ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 квітня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися. Так буде простіше, так?

10:01:53

Зареєструвалося -234

В залі зареєстровано 234 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Малиновського Олексія Петровича. Давайте привітаємо Олексія Петровича і побажаємо всіляких гараздів. (О п л е с к и)

Шановні колеги, у нас сьогодні День уряду, водночас я просив би вашої згоди на те, щоб ми послухали інформацію керівника нашої парламентської делегації у ПАРЕ Бориса Ілліча Олійник про останні засідання, рішення, які прийняла Рада Європи.

Будь ласка, Борисе Іллічу. Скільки вам треба 15, 20? Скільки часу? До 15 хвилин, шановні колеги.

10:02:54

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Отже без політоцінок хроніка подій. Від 31 березня по 4 квітня у Страсбурзі відбулася друга частина сесії ПАРЕ, в якій взяла участь постійна делегація України зосібно, за абеткою: Бабурін, Гладій, Головатий, Климпуш, Костенко Олійник, Писаренко, Раханський, Рибак, Шибко.

Окрім службово-рутинних питань обговорено проект конвенції щодо захисту тварин під час міжнародних перевезень, про транспортну політику для великої Європи. Про захист мов жестів, про виклики новій сільськогосподарській політиці, про культурну ситуацію на Південному Кавказі. Про розвиток енергетичних ресурсів в регіоні Каспійського моря, про поліпшення долі відмовлених дітей в установах. Про імунітети членів Парламентської Асамблеї, про так звані злочини честі.

В дебатах з цих та інших проблем взяли участь Олійник "Європа та війна в Іраку, розвиток культури на Південному Кавказі".

Раханський - "Європа та війна в Іраку, розвиток культури на Південному Кавказі та енергетичні ресурси регіону Каспійського моря".

Гладій - "Завдання нової сільгоспполітики".

Климпуш - "Транспортна політика для великої Європи".

Костенко - "Енергетичні ресурси регіону Каспійського моря".

Окрім того з подачі колеги Шибко, як офіційний документ асамблеї, зареєстрований проект рекомендації про ініціативу скликання саміту для вирішення нагальних проблем світового порядку. Підписали документ всі члени нашої депутації, а також представники Великобританії, Італії, Литви та Росії. Як і на попередніх сесіях, Анатолій Раханський підготував письмову декларацію із покликом до ООН, ЄС та Європейського банку надати науково-технічну і фінансову допомогу Україні в подоланні наслідків чорнобильської катастрофи. підтримали її 23 члени асамблеї, що репрезентують 13 країн і всі політичні групи парламентської асамблеї.

Другого квітня я зустрівся з главою французької делегації Міньйоном та його колегами Рожблюаном і Бронжи, йшлося про активізацію співпраці обох країн та делегацій асамблеї.

Третього квітня відбулася церемонія вступу до Ради Європи Сербії і Чорногорії. В зв'язку з побіжністю викладу зауважу, що в кожному виступі колег містилися конструктивні пропозиції, які знайшли позитивний відгук серед достойників асамблеї.

Найгостріші, звичайно, і найтриваліші дебати розгорнулися з проблем - ситуація з правами людини в Чеченській республіці та Європа і криза в Іраку. Стосовно першої проблеми доповідач Бінді з Німеччини твердив, що права людини в Чечні як порушувались, так і порушуються, що військових, котрі вчинили злочини, по суті не покарано. Ще недавній, 23 березня, референдум стосовно майбутньої Конституції Чечні не викликає довіри, що коли і далі так триватиме, доведеться створювати трибунал по Чечні.

У відповідь російська сторона звинуватила Бінді у упередженості, оскільки референдум, на її думку, відбувся за досить активної участі населення, що є кроком до замирення і демократизації. Стосовно ж трибуналу, то це - досить сумнівний замір. Якщо ж і далі наполягатимуть на його створенні, то російська сторона спроможна вирішувати свої внутрішні справи без послуг Парламентської Асамблеї. Переважна більшість дискутантів, котрі взяли участь у позачергових дебатах стосовно кризи в Іраку, рішуче засудила, не оминувши критично і режим Саддама Хусейна, дії англо-американських інтервентів, котрі без санкції ООН розпочали війну проти суверенної держави. Лише окремі виступники намагалися пом'якшити критику численними поправками. Одначе, прийнято лише чотири з понад 50 запропонованих.

Резолюція зокрема закликає: Негайно припинити бойові дії, відновити зусилля щодо розв'язання конфлікту в рамках ООН, забезпечити захист цивільних осіб і неухильно дотримуватись гуманітарного права вільного обміну інформації та гарантувати незалежність мас-медіа. Асамблея також застерегла нападників, що вони можуть бути притягнуті до відповідальності за скоєння злочинів проти людства. Повний звіт про перебіг сесії та резолюції буде подано вам в установленому порядку для ознайомлення. Зазначу лише, що наша делегація працювала злагоджено, чим завдячуємо колегам із Відділу міжпарламентських зв'язків Верховної Ради, зосібне В’ячеславу Локшину, Андрію Корнійчуку, Ігорю Піляєву, перекладачам, працівникам постпредства в Страсбурзі, котрі допомагали нам не за страх, а на совість.

Користуючись нагодою, звертаюсь до Володимира Михайловича, залучити в нашу делегацію хоча б одну одиницю жіночої статі, оскільки на сьогодні ми єдина суто чоловіча команда в Раді Європі, за що нас справедливо критикують, як затятих порушників гендерної політики.

А тепер кілька слів від себе. Дехто лякає, що відома наддержава не простить тим, хто виступає проти війни. Не треба нас лякати, ми з діда прадіда на своїй землі. Скорше наддержаві і її тутешнім нахлібникам варто замислитись чи проститься їм за скоєне.

І насамкінець. Природньо, кожен з нас має право на свій кут зору щодо події в Іраці і довколо нього. Але я звертаюсь до всіх без винятку і до мас-медіа, зокрема, хоча б зараз, коли вже Ірак добивають, утриматись від крамарських розрахунків щодо того, які вигоди чекають Україну по закінченню війни. Шукати зиску, коли в тяжких муках вмирають люди, а найперше, діти, коли в повітря під бомбами злітають пам'ятники тисячилітньої культури і історії, це вже навіть не цинізм, це непростимий гріх.

Ой люди, люди небораки,

Нащо здалися вам царі?

Нащо здалися вам псарі?

Ви ж таки люди - не собаки.

Це - Шевченко.

Ото ж за всіх обставин і світоглядних різночитань будьмо передусім людьми, а не баришниками на чужих сльозах, горі і крові. Дякую заувагу.

ГОЛОВА. Дякую, Борисе Іллічу , вам.

Шановні народні депутати, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20 березня цього року сьогодні ми проводимо позачерговий День уряду в Верховній Раді України з порядком денним: Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право приватної власності на землю, сертифікатів на земельну частку-пай та їх обігу, про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Доповідачем із зазначеного питання уряд визначив голову Державного комітету по земельних ресурсах Анатолія Даниленка. Відповідні довідкові матеріали Кабінету Міністрів ви маєте. Профільний комітет на підставі положення про День уряду в Україні у Верховній Раді України пропонує встановити такий регламент розгляду питання. Доповідачу надати до 20 хвилин для доповіді та до 30 хвилин для відповідей на письмові усні запитання. Якщо буде потреба, то ми можемо відповіді на запитання продовжити. Представники профільного комітету до 15 хвилин для співдоповіді. І потім до 14 години дебати. Якщо не будемо робити перерви, то, можливо, тоді і раніше завершимо нашу роботу. Немає заперечень щодо регламенту. Ну, до двох годин ми сказали. Ну, 5-7, я думаю, хвилин сьогодні у нас буде можливість всім виступити, до 5 хвилин.

Якщо немає заперечень, тоді до виступу з інформацією про стан дотримання законодавством України щодо видачі державних актів на право приватної власності на землю, сертифікатів на земельну частку паю та їх обігу, про дотримання законодавства в Україні щодо виділення в натурі використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення уже запрошений на трибуну Анатолій Даниленко, голова Державного комітету України по земельних ресурсах. Будь ласка.

ДАНИЛЕНКО А. С.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, гості, представники засобів масової інформації. Дозвольте перш за все подякувати вам за надану можливість з цієї високої трибуни обговорити актуальні питання реформування земельних відносин, які назріли у нашому суспільстві.

Питання, які внесені сьогодні на обговорення Дня уряду у Верховній Раді, мають надзвичайно важливе значення для зміцнення економіки нашої країни, добробуту життя наших громадян. Започаткування земельної реформи пов'язано без перебільшення з історичною постановою Верховної Ради України про земельну реформу. У подальшому в період до 1994 року законодавча база земельної реформи поповнилася законами України про власність, про форми власності на землю, про плату за землю, про колективне сільськогосподарське підприємство, про селянське фермерське господарство, викладення в новій редакції Земельного кодексу України, декрету Кабінету Міністрів України про приватизацію земельних ділянок тощо.

Наступний імпульс у реформуванні земельних відносин пов'язаний з указами Президента України прийнятими в 1994-1995 роках про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва та про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Ці укази визначили напрям реформування земельних відносин у державі на наступні п'ять років. Згідно цих нормативно-правових актів була проведена великомасштабна земельна реформа шляхом паювання земель переданих у колективну власність господарств з видачею громадянам сертифікатів, які посвідчували їх право на земельну частку паю. Завдяки цим указам право членів колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств на земельну частку - пай, право вільного виходу з цих господарств з виділенням земельної частки - паю в натурі на місцевості стало реальністю, створення реальної умови рівності всіх форм власності. Більш, як 50 відсотків земель з державної власності на сьогодні, передано у приватну власність, складає понад 71 відсоток ( і це можна поспостерігати сьогодні на цій діаграмі, з якою ви ознайомилися),

сільськогосподарських угідь є у приватній власності ( можна це подивитися на діаграмі номер два). Розпайовано понад 27 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь, майже біля 7 мільйонів громадян набули право на земельний пай, з яких це право реалізували 98 відсотків. Триває заміна сертифікатів на держдавні акти, вже видано понад 3 мільйони 200 державних актів, що складає понад 47 відсотків ( це видно з діаграми третьої та четвертої). Понад 11 мільйонів громадян набули у приватну власність земельні ділянки для житлового будівництва, ведення особистого селянського господарства, садівництва, дачного, гаражного будівництва. Понад 86 відсотків цих ділянок приватизовано, це загальною площею складає понад 3 мільйони гектарів. Працівникам соціальної сфери села передано у власність та користування майже 843 тисячі земельних ділянок загальною площею понад 580 тисяч гектарів, що видно із діаграми за номером 5. Будь ласка, прошу ознайомитися.

Для соціального захисту селян, власників земельних ділянок та земельних часток, паїв, запроваджено орендну плату, що складає не менше, виходячи з Указу Президента, півтора відсотка грошової оцінки земель, яка в середньому за один гектар становить 134 гривні. Загальна сума орендної плати за 2002 рік згідно укладених договорів становить понад 2 з половиною мільярди гривень.

В розвиток Закону України "Про плату за землю" та з метою провадження економічних методів регулювання земельних відносин Кабінетом Міністрів затверджено у березні 1995 року методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, за якою проведена грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, в тому числі угідь, які підлягали паюванню.

У червні 1996 року новою Конституцією України остаточно закріплено і гарантовано право приватної власності на землю. У жовтні 1998 року Верховною Радою України прийнято Закон про оренду землі, яким врегульовано відносини використання земель на договірних засадах.

Так, шановні народні депутати, виглядає хронологія найскладнішого етапу реформування земельних відносин, якій увібрав у себе величезну роботу науковців, народних депутатів, фахівців з напрацювання нормативної бази та створення інституційних засад нових відносин власності на землю. Цей період можна охарактеризувати як пошук оптимального варіанту розв'язання земельного питання і недаремно він супроводжувався запеклими дискусіями, пошуками, втратами і здобутками.

У 1999 році Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" розпочато новий етап перетворень на селі - реформування сільськогосподарських підприємств в організаційно-правові структури ринкового типу на базі приватної власності на землю та майно. Внаслідок реформування створено понад 19 тисяч агроформувань ринкового типу, і це можна поспостерігати на діаграмі.

Сучасний етап земельної реформи можна характеризувати як етап стабілізації та унормування земельних відносин. Він починає відлік з прийняття 25 жовтня 2001 року нового Земельного кодексу України. Розробка в його розвиток низки законів дасть змогу використовувати більш ефективно потужний земельний ресурсний потенціал країни, шляхом включення землі в економічний обіг, забезпечення державних гарантій, прав на земельні ділянки, що зумовить підвищення інтересів інвесторів до української економіки.

У відповідності до прийнятого 25 жовтня 2001 року нового Земельного кодексу України та Указу Президента України номер 720 від 19.08.2002 року про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами на органи виконавчої влади покладено обов'язки забезпечення належного контролю за використанням та охороною земель, додержанням вимог земельного законодавства та запобігання правопорушенням.

Найбільшу частку складають порушення пов'язані із самовільним зайняттям земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, не виконання природоохоронного режиму використання земель, тобто не виконання розпоряджень чи приписів відповідно тих спеціалістів, які несуть за це несамперед відповідальність.

Лише за останні півтора року за виявленими порушеннями земельного законодавства місцевими органами Держкомзему подано понад 52 тисячі вказівок по їх усуненню, понад 46 тисяч оформлено протоколів, 500 справ передано в органи прокуратури для відкриття кримінальних справ.

До вкрай негативних явищ, які дискредитують державну політику у галузі земельних відносин слід віднести: порушення законодавства в процесі передачі у власність використання та обігу земельних ділянок. Зокрема слід зазначити, що з вини органів місцевого самоврядування та керівників господарських підприємств, які складали списки громадян членів колективних сільськогосподарських підприємств, спочатку паювання земель колективної власності було не включено у списки власників права на земельну частку паю близько 164 тисяч громадян.

В результаті проведеної роботи органами виконавчої влади щодо усунення цих порушень відновлено право на земельну частку паю понад 154 тисячам громадян, або це складає 94 відсотки, в тому числі за рішенням судів відновлено право понад 22 тисячам громадян, або це складає 14 відсотків.

Одночасно біля двом тисячам громадян сулами відмовлено щодо їх претензій у набутті права на земельну частку-пай. Виявлено понад п'ять тисяч громадян, які неправомірно отримали сертифікати на право на земельну частку-пай. З них позбавлено цього права 4 тис. 600 громадян, або це складає біля 87 відсотків.

Мають місце також випадки, коли місцеві органи влади тривалий час не розглядають поданих заяв чи клопотань юридичних осіб щодо надання земельних ділянок. Водночас по окремих особах приймаються рішення з дня подання заяви. Вважаємо, що це проявом грубого порушення законодавства, за яким необхідно посадових осіб притягувати до відповідальності.

При здійсненні контролю за дотримання земельного законодавства на це звертається і буде звертатись особлива увага. Це питання розглядалося на розширеній колегії Держкомзему України, яке відбулося четвертого квітня поточного року за участю представників Кабінету Міністрів України, народних депутатів України, Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури

та Міністерства внутрішніх справ, а також засобів масової інформації. Йшла мова про грубі порушення земельного законодавства в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі та в деяких інших регіонах України і про заходи щодо їх усунення, цих порушень.

Проведеними перевірками щодо дотримання земельного законодавства встановлено безліч порушень як з боку власників і користувачів земельних ділянок, так і з боку місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. В містах Києві, Севастополі, Сімферополі, Харкові, Ялті, Дніпропетровську міськими радами створено комітети по управлінню земельними ресурсами, які є поза єдиної системи державних органів земельних ресурсів і наділені повноваженнями, які згідно з законодавством віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних відносин, тобто Держкомзему України. Це призводить до чисельних порушень законодавства, дублювань і значного погіршення якості обслуговування громадян та юридичних осіб з питань набуття землекористування і власності на землю, зокрема реєстрації актів на право на землю та договорів оренди. Це суперечить положенням земельного законодавства України щодо створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів.

Незаконні дії щодо передачі на баланс міських рад земельного кадастру і документації перешкоджають належним чином здійснювати державний контроль за використанням і охороною земель, виявляти факти самовільного захвату земельних ділянок і вживати належні заходи щодо своєчасного усунення порушень Земельного законодавства. Факти порушень законодавства міськими радами породжують недовіру до органів влади, наносять значні фінансові збитки держави і за це, на жаль, до цього часу в повній мірі не несуть відповідальність.

Окремо слід зупинитись на фактах порушень законодавства при наданні земельних ділянок із земель запасу та земель резервного фонду. На даний час в Україні нараховується понад 5 млн.гектарів земель запасу та резервного фонду, які ненадані у власність і користування. А це з впевненістю дає можливість говорити, що при позитивному, хочу ще раз повторити, відношенні регіональних органів до даної справи, всі громадяни, яким буде підтверджено юридичне право на земельну частку пай, отримають земельні ділянки можливо в окремих випадках, на жаль, не в тих господарствах де вони працювали, але мається можливість в повному об'ємі вирішити дане питання.

Проте, у багатьох випадках, місцеві органи влади при передачі цих земель у користування юридичних та фізичних осіб, не дотримуються положень законодавства щодо розмірів орендної плати, занижуючи ставки орендної плати. Це тягне за собою недотримання в місцеві бюджети значних коштів, а це соціальний захист громадян та розвиток територіальної громади.

Щодо соціального захисту громадян, то вживаються заходи щодо забезпечення працівників соціальної сфери, в тому числі працівників освіти, культури та охорони здоров'я, а також пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та репатрійованих громадян, які проживають в Автономній Республіці Крим і мають право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок із земель запасу та резервного фонду. Станом на 1 березня 2003 року, за заявами більше ніж 873 тис. громадян, передано у власність та надано у користування працівникам соціальної сфери, які проживають в сільській місцевості понад 842 тисячі земельних ділянок для різного цільового призначення. Передано у власність та надано в користування понад 84 тисячам громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і проживають у сільській місцевості.

Крім того, вказані громадяни, а це 54 тисячі осіб, набули право на земельну частку пай і уже отримали державні акти. З них отримали державні акти понад 7 тисяч громадян.

Щодо забезпечення земельними ділянками репатрійованих громадян, то понад 77 тисяч кримських татар або майже 71 відсоток від кількості дорослого населення одержали чи оформляють земельну ділянку у власність загальною площею понад 178 тисяч гектар. Якщо станом на 1 січня 2002 року середня землезабезпеченість одного репатрійованого становила, шановні народні депутати, біля 1 гектара земель сільськогосподарського призначення, то в даний час вона становить понад 1 гектар 60 соток.

Проте в деяких регіонах Криму процес землезабезпеченості кримських татар йде складно. І причина тут у невідсутності земель. Вона полягає, насамперед, у нерівномірному хаотичному самовільному розселені, а також у тих порушеннях чинного законодавства мова про які вже йшла вище, раніше.

Окреме актуальне питання, яке може бути вирішене лише Верховною Радою, шановні народні депутати, це питання охорони земель та дотримання вимог Закону України "Про плату за землю" щодо цільового використання коштів від земельного податку. Так в Україні склалась критична ситуація з охороною земель. Прогресує деградація грунтів, їх ерозія та техногенне забруднення. Водній і вітровій ерозії піддається понад 15 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь. Або третина від загальної площі. Площа орендованих земель щорічно зростає на 80-90 тисяч гектарів. Щорічні втрати грунту України становлять близько 600 мільйонів тонн. Втрати продукції землеробства від ерозії перевищують 9-12 мільйонів тон зернових одиниць, а загальні збитки сягають, дорівнюють сьогодні, якщо співставити із річним бюджетом 2003 року.

Відповідно до статті 21-ї Закону України про оплату за землю для централізованого виконання робіт з охорони земель потрібно 30 відсотків коштів від земельного податку, а це складає понад 540 мільйонів гривень повинні централізуватися на спеціальному бюджетному рахунку. Разом з тим відповідно до Бюджетного кодексу України в статті 66-й, 69-й кошти від плати за землю у повному обсязі зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів, які не використовуються за цільовим призначенням. А це понад 1 мільярд 800 мільйонів. Було б добре, коли б Верховною Радою України покладено край нецільовому використанню коштів від плати за землю. І я, шановні народні депутати, прошу вас тут підтримки.

Шановні народні депутати, надзвичайно важливе значення для подальшого розвитку земельних відносин в Україні має Указ Президента України за номером 134 від 17 лютого 2003 року про заходи щодо створення єдиної державної системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру, що є однією з необхідних правових передумов створення в Україні високоефективної системи реєстрації земельних ділянок, інших об'єктів нерухомості та прав на них, без якої неможливо створення клімату для залучення довгострокових кредитів, інвестицій у нашу державу.

В Держкомземі ведуться роботи по створенню кадастрової реєстраційної системи, зокрема прийнято ряд відповідних нормативно-методичних актів, розроблена концепція системи, розроблено і запроваджено стандарт бази даних державного земельного кадастру, розроблено індекси карти і на їх основі всім земельним ділянкам присвоюється кадастрові номери, запроваджуються кадастрові справи на всі земельні ділянки без винятку. На виконання статті 202 Земельного кодексу України запроваджується введення книги записів реєстрації державних актів та договорів оренди, і ця робота мала б бути значно кращою, як би нас не стримували в цьому напрямку наші колеги. Створення та запровадження кадастрової реєстраційної системи в складі державного земельного кадастру при Держкомземі, як це визначено Указом Президента від 17 лютого 2003 року за номером 134 дає можливість перш за все уникнути формування нової організаційної вертикалі органів реєстрації, що не відповідає принципам адмінреформи та пов’язано з втратами часу та значних коштів; заощадити кошти та суттєво скоротити терміни створення та запровадження кадастру реєстраційної системи; запобігти дублюванню робіт та інформації.

Слід зазначити, що проблема реєстрації земельних ділянок та прав на них особливого значення часом набуває саме в сільськогосподарських регіонах, що пов'язано, в першу чергу, з реформуванням аграрного сектору економіки, запровадження орендних земельних відносин та подальшої приватизації земель сільськогосподарського призначення. Без такої системи, шановні народні депутати, неможливо нормальне економічних механізмів земельного ринку. Роботи у даному напрямку, які ведуться сьогодні, відповідають європейським стандартам.

Шановні народні депутати! Для того, щоб новий Земельний кодекс, а також укази Президента щодо реформування земельних відносин повністю розкрили свій позитивний потенціал, необхідне прийняття низки законів України, які б сприяли успішному завершенню земельної реформи до 2006 року, оскільки чинне законодавство не в повні мірі відображає сучасну соціально-економічну спрямованість, перетворень земельних відносин і потребує суттєвого оновлення.

