ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 березня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Прошу народних депутатів підготуватись до реєстрації. Прошу, шановні колеги, займати свої місця, будемо продовжувати роботу. Увімкніть систему "Рада".

16:00:28

Зареєструвалося -393

Зареєструвалося 393 народних депутата. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд питань порядку денного. На розгляд вноситься проект Закону про фермерське господарство. Доповідач - голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Томич Іван Федорович. Будь ласка, Іване Федоровичу, десь до 5 хвилин.

16:00:58

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Перш за все дозвольте щиро подякувати народним депутатам першого скликання, які прийняли Закон "Про селянське (фермерське) господарство". Він відіграв важливу роль в активізації фермерського руху в Україні, змінивши психологію, суспільне ставлення до фермерів на українському селі, які ризикнули самостійно зайнятися господарюванням. Повірте, в той час це було далеко непросто. Закон став стимулом активізації фермерського руху практично в усіх регіонах, хоч і з різним ступенем розвитку.

Як наслідок нині кількість фермерських господарств сягнула понад 43 тисячі господарств, причому лише за останні 3 роки їх кількість збільшилась майже на 7 тисяч. Це понад 300 робочих місць, що засвідчує намагання селян реалізувати своє право на вільне господарювання, відчути себе реальним господарем, власником землі і майна.

Проте, за минулі 10 років відбулися суттєві зміни, як і в цілому аграрному секторі, так і в селянському господарюванні особливо після прийняття нового Земельного кодексу, який визначив нові параметри агродіяльності, включаючи нормативи землекористування. Тому нова організаційна система сільського господарства, що нині проходить важливу фазу становлення, вимагає правового врегулювання усіх її ланок особливо в зв'язку з потребою розмежування особистого та фермерського господарства.

Як відомо, урядовий законопроект про особисті селянські господарства, прийнятий у першому читанні і сьогодні допрацьовується до другого. В чому новації і відмінності запропонованої редакції законопроекту про фермерські господарства і необхідність його прийняття?

Перше. Пропонується нове поняття і правовий статус фермерського господарства. Це не лише суб'єкт підприємницької діяльності, а й об'єкт майнових прав, що включає не менше 2 га землі і майно та складає єдиний майновий комплекс, який може відчужуватись лише на підставі цивільно-правових угод та передаватись у заставу і оренду.

Фермерське господарство може бути створено одним громадянином, як індивідуальне, або групою з родинними стосунками, це сімейне, що обов'язково повинно мати статус юридичної особи. Для індивідуального фермерського господарства така обов'язковість наступає, коли землекористування складає не менше 20 га.

Друге. Визначенні критерії розмежування поняття "фермерського" і "особистого" селянського господарства. Землекористувачі, які мають земельні ділянки розміром від 2 га, можуть самі визначатись, яке господарювання вони мають створити - особисте чи фермерське. Якщо ж площа сільгоспугідь становить 20 і більше гектарів, то таке господарювання набуває статус фермерського.

Встановленні правові нормативи створення фермерського господарства. Таке право мають громадяни, досягши 18-річного віку мають у власності земельну ділянку розміром не менше двох гектарів та отримали позитивний висновок професійної фермерської комісії.

Визначається порядок формування земель фермерського господарства та їх приватизації. Це надзвичайно важливий після прийняття нового Земельного кодексу для фермерських господарств.

П'яте, визначаються заходи щодо охорони фермерських земель, зокрема, встановлюється, що всі дії сторонніх осіб на землях фермера дозволяються лише за згодою власника. Власники лінійно провідних об'єктів, що проходять через фермерські землі, повинні укладати з господарем відповідні угоди з визначенням порядку доступу на них та компенсації використання земель.

Шосте, окремим розділом виноситься діяльність новостворених фермерських господарств, встановлюється перелік господарських операцій, проведених об'єктів, зокрема меліоративні роботи, будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, житла, роботи по землеустрою. Крім того, новостворені фермерські господарства звільняються від сплати земельного податку протягом перших трьох років.

Даним законопроектом передбачається також надання одноразової допомоги громадянам, які їдуть у трудонедостатні райони для створення фермерських господарств. Даний законопроект обговорювався від самого низу фермерських господарств, на районному і на обласному рівні. Даний законопроект у засобах масової інформації опубліковувався і знайшов широку підтримку і необхідність прийняття даного законопроекту із сторони фермерських господарств.

Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин розглянув даний законопроект і підтримав його одноголосно. Науково-експертне правління теж рекомендує прийняти його за основу в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, запитання є до доповідача? Будь ласка, прошу записатися, якщо є.

Так, висвітіть на табло, 5 хвилин на запитання відводимо.

Сергій Слабенко, позафракційний, будь ласка.

16:07:16

СЛАБЕНКО С.І. Сергій Слабенко.

У мене запитання такого плану. На сьогоднішній день все-таки існує умови переходу права власності на те майно, яке набуває фермер. І за принципами сьогоднішньої правової системи у разі, якщо фермер є фізична особа, то він набуває, скажемо, його спадкоємці набувають права власності так, як набувають за спадковістю. Але це не відноситься до землі. В частині того, що в деяких випадках вони мали акти колись на постійне користування. Хтось мав інші варіанти, коли вони брали землю в оренду.

То як буде враховувати ваш законопроект це питання. Це -перше. Бо це є реальна ситуація, яка у мене є на виборчому окрузі у Володимире-Волинському районі.

І коротеньке друге запитання. Ви там сказали, що перехід права власності буде на землю відбуватися лише в двох випадках. Це виключені випадки чи я не розумію, за рішенням суду буде відбуватися такий перехід власності чи ні?

ТОМИЧ І.Ф. Дякую. Ви надзвичайно болюче запитання піднімаєте, тому що з прийняттям першого Закону про селянське фермерське господарство від 5 грудня 1991 року, де передбачалося для фермерських господарств через шість років перехід землі у приватну власність.

Пізніше із змінами до Земельного кодексу землі передавалися фермерським господарствам у користування. Сьогодні новим Земельним кодексом землі бувають у державній комунальній і приватній власності. Адже ті громадяни, які отримали землю для ведення фермерського господарства, сьогодні повинні середню земельну частку для кожного члена фермерського господарства оформити у приватну власність на безоплатній основі. А щодо понад норму, то передача у безстрокову оренду.

Що стосується права наслідства даних земель, то якраз у двох випадках тут питання вирішується. Цілком зрозуміло перше питання суд, а друге питання, якщо немає правонаступника, після смерті власника.

І більше того, тут закладається у законопроекті процедура не дрібнення земель, тобто менше 10 гектарів розподілятись ці землі, які знаходяться у фермерському господарстві, не можуть дробитись.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, фракція комуністів.

16:09:56

ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Прошу передати слово народному депутату Носенко Миколі Петровичу.

ГОЛОВА. Носенко, будь ласка.

16:10:05

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція комуністів.

Шановний Іван Федорович, скажіть, будь ласка, цей проект закону передбачає надання якихось навиків початковим фермерам, бо це ж не дуже така проста справа, тут треба знати агрономію і, ну, дуже багато, як кажуть питань.

І наступне, і ще одне запитання. Значить, скажіть, будь ласка, у вас є такі дані, скільки спочатку от створення цих фермерських господарств, їх розвалилося, і скільки залишилося?

ТОМИЧ І.Ф. Дякую за запитання. Дійсно, ви піднімаєте надзвичайно важливе питання, адже від фахового професійного рівня залежить успішне ведення господарства і в кінцевій меті це конкурентоспроможність нашого сільськогосподарського виробництва.

Якщо у цьому напрямку розглядати, що дає конкретно законопроект, то перш за все законопроектом передбачається розгляд претендентів, які будуть створювати фермерські господарства через професійні конкурсні комісії. Ці професійні комісії будуть організовуватися на районному рівні. Окрім цього підбору професійних якостей і рекомендування для створення фермерських господарств нашими громадянами цілі заходи у рамках агропромислового комплексу заходів освітніх проводиться, це і навчання в середніх спеціальних і вищих закладах, де на сьогодні в середніх спеціальних 30 навчальних закладів займаються виключно підготовкою фермерських господарств. Такі підготовчі курси і у вищих закладах, і в інших проводяться.

Що стосується економічної ефективності діяльності фермерських господарств, то треба зазначити, що в цілому у складній соціально-економічній ситуації, в якій опинилися українське село і всі форми господарювання, непроста судьба, особливо у минулому році, про це свідчили і парламентські слухання, які ми проводили, і постанова прийнята 6 лютого Верховною Радою. Якщо порівнювати за останні три роки, то останній рік, 2002, був найскладніший для фермерських господарств, і у межах 10-15 відсотків фермерські господарства завершили рік із збитками.

Якщо говорити в цілому, то динаміка зростання кількості фермерських господарств навіть у минулому ті, що прийшли, і ті, що відійшли, є позитивним фактором. Цей позитивний фактор більше тисячу фермерських господарств із плюсом.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

16:13:05

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Іване Федоровичу! Безумовно, що ми будемо визначатися щодо підтримки даного законопроекту. Він потрібен. Але скажіть, будь ласка, ми знаємо, що сьогодні там тисячу плюс, то це у голови адміністрації плюс районної чи обласної. На самому ділі, це нещасні бідні люди, як і всі селяни, які сьогодні обросли боргами, тому що держава, крім декларації, не підтримує.

Скажіть, будь ласка ви сказали, якщо будуть створюватися нові фермерські господарства, то знімається на три роки податок на землю. Крім цього, чи передбачає законопроект, бо я не до кінця углибився у вивчення, пільгові кредити, кредити технічні і так далі? Тобто, ви ж розумієте, завтра ми створимо сотні цих фермерських господарств, а держава ж не підтримує, і практично на папері вони існують.

Дякую.

ТОМИЧ І.Ф. Дякую.

Я поділяю ту ситуацію, що коли складна соціально-економічна ситуація для всіх товаровиробників, вона відбивається по всіх формах господарювання. Вона такою є непростою.

Те, що сьогодні заборгованості невисокий рівень у фермерських господарств, це свідчить про те, що основною формою діяльності серед фермерських господарств, а це 87 відсотків є сімейного типу. Тому дані господарства, якщо бачать збитковість, вони міняють форму господарювання або ліквідовують діяльність чи шукають інші засоби поповнення бюджету фермерського господарства. І в цьому напрямку ви правильно робите напрямок у якраз щодо підтримки новостворених фермерських господарств. Це сьогодні законопроект окремий розділ присвячений, це стосується не тільки пільг по сплаті земельного податку, це і дороги, це і лінії електропередач, це і інші заходи соціального напрямку, які необхідно вирішути для облаштування новостворених фермерських господарств. На превеликий жаль, ці заходи будуть реалізовуватися місцевими бюджетами і центральним. І уряд буде визначатися які конкретно напрямки підтримки в якому розмірі направляти для підтримки новостворених фермерських господарств.

ГОЛОВА. Іване Федоровичу, дякую. Час вичерпано. Дякую.

Переходимо до обговорення. Прошу висвітити перелік прізвищ народних депутатів, які записались на виступ з трибуни. 15 хвилин відводимо на обговорення.

Народний депутат Масенко, фракція комуністів. Будь ласка, підготуватися Кармазіну.

Юрій Анатолійович, ви другий зараз. Перший Масенко.

16:16:14

МАСЕНКО О.М.

Масенко, фракція комуністів, Полтавщина.

Шановні депутати! На мій погляд, я не можу погодитися із автором законопроекту, що нині діючий закон про селянське фермерське господарство відіграв таку важливу роль у житті сільськогосподарського виробництва. На мій погляд, це ми маємо зовсім протилежне і ми його бачимо, просто ми не хочемо називати, як кажуть, речі своїми іменами. І я не розумію для чого при діючому законі потрібно приймати новий закон. Мене в першу чергу дивує сама назва закону. Автор національно свідома людина, депутат, а назва закону чомусь про фермерське господарство. Ну чому не назвати його "селянське", "мужицьким" чи принаймні там уже кулацьким якимсь. Але те, що воно історично притаманне нам, українцям, а не запозичувати звідки, хто його зна звідки цю назву. Я категорично проти.

Стаття шість цього законопроекту передбачає, що професійний відбір кандидатів на заснування фермерського господарства проводить фермерська професійна комісія. А в складі цієї комісії є відповідні спеціалісти такі, які могли б дійсно провести атестацію кваліфіковано? Я чогось дуже і дуже сумніваюся в цьому, тому що я вже на практиці бачив, як один фермер 3 роки підряд на одному полі сіяв соняшник по соняшнику. Навіть, мабуть, тут такі аграрії як Катерина Тимофіївна Ващук і то це підтвердить, що не сіється ця культура 3 роки підряд.

Я категорично проти того, щоб земля зразу передавалася у приватну власність, оскільки ми не знаємо, як ця людина буде господарювати на землі. Може б, дати йому в оренду цю землю, хай би 5-10 років попрацював. Якщо в нього справи наладяться і він працюватиме так, як треба і це все буде, хай тоді викупить цю землю у держави.

І мене дивує закладена стаття 9 цього законопроекту, яка говорить про підтримку селянського фермерського господарства з державного і з місцевого бюджету. Іван Федорович, ну ми ж бачимо на практиці, як ця підтримка здійснюється, і якби така підтримка була, так, мабуть би, не треба було і фермерів і колективні господарства справились би із тим завданням, яке стоїть перед сільськогосподарськими товаровиробниками. А на практиці ми ж того не маємо.

І категорично проти я того, що фермер має право залучати інших людей до себе на роботу. Це треба виключити з цього закону. І на моє глибоке переконання, фермери у нас діяли тільки тому, що поряд фермерських господарств існували, хоч і ослаблені, але колективні господарства. Як не буде колективних господарств, не будуть існувати і фермери. Тому я пропоную цей законопроект відправити на повторне перше читання для того, щоб врахувати ті зауваження, які внесені, бо ми вже з практики знаємо, що якщо вони не будуть враховані при першому читанні, то при другому вони вже не будуть враховані. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін. Підготуватися Ігорю Рафаїловичу Юхновському. Я прошу, шановні колеги, уваги! Прошу уваги!

