичу, питання надзвичайно обширні актуальні, тому 20 хвилин для обговорення - це явно замало. Давайте хоча б ще 30-40 добавимо. Ми готувалися до цих розмов серйозно. Ну, що це 27 ............

ГОЛОВА. Шановні колеги! До 30 хвилин там, а далі подивимося. Немає заперечень? Погодилися, да? А далі будемо тоді визначатися по ходу обговорення.

Оголошується до розгляду інформація Кабінету Міністрів України про особливості правового режиму та ефективність функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Доповідач міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Іванович Хорошковський. Будь ласка, Валерію Івановичу.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.

Шановна президія! Шановні народні депутати! Почнемо з історії питання. Протягом 1998-2000 років відповідними актами законодавства в України утворено одинадцять спеціальних економічних зон та запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях дев'яти регіонів. Створення кожної окремої економічної зони та надання кожній окремій території спеціального режиму інвестування завжди були предметом державних рішень. Процес створення СЕЗ та ТПР не завжди був узгодженим і не завжди відповідав свідомій державній політиці. Про це свідчить нормативне регулювання СЕЗ та ТПР, правове поле функціонування СЕЗ визначено рамковим законом. Проте, базового закону щодо правових засад запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності не існує.

Для кожної спеціальної території діє окремий нормативний акт, 17 законів України та два укази Президента.

Крім того, спеціальні економічні хони, курортополіс "Трускавець", "Яворів" та "Славутич" за характером діючого режиму і функціональною спрямованістю фактично являють собою території пріоритетного розвитку. Ініціатором створення СЕЗ були головним чином регіональні еліти. Потім вони підтримувалися центральною владою і набували в кінці-кінців статусу закону.

Сьогодні можна констатувати, що спільна робота уряду та Верховної Ради по створенню умов для залучення додаткових інвестиційних ресурсів для вирішення соціально-економічних проблем регіонів дає перші результати. У всіх дев'яти територіях, де запроваджено спеціальний режим інвестування, та у десяти з одинадцяти спеціальних економічних зон, крім СЕЗ "Інтерпорт Коваль" практична діяльність розпочата. В цілому на цих територіях реалізується близько 600 інвестиційних проектів в рамках реалізації цих проектів передбачається залучити інвестиції на суму 2,6 мільярди доларів Сполучених Штатів Америки, в тому числі іноземних інвестицій обсягом близько 1 мільярда доларів, передбачається створення понад 70 тисяч нових та збереження близько 100 тисяч існуючих робочих місць.

Поточний результат діяльності СЕЗ та ТПР такий. Залучено інвестицій на суму близько мільярда доларів, з них 370 мільйонів іноземного капіталу, створено нових понад 32 тисячі та збережено близько 64 тисяч існуючих робочих місць. З початку запровадження спеціального режиму інвестування суб'єктами господарювання сплачено податків і зборів майже 1,4 мільярди гривень, в тому числі в минулому році 0,6 мільярда гривень.

Урядом, Міністерством економіки разом з іншими центральними органами виконавчої влади постійно відслідковуються процеси та тенденції, що відбуваються у спеціальних зонах на територіях пріоритетного розвитку. Основна увага приділяється: контролю за дотриманням законодавства; оцінці фінансових результатів, передусім відносинам з бюджетами всіх рівнів; оптимізації і переліку пріоритетних видів економічної діяльності як з точки зору їх впливу на структурну перебудову економіки регіонів, так і з урахуванням можливого впливу на конкурентне середовище в інших регіонах.

Відповідно до затверджених урядом критеріїв оцінки ефективності діяльності зі спеціальних територій Міністерство економіки разом з Міністерством фінансів, держслужбою та Державною податкової адміністрацією здійснило аналіз діяльності СЕЗ та ТПР у 2002 році. Результати функціонування та аналізу ефективності застосування пільгових режимів оподаткування у СЕЗ та ТПР наведені у розданих матеріалах. Я назву лише головні результати аналізу.

В більшості випадків умови СЕЗ та ТПР не мають вирішального впливу на інвестиційні процеси на територіях, де розташовані ці території.

Спеціальні зони та території пріоритетного розвитку спричиняють викривлення конкурентного середовища на регіональних ринках. Більше половини всіх інвестицій в СЕЗ та ТПР це перетік капіталу з інших територій України. На внутрішньому ринку реалізується майже 70 відсотків усього випуску суб'єктів спеціальних зон та територій.

На відміни від держави в цілому в СЕЗ та ТПР відбувається уповільнення темпів залучення інвестицій. Річні темпи росту залучення інвестицій в СЕЗ та ТПР знизились з 147 відсотків у 2000 році до 110 - у 2002-му, а в основний капітал відповідно зі 145 до 105.

Не виключено, що частина СЕЗ та ТПР в їх нинішньому вигляді вичерпали ресурс залучення нових інвестицій. Про це свідчить значне зниження притоку інвестицій, яке відбулося, наприклад, ТПР у Донецькій області, Луганській області, Чернігівській області. Ознакою СЕЗ та ТПР є невисока якість капіталу, що залишається. За рідким виключенням навіть у території з відносно розвинутим рівнем інфраструктури стратегічний інвестор не йде. Лише 10 відсотків інвестиційних проектів, які реалізуються, за своєю вартістю перевищують 10 мільйонів доларів.

У 200 році сума пільг по імпортному миту у загальній сумі пільг, наданих суб'єктам СЕЗ та ТПР сягає майже 60 відсотків та має тенденцію до зростання. Змінюється структура імпортованих товарів. Якщо у 2001 році у загальному обсязі імпорту частка сировини та матеріалів становила 34,5 відсотків, то уже в 2002 - 47,6. Такі тенденції щодо зміни структури імпорту товарів не відповідають меті створення СЕЗ та ТПР щодо впровадження нових технологій та модернізації діючих виробництв, а фактично створюють конкурентні переваги окремим суб’єктам підприємництва за рахунок зниження витрат на сировину та матеріали у собівартості продукції.

Для іноземних інвесторів пільги не є вирішальним фактором для входження в країну. Всі СЕЗ та ТПР акумулювали лише 7 відсотків загального обсягу іноземних інвестицій, що надійшли в Україну. Натомість більшість інвестицій розміщені в розвинутих містах. Це свідчить про те, що наявність гарної інфраструктури важливіша за пільги спеціальних зон та територій пріоритетного розвитку. В результаті, лише за окремими виключеннями, наприклад, як Яворівський район Львівської області не пільговий режим не забезпечує залучення інвестицій на відсталі території.

Недостатньо вимогливим і очним був підхід місцевих органів влади до оцінки інвестиційних проектів. Починаючи з минулого року, за рішенням уряду, і це є виправданим, усі проекти надходять на експертизу центральним органам влади. Результат такий: із 129 проектів 92 було повернуто на доопрацювання, 29 відхилено як неприйнятні, що свідчить про низькі вимоги до інвесторів, які подають інвестиційні проекти до реєстрації.

Недостатньо якісна підготовка інвестиційних проектів мала наслідком невиконання програм розвитку територій, параметри котрих були затверджені місцевими органами, позицію виконання яких не забезпечувалося, це обсяги залучених інвестицій, кількість нових робочих місць, надходження до бюджету.

Наведені факти дозволяють зробити наступні висновки. Тільки розвиток інфраструктури і створення рівних та прозорих умов економічної діяльності на національному рівні дозволять забезпечити інвестиційний стрибок. За деякими ознаками інвестиційний клімат СЕЗ та ТПР відображає ситуацію в державі в цілому. Для інвесторів важливі не пільги, а інфраструктура та загальний інвестиційний клімат в державі. У проекти з тривалим терміном повернення коштів вкладається дуже незначна частина інвестицій. Ці риси можна назвати негативними. Проте це не привід для претензій до СЕЗ і до територій зі спеціальним режимом інвестування.

Далі ми не можемо вимагати інвестиційного буму від будь-якого пільгового режиму, якщо він впроваджений на території, котра позбавлена економічної інфраструктури.

Долю наявних СЕЗ та ТПР потрібно розглядати разом з долею наявних в економіці пільг та непрямих дотацій. Зараз в Україні фактично існує багато галузевих СЕЗ, більш того, багато окремих підприємств користується більшими пільгами, ніж суб'єкти СЕЗ та ТПР .

Стабільність та передбачуваність умов діяльності на територіях зі спеціальним режимом інвестування є так само важливою для інвестиційного клімату, як і стабільність та передбачуваність всього національного законодавства. В територіях зі спеціальним режимом інвестування працюють такі ж інвестори, як і в усій країні. Для них також потрібно демонструвати передбачуваність, зрозумілість державної політики.

Ми завдамо шкоду інвестиційному рейтингу України, якщо будемо часто і несподівано змінювати умови діяльності для компаній, що вже працюють у СЕЗ та ТПР. Тим більше це важливо, що за долею перших інвесторів слідкують багато інших компаній, що розглядають можливість створення бізнесу в Україні. В цьому сенсі правильність прийнятого урядом рішення у травні минулого року про використання виключно вітчизняної сировини при реалізації інвестиційних проектів є не такою вже й очевидною.

У грудні минулого року Верховною Радою України прийнято два закони, якими встановлено, що економічний режим вільних та інших спеціальних зон не розповсюджується на операції з підакцизними товарами. Причиною цього рішення були нарікання на те, що СЕЗ є каналами безмитного імпорту товарів в Україну. Проблему безмитного імпорту потрібно розв'язати. Але, якщо ми погодимося з тим, що СЕЗ мають бути орієнтованими виключно на експорт, то ми маємо бути послідовними і скасувати всі збори з товарів, що не перетинатимуть митний кордон України.

Крім того, в результаті застосування цього закону деякі суб'єкти СЕЗ вже зараз опинилися в ситуації, коли з них зтягують податок на додану вартість двічі: і податкова, і митна служби. І таких колізій не повинно бути.

Незважаючи на порівняно невеликі суми інвестиційних надходжень, зараз суб'єкти СЕЗ та ТПР є важливими джерелами надходжень для місцевих і обласних бюджетів регіонів, де вони розташовані. Нагальним є завдання пошуку коштів для прямої грошової підтримки депресивних територій. Цим територіям не буде суттєвої користі від пільг, більшість цих територій є, в принципі, непривабливими для інвесторів. Нам потрібно збільшувати надходження у бюджет, а для цього забезпечити умови для швидкого зростання української економіки.

Уряд вважає, що кінцевою точкою транформації всіх спеціальних або вільних економічних зон повинна стати орієнтованість на експорт. Тобто жодних зборів при ввезенні товарів в зону і режим імпорту при ввезенні товарів в Україну.

Уряд найближчим часом подасть у Верховну Раду закон, який би уніфікував визначальні загальні засади функціонування всіх територій пріоритетного розвитку.

Внаслідок регулювання кожної СЕЗ та ТПР окремими нормативними актами на територіях з однаковим економічним режимом по-різному вирішується питання щодо організації організаційно-правових засад і їх функціонування. Ускладнюється також процес щодо удосконалення нормативно-правової бази стосовно її функціонування, оскільки у разі необхідності внесення змін, що стосується регулювання діяльності усіх ТПР ці зміни потрібно вносити у кожний відповідний закон. Як свідчить практика одночасно прийняти їх неможливо. Це веде до поглиблення диференціації загальних умов функціонування СЕЗ та ТПР. Також єдиний закон повинен надати статус територій пріоритетного розвитку тим спеціальним економічним зонам, що фактично функціонують як ТПР. Ухвалення єдиного закону дозволить упорядкувати діяльність ТПР, підвищити рівень та ефективність регулювання та контроль за їх діяльністю.

Враховуючи низьку результативність застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності як інструмент соціально-економічного розвитку депресивних територій, уряд пропонує запровадити мораторій на утворення нових СЕЗ та ТПР.

Далі. Уряд пропонує законодавчо врегулювати новим законом наступні питання щодо умов реалізації інвестиційних проектів. Зараз у чинному законодавстві не визначені терміни "інвестиційний проект", "умови внесення змін до проекту", а також "критерії встановлення пільгового періоду реалізації проекту". Як засвідчили проведені Мінекономіки перевірки, у зв'язку з цим є випадки, коли окремі суб'єкти СЕЗ та ТПР шляхом внесення змін до затверджених проектів, зокрема щодо переліку та обсягу імпортних товарів фактично розпочинають реалізацію нового проекту без укладення нового договору на його реалізацію. Це призводить до майже неконтрольованого користування пільговим режимом. Законодавчо не врегульовані також процедури щодо внесення змін до вкладених договорів та застосування механізму відшкодування суб'єктом СЕЗ та ТПР наданих пільг у разі дострокового розірвання договору на реалізацію інвестиційного проекту. Окремі законодавчі акти не містять норми щодо визначення порядку здійснення контролю за цільовим використанням товарів, які ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів, СЕЗ Яворів, СЕЗ .............Трускавець, ТПР у Закарпатській та Луганській областях. Це заважає своєчасному вирішенню можливих порушень. Нарешті необхідно привести законодавчі акти щодо створення та функціонування СЕЗ та ТПР у відповідність до норм Митного кодексу в частині визначення критерію достатньої переробки товарів, вироблених у СЕЗ. Основна доповідь закінчена. Я готовий відповісти на питання.

ГОЛОВА. Дякую вам, Валерій Івановичу. Прошу записатися на запитання. Будемо таким йти шляхом, що одне - письмове, одне - від народних депутатів безпосередньо.

Будь ласка, на табло висвітліть прізвища. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

10:28:21

ГІРНИК Є.О.

Прошу передати слово депутату Осташу.

ГОЛОВА. Ігор Осташ.

10:28:32

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, фракція "Наша Україна", партія "Реформи і порядок".

Шановний доповідачу! Ми , на жаль, останнім часом маємо дуже багато прикладів, коли підприємства, які працюють на пільгових режимах у вільних економічних зонах практично душать конкурентів українських виробників, які працюють вне пільгових економічних зонах, і це призвело до закриття великої кількості підприємств, зокрема у нас також і на Галичині, і на Львівщині. Тому питання перше. Чи ви дійсно зможете відрегулювати ситуацію, пов'язану із конкуренцією у економічних зонах із нормальним підприємством.

І друге. Все ж таки які кроки уряд нам буде робити найближчим часом для покращання ситуації у депресивних зонах, бо я знаю, є зараз законопроект, а яка позиція з цього питання уряду, які кроки будуть найближчим часом застосовані, тому що, скажімо, у мене в окрузі є на Жадачивщині дуже серйозна депресивна зона і треба звичайно спільними зусиллями і Верховної Ради України, і Кабінету Міністрів зробити належні кроки з цього питання.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую за запитання. Я відповім фактично вашою кінцівкою. Разом спільно з вами ми зможемо змінити ситуацію. І для того, щоб виправити конкурентне поле, треба дійсно зробити те, що сьогодні пропонує уряд, а таким чином прийняти закон, який відокремлював би імпорт товарів в зону до імпорту товарів на територію України. Тобто, якщо ми орієнтуємо вільні економічні зони на експортний режим тоді, таким чином ми виправимо конкурентне середовище, дійсно, знімемо те викривлення, про яке ви говорили.

Відносно депресивних територій. Я маю зазначити, що в доповіді прозвучала пропозиція відносно того, що дійсно депресивні території не є привабливими для інвестора. Таким чином, якщо ми не зможемо регулювати це за рахунок бюджетних коштів, то депресивні території не зможуть залучати інвестицій.

Таким чином наше завдання спільно піднімати загальний інвестиційний клімат в державі, збільшувати можливості економіки і мати певний ресурс для бюджету, щоб вирішувати саме цю проблему.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка, Валерій Іванович.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Комітет з питань економічної політики, а також це питання було у народного депутата Демьохіна Володимира Анатолійовича.

У відповідності зі спеціальним інвестиційним законодавством України встановлена більш низька планка для інвестпроектів реалізованих малими підприємствами.

Однак існуючі законодавчі критерії визначення малого підприємництва, валовий прибуток не більше 500 тисяч євро не дають реальної основи для економічного прогнозу підприємств, тому що високі технології навіть при не високій вартості устаткування дозволяють виробляти значний обсяг продукції.

І підприємство оснащене таким устаткування втрачає статус малого через перевищення встановленого законами рівня доходу, коли ця не відповідність буде усунута.

Зараз урядом опрацьовується законопроект внесений на розгляд народним депутатом Райковим та Ландиком щодо внесення змін до законів України про державну підтримку малого підприємництва та про підприємства в Україні.

Якраз ці зміни і передбачають перегляд критерій віднесення підприємств до малих, зокрема збільшення планки валового прибутку до 5 мільйонів євро. Дякую.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз замість Бабуріна, будь ласка , фракція комуністів.

10:32:11

МОРОЗ А.М.

Дякую Володимир Михайлович. Шановний Валерій Іванович у мене таке питання можливо можна багато говорити про спеціальні економічні зони, та території пріоритетного розвитку в Україні, я би сказав, ми недавно розглядали і депресивні території і малі і середні міста, які сьогодні у нас потерпають від нашої сьогоднішньої економічної політики. Тому з одного боку можливо в добра ця справа, яка робиться сьогодні в нас в державі, а з другого боку дуже багато прикладів, що ці проблеми не спрацьовують. Можна навести дуже багато прикладів, всі ми пам'ятаємо Указ Президента про заборону завезення так званих "ніжок Буша". Але через вільні економічні зони, сьогодні завозяться ці ж самі окорочка і вони оформляються в нас, сертифікуються в нашій Україні і видаються, як за виробництво ніби-то наших. Це можна по Дніпропетровській області провести, по Донецькій області. І от і в вашій інформації, в інформації уряду багато говориться, що треба законодавчу базу, можливо, і треба законодавчу, але контролю належного немає. Як в цьому плані ми будемо жити і працювати? Дякую.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Дякую. Контроль може бути лише митний. Якщо ми будемо вважати, що вільна економічна зона - це є територія не України і направлена на експорт, тобто, є певний кордон між зоною і власною територією України. Тоді звичайно ми зможемо регулювати, тоді буде митний контроль. А сьогодні, на жаль, цього розмежування не існує. Тому завозиться як би для внутрішньої переробки, а потім приспокійно поступає на територію України. Тому ми просимо вашої підтримки щодо зміни цієї норми закону, яку ми будемо пропонувати Верховній Раді.

ГОЛОВА.Так, будь ласка, на письмове.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. .Депутатська група "Європейський вибір". Питання. Яка сума інвестицій надійшла у бюджети всіх рівнів: у пріоритетній галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, упровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв, розвиток зовнішньо-економічних зв'язків, збільшення поставок на внутрішній ринок України високоякісних товарів та послуг, на створення якісної транспортної та ринкової інфраструктури?

Ми розглянули це питання і трактували для себе це так, що питання мається на увазі надходження податків до бюджетів усіх рівнів і відносно цього зазначаємо, що спочатку запровадження спеціального режиму інвестування, суб'єктами господарювання було сплачено податків і зборів до бюджету у сумі 1,4 млрд.грн. Якщо в питанні мається на увазі залучення інвестицій, в цьому випадку необхідно зазначити, що спочатку реалізації проектів ненадійшло інвестицій у спеціальні економічні зони та на території пріоритетного розвитку у сумі понад 950 млн.доларів США. Створено також понад 30 тис. та збережено 95 тис. існуючих робочих місць. Упроваджено 80 інноваційних проектів загальною кошторисною вартістю понад 200 мільйонів доларів США. Здійснюється модернізація та оновлення основних фондів в основний капітал, і надійшло в основний капітал інвестицій понад 800 мільйонів, тобто 67 відсотків від усього залучених. Також спочатку діяльності СЕЗ та ТПР реалізовано продукції на експорт майже на 800 мільйонів доларів. У загальному обсязі продукції, реалізованої суб'єктами СЕЗ та ТПР, частка експорту становить понад 30 відсотків та має тенденцію до зростання з 26 до 34 відсотків у 2002 році. Імпортовано товарів на суму 570 мільйонів. Майже половина продукції, що реалізується на внутрішньому ринку України, залишається на внутрішньо обласних ринках, майже 50 відсотків. Розпочата практична діяльність СЕЗ зовнішньо-торгівельного типу. На розвиток транспортної інфраструктури, наприклад, у СЕЗ "Порто-франко" надійшло близько 8 мільйонів доларів, а у СЕЗ Рені понад 2,6 мільйона доларів США.

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців, "Трудової України".

10:36:18

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ.

Шановний Валерій Іванович, я б хотів би повернутися до слова "ефективність функціонування спеціальних економічних зон", які темі нашого обговорення, і сказати, що яка ж все-таки мета головна - це зберегти галузь чи розвинути території гармонійно. І хотілось, щоб ви ще раз чіткіше повернулися до показників, які характеризують соціальну значимість цих зон. Наприклад, яка тенденція до зростання середньомісячної заробітної плати, сукупного доходу сім'ї? Яка тенденція використання бюджетних коштів у частині наповнення бюджету, виконання бюджету, а також використання цих коштів на соціальні допомоги? Ми дали пільгу цілій території, яким чином це відображається у послідуючому для держави? Будь ласка, якщо можна, конкретизуйте хоч одну зону. Дякую.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую за запитання.

По першій частині відносно ефективності. Я вже сказав про те, що, на жаль, вільні економічні зони створювалися за ініціативою місцевих еліт і вирішували різні завдання. І якщо їх усукупити, тобто сформулювати деякі з них, то, звичайно, одним з таких завдань з точки зору ефективності була перспектива розвитку регіону, в тому числі збільшення надходжень до бюджету усіх рівнів.

І тут я маю зауважити, що відносно вашого другого запитання, я в доповіді про це вже говорив, фактично сьогоднішні інвестиційні проекти є дуже важливими для місцевих і обласних бюджетів, тому що виконують загальну функцію збільшення надходжень до Державного бюджету.

Відносно інших цифр. Я вже декілька разів їх називав. Я з задоволенням на любу зацікавлену вами територію дам повну картину. Якщо вас цікавить щось окремо, то ми готові надати письмові роз'яснення, у нас є повна аналітика щодо надходжень по всім вільним економічним зонам. Дякую.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Депутатська фракція Комуністичної партії України: "Як відомо, у місті Донецьку завершено будівництво комплексу з виробництва компресорів на безфріоновій основі для вітчизняних холодильників. Це будівництво було здійснено за рахунок іноземних інвесторів в рамках спеціальної економічної зони в Донецьку. Питання: за рахунок чиїх коштів було зроблено - чи іноземних інвесторів чи за рахунок гранту Всесвітнього екологічного трансфонду?"