Для вирішення питань, які виникають у процесі реформування земельних і майнових відносин, необхідно забезпечити першочергове прийняття Верховною Радою України вже внесений на її розгляд проектом закону України - це проект Закону про порядок ведення в натурі земельних часток паїв та їх обмін, про землеустрій, про державний земельний кадастр, про охорону земель та багато ще проектів законів, які знаходяться сьогодні у Верховній Раді.

В першу чергу. потребують визначення на законодавчому рівні механізми, які б забезпечували збереження цілісності земельних масивів при виході селян - власників земельних ділянок з недержавних сільськогосподарських підприємств, а також при зміні орендарів. Невирішення цього питання може призвести у подальшому до далекоземелля, краплення через смужжя, порушення науково-обгрунтованих зональних сівозмін та інших недоліків в організації землекористування, що породжує виснаження грунтів, розвиток ерозійних процесів та в кінцевому підсумку приведе до зростання собівартості рослинницької продукції.

(30 секунд, Володимире Михайловичу).

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Дозвольте підкреслити, що реформування земельних відносин в Україні - це складний багатоплановий процес, але ми впевнені, що нове земельне законодавство стане нам надійною опорою в успішному розв'язанні проблем, пов'язаних із реформуванням земельних відносин на високому цивілізованому рівні. Головне зараз сконсолідувати свої сили, діяти разом всім гілкам влади, сконцентруватися на відновлення та забезпеченні прав громадян, які були порушені.

Політику держави в цій сфері необхідно спрямовувати на те, щоб на основі вдосконалення земельних відносин, створення механізму економічного стимулювання раціонального і ефективного використання землі вийти на відповідні можливостям України обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, наростити експортний потенціал і зайняти гідне місце на світових ринках продовольства.

Ми обов'язково, шановні народні депутати, врахуємо ваші зауваження щодо усунення порушень законодавства. Глибоко переконаний, що ми вийдемо на новий економічний рівень розвиток і країна в недалекому майбутньому стане високорозвинутою державою.

Доповідь закінчена. Дякую за увагу. Готовий відповідати на поставлені вами запитання.

ГОЛОВА. Я прошу записатися на запитання. І письмові, давайте почнемо з письмових, Анатолію Степановичу.

ДАНИЛЕНКО А.С. А водички можна?

ГОЛОВА. Водички можна. На табло прошу дати перелік прізвищ.

ДАНИЛЕНКО А.С. Усі письмові?

ГОЛОВА. Ні, одне письмове, одне від народних депутатів безпосередньо. Поки ви будете шукати, Олег Білорус, будь ласка, ваше запитання. Фракція Блоку Юлії Тимошенко.

10:35:43

БІЛОРУС О.Г.

Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний доповідачу. В яке село не приїдеш, і зустрічаєшся з учителями, лікарями, зразу виникає питання: чому соціальна сфера не отримує землю? Причому дивні речі: в одному селі - дали, в трьох - не дали, знову дали. Як це може в бути в одній державі, яка називає себе правовою і соціальною? Це одне питання.

Друге питання. Державні акти на присадибні ділянки люди оплатили.

По три, по чотири роки ці гроші, що збирають до цього часу актів на присадибні ділянки не видано, чому це? Хто за це відповідає, і коли це закінчиться?

І третє питання. Який сьогодні статус природного заповідника в районі Букрина Трахтомирова, про який ми тут так багато в парламенті говорили?

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняті питання.

Виходячи з Указу Президента, який був виданий у квітні місяці 2000 року щодо забезпечення економічних інтересів працівників соціальної сфери на даний час проведена відповідна робота і більш як 580 тисяч гектарів землі передано безпосередньо у користування і у власність працівникам соціальної сфери, я маю на увазі не тільки працівників педагогічних колективів, а це медичні працівники, це всі ті хто створюють нормальну роботу в тому чи іншому населеному пункті. Але питання стоїть в іншому, як активно і, як чітко виконуються норми цього указу, про які я сказав.

Тут у цій залі сьогодні присутні представники системи Держкомзему, начальники головних управлінь по земельних ресурсах з усіх областей. І я думаю, що і до цього це було на контролі, але це має бути предметом чіткої, якісної, змістовної роботи і працівників нашої системи, і насамперед органів самоврядування, керівників органів виконавчої влади.

Не так давно згідно з Постанови Кабінету Міністрів створена Державна інспекція по контролю за використання земельних ресурсів. Якраз це питання і ми маємо контролювати і виконати у повному об'ємі, Указ Президента.

Щодо державних актів, я думаю, що це і є грубе порушення, насамперед, конституційних прав громадян і порушення закону про звернення громадян, якщо у місячний термін та чи інша заява не розглянути, і не надана практична допомога тому чи іншому громадянину.

Хочу сказати, що у нас сьогодні на теренах України працює біля тисячі підприємницьких структур, які готують ту ж саме технічну документацію, але ми сьогодні бачимо, що цього недостатньо.

Тепер про статус того заповідника, про який ви говорите які, ви кажете, в букринській зоні. Я знаю тільки про те, що ці землі знаходяться в державній власності. Якщо ви скажете про те, що потрібно вам більш конкретну, більш предметну надати інформацію, я, як голова Держкомзему, готовий до цієї співпраці і виконаємо ваше побажання і прохання в повному об'ємі. Дякую.

Тепер переходжу до письмового звернення. Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин: "Які заходи вжиті урядом щодо виконання прикінцевих положень Земельного кодексу України, яким передбачалось вирішити питання стосовно наукових установ і навчальних закладів, що можуть бути передані для іншого користування і, можливо, передані для розпаювання громадянам, працівникам тих установ, які працюють у них до цього часу?"

Виходячи з прикінцевих положень Земельного кодексу щодо визначення потреби наукових установ та навчальних закладів у земельних ділянках для проведення наукових досліджень, вирощення елітного насіння, елітних тварин, потреб племінного поголів'я працівники системи Держкомзему разом із Академією аграрних наук сьогодні проводять інвентаризацію в повному об'ємі земельних ділянок, які надані в користування установам аграрної академії і проводять в повному об'ємі інвентаризацію в ставці земельних ресурсів, і ми сьогодні відмічаємо, що тут є багато питань, які потрібно вирішувати чітко, ефективно і все ж таки спираючись на той закон, який мав би діяти в повному об'ємі, це - закон про плату за землю. Бо якщо подивитись ту ж саму Кримську республіку, ті великі елітні виноградники, які сьогодні знаходяться в такому стані, що потрібна надзвичайно велика кількість фінансових ресурсів для того, щоб зберегти оті надбання наукових розробок. які потрібні і на сьогодні, і для майбутнього наших поколінь. Дякую за увагу. Готовий відповідати на наступне питання.

ГОЛОВА. Наступний Олексій Козаченко, група "Народовладдя", будь ласка. Є, є, є, є.

10:41:22

КОЗАЧЕНКО О.О. Володимире Михайловичу, я записувався на виступ з трибуни, а не на питання.

ГОЛОВА. Вибачте. Микола Петрович Круглов.

10:41:33

КРУГЛОВ М.П. Дякую. Шановний доповідачу, я хотів би отримати відповідь на два питання. З вашої точки зору, на сьогоднішній день юридичне супроводження земельної реформи в Україні в сільських районах, на вашу думку, є достатнім чи ні? Це перше питання. І що ви вважаєте необхідне зробити?

І друге. Земельним податком передбачено частину коштів направляти на покращання родючості землі. Коли в нас був один власник і один власник збирав податки, то це було зрозуміло, можна було, як ми кажемо, регулювати. Коли в нас сьогодні близько 7 мільйонів власників і існує право на частину коштів земельного податку на покращання земельних ресурсів, чи не бачите ви тут проблему, яка потрібна бути врегульована новим законодавством або внесенням змін?

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, шановний Миколо Петровичу. Ви підняли цілий блок питань, які дійсно заслуговують на увагу і на посилення роботи в тому напрямку, щоб їх вирішувати.

Перше. Юридичне забезпечення супроводу земельної реформи. Аналіз справ в аграрному секторі на селі, у великих та маленьких містечках показує наступне, що нам, виходячи з проведення земельної реформи, необхідно різко, вибачте що я кажу це слово, але це так, підняти на вищий рівень навчальний процес, освітницьку роботу серед жителів сіл, населених пунктів, районів, щоб люди знали своє законне юридичне право, як користуватися, як розпорядитися, як звернутись до влади. Я думаю, що це питання сьогодні потребує і уваги збоку держави і збоку працівників нашої системи і воно має бути підняте на вищий рівень. Проблем тут дуже і дуже багато. Коли виникають колізії? Коли люди не знають в повній мірі своїх прав.

Наступне питання. Що ж нам робити із тими землями, які сьогодні піддані ерозіям вітровій і водній? Я в своєму виступі сказав наступне. За результатами дії цього закону про плату за землю, зібрано понад 1 млрд.800 млн.гривень. Я розумію, що ці кошти пішли на вирішення багатьох проблемних питань, які стоять перед органами самоврядування, школи, садики і так дальше. Але я сказав і наступне: обрахунки спеціалістів-науковців кажуть страшну цифру, що ми, направляючи ці кошти на інше, губимо щорічно кошти біля одного бюджетного року, а це понад 50 мільярдів гривень. Верховна Рада прийняла, на жаль, такій закон, який каже, що ці кошти не можна направляти на відтворення земельних ресурсів. Я думаю, що при прийнятті бюджету на 2004 рік, це має бути завданням номер один першочергової ваги.

Про власників. Їх сьогодні у нас в Україні не 7 мільйонів, це біля 7 мільйонів, шановний Микола Петрович, тих громадян, власники, які працювали у сільській місцевості і отримали сертифікати. Їх сьогодні понад 3 мільйони 200 тисяч отримали вже державні акти. Якщо врахувати землі сільськогосподарського призначення, присадибні, для обслуговування будинків, дачні, садові, то у нас сьогодні складає понад 18 мільйонів осіб. І отут якраз завдання працівників органів самоврядування, виконавчої влади, співпраці з працівниками нашої системи відпрацювати такий механізм, щоб кожна копієчка надходила на бюджет, державний і місцевий. А для цього потрібно знову ж таки провести роботу у повному об'ємі, землі провести інвентаризацію, провести грошовому оцінку великих і маленьких населених пунктів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

ДАНИЛЕНКО А.С. У письмовій формі. Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Якими нормативно-правовими актами регулюються ціни на отримання державного акта права приватної власності на землю?

Шановні народні депутати, кошторисна вартість складання державного акта права приватної власності на землю визначається згідно збірника: розміри плати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджених спільним наказом Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки. Але якщо подивитися, і виходячи з Указу Президента, який чітко визначив, не більше п'яти оподаткованих мінімумів або це 85 гривень щодо підготовки технічної документації, підготовки державного акту та видачі його. Мова йде за землі сільськогосподарського призначення, коли вони розпайовуються та відповідно видаються правонаступні документи. Але на жаль, результати перевірок Кримської Автономної Республіки, Вінницької області у багатьох областях показали, що ті підприємницькі структури, які проводять відповідну цю роботу, готують технічну документацію, готують матеріали щодо видачі державних актів намагаються зависити розцінки на виготовлення цих робіт.

Мною як головою комітету дано відповідні указівки всім без винятку начальникам головних управлінь, а також голові Резкомзему провести повну, ще раз хочу наголосити, в повному об'ємі інвентаризацію підприємницької діяльності цих підприємницьких структур, які отримали ліцензію на проведення цих робіт і відповідно потім будемо з ними визначатися, бо так не можна. Обрахунки спеціалістів-економістів кажуть наступне. 85 гривень, це я веду розмову за землі сільськогосподарського призначення, дають в повному об'ємі відповідно зробити цю роботу і мати якийсь відповідно невеликий прибуток.

Тому я користуючись нагодою, шановні народні депутати, є такі факти, будь ласка, в усній, письмовій формі звертайтеся до мене, до працівників нашої системи, я тільки буду вам вдячний, бо нам їх разом оці недоліки потрібно викорінювати.

Наступне питання. Чому в Києві за видачу державного акта право приватної власності на землю за однакову площу населення сплачує у Київську міську державну адміністрацію десятки, сотні разів більшу суму ніж в інших містах України, чому?

Шановні народні депутати, я у своєму виступі, у своїй інформації сказав наступне. Що в місті Києві, в місті Сімферополі, в місті Одесі створено Комунальне управління по земельних ресурсах, які сьогодні почали працювати в закритому режимі. Але, я думаю, що при створенні державної інспекції, а вона сьогодні створена, ми разом у співпраці з органами виконавчої влади, з органами прокуратури, в співпраці з органами самоврядування, я думаю, що тут ми наведемо лад.

Я готовий відповідати на усні питання.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Анатолій Степановичу, будь ласка, звертаються депутати більш стисло відповідайте на запитання. Матвєєв Валентин Григорович . Більш стисло відповідайте.

10:48:34

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую.

Матвєєв, фракція комуністів.

Шановний доповідачу! Як ви сказали, зараз діє 20 тисяч агроформувань. В той же час 2,1 мільйона наших громадян отримали земельні ділянки єдиним масивом на групу власників земельних паїв. Так скільки ж все-таки сьогодні у цих агроформувань є у їх розпорядженні орних земель?

А головне, про що ви практично нічого не сказали у своєму виступі, яка ефективність сьогодні їх використання, цих земель? Як позначилося, так зване, реформування агропромислового комплексу на загальних обсягах виробництва сільгосппродукції, я маю на увазі, хоча б у порівнянні, наприклад, з тим останнім роком, так званого, застою за радянських часів, 1990 роком? Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую вам за підняті питання, і, слава Богу, що ви їх підняли, слава Богу. Я хочу сказати наступне. Ми не маємо права ( вибачте Геннадію Андрійовичу, але питання то глобальне, масштабне) розглядати те питання, яке ми сьогодні розглядаємо, без комплексного підходу вирішення питань, які стоять сьогодні перед аграрним сектором. І тому, користуючись нагодою, я хотів би звернутися до вас і попросити, не дай Боже ми в цьому році не продовжимо дію фіксованого податку, нам треба закласти дотації, якщо ми хочемо, щоб наша продукція була конкурентною. І в цьому напрямку вирішувати питання активізації проведення земельної форми і дати можливість залучити довгострокові дешеві кредити, інвестиції. Це завдання номер один.

Тепер про роздрібнення тих агроформувань, про ті земельні масиви. Я хочу сказати, що у більшості, а це понад 5 мільйонів власників земельних ділянок, земельних часток паїв, люди віддали земельні ділянки, частки паїв в оренду, вони хочуть отримати від своєї земельної ділянки додаткові надходження до свого сімейного бюджету і бути соціально захищеними.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

ДАНИЛЕНКО А.С. А я сказав вам цифри. А це від вас залежить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

Голова Комітету з питань...Вибачте, будь ласка. Народний депутат України Солошенко Микола Павлович. "Не визначено процедуру переукладення договорів оренди земельної частики, паю, а також право і обов'язки орендаря і орендодавця при одержанні державного акту на право приватної власності на землю замість сертифікату на земельну частку паю".

Шановний Микола Павловичу, відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" сертифікат на право на земельну частку, пай є правонаступчим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою, своєю часткою. Але коли відповідно громадянин приймає рішення і оформляє, готує технічну документацію щодо виготовлення технічної документації та отримання державного акту, то тут появляється згідно чинного законодавства необхідність припинення зобов'язання сторін і це передбачається насамперед угодою сторін або відповідно рішенням суду. Тобто однозначно, коли ми передавали частку, пай в оренду на той чи інший термін і потім громадянин отримав державний акт і, визначивши земельну ділянку в натурі, необхідно відносити і продовжити дію вже нового договору на оренду земельної ділянки.

Дякую. Готовий відповідати на усне запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Удовенко Геннадій Йосипович.

10:52:43

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Анатолію Степановичу, ви зробили змістовну доповідь.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

УДОВЕНКО Г.Й. Два питання.

Перше питання. Відповідно до указу Президента 99-го року, грудень місяць, встановлена ціна за сертифікат 85 гривень. Але навколо цієї суми якісь уже додаткові витрати і новий указ встановлює значно більшу суму, за нашими підрахунками, вже 155 гривень. І тут, мабуть, і ваш комітет в основному задіяний підвищення, підвищення, значне підвищення цін. Не витримують наші селяни вже таких поборів і з боку держави. Це перше питання.

Друге питання, воно безпосередньо не стосується вас, воно стосується більше міністра сільського господарства. В якому стані ми зараз виходимо на весну. Ось я був у Херсоні 60 відсотків озимих загинуло. Кліматичні умови не сприяють активному веденню сільськогосподарських робіт, як Україна буде долати ще і ці дуже важкі наслідки кліматичних умов.

Що ви можете сказати.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Геннадій Йосиповичу дозвольте так, як ви задавали я буду чітко відповідати. Не 85 гривень, а до 85-ти гривень враховуючи введення в систему реєстрації земельних ділянок, до 85-ти. Коли йде мова за виготовлення технічної документації на інші земельні ділянки, то вже інша справа. Але однозначно, якщо є такі факти я вам буду вдячний за підтримку, якщо ви мені такі матеріали надасте.

Тепер про ситуацію, яка складається сьогодні в агропромисловому комплексі щодо проведення по комплексно весняно-польових робіт.

Я знаю про те, що ви були керівником господарства і думаю, що ви і багато людей такого віку, як ви не пам'ятають, щоб в такій кількості загинули озимі.

І на мою думку, як спеціаліста, як громадянина, я маю право на неї, я хочу сказати наступне, що було б надзвичайно вірно якби Верховна Рада прийняла рішення і сказала, що з кожного бюджету, з кожного відомства бюджету направити 10-15 відсотків на надання бюджетної позички, потім буде хліб і всім буде добре. Дякую. Але це треба зробити вчора і сьогодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка письмове.

ДАНИЛЕНКО А.С. Це трошки інше, я кажу про ситуацію, яка є сьогодні в аграрному секторі.

Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

"Назвіть, будь ласка, конкретно у відповідності з яким нормативним правовим актом здійснюється в державі роботи щодо заміни сертифікатів на державні акти на право приватної власності на землю."

Я так зрозумів, що це Валентина Петрівна. Так? Дякую, Валентина Петрівна. Відповідно до указу Президента України від 8.08.95 за номером 720 про порядок паювання земель, переданих у колективну власність, сільськогосподарським підприємствам і організаціям, статтею шостою якого встановлено, що у разі виходу власника з земельної частки-паю з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки натурою в встановленому порядку, а також у відповідності до указу Президента від 3.12.99 про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки. Передбачено забезпечення протягом 2000-2002 року видачі в встановленому порядку державних актів на право приватної власності на землю усім бажаючим власникам сертифікатів на право на земельну частку-пай. Земельний кодекс, методичні рекомендації порядку передачі земельної частки-паю в натурі, земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств, організацій, затверджених спільним наказом Держкомзему, Мінсільгоспроду України, це тоді міністерство так називалося, та Української академії аграрних наук. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мороз Олександр Олександрович.

ДАНИЛЕНКО А.С. Є, Валентина Петрівна, і друге питання, правильно. Чому Кабінет Міністрів, так питання? Чому Кабінет Міністрів України не вносить пропозиції про відміну форм державних актів, які були затверджені Верховною Радою України від 13.03.92? Навіщо нам потрібні різні форми "держаків", так написано? Держактів. Ну то, можливо, помилку допустили.

Шановна Валентина Петрівна, у проекті закону України щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Земельного кодексу України це питання має бути дійсно врегульоване. Законопроект знаходиться на розгляді у Верховній Раді, давайте будемо швидше, активніше працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я так рахую, що вже письмових питань від фракцій немає, тому давайте ми перейдемо тільки до усних запитань. Будь ласка, Олександр Олександрович. Тільки усні запитання.

10:57:14

МОРОЗ О.О. Анатолій Степанович, шановний, у мене кілька запитань.

ДАНИЛЕНКО А.С. Будь ласка.

МОРОЗ О.О. Скажіть, будь ласка, коли припиниться використання різного права щодо землі в Україні. Не може бути паралельно працювати указне і конституційне право, законне і накази, які суперечать чи законам чи іншим правовим документам.

Я міг би зіслатись на ваш наказ, який ви підписали 15 травня 2000 року, де вже передбачено організувати куплю-продаж земельних ділянок і т.д. Потім організувати пропаганду цієї справи і т.д. Ми свого часу заяву робили з цього приводу, що не можна "бігти поперед батька в пекло", бо сьогодні найбільше лихо на селі, ви розумієте, коли зустрічаєшся з людьми, пай, використання його, права і т.д. То ваша думка з цього приводу, скільки можна посилатися на укази Президента, який не має за Конституцією права видавати такі укази? Треба керуватись тільки законом, нехай навіть цим зфальсифікованим Земельним кодексом, але він є все-таки хоч якийсь юридичний документ.

І друге питання. Безліч запитань задають сьогодні ті люди, що живуть в селі і інтелігенція, і селяни і т.д. Ви собі записали, що треба пропаганду робити і т.д., де можна прочитати толково, просто написано, щоб людина прочитала і зрозуміла, звідки починається її право, як воно захищається, до кого звертатись потрібно і т.д.?

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, шановний Олександре Олександровичу, за підняті питання. Різне право, я думаю, тут ми маємо зробити висновок, що в 1996 році ми прийняли Конституцію нашої держави, яка чітко виписує повноваження Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Президента нашої держави. Тому Президент, виходячи із своїх конституційних прав в 1994-1995 роках прийняв відповідні укази, на базі яких і проводилось відповідне реформування в аграрному секторі економіки.

На сьогоднішній час знаходиться у Верховній Раді цілий пакет законопроектів, Олександр Олександрович, в розвиток Земельного законодавства, у розвиток Земельного кодексу, я б дуже вас просив, щоб ви активно включились в цю роботу. Буду вам зарані дякувати.