16:20:00

КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати, Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановний пане головуючий, шановний український народе, безумовно, той закон, який сьогодні розглядається, може стати історичним, тому що в 93-му закон, який був прийнятий про фермерське господарство, він відіграв свою роль, але не став історичним. Історичним стане цей законопроект, я хочу почати з того, з чого почав доповідач пан Томич, він подякував тим розробникам, які в 93-му році прийняли цей закон, додумались до цього. До речі, тоді пан Роєнко, більше людей було в цьому залі, ви пам'ятаєте, з цієї сторони, я маю на увазі.

Так от, я вважаю, що зміни до цього закону назріли і назріли дуже давно. Ми запізнюємося! Іде зараз весна, а цього закону нема. Ви подивіться, що сьогодні робиться по селам, подивіться, що робиться по областям! Землі не використовуються сьогодні фермерами. Відповідальність фермерів за невикористання земель по призначенню не встановлена. Уряд - виконавча влада - не контролює! Так звані сьогодні по всім центральним каналам, голови обладміністрацій називають себе губернаторами, кругом губернатори - хоч роззуйте очі хтось - і журналісти, і Президент, і Прем'єр, до спікера звертаюся, нема у нас губернаторів! Губернатори в сусідній державі! Так от, оці голови обладміністрацій не контролюють! Не виконують своїх функцій! Я боюсь, щоб цього не сталось, коли ми дамо і нову редакцію. Але це не значить, що її не треба давати. Її треба давати!

У мене є застереження, зокрема, і тут я погоджуюсь з тим, що говорили депутати і від комуністів, щодо прав власності на землю, щодо розпорядження цим правом, і зокрема те, що записано в статті 13 проекту. А тут надається право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Цим правом треба користуватися, але користуватися обережно.

Мені подобається цей законопроект, я можу так сказати. В законопроекті пропонується ряд додаткових заходів охорони землі. В законопроекті пропонується пільговий режим не тільки на три роки для новостворених, а на 5 років для тих, які у важкодоступних місцях. Ми можемо зберегти генофонд українського народу через те, що ми забезпечимо їм пільгове оподаткування і він повезе туди свою сім'ю і буде там собі розмножуватися.

Я не погоджуюся з тим, що не можна наймати сьогодні робітників. А що, колгоспне господарство не наймало, а що, воно не займалося експлуатацією? Та як ви не назвіть, а "наём" це є "наём". І не треба цього боятися і ховатися.

Разом з тим я хотів би висловити одне зауваження серйозне. Це зауваження до розділу третього, де підтримка за рахунок держави і місцевих бюджетів. Це серйозно, це треба робити, але треба встановити відповідальність за землю, за одержані кредити, за одержані гроші.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський, фракція "Наша Україна", підготуватися Зайцю.

16:23:28

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати!

Створення фермерських господарств чи створення нових сільськогосподарських комплексів зараз є питання однакової ваги. Так звані кулаки і середняки, які є основним фондом фермерства, були фізично знищені в минулому. Тепер повернення до фермерства є питання пошуку господаря-селянина. Серед старшого покоління таких майже немає. Але вони є серед молоді, яка зараз вчиться у сільськогосподарських технікумах і університетах, їм має бути зроблений доступ до землі. Тобто їм має бути наданий пріоритет в одержані землі і в одержані відповідних капіталів. І це має бути в законі, якщо це буде закон про фермерство.

В цьому законі стаття 6 пункт 3 не визначає необхідних освітніх передумов для людини, яка має стати фермером. Все вирішує так звана фермерська комісія. Але всюду за кордоном фермером і його нащадками можуть бути ті, які мають відповідну середню або вищу сільськогосподарську освіту.

У статті 12 закону, пункт четвертий, цей пункт дозволяє фермеру збільшити своє володіння до 100 гектарів. Чому до 100 гектарів, а не до 120 гектарів? Потрібно розбити господарства на спеціалізації. І це має бути теж в законі.

Якщо скажемо мова йде про зернове господарство, то розмір землі має бути порядку 500 гектарів. Якщо мова йде про тваринницьке господарство, то розмір землі буде до 250 гектарів. Якщо про овочеве, до 70 гектарів. Якщо ягідне і квіткове - до 15 гектарів. Тобто все залежить від того, яке господарство планує відповідний фермер вести.

Тепер ціна землі. Дуже важливий момент. У законі говориться, що якщо фермер хоче збільшити свою землю, він повинен її купити. І ціна, яку він повинен заплатити, дорівнює десятикратному розміру сільськогосподарському податку на землю. Але сільськогосподарський податок на землю у цій державі дорівнює півпроцента від вартості землі, тобто від ціни землі. Півпроцента - це значить 10 гривень.

Отже, існує абсолютно абсурдна оцінка землі, яка всюди битує у Кабінеті Міністрів. Я вважаю, що Аграрна академія наук повинна нести відповідальність як перед Кабінетом Міністрів, так і перед Президентом держави за подання абсолютно безглуздих оцінок відносно того, от таких вихідних моментів, з яких пізніше виходять для визначення податку і таке інше.

Шановні депутати, Закон про оренду землі, про оцінку землі, про фермерське господарство, про іпотеку, про фіксований сільськогосподарський податок не може бути вирішений без того, якщо не буде зроблена загальна стратегія розвитку сільського господарства в Україні. Тільки при наявності такої стратегії можна визначити сукупність необхідних законів, які цю стратегію будуть переслідувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Іван Заєць. Підготуватися Лукашуку.

16:27:04

ЗАЄЦЬ І.О. Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, розробка нової редакції Закону про фермерське господарство обумовлене цілим комплексом обставин.

Перш за все тим, що в останні роки прийнято цілий масив законодавства, який робить існуючу редакцію закону застарілою.

Друге. Існуюча редакція Закону про фермерське господарство уже не відбиває існуючої фермерської практики. Тому необхідно створити нові законодавчі умови для розгортання фермерського руху, його захисту і стимулювання.

Саме на досягнення такого завдання спрямований законопроект народних депутатів. Я пропоную прийняти цей законопроект за основу, але існує ряд положень, які слід уточнити в процесі підготовки законопроекту до другого читання.

По-перше. Слід уточнити визначення поняття "фермерського господарства", відкинувши частину другу статті першої.

Друге. У статті 6 слід чітко визначити вимоги щодо професійної придатності громадян вести фермерське господарство. Крім того, необхідно ввести положення, які б розмежовували повноваження районної та обласної асоціації фермерів та приватних землевласників щодо формування складу фермерської професійної комісії.

Третє. Слід уточнити перелік підстав для створення фермерського господарства відповідно до статті п’ятої фермерське господарство можуть створювати не тільки громадяни, які мають на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а й ті, хто тільки орендує земельну ділянку. Можливість створення фермерського господарства в умовах відсутності права власності на земельну ділянку видозмінює природу фермерського господарювання.

На мою думку, фермером може бути тільки той громадянин, який має у власності землю. Такий фермер може додатково орендувати землю. В іншому випадку, коли закон дозволяє створювати фермерське господарство тільки на орендованій землі, відкривається можливість замінити на практиці фермерство так званим інвестором, що є вкрай згубним для села і селян. І тут я з паном Масенком абсолютно не погоджуюся. Ми маємо сьогодні практику так званих інвесторів, де так само сіють із року в рік оті самі культури по одному і тому самому полі. Тому із цими інвесторами треба кінчати. На землі повинна працювати людина, яка володіє землею, і більше ніхто.

Четверте. Потребує уточнення пункт вісім статті сім, де мова ведеться про використання земель лісового і водного фонду. В цій статті відсутнє будь-яке обмеження на використання цих надзвичайно важливих природних ресурсів, окрім розміру земельної ділянки.

Крім того, тут записано положення, яке дозволяє фермеру заліснювати частину земель та будувати замкнуту водойму на земельній ділянці. Яку частину земельної ділянки має право залісити фермер? Невідомо. Чи стосується це положення тільки земель лісового і водного фонду, чи це норма загального застосування? Знову ж таки невідомо. Я собі не можу уявити ситуації, коли здійснюватиметься заліснення високо родючих орних земель чорноземів.

Інша справа - непродуктивні землі. При існуванні такого положення дуже важко буде здійснити цільове використання земель. Не забуваємо сумного досвіду приватизації землі. Маю на увазі бездумну приватизацію всього масиву сільськогосподарських угідь, зокрема, малопродуктивних земель та земель важливого природоохоронного значення.

Тепер можемо так само нерозумно виводити землі сільськогосподарського обігу і будемо використовувати родючі грунти під ліси.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, виключіть мікрофон.

Олег Лукашук, фракція Соціал-демократичної партії ( об'єднаної).

ЗАЄЦЬ І.О. Тому треба приймати законопроект у першому читанні і допрацьовувати.

16:30:57

ЛУКАШУК О.Г.

Шановні депутати! Фракція СДПУ(о), 188 виборчий округ, місто Хмельницький.

До законопроекту від нашої фракції такі суттєві зауваження.

Перше. Законопроект, на нашу думку, звужує права на створення та ведення спільного фермерського господарства тих громадян, які не перебувають у родинних стосунках. Це також певною мірою не узгоджується із Земельним кодексом України, зокрема, із статтею 31, згідно з якою землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що належать громадянам, членам фермерського господарства на праві приватної власності без зазначення, що такі члени мають перебувати у родинних стосунках.

Друге. Професійний відбір на право створення та ведення фермерського господарства доцільно поширити на всіх без виключення претендентів на таке господарство, а не лише на тих, які не мають землі, стаття п’ята проекту. Адже значна частина власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення на сьогодні безпосередньо не займається веденням сільськогосподарського виробництва, а в окремих випадках взагалі не має жодного відношення до нього, проживаючи в місті.

Крім того, може мати місце значний період використання за цільовим призначенням набутої сільськогосподарської освіти.

Слід погодитися також з думкою Головного науково-експертного управління, що в статті 6 проекту слід визначити вимоги щодо професійної придатності громадян в даній сфері , розмежувати повноваження районної, міської та обласної асоціації фермерів та приватних землевласників України щодо формування та затвердження складу фермерської професійній комісії, яка має проводити професійний відбір на право створення фермерського господарства. А також передбачити розробку положення про порядок професійного відбору на право створення фермерського господарства, яке має затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Крім того, слід передбачити, що така комісія має бути постійна.

Третє. Потребує уточнення пункт 8 статті 7 проекту. Оскільки віднесення земельно-лісового і водних фондів до складу сільськогосподарських угідь не узгоджуються з абзацом А пункту 2 статті 22 Земельного кодексу України, згідно з яким до сільськогосподарських угідь відносяться рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Четверте. Статтю 17 слід вилучити як таку що дублює норму пункту 1 статті 13 проекту.

Ми рахуємо, що законопроект може бути взятий за основу, проте потребує суттєвого доопрацювання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Розгляд обговорення питання завершено. будь ласка, від комітету з мотивів Лещенко.

16:34:29

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Я уточнення хочу для стенограми, для народних депутатів і для виборців. Справа в тому, що тут прозвучала теза про викуп земельних ділянок. Так Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин якраз запропонував Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу, виключивши пункт чотири статті 12 щодо права громадян на придбання (викуп) отриманих до 1 січня 2002 року в постійне користування чи оренду земельних ділянок розміром до 100 гектарів у власність за ціною, що не перевищує 10-кратного розміру земельного податку. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Міністерство аграрної політики, ваша, коротко, оцінка проекту, який щойно розглядався.

________________. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Міністерство аграрної політики України підтримує проект Закону про фермерське господарство з наступних мотивів.

По-перше. Закон "Про селянське (фермерське) господарство" приймався 11 років тому назад в зовсім інших історичних, політичних, економічних і соціальних умовах, реаліях. За цей час в державі сформувався, створилось, створено 43 тисячі селянських фермерських господарств. Вони володіють двома з половиною мільйонами гектарів землі, займають значну частку у виробництві сільськогосподарської продукції.

Друге. Земельний кодекс України надав зовсім інший статус фермерським господарствам. Він, власне, визначив статус фермерського господарства, визначив нові умови отримання, користування земельними ділянками. Тому Міністерство аграрної політики пропонує народним депутатам прийняти цей законопроект у першому читанні, доопрацювавши його у другому читанні. Свої пропозиції міністерство надіслало Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин на семи сторінках, особливо звернувши увагу на створення, організацію діяльності фермерських господарств, державну підтримку селянських, фермерських господарств, особливо в частині довготермінового кредитування. Сьогодні лише один фонд є такою установою. Щиро дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, розгляд проекту Закону про фермерське господарство завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням думок, пропозицій і зауважень, які прозвучали при розгляді цього документу.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання земельних ділянок працівникам культури, освіти та охорони здоров'я, що проживають у сільській місцевості.

Так, будь ласка, доповідач Богдан Володимирович Губський.

16:37:37

ГУБСЬКИЙ Б.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, свого часу при проведенні приватизації землі була допущена прикра несправедливість, про яку ми з вами чудово знаємо, а саме - права на отримання земельного паю були позбавлені працівники соціальної сфери села.

Кожен з нас, хто буває на селі, знає, наскільки болюча ця проблема, адже люди, які працювали на селі, не можуть зрозуміти, чому їх позбавили права на роботу на землі, права на власність землі. І до того ж це - засіб для підвищення їхніх доходів, адже ані заробітна плата сьогодні, ані пенсія, ми прекрасно знаємо, не можуть забезпечити їм гідного рівня проживання.

І зокрема на зустрічах зі своїми виборцями і, скажемо, такі села, як Каліберда, Гильмязів, Михайлівка, що на Черкащині, а також в багатьох інших, мені завжди задавали питання: коли вже Верховна Рада прийме відповідні рішення, щоб цю несправедливість подолати? І розглядаючи це питання, ми повинні також зрозуміти, що це питання не просто соціальне, це питання закріплення молоді на селі, адже ми знаємо, що освічена молодь не поспішає повертатися на село, адже немає жодного матеріального стимулу і немає нормальних умов життя. І наслідком стає зачароване коло - село не розвивається, тому що молодь не залишається, а молодь не залишається. тому що в селі немає відповідних умов для розвитку. І саме тому я абсолютно впевнений, що наданням сільській інтелігенції права на земельну ділянку ми не лише допоможемо тим, хто сьогодні працює в сільській місцевості, а й створимо умови для того, щоб сам, хто виріс на селі і закінчили вищі навчальні заклади, вернулися на свою батьківщину.

