ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 березня 2002 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка, увімкніть систему "Рада".

10:02:12

Зареєструвалося -368

Зареєструвалося 368 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкрити.

Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення третьої сесії сьогодні на ранковому засіданні проводиться День уряду України. На порядку денному інформація уряду про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації оздоровлення дітей влітку.

Доповідачами із зазначених питань уряд визначив міністра освіти і науки Кременя Василя Григоровича та голову Державного комітету у справах сім'ї та молоді Довженко Валентину Іванівну.

Відповідні інформаційні матеріали Кабінету Міністрів вам вручено.

Профільні комітети, керуючись положенням про День уряду, пропонують розподілити регламентний час засідання таким чином - послухайте уважно, будь ласка. Для розгляду першого питання відвести до двох годин робочого часу, для розгляду другого питання - півтори години. З метою відведення більше часу для виступів пропонується скоротити час для запитань доповідачам по першому питанню до 40 хвилин, по другому - до 30 хвилин. Доповідачу по першому питанню відвести до 20 хвилин, співдоповідачу - до 10 хвилин. Обговорення двох питань завершити до 14 години. Чи будуть заперечення? Немає? Це мається на увазі співдоповідачу? Добре. Починаємо працювати. Так?

До слова для інформації про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні запрошується Василь Григорович Кремень, міністр освіти і науки України. Будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати, члени уряду, запрошені! Перш за все хочу щиро подякувати Верховній Раді України за посилення уваги до проблем розвитку освіти і науки та їх законодавчого забезпечення, адже на початку XXI століття у всьому світі найпріоритетнішими стають наука як сфера, що продукує нові знання, і освіта як сфера, що олюднює знання, забезпечити розвиток людини на різних етапах її життєдіяльності. Загальновизнаною є, здавалось би, проста і водночас досить складна істина: тільки та країна, яка забезпечить пріоритетний розвиток саме цих сфер, зможе претендувати на гідне місце в світовому співтоваристві і бути конкурентноспроможною. Зрозуміло, що ключове завдання полягає у забезпеченні реальної, а не декларативної пріоритетності освіти. Цього неможливо здійснити без осучаснення і модернізації усіх її ланок, одна з них - це професійно-технічна освіта.

Я хотів би сказати, що нинішньому Дню уряду передували слухання у Комітеті з науки і освіти, комітеті, який вболіває і багато робить допомоги для професійно-технічної освіти. В цьому слуханні взяли участь окрім народних депутатів також фахівці, науковці, представники профтехосвіти з усіх регіонів України. Відбулася принципова, відверта і водночас конструктивна розмова, спрямована на пошук шляхів оновлення цієї системи в умовах переходу суспільства від індустріальних до науково-інформаційних технологій.

Відбулися також зустрічі депутатів з працівниками профтехосвіти, проведено круглі столи, практичні семінари з цих важливих питань. Як відомо, проблеми підготовки висококваліфікованого виробника є актуальними в усіх країнах. Невипадково вони були у центрі уваги Міжнародного конгресу в Сеулі в 99-му році. Цей форум прийняв рекомендації - технічна і професійна освіта і навчання погляду в ХХІ століття, в яких особливо підкреслено значення професійної освіти для майбутнього інформаційного суспільства.

Ці прогностичні положення враховано в Національній доктрині розвитку освіти, схвалено Другим всеукраїнським з'їздом працівників освіти та затвердженні Указом Президента України.

Безумовно, ті фундаментальні положення, які в минулому визначали розвиток профтехосвіти, в ХХІ столітті зазнають суттєвих змін. Протягом всього періоду функціонування профтехосвіти часто абсолютизувалась її єдина мета - забезпечення галузей народного господарства кваліфікованими робітничими кадрами. Сьогодні мета цієї системи суттєво розширюється і передбачає створення умов для професійної самореалізації особистості, задоволення її потреб у професійних, освітніх послугах впродовж всього життя.

Відтворення кваліфікованих трудових ресурсів країни залежить від її ефективного функціонування. Незважаючи на складні умови першого десятиліття розвитку незалежної української держави, в основному збережено систему профтехосвіти, розпочато її модернізацію, основні напрями якої було визначено Указом Президента від 8 травня 96-го року.

На початку і всередині 90-х років певна частина навчальних закладів була ліквідована або об'єднана з іншими, але профтехосвіта залишається досить потужною як за мережею, так і за напрямами підготовки кваліфікованих робітників. Нині тільки Міністерству освіти і науки України підпорядковано 957 профтехучилищ. І я так скажу, шановні колеги, що і за кількістю профтехучилищ, і за контингентом учнів, що навчаються у системі профтехосвіти, ця система абсолютно задовольняє сьогоднішні потреби, і, власне, ми маємо певні навіть труднощі в останні роки при наборі контингенту за державним замовленням в цю систему.

Хотів би сказати, що більш тісними стають взаємозв'язки профтехосвіти із загальноосвітньою і вищою школою. За останні роки відбувся перехід від однотипності до багатотипності навчальних закладів, а також до реальної ступневості у професійному навчанні. В цьому навчальному році в різних регіонах України вже діють 94 професійних ліцеї - це професійно-технічний навчальний заклад нового типу, діяльність якого насамперед спрямовується на підготовку розвинутої особистості, професійно підготовленої до ефективної праці в умовах ринкової економіки. Більшість навчальних закладів цієї системи, що здійснюють професійну підготовку на основі базової школи, водночас виконують і будуть виконувати і роль одного з напрямів профілізації старшої школи.

У 146-ти вищих професійних училищах, а це теж нове явище для України, і в також центрах професійно-технічної освіти учні можуть здобувати сучасну робітничу професію і освітню кваліфікацію молодших спеціалістів. Ці речі ми започаткували буквально 2-3 роки назад. Кращі профтехучилища, які віднесені до розряду вищих профтехучилищ, мають можливість готувати молодших спеціалістів.

Професійно-технічні навчальні заклади входять до структури 70-ти навчально-наукових комплексів. Запровадження в них наскрізних навчальних програм дає змогу значно скоротити термін підготовки фахівців з вищою освітою.

Нині близько 500 тисяч учнів і слухачів навчаються у закладах профтехосвіти. 478 тисяч з них - це випускники загальноосвітніх шкіл, близько 18 тисяч - за направленням служби зайнятості, 5 тисяч працюючих на виробництві підвищують в них свою кваліфікацію.

Дві третини учнів поряд з професією здобувають повну загальну освіту. Кожен другий за час навчання здобуває дві і більше професій, що посилює їх мобільність на ринку праці.

Ви можете слідкувати, шановні колеги, за слайдами. Я не буду зупинятись конкретно. Є наглядні матеріали.

Щорічно навчальні заклади направляють на виробництво та сферу послуг більше чверті мільйона випускників. В минулому році направлено 282 тисячі.

Сучасна профтехосвіта здійснює також важливі функції соціального захисту підлітків, і я хотів би на цьому зупинитись окремо. Так, у закладах цієї системи навчається 11,2 тисячі дітей-сиріт, кількість яких щорічно зростає. Скажемо, у 1996 році було 5,9 тисяч чоловік. 131 тисяча дітей, які потребують додаткової соціальної підтримки, і 3,8 тисячі дітей, котрим необхідна корекція фізичного та розумового розвитку. Таких дітей теж виросла кількість на одну третину за останні роки. Професійна підготовка цих підлітків, як і всіх учнів професійно-технічних навчальних закладів, є необхідною умовою забезпечення їх майбутньої зайнятості і спрямована на адаптацію у самостійному житті.

Сучасні реалії нашого суспільства потребують збереження цієї функції за профтехосвітою - функції соціального захисту. І, на наш погляд, потребують законодавчого забезпечення, значного збільшення фінансування на утримання харчування цих дітей та конкретної адресної допомоги.

Розв'язуючи складний комплекс проблем, пов'язаний з формуванням сучасного виробничого персоналу, слід особливо підкреслити, що система професійно-технічної освіти - це не лише профтехучилища, підпорядковані Міністерству освіти і науки. Професійну підготовку громадян здійснюють також понад півтори тисячі професійно-технічних навчальних закладів інших форм власності і підпорядкування. У 33 навчально-курсових комбінатах, скажімо, Мінагрополітики щорічно здійснюють підготовку біля 20 тисяч кваліфікованих робітників для аграрного сектора економіки. Понад 26 тисяч працівників підвищують в них свою кваліфікацію.

Чимало робиться також Міністерством транспорту, Державним комітетом з будівництва та архітектури, іншими міністерствами, які зберегли мережу професійно-навчальних закладів з курсової підготовки.

Сучасне виробництво потребує висококваліфікованих і високопродуктивних фахівців, здатних адаптуватися до швидких суспільних та економічних змін. Єдиний спосіб надати людям знання, виробити уміння і навички, необхідні для активної трудової діяльності - це забезпечити доступ до якісної професійної освіту продовж життя.

І я хотів би сказати, що ось тут Україна дуже і дуже суттєво відстає від інших розвинутих країн світу. Буквально два показники: скажімо, у Німеччині одночасно навчається до 40 відсотків дорослого населення, у Сполучених Штатах Америки - до 60 відсотків навчається дорослого населення. Відродження і розширення професійного навчання робітників безпосередньо на виробництві - винятково важлива умова підвищення його ефективності. Прикладом цього є діяльність таких підприємств, як Криворіжсталь, об'єднання "Азот", судобудівний завод імені 61-го комунара, Новокраматорський машинобудівний завод, де створена належна навчально-виробнича база. І це спрямовано здійснюється професійне навчання робітників. тільки у 2001 році безпосередньо на виробництві оволоділи новими професіями 307 тисяч робітників, а 857 тисяч підвищили свою кваліфікацію.

Формування в нашій державі ринку праці зумовило ще одну функцію профтехосвіти - це підготовка, підвищення кваліфікації та перенавчання незайнятого населення. Питома вага осіб, які навчаються за направленнями центрів зайнятості, становить до 15 відсотків від загальної кількості громадян, які зареєстровані як безробітні. Тільки у професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки у минулому році професійним навчанням було охоплено 163 тисячі таких громадян. Нині постала потреба організації професійного навчання у системі покарань та розширення професійного навчання дітей і дорослих з особливими потребами. Указом Президента України від 23 травня 2001 року в Київській області створено Всеукраїнський центр реабілітації інвалідів. В ньому та ще в трьох спеціалізованих ПТУ, підпорядкованих Мінпраці, навчається більше однієї тисячі учнів, для яких створено належні умови для фізичної і соціальної реабілітації та здобуття робітничих професій.

Як бачимо, система професійної освіти, шановні колеги, шановні народні депутати, це досить великий і складний комплекс проблем. Їх розв'язання потребує реальної державної політики, координації діяльності усіх гілок влади та законодавчого забезпечення.

Ми констатуємо, що в державі в основному створено нормативно-правове поле розвитку професійно-технічної освіти. Закон України "Про професійно-технічну освіту", прийнятий Верховною Радою України у 1998 році, був першим освітянським актом прямої дії. На його виконання Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки, іншими зацікавленими міністерствами і центральними органами виконавчої влади розроблено понад 20 нормативно-правових актів.

Як відомо, з часу прийняття цього закону минуло 5 років, відбулися соціальні зміни у соціально-економічному розвитку держави і відповідно у самій профтехосвіті. А тому постала гостра необхідність оновлення закону про професійно-технічну освіту та інших законів, зокрема про освіту, про загальну середню освіту, про вищу освіту, про загальний військовий обов'язок і військову службу в частині вдосконалення ступеневої професійної освіти, забезпечення наступності ....... змісту, створення нових типів професійно-технічних навчальних закладів, розширення їх функцій у післядипломній освіті, створення та діяльності науково-методичних установ.

Актуальними також є вдосконалення управління на всіх рівнях, покращання фінансування і підготовки робітничих кадрів та їх ресурсного забезпечення, забезпечення реальних соціальних гарантій учням і випускникам професійно-технічних навчальних закладів.

Я думаю, що з огляду на соціальний захист тих, хто навчається у системі профтехосвіти, ми багато і багато ще не допрацювали. Тим більше, якщо проаналізувати склад тих, хто навчається, більше 50 відсотків, це або діти-сироти, або ті, хто є в неповних сім'ях, або діти із неблагополучних сімей, або діти із дуже бідних сімей.

Потребує розв'язання на законодавчому рівні питання щодо оподаткування цих навчальних закладів та їх навчальновиробничої діяльності, управління майном, участі роботодавців у професійній освіті, їх відповідальності за оновлення та ріст професійної кваліфікації виробничого персоналу, включення державних професійно-технічних навчальних закладів до системи кредитування, зокрема ПТУ сільськогосподарського профілю на рівні з іншими сільськогосподарськими товаровиробниками.

Доцільно внести зміни до Земельного кодексу України щодо включення професійно-технічних навчальних закладів сільськогосподарського профілю до переліку організацій, земля яких не підлягає приватизації.

Відповідні пропозиції підготовлено профільним комітетом, з яким ми тісно спілкуємося, співпрацюємо і ми сподіваємося, що вони будуть підтримані Верховною Радою.

Як показують результати аналізу, на регіональних, галузевих та загальнодержавному рівнях стан системи профтехосвіти, темпи та глибина перетворень у ній ще не відповідають потребам особистості суспільства і економіки України. Відсутність науково обгрунтованого прогнозу розвитку ринку праці гальмує розроблення вивірених перспективних планів підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за професійним спрямуванням. Це негативно позначається на процесі перепрофілювання навчальних закладів з урахуванням потреб ринку праці. Внаслідок цього чимало випускників не можуть працевлаштуватися. А проблема законодавчого вирішення питання щодо першого робочого місця випускника професійно-технічного навчального закладу досі не розв'язана. Хоча маю визнати, що проблема працевлаштування випускників прямо пов'язана із станом нашої економіки.

Шановні колеги і шановні народні депутати! На третьому поверсі розгорнута спеціальна виставка до сьогоднішніх слухань з професійно-технічної освіти. Я запрошую в перерві подивитися цю виставку, але на запитання - який відсоток, скажемо, працевлаштовуються випускників - було дуже приємно почути, скажімо, від керівника Кременчуцького профтехзакладу про те. що в минулому році заявка від машинобудівельників, від інших підприємств була більш висока , аніж можливості профтехосвіти міста надати кадри для роботи. І це дуже позитивне явище, хоча воно, на превеликий жаль, ще не повсякденне.

Відставання змісту професійного навчання від............. змін в економіці знижує його якість. З ряду причин. Одна з яких це - відсутність належного фінансування. Ми, скажу про це самокритично відстали у розробці державних стандартів профтехосвіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року, якою визначено вимоги до Державних стандартів лише перший крок. І для розв'язання цієї проблеми необхідно вишукати всі ресурси та можливості об'єднати зусилля роботодавців, фахівців, педагогів та науковців.

Міністерство освіти і науки України, АПН України завершують розробку концепції професійно-педагогічної освіти, опрацьовують пропозиції щодо розширення мережі факультетів у вищих навчальних закладах для підготовки педагогів професійного навчання. Ми виходимо з того, що у кожному із регіонів України, тобто в одній або декількох областях повинні бути факультети у складі педагогічних чи інших вищих навчальних закладах, де б готувалися і викладачі і майстри виробничого навчання для системи профтехосвіти того чи іншого регіону.

Ще однією гострою проблемою є ресурсне і матеріально-технічне забезпечення профтехосвіти. Безумовно, підвищення якості підготовки робітничих кадрів, з огляду на зрослі вимоги до рівня їх професійних кваліфікацій і компетентності не можливо без відповідного рівня фондного забезпечення навчального процесу.

На превеликий жаль, ми повинні констатувати, що майже більше 10 вже років як практично матеріально-технічна база професійно-технічної освіти суттєвим чином не оновлюється і дуже часто навчальний процес здійснюється на техніці використанням тих технологій, які вже практично віджили і не використовуються або використовуються недостатньо ефективно в народному господарстві. Безумовно, тут проблема в обмеженні бюджетне фінансування. Бюджети профтехосвіти останніх років скоріше були скеровані на те, щоб підтримати сферу, а ніж на те, щоб надати їй сучасного, особливо з точки зору матеріально-технічного забезпечення, гатунку, адже 60 відсотків видатків становить заробітна плата з нарахуванням і лише 11 відсотків - забезпечення навчального процесу. Що стосується суттєвого збільшення обсягів фінансування професійно-технічної освіти з державного бюджету в поточному році, то воно викликане першу за все зростанням мінімальної заробітної плати.

В нашій державі керівникам різних виробничих галузей вкрай необхідно якнайшвидше усвідомити, що підготовка сучасного фахівця це дорогий процес, який вимагає від суспільства значних матеріальних, фінансових та інтелектуальних затрат. Бюджетне фінансування сьогодні залишається основним у забезпеченні діяльності професійно-технічних навчальних закладів. На відміну від попередніх десятиліть майже повністю припинилась конкретна допомога від виробничих структур. Нагадаю, що раніше більше 60 відсотків поступлень в систему профтехосвіти якраз ішли за рахунок або прямих інвестицій, або через надання відповідної техніки з боку підприємств професійно-технічним навчальним закладам. У нових соціально-економічних умовах розпалися зв'язки училищ з підприємствами-замовниками кадрів, а новий механізм взаємодії закладів профтехосвіти з роботодавцями відсутній, не розроблено правової бази для створення такого механізму.

Слід особливо наголосити, що в умовах ринку праці потрібні сучасні моделі економіки профтехосвіти, від них залежить розв'язання фінансових проблем розвитку цієї галузі. Відомо, що в усіх високорозвинених країнах світу утвердилась практика багатоканального і багаторівневого фінансування. Наприклад, з державного бюджету можливе фінансування загальнодержавних програм підготовки робітничих кадрів, місцеві бюджети могли б взяти на себе витрати на соціальні програми. Я не розумію, чому згідно з нашим законодавством, що визначає бюджет і інші фінансові операції, неможливе фінансування профтехосвіти, вищої школи, інших закладів освіти, науки із декількох джерел?

Добре, що в останні роки заклади профтехосвіти посилили увагу до навчально-виробничої діяльності. Тільки за минулий рік в навчальних майстернях і господарствах вироблено продукції та надано послуг на 30 млн. гривень.

Але ж подивіться, шановні друзі, лише в Києві, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Львівській областях було передано закладам профтехосвіти податків та обов'язкових платежів до бюджету на суму понад 2 млн. гривень. Бідні ПТУ і повинні ще конкурувати ось в такому прямому відношенні із тими виробничими закладами, виробничими установами, які спеціалізуються на випуску тієї чи іншої продукції. І тут ми сподіваємось на виважені законодавчі рішення.

Повертаючись до проблеми якісної професійної освіти, вважаю за доцільне оголосити, що досягнення цієї мети не можливе без використання сучасних інформаційних технологій навчання. І в цьому відношенні я хотів би запропонувати і просив би Верховну Раду підтримати про створення спеціальної програми, урядової програми по комп'ютеризації, інформатизації професійно-технічних навчальних закладів і про запровадження спеціального рядка в бюджеті в наступному році на цю мету.

Шановні колеги, ми повинні поліпшувати і управлінську діяльність щодо системи профтехосвіти. На загальнодержавному рівні створено міжгалузеву раду з проблем профтехосвіти. Її очолює віце-прем'єр міністр України Дмитро Вадимович Табачник, і розроблено вже чіткий план реанімації діяльності цієї інституції. На нашу думку. слід підтримати досвід Харківської, Запорізької областей, де результативно працюють регіональні ради з цих проблем. Вважаємо, що такі ради доцільно створити в кожній області з проблем профтехосвіти. Це сприятиме координації діяльності усіх, причетних до підготовки висококваліфікованих робітників.

Шановні колеги, на завершення хотів би сказати, що на виконання Національної доктрини розвитку освіти Міністерством освіти і науки разом з Академією педагогічних наук розроблено конкретний план дії, завершується розробка державної концепції розвитку професійної освіти, регіональних програм підготовки кваліфікованих робітничих кадрів сучасного науково-методичного забезпечення, активізовано створення підручників і навчальних посібників нового покоління. Робляться інші кроки, спрямовані на більш дієвий соціальний захист учасників навчально-виховного процесу забезпечення умов для професійного зростання педагогічних працівників.

Але, на нашу думку, проблеми розвитку профтехосвіти мають стати пріоритетними для всіх, хто має відношення різними сферами, до керівництва різними гілками влади. І ми хочемо доповісти, що ці проблеми обов'язково знайдуть відображення в програмі дій уряду, і ми переконані, знайдуть підтримку Верховної Ради України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, прошу записатися на усні запитання. Письмові надійшли, Василю Григоровичу? Починайте, відповідайте, а ми записуємося на усні.

КРЕМІНЬ В.Г. Шановні народні депутати, шановні колеги...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Висвітіть, будь ласка. Не дуже багато.

Відповідайте будь ласка.

КРЕМІНЬ В.Г. Хотів би сказати, що від депутатської фракції "Наша Україна" надійшло запитання: "Яким є стан забезпечення професійно-технічних навчальних закладів вітчизняними підручниками, зокрема за мовою, роком, місцем видання та друкування?"

Близьке запитання від Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи, де мова йде про дисципліну "Екологія".

Я хотів би сказати, шановні колеги, що Міністерство та Академія педнаук розглянуто перспективний план підготовки рукописів, підручників і навчальних посібників нового покоління і утворено відповідні авторські колективи. З 1996 року видано 108 найменувань підручників українською мовою. Можете подивитися за графіком. Всі підручники видані в Україні такими видавництвами, як "Вища школа", "Либідь", "Техніка", "Оріана", "Львів" тощо. До видання підготовлено на сьогодні рукописи 101-го підручника. Їх видання планується в цьому році, але все буде залежати від того, яке буде фінансування по цій статті.

Що стосується вивчення курсу з екології, то до навчальних планів професійно-технічних навчальних закладів введено предмет "Біологія, основи екології". Розроблено навчальну програму, видано підручним та проводиться державна підсумкова атестація з цього предмету.

Між іншим, і підручники нові ви також можете, шановні народні депутати, побачити на виставці на третьому поверсі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бронніков Володимир Костянтинович, будь ласка.

10:30:27

БРОННІКОВ В.К.

(Бронников, фракция "Регионов", 81-ый избирательный округ, Запорожье)

Уважаемый Василий Григорьевич, вы правильно сказали, что сейчас предприятиям сложно сотрудничать с учреждениями профессионального образования. Передашь туда станок - и тут же учреждение должно платить налоги.

Второе. Направишь на современную переподготовку свой персонал - и мало того, что ты должен заплатить за его обучение из прибыли, но этот человек еще должен заплатить налог подоходный, поскольку он как бы получил в дар.

Делает ли что-нибудь правительство с тем, чтобы выйти с законопроектом, устранить все эти негаразды, которые разрушают перспективу становления качества рабочей силы в Украине?

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі. Дуже слушне запитання. Ми відчуваємо його важливість, важливість цієї проблеми.

Станіслав Миколайович Ніколаєнко, мабуть, виступаючи скаже про це. Але, наскільки я знаю, підготовлені відповідні пропозиції по проведенню змін в законодавстві в тій частині, аби сприяти, щоб підприємства мали можливість передати і техніку, і іншим чином допомогти системі профтехосвіти.

Я хочу сказати, шановні колеги, що, скажімо, в Німеччині один із перших примірників нової техніки йде саме в систему за нашим визначенням профтехосвіти. Тому що це вигідно і для виробничника, і вигідно для будь-кого.

От ми на слуханнях говорили. Почали в останній час виробляти сухі суміші в будівельній справі. Але прийшли ті підприємства, які виробляють сухі суміші і реалізують, і говорять, що " в нас є проблема з реалізацією, ми бачимо вузьке місце, тому що кадри не готові використовувати ці сухі суміші". І вирішили разом запровадити спеціальні зміни в будівельних спеціальностях, з тим щоб це готувати. Тобто тут взаємна вигода і для однієї, і для другої сторони.

Ми просили б народних депутатів підтримати ці зміни. Спасибі.

Запитання від Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти. Чи передбачає уряд України і яким чином прогнозування на загальнодержавному та галузевому рівнях вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів та їх перепрофіліювання?

Хотів би сказати, що є відповідні комплексні заходи щодо формування ступеневої професійно-технічної освіти, спеціалізації та перепрофіліювання професійно-технічних навчальних закладів, які затверджені постановою Кабінету Міністрів. Є програми удосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів до 2004 року, теж погоджено урядом. Є регіональні програми розвитку професійно-технічної освіти, а також в окремих випадках за поданням обласних або міських державних адміністраціях також і свої програми. Я хотів би сказати, що вважаємо, що кількість професійно-технічних навчальних закладів повинна залишатися приблизно на такому рівні.

По-друге. Ми переходимо до багатоступеневої системи профтехосвіти. Я вже сказав, створюються професійні ліцеї і строяться вищі професійні училища.

Наступне. Ми приходимо до висновку, що в великих містах, в Києві, обласних містах ми повинні йти по шляху спеціалізації професійно-технічних навчальних закладів. Але в невеликих містах, де обмежено, а то й одне, два професійно-технічних навчальних заклади, ми повинні десь реалізувати потребу у робітничих кадрах всієї промисловості, всього виробництва, що є у місті районному, центрі і в районі.

Ось такі підходи ми будемо здійснювати і, безумовно, ми будемо це робити у тісному контакті з нашим Комітетом з науки і освіти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давидова Людмила Іванівна.

10:34:29

ДАВИДОВА Л.І.

Дякую. Прошу передати слово депутат Гладкіх.

10:34:37

ГЛАДКІХ В.І.

Добрый день. Гладких, 179 округ, фракция "Трудовая Украина".

Вы все хорошо рассказываете и все настолько хорошо, но если, когда мы бываем в округе, то там печальный образ и печальное понятие образ ПТУ.

Первое. Это то, что на сегодняшний день в Балаклеевском районе село Петровское отключено от электроэнергии и тепла полностью ПТУ. Дети не могут и не имеют возможности учиться там. То же самое предупреждено по Барвенковскому и Первомайскому СПТУ для отключения. Финансирования за январь месяц не было никакого.

Поэтому можно что угодно, теорию говорить, но нужно на практике заниматься этими детьми. Ведь у нас в принципе это те дети, которые уже не могут и не в состоянии родители их нигде учить.

И мне бы все-таки хотелось, чтобы вы, как министр, больше уделили и обратили на это внимание. Это - первый вопрос.

И второй вопрос. Это то, что по учебникам. 30 процентов учебников имеются в среднем в школах.

Спасибо. Хочу, чтобы вы дали нормально ответ.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі за запитання. Що стосується останнього, ваші дані невірні. Кількість підручників біля 70 відсотків, але, дійсно, не досить, в школах, я маю на увазі.

Що стосується системи профтехосвіти. Я спеціально не зупинявся на цьому питанні, яке ви підняли, знаючи, що обов'язково буде запитання, і у мене буде можливість про це сказати.

Так, на превеликий жаль, однією з найбільших проблем сьогодні це є тепло-, енерго-, комунальне забезпечення системи профтехосвіти. Що ми зробили? За останні три роки відбулося, навіть за рахунок системи вищої освіти відбулося збільшення фінансування на систему профтехосвіти з цією метою. Але на превеликий жаль в попередні роки практично не було жодного року, щоб на 100 відсотків було виконано бюджетні рядки з цього приводу. І, по-друге, самі бюджетні рядки не задовольняли потреб системи профтехосвіти.

Що потрібно зробити сьогодні, щоб не говорити, а зробити реальну справу? Перше. Я б усіх вас просив, коли будете розподіляти капітальні вкладення на цей рік, визначте досить пристойну суму для модернізації енерго-, теплозабезпечення системи профтехосвіти. Це дуже енергозатратна сьогодні підсистема. І якщо ми це зробимо, то зекономимо великі кошти в майбутньому. Давайте, будь ласка, виконаємо таку можливість уже в цьому році.

Друге. Безумовно уряд прийняв днями постанову про взаємозаліки до першого квітня, а потім до першого травня. Є сподівання і впевнення, що до 15 березня ми зможемо зробити ці взаємозаліки. Хотів би сказати, що за минулий рік ми також не отримували до останніх днів грудня, як-то кажуть, грошей для комунальних потреб, але зробили взаємозалік на 72 мільйони. Міністерство освіти і науки як ніяке інше із них десь на 35 мільйонів системі профтехосвіти.

Але на 15 мільйонів оформлені документи ми подали, але, на превеликий жаль, не за нашої вини не вдалося це реалізувати. Тому я абсолютно солідарний з тим, що це ганебне явище, що в наш час від електрозабезпечення цілі професійно-технічні навчальні заклади або частково відключаються, що в наш час маємо таку систему коли накладається штраф 5-разовий в зв'язку з цим, і ми повинні як можна скоріше, але таки зможемо це разом зробити, щоб покінчити з цим ганебним явищем. Щодо найближчої перспективи, ще раз хочу повторити, що уряд прийняв рішення про взаємозаліки в найближчий час вони будуть в повній мірі реалізовані.