Вибачте, будь ласка, я не закінчив. Про купівлю і продаж земельних ділянок, Олександре Олександровичу, ви дійсно правильно підняли питання, всі правильно питання народні депутати піднімають, але це питання заслуговує особливої уваги. Мова йде, насамперед, тим більше, що в Земельному кодексі випасана норма перше січня 2005 рік і не продаж, на те розуму багато не треба. Як включити землю і економічний обіг, щоб можна було отримати кредити, інвестиції, оце мається насамперед на увазі, але про землі несільськогосподарського призначення. Давайте ми подивимося, як у багатьох випадках на тому чи іншому терені створюється якесь товариство, а потім замість того, потім оформляється ця земельна ділянка в оренду, а потім приватизовується, виходячи з земельного кодексу без копійки. Ми про це знаємо. Моя позиція як голови державного комітету, і ми будемо на цьому стояти, і я прошу вашої підтримки. Кожна земельна ділянка, а ще не проведено розмежування земель державної та комунальної власності в населених пунктах. І сьогодні вся земля, за винятком приватної, є у державної власності на аукціон, відкрито і тільки продаж. Оце буде правильно.

І третє питання до друку, як ми проводимо навчання, роз'яснуюючу роботу серед жителів наших населених пунктів. На жаль, сьогодні потрібно відмітити, констатувати, що ще не на достатньому рівні, але хочу сказати, що я буквально за короткий проміжок в часі хотів би презентувати всім народним депутатам, і щоб це дійшло до кожного громадянина нашої держави, якраз збірник запитань і відповідей, а це понад 600 їх. Я думаю, що це буде добре підспірья, скоро буде, я вам подарую, презентую. Дякую.

ГОЛОВА. Масенко Олександр Миколайович.

11:02:22

МАСЕНКО О.М.

Анатолій Степанович, наскільки я знаю, перед початком реформ все говорили про те, що потрібно знайти ефективного господаря, власника на землю. Як ви вважаєте, оце в процесі оцих усіх реформ знайденого такого ефективного власника чи ні?

І друге питання чисто по-дружньому, оскільки я вас знаю ще з 1994 року: як би ви сьогодні без такого піднесення, без пафосу констатували ті факти реформування, що стільки розпайовано, скільки видано, скільки доведено до ручки там і таке інше, я б не задавав цього питання. Але ви коли на піднесені говорили, то тому таке питання. Ви і зараз вважаєте, що реформи на селі треба було іменно в такому руслі проводити? І не відмовляєтеся ви, що і ваша участь у цьому, у цих всіх реформування є? І тому, якщо так, так чи не відмовилися б ви і інші реформатори помінятися з тим положенням у якому зараз перебувають ті люди, які отримали пай земельний і з тим положенням, який маєте ви особисто і ті реформатори, які реформували село. Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Олександр Михайлович, дякую вам за високу оцінку моєї роботи. Це мені дуже імпонує, спасибі, мій старий друже. Але по суті піднятих вами питань.

Перше. Про ефективність використання земельних ресурсів. Я, коли інформував вас, шановні мої народні депутати, то я сказав наступне, що сьогодні понад 15 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення піддані деградаційним процесам - вітровій, водній ерозії. Внаслідок антропогенного навантаження, якщо порівняти знову ж таки, візьмемо Англію, Францію, Німеччину так-так, то розореність 18-23 відсотки. У нас біля 60. А в деяких областях набагато більше. Це якраз ми сьогодні пожинаєм результати отої, Олександре Миколайовичу, я до вас хочу звернутися, можна? Це якраз ми пожинаємо результати отої “плідної” , в кавичках, роботи.

Друге. Про мою позицію. Шановний Олександре Миколайовичу, коли в 1994 році ставилося питання накладення вето на указ Президента щодо проведення реформування в аграрному секторі, я тоді, як був головою комітету, відстоював чітко позицію, що не потрібно було цього робити. Але, на жаль, Верховна Рада мала б тоді зробити наступне. Ми б тоді мали б сформувати цілий пакет законів, які б давали можливість сьогодні спокійно динамічно розвиватися в позитивному напрямку в аграрній сфері Бо без підтримки з боку держави, а це завдання Верховної Ради, це ви визначаєтесь, ми не зможемо виконати цілий об'єм тих робіт, які дійсно потрібно було вирішити вчора, а не сьогодні. І ви знаєте ситуацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рефат Чубаров.

11:05:32

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Шановний Анатолію Степановичу! По-перше. Дозвольте не погодитися з однією із названих вами причин, чому кримським татарам неможливо знайти землі. Ви назвали хаотичне розселення їх по Криму. Це не зовсім так. Як на мене, кримські татари не хаотично розселяються, вони повертаються і при цьому намагаються повернутися саме туди, звідки їх виселили. Я не знаю, як у кого, у нас це зветься любов’ю до своєї землі та вірністю батьківським могилам.

А тепер друге. Треба вам надати належне, це дійсно так, ви особисто виїжджаєте на місця, зустрічаєтеся з людьми, безпосередньо вивчаєте конфліктну ситуацію. По Криму це так, і ви там дуже часто буваєте. Саме тому, Анатолію Степановичу, ви не могли не примітити не тільки багаточисленне, але цинічне, відверте порушення з розподіленням землі. Просто по пам'яті називаю такі села у Красногвардійському районі, як Нова Покровка та Амурське, де завдяки колишнім керівникам колгоспів Бушковському та Ковальчуку багато людей залишилося без землі. В таким селах треба ще довго розбиратися. І ви знаєте, ми так з прокуратурою розбираємося. Я не знаю, коли ми там все закінчимо.

Так я хочу вас запитати, шановний Анатолію Степановичу, і таких сел, я думаю, по Україні, не тільки у Криму, тисячі, і поки ми не розібралися в кожній ситуації, чому виконавча влада і ви особисто, я вас шаную дуже, Анатолію Степановичу, через Верховну Раду продавлюєте, поспішаєте з продажем землі? Поки ми не розібрали з кримськими татарами, з вчителями, з чорнобильцями. Оце, пробачте, я не розумію. Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Спасибі вам за підняті питання. Ви назвали тільки ряд населених пунктів, я сюди міг би добавити ще пару десятків по Кримській Автономії, я їх знаю, і знаю, чому виникають колізії у багатьох випадках, тому що інколи у сільських радах лежать по декількох місяцях або і роками заяви, не розглядаються і поряд же ж бистренько розглядаються заяви і приймаються відповідні рішення і виростають новобудови. Я думаю, що це було предметом гострої такої жорсткої розмови на розширеному засіданні колегії, яке відбулося 4 квітня, ми домовилися із Прем’єром Кримської Автономної Республіки паном Куніциним Сергієм провести відповідно спільне засідання і, саме найголовніше, конкретно дійти до кожної сільської ради раді і до кожної людини. І, повірте , разом з вами в добрій співпраці нам це вдасться, і ми це зробимо. Я бачу ці вузли, і ми їх можемо порозв'язувати.

Приклад. Джанкойський район. Ви знаєте, що там творилося рік тому назад при заміні керівника, голови адміністрації пана Олександра, який дійсно активно, свідомо, ціленаправлено включився в цю роботу, сьогодні ми маємо уже якусь позитивну подвижку і думаю, що ми багато ще там познімаємо.

Так, майже кожної суботи приходиться бути в Криму чи в тому самому районі, але на інше ми просто не маємо права. Я це розумію. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Анатолію Степановичу, шановні колеги, якщо ми продовжимо на 15 хвилин запитання, немає заперечень.

Будь ласка, Семенюк Валентина Петрівна.

11:08:34

СЕМЕНЮК В.П.

Анатолію Степановичу, конкретне питання. Перше. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року, номер 449 затверджено нові форми державного акту. Пройшов рік, не відмінена постанова, яка йде в розвиток від 13 березня 92-го року. Так якими ж все ж таки формами актів на землю ви користуєтеся?

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, Валентина Петрівна.

СЕМЕНЮК В.П. Це перше питання.

І друге, Анатолію Степановичу, конкретно назвіть мені цифру, конкретну назвіть мені цифру, скільки видано земельних актів на землю індивідуальному сектору, мається на увазі присадибні ділянки і таке інше. І чи відповідає це статистиці, яку подає Осауленко. Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, Валентина Петрівна. Відповідаю вам на перше запитання. Згідно постанови Кабінету Міністрів, яка прийняла нову форму бланків державних актів, там дві форми: перша форма - це на приватну власність і друга... для юридичних і фізичних осіб і друга форма державного бланку - це користування, яка дає можливість відповідно на користування тією чи іншою земельною ділянкою для земель із земель державної та комунальної власності для підприємств, які працюють у комунальній і в державній власності.

Тепер про ту кількість земельних ділянок, яка видана, - я дивлюсь, де тут у мене брошурочка лежить - земельних ділянок, які Громадянам, яким видані державні акти буквально 30 секунд, Костянтин Григорович мені допоможе, подасть цифру, я вам потім скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Оржаховський.

11:10:44

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую Геннадію Андрійовичу! Анатолій Оржаховський, фракція компартії України.

Шановний Анатолій Степанович! (Я навпроти вас). У мене до вас три питання. Після революційних реформ, котрі зруйнували сталий розвиток села, виникла ситуація, коли спритні ділки під виглядом допомогти селянину стали на шлях його обману. І вже мої колеги тут піднімали питання щодо юридичного забезпечення проблем села. Чи не вважаєте ви, що сьогодні конче необхідно підготувати законопроект про безкоштовне юридичне надання допомоги селянам. Тому що, якщо ми такого законопроекту не запропонуємо і не буде такого закону, то на селі, навіть, якщо ми запропонуємо схему, як людям треба діяти, вони не маючи грошей навіть на ці сертифікати, вони не зможуть себе захистити. Це перше.

Друге. З цього приводу сільські і селищні ради, голови сільських і селищних рад сьогодні кинуті, як у "вовче логово", ми їх кинули у зв'язку з цією реформою, що їм треба було б зробити. Вони не всі мають сьогодні комп'ютери і так далі.

Друге. Чи дійсно вірите ви в те, що ніхто на Україні сьогодні не готовий відмовитися від земельних та майнових паїв, як тут записано.

І останнє, як ви вважаєте підлегла вам структура в Херсонській області сьогодні не має приміщення. Як виходити із положення. Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

Про захист власників земельних ділянок, господарів часток паїв, про їхнє юридичне навчання. Я думаю, що це настільки актуально, я вам вдячний, що ви піднімаєте це питання, і було б добре, якби був такий законопроект сформований, підготовлений, чи то народними депутатами, чи то Держкомземом за дорученням Кабінету Міністрів, а для цього ще потрібно один рядок у бюджеті. Це дуже і дуже важливо.

Про забезпеченість щодо вирішення всіх питань, які стоять перед керівниками органів самоврядування і головами сільських рад.

Так, це дійсно питання. Але, коли ми проаналізували і подивилися стан справ інвентаризації земель в межах населених пунктів, їхньої грошової оцінки і як використовуються землі запасу і резерву, я можу назвати тільки по Вінницькій області, ми проводили аналіз. По результатах надходжень коштів від оренди земельних ділянок земель запасу та резерву нарахували 15, отримали дев'ять, а я дорахував ще 30. І це маємо дійти до кожного населеного пункту, це - додаткові надходження щодо вирішення багатьох проблемних питань по школах, по дитячих садках і так дальше.

По матеріально-технічній базі. Відверто кажу, що у вона сьогодні дуже і дуже слабка, що ми сьогодні працюємо у орендованих приміщеннях, в тому числі по Херсонській області, і в багатьох це областях. Але останнім часом я відчуваю підтримку з боку уряду і думаю, що це питання має бути вирішеним більш активно, тому що наукові розробки, технологічні, методичні, надання конкретної допомоги, формування системи реєстрації, яка вкрай потрібна, дальше вже не можна, щоб вона була розрізана і паралельна. Це - завдання першочергової ваги. Я розраховую тут на вашу підтримку, вам дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Гуменюк.

11:14:07

ГУМЕНЮК О.І. Прошу слово передати народному депутату Тягнибоку.

11:14:21

ТЯГНИБОК О.Я. Дякую.

Шановний пане Анатолію, стосовно цієї проблеми, яку ми зараз піднімаємо, є декілька питань. Перше питання. Масово люди відмовляються отримувати державі акти через те, що моментально після отримання державного акту і після сплати оцього мита вони позбавляються цілого ряду соціальних допомог, скажімо, допомогу малозабезпеченим, допомогу на багатодітні сім'ї і так далі, і так далі. І в результаті виникає певна така колізія, що з одного боку потрібно агітувати людей, люди би мали це отримувати, з другого боку, люди позбавляються цілого ряду пільг, відповідно це створює цілу низку проблем. Яким чином вирішити цю ситуацію? Це є перше.

І друге. У мене в виборчому окрузі. я представляю чотири райони Львівської області, аграрні райони, - Броди, Ородехі, Буськ і Каменка, і фактично майже в кожному селі, де я виступав, виникає так само запитання у людей і люди мені задають такі запитання: чому в одному селі того самого району, плата за державний акт становить 20 гривень, в іншому селі вона становить 30 гривень, ще в іншому селі становить 60, а ще в іншому 80. Тобто, в нас у Львівській області, сталася знову ж таки така колізія, яка викликає ціле соціальне незадоволення. Люди, знаєте як, відчуває чому я маю платити 80, а вже в сусідньому селі за річкою треба платити в два рази менше. Прошу сказати, яким чином можна вирішити цю проблематику? Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі за підняті питання. Проблема номер один, яку ви тільки що озвучили, піднявши питання соціального захисту тих, хто стає власниками земельних ділянок, часток паїв, сертифікатів в наступному. І тут виникають дійсно колізії, коли приходить вересень, жовтень, листопад, грудень і власники земельних ділянок починають отримувати і в основному натурою за оренду своїх земельних ділянок, відповідно розрахунки і потім в них набирається та сума. А Податкова Адміністрація каже наступне, потрібно ці перерахунки зробити до бюджету, а потім вкінці року провести перерозрахунки і потім колись будуть повертатись ті кошти, відповідно тим громадянам, власникам земельних ділянок. Я думаю, було б добре, якби ви, шановні депутати, поставили це питання на контроль і відповідно прийняли рішення, бо не можна таким шляхом йти далі. Це є стримуючим фактором, на мою думку, і звуженням конституційних прав громадян.

Друге питання. Щодо розрахунків за підготовку технічної документації та видачу державних актів. Я думаю, тут сидить начальник обласного управління Львівської області і сьогодні ми ці підприємницькі структури, а їх біля тисячу підприємницьких структур, активно почали перевіряти, контролювати і думаю, що тут ми наведемо з вами разом лад.

Валентина Петрівна! 11 млн.400 тис. громадян, які мають право на отримання земельних ділянок, отримали державні акти вже біля 3 млн.громадян або це понад 25 відсотків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Петрович Баранівський, будь ласка.

11:17:46

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Фракція соціалістичної партії України. Шановний Анатолій Степанович, я хотів би по конкретних фактах. В Житомирській області є таке село Велика Рача Радомишиського району. І от ситуація: виготовлені державні акти на отримання людям землі. Ці акти лежали у голови адміністрації декілька місяців, не хоче підписувати. Підписувати не хотів тому, що голова районної ради, там бувший керівник цього господарства тримає сьогодні, як кажуть в руках це господарство, і проти того, щоб люди отримали відповідні документи. Зараз цього голову адміністрації звільнили, акти знову не підписуються. Виконуючі обов'язки підписувати їх не збираються абсолютно. Люди в селі йдуть, як кажуть уже, один куток на другий з вилами. І в Житомирській області взагалі стала ситуація в чотирьох районах немає голів районних адміністрацій, тобто старих зняли, нових не призначили. І ви знаєте, хочу сказати, що справи пішли краще там, де їх немає. Тому хто буде підписувати ці акти? Чи доцільне таке взагалі, що це підписує голова адміністрації, а не місцеві органи самоврядування? І як же вийти з цієї ситуації? Весна на полі, на вулиці весна, а люди нічого не можуть ні посіяти, ні посадити, не можуть отримати землю, яку, до речі, і по указу обіцяли. Тобто получається, що і законів не виконуєте, і указів не виконуєте. Як же тоді жити?

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Я хотів би ваше запитання розділити на дві частинки. Перше. По цьому селу конкретно, як ви сказали. Я знаю про те, що ви досить активно працюєте в своєму виборчому окрузі на території Житомирської області. Я думаю, що реакція буде позитивна, тому що ми у вівторок проводимо велике засідання по перевірці фактів порушення щодо дотримання чинного законодавства по Житомирській області. І я буду там приймати активну участь у цій роботі у вівторок в Житомирській області і конкретно по суті я думаю, що тут буде позитив, миттєво буде реакція, якщо це є такі факти. Бо як би все було добре, то можливо сьогодні не було в Верховній Раді не стояло б так питання. Якраз ми сьогодні аналізуємо стан справ, зважуємо ситуації, об'єднавши зусилля, ми маємо поправити стан справ і тим більше активно щодо вирішення цих питань. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін.

11:20:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний пане Голово, у мене три коротесеньких питання.

Перше питання Ви наводили дані щодо розореності сільськогосподарських угідь. І по тим даним, які видані за підписом Прем'єр-міністра в середньому 78 в Україні, а в ряді регіонів 90 відсотків.

Ви наводили також, що знищення землі 600 мільйонів тонн щорічні втрати грунту. Тобто ми знищуєм те, що нам дано Господом Богом , нічого не залишаємо прийдешнім поколінням. Що в цьому плані робиться, ну щоб розум приложити, не просто так, розпаювати, роздати оте, що робиться і розвалити те, що зроблено указами Президента, розвалено тоді, колгоспи, радгоспи, все інше. Що робиться для того, щоб це зберегти? Тут же багато розуму не треба. Це перше питання.

І друге питання. Теж маленьке. Проходить зараз, знову помилки робляться при розподілі паїв покладено бонітування грунтів, а не ціна землі чи економічна оцінка землі ставиться за основу. І ви знаєте, що зараз заміняють сертифікати, ви кажете, що в середньому 47 відсотків. В Житомирський області 13, в Одеський 24 відсотки. Оце таке відбувається. Черкаський області біля 30.

Я запитую вас, чи можливо якось вирівняти ситуацію і зробити так, щоб темпи росту якось по всій Україні були більш-менш нормальні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, не можна запитання так довго висловлювати. Будь ласка, відповідайте.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дозвольте.

Шановний пане Юрію, дозвольте вам відповісти на підняте питання.

Перше. Сьогодні у роботі Держкомзему системи земельних ресурсів, питання охорони земельних ресурсів стоїть на першому місці. І ми сьогодні розробили, розробляємо наукові підходи , норми щодо вилучення деградованих земель, а це у багатьох випадках схили понад 7 відсотків розорені, вилучення з активного обороту. І їх потрібно зробити, що? Залуження, заліснення. Але, насамперед, це буде тоді, коли ми будемо у повному об'ємі використовувати Закон про плату за землю, і ці кошти будуть іти якраз на охорону та збереження земельних ресурсів.

Яка ситуація щодо видачі державних актів. Як ви сказали, у Житомирській області це 13 відсотків, у Кіровоградській - 96, у Черкаській - понад 30 відсотків. Ми це бачимо. І тому, виходячи з того невеличкого фінансування, яке є закладене у бюджеті на проведення земельної реформи, а, виступаючи, народні депутати казали про те, що фінансовий стан не такий у громадян нашої держави, який дає можливість робити за власні кошти цю роботу в повному об'ємі, якби було краще фінансування, я думаю, то можна було б поправити більш активно цю справу. Але тут ще є і позиції керівників виконавчої влади та органів самоврядування. У багатьох випадках в областях відповідно приймаються програми, затверджуються сесіями обласних рад щодо фінансування, надання конкретної допомоги по вирішенню цих питань, які ви тільки що підняли. Спасибі вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Євтихійович Мельник.

11:23:55

МЕЛЬНИК М.Є.

Я з даного питання буду виступати, тому прошу слово передати до запиту Івану Бокию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Івану Бокию.

11:24:12

БОКИЙ І.С.

Дякую, Миколо Євтихійовичу.

Анатолію Сергійовичу, позавчора у нас у фракції побувала ціла делегація з Ново-Воронцовського району Херсонської області. Вони, власне кажучи, навели типову картину, це не тільки у Херсонській області, ми це добре знаємо, а, зокрема, у тому Воронцовському районі така ситуація, коли люди не хочуть одержувати цих актів державних з однієї простої причини, тому що їм раніше давали, і законно було за сертифікатом, 5,2 гектара землі, зараз 3,8 гектара землі. Тим часом вони дуже добре знають, що, скажімо, переділу там на користь чи медиків, чи що, чи вчителів нічого цього не було. Що все це твориться, як кажуть, під патронатом голови районної адміністрації сваволі керівника господарства, я просто зараз вже забув його назву, але це картина типова і ви добре про це знаєте. Скажіть, будь ласка, як ваша служба збирається поправляти такі речі?

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую. Я Степанович, а не Сергійович.

Про 3.8, 5.2. Виходячи із нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка була затверджена, ця методика, рішенням, постановою Кабінету Міністрів у 1992 році, у 1995 році, вибачте, будь ласка, і коли громадяни, виходячи з указу Президента 94-95-х років отримали сертифікати, де була визначена умовна частка, пай. Вона виражена в грошовому виразі. І вона і сьогодні при отриманні державних актів, виділенні земельної ділянки в натурі вона в грошовому виразі єдина для всіх членів того колективу, який був. Але в натурі вона є різною в залежності від якості земель, розташування, але тут дивлюся 3.8 і 5.2 - це велика розбіжність. Я думаю, виходячи з того, що ви підняли це питання, відповідно ми проведемо перевірку цих випадків і дамо вам конкретну відповідь, і думаю, надамо практичну допомогу тим людям, які зверталися до вас. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Федорович Круць. Будь ласка, говоріть.

11:26:38

КРУЦЬ М.Ф.

Прошу передати слово Тягнибоку Олегу.

11:27:01

ТЯГНИБОК О.Я.

Включіть, будь ласка. Дякую.

Я власне хотів би репліку дати стосовно вашого виступу. От ви говорили, що цього року за вашою інформацією, фактично значна частина врожаю, я так розумію через погоду - озимих - перепрошую, не врожаю, а озимих через погоду була знищеною. Але от у мене є така інформація і, скажімо, надходили такі певні скарги , що це, можливо, навмисно деякі керівники господарств за підтримки керівників районних адміністрацій фальсифікували показники, щоб потім вимагати компенсації з Державного бюджету. Можливо ті старі, "добрі" в лампах радянські часи про які ви згадували, може був більший контроль ніж зараз в теперішньому повному хаосі, можливо тому такі високі показники знищення тих речей.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

Це питання, я розумію, ви адресуєте і до мене, як до голови комітету, і до міністерства аграрної політики і до прокуратури. Але я хочу навести приклад у своєму рідному селі. Володимир Антонович Плетинський казав, що я живу у Києві, коли я був на засіданні комітету Верховної Ради, то Олександр Олександрович знає де я живу. Моє рідне село, яке має 6 тисяч гектарів землі 100 відсотків півтори тисячі гектарів пшениці загинуло. І особливо весною, коли пішли морози, вітер 6-7 градусів, це, на жаль, правда, гірка правда. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Одайник.

