ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
15 квітня 2003 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.
10:00:47
Зареєструвалося -363
Зареєстровано 363 народні депутати, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги! Сьогодні день народження народного депутата України Пинзеника Віктора Михайловича, давайте привітаємо його і побажаємо всього найкращого.
Шановні народні депутати! Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень.
Прошу подати заявки на виступи від фракцій та депутатських груп, якщо таке є бажання, а я тим часом оголошу депутатські запити, які надійшли до секретаріату. Немає заперечень?
Надійшли запити народних депутатів України Івана Томича до Президента України стосовно ігнорування Бориславською районною державною адміністрацією Херсонської області вимог законодавства при перепаюванні земель. Ставлю на голосування підтримку запиту.
10:02:16
За-109
Не підтриманий запит.
Юлії Тимошенко та Михайла Павловського до Генерального прокурора України щодо забезпечення захисту майнових прав селян села Малий Карабчіїв Дунаєвецького району Хмельницької області порушених в процесі реформування господарства. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:02:56
За-123
Рішення прийнято.
Володимира Лещенка до Прем`єр-міністра України щодо неналежного реагування Міністерства юстиції України на депутатський запит народного депутата України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:03:29
За-109
Рішення прийнято.
Володимира Лещенка до віце-прем'єр-міністра України Табачника Дмитра щодо упорядкування виплати соціальної допомоги інвалідам у зв'язку з дитячим церебральним паралічем. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:03:59
За-156
Рішення прийнято.
Анатолія Козловського до Прем`єр-міністра України щодо надання компенсації населенню територій, на яких розміщено підприємства з видобутку уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:04:35
За-130
Рішення прийнято.
Володимира Аніщука до Прем`єр-міністра України про порушення Міністерством внутрішніх справ України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, номер 35 від 16 січня 2003, тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:14
За-116
Рішення прийнято.
Володимира Аніщука до Прем'єр-міністра України щодо конфліктної ситуації, яка склалася між центральним апаратом та регіональними відділеннями в Українській державній інноваційній компанії.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:46
За-121
Рішення прийнято.
Георгія Манчуленка до Прем'єр-міністра України стосовно протиповеневих заходів у Чернівецькій області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:14
За-107
Рішення прийнято.
Євгена Кирильчука до Прем'єр-міністра України стосовно критичного фінансового стану господарств різних форм власності при підготовці та проведенні весняно-посівних робіт.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:47
За-89
Рішення не прийнято.
Володимира Петренка до Прем'єр-міністра України стосовно завершення будівництва недригайлівської районної лікарні Сумської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:18
За-117
Рішення прийнято.
Юрія Крука до Прем'єр-міністра України щодо фінансування будівництва барж для Українського дунайського пароплавства.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:44
За-122
Рішення прийнято.
Григорія Бондаренка до Прем'єр-міністра України стосовно проблем митного оформлення вантажу гуманітарної допомоги, що надійшов до Сквирської районної організації Червоного Хреста.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:31
За-90
Рішення прийнято.
Валерія Асадчева до Прем'єр-міністра України стосовно переслідування викладача Київської державної академії водного транспорту за політичні переконання. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:03
За-114
Рішення прийнято.
Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України стосовно індексації компенсації на харчування дітей на радіаційно забруднених територіях, які не харчуються в загальноосвітніх школах.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:36
За-195
Рішення прийнято.
Валентини Семенюк до Прем'єр-міністра України з приводу незадоволення відповіддю на звернення Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації щодо механізму продажу акцій підприємств целюлозно-паперової галузі. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:09
За-161
Рішення прийнято.
Юрія Артеменка до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України з приводу неможливості отримання закордонних паспортів громадянами України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:38
За-117
Рішення прийнято.
Миколи Нощенка до віце-прем'єр-міністра України Івана Кириленка щодо розподілу державних коштів на виконання цільових програм агропромислового комплексу в розрізі регіонів. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:09
За-121
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до голови Верховного суду України, міністра юстиції України щодо притягнення до відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Умнової за грубі порушення присяги судді при здійсненні судочинства. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:40
За-124
Рішення прийнято.
Павла Сулковського до міністра праці та соціальної політики України щодо вдосконалення механізму призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:10
За-126
Рішення прийнято.
Володимира Петренка до міністра праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України стосовно правомірності вимог Пенсійного фонду у Сумській області щодо проведення розрахунків за виплату пільгових пенсій працівникам товариства "Сумижитлобуд".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:46
За-110
Рішення прийнято.
Олександра Баранівського до міністра оборони України з приводу виконання рішення господарського суду міста Києва про інвентаризацію та повернення Міністерству оборони України державного майна.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:16
За-138
Рішення прийнято.
Павла Сулковського до міністра оборони України стосовно надання додаткових відпусток для здачі екзаменів військовослужбовцям строкової служби, які заочно навчаються у вищих та середніх спеціальних закладах.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:48
За-103
Рішення прийнято.
Валерія Самоплавського і Миколи Шершуна до Прем'єр-міністр України про вжиття заходів з упередження негативних наслідків від весняних повеней та гідрологічних явищ у Березнівському, Костопільському та Дебровицькому районах Рівненської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:25
За-109
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Балога, Мигович, Матвійчук, Іванчо до міністра внутрішніх справ з приводу невиправданого зволікання з видачею закордонних паспортів громадянам у Закарпатській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:55
За-178
Рішення прийнято.
Миколи Шершуна до міністра промислової політики України в зв'язку з відсутністю реагування на депутатське звернення стосовно питань використання виробничих потужностей Сарнинського заводу мостових технологічних конструкцій.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:30
За-84
Рішення не прийнято.
Ігоря Юхновського до міністра економіки та з питань європейської інтеграції України з приводу високого рівня імпорту послуг в галузі державного управління.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:05
За-101
Рішення прийнято.
Дмитра Сандлера до Генерального прокурора України стосовно неналежного ставлення працівників правоохоронних органів Тернопільської області до справи, що перебуває в їх впровадженні.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:36
За-20
Рішення не прийнято.
Миколи Песоцького до Генерального прокурора України стосовно фактів розкрадання майна підприємства "Декоративні культури та садівництво" (місто Луганськ). Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:04
За-83
Рішення не прийнято.
Михайла Добкіна до Генерального прокурора України щодо невідповідності дій вищих посадових осіб Державної митної служби України чинному законодавству. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:33
За-57
Рішення не прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України стосовно формального ставлення судових органів до вирішення квартирного питання мешканця міста Кіровограда. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:03
За-101
Рішення прийнято. Катерини Ващук до Генерального прокурора України щодо захисту прав пайовиків сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" Дворічанського району Харківської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:31
За-72
Рішення не прийнято.
Дмитра Рудьковського до Генерального прокурора України, міністра юстиції України з приводу невиконання рішення господарського суду міста Києва щодо інвентаризації та повернення Міністерству оборони України державного майна товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:07
За-129
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Володимир Бондаренко, Гаврилюк, Івченко до Генерального прокурора України щодо проведення комплексної перевірки діяльності Херсонського міського голови.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:37
За-81
Рішення не прийнято.
Олексія Бабуріна до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо фактів порушення прав трудового колективу акціонерного товариства "Дніпроспецсталь" місто Запоріжжя.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:07
За-204
Рішення прийнято.
Юрія Соломатіна до Генерального прокурора України у зв'язку з неповнотою розгляду запита щодо фальсифікування конкурсу з продажу об'єкта незавершеного будівництва “Громадський центр” у місті Києві.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:37
За-82
Рішення не прийнято.
Олександра Голуба до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо дій правоохоронних органів Чернігівської області при розслідуванні факту загибелі громадянина Івашова. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:08
За-94
Рішення прийнято.
Андрія Полііта до Генерального прокурора України щодо законності дій кіровоградської філії електричних мереж акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" стосовно відключення жилих будинків від енергопостачання. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:42
За-117
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, голови координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України щодо притягнення до відповідальності прокурора Донецької області Шонки за порушення Конституції України, неналежний прокурорський нагляд за додержанням законодавства органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:26
За-126
Рішення прийнято.
Анатолія Оржаховського до Генерального прокурора України, віце-прем'єр-міністра України Івана Кириленка стосовно ситуації, що склалася у фінансово-господарській діяльності акціонерного товариства "Жовтневий" Каланчацького району Херсонської області та соціальному захисті членів колективу. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:23:01
За-111
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Коновалюк, Сафіулін, Хомутинник та інші - до голови Вищої ради юстиції України, голови Ради суддів України щодо грубих порушень норм процесуального законодавства України виконуючому обов'язки голови Краснолуцького міського суду Луганської області Самойленком при розгляді позовних заяв громадян.
10:23:42
За-92
Рішення прийнято.
Дмитра Рудьковського до голови Державної податкової адміністрації України щодо виконання окремих положень Закону України "Про Державний реєстр платників податків та інших обов'язкових платежів".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:12
За-85
Рішення не прийнято.
Групи народних депутатів Беспалий та інші до голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо незаконних дій уповноваженого Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Головка. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:42
За-79
Рішення не прийнято.
Валентина Савицького до голови Державної служби автомобільних доріг України щодо фінансування ремонту та реконструкції доріг в Баранівському, Новоград-Волинському, Ємільчинському та Олевському районах Житомирської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту. Прошу голосувати.
10:25:13
За-97
Рішення прийнято.
Леоніда Черновецького до голови Державної митної служби України стосовно існування контрабандного надходження тіньової реалізації імпортних товарів легкої промисловості.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:42
За-82
Рішення не прийнято.
Михайла Добкіна до голови Державної митної служби України з приводу ненадходження грошей до Державного бюджету України внаслідок неправомірних дій посадових осіб регіональних митниць.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:11
За-76
Рішення не прийнято.
Петра Толочка до голови Тернопільської обласної державної адміністрації щодо катастрофічного стану музею Івана Форостецького в місті Почаїв. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:39
За-96
Рішення прийнято.
Михайла Волинця до директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щодо незадовільної роботи фонду по виконанню вимог законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:21
За-153
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Володимир Бондаренко, Гаврилюк, Івченко до Генерального прокурора України щодо проведення комплексної перевірки діяльності Херсонського міського голови.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:50
За-124
Рішення прийнято.
Євгена Кирильчука до Прем'єр-міністра України стосовно критичного фінансового стану господарств різних форм власності при підготовці та проведенні весняно-посівних робіт. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:19
За-160
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, переходимо до виступів від фракцій. Слово має Іван Бокий. Будь ласка, Юрій Соломатін з процедури. Іван Бокий, підготуватися Турчинову.
10:28:39
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Володимире Михайловичу, коли голосувався мій запит, не всі почули нормально прізвище моє, і десять моїх товаришів не проголосували. Я хотів би вас попросити ще раз поставити на голосування мій запит.
Дякую вам.
ГОЛОВА. Будь ласка, Адам Мартинюк.
10:29:07
МАРТИНЮК А.І.
Дякую, Володимире Михайловичу. Фракція комуністів, Мартинюк.
Шановний Володимире Михайловичу, я прошу, аби ви дали вказівку працівникам секретаріату про те, щоб при прийнятті запитів ми не порушували з вами норму 8.3.2 Регламенту Верховної Ради України. Мова в цій статті йде про те, що один депутат за один раз не може подавати більше двох запитів. Дехто із народних депутатів встановлює рекорд цих запитів, тим більше, що запити не завжди і доречні. Тому я просив би, щоб вони дотримувалися цієї норми і не подавали вам більше двох запитів на один раз.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я провів після зауваження Адама Мартинюка консультації з Юридичним управлінням. Дійсно, така норма в Регламенті є, але Головне юридичне управління стверджує, що ця норма суперечить Конституції, де депутат може подавати запити, а вже депутатам визначатися. Але будемо прислухуватися до Регламенту. Будь ласка. Іван Сидорович, будь ласка.
10:30:14
БОКИЙ І.С.
Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.
Фракція Соціалістичної партії України прийняла заяву з приводу урядового законопроекту про виплату соціальних компенсацій громадянам України, які втратили заощадження внаслідок ліквідації фінансової системи колишнього СРСР. У цій заяві ми нагадуємо про те, що нещодавно до Верховної Ради надійшов урядовий законопроект, у котрому, по суті, пропонується зменшити рівень компенсації заощаджень трудящих з 131 мільярда гривень до 28,5 мільярда гривень, тобто фактично обмежити повернення вкрадених державою у народу п'ятою його частиною.
Ми вважаємо, що це нечуване зухвальство, яке уряд пропонує освятити законом, і закликаємо депутатський корпус не приймати такий закон, оскільки, якщо ми приймемо такий закон, то ми освятимо, по суті, нову крадіжку, нове пограбування людей і таким чином ми самі вступаємо у зговір з олігархічною клікою, яка і задумала оцю нову політичну авантюру.
Фракція Соціалістичної партії України ще у минулому скликанні виступила з законопроектом, в якому пропонувала реальний механізм повернення заощаджень громадян України. Для цього пропонувалося створити позабюджетний рахунок і щорічно перераховувати на нього всі кошти, які надходять від приватизації державних підприємств, кошти отримані від частки акцій держави розміщених в акціонерних підприємствах, а також 25 відсотків від прибутків колишніх державних спеціалізованих банків та 50 відсотків від прибутку ощадного банку протягом п'яти років. Ми повторно вносимо такий законопроект і вважаємо, що ні уряд, ні Президент, ні парламент не мають права відмахнутися від розв'язання цієї проблеми.
Ми виступаємо проти того, щоб пов'язувати законодавчу і виконавчу владу круговою порукою у злодійському замері проти народу, який довірив нам свою долю.
І у зв'язку з сьогоднішнім порядком денним. Сьогодні у нас передбачено виступ Президента із посланням до парламенту. Фракція Соціалістичної партії України наполягає на тому, щоб це питання обов'язково обговорювалося із відповідями на запитання депутатів. Президент боїться відповідати на наші запитання. Президент боїться живого діалогу з парламентом, тому ми наполягаємо, якщо в нього є елементарна політична порядність, обов'язково вступити в діалог із залом. Тим паче, що питання, які будуть йому порушені, вони мають доленосне значення для країни і тут немає значення боязні однієї фізичної особи перед посланцями всього українського народу.
Я думаю, що Президент виявить мужність, виявить елементарну порядність і відповість на наші запитання, інакше ми не будемо брати участь в цьому спектаклі з участю українського Жванецького.
ГОЛОВА. Олександр Турчинов від фракції Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Борзих.
10:33:44
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні народні депутати!
9 квітня цього року Київський обласний Апеляційний суд своїм рішенням закрив кримінальні справи проти лідера нашого блоку і партії "Батьківщина" - Юлії Тимошенко і припинив по ним впровадження. Таким чином Київський суд ще раз підтвердив замовність та відверто політичний характер справ проти Юлії Тимошенко, її родичів, колег та соратників по опозиції. Судом в законному порядку спростовані всі звинувачення, провокацій та авантюри, що використовувалася Генпрокуротурою та владою для дискредитації одного з лідерів об'єднаних опозиційних сил.
Впродовж 7 років сотні слідчих та оперативних працівників Генпрокуратури, податкових та спеціальних служб шпигували та стежили за Тимошенко без ніяких законних підстав. Цілу державну репресивно-каральну систему замість боротьби з злочинністю від якої потерпає країна було кинуто на знищення Юлії Тимошенко та її родини. Десятки автомобілів зовнішнього спостереження, постійне прослуховування телефонів, тонни спецапаратури для сканування приміщень і робочих кабінетів, мільйони витрачених бюджетних коштів, багатомільйонні тиражі спецвипусків газет та листівок, що паплюжили Тимошенко - ось ціна, яку заплатили наші громадяни платників податків за безвідповідальну авантюру влади.
Сьогодні вже юридично доведено, що це була виключна спроба брутальної розправи кримінального режиму над лідером опозиційних сил. Впродовж цих 7 років Генпрокуратура, що перетворилася на агітбригаду Банкової, провела стоні прес-конференцій і брифінгів, за її ініціативою в наказовому порядку регіональні та центральні засоби масової інформації розповсюдили тисячі брудних матеріалів, мета яких - компрометація і дискредитація Юлії Тимошенко. Для тиражування бруду загальнонаціональні телеканали не шкодували ефірного часу, а газети на кшталт "Фактів", "Київських відомостей", "2000" виходили мільйонними накладами та нав'язували суспільству тотальну брехню щодо Юлії Тимошенко і в той же час жодний з телевізійних каналів, жодна з провладних газет ні словом не обмовилася про те, що розрекламовані ними справи закриті судом. Навпаки, громадяни стали свідками абсурдної ситуації, коли на телевізійних каналах тиражувалися заяви прокуратури про оскарження рішень судів, але не повідомлялося про які саме судові рішення йде мова.
Шановні народні депутати, сьогодні в Україні стає нормою, коли силові структури стають головним знаряддям політичної боротьби, коли на суддів, яким не бракує мужності діяти відповідно до закону, а не замовлень режиму, чиниться несамовитий тиск. Їм погрожують, їх шантажують. В цій ситуації саме Верховна Рада України повинна вжити заходів для захисту законності в державі та незалежності судової системи. України.
Фракція блоку Юлії Тимошенко ініціює створення парламентської комісії з розслідування фактів незаконних дій судових структур та незаконного тиску на суддів всіх рівнів із захисту суддів від свавілля влади.
Я завершую.
Захист конституційних прав громадян, збереження незалежної судової влади, відродження свободи слова та незалежних засобів масової інформації повинні стати пріоритетними напрямками роботу парламенту. Ми повинні і зобов'язані зупинити тоталітаризм в Україні. Дякую за увагу.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Аграрної партії - Борзих Олександр Іванович.
Наступний - Борисов.
10:37:34
БОРЗИХ О.І.
Борзих, Аграрна партія.
Заява депутатської фракції Аграрної партії України.
"Проблеми екологічно безпечного ведення агропромислового ведення на сільськогосподарських угіддях забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи залишається однією із найбільш масштабних і довгострокових.
Встановлено, що 97 відсотків загальної дози опромінення людини викликається вживанням забрудненої сільськогосподарської продукції. Не випадково про це йшлося на парламентських слуханнях. Заходи, що були вжиті урядом після Чорнобильської катастрофи, по оздоровленню забруднених радіонуклідами угідь дозволили в значній мірі послабити її наслідки на сільськогосподарське виробництво і забезпечити в господарствах громадського сектору отримання продукції в основному безпечної для споживання людини.
Проте, втратила актуальність і проведення такої роботи і в даний час, особливо в особистих підсобних господарствах громадян. Достатньо привести такий приклад, молоко, що виробляється в 440 населених пунктах перевищує допустимі рівні радіоактивного забруднення. Особливо серйозне положення з якістю продукції в Рівненській, Житомирській та Волинській областях. І при такій ситуації, коли мова йде про охорону здоров'я людей, в Державному бюджеті України в останні роки щорічно зменшуються обсяги фінансування на ведення сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного забруднення.
Так, коли в 1990 році на вказані цілі в бюджеті передбачалось 22 млн. гривень, то в 99-му році - 11, в 2000 - 6,4 млн., а в 2001-2002 роках тільки по 5,1 млн. гривень. А щодо фактичного фінансування, то в минулому році на зазначені цілі виділено лише 6 відсотків коштів від запланованих.
Не зрозуміло, яку ж політику здійснює при цьому уряд і хто буде відповідати за негативні наслідки для здоров'я людей і особливо дітей? Фракція Аграрної партії України вважає за необхідне:
1) Кабінету Міністрів України невідкладно розглянути питання про збільшення обсягів фінансування робіт, спрямованих на виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції і перш за все для дитячого харчування;
2) вирішити питання щодо визначення Міністерства аграрної політики України, яке юридично і практично несе відповідальність за виробництво якісної продукції харчування, розпорядником коштів Чорнобильського фонду для здійснення ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи в сільгоспвиробництві;
3) розробити механізм економічного стимулювання розвитку виробництва технічних культур, введення м'ясного скотарства в регіонах, що постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
І останнє Вже цього року розробити та затвердити державну програму по реабілітації земель в регіонах, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Борисову Віктору Борисову від Компартії України, фракції. Наступний Веретенников.
