ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
14 травня 2003 року, 10.02 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:03:04
Зареєструвалося -431
В залі зареєструвався 431 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, дозвольте виголосити оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Сулковського Павла Гнатовича зі складу депутатської фракції "Наша Україна" та входження його до складу депутатської фракції "Регіони України".
Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Прошу народних депутатів... Шановні колеги, я прошу уважно прослухати моє звернення до вас.
Прошу народних депутатів записатися для виголошення заяв, повідомлень і пропозицій в секретаріаті, а не у мене тут. Будь ласка, не подавайте мені заявки, ну кнопками запишіться. А я тим часом, якщо немає заперечень, оголошу... Запишіться, будь ласка, на 30 хвилин на виступи.
Прошу висвітлити на табло. То, може, спочатку тоді оголосив би запити, поки підготувались до виступів? Так? Я оголошу запити, а потім 30 хвилин виступи будуть. Немає заперечень? Дякую.
Надійшли запити народних депутатів України Володимира Єщенка до Прем’єр-міністра Януковича з приводу багаторічної тяганини, що сталася навколо знесення старого будинку на правах приватної власності громадянки Букіної (місто Черкаси) по вулиці Ільїна, 483, і надання їй житлової площі.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:48
За-105
Рішення прийнято.
Анатолія Наливайка до міністра транспорту України щодо продовження маршруту пересування приміських потягів до станції Вуглегірськ.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:16
За-109
Рішення прийнято.
Валентина Матвєєва до Президента України з приводу несвоєчасного розгляду заяви Щербаня Володимира Петровича про припинення його повноваження як голови Сумської обласної державної адміністрації у зв'язку з суміщенням ним цієї посади з посадою народного депутата України.
Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:06:55
За-191
Підтримано.
Тепер ставлю на голосування про направлення цього запиту до Президента України.
10:07:21
За-204
Рішення не прийнято.
Сергія Чичканова до Президента України щодо додержання Конституції України при покладенні на міністра транспорту України обов'язків генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:07:55
За-68
Не підтримано.
Ігоря Гриніва до Президента України щодо забезпечення законності та прозорості при перевірці інформації про відмивання грошей концерном "Тетра-Пак" (Швеція) за сприяння посадових осіб держави.
Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:08:29
За-170
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Цього запиту, Ігоря Гриніва.
10:08:54
За-189
Рішення не прийнято.
Групи народних депутатів: Володимир Бондаренко, Косінов, Сухий до Президента України стосовно планів Мінтрансу щодо ввезення на територію України ближньомагістральних літаків.
Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:09:28
За-272
Підтримано запит.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.
10:09:51
За-286
Рішення прийнято.
Андрія Шкіля до Голови Верховної Ради України щодо законодавчого вирішення питання продовження терміну орендних приміщень банку "Україна" Самбірським відділенням “Приватбанку”.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:22
За-65
Рішення не прийнято.
Сергія Слабенка до Прем'єр-міністра України з приводу заборгованості з боку держави підприємствам зв'язку за телефонізацію пільгових категорій населення.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:51
За-94
Рішення прийнято.
Сергія Іванова до Прем'єр-міністра України щодо будівництва спиртозаводу на базі Азовського лікеро-горілчаного заводу Автономної Республіки Крим.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:19
За-48
Рішення не прийнято.
Олександра Гудими до Прем'єр-міністра України стосовно відповідності заяви міністра палива та енергетики України про спорудження вставок постійного струму на західному кордоні України положенням Програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині інтеграції української енергетики до енергетичного сектору Європейського Союзу.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:56
За-107
Рішення прийнято.
Юлії Тимошенко та Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання рішень уряду щодо завершення будівництва газопроводу Лісоводи-Олександрівка Городецького району Хмельницької області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:28
За-144
Рішення прийнято.
Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації, що склалася з утворенням Прикарпатського управління бурових робіт у місті Івано-Франківську.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:56
За-96
Рішення прийнято.
Леся Танюка до Прем'єр-міністра України стосовно порушень законодавства щодо виплат компенсацій та надання пільг колишнім репресованим громадянам.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:25
За-100
Рішення прийнято.
Івана Томича до Прем'єр-міністра України стосовно становища, у якому опинилося дослідне господарства “Фарастківське” Тернопільського інституту агропромислового виробництва.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:54
За-111
Рішення прийнято.
Олександра Гудима до Прем'єр-міністра України у зв'язку з дефіцитом бланків закордонних паспортів громадян України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:21
За-118
Рішення прийнято.
Юлії Тимошенко і Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України стосовно газифікації сіл Добропілля та Новий Марчик Валківського району Харківської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:50
За-116
Рішення прийнято.
Сергія Чичканова до Прем'єр-міністр України з приводу покладення на міністра транспорту України обов'язків генерального директора “Укзалізниці”.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу визначатися.
10:15:19
За-54
Рішення не прийнято.
Левка Лук’яненка до Прем'єр-міністр України щодо збереження національного телеканалу УТ-2 у державній власності.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:48
За-142
Рішення прийнято.
Ігоря Єремеєва до Прем'єр-міністр України з приводу екологічно небезпечної ситуації в селищі Маневичі Волинської області у зв'язку із зволіканням будівництва очисних споруд для колонії з виконання покарань номер 42.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:18
За-125
Рішення прийнято.
Валентина Савицького до Прем'єр-міністр України стосовно першочергової виплати інвалідам війни та праці першої групи їх заощаджень в установах колишнього ощадбанку СРСР.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:49
За-129
Рішення прийнято.
Миколи Шершуна до Прем'єр-міністр України щодо врегулювання порядку нарахування податку на додану вартість із продажу земельних ділянок.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:19
За-59
Рішення не прийнято.
Романа Ткача до Прем'єр-міністра України стосовно порушення головою Державного комітету земельних ресурсів норм чинного законодавства.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:47
За-102
Рішення прийнято.
Володимира Оніщука до Прем'єр-міністра України щодо захисту інтересів державного радіовиробника в Одеській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:15
За-102
Рішення прийнято.
Михайла Радіонова до Прем'єр-міністра України стосовно правомірності ліквідації Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції державного підприємства "Одесазовніштранс".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:45
За-103
Рішення прийнято.
Бориса Олійника до Прем'єр-міністра України стосовно вшанування пам'яті поета, поборника незалежності України Василя Симоненка в Лубенському районі на Полтавщині.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:15
За-190
Рішення прийнято.
Богдана Костинюка і Романа Ткача до Прем'єр-міністра України з приводу невідповідності норм постанови Кабінету Міністрів України про порядок розрахунків з реабілітованими громадянами Закону України про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:48
За-101
Рішення прийнято.
Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України щодо включення газифікації котельні навчально-наукового центру профтехосвіти Академії педагогічних наук України до переліку об'єктів, що фінансуються за рахунок централізованих капітальних вкладень.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:23
За-140
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України у зв'язку з невиконанням вимог чинного законодавства з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них, захисту життя людей на воді, ліквідації нафтових розливів та захисту Чорного і Азовського морів від забруднення.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:01
За-162
Рішення прийнято.
Раїси Богатирьової до Кабінету Міністрів України стосовно диспропорції в оплаті праці працівників охорони здоров'я.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:28
За-176
Рішення прийнято.
Василя Надраги до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника щодо проведення перерахунку пенсії колишнім керівникам міністерств і відомств.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:56
За-83
Рішення не прийнято.
Володимира Авраменка до міністра транспорту України стосовно передачі місцевим органам влади права на ліцензування міського пасажирського автотранспорту.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:23
За-47
Рішення не прийнято.
Василя Надраги до міністра праці і соціальної політики України стосовно приведення методики перерахунків сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві у відповідність до Закону України "Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:23:01
За-74
Рішення не прийнято.
Станіслава Гуренка до міністра юстиції України з приводу невиконання 1800 рішень судів та бездіяльності державної виконавчої служби Іванківського району Київської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:23:30
За-108
Рішення прийнято.
Олександра Турчинова до міністра внутрішніх справ України про надання інформації стосовно видачі дозволів на володіння та носіння короткоствольної вогнепальної зброї.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:01
За-114
Рішення прийнято.
Левка Лук'яненка до міністра внутрішніх справ України щодо приведення службової документації у системі МВС України у відповідності з статтею 10 Конституції України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:32
За-59
Рішення не прийнято.
Михайла Мельничука до міністра охорони здоров'я України з приводу розпорядження голови Чернівецької облдержадміністрації про створення в області районних управлінь охорони здоров'я.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:05
За-154
Рішення прийнято.
Петра Савашука до міністра внутрішніх справ України щодо порушення конституційних прав мешканців міста Запоріжжя на участь у виборах міського голови через відсутність бланків паспортів.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:37
За-93
Рішення прийнято.
Ігоря Алексєєва до міністра закордонних справ України стосовно затрат України, пов'язаних з направленням українського спецбатальйону до держави Кувейт та їх відшкодування.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:09
За-108
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів України - Балога, Іваночо, Матвійчук, Мигович - до міністра транспорту України з приводу реконструкції капітального ремонту залізничної станції та вокзалу в місті Мукачево.
Ставлю на голосування про направлення.
10:26:44
За-156
Рішення прийнято.
Андрія Політа та Ігоря Алексєєва до міністра юстиції України з приводу невиконання рішень господарського суду Кіровоградської області відділом державної виконавчої служби Знамінського районного управління юстиції.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:17
За-109
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України з приводу невиплати заборгованості по заробітній платі сім'ї Лук'янченко при реорганізації сільськогосподарських підприємств у селищі Нова Прага Кіровоградської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:49
За-99
Рішення прийнято.
Левка Лук'яненка до Генерального прокурора України щодо дачі правової оцінки позовній заяві десяти громадян України кримськотатарської національності до Гаазького міжнародного суду.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:20
За-56
Рішення не прийнято.
Андрія Шкіля до Генерального прокурора України щодо розслідування факту приховування вчинення злочину працівником міліції, наїзду на пішохода у місті Львові.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:50
За-75
Рішення не прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України стосовно формального підходу Кіровоградської обласної державної адміністрації та Світловодської міжрайонної прокуратури до захисту майнових прав членів колективного сільськогосподарського рибопромислового підприємства імені Петровського Кіровоградської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:29:30
За-107
Рішення прийнято.
Віктора Ющенка до Генерального прокурора України щодо забезпечення конституційного права на житло 84 родинам, які мешкають у гуртожитку колишнього державного підприємства “Уманський консервний завод”.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:30:01
За-184
Рішення прийнято.
Миколи Томенка до Генерального прокурора України щодо оприлюднення Генеральною прокуратурою України інформації стосовно порушення та ведення слідчих дій у кримінальній справі за фактом публікації у засобах масової інформації критичних матеріалів на адресу Президента України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:30:36
За-171
Рішення прийнято.
Миколи Кравченка до Генерального прокурора України з приводу неправомочного рішення Київської міської ради стосовно тимчасової затримки номерних знаків та примусового переміщення транспортних засобів при порушеннях правил паркування.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:31:09
За-146
Рішення прийнято.
Володимира Мазуренка до Генерального прокурора України щодо порушення керівництвом Одеського радіотелевізійного передавального центру законодавства у зв'язку з відключенням мовлення телерадіокомпанії "Ріакінформ" на сьомому каналі у місті Одеса, яка має на це відповідну ліцензію і договір.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:31:47
За-160
Рішення прийнято.
Степана хмари до Генерального прокурора України стосовно фактів зволікання видачі державних актів на право приватної власності на землю в ряді сіл Олександрівського району Кіровоградської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:32:21
За-75
Рішення не прийнято.
Групи народних депутатів: Безсмертний, Катеринчук, Ігнатенко до Генерального прокурора України стосовно незаконного використання техніки та майна Збройних сил України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:32:49
За-111
Рішення прийнято.
Анатолія Наливайка до Генерального прокурора України, до голови Державної податкової адміністрації України щодо фактів порушення чинного законодавства України іноземними компаніями - нерезидентами України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:33:20
За-109
Рішення прийнято.
Дмитра Рудьковського до Генерального прокурора України щодо фактів протиправних дій зі скупівлі акцій акціонерного товариства "Білоцерківська автобаза номер 7".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:33:47
За-48
Рішення не прийнято.
Групи народних депутатів: Кармазін, Стецьків, Хмара до Генерального прокурора України, голови Державного комітету земельних ресурсів України щодо фактів зловживань службовим становищем, перевищення службових повноважень інших порушень Закону України про землю з боку окремих посадових осіб Львівської обласної державної адміністрації та Львівської міської ради.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:34:28
За-114
Рішення прийнято.
Валерія Лебедівського до Генерального прокурора України щодо з'ясування умов діяльності підприємства "Демос", внаслідок якої державі нанесені збитки в особливо великих розмірах.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:34:56
За-93
Рішення прийнято.
Сергія Правденка до голови Державної митної служби України з приводу невиконання Чопською митницею рішень Ужгородського районного місцевого суду щодо товариства "Єврокар".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:35:28
За-35
Рішення не прийнято.
Михайла Бобкіна до голови Державної митної служби України щодо порушення посадовими особами регіональних митниць вимог чинного законодавства.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:35:55
За-48
Рішення не прийнято.
Групи народних депутатів: Черновецький, Грач, Оробець, Самофалов, Качур та інші - до голови Державної митної служби щодо існування в Україні тіньового сектору реалізації імпортних товарів легкої промисловості.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:36:29
За-141
Рішення прийнято.
Петра Симоненка до голови Національного банку України стосовно законності накопичення та розпорядження Національним банком України коштами Компартії України за період після 26 серпня 1991 року.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:37:02
За - 103
Рішення прийнято.
Сергія Сінченка до Голови Антимонопольного комітету України щодо порушень антимонопольного законодавства в Луганській області при виконанні функцій органів виконавчої влади пов'язаних з отриманням ними прибутку.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:37:34
За-77
Рішення не прийнято.
Миколи Томенка до Голови Антимонопольного комітету України, Генерального прокурора України щодо перевірки інформації щодо перевірки інформації про порушення народним депутатом України Віктором Пінчуком антимонопольних обмежень шляхом участі в засновництві ряду телерадіокомпаній та газети "Факти і коментарі".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:38:14
За-172
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, відповідно до частини третьої статті 8.3.3 Регламенту Верховної Ради України та на вимогу народного депутата України Яворівського надаю йому слово для виступу щодо оцінки ним відповідей на його депутатські запити. Будь ласка.
10:38:55
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, шановні наші виборці! Я хочу привернути вашу увагу, що ми з вами практично у цьому скликанні, хоч уже працюємо рік, жодного разу не користувались нашим святим правом, яке закладено у Регламент, у статтю 8.3.3, про те, що якщо народний депутат, отримавши декілька відповідей, які його не задовольняють, він має право взяти п'ять хвилин для репліки. А якщо його підтримає зал, то його проблеми, які він порушує, можна і обговорити.
Я сьогодні хочу всього-на-всього привернути вашу увагу до типового явища, яке, очевидно, відчуває кожен депутат - на всі наші запити, яких ми робимо дуже багато, і це добре, але ми фактично отримуємо формальні відписки, які абсолютно нічого не змінюють у нашому житті.
Я хочу просто нагадати вам, що я звернувся до міністра внутрішніх справ із своїм депутатським запитом з того приводу, що ми маємо сьогодні загальнонаціональну колосальну просто-напросто проблему, яка виросла на голому місті.
Здавалося б, в цивілізованій державі що означає віддрукувати бланки паспортів? Але сьогодні українське суспільство, і це тут багато депутатів також робили свої запити, через те, це не тільки, скажімо, мій депутатський біль, ми сьогодні маємо колосальні черги. Люди не можуть отримати звичайного внутрішнього українського паспорта. Стаття 33 Конституції, он Мусіяка цю статтю дуже добре знає, яка гарантує кожному громадянинові України вільне пересування, вільну зміну місць, люди не можуть цього зробити тільки через те, що бракує бланків звичайних українських паспортів. Я вже не кажу про паспорти закордонні.
Я отримав відповідь від Смирнова, яка звучить так: "На замовлення Державного департамент у справах громадянства керівництвом поліграфкомбінату "Україна" прийнято рішення і вже відвантажено для потреб територіальних органів і підрозділів півмільйона бланків паспортів. Це, безумовно, надасть можливість протягом першої декади січня 2003 року оформити всі подані для обміну матеріали".
Я хотів би зараз подивитися в очі міністру Смирнову і сказати прямим текстом: ви обманули і депутата, і обманули Верховну Раду. Тому що черги, люди, які ще в вересні місяці стали на чергу, до сьогоднішнього дня не мають паспорта.
Після цього я отримую другу відповідь, повторну, від присутнього, він недавно тут був, Корнієнка, заступника державного секретаря. Він мені відповідає те саме.
Я ще раз звертаюся до міністра внутрішніх справ: якщо ви справді відвантажили ці паспорти, то розберіться, що відбувається на місцях. Чому той сьогоднішній ОВІР навмисно створює черги, тому що я володію фактами про те, що люди, так би мовити, вищої категорії, можуть отримати паспорт на другий, на третій день. А в моєму окрузі, де люди виживають за рахунок того, що вони можуть поїхати до Польщі і заробити якусь копійку, їм навмисне не дають ці паспорти.
Це страшне порушення прав людини, і я просто вимагаю і думаю, що ви мене в цьому підтримаєте, негайно навести в цьому відношенні лад, бо інакше ми опустили Україну до 37-38-го, коли ніхто не міг виїхати з села і був прив'язаний до... Сьогодні маємо точнісінько таку ситуацію.
Я дякую вам, шановні депутати, і вам, Володимире Михайловичу, за підтримку, і переконаний, якщо найближчим часом не буде наведений лад, давайте обговоримо це питання, це наше право.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам також.
Шановні колеги, переходимо тепер до виступів із заявами, зверненнями, інформаціями від народних депутатів.
Прошу на табло висвітити прізвища народних депутатів, що записалися на виступ. 30 хвилин.
Так, народний депутат Гуменюк, фракція "Наша Україна", підготуватися Єщенку.
10:43:03
ГУМЕНЮК О.І.
Слово прошу передати народному депутату Стойко.
ГОЛОВА. Будь ласка, Стойко.
10:43:19
СТОЙКО І.М. Дякую.
Іван Стойко, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".
Заява Народного Руху України про депортацію кримськотатарського народу.
"18 травня 2003 року виповнюється 59 років з дня насильницької депортації кримськотатарського народу з його історичної батьківщини - Криму. Місяцем пізніше з Криму були також депортовані болгари, вірмени і греки. Ще раніше, у 1941 році з півострову були насильницькі виселені німці.
Ці злочини комуністичного режиму яскраво засвідчили нелюдський характер сталінської системи, що постійно вдавалася до справжнього геноциду народів на одній шостій земного суходолу.
В історії людства небагато прикладів такого жорстокого, цинічного та безжалісного ставлення до цілого народу на його власній землі. Такою була реалізація національної політики більшовизму.
45 років знадобилося для того, щоб репресивні акти проти цілих народів, які зазнали примусового переселення, були визнані незаконними та злочинними. Це стало можливим завдяки активній багаторічній боротьбі, яку вели кримські татари за відновлення прав корінного права, насильницько виселеного зі своєї історичної батьківщини. В цій боротьбі активісти кримськотатарського національного руху завжди знаходили підтримку представників українсько-національного визвольного руху.
Нині незалежна Україна відновлює історичну справедливість - повертає депортованих та їх дітей, онуків до рідного краю, забезпечує їм рівні права як громадянам української держави, виділяє ресурси для облатування тих, хто повернувся.