Хотів би зазначити, що всі профтехучилища, крім тих, які знаходяться в карантині, працюють, але ви дійсно праві, що значна частина профтехучилищ (і їх значно більше сотні) частково відключені від системи енергозабезпечення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

КРЕМЕНЬ В.Г. Депутатська фракція "наша Україна".

"На сьогодні в закладах професійно-технічної освіти близько половини складу учнів - диті-сироти та напівсироти, діти з малозабезпечених сімей, з фізичними та розумовими вадами. Як враховується цей аспект в організації професійної підготовки за умови дотримання особливих вимог та заходів соціальної адаптації в організації навчального і виховного процесів цієї соціально вразливої категорії?".

І тут же запитання Комітету з науки і освіти. "Що передбачається зробити в соціальному захисті таких дітей?"

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів. "Що робиться для створення належних умов для інтегрованого навчання інвалідів в професійно-технічних навчальних закладах України? Які заходи вживаються урядом з точки зору забезпечення безкоштовного харчування, стипендії?"

І знову ж таки по дітей-сиротах. Це питання Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Система профтехосвіти здійснює важливі функції, я вже сказав, з точки зору соціального захисту окремих категорій підлітків. На жаль, кількість таких дітей щороку зростає і ви можете побачити 6 графік матеріалів, які вам роздані. Ці учні, згідно з відповідними постановами Кабінету Міністрів України забезпечуються стипендією 34 гривні і безкоштовним харчуванням. Особлива увага приділяється дітям-сиротам та дітям-інвалідам.Так, діти-сироти перебувають на повному утриманні за рахунок коштів державного бюджету, тобто забезпечуються стипендією, іншими грошовими виплатами, житлом, харчуванням, одягом, побутовими речами, предметами особистої гігієни, відпочинком та оздоровленням. У державному бюджеті України на цей рік обсяг коштів на стипендіальне забезпечення та забезпечення дітей-сиріт збільшено більш, ніж на 6 мільйонів гривень, хоча, знову ж таки, це дуже мало ще.

Однак повторю, вкрай низькі нормативи і реальні обсяги фінансування не дають змоги утримувати цих дітей на кращому рівні. З метою розв'язання проблем соціальної реабілітації та адаптації, активного залучення дітей-інвалідів до суспільного життя розпочато роботу із створення на базі профтехзакладів у різних регіонах центрів реабілітації молоді, яка потребує корекції фізичного та розумового розвитку. На сьогодні вже створено чотири таких реабілітаційних центри у Дніпропетровській області, здійснюється професійне навчання дітей-інвалідів в училищах міста Києва, Львівської, Харківської та інших областях.

Хотів би сказати, що указом Президента України 23 травня 2001 року в Київській області створено Всеукраїнський центр реабілітації інвалідів. І я уже говорив в доповіді, що в цьому, а також ще в трьох ПТУ Мінпраці України ведеться підготовка дітей з фізичними і розумовими вадами.

Але, шановні колеги, я хотів би щиро сказати. що ті норми, що ті фактичні норми, які закладені у відповідних документах щодо харчування, щодо забезпечення одягом і таке інше, вони сьогодні суттєво відстали і уряд має намір в найближчий час такі норми переглянути в сторону їх збільшення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білорус Олег Григорович, будь ласка.

10:42:03

БІЛОРУС О.Г. Олег Білорус.

Прошу передати слово народному депутату Кирильчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Кирильчука. Будь ласка, включіть мікрофон Кирильчука.

10:42:22

КИРИЛЬЧУК Є.І. Дякую, Олег Григорович.

Євген Кирильчук, Блок Юлії Тимошенко, фракція і партія "Батьківщина".

Шановний Василю Григоровичу, ну запитань у мене дуже багато, але ви, напевно, погодитеся, що система професійно-технічної освіти і її рівень віддзеркалює той рівень управління державою, один до одного, через то, видно, і такий рівень і такі біди в профтехосвіти. Але у мене є конкретні запитання і дуже короткі.

По-перше. Чому ви доповідаєте, а не віце-прем'єр? Ви ж не можете розписатися за галузеві профтехучилища, який там порядок, ви туди не впливаєте, а доповідаєте. Ми у вашій доповіді не почули: а де ж краще у вас чи у галузевих, інших міністерствах?

Друге. Вже сьогодні в держави 50 відсотків всього виробництва приватизовано, а мова йде сьогодні лише про фінансування державою всіх професійно-технічних училищ. Який же процент фінансів поступає від тих приватних підприємств порівняно з державними?

І останнє третє, маленьке. Скажіть, чи не варто вже сьогодні зробити окреме міністерство, відомство, департамент, який би очолив всю цю профтехосвіту? Дякую.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі за запитання. Що стосується першої частини - чому я доповідаю, а не віце-прем'єр, по-перше, з точки зору формальної, є доручення керівництва уряду щодо цього. А з точки зору суттєвої, я вважаю, що це правильно, тому що Міністерство освіти і науки якраз те міністерство, якому в розподілі зобов'язань, в розподілі функцій доручено здійснювати управлінську діяльність в цій сфері. І я хотів би сказати, що практично всі державні професійно-технічні навчальні заклади знаходяться в системі Міністерства освіти і науки, тому тут суперечностей ніяких немає.

Де краще? Я хотів би сказати, що краще там, де збереглись в тій чи іншій мірі зв'язки професійно-технічного навчального закладу, яке підпорядковано Міністерству освіти і науки, з тим чи іншим великим підприємством, особливо якщо це велике підприємство зараз на підйомі. Я міг би назвати: це і Новокраматорський машинобудівний завод, от виступав генеральний директор на конференції, зв'язаний з інноваційною політикою, дуже гарно про це розказував, і цілий ряд інших, я власне називав - Криворіжсталь, і другу і третю. І я думаю, що по цьому шляху ми повинні йти.

Наступне щодо участі приватних суб'єктів господарювання в фінансуванні. Я хотів би сказати: і державні, і приватні беруть участь сьогодні лише на спонсорських умовах. І ця участь дуже і дуже незначна. В приватних вона ще менша, ніж в державних, тому що в державних збереглась якась історична пам'ять, якісь неформальні контакти, а приватники, на превеликий жаль, в більшій мірі сьогодні такі, які не турбуються про післязавтрашній день, турбуються про сьогоднішній день.

Тому ми і просили б створити такі законодавчі передумови, щоб спонукати і державної форми, і недержавної форми власності суб'єктів господарювання брати посильну участь у фінансуванні системи профтехосвіти. Я ж сказав, що в радянський період більше 60 відсотків поступлень в профтехосвіту йшло саме із реального виробництва. Я думаю, що тут є можливість у нас зробити такі зміни до законодавства.

І останнє. Щодо створення відповідного комітету, міністерства чи ще щось. Я хотів би сказати свою думку. В жодній країні світу, чи то в Росії, чи то в Франції, чи то в Німеччині, ну я не знаю, ще яку назвати, немає Міністерства профтехосвіти, немає якогось свого особливого органу. Є цілісна система освіти, а в нашому випадку, а також Німеччина. Франція, Казахстан - це освіти і науки. І якраз професійно-технічна освіта - це як складова системи освіти. Вона тісно пов'язана з середньою школою, я б сказав, що вона паралельно виконує ж ще і функцію профільної старшої школи. І в системі одній дає можливість зробити таким чином. щоб кращі випускники профтехосвіти йшли на другий курс в технікум, кращі випускники технікуму на другий чи третій курс в університет і скоріше отримували відповідну більш високу освіту. Тому тут немає потреби.

Інша річ, треба посилити ту частину Міністерства освіти і науки, яка займається питанням профтехосвіти. Якщо раніше, коли був комітет, Державний комітет з профтехосвіти в радянський період, десь було 170-180, по пам'яті, по-моєму, працівників в цьому комітеті, то сьогодні в Міністерстві освіти і науки профтехосвітою займається 17 чоловік. Департамент складається з 17-ти чоловік.

Якщо ви думаєте, що інші жирують, то Вища школа, де 700 вищих навчальних закладів, керує там 27 чоловік. Наукою займається 50 чоловік. Тому що все міністерство від прибиральниці до міністра - це 291 чоловік. Це зовсім не та економія, до якої ми повинні йти. Оце моя відповідь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

Більш стисло відповідайте, будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г. Письмове...

(Ш у м у з а л і)

Дякую, хорошо. Але запитання досить довге, но я буду скорочувати.

Депутатська фракція Комуністичної партії України: "Коли Кабінет Міністрів України вирішить проблему забезпечення першого робочого місця для випускників закладів профтехосвіти?".

Групи "Демократичні ініціативи": "Яка ситуація з працевлаштуванням випускників?"

Комітет з науки і освіти: "Чи передбачає уряд України прогнозування на загальнодержавному та галузевих рівнях потреб в підготовці фахівців?"

Комітет з прав людини і національних меншин: "Що передбачається здійснити урядом з питань прогнозування державного замовлення?" Знову ж таки.

Шановні колеги, обов'язковість надання першого робочого місця випускникам профтехнавчальних закладів визначається законодавчими і іншими нормативно-правовими актами. Потрібно відповідні рішення на законодавчому рівні, і тоді в нас буде можливість це зробити.

Друге, щодо працевлаштування. Сьогодні за нашими підрахунками з урахуванням і тої молоді, яка йде до армії, працевлаштовується 73-80 відсотків від випускників. Але це середня температура по лікарні. Є профтехзаклади, я говорив, 100 відсотків, а є значно менше.

Що ми робимо? Дуже динамічно змінюємо професійну підготовку і напрями її в різних навчальних закладах. Жодної, практично, відмови немає керівництву профтехзакладів при тому, що є елементарні передумови для підготовки фахівців з іншого напрямку, який має перспективи.

Державне замовлення в нас стабілізувалось в останні роки. Становить 225 тисяч чоловік, і ми вважаємо, що на такому рівні потрібно зберігати. При цьому хотів би сказати, ще раз повторити: ми досить серйозні маємо в деяких регіонах труднощі при заповненні цього державного замовлення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш Орест Дмитрович.

10:50:09

КЛИМПУШ О.Д.

Орест Климпуш, група "Народовладдя", Закарпатська область, Рахівський виборчий округ.

Шановний пане міністре, ви, напевно, знаєте, який високий рівень безробіття є в Закарпатті. Більшість працездатного населення з березня по жовтень в пошуках роботи по цілому світу їздять. І у наведених вами даних немає ПТУ, в Закарпатській області немає ПТУ по перекваліфікації населення, по переспеціалізації. Я хотів би спитати, чому і яка ваша позиція, як можна поправити цю ситуацію.

І друге питання. Ви знаєте, що для цього краю виробництво традиційних гірських виробів, гуцульських промислів: вишивання, різьбярство - це практично втрачені напрямки. А відновити цей край можна тільки за рахунок туризму, коли приїдуть туди туристи і куплять ці сувеніри.

Були колись спеціальні школи такі, різьбярські школи були, вишивання, інших промислів. Чи не вважаєте ви за потрібне якраз в цих гірських районах відтворити такі навчально-спеціальні професійно-технічні заклади? Дякую.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі, шановний народний депутате, за слушне запитання.

Що стосується мережі профтехзакладів Закарпатської області і тої функції, про яку ви говорите, то я вважаю, що практично кожен професійно-технічний навчальний заклад, окрім підготовки фахівців на базі неповної середньої чи повної середньої освіти, повинен займатись і перепідготовкою. Для цього не потрібно обов'язково створювати якісь окремі професійно-технічні навчальні заклади. Ми повинні просто, і тут є прогресивні тенденції у відношеннях з Міністерством соціальної політики і праці і з відповідною структурою, що займається перепідготовкою робітничих кадрів, але повинні ще далі йти по тому шляху, щоб як можна більша частина коштів, які направляються для перепідготовки, йшла саме в професійно-технічні навчальні заклади. Бо там підготують краще, ніж на тимчасово створених курсах. То це вже в залежній мірі залежить від місцевого керівника професійно-технічного навчального закладу і відповідно від спаринг-партнера із підрозділу сфери зайнятості.

Що стосується народних промислів і таке інше, ну, я думаю, що ми не загубили ці традиції, і я прошу підійміться на третій поверх у перерві, побачите там виставки, правда, по-моєму, не знаю Закарпатська є чи ні. Але я згоден з тим, що ми повинні нарощувати тут зусилля. Значить, і ми пішли по тому, що в Мукачево, якщо ви знаєте, пане Климпуш, ми створили інститут на базі технікуму, який до цього був Інститут львівської академії прикладного мистецтва. І ми продовжуємо цю роботу у Закарпатті, Івано-Франківській області, у Львівській області. Ми приймаємо ваше запитання як завдання на майбутнє. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г. Знову ж питання фракції Комуністичної партії стосовно того, як залучаються для фінансування кошти роботодавців.

Дальше, "Демократичні ініціативи", теж стосується поліпшення взаємовідносин між ПТНЗ і виробництвом.

І спеціальна контрольна комісія з питань приватизації знову ж таки про необхідність залучення коштів, які виділяються на перепідготовку кадрів саме для діяльності в системі професійно-технічних навчальних закладів.

Хотів би сказати, шановні, і питання, значить, Комітету з прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин: повернення коштів підприємствам із-за підготовки спеціалістів для галузей економіки держави.

Я вже частково відповідав на ці запитання. Хотів би сказати наступне, ще раз повторити, потрібна відповідна законодавча база. Тому що коли ми звертаємося до приватників, до інших і кажемо: ви, будь ласка, допоможіть конкретному навчальному закладу. Нам відповідають: а ми платимо податки, оце податки на підготовку робітничих кадрів. Тому все впирається в підготовку відповідних законодавчих проектів, які, як я розумію, у нас є нароблені в комітеті з науки і освіти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернигора Леонід Михайлович.

10:54:41

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановний Василь Григорович! До мене... Я... Соціалістична партія фракція України і ви знаєте, що наша фракція як і вся партія постійно опікується долею професійно-технічної освіти і її учнів.

Ви мені, будь ласка, дайте таку відповідь. Чим вас не влаштовувала система трудових резервів, яка діяла в нашій державі?

Ви знаєте, що на часі у нас прийняття 5, а може 10-річного плану відбудови народного господарства України після цієї руйнації, яку ми за 10 років довели її при переході на ринкові реформи. Так, знаєте ви сьогодні скільки вам потрібно за професіями людей, скільки яких не вистачає чи є такі програми? І чому у нас ви погодилися при такій обстановці вести сьогодні слухання? Ви подивіться хто в урядовій ложі. Чому вона не тріщить від замовників на вашу продукцію? Чому там немає міністра енергетики, який не отоплює сьогодні 200 цих ПТУ?

Чому там немає аграрного міністра? Чому там немає будівельників? Чому там пан Табачник сьогодні веде прийом людей весь час, поки ви тут нам відповідаєте на питання? Хай би він став би і відповів за вас. Ви ж не хочете сказати правду, що сьогодні розвал у нашій системі профтехосвіти.

Прошу відповісти.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі, шановний народний депутат.

Щодо розвалу, то слухи про смерть профтехосвіти перебільшені. І я б так сказав. Якщо б відповідне сучасне фінансування, багатоканальне фінансування, то ми змогли б в найближчий час суттєво полагодити справи.

Ми зберегли матеріально-технічну базу, але треба її оновлювати. Треба підвищити заробітну плату тим, хто працює. Треба підвищити соціальний захист. Тобто, все це зустрічає на собі проблему фінансування.

Щодо попередньої системи. Ну якщо ви знаєте і слідкуєте чи десь чули мої виступи, я ніколи не займався і не буду займатися голим запереченням минулого. Я завжди казав і кажу, що з минулого треба робити уроки і позитивні, і негативні. Так от, з точки зору цієї системи, було дуже багато позитивного, яке страчено, на превеликий жаль.

Перш за все, це участь роботодавців в системі діяльності профтехосвіти. Це раз. І турбота роботодавців про відповідні підвищення кваліфікації на виробництво. Це те, на що не може подіяти ні Міністерство освіти і науки, ні створення якихось нових комітетів і таке інше. Я думаю, що друге все більше і більше пробуджується, особливо там, де починає зростати виробництво.

Що стосується першого, ще раз хочу повторити. Ми повинні адаптувати діяльність профтехзакладів, особливо у частині фінансування до ринкової економіки. І це наша спільна справа Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Я знаю, що Комітет з науки і освіти, який очолюється щойно вашою фракцією, є послідовним у цьому відношенні комітетом, структурою. І думаю, що спільними зусиллями ми зможемо зробити таким чином, щоб система профтехосвіти в Україні була адекватна і потребам українця, і потребам української економіки, і адекватна тим вимогам, які ставлять перед нами перехід від індустріального до науково-інформаційного виробництва, який уже започаткований у розвинутих країнах світу.

Дякую.

Шановні колеги, я дуже прошу, дайте запрошеним послухати, про що йдеться у залі.

Григорій Дашутін.

Будь ласка, дайте можливість віце-прем’єр-міністру послухати. Дмитро Володимирович, треба закінчити там переговори.

Будь ласка, продовжуйте.

КРЕМЕНЬ В.Г. Депутатська група "Народовладдя". Які заходи передбачені для зміцнення фінансової самостійності професійно-технічних навчальних закладів та відповідно покращання рівня їх фінансового забезпечення.

І тут же фракція Соціалістичної партії. Чому зараз відмикається від електропостачання професійно-технічні заклади, я частково говорив і виплати штрафів у п'ятикратоному розмірі теж частково говорив, можливо, ще скажу.

Шановні колеги, хотів би сказати, що сьогодні додаткові фінансування професійно-технічних закладів окрім державного здійснюються лише за рахунок оренди і то 40 відсотків з цього року ми віддаємо у відповідний бюджет цієї оплати.

Другий канал - це виробнича діяльність. Вона зростає з кожним роком у навчальних закладах. Але знову ж таки, я повторю, вони поставлені в умови як звичайний виробник і, безумовно, вони не можуть конкурувати із звичайним виробником, і тут ми теж просимо відповідні рішення на законодавчому рівні.

Якщо говорити про перспективу, то, думаємо, що повинні обов'язково зліквідувати цю нерозумну абсолютно, на мій погляд, норму що установа, яка фінансується з одного бюджету, не може фінансуватися з іншого бюджету. Чому б не об'єднати, скажімо фінансування професійно-технічного навчального закладу в тій чи іншій області з центрального бюджету і з місцевого бюджету, тим більше, що часто у місцевого бюджету є можливість і є така потреб, але законодавчі перепони заважають цьому.

Тому я думаю, що потрібно розшити, як-то кажуть, ось ці рогатки і як можна скоріше створити найліпші умови для і заробляння коштів власне професійно-технічним навчальним закладом, і для того щоб спонсори мали можливість спонсорувати чи у вигляді коштів, чи у вигляді виробленої продукції, технологій, техніки ті чи інші професійно-технічні навчальні заклади.

Щодо енергозабезпечення, я вже говорив. Хотів би ще раз підкреслити абсолютно негативне власне відношення до такого явища.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович, будь ласка.

11:00:52

ЗАЄЦЬ І.О. Іван Заєць, Українська народна партія.

Шановний Василь Григоровичу, у мене до вас є два запитання.

Перше. До мене і до моїх колег надходять багато сигналів про недостатнє фінансування професійно-технічних навчальних закладів. Для прикладу пошлюся на Волинську область. За перші два місяці поточного року фінансування закладів профтехосвіти Волині на потреби тільки енергозабезпечення склади 8,8 відсотка від бюджетних призначень, на теплопостачання і водозабезпечення не виділено жодної копійки. Якщо говорити про харчування, то там так само така сама справа. Яке ваше відношення до того, щоб змінити принцип фінансування цих закладів на рівні державного бюджету, а саме: виділити окремим рядком фінансування для цих закладів.

І друге питання. Останнім часом намітились процеси деукраїнізації в мовному плані вищих учбових закладів, шкіл і професійних навчальних закладів. Яка система заходів розроблена Кабінетом Міністрів і буде реалізовуватись, щоб виправити цю ситуацію, щоб українська мова запанувала як державна, бо без української мови немає патріотизму, без патріотизму немає спеціалістів? Дякую.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі, Іване Олександровичу. Перш за все я хотів би сказати, що заробітна плата, стипендії, а також харчування, Іване Олександровичу, також харчування за перші 2 місяці профінансовані на 100 відсотків. Дійсно, оплата теплопостачання живими коштами на третину, проблеми з електроенергією, оплатою природного газу. Хоча ті профтехнавчальні заклади, які, скажімо, використовують вугілля чи інше паливо, яке не підлягає взаємозалікам, ми профінансували. Значить, справа не в окремому рядку, справа в тому, щоб ці статті були захищені таким же чином, як і оплата праці. Це перше.

Друге. Збільшення, ще раз повторю, збільшення видатків по цих статтях на перший рік і, особливо важливо, це вкладення в модернізацію технологій енерго-, електро-, тепло- і таке інше забезпечення.

Що стосується деукраїнізації. Іване Олександровичу, хочу сказати, що я з вами принципово не погоджуюся. Значить, будь-яка сфера освіти має позитивні тенденції в розвитку і в застосування української мови. Так, проблеми є, особливо в певних регіонах. Але якщо ми мали в 1990 році 49,7 відсотка учнів середньої школи, які навчались українською мовою в Україні, то сьогодні наближаємося до 75 відсотків. Я вам сказав, якщо ми раніше в Україні не видавався жоден підручник для системи профтехосвіти, то видано, я вже назвав, біля сотні, всі вони українською мовою, і ми готові сто з чимось видати. Те ж стосується і вищої школи. Проблеми є, але не треба закривати очі, що тут є позитивний рух, і ми повинні його всіляко підтримувати, всіма зусиллями. От ви, шановні народні депутати, прийняли текст Гімну України, щире спасибі вам за це. Ми підготували наказ, згідно з яким в усіх школах буде вивчено гімн, розучено співи, будуть розміщені відповідні тексти, розміщені відповідні тексти в певних підручниках з української літератури, мови, з історії в усіх класах. І ми будемо в цьому напрямку працювати. Тут потрібно не посипання попелом власної голови і намагання когось десь звинуватити, а засукати рукава і працювати разом, а не вказувати на винного. Ніхто з центру, одна особистість не зможе вирішити цю проблему, ви знаєте, Іван Олександрович, і треба працювати більш наполегливо, в тому числі і вам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання.

КРЕМЕНЬ В.Г. Шановні колеги, спеціальна контрольна комісія з питань приватизації, депутатська група "Демократичні ініціативи": "Чи проводить уряд вивчення потреб ринку праці для підготовки фахівців дефіцитних професій в нових видах діяльності, в яких рівень професіоналізму зайнятих працівників поки що недостатній - реклами, інформаційної технології, організація малих підприємств та інше? І скільки нових спеціальностей було додано до навчальних планів ПТНЗ в останні декілька років?"

Щоб не говорити дуже широко, скажу, у 2002 році більше 30 тис. осіб оволоділи новими професіями безпосередньо на виробництві відповідно до потреб роботодавців. Хотів би сказати, що 2001-2002 навчальному році підготовка здійснювалась: у нас 990 робітничих професій, із них 652 - це складні або інтегровані. Це на п'ять відсотків більше у порівнянні з попереднім навчальним роком. Нові професії, які ми започаткували в останній буквально період, це - агент з постачання, агент з туризму, ось говорив народний депутат, фермер - робітник фермерського господарства, оператор комп'ютерного набору, соціальний робітник і таке інше.

Хотів би сказати, що за останній період зросла підготовка з професій машинобудування, тому що появився попит. Скажемо, оператор верстатів з програмним керуванням - ріст плюс сімсот, будівництво та сфера послуг - плюс 8200. Зменшилась, цікаво відслідкувати, підготовка бухгалтерів, обліковців, секретарів керівника майже на 3 тисячі чоловік. Уже в цьому відношенні є перевиробництво. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Полякова.

11:06:40

ПОЛЯКОВА Л.Є.

Лариса Полякова, фракція "Трудова Україна".

Прошу передати слово народному депутату Бауеру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Бауеру.

11:06:53

БАУЕР М.Й.

Михайло Бауер, виборчий округ 204, фракція "Трудова Україна".

Шановний Василь Григорович, я дуже хотів виступити і за тиждень записався і 21-й в списку, і, зрозуміло, що черга до мене не дійде. Тому два запитання.

Перше, чи підтримуєте ви ініціативу профтехучилищ щодо утворення комплексів з вищими навчальними закладами?

І друге питання: яка роль інших міністерств та відомств в управлінні профтехосвітою? Дякую.

КРЕМІНЬ В.Г. Шановний Михайло Йозефович, я би хотів подякувати за запитання і за вболівання за цю справу як за освіту в цілому, ви фаховий освітянин.

Що стосується комплексів, я вважаю, взагалі, там, де є взаємна згода і ініціатива, її треба підтримувати.

Єдине, на чому я наполягаю, і недавно говорив на підсумковій колегії, де мова йшла серед іншого про проблему комплексів університетів і коледжів, що повинно було достойним чином представлено інтересів обох навчальних закладів, щоб один навчальний заклад, як правило, старший за рівнем акредитації, не використовував інший навчальний заклад для задоволення своїх потреб. Якщо тут йде взаємне, так би мовити, задоволення інтересів, то я підтримую абсолютно і готовий і надалі підтримувати.

Що стосується ролі інших міністерств, я думаю, що міністерства у відповідності із своїми функціями повинні так чи інакше, безумовно, брати участь у діяльності системи профтехосвіти. Я вже назвав декілька з міністерств і міг би ще повторити, які досить активно беруть в цьому участь, хоча, знову ж таки, їм теж часто нелегко прийняти те чи інше рішення у зв’язку з законодавчими перепонами. Скажемо, вони не можуть спонукати підприємства, підпорядковані їхньому міністерству для того, щоб здійснена була допомога конкретному професійно-технічному навчальному закладу. І тому поліпшення законодавчого сприяння діяльності професійно-технічних навчальних закладів важливо і з точки зору співпраці з іншими міністерствами по підготовці кадрів для відповідних галузей.

Дякую. Запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки дуже стисло. Часу вже немає.

КРЕМЕНЬ В.Г. Комітет Верховної Ради з питань будівництва, транспорту і зв'язку. "Коли можна очікувати внесення проекту Закону України про професійну підготовку кадрів на підприємстві на розгляд Верховної Ради?"

Да, значить, я хотів би сказати, що ми десь у листопаді готові будемо подати вже схвалений Кабінетом Міністрів відповідний закон про професійну підготовку кадрів на підприємстві. І я думаю, що він допоможе вирішити питання, про що тут говорилося, із забезпечення цієї роботи на рівні підприємства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г. Спасибі, шановні народні депутати, за увагу. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для співдоповіді слово надається голові Комітету з питань науки і освіти Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу. Будь ласка.

11:10:14

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, члени уряду, всі громадяни України.

Народні депутати, члени Комітету з питань науки і освіти, пропонуючи парламенту заслухати уряд про стан і перспективи розвитку профтехосвіти, мала на увазі, насамперед, привернути увагу держави, всіх її сегментів до кризової ситуації в цій галузі, проаналізувати причину цього і, головне, дати врешті-решт відповідь: що ж нам робити, куди, як рухатися цій системі: за вітром, чи проти вітру, чи, як кажуть англійці, туди, куди потрібно. Думаю, що саме туди, куди потрібно.

Василь Кремень, міністр освіти і науки, в доповіді і відповідях на запитання окреслив суть проблеми так, як її бачать міністерства. Багато його пропозицій співпадають з нашими уявленнями про шляхи подолання кризи. Це стосується відповідних змін до законодавства та інших кроків.

Проте він не міг і не охопити всієї гами проблем, та й оцінки ним ситуації є дещо м'якими і не завжди відповідають реаліям дня. Але правий був видатний філософ Декарт, котрий завжди радив: "Вірно визначайте слова - і ви позбавите світ від половини негараздів". Спробую, наскільки вдасться, це зробити.

Наш комітет неодноразово аналізував процеси, які відбуваються на царині підготовки молодих робітників стану справ профтехосвіти.

Введення в дію Закону України "Про профтехосвіту" у 1998 році дещо призупинив руйнівні процеси у цій сфері, чітко підтвердив наміри держави опікуватися цієї галузі. І те, що Верховна Рада України всупереч неодноразовим спробам багатьох урядовців передати фінансування профтехосвіти на місцеві бюджети встояла і не зробила цього, також дозволила колективам навчальних закладів вижити в цих нелегких умовах. Росія зробила цей крок. Половина навчальних закладів немає.

Ради справедливості зазначу, що були відповідні укази Президента і постанови уряду на підтримку системи. Проте ці заходи не зупинили негативні тенденції у сфері підготовки робітничих кадрів, і про це депутати у відповідях своїх, запитаннях говорили.

Чому? Насамперед тому, що уряд, один за одним зміннюючись, так і не вжив адекватних кроків на підтримку цієї важливої ланки освіти. От ми зараз говоримо 200 профтехучилищ відключені. Єрмілова немає, і включати кому ці профтехучилища нікому. І так після слухань все залишиться, як воно є. А ми говоримо, що у нас все в порядку.