ГОЛОС З МІСЦЯ. Петров, Петров!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Петрову.
10:41:18
ПЕТРОВ В.Б.
Виктор Петров, Коммунистическая партия Украины, Винницкая область.
Уважаемые коллеги депутаты, уважаемые наши избиратели! Еще недавно Винничина славилась высокими достижениями выращивания сахарной свеклы и производстве сахара. Ежегодно производилось 800-900 тысяч тонн сахара, что составляло 12 процентов всего союзного производства и пятую часть по Украине. Мы гордились, что Винничина называется "сахарным Донбассом", свеклосахарный комплекс составлял 30 процентов всей экономики области и был надежным источником пополнения бюджета.
В прошлом году сахзаводы области произвели немногим более 200 тысяч тонн сахара. Для сравнения, столько же сахара на этой территории производилось в сезон 1909-1910 годов. Таким образом благодаря антинародным реформам Кравчука-Кучмы Украина оказалась на дореволюционном уровне производства одного из самых рентабельных и конкурентных в экспортном отношении продукта. Что это, если не государственная измена и предательство национальных интересов страны?
Эти псевдореформы фактически уничтожили отрасль. Если ранее Винницкая область выращивала и заготовляла 6-7 миллионов тонн свеклы, которую перерабатывали в оптимальные сроки 38 сахзаводов, то в прошлом году работали всего 24 завода и заготовлено 1 миллион 850 тысяч тонн.
Большой урон нанесен семеноводству, уничтожены зоны свеклосеяния. Как результат этой политики - голод сырья, финансовый крах, прихватизация, банкротство, безработица, уничтожение социальной сферы. Сахарные заводы Винницкой области, как и шахты на Донбассе являются градообразующими предприятиями, каждый завод - это город, останавливается завод - умирает город.
Большая часть винницких заводов прошла через процедуру банкротства, некоторые сумели после нее кое-как выжить, а для большинства это стало окончательным уничтожением. Тут следует упомянуть Чечерницкий, Черноминский, Сетковецкий, Степановский, Гниванский, которые уже, практически, не существуют, а оборудование режут на металлолом. Сегодня трудовой коллектив ведет неравную борьбу за сохранение Удичского сахзавода Теплицкого района. Новые, так называемые "эффективные власники" довели этот завод до банкротства, готовы порезать оборудование и выкинуть людей на улицы, лишить их средств существования.
Поразительно, как к уничтожению этих заводов относятся органы власти. Областная и районные госадминистрации безучастно наблюдают за уничтожением, а часто принимают в уничтожении самое активное участие. Налоговая администрация думает только о том, как бы выполнить план поступления, причем только все и сразу, а то, что будет с заводом, трудовым коллективом, социальна сфера ее не заботит. Нынешний председатель обладминистрации при вступлении в должность в мае прошлого года заявил, что считает своим приоритетом поднятие сахарной промышленности. И что же в результате? А в результате на полях области не убрано более 4,5 тысячи гектаров свеклы. Такого достижения история Винничины та и пожалуй всей Украины еще не знала.
За последние 10 лет грабительских реформ мы имеем разваленную отрасль. Сменилось 10 премьеров, 6 глав Винницкой областной государственной администрации, множество министров, отвечающих за эту отрасль, и до сих пор мы задаем те же вопросы, кто виноват и что делать.
Думаю, пора уже соотвествующим органам и должностным лицам ответить за них.
Прошу считать данное выступление депутатским запросом к Премьер-министру Януковичу относительно конкретных мер вывода свеклосахарной отрасли с кризиса. Генеральному прокурору Украины Пискуну о превлечении к уголовной ответственности лиц, виновных в разрушении сахарной промышленности конкретных заводов до ведения их до банкротства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Веретенникову Віктору Олександровичу від фракції партії підприємців промисловості і "Трудової України".
10:45:03
ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.
Віктор Веретенников , Дніпропетровськ.
Шановні колеги, минув місяць, як 229 голосами "за " Верховна Рада направила до Президента України, Генерального прокурора запит з приводу протиправних дій прокуратури Дніпропетровської області стосовно харчових та інших підприємств регіону. Зокрема комбінату Придніпровський ....
Прокурор області Шуба на це рішення Верховної Ради відреагував безпрецедентним посиленням тиску на перевіряючих і новою фальсифікацією кримінальних справ. Оскільки безпідставність та надуманість перших була доведена відповідними судовими рішеннями.
Мета прокуратури зруйнувати фінансову і збитову систему національного виробника комбінату придніпровський "Злагода", оприлюдненням фальшивих заяв дискредитувати його продукцію, викотити торгову марку "Злагода" з українського ринку. 14 березня на прес-конференції Шуба оголошує про отруєння в Дніпропетровські 31 дитини. Санітарні лікарі не підтверджують це. В усіх актах і взятих пробах продукції встановлена відсутність на комбінаті грубих порушень. Якість продукції відповідає стандартам.
На замовний характер перевірок комбінату "Злагода", що організований прокуратурою, наголосили практично всі засоби масової інформації. Звернення півторатисячного колективу "Злагоди" і громадськості були почуті Президентом України та зроблені відповідні висновки. Шуба, зрозумівши, що втрачає грунт під ногами, як неперевершений постановник різноманітних сумнівних акцій на зразок нещодавнього випадку фіктивного вбивства у Дніпропетровську облитого томатним соком Крупеникова, на який спокусилося чимало ЗМІ, вдається до нахабної крайності. У телепередачі "Влада закону", яку веде його прес-секретар, вустами свого підлеглого прокурора Річки він сповіщає про отруєння і смерть дитини. Звичайно, ніякої смерті не було. Про це свідчать не лише лікарі, які зобов'язані за законом реагувати на такі випадки. Фальсифікацію викриває метушня, що зчинилися у прокуратурі після того, як там стало відомо, що сфабрикована відеокасета з хитро сплетеною заявою прокурора потрапила до мене. На відеокасеті навіть уколи дітям роблять у якомусь сумнівному приміщенні. Фальсифікат повний. Розпалився новий касетний скандал. Журналісти викликають в прокуратуру і требують, чому вони не знижили цю касету? Не знищили, значить, там ложь. Про яку свободу слова можна казати, якщо так обходяться із журналістами.
Свавілля прокурора Шуби вже призвело до того, що комбінат за час перевірки втратив два мільйона гривень, бюджет не доотримав півмільйона. Щодо працівників "Злагоди", котрі пікетували прес-конференцію Шуби, останній заявив, я їх всіх знищу: і народного депутата, і його сина, і саму "Злагоду". І вже встиг заарештувати безвинну людину Святослава Соболенка, що по справі трьохрічної давності, яка була оцінена прокуратурою відсутності складу злочину.
Що це, Україна - 37-ий рік? А може новоявлений Лаврентій Павлович Берія зразка 2003 року? Закінчую.
ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка
ВЕРЕТЕННИКОВ В.О. Я звертаюся до Президента України, Голови Верховної Ради, до Генерального прокурора і до Верховного суду з вимогою дати оцінку брутальним діям прокурора області, забезпечити захист півторатисячного колективу - національного виробника "Злагода", безпідставно заарештованого Соболенка та моєї сім'ї від погрози і свавілля Шуби.
Прошу вважати мою заяву офіційним зверненням до вищеназваних посадових осіб. Спасибі.
ГОЛОВА. Слово від фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) має Тамара Прошкуратова. Підготуватися Олександру Стояну.
10:49:19
ПРОШКУРАТОВА Т.С.
Шановні колеги! Українська нація вдома всьому світові не лише видатними письменниками та демократами, які зробили значний внесок у розвиток світової культури. Не меш значущими для світового загалу є і вітчизняні корифеї педагогічної науки. Особливе місце серед них займає постать Василя Олександровича Сухомлинського. Його ідеї, науково-методологічні розробки , практичний досвід набули широкого розповсюдження на різних континентах. Тому творча спадщина Василя Сухомлинського надзвичайно багатопланова. В його науковому і художньому доробку понад 40 книг, понад 600 статей, 1200 казок та оповідок для дітей. Праці Сухомлинського перевидавалися величезними тиражами, а головна книга - "Серце віддаю дітям" вийшла друком на тридцяти мовах світу. Василь Сухомлинський одним з перших серед вітчизняних педагогів вдало об'єднав ідею всебічного розвитку особистості з ідеєю гармонійного розвитку суспільства, а його розробки в аспекті гармонізації сімейного виховання учнів до цього часу вважаються безцінним даром людству.
Ім'я педагога Сухомлинського та його вагомі наукові здобутки золотими літерами вписано в книгу пам'яті людства. Проте, на жаль, на Батьківщині йому, як і багатьом іншим представникам національної педагогічної еліти не віддається належне, і в той же час, на всіх рівнях ми так багато говоримо про духовність. Сумно, але школа видатного вчителя-новатора Василя Сухомлинського в селі Павлиші Кіровоградська область, переживає не найкращі часи. Її матеріальний стан тяжкий. Вже тільки це одне є свідченням байдужості нащадків до неоціненної спадщини, до пам'яті про талановитих синів і дочок, якими так багата українська земля.
Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної) у Верховній Раді України, звертається до народних депутатів України, до Кабінету Міністрів з пропозицією оголосити 2003 рік - роком, Василя Олександровича Сухомлинського в Україні. Таке рішення стане гідним внеском святкування ювілейної дати 80-річчя з дня народження великого падагога.
Вшановуючи пам'ять Василя Сухомлинського потрібно також вжити всіх необхідних заходів для відродження Павлишської школи, створення на її базі науково-дослідного педагогічного центру, підготовки до друку, а згодом і розповсюдження ювілейних видань праць видатного вчителя-новатора, проведення масових громадських заходів по пропаганді та поширенню його педагогічних ідей.
Відповідний проект постанови напрацьований депутатською фракцією Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної) і буде внесено на розгляд Верховної Ради України. Дякую.
ГОЛОВА. Від фракції "Регіони України" слово має - Олександр Стоян.
10:52:28
СТОЯН О.М.
Голова федерації профспілок України.
Я спеціально назвав свою громадську посаду. Голова федерації профспілок України. Тому що 7 квітня дехто з вас, шановні колеги, підтримав запит народного депутата Костянтина Ситника - до Голови Верховної Ради України щодо припинення порушень, цитую: "Щодо припинення порушень народним депутатом Олександром Стояном присяги, Конституції України, які вилилися у несумісності його штатної діяльності у Федерації профспілок України і депутатським мандатом".
В зв'язку з цим хочу заявити наступне. Я не займаюсь будь-якою, крім депутатською оплачувальною роботою вже другий депутатський термін. Моя трудова книжка лежить у Відділі кадрів Верховної Ради України. В парламенті я представляю інтереси громадської організації точно так як лідери політичних партій Петро Симоненко і Юлія Тимошенко, які, на жаль, підтримали депутатський запит Ситника.
Точно так же на законних підставах очолюю Федерацію профспілок України, як і мій колега народний депутат Михайло Волинець, який підтримав депутатський запит. Правда, він очолює аж дві профспілки: Незалежну профспілку гірників та Національну конфедерацію вільних профспілок України. А ось депутат, академік Ситник займає адміністративну посаду директора Інституту ботаніки і це є грубим порушення Закону про статус народного депутата України.
В зв'язку з цим прошу вас, шановний Володимире Михайловичу, доручити Комітету по Регламенту розібратися чи має право народний депутат Ситник очолювати Інститут ботаніки. Це по-перше.
По-друге, враховуючи те, що у депутатському запиті Ситник звинуватив мене на всю Україну у порушенні присяги і Конституції України і до мене з цього приводу поступило багато звернень, прошу висновки Комітету по Регламенту також публічно оголосити і зобов'язати після цього колегу Ситника публічно попросити у мене пробачення.
Третє. З подібною заявою у засобах масової інформації народний депутат Ситник уже виступав в парламенті минулого скликання. Це наводить мене на думку, що й до сьогодні колега Ситник не знає основних положень Закону про статус народного депутата. Тому вношу пропозицію, Володимире Михайловичу, і прошу поставити її на голосування відсторонити народного депутата Ситника на один день від участі у роботі Верховної Ради України для вивчення цього закону. Думаю, що і академіку ніколи не пізно вчитися.
І наступне. Шановні колеги! В четвер стоїть закон 3055 щодо звільнення від сплати за землю дитячих санаторіїв. Володимир Михайлович цей закон переноситься з четверга на четвер, тому прошу прискорити розгляд цього закону, щоб звільнити від сплати за землю дитячі оздоровчі заходи, щоб можна було організувати оздоровлення дітей влітку. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати!
Хто там, я ж не бачу? Матвієнко, будь ласка.
10:55:45
МАТВІЄНКО А.С.
Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко.
Володимир Михайлович я хотів би вас просити, щоб ви не давали права хоч вони і народні депутати з трибуни говорити неправду, а відверто брехати. Ситник - це єдиний директор інституту, який написав заяву і пішов з цієї посади під фактом, що прийшла молода зміна. А пан Стоян замість того, щоб поважати цю людину оббріхує найперше Верховну Раду і себе особисто.
Тому я би просив, щоб пан Стоян вибачився перед Ситником за брехню, яку він ніс із трибуни Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВА. Анатолій Сергійович, прошу уваги! Я підтверджую, ваші слова. І просив би Регламентний комітет розглянути це питання.
Шановні народні депутати! Я прошу заспокоїтися. Відповідно до пункту 8 статті 85 Конституції України та повноважень Верховної Ради України. До повноважень Верховної Ради України належить заслуховування щорічних по зачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України. (Оплески)
А відповідно до пункту 2 статті 106 Конституції України Президент України звертається із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Сьогодні в засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Леонід Данилович Кучма. Присутні також члени уряду на чолі з Прем`єр-міністром України, голова Національного банку України, представники судової гілки влади, Генеральний прокурор України, голова ЦВК, уповноважений з прав людини, голова рахункової палати, голови обласних рад, київський, севастопольський міські голови, представники дипломатичного корпусу, громадськості, засобів масової інформації.
Я запрошую до виступу Президента України Леоніда Даниловича Кучму.
Шановні колеги! Процедура вже встановлена.
Прошу уваги, шановні колеги!
КУЧМА Л.Д.
Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, шановні члени уряду України, шановні зарубіжні гості та представники засобів масової інформації, дорогі співвітчизники!
Відповідно до статті 106 Конституції України мною подано до Верховної Ради текст щорічного послання. Цей документ містить два розділи - "Стратегія політичної реформи" та "Підсумки соціально-економічного розвитку України в 2002 та завдання на 2003 рік". (Шум у залі)
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я прошу уваги.
КУЧМА Л.Д. Тихше буде - краще буде.
Як завжди в посланні міститься підготовлена держкомстатом України унікальна статистика, яка відбиває соціально-економічні процеси в державі з 1990 по 2002 роки.
Хочу наголосити і на тому, що послання не лише надає інформаційно-аналітичні матеріали, що характеризують сучасне внутрішнє та зовнішнє становище країни, а й визначає конкретне завдання, механізми та інструменти, які мають знайти відповідне втілення насамперед в діяльності уряду, лягти в основу діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади.
У своєму виступі зупинюся на деяких найбільш принципових питаннях, що стосуються поточних та стратегічних завдань нашого суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.
Почну з того, що сьогорічне послання Президента виголошується перед якісно новим парламентом. Саме нинішній склад Верховної Ради вперше, хоча, на жаль, за відсутності відповідних конституційних засад здійснив спробу відійти від конпродуктивного, неполітичного принципу формування Кабінету Міністрів і утворив коаліційний уряд, взявши на себе відповідальність за його діяльність таким чином відповідальність за стан справ у державі.
Тому 2002 рік став, практично, початком реформи політичної системи, реформи, яка повинна не лише подолати розбалансованість влади, надати нових відчутних імпульсів демократизації суспільства, а й що дуже важливо - завершити транформаційний період, остаточно вивести державу з пострадянської системи управління.
Нам потрібно зробити все, щоб прискорити цей процес, створити необхідне правове поле. На відповідні кроки спонукає нинішня економічна ситуація. Подолавши глибоку кризу, вийшовши на траєкторію сталого зростання, ми зіткнулися з гострою необхідністю здійснення серйозних якісних змін у системі економічних відносин. Йдеться насамперед про реалізацію головного принципу ринкової економіки, розмежування влади та власності, її глибоку демократизацію, подолання тінізації економіки, інших деформацій, яких ми не могли уникнути не лише через суб'єктивні причини попередній період. Це стосується всього комплексу найактуальніших питань соціальної політики. Підвищення життєвого рівня наших громадян. Всі ці питання органічно пов'язані з політичною реформою, детермінується її проведенню.
Я керувався саме цими міркуваннями, коли в серпні минулого року проголосив необхідність конституційної реформи, а місяць тому вніс конкретні пропозиції щодо її змісту.
Скажу відверто, роблячи цей крок я розраховував на вашу підтримку. Виходжу з того, що не лише в суспільстві, а й у парламенті існують конструктивна атмосфера, глибоке переконання щодо об'єктивної необхідності здійснення принципових системних перетворень, метою яких є зміцнення дієвості влади, а відтак, і нашої держави, розвиток демократії та парламентаризму.
Переконаний, що не помилився. Обговорення минулого тижня в цій залі питання політичної реформи засвідчило наявність близьких позицій з ключових питань запропонованого проекту. Йдеться про утвердження основних засад парламентсько-президентської республіки, надання парламенту конституційного права формувати коаліційний уряд і обов'язкова наявність парламентської більшості, яка має нести повну відповідальність за уряд.
Надання права Президенту за чітко визначених умов розпускати парламент, коли механізми взаємної відповідальності порушуватимуться.
Проведення парламентських виборів на пропорційній основі.
Я знав, що найбільші дискусії викличе пропозиція щодо двопалатності парламенту. І це не нова проблема. Вона активно обгворювалася при підготовці чинної Конституції. Повертаючись до цієї проблеми, я виходив з трьох позицій.
По-перше. Переходу до пропорційної системи виборів і недостатньої зрілості політичних партій, яким буде передано функції формувати не лише законодавчу, а й виконавчу владу. Існують об'єктивні передумови, які стримують процес саме розвитку політичних партій, зміцнення їх позицій. Це передусім недостатньо структуроване суспільство, яка штучно форсуватися не може.
По-друге. При запровадженні пропорційної системи не менш гостро може стати проблема принципової ваги, регіональне представництво в парламенті.
По-третє. Існують гострі проблеми і щодо якості законотворчого процесу. Вони добре відомі. Двохпалатний парламент - це балансуючий механізм і в цьому напряму. Повністю погоджуюсь з необхідністю виваженого підходу при визначенні механізму взаємодії двох палат, забезпеченні пріоритетної нижньої палати, виборності верхньої палати у повній відповідності з існуючої світовою практикою принципів демократизму. Не виключаю можливості переходу до двохпалатної системи після проведення у 2006-2010 роках адміністративно-територіальної реформи, що можна було передбачити "Перехідними положеннями" Конституції.
Слід більш чітко відпрацювати механізми прямої дії всенародного референдуму щодо змін до Конституції, враховуючи при цьому світовий досвід і демократичні стандарти. Вони, безумовно, потребують сучасного та ефективного законодавчого забезпечення. Але погодьтеся, що плебісцит із результатами прямої дії - найвища форма народовладдя. Такий крок здатний, що для мене є головним, суттєво підвищити довіру населення до Основного закону нашої держави.
Вважаю за необхідне пошук компромісів з цих та інших питань. Але хочу ще раз наголосити: відповідні зміни і доповнення необхідно внести до кінця 2004 року, реалізувавши формулу "новообраний президент - нова політична система". Розумію всю складність такого завдання. Звертаюся до всіх політичних сил, в тому числі і до парламентської опозиції необхідно активізувати політичний діалог з цих питань.
Крім того, не можу поділяти скептицизму окремих політиків щодо спроможності наших громадян кваліфіковано і зважено вникнути у суть нагальних проблем державного будівництва. Такий висновок я ще раз зробив для себе під час недавньої зустрічі з молоддю в Харкові. Юні громадяни на найвищому інтелектуальному та фаховому рівні вели розмову про те, як нам оптимально влаштувати наш суверенний дім. Тому з вірою у мудрість власного народу спочатку прислухаємося до його голосу, а потім вже у владних стінах продовжимо роботу на яку він нас благословить.
