ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 лютого 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Сідайте, будь ласка, реєструймося. Увімкніть систему "Рада".

10:01:51

Зареєструвалося -398

В залі зареєстровано 398 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження народного депутата України Гадяцького Леоніда Миколайовича. Давайте привітаємо його, побажаємо добра, доброго здоров'я, настрою і всіх гараздів. (О п л е с к и)

Шановні народні депутати! Відповідно до календарного плану третьої сесії сьогодні на ранковому засіданні проводиться День уряду України. На виконання постанови Верховної Ради від 16 січня цього року темою нашого розгляду будуть проблеми, пов'язані із забезпеченням в країні соціальних, економічних, правових гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. В засіданні беруть участь віце-прем'єр України Табачник Дмитро Володимирович, члени уряду. Доповідачем із зазначеного питання уряд визначив міністра праці та соціальної політики Папієва Михайла Миколайовича.

Профільний комітет пропонує встановити наступний регламент розгляду даного питання: доповідачу для інформації пропонується надати до 15 хвилин та одну годину для відповіді на письмові та усні запитання; 5 хвилин відвести для виступу представника профільного комітету; для обговорення відвести 1 годину 20 хвилин. Немає заперечень?

До відома. Сьогодні у стінах парламенту організовані тематичні виставки протезно-ортопедичних виробів і засобів реабілітації, продукції підприємств інвалідів, а також експозиція прикладного мистецтва осіб з обмеженими можливостями. Експонати змонтовано і розміщено у фойє на третьому поверсі. Виставка дуже цікава, вона суттєво, до того ж, наглядно доповнює ті аналітичні матеріали, які вам роздано до сьогоднішнього Дня уряду. Пропонується оглянути виставку під час перерви о 12 годині.

Обговорення і підбиття підсумку розгляду питання передбачається завершити до 14 години.

Шановні колеги, чи будуть заперечення щодо запропонованого регламенту? Одну годину двадцять хвилин. Немає заперечень? Приймається.

Перед тим, як надати слово доповідачу, хочу погодити пропозицію Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів щодо виступів в обговоренні представників громадських організацій інвалідів, запрошених на День уряду, а саме: Грибальського Ярослава Володимировича - голови львівського обласного відділення Українського фонду реабілітації інвалідів, Журбенко Вікторії Миколаївни - генерального секретаря Національної асамблеї інвалідів України, Акопян Олени Грачеківни - заслуженого майстра спорту України, неодноразової рекордсменки та чемпіонки світу з параолімпійського плавання. Немає заперечень? Тоді до слова запрошується Михайло Миколайович Папієв - міністр праці та соціальної політики. Прошу вас, Михайло Миколайовичу.

ПАПІЄВ М.М.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, сьогодні на Дні уряду у Верховній Раді України розглядається важливе загальнодержавне питання, яке стосується понад двох з половиною мільйонів осіб з обмеженими фізичними можливостями та їх сімей, людей, які потребують особливої уваги і піклування суспільства.

Звіт уряду відбувається на початку міжнародного року людей з інвалідністю і стане поштовхом для плідної роботи усіх гілок влади як не центральному, так і на місцевому рівні.

У матеріалах. які роздані вам, шановні народні депутати, подана вперше підготовлена за дорученням Президента України державна доповідь про становище інвалідів в Україні, в якій зроблено спробу відобразити дійсний стан справ та намічено шляхи вирішення назрілих проблем. Це полегшує моє завдання щодо доцільності висвітлення всього комплексу питань інвалідів в повному обсязі. Милосердя, чуйність і співчуття до слабших споконвіку були характерною рисою ментальності українського народу. Її матеріалізація не завжди пов'язана з додатковими матеріальними витратами. Часом достатньо лише щирого бажання допомогти.

Тому коротко зупинюся на основних пріоритетах соціальних, економічних, правових та конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. Перше, за ініціативи народних депутатів України та уряду протягом останніх років внесено суттєві зміни і доповнення до діючого законодавства про соціальну захищеність інвалідів, зроблено вагомі кроки щодо вдосконалення власної правової бази, розробку відповідних соціальних програм, які сприяють зустрічними руху інвалідів і суспільства. Це сприяло створенню належних умов для соціально-трудової, професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів.

Сьогодні під особливою опікою держави перебувають всі категорії інвалідів, передусім діти-інваліди, а також громадяни, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, здійснюється реалізація національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки, яка передбачає радикальні заходи щодо сприяння інвалідам в отриманні освіти, відновленню втрати працездатності та працевлаштування з урахуванням їх можливостей, підвищення рівня доходів та за рахунок власної праці.

Тому повна реабілітація інвалідів, яка гарантує як фізичну, так і психологічну незалежність, передбачає створення умов для їх безперешкодного доступу до об'єктів соціального середовища. Нині йде процес формування цілісної системи реабілітації інвалідів, як це передбачено відповідною національною програмою, створено і діє всеукраїнський та 38 регіональних центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації для дорослих. Серед основних завдань програми є створення центрів раннього втручання та соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Цьому сприяє реалізація концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, діє державний комплекс та 129 регіональних центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів. На слайді ви бачите, як це по Україні створено.

На базі українського науково-дослідного інституту протезування створено відділення дитячого протезування, якого раніше в Україні не було. Введено в дію унікальну лабораторію по розробці нових матеріалів і технологій у протезуванні. Це дозволяє зменшити залежність від імпортних закладів і виробів.

Друге. Велике значення для вирішення проблем інвалідів має активна громадянська позиція тих людей, які мужньо переборюють труднощі, самостійно вирішують свої проблеми і стають продуктивною силою суспільства.

Зверніть увагу на позитивну динаміку навчання інвалідів у вищих навчальних закладах. Як бачите, їх кількість збільшується, не скорочено обсяги прийому інвалідів на навчання. Цей процес згідно з національною доктриною розвитку освіти, якою передбачено рівний доступ в освіті дітей і дорослих з особливостями психічного і фізичного розвитку. Цю позитивну тенденцію треба і надалі розвивати, адже фахово підготовлений інвалід матиме рівні можливості на ринку праці.

Чисельність працюючих інвалідів за останні три роки зросла до 330 тисяч осіб. Торік лише через державну службу зайнятості отримали роботу 3400 інвалідів або кожен другий, що перебував на обліку.

Третє. Вже тривалий час в Україні плідно і наполегливо працюють громадські організації, які в ринкових умовах забезпечують зайнятість інвалідів. Це, перш за все, товариства сліпих і глухих, Спілка організацій інвалідів України та інші, які входять в Українське громадське соціально-політичне об'єднання "Національна асамблея інвалідів".

Слід зазначити, що сьогодні ми маємо законодавчо закріплене право на пільги зі сплати податків для всіх підприємств, громадських організацій інвалідів. Така допомога лише за минулий рік склала понад 40 мільйонів гривень.

Було надано також цільові позики та безповоротну фінансову допомогу, що дало змогу зберегти робочі місця та забезпечити конкурентоспроможність виготовленої продукції.

Четверте. Вдалося зберегти позитивну тенденцію забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами та засобами пересування, санаторно-курортним лікуванням. Розширилися мережа установ медико-соціальної та соціально-побутової реабілітації.

Прошу звернути увагу, шановні народні депутати, на таке. Якщо у 2000 році забезпечення інвалідними візками становило 42 відсотки до потреби, у 2001 році - 60 відсотків, то у 2002 році - майже стовідсотково. У поточному році розпочнеться виготовлення інвалідних колясок з електроприводом. Тобто з'являться реальні можливості конкурувати з цими виробами на зовнішніх ринках. За 5 останніх років кількість територіальних центрів соціального обслуговування населення збільшилося у півтора рази. Вони створені і діють практично у кожному місці та районі і обслуговують понад 400 тисяч непрацездатних громадян, у тому числі 36 тисяч інвалідів війни та майже 137 тисяч одиноких інвалідів.

Шановні народні депутати, п'яте, на що хочу звернути особливу увагу, - це повна реабілітація інвалідів, яка гарантує, як фізичну, так і психологічну незалежність, передбачає створення умов їх безперешкодного доступу до об'єктів соціального середовища: пристосування будівель, споруд, житлових приміщень, транспорту, зв'язку, спортивних споруд до їх потреб.

Сьогодні ми маємо не так багато прикладів, коли об'єкти соціального медичного побутового, торговельного, адміністративного та іншого призначення облаштовуються пандусами, в районах компактного проживання інвалідів по зору встановлюються звукові світлофори. Але ми вважаємо, що створення безбар’єрного доступу для людей з інвалідністю, як мінімум, вже наполовину вирішення питань соціальної реабілітації інвалідів.

За доручення Прем'єр-міністра України готується відповідна державна програма для вирішення цієї проблеми.

Шановні народні депутати! Глибокої поваги заслуговують здобутки наших спортсменів-параолімпійців, які демонструють світові силу духу і волі до перемоги. Українці з обмеженими фізичними можливостями презентують свої високохудожні твори на престижних виставках в Україні та за її межами. Доробки інвалідів представлені на виставці, яку ви можете оглянути на третьому поверсі у приміщенні парламенту.

У вирішенні питань соціального захисту людей з особливими потребами беруть активну участь 39 громадських організацій інвалідів. Вони входять до різних урядових органів і комісій та залучаються до розробки найважливіших державних нормативно-правових актів. Створений урядом оргкомітет з проведення року людей з інвалідністю, який очолює віце-прем'єр-міністр України Дмитро Табачник затвердив заходи, до виконання яких активно долучаються громадські організації інвалідів. А напередодні Дня уряду 8 лютого проведена зустріч Прем'єр-міністра України Віктор Федоровича Януковича з майже 30-ма керівниками інвалідських організацій і її підсумком стане покращення взаємодії між урядом та інвалідськими формуваннями. Проте, слід чесно і відкрито визнати: невирішених проблем залишається ще багато, тому зупинюся на окремих з них та шляхах їх вирішення.

Перше. Потребує постійного розвитку застосування новітніх технологій та повноцінного фінансування протезно-ортопедична галузь. Державна допомога та підтримка необхідна найстарішим та найчисельнішим організаціям - Українському товариству сліпих та Українському товариству глухих. Гостро стоїть питання і державного замовлення на частину продукції, яку вони випускають.

Друге. Ще не повністю вирішена загальнодержавна проблема щодо створення робочих місць для інвалідів та забезпечення їх працевлаштування, тому уряд буде посилювати цей напрямок роботи і вже доручив міністерствам і відомствам підготовку проектів змін до законів України та нормативних актів щодо створення більш сприятливих умов підприємствам, де працюють інваліди.

До цього часу не вирішено питання фінансування розробки та серійного випуску уніфікованих вітчизняних транспортних засобів загального користування. Це також залишається турботою нинішнього уряду.

Третє і найважливіше питання - це зменшення частки інвалідів загальній структурі населення. Адже за останні 10 років вона зросла більше, ніж на півмільйона і складає 2 мільйона 700 тисяч осіб. Тобто, кожен 18 наш співвітчизник - інвалід. На це будуть спрямовані національні програми з питань охорони здоров'я, навколишнього середовища, безпеки умов праці, життєдіяльності населення та зниження показників інвалідності.

Шановні народні депутати!

Нинішній етап розвитку соціального захисту та реабілітації інвалідів потребує скоординованої та відповідальної політики усіх гілок влади: парламенту, уряду та регіональних органів управління. Для посилення соціальних, економічних, правових та конституційних гарантій для інвалідів уряд разом з вами, шановні народні депутати, вживе заходів щодо невідкладного прийняття законів України про загальнодержавне пенсійне страхування та про соціальні послуги. Реалізація указу Президента України про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та проведення в Україні у 2003 році року людей з інвалідністю. Виконання програми діяльності уряду у поточному та наступних роках.

За рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в поточному році буде погашена заборгованість по регресних позовах перед шахтарями на суму 73 мільйони гривень. Протягом першого кварталу цього року місцевими органами влади було розглянуто питання щодо реалізації програм соціального захисту інвалідів та забезпечення їх фінансування у повному обсязі.

Враховуючи ситуацію з фінансуванням програм інвалідів за попередні роки нинішній уряд за підтримки депутатів повернувся до захищеності цих статей у державному бюджеті на 2003 рік. І вже за січень та лютий всі програми соціального захисту інвалідів профінансовано на 100 відсотків.

Можливості підвищення пенсій та рівня забезпечення прожиткового мінімуму, в тому числі і для інвалідів визначатимуться за результатами роботи галузей економіки вже в першому півріччі поточного року. Сподіваємося, що підтримка і допомога у вирішенні проблем соціального захисту та реабілітації інвалідів з боку Верховної Ради, народних депутатів буде постійною і предметною. Ваші конкретні пропозиції і зауваження, які прозвучать сьогодні, ляжуть в основу нашої подальшої спільної праці. Я дякую вам за увагу і надіюся на співпрацю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. До вас надійшли письмові запитання, так?

ПАПІЄВ М.М. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте до того, як ми почнемо відповідати на запитання, шановні народні депутати, є можливість записатися на усні запитання. Будь ласка. Добре. Починайте з письмових запитань.

ПАПІЄВ М.М. Шановні народні депутати, під час підготовки Дня уряду до міністерства надійшло 59 запитань депутатських фракцій та груп Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України та окремих народних депутатів тому, щоби бути справедливим у цьому питанні, ми взяли і по даті поступлення запитань так їх і поставили. І почну в порядку надходження з першого з них.

Запитання від Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій і аналогічне, таке ж саме запитання, по суті, надійшло від Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Запитання: "Збільшення кількості інвалідів в Україні підсилює значимість створення центрів соціальної та професійної реабілітації інвалідів та підготовки вітчизняних спеціалістів з професійної реабілітації інвалідів для таких центрів. Яких успіхів вдалось досягти в даному питанні протягом 2002 року? Які заходи заплановані на 2003 рік і якими є прогнозні наслідки?"

Так, дійсно, шановні народні депутати, за останні роки в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення чисельності інвалідів. За останні десять років їх чисельність зросла з 2 млн.100 тис. до 2 млн.700 тис. Саме тому урядом сьогодні приділяється особлива увагу цій проблемі. І ми рахуємо, що створення мережі реабілітаційних центрів, які дозволили би сьогодні адаптуватися інвалідам суспільства. Працевлаштування має сьогодні займати пріоритетне значення.

Хотілося б зазначити, що в державі з цього приводу робляться перші кроки. Ви знаєте, що у нас сьогодні існує 223 реабілітаційних центри. Я би в першу чергу звернув увагу на те, що в Лютіші Вишгородського району відкрито в позаминулому році державний центр соціальної та медичної реабілітації інвалідів. І це став центром науковим, методичним для інших центрів, а в системі нашого Міністерства їх діє 38, які розташовані в усіх регіонах України. Сьогодні ці центри, вони, можна чесно сказати, не задовольняють всі проблеми для реабілітації інвалідів. Саме тому, коли 8 лютого Прем`єр-міністр відвідував ці центри, то було поставлено завдання для того, щоб створити їх найменше - 140 по всій Україні, тобто щоб в кожному населеному пункті, в якому проживає більше 50 тис. населення, було створено центр реабілітації.

Також урядом приділяється увага і центрам ранньої медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів. В місті Миколаєві створено і діє такий центр, а також 129 центрів ранньої соціальної реабілітації...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайовичу...

ПАПІЄВ М.М. ... по регіонах України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайовичу, пробачте, будь ласка. Дуже стисло треба відповідати, бо у вас вже відбувається друга доповідь, а не відповіді на запитання. І давайте почергово. Письмовий ви відповіли. Сухий, будь ласка, усне запитання, Ярославе Михайловичу.

10:24:53

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Михайло Миколайовичу, скажіть, будь ласка, чи передбачає уряд, зокрема Міністерство соціальної політики та праці, налагодження більш жорсткого контролю за фінансовою дисципліною у тих фондах, які підпадають під вашу юрисдикцію, зокрема я маю на увазі діяльність, ми недавно слухали його, заслуховували на нашому профільному Комітеті з питань соціальної політики та праці, Фонд соціального захисту при тимчасовій втраті працездатності, поховання і народження. Тому що якщо такий стан справ з фінансової дисципліни буде в інших фондах, нам дуже важко буде в подальшому працювати над вдосконаленням законодавчої бази стосовно пенсійного фонду і фонду соціального страхування по пенсіях і по охороні здоров'я.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Ярославе Михайловичу, так, дійсно, в нас сьогодні діє три фонди соціального страхування, які, ви знаєте, сьогодні керівництво цих фондів здійснюється за принципами трипартизму, тобто в наглядові ради та правління цих фондів входить по 15 представників від держави, професійних спілок та роботодавців. Це фонд, якщо називати їх коротко, враховуючи прохання першого заступника Голові Верховної Ради України, щоб не затягувати відповідь, я скажу, це Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, фонд травматизму та фонд соціального захисту по безробіттю.

Так, дійсно, відповідно до положень цих фондів державний нагляд за їх діяльністю здійснює Міністерство праці та соціальної політики. І ми здійснюємо це, щоб діяльність цих фондів була в межах діючого законодавства. Що стосується вашого фонду, то відбувся такий факт, що 27 грудня голова правління цього фонду особисто, без засідання правління цього фонду затвердив бюджет фонду на 2003 рік. Так, цей факт відбувся, в якому передбачено фінансування таких статей, які не мають права бути фінансовані з цього фонду. Я направив як міністр праці свого листа і позавчора підписано наказ Міністерства праці та соціальної політики про відміну бюджету цього фонду на 2003 рік, і я планую завтра, щоб ми зібрати терміново правління фонду і привели його діяльність у відповідність до чинного законодавства. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання.

ПАПІЄВ М.М. Письмове запитання: "Як виконуються вимоги чинного і соціального законодавства України стосовно забезпечення працевлаштування інвалідів, створення для них безпечних умов праці, поліпшення умов проживання інвалідів. Це питання задав Комітет з питань соціальної політики та праці.

Відповідно до чинного законодавства України держава сприяє трудовій реабілітації та працевлаштуванню інвалідів на вільні та новостворені місця, пристосовані для інвалідів робочі місця та заявлені від підприємств.

Місцевими органами виконавчої влади відповідно до Закону України про основні заходи соціальної захищеності інвалідів створюються робочі місця у межах, передбачених статтею 19 цього закону.

На тих підприємствах, на яких там таке правило, що у межах 4 відсотків від працюючих на кожному підприємстві мають бути створені робочі місця для інвалідів. Якщо ж ця норма не виконується, то в дію вступає стаття 20 відповідного закону, відповідно до якої наступають штрафні санкції. І гроші, які надходять до Державного бюджету і далі розподіляються на Фонд соціального захисту інвалідів, вони спрямовуються у першу чергу на створення нових робочих місць для інвалідів, на підтримку громадських організацій інвалідів та на підтримку центрів реабілітації інвалідів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Володимир Йосипович, будь ласка.

10:29:14

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу передать слово Александровской, депутат Александровская, фракция коммунистов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Александровської увімкніть, будь ласка.

10:29:30

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Уважаемый Михаил Николаевич, я -депутат фракции коммунистов и представляю здесь еще и город Харьков. Ко мне действительно обращаются очень много инвалидов. Во-первых, с жалобами на низкое качество тех протезов, которые изготавливаются по их заказам.Второе. Очень большая очередь на изготовление протезов.

Я обращалась с соответствующими запросами и в Кабинет Министров, и на протезный завод и институт научно-исследовательский, в Харькове есть протезный. И получила ответ, что сегодня проблема в том, что недостаточно финансируется, как изготовление протезов, так и новые разработки. И поэтому люди получают протезы низкого качества и довольно устаревших моделей.

Скажите, пожалуйста, как обеспечивается, как вы планируете обеспечить необходимое финансирование с тем, чтобы инвалиды не стояли в очередях и получали протезы необходимого качества? Спасибо.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Дійсно, ця проблема існує, і над нею працює уряд. Ви знаєте, що у системі Міністерства праці та соціальної політики діє виробниче об'єднання "Укрпротез", до складу якого входять підприємства, як державної форми власності, казенні, так і приватної форми власності. Їх обліковується 32 підприємства на території України. Підприємства ці за замовленнями інвалідів виконують роботи та виробляють протези, ортези та інші необхідні засоби реабілітації.

У минулому році існувала проблема, у 2002 році. Проблема полягала у тому, що відповідно до призначень Державного бюджету ці видатки були профінансовані на 51 відсоток. І ми здійснили наступне. У цьому році з Державного бюджету України, це, по-моєму, стаття 35 Державного бюджету України, вже видатки на соціальний захист інвалідів є захищеною статтею. Тобто це дає підстави говорити, що у 2003 році виготовлення протезів, ортезів профінансовано було на 100 відсотків. І січень та лютий місяць показує, що фінансування відбувається саме так.

Щодо якості протезів. Ви знаєте, що у Харкові у нас діє Науково-дослідний інститут протезування та протезобудування, який освоює нові види продукції за технологіями німецьких фірм, австрійських фірм. І ми постійно працюємо над підвищенням їх якості. Минулого тижня до нас приїжджали німецькі спеціалісти, які визнали, що оці вузли, які сьогодні виготовляються до протезів, і замовлення державне, на яке розміщене на українських підприємствах у більшості своїй оборонно-промислового комплексу, вони сьогодні вже починають відповідати міжнародним стандартам. Тому я думаю, що найближчого часу вже нарікань по якості продукції від інвалідів не буде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можна так довго відповідати на одне запитання. Обгрунтовано обурюються народні депутати. Записалися, а не дійде до них слово.

Будь ласка, письмове запитання. Стисло відповідайте. Михайле Миколайовичу, письмове запитання.

ПАПІЄВ М.М. Які заходи вживаються для розвитку мережі служб по організації соціально-побутового обслуговування інвалідів та одиноких непрацездатних громадян похилого віку, які проживають в домашніх умовах?