На превеликий жаль, при ухваленні Земельного кодексу всі ці питання залишилися поза увагою. Звичайно ж, багато часу вже втрачено, але за допомогою законопроекту, який пропонується до розгляду, я впевнений в тому, що ми зможемо подолати ті недолугості, які були при прийнятті Земельного кодексу.

Я хочу відзначити, що частково інтереси сільської інтелігенції були захищені указом Президента України номер 584 від 12 квітня 2000 року, а саме указ про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи, адже згідно з цим указом працівники соціальної сфери набули право на отримання у власність земельних ділянок для ведення підсобного господарства до двох гектарів.

Однак, на жаль, зазначеним указом не можна було вирішити всіх аспектів цієї проблеми. Зокрема, чітко не було визначено категорію працівників соціальної сфери, на той час залишалося також неврегульованим питання регламентації розміру ділянок, які передаються у власність. Зокрема, при наявності більшого обсягу саме достатнього, більш ніж 2 гектара землі отриманої у власність земельної ділянки працівниками соціальної сфери, тобто можна було б надавати більше, ніж 2 гектари. І тому, очевидно, що ця проблема потребує саме законодавчого врегулювання.

Законопроектом передбачено, по-перше, урівняти в правах працівників соціальної сфери села з працівниками сільськогосподарських підприємств при проведенні приватизації землі.

Зрозуміло, що не завжди місцева влада має на сьогоднішній день в розпорядженні необхідний обсяг земель, тому реалізація цих пропозицій в частині два, поданого на ваш розгляд проекту пропонується здійснити в межах земель запасу та Резервного фонду, створеного відповідно до чинного законодавства.

Надавання земельних паїв вчителям, лікарям, працівникам закладів культури, щоб працювали в цій сільській місцевості - це конструктивний крок для вдосконалення законодавчої бази. Всі ми прекрасно усвідомлюємо, що ці люди присвятили свої життя наданню українському селу цивілізованих благ, піднесення його, звичайно ж, і освітнього, і культурного рівня. Як сьогодні, звичайно ж, і зайве доводити, що працівники сільських медичних установ здебільшого працювали і працюють у незрівнянно на багато гірших умовах, ніж їхні колеги у містах. І їх плідна праця - це якраз і невід'ємна складова українського сільськогосподарського потенціалу. І саме головне, що люди наші виборці, просять про термінове прийняття відповідного законопроекту.

Я хотів би прийняти до уваги також наприкінці, що реалізація цього законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів. І прийняття цього закону, я абсолютно впевнений в тому, що буде важливим історичних кроком Верховної Ради у врегулюванні соціальних проблем на селі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання до нашого колеги є? Будь ласка, запишіться, 5 хвилин на запитання. Висвітліть, будь ласка, на табло.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, будь ласка.

16:42:55

МЕЛЬНИЧУК М.В. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Я ось тут, Богдане Володимировичу.

Я звертаюся до вас, шановні колеги, дуже з повагою високою. То запитання, яке я вам задам, зовсім не повинно вас образити. Ви собі уявляєте, що цей законопроект треба було прийняти вісім років назад? Президент допустив помилку, велику помилку. Спершу у указі, бо як будто, де головою колгоспу була соціальна сфера, потім ви вичленили соціальну сферу, а тепер що ж ми породжуємо цим законопроектом? Звідки взяти землі запасу? Їх немає. Землі резерву? Немає. Цей законопроект, якщо пройде Верховну Раду, то ми будемо мати такий соціальний взрив на селі, що. Я вибачаюся, Богдане Володимировичу, мабуть, якось дати хід назад. Ви розумієте, треба зняти з розгляду законопроект у Верховній Раді.

Дякую. Вибачте, будь ласка.

ГУБСЬКИЙ Б.В. Дякую вам за запитання. По-перше, не ображаюся, адже всі народні депутати рівні, і кожний має право на висловлення своєї думки, це абсолютно справедливо.

І я абсолютно погоджуюся з тим, що такого роду законопроект, у всякому разі такі положення, вони повинні були бути врегульованими якщо не менше при прийнятті Земельного кодексу.

Стосовно того, що стосується, скажемо, механізму, то я не можу погодитися, що ніде немає земель запасу. Це не так. Да. Зокрема, можливо, ті чи інші питання, які можуть виникати при реалізації цього закону, ми зараз його не остаточно приймаємо, є друге і третє читанні. Сьогодні ми розглядаємо ідею і концепцію. І саме конкретні положення реалізації, можливо десь є проблема, потрібно буде чітко врегулювати при розгляді на другому читанні, адже є комітет Верховної Ради, там зібралися абсолютно певно фахівці цієї справи, і під час обговорення на комітеті це питання піднімалося і навіть пропонувалися різного роду шляхи вирішення його.

Дякую за запитання.

ГОЛОВА. Народний депутат Челомбітко, група "Європейській вибір", будь ласка. Немає? Іван Бастрига, будь ласка, фракція "Регіони України"

16:45:06

БАСТРИГА І.М.

Уважаемый Богдан Владимирович, конечно, проблема, которую вы поднимаете, она очень серьезная, очень важная. Да, мы пропустили при приватизации земли огромную ошибку, мы не учли и не известно на кого оставили всю инфраструктуру на селе. То есть бюджетообразующая на селе только земля. Эта проблема практически у нас осталась не в поле зрения. Но зная фактическое состояние дел, я абсолютно солидарен со своим коллегой, нет сегодня в достаточном количестве земель запаса. Нам нужно подойти к этому закону очень-очень корректно, нужно, может быть, готовиться с тем, чтобы объяснить людям и сделать передел определенный вот тех уже земельных участков, другого пути нет.

И дальше, нам нужно определиться вот с этой категорией до двух гектар. До двух гектар - это одна сотая и десять соток. И таких пример сколько угодно. Приходят и говорят: мы вам дали 11 соток. Вот я неделю был в регионе и проводил встречи. Вот вам дали 11 соток и все. То есть нужно какую-то градацию определить конкретную. Спасибо.

ГУБСЬКИЙ Б.В. Дякую. Справа, що 2 гектари - це фігурували в указі Президента, а в запропонованому законі ми пропонуємо таке рішення, що у власність земельної ділянки, у межах середньої земельної частки паю члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради відповідно до чинного законодавства. Тобто середній розмір, не до двох, а так, як, скажемо, на цій території в КСП є середня величина, тобто в рамках цієї середньої величини. Дякую.

ГОЛОВА. Вадим Гуров, група "Народовладдя".

16:46:53

ГУРОВ В.М.

Уважаемый Богдан Владимирович. Вадим Гуров, Кривбасс.

Я человек-промышленник, пролетариат. И, конечно, удивительно одно, что у нас есть Аграрная партия, аграрная фракция, которая только занимается сельским районом. Плохо с медициной, говорят, плохо с образованием. И как могло случится так, чтобы такой важный социальный и вообще важный вопрос был упущен? И вот сейчас говорят: "Не надо его подымать, потому что решения нет, это тупиковая позиция". А я считаю, что все-таки, Богдан Владимирович, вы очень правильно поступили, что подняли этот вопрос. Нет неразрешимых вопросов. Другое дело, как его будем решать, это уже дело другое. Я думаю, ко второму чтению умные головы подключатся, особенно аграрники, они знают, что такое земля, как ее делить. Раз сумели распаевать и разделить, то, я думаю, смогут удовлетворить и учителей, и врачей.

ГОЛОВА. Будемо вважати це виступ чи питання?

ГУРОВ В.М. Нет, это вопрос. Поэтому вопрос один. Надо идти этой дорогой. Богдан Владимирович, вы правы в этом вопросе.

ГУБСЬКИЙ Б.В. Дякую, Вадиме Миколайовичу.

Справді, якщо відповідати на це запитання, то було дуже багато звернень виборців. І, дивлячись цим людям в очі, ми не можемо їх сказати ні. Я абсолютно впевнений, що колективна мудрість, як фахівців у сфері сільського господарства, так і загалом Верховної Ради дасть можливість нам вирішити це питання зі знаком позитивним.

ГОЛОВА. Дякую, Богдане Володимировичу. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Володимир Лещенко, будь ласка. Якщо можна, коротко.

16:48:53

ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Підняте питання надзвичайно є актуальним. Його, дійсно, потрібно було вирішувати багато років назад, тому що по відношенню до сільської інтелігенції тут соціальна несправедливість. Але, якщо розглянути цей законопроект, а ми його на засіданні комітету з питань аграрної політики і земельних відносин ретельно розглянули, то тут є чимало вад, над якими потрібно суттєво попрацювати, якщо Верховна Рада його прийме в першому читанні.

Ну по-перше, в заголовку сказано, що це стосується сільської місцевості. Я маю на увазі заголовок законопроекту. А в тексті "і селищах міського типу". Так у нас селища міського типу є і районні центри, де декілька лікарень, шкіл, і таке інше. Так чим тоді відрізняються ці районні центри від міст районних центрів? Це одне запитання.

Далі. Йдеться мова в законопроекті про середню земельну частку члена сільгосппідприємства. Зараз ця середня частка по Україні 4 гектари. А що ж тоді робити з тим, що вже 830 тисяч працівників соціальної сфери села отримали у власність та користування, згідно з указом Президента №584 від 12 квітня 2000 року та Земельним кодексом, земельні ділянки до 2 гектарів? Що, їм переділювать тоді?

Далі. Виконання частин 1 і 3 даного законопроекту пропонується здійснювати в межах земель запасу та резервного фонду. А ми вже знаємо, що в багатьох населених пунктах цих земель запасу та резервного фонду немає. Де тоді їх брати. Правда, тут у законопроекті говориться про те, що Кабмін і Адміністрації до 1.01.2003 повинні вжити заходи, щоб найти ці землі запасу. Так вони ж не розтягуються.

І ще одне суттєве зауваження. Справа в тому, що якраз зміни до Земельного кодексу стосуються лише статті 25. Це приватизація земель державних і комунальних сільгосппідприємств. Так отут надзвичайно велика неузгодженість законопроекту якраз із Земельним буде кодексом.

І ще одне суттєве. Справа в тому, що селі, крім лікарів, вчителів і працівників культури є інші громадяни соціальної сфери. Це і працівники торгівлі, дитячих садків, пошти і таке інше. З ними також потрібно щось робити, якщо землю надавати працівникам соціальної сфери.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України запропонувало прийняти законопроект за основу з зауваженнями. Крім того, його підтримують

і пропонують прийняти за основу комітети Верховної Ради України з питань культури і духовності та з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Враховуючи вищевикладене, комітет пропонує, рекомендує Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу з тим, щоб суттєво доопрацювати його до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання є до співдоповідача? Будь ласка, запишіться. 5 хвилин. Так, висвітіть на табло. Оржаховський, фракція комуністів.

16:52:22

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

Шановний Володимире Олексійовичу, ви сьогодні співдоповідає з дуже важливого питання. Я в цілому погоджуюся з виступами, з доводами доповідача і з вашими доводами, бо, дійсно, у нас розуміють соціальну сферу і бюджетників тільки названому, як запропоновано законопроектом. Але є, вами чітко сказано, й інші представники, які будуть після прийняття сьогоднішнього законопроекту претендувати на те, щоб їм тоже розприділили в певній мірі землю. Я, зокрема, хотів би доповнити до того, що ви сказали, право будівельників, право представників тих, які на селі зрошення проводили, це ті люди, які створювали відповідний мікроклімат на селі. Тому і пенсіонери, які працювали в цій сфері і так далі. Як ви вважаєте, як вірніше буде в комплексі вирішити цю проблему? Дякую за увагу.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую. Ну, взагалі я вам скажу так, що це велика була помилка з самого початку, коли розпайовували земельні ділянки, земельні паї. Потрібно було тоді врахувати, що всі люди, які живуть на селі, всі вони рівні, і потрібно було тоді ділити на них землі, земельні ці паї. Зараз надзвичайно буде важко виправити цю помилку, яка допущена органами виконавчої влади по відношенню до працівників соціальної сфери на селі, але працювати над цим питанням потрібно, бо наші виборці, дійсно, ставлять масово це питання.

ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Аграрної партії України.

16:54:22

ВАЩУК К.Т.

Без сумніву, даний законопроект дуже важливий. Але чи не вважаєте ви, я зрозуміла по логіці вашої співдоповіді, що ви з цим погоджуєтеся, що цю колізію можна було б виправити, доповнивши або розширивши статтю відповідного земельного кодексу, зокрема "Прикінцевих положень", де дається доручення Кабінету Міністрів і місцевій владі на місцях вирішити це питання, виконуючи відомий і названий вами указ Президента про те, що має бути дана земельна частка (пай) всім працівникам соціальної сфери.

Але з того розрахунку, на якому наголошували ви, бо порушувати розмір ми не маємо права, піде друга хвиля несправедливості, а саме не менше 50 відсотків розміру середньої земельної частки паю по господарству, але не більше двох гектарів.

Чи не вважаєте ви, що це можна було б, уточнюючи положення земельного кодексу, вирішити? Дякую.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую за запитання.

Звичайно, всі ваші пропозиції, а це було не запитання, а пропозиції, вони будуть розглянуті на засіданні Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин, а те, що ви говорите, що виправлять потрібно, то потрібно, але це питання стосується якраз не мене і не автора законопроекту, а тих людей, які стояли якраз на основі вирішення цього питання з самого початку. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, група "Народний вибір".

16:56:10

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Владимир Алексеевич, то, что этот закон нужен, я думаю, абсолютное большинство наших коллег согласятся.

Меня интересует один вопрос. Мы очень часто и всегда достаточно обоснованно объясняем, кого нужно добавить из тех, кто работает. А как данный законопроект касается пенсионеров, который в свое время, будучи бюджетниками, сегодня уже, так сказать, не являются таковыми, и соответственно, будут ли они иметь право и будут ли иметь возможность получить точно так же землю, как и те, кто работает? Спасибо.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую за запитання.

Я вам скажу, що якраз цей проект закону і враховує ваше запитання і пенсіонери бюджетної сфери, соціальної сфери якраз ставляться в рівні умови з тими, що працюють. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, група "Європейський вибір".