11:28:31

ОДАЙНИК М.М.

Анатолій Степанович! Ми знаємо, що розпаювання землі, яке знаходилося в колективній власності - це КСП, уже майже закінчено і це видно із вашої розмови. Сьогодні йде розпаювання землі державної власності - це радгоспи.

При розпаюванні земель колективної власності було допущено дуже багато помилок. Скажіть, будь ласка, що робиться на сьогоднішній день для того, щоб не допустити ті ж самі помилки при розпаюванні земель державної власності.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, пане Миколо за підняте питання! Насамперед, якби були такі керівники, як ви в тому господарстві працювали в більшості, то результати були б кращі, бо все і залежить від тієї людини, яка очолила те чи інше підприємства. Але аналіз проведений глибокий, аналітика досить глибока. На жаль, в 1994, 1995 році наука не дала обгрунтованих рекомендацій щодо вилучення земель за активного обороту, залісення їх і залуження, і ми сьогодні маємо безліч проблем тому що земля вже розпайована, як її вивести, як знайти фінансування, як забезпечити власнику земельної ділянки, щоб вона мала від тієї земельної ділянки віддачу, чи то в грошовому, чи то в натуральному виразі. Я думаю, що ми маємо конкретно повернутися до закону про плату за землю. Відповідь на той закон дасть можливість вирішити дуже і дуже багато проблемних питань, які сьогодні стоять в напрямку щодо охорони земель. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за увагу, шановні народні депутати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Томичу Івану Федоровичу. Будь ласка, Іване Федоровичу.

11:30:36

ТОМИЧ І.Ф. Дякую.

Шановний Геннадій Андрійович, шановні члени уряду, народні депутати, гості! Вже більше десяти років в країні здійснюється земельна реформа, головним завданням якої є формування такої структури земельних відносин, яка б відповідала реаліям та потребам українського народу. За цей період зроблено чимало. А з прийняттям та введенням в дію з першого січня 2002 року нового Земельного кодексу України подолано важливий законодавчий рубіж у реформуванні земельних відносин.

Виходячи із завдань щодо подальшого вдосконалення земельного законодавства, які випливають з Земельного кодексу, разом з урядом Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин працюють над прийняттям законодавчих актів, необхідних для забезпечення реалізації положень Земельного кодексу.

Вже прийняті Верховною Радою в першому читанні законопроекти - про землеустрій, про державний контроль за використанням та охороною земель, про розмежування земель державної та комунальної власності, про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток-паїв, спрямованих на врегулювання всього комплексу питань, з якими стикаються селяни, про які сьогодні іде розмова.

Підгрунтям земельної реформи стала постанова Верховної Ради ще Української РСР від 18 грудня 90-го року про земельну реформу. Було постановлено, що громадяни, підприємства, установи і організації, які мають в користуванні земельні ділянки, повинні до 15 березня 94-го року оформити право власності або право користування землею. Слід відмітити, що дане завдання всіма урядами виконувалось незадовільно. У зв'язку з цим Верховна Рада України тричі переносила цей термін, його остаточно продовжено до першого січня 2004 року, але й це є малореальним.

З запровадженням приватної та колективної власності на землю в державі виникли принципово нові умови реформування земельних відносин. Постановою Верховної Ради України від 13 березня 92-го року було затверджено нові форми бланків, актів на право власності та користування землею. Але, слід відзначити, що внаслідок поспішної організованої роботи щодо видачі державних актів на право колективної власності на землю, було допущено багато недоліків та промахів.

Зокрема, роботу по передачі земель у колективну власність виконувалась у більшості випадків на застарілому планокартографічному матеріалі, в результаті чого, були втрачені існуючі межі землекористувань, а склад угідь не завжди відповідав дійсності. В деяких областях: Київська, Житомирська, Полтавська, Хмельницька; до державних актів не прикладались списки співвласників колективної власності, а коли постало питання паювання земель, то виникла проблема з їх уточненням. І ця процедура триває в багатьох областях і по сьогоднішній час. З впровадженням колективної форми власності на землю, більша частина земель, які раніше були у користуванні колгоспів, радгоспів, була передана колективним сільськогосподарським підприємствам, акціонерним товариствам і сільськогосподарським кооперативам у колективну власність. При цьому значні площі залишились у державній власності, на які повинні були бути оформлені і видані державні акти на право постійного користування землею.

Однак, не було зроблено і ми по цей час маємо великі площі земель під лісами, болотами, володами, які є нічийними взагалі.

Наступним великим етапом було паювання земель, переданих у колективну власність. Ці роботи виконувались у відповідності з Указом Президента України від 8 серпня 1995 року, про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарьским підприємствам і організаціям. В результаті цього було видано понад 6,7 млн.сертифікатів, направлених на земельну частку. У кожному сертифікаті вказувались кадастрові і вартістні показники земельної частки, вони були об'єктом купівлі-продажу, даруванням, успадкування і застави. У зв'язку з тим, що починаючи з 1996 року, грошова оцінка земель в шість разів індексувалась і збільшилась в декілька разів. Ці зміни в сертифікаті ні разу не були внесені. Отже, в багатьох випадках не змінювалась орендна плата на кожний конкретний період.

На недостатньому рівні в регіонах проводилась робота щодо забезпечення виконання умов договорів оренди земельної частки, порядку його укладання, своєчасності розрахунків за використання наданих в оренду земель, чим порушуються вимоги Закону України "Про оренду землі" та указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки".

Потік скарг, які надходять до Верховної Ради України комітету, указують на недостатній рівень проведеної роботи на місцях. Особливо це стосується агроформувань Сумської, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Херсонської та інших областей.

Верховною Радою України 18 січня 2001 року було прийнято Закон "Про угоди" щодо відчуження земельної частки, якими тимчасово заборонено здійснення купівлі-продаж і дарування земельних часток. Або відчуження, як і іншим способом, крім передачі у спадщину чи викуп для громадських і державних потреб. Утворилась колізія. Оскільки вимоги цього закону ніяких змін у сертифікати не вносились. То в ряді випадків продовжується відчуження земельних часток під надуманими обставинами, зміна, реалізація раніше оформлених документів тощо.

У відповідності до нового Земельного Кодексу України Кабінетом Міністрів у квітні минулого року затверджено нові форми державних актів на право власності на землю. Незважаючи на те, що з дня прийняття нових форм державних актів пройшов рік. Кабінетом Міністрів України не внесено пропозицій у Верховну Раду України щодо відміни прийнятих у 1992 році форм існуючих бланків державних актів, про що йде сьогодні розмова теж.

Таким чином в державі наступив .............. цього питання, коли немає чітко визначеної, яка ж форма державних актів на сьогодні є дійсною?

У багатьох випадках при паюванні земель переданих у колективну власність проігноровано вимоги раніше розробленої контурно-меліоративної організації територій де необгрунтовано було розпайовано понад 5 мільйонів гектарів деградованих і малопродуктивних земель, які зараз передано у приватну власність громадянам і видані у відповідні державні акти. Цим самим введення указаних земель з інтенсивного обробітку важко здійснити без викупу, оскільки ці землі уже знаходяться у приватній власності.

Також допущено багато порушень і недоречностей під час паювання на меліорованих землях. В результаті чого виведено з експлуатації деякі меліоративні системи, зокрема в Херсонській, Миколаївській, Одеській областях, а також в Автономній Республіці Крим. Не краща ситуація і з багаторічними насадженнями. Прикладом може слугувати в наслідок необгрунтованого списання діючих зрошувальних систем на площі понад 90 гектарів в селі Урожайному Бориславського району Херсонської області у 2002 році було перепайовано землі, в тому числі приватизовані, що породило справедливі скарги громадян. Навіть після втручання Генеральної прокуратури України, місцевими органами виконавчої влади дані порушення не усунуті.

Варто відмітити, що зроблено безліч помилок в реформуванні земель запасу та резервного фонду. Замість того, щоб передати ці землі вчителям, медичним працівникам та іншим працівникам соціальної сфери на селі, а також переселеним громадянам із Чорнобильської зони, кримським татарам, ці землі часто розбазарювалися. Питання щодо надання землі указаним категоріям громадян сьогодні часто стоїть знову перед Верховною Радою. В Україні не було встановлено необхідного контролю за обігом сертифікатів на право на земельну частку пай, хоч і було запроваджено державну реєстрацію переходу права іншим особам. В деяких регіонах ця вимога не виконувалася і були випадки придбання сертифікатів навіть громадянами інших країн. У 1999-2000 роках було здійснено продаж понад 500 тисяч земельних сертифікатів за вартістю набагато нижчою, ніж передбачено в сертифікаті. Так, наприклад, в Криму земельні сертифікати передавались від 100 до 200 тисяч гривень при середній грошовій оцінці сертифікатів близько 60 тисяч з врахуванням коефіцієнта індексації. В Луганській області від 100 до 1000 при середній ціні понад 50 тисяч гривень. В таких випадках окремі ділки просто поглумилися над селянами, а наші контрольні органи в той час вирішували поряд з іншими і свої власні завдання: оформляли на себе і на рідних фермерські господарства, в терміновому порядку ........ земельні паї, в натурі скуповували за безцінь земельні ділянки. Селянин для того, щоб купити ще один пай сусіда, повинен 100 років складати щорічну орендну плату, а комерційний банк при існуючих банківських ставках за три-чотири роки може прибрати такий пай до своїх рук.

Варто наголосити на значне підвищення вартості виконання землевпорядних робіт, що складає тільки за реєстрацію державних актів від 36 до 172 гривень, а іноді і більше за акт, стають непосильними для нашого селянина.

У зв'язку з такою ситуацією в багатьох регіонах призупиняється робота по виготовленню державних актів. З метою здешевлення вартості робіт за прискорення цього процесу 31 жовтня 2001 року між урядом України та США був підписаний меморандум щодо співпраці у видачі селянам земельних часток паїв, державних актів на право власності на землю. На підставі цього меморандуму Україні надано на безповоротній основі 14 мільйонів доларів США саме для фінансування процесу видачі державних актів. На ці гроші майже 2 мільйони українських селян можуть отримати державні акти на землю безкоштовно.

Варто також прийняти до уваги те, що уряд України веде із Світовим банком переговори щодо надання українській стороні кредиту у розмірі до 200 мільйонів гривень саме на видачу державних актів селянам та створення реєстрації системи для реєстрації земельних ділянок. Отже, кошти на створення автоматизованої бази даних, ведення державного земельного кадастру закладені в бюджет кредиту. Тому, враховуючи тяжкий матеріальний стан сільського населення, стягнення таких коштів з селян є сьогодні недопустимим. Як показують матеріали перевірок, здійснення робіт по видачі державних актів в замін земельних сертифікатів в регіонах мають місце ряд недоліків, основними з яких являються наступні.

Перше. При розробці поділу схем поділу земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств фізичні розміри земельних ділянок відповідних земельних паїв розраховуються за матеріалами грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 95-го року, яка здійснена на основі застарілих матеріалів економічної оцінки земель 88-го року. Ці дані не враховуються в достатній мірі, особливості гірських та поліських територій, а також матеріалів бонітування грунтів, в результаті чого необ'єктивно визначається розмір земельних ділянок, що викликає соціальну напругу серед громадян.

Не враховуються контурно-меліоративна організація територій, яка була раніше створена в схилових агроландшафтах.

Третє. При формуванні земельних ділянок деградовані та малопродуктивні сільськогосподарські угіддя за якістю грунтів не виділяються в масиви земель спільної власності з метою відведення і переведення їх на консервацію.

Четверте. Не вирішуються питання щодо власності на землю колишньої колективної власності, яку не розпайовувалися, але й не належать до земель загального користування, в першу чергу ставків, лісів, лісосмуг, господарських дворів тощо.

П'яте. Зустрічаються випадки, коли геодезичні роботи виконуються в місцевій системі координат, пункти згущення геодезичної мережі, як правило, не закладається прив'язка, виконується до умов не визначених в натурі колишніх КСП.

Шосте. Не визначається і не враховується обмеження щодо використання земельних ділянок, які передаються у приватну власність.

Досить негативно вплинуло те, що земельна реформа не супроводжується комплексом робіт із державного землеустрою як основного інструменту державного управління, регулювання і реалізація аграрної реформи та здійснення заходів з раціонального використання і охорони грунтів. Особливої уваги потребує прогнозування і планування розвитку сільських територій. Оскільки земля в сільськогосподарському виробництві виступає, як основний засіб виробництва. Земельні відносини необхідно розглядати в комплексі із економічними та соціальними, адже вартість землі прямо пропорційно залежить від стану і рівня розвитку та прибутковості господарської діяльності. Тому потрібно покінчити з роботами, які носять лише землемірних характер і обслуговують окремі потреби земельної реформи, а перейти до широких дій, як вимагають цього зокрема 31 глава землеустрою, Земельного кодексу. Утвердження на селі таких економічних відносин, які б забезпечили на ділі формування селянина власника, який би зміг забезпечити гідне життя не тільки собі, а й усім громадянам України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Сідайте, будь ласка.

Слово для репліки надається Морозу Олександру Олександровичу.

11:45:56

МОРОЗ О.О.

У мене була репліка до Анатолія Степановича. Йому видно завадило те, що він був тривалий час депутатом, і тому він вміє обійти питання так, щоб нічого не сказати. Я задав конкретне запитання, чому наказ видається на основі Указу Президента, який сам по собі не є конституційним. Він зіслався на указ 1994-го року, 1995 року, а його наказ, Даниленком, підписаний, посилається на указ 1999 року 13-19 січня і на указ 4 лютого 2000 року про ринок земель. А ці укази не конституційні тому що Президент з економічних питань і питань майнових, тим більше не має права видавати укази. Тому проблема серйозна в Україні сьогодні існує дві сфери права - указне і конституційне. Не буде толку до тих пір, доки всі не будуть дотримуватися Конституції і законів. А в земельних відносинах особливо, бо це найскладніше питання сьогодні в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення, слово надається Козаченко. Будь ласка, Олексій Олексійовичу.

11:47:12

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановний Головуючий, шановні колеги, шановні члени уряду, реформування земельних відносин в Україні, яке почалося в 91-му році, досягло вже тієї глибини, при якій зміни у цих відносинах набули незворотного характеру. Проте кінцевої мети - економічно ефективного та економічно безпечного використання земель в Україні - ще не досягнено. В Україні іде масовий процес видачі державних актів на право приватної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення та відведення земельних ділянок в натурі. За останніми даними майже із семи мільйонів громадян, які набули право на земельну частку, отримали державні акти лише трохи більше трьох мільйонів чоловік, а з них в натурі виділено суттєво меншу кількість земельних ділянок.

В стадії розробки з різними термінами знаходиться приблизно 1,7 млн. державних актів. Приведені цифри свідчать про те, що сьогодні в сфері земельних відносин приблизно в однаковій кількості існує два різних типи правоустанавлюючих документів, які засвідчують право володіння, користування та розпорядження земельною часткою. Це - сертифікат на право на земельну частку та державний акт на право державної власності на землю. Така ситуація приводить до фактичного уповільнення ринкових перетворень в Україні і потребує невідкладного вдосконалення нормативно-правової бази, яка б належним чином забезпечувала прискорення земельної реформи. Тобто очевидною є необхідність активізувати процес видачі державних актів.

Одним із факторів, здатних прискорити цей процес, є найскоріше прийняття цілої низки законопроектів і насамперед прийняття в другому читанні і в цілому закону України про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток-паїв, в якому передбачений чіткий механізм розподілу земельних ділянок, мінімізована можливість несправедливого і неефективного їх розподілу між власниками в межах відповідних земельних масивів. Але головним гальмом в процесі отримання державних актів є відсутність грошей в селян на оплату послуг за їх видачу. Сьогодні фактично склалася така ситуація, коли оплату за видачу держактів несе орендар, тобто той конкретний товаровиробник, у якого і так вдосталь проблем.

За даними Держкомзему на 1 млн.752 тис.держактів, які сьогодні знаходяться в стадії розробки, за тарифами того ж Держкомзему, необхідно 313 млн.478 тис.гривень, що становить приблизно 180 гривень на один держакт.

Враховуючи соціальну значимість реформування земельних відносин, свого часу Президент своїм указом обмежив 85-ти гривнями сплату за виготовлення держактів. Тим самим, фактично, зобов'язав, в частності Держкомзем виконувати перелік існуючих на той час робіт, пов'язаних з видачею держактів вдвічі нижчим тарифом майже. Президент був абсолютно правий в своїх діях, але в сфері виготовлення держактів, вже на той час склалася ситуація певного недофінансування. Відомо багато випадків, коли фактичні виконавці були вимушені з економічних міркувань під тим чи іншим приводом, підвищувати фактичні ціни на послуги з видачі держактів. Сьогодні середня фактична сплата за видачею держактів, яка склалась на ринку сягає понад 110 гривень і це, підкреслюю, лише виконання необхідних процедур, які існували на момент виходу указу Президента.

Ситуація з вартістю послуг по видачі держактів, суттєво погіршилась з виходом вказівки Держкомзему номер 23, від 1 серпня 2002 року, яка затвердила новий тимчасовий порядок формування та введення державного земельного кадастру, з введенням його в дію з 1 вересня 2002 року. Фактично, це означало, заснування порядку формування та введення бази автоматичної системи, введення державного земельного кадастру та порядку проведення робіт, пов'язаних з передачею, прийняттям, перевіркою земельно-кадастрових даних на магнітних носіях. Цією вказівкою також встановлювався порядок видачі держактів лише після попередньої перевірки земельно-кадастрових даних на магнітних носіях. Здавалося б, що може бути негативним справді в прогресивній, навіть, запізнілій справі, але є одне "но". Вказівка № 23 встановила ще один вид платних державних послуг, за реєстрацією правовстановлюючих документів на землю та договори оренди. Вартість такої послуги, згідно додатку до цієї вказівки становить 36 грн. за один державний акт.

Я хочу ще раз підкреслити, я вважаю основною ідею цього документу прогресивною і своєчасною. І навіть пропонував керівництву держкомзему підвищити плату за відповідні послуги по формуванню електронної бази при оформленні правовстановлюючих документів у цілому ряду випадків, коли буде це буде соціально виправдано. Але цього категорично не можна робити при видачі державних актів селянам. На сьогодні ми фактично маємо протиріччя між вимогами Держкомзему по прискоренню земельної реформи, вимогами Президента про неперевищення 85 гривень за видачу державних актів і цінової чи скоріше тарифною політикою Держкомзему. Адже після введення нової платної послуги, як би не лукавив Держкомзем у своєму наказі номер 35 від 19 лютого 2003 року, згідно якого і ця нова послуга в 36 гривень. Я прошу ще буквально 30 секунд, повинна входити в обмеження 85 гривень. Фактична ціна за видачу державного акта в цьому році зросте на ті ж самі 36 гривень. Чому я кажу в цьому році, тому що з наступному року плату за цю послугу своїм указом Президент відніс до витрат Держбюджету 2004 року. Складається враження, що Президент має тільки те й робити, що виправляти недоречності Держкомзему. Іване Григоровичу, я звертаюся насамперед до вас, я звертаюся до вас Анатолій Степанович, розбиріться врешті-решт з цією проблемою. Я не буду казати, що село гине, але воно сильно стогне. В завершення я хочу ще раз привести цифру. 36 гривень помножені на приблизно 3 мільйона непроплачених і невиданих державних актів складають майже 110 мільйонів гривень. Цифра адекватна витратам бюджету цього року на компенсацію кредитних ставок для сільгосптоваровиробника єдиної, на мій погляд, дотаційної статті Держбюджету, яку відчуває майже кожний...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Матвієнку Василю Анатолійовичу, будь ласка.

КОЗАЧЕНКО О.О. Ну, так одну фразу закінчити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дотримуйтеся регламенту. Ви забираєте час у своїх колег, чи неможна це не розуміти.

11:53:51

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемые коллеги, реформирование аграрного сектора началось три года тому назад и в настоящее время находится в активной стадии формирования новых собственников. В земельной реформе задействованы все, начиная от различных сельскохозяйственных объединений и фермерских хозяйств и заканчивая наивысшими государственными инстанциями. Есть позитивные примеры, о которых мы слышали из доклада, но много, к сожалению, негатива. Создания новых сельськохозяйственных предприятий на базе в большинстве своем разорившихся колхозов и КСП, далеко не всегда сопровождалось и сопровождается законными методами и оставляет нерешенными целый ряд имущественных проблем. Порой возникает ситуация, когда все командуют и никто ни за что не отвечает. Как следствие изнашивается и растаскивается техника, гибнет скот, падает урожайность. Отрасль приходит в упадок. На распаевание возникает, при распаевании возникает уйма вопросов. Названая цифра 25 процентов проделанной работы, говорит сама за себя.

Это состояние незавершенности оставляет по сей день и требует длительного промежутка времени для разрешения имущественных проблем. А время между тем остается не так много. Переходные положения Земельного кодекса предполагают, что уже с 1 января 2005 года владельцы будут иметь право свободно продавать свои земли. В связи с этим, опять возникают много сложностей и нам не удастся избежать острой социальной конфликтной ситуации.

В первую очередь, вопрос коснется нынешних землепользователей. Так активно внедряется на протяжении последних трех лет аренда земельных паев в рамках соответствующих договоров. Можно сказать откровенно, что арендаторы бывают разные. Приходят и временщики, которые стараются максимально выжать с земли все, что есть и уйти. Но есть и серьезные хозяева с государственными взглядами, которые приходят на землю всерьез и надолго. Это такие, как тот же комбинат "Ильича", шахта "Засядько" и ряд других.