Переконаний, що діалог з питань реформи сприятиме не лише політичній стабілізації, а й формуванню нової більш широкої коаліції політичних сил. Суспільство має право розраховувати саме на такий перебіг подій.
Із задоволенням ознайомився з текстом меморандуму підписаним вчора керівниками КПУ, СПУ, БЮТ та "Нашої України". Залишаються деякі оцінки на совісті авторів. Хочу відмітити дві, на мій погляд, найважливіші речі. Попри всі протиріччя, приємно вразила конструктивність підходу до запропонованих змін, адже у меморандумі у переважній більшості підтримано пропозиції Президента.
(Ш у м у з а л і)
Друге. Вважаю такий конструктивний підхід один із результатів широкого обговорення, що відбувається сьогодні в Україні.
У зв'язку з цим хочу внести пропозицію щодо проведення "круглого столу" з питань політичної реформи за участю парламентських партій, уряду та Президента. Необхідно повною мірою використати абсолютно всі можливі інструменти політичних рішень, що можуть забезпечити досягнення поставленої мети. Це наш спільний обов'язок перед суспільством.
Авторитетність проекту реформ значно посилився б, як би після ретельного доопрацювання відповідний законопроект пройшов експертизу у впливових міжнародних організацій, це, передусім, Венеціанська комісія ПАРЕ, відповідні механізми міжпарламентського співробітництва України і країн Європи. Насамперед, Німеччини, Франції та Польщі.Такі кроки потрібно здійснити у найстисліші терміни.
Тепер дозвольте коротко зупинитися на найбільш актуальних, з моєї точки зору, питаннях економічної політики. Три роки поспіль ми маємо стабільний високий темп економічного зростання. Впродовж 2000-2002 років валовий внутрішній продукт зріс на 20,9 відсотків, у середньорічному вимірі - це майже 7 відсотків. Це по суті найвищі темпи зростання на Європейському континенті.
(Шум в залі)
Три місяці тому... Три місяці поточного року підтверджують достатню грунтовність відповідних процесів. Важливо зазначити і те, що лідируючими галузями зростання є галузі, що виробляють продукцію кінцевого споживання, і, насамперед, машинобудування - серцевини нашої економіки.
Спостерігається відчутна активізація інвестиційного процесу, приріст інвестицій в основний капітал склав майже 40 відсотків.
За три останні роки на 39,7 відсотків збільшилася реальна заробітна плата. Попри складну зовнішньоекономічну кон’юнктуру зберігається тенденція до збільшення українського експорту. За три останні роки його обсяги зросли на 42 відсотки, за цей час суттєво поповнилися золотовалютні резерви, зменшилися обсяги державного боргу України.
Особливу роль відіграє надійна стабільність національної грошової одиниці. Водночас, ми припустилися небезпечної помилки, якби послабили увагу до наявних недоліків. Україні потрібно ще дуже багато зробити, щоб остаточно подолати наслідки економічної кризи. Особливо питання, що стосується соціальної сфери життєвого рівня населення. Не можна заплющити очі на те, що економічне зростання за останні три роки здійснювалося в основному на екстенсивній основі, на технологічній базі, сформованій головним чином у попередні роки. Той факт, що в роки економічного зростання кількість підприємств, які здійснюють інновації не тільки не зросла, а навпаки зменшилася, підтверджується цей висновок.
Наголошую на цих питаннях саме тому, щоб ще раз акцентувати увагу на об'єктивній необхідності принципової корекції економічної політики. Вона має бути сконцентрована на головному - застосуванні механізмів структурно-інноваційного оновлення економіки. На жаль, такі механізми у нас практично відсутні. Позитивною динамікою в економіці буде збережене, якщо уряд оперативно внесе корективи в самі засади економічної політики, насамперед, у інноваційній та інвестиційних сферах. Треба розуміти, що інструментарій цієї політики, який спрацював у кризових умовах, вже не придатний для забезпечення інноваційного розвитку.
Залишилася рецидивом старої системи і соціальна сфера. В країні практично тільки закладається законодавча основа вітчизняної соціальної політики. Про пенсійну, медичну, освітню реформи ми здебільшого лише говоримо і практично мало робимо для оновлення сфер, що мають прямий вихід на людей.
Не можу обминути тему тінізації, яка вже стала притчею во язицех.
І тут йдеться не лише про боротьбу з легалізацією, відмиванням брудних грошей, хоча у цьому контексті я неодноразово наголошував, що ми маємо дякувати міжнародній спільності, насамперед, ФАТФ, за жорстку позицію по відношенню до України. Завдяки якій, хоча, на жаль, із запізненням, уряду і Верховній Раді вдалося суттєво поліпшити законодавчу базу і запобігти запровадженню руйнівних для економіки санкцій.
Говорячи про тінізацію, перевів би розмову у ширшу площину - тінізація як спосіб життя. Ця тотальна хвороба охопила уже і не економічний орган нашого суспільства, тіньовий політичний та суспільний ринок, тіньовий лобізм. Не все добре в науці, освіті і медицині. Причина відома - окрім спадщини подвійної моралі, псевдоринковий податковий прес практично витискає підприємця у тінь. Скільки ще раз у щорічному посланні треба повторити благання до парламенту і уряду вивести державу зі стану податкового абсурду.
Тепер про деякі питання зовнішньої політики. Відповідно до завдань, визначених у посланні "Європейський вибір", минулого року суттєво активізувалася євроінтеграційна політика України. Але нам потрібно усвідомлювати, що Україна здійснюватиме входження до Євросоюзу в міру того, як Європа входитиме в Україну, європейські стандарти політичної культури, суспільних та трудових відносин, самого способу мислення і життя. Ми будемо у Європі, коли філософський євростандарт стане переконанням і повсякденною практикою наших громадян, які хочуть прилучитися до прогресивної та процвітаючої цивілізації.
2002 рік увійде в історію як рік проголошення наміру України вступити у НАТО. Хочу наголосити, цей намір буде підкріплений посиленням цілеспрямованої організаційної та політичної активності у цьому напрямі.
Сьогодні маємо всі підстави ставити за мету вступ колеги України у Світову організації торгівлі не пізніше ніж у 2004 році. Розглядається і крок, як одну із вирішальних передумов створення у перспективі зони вільної торгівлі між нашою країною та Європейським Союзом.
Водночас хочу застерегти урядовців не допустити ущемлення наших інтересів при погодженні умов вступу в цю організацію. Загалом діяльність на євроінтеграційному напрямі повинна бути спрямована на те, щоб між єдиною Європою та її сусідами не з'явилась ще одна берлінська стіна, яка перетворить нашу державу у зону між інтегрованою Європою та інтегрованим євразійським світом.
З іншого боку, головування в СНД створює можливості для посилення впливу України на формування на принципах СОТ зони вільної торгівлі на пострадянському просторі, що сприятиме інтенсифікації господарських взаємовідносин, обміну капіталом та товаром, послугами, робочою силою. Наголошую на необхідності приділити особливу увагу відносинам із Російською Федерацією. Нас не може не турбувати зниження минулого року рівня торгівельних відносин з Російською Федерацією. Не краща ситуація з іншими країнами СНД. Цей недолік потрібно усунути.
Підписання заяви президентів республік Білорусь, Казахстан, Російської Федерації та України з приводу посилення інтеграційних процесів та формування єдиного економічного простору не лише не суперечить, а навпаки доповнює наше прагнення щодо природного зближення з Європою.
Особливо значущим для нас є розвиток конструктивного діалогу з Сполученими Штатами Америки, спрямований на утвердження принципів стратегічного партнерства, усунення бар'єрів на шляху двосторонньої співпраці, адже одна лише спільність підходів щодо боротьби із загрозою світового тероризму та розповсюдження зброї масового знищення робить нас надійними партнерами і тривалими союзниками.
Глибоко переконаний в тому, що українська дипломатія має на порядок активніше працювати в питаннях, що стосуються дальшого поглиблення наших відносин з Польщею, країнами Балтії, Центральної і східної Європи, з Китаєм, Канадою, Туреччиною та іншими країнами Близького Сходу та Латинської Америки. У нас багато спільних інтересів, а це - об'єктивна основа для економічної взаємодії та взаєморозумінні.
І про найболючіше. Всі ми добре усвідомлюємо,
що світ докорінно змінився після подій 11 вересня. Змінилися акценти і підходи
до питань міжнародної безпеки.
Загалом Україна завжди виступала і виступає за мирне вирішення будь-яких суперечок. Іракська криза не може залишити нас байдужими, ми прагнемо якнайшвидшого врегулювання військового конфлікту на засадах інтересів міжнародної безпеки. Вважаю, що Україна знайшла гідну відповідь цьому непростому викликові. Виконуючи свій обов'язок, українські військові серед перших були готові прийти на допомогу мирному населенню у разі застосування зброї масового знищення. Це було нашим спільним рішенням, у цьому ознака нашої цивілізованості, відданості загальносвітовим цінностям, хоча це був дуже і дуже нелегкий крок для кожного з нас.
Річ не тільки у тому, що важко бути з краю міжнародної політики, перебуваючи у одному з її епіцентрів. Перефразовуючи відомого політика, треба розуміти, що жити у глобалізованому світі і були вільним від нього неможливо.
Зі свого боку країна готова взяти і найактивнішу участь у повоєнній розбудові Іраку.
І на завершення, останні парламентські вибори ще раз привернули увагу громадськості до проблеми єдності нашої країни. Це зумовлено відомими відмінностями електоральних орієнтацій у регіонах. Подібні відмінності у нас з'являються не вперше, вони мають хоча і об'єктивні історичні, але головне - тимчасові передумови, і ці передумови потрібно долати.
Саме життя, практика суспільно-політичних перетворень вказують на необхідність більш рішучого, а головне, більш осмисленого пересування вперед на магістральному напряму державотворчої роботи, формування сучасної української політичної нації.
Солідарність, консолідація, єдність у країні - в цьому полягає сконцентроване втілення найактуальнішого історичного завдання, яке стоїть перед Україною у другому десятиріччі її суверенного існування. Увага політичної еліти, владних структур має все більшою мірою концентруватися на цій проблемі. Ми не виберемося з тенет меншовартості, коли суспільна енергія весь час виснажуватиметься у перманентному розбраті та тотальному шельмуванні. Політики, що спеціалізуються лише на такому напрямку суспільної діяльності мають це розуміти. Демократичний плюралізм, якого ми послідовно дотримуємося, може дати позитивні плоди лише тоді, коли підніметься на висоту загальнонаціонального консенсусу. Ми можемо беззупинно ходити по світах і незліченними наріканнями один на одного. Але ми ніколи не отримаємо того, на що сподіваємося, бо у світі заведено поважати лише ті народи, які самі себе поважають. Хочу в цей далеко не простий для нашої держави час закликати всі політичні сили неупинно керуватися цим принципом.
Шановні народні депутати, менше ніж за два роки в Україні відбудуться чергові президентські вибори. Зі свого боку робитимемо все, щоб вибори нового глави держави відбулися цивілізовано, на демократичній основі, у повній відповідності з чинним законодавством. Однак непокоїть, щоб цей період не промайнув у нових жорстких політичних баталіях. Ми не повинні зупинятися у своєму розвитку, у політиці реформ, у здійсненні глибоких соціальних перетворень.
Сподіваюсь і вірю, що всі ми знайдемо в собі силу і волю, щоб забезпечити реальну консолідацію всіх гілок влади і на цій основі зробити нові відчутні кроки на шляху утвердження України, як сучасної високорозвиненої соціальної та демократичної держави.
Пройшовши надзвичайно складний шлях економічних, соціальних та політичних перетворень ми збагатились досвідом, який мусить стати основою для дальшого поступу, маємо все зробити, щоб такий поступ став вагомим. Дякую за увагу. (Оплески.)
ГОЛОВА. Дякуємо Президентові України за виступ із цим посланням.
Оголошується перерва на 30 хвилин. До 11 години 50 хвилин.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо роботу. Виноситься на розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зовнішньо-економічну діяльність щодо ліцензування експортно-імпортних операцій". Доповідає заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Стеценко Володимир Олексійович. Будь ласка, Володимир Олексійович.
СТЕЦЕНКО В.О.
Шановні народні депутати, на ваш розгляд вносить проект Закону України про внесення змін до Закону України про зовнішньо-економічну діяльність, а саме: пропонується викласти в новій редакції статтю 16 зазначеного закону.
Коротко зупинюся щодо змісту основних положень проекту нової редакції статті 16 Закону України про зовнішньо-економічну діяльність.
Зазначеним проектом вводяться поняття процедур автоматичного та неавтоматичного ліцензування, визначається порядок, терміни розгляду заявок та умови видачі ліцензій. Проектом закону уточнюється діючі норми статті 16 закону щодо переліку умов запровадження режиму ліцензування, прийняття рішень про встановлення ліцензування строку офіційного опублікування інформації про запровадження режиму ліцензування. Визначається, що автоматичне ліцензування запроваджується у випадках відсутності кількісних або інших обмежень, тобто здійснюється в режимі моніторингу експортно-імпортних операцій з розглядом заявок у порядку їх надходження. При цьому термін розгляду заявок суб'єктів зовнішньо-економічної діяльності скорочується до 10 днів.
Неавтоматичне ліцензування регламентує порядок розгляду заявок та видачі ліцензій у разі встановлення кількісних обмежень щодо імпорту, експорту певних товарів та передбачає оформлення ліцензій в рамках кількісних обмежень. У проекті закону уточнюється перелік умов застосування ліцензування зовнішньо-економічних операцій згідно з міжнародними нормами. До таких умов зокрема відносяться: необхідність забезпечення захисту життя, здоров'я людини, навколишнього природного середовища, національного багатства, художнього, історичного чи археологічного значення, захисту прав інтелектуальної власності, вимог державної безпеки, застосуванню заходів захисту вітчизняного товаровиробника, здійснення зовнішньоекономічних операцій з дорогоцінними металами, забезпечення виконання міжнародних угод.
У проекті нової редакції статті уточнюється, що рішення про застосування ліцензування зовнішньоекономічних операцій приймається Кабінетом Міністрів України за подання Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. У разі застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника рішення про встановлення режиму ліцензування приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі згідно з законодавством України. Прийняття законопроекту буде сприяти створенню прозорої системи ліцензування зовнішньоекономічних операцій.
За пропонований проект відповідає загальноприйнятим міжнародній торговельній практиці щодо процедури ліцензування зовнішніх операцій.
Шановні народні депутати! Прошу підтримати прийняття закону у першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Чи будуть запитання? Є. Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.
Сухий Ярослав Михайлович. Наступний Слабенко.
11:55:32
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).
Володимире Олексійовичу, ви сказали, що законопроект 2417 має на меті проведення Закону про зовнішньоекономічну діяльність у відповідність до вимог Світової організації торгівлі.
У мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, чи гармонізуються вимоги цього вашого законопроекту із тим законом, який ми прийняли вже у цьому залі, закону, котрий регламентує роботу Державної служби експортного контролю? Тобто, я маю на увазі, чи буде така система, коли видання ліцензії буде автоматично означати видання і згоди на експорт або на імпорт, тому що нинішня система, котра діє в нашій країні не тільки гальмує, а заважає експортно-орієнтованим промисловим підприємствам займатися своєю виробничою діяльністю.
СТЕЦЕНКО В.О. Дякую за запитання. Зазначеним законом питання експорту-імпорту виробів спеціального призначення відповідно, який прийняли закон, цією статтею не регламентується. Там йде посилання на статтю 20 Закону про зовнішню економічну діяльність, який відсилає до закону, яким здійснюється контроль за експортом-імпортом товарів спеціального призначення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Слабенко, наступний - Черняк.
11:56:55
СЛАБЕНКО С.І.
Слово прошу передати народному депутату Круць, фракція "Наша Україна".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Круця, будь ласка.
11:57:05
КРУЦЬ М.Ф.
Микола Круць місто Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".
Шановний доповідачу!
Пропоную в редакції статті 16 про зовнішньоекономічну діяльність, йдеться про те, що ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі необхідності застосування захисту вітчизняного виробника.
Це дещо дивно, що експорт йде в захист вітчизняного виробника. І в принципі цей підхід можна було б і підтримати, але ці формулювання дещо є абстрактними. Тому виникає декілька запитань.
Перше. Про які, власне, заходи захисту вітчизняного виробника йдеться в цьому законопроекті?
Друге. Яким чином і хто буде визначати необхідність застосування вказаних заходів? Чи не стане це якимось чином впливати або впливати на зовнішні ринки експортерів?
СТЕЦЕНКО В.О. Дякую за запитання.
Захист національного товаровиробника від масового чи демпінгового імпорту визнається законодавством про атидемпінгові, спеціальні та субсидіарні заходи.
Відповідно до цього закону комісія з міжнародної торгівлі визначає чи наноситься шкода національному виробнику чи не наноситься. Відповідне дослідження здійснюється Міністерством економіки за участю всіх зацікавлених сторін як з боку держави, так тут можуть виступати зацікавленими сторонами і виробники, експортери, імпортери.
Зазначеним проектом закону змінами до статті 16 вносяться відповідні зніми, де також іде посилання на антидемпінговий кодекс так називаємий, і там вказується, що заходи від масованого та демпінгового імпорту буде здійснюватися проімпорт.
Є випадки, коли можливо захист національного товаровиробника при експорті як, наприклад, коли буде нестача якихось матеріальних ресурсів на Україні, то можливі такі заходи і вони також співпадають із нормами міжнародного співтовариства. Так, наприклад, я такий приклад можу привести, наприклад, може бути, скажімо, екології щось завдає, збитки завдаються екології і тому Кабінет Міністрів має право ввести на невеликий термін захист від вирубки лісів тощо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Черняк. Більш стисло відповідайте.
11:59:52
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановний доповідачу, у мене два запитання.
Перше. Чи достатньо чітко виписане в законопроекті, на ваш погляд, розмежування ліцензування на автоматичне і неавтоматичне.
Рішення з цих питань приймає Кабінет Міністрів з подання міністерства економіки, який механізм буде прийняття цього рішення.
І друге запитання. Стосовно захисту вітчизняного виробника. В законопроекті йдеться про захист вітчизняного виробника, зокрема у процесі вжиття антидемпінгових заходів. Але чи передбачені механізми захисту вітчизняного виробника від свавілля чиновників в процесі зовнішньо-економічної діяльності? Дякую.
СТЕЦЕНКО В.О. Спочатку на другу частину вашого запитання, Володимир Костянтинович. Зазначений закон виписаний таким чином, що він чітко регламентує дії чиновника. Тобто чиновник не може відхилитися ні вліво, ні вправо. Тут виписаний механізм, які документи повинен надати нашої вітчизняної експортер, чи товаровиробник. І терміни також вказані в цьому законі, і підстави, які можуть бути покладені в основу відмови.
Тобто тут відрегламентовано чітко.
Що стосується захисту нашого товаровиробника від масового імпорту, чи масового чи демпінгового імпорту, то це окреме законодавство. Про це я вже говорив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, сідайте, будь ласка. Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Скомаровському Володимиру Володимировичу, будь ласка.
12:01:58
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.
Дякую. Шановні колеги! Суть змін заключається в слідуючому, автоматичне ліцензування - це значить, коли не має квот на певні види товарів. А якщо вводяться квоти на певні види товарів, наприклад, зерна на експорт, то тоді вводиться не автоматичне ліцензування. От і вся відмінність. Але сама процедура вимагає узгодженості з іншими законодавчими актами. Тому Комітет економічної політики пропонує підтримати його за основу лише у першому читанні і разом з народними депутатами доопрацювати до другого читання. Також головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради також пропонує прийняти вказаний законопроект лише в першому читанні і суттєво його доопрацювати, щоб узгодити всі нормативні акти з іншими законодавчими актами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка. Шибко Віталій Якович. Наступний Кармазін.
