ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 червня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:04

Зареєструвалося -435

В залі зареєстровано 435 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Сабашука Петра Павловича до складу депутатської фракції "Наша Україна", точніше, повернення до складу фракції "Наша Україна".

(О п л е с к и)

Народного депутата України Ярославського Олександра Владиленовича до складу депутатської групи "Демократичні ініціативи".

Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій від народних депутатів України. Я прошу народних депутатів записатися для цього, тобто для виголошення заяв, повідомлень і пропозицій. А якщо ви не будете заперечувати, я оголошую депутатські запити, які надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України. Петра Димінського до прем'єр-міністра України стосовно проблем соціальноекономічного розвитку села Довге-Гірське, Львівської області, викликаних рішеннями щодо будівництва водосховища на річці Стрій. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:03:49

За-64

Рішення не прийнято.

Анатолія Оржаховського до прем'єр-міністра України стосовно реконструкції загальноосвітньої школи в селі Миролюбівка, Нововоронцовського району, Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:04:19

За-118

Рішення прийнято.

Миколи Баграєва до прем'єр-міністра України щодо фінансування реконструкції систем теплопостачання міста Цюрупинська. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:04:47

За-132

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів України. Черновецький, Прошкуратова, Зарубінський та інші. Всього дев'ятнадцять народних депутатів. До прем'єр-міністра України з приводу порушення норм прав громадян на отримання пільг, передбачених законом України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей". Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:05:24

За-87

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до прем'єр-міністра України про вжиття заходів щодо виконання вимог ратифікованих міжнародних конвенцій та договорів, стосовно запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи та іншими органами виконавчої влади. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:07

За-108

Рішення прийнято.

Леоніда Сергієнка до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України з приводу ігнорування співробітниками Галицької митниці постанови Генеральної прокуратури щодо автомобілів міжнародних перевезень фірм "Вініл" і "Ніктранс". Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:44

За-111

Рішення прийнято.

Віктора Славути до Кабінету Міністрів України стосовно вдосконалення системи казначейського обслуговування органів місцевого самоврядування. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:13

За-135

Рішення прийнято.

Миколи Катеринчука до першого віце-прем'єр-міністра України щодо дотримання вимог Закону України "Про звернення громадян" (при розгляді звернення підприємця Іващенка з Вінницької області). Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:42

За-64

Рішення не прийнято.

Юрія Соломатіна до віце-прем'єр-міністра Віталія Гайдука з приводу невиконання київською міською владою доручень Кабінету Міністрів України про покращання соціальної сфери в мікрорайоні Теремки-1 та Кібернетичного центру міста Києва. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:16

За-90

Рішення прийнято.

Володимира Броннікова - до Генерального прокурора України стосовно тяганини при розгляді скарги працівників товариства "Південне" Василівського району Запорізької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:44

За-89

Рішення не прийнято.

Сергія Терьохіна - до Генерального прокурора України щодо груби порушень законодавства з питань містобудування в Голосіївському районі міста Києва та не належного реагування Генпрокуратури на попереднє депутатське звернення стосовно даної проблеми. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:16

За-68

Рішення не прийнято.

Юлії Тимошенко - до Генерального прокурора України щодо ситуації навколо Вінницького меблевого комбінату.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:44

За-84

Рішення не прийнято.

Михайла Мельничука - до Генерального прокурора України щодо надання інформації про результати і перевірки фактів використання Головою Чернівецької обласної державної адміністрації бюджетних коштів на ремонт кабінету та придбання квартир для своїх заступників.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:17

За-148

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Катеринчук, Стретович, Ключковський - до Генерального прокурора України щодо фактів порушень земельного законодавства керівництвом товариства "Сальниця" Вінницької області стосовно власників земельних та майнових паїв.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:49

За-93

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко - до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України щодо багаточисельних правопорушень з боку правоохоронних органів Автономної Республіки Крим.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:19

За-117

Рішення прийнято.

Богдана Костинюка - до Генерального прокурора України третій запит щодо перевірки наявності складу злочину, передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України, у діях Голови Сумської державної адміністрації щодо сумнісництва.

Шановні народні депутати, я прошу зняти голосування, я інформацію вам дам. Зараз передано на розгляд до Регламентного комітету заяву Щербаня про складення депутатських повноважень. То можливо немає потреби направляти депутатський запит?

Я ставлю на голосування цей депутатський запит про направлення, якщо ви вимагаєте.

10:12:16

За-191

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до міністра аграрної політики стосовно порушень Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області Указу Президента України щодо реформування аграрного сектору.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:46

За-131

Рішення прийнято.

Тараса Стецьківа до міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо заборгованості з компенсаційних виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:17

За-158

Рішення прийнято.

Анатолій Наливайка до міністра культури України щодо збереження дитячого кінотеатру "Красная Шапочка" в місті Донецьку.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:46

За-128

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до міністра освіти України з приводу порушення умов проведення всеукраїнського конкурсу захисту дослідницьких робіт членів малої Академії наук України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:16

За-120

Рішення прийнято.

Віталія Олуйка до Міністра внутрішніх справ України стосовно відсутності бланків закордонних паспортів для громадян України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:43

За-181

Рішення прийнято.

Олександра Турчинова до голови правління Пенсійного фонду України щодо розміру пенсій деяких працівників Генеральної прокуратури України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:12

За-109

Рішення прийнято.

Андрія Шкіля до голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України щодо вирішення питання про передачу Храму та монастирських приміщень у місті Львові до сфери управління Львівської облдержадміністрації з подальшим їх поверненням релігійній громаді.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:46

За-74

Рішення не прийнято.

Юрія Соломатіна до голови Фонду державного майна України щодо неправомірних дій Фонду держмайна під час продажу об'єкту незавершеного будівництва "Громадський центр" у Голосіївському районі міста Києва. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:17

За-108

Рішення прийнято.

Петра Толочка до голови Сумської обласної державної адміністрації щодо збереження культурної спадщини літописного села Ярославець Кругливецького району. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:45

За-108

Рішення прийнято.

Так, Івана Стойка до Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо порушення закону України "Про статус народного депутата України" головою Монастирської районної державної адміністрації Сосницьким у зв'язку з відмовою надати окреме службове приміщення державної власності, що знаходиться в управлінні виконавчої влади для роботи з виборцями виборчого округу 166.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:34

За-167

Рішення прийнято.

Михайла Волинця до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо розпочатого голодування біля стін Верховної Ради України членами вільних профспілок Полтавської області та міста Харкова і порушення закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" і Кодексу законів про працю України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:11

За-140

Рішення прийнято.

Алли Александровської до Генерального прокурора України з приводу порушень, допущених посадовими особами військової прокуратури Миколаївської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:38

За-100

Рішення прийнято.

Володимира Лещенка до міністра юстиції України щодо відповідності чинному законодавству наказу Мінпраці, Головдержслужби та Пенсійного фонду України від 8 листопада 2001 року №481/79/61.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:13

За-104

Рішення прийнято.

Алли Александровської і народного депутата Кухарчука до Прем'єр-міністра України про наміри незаконної передачі приміщення Харківського автотранспортного технікуму.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:46

За-115

Рішення прийнято.

Алли Александровської до віце-прем'єр-міністра Гайдука про незадовільний стан виконання Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:18

За-119

Рішення прийнято.

Шановні колеги, до мене звернулися народні депутати з проханням ті запити, які не набрали необхідної кількості голосів, поставити на переголосування. Якщо немає заперечень, я це зроблю.

Запити. Петра Димінського до Прем'єр-міністра України стосовно проблем соціально-економічного розвитку села Довге Гірське Львівської області викликаних рішеннями щодо будівництва сховища на річці Стрій.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:57

За-76

Рішення не прийнято.

Групи народних депутатів: Черновецький, Прошкуратора, Зарубінський, всього 19 народних депутатів до Прем'єр-міністра України з приводу порушення прав громадян на отримання пільг, передбачених законом України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей". Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:21:29

За-151

Рішення прийнято.

Миколи Катеринчука до першого віце-прем'єр-міністра України щодо дотримання вимог закону України "Про звернення громадян", при розгляді звернення підприємця Іващенка з Вінницької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:22:00

За-93

Рішення прийнято.

Володимира Броннікова до Генерального прокурора України стосовно тяганини, розгляду скарги працівників товариства "Південне" Василівського району, Запорізької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:22:33

За-106

Рішення прийнято.

Сергія Терьохіна до Генерального прокурора України щодо грубих порушень законодавства з питань містобудування в Голосіївському районі міста Києва та неналежного реагування Генпрокуратури на попереднє депутатське звернення стосовно даної проблеми. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:23:04

За-92

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко до Генерального прокурора України щодо ситуації навколо Вінницького меблевого комбінату. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:23:29

За-144

Рішення прийнято.

Так, і Андрія Шкіля до голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України щодо вирішення питання про передачу храму та монастирських приміщень у місті Львові до сфери управління Львівської облдержадміністрації з подальшим їх поверненням релігійній громаді. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:24:05

За-126

Рішення прийнято.

Я прошу Секретаріат ті депутатські запити, які двічі не отримали підтримки, більше не подавати на голосування. Так, переходимо до виступів. Прошу висвітити на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Роману Ткачу.

10:24:40

КИРИЛЬЧУК Є.І. Дякую.

Прошу передати слово лідеру блоку, лідеру фракції Юлії Володимирівні Тимошенко.

ГОЛОВА. Тимошенко Юлія Володимирівна, будь ласка.

10:24:59

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Дякую. Юлія Тимошенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Я хотіла б повідомити вам, що вчора на погоджувальній раді я зробила заяву стосовно надзвичайної ситуації, яка сталася в Україні. Службою безпеки України затримані дві людини, працівники податкової міліції України, - прапорщик податкової міліції Шаманський Віталій Федорович і капітан податкової міліції Нескоромний Олег Вікторович в підпільній лабораторії по виробництву синтетичного наркотику фінтанілу.

Разом з затриманням цих людей було конфісковано 40 кг синтетичного наркотику фінтонілу. Для того, хто не знає, що це таке, цей наркотик в 400 раз сильніший ніж морфій і в тисячу раз сильніший ніж героїн. Це є рекорд Гінеса, який встановлений в Україні.

40 кілограмів, навіть для декількох грамів використання цієї речовини потрібні міжнародні ліцензії для фармацептичних підприємств. Але ж питання не тільки в тому, що ця інформація не стала надбанням в суспільстві. Питання в тому. що саме Генеральний прокурор України - Піскун брав цих людей на роботу, повністю був з ними єдиною командою. Генеральний прокурор України Піскун практично є дахом найпотужнішого в Європі наркобізнесу.

Я хочу повідомити всім колегам про те, що вчора на Погоджувальній раді я попросила запросити від імені фракції керівника Служби безпеки України - Радченка, та Піскуна для того, щоб вони від звітували по цим питанням.