Починаючи з 1988 року в системі соціального захисту населення почали створюватися територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, і чисельність цих територіальних центрів постійно збільшується. Якщо ми п'ять років тому мали 450 таких центрів, то сьогодні їх чисельність 750, і обслуговують вони близько 700 тисяч одиноких пенсіонерів. В цих центрах працює 35 тисяч соціальних працівників, які надають сорок видів різних послуг і обслуговують 437 тисяч громадян на дому. Це і поставка продуктів харчування і медикаментів, приготування їжі, виклик лікарів, прання білизни і придбання житла, доставка палива, заготівля дров, оплата комунальних платежів та інше.

Також в минулому році під час проведення благодійної акції "Милосердя" було зібрано від підприємств, організацій благодійних внесків на суму 140 мільйонів гривень, що дало змогу нам ще надати благодійну та матеріальну допомогу 2 мільйонам громадян України.

Я думаю, що те, що в листопаді місяці у Верховній Раді України у першому читанні пройшов Закон України про соціальні послуги, надасть можливість нам залучити до цієї важливої роботи ще і недержавні та інші організації і підвищити соціальний захист і адресність надання послуг незахищеним громадянам. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томич Іване Федоровичу, будь ласка.

10:35:05

ТОМИЧ І.Ф.

Фракція "Наша Україна". Прошу передати слово голові Народного Руху України Геннадію Йосиповичу Удовенку.

10:35:18

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Михайле Миколайовичу, відповідно є у вас непоганий закон про основи соціальної політики, соціальної захищеності інвалідів, є фонд соціального захисту інвалідів, але фонд, відповідно до указу Президента України від 1997 року, здається, не має права самостійно перевіряти діяльність підприємств. Тобто, не може контролювати як виконається цей закон і це іноді приводить до того, що суб'єкти підприємницької діяльності дають фальсифіковані данні. Так от, у мене таке запитання. Яким чином справді виконається на підприємствах забезпечення нормативу у розмірі 4 відсотків? Дякую.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Так, як я сказав, то відповідно до статті 19 закону, який ви сказали "Про основи соціальної захищеності інвалідів" у нас передбачено норма 4-відсоткова створення нових робочих місць та працевлаштування інвалідів. На тих підприємствах, де вона не виконується , фондом соціального страхування інвалідів застосовуються штрафні санкції, відповідно до статті 20 цього закону. Так, існує деяка проблема, яку необхідно врегулювати, тому що офіційно цей фонд не є фіскальним органом і діяльність його сьогодні вона більше працює на, скажемо, свідомості керівників підприємств, які, не виконуючі ці норми, перераховують кошти до Фонду соціального страхування.

В минулому році надійшло їх близько 130 мільйонів гривень, і я хотів би вам наголосити на тому, що за рахунок цих коштів у нас частково утримуються 38 центрів соціальної реабілітації інвалідів-дорослих, а також 129 центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, створено 1460 нових робочих місця для інвалідів, а також фінансуються інші програми, які сьогодні сприятимуть підсиленню роботи громадських організацій інвалідів та підприємств, де вони виступають засновниками.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, запрошені, у пленарному засіданні бере участь Прем’єр-міністр України Віктор Федорович Янукович.

(О п л е с к и)

Будь ласка, письмове запитання.

ПАПІЄВ М.М. Як вирішується питання щодо забезпечення додаткових державних гарантій соціальної реабілітації та адаптації дітей-інвалідів, забезпечення якісного рівня професійного навчання дітей-інвалідів з метою їх конкурентоспроможності на ринку праці? Це запитання Комітету з питань соціальної політики та праці.

Відповідно до законодавства України про соціальний захист інвалідів, пільги та компенсації інвалідам мають наступні форми.

Перше або першочергове право зарахування до вищих навчальних закладів. Для здійснення фахової підготовки інвалідів у вищих навчальних закладах згідно законам України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та відповідно до наказу міністра освіти та науки передбачено ряд гарантій та пільг інвалідам у здобутті ними вищої освіти в державних навчальних закладах, а саме зарахування інвалідів першої і другої групи до вищих навчальних закладів поза конкурсом, зарахування до вищих навчальних закладів понад державне замовлення за результатами співбесіди, створення умов для проходження ними курсу навчання екстерном, зарахування поза конкурсом до вищих навчальних закладів інвалідів, потерпілих внаслідок чорнобильської катастрофи та інше.

Також у професійно-технічних навчальних закладах організовується спеціальні групи для навчання дітей-інвалідів з урахуванням характеру захворювання. Таких груп на сьогодні налічується близько 200. У разі звернення дітей-інвалідів до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні у разі необхідності служба зайнятості направляє їх на професійне навчання, яке фінансується за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів, про яке надав запитання народний депутат України Удовенко. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правденко Сергій Макарович.

10:40:00

ПРАВДЕНКО С.М.

Спасибі.

Прошу передати слово колезі Вадиму Миколайовичу Гурову. Спасибі.

10:40:10

ГУРОВ В.М.

Уважаемый Михаил Николаевич!

Вадим Гуров, 32 избирательный округ, Кривбасс.

Ну, прежде всего, все большое видится в малом. Вот я хочу спросить: зачем было делать при нашей бедности, мы же рассматриваем вопрос инвалидов, вот такие дорогие буклеты? Понимаете, с одной стороны - бедность, а с другой стороны - шик. Я думаю, что это не стоило б делать.

Теперь второй вопрос. Значит, картина, которую вы обрисовали, конечно, естественно, не вызывает совершенно оптимизма. Все увеличивается: количество инвалидов увеличивается, выделение денег увеличивается и фонд растет. А я спрашиваю: куда же мы идем? На мой взгляд, мы упорно пытаемся бороться со следствием. А что вы как министр и ваше министерство делает, чтобы инвалидов стало меньше, а денег стало больше? Я не услышал решения этого главного, на мой взгляд, вопроса. Посмотрите, что делается с детьми, школьниками: каждый человек, каждый ребенок болен сколиозом, некого брать в армию. Необходимо прежде всего обратить внимание на детский спорт. Мы внедряем телевидение, компьютеризацию, успеваемость в школе, нагрузка увеличивается, отсюда сидячий образ жизни. Необходим спорт...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Миколайович, запитання, будь ласка.

ГУРОВ В.М. ...спорт и, главное, спорт не "зіроньок", а спорт массовый. А если этого мы не делаем, то, конечно, будем с каждым годом увеличивать и одну позицию и другое. Спасибо за ответ.

ПАПІЄВ М.М. Спасибі. Шановний народний депутате, якщо ви звернете увагу на типографії, які вказані на тих матеріалах, які було роздано народним депутатам України, то ви звернете увагу, що жодної копійки бюджетних коштів на виготовлення їх не було використано. Це - перше питання.

Питання друге. Як я вже сказав, сьогодні в Україні діє 129 центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Ми позаминулого тижня в Миколаєві провели науково-практичну конференцію, що стосується цього питання. Ви знаєте, там виділено декілька проблем, і я думаю, що в першу чергу це питання, які необхідно буде вирішити і уряду, і вами, шановні народні депутати. Справа в тому, що жоден з цих центрів не фінансується з Бюджету, жоден! Тобто у нас сьогодні відповідно до Бюджетного кодексу не передбачено жодної копійки на фінансування цих центрів. Вони практично фінансуються сьогодні за рахунок благодійних внесків, а також за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. І я просив би, ми будемо виходити з пропозицією, бо така вагома державницька справа, вона має бути в центрі уваги не тільки уряду, але й Верховної Ради України. І просив би все ж таки передбачити в Бюджеті 2004 року видатки на фінансування цих центрів, щоб ми могли запроваджувати там нові методики навчання дітей. А я сам особисто бачив в Миколаєві: 200 дітей-інвалідів, яким свого часу було в діагнозі винесено вирок, що вони не є дієздатними, які сьогодні навчаються в загальноосвітній середній школі. Так от, саме сьогодні приділення уваги ранній соціальній реабілітації дітей-інвалідів дасть займатися ними не в дорослому віці, а вплинути на ці, як ви сказали, масштаби збільшення інвалідності і якось зменшити і зробити їх адаптованими в суспільстві. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання, Михайло Миколайовичу. Письмове запитання.

ПАПІЄВ М.М. Письмове запитання: як вирішується питання щодо забезпечення систематичного оздоровлення дітей-інвалідів як у літній період, так і поточним навчальним роком?

Шановні народні депутати, оздоровленням дітей-інвалідів займаються центральні та місцеві органи виконавчої влади. Серед центральних органів виконавчої влади це питання вирішує Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та з питань захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи та державний комітет України у справах сім'ї та молоді. За оперативними даними, так як статистичні дані будуть тільки у березні місяці, у лютий, у літній період 2002 року оздоровлено більше 46 тисяч учнів професійно-технічних навчальних закладів. В підпорядкуванні Міністерства здоров'я України знаходиться 21 дитячий спеціалізований санаторій на 6780 ліжок та три підліткові санаторії на 450 ліжок. Кількість пролікованих у санаторіях дітей збільшується постійно за рахунок більш раціонального використання ліжкового фонду.

Крім того в Україні цілорічно функціонує 131 санаторій місцевого підпорядкування. Протягом року в них лікується близько 130 тисяч дітей.

За 2002 рік санаторно-курортне лікування пройшли 301354 дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Щодо оздоровлення дітей-сиріт та дітей-інвалідів, які за медичними показами потребували санаторно-курортного лікування, то, доповідаю вам, воно проведено стовідсотково. Оздоровлення здійснювалося, в основному, в літній період. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков Сергій Анатолієвич.

10:46:01

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемый Михаил Николаевич, у меня к вам два вопроса. Вопрос первый, давайте мы вернемся к четырем процентам тех, о которых здесь шла речь, что это такое - это налог или это, действительно, та необходимость, которая сегодня нужна инвалидам для создания рабочих мест?

Если это налог, скажите, пожалуйста, почему его не ощущают инвалиды непосредственно внизу? Вот там, кто, так сказать, работает, в УТОСах, УТОГах и так далее, если это создание рабочих мест, давайте тогда более предметно подойдем к этому вопросу: металлургическая отрасль, горнорудная отрасль, тяжелые условия труда. Да мы инвалидов столько не наберем!

Давайте же мы в конце концов четко и ясно определимся, чего мы хотим от этих четырех процентов. Это первое.

И второе, госзаказ в отношении таких организаций, как УТОГ и УТОС, мы прекрасно понимаем, что они не могут быть конкурентноспособными на рынке и они не могут привлечь инвестиции. Что сегодня делается в том плане, чтобы сегодня вот хотя бы продумать перспективу госзаказа? Спасибо.

ПАПІЄВ М.М. Дякую вам.

Шановні народні депутати, справа в тому, що Україна не є, скажемо так, першопроходцем в цій справі. Чотири відсотки, які встановлені в Законі України про основи соціальної захищеності інвалідів, відповідають Європейській соціальній хартії. І аналогічні у нас відсотки встановлені в Австрії навіть на рівні 6, в Польщі - 6 відсотків, в Німеччині - 4 відсотки для створення робочих місць інвалідів.

Як коли ви пригадуєте, ми встановлювали цю норму 4 відсотки, так? То тоді ми брали питому вагу інвалідів до кількості працюючих. Саме на той період кількість інвалідів складала 4 відсотки. Як ви сьогодні бачили по діаграмам, їх кількість складає сьогодні 6 відсотків.

Тому давайте ми збережемо все ж таки цей внесок, цей збір на рівні 4 відсотків. І при цьому, от ви говорили про підприємства металургійної промисловості. А давайте подивимося, які сьогодні галузі дають нам інвалідів, тобто які галузі сьогодні є постачальниками інвалідів. Виходить: металургійна галузь - 12 тисяч інвалідів, шахтарі - 168 тисяч інвалідів, гірняки - 169 тисяч інвалідів. Тобто якщо постачальниками інвалідів є ці галузі, то не можна сьогодні скидувати їх на плечі держави. Необхідно сьогодні разом нам з вами створювати робочі місця для цих інвалідів і саме за рахунок цих 4 відсотків внесків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання. Михайле Миколайовичу, письмове запитання.

ПАПІЄВ М.М. Як вирішується питання збільшення матеріальної допомоги сім'ям, у яких виховуються діти-інваліди?

Шановні народні депутати, матеріальна допомога сім'ям, у яких виховуються діти-інваліди, здійснюється через низку законів. Це і Закон України про державну допомогу сім'ям з дітьми, відповідно до якого призначається ряд допомог. Допомогу у зв'язку із вагітністю та пологами у розмірі 25 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатної особи на місяць, тобто 91 гривня, тривалість відпустки 126, 140 або 180 календарних днів, одноразова допомога при народженні дитини у розмірі 200 гривень, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 40 гривень щомісячного на кожну дитину до досягнення нею трирічного віку та інші види.

Допомога призначається ця незалежно від матеріального стану сім'ї. Відповідно до Закону України про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, у складі яких є інваліди, упродовж 2002 року отримували державну підтримку у середньому сім'ї до 69 гривень щомісячно. Максимальний рівень допомоги для таких категорій сімей досягав 350 гривень. ї

Враховуючи можливості видаткової частини бюджету на 2003 рік, встановлено рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам у сумі 90 гривень. Фінансування допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Також надаються субсидії та пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, скраплений газ та інше. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нощенко Микола Петрович.

10:50:57

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Микола Михайлович, якщо взяти за оцінку кількість звернень з питань проблем інвалідів, то, працюючи в округах, можна зробити висновок, що є тенденція до їх зменшення.

Питання у мене такого плану. Є такі державні гарантії соціального захисту населення, як санаторно-курортне лікування, а також протезне забезпечення шляхом надання автомобільного транспорту. Ми знаємо про те, що санаторії ваші, їх п'ять, не можуть забезпечити всіх, і створюються великі черги. Тому запроваджена компенсація один раз на два роки розміром 40-50 гривень тоді, як путівка коштує 900. Несправедливість. Черга на автомобілі - 174 тисячі, ну, біля 170 тисяч. Окремі інваліди знають, що вони не зможуть дочекатися цього.

Питання формулює так: яким чином ви бачите, чи є заборгованість перед інвалідами, як ви думаєте її погашати і вирішувати проблеми забезпечення транспортними засобами. Дякую.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Я хотів наголосити на наступному.

По-перше. Виплата йде не 40 гривень, а 140 гривень раз на два роки.

Друге питання. Так, у нас у 2002 році склалася заборгованість 10 мільйонів 800 тисяч гривень по санаторно-курортному лікуванню. І в першу чергу, я вже говорив, причиною стало те. що у Державному бюджеті 2002 року це не були захищені статті. В бюджеті 2003 року, по-перше, передбачено погашення заборгованості минулого року, а також ці статті стали захищеними. І за січень-лютий місяць вони профінансовані на 100 відсотків.

Що стосується забезпечення автотранспортом, то у нас сьогодні на черзі стоїть 156 тисяч інвалідів та громадян, які мають право на отримання автомобіля. Для того, щоби забезпечити їх автомобілями спеціалізованими, які випускає у нас автомобільний завод АвтоЗАЗ "DAEWOO", необхідно 2,2 мільярда гривень. У видатках бюджету на 2003 рік передбачено 33 мільйона. 33 мільйона, ви знаєте, якщо перевести в автомобілі, це у нас буде 2 тисячі автомобілів. Я думаю, нам сьогодні треба зустрітися з ветеранськими організаціями, з громадськими організаціями і чесно, дивлячись їм в очі, пояснити ситуацію, в якій ми находимося, і знайти якийсь вихід. Це буде вихід або вони визначать самі пріоритетність людей на отримання спеціалізованих автомобілів, або є ще варіант другий. Давайте передбачимо тоді у видатках бюджету 2004 року відповідні кошти, які забезпечать у нас 156 тисяч інвалідів, які стоять на черзі - це 2 мільярда 200 мільйонів гривень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання, Михайле Миколайовичу.

ПАПІЄВ М.М. Письмове запитання. Чи передбачається збільшення обсягів фінансування на будівництво нових та капітальний ремонт діючих приміщень інтернатних закладів для інвалідів.

Відповідно до статті 52-ї Закону України про Державний бюджет України на 2003 рік передбачено видатки на державні капітальні вкладення в сумі 175 мільйонів гривень та надання місцевим бюджетам для виконання інвестиційних проектів на суму 225 мільйонів гривень. Це в сумі складає 400 мільйонів гривень.

Що стосується капітального ремонту існуючих інтернатних закладів, то в зв'язку з тим, що вони належать до обласної комунальної власності і видатки на них, згідно з Бюджетним кодексом України здійснюється в обсягах обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим, ми маємо надію на те, що у зв'язку з тим, що є певне збільшення обсягів місцевих бюджетів, то відповідно є підстава сподіватися, що зростуть обсяги видатків і на ці цілі, і також ми зможемо в 2003 році зробити поточні ремонти цих будівель. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко Віталій Якович.

10:55:23

ШИБКО В.Я.

Виталий Шибко, Социалистическая партия Украины.

Михаил Николаевич, ну вот вы как-то обошли стороной в вашем докладе как взаимодействует государственные органы с общественными организациями инвалидов. Хотя в общем-то в этой брошюре есть некоторый материал. Но этот материал общего плана. Пока это, как говорится, только намерения.

У меня к вам конкретный вопрос. Представьте себе, есть в Желтых Водах объединение родителей, которые решили воспитывать сами своих детей - инвалидов детства. И вот естественно им никто в этом плане не может никак помочь. Городская власть не может - у нее нет денег. Они попытались снять какое-то помещение. Естественно за помещением надо следить, вкладывать деньги, там случилась авария, на сегодняшний день не отапливается и так далее.

На ваш взгляд, к кому могут эти люди обратиться для того, чтобы можно было помочь, если они своими собственными силами решились взяться за такое дело?

ПАПІЄВ М.М. Шановні народні депутати! Проблема існує. Я думаю, що це проблема є і проблемою уряду, і проблемою законодавчо встановлених норм. В Україні сьогодні діють громадські організації інвалідів, в які дехто входить... деякі громадські організації входять в Асамблею інвалідів, інші діють самостійно, і вони мають 900 представництв цих громадських організацій в регіонах, тобто в районах України, селищах, в окремих містах. Це є спільне питання і органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та громадських організацій.

Головне, я думаю, головне питання - це те, щоби держава своєчасно виплачувала сім'ям з дітьми-інвалідами передбачені чинним законодавством грошові допомоги, надавала пільги та субсидії.

Є також у нас і альтернативні заходи. Я вже наголошував, що нами в минулому році проведено акцію "Милосердя", в ході якої зібрано близько 140 мільйонів гривень благодійних внесків від підприємств і організацій, і, в першу чергу, коли ми надавали допомогу близько 2 мільйонам громадян України, то ми звертали увагу саме на ті сім'ї, в яких сьогодні проживають і виховуються діти-інваліди. Також задіяні тут у нас і 129 центрів, про які я говорив, центри ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, де вони безкоштовно проходять реабілітації і готуються до адаптації в повсякденне життя. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання, Михайло Миколайовичу.

ПАПІЄВ М.М. Письмове запитання із тих, що поступили. "За останні роки чисельність дітей-інвалідів збільшилася понад 150 тисяч осіб. У зв’язку з цим сьогодні гостро постають питання набуття дітьми з особливими потребами знань, умінь та навичок, надання їм допомоги у всебічній реабілітації та інтеграції в суспільство. Чималу роль у цьому відводиться навчальним закладам, вони мають відігравати в цьому процесі суттєву роль, повинні допомогти кожному з цих дітей реалізувати себе як особистість, найти шлях на майбутнє з метою уникнення у подальшому життєвих негараздів".

Шановні народні депутати, так, сьогодні в системі Міністерства освіти та науки діє 435 закладів, спеціальних загальноосвітніх закладів, а також 36 шкіл-інтернатів, в яких навчаються діти з особливими потребами, тобто з вадами фізичного та психічного розладу, також діти-інваліди по зору та глухі або діти-інваліди з проблемами опорно-рухового апарату. Урядом затверджено програми підготовки дітей-інвалідів в цих навчальних школах, а також наказами Міністерства освіти та науки затверджено відповідність програм, по яких навчаються діти, вчителями-дефектологами, а також у нас виготовляються підручники "брайляр". В минулому році таких підручників виготовлено 4, в цьому році їх вже буде 11, що дасть нам змогу дітей, слабих зором, та сліпих дітей навчати в загальноосвітніх учбових закладах. Також, як я вже говорив, в вищих навчальних учбових закладах у нас сьогодні діють пільги щодо вступу до них, а також навчання дітей-інвалідів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гладій.

ПАПІЄВ М.М. Існують у нас і в системі праці та соціального захисту населення такі заклади, де сьогодні утримуються близько 8 тисяч дітей-інвалідів, до яких теж застосовуються програми соціальної та медичної реабілітації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гладій Михайло Васильович.

11:00:39

ГЛАДІЙ М.В.

Михайло Гладій, фракція Аграрної партії України.