В червні 99-го року Радою з питань СЕЗ та ТПР у Донецькій області схвалено інвестиційний проект, про який зараз йшлося в питанні. Кошторисна вартість проекту 13,7 млн. доларів США. Проект реалізується за участю іноземного інвестора Міжнародного банку реконструкції та розвитку, частка якого складає 71 відсоток, а також власні кошти підприємства - 29 відсотків. На сьогодні освоєно інвестицій в сумі майже 12 млн. доларів, в тому числі іноземних, - 9,5 і власні кошти підприємства - 2,1 відсотка.

ГОЛОВА. Микола Круглов, депутатська група "Регіони України", депутатська фракція, перепрошую.

10:39:42

КРУГЛОВ М.П. Шановний пане міністре, скажіть, будь ласка, чи несуть відповідальність наші державні чиновники за те, що вони підривають імідж України в роботі з іноземними інвесторами? Я особисто хочу сказати відносно тієї ситуації, яка склалась на Чорноморському суднобудівному заводі в вільній економічній зоні, який купив землю за 54 млн., вклав 140 млн., директор заводу не допускає на свою територію для того, щоб працювати там. Не пропускаються підрядні організації. Більше місяця іде свавілля, не реагує керівник підприємства на рішення суду, на прокурора, на виконавчі органи. Не допускають депутатів Верховної Ради, чинять перепони меру міста. От такий собі, як ми кажемо, чиновник сидить і всі мовчки спостерігають на цю ситуацію.

Я хочу запитати, знаєте ви про цю ситуацію чи ні? Чи це є елемент корупції, чи є елемент, як ми кажемо, взагалі беззаконності в нашій державі? Дякую.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую. Якщо ви знаєте, зараз проходила нарада щодо поліпшення інвестиційного клімату за участю Президента України, на яку були запрошені всі інвестори і, на скільки мені відомо, це питання так гостро, як ви зараз обговорюєте, не поставало. Є проблема, але, якщо у вас на стільки гостро інформація, ми готові її перевірити. Інвестор був присутній на цій нараді.

І ще я хочу сказати, що, звичайно, коли ви говорите про відповідальність, то відповідальність існує в рамках адміністративного, цивільного і кримінального законодавства. Тому якоїсь спеціальної відповідальності ніхто не встановлював, ви це також знаєте. Я дякую.

ГОЛОВА.Письмово, будь ласка.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Українська партія "Собор", а також запитання народного депутата Матвієнка. Хто був, у кожному випадку по роках окремо, суб'єктом законодавчої ініціативи, відповідно до статті 93 Конституції України при внесенні проектів законів про спеціальні економічні зони на відповідних територіях?

За ініціативою Верховної Ради була створена спеціальна економічна зона "Рені". Всі інші зони створювались згідно Указу Президента, потім підкріплювались відповідними законами.

На сьогодні майже всі спеціальні економічні зони створені саме за таких умов. Якщо буде потрібно довідково, коли і в якому році, згідно якого указу, ця інформація є, ми готові її надати.

ГОЛОВА. Борис Райков. Будь ласка...

10:42:29

РАЙКОВ Б.С.

200-тый округ, група "Деминициативы".

Уважаемый Валерий Иванович! У меня такой вопрос. Зачастую сегодня на местах из-за бесконтрольности центральных органов размещаются производства в свободных экономических зонах, которые имеют малую добавочную стоимость. Как правило, это отверточные производства по зборке компьютеров и так далее.

Какое ваше мнение по этому вопросу, и как правительство относится к размещению таких проектов в свободных экономических зонах? Спасибо.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую за запитання. Єдине, що я можу зазначити, що фактично воно мало відповідь, коли я говорив про те. що нас не діяльність має цікавити, тобто вона може бути іншою, а наслідки цієї діяльності для конкурентного середовища підприємств на території України. Якщо таким чином ми при фактично низьких інвестиціях створюємо конкуренцію великим підприємствам, яке має сплачувати всі види податків, а підприємства у зонах за рахунок або гвинтової збірки, про яку ви говорите, або за рахунок незначних доповнень будуть у більш пільгових умовах це, звичайно, уряд влаштовувати не може.

Тому наша пропозиція по зміні законодавства, про яке ми вже говорили, направлене також на вирішення цієї проблематики.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Депутатська група "Народовладдя". Яка структура виробництва у спеціальних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку в України та частка доданої вартості у вироблених в межах цих територій продукції?

Проведений аналіз в розрізі окремих СЕЗ та ТПР засвідчив, що у більшості регіонів галузева структура виробництва поступово змінюється. Як, наприклад, у Закарпатті основу виробництва у 2002 році складали швидко зростаюче хімічне виробництво - 40 відсотків проти 10 у 2001 році та машинобудування - 18 проти 4 у 2001-му, а також легка промисловість - 23 відсотки та харчова - 13.

Така структура близька до обласної і, зважаючи на постійне зростання виробництва послуг у сфері транспорту, готельного бізнесу, може оцінюватися, як така, що відповідає наявному ресурсному потенціалу регіону.

На тепер у Луганській області поступово скорочується частка традиційної галузі спеціалізації добувної промисловості з 75 відсотків проти 95 у 2001 році, злосно хімічне виробництво - 14 відсотків, розвивається легка, харчова та виробництво деревини. Їх питома вага за минулий рік зросла майже вдвічі.

Разом з тим зміни у структурі виробництва не спостерігаються в основному на територіях, де обсяги залучених інвестицій незначні. Такі як тепер Шостка, Волинська та Чернігівська області.

Як недоліки розвитку слід відмітити такий факт, що, наприклад, у місті Харкові частка машинобудування становить менше 4 відсотків, що є незначною для такого міста з високим рівнем наукового та промислового потенціалу. Щодо частки доданої вартості, то вона у виробленій продукції на спеціальних територіях статистикою, на жаль, не обраховується.

ГОЛОВА. Демьохін, будь ласка. Володимир Демьохін, група "Народовладдя".

10:45:49

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Валерий Иванович! У меня к вам 3 коротких вопроса. Как вы считаете, какие экономические инструменты должны быть использованы для внедрения инновационно-инвестиционного подхода в экономике, который сегодня оглашен программой правительства и Президентом?

Второй вопрос. Должны ли быть использованы механизмы специальных экономических зон и территорий приоритетного развития для подъема таких высокотехнологических, наукоемких отраслей, ну например, как судостроение. Есть ли примеры положительные?

И последний вопрос. В СЕЗ существует такая же проблема как у нас во всей экономике, это вопрос размещения НДС. Как вы... видите ли вы какой-то механизм более эффективного решения этого вопроса с ПДС?

Спасибо за внимание.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Дякую. Відносно механізму. Механізми можуть бути лише фінансові і економічні. Ніяких інших. І в цьому плані ми можемо говорити про створення банку другого рівня - Українського банку реконструкції і розвитку. Ви знаєте, уряд про це питання вже говорив, таким чином можна забезпечувати поступове або часткове державне фінансування таких проектів через банк другого рівня.

Що стосується другого і третього питання, я хочу сказати наступне, що щодо ПДВ. Ця проблема існує, але вона існує не від зон, тобто не створена вільними економічними зонами, вона створена законодавством, яке, на жаль, має дуже багато пільг і дірок відносно можливостей несплати ПДВ. І тому, коли ми рахуємо баланс, то, на жаль, в цьому балансі ми постійно маємо від'ємний результат і ця проблема починає все більше нас турбувати, то ми разом з урядом будемо подавати новий закон про податок на додану вартість, в якому плануємо вирішити всі ці питання.

ГОЛОВА. Будь ласка, письмове.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Яка частка продукції... Я прошу вибачення.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Які заходи здійснюються Кабінетом Міністрів для забезпечення ефективного функціонування зони Славутич, території пріоритетного розвитку Волинської області, території пріоритетного розвитку у Житомирській області, враховуючи вплив наслідків аварії на Чорнобильській АЕС? Це ж також питання задано було народним депутатом Отрощенко Владиславом Анатолійовичем.

Уряд приділяє постійну увагу створенню умов для підвищення ефективності тих СЕЗ та ТПР, тим більше на територіях екологічно вражених. За ініціативою Мінекономіки Верховною Радою на початку минулого року прийнято закон, яким вирішено питання передачі виробничих площ, які знаходилися у сфері управління Мінпаливенерго до комунальної власності міста Славутич. Прийняття зазначеного закону дозволило активізувати діяльність інвесторів і впроваджується сьогодні 28 інвестиційних проектів кошторисною вартістю понад 80 мільйонів доларів. У минулому році у рамках їх реалізації у розрахунку на душу населення залучено 276,9 доларів інвестицій, в той час, як в цілому по області 87,2 долара США. Впровадження інвестиційних проектів позитивно впливає також на диверсифікацію промислового потенціалу міста та розвиток малого та середнього бізнесу. Протягом 1999-2002 року у місті Славутич зареєстровано понад 600 малих підприємств і майже 900 підприємців фізичних осіб.

Щодо Волинської та Житомирської областей, зважаючи, що спеціальний режим інвестування запроваджено на так званих депресивних територіях, то з метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій урядом постійно здійснюється оптимізація пріоритетних видів економічної діяльності для цих регіонів. Ці заходи вже дають позитивні результати. Так на тепер у Волинській області 100 відсотків залучених інвестицій вкладено в основний капітал, частка іноземного капіталу у сукупних інвестиціях становить близько 70 відсотків. У Житомирській області головним стримуючим фактором щодо залучення інвестицій є низький рівень інвестиційної привабливості, обумовлений знаними екологічними ризиками та нерозвинутою інфраструктурою.

З метою пожвавлення інвестиційної діяльності робочими групами у складі представників Мінекономіки, інших центральних органів виконавчої влади протягом вересня-жовтня минулого року з виїздом на місця проаналізовано стан функціонування спеціальних територій. За підсумками роботи на колегії Житомирської облдержадміністрації затверджено заходи щодо активізації інвестиційної діяльності на період четвертого кварталу 2002 року та 2004 рік. Внаслідок їх реалізації на сьогодні в розробці знаходяться інвестиційні проекти на всіх спеціальних територіях області, крім найбільш постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Народицького району, де інвестиційні пропозиції, на жаль, відсутні.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Аграрної партії України.

10:50:49

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Валерію Івановичу, як свідчать дані, наведені у аналітичних та довідкових матеріалах, перевищення пільг над надходженням від податків і зборів від діяльності спеціальних економічних зон становить 646,3 мільйона гривень. Обсяги інвестиційних ресурсів, що залучаються у більшість зон і територій, на сьогодні не відповідають інвестиційним можливостям регіонів і суттєво не впливають на інвестиційні процеси. Це знову ж з довідкових матеріалів. Інвестиції практично не надходили у такі види економічної діяльності як рибна промисловість, сільське господарство, охорона здоров'я та інше. І збільшення надходжень інвестиційних ресурсів відбувається в основному за рахунок вітчизняних інвестицій, 75 відсотків - знову ж це ваші дані. А ті 25 відсотків, які надходять як інвестиції іноземних держав і фірм, витрачаються в основному на сировину.

То я хотів би ваше бачення почути, що можна зробити, як можна виправити таке становище і в які терміни. Я дякую вам за відповідь.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Дякую. Розумієте, ми тут стоїмо перед "вилкою", "вилкою вибору". В чому вона полягає? З одного боку, часто змінювати законодавство, тим більше інвестиційного характеру, ми тільки впливаємо на загальний інвестиційний клімат. І без підвищення довіри інвесторів, годі говорити про якісь інвестиції.

Коли приймались різні закони, з різними підходами, з різною методикою, вже тоді було зрозуміло, що цей дисбаланс буде приводити до, по-перше, хаотичного залучення інвестицій, а по-друге, що він не дасть тих позитивних ефектів, про які ми говорили.

Як сьогодні виправляти ситуацію? Це прийняти єдиний закон "Про базові характеристики цих економічних зон", які ми зможемо дослідити економічну доцільність. Ми подискутуємо в парламенті, зрозуміємо, все ж таки, що для нас є економічною доцільністю і зробимо цей закон. Звичайно, в нас є проблема, що зробити з суб'єктами, які зареєстровані? Якщо ми цивілізована країна, ми маємо залишити їм умови при яких вони реєструвались, інакше ми знову порушимо головний принцип.

І друге, що я говорю, ваша наведена статистика, це наша статистика, яку ви зараз проголосили, вона є абсолютно правильною. Більшість чому іноземних інвестицій, вірніше, українських інвестицій ніж іноземних? Іноземний інвестор не шукає пільг, він не бореться за пільги, він бореться за загально-економічний і функціонально-інфраструктурний ефект. Йому це більш потрібно, ніж пільги та субсидії. А, на жаль, наші інвестори ще користуються якраз умовами можливості звільнення від податків, що до речі якраз підкреслює друга цифра, відносно збільшених можливостей по пільгам, ніж отриманих податків і зборів.

Тому закон один, який я кажу, загальний для всіх зон. І другий, закон який розмежує територію вільної економічної зони, територію України, зробить експортний режим як в одну, так і в іншу сторону. Дякую.

ГОЛОВА.Будь ласка, письмове запитання.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Олійник Петро Михайлович, народний депутат. Питання. Закон України "Про спеціально-економічну зону Яворів"? Цим законом передбачено створення автопорту біля пропускного пункту пропуску через державний кордон Краковець. Українсько-турецьким підприємством Автопорт Краковець-Гоні, збудована автотермінарне обслуговування вантажних автомобілем. Проект будівництва погоджено згідно закону з усіми відповідними міністерствами і відомствами.

Минулого року Кабмін своїм рішенням ліквідував практично спеціальний митний режим, перевівши з автотерміналу підрозділ Держмитслужби і Держмиткордону, Держкомкордону безпосередньо на пункт пропуску "Краковець". Таке розпорядження практично нівелює закон України і повинно бути відмінено. За минулий рік автопорт "Краковець-Глонік", який вніс інвестицію на суму 4,2 млн. доларів для будівництва автотерміналу, поніс збитки у зв'язку з припиненням його роботи і готує позивні вимоги до Кабміну.

Прошу вас включити на розгляд в порядок денний під час парламентських слухань про діяльність на території пріоритетного розвитку наступним питанням. Це питання розглядалося урядом наприкінці минулого року. Ми вважаємо, що прийняття Кабміном України розпорядження про поліпшення умов перетинання державного кордону вантажними автотранспортними засобами не позбавило міжнародних автоперевізників права користуватися послугами автопорту "Краковець".

За наявності згоди перевізника митний контроль і митне оформлення вантажів може бути здійснено прикордонних автотерміналів. Це стосується і автотерміналу - автопорт "Краковець-Глонік". Разом з тим, пропонуємо це питання додатково вивчити в рамках роботи парламентської рядової комісії і дати остаточні висновки.

ГОЛОВА. Йосип Вінський, фракція Соціалістичної партії України.

10:55:45

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський, фракція Соціалістичної партії України.

Цифри, які назвав доповідач, м'яко кажучи, непереконливі. А якщо точніше, то вони якраз говорять про те, що це - чергова помилка була у нас в економічній політиці держави. Нанесено колосальні збитки бюджету, породжена величезна корупція.

Я хотів би таке питання задати: хто є ідеологом створення вільних економічних зон і хто персонально, з прізвищем, буде відповідати за наслідки і ті збитки, які вони дали економіці України?

І друге. Ми йдемо на серйозні зміни податкової системи. Податковий тиск на підприємств в любому випадку буде зменшуватись, ми про це з вами говоримо. Який зараз сенс створювати вільні економічні зони аби продовжувати їхню роботу, якщо ми в принципі всю економіку України хочемо перевести в такий інвестиційний режим і податковий, який буде вигідний для роботи виробництва? І чи не здається вам, що пора це зупинити, це безглуздя, яке вже тривалий час в Україні діється з вільними економічними зонами?

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Дякую за запитання.

Фактично ви відповіли на свої запитання самі. Ми пропонуємо, і це є політикою уряду, ну тобто навести в цій сфері порядок, тому що, дійсно, ми вважаємо, що той режим, який сьогодні є, він економічно зачасту невиправданий.

Відносно відповідальності. Шановні колеги, якщо всі закони прийняті Верховною Радою, то питання відповідальності відпадає автоматично.

Друге питання. Відносно нашої економічної стратегії. Я ще раз хочу наголосити, ну, давайте не шарахатись, ну, давайте не відлякувати іноземних і наших, українських інвесторів. Питання зменшення податків - це є загальноекономічне питання, яке розповсюджується на всю територію України.

І якщо економічний агент для себе зрозуміє і побачить, що йому не треба користуватись цими пільгами. Його загальний режим оподаткування влаштовує, він сам зробить вибір.

Інше питання, щодо застосування нових економічних вільних зон. Ми пропонуємо ввести мораторій і будемо раді, якщо ви нас в цьому підтримаєте.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка, запитання.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Фракція Соціалістичної партії України. Питання. Які збитки понесли вітчизняні виробники від імпорту до спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку продукції, яка в достатній кількості виробляється в Україні?

І народний депутат Гайдош. Викликають занепокоєння проблеми, що виникли в роботі підприємств харчової галузі, які реалізують інвестиційні проекти в спеціальних економічних зонах.

І питання, якраз пов'язане з цим же. Ми цілком підтримуємо занепокоєність народних депутатів щодо проблем, пов'язаних із реалізацією проектів в м’ясо переробній галузі. Це найгостріше, проблемне питання сьогодні в діяльності СЕЗ та ТПР, які неодноразово розглядалися урядом.

Внаслідок пільгового ввезення м'яса та субпродуктів не тільки втрачаються значні надходження до бюджету, водночас створюються конкурентні переваги окремим суб'єктам підприємництва за рахунок зниження витрат на сировину собівартості продукції та стримується розвиток вітчизняної сировинної бази.

Тому починаючи з травня минулого року урядом прийнято рішення щодо використання при реалізації інвестиційних проектів виключно вітчизняної сировини. Крім того, інвесторам запропоновано ре інвестувати частину отриманого прибутку на розвиток власної сировинної бази.

У грудні минулого року Верховною Радою прийнято два закони, якими встановлено, що економічний режим вільних та інших спеціальних зон не розповсюджується на операції з підакцизними товарами та товарами 1-24 груп УКТЗ. Це усунуло можливості ввезення по пільгових умовах оподаткування підакцізних товарів та товарів тих груп, про які я говорив, для нових інвестиційних проектів.

Однак, остаточне вирішення проблеми бачимо у законодавчому скасуванні пільг зі сплатою ввізного мита на сировину та матеріали, що ввозяться для реалізації інвестиційних проектів. Я дякую.

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів. Останнє запитання.

10:59:51

РОДІОНОВ М.К.

Фракция коммунистов, Радионов.

У меня такой вопрос, как к министру. Скажите, сколько времени или сколько лет потребуеться, чтобы Украина не завозила мясо птицы? Завоз мяса птицуы - это традиция позорная, которая для инвестора делает имидж Украины, что Украина не моежт даже курицу вырастить. От вы как министр скажите, сколько, год, два, три, сколько потребуется, чтобы мы избавились этой традиции.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую.

Я єдине, що зауважу, що цю проблему, тобто питання експорту або імпорту окремої групи товарів мабуть, недоцільно розглядати у такому вузькому контексті. Давайте взагалі говорити про те, що сьогодні країни спеціалізуються на ринках праці, на ринках виробництва товарів та послуг. І, власне, деякі країни не виробляють автомобілів, їх завозять, деякі країни не виробляють там ті чи інші продукти харчування, їх завозять. Тому страшного в цьому нічого немає.

Але, відповідаючи конкретно на ваше питання. За останні роки фактично наша птахівна промисловість виросла у 2,5 разів. І таким чином десь відсотків на 70 сьогодні забезпечує потребу України у харчуванні саме куряче м'ясо. Тому, якщо, умовно кажучи, зберегти таку динаміку, то ми вийдемо на відсоток 90-95 відсотків вже через пару років.

Але, ще раз хочу наголосити, що коли ми говоримо про якісь заборони по імпорту. то треба зразу розуміти, що нам так само будуть робити заборони по експорту. А якщо порахувати, то сьогодні 80 відсотків нашої промисловості експортується, тобто у нас сьогодні країна, яка залежить від нашого експорту, тому що внутрішній ринок, на жаль, звужений. І до цих питань треба підходити дуже делікатно, щоби просто не порушити той баланс, який створений в економіці країни.

ГОЛОВА. Дякую, Валерію Івановичу. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді має голова Комітету Верховної Ради

України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Іванович Гуренко.

11:02:11

ГУРЕНКО С.І.

Шановний Голово, шановне товариство.

Позиція нашого уряду щодо проблем вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку опукло віддзеркалює всю суперечність і непослідовність економічної політики державного керівництва незалежної України. Нам з вами ніколи не бракувало гучних заяв, декларацій високих посадовців, скажімо, про траекторію усталеного економічного зростання на основі інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки. Подекуди навіть можна почути і фрагменти об'єктивного аналізу, гострих кризових соціально-економічних проблем, що невплинно наростають, на жаль, у реальному житті українського суспільства.

Однак, складається враження, що всі ці декларації та вимушені визнання не більш, ніж данина політичній кон’юнктурі, намагання створити ілюзію соціальної спрямованості політики правлячого нині режиму. У найкращому, так би мовити, випадку, все закінчується указами Президента України, як це було, наприклад, при визначенні державної стратегії подолання бідності. А життя тим часом з усіма його бідами, негараздами з поглибленням бідності для більшості громадян України продовжується незалежно від програм і стратегій.

Сутність економічної політики діючої влади наочно підтверджується ще й тим, що проекти законодавчих актів, поданих на виконання указів та інших директив гаранта Конституції часто-густо блокується саме пропрезидентськими фракціями у Верховній Раді. Саме так складалася доля всіх без винятку проектів законів по вільних зонах і територіях пріоритетного розвитку. Два з цих законопроектів і досі не можуть пробитися на світ божий протягом уже декількох років, хоча існують відповідні Президента укази.

І я особисто, і більшість членів нашого комітету, як і з фракції ї комуністичної партії, до якої я належу. Далекі від реалізації "зонування" (в лапках) України як антикризової панацеї.