В большинстве своем арендаторы получили в долгосрочное пользование земли не обрабатывавшиеся несколько лет. И понесли при этом значительные затраты для восстановления их плодородия и возвращения в сельхозоборот. Вложив большие средства и силы на культивацию, рекультивацию земель, на приобретение новой техники, постройку зданий, восстановление инфраструктуры в селе и такие арендаторы с введением в действие с 1 января 2005 года право продажи земли окажутся у разбитого корыта. Договора, большинство из которых заключены на длительные сроки, оказываются автоматически расторгнутыми и нет никакой гарантии, что те, кто сейчас вкладывает все силы и средства в свое хозяйство сможет перезаключить договор на выкуп земли, так как у землевладельцев появляется право распоряжаться землей. А с учетом вложенных средств приведенных в порядок земель, земли будут стоить на несколько порядков дороже чем те земли, на которых эта работа не проводиться. То есть, арендаторы еще будут вынуждены доплачивать за то, что они сегодня улучшают эту землю. Кто же после этого станет вкладывать деньги в улучшение плодородия почвы. Этим самым мы порождаем приход на землю временщиков и хапуг, цель которых - схватил сегодня, выдавил и ушел. Чтобы избежать этого, нам уже сегодня необходимо законодательно закрепить понятие неотделимых улучшений арендного земельного участка, который будет учтен при выкупе земли. Для стабилизации этой работы нам необходимо разрешить еще очень важный вопрос - арендная плата земли. Ми должны сегодня четко , однозначно, раз и на всегда сказать, что арендная плата земли регулируется законодательными нормами, взаимоотношениям двух субъектов - арендатора и арендуемого, и никакие указы в этом плане не действуют.

Второй основной проблемой является то, что законодательное обеспечение рынка земли ограничено. На сегодняшний день нами не доведены до рабочего состояния Закон о рынке земли, л денежной оценке земле, о арендной плате на землю. А ведь эти законы должны быть не только на бумаге, они должны работать уже на сегодняшний день и быть апробированы. Потому что, если мы не апробируем их на сегодняшний день, вы можете себе представить сколько мы будем иметь с ними хлопот.

Но даже если предположим, что мы сделаем все то, что мы сделали ы введем все законодательные нормы, которые мы имеем, у нас вольно или невольно возникает очень много вопросов, которые также ставят под сомнение введение с 1 января 2005 года Земельного законодательного кодекса в полном объеме. Одна из причин - земли промышленных предприятий. Сегодня они отошли на второй план. Но, поверьте, эта проблема не меньше, чем з землями сельхозугодий. К примеру, металлургический комбинат имени Ильича имеет только под промышленной площадкой в постоянном и временном пользовании около 2 тысяч гектаров земли. И потребуется довольно длительный срок для переоформления права собственности, а приблизительная стоимость этой земли на основании действующего законодательства более 2 миллиардов гривен. Вдумайтесь в эту цифру. Процедура оформления колоссальная и какие суммы. Невольно возникает вопрос, давайте вдумаемся, это все металлургические предприятия, машиностроительные комплексы, а ............хранилищами с их отвалами, которые имеются на сегодняшний день.

Коль мы пошли по пути отсчета с ноля и роздали землю селянам, то давайте, наверное, задумаемся в отношении промышленников. Почему промышленные предприятия приватизированные, за которые государство получило деньги, которые сто лет простояло на этой земле, вынуждено за эту землю платить, на каком основании? И ряд колоссальное количество вопросов.

Заканчиваю. Таким образом, без тщательной подготовки и отработки целостной системы регулирующей данные вопросы без определенных четких механизмов введения переходных положений раздела 10 Земельного кодекса с 1 января 2005 года является преждевременным. И здесь в ближайшее время необходимо отойти от политики и принять взвешенное экономическое решение для того, чтобы мы не наломали больше дров, чем мы наломали уже сейчас. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузаков Володимир Тихонович.

11:59:32

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

У грудні 99-го року своїм Указом про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки Президент України постановив реформувати колективні сільгосппідприємства на засадах приватної власності на землю та майно. Згідно цього указу право на отримання земельного паю мали члени КСП, пенсіонери, які працювали в цих господарствах і які числилися за цим господарством. Але, на превеликий жаль, начебто помилково багато пенсіонерів було пропущено у списках на отримання майнових паїв. Багато є випадків, коли селяни не отримали паї просто через недогляд, а то й юридичну непідготовленість комісій, які займаються паюванням.

Реформування аграрного сектору економіки породило і продовжує породжувати своєрідні гарячі точки у тих селах, у яких збігаються інтереси зазіхачів на ласці шматочки у вигляді землі і колективного майна. Комерсанти, інвестори, співзасновники нових агроформувань, орендарі всіляко прагнуть ошукати селян, прибрати у різний спосіб до загребущих рук надбане поколіннями хліборобів.

Зрозуміло, що виникають затяжні конфлікти, селяни пробують захистити свої права і власність, але, на жаль, частіше їм це не вдається. Така ситуація на сьогодні склалася в селі Субиці Знаменського району, де в умовах терору, який чинять обласна та Знаменська районна держадміністрації, працювати просто не можливо. Не дивлячись на те, що правління СП Субиці провело ряд заходів, зокрема були проведені збори всіх власників майна, на яких затверджена структура майнового паю, створено п'ять майнових комплексів, що надало можливість зберегти цілісність майнового комплексу господарства. Але за намаганням пана Згривця, заступника голови обласної держадміністрації, на сьогодні це господарство по-живому ріжуть, порушуючи законні реформування аграрного сектора щодо видачі державних актів на право приватної власності.

На сьогодні в області є багато прикладів, коли керівники області та районів зловживають службовим становищем на родичів і знайомих оформляють резервні землі, проводячи різного виду махінації.

У Маловиськовському районі, наприклад, сільський голова, село Паліївка ігноруючи законодавство незаконно із земель резервного фонду надав земельні паї 51 чоловіку. Він також уклав фіктивні договори оренди землі на громадян, які зовсім не проживають в селі.

В області є ряд прикладів, коли багато майна, колишніх КСП було розтягнуто і продано за безцінь, цим самим випорожнено майнові паї. Так було в селах Соколівське та Аджамка Кіровоградського району. В селі Іванівка Ново-Українського району та багато інших районів, де незаконними діями голів КСП господарства були доведені до банкрутства. Внаслідок чого селяни втратили більшість найкращого колективного майна, в результаті чого майно селян знаходиться, якщо чесно сказати у бандитських руках.

Є випадки, коли при виготовлені державних актів на землі місцеві органи влади незаконно скорочують розмір земельного паю на який був виданий сертифікат. Це особливо спостерігалося в Голованівському, Гайворонському, Новомирівському, Кіровоградському району області, тобто із наведених прикладів ми можемо зробити висновок, що аграрна реформа проведена поспішно і не була підготовлена ні в правовому, ні в моральному плані. Селяни не були до неї готові, у більшості не знали, яким чином були реформуватися їхні господарства. Для чого це робиться і чому цілісні майнові комплекси вони були руйнувати. Але цим скористалися в багатьох випадках колишні керівники господарств, ділки від агробізнесу, а також посадові особи владних структур по всій вертикалі зверху до низу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Степан Богданович Гавриш. Наступний Борзих.

12:04:16

ГАВРИШ С.Б.

Шановні колеги, два попередніх зауваження, які пов'язані з тим, що сьогодні ми розглядаємо ключове питання аграрної реформи, оскільки створення власників землі, проведення реформи землі в Україні є визначальним етапом історичного розвитку самої української держави. І це треба зрозуміло, як виклик для нас всіх, коли в цьому залі зараз присутні лише 20 народних депутатів, ведеться суперечка, хто має бути зараз на трибуні, а хто ні.

Друге зауваження. Напевно, в цьому залі мають сьогодні бути, найперше, ті, хто очікують від нас земельної реформи, найперше - селяни, фермери і глави адміністрацій, керівники органів місцевого самоврядування, бо сьогодні найбільшою проблемою є відсутність реального інформування. Напевно ті політичні сили, які найбільше борються за їх знакові голоси під час виборчої кампанії, сьогодні мали б сидіти в цьому залі і вести гостру суперечку. І не треба забувати, що ми можемо сьогодні і дальше продовжувати наш конфлікт, який відбувається впродовж багатьох уже років, про те, чи бути власнику на цій землі чи не бути? Зрозуміло, що від цього буде залежати і успіх української демократії в цілому. Чому? Тому що земля викликає такі ж самі почуття, як і власна дитина, земля - це найпалкіша і найглибша біль українців і його щастя одночасно. Невипадково в Паризькій палаті мір та ваг український чорнозем зберігається як еталон грунту, земля, на якій ходять українці, варта близько 300 трильйонів, ще раз хочу повторити цю цифру - 300 трильйонів доларів або 38 річних бюджетів нашої держави.

Частка земельних ресурсів в складі продуктивних сил держави становить 40 відсотків. При раціональній структурі використання земель Україна здатна виробляти харчування на 150 млн. європейців і членів всієї світової спільноти, втричі більше, ніж зараз. Разом з тим, проблема реформи має дві особливості. Перше - ця реформа фактично не забезпечена законодавчо, немає єдиної законодавчої політики, тому немає єдиної системи законодаства, яке прикінцево вирішило б це питання і сьогодні про це говорилося в сесійному залі.

По-друге, її успіх залежить від місцевих органів влади. Саме тому вона відбувається дуже нерівномірно, достатньо сказати, що 96 відсотків державних актів на землю видано на Кіровоградщині і лише 13 в Житомирській області, це проблема уряду. На разі уряд обіцяє завершити видачу державних актів на землю до 2006 року тоді як ще наприкінці минулого року, Держкомзем планувало це зробити в першій половині четвертого року. Але з 2005 року наголошую, шановні колеги, земля сільськогосподарського призначення стане товаром, якщо вже зараз голови місцевих рад продають ділянки, право на які посвідчено земельним сертифікатом, то з 2005 року зробити це стане незначно простіше.

І на той час, земельні права близько 1 млн. селян залишатимуться незахищеними державою. Вже зараз є селяни, яких неможливо поновити в законних правах на землю, оскільки ділянки розпайовано. Українська аграрна реформа відбувається за класичною формулою: "Крок вперед і два назад". Є численні порушення, вони нам відомі. Уряд говорить про те, що із 165 тис. тисячам громадян було неправомірно відмовлено право власності на землю. Більше як 5-ти тисячам, вона незаконно дісталася. І при цьому, уряд повідомляє про 100 державних службовців притягнутих до адміністративної відповідальності та поодинокі випадки притягнення до кримінальної відповідальності.

За даними Мінагрополітики, цитую, "у 30 відсотках господарств зміна організаційної правової реформи привела до заміни недбайливих керівників більш відповідальними, ініціативними. Тобто, 70 відсотків недбайливих керівників залишились на своїх місцях. Уряд наводить дані про 94 тисяч сертифікатів, що змінили власників за договорами дарування, насправді, більшість з них була продана за 100-150 доларів, в десятки разів дешевше за реальну ціну. Йдеться про повний інформаційний провал земельної реформи, відсутність у селян розуміння всіх вигод та можливостей, що надає володіння землею. Це надзвичайно вигідно новим поміщикам, тим хто зараз придбав собі тисячу гектарів найбільш родючих земель.

Земельна реформа пріоритет для сільського господарства та всієї економіки, без неї втрачають будь-які заходи кредитування села або регулювання ринку.

Тому, затримка видачі державних актів на землю до 2006 року рівносильна колапсу. Шановні колеги, для створення ефективного аграрного сектору необхідні дві речі, право приватної власності на землю та механізм реалізації цього права. Для їх створення і уряд, і парламент повинні продемонструвати єдину законотворчу позицію, адже сьогодні єдиним документом, що регламентує виділення землі, є Методичні рекомендації, зверніть увагу, 1996 року. Законопроекти з цього питання прийняті лише в першому читанні. І три кити, за яких базуються ринкові земельні відносини: це закони про оцінку земель, про землеустрій, про іпотеку не приймаються. Їх термінове прийняття повинно бути завершальним акордом сільськогосподарської реформи.

Треба ...............створення дорадчих служб. Це треба створити зараз нам цілу низку законодавчих інструментів. І це питання є відповідальністю і Верховної Ради у спільній позиції з урядом. Шановні колеги, я вірю в те, що Україна ефективно і дбайливо користуватися своїм найбільшим багатством, вірю в мудрість українського селянина і українських політиків, бо саме українські політики беруть на себе основну відповідальність за успіх аграрної реформи в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Іванович Борзих.

12:10:11

БОРЗИХ О.І.

Шановний Геннадій Андрійович, шановні народні депутати, члени уряду і запрошені.

Ми, члени фракції Аграрної партії України, виходимо з того, що аграрні перетворення на селі забезпечили певні позитивні зрушення в агропромисловому комплексі, в тому числі і у створенні нової юридичної схеми земельних відносин. Проте для більшості селян вони поки що залишаються маловідчутними. Це пов'язано перш за все з серйозними порушеннями норм діючого земельного законодавства, які були допущені в процесі реформування, про що свідчать, як матеріали перевірок, так і чисельні скарги селян. В першу чергу це стосується механізму визначення кола осіб, які мали право на земельну частку пай, спрощення процедури землепорядних робіт при паюванні землі. Можна сказати, що поза увагою залишилися працівники соціальної сфери села. Є проблеми із забезпеченням землею переселених громадян із чорнобильської зони, кримських татар, а також працівників, які багато років працювали в господарствах, але перед паюванням землі змушені були з об'єктивних причин вийти з нього і перейти на іншу роботу.

Або візьмемо ще одне болюче питання: виділення земельних часток в натурі. Тут порушення законодавства набрало масового характеру. Як правило виділення паїв в натурі здійснюється без врахування екологічного стану грунтів, їх придатності для сільськогосподарського виробництва.

Гірше того, не завжди уточнюється списки селян, які мають право на земельну частку. А в окремих господарствах земельні ділянки для членів однієї сім'ї виділяються у різних місцях.

Це по-перше, створює труднощі по обробіткам землі, а по-друге, ускладнює процес передачі паю у спадщину та при обміні на, що кожний власник має право.

Потребує також терміново врегулювання проблеми виплати орендної плати за земельні частки, вдосконалення договорів оренди, оскільки в багатьох господарствах у них не враховуються інтереси селян. Адже суттєво залишається різниця в розмірах орендної плати за земельні частки паїв по регіонах. Причому не у всіх випадках це пов'язано з якістю земель. Більше це, м’яко кажучи, це самодіяльність місцевих органів влади.

Інше питання. Розрахунки з власником землі.

Досить у багатьох господарствах орендна плата селянам виплачується в основному в натуральній формі. А грошові лише 5 - 10 відсотків. Це по-перше, створює соціальну напругу. А по-друге, дає привід для різних зловживань з боку окремих орендарів, якими сьогодні займається органи прокуратури.

Кому зокрема невідомо, що минулого року селянам на паї видавали зерно за цінами значно вищими від ринкових. Хід реалізації аграрної реформи засвідчив також про відсутність чітких концептуальних напрямків розвитку аграрного сектору в нових ринкових умовах. Тому уряду необхідно найближчим часом зробити аграрну доктрину стратегічного характеру на перспективу про що уже заявляли депутати нашої фракції з цієї трибуни.

Аналіз скарг і звернень до Верховної Ради України, до нашої фракції свідчить також про те, що з боку центральних та місцевих органів виконавчої влади невідпрацьований системний підхід у питаннях регулювання земельних відносин. Відсутня координація дій правоохоронних органів, прокуратури, судів проти різних зловживань і порушень. Так скажемо, вже декілька місяців намагається захиститися від натиску групи заїжджих спритників 120 місцевих селян на чолі з директором .............Миколою Артемовичем села Нехорошшя Новосенжарського району на Полтавщині. На їхні землі поклали око заїжджі бізнесмени, яких цікавлять тут не скільки самі землі, скільки відкриті родовища нафти. Тож і залучили, а може і найняли для своїх нехитрих справ навіть місцеву владу. Селянам обіцяють золоті гори і на кабальних умовах укладають такі договори оренди земельних ділянок, за якими земля вже ніколи не повернеться до селян. А хто ж нестиме за відповідальність? І таких прикладів, на жаль, немало.

Враховуючи важливість і актуальність даних проблем, фракція Аграрної партії України запропонувала для розгляду цілий ряд законопроектів, які, на нашу думку, повинні серйозно оздоровити ситуацію, що склалася у багатьох реформованих господарствах.

Що стосується проекту постанови Верховної Ради України, то наша фракція пропонує його підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Песоцький. Немає? Пішли далі.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

12:14:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати, багатостраждальний український народе! Питання, яке сьогодні чомусь не викликало інтересу у народних депутатів, є, мабуть, найголовнішим, який розглядали в цій залі за останній рік. Тому більшості в залі абсолютно зараз немає, їх , мабуть, не хвилює, вони тільки кричать про відповідальність. Яку відповідальність, кого відповідальність і хто відповість за розорене село сьогодні, я не знаю.

Так от, для того, щоби сьогодні поки земля не стала товаром згідно з Земельним кодексом, по-перше, треба терміново внести зміни і добавити в Земельний кодекс деякі запобіжники, щоб селяни не опинилися рабами на цій землі. І поки вона не стала товаром, треба її врятувати цю землю, яка дана нам, українцям, господом богом. Я маю на увазі те, що 600 мільйонів тонн щорічно - втрати грунту і причина цього - розораність сільськогосподарських угідь, яка дісталася нам у спадок ще від тих часів, які ми зараз лаємо.

Розораність, яка по цифрам, які надали нам в уряді, сягає до 90 відсотків і в середньому по Україні 78 відсотків, тоді як в Європі вище 25 відсотків ніде не має, говорить про те, що треба зараз займатися охороною земель ще до продажу її, бо потім, то вже буде ще новий привід для якихось междуусобиц і для маленької громадянської війни.

Щоб цього не сталося - повторюю - я звертаюся до Прем’єр-міністра Януковича. Ну хіба вам не соромно, що заборгованість у коштах на виготовлення державних актів взамін сертифікатів зараз 192 мільйона гривень? Ну хіба не соромно це уряду сьогодні? Ну тут сидить Іван Григорович Кириленко, віце-прем'єр, ну це ж питання для уряду нічого не варто вирішити - 192 мільйони. Приватизація одного об'єкта - я показав це у відкритому листі до Президента - дає 400 мільйонів в мінусі по підрахунках, а таких об'єктів повно. А тут 192 мільйони всього. Тому треба це профінансувати безперечно.

По-друге, я хотів би звернути увагу вашу, користуючись присутністю віце-прем'єра на те, що сьогодні ми робимо... ви готуєте, принаймні маєте по Конституції готувати укази Президента, зупиніться! Хто готував указ черговий від 17 лютого 2003 року про заходи щодо створення єдиної державної реєстрації земельних ділянок і так далі - указ Президента. Хто готував укази 94-го, 95-го року про порядок паювання земель, про невідкладні заходи, про прискорення земельної реформи, коли в Конституції написано, що виключно законами регулюються ці питання. Хто дозволив це робити? Це є перевищення влади Президентом - видання указів з цих питань. І давайте дивитися як ми будемо потім законодавчо врегульовувати, коли туди втручаються кувалдою, тобто указами.

Давайте, уряд, беріть на себе відповідальність, якщо ви берете. Я ставлю питання про те, що напередодні і коли приходить заміна земельних сертифікатів на право власності на землі, проводяться помилки державної ваги. При розподілі паїв в основу було покладено бонітування грунтів, а не ціна землі чи економічна оцінка земель за диференціальним доходом.

При бонітуванні в основу покладено глибину гумусового горизонту і вміст гумусу, але ж гумус в різних кадастрових районах має різну активність і його не можна зводити на великих територіях. Наприклад, Борогірські лісові грунти Карпат мають до 5 відсотків гумусу, урожайність пшениці біля 8 центнерів з гектару, а сірі опідзолені грунти Вінницької області - 1,5 відсотки гумусу і урожай пшениці 35-40 гектарів і при менших затратах праці і засобів.

Або ще приклад, сірий, опідзолений грунт має глибину гумусового горизонту 25 сантиметрів, можна оцінити приблизно 25 балів. І у нас є оцінки, які треба застосувати.

Пан Андрійшин Мирон Юрійович зі Львову підготував 150 робіт з цього приводу. Підніміть їх, будь ласка, урядовці, застосуйте і подивитеся. В гірських районах Карпат, Криму при розподілі паїв не враховано вертикальну зональність, а треба її врахувати. Я хотів би сказати своє відношення до того проекту постанови Верховної Ради, який нам роздано народним депутатам. Я звертаюся до голови комітету мого колеги по фракції "Наша Україна" пана Томича. Цей проект постанови нікуди не годиться , дорогий друже. Не годиться ! Немає тут критичності ситуації. Давайте його поміняємо, хочете я його переміняю. Але я вношу зміни і буду вносити зміни в закон "Про статус гірських населених пунктів" , закон "Про державний земельний кадастр", буду вносити зміни в Земельний кодекс України і вас закликаю до того. Давайте стимулюємо уряд нашою постановою, а не скажемо, що щось робиться і більш-менш нормально.

Дякую вам і дякую Геннадій Андрійович за терпіння я забрав 50 секунд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Валентина Петрівна Семенюк.

12:21:02

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Геннадію Андрійовичу. Перед початком свого виступу я хочу звернутись до Вас. День уряду це не просто формальний підхід, і нам треба цю практику формалізму викорінювати. Я від комісії, ось копія листа, надала запитання до уряду. І пан Даниленко навіть не зумів повністю зачитати питання, я вже не говорю про те, щоб відповісти правильно на нього. Я коли підійшла до документів, запитала: Анатолію Степановичу, так покажіть же мені, який лист я вам підписала, там є держаки чи там написано держакти? Мені дуже прикро, що ви навіть не навчилися читати правильно, що таке "держакт", а що таке "держак"! Це - перше.

Я бачила вас, коли ви працювали головою комітету, так ви привикли до фальсифікації і привикли до цього! Я це бачила, як секретар комітету! Тому я хотіла б, Геннадію Андрійовичу, щоб, по-перше, я почула відповідь на моє друге запитання, я його повторю з трибуни Верховної Ради.

Постановою Кабінету Міністрів України, цитую: від 2 квітня 2002 року номер 449 відповідно до Земельного кодексу затверджені нові форми державного акту на право власності на землю, на право постійного користування. Пройшов рік з часу затвердження вказаної форми акту. Чому Кабінет Міністрів не вносить пропозиції про відміну державних актів, які були затверджені Верховною Радою, повторюю, Верховною Радою ще 13 березня 92-го року? Навіщо вам потрібні різні форми актів?!

Саме таке питання із таким підписом моїм пішов у Кабінет Міністрів. Ви, Анатолію Степановичу, навіть неправильно його зацитували.

Відповідаючи тут, у цьому залі, ви сказали, що проект закону ми сюди уже направили. Так я хочу вас, шановні колеги, тут, хто присутні, запитати: що, закон ще не прийнятий, тільки присланий проект закону, а вже виконавча влада робить свої дії? У нас получається таким чином, що сама влада провокує те, що вона хоче, а потім ми в цьому залі повинні з вами узаконювати те, що їм бажається. По-моєму це вже - кримінал.