Шановний Михайло Миколайович! Нам всім відомо, що хвороба церебрального паралічу це страшна хвороба і хвороба, в першу чергу, наших дітей. Як правило, після такої хвороби дитина, а потім дорослі люди стають інвалідами. Ця хвороба важко лікується, але є люди від бога, які не тільки пробують це робити, а й лікують дітей. Це у першу чергу всім відомий лікар, професор, директор Інституту реабілітації, Герой України Козявкін Володимир Ілліч. Він лікує дітей не тільки України, а і з багатьох країн світу. Наскільки я знаю, цього року він завершує будівництво реабілітаційного і лікувального центру одного з найкращих в Європі, а може, і світу, я не помиляюся. Так от, вам запитання, Михайло Миколайовичу, яку участь в цьому будівництві, чи знаєте взагалі ви про це будівництво, бере ваше Міністерство? Будь ласка.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановні народні депутати, справа в тому, що Міністерство праці та соціальної політики - це Міністерство, яке сьогодні відповідно до бюджетних призначень фінансує ті програми, які закладені відповідно до Бюджетного кодексу. Однак, враховуючи те, що сьогодні у нас існує Фонд соціального захисту інвалідів, то саме цим фондом фінансуються програми щодо створення та будівництва центрів. Всі 129 центрів ранньої реабілітації дітей-інвалідів, в тому числі там утримуються сьогодні і реабілітуються діти з церебральним паралічем, от, вони сьогодні створені без жодної державної копійки та утримуються сьогодні саме Фондом соціального захисту інвалідів, а також відповідно до видатків місцевих бюджетів. Я візьму помічу запитання ваше, так, і дам відповідні доручення працівникам Міністерства, щоб ми звернули особливу увагу на той заклад, про який ви говорите і на того спеціаліста, якого досвід сьогодні треба вивчати і впроваджувати в життя. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

ПАПІЄВ М.М. Які заходи планує здійснити уряд для поліпшення забезпечення дітей-інвалідів соціальними засобами реабілітації - протези, інвалідні візки, слухові апарати, книги зі шрифтом Браєля тощо?

За дорученням уряду Міністерство праці та соціальної політики спільно з Міністерством охорони здоров'я та іншими органами центральної виконавчої влади підготовлено програму подальшої дитячої ортопедії, спрямована на покращання реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров'я, в тому числі з вадами опорно-рухового апарату.

В першому півріччі поточного року передбачено введення в дію центру дитячої ортопедії та реабілітації, тобто це є структурний підрозділ державного комплексу ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів у місті Миколаєві. Для задоволення потреб дітей-інвалідів в слухових апаратах та засобів корекції зору Міністерством охорони здоров'я розроблено порядок забезпечення дітей слуховими апаратами та засобами корекції органу зору.

За умовами повного фінансування в цьому році, як я вже сказав, Міністерством освіти та науки планується випуск для дітей з порушенням зору 11-ти найменувань підручників шрифтом Брайля. На сьогодні ми маємо можливість 100-відсоткового забезпечення дітей інвалідними візками. Зараз робота протезно-ортопедичної галузі направлена на вдосконалення наявних візків та розробку нових. Це робиться у нас у місті Львові, місті Запоріжжі, ви знаєте, підприємство "Іскра". І ці візки, вони відповідають сьогодні всім міжнародним нормам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола Васильович.

11:04:50

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Михаил Николаевич, у меня такой вопрос: ну, степень подготовки сегодняшнего заседания, я считаю, несколько низкая, и вот что дает мне основания для этого.

Есть официальное подання Кабинета Министров, которое, вполне понятно, что готовили вы. Так вот, я зачитую с этого подання цифры: "З урахуванням витрат з фондів соціального страхування та пенсійного фонду України обсяг видатків на соціальних захист інвалідів за оперативними даними склав 5 трильйонів 616, 3 мільярди гривень". Идет за подписью Премьер-министра. Я понимаю, что готовили вы, и Премьер не должен проверять вас.

Но ответьте мне на вопрос: это вы заведомо ... просто ошибка арифметическая или это политический шаг, потому что эти цифры все расположены на сайтах "Интернета"? Да я вот вам подаю ваше подання.

То же дело и с численностью - 2 миллиона 660 вы показываете в тысячах человек. Це перше запитання. Прошу прокоментувати.

И второе: почему вами взят за динамику отсчета 1999 год?

Мы отпраздновали десятилетие нашей незалежности. Почему вы не сделали динамику роста инвалидов, численности инвалидов с 1991 года. По данным, которые подтверждены телевидением, численность инвалидов увеличена в два раза, 1,3 миллиона соответственно и 2,6 по вашим данным. Прокомментируйте, это ваш политический шаг или чисто арифметический?

ПАПІЄВ М.М. Спасибі за запитання. Справа в тому, що, як раз ви знаєте, сьогодні слухається в уряді питання, яке стосується інвалідів, в якому абсолютно політика не може існувати.

Відношення до інвалідів сьогодні має бути без врахування того, хто до якої політичної сили відноситься. Саме так ми готували і документи, які роздано народним депутатам України. Документи, за підготовку яких відповідав уряд. Вони роздані вам сьогодні в папках. Це є державна доповідь про становище інвалідів України, також там існує ще роздаточний матеріал, а також права інвалідів.

Що стосується цифр, ви сказали 5 трильйонів, так? Цього не може бути, бо ця цифра складає 5 мільярдів. Там може якась опечатка або щось. Це скоріше всього, що опечатка, і вірте мені, що я думаю, що людина, яка знає що таке трильйон, вона, читаючи цю цифру, сприймає її нормально, як мільярд.

По соціальному захисту інвалідів. Сьогодні урядом робиться багато. Ми сказали, от ви сказали 2 мільйона 660. Якщо говорити точно, то це 2 мільйони 659 тисяч інвалідів, які сьогодні є. Ми свідомо показуємо цю цифру, і ми сьогодні, уряд свідомо говорить, що це є проблема. Це є проблема суспільства, це є проблема уряду, це є проблема всіх гілок влади. І саме створення нами центрів реабілітації інвалідів, центрів ранньої реабілітації дітей-інвалідів дозволить нам найближчим часом вплинути на цю цифру і ви будете бачити, як у найближчі роки вона буде мати тенденцію до зменшення. Головне питання, яке ми сьогодні бачимо перед собою, - це не боротьба за статистичні дані, скільки інвалідів у нас є, а сьогодні створення реальних робочих місць, щоб людина, яка інвалідність має, вона сьогодні отримувала. Сьогодні ми перед собою завдання ставимо: реформу роботи .............. Тобто людина, яка має інвалідність першої і другої групи, вона не має право мати вирок, що вона не є працездатною. Тобто вона має сьогодні право аналогічно так само, як і всі інваліди, мати право на працевлаштування із збереженням виплати пенсії. Оце ті питання, які сьогодні ставить перед собою уряд і якими він реально займається. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

ПАПІЄВ М.М. Стан виконання положень Закону України про основи соціального захисту інвалідів у галузі пристосування забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до потреб інвалідів?

Шановні народні депутати, державними будівельними нормами, які називаються містобудування, планування і забудова міських та сільських населень визначена необхідність прокладання доріжок для проїзду інвалідних колясок по основних напрямках руху інвалідів у межах населених пунктів до відповідних установ охорони здоров'я, соціального забезпечення, торгівлі, спорту, фізкультури, тощо.

Також відповідно до цих норм передбачено відповідне спеціальне обладнання перехресть - це пандуси-з'їзди, світлофори звукові. І документом визначена також ширина цих пішохідних доріжок і тротуарів, які забезпечують і інше. Проте, як я уже сказав у доповіді, сьогодні, як відомо, місцевими органами виконавчої влади та самоврядування, підприємствами та організаціями і установами ця робота проводиться надто повільно.

Саме тому, коли 8 лютого поточного року відбувалося у Лютіжі, у Центрі реабілітації інвалідів, зустріч Прем'єр-міністра України з громадськими організаціями інвалідів, там було наголошено на цій проблемі і прийнято рішення, щоб звернутися і дати доручення Держбуду, щоб у кожну комісію Державного архітектурно-будівельного контролю був включений представник від громадської організації інвалідів.

Тобто, щоб при здачі якогось об'єкта представник цієї організації зміг контролювати над введенням питань безперешкодності, безбар'єрності. І цим треба займатися не тільки під час здачі об'єкту, а від замовника до проектування і аж вести це до здачі об'єкту. Тому саме і в колегії відповідних міністерств та відомств будуть введені теж представники громадських організацій, з чим вони і погодилися. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.

11:11:55

ТОМЕНКО М.В.

Шановний Михайле Миколайовичу! Одна репліка з приводу виступу мого колеги Гурова, потім запитання. Ви знаєте, у цих буклетах не написано видавництво насправді, і я підтримую колегу Гурова в тому, що треба все-таки Міністерству дивитися те. що офіційно ви роздаєте нам, тому що ви роздаєте з обкладиночкою українською мовою, там російською мовою у середину. Я думаю, ви знаєте Закон про державну службу і про мови в Україні і ви ж підписуєте цю роздачу як міністр. Тому на це треба звертати увагу.

За питання таке. Ви знаєте, я пам'ятаю, під час виборчої кампанії скільки було шуму, як асоціація пана Сушкевича підписала з "Єдиною Україною " угоду про те, як "Єдина Україна" буде підтримувати і уряд і проблеми інвалідів вирішувати. Оскільки "Єдина Україна" розпалася, і багато людей тут в уряді присутні, от ви аналізували цю угоду, наскільки реально виконати те, що було пообіцяно блоком, бо він тоді був при владі, вашим урядом, чи ця угода між інвалідами і урядом була така більш публіцистичним документом, а не реальним?

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

В документах, які роздано вам, там видавництво Фонду "Відродження", я хотів би наголосити на наступному. Там є документи Міжнародної організації праці. Справа в тому, що всі офіційні документи Міжнародної організації праці ведуться п'ятьма мовами, в тому числі російською, яка є офіційною мовою. Тому документи ця організація подала мовою оригіналу. Обкладинка, ви самі сказали, українською мовою і в середині всі закони України, які підписані, які прийняті Верховною Радою України в цьому документі подані українською мовою.

Що стосується громадських організацій інвалідів, то відповідно до положення, відповідно до закону України про об'єднання громадян (стаття 16 цього закону) і закону України про основи соціальної незахищеності інвалідів, у нас сьогодні діє багато громадських організацій України, які вправі підписувати відповідні угоди і держава не має втручатися в їх діяльність.

Саме на цьому наполягає уряд і саме в цьому він бачить свою діяльність.

Що стосується співпраці, то ви знаєте, що під час зустрічі 8 лютого на ній представлені були не тільки громадські організації Асамблеї інвалідів, а також і інші громадські організації, до речі, в яких теж є деякі такі складні стосунки. Головна ціль, яку ми бачимо перед собою, це мати співпрацю з найбільшим спектром представників громадських організацій, бо як я вже сказав, таких відділень по районах, містах, селищах України існує 900, і уряд буде свою роботу основувати на співпраці з цими громадськими організаціями. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання чи є?

ПАПІЄВ М.М. Письмове запитання є. Я так, щоб не з тих, що підготовлені, а ті, що сьогодні мені надано прямо в залі.

Запитання. "Останнім часом підприємства громадських організацій інвалідів та самі організації перебувають у досить складному становищі, пов'язаному насамперед із складною економічною ситуацією, що склалася в країні. Встановлення ринкової економіки вимагає від них пристосування до жорстких умов конкуренції виготовленої ними продукції вітчизняним та міжнародним стандартам, розвинутого менеджменту та рекламування своєї продукції.

Застаріле обладнання, продукція, що не завжди користується попитом, має велику конкуренцію з боку інших підприємств. Все це не дозволяє на рівних існувати таким підприємств, тому для них підтримка з боку держави вкрай необхідна, тим більше, що вони відіграють велику роль соціального захисту..."

Я... суть зрозуміла. Просто питання воно таке велике.

Шановні народні депутати! У нас діє відповідна постанова Кабінету Міністрів щодо проведення тендерів по державному замовленню на продукцію, яку виготовляють підприємства УТОСу, УТОГу, Союзу організацій інвалідів України. Ви знаєте, що, відповідно до цієї постанови прийнято рішення, що якщо продукцію виготовляють підприємства ці і вона є в переліку державного замовлення, то підприємства, вони, підприємства інвалідів мають пріоритетне право на те, щоби воно розміщено було на їх представництва в регіонах.

Якщо ж це йде мова про продукцію, яка виготовляється іншими підприємствами і не входить до переліку виключної продукції підприємств інвалідів, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів надається преференція в межах 15 відсотків на цю продукцію.

Зараз є звернення Українського товариства сліпих про те, щоби було закріплено право або обов'язок взагалі розміщення державного замовлення на всю продукцію, яка виготовляється ціми підприємствами. Я думаю, що це буде порушенням антимонопольного законодавства і нам, в першу чергу разом з Фондом соціального захисту інвалідів треба сьогодні працювати над оновленням виробничих потужностей цих підприємств, над провадженням технологій нових і над створенням нових робочих місць. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гінзбург Ольга Петрівна. Гінзбург.

11:17:46

ГІНЗБУРГ О.П

Шановні народні депутати і шановний доповідачу. 161 виборчий округ, Сумська область, Гінзбург.

Я хочу задати питання і перед цим сказати, ось мої виборці, серед них є люди з фізичними вадами, а також інваліди Великої Вітчизняної війни і, заради яких ми сьогодні і проводимо ці слухання, для того, щоб вони, послухавши нас, сказали: так, держава за нас турбується, вони за нас боліють. Задали мені таке питання, а я задаю його вам. Скажіть, будь ласка, чи є якийсь контроль нерозмитий за використанням фондів і інших об'єктів, які мають відношення до інвалідів? Я задаю питання. Майже 2 роки назад в місті Шостка і в місті Конотопі була зареєстрована піраміда, яка носила назву "Інваспорт", яка обікрала майже до 100 тисяч людей до 40 мільйонів грошей забрала в цих бідних, нещасних людей. І я до цього часу, звертаючись по всім структурам, не можу вияснити, все-таки хто ж її породив. Дякую. Прошу я відповісти конкретно, не розмито, конкретно. Спасибі.

ПАПІЄВ М.М. Спасибі. Фонди, якщо ви маєте на увазі, у нас є фонди соціального страхування, вони у нас керуються за принципами трипартизму - представники від держави, профспілок та роботодавців, якщо ви маєте на увазі ці фонди. В них існують наглядові ради, які постійно заслуховують звіти правлінь, а також правління, які теж діють на принципах трипартизму, які сьогодні працюють над контролем використання коштів та затверджують бюджети.

Також у нас є Фонд соціального захисту інвалідів. Фонд соціального захисту інвалідів сьогодні є органом центральної виконавчої, державним органом центральної виконавчої влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайович, питання не про це.

ПАПІЄВ М.М. Якщо наголосити на тому, що всі кошти, які використовують ці фонди, вони контролюються і в цьому році буде 8 перевірок Контрольно-ревізійного управління відповідно до цих фондів.

Щодо створення організацій, про які ви говорите, якщо вони зареєстровані як всеукраїнські, так, то тоді контроль за діяльністю їх відповідно несуть органи державної виконавчої влади. Якщо зареєстровані вони на місцях, то я думаю, що і тут є проблема, що треба, щоби місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування приділили цьому увагу, і щоби у нас пірамід взагалі, особливо, що стосується інвалідів не було. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є письмове запитання?

ПАПІЄВ М.М. Так, письмові запитання є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє, будь ласка.

ПАПІЄВ М.М. "Яким чином забезпечується фінансування соціально-побутового обслуговування інвалідів Великої Вітчизняної війни з Державного бюджету України за 2002 рік, враховуючи його невиконання.

Шановні народні депутати, соціально-побутове обслуговування інвалідів фінансується із Державного бюджету у складі субвенцій місцевим бюджетам на пільги та субвенції, на оплату електроенергії, природного газу, твердого палива, послуг тепло- і водопостачання і водовідведення, покриття різниці в цінах і тарифах по оплаті зазначених послуг та послуг зв'язку.

У 2002 році у Державному бюджеті на вказану мету було передбачено

3 млрд. 200 млн. гривень. А профінансовано 2 млрд. 900 млн. гривень, що склало 88,9 відсотка. Недофінансування пов'язане з невиконанням доходної частини Державного бюджету, але при цьому я хотів би наголосити на наступному. Тобто не треба сьогодні фінансування з Бюджету субсидій та пільг плутати з наданням їх конкретним особам і населенню, бо сьогодні всі громадяни України, які мають право на безготівкові субсидії і пільги, отримують їх, бо вони сплачують тільки різницю. І заборгованість, яка існує, це - заборгованість не перед громадянами інвалідів, це - заборгованість перед підприємствами-надавачами послуг.

В бюджеті на 2003 рік передбачено погашення заборгованості з відповідних видатків минулих періодів та поточні виплати стовідсотково на 2003 рік. Я надіюся, що фінансування з січня та лютого-місяця, яким профінансовано стовідсотково усі соціальні програми, воно дає підстави надіятись нам, що 2003 рік саме стане роком людей з інвалідністю та роком соціальної захищеності людей. Я дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Михайло Миколайовичу. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Слово від профільного комітету надається секретарю Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерію Михайловичу Сушкевичу. До 5 хвилин.

Будь ласка.

11:23:11

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Шановний Геннадію Андрійовичу, шановний Вікторе Федоровичу, шановні колеги!

З самого початку моєї промови я хочу подякувати тим, хто присутній в залі, народним депутатам, тим, хто прийшли і цікавляться станом соціального захисту інвалідів - це перше. Дякую вам!

По-друге, я вдячний Прем'єру нового коаліційного уряду, який зміг визначити в переліку важливих питань виконавчої влади як пріоритетне свою сьогоднішню участь в засіданні парламенту, на якому розглядаються проблеми громадян України, яких ми називаємо інвалідами.

Ми з вами заслухали інформацію від уряду, оголошену новим міністром праці і соціальної політики України, який працює трошки більше двох місяців, якому потрібно було сьогодні витримати шквал непростих запитань з приводу ситуації у країні стосовно інвалідів.

Я усвідомлюю, наскільки важко мені за кілька хвилин розказати все те, що хочеться доповісти про реалії, позитиви, негативи практичного забезпечення в нашій країні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій в сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів.

Насамперед хочу сказати про тенденції. Перше, і мабуть, найголовніше - це фінансування програм соціального захисту інвалідів з бюджетів всіх рівнів, яка має позитивну динаміку зростання. Для прикладу, фінансування фонду соціального захисту інвалідів, а це нагадує державні кошти, зросло з 26 мільйонів в 1998 році до 170 мільйонів в 2001 році, тобто в 6,5 разів, я беру факт. Не план, а факт, те, що зросло в роки з 1998-го по 2001-ій.

Друге, я прошу вас згадати квітень 1999 року, тему і суть парламентських слухань з начебто аналогічних питань, яке ми сьогодні розглядаємо. Основним лейтмотивом їх було питання фінансового забезпечення встановлених державою пільг та виплат погашення заборгованості по цим виплатам. Сьогодні ж ми ведемо мову про забезпечення інвалідів також певних економічних економічних правових конституційних гарантій, тобто ми, парламент, уряд, опікуємося і визначаємося тим, що є рівнем цивілізації суспільства, правами людини, яка обмежена в своїх фізичних можливостях, і це суттєво сьогодні.

Таким чином, говорячи про другу тенденцію, необхідно визнати: влада позитивно трансформує пріоритети соціальної політики по відношенню до інвалідів, з тривіального соціального захисту на рух до забезпечення прав інвалідів. Це суттєво тому, що за останні 10 років спостерігається збільшення загальної кількості осів з інвалідністю, має різке зростання рівню дитячої інвалідності.

З 1992 року кількість дітей-інвалідів збільшилася на 68 відсотків. Це у перспективі має, на жаль, призвести до зміни вікової структури осіб з обмеженими можливостями. Вже зараз відбувається омолодження інвалідності. І сьогоднішній день 25 відсотків інвалідів складають особи віком до 40 років. І більшість з них не хочуть вже бути утриманцями держави, а гучно через свої об'єднання заявляють про свої громадянські права.

Потрібно сказати, що наш парламент активно прийняв участь в організації обох згаданих тенденцій. Було прийнято цілий ряд законодавчих актів, які забезпечують здійснення державної політики по відношенню до інвалідів. Так у грудні 1998 року з ініціативи Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів парламент прийняв постанову про заходи щодо поліпшення соціального захисту інвалідів.

2000 рік. Закон про державну соціальну допомогу дітям-інвалідам, інвалідам з дитинства.

2000 рік. Вийшов закон також про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, яким було врегульовані питання пільгового оподаткування підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів, створено чіткий прозорий і недискримінаційний механізм надання державою пільг.

Надзвичайно суттєвим є закон про підтримку олімпійського і параолімпійського руху. Він підтримав параолімпійський рух в Україні.

Завдяки внесеному у Верховну Раду у липні 2001 року змін та доповнень до закону про основи соціальної захищеності значно зріс обсяг надходжень до фонду України соціального захисту інвалідів.

Якщо у 1997-1999 роках середньорічні надходження до фонду складали близько 50 мільйонів, то після запровадження нового порядку встановлення нормативу працевлаштування значно зросла кількість підприємств потенційних платників, відповідно суттєво збільшилися обсяги цільових надходжень, які обліковуються на рахунках Державного бюджету.

Шановні колеги, тут у залі серед запрошених є представники громадського руху інвалідів. Я бачу, що другий поверх у нас повністю заповнений представниками громадських організацій інвалідів. Я прошу уваги і щоб ми попрацювали на цьому звіті уряду все-таки плідно і до кінця.

Думаю, що я багатьох вже дивую надзвичайними................, які висловлені стосовно покращання становища інвалідів нашої держави. Це інколи дивує, але, повірте, є усвідомлення надзвичайно важких і болючих проблем, невирішених проблем інвалідів. Коли я говорив про позитивну тенденцію фінансування зростання видатків по програмам інвалідів за останні роки, то згадував 2001 рік з великим обсягом фактичного фінансування. Звертаю увагу на те, що минулий рік був першим за останні 5 років, коли ми зупинили цю позитивну тенденцію, на жаль. Шановні колеги, у минулому році асигнування з загального фонду Державного бюджету, які були виділені Фонду України соціального захисту інвалідів, складали лише 57 відсотків від запланованого на рік. Ми вперше зупинили більшість державних протезних підприємств саме із-за того, що таке фінансування було. Ми знову створили заборгованість перед інвалідами по виплаті їм компенсацій та соціальних допомог. Я звертаю на це увагу, тому що мало того, що ми свідомо минулого року зробили по відношенню до інвалідів крок назад, а ще й деякі урядовці, народні депутати спробували пролонгувати цей негатив у бюджеті 2003 року. Так, планові видатки загального фонду Державного бюджету, передбачені для Фонду соціального захисту інвалідів, вперше за останні 5 років були зменшені. І, шановні колеги, зовсім соромно, видатки на фізичну культуру і спорт інвалідів у порівнянні з 2002 роком скорочені на третину. Мені стидно з цього приводу.