16:56:59

МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемый коллега, ну, то, что вопрос этот требует решения, я думаю, сомнений ни у кого не вызывает. О том, что была нарушена социальная справедливость, сомнений нет. Я бы хотел немножко дальше задать этот вопрос. Социальная справедливость нарушена не только в этом, работали все на село. В буквальном смысле слова. И когда шла ваучерная приватизация, собственность государства получили все, в том числе и селяне в доле ваучеров - часть фабрик и заводов. Но землю получила определенная часть людей, которая работала на селе. Сегодня те же люди, которые работают на фабриках и заводах, землю из-под фабрик и заводов вынуждены будут покупать на основании того Земельного кодекса, который есть сегодня. Не кажется ли это вам несправедливым как члену этого комитета? Спасибо.

ЛЕЩЕНКО В.О. Я вважаю, що ви правильно ставите запитання, але це знову ж воно не до мене, а якраз до авторів-розробників попередніх законопроектів, указів і таке інше. Ну а від себе я скажу інше. Справа в тому, що всеодно оце розпаювання, виділення земельних паїв призведе до того, що землю у селян відберуть ті, у кого багато дуже грошей. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую. Час вичерпано. Володимир Олексійович, сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Прошу висвітити на табло тих, хто записався на виступ в обговоренні.

Так, Юрій Соломатін, будь ласка. Підготуватися Кармазіну.

16:58:38

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.

Шановні колеги, можливо, було б і не виступити в обговоренні цього законопроекту, бо майже крапки над "ї" розставлені і в доповіді, і в співдоповіді, і тих запитаннях, які пролунали. Але я не міг не виступити, бо сьогодні в

газеті "Голос України" від 18 березня є така стаття журналіста Олександра Юркова з Рівненської області "Убив батьків за пай". Саме в цій статті йдеться, як син загубив...

Як колись у сумнозвісні часи батька і матері, спочатку накинувши їм на шию удавку, а потім перерізавши горлянку і скинувши в колодезь. До чого ми йдемо з цим паюванням? Зараз на черзі у нас стоять без землі ті, які відносяться до гуманітарної сфери. Але хто ще з'явиться і буде пред'являти претензію на те, що йому не надали цього паю?

Як ми зараз з 1986 року .......... на чорнобильські пільги і компенсації. І до цього часу знаходяться наші колеги депутати, які пропонують поширити ці пільги і компенсації на все нові і нові прошарки населення. Як ми роззявляємося з поширенням пільг і компенсацій на різні прошарки населення, які начебто і до цього часу слід відносити до учасників бойових дій або учасників Великої вітчизняної війни. І це буде безкінечно з земельним паюванням.

Тому я хочу сказати наостанок лише таке. Шановні друзі, це вже, ось те, що відбулося у селі Новоукраїнка Рівненської області, це перший дзвіночок тим, хто почав цей ганебний процес земельної реформи. Це відповідальність безпосередньо того, хто підписав указ про це розпаювання. Це безпосередньо відповідальність тих, які проштовхували цей Земельний кодекс у цій Верховній Раді. Ця кров цих людей на ваших руках, шановні! Будьте ви у свідомості нашого народу такими, який оцей убивця!

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Черняку.

17:01:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народе! Я звертаюся до вас з приводу того, що ми запізнилися на багато років щодо прийняття цього закону. І, насамперед, я хочу звернути вашу увагу на те, що і розробники, по-перше, подякувати всих авторів.

А по-друге, сказати, що давайте, мабуть, зробимо зміни до назви закону, скажемо, щодо надання земельних ділянок працівникам соціальної сфери та іншим працівникам, які пов'язані з обслуговуванням села. Тому що там випали у нас не тільки працівники охорони здоров'я, не тільки вчителі, там випали і пожежники, які там проживали, і міліціонери, і працівники міжколгоспбудів, і емтеесів, і всього-всього. Там дуже багато випало категорій працівників. І дуже правильно, що в цьому проекті закону записано про пенсіонерів, які працювали на той час на цих посадах. Ми образили людей, ми вбили клин, не ми, а ті, хто приймали тоді і голосували за Земельний кодекс в цілому, вони образили в цілому людей. Я за цей кодекс в цілому не голосував. Це я для тих, хто не свідомий того, що відбувається і кричить якісь звинувачення. Зрозуміли, да?

Так от щодо, де взяти землі? Шановні друзі, Конституція передбачає, що у нас є рівні права, рівні громадян права перед суспільством. І ми правильно поставили питання, що є землі запасу, є землі резервного фонду. І треба поставити питання і щодо колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, якщо їх землі повністю не приватизовані. По всій Україні мінімум третина на вскид, Катерина Тимофіївна точніше скаже, скільки земель взагалі не оброблено. А у нас питання виникають, чи можемо ми дати сьогодні, чи не можемо. Да, можемо. Ще треба передбачити, а що робити. Я звертаюся до авторів і до комітету, а що робити людині, коли вона працювала в одному селі, а проживала в іншому селі. Це теж треба записати сюди. І в першому читанні закон треба приймати.

Я хочу наголосити, шановні друзі, уявіть собі, що сьогодні я по тим скаргам, по тим зверненням ............, які є, я переконався, що навіть поруч з Києвом повно стоїть земельних ділянок, які отримали люди, які ніякого відношення до землі не мали, не мають і не скоро будуть мати. Вони навіть порожні стоять сьогодні ті земельні ділянки. Давайте все це передивимося, а закон приймемо, а то вже справа виконавчої влади, як його виконати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так. Будь ласка, Володимир Кирилович Черняк. Підготуватися Чубарову.

17:04:35

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія

Шановні колеги! В минулому скликанні я був обраний депутатом від п'яти сільських районів Рівненської області. До мене на прийом весь час приходили працівники соціальної сфери і скаржилися на ситуацію, яка склалася. Вони, дійсно, були ображені, вони були обурені, обділені і вимагали приймати заходи, приймати закон, приймати указ, що завгодно задля того, щоб вони також на рівні із тими, хто працював у КСП, отримали земельні паї. Була допущена несправедливість. Зараз з великим запізненням ми намагаємося поновити справедливість. Наша вина в тому, що ми раніше не прийняли цей закон.

Принцип справедливості вимагає - земельній пай всім працівникам соціальної сфери. Я розумію, що поїзд вже розпаювання далеко пішов, і легко спрогнозувати, що виникне питання: "Де взяти землю?" Землі запасу, землі резервного фонду, землі колишніх КСП, які не приватизовані. Я прогнозую, що виконавча влада знову заявить, що земель немає, немає де їх брати, виникне колізія. Але що робити в цій ситуації? Я думаю, що все-таки потрібно закон приймати, розуміючи, що буде складно його виконувати. Але є функції законодавчої влади, і є функції виконавчої влади. Законодавча влада приймає закон. Ми вважаємо, що це потрібно зробити. Хай торжествує справедливість. Виконавча влада зобов'язана виконувати закон.

Отже, я думаю, що ми можемо дати доручення в Кабміну, і місцевим органам влади, щоб вони цей закон виконали.

Ми повинні виконати свою контрольну функцію - Верховна Рада як парламент український - контролювати виконання законів, прийнятих нами. Але в кінцевому рахунку нехай виконавська влада чухає потилицю і ці питання вирішує.

Дійсно, в Україні існує значна частина земель, які не використовуються. Правда полягає в тому, що вони розподілені нерівномірно. Є області, де їх більше, і є області, де їх менше значно, густота населення щільніша, і тому буде практично важко вирішувати це питання. Але відступати ми не можемо. Ми зобов'язані приймати цей закон і спонукати виконавську владу до того, щоб вона виділила земельні паї всім працівникам соціальної сфери на селі. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна".

17:07:55

ЧУБАРОВ Р.А.

Почнемо з того, що ніхто не помилявся коли запроваджували Земельну реформу. Одні точно знали про те, що вони починають земельну реформу для того, щоб з часом сконцентрувати ті землі, які ніби-то роздадуть людям ........

Саме тому їм було потрібно розділити людей принаймні селян, встановлюючи несправедливий механізм її розподілу. В кожному регіоні є своя специфіка. Якщо візьмемо Крим, то до тих всіх проблем, про які говорилося з цієї трибуни, додаються й ті, які пов'язані з поверненням раніше депортованих поперед цього кримських татар.

Я хочу сказати, що ми перед тим, як пропонувати яким має бути голосування, маємо все-таки дуже чітко сказати потрібен цей закон чи ні. І я кажу: він потрібний. Але його треба додати в тому переліку, який.......про це говорилося, які ще є селяни, які не включені в цей проект закону. Я б туди додав би ще тих людей, які напередодні складення списків на приватизацію, з якихось причин об'єктивних вийшли з колгоспів або там уже не платили грошей, або ще щось, якісь причини, за 2-3 дні люди вийшли, а потім їх уже не включили в ці списки. І обов'язково додав би чорнобильців, які переїхали самі, рятуючи своє життя, не очікуючи допомоги від держави, і переїхали в село. Я б додав би обов'язково тих десятки тисяч депортованих, яких поселили в селі, але вони залишилися без землі.

Але я хочу, щоб ми дуже відверто сказали про те, а що ми хочемо, скажімо, голосуючи за цей закон. Якщо тільки заспокоїти людей, то цей закон нічого не дасть, він тільки ускладнить ситуацію, про це теж говорилося. Якщо ми хочемо, щоб він був реалізований, ми маємо повернутися до Земельного кодексу. Майже не зачіпаючи приватну власність, ми маємо виключити продаж землі для того, щоб в той момент, коли землю не можна буде успадкувати, щоб вона поверталася до держави із тієї землі ми давали би. Не кажіть, що є землі запасу і резерву. Немає тієї землі, ніде вже немає. І це є помилка. Тому я хочу сказати про те, що виносимо на друге читання цей закон, але я думаю, що він має бути повернутий в бік тільки Земельного кодексу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякуємо також. З мотивів народний депутат Пеклушенко, будь ласка.

17:10:59

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Уважаемые коллеги!

84 избирательный округ, Пеклушенко.

Закон нужно принимать. Конечно, при его реализации возникнут сложности, но не нужно бояться сложностей, нужно бояться несправедливости. И говоря о несправедливости, я хочу вернуться к вопросу социальной сферы.

В этот закон, и мы с господином Губским говорили, должна быть включена категория работников потребительской кооперации. Очень прошу вас поддержать. Это работники, которые несли социальную нагрузку.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту... З мотивів Мельничук Михайло, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

17:11:49

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Вельмишановні колеги народні депутати, я розумію все і я поважаю автора цього законопроекту, но повірте мені, ми законодавчий орган. Та не буде чесати потилицю виконавча влада, вона просто не зможе виконати цей закон, ви розумієте чи ні? Нема що чесати вже. Потилиці нема і землі запасу роздані, землі резерву роздані. І ми потім, що ж ми будемо виглядати перед тими людьми, які з надією чекають цього законопроекту, а він не буде реалізований на території України. Давайте будемо об'єктивними, шановні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд питання завершено, рішення будемо приймати під час голосування з урахуванням обговорення.

Я хотів би сказати лише, що має рацію народний депутат Михайло Мельничук, щоб ми під добрими намірами не ускладнили ситуацію в сільській місцевості.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до митного тарифу України.

А, одну хвилинку, вибачте, шановні колеги, я просив би Кабінет Міністрів від уряду, заступник державного секретаря хай скаже свою оцінку цього проекту, будь ласка.

__________________ .

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Протягом останніх десяти років при проведенні земельної реформи більш, ніж 11 тисяч сільськогосподарських підприємств отримали 30 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення у колективну власність цих підприємств та громадян - їх членів, що складає 67 процентів сільськогосподарських угідь країни.

На сьогодні ці землі на 90 процентів відповідно до діючого земельного законодавства України розпайовані між членами відповідних підприємств та пенсіонерами з їх числа, яким видані відповідні правоустановчі документи, сертифікати на земельну частку-пай.

На сьогодні згідно вимог нового земельного кодексу України здійснюється видача вказаним громадянам України державних актів на право приватної власності на землю взамін сертифікатів. З шести мільйонів громадян-власників права на земельну частку (пай) трьом мільйонам громадян видані вже державні акти на конкретні земельні ділянки в натурі на.............що складає 45 процентів від загальної їх кількості.

Інші громадяни України, включаючи працівників культури, освіти, охорони здоров'я згідно положень Земельного кодексу України мають право безкоштовно отримати земельні ділянки для різного цільового призначення, в тому числі для ведення особистого селянського господарства у розмірі до двох гектарів земель сільгосппризначення.

У зв'язку з цим вбачається недоцільно змінювати правила приватизації земель сільськогосподарських підприємств, розширюючи коло осіб, які можуть мати право на земельні частки, паї.

Оскільки закон, який обговорюється, не може мати зворотної дії у часі і може бути застосований лише до незначної кількості підприємств, які на цей час не приватизували свої землі. Таких підприємств налічується незначна кількість.

У зв'язку з цим Державний комітет по земельних ресурсах і Міністерство аграрної політики, яке розглядає цей проект, не підтримують цей проект закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, зрозуміло.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до митного тарифу України. Ми зараз переходимо до розгляду проектів за скороченою процедурою.

Я запрошую до доповіді заступника державного секретаря Міністерства економіки та з питань євроінтеграції Володимира Стеценка. Будь ласка.

Буквально дуже коротко, сутність законопроекту.

СТЕЦЕНКО В.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону внесення змін до митного тарифу України. Законопроект уже розглядався Верховною Радою України.

Єдиним проблемним питанням, через яке законопроект не було схвалено, було те, що він містив норми щодо підвищення ставок ввізного мита на засоби захисту рослин.

При повторному розгляді законопроекту Комітетом Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності норм щодо підвищення ставок ввізного мита на засоби захисту рослин було винесено за рамки цього закону. Всі інші положення цього закону залишилися. Зокрема законом передбачалося виділити в окремі коди дикий і нешліфований рис, збільшити ставку ввізного мита на премікси, деталізувати продукцію по окремих видах товарної номенклатури та інше.

У разі прийняття цього законопроекту прогнозується збільшення надходжень до Державного бюджету у розмірі десь приблизно 19,5 мільйонів гривень.