Якщо, як завжди найвище керівництво країни, найвище керівництво парламенту і народні депутати не відреагують на цю надзвичайну подію. Ми будемо від імені фракції звертатися до міжнародних організацій, які займаються боротьбою з наркобізнесом в світі.

40 кілограмів цього наркотику - це є небезпечно не тільки для України, а для Європи.

Я думаю, що ми маємо хоча б на такі речі увагу звертати.

Я прошу народних депутатів підтримати запрошення Радченка - керівника СБУ та Піскуна до Верховної Ради для дачі відповіді по цим питанням.

ГОЛОВА. Так, Роман Ткач є?

10:27:50

ТКАЧ Р.В.

Прошу передати слово Богдану Костинюку.

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, будь ласка. Підготуватися Сергієнку фракція Партій промисловців і підприємців "Трудової України".

10:28:16

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України "Наша Україна".

Шановні народні депутати! В травні місяці я виступав з цієї трибуни з питанням, з тим питанням, що трохи більше року працює Верховна Рада України 4 скликання і виборці наші запитують чому з найвищої трибуни України досить часто застосовується не державна мова.

За 13 років незалежності України виросло ціле покоління молодих людей, котрі вивчали в учбових закладах іншу іноземну мову, аніж та, котрою деколи спілкуються в Верховній Раді. Вони не завжди розуміють про що йдеться під час сесійних засідань і з повним правом вимагають отримувати інформацію саме державною мовою.

Сьогоднішній стан української мови в нашій державі можна вважати критичним. Порушення 10 статті Конституції України стало звичною нормою для високопосадовців.

Дивує, чому Президент України, який мав би стати гарантом Конституції, сам порушує її призначаючи на найвищі посади осіб, які не володіють державною мовою. Хіба мало 13 років для того, щоб її вивчити?

Ставлю питання і до Голови Верховної Ради України. Чому, коли виступають у Верховній Раді і порушують Регламент, перебирають час виступу чи говорять не по суті, то Голова їм робить зауваження, вимикає мікрофон і так далі. А коли виступають недержавною мовою, тоді абсолютна байдужість. Але це також порушення Регламенту і порушення Конституції.

Я вже повторююсь, але, шановний Голово, шановний Володимире Михайловичу, зверніться будь ласка, до Президента України і до уряду, щоб до сесійного залу як доповідача не направляли посадовців, котрі не володіють державною мовою.

І треба слідкувати за дотриманням норм Регламенту у сесійній залі. Третя сесія підходить до завершення. І потрібно дати доручення відповідним службам на літній період здійснити забезпечення синхронного перекладу виступів у Верховній Раді державною мовою, і для радіослухачів, і для депутатів.

Сьогодні повноцінне функціонування української мови є питання національної безпеки держави. Ставлення влади до державної мови є іспитом на предмет сповідання українських національних інтересів, забезпечення прав і свобод титульної нації. І наші виборці так і оцінюють тих, хто виступає з цієї трибуни недержавною мовою, оцінюють як вороже ставлення до українських національних інтересів, як вороже ставлення до забезпечення прав і свобод титульної нації. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Сергієнко, фракція Партії промисловців і підприємців трудової України. Підготуватися Рудьковському.

10:30:55

СЕРГІЄНКО Л.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я вас дякую за підтримку повторного мого депутатського запиту з приводу незаконної затримки автомобілів на Галицькій митниці. Сьогодні автомобілі, які належать іноземній державі, без причин на те затримуються більше як на два місяці на кордоні. Сьогодні ігноруються міжнародна конвенція та інші законодавчі акти, яка країна, яка європейська спільнота прийме нас в Світову організацію торгівлі, якщо ми будемо порушувати свої власні закони.

Сьогодні шведи більше знають закони України, ніж наша митниця.

Так, ще 17-го квітня, митниці Дніпропетровщини помітила два автомобілі з порушенням, які затримані. Але перевізник не відповідає за факти затримання.

Після мого депутатського запиту Генеральна прокуратура скасувала всі рішення митниці і признала їх недійсними та зобов'язала звільнити ці автомобілі. Але до цього часу митники затримують автомобілі і неможна зробити нічого. Митниця не слухає ні депутатські запити, ні Генеральну прокуратуру, ні Закон України.

Тому я прошу, Володимире Михайловичу, поставити на контроль повторний мій запит для того, щоб була законність вирішення цього питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, він буде виступати два регламенти, оскільки Станіслав Ніколаєнко передав йому право виступу, вони стоять поруч за списком.

10:32:41

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні виборці. Восьмого червня завершилася кампанія по довиборах у 206-му виборчому окрузі, яка нічого спільного з вільним волевиявленням не мала.

Я не говоритиму про те що виборчий штаб провладного кандидата знаходився і засідав щоранку в обласній держадміністрації, як і команди давали керівникам підприємств.

Так само, як у 2000-му році блок "ЗаЄдУ", так і зараз кандидат від влади, пройшов завдячуючи: тюрмам, сізо, будинку психічно хворих, солдатам, голосування яких було забезпечене практично одноголосно.

Нам, народним депутатам України: Семенюк, Ніколаєнку та іншим такий механізм фальсифікації було виявлено на одній третині дільниць. На шести дільницях ми впіймали махінаторів на гарячому - вилучили списки з номерами паспортів, встановили осіб, склали акти про порушення, а зараз готуємо подання до Генеральної прокуратури. На завершальному етапі в ході виборів активно включилися правоохоронці. 6 червня, коли я з опозиційним кандидатом прийшов на вечірній прямий ефір, практично з нами у приміщення зайшов начальник міської міліції підполковник Сова. 7 хвилин разом з нами чекав завершення прямого ефіру Наталії Михайлівни Вітренко. І як тільки ми зайшли у студію з Івановим, оголосив: приміщення заміновано та почав виганяти технічних працівників обласної телекомпанії.

Ми з кандидатом вимагали припинити це безглуздя та включити трансляцію. Два майори лежали, розвалившись на дивані, ухмиляючись, коментували: "Эфира не будет, заминировано". Мені тоді пригадалася Москва, Норд-Ост, коли люди від реальної небезпеки вистрибували у вікна, а міліція, ризикуючи життям, боролася за життя людей.

Побачивши у себе в Україні таке, не можна не погодитися із словами нашого мудрого Президента, який сказав: "Поддонки высшей меры". Але це ваші, Леоніде Даниловичу, поддонки давали вказівки цим офіцерам міліції оголошувати про замінування телекомпанії. І саме з Києва, бо самі у Чернігові вони б до цього не додумалися. Вони не можуть піймати десяток наркоманів, від яких все місто стогне.

Звертаюся з цієї трибуни до міністра внутрішніх справ негайно провести розслідування по наведених фактах. Верхом цинізму вважаю шельмування мене як народного депутата України, який став на заваді фальсифікації виборів на підконтрольних адміністрації Президента каналах. Це мене не дивує, варто пригадати кампанію проти Ради Європи, ОБСЄ, декого з інших народних депутатів, які сидять тут, у залі, головне, щоб об'єкт попав у темник Адміністрації Президента.

Піднято сюжет, де дві жінки із списками та номерами паспортів, каруселі на 52-й дільниці на моє запитання: "Що ви тут робите?", кинулися тікати. Одну я привів за руку до чергового міліціонера на дільницю із проханням встановити особу, викликав юристів для складання акту. А на слідуючий день з телебачення почув зовсім інше. Мені це нагадує міліціонера, який упіймав двох злочинців під час грабунку магазину, привів їх у райвідділ, а наступного дня з екрану телевізора дізнався, що на нього подали за це в суд. Ви бачили коли-небудь, щоб насильник приводив свою жертву до міліції, говорив: "Розберіться, встановіть її особу, вона порушувала закон". Абсурд. Але не в нашій країні.

Поки цей режим існує, з нами... нам можна боротися з ним, лише апелюючи до громадської думки. Ми також підготували відповідне подання до суду.

Наша фракція соціалістів заявляє, на заваді цинічної фальсифікації виборів може стати лише проведення повномасштабної політичної реформи, перехід до пропорційної системи виборів, обов'язкове підпорядкування силовиків Верховній Раді та повне відсторонення від влади тих, хто уособлює олігархічну кланову диктатуру сьогодні.

Від себе до журналістів та комуністів.

В Чернігові Соціалістична партія підтримувала не свого соціаліста, а одного з вас - журналіста, редактора газети. Щоб вас, журналістський голос було чутно з Верховної Ради. Майте совість і громадську відповідальність, коли готуєте подібні сюжети. Гітлер став Гітлером не тому, що народився в Австрії, а тому що тисячі і десятки тисяч кричали йому: "Хайль!".

Черчілль в своєму вислові сказав, що саме з таким обличчям і повинен був родитися Гітлер, саме з такими вусиками. Але в майбутньому він може з'явитися знову, вже з борідкою і бакенбардами. Не вводьте в оману громадську думку, відмовтесь від геббельсівської теорії обдурювання людей, навіть якщо ви на службі у цього режиму.

Вчора комуніст від Чернігівщини, коментуючи результати виборів, знову заявив про свою опозиційність. Не можу не відповісти. Якби комуніст Симоненко дав не слово Олександру Морозу та Борису Олійнику витримав про підтримку єдиного кандидата в Чернігові то переміг би кандидат від опозиції Іванов. Комуністка Ясочка відтягла 4,5 тисячі голосів і не дала добрати 2,5 Іванову для перемоги в Чернігові.

Перестаньте вкінці-кінців, шановні виборці, голосувати за комуністів. Вони, починаючи з Горбачова, продавали вас і ваші інтереси. Так було вже не один раз. Так було на минулих президентських виборах, було в Житомирі, Чернігові. Бо не можна по-іншому пояснити чому керівництво Компартії України не дозволило зняти Ясочку, коли наполягали комуністи Чернігова. Чотири члени міськкому Компартії вийшли з Компартії в знак протесту проти розкольницької позиції комуністів у Чернігові.

ГОЛОВА. Дякую. Слово має Лесь Танюк.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Компартія була, є і залишається резервом Адміністрації Президента України.

ГОЛОВА. Лесь Танюк, будь ласка. А є Лесь Степанович Танюк? Немає?

10:38:56

ТАНЮК Л.С.

Прошу передати слово депутату Євгену Гірнику.

ГОЛОВА. Євген Гірник, будь ласка. Є Гірник?

10:39:15

ГІРНИК Є.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати. Я хочу привернути вашу увагу до проблем, зв'язаних з нашими депутатськими запитами.

Тиждень назад прозвучав запит депутата Степана Гавриша і ще ряду депутатів з приводу екологічної катастрофи в місті Калуші. Я народився і більше 40 років до цього часу проживаю у місті Калуші.