Наступне, про що необхідно сказати, про наші соціальні стандарти по відношенню до інвалідів.

По-перше. Реальний розмір соціальних виплат пенсій інвалідам значно менший від прожиткового мінімуму. Ну, до цього ми майже звикаємо.

А, по-друге. Шановні колеги! Чи знаєте ви, що ми разом з урядом встановили соціальний стандарт, про який соромно говорити, як у Європі, так і світі, і можна тільки пошепки говорити в Україні, ми встановили прожитковий мінімум для здорових людей 365 гривень, а для інвалідів аж 267. І це при всіх негараздах вітчизняного соціального захисту інвалідів. при нашій охороні здоров’я для інвалідів, при нашій соціальній ізоляції інвалідів і багато іншого. Така об'єктивна ситуація є.

Знаєте, коли я чую про вступ до НАТО, як рух до Європи, і численні дискусії про те, скільки нам потрібно зробити для вступу до НАТО, хочеться кричати цим добродіям: "Зробіть так, щоб нашим людям жилося так, як у Європі. Допоможіть інвалідам забезпечити їх права, як у Європі, тоді ми прийдемо реально в Європу. А поки що ми маємо дискримінаційний, нецивілізований соціальний стандарт для інвалідів - 267".

Я згадував негативний 2002 рік. На жаль, він був знаменний ще одним негативом. Тричі в уряді, минулому уряді, були спроби ліквідувати пільги для підприємств, громадських організацій інвалідів. Тобто провокувалася ситуація по ліквідації сотень робочих місць для інвалідів. І сьогодні я хотів би наголосити на необхідності виконання дуже популярної 22-ї статті Конституції по відношенню до інвалідів.

Звертаюся до уряду і до парламенту. Спробуйте забезпечити у законодавчо-нормативних актах мораторій на зміни, які погіршують стан соціального захисту інвалідів та реалізацію їх прав.

Я перепрошую, мені ще 2 хвилини, дуже прошу з приводу Дня уряду. Все-таки не часто ми говоримо настільки суттєво по інвалідам. Якщо можна, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечуєте, шановні? Будь ласка.

СУШКЕВИЧ В.М. Продовжуючи тему законодавства, необхідно сказати, що є сумна традиція невиконання багатьох його чинних норм по відношенню до інвалідів.

Зокрема, недодержання вимог чинного законодавства щодо надання інвалідам за рахунок держави належної медичної допомоги та пільгового забезпечення їх необхідними ліками.

Потребує суттєвого вдосконалення реформування діяльність медико-соціальних експертних комісій, на які покладена робота по визначенню та встановленню інвалідності і які давно вже забули законодавчу норму, якою є індивідуальна програма реабілітації.

Яскравий приклад невиконання законодавства України і нецивілізоване відношення до інвалідів глобальна бар'єрність соціального та інформаційного середовища.

Я не хочу говорити про те, що побудовано і зроблено в архітектурі, транспорті багато років тому. Але 2 приклади, шановні колеги.

Центр столиці. Майдан незалежності. Ні до наземного меморіалу, ні до підземного палацу доступу інвалідів нема. Це неможливо.

Інший приклад. На транспорті. В чудовому швидкісному залізничному тільки що створеному лайнері "Київ-Харків" двірний прохід на 2 сантиметри вужчий, ніж стандартний візок. Це зроблено тільки що. Тобто, для всіх, тільки не для інвалідів. Це ті 2 приклади, які характеризують деякі наші моменти.

Три роки розмовляємо про вітчизняний тролейбус та автобус з безбар'єрним доступом для інвалідів.......... Нічого не зроблено.

На мій погляд, біда тут відсутності системного підходу. Існує стереотип: проблема інвалідів - це проблема Міністерства праці і соціальної політики. І сьогодні ми знову довели, що всі проблеми звалили на одного міністра. А проблема інвалідів в транспорті, будівництві, освіті, охороні здоров'я, спорті, культурі, надзвичайно важливі галузеві потребують відповідного врахування та адміністрування всіх міністерств. На це я хотів звернути увагу нашого уряду і особливо присутніх тут керівників галузевих міністерств і відомств. Можливо дійсно настав час для організації в структурі виконавчої влади спеціального повноважного органу - Державного комітету у справах інвалідів, який би не тільки об'єднав зусилля багатьох відомств, що причетні до проблем інвалідів, а й ніс повну відповідальність за стан справ в цій сфері.

Шановні колеги! На жаль, з огляду на регламент, я не можу зупинитися на всіх проблемах, про які хочеться сказати. Але сказавши про суттєві негаразди і проблеми, хочу наприкінці висловити оптимізм по суті тих позитивних зрушень і, наважуюся сказати, навіть досягнень у формуванні і реалізації державної політики по відношенню до інвалідів.

Яскравий приклад цього року - вперше за останні 5 років вже в січні новий уряд 100 відсотків профінансував видатки Фонду соціального захисту інвалідів і на 40 відсотків вже лютий профінансований. Вважаю все-таки, що держава в особі Президента, який за останні півтора року видав цілий ряд указів, спрямованих на соціальний захист інвалідів, в особі парламенту, уряду реально повертається обличчям до інвалідів, до усвідомлення їх проблем - це добрий знак. Європейський рік з інвалідністю - це ще свідчення нашого поступу до шляху, до побудови суспільства, в якому інвалід буде насправді відчувати себе повноправним громадянином, соціально захищеним у своїх правах та матиме достатньо гарантованих державою можливостей для своєї творчої самореалізації.

Я дякую, вибачаюся за перевищення регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шершун Микола Харитонович, будь ласка, наступний - Раханський.

11:36:49

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, Рівненщина, фракція "Аграрна партія України".

Шановний головуючий, шановні народні депутати, запрошені. Мабуть таки, сила держави вимірюється не тільки величиною армії чи гаманця, а, передусім, її здатністю підтримати тих громадян, які з певних причин такої підтримки потребують. На жаль, у цьому напрямі в Україні робиться дуже і дуже мало.

Наприклад, на Рівненщині офіційно налічується майже 65 тисяч інвалідів і лише біля 7 тисяч з них працевлаштовані. Причина перша і головна - недосконалість законів України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Немає сьогодні у керівників підприємств і організацій фінансової зацікавленості брати на роботу інвалідів.

Крім того, в Україні сьогодні законодавчо ні на кого не покладено обов'язок займатися працевлаштуванням інвалідів. У Законі "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" цей момент просто відсутній. І тому сьогодні в службі зайнятості не займаються працевлаштуванням інвалідів, не ведуть їх персонального обліку, не відстежують специфічні вакансії того. Минулого року нериночні служби зайнятості, як кажуть, завдяки добрій волі допомогли відшукати роботу лише шістьом десяткам інвалідів.

А ви поспілкуйтеся з інвалідами і зрозумієте, не співчуття вони хочуть відчувати від держави і від співвітчизників, а спілкування на рівних, і вважаю, що досягти цього можуть лише шляхом повноцінного влиття у трудові колективи. Вивільнені ж кошти можна буде спрямувати на підтримку найбільш ураженої категорії - інвалідів з дитинства. Ці люди сьогодні отримують мізерні соціальні пенсії 60-70 гривень. Таких тільки на Рівненщині понад 10 тисяч і половина з них це діти.

Практично не діє Закон "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти", а він передбачає пріоритет підприємств, громадських організацій інвалідів на одержання відповідних держзамовлень під час тендерів. На селі до згаданих проблем додаються ще й упущення в Земельному кодексі. Не передбачено право власності на землю згаданих підприємств інвалідів, відсутні пільги на сплату земельного податку тощо.

Минулого тижня в інтерв'ю на телебаченні прем'єр-міністр Віктор Янукович гостро підняв питання посилення уваги Кабміну до проблем інвалідів. Однак, без створення для цього дієвого законодавчого поля вирішити їх буде неможливо, тому я пропоную наступне: законодавчо передбачити компенсації та пільги роботодавцям, які приймають на роботу інвалідів понад норматив, та збільшити обсяги фінансових позик на створення робочих місць для інвалідів.

Схвалити створення у службах зайнятості підрозділів, які б займались працевлаштуванням інвалідів, та передбачити звільнення підприємств інвалідів від орендної плати на землю. Налагодити забезпечення таких підприємств відповідними держзамовленнями.

До рівня прожиткового мінімуму підвищити розмір мінімальної соціальної пенсії. Розробити механізм перекриття недовидатків Фондом соціального захисту інвалідів за рахунок депозитного відтворення тимчасово вільних коштів та розширити перелік заходів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів штрафних санкцій, передбачивши у ньому зміцнення матеріально-технічної бази

інтернатних установ та територіальних центрів, що опікуються інвалідами.

Я не піднімав сьогодні проблем забезпечення інвалідів автомобілями, візками, слуховими апаратами, як того вимагають сьогодні виборці, а намагався підняти ті проблеми, розв'язання яких може посприяти соціальній адаптації інвалідів у суспільстві в цілому.

Мудрість вчить, що інвалідом людина вважає себе не тоді, коли не встає .а тоді, коли оточуючі починають її ним вважати. Пам'ятаймо це! Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Раханський Анатолій Варфоломійович. Наступний Пузаков.

11:41:02

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Дякую. Шановний Геннадію Андрійовичу, шановний Віктор Федоровичу, шановні колеги, сьогодні розглядається надзвичайно важливе питання. Відомо, що 2003 рік в країнах Європи, де мешкає більш, як 100 млн. інвалідів, визнаний роком інвалідів. Саме про їх соціальний захист і йшла мова на січневій сесії парламентської асамблеї Ради Європи. У своєму виступі я підтримав рекомендації асамблеї про виділення інвалідам конфіскованих митницею речей, яких і на наших митницях накопичується в рік на десятки мільйонів гривень, про зменшення для інвалідів тарифів на комунально-побутові послуги, здійснювати державну підтримку спеціалізованих підприємств, де інваліди посильною працею збільшують свій прожитковий мінімум. Також призвав депутатів національних парламентів Німеччини та Австрії вивчити можливість забезпечення цими державами пенсій нашим співвітчизникам - колишнім малолітнім в'язням концтаборів. А їх у нас всього залишилося 14 тис. чоловік.

І тому пропоную рекомендації асамблеї Ради Європи врахувати при доопрацюванні нашої постанови. Мене, як і багатьох, турбує те, що про інвалідів, яких у нашій країні налічується 2 млн. 660 тис. чоловік, ми згадуємо краще всього перед святами. Якщо Європа старіє за рахунок людей похилого віку, то в нашій країні за віковим цензом інвалідність молодіє. На 10 тис. дітей маємо 160 інвалідів.

Товариші, генетично це небезпечно для держави в майбутньому, а ситуація з їх лікуванням ще не на належному рівні.

В той же час наші санаторно-курортні заклади з найкращими у світі природними умовами, відмінними медичними кадрами, в основному, задіяні лише влітку. Так ведучий дитячого клінічного санаторію Міністерства оборони України на курорті Євпаторії, де протягом останнього часу проведено понад 10 тисяч складних операцій або спеціалізовані санаторії для інвалідів-спинальників, які зараз знаходяться також тут, на курортах Сакі і Слов'янськ, де хворих піднімають з носилок і колясок, протягом року використовуються лише на 60-65 відсотків, і це при тому, що в державі інвалідів-спинальників більше 30 тисяч чоловік.

Тому вношу пропозицію: уряду України взяти під суворий контроль виконання чинних законів і програм соціального захисту інвалідів всіх категорій, де чітко виписаний, але не виконується виконавчими органами влади питання щодо захисту інвалідів. Шукаємо причини, як їх можна не виконати.

Підняти ефективність роботи фонду соціального страхування України, звільнити інвалідів від сплати НДС за путівки, рекомендувати радам всіх рівнів обговорити питання про посилення соціального захисту інвалідів, заслухати уряд України про виконання постанови Верховної Ради України з даного питання в лютому 2004 року. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузаков Володимир Тихонович, наступний Демьохін.

11:44:24

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины.

Система социальной защиты инвалидов изуродована и не выдерживает никакой критики, так как доход инвалидов ниже прожиточного минимума, а система установленных льгот никак не компенсирует всех затрат, вызванных физическим недугом.

Все попытки реформирования системы социальной защити преследуют цель не как сделать ее более эффективной, а как сэкономить на этом секторе бюджетных расходов.

А подход должен быть один: все государственные затраты на покрытие льгот должны быть перераспределены исключительно для этих людей. Если Госбюджет не может обеспечить прожиточный минимум немощным людям, значит, государство должно создать механизм стимулирования частного сектора экономики на прямую финансовую поддержку таких людей.

Особенно тяжело сегодня молодым инвалидам. Они стоят на распутье и, не имея выхода из тяжелой ситуации, пополняют ряды жебраков.

Доступность инвалидов в социальную инфраструктуру предусматривается законом, но эти положения закона сплошь и рядом не выполняются. За годы, так называемой, демократии много изменилось по отношению к инвалидам. Только не подумайте, что в лучшую сторону. Хотя якобы устраивают и праздники для них, проводят выставки творчества инвалидов, радио-, телетрескотня идет якобы о хорошей жизни инвалида, о его социальной защищенности. Но это бывает раз в году, и то в день, когда отмечается Международный день инвалидов.

Сами инвалиды во весь голос говорят, что в Советском Союзе нам жилось лучше, была пенсия, льготы, бесплатное лечение, обеспечение транспортом. А сейчас они забыты, как говорится, и Богом, и людьми. Выживают как только кто может.

Все вы знаете, что сегодня среди инвалидов много больных на костный туберкулез, который является тежелым инфекционным заболеванием, особенно когда открытая форма. В советское время этой категории больных было уделено большое внимание. При всех областных противотуберкулезных диспансерах функционировали подразделения костного туберкулеза со своей сетью больниц и санаториев, в которых успешно проходили лечение и оздоровление. Но, к большому сожалению, от прежде существующей сети бесплатных специализированных медицинских учреждений для инвалидов остались только осколки.

В результате за последние годы ситуация с заболеваемостью на туберкулез становится катастрофической, может даже выйти из-под контроля, так как открытая форма туберкулеза - это серьезная угроза для здорового человека и особенно детей.

И несмотря на указ и постановление Кабинета Министров, ситуация с лечением и оздоровлением инвалида, не говоря о жилищных условиях, не улучшается. Система социальной защиты инвалидов должна представлять собой цепь взаимосвязанных программ с соответствующими структурами от реабилитации детей-инвалидов до адаптации. Но центры трудовой реабилитации без научно обоснованного подхода и достаточной постоянной финансовой поддержки обречены на банкротство.

В нынешних условиях инвалид должен сам себе создать рабочее место и ходить с протянутой рукой. Да, откровенно сказать, и ходить-то некуда.

Одним словом, эта категория людей полностью государством забыта и оставлена на гибель и самовыживание. Поэтому я от имени инвалидов Кировоградщины прошу Кабинет Министров изучить ситуацию в данной области, вернуть больным санаторий "Печера", город Винница, и "Солнечный", город Одесса, потому что на них уже наложены лапки коммерсантов, обеспечить полное бесплатное лечение и оздоровление инвалидов, обеспечить необходимое питание в больницах и санаториях, представить больным на костный туберкулез бесплатный проезд по железной дороге и предоставить инвалидам первой-второй группы пенсии согласно прожиточного минимума. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Демьохін Володимир Анатолійович, наступна Прошкуратова. Шановні, будь ласка, дотримуйтеся регламенту. Це стосується всіх виступаючих.

11:48:29

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые члены правительства, уважаемые народные депутаты, приглашенные.

Демехин, 184 округ, депутатская группа "Народовладдя".

Позвольте мне начать мое выступление пожеланием людям с ограниченными физическими возможностями того, чтобы хотя бы в этом году, году, провозглашенном Советом Европы годом людей с инвалидностью, была реализована хотя бы часть запланированный мероприятий, основной целью которых видится содействие реабилитации инвалидов, интеграция их в общество и создание равных возможностей.

До настоящего момента основную деятельность органов государственной власти в сфере социального обеспечения инвалидов можно оценивать, как неудовлетворительную. Все действия, направленные на улучшение ситуации в данном секторе, оцениваются самими инвалидами лишь как минимально необходимые для недопущения социальной катастрофы. Большинство людей с ограниченными физическими возможностями характеризуют последний десятилетний период, как выживание. И действительно, как иначе можно характеризовать ситуацию, если среднемесячная пенсия уменьшилась в сравнении с 80-ым годом в 8 раз, при этом коммунальные и продовольственные расходы повысились в 3-5 раз. Уровень достатка инвалидок зачастую меньше реального прожиточного минимума. Например, очередь на автомобиль только по Херсонской области по состоянию на 1 января этого года составило 2794 человека, в том числе, вдумайтесь, инвалидов Великой Отечественной войны 845 человек. Когда они дождутся автомобиля, ну, наверное, может некоторые и никогда.

Все отведенное для моего выступления время можно посвятить только перечислению существующих недостатков и проблем. Постоянное обращение от избирателей моего округа от Фонда социальной защиты инвалидов Херсонской области, от Украинского общества слепых показывает, что необходимо срочно решать ряд проблем для улучшения социальной защиты инвалидов и членов их семей.

Хочу отметить, что только для такой небольшой Херсонской области в органах труда и социальной защиты населения на учете находится почти 53 тысячи инвалидов, из них 7 тысяч инвалидов первой группы.

Почему все законодательные акты Украины связанные с социальной защитой инвалидов имеют такой не системных характер? Рассмотрим, например, статью 19 Закона Украины про основы социальной защиты инвалидов в Украине. С одной стороны суть проблемы проста. Если каждые 25 человек работающие на предприятии, где работает один инвалид з зарплатой 185 гривен, должны отчислять среднегодовую зарплату, руководитель предприятия, то практика показывает, что недоимка фонда по этой статье часто достигает цифры в миллионы.

И еще. Хотел бы обратить внимание на невыполнения статьи 26 закона. Почему архитектурные сооружения, автотранспортные приспособления наших городов не отвечают тем нормам и стандартам, которые дают возможность беспрепятственно передвигаться людям с ограниченными физическими возможностями.

В заключении хотел бы сделать ряд предложений от себя и от нашей депутатской группы. Мы считаем, что Кабинету Министров необходимо принять меры по приданию системности всем нормативным документам в нашей стране, которые касаются занятости инвалидов. Это можно сделать сейчас на этапе разработки и утверждения программ действий правительства, программы экономического и социального развития, разработать положения и поправки, которые помогут получать бесплатное профессионально-техническое образование молодежи с ограниченными возможностями.

И в заключении хотел бы, как итог, процитировать документ Организации Объединенных Наций "Стандартные правили обеспечения равных возможностей для инвалидов", в котором говорится: " Государства не могут, не имеют права оставлять своих людей с неисправимой утерей здоровья наедине со своими проблемами. Их обязанность - взять инвалидов под свою защиту". Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошкуратова Тамара Сергіївна. Наступний Кармазін.

11:52:42

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Шановні колеги! Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) вважає, що проблема інвалідності є проблема національного значення і потребує першочергового розв'язання. Але я хочу зупинитися на проблемі дитячої інвалідності, адже, згідно з державною статистичною звітністю, дитяча інвалідність навіть на фоні зниження показника народжуваності, має стійку тенденцію до зростання. Існуюча система утримання дітей-інвалідів в інтернатних установах забезпечують потреби лише 4-ої частини таких дітей, та й відірваність дітей від сім'ї, звичного оточення посилює психологічний тиск на дитину. Тому вважаємо, що вище названий підхід зумовлює необхідність вироблення більш прогресивної системи соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Стаття 23 Конвенції ООН "Про права дитини" визнає право дитини-інваліда вести повноцінне життя в умовах, які забезпечують її гідність, а також право на особливе піклування, доступ до освіти, відновлення здоров'я. Ці положення знайшли відображення у законодавстві України, зокрема, Національній програмі "Діти України", хоча потрібний окремий закон про реабілітацію дітей-інвалідів, який би визначив правові взаємовідносини учасників процесу реабілітації дітей вище названої категорії і на основі якого були внесені зміни в Бюджетний кодекс.

Під час науково-практичної конференції, що відбулася в Миколаївській області на базі Державного центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів мені вдалося відзначити, що реабілітація таких обділених долею малюків максимально наближена до місця проживання дитини без відриву від сім'ї із залученням батьків, які стають також їхніми реабілітологами, їх перебування в денний час є соціальною підтримкою сім'ї.

Вважаю, що лише системний підхід до ранньої реабілітації дітей-інвалідів забезпечить їм реалізацію можливостей, гарантованим кожному громадянинові Конституцію України. Тому розвиток центрів ранньої соціальної реабілітації є економічно обгрунтованим. Адже основою метою таких центрів є поступова інтеграція дітей-інвалідів до дитячих, дошкільних закладів та загальноосвітніх або спеціальних шкіл і ранню соціальну інтеграцію в суспільство. Тому рання соціальна реабілітація дітей-інвалідів, на нашу думку, повинна бути системою загальнодержавних заходів. Це вимагає, перш за все, співпраці всіх відомств, які мають відношення до цієї проблеми. Зокрема, наприклад, Міністерством освіти підготовки педагогічними навчальними закладами психологів-реабілітологів, які б, в свою чергу, могли підготувати батьків, які б грамотно сприяли реабілітації своїх малюків.