Шановні народні депутати, враховуючи, що законопроект уже розглядався Верховною Радою, а проблемне питання, яке він містив, винесено за рамки цього проекту, прошу підтримати зазначений законопроект.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Ні, другий, ми зараз один завершимо, потім інші.

Будь ласка, Василь Петрович Цушко, перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

17:17:00

ЦУШКО В.П.

Спасибо. Цушко, фракция социалистов.

Уважаемые народные депутаты, этот законопроект второй раз мы докладываем и представители правительства, и представители комитета докладываем. Значит, комитет принял решение поддержать этот законопроект, предлагает принять его в первом чтении, и если будет согласие Верховного Совета, и во втором чтении. Все-таки, действительно, вы помните возражения тогда народных депутатов, чего они не голосовали. Мы ждали у правительства почти три месяца обоснования почему они, ну, или пусть отзывают законопроект или обоснования что не было ничего, и было только мнение Министерства экономики, что если мы хотим, чтобы законопроект прошел, вот вынесите за рамки. Комитет поддержал все-таки. Выносится за рамки закона, не поддерживаем, чтобы к нам возили мексиканскую водку, конкретно "Текилу" и "Мескаль", а остальное комитет предлагает поддержать законопроект.

Из результатов разговоров с аграриями, аграрии говорят, что сегодня отечественное производство позволяет обеспечить средствами защиты. То есть законопроект, поданный урядом, нужно поддеражть. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Дякую Василь Петрович. Сідайте, будь ласка. Два "за", два "проти". Будь ласка, Юрій Кармазін. Немає Юрія Анатолійовича? Якщо можна, дуже коротко прошу, Юрій Анатолійович.

17:18:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, цей законопроект треба підтримувати, абсолютно правильно, я погоджуюся з думкою комітету. Він спрямований на забезпечення деталізації тих категорій товарів за тими кодами і назвами, які наведені у національному митному тарифі у відповідності із тими вимогами, які висуваються до України.

Мені дуже не подобається слово "вимоги" і слово "висувається до України", як передумови вступу до Світової організації. Нам треба робити так, як вигідно Україні. І саме, виходячи з цього, ми маємо подивитися чому в Україну завозилися пестициди дешевше, скажімо, ніж вироблялися в Україні. Чому 95 відсотків ядохімікатів ми закуповуємо? Чому ми віддали ринок на 200 мільйонів доларів - це 1 мільярд гривень? Чому і в угоду кому? І може тоді буде відповідь на це питання : " Чому не проголосовані ті чи інші питання?".

Давайте подивимося чому у Росії цього немає. Тому що там сидять люди, які відповідають і бояться за свою державу, переживають за цю державу. Ми за цю державу не переживаємо.

Тому мене СОТ хвилює дуже мало. Я дуже добре розумію, що нам там поки що нічого робити, ніхто нам там не чекає. Статус сусіда, який ми отримали за роки господарювання нашого Президента і наших десяти урядів нас ні до чого не буде зобов'язувати ще дуже довго. І тому давайте приймати такі закони, які захищають наш народ.

Тому є тут певні зауваження, їх можна дати, але вони дріб'язкові. І в цілому законопроект треба прийняти. Я погоджуюся з тим, що прозвучало це. А проти, я думаю ніхто сьогодні проти цього законопроекту не виступить. Бо то виступить проти, той виступить проти свого народу.

Тому думаю, Володимире Михайловичу, у вас задача буде сьогодні дуже проста. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Тобто я так зрозумів, що зараз треба риску підвести і все.

КАРМАЗІН Ю.А. Тільки за виступлять люди, бо тут всі сидять патріоти, які приймали присягу на вірність Україні.

ГОЛОВА. Черняк Володимир Кирилович, фракція "Наша Україна".

17:21:25

ЧЕРНЯК В.К.

Інколи я буваю так за, що навіть проти, а інколи так проти, що навіть за. Це якраз другий випадок. Деякі роздуми з цього приводу. В мене завжди викликає сумніви доцільність збільшення надходжень до бюджету за рахунок підвищення мита.

Це не той шлях, яким треба йти. Якщо ми думаємо про перспективу, то треба взагалі від нього відмовлятися. Ну але мабуть ситуація вимагає багато в чому того, щоб ми поки що це враховували. Це перший момент.

Другий момент. Звичайно, треба враховувати ту обставину, що все-таки якщо ми не будемо йти в СОТ, то нас туди будуть втягувати. Тому краще туди іти і на певних умовах готуючись відповідним чином і звичайно йдучи шляхом підвищення конкурентоспроможності нашої продукції. Це єдина умова вступу в СОТ. Якщо ми не будемо цього робити, то тоді звичайно у нас будуть збитки.

А загалом звичайно у нас повинен бути поміркований протекціонізм і ми повинні думати про захист вітчизняного виробника нашої продукції так чи інакше в певних цивілізованих межах.

І третій момент. Я повністю погоджуюся з тим, що потрібно винести за межі закону, за рамки закону підвищення ввізного мита на засоби захисту рослин. Уряд на це пішов. Я думаю, це абсолютно правильне рішення. Ні в якому разі не можна було залишати цю новелу.

І четвертий момент. Четвертий момент я не можу не згадати про мексиканську горілку текілу. Я думаю, що це помилкова позиція. Текіла - це горілка високої якості, її дуже мало, вона із кактусу виробляється. Текіла - це краплина в горілчаному морі України і це не той випадок, де потрібен протекціонізм. Наприклад, мені буде важко жити без текіли...

Я думаю, що якось я проживу, але я думаю, що нашим громадянам дати можливість придбати високоякісну горілку - текілу - мексиканську, тим більше, що в Мексиці проблеми з кактусами, вони все менше виробляють "Текіли", а ми тут ще ставимо перепони на експорті "Текіли" в Україну. Ні, ну це я сказав для гумору. Думаю, що треба уважно подивитися на цю проблему чи варто на ній зосереджувати увагу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Олександр Баранівський, за чи проти ви? Якщо за, то давайте не будемо виступати. Ні, за, за, Будь ласка

17:24:51

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Соціалістична партія України, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, що сталося з даним законом? У 91-му році наш виробник виробляв 86 тисяч тонн засобів захисту рослин, у 2000 році - 3,9 тисячі тонн, всього-на-всього. Що сталося? ПДВ відмінили для ввезення, мито відмінили, завезли препарати звідти, придушили нашого виробника і сьогодні дехто хоче продовжити це і надалі. 95 процентів сьогодні маємо імпорту засобів захисту рослин, це вже порушена безпека держави, країна, яка має більше 38 гектарів

ріллі, сьогодні не дають можливості виробляти свої засоби захисту рослин.

Тому, звичайно, не можна виводити за рамки і уряд не зняв питання, щоб вивести за рамки виробництво своїх ядохімікатів, а ввозити. Міністерства - за, Митно-тарифна рада - за, це не суперечить вимогам ЄС, не суперечить вимогам СОТ, є відповідні заключення. І, до речі, чиї ядохімікати, це мається на увазі ввести, мито ввізне, які якраз виробляються в Україні, чи які не виробляються, вони в цей перелік не попали.

І слідуюче. Хотів би, шановні колеги, - звідки це все, ростуть ноги- ще зачитати витримку з одного листа. "На виконання доручення Кабінету Міністрів від 16.12.02 року Міністерство промислової політики разом з Міністерством палива та енергетики, Фондом державного майна, Міністерством аграрної політики, Антимонопольним комітетом, Міністерством юстиції розглянули звернення народного депутата Зварича від 5 грудня цього 2002 року щодо скасування пунктів три та чотири постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2001 року, послухайте, до якої постанови скасування, "Про організацію виробництва вітчизняних засобів захисту рослин". І звідси я вам даю заключення цих усіх міністерств, що вони в кінці говорять цього ж документу: враховуючи, тут дають, наведені документи, вважаємо, що пункти три та чотири постанови Кабінету Міністрів "Про організацію виробництва вітчизняних засобів захисту рослин" не суперечать чинному законодавству. Поява на ринку вітчизняних високоефективних пестицидів згідно вищезазначеної постанови призвела до різкого падіння вартості аналогічних імпортних препаратів, значить так як, ну... Наводиться приклад: 2 і 4-диамінна сіль з 3,6 долара, 3,6 стала долара, була 4,2, скажімо, 3 долари коштував препарат на основі гліфосату, коли коштував 7 з половиною.

Тому, шановні колеги, треба підтримувати нашого товаровиробника і дати можливість виробляти наші засоби захисту рослин. І прошу це врахувати, ми підтримуємо нашого виробника, це дає додаткові надходження до бюджету, створює робочі місця. З цим давайте будемо рахуватися. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Гапочка, будь ласка. Група "Народний вибір".

17:28:17

ГАПОЧКА М.М. Дякую, Володимире Михайловичу. Я тільки одну справку наведу. Я на Луганщині працював в аграрному секторі і, коли вітчизняний виробник не працював по захисту рослин, імпортні держави завезли до нас на 200 мільйонів доларів ядохімікатів, розрахувалось тоді село всієї України на 20. І коли постало питання про вітчизняного виробника, іностранні виробники пропонували державі так: не робіть робітника вітчизняного, а вони списують борги. То єсть, вони підняли 20-кратну ціну, получили на 20 мільйонах при розрахунку 200 10 мільйонів прибутку для того, щоб не робив вітчизняний виробник. Тому, якщо ми не підтримуємо цю, то ми зробимо, отримаємо селу мільйони і мільярди збитків. Я дуже прошу підтримати питання по ядохімікатам. Все, дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту закону під номером 1027 про внесення змін до митного тарифу України завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо митних тарифів. Будь ласка, Володимир Стеценко - заступник державного секретаря. Дуже коротко. І тоді попрошу підготуватися Василя Петровича Цушка.

СТЕЦЕНКО В. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься законопроект про внесення змін до деяких законів України. Зазначений законопроект підготовлений за результатами розгляду на засіданні митно-тарифної ради ще 29 травня 2000 року. Митно-тарифна рада на сьогоднішній день проходить за участю народних депутатів, і ми враховуємо практично всі зауваження, які надаються на митно-тарифну раду. Зазначеним законопроектом пропонується збільшити також ставки ввізного мита на кришки для паро-вакуумної закупорювально-скляної посуди. Зменшуються ставки ввізного мита на емаль і лаки, які в Україні не виробляються, матеріали для виробництва волокно-оптичних кабелів, також виробляються в недостатній кількості, зменшується ставка ввізного мита на банана в зв'язку з тим, що тут досить велика ставка ввізного мита - 20. І знижується до шести. І частина бананів йде контрабандою.

Також зменшується ставка ввізного мита на цитрусові. Крім того, в цей законопроект 2228, перенесене положення щодо зміни ставки експортного мита на засоби захисту рослин. І я думаю, в комітеті після опрацювання і прийняття в першому читанні цього закону ми доопрацюємо і врахуємо всі інтереси, як виробників національних, так і споживачів.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Будь ласка, Василь Петрович Цушко від комітету.

17:31:32

ЦУШКО В.П. Уважаемые народные депутаты, комитет рассмотрел этот вопрос, предлагает его рассмотреть, но объявляет специально для членов комитета АПК, что мы предлагаем его рассмотреть в первом чтении и принять, чтобы вы имели возможность рассмотреть его на своем комитете и внесли поправки ко второму. Потому что эта группа сельскохозяйственная, там есть и персики, и бананы, и цитрусовые. Понимаю, что цитрусовые и бананы у нас не растут, но персик у нас растет, слива та какая-то есть и так далее.

И если вы рассмотрите, ко второму чтению мы учтем ваши зауваження и подадим угодженый законопроект.

Еще раз повторяю, наш комитет принял решение 1027, ядохимикаты оставить там, проголосовать, как предлагает Кабмин, но в случае его непринятия тогда внести в этот законопроект в первом чтении, чтобы потом не выкинуть эту, я имею в виду группу защиты растений.

Поэтому я уточняю выступление представителя Кабмина, потому что Кабмин не отзывал по ядохимикатам.

У меня все, спасибо, Владимир Михайлович.

ГОЛОВА. Дякую вам, Василь Петрович.

Юрій Анатолійович, на трибуну, будь ласка. А, ви з місця? Будь ласка, увімкніть мікрофон, переходимо до обговорення, два за, два проти.

Володимир Кирилович Черняк наступний.

17:32:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я вже частково до цього питання доходив, я хочу наголосити тільки, що наші підприємства покладені абсолютно штучно, підкреслюю, штучно на коліна поставлені, організація виробництва вітчизняних препаратів для захисту рослин загублена і замість того прийшли закордонні препарати, більше того, з вартістю продажу їхніх тут, в Україні, більшою, ніж в Російській Федерації чи в країнах Європейського союзу. Наприклад, ціна на гербицид на основі кліфосату виросла з 7 доларів на літр до 10,5-11 доларів, гербіциду - 2,4, аміносіль з 3 доларів до 4,2.

І тільки... про що ми зараз говоримо? Про встановлення рівних, підкреслюю, рівних умов оподаткування імпортних і вітчизняних препаратів. Оце ми і дожилися на дванадцятому році незалежності. Що ми вимагаємо рівності.

Я хочу запитати уряд Януковича, уряд Кінаха, хочу запитати Президента Кучму, кому йшла вся різниця, куди вона йшла від українського народу?

Тому, шановні народні депутати, цей закон треба приймати відразу у двох читаннях і ні одної хвилини не давати для того, щоб далі грабували український народ. Хай нові робочі місця створюються в Україні. І ми тут самі розберемося без американців, без німців і без інших. Ми їх дуже поважаємо і запрошуємо купувати нашу горілку, не їхню текілу. Без неї ми проживемо. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк. Немає?

Будь ласка, Сергій Касьянов. Немає?

Значить всі, хто бажали, записався, розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати у день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафів за насильство в сім'ї. Доповідач - державний секретар Міністерства внутрішніх справ України Олександр Гапон.

Будь ласка. Дуже коротко прошу, Олександре Андрійовичу.

ГАПОН О.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, 15 листопада 2001 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про попередження насильства в сім'ї", який набрав чинності з 21 березня 2002 року.