Однак, на жаль, те, що робить сьогодні українська влада недостатньо для повної реабілітації кримськотатарського народу. Інші ж колишні республіки СРСР практично усунулись від цієї справи, а Російська Федерація, оголосивши себе правонаступнецею Радянського Союзу, демонстративно ігнорує всі пов'язані з цим проблеми.
Народний Рух України завжди виступав і виступає за повне відновлення прав кримськотатарського народу в українській державі в формах, які будуть відповідати як інтересам самих кримських татар, так і інтересам всього українського народу. Саме такий принцип, закладений ще в часи боротьби за незалежність України героєм України, засновником та Головою Народного Руху України В’ячеславом Чорноволом.
Ми й надалі будемо послідовні в нашій підтримці розвитку кримськотатарського народу та співпраці з його представницьким органом - Меджлісом.
Депутати Народного Руху України, разом з народними депутатами фракції "Наша Україна" працюватимуть над прийняттям Верховною Радою України до 60-річчя трагічної дати депортації відповідних законів про відновлення прав кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були насильницько виселені з території України.
Ми вважаємо, що історична пам'ять про криваве лихоліття, через яке пройшли як і українці, так і депортовані народи та етнічні меншини, повинна застерігати всіх нас від потурання чи неуваги до підступних спроб реанімувати радянське минуле та варварські традиції зниклої імперії. Тим більше, до неімперських потуг шовіністичних кіл сучасної Росії.
В українському суспільстві мають назавжди остатись демократичний устрій, незалежна повага представників будь-якого етносу та конфесії. Вічна пам'ять жертвам насильницьких депортацій та політичних репресій комуністичного режиму. Слава Україні!”.
ГОЛОВА. Дякую. Володимир Єщенко, фракція комуністів. Підготуватись Терену.
10:46:45
ЄЩЕНКО В.М.Фракція комуністів.
Прошу передати слово Олександру Голубу, фракція комуністів.
ГОЛОВА. Олександр Голуб, будь ласка.
10:47:01
ГОЛУБ О.В.
Олександр Голуб, фракція комуністів.
Заява фракції.
“9 травня 2003 року в світлий день вшанування пам'яті полеглих у боротьбі з фашизмом під час Великої Вітчизняної війни у Львові представниками партій "Собор", "Єдність" і так званим "Галицьким вибором" було вчинено ганебну провокацію.
На 13-му році незалежності знайшлися політичні сили, які відверто заявили, що не визнають свято Великої перемоги, вважаються цей святий, без перебільшення, для десятків мільйонів наших співгромадян день початком окупації України, а воїнів-визволителів загарбниками. Вони вимагали скасувати це державне свято. І більше того, заявили, що не допустять покладання ветеранами Великої Вітчизняної, представниками громадських організацій та лівих політичних партій квітів на могили полеглих героїв на Марсовому полі у Львові. В результаті на меморіалі відбулися жорсткі сутички ветеранів з представниками правих націоналістичних сил. З сизочолих орденоносців зривали ордени, ламали вінки, розривали червоні прапори перемоги, виривали з рук квіти. За цієї ситуації правоохоронні органи, міліція стали на бік неонацистських сил, долучилися до незаконних дій і перешкоджали громадянам у здійсненні ними конституційних прав.
Фактично вся Україна, весь світ стали свідками прояву неофашизму. Цинічно нехтуючи моральними та загальнолюдськими цінностями, ці сили, що голосніше за всіх волають про злагоду, єдність, соборність України, реально виступили за розпалювання національної ворожнечі, за розбрід і розкол держави. Це вже не дивує, адже в цьому саме полягає їх сутність, вони зраджували і продавали Україну Кайзеру, вони зраджували і продавали Україну Пілсуцькому, вони зраджували і продавали Україну Гітлеру, вони зраджують і запродують Україну американцям. Сьогодні вони вирішили продати Україну кримінальним кланам, що стоять за спиною правлячого режиму. Об'єктивно їх дії працюють на розкол опозиції.
Фракція Комуністичної партії у Верховній Раді України гнівно засуджує брутальну провокацію, вчинену націоналістичними силами у Львові. Ми заявляємо, що не дозволимо ганьбити пам'ять і подвиг полеглих у роки Великої Вітчизняної війни. Ми відстоювали і будемо відстоювати законні права живих ветерані цієї війни.
Звертаємося до органів державної влади, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ провести об'єктивне розслідування бандитських дій як окремих осіб, так і політичних сил, що стоять за ними. Вжити всіх необхідних заходів, щоб запобігти відродженню в Україні неонацизму. Фактичним продовженням цієї політики є свідоме перекручення і фальсифікація радянської історії. Ми схиляємо свою голову перед пам'яттю жертв голоду, я підкреслюю, голоду, а не голодомору. Проте, вважаємо, що сьогодні доцільніше і правдивіше говорити про сучасний голод в Україні, що провокується діями правлячого режиму. Ось чому фракція не буде брати участь у сьогоднішньому політичному фарсі.
Дякую.
( О п л е с к и)
ГОЛОВА. Віктор Терен, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Борису Олійнику.
10:50:11
ТАРАН В.В.
Я дуже прошу передати слово Турчинову.
ГОЛОВА. Олександр Турчинов.
10:50:24
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні народні депутати! Незважаючи на зовсім невеличкий проміжок часу, в який залишилося панувати Кучмі і його оточенню, влада залишається підступною і злочинною. Ховаючись від відповідальності, яка незворотна, Генеральна прокуратура, засоби масової інформації, які підпорядковані сьогодні оточенню Президента, продовжують компрометувати та знищувати опозицію та її лідерів. На минулому тижні ми були свідками сотою ювілейною заявою Генерального прокурора Піскуна щодо компрометації лідера нашого блоку Юлії Тимошенко. Піскун цинічно пояснював, що попередньо закриті судами справи сфабриковані були його попередником Потебенько, а його справи не закриті судами.
Вчора, шановні колеги, три судді Київського апеляційного суду закрили всі сфабриковані генеральною прокуратурою на чолі з Піскуном справи проти лідера нашого блоку Юлії Тимошенко, її рідних та бувших співробітників. За рішенням суду підлягають негайному звільненню всі незаконно заарештовані громадяни України. Дії Генеральної прокуратури визнані незаконними та злочинними.
Це повне фіаско Піскуна та піскунського органу, в який перетворилася останнім часом Генеральна прокуратура України. Але сьогодні зранку в Верховному Суді обриваються телефони, нервує Адміністрація Президента, хоче сховатися від відповідальності Піскун. Вони нахабно вимагають від керівництва Верховного Суду прийняти безпрецедентне рішення і без розгляду справи зупинити постанову Апеляційного Суду.
Шановні колеги! Фракція Блоку Юлії Тимошенко сподівається, що у суддів Верховного Суду вистачить гідності не піддаватися на провокацію і не виконувати замовлення злочинців.
Фракція нашого блоку вимагає негайної відставки Генерального прокурора Піскуна і його особистої відповідальності за злочини та провокації проти громадян України.
Дякую. (Оплески)
ГОЛОВА. Так, Борис Ілліч передає своє слово Володимиру Пузакову від фракції комуністів. Прошу.
10:53:06
ПУЗАКОВ В.Т. Дякую.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
До мене як народного депутата звернулися жителі сіл Якимівка і Нововознесенське Маловиськівського району, які вже втретє в ці інстанції звертаються. В тім числі і я даю вже третій депутатський запит. Але ніяких зрушень немає. Місцева влада замість того, щоб визнати свою відповідальність за скоєні злочини перед народом робить брехливі відписки в усі інстанції про якби задовільний стан справ. Ось, наприклад, відповідь заступника голови Кіровоградської обладміністрації Світлани Негоди.
З 2001 року діє щоденне автобусне сполучення "Якимівка-Кіровоград" і в зворотному напрямку. На території Якимівської сільської ради працює 4 магазини, це, мабуть, і ті, враховує Негода, де на обочині дороги селянин продає свої пожитки. А насправді ситуація зовсім інша.
На території Якимівської сільської ради в грудні 2001 року закрили “Ощадбанк”, який обслуговував населення двох сільських рад і на 1 травня цього року так і не працює.
Поштове відділення зв'язку в селі Нововознесенське у квітні 2002 року закрили і станом на 1 травня цього року також не працює. Автобусне сполучення з райцентром Мала Виська не відновлено. Підвіз дітей і вчителів із шести сіл до школи села Якимівка відсутні 7-9 км ідуть вони пішки по бездоріжжю в дощ і в слякоть. І про яке навчання може йти мова, коли ця дитина в непогоду, із-за вини негоди, запізниться в школу? І яка, до речі, зустрічає її в неприглядному стані та ще і з відсутнім харчуванням.
Телефонний зв'язок на ....... сіл Нововознесенськ, Якимівка, Дорофіївка та інших сіл, зовсім відсутній.
Зі станом доріг не тільки в Маловиськівському районі, а і в області повна катастрофа. І коли б вас, Вікторе Федоровичу, як ви перебували на Кіровоградщині, не возили по наперед підготовленому маршруту, то ви б в цьому самі переконалися.
І взагалі кіровоградці здивовані, яке відношення заступник голови обладміністрації Світлана Негода має до доріг? Отож і маємо те, що маємо. Нехай краще навела б порядок в тій ділянці роботи, яка їй доручена. Цих проблем не перелічити і в Маловисківському районі, та і по всій Кіровоградській області. А керівні органи замість того, щоб позитивно вирішити хоч яку-небудь проблему села, займаються брехнею та формальними відписками.
З цієї трибуни я вже декілька разів говорив про безвідповідальність і бездіяльність керівників районних і обласної адміністрації. Але ні в жодній галузі економіки і соціального стану немає ніяких зрушень. І головне, що ніхто не несе за це відповідальність. При цьому складається таке враження, що все це робиться за планом реорганізації адміністративного устрою країни, за яким начебто планується знищення Кіровоградської області як адміністративної одиниці.
Я вважаю, по-перше, це повна бездіяльність керівників рай- і облдержадміністрацій; по-друге, це бездушність, це геноцид над своїм народом; по-третє, треба виганяти таких горе-керівників, які тільки дбають про свої блага.
Я прошу вас, шановний Володимире Михайловичу, посприяти у вирішенні викладених проблем з питань критичної соціальної сфери Маловисківського району Кіровоградської області. І мій виступ прошу зарахувати як депутатський запит до Прем'єр-міністра України.
Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Зубову.
10:56:36
ЛУЦЕНКО Ю.В.
Шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Найперше. Соціалістична партія України приєднує свій голос протесту проти провокаційних подій у Львові 9 травня. Ми також вважаємо це нашим народним вибороненим святом Перемоги. І вважаємо у зв'язку з цим, що спецслужби України не їдять хліб дарма, а намагаються вбити клин в дії опозиційних сил. Смію запевнити від імені Соціалістичної партії, що їм це не вдасться.
Фракція Соцпартії також уповноважила мене заявити стурбованість щодо свідомого затягування судового розгляду незаконних дій пана Щербаня по сумісництву посад народного депутата та голови Сумської обласної адміністрації. Ми, як і вся Україна, розуміємо, що це пов'язано з виборами сумського міського голови, які відбудуться 18 травня. Після зняття звичними донецькими методами законно обраного голови міста Сум Андронова пан сумський гауляйтер сподівався на близьких в ході цих виборів. Однак, сьогодні він стикнувся з потужною роботою єдиного кандидата від Соціалістичної партії, Комуністичної партії, "Нашої України" та блоку Юлії Тимошенка Сергія Клочка - члена Соцпартії.
Зрозуміло для всіх: якщо виграє Клочка - назавтра пан Щербань буде знятий з губернаторства. Тому чекає київський суд, залишаючи невтомному і багатовекторному пану Щербаню запасний аеродром. Тож фракція соціалістів наполягає на негайному, цього тижня, судовому розгляді справи Щербаня. В іншому разі наша фракція буде розцінювати це, як чергове підтвердження діагнозу "типової кучмонії" українського судочинства.
І ще одне. Нас надзвичайно турбують події в Чернігові. На виборчому округу 206 уже почався тиск на опозиційного кандидата Дмитра Іванова. Від нього голова виборчої комісії навіть не вважає за потрібне приймати заяву, виноситься попередження без будь-яких обгрунтувань і готується він до зняття із виборів. Ми розуміємо, що там задіяні надзвичайно великі гроші, там відпрацьовується майбутні механізми фальсифікації на президентських виборах.
Тому Соціалістична партія України звертається до своїх колег депутатів з усіх фракції, які зацікавлені в чесних виборах до парламенту з тим, аби цього четверга проголосувати створення тимчасової комісії Верховної Ради, яка б відслідковувала чесність, законність виборів по Чернігівському 206 виборчому округу.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Валентин Зубов, фракція блоку Юлії Тимошенко, будь ласка. Немає?
10:59:13
ЗУБОВ В.С.
Спасибі, Володимир Михайлович.
Прошу передати слово Володимиру Яворівському.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка. Підготуватися Ременюку.
10:59:30
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Півхвилини мені ще Турчинов додав.
Другий відкритий лист Президентові Леонідові Кучмі:
"Пане Президенте! Становище країни і народу, якими ви монопольно правите вже другий термін, зсування України, української нації в середовище неперспективних, озлиднілих і тому непередбачуваних у поведінці держав, усе це змушує мене як громадянина знову публічно звертатися до вас, хоч знаю, не почуєте. Ви обставили себе глушниками, які не допустять до царського вуха жодного критичного слова.
І все ж бачити, до чого ви довели і куди ведете Україну і мовчати - злочинно. Нещодавно ви потішили нас новиною: Україна завдяки вам здобула право відбудовувати повоєнний Ірак. Але ж, пане Президенте, хто після вас буде відбудовувати Україну? Невже іракці?
Та найбільша провокація вашого оточення - це зміни до Конституції. Я вже не дивуюся, якщо ви до обіду говорите одне, а після обіду - протилежне, значить, зустрічалися з різними людьми. А все ж йдеться про Конституцію, про єдину добру справу, яка залишила позитивну згадку про вас в українській історії. А ви хочете перекроїти її, щоб до останнього подиху сидіти на українському, чи то пак, малоросійському престолі.
Я голосував за текст недіючої, завдяки вам, Конституції. За рівнем демократизму вона мало чим відрізняється від світових еталонів. Та мушу визнати, вона була розрахована на Президента-патріота, на високоморального, демократичного, духовного лідера, для якого українські національні інтереси над усе. Ви таким не стали, і, на жаль, навіть не прагнули.
Тому у вашому виконанні деякі постулати Основного Закону перетворили Україну на пострадянське Гетто, де безслідно зникають яскраві особистості з опозиції, де розперезалася політична цензура, де владу об'єднують спільні злочини, де президентські родичі і фаворити прихватизували добру половину національного багатства, а тіньовий капітал приводить в політику представників кримінального світу.
Сьогоднішні голови держадміністрацій залежні лише від вас. Для них жителі області чи району - це сіра маса, що завдає клопотів, отже, треба, щоб чиновників обирали люди, а не призначали ви.
Так само призначаються силові міністри, залежні лише від вашої волі та примх, а не від закону та офіцерської честі. Ви їх принижуєте незаконними вказівками і ніхто прилюдно не повстав і не обурився, бо вони свідомі вашої мстивості та злопам'ятності.
Тому ми досі не знаємо, хто вбив Гонгадзе, чому загинули опозиціонери Чорновіл, Єрмак, Ємець, Кривенко. Під самісіньким носом у генералів СБУ, міліції, прокуратури розповсюджують масовані тиражі фальшивки від імені головного вашого конкурента Віктора Ющенка і ніхто не хоче встановлювати чия це справа.
Цікаво, якби від нашого імені раптом розповсюдити в Україні листівку, в якій ви, скажімо, дякуєте майорові Мельниченку за те, що він зберіг для історії ваші розмови з підлеглими. Знайшли б автора чи ні? Отже, треба обирати силовиків Верховною Радою.
Я перемагав на мажоритарних округах, але розумію, що Україні сьогодні потрібна пропорційна система, мусить появитись вибрана народом політична сила, яка візьме на себе відповідальність за долю нації. А сьогодні завдяки вашій безпринципності, Україною керують есдеки, які ледве проскочили до парламенту.
Дякую.
Це скорочений варіант листа, він буде опублікований в пресі повністю.
ГОЛОВА. Олексій Ременюк. Підготуватись Александрівській. Ременюк?
Будь ласка, Алла Александрівська тоді. Фракція комуністів.
11:03:10
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Уважаемые коллеги! Мы с вами сейчас переживаем ситуацию, когда весь народ охвачен подъемом, обсуждает реформы политические и, в частности, предложения, которые внесены на обсуждение народа Президентом Украины. Так называемое всенародное обсуждение инициативы Президента по внесению изменений в Конституцию лично мне напоминает хорошо поставленный спектакль.
Режиссеры и постановщики нам говорят, что по всей Украине массово прошли собрания, в которых участвует практически все население Украины. Народ изучил инициативы Президента, обсуждает их, вносит предложения. Нам говорят, что во всех коллективах прошли эти обсуждения и называют цифры, которые, наверное, будут в конце концов просуммированы и названы миллионные.
Как на самом деле проходит это обсуждения? На самом деле людей загоняют на эти собрания, не говоря предварительно о повестке дня, потому что понимают, если люди узнают, что будет обсуждаться, либо они прийдут, либо выскажут свое истинное отношение к тем предложениям, которые, действительно, Президентом внесены на их рассмотрение. В конце концов даже эти режиссеры вынуждены признать, что только 15 процентов, это я говорю цифру по Харьковской области, те, кто участвовал в этих собраниях, безоговорочно принимают предложения Президента, во всех остальных случаях люди подвергают эти предложения критике, отвергают их, не принимают или вносят совершенно другие предложения.
И у меня вообще возникает вопрос: а кто же сможет подвести черту, кто же выработает стройную систему, действительно, демократического управления государством на основании множества тех предложений, которые были высказаны людьми?
Собрания происходят зачастую под совершенно другими поводами. Родителей приглашают на родительские собрания в школы, а потом пишутся протоколы. В колхозах, в бывших колхозах, в селе людей приглашают по вопросам распаевания либо земли, либо распределения собственности бывшей КСП. Люди, естественно, приходят на эти собрания, потому что эти вопросы их волнуют, а на самом деле предлагают обсудить и проголосовать за инициативы Президента. И вы тоже понимаете, какие протоколы появляются в результате этих так называемых суждений. А какая же правда?
В Харькове молодые люди провели инициативу и провели опрос среди молодежи Харьковщины в возрасте до 25, до 28 лет. Так вот считают необходимым проведение реформ 64 процента опрошенных. Понятно содержание того, что предлагает Кучма, только 36 процентов сказали, что, да, они понимают. Не понимают - 31 процент. И никак не реагируют на эти предложения - 32 процента. Поддерживают инициативу Президента в полном объеме только 16 процентов, не поддерживают - 30 процентов, частично - 21 процентов и совершенно не знают, о чем идет речь, - 31 процент.
Я думаю, что этот спектакль нам нужно оценить по достоинству. Если бы был жив Станиславский и посмотрел на этот спектакль, я думаю он бы сказал: не верю. Не верю, что работники завода Малышева стопроцентно поддерживают предложения Президента, потому что они не имеют работы. Не верю, что селяни поддерживают Президента, потому они сегодня без работы.
Так вот еще раз говорю, я тоже, как Станиславский, говорю: не верю!
ГОЛОВА. Левко Лук'яненко передає право свого виступу Кендзьору, будь ласка.
11:06:53
КЕНДЗЬОР Я.М.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановні колеги народні депутати! Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".