І, шановні депутати, мої виборці після того мене закидали дзвінками, що за екологічна катастрофа, чи атипова пневмонія, чи вибух ядерної бомби, чи ще щось там сталося. Я довший час не міг знайти тексту цього запиту. Виявляється, він стосується збільшення статутного фонду ЗАТ "Лукор". Безумовно, що цю проблему треба вирішувати, але, шановний Степане Богдановичу, давайте не лякати наших виборців різними екологічними катастрофами.

Вчора в залі Верховної Ради пролунав аналогічний виступ стосовно ситуації екологічної катастрофи в селі Яворів, яке відноситься до мого виборчого округу. Я не одноразово бував у цьому селі, посилав депутатські звернення, перевіряючи ситуацію, всі контролюючі органи і Генеральну прокуратуру, і Міністерство екології, санстанції і тому подібні речі. В мене немає причин не довіряти експертизам, проведеним не місцевими, а київськими фахівцями. Дійсно, там існують екологічні проблеми, які потребують вирішення і не тільки екологічні проблеми, вони можуть бути вирішені місцевими органами влади або в судовому порядку. Але ще раз повторюю, екологічної катастрофи там не існує.

І по ще одному питанню я хотів би сказати, Володимире Михайловичу. Нам тут встановили нову техніку і обіцяли, що ми будемо мати інформацію з приводу всіх законодавчих актів, які ми розглядаємо в залі Верховної Ради. Крім порядку денного нічого на наших моніторах ми не можемо побачити, нам далі роздають купу паперів, які губляться і з якими вкрай важко працювати. Я хочу попросити вас і відповідний персонал Верховної Ради, щоб на наступну сесію всі тексти законопроектів, які розглядаються, були на моніторі і ми могли з ними працювати. Дякую.

ГОЛОВА.Леонід Вернигора передає право виступу Станіславу Ніколаєнко, підготуватись Борису Олійнику, який буде виступати замість Лещенко.

10:42:12

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Перед тим, як виступити із запланованого питання, я хотів би сказати, що Микола Рудьковський виступав, зрозуміло, під тиском таких надзвичайних подій і мені здається, що він оцінку компартії зробив свою особисту, яка не кореспондується із думкою ні фракції, ні політради соціалістичної партії України.

Що стосується теми мого виступу? Вчора вся Україна мала змогу подивитись ще на один зразок, так званої "Свободи слова" в Україні. Мене запросили на передачу як голову Профільного комітету, на передачу яка була присвячена проблемам вищої школи у передачі "Подвійний доказ" на "1+1". Коли мене запитали про причину корупції в Україні і в вищій школі, я назвав чотири причини: перша - економічна. Коли я сказав, що із десяти відсотків національного доходу, а це майже вісім відсотків внутрішнього валового продукту, витрачається на освіту лише чотири, це - основна причина корупції в вищій школі.

Друге. Я сказав - соціальна.

Заробітна плата викладача вищої школи сьогодні удвічі, втричі нижча, чим, скажімо, у прапорщика Служби безпеки України. Моральні підстави, коли, скажімо, сьогодні дозволено брати взятки, корупція організована, починаючи з Президента, прем'єра, міністрів, депутатів, чиновників вищого рівня. І держава сьогодні говорить: делай как я - принцип відомий у військах. То я вам хочу сказати, то чого не можна сьогодні і в освіті це робити?

І, нарешті, правовий, коли, скажімо, діюче законодавство не діє. І коли я оці чотири моменти отак коротко в межах. дивіться, хвилини все сказав, то вчора показали тільки один момент - соціальний і, будемо казати, - другий момент правовий. Все, що пов'язано було з мораллю і таке інше було викинуто, вирізано.

Ще чотири моїх, три репліки, які говорили про ситуацію в вищій школі, коли, скажімо, згідно з постановою уряду набір на перший курс бакалаврів, так званих, сьогодні повинен складати десь приблизно 140 тис., фактично по даним Держстату набір складає 66 тис. Всі ці моменти були вирізані з передачі. І сьогодні я змушений брати слово, щоб пояснити виборцям, що мій виступ був з чотирьох моментів, чотири було сказано такі моменти. Все це було вирізано, і мені сьогодні виборці задають питання: чому ти промовчав у цій передачі? Люди добрі! Я не промовчав! Мене промовчали! Просто-напросто все було вирізано і знищено. Я вважаю, що це є ще один принцип тоді, коли говорити потрібно те, що тільки дозволено, вибачте мене, елітою правлячою. Я вважаю, що це є ганьба! Я прошу Комітет з свободи слова розібратися з цією ситуацією, і сам буду займатися.

ГОЛОВА. Так, Борис Ілліч Олійник, будь ласка, замість народного депутата Володимира Лещенка. Підготуватися Семенюк.

10:45:32

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую. Шановні колеги! Довго не міг втямити над чим ми б'ємося ось уже впродовж кількох місяців від проголошення чергової реформи цього разу щодо системи влади. Аж доки, як казав один гуморист, коли раптом не промайнула думка по голові, та це ж елементарне дежав'ю, що добірною українською звучить, як це вже було. Невже депутати кількох скликань забули, що до 1995 майже все до чого нас нині закликають вже було до підписання горезвісної конституційної угоди.

Невже підписанти тієї угоди не пам'ятають щодо 1995 у нас була по суті парламентсько-президентська структура влади. Та замість морочити голову людям черговою реформою давайте оглянемося на кілька років поновимо в пам'яті структуру влади до 1995 із певними уточненнями відродимо її. Тут в цій залі не відходячи від пультів голосування, просто відкличемо, колишню угоду долучимо пропорційні вибори та право більшості формувати уряд, оце і вся морока. І негоже в черговий об'єгорювати нещасних виборців, які переважно так і не розчовпали, що від них хочуть. Оскільки всі ті пропоновані реформи - це вже не дежав'ю, а скоріше де зав'ю. Гроші з економили не на розмаїтих опитуваннях, референдумах і решті реформ передати на побудову Чорнобильського саркофагу бо старий дах загрожує Чорнобилем-2. Не зайве закупити партію букварів для тих хто свого часу проголосував за закриття Чорнобильської атомної електростанції.

Шановному колезі Рудьковському скажу, що перше, ніж виносити на трибуну подібні заяви, треба все-таки сконтактуватися з нашою фракцією. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії України. Наступний буде виступати Левко Лук'яненко.

10:48:21

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги! До Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації надходить значна кількість звернень громадян, які з певних причин не можуть належно сплачувати за житлово-комунальні послуги. Причому, вони надають комунальним підприємствам вмотивовані звернення, мотивуючи причини несплати за комунальні платежі.

Але не зважаючи на вагомі причини і звертається до судових органів з позовними вимогами про стягнення боргів.

Це питання соціально важливе і потребує якнайшвидшого розв'язання. Відповідно до статей 46 і 48 Конституції України держава гарантує кожному рівень життя не нижче від прожиткового мінімуму. До цього входять і витрати на утримання житла.

Аналогічна норма закладена і в статті 25 Загальної декларації про права людини. Конституція гарантує, що пенсії та інші виплати соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижче прожиткового мінімуму. Ця норма встановлена законом.

В структурі прожиткового мінімуму рівень виплат на житлово-комунальні послуги становлять в середньому 12 відсотків.

В Постанові Верховної Ради України від 7 червня 2001 року "Про інформацію Кабінету Міністрів про стан та формування цін на тарифи, на житлово-комунальні послуги" пропонувалося Кабінету Міністрів і органам державної влади та місцевого самоврядування не застосовувати санкції за несплату житлово-комунальних послуг, крім тих сімей, фактично отриманий сукупний доход який не перевищує прожиткового мінімуму членів цих сімей.

Проте, загальна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги станом на червень 2003 року становить 7 млрд. 536 млн.грн.

Термін заборгованості населення за послуги становить 12,8 місяців. Значна частина населення не сплачує житлово-комунальні послуги - це та частина малозабезпечених сімей. Натомість, на квартири малозабезпечених боржників накладається арешт, люди викидаються на вулицю. Таким чином постанова Верховної Ради від 2001 року не виконується.

Зважаючи на те, що це питання соціальне, відповідно до Закону України "Про комітети Верховної Ради" та Регламенту Верховної Ради вношу пропозицію в порядку контролю за виконанням постанов Верховної Ради і відповідних законів винести дане питання на розгляд Верховної Ради, тому що люди сьогодні лишаються квартир за несплату за комунальні платежі, при цьому мають гроші на зберкнижках, мають борги по заробітній платі, і якщо далі це питання буде не розглядатися, то фактично ми скоро будемо мати перед стінами Верховної Ради тих бездомних людей, яких виселили рішенням суду.

Володимире Михайловичу, прошу це поставити, як запит. Дякую.

ГОЛОВА. Добре.

Левко Григорович Лук'яненко, фракція блоку Юлії Тимошенко.

10:51:44

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Володимире Михайловичу, дуже дякую.

Шановні депутати і шановні виборці України. Президентська команда, уряд і та вся група, той весь мафіозно-злодійський клан, які керують Україною, без кінця каламутять українську націю і українських виборців проблемою політичної реформи. Політична реформа потрібна Україні, але те, що пропонує Президент України - це не політична реформа, а маневри, як продовжити владу кучмівського клану.

Ми всі повинні дуже добре розуміти, що Президент не має наміру робити політичну реформу. Він має намір продовжити сувою владу, але його влада - це руйнація України від 1994 року. Президент і його команда переважно складаються із злодіїв, які мали б сидіти в тюрмі за те, що вони руйнують Україну від 1994 року, знаючи про неминучу відповідальність перед судом, вони маневрують і тому придумали, так звану, політичну реформу. У дійсності та політична реформа, яку запропонував нам Кучма, вона не носить характер зміни до Конституції, які необхідні Україні. Ми знаємо, що так чи сяк, а прийде час відповідальності і Кучма із своїм кланом стане перед судом справедливості, перед судом української нації. Немає виправдання тій руйнації України, яка продовжується уже ось дев'ять років. Замість того, щоби реформувати економіку і сприяти виробництву, сприяти промисловості і сільському господарству, ми бачимо послідовний ряд розкрадання промислових об'єктів, руйнація тих об'єктів промислових, які були конкурентноспроможними і могли би виробляти конкурентноспроможну продукцію для продажу її за кордоном, ці підприємства зруйновані або зовсім закриті, або перейшли на виробництво якоїсь зовсім, можна сказати, не потрібної продукції.

Наше законодавство замість того, щоб сприяти виробництву, воно його душило. Дивна картина: Україна живе в умовах немов би держава не сприяє виробництву, а намагається його задушити. Це суперечність між інтересами України і інтересами кучки , яка навколо Кучми зібралася і душить нашу Україну.