За рік дії закону Міністерство внутрішніх справ здійснено ряд організаційних та практичних заходів. На виконання вимог статті 2 розділу 7 прикінцеві положення Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" Міністерство внутрішніх справ України разом з Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення", яким передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї.

Розроблення даного проекту обумовлено нормами статей 13, 15 та 17 Закону України про попередження насильства в сім'ї. Чинним законодавством суспільні відносини пов'язані із відповідальністю за вчиненням насильства у сім'ї, врегульовані частково. Залишається не врегульованим питання щодо відповідальності за вчинення насильницьких дій у сім'ї, які не підпадають під дію кримінального кодексу. З огляду на зазначене пропонується доповнити Кодекс України про адміністратівні правопорушення статтею 173 зі значком 2, якою встановлюється відповідальність за вчинення насильницьких дій у сім'ї, а також передбачається відповідальність за невиконання захисного припису, який вручається особі, що вчинила насильництво в сім'ї після отримання офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї.

Прийняття законопроекту сприятиме вирішенню двох питань.

По-перше. Це створення дієвого механізму щодо забезпечення правових гарантій по охороні прав і законних інтересів членів сім'ї, стосовно яких здійснюються заходи з попередження насильства в сім'ї.

По-друге. Приведення Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідність із Законом України про попередження насильства в сім'ї та вдосконалення адміністративного законодавства України.

Поряд з цим народним депутатом України Мазуренком Володимиром Івановичем внесено до Верховної Ради України альтернативний проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису, норми якого ідентичні законопроекту, розробленому Міністерством внутрішніх справ України.

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України законопроект, внесений народним депутатом України Мазуренком Володимиром Івановичем, рекомендовано до розгляду у першому читанні з прийняттям його за основу.

Для прискорення прийняття рішення Верховною Радою МВС України пропонує підтримати законопроект, розроблений народним депутатом України Мазуренком Володимиром Івановичем. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також Олександре Андрійовичу. Сідайте, будь ласка. Мазуренко Володимир Іванович, будь ласка, обгрунтування ваше.

17:39:07

МАЗУРЕНКО В.І.

Уважаемые коллеги, я очень коротко. Докладчик доложил законопроект, его сутность. Разница в наших законопроектах была только в том, что в урядовом законопроекте не был очерчен круг лиц, которые имеют право составлять эти протоколы.

Поэтому я бы просил вас поддержать этот законопроект. Если есть какие-то вопросы, я готов ответить.

ГОЛОВА. Питань немає. У нас зараз будуть тільки виступи за і проти. Я вам дякую. Будь ласка, сідайте, Володимире Івановичу.

Юрій Анатолійович Кармазін. З місця, увімкніть мікрофон, будь ласка.

17:39:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я хотів би подякувати Гапона Олександра Андрійовича за те, що він знайшов мужність в собі і сказав, що хоч маленький, незначний законопроект, що кращий той, тому що є врегульованість, і тому він каже: "Краще прийняти депутатський". Це дуже приємно, що люди аналізують, і в Міністерстві внутрішніх справ законопроекти і бачать це.

Дійсно, цей законопроект якраз виправив ті вади, про які звертало увагу Науково-експертне управління. І тепер стаття буде так виглядати: " Вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування в іншій формі, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна чи коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному, психічному здоров'ю потерпілого так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений".

Зрозуміло, що якщо протягом року, то там штраф більший - від трьох до семи неоподаткованих мінімумів. І цей закон має бути профілактичним законом, який має вживатися, безперечно, до того, як застосувати всю міць карного кодексу.

Тому я вважаю, що треба прийняти у першому читанні, його можна і в цілому навіть прийняти, бо він враховує всі зауваження Науково-експертного відділу, саме депутатський законопроект розроблений депутатом Мазуренком.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Олександр Малиновський, ви "за", "проти"?

17:41:50

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Тільки я Олексій Малиновський.

ГОЛОВА. Вибачте. Олексій Малиновський.

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П. Олексій Малиновський, фракція соціалістів, Черкащина.

Я повністю підтримую цей законопроект, але хотів би звернути увагу на слідуюче. Він без сумніву носить соціальний характер цей законопроект, і тут виникає... сумніви може про штрафи, які накладаються на сім'ї. Справа в тому, що більшість цих правопорушень буде в сім'ях неблагополучних. Це перше зауваження таке.

І друге зауваження. Мені здається, що все-таки тут є якась межа в протоколах, які будуть складатися. Чи буде тут об'єктивність? То жінка на чоловіка, то чоловік на жінку, а потім буде колізія. Тому я думаю, в другому читанні воно піде поправиться.

А так в цілому підтримую. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Хто заперечує, шановні колеги? Василь Надрага тут записаний. Ви за чи проти? За? Тоді обговорення питання завершено. Рішення будемо приймати під час голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до закону України про участь України в міжнародних миротворчих операціях.

Доповідач - міністр оборони України Володимир Шкідченко. Будь ласка. Дуже коротко, пане міністр.

ШКІДЧЕНКО В.П.

Шановний пане Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати України! Метою закону є приведення порядку фінансування витрат, пов'язаних з участю України в міжнародних миротворчих операціях у відповідність до існуючих положень світової практики.

Відповідно до статті 9 діючого закону фінансове забезпечення обмежується одним положенням - відшкодуванням Державному бюджету України витрат за рахунок ООН ОБСЄ чи інших міжнародних організаціях. В той же час на сьогодні склалася інша світова практика коли фінансування проводиться по різним варіантам. Наприклад, спостерігачі ОБСЄ.

Кандидати на посади спостерігачів прибувають до Відня і після співбесіди вони приймаються на повне забезпечення з боку ОБСЄ. ОБСЄ не перераховує кошти країні, а забезпечує персонально кожного спостерігача, тут є певне протиріччя.

Може я забігаю наперед, але я переконаний , що настане час, коли політичні, національні інтереси нашої країни будуть зате, щоби в деякі миротворчі операції направляти наш персонал і за рахунок державного бюджету, коли економічні можливості це дозволять.

Зміни до закону включають зміни до статті дев'ятої, про які я наголосив, а зміни до статті третьої, вони автоматичні, коли приймаються зміни до дев'ятої. Я хотів на двох застереженнях зупинитися.

Спілкування під час перерви з шановними депутатами показало питання, що цей законопроект якби пов'язаний з можливим обговоренням питання батальйона РХЗ до району Перської затоки. Він, цей законопроект, не має ніякого відношення до направлення батальйону.

І другий момент. Є побоювання, що звужуються повноваження Верховної Ради щодо визначення порядку фінансування. Це не так, тому що остаточне рішення щодо затвердження направлення підрозділів щодо участі у миротворчій операції належить Верховній Раді і вона уповноважена дати чи позитивне чи негативне рішення.

Тому прошу підтримати законопроект, який виноситься. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, Володимире Петровичу, сідайте, будь ласка. Від Комітету з питань національної безпеки і оборони голова підкомітету Комітету Анатолій Іванович Доманський.

17:46:25

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! У цьому законопроекті визиває дискусію те, що тут записано фінансування з коштів державного бюджету. Якщо ми приймемо зразу ці три, воно так і повинно бути, три напрямки, коли можна, три варіанти фінансування, коли ми будемо займатися миротворчими операціями. Ну що і ми в комітеті розглянули це і щоби не викликало це якихось побоювань, ми все-таки рішаємо, що контроль за Верховною Радою, звідкіля фінансувати миротворчу операцію, залишається за Верховною Радою. Тому комітет предлагає, пропонує тут після цих трьох варіантів доповнити: порядок фінансування витрат визначається одночасно з прийняттям рішень про участь України в миротворчих операціях. Тому ми підтримуємо на комітеті, просимо підтримати на четвер і в другому читанні доопрацювати цей законопроект і, щоб контроль за витратою грошей з бюджету, був під контролем Верховної Ради, щоб це все оставалось під контролем Верховної Ради.

ГОЛОВА. Дякую, Анатолій Іванович, дякую. Сідайте, будь ласка.

Юрій Анатолійович Кармазін. Так, зараз два - за, два - проти, бо записалось дуже багато людей. Прошу, висвітіть на табло, хто записався.

17:48:19

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний народе України! Я хочу, щоб ви не переживали, так закон називається "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях". Насправді, не йде мова ні про відправлення зараз контингенту, не вирішується питання, нічого такого. Стоїть питання тільки про такі зміни: в другому реченні частини першої статті 3 слово "відшкодування" замінити словом "фінансування" і статтю 9 викласти в іншій редакції: "Фінансове забезпечення участі України в міжнародних миротворчих операціях. Фінансування витрат, пов'язаних з участю України, може здійснюватись з державного бюджету за умови повного або часткового відшкодування за рахунок коштів, які виділяються ООН, ОБСЄ або іншою регіональною організацією для фінансування міжнародної миротворчої операції, і виключно за рахунок коштів державного бюджету, виключно за рахунок коштів, які виділяються ООН, ОБСЄ або іншою регіональною організацією". Оце і весь текст закону, який я зараз коротко зачитав.

Тому небезпеки тут великої немає в його прийнятті в першому читанні, це фактично тільки зміна до двох статей маніпусеньких причому в тому законі, який ми прийняли в 99-му році. але те, що він співпав по часу, я наголошую, що, Володимире Михайловичу, до цього часу не зареєстрований мій проект закону, який я подавав про схвалення рішення про направлення батальйону радіаційно-хімічного і біологічного захисту Збройних сил України у випадках звернення країн регіону Перської затоки. Народ України, український народ хвилюється, не сприймає цього. Тому я хотів би, щоб ми все-таки поступили згідно Регламенту, згідно Регламенту ніхто не мав права влаштовувати ревізію і цензуру законопроекту, поданого народним депутатом України, і він мав бути зареєстрований. Я повторно звертаюся до вас, Володимире Михайловичу, зареєструйте і не порушуйте мої права як народного депутата України.

ГОЛОВА. Так ви за цей законопроект?

КАРМАЗІН Ю.А. За прийняття в першому читанні того, законопроекту, який сказали, які про учать України в міжнародних миротворчих операціях, але категорично проти направлення українського батальйону і наших дітей туди.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми не обговорюємо направлення батальйону, ми обговорюємо конкретний законопроект. Давайте про нього будемо говорити.

Михайло Мельничук, будь ласка, фракція Соціалістичної партії.

Увімкніть мікрофон народного депутата Мельничука.

17:51:59

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Я прошу передати слово народному депутату Бульбі.

ГОЛОВА. Будь ласка.

17:52:12

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів.

Шановний Голово, шановні народні депутати!

На прикладі спроб трансформації Закону України "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях можна судити про те, як видозмінюється політика керівництва держави щодо участі Збройних Сил України в міжнародних воєнних конфліктах. Це тривожний симптом. Адже одна справа - міжнародна миротворча операція за рішенням Ради безпеки Організації об'єднаних націй, яка проводиться під егідою ООН чи ОБСЄ, і зовсім інша - воєнне втручання, а навіть агресія однієї чи декількох країн проти іншої суверенної країни, якими б намірами це благими не пояснювалося і як би це не називалося.

Що тут не зрозуміло? Якщо йде мова про справжню миротворчу операцію за санкцією Організації об'єднаних націй, то рішенням одночасно з проведенням цієї операції визначається порядок фінансування її.

Отже, немає потреби залучати кошти Державного бюджету. Якщо немає такого рішення, наприклад, як у випадку з Іраком, то і фінансування відповідного не буде. А отже тоді треба думати про фінансування з Держбюджету.

Верховна Рада не має права потурати таким домаганням. Фракція соціалістів не буде голосувати за даний законопроект, як не буде голосувати за направлення миротворчого батальйону України у район Перської затоки. Хіба що у складі, запропонованому народним депутатом Іваном Сидоровичем Боким, коли батальйон очолить капітан запасу Кучма. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Один - за, один - проти. Будь ласка, народний депутат Терен. Немає. Коновалюк. Одну хвилиночку, ви. Там ......... буде записано, тоді будете ви. Заспокойтеся, не записані ви. Дуже просто. Так що не записані. Іване Олександровичу, немає вас. Коновалюка немає?

Мовчан, будь ласка. Будь ласка, ви за чи проти, Іване Олександровичу? Будь ласка.

17:55:40

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні. Справа в тому, що стаття 3 і стаття 9 Закону про участь України у міжнародних миротворчих операціях по суті не дозволяє здійснювати без порушення законодавства фінансове забезпечення заходів з підтримання миру.

У статті 9 діючого закону говориться про те, що фінансування витрат, пов'язаних з участю України у міжнародних миротворчих операціях здійснюється з Державного бюджету України. Але за умови відшкодування цих витрат за рахунок коштів, які виділяються ООН, ОБСЄ або іншою регіональною організацією для фінансування міжнародної миротворчої операції.

Але у багатьох випадках Україна направляє миротворчий персонал до складу місій ООН, ОБСЄ чи інших як член цих організацій і не отримує фінансових відшкодувань за їх направлення і діяльність у складі таких місій. Як бути в цьому випадку, начебто вихід з цієї ситуації пропонує також 9-та стаття, в якій зазначається про те, що Верховна Рада України може встановлювати інший спосіб фінансування операцій з підтримання миру. Однак, влада відповідно до статті 6 Конституції України може здійснювати свої повноваження у встановлених цієї Конституцією межах і відповідно до законів України. Це стосується і до Верховної Ради. Отже, необхідно встановити законом, в якій спосіб може відбуватися фінансування цієї діяльності. Має бути встановлений вичерпний перелік джерел такого фінансування. Законопроект встановлює саме цей вичерпний перелік джерел фінансування, а саме: виключно за рахунок коштів Державного бюджету, а також із Державного бюджету за умови відшкодування цих витрат і є ще одне джерело, яке пропонується, це виключно за рахунок коштів, які виділяються ООН, ОБСЄ або іншою регіональною організацією для фінансування міжнародної миротворчої операції. Отже, якщо ми хочемо фінансувати і не порушувати українське законодавство, то ми мусимо прийняти цей законопроект у першому читанні.

Є проблеми іншого характеру. Вони стосуються, я б сказав би, оцінки діяльності наших миротворців, нашого миротворчого персоналу. Як оплачується їм ця робота? Чи вона співвідноситься ця робота із рівнем оплати для країн, які є членами НАТО, чи їм оплачують менший рівень цієї заробітної плати. Які гарантії надаються цими організаціями для нашого персоналу, де вони використовуються у яких точках?