Шановні друзі! Я хочу спростувати повідомлення, яке з трибуни Верховної Ради зробив представник фракції комуністів Олександр Голуб. Все, що було сказано з цієї трибуни цим народним депутатом абсолютно не відповідає дійсності. Я, як львів’янин, можу запевнити вас в тому, що 9 травня у Львові була вчинена саме зусиллями Голуба і його прихильниками, членами комуністичної партії, колишніми членами, працівниками НКВД груба антиукраїнська провокація. Всі знають, що захоронення бійців Радянської червоної армії у Львові знаходиться на Пагорбі Слави, і кожного року львів’яни, хто шанує цих людей, клали квіти і вшановували пам'ять радянських воїнів на Пагорбі Слави.
На, так зване, Марсове поле, де колись були захоронені ті, хто йшли у тилу і займали місце після частин Радянської армії, тобто частини НКВД, МГБ, ті хоронилися на Марсовому полі. І у 1974-1975 роках навіть тодішня радянська влада у Львові дощенту переорала і засіяла травою це Марсове поле, кістки каратів НКВД, МГБ кудись вивезли і захоронили, на полі грали діти у футбол, вигулювали собак.
Впродовж років незалежності ніхто ніколи не складав квітів на плитах, на тих місцях, де колись були захоронені карателі. За участю представників влади квіти і складалися щороку 9 травня до поховань бійців Червоної армії, які загинули на фронті і поховані на Пагорбі Слави. Так було і цього року. Але саме цього року колона із 150 осіб, керована товаришем Голубом, пішла не на Пагорб Слави, а на Марсове поле. Чому голод і вже свідомо вирішили воскресити славу карателів, запланувавши демонстративний під червоними прапорами на це поле? Адже товариш Голуб добре знає, що навіть якби там були ще могили карателів, то відповідно до міжнародного права їхні поховання не можуть мати статусу військових.
Ще хочу нагадати комуністам, що 20 з'їзд вашої партії колись засудив криваві злочини НКВД, МГБ.
Отже, ми бачимо цілком сплановану провокацію. Що жменці львівських комуністів і колишніх карателів сниться повернення кривавого терору свідчить розклеєні 7-8 травня по всьому Львову листівки від імені якогось "руського освободительного движения", звернення до руських Львова...
ГОЛОВА. Дякую.
КЕНДЗЬОР Я.М. В цій... в якій українців названо "рогулями", Львів - ісконно руським городом і вміщено погрози...
ГОЛОВА. Час вичерпано. Відключіть мікрофон.
Будь ласка, замість Третьякова буде виступати Володимир Філенко. Так, будь ласка. Шановні колеги! Заспокойтеся.
11:10:28
ФІЛЕНКО В.П.
Шановні народні депутати! Я оголошую заяву фракції "Наша Україна" відносно вироку по справі Володимира Бондаря.
13 травня поточного року влада може святкувати чергову пірову перемогу. Згідно вироку, іменем України проголошено в цей день суддею Кафіловою у спекотному залі Печерського районного суду міста Києва колишнього заступника голови Нацбанку Володимира Бондаря засуджено до позбавлення волі за статтею - цитую - "перевищення службових повноважень, які спричинили державні збитки у розмірі, що у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян". Це цитата з вироку.
Неможливість вказати точну суму збитку начебто завданого Бондарем пов'язана з тим, що жодна державна інстанція збитку не понесла, про що свідчать відповідні документи.
Наявність подібних формулювань і відсутність доказів свідчить про те, що вина Бондаря судом так і не доведена. Але вирок повинен був з'явитися і зміст його був наперед прогнозований. Численні факти дають підстави стверджувати, що справа Бондаря є замовною політичною розправою. Достеменно відомо, що протягом розслідування цієї справи на слідство чинився шалений тиск. Влада, гребуючи будь-якими правовими нормами, напередодні президентських виборів намагається розв'язати брудну кампанію проти опозиційних сил.
Режим, що втратив довіру народу, намагається очорнити тих, хто є для нього реальною загрозою. У своєму прагненні утриматися у владного керма можновладці не рахуються з людськими долями, суспільство в черговий раз вводять в оману сфабрикувавши чергову резонансну справу.
Активізація розгляду справи протягом п'яти років дивним чином збігалася з політичними подіями, що тісно пов'язані з ім'ям Віктора Ющенка як політика. Такий збіг є і в період підготовки до президентських виборів 1999 року, і в той час, коли Ющенко очолював уряд, і в період парламентської виборчої кампанії, і зараз, коли наближаються чергові вибори Президента.
Паралельно це супроводжувалося масованими викидами відповідної тенденційної інформації в підконтрольних засобах масової інформації.
В зв'язку з цим блок "Наша Україна" робить офіційну заяву про те, що бере під власний контроль подальший перебіг подій навколо розгляду цієї справи в судових інстанціях, а також зобов'язується довести громадськості склад справжніх замовників та їх справжню мету. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олексій Бабурін, останній виступаючий, будь ласка, фракція комуністів.
Є Бабурін?
11:13:26
БАБУРІН О.В.
Есть, прошу слово передать Анатолию Морозу.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз.
11:13:39
МОРОЗ А.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!
Я вимушений виступити з цієї трибуни в зв'язку з зверненням жителів села Атманай Якимівського району Запорізької області. Вони звертаються російською мовою, тому я буду говорити мовою оригіналу:
"Мы, жители села Атманай, обращаемся к вам за помощью с болью и горечью в душе, мы хотим рассказать какое было наше село ещё десять лет назад. Государственный плензавод "Коммунист" Ордена Трудового красного знамени, - как это звучало гордо среди коллективов, который удостоился этого высокого звания. Значит, огромная школа-десятилетка, огромное количество выпускников этой школы благодаря нашим учителям-односельчанам окончили институты и техникумы, получили дипломы всевозможных профессий. Больница, которая была на территории этого хозяйства, где подавалась первая медицинская помощь и спасали жизни, здесь же принимали новорожденных, это садики и дома культуры на каждом отделении, где люди отдыхали после трудового дня. Все делалось для воспитания и развития молодежи, все делалось для нас, рабочих и пенсионеров. А сколько благоустроенных домов было выстроено? С какой радостью получали молодые семьи эти квартиры! И каждый знал, что если хорошо работал, значит, будешь много иметь, будешь сыт и одет. И после отработанного трудового рабочего дня было куда пойти и отдохнуть.
А сейчас давайте посмотрим, это кажется каким-то далеким, одни воспоминания. Огромные овцекомплексы на 30 тысяч овец, молочнотоварная ферма на 400 голов дойного стада, ферма для откорма молодняка - КРС, свинокомплекс для племенных свиней и откормышники, кормозавод по изготовлению кормовых гранул, птичники с несушками - все это было наше, родное, выращенное и построенное нашими руками, руками наших отцов и дедов. Но на сегодняшний день все это практически разрушено. Ведь мы в свое время жили и радовались, что наши рабочие руки нужны, что дети и внуки могут спокойно ходить в школу, после школы любому была открыта дорога в вузы, и после учебы можно было приехать в родное село. Приедьте и посмотрите, направьте комиссию. Обращаемся и к прокуратуре генеральной, чтобы направили комиссию по проверке состояния дел в этом бывшем процветающем хозяйстве.
Сегодня наше село мертвое, где не слышно наших тракторов и комбайнов, неслышно пение совхозных петухов, да и людям не хочется петь, не стало для них праздника - душа уже не поет, а плачет. А какой же может быть праздник. когда нет денег? Зарплату уже не получали восемь лет! За последние шесть лет поменяли шесть руководителей, каждый руководитель старается вывезти из хозяйства все, что только можно. До каких же пор, спрашивают жители этого села, нас будут обкрадывать? Они просят, чтобы немедленно Верховная Рада, Генеральная прокуратура оказали влияние на состояние дел в этом хозяйстве.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення з питань, які були порушені у виступах народних депутатів.
Петро Цибенко, репліка, будь ласка. Я прошу тільки без прізвищ, шановні колеги.
Будь ласка, Петро Степанович, одна хвилина.
11:17:25
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі, Володимир Михайлович.
Шановні колеги, кілька хвилин тому ми з вами були свідками чергової провокації з боку тих сил, політичних сил, які захищають сьогоднішній неофашистів.
На жаль, не в перший раз той пан, представляючи певну політичну силу, спробував виконати невдячну справу - відмити чорного неофашистського кобеля добіла.
На жаль, вся Україна була свідками того, що 9 травня, і ці кадри пройшли не тільки телеекранами України, а їх бачила вся Європа і весь світ, ми бачили черговий факт вандалізму, побиття ветеранів Великої Вітчизняної війни представниками неонацистських політичних сил в місті Львові. На жаль, це стало останнім часом традицією, поганою, печальною традицією для Львова.
Мало того, організатори цієї провокації не тільки влаштували саму провокацію, а намагалися навіть сховатися. Вони зробити офіційну заяву про те, що вони це зробили і будуть робити це на майбутнє.
Я абсолютно переконаний в тому, що подібні дії ніяк не відповідають іміджу правової демократичної держави, якою мала б бути Україна.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, шановні гості!
Три місяці тому, 12 лютого, на парламентських слуханням, присвячених пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років, ми підтвердили свій намір провести спеціальне засідання Верховної Ради на цю тему.
Шановні колеги! Шановний колега Кондзьор, я прошу сісти. Я просто прошу підняти голосування за проведення цього спеціального засідання. Ми проголосували за нього конституційною більшістю, прошу заспокоїтись. Як ви пам'ятаєте, такий захід був передбачений пунктом один постанови від 28 листопада минулого року - це проведення спеціального засідання Верховної Ради України.
Суспільний інтерес до цієї найбільшої в історії українського народу трагедії та інтенсивні масові дебати навколо неї і у владних ешелонах, у політичному і науковому середовищах, і на суто житейському рівні серед наших співгромадян невипадкові. Відтоді, як з набуттям Україною незалежності і прискореною демократизацією суспільного життя у нас не залишилось заборонених для аналізу та обговорення сфер, подій і тем, правда про голодомор стала більш приголомшеною і шокуючою, вона боляче вдарила по свідомості мільйонів людей.
З одного боку, це була природна реакція на роки і десятиліття закритості суспільства і незліченні ідеологічні табу тих часів. А з іншого, сказали самі за себе катастрофічні наслідки голодомору, умови та обставини, якими він супроводжувався. Безумовно, на суспільну активність навколо даної проблематики, активно і відчутно впливає та увага, яка приділяється їй у Верховній Раді України.
На мій погляд, ми вже певною мірою пройшли перший етап цього процесу, який можна було б назвати трагічно емоційним. Тобто, людей переповнили почуття жаху, гніву й осуду, породженні вбивчою статистикою і всім, що за нею криється. Цей настрій супроводжуватиме нас ще довго.
Водночас, як мені здається, і певен, ви мене підтримаєте в цьому, настала пора чітких глибоких та об'єктивних політико-правових оцінок цього страхітливого історичного катаклізму, уроків та висновків, що з нього випливають.
Екстраполюючи події 70-річної давності на реалії нашого сьогодення, нам потрібно забезпечити такі підходи, які сприяли б політичному консенсусу, політичному порозумінню і відповідальності перед майбутнім, а не конфронтації, ворожнечі, що ми маємо і сьогодні. Це якщо хочете і наш святий обов'язок перед співвітчизниками, які впали під косою голоду та репресій. Про минуле треба говорити заради майбутнього, бо безпам’ятство веде до бездуховності, що перекреслює віковічний досвід народу, руйнує його соціокультурну самобутність і самосвідомість. Гадаю, ні в кого немає сумніву щодо того, як багато залежить від позиції, офіційно задекларованою Верховною Радою перед українським народом і світом. Ми маємо зробити це у зверненні до українського народу, проекти якого та відповідні постанови запропоновані вашій увазі. Немає сумніву, і це вже засвідчують конкретні факти, що такий крок українського парламенту матиме широкий міжнародний резонанс. Я хотів би ще раз закликати усіх вас, шановні колеги, до взаєморозуміння, взаємної поваги і толерантності. Тільки там ми можемо спільно створити атмосферу конструктивної роботи відповідального, і не боюся цього слова, трепетного ставлення до теми, винесеної на спеціальне засідання Верховної Ради України.
Спеціальне засідання пропонується побудувати таким чином. Заслухати доповідь віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника до 20 хвилин, співдоповідь голови Комітету з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин Геннадія Удовенка, а після того визначитися із прийняттям звернення учасників спеціального засідання Верховної Ради України. Домовились?
Я запрошую до доповіді віце-прем'єр-міністра України Табачника Дмитра Володимировича.
Я думаю, що ми не повинні дебатувати з цього приводу, щоб не вносити розкол, ми вже домовилися і узгодили це питання. Я прошу, прошу... порозуміння і підтримки Івану Олександровичу.
Будь ласка, Дмитро Володимирович.
ТАБАЧНИК Д.В.
Високошановний Голово! Шановні народні депутати! Місяці, що минули від того дня, як в цій залі відбулися парламентські слухання присвячені вшануванні пам'яті жертв голодомору. На них від уряду України була виголошена доповідь, в якій, на нашу думку, давався аналіз жахливих і трагічних подій 70-річної давнини. Були зроблені відповідні політичні і наукові висновки, внесені необхідні пропозиції. Але цього замало. Ми маємо ще і ще раз говорити про цю страхітливу трагедію, щоб слова глибокої скорботи не лише дійшли до свідомості кожного, але і увійшли в його серце.
Сьогодні ми ще раз хочемо підкреслити всю значущість нинішнього активного процесу усвідомлення причин та наслідків народної трагедії 1932-1933 років для історії України, для історії всієї світової спільноти.
Вперше Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, одним словом всі найвищі керівники держави і найвищі її органи відверто заявили про штучних характер голодомору, про майже півсотлітнє приховування компартійним режимом правди про причини і небачений масштаб цього злочину проти українського народу, свідомо заподіяного сталінізмом та місцевими виконавцями його вказівок.
Перед нами, нащадками тих, хто зміг пережити голодомор, і тих, кому не судилося це, постає завдання надзвичайної моральної та політичної ваги гідно вшанувати пам'ять його жертв. Саме на цьому наголошувалося у минулорічному Указі Президента України про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні, наступним розпорядженням Президента України про додаткові заходи у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору. Зокрема, це встановлення пам'ятників, монументів, пам'ятних знаків, впорядкування міст поховання жертв голодомору, в тому числі спорудження відповідного меморіалу в Києві, надання матеріальної допомоги особам, які пережили голодомор.
Влітку виповнюється 12 років нашої незалежності, але ми, як і раніше, у величезному боргу перед людьми, котрі стали жертвою сталінських репресій. Таких людей особливо багато в Україні, тому що режим завжди боявся національно-визвольного руху українського народу і завжди прагнув попередити назріваючу небезпеку превентивними репресіями. Чверть століття, впродовж яких Україна перебувала в епіцентрі політичних репресій тоталітарного режиму виявились найбільш жахливими у більш, ніж тисячолітній історії українського народу.
Незалежна і суверенна Україна прагне спокути перед тими мільйонами, які загинули лютою голодною смертю. На жаль, 60-ту річницю голодомору жертви не були вшановані належним чином. 10 років, які прожиті після цієї річниці, теж практично були втрачені. Прилюдне засудження голодомору звучало тільки у виступах Президента України, окремих народних депутатів та офіційних посадових осіб. Причин цьому багато. Одна з них - довголітнє політичне протистояння в суспільстві і в парламенті. Тема голодомору, на жаль, часто використовувалася як політична зброя. Одні вимагали виставити рахунок Росії, яка прийняла на себе всі зобов'язання Радянського Союзу - хай приймає і це.
Інші звинувачували у винищенні українства комуністів, які народилися після 1933 року.
А треті робили вигляд, що їм нічого невідомо про голодомор, якщо в Україні був тоді голод, то він був і в інших регіонах Радянського Союзу.
Часи протистояння навколо цієї теми в нашій історії, сподіваємося, проходять. Свідченням цього і політичною оцінкою є нинішнє спеціальне засідання Верховної Ради України. Це природньо, коли в суспільстві панують різні настрої. Природньо, коли відбуваються змагання політичних сил у парламенті. Але глибоко переконаний, є роки в нашій історії, які повинні не роз'єднувати, а згуртовувати суспільство. Цього вимагають національні інтереси, цього вимагає наш моральний обов'язок перед пам'яттю безневинних жертв.
Одним, вважаю, необхідно було б нагадати, що в тоталітарній державі народ не міг нести відповідальності за дії свого уряду, які могли набувати злочинного характеру. Іншим варто згадати, що Компартія України визнала факт голоду після 50-річного табу і ще, перебуваючи при владі, опублікувала у партійному видавництві збірник жахливих документів про голод.
Третім можна порадити ознайомитися з документами хоча б цього збірника. А всім нам таким різним тепер треба пригадати хто бив у набат тоді до грудня 1987 року, коли голод 33-го року був забороненою темою.
Три голоди за чверть століття. До такого звикнути не можна, тому тепер нашим обов'язком є донесення правди про голодомор до кожного громадянина України і до народів усього світу. Треба сповна реалізувати ті заходи, які сприятимуть поставленій меті. Треба зробити їх довгочасними і масштабними.
28 листопада минулого року Верховна Рада України ухвалила Постанову про 70-ті роковини голодомору. Фактично цією постановою започатковано проведення заходів на вшанування пам'яті жертв голодомору впродовж цілого року в рамках встановленого указом Президента України дня пам'яті жертв голодомору і політичних репресій.
Деякі заходи, затверджені Верховною Радою, вимагають більшого терміну для їх реалізації. Однак обов'язком уряду не тільки конституційним, але і моральним є їх неухильне виконання.
На виконання рішень Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні, в усіх регіонах зусиллями державних та місцевих органів влади впорядковуються могили, складається реєстр пам'ятників і пам'ятних знаків жертвам голодомору, до яких у день пам'яті жертв голодомору та політичних репресій відбувається покладання траурних вінків та квітів, проведення молитв і панахид, проводяться круглі столи у роки пам'яті та наукові конференції щодо цієї трагічної події.
Керівники церков і релігійних організацій відгукнулися на заклик Верховної Ради і уряду і проводять у всіх храмах України поминальні панахиди. В засобах масової інформації виступають та надають спогади, інтерв'ю очевидці трагічних подій 1932-33 років, а також вчені, керівники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, проводяться виставки та широкі видання архівних документів, матеріалів і спогадів про голодомор, організовано цикли теле- та радіопередач, публікації документів і матеріалів про ці трагічні події. Завершується робота над телевізійним фільмом про голодомор, про політичні оцінки цієї події.
Урядом прийнято рішення про створення державного історико-меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій та насильницьких депортацій у складі монументу, музею, конференц-залу та науково-дослідного центру.
Уряд особливо детально хотів також проінформувати про здійснення кількох нових важливих проектів, що пов'язані з дослідженням архівних та усних джерел народної пам'яті про голодомор.
Досі ми задовольнялися, так би мовити, екстенсивним шляхом у вивченні джерельної бази проблеми голодомору і оприлюднили на сьогоднішній день в архівних публікаціях, практично, всі наявні у наших архівах документи у вигляді різножанрових документальних публікацій та довідників.
Зусиллями науковців і архівістів опубліковано окремим виданням 15 документальних збірників та 23 добірки на журнальних сторінках, більше 1000 архівних свідчень представлено на газетних шпальтах.