І комісії Стретовича з цього приводу треба розбиратись. Анатолію Степановичу, бігти вперед поїзда неможливо. І ви не знаєте, який буде цей документ внесений. Саме тому, я звертаюсь до Томича, будь ласка, проаналізуйте, якими формами актів сьогодні користуються, який видають зразка 1992 року чи зразка 2003 року.

Далі. Наказ державного комітету по земельних ресурсам від 15 травня 2000 року, № 56 зареєстрований в Міністерстві юстиції. В якому чітко записано і я хотіла б, щоб комісія, комітет Верховної Ради з питань земельних ресурсів проаналізував цей указ, і дали відповідь, Анатолію Степановичу, ви. Скільки витрачено на агітацію і роз'яснювальну роботу і які кошти пішли?

Друге. Відповідно до 3 пункту цього наказу, який виданий і зареєстрований в Міністерстві юстиції № 361458 записано "організувати купівлю-продаж земельних ділянок та прав на них, в тому числі прав на земельну частку пай, посвідчених сертифікатом, шляхом проведення регіональних аукціонів, відкритих торгів та всеукраїнських електронних аукціонів через спеціальні організації, визначених на конкурентних засадах". Я хотіла б запитати, Анатолію Степановичу, в селі Зачіпийлівка є електронна пошта і як ви ними торгуєте, як виконується такий наказ? Я хотіла б, щоб цей аналіз був проведений детально, а комітет з АПК повинен проаналізувати ці відповідні накази. У нас дуже прикро получається, видаються підзаконні акти, які спотворюють не тільки закони, а навіть укази Президента. Якщо ви вже дієте по указах, то хоча б виконуйте правильно їх, а не спотворюйте відповідні підзаконні акти. І не творіть те, що не потрібно.

Я хочу сказати, що спеціальна контрольна комісія Верховної Ради, яку я очолюю, постійно контролює питання щодо видачі земельних актів індивідуальному сектору, тому що відповідно до положення, ця функція віднесена до нашої комісії.

І хочу сказати, що неодноразові звернення засвідчують про те, що сьогодні спеціально блокується виконання Постанови Верховної Ради від 13 березня 1992 року щодо видачі індивідуального сектору. Із цієї трибуни, Анатолію Степановичу, ви сказали, що тільки видано 15 відсотків актів громадянам тим, хто хоче продати садибу, продати дачу. Чому ви лізете до земель сільськогосподарського призначення, а не виконуєте те, що вам записано Верховною Радою?

Земля сільськогосподарського призначення, видані акти їм на колективну форму господарювання при паюванні землі і це не означає, що треба проводити відповідну продаж через аукціони, які ви визначаєте відповідно до тих наказів, які були зафіксовані. Тому я хочу звернути увагу, до пропозиції в конкретну постанову.

Розібратися по видачі земельних актів індивідуальному сектору, розібратися в кінці-кінців, чому указотворчество закінчилось Президента в 1998 році, продовжується видавати укази 2001-2003 роки. Або ми будемо іти по указах, або будемо іти по законах.

І якщо ми дійсно, будуємо правову державу, Геннадію Андрійовичу, я закінчую, то нам в кінці-кінців треба залишити право користування і розпорядження землею представницькими органами на місяцях, радами, так як це записано в законі про місцеве самоврядування і так як це записано, в Європейській хартії про місцеве самоврядування. І не треба дурити Європу, що ми йдем до них з таким земельним законодавством. Дякую. Не займайтесь фарисейством.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Степановичу, ви підготуйтеся, а на заключному слові висловитесь.

Слово надається Масенку Олександру Миколайовичу.

12:27:43

МАСЕНКО О.М.

Масенко, фракція Комуністичної партії, Полтавська область.

Ну для мене, Анатолію Степановичу, і шановні члени уряду, і ті хто організував цей День уряду, дивним є сама постановка питання, "Про дотримання законодавства". А все паювання, всі реформи в сільському господарстві провели незаконно, в супереч нормам Конституції, а тепер винесли питання і хочемо встановити, а чи дотримується законодавство. Та ми ж усе робимо незаконно, то про що ми тоді ведемо мову. І мене найперше питання цікавить те, що я задавав Анатолію Степановичу, чи знайшли ж таки ефективного господаря, ефективного власника на землю? Він так уникнув, не відповів, покрутив, покрутив і не відповів.

Так я вам Анатолій Степанович офіційно заявляю: ефективного власника на землю не знайдено і не буде його ще певний час. Ви тільки вдумайтеся, я й сам до цього ще декілька років не міг додуматься, а тепер видно: ті, хто отримати паї, вони ще років 5 попрацюють і підуть на пенсію всі, а прийдуть на землю працювати ті, хто не мають паїв. Будуть вони ефективно працювати, скажіть, будь ласка, якщо не платиться заробітна плата і не отримує на пай, а він скаже: для чого я буду Даниленкові чи Зайцеві, чи Масенкові на пай заробляти. Ну, мені, може й вам, Геннадію Йосиповичу, я не заперечую, я просто образно це говорю, я не зачіпаю. Не буде ця людина ефективно працювати на землі. Про це треба було подумати тоді, коли ви затівали ці всі реформи. І коли Анатолій Степанович весь час говорить і посилається на укази Президента. Люди добрі, да, Президент у нас, я не заперечую, він дуже розумна людина, але ж він весь вік пропрацював, ракети робив, ну, ще в трастах він там щось розуміється. А в сільському господарстві ця ж людина може і не в повній мірі розуміти, а ви ж підказували, ви ж його направляли, щоб він підписував ці укази. То де ж ви були? І ставить Олександр Іванович Борзих: хто нестиме відповідальність? Да, аграрники ж в першу чергу повинні нести відповідальність, що пропонували, приймали такі закони, а тепер усі розводять руки і не знають, що робити. А розвал же в сільському господарстві повний.

У ваших документах недостатність фінансування. А може його зовсім не треба було тратити, проводити оці затрати в отаких сумах, 192 мільйони заборгованості на 2000 рік, 2 мільйони передбачено. Але мене найбільше дивує, що все-таки один із каналів фінансування для вирішення цього питання - це допомога США.

Анатолію Степановичу, менталітет українця чим відрізняється від американця? Якщо в українця болить душа, що чого в мене трапилося лихо, а не у сусіда, то, ви думаєте, американець від цього такий далекий? Вони теж, що вони зроблять, щоб українці жили краще так, як вони, чи може ще краще, чим вони? Ніколи не це не підуть. Це я вам кажу, а ви запам'ятайте.

А що отримали люди від цих всіх реформ? ОТ я подивився ваші оті документи, які ви подавали і пишете, що орендна плата за 1 гектар у середньому становить 112, 3 гривні. Ну, давайте порахуємо. В Івано-Франківській області 1,1 гектара припадає на душу, в Криму - 5, десь ще там на Полтавщині - 3,7, це таке. Давайте порахуємо. От 1, 1 - це 123 гривні 50 копійок в рік людина має доходи, це ж вона ще не має цього доходу, бо чим же дають? Дають по 50 чи 500 гривень за тонну, а коли вартість того зерна 200 гривень. То чи воно відповідає ще цій дійсності? Це 10 гривень в місяць, а якщо навіть і 50 гектарів, 50 гривень в місяць. То чи не краще добавити розмір заробітної плати, пенсію розмір на цю суму добавити, і люди б отримували це і не морочили голову ні собі, ні уряду, а підтримати ті колективні господарства, які були, та вони б давали надійний дохід у бюджет і виплачувалися б людям ці заробітні плати.

Я ще раз хочу сказати за те, що виходять на трибуну, розводять руками. Люди добрі, дійде час колись, прийдеться комусь відповідати за це. Я не лякаю вас, але сам народ, сама ситуація приведе до того, що тим, хто затівав це, експеримент над живими людьми і над нашою землею, доведеться відповідати. Я прошу вас, потрібно зупинитися, подивитися що ми наробили, проаналізувати. І з цієї всієї затії реформування. Нічого доброго не вийде аж до того часу, Анатолію Степановичу, поки оті всі, ми разом з вами, що реформували, поїдемо на село, подивимося, проклянете й судьбу свою - вибачте за такий вислів - хто захоче працювати отам із паєм отим, який отримав. Повір, Анатолій Степанович, це чисто - я бачу, що руку на серце поклад, і я кладу руку на серце - люди проклинають усіх, хто до такого довів, до такого стану людей.

Подумайте над цим і давайте краще зробимо кращим життя для людей, а не будемо далі кроїти нашу землю і ламати. Ви подумайте до чого дійде, якщо ще земля буде продаватися. Ви знову тоді будете виходити і розводити руками, а що ж воно трапилося? А то буде взагалі лихо для українського народу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Заєць, будь ласка.

12:33:55

ЗАЄЦЬ І.О.

Дякую, Геннадію Андрійовичу. Іван Заєць Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні члени уряду, сьогодні в цій залі ми почули багато прикладів, порушень чинного законодавства в процесі приватизації землі та її використання. Це і невключення громадян у списки власників права на земельну частку (пай), хоч вони мали всі законні підстави для цього. А таких громадян виявлено не менше не більше, як 164 тисячі. Вдумайтеся в цю цифру і ви зрозумієте величезні, недопустимі за жодних умов масштаби порушень законодавств та ігнорування прав громадян.

Разом з тим тисячі громадян неправомірно отримали сертифікати на земельну частку (пай), отримали, кажучи по-простому, по блату. Серед них немало посадових осіб райдержадміністрацій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

Непоодинокими є випадки, коли керівники сільськогосподарських підприємств незаконно утримують у себе сертифікати громадян і свідомо зволікають з виділенням їм земельних паїв у натурі.

Велика несправедливість чиниться по відношенню до громадян, які здали свої паї в оренду. З ними переважно розраховуються не грішми, а натурою, до того ж за завищеними цінами, вищими за ринковими. Це звичайний пограбунок селян серед білого дня.

Нещодавно я був із народним депутатом України Володимиром Черняком у Лисинському районі Черкаської області. Там люди скаржилися на те, що їм доводиться витрачати великі гроші за приватизаційний документи. Якою калькуляцією доведено, що громадянин має заплатити значно більше 100 гривень для виготовлення документів по приватизації присадибних ділянок, адже є законодавчі обмеження 85 гривень.

Я міг би ще продовжувати перелік порушень прав громадян у процесі приватизації землі, але за браком часу обмежусь розглядом ще одного порушення.

А саме, хочу привернути вашу уваги до того факту, що лише 47 відсотків громадян одержали можливість обернути, обміняти земельні сертифікати на державні акти на право приватної власності на землю.

Що криється за цією цифрою, а криється те, що мільйони громадян знаходяться в безправності, бо сертифікат не захищає людину від свавілля керівників, не забезпечує їй майбутнього. А безправність ця полягає в тому, що багато людей шантажуються керівниками підприємств: "Не хочеш жити за мною введеними правилами, то виділяйся, але ділянку одержиш за три дев'ять земель від своєї хаті і найгіршої якості". І люди мусять хилити голову перед цими горе володарями.

Нещодавно до мене звернулися жителі села Зарубинці, що в Андрушівському районі Житомирської області з проханням допомогти добитися правди. Ось в чому суть справи. Керівник господарства не приймає їх на роботу, і не вкладає договору про оренду їхнього паю. І це при тому, що земельна частка цих людей не виділена в натуру і вони не мають державного акта на право приватної власності на землю. І куди ж дивиться влада, контролюючі органи, невже вони не бачать, що земля цих громадян використовується і використовується незаконно. Що хтось має зиск від такого використання, а справжні власники землі опинилися без засобів існування і під нестерпним психологічним тиском.

Земельні відносини, які переважно побудовані не на праві приватної власності на землю, а на земельних сертифікатах ніколи не приведуть до появи реального господаря, власника землі, до ощадливого використання і ефективного збереження грунтів, до підтримки селян і сільського укладу життя. Такі відносини породять лише орендаря-лифаря під гарною назвою інвестора, якому байдужа доля селян. І вже нині, то тут, то там простежується саме такі в лапках "господарі".

Я під час виборчої кампанії дуже багато працював на лівому березі Черкаської області і зокрема у Канівському районі. Я спостерігав за відносинами цих орендарів із селянами. Це люди, які думають так: як би пошвидше засіяти, зібрати і піти. Їх байдуже, що там немає клуба, їм байдуже, що там немає культури. їм байдуже, що там немає художньої самодіяльності - всі втікають. Тому це ще раз підтверджує просту істину, що справжнім господарем може бути лише той, хто володіє землею і на ній проживає. Така політика неодмінно приведе до того, що земля опиниться не в руках українців. Тому слід прискорити обмін земельних сертифікатів на державні акти на право власності на землю. Якщо не буде стовідсоткового обміну сертифікатів на державні акти та виділення натурою паїв, продавати землю не можна!

Отже, я закликаю уряд і парламент створити умови для видачі в повному обсязі за 2003-2004 роки державних актів на право володіння землею. Нам, шановні народні депутати, не можна погоджуватися з планами уряду здійснити цю роботу до першого січня 2006 року. Не забуваймо, що земля відповідно до чинного законодавства має стати товаром після першого січня 2005 року. Мені не зрозумілі відмовини уряду з посиланням на те, що не вистачає грошей для здійснення цієї роботи. Гроші є, як і нова економіка, яка за розмірами дорівнює легальній економіці. Я завершую. Я ніяк не можу домогтися урядової програми по трансформації цієї тіньової економіки в легальну. Коли ж візьмуться за мафію?! Але політика уряду спрямована не в бік забезпечення перспективи, я для села, а в бік орендаря і інвестора-лифаря, в бік продажу українських чорноземів чужинцям. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Песоцького слово надається Нестору Шуфричу.

12:40:02

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Головуючий.

Шановні колеги народні депутати України, шановні представники уряду, земельне питання в Україні традиційно носить принциповий характер. Отже, і позиція держави у цьому питанні повинна бути принциповою. Створення необхідних умов, в тому числі і законодавчих, і правових для праці на землі - обов'язок держави в першу чергу. Так же, як і максимальне сприяння якнайскорішому введенню землі у площину одного із головних чинників економічного зростання. Земельне забезпечення економіки - це фактично золота акція України. Адже не секрет, що долар США тільки на 20 відсотків забезпечений товарами, а на 80 - землею. З огляду на кількість і якість сільськогоподарських угідь, Україна має повне право сподіватись на вагому земельну віддачу, звісно за умови великої кропіткої, максимально виваженої роботи в цьому напрямку. На глибоке переконання фракції Соціал-демократичної партії України "Об'єднаної", законодавче забезпечення реформування аграрного сектору в Україні з прийняттям Земельного кодексу вийшло на якісно новий рівень. Встановлення приватної власності на землю - це саме той крок, якого від влади чекав селянин, а ще більше чекала економіка. Постійні інвестиції в сільське господарство за рахунок застави землі, в майбутньому я сподіваюсь, це все ж таки відбудеться, спроможні дати могутній поштовх економічному зростанню України.

Тому, будь-яке протистояння у питаннях встановлення права громадянина на власній землі - є абсолютно неприпустимим. Серед комплексу проблем, які сьогодні піднімаються з цієї трибуни, фракція хотіла б наголосити ще й на наступному. Перша група проблем, пов'язана із системою судочинства в сфері земельних відносин. На жаль, через помилки і за злим помислом, велика кількість громадян, які мають право на земельний пай не потрапило у відповідні списки. Ми не можемо забувати про представників охорони здоров'я, освіти, працівників соціальної та культурної сфери, які віддали все своє життя роботі на селі. Здебільшого, істина встановлюється через суд, однак в судах такі справи не поспішають брати на розгляд. Окрім того, якщо справа доходить до розгляду, це ще не означає вирішення проблеми. Суди, як правило, лише поновлюють право особи на земельний пай і в більшості своїх рішень не дають роз'яснення порядку його виконання. Своєчасному виконанню рішень суду і поновленню порушених прав громадян, такий підхід не сприяє. Задля попередження зволікання, рішення суддів має надавати право на земельний пай саме із земель резервного фонду.

Впевнений, що високошановні судді це добре розуміють, але на практиці чомусь чинять інакше. Незрозумілу позицію займають і правоохоронні органи, оперуючи керуючим пропущеним строком позивної давності. Невже з цієї трибуни потрібно нагадувати, що стаття 76 Цивільно-процесуального кодексу за якою у ошуканих позов виникає з дня, коли їм це стало відомо, ніким невідмінено.

Друга група проблем пов'язана з невиправданим посередництвом. Маємо такі відомості, що відповідні центральні та місцеві органи виконавчої влади успішно допомагають заробляти на інформації про земельні відносини в лапках, всіляким фондам, які, користуючись інформаційною базою державних установ, громадянам цю інформацію віддають вже за гроші.

Прописалися такі фонди в усіх, в тому числі, і в центральних земельних органах. Ми повинні раз і назавжди вивести одну формулу. В питаннях щодо інформації земельних відносин посередників між державним органом і громадянином бути не може. А інформаційна робота в земельних питаннях конче потрібна.

Скажемо такий простий приклад. Велика кількість громадян не може поміняти отримані в спадщину сертифікати на державні акти тільки через елементарну відсутність грошей на сплату різних форм мита. Хоча за статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ті ж сільські ради можуть приймати рішення, які звільняють громадян від сплати державного мита і плати за послуги, пов'язані з нотаріальним засвідченням угод, відчуження права на земельний пай.

Хтось із селян про це знає? Навряд чи. І таких прикладів безліч.

Фракція Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної) вбачає корінь проблем у земельному питанні у відсутності належного зворотного зв'язку селянин-держава. А також неможливість селян суттєво впливати на перебіг земельної реформи, викликає в суспільстві соціальну напругу, підриває довіру до ідей та цілей земельної реформи. Вважаємо, що всім органам виконавчої влади, шановний Іване Григоровичу, необхідно максимально оптимізувати свою діяльність у цьому напрямку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Рудьковського слово надається Мельнику.

12:45:24

МЕЛЬНИК М.Є.

Микола Мельник, Соціалістична партія України.

Шановний головуючий, шановні депутати, шановний український народ.

Перед тим, як вести розмову про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право приватної власності на землю, сертифікатів на земельну частку пай та їх обігу, про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі, необхідно насамперед заглянути в Конституцію стаття 13 і 14 стосовно суті права власності українського народу на землю та інші природні ресурси.

В прийнятому 25 жовтня 2001 року в Земельному кодексі України не лише не визначається суть права власності українського народу на землю, а навіть не згадується ця форма власності. Необхідне офіційне тлумачення Конституційного Суду статей 13, 14 Конституції України.

Перше. Чи може земля, а це власність українського народу, бути предметом купівлі-продажу, тобто товаром, за винятком присадибних ділянок?

Друге. Чи повним правом власності на землю наділені лише український народ?

Протягом останніх десяти років керівництво держави зумисно робить усе для того, щоб довести неспроможність функціонування кооперативних форм господарювання на землі, як базової основи сучасного сільськогосподарського виробництва. Держава фактично кинула село на призволяще, усіляко стимулюючи його пограбування комерційними структурами. Про це прекрасно свідчить торішня скупка зерна, яка вилилась і мільярді збитки для села. Як наслідок тисячі сільськогосподарських підприємств кооперативних і фермерських залишилися без пального посівного матеріалу, міндобрив, тощо.

Ще ніколи за всю історію України зневага до села, до людини, яка в ньому живе і працює, не набувало ознак державної політики. Оце так держава віддячує тим, хто з останніх сил, не отримуючи роками мізерної платні, в неймовірно складних виробничих умовах робить все, щоб прогодувати країну.

Замість реальної всебічної політики села, як це робиться в усьому світі, державні органи влади наполегливо опікуються лише одним - втіленням в життя незаконного антиконституційного указу Президента про невідкладні заходи щодо прискорення реформування агропромислового сектору економіки, головною метою якого є перетворення землі на предмет купівлі і продажу.

Сталося так, що на догоду вищому курівництву виконавча влада на місця у багатьох випадках примусово і шантажем руйнує господарства, ділить людей на господарів і наймитів, робить їх боржниками держави і комерційних структур.

Є всі підстави вважати, що робиться це того аби люди відмовилися від своєї землі або збули її за безцінь. Ініціатори реформування земельних відносин спекулятивно використовують тезу про можливість одержання банківських кредитів під заставу .........землі.

А тепер про ефективних інвесторів. На цьому тижні мені прийшлося за проханням потерпілих від ............ фермерів побувати у двох господарствах: Сквирському районі Київської області і село Комарів Вінницької району. Зачитаю пару витримок із письмової та усної заяви потерпілих: "Допоможіть захистити наші людські і конституційні права, волають вони. Ми, працівники і пенсіонери СПП "Колос", Комарів, як жебраки, на колінах просимо, як милостиню, своєю працею заробітну плату, яку свідомо не виплачують з 1996 року. Нас обманюють таємничими черговими змінами, формами і назвами товариства, їх вже міняли тричі. Немає кабінетів районних, обласних куди б ми не зверталися. За що ми терпимо знущання, свавілля київських засланців, ці ефективні безгосподарники .............. і син футболіста Серебрянніков забрали всю нашу працю, вони продали врожай, худобу, майно, що підлягало розпаюванню. Одночасно нарощуючи кредиторську заборгованість по всіх платежах.

Після багатьох поневірянь у власних кабінетах повірили, що ми господарі землі і майна, одноголосно на зборах, зібраних ініціативною групою виявили недовіру цим керівникам і обрали нового сільськогосподарського чоловіка Якубовського. Але до роботи погрозами йому і його сім'ї його не допустили.

Ми звертаємося до вас, шановні депутати, до влади. Ми не вимагаємо пільг, привілеїв, ми просимо допомогти нам на право на заробітну плату стати на стороні закону і конституційних прав простих людей і праці. Ми оббили всі пороги у владних кабінетах і дуже боляче, що нас зустрічають як ворогів".

Таких листів є багато.

Звісно, низький рівень життя сільських жителів, нерозуміння багатьох з них свого місяця у реформуванні сільського господарства, низькі грабіжницькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, молоко, м'ясо, цукрову сировину призводять до посилення соціальної напруженості на селі, до небажання частини молодих людей жити і працювати в сільській місцевості.

Чергова нестандартна ситуація відбулася із заміною земельних...Хвилинку, чуть-чуть ще. Сертифікати на державні акти. Земля перетворюється на шахматку, а пізніше - у великий соціальний пожар захвату за безцінок землі, все це дійство відбувається сплановано, свідомо.