Отут я вважаю, що наша влада недопрацьовує, вона не захищає по суті належним чином інтереси нашого персоналу і нашої держави. Над цим треба ще і ще багато працювати, але у випадку встановлення джерел фінансування цей законопроект треба прийняти у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Борис Павлович, ви за чи проти? За. Значить, дякую. Шевчук Сергій. Шановні колеги, два "за", а треба, хто "проти" ще.

Ви за чи проти?

Будь ласка, народний депутат Шевчук, мікрофон увімкніть.

17:59:05

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Я виступаю проти прийняття цього законопроекту. Мої сумніви стосуються доповнення, яке вносить автор, в даному випадку міністр оборони, що передбачає фінансування миротворчих операцій виключно за рахунок коштів Державного бюджету.

По-перше. Я хочу сказати, що сам термін "миротворчі операції" зараз нівелювався після того, як Сполучені Штати Америки практично поставили ультиматум режиму Іраку в односторонньому порядку, без санкції ООН, без рішення Ради Безпеки.

По-друге. Я хочу згадати Указ Президента, де також не вказано слово "миротворчі операції". Тобто ми перед початком зовсім іншої якості, коли в односторонньому порядку можуть прийматися рішення про військові дії.

А, по-друге. І саме головне. Не такий багатий наш Державний бюджет, щоб ми передбачали в ньому фінансування, так званих, миротворчих операцій в різних теренах світу.

Я навіть не хочу говорити про процедурну сторону, коли і як ми з вами будемо передбачати на наступний фінансовий рік, які кошти витратити на миротворчу операцію. А резервів у Державному бюджеті просто немає.

Тому я пропоную направити цей законопроект на доопрацювання, вилучити тезу про фінансування цих дій виключно за рахунок коштів Державного бюджету, і тоді ми спокійно приймемо цей законопроект. Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Якщо немає заперечень, продовжуємо роботу на 15 хвилин.

Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про участь України у міжнародних миротворчих операціях завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з врахуванням обговорення.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до декрету Кабінету Міністрів України про місцеві податки і збори щодо готельного збору.

Доповідач народний депутат України Олег Немировський. Дуже коротко, будь ласка.

18:01:19

НЕМИРОВСЬКИЙ О.А.

Питання оподаткування постійно виникають і обговорюються в цій залі. Як правило, вони стосуються або зменшення податків або якихось пільг у оподаткуванні.

В даному ж випадку мова йде про усунення дискримінації. Як відомо, готельна діяльність, крім всій звичайних податків, оподатковується ще й особливим місцевим податком, причому заставкою до 20 відсотків. Виникає питання чому готельні послуги потрібно оподатковувати більше, ніж звичайні? Що, це якась надприбуткова галузь? Гральний бізнес чи може монополія? Очевидно що ні. Це галузь як і багато інших зараз знаходиться у важкому становищі. Готельний збір збільшує ціну на послуги, яка не завжди відповідає їх якості, зумовляє створення альтернативного ринку таких послуг в Україні, сприяє тому, що частина готельних послуг ховається в тінь. Так, моніторинг процесу в ринку готельного послуг дозволяє зробити висновки, що тільки в місті Києві послуги проживання надають близько 30 тисяч приватних квартир. Це дешевше, зручніше, якісніше, хоча і менш надійно.

Виходячи з вище зазначеного та враховуючи позитивний висновок профільного комітету, прошу підтримати законопроект щодо скасування готельного збору з 1 січня 2004 року, оскільки Держбюджет на 2003 рік вже прийнято. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Від комітету. Да, сідайте, будь ласка.

18:03:01

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности рассмотрел этот законопроект и предлагает Верховной Раде принять его в первом и втором чтении, и в целом, потому что сегодня этот налог только тормозит развитие у нас туризма и вообще развитие гостиничного хозяйства. И вы часто ездите в свои округа, видите что у нас сегодня только в крупных городах, областных центрах нормальные гостиницы и то не везде. А для того, чтобы привлечь сюда туризм, для того, чтобы люди получали ... тратили деньги на нашей территории, нужно обеспечить соответствующие условия.

А этот налог на самом деле, извините, скажу так по-народному, как мертвому припарка до местных бюджетов. По крайней мере так, такие расчеты поданы в наш комитет автором и я вам доложилмнение комитета. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Валерій Іванович ...., будь ласка від уряду.

_____________. Шановний Володимире Михайловичу!

Шановні народні депутати, дійсно, готельний збір - це кабальний місцевий податок, який сьогодні ставить на коліна готельні господарства. Тільки за 6 останніх років зменшилося на 36 тисяч місць в готелях України, а щоби відновити, це потрібно півтора мільярдів доларів для того, щоби відновити готельні, мається на увазі місця в готелях, готельний фонд.

В зв'язку з цим я також хотів би сказати, що, на жаль, сьогодні виходить так, що подвійний податок сьогодні збирається з готелів і з тих, хто проживає. А розрахунки показують навпаки, що якщо ми знімемо цей готельний збір, він надасть можливість заповнити більше наші готелі, з одного боку, і, звичайно, вкладати в розвиток готельного господарства.

І ще одне. Сьогодні хочу сказати, що, на жаль, в зв'язку з такою ситуацією збільшується кількість квартир, які надаються гостям з різних країн і не забезпечуються багато моментів, в тому числі і безпека туристів.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, хто готовий виступити? Висвітіть на табло, будь ласка. Ну Юрію Анатолійовичу, будь ласка.

18:05:27

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народе! Сьогодні ми прийшли до того в державі, що тіньовий ринок, про який зараз говорив голова Державної туристичної адміністрації України надзвичайно розвивається. Єдине, що забезпечили сьогодні удавленням готелів, а це 20 відсотків ПДВ та 20 відсотків готельного збору і то рахують, що то треба робити щоденно, податкова адміністрація почала рахувати, ми просто удавили ці готелі.

Результат - 88 готелів за останні роки скоротилися, це 6 відсотків. Результат, це мінусовий результат - коефіцієнт завантаженості впав і тіньовий ринок збільшується і вартість проживання сьогодні в квартирах, які даються, я промоніторив ситуацію, наші люди промоніторили ситуацію, люди промоніторили від 500 до 5 тисяч гривень, від 500 до 5 тисяч доларів, вибачте, це помножте на 5, 25 тисяч гривень на місяць в центрі Києва, починаючи від того, однокімнатна чи дво-, чи трикімнатні апартаменти здаються. Це гроші, які не попадають в бюджет, які не оподатковуються. За нашими підрахунками, зняття цього збору знизило б вартість послуги за проживання на 13,6 відсотка і забезпечило б збільшення кількості приїжджих на 39 відсотків. Як наслідок буде зростання доходу підприємств готельного типу на 97 мільйонів гривень, це на місяць і, звісно, ця сума буде збільшуватись.

Особливо я хотів би наголосити на тих готелях, які знаходяться в районних центрах і селищах міського типу. Вони потерпають якнайбільше і вони зараз знищуються. Тому цей закон треба приймати і в першому, і в другому читанні, тут немає ніякої небезпеки для держави, навпаки, нам треба вже думати на виріст державі і до цього готувати і Податковий кодекс. Дозріти нам до цього треба. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, хто наполягає або хто проти, давайте скажемо з запропонованого законопроекту. Немає? Будь ласка, народний депутат Черняк.

18:08:12

ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги, я одну хвилину. Скасування готельного збору, по-перше, сприятиме розвитку готельного господарства і туризму; по-друге, не зменшить, а збільшить надходження до бюджету, тому що буде більше тих, хто живе в готелях. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, якщо немає заперечень, значить, будемо завершувати розгляд проекту закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про місцеві податки і збори щодо готельного збору. Наш колега Орест Дмитрович Климпуш дуже просить, щоб ми розглянули проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту. Орест Дмитрович, будь ласка.

18:09:16

КЛИМПУШ О.Д. Дякую.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, проект закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно відміни збору за проїзд територіями прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, має на меті приведення законодавчих актів України у відповідність до законів наших про транзит вантажів, про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, а також до норм міжурядових угод в галузі автомобільного транспорту, який ратифікований Верховною Радою України з урядами більш, як тридцяти держав Європи і Азії. Згаданими законами передбачено, що свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом звільнення від оплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України одноразово. Одноразово.

Врегулювання цього питання передбачалося ще проектом Податкового кодексу України, який прийнятий в другому читанні, але не завершений прийняттям, де немає цього у складі місцевих податків і зборів. Було доручення уряду внести відповідні пропозиції, що, власне, ми із запізненням сьогодні і робимо.

На сьогодні справляння місцевих зборів за проїзд автотранспорту по території прикордонних областей здійснюється з порушенням норм згаданих законів, фактично, отримується подвійна плата за проїзд, що викликає справедливе несприйняття з боку іноземних автоперевізників.

Щодо економічних аспектів цього питання, то згаданий місцевий збір не відіграє істотної ролі у формуванні місцевих бюджетів, до того ж більшості обласних рад протягом 2000-2002 року приймалися рішення про відміну або звільнення від сплати збору за проїзд своїми територіями автотранспортних засобів, що зареєстровані на територіях країн, з якими укладені міжнародні угоди.

Не застосовували цього збору Донецька, Луганська, Одеська області, відмінили в цьому році Чернігівська область.

З іншого боку, відсутній механізм структури для справляння цього збору. Рішення відповідних обласних рад, повноваження надаються страховим компаніям, іншим установам, нерідко просто приватним комерційним структурам. І на утримання цих органів спрямовується 10 відсотків зібраних коштів.

Справляння збору такого з іноземних перевізників негативно позначається на міжнародних відносинах України в галузі автомобільних перевезень. Це питання надзвичайно гостро поставлено у наших взаємовідносинах з рядом країн, зокрема з Польщею та Угорщиною, які в свою чергу обмежують для наших перевізників кількість дозволів на перевезення.

Крім того Польща за ігнорування українською стороною міжурядової угоди ввела для наших перевізників компенсаційний збір у розмірі 200 доларів за один автомобіль. Річні втрати наших автотранспортників і від оплати такого збору складають понад 14 мільйонів доларів США, що приводить відповідно до зменшення податків на прибуток і до надходжень до Державного бюджету. А ми можемо розраховувати хіба що на два мільйони з поляків, якби вони їхали. А вони не їдуть до нас. І не мають потреби у нашому транзиті у тих розмірах, яких ми маємо.

Отже, подібні адекватні заходи планує ввести Угорщина. Мені доводилося умовляти угорців про видачу додаткових дозволів на право проїзду на їхній території нашими автомобілями. А вони посилаються на те, що ми робимо порушення прийнятої угоди, ратифікованої Верховною Радою.

Тому я думаю, що наведені приклади краткомовно свідчать на користь відміни місцевих зборів, які наносять шкоду в економіці України, а головне її міжнародному іміджу. Правда, враховуючи інформацію, що у нас у Верховній Раді це питання буде розглянуто, Польща пообіцяла, що з 15 березня відміняється такий компенсаційний збір з українських ........... на їхній території.

Отже, прошу підтримати запропоновані зміни, що зводяться власне до того, що цей проект, згадка про цей збір у тих законах, де вона була, просто вилучається. Дякую за вашу увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, Орест Дмитрович. Сідайте, будь ласка.

Василь Петрович Цушко від комітету, будь ласка.

18:13:21

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги, чтобы не тратить время, потому что уже заканчивается. Наш комитет поддерживает полностью этот законопроект и считает, что нужно его отменять этот збор сегодня. Больше я не буду тратить время, вам все это ясно, и говорил докладчик.

ГОЛОВА. Шановні колеги, хто проти цього законопроекту? Зараз тоді підемо черзі. Одну хвилиночку, записалися Юрій Кармазін, Сергій Шевчук. Юрій Кармазін, будь ласка. Включіть мікрофон.

18:13:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народе, я звертаюся до тих зараз депутатів місцевих рад, які встановили в себе збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Законодавство дозволяло це зробити, але це нічого, крім негативного іміджу України у міжнародних відносинах ні до чого не призвело, це призводить до того, що об’їжджають Україну, і Україна стає не тільки із-за дій Президента і його оточення, зокрема пана Медведчука, стає країною, яку не хочуть бачити. Правда, Президент в останній час обмежив Медведчука, погодився з моєю пропозицією і вніс пункт 5-й до указу, де заборонив давати вказівки обов'язкові для органів виконавчої влади. Але ж Медведчук навіть не вніс це до Інтернету. В Інтернеті на сайті немає, що він не має права такі давати вказівки.

ГОЛОВА. Ближче до закону.

КАРМАЗІН Ю.А. І ближче до закону. Я вважаю, що цей закон треба прийняти і в першому, і в другому читанні одночасно там маленькі зміни, про них вам доповіли, я їх передивився уважно, зробив експертну оцінку, для того щоб зараз, влітку, люди знали, МЗС щоб отримав доручення і уряд про те, що Україна - відкрита країна, але не для нелегальних емігрантів і не для злочинців.

Поступлення у місцеві бюджети буде десятикратно збільшено від того, що ми скасуємо цей збір. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, будь ласка.

18:15:46

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Перш за все я хочу нагадати скільки в Україні прикордонних областей. Це всі області за виключенням, здається, трьох чи чотирьох. Це перше.

Друге. В бюджеті цього року закладені кошти від даного місцевого збору на законних підставах, які будуть використовуватися на цілком зрозумілі цілі. Наприклад, на будівництво прикордонних доріг, на лікарні, які обслуговують постраждалих в результаті ДТП, які постійно зростає кількість їх, на епідситуацію, на поліпшення зв'язку, на екологію, і на багато інших цілей.

До нас звернулися представники декількох обласних рад з своїми конкретними викладками і одну з них я хочу просто зачитати.

В разі прийняття цього законопроекту, шановні народні депутати, з чим я абсолютно не згоден. От в даному випадку дуже рідко це буває з паном Кармазіним, нам треба буде з вами вносити зміни до Закон про Державний бюджет України зокрема щодо однієї області - Волинської області, і збільшити їй субвенцію в розмірі 4 мільйонів 325 тисяч гривень. По Львівській області це ще 10 мільйонів. Таким чином, в середині бюджетного року вводити такі норми є абсолютно неоправдано, оскільки автори законопроекту, я їх розумію, вони зацікавлені правами перевізників, це також потрібно робити, але вони абсолютно не пропонують ні якого прозорого механізму компенсації від втрат, які очікують 18 прикордонних областей.