Та разом з тим, зважаючи на конкретні наслідки економічної політики, а саме, нищівне падіння обсягів промислового сільськогосподарського виробництва, руйнацію цілих галузей народного господарства, зменшення - тільки вдумайтесь! - зменшення кількості найманих працівників підприємств, установ і організацій на 10 мільйонів осіб, в порівнянні з 1990 роком. Це на 40 відсотків. Так от, саме ця архикризова, я б сказав, ситуація робить запровадження такою форми пожвавлення економіки як створення СЕЗ та ТПР доцільним і необхідним.

Така ж теза підтримується і підтверджується і наявним світовим досвідом. Нині в світі функціонує більше як 1200 вільних економічних зо. При цьому, хочу особливо підкреслити, 600 таких зон в Сполучених Штатах Америки, практично у всіх країнах їх діяльність позитивно впливає на загальноекономічні процеси: ростуть обсяги виробництва товарів та послуг, підсилюється активність зовнішньо-економічного обміну, сприяє це зростанню зайнятості, підвищується рівень життя населення, тощо. На цей час значна кількість вільних зон сконцентрована у країнах, що розвиваються, а частка продукції, виробленої на території всіх верств за різними оцінками становить від 5 до 10 процентів загального світового обсягу торгівлі.

На жаль, на шляху ефективного використання світового досвіду, набутого в таких різних країнах світу як Сполучені Штати Америки і Китайська Народна Республіка, окрім відсутності політичної колі наших керівників став сам характер, не можна про це не говорити, характер реформування української економіки. Діяльність багатьох, якщо не всіх українських урядів у цій сфері спрямовувалася і спрямовується закордонними радниками, які об'єктивно не зацікавлені в покращанні соціально-економічної ситуації в Україні. Мені не одноразово приходилося в робочій ситуації працювати з цими радниками і їх крайній аргумент, основний аргумент - це такий, ви країна бідна, і нічого вам зазіхати на досвід передових держав світу, робіть те, що ми вам говоримо.

Так, от нав'язана цими радниками, а також міжнародними фінансовими організаціями спрощене, вульгаризоване уявлення про роль держави у ринковій економіці нині домінує, я повинен сказати, домінує у виступах чільних урядовців.

Домінує вона, як ідея ліквідації будь-якої організаційної чи фінансової підтримки з боку держави, при чому мається на увазі, як галузі економіки так і окремі громадяни. Гасло “Пільги - це основний ворог економіки” душить прояви здорового глузду. І ми сьогодні мали з вами наочну можливість відчути це не так у доповіді, яка була зроблена досить обтічно, як у відповідях на питання шановного міністра економіки і європейської інтеграції пана Хорошковського.

На останній нараді з проблем покращання інвестиційного клімату в Україні такий приблизно термін “безсистемне нагромадження пільг” був оголошений основною причиною, ... що відлякує іноземного інвестора від України.

Нас Валерій Іванович намагався переконати, що інвесторів не пільги, як правило приваблюють, а тут вже не тільки, як другорядна система, другорядний засіб приваблення інвестора, а просто, як ворог виявляється іноземного інвестора - це нагромадження пільг. Важко придумати подібне, як це було зроблено і вкладено в найвищі, як кажуть вуста нашої держави.

Боротьба з так званими пільгами перетворилася в Україні на своєрідне сьогодні полювання за відьмами. При цьому практично не постраждав жодний, підкреслюю жодний із крупних кримінальних ділків, які використовують пільгові режими для незаконного злочинного збагачування. Як не постраждав жоден із їх діючих і нині високих покровителів. Якщо він тільки не виїхав за межі України, як це зробив Павло Іванович Лазаренко.

Результати боротьби влади з названими пільгами щодо громадян України відомі, головний - це подальше зубожіння і вимирання населення.

Тепер під тим же кутом зору уряд в обличчя чи, як кажуть, в особі міністра економіки і європейської інтеграції, інтеграції, пробачте, намагається нав'язати таку ж оцінку діяльності вільних зон і районів спеціального режиму інвестування. Так зване від'ємне сальдо бюджетних надходжень - по суті арифметична різниця між сумою пільг і фактичними бюджетними надходженнями за досить не тривалий час функціонування зон сьогодні видається за основний критерій оцінки ефективності.

На мій погляд, тут можна вибирати між двома визначеннями - це або прояв непрофесіоналізму, або прояв відсутності державницького підходу до соціально-економічних проблем України. Який тут більше переважає, про це знають, звичайно, керівники Міністерства економіки. Повністю, чи навмисно, чи по якимось іншим причинам, відкинуто соціально-економічний ефект. Якщо говорити навіть про, повторюю, незначний термін функціонування зон, то ми бачимо, що сьогодні у проекті збереження і створення нових 170 тисяч, в цілому, робочих місць. У 2002 році фактично 46 тисяч 100 створено і збережено. Що це таке? Це 236 з половиною мільйонів нарахованої заробітної плати з усіма відрахуваннями, хіба це не перевага, хіба це не виграш соціально-економічної і фінансової? Це економія бюджетних виплат, які неминуче треба було б робити у вигляді допомоги по безробіттю, якщо взяти то в перерахуванні на 46 тис.робочих місць, це 60 млн.грн. щорічно. А треба згадати ще виплату різного роду дотацій, допомоги соціальної і все таке інше. Та це бач наших євроекономістів не цікавить.

Навпаки, тепер на озброєння взято ще одну тезу. Пільговий режим вільних економічних зон і територій протирічить нормам ГАТ і СОТ. Причому це не вигідно, в комітеті вже отримано декілька висновків з цього приводу, що законопроектів стосуються діяльності вільних економічних зон та спеціальних районах. Коли ще Україна буде в тому СОТ, треба дочекатись, добитися, а економіку держави ми вже вимагаємо "різати" сьогодні.

І, до речі, невже нашим керівним реформаторам невідомо, що серед згаданих вже шестисот вільних зон у США ревного борця за принципи ГАТ і СОТ є такі, де пільгами користуються, хочу підкреслити, кожен платник податків. Тобто той, хто сплачує податки на території певного штату, користуються всіми податковими пільгами і нікого це в Америці не ріже, незалежно від характеру економічного діяча, діяльності платника податків.

Виходить, що для нашого уряду сьогодні, на жаль, головне - це догодити справжнім розпорядникам Світової Організації Торгівлі. Це уряд України золотого мільярда, які в рамках цієї повноважної міжнародної організації ані центом не поступляться в своїх інтересах, незважаючи не на які принципи. Я хотів би навести один з прикладів, з яким мені довелося ознайомитися особисто весною минулого року будучи у складі парламентської делегації КНР у Шанхаї. Є, як кажуть, зразковий район не тільки в Китаї, а й в світі, це в Шанхаї район Пудун, де режим спеціальної економічної зони і спеціальних районів, де в життя беруться всі нові технології, є Пудун, такий район у Шанхаї. От якщо подивитися, як вкладалися кошти у розвиток цього району, а їх було чимало, - 39 млрд. доларів (вдумайтесь!) вкладено в один міський район Шанхая. Так з них лише 30 відсотків - це іноземні інвестиції. 10 вклав уряд, 30 відсотків взяли кредитів і 30 відсотків дали спеціально створені фонди. Бюджет сьогодні цього району - це біля одного мільярда доларів США. За десять років, за десять років внутрішній валовий продукт району виріс у 20 разів і сьогодні він порівняний із внутрішнім валовим продуктом, ну, невеличної, скажімо, але розвинутої держави, - 16 млрд. доларів на рік.

Але що при цьому було? Я хочу звернути увагу тільки на одне. Окрім того, що основні кошти були вкладені в розвиток інфраструктури, десять років район сплачував абсолютно фіксовані внески до центрального бюджету, незважаючи на шалені темпи зростання обсягів виробництва, - фіксований внесок за десять років. І результати, як кажуть, наявні, - 700 тис. нових робочих місць. Правда, кожне робоче місце обійшлося в 12 тис. доларів. Но у нас не на багато менше, у нас десь сьогодні при наших мізерних заробітних платах десь біля шести тисяч доларів обійшлося створення кожного робочого місця.

І я тут би хотів зупинитися на закликах шановного пана міністра. Ну все вірно ви, шановний Валерію Івановичу, говорите. Тільки ж треба думати, що займатися цими нагальними проблемами, майже всіма, які ви перерахували, повинна держава, повинен уряд. Ну це нікого не цікавить, бо, скажімо, пан Азаров пішов іще 40 хвилин тому, пан Хорошковський теж подався, ну я вже договорю, шановний Володимире Михайловичу, свій регламент. Та на мій погляд, я, пробачте, що відриваюся від основної тези. На мій погляд, навіщо проводити такі Дні уряду? От сидять люди, яких завезли, пробачте, які приїхали у усіх областей, сидять народні депутати..., а де уряд? Де уряд? Що, пану Азарову нецікава думка комітету економічної політики? На жаль, я мушу про це сказати, це зайве підтвердження. А яке, скажіть, ставлення того міністра, який піклується тим аби землю продавати почати, про що вчора по телебаченню п'ять разів передали, що треба, за думкою пана Хорошковського, негайно розпочати розпродаж землі. Отоді буде пожвавлення. Так чого ми тут збираємося?

І врешті решт, я хотів би закінчити це на більш мажорній ноті. Ну що робити? Якщо сподіватися, що ця влада, яка сьогодні існує, ще здатна повернутися обличчям до вирішення важливих соціально-економічних проблем України і застосувати чи використати для того наявні закони по вільних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку, я хотів так, перш за все, - зміни в законодавстві - тільки нагально потрібні, це перше. Друге. Припинити будь-які несанкціоновані втручання виконавчої влади в діяльність цих зон. Третє. Розпочати роботу, я беру тут на себе зобов'язання, спільної парламентсько-урядової комісії по проблемах економічних зон та територій пріоритетного розвитку. І одне з найголовніших - це визначитись з методикою оцінки ефективності діяльності зон і районів.

Хотілось би думати, що ці заходи хоч якось полегшать економічну ситуацію в Україні, хоча перебіг наших сьогоднішніх слухань на цю хвилину породжує великі сумніви в тому, що є і політична воля, і бажання у керівників уряду це зробити. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, шановні колеги, нам треба порадитись. Очевидно, треба нам рішення комітету і в четвер проголосувати рішення, що нам такі Дні уряду проводити не варто, коли відсутні ті перші особи, які відповідають за те чи інше питання. Тому що це розгляд питання безпредметний. Оскільки всі вони поставили до відома, що в них є інші нагальні засідання.

Я зараз переговорю з вашого дозволу з Прем’єр-міністром, щоб повернулися відповідальні і очевидно нам потрібно продовжувати роботу і не звертати, як ви думаєте з цього приводу?

А відповідне рішення я прошу Регламентний комітет разом з апаратом підготувати, ми його проголосуємо, щоб питання винесені на розгляд у разі відсутності доповідача або інших посадових осіб, які зобов'язані бути присутні, воно не розглядається з відповідним заслуховуванням звіту з цього приводу Кабінету Міністрів, я іншого виходу не бачу.

Переходимо до обговорення. З процедури, будь ласка, народний депутат Костинюк.

11:19:42

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Окрім того всього, шановний Голово, що ви сказали, можливо, треба ще і рекомендувати комітету переписати цей проект постанови, бо читаю тільки у проекті постанови “взяти до відома”, “активізувати роботу”, “врахувати у своїй роботі”. Можливо дати оцінку уряду саме у проведенні цієї роботи, варто, щоб було в цьому проекті. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати. Зараз ми переходимо до обговорення, за наслідками обговорення ми будемо мати відповідні пропозиції щодо доопрацювання проекту відповідної постанови, будь ласка. З процедури, Матвєєв Валентин Григорович, голова комітету.

Будь ласка, Матвєєва Валентина Григорвовича мікрофон ввімкніть.

Можна з трибуни.

11:20:47

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую Володимире Михайловичу. Ми приймаємо доручення розглянути питання щодо практики проведення парламентських слухань. Дійсно такі парламентські слухання коли вони не цікавлять перш за все уряд ми не повинні проводити з цього. Необхідно виходити, коли ми будемо приймати відповідне рішення.

Володимире Михайловичу зовсім недавно наша парламентська делегація на чолі з Головою Верховної Ради була у Японії. Ми з вами були на засіданні Комітету з питань безпеки. Шановні колеги, я до вас звертаюся, на засіданні Комітету з питань безпеки парламенту Японії сиділи перший заступник Прем'єр-міністра за відсутністю Прем'єра, який був у цей час у Сполучених Штатах Америки і чотири міністра. І на наше запитання відповідь японських парламентарів: кожного дня начинається робочий час у членів уряду з парламенту і завершується консультаціями, переговорами, які вони ведуть у парламенті. Тому що там вирішується в кінці кінців доля держави, доля народу.

Я хотів би, щоб наші шановні урядовці це почули і зробили відповідні висновки. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, якщо по-справедливості, об'єктивно і відповідально підходити, то треба було б припинити зараз засідання Дня уряду. Однак, для того, щоб не демонструвати свою слабкість, давайте ми його завершимо, а у понеділок на Погоджувальній раді ми це питання узгодимо і відповідні рішення проголосуємо і приймемо рішення. Це обличчя всього парламенту, це ставлення до всього парламенту. І я просив би тоді керівників всіх фракцій і депутатських груп, коли буде напрацьоване відповідне рішення, своїм голосуванням висловити своє ставлення до такого ставлення, вибачте за тавтологію, до Верховної Ради України.

Будь ласка, Юрій Кармазін. Так, продовжуємо робота, да? Юрій Кармазін, переходимо до обговорення, півгодини, фракція "Наша Україна", підготуватися Пузакову.

11:23:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати, окремі заступники голів міністерств і відомств, бо інших сьогодні в залі, на жаль, немає.

У нас взагалі звертався пан Гуренко, запитував: де уряд? А я хочу сказати: уряду у цій державі не має. Те, що називають сьогодні владою, мають на увазі Президента. То я звертаюся до уваги: Леоніде Даниловичу Кучма, подивіться, який уряд ви призначили і ваша більшість.

Я звертаюся до Володимира Михайловича Литвина. Володимире Михайловичу, ніхто не сказав словом про положення про День уряду, адже його затвердила ця Верховна Рада. В цьому положенні чітко написано: присутній Прем'єр-міністр. Ви перший зробили послаблення . Ви сказали: віце-прем'єр хай прийде, привітається і так далі. Не треба цього робити, таких послаблень.

Друге послаблення, яке зробили. Нам мали за 5 днів віддати матеріали, віддали вчора після обіду. Яким шрифтом нам віддали його надруковане? Для чого нам це зробили. Нам віддали спеціально таким шрифтом, щоб ми не могли читати. Розмір 11-12 при зменшенні. І для того дрібний текст, перевернуті сторінки. У мене прохання до пана Януковича. Якщо взагалі його щось цікавить у державі, крім того, щоб порожняк не гнати в Донецьк назад. Так от, придивіться до того, як готують, в якому вигляді передають документи у Верховну Раду, і як ми їх приймаємо.

Тому плєвок почався, Володимире Михайловичу, з того, як ми прийняли ці документи до розгляду, вибачайте, а не сьогоднішнього засідання.

Тепер щодо питання ефективності і доцільності існування цих зон. Ті цифри, які озвучені, вже чітко говорять про те, що ніякої ефективності немає. А чому немає? Козьма Прутков вчив нас зріти у корінь. А тепер давайте замислимося, чому немає економіки в Україні. Бо є міністр з питань економіки та євроінтеграції. Хіба не зрозуміло, що ці функції треба розділити: або економіка, або євроінтеграції. Ну щось одне. То пан Хорошковський вибрав сьогодні євроінтеграцію. І за рахунок євроінтеграції програє вся економіка держави.

Тому, мені здається, що Хорошковський не з засідання, він пішов взагалі і хай займається далі бізнесом, це у нього краще получалося. Це я звертаюся до тих фракцій, які його сюди рекомендували.

Тепер щодо цифр. Зрозуміло, що поміняли шило на мило, зрозуміло, що від'ємне сальдо 640 мільйонів, і зрозуміло, ми маємо сказати, що пільги для СЕЗ, які пільги для СП не дали Україні того підйому, який мав бути.

Я звертаю вашу увагу на закон про загальні засади створення і функціонування спеціальних вільних економічних зон. А там написано (частина 2 статті 1): "метою створення спеціальних економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація для нарощування експорту товарів". В законі написано для чого створена економічна зона. Прямо в самому законі.

Значить тому вся діяльність , про яку йшла мова - завезення окорочків, завезення автомобілів і так далі - направлена на імпорт, є порушенням закону. На це треба реагувати, більше нічого. А далі - хай працюють. Все, що на експорт, хай працює. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Я тільки хотів би нагадати, що доповідає Прем'єр-міністр або особа, яку визначив Прем'єр-міністр, відповідно до порядку. Прем'єр-міністр визначив міністра економіки та інтеграції, так що тут нічого не було порушено. Просто інше ж питання , що крім міністра з питань економіки та інтеграції є більш нагальні питання, а не спілкування з Верховною Радою, це вже питання в іншій площині лежить.

будь ласка, Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Шуфричу замість Шепетіна.

11:27:30

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Сегодня в очередной раз мы убеждаемся как можно погубить хорошее начинание, имею в виду создание свободных экономических зон в нашей стране, которые и создавались в первую очередь для привлечения инвестиций из-за рубежа. Создание СЭЗ - это не открытие наших правоведов и экономистов. Они созданы практически во всех развитых странах и на небольших по объему территориях, они работают определенное время, пока государство или регион не получает тот экономический эффект, на который и было рассчитано создание СЭЗ, но полнейшая бесконтрольность со стороны правительства за их работой привела к тому, что вместо инвестиций из-за рубежа в виде новых технологий в Украину хлынут поток продукции , начиная от "ножек Буша" и заканчивая низкопробным ширпотребом. Процесс создания СЭЗ происходил стихийно и безсистемно по воле и решению людей желающих обогатиться, а не думающих за интересы государства. Свободные экономические зоны создавались в первую очередь там, где можно было не вкладывая инвестиций заработать солидные дивиденды. Это высокоразвытые мощные промышленные регионы Донецкий и Днепропетровский, а также привлекательный своими уникальными породами деревьев Закарпатский, в котором варварская порубка лесных угодий практически привела регион к экологической катастрофе. А ведь Украина - это сельскохозяйственная страна, мы имеем 40 процентов запасов чернозема и, наверное, создание СЭЗ и должно было бы направляться со стороны правительства в этом направлении. Но случилось обратное и вместо восстановления, наращивания собственного производственного потенциала по выпуску сельскохозяйственной техники мы пошли по пути ее завоза в Украину под гарантии правительства.

Например, мы имели в кировоградском регионе производственное объединение "Красная звезда", которое называлось флагманом по созданию и выпуску посевных машин. В состав производственного объединения, кроме четырех заходов входили проектный и проектно-технологический институты, коллектив насчитывал почти 14 тысяч работающих. Сегодня - это жалкие остатки былой мощности, институты не функционируют, а численность работающих на головном заводе составляет чуть более 2 тысяч человек. Учитывая, что мы - подчеркиваю - являемся житницей Европы, сюда и должны были войти инвестиции. Но, к сожалению, отдельным нашим областным руководителям, сделавшим упор на продажу и приватизацию предприятий региона и пустивших их на металлолом, было не до решения вопросов по восстановлению "Красной звезды".

А наверху было другое увлечение - полным ходом шли поставки из-за границы в Украину сельскохозяйственной техники, начиная от комбайнов "Джон Дир" и заканчивая сеялками и даже боронами.

Эта высокая политика носит название "Политика дискриминации собственного производителя" и проводит эту политику руководители единого в мире государства, название которому Украина. На мой взгляд, сегодня необходимо сделать глубокий анализ работы СЭЗ и дать правовую оценку отдельным лоббистам, стоявших у создания зон и намывших солидных капитал, а также руководителям с улицы Грушевского, за полную бесконтрольность за их работу. Только четкий учет и жесткий контроль, как писал еще в 1918 году Владимир Ильич Ленин о работе очередных задачах советской власти, может вывести Украину из сложившейся экономической ситуации. Спасибо.

ГОЛОВА.Дякую. Нестор Шуфрич. Підготуватись Анатолію Морозу.

11:31:10

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Шановні колеги, Нестір Шуфрич, фракція соціал-демократичної партії України "Об'єднаної". Безумовно, розвиток спеціальних вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку і спеціальний режим інвестиційної діяльності має як позитивні так і негативні тенденції. Ми не можемо не звернути увагу на те, що позитивним є той факт, що інвестиції здебільшого складається в основний капітал підприємств СЕЗ та ТПР. Частки інвестицій в основний капітал у загальному обсязі залучених інвестицій становить 80 відсотків. До позитивних тенденцій розвитку СЕЗ і ТПР також слід віднести збільшення надходження інвестиційних ресурсів за рахунок вітчизняних інвесторів, до 74,3 відсотків у 2002 році. Крім того, вважаємо важливим зростання участі українських комерційних банків у фінансуванні згаданих проектів, що підтверджуються ростом таких капіталовкладень в 2002 році вдвічі до 25 відсотків.

Поступово покращується галузева структура залучених інвестицій, а саме: росте частка машинобудування. З 10 відсотків у 2001 році, до 20 відсотків у 2002 році. Харчової промисловості з 8,9 відсотків до 12-ти. Готельного бізнесу з 5,8 відповідно до 10,6. Транспорту з 3,1 до 5,5. Виробництво електричного і електронного устаткування з 1,6 до 4,6.

Не можна не звернути увагу і на негативні тенденції розвитку СЕЗ та ТПР. Відсутні тенденції до зростання та залишаються незначними у розрахунку на душу населення показники обсягу залучених інвестицій у Житомирській - 0,5 долара США у 2000-му та 0,4 долара в 2001 році, в Луганській - відповідно 4,3 та 0,8 доларів на одного жителя. В Житомирській і Луганській областях тобто не відбувається позитивних тенденцій розвитку в основному на територіях, які можна охарактеризувати, як депресивні.

Хоча, заради справедливості, є і виключення з цього сумного правила. Наприклад, ТПР в Закарпатській області спостерігається стійка динаміка росту об'ємів інвестицій: 8,8 млн. у 99-му, 23,4 в 2000-му і загальний обсяг інвестицій - 84 млн. гривень.