12:03:14
ШИБКО В.Я.
Шибко, Соціалістична партія України, фракція Соціалістичної партії України.
Я хотів би спитати у вас таке питання: не вбачаєте ви, що цим законом якось на сьогоднішній день буде виключений парламент із сфери впливу на таку важливу галузь діяльності держави, як експорт? Якщо ми його дуже уважно почитаємо, то там якось взагалі парламент з цього процесу виключається. Чи не є це тривожним для вас, як народного депутата України?
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Я вас цілком підтримую, тому пропоную його серйозно доопрацювати. Сьогодні він дає в такому вигляді значні перешкоди експортерів, в тому числі і для імпортерів, тобто треба цей закон доопрацювати, значно спростити саму процедуру отримання ліцензії, тому що буде страждати наш товаровиробник.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін. Наступний Мельничук.
12:04:15
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний доповідачу, я хотів би запитати, чи в разі прийняття законопроекту стаття 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" буде мати більш широке тлумачення, ніж цього вимагає навіть угода ГАТ щодо процедури ліцензування імпорту? Тобто чи не поставимо ми своїх громадян і підприємства в гірші умови, ніж вони є зараз.
Я хотів би ось, щоб ви висловилися, яка думка в комітету щодо негативних моментів прийняття цього закону, і взагалі, щоб ми, приймаючи закон, говорили, що це добре для України, а це добре для Світової організації торгівлі, скажімо. Ви можете це розмежувати? Дякую вам.
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Юрій Анатолійович, у комітету саме такий принцип: ми не знаємо, коли ми будемо вступати в Світову організацію торгівлі точно, тому в законі треба визначити чітко термін. Сьогодні він визначений всього-на-всього двома місяцями після прийняття його. Це вже неправильно.
По-друге, в такому вигляді, як він є, він, дійсно, буде робити перепони для нашого товаровиробника. Тому його треба доопрацювати, але в цілому в першому читанні його можна прийняти і суттєво доопрацювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мельничук.
12:05:56
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
В мене не так до вас, Вадим Вадимович, було запитання, як до представника від міністерства. Давайте візьмемо на хвилиночку до уваги ту ситуацію, яка склалася сьогодні в Україні із зерном. І на сьогоднішній день на 4 мільйони тонн ще є заявка на експорт зерна в той час, як ми знаємо, що ціни вже на 20-30 відсотків по Україні злетіли.
Таким чином, в мене запитання, як і в інших колег було: чи захищає існуючий закон або доповнення до закону наших людей, українських? Цей закон може захистити українців чи ні? Чи вивезуть хліб, а в цей зас деякі фірми і Українкрзернопром завозить з Росії пшеницю. Будь ласка.
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую. Дуже цікаве запитання.
Він веде, цей закон, захищати нашого товаровиробника і наших людей в тому випадку, коли дозволи і ліцензію будуть давати порядні чиновники. А якщо воно буде вирішуватися на такому рівні, як зараз, то ясно, що ніякий закон не може цього зробити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Яворівський.
12:07:23
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Жовківський район, Львівщина, "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановний колего, ми з вами працюємо і очолюємо тимчасову слідчу комісію по боротьбі з контрабандою на кордоні. Ви це знаєте? Ми вже кілька разів виїздили і дуже інтенсивно працюємо.
Так от у мене запитання щодо... Ви знаєте прекрасно, у нас уже є ці факти. Про те, що на оцих, значить, строках, на термінах, там де автоматичне ліцензування - це зрозуміло. А де буде не автоматичне ліцензування, у мене викликають тривогу оті терміни, які виставлені. Ви собі уявляєте, що, скажімо, запізниться на день чи два оцей дозвіл, що буде робитися у цей момент на кордоні, скільки знову попливе чорного товару, чорних грошей там і таке інше?
Чи не варто нам би було все-таки там оці терміни, там в одному місці 60 днів, в іншому - 35, все-таки видовжити трішки для того, щоби перекрити оцю можливу дірку? Бо добре, що ми переходимо на європейський стандарти, добре, що буде автоматичне це квотування, але з іншого боку залишається все-таки оцей, оця ахилесова п'ята. Як ви мислите? Дякую.
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую. Дуже цікаве запитання.
Справа в тому, що якщо ми переходимо до європейських стандартів, то треба врахувати те, що в них виконуються закони і Конституція України. А в нас вони, на жаль, в митниці, не виконуються. Тому йде великий потік контрабанди. Це одне. Тому нам треба зробити такі терміни, щоб унеможливити як можна більше, щоб можна було зберегти цю ситуацію. А повністю захистити ми ж не можемо. Ви знаєте, яка ситуація сьогодні на кордоні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Вернигора, будь ласка.
12:09:15
ВЕРНИГОРА Л.М.
Шановний Володимир Володимирович, тут всі запитують
Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.
Всі запитують про товар, вивіз, я - про інтелектуальну власність. От скажімо, у нас виконуються твори наших авторів і завжди по радіо кажуть: виконувалися твори українських авторів. Те саме витворяється і за кордоном. Їде, скажемо, виконавча якась група за кордон, виконує твори. Хто там оберігає, хто дає їм ліцензії, як це воно так, експорт нашої власності, там нею користуються? Нам від цього ні державі, ні автори нічого. Так коли ви кажете автоматом це все робиться, це що значить автоматично ми вивозимо, автоматично все це даруємо, автоматично ніхто нічого не захищає, і автоматично все це пропадає від нашої держави, так? Поясніть, будь ласка.
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую. Значить, вказані зміни, суть їх зводиться до того, що якщо немає квот або певних обмежень щодо певного виду товарів, як до імпорту, так і до експорту, тоді ввезення, тобто ліцензування відбувається просто автоматично. Немає у нас, наприклад, про ввезення автомобілів ніяких квот, от вона автоматично ліцензується будь-яка фірма, і це ввозиться, чи приватна особа. Про це йде мова.
А щодо інтелектуальної власності, то я вважаю, що тут треба передбачити в законі, що це обов'язково підлягає ліцензуванню і все. Тобто це наша з вами робота, яку ми зробимо після того, як приймемо цей закон у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Володимир Володимирович. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Слово надається Володимиру Пузакову, наступний - Кармазін.
12:11:11
ПУЗАКОВ В.Т.
Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Обговорення та прийняття Закону про зовнішньо-економічну діяльність може дати змогу вітчизняному виробнику використовувати також і алюмінієвий профіль для виготовлення різних виробів у будівництві, зокрема вікон, дверей, вітражів, тощо. З цього приводу я уже в друге наголошую на важливості цього питання.
На перший мій депутатський запит до колишнього Прем'єр-міністра України Кінаха я, на жаль, отримав відповідь не від Анатолія Кириловича, а за підписом першого заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Лавренка, який не вирішує на державному рівні це питання. Зате в його рекомендаціях говориться, що при спорудженні об'єктів житлового і соціально-культурного призначення можливе застосування алюмінієвого профілю .................., але на даний час в області обсяги капітальних вкладень незначні, тому розраховувати на великі замовлення неможливо. Таким чином підтримувати вітчизняного товаровиробника в межах однієї області нереально, а це треба вирішувати на законодавчому рівні в межах держави. Воно то так, адже я не погодуюся з тим, що в межах однієї області підтримувати такого виробника просто нереально. А не реально, тому що в цілому, підтримуючи Міжнародний валютний фонд, ми працюємо, на жаль, на економіку зарубіжних фірм.
Як відомо, в Україні, та й це ми чули сьогодні у доповіді Президента України, склалася незадовільна економічна ситуація, але тільки в нашій області працює більше 50-ти фірм по реалізації виробів алюмінієвого профілю іноземного виробництва, а ціни на вироби з пластичних матеріалів і алюмінію в 3-5 вищі, ніж аналогічні вироби в Україні. То з якою метою, виникає питання, ми завозимо вироби іноземного виробництва, коли на Україні, зокрема, в Броварах, Донецьку, Дніпропетровську та інших містах налагоджено конкурентноспроможне виробництво виробів типу "євровікно" із алюмінієвих сплавів? Та й науковцями Кіровоградського державного технічного університету, Дніпропетровської національної металургійної академії, Київського державного технічного університету будівництва і архітектури та ряду інших провідних наукових закладів нашої держави розроблені критерії визначення оптимальних характеристик виробів із пресованого алюмінієвого профілю.
То, шановні колеги, давайте вже все-таки думати про пріоритетний розвиток і вітчизняного виробника. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Кармазіну, наступний Андрій Шкіль.
12:14:17
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Шановний багатостраждальний український народе! Тебе вже готують до ГАТу, СОТу. Тільки що Президент з цієї трибуни говорив, що вже в 2004 році він ставить перед собою задачу. А я хотів би, щоб ми зупинили те, що відбувається в державі. Після перепису населення наша держава зменшилась на півмільйона громадян, в що ми перетворимося далі?
Тому всяке бездумне прийняття рішень, яке в тому числі пропонується тут в цьому законі, має абсолютно відкинуте. Що я маю на увазі?
Законопроект передбачає, що рішення про застосування режиму ліцензування, в тому числі встановлення квот, приймається Кабінетом Міністрів за поданням Мінекономіки. А для чого обрізати повноваження Верховної Ради України? Просто виконувати волю Президента? Вдумайтеся. Сьогодні це передбачено в статті 16 Закону, написано: "Верховна Рада України приймає рішення про встановлення режиму ліцензування та квотування імпорту". Це пов'язано з тим, що відповідно до статті 9 Закону про зовнішньоекономічну діяльність до компетенції Верховної Ради відноситься затвердження списків товарів експорту та імпорту яких підлягає ліцензуванню або забороняється згідно із статтями 16 і 17 цього закону.
То я запитую, що уряду Януковича треба, щоб Верховна Рада вже взагалі ніяких повноважень не мала? Може і значок віддати вам, панове держсекретарі, заступники і пане Януковичу? Ви що ви ж трошки совість уже майте, коли ви пропонуєте такі речі.
Ми виконуємо тут завдання народу і рахувати, що хтось не буде читати проект того, що даєте. Цього не можна. Тому я звертаюся і до комітету, подивіться, що робиться далі, пропонується редакція в статті 16. Якщо зараз є не тільки ліцензування, але й квотування передбачено, то в новій, навіть назва написана тільки ліцензування, хоча дещо відноситься до питань квотування. Та треба усвідомити, що чим більше експорту буде в державі, тим краще для нашої держави, чим ми будемо більше експортувати.
Я хотів би, щоби ми, навіть якщо б приймали цей закон, хоча цей закон сьогодні нічого не дає, щоб ми записали, що він вступає в силу тільки з моменту вступу України до Світової організації торгівлі, бо ми собі вставимо у двері все, що не потрібно ще до того, а це не можливо. І те що записано "з моменту опублікування", для цього закону не підходить, обмежувати себе Україна має тільки тоді, коли щодо неї будуть обмежувати себе інші держави, це буде відповідати інтересам захисту кожного громадянина України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, наступний - Павловський.
12:17:38
ШКІЛЬ А.В.
Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, шановні залишки Кабінету Міністрів, які тут залишилися, бо всі решта пішли, я так розумію, бо цей законопроект цікавить тільки Верховну Раду, тому що у Верховної Ради, у депутатів Верховної Ради забирають ті повноваження, які були ним дані. Тому звичайно, що тут вже це цікавить тільки нас, хоч і не в тій мірі, звичайно, в якій би хотілося, бо активність є незначною, бо проект є дуже важливим.
Звичайна річ, що самообмеження, які Україна може на себе накласти у зв'язку з введенням тих європейських положень, які закріпляються після її вступу в СОТ і ГАТ - це одна річ. Але зовсім інша річ робити це наперед.
Ви знаєте, тут мені пригадується приказка, що не треба поперед батька лізти у пекло. Поки що ми ще не вступили до СОТ, не потрібно поспішати позбавляти тих можливостей, які ми маємо. Це перше.
Друге. Я дійсно хотів би наголосити на тому, що у законопроекті є дуже багато проблемних речей. І я би пропонував би цей законопроект в самому ліпшому випадку послати на повторне перше читання. В іншому випадку можна було би просто його відхилити, як той, який ще не є на часі.
Зокрема, я хотів би наголосити, абзац перший діючої статті Закону України "Про зовнішньо-економічну діяльність", встановлює випадки самостійного запровадження державними органами України режиму ліцензування. Тобто режим ліцензування буде визначатися тими хто має контролювати і тими хто запроваджує. Тобто і контроль і запровадження відбувається одночасно.
Тому я хотів би, щоб ви всі тут усвідомили, в першу чергу народні депутати, що в даній ситуації нам не просто намагаються всунути "кота в мішку", а нам намагаються всунути "блохастого кота в мішку", який нам рознесе зразу по цілому нашому помешканню.
Тому я хотів би, щоб кожен з вас свідомо в наступний четвер тиснув кнопку "за", чи "проти" цього законопроекту. Найбільше на що він розраховує з боку Верховної Ради - це відсилання на повторне перше читання.
Я ще обгрунтую чому. Тут пропонують змінити редакцію положення про реєстрацію рішень щодо заявки на ліцензування в Державному реєстрі експортно-імпортних операцій, що не можливо допустити.
Також потребує уточнення запропонована норма згідно до якої розгляд заявок на одержання ліцензій може здійснюватися в порядку їх надходження, який визначається за датами реєстрацій, або одночасно після закінчення оголошеного строку їх прийняття.
Ми зараз хочемо накласти такі обмеження, які на нас накласти ніхто навіть не пропонує і не хоче. Ми хочемо бути праведнішими, ніж інші праведники світу. Ми хочемо виглядати кращими не там, де це потрібно. Треба більше виробляти, треба краще працювати, треба виходити з кризи. треба міняти владу, треба врешті-решт усвідомити, що будь-яке входження в міжнародні організації можливі тільки тоді, коли нас хочуть там бачити. А руйнувати законодавство заради того просто є кримінальним злочином. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Павловський. Наступний Черняк і закінчуємо.
12:21:01
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко, "Батьківщина", Хмельниччина.
Шановний Головуючий, шановний Володимир Олексійович Стеценко, я звертаюсь до вас, у вас і прізвище українське, то будьте ж до кінця українцем! Відстоюйте інтереси держави! Тому що сьогодні ця комісія, яка займається вступом до СОТ, весь час зраджує інтереси нашої держави. То вони підписали сактаральні угоди країн, які по десять років вже в СОТ, ці угоди не підписали, а ми вже виконали всі - із 19-ти 16. В тепер хто тягне, хто пропонує зміни до закону? Ніхто. Ініціатива уряду. Причому, якщо коротко говорити, я останній виступаю. так от. умови експорту ускладнюються, умови імпорту полегшуються. То на кого ми працюємо?
Тому що це за захист вітчизняного виробника, коли його задавлять імпортними товарами? Верховна Рада повністю відсувається. Більше того, вчора були парламентські слухання з Чорнобильської катастрофи, мені не дали можливість виступити, то я хочу сказати, що такі угоди про СОТ, які підписав уряд, це буде останній удар по тим 3,5 млн. чорнобильців, бо буде додатково 4 млн. безробітних, якщо ми вступимо в СОТ з тими угодами, які підписав уряд.
Тому, шановні, ні в якому разі цей закон не можна приймати в першому читанні, бо тоді, не дай Боже, не виправимо. Максимум, що можна його приймати, - на повторне перше, щоб ми могли його виправити, а в цілому він не потрібен, оці зміни.
І на кінець я хочу звернути увагу на підступність Мінекономіки по відношенню до народу і свого виробника і народних депутатів.
В цьому залі ми прийняли закон про експорт-імпорт лазерних компакт-дисків. Уряд проштовхував іноземний закон, ми його не прийняли. На минулій сесії проголосувати 140 голосів. Як красиво Мінекономіки виходить із ситуації: все, що там не вдалось, вони вписують в цей закон. Навіщо, коли є закон, який ми прийняли - експорт-імпорт лазерних компакт-дисків. А вони тепер тут, бачите, ліцензують сировину, матеріали. До речі, ліцензування сировини, матеріалів, всього, що є по технологічній ланці, є тільки в ядерних матеріалах і ядерному виробництві. Прирівняли, бачите, матеріали для лазерних компакт-дисків до ядерних матеріалів! На якій підставі?
Тому я хочу звернути увагу, що мене дивує весь час оця зрадницька, я іншого не можу слова підібрати, позиція Мінекономіки до свого виробництва, до свого народу.
Ну, я от до вас, ви, як молода людина, звертаюсь: станьте на бік свого народу, станьте українцем, і буде все нормально.
Тому, шановні, треба повернути повноваження Верховної Ради, треба ввести обмеження через борги, які виключені. В нас раніше було так, що квоти вводяться, коли зовнішні борги, щоб їх не нарощувати, а тепер все знімається. Давай, знищуй державу, ніби нічого немає!
І тому дуже раціональна позиція Кармазіна, якщо ми навіть щось і приймемо, тільки вступу України в СОТ. До цього ніяких отаких умов додаткових брати на себе не потрібно. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Володимиру Кириловичу Черняку.
Дотримуйтеся Регламенту.
Будь ласка, Володимир Кирилович.
12:24:50
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги!
Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Альтернативи вступу в СОТ не існує, але існують альтернативні умови вступу в СОТ, і завдання уряду, і завдання парламенту полягає в тому, щоб Україна вступила в СОТ, вона не може бути ізольованою, тому що через СОТ здійснюється більше 90 відсотків світової торгівлі і більшість країн світу там. Але Україна і уряд, і парламент повинен відстоювати такі умови, які є вигідними для України. Є, звичайно, відповідні правила гри, які ми не можемо порушувати. Але в межах цих правил, як кажуть, можна вийти за рамки і можна домовитися про певні угоди.
Стосовно цього закону, він якраз пов'язаний із вступом України в СОТ. Я розумію, що уряд подає його, тому що СОТ штовхає нас на подання такого закону. Але, ще раз кажу, те, що вигідно СОТ, повинно бути вигідно Україні. Якщо це Україні не вигідно, то для чого тоді нам СОТ. Хоча, з іншого боку, звичайно, ми повинні дивитися в наше майбутнє і приєднуватися до СОТу. Тобто існує така дилема.
Тепер стосовно цього закону. В законі йдеться про зміни в режимі ліцензування, це стосується 16-ї статті Закону про зовнішньо-економічну діяльність. Пропонується внести відповідні зміни. Зокрема це стосується автоматичного ліцензування, яке включається тоді, коли немає квот і йдеться про неавтоматичне ліцензування, це в рамках кількісних обмежень. Я думаю, що загалом це певною мірою виправдано, але треба чітко виписати механізми відмежування автоматичного ліцензування від неавтоматичного і виписати чітко механізми дії неавтоматичного ліцензування.
В зв'язку з цим виникає питання, про яке говорили всі мої колеги, і яке я задавав доповідачу: яким чином ми будемо захищати вітчизняного виробника? Я думаю, що, дійсно, є підстави стверджувати, що певною мірою, з прийняттям цього закону, погіршуються умови експорту виробника українського і покращуються умови імпорту. А нам важливо покращити умови експорту, оскільки економіка України відкрита і значна частина ВВП іде на експорт і тому тут треба продумати таким чином, щоб ми не погіршили умови експорту. Треба закрити дірки для контрабанди, треба виписати механізми відповідальності за дотримання закону і відповідні санкції. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталій Якович Шибко.
12:28:26
ШИБКО В.Я.
Шановні колеги. Мене ніяк не дивує позиція Міністерства економіки, воно звісно хоче відстоювати свої можливості і далі як-то кажуть, одноосоібно робити те, що стосується імпорту-експорту, але мене якось здивувала позиція нашого колеги, відповідного профільного комітету, коли він так, якось дуже легковажно підійшов до трактування того, або не помітив навмисно, що там робиться.
Ми ж добре розуміємо, про що мова йде і про це вже колеги казали сьогодні з трибуни. Цей законопроект пропонує виключити парламент з сфери впливу на таку важливу галузь діяльності держави, як експорт.