До широкого суспільного обігу введено більше 10 тисяч оригінальних документів як тогочасних установ різного рівня, так і спогадів, свідчень, рефлексій, зафіксованих вже з певною часовою дистанцією. Зокрема, це унікальні збірники документів "Голод 1932-1933 років в Україні", "Колективізація і голод в Україні", "Упокорення голодом". Дванадцять масштабних обласних документальних видань, менших за обсягом, проте не менш важливих за змістом опублікованих документів. Вони, в цілому дають уявлення про джерельне базу відомостей про голодомор в Україні. Загалом йдеться про майже півтори тисячі архівних фондів установ та організацій, що існували на територій 17-ти нинішніх областей України. В них налічується понад 200 тисяч справ, що в комплексі складають повноцінний і надзвичайно насичений банк даних, на жаль, досі не оформлений як самостійна інформаційна база ретроспективної документації. У своїй сукупності вона змальовує жахливу картину впровадження голодомору як політичного засобу упокорення тогочасного українського суспільства, як своєрідного терору голодом.
Мета, поставлена перед такими публікаціями, досягнута український народ знає про свою трагедію. Нині настав час переорієнтуватися на більш широкі, вже інтенсивні напрями науково дослідження.
Крім необхідності залучення до наукового обігу відомостей закордонних архівів, передусім російських, а також західноєвропейських і американських, йдеться про необхідність розширення усної історії голодомору, це збирання і впорядкування спогадів свідків цих подій або народних переказів про них, що побутують серед нащадків жертв голодомору - цієї своєрідної генетичної пам'яті, яка збереглася, не дивлячись на всі намагання правлячого режиму витравити її.
Нині відповідно до рекомендації парламентських слухань та доручень уряду Держкомархів працює над розробленням проекту державної програми "Усна історія голодомору". Ще один аспект - це оприлюднення зображувального ряду епохи 30-их років, публікація всіма найновішими засобами візуальних документів про історичні процеси тієї доби - колективізацію, розкуркулення, політичні репресії, штучний трудовий ентузіазм тощо.
Зокрема "Інтернет" відкриває надзвичайно широкі можливості для увічнення у свідомості людства одного з найбільших злочинів сталінізму та однієї з найбільших трагедій ХХ століття - голодомору в Україні.
Впродовж останніх років у всесвітній мережі витворився потужний інформаційний ресурс - спеціальні веб-сайти з голодомору офіційних установ, громадських організацій, меморіальних об'єднань, тематичні розділи, присвячені цій проблемі, численні повнотекстові публікації документів, сотні тематичних публікацій на електронних сайтах з історії України, відомості з електронних каталогів бібліотек, інших бібліографічних довідників тощо.
Досить інформативним є перший український спеціалізований сайт, присвячений трагедії українського народу, що підготовлений Державним комітетом архіву. На наш погляд, це - дуже перспективний і важливий напрямок нового розкриття всіх аспектів людської трагедії семидесятирічної давнини, орієнтований передусім на молоде покоління та міжнародну спільноту. Так само молоді адресована та хрестоматія, роботу над якою завершують Держкомархів спільно з Міністерством освіти і науки. Її завдання - мовою документів, але популярно і дохідливо масовим тиражем розповісти учням, ліцеїстам, студентам про цю жахливу сторінку нашої історії.
Користуючись нагодою, хочу порушити проблему, яка. без перебільшення, має надзвичайне, я би сказав, навіть глобальне значення. Мова йде про міжнародне визнання акту геноциду українського народу у роки голодомору. Поза всяким сумнівом голодомор є злочином проти людяності. Однак. будь-яка міжнародна організація не визнає злочин проти людяності актом геноциду. Є конвенція Організації Об'єднаних націй про попередження злочину геноциду і покарання за нього, яка була відкрита для ратифікації резолюції Генеральної асамблеї від 9 грудня 1948 року та набула сили 12 січня 1949 року. Під геноцидом, в цьому документі розуміють дії, що здійснювались з наміром знищити повністю або частково яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Тобто, геноцидом можуть бути визнані дії, які спричинили загибель десятків або сотень тисяч людей і невизнані дії, які спричинили загибель мільйонів людей. Комісія конгресу Сполучених Штатів по голоду 32-го, 33-х років в Україні, яка завершила свою роботу 22 квітня 1988 року, визнала цей голод актом геноциду. Міжнародна комісія по розслідуванню голоду в Україні 32-го, 33-х років, яка працювала під керівництвом професора Санберга в 1988-89 роках теж призвела до такого ж висновку: "Голод - є актом геноциду".
Щоправда, Генеральний адвокат цієї міжнародної комісії опротестував вирок, керуючись такими мотивами. Перше. Під час подій, що розглядались комісією Конвенції ООН по геноциду не існувало. Друге. Як нікого з винуватців трагедії на той час немає в живих. Третє. Тільки Радянський Союз повинен був вирішувати, порушувати справу в рамках конвенції по геноциду чи ні. Комісія розглянула протест генерального адвоката, думки її поділились. Але, більшість членів комісії дійшла висновку, що питання про притягнення винних до відповідальності може не стояти, досить винести принципове політичне рішення про визнання факту голоду 1932-1933 років геноцидом. Радянського Союзу більше не існує і питання про визнання голоду 1932-33 років в Україні може бути порушено перед ООН Верховною Радою України.
В руки міжнародних організацій, які розглядатимуть це питання за дорученням ООН, Держкомархів за дорученням уряду, Національна Академія наук може надати всю інформацію що нагромаджена за півтора десятиліття науково-дослідної роботи. Ця інформація підтверджує на нашу думку те, що голодомор в Україні був не тільки злочином проти людяності, але й потрапляє під дію конвенції, як акт геноциду.
На цьому дуже коротко зупинюсь, щоб окреслити можливі на нашу думку концептуальні напрями аргументації Верховної Ради України перед Органіцією Об'єднаних Націй.
По-перше. Варто відзначити, що голодомор був наслідком не тільки і не стільки примусових завищених хлібозаготівель, а суцільне і цілеспрямоване вилучення продовольства будь-якого виду в усіх регіонах СРСР, населення яких на дві третини і більше складалося з українців.
По-друге. Доцільно визначити причини привінтивних репресій різного роду і різного спрямування: масові репресії індивідуального характеру, терор голодом, депортації, які торкнулися у 30-ті роки саме України як національної республіки. З нашої точки зору, якщо Верховна Рада аргументовано сформулює і поставить перед Організацією Об'єднаних Націй проблему визнання голодомору в Україні актом геноциду у 1992-1993 роках, то Україна має історичну можливість довести міжнародній спільноті факт геноциду українського народу у ХХ столітті.
Шановні народні депутати, покоління ХХІ століття має чітко усвідомлювати масштаби втрат, що поніс народ України, адже саме йому робити висновки на майбутнє. І тому сьогодні ми маємо докласти всіх зусиль, щоб у майбутньому житті українського народу - це ніколи не повторилося. Ми просто зобов'язані пам'яті безневинних жертв голодомору віднести на такий рівень увічнення їх пам'яті, який існує в світі щодо жертв холокосту, рівень який відбиває дуже ємна формула: "Навчати, пам'ятати, досліджувати". Ми мусимо донести до світу, що штучні голодомори радянської епохи були нашим українським голокостом. Це був свідомий геноцид українського народу, який наклав свій безжальний відбиток на всю нашу історію, на національну свідомість. Жертв геноциду та їх нащадків мають знати. Ніхто незабутий і ніщо незабуте.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Дякую Дмитро Володимирович. Я запрошую до співдоповіді голову комітету Геннадія Удовенка.
11:41:24
УДОВЕНКО Г.Й.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати і гості! Сьогодні ми знову зібралися, щоб вшанувати пам'ять наших співвітчизників, мільйонів жертв голодомору 32-33 років та ще раз привернути увагу вітчизняної і зарубіжної громадськості до безпрецедентної, антигуманної акції.
Спеціальне засідання Верховної Ради України є продовженням обговорення проблем голодомору та його наслідків, що відбулося на парламентських слуханнях 12 лютого цього року. Історія голодомору все ще залишається гострою політичною проблемою. Головною причиною є те, що наслідки голодомору продовжені у часі на цілі десятиліття. Тобто наше минуле не покидає нас, це саме та ситуація, коли за мудрим висловом древніх мертві міцно тримають живих. Що про політизацію цієї проблеми свідчить той факт, я не буду його класифікувати, але звертаю увагу наших радіослухачів, що комуністи одностайно покинули зал засідання і не беруть участь у цьому спеціальному засіданні Верховної Ради. Таким чином комуністи підтверджують відповідальність комуністичного сталінського режиму за ті мільйони жертв, які поніс український народ. І більш того, вони таким чином підтвердили, що і нинішні комуністи, нинішня Комуністична партія також несе відповідальність за цю трагедію українського народу, тому вони й покинули зал засідань.
Після парламентських слухань 12 лютого з'явилося чимало публікацій про події 32-33 років, надійшло багато звернень до комітету. На жаль, серед них трапляються такі, де автори, до речі, народні депутати України, якщо і не виступають прямими апологетами сталінської комуністичної політики голодомору, то посилаються на якісь його об'єктивні природні причини: посуху, неврожайність тощо. А найбільше вражає, що деякі політичні діячі і науковці намагаються знайти у сталінській політиці такого зразка навіть щось позитивне на кшталт наведення порядку, зміцнення дисципліни, виховання відповідальності.
Це рецидиви інерційності пострадянського мислення заідеологізованої комуністичної пропагандою свідомості. Адже весь цивілізований світ доводить, що для досягнення цього не потрібно авторитарна система з її нелюдськими методами: репресіями, депортаціями та голодоморами. Ось чому нині конче необхідна популяризація і навіть пропаганда неспростовних історичних фактів - тих фактів, які встановлюють причинно-наслідковий зв'язок між, так званим, втіленням у життя доктрини про побудову світлого майбутнього і суспільними катаклізмами, однією з найстрашніших серед яких був голодомор 1932-1933 років в Україні. Ось чому сьогодні, коли правда про голодомор стала доступною, ми маємо засвоїти основне як урок історії - об'єктивний аналіз тих трагічних подій не може бути спрямований лише в минуле, він повинен бути сфокусованим і в сучасне. Знаючи правду про голод, геноцид, завжди пам'ятаючи про неї, ми зобов'язані надійно запобігти його повторенню і нині, і в майбутньому.
Перед лицем історії, згадуючи незлічення безвинні жертви голодомору, ми не маємо права допустити аби будь-яка антинародна влада могла безкарно знищувати людські життя, викорінювати разом з ними рідну мову, звичаї і традиції - все те, що складає основу основ кожного народу, його духовність і культуру.
Політика... правова оцінка голодомору як геноциду українського народу передбачає не лише з'ясування відповідних історичних фактів, а й належної науково-експертної та юридичної кваліфікації масштабності злочину і відповідальності за нього.
Конгрес США, про це вже говорилося, але я хочу це повторити, ще в 1988 році визнав голод 1932-1933 років в Україні геноцидом нашого народу.
Необхідно відзначити, що в ряді держав світу даній проблемі приділено значну увагу. Я вже доповідав тут у Верховній Раді України, що верхня палата канадського парламенту має розглянути резолюцію, за якою уряд Канади визнає голодомор 1932-22 років в Україні як історичний факт геноциду.
А от недавно надійшло повідомлення, що у сенаті Бельгії, у Брюсселі відбулося пам'ятне засідання, присвячене цій трагічній сторінці історії України.
У зверненні голови сенату Бельгії говориться, що наслідки голоду 1932-33 років в Україні є свідченням гуманітарної катастрофи загальносвітового масштабу. Голодомор в Україні є актом геноциду проти українського народу, одним з найстрашніших злочинів, скоєних у сучасній історії.
Правду про цю трагедію повинні знати у всьому світі - наголошується у зверненні бельгійського парламенту.
Вчора ми одержали повідомлення, одержали телеграму від пана Іва Кріштіна - Голови парламенту Швейцарії. В цьому зверненні він також говорить, що він хоче вшанувати пам'ять надзвичайно чисельних жертв цієї катастрофи. Швейцарія поділяє трагічні спогади, які відзначає Верховна Рада України, і висловлює запевнення народним депутатам України у своїй моральній підтримці. "Прошу вас, пане Голово, прийняти запевнення у моїй високій повазі до вас, Володимир Михайлович", - він звертається.
Свідчень і доказів факту геноциду немає числа. Надходили і продовжують надсилатися листи та звернення від очевидців і безпосередніх жертв, яким чудом вдалося вижити у пекельному голодоморі. Всі вони пройняті щемним болем, благанням і закликом зробити так, щоб справедливість восторжествувала. Немає ні часу, ні фізичних, ні моральних сил, аби переповісти про ті страждання, які випали на долю цих згорюйованих людей.
Я вже неодноразово наголошував на тому, що голодомор в Україні за масштабами і методами його заподіяння, за соціально-економічними та демографічними, морально-психологічними наслідками цілком підпадають під основні статті Конвенції ООН про попередження злочину геноциду і покарання за нього.
На мою думку, на думку Комітету з питань прав людини, МЗС України слід прискорити підготовку відповідного проекту резолюції - звернення до ООН, аби згідно зазначеної конвенції голодомор 32-33 років було визнано геноцидом українського народу.
Я погоджуюсь з оцінкою шановного доповідача з цього питання, але Верховна Рада України не може вносити проекти рішень Генеральної асамблеї. Це може зробити тільки уряд держави, оскільки Верховна Рада не представляє. Але Верховна Рада повинна більш активно займатися тим, щоб Міністерство закордонних справ просувало цю ідею.
Далі. Доповідач правильно говорив про необхідність поставлення пам'ятника жертвам голодомору, і Верховна Рада прийняла рішення, ми визначилися, уже протести ідуть. Іван Васильович, уже ідуть протести проти того місця, яке обрало Верховна Рада.
Але виникає питання і про демонтування пам'ятників організаторів голодомору. Ну приклад, Косіор несе пряму відповідальність за голодомор, а його пам'ятник встановлено на вулиці імені Чорновола. Ну хіба це не парадокс? Ми повинні виправляти це таке становище. Це мова не тільки про Косіора.
Володимире Михайловичу, я не хотів загострювати ситуацію, але коли фракція комуністів кинула засідання, я такий на них ображений, ми навіть під них причесали трошки і Сподаренко вніс свій проект резолюції, звернення, яке я пропоную прийняти сьогодні. Але так не можна поступати.
І останнє. На ваш розгляд подано два проекти рішення - мій від імені комітету, і вчора на прохання комітету, на моє прохання Іван Васильович Сподаренко вніс свій проект звернення до українського народу. Я свій відкликаю. Іван Васильович врахував основні положення мого проекту, вніс редакційні поправки, покращив його.
Я просив би, звертаюся до всіх, давайте ми сьогодні, це спеціальне засідання, ми не повинні відкладати на четвер рішення, і давайте сьогодні приймемо консенсусом, принаймні, присутніх, звернення до українського народу.
Дякую вам за увагу.
І там, на третьому поверсі, виставка влаштована жертвам політичних репресій, які дуже близькі до жертв голодомору. Я під час перерви закликаю вас ознайомитися з цією виставкою. Дякую за увагу.
(О п л е с к и)
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, ми маємо за результатами цього засідання прийняти відповідну постанову Верховної Ради України, оскільки спеціальне засідання, у нас немає процедури проведення спеціальних засідань, то, очевидно, у нас немає потреби зараз голосувати про включення цього питання, тобто питання прийняття рішення сьогодні.
Тому, очевидно, якщо ваша є воля, ми могли б сьогодні проголосувати чи проголосувати його в четвер.
У нас один законопроект, оскільки проект постанови від комітету Геннадій Йосипович зняв.
В четвер?
(Ш у м у з а л і)
Тоді, шановні колеги, давайте завтра ми проголосуємо і обов'язково приймемо відповідне рішення.
А я просив би комітет...
(Ш у м у з а л і)
Одну хвилиночку, Степан Ількович.
Просто нам передбачити, можливо, доручення, які потрібно Кабінету Міністрів у цьому проекті з тим, щоб ми чітко мали результати і більш конкретно акцентовану постановку проблем і шляхів їх розв'язання.
Відповідно до нашої домовленості спеціальне засідання... Одну хвилиночку, Степан Ількович, тут же немає ні з мотивів, ні виступів.
Тоді в мене є пропозиція, оскільки ми закінчили розгляд цього питання, а рішення приймемо завтра, залишилося 5 хвилин до перерви, зробити перерву до 12 години 25 хвилин, і далі ми продовжуємо нашу роботу.
Оголошується перерва до 12 години 25 хвилин.
Ну, в нас немає виступів, Степан Ількович, дорогий!
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВА. Продовжуємо нашу роботу, шановні колеги. Оголошуються до розгляду за скороченою процедурою проекти законів про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо повноважень вищого спеціалізованого суду та кваліфікаційних суддів. Доповідач Оніщук Микола Васильович. І разом йде споріднений. Проект закону про внесення змін до закону України "Про судоустрій" щодо удосконалення судової системи. Доповідач тут Михайло Мельничук, а також Микола Васильович Оніщук.
Тому я просив би, якщо нема у вас заперечень, давайте будемо обговорювати одночасно три законопроекти. Тобто ви доповідаєте по всіх, а потім попросимо Михайла Мельничука. Нема заперечень? Будь ласка, Микола Васильович. Дуже коротко, якщо можна.
12:28:08
ОНІЩУК М.В.
Шановний Голово! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується три, як вже було сказано, законопроекти, які стосуються внесення змін до нині чинного закону "Про судоустрій". Хочу вам нагадати, що вказаний закон був прийнятий трішки більше року назад, у лютому 2002 року і саме за цим законом сьогодні живе судова система.
Яка проблема внесення змін і в чому вони полягають? Перший законопроект, тобто законопроект номер 2509, я б назвав його юридикотехнологічний законопроект, тобто він не вносить суттєвих змін в тканину закону, але усуває розбіжності, які сьогодні є між низкою його статей. Зокрема, я коротко назву ці розбіжності і їх зміст.
Зокрема, вказаним законопроектом пропонується внести зміни і доповнення до пункту 5 Статті 38 закону, згідно з яким до складу Президії входить секретар пленуму Вищого спеціалізованого суду. Мається на увазі, що у вказаному законопроекті у складі вищих спеціалізованих судів передбачено, що існує президія та пленум, як органи судівського самоврядування. Проте, законодавець, а ви знаєте, в яких умовах приймався цей законопроект, не передбачив існування такої посадової особи, як секретар пленуму, який повинен організовувати його, вести протоколи і все інше. Тому, у вказаному законопроекті і пропонується якраз передбачити, що у складі пленуму діє секретар пленуму, який готує їх, веде протокол та підписує законопроекти, відповідно він входить до складу президії. Також передбачається доповнити пункт перший статті 40 новими частинами, згідно з якими суддя вищого спеціалізованого суду бере участь у розгляді питань, що вносяться на засідання пленуму.
Мушу вам зауважити, що на пропозицію вищих спеціалізованих судів є думка про те, щоб до складу пленуму вищого господарського суду зокрема входили і судді цього суду, всі судді, а не тільки посадові особи цього суду. Я думаю, що це досить демократичний підхід і його варто було б підтримати.
Наступна зміна стосується статті 41-ї цього закону, зокрема проведення пункту першого цієї статті у відповідність з пунктом 5.38, згідно з яким до складу президії, крім голови суду, його заступників та суддів входять також заступники голів палат та, як вже говорилося секретар пленуму вищого спеціалізованого суду.
І останнє доповнення, яке стосується законопроекту 2509, воно стосується статті 130. Зокрема передбачається, що у складі апараті місцевих судів можуть бути створюватися відділи та інші структурні підрозділи. Мова йде про те, що апарат суду повинен забезпечити діяльність суду, природно необхідний архів, природно необхідна канцелярія і все інше. Але так трапилося, що в законопроекті якось ці питання були упущені. Це що стосується законопроекту 2509.