Безумовно, ми не можемо залишити цю високу трибуну, щоб не звернутись до уряду з наступними пропозиціями. Враховуючи низький рівень результативності застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності, як інструменту соціально-економічного розвитку, запровадити мораторій на утворення нових СЕЗ та ТПР. Внести зміни до типового договору на реалізацію інвестиційних проектів у СЕЗ та ТПР в частині підвищення відповідальності сторін, передусім, інвестора щодо умов його виконання. Доручити Кабінету Міністрів, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям по кожному інвестиційному проекту проаналізувати причини невиконання інвестиційних зобов'язань та прийняти відповідні рішення щодо інвестиційних проектів, по яких інвестиційні зобов'язання не виконуються.

І останнє. Мінекономіки разом з іншими центральними органами виконавчої влади та економічними закладами української Академії наук до кінця поточного року організувати проведення комплексної економічно-правової експертизи правого режиму та ефективності функціонування спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Вважаємо за необхідне всебічно розглянути досвід, набутий Україною у розвитку СЕЗ та ТПР та маючи результати такої експертизи, повернутися до розгляду цього важливого питання у Верховній Раді. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів. Підготуватись Івану Зайцю.

Анатолій Мороз, ви будете виступати? Будь ласка, Івану Миговичу передає слово Анатолій Мороз.

11:35:43

МИГОВИЧ І.І.

Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановні члени уряду, колеги, виборці!

Ефективність вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку підтверджена світовим і вже і нашим скромним вітчизняним досвідом. Якщо говорити про зону Закарпаття, то це фактично єдиний острівець ефективно діючої економіки в зруйнованому народному господарстві.

Вже видні і перші позитивні соціальні її наслідки. Тому наша фракція займає в цьому питанні конструктивну позицію. Ми не сприймаємо категоричний заклик кабінетних економістів "всі зони скасувати". Та і скільки можна ламати, руйнувати, поза типу "і сам не гам, і другому не дам" безплідна. Потенційні можливості розглядуваного механізму господарювання великі. Власне, без цього, я вже повторююсь, у нашій області не було б навіть куди повезти Президента чи інших поважних гостей, якби не було об'єктів вільної економічної зони. Проте вона зустрічається з великими труднощами у своєму становленні.

Що необхідно для нормального подальшого функціонування цих механізмів? Якщо коротко, то слід припинити їх перманентну невизначеність, огульну дискредитацію і прихований саботаж. А натомість створити для них належні законодавчі, організаційні і технічні передумови. Насамперед це стосується скасування розпорядження уряду за номером 456-р від 17 серпня 2002 року, який консервує подвійне оподаткування.

Із цього та багатьох інших питань подані відповідні пропозиції уряду, однак вони досі зустрічають замість підтримки всіляке ігнорування.

По-друге, держава повинна виконувати свої зобов'язання щодо створення інфраструктури вільних економічних зон. Так по СЕЗ Закарпаття для цієї мети передбачалося 80 мільйонів гривень, однак досі не виділено жодної копійки.

Третє. Потрібна, як вже сказано було комплексна методологія оцінок роботи спільних зон, яка враховувала їхні умови і результати. Доцільно з цього питання провести солідну наукову практичну конференцію в Ужгороді чи Донецьку.

Четверте. Потрібен в цілому нормальний політичний, моральний клімат в країні для цієї справи, бо заборона зон нічого крім шкоди Україні не принесе. Краще думаємо, як пристосувати до наших реалій механізм, досвід Китаю, Росії, Польщі та інших сусідів.

Зрозуміло, діяльність зон об'єктивно обмежує повноваження центральних контрольних органів, тому роблять вони всілякі перешкоди в цій справі. Як пишуть фахівці, має місце добре спланована політика чорного лобізму, суцільного порушення вимог та правил добросовісної конкуренції. Готуються і лобіюються через відповідні органи всілякі доповнення до діючих законів, щоб нівелювати зміст з попереднім. Такими є вже і зміни до Податкового кодексу і до інших деяких документів. І з цими явищами необхідно боротися. Нарешті назріли і перспективне розширення карти спеціальної економічної зони Закарпаття, наближення її об'єктів до інших депресивних міст і сіл. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція "Наша Україна", підготуватися Фоменк Катерині, є.

11:39:14

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Маємо констатувати, що нашою правлячою владою інститут спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку дискредитовано і дискредитовано досить сильно.

Ці території не стали вогнищами інвестиційної діяльності, мета Закону "Про загальні засади створення функціонування спеціальних вільних економічних зон, не досягнута по жодному із напрямків. Я нагадаю, що таких напрямків було кілька. Це залучення іноземних інвестицій, це активізація підприємницької діяльності, залучення і впровадження нових технологій ринкових методів, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку.

СЕЗ та ТПР по суті стали конкурентними структурами при формуванні внутрішнього ринку з використанням продукції власного виробництва.

Про ефективність цих територій говорять такі цифри. Якщо передбачалося залучити інвестиції на суму 2,6 мільярда доларів США, то залучено фактично трошки більше третини. При тому отримано пільг з оподаткування в обсязі 2 мільярда гривень. Залучено біля мільярда, а отримано пільг на 2 мільярда. Отака у нас економіка. Як можна тоді говорити про ефективність діяльності цього інституту? Що ми маємо із їхньої діяльності?

Тепер, шановні депутати, я хочу зупинитися на питанні поліпшенні і використанні природних і трудових ресурсів. Як би наша влада, справді, дбала про використання ощадливе природних ресурсів, то вона б не прийняла того рішення, яке прийняв Президент і Рада національної безпеки і оборони у п'ятницю у вечері по суті ліквідації Міністерства екології та природних ресурсів.

Нагадаю вам, що відповідно до цього рішення було звільнено міністра, першого заступника держсекретаря міністерства і багато інших посадових осіб, але саме головне те, що цим указом ставиться завдання розчленувати Міністерство екології та природних ресурсів та Міністерство екології і Державний комітет природних ресурсів. Тобто функція державного регулювання природними ресурсами буде спущена із рівня міністерства до рівня державного комітету. Це є підсвідоме знищення тієї системи інтегрованого управління, яка почала вибудовуватися в Україні і якою вже йде вся Європа і йдуть наші сусіди на півночі, і Росія, і Білорусія. Це рішення фактично показало, що треба знищити можливості контролю за використанням природних ресурсів і віддати надра у руки олігархам. Тоді, якщо буде проводитися така політика, скажіть мені, будь ласка, у межах усієї держави, то чи можна забезпечити використання ощадливих природних ресурсів у спеціальних економічних зона? Неможна. Тому не майте ніяких ілюзій. Сьогодні ми ці економічні зони бачимо, що вони використовуються тільки для того, щоб заблокувати становлення внутрішнього ринку України. А кожний із вас знає, що внутрішня економіка, навіть експортноорієнтованої економіки працює на свій ринок десь на 70-80 відсотків своєї потужності. Ми завозимо сюди продукцію далеко не технологічного рівня і знищуємо село і інші речі.

Тому, шановні друзі, я пропоную оцінити діяльність уряду, як незадовільну у цій сфері, тим більше, що нікого представницького із уряду у нашому залі сьогодні немає. Вони просто нехтують вами всіма і нехтують, визиваючи. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Олександр Пеклушенко є? Будь ласка. Фракція "Регіони України".

Василь Надрага буде наступним виступати.

11:43:33

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция "Регионы Украины", 84 избирательный округ, Запорожская область.

Сегодня, мне кажется, очень важный вопрос - вопрос о том, нужны ли экономические зоны или не нужны. Мое глубокое убеждение, нужны. На моем округе есть несколько райцентров, райцентры, которые имели прекраснейший промышленный потенциал: абразивный комбинат, тракторные заводи, швейные, обувные фабрики. Сегодня это все закрыто при том, что есть прекрасный квалифицированный персонал, при что, есть совершенная материальная база. Как мы можем реанимировать это? Только через экономические категории и механизмы.

Вы правильно в своем выступлении, Станислав Иванович, сказали о том, что сегодня произошла ситуация, при которой 10 миллионов рабочих мест потеряно. Но это не совсем там. Если говорить о выступлении министра, он сказал о том, что есть 64 тысячи рабочих мест, из низ, 32 тысячи созданных. Ни вами, ни министром не было сказано и названа главная экономическая зона, куда ушли люди. Название этой экономической зоны "тень". И мне кажется, вот об этом сегодня должен идти разговор. О том, как ликвидировать эту главную, убийственную экономическую зону для Украины. Есть механизмы. И вот, на мой взгляд, наше постоянное препирательство с правительством по политическим основам, а не разговор о моделях, как бороться в тенью. Ведь даже комитет и сегодня председатель комитета не сказал , кроме тех трех основных предложений, что нужно делать, чтобы бороться с тенью. На мой взгляд, есть 2 основных момента.

Первое. Нужно закрыть на границе окна, калитки и двери, через которые лезут и идут сотни, миллионы товарных единиц, которые останавливают наше произвдство. Кому это не ясно?!

Второй момент. Нужно выработать экономическую, территориальную заинтересованность людей в том, чтобы они платили налоги. Выполнила территория сегодня свои показатели на 120 процентов, отдайте 10 процентов территории. Выполнила на 150 - отдайте 25 процентов территории. И все пойдет, все поедет. До тех пор, покаместь мы в стране будем делать вид, что одни платят налоги, а другие их собирают, мы не решим ни одной проблемы.

ГОЛОВА. Так, Василь Надрага, депутатська група "Народний вибір". Наступний буде виступати Андрій Клюєв.

11:46:19

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Общая теза. Я думаю, нет смысла обсуждать сегодня вопрос нужны ли специальные экономические зоны. Вопрос в том, в каком качестве и с какими полномочиями и на какой законодательной базе. Исходя из этого и из того, что на территории Луганской области, где я являюсь мажоритарщиком, 9 территорий приоритетного развития, хочу сказать, что все они базируются на базе угольных территорий, это 6 городов и 3 района. Что такое угольная отрасль или как она, к большому сожалению, сегодня дошла до такого экономического состояния, я думаю, в этом зале рассказывать не надо. Но есть результаты этих специальных экономических зон, зон приоритетного развития. Итак некоторые итоги. Первый итог, который я считаю, есть на самом деле завоеванием Луганской области. У нас сегодня в результате реализации проектов в бюджет всех уровней начислено платежей на сумму 84,8 миллиона гривен. А сумма условно начисленых платежей в соответствии с режимом льготного налогообложения 24,2 миллиона гривен. То есть, таким образом можно сказать, что реальная полученных денег от того, что этот экономический механизм работал в 3,5 раза больше, если бы там ничего не менялось.

Аналогичная ситуация и по текущему году. За 14 месяцев положительное сальдо поступлений в бюджет по сравнению с налоговыми льготами свыше 16 миллионов гривен.

В настоящее время в области разрабатывается программа приоритетного развития. Она является составной частью социально-экономического развития области до 2011 года. Сегодня в комитете нашей Верховной Рады профильном по вопросам территорий приоритетного развития в Луганской области на экспертизе находится еще 6 проектов. И я думаю, что если мы сегодня будем оценивать состояние дел на эту тему в Луганской области, мы можем поставить одну оценку. А если мы будем оценивать те экономические тенденции, которые больнее всего ударили по углю, а соответственно и по Луганской области, то я думаю, мы поймем зачем нужно и почему луганчане доказывают, что зоны приоритетного развития есть для них жизненно необходимыми.

Но я хотел бы, вместе с тем, остановиться больше на тех проблемах, с которыми сталкиваемся мы над этой работой.

Первое. Низкая инвестиционная привлекательность наших территорий из-за отсутствия развитой инфраструктуры. Не хочет идти инвестор, когда ему предлагают жить в шалаше, добираться лошадями или пешком до этой зоны.

Вторая - нестабильность нормативной базы. Постоянно меняются виды экономической деятельность. Отсюда, необходимо разрешить: первое, чтобы все виды предпринимательской деятельности, за исключением запрещенных законодательством были разрешены в зонах приоритетного развития.

Следующий момент. Расширить за счет более привлекательных территорий инвестиционные интересы потенциальных инвесторов.

Третье. У нас к большому сожалению бюрократически проволочки при проведении экспертиз достигают непонятных размеров.

Поэтому, у нас предложение. Отдать полномочия регионам в части рассмотрения инвестиционных проектов.

И последнее. Для того, чтобы улучшить, что необходимо сделать по зонах приоритетного развития. Первое. Усовершенствовать действующую нормативно-правовую базу, нужен один закон. Следующее, убрать ограничение по минимальному уровню объема инвестиций. 500 тыс.долларов не есть цена любого проекта, который может оказаться на этой зоне.

Следующее. Разрешить инвесторам заниматься всеми видами предпринимательской деятельности. И последнее. Предоставить право регионам проводить самим экспертизу инвестиционных проектов, сократив срок прохождения и лишнюю бюрократическую вещь. И как вывод, нам нужны приоритетные зоны. Единственное условие, стабильность и неизменность правил игры в течение 30 лет, если мы хотим, чтобы пришел серьезный инвестор. Спасибо.

ГОЛОВА.Андрій Клюєв. Фракція "Регіони України", Анатолій Мороз.

11:50:27

КЛЮЄВ А.П.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, сегодня рассматривается очень важный вопрос "Направление государственной экономической политики". Для того, чтобы его обсуждать, в первую очередь необходимо ответить на несколько вопросов. Первое. Для чего создавались и создаются из территории приоритетного развития специальные экономические зоны? Это для поднятия экономики депрессивных территорий, для привлечения инвестиций и создания новых рабочих мест.

Второе. Что такое СЭЗ и ТПР? Свободные Экономические Зоны и Территории Приоритетного Развития - это прежде всего международно признанный инструмент привлечения инвестиций.

Я хотел бы остановиться на той аналитической записке и сделать небольшой анализ того, что нам представили сегодня на Верховный Совет. Первое. К сожалению, этот анализ страдает тяжелой хронической болезнью и средней температурой по палате. И отсюда ожидаемое оперативное лечение путем отсечения рук, ног и, к сожалению, у некоторых витает и отсечение головы. Аналитическая записка начинается с данных общего плана, которые свидетельствуют о колоссальной неэффективности этих режимов, а именно их суммарный результат минус 646 млн. гривен. При этом не приведены важнейшие данные о том, что на одну гривну льгот получено около пяти гривен инвестиционного капитала. То есть, в результате сокращения налогового давления на 25 процентов экономика дополнительно получила около 5,4 миллиарда гривен инвестиций.

Далее, второе. При анализе режимов СЭЗ и ТПР забыли о том, что чистый финансовый результат нужно рассчитывать с учетом динамики развития инвестиционных проектов и циклов их реализации - строительство, запуск, выход на проектную мощность. Только исходя из такого профессионального анализа можно сделать достоверные выводы об эффективности инвестиций и предоставленных льгот.

Третье. Просто поразительно желание некоторых аналитиков ухудшить результаты функционирования СЭЗ и ТПР путем учета о предоставленных льготах сумм условно начисленных платежей на основе заградительных пошлин. Такие пошлины по определению некоторых аналитиков являются выпадающими доходами бюджета.

Ответьте мне на один вопрос: когда и в каком бюджете учитываются заградительные пошлины? Предоставляя условно начисленные платежи как реально полученные льготы, аналитики безосновательно увеличивают сумму соответствующих выпадающих доходов более чем в два раза, то есть на 250 млн. гривен.

А теперь я хотел бы остановиться на результатах работы СЭЗ и ТПР по Украине. Это около 98 тыс. новых созданных рабочих мест, это - привлеченные инвестиции около миллиарда долларов, это - производительность труда в десять раз больше, чем на соответствующих предприятиях, которые не работают в рамках специального режима инвестиционной деятельности, это - средняя заработная плата выше 600 гривен.

Поэтому я хотел бы, чтобы когда у нас будет голосоваться постановление по данному вопросу, значит, не горячиться, СЭЗ и ТПР необходимы. И есть одна такая восточная мудрость, что когда караван поворачивает назад, впереди, к сожалению, очень часто оказывается хромой верблюд. Спасибо.

ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолій Мороз. Підготуватись Демьохіну.

11:54:18

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановні колеги, всі ми знаємо і в доповіді Хорошковського, і в інформації Уряду, яку нам надано, говориться про те, що метою запровадження спеціального режиму інвестування і залучення інвестицій в пріоритетні види економічної діяльності для вирішення соціально-економічних проблем депресивних територій, економіка яких понесла суттєвих втрат та структурних змін.

Я дуже шкодую, що до спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку ми не включили Запорізьку область. Я вже декілька разів говорив про те, що область, яка займає ведуче місце по доходам на душу населення, а сьогодні по розходам займає десь останнє місце в турнірній таблиці, це, мабуть, несправедливо. Можливо, це наслідок якраз того питання, що ми розглядаємо, можливо, наш недолік. Але, я думаю, що в Запорізькій області теж є проблеми, які необхідно негайно вирішувати. Всі ми знаємо, що є Степногірськ, про який Президент не одноразово говорив і брався допомогти врятувати це місто. І також є курортні зони. Це Бердянськ, Приморськ, які теж потребують інвестицій. Але, на жаль, сьогодні це питання не вирішується.

Можливо, за період функціонування СЕЗ і ТПР органи управління спеціальних територій говориться про те, що затверджено 587 інвестиційних проектів, для реалізації яких передбачалось залучити інвестиції обсягом 1 млрд. дол. США, створити понад 70 тисяч нових робочих місць та зберегти близько ста тисяч. Але чи досягли ми цієї мети?

Мені здається, що хоча би частково, здається, що цього ми не досягли.

Можливо, це пов'язано з об'єктивними, суб'єктивними факторами, можна це пояснити нестабільністю законодавства щодо створення та функціонування СЕЗ, та ТПР. Недосконалістю окремих норм законодавчих та нормативно-правових актів, що створюють нерівні умови підприємницької діяльності серед СЕЗ та ТПР.

Але, я думаю, що фактично створенням СЕЗ та ТПР ми створюємо конкурентні переваги окремим суб'єктам підприємництва за рахунок зниження витрат на сировину та матеріали собівартості продукції.

Слід визначити, що дорученням уряду центральним органам виконавчої влади здійснюється контроль за дотриманням законодавства у СЕС та ТПР. За інформацією ДПВА надається те, що відкрито ряд зловживань, порушено 14 кримінальних справ, у структурі відкритих злочинів переважає зловживання службовим становищем, привласнення та розкрадання майна тощо.

Але на мою думку, якщо уряд дійсно хоче створити щось для цих регіонів, створити сприятливі умови для розвитку економіки, треба або припинити це безглуздя, або робити так, щоб дійсно працювало це на благо економіки.

Бо в основному все це використовується для відмивання капіталу або на благо України. Краще заробляти гроші, я думаю, а не отримувати пільги, які ми надаємо сьогодні цими самими спеціальними економічними зонами і ТПР. Треба збалансувати економіку ввести плановість в економіці і тоді я думаю будуть добре жити і нормально працювати і функціонувати інші регіони України. Дякую за увагу.

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошується до слова Володимир Демьохін, гупа "Народовладдя" будемо підводити риску.

11:58:08

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые присутствующие.

Вопрос об эффективности функционирования специальных экономических зон и территорий приоритетного развития в Украине принадлежит сегодня к числу наиболее обсуждаемых и специалистами и средствами массовой информации.

Специальный экономический механизм, которым является СЭЗ и ТПР не будучи эффективно реализованным уже подвергается сомнениям и торможениям. Главная задача сегодня необходимо считать создание совершенного механизма функционирования зон и территорий. Перейти к действительно экономическому механизму, которым можно было гордиться и опыт который бы у нас перенимали.

В этом мы убедились в очередной раз, когда были в порядке подготовке к сегодняшнему заседанию, к сегодняшнему Дню правительства.

В Донецке, до этого в СЭЗ Яворив, предметно и конкретно были проанализованы экономические аргументы создания функционировая специальных зон и территорий приоритетного развития.

Я остановлюсь на некоторых проблемных вопросах. Позиция правительства и прежде всего Министерства экономики, до сих пор она пассивно наблюдательная в части поддержки и помощи и бюрократическая в части выполнения регуляторных функций. Формально Минэкономики немало уделяет СЭЗ и ТПР, однако не отличается целенаправленной деятельностью. Министерство экономики защищает свои функции по экспертизе инвестиционных проектов СЭЗ и ТПР. Так, по итогам прошлого года из 120 заявленных проектов 29 были отклонены и около 90 отправлено на доработку. Давайте представим, сколько инициатив было просто заторможено и по мотивам несоответсвия государственным интересам.

Одна из самых острых проблем, которая возникает сегодня в СЭЗ, это возмещение НДС экспортеров, примеров множество. Кратко остановлюсь на ситуации СЭЗ Николаев. Неделю назад я побывал там с рабочей поездкой специально накануне сегодняшнего заседания. Достаточно двух показателей для того, чтобы судить о субъекте этой зоны........................... В следствии реализации инвестиционных проектов сохранено более 10тысяч рабочих мест, одновременно в постройке 7 судов сегодня находится. Доля предприятий среди всех субъектов Украины в СЭЗ составляет 38,6 процентов. Вся продукции экспортная. Предприятия имеют хорошую динамику в движении к увеличению доли отечественного судового оборудования, в составе готового судна. Что интересно, сегодня 22 миллиона невозмещенного НДС, к концу года будет 36. О какой поддержке можно говорить? А если говорить о конкретных цифрах, например, в плане социальной защиты, полторы тысячи гривен сегодня средняя зарплата слесаря-судосборщика, в три смены работают, жилье повысилось в цене в районе завода.

И в плане выводов, что хотелось бы сказать. При существующей нормативно-правовой базе развитие СЭЗ и ТПР было достаточно успешным в тех регионах, где субъективный фактор неорганизованности не был доминурующим. То есть там, где есть конкретные люди с огнем в глазах, которые хотят решить вопрос. Совокупность существующих несоответсвий в законодательном обеспечении СЭЗ и ТПР значительна, но она может быть преодолена - главное желание.

И предложения. Верховному Совету и Кабинету Министров добиться результативности работы недавно созданной совместной комиссии. Но что самое интересное, со стороны Верховной Рады члены комиссии уже определены, со стороны уряда пока мы не имеем ничего.

И в постановлении Верховной Рады необходимо отразить особое серьезное внимание к деятельности СЭЗ и ТПР и добиться его выполнения на всех уровнях. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершуємо питання.

З процедури Співачук, Соціалістична партія.