Крім того, я повинен сказати наступне, що такі ж приблизно дії чинили і наші сусіди. І якщо розв'язувати це питання, то треба разом з Міністерством закордонних справ, синхронно, попрацювати з білорусами, з поляками, з росіянами, з іншими. А то ми знову будемо виглядати дуже привабливими чи будемо прагнути так виглядати, в той час як наші сусіди залишать ті збори для українських громадян.

Тому моя пропозиція не спішити приймати цей законопроект, детально його опрацювати, особливо в частині надходжень до місцевих бюджетів. Спасибі.

ГОЛОВА. Один - за, один - проти. Народний депутат, Михайло Мельничук. Увімкніть мікрофон.

18:18:25

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

ГОЛОВА. Ми ж повинні завершити розгляд питання, шановні колеги.

МЕЛЬНИЧУК М.В. Я взагалі-то розкажу, тому що практично мав змогу втручатися десь у ці питання, коли був головою районної ради прикордонного району це з Молдовою і з Румунією. Дійсно, існує така проблема. Ви вважаєте, шановні друзі, коли пересічний українець, громадянин, їде у гості до своїх родичів в Молдову, то на кордоні з Молдовою, коли він вже переїжджає до слідуючої митниці до молдовської, то він має вигляд общипаного гуся. Десь біля 12 поборів з боку української сторони. То встановлює обласна рада, то встановлюють інші ради, то ми надали... Я вважаю, що запропонований законопроект треба приймати, безумовно, але треба до нього прислухатись до висновків науково-експертного управління та Міністерства фінансів, тому що з прийняттям цього закону, тут же колега говорив, скільки на місцевому рівні буде знижено поступлень місцевих податків.

Тому вважаю, що якщо приймемо цей законопроект, я буду голосувати, фракція визначиться, у принципі його треба вводити тільки з 1 січня 2004 року. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Так, два - "за", один "проти". Так. Василь Надрага, ви "за" чи "проти"? Будь ласка. мікрофон народного депутата.

18:20:04

НАДРАГА В.І. Уважаемые коллеги, есть в общем-то, по-моему, смешение двух составляющих. Мы должны сделать, чтобы через Украину хотели ехать и в нее въезжать. Благое начинание. Но дорогие мои, местные налоги и сборы есть основная составляющая, когда мы говорим о доходах местных бюджетов.

И сегодня мы оставили местные бюджеты без ничего. Если мы решим проблему местных бюджетов, если будет предусмотрено, что будет компенсатор, тогда об этом законе есть смысл говорить. Во всех остальных случаях мы одним сделаем хорошо, а остальным, по большому счету, откажем. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми виступили два за, два проти, рішення буде визначатися.

Є позиція Комітету, який рекомендує прийняти законопроект, а ваша воля буде щодо голосування.

Таким чином проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту завершено. Рішення буде прийматися в день голосування з урахуванням обговорення, яке відбулося.

Шановні колеги, так що будемо далі робити?

(Ш у м у з а л і)

Давайте може швидко, бо дуже складно відмовляти.

Оголошується до розгляду проект закону про захист суспільної моралі від продукції, що пропагує порнографію. Будь ласка.

18:21:46

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Шановный Владимир Михайлович, я хочу, чтобы радиослушатели знали, что это завдяки тилькы вашим.

ГОЛОВА. Всіх народних депутатів.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Нет, нет, нет. Они вам все жинкы и все родители скажут спасибо, потому что вы дали возможность мне два слова хотя бы сказать об этом законе.

Во всей Европе мы остались единственной страной, где рекламируется водка и табак. Фактически наркотики. Это проблема. И ее надо решить очень просто. Закон может быть совершенен, не совершенен. И можно сейчас найти миллион причин, по которым сказать, что вот тут эта буква не та, эта другая.

Я хочу, чтобы все радиослушатели знали, что его докладывает заслуженный юрист Украины и кандидат юридических наук и доцент.

И я, может это подтвердить Владимир Михайлович, с которым я работал в университете, что я не самый плохой преподаватель и науковец был в Киевском державном университете. Все остальное от лукавого.

Я прошу поддержать его и никаких проблем дальше не будет. В первом чтение пройдет, а потом начнем его відпрацьовувати так, щоб він був діючий. Спасибо.

ГОЛОВА. Від комітету, будь ласка, Микола Володимирович Томенко - Голова Комітету з питань свободи слова та інформації.

18:23:08

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, комітет і я особисто повністю розділяю ідею і тривогу Леоніда Черновецького стосовно аморальності і проблеми бездуховності на українському телебаченні, загалом у засобах масової інформації. Але ключовою проблемою залишається проблема, як це вирішити, як це врегулювати.

І тут комітет, познайомившись із законопроектом, має низку серйозних застережень. То, насправді, не треба створювати десять нових структур, які б боролися з сексом і порнографією, треба боротися за утвердження моралі і духовності у суспільстві. І тут концептуальна різниця.

Що пропонує, ключова ідея законопроекту. Вона полягає в тому, щоб створити нову структуру, яка би видавала дозволи, десь порядка чотирьох видів дозволів, яка би визначала чи це продукція еротичного характеру, сексуального характеру чи порнографічного характеру. Дозволи буде видавати структура створена Кабінетом Міністрів. Буде видавати кожний дозвіл за 100 неоподаткованих мінімумів. При чому, гроші 50 відсотків будуть отримувати експерти, як написано в законі, будуть ділити в рівних долях між собою. І коли експерти порахували. Це означає, що зараз на 90 видів телевізійної продукції буде створена ще одна система, яка буде займатися видачею дозволів.

Я хотів би нагадати всім, що на сьогоднішній день у нас є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення і є Міністерство культури. І наша позиція полягає в наступному, що ми повинні заставити домогтися, щоб Національна рада виконувала свої повноваження в частині контролю і щоб Міністерство культури, яке видає прокатні ліцензії, відповідно не видавало прокатні ліцензії на ці бездуховні аморальні і інші фільми, про які Леонід Михайлович говорить я повністю погоджуюся.

Я боюся, що в нашій країні, якщо 2 структури з цим не справилися, то ще нові дві структури, які тепер будуть ще й нормальні гроші за це отримувати, почнуть зароблять...... цього. У нас сьогодні жінки за кордоном з сексу заробляють, а тепер працівники Кабінету Міністрів з сексу будуть заробляти. Тому ідея - ще раз кажу - повністю нами підтримується, але ми пропонуємо ще попрацювати, відхилити в такій редакції, попрацювати, подумати, щоб найти таку формулу, яка би була абсолютно зрозумілою. Оскільки я уявляю собі засідання цієї комісії Кабінету Міністрів, коли люди приходять і дають їм гроші, а вони дебатують у чому різниця між еротикою, сексом і порнографією. Тому тут не дебатувати треба, а мати чітке розуміння того як повернути духовність і моральність на телебачення.

ГОЛОВА. Я дякую. Що будемо робити, будемо обговорювати? Будь ласка, Борис Ілліч Олійник.

Увімкніть мікрофон Олійнику Борису Іллічу.

18:26:10

ОЛІЙНИК Б.І. Я дякую.

Я абсолютно підтримую цей закон, єдине, що треба нарешті визначити, що таке еротика, що таке порнографія. А в комісіях, які будуть давати дозвіл на ті речі, щоб були люди не старіше 55 років. Прошу передати решту Івану Івановичу Миговичу.

ГОЛОВА. Іван Іванович, будь ласка, Мигович. Будь ласка, Іван Іванович. Працює.

18:26:46

МИГОВИЧ І.І.

Дякую, Борис Ілліч. Я готувався взяти серйозну участь в обговоренні цього законопроекту, бо він надзвичайно важливий, враховуючи небезпеку поширення, масштаби і форми цього руйнівного явища для суспільної моралі, очевидна потреба в такому законопроекті. Але як сьогодні вже до обіду відзначалося, він має суттєву ваду - невідповідність між назвою і змістом. Тому маю декілька конкретних пропозицій, які готові подати в робочому порядку, а зараз акцентувати увагу на тому, що доцільно розглядати це явище не під кутом зору тільки однієї інформації, а в контексті з освітою, культурою, шоу-бізнесом та іншими сферами, де найбільше відбувається нав'язування порнографії, як системи уявлень, орієнтації і форм поведінки.

Крім того, є ряд побажання термінологічного характеру, які варто врахувати, ввести деякі нові, розмежувати поняття, про які тут вже казав Борис Ілліч, між еротичними, сексуальними і порнографічними і естетичним. І крім того, теж підтримую думку комітету про недоцільність створення нового органу, який би стояв на варті цього явища, а навпаки доручити ці функції Міністерству культури, якому це і Бог велів. А взагалі закон треба приймати, серйозно над ним працювати, і початок є. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Малиновський.

18:28:38

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Олексій Малиновський, фракція соціалістів.

Шановні депутати, хто залишився, і я теж підкреслюю про важливість цього законопроекту.

Але мене дивує при такій настирливості запропоновано його розглядати сьогодні на сесії, ми і розглядаємо, коли вже нікого майже немає сьогодні. Це перше.

По-друге, наш комітет - Комітет по забезпеченню правохоронної діяльності - розглядав цей закон і майже одностайно подав його на перше читання.

Я особисто проти. Проти чому? Тому що в цьому законі стільки недоречностей. По-перше, порушення Конституції і кінчаючи визначенням термінів, ну, там і так далі і тому подібне.

Тому при важливості цього закону його просто можна направити тільки на повторне перше читання. Іншого варіанту у нас просто немає сьогодні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Андрій Шкіль, будь ласка.

18:29:47

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, хто залишився, і шановні радіослухачі. Звичайно, по першому я також хотів би зупинитися на термінах. Я думаю, всі розуміють різницю між порнографією і еротикою. Еротика закликає до статевого життя, а порнографія закликає до онанізму. От і все. От в цьому вся різниця.

Якщо ми хочемо пропагувати на екранах державного і недержавного телебачення ось властиво останнє, тобто порнографію, то треба не приймати законопроектів жодного. Але тут недоліки, їх достатньо багато. Ми не маємо права навіть під благими намірами творити додаткові контролюючі органи. Ми живемо в тій державі, де додаткові контролюючі органи завжди у зло.

І я пропоную, до речі, достатньо цікавий вихід. Є рекламодавці. У кожних фільмах є рекламодавці. Тобто штрафувати рекламодавців, які дають в свою рекламу, я зараз скажу, порнографічні фільми. А віришувати, який фільм порнографічний чи ні, має, дійсно, Міністерство культури чи Комітет з питань радіо і телебачення. Тобто ми маємо готові структури, які просто треба зобов'язати це робити, поставити шкалу і змусити їх працювати. Якщо ми не маємо можливості змусити працювати один орган, то як ми можемо змусити працювати той орган, який ми створимо.

Тому я повністю підтримую, що треба на повторне перше читання чітко підготувати, попрацювати в комітеті і зробити якісний повноцінний закон і зразу ж проголосувати його і в першому, і в другому читанні без подальших обговорень. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, і будемо завершувати.

18:30:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний український народе, тебе сьогодні пічкають американськими, російськими фільмами. Ви постійно чуєте переклад слова "фак", який значить зовсім не те, що перекладають. Ви постійно чуєте, а сьогодні вже діти у садках чують. Треба прибирати це все з ефіру. Тому я категорично підтримую цей законопроект і вважаю, що ти, хто говорили, що треба кинути його, просто відкинути на повторне перше читання, неправі. І я зараз це доведу за одну хвилину.

Закон передбачає захист неповнолітніх при розповсюдженні матеріалів сексуального характеру. Він передбачає розповсюдження як заборони на розповсюдження продукції, що містить елементи порнографії. Єдиний і суттєвий недолік цього закону - це розділ третій - це державне регулювання та контроль у сфері обігу продукції, послуг і видовищ тих заходів сексуального характеру, де пропонується створити Вищу раду з питань захисту суспільної моралі.

Я хочу, щоб ви знали, шановний народний депутат Чорновецький, що у нас така Вища рада створена фактично для працівників прокуратури і міліції, це , на жаль, є Адміністрація Президента України.

Володимире Михайловичу, ви не знаєте мабуть, що зараз там всі проходять співбесіду і такий орган є. Тому для того, щоб закон працював, треба покласти відповідальність замість Вищої ради це викреслити, це від лукавого. Записати " Національна рада з питань телебачення і радіомовлення - раз - по засобам масової інформації, Міністерство культури - два, Міністерство охорони здоров'я - три, Міністерство освіти - чотири.

Ці органи є такі органи, які зобов'язані, яким гроші за це ми платимо з податків.

І далі Міністерство внутрішніх справ і так далі. Чи виконують сьогодні функції ці органи, які я перелічив? Чи захищають вони сьогодні суспільство? Ні, не захищають. Наше Науково-експертне управління заміть того, щоб запропонувати автору ліквідувати цей розділ чи переробити його, нічого не знайшли кращого як написали, тут є порушення Конституції. Та порушення Конституції якраз в тому, що ви мені весь час показуєте ту похабщину по телебаченню і Національна рада нічого цього не бачить. Та порушення якраз є в цьому, що на київських FM радіостанціях я слухаю таку похабщину, що не можна включати радіоприймач.

Я звертаюся до комітету Томенка, будь ласка, нагадайте Холоду хай вони хоч моніторять, що там йде, за там за пісеньки, там же така ахінея звучить. Я не говорю вже на якій мові воно звучить, бог з ними, хоч англійською, тільки хай зміст буде нормальний.

Тому цей законопроект потрібен. Я думаю, що одного дня вистачить Черновецькому, щоб він завтра вніс на заміну розданого, де він врахує ці зауваження, тоді ми його приймемо. Дякую. Я вклався в регламент.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, розгляд проекту Закону про захист суспільної моралі від продукції, що пропагує порнографію завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині. Будуть розглядатися питання за розкладом на середу. Дякую за роботу.