На нашу думку, Україна має інтегруватись до світової системи реабілітації, використовуючи для цього наявний науково-технічний потенціал та практичний досвід, що дасть змогу забезпечити всім інвалідам право на життя згідно їхніх можливостей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

11:55:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний пане головуючий! Шановні колеги народні депутати, члени уряду, журналісти, ті, хто виділив час, щоб познайомитись із станом забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації людей із обмеженими фізичними можливостями! Саме так в усьому цивілізованому світі вже давно називають тих, хто за якихось причин не може користуватися всіма можливостями, які доступні нам з вами. І я просив би вас більш цих не використовувати ганебний термін радянських часів "інвалід".

Ви всі знаєте, що європейська комісія оголосила 2003 рік європейським роком людей саме з обмеженими фізичними можливостями з метою привернути увагу до права інвалідів на їх повноцінну участь в усіх сферах життя. Не можу не продемонструвати вам, що намалювала дитина без рук і без ніг. Оцей малюночок намальований, подарований мені кілька днів назад, і тут напис: "Год бі вес ю тудей эт форевер. На память Юрию. Ватан Лена". Ця дитина без рук, без ніг пише, малює і сталося це не завдяки владі, а наперекор владі. Це все в Одеському обласному благодійному фонді реабілітації дітей-інвалідів, яким опікується Борис Літвак. Це все в центрі, де борються з тим, щоби люди, хворі на церебральний параліч, діти, ще жили і відновлювалися і у цих дітей одеська мерія забирає будиночок біля моря, щоб знову реалізувати.

Я б взагалі хотів би звернути увагу уряду на те, що звертається інвалід війни Курсоніс без ноги: дайте кусочок землі. Немає! Бо землю віддали кому? Землю віддали всім можновладцям і всім, хто за гроші. Це те, що відбувається в Одесі. Я хотів би сказати, що нам не стільки треба говорити про пільги для інвалідів, як створювати рівні умови доступу до роботи, освіти, дозвіллю. Зверніть увагу на вхід у ложу в сесійній залі, а якій находить депутат другого скликання Сушкевич, спробуйте заїхати в неї на візку, а без сторонньої допомоги? І це тільки на Грушевського, 5 з двору можна заїхати. А чи можуть інваліди попасти до нас на Грушевського, 18/2, на Садову, 3, на Банкову 5,7? Візьміть вхід до будинку Президента по Банковій, Кабінету Міністрів на Садовій, візьміть порушення конституційних прав громадян на вступ на державну службу. Публікації про вакансії в порушення Закону України "Про державну службу" відмовляється робити керівник Апарату Верховної Ради Зайчук, державний секретар Кабінету Міністрів Яцуба. А може тоді б якраз інваліди могли б скористуватися цим?

Тому я пропоную протягом 3-х місяців приміщення всіх установ органів державної влади місцевого самоврядування або таких, що фінансуються з державного бюджету чи бюджетів місцевого самоврядування, повинні бути створені умови для доступу в них людей з обмеженими фізичними можливостями.

Друге. Невідкладно почати проведення передбачених Законом "Про державну службу" конкурсів на посаду державних службовців 3-7 категорій і обов'язкові публікації в ЗМІ про посади державних службовців для інвалідів.

І далі. Я хотів би щоб ми, як, наприклад, в Німеччині підприємство, де працює більше як 30 відсотків інвалідів від загальної кількості, взагалі не сплачували ніяких податків, а навпаки додатково дотувалися за рахунок муніципального бюджету. Більше того, як свідчить досвід більшості держав, підприємства, на яких працює не менше 50 відсотків працюючих, тоді не сплачують податків, але названі підприємства не отримають податкових пільг при реалізації підакцизних товарів та грального бізнесу. Нам треба підходити до цивілізованого досвіду, але, шановні друзі, я хотів би звернути вашу увагу, що ми плодимо інвалідів. І на це я хочу звернути увагу! Я звертав увагу міністра на те, що колишнім урядом, міністром Юшко зменшено на 55 млн. фінансування заходів по боротьбі з туберкульозом, це - інваліди, на лікування онкологічно хворих на 55 млн. Зменшено на 20 млн. санаторно-курортне оздоровлення інвалідів. Ми що хочемо просто знищити інвалідів?!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, скільки часу вам потрібно ще? Скільки часу, скажіть?

КАРМАЗІН Ю.А. Я закінчую, півхвилиночки.

Тому я хотів би, щоб ми були з вами оптимістами, і я вірю, що ми зможемо примусити чиновників виконувати закон. І я просив би вас розглянути зміни і вважати це невідкладним та доповнення до законів щодо соціального захисту інвалідів і діяльності оподаткування підприємств і організацій, громадських організацій інвалідів, які випливають саме з сьогоднішнього Дня уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, як примусити вас виконувати Регламент?

КАРМАЗІН Ю.А. Хай береже вас Господь і нас!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключть мікрофон.

Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин. Кожен з вас має можливість оглянути виставку на третьому поверсі. Будь ласка.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо роботу, продовжуємо обговорення питань порядку денного. Слово надається Миговичу Івану Івановичу. Наступний Симоненко Петро Миколайович.

12:36:49

МИГОВИЧ І.І.

Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановні колеги, члени уряду, виборці!

Важко віднайти слова, щоб хоч частково передати масштаб, глибину і трагізм розглядуваної проблеми. В результаті псевдореформ в 10 разів погіршився життєвий рівень населення, а в стократ важче стало інвалідам. Подані нам матеріали не відбивають їх дійсного становища. Формально наче все є, а в реальному житті зовсім інше. Мало того, що у людей з обмеженими можливостями складна життєва доля, так і держава ставиться до них, як до пасинків. Суджу по нашому регіону: у 50-ти тисяч інвалідів Закарпаття середній розмір пенсій з урахуванням соціальних доплат становить всього 118 гривень, а в 10-ти тисяч дітей-інвалідів з дитинства вдвічі менше. Працюють не більше 10 відсотків. Тисячі з них не мають можливості здійснити зубопротезування, придбати окуляри, слухові апарати та інше, вкрай необхідне.

Сьогодні вони не можуть навіть харчуватися по-людські, пишуть керівники восьми обласних громадських організацій і просять міністра транспорту пана Кирпу залишити хоча б відділкову залізничну лікарню в Ужгороді, де їх приймають без поборів. А хіба нормально, що в області досі нема центру ранньої реабілітації дітей-інвалідів?

Що ж робити? Передусім необхідно об'єктивніше оцінити стан, причини і тенденції інвалідності в Україні. Гляньмо правді у вічі, невже у нас лише 2,7 мільйони людей з обмеженими можливостями? Якщо в розвинутих країнах їх близько 10-ти відсотків, а у хворому українському суспільстві менше. Тим паче на Закарпатті, охопленому усілякими лихами, екологічними, соціальними, політичними, якими завгодно. Отже, треба міняти критерії інвалідності і склад відповідних комісій і практичну діяльність відповідних органів.

По-друге, слід творчо використовувати історичні традиції і вітчизняний досвід, особливо радянського періоду.

По-третє, реально, з достатньою турботою ми зобов'язані оточити спочатку, насамперед, інвалідів війни, з дитинства, старше 80 років.

Ми, комуністи, пропонуємо почати поетапне підвищення пенсій до прожиткового мінімуму саме з інвалідів війни, адже їх залишилося усього 200 тисяч. Це наша справа честі і обов'язок.

Взагалі необхідний принципово новий системний підхід до розробки правових засад, соціальної політики, її інститутів і організацій, стандартів і критеріїв. Потрібні суттєві зміни в інформаційній, гуманітарній сферах, здатні сприяти медичній, фізичній, соціально-психологічній реабілітації інвалідів.

Для цього слід, зокрема, узаконити соціальну роботу як науку, освітній напрям і професійну діяльність нового типу.

Пропоную підтримати постанову з даного питання, підготовлену комітетом профільним з відповідним доопрацюванням. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович. Наступний - Єщенко.

12:40:22

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні виборці! Головне. Перш за все ми повинні сьогодні визнати в Україні під гаслами свободи і ринкових реформ за останні 12 років фактично знищено фундамент вирішення гострих соціальних проблем, сформовано новий клас бідноти.

І серед цього специфічний, найбільш незахищений прошарок населення - це інваліди різних категорій. До 2,7 мільйонів чоловік , ветерани війни і праці понад 12 мільйонів чоловік , чорнобильці - 3,5 мільйона.

І до речі, до виступаючих, до 1991 року багатьох законів у нас не було в Україні, але була політика, були конкретні справи і було вирішення цих конкретних питань, які сьогодні гостро поставили на день сучасний політика в Україні.

Вирішення проблем цієї категорії громадян сьогодні в умовах, коли розвиток подій в економіці, в фінансовій і грошовій кредитній сферах свідчить, що криза у всіх сферах життя з кожним роком, з кожним днем загострюється і поглиблюється, при такій політиці і при такій владі неможливо. І про це треба сказати правду нашим інвалідам. Треба враховувати і те, що відсутність робочих місць, виїзд за кордон у пошуках роботи 7,5 мільйонів громадян України ще більше загострить соціальну напругу. Ми повинні враховувати і те, що під патронатом Президента Кучми всі тимчасові уряди України ведуть тотальний широкомасштабний наступ на закріплені Конституцією України права найбільш незахищених верст населення, у тому числі і інвалідів. А це практично підтверджує про офіційну політику знищення цієї категорії громадян, яка реалізується в Україні.

Усі пам'ятають знамениті статті законів про Державний бюджет України 2001, 2002 і цьому році. Саме у цих статтях інваліди, пенсіонери і чорнобильці цинічно розглядаються, як непродуктивні споживачі бюджетних коштів. Про що ви взагалі тоді представники уряду сьогодні говорите?

Крім того, не враховуючи реальні доходи громадян, у тому числі і інвалідів, не контролюючи ціни на продовольчі товари, постійно розробляються механізми покриття затрат на житлово-комунальні послуги, електроенергію, теплопостачання до рівня собівартості. Як бачимо, шановні колеги, із шкірою здирають останню свитину.

З цією метою фракція комуністів пропонує у першочерговому порядку вирішити наступні питання.

Перше, державне забезпечення права інваліда на здобуття освіти безкоштовно та обов’язково гарантоване працевлаштування; встановити рівень пенсійного забезпечення на рівні прожиткового мінімуму.

Створення умов, а це в першу чергу фінансування державою та функціонування центрів професійної підготовки медичної та соціальної реабілітації дітей-інвалідів, державна підтримка сімей, в яких вони виховуються. Профінансувати у повному обсязі безкоштовне медичне обслуговування та забезпечення ліками інвалідів.

Далі, це формування не лише безбар'єрного середовища життєдіяльності інвалідів, а у першу чергу, і треба про це відверто сказати: забезпечити житлом та власними автомобілями. Ця програма взагалі знищена у нас в державі.

Першочергове підняття розміру соціальної допомоги або пенсії для дітей-інвалідів, жінок з інвалідністю, інвалідів з психічними захворюваннями - це найбільш вразливі категорії громадян, і по них треба вирішувати ці питання.

Вважаємо також за необхідне від фракції комуністів запропонувати: забезпечити у повному обсязі фінансування Закону України про державну підтримку соціальної допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства, а тих, хто не забезпечує виконання цієї норми, як порушників закону, як належить у кожній правовій державі, притягувати до кримінальної відповідальності; запровадити обов'язкову практику соціального замовлення для інвалідів; обов'язково залучати до розробки та громадської експертизи всіх законодавчих та нормативних актів, що торкаються проблем інваліді, якраз організацій інвалідів. Тоді у нас будуть відповідати за змістом закони якраз тим вимогам тієї категорії громадян, для яких вони розробляються, а не для тих, хто під гаслами захисту створення фондів, на що, до речі, міністр так і не зміг відповісти, що зробили в Конотопі, а там 100 тисяч людей обдурили на 40 мільйонів гривень і приховують ці злочинні діяння сьогодні, то тоді і буде, дійсно, захист конкретної категорії громадян.

Де взяти гроші? Фракція комуністів неодноразово не тільки заявляла, а і показувала, звідки взяти гроші. Не крадіть в державі і не користуйтеся бюджетом, як власною кишенею для задоволення власних фінансових і політичних потреб певним фінансово-олігархічним угрупуванням, які заявляють про підтримку Президенту.

Розгляд питання щодо захисту інвалідів засвідчує, що при такій політиці Президента і уряду Україна приречена на вимирання. Тому і треба сьогодні не тільки закликати до вдосконалення законодавчої бази, а, в першу чергу, навести елементарний порядок в державі і спитати сьогодні і з Президента, і з влади, а краще їх терміново замінити, тоді будуть результати. Дякую. ( О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Кожен з вас перебирає час. Тобто не залишається вашому колезі, що робити. Ну, що ж це таке?

Оголошений Єщенко, будь ласка. Наступна Окопян Олена.

Дотримуйтеся регламенту.

12:46:05

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Шановні народні депутати! Шановні запрошені! Шановні радіослухачі! Питання захисту інвалідів при вкрай на низькому рівні життя населення, практичному знищенню вітчизняної виробничої сфери, важкому фінансовому становищу в державі набуває особливого значення.

Частка інвалідів загальної чисельності населення із року в рік зростає, а соціальний їх захист зменшується чи зовсім не виконується.

Моє перебування на Черкащині ще раз підтвердило, що відношенню до проблем інвалідів, забезпечення їх ліками, надання кваліфікованої медичної допомоги, особливо в сільській місцевості, мають суттєві проблеми. Прикладом цього може бути неодноразові звернення до мене мешканця міста Черкаси Третюка Миколи Миколайовича, інваліда 1 групи від загального захворювання - ампутація обох ніг, якому, якщо подивитися на відповіді Міністерства праці та соціальної політики України, Черкаської облдержадміністрації надається допомога. Але це все на бумазі. Тільки вчора Микола Миколайович знову дзвонив до мене з скаргою, що нічого не робиться для нього як інваліда. Його я розумію.

Розумію як інваліда 1 групи Великої Вітчизняної війни Протасенка, що мешкає в селі Богдани Жаданівського району нашої області, який протягом півтора року звертався до голови держадміністрації району Юмини з приводу безкоштовної телефонізації його будинків. Ветеран вимагав виконання закону. На всі звернення получав відписки і тільки після мого депутатського запиту до колишнього Прем'єр-міністра України Кінаха інваліду 1 групи Вітчизняної війни встановили телефон. І тут і гроші знайшлися, і знайшлися і лінія і все.

Задаю собі питання і вам, шановні депутати. Нас 450 депутатів, а інвалідів - 2 мільйони 660 тисяч чоловік. Мабуть треба нам перейти не на законотворчу роботу, а давати запити по кожному інваліду, тому що їх питання на місцях практично не вирішуються. Для надання матеріальної допомоги інвалідам я неодноразово звертався до Фонду України соціального захисту інвалідів. Фонд намагається допомагати нам депутатам у вирішенні для людей з обмеженими можливостями якусь матеріальну допомогу. Але давайте побачимо, що в 2000 році фінансування програм соціально-побутового та матеріального забезпечення інвалідів здійснилась вкрай незадовільною. З державного бюджету поступило на фонд по статті "Матеріальна допомога" лише 18.3 процента від запланованого. Тому я звертаюся до Рахункової палати з прохання вивчити це питання і доповісти нам тут на сесії. Чи відношення до інвалідів, що мають право на одержання автомобілів з ручним керуванням. Також є звернення багатьох ветеранів, інвалідів, які просять допомогти в цьому питанні. Питання не вирішується.

Тому я повністю підтримую виступ Петра Миколайовича Симоненка, лідера нашої фракції у плані тих питань, які підняті нашою фракцією для їх остаточного вирішення. І тільки коли ми уберемо антинародний режим Кучми, я думаю, інваліди заживуть краще.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Акопян Олена Грачіківна, заслужений майстер спорту України, неодноразова рекордсменка та чемпіонка світу з параолімпійського плавання, будь ласка. Немає, так?

АКОПЯН О.Г. Є, я тут.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А!? Будь ласка.

АКОПЯН О.Г. Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые депутаты, сейчас я стою перед высшим законодательным органом Украины, перед депутатами, избранными народом, и волнуюсь даже больше, чем тогда, когда выезжала на старты на Параолимпийских играх в Атланте, Нагано, Сиднее и на других высших спортивных форумах Европы и мира.

Спорт инвалидов - параолимпийский спорт - ровесник независимой Украины, а только что, в конце января, исполнилось 10 лет уникальной государственной институции нашей страны - Украинскому центру физической культуры и спорта инвалидов.

Украина является единственной в мире страной, которая создала государственную систему физической культуры и спорта инвалидов. Мы считаем, что это громадный шаг в движении Украины к стандартам передовых цивилизованных стран, к нормам обеспечения права человека на стремление к физическому совершенству и достижениям человека как личности. Я могла бы много рассказать вам, что такое сегодня физкультура и спорт для гражданина Украины, который на коляске, на костылях, на протезах, тотально слепой или еле видящий, или просто для глухого человека, что такое мир, что такое жизнь в условиях социальной изоляции, нашего пенсионного обеспечения и возможности учиться и возможности получить образование и работу. Спорт - это то, что и меня, и десятки, сотни инвалидов сделало гражданами Украины.

У меня мало времени, чтобы рассказать вам, насколько социально значима сегодня физкультура и спорт для людей с ограниченными возможностями. Я скажу о том, что сегодня есть не менее важным для Украины и ее граждан, о том, что любой национальный спорт для своей страны дает в мировом сообществе. Это то, что так необходимо для нашей молодой независимой державы: утвердить нашу страну в мировом и европейском сообществе, поднять ее авторитет, объявить, что есть такая молодая развивающаяся страна, дать развитие позитива восприятия нашего народа в мире. Вот что делаем и мы, параолимпийцы, в течение всех лет независимости Украины. Назову несколько цифр.

1996 год. Параолимпиада в Атланте. Дебют независимой Украины в параолимпийском спорте. Спортсменами-инвалидами завоевано 7 медалей. 1998 год. Нагано, Япония. Зимние параолимпийские игры. Национальная команда Украины завоевывает 9 медалей. 2000 год. Сидней, Австралия. Триумф украинского параолимпийского спорта - 37 медалей завоевано нашими спортсменами-параолимпийцами. И последняя цифра. В прошлом 2002 году на параолимпийских играх в Солт Плейк Сити, чемпионата мира и Европы спортсменами-инвалидами было завоевано 82 медали, из них 42 - золотых.

Мы благодарны Президенту Украины, вам, уважаемые народные депутаты, всем правительствам Украины за то, что сделали за все эти годы, чтобы открыть сотням, тысячам инвалидов с помощью физической культуры и спорта двери в мир здоровых людей, за то, что вместе с вами мы смогли достойно представлять родную страну в мировом сообществе нашими спортивными достижениями. Я все это рассказала, чтобы дать более четкое и ясное понимание того, что мы вместе с вами сделали и для страны, и для людей, которые нуждаются в помощи.

К сожалению, в конце года произошла невероятная ситуация: вы в этом зале приняли государственный бюджет страны, в котором сократили расходы на физическую культуру и спорт инвалидов больше, чем на треть по сравнению с предыдущим годом. Я не знаю, у кого поднялась рука это сделать. Может быть вы не знаете и не слышали о том, что Украина уже сегодня объявлена страной, имеющей самые высокие темпы роста достижений в параолимпийском спорте. Может, об этом мало показывают по телевидению или пишет пресса, не знаю, но знаю одно: нельзя уничтожать то, что составляет славу и гордость Украины, то, что стало жизнью и потребностью граждан страны, которых у нас пока еще называют инвалидами. Я знаю, что есть еще маленький шанс спасти ситуацию, что на следующей неделе вы будете принимать изменения в Государственном бюджете Украины. От имени параолимпийцев и дефолимпийцев, это - глухие спортсмены, у которых через месяц начинаются дефолимпийские игры, от имени десятков сотен людей, которые с помощью спорта в условиях нашего социального обеспечения пробиваются в жизни, прошу о помощи и поддержке. Речь идет о 3 млн. гривен, которые не восполнят в полной мере возможности бюджета спорта инвалидов прошлого года, но которые дадут реальную возможность не утратить развития того социально значимого явления, каким есть физическая культура и спорт инвалидов. Я обращаюсь к вам, дорогие депутаты, и надеюсь, что вами вместе будет принято это очень необходимое для нас решение. Спасибо за внимание. Будьте всегда здоровы. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Надрага Василь Іванович. Наступний Лещенко.

12:54:29

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, тема социальной защиты инвалидов в последние годы для нашего государства стала не просто актуальной, а те цифры, которые привел уважаемый Михаил Николаевич в своем докладе, свидетельствуют о том, что эта категория граждан к большому нашему общему сожалению постоянно увеличивается в численности. И поэтому то, что мы сегодня рассматриваем это на Дне правительства, я считаю, что это нормально. Мало того, рассматривая этот вопрос и его ход подготовки у себя в комитете, мы вышли с предложением, чтобы мы к этой теме вернулись и по итогам 2003 года.

Сегодня можно много говорить, что делается. Но я считаю, что сегодня мы в большей степени, и дискуссия показывает, должны говорить о том, что предстоит сделать.

С проблемой инвалидов мы сталкиваемся и вообще в государстве и каждый на своих округах. Так, в Луганске и Луганской области проживает 130 тыс. граждан с особыми потребностями. В прошлом году только ко мне обратилось на приеме 124 инвалида. Вопросы у них одни и те же, которые здесь звучали, и все-таки я их повторю. Это - обеспечение инвалидов колясками и автотранспортом, протезно-ортопедическими изделиями, трудоустройство, медицинское, бытовое обслуживание.

Нынешний уровень обеспечения автотранспортом с ручным управлением позволит ждать очереди не меньше 30-ти лет. Тема остановилась. Понятно, что не хватает средств на автомобили, но почему мы делаем иногда и менее, на наш взгляд , важные, но очень необходимые для инвалидов вещи, почему на сегодняшний день срок использования бесплатной ортопедической обуви увеличен с одного до полутора лет, если фактически она носится всего 3-4 месяца?