Висвітіть, будь ласка, мікрофон народного депутата Співачука, Соціалістична партія.

12:02:12

СПІВАЧУК В.Л.

Володимир Співачук, Соціалістична партія України, Хмельниччина.

Я хотів би звернути увагу два момент.

Перший момент. Це те, що нині обговорення питання про вільні економічні зони відбувається без об'єкта, так би мовити, обговорення. І я звертаюся до шановних членів уряду, можливо, хоч по радіо вони почують, що необхідно в такій ситуації їм бути на першому плані. Вони зараз собі пішли у тінь, і це раз підтверджує те, про що, по-друге, неодноразово заявляла фракція Соціалістичної партії України.

Ми, мабуть, єдина фракція у Верховній Раді, яка жодного разу не голосувала за окремі закони по окремих вільних спеціальних зонах і територіях пріоритетного розвитку саме тому, що нині у державі, вже панують кримінально-олігархічні клани. В цій державі вільна економічна зона перетворюється на інструмент відмивання брудних грошей. Це треба мати на увазі. І якщо ми сьогодні маємо збільшення імпорту сировини, то, вибачте, це лягає тяжким ярмом на шию, на плечі, на руки, на ноги українського народу. І саме тому ось тут необхідні кардинальні змину, у першу чергу, і прийняття рамкового закону про основні види, форми, функції спеціальних економічних зон з метою розвитку саме власного виробництва. Ось це ми будемо підтримувати і за це ми будемо голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили розгляд першого питання сьогоднішнього порядку денного, треба нам порадитись з народними депутатами, чи є потреба робити перерву і були різні думки: перейти зразу до другого питання.

Перерву? Чи переходимо?

Якщо наполягаєте, Регламентний комітет наполягає на перерві, давайте зробимо перерву протягом 20-ти хвилин і наступне засідання продовжимо 0 12-й годині 25 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо роботу.

Читайте Регламент, Юрій Анатолійовичу. Там нема такого положення.

А, щодо цього. Нема закону про Кабмін.

(Ш у м у з а л і)

Я дякую щиро Юрій Анатолійович.

Шановні народні депутати! Я прошу займати місця.

Оголошується до розгляду в межах Дня уряду України питання - інформація Кабінету Міністрів України про хід виконання договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року.

За пропозицією профільного комітету пропонується наступний порядок слухання цього питання.

Інформація від Кабінету Міністрів України, з якою виступить Єльченко Володимир Юрійович, державний секретар Міністерства закордонних справ - до 20 хвилин, відповіді на письмові запитання та відповіді на усні запитання - в межах 25 хвилин, виступ голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Сташевського Станіслава Телісфоровича - до 10 хвилин, обговорення інформації - до 20 хвилин.

Чи є заперечення? Якщо немає, починаємо розгляд.

Прошу до слова державного секретаря Міністерства закордонних справ України Єльченка Володимира Юрійовича.

Ну ви ж знаєте пропозицію, оскільки не призначені заступники міністра, то державні секретарі є, вони призначені - тоді буде зміна назви. Будь ласка.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні народні депутати. Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, який зафіксував принципи і стратегічний характер партнерства між нашими державами, продовжує залишатися фундаментальною політико-правовою основою українсько-російських міждержавних відносин.

Основними цілями та завданнями України у розвитку відносин з Росією у політичній сфері є забезпечення рівноправного партнерства, взаємної підтримки державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості кордонів, принципу паритетності як у двосторонніх відносинах, так і в розвитку співробітництва з третіми державами, у тому числі і в рамках міжнародних організацій та структур. Ми виходимо з необхідності розбудови відносин з Росією на засадах взаємної поваги та довіри, що є невід'ємними складовими стратегічного партнерства.

Виконання положень великого договору перебуває на постійному контролі Міністерства закордонних справ. Основні і актуальні питання, які постійно порушуються МЗС перед російською стороною, є такі: реалізація базових договірно-правових документів, співробітництво у паливно-енергетичній сфері та забезпечення постачання в Україну російського природного газу, діяльність змішаної українсько-російської комісії по співробітництву, передача Україні її частки закордонної власності колишньої СРСР, функціонування Чорноморського флоту Росії на території України, завершення оформлення сухопутної частини міждержавного кордону та визначення статусу Азовського моря і Керченської протоки, повернення коштів юридичних осіб України з рахунків зовнішнього економбанку колишнього СРСР. Поточні проблеми торговельно-економічного співробітництва, взаєморозрахунки по платежах, виконання спільної програми по створенню військово-транспортного літака, участь Росії у завершенні будівництва енергоблоків Рівненської та Хмельницької АЕС тощо.

Гуманітарні проблеми. Задоволення мовнокультурних запитів України з Росією та росіян в Україні, забезпечення трудових прав українців в Росії та їх консульський захист, пенсійне забезпечення, повернення депортованих народів України тощо. Співробітництво в ООН та інших міжнародних організаціях. І нарешті міжнародні проблеми, в тому числі участь у спільній боротьбі з тероризмом.

Реалізація положень статті 2 договору щодо підтвердження територіальної цілісності та визнання кордонів один одного, відбувалася 28 січня цього року, в результаті укладення між Україною та Росією договору про українсько-російський державний кордон, який найближчим часом буде внесений на ратифікацію до парламентів двох країн. І як ми сподіваємось, буде ратифікований одночасно як в Україні так і в Росії. Згідно із статтею 5 великого договору, щорічно проводяться різноманітні консультації на всіх рівнях. Останнім часом значно підвищилась інтенсивність переговорів між президентами, главами парламентів та урядів двох країн.

Крім того, на виконання цієї статті договору, найактуальніші проблемні питання співробітництва між країнами виноситься на змішану українсько-російську комісію по співробітництву, створену відповідно до угоди 1996 року, до складу якої входять 13-ть підкомісій з основних напрямків співробітництва. З часу створення, комісія провела 8-м засідань.

Основні питання, які були розглянуті під час останнього засідання в березні цього року в Москві, стосується стану взаємної торгівлі і перспектив розвитку торговельно-економічних відносин. Співробітництво впало на енергетичному комплексі, військово-технічній сфері, у галузі авіабудування і космічної промисловості, у галузі транспорту, гуманітарній сфері, забезпечення функціонування Чорноморського Флоту Росії на території України, вирішення прикордонних питань і т.і.

Що стосується військово-технічного співробітництва, розвиток якого передбачається статтею 8 договору, то за останні роки воно набуло нового, більш практичного звучання. Його основні напрямки: розвиток кооперації у галузі розробки і виробництва озброєння і військової техніки, розробка спільної програми створення високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки. Підготовка пропозицій щодо узгодження спільних робіт з програм розробки і модернізації озброєння на період до 2010 року, продовження термінів придатності озброєння і військової техніки.

Однак, існують суттєві проблемні питання. Так, першочергове значення для нашої держави має визначення подальшої участі Росії у реалізації українсько-російської програми створення та виробництва військового транспортного літака "АН-70".

Шановні народні депутати! У сфері реалізації положень договору стосовно розвитку рівноправної взаємовигідної співпраці в економіці сторонам належить докласти додаткових зусиль для остаточного виконання цілого ряду положень договору. Це стосується, перш за все, статті 13 і найважливішої складової наших взаємин - торгово-економічного співробітництва.

Варто підкреслити, що завдяки спільним зусиллям до кінця минулого року вдалося значно зменшити деякі негативні тенденції у торгово-економічних відносинах, насамперед падінні товарообігу між двома країнами.

Слід зазначити, що після 96-го року Україна неодноразово піддавалася різного роду торговим обмеженням з боку Росії, що негативно позначилося на присутності традиційних українських товарів на російському ринку. Так, лише за останні два роки частка вершкового масла, жирів і кондитерських виробів з України зменшилась у загальному імпорті Росії майже вп'ятеро, плодоовочевої продукції на третину, шин, шпалер, арматури більш, ніж у двічі. Брухт чорних металів і токарних верстатів майже на половину. Практично повністю витіснені з російського ринку український спирт, цигарки та цукор. Це пояснюється як обмеженими заходами, так і випереджаючим зростанням до Росії імпорту аналогічної продукції з інших країн.

Таким чином. у принципі можна констатувати, що Росія ігнорує як положення статті 13 договору, так і меморандум про принципи незастосування спеціальних заходів щодо імпорту товарів походженням з митної території сторін, підписаного у жовтні 2001 року в Києві. Як випливає з викладеного вище, потенціал українсько-російського співробітництва використовується далеко не повною мірою, що вимагає від нас ще більших зусиль для зняття існуючих перешкод у торгово-економічному співробітництві наших країн.

Останнім часом все більше уваги приділяється розвитку регіонального та прикордонного співробітництва. Процесу реалізації положень договору сприяло підписання програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та Росії на 2000-2007 роки.

На сьогодні активні ділові контакти з сусідніми регіонами Росії напрацьовані Харківською, Донецькою, Запорізькою, Дніпропетровською, Львівською, Сумською та іншими областями України.

На рівні регіонів України та Росії підписано понад 200 угод.

Водночас слід зазначити, що розвиток цього важливого напрямку двосторонньої співпраці стримується як відсутністю координації дії центральних органів виконавчої влади України та Росії, так і браком відповідної нормативної бази. У цьому зв'язку міністерство закордонних справ пропонує розглянути можливість розробки міжурядової угоди про принципи, механізми розвитку міжрегіонального співробітництва, а також доцільність створення у складі змішаної комісії по співробітництву, підкомісії з питань міжрегіонального та прикордонного співробітництва, на яку можна було б покласти функцію контролю за виконанням програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва.

Відповідно до статті 17 проблемні питання у галузі транспорту між Україною і Росією розглядаються в рамках підкомісії по транспорту. На сьогоднішній день відбулося три засідання цієї підкомісії.

9 грудня 2002 року пройшло спільне засідання колегії Мінтрансу України і Мінтрансу Російської Федерації за участю Міністерства шляхів сполучення Росії, на якому були затверджені Програма співробітництва між Мінтрансом України і Мінтрансом Росії на 2003-2007 роки та Концепція розвитку міжнародних коридорів, що проходять по територіях двох країн.

Одним з чутливих питань, яке перебуває на постійному контролі в МЗС та потребує остаточного врегулювання, є розподіл колишньої власності СРСР, в тому числі нерухомого майна за кордоном, стаття 19 великого договору.

За результатами переговорів, станом на сьогоднішній день, сторонами підготовлені консолідовані тексти проектів наступних документів: Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Росії про умови, механізм і терміни передачі Україні нерухомого майна колишнього СРСР за кордоном; механізму реалізації вищезазначеної угоди або контракту про користування такими об'єктами. Хоча переговори проходять повільно за останній час вдалося досягти консенсусу з багатьох питань.

Не вирішеними залишилися принципові питання узгодження сторонами переліку об'єктів нерухомості у 36 країнах, які передаватимуться Україні для дипломатичних і консульських потреб, а також термінів користування об'єктами нерухомості та механізму реалізації міжурядової угоди.

Нещодавно російська федерація висунула пропозицію щодо поетапного оформлення об'єктів, тобто таких, домовленість про передачу яких українській стороні вже досягнуто. Вважаю, що ця пропозиція заслуговує на увагу і переговори із зазначених питань будуть тривати.

Вдалося зняти напруженість у питаннях паливно-енергетичного комплексу. На основі положень договору стаття 20 були юридично вирішені більшість проблем між двома державами, зокрема так звана газова проблема, яка довгий час створювала не лише економічну, але і політичну напругу у двосторонніх відносинах.

У 2001 році було підписано міжурядову угоду про додаткові заходи і забезпечення транзиту російського природного газу на території України. Крім того Президенти України і Росії у червні 2002 року у Санкт-Петербурзі підписали спільну заяву про співробітництво в енергетичній сфері та тристоронню заяву за участю канцлера ФРН про забезпечення безперебійного транзиту російського газу в Європу.

На сьогодні ці домовленості оформлені в міжурядову угоди про стратегічне партнерство у газовій сфері, яка у жовтні минулого року була підписана главами урядів України і ЄРФ в Кишеневі.

Одночасно було підписано договір між НАК "Нафтогаз" України і ВАК "Газпром" щодо створення міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України.

Згідно зі статтею 21 договору проводиться робота щодо розвитку співробітництва з Російською Федерацією у космічній галузі. Вона здійснюється на підставі положень двох базових угод, а також програми співробітництва України та Росії у сфері дослідження та використання космічного простору у мирних цілях на 98-2007 роки.

Шановні народні депутати! Важливим питанням двостронього співробітництва є співпраця з Росією у галузі освіти і науки, стаття 23. Після 1997 року було укладено 4 міжурядових документа, які регламентують саме цю сферу. Угода між Міністерством освіти і науки України і Міністерством загальної професійної освіти Росії і про співробітництво у галузі освіти від 1998 року, Угода між Кабміном України і урядом Росії про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання від 2000 року, Угода між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації про створення і функціонування філії вищих навчальних закладів України на території Російської Федерації та філії вищих навчальних закладів Росії на території України від травня цього року. Протокол про внесення змін до угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом Росії про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання також від травня цього року. На сьогодні пріоритетним завданням є досягнення паритету у контексті задоволення освітніх запитів українців у Росії.

Протягом останніх років українсько-російське співробітництво у гуманітарній сфері також увійшло у русло конструктивних переговорів, стаття 12 і стаття 24 договору. Позитивні тенденції розвитку у багатьох напрямах стали особливо відчутними після підвищення рівня підкомісії з питань гуманітарного співробітництва у рамках великої змішаної комісії. Відбувається конструктивний діалог у сферах культури, освіти, науки, молодіжної політики, спорту, туризму, охорони здоров'я, соціального захисту громадян та міграційних процесів. Створено солідну договірно-правову базу українсько-російського гуманітарного співробітництва, яка сьогодні нараховує близько 50 міжурядових і міжвідомчих двосторонніх документів. Міністерство закордонних справ України надає всебічного сприяння галузевим міністерствам та відомствам у налагодженні співробітництва у галузях повернення незаконно вивезених культурних цінностей, поховання жертв війни і політичних репресій на території України і Росії.

Додаткових зусиль і політичної волі вимагає виконання положення Договору стосовно розвитку культурного і гуманітарного співробітництва, включаючи відкриття національних, культурних і публічних закладів, а також історико-меморіальних об'єктів України в Росії.

Досі не набула чинності міжурядова угода про заснування і умови діяльності інформаційно-культурних центрів, яка була підписана у лютому 1998 року, і до цього часу не ратифікована російською стороною.

Українська діаспора в Росії не має системної української освіти, культурно мистецьких закладів, преси, радіо і телебачення рідною мовою. Потребує активізації на принципах взаємностей співпраця у сфері повернення культурних цінностей незаконно вивезених з території України до Росії.

Гостро стоїть питання заснування загальноросійської української газети, яка мала б стати основним інформаційним органом для забезпечення соціально-культурних та інформаційних потреб українців в Росії. Нині в Росії існує, як пілотний, проект двомовне незалежне видання українців під назвою "Український огляд". Невирішеним залишається питання встановлення меморіальної дошки Михайлу Грушевському у Москві і низка інших питань.

Шановні народні депутати! Протягом останніх років активізувалося двостороннє молодіжне співробітництво. Підписано Угоду між Кабміном України на урядом Росії у галузі молодіжної політики та міжвідомчу програму співробітництва на цей рік у сфері молодіжної політики. На виконання положень угоди про співробітництво у сфері сімейної політики та забезпечення гендерної рівності, розроблено проект міжвідомчої програми двостороннього співробітництва на цей рік.

Розвиваючи співробітництво у галузі соціального захисту, включаючи пенсійне забезпечення громадян, укладення спеціальних угод з метою вирішення питань трудових відносин та соціального захисту (це стаття 27 договору) можна визначити два основних блоки проблемних питань.

Перший блок. Це проблемні питання пов'язані з нелегальною трудовою міграцією громадян України.

І другий блок. Це проблемні питання соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян України, які працювали в районах Крайньої Півночі Російської Федерації. На цей час особливості пенсійного забезпечення таких громадян, які працювали на Півночі і зараз проживають в Україні, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 1992 року, а також тимчасовою угодою між урядом України і урядом Росії про гарантії прав таких громадян у галузі пенсійного забезпечення від 1993 року.

Україна виконує свої зобов'язання протягом всього періоду дії угоди і фінансує дострокові пенсії протягом 5 років до досягнення загально встановленого пенсійного віку.

Після набрання чинності з 1 січня минулого року федеральним законом Росії про трудові пенсії в Російській Федерації укладені Україною угоди у сфері пенсійного забезпечення поставили громадян, які переселяються в Україну в дискримінаційні умови порівняно з громадянами, які переселяються до держав, що не уклали угоду в рамках СНД. З метою уникнення зазначеного ...цеденту українська сторона запропонувала укласти нову угоду про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення. Однак, зазначена пропозиція поки що не підтримана російською стороною. У зв'язку з цим пропонується провести повномасштабне вивчення даного питання з урахуванням інтересів української та російської сторін з метою вироблення компромісного рішення.

Більш ефективних дій потребує виконання положення щодо попередження і недопущення нелегальної еміграції (стаття 32 договору), включаючи належне облаштування Державного кордону між Україною і Росією і укладення угоди про повернення нелегальних мігрантів, тобто про ........місію. Вирішення цієї проблеми здійснюється в рамках переговорного процесу з укладення двосторонньої угоди про приймання та передачу осіб, які перебувають на територіях обох країн нелегально.

Шановні народні депутати! Шляхом послідовної реалізації положень договору про дружбу, співробітництво і партнерство Україна і Росія досягли достатньої зрілості, щоб приступити до визначення конкретних параметрів стратегічного партнерства, зафіксованого у статті 2. У тому числі і на віддалену перспективу.

Нагальна потреба конкретизації цього принципу пов'язана насамперед з тим, що договір готувався до підписання і був укладений у середині 90-х років, він з об'єктивних причин не міг врахувати зростаючого впливу фактору глобалізації та якісно нових ризиків і загроз, які чітко означилися на початку цього століття.

Проте, політико-правовий характер договору та універсальність передбачених ним механізмів міждержавної взаємодії дозволяють адаптувати його до сучасних міжнародних і двосторонніх реалій саме за рахунок визначення параметрів стратегічного партнерства. Перший крок у цьому напрямку було зроблено у рамках проведеного у Києві у травні цього року спільного засідання колегії МЗС України і Росії, за підсумками якого було пораховано проект декларації про стратегічне партнерство між Україною та Росією.

У цьому контексті стратегічне значення для майбутнього українсько-російських відносин матиме подальший розвиток положень договору щодо взаємодії у справах забезпечення міжнародної регіональної безпеки та стабільності, забезпечення вільної торгівлі, вільного руху товарів, капіталів та інвестицій на основі економічної доцільності і взаємної вигоди, транспортування енергоносіїв та сприяння ефективному і безпечному функціонуванню трансконтинентальних транспортних коридорів.

Крім того, стратегічного значення для реалізації євроатлантичних прагнень України набуватиме максимальна активізація передбаченого статтею 5 договору політика консультативного механізму між Україною та Росією та обміну інформацією з тим, щоб євроатлантична інтеграція сприяла зміцненню безпеки і стабільності у Європі і не викликала занепокоєнь у наших сусідів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Юрійовичу. Чи є запитання до доповідача? Прошу записатися. Проводиться запис.

Висвітіть, будь ласка. Пропонується, як ми завжди робимо під час Дня уряду, одне питання - письмове, одне питання - усне. Перше питання, будь ласка беріть із своїх, а потім наступне - перелік.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Так, запитання від депутатської фракції "Наша Україна".

"Розвитку повноцінного економічного співробітництва між Україною та РФ перешкоджають, перш за все, штучно зведені Росією бар'єри двосторонньої торгівлі та обмеження на експортно-імпортні операції. Зокрема, Російської Федерацією не вирішується питання про скасування ПДВ при експорті в Україну російських товарів, а на українські товари накладаються надмірно високі митні тарифи. Наскільки реальним є втілення ідеї вільної торгівлі на просторі співдружності незалежних держав?"

Згідно з введеним в дію з 1 липня 2001 року Російською Федерацією Податковим кодексом справляння ПДВ здійснюється за принципом "в країни призначення", тобто експортне ПДВ не справляється. Проблемним питанням залишається відмова Росії застосовувати зазначений принцип при експорті природного газу, нафти, включаючи і газовий конденсат. Його вирішення можливо шляхом підписання угоди про принципи справляння непрямих податків у взаємній торгівлі.

Після кількох раундів переговорів експертів сторін було погоджено проект вказаної угоди компромісними термінами відміни справляння непрямих податків. І цю угоду планувалось підписати в ході останнього засідання змішаної комісії у березні в Москві. Але Російська Федерація в останній момент відмовилась підписувати згадану угоду, мотивуючи це тим, що буде перерозглядатися найближчим часом Податковий кодекс Російської Федерації.

На сьогодні подальша інформація про опозицію Росії відсутня, тобто Росія не реагує дальше на наші пропозиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Питання від Ольги Гінзбург, фракція комуністів, будь ласка.

12:53:50

ГІНЗБУРГ О.П. Спасибі, шановний Головуючий.

Фракція комуністів, Гінзбург, 161 виборчий округ.

Шановний Володимире Юрійовичу, у мене таке до вас запитання, і воно, мабуть, буде цікаве для всіх. Деякий час, майже рік, наші громадяни не могли отримати громадянство, які деякий час проживали десь до 93-го року в Росії. Потім посольство Росії призупинило в зв'язку з прийняттям законів. Потім знову зараз як би така процедура розпочалася, ця процедура замикається в тому, що кожен, хто колись працював чи був в Росії, повинен доставити цю справку з налогової служби про те, що не винен Росії він ніяких там налогів і так далі. І це дуже ускладнює цю ситуацію отримання громадянства. Я декілька раз піднімала ці питання, бувши в Росії, теж. Наша пропозиція була зробити спрощену систему громадянства, отримання громадянства нашими ж українцями, така як з Білорусією, там з Казахстаном. Що нам заважає? Тому що я знаю, що може і багато депутатів на округах мають таку ж проблему. Ці люди не можуть отримати ні субсидію, ні яких інші пільги, вони, не маючи цього громадянства, не можуть на роботу устроїтися. І дуже багато проблем. Ми повинні за них піклуватися. Але в чому причина? Дякую вам за відповідь.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Дякую за питання. Це, дійсно, важлива проблема. Вона є однією з найбільш складною, скажемо, у нашій консульській роботі з Російською Федерацією і є предметом постійних переговорів і консультацій.