Так, згідно редакції діючого закону, Верховна Рада за поданням Кабміну приймає рішення про застосування режиму ліцензування та квотування. У новій редакції таке рішення приймається лиш Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, погодженим у встановленому порядку з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Таке викривлення повноважень на користь органів виконавчої влади неприпустимо в демократичній системі, яка іменується спрямування противаг. Це - перше.
І друге. Що мається на увазі, “гармонізувати українське законодавство відповідно з умовами СОТ у частині ліцензування зовнішньо-економічної діяльності?”.
Законотворці побачили необхідність внести зміни у одноіменну статтю діючого закону. Але справа в тому, що внаслідок внесених запропонованих змін стаття 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" буде суперечити статтям 1, 9 та 29 цього закону, тобто яка є нелогічність в одному й тому ж законі. І все видно, що робиться, як-то кажуть, навмисне.
І ще, про що не казали сьогодні мої колеги з цієї трибуни, обговорюючи законопроект, це я так подивився, мабуть, законопроект має на увазі перейменувати Міністерство економіки у міністерство економіки та з питань європейської інтеграції. З цього приводу хотілось би зазначити, що лише три роки тому у 2000 році Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" вже змінювали саме з цих підстав. Тоді слова "Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі" у всіх відмінках було замінено словами "Міністерство економіки". То чому б не написати: центральний орган виконавчої влади з питань зовнішньоекономічної діяльності, щоб не вносити зміни у всіх закони підряд кожного разу, коли якомусь міністерству заманеться перейменувати. Тому, з огляду на вищезазначене, пропоную прийняти рішення про направлення законопроекту під чим номером на доопрацювання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розгляд питання закінчено, голосування відбудеться у четвер. Пропонується до розгляду проект Закону про екологічний аудит. Доповідає міністр екології та природних ресурсів України Шевчук Василь Якович, будь ласка.
ШЕВЧУК В.Я.
Шановний Геннадію Васильовичу, шановні народні депутати. Роботи із законодавчого врегулювання екоаудиторської діяльності розпочалися ще у 1997 році, поштовх тоді дала Верховна Рада, затвердивши державну програму приватизації. Згодом у концепції поліпшення екологічного стану гірничодобувних регіонів України, затвердженій Кабінетом Міністрів, було визначено вже більш прагматичні кроки. І ось, нарешті, даний законопроект розглядається і це надзвичайно є потрібним і позитивним, і актуальним.
Я хочу сказати, що дисципліна з екологічного аудиту вже давно читається у вищих навчальних закладах. І більше того, діяльність вже така проводиться - це відповідає європейським і світовим стандартам.
Я хочу дуже коротко не по букві, а по суті закону доповісти, шановні народні депутати. Екологічний аудит - це не перевірка у класичному розумінні слова - це сповідь підприємства перед екологічним аудитором, який потім дасть рекомендації. За часи еколого-економічної реформи в нашій державі введена плата за використанням природних ресурсів. Це перше. Введена плата за забруднення навколишнього природного середовища.
І третє. Введені стимули модернізації екологічної виробництва та відповідного інвестування. Тому сьогодні підприємства об'єктивно зацікавлені у кращому використанні природних ресурсів і навколишнього природного середовища. Через фінансову, через економічну відповідальність, загалом у сумі і у цьому зацікавлене і все наше суспільство.
Я наведу дуже один короткий приклад. Багато років у Тернопільський області Борщівський спиртозавод викидаючи зернову барду у водні об'єкти забруднює і навколишнє середовище, і призводить до великих негативних збитків.
Ми плануємо на підставі екологічного аудиту, вже розпочали, розробити програму модернізації теж вже розроблено. Абсолютно невеличкий кредит, мільйон 300, і шляхом випарювання зернової барди отримуємо високопоживні корми для тваринництво і не забруднюємо навколишнє середовище. Термін окупності максимум півтора роки. Далі ми плануємо, у нас в Україні десь біля 55 спиртових заводів, аналогічні аудити і програми модернізації і навчання зробити по всіх цих заводах. Тобто цим я хочу проілюструвати, як на прикладі проведення екологічного аудиту, розробки програми модернізації можна одночасно вирішувати і екологічні, і економічні підприємства, проблеми і це, як в інтересах безпосередніх підприємств, так і суспільства в цілому.
Ми практично плануємо підійти до завершення еколого-економічної реформи, яка у нас здійснюється більше 10 років. Нам залишилося прийняти три закони для того, щоб мати завершальну еколого-економічну систему. Це Закон про екологічний аудит, на підставі якого буде здійснюватися екологічне страхування з тим, щоб не держава несла на собі всі видатки, а страхові компанії, і Закон про національний екологічний фонд.
Сьогодні ми розглядаємо перший із цих трьох фінальних законів для завершення нашої еколого-економічної реформи і формування усталеної системи природокористування і захисту навколишнього природного середовища.
В залі сьогодні є два проекти законів: один президентський на 10 сторінках і другий - народних депутатів на 28 сторінках. Я просив би вас, шановні народні депутати, прийняти в першому читанні проект закону запропонований Президентом України і до другого читання ми спільно з народними депутатами використаємо всі кращі положення, які містяться в законопроекті народних депутатів з тим, щоб ми мали абсолютно адекватний гармонійний Закон про екологічний аудит. Він потрібен сьогодні, він на часі, його чекають. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання.
Володимир Єщенко, наступний Калінчук.
12:36:43
ЄЩЕНКО В.М.
Єщенко фракція комуністів, прошу передати слово Соломатіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Соломатіна, будь ласка.
12:37:07
СОЛОМАТІН Ю.П.
Є все, включений. Дякую.
Юрій Соломатін, фракція комуністів. Я хотів би, щоб ви надали стисло пояснення, чим відрізняється Закон про екологічний аудит від вже існуючого Закону про екологічну експертизу? Бо до мене вже підходили колеги мої з різних фракцій і запитували, чи не є це викладом того ж самого, що вже у нас затверджено в Законі про екологічну експертизу.
Я розумію сам особисто відповідь на це запитання. Але хотів би вас попросити пояснити багатьом нашим колегам, які не можуть це нормально розуміти. Дякую.
ШЕВЧУК В.Я. Я, дякую, вам Юрій Петрович за запитання, щоб просто і зрозуміло відповісти на нього, я скажу, що в основному Закон про екологічну експертизу стосується діяльності, яка проектується і буде здійснюватися, а екологічний аудит стосується діяльності, яка уже безпосередньо проводиться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Антонович Калінчук, наступний Нощенко.
12:38:29
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.
Шановний Василь Якович, я згоден, що прийняття запропонованого законопроекту призведе до суттєвого підвищення дієвості всього законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та покращання стану екологічної безпеки в державі.
В той же час у мене є два запитання. Перше: в статті 13-ій проекту вказано, що екологічним аудитором може бути особа, яка має вищу освіту, спеціальну підготовку, досвід роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища або суміжних сферах не менше чотирьох років поспіль. З тексту не зрозуміло. яка необхідна спеціальна підготовка та які сфери маються на увазі під суміжними. Це - перше питання.
І друге. В проекті також не вказано ніяких строків щодо проведення аудиту. Проект не визначає, проводиться аудит тільки один раз або періодично. Якщо періодично, то через скільки років? Дякую.
ШЕВЧУК В.Я. Я дякую вам за запитання.
На перше я хочу відповісти наступне. Спеціальна підготовка - ну просто людина повинна бути професійна, освічена і мати досвід. і мати стаж, розумітися на цих речах. Я хочу сказати, що в зарубіжних країнах це надзвичайно складно отримати сертифікат екологічного аудитора. У нас на сьогодні в Україні близько 30-40 тільки осіб, які пройшли відповідну підготовку за світовими стандартами і мають міжнародні сертифікати. наші національні ми ще не видаємо.
А періодичність визначається дуже просто. Це на замовлення підприємства. Якщо йому потрібно знову, будь ласка, замовляй і проводь. І тут немає такого обов’язкового. Або якщо це обов'язково, коли приймають рішення органи державної влади, коли міняється форма власності, коли підприємство передається в концесію, тобто тут залежно від ситуації вирішується періодичність. Це не є примусовою дією, не є побором, це на допомогу тим, хто господарює, використовує ресурси.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Петрович Нощенко.
12:40:53
НОЩЕНКО М.П.
Шановний Василь Якович, ну, на початковій стадії, можливо, ви і праві, що це буде визначатися замовником, що його треба провести таку експертизу, але потім обов'язково це перейде до обов'язкового аудиту для окремих суб'єктів господарювання.
І в мене запитання такого плану. Ми вже маємо досвід, коли державну функцію, а це буде державна функція - проведення екологічного аудиту, виконують юридичні особи. Це, зокрема, ми маємо сьогодні Бюро технічної інвентаризації, ми маємо станції техогляду при ДАІ. Державна функція, але виконують юридичні особи, які працюють на прибуток.
То в мене запитання, формулюю так: які видатки додатково з бюджету на провадження цього закону, тому що я хотів би, щоб це виконували державні інституції. І друге, як ви бачите у своєму розділі юридичну особу, в складі якого є один аудитор і записана його підприємницька діяльність аудиторська перевірка. Чи цього не вдосталь - одну особу на юридичну особу, яка буде займатися такою важливою державою справою? Дякую.
ШЕВЧУК В.Я. Я вам дякую за запитання.
Що стосується видатків з бюджету, то вони не передбачаються. Навпаки, і досвід проведення, ми маємо вже досвід проведення екологічних аудитів на різних підприємствах, двох-, п'яти-, а то і десятикратний ефект на вкладені кошти. Я хочу, щоб аудит запроваджений був таким чином, щоб він був потрібен, це допомога.
А що стосується однієї особи на ... одного підприємця, одного фахівця на юридичну особу тільки одного, я думаю, що цього, мабуть, недостатньо, і це треба буде просто чітко виписати у порядку надання сертифікату екологічного аудиторам. Це дуже складно.
Я... ми маємо досвід проведення. Це повинен бути і технолог, це повинен бути і конструктор, це повинен бути і економіст, це повинен бути комплексний аудит.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, час вичерпано, сідайте, будь ласка.
Слово для співдоповіді надається першому заступнику голови комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Зайцю Івану Олександровичу. Будь ласка.
12:43:36
ЗАЄЦЬ І.О.
Дякую. Шановні народні депутати, Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".
Комітет розглянув ці два законопроекти: один поданий Президентом України, а другий поданий групою народних депутатів. Комітет пропонує прийняти за основу законопроект, який поданий Президентом України. Цей законопроект є кращим за технікою юридичного виконання, чіткішим визначенням сфери застосування екологічного аудиту.
Що стосується законопроекту, поданого народними депутатами, то там є досить багато положень, які мусять бути імплементовані у законопроект Президента. Зокрема в президентській законопроект слід ввести статтю про визначення термінів, які застосовуються у цьому законопроекті; положення, які б розмежували б замовників екологічного аудиту відповідно до його завдань і об'єктів. Заслуговую на увагу і розділ 4, в якому виписана компетенція Верховної Ради і Кабінету Міністрів, Центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, органів місцевого самоврядування. Багато корисних положень міститься також у розділі 7-му. Але я хочу, шановні депутати, привернути вашу увагу до потреби цього законопроекту, бо дехто сумнівається, дехто каже, що він непотрібен, що екологічний аудит треба здійснювати у межах загального аудиту. Я думаю, що це буде не вірно, якщо ми не приймемо цей законопроект.
Справа в тому, що ми так чи інакше будемо реалізовувати ідеологію сталого розвитку. Ідеологія сталого розвитку полягає в тому, щоб екологічні імперативи, екологічні вимоги поставити на рівні із соціальними і економічними вимогами. Тому ми говоримо про особливий вид діяльності - це екологічна діяльність. І оскільки ми будемо реалізовувати цю ідеологію сталого розвитку, і оскільки ми розуміємо цю ідеологію із акцентом на екологічні вимоги, на екологічні імперативи, то нам обов'язково треба створювати правову базу для реалізації цієї діяльності.
З іншого боку, давайте признаємося відверто те, що сьогодні робиться у практичній діяльності і з боку керівників багатьох підприємств, і з боку керівників органів державної влади, воно, як кажуть люди, "ні в тин , не в ворота". От учора ми слухали, відбулися вчора парламентські слухання із чорнобильської проблематики. І академік Ситник виступав на цій трибуні і звертав нашу увагу на проблему, яка сьогодні виникла у долині річки Дніпро, що нижче від Києва. Там де є споконвічні луки, там де є споконвічні озера, там де є дуже цікаві діброви, там де ростуть едемічні рослини-едеміки, там сьогодні на площі можливо в 1000 гектарів двометровим шаром піску, який береться із Дніпра, замиваються ці всі луки. Тобто, ми втратимо природне джерело очищення дніпрової води, ми втратимо красу і це робиться напроти урядових дач, напроти президентських дач. Це робиться у місці, куди виїжджають половина киян улітку на відпочинки.
Якщо у нас би був екологічний аудит, якщо б ми могли проводити аудити екологічні цієї діяльності, цієї території, як пропонується в законопроекті, то там би ніколи не було цього знищення. Ви ж майте на увазі, це не просто знищується Дніпро, коли вибираються мільйони-мільйони тонн, це не просто знищуються самі луки, ще треба буде знищити у три рази більше землі для того, щоб навезти туди грунту, щоб навезти туди чорнозему.
Тому, шановні друзі, я звертаюся до вас із пропозицією прийняти президентський законопроект за основу, додати до цього, у другому читанні до цього законопроекту ті положення, які є у законопроекті народних депутатів, і прийняти в цілому цей законопроект, він дуже і дуже нам сьогодні потрібний. Нам треба змінити ту інерцію мислення, треба зрозуміти, що швидкість сучасного життя набагато більша, ніж була раніше. І поки ми тут з вами тільки подумаємо або обернемося, то ми вже бачимо, як там знищуються цілі регіони природних ландшафтів. Подивіться у Києві, он недалеко від Аскольдової могили, там є пам'ятник Андрію Первозванному , величезний крутосхил. І цей крутосхил, який тримався виключно через заліснення, сьогодні абсолютно вирубаний і вирізаний, бо, мабуть, сьогодні комусь треба побудувати якийсь готель чи можливо там хтось хоче зробити оглядовий майданчик.
Тому я, шановні народні депутати, просто прошу вас прийняти цей законопроект, він дуже допоможе нам змінити ситуація на краще. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка.
Володимир Яворівський. Наступний Челноков.
12:49:16
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина, "Наша Україна".
Шановний Іване Олександровичу, доповідачу! Ви, буквально, моє серце розтроюдили тим, що хто ж це міг так додуматися напроти президентської дачі прямо навпроти це взяти і намивати пісок, можна було ж трошки нижче або трошки вище. У вас немає ніякої інформації, хто це робить таке паскудство нашому Президентові?
І друге запитання. Ми будемо мати Закон про аудит. От найголовніше, де нам треба було провести аудит, це у чорнобильській зоні. Ви, Іване Олександровичу, прекрасно знаєте, що біля тисячі тимчасових поховань, практично яких достають підгрунтові води. Ви знаєте, що станція побудована саме на розламі цього щита гранітного, і дуже легко можуть пройти грунтові води забруднені радіацією у основний підземний басейн. От якщо треба буде зробити, скажімо, найголовніший аудит, хто, за які гроші місцеві органи, чорнобильська зона буде за це платити чи хто?
ЗАЄЦЬ І.О. Перше питання. Я зараз не маю точної інформації, хто здійснює це замулювання. Але я сьогодні з народним депутатом України звернувся до Президента України Кучми, буквально тут після його виступу з тим, щоб він дав вказівки, по-перше, припинити це безчинство. По-друге, виправити ситуацію.
Я думаю, шановні депутати, що він бачить. Але ми повинні з вами здійснити ряд кроків, щоб громадськість узнала про те, що там робиться. Нам треба довести громадськості ту небезпеку, яка чатує від такої діяльності. Тому треба писати депутатські запити, треба писати статті в газети і треба звертатися до Президента, до Кабінету Міністрів, щоб припинити це безчинство. Це - перше.
Друге. Що стосується екологічного аудиту у Чорнобильській зоні. Так, там треба робити екологічний аудит. Там відбувається велика діяльність по ліквідації сховищ, де захоронена велика кількість радіоактивної, будемо говорити, техніки, яка є в радіоактивному плані забруднена. І в цьому плані я думаю, що замовником може виступити і Міністерство екології і природних ресурсів, і може замовником виступити і інше міністерство. І тут доведеться використовувати якраз кошти державні. На це не треба жаліти державних коштів. Бо, якщо ми не будемо проводити екологічний аудит, не будемо зупиняти таку діяльність, то ми будемо витрачати в мільйон разів більш коштів, коли трапиться яка-небудь аварія. Ви вчора слухали, що до вчорашнього дня знову ж таки правобережна дамба не добудована у тому ж Чорнобилі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, більш стисло відповідайте.
ЗАЄЦЬ І.О. Лівобережна - знову ж таки там треба її підлатати і так далі. І якщо ви підете на той же самий Дніпро, ви подивитеся мільйони тонн, мільйони тонн піску за які-небудь кілька місяців замулили. Значить можна зробити, якщо хочемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Челноков.
12:52:43
ЧЕЛНОКОВ С.Д. Соломатіну слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Соломатіну.
12:52:49
СОЛОМАТІН Ю.П. Спасибі. Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановний Іване Олександровичу, ми настільки вже з вами попрацювали добре в комітеті над цим законом і ось Сергій Іванович Дорогунцов, наш славетний академік нас так само нахвалює у мене за спиною. Спасибі, Сергію Івановичу, за вашу підтримку.
Я хочу, щоб ми з вами надали роз'яснення для наших депутатів. Вже колега наш, міністр, він дещо додатково пояснив, скажіть, будь ласка, ось там у нас є таке поняття "сертифікат на право проведення екологічного аудиту", а разом з тим є ще "надання ліцензій на здійснення певних видів діяльності". Чим можна відрізнити надання сертифікату від надання ліцензії. Спасибі.
ЗАЄЦЬ І.О. Якщо ми говоримо про ліцензію, в даному випадку ви говорите про вид діяльності. Вид діяльності - це людина, яка має якусь певну кваліфікацію або юридична особа, яка здійснює цей вид діяльності, але до цієї людини, до цієї особи повинні бути класифікаційні вимоги. І такі класифікаційні вимоги, стандарт знань чи стандарт, будемо говорити, розуміння цієї проблеми засвідчується саме сертифікатом.
У цьому документі мова ведеться про те, щоб цей сертифікат віддавав орган по сертифікації, але є пропозиції, щоб такий сертифікат давало міністерство екології та природних ресурсів. Я думаю, що в другому читанні ми остаточно визначимося із цією пропозицією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бульба.
12:54:38
БУЛЬБА С.С.
Степан Бульба, фракція соціалістів, прошу передати слово Леоніду Вернигорі.
12:54:47
ВЕРНИГОРА Л.М.
Леонід Вернигора, Соціалістична фракція.
Шановний Іван Олександрович! Я розумію ваші переживання, що піском заносить подвір'я чи дачу Президента. Вам доводилося колись бувати на Кременчуцькому морі, там де знесло або кожного року зноситься декілька сіл великих. І підмило найвищу гору на лівобережжі України Певиху. Ця Певиха, чому вона така висока, вона називається "Чумкою" там ховали у чумну пору мільйони наших співвітчизників, тепер ці черепи плавають у воді і ботулізм поражає наших людей.
Так я б хотів, щоб ви сказали чи підтримуєте ви думку пана міністра, який говорить, що це сповідь, а у нас на сповідь совість не всіх посилає сповідуватися. Так, чи не зробити цю сповідь загально-обов'язковою, і щоб сповідальники стали відповідальними людьми за скоєне. Дякую.
ЗАЄЦЬ І. Перше. Пане Вернигоро, піском засипає не дачу Президента, бо ви так подали, неначе я турбуюся за дачу Президента. Я турбуюся за ті луки і пасовища, які перед дачею Президента. Я турбуюся за тих десятків і тисяч людей киян, сотні тисяч, які виїжджають відпочити, бо їм немає куди далі виїхати. Ось за кого я турбуюся.