І на останок. Серед селян збільшується кількість тих, хто не має земельних паїв, це сільська молодь, яка вступає в трудове життя. ...........також з роками збільшується частка землі за невитребуваними паями, втрата його власника. Необхідно такі частки надальше закріплювати тимчасово за молодими людьми, які б не втрачали стимулів до праці разом із оплатою праці на рівні всіх отримували частку плати по паях в державних актах. Спасибо за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Миколі Одайнику.

12:52:07

ОДАЙНИК М.М.

Микола Одайник, "Наша Україна", "Солідарність", Вінниччина.

Шановні депутати, шановні члени уряду, шановний народе України, доброго вам дня, доброго вам всім здоров'я.

Щойно ми розглянули звіт уряду про дотриманню законодавства України щодо видачі державних актів на право приватної власності на землю.

Слухаєш цифри, дивишся діаграми та графіки і думаєш, яку колосальну роботу треба було виконати. І вона виконана добросовісно, була виконана в законодавчому полі, але задаєш собі запитання, а чи є це законодавче поле? І куди воно направлено? Що воно дало для громадянина України та які будуть наслідки. Можливо у кожного своя відповідь на ці запитання. На мій погляд страшнішої біди для власного народу, для України в цілому не можна було б і придумати.

Тисячі сіл на сьогоднішній день розорені, мільйони людей залишилися без роботи, у селах забули весільну музику, забувають, як христяться діти - це називається до реформувалися.

Про майновий пай ми майже все забули, ми вже не говоримо тому що майнового паю, як такого, вже немає. Старі люди говорять, що картина страшніша після війни, але війна об'єднала людей, об'єднала навколо добра проти зла, а реформуванням людей ми поділили на три групи, ті хто має земельний пай, ті хто судиться, а ви всі знаєте, що на сьогоднішній день суди переповнені питаннями про землю і ті хто його не одержить згідно Указу Президента. Звичайно це роз'єднує людей, звичайно починається ворожнеча.

Ви знаєте, мабуть, це комусь було дуже потрібно. Потрібно мати голодного, знедоленого раба, його легше обманути, обдурити, обібрати, залякати і врешті-решт купити. Тому я звертаюся до всіх в кого ще трошки залишилося людяності, любові до людей, до землі, до України, давайте об'єднаємося і зупинимо це безладдя над власним народом, знущання над цим народом.

І ні в якому разі не допустимо продажу землі. Зупинимо сьогодні, тому що завтра може бути запізно.

Пройде зовсім мало часу і в цьому залі, можливо в іншому залі буде обговорюватися геноцид 2000-х років, при цьому будуть називатися конкретні імена. Ви скажете, що вийшла людина, яка проти реформи. Ні, я ще раз кажу ні, але в основі любої реформи повинен бути добробут людини, людини праці, а не добробут ефективного власника.

Реформи, які проводяться в трьохмісячний термін в угоду ефективного власника, а не в інтересах власного народу, - це крах, крах для села, крах для всієї України. До цього краху ми йдемо крок за кроком і при цьому прикриваємся думками народу. Але, на жаль, ми цей народ зовсім не чуємо і навіть не слухаємо! І сьогодні вже зроблений самий серйозний крок до краху - це реформування сільськогосподарського комплексу.

Звичайно, ви скажете: а що дальше? Назад вороття не може бути. Але давайте подумаємо разом з вами, парламентарії, уряд, як залатати ті діри, які вже сьогодні зроблені і як не допустити інших? Уже сьогодні як що ми цього не зробимо, то ми втратимо Україну, втратимо свій народ. Уже сьогодні мільйона кращих синів і дочок покидають свої домівки, їдуть наймитувати в інші держави, і в тому числі наймитувати на землі. В той час сотні гектарів, сотні тисяч гектарів найкращої землі в Європі, нашої землі з вами, ця земля заростає бур'янами та кустарниками.

Я звертаюсь до всіх, тому що переконаний, якщо запрацює земля - ми спасемо село. Якщо спасемо село - запрацює Україна, і ми будемо мати Україну, якою зможемо пишатись. Дякую вам всім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Геннадій Йосипович Удовенко, будь ласка. Наступний Ткач.

12:56:54

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! В доповіді уряду зазначалися показники, що висвітлюють хід та ефективність земельної реформи. Давайте поглянемо на них під кутом забезпечення права громадян на володіння землею.

Вже загально визнано, що сертифікат на право земельну частку ще не є документом, який робить селянина реальним власником земельного наділу. Він лише підтверджує наявність у селянина права на володіння віртуальною земельною ділянкою, яка не відведена в натурі, площа межі і місце знаходження якої конкретно невідомі.

Певною мірою, цю ситуацію можна порівняти з пам'ятними приватизаційними сертифікатами, які отримали у свій час громадяни України. Результати майнової приватизації відомі, виграш та надбання від неї пересічення громадян також. Фактично, вони були пограбовані. Розв'язати зазначену ситуацію та зробити селян реальними власниками земельних ділянок. Був покликаний указ Президента України від 3 грудня 1999 року про невідкладні заходи щодо прискорення і реформування аграрного сектору економіки, який передбачав селянам належних їм паїв в натурі та видачу державних актів на право власності на землю до кінця 2002 року.

Сьогодні ми чуємо від уряду, що замінили сертифікати на державні акти на право приватної власності на землю тільки 47,2 відсотка громадян. Знову знайдені так звані переконливі, головне, об'єктивні причини, в першу чергу, недостатність фінансування землепорядних робіт. Знову обіцянки. Більше того, видано указ Президента України № 134 "Про заходи щодо створення єдиної державної системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", яким тепер вже встановлено нові терміни, закінчити видачу державних актів аж до 2006 року. В котрий раз задаєш собі питання, кому вигідно затягувати час. Відповідь однозначна, тому, хто активно хоче долучитись до перерозподілу найголовнішого народного та державного багатства землі.

До комітету, який очолює Комітет з питань прав людини, надходять численні листи, в яких люди порушують фактично одне і те ж питання щодо непомірної вартості робіт по заміні сертифікатів.

Відповідно до указу Президента від 30 грудня 1999 року вона не повинна перевищувати 85 гривень. Ну, про це мова йшла. Але натомість, починаючи з 2001 року стає помітною тенденція органів виконавчої влади, в першу чергу, Держкомзему України до збільшення вартості цих робіт шляхом введення усіляких додаткових платних послуг, що разом може складати 150 гривень і більше у залежності від регіонів, а сьогодні вже наводилися інші цифри.

Для селян, особливо одиноких та пенсіонерів, це величезна сума, яку вони не можуть і, можливо, ніколи не зможуть сплатити. А значить отримати державний акт на власність на земельну частку.

В листі до нашого комітету житель села Богодухіва Чорнобаївського району Черкаської області інвалід другої групи Великої Вітчизняної війни Микола Бакай пише. Я цитую.

"Я працював в колгоспі понад 40 років. При його реформуванні мені виділили земельний пай 2,8 гектара. І майновий пай. Земельний пай я віддав сусіду, який допомагає нам по господарству, фактично доглядає нас, а майновий пай залишився в сільськогосподарському товаристві "Богодухівське", за який мені не платять жодної копійки" . Кінець цитати. І це, шановні депутати, відбувається в центрі України, де маємо одні з найкращих земель.

Як правило, при використанні натуральної форми оплати розрахунки з селянами здійснювались по завищеним цінам орендатора, який через певний час скуповував у селян, що не змогли самостійно її продати цю ж сільськогосподарську продукцію, але вже по зивищеним цінам. Очевидно, що такі схеми розрахунків не можна взагалі назвати ніякою іншою назвою, як простим феодальним середньовікоми грабіжництвом. Зазначене викликає численні скарги від селян в державні органи та звернення їх у суди.

На мій погляд, необхідно провести парламентські слухання, на яких заслухати у першу чергу керівників правоохоронних органів про ситуацію з дотриманням чинного законодавства в ході проведення земельної реформи.

І на останнє. Ми вкрай стурбовані багаточисленними випадками в Криму, спрямованими на те, щоб залишити без землі чималу кількість кримських татар. Ми вимагаємо особливої уваги з боку держави, особливо правоохоронних органів щодо справедливого наділення землею репатріантів. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Ткачу Роману Володимировичу, наступний - Сас.

13:03:01

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, Галицькій виборчий округ номер 88, Народний рух України, фракція "Наша Україна".

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, члени уряду.

Про важливість і актуальність питання, яке ми сьогодні слухаємо, говорить і той факт, що вже в друге цього півріччя, враховуючи січневі парламентські слухання, Верховна Рада України обговорює та аналізує ситуацію, що склалася на селі. Безперечно, тем для розмов, що стосується перетворень в українському селі, є дуже багато: від цінової політики на основні види сільськогосподарської продукції аж до розвитку соціальної сфери.

Сьогодні ж вибрано, як на мене, найважливіше питання аграрної реформи. Адже суть, основа сьогоднішніх змін на селі власне і полягає в зміні соціально-економічного укладу суспільства. В селі формується господар, власник землі, тому й постає питання, а які проблеми при цьому виникають. Найголовніше, чи виконується все те, що задеклароване державою?

Шановні колеги, з веденням в дію з 1 січня 2002 року нового Земельного кодексу України створено умови для відміни або внесення змін в укази Президента України з питань регулювання земельних відносин, зокрема щодо паювання земель. Однак, до цього часу практичних дій ні від Адміністрації Президента, ні від Кабміну немає. А тому говорити сьогодні про виконання вимог земельного законодавства дуже тяжко, бо значні роботи і раніше виконувалися без відповідної нормативно-правової бази , так це і продовжується зараз. Тому й далі порушуються вимоги Конституції України, яка допускає набуття та реалізацію права власності на землю виключно відповідно до закону.

Загалом робота по виготовленню та видачі державних актів на право власності на землю досить громіздка, звичайно, якщо її виконувати технічно правильно. Враховуючи, що платоспроможність сільських жителів досить низька, переважна їх більшість не в змозі оплатити вартість землевпорядних робіт необхідних для ведення земельних часток, паїв в натурі та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю. Кошти, які виділяються державним бюджетом, не покривають всієї потреби на ці роботи. Лише окремі місцеві органи влади, зокрема, в Івано-Фраківській та декількох інших областях допомагають сільським пенсіонерам у придбанні державних актів з різних джерел фінансування. Але на цьому процес одержання документу на право власності не завершується. Так відповідно до статті 33 Закону України про місцеве самоврядування України реєстрацію права власності суб'єктів на землю, реєстрацію права користування землею і договорів оренди, видачу документів, що посвідчують право власності, право користування на землю державою покладено на виконавчі органи сільських, селищних і міських рад. Проводячи цю роботу раніше, вони не брали за це коштів з громадян. Проте, Кабінетом Міністрів всупереч чинному законодавству цю роботу покладено на органи Держкомзему. Користуючись внутрішніми нормативними документами, вже про говорили вище, інструкціями, вказівками Держкомзему, до речі, дуже часто не зареєстрованими в Мінюсті, місцеві землевпорядні служби за реєстрацію державних актів на землю беруть, а насправді деруть, з селян додаткові кошти від 40 гривень і вище. Тут вже дуже багато про це говорили, і тому я хочу сказати, що у черговий раз обдурено селян, бо, з однієї сторони, вже згаданим указом Президента вся вартість має не перевищувати 85 гривень за один акт, а фактично загальна вартість робіт з врахуванням реєстрації та інших робіт складає від 120-300 гривень. Тому і такі низькі по деяких областях показники щодо видачі державних актів.

Але я би звернути увагу на інше. До речі, тут вже говорилося про те, що у Державному бюджеті закладається дуже мало коштів. Але я хочу звернутися, Іване Григоровичу, до вас і до вас, Анатолію Степановичу. В Державному бюджеті на цей рік виділено немалі кошти все-таки на проведення земельної реформи. Так Державному комітету України по земельних ресурсах по коду "Проведення земельної реформи" заплановано 35,6 мільйона гривень, а по коду видача державних актів на право приватної власності на землю та їх реєстрація виділено 197 мільйонів гривень, з них 141 мільйон на капітальні видатки.

Тому прошу все-таки Держкомзем подати нам, народним депутатам, детальний розпис зазначених видатків, запланованих бюджетом на поточний рік. І прошу вважати це як депутатський запит.

І на завершення. Я особисто є прихильником того, що земля повинна стати товаром. Але якщо сьогодні державні органи влади, відповідальні за цю роботу так проводять її, то у мене виникає питання: а чи не штучно завищуючи вартість державних актів, при цьому позбавляючи законних власників права на земельну ділянку, фактично вже сьогодні створюються умови, коли з 2005 року землі сільськогосподарського призначення за безцінь будуть віддані наперед визначеним декільком крупним олігархам.

Тому ми всі разом і депутати, і члени уряду мусимо негайно перенести всю цю роботу рамки, визначені Конституцією та Земельним кодексом України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Сасу. Будь ласка, Сергій Володимирович.

13:07:54

САС С.В.

Дякую, Геннадій Андрійович.

Шановний головуючий, шановні ті мужні присутні, хто ще залишився в залі. До Дня уряду були всім нам роздані певні матеріали от такі, читаю і на думку приходять деякі епітети. Написано послідовно, гладенько, красиво, одним словом, професійно написано. Так, ніби це не аналітично-довідкові матеріали, а представлення до високої державної нагороди. Але читаю далі, ніби й критика є, правда, якось ніби сором'язлива критика, солоденька така, а солоденькою буває звичайно, лише брехня і брехня ця для більшою переконливості в перемішку, звичайно із правдою.

Читаю на 12-й сторінці останній абзац: "Створено 43 тисячі фермерських господарств". Мабуть так і є. "За останні 3 роки їх кількість зросла майже на 7 тисяч". Мабуть теж правда. "Вони використовують лише 6,2 відсотка сільськогосподарських угідь". Ну порахувати не важко. А далі: "Разом з особистими селянськими господарствами в минулому році вони виробили близько 60 відсотків валової продукції сільського господарства, зокрема тваринницької продукції понад 72 відсотки. І тут я запитав себе, а хто і в який спосіб порахував моєї тещі, яка живе в селі, скільки вона надоїла молока, скільки викормила свиней, виростила картоплі і всього іншого, звичайно ніхто. І я думаю у більшості селян, які нас слухають - ніхто, а відсотки є.

Закралася мимоволі думки, чи це не зворотна сторона тієї хлібної бульки, яку надували в минулому році в Україні. Одні, щоб не отримати, інші, щоб з корита не впасти, а ще інші, щоб збити ціну і обдерти селянина, а останні, щоб зафіксувати могутній експортний потенціал, що аж світ злякався та виперти чим більше хліба за кордон.

Результат відомий, якщо вірити міністру в державних засіках до нового врожаю хліба в обріз, а де правда, що міністр каже правду? Де гарантія, що міністр каже правду? А ціна сьогодні на одну хлібину менше кілограмової ваги в багатьох регіонах вже сягає більше однієї гривні 70 копійок. Правда здається лише в тому, що в 2003 році урожаю з пшениці не буде. Я проїхав від Кіровограда до Львова не бачив жодного поля в доброму стані, озимини мається на увазі.

І знову вічне питання, що робити і хто винен? В бюджеті грошей на ці цілі немає, а значить знову з торбою по світу. А винного вже знайшли, геніальний виявився винний, з цілої європейської держави, яку охороняє армія, МВС, прокуратура, СБУ, Податкова, Митниця разом більше мільйона озброєних людей украв зерно і цього ніхто не бачив.

В довідці цій сказано крім того, що лише 8,3 орендної плати відсотка на землю виплачується в грошовій формі. А 83,4 відсотка в "натурі". Це визначено скромно, як негативний фактор, але не сказано, що часто за "натуру" зовсім на "натуру" не схожа, а є неочищене зерно з під комбайна підвищеної вологості, зерновідходи, або відверте сміття так званні "мертві відходи". І по ціні не просто вище ринкової, а у півтора-два рази вище ринкових цін. І все це у двох мільярдах гривень, які ніби виплачено селянам. І у валовому зборі зерна враховано, який сьогодні намагається відшукати прокуратура. І послуги, які надаються як орендна плата - це часто лише виораний селянський город на всю суму орендної плати.

Тому я рекомендував би тим, для кого пишуться подібні довідки, у першу чергу шановному Леоніду Даниловичу, залишити на час узбекські проблеми узбекам, монгольські - монголам і хоч раз поїхати без попередження і підготовок в любу сторону від Києва і на власні очі переконатися у результатах реформування АПК та реформування земельних відносин зокрема. Тут усе, як у Шевченка: село неначе почорніло, неначе люди подуріли. Вас зустрінуть темні, неосвітлені вулиці, голодні і пусті дитячі садки та будинки культури, розграблені пусті ферми, майстерні, все як після бомбардування Іраку. Роками неорані, несіяні поля, люди, які не пам'ятають, коли в останнє отримували мізерну заробітну плату, у яких за безцінь скупляють молоко, м'ясо, земельні сертифікати. І якби ви приїхали взимку, то змогли би побачити речі, які я особисто бачив в фільмах про Ленінград під час блокади, коли небіжчиків у дитячих санчатах у поліетиленових пакетах везуть на цвинтар. Минулої зими це все було в Україні, зокрема в Кіровоградщині, і багато з цих людей померло не від старості, а тому, що дороги замело і не було можливості добратися до лікарні.

У кожному другому селі, де мені доводилось бувати, - Кіровоградщина, Черкащина, питання майна, роботи, землі стоять надзвичайно гостро. В першу чергу страждають селяни. Як правило, їм ніде шукати захисту. Чиновництво, зазвичай, на стороні того, хто має владу та гроші, підсилає селян до суду, а там, як в анекдоті: закон був на нашій стороні, а суддя на іншій. Істина досягається шляхом змагальності сторін, а це, звичайно, фактор не на стороні селян. Я не буду наводити приклад. Всі пропозиції, які ми вважаємо за необхідне, до земельної реформи, ми висловили від фракції у проекті внесення змін до Земельного кодексу України. Всі інші найближчим часом передамо до профільного комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Михайлу Антоновичу Павловському. Наступний - Оржаховський.

13:14:15

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую, Геннадій Андрійович. Фракція блоку Юлії Тимошенко. Партія "Батьківщина", Хмельниччина.

Шановні народні депутати, журналісти, члени, учасники дня уряду. Я виступаю останнім, тому зобов'язаний підвести підсумки. Тому, я помітив, всі попередні, шановні мої говорили дуже важливі питання, але тактичні. Я хочу говорити про питання стратегічні. Дати відповідь, чому такий наш добрий працелюбний народ є такий бідний і принижений? Чому ті 13 жінок, що приходили до мене з Ружечанки, які все життя пропрацювали на землі, а їм не дали паї? Чому в Ярмолинецькому районі майже по відношенню до кожного третього порушені їх права? І ви назвали біля 100 тисяч от сьогодні прозвучало людей, є просто обмануті, скривджені, що робити, чому? Питання дуже просте стратегічно, тому що ми заклали модель ринку 18 століття, а там ніякі закони не діяли. Це дикий капіталізм і ми його заклали сюди. Не цивілізований ринок розвинутих держав, а саме дикий.

І зверніть увагу на центральних каналах що відстоюють. Як навіть сьогодні з зерном, де ми повторюємо умови голодомору 33-го року в 2003 році. Всі кажуть, а зате ми на п'ятому місці по експорту зерна. І тоді в 33-му були чуть не на першому місця по експорту зерна, але народ вимер і тепер до цього йдемо. І немає кому відповідати, і мета не та, і людей нема кому захистити. Тут є питання. Чому, як, мій колега Сас все сказав, що в змінах до Земельного кодексу, які представлені від фракції блоку Юлії Тимошенко, ми показуємо, як треба змінити Земельний кодекс або найперше зробити. Не дозволити землю продати іноземцям, бо тоді, якщо хочемо відновити справедливість, то нас будуть бомбардувати, бо то буде власність іншої держави. Її чіпати не можна.

І інші питання. Чому не працює наша промисловість на наше сільське господарство? Але ж як це зробити? Як вплинути на Президента? Ми ж по його указам провели всі реформи!? Люди добрі, подумайте. Ви ж весь час підтримували в багатьох випадках хотіли чи ні, вас залякували, заставляли, але ви підтримували Президента, особливо на виборах. А чому Президент вас не захищає, чому ми, народні депутати, не можемо звернутися до Президента?!

Бо Президент дав вказівку більшості: не голосуйте за запити до нього. І вже по декілька сесій ні одного запиту не можна направити до Президента. А він каже: “А до мене люди не звертаються”.

Тому, шановні, я підказую вам варіант, як вплинути на Президента, коли він реагує. Бо ви ж не бачили, щоб він звільнив хоча би одного голову адміністрації, який не відстоює ваші інтереси. І я підказую вам варіант, як вплинути на Президента. Як звільнити отих глав адміністрацій, які не виконують вашу волю, не турбуються про вас. Дуже простий механізм. От зараз буде, Президент доведе вас до референдуму. І ви знаєте, коли на виборах Президента в тих областях, де не проголосували за Кучму, через тиждень були звільнені всі глави адміністрацій. Бачте який механізм? А тепер на референдумі зробіть все можливе, щоб не підтримати ініціативи Президента і він звільнить з роботи тих глав адміністрації, які не виконали завдання по фальсифікації і по виборах. І Президент задумається. Іншого не дано. Треба вплинути на Президента, а не слухати цих залякувань, які вам кажуть. Ви дивіться, ті , що будуть працювати на виборчих дільницях, відстоюють вони ваші інтереси чи ні. А ми постараємося, ви чули сьогодні з виступів.

Ми бачимо, як на законодавчому рівні, як потрібно вирішити ці питання. Ми розуміємо, ми внесено це законно.

І я звертаюся до президії, до головуючого сьогодні. Дуже просимо винесіть сюди в зал наші зміни і доповнення до Земельного кодексу і інші закони, які зв'язані з регулюванням питань на селі, не відтягуйте, хоча вони і проти волі Президента, проти ідей, але вони захищають інтереси людей.

Тому люди добрі, я закликаю до вас із запитом: борітесь самі за себе! Бо якщо ви будете боятися, будете чекати, що хтось вирішить, то кримінальні олігархи, які, їх партії сьогодні в більшості, вони ваші питання вирішувати не будуть, у них є свої проблеми. вони вас пограбували іще дальше. Оті 20 відсотків сімей-кланів, що володіють 80 відсотками багатства України, вони про вас не думають, вони думають, як вас грабувати далі. Будьте разом з опозицією! Іншого шляху, як "Повстань Україна!", у нас не має. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутату не першого скликання Михайлу Антоновичу Павловському хочу роз'яснити. Михайло Антонович, хочу вам роз'яснити, що виносяться питання, перелік питань, які розглядає Верховна Рада, в порядок денний не президією Верховної Ради, не головуючим, а комітетом відповідним і радою фракції.