Значить, для того, щоб вирішити, необхідно вносити зміни, як у наше законодавство, так і в російське. Це відомо. І над цим ми поступово працюємо, у тому числі через Комітет у закордонних справах Верховної Ради. На таку близьку перспективу для того, щоб допомогти нашим громадянам, ми робимо таким чином, на літній період, коли особливо активізується звернення громадян, ми збільшуємо кількість консульських працівників, як у Москві у посольстві, так і в інших генеральних консульствах на території Росії. З минулого року, чи з позаминулого навіть, введена практика так званого консульського обслуговування з виїздом. Тому що, звичайно наші генеральні консульства, як ви розумієте, не можуть охопити всю територію - це Ростов, це Тюмень, Санкт-Петербург і Росія. Справа у тому, що ми хочемо на наші закордонні установи перекласти, так би мовити, частину тієї роботи, яку могла б робити російська сторона. На жаль, на сьогодні це є те, що ми можемо реально зробити. Я думаю, що результати цієї роботи будуть. Але, звичайно, у глобальному плані вирішити це питання можна тільки внесенням змін у законодавство. Що ми робимо і над цим постійно думаємо на сьогодні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Письмове питання.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Письмове питання. Яким чином вирішується питання про повернення Російській Федерації відповідної частини коштів громадян та юридичних осіб України, які знаходяться на рахунках зовнішнього економбанку колишнього СРСР? Це запитання також фракції "Наша Україна".

За ініціативою української сторони, питання щодо ... валютних коштів, фізичних та юридичних осіб резидентів України, вкладників зовнішньоекономбанку СРСР неодноразово порушувались Україною в ході переговорів між нашими державами. На п'ятому засіданні змішаної комісії ще в 1999 році, російська сторона підтвердила готовність переказати залишки коштів, які належать фізичним особам, резидентам України, починаючи з 1 вересня 1999 року, відповідно до механізму раніше погодженому між зовнішньоекономбанком Росії та Укрексімбанку. Станом на сьогоднішній день, російська сторона повністю погасила заборгованість перед фізичними особами України, вкладниками зовнішньоекономбанку СРСР.

Що стосується юридичних осіб, то в жовтні 2002 року МЗС надіслало меморандум з питань регулювання внутрішнього валютного боргу колишньої СРСР та юридичними особами резидентом України, в якому російська сторона, посилаючись на порядок погашення рубльової заборгованості колишньої СРСР повідомила про те, що питання щодо погашення заборгованості перед юридичними особами резидентами України, повинно регулюватись з урахуванням принципів та механізмів, угоди про принципи механізму обслуговування внутрішнього боргу колишньої СРСР 1992 року, а також на підставі висновку економічного суду СНД від 1996 року.

З метою вироблення нашої позиції, в січні та квітні цього року, в МЗС України відбулися міжвідомчі наради з питань повернення цих коштів. За участю представників МЗС, Мінюсту, Мінфіну, Мінекономіки і Національного банку. В ході наради вдалося погодити деякі параметри подальших переговорів і позиції України, які стануть предметом наступного раунду консультацій між нашими країнами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. Шибко Віталій Якович, соціалістична партія, будь ласка.

12:59:18

ШИБКО В.Я.Прошу передати слово Вінському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ввімкніть мікрофон народного депутата Вінського.

12:59:32

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський, фракція Соціалістичної партії України. У мене два запитання до вас.

Перше запитання. Як ви оцінюєте той факт, що проанонсована, розрекламована компанія Рік України в Росії і Рік Росії в Україні привела до того, що рівень товарообігу вперше за всі роки незалежності з Україною став менший, ніж рівень товарообігу із країнами Європейського Союзу? Тобто фактично на словах говоримо одне, а на справі - зовсім інше.

І друге питання. Сьогодні в Україні 70 відсотків населення підтримують в тій чи іншій мірі необхідність дружніх стосунків з Росією. 35 відсотків бачать це пріоритетом. На перше місце це ставлять.

Скажіть, будь ласка, чи може так бути в любій державі, що державна влада ігнорувала позицію переважної більшості населення, що стосується відносин між двома країнами? Тому що те, що робить держава, воно абсолютно протилежне від того, що думає і хоче народ. Дякую.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Дякую за запитання. Якщо можна, почну з другого. Я не можу погодитись з вами. Тому, що мені здається, що у виступі я навів цілу низку прикладів про кількість зустрічей на всіх рівнях між керівництвом України і Росії, про проведення останнього засідання спільної колегії вперше в історії наших міждержавних відносин колегіями МЗС України і МЗС Росії. Про ... декларації про стратегічне партнерство. Так що справа не в словах, ми і на справі робимо те, про що ви казали. І що підтверджується тими цифрами, які ви навели, 70 і 75 відсотків.

Що стосується падіння товарообігу між Україною і Росією, то в тому , що збільшення нашого товарообігу з Європейським Союзом відбулося само собою, в тому числі за рахунок ... з Росією, але це не була ініціатива української сторони. Це я назвав у своєму виступі результатом введення обмежень з боку Росії. Тому українська сторона, як ви, мабуть, знаєте, в останні, принаймні півтора роки, не вводила жодних серйозних обмежень, маю на увазі ввезення автомобілів, лампочки і так далі, ми цього не робили. Це робиться саме з боку російської сторони, так що мені здається, що падіння товарооббігу це в першу чергу вина Росії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, запитання від Калінчука Василя Антоновича, Аграрна партія України.

13:02:14

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Володимир Юрійович. Як показала практика останніх років все більше означення в налагоджені співробітництва та партнерство між Україною та Росією набувають міжрегіональні зв'язки.

Це підтверджується зустрічами керівників прикордонних областей України і Російської Федерації, які відбулися у місті Харкові. Бізнесфоруми за участю керівників регіонів та зацікавлених ділових кіл проведених у місті Одесі в минулому році та 16-18 травня цього року.

Як бачите ініціатива знизу є, регіони хочуть співпрацювати. А запитання таке, які висновки робить для себе уряд по вирішенню проблем, що розглядаються на цих зустрічах. Та яку підтримку отримують регіони від уряду по активізації їх співпраці з областями Російської Федерації. Дякую.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Дякую за запитання. В першу чергу те, що стосується Міністерства закордонних справ, я можу запевнити, що буквально не проходить дня, щоб до нас не надходили звернення від практично всіх областей України, окремих міст районів з проханням саме допомогти у налагодженні стосунків або організувати виїзд делегацій із нашої держави в Росію, або навпаки прийняти.

Майже кожного тижня ми погоджуємо в МЗС проекти різноманітних угод і домовленостей, протоколів і так далі, які підписуються на рівні цих регіонів. Я назвав одну цифру у своєму виступі, що всього таких угод понад 200, це за останні десять років.

Вірніше, саме тому і виникла потреба про яку я також сказав раніше у виступі створити у рамках великої комісії, змішаної ще один орган підкомісію з питань саме міжрегіонального і транскордонного співробітництва. Тому що у нас ці зв'язки фактично перевищують навіть ті зв'язки, які існують на рівні міждержавному.

Я знаю, що така ж сама допомога надається з боку будь-якого іншого міністерства, відомства України, якщо надходять такі звернення. Так що, мені здається, що якраз уряд всіляко сприяє тому, щоб ці контакти налагоджувалися. Ну, і ви самі сказали, вірніше, навели у своєму питанні приклади форумів, які відбувалися в Одесі, Харкові. Можу згадати ще дніпропетровський. Я знаю, що заплановано ще до кінця цього року декілька подібних форумів. Ця практика себе виправдовую. На останньому одеському, до речі, була підписана своєрідна угода чи домовленість між губернаторами: п'ятнадцять з нашого боку і десять з боку Росії. Її очолили Яковлєв санкт-петербурзький і Гриневецький наш з Одеси. І ця рада губернаторів буде активно надалі працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Письмове питання. Тут багато з них я вже висвітлив у виступі. Я намагаюся просто знайти ті, які не були...

От Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. У великому договорі між Україною і Росією наголошується на тому, що сторони взаємодіють у міжнародних організаціях. Як можна характеризувати взаємодію між Росією та Україною у процесі підготовки до вступу до СОТ? Та які заходи, зокрема, з боку Кабміну України були вжиті?

Практика робочих консультацій щодо процесу вступу України та РФ до СОТ започаткована на виконання доручення Кабміну України від вересня 2002 року. За останній час було проведено два раунди консультацій: у вересні 2002 року в Парижі та у жовтні 2002 року у Женеві. Це питання постійно обговорюється також і під час засідань групи високого рівня по створенню єдиного економічного простору.

Ви знаєте, що російську сторону непокоять двосторонні домовленості досягнуті Україною з доступу до ринків товарів та послуг з країнами-членами робочої групи у форматі вступу до СОТ та фактичне відставання Росії у цьому компоненті переговорів. Фактично є російську сторону хвилюють ті питання, в яких українська сторона має кращий прогрес у переговорах ніж російська. Але відомо також, що ми відкрито заявили нашим російським колегам, що Україна не збирається денонсувати ті угоди (їх тринадцять), які вже підписані щодо вступу до СОТ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Іванович Надрага, будь ласка.

13:06:52

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Владимир Юрьевич, я хочу коснуться темы, которую вы уже в своем докладе делали. Итак, этот вопрос касается пенсионного обеспечения тех, кто отработал на Крайнем Севере и в районах, приравненых к этой категории. Все-таки сегодня, вы абсолютно правильно сказали, действующего законодательства наших украинских пенсионеров ставит в неравные условия со своими российскими коллегами. Ну точно так же очень тяжело согласиться с тем, каким образом, так скахзать, сегодня, означена перспектива на эту тему. Вы сказали, идут мониторинговые обследования. Дальше, дорогой мой человек, эти вопросы, к сожалению, абсолютному большинству моих коллег задают постоянно на приемах граждане. Итак, дорогая власть, когда вы хотя бы в каком-то приближении ответите нам, что мы получим нормальную пенсию. Я бы хотел, чтобы высейчас с позиции Кабинета Министров все-таки дали какие-то ... я понимаю всю условность, но все-таки в том числе и календарные перспективы. Спасибо.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Дякую. В принципі, це питання затягування з його вирішенням за останній період воно пояснюється і деякими суб'єктивними причинами, наприклад зміною співголови з російського боку підкомісії, яка займається цим питанням, а саме Ніна Матвієнко.

У нас очолює цю підкомісію пан Табачник. Із-за цього комісія фактично півроку не збиралася. Хоча остання була домовленість у грудні минулого року зібратися буквально в січні і вирішити це питання. Пані Матвієнко обіцяла, що у неї вже є консолідована позиція російського уряду з цього приводу. І, скажемо так, відомство, яке головні палки в колеса ставить - це Пенсійний фонд Російської Федерації, в якому не закладені ці кошти.

Ви знаєте мабуть, що тільки нещодавно було призначено новий віце-прем’єр Російської Федерації. Я знаю, що вже відбулися контакти з паном Табачником у неї, вони домовились буквально в червні - на початку липня зібрати знову комісію, а перед цим частину українська і російська. У нас є своя консолідована позиція. Як вони обіцяли, у них є в принципі своя, яка дасть певний шанс нам все-таки почати вирішення цього питання. Я думаю, що до осені ми зрушення зробимо в цьому. Я знаю, що це болюче питання. Повірте, ми кожний день цим займаємося, не кажучи вже про Міністерство праці і соцзахисту України і інші відомства, але ми постійно порушуємо це питання перед російською стороною на всіх рівнях. Воно стоїть номером один чи два на всіх тезах, на переговорах Президентів, прем'єр-міністрів. Я знаю, що завтра буде візит Прем'єр-міністра Януковича в Москву, і це питання також стоїть в порядку денному. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

13:09:50

ШКІЛЬ А.В. Дякую.

Шановний доповідачу, просто, знаєте, у двосторонніх стосунках завжди існує певне концепція. Чи існує концепція в формуванні через ЗМІ Росії, через українські ЗМІ, які виходять на території... можуть демонструватися на території Росії, об'єктивних аналізів процесів, які відбуваються в Україні. Давайте таким чином, Україна приймає Хартію про мови. В принципі після цієї Хартії я не думаю, що коли-небудь доведеться захищати українську мову, її колись-таки не стане. Але тим не менше, що ми чуємо з російських ЗМІ? Все, російська мова тут переслідується її порівняли разом з гагаузькою, от, виявляєте, яке це пониження для російської мови. Чому? Не існує такої концепції? А якщо вона існує, то чому ви так вдало її приховуєте і ми не можемо це оцінити в роботі між Україною і Росією, тобто в російських засобах масової інформації. Це перше.

І ще коротеньке запитання, стосовно російського консульства у Львові. Все ж таки це також впливає на певні стосунки. Помінявся консул, реакція Міністерства закордонних справ на те, що російське консульство розташоване на території штабу Західного оперативного командування Прикордонних військ. Дякую.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Дякую. Якщо можна, то почну з другого. Так, є це питання, є проблема. Не буду казати, скільки разів ми порушували цю проблему перед російською стороною і скільки нарад відбулося у нас міжвідомчих, внутрішніх для того, щоб таким чином вирішити. Є два шляхи: перший - це силою, я вибачаюсь, вигнати Російське генеральне консульство з того будинку. Звичайно, це буде нецивілізований шлях. Друге питання - це вони сплачують компенсацію за ті ремонти і перебудови, які потрібно зробити, щоб цей об'єкт був, так сказать, нормально захищений, тим більше, що сума перша була завищена. От коли розібралися, це, в принципі, не такі вже великі кошти, і Росія погодилась платити. Я сам мав бесіду з цього приводу з послом Російської Федерації. Єдине, що зараз потрібно, це - кошторис, тому що як в Росії, так і у нас, ви розумієте, що посольство держави не сплатить кошти просто так за якусь цифру, це бо кошторис з розкладкою, що саме, де там будуть міняти. Чи це питання зараз вирішується на рівні Кабінету Міністрів. І я думаю. що найближчим часом рішення буде прийнято і компенсація буде сплачена.

Що стосується концепції. Ну, звичайно, у нас є багато концепцій, є загальна концепція розвитку відносин між Україною і Росією, як в принципі в МЗС принаймні існують концепції щодо розвитку стосунків з будь-якою країною або регіоном, або групою країн.

В тому питанні, що ви порушили, тут справа не в відсутності чи присутності концепції, а справа в тому, що для цього потрібні кошти, для того, щоб наш імідж просувати і працювати в тому числі і з російською пресою, і з американською пресою, і з будь-якою іншою пресою. Цих коштів, звичайно, або нема, або не вистачає.

Значить, на сьогодні найближчим часом буде схвалена спеціальна програма під умовною назвою "Покращання іміджу України взагалі", в тому числі і в цій програмі передбачено головне, чого нам сьогодні не вистачає в Росії - це нормального фінансування для нормального існування культурно-просвітницьких чи культурно-інформаційних центрів в Росії, принаймні в Москві. А потім вже і дальше. І саме тоді, я думаю, спираючись на ту активну діаспору українську, яка існує, і ви знаєте про це, ми зможемо з їх ентузіазмом і з нашими коштами все-такі ці питання повирішувати.

Що стосується російської мови, от якщо ви пригадаєте, ну навіть ще рік або два тому це питання постійно порушувалось офіційними особами Росії. І скажіть зараз чесно, чи чули ви хоча б в останній рік, щоб хтось з офіційних чинників Росії високих його порушував? Ні, це саме результат роботи. Тому що врешті-решт ми довели, доказали росіянам, що тих проблем їх просто не існує. І ті цифри, якісь фантастичні, скільки треба, щоб навчалось тут російській мові і так далі, їх просто не існує. І нормально ці проблеми росіян в Україні реалізується. От, на жаль, потреба українців ні. І з цим вони також погодилися останнім часом. І вже дискусія з цих питань майже припинилася. А вже іде конкретна робота. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Секретар Комітету у закордонних справах, народний депутат Шибко. Яке ваше ставлення до позиції Росії з 1 січня 2004 року запровадити в'їзд на територію України по закордонним паспортам?

Значить, дійсно, ця дата існує, як раніше існувала дата 1 липня цього року. Ви знаєте, що ми її відклали до 1 січня. Останній раз це питання обговорювалось активно досить під час візиту пана Іванова і нашої спільної колегії з росіянами. Я можу сказати одне: існує розуміння, що з 1 січня ці паспорти вводитися не будуть. Але, я думаю, що ми не повинні розслаблятися, оскільки так чи інакше, а перехід на закордонні паспорти він має бути. Ми не можемо з усім світом спілкуватися закордонними паспортами, а з Росією - радянськими. Такого просто не буває.

Але тут існує проблема, тому що враховуючи кількість людей, які перетинають сьогодні українсько-російський кордон, а також і польській і таке інше, нам потрібно, ну підрахунки можливо в МВС є точні, але це десь від 3 до 5 мільйонів оцих корочок видати людям. Я не кажу про те, що для цього треба там 100 гривень чи 20 гривень, щоб отримати цей паспорт, а те, що у нас просто сьогодні, особливо на місцевому рівні такої кількості паспортів немає. І отут вже ці питання знаходяться на контролі нашого уряду з тим, що або якусь програму, або, я не знаю, частково, щоб ми забезпечили всіх своїх людей, які бажають їздити за кордон, саме закордонними паспортами. Але я можу вас запевнити, що якщо ми не встигнемо підготуватись до 1 січня, а мабуть, скажемо прямо, так і буде, не встигнемо, то ми домовимось з Російською Федерацією про те, щоб відкласти ще раз цей термін. Оскільки вони самі також не готові до кінця до введення такого режиму. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. Євген Олексійович Гірник, "Наша Україна", Івано-Франківщина.

13:16:39

ГІРНИК Є.О.

Шановний Володимире Юрійовичу, ви в довідкових матеріалах навели так з договору про дружбу, співробітництво і партнерство між україно-російською федерацією. Ну дуже добрий договір, читаю всі статті, прекрасні статті. Але, яку статтю не читаю, не виконується вона не з нашої сторони, чесно кажучи. Про кордон, проблеми не з нашої сторони, про зону вільної торгівлі не з нашої сторони, про митні тарифи не з нашої сторони, про освітню політику, проблеми також не з нашої сторони. Тобто тут колега Вінський сказав про симпатії певної частини українського населення до Росії. Не видно взаємної симпатії, виглядає так, що наш великий сусід пропонує тільки гаремні відносини. І в зв'язку з тим, що не виникає така проблема, раз цей договір фактично не виконується, а він дійсний до 2007 року, чи не можна ставити питання про його перегляд і постановку питань з нашої сторони, щоб не було таких не паритетних дискримінаційних відносин до нашого блоку.

І чи в зв'язку з тим, з ситуацією що склалась, не пора завершити розмову про ввіз на векторність, а брати той вектор, на якому нас чекають. Тому що на цьому векторі явно що не має взаємодії? Дякую.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Дякую за запитання. Я думаю, що от сьогоднішнє засідання чи, скажемо, винесення питання на день уряду, воно і підтверджує також актуальність ваших слів. Звичайно, будь-який договір міждержавний, він може виконуватись краще, гірше і переглядатись. Я не думаю, що сьогодні треба вести мову про його денонсацію чи перегляд після 2007 року. Тому що я вам можу навести багато дуже статей договорів, які реалізовані, скажемо, підписання угоди про державний кордон сухопутний.

Це процес. Він не може бути здійснений за день, за два чи за рік. Або навіть за десять років. Саме тому і була така дія договору - 10 років.

Як будемо наближатися до 2007 року, будемо дивитися що нам робити далі. Але давайте ми завершимо ще ті речі, як у нас зараз знаходяться в прогресі. Це і той же розподіл власності за кордоном, і завершення процесу делімітації державного кордону, я маю на увазі Азов і Керченську протоку, і таке інше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідь та відповіді на запитання закінчено. Дякую, Володимир Юрійович, сідайте будь ласка.

До доповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Сташевський Станіслав Телісфорович. Будь ласка. Десять хвилин, Станіслав Телісфорович.

13:19:46

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.

Шановні колеги, шановні урядовці! Тема українсько-російських відносин є, без сумнівів, однією з ключових для всього комплексу відносин України з зовнішнім світом. Базовий політичний договір, а також угоди з питань Чорноморського флоту, заклали міцний правовий фундамент між двома державами і відіграють стабілізуючу роль у міждержавних відносинах на європейському континенті.

Політичний діалог двох лідерів за своєю насиченістю майже не має аналогів у сучасній історії. Разом з тим, не зважаючи на таку високу інтенсивність українсько-російських самітів, 20 зустрічей за 2 роки, слід відзначити, що віддача від них поки що далека від бажаної, оскільни не вирішуються найболючіші питання двохсторонніх відносин.

Зупинюсь на деяких. Це підписання угоди про розмежування водних просторів в Азовському і Чорному морях та у Керченській протоці, угоди про вільну торгівлю, визначення перспектив тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, врегулювання порядку дій Чорноморського флоту в разі виникнення кризових ситуацій та у випадках його бойового застосування, визначення порядку здійснення контролю над озброєнням та військовою діяльністю Чорноморського флоту Російської Федерації, повернення Україні частки закордонної власності колишнього Союзу СРСР, повернення вкладів громадянам України та інше.

Ці питання роками стоять на порядку денному, але прогресу майже немає. Безумовним позитивним прикладом є договір про українсько-російський державний кордон нещодавно підписаний після кількох років переговорів. Водночас відсутність прогресу на переговорах про розмежування морських просторів, що пояснюється, як відомо Російської Федерації залишити Азовське море і Керченську протоку без розмежування цих акваторій Державним кордоном.

Потребує остаточного врегулювання питання розподілу власності колишнього Союзу СРСР, зокрема залишається не вирішеним питання про передачу Україні частки нерухомого майна колишнього Союзу СРСР за кордоном, це 19 стаття основного нашого договору.

Теж саме стосується врегулювання питання правонаступництва щодо зовнішнього боргу та активів колишнього Союзу СРСР.

Договірно-правову базу українсько-російських відносин нараховує 337 документів. Мало це чи багато у порівнянні. На другому місці Білорусь - 138, на третьому Сполучені Штати Америки - 110.