Наступний законопроект 2510. І я буду його одночасно доповідати із загальною характеристикою законопроекту мойого колеги народного депутата Мельничука, бо вони стосуються однієї проблеми, проблеми кваліфікаційних суддів, які сьогодні несуть основну якраз відповідальність за формування судівського корпусу у тому сенсі, що вони проводять атестацію суддів, тобто встановлюють їх придатність до суддівської роботи.
В чому тут є проблема? У законі, який сьогодні функціонує, тобто Закон про судоустрій, була значна частина повноважень від кваліфікаційних комісій в областях, які існували до цього закону, була передана до вищої кваліфікаційної комісії. натомість кваліфікаційні комісії, які існували в областях були скорочені до рівня регіональних по окремих округах. Але трапилося так, що при цьому законодавець, статус самої вищої кваліфікаційної комісії, не її чисельний склад, не її матеріально-технічне забезпечення не змінив. І сьогодні, працюючи в Комітеті з правової політики, ми добре знаємо, що по суті Вища кваліфікаційна комісія завалена поданнями і дуже натужно опрацьовує ці подання, не маючи, по суті, можливості персонально і детально розглянути справу по кожному судді, які рекомендуються на посаду, як на посаду, що стосується безстроково для обрання Верховною Радою, так і щодо рекомендацій на посаду судді, який призначається вперше на 5 років Президентом України.
Тобто вже досвід застосування цього закону привів нас до думки про те, що нам необхідно повернутися до тієї системи і практики функціонування кваліфікаційної комісії, яка існувала до прийняття закону. Зокрема, передбачити, щоб кваліфікаційні комісії існували б в кожній області, і вони безпосередньо готували б подання на обрання та призначення суддів стосовно суддів місцевих та апеляційних судів.
Це питання було обговорено на Комітеті з правової політики, і мушу вам сказати, що ми отримали загальну підтримку, маючи на увазі, що вказані законопроекти рекомендовані для голосування Верховною Радою України у першому читанні.
Окрім цього і народним депутатом Мельничуком, це законопроект номер 2537, і законопроектом 2510, про який я говорив, внесені і деякі інші пропозиції. Частина з них були підтримані комітетом, частина з них ні, але загальна думка наших колег з правого комітету полягає в тому, що вказані пропозиції є достатніми і обгрунтованими для того, щоб їх прийняти у першому читанні, а потім вже в режимі другого читання, якщо буде ваша довіра, відповідні положення, окремі положення уточнити, щось залишити, а щось, можливо, відмінити.
Я, можливо, цим завершив, Володимире Михайловичу.
ГОЛОВА. Я дякую вам, що ви так оперативно доповіли нам. Сідайте, будь ласка. Михайла Мельничука попросимо до трибуни.
12:34:25
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Необхідність внесення змін до норм чинного закону обумовлена тим, що з 1 січня 2003 року розпочала свою діяльність державна судова адміністрація, до повноважень якої віднесені питання статистичного і персонального обліку, даних про кадри суддів, підготовка матеріалів щодо призначення, обрання та звільнення суддів.
Крім того, в чинному законі представницький склад кваліфікаційних комісій виписаний не дуже вдало. Зокрема, статтею 75 закону передбачено, що до складу кваліфікаційної комісії суддів входять дві особи, уповноважені відповідною обласною Київською міською радою за місцем знаходження цих комісій. З поля зору законодавця в даному випадку випало представництво від Севастопольської міської ради. Більше того, чинна норма закону, регламентуючи порядок формування судової влади на місцях, не надає можливості брати участь у цьому процесі представникам інших гілок влади, державних обласних та прирівнених до них адміністрацій. І найголовніше виписана в чинному законі норма статті 74, яка передбачає, що діяльність кваліфікаційних комісій здійснюється в апеляційних округах. Практично тут унеможливили їх нормальне функціонування, а також безпідставно усунула представників виконавчої та представницької влади в 18 областях від участі у формуванні судової влади....області.
Нелогічним є положення закону про те, що, скажімо, представники Львівської обласної ради формують судову гілку влади у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопольській, Чернівецькій областях. Цілком безпідставно чинні норми закону (стаття 61 і 77) позбавили кваліфікаційні комісії суддів повноважень по розгляду питань щодо можливості надання рекомендацій для обрання на посаду суддів безстроково.
Кваліфікаційні комісії як орган в системі судоустрою також мають бути доступними, про що колега Онищук тільки що доповідав. Вони повинні бути ефективними, самоконтрольованими і здатними оперативно вирішувати питання особливо щодо контролю за дотриманням суддями присяги суддів та Кодексу професійної етики. Саме тому вони мають бути наближеними до людей, які користуються послугами загальних місцевих і апеляційних судів. Адже саме ними вирішується переважна більшість справ.
Розташування кваліфікаційних комісій в регіонах, апеляційних округах, спеціалізованих судів, що передбачено чинним Законом "Про судоустрій України" зробили кваліфікаційні комісії неоперативними, громіздкими, відірваними від людей. Зібрати таку комісію оперативно складно, оскільки члени комісії виконують свої обов'язки на громадських засадах. Поїздки, наприклад, виключать необхідність збільшення коштів на відрядження. Комісія не зможе оперативно вирішувати питання, пов'язане з поповненням суддівського корпусу, а значить будуть порушуватися право громадян на судовий захист.
Поданий мною законопроект торкається статей 17, 74, 75, 77, 88, 97, 98, 101 і 111 статей Закону "Про судоустрій України". Таким чином внаслідок кропітливої роботи і за підтримкою комітету профільного є і напрацювання з боку і Верховного Суду. Я дуже вдячний за співпрацю в цьому напрямку шановному пану Кармазіну, ну якби й товариш сказав, було б непогано.
Мається на увазі, що при прийнятті даних законопроектів у першому читанні ми готові і я готовий до співпраці по об'єднанню двох законопроектів. Таким чином десь якісь недоречності відібрати, десь щось підправити і таким чином, щоби був прийнятий відповідний закон, який би сьогодні працював на наші суди для того, щоби вони могли працювати більш ефективно.
До речі, хочу повідомити народних депутатів, що на сьогоднішній день, якщо не 900, то десь біля 800 суддів ще не чинять судочинство тільки тому, що вони не пройшли відповідні кваліфікаційні комісії і не затверджені сьогодні у Верховній Раді. Можливо ця цифра коливається там близько туди чи ні.
Таким чином держава виплачує зарплату, люди не встигають, так сказати, пройти всі ці кваліфікаційні комісії і відповідні.
І тому пропонується даним законопроектом в цих областях, про що говорив мій колега Онищук, поновити роботу кваліфікаційних комісій.
Вважаю, що якщо буде підтримка сьогоднішнього, сьогодні буде підтримка цього залу і завтра при голосуванні, ми могли би об'єднати і зробити один законопроект, який би відповідав потребам судочинства в Україні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам також.
Шановні колеги, переходимо до обговорення. Нам потрібно два "за", два "проти". На табло висвітліть, будь ласка, прізвища тих, хто записався.
Трибуну зніміть, бо прізвища не видно. Юрій Кармазін, будь ласка.
Підготуватися Андрію Шкілю.
12:40:24
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановні народні депутати! Практично кожне третє питання, яке піднімається сьогодні на прийомах громадян, це є питання організації роботи судової гілки влади. І те, що сьогодні ми маємо дуже серйозні проблеми, дуже багато серйозних невиважених рішень, які приймаються суддями, в багатьох випадках зв'язано з тим, що так ми відносимось і до підбору суддівських кадрів.
Подивіться, вам знову запропонували на четвер яку кількість! Ми по 60 чоловік на комітеті розглядаємо, у нас очі вилазять, коли ми бачимо, нам таких дають. Виявляється, важче було ввести кваліфікаційні комісії в додатковий штат, ніж зараз робити неякісний підбір кадрів.
Законопроекти, які зараз пропонуються і народним депутатом Оніщуком, і народним депутатом Мельничуком, вони якраз покликані для того, щоб зміцнити судову владу, підвищити її авторитет в державі і підвищити доступність інформації про діяльність органів судової влади, оперативністю у вирішенні питань, пов'язаних з формуванням суддівського корпусу. Правда, вони мають свої недоліки, я про них скажу, адже сьогодні треба мати таку міцну судову владу, яка б, Володимире Михайловичу, стояла навіть під тим указом, який вчора підписаний Президентом Кучмою, але, дай Боже, щоб не був оприлюднений, про призначення заступником керівника Податкової адміністрації України Максима Степанова. Лікаря-гінеколога за фахом призначають заступником голови української Державної податкової адміністрації, а там уже ідуть схеми, фіктивні заборгованості і так далі. Це - тема окремої розмови.
Але я звертаюсь зараз до Президента: вам вчора підсунули указ, зараз не випускайте його, перевірте ту інформацію, про яку вам сказав Кармазін. І, можливо, ви знайдете за номером 85 особнячок в такому селищі, яке називається Золоті Ворота, вартість якого півтора мільйони доларів. Поцікавтесь, на кого він в останні дні був переоформлений. І ви зрозумієте всі розмахи корупції в нашій державі.
Так от, для того, щоб суди устояли від цього, я і хотів би зробити такі пропозиції. Перше. Я пропоную в першому читанні приймати, але треба об'єднати, Мельничук дуже правильно сказав - ці проект треба об'єднати і доопрацювати. Я проти того, щоб ми нове офіційне друковане видання робили, це не потрібно. Я не хочу обгрунтовувати це, але зрозуміло, я проти того, щоб ми кваліфікаційні комісії розповсюджували на апеляційні суди, тільки на місцеві суди в областях. І я проти того, щоб виконавча влада посилила вплив на судову владу, тут є величезна помилка. Ми і так вже доробилися до того, що у нас все це визначається в цьому. Все інше, тобто представництво від виконавчої влади тут має бути збалансовано і зменшено. Все інше, абсолютно слушно, потребує на підтримку. І я дякую і народному депутату Мельничуку і Оніщуку за підготовку і готовий прикласти зусилля до подальшої роботи над цим, щоб судова система була дійсно взірцем і була оплотом боротьби за справедливість українського народу. Дякую.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.
12:43:57
ШКІЛЬ А.В. Дякую.
Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.
Ну, я також традиційно підтримую пропозицію, яка вже була висунута. Тобто треба об'єднувати ці два законопроекти. І я думаю, що ми вийдемо на той спільний і необхідний знаменник, який потрібний усім. Не тільки тим людям, які зіштовхуються із судовою системою, а ті, хто навіть живе в цій державі, тому що, як би там не було, се серйозна гілка влади - судова система, і чим більше вона буде захищена від можливості підкупу, від можливості здійснення хабара, тим краще і легше буде жити всьому суспільству, це оздоровить ситуацію.
Ну, і, тим паче, я хотів би наголосити на тому, що треба буде під час голосування все-таки прийти до висновку, щоб підтримати в першому читанні, щоб потів вийти на єдиний законопроект, винести до зали стислий, якісний, конструктивний, сконцентрований закон, прийняти і та тому поставити крапку, тому що це - необхідність. Ми не можемо зараз відмахнутися зараз від того, що відбувається в судах, ми не можемо відмахнутися від того, що відбувається, власне, з цими кваліфікаційними комісіями і решта.
Але, тим не менше, це потребує обгрунтованого і виваженого підходу. І тут, якщо ми зараз з вами всі разом зрозуміємо, що треба підтримати цей законопроект, але на стадії першого читання, то всі ті, хто має конструктивні пропозиції, всі, хто хоче долучитися і попрацювати в цьому напрямку, всі отримають можливість це зробити, бо незалежна судова влада - це якісна держава, незалежна судова влада - це можливість у судах відстоювати честь і гідність не тільки влади, не тільки людей, які мають важелі тиску на суддю, а простого, звичайного народу. І саме головне, що зараз люди бояться звертатися до суду, вони бояться судової тяжби, вони бояться судової тяганини і бояться тільки тому, що це забирає в них час, гроші, а не дасть результату. Немає в них певності, що можна через суд, за допомогою третьої влади вирішити це питання, яке стоїть у них в конфлікті з владою, з сусідами чи будь з ким там іншим.
Тому я хочу на завершення ще раз наголосити, що ці два законопроекти, в принципі, мали б прийти сюди вже об'єднаними, але коли вже так трапилося, то треба підтримати їх в першому читанні і проголосувати цей законопроект у цей четвер у першому читанні, доопрацювати. Я думаю, що за місяць до кінця цієї сесії ми зможемо дати на ура якісний продуктивний закон. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Володимир Яворівський, підготуватися Надразі.
12:46:55
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні друзі і Володимире Михайловичу, ми маємо ту версію, коли зала практично майже вся одностайна, бо маємо той приклад світового рівня, як вносяться поправки до закону. Тобто закон якийсь час працює, потім виявляються його ахіллесові п'яти і після цього аналізується і, так би мовити, латається ось ця дірка. Тут маємо точнісінько такий самий приклад.
Але я вже якось казав, готовий зараз повторити, що обговорюючи той чи інший законопроект, ми як депутати, як політики маємо просто нагоду привернути увагу нашого суспільства, наших виборців до цієї теми. Отож, хотів і сказати, що, на превеликий жаль, ті добрі наміри, які були закладені і в Конституцію, і у створення нашої судової системи, на превеликий жаль, як і багато чого, просто не виправдалися.
Надавши, так би мовити, всі повноваження для незалежності суддів, ми маємо сьогодні якоюсь мірою, я не хочу узагальнювати, але якоюсь мірою ми маємо просто-напросто карикатуру на судочинство. Можна наводити безліч прикладів, той чернівецький приклад, коли якійсь чиновник аж через рік, прочитавши газету, в якому немає його прізвища, його прізвища немає, раптом він впізнає себе і подає до суду на автора цього фельєтону через рік. Де, в якій країні взагалі це може бути, коли прізвища немає?
Або, скажімо, другий варіант, приклад з мого вже виборчого округу. Житлово-комунальні контори не заключали з жодним жителем міста Жовкни, не заключали угоди про те, що вони будуть обслуговувати їх, що вони будуть закручувати їм лампочки, що вони будуть прибирати подвір'я, що будуть вивозити сміття, ні з того, ні з сього раптом людям висилають додому буквально повістку про те, що вони потрібні заплатити по 600-800 гривень, це в місті, де страшне безробіття і таке інше. Люди подають до суду. І суд, абсолютно не розібравшись, надалі просто так штампує ці рішення, що ні, таки присудити людям ці штрафи.
Можна було б наводити, і кожен з вас, шановні мої колеги, міг би по своєму округу наводити безліч прикладів. Завтра ми будемо затверджувати і суддів зі Львівщини, я думаю, що буде дуже багато претензій до цих людей. Не якихось амбіцій, а просто-напросто до порушення нормального законодавства саме суддями.
Отож, завершуючи, я хочу сказати, абсолютно підтримую те, що потрібно ці два законопроекти приєднати. Справді потрібні кваліфікаційні комісії, які зможуть все-таки, хоч хтось буде, так би мовити, якийсь нагляд над суддями. Але я відразу хочу сказати, що дуже доречно було би, шановні автори законів, відразу подати в пакеті подати закон про етику суддів. До речі, коли б це йшло паралельно, я думаю, що ми б тоді якраз цю дірку, яка сьогодні є, ми б її заповнили. Я переконаний, що цей законопроект треба підтримувати, він добрий, і він хоч трішечки поліпшить правову ситуацію в Україні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.
12:50:11
НАДРАГА В.І.
Уважаемые коллеги! Безусловно, любые законопроекты, которые направлены на совершенство судебной власти, - это и речь позитивная, и поэтому, отталкиваясь из этой посылки, можно сказать однозначно, что сегодня я солидарен со всеми, кто говорит, что есть позитивные моменты, которые необходимо в частности после первого чтения обобщить и сделать единый закон.
Вместе с тем, если вы позволите, буквально, несколько замечание, которые, я думаю, должны быть учтены теми, кто будет дорабатывать после этого.
Первое. В целом ряде законопроектов, в данном случае в законопроекте 2537, есть несколько предложений, которые , на мой взгляд, требуют дополнительной проработки, чтобы выйти на какие-то конечные вещи.
Первое. Предлагается из состава квалификационных комиссий исключить представителей Министерства юстиции. Я не знаю насколько это правильно, но я считаю, что это квалифицированное составляющее в части компетентности и профессионализма, и поэтому, я думаю, что представители Минюста в подобных организациях, в подобных органах должны присутствовать.
Следующее составляющее. Предложено, чтобы вместо представителей советов, входящих в квалификационные комиссии, вошли представители местных администраций. То есть, мы представительскую власть в данном случае меняем на категорию исполнительной власти. Я думаю, что это не целесообразно и над этим вопросом надо работать дальше.
И последнее предложение. Считаю, что предложение, согласно которому данный законопроект предлагает создать новый официальный печатный орган судебной власти, газету “Правосудие”, в данном случае есть не совсем, скажем так, востребованное предложение. Почему? Потому что у нас есть уже официальный орган и печатный, который в той или иной степени публикует всевозможную нормативную базу, законодательную базу, которая уже имеет, так сказать, легитимность и соответственно после публикации в том же официальном "Вестнике Украины", в "Ведомостях Верховного Совета Украины", в "Урядовом курьере" и в целом ряде других изданий, публикация тех или иных законов, нормативных актов является официальной и этого достаточно. Тем более, что данный вестник. который предлагают здесь выпустить, “Правосудие”, это будет, мериально-техническое финансовое обеспечение его будет происходить за счет средств, которые выделяются государственной судебной администрацией.
Как человек, который сталкивался с этим органом, знаю что сегодня этот орган находится в эпохе, в периоде становления, у него ресурса не так уж много, если мы их еще заставим издавать газету, которая по большому счету будет дублировать уже существующее, это, наверное, будет не совсем правильно. В целом, хочу еще раз повторить, согласен со всеми, кто говорит что в первом чтении принимать и объединять. Спасибо!
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проектів законів про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо повноважень Вищого спеціалізованого суду та кваліфікаційних комісій судів, а також проекту закону про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо вдосконалення судової системи завершено. Рішення будемо приймати за результатами обговорення в день голосування.
Зараз ми маємо розглядати проект закону про внесення змін до Статті 3 закону України "Про концесії" щодо транспортування нафти. Кабінет Міністрів просить відкласти цей законопроект з тим, щоб вони узгодили свої додаткові аргументи. Немає заперечень?
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до кодексу України "Про адміністративні правопорушення" щодо порушень правил ядерної та радіаційної безпеки. Доповідач голова державного комітету ядерного регулювання Грищенко Вадим Васильович.
Підготуватися Броннікову Володимиру Костянтиновичу.
ГРИЩЕНКО В.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внесення змін до кодексу обумовлено тим, що протягом останніх років введена в дію низка законів у галузі використання ядерної енергії, ядерної радіаційної безпеки. Кожен з законів передбачає відповідальність посадових осіб, фізичних осіб за порушення вимог цих законів. Адміністративний кодекс саме є тим механізмом, який дає можливість застосовувати ці норми про правопорушників. А законопроектом передбачається залишити і визначаються три правопорушення, порушення норм правил ядерної та радіаційної безпеки, здійснення діяльності без ліцензії, коли ця ліцензія передбачається законодавством, а також систематичне невиконання вимог, приписів державних інспекторів тих законодавчих приписів.
Метою закону є підвищення дієвості законодавства в галузі використання ядерної енергії, а також попередження виникнення аварій, переопромінення, радіаційного переопромінення населення та працівників підприємств.
Законопроект розглянуто в профільних комітетах Верховної Ради, також в Комітеті з питань правової політики і було - підтримати.
Прошу, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект в першому читанні.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Володимир Костянтинович Бронніков, співдоповідач. Від Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки і ядерної політики.