На протезно-ортопедических предприятиях не всегда есть в наличии бесплатные костыли и трости, а ведь это самое необходимое для тех, у кого есть проблемы с движением.

В последние годы увеличилась тенденция роста и количество детей-инвалидов. По инициативе Луганского главного управления образования Луганской облгосадминистрации на базе Луганской средней школы номер 45 открыто отделение интенсивной педагогической коррекции и ранней реабилитации детей с особыми потребностями. На месте помогают, но я думаю, что на эту тему есть смысл обратить внимание и Министерству труда и социальной политики, Госкомитету по делам семьи и молодежи, потому что опыт этой работы нужно и необходимо расширить не только в масштабах Луганской области, но и дума, это будет полезно для всей Украины.

Во время работы с домами-интернатами для людей пожилого возраста и инвалидов я неоднократно сталкивался с проблемами, которые не требуют больших денег. Так существует 567-е постановление Кабинета Министров, регламентирующее, куда можно направлять имеющиеся средства. Поэтому думаю, что если мы их дадим возможность работать по коду экономической классификации 2130, то это позволит решить проблему и того же капитального строительства, ремонта, отопления, водоснабжения и всего остального. Необходимо навести порядок и в том, что разные лица, находящиеся в этих пансионатах, по-разному относятся и в том числе к вопросам использования их пенсий.

Я хотел бы еще одно сказать: созданный фонд социальной помощи на сегодняшний момент требует финансового стабильного пополнения. В 2002 году по Луганской области он финансировался на 20 процентов. Это приводит к задолженности, а отсюда и к напряжению, и в первую очередь шахтерских регионов. Поэтому согласно этого закона то же самое необходимо, чтобы фонду передавали лечебно-реабилитационные учреждения.

К большому сожалению шахта "Партизанская" холдинга "Антрацит" на сегодняшний момент уже более полу года не может отдать документы. Я бы попросил Кабинет Министров все-таки простимулировать все министерства, а не только министерства труда и социальной политики на эту тему.

Обращаясь к министерству, я в заключение хотел бы сказать одно. Уважаемый Михаил Николаевич, уважаемые ваши коллеги, милые мои, мы должны создавать, я прошу прощение за, может быть, неудачность формулировки, но социальное лобби в этом парламенте. И когда формируется бюджет, мы должны с таким же энтузиазмом за него воевать, так как воюют другие министерства и ведомства.

Я заканчиваю. В заключение я хотел бы только одно сказать. Только объединив усилия, у нас что-то получится. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Как нам объединить усилия, чтобы Регламент исполнялся.

Лещенко Володимир Олексійович, будь ласка. Наступний - Беспалий.

12:59:08

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Геннадій Андрійовичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Дні уряду у Верховній Раді України з питань життєдіяльності українського суспільства уже перетворюється для Кабінету Міністрів у формальність. Змін на краще, за їхніми підсумками, не відбувається.

Всі вже звикли до того, що з будь-якого питання, у будь-якому з останніх десяти тимчасових урядів за роботу можна без обговорення ставити незадовільну оцінку. Це ж стосується і забезпечення державних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. Які можуть бути гарантії у державі, котра за останні 12 років сама стала інвалідом і шкутильгає на милицях у невідомому напрямі зі своїм керівництвом попереду.

Навіть в поданій народним депутатам України інформації урядом не приховується той факт, що число інваліди та їх частка в структурі загальної чисельності населення постійно зростає. Йдеться і про деякі причини. Але слід відверто сказати, що головною причиною цього є антинародна політика діючого режиму. Голод, холод, безробіття, безгрошів'я, алкоголізм, наркоманія, втрата можливості своєчасно і якісно полікуватися та інші вади "капіталістичного раю", щоденно і щогодинно поповнюють ряди інвалідів.

Багато нарікань щодо пенсійного забезпечення. Грошей хронічно не вистачає на лікування. Звичайно, значна є, наприклад, різниця між рівнем пенсії інвалідів Великої Вітчизняної війни рядового і сержантського складу та офіцерами. Інколи вигідніше переоформити отримання пенсій, як інвалідами у зв'язку із загальним захворюванням. Чимало інвалідів скаржиться на транспортне забезпечення, про що вже говорили. А що робиться із санаторними путівками та компенсаціями за них? Стало тривожною тенденцією звільнення інвалідів з роботи за цією ознакою. Численні звернення інвалідів в органи державної влади та місцевого самоврядування з проханням виділити паливо, відремонтувати дах, погріб, паркан те, що залишається поза увагою. Відповідь одна: немає грошей. Так кому потрібна така влада, у якої немає грошей на потреби знедолених.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Слово надається Беспалому Борису Яковичу, наступна Журбенко.

13:02:22

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, місто Київ, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, я думаю, ми всі переконалися із виступів і із розданих матеріалів, що ці парламентські слухання і своєчасні, і потрібні. В мені імпонує, і це є правильно, комплексний підхід до проблеми. Але все і одразу обговорити неможливо І я хотів би, шановні колеги, привернути вашу, і не тільки вашу увагу, а увагу всієї нашої громадськості до однієї дуже чисельної групи інвалідів, на яку ми практично не звертаємо на превеликий жаль достатньої уваги.

В Україні близько, як це випливає із матеріалів, 2,7 мільйони інвалідів. З них, і ви тільки вдумайтеся у цю цифру, 1 мільйон 300 тисяч - це люди, у яких обмежені не фізичні, а психічні можливості, тобто люди з психічними вадами.

І я от запитую і всіх нас, і уряд, який тут недалеко знаходиться, чи йде на цю сферу не те, щоб кожна друга, але хоча б кожна третя гривня. Що там кожна третя гривня, я думаю, і доброго слова тут завжди не вдається дочекатися. У мене було досить часу, коли я готувався до виступу, щоб, буквально, по кожному слову вивчити проекти постанов з приводу сьогоднішніх слухань. Я думаю, і наша фракція, в основному за основу і готові підтримати, але, тут, наприклад, в ряді позицій згадуються особи - люди з обмеженими фізичними можливостями кілька разів, і знову ж таки, жодного слова на десяти аркушах дрібного шрифту не знайшлося для людей з обмеженими психічними можливостями. Між тим, тут проблеми є чи не найбільші. Досить лише вказати на один розмір пенсій 60 гривень, який отримує більшість таких людей. Зрозуміло, що з такою пенсією людина, яка сама живе, жити не можна.

Я сприймаю пропозицію пана Василя Надраги про соціальне лобі, і в цій якості тут недалеко знаходиться і куратор віце-прем'єр-міністр, і профільні міністерства, я звертаю їхню увагу, що ще, не чекаючи результатів парламентських слухань, можна було б переглянути цей розмір мізерної пенсії в 60 гривень в бік, звичайно, його підвищення.

Я не хотів би, шановні колеги. зараз вдаватися до конкретних якихось пропозицій, ми їх внесемо обов'язково до проекту постанов. Я хотів би звернути ось ще на що. Це проблеми людей з обмеженими фізичними і психічними можливостями - це не є лише проблеми влади, звичайно і не лише проблеми цих людей та їх їхніх рідних, це є проблеми всього суспільства. Тому ми повинні в цьому плані формувати громадську думку. Я якраз вдячний представникам київських товариств "Турбота", "Джерело", які займаються цією вдячною роботою, і разом створювати це соціальне лобі не лише у парламенті, а у всьому суспільстві, тому що без належного тиску на владу, на її представників на всіх рівнях, ми скільки добрих слів не говорили, цю проблему не зрушимо. Я думаю, що в цій благородній справі ми всі однаково зацікавлені і сподіваюся на розуміння нашої позиції. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Журбенко Вікторія Миколаївна, генеральний секретар Національної асамблеї інвалідів України.

ЖУРБЕНКО В.М.

Шановні народні депутати України! Шановні члени уряду! Перш за все, дозвольте мені від імені Національної асамблеї інвалідів України висловити подяку парламенту, уряду за співпрацю з громадським рухом інвалідів та акцентувати вашу увагу на основних проблемах, що постають сьогодні перед інвалідами.

В Україні з перших днів незалежності здійснюється послідовна державна політика, направлена на забезпечення соціальних гарантій для найбільш незахищених категорій населення - інвалідів. Як і багато інших країн, наша держава поступово проходить шлях від застарілої філософії жалощів, благодійності по відношенню до інвалідів, до розуміння та визнання їх як рівноправних членів суспільства. Сьогодні ми прагнемо, щоб інваліди могли володіти правами людини в повному обсязі: громадянськими , соціальними, економічними і культурними; і сподіваємося, що європейський рік інвалідів буде сприяти підвищенню суспільної обізнаності щодо прав майже 3 мільйонів громадян інвалідів України. Наголошуємо на необхідності формування законодавства, що має бути направлене на усунення існуючих бар'єрів в освіті, зайнятості, доступі до товарів та послуг, бар'єрів, які стають на заваді інвалідам у їх самореалізації і незалежності. Вирішення цих питань неможливо без створення єдиної системи реабілітації з урахуванням сучасних тенденцій світового суспільства.

Вважаємо, що необхідно прикласти особливі зусилля для забезпечення доступу інвалідів до зайнятості переважно на загальному ринку праці.

В законодавстві України запроваджено 2 шляхи стимулювання створення робочих місць для інвалідів і про це сьогодні уже говорили.

Перше. Через встановлення 4-відсоткового нормативу їх робочих місць.

Другий через надання державної підтримки у вигляді пільгових умов оподаткування, фінансової допомоги, кредитів, тощо.

Хочу акцентувати вашу увагу на тому, що такі підходи відповідають рекомендаціям всесвітньої програми дій по відношенню до інвалідів, прийнятою ООН. Але, враховуючи постійне намагання скасувати пільгові умови оподаткування для підприємств інвалідів, звертаємо увагу парламенту, уряду на необхідності безумовного їх збереження та закріплення в Податковому кодексі.

На сьогодні безробіття серед інвалідів перевищує рівень безробіття серед здорової категорії населення. Більшість інвалідів знаходяться у виключно невигідному стані на ринку праці. Необхідно законодавчо врегулювати питання щодо поширення на непрацюючих інвалідів статусу безробітного.

Іншою суттєвою проблемою, яка нас хвилює, є перехід до заміни системи пільг на адресну допомогу. Така система, на перший погляд, виглядає привабливо, однак перехід до неї не може бути здійснено у короткі терміни, насамперед внаслідок відсутності необхідних для цього фінансових коштів. Не зважаючи на певні зрушення в пенсійному забезпеченні громадян України, слід відмітити, що розмір пенсій залишається низьким, навіть після останнього підвищення розмір пенсій по інвалідності не досягає 50 відсотків прожиткового мінімуму. Вважаємо за необхідне підвищити пенсії інвалідам до розміру прожиткового мінімуму, а також забезпечити перегляд розміру прожиткового мінімуму для інвалідів не нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних громадян.

На завершення зазначу, ми переконані в актуальності і реальності вирішення порушених сьогодні питань, що можливо за умови консолідації зусиль державних органів влади усіх рівнів, за участю громадських організацій інвалідів. Все, що зроблено для інвалідів сьогодні, матиме значення для всіх у світі завтра. Дякую за увагу. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій Мороз, наступний - Артеменко.

13:09:56

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний головуючий, шановні члени уряду, колеги, запрошені! Політика нашої держави, а це відмічають останнім часом майже всі засоби масової інформації, не завжди конкретна і послідовна, принципова. Такою вона є і в питанні, яке ми сьогодні розглядаємо. Я думаю, що всі в цьому стверджують.

З одного боку, ми бачимо, що соціальні, правові та конституційні гарантії у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів регулюють близько 90 нормативно-правових актів, прийнято ряд загальнодержавних програм щодо розв'язання проблем громадян з особливими потребами. У виступах лунають пропозиції прийняти ще окремі закони, прийняти зміни та доповнення до існуючої законодавчої бази, але ж проблема лежить не в цій площині. І уряд визнає, що питання захисту інвалідів набуває особливо значення у зв'язку з постійним зростанням кількості громадян з особливими потребами в Україні. За останні 10 років, ми бачимо у звіті, з 2,1 мільйона збільшилось до 2,66 мільйона громадян.

Потрібно віддати належне уряду, який мужньо визнає і причини такої ситуації. Не буду їх повторювати, вони є в інформації, але це все свідчить про те, що не працює система державної влади, внутрішня політика, яка проводиться в нашій державі.

З другого боку, уряд також визнає, що мають місце недоліки і потрібно погодитись. По-перше, легко уявити хто сьогодні з інвалідів дитинства I групи може використати єдину надану державою пільгу з 50 відсотків пільгу на проїзд в міжміському транспорті та ще в осінньо-зимовий період. Майже ніхто, тому що ця категорія, як правило, використовує один транспортний засіб - інвалідний візок і користується ним здебільшого у межах житла. Серед усіх категорій інвалідів немає пільг по сплаті за комунальні послуги, телефон та інше.

Цю напружену ситуацію значно покращило б виконання державою в повному обсязі Закону України від 16 листопада "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та інвалідам" у тому вигляді, що був прийнятий Верховною Радою та затверджений Президентом. Справа у тому, що розміри державної соціальної допомоги в Законі виписані дуже чітко, однак в 2001 році Кабінет Міністрів зовсім заблокував виконання Закону. В 2002 році майже той же Кабмін вигадав свій розмір прожиткового мінімуму, який складає 80 гривень. Не вирішується питання і в бюджеті 2003 року. Складається враження, що виконавча влада ігнорує будь-який закон. Цей закон можна демонструвати сьогодні любій іноземній державі, в тому числі і в ООН, на них він справить значне, я думаю, враження, в лапках, бо Україна начебто вболіває за своїх людей з особливими потребами. Тому звертаюсь до уряду з проханням виправити в 2003 році це становище. Пропозицію уряду щодо забезпечення установи законодавства соціальних, економічних, правових та конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів необхідно внести зміни до ряду законів України, дійсно, треба підтримати.

Але я закликаю уряд в першу чергу в зв'язку з проведенням в Україні в 2003 році року людей з інвалідністю, домогтися виконання та фінансування уже діючих законів та правових актів, а потім уже іти далі. А це значить: перше - сто відсотків профінансувати державні програми соціального захисту інвалідів, спецавтомобілі, компенсація за бензин, я закінчую, протезування, транспортне обслуговування, санаторно-курортне лікування і так далі; друге - активізувати процес оперативного соціального захисту інвалідів та дієвості місцевих програм по захисту інвалідів в містах і районах області, необхідно залишити 20 відсотків коштів штрафних санкцій за незайняті інвалідами міста на спецрахунках обласних відділень Фонду соціального захисту інвалідів. Необхідно уже затверджений кошторис витрат Мінпраці на відповідний рік для обласних відділень фонду на фінансування і штрафних санкцій затвердити.

Я підтримую постанову Комітету Верховної Ради з урахуванням тих пропозицій, що висловили депутати і запрошені, а також висловлені у виступі Петра Миколайовича Симоненка. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Артеменко Юрій Анатолійович. Наступний Гладій. Нам треба все ж провести змагання - хто може дотриматися Регламенту - 3 хвилини.

13:14:15

АРТЕМЕНКО Ю.А.

Я постараюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Юрий Артеменко, фракция "Наша Украина", группа "Солидарность".

Уважаемые коллеги, избиратели, уважаемые члены правительства, я недавно вернулся с округа, буквально вчера, и хотел бы высказать ряд конкретных предложений, например, из Запорожской области.

Первое - путевки. В Запорожской области в очереди на получение курортно-санаторных путевок состоит более семи тысяч инвалидов. И семидесяти процентов из них врачи рекомендуют оздоровление в местных санаториях курортной зоны Азовского моря реки Днепр. Это понятно, потому что особенно инвалиду І и ІІ группы тяжело отрываться от родственников и уезжать далеко от дома. Однако средства, предусмотренные Госбюджетом для санаторно-курортного лечения инвалидов, до области просто не доходят. Вместо них из Киева поступают те путевки, которые просто не пользуются спросом. Не спас ситуацию в области и Фонд защиты инвалидов. от которого в минувшем году получено лишь 210 тысяч гривен, а долги за путевки висят еще с позапрошлого года,

Поэтому следующее предложение: часть средств Госбюджета, предназначенных на эти цели, направлять непосредственно в регионы, там виднее, кому и куда выделять путевки.

Второе, из общего числа инвалидов только треть имеет врачебные показания и могут работать, для их трудоустройства существует так называемая четырехпроцентная квота, и при ее невыполнении за каждую вакансию работодатель платит солидный штраф в размере годовой зарплаты.

Однако, с одной стороны штрафы - это хорошо, ведь это главный источник поступления, с другой стороны плохо, потому что страдают коллективы многих крупных предприятий. И здесь, как говорят в Одессе, есть две большие разницы между сапожной мастерской и металлургическим гигантом, полупроводниковым заводом и, скажем, той же угольной шахтой.

Более того, в экономически развитых регионах, той же Запорожской области, сложилась абсурдная ситуация - есть вакансии, однако не хватает трудоспособных инвалидов.

Правительству предлагаю разработать и внести на рассмотрение Верховной Рады дифференцированные подход к установлению квоты. Нужно отказаться от огульных 4-х процентов и ввести разные квоты в зависимости от условий труда и специфики предприятий.

Предлагаю также расширить сферу действия программы субсидий. Для семей, состоящих из инвалидов, нужно предусмотреть возможность предоставления субсидий в денежной форме на приобретение медикаментов и оперативное лечение. Это не такие большие деньги, а люди будут благодарны.

Следующее, два года назад был принят Закон Украины "О государственной социальной помощи инвалидам с детства и детям-инвалидам". Благое намерение наших коллег предыдущего созыва оказалось просто нежизнеспособным. Посудите сами: в моем округе проживает почти тысяча инвалидов с детства, в том числе семья Грун, где муж, жена, ребенок - все не работающие инвалиды, их совокупная пенсия составляет 264 гривны.

Предлагаю. Либо предусмотреть назначение инвалиду пособия, не лишая при этом его пенсии, либо увеличить размер гарантированного минимума для назначения пособия с 90 гривен до уровня, хотя бы, до уровня минимальной заработной платы 185. И в том, и в другом случае пособие должно выплачиваться месяц, месяц, как пенсия.

И, наконец, последнее. На сегодня в парламенте, все это видят, зарегистрированы и продолжают поступать все новые и новые законопроекты о внесении изменений в базовый закон об основах социальной защищенности инвалидов.

Я думаю, что уже назрела ситуация, и с этой инициативой должно выступить правительство о создании новой редакции этого закона с учетом реалий и сегодняшних изменений. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може з цього треба б було починати. Не дотрималися.

Будь ласка, Гладій Михайло Васильович. Наступна - Гінзбург.

13:18:29

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги та гості Верховної Ради! Давайте погодимося, що самих інвалідів менше всього цікавить зростання загальних показників, які тут наводилися. Вони хочуть, щоб їх умови праці і життя реально поліпшувалися. І головне, аби у них була впевненість у завтрашньому дні.

Тому сьогодні я переконаний, вони чекають від нас відвертої принципової розмови, що і робиться сьогодні в цьому залі, що і коли буде зроблено, і що очікувати в найближчий час.

Тому я переходжу до конкретних пропозицій, які пропонує фракція Аграрної партії України.

Перше. Забезпечити у повному обсязі виконання діючого законодавства, що запропоноване на захист і підтримку інвалідів. Насамперед, це стосується податкової служби, яка зобов'язана своєчасно повертати підприємствам-інвалідам визначений законом податок на додану вартість, а не вишукувати причини для відмови.

Друге. Інваліди просять не приймати законів, які б погіршували їхнє життя, зокрема зберегти в Податковому кодексі та інших законодавчих актах, що прийматимуться існуючі пільги.

Третє Вирішити питання щодо списання кредитів, позик, які будуть отримані від Фонду соціального захисту інвалідів, але сьогодні не можуть бути повернуті через важкий фінансовий стан підприємств-інвалідів.

Четверте. Вжити невідкладних заходів для забезпечення використання в повному обсязі наявних робочих місць на підприємствах інвалідів. А що ми маємо сьогодні? Так, за даними Українського товариства глухих вивільнені з державних підприємств і стали безробітними близько 80 відсотків нечуючих людей. У той же час з наявних на підприємствах......... 8 тисяч 600 робочих місць використовується менше половини і то в одну зміну з наповненим навантаженням. Причина такого становища зумовлена не тільки загальним занепадом економіки, а і специфікою праці глухих, яким дуже важко орієнтуватися у ринкових відносинах.

П'яте. Кризового стану набула житлова проблема для інвалідів. Якщо раніше вони будували житло за рахунок прибутків учбово-виробничих підприємств, то зараз це джерело фінансування не діє, а інших можливостей отримати житло не створено. Слід, мабуть, уважніше подивитися і на стан, у якому знаходяться розпочаті будівництвом окремі об'єкти соціальної сфери для інвалідів.

Шосте. Я особисто негативно відношусь до всякого роду пільг, але що стосується інвалідів, тим більше в умовах сьогодення, то я повністю підтримую їх прохання розширити і законодавчо закріпити коло пільг при сплаті комунальних послуг, засобів зв'язку, проїзду у міському і приміському транспорті, тощо.

Сьоме. Знаючи про складний економічний стан держави, я не хотів би дуже наголошувати на питаннях фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист і підтримку інвалідів, хоча вважаю, що у цій роботі є теж багато недоліків, тому і нарікань з боку інвалідів вистачає.

Водночас на моє глибоке переконання чимало з того, що не вирішується сьогодні, не стільки має економічний характер, скільки є результатом бездушного ставлення до інвалідів з боку керівників різних рівнів.