Я думаю, що всі наші виборці прекрасно розуміють, що маневри Кучми про продовження своєї влади мусять бути припинені. Його злодійське оточення мало би піти уже у відставку і Кучма разом із ним достроково, а не продовжити своє існування і руйнацію України до самого залишку. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Замість народного депутата Цушка слово має Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.

10:55:09

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги! Вчора мені подзвонили з Хорола Полтавської області і повідомили про те, що, власне кажучи, і треба було чекати. На Хорольському хлібзаводі вже подорожчав хліб, і він вже відпускається у мережу торгову на 22-25 копійок дорожче, ніж було сьогодні.

На місці там уже в районі, в селах і не тільки в Хорольскому районі, а і в Оржицькому, який перебуває в зоні цього заводу, вже почалася паніка, буквально паніка. Люди скуповують все: скуповують борошно, скуповують крупи, скуповують макарони, локшину - ну все підряд скуповують. Скуповують рибні консерви, м'ясні консерви. Тобто, в країні вже почалася паніка.

Я повинен сказати, що наша фракція ще минулого року попереджала про те, що із хлібом у нас не все гаразд, що з хлібом у нас буде проблема, тому що урожай було приписано і ми добре знаємо, що це було не менше як на 30 процентів приписано. Хліба немає. Трейдери його вивозили і не вивозили. Тепер уже появляється проект закону про ввезення 2,5 мільйонів тонн, які явно стоять десь в одному з українських портів. І так далі. Тобто, люди добрі! Відбувається те, що і треба було чекати від влади, яка турбується не про суть справи, а турбується тільки про свій імідж. І сьогодні, коли вже ми бачимо, що починається по суті-то не просто хлібна проблема, а починається те, що може перерости у масовий голод, який можна буде назвати новим голодомором, ми бачимо, що влада не діє. От і події в Хоролі, вони не викликали занепокоєння ні в кого. Люди зверталися в обласну адміністрацію полтавську - мовчок. В обласну раду - мовчок. Районна адміністрація - мовчок. Те ж саме в районній раді. Кругом скрізь мовчок. Ніхто не звертає уваги на людей і не звертає уваги на те. що діється.

Я думаю, що тут нам доречно згадати, що Прем'єр-міністр України Віктор Янукович обіцяв, що він не допустить подорожчання хліба в країні і він не допустить того, щоб в Україні відбувся голод.

Я думаю, що коли уряд дає такі обіцянки, то повинен їх виконувати. А до "більшості" я звертаюся із такими словами. Уряд Януковича - це ваш уряд. Ви за нього відповідаєте, і ви відповідаєте за те, що в Україні зараз починається по суті голодна паніка, хлібна паніка. Якщо ви відповідаєте, то будь ласка йдіть і впливайте на свій уряд. Дякую за увагу.

ГОЛОВА.Відповідно до регламенту, слово має Володимир Пузаков в зв'язку з незадоволенням відповіддю на депутатський запит. І на цьому завершуємо.

10:58:20

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую, Володимире Михайловичу. Фракція комуністичної партії України, Кіровоградщина. В нашому регіоні катастрофічними темпами зростає кількість хворих на туберкульоз. Захворюваність на туберкульоз зросла на 23 відсотки і складає 71 випадок на 100 тисяч населення, тобто найбільше в республіці. Тенденцій до поширення інфекції відмічали ще п'ять років тому, однак суттєвих заходів вжито не було.

Вибачаюсь за неточність, але майже повсюдно в області закрито ФАПИ, дефіцит кадрів, закрито ряд лікарень, відсутність транспортного зв'язку і т.д. Оце ті заходи, які вжиті владними структурами для "покращання", в лапках, соціальної інфраструктури. Зростання рівня захворюваності на туберкульоз, пов'язано в першу чергу з показниками рівня життя населення Кіровоградщини. Темпи поширення хвороби знаходяться в прямій залежності від темпів росту кількості населення, що перебуває за межею бідності.

Соціально не захищені верстви населення стають з кожним роком чисельнішими. Відсутність фінансування протитуберкульозних диспансерів, дозволяє медикам лише спостерігати за розвитком захворюваності та вживати мінімальних профілактичних заходів. Крім того, туберкульоз вже став професійним захворюванням медичних працівників, особливо тих, хто працює з особами, що належать до груп ризику. А у Бобринецькому та Світловодському районах навіть ліквідували тубдиспансери, а замість них утворили невеличкі кабінети, та і в тих не вистачає лікарів, а ті що є, не в змозі забезпечити лікування хворих за браком коштів. Спеціалісти тікають хто-куди через мізерну плату.

Отже, гине медицина, гине і нація, а держава, яка, на жаль, самоусунулась від розвитку охорони здоров'я не здатна забезпечити охорону здоров'я необхідними матеріалами, засобами. Про це свідчить і те, що в самому обласному центрі 20 чоловік було госпіталізовано через підозру на ботулізм. Життя одного з пацієнтів врятувати не вдалося. А це - наслідок роботи стихійних ринків, де торгівля безконтрольна. Кількість таких ринків з кожним днем збільшується, ніби це так і потрібно, ну, звичайно, для звітності. Оце вам і цивілізація і така висока плата за неї. Тобто кіровоградцям приходиться сьогодні уже дуже дорого розплачуватися за цивілізацію. Надто висока ціна благ цивілізації для пересічного громадянина.

Звичайно, в цій ситуації висновок повинен бути один - треба міняти всю систему суспільного устрою і чим скоріше, тим буде краще для всього народу України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми вже два регламенти перебрали.

Репліка, Петро Симоненко. Тільки прошу без фракцій і прізвищ. Будь ласка, Петро Симоненко, мікрофон.

11:01:21

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Владимир Михайлович, я не могу согласится с вами в отношении того имею я право употреблять или называть чьи-то фамилии, это мое право.

В отношении некоторых заявлений, в данном случае здесь выступление, прозвучавшее из уст господина, - я хочу подчеркнуть - именно господина Рудьковского. Убежден, что это его лична позиция, о чем здесь заявили наши коллеги и соратники из социалистической фракции. А коль это личная позиция, то очевидным становится, что и своим выступлением он открыл свое истинное лицо. И я уже не сомневаюсь, что роль казачка он выполняет успешно на протяжении нескольких лет, прикрываясь так называемой левой идеей, а, по сути дела, выполняя заказы Администрации Президента, куда он очень часто ходил и где он находит отклики или отзвуки на свою практическую политическую деятельность, где он поощряется, где он поддерживается.

Поэтому все те, кто начинает воевать с Компартией, они всегда были казачками и всегда проигрывали в этой борьбе политической. Я не сомневаюсь, что это заявление как раз и свидетельствует о том, что среди отдельных представителей, в данном случае тех или иных фракций, кто заявляет о своей левой идее, очень часто представители как раз тех, кто отстаивает интересы Администрации Президента. Я надеюсь, что позиция фракции Социалистической партии совершенно иная, мы и в дальнейшем будем согласованно проводить наши как протестные акции, так и совместную политическую борьбу. Благодарю.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми замість півгодини, більше години працювали. Тому, якщо не буде заперечень, о 12 годині давайте не будемо робити перерву.

Оголошується до розгляду проект закону про стимулювання розвитку регіонів. Пропонується такий регламент, прошу уваги! Для доповіді - 5 хвилин, 5 хвилин на відповіді на запитання, співдоповіді аналогічно - 5 хвилин для співдоповіді від комітету і протягом 20 хвилин обговорення. Немає заперечень? Дякую. Будь ласка, слово для доповіді має заступник державного секретаря Міністерства економіки та європейської інтеграції Романюк Сергій Андрійович. Прошу вас.

РОМАНЮК С.А.

Шановна президія, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься законопроект, прийняття якого пов'язано з подальшою реалізацією державної регіональної політики, виконанням рішень парламентських слухань та Дня уряду, що проводилися у квітні з цього питання.

Проектом передбачається введення двох нових, принципіально нових інструментів державного регулювання розвитку регіонів, які ефективно використовуються в різних країнах, насамперед в європейських. Один з них - це запровадження угод щодо регіонального розвитку, які укладаються між органами місцевого самоврядування та урядом.

В чому полягає зміст такої угоди? По-перше, угода щодо регіонального розвитку розрахована на середньостроковий або довгостроковий період і дозволяє встановити сталі відносини між центром та регіоном щодо розвитку останнього, які можуть змінюватися тільки при взаємній домовленості. Це правовий документ з певними обов'язками сторін, що її укладають та певною їх відповідальністю за виконання взятих зобов'язань.

Передбачено, що угоду підписуватимуть Прем'єр-міністр або інша особа за дорученням уряду та, відповідно, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, голова обласної Севастопольської міської ради чи Київський міський голова.

Укладені угоди реєструються та підлягають офіційному публікуванні в "Урядовому кур'єрі", оприлюднюються в регіональних засобах масової інформації.

По-друге. Угода передбачає, з одного боку, наявність довгострокової державної стратегії регіонального розвитку, яка повинна затверджуватися Верховною Радою України і визначати стратегічні пріоритети держави в розвитку регіонів. Така стратегія вже розробляється урядом.

З іншого боку, кожний регіон, який зацікавлений у такій формі взаємовідносин з урядом як угода, повинен мати власну стратегію розвитку з визначенням пріоритетів. Вона повинна затверджуватися відповідною радою, угода, якраз і буде слугувати тим інструментом узгодження державних і регіональних інтересів, де визначаються спільні заходи центральної і місцевої влади на середньостроковий або довгостроковий період, спрямовані на розвиток того чи іншого регіону.

Іншими словами, угода фіксує відносини між органами влади різних рівнів щодо розвитку регіону, які не змінюються протягом її дії. З досвіду інших країн це 5-7 років. Фінансування заходів, визначених в угоді, передбачається обопільне, як з державного так і з місцевих бюджетів.

Ключовою метою запровадження такого інструменту є організація спільної роботи центральних та місцевих органів, спрямованої на досягнення максимального ефекту в розвитку того чи іншого регіону.

Інший інструмент, який запропонований в законопроекті, він створює правові, економічні та організаційні засади для вжиття заходів по стимулюванню розвитку депресивних територій. Ви пам'ятаєте, як на парламентських слуханнях ми говорили про те, що з депресивними територіями поки що ефективного механізму праці не розроблено.

Законопроект визначає поняття депресивної території, якою може бути регіон в цілому або його частина.

З метою диференційованого підходу до визначення території депресивною передбачений їх поділ на такі групи: регіони, промислові райони, сільські райони та міста обласного значення.

З метою аналізу розвитку кожної з цих груп застосовується певний перелік показників. Їх небагато, проте вони визначальні при оцінці становища території.