Виникає питання чи потрібна така велика кількість угод, думаю, що ні. До того ж на практиці більшість цих угод вже давно не працює, оскільки вони застаріли або втратили актуальність і не відповідають вимогам часу або просто ігноруються.

Варто було б якомога скоріше завершити детальну інвентаризацію договірно-правової бази наших відносин і рішуче відмовитися від тих угод, які вже не працюють.

Росія продовжує залишатися головним торгівельним партнером України, однак тенденція останніх років засвідчили постійне зменшення її частки у загальному товарообігу нашій державі, при одночасному збільшенні частки ЄС плюс країн кандидатів. Якщо ця тенденція зберігатиметься і надалі, то вже найближчим часом Росія поступиться першим місцем серед торгівельних партнерів України. З цією метою Україна послідовно проводить політику на забезпечення введення в дію угоди про зону вільної торгівлі СНД та відповідного протоколу до неї, зняття тарифних і не тарифних обмежень тощо. Кроки України щодо створення єдиного економічного простору з Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном мають бути спрямовані на побудову торговельно-економічних відносин з цими країнами, насамперед, з Росією на засадах, які б відповідали процесу створення спільного економічного простору. Це відповідало б об'єктивним тенденції у динаміці товарообігу, як України, так і Росії, визначення ними пріоритетних напрямків у зовнішньоекономічній діяльності.

І найголовніше. У такий спосіб Україна може найефективніше поєднувати процес інтеграції до ЄС з подальшим поглибленням українсько-російського співробітництва, забезпечуючи реалізацію національних інтересів, як в одному, так і в іншому напрямках. Це стосується і торговельно-економічних відносин, і питань пов'язаних з адаптуванням норм національного законодавства України.

Вітаючи укладення міжурядової угоди з Російською Федерацією 21 червня 2002 року про надання державного кредиту для фінансування добудови атомних електростанцій на території України, ми разом з тим вимушені констатувати, що на сьогодні між Україною і Російською Федерацією не укладена угода стосовно співробітництва у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції.

При всій важливості економіки не можна не дооцінювати гуманітарний вимір нашої співпраці. Адже це душі і долі людей. На жаль, важливі питання соціально-культурної сфері, які в контексті виконання великого договору мали б бути врегульовані окремими угодами, досі не вирішуються. А ці питання є найболючішими, і саме від їх вирішення залежатиме ставлення людей до щирості наших заяв. Досі не досягнуто прогресу у питанні гарантій соціальних, трудових та пенсійних прав громадян України, які працюють на підприємствах Російської Федерації, в тому числі в районах Крайньої Півночі. Це у відповідності зі статтею 27 договору.

Вирішення цього комплексу питання стримується повільним розвитком відповідної договірно-правової бази та будемо відвертими, недостатньо конструктивною позицією російської сторони. Наприклад, до цього часу не врегульовано питання виплати пенсій громадянам України, які працювали в районах Крайньої Півночі та регіонах, які прирівнюються до них.

Надзвичайно важливе значення має питання про виконання положення щодо попередження і недопущення нелегальної міграції (стаття 32 договору), включаючи належне облаштування спільного державного кордону і укладання угоди про повернення нелегальних мігрантів.

Важливим питанням в гуманітарній сфері залишається і повернення в Україну культурних цінностей, які були вивезені на територію Російської Федерації під час існування СРСР. Як відомо, в 2002 році був проголошений Рік України в Росії, але, на жаль, результати його проведення були не такими вагомими як очікувалося. Головний висновок може бути такий, що підготовка подібного заходу повинна розпочинатися заздалегідь. Враховуючи те, що для його проведення на необхідному рівні повинно надаватися додаткове фінансування, що передбачає включення відповідних статей до Державного бюджету. Інакше коштів державних закладів безумовно не вистачить на його повноцінне проведення.

Хотів би порушити ще одну важливу проблему. Міністерство закордонних справ у співпраці з вітчизняними науково-дослідними центрами здійснює значну роботу щодо концептуалізації перспектив розбудови українсько-російських відносин, маючи на меті поставити цей стратегічно важливий напрямок зовнішньої політики нашої держави на системну основу. Думаю, що нам корисно було б зробити ці напрацювання подібно до стратегії та програми інтеграції України до Європейського Союзу. Тому це був би чудовий матеріал, який бав би можливість всім працювати на цій розробці хто опікається питаннями відносин.

Минулий 2002 рік ознаменувався значною активізацією нашої міжпарламентської співпраці. Створена і діє депутатська група з міжпарламентських зв'язків з Російською Федерацією. 24 березня 2003 року у Москві відбулося друге засідання міжпарламентської комісії. Було відмічено, що на сьогодні понад 100 законодавчих актів діють у розрізі із існуючими реаліями і повинні бути скасовані чи переглянуті за участю виконавчих влад. Отже, роботи на цьому напрямку нам, без сумніву, вистачить.

Один із вітчизняних - закінчу - політологів нещодавно зауважив, що основною проблемою українсько-російських відносин є те, що половина наших громадян любить Росію, а половина - ні; і з цього, мовляв, треба виходити в розбудові відносин на майбутнє. Дозволю з ним не погодитися. Нам вкрай потрібен національний консенсус щодо відносин з Росією, так само як ми досягли консенсусу щодо європейського вибору України, пріоритету нашої інтеграції до Європи. Я сподіваюся, що цей День уряду стане важливим внеском у формування такого консенсусу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Телісфоровичу. Запитань у нас не буде за прийнятою нормою. Ми переходимо до обговорення.

Першим виступає представник фракції комуністів, народний депутат Пузаков, Будь ласка, підготуватися - Надразі.

13:30:18

ПУЗАКОВ В.Т. Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

В своем выступлении я позволю себе напомнить содержание одного из многих подлинных документов, проливших свет на коварный замысел США, который привел в разрушению Советского Союза и экономики отделившихся республик. В этом документе упоминается непосредственно Украина и ее роль в разрушении СССР. Это фрагмент одной из больших программ манипуляций со знанием, рассчитаны на многие десятилетия. Речь идет о меморандуме Совета Национальной безопасности США от 18 августа 1948 года, в котором, зачитываю дословно, говорится. Цель США в отношении России постоянны и не зависят от того, находятся ли они в состоянии войны или нет. Безоговорочные цели, демонизация коммунистической идеологии и навязывание американской идеологии в качестве универсального мировоззрения. Переход в зону американского влияния, в первую очередь балтийских республик и Украины. Бывшие советские республики никогда не должны в будущем быть способными, обрести экономическую самостоятельность. Для этих целей надлежит как лучшее средство поощрять и инициировать сепаратистские движения в ССР. Не наше дело раздумывать над последствиями, к каким может привести принятие такого рода концепции внутри каждой страны. План этот реализован на сто процентов, да и в Украине нашлись исполнители в лице Кравчука и Кучмы. Результат на лицо, разрушена связь с Россией, разрушена промышленность и сельское хозяйство, население выведено за черту бедности. Стало на 90 процентов нищим и вымирает со скоростью 400 тыс.человек в год. Разрушена армия и обороноспособность страны.

Провозглашая борьбу за независимость, Украина практически ее лишилась, вляпавшись в полнейшую зависимость от США. Вот почему имея договор о дружбе, сотрудничестве и партнерстве между Украиной и Российской Федерацией 31 мая 1997 года, Украина не реализовала его потенциальной возможности, а политические и экономические рекомендации США Украина неукоснительно выполняла и продолжает выполнять. А какой же результат? Отгородившись от России, Украина получила всего лишь статус соседа Евросоюза. Но зато руководство страны на всех встречах руководителей стран СНГ проявляют странную политику. На словах заявляют об интеграции, укрепление братских связей, общих корнях и т.д. Но как-только вернутся домой, поворачивают на 180 градусов. Мы уже должны в конце концов понять, что дальнейшее продолжение такой лицемерной политики гибельно для Украины и ее народа. И в этой ситуации мы должны отбросить все мелкое, что нас разъединяет, - перестать нам, украинцам и русским, искать изъяны друг у друга, одним словом - отбросить все ненужные противоречия. Сегодня спасать нужно страну! Имею в виду Украину и Россию, не капиталистическую и не социалистическую, а спасать надо свободную и независимую. Все прекрасно понимают, что спасение может быть только в единении истинных патриотов Украины и России. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович Надрага, "Народний вибір". Підготуватись Борзих, Аграрна партія.

13:33:46

НАДРАГА В.І. Уважаемые коллеги! Луганск, Надрага, "Народный выбор".

Я думаю, что сегодня в силу того, что по регламенту три минуты и в общем-то нет смысла говорить общие вещи, поэтому с вашего позволения начну говорить о тех проблемах, которые сегодня, на мой взгляд, нужно решать, когда мы говорим о российско-украинских отношениях.

Итак, первое. Я думаю, что глубоко убежден, что экономическая составляющая есть составляющая. Гуманитарная - она не лишняя. Но первичным есть экономика - экономика движения товаров, экономика движения рабочей силы, и вот эти препоны, которые сегодня существуют, я думаю, они не идут на пользу ни России, ни Украине.

Поэтому считаю. что необходимо сделать: первое - ликвидировать расхождения в порядке таможенного, то есть, тарифного и нетарифного регулирования, что ведет к неоправданному повышению цен на товары и услуги работы, препятствуют свободному их перемещению, провоцируют распространение нелегальных форм во взаимной торговле, то есть, попросту говоря, провоцируют контрабанду.

Следующая проблема - это высокая себестоимость отдельных видов продукции, в том числе и российских энергоносителей при их экспорте в Украину.

И последнее. Ориентация значительной части рынка обеих государств на продукцию третьих стран. И тут есть одна проблема: и в России, и у нас на Украине можно услышать, что нужно спасать местного товаропроизводителя, ему нужно помогать. Но, к сожалению, в российско-украинских отношениях факты стоят немножко в другом: как только ставятся барьеры для того, чтобы не зашел товар соседа, приходит третья сторона. И эта третья сторона покрывает и украинские трубы в России, и российские товары на Украине.

Следующее. Глубоко убежден, что на двухсторонней основе необходимо как можно скорее рассмотреть и подписать межгосударственное соглашение о пересечении государственной границы гражданами Украины и России, которые проживают в приграничных районах. Это гуманитарная сфера. Но я хочу сказать, что Луганская область имеет 820 км с Россией и не для кого не секрет, что до 1991 года эта граница была достаточно условной. Люди живут - родственники - по обе стороны границы. К большому сожалению, очень часто, даже идя к родственникам человек проходит границу так, как будто он собирается выезжать на постоянное место жительства.

Также необходимо продолжить работу по внедрению более прагматичных подходов к мониторингу заключенных соглашений, созданию при областных государственных администрациях рабочих групп по вопросам межрегионального сотрудничества. Нужно опустить международные отношения на межрегиональный уровень. Необходимо создать рабочую группу для подготовки предложений по гармонизации законодательных и других актов, направленных на регулирование экономических связей, в том числе и по приграничным. Необходимо с обоих сторон сделать, чтобы процедуру пограничного, таможенного, миграционного и других видов контроля относительно граждан, которые проживают на приграничных областях, был несколько иным.

И последнее. Я хотел бы сказать, что на межправительственном уровне Украины, Росси и Белоруссии необходимо унифицировать таможенное законодательство. В случае усиления взаимодействия Украины и России на двухстороннем уровне, число сотрудничащих регионов, а не только межгосударственных отношений, с обеих сторон получат шанс и увеличатся,а, соответственно, станет это легче и проще как для экономики, так и для людей, живущих в наших государствах. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Іванович Борзих. Підготуватись Кармазіну.

13:37:25

БОРЗИХ О.І.

Борзих, фракція Аграрної партії України.

Шановні народні депутати, члени уряду, запрошені!

Ми, члени фракції Аграрної партії України, виходимо з того, що Росія була і залишається головним стратегічним торговим партнером для нашої країни. Однак, після утворення двох суверенних держав у зовнішньо-економічній діяльності, пов'язаній з питанням агропромислового комплексу, з'явилися відомі вам проблеми.

Судіть самі. На початку 90-тих років Україна експортувала в Росію біля 2 млн.тонн цукру, 300 тисяч тонн олії, більше 2 млн.тонн молока, біля 300 тисяч тонн м'яса і м'ясопродуктів.

Росія ж забезпечувала потребу аграрної галузі України в сільськогосподарські техніці, автомобілях, обладнаннях для переробних підприємств. На сьогодні ситуація зовсім інша. Щорічно зменшуються обсяги товарообігу аграрної продукції, ставиться штучний бар'єр, який не створює сприятливих економічних умов для поліпшення роботи в цьому напрямку двох країн.

Російська сторона в останні роки займає жорстку позицію щодо імпорту з України продукції АПК. Наприклад по такому важливому стратегічному для України продукту, як цукор, російська сторона починаючи з 1996 року щорічно вводить обмеження на його імпорт з України. Поряд з іншими причинами це призвело до втрат зовнішнього ринку українського цукру і в цілому до важкого економічного стану всієї галузі.

У свій час російська сторона ініціювала вилучене з режиму вільної торгівлі спирту, а також сигарет. Було значно збільшено мита на імпорт з України карамелі, алкогольних напоїв.

На українську продукцію застосовуються підвищені у декілька разів проти російської продукції тарифи під час перевезення її залізничним транспортом по території Росії.

У той же час на території України діють однакові тарифи, як на українські так і на російські товари. Протягом чотирьох років Україна не може вирішити це питання. Хіба можна назвати це нормальним торгівельно-економічними відносинами. По розрахунках втрати українських виробників у застосуванні торгових обмежень на аграрну продукцію щорічно складають більше 500 мільйонів доларів.

Саме життя змушує суттєво посилити спільну діяльність двох країн у вирішенні зазначених проблем. Але поки крім розмов, нарад, зустрічей справи практично далі не йдуть і зазначений договір у частині АПК виконується вкрай незадовільно.

На нашу думку, насамперед потрібно переглянути питання в частині відрахування ПДВ експортерам, це дуже важливе положення. Є гостра необхідність усунути технічні бар'єри, прискорити розробку міждержавних стандартів. Потрібно активізувати роботу з удосконалення мита, створення сучасної інфраструктури загального аграрного ринку.

Члени нашої фракції переконані, це піде тільки на користь двох країн.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, підготуватися Демьохіну.

13:40:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати, члени уряду і багатостраждальний український народ.

Я, безумовно, вдячний за професійну доповідь і державному секретарю Ельченко і голові комітету Сташевському. Хотілось побажати їм би далі розвивати це питання і контролювати. Але якщо ми будемо аналізувати стан виконання договору, мені дуже прикро, що сьогодні дуже мало депутатів у залі мені дуже прикро, що уряд представлений тільки одним віце-прем'єром, мені дуже прикро, що порожня ложа для дипломатичних гостей, тому що це сьогодні одне із базових питань у розвитку держави.

Я хочу звернути вашу увагу на сам текст Договору про дружбу, співробітництво, партнерство між Україною і Російською Федерацією, де було чітко визначено у статті 13, що сторони високі договорні утримуються від дій, які можуть завдати економічної шкоди одна одній. І тут же виступ моїх колег, який свідчить про те, що ця шкода весь час є через розвиток неповноцінного економічного співробітництва перш за все тих штучно зведених бар'єрах двосторонній торгівлі і обмеження на експортно-імпортні операції, про які вже говорилось.

Крім того, я хочу наполягти на таких серйозних дуже моментах, які є, треба виключити політику диктату з боку Російської Федерації. Я маю на увазі прийняття Україною тих умов вступу до СОТ, які диктує Російська Федерація. Останнім часом до Російської Федерації у цьому диктаті приєдналася Білорусь і Казахстан. Таким чином, ця трійка продовжує диктувати нам свої умови і під загрозою стоїть 13 двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг, які вже підписала Україна і які вимагають сьогодні від України, щоб вона відмовилась. Я закликаю наш уряд не погоджуватись з цим ні за яких підстав. Це по-перше.

По-друге. Я звертаю вашу увагу про невиконання угод про поділ Чорноморського флоту. Не таємниця, що не Україна наділяла українськими об'єктами російський флот, а Росія, збройно захопивши та утримуюючи їх, віддавала Україні другорядне і зайве. Я хочу звернути вашу увагу на те, що сьогодні відбувається. До тепер немає жодного договору оренду, передбаченого пункту чотирнадцятого статті 15 Конституції і частина два статті 2 Угоди про взаєморозрахунки ні на один об'єкт, ні на один квадратний метр території України в Криму. До тепер не проведена інвентаризація об'єктів земельних ділянок на місцевості, що передаються в оренду Російській Федерації, і як вони використовуються. Російська Федерація займає у півтора рази більше об'єктів і земельних ділянок, ніж це обумовлено. Тільки за оренду землі в адміністративних кордонах лише Севастополя за оцінками Севастопольської місцевої адміністрації Російська Федерація повинна платити України 600-700 мільйонів доларів щорічно, і це б пішло на проблеми тих мешканців, які там живуть.

Я наведу вам досвід ( я закінчую), що Російська Федерація щорічно виплачує Казахстану 3,5 мільярда доларів. І хочу сказати, що уряд України робить все для того, щоби там в Севастополі здавалися українські позиції. Це і продаж зараз танкерів "Керч", "Макіївка". Зараз продаж готується ракетного крейсера "Україна", розформовується ансамблю пісні і танцю МВС України, який був фактично візитною карткою флоту, це скорочення військових частин, це інші. Я закінчую, півхвилиночки, просто болить у мене на душі те, що відбувається сьогодні, шановні друзі.

Я пропоную по наслідкам цього...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Юрію Анатолійовичу, треба ж поважати всіх. 10 секунд, увімкніть, і завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. По наслідкам розгляду цих питань і тих порушень, які сьогодні прозвучали і є, я пропоную створити спеціальну комісію парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Володимир Анатолійович Демьохін. Підготуватися Симоненко.

13:45:02

ДЕМЬОХІН В.А.

Уажаемые народные депутаты! Уважаемые присутствующие! Если говорить вообще о состоянии выполнения договора, я бы не назвал его удовлетворительным это состояние. А если говорить от конкретном вопросе, я считаю, одном из самых, так сказать, важнейших - это инновационно-инвестиционная сфера, то я и хотел на ней остановиться. Сотрудничество с Россией в инновационной сфере потенциально для нас является наиболее оптимальным и удобным.

Если сравнивать, то разрыв в развитии инновационной сферы между Украиной и Россией не так велик, как если сравнивать с экономикой других стран.

Принимая во внимание схожесть исходных данных наших двух стран и исторически сложившуюся взаимосвязь, взаимозависимость в ресурсном, технологическом плане, некоторые факты опережения России в инновационной сфере не должны приводить нас к проблемам, которые обычно у нас наблюдаются. То ли с адаптацией опыта в отечественных условиях, то ли ряд других вопросов.

В Российской Федерации, если сегодня посмотреть, мы потенциально должны были использовать весь тот опыт, который существует сегодня в России, Белоруссии, если мы сегодня в часности ..... говорим о России, давайте посмотрим. Сегодня в России активно продолжает создание национальной инновационной структуры. Я прошу заметить, замечаю, что мы объявили сегодня инновационно-инвестиционный подход в экономике, модель. И что же все-таки делается? Создана в России и продолжает работа по формированию таких малых инновационных структур как инновационно-технологические центры. В этих организационных структурах готова разработка научно-техническая коммерциализируется, доводится до товарного вида. На данный момент уже проводится процесс масштабирования инновационно-технологических центров, превращение их в инновационно-промышленные комплексы. Создан венчерный инновационный фонд. У нас это принимает формы а-ля МММ, извините за жаргон, все венчерные, так сказать, попытки. Подобного пока что мы не имеем, хотя имеем все основания, чтобы, так сказать, этот опыт использовать. У нас только пока отрицательные примеры. Если взять, например, разработки, которых не имелось в СНГ, криохирургия, сегодня оказывается по кругу прошла эта технология инновационная и мы уже ведем переговоры о том, что Украина должна будет покупать эти современные разработки.

Если говорить в инвестиционной сфере, то у нас проблемы сегодня конечно дольше инвестиций со стороны России, чем со стороны Украины. Но а самое главное, статистические данные говорят о том, что все прямые взаимные инвестиции у нас существуют в форме совместных предприятий. А основы согласованы с законодательной базой, например, по тем же финансово-промышленным группам не существует и серьезных движений здесь со стороны как нашего правительства, так и Верховной Рады пока нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДЕМЬОХІН В.А. К общим выводам можно отнести существующую необходимость разработки эффективных правовых инструментов и это, наверное, будет самое главное. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів, підготуватися - Шуфричу.

13:48:40

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги. Для аналізу Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією доцільно, перш за все дати відповідь і щиру , відверту на головне питання - чи досягаються цілі та завдання договору. Якщо так, то в якій мірі та яким чином, а головне - в якій мірі відповідають вимогам більш, ніж 54 відсотків громадян України, які вважають відносини з Росією пріоритетним напрямком зовнішньої політики України.

Слід визначити, що істинна ціль договору - зміцнення дружби, нової якості у відносинах з Росією, на жаль, не досягається. Деяка нова якість є, але дружби немає. Дружба з Росією, тобто інтеграційна тенденція у виконанні українською владою нівелюється, зводячись до змушеної економічної співпраці. Тому у практичній площині наших стосунків треба, по-перше, вже сьогодні просто необхідно посилювати саме інтеграційну складову цього договору.

По-друге, звертає увагу те, що конкретні та плідні результати в україно-російських відносинах на основі цього договору виявилося саме в тих статтях, де інтереси олігархів визначили політичну волю керівників країни, особливо України. Це газо- та нафтопостачання, військово-технічна та авіаційна корпорація, співробітництво у сфері космосу та виробництво труб, все це приклади політичної, в дужках чи в лапках, волі керівників держави, під тиском кримінального капіталу та страшної корупції. Це вже призвело до практичного захоплення стратегічно важливих підприємств України та знищення економічної незалежності країни.

По-третє. Існують сотні двосторонніх україно-російських документів, а також надбань в рамках СНД, їх потрібно лише почати реально втілювати, що безумовно дасть свої позитивні результати. Тому, де ж та послідовність та стратегія, яка повинна бути стосовно стратегічного партнера, який живить нас енергоносіями. А ось знову тут виникає проблема, що всі ці непорозуміння виникають від того, що немає реальної політичної волі у керівництва держави.