А тепер відносно, того, що робиться із берегами Кременчуцького водосховища. Це саме робиться і із водосховищем Київським, це саме робиться із водосховищем Канівським, і цю проблему я знаю. І ви пам'ятаєте, тут, у цій залі, відбулися парламентські слухання по підтопленню. І ми у рекомендаціях Верховної Ради якраз звернули увагу на цю проблему. Тут ще депутат Матвієнков піднімав питання про Азовське море, воно так само із цього ряду. Більше того, ми пропонували вам і будемо пропонувати далі при формуванні бюджету на наступний рік записати, що всі кошти, які ідуть від спеціального використання водних ресурсів, використовуються для ліквідації джерел знищення землі і так далі, і якраз ці кошти мали б бути спрямовані на укріплення берегів. Проблема укріплення берегів, зокрема Кременчуцького моря, зокрема Канівського моря, сьогодні на порядку денному. І від нас, шановні депутати, так само багато залежить - чи ми спрямуємо ті кошти у тому напрямку чи віддамо у загальну частину бюджету, і вони розчиняться і не будуть використані.
Я хочу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу, час вичерпано. Сідайте, будь ласка.
ЗАЄЦЬ І.А. Я хочу сказати, шановні депутати, от ті дві книжки - "Екологічний аудит", "Екологічний аудит". Тобто є вже цілі підручники, де ця проблематика розписана, показано досвід. Тому я ще раз прошу вас відкинути свої, можливо, корпоративні інтереси і проголосувати у четвер за цей законопроект. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення. Слово надається народному депутату Кармазіну. Наступний Шкіль.
12:58:21
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, шановний багатостраждальний український народе! Тобі пропонують ще один закон, без якого можна було б обійтися. І наш демократичний Іван Заєць, який правильно вболіває за екологію, не сказав про головне. А головне тут таке, що у зв'язку з тим, що є у нас закон про екологічну експертизу, то доцільніше було б до того закону добавити слова "та екологічний аудит", визначити предмет регулювання кількома статтями і поставити на цьому крапку. І не треба було б ламати списа і Президенту, який не побачив іншої проблеми, ніж подавати далеко-далеко недосконалий законопроект, і багатьом народним депутатам.
Обов'язково треба включати статті, які присвячені були сфері розмежування екологічного аудиту і екологічної експертизи, оскільки є один предмет - екологічна оцінка діяльності підприємств і господарюючих об'єктів, їх вплив на стан навколишнього природного середовища, і неузгодження, конфліктність цих законів між собою можуть привести до серйозних наслідків.
Тепер щодо оцінки, про яку чомусь сьогодні не сказати з цієї трибуни ті, хто мав сказати.
Я хочу сказати про заключення комітету з питань бюджету від 11 березня. Там записано, що проект закону про екологічний аудит, внесений Президентом є таким, що матиме вплив на видаткову частину бюджетів. Комітет підтримує прийняття за основу за умови врахування зауважень Міністерства фінансів щодо проведення екологічного аудиту за рахунок замовника і відповідно до частини третьої статті 27 бюджетного кодексу, тобто проведення в дію з нового бюджетного року. Це знову не написано в цьому проекті і знову ці застереження не звучать.
Далі, законопроект, який вніс Президент України Кучма, а він, бачите, встигає і за кордоном послання писати - 300 сторінок, і про екологічний аудит дбати, такий в нас він багатопрофільний президент, цей законопроект має дуже-дуже багато вад. Зокрема, не сказано, яка спеціальна підготовка, які сфери мають сануватися під суміжними, там, де він пропонує в статті 13, в 21-й статті не вказано, яким органом сертифікації видається сертифікат, не визначається, чи проводиться один раз, чи періодично цей аудит. Не зрозуміло, як виконавчої влади, що можуть замовляти органи, тобто дуже багато питань до цього законопроекту і доцільно було б його відправити на повторне перше читання, врахувати положення законопроектів народних депутатів Карпова, Толстоухова і Шевчука, і був би нормальний законопроект. В іншому випадку це може бути те, що не принесе користі народу України. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, наступний - Соломатін. Додержуйтеся регламенту.
13:01:55
ШКІЛЬ А.В.
Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея - політична партія.
Я, звичайно, хотів би одразу сказати про те, що законопроект про екологічний аудит він необхідний, тому що між експертизою і аудитом є невеличка різниця. Експертиза - це те, що відбувається одразу після початку роботи того чи іншого підприємства, а аудит, який супроводжує роботу цього підприємства постійно впродовж усієї роботи.
Але я хотів би тут наголосити на декількох аспектах. Знаєте, завжди треба задати запитання: кому це вигідно? От при всьому тому, що все це прикривається, що вигідно народові України, що це вигідно природоохоронному процесові, що це вигідно всім тим, кому, в принципі, в цьому проекті не перераховано. А насправді кому це вигідно?
Ми беремо законопроект, поданий народними депутатами Карповим, Толстоуховим, Шевчуком, товстелезний, 28 сторінок, повністю погоджуюся з .............. Але ми відкидаємо 27 сторінок і беремо головну останню сторінку "Прикінцеві положення", де написано, що створення у складі Центрального виконавчого органу з питань екології та природних ресурсів України департаменту екологічного аудиту, на який покласти функції введення державного добровільного реєстру промислових ділянок та інші функції відповідно до цього закону. От мені подобається "державного" і "добровільного". Знаєте, ми проходили уже одну добровільність. І саме основне, що створюється ще одна структура. Хто її буде фінансувати, хто буде утримувати і за рахунок яких коштів вона буде діяти?
Тому при всій, знаєте, моїй такій відомій позиції мені доведеться закликати не голосувати навіть за законопроект, запропонований народними депутатами. А якщо вже й підтримувати, то, на превеликий жаль, доведеться підтримувати законопроект, який запропонувала команда Президента, бо я думаю, що він, сам Президент до цього не має відношення. І зрештою тут треба віддати належне, що він виписаніший детальніше, зрозуміліше і без оцього красивого прикінцевого положення, яке чітко розписує відповідь на запитання, кому було вигідно оце зробити.
Тому я хотів, звичайно тут треба дуже багато правок внести. І може йти мова тільки про перше читання і далі опрацювати. Можна дещо взяти, тому що там в принципі регламентуючі норми виписані в законопроекті народних депутатів трошки краще, але я ще раз кажу. Там за рахунок цього прикінцевого положення нівелюється увесь законопроект.
Тому я би рекомендував підтримати цей законопроект 2417 з тим , щоби в першому читанні, тільки в першому читанні, з тим, щоби ми мали можливість дати захищати, скажемо так, природньоохороні середовища. Це дуже важливо, тому що аудиторська діяльність вона буде здійснюватися, наголошу ще раз, впродовж усієї діяльності того чи іншого підприємства, захисту того чи іншого об'єкту.
Якщо ми зараз підтримаємо цей законопроект, то в принципі, я думаю, що доопрацювавши і залучивши наші сили в парламенті, ми можемо дати виконавчий структурі нормальний якісний закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Петрович Соломатін, наступний - Круць.
13:05:15
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, член профільного комітету з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Шановні колеги, є така традиція. і є така звичка в нашому суспільстві і навіть нашому депутатському середовищі, коли як російською викладається "каждый мнит себя героем, видя бой со стороны". І часто-густо ми, шановні колеги, намагаємося щось кваліфікувати і свої висновки надавати із таких видів діяльності, ну я розумію, коли про футбол йдеться, там ми всі спеціалісти по оцінці. Самі гола забити не можемо, але сказати хто і як не забив цей гол і чому, це ми можемо. Приблизно так само розвиваються події навколо обговорення цього законопроекту. Дуже багато у нас екологічних футболістів з'явилося. І тому я хочу ще раз наголосити. Я враховував це, що екологічні футболісти у нас є, такі аматори, там я міністру Шевчуку запропонував спеціальне запитання: "Чим відрізняється екологічний аудит від екологічної експертизи?" І він дуже чітко це доповів. Але знову вийшов один мій колега на цю трибуну і почав плутатися в цих двох соснах, бо він великий екологічний футболіст.
Тому я ще раз нагадую, що відповідно до Закону про екологічну експертизу експертуються ті об'єкти на предмет виконання вимог екологічних, які лише мають вводитися в дію, проектуються, мають вводитися в дію. Вони введені в дію, а як виконуються в подальшому ці завдання чи порушуються вони, і навіть чи не з'являються нові обставини, які порушують екологічні вимоги, - це вже підстави екологічного аудиту. Дійсно, тут є певні такі суперечності, і не досить чітко відбулося розмежування саме цих двох законів того, який вже діє, і того, який пропонується. І саме з цього приводу є висновок Інституту законодавства. Ми маємо йому бути вдячні, що він звернув нашу увагу на це.
І наступне. Дуже багато там визначень використовується в цих законах: екологічний консалтинг, екологічний аудиторський звіт, аудиторський висновок. І я на останньому зупинюся. В Законі про Чорнобиль є там таке речення, що перегляд зон забруднення здійснюється на підставі експертних висновків, які надаються національною комісією і так далі, там перелічуються відповідні органи.
Але що в дійсності відбувається? Немає форми цього висновку, і вже 12 років ці відповідні центральні органи виконавчої влади не можуть надати цю форму цього експертного висновку. Тому ось ці деталі вони повинні дуже грунтовно в законі бути опрацьовані.
І я вважаю, що нам слід приймати разом за основу ці два закони, а насамперед, здається, більш обгрунтований є закон 1092-1. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Федорович Круць, наступний - Черняк.
13:08:54
КРУЦЬ М.Ф. Микола Круць, місто Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".
Шановний головуючий, шановні депутати. Екологічний аудит як самостійний напрямок діяльності в ринкових умовах господарювання дозволить без додаткових бюджетних витрат посилити управління охороною довкілля, підвищити ефективність державного екологічного менеджменту і ,звичайно, має свої певні особливості.
Зокрема, спрямованість на збалансування загальнодержавної політики з політикою товаровиробника, що забезпечує конкурентоспроможність його продукції і захист навколишнього природного середовища, тобто погодження макро- мікрорівнів екологічної безпеки життя. Тому держава має бути зацікавлена у запровадженні екологічного аудиту і створенні відповідних правових умов для його здійснення.
Зараз уже стало зрозуміло, що екологічні інспекції і економічний примус самі по собі не можуть зберегти природу. Для цього необхідно зміни саму систему взаємостосунків господарюючих суб'єктів, населення і державних контролюючих органів.
Закон про екологічний аудит має пов’язати проблеми, пов'язанні із посиленням ефективності управління охороною довкілля на загальнодержавному та місцевому рівнях, сприяти узгодженню економічних, екологічних інтересів у сфері матеріального виробництва.
Якщо говорити про те, якому з поданих сьогодні на розгляд парламенту законопроектів надати перевагу, то, на мій погляд, таким є законопроект, поданий Президентом України.
Водночас хотів би висловити низку зауважень до цього законопроекту 1092-1. По перше у статті 1 законопроекту доцільно дати визначення всіх ключових термінів, які вживаються в цьому проекті. До речі, це зроблено в альтернативному проекті. Йдеться, зокрема, поняття, як екологічна діяльність, екологічний ризик, екологічний аудитор, висновки логічного аудиту.
По-друге. Потребує уточнення визначення основного поняття саме екологічний аудит. В запропонованому проекті визначення надто складне для розуміння. У визначенні слід відобразити основну суть екологічного аудиту, яка полягає в тому, що такий аудит - це перевірка відповідності певних видів діяльності, пов'язаних з негативним впливом на довкілля, встановленим законодавством вимогами.
По-третє. Більш розгорнуто необхідно виписати у законі положення, які стосуються аудиторського звіту та такої його частині, як висунуті!!!!!!!! Оскільки цей документ є основним у екологічній перевірці. Він матиме істотний вплив на суб'єктів господарювання.
Чітко також слід визначити можливість з оскарженням зміни висунуті аудитом тощо. Тобто зробити так, щоб була забезпечена об'єктивність результатів екологічного аудиту.
По-четверте. Не зовсім зрозумілою за проектом залишається роль відповідного центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у цьому процесі, міністерства екології та природних ресурсів України. Якщо ж говорити загалом, то проект необхідно приймати у першому читанні і вдосконалювати його текст для прийняття у другому читанні в схвалення в цілому. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кирилович Черняк, наступний Яворівський.
13:12:08
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги! Екологічна ситуація зобов'язує нас приймати закон "Про екологічний аудит". Звичайно він не досконалий цей проект, я поділяю цю думку, але я не думаю, що ми можемо далі затягувати цей процес. На мій погляд треба приймати законопроект президентський у першому читанні в процесі підготовки до другого читання внести багато слушних моментів, які є в депутатському законопроекті, і внести ті пропозиції, які виловлювалися з цієї трибуни, а також ті, які будуть подані народними депутатами.
В законопроекті визначена сфера застосування екологічного аудиту, визначені деякі терміни. Я також хочу підтримати пропозицію, що треба дати в першій статті чітке визначення всіх термінів, що стосуються екологічного аудиту. Вони, між іншим, краще дані у депутатському законопроекті і треба буде перенести їх туди, це треба буде чітко визначити. Зокрема, тут дискусія розгорілася стосовно різниці між екологічною експертизою і екологічним аудитом.
Екологічна експертиза є невід'ємною частиною екологічних і всіх економічних проектів. Але це - разовий захід. Екологічний аудит - це постійний супровід, він повинен постійно здійснюватися. І я хочу підтримати пропозицію, яку в своєму запитанні висловив депутат Яворівський стосовно аудиту чорнобильської зони. Це повинен бути постійний супровід екологічної ситуації в чорнобильській законі і висновки, рекомендації на основі аудиту.
Позитивом законопроекту є те, що в ньому на основі аудиту даються рекомендації. Ну про це вже говорив Василь Якович. Він, правда, назвав аудит сповіддю, це запам'ятовується, але все-таки треба це юридично більш чітко визначити і рекомендації, вони є обов'язковими чи ні. Це також дуже важливо. Крім того, дуже важливо, хто фінансуватиме аудит. Звичайно, держава, якщо вона замовник, і може бути власник, якщо він хоче добровільно здійснити аудит, щоб попередити екологічні шкідливі наслідки.
Я хотів би не завершення поставити цей законопроект в більш широкий контекст. Аудит, висновки. Звіт і висновки, що дуже важливо. Висновки дають можливість сформувати програму дій, рекомендації, програма модернізації, програма впровадження новітніх технологій заходів, які б унеможливлювали негативні наслідки.
І, нарешті, повинна мова йти про перспективи про екологічні стандарти, в усьому світі існують екологічні стандарти. Якщо вони порушуються, то вживаються екологічні санкції. Для цього існують інспектори екологічні і так далі. Тобто, я би пов'язав це із програмою дій, модернізацією ситуації і технологіями, екологічними стандартами, екологічними санкціями. І з переходом в перспективі на екологічну економіку. Якщо ми мислимо концептуально й перспективно, то Верховна Рада повинна ставити питання перед урядом і сама приймати закони, які б дали можливість сформувати в Україні екологічну економіку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Олександрович Яворівський.
13:16:15
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворівський Жовківський район, Галичина. Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні колеги народні депутати! Шановні виборці, які нас зараз слухають. Після всього пережитого лише у 20 столітті Україною у нас є всі підстави з вершком навіть, подвоєні підстави для того, щоб нашу Батьківщину, нашу землю, на якій ми живемо вважати зоною екологічного лиха. Особливо після Чорнобиля. Куди не кинь оком, з одного боку, абсолютно безглузді, дурні моря, які ми намножили уздовж Дніпра, затопивши тисячі гектарів найродючіших, найкращих земель, які були в Україні, де колись були плавні і випасалися мільйоні худоби і малої, і великої. Це, звичайно, малі ріки, які майже пересохли сьогодні і перетворилися на струмки. Це і тривала політика, тоді, коли 10 років займалися осушенням, а через 10 років на цих же самих територіях займалися зрошенням, добиваючи, так би мовити, цю землю. Це і страшна катастрофа, яка пройшла над українською землею після так званої хімізації, коли абсолютно тисячі тонн вигилювалися у цю нашу нещасну землю, це і та наша техніка, яка порушила грунти і таке інше, і хімізація і таке інше.
Отож сьогодні стоїмо, справді, перед колосальною проблемою, бути чи не бути загалом українській нації на цій землі, чи здатні ми адаптуватися після Чорнобиля з його зонами першого рівня, "мертвою зоною" другого рівня, третього рівня. Я працював у першому скликані над цими законами і дуже добре їх знаю.
І практично, коли після вчорашніх читань можна оцінити ситуацію, як таку, що ми просто про Чорнобиль забули і вважаємо, що краще не звертати на нього увагу, а десь там щось він існує там між іншим. Це все стоїть за нашими плечима, неподалік від Києва, все це нависає над Дніпром. І, звичайно, сьогодні нам дискутувати з приводу приймати такий закон чи не приймати, я ще раз кажу, це просто некоректно.
Але я зараз хочу сказати про інше, що це за закон, і хочу ще раз хоч трішки зазирнути в завтрашній день, чи буде цей закон виконуватися і чи дасть він щось хоч трішки Україні, чи зможе Україна спертися на плече цього закону для того, щоб порятуватися.
Я переконаний, що ні. Наша влада знову демонструє, що, як кажуть, що коли Бог забирає розум, то він дає силу. У нас, знову ми повернулися до масштабів гігантоманії. От потрібно зараз вирішити екологічні проблеми, давай зараз створювати департамент, давай під це зараз створювати закон.
Я хочу запитати пана міністра: ви не перераховувати, скільки хабарів буде взято вашим міністерством за те, щоб видавати оці ліцензійки. При чому, кому видавати, сказано не зовсім, не зовсім точно. Хто має чотири роки досвіду там і таке інше. Уже зрозуміло.
Далі. Чи буде платити хтось, якесь підприємство приватне, хоч копійки за те, щоби провести цей аудит? Ні. Це все буде братися тільки з Державного бюджету. Буде тіньова економіка. Будуть вимагати, пробивати для себе якісь, значить, гроші для того, щоби прокрутити їх через оці структури. З такою владою яку ми сьогодні маємо виконавчу, це буде тільки і тільки так.
Через те, я би пропонував, по-перше, виключити цю статтю про утворення зараз, Іван Заєць, не махайте, ти був міністром і я знаю, що ти це будеш підтримувати.
Через те , виключити утворення в структурі міністерства зараз ще одного департаменту. Ми маємо величезне міністерство і маємо колосальні екологічні проблеми. Через те, я вважаю, це просто над нами, якоюсь мірою, навіть знущаються, підсовуючи нам такий законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час відведений на розгляд цього питання вичерпано, але ж залишається...
Одну хвилинку.
Але ж залишається у нас три бажаючих виступити. Якщо по хвилині ми надамо кожному з них, немає заперечень?
Матвієнков Сергій Анатолійович, будь ласка, наступний - Тягнибок. Тільки не перебирайте регламенту.
13:20:41
МАТВІЄНКОВ С.А.
Спасибо, Геннадий Андреевич.
Матвиенков 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемый Иван Александрович, я вас попрошу послушать.
Уважаемые коллеги, тема, которую мы сегодня говорим, действительно, очень больная тема и мне кажется, такое впечатление создается, что мы вокруг этой темы больше говорим, чем конкретно делаем. Как следствие, у нас появляется вот подобного рода законы, которые делают, прежде всего, попытку выкачать деньги.
Закон про отходы. Не решает проблему отходов , а смотрят как из шлака извлечь металлолом этот, металлолом отправить на экспорт.
Кодекс про отходы. Та же самая система. Давайте посмотрим, как мы будем работать по регулированию экспорта металлолома и так далее.