При визначенні оптимальної кількості показників уряд виходив з того, що значний їх перелік зменшує можливість перевірки їх достовірності, а робота по їх збору, обробці та аналізу не повинна перетворюватись у самоціль. Крім того, враховувались також наявні можливості отримання даних від органів статистики.

Законопроект передбачає чіткий порядок визнання території депресивною, термін надання території такого статусу та умови його продовження. Відкритість та прозорість вирішення питань щодо його надання забезпечуватиме державна комісія з проблем депресивних територій, утворення якої передбачено проектом закону.

В законопроекті визначені заходи, які застосовуватимуться державою щодо стимулювання розвитку депресивних територій, механізм подолання їх депресивності, фінансове забезпечення його функціонування.

На сам кінець я хочу сказати, що законопроект, який внесений одночасно народним депутатом Бичковим, він аналогічний, він був внесений раніше, проте, проект, який я зараз представляю вам, він більш технологічний.

На закінчення дозвольте подякувати Комітету Верховної Ради з питань економічної політики, іншим комітетам, які одноголосно підтримали законопроект, а також народним депутатам, у співпраці з яким законопроект був доопрацьований. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Запитання є до заступника Держсекретаря? Прошу записатись, будь ласка. На табло прізвища покажіть. Василь Надрага, вибачте, депутатська група "Народний вибір".

11:09:37

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Сергей Андреевич, вопрос упирается, скорее технологически. Сегодня существуют три законопроекта. Каждый из них предполагается принять в первом чтении.

У меня вопрос, нет ли смысла объединив эти законы, соответствующим образом выработать что-то единое. Потому что если мы с вами будем принимать в первом чтении три закона, то мы потом заблудимся в них на второе и окончательное принятие. Пожалуйста.

РОМАНЮК С.А. Спасибо. Речь идет о том, что, и я говорил об этом, законопроект народного депутата Бычкова, он практически аналогичный. Но поскольку он был внесен в комитеты Верховной Рады раньше, то мы с учетом внесения этого законопроекта уже в окончательной редакции существенно доработали и учли то, что закладывалось народным депутатом.

То что касается законопроекта депутата Волкова, то он представляет собой только часть того законопроекта, который я вам сейчас представил. Поэтому я бы предложил принять в первом чтении закон за номером 3384. Спасибо.

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

11:10:57

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу, Олександр Баранівський фракція соціалістів.

Шановний доповідач, скажіть, будь ласка, що ви розумієте під створенням сприятливого інвестиційного середовища в цих регіонах. Чи знову ви цим не породжуєте вільні економічні зони, які стараються урізати ті пільги, які є, а це новий шлях відкриття пільг. Це одне запитання.

І друге питання. Чому ви в своєму законопроекті ігноруєте повністю місцеві органи самоврядування, а все це віддаєте, складання програм і так далі, на відкуп державних адміністрацій.

Так у вас звучить воно. До речі, в статті третій, як це зрозуміти? Дякую.

РОМАНЮК С.А. Я дякую за запитання.

Перше. Навпаки, цей законопроект є альтернатива діючим територіям пріоритетного розвитку. Ми переконалися в тому, що той механізм, який сьогодні застосовується, він ніяк не поліпшує ситуацію соціально-економічну в депресивних територіях. І тому цей інструмент, який закладений в цьому законопроекті, він якраз дозволяє зрушити справу з мертвої точки - це по-перше.

А по-друге, що стосується органів місцевого самоврядування. Навпаки ми вважаємо, що цей закон на порядок піднімає роль органів місцевого самоврядування щодо регіонального розвитку. Зверніть, будь ласка, увагу, що угода між урядом і регіоном підписується главою уряду і главою обласної ради, головою Верховної Ради Республіки Крим. І для того, щоб з'явилася стратегія регіонального розвитку, мають попрацювати всі органи місцевого самоврядування.

ГОЛОВА. Микола Нощенко, будь ласка, фракція Партії промисловців і підприємців, "Трудової України".

11:12:42

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Сергію Андрійовичу! Якщо говорити про депресивні райони, то, напевно, це треба віднести в першу чергу шахтарські міста і райони зони Полісся, сільськогосподарські райони. Я формулюю питання так, що так вже споконвіку склалося, що опікувалося село агропромисловим комплексом. І на сьогодні є відповідна структура в АПК, яка відповідає за соціальний розвиток села. І всі інвестиції по підтримці села йдуть через цього головного розпорядника коштів.

Ви пропонуєте, що тепер буде підтримуватися депресивні райони через вищий орган виконавчої влади з питань економічної політики. Це значить, що ваше міністерство буде нести повну відповідальність за гармонійний розвиток села. Накінець-то буде у нас з кого запитувати. Це так чи ні? Дякую.

РОМАНЮК С.А. Це практично так. Ми запропонували, щоб єдиний орган у державі відповідав за соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць. Ми зараз розтягуємо кошти по різним галузевим міністерством. Для того, щоб вирішити питання в комплексі, потрібно розглядати його у комплексі, тоді буде ефект.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна".

11:14:13

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Безпалий, Українська народна партія, місто Київ.

Пане Сергію, ідея вільних економічних зон багато в чому дискредитована, і складається таке враження, що просто на цій же основі з цією ж метою проводиться певний обхідний маневр там.

От, зокрема, скажіть, будь ласка, які запобіжники ви закладаєте щодо такого типового маневру, коли фірма або суб'єкт підприємницької діяльності реєструється у вільній економічній зоні, тепер вона буде називатися депресивною територією, займається де завгодно, чим завгодно, а таким чином отримує податкові пільги і таке інше. Це перша небезпека.

І друге. Якою мірою цей законопроект узгоджений з бюджетним комітетом? Який є висновок бюджетного комітету, оскільки цей закон веде певною мірою до бюджетного перерозподілу і зокрема до зменшення надходжень до бюджету. Дякую за відповідь.

РОМАНЮК С.А. Дякую, пан Беспалий, але я прошу вас звернути увагу на закон. Там ніяких пільг суб'єктам підприємницької діяльності не пропоновано. Є чіткі механізми, які запроваджуються на державному рівні Верховною Радою для усунення депресивності.

Ще раз повторюю, це альтернатива вільним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку. Ніяких пільг суб'єктам підприємництва цих депресивних територій не передбачено. Фінансування виходу з кризи цих територій буде здійснюватися з Державного бюджету і з регіональних бюджетів. Зауважень і заперечень від бюджетного комітету до Кабінету Міністрів не надходило. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую, Сергій Андрійовичу. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Народний депутат України Сергій Анатолійович Бичков до спів... до доповіді запрошується.

11:16:21

БИЧКОВ С.А.

Шановні колеги! Я, продовжуючи виступ заступника Державного секретаря на тему, яка пропонується до розгляду, пропоную додатково до вашої уваги подивитися на ті пропозиції, які ми всі автори намагалися представити до вашої уваги у цих законопроектах.

Визначаються в ньому основні терміни, що застосовуються у законопроекті та не визначені у існуючому законодавстві. В цьому полягає перший розділ.

Дійсно, у діючому законодавстві з метою однозначного тлумачення прав регіону, прав адміністративних територій не визначено ще жодного закону. Прийнято дуже багато державних програм допомоги регіонам і мені особливо з цим доводилося зіткнутися на посаді заступника губернатора Дніпропетровської області. І жодна з них не виконана в повному обсязі в зв'язку з недофінансуванням, як з боку уряду, так і з боку місцевих органів влади.

Проведений аналіз свідчить, що фінансування здійснюється на рівні 10-50 відсотків від запланованого. Як правило, при розробці програм місцеві органи влади намагаються суттєво завищити обсяги витрат, включаючи дофінансування з держбюджету, значну кількість суб'єктів місцевого значення, що призводять до розпорошення коштів цих об'єктів, перетворюючи їх у довгобуди.

Певний вплив на розвиток регіонів має галузеве використання державних ресурсів, оскільки міністерство і центральні органи державної і виконавчої влади, здійснюють значну частину витрат, як головні розпорядники коштів державного бюджету в регіоні. А координація їх діяльності з метою узгодження заходів і отримання сінергічного ефекту у регіонах не здійснюється. Обласні державні адміністрації, як правило, навіть не інформовані стосовно планів центральних органів виконавчої влади щодо заходів, що здійснюватимуться у поточному році та розмірів їх фінансування.

Відповідно не узгоджуються і місцеві програми розвитку із цими заходами. Процес реформування економічних відносин, обов'язково супроводжується поглибленням диспропорції у розвитку регіонів. Через це пройшли і проходять, без винятку, всі країни. В Україні ця диференціація розвитку особливо поглибилась у другій половині 90-х років. Запропонований механізм угод - це аналог контрактної системи відносин між урядом та регіональними органами влади. Це можуть бути і державні адміністрації і ради, які виступлять ініціаторами заключення контракту "Регіон-держава" між своїм регіоном, починаючи з територіального устрою нижчою, це може бути район. Так от така система діє з 1984 року у Франції та з 2000 року в Польщі. І дозволяє розширити, а ні в якому разі не замінити перелік інструментів розвитку регіонів.

Законопроект дає можливість уряду обирати з пропозицій обласних рад ті, які співпадають з державними стратегічними пріоритетами просторового розвитку і відхиляти непридатні пропозиції, мається на увазі уряду коаліційного, який співпрацює з Верховною Радою. Тобто ми врівноважуємо і постійно створюємо умови для відпрацювання певних правових стримок та противаг.

Законопроект дозволяє уряду пропонувати, заключати один контракт одночасно з декількома регіонами для реалізації просторової політики, стимулювати концентрацію місцевих ресурсів для вирішення загальнодержавних завдань розвитку.

Прийняття законопроекту дозволить упорядкувати процес надання територіям статусу пріоритетного розвитку. Існуюча нормативно-правова база щодо них надто урізноманітнена. При їх визначенні домінував суб'єктивний підхід, що не гарантує від його уникнення в майбутньому.

І в моєму законопроекті запропоновано пропорційно складати державний орган з представників Президента, уряду і Верховної Ради числом з 24 чоловік, пропорційно, по вісім від кожного. Це зробить процес максимально прозорим і контрольованим від прийняття регіональних програм до їх супроводження за допомогою державного бюджету.

На жаль, регламентом...

ГОЛОВА. Запитання до нашого колеги. Будь ласка, запишіться. На табло прізвища дайте, Челноков, народний депутата, фракція комуністів.

11:21:48

ЧЕЛНОКОВ С.Д. Будь ласка, передайте слово Гінзбург Ользі Петрівні.

ГОЛОВА. Та ні, ну не треба так поступати, я прошу вас! Все! Василь Надрага. Я прошу, шановні колеги, більше зі мною так не поступати.