Шановні депутати, наша аграрна партія і депутати вважають, що якщо Кабінет Міністрів закликає нас сьогодні до співпраці, то вона має бути такою, що дозволить у найближчий час, а не в далекій перспективі індивідуально забезпечити кожному інвалідові, де б він не проживав, у великому місті чи у маленькому селі, достойне життя. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Гінзбург Ольга Петрівна, наступний Зарубінський.

13:22:17

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати, шановні мої виборці.

Гінзбург, 161 виборчий округ.

Я хотіла б розпочати свій виступ з такого. На моєму окрузі так, як і на всій Україні, сьогодні інваліди Великої Вітчизняної війни і громадяни з неповноцінним фізичним станом чекають від нас чогось особливого. І що я б хотіла сказати? Ви повинні всі, наші слухачі, зрозуміти сьогодні, що ви потрібні державі. І ця віра в те, що ви потрібні державі, повинна вам дати шанс якось триматися в цьому світі. Людина, яка почуває, що вона комусь потрібна, вона завжди живе веселіше.

І головне, що б я хотіла сьогодні у своїй промові сказати, це як основний мій напрям виступу. Проблеми є, багато їх. Є державні проблеми, є місцеві проблеми. Державні проблеми, про які ви зараз говорили тут, я не буду їх повторювати, вони вже знайомі нам. Є одна проблема. Якщо ти взявся виконувати якусь роботу і не можеш її виконати, віддай іншому. Скажи, що я не можу. А якщо взявся робити, то її потрібно зробити так, щоб не було до тебе ніяких претензій.

Я хочу сказати інше. Але є місцеві проблеми. Коли я приїжджаю на округ, другий раз думаю: хто більше шкодить Президенту чи опозиція там, комуністична партія чи інше, чи свої, які знаходяться при владі? І для мене є одна відповідь - більше шкодять сьогоднішньому режиму ті, що находяться при владі.

Я приїжджаю в село, зі мною їде, наприклад, завжди представник адміністрації, приходять люди на прийом. І перший, хто приходить, - це інвалід війни, який говорить: "Мені не додали балон газу". Я бігаю з ним, з костилем, по селу і прошу: "Дайте мені балон газу".

Сидить голова сільської ради і говорить: "Як, у тебе немає балону газу? А тобі, що, ще не дали?"

- Питаю: "Скільки у тебе інвалідів війни в сели"

- Три.

- Ну, чому тобі не дали? Ти скільки дав всім? 60 у тебе було. Чому ти не дав?

Не привезли дров. Не видали 50 гривень. По три ночі стоять 50 гривень отримати інваліди. Чому не можна вирішити те, що треба вирішити?

Я вибачаюся. І ще є одна проблема, яка у мене болить, і про яку я хочу сказати особливо. Це інваліди Великої Вітчизняної війни.

Це проблема держави. Це люди, які пройшли фронтами Великої вітчизняної; люди, які після війни мозолистими руками відбудовували села і міста. Вони посадили нові сади, вони подолали боротьбу із безпризорством, з дітьми, які були без батьків. Ці люди відбудували країну, передали її нам - дітям, внукам - сильну, мирну, яку поважав весь світ. І ми сьогодні з вами не можемо віддячити тій крихітці інвалідів, які є, забезпечити їм старість.

Радянська держава, радянська Україна є прикладом у світі, яка забезпечувала підтримку інвалідів і обездолених людей, і весь світ навчився сьогодні вирішувати ці соціальні проблеми, навчаясь у нашої країни. І я бажаю нам вирішити ці питання, а людям, які чекають від нас, ще трошки терпіння. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зарубінський Олег Олександрович. Наступний Сухий.

13:26:11

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії.

Шановний Геннадій Андрійович! Шановні колеги! Звичайно добре, що 2003 рік в Україні оголошений, як і в усій Європі, Роком людей з інвалідністю. І хоча до цієї категорії громадян закони більше-менш чітко окреслили все-таки систему пільг та компенсацій, багато з них, на превеликий жаль, залишаються лише на папері.

На прикладі Вінницької області, де проживає понад 100 тисяч інвалідів різних категорій я хотів би показати, що поряд дійсно із серйозною роботою щодо покращання соціального забезпечення інвалідів існує багато проблем, які потребують вирішення на загально державному рівні.

Перш за все, це питання, пов'язані з оздоровленням інвалідів. Я поцікавився. З числа перебуваючих на обліку для забезпечення санаторно-курортного лікування в органах соціального захисту Вінничини 3640 інвалідів. У тому числі і 1806 інвалідів війни. Але за рахунок Державного бюджету змогли оздоровитися лише 1106 інвалідів і наскільки мені відомо, приблизно така пропорція в усіх областях.

Ще один момент. Сьогодні в кожному районі України діють територіальні центри по обслуговуванню одиноких, непрацездатних громадян та інвалідів. У Вінницькій області їх 35, на дому обслуговуються близько 22 тисяч інвалідів. Силами територіальних центрів інвалідам з числа подолян надаються більше 20 різноманітних життєво необхідних послуг, включаючи і побутові, допомога при оформленні документів для субсидій, привезення палива, доставка продуктів харчування, медикаментів, прибирання житла і таке інше. Але це, як відомо, місцевий бюджет, за рахунок місцевого бюджету. Однак, недостатнє фінансування за таких зрозумілих умов не дозволяє розширити штатну чисельність соціальних працівників територіальних центрів, і я хотів би підняти цю проблему. Це призводить до того, що один соціальний працівник обслуговує по 14 підопічних. Я не знаю як в інших, але у Вінницькій області це в основному люди, які проживають в сільській місцевості, ви розумієте, що це відбувається за будь-якої погоди, за різних обставин.

Я вважаю за доцільне, а, можливо, і за необхідне звернути увагу на необхідність забезпечення соціальних працівників таких необхідних установ, як районні територіальні центри органів соцзахисту велосипедами вітчизняного виробництва, вишукавши окремо для цього кошти.

І на останок. Відомо, що значне місце в роботі органів та установ, що здійснюють соціальний захист інвалідів, посідає реабілітацій дітей-інвалідів, про що сьогодні вже йшлося. Для комплексного вирішення проблем дитячої інвалідності та реабілітації таких дітей у Вінницькій області створено Центр реабілітації особливої дитини "Промінь", йдеться, в першу чергу про дітей, хворих на дитячий церебральний параліч. Є подібні центри в усіх обласних центрах, але як вони фінансуються, з яких джерел? Я знаю, що минулого року жодної копійки на утримання таких закладів не надходило з держбюджету, хоча окремий рядок в законі про бюджет існував. На що саме було витрачено ті кошти, а це 20 мільйонів субвенцій, я не знаю. Я пам'ятаю про це чітко, коли затверджувався Закон України про бюджет 2002 року. Пам'ятаю, як на мої депутатські запити неодноразові давали обнадійливо відповіді найвищі урядовці, але все це відписки, як з'ясувалось.

І ще, Геннадію Андрійовичу, оскільки ніхто менше, ніж 4 з половиною хвилини не виступає, а я вважаю, що всі депутати рівні в нашій залі, хоча б теоретично, я звертаюся і вношу конкретні пропозиції до міністра. Шановний Михайло Миколайович, ми з вами часто спілкуємося і продуктивно, я пропоную розглянути ті пропозиції. Передбачити можливість відкриття спеціальних рахунків в установах банків на дітей-інвалідів, які проходять, живуть, навчаються і працюють у майстернях будинків-інтернатів. Це дозволить молодій людині на момент виходу з інтернату мати певний фінансовий капітал, який може бути витрачений на подальше навчання, придбання квартири, автомобіля тощо.

Друге. Необхідно розробити прозорий механізм розподілу коштів держбюджету, які щороку виділяються на підтримку громадських організацій інвалідів. До цього часу ці кошти регулярно надходили, більш-менш регулярно, тільки УТОС, УТОГ і СОІ (Союз організацій інвалідів), інші 25 всеукраїнських організацій інвалідів залишаються за межами цього фінансування. Це неправильно.

І останній момент, це як пропозиція. Я думаю, що варто створити центр міжнародних зв'язків, головним завданням якого буде налагодження тісних зв'язків з відповідними міжнародними організаціями інвалідів, благодійними фондами, комерційними установами та організаціями. Це ще одне з можливих джерел і інформації, і фінансування. Дякую вам за роботу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович. Наступний - Добкін.

13:31:10

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Як представник індустріального регіону, від якого вже виступали депутати, я хочу наголосити, що, на жаль, численну армію інвалідів в нашій країні щорічно поповнюють потерпілі на виробництві, в тому числі не тільки внаслідок аварій на шахтах. Тому відрадно, що майже 160 тисяч таких інвалідів взяло під свою опіку загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві. Як позитивну хочу відзначити і ту обставину, що вперше за останні роки вдалося 100-відсотково забезпечити своєчасне фінансування поточних страхових виплат і, по-друге, що суттєво зменшилась, майже на 300 мільйонів гривень, заборгованість по регресних виплатах. Це, безумовно, певний крок по забезпеченню прав громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України. Однак на чому хочу окремо наголосити як секретар Комітету з питань соціальної політики та праці?

Шановні колеги, світовий досвід говорить про те, що комплекс складних проблем, пов'язаних з професійними ризиками, виробничим травматизмом та професійними захворюваннями не піддавався і не піддається голому адмініструванню, а забезпечується створенням національної системи охорони праці та соціального захисту потерпілих на виробництві, особливо тих, хто втратив працездатність. В основі цієї системи повинна бути закладена економічна зацікавленість усіх соціальних партнерів, найманих працівників, роботодавців та держави. в основі повинна бути законотворча досконалість нашої роботи. Отже, в цьому залі в запитаннях народних депутатів вже звучала така фраза: чому до цього часу так неефективно працює норма про чотири проценти працевлаштування інвалідів? Чому непоодинокі випадки саботажу цієї норми чи формального підходу до неї? Та тому, що ми самі в своїх численних поправках до закону про основи соціальної захищеності інвалідів так і не відповіли на два концептуальних запитання. Перше: про яку все ж таки категорію працівників йде мова у тих чотирьох відсотках? У всіх від повної чисельності, в тім числі зі шкідливими та ризикованими умовами праці? Чи згідно статті 17 діючого закону про тих, де створені, я цитую, нормальні, звичайні умови праці? І друге: чому все-таки не бере на себе відповідальність Фонд соціального захисту за направлення інваліда на роботу? Тоді взаємна була б відповідальність за направлення і за працевлаштування. І що економічно вигіднішне - створити робочі місця на працюючих підприємствах, де висока заробітна плата, чи створювати окремі інвалідні підприємства, і де б хотіли самі інваліди працювати?

Невідкладні заходи, які в напрямку вдосконалення слід зробити, підказали мені мої виборці, робітники-машинобудівники, металурги Запоріжжя. Перше - посилити профілактичні заходи по зниженню виробничого травматизму та професійних захворювань і відповідне їх фінансування. Друге - покращати роботу по соціальній, медичній та професійній реабілітації інвалідів, в тому числі і тих, що потерпіли на виробництві. Третє - підвищити якість надання соціальних послуг інвалідам, зокрема по наданню засобів пересування. Сподіваємося від уряду наполегливих дій у цій сфері. Я твердо переконаний: для реалізації будь-яких соціальних програм, планів в суспільстві має бути забезпечене головне - громадянський мир, спокій та стабільність, як запорука наших успіхів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Добкін Михайло Михайлович, наступний Павловський.

13:34:35

ДОБКІН М.М.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, члени уряду, присутні!

Винесена на обговорення проблем людей з обмеженими можливостями надзвичайно актуальна, мені хотілось би зосередити вашу увагу на деяких питання.

Непроста економічна ситуація, екологія, в цілому погіршення загального рівня життя всього населення зумовлює і зростання кількості інвалідів. В той же час закони щодо соціального захисту інвалідів та їх реабілітації не упереджують це негативне явище, приймаються без гарантованого фінансового забезпечення, часто перекладаються на місцеві органи влади і просто носять популістський характер.

Наведу такий приклад. У Каміні зараз на затвердженні нове положення про терцентри. Цим проектом передбачається розширення в сфері діяльності терцентрів і збільшення категорій обслуговування. Але я як член бюджетного комітету знаю, що коштів на це в бюджеті не передбачено.

Більше того, постановою Кабінету Міністрів скорочено видатки на утримання соціальних установ, що природньо приведе до скорочення як самої мережі терцентрів та їх штатів, так і контингенту обслуговування.

Наступна проблема - це проблема дітей-інвалідів. В нашій державі багато робиться в цьому плані, реалізується основна програма "Діти України". Але чи все враховано і знайшло фінансову підтримку? Знову ж, таких проблем більше, ніж досягнень. В мене особисто на прийомі була одна мати із категорії малозабезпечених сімей, яка сама виховує дитину-інваліда дитинства. Бюджет цієї сім'ї не можна назвати навіть бюджетом виживання, пенсія трохи більше 50-ти гривень і 5 гривень додають за догляд цієї дитини. І ці гроші зараз даже зняли.

До цього слід додати мізерну державну допомогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми, яка виплачується з великою затримкою. Таких прикладів кожен з народних депутатів може привести безліч. Місцеві органи вишукують шляхи підтримки таких сімей і дітей, однак необхідна поглиблена соціальна програма із стабільним державним фінансуванням. Думаю, мене підтримають колеги депутати, необхідно в кожному окрузі відкрити центри реабілітації дітей-інвалідів з гарантованим державним фінансуванням в цих центрах.

Четверта проблема. Інваліди різних категорій, часто не довіряючи державі, самі почали об'єднуватися, і спільними зусиллями відстоювати своє право на життя.

У моєму окрузі, наприклад, функціонує біля п'яти громадських організацій інвалідів. Нароблений певний позитивний досвід у їх роботі. Місцевими органами влади створені необхідні умови для їх діяльності, надається посильна допомога. Однак законодавчою базою не передбачається фінансова підтримка цих громадських організацій.

Думаю, нам треба негайно переглянути відношення держави до цих добровільних громадських організацій.

П'яте. Це проблема роботи самих інвалідів. У нашій державі не в повній мірі забезпечується право людини на працю, а стосовно інвалідів ця проблема загострюється. От тут держава і повинна створити необхідні умови. Подбати про додаткові робочі місця для інвалідів різних категорій, передбачити і підтримати розвиток малих підприємств спеціально для інвалідів і забезпечити необхідний портфель замовлень для таких підприємств.

І шоста проблема. Я уже закінчую. Шоста проблема носить загальнодержавний характер і виступає причиною сумного наслідку інвалідізації суспільства. Це проблема утримання і розвитку соціальних установ для інвалідів.

Проблеми інвалідів - це проблеми наших виборців, батьків і близьких людей. Ніхто не застережений попасти в категорію цих людей. Дуже сподіваюся, що сьогоднішнє обговорення питання дасть добрий імпульс всім учасникам до об'єднання зусиль у вирішенні назрілих проблем. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Михайло Антонович. Наступний - Матвієнков.

Будь ласка, дотримуйтесь Регламенту. До трьох хвилин виступи. Будь ласка.

13:38:36

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко, "Батьківщина". Шановні колеги, я виступаю в числі останніх і тому деякі підсумки підведу.

Три хвилин достатньо. Наші колеги виступали і показали в цифрах рівень життя і забезпеченості інвалідів за роки реформи знизився в 20-40 разів у залежності від категорії, як і всієї держави.

Тому питання полягає, що треба забезпечити, ми знаємо, гостре питання робочими місцями не тільки інвалідів, а ще і людей, які працездатні. Тому що у нас безробітних біля 10 мільйонів, це європейський рекорд. Тому найголовніше завдання уряду, яке виходить сьогодні, - це створення робочих місць кваліфікованої праці для всіх, тоді і інвалідам буде легше.

Більше того, я хотів би звернути увагу дуже коротко, що 3 категорії інвалідів, про які взагалі в постанові ніхто не згадує, - це інваліди-діти Великої Вітчизняної війни; це самотні інваліди, про них теж немає мови. І я хочу сказати, що біля 300 тисяч у нас є інвалідів з психічними захворюваннями, і про них теж мало сказано.

Але в цілому, найголовніше, нам треба створювати робочі місця. Інваліди самі себе можуть забезпечити. Оця виставка, що є на верху, показує, що це можна зробити. Але і там недостатньо використовуються вітчизняні технології. От навіть ці протези, матеріали полімерні, все можна зробити в Україні, я їм сказав, куди звернутися. Треба звернутися у Київський політехнічний інститут, там розроблені екструдери, які не мають аналогів у світі, і зможуть ці матеріали робити краще, будь-яке замовлення індивідуальним. Це раз.

І друге. От я сюди приніс сьогодні, може ще залишилися засоби масової інформації, покажіть на всю Україну, що у Полтаві інваліди виробляють от такі світлофори. От тут світодіоди, там он світлодіоди - це винахід України, це ще одна висока технологія, яку Україна подарувала світові.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це порушення вимог Закону про рекламу.

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Більше того, навіть професор Косяченко, їх треба рекламувати, їздить по Україні і сьогодні вчить світ, як робити багатокольорові. Але що цікаво, більше половини світлофорів в Україні із світодіодами куплені за кордоном. А ми в бюджеті пишемо, не купляйте за бюджетні кошти, от вам що це таке. Тому ця проблема дуже гостра. І я що хочу пропонувати, конкретна пропозиція до постанови.

Реклама виробів, зроблених інвалідами, повинна йти на наших центральних каналах і безкоштовно. Це конкретна пропозиція. Тому що коли були високі технології День уряду, було представлено 12 технологій, які не мають аналогів у світі. я звернувся до телеканалів: покажіть, воно ж не має аналогів". Ні один канал не згадав, їх тільки цікавило хто з якої фракції куди перейде.

Тому проблема полягає в тому, Дмитро Володимировичу, що засоби масової інформації повинні працювати на Україну, а не на іноземні фірмі, хто їм гроші платить, не гроші, а почуття єдності, держави, національної ідеї повинно об'єднувати. - це головне, це найголовніше.

І тому у нас буде Закон іти про рекламу, і туди відразу вношу пропозицію, щоби реклама виробів інвалідів була безкоштовною.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Матвієнкову Сергію Анатолійовичу. Наступний Калінчук. Дотримуйтеся регламенту, будь ласка.

13:42:39

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Сегодня действительно много говорим о той злободневной проблеме, которая стоит перед нами. Жизнь этой категории людей действительно находится в очень тяжелом положении и разрешать ее нужно всем государством, нужно всем вместе.

Так давайте ж ответим на вопрос - мы хотим решить эту проблему или нет? Если хотим решить, давайте ж тогда будем разбираться. Мы сегодня говорим, что больше всего инвалидов дают металлурги, дают горняки. Дорогие мои! Опять возвращаюсь к тому, о чем говорил неоднократно. Закон о страховании от несчастного случая. Мы "открыли" форточку для того, чтобы сегодня "плодить" инвалидов.

Что такое, руководитель предприятия сегодня абсолютно не заинтересован в соблюдении норм техники безопасности. Он заплатил в зависимости от категории сложности на даном предприятии и в зависимости от численности трудящихся у себя на предприятии по регрессу и все, и руки "умыл". Абсолютно. Сколько у него регрессников? То ли 100, то ли 300, то ли 400 - абсолютно никого не интересует. И мы неоднократно говорили: "Давайте же мы привяжем выплату и застимулируем хозяйственных руководителей к тому, чтобы не увеличивать число этих людей, которые действительно страдают на тяжелых условиях производства". Вот это 2 коренных вопроса, которые нам необходимо решить и конечно есть вопросы и распределения путевок, есть вопросы и распределения других решения проблем. Но вот эти 2 коренные вопроса, особенно работы УТОГов и УТОСов, госзаказа и решения этих финансовых потоков, я думаю, уже сегодня позволит разрешит многие проблемы. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Калінчук Василь Антонович. Наступна Бахтєєва.

13:45:46

КАЛІНЧУК В.А.

Шановний Геннадій Андрійович! Шановні колеги! Шановні члени уряду! Питання, яке винесено сьогодні на розгляд Дня уряду архіважливе. Адже одним із показників рівня цивілізації суспільства являється створення державою таких умов проживання інвалідів, щоб ці люди не відчували себе, вибачте, ущербними, а навпаки рівними в своїх можливостях і по відношенню до себе в суспільстві.

Як свідчить доповідь шановного Михайла Миколайовича, в Україні і відповідно до законодавчої бази урядом проводиться певна робота по соціальному захисту інвалідів. Прийнято ряд указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів, в бюджетах всіх рівнів на ці цілі передбачаються певні кошти. Але неузгодженість, недосконалість законодавчих актів і незадовільне виконання їх суб'єктами господарювання та виконавчими органами, недостатнє фінансування заходів соціального захисту інвалідів потребує вирішувати цю проблему більш рішуче, послідовно і комплексно. Особливо, на мій погляд, складна ситуація з захистом інвалідів складається в сільській місцевості. Тут фактично немає їх об'єднань для вирішення спільних проблем. Майже не створюються для них робочі місця, житлово-комунальні умови, м'яко кажучи, передбачають значного покращання. Більшості інвалідам, ветеранам Великої вітчизняної війни, чорнобильцям, інвалідам загального захворювання не встановлені навіть телефони, а це для них, зважаючи на вік і стан здоров'я, дуже важливо. Далеко не всі забезпечені путівками на отримання санаторно-курортного лікування, а за рахунок коштів, наприклад, одеського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів виплачені грошові компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування інвалідам війни в сумі лише 20 тисяч гривень при заборгованості 364.

Ще гірша ситуація із забезпеченням соціальної допомоги на селі інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Закон України з цього питання відповідно до Конституції України гарантує право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів державного бюджету та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної допомоги на рівні прожиткового мінімуму. Але ж це не виконується! Як приклад. В селі Новоолександрівка Великомихайлівського району Одеської області проживає Білан Ірина 1990 року народження, інвалід з дитинства, діагноз - церебральний параліч. Дитина фізична вкрай обмежена, але надзвичайно обдарована розумово. На жаль, оскільки школа розташована в сусідньому селі, навчатися можливості немає. Мати дитини зверталася в усі інстанції з приводу протезування дитини автомобільним транспортом. Відповіді негативні. І такі приклади непоодинокі. Це свідчить про серйозні недоліки виконання законодавства України по соціальному захисту інвалідів.