Багато хто з високих посадовців вважає профтехосвіту такою собі халепою, зайвим тягарем на бюджет, якоюсь родовою плямою минулого, забуваючи, що без робітника ні одне суспільство жити не може. Від такого світобачення ролі системи профтехосвіти нанесено тяжких збитків. За десять останніх років ми втратили майже 300 навчальних закладів. Тільки в столиці у юнаків і дівчат забрано півтора десятків комплексів і черга до сих пір стоїть: віддайте під банки, мануфактури податкові і таке інше, під тюрми. Там тепер, я кажу, банки, міліція, інші заклади розташувалися.

Певно саме тому нас за цей же період кількість в'язнів збільшилася майже в тричі, а число наркоманів і повій досягла катастрофічних меж. Тут ми лідери в Європі.

Чому саме профтехосвіта найбільше постраждала від так званих реформ? Тут є об'єктивні і суб'єктивні чинники.

Перше. Це, і казав Василь Григорович, це глибока інтегрованість профтехосвіти у виробництво, розвал оборонних підприємств, занепад електроніки, машинобудування, криза в сільському господарстві боляче вдарили по базовим підприємствам, а отже, і по системі підготовки робітників. У цих умовах уряди не змогли і не схотіли відреагувати на зміни у структурі виробництва не дооцінили роль профтехосвіти як відтворюючого фактора в системі продуктивних сил. Адже проголошена в нашій країні інноваційна модель розвитку потребує насамперед висококваліфікованої робочої сили, професійно-мобільних, конкурентно здатних робітників.

Звідси випливає головне завдання для системи профтеховіти - забезпечити економіку держави кваліфікованими, грамотними кадрами, які б дозволили Україні доєднатися до інтеграційних процесів, які нині характерні для сучасних глобалізаційних процесів у світі. Чи реалізуються воно нині? Далеко не в певній мірі.

Перш за все, я стверджую, що практично ніхто в державі - ні Мінекономіки, ні Мінпраці, ні Мінпромполітики, ні Мінагропром - не можуть сьогодні впевнено спрогнозувати кого і скільки , якої якості робітників нам потрібно для нашої економіки.

Не задіяні тут ринкові механізми. Осторонь цих процесів залишились підприємства і підприємці.

Продивіться лише на такий парадокс в нашому законодавстві. Якщо підприємство оновлює техніку чи придбаває запасні частини, ці витрати відносяться до валових витрат. А якщо воно хоче підготувати інженера чи робітника, то ці витрати повинні здійснюватися із прибутку. Ця норма закону про оподаткування прибутку є абсолютно хибною і невірною. І цим цей факт не є ознакою нашого помилкового ставлення, у тому числі Верховної Ради до відтворення робочої сили, хибної кадрової політики? Звичайно, це так. Деякі владці, представники виробництва стверджують, що, мовляв, сьогодні можна обійтися без системи профтехосвіти. Слід ліквідувати цю систему. Протиставляють при цьому профтехучилища підготовці на виробництві.

Я хочу сказати вам з впевненістю, це різні речі. Одні навчають і виховують неповнолітніх. Інші готують дорослих людей до роботи. Мова йде про різні сегменти професійно-технічної освіти.

На початок цього року потреба підприємств сягає 124 тисяч спеціалістів, практично більшість з них робітники. При цьому, власники хочуть мати високопрофесійних фахівців і тут допоможуть профтехучилища, бо кваліфіковані токарі, фрезерувальники, слюсарі, які вже кілька років проторгували на ринках, до верстатів ставати не поспішають, да й не зможуть. Тому надія саме на молодь.

На часі рішуча зміна філософії ставлення до підготовки спеціалістів, особливо робітництва. Потрібен науковий прогноз, відродження власного і запровадження зарубіжного досвіду, адже світ не стоїть на місці, він постійно оновлює форми відтворення робочої сили. У всіх європейських країнах і Сполучених Штатах Америки такі системи працюють. Сполучені Штати Америки великі кошти втрачають і дають тим навчальним закладам, які підготувати працівників, робітників, особливо, якщо вони працевлаштувалися. Ми ж замість розумної поради Шевченка " і чужого не цурайтеся, і свого не забувайте", пустили всі процеси підготовці робітництва на самоплив, на гірке самовиживання. Хто може спростувати мене, я повторюся, коли на сьогодні майже під час парламентських слухань дві сотні профтехучилищ відключені від струму. Я передзвонив в десятки, чаю не можуть зігріти, води не можуть напитися, про що ми говоримо?

Чому у навчальних закладах скорочені посади керівників кружків і секцій? Як же виховувати дітей? Як можна підготувати високограмотного виробника на верстаті, випуску середини минулого століття? 10 відсотків навчального оснащення профтехучилищах вимагає часу.

Настійні вимоги нашого комітету, громадськості, асоціацій працівників профтехосвіти ні уряд, ні Верховна Рада України не враховують уже кілька років мінімальних потреб профтехосвіти. Що уряд внесе у Верховну Раду, практично так складено механізм, що нічого змінити не можна. І у бюджеті цього року на енергозабезпечення училищ виділено лише половина від самої мінімальної потреби. Педколективи забули про придбання нової техніки, третина училищ потребує негайного капітального ремонту. Найгірша ситуація в сільських училищах, як у Шевченка: "Чи є у бога люте зло", - де діти забули взагалі про тепло і світло. Без нової техніки, без підтримки держави позаростали чортополохом частина земель навчальних господарств і ті вже надо сьогодні приватизувати декому.

Дефіцит фінансування профтехучилищ по самому мінімуму в цьому році сягає майже 100 мільйонів гривень. Що ми можемо говорити сьогодні про інформатизацію навчального процесу, якщо за 5 років із 368 найменувань підручників та посібників видано лише четверту частину. Я зупинився на економічній, на навчально-виробничій складові й системі профтехосвіти. Але ми часто-густо забуваємо в державі про соціально-виховну роль в системі профтехосвіти. Я хочу сказати, що ми тут робимо велику помилку. Мінпраці і соціального забезпечення, місцеві органи влади ніякого відношення до соціальної політики не мають. Все, всі діти, а Василь Григорович казав, що половина із 500 тисяч - це діти із неблагополучних малозабезпечених сімей, ними опікуються тільки педколективи. Раз на три місяці прийшли кошти на харчування, раз на два місяці дали 500 гривень на тепло, на воду, 11 тисяч сиріт і кожного дня приходять люди і кажуть: а як же кормити цих дітей.

Ось сидить нагорі Ольга Коваленко, майстер виробничого навчання з міста Києва, вона мені розповідає. У її групі, де 30 станочників вона готує, практично всі діти хворіють шлунковими виразками, це захисники Вітчизни, це наші, вибачте, майбутні робітники. Як можна прохарчуватися сьогодні за 30-50 копійок людину, дитину, яка за 100 кілометрів приїхала і живе у гуртожитку? Як можна прохарчувати сироту за 3,5 гривні на добу?

Не можу не сказати кілька слів про кадрове забезпечення діяльності профтехучилищ. У колективах не вистачає сьогодні 4,5 тисячі викладачів і майстрів. І ніхто туди з підприємств не піде, бо заробітна плата сьогодні майстра - це 180-190 карбованців. А буде от Володимир Аврумович Поляченко виступати, скаже, що на виробництві, де діє виробництво, у 5 разів вона вище. Без кадрового забезпечення ми нічого не зможемо змінити. Що пропонується зробити?

На зауваження наших опонентів з уряду, що створення окремого органу державної влади суперечить логіці адмінреформи, ринковим трансформаціям і таке інше, відповім просто: тому що немає в країні цим кому займатись, тому потрібен такий орган. Ось у мене список з усієї України. От сидить один директор підприємства, другий і третій, і "Запоріжсталі", і другі, кажуть, що потрібно створити такий орган. Кажуть сьогодні на всіх засадах, більшість депутатів. От дивіться, просить: през. "Запоріжалюмінбуд" Сулім пише листа Президенту - "Потрібно, щоб хтось опікувався". "Запоріждеревоконструкція". Бойко просить підтримати. Селянська спілка України - за. Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств - за. Бердянська міська рада одночасно. І тисячі таких звернень. А ми давайте будемо гратися сьогодні в ринок. От я паєчка така от я проти, значить нічого не надо робити. Зробіть при цій структурі, щоб було нормально, якщо ви проти підприємства. Не можете, робіть, що люди кажуть.

Ми уявляли, що створене, скажімо, урядом Агентство з підготовки робітничих кадрів, могло б працювати на державно-комерційних засадах, поєднавши окремі функції Міносвіти і науки, Мінпраці, Мінекономіки. Хай підпорядковано буде Міносвіті, немає питань. Частина його працівників утримувалась би за рахунок бюджету, частина - за рахунок комерційної діяльності. Є півтори тисячі приватних навчальних закладів - з ними працювали б, ліцензували. Агентство могло б мати при собі наукові, методичні, юридичні, економічні центри, які б допомагали і забезпечували діяльність цих закладів профтехосвіти незалежно від форм власності. Оновлення потребує реорганізації внутрішнього життя в кожному навчальному закладі, демократизацію управління, автономія і самостійність повинні поєднуватись із високою компетентністю керівників. На жаль, поки цього ми сьогодні не спостерігаємо.

Комітет у розробленому проекті постанови пропонує Президенту, уряду, міністерствам, місцевим органам влади здійснити чіткі заходи на підтримку профтехосвіти. Ці заходи повинні лягти і в основу програми діяльності уряду на ці галузі. Ми б просили уряд розглянути найближчим часом ситуацію в профтехосвіті на своєму засіданні, внести зміни у низку постанов уряду щодо діяльності навчальних закладів. Мова йде про перегляд нормативів харчування, утримання сиріт, напівсиріт, норм виконання навчально-виробничої діяльності, оплати праці.

Ненормально, коли один майстер опікується двома навчальними закладами, групами, а кошти отримує ледь за одну. Негайного перегляду потребують ліміти енергозабезпечення діяльності училищ. Потрібно відмінити штрафні санкції. В січні-місяці ми, уряд не профінансували профтехучилища. У лютому кожна копійка, яка витрачається на електроенергію, в п'ять разів, тому що штрафні санкції оплачуються. Та невже ми цього не розуміємо?! Що у Єрмілова сьогодні немає кому розібратися з цим? Ну це ж - бюджетна установа з нашої вини не профінансована.

Нової якості ми чекаємо від Міжгалузевої ради при Кабінеті Міністрів з питань профтехосвіти, яку за посадою очолює Дмитро Табачник. Ми думаємо, що аналогічні ради слід створити у кожній області, як це зроблено, до речі, в Харківській області. А в районах і містах пропонуємо створити ради навчальних закладів за участі представників всієї влади, щоб ці навчальні заклади хоч комусь були потрібні у цьому. Я закінчую.

Комітет спільно з Міністерством освіти, Асоціацією працівників профтехосвіти підготував зміни до низки законів з профтехосвіти. Ми їх вам роздали. Мова йде про внесення змін зразу в десятки законів. Перш за все, я підтримую тут Кременя, у Бюджетний кодекс. Ми не можемо сьогодні на нього, як на святу корову молитися. Є намагання в Дніпропетровській області допомогти профтехучилищам, може Омельченко в Києві допомогти, давайте йому дозволимо. Не слід вважати, що профтехучилища самі себе здатні забезпечити. Це безглуздя. Там дають середню освіту, там вчать дітей. Їх треба навчити, тоді вони будуть працювати.

Я вважаю, що нам потрібно сформувати, приступити до формування науково виваженої сучасної концепції розвитку профтехосвіти. Більшого ми тут чекаємо від Академії педнаук, Національної академії наук, Міністерства освіти і науки. І не тільки дискусія повинна вестися навколо назви системи, а навколо змісту форм і методів роботи.

Шановні колеги, Дідро стверджував, що попереднє знання того, що ми робимо, це запорука успіху. Ми з вами сьогодні спробували викласти знання, як робити і що робити. Реалізація запропонованих змін до законів, постанова Верховної Ради України чітко визначає систему концептуальних ідей та стратегій розвитку профтехосвіти на найближчі десятиліття. Поєднання зусиль органів державної влади на всіх рівнях, виробничих галузях, громадськості, колективів училищ в цій важливій роботі.

То ж від слів до діла!

Дякуємо за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Переходимо до обговорення. Слово надається Шершуну. Будь ласка, Микола Харитонович. Наступний Кармазін.

11:27:18

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція "Аграрна партія України".

Шановний Головуючий, шановні колеги, члени уряду!

Проблеми професійно-технічної освіти в Україні не є лише освітянськими, адже це перше ланка переходу дітей до дорослого життя, надзвичайно важлива для держави в цілому, бо саме на шляху від парти до робочого місця суспільство втрачає активних та перспективних своїх громадян, тих, хто на цьому ж етапі найбільшої потребує уваги з боку держави. На Рівненщині, наприклад, з майже 10-ти тисяч учнів професійно-технічних закладів понад чверть - це діти з багатодітних неблагополучних сімей, сироти і напівсироти.

І першою постає проблема харчування цих учнів, адже минулого року з бюджету їм виділялося всього по 15 копійок в день. Як кажуть, заднім числом виділяються цільові кошти на забезпечення дітей-сиріт та дітей без батьківської опіки. Це стосується лікування та оздоровлення.

Ще одна проблема профтехосвіти - це увага до такого специфічного контингенту учнів, як діти з вадами здоров'я. Держава не повинна від них відмахуватися, адже вони як ніхто прагнуть здобути свою першу професію, повірити у потрібність для суспільства.

Не секрет, що професійно-технічні заклади сьогодні животіють. Недостатнє фінансування, приблизно на третину від потреби комунальних призначень, призводить до того, що закладам відключають воду, тепло і світло. Отож, ні про ремонти приміщень, ні про зміцнення матеріально-технічної бази навіть не мріється.

Зрозуміло, що Державний бюджет не гумовий. Але можна законодавчо врегулювати логічний і виправданий перерозподіл існуючих видатків. Наприклад, на базі багатьох професійно-технічних закладів Рівненської області проводиться навчання, перекваліфікація і перепідготовка безробітних. То чому ж не залучити до фінансування згаданих закладів кошти центру зайнятості? Певен, це відчутно зняло б напругу.

Одним із шляхів вирішення проблем профтехосвіти є також відновлення втраченої взаємодії навчальних закладів з підприємствами, організаціями-замовниками робочих кадрів.

Я неодноразово в окрузі розмовляв з керівниками і державних, і приватних підприємств. Усі вони чекають такого кроку від держави. Вони готові сьогодні на підготовку кадрів спрямовувати частину прибутку, якщо ці витрати буде перенесено на валові витрати. Тому потрібно розробити відповідний правовий механізм, і я певен, що народні депутати його схвалять. Водночас треба розглянути концепцію створення єдиного органу, який би опікувався підготовкою сучасних робітників. Він має стати своєрідним диспетчерським центром підготовки робітничих кадрів для держави, чітко володіючи ситуацією: скільки яких і де робітників потрібно готувати.

На часі, наприклад, необхідність якісної підготовки робітників для сільського господарства. Їх відсутність є одним з гальм реформ на селі. Сучасне виробництво потребує глибоких, якісних знань не лише на рівні інженерно-технічних працівників, але і на робітничому щаблі. Зрозумівши це, відродивши профтехосвіту, економіка держави знайде додатковий трудовий резерв, який вже сьогодні обчислюється в півмільйона учнів професійно-технічних закладів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте порадимося. У нас записалося на виступи 25 чоловік. Вісім - від фракцій. Може нам піти таким шляхом, від фракції щоб кожен виступив представник. Тому що ми повинні до 12 години закінчити розгляд цього запитання. Немає заперечень? Від фракцій ідемо.

По запису від фракцій, там, де позначено "від фракцій". Я Кармазіна уже оголосив. Будь ласка. А потім від фракцій пішли.

11:31:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні присутні, шановні члени уряду, нечисельні, шановний народе України!

Питання, яке сьогодні розглядається про стан і перспективи, про розвиток, навіть не хочеться говорити, професійно-технічної освіти. Просто питання виживання, питання національної безпеки України.

Мені довелося працювати у профтехучилищі, у цій системі, і з болем сприймаю те, що сьогодні відбувається. Одним словом якщо називати наш порядок денний про стан, можна його назвати жалюгідним, а про перспективи, ті, що сьогодні тут намальовані, можна назвати туманними.

Це я говорю для уряду. Тому що з цієї трибуни, найвищої трибуни у державі, коли міністр визнає, що більше ста відключено сьогодні закладів освіти професійно-технічної від енергозабезпечення - це катастрофа. Це Прем'єр-Міністр і Президент мають зараз от по цьому звертатися до народу, а не їздити і звертатися десь до народу до якогось міфічного.

Нам роздали таблицю за підписом, матеріали за підписом Януковича, Прем’єр-міністра. Тут є цікава таблиця, хто не проаналізував, проаналізуйте, будь ласка, на 11 сторінці. Матеріально-технічне забезпечення і тут термін експлуатації обладнання в профтехосвіті, металообробні верстати з віком експлуатації від десяти і більше років - 93 відсотки, деревообробні - 90 відсотків, електрозварювальні - 85, швейні машини - 87, гірниче обладнання - 97. І ми хочемо, щоб кожен день не помирав шахтар при такому стані?! Та подивіться, схаменіться, хіба ж таке можна робити? Оце найстрашніша проблема, яка є.

Інша проблема. Одна третина людей, молодих людей із 220 тисяч знаходиться в місцях позбавлення волі, там вони собі вивчають профтехосвіту. Тому, де сьогодні морські профтехучилища, які були в Одесі? Закриті. Що ми не будемо далі розвиватися? Ми не хочемо думати про те, що буде держава? Давайте встановлювати, виконувати закон про профтехосвіту. Ось переді мною закон, я передивився, нічого ж з нього не виконується. Він просто не виконується виконавчою владою. Не треба нічого придумувати, виконайте закон. І в цих постановах, які ми зараз пишемо, те зробити, те зробити уряду, вибачте, будь ласка, треба написати одне тільки: забезпечити виконання Закону про професійно-технічну освіту, - більше нічого, крапка. Не можете? Підіть звідти, з уряду, пане Януковичу, пане віце-прем'єри. Прийдуть інші люди, які зможуть, саме з цією вимогою вони туди мають прийти.

Тому сьогодні не проблема перевитрат ідуть... перевиробництво у нас у вищій освіті, треба все зосередити на професійно-технічній, туди комп'ютеризація, туди все. Пане Кремень, а ви знаєте, що в Києва ви робите? Я думаю, що ще будуть виступати і розкажуть, але ж віддаєте гуртожитки, віддаєте приміщення, віддаєте це в інших містах, це по Одесі відбулося, це відбулося по Львову, по іншим містам. Подивіться, що пишуть люди з України.

Ми ж розорюємо профтехосвіту задля чого?

Я закінчую, шановні друзі, хоча проблема страшна, болюча і загрожує національній безпеці. І звертаюся до Прем'єр-міністра. Особисто ви маєте прийняти участь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузаков Володимир Тихонович.

11:35:42

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Система профтехосвіти сьогодні повинна взяти на себе роль, яка останніми роками в Україні втрачена. Треба підняти авторитет робітника, робітничої професії, хоч це зробити сьогодні просто неможливо, бо, на жаль, нема тих гігантів-заводів, де б студент міг пройти виробничу практику.

Сьогодні профтехосвіта повинна підходити до професійної підготовки з урахуванням потреб ринку праці. Для задоволення потреб ринку праці потрібно збільшити перелік професій з підготовки фахівців за замовленням служби зайнятості, що, на жаль, цього не робиться.

З метою покращання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених піклування батьків потрібно надавати і первинну професійну підготовку за рахунок бюджету, згідно з державним замовленням. Але відсутність фінансування на погашення заборгованості за комунальні послуги на вугілля для опалення училищних котелень призводить до відключення училищ від джерел енергопостачання, а то і зупинки навчального процесу. Так, станом на 1 березня поточного року зупинено навчальний процес у Маловисковському ПТУ. Перенесено та продовжено канікули учнів Бобринецького. Не опалюються гуртожитки ПТУ в містах Новоукраїнці та Олександрії. Проблемним питанням в системі профтехосвіти в Кіровоградській області залишається питання оздоровлення учнів, особливо дітей-сиріт та напівсиріт, які через відсутність державного фінансування зовсім не оздоровлюються. Питання соціального побуту та харчування учнів профтехучилищ в області також знаходиться в кризовій ситуації. Відсутність відповідних коштів на харчування учнів спричинила закриття їдалень в більшості професійних училищ області. А гаряче триразове харчування учнів залишилося тільки в спогадах.

Водночас треба визнати, що поліпшення підготовки молодших спеціалістів потребує законодавчого втручання. Це зумовлено тим, що після закінчення першого курсу учням, як правило, виповнюється 18 років і вони підлягають призову до Збройних Сил України, а це перериває навчання в училищі на півтора-два роки. Є багато випадків, коли після служби в армії колишній учень не продовжує навчання в училищі, то і виникає питання: а чи є потреба переривати навчання? Звичайно, ні, бо і армії в Україні як такої після президентських реформ немає, та і сьогоднішня влада проводить повний розвал не тільки країни, а як ми бачимо, й армії.

Проблеми профтехосвіти області висвітлені в моєму короткому виступі не повністю, тому що обласне управління в особі Капченка, при зустрічі з ним боїться вголос говорити про них. І їх сьогодні було б набагато менше, коли б державі були потрібні висококваліфіковані кадри, коли б ці проблеми обласне управління профтехосвіти не боялось виносити на люди, не боялось вести боротьбу за їх усунення, і не дивлячись, чи то під червоними прапорами, чи жовто-блакитними, адже ми всі разом покликані робити все для блага людини, для блага нашого майбутнього. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ширко Юрій Володимирович, наступний - Масенко.

11:39:09

ШИРКО Ю.В.

Юрій Ширко, фракція "Наша Україна", місто Рівне.

Шановний Геннадій Андрійович! Шановні депутати! Урядовці! Запрошені! Ось уже кілька років триває фінансування системи освіти, головним завданням якої є підготовка спеціалістів, здатних вивести Україну з економічної і політичної кризи. За цей період створено багато навчальних закладів нового типу. Лише у нас на Рівненщині нараховується більше 40 вищих освітніх закладів, які готують і юристів, і економістів, і менеджерів, але лише один з них готує інженерів.

Чому недержавні навчальні заклади не беруться готувати кваліфікованих робітників, техніків, інженерів? Відповідь проста: для їх підготовки потрібно створювати лабораторії, майстерні, закупляти машини, механізми, комп'ютерні класи і програмне забезпечення до них. Але хіба можуть Україну вивести з економічної кризи лише юристи, економісти, менеджери? Адже для розвитку виробництва необхідні кваліфіковані інженери, техніки і робітники. Ось той потенціал, на який держава має звернути особливу увагу, адже і великий державник Тарас Бульба Боровець, перший командир Української повстанчої армії, 95-річчя з дня народження якого широко відзначила Рівненщина, 9 березня, мав саме технічну освіту і окупованій поляками Україні організовував саме технічну освіту.

Наголошу, що система професійно-технічної освіти виконує велику соціальну роль. Майже 80 відсотків учнів училищ - це діти із малозабезпечених та неблагополучних сімей. Реформування освіти передбачає введення в старших класах уроків технології, тобто школи отримають право вести професійну підготовку учнів. Таким шляхом освіта вже йшла. Були втрачені гроші без найменшої користі для держави. Чи варто повторювати помилки? Краще припинити процес нищення професійно-технічних освітніх закладів, адже із півтори тисячі профтехучилищ залишилося трохи більше 900. Профтехосвіта, яка працює не тільки за законами педагогіки, а й за законами виробництва, вимагає посилення уваги до наукового і методичного забезпечення. На даний час відсутній загальнодержавний підхід до складання програм та навчальних планів. Немає державних стандартів з конкретних професій, а також відсутні майже половина кваліфікаційних характеристик для підготовки робітників. Як наслідок, у профтехзакладах різної форми власності різних підхід до підготовки робітники однієї і тієї ж професії. За останні роки не випущено жодної грунтовної науково-методичної праці з питань організації професійної підготовки учнів. Наявні сучасні праці з науково-методичного забезпечення орієнтовані на систему загальної середньої освіти, яка відмінна від системи профтехосвіти.

Окремої уваги вимагає питання підвищення кваліфікації викладачів, спецпредметів та майстрів виробництва. Для удосконалення розвитку професійно-технічної освіти вважаю за доцільне.

Перше. Передбачити пільгове оподаткування для виробничої діяльності профтехучилищ.

Друге. Зупинити передачу приміщень та обладнання училищ іншим організаціям.

Третє. Надати учням відстрочки від призову до Збройних сил України до здобуття ними первинної професійної освіти.

Четверте. Передбачити квоти для прийому у технічні вузи на державну форму навчання кращих випускників ПТУ за направленнями педрад.

П'яте. Передбачити можливість підвищення кваліфікації педагогічних кадрів на обласному рівні, кошти, передбачені для Міністерства праці і соціальної політики на перепідготовку спеціалістів, направляти стовідсотково в систему професійно-технічної освіти.

І хотів би ще нагадати таке, що в залі, на жаль, я не бачу міністрів транспорту і сільського господарства або енергетики. Але саме цим міністерствам належить значна частина профтехзакладів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Масенку Олександру Миколайовичу, наступний Павловський.

11:43:33

МАСЕНКО О.М. Шановні депутати, гості, я уже одного разу наголошував на цьому і хотів би звернути вашу увагу на те, що у нинішнього уряду, як і у попередніх, немає якось цілеспрямованості в досягненні мети. Хто б як не хотів би чи не сприймав би мої слова, я наведу отакий факт.

Якщо в 17-му році відбулася революція, більшовики в якійсь мірі зруйнували стару систему, то ж вони дбали про те, щоб і нове щось будувалося! проведена колективізація - таки підтримка на село пішла, 25 тис. кращих синів партії пішли на село, не сиділи в Києві чи в Москві і не чекали, що воно буде. Розруха була, голод, холод, але ті, хто здобував робітничу професію, вони мали найкращу підтримку і вони були в кращій ситуації, ніж решта громадян країни. А що ж ми зараз бачимо? А зараз усе кинуто напризволяще. Хто як хоче, так і виживає.

Ось я наведу тільки один приклад. Є таке місто Лубни в Полтавській області. Профтехучилище номер 12. Ну ви подивіться, шановні депутати, минулий рік перший квартал: на опалення виділено 3 тис. гривень. У 2003 році - 2600. На воду і водовідведення 230 гривень. У цьому році перший квартал - 100 гривень. Електроенергію 2000 гривень у минулому році, 1400 у цьому році. Там сміття відвезене і таке інше, 40 гривень, 30 гривень у цьому році. І це ураховуючи те, що з року в рік же накоплюється заборгованість. А борг становить: за опалення - 7321 гривню, воду і водовідведення -2311 гривень, електроенергію - 1470 гривень і за відвезення сміття - 224 гривні.

Всі організації і постачальники комунальних послуг письмово уже попередили училище, що з 15 березня училище буде відключене від усих джерел тепло- і водопостачання. То давайте ж задумаємося, на що ж ми штовхаємо отих людей, які займаються професійно-технічною освітою. А ми їх штовхаємо на те, щоб вони займалися якимись неправедними ділами, щоб вони якось викручувалися, десь шукали гроші, які може і не праведними шляхом.

То, немає Дмитра Володимировича, пішов, це дуже прикро, так як і багато тут, кому приймати рішення з більшості, подивіться в зал, то їх немає. І це вже стає системою у нас. То я хотів би звернути увагу на те, що у нас на все кошти є, і на все ми можемо знайти, а тільки те, що потрібне державі, те, що потребує безпосередньої першочергової уваги, ми ніколи не знайдемо коштів.

Тому, якщо новий уряд дійсно хоче зайнятися професійно-технічною освітою, то, я думаю, не відкладаючи на завтра, на післязавтра, а сьогодні потрібно повернутися обличчям і зробити все необхідне для того, щоб у нас професійно-технічна освіта була піднесена на вищий рівень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Михайло Анатонович, наступний - Анатолій Мороз.

11:47:15

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція Тимошенко, Хмельницький.

Шановні члени уряду, гості, народні депутати! Я хочу привернути увагу, незвичну першу фразу сказати. Чому так сьогодні у державі нашій погано почуває себе вчений і інженер, він не витребуваний? Тому що в нашій державі зневага до професійно-технічних училищ. Якщо немає кваліфікованої робочої сили, то немає виробництва, немає конкурентоспроможності держави.

І тепер я хочу сказати - а хто винуватий? Винувата та політика, яку проводить Мінекономіки. Ті ліберали, на чолі з Хорошковським, які замість політики протекціонізму, тобто підтримки свого виробництва і відповідно ПТУ проводять політику лібералізації і кажуть: "А ми вам все привеземо". На чужих товарах багатими держава не буде.

Я звертаюся до молоді. Молодь не буде мати перспективи, якщо в Україні уряд не буде займатися власним виробництвом. Науково містким.