11:21:58

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Сергей Анатольевич, я ознакомился с вашим законопроектом, и он на самом деле импонирует тем, что учтен мировой опыт по формированию, так сказать, этих органов, по формированию и механизму существования зон специального развития. У меня будет, может быть, даже н столько вопрос, сколько пожелание к вам. Все равно через этот зал пройдет один законопроект, так оно уже дано. Готовы ли вы дальше работать с президентским проектом для того, чтобы вот те позитивные моменты, какие у вас есть и наработаны, чтобы они вошли и все-таки стали реальностью, а не чьими-то, так сказать, просто наработками, ушедшими в корзину? Спасибо.

БИЧКОВ С.А. Відповідаю російською мовою.

Уважаемый коллега! Для меня главное, чтобы принятый законопроект делала максимально прозрачными все контакты по выведению депрессивных регионов из тех кризисов, вызванных разными причинами - и отсутствие финансирования, и отсутствие развития производства, и свертывание производства, и уменьшение населения этих районов. которое тоже делает их неперспективными. Поэтому они не очень отличаются. И законопроект, который поданный Президентом, и мой, который был немножко раньше зарегистрирован. Поэтому я буду обращаться с просьбой к коллегам пропустить их дальше после первого чтения и обращаться с просьбой к комитету профильному для того, чтобы обобщить то положительное, что сочтут коллеги из Верховной Рады.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

11:23:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний Сергій Анатолійович! Я дякую вам за цей проект, який ви зараз доповідали. Хочу сказати, що ви на чотири місяці опередили всю Адміністрацію Президента України. І, до речі, я звертаюсь до тих, хто хоче, щоб ви зняли проект, - не знімайте, бо він по якості краще, я буду виступати і говорити про це. Я хотів би, щоб ви зараз тільки висвітлили інструменти державного стимулювання розвитку депресивних територій. І скажіть, будь ласка, тільки в вашому проекті передбачено вивчати і рівень злочинності серед населення, як показник розвитку одиниць системи адміністративно-територіального устрою.

Мені б хотілося побачити, як ви бачите розвиток все-таки інструментів державного стимулювання в існуючій сьогодні системі. В існуючій сьогодні, підкреслюю, системі планування і дотримання законодавства. Дякую.

БИЧКОВ С.А. Дякую за оцінку. Я ні в якому разі не хочу, щоб воно виросло на якусь суперечку між суб'єктами законодавчої ініціативи. Дякую за оцінки і пропоную співпрацю в подальшому доопрацюванні цього закону після, якщо він буде розглянутий в першому читанні.

Передбачено здійснення державного стимулювання депресивних територій з метою реалізації двох основних цілей. Підтримки регіонів з низьким рівнем розвитку - ціль один, та регіонів, які переживають структурні зміни - ціль два.

Об'єктами можуть виступати регіони промислові, аграрні регіони, міста обласного значення. Інструменти можуть бути досить різними, які на базі діючого законодавства будуть визначатися в результаті спільної співпраці представників регіону, які вийдуть з ініціативою проаналізувавши всі свої показники та представники уряду. Оптимально на мій погляд воно б могло здійснюватися в рамках консультативно-дорадчого органу в якому обов'язково повинні бути представники, які затверджені туди Верховною Радою України. Це також може слугувати інструментом ефективності цих заходів, які передбачені законодавством.

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Баранівський Соціалістична партія.

11:26:21

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Соціалістична партія. Дякую. Фракція Соціалістів.

Шановний доповідачу! Ви пишете, ваш законопроект дійсно моя думка, що він найкращий серед тих, які запропоновані, але ви пишете, що обласні ради можуть делегувати державним адміністраціям повноваження щодо регіонального розвитку. Ми знаємо, як сьогодні обласні ради укомплектовані, будемо говорити, силовим методом депутатами. І немає сумнівів, що кожний голова адміністрації буде такі повноваження мати.

Чи немає в цьому великої міні, закладеної, такої сповільненої дії, що будуть на свій розсуд вони вирішувати ці питання. Це одне питання.

І друге питання. Я тут уже вам задавав. Все-таки установити спеціальні режими інвестицій, інвестиційної та інноваційної діяльності. Це знову все-таки ці ж вільні економічні зони. Ми з другого шляху до них заходимо. Як ви на це дивитесь?

І по державній комісії. Вона буде консультативна чи вона буде на постійній основі, ще один буде бюрократичний орган? Дякую.

БИЧКОВ С.А. Я вважаю, що вона повинна бути консультативною. Починаю відповідати з останнього запитання. Консультативною, але рішення для всіх державних виконавчих структур повинні не протирічити рішенням цього органу.

На перше питання, я вважаю, можуть і не надавати обласним державним адміністраціям чи адміністраціям взагалі право виступати від імені ради. Це залежить від кваліфікації ради. Я пройшов і працю на посадах в місцевому самоврядуванні, і в обласній державній адміністрації. Найголовніше, щоб був ефект, який потім в статистиці фігурує не в карних справах, а фігурує, де йдеться про розкрадання бюджетних коштів на місцевому чи на державному рівні, а фігурує цифрами покращання життєвого рівня населення.

Це не самоціль - створення спеціального режиму, інноваційного чи інвестиційної діяльності. Це можливість передбачити для якогось району на короткий термін, може відкладення в повному обсязі оподаткування, для того, щоб через якийсь термін отримати в геометричній прогресії ще зароблені податки, розумієте?

ГОЛОВА. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Час вичерпаний.

Слово для співдоповіді має заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій - Володимир Йосипович Матвєєв, будь ласка.

11:29:23

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги депутаты, мы сейчас рассматриваем два законопроекта внесенные Президентом Украины, номер 3384 о стимулировании развития регионов и об основах стимулирования развития регионов внесенный народным депутатом Бычковым регистрационный номер 3025.

Кроме этого комитет рассматривал еще и о стимулировании развития депрессивных территорий внесенных народными депутатами Волковым и Беловолом. Но в связи с тем, что сегодня они не докладывали на сессии, мы рассматривать его не будем.

Необходимость рассмотрения одного из этих законов, или совместная какая-то работа, диктуется тем, что проблема региональной политики чрезвычайно актуальна и является одним из аспектов социально-экономической политики государства. Она должна быть направлена на преодоление тенденции к возростанию расхождений в региональном развитии, то есть неравномерности развития регионов.

До этого времени в государстве отсутствуют эффективные механизмы стимулирования и поддержки социально-экономического развития регионов, деятельности местных органов исполнительной власти, органов местного самоуправления населения относительно ускорения развития регионов на основе полного использования природного экономического и интеллектуального потенциала.

До этого времени проблемы регионального развития имели правовое решение в Законе Украины о государственном прогнозировании и разработке программ экономического и социального развития.

Но одним из основных недостатков этого закона, который действует до настоящего времени, что там небыли установлены действенные механизмы эффективного взаимодействия центральных органов исполнительной власти и органов местного самоуправления как-раз с точки зрения создания целостной системы программ развития регионов, согласования с общегосударственными программами экономического, научно-технического, социального и культурного развития регионов.

Поэтому указанные законопроекты, и в большей мере даже тот, который подан Президентом, они провозглашая программно-целевой подход в качестве мер стимулирования развития регионов акцентируют внимание на составление соглашения относительного регионального развития, которые должны определять совместные меры центральных и местных органов исполнительной власти и органов самоуправления.

............законопроекта направлено именно на определение целей и принципов проведения государственной политики стимулирования развития регионов, в том числе и депрессивных территорий, определение критериев, по которым регионы могут быть отнесены к депрессивным, источников финансирования и механизмов стимулирования их социально-экономического развития.

В большей части структура этих законопроектов совпадает, однако, по мнению членов комитета проект Закона о стимулировании развития регионов внесенный президентом Украины номер 3384 с юридической точки зрения более совершенным. Более того, указанный проект закона определен, как неотложный.

Учитывая вышеизложенное, Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины принять за основу проект Закона о стимулировании развития регионов внесенный Президентом Украины, а при подготовке его ко второму чтению учесть конструктивные положения законопроекта внесенного народным депутатом Бычковым. Здесь же будут учтены и предложения, которые были в проектах Волкова и Беловола.

Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины в своем заключении считает, что по результатам рассмотрения в первом чтении законопроект народных депутатов Украины Волкова и Беловола может быть принят за основу, а законопроект народного депутата Украины Бычкова целесообразно вернуть на доработку с повторным внесением на первое чтение.

Законопроект внесенный Президентом Украины, по мнению Научно-экспертного управления, также может быть принят за основу с учетом высказанных замечаний. Замечаний, конечно, много по этому законопроекту. И одно из главных замечаний, как бы мы не приняли этот законопроект, его действие может быть заблокировано бюджетным процессом. Если в бюджетном процессе при составлении бюджета не будут учтены основные положения и основные предложения регионов по региональному развитию, то, конечно, ни о каком региональном развитии, выравнивании уровней и темпов развития и речи идти не может.

Доклад окончен.

ГОЛОВА. Я дякую вам, Володимир Йосипович. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Ми ж розглядаємо 35 хвилин цей закон, давайте хоча б як мінімум хвилин 15 пообговорюємо його, трошки переберемо час.

Що ж "більше"? Ми домовилися 45 хвилин. Треба голосувати.

Прізвища народних депутатів, що записалися на виступ, будь ласка. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Шершуну.

11:34:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Переді мною лежать три законопроекти, які на сьогодні винесені для розгляду. Мені дуже сумно, що самому Президенту країни нічого робити як дублювати законопроект, який вже знаходиться на розгляді у Верховній Раді України через 4 місяці. Це дані офіційної реєстрації, які абсолютно стронньо зафіксували, що 29 січня законопроект Бичкова був зареєстрований в Верховній Раді України. Аж в кінці квітня реєструється президентський законопроект. І сьогодні цілий заступник Державного секретаря переконує нас і каже як це добре.

Та добре. Тільки треба дивитися, що якщо є законопроект і ......зацікавлені, то допоможіть допрацювати, а не вносити альтернативний і сум'ятицю вносити.

Це я звертаю увагу зараз Адміністрації Президента, Віктора Медведчука звертаю увагу. Хоч читайте! Відкрийте очі! Не тільки інтригами займайтесь, Вікторе Володимировичу, а іноді читайте те, що підписується від імені Президента.

Тепер щодо суті проекту. Проект ставить на меті саме визначення засад стимулювання розвитку регіонів. Він же передбачає визначення термінів таких, як депресивна територія, що таке угода щодо регіонального розвитку і безперечно я вважаю, що вперше народний депутат Бичков поставив питання, щоб показником розвитку одиниць системи адміністративно-територіального устрою в тому числі був і рівень злочинності серед населення, а саме кількість злочинів на тисячу чоловік, вищий за середній по Україні. Це дуже важливо, бо деякі регіони в нас погрязли в злочинності, а правоохоронні органи не можуть розібратися, бачите, навіть з наркотиками, які є безперечно колосальним злом і це зараз вдарить по престижу України дуже сильно.