12:56:15
БРОННІКОВ В.К.
Система... Уважаемые коллеги! Система норм и правил, которая действует в атомной энергетике, она предусматривает нормативное регулирование любой мелочи, которая впоследствии или в совокупности этих мелочей может сказаться на грубом нарушении безопасности производства работ, на грубом нарушении квалификации допущенного персонала к проведению работ.
В этой связи предлагаемый Кабинетом Министров законопроект вводит систему административной ответственности за те мелкие нарушение, которых не должно быть в атомном, в ядерном, энергетическом комплексе.
Поэтому комитет одностайно поддержал этот законопроект и просит зал поддержать его в целях сохранения необходимой культуры эксплуатации наших атомных объектов. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую вам. Будь ласка, прошу записатися для виступів з цього приводу. Прошу на табло висвітити перелік прізвищ.
Юрій Анатолійович Кармазін, підготуватися Соломатіну. Так, Кармазіна немає, тоді Андрію Шкілю...
12:57:57
КАРМАЗІН Ю.А. Не можна в проході пройти.
ГОЛОВА. Так ви тут уже сидіть.
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".
Шановні народні депутати, насправді питання дуже серйозне піднімається, питання піднімається, і яке сьогодні правильно піднято, про підвищення рівня відповідальності на таких серйозних об'єктах. І я вам нагадаю, що змінюють проект закону, складаються з норм, які доповнюють, відміняють і змінюють дії чи статті кодексу України про адміністративні правопорушення, складається він з кількох розділів. І в цілому, коли ставити питання що про нову редакцію, скажімо, 188 статтею із значком 16, там так тепер буде написано: "Невиконання законних вимог приписів посадових осіб, які здійснюють державний нагляд за додержанням вимог ядерної та радіаційної безпеки, ненадання їм необхідної інформації, або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків".
Фактично це формулювання взято з того, що ми колись в Кримінальному кодексі написали, в тому числі і про ненадання нам, депутатам, інформації, і я вітаю такий підхід, що він має бути уніфікований, це дуже важливо зараз.
Єдине, що я думаю, що такий розброс в санкціях: від 5 до 15 неоподаткованих мінімумів за надання неправдивої інформації, це є дуже-дуже мало. Розміри штрафу тут мають бути підвищені, тому що правопорушення це дуже і дуже серйозне.
Тобто, якщо не надаються, дається неправдива інформація посадовим особам, які здійснюють державний нагляд за додержанням вимог ядерної та радіаційної безпеки, більше того, час від часу, ви знаєте, Україною ідуть чутки. Вчора, позавчора телефонували виборці: "А це правда, що сталося? А це правда, що знову стався викид з такої-то чи з такої-то станції?" Це звучить до нас. Тоді ми, народні депутати, звертаємося до вас і кажемо: "Посадовці, повідомте". Тому дуже великий ступінь ризику і дуже велика відповідальність за ненадання правдивої чи надання неправдивої інформації і вам. Тому я пропоную збільшити тут в десяток разів, підкреслюю, в десяток разів збільшити санкції і за це правопорушення 188-16, і 164-13 - порушення порядку зайняття діяльністю, це без ліцензії, якщо її отримання передбачено законодавством, і порушення правил і норм з ядерної та радіаційної.
Тут штраф від десяти до ста неоподаткованих, ну 170 гривень. Хіба це - те покарання, яке відповідає тій шкоді, яка може бути спричинена? Мені здається, що суспільство має бути належно захищено і належно захищено через санкції. Санкції, до тексту у мене нема претензій, санкції - у мене є претензії. Вони дуже-дуже м'які. Прошу їх посилити. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.
13:01:25
СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.
Шановні колеги, зазначений законопроект є вкрай важливим і потрібним. Але ж разом з тим я маю приєднатися до найкращого друга знедоленого народу України в частині, яка торкається визнання недостатності адміністративних покарань за порушення норм і правил радіаційної безпеки.
Зараз наш комітет разом з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій дуже ретельно вивчає і перевіряє ще раз обставини, які призвели до аварії на Чорнобильській АЕС в 86-му році. І ми знову і знову повертаємося в тому числі і до тих документів, які були напрацьовані в ті далекі часи і зараз дивимося на нові обставини, які відкриваються. Головний висновок, який торкається обставин аварії на ЧАЕС полягає не лише в тому і не стільки в тому, що персонал, починаючи від керівництва атомної електростанції радіаційно і ядерно небезпечного об'єкту і черговий персонал станції, який проводив горезвісні випробування, які призвели до аварії, але і в цілому та ситуація, яка була в галузі, в галузі використання ядерної енергії у складі Мінпаливенерго була такою, визначена була як відсутність належної культури використання вкрай небезпечної за умови нерозуміння цієї ситуації атомної ядерної енергії.
Тому я хочу підкреслити, що цей закон - це лише крок для того, щоб підвищити цю відповідальність. Але не шляхом застосування адміністративних заходів, це проміжний крок, а шляхом підвищення культури виробництва на таких вкрай небезпечних об'єктах і культури загальної всіх тих, які працюють на таких виробництвах і навіть висвітлюють в засобах масової інформації цю ситуацію, пов'язану з роботою на таких виробництвах.
Закон слід приймати, він потрібний, він на користь нашій справі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, Андрій Шкіль. Немає?
Пеклушенко.
13:04:50
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемые коллеги!
Я считаю, что этот закон нужно поддержать по нескольким соображениям. Первое, большей опасности, чем ядерные станции, сегодня в стране нет.
Второй вопрос, этот закон подготовил наш коллега - бывший директор атомной станции Пронников, это профессионал высокого гатунку.
Поэтому я вас прошу поддержать данный законопроект.
ГОЛОВА. Так, всі виступили, хто записався. Тому розгляд питання завершено. Вадим Васильович, у вас нічого немає? Будь ласка, підсумок.
ГРИЩЕНКО В.В. Нічого.
Я дякую за ті критичні висловлювання і вважаю, що у другому читанні, дійсно, ця відповідальність посадових осіб, треба її підвищити.
ГОЛОВА. Так, дякую вам.
Розгляд проекту закону про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо порушення правил ядерної та радіаційної безпеки, завершено.
Оголошується до розгляду проект закону про списання вартості несплачених обсягів природного газу. Микола Рудьковський, будь ласка! Доповідач, член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки.
13:06:19
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Шановні народні депутати! Законопроект 2413-1, підготовлений групою народних депутатів Гапочка, Баранівський, Руденко, Рудьковський та іншими з однією метою - врегулювати фінансову ситуацію, яка виникла навколо газопостачальних компаній напротязі кількох років. Так у період 1995-98 років, газопостачальні компанії зебезпечували постачання газу всім споживачам в Україні. Комерційні підприємства розраховувались згідно фіксованої доларової ціни, а постачання для комунального господарства та населення здійснювалось згідно рішення Міністерства економіки за гривні.
Таким чином, Укргазпром в той час імпортував російський газ, фіксував у себе по балансу ціну 80 доларів, передавав облгазам по 80 доларів, а облгази для теплокомуненерго і для населення конвертували по курсу на той час 2 гривні і відпускали в себе з балансу газ. Були заборгованості населення, яке вчасно не платило кошти, по-перше. По-друге, в бюджет місцевих рівнів пільги та субсидії закладались 30 чи 50 відсотків від необхідності. Таким чином, на протязі кількох років 1995-98 років було систематично неоплачувались обсяги газу, які поставлялись для населення. Курс долара в той час мінявся і скажемо так, по бухгалтерії 1995-1998 рік підприємства відпустили обсяги газу, отримали оплату в гривневому еквіваленті, заплатили облгази "Укргазпрому", який у свою чергу заплатив російським постачальникам газу, але заборгованість комунальних господарств перед облгазами нульова, в той же час, коли облгази перед укргазпромом винні великі суми в зв'язку з курсовою різницею з одного боку, а з другого боку, за рахунок того, що держава не виплатила у повному обсязі пільги та субсидії. Ця ситуація дуже болюче впливає на фінансовий стан зараз нафто і газопостачальних компаній в Україні. Чому? Бо цю заборгованість неможна списати як безнадійно втрачену в зв'язку з тим, що виникають нові податкові зобов'язання, податок на прибуток.
І тому в цій ситуації є єдиний вихід для того, щоб допомогти галузі нафтогазовій це прийняти відповідний закон і за 1995-1998 рік списати заборгованість як прийняттям окремого закону. Цей законопроект отримав позитивний висновок експертного управління, Комітет фінансів та банківської діяльності теж рекомендує його приймати у першому читанні. Міністерство економіки, фінансів, юстиції подало свої зауваження, але в цілому віце-прем'єр Гайдук своїм листом на Верховну Раду теж рекомендує з доопрацюванням прийняти цей законопроект як потрібний.
І тому я звертаюся до вас, шановні народні депутати, для того, щоб забезпечити стабільне функціонування газопостачальної системи в Україні, прийняти цей законопроект, він допоможе забезпечити надійну стабільність роботу системи і зі свого боку, з іншого боку буде гарантувати своєчасні платежі до бюджету поточних платежів НАКом "Нафтогаз України". Тобто це на наповнення бюджету ніяк не впливає. Це дає лише можливість зробити відповідні дії бухгалтерській службі НАКу "Нафтогаз України", щоб перестати бути у стані банкрутства. Це дуже позитивно вплине і на імідж держави, і на стабільність енергозабезпечення держави. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Миколо Миколайовичу.
Будь ласка, позиція уряду з цього приводу. Є від уряду представники? Будь ласка, позиція з приводу цього законопроекту.
Володимир Ілліч Шелудченко, перший заступник голови правління НАК "Нафтогаз України".
ШЕЛУДЧЕНКО В.І.
Уважаемые депутаты! Наша позиция совпадает с позицией Верховного Совета и депутата Рудьковского и убедительная просьба поддержать, поскольку это на самом деле стабилизирует работу НАК и позволит работать более еффективно и естественно увеличить дополнительные потом на поступление денежных средств в бюджет. Эта задолженность накопилась за последние годы по известной причине, и поэтому просьба поддержать законопроект. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую.
Переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович, будь ласка.
Наступним буде виступати Віталій Шибко.
13:12:31
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Я дивуюся тому, що уряд сьогодні не прийшов по такому важливому питанню. Тому що вважати за представника уряду представника компанії "Нафтогаз України", на користь якої мають бути зараз списання, у мене не повертається ні язик, ні жодна із частинок мого мізку. Просто не можу я усвідомити, як може усвідомлювати себе НАК "Нафтогаз". Я б радив би НАКу "Нафтогаз" розібратися, на що ви витрачали фактичну заборгованість перед компаніями. Столиця, віче і інші. На десятки мільйонів. Хіба ви думаєте, що зараз все вкрадете в Україні? Все одно заставимо відповідати!
І цей проект, на жаль, не направлений на те, щоб ми зрозуміли все, що відбувається в країні. Подивіться статтю 3 "Порядок та умови списання". Кому йде списання? Списанню підлягає вартість несплачених обсягів газопостачальникам. Дві крапки. Бюджетами усіх рівнів з оплати пільг, субсидій, різниці в ціні; бюджетними установами та організаціями, підприємствами з теплопостачання, відкритими акціонерними товариствами з газопостачання та газифікації, ДК "Газ України", НАК Нафтогаз України. Це стаття 3.1.
А тепер. Чи є у нас висновки бюджетного комітету, чи є у нас висновки міністра економіки? Нема.
Чи є у нас висновки інших урядових структур? Нема. Що думає з цього приводу міністр фінансів, він же перший віце-прем'єр Микола Азаров? Не знаю.
Що думає Янукович? не знаю.
Ну може хоть висловиться хтось з приводу того із них чи Янукович, чи міністр фінансів по якій статті профінансовані видатки на польоти Президента в Новгород по особистим справах, де загинула людина з Кабінету Міністрів України водій (царство йьому небесне). Ну може ми відшкодуємо це? Чи давайте закон тоді про списання.
Тому я вважаю, що закон недостатньо обгрунтований. Нам не подані ці документи, а те, що відбувається в цій сфері - паливно-енергетична - вона вже настільки закриміналізована, що далі вже рухатися не можна. Я проти огульного списання. Якщо і списувати, то бюджетам і виключно бюджетам, а не списувати всім підряд. Дякую.
ГОЛОВА. Віталій Якович Шибко. Наступний - Косінов.
13:15:56
ШИБКО В.Я. Шибко, Соціалістична фракція.
Я гадаю, що закон дійсно потрібен. Потрібен хоч би з того огляду, якщо пригадаємо висловлювання Менделєєв, а він казав, що спалювати газ, все рівно, що спалювати асигнації. Вже газ спалений і гроші втрачені, так що треба якась законодавча ініціатива з нашого боку, як це все списати, всі ці борги.
Але я хотів би звернути на деякі речі, які на сьогоднішній день є, вони протирічив і у цьому законопроекті, який поданий. По-перше, на жаль, доповідач не нагадав нам про які компаній йде мова. Я хочу для нашої радіослухачів і телеглядачів нагадати, що пропонується списати борги, які виникли внаслідок несплати за спожитий газ наступним підприємствам: НАК "Нафтогаз України", дочірній компаній НАК "Нафтогаз України" ДК "Газ України", ДК "Укргазвидобудування" та її філії, ДК "Укртангаз" та її філії, а також ДАТ "Чорноморнафтогаз" і ВАТ "Укранафта" та його структурні підрозділи відкриті акціонерні товариства газопостачання та газифікації, які здійснювали постачання - я звертаю увагу - у 95-98 роках, я потім зверну на цю дату окрему увагу.
Так от, Науково-експертне управління, як ви добре відчули, пропонує взяти цей проект за основу з урахуванням деяких пропозицій. Але я хотів би звернути увагу на те, що і звертає якраз Науково-дослідне управління, Науково-експертне управління. Заборгованість між зазначеними суб'єктами господарювання могла частково бути списана згідно з положенням уже існуючих наступних статей. Нагадаю, це стаття 70 Закону України про Державний бюджет на 2002 рік і стаття 56 закону України про Державний бюджет на 2002 рік, якою було передбачено, цитую: "Списати заборгованість бюджетних установ і бюджетів усіх рівнів станом на 1 січня 2001 року перед суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, яким було списано заборгованість з платежів до держбюджету. Відповідно до статті 18 Закону України "Про порядок погашення" зобов'язані платники подати перед бюджетами та державними цільовими фондами".
А також стаття 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", теж цитую: "Тобто, таким чином, заборгованість бюджетних установ та бюджетів усіх рівнів перед постачальниками природного газу частково вже могла бути списана; натомість подані до законопроекту документи не містять інформації щодо можливості застосування або причин незастосування постачальниками газу положень, зазначених законодавчою нормою. Це треба визначити при підготовці остаточної редакції закону. І також вирішити проблему. Я звернув вашу увагу. 1995-98 рік. З 1995-го пройшло вже 8 років, а є у нас, згідно закону, документи фінансової звітності зберігаються лише п'ять років. То тому інколи доведеться списувати борги підприємствам під чесне слово. Це треба теж врахувати при остаточному редагуванні. Дякую.
________________. Будь ласка, Косінов Станіслав Анатолійович. Наступний Надрага.
13:19:24
КОСІНОВ С.А.
Уважаемые коллеги, в данном законе, я считаю, прежде всего исходим из принципов справедливости. Потому что нельзя за счёт одной нефтегазовой отрасли, не смотря на довольно большой оборот, злоупотреблять и содержать часть основную экономики Украины.
Поэтому мы должны справедливо относиться и подходить к этому закону. Этим законом мы отрегулируем ту несправедливость, которая была в период 1995-98 годах, когда рост курса доллара наблюдался каждый день и тем самым за счёт своей прибыли компания НАК "Нефтегаз Украины" была вынуждена проплачивать за счёт собственных средств и прибыли, проплачивать природный газ по действующему курсу, а долги получить по этой же, эквивалентно доллару, было не в состоянии, потому что средств в бюджете заложено для оплаты природного газа, получаемого от компании НАК "Нефтегаз", заложено не было. Тем самым возникла ситуация, при которой НАК списать долги не может и соответственно и получить он не может суммы задолженности, поскольку средств у бюджетных организаций нет. Поэтому цель этого закона - отрегулировать ту ситуация, чтобы сегодня и "Нефтегаз" Украины мог списать эту задолженность и могли списать те бюджетные организации, которые сегодня эту задолженность имеют. Я подчеркиваю, речь идет только о курсовой разнице. Поэтому я считаю, что этот закон необходим, и мы должны его принять за основу в первом чтении и на втором чтении доработать. Да, есть моменты, связанные с решениями судов, которые были вынесены в течение этого периода, начиная с 95-го года, в том числе и по курсовой разнице. Но я думаю, что мы должны обязательно в первом чтении, а затем его доработать на втором чтении. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, Василь Надрага, будь ласка.
13:21:27
НАДРАГА В.І. Уважаемые коллеги, слушая сегодняшние выступления, возникает вопрос, что, может, мы не совсем правильно понимаем предмет разговора. Предметом разговора является следующая вещь.
Получатели газа получали газ в гривневом эквиваленте, по цене гривны. Те, кто "Нефтегаз" Украины, получали его в долларовом. Как платят сегодня за газ и за все коммунальные платежи, я думаю, нет смысла вам рассказывать, уважаемые коллеги, мы это знаем. Это касается и бюджетных обязательств перед теми, кто дает газ, кто потребляет газ, это касается населения. Я приведу только одну цифру.
Вот эта разница между той ценой, по которой "Нефтегаз" Украины получил газ, и той ценой, по которой он отдал населению, и население не вернуло деньги, сегодня вот эта разница составляет 269 млн. долларов. Подчеркиваю, 269 млн. долларов. Поэтому абсолютно прав мой коллега, выступавший перед этим, который сказал, что мы можем и, наверное, должны искать ресурсы, где и каким образом поправить положение в государстве и в экономике, но ни в коей мере мы не должны все проблемы, связанные вообще с общей экономической ситуацией вешать на одно предприятие или на одну отрасль. Поэтому когда говорят о том, что и в связи возникшей разницей между долларовой ценой за газ и теми суммами, которые получили в гривнах поставщики газа, то, наверное, это есть возможность для того, чтобы мы восстановили платежеспособность, это есть возможность для того, чтобы мы на сегодняшний день списали дебиторскую и кредиторскую задолженность бюджетов всех уровней, подчеркиваю, бюджетов, разговор идет об этом. О том, что поставщики газа - предприятия теплокоммунэнерго, которые возникли в период 1995-1998 годов по расчетам за природный газ и услуги по его транспортировке, подчеркиваю, в долларовом эквиваленте. Поэтому на сегодняшний момент предложения, которые высказали депутатами в данном законопроекте, они есть нормальные, они есть экономически обоснованные. Если мы отсюда уберем немножко политики и эмоций, я думаю, мы все с вами согласимся, экономика должна действовать по законам экономики. Как только мы сюда будем приносить какие-то иные элементы и иные настроения, мы эту бедную экономику загоним в угол. Спасибо
ГОЛОВА. Будь ласка, Микола Рудьковський, і потім заключення... Одну хвилиночку, хай виступить. Тоді...
13:24:00
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Завершуючи обговорення цього питання, я б хотів відповісти на кілька поставлених запитань під час виступів шановних народних депутатів.
По-перше, ми говоримо про залік лише для, фактично, державних компаній - НАК "Нафтогаз України". Це по-перше.