Ви знаєте який цікавий парадокс. В кінці 19 століття в Європі найвищий пріоритет був це праця, виробництво. Сьогодні там феномен споживацтва. І ви зразу цей феномен споживацтва тягнемо сюди. Але щоб споживати, то треба виробляти. А щоб виробляти, то ми все зупинили. Значить все веземо чуже. І тому сьогодні найбільше потерпають саме професійно-технічні училища, які готовлять робітників кваліфікованої праці, які мають працювати на виробництві, а не в сфері обслуговування. Тому що сфера обслуговування це обслуговування іноземних фірм і товарів. Виробництво це дійсно відстоює інтереси держави, національні інтереси, а їх то немає. І тому ота політика в СОТ, де на чужих умовах сьогодні Хорошковський так і рветься туди, вона приведе до того, що зовсім зникне в Україні будь-яке виробництво, тоді ніхто не потрібен.

І для того, щоб ці проблеми вирішити, все не скажеш, я пропоную отут в постанові записати як доручення уряду і Мінекономіки на чолі розробити відповідний законопроект про якість робочої сили в Україні. Тому що якість робочої сили - це якість економічного зростання, це дійсно рух України в коло розвинутих держав. Без цього нічого неможливо. А що таке якість "робочої сили"? Це фах, освіта і здоров'я. Починається з того ж самого ПТУ.

Друге питання його треба зв'язати , до речі, з першим. Тому треба приділити відповідну увагу. Бачте ми до чого дійшли? Що головною ланкою, пріоритетом в державі в освіті мають бути професійно-технічні училища.

Ви, я думаю, добре мене розумієте, Дмитро Володимирович, ваша ерудиція дозволяє, тому треба, щоб ви свій вплив направили на Хорошковського, щоб він на кінець зрозумів, що потрібно державі.

І на завершення хочу сказати, в мене от в руках звернення працівників, викладачів вищого професійно-технічного училища номер 3 ................. і інших, ми всі ваші проблеми вирішимо відповідними запитами до уряду, а сьогодні одне: нам потрібен закон, який має рятувати державу, а цей порятунок має починатися з професійно-технічних училищ. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається Анатолію Миколайовичу Морозу, наступна - Прошкуратова. Будь ласка, дотримуйтеся Регламенту.

11:50:58

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83-й виборчий округ, Запорізька область, фракція комуністів.

Шановні друзі, навіть неозброєним оком ми бачимо що ситуація, яка склалася сьогодні в системі професійно-технічної освіти в країні є кризовою. Про це красномовно свідчить навіть проект постанови Верховної Ради, наданий комітетом, де говориться: "Не виконується Конституція України, закони України про освіту, про професійно-технічну освіту, укази Президента України та інші нормативно-правові акти в частині фнінасово-економічного забезпечення галузі. Кабінет Міністрів не має чіткої концепції забезпечення народного господарства кваліфікованими робітничими кадрами".

Про що ми тоді говоримо в цьому залі? Дійсно, як говорили мої колеги, поговоримо, запишемо, приймемо постанову і розбіжимося. А справа залишиться в тому стані, в якому вона була. Про це красномовно свідчать звернення делегатів третьої конференції "Всеукраїнська асоціація працівників профтехосвіти", ось їх зміст: "Не фінансується електроенергія, комунальні послуги, харчування дітей, не додано на ці цілі вже більше 61 мільйони гривень, за 2001 рік борги залишилися більше 40 мільйонів гривень, відключено електроенергію десяткам училищ, отримали попередження про відключення ще більше 400 училищ, не працює близько 70 котелень, залишається всупереч закону стаття 57 Закону про освіту вкрай низькою зарплата інженерно-педагогічних працівників, вона ледь перевищує половину мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. Мізерною залишається стипендія учнів. На харчування виділяється по 25-3- копійок на добу. На утримання одного сироти - 3 гривні 50 копійок.

Основні фонди відпрацювали свій ресурс на 70 відсотків. Застаріло більш як 70 відсотків навчального обладнання, близько 60 відсотків учнів навчається за підручниками, що не відповідають діючим стандартам.

Вказані далеко не всі причини призвели до зниження частки кваліфікованих робітників, що виводять Україну з числа економічно конкурентноспроможних держав. Да даними Українського союзу промисловців і підприємців, у державі сьогодні лише 21 відсоток висококваліфікованих робітників. У той же час, як у Сполучених Штатах Америки - 43, у Німеччині - 56.

Усе це стало можливим, мабуть, тому, що ми, депутати, розглядаючи ті чи інші галузеві закони, забуваємо стару істину: кадри вирішують все. Підтвердженням цього є парламентське слухання про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі. Ні в рекомендаціях цих слухань, ні в постанові Верховної Ради практично ні слова про кадрову політику на АПК. Не вірите - перевірте.

Тому невипадково Всеукраїнська асоціація працівників ПТО давно ставить питання негайного розгляду і вирішення ситуації, яка склалася в системі ПТО, а також вимагають підвищення заробітної плати інженерно-педагогічним працівникам не менше ніж у 2 рази, погашення боргів із комунальних послуг, організації повноцінного харчування дітей, особливо сиріт, у бюджеті 2003 року знайти кошти на фінансування статті "Капітальний ремонт споруд, які потребують негайного ремонту". Також вимагають від держави зміни механізму управління профтехосвітою. Залучення коштів у розвиток базової професійної освіти необхідно розглядати як залучення коштів у майбутнє, в якому зацікавлені і держава, і суспільство. На сьогодні у Запорізькій області із 42 профтехучилищ відключено 7 і 35 попереджено про те, що буде відключена електроенергія. Куди ж ми йдемо? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Прошкуратовій Тамарі Сергіївні. Наступний Матвієнко.

11:54:52

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ(о).

Шановна Президія, шановні гості уряду, народні депутати! Фракція СДПУ вважає, що на сучасному етапі соціально-економічних перетворень в Україні винятково важливого значення набуває кадрове забезпечення галузей економіки з урахуванням реальних потреб праці та вимог до якості виробничого потенціалу. Особливу роль у виконанні цього завдання відіграє система професійно-технічної освіти, яка органічно пов'язана із суспільним виробництвом і забезпечує відтворення трудових ресурсів держави. Мова йде не про відновлення ПТУ, а про надання нової якості, яке відповідало рівню науково-технічного прогресу. Першим кроком до цього був другий з'їзд освітян і прийняття на ньому національної доктрини.

Реалізація положень доктрини потребує вдосконалення законодавства і державної підтримки. Під час підготовки до Дня уряду з цього питання, мені вдалося побувати в багатьох професійно-технічних навчальних закладах. Проблеми майже однакові. Тому, виходячи з цього, пропонуємо шляхом збільшення видатків із державного бюджету на енергоносії, утримання, розвиток матеріально-технічної бази, забезпечення підручниками, посібниками збільшити фінансування, а також залучити інвестиції зарубіжних країн відповідно до міжнародних угод. В ПТУ є можливості, так би мовити заробити гроші. Я бачила ці прекрасні вироби, зокрема вишивки 20-го вищого професійно-технічного училища міста Черкас не поступаються якістю ні перед якими зразками. Але сучасний податковий закон не дає можливості це створити. Тому пропонуємо створити умови оподаткування для навчально-виробничої діяльності закладів такого типу.

Є пропозиції викладацького складу ПТУ, а також звучало з цього залу, створити окремі центри управління професійно-технічними закладами. Тому є пропозиція вивчити питання щодо доцільності створення окремих центрів управління професійно-технічною освітою не тільки з точки зору вивчення ринку праці, а й соціально-економічних можливостей регіону. Тим більше, що реформування освіти на 20-річний термін навчання передбачає профільне навчання, яке може здійснюватись шляхом кооперування профільного навчального закладу з ПТУ і вузом. Не може не турбувати якість загальної освіти таких учнів, виконання ними державних стандартів.

Потребує поліпшення моральне виховання. Адже ні для кого не є секретом, що у всіх навчальних закладах є чимала кількість дітей з соціальних сімей, сиріт, напівсиріт, тому вимагає змін і кадрове забезпечення навчальних закладів, зокрема кваліфікованими соціальними педагогами, психологами, а також створення і фінансування програм, відповідних соціально-культурних програм. Вимагає покращання і оздоровлення дітей-сиріт у літній період. В останні роки кошти на ці цілі виділялись не в повній мірі.

Важливою є проблема, про це також говорив і пан міністр, виступаючи, соціальної адаптації дітей-інвалідів і створення на базі професійно-технічних навчальних закладів в різних регіонах центрів реабілітації молоді, яка потребує різних видів корекції. Закінчую. Тому слід законодавчо передбачити положення про державне утримання дітей-інвалідів, які б навчалися в спеціальних групах професійно-технічних навчальних закладів.

Отже, вважаємо основним завданням державної освітньої політики є вихід професійно-технічної освіти на ринок світових освітніх програм, послуг, а кваліфіковані кадри у нас є; поглиблення міжнародного співробітництва...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

ПРОШКУРАТОВА Т.С. ...розширення участі навчальних закладів в проектах міжнародних організацій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Сергій Анатолійович, будь ласка. Дотримуйтесь регламенту.

11:58:50

МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Система профтехобразования на сегодняшний день пребывает в плачевном, если не сказать, катастрофическом состоянии, об этом сегодня очень много говорили. Количество учебных заведений неуклонно год от года сокращается, уровень подготовки рабочих специалистов понижается. Из-за принципа остаточного финансирования профтехобразования ощущается острая нехватка квалифицированных мастеров производственного обучения, которые ввиду низкой заработной платы бросают училище и уходят на работу в частные предприятия, зачастую устраиваются не по специальности.

В виду того, что деньги выделятся не столько на образование, сколько на содержание училищ, учебные заведения плохо обеспечены учебно-материально-технической литературой, наглядными пособиями, техническими средствами обучения. А те, которые имеются, давно устарели как морально, так и физически.

Материально-техническая база, технические парки ПТУ сильно изношены. Об этом и многих других бедах можно говорить до бесконечности. Причин такого практического состояния ПТУ можно назвать несколько. Одна из основных - это то, что реформирование системы подготовки рабочих кадров так и не произошло. Были по сути сделаны только попытки каким-то образом модернизировать профтехшколу. Но реальных результатов они не дали. Взаимосвязь между училищами и биржами по трудоустройству фактически отсутствует. Разрушение института базовых предприятий привело к оторванности училищ от производства, резкому ухудшению материального и кадрового обеспечения. Механизма взаимодействия между предприятиями разных форм собственности и училищами выработано не было. В результате за счет и без того скудного бюджетного финансирования осуществляется подготовка специалистов для коммерческих структур. Открытие новых, как правило, платных специальностей привело к тому, что операторов компьютеров, бухгалтеров навыпускали столько, что многие учащиеся, не имея возможности устоять, устроиться по специальности, пополняют армию безработных или, в лучшем случае, продавцов на рынках, киосках и переходах. А ведь на их подготовку затрачивали и время и средства.

Выход из сложившегося положения может быть только один - системе профтехобразования нужно кардинальное реформирование. Ведь именно с реформы системы подготовки рабочих начала в Англии экономическое преобразование Маргарет Тетчер. Чрезвычайно быстрыми темпами эта система идет в Италии, Франции и Японии. И в первую очередь здесь мы должны ответить, что же такое ПТУ и чего мы хотим от ПТУ? Это - система, которая занимает еще не достигших 18-20 лет граждан, которые не смогли поступить в высшие учебные учреждения, и не нашедших работы, или это - система подготовки кадров? Это, по-моему, самый главный вопрос, на который мы сегодня должны ответить и который даст нам ответ.

Я все-таки считаю и многие считают, что эта система должна быть максимально приближена к подготовке кадров непосредственно на местах. Это - основной принцип работы этой системы. Она должна срастись с системой подготовки кадров на предприятиях. И только тогда она сможет заработать, как это сделано в Мариуполе, на гор-ПТУ 99, которое дало уже конкретные результаты, и сегодня эта система работает.

Необходимо поменять методику подготовки кадров. Когда станочник приходит на предприятие, извините, он станок видел на картинке. Это тоже, так сказать, не годится.

Ну и последнее. Буквально два слова. Я хочу сказать о системе финансирования. Ну дорогие мои, что ж мы делаем? Мы буквально практически из одного угла кармана даем деньги гор-ПТУ не проплачиваем эти деньги, а потом за счет штрафных санкций в 3 раза больше денег тратим и повышаем, так сказать, гасим героическими усилиями те проблемы, которые стоят сегодня перед нами.

Я считаю, в заключение хочу сказать, необходимо принять в первую очередь пакет законов, которые наработал комитет, для поддержки системы ПТУ в экономическом плане, а затем уже приступать к системе ее реформирования. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається президенту холдінгової компанії "Київміськбуд" Поляченко Володимиру Аврумовичу. Будь ласка.

Від фракції, зараз порадимося.

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, члени уряду, учасники слухань.

Я вдячний за надане слово, бо виступаю, мабуть, і від другого поверху, і від будівельників, і від виробників, і маю, мабуть, право говорити про реальний стан справ, і в першу чергу від тих організацій, які в деякій мірі перебороли кризове явище і орієнтовані в своєму розвитку на впровадження новітніх технологій.

Якщо говорити про Київміськбуд, то за останні кілька років у технічній політиці підприємства відбулися значні зміни. Праця будівельника стає більш інтенсивною та інтелектуально ємною. Потрібні зовсім нові фахівці з новим рівнем знань та відношення до праці, з принципово відмінною психологічною підготовкою та свідомістю. Сучасний рівень професійно-технічної підготовки учнів для виконання цих завдань недостатній. Щось треба робити з нашої точки зору для вирішення цих питань.

Перше. Це створення нової кадрової та матеріальної бази професійно-технічної освіти. Не випадково кадрове питання поставлено на передній план. Я хочу підтримати Станіслава Миколайовича у тому, що, дійсно, у нас майстер у 4 рази більше получає, ніж майстер у ПТУ, а це наставник молоді, взірець професійного відношення до справи. І чи можна вимагати від сучасного майстра сумлінного виконання обов'язків, коли його заробітна плата така, як я назвав, 180-200 гривень? Ситуацію треба виправляти.

Сьогодні на виробництві є кваліфіковані спеціалісти, які пройшли навчання, в тому числі і на базі закордонних фірм-постачальників технологій. Їх досвід та знання конче потрібні професійно-технічним училищам. І налаштовані провести конкурс і найбільш підготовленим запропонувати викладацько-майстерську роботу ПТУ. І плануємо платити ту заробітну платню, яку він отримує на виробництві. Але це ж аматорська ініціатива, а належний рівень фахівців, їх пристойна заробітна плата - справа державницька.

Друге, це зміцнення матеріальної бази профтехосвіти. Освітяни підтверджують і директори теж, з 1991 року кошти на розвиток матеріальної бази профтехосвіти не надходять. І тут депутати про це казали, що підприємствам інколи і невигідно це робити, бо податки, треба стимулювати тих, хто надає допомогу ПТУ.

Тому вихід створення, з нашої точки зору, системи професійно-технічної освіти - необхідно створити спеціальний фонд підготовки персоналу, що має взяти на себе вирішення не тільки фінансових, але і соціальних питань. Підприємства в залежності від чисельності має відраховувати до фонду певні кошти, і ми готові це робити. А витрати за навчання та зміцнення матеріальної бази зараховуватимуться підприємством в рахунок відрахувань до фонду. Тому підприємствам буде економічно вигідним направляти на навчання персонал та готувати виробничу зміну.

Мало часу, але третє, останнє, на що треба звернути вашу увагу як законотворців. Тут про це вже казалося. Зважте на цифри. За останні 2 роки Київміськбуд прийняв на себе більш, ніж 2,5 тисячі молодих фахівців. На поточний рік замовлення складає 1420 молодих працівників. Як правило, 70 відсотків з них одразу після приходу до виробництва призиваються до лав армії і більше половини не повертаються на виробництво. Причина: молода людина не відчула смаку до праці, за час військової служби втратила і так недосконалі та недостатні трудові навички і по звільненню в запас шукає нову долю.

Тому пропонуємо випускникам професійно-технічних училищ за умови їх працевлаштування за отриманою спеціальністю надавати право на дворічну відстрочку від строкової військової служби.

І останнє. Я хочу сказати про те, що коли я був директором, мені було 28 років, то найбільш поважною людиною в Києві була для мене як директора директор ... начальник Управління профтехосвіти, і 17 чоловік, які сьогодні вирішують питання нашої перспективи, це, дійсно, не та чисельність.

Тому я хочу сказати, що потрібно робити в цьому питанні, дійсно, революційні якісь подвижки, бо це наша надія, і ми це відчуваємо на собі. Старіння кадрів йде, а молоде поповнення сьогодні зовсім не підготовлене для роботи в нових умовах. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги. Дуже важливе, актуальне питання розглядається зараз. І комітет пропонує ще надати слово виступаючим від фракції. Не буде заперечень?

Будь ласка, Мороз Олександр Олександрович.

12:07:42

МОРОЗ О.О.

Мороз, фракція Соціалістичної партії.

Після війни мого сусіда Андрія Курченка забирали в ФЗО, тоді це були організовані набори. Мати голосила, проводжали, як на війну. В неї ще троє дітей, вдова - виходу не було. А ще враження підтвердилося тим, посилилося, що через місяць він заїхав у чорній шинелі, правда, в цілій (у селі ніхто не ходив в нелатаному). І оце таке відчуття якогось такого відчаю ніби залишилося на довгий час.

Через 12 приблизно років Андрій ночував у мене в гуртожитку. Тоді в Києві з готелями було ще погано. Він працював на Донеччині, був майстром на машинобудівному заводі, одружився, закінчив технікум, мав квартиру і таке інше. Мене вразило не це, мене вразило те, що він, один день побувши в Києві, пішов в оперний театр, а потім розповідав про, робив характеристику вистави, грі, акторам і так далі. А мені було соромно, що я, студент академії, не знаю того, що знає цей представник робітничого класу. Оце була турбота держави про підготовку трудових резервів.

А що сьогодні, кому потрібен сьогодні випускник профтехучилища? Ну, у Маріуполі Бойко потрібен, ну, у Києві Поляченко потрібен. А далі? Державі потрібен, уряду потрібен, який з 1994 року щоразу добивається перенесення фінансування ПТУ із Державного на місцевий бюджет, щоб поставити хрест на цій галузі підготовки? Тому давайте збережемо хоч би одну функцію - соціальну функцію профтехосвіти. Адже півмільйона дітей, які нікому, здавалось би, не потрібні, сьогодні в найскладніший час становлення людини прикрити хоч якоюсь турботою держави.

Бо у школі, там вчиться дочка керівника адміністрації, син мера міста, ще якась увага приділяється. А цим дітям із півмільйона, сто тисяч, кожен п'ятий сирота або з неповної сім'ї, їм ніхто уваги не приділе.

Тому сьогодні, я ще раз повторюю, зберегти оцю систему, структуру, а владу ми поміняємо, і ми повернемо потім все до нормальних, до нормального ставлення держави до цієї дитини. Але треба вирішити системні питання з точки зору правління галуззю, з точки зору аналізу ситуації по галузям, віковому стану, професійному і так дальше. Щодо прогнозування забезпечення кадрами трудовими галузей, щодо фінансового, матеріально-технічного, у тому числі комп'ютеризації профтехучилищ. У тому числі дати можливість заробляти профтехучлилищам самим, бо у нас так трапляється, що і будівельні. Я у Трускавці був, Дрогобичі так само не можуть забезпечити себе заробленими навіть коштами, бо вони відбираються.

І змінити позицію кадрів. Сьогодні приїздять, депутат хоче зустрітися, я не буду прізвищ називати, це було у різних областях. Починає керівник профтехосвіти області дивитися з якої він фракції, з більшості чи з опозиції. Та люди добрі, не соромтеся, якраз ті, хто сьогодні в опозиції, забезпечили те, що ви до сих пір ще працюєте.

Тому співпрацюйте, буде порядок, реалізується той проект законів, ми приймемо той проект законів про закону про зміни до багатьох законів, п'ятнадцяти законів, які підготував комітет. А ми поборемося за зміну системи влади, і система профтехосвіти буде працювати. Не буде тої ганьби, яку ми бачимо сьогодні стосовно оплати викладача чи майстра, чи забезпечення учня. Якщо він у день одержує 50 копійок на харчування, то очевидно таке у нього ставлення буде до цієї влади, не до держави.

Дякую за увагу. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Васильович Рибак, регіони України. Наступний - Демьохін.

12:11:59

РИБАК В.В.

Фракція "Регіони України", Рибак.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги!

Незважаючи на те, що загальний стан професійно-технічної освіти в країні характеризується рівнем фінансування, все ж таки в основному збережено цю систему, розпочато її модернізацію, з'являються навчальні заклади нового типу, діяльність яких спрямовується на підготовку професійної молоді в условіях ринкової економіки.

Але результати досліджень, аналіз на регіональному рівні свідчать, що стан справ у системі профтехосвіти, темпи перетворень відстають від потреб суспільства. І всі виступаючі за це говорили.

Деякі міркування. Перше. Нашу молодь навчає дуже багато високопрофесійних викладачів і майстрів виробничого навчання, але їх стає менше і менше, вони переходять працювати в інші структури. В учбових закладах, я подивився даже по області, 15 до 20 відсотків вакансії. Треба вирішувати найперше питання заробітної плати і проблема загострюється, йде старіння персоналу.

Друге. За бюджетне фінансування казали і міністри освіти, і голова комітету, мені розповідали керівники, і очевидно ми повинні обов'язково посилити державне фінансування. Але потрібно і розглянути питання надання більших прав в регулюванні цих проблем органам місцевого самоврядування. Керівники всіх закладів освіти вказують на недоцільність вилучення в бюджет 50 відсотків коштів від отримання орендної плати за вільні приміщення. Потрібен не фіскальний контроль за відбором коштів, а місцевий фінансовий план з відповідним наглядом за видатками.

В країні майже повністю припинилася допомога від виробничих структур, одиниці сьогодні називалися базових підприємств. Розширення навчання робітників на виробництві. У нас є досвід в цьому напрямі і такі приклади сьогодні наводилися.

І блок питань саме в концепції профтехосвіти. Держава повинна вести стандарти такої освіти враховувати рівень забезпечення кадрами та учбово-технічними засобами.

Необхідно, звичайно, облаштувати і дітей-сиріт, і інвалідів і таке інше, за основу ж необхідно брати загальнодержавну схему соціальної реабілітації молоді з неповною середньою освітою. Виконання програм профорієнтації працівників низької кваліфікації з тим, щоб було можливо підняти кваліфікаційній основи технічних та робочих професій. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Демьохін, фракція "Народовладдя", наступний - Симоненко Петро Миколайовичу.

12:15:21

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемые руководители Верховного Совета, уважаемые руководители правительства, народные депутаты! Владимир Демьохин, 184 округ, Херсонская область, группа "Народовластие".

В настоящее время приходится констатировать, что профессионально-техническое образование существует в отрыве от социального заказа и потребности предпринимательских и производственных структур. А состояние дел в системе профтехобразования, темпы и объемы преобразований не соответствуют потребностях общества и государства.

Вместе с тем, отечественную систему профтехобразования по количественным показателям можно охарактеризовать как достаточно развитую. К типичным проблемам системы профтехобразования можно отнести: ослабление и исчезновение взаимосвязи между системой профтехобразования и отраслевыми органами управления экономикой, с профессионально-техническими учебными заведениями и предприятиями, отсутствие прогнозирования на общегосударственном и отраслевом уровне, что в свою очередь усложняет определение критериев в подготовке специалистов разной профессиональной направленности. Неудовлетворительное состояние с вопросами организации профтехучебных заведений в системе исправительных учреждений.

К более детальным проблемам можно отнести: неудовлетворительное ресурсное и финансовое обеспечение. К примеру, по Херсонской области могу сказать, в прошлом году профинансированы профтехучебные заведения только на 70 процентов; отставание уровня профессиональной компетентности руководителей и педагогических работников вузов от возросших требований, качества подготовки и необходимого уровня для внедрения инновационных технологий обучения. Мы все время говорим об инновациях, а уровень преподавателей у нас отстает сегодня, чтобы молодежи давать такую подготовку; несоответствие устаревшей, морально и физически изношенной материально-технической базы, отсутствие всяческих оборотных средств у профтехучебных заведений.

Для поддержки профессионально-технического образования в Украине наша депутатская группа предлагает следующие пути решения имеющихся проблем. Это не решение, но мы считаем, что наши предложения будут способствовать улучшению системы профтехобразования.

Первое. Определить на законодательном уровне механизм налогообложения учебно-производственной деятельности путем внесения изменений в Закон "О налоге на добавленную стоимость". Мы считаем, что освобождение от уплаты налога на добавленную стоимость поставляемого оборудования, инструмента, позволит обновить учебно-материальную базу. Об этом в своем вопросе говорил депутат Бронников.

Включить государственные заведения профтехобразования в систему кредитования, особенно сельскохозяйственного профиля. Внести соответствующие изменения в Земельный кодекс, чтобы исключить земли, на которых сегодня работают профтехучебные заведения сельскохозяйственного профиля, исключить процессы приватизации.

Обеспечить внедрение в учебный процесс принципа дистанционного обучения, принципа, который подразумевает активную позицию обучаемого. Реализация этого принципа возможна путем компьютеризации профтехучебных заведений, подключения их к Интернету и к соответствующим базам данных, учебным базам данных, которые требуют еще разработки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Симоненко Петро Миколайович, Комуністична партія України. Наступний Бауер.

12:19:11

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, участники обсуждения сегодня этого вопроса, представители системы профтехобразования, я имею все основания заявить, что конкретные примеры, приведенные в выступлениях моих товарищей по фракции, - Пузакова, Масенка, Анатолия Мороза свидетельствуют о том, что мы, коммунисты, реально знаем положение дел в этой сфере и сегодня заявляем о том, что без радикальных изменений и подходов со стороны государства какие-то изменения иметь в этой системе бесперспективно.

На что хотел бы обратить внимание правительства и участников сегодняшнего обсуждения? Какие вопросы сегодня должны быть во главу угла поставлены? Во-первых, мы должны понимать, что вопрос состояния системы профтехобразования - это комплексный вопрос, он касается, в первую очередь развития производительных сил в Украине, уровень их подготовки, он должен сегодня быть увязан с вопросами новых технологий, развитием новых рабочих мест, стратегией поддержки и развития тех или иных отраслей промышленности или конкретных предприятий, составляющих стратегию развития Украины. Мы должны также сегодня понимать, что 90 процентов собственности принадлежит частному капиталу и, естественно, отсюда - коренной вопрос, состоит он в том, что либо государство проводит политику развития производительных сил и подготовку высококвалифицированных рабочих, либо частник сегодня пользуется только тем, что была создана система, как сказал перед этим выступающий с этой трибуны.

Поэтому мы должны учитывать и следующие моменты. Идет колоссальное деклассирование рабочего класса, он выброшен сегодня на асфальт, и он торгует, занимается ширпотребом или ржавыми гвоздями, как мы здесь наблюдаем на рынках города Киева. Мы также должны учитывать, что идет тенденция на дебилизацию молодежи, она сегодня лишена права получить высшее образование и бедная прослойка нашего общества получить хотя бы то образование, которое дает система профтехобразования.

Таким образом, сегодня в государстве, мы утверждаем, отсутствует реальная политика развития производительных сил и, естественно, целенаправленная программа подготовки рабочего класса. Мы должны понимать и каждый, кто хоть немного занимался в государстве реальной политикой, тот знает: станочник - это 10-15 лет подготовки кадров. И все сегодня разговоры уповать на то, что, видите ли, законы нужны, - это утопия. Я для вас, представителей профтехобразования, говорю: с 1994 года фракция коммунистов сделала все, чтобы все законы были приняты. Действуют ли они сегодня? Нет, не действуют, потому что нет политики в государстве, в том числе и по финансированию, по занятости, по многим другим вопросам.

В данном случае нериторический возникает вопрос. Без крепкого рабочего класса, без подготовленных инженеров, тружеников и села в том числе возможно ли развитие Украины? Мы сразу отвечаем: нет. Но самое парадоксальное заключается в том, что мы сегодня, с одной стороны, пытаемся вкладывать бюджетные средства для развития профтехобразования или хотя бы поддержка этого профтехобразования, а, с другой стороны, мы готовим рабочие руки и рабочий класс для зарубежных государств. Потому что сегодня на селе уже редкостью является, что молодой человек остается на селе. Сегодня так же, как и в городе, молодой человек уезжает, потому что у государства нет понятия ответственности перед человеком, гражданином Украины, а тем более перед молодежью. Не финансируя образование, не финансируя систему профтехобразования, государство заявляет о том, что их не интересует проблема конкретного человека, они не думают о будущем нашей молодежи.

Я еще раз хочу обратиться к представителям правительства сегодня здесь. Пока в конце концов не будет комплексный подход к развитию государства, в данном случае к системе профтехобразования, никаких результатов мы иметь не будем, потому что с 1943 года по 1945-й - только Киев освободили - и создали профтехобразование, и 14 училищ заработали. За эти годы 199 училищ закрыли уже. И это лишний раз свидетельствует, что государство в лице правительства и Президента самоустранилось и отстранилось от народа.