Чому українська влада ігнорує можливості спільних україно-російських дій по інтеграцію в Європу, говорить про зону вільної торгівлі з Росією, а сама наодинці здійснює амбітні, хоча й не дуже вдалі потуги до СОТ. Заявляє на найвищому рівні про створення єдиного економічного простору і блокує цю ідею формальним створенням спільної групи та проведенням декількох засідань.

Так нині Україна втрачає не те, що потенціальні, а вже і існуючі російські ринки, що відбуваються в значному цього та минулорічному падінню українського експорту до Росії. А також у поступовій переорієнтації Росії на ринки країни далекого зарубіжжя. А це, в першу чергу, тисячі безробітних в нас в Україні.

Є такі питання, які взагалі ставлять під сумнів перспективу виконання договору, так як це є із статтею 4, що сторони вживають заходи для того, щоб сприяти створенню та зміцнення системи колективної безпеки в Європі, а також посилення миротворчої ролі ООН. Чому Україна схвально не відреагувала на створення організації договору колективної безпеки з ініціативи Росії? Чому Україна в ситуації навколо Іраку повела себе, як проамериканський гравець, а не згідно із статтями цього договору, як проросійський? І таких питань в нас дуже багато.

Ще раз хочу наголосити, ми, комуністи, виступаючи в Верховній Раді, в першу чергу, виступаємо за зміцнення стосунків, глибшу економічну інтеграцію, використання науково-технічного потенціалу двох країн для розвитку наших держав, а не знищення економічної і політичної незалежності.

Тому вважаємо, обговорення цього питання, воно важливе, але головне - зробити треба правильні висновки і сьогодні вимагати від уряду негайно займатися конкретним вирішенням питань покращання стосунків з Росією. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шуфрич Нестор Іванович, фракція СДПУ(о). Підготуватися Вернидубову, "Європейський вибір".

13:53:06

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний Олександре Олексійовичу.

Шановні представники уряду, колеги! Обмеженість часу не дозволяє всебічно розглянути всі аспекти виконання договору, тому вважаю за доцільне зосередитись на економічних питаннях.

За чотири роки з моменту набуття чинності договору, на жаль, не виникло підстав говорити про його ефективне виконання чи просто про взаємовигідне поглиблення двохсторонніх відносин в області економіки. Навпаки, товарообіг між нашими країнами зменшується. Можливості співробітництва у науково-технічній сфері здебільшого так і залишились на рівні декларацій. Принципи взаємного захисту інвестицій також, на жаль, так і залишились на папері.

Трошки конкретики. Стаття 14 договору передбачає: сторони забезпечать сприятливі умови для прямих торгівельних та інших економічних відносин і співробітництва. Як ми це виконуємо? З року в рік скорочується обсяг товарообігу між нашими країнами. Тільки за 2002 рік, до речі, рік України і в Росії, товарообіг між нашими країнами скоротився на 69 млн. доларів і становив 9,4 млрд. При цьому утворився великий дисбаланс між імпортом і експортом. Експорт становив 3,2 млрд., він зменшився більш як на 13 відсотків, а імпорт з Росією становив

6,2 млрд. Коректно буде визнати, що ця тенденція в поточному році покращується і сподіваємось на позитивні підсумки по всьому року.

До головних причин скорочення, яке мало місце, відноситься перехід Росії та України з 1 липня 2001 року на стягнення ПДВ при перетині товарами кордону, розвиток власного виробництва в Україні та Росії товарів, які раніше завозились з сусідньої держави. Третя причина. Досі не вирішена проблема повернення ПДВ експортерам, що відвертає підприємства від розвитку експорту. Розв'язана минулого року так звана торгівельна війна ще більше поглибила ці негативні тенденції.

Стаття 15 Договору передбачає: "Сторони забезпечують сприятливі економічні і фінансові, правові умови для підприємницької та іншої господарської діяльності підприємств і організацій другої сторони, включаючи стимулювання і взаємний захист інвестицій. Сторони заохочуватимуть різні форми кооперації і прямих зв'язків між господарюючими суб'єктами обох держав, незалежно від форми власності.

Що ми маємо на сьогодні. Інвестиційний процес перш за все базується на створенні відповідних фінансових інститутів в Україні майбутнього інвестування, перш за все банків. Політика колишнього керівництва була спрямована у протилежний бік. З моменту прийняття договору НБУ робив усе, щоб не допустити відкриття в Україні російських банків та їх філіалів.

Як результат, за офіційною статистикою, Україна посідає тільки десяте місце загальномовця з російських інвестицій за кордон. Це становить менше двох відсотків порівняно до Білорусі, наприклад, 31 відсоток.

За всі роки російські інвестиції склали 325 млн.дол. Це близько, на жаль, тільки 7 відсотків загальної суми закордонних вкладів в Україну.

Хотілось би зробити наступні висновки. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією виконується, ми це мусимо визнати, незадовільно. Розвиток договірних відносин через двосторонні угоди про співробітництво в окремих галузях економіки України та Росії відбувається занадто повільно.

На низькому рівні поки що знаходиться координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України та Росії.

Це продемонструвала минулорічна низка взаємних заходів задля обмеження торгівлі між Україною і Росією, яка навіть дістала назву торгової війни.

Пропозиції, в першу чергу вважаємо, що необхідно прискорити пожвавлення політичного дійового між нашими країнами на найвищому рівні для розвитку економічних відносин та їх галузевому рівні, і, безумовно, ми як Верховна Рада і наш уряд маємо забезпечити постійний діалог між країнами, які, безумовно, приречені працювати і діяти поруч і разом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Іван Васильович Вернидубов, фракція "Європейський вибір". Підготуватися Йосипу Вінському.

13:57:38

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Иван Вернидубов, Севастополь, "Европейский выбор".

Договор о дружбе и сотрудничестве между Украиной и Российской Федерацией стал для Севастополя событием огромной важности. Он ознаменовал собой окончание третьей обороны Севастополя. Все реже стали раздаваться голоса, выкрики отдельных российских политиков, о том, что Севастополь был, есть и будет российским.

Надо отдать должное руководству Российской Федерации в том, что они твердо придерживались в дальнейшем взятых в статье договора-обязательств уважать территориальную целостность друг друга и не прикосновенность границ.

В годы наивысшего напряжения откровенного противостояния между политиками, военными и просто жителями города в вопросах принадлежности Севастополя уходят в прошлое, уже теперь история. Отдельные деятели в Киеве говорят, а что там собственно происходило. Ничего и не было. Как очевидец и активный участник тех событий заявляю, обстановка была накалена до предела в любой момент город мог стать горячей точкой.

Известно, что победу в любых крупных делах присваивают себе политики, но в том, что Севастополь не стал Карабахом, что не пролилась кровь братских народов, большая роль правоохранительных органов города в первую очередь начальника МВД генерала Белобородова Виват Александровича и начальника СБУ генерала Кунцевского Владимира Федосовича. Считаю, что государство должно знать и ценить своих защитников.

Сейчас Севастополь является регионом способствующим политической стабильности межгосударственных отношениях с Российской Федерацией. Кстати,14 июня, в выходные дни город празднует 220 лет своего основания. Пользуясь случаем хочу поздравить всех жителей города, всех кому не безразлична судьба этого города с этим праздником.

Однако, в настоящее время во взаимоотношениях с Черноморским флотом существует ряд проблемных вопросов требующих решения на правительственном уровне.

Первое. Определение порядка расчета и возмещение в городском бюджете компенсационных выплат по местным налогам и сборам.

Второе. Урегулирование методики определения финансирования участие российской стороны в социально-экономическом развитии города.

Третье. Инвентаризация объектов недвижимого имущества и земельных участков, переданных в аренду Российской Федерации для потребностей Черноморского флота.

Четвертое. Передача Черноморским флотом Российской Федерации в городскую коммунальную собственность объектов социальной сферы, восстановление аварийного жилого фонда.

Пятое. Оплата жилищно-коммунальных услуг военнослужащими Черноморского флота.

Шестое. Упорядочение решений по управлению государственным имуществом, в том числе морской акваторией, береговой инфраструктурой.

Седьмое. Введение в действие правил плавания кораблей и судов в бухтах и рейдах Севастополя и на подходах к нему.

В целях решения указанных проблемных вопросов необходимо принять соответствующее постановление. Ряд вопросов сняло бы принятие закона о статусе города-героя Севастополя, который подготовили депутаты от Севастополя. Я призываю профильный комитет, а также всех депутатов Верховной Рады проголосовать за его принятие.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має від Соціалістичної партії Йосип Вінський, підготуватися від групи "Народовладдя" Гаврилюку. На 10 хвилин продовжуємо роботу. Три групи нам потрібно вислухати ще.

14:01:15

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановні народні депутати, готуючись до Дня уряду, ми у фракції Соціалістичної партії України уважно проаналізували Договорів про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Росією і документи, які з нього випливають. І я хотів би сказати, що так оцінюємо, що робота по виконанню цього договору є незадовільною, і вона в основному обмежується загальними деклараціями.

Якщо про спіробітництво та бракорозводний процес ще можна щось говорити, то про дружбу, абсолютно очевидно, неможливо сьогодні говорити. У відносинах України з Росією, ми з жалем констатуємо той факт, що поки що перемагають яструби, як з українського боку, так і з російського боку в однаковій мірі. Які проблеми відносин між Україною і Росією сьогодні найголовніші на наш погляд.

Перше. Багато слів, багато піару, багато імітації і дуже мало реальної чорнової роботи з обох боків, до речі кажучи. Я би так сказав, що Україна і Росія не дружать, не співпробітничають, а граються у дружбу і спіробітництво що поки на сьогоднішній день. І це треба сприймати як данність і відповідним чином шукати вихід з цієї ситуації.

Друге. На жаль, проблема відносин між Україною і Росією звелася до такого шароварництва і хуторянства. Вважається, що, якщо проведи рік України в Росії чи рік Росії в Україні і два Президента два рази в рік поцілувалися і показали це по телебаченню, то це ніби-то покращило відносини між Україною і Росією. І, як факт, я вже називав його сьогодні у своєму запитанні, те, що під час року України в Росії рівень товарообігу між нашими державами різко зменшився, і вперше в історії новітньої України він став менше, ніж з країнами Європейського союзу, це якраз підтверджує те, що я сказав. І треба з цього робити серйозні висновки. Я вважаю, що це повинні бути висновки перш за все уряду, який повинен реалізувати практично ті позиції, які намічені у цьому договорі.

Давайте задамо собі питання: "Як так може бути, що за дружбу і співробітництво в тій чи іншій формі виступає 70 процентів населення, як пріоритет, це бачать 35 процентів виборців України, а влада може собі дозволити практично ігнорувати думку переважної частини виборців України?"

Проблема міждержавних відносин, на мій погляд, є перш за все проблемою політичною. І стає абсолютно очевидно, що існуюча влада не здатна реалізувати нормальні, дружні відносини між Україною і Росією. І ми чітко говоримо, що сьогоднішня система влади не забезпечує це, і треба міняти систему влади і тільки тоді у нас появиться можливість для нормального розвитку відносин з Росією.

Я хочу привести приклад. Коли направляли вояків наших в Ірак, то бела спеціальна нарада у Президента, коли зібрали більшість і вирішували всі питання дві години, і всім стало зрозуміло, як треба ті питання вирішувати. І згадайте ви чи було коли в історії України, щоб Президент зібрав по питаннях українсько-російських відносин, які, на мій погляд, набагато мають більше перспективи і набагато відповідальніші, зібрав більшість і уряд і сказав, що давайте ми разом з вами вирішимо цю проблему. Я думаю, що факт є свідченням того, що в реальній політиці України багато інтриги, а в реальній ситуації це не розвиток дружби, а просто механізм бракорозводного процесу. І наші країни все дальше і дальше відходять одна від іншої. Це є недопустимо, і наша фракція Соціалістичної партії України вважає, що ці відносини треба врегульовувати і вертати їх на рівень дружби і співробітництва. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаврилюк Василь Васильович, група "Народовладдя". Підготуватись Кириленко.

14:05:02

ГАВРИЛЮК В.В.

Дорогие друзья! Уважаемые коллеги! Во-первых позвольте поздравить с этой высокой трибуны российский народ с его предстоящим национальным праздником - Днем России. А во-вторых, проанализировать взаимоотношения наших стран в контексте договора между Украиной и Россией на примере конкретного региона.

Конечно, реализация положений договора во многом зависит и от человеческого фактора, от политической воли и управленческой энергии тех, кто воплощает идеи экономического сотрудничества в жизнь. Так, например, определенный и заметный перелом в работе крупнейшего НПЗ "Укр.....нафта", расположенного в моем избирательном округе - городе Кременчуге Полтавской области начался с середины 2001 года, когда у руководства предприятием появились эффективные менеджеры, в том числе и с российской, конкретнее татарской стороны. Было достигнуто соглашение об увеличении поставок и переработке нефти в 2001 году 2,7 миллиона тонн, 2002 год - 5,4 миллиона тонн, а за 5 месяцев текущего года - уже 2,7 миллиона тонн. Считаю необходимым отметить и что такое результаты достигнуты во многом благодаря тому, что именно с середины 2001 года был налажен успешный совместный украинско-российский менеджмент и на высшем управленческом уровне, и в других звеньях руководства предприятием. С российской, конкретнее татарской, стороны на сегодня пример успешного сотрудничества и качественного финансового менеджмента показывает первый заместитель председателя правления "УкрТАТнафты" Федотов Владимир Александрович. Как свидетельствует директор Кременчугского автосборочного завода Черныш Николай, практика такого же успешного сотрудничества налажена этим предприятием с российскими лидерами автостроения "Газом" и "Уазом", автомобили которого собираются на заводе и жизненно необходимы для сельского хозяйства Украины. Недаром этот Кременчугский автосборочный посещал посол России в Украине Виктор Черномырдин. Кременчугский завод дорожных машин, директор Данилейко, продукция которого позволяет выйти на рынки не только СНГ, но и других стран мира, готовится с широкомасштабному сотрудничеству с российской стороной. Огромный потенциал для налаживания экономических связей между нашими странами имеет вагонный директор Приходько, колесный директор Лиготкин, заводы расположенные в Кременчуге.

Нельзя не сказать о важности более тесного налаживания сотрудничества между Украиной и Россией, потому что для такого города как Кременчуг, конкретно в нашей Украине, очень много зависит на объемы производства, на благосостояние наших людей в конкретном городе.

Развитие экономических отношений, предельно приближенных к интересам наших граждан, не может не вызвать общественного резонанса, обеспечивающего широкую поддержку населения, укреплению всех возможных связей между нашими государствами. Этому благоприятствует и общая устремленность руководства наших стран не тесное взаимодействие, в том числе и на всемерное укрепление развития местного самоуправления. Такая демократизация общество позволит нашим странам сотрудничать на уровне регионов, на уровне общественности, например, ассоциация "Наш дом - Кременчуг", которую я имею честь возглавлять, уже налаживает сотрудничество и с россиянами, в том числе с профильным комитетом Государственной Думы. И это очень важно, крепче человеческих связей ничего нет.

Выполнение договора закладывает прочную экономическую базу под наши межгосударственные, общественные, духовно-культурные отношения. Сделаем же все, чтобы всемерно укреплять эти отношения наших братских народов! Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В'ячеслав Кириленко і підводимо риску.

14:08:42

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги. Шануючи необхідність співробітництва із Російською Федерацією як одним із основних наших партнерів я хотів би зупинитися на декількох моментах, які, на мою думку, є показовими.

Ви всі пригадуєте, що ще 4 грудня 1991 року ми підписали Договір про правонаступництво, який ми ще називаємо договір про активи і пасиви. Посилаючись на офіційну інформацію уряду, яка, щоправда, була оприлюднена на парламентських слуханнях ще 2000 року, я хотів би нагадати, що 16,37 відсотка - це є частка Україна в активах і пасивах. Якщо говорити про активи, то для України це 12,1 млрд. доларів; 7,8 млрд. рублів за тодішнім курсом; 42,1 тонн золота із спільного золотого запасу. нерухомість за тодішнім курсом і за тодішньою балансовою вартістю - 0,6 млрд. рублів, не рахуючи алмазного фонду, не рахуючи тодішніх доходів від експорту озброєння і таке інше. Про ці активи ось уже більше, ніж десять років іде мова. І Російська Федерація поки що не розв'язує це питання. Та й вона не поспішає навіть обговорювати питання про культурні цінності, які були вивезені з території України, і які є нашим українським національним надбанням.

Знову ж таки, посилаючись на ті ж самі парламентські слухання від 2000 року, я нагадаю всім присутнім тут, в тому числі і тим, хто в урядовій ложі, що це - понад 700 назв на 400 сторінках машинопису тільки переліку культурних цінностей, які зберігаються в Росії і не повертаються в Україну. Наскільки мені відомо, мова про це не йде у плані повернення.

Я також нагадаю про 2000 назв оригіналів наших кіно- і телефільмів, які зберігаються у архіві під Москвою, які також є нашим національним надбанням і також не повертаються.

Не дивлячись на це все, Верховна Рада ратифікувала договір про дружбу, співробітництво і партнерство з Російською Федерацією, який підписаний був 31 травня 97-го, а вже в лютому 98-го ми його ратифікували. Але це не означає, що ці питання зняті. Це не означає, що уряд повинен забути назавжди про те, що існує проблема повернення заощаджень українським громадянам, які були вилучені за станом на 1 грудня 91-го року на рахунки союзного ощадбанку. Це не означає, що ми, враховуючи ці проблеми, повинні переривати наші братні стосунки з Російською Федерацією. Але, на мою думку, ми повинні здійснити якийсь новий якісний прорив у наших стосунках.

"Наша Україна" виступає з тієї позиції, що Росія нам не ворог, а партнер. Але Росія повинна зрозуміти, що Україна - це такий саме рівноправний партнер для Москви, як і Німеччина, Франція, Сполучені Штати і таке інше. Тому в будь-якому разі не виступаючи проти інтересів Російської Федерації, ми повинні дбати понад усе про наші національні інтереси, про інтереси українського споживача і українського виробника. У зв'язку з цим ми і пропонували у цей же день сьогодні проведення парламентських слухань "Україна-Росія". Але, які за наполяганням комуністів і більшості не відбулися.

Ми залишаємо свою пропозицію в силі і закликаємо українських та російських політиків до відкритого, чесного і відвертого діалогу по тих больових точках, які є визначальними в україно-російських стосунках зараз. Інакше ми не побудуємо якісно нових стосунків, які будуть грунтуватись не на відносинах підпорядкованості України щодо Росії, а на відносинах рівноправності, що закладе довгострокову перспективу нашого рівноправного і взаємовигідного партнерського співробітництва. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. Ольга Петрівна з місця, з процедури, будь ласка.

14:12:45

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати, шановний Головуючий, 161 виборчий округ, фракція комуністів. Я попросила слова, щоб висловити свою думку на цю болючу тему, яку ми сьогодні обговорюємо. По-перше, в мене декілька питань для мене незрозумілих. Якщо ми сьогодні проводимо такий день уряду, то чи повинні бути присутні тут представники російської федерації чи з посольства, чи може з парламенту Росії чи можливо це будуть інші представники, які могли б слухати те, про що ми говоримо, чи ми праві в цьому чи ні.

Мене особливо турбує позиція нашого уряду, Президента і можливо навіть Верховної Ради в тому, чому завжди приймаючи рішення, потрібно догодити тій чи іншій політичній силі. Але ці ж питання вирішуються для того, щоб наша країна була сильнішою, щоб люди наші розуміли і за це вони нас будуть поважати, в тому числі і Президента, якщо є позиція або її немає. Я чому так говорю? Моя Сумська область, вона прикордонна і вона з Росією співпрацює незалежно від того приймаємо ми тут якісь закони чи ми підтримуємо, чи ні. Бо працюють олігархи, працюють керівники підприємств, працюють бізнесмени, вони працюють без нас. Чи ми підписали ту угоду чи ні, робота йде помимо нас, помимо Верховної Ради, помимо уряду, все вирішується. І дуже велика заціквленність у співпраці з Росією. І коли була заява чотирьох президентів Білорусії, Казахстану, Росії, України про єдиний економічний простір. То така була надія. Ось, дивися, в кінці-кінців, ми щось разом будемо робити.

Я сьогодні дивлюся звіт, який нам дали. І мені дуже приємно це і цікаво, якщо б у нас була ця угода реалізована, а, на жаль, сьогодні комісія єдина з України, мабуть, не подала свої пропозиції. Працюючи в цій комісії міжпарламентській, між Росією і Україною, я про це просто знаю, і Казахстан подав свої пропозиції. Білорусія подала свої пропозиції, папочки ось, і Росія подала. Чому Україна, підписавши цю заяву, нічого не реалізує?

Я читаю, я дуже вибачаюсь, одну хвилиночку я прошу. Харківський вагоно-ремонтний завод, виробництво якого сьогодні працює на виготовлення пасажирських вагонів разом з Росією, має великий прибуток. У мене в Конотопі вагоно-ремонтний завод гине. Я оббиваю ці двері в Кабінеті Міністрів і не можу нічого вирішити.

В мене таке питання. Якщо сьогодні деякі партії заявляють, що дійсно, збереження Росія забрала, то нехай хтось скаже, забрала вона чи не забрала. Чому ми морочимо людям голову? Якщо забрала, то про це повинен сказати хтось офіційно. А якщо морочимо ми голову, а ми винні, Україна, то про це теж потрібно нам сказати, воно болить у людей.

Про громадянство, яке сьогодні дуже важливе. Це ми підриваємо свій авторитет і далі, і далі. Я дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми завершили обговорення надзвичайно важливого питання. Звертаючись до представників уряду хотів би дуже коротко , не підсумовуючи, а тільки звернути на два акцентовані питання, які входили у виступи майже всіх.

Це перше питання - незадоволення щодо виконання угоди і договору , власне кажучи, майже всі народні депутати звернули на цю обставину увагу.

І друге, шановні колеги, нам треба просто дуже серйозно попрацювати над питаннями, які зачіпають інтереси наших людей.

Перше - це питання паспортів, друге - це питання нелегальної трудової міграції.

Є ще низка питань, які, безумовно, є -економічні, регіональна співпраця. Але сьогоднішнє наше обговорення показало, що невирішених питань значно більше, ніж тих питань, в яких ми досягли великого прогресу.

Я ще раз дякую за увагу всім, хто сьогодні залучився до нашого обговорення. Дякую урядовцям. Ми зустрінемось 17 числа на наступному пленарному засіданні. Дякую.