Серед показників для промислових регіонів, які відносять як до депресивних територій відноситься рівень безробіття. Час сказання ... промисловості темпи зростання і всі ці показники пропонується враховувати одночасно. Мені здається, що це дуже правильно і дуже правильно в для аграрних регіонів визначається у статті 7 проекту Бичкова. І рівень зайнятості, і рівень депопуляції населення і рівень щільності населення нижчий за середній рівень по Україні. Це теж питання - тривожні питання.

Я вважаю, що законопроект Волкова і Біловола, законопроект 2521, який поданий тільки що до розвитку депресивних територій, але насправді він також має бути врахований в цьому законопроектів і, мабуть, вони мають співавторство потім поділити, бо тут теж є хороші і нормальні речі. Я пропоную прийняти за основу законопроект 3025 в першому читанні і на його базі нарощувати законопроект.

ГОЛОВА.Микола Шершун, фракція аграрної партії України. Підготуватись Кириченко.

11:38:07

ШЕРШУН М.Х.

Рівненщина, фракція аграрної партії України. Шановні народні депутати, одним з найбільш поширених інструментів державної підтримки розвитку окремих територій, всі часи були державні програми їх соціально-економічного розвитку. Проте, на сьогодні більшість таких програм не виконується в зв'язку з відсутністю достатнього бюджетного фінансування. Розмір державних капіталовкладень за останні роки значно скоротився і суттєво не впливає на інвестиційну спроможність регіонів.

Так у 1998 році державні капіталовкладення в соціальну сферу села вже не перевищували 10 відсотків встановленого законодавством обсягу. А в бюджетах наступних років такі витрати взагалі не передбачались. В зв'язку з цим можна наводити сотні негативних прикладів, за браком часу наведу лише один. Школа в селі Балашівка, Березівського району на Рівненщині, будується вже десять років і як кажуть, кінця краю не видно. Те ж саме відбувається і з програмами спеціальних режимів інвестування, запроваджених відповідними законами України та указом Президента. Практика засвідчила, що інвестиції надходять, перш за все, на території з більш розвиненою інфраструктурою, а території з низьким рівнем економічного розвитку, заради яких і створювались ці спеціальні умови, на жаль, продовжують і залишаються малопривабливими для інвесторів. То ж невипадково Президент України вніс проект закону, в якому пропонує більш ефективні механізми розв'язання проблем регіонального розвитку.

Законопроектом передбачається встановити критерії оцінки територій, за якими вони можуть відноситися до депресивних. Пропонується визначити основні засади державного стимулювання їх розвитку. Для забезпечення рівних умов щодо прав і відповідальності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, це питання сьогодні виникало, в питаннях регіонального розвитку пропонується встановити процедуру укладання угод між ними на засадах партнерства. Крім того, проект передбачає встановити і сам порядок розробки державних програм подолання депресивності територій.

Виконання таких програм має бути забезпечено в чітко визначені терміни, що теж передбачається законопроектом.

На наш погляд, прийняття закону матиме позитивний вплив на усунення диспропорцій у соціально-економічному розвитку територій, сприятиме концентрації державних та місцевих ресурсів там, де можливий найбільший економічний та соціальний ефект. В кінцевому результаті це забезпечить створення умов для динамічного розвитку регіонів та підвищення рівня життя населення.

Підтримуючи законопроект, члени фракції Аграрної партії України сподіваються, що народні депутати поставляться до нього неупереджено, конструктивно і вже найближчим часом приймуть його як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Людмила Кириченко. Так, немає. Василь Надрага, депутатська група "Народний вибір". Підготуватися Зайцю Івану.

11:41:17

НАДРАГА В.І. Надрага, Луганск, "Народный выбор".

Уважаемые коллеги! Безусловно, то, что мы сегодня с вами обсуждаем, уже созрело, потому что идея базового закона о развитии регионов, о стимулировании их, о специальных экономических зонах, о зонах специального экономического развития, депрессивных регионов.

Эта тема нами с вами обсуждалась на парламентских слушаниях и мысль о том, что нужны законы, которые были бы базовыми, чтобы мы ушли с вами от разовых каких-то законодательных актов под каждый конкретный случай, дадут возможность более системно работать на эту тему.

Я вам приведу только один пример. Вот сегодня, при всех разговорах что нужно помогать регионам, все-таки та же ситуация, связанная, например, с капитальными вложениями из государственного бюджета. Они сократились. Я приведу примеры, если в 95-м году в общих капиталовложениях в регионах государственные капиталовложения составляли 24,8 процента, то в 2002 году эта доля уменьшилась до 5 процентов. Не буду ссылаться на свою Луганскую область, но все-таки: Запорожье, Днепропетровск, Полтава, Николаев - там вообще 0,8, соответственно, 3 процента, 0,6 и 2,4 процента.

То есть, соответственно, необходим системный подход, который даст возможность к этому, так сказать, эту проблему решить, потому что сколько бы мы не говорили о развитии, если не будет системного развития государственных капиталовложений, все остальное в большей степени будет просто нашими эмоциями.

Говоря о той ситуации, которая сегодня сложилась, повторю сказанное с места, глубоко убежден, мы должны идти с единым законопроектом. В этот законопроект мы обязаны включить все лучшее, что наработано. И если быть откровенным, меня несколько смущает позиция наших коллег в базовом комитете, которые не поддержали закон, выдвинутый нашим коллегой Бычковым, потому что, на мой взгляд, он учитывает целый ряд позитивных моментов, которые наработаны в мировой практике. Он предлагает триединое управление государственной комиссией, которая будет заниматься развитием регионов. Он предполагает, что там будут представители и Администрации Президента на равных условиях с комитетом, с Кабинетом Министров, с Верховной Радой.

К большому сожалению, не получилось задать вопросы представителям базового комитета, я задаю его с трибуны. Милые мои, в тех законопроектах, которые вы предлагаете в тех базовых вещах если все будет только в руках исполнительной власти, не в коем случае, я не в ней не сомневаюсь. И все-таки почему Верховна Рада в процессах связанных с развитием регионов на сегодняшний момент остается так сказать не удел, если мы не примем предложение Сергея Анатольевича.

И последнее. Бюджетный кодекс безусловно это проблема, я глубоко убежден, что и авторы законопроектов и профильный комитет должны решить проблему таким образом, чтобы не наступили на грабли, которые дадут возможность этому закону работать в лучшем случае с 1 января 2005 года. Он нам нужен с 1 января 2004. Спасибо.

ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція "Наша Україна". Підготуватися Євгену Співачуку.

11:44:26

ЗАЄЦЬ І.О.

Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Ми не повинні забувати, що обговорюємо ці два законопроекти в першому читанні. Тому я закликаю вас до розгляду засадничих речей, які їм притаманні. Бо, якщо зіб'ємося на просте зі ставлення окремих положень, то результату не матимемо.

Отже я зупинюся на двох речах.

Перше. На якій управлінській ідеології пропонується розвивати регіони, якщо ви прочитаєте ці два законопроекти, то ви нічого відповіді на це запитання ніякої не знайдете. Але уже світ має відповідь на це запитання. Це ідеологія сталого розвитку. Коли екологічні вимоги, економічні, соціальні розглядаються на рівні, не можна забезпечити сьогодні соціальне благополуччя чи економічне зростання, якщо ми не будемо забезпечувати ощадливе використання природних ресурсів, якщо ми не будемо забезпечувати чисте довкілля.

Отже в основі цієї політики повинна була б лежати управлінська ідеологія сталого розвитку ні в одному, ні в другому законопроекті такої ідеології немає.

А я вам нагадаю, шановні народні депутати! Що за результатами парламентського слухання ми приймали рекомендації. І в цих рекомендаціях проголосували щодо 1 листопада 2003 року Кабінет Міністрів має подати на затвердження Верховної Ради національну стратегію сталого розвитку і так само він має подати, як елемент цієї стратегії сталого розвитку національної екологічної стратегії. Отже, неможна сьогодні іти, як той казав, поперед, поспішати поперед батька в пекло. Нам треба ця стратегія сталого розвитку і як елемент реалізації цієї стратегії можуть бути ці законопроекти.

В інакшому випадку, ми будемо творити такі речі, які приведуть нас від унітарного типу держави до федеральної держави.

Друге. В тексті законопроекту необхідно чітко пов'язати вирішення питання розвитку регіонів з покращанням екологічної ситуації в них, тобто покращання життя наших громадян має відбуватися не лише з точки зору їх гаманця, але і з точки зору якості повітря, води, інших природних ресурсів.

Саме тому варто окремо виділити у законопроектах саме положення про забезпечення чистого довкілля і ощадливе використання природних ресурсів.

І друге. У цих законопроектах нам пропонується ввести таку новелу - це угоду щодо розвитку регіонів. Тобто місцеві органи влади будуть заключати договір з Кабінетом Міністрів про виконання, ну, якоїсь програми. Це - абсурд, шановні друзі. Бо, якщо ми будемо іти на таку угоду, це означає, що ми одразу скажемо, що парламент нам сьогодні не потрібний, що нам сьогодні не потрібний державний бюджет. А в державному бюджеті чітко сказано про те, що зміни до бюджету можуть бути внесені тільки парламентом. А відповідно до того законодавства, законопроектів, будуть вони на місцях цією угодою змінювати ту чи іншу програму.

Тому, шановні народні депутати, я пропоную віддати ці два законопроекти на доопрацювання, створити один законопроект, і врахувати, щоб цієї новели не було, і щоб була ідеологія сталого розвитку.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України.

11:48:03

СПІВАЧУК В.Л.

Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України, Хмельниччина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Ми обговорюємо сьогодні надзвичайно важливу проблему, проблему, яка зв'язана з відносинами, із стосунками, впливом центральних органів влади і регіонів, проблему розвитку регіонів, вирівнювання їх і стабілізацію їх становища. Правові, економічні, організаційні засоби реалізації державної регіональної політики щодо стимулювання розвитку регіонів, ми обговорювали уже не один раз.

І от сьогодні два законопроекти: президентський і законопроект шановного колеги Бичкова, які пропонують деякі організаційні новації. З цієї точки зору я хотів би і висловитися. Йдеться про угоду між Кабінетом Міністрів і органами місцевої влади. Йдеться про угоду між Кабінетом Міністрів і, підкреслюю, підпорядкованими йому функціонально державними адміністраціями.

То виникає таке запитання: які функції тоді у Кабінету Міністрів, які функції тоді у нас у державних регіональних адміністрацій і як в цілому проводиться і реалізується ідея державного управління. Але ось такі угоди можуть укладатися між партнерами, але тут зовсім інша логіка. Саме тому я переконаний в тому, що переводити регіональну політику на угоди, переводити регіональну політику на договори між складовими єдиної державної структури, ми просто-напросто не маємо права - це по-перше.