Я предлагаю сегодня в комплексе и обращаюсь к интеллигенции: надо сегодня понимать, что государство, которое не думает об интеллигенции, о молодом человеке, - это государство в лице нынешних представителей власти, которое уничтожает будущее народа Украины. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Йосипович Бауер. Наступний Кафарський. Я дуже прошу: дотримуйтесь регламенту.

12:23:55

БАУЕР М.Й.

Вельмишановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги, члени уряду!

Профтехосвіта у впертій боротьбі за виживання довела свою необхідність, структурну доцільність і працездатність.

У доповідях досить ретельно проаналізовано успіхи, недоліки та проблеми, якими переймаються та живуть профтехосвітяни сьогодні.

Чому склалася така складна ситуація? Головною причиною, на мій погляд, такого стану справ є самоусунення, я підкреслюю, самоусунення цілого ряду центральних органів виконавчої влади від виконання функціональних обов'язків щодо управління цією галуззю.

Василь Григорович досить обтічно дав відповідь, а я думаю, що треба було б більш критично сказати саме з цього приводу. Необхідно негайно реанімувати систему. Яким чином? Перше, змінити стереотипи щодо залишкового фінансування галузі. Напевно, назрів час запровадити багатоканальне фінансування галузі. Чому б не передати на регіональне фінансування здобуття загально-середньої освіти та соціальний захист дітей? Або ж визначити перелік закладів освіти, які забезпечують виконання економічних пріоритетів держави і фінансувати їх з Державного бюджету, а решту передати в оперативне (в оперативне!) управління регіонам.

Друге, лібералізувати податкове законодавство щодо системи освіти. Хіба допустимо, щоб спонсорська допомога батьків, яка вже оподатковувалася, ще раз піддавалася оподаткуванню? Або ж на якій підставі 50 відсотків коштів від оренди приміщень направляються до Державного бюджету? При цьому Державний бюджет забезпечує фінансування тільки зарплати та обов'язкових відрахувань.

Третє необхідно змінити ставлення громадськості до профтехосвіти, до профтехучилищ. Цього можна досягти декількома шляхами. Перший, утворення комплексів з вищими навчальними закладами, що дасть змогу талановитим учням поступати на третій курс вузу, але тут є загроза, що вищі навчальні заклади будуть використовувати приміщення не за призначенням.

Тому другим, більш сприйнятливим шляхом, є розробка та запровадження наскрізних програм підготовки спеціалістів. Це має інтенсивно зробити Міністерство освіти і науки України.

І завершуючи, я звертаюся до Василя Григоровича, що треба заставити, я не боюся цього слова, заставити всіх полюбити систему профтехосвіти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кафарський, наступний Бондаренко.

12:27:12

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановні колеги, по суті сьогоднішнього обговорення ми бачимо, що назріло дві проблеми, які треба вирішувати.

Перше. Це сформувати заново систему управління професійно-технічної освіти і зрештою виконати Закон про професійну освіту в нашій державі.

Друге питання. Це реформування системи освіти.

Я почну з першого. Ми сьогодні говоримо і критично звертаємося до Міністерства освіти, але там управління по суті на сьогоднішній день немає. Напевно необхідно відновити серйозне повне управління і ввести посаду заступника міністра освіти по питаннях професійно-технічної освіти, бо інакше неможна керувати цими питаннями. З іншого боку, чи може Міністерство освіти сьогодні впливати на галузеві міністерства і вимагати від них серйозної діяльності у плані розвитку професійно-технічних училищ? Бачимо, що теж ні.

Тому необхідно негайно переглянути якісний, кількісний і так далі склад Міжвідомчої ради при Кабінеті Міністрів. Я не знаю, хто там сьогодні є, але я впевнений, що у цих людей не доходять руки до системи професійної освіти.

І третє. Напевно треба створити з представників різних комітетів промисловості, фінансів і так далі створити робочу групу, яка б негайно почала займатися розробкою нового законодавства по освіті. Тому що у нас складається така дуже цікава практика. Коли ми ставимо питання на День уряду, то те чи інше міністерство або уряд збирає і аналізує все, що робиться в цій галузі, чи ними, чи не ними, немає значення, звітується перед нами, а ми їх покритикували, прийняли постанову і розійшлися. Так не можна далі працювати.

Таким чином на сьогоднішній день на себе повинна взяти певну відповідальність і Верховна Рада. У першу чергу напевно потрібно переглянути Закон про професійну освіту, питання про статус ліцеїв, напевно треба розробити систему законодавчу, яка би дала можливість працювати навчально-виробничим центрам, як основі сьогодні розвитку профтехосвіти. Візьміть досвід Франції у цьому відношенні. Подивитися на діяльність коледжів.

Друга річ. Ми говоримо про перше робоче місце. Але напевно потрібен закон про захист працюючої молоді. Потрібно переглянути закон про стимулювання професійної освіти молоді. Адже у Франції тим, хто навчається у професійних училищах, платять зарплату на виробництві. І я думаю, що треба подивитися закон про базові підприємства. Це навіть застара назва. Не може бути сьогодні базового підприємства. Сьогодні потрібно розглянути законодавство, яке би звело в єдину навчально-виробничу систему і училище, і приватні підприємства, і державні підприємства. Ну, скажіть, будь ласка, чи може бути так, що приватні підприємства металургійної промисловості, які мають колосальний доход, не фінансуючи, фінансують училища. І в той же час сільськогосподарські училища, де затратна галузь економіки. Ми однаково з держави фінансуємо і ті, і ті.

Друга річ, дуже проста. А чому це у сільськогосподарських училищах відпустка літом? Вони ж літом повинні працювати. Є такі деталі, про які ми навіть інколи не задумуємося.

І на завершення. Економічну свободу нашим училищам, зняти всі податки. Я приведу один приклад невеличкий. Івано-Франківське училище витіснило з ринків пошив турками, турецькою промисловістю форми для учнів. Вони звели оплату за цю форму до 27 гривень. Тобто брюки коштують у пошиві училища 7,50. Це дві пляшки мінеральної води, а з них беруть ще й податки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Бондаренко. Наступний - Осташ. Дотримуйтесь регламенту! Всі.

12:31:32

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги! Шановні гості! Сьогодні це питання викликає надзвичайно велику увагу цієї зали, тому очевидно що кожен з нас має якесь відношення до системи, котра по праву є дійсно першими життєвими університетами для багатьох тих, хто потім піде і в вузи і таке інше. І тому той, хто проходив цю школу очевидно в нього серце болить від нинішнього стану профтехосвіти, від тих процесів, які там ідуть. А процеси зовсім негативні.

Я хотів би сказати, що тут і ми недопрацьовуємо, і відповідний комітет Верховної Ради повинен звернути увагу на надзвичайно слабе законодавче забезпечення процесу трансформації профтехосвіти в умовах трансформації виробничих стосунків в суспільстві і взагалі стосунків власності. Мова йде про те. що раніше , коли були підприємства зацікавлені в тому, щоб готувались кадри, вони дійсно шефствували над училищами, дійсно були головними. Сьогодні нема тих підприємств, а училища поки що залишаються як би безгоспними. Ми з цим згодні. Ми згодні також і з тим, що фінансування не може продовжуватися на такому рівні як сьогодні фінансується лише зарплата нарахування на зарплату та 20 відсотків від харчування. А як бути з забезпеченням навчального процесу, коли водія не можна підготувати, коли немає бензину, немає машини. За це учні несуть гроші, здають свої. Тобто, це є плата за навчання в профтехучилищі. Скоро будуть нести розчин, кельми і таке інше. Такого не можна допускати, сьогодні це не є нормальним.

Ми вважаємо, що інформаційне забезпечення процесу професійно-технічної освіти в Україні нульове. Подивіться чим зайняті наші канали, особливо так звані державні ще поки що канали. Вони проклинають озвірілу опозицію, котра іде на штурм народу. Оце було по 2 каналу. І жодного разу я не бачив жодної передачі про якесь хороше профтехучилище або про підготовку кадрів в тому училищі.

Таким чином, ми маємо дуже негативні процеси. Але головне, на мій погляд, полягає в тому, що Міністерство освіти України, Кабінет Міністрів не забезпечив збереження того, що було. Я вже не говорю , що ми сьогодні не маємо можливості щось створити, або відтворити, але треба зберегти хоча би те, що було. А які процеси тут ідуть? Подивіться, в Києві. 15 училищ зовсім знищили, 8 так звано реорганізували. Іде відбирання найласіших шматків профтехучилищ, це виробничих майстерень, передачі їх комерційним структурам під виробничі їхні площі, а також гуртожитки. І взагалі на голову не налазять деякі рішення. Вибачте мене, профтехучилище на моєму окрузі номер три, де є два корпуси гуртожитку 9-поверхових, це єдиний комплекс, з єдиним опаленням, єдиними комунікаціями, наказом міністра освіти передається іншому так званій державній установі - колишньому Київському інституту народного господарства, сьогодні це економічний університет, який переважну більшість студентів набирає на комерційний основі і тому використовуватиме, безумовно, училище для того, щоб ще збільшити комерційний набір. А від училища професійно-технічного забрали гуртожитки, людей насильно виселяють, попереджуючи про те, що в цьому місяці вони вже після 16 числа не матимуть права зайти туди, де вони жили, де мешкали, в тому числі і учні училища.

Я звертаюся до вас. Василю Григоровичу, втретє. Двічі я з вами особисто говорив. І я вимушений буду звернутися до Генерального прокурора України, якщо ви не вживете заходів і не повернете ці гуртожитки в училище. Якщо треба КІНХові гуртожитки, хай орендує училище і платить за оренду і тоді не буде проблем в училища. А ви їх відірвали, передали і розірвали цілий комплекс.

Дякую. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Ігорю Осташу і будемо завершувати.

12:35:22

ОСТАШ І.І.

Шановні колеги, народні депутати, звичайно у всіх у нас одинакові проблеми, у мене сім училищ в окрузі: в Стрию, Жидачеві, Ходорові, Меденичах - і дійсно відсутні кошти для оплати за електроенергію, газ, тепло, водопостачання. Деякі училища повністю відключені від тепла і газу. Відчутні кошти на матеріально-технічне забезпечення, ремонт дахів, навчальних корпусів, гуртожитків, відсутня постільна білизна в гуртожитках. Я думаю, що, наприклад, в Меденичах треба будувати шатровий дах, бо там ще треба й дах, бо там протікає з першого по п'ятий поверх будинок. В Жидачеві треба ремонтувати актовий зал, навчальний корпус і так далі, і так далі. Вже з 1991 року будується навчальний корпус Стрийського, навчально-виробничої майстерні Стрийського ВПУ номер 34, хоча є відповідна постанова уряду. Але, на жаль, до цього часу віз і нині там.

На жаль, дуже серйозна проблема в першу чергу соціальна. Ми прекрасно розуміємо, що означає сьогодні не дати їсти дітям-сиротам і дітям з малозабезпечених сімей. Це означає, що це ми створюємо криміногенну ситуацію, ці люди завтра вийдуть на вулиці. І я думаю, що сьогодні важко зрозуміти міністра, який каже, що у нас є вкрай низькі нормативи. Так давайте, вам і карти в руки, давайте будемо працювати, щоб були нормальні нормативи для цих учнів, особливо дітей-сиріт і з малозабезпечених сімей.

Ще одна серйозна проблема. Ми сьогодні лише нібито вперше почули про програму чи можливу програму комп'ютеризації професійно-технічних училищ. Я думаю, що давно треба було цю програму робити. І давайте вже зараз, якщо є така можливість, вносити зміни до бюджету і працювати над тим, щоб наші училища були забезпечені комп'ютерною технікою.

Далі. Матеріально-технічна база. Хіба ми готуємо фахівців, коли, скажімо, в деяких моїх профтехучилищах навчальна база - сільгосптехніка - не оновлюється з 1989 року, коли в харчовому училищі у Ходорові немає нормальної лабораторії харчової? Про що можна говорити, про яку якість підготовки фахівців? І ясно, що ми не можемо далі спокійно дивитися на те, що зараз відбувається в наших профтехучилищах, тому треба зробити все, щоб прийняти постанову, яку пропонує комітет, щоб уникнути реального соціального вибуху, який ми сьогодні з вами можемо отримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні колеги, виходячи з обговорення цієї вкрай важливої проблеми, ми вимушені визнати, що ситуація в сфері професійно-технічної освіти є тривожною. Нам потрібна нова стратегія розвитку трудового потенціалу, модернізації як сфери освіти в цілому, так і професійно-технічної зокрема. Так, вони потрібні. Але будуватися вони повинні на основі поєднання тенденцій розвитку народного господарства, промисловості, сфери обслуговування, аграрного сектору, сфери туризму тощо та виходити з життєвих потреб.

Заходи, які зараз здійснюються, ще не носять комплексний, системний характер, не враховують специфіку і закономірності формування ринку праці, відновлення трудових ресурсів. У нас нерідко мета реформи перетворюється у самоціль, що дає зворотній ефект. Це так само. як Верховна Рада іноді приймає закони, які не вписуються в систему, вирвані з контексту загального життя. Необхідно узгодити нам стратегію і тактику, плани державних органів управління, науково-дослідних центрів, підприємств, громадських організацій, зокрема спілки підприємців, аграріїв тощо.

Сьогодні Україна зі своїм досить високим трудовим, освітнім потенціалом поки що залишається конкурентно спроможною в європейському і світовому просторі. нам потрібно зберегти це напрацювання багатьох поколінь робітничих професій, фахових шкіл, педагогів і освітньої системи загалом, не зруйнувати її під виглядом якихось новацій, а примножити, доповнити з урахуванням сучасних вимог. Тому варто підтримати пропозиції народних депутатів України, членів Комітету з питань науки і освіти щодо підготовки та прийняття Закону України "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України". Я погоджуюсь з тим, що треба забезпечити і комп’ютеризацію професійно-технічних навчальних закладів, оснащення сучасними навчальними програмами, підручниками, необхідною технікою.

Думаю. що розуміння проблеми у нас сьогодні є. І для того, мабуть, була потрібна така розмова, незважаючи на критичні оцінки сьогоднішнього засідання, щоб ми ще раз усвідомили - без кваліфікованого робітника сучасне виробництво не можливе. Підготовка, відновлення трудового потенціалу буде реалізована тоді, коли ми забезпечуємо більш-менш прийнятний рівень фінансування галузі, і у даному випадку ми повинні говорити вже не про утримання професійно-технічної освіти, а про якісний, стабільний розвиток.

І на завершення, з урахуванням виступів Комітет з питань науки і освіти доопрацює проект постанови Верховної Ради України, який ми повинні прийняти як відповідний документ за результатами обговорення цього важливого питання.

Дякую всім за активну участь.

Скажіть, будь ласка, зробимо перерву на 5-10 хвилин чи будемо продовжувати? Як урядовці? Продовжуємо?

Переходимо до розгляду другого питання. До слова для інформації Кабінетом Міністрів України щодо організації оздоровлення дітей влітку 2003 року запрошується голова Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Валентина Іванівна Довженко. Будь ласка.

ДОВЖЕНКО В.І.

Шановний пане Головуючий, шановні народні депутати!

Занепокоєння станом здоров'я дітей і пошук ефективних шляхів його поліпшення - один з пріоритетних напрямків державної політики України. Це зумовлено перш за все показниками становища дітей. В нашій державі з більш ніж 10-ти мільйонів дітей 1,2 мільйони дітей проживають у малозабезпечених сім'ях. Це, як правило, багатодітні сім'ї, неповні сім'ї. 154 тисячі дітей проживають у нас в функціонально неспроможних сім'ях, 69 тисяч виховується в інтернатних закладах. Більше 1 мільйона дітей мають статус потерпілих від наслідків аварій на ЧАЕС.

Нас надзвичайно турбує зростання кількості захворювань серед дітей. Тому питання якісної організації оздоровлення і відпочинку, винесене сьогодні на розгляд Верховної Ради, є надзвичайно актуальним. Зазначені питання перебувають під постійним контролем Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, щорічно видаються відповідні розпорядження Президента, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів, якими регламентується порядок підготовки, проведення та фінансування оздоровчої кампанії. Вдруге це питання виноситься на розгляд Верховної Ради.

Проаналізувавши підсумки минулорічної оздоровчої кампанії, слід відзначити, що в організації оздоровлення, відпочинку дітей спостерігається позитивна динаміка. Це стосується збільшення кількості оздоровчих закладів, які функціонували в минулому році, і збільшення кількості дітей, які отримали оздоровчі послуги в цих закладах. Всього в 2002 році організованими формами оздоровлення було охоплено 1 мільйон 985 тисяч дітей станом на 1 листопада. Це становить 28 відсотків від загальної кількості дітей шкільного віку. Із них більш ніж 562 тисячі дітей оздоровлено в дитячих санаторіях, більше 660 тисяч дітей - в заміських оздоровчих стаціонарних закладах, 385 тисяч - в пришкільних таборах з ............перебування, 107 - в таборах праці і відпочинку та 67 - у профільних таборах.

Влітку 2002 року в Україні функціонувало майже 11 тисяч оздоровчих закладів різного типу. Відпочинок та оздоровлення дітей здійснювалось за рахунок виділених в основному порядку коштів з Державного бюджету, місцевих бюджетів, за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, професійних спілок, Фонду соціального страхування, Фонду чорнобильського, позабюджетних фондів, а також добровільних внесків юридичних і фізичних осіб та коштів батьків.

Всього на організацію оздоровлення дітей в минулому році із зазначених джерел було спрямовано біля 360 мільйонів гривень. Особлива увага органами місцевої виконавчої влади приділялася оздоровленню дітей соціально незахищених категорій влітку 2002 року. Таких дітей оздоровлено 90 тисяч, маю на увазі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Це складає майже 90 відсотків від всіх дітей-сиріт в нашій державі. Оздоровлено майже 170 тисяч дітей, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції. Це складає 23 відсотки від всіх дітей, які мають такий статус. На 35 відсотків збільшено кількість оздоровлення дітей-інвалідів, і вона складає 32,4 тисячі, хоча ми розуміємо, що це надзвичайно-надзвичайно мало, хоча значно більше, ніж у 2001 році.

Найкращі показники щодо оздоровлення дітей досягненні в Донецькій області, Запорізькій, Полтавській, Луганській, Харківській, Черкаській областях. Проводилася цілеспрямована робота щодо оздоровлення дітей з дивіантною поведінкою, вихованців притулків для неповнолітніх, упродовж літа було створено вперше і функціонувало 63 таких оздоровчих заклади. Більше ніж 500 тисяч дітей перевезено Укрзалізницею безкоштовно до місць оздоровлення. Злагоджено працювали Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров'я, МВД, Мінтранс, МНС, Мінагропром разом із профспілками, місцевими органами влади. Подяка всім депутатам, які сприяли організації оздоровлення дітей у 2002 році.

Проте в організації проведення оздоровчої компанії минулого року мали місце певні недоліки. В Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Житомирській та Волинській областях показники щодо кількості оздоровлених дітей значно нижчі, ніж середні по Україні. Не скрізь в регіонах оздоровчі заходи були вчасно підготовлені до літнього сезону. Державною санітарною епідеміологічною службою винесено 44 попереджувальні постанови про заборону експлуатації оздоровчих закладів та винесено 407 приписів.

Міністерства, відомства, органи місцевого самоврядування у відповідно до їх компетенції на своїх нарадах, колегіях, семінарах розглянули підсумки оздоровчої компанії. Проаналізовано результати, недоліки та причини їх виникнення на Всеукраїнській селекторній нараді у грудні минулого року.

На виконання Постанови Верховної Ради від 11 червня минулого року з метою створення сприятливих умов для якісного відпочинку та оздоровлення дітей Держком сім'ї і молоді разом з іншими центральними та місцевими органами влади була розроблена та затверджена у цьому році державна програма відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року. Що вона собою передбачає і які основні завдання передбачені?

По-перше, це поступове збільшення кількості дітей, якім будуть надаватися оздоровчі послуги, щорічно не менше, ніж на 10 відсотків. За рахунок чого? За рахунок вдосконалення мережі дитячих оздоровчих закладів; за рахунок введення тих оздоровчих закладів, які на сьогодні ще не працюють і створення нових; за рахунок вдосконалення нормативно-правової бази, створення умов для реалізації соціально-педагогічних і медико-оздоровчих інноваційних проектів відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення кадрового потенціалу закладів оздоровлення.

Організаційні заходи щодо підготовки та проведення оздоровчої компанії 2003 року.

По-перше. З метою забезпечення якісного рівня організації відпочинку та оздоровлення дітей в усіх регіонах України уже розроблені у відповідності з державною програмою оздоровлення регіональні програми. Вони зараз розглядаються в облдержадміністраціях або на сесіях обласних рад.

По-друге. Створено координаційні ради, визначено структури, які координуватимуть організацію проведення оздоровлення та відпочинку дітей.

Зараз уже на місцях приступили до проведення тендерів для визначення тих закладів, які оздоровлюватимуть дітей за бюджетні кошти. Власники оздоровчих закладів здійснюють заходи щодо підготовки їх до літнього оздоровчого сезону.

У квітні-травні будуть здійснені і перевірки цих закладів всіх і буде надана практична допомога, пов'язана із підготовкою до відкриття оздоровчих закладів.

Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади, що організовують оздоровлення і відпочинок дітей, розробили відповідні програми і визначили першочергові заходи для їх здійснення. Державним комітетом у справах сім'ї та молоді спільно з місцевими органами виконавчої влади створено, практично закінчено інвентаризацію оздоровчих позаміських, у першу чергу, закладів, створено банк даних про мережу дитячих оздоровчих закладів, узагальнена інформація про заплановане фінансування літнього оздоровлення дітей, про пільгові категорії дітей, які оздоровлюватимуться за рахунок державного та місцевих бюджетів. Проведено семінар-нараду з працівниками з регіонів, відповідальними за організацію і оздоровлення та із керівниками оздоровчих закладів із усих регіонів України.

Ми проведемо у травні місяці, на початку травня місяця Всеукраїнську селекторну нараду з питань підготовки до оздоровчої кампанії і безперечно цьому буде передувати перевірка на місцях готовності кожного оздоровчого закладу.

Щодо фінансування оздоровчої кампанії у 2003 році. У бюджетах усіх рівнів, у тому числі центральних органів виконавчої влади, акумулюються кошти на організацію та проведення оздоровлення дітей влітку поточного року. Станом на 1 березня 2003 року в обласних, міських та районних бюджетах на зазначені цілі передбачено 93,6 мільйонів гривень, додатково планується залучити майже 80 мільйонів гривень. Ми маємо інформацію від кожної області за підписом заступників голів обласних державних адміністрацій.

У Державному бюджеті передбачено 14 мільйонів гривень для оздоровлення дітей в НДЦ "Артек". Видатки Міністерства надзвичайних ситуацій складає 155,5 мільйонів гривень, Мінагрополітики - 4,5, МОН - 1 мільйон, Держкомсім'ямолодь - 2,5 мільйонів, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності -77 мільйонів.

До фінансового забезпечення відпочинку та організації дітей планується залучити кошти громадських організацій, благодійних фондів.

Таким чином ми плануємо зібрати в цьому році 427 мільйонів гривень та збільшити кількість оздоровлених дітей порівняно з 2002 роком не менше, ніж на 10 відсотків.

Перед центральними та місцевими органами виконавчої влади власниками дитячих оздоровчих закладів поставлено завдання створити належні умови, розширити перелік оздоровчих послуг, що сприятиме конкуретоспроможності українських дитячих оздоровниць. І збільшенню обсягів залучених батьківських коштів.

У відповідності з даними Держкомстату, в минулому році на фінансування оздоровлення дітей було направлено 14 відсотків батьківських коштів. Однією з причин цього є недостатня поінформованість громадськості щодо оздоровчих послуг, що пропонуються, та орієнтація певної кількості платоспроможних громадян на оздоровлення дітей за кордоном.

З метою інформування громадськості Держкомсім'ямолод найближчим часом планує розмістити на сайті комітету інформацію про мережу оздоровчої бази України, спільно з Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення виготовити та розмістити інформаційну соціальну рекламу і це робиться в областях.

Державна туристична адміністарція разом з Державним комітетом у справах сім'ї та молоді у травні цього року проведуть перший Всеукраїнський ярмарок оздоровчих послуг. З метою організації повноцінного оздоровленння, відпочинку дітей в Україні, стимулювання діяльності дитячих оздоровчих закладів, здешевлення путівок в цьому році також буде продовжуватися надавати пільги по податку на додану вартість і ми будемо контролювати більш жорстоко як місцеві органи влади надають пільги дитячим оздоровчим закладам, в першу чергу за плати комунально-побутових послуг, придбання продуктів харчування, оплати місцевих податків і зборів, як це передбачено 323 постановою Кабінету Міністрів від 1997 року.

Проте, введення статей 55 закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" 50-відсоткової ставки плати за землю дитячими оздоровчими закладами призведе до подорожчання путівок.

До вашого відома, до 1 січня 2003 року дитячі оздоровчі заклади Законом України "Про плату за землю" були повністю звільнені від податку на землю. Це особливо вплине на можливість оздоровлення дітей сімей, що мають нижче середніх, або середні достатки та дітей пільгових категорій, які оздоровлюються за бюджетні кошти. На слайді відображено на скільки зросте вартість путівки із введенням 50-відсоткової ставки за плати за землю в залежності від вартості землі. Тому я прошу підтримати пропозицію народного депутата Олександра Миколайовича Стояна щодо призупинення дії цієї статті на цей рік, щоб ми в цьому році могли розібратися з цим питанням.

Наступне. Характеристика бази дитячих оздоровчих закладів та стан її готовності до літньої оздоровчої кампанії.

У відповідності із вашим рішенням минулого року і з Державною програмою оздоровлення дітей місцевими органами виконавчої влади практично завершена робота з інвентаризації наявної стаціонарно-озодоровчої бази для дітей. За оперативною інформацією мережа таких закладів у нас становить 1 тисячу 10 оздоровчих закладів на 278 тисяч ліжко-місць. Ми зараз разом з місцевими органами влади закінчуємо підготовку паспортів на кожний заклад, які будуть характеризувати, які повністю будуть характеризувати ці заклади, їх можливості і те, що треба з ними зробити.

Безперечно, в цьому році буде діяти більше, ніж в минулому році стаціонарних загородних оздоровчих таборів. Однак, аналіз свідчить, що 90 стаціонарних дитячих оздоровчих закладів в цьому році все ж таки не будуть функціонувати з тисячі десяти, тому що вони потребують капітального ремонту і їх власники перебувають в важкому фінансовому стані. Тому питання їх подальшої долі буде вирішуватись впродовж всього року власниками разом з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування, профспілками.

За даними Держкомстату, в середньому дитячі оздоровчі заклади в минулому році функціонували 64 дні, це більше ніж в попередньому році. Однак, є вкрай важливим питання організації цілорічного оздоровлення дітей, що підвищить рентабельність функціонування закладів і здешевить вартість путівок до них. Нині у нас в державі функціонують 17 оздоровчих закладів цілорічного функціонування на 9,7 тисяч місць і в них в минулому році оздоровлено 53 тисячі дітей.

Державою програмою передбачено, що протягом цього року кожна область повинна підготувати і з 2004 року не менше ніж 52 оздоровчих заклади повинно працювати цілорічно. Поряд із стаціонарно-оздоровчою базою в кожній області планується розширити мережу пришкільних таборів з денним перебуванням, таборів праці і відпочинку, наметових містечок та інших типів дитячих оздоровчих закладів, що виконують важливу функцію щодо зайнятості та організованого дозвілля дітей, розвитку їх інтересів та здібностей в канікулярний час, соціальної реабілітації.

Державною програмою відпочинку та оздоровлення дітей визначено термін, мінімальний термін оздоровчої зміни не менше 14 днів, проте термін перебування дитини в санаторному закладі має бути не менше 24 днів, в оздоровчому закладі санаторного типу - не менше 18-21 дня. І це буде визначено в Типовому положенні про оздоровчий заклад, яке розробляється Держкомсім'ямолоддю і буде подано на розгляд Кабінету Міністрів.

Особливої уваги потребує збереження і ефективне використання санаторно-курортної бази для лікування та оздоровлення дітей. У державі діє 183 дитячих санаторії на 37 тис. ліжко-місць. Їх власниками є Міністерство охорони здоров'я, освіти, аграрної політики, "Укрпрофоздоровниця" та інші. З метою більш ефективного оздоровлення та лікування дітей, які цього потребують, вирішуються питання щодо відкриття підліткових відділень в санаторіях і санаторно-курортного лікування дітей, хворих на цукровий діабет, онко, онко-гематологічні та хронічні захворювання.

В даний час ряд дитячих санаторіїв не функціонує. Решта - з надзвичайно хорошою, належною лікувальною та матеріально-технічною базою використовуються недостатньо. Серед причин такого стану - недосконалий механізм їх фінансування та недостатність коштів у бюджетах різних рівнів.