Будь ласка, Анатолій Володимирович.

13:20:17

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Геннадію Андрійовичу. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановні члени уряду, колеги, шановні виборці!

В друге за короткий термін Верховна Рада повертається до розгляду проблем села. Після парламентських слухань з проблем реформування нічого дієвого так і не зроблено виконавчою владою. Тяжко спілкуватися депутатам з селянами, дивлячись на розруху, убогість, безвідповідальність державних чиновників. Я погоджуюсь з виступаючими, думкою виборців, що реформи в АПК не що інше, як знущання з українського села. В радянські часи село мало сформовану виробничу і соціальну структуру, а нині все це на наших очах знищено. Заради чого? Виявляється пошуку ефективного господаря на угоду західним ідеологам селянина змусили стати рабом із неспокійним життям навіть у пенсійному віці. Знайдуться ті, хто заперечать. Люди отримали землю, сертифікати, державні акти. Да, але багато у зв'язку з подібним втратили віру в завтрашній день. Їм лише сняться уві сні радянські часи та невідома доля дітей незалежної України, годувальники яких роботи і зарплати не мають, землі теж, а про останнє я скажу, бо, дійсно, будівельники, меліоратори, бюджетники, як такої землі не мають, а якщо і мають, то вони готові її віддати хоч сьогодні. Звідки взятися добробуту людському, коли кланово-олігархічні структури, державні органи - це не що інше, як рекет, котрий обдирає, описує власність, руйнує життя та свідомість громадян. Знайшлися, на жаль, горе-реформатори доби Кравчука, Кучми, які навіть Шевченка згадували, цитуючи: "Село неначе погоріло, неначе люди подуріли, німі на панщину ідуть та діточок своїх ведуть". Тепер вже ніхто нікуди не йде, протягує тільки руки і ноги. Як у дзеркало української дійсності дивився Тарас.

Сьогоднішніми політиками, їхніми реформами село зруйноване, люди кинуті на виживання, розкрадай, п'янствуй, відпочивай, вмирай, до держави не звертайся, виживай, як можеш. Настали часи сільських ділків, корейських експлуататорів, київських олігархів. Діточок, на жаль, обмаль, бо не народжуються. Дитячі заклади закриваються, приміщення руйнуються.

Декілька слів про стан Херсонської області неодноразово в цьому залі чули. Розреформоване сільське господарство, тисячі земель не обробляються і це протягом останніх десяти років. Чи це по-господарськи? Якщо хто сумнівається в тому, які наслідки реформ, я хотів би відіслати вас відвідати на Херсонщині у Каланчацькому районі є село Новокиївка, колишній радгосп "Правда" там, де я народився, де довелося мені працювати. Колишній Радянський союз 10 мільйонів карбованців виділив, у соціальному плані і у виробничому була створена система. Сьогодні страшно по цьому селу ходити. Сьогодні сльози і розпач, сьогодні люди, особливо пенсіонери, протягують руку і запитують: візьміть, будь ласка, мій пай, бо я не знаю, що з ним робити. А тут у справці, Анатолію Стапановичу, написали про те, що ніхто не відмовляється. Є тут у справці, що ніхто не відмовляється від паїв від земельних і від майнових. Давайте я вас повезу туди на Херсонщину і покажу вам тих людей, які сьогодні готові дати і сказати: працюйте на здоров'я той, хто хоче сильно так, якщо іншого не має.

Людей поділили на білих і чорних, зробили ворогами одного до іншого через межі і поставили в нерівні умови щодо отриманих земель. Зупинені сьогодні роботи по розпаюванню земель акціонерних господарств, так як стаття 25 Земельного кодексу не передбачає такий порядок. Таких акціонерних товариств на Україні багато, по Херсонській області 30. Приклад, ВАТ "Парижком", "Радинське", акціонери фактично позбавлені права здавати землю в оренду, по-перше, договори оренди на випадок судових спорів будуть визнані недійсними; по-друге, самі орендарі та інвестори відмовляються співпрацювати з акціонерами, причина проста - не довіряють державі. Державний акт на колективну власність на землю втратив юридичну силу, оскільки був виданий радгоспу, правонаступництво у цих випадках не передбачено законодавством. Отже в акціонерних товариствах землі немає, вона знаходиться в державній власності.

Є випадки, коли вірнопіддані державні установи силовим методом розпоряджалися землею, вірніше вирощеним на ній врожаєм, не враховуючи інтереси акціонерів. Ймовірним є і таке припущення, що частину земель акціонерних товариств можуть просто вилучити шляхом переведення їх у землі запасу, тим більше, що безземельні акціонери не захищені законом. Лише 10 процентів тих, хто отримав державні акти, обробляють земельні ділянки самостійно.

Залишається невирішеними питання використання земель на праві власності через збитковість, відсутність кредитування, низькі ціни на продукцію, а також відсутність техніки, яку вилучили податкова інспекція і виконавча служба юстиції. По багатьох районах землі не беруться в оренду. Ось чому потрібна державна підтримка землевласників, бо земля не обробляється, а податок на землю нараховується. Потрібна і конкретна робота по створенню робочих місць, по укрупненню агроформувань, по допомозі сільським і селищним радам і про те, що я вже казав, про закон про безкоштовну юридичну допомогу селянам.

Зупинення дій майнових паїв, давайте домовимося, шановні урядовці, в такому плані. Люди просять - я закінчую, Геннадію Андрійовичу, - якщо дійсно уже розпаювали, виділили ці майнові паї, ну так давайте хоч подумаємо, щоб не давати можливості розбирати. Треба ж це вирішувати на рівні районів.

І на останок. Треба з тих хто керує у виконавчих органах і районах і так далі запитати, а у нас же чиновники уходять, а їм нагороди дають, як не медалі, так грамоти. До яких пір це все можна терпіти? Люди страждають, а чиновники радуються. Я міг би багато таких прикладів привести, я надіюся, що це стане приводом для розмови. І ще хотів би попросити, щоб не довели до продажі, є одне, сьогодні мене виборці просили, як розцінювати коли іноземні інвестори, так званні орендарці, просять сьогодні на 49 років оренду землі. Це не хитра політика така, це два покоління людей, що потім стати, хто може гарантувати? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Рефату Чубарову.

13:27:02

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці!

В цій залі настільки говорилося про проблеми реформування села і процеси пов'язані з паюванням села, що мені здається нічого тут нового ні для себе, ні для кого інших не відкриєш.

Спробую не повторювати те, про що вже говорилося моїми колегами у попередніх виступах, я хочу зупинитися на наступному.

Перше. Однією із головних причин, що, як сказав один із попередніх виступаючих, ефективний власник не прийшов на землю, я тут з ним погоджуюся. Є те, що з числа активних учасників самого процесу реформування був вилучений селянин, були вилучені люди, які жили на землі і хочуть далі самі працювати на землі.

Дехто може заперечити мені і сказати, як же ти так можеш стверджувати, якщо мільйони селян і це за звітом отримали земельні паї.

Отримали, а далі що? Для мене і сьогодні залишається питання чи утримують тих хто отримали паї ту землю у своїх руках після того, як почнеться продаж землі. А якщо вони продадуть за якимись обставинами, якщо такі умови для них будуть створені, що далі буде з ними, куди вони підуть, хто буде займатися їх долею.

Для мене все ще залишається питання, а для мене, оскільки я з Криму, найболюче, як бути з мільйонами селян, по Україні мільйони, а в Криму це десятки, сотні тисяч тими селянами, які не отримали земельні паї. Що буде з ними і яка буде їх поведінка після того, як земля буде продаватися, вони побачать, як сусід продає свій земельний пай, що якісь інші чужі люди, які не переїдуть в село жити, але будуть хазяйнувати в тому селі і він піде до них батраком не маючи свою землю. Тобто, власне він не буде мати можливість якимось чином самостійно вирішувати свою долю. Але, він буде хотіти жити в селі, а може хотів би переїхати, але не буде йому куди поїхати. Яка буде поведінка тих людей? Таких питань і ви ставили, шановні колеги, і ще можна поставити безліч. Я не стільки хотів би їх переліковувати, а хотів би просто запитати і себе і вас тут присутніх, і тих хто нас чує. Якщо ми до цього часу не розібралися, саме головне, з тими питаннями про те, що як бути з несправедливим розподілом землі, чому ми маємо сьогодні говорити, чи правильно оформляються земельні акти, державні акти. Ми маємо розуміти одне. Після того, як будуть оформлені державні акти, вже ті проблеми, які або навмисно, або випадково, тобто, ненавмисно, ми там помилки, які створили, ми вже не зможемо їх вирішувати майже в судовому порядку, якщо закон до цього дозволяв, а після того, як будуть державні акти, то вже та людина, яка якимось чином захотіла б відновити свої права, вона не зможе цього зробити.

В мене дуже багато таких прикладів, я можу назвати таке село як Амурське, дійсно, Анатолій Степанович про це знає, він туди виїжджав. 700 заяв мешканців цього села. Колишній голова сільської ради, корупціонер, він знайшов людей з Сімферополю, дав їм під фермерські господарства, а своїм селянам не дав землю. Ті люди вже оформили державні акти, вони мають право власності, як фермери на цю землю, а селяни в цьому селі залишились без землі.

Я думаю, що до того, як ми ще не вирішимо законодавчо, а для цього треба приймати нові закони щодо наділення землею тих селян, тобто, людей, які живуть в селі, але які не попали в розпаювання, ми теж не можемо говорити про остаточне оформлення державних актів, тим більше про продаж землі.

І мені здається, я цим хочу завершити, ви знаєте, це для мене ось головне і я про це казав в деяких виступах і на парламентських слуханнях. Я розумію, що одні дуже поспішають. Їм здається, що після того, як почнеться рух землі, продаж землі, як завершимо оформлення державних актів тим, хто вже отримав земельні паї, тих хто по закону отримав, по існуючому закону, то все почнеться і все буде дуже добре і ринкові механізми, вони запрацюють. А мені здається, саме тоді в нас почнуться всі проблеми.

Тому я, не призиваючи до повернення колгоспів, цього не можна вже буде зробити, і один раз у селян, я закінчую, один раз уже в селян забрали землі, коли колективізація була, я в той же час закликаю, все-таки, не запускати остаточний механізм, коли держава сама добровільно віддає комусь ту землю, але тільки не своїм людям. Тобто контроль вже залишається не у держави, не у людей, не зрозуміло у кого. Ну нам розуміло у кого. У тих, хто прийде і купить цю землю. І для мене нема різниці, чи за межами України, чи в межах України, я знаю, що вони будуть ту землю купувати і концентрувати, не думаючи, не дбаючи про інтереси тих людей, які живуть на землі. Тим більше вони не будуть дбати про інтереси держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До заключного слова запрошується Анатолій Степанович.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую , шановний Геннадію Андрійовичу. Я буду дуже коротко. Хтів би дещо уточнити, тому що тут такі були принципові питання. І люди, я надіюсь на те, що слухали сьогодні повістку денну, яка розглядається у Верховній Раді.

Перше. Про укази Президента, шановна Валентина Петрівна і, на жаль, Олександра Олександровича немає, він пішов уже, укази Президента, які приймалися в 1994, в 1995, в 1999 роках, вони мали організаційний характер, і вони не виходили за межі конституційних повноважень Президента нашої держави. Це перше.

Друге. Я хочу зробити тут одну ремарочку про розцінки і про те, хто ці розцінки формує. Дійсно, є затверджено спільним наказом Міністерства аграрної політики, Держкомзему та Академії аграрних наук рекомендації. Я хочу сказати, що всі державні службовці, вони не мають права займатися підприємницькою діяльністю, і ми цього не робимо, але контроль, виходячи з тих зауважень, посилимо, дойдемо до кожного підприємства і проконтролюємо і дамо вам конкретний по суті звіт, що зроблено і як має робити, шановна Валентина Петрівна в цьому напрямку відповідна робота.

Про Трахтомирів, я думаю, що ми проаналізуємо стан справ використання ефективно тих земельних ресурсів, це мається в Черкаській області, відповідно потім дамо інформацію у Верховній Раді і конкретно народним депутатам, які піднімали це питання.

І майже на завершення. Я дуже хочу просити народних депутатів, всіх, хто безпосередньо приймав активну участь в обговоренні даного питання, щоб це не звелось до зведення рахунків. Критика - це добре, і я її сприймаю, бо критикують того, хто щось робить і є якісь результати. Але, шановні колеги, дорогі мої друзі, якщо ми сьогодні не сформуємо той пакет законопроектів, бо в 90 відсотках вирішення цих питань, які сьогодні озвучувалися з цієї високої трибуни, вони залежать від того законодавства, яке маєте приймати ви. Я в своїй інформації, в своїй доповіді називав цілий пакет законопроектів, які по суті готові сьогодні до розгляду в Верховній Раді. Але їх потрібно розглядати паралельно і ті, які є, підтримуючими щодо динамічного розвитку сектору аграрного, бо його потрібно розглядати, мати комплексний підхід. І це завдання нашої першочергової ваги.

І прохання. Закон про плату за землю Кінець кінцем це залежить від вашої волі, він має працювати на українську землю. Він має працювати, виходячи з цього, щоб земля відновлювалася, сьогоднішнє і майбутнє покоління.

А ті зауваження, ті пропозиції, які були висловлені народними депутатами і у письмовій формі, і в усній, я думаю, що працівники нашої системи, я конкретно як голова, опрацюємо, розробимо конкретні заходи і будемо конкретно, виходячи з вашої доброї підтримки втілювати в життя.

Бажаю всім здоров'я, успіху і дякую за підтримку. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Семенюк.

13:36:23

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Анатолію Степановичу! Я хочу дати вам відповідь на те, що ви сказали, що укази Президента є чинні. Коли ви були головою комітету, а я секретарем, ви зробили все, щоб не накласти вето на укази, які передбачали сертифікацію землі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зараз не будемо про це.

СЕМЕНЮК В.С. Це - перше.

Я не хочу, щоб людей вводили в оману. Закінчуйте свою привичку.

Друге. Ви відповідали про те, що ми будемо подавати інформацію. День уряду - це не формальність. Інформацію треба подавати повну, обширну і відповідати на ті питання, які ставили депутати перед вами на День уряду, а не після того, як це вже відповідно зроблено.

Третє. Відповідно до Земельного кодексу, який прийнятий навіть в цьому сесійному залі сфальсифікований, і Перехідних положеннях пункт 17-ий я вам цитую: "Не потребує державних актів на землю тим, хто дарує, успадковує" і таке інше чи міняє.

І третє питання, якщо вже ви хочете відповісти депутатам на наші репліки. Відповідно до Земельного кодексу не передбачено продаж землі, починаючи, зафіксовано, до 2005 року. А ви в інформації пишете: продаж землі становить 18 відсотків. Шановний, розберіться, читайте Земельний кодекс, читайте Конституцію, не робіть злочин перед українським народом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба все переводити в суперечки, не треба це робити.

Що стосується конституційності чи там фальсифікації. Є Конституційний Суд, будь ласка, звертайтеся, який на це питання має дати відповідь остаточно.

Слово надається віце-прем'єр-міністру України Кириленко Івану Григоровичу. Будь ласка.

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Геннадій Андрійовичу, шановні колеги, шановні учасники слухань, незалежно від кількості сьогодні депутатів в залі, учасників слухань відбулася занадто принципова ділова, конструктивна розмова по, мабуть, найбільш злободенній сьогодні для України проблемі. Я хочу подякувати всіх тих, хто виходив на цю трибуну із жорсткою критикою, з принциповими пропозиціями, з болем говорив за те, що сьогодні є. Тому найперше, що уряд новий зробив, першим своїм дорученням Прем`єр-міністр Віктор Федорович Янукович дав завдання всім відомствам, всім міністерствам, які причетні до цієї теми, а таких міністерств, відомств багато, включаючи правоохоронні органи, навести в трьохмісячний термін порядок в цьому питанні.

Сьогодні ви отримали проміжну інформацію. В середині квітня ми збираємо повністю всі дані від органів і організацій, які займалися наведенням порядку. Я думаю, у нас ще буде можливість, бо парламентські слухання будуть і з приводу весняно-польових робіт, ми проінформуємо вас про підсумок цієї роботи. Те, що ви виступали і говорили, наводили конкретні факти, ви бачили, що ці факти є і в наших попередніх довідках. Ми працюємо в цьому відношенні відкрито. Питання того заслуговує. Порядок, безумовно, за три місяці навести буде неможливо, але він буде наводитись. Уряд буде працювати в цьому відношенні прозоро, чесно, бо це - питання соціальної справедливості і питання совісті влади всіх рівнів.

Друге. Безумовно, ті недоліки, які сьогодні є, прорахунки, зловживання, свідчення того, що ми маємо не занадто досконалу нормативну базу, вимагають поправки до Земельного кодексу, який проголосований трохи більше року в цьому залі. Ми готуємо такі поправки. Готуєте поправки ви. Тільки цей зал згідно Конституції має право втручатися в земельні питання. Ми внесли в зал, новий уряд, уже близько десятка провідних законів на розвиток Земельного кодексу, на врегулювання тих проблем, які сьогодні в цьому залі з таким болем піднімалися.

Про ринок землі, земельні кадастри, оренда землі, оцінка землі і так далі і так далі. Всі ці законопроекти тут, вони вже пройшли розгляд, причому принциповий розгляд у профільному комітеті і виносяться на перше читання.

Шановні друзі, колегіальною думкою в цьому залі ми приймемо такі нормативні документи, які дозволять на правовій фундаментальній базі врегулювати ці проблеми.

Третє. Я звертаюсь до вас, незалежно від кількості присутніх, але авторитетні депутати всіх фракцій присутні тут. Шановні колеги, переплилися питання земельної реформи і стану справ в сільському господарстві. Так, сьогодні стан справ занадто тяжкий, він ще множиться надзвичайно складними погодними умовами, які бувають на нашій землі раз в 300 років - ефект подвійної зими, зима продовжується. Вона може перейти, зима може перейти в літо і ви розумієте що це означає і для врожаю, і для економіки, для соціального стану, 18 мільйонів українських селян.

О 16 годині в уряді ми збираємо за участю всіх фракцій, за участю депутатів, які знаються на проблемах села, як кажуть, не "по наслышке", збираємо занадто відповідальну нараду, на якій ми повинні визначитися що буде після 2003 року, коли закінчиться дія підтримуючих село законів. І навіть при цих підтримуючих законах ми маємо такий стан. Закони свою добру справу зробили. Чи продовжаться вони у 2004 році, чи такі будуть, чи інші і чи достатньо цього? І світова практика державної підтримки виробництва сільськогосподарської продукції.

90-й рік, на який всі посилаються, 33 відсотки центрального бюджету, а його ціна 90-го року і 2003 ви розумієте, це різні порядки цифр, різна економіка була, різний стан, різні надходження. 33 відсотків бюджету йшло на сільське господарство, у 2003 році - 3.2. І ми хочемо, щоб воно потужно розвивалося прискореними темпами. Чудес не буває.

Цей зал і тільки цей зал разом з урядом повинні знайти вже сьогодні, бо завтра буде пізно, в травні починається бюджетний процес згідно Бюджетного кодексу, бюджет 2004 року. До травня не приймемо ці підтримуючі закони, не вишукаємо механізми разом спільною колегіальною думкою, значить 2004 рік буде втрачено і ми можемо втратити село назавжди. 18 мільйонів нам цього не простять.

І на останок. Земля. Шановні друзі, питання піднімалися з захисту збереження, підвищення родючості земель. Декілька років працює Закон про плату за землю, який перетворився на пільги про несплату за землю, але 1,8 мільярда щороку збираємо. Нуль іде на землю, нуль іде в українські черноземи. Чи терпітимемо ми далі так? Ми порахували, хоча б 30 відсотків з цього показника треба нарешті віддати українській багатостраждальній землі, 35 мільйонів гектарів з 41 деградує, це ваші цифри, це те, що ми чесно вам сьогодні сказали. Це величезна проблема. Ми тимчасові на цій землі, вона не нам належить, вона належить цивілізації, якщо по великому рахунку говорити. Я не говорю уже, що українській нації.

Шановні друзі, меліорація, заліснення, залуження, розкислення і так далі, вапнування, гіпсування - все те, що повинно робитись на рівні державі і тільки, це не під силу ні сільській раді, ні місцевим органам самоврядування окремо взятим.

Ми просимо вас, ми внесемо такі пропозиції, вони підуть від депутатів, але це буде спільна наша думка. Треба в цьому залі підтримати 2004 рік не за горами.

Я дякую за сьогоднішню розмову. Будуть обов'язково прийняті відповідні рішення. І уряд на них відреагує, бо питання землі переплетено із соціальними проблемами, того сьогодні варті.

Спасибі вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

СЕМЕНЮК В.П. ( не чути - мікрофон не ввімкнений)

КИРИЛЕНКО І.Г. Валентина Петрівна я записав перше питання і розберемося обов'язково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запрошені, питання, яке сьогодні розглядається є надзвичайно актуальним, виключно важливим, бо мова йде про землю, а тому наскільки воно економічного настільки і політичного характеру.

Те, що у нас в цій справі м'яко кажучи не все гаразд свідчать чисельні звернення наших громадян, їх біль, їх сльози. Вони надходять і до депутатів, і до органів виконавчої влади, і до судів. Іноді просто жахливі речі відбуваються, людей ганяють по інстанціях і вони не можуть знайти правду. Чому таке відбувається? Хто за це повинен нести відповідальність. Одне зрозуміло, тут повинен бути жорсткий підхід оснований на законі, і підвищений контроль з боку центральний органів державної влади, але треба розуміти інше. Діючі законодавчі акти потребують вдосконалення . Головне - це що вони не можуть забезпечити справедливість. Саме цьому питанню сьогодні наділяється особлива увага. Висловлені народними депутатами пропозиції, повинні надійти відображення у відповідній постанові, яку прийме Верховна Рада України. Над цим треба попрацювати і Профільному комітету. Дякую всім, хто прийняв участь у дні уряду!

Пленарні засідання розпочинаються 15 квітня о 10 годині. А 14 квітня о 15 годині відбудуться Парламентські слухання "17 річниця Чорнобильської катастрофи".

Ранкове засідання оголошую закритим. Дякую всім!