І по-друге. Реалізація цього законопроекту саме в цій частині, в частині укладання угод, призведе до того, що парламент України буде повністю виключений від організації регіональної політики, що парламент України втратить цілий ряд своїх функцій, які передбачені Конституцією.

Саме тому я вважаю, що як один, так і другий законопроект, переконаний, що проект Бичкова набагато кращий ніж президентський, так от, я вважаю, що один і другий законопроекти мають бути доопрацьовані певною мірою, тобто їх необхідно відправити на повторне перше читання з тим, щоб із цих двох законопроектів зробити єдиний, який би дав дійсно можливість забезпечити стабільний розвиток і економічне зростання кожної частинки кожного села, кожного міста, кожного району і області нашої країни. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Час вичерпаний, але Тарас Чорновіл просить одну хвилину. Будь ласка, і будемо завершувати.

11:51:16

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Оскільки, дійсно, мені надали одну хвилину, я не буду вдаватися в нюанси цього законопроекту (пане Іване, справді, трошки тихіше), їх достатньо добре висловили всі. Відмічу, дійсно, що трошки кращий за рівнем і аргументованості .............. законопроект Бичкова і, очевидно, у подальшому треба буде працювати на основі нього, але всі законопроекти потребують доопрацювання і, очевидно, їх приймати у першому читанні не можна, оскільки, як вже говорилося, предмет угоди між підрядною і над нею стоячою інституцією, в принципі, неможливий. Ми повинні вийти на рівень угод, які передбачають дійсно розмови тих, які не залежать один від одного. І тут ми виходимо на рівень органів місцевого самоврядування, якими є окремі міста, чи якими є окремі ради. І саме в цьому питанні, питанні угод, доречне.

А у Бичкова є питання, яке вже сьогодні почало розроблятися, це є співпраця між окремими регіонами і окремими відомствами Кабінету Міністрів у питанні неприйняття рішень, а виконання і забезпечення виконання рішень, які прийняті Верховною Радою. Мені здається, що це можна підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про стимулювання розвитку регіонів завершено. Рішення будемо приймати з врахуванням обговорення.

Оголошується до розгляду проект Закону про відчуження земельних ділянок права приватної власності. Регламент пропонується аналогічний: доповідачі - 5 хвилин на презентацію законопроектів, 5 хвилин - на відповіді, співдоповідачу - 5 хвилин і решта часу на обговорення. Немає заперечень. Дякую.

Будь ласка, я запрошую до доповіді голову Державного комітету України по земельних ресурсах Даниленка Анатолія Степановича.

ДАНИЛЕНКО А.С.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону про відчуження земельних ділянок права приватної власності, який подається Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроекту є забезпечення організаційно-правових та фінансових засад щодо регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок права приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.

Актуальність прийняття даного законопроекту вимагає необхідність дії статті 146 Земельного кодексу щодо викупу земельних ділянок для суспільних потреб.

На сьогодні більшу частину земель державної власності передано в приватну власність громадянам юридичним особам. Однак, перехід до ринкових методів управління земельними ресурсами вимагає забезпечення суспільних інтересів у викупі та відчуженні земельних ділянок для будівництва об'єктів соціальної інфраструктури, промислових підприємств, житла та інших потреб. Розвиток, удосконалення інженерної інфраструктури, зокрема транспортної, житлової забудови та виробничих об'єктів державної і комунальної власності. А тому даний законопроект спрямований на задоволення суспільних інтересів держави, з одного боку, та максимального гарантування прав громадян, юридичних осіб, з другого.

Проект закону включає 18 статей і Прикінцеві положення, у яких розкрито основні його положення. А саме, визначено правові засади викупу та відчуження земельних ділянок, встановлено перелік органів, які приймають рішення щодо викупу чи відчуження земельних ділянок і їх компетенція, врегульовано механізм викупу земельних ділянок та відповідну компенсацію у випадку суспільної потреби. Визначено підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок у випадку суспільної необхідності.

Відчуження земельної ділянки здійснюється шляхом її викупу для суспільних потреб або шляхом її примусового відчуження, вилучення з мотивів суспільної необхідності. При цьому відчуження земельної ділянки базується на таких принципах. Законність викупу та примусові відчуження земельної ділянки, гарантованість захисту прав власника в разі відчуження його земельної ділянки.

Слід зазначити. що дія законопроекту не поширюється на регулювання суспільних відносин, що виникають у разі звернення про стягнення на земельні ділянки за ...... кредиторів.

Вилучення земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності.

Регулювання суспільних відносин, пов'язаних з куплею-продажем.

У законопроекті визначено, що у разі викупу земельної ділянки чи її частини для суспільних потреб забезпечується справедливе і повне відшкодування викупної вартості земельної ділянки та збитків, заподіяні її власнику. Замість відшкодування викупної вартості земельної ділянки, власнику, за його бажанням, може бути передана у власність інша рівноцінна земельна ділянка. У разі досягнення згоди на викуп ділянки для суспільних потреб, між органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування і власником ділянки укладається договір куплі-продажу земельної ділянки, який посвідчується ноторіально.

Коли ж власник не погоджується з рішенням органу виконавчої влади або органами місцевого самоврядування щодо викупної вартості або розміру збитків, то тоді ці органи звертаються до суду. Рішення суду є підставою для припинення правовласності на земельну ділянку або для відмови позивачу у її відчуженні. Земельна ділянка може бути примусово відчужена чи вилучена з таких мотивів суспільної необхідності. Введення правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, для потреб оборони та національної безпеки, крім випадків розміщення об'єктів соціально-культурного та житлового призначення. Для будівництва та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, за умови попереднього і повного відшкодування її вартості та збитків, заподіяних власнику земельної ділянки.

З прийняттям даного закону, вирішаться численні проблеми питання щодо відчуження земельних ділянок в межах відносин держави і з приватними власниками земельних ділянок, держава та комунальні громади отримають механізм набуття права на земельні ділянки, що знаходяться у приватній власності для задоволення суспільних потреб. Суб'єкти земельних правовідносин будуть мати чіткі гарантії забезпечення захисту своїх прав при викупі або відчуженні земельних ділянок.

Шановні народні депутати! Прошу підтримати запропонований урядовий законопроект, при підготовці його до другого читанні з урахуванням пропозицій та побажань народних депутатів, можна його значно покращити. Дякую за увагу. Готовий відповідати на поставлені питання.

ГОЛОВА.Будь ласка, шановні колеги, на запитання запишіться. Дайте перелік прізвищ. Василь Надрага, депутатська група "Народний вибір".

11:58:19

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Анатолий Степанович, мы сегодня, сейчас опять сталкиваемся с ситуацией, когда есть два законопроекта. Вы презентовали свой законопроект. Ваше мнение об альтернативном, втором, как угодно, законопроекте? Ваше мнение: есть ли там какие-то позитивные моменты и если есть, то какое сотрудничество с его авторами уже было или возможно? Пожалуйста.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняте питання.

Ми проаналізували законопроект, підготовлений народними депутатами Томичем та народним депутатом Пулковським, і по суті якщо сказати відверто, то вони ідентичні і схожі один на одного, бо якщо ще глибше, то їх писав і один автор. Але в тому законопроекті є одна важлива розбіжність, що він звужує права громадян, які мають бути захищені Конституцією. Дякую за питання.

ГОЛОВА. Олександр Колоніарі, депутатська фракція "Регіони України".

11:59:22

КОЛОНІАРІ О.П.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово депутату Гладію.

ГОЛОВА. Михайло Гладій, фракція Аграрної партії України.

11:59:35

ГЛАДІЙ М.В. Дякую.

Шановний Анатолію Степановичу, у мене питання, аналогічне мого колеги. Скажіть, будь ласка, ваш законопроект не був підтриманий на комітеті, а був підтриманий альтернативний пана Сулковського і Томича. Чи ви погодитись, як голова державного комітету, щоб їхній законопроект був прийнятий як альтернативний за основу?

І наступне питання: чому дуже часто ваші законопроекти відхиляють. а альтернативні набирають позитиву?

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, Михайло Васильовичу, за підняті питання. Ви знаєте, у мене на предмет цього немає амбіцій. Якщо ми об'єднаємо зусилля і з двох законопроектів зробимо ще кращий законопроект, який потрібний для України, то я тільки буду дякувати за співпрацю. Дякую.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії.

12:00:32

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. Володимире Михайловичу.

Шановний Анатолію Степановичу, на мій погляд те, що ви підійшли до розробки цього проекту є позитивним хоча б тому, що завжди може існувати потенційна чи гіпотетична розбіжність інтересів суспільних, інтересів приватного власника. Тобто час від часу, очевидно, і це зрозуміло, що будуть виникати питання щодо необхідності відчуження земельних ділянок для суспільних потреб.

Але у мене таке, чисто процедурне, технологічне питання. З вашого законопроекту випливає те, що визначається 15 днів, тобто строк після прийняття судом рішення, протягом якого мають бути перераховані кошти органу виконавчої влади або місцевого самоврядування на рахунок суду, якщо суд збільшить розмір відшкодувань, яке повинно бути виплачено власнику земельної ділянки. А ось відповідно до цивільно-процесуального кодексу рішення суду набуває чинності через 1 місяць з наступного дня після проголошення рішення.

Тобто що може вийти. Що кошти будуть перераховані до набуття чинності рішення суду з відповідними можливими проблемами. Як ви думаєте на це відреагувати? Чи вважаєте, що це просто треба усунути? Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняте питання. У мене на руках висновок Головного Науково-експертного управління Верховної Ради. Ми досить плідно працювали з спеціалістами, з фахівцями цього управління і якраз, до речі, на цю норму вони також відповідно роблять зауваження і вносять конкретні пропозиції.

Я думаю, що при підготовці до другого читання ваше слушне зауваження має бути враховано. Дякую.

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, фракція "Наша Україна".

12:02:34

КОСТИНЮК Б.І.

Прошу передати слово Роману Ткачу.

ГОЛОВА. Роман Ткач.

12:02:40

ТКАЧ Р.В.

Шановний Анатолію Степановичу, чи не здається вам, що все-таки поняття суспільної потреби, суспільної необхідності потрібно ще дещо уточнити в цьому законопроекті, чи в цьому, чи в наступному законопроекті. Бо дуже часто-густо ці питання, вони десь перекликаються з тим, що ми декларуючи суспільні потреби будемо захищати просто право приватної власності іншого. От хтось збудував собі десь там свій замочок, треба до нього провести чи інженерні мережі, чи дорогу і воно буде зачіпати права інших власників