По-перше, потрібно розробити більш дієвий механізм фінансування оздоровчих кампаній як з Державного, так і з місцевих бюджетів. Держкомітет спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє положення про державне замовлення на оздоровлення дітей із соціально незахищених категорій. Головним критерієм цього документу буде чітке розмежування категорій дітей, які оздоровлюватимуться за рахунок Державного бюджету, за рахунок місцевих бюджетів. Ми зараз розробляємо положення про ринок оздоровчих послуг.

Потребує вирішення питання збереження мережі дитячих оздоровчих закладів незалежно від форми власності та підпорядкування і заборона ліквідації та перепрофілювання оздоровчої бази для дітей. Ми повинні всі ці 1100... 1010 закладів, які в нас є, повинні їх відродити, і це повинен бути мінімуму закладів, в яких оздоровлення дітей відбувається.

В разі неспроможності власника утримувати оздоровчі заклади, необхідно прийняти рішення про передачу їх до комунальної власності, необхідно призупинити дію статті 155 Закону України "Про державний бюджет" щодо сплати за землю дитячими оздоровчими закладами.

Нам необхідно внести зміни до Закону України про загальнообов'язкове загальне державне страхування щодо обов'язкового страхування дітей, які оздоровлюються в санаторно-курортних та дитячих оздоровчих закладах за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності.

Успішне проведення літнього оздоровлення дітей, збільшення кількості дітей, які отримують ці послуги і отримують якісні послуги, потребує скоординованих дій і центральних органів влади і місцевих органів виконавчої влади, профспілок і громадських організацій. Над цим зараз і працює Кабінет Міністрів України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Запишіться, будь ласка, на запитання.

Висвітліть, будь ласка. Давайте почергово письмове і усне запитання.

Будь ласка, Андрій Шкіль, усне запитання.

12:59:37

ШКІЛЬ А.В.

Пані Довженко, я хотів би, звичайно, послухавши вашу доповідь, де все було розписано в таких райдужних барвах - все зростає, стрімко летить вгору - приспуститися на землю, тому що в даній ситуації на оздоровлення дітей, які виділяються державою з усіх фондів, з усіх тих речей, які мали б... тобто з усіх цих коштів, які виділяються, копійки. Кого можна оздоровити на 360 мільйонів? Це при тому, що кількість дітей, які потребують оздоровлення, це мінімум мільйонів 20. А якщо вже взяти так по дуже таких перспективах, що, можливо, когось не треба оздоровлювати.

А от тим не менше, з Львівської області всього минулого року, практично, з мого округу жодна дитина за державний кошти, практично, не оздоровлювалась. Все це вирішувалося через передвибочу програму, а, зокрема, люди йшли в народні депутати і витрачали кошти, залізниця давала і так далі. Це, в принципі, неприпустимо.

Чому є такий дисбаланс у оздоровленні дітей, з чим це пов'язано? Невже на Львівщині найздоровіші діти, зокрема, в моєму виборчому окрузі? Дякую.

ДОВЖЕНКО В.І. Шановний пане Шкіль, дякую вам за запитання.

Дійсно, потребують оздоровлення не менше 3 мільйонів дітей, тому що із 6 мільйонів школярів на диспансерному обліку перебуває десь близько 3 мільйонів.

Ми у минулому році, уряд взяв на себе зобов'язання оздоровити біля 2 мільйонів дітей. І я звітую вам про те, що ми 1 мільйон 985 тисяч оздоровили. І не дивлячись на те, що в минулому році значно менше коштів було передбачено в бюджетах, але все-таки місцеві органи влади, центральні органи влади попрацювали і мобілізували 360 мільйонів, а в позаминулому році було 240 мільйонів. Хоча я з вами згодна, що цього недостатньо.

І тому я ще раз наголошую на тому, що в цьому році уже практично немає ні одного бюджету обласного, районного чи міського, де не передбачені ці кошти. І загалом ми зберемо уже 427 мільйонів грошей, і таким чином збільшимо кількість дітей, які будуть оздоровлені.

Друге, стосовно Львова. Я не назвала Львівську область серед тих, в яких погано обстоять справи з організацією оздоровлення, а це, дійсно, так. І, на превеликий жаль, в минулому році після засідання Верховної Ради Державний комітет на своїй колегії розглядав питання про хід організації оздоровлення, і ми вимушені були звернутися до голови обласної державної адміністрації з тим, щоб притягнули до відповідальності керівника органу. Ну, на той час там і органу не було. Була там молодіжна політика і спорт.

Зараз відновлено Управління у справах сім'ї та молоді. І ми все зробимо для того, щоб у Львівській області, як і в Житомирській, як в Івано-Франківській, як в Тернопільській і Закарпатській, де значно менше дітей оздоровлено ніж в цілому по Україні, щоб підтягнути це. Там, дійсно, погано працювали в минулому році. Я готова з вами сісти розглянути ці питання разом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

ДОВЖЕНКО В.І Письмове?

Депутатська фракція "Наша Україна" запитує, якого рівня забезпечення оздоровлення передбачає досягти уряд у 2003 році, і в першу чергу стосовно дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей з малозабезпечених сімей, дітей-чорнобильців.

Я уже вам сказала про те, що в минулому році 1 мільйон 985 тисяч. У цьому році ми повинні оздоровити не менше ніж 2 мільйони 200 тисяч. А в цілому програмою передбачено, що за 5 років ми повинні прийти до кількості цілорічно оздоровлених дітей до 3 мільйонів.

В тому числі ми не менше, ніж 170 тисяч дітей оздоровимо чорнобильських, ми практично всіх дітей-сиріт оздоровимо і збільшимо кількість дітей-інвалідів, які будуть оздоровлені, я вам сказала, 32,4 тисячі мінімум на 20 відсотків буде збільшена кількість дітей-інвалідів, яка буде оздоровлена в цьому році.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян.

13:03:37

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, Голова Федерації профспілок України.

Шановна Валентино Іванівно, ви назвали цифру, що було оздоровлено 1 мільйон 700 тисяч дітей. Я називаю цифру, яка була оздоровлення по лінії профспілок, мільйон 100 тисяч, тобто 600 тисяч - це по лінії держави, все інше - за рахунок керівників підприємств, профспілок, соцстраху і частково батьків. І назвали цифру 360 мільйонів коштів, які були виділені. Хочу сказати офіційно, ні одної копійки профспілкові комітети, керівники підприємств не отримали з цих 360 мільйонів. Питання у мене: куди пішли ці кошти? ................всього 600 тисяч дітей, які були оздоровлені. І друге, Валентино Іванівно, тут треба поділяти, куди вони йдуть.

Друге питання. Я вам дякую, що ви підтримали мій законопроект про те, що треба негайно скасувати податок на землю за санаторні наші заклади дитячі і оздоровчі табори. За літо, мене дивує, я хотів би побачити ту людину, яка внесла цей законопроект. Ніколи бюджет не поповнювався з рахунок оцих коштів з дитячих таборів. Уявіть собі, сьогодні табори не працюють, працюють всього три місяці і з 1 січня повинні вже платити за ці табори. Так от я хочу сказати, Валентино Іванівно, треба бити тривогу, а не просто казати через кому. Тому що 600 таборів, а це основні табори, де оздоровлюються діти України, будуть закриті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставте запитання, будь ласка.

СТОЯН О.М. Я задаю запитання: хто від уряду вніс цей законопроект і чому до цього часу він не скасований? Дякую.

ДОВЖЕНКО В.І. Шановний Олександре Миколайовичу, по-перше, я знаходжуся у тому залі, в якому приймаються закони, в тому числі і бюджет, і в тому числі той бюджет, де передбачена нова для оздоровчих закладів стаття 55-та. Я ще раз хочу вас, підтримую вашу пропозицію і прошу депутатів призупинити дію цієї статті. Це по-перше.

По-друге. Ми в державі і профспілки, і народні депутати, і виконавча влада користуємося єдиною статистикою - державною. Вам всім ця статистика передана. Це оздоровлення дітей влітку 2002 року. І в цій статистиці ми знайдемо всі цифри. І пов'язані і з фінансами, і пов'язані з їх витратами, і з перерозподілом, і з кількістю дітей, які оздоровлені. Я про це сказала в своїй доповіді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмові запитання.

ДОВЖЕНКО В.І. Як планується організувати відпочинок дітей влітку 2003 року? Я відповідала на це запитання. Я ще раз хочу сказати, що ми ставимо перед собою завдання 2,2 мільйона дітей оздоровити. Уже передбачено у бюджетах місцевих 93,6 мільйона, 80 мільйонів передбачено зібрати позабюджетних коштів і уже угоди є для цього. Фонд соціального страхування передбачає направити на ці цілі 77 мільйонів. І всього 427 мільйонів гривень. І збільшити кількість дитячих оздоровчих закладів у першу чергу стаціонарного типу. 1010 віднімаємо 90, вони не готові за рік, ми не готові їх привести до порядку, залишається 920 позаміських таборів повинно працювати. Ми повинні збільшити кількість і збільшимо кількість пришкільних таборів, таборів праці і відпочинку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко Олександр Миколайович, будь ласка.

13:07:14

МАСЕНКО О.М.

Дякую, Масенко, фракція комуністів.

Валентино Іванівно, от мене цікавлять от такі два питання. Ви в своєму виступі послалися на те, що якщо там якийсь власник оздоровчого закладу не буде виконувати свої прямі функції, то постає питання про передачу його в комунальну власність. А де були от такі органи і очолювані вами і інші. Тоді, коли розвалювалося все, коли ламали те, що було створено, система ціла оздоровчих таборів для дітей. І тоді десь усі подівалися, нікого не чути було, а зараз давайте знову ломкою займатися. Це дуже важливе питання. І тут вашу роль потрібно теж визначити.

Тепер інше питання. От ви говорите про недостатнє фінансування. А як затверджувався бюджет, як приймався бюджет, чого не стали на трибуну і не звернулися до депутатів: шановні депутати! Діти у нас хворі, діти-інваліди, діти гинуть, треба їх оздоровити, давайте добавимо щось! Не чути було голосу. Ні, я не тільки вас, але й багатьох не чути було голосу. Ну чого ми, чи воно що, тоді людина, яка таке скаже, в немилість попадає чи як його, чи не можна такого казати?

ДОВЖЕНКО В.І. Шановний пане народний депутат...

МАСЕНКО О.М. Товаришу.

ДОВЖЕНКО В.І. Товаришу народний депутат, я не боюся попадати в немилість і ви знаєте, що я попадала не один раз в немилість. Це відповідь на ваше запитання, по-перше.

По-друге, я стояла тут 11 червня на цій трибуні і все вам говорила і ви прийняли рішення, і обіцяли підтримати, і ми надзвичайно вдячні за те, що ви підтримали. Саме завдяки підтримки депутатів ми маємо в цьому році в бюджетах, в першу чергу місцевих органів влади і центральних органів влади більше коштів, ніж було в минулому році. Мені б дуже хотілося, щоб у нас було стільки коштів в державному бюджеті і в місцевих бюджетах, скільки необхідно, щоб кожного із 6 мільйонів дітей оздоровити. Але, на превеликий жаль, реалії сьогоднішнього дня не зовсім такі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

ДОВЖЕНКО В.І. Заходи уряду щодо збільшення до чотирьох змін протягом усього літа терміну оздоровлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Шановні народні депутати, я вам сказала про те, що в цілому в середньому оздоровчий табір влітку працює протягом 64 днів, це надзвичайно замало, як ви розумієте, хоча це більше, ніж 2001 році. Для того щоб оздоровчі заклади вижили, для того, щоб оздоровчі заклади не треба, як народний депутат говорить, перепрофільовувати, передавати з однієї власності в іншу, нам треба збільшувати їх ефективність за рахунок збільшення кількості днів, коли вони будуть працювати. І Державною програмою оздоровлення дітей передбачено це. Я вам сказала, що у нас 17 оздоровчих закладів зараз працює цілорічно на 10 тисяч місць.

А протягом цього року ми підготуємо разом з місцевими органами влади іще 52 оздоровчих заклади, які працювати будуть протягом року. І таким чином, ми збільшимо не просто до 4 змін, а збільшимо значно кількість оздоровчих змін, протягом якого будуть ефективно працювати оздоровчі заклади і оздоровлювати дітей, в першу чергу соціально незахищених.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

13:10:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни. Шановна Валентина Іванівна! Я до вас звертався з приводу того, що загрожує в Одесі "Молодій гвардії". На жаль, я не побачив в тому переліку, куди виїжджали люди з вашого комітету, що приділялась яка увага Одесі, а те, що там відбувається, я можу вам процитувати, скажем, ось таке звернення.

"Сегодня нас превратили в статистов, которым остается только подсчитывать разрезаные на куски пионерские лагеря, вырубленые деревья. Как-будто вместе с пионерской организацией в городи исчезли дети".

Це звертається Комітет з захисту узбережжя Чорного моря від того, що творить Боделан.

Скажіть, будь ласка, ви мабуть знаєте що там робиться, коли навіть у дитячого центру, яким керує Борис Литвак (будинок з ангелом де), забрали по реабілітації з ДЦП дітьми, забрали приміщення , щоб передати іншим.

Чи в уряді якось думають боротися з боделенізацією України або захопленням всього, що тільки можна захопити. Чи не хоче уряд піднімати це на урядовий рівень?

У мене дуже болить це. Я звертався вже до вас. Я звертався до Януковича. Я звертався до Кінаха. Я звертався вже до Президента. Я знову звертаюся до вас. Валентина Іванівна, можем ми зупинити боделанів чи не можемо?

ДОВЖЕНКО В.І. Я буду відповідати на питання стосовно "Молодої гвардії".

Дійсно, це питання, яке як керівник центрального органу влади не можу вирішити. Я ще раз інформую народних депутатів, що оздоровчих табір "Молода гвардія" є власністю громадської організації і все, що ми можемо, що зробимо і будемо наполегливо робити це залучати "Молоду гвардію" як оздоровчий табір - власність громадської організації - до надання їй державного замовлення для організації там оздоровлення дітей, в першу чергу дітей соціально незахищених. Для того, щоб інше рішення приймати, треба, щоб були підстави для, законодавчі підстави, фактичні підстави для зміни власника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

ДОВЖЕНКО В.І. У нас, до речі, в державі 1 відсоток оздоровчих закладів є закладами, які перебувають у приватній власності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

ДОВЖЕНКО В.І. Проблема оздоровлення дітей - вихованців притулків для неповнолітніх. Протягом минулого року в 91 притулку, який знаходиться в нашому підпорядкуванні, була надана соціальна допомога 30 тисячам безпритульних дітей. Ми в минулому році, я вже говорила, вперше створили 63 оздоровчих заклади для таких дітей, не тільки для таких, які в притулках перебувають, тому що це ж тимчасове перебування, а й для тих дітей, які перебувають у нас у службах у справах неповнолітніх на обліку як такі, які схильні до правопорушень, таких у нас 37 тисяч перебуває. І в 63 оздоровчих закладах в минулому році діти такої категорії проходили і оздоровлення, і соціальну реабілітацію, в тому числі і від сімей неблагополучних, в яких вони проживають.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук. Микола Мельничук. Михайло Мельничук.

13:13:57

Шановна Валентина Іванівна, я пишаюся майстерністю перукарки, яка робила зачіску вашій доповіді, тому що там 70 відсотків неправди. Але прошу передати слово Валентині Семенюк, у мене було би продовження.

13:14:30

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Валентино Іванівно, в 2000 році в Україні було усиновлено 4243 дитини, при цьому 2200 - іноземцями. Ця статистика говорить про те, що фактично Україна усувається від такої проблеми і, вірніше, вона вже фактично в якійсь мірі була в 1999 році розпочата як робота по прийомних сім'ях. У нас сьогодні навіть немає юридичного статусу цієї громадської організації за виключенням міста Києва, де Омельченко організував на громадських засадах таку роботу.

Скажіть мені, будь ласка, що робиться урядом в плані контролю за прийомними сім'ями, функціонування їх, фінансування, тому що це найбільш така, я б сказала підхідна, реальна допомога тим дітям, які пішли в сім'ї і яких батьки взяли, маючи таку мужність взяти прийомну дитину. Що робиться в цьому плані? дякую.

ДОВЖЕНКО В.І. Спасибі велике, Валентина Семенівна, за це запитання.

В 2001 році Верховна Рада прийняла закон про охорону дитинства і цим законом передбачено, що буде віддаватися перевага сімейним формам виховання дітей і визначено, що це можуть бути дитячі будинки сімейного типу або прийомні сім'ї. І саме тільки після того, як законом це було передбачено, уряд зміг в 2002 році розробити і прийняти в квітні-місяці положення про дитячі будинки сімейного типу і про прийомні сім'ї. А до цього ми в 98-99 році тільки в порядку експерименту в Запорізькій області проводили це. І після квітня-місяця ми зараз широко організовуємо, розповсюджуємо цю форму виховання і утримання дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, і не тільки в місті Києві, в місті Києві вже 21 сім'я за цей період прийомна створена, а і в таких областях, як Запорізька, Одеська і в інших областях. Зараз законодавчу маючи нормативну базу активно починають створюватися прийомні сім'ї, а служби у справах неповнолітніх і наші управління допомагають цим сім'ям і контролюють дотримання законодавства з цих питань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

ГОЛОС З МІСЦЯ. (Не чути)

ДОВЖЕНКО В.І. Прийомна сім'я має юридичний статус з квітня 2002 року, коли уряд затвердив своєю постановою положення про прийомну сім'ю. І у місті Києві, і в інших регіонах прийомні сім'ї місцевими органами влади створюються на підставі цього нормативного документу. І подяка Мельничуку. Я впевнилася, що у Верховній Раді у нас справжні чоловіки є, які все замічають.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання.

ДОВЖЕНКО В.І. "Яка кількість дітей у сільській місцевості, дітей-інвалідів, в загальній чисельності дітей оздоровлено і буде оздоровлено.

Я хочу зразу вас поінформувати про те, що статистика не ділить у нас дітей на дітей сільських, на дітей міських. Я вам ще раз говорю про те, що оздоровлено 1 мільйон 985 дітей. Там діти і сільські, і міські.

Однак в системі міністерства агропромислової політики функціонує 97 дитячих оздоровчих закладів, і в 2002 році там оздоровлено більше 80 тисяч дітей, в цьому році буде оздоровлено теж більше мінімум на 10 відсотків дітей в цих закладах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Родіонов.

13:18:14

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Валентина Ивановна, у меня такой вопрос. Прежде, чем вопрос сказать, здесь шел разговор о 55 статье Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік". Этой статьей, как известно, вводится 50-процентный налог на землю. И один из депутатов с удивлением вдруг спросил, кто его вносил и кто его голосовал?

Хочу сказать, что голосовали, практически, все фракции, кроме фракциии коммунистов, за эту статью. Но у меня вопрос такой: вы сейчас предлагаете приостановить эту статью. Но на Кабинете Министров вы выступали против ее введения, потому что она была внесена все-таки Кабинетом Министров в проект бюджета, и, как я сказал, почти единогласно проголосована всеми депутатами, кроме коммунистов и еще какой-то фракции?

Да, только коммунистов, вот говорят.

ДОВЖЕНКО В.І. Шановні народні депутати, є необхідність поправити ту помилку, яка допущена центральним органом виконавчої влади і народними депутатами: я вас дуже прошу в інтересах дітей зробити це, а ми уважно протягом року розберемося, скільки землі. Знаєте, в нас є такі табори, які дуже багато землі мають. Ми разом з вами визначимося, скільки повинно бути землі, і яку плату встановлювати, і щоб на наступний рік для нас це було взагалі, як ви розумієте, новина. Щоб на наступний рік прийняти виважене рішення. Тому я звертаюся до вас із проханням.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

ДОВЖЕНКО В.І. Відомо, що в минулому році, попри те, що уряд добився зростання кількості оздоровлених за літо дітей, строки перебування дітей в оздоровчих закладах було суттєво скорочено, до 10 - 14 днів. За такий короткий термін неможливо досягти суттєвих змін. Якою буде політика уряду щодо цього питання в цьому році?"

Ви знаєте, коли 11 червня минулого року я вам звітувала про хід оздоровлення дітей, то ми говорили про те, що відкриємо 12 тисяч оздоровчих закладів різного типу. А сьогодні я говорю, що ми тільки 11 тисяч відкрили. І вони пройшли по статистиці. Чому, тому що в тисячі оздоровчих закладах не були повністю витримані ті умови, які необхідні, і в них діти оздоровлювалися менше 14 днів. І ми їх взагалі не включали в статистику.

Зараз Державною програмою передбачено, що 14 днів - це мінімум для оздоровчих таборів різнопрофільних, 24 дні для санаторіїв і 18 - 21 для оздоровчих таборів оздоровчого типу. І це закладено в типове положення, проект якого підготовлений і подається на затвердження Кабінету Міністрів України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Йосипович Удовенко.

13:21:19

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановна Валентина Іванівна, щоб ви не ображалися на нас, народних депутатів, я хочу трошки вас похвалити. І після відновлення діяльності Держкомсім'ї і молоді і призначення вас на цю посаду значно пожвавилась діяльність у справі захисту і сім'ї, і молоді.

Я був на засіданні колегії, яка підводила підсумки роботи за минулий рік, і можу із задоволенням відзначити вашу діяльність.

Моє запитання - на продовження того, що колега Кармазін порушив. Мені вже протягом 2-х років доводиться займатися справою "Молодої гвардії". Це перлина була, 12 тисяч цілорічного оздоровлення дітей. Зараз довели цю перлину до 3-х тисяч, у минулому році відпочило 3 тисячі.

Українську гімназію, яка створена там, щоб діти під час навчання могли продовжувати своє навчання, знищено. Що все-таки можна зробити? Ви сказали, що ви вже нічого не можете..... Я думаю, що треба поновити якусь міжвідомчу комісію, поїхати туди і нарешті розібратися і поміняти власника. Дякую.

ДОВЖЕНКО В.І. Геннадій, громадська організація, федерація дитячих і піонерських організацій України.

Шановний Геннадію Йосиповичу, я підтримую вашу пропозицію і зобов'язуюся все зробити для того, щоб детально розібратися і разом із місцевою владою навести порядок. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, будь ласка.

ДОВЖЕНКО В.І. Яка кількість дітей цього року буде оздоровлена в державних та комунальних оздоровчих закладах, а яка у закладах недержавної форми власності?

Я хочу сказати, що за даними Державного комітету статистики минулого року у нас у державі функціонували дитячі оздоровчі заклади, із яких 83 відсотки - це оздоровчі заклади, які перебувають у комунальній власності, 11 відсотків - заклади, які перебувають у колективній власності, 4,6 відсотки - у державній власності і 1 відсоток - у приватній власності.

Треба, щоб всі заклади незалежно від форми власності були поставлені в рівні, однакові умови, щоб кожний на конкурсній основі, на тендерній вигравав можливість за рахунок якісного надання послуг отримати державне замовлення у першу чергу для оздоровлення дітей соціально незахищених. Ми статистики не ведемо з приводу того, у якому закладі скільки дітей оздоровлюється, но я вам назвала, якій відсоток у нас функціонує дитячих оздоровчих закладів і які є власники.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Михайлович Вернигора.

13:24:22

ВЕРНИГОРА Л.М.

Вернигора, фракція Соціалістичної партії України. Я погоджуюся, шановна Валентина Іванівна, із Геннадієм Йосиповичем, що останнім часом у нас пожвавішало обговорення і заслуховування цих питань. Але чому Михайло Мельничук мав право сказати про 70 відсотків правди, я теж буду у виступі говорити.

А зараз хочу таке питання вам особисто задати. Я вже декілька років звертаюся до Кабінету Міністрів, до вас. Те, що на землю податок існує, то дорого. Але чи знаєте ви, у що обходиться загородному, заміському піонерському там чи якому, оздоровчому табору утримування і відкриття оцих таборів. Двадцять чотири організації супроводжує їх діяльність контрольно-ревізійних і інших. І ми склали всі ці цифри. Я вже не кажу про торби, які вони кожного дня їм готують, не кажу вже про те, що заслони із старших груп роблять, щоб недопустити цих перевіряючих. Так от на ці кошти ми могли б оздоровити ще 20 відсотків дітей, які не можуть попасти в ці табори.

Чому ви не вживаєте? Тут закону не треба Верховної Ради, тут ваше розпорядження потрібно. Прошу.

ДОВЖЕНКО В.І. Я згодна з вами, що треба наводити порядок і в цьому питанні. І треба, щоб всі організації, які мають відношення до контролю за діяльністю оздоровчих закладів, перед вікдкриттям оздоровчого закладу перевірили все, видали заключення і потім дали можливість протягом оздоровчого сезону функціонувати цим оздоровчим таборам. Я з вами згодна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмові є у вас?

ДОВЖЕНКО В.І. Да, безперечно.

За якими критеріями приймається рішення про оздоровлення за державні кошти тієї чи іншої дитини, адже далеко не всім дітям, що потребують оздоровлення і чиї батьки невзмозі його оплатити, надається державна допомога?

Ви знаєте, що за кошти Державного бюджету оздоровлюються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які постраждали від Чорнобильської аварії, діти-інваліди, діти загиблих шахтарів, діти загиблих працівників Міністерства внутрішніх справ. Порядок такий. Кожний місцевий орган влади створює тендерний комітет із представників місцевого органу влади, із представників громадських організацій. І вони приймають після вивчення заявок від оздоровчих закладів, вони віддають пріоритет тим, де і вартість ліжко-дня менше і де якісні і комплексні надаються послуги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мороз.

13:27:10

МОРОЗ А.М.

Дякую. 83 виборчий округ, фракція комуністів, Анатолій Мороз.

Шановна Валентина Іванівна, ми кожного року розглядаємо питання оздоровлення дітей. Але як ви вважаєте, можливо, треба його розглядати не перед початком оцього процесу, а вкінці вже оздоровлення, як пройшло оздоровлення.

Як пройшло оздоровлення? Які проблеми стоять перед оздоровчими закладами і, будемо говорити, перед державою напередодні наступного, так сказать, сезону оздоровлення наших дітей? Це перше.

А уже зараз би заслухали просто інформацію в якому стані вже підготовлені наші оздоровчі заклади до прийому дітей. Це перше.

І друге. Я в минулому році якраз задавав вам питання про підприємство Південдизельмаш, яке мало свій піонерський табір "Соняшний" (це Токмак Запорізька область) і його вивели поза уставний фонд. Сьогодні воно там за копійки його скуповують і так далі. Вже декілька років воно не працює і нема нікому діла ні до правоохоронних органів, ні до органів Вунтрішніх справ, ні владі, будемо говорити, всіх рівнів. Підприємство було на 400 дітей. Сьогодні воно стоїть мертве. Ви обіцяли направити комісію, але, на жаль, "віз і нині там".

Дякую за відповідь.

ДОВЖЕНКО В.І. Ну я абсолютно згодна із рішенням Верховної Ради. Якщо в минулому році Верховна Рада розглядала це питання саме в розгар кампанії оздоровчої 11 червня, то зараз ми завчасно розглядаємо - за 3 місяці до початку оздоровчого сезону і це дасть можливість і уряду, і центральним органам виконавчої влади, місцевим органам влади попрацювати більш ефективно і виконуючи програму, і виконуючи постанову, яку Верховна Рада яка буде прийнята.

І ми в минулому році в жовтні місяці надали інформацію про те, як була організована виборча кампанія і в цьому році безперечно ми теж до... після закінчення оздоровчого сезону надамо таку інформацію.

Я говорила в своєму виступі, що у нас із 1010 оздоровчих закладів ми після мого виступу в минулому році зробили дійсно інвентаризацію разом з місцевими органами влади і визначили, тепер ми маємо повний банк данних: скільки закладів, де вони розташовані, хто ним керує, у чиїй власності і які проблеми. Я вам сьогодні в короткому виступі розказала, що по 90 закладах дійсно у нас є проблеми і я в своєму виступі сказала про те, що потребує законодавчого вирішення питання недопущення перепрофілювання закладу дитячого під час приватизації або під час зміни власника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка, Валентина Іванівно. Будь ласка. Мікрофон Мельничуку, будь ласка, включіть.

13:30:19

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановна Валентино Іванівно, я мав на увазі зачіску вашої доповіді, у цифрах тих, що ви привели.

А інше скажу, що якщо б я відверто почув у вашій доповіді те, що коїться дійсно з дітьми на Україні, то було би інше. Я тільки два приклади по Чернівецькій області, Садгірський протитуберкульозний санаторій. Гривня 70 в день виділяється на одну дитину утримання. Що там може бути? Щербинецький санаторій Новоселицького району Чернівецької області, де колись 10 років назад лікувалася анемія дітей. Ми возимо на Кубу, за кордон лікуватися! Сьогодні цей санаторій не працює, дітей там не оздоровлюють. Якщо би я це почув по Україні в цілому, мабуть і інші були би запитання.