По-друге, всі заліки будуть проводитися лише згідно рішень Кабінету Міністрів і ніяких під чесне слово проводок не буде здійснено, я більше в цьому чим переконаний. Але я ще раз звертаю вашу увагу: 1995 рік, по 80 доларів прийшов газ в районне управління газу , перерахували по дві гривні - 160 гривень, віддали на школу на 160 гривень газу, в бюджеті району передбачили 70 гривень, 70 гривень прийшло на рахунок - пішло в Київ, оплатили, а 90 гривень - джерела нема, рік закінчився фінансовий, де воно 105-й ....... 90 гривень немає, НАК "Нафтогаз України" за рахунок свого власного прибутку забезпечив школу теплом, а тапер повинен думати, як йому вийти з цієї ями, бо на нього тисне податкова, бо нараховує податок на прибуток. Ніяке це комерційне підприємство не витримає і ми це прекрасно розуміємо.
Тому прохання, шановні народні депутати, без політики прийняти рішення, забезпечити, розв'язати старий клубок, ми не говоримо не про 2000 рік і так далі. Тоді була дуже велика інфляція, ви пам'ятаєте, з двох до трьох з половиною, фактично, за короткий період. В той час не було розрахунків. І цю, знову ж таки, курсову різницю нема джерела покрити, бо з одного боку школа заплатила і до її претензій немає, а з іншого боку, далі по цепочці виникають податкові зобов'язання. Списати не можна, бо виникає податок на прибуток.
Я вдячний народним депутатам за обговорення, розуміння. Я прошу підтримати в першому читанні, а потім ми запросимо Кабінет Міністрів, випрацюємо такий механізм, щоб дійсно ті зауваження, які були щодо можливості якихось зловживань в цьому, щоб ми прийняли такий закон, який би не дозволив цього і зафіксувати конкретну цифру проведення такого заліку. Дякую!
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка.
13:26:46
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, законодавці, шановний Володимире Михайловичу. Я хочу, щоб в стенограмі була й така думка. Під час обговорення цього питання я згадав одну дивовижну бувальщину. Кажуть письменник, граф Олексій Толстой був дуже скупим чоловіком і в нього десь, сидів в ресторані і впало двадцять чи тридцять копійок, і той дуже довго шукав їх, бо був скупий. Так Свєтлов взяв десятку, запалив і присвітив йому для того, щоб той знайшов двадцять копійок. Точнісінько в тій самій ситуації сьогодні перебуваємо ми. В мене постійно таке відчуття, оскільки ми не має структури цього боргу, чіткого, щоб ми подивились, що це за структура. Якщо це стосується, Рудьковський виступав, бабусі, яка отримувала жалюгідну пенсію і не проплатила, це одне. Але, якщо під це буде підведено, а я мушу думати і про це, до речі.
Якщо буде підведено, що це ми, так би мовити, ще борги Бакая і таких інших сьогодні будемо списувати, то це абсолютно недопустимо. Через те я переконаний, що якщо ми зараз в сліпу просто приймемо, не маючи структури цього боргу, в сліпу, то ми, власне, державною сотньою будемо присвідчувати, що ви там Чебака, чи хтось із олігархів нафтогазових, щоб він підібрав ці гроші. Вважає за необхідне, подайте, хай уряд подасть нам структуру цих боргів, і ми тоді приймемо кваліфіковане, нормальне і совісне, і моральне рішення. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, від уряду заключне слово.
________________. Я хочу поблагодарить депутатов за активное обсуждение вопросов и конкретизировать его немножечко для того, чтобы на самом деле расставить акценты. К сожалению, отношение к нефтегазовой компании на сегодняшний день имеет сформировавшиеся в прежние годы. Сегодня задача государственной компании вместе с государством расчиститься от всего того, что произошло, в том числе и по объективным вещам.
Я конкретизирую вопрос, совершенно правильно господин Яворивский поднял его. Льготы и субсидии. Льготы - это 114 миллионов долларов, это льготы, это чисто бюджетные ассигнования. Субсидий 84,7 миллиона долларов. В бюджетной организацие прямые долги 200 миллионов, 6,7 миллиона долларов и предприятия теплокомунэнерго, которые являются городскими, областными и коммунальными собственностями 342 миллиона и непосредственно население - это 269 миллионов. Это то, что проведено по бухгалтерским отчетам, то что проверено, то что зафиксировано в государственной налоговой администрацие Украины. Этот долг был реструктуризирован, но в силу отсутствия оборотных средств и нарушения графика реструкторизации платежей, платежей по реструкторизации, естественно, компания не могла этого сделать. И снова возникает возвращение к общей сумме задолженности компаний перед государством и начисляются пени и штрафы, то есть совершенно не эквивалентны взаимоотношения.
Я убедительно прошу внимательно отнестись. На самом деле, налет может быть, на самом деле могут быть другие вопросы, связанные с другой деятельностью в прежние годы, но это вполне конкретный вопрос, прописанный в бухгалтерских документах. Я убедительно прошу, я еще раз благодарю за объективный подход и прошу поддержать законопроект.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про списання вартості несплачених обсягів природного газу завершено
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до законів України щодо збільшення розміру одноразової допомоги при народженні дитини.
Доповідач Губський Богдан Володимирович, народний депутат України, автор законопроекту. Підготуватися Лілії Григорович.
13:30:32
ГУБСЬКИЙ Б.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Поступово демографічна ситуація в Україні набуває сьогодні рис головної загрози безпеки державі. Адже нестримно відбувається зменшення працездатної частки населення, об'єктивний процес - воно старіє. І в умовах постійної нестачі коштів, саме бюджетних коштів для підвищення соціальних гарантій це якраз і робить неможливим розвиток державної системи ефективної соціальної підтримки найбільш вразливих верств населення. А саме до цих верств сьогодні і належить молоді родини. І сьогодні, коли майже третина сімей в Україні перебуває за межею бідності, якраз народження дитини для української сім'ї і пов'язана з великими матеріальними витратами. Потрібно платити, ми прекрасно знаємо, і лікарю, і акушерці, і у пологовий будинок потрібно їхати з власними ліками. І тенденція за останні роки така, що смертність майже вдвічі перевищує народжуваність.
Дієвим кроком у напрямку цього перелому в цій надзвичайно вкрай, я б сказав так, складної ситуації, яка склалася в Україні, було б сприяння сім'ям мати якомога більше дітей.
І з огляду на ці обставини мною якраз і був запропонований законопроект, який передбачає встановлення розміру одноразової допомоги при народженні дитини в обсязі подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму, тобто 684 гривні у відповідності до Закону України про затвердження прожиткового мінімуму на 2003 рік. То це якраз той прожитковий мінімум мінімально необхідний для людини, який Верховна Рада, ми з вами затвердили на цей рік.
І з огляду на реальну народжуваність в Україні річні витрати на запровадження цього законопроекту будуть становити трошки більше, ніж 240 мільйонів гривень. Чи спроможні ми вирішити за 240 мільйонів гривень величезну вкрай важливу проблему для України? Я абсолютно впевнений, що ми зобов'язані це зробити.
Сьогодні ми маємо стійку тенденцію підвищення темпів економічного зростання. Бюджет за перший квартал, завдячуючи позитивним зусиллям Кабінету Міністрів на 100 відсотків виконано.
Програмою дій уряду, яку ми підтримали всі разом з вами, передбачається зростання ВВП в цьому році близько 5-6 відсотків. А в наступному - близько 8 відсотків. Це те, за що ми голосували і за що уряд свідомо дав зобов'язання виконати. І це якраз нам дає впевненість, що розвиток вітчизняної економіки дає можливість і бюджетне планування розумне і реалістичне бюджетне планування дає можливість вже в наступному році втілити в життя закон про збільшення одноразової допомоги при народженні дитини.
Погодьтеся зі мною, що вартість цього закону - це мізерна сума у порівнянні з тим ефектом, який має.......реалізація цього закону в першу чергу для громадян України, для наших з вами виборців, які справді чекають від нас реальної віддачі, конкретних справ, які ми можемо для них зробити, і я в цьому пересвідчився, перебуваючи от останні декілька тижнів на окрузі. Справді, люди підходять, питають коли буде конкретна допомога, коли матеріальні ресурси які про....... бюджет Кабінету Міністрів будуть направлятися не лише в реальний сектор економіки на будівництво тих чи інших фабрик та заводів, а на виконання конкретних соціальних програм, проблем, коли ці гроші будуть доходити до конкретної людини. Адже прийняти закон - мало і ми це з вами добре розуміємо, і не можна припустити, що, прийнявши його, ми допустимо того, що спіткає доля тих законів, які ми вже з вами приймали. Адже ми знаємо, що у 2002 і 2003 роках в бюджеті було записано, що 200 лише гривень на таку допомогу надається, а зокрема постановою управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності такий розмір допомоги пропонований з 1, наприклад, жовтня минулого року на рівні 320 гривень.
Я абсолютно впевнений, що сьогодні потрібно установити законодавчих шляхом єдину норму на рівні подвійного - підкреслюю, подвійного - прожиткового мінімуму, який ми з вами встановили. А вже стартуючи з цієї бази, подивившись як цей подвійний мінімум яку конкретну допомогу надасть вже в наступні роки будемо стартувати і планувати як рухатися далі. Я вам дякую за увагу. будь ласка, запитання.
ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте Богдане Володимировичу.
Я запрошую до виступу з співдоповіддю Лілію Григорович, заступника голови Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.
13:35:09
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!
Комітет з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства уважно розглянув законопроект народного депутата України пана Богдана Губського і, безумовно, висловився за підтримання цього законопроекту в першому читанні.
Дозволю собі аргументувати моменти, які спонукали нас до цього. Сьогодні дуже багато мовлено і перемовлено про демографічну ситуацію в державі. До речі, з цієї трибуни і не один раз. І кожний раз ми чули переважно відповідь, народні депутати, таку: у нас немає коштів.
Річ у тім, що як можна виправити демографічну ситуацію? Безумовно, тільки підвищенням життєвого рівня населення, насамперед життєвого рівня породіль і новонародженої дитини.
Що саме робить запропонований законопроект. Пропонується збільшити у два рази зазначену допомогу і застрахованим, і незастрахованим особам. Що це таке. Сьогодні породілля, яка є застрахованою, отримує при народженні дитини 307 гривен, незастрахована людина, жінка отримує 200 гривень. Пропонується подвоїти цю суму і довести її до 684 гривен при народженні дитини. Ми не вважаємо, що це є достатнім для забезпечення всіх потреб, які виникають і при народженні дитини, і при забезпеченні її всім необхідним. Але, безумовно, це є крок вперед, порівнюючи з тим, що мало місце до сьогодні.
Чи може у країні, яка є не тільки старіючою державою, як і багато інших держав Європи, але ще і державою з вираженим від'єм....... демографічним приростом початися демографічний бум?
Так для того треба збільшити допомогу при народженні дитини, для того треба збільшити допомогу при догляді дитини до одного року, для того, в решті-решт, треба збільшити допомогу для сім'ї і зарплату для громадян держави, що треба робити поступово. Це є першим кроком.
Дозволю собі зазначити, що з подібною ситуацією зіткнулася і Франція. Якщо в часи Де Голя одного пенсіонера годували 4 працюючі людини, то у 80-тих роках ситуація змінилася таким чином, що одного пенсіонера годували дві працюючих людини. І, безумовно, Франція зробила низку кроків, які були спрямовані на підвищення соціального захисту материнства і дитинства, тобто, інакше кажучи, до стимулювання демографічних процесів, демографічної політики. Сьогодні ми робимо той самий крок, і я впевнена, що наш крок вірний. Тому депутати Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства пропонують взяти даний законопроект за основу і підтримати в першому читанні.
ГОЛОВА. Так, переходимо до обговорення. Прошу висвітлити перелік прізвищ народних депутатів, що записались. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Заєць Іван є? Немає. Анатолій Мороз буде виступати наступний.
13:38:16
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників вітчизни, "Солідарність".
Шановні народні депутати, вельмишановний український народе! За останній рік нас зменшилось на півмільйона чоловік. До цього темпи смертності були менші і зменшення населення, вони були 300 тисяч, але темпи народжуваності, особливо в цьому році катастрофічно знизилися. І дуже серйозно те, що до сього часу не хочуть оприлюднювати даних, я звертаюсь до Міністерства охорони здоров'я, оприлюдніть дані. Адже по нашим даним, Партії захисників вітчизни співвідношення - один до сорока в сільських районах України. На одного народженого - сорок мерлих. За таким підрахунком через п'ять років села всі будуть пусті.
Тому законопроект Губського нагально потрібен, але він є тільки першим кроком. Першим кроком, тому що це - дуже малесенький крок. Я скажу, чому малесенький. А тому, що, скажімо, в великих містах стало за правило вимагати в пологових будинках від 300 до 500 доларів при народженні дитини. Це 500, коли роблять кесареве, операцію, кесарять дитину, і потім ще вона народжується з якимись вадами. Що про це не знають правоохоронні органи? Чинний Кримінальний кодекс дає можливість притягувати до відповідальності всіх тих, хто займається такими поборами. Що ми закриємо дірки цим законом, де ми напишемо розрахунок, що збільшимо з 200 гривень, а по розрахунку зараз з 300 гривень, потім вдвічі ці суми, і вони будуть складати там 680 тисяч. Я думаю, що це добрий крок, але це крок занадто маленький.
Безумовно, говорити про ті 240 мільйонів - це навіть не ті суми, треба вводити в селі помісячну оплату, хоча б по 100 гривень на кожну дитину для того, щоб заохотити народжуваність. Націю треба рятувати зараз і закон треба вводити негайно. Отам, де зміну у нас до Закону про Державний бюджет, не виділяти на щось інше, а добавити тільки на зарплату, на підвищення рівня заробітної плати і на підвищення за народжуваність.
Це треба зараз робити, бо потім буде пізно. Хай люди хоч народжують дітей і за це і держава, щоб показала свою заохочуваність в цьому і підняла плату, а по селам взагалі ввела плату кожного, щомісячно дитині хоча б до віку трьох років оплату по 100 гривень.
Я підрахував, при такому темпі, коли один до сорока, нам не так багато прийдеться фінансувати. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Анатолій Мороз. Тобто, ви за, так?
Ні, я хотів резюме ваше, сухий залишок почути. Нам треба два за, два проти.
13:41:39
МОРОЗ А.М.
Анатолій Мороз, 83-й виборчий округ, фракція комуністів.
Шановні колеги, те, що питання внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розмірів одноразової допомоги при народженні дитини, необхідно приймати і негайно, я думаю, що тут підтримає більшість моїх колег.
А саме необхідність підвищення зумовлена тим фактором, що на протязі останніх років в Україні різко знищується народжуваність і зменшується кількість населення.
Вони відомі всім цифра, ми знаємо, що в 11989 році населення України становило близько 51,5 мільйони чоловік, у 2001 році близько 49 мільйонів, і на перше липня, скажімо, 2002 року ми вже мали 48 мільйонів чоловік.
Зменшення кількості населення в прямому відношенні пов'язано і з народжуваністю дітей, і з ростом смертності в нашій Україні, яка перевищує народжуваність більш, ніж у два рази. Ці фактори значною мірою зумовлені низьким рівнем життя населення та значними витратами при народжені дитини, свідченням чого є рівень бідності домогосподарств з дітьми до 15 років.
Візьмемо тільки проблему харчування. У 90-му році замордований комуністами середній українець вживав щодобово з їжею 3 тисячі 597 калорій і на їжу витрачав 32.8 відсотка свого сімейного бюджету, то сьогодні калорійність раціону українського пересічного громадянина складає 2 тисячі 200 калорій приблизно і на харчування витрачається близько 70 відсотків домашнього бюджету. А якщо взяти до уваги, що сьогодні молоді люди, молоді сім'ї не можуть знайти роботу, знаходяться, як правило, на обліку в Центрі зайнятості, то, зрозуміло, про яке там народжування дітей йде мова. Іде мова тільки про виживання.
Я хотів би тут привести приклад, як кажуть, із свого життя. Я у свій час поступив до інституту, коли у мене була дитина. Потім за рік до завершення цього інституту народилося ще двоє і тому я був студент з трьома дітьми на стаціонарі. Сьогодні, де б я не виступав в аудиторіях, студентській і так далі, прошу, приведіть мені приклад, де сьогодні може студент з трьома дітьми вижити в сьогоднішній економічній ситуації в нашій державі. А тоді держава повністю забезпечувала молодим сім'ям і можна було і народжувати, і виховувати, вирощувати дітей. Сьогодні, на жаль, такого прикладу в Україні немає і якщо у когось є, будь ласка, я із задоволенням зацікавлюся такою ситуацією.
У 2002 році зазначена допомога у нашій державі обмежувалася 200 гривнями. Таке саме обмеження передбачено і Законом про Державний бюджет на 2003 рік.
Тому, я вважаю, що якщо в разі прийняття даного законопроекту, а думаю, що наша фракція підтримає його, одноразова допомога при народженні дитини збільшиться з 200 до 320 тисяч гривень, як встановлено законодавством. І не дивлячись на те, що Міністерство праці, соціального захисту попереджає, що це потребує додаткових фінансів, я думаю, що треба такі фінанси знайти і їх можна знайти, як кажуть, воно нам віддасться сторицею. Дякую за увагу!
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, хто проти? Будь ласка, ви проти, бо два "за", два "проти". А застереження, скажіть будь ласка.
13:45:18
ЧОРНОВІЛ Т.В. Шановні колеги! Що стосується самого закону чи приймати його чи не приймати, мови немає, я думаю мусимо приймати. При тому всьому, що це є певне навантаження на бюджет, але це те завдання, які бюджет зобов'язаний виконувати. Він повинен не фінансувати пільги для галузей чи господарств, які повинні бути самі по собі прибутковими, не повинен служити для покриття збитків, завданих нерозторопністю державних чиновників. Він в першу чергу повинен забезпечувати саме такі соціальні проблеми.
Що стосується конкретної проблеми, яка стосується цього закону, навіть та сума, яку пропонує колега Губський, недостатня для того, щоб покрити необхідні потреби, пов'язані з народженням дитини. Вже попередній виступаючий говорив про те, які кошти вимагаються при народженні дитини при операційному втручанні тощо, але навіть перші затрати батьків - є не адекватно вищими.
Тому, ми повинні розглядати цей законопроект, як тільки перехідний, зараз його треба приймати, але в майбутньому все ж таки нам ще треба повертатися знову до нього.
Одна ще проблема, яка виникає. Згідно з Бюджетним кодексом, цей законопроект, якщо він буде прийнятий і підписаний Президентом до літа, власне до термінів, визначених влітку, він зможе діяти тільки з 2004 року. Якщо ми не вкладемось в термінах, він почне діяти тільки з 2005 року. Оскільки є пряме навантаження на бюджет. В зв'язку з цим, я б дуже просив, щоб ви все-таки постарались в даному випадку прийняти в першому читанні і відразу в цілому, після першого читання не відкладаючи на друге, тому що інакше ми просто втрачаємо ті терміни, ми не встигнемо їх пройти.
І останнє. Це не стосується безпосередньо цього законопроекту, але пов'язане в комплексі з ним. Ми просто зобов'язані повернутись паралельно з цим до Законів про загальну допомогу на дітей і особливо на дітей-інвалідів. Я думаю, що всі, хто є мажоритарниками, а я думаю і не тільки, прекрасно знають, у якій ситуації опинилися батьки дітей-інвалідів. Це є просто катастрофа. Ті люди вже навіть не виживають. Це є трагедія.
Тому дуже прошу розглядати цей закон тільки як частину комплексного підходу.
ГОЛОВА. Дякую. Віталій Шибко передає слово народному депутату Вернигорі, який проти, так? Нє, ну от же ж, четвертий чоловік...
13:47:42
ВЕРНИГОРА Л.М.
Леонід Вернигора, соціалістична фракція, Комітет соціальної політики.