Я с уважением отношусь к Ивану Александровичу Зайцу, ну я вам хочу сказать, Иван Александрович, проблема экологии это не только Аскольдовая Могила, это не чьи-то дачи. У нас есть колоссальные регионы, такие как Донбасс, Мариуполь, Алчевск. У нас есть Кривой Рог, у нас есть колоссальные проблемы, которые сегодня нужно разрешать. И если вы считаете о том, что мы проведем там аудит или проблема аудита - это самая большая тема и самая большая беда этого региона, вы глубоко ошибаетесь. Дело абсолютно не в этом. Мы знаем, что нужно сегодня там делать. Сегодня нужны деньги и деньги не в центре нужны, а вот там на местах для того, чтобы эти деньги работали, для того, чтобы эту проблему там разрешать. Если вы считаете, что мы сегодня создадим какую-то дополнительную структуру, которая за взятки или не за взятки будет проводить никому не нужный аудит и ни копейки не даст на места денег для разрешения экологической проблемы. Или что мы надавим на тот же Кривой Рог, там что уйдут териконы или там уйдут хвостохранилища. Да никогда в жизни эта проблема не разрешится. Сегодня эта проблема требует серьезного государственного подхода с финансированием, еще раз подчеркиваю, а не с созданием дополнительной структуры, которая бы эти деньги под собственное финансирование качала. И система, когда мы соберем с аудита, будем говорить там, деньги, потом поцарюем, попануем, проведем очередной отчет, ну хорошее мероприятие, вопросов нет. Отчитаемся, лишний раз скажем народу, что мы более об экологии и прочее, прочее.
Поэтому я не против того, чтобы проводить этот аудит, я еще раз говорю. Я не могу понять до сих пор, почему комитет блокирует рассмотрение закона 2209. Когда мы делали конкретный шаг и говорили: давайте разберемся, куда идут экологические деньги, давайте каждый рубль оставим 70 процентов на месте, отчитаемся и спросим за каждый вложенный конкретно рубль. А мы сегодня пытаемся разрешить эту проблему абсолютно другими путями: создадим институт, который будет вести, так сказать, очередную работу. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Олег Тягнибок. Будь ласка.
13:23:15
ТЯГНИБОК О.Я.
Дякую, пане Голово, що дали можливість висловити свою думку стосовно цього закону. Я би хотів би в підтримку, власне, цього законопроекту просто привести два приклади.
У нас, у Львівській області, як би покращилася ситуація, якщо б існувала така посада, як екологічний аудит. Скажімо, декілька років в Кам’янко-Бузькому районі в місті Кам’янко-Бузька була величезна проблема з тим, що один з іноземних інвесторів вклав гроші в будівництво заводу. Цей завод створив величезні проблеми в місті Кам’янко-Бузька. І тільки через те, що втручалася громадськість, тільки через те, що були мітинги, що люди виходили на пікетування, вдалося через декілька років аж владнати цю ситуацію. На превеликий жаль, пане міністре, ваша структура, не ви бути тоді міністром, але структура, яку ви очолювали, надзвичайно пасувала в цій ситуації.
Думаю, якщо би був аудит тоді екологічний, якщо би це була чесна людина, і в тій структурі працювали чесні і порядні люди, таку б проблему можна було б вирішити без зайвого нагнітання ситуації у суспільстві.
І друга проблема. Це вже є Бузький район, село Ожидів. Це є проблема, яка сьогодні стоїть. Хочуть зробити могильник отрутохімікатів у тому селі. В, власне, вже представники вашої структури, тобто екологічні інспектори, на превеликий жаль, роблять те, що вони фальсифікують документацію. Не знаю в чию угоду. Очевидно, комусь це вигідно. Тому, напевно, екологічний аудит, та людина, яка буде тою проблемою займатися, вона би повинна була контролювати, напевно, і тих самих екологічних інспекторів.
І єдине, з чим я з вами не згідний, що ви говорили про сповідь, що підприємство має сповідатися екологічному аудиту. Та ні, мусять бути якісь санкції, мусить підприємство розуміти, що воно за порушення цього законодавства буде нести відповідальність.
Особисто до вас звертаюся, пане міністре, пане Василю, будь ласка, зверніть увагу, селище Ожидів, могильник отрутохімікатів, Бузький район, Львівської області.
Пане Голово! Ще раз вам дякую за можливість висловитися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розгляд питання закінчено.
До однієї хвилини.
13:25:37
ЗАЄЦЬ І.О.
Шановні народні депутати! Тут депутат Матвієнков заявив, що я ніби хочу захищати довкілля, але тільки через екологічний аудит, і хочу захищати довкілля, тільки захищаючи схили Дніпра, пам'ятники і долину Дніпра.
Пане Матвієнков, як би у вас була совість і відчули як я говорив про Азовське море, то ви б цього не заявляли. Тому те, що ви тут говорили, це все абсолютно безсовісна неправда.
І пан Яворівський тут само говорив про те, що оскільки я був міністром, то я через те і захищаю цей законопроект. Я хотів би, щоб пан Яворівський захищав свої .............справи так, як захищав довкілля, будучи міністром екології і природних ресурсів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І взагалі парламент не такий.
Розгляд питання закінчено, голосування відбудеться у четвер.
Переходимо до наступного. Проект Закону про державні цільові програми. До слова запрошується Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України Хорошковський Валерій Іванович, будь ласка.
ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.
Шановний Геннадій Андрійович! Шановні народні депутати! Необхідність розроблення законопроекту викликана тим, що в Україні на цей час відсутнє нормативно-правове забезпечення, формування та затвердження, реалізація державних цільових програм.
Процес розробки та затвердження програм набув в Україні некотрольованого характеру. З кожним роком кількість прийнятих державно-цільових програм збільшується. Внаслідок нормативної неврегульованості програмного процесу має місце неузгодженість між собою діючих програм, дублювання їх заходів і завдань. Крім цього практично всі державні програми протягом останніх років не забезпечені реальним фінансуванням відповідно до обсягів, передбачених програмними документами. Це призводить до їх невиконання в установлені терміни, продовження термінів реалізації, не ефективного використання коштів.
На мою думку, головна причина такого стану це непослідовні та нелогічні дії, як виконавчої так і законодавчої влади в процесі розроблення та реалізації державних цільових програм.
Без прийняття відповідного законодавчого акту нам не вдасться припинити неконтрольоване збільшення програм та забезпечити перехід від кількості до якості програмних документів.
Хочу зосередити вашу увагу на тих принципових моментах, що є основою механізму розроблення та реалізації програм впровадження якого буде забезпечено через прийняття цього законопроекту.
Перше. Прийняття рішення щодо доцільності чи недоцільності розроблення Державної цільової програми є компетенцією тільки Кабінету Міністрів України.
Друге. Розробленню проектів державних цільових програм передує обов'язкове розроблення та схвалення концепції.
Третє. Уніфіковано склад державної цільової програми.
Четверте. Унормовано процедури затвердження державних цільових програм.
П'яте. Визначено, які зміни та доповнення можуть бути внесені до державних цільових програм під час їх реалізації. Рішення про внесення змін і доповнень до державної цільової програми приймається органом, який затвердив програму.
Шосте. Законопроектом вирішується проблема, пов'язана з припиненням виконанням програм.
Сьоме. Положеннями цього закону встановлені вимоги щодо збалансування необхідних для їх виконання фінансових ресурсів.
І восьме. Передбачено формування переліків державних цільових програм до проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України за рахунок всіх джерел фінансування та державного бюджету України за рахунок коштів державного бюджету на відповідний рік.
Дев'яте. Передбачено здійснення щороку аналізу стану виконання держаних цільових програм з наступним внесенням Кабінетові Міністрів України щодо подальшого виконання програм або їх припинення.
Десяте. Передбачено звітування державного замовника про реалізацію програми щорічне та про кінцеві результати виконання програми.
І останнє Законопроект чітко встановлює повноваження Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади державних замовників у програмному процесі.
Актуальність і дієвість проекту Закону про державні цільові програми підтримана рядом комітетів та Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України. У висновку управління відзначено, що законопроект є чітко структурованим нормативним актом прямої дії. В якому наведено виключний алгоритм дій від ініціювання проблеми до затвердження звіту про реалізацію, який повністю узгоджується з нормами вітчизняного законодавства.
Ми уважно розглянули зауваження комітетів та Головного науково-експертного управління до окремих положень законопроекту і вважаємо, що практично всі їх можна врахувати при доопрацюванні законопроекту у другому читанні.
Прошу прийняти проект Закону України "Про державні цільові програми". Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка запишіться на запитання.
Висвітіть. Слово надається Кармазіну, наступник Анатолій Мороз.
13:31:20
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний пане міністр! Чи не здається вам, що в цьому законі ви також хочете увіковічити назву міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, хоча б мені здавалося, що треба відокремлювати, якщо є економіка, то буде потім і інтеграція. А поки що у нас немає ні інтеграції, ні економіки.
І хочете не тільки його увіковічити, а хочете обмежити повноваження зокрема і депутатів, через те, що тільки по вашому проекту стаття 10, тільки Кабінет Міністрі подає програму до Верховної Ради, яка затверджує, а право кожного народного депутата на законодавчу ініціативу? Як тоді?
Тому я вважаю, що тут є порушення Конституції. Як ви дивитеся, по-перше на це, а по-друге, як виходити з цієї проблеми.
ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.
Я дякую за запитання. Я думаю, що всі народні депутати, як і інші громадяни України підкоряються законам України. І, власне, як буде визначено в законі, в такій формі це і буде працювати. Єдине, що є раціональне у вашому питанні, на мій погляд, власне, чому це така пропозиція йде від Міністерства економіки.
Я поясню. Справа в тому, що перш за все ми зацікавлені не в кількості програм, а в їх виконанні, і, власне на підвищенні відповідальності за виконання державних програм і направлено прийняття цього закону. Якщо він буде прийнятий, то у нас з'являється впевненість не тільки від публічних заяв тих чи інших заходів по виходу там з кризи певних регіонів або якихось інших чинників, які спричинені поданням програми, але і кінцевим результатом щодо виконання тієї чи іншої державної програми.
І інший момент - це збалансованість, тому що якщо порахувати все те, що на сьогоднішній день має виконуватися, то жодного Державного бюджету на це, звичайно, не хватить. Це розмиває відповідальність, як ви розумієте. Власне, від цього, звідси якраз виходять в нас ті проблеми, які ви зазначили в своєму питанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мороз, наступний Нощенко.
13:33:36
МОРОЗ А.М.
Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.
шановний Валерію Івановичу, ну, по-перше, хотілось би почути від Кабінету Міністрів, можливо, від вас особисто, скільки програм у нас створено в державі і взагалі, щоб уряд проінформував, а яка ж програма там чи декілька програм у нас в державі виконується. Це перше питання. Хоча б частково ви дещо відповіли. Щоб уряд проінформував.
І друге питання, які підходи здійснює уряд і чим користується при фінансуванні цих цільових програм.
Ну, я лише дещо, на деяких зупинюсь. Ви знаєте, що існує програма там "Сільській школі - автобус", існує програма "Сільській школі - комп'ютер". І ось мене здивувало, в минулому фінансовому році Запорізька область, ви знаєте, займає друге місце по доходах на душу населення, і, на жаль, 22-ге місце по розходах в Україні, і ось в минулому році на програму "Сільській школі - автобус" жодної копійки не прийшло на Запорізьку область. Як ви вважаєте, це нормально?
Дякую за відповідь.
ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую.
Перша частина вашого питання.
В Україні сьогодні затверджується та реалізується 216 програм. І в 2002 році тільки прийнято 58 програм, а за 2001 рік - 50 програм.
Крім цього, в стадії погодження станом на 1 лютого 2003 року знаходиться ще 56 проектів програму. Тому можете собі уявити, яка кількість фінансування потрібна для їх виконання. Я думаю, що тоді друге питання також стає зрозумілим, що фактично при прийнятті бюджету не враховується жодна з цих програм. І, власне, чому ми і просимо визначитися з цим законопроектом, щоб ми могли мати законне право заявляти про бюджетне фінансування і мати відповідальність за виконання тієї чи іншої програми. Тому що сьогодні на ваше питання навіть відповіді нема. З кого питати? В бюджеті не передбачено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Нощенко.
13:35:42
НОЩЕНКО М.П. Шановний доповідачу (фракція "Трудова Україна", 160 виборчий округ) у мене запитання такого плану. При підготовці законопроекту ви враховували про програми, які реалізовуються у нас в країні за змішаною системою фінансування за участю іноземних інвестицій? Наприклад, позика Світового банку або Банку реконструкції і розвитку. На яких умовах? Чи витримується все-таки національна перевага над вимогами інвесторів, які дають гроші під певні умови?
І друге запитання. Скажіть, будь ласка, державна програма може бути ефективною. якщо вона іде через головного розпорядника коштів, який і відповідає за цю програму? Якщо вона державна, можливо, це повинно бути під егідою вашого міністерства. То тоді головний розпорядник буде повністю нести відповідальність за держані кошти на державну програму. Дякую.
ХОРОШКОВСЬКИЙ М.І. Я дякую.
Те, що стосується кредитування різних структур - і ЄБРР, і Світового банку, це - окрема тема, воно цього не стосується, тому що фактично коли мова йде про державні цільові програми, ми визначаємо пріоритети. Засоби фінансування можуть бути інші і різні. Тому, звичайно, про якісь пріоритети з точки зору західного інвестора мова не йде. Ви погоджуєте кредитний проект, і там є специфічні умови, які ви або приймаєте, або не приймаєте.
Відносно вашої другої пропозиції. Можна, звичайно, консолідувати це все на Міністерстві економіки в плані ну як мінімум збалансування, да? Тобто збалансування і розуміння можливості виконання цих програм. Але те, що, звичайно, кошти по бюджету мають йти через головного розпорядника, це Бюджетний кодекс, ви це знаєте також. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Мельничук.
13:37:38
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Я взяв з мотивів, Геннадію Андрійовичу, тому що не встигаю жодної, ні я і не мої колеги, задати питання доповідачу.
Мова йде, що дуже, ми послухали сьогодні по цьому законопроекту Валерія Івановича, і є запитання. У мене, наприклад, є запитання, я проаналізував програму Кабінету Міністрів по Закарпаттю Рахівський район. Із 14-ти відповідей, які я отримав від міністерств, я зробив аналіз, що по Рахову виконана цільова програма на 18 відсотків. Це гірський район і тому це питання дуже актуально.
Доповідач зекономив час. Треба було цей час віддати депутатам на запитання. Тому що дуже важливий законопроект. Треба обговорити, треба задати питання, треба в четвер кінець-кінцем голосувати і треба це визначитись сьогодні.
Три питання задали і все, ми більше не можемо реалізувати себе ,як депутати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, що стосується Регламенту, це визначає профільний комітет.
Михайле Васильовичу, будь ласка, задайте запитання. Тоді, зрозуміло Валерію Івановичу? Ви можете відповісти на нього?
ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Ну звичайно можу.Да.
Я хочу сказати, що якраз ваше невдоволення відносно виконання тієї чи іншої програми, воно логічно. Тому що я , підкреслюю ці цифри, які я назвав, да 216 програма реалізується. І власне, коли ми розглядаємо бюджет з вами разом, то ми , на жаль, не можемо збалансувати ці програми з точки зору їх реалізації через державне фінансування. І тоді виходить, що на 18, на 7 , взагалі деякі не виконуються, хоч політично ми їх приймаємо.
Тому бажання в цьому законі збалансувати ситуацію по державним програмам і мати відповідальність уряду за їх виконання. Тоді у вас буде з кого питати і за що питати.
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Це не є предметом цього закону, але я з вами згоден. Єдине, що знов таки, якщо ми їх збалансуємо разом з вами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка. Співдоповідає перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Демьохін Володимир Анатолійович. Поки він іде, будь ласка, Асадчев з мотивів. Одну хвилину Володимир Михайлович.
13:40:07
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую. Геннадій Андрійович, у мене питання до вас, оскільки ви представляєте зараз керівництво Верховної Ради, з процедури. Я не можу зрозуміти, чому профільним комітетом тут визначений Комітет економічної політики. Значить, закон, який розглядається, немає ніякого відношення ні до економічної політики, ні управління народним господарством, ні до власності, ні до інвестицій. Це закон, який є складовою частиною цього бюджетного процесу, це фінансування програм здійснюється з бюджету. Вони плануються як бюджетні програми, затверджуються як бюджетні і так далі. Чому я про це кажу? Тому що у нас сьогодні існує одна система бюджетна, яка реально діє. І зараз виноситься закон, який не має нічого спільного з цією бюджетною системою.
Тому я все-таки вважав, що це... Ну, я не кажу, що там не треба, треба забрати від них, але принаймні обов'язково треба, щоб профільним комітетом теж тут був бюджетний комітет. Інакше ніколи цей законопроект працювати не буде, якщо він не буде вплетений в єдину концепцію системну бюджетну, яка сьогодні існує в Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Зрозуміло. Дуже слушне питання поставили. Якщо буде прийняте в першому читанні цей законопроект, то повинен бути визначений другим комітетом і бюджетний комітет, тому що від нього багато що залежить.
Будь ласка, Володимир Анатолійович доповідайте.
13:41:30
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемые коллеги народные депутаты. Значимость области отношений, которые будут регулироваться после принятия законопроекта по державной целевой программе, в качестве закона является для нашей страны огромной, я бы сказал, определяющей для нашего будущего. Такого рода документ нормативный уже давно нам был нужен. Хорошо что он именно сегодня рассматривается, хотя надо сказать с серьезным запаздыванием.
Вы знаете, что сегодня как раз мы будем рассматривать, точнее завтра, программу деятельности Кабинета Министров, и сегодняшний законопроект является одним из шагов по методологическому обеспечению процесса системного государственного программирования. И вот, отвечая на вопрос: что же все-таки первично, бюджет или целевая программа, только целевая программа, когда она будет направлена на решение самых актуальных вопросов, а бюджет является средством для выполнения программы.
Я хочу остановиться на нескольких моментах.
Во-первых. Что хотел бы отметить? Что создается возможность с принятием этого закона иметь в государстве не набор различных программ со слабой целевой направленностью, а, зачастую, эти программы и противоречивы, а все-таки попытаться выстроить систему программных документов развития страны в целом.
Во-вторых. Мы как законодатели получим возможность более качественного анализа всей ситуации связанной с рассмотрением и утверждением программы, будем в состоянии лучше видеть роль и место каждой из программ в общей системе.
И в-третьих. Создается, действительно, реальная основа для решения предельно трудной проблемы рационального распределения ресурсов государства. Прежде всего финансовых ресурсов. И вот на этом этапе, когда мы будем иметь перечень программ общегосударственных, когда будут отдельные государственные программы разработаны, мы должны их учитывать финансирование в бюджете. То есть, бюджетное планирование все-таки вторично.
Представленный законопроект предполагает создание правовых основ реализации целевых программ, как способа программно-целевого управления всей государственной политики в приоритетных направлениях. Их не должно быть 200-300, как до этого говорил Валерий Иванович, должно быть несколько целевых главных программ, которые будут направлены на внедрение инновационного подхода, будут направлены на серьезный прорыв в экономике, решение главных задач.
Конечная цель, которую планируется достичь - это создание эффективной системы подготовки и контроль над реализацией государственных целевых программ. Контроля, в том числе, здесь в зале Верховной Рады. Предлагаемый проект закона можно считать четко структурированным нормативным актом прямого действия, это отмечено и в выводах Науково-экспертного управления. В этом документе приведет алгоритм действия от инициирования проблемы до утверждения отчета и реализации, что очень важно, есть замечания они, я считаю могут быть учтены во время подготовки законопроекта ко второму чтению, эти замечания касаются и вопросов исполнения, вопросов определения исполнителей и также финансирования.
В наш комитет поступили позитивные решения от 8 комитетов относительно этого законопроекта, все предложения значит, выводы принять в первом чтении. Главное Научно-экспертное управление, как я уже отметил тоже рекомендует принять в первом чтении. А все замечания и предложения, которые были получены, учесть при подготовке законопроекта.
Еще раз хочу подчеркнуть, что это сегодня важнейший для нас документ, один из важнейших. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Так, дякую, вам Володимире Анатолійовичу, є запитання до нашого колеги? Будь ласка, давайте запишемося 5 хвилин.
На табло висвітліть перелік народних депутатів.
Народний депутат Шибко, будь ласка.
13:46:20
ШИБКО В.Я.
Прошу передати слово Вернигорі.
ГОЛОВА. Народний депутат Вернигора, фракція Соціалістичної партії.