Я розумію, що немало робиться з вашої сторони, я вдячний за це. Але все-таки нас, парламентарів, цифрами, які зовсім не відповідають дійсності, годувати не треба. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, закінчуйте.

Співдоповідає голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Самойлик Катерина Семенівна. Будь ласка.

13:31:42

САМОЙЛИК К.С.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду! Конституція визнає здоров'я однією з найвищих цінностей соціальних, але це по Конституції, а реальне життя засвідчує зовсім інше. Аналіз державної і галузевої статистики засвідчує, що медико-демографічна ситуація в Україні впродовж 11 останніх років значно погіршилась, відбулось підвищення рівня захворюваності і поширеності хвороб серед молоді за всіма класами хвороб. Захворюваність підлітків за цей період зросла в 1,6 рази, поширеність хвороб - в 1,7 рази. Наведені дані якраз і засвідчують, яку оцінку ми сьогодні можемо дати діяльності 12 міністерств і державних комітетів щодо виконання ними своїх функціональних обов'язків щодо вирішення питань оздоровлення і відпочинку дітей.

З метою поліпшення здоров'я населення і, зокрема дітей та молоді, в Україні щорічно приймаються десятки важливих документів. Наприклад, в 2000 році було прийнято понад 120 нормативно-правових актів, що безпосередньо стосуються здоров'я громадян. А що ми маємо, коли аналізуємо їх виконання в регіонах?

Робоча група Верховної Ради України по підготовці до Дня уряду вивчила стан справ організації відпочинку та оздоровлення дітей в Автономній Республіці Крим, проаналізувала роботу з організації оздоровлення дітей в Україні в цілому в минулому році. За підсумками оздоровчого сезону 2002 року виявлено цілий букет негараздів, які не вирішуються роками, а саме, я хочу зосередити всіх вас увагу на слідуючі негаразди.

Перше. В період оздоровчих кампаній непоодиноко здійснювалась передача дитячих таборів іншим власникам, в окремих випадках нецивілізованими методами. У цьому зв'язку не можу не привернути увагу учасників Дня уряду і до питання найвідомішої здравниці - молодіжно-дитячого центру "Артек". До передачі "Артеку" в підпорядкування Державному управлінню справами при Адміністрації Президента України регіони мали можливість заохотити путівками до "Артеку" дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, малозабезпечених дітей, відмінників навчання, обдарованих дітей. Сьогодні тут панують комерційні інтереси і відпочивають діти, в основному, заможних батьків. От вам і підпорядкування.

Існуючі програми оздоровлення дітей по регіонам як і укази Президента, як і постанови уряду мають декларативний рекомендаційний характер, не підтримуються ні коштами, ні чіткими вимогами до тих посадовців, які причетні до організації та проведення оздоровлення дітей. Відключення від електроенергії десятків оздоровчих таборів сільської місцевості, капітальні ремонти таких закладів не плануються і не проводяться. Все більше з'являється комерційних структур, для яких дитяче оздоровлення, перш за все, - бізнес на один або два сезони. Діти з екологічно несприятливих регіонів оздоровлювалися за місцем проживання. Це пояснюється насамперед розпорошеністю коштів, що передбачається на оздоровлення дітей, а ще відношенням державних мужів, які мають опікуватися цією справою.

Зрозумілі фінансові проблеми, що існують в областях. Але ж треба мати й відповідальність і совість, щоб оздоровлювати дітей-чорнобильців у своїх нерідко забруднених областях виключно для того, щоб гроші, виділені для оздоровлення, залишались в обласному бюджеті.

В той же час санаторно-курортні заклади спеціалізовані - в Криму, в Карпатах - з відповідним обладнанням, чудовими методиками, досвідченими кадрами, унікальними природними можливостями залишаються напівзаповненими. Хто за це відповідає і хто на це дасть відповідь з керівників міністерства та областей?

Залишається невирішеним питання безкоштовного медичного обстеження працівників, які направляються на роботу в дитячі оздоровчі заклади. В Кіровоградській області, наприклад, студенти, які проходили педагогічну практику в цих закладах, четверту частину заробітної плати витратили на придбання санітарної книжки. Відчувається недостатня підготовка кадрів. З студентами-практикантами, як правило, не проводять спеціалізованих занять. Витрати на утримання дитячих оздоровчих закладів тільки за останні роки виросли на 40 і більше відсотків. А сума коштів з бюджетів всіх рівнів на оздоровлення дітей пільгового контингенту по суті за цей час залишається незмінною, а тому й одержується. В Хмельницькій області в минулому році не було передбачено взагалі коштів на оздоровлення дітей пільгових категорій. А кошті з Держбюджету надійшли тільки в серпні - під кінець оздоровчого сезону.

Істотно скоротилася мережа таборів санаторного типу. В той же час по окремим регіонам більше двох третин шкільного віку мають значні відхилення у стані здоров'я і потребують не просто літнього відпочинку, а спеціального лікування.

Значні проблеми виникли у зв’язку з тим, що фінансування дитячого відпочинку здійснюється не з розрахунку кількості дітей, а від кількості застрахованих осіб. Різниця в сумах дотацій становить від 200 до 27 гривень на одну дитину. За даними Державного департаменту пожежної безпеки, хоч ми говорили, багато перевіряючи, але роками не виконуються основні протипожежні заклади в дитячих оздоровчих таборах.

З інформації, яку нам сьогодні доповіли, також не зрозуміло, хто буде займатися оздоровленням дітей в цьому році - чи Державний комітет у справах сім'ї і молоді чи врешті-решт цією справою займеться Кабінет Міністрів України.

Щодо запропонованого проекту постанови. Передусім прошу звернути увагу всіх народних депутатів. що з інформації уряду не зрозуміло, з яких причин були, по суті, проігноровані рекомендації, викладені в постанові Верховної Ради України про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації оздоровлення дітей влітку 2002 року за номером 100 від 11 липня. Йдеться про визначення в державному бюджеті окремим рядком, захищеним рядком асигнувань для організації оздоровлення дітей, про встановлення державного замовлення на здійснення оздоровлення, про розробку механізму економічного стимулювання роботи дитячих оздоровчих закладів і про часткове дотування з державного і місцевих бюджетів таких закладів, про збереження мережі особливо оздоровчих закладів санаторного типу.

На жаль, ці дуже важливі пункти нашої постанови або напіввиконані або залишилися невиконаними.

При цьому надважливо передбачити при визначенні державного замовлення на оздоровлення відповідну компенсацію до місцевих бюджетів громад, на території яких знаходиться переважна більшість здравниць. Адже звільнення від сплати податку на землю, що дає змогу здешевлення путівок, а відтак збільшення заповнюваності санаторіїв, з другого боку, позбавляє окремі місцеві бюджети відповідних надходжень, а це основні комунальні послуги тим же оздоровницям.

І тому ми повинні підійти диференційовано. Ми знаємо, що повністю звільнення від земельного податку на ... Євпаторія сьогодні - це практично нуль в місцевому бюджеті. Тому ми і ставили питання: повинна бути дотація, повинно бути державне замовлення. Хіба нам сьогодні не зрозуміло, скільки в нас дітей-інвалідів, скільки дітей-сиріт, скільки дітей-чорнобильців. Все ж це відомо. І держава повинна передбачити такі кошти. Тоді не буде таких питань, які сьогодні виникають.

Якщо уряд, наприклад, не влаштують пропозиції Верховної Ради, значить, в нього є якісь більш дієві заходи. Але дійсність це спростовує. З кожним роком ситуація у справі організації оздоровлення тільки загострюється. А введення цього року земельного податку для дитячих та санаторно-курортних оздоровчих закладів аж ніяк не сприятиме ефективній реалізації заходів, передбачених Державною програмою відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року. Більш за те, закон з цього питання уряд планує лише у 2005 році.

Робоча група Верховної Ради України ознайомилась з деякими санаторно-курортними закладами Євпаторії. Ми були вражені можливостями лікувальної бази, високопрофесійними кадрами, найефективнішими методиками лікування різноманітних хвороб, зокрема опорного апарату і так далі.

Не можна не підкреслити роль в організації оздоровлення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, витрати якого на часткове фінансування оздоровлення дітей лише у минулому році склали 75 мільйонів гривень. Навіть при наявності коштів у фонді часто через відсутність необхідних грошей в місцевих бюджетах, господарів або батьків діти не мали можливості отримати ці путівки.

І я переконана, що треба підтримати пропозиції фонду щодо фінансування за його кошти 90 відсотків путівок, а 10 відсотків - за рахунок застрахованих осіб. Можливо, я виступаю трохи емоційно, але повірте, коли бачиш, що стан здоров'я дітей щорічно погіршується, і знаєш, що є потенційні можливості покращання стану справ, і переконуєшся, що в наслідок багатьох чинників немає кардинальних змін на краще, просто болить душа.

Наша робоча група дійшла до висновку: окрім сьогоднішнього розгляду питання про організацію оздоровлення дітей влітку (я закінчую) існує нагальна проблема проведення окремого Дня уряду щодо організації цілорічного лікування дітей-інвалідів, дітей з хронічними хворобами, дітей чорнобильців у санаторно-курортних закладах України.

І ще ми переконані у тому, що потрібна, необхідна вкрай таке питання. Я хочу звернутися до всіх голів комітетів, бо це питання стосується всіх, до всіх народних депутатів і керівників фракцій. Ми вам роздали опрацьований робочою групою проект постанови Верховної Ради, але ми дуже просимо вас внести свої пропозиції до нього, тому що жоден комітет, жоден народний депутат України просто не має права залишатися осторонь цього питання. Часу до відкриття цьогорічного оздоровчого сезону залишається не так і багато, тому давайте цю справу доводити до кінця. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до обговорення. Слово надається Шершуну Миколі Харитоновичу, наступний Раханський.

13:43:28

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Аграрна партія України.

Шановний Головуючий, шановні колеги присутні. Статистика свідчить, що за останні 10 років кількість стаціонарних позаміських дитячих оздоровчих закладів скоротилася майже в тричі. Припиняють існування передусім профілі і установи, які належать державним підприємствам. Їх подальша доля схожа скрізь: вони стають переважно або розважальними закладами для дорослих, або культовими спорудами релігійних громад. Переконаний, треба покласти цьому край і зробити усе аби зберегти дитячі оздоровчі заклади.

Органи місцевої влади забезпечити належне фінансування літньої оздоровчої компанії дітей не спроможні, адже в Державному бюджеті відсутній окремий рядок щодо коштів на ці цілі. Тому проблему літнього відпочинку вирішують шляхом відкриття денних таборів при навчальних закладах. Але такий відпочинок школярів не є повноцінним і частково вирішує хіба проблему організації дозвілля та зайнятості дітей.

У таких таборах відсутнє гаряче харчування, і учні перебувають від сили чотири години на день.

Турбує те, що саме у таких пришкільних таборах у минулому році перебувало понад 30 відсотків усіх дітей, охоплених організованими формами відпочинку.

Тому питання фінансування діяльності дитячих оздоровчих закладів потребує особливої уваги. Адже протягом останніх п'яти років абсолютно не виділялися кошти на оздоровлення учнів-сиріт взимку. Крім того Мінчорнобиль вкрай погано фінансує оздоровлення хворих школярів з радіаційно забруднених районів. Так у Рівненській області минулого року з майже тисячі хворих учнів за так звані чорнобильські кошти було оздоровлено лише 150 чоловік.

Ще одну проблему створили ми з вами, прийнявши Закон про Державний бюджет на 2003 рік. Це та сама стаття 55. Згідно цього закону оздоровчі заклади повинні уперше сплачувати податок на землю. Зрозуміло, що це призведе до подорожчання путівок.

І я хотів би погодитися з моїм колегою, але не можу зовсім погодитися. І внаслідок чого багато сімей відмовиться від послуг оздоровлення дітей. Врешті-решт це призведе до нового сплеску закриття таких закладів, які і без того ледве животіють.

Тому я закликаю всіх колег терміново прийняти відповідні рішення, які звільнили б оздоровчі заклади від сплати згаданого податку.

Навряд чи може пані Довженко при величезній повазі до неї та її підлеглих виконувати покладені на них обов'язки з коронації оздоровлення, відпочинку та дозвілля дітей і молоді, маючи в штатах обласних управлінь по шість-сім чоловік і практично не маючи на місцях відповідних відділів.

Думаю, необхідно зобов'язати Державний комітет у справах сім'ї та молоді у стислі терміни створити у регіонах таку структуру, яка б могла забезпечувати організацію якісного оздоровлення дітей. Не опікуватися здоров'ям дітей означає поставити хрест на майбутньому України. Потрібно це розуміти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Давайте порадимося. Записалося 20 чоловік на виступи від фракцій.

Яким чином будемо діяти? Може від фракцій надамо слово? Від фракцій, так? Ні, у нас не буде часу. Ми до 14 години повинні припинити обговорення цього питання.

Добре. Яким чином визначаємося? Від фракцій чи загальним списком? Списком? Все, пішли за списком. Будь ласка, Раханський. Наступний Кармазін.

13:47:28

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Анатолій Раханський, "Трудова Україна", Євпаторійський виборчий округ, Євпаторія, Всеукраїнська дитяча оздоровниця.

Шановний Геннадій Андрійовичу, колеги, члени уряду, запрошені! Ми сьогодні розглядаємо одне із найважливіших питань нашої держави - питання здоров'я дітей. Здоров'я населення - це необхідна умова високого трудового потенціалу, важливий показник економічного, соціального і культурного розвитку будь-якої держави, критерій ефективності державного управління. За політичними перегонами ми часто не задумуємося як відноситься до дітей, особливо хворих, наша держава. Робоча група по підготовці Дня уряду по цьому питанню у складі народних депутатів, представників міністерств та відомств вивчала ситуацію в Криму - курорті Євпаторії - Всеукраїнській дитячій оздоровниці. Я хотів би подякувати їх за ефективну працю.

Щорічно Президент України, Верховна Рада, уряд приймають постанови, розпорядження щодо організації оздоровлення дітей в літній період. Вирішення цього питання покладено на 12 міністерств та відомств. Але ситуація із здоров'ям дитячого населення України сьогодні катасрофічна. За останні десятиріччя захворюваність дітей та підлітків піднялась на 25, а інвалідність на 21 відсоток. Такий стан потребує прийняття рішень по оздоровленню дітей не тільки в літній період року, а їх цілорічного оздоровлення. Недопустимо для держави, маючи таку кількість дитячих санаторних закладів і, скажімо, таких як дитяча національна оздоровниця "Євпаторія" з їх цілющими факторами, школами для навчання, медичними кадрами лишати своє підростаюче покоління можливості поправляти здоров'я, особливо дітей-інвалідів. Ці заклади давно перейшли з цілорічного в минулому режимі роботи на сезонний. З однієї сторони, хворі діти або діти, яким необхідно закріпити здоров'я з іншої, пусті санаторії. Маючи в Євпаторії міжнародний реабілітаційний центр для дітей, де працюють медики-кубинці, ми все-таки туди на Кубу відправляємо дітей. За один тільки літак можна пролікувати біля тисячі дітей в наших оздоровницях.

На мій погляд, держава повинна чітко визначити скільки необхідно санаторних місць для дітей по їх профілю захворюванням, прийняти рішення про державне замовлення на організацію оздоровлення дітей-інвалідів, сиріт, дітей багатодітних та малозабезпечених сімей. Не допустити приватизацію цих закладів та їх перепрофілювання. Виправити ситуацію можливо, якщо здоров'я дітей стане одним з головних пріоритетів для держави і всіх рівнів влади не в програмно-декларативних документах, а на ділі.

В державі відсутня система управління курортною справою. Згідно прийнятого Закону України про курорти не створений Державний департамент з питань діяльності курортів, так необхідний при наявності санаторних закладів різних відомств і форм власності.

Вважаю, проект постанови необхідно доопрацювати і його обов'язково приймати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Юрій Кармазін, наступний - Масенко.

13:50:47

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні малочисельні члени уряду, шановний народе України! Безумовно, те питання, яке сьогодні розглядається, воно є комплексне і підхід до цього питання мав бути комплексний.

Сьогодні що зробив уряд? Питання називалося і називається як? День уряду про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації оздоровлення дітей, Кабінету Міністрів всього! Що зробили?

Випустили жінку. Спасибі Валентині Іванівні, що вона хоч не побоялася одна, а питання-то 12-ти міністерств і держкомітетів. Питання-то комплексне: питання і Міністерства соціальної політики, і охорони здоров'я й інших міністерств і відомств. І що? Одну жінку випустили.

Я думаю, що я чув сьогодні виступ віце-прем'єр-міністра, принаймні гідний був виступ до такого рівня, це виступ Катерини Семенівни Самойлик, нашого народного депутата, голови комітету. В ньому комплексно було піддано аналізу всі питання, які є щодо цієї галузі.

Я хотів би привернути увагу до того, що робиться сьогодні на місцях. Під Одесою, в Білгород-Дністровському районі є курорт Сергієвка, за радянських часів був вщент наповнений народом. Сьогодні розвалені оздоровниці, половина з них належить нібито Молдові. Я звертаюся до Президента, я звертаюся до уряду, відкрийте очі і не тільки в Одесі пийте горілку. Я звертаюся до губернатора Одеської області, так люблять себе називати пан Гриневецький. Побувайте там і подивіться, що там робиться, що зробили з тими санаторіями, де лікували дітей.

Я не говорю, що на карті Одеси робить, от карті Одеси. Я взяв карту Одесу і помітив дитячі санаторії і будинки, які зараз втрачені для держави. Називаю: піонертабір Яші Горнієнка; санаторій Чивирина, два відділення: один - для доньки Боделана, інший - для інших; піонертабір "Юний енергетик"; піонертабір "Аврора"; дитячий табір "Салют"; піонертабір "Чорне море" і так далі. А що, а дорослим не треба відпочивати?

Шановні народні депутати, я вам нагадую, що стаття 3 Закону про курорти говорить, що державна політика України в сфері курортної справи будується на таких принципах: забезпечення доступності, по-перше, для всіх і в першу чергу інвалідів, дітей і жінок репродуктивного віку. А ми що про дітей піклуємося? Стаття 26 забороняє приватизацію санаторно-курортних закладів, які були на момент прийняття закону, мали бути в державній і комунальній власності. Все робиться навпаки. Тому я вважаю, що за три місяці це правильно ми розглядаємо, але питання акценти стоять неправильно.

Тут мав доповідати, співдоповідати і Генеральний прокурор України, тому що питання національної безпеки - ДУСі по 400 доларів за путівку в "Артек", Катерина Семенівна, треба було назвати, скільки? Не може ніхто із присутніх тут забезпечити. Віддали ДУСі і зараз ще чотири санаторії віддають ДУСі. Шановний уряд! Зверніть увагу, що ви робите?!!! Ви просто хочете знищити відпочинок людей і оздоровлення! А хіба мати і батько не впливають на вік дитини і там хіба не відпочивали діти? Я дякую за увагу, вибачайте за емоційність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Масенко, наступний Шкіль. Дотримуйтесь Регламенту.

Ваші ж колеги не зможуть виступити.

13:54:47

МАСЕНКО О.М.

Шановний Головуючий, шановні депутати і присутні, я все-таки ще раз хочу звернути увагу на те, що сьогодні, виступаючи вже деякий раз, підкреслюють про те, що не то не так прийнятий бюджет, не передбачено того, що треба, то проголосували - не знали, що із дитячих оздоровчих закладів будуть податки зіймати, і цього не знали. І де ж ті, що голосували? Чого ж їх немає сьогодні? Треба ж про це, мабуть, Геннадію Андрійовичу, говорити, щоб виборці знали, щоб люди знали, кого вони делегували до Верховної Ради і як вони піклуються про дітей громадян України.

Сумніву немає в тому, що оздоровлення дітей повинно проводитися систематично, високоякісно, а саме головне - широкомасштабно, щоб якомога більше дітей були охоплені цим заходом. Але як уже з інформації Валентини Іванівни я так зрозумів, що якраз цих критеріїв заходами уряду досягти не можливо. То не вистачає коштів, то не передбачили окремим рядком у бюджеті те чи інше, то ще щось нам, як правило, заважає. А тоді доходить до такої ситуації, що усі у нас депутати не такі, бо не передбачили цього, тільки у нас милостивий Президент та його дружина: один розвалює державу, а друга оздоровчі поїзди чи потяги організовує, та поїхали і таке милосердя проявляє!

Ви знаєте, дорогі друзі, я з цим ніяк змиритися не можу, і я вважаю, що це ні в які рамки етики людської не вписується, коли діями Президента діти наші, народ наш доведений до такого ганебного стану, а з іншого боку дружина робить отаке милосердя - це треба припинити, і щоб більше такого і не чутно було. Якщо вона десь отам візьме в оренду декілька гектарів землі, посіє буряки та виполе, і за свої кошти буде робить це милосердя, я ще буду її підтримувати. А за чиї кошти це милосердя робиться, люди добрі? За ті кошти, які вкрадені в народу. І з цим ніяк змиритися не можна.

І не можна змиритися з тим, що навіть оздоровлення 10-14 днів на березі Чорного моря не допоможе тим дітям, які постійно живуть у голоді, холоді, які не отримують того, що потрібно отримувати нашим дітям.

Тому я ще раз звертаюся і до уряду. Я радий, що Дмитро Володимирович все-таки прийшов, хоча, дійсно, Кармазіна підтримую, малочисельний у нас уряд дуже. Хоч би послухали, зробили якісь висновки!

І ще раз звертаюся до більшості: не ховайтеся, не бійтеся, думайте, за що ви голосуєте і які рішення ви приймаєте, щоб вам усім, а разом з вами і нам, не було соромно ні перед народом, ні перед дітьми нашої держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, наступний Полііт.

13:58:10

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Національна асамблея.

Я хотів би, в першу чергу, звернутися, звичайно, до представників уряду. У нас не так часто, хоча і не так рідко відбуваються зустрічі, але хотілось би, щоб вони були результативними.

Ви, звичайно, почули про те, що з кожним роком зростає кількість коштів, які йдуть на оздоровлення і відпочинок дітей, але так само ми чуємо, що кожен раз їх не вистачає, бо з іншого боку ми маємо вирішити, або ми хочемо, щоб в Україні були діти, щоб вони були здорові, або ми цього не хочемо. Ну, хто має за це відповідати, хто має нести відповідальність?

Є структура і є відповідні органи, які мають прийти і сказати, що: "Шановні селяни, ваші діти не поїхали тому-то і тому-то". Чому путівка до... Ніхто не подумав, ми маємо колосальні курорти на Україні, маємо Трускавець. Путівка до Трускавця коштує 2 тисячі гривень. Яка дитина може оздоровитись за ці кошти?

До мене звернулися виборці. Дитина хвора, ледве-ледве - і то я не зумів переконати керівництво курортних центрів, відпочинкових баз, які є, і санаторіїв, які є в Трускавці, щоб оздоровити цю дитину. Вона без батьків, дідусь і бабуся виховують дитину, 2 тисячі гривень...

Ми не маємо цих фондів, наприклад, народний депутат не може цього здійснити. Ми виділяємо кошти в бюджет, закладаємо їх, але надалі ми не маємо можливості прийти до виборців і сказати: "Ми виділили кошти - і тому діти можуть поїхати". Ми виділяємо на Державне управління справами, тут його називають ДУСя, я хочу, щоб виборці знали, що це Державне управління справами, яке забезпечує поїздки Президента за кордон, при Президентові України, яке забезпечує його поїздки, забезпечує життя і діяльність. І цей орган профінансований більше, ніж оздоровлення всіх дітей. Ні, я розумію, що у нас Президент важливіший за дітей, це зрозуміло, але ж не настільки.

І тут, з іншого боку, є ще інша категорія роботи, яку можна здійснювати, інший напрямок. Це є приватні оздоровлювальні бази, які приватизувалися, які, в принципі, за державний кошт, за помилки державного керівництва, за злочини, за хабарі отримали ці курортні центри і відпочинкові бази. І треба спитати в них, хто з них не хоче оздоровити дітей, хоча би раз на місяць? Треба дати їм, якщо хочуть усі, то треба дати таку можливість.

А, з іншого боку, ми маємо колосальний провал в тих закладах, які лишилися. От, будь ласка, Львівщина. Я от уповноважений від Львівщини. Броди, є прекрасний відпочинковий міжколгоспний центр. Збудували колгоспи своїм коштом будинки. Все це руйнується. Приходить фонд, який хоче допомогти відновитися, Фонд Святої Марії, і оздоровлювати там дітей. Що робить місцеве керівництво? Ви кажете: на них покласти фінансування. Місцевий керівник Петрушка підробляє підписи, фальсифікує документи, не дає приватизувати, не дає можливості майно, майно окреслити, тобто фонд має це майно мати в своєму розпорядженні, а він з бажанням приватизувати і продати підробляє документи і не дає можливості навіть розраховувати на те, що цей фонд, діяльність котрого закладено в оздоровлення дітей, може їх коли-небудь оздоровити.

І тому і тут треба контроль, я звертаюся до уряду, щоб відповідно не розраховувати на те, що місцеві органи влади будуть дбати і щось там робити без того, щоб зверху, а вони так звикли, зверху не тиснути і не контролювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Полііт, наступний Мельничук.

14:01:54

ПОЛІІТ А.А.

Я ни в коей мере не хочу уменьшить проделанную работу, хочу обратить внимание на недостатки, которые необходимо избежать в нынешнем оздоровительном сезоне. Уверен, что в Государственном и местных бюджетах статью расходов на оздоровление необходимо выделить отдельной строкой, а не распылять по министерствам. И эти средства нужно выделить до начала оздоровительного сезона. Необходимо предусмотреть льготное налогообложение объектов хозяйствования, которые содержат детские оздоровительные лагеря, выделение средств на оздоровление и фонды зарплаты работников этих лагерей.

Важным элементом стало бы решение не облагать налогами спонсорские средства для оздоровления. Не менее важно предоставить льготы владельцам детских оздоровительных лагерей в получение кредитов именно в подготовительный период. В оплате энергоносителей и коммунально-бытовых услуг по тарифам сельской местности.

Не могу не остановиться на проблеме организации лечения детей-инвалидов и детей, страдающих хроническими заболеваниями. В составе рабочей группы Верховной Рады я познакомился с работой детских санаторно-курортных учреждений в городе Евпатории. Прекрасная база санаториев, наличие новейших и отработанных десятилетиями методик лечения, современная медицинская аппаратура и специалисты высочайшей квалификации. Уникальные природно-климатические условия, в том числе лечебные грязи, которых нет нигде в мире. И 30-35 процентов заполняемости. И это при том, что только детей-инвалидов в нашей стране свыше 150 тысяч.

Я глубоко убежден, что необходим государственный заказ на организацию круглогодичного лечения детей и прежде всего в Евпатории. Опорно-двигательные нарушения, сердечно-сосудистые заболевания, ДЦП, превалирующие среди детей болезни здесь лечат, возвращают к нормальной жизни юных граждан. А ведь с сентября по март санаторий фактически пустует. Но оплачивают коммунальные услуги, зарплату и так далее. Проблемы отключения электроэнергии во время лечения детей-инвалидов, проблемы стоимости проезда и сопровождающих их к месту лечения, защита платежей, компенсаций и так далее.

В завершение я хотел бы отдельно остановиться коротко, я прошу 15 секунд, на оздоровлении и лечении украинских детей на Кубе в оздоровительном центре "Таран". Я два дня назад приехал с Кубы, где провел много времени в центре и, к сожалению, вынужден констатировать, что у кубинцев гораздо больше болит сердце за наших детей, чем у нашего государства. Тратя десятки миллионов долларов на лечение и оздоровление наших детей, содержание базы, медикаменты, уникальные операции, содержание персонала, питание и проведение культурно-массовой программы, оставив украинцам только транспортировку. И абсолютно я не согласен с моим коллегой Раханским, который приводит, на мой взгляд, сомнительные цифры. У меня на руках реальная статистика, поверьте, она абсолютно другая. В целом мы должны быть кубинцам благодарны за тот объем работы, что они первые пришли к нам на помощь.

И завершая, я хочу, я понимаю лимит времени. Все спасибо огромное за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З місця Михайло Васильович Мельничук.

Мікрофон Мельничука Михайла Васильовича включіть, будь ласка.

14:06:13

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область. Я прошу передати слово Вернигорі Леоніду Михайловичу, який відповідає у нашій фракції з цих питань - за оздоровлення дітей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цього не можна робити. Давайте ми з вами порадимося, якщо так питання стоїть. Давайте таким чином. Я запропонував від фракцій - раз, два, три, чотири - виступити... Послухайте, будь ласка. Від фракцій виступаємо і тоді завершуємо. будь ласка.

14:06:56

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Сьогодні саме такий порядок денний, що треба говорити правду, тому що мова йде про дітей, мова йде про наше майбутнє.