Микола Єфремович, ви не дивуйтеся, я не проти того, щоб за вчинок, а сьогодні він героїчний вчинок, коли народжується дитина, сплачували подвійну встановлену норму за народження. Я являюсь членом правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який єдиний, який фінансує народження і догляд за дитиною.
Тому ми весь вільний залишок, який у нас був з минулого року, як ви пам'ятаєте ми установили за доглядом дитини 80 гривень в цьому році. Це всі кошти. Де ми візьмемо іще таку суму, я не знаю. Тому я, цілком підтримуючи, щоб наші мами отримували подвійне заохочення за народження та й батьки, щоб без діла не сиділи і щоб у нас до 2025 року, як нам прогнозує Організація Об'єднаних Націй, нас буде всього 25 мільйонів чи до 2048 року, то я за те, щоб ми заохочували народження. Але я хотів би, щоб цим законом пан Губський, колега Губський подав не просто пропозицію при народженні збільшити в 2 рази допомогу. Давайте ми з вами сядемо у трьох комітетах і підрахуємо, скільки у нас є кошти, щоб пропорційно збільшити при народженні заохочення і допомогу за доглядом за дитиною до трьохлітнього віку. Іначе у нас ніяких соціально-демографічних вибухів не відбудеться. І я хочу, щоб це всі зрозуміли, тому вважайте мій виступ за те, щоб діти народжувалися, але проти того, щоб так однобоко ми прийняли закон, він нічого не дасть. Є декілька там, невеликі суми коштів, давайте їх пропорційно розділимо на народжуваність, так будемо, і за доглядом за дитиною. Так, Миколо Єфремовичу? Тому вважайте мене, що я і за.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я вас розумію. По одній хвилині записаний Черняк і Ніколаєнко.
13:49:51
ЧЕРНЯК В.К.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я проти того, щоб обмежитись прийняттям цього закону. Треба приймати програму, Державну програму підтримки материнства і дитинства і приділити пильну увагу цьому питанню. Звичайно, цей законопроект треба приймати, подякувати Губському, що він підготував і запропонував його. Але це не вирішення проблеми, це паліатив, це перший крок на цьому шляху. Відбувається вимирання нації. І якщо ми не будемо дбати про дитину, про матір, то така держава не матиме майбутнього. Тому я закликаю, щоб ми проводили послідовну, стратегічно , перспективну політику підтримки материнства і дитинства. А цей закон є маленьким кроком на цьому шляху. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, Станіслав Ніколаєнко.
13:50:59
НІКОЛАЄНКО С.М
Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.
Сама по собі тема, яку підняв народний депутат Губський, абсолютно справедлива. Але у мене виникає дуже багато запитань. Ну, добре, ми матері сьогодні при народженні збільшимо допомогу, і це, без сумніву, потрібно робити. Але що далі буде? Народиться ця дитина і буде йти до дитячого садка. За що вона буде, за які кошти утримуватися у дитячому садку? Ця вирішується проблема? Ні. Вона йде до школи, а у школі сьогодні також вимагають плату за ті чи інші послуги і таке інше. Вирішується проблема? Ні. Може ця дитина вступити до вузу? Ні. Бо сьогодні 70 відсотків вже платного прийому. Вона попаде, не дай Бог, у лікарню, вирішиться проблема зі здоров'ям? Гі. Сирота сьогодні, не дай Бог, осиротіє ця дитина, і вона попаде сьогодні у профтехучилище чи у другий навчальний заклад. Хто мені сьогодні скаже, скільки ми на добу платимо на утримання одного сироти? 3 гривні 50 копійок. А ну прохарчуйтеся за 3.50, коли немає ні батька, ні матері, і ніде... Ще й ці гроші затримуються.
Тому я вважаю, що, скажімо, для того, щоб народний депутат ввійшов в історію, що він вирішив цю проблему, цей законопроект підходить. Але для того, щоб це були вирішені загальнодержавні проблеми соціального захисту нашого населення - ні. Тому потрібно державну комплексну соціальну програму де вирішувати всі проблеми, про які я кажу. Ось сьогодні буде один депутат одне вносить, завтра другий - третє і хвалитися перед виборцями. А далі що? Де виробництво? Безробіття. Де економіка? Немає. А ми будемо один поперед одного вносити хто перший яку пільгу внесе.
ГОЛОВА. Так, розгляд завершено. Два слова, будь ласка, від Міністерства праці та соціальної політики. Лідія Миколаївна Дроздова. Так? будь ласка, ввімкніть мікрофон.
ДРОЗДОВА Л.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Ідея законопроекту про підвищення розміру одноразової допомоги при народженні дитини, що в певній мірі буде сприяти народжуваності в країні, підтримується Але при прийнятті цього законопроекту є прохання врахувати декілька обставин.
По-перше, діючим вже законодавством встановлені більш високі розміри цієї допомоги, тобто 307 гривень на цей рік. Але законом про Державний бюджет з урахуванням і фінансових можливостей держави вона виплачується в розмірі 200 гривень. На думку зацікавлених міністерств центрального апарату вважається за потрібне підвищити розмір всіх видів допомоги, тому, як вже сьогодні народні депутати відмічали, на догляд за дитиною до 3-річного віку виплачується допомога не застрахованим особам в розмірі 40 гривень і застрахованим - в розмірі 58 гривень. І ще треба врахувати, що додаткові витрати будуть складати більш 178 мільйонів гривень. Дякую.
ГОЛОВА. Розгляд проекту закону про внесення змін до законів України щодо збільшення розміру одноразової допомоги при народженні дитини завершено.
Рішення будемо приймати в день голосування.
Шановні колеги! Може ми б швидко розглянули проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку освіти та медичного обслуговування на селі? Немає заперечень?
Так тоді ви скажете свою позицію, аграрний комітет скаже свою позицію, давайте продовжимо роботу ще на 10 хвилин і швиденько обговоримо це питання. Нема заперечень? Будь ласка, Степан Богданович Гавриш. Тоді підготуватися Шевченку і Ніколаєнку. Я дуже коротко скажу, шановні колеги, і на цьому завершимо.
13:55:05
ГАВРИШ С.Б.
Шановні колеги, я буду надзвичайно коротко викладати суть цього законопроекту, вона розміщена у невеликій нормативній зміні, яка стосується закону про освіту і пов'язання з надання певних преференцій тим, хто сьогодні виховує третину української нації, що проживає в селі.
Криза, яка відбулася цього в сільськогосподарському виробництві, яка буде мати ще складне продовження під час збирання врожаю, вона є також і причиною погіршення соціального становища тих, тієї частини сільської інтелігенції, яка займається вихованням і медичним обслуговуванням людей на селі. Хотів би привести лише декілька цифр.
97 відсотків сільських шкіл не мають комп'ютерної бази.
70 відсотків випускників вищих учбових закладів не збираються йти працювати в село, закінчуючи вищі учбові заклади в містах.
І, нарешті, лише 5 відсотків сільських людей, на відміну від 40 відсотків міських дітей, володіє іноземною мовою.
І це лише невеличкі і частинні статистичні дані, які засвідчують, що освіта на селі сьогодні не супроводжується активною увагою з боку держави по покращенню рівня життя самих вчителів, які окрім, власне, самого вчительства та надання медичних послуг, мова йде про медичних працівників різних рангів і посадових рівнів, зобов’язують ще працювати їх не землі, підтримувати домашнє господарство, шукати вугілля, дрова на зиму тощо.
Тому в запропонованому законопроекті пропонується запровадити надбавку - 25 відсотків до посадового окладу для викладачів шкіл та працівників державних медичних закладів, які працюють в сільських населених пунктах. Це є ефективним та головним чесним заходом, який дозволить урівноважити умови праці сільських та міських освітян і медичних працівників. Працювати та жити на селі значно важче. І це всі чудово розуміють. Тому підвищення рівня заробітної плати сільських викладачів та медичних працівників не є манною якоюсь небесною, це є тільки кроком до урівняння їх умов праці з міськими колегами.
Сільські школи не часто спонсоруються меценатами, а сільські бюджети практично порожні, не виділяють додаткового фінансування на розвиток шкіл та заробітну плату вчителям. На сьогодні середній посадовий оклад викладачів школи в селі становить 201 гривня, а працівників сільської медицини менше 186 гривень. Це всі їх гроші, ніяких інших доплат за звання та ранги вони не мають.
Підвищення заробітної плати торкається 232 тис. викладачів сільських шкіл та 162 медичних працівників. Виходячи із середніх посадових окладів у 201 та 186 гривень, це потребуватиме додатково фінансування у розмірі 230 млн. гривень. Ці кошти реальні, які ми можемо виділити у бюджеті на 2004 рік. Ми пропонуємо ввести цей закон в дію з першого січня 2004 року. Таким чином ми не тільки підвищимо якість освіти на селі, але й покращимо рівень соціального захисту працівників освіти та охорони здоров'я.
На терені викладачам та працівникам державних медичних закладів, які працюють у сільських населених пунктах, 25 відсотків надбавки до заробітної плати підвищить привабливість праці на селі, дозволить залучити до викладання в сільських школах молодих висококваліфікованих спеціалістів. Це покращить саму мотивацію викладачів, медиків до роботи на селі і в результаті підвищить рівень та якість життя на селі.
Крім того, законопроектом пропонується законодавчо закріпити право медичних та фармацевтичних працівникам на надбавку за роботу в нічний час, за суміщення посад, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Зауважте, що медик на селі ходить пішки, іноді десятки кілометрів до хворого із амбулаторії. яка не має належного технічного і навіть іноді медичного забезпечення. Цим ми також урівняємо права медичних працівників з освітянами. які мають право на такі доплати. дякую вам.
ГОЛОВА. Дякую, Степане Богдановичу. дякую. Сідайте, будь ласка.
Від комітету аграрного. Дуже коротко, прошу. підготуватися Станіславу Ніколаєнку від Комітету з питань освіти і науки.
13:59:06
ШЕВЧЕНКО О.О. Шановний Володимире Михайловичу, народні депутати! Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, фракція Аграрної партії України.
Проект закону номер 2008 про державну підтримку соціального розвитку села, внесений народним депутатом України Гавришом, на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, розглянуто. Проектом передбачається доповнення до статті 51 Закону України "Про освіту" та статті 71 Закону України... основи законодавства України про охорону здоров'я в частині встановлення оплати педагогічним, науково-педагогічним працівникам державних закладів, що функціонують в сільській місцевості.
Що спонукало до розробки даного законопроекту? Не новина, переважна більшість передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників заходів освіти незалежно від місця розташування, не дотримується. Їх дія або зупиняється, або реалізується неповною мірою. Це, зокрема, стосується виплат педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років, надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди у розмірі до одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків, виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу.
Зазначені норми зупинені або реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України у межах видатків, врахованих у розрахунках до державного бюджету України та місцевих бюджетів. Не виконується положення статті 87, пункт "ж" Основ законодавства про охорону здоров'я, яким передбачається право медпрацівників на встановлення у державних закладах охорони здоров'я, незалежно від місця розташування, середніх ставок і посадових окладів на рівні, не нижче від середньої заробітної плати працівників промисловості.
Реалізація цього закону направлено на покращання якості освіти та медичного забезпечення у сільських населених пунктах, і хоча прийняття закону призведе до збільшення видатків з Державного бюджету України, ці видатки виправдані і вони спрямовані на залучення висококваліфікованих спеціалістів для роботи в сільській місцевості.
Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства підтримує запропоновані зміни щодо встановлення доплати у розмірі 25 відсотків посадового окладу за роботу у державних закладах охорони здоров'я, що розташовані у сільських населених пунктах.
Метою даного законопроекту є створення сприятливих умов для залучення випускників вищих та середніх спеціальних медичних та педагогічних закладів до роботи в установах сільської освіти та медичного обслуговування.
Тому Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України рекомендує законопроект прийняти за основу в першому читанні з наступним доопрацюванням з урахуванням всіх зауважень. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Станіслав Ніколаєнко, голова Комітету з питань освіти і науки
14:02:00
НІКОЛАЄНКО С.М.Соціалістична фракція. Голова комітету з науки і освіти.
Я думаю, що Степан Богданович Гавриш, вносячи даний законопроект, чітко помітив тенденцію невиконання діючого законодавства в галузі науки, освіти, охорони здоров'я і культури. Тому що, якби це сьогодні законодавство реалізувалось, така думка нашого профільного комітету з науки і освіти і комітету з оборони, Крючков підтримує, то взагалі б це питання сьогодні не потрібно було ставити. Подивіться самі, якби реалізувалась Стаття 57, то ми б сьогодні мусили сільським вчителям доплатити за електроенергію, за воду, за комунальні послуги, квартплату і т.і. 87, по-моєму, основи законодавства, охорони здоров'я те ж саме, основи культури законодавства те ж саме. Я в прем'єр-міністра попереднього був з розрахунками, нам потрібно 126 млн.на рік для вчителів сільських, 10 млн.медикам і 20 млн.працівникам культури, разом це десь менше 200 млн. для того, щоб були їхні житла нагріті, щоб там тепло було і вода. Тобто, в рамках діючого законодавства, проблема житла вирішується.
Що стосується питання землі? Сьогодні половина більша вчителів не мають землі, особливо земельних паїв, незважаючи на те, що закон про освіту передбачав отримання сільським вчителям в рамках середньої частки земельного наділу, не дали ми їм. Це питання сьогодні, навіть, те що законопроекти вносяться сьогодні, що давати, то вже нема з чого давати, земля вся розібрана.
Тому питання надбавки до заробітної плати, я вважаю, також може виключитися. Якщо ми введемо пункт 1 закону про освіту, це Стаття 57 "індексація до середньої промисловості". Це вдвічі підвищить заробітну плату в освіті, аналогічний закон у медицині також вдвічі підвищить, а у культурі там до середнього в народному господарстві. І сьогодні вчитель міг би отримувати 560 грн. і не треба відокремлювати його від міського. А що міський вчитель сьогодні процвітає? Що він має щось? Тому, я думаю, що погодитись можна в цілому з цією ідеєю, а вирішувати її потрібно, як кажуть "не ломитися у вікно, коли відкриті двері", реалізуючи цей закон. Дякую.
ГОЛОВА.Дякую. Володимир Пузаков. Потім хто ще буде наполягати на виступі?
14:04:32
ПУЗАКОВ В.Т.
Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
З розвалом колгоспів і радгоспів занедбана і соціальна сфера на селі, у розвиток якої вкладали великі кошти. Адже все робилося заради людей і для людей. Зараз ця сфера - тягар для "нових господарів". Вона їм не потрібна на фоні хижацького ставлення до землі, з якої тягнуть останні сили і соки, майже не вкладаючи в неї нічого. Хіба ми не спостерігаємо за ніщивним процесом масового закриття клубів, дитячих закладів, будинків пристарілих, дійшло до різкого скорочення дільничних лікарень, амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, які передані органам місцевого самоврядування, коштів на їх утримання обмаль. Ні ліків, ні кваліфікованих медпрацівників поруч часом немає. Як же здійснювати за цих умов медичне обслуговування сільського населення. Хто в цій країні може дати відповідь на це запитання?
Не кращі справи на селі і з розвитком освіти, іде закриття шкіл, які теж на балансі місцевих рад. Матеріально-технічне постачання закладів освіти ледь жевріє. Навіть на заробітну плату вчителям не вистачає. Та ще й про пільги їм забувають. Чому сьогодні стільки дітей не відвідують школи? Соромно зізнавати, але їм у нашій державі немає що взути, немає теплого одягу, вони навіть просто голодні та холодні. То ж не дивує різке поширення у сільській місцевості дитячої бездоглядності і безпритульності, наркоманії, проституції та кримінальних проявів усих видів. А хіба нас, депутатів, не повинна хвилювати позашкільна робота в сільських школах, низький рівень знань учнів, не кажу вже про комп’ютеризацію та інші прогресивні методи навчання, бо вони в зачаточному стані. Те, що відбувається зараз на селі в наслідок впровадження преступної, інакше не назвеш аграрної реформи, страшить своїми наслідками. В цілому я думаю, що треба приймати цей закон.
ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, будь ласка, одну хвилиночку можна. Скажіть сутність так, як ви можете.
14:06:49
КАРМАЗІН Ю.А.
Дякую. Юрій Кармазін "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Багатостраждальний український народе! Той закон, який виніс сьогодні про державну підтримку соціального розвитку села народний депутат Степан Гавриш, я просто хочу вклонитися, Степане Богдановичу, вам за те, що ви його внесли, по-перше.
І, по-друге. Він є продовженням того, що ми обговорювали - закону Богдана Губського, який пропонував. Та цей закон йде далі і виокремлює саме питання села. Зверніть, будь ласка, вашу увагу. Тут я не зрозумів сьогодні виступ нашого колеги, коли він сказав, що там суди, яка різниця з міськими вчителями. А я вам поясню яка різниця. Різниця в тому, що рішення судів по статті 57-ій, які приймаються, не виконуються кругом. Рішення приймаються судами, і зобов'язуються РАЙОНО, МіськНО виплатити. Ті говорять: "Немає коштів". Посилаються на бюджет і ховають рахунки, переоформлюють рахунки в інших банках, і це шахрайство процвітає. Сьогодні невиконаних таких рішень сотні тисяч. Нічого не хвилює це питання чомусь можновладців з уряду України.
Тому ті пропозиції, які є, зокрема, заходи по підвищенню життєвого рівня багатодітних сімей, що мешкають у сільській місцевості, передбачені статтею 4-ою цього закону, де передбачена щомісячна матеріальна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат, це 2 помножити на 237 - це 674 гривні, це дуже правильно. Але треба доповнити, що має стимулюватися і дві, і три дитини, а це одна мінімальна заробітна плата має бути.
Крім того, якщо будемо говорити: популістський цей закон чи непопулістський? Абсолютно непопулістський закон, який вноситься Степаном Гавришем. Чому непопулістський? Він пропонує видати кредити на облаштування сім'ям випускників вищих і середніх спеціальних, медичних, педагогічних закладів строком до 30 років. Що він пропонує? За ставкою рівній обліковій ставці Національного банку зі строчкою сплати 5 років. Національний банк дає ставку рефінансування 7 відсотків, комерційні дають і віддають потім селу по 20-28. А він каже: "Давайте тільки по цій ставці". Тобто не обкрадати за рахунок цих людей.
І тому цей закон треба приймати зразу у двох читаннях і вносити зміни до Закону про бюджет. Він недорого буде коштувати для держави, а ми порятуємо націю. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Валентин Петрович Яковенко, заступник держсекретаря. Дуже коротко.
ЯКОВЕНКО В.П.
Дуже коротко. Шановні депутати! Враховуючи специфіку розміщення навчальних закладів сільськогосподарського профілю, я мав в виду технікуми, вищі учбові заклади, що вони розміщуються не тільки в сільських населених пунктах, а в спеціалізованих селищах, тому я просив би частину 1 статті 57 закону України про світу викласти , не міняючи ніякої суті, в такій редакції:
"Виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам, які працюють у державних загальноосвітних, професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, розміщених у сільських населених пунктах та селищах міського типу надбавку в розмірі 25 відсотків від посадового окладу". Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги! Якщо немає заперечень, давайте тоді погодимося з тим, що ми розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку освіти та медичного обслуговування на селі будемо вважати завершеним розгляд.
Рішення будемо приймати у встановленому порядку.
Таким чином, ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим.
О 15-ій години парламентські слухання. Проблемні питання розвитку підприємництва в Україні, регуляторна політика держави та заходи щодо підтримки малого і середнього бізнесу.
А також о 16 годині - робота в комітатах і фракціях. Завтра - день прийняття Верховною Радою рішень.
Дякую за роботу.