Нами відпрацьовані пропозиції по покращання стану справ. Я їх передаю для врахування Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів при доопрацюванні проекту постанови Верховної Ради з обговореного питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Бахтєєва Тетяна Дмитрівна, наступний - Нощенко.

13:49:09

БАХТЕЄВА Т.Д.

Татьяна Бахтеева, 42 округ, город Донецк, фракция "Регионы Украины".

Уважаемый Геннадий Андреевич! Уважаемые коллеги! Все присутствующие! Несколько раз уже мы слышали о том, что и прекрасно знаем, что текущий 2003 год провозглашен Советом Европы годом людей с инвалидностью. Я хочу остановиться на очень важной части проблемы инвалидности, а именно - детей.

О цивилизованности государства можно судить не только по уровню развития производства и выработки продукции на душу населения и даже не по тому, насколько светло и чисто в каждом городе, а главное - это отношение к слабым и незащищенным, а это в первую очередь, конечно, дети-инвалиды и инвалиды детства. Можно только себе представить, как тяжело тем родителям, которые воспитывают детей, ведь многие из них требуют, практически, круглосуточного внимания.

За последние 10 лет в нашей стране на 25 процентов увеличилось количество детей-инвалидов детства в возрасте до 16-ти лет и сегодня эта цифра составляет 153 тысячи, а это, практически, целый город. Я считаю такие показатели настоящей катастрофой, проблемой из проблем, поскольку количество детей с ограниченными возможностями растет на фоне снижения общего количества рождаемости.

Одной из главных причин роста инвалидности среди детей является снижение качества генофонда в Украине, ухудшение общего состояния здоровья нации. Кроме того, на инвалидность среди детей негативно влияет экологические факторы, в частности, конечно, последствия Чернобыльской катастрофы, техногенные, а также обострившиеся и социальные проблемы. К сожалению, далеко не все проблемы детей-инвалидов сегодня решаются, а необходимо решение трех равнозначных задач, это - медицинской, социальной и педагогической. Приведу такой пример.

В настоящее время более 14 тысяч детей нуждаются в протезировании, однако ни один из существующих в Украине протезирующих центров не специализируется на изготовлении детских протезов. Создание такого центра, оно крайне необходимо, но и будем надеяться, что уже планируется.

Что необходимо предпринять для улучшения сложившейся ситуации? На мой взгляд, в первую очередь необходимо принять меры по предупреждению рождения детей-инвалидов, проводить мероприятия по реабилитации детей-инвалидов с первых месяцев их рождения, что позволило бы более эффективно бороться с увеличением детской инвалидности, обеспечить комплексный подход к реабилитации детей-инвалидов, в частности ввести эффективную адресную систему предоставления государственной финансовой помощи детям-инвалидам и их родителям, создать единую систему по реабилитации детей-инвалидов, которая вобрала бы в себя все лучшее, все лучшие наработки в этой сфере. Я убеждена в том, что программа для детей-инвалидов должна быть больше направлена на социальную адаптацию, самообслуживание, интеграцию в обществе.

Например, в Швеции детей-инвалидов адаптируют к самостоятельному передвижению транспортом. Для этого существуют не только специальные занятия, но даже школы. Интересен пример Канады, где вообще отсутствуют специальные учреждения для детей-инвалидов. Государство предоставляет им значительную материальную поддержку. А если родители отказываются от такого ребенка-инвалида, то их содержит местная территориальная громада. Про такое, конечно, мы только можем мечтать. Главная задача нашего общества по отношению к детям-инвалидам - это приблизить их условия жизни, обучение и трудоустройство к условиям жизни здоровых детей. Я думаю, что мы это будем вместе решать. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Нощенко Микола Петрович. Наступний - Майстришин.

13:53:15

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Головуючий, шановні колеги, присутні, 160 глухівський виборчий округ, фракція "Трудова Україна".

Україна погодилася із стандартними правилами забезпечення рівних умов, і сьогодні ми повинні рівнятися на ці правила і робити все можливе, щоб забезпечити, як зараз це можне слово, інтеграцію інвалідів в суспільство. Ну, треба ще раз повторити про те, що на превеликий жаль статистика говорить, що кількість інвалідів у нас щороку збільшується, ми динаміку бачили, на 100 тисяч, і при цьому треба сказати, що інвалідність у нас сьогодні молодіє.

Словом, сьогодні я не буду підводити підсумки, для цього є доповідач, але для цього хочу висловити слова вдячності працівникам управлінь соціального захисту, територіальних центрів, державних адміністрацій, інших відомств, які працюють із категорією людей з обмеженими можливостями, .... називаємо інвалідами, сказати їм "спасибі", що вони в умовах недофінансування, будучи на передньому рубежі, нам легше тут, у сесійній залі, приймають на себе весь потік незадоволення і не дають можливості збурюватися соціальним проблемам.

Декілька проблем, на яких я хочу зупинитися, законодавчого врегулювання. Треба ще раз повернутися до цього питання. Законодавство про інвалідів, яке було написано на базі Радянського Союзу, того законодавства, було спрямоване на соціальне забезпечення. На сьогодні ми говоримо, при рівні, наприклад, прожитковий мінімум забезпечується на 20 відсотків, ми говоримо, повинні говорити про рівень соціального захисту.

І найперше, треба дати можливість самому інваліду вирішувати, чи він працездатний, чи він не працездатний. Чому державний службовець йому говорить "ви непрацездатна особа", якщо на сьогодні появилися нові технології, де можна використовувати інтелект і розум. Більше я поширюватися не буду. Якщо ми тільки знімемо це поняття, ми зразу включимо і можливість наших фондів, які збирають мільярдні кошти для того, щоб навчити інваліда, працевлаштувати. Чому саме цим повинен займатися фонд інвалідів, який формується із штрафів? Я не розумію цього. У нас є і інші фонди, і інвалід - також людина, яка претендує на цю державну допомогу.

Наступне, участь міністерств і відомств до розв'язання проблем інвалідів. Ми вже не один раз говоримо, що треба зняти бар'єри. Як приклад я говорю: чотири роки йде переписка з нашим Держбудом про те, щоб він вирішив... да, він прийняв останні закази, в якому рекомендував інспекціям заборонити приймати об'єкти, які не пристосовані для інвалідів. А м ставимо по-другому: заборонити взагалі технічні проекти, де не передбачені умови для інвалідів.

Чому до складу комісій, які погоджують технічні умови, до складу комісій, які приймають об'єкти, немає працівників управлінь соціального захисту. Валерій Іванович Череп, я до вас звертаюся з депутатським запитом, це що складно? Це треба що бюджетні кошти? Треба просто підійти по-державному до цієї проблеми і зняти.

Ще одне, фінансування. На сьогодні, якщо ми говоримо, що це проблема державна, то треба підходити до цієї і по-державному.

Перше. Проблему ранньої реабілітації інвалідів треба передбачити Бюджетним кодексом, щоб вони попали у формулі розрахунок місцевих бюджетів. Не можна залишати це по залишковому принципу. Територія, де має базу оподаткування, вона знайде кошти. А інші? Наша гордість - національні центри реабілітації. Вони також на залишковому принципі.

І останній штрих. На сьогодні, якщо держава говорить, що сім'я погоджується горе своє, дитину, здати в інтернат. Це 400 гривень місяць використовує держава. Якщо ж сім'я хоче в реабілітаційний центр, це 40-50 гривень на місяць, але відомчі інструкції не дозволяють це робити.

І хочу сказати позиція нашої фракції: не допустити погіршення стану соціального захисту інвалідів. Да, у нас є напрацьована законодавча база. Але для цього треба іще і відповідальність. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Майстришин Володимир Якович. Наступний - Рибак Володимир Васильович.

13:57:48

МАЙСТРИШИН В.Я.

Майстришин Володимир Якович, округ номер 14, Вінницька область, фракція "Регіони України".

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні члени уряду. Сьогодні багато слів було сказано про необхідність підвищення соціального захисту інвалідів, створення умов для реалізації прав інвалідів, навчання та працю. Але я, як депутат від сільського округу, хотів би звернути вашу увагу на от таку проблему. Проблему, що в Києві чи в деяких обласних центрах для інвалідів створюються більш-менш прийнятні побутові умови. Та в сільських місцевостях інваліди, особливо одинокі, мають надзвичайно серйозні проблеми в повсякденному побуті і таке інше.

Так надзвичайно гострим є питання забезпечення інвалідів необхідними ліками, надання медичної допомоги чи поїздка до лікарні. Крім того, немає, дуже обмежені можливості щодо спілкування з зовнішнім світом. Адже на свою злиденну пенсію позбавлені можливості передплачувати достатню кількість газет та журналів.

Я думаю, що сьогодні хотілось би звернути увагу уряду з пропозицією розробити комплексну програму створення в Україні достойних умов життєдіяльності інвалідів, інтеграції інвалідів в суспільне життя. Цій програмі мають бути передбачені заходи щодо покращання комунікацій інвалідів, забезпеченням їх у повному обсязі телефонним зв'язком, наданням можливості пільгової передплати на періодику. Але головним чином, на я хотів би звернути увагу, це на те, що, говорячи про інвалідів, не треба забувати про нові технології, зокрема доступ інвалідів до Інтернету, що дало б змогу останнім більше спілкуватися із зовнішнім світом, здобувати дистанційну освіту та можливості для професійного росту. Держава могла б надати компаніям-провайдерам певні пільги на підключення інвалідів до мережі Інтернет.

Друге питання, я сьогодні виступаю майже останній, я хотів би сказати, що, на мій погляд, сьогодні одне з головних завдань - це впровадження комплексу заходів для переоцінки суспільством статусу інвалідів. На жаль, в нашій країні склався такий стереотип про інвалідів, що оскільки у цих людей обмежені можливості, то вони не можуть брати повноцінну участь у суспільному житті. Проте я вважаю, що це не так, адже досить значна кількість перепон, що значно звужує інвалідам простір для своєї діяльності, є штучним, і при докладанні певних зусиль можуть бути вирішені. У цивілізованих країнах влада всіляко сприяє інвалідам шляхом створення умов для всебічного розвитку особистості, широкої можливості для вибору професій і спілкування.

І якщо ми прагнемо стати демократичною і цивілізованою країною, то ми маємо піти таким же шляхом. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Васильович Рибак - народний депутат України, представник уряду у парламенті. Будь ласка.

14:00:40

РИБАК В.В.

45 виборчий округ, Володимир Рибак.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати.

Обговорення сьогодні питань соціального захисту зазначило, наскільки наша держава приділяє увагу, з розумінням ставиться до проблем людей з інвалідністю, підтримуючи їх, намагаючись всестороннє поліпшити соціальний захист цих осіб.

Декілька слів хочу сказати щодо діяльності уряду у цьому напрямку. Критикувати, можливо, будь-яку діяльність органів влади. Але разом з тим не можна не помічати ті позитивні моменти, які робляться Кабінетом Міністрів України, і у докладі за це говорилося, і я повторюватися не буду.

Нам потрібно визначити напрями подальших спільних дій уряду та Верховної Ради України задля досягнення основної мети поліпшення рівня життя людей з інвалідністю.

Першочергове вирішення потребує вдосконалення законодавства. У зв'язку з цим необхідно прискорити прийняття Верховною Радою України Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів.

Друге. Прискорити прийняття законів з питань пенсійної реформи, як передумови підвищення рівня пенсійного забезпечення інвалідів.

Третє. Необхідно знайти додаткові джерела фінансування для більш повного задоволення потреб інвалідів, оскільки Державним бюджетом України на поточний рік на фінансування програм соціального захисту інвалідів передбачено 349 мільйонів гривень, а потрібно значно більше.

Четверте. Необхідно законодавчо визначити статус центрів професійної реабілітації інвалідів та ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів і розглянути питання їх фінансування.

П'яте. Рядом з урядом ми повинні прийняти державну програму щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями для об'єктів житла житлово-цивільного призначення. За це також говорилося сьогодні.

Шосте. Треба прискорити розробку та організацію серійного виробництва міських пасажирських автобусів і тролейбусів обладнаних спеціальними пристроями.

Ми повинні створити умови для забезпечення інвалідів житлом шляхом розроблення та прийняття спеціальної цільової програми "Житло інвалідам".

Окреслені питання дуже непрості, вони потребують підтримки уряду з боку народних депутатів. Ці питання повинні бути покладені в основу програми діяльності Кабінету Міністрів, і це так і робиться сьогодні, яка має стати програмою конкретних дій. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, ...Олексійовичу.

Слово надається голові Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петру Степановичу Цибенку. Будь ласка.

14:04:06

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Геннадію Андрійовичу.

Шановні колеги! Шановні керівники громадських організацій інвалідів! Шановні виборці! У своєму короткому виступі як керівник профільного Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів хочу узагальнити, наголосити деякі тези, що вже прозвучали або витікають з теми сьогоднішнього Дня уряду.

Перш за все я хотів би звернути увагу на те, що хід обговорення проблеми становища інвалідів України показує, наскільки своєчасною, витребуваною виявилась ця тема, запропонована профільним комітетом, і наскільки праві були і Верховна Рада України, і депутати, коли підтримали саме такий порядок денний Дня уряду.

У ході обговорення цієї вкрай непростої, болючої проблеми надзвичайно важливо обрати правильну тональність розмови. Справді, як оцінити зроблене за попередній час? Саме цим, як правило, різняться наші сьогоднішні виступи, саме тут пролягає водорозділ оцінок. Треба визнати, і це об'єктивно, що останнім часом в цій сфері соціального захисту зроблено немало і це правда. Але ж правда й інше, що за цей час рівень вимог до розв'язання зазначених проблем теж значно зріс, і це теж правильно. А визнання цих двох речей означає, що відстань між тим, що вже зроблено, і тим, що треба зробити, що ми приречені зробити, майже не змінилась. Ми не можемо, не маємо права не зважати на це, оцінюючи не тільки роботу уряду, а й сьогоднішній стан вирішення багатьох кричущих проблем інвалідів. Давайте погодимося з тим, що значна частина людей з особливими потребами, найперше серед неорганізованої їх частини, відчуває себе абсолютно незахищеними. І те, що такими ж незахищеними відчувають себе багато здорових людей, зовсім не знімає проблему.

Друге. Хочу звернути увагу колег депутатів, а також керівників громадських організацій інвалідів на співвідношення позитиву та негативу у текстовій частині інформаційних матеріалів, що розповсюджені Кабінетом Міністрів України. Співвідношення там приблизно таке: 4 сторінки позитиву до однієї сторінки негативу. Принципово не можу погодитися з цим. Якби так було насправді, то це означало б, що проблема практично вирішена, а відтак День уряду сьогоднішнім порядком денним був би просто непотрібним.

Проблема стану справ щодо положення інвалідів в Україні надзвичайно багатогранна. І все ж по великому рахунку її можливо звести до 2 великих блоків.

Перший блок. Є нагальна потреба внести ряд змін до чинного законодавства на користь підтримки інвалідів, їх організацій та підприємств, перш за все, до Бюджетного та Земельного кодексів, а також не допустити включення відверто антиінвалідських речей при прийнятті Податкового кодексу, що невдовзі відбудеться.

Другий блок. Добитися, щоб нормативна база в Україні в частині соціального захисту інвалідів, їх організації та підприємств виконувалася хоча б так, як записано в армійських уставах: чітко, безперешкодно і в установлений термін.

І ще одна річ, на якій я хотів би особливо наголосити. Проблема дійсно комплексна і для її вирішення потрібні спільні скоординовані зусилля усіх гілок і складових частин влади. Перш за все, Кабінету Міністрів України, зокрема Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства фінансів разом з Податковою адміністрацією; структур виконавчої влади на місцях та органів місцевого самоврядування, Верховної Ради. Вважаю, що вагомий внесок у величезну та надзвичайно відповідальну роботу мають зробити самі інваліди та їх громадські організації. Переконаний, що свій доробок у справу соціального захисту інвалідів має внести така важлива інституція як Уповноважений з прав людини Верховної Ради України. Думаю, що й тут у нас доволі невикористаних резервів. Та обставина, що з 2300 скарг отриманих Уповноваженим у 2002 році з проблемами порушення прав і свобод, кожна четверта стосується проблем інвалідів є фактом ..............

І насамкінець. Я хотів би подякувати всіх тих людей, які мають відношення до підготовки сьогодні Дня уряду. Перш за все керівників громадських організацій інвалідів, людей з регіонів, представників організацій інвалідів міста Києва, які опікуються проблемами інвалідів і одиноких, і інвалідів з вадами розумового розвитку і тих людей, яких можна назвати відлунням війни.

Особливу подяку я хотів би висловити Республіканській раді ветеранів війни і праці і, зокрема, народному депутату Івану Олександровичу Герасимову за ті пропозиції, які подані до комітету на захист інвалідів, це надзвичайно важливо.

І останнє. Ви знаєте сьогоднішнє обговорення показало, що і в залі засідань Верховної Ради, і за його межами у профільного комітету - Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів - дуже багато однодумців. Я абсолютно переконаний в тому, що спільними зусиллями ми вирішимо ті надзвичайно важливі завдання, які стоять перед нами. Спасибі. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. До заключного слова запрошується міністр праці та соціальної політики України Папієв Михайло Миколайовичу, будь ласка.

ПАПІЄВ М.М. Спасибі.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, шановні представники громадських організацій інвалідів, ви бачите, що сьогодні в залі ще і заступники голів обласних державних адміністрацій, які ведуть питання соціальної політики, начальники головних управлінь праці та соціального захисту з всіх областей і регіонів України, керівники фондів соціального страхування. Тобто люди, які мають безпосередню причетність до тих проблем, які звучали у нас в залі.

Я підтримав би ту версію, яку сказав Петро Степанович, що урядом робиться багато щодо покращання ситуації для людей з вадами здоров'я. Робиться багато. але я би наголосив на тому, що ще більше нам потрібно буде зробити. І саме обговорення сьогодні тут в стінах парламенту цієї важливої і болючої теми, яка має відношення не тільки до інвалідів, а до всіх громадян України, дозволить нам просунутись вперед і оці цілі, які ми намітили, все ж таки, щоб ми їх виконали. Я дякую всім, хто прийняв участь в обговоренні питання, напрацюванні проекту постанови Верховної Ради України. Я думаю, що проект постанови з двох альтернативних буде прийнятий правильний, так, Петро Степанович? І уряд зробить висновки, намітить цілі. А для представників регіонів я теж впевнений, що цей день, проведений в стінах парламенту України, теж дасть користь. Я дякую всім присутнім і гарантую, що ми все врахуємо і все ж таки будемо просуватися вперед в справі покращання соціального захисту населення України. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні народні депутати, запрошені, дійсно, обговорення підкреслило, що тема сьогоднішнього розгляду на Дні уряду надзвичайно актуальна. Це - та проблема, яка вимагає активного повсякденного втручання з боку усіх гілок влади. здійсненні парламентського контролю за дотриманням законодавства щодо соціального захисту людей з особливими потребами, в тому числі в контексті заходів до проголошеного Радою Європи року людей з інвалідністю, сприятиме створенню для них можливості реабілітації та інтеграції у суспільство.

З цієї трибуни висловлено чимало слушних пропозицій, прозвучали цікаві думки, міркування щодо того. як в нинішніх не простих умовах посилити піклування про людей, які перебувають чи не в найскрутнішому становищі! І ми не маємо права ані морального, ані владного закривати очі на цілі болючі проблеми наших співвітчизників. Я повністю поділяю думку моїх колег, що Кабінетом Міністрів, центральними та місцевими органами виконавчої влади далеко не в повній мірі вдалося забезпечити державні гарантії у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів.

Наводилися досить такі сумні і навіть драматичні факти непростого, а подекуди і жахливого існування інвалідів, включаючи і дітей-інвалідів. Не забезпечуються вимоги чинного законодавства щодо надання їм за рахунок держави елементарної медичної соціальної допомоги, чимало випадків просто таки кричущого правого нігілізму з боку різного роду службовців усіх рангів по відношенню до інвалідів. Це неприпустимо. Приклади тут наводилися.

Водночас погоджуюся з пропозиціями щодо необхідності удосконалення національного законодавства, в якому, дійсно, існує ще чимало прогалин. Тому обов'язково ця проблема має знайти відображення в постанові, яку прийматиме Верховна Рада.

Я звертаюся до присутніх тут шановних керівників міністерств і відомств обласних державних адміністрацій, які безпосередньо опікуються питаннями соціального захисту інвалідів, до інших посадовців, причетних до цієї справи, до колег по парламенту: давайте разом, спільними зусиллями зробимо все, від нас залежне, щоб подальше державна політика, спрямована на розв’язання проблем інвалідності та інвалідів не втратила своєї результативності, набирала оберти. Пріоритети окреслено, отже, необхідно розпочати їх поетапне, але реальне вирішення, дрібниць тут не потрібно бути.

Насамкінець щодо проекту постанови, в принципі, в проекті знайшли відображення основні проблеми обговорюваної теми, але з урахуванням ваших виступів, внесених пропозицій її необхідно ретельно доопрацювати. Профільний комітет разом з урядовцями має все це узагальнити і подати на розгляд Верховної Ради для остаточного прийняття.

Дякую всім за активність, небайдуже ставлення до надто вже болючих питань. І на цьому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Після обіду робота в комітетах, депутатських фракціях і групах.

Завтра о 16-ій годині парламентські слухання щодо вшанування пам'яті жертв голодомору.

Чергове пленарне засідання розпочнеться о 10 годині 18 лютого. На все добре. Дякую всім.