Я говорив, що я хочу підтвердити те, що сказав Михайло Васильович Мельничук про 70 відсотків неправди, бо ми з ним вивчили досконало це питання в сільських районах. Окрім того, я 20 років займаюся , як ви знаєте, дитячим оздоровленням як по профспілковій лінії, так і по лінії Фонду соціального страхування. Давайте зізнаємося чесно і скажемо людям, що останні 10 років у нас оздоровлюються всього лише 1 дитина з 10. В той час як 10 років тому не оздоровлювалася 1 дитина з 10.

Оці фракції, які прийняли тут кодекс про землю, чогось не захотіли сьогодні сюди прийти. Я знаю чому. Тому що вони, розваливши село, розвалили соціальну інфраструктуру і сьогодні Валентина Іванівна про те, що ви сказали, що ви будете розширяти пришкільне оздоровлення, ну дозвольте вам сказати дуже так ніжно як жінці, що це даже більше, ніж неправда. Ви ж знаєте. що утримувалися ці оздоровчі табори колгоспами і радгоспами. Ви знаєте, що сьогодні не те, що вони не утримуються, а сьогодні навіть не харчуються діти молодших класів у цих школах. Яке може бути оздоровлення?

Я хотів би вам нагадати, що оздоровлення у нас в Україні останні 10 років проводиться абсолютно не за рахунок держави, та воно і раніше за рахунок неї не проводилося. Воно проводиться за рахунок господарників. профспілок і Фонду соціального страхування і більше ні ким. І те, що ви просите добавити штати кудись, хтось там вам хоче допомогти, не треба цього робити, тому що не керує державна адміністрація абсолютно цими процесами, вона може тільки споглядати.

Ті 360 мільйонів, що ви сказали, що закладено на оздоровлення дитяче, це не на літнє оздоровлення дітей, це ті кошти, за які утримуються наші інтернати, діти-сироти в літні місяці і кожна область їх враховує нібито це дитяче оздоровлення. Насправді, ніякого виділення коштів не відбувається.

Те що я сказав, як треба здешевіти путівки, і за рахунок цього можна оздоровити ще 20 відсотків дітей.

Я хотів би ще нагадати вам, що чомусь не ви, Валентино Іванівно, ні шановний Дмитро Володимирович не хочуть людям сказати правду, що в Кабінеті Міністрів уже напрацьована ідея, яка три місяці розглядається у Верховній Раді, про те, щоб Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який єдиний фінансує дитяче оздоровлення і лікування, передається Пенсійному фонду. Ви знаєте що це передається тільки для того, щоб ліквідувати як санаторно-курортно, як санаторії, профілакторії, так і дитяче оздоровлення.

І я хотів би, щоб ви, Володимир Дмитрович, як віце-прем’єр... Дмитро Володимирович, вибачте, саме оцю проблему вирішили в парламенті, і в Кабінеті Міністрів, і в Президента, інакше наші заслуховування оці не будуть мати сенсу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага.

ВЕРНИГОРА Л.М. Так, я прошу ще залучити до постанови невиступлений текст Валентини Семенюк, вона дала сюди для постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, наступний - Хара.

14:10:55

НАДРАГА В.І. Уважаемые коллеги! Я не буду говорить об актуальности сегодняшнего вопроса, скажу только одно. Я считаю, что мы должны стоять на позициях того, что оздоровление детей должно быть непрерывным процессом. Если для практически здоровых людей полноценным может быть оздоровление в летних лагерях, то для детей, которые имеют проблемы со здоровьем, безусловно, на мой взгляд, должен быть задействован огромный потенциал детских санаториев. Пребывание детей в санаториях это больше, чем оздоровление, это неотъемлемый этап в их лечении. Какая же ситуация с санаторным лечением детей на Украине?

Из 450 санаториев различных ведомственных принадлежностей 183 - детских на 27 тысяч человек. В 2002 году было привлечено более 180 тысяч для оздоровления. Много это или мало? С одной стороны, много, но вместе с тем это всего 20 процентов тех детей, которым показано такое лечение.

Сегодня в санаториях недостаточно не только общего количества мест. К сожалению, имеется всего только один детский санаторий в Трускавце для детей с заболеванием почек, когда в то же время это заболевание очень распространено. В подчинении Министерства здравоохранения нет ни одного санатория для лечения больных с патологией щитовидной железы, хотя заболевания крови, сахарным диабетом есть проблемы и проблема достаточно большая.

Вместе с тем я хотел бы сказать и сегодня на заседании нашей Верховной Рады, что есть целый ряд вещей, которые должен решить Кабинет Министров. Для этого не надо ни законов, ни дополнительного финансирования, и вместе с тем сегодня требуется совершенство механизма финансирования затрат по организации отдыха и оздоровления детей за счет средств фонда социального страхования по временной нетрудоспособности. Существует соответствующая инструкция за номером 15 от 26.06.01 года. Инструкция предполагает, что за счет этих денег мы можем оздоравливать детей только не старше 15 лет. Но это же есть противоречие с законом об охране детства, где ребенком определяется человек в возрасте до 18 лет.

Следующий момент. На сегодняшний момент проблема сохранения детских оздоровительных заведений втесную связана с оплатой коммунально-бытовых услуг. Сегодня детские загородные лагеря и все остальные детские лечебные учреждения оплачивают коммунальные тарифы так же, как оплачивают предприятия. Я считаю. что здесь необходимо и Кабинету Министров инициировать разработку механизма экономического стимулирования предприятий.

Последнее. По финансированию. Уважаемые коллеги, в прошлом году финансирование детских санаториев на 70 процентов, медикаментозное на 72. Исходя из этой логики, уважаемые коллеги-депутаты, обращаюсь с двумя предложениями. Первое - чтобы в Бюджете 2--4 года мы с вами финансирование санаториев Министерства здравоохранения выделили отдельной строкой - в полном объеме. И второе - в 2003 году считаю, что Минфину и Госказначейству необходимо обеспечить полное финансирование предусмотренных плановых расходов на деятельность санаториев, потому что 70 процентов на фоне 20 процентов детей посетивших это, наверное, недостаточно. Поэтому глубоко убежден, что вот в таком объединении, в таких действиях мы сможем подтянуть ситуацию с детских оздоровлением. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Григорович Хара, наступний Кирило Анатолійович.

14:14:23

ХАРА В.Г.

Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые коллеги, не знаю, как вы, а я глубоко убежден, что сегодняшние слушания, как и предыдущие, ничего не дадут для практического дела оздоровления. Из всей информации, которую мы с вами получили из доклада, ясно. что основная причина плохого состояния, что финансируют родители всего 14 процентов. И причина этому - недостаточное информирование населения об оздоровительных услугах и то, что у нас львиная доля населения желает своих детей оздоровить за рубежом. Я думаю, что так рассуждать могут только те люди, которые далеки от практической работы или которые представляют очень сытое и очень благополучное государство, но не Украину. Иначе как можно понять, мягко говоря, неправдивую безответственную информацию, предоставленную народным депутатом о том, что уже на сегодняшний день, вслушайтесь!, во всех регионах Украины разработанные программы оздоровления детей реализуются. В бюджетах всех уровней аккумулируются средства, собственники лагерей реализуют программу по подготовке лагерей, установлены льготы предприятиям, которые содержат детскую оздоровительную базу. То, чего нет, чего так добивается организация оздоровления, о чем постоянно просят и требуют профсоюзы, выдается за действительность. Это нужно делать, это нужно делать было еще вчера, сегодня и завтра, но выдается за сегодняшнее дело.

Авторам этого удивительного отчета, наверное, неизвестно, что за предыдущие годы мы утратили сотни загородных оздоровительных лагерей, многие из которых уже не восстановить. На миллионы сократилось количество оздоровляемых детей, и особенно подростков. Потеряны достигнутые ранее высоты в управлении этим важным государственным делом, подготовки и сохранению кадров, воспитательной работы и так далее.

Причиной, помимо, конечно, объективных экономических трудностей, которые есть в государстве, и, на мой взгляд, это главная причина, разрушение ранее великолепно работающей системы летней оздоровления детей, управляемой профсоюзами. Государство отобрало управление соцстрахом у профсоюзом, государство устраняет сегодня профсоюзы по всей вертикали власти от занятий этим делом. Вместо них создаются структуры набираются штаты, даются туда деньги. Кстати, профсоюзы когда занимались этим делом, ни одной копейки государственных средств не тратили. Мы собрали в Комитете по социальной политике и труду от регионов все недостатки прошлого нашего оздоровления. То можно было и целый перечень дать. Я передам это, так сказать, для протокола. Но хочу сказать, что есть, на мой взгляд, очень простой выход. Первое, нужно Кабинету Министров набраться мужества и наложить мораторий на закрытие, перепрофилирование и приватизацию детских оздоровительных лагерей. Я считаю, что это решило бы проблему моментально, если бы Кабинет Министров согласился о внесении в генеральное соглашение обязательство профсоюзов оказать государству содействие в организации подготовки и проведения летнего оздоровления детей, чтобы профсоюзы определяли стратегию дальнейшего развития важнейшего для государства и общества дела, определить приоритетное право профсоюзов в этом направлении.

Конечно, необходимо провести инвентаризацию материальной базы, и только по результатам этой инвентаризации создать настоящую государственную программу, а не ту, которая представлена. Я глубоко убежден, что реализация той программы 2008 года ничего совершенно не даст.

И третье, определить источники финансирования этой программы. Они есть уже сегодня, просто государство должно разобраться в приоритетах. Даже из того же фонда социального страхования от временной потери трудоспособности, если будет планироваться так, как требует закон, создаваться региональные программы, просчитываться, сколько они стоят и обобщаться здесь, на уровне государства, и каждый взрослый человек, вы знаете, что в войну, да и во все тяжкие времена, взрослый всегда последним куском хлеба с детьми делились. Если мы львиную долю тех средств, пусть и не таких больших, но которые есть у государства, отдадим на оздоровление, мы в самое кратчайшее время решим эту проблему.

И хотелось бы, чтобы в конечном итоге хоть когда-то, давайте после сегодняшнего дня мы сделаем что-то такое, что реализация, которая даст положительные результаты в оздоровлении детей, самого святого, что у нас есть в Украине. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте радитися. Скільки будемо працювати? Скільки будемо працювати? Кожен з вас підходить: "Надайте слова". Скажіть, будь ласка.

Поліщук Кирило Ананійович. Будь ласка, наступний Лобода. Ну, не можна ж так! Кожен з вас порушує регламент!

14:19:20

ПОЛІЩУК К.А.

Хвилина? Дозволите?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПОЛІЩУК К.А.

Дякую. Поліщук Кирило, депутатська група "Народовладдя", Київська область, 98-й виборчий округ, Християнсько-демократична партія України.

Шановний Геннадій Андрійович, шановні депутати, члени уряду, запрошені. Питання відпочинку та оздоровлення дітей не вперше розглядається Верховною Радою. Однак, не дивлячись на відповідні постанови, розпорядження і рішення, стан справ у цій сфері продовжує викликати занепокоєння. Високий рівень інвалідності, погіршення загального стану здоров'я дітей - все це соціальні наслідки економічної кризи. Проте, якщо звернутися до офіційних статистичних даних, то не без подиву довідаємось, що кількість дитячих оздоровчих закладів в країні невпинно зростає. Так, це не кепкування, бо і відповідні цифри наводяться. Якщо влітку 1995 року у нас працювало майже 6 тисяч таборів, які прийняли понад 880 тисяч дітей, то влітку 2002 року таборів вже було більше 8 з половиною тисяч, і там відпочило та оздоровилось близько 2 мільйонів дітей.

Але почекаємо з оплесками. Та ж статистика визнає: при нинішній мережі діючих дитячих оздоровчих закладів лише 14 відсотків дітей віком від 7 до 16 років можуть потрапити до неї. Бюджетні кошти та інші централізовані джерела фінансування можуть забезпечити відпочинок та оздоровлення тільки до 4 тисяч дітей в моєму окрузі. Згідно даний місцевих держадміністрацій тут потреба в дитячому відпочинку та оздоровленні за рахунок бюджету не задовольняється навіть на 1 відсоток. А чим пояснити такий факт, що протягом останніх років на відпочинок та оздоровлення учнів профтехучилищ держава не виділяє ні копійки. Завдяки залученню спонсорів, добровільним внескам, мені той рік вдалося допомогти більш, ніж 100 дітям, близько 70 із них відпочивали в Криму. Я знаю і певен, що подібною благодійною діяльністю займається більшість моїх колег-депутатів.

Одна з вад документу з заходами, на мій погляд, йому бракує більш точних прозорих даних про те, якої глибини проблема стоїть перед суспільством і які є фінансові шляхи її вирішення. То ж перша пропозиція провести, так би мовити, суцільну інвентаризацію попиту на дитячі оздоровчі заходи, визначити конкретні джерела їх фінансування.

Далі. Необхідно скасувати ганебні розміри податків і зборів, надавши суттєві пільги в оплаті енергоресурсів комунальних, побутових та інших, зняти ПДВ з усіх путівок на оздоровлення. Я знаю про постанову 835. Не обкладати місцевими податками і зборами оздоровчі заклади, відновити пільгу по оплаті на землю для дитячих оздоровчих закладів, про що казали мої колеги.

Друге. Привертає на себе увагу, що коли вирішується проблема організації відпочинку та оздоровлення дітей, то спочатку іде перелік категорій. Діти-інваліди, сироти - це все добре. Але ви знаєте, якщо батьки є працівниками культури, освітяни, їх дітей теж можна долучати до цього переліку, селяни теж, згоден повністю, згоден. Думаю, програму відпочинку та оздоровлення дітей повинна враховувати упереджувальну, профілактичну роботу, мета якої здоров'я завтрашніх поколінь і нації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лобода Михайло Васильович, будь ласка. Наступний Осташ. Лобода, будь ласка.

14:22:49

ЛОБОДА М.В.

Михайло Лобода, фракція комуністів.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги.

Сьогодні питання розглядається надзвичайно великого значення. Досить відмітити, що за останні 10 років в умовах економічного спаду в нашій країні різко погіршилося здоров'я населення, особливо дітей і підлітків.

Захворюваність їх зросла на 25 відсотків, а інвалідність - на 21. Реалізація основних стратегічних напрямків розвитку вітчизняної системи охорони здоров'я, на жаль, не дає можливості не тільки поліпшити стан здоров'я дітей, а і зберегти досягнуті здобутки в радянські часи.

Гострою проблемою сьогодні є лікування дітей та підлітків з хронічними захворюваннями та інвалідністю. І в її вирішенні необхідно максимально вирішити санаторно-курортні заклади, про що сьогодні мова була раніше.

Україна є однією з найпотужніших курортних держав і найбільш забезпечена природними курортними лікувальними ресурсами країною. У нас є мінеральні води та лікувальні грязі майже всіх відомих бальнеологічних типів, серед яких багато особливо цінних та унікальних. Україна має розвиту мережу санаторно-курортних закладів, яка налічує понад три тисячі оздоровчих закладів на 500 тисяч ліжок. Сьогодні 240 дитячих санаторій на 50 тисяч ліжок надають спеціалізовану допомогу дітям. Крім того, майже кожен санаторій для дорослих приймає на лікування батьків з дітьми.

На жаль, сьогодні коефіцієнт використання наявної курортно-санаторної бази не перевищує 30 відсотків. І тому особливу тривогу викликає стан санаторно-курортної допомоги дітям та підліткам. Відбувається поступове скорочення кількості спеціалізованих дитячих санаторіїв, що мають сучасну лікувальну діагностичну базу та кваліфіковані кадри.

За останні п'ять років число їх в Україні скоротилося на 14 відсотків, а в системі Міністерства охорони здоров'я на 23. Так, наприклад, якщо на євпаторійському курорті, Всеукраїнської дитячої оздоровниці, до 1990 року функціонувало 98 санаторно-оздоровчих закладів на 40 тисяч ліжок, то в 2002 році їх залишилося лише 65.

Кількість оздоровлених дітей в санаторіях з року в рік знижується. Причиною такої невтішної ситуації в курортній сфері є, насамперед, скрутна економічна ситуація в країні, зниження загального рівня.

Тобто, повинно бути сьогодні державне замовлення за рахунок державного та місцевих бюджетів. Хто це повинен виконати? Я думаю, що це повинен виконати і відповідний комітет, і Міністерство охорони здоров'я.

Друге. Дітям, які одержали путівки на безкоштовне санаторне лікування, але не в змозі оплатити вартість проїзду до місця лікування надати пільги на проїзд в залізничному транспорті до місця лікування.

Такі ж пільги ми повинні надати і для дітей, які отримали путівки на санаторно-курортне лікування...

Да. Розробити та затвердити показання для лікування дітей на кожному курорті, враховуючи цілорічне функціонування санаторіїв лікування, навчання, приділивши особливу увагу використанню природних .........ресурсів... Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович Стоян, залиштесь.

Слово надається Ігорю Івановичу Осташу.

14:26:47

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, "Наша Україна". Шановні колеги! Дійсно, ми повинні прекрасно розуміти, що головна проблема в тому, що коштів вистачає лише на 10-ту частину наших дітей. І ясно, що тут завжди виникає спокуса і певне зловживання. Тому перше завдання, яке стоїть перед нами, дійсно організувати відпочинок дітей так, щоб не допустити будь-яких зловживань у цій сфері.

Ми прекрасно розуміємо, що є також багато дітей, які не зможуть бути оздоровленими цього літа і я, користуючись тим, що тут є і голова комітету, і віце-прем'єр, хотів би звернути вашу увагу особливо на те, що на сьогодні допомога матерям за доглядом за дітьми, на жаль, практично в деяких регіонах не виплачується протягом 6-8 місяців. Так що я думаю, що це також проблема оздоровлення.

Наступна проблема - регіональна. Дійсно, ми бачимо, що багато наших дітей оздоровлюються в зонах, які постраждали, скажімо, від Чорнобильської катастрофи. Про це говорила пані Катерина сьогодні. У Київській, в Ровенській областях, в Житомирській тоді як є прекрасні оздоровниці в Карпатах, в Криму. Скажімо, в моєму окрузі є Моршин, є прекрасний Трускавець, Дрогобич, є Закарпаття і я хотів би також особливо підкреслити, що тут ми бачимо певне перетягування ковдри, тому що навіть в нашій постанові йде мова тільки про Євпаторію, йде мова про Автономну Республіку Крим і Херсонську область, а чому ми сюди не залучаємо наші Карпати, де діти можуть оздоровлюватися круглий рік. І я просив би авторів на це звернути увагу.

Наступна проблема - податки. Записано в тексті постанови про те, що від податків на землю звільняються тільки установи, які фінансуються з бюджету або Фонду соціального страхування. А що робити, скажімо, тим санаторіям дитячим, які існують при заводах, навіть приватним. Тому я просив би переглянути цей пункт і змінити його, зняти власне там класифікацію цих установ.

Наступна проблема. В моєму окрузі є Журавенський протитуберкульозний санаторій і таких закладів по Україні сьогодні є дуже багато. Я просив би особливу увагу нашим представникам уряду звернути на програму лікування дітей від туберкульозу. У нас сьогодні, хочу вам сказати, люди працюють в жахливих умовах, жертовно працюють, але те фінансування, яке на сьогодні виділяється мізерне і не дозволяє дійсно реально лікувати людей, дітей.

І останнє. Ми тут маємо в проекті постанови пункт про закон. І, на жаль, я так зрозумів, що він програмою відпочинку та оздоровлення дітей державною на період до 2008 року був віднесений десь аж через кілька років. Тому давайте всі разом сядемо і цього року все ж таки зробимо так, щоб з'явився закон про оздоровлення і відпочинок дітей в Україні, щоб не було ніяких зловживань, спекуляцій і щоб ми знали, що наші діти дійсно оздоровлюються. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян і завершуємо.

14:29:59

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, я не буду казати про проблеми, про це було сказано, декілька пропозицій конкретних.

Ну, по-перше, дійсно, підготовлені наші рекомендації слушні, але декілька суттєвих зауважень.

Шановні друзі! Дійсно, 70 відсотків сьогодні профспілки опікують оздоровлення і ми від цього не відмовляємося і не буду відмовлятися, але це робити все важче і важче. Чому? Тому що сьогодні займаються керівники державних підприємства або недержавних, в першу чергу державних, профспілки, батьки. І якщо ми не вирішимо одну проблему, а її треба вирішити, Катерина Семенівна, треба це записати, пільги для тих підприємств, які сьогодні ще хочуть оздоровлювати дітей. Чому ми не можемо зробити так, щоби зняти на певний відсоток податки, чи якусь ще схему для того, щоб підприємство було зацікавлено оздоровлювати дітей? Бо немає дітей профспілкових, немає дітей відомчих, є діти нашої держави України. Давайте це розглянемо.

Друге. Ви знаєте, з якою жахливою картиною зіткнулись ми в тому році? Державне ДАІ супроводжує дітей і бере великі гроші. Я звертаюся до міністра, я пишу листа, що ж ви робите? Ну, добре, довезли дітей, а треба їх довозити, забрали гроші. Наша шановна залізниця, шановні друзі, в минулому році втричі збільшила кошти за бронювання місць. То що це робиться?! І тут правильно вносилась пропозиція колегою Лободою: давайте подумаємо, якщо перевозимо дітей, то давайте ми здешевимо вартість, хай не 100 відсотків, але 50 відсотків в залізничному транспорті. Давайте це запишемо, давайте це запишемо в ДАІ.

Далі, шановні друзі. Ну, дійсно, сьогодні, коли дивишся, коли приходить санстанція і заглядає, що тобі дадуть, коли приходить навіть наш Мінстат і то придумав якесь ліцензування наших таборів. Наш туризм, державний туризм вводить ситуацію - організація туристичних заходів в дитячих оздоровницях, і заплати 500 гривень за відкриття цієї ліцензії. Ну кого ж ми обдираємо?

Тому я думаю, шановні колеги, сьогоднішні слухання ще раз і ще раз показали той великий біль, який є у нас по оздоровленню дітей. Якщо ми сьогодні кажемо, що уже тільки 20 відсотків дітей оздоровлюємо різних категорій, то якщо ще введемо той податок, який прийнятий у нас тут в залі Верховної Ради, а ми уже підрахували у себе в Федерації профспілок, додатково нам треба ще на путівку накрутити 150-200 гривень і вона буде коштувати, не про Крим я кажу, а кажу про інші оздоровниці, 600-900 гривень. От рахуйте: частину заплатять, безумовно, батьки, частину заплатить підприємства, вірніше, підприємство, профспілки, але більшу частину батьки.

Я хочу... закінчилось, дякую, Геннадій Васильович, сказати, що я отримав сотні телеграм від профспілковців наших, які утримують ці оздоровниці. Ми змушені закривати їх, бо починаючи з 1 січня ми вже платимо податок за землю. Я думаю, що і державні керівники закриють підприємства, керівники підприємств наші, тому що вони не можуть платити. То хто придумав це? Це що допомога дітям? То давайте ми будемо чесно поступати, шукати шляхи, щоб здешевіти вартість дитячої путівки, а де можна, дати безкоштовні, а не вишукувати кошти. Вони, ці 25 млн., які теоретично могли би поступити до місцевих бюджетів від цих податків, вони не поступлять, бо їх нема кому платити. Давайте спільно вирішувати цю проблему. Дякую, що надали слово Геннадій Андрійович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Сулковського, будь ласка, ввімкніть.

СТОЯН О.М. Прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть, картка не вставлена. Ще раз.

14:33:38

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Користуючись нагодою, що зараз на трибуні, дійсно, тільки що виступала людина, яка дійсно у великий мірі причетна до цієї проблеми, що сьогодні обговорюється у стінах, ось сьогодні у нас в парламенті. Є не запитання, а просто від вас хотілося б мені, як народному депутату, і всьому українському народу почути. Прийшов новий уряд, новий Прем'єр. Скажіть, будь ласка, ви особисто відчуваєте у піклуванні і в тій програмі, що сьогодні урядова, що це питання буде зрушене на краще чи ні? Одним словом.

СТОЯН О.М. Я відповідаю одним словом: 14 березня цього року буде зустріч профспілкового активу зі всієї України, понад 500 чоловік, з урядом, і ми це питання поставимо. І попробуємо отримати конкретні відповіді. Поки що є тільки програма уряду по оздоровленню дітей. Наповнення її, на жаль, ще немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.

СТОЯН О.М. Поки що програма не реалізується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово від уряду. З заключним словом від уряду хтось буде висловлюватися? Будь ласка, віце-прем'єр-міністр Табачник Дмитро Володимирович.

ТАБАЧНИК Д.В.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, я хочу передусім подякувати Верховній Раді України за прискіпливий, уважний, вимогливий розгляд двох найважливіших питань щодо перспектив розвитку професійно-технічної освіти в Україні та щодо організації оздоровлення дітей влітку 2003 року.

Ми уважно опрацюємо всі ті зауваження, пропозиції, які були внесені народними депутатами.

Єдине, що я хотів би сказати, можливо, для стенограми, що прикро, що менше 15-ти чи 20-ти народних депутатів, на жаль, беруть участь у завершальній частині Дня уряду, коли мова йде про оздоровлення дітей.

В нас багато було неспівпадінь щодо цифр, але є цифри, скажімо, які дає державна статистика, і вони незаперечні. В 1995 році в нас оздоровлювалося влітку 882 тисячі дітей, в 2002 році - 1 мільйон 235 в літній період і майже 562 в санаторно-курортний. Тому я не можу погодитися з тим, що немає зрушень в цій проблемі на краще.

Я хотів би сказати також, що в проекті програми Кабінету Міністрів, вперше вона побудована таким чином, щоб саме сектор людського розвитку був пріоритетним, і через розвиток людських ресурсів були розглянуті всі інші проблеми. Звичайно, ми з вами абсолютно, як кажуть, прикуті до однієї галери, яка зветься бюджетом, і говорити, що ми щось зможемо робити без вашої допомоги, без розподілу бюджету, було б, ну, скажімо так, принаймні легковажно. Ми, дійсно, спробуємо реалізувати і ті зауваження і напрямки, які були сьогодні внесені і співдоповідачами від парламентських комітетів, і народними депутатами у виступах.

Щодо організаційних заходах доопрацювання програми, скажімо, концентрації коштів і їх оптимізації в управлінні, повірте, час ще до літнього оздоровчого сезону є, і ми спробуємо це обов'язково зробити.

Я міг би багато по цифрам відповідати стосовно оздоровлення дітей старше 15-ти років, від 15-ти до 18-ти. Невірно, минулого року майже 110 тисяч було оздоровлено.

Є певні питання щодо пільгового режиму оподаткування в діяльності санаторно-курортних і лікувальних закладів. Ми дивимося на проблему з одного боку, з іншого боку суцільне звільнення санаторно-курортних закладів від плати за землю. Воно просто знищує, скажімо, бюджет Автономної Республіки Крим. І тому, безумовно, є необхідність більш уважно подивитись, які заклади є лікувальними, які оздоровчими.

Але я хотів би подякувати народним депутатам, особливо народному депутату Ніколаєнко, народному депутату Самойлик, за велику роботу, яка проведена по організації Дня уряду, і сказати, що в ході підготовки постанови ми докладемо всіх зусиль, щоб вона, дійсно, була сповнена конкретикою і тими позиціями, які ми зможемо спільно реалізувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дозвольте мені зробити деякі узагальнення. Розглядаючи проблему організації оздоровлення дітей, ми, на жаль, змушені констатувати, хоча певні зрушення є в цьому питанні, але ж стан справ залишається незадовільним.

Не може не тривожити той факт, що більш ніж вдвічі порівняно з 2001 роком зменшилася кількість таборів праці та відпочинку. Повільно вирішується і питання передачі дитячих оздоровниць від підприємств, визнаних банкрутами, в комунальну власність. Водночас, на сьогодні так і не встановлено дієвого парламентського контролю за виконанням Постанови Кабінету Міністрів України про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні від 14 квітня 1997 року. До цього часу у нас не створена цілісна законодавча база щодо дитячого літнього оздоровлення з визначенням органу державної влади, відповідального за оздоровлення дітей в .........., про це сьогодні йшлося.

Але ж ми маємо чітко усвідомити, що без цього щоразу будемо у пожежному порядку вирішувати питання, повертатися до фактично одних і тих же проблем. Варто також розробити державну програму організації цілорічного лікування дітей-інвалідів, дітей з хронічними хворобами.

Ми добре усвідомлюємо, що центральним пунктом у рішенні зазначених питань має бути повноцінне фінансування. Для цього планується внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію щодо права дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, які фінансуються з Державного бюджету, на звільнення від сплати земельного податку.

Насамкінець ще раз хочу наголосити на необхідності послідовного і системного вирішення порушеного сьогодні питання, його адекватного і законодавчого врегулювання та забезпечення постійного державного контролю за виконанням прийнятих рішень.

У сьогоднішніх виступах прозвучало чимало цікавих і слушних думок, які будуть враховані у відповідній постанові Верховної Ради, яку ми приймемо за результатами обговорення.

Зараз хочу подякувати всім за підготовку сьогоднішнього Дня уряду. На все добре. Цей тиждень ми працюємо у комітетах, у фракціях, а чергове пленарне засідання розпочинається о 10-й годині 18-го березня. Всього найкращого. Спасибі всім.