13:46:26
ВЕРНИГОРА Л.М.
Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.
Шановний співдоповідачу, це питання, може, більше і доповідачеві, але, я так розумію, що ви разом готували цей законопроект. В чому правова основа і хто винен, що у нас не ті цільові програми приймаються.
Якщо вам доводилося їхати із Львова через Жешув до Кракова, там на парканах на необструганих дошках написано: валясини для України, двері, лутки, двірки - а на одному написано "мишоловки для України". Так я от думаю, хтось повинен в нашій державі, в Кабінеті Міністрів чи у Міністерстві економіки регулювати які програми ми повинні цільові чи нецільові приймати, щоб ми ці мишоловки робили у себе, а не над нами не змагалися такі сусіди.
І друге. Як же це так, що ми в правові ці засади записуємо у закон, а давайте запишемо одну головну - якщо не получаються реформи, давайте повернемося до прийняття 5-річних планів відбудови народного господарства. І тоді ці програми всі туди включимо. А якщо мало 5-річного, 7-річний приймемо. Як ваша думка?
ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо за вопрос. Я вам хочу сказать, что мы не готовили с Министерством экономики совместно этот проект, мы его рассматривали в комитете и у нас есть к нему тоже замечания. Но считаем, что это документ очень важный и нужный, потому что мы все-таки должны прийти в стране к серьезному программно-целевому планированию. И программы эти должны быть не 5-летние, должна быть программа стратегического развития на 10-20 ближайших лет, в которой будет заложен инновационный подход, инновационно-инвестиционный.
И на основании этих стратегических направлений, на ближайшие десятилетку или 20 лет, мы должны разрабатывать программу деятельности правительства, программу социально-экономического развития. И когда эти программы не будут меняться на протяжении 11 лет независимости нашей страны, 10 раз, сильно меняется. Когда не будет частая смена правительства, а задача нашего правительства будет выполнять ту программу, которую мы с вами примем, тогда и будет ответственность и будет соответственно результат.
Я думаю, что будет. В мышеловке, так где сыр бесплатно.
ГОЛОВА. Олександр Колоніарі, депутатська фракція "Регіони України".
13:49:16
КОЛОНІАРІ О.П.
Прошу передати слово депутату Пеклушенко.
ГОЛОВА. Народний депутат Пеклушенко. Фракція "Регіони України".
13:49:25
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемый Владимир Анатольевич. Я этот закон читал и он мне не нравится, но я буду за него голосовать и буду призывать своих коллег к этому по одной простой причине, что его сегодня аргументированно докладывал министр Хорошковский.
У меня высокая степень доверия к этому человеку, по той причине, что на все мои депутатские обращения, по просьбе моих избирателей, он всегда дает четкие, конкретные ответы.
И я хотел еще вам задать вопрос, который не сумел задать ему. Что является главным аргументом механизма исполнения, чтобы этот закон не стал очередной порцией макулатуры, а был гарантом исполнительной власти.
ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо за этот вопрос.
Вопрос достаточно не простой, потому что сказать, что этот закон положит начало принятию программ слабо эффективных, программ, которые не будут направлены на решение главной цели, я бы так не сказал. Но, что положительно здесь я с вами согласен и поддерживаю, так сказать, позицию министра экономики, что это - серьезный шаг по системному планированию. Если принятие этого закона даст нам возможность публично обсуждать в этом зале, работать совместно с правительством все-таки по определению главных направлений, а это - многоитерационный процесс, это от программы деятельности правительства до программы социально-экономического развития, отдельных отраслевых программ, программ региональных, то это и даст как бы вот ту гарантию большей эффективности и все-таки использование бюджетных средств для экономического роста нашей страны.
ГОЛОВА. Народний депутат Альошин, фракція "Наша Україна".
13:51:27
АЛЬОШИН В.Б.
Шановний Володимир Анатолійович, хотів би поставити вам таке запитання, можливо, воно не безпосередньо пов'язано з законопроектом, у нас, як зазначив Валерій Іванович у доповіді, багато таких конкретних. часто вузько галузевих програм реалізується сьогодні. Водночас серед тих завдань, які є ключовими для Верховної Ради, зазначені такі речі, як податкова реформа, пенсійна реформа, дещо інше. І однак ми не маємо такого роду програм в цих напрямках. Це стосується як зусиль і парламенту, і уряду щодо і пенсійної, і податкової реформи.
Як ви вважаєте, чому у таких складних. великих комплексних завданнях у нас відсутні підходи саме програмні? Дякую.
ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо.
Это очень важный вопрос, потому что когда мы говорим о программах, то у многих, я думаю, может быть и в этом зале, депутатов Верховного Совета и у наших соотечественников, всегда возникает как бы ассоциация, что эта программа какая-то научно-техническая, программа строительная, программа социальная, но во главу угла надо ставить инновационную экономическую программу, программу, в которой будет предусмотрен комплекс мероприятий по законодательной деятельности именно и в налоговой деятельности, в области экономических реформ.
То, что сегодня нет такого подхода, это плохо. Я думаю, что все-таки новый взгляд на экономический вопрос, он позволит иметь главную программу, программу деятельности правительства и экономического социального развития страны, в которой будут предусмотрены конкретные шаги именно по экономическим инновациям, по податковой реформе и другим мероприятиям. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, дякую, Володимир Анатолійович, час вичерпаний.
Переходимо до обговорення, прошу висвіти на табло прізвища народних депутатів, які записалися на обговорення. Якраз 10 хвилин, давайте обговоримо це питання.
Юрій Кармазін. Будь ласка, Юрій Анатолійович. Підготуватися Зайцю.
13:54:04
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, вельмишановний багатостраждальний народе України!
Тільки за минулий рік на твої плечі посипалося, ти ощасливлений був 58-ми програмами! Сьогодні, як сказав міністр економіки, їх уже 216, а ми їх ще продовжуємо штампувати. Якщо так будемо підходити до цього штампування, то буде їх ще більше.
Я хотів би звернути увагу на ті питання, на які сьогодні не зверталася увага.
Зокрема, хотів би вам нагадати, що окрім тої Біблії, яка нам дана Господом нашим, є ще інша "біблія" - це Конституція. І в цій Конституції є такий собі пункт шостий статті 85 щодо повноважень Верховної Ради України. А там написано: "Затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку охорони довкілля". А це значить, що якщо Верховна Рада приймає програму, то вона приймає це законом. А якщо вона приймає це законом, то право законодавчої ініціативи, пане міністре Хорошковський, належить кому? Президенту, народним депутатам, голові Національного банку. Читайте, там все написано.
І те, що ви відповіли сьогодні, що народний депутат підкориться закону, підкориться Конституції, а в Конституції це написано. Тому, я розумію, що треба з озимини вийти, а щоб вийти з озимини, треба читати Конституцію.
Що говориться, чому до реформи влади. До реформи влади має відносинам, треба було всього одну прийняти державну програму, про вихід з кризи. Надзвичайна програма - це державна програма. Ми принижуємо статус державних програм, коли ми даємо кожній програмі по якомусь вузенькому, як Райкін казав: “Что-то там в носу”, і ми з цього приводу говоримо про те, що це є.
Я не знаю, як дивилося Науково-експертне управління, як правило вони добре вивчають документи. На цей раз законопроект, який підписав Мацюк висновки, не побачив того, що йде наступ на права депутатів, не побачив на те, що іде абсолютне затвердження і ствердження назавжди такого міністерства, як з питань економіки та європейської інтеграції. Записані повноваження інших міністерств, праці і соціальної політики. А якщо ввійдемо вже в європейську інтеграцію - переіменують міністерства, що знову зміни будемо сюди вносити? То тоді давайте напишемо, що повноваження уряду з цього приводу.
І щодо конкретних статей. Коли пишеться в 10 статті, що тільки за поданням Кабінету Міністрів те, що передбачено в Конституції - це є обмеженням прав народних депутатів. Я звертаюсь до голови, керівника Експертного управління секретаріату, Мацюка. Ви що не бачите, що йде обмеження прав народних депутатів? Що ви тоді так не реагуєте? Тоді дивіться, відкривайте очі, коли читаєте законопроекти.
І тут є дуже багато серйозних недоречностей, зокрема і контроль за виконанням державних цільових програм, стаття 13. Комітети Верховної Ради відкинуті, сама Верховна Рада як суб'єкт відкинута як суб'єкт парламентського контролю. В якій ще державі це можливо? Тільки у нас в Україні. Тому говорити про те, що все добре. І якщо ми хочемо щось змінити, давайте не будемо обезцінювати поняття "державна". А це відбувається зокрема через те, що, Володимире Михайловичу, це треба було, щоб розглядав першим комітетом тут був Комітет з правової політики, а потім уже економічної, а потім уже бюджету і так далі. Я дякую вам за увагу і хотів би, щоб врахували всі ці речі.
ГОЛОВА. Дякую. Іван Олександрович Заєць, будь ласка, фракція "Наша Україна". Давайте продовжимо на хвилин 10 ранкове засідання, щоб завершити це питання. Немає заперечень? Дякую.
13:58:30
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська народна партія, "Наша Україна".
Шановні народні депутати, закон потрібен. Інша справа, наскільки цей законопроект відповідає тим завданням, які ставляться перед цим законом. Справа в тому, що діяльність Кабінету Міністрів має базуватися тільки на програмно-цільовому принципі і підході. І біда нашого державного управління сьогодні полягає саме в тому, що у нас немає таких програм, що ці програми не стали основою в діяльності. І тому, хто що хоче пише, хто як хоче розкрадає всі ці кошти і так далі. Тому такий законопроект потрібен для того, щоб виробити якісь єдині підходи при розробці і виконанні цих державно-цільових програм, які ще треба утвердити в нашому державному управлінні.
Дійсно, Верховна Рада приймає такі програми і затверджує ці програми законом. Що з цього випливає? Це випливає, що не можна писати в законопроекті, що порядок розроблення і виконання державних цільових програм затверджує Кабінет Міністрів. Обов'язково в цьому законопроекті мають бути виписані основні пункти цього порядку розроблення, виконання цих програм. Бо ми є ті люди, які повинні контролювати використання коштів і багато інших речей. Тому у розділі, де йдеться про повноваження органів центральної виконавчої влади треба обов'язково ввести пункт, що Верховна Рада здійснює контроль за виконанням цих програм.
Так само там треба сказати і виписати повноваження Мінекоресурсів, тому що дуже багато йде програм саме екологічного характеру, але тут абсолютно нічого не сказано про Мінекоресурси. Є про Міністерство соціальної, є про інші речі, але не сказано про Мінекоресурси. Тому в цій частині треба доопрацювати цей законопроект.
Так само у мене викликає турботу те, що немає такого поняття, як відповідальний виконавець. Добре, може бути дуже багато виконавців, а потім з кого спитати? Немає з кого спитати. Тому треба ввести таке поняття, як відповідальний виконавець.
Сьогодні ж цим законопроектом пропонується, що ініціатором може бути, наприклад, обласний орган державної влади, який, між іншим, розробляє концепцію, а потім цю програму начебто затверджує Кабінет Міністрів. Але скажіть мені, будь ласка, чи по великому колу програм державних може бути ініціатором, який може розробити концепцію обласна влада? Немає таких, мало. Наприклад, візьмемо басейнове управління або басейновий принцип управління водними ресурсами Дніпра. Хіба може, наприклад, одна область ці речі випрацювати і подати? Це може тільки центральний орган виконавчої влади.
Так само можна говорити про санкції, так само можна говорити про ініціаторів і тому подібне.
Тому, шановні народні депутати, нам треба такий закон, але проект, який підготовлений, не вирішує цих всіх проблем. Дуже вам дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Михайло Антонович Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
14:01:57
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Хмельниччина.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні члени уряду! Шановні народні депутати і залишки журналістів! Це дуже важливе питання, а журналістів немає. Шановні колеги! Я хочу звернути увагу, Валерію Івановичу Хорошковський, що ідея є , а закону немає. Справа в тому, що цей закон, крім того, що не узгоджений з Конституцією, він не узгоджується уже з діючими законами.
Закон про пріоритетні напрямки інноваційного розвитку зовсім не враховуються тут. Закон є про державні програми - теж не враховується. Тому тут є добре поле для того, щоб доопрацювати цей законопроект.
Тому я зразу вношу пропозицію, що його не можна приймати в першому читанні, його треба направити на повторне перше читання, тому що тут треба міняти структуру. А що потрібно передбачити?
Найсуттєвіше, шановні, у нас є Міністерство промислової політики. Воно визначає, що ми повинні робити, які нові об'єкти виготовляти і робити, його тут немає і згадки. Навіщо програми, якщо ми не будемо нічого виготовляти.
У нас є Національна академія наук, яка координує наукову діяльність. І там, де йде мова про виконавця, там її теж немає. Тому треба більш ретельно підійти до того і наряду з Міністерством економіки, яке буде слідкувати за фінансовими потоками координації, повинно стояти Міністерство промислової політики, яке повинно визначати, що, як будемо виготовляти і там же у координатора має бути Національна академія наук. Плюс ті інші центральні органи, які тут є. Це - раз. З іншого боку повинна бути окрема стаття “Джерело фінансування”. Тут має бути стаття закон ... ..... - це американський закон, в якому написано, США: забороняється з бюджету фінансувати іноземні фірми.
Тому там, де йде мова “ виконавець” повинно стояти “вітчизняні виконавці”, як в США. І, на кінець, відносно джерел фінансування. Всі кошти, які запозичує уряд, кредити європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародного валютного фонду, всі повинні працювати на ці цільові програми. І обсяг фінансування має бути для початку 2-3 мільярди гривень. Мільярд скажімо для регіонів інше, як галузеве. Інакше ми нічого серйозного не зробимо. Не буде концентрації, зусиль на пріоритетних напрямках на інноваційному розвитку ми ніколи, нічого не досягнемо, якщо і вступимо в СОТ, то і забудемо, щоб щось Україні було колись, будемо сировинним придатком і не більше.
Тому над цією програмою треба серйозно попрацювати, вона в цілому, як ідея потрібна, тільки треба зробити форму її, як нормального закону, який би відповідав національним інтересам, інтересам України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Петро Кузьменко, фракція Соціал-демократичної партії, немає? Андрій Шкіль, будь ласка.
14:05:35
ШКІЛЬ А.В.
Шановні народні депутати і шановні слухачі. Я хотів би в першу чергу сказати, що я повністю підтримую, що потрібний закон про державні цільові програми, але зовсім не такий, як тут поданий.
Я розумію, що була тут спроба сказати, що депутати Верховної Ради це такі ж самі громадяни, який закон приймемо будуть сидіти тут тихенько і мовчати у дві трубочки, але так не буде.
Такий закон звичайно приймати ми не збираємося. Тому що контроль буде виконувати зацікавлена сторона, я не можу зрозуміти, у нас до сих пір існують такі нонсенси, коли прокуратура одночасно здійснює слідство і контролює, як вона це слідство здійснює. Так само і тут. Кабінет Міністрів буде виконувати державні цільові програми і контролювати їх виконання, чудове поєднання. Як тут не повірити в чесність цієї пропозиції.
Тому я ще раз наголошую, що безчесна влада не може запропонувати чесних пропозицій нам народним депутатам. Тут треба над цим дуже ретельно зважити коли будемо голосувати. Тут не треба підтримувати ідею державних цільових програм, цю ідею ми підтримуємо, але тут ми будемо, голосуючи за чи проти, будемо підтримувати закон, закон, який буде нівелювати державні цільові програми, не регулювати їхню діяльність, а відкидати як явище. Тому що якщо поза ранки контролю виводяться народні обранці, це зразу означає, що будуть вершитися темні справи, по-інакшому ніколи не буде.
І щоб деталізувати. Ми можемо, звичайно, тут я хотів би зупинитися на взагалі питання державної цільової програми. Нам потрібно прийняти - я повністю погоджуюся - єдину державну цільову програму про вихід з тої ями, в якій опинилася Україна. Ми можемо прийняти десятки цільових програм, узгоджених з тим чи іншим законопроектом, але вони не будуть працювати просто з тої простої причини, що економіка України не здатна буде забезпечити хоча б якісь відсотки не 18 і навіть не п'ять, а не буде здатна забезпечити наповнення коштами виконання цих програм.
У мене тут, ще раз кажу, є колосальні речі, місто Самбір, 40 тисяч населення - місто, яке живе без очисних споруд. І тут можна 10 років будувати ці очисні споруди, ніколи вони не збудуються без зовнішнього якогось там втручання того чи іншого капіталу. Або в іншому випадку вони можуть бути збудовані, коли економіки України запрацює.
Ми намагаємося зараз прийняти, я ще раз кажу, час є, не треба спішити з цим законом. Тут скільки б не було, 218 програм чи скільки б не було прийнято, я ще раз кажу, вони виконуються на пару відсотків і закон не вирішить наповнення коштами цих програм. Ми мусимо виписати ретельний якісний закон, закон, який би дав можливості впливати і контрольних функцій народові і народним обранцям - це найголовніше, як на мене. Тому що тут поспішки не потрібно, це не зумовлює жодними міжнародними зобов'язаннями, це ми регулюємо внутрішнє законодавство і ми маємо врегулювати внутрішнє законодавство так, щоб нам було зручно ним користатись, щоб наступникам, які прийдуть в Кабінет Міністрів, щоб вони не мали можливості займатися отаким от сірим контролем, а щоб він був явний, чистий, білий і світлий. Так що моя пропозиція зводиться до того, щоб цей законопроект просто відхилити. Якщо хтось хоче на повторне перше читання, будь ласка, але моя пропозиція - відхилити це, як мінімум. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка.
14:09:08
ЧЕРНЯК В.К. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ситуація, що склалася із затвердженням і виконанням державних цільових комплексних програм, зобов'язує нас приймати закон про державні цільові програми. У нас зараз в цій сфері панує хаос, сумбур і вакханалія. І це нас зобов'язує законодавчо врегулювати програмний процес. Тому я хочу підтримати уряд в своєму прагненні законодавчо врегулювати цей процес.
Що належить до позитиву цього законопроекту. поза сумніву, це - визначення доцільності чи недоцільності програми, концепції програми, складових програми, затвердження її, фінансові ресурси, перелік державних цільових програм, аналіз стану їх виконання та звіту замовником, встановлення повноважень Верховної Ради в цьому процесі.
Тому це дає підставу нам, на мій погляд, підтримати саму ідею і саму концепцію. Цей закон є концептуальним законом, є рамковим законом, він встановлює правила гри. На основі цього закону вже будуть прийматися конкретні програми, які вимагають фінансування, те, що казав Асадчев. Але цей закон, як рамковий, концептуальний закон, він не вимагає фінансування. Нам треба визначитися, яким чином нам бути.
Разом з тим, на мій погляд, потрібно зараз інвентаризувати всі програми, які в нас є, це - моя пропозиція уряду.
Який стан їх виконання, чому? На цьому зосередитися. Тому що не можна виконувати 216 програм одночасно.
Далі, як вписується цей програмний процес в бюджетну систему, як він вписується в Бюджетний кодекс, які він кореспондує з бюджетним кодексом?
Далі, чітко визначитися стосовно замовника і державного виконавця і відповідальність того і іншого, і виконавця. І звіт, і контроль за ним.
Далі, відносно обсягу програм, переліку програм, термінів. Оце, дійсно, те, що треба покращити в законі.
Далі, чітко визначитися із джерелами фінансування. Фінансування може бути бюджетне, може бути кредитування програми, і можуть бути навіть доходні програми, які можуть давати доходи і самі себе фінансувати.
Можуть бути загальнодержавні програми, регіональні програми, і до речі, акцент можна і на цьому зробити.
І нарешті, на що, на мій погляд, зараз повинні бути спрямовані програми всі. В кінцевому рахунку, на перехід до інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Підтримати.
ЧЕРНЯК В.К. Я пропоную підтримати в першому читанні, але серйозно попрацювати в процесі підготовки до другого читання.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону "Про державні цільові програми" завершено, рішення будемо приймати в четвер, в день голосування з урахуванням обговорення.
Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим, перерва до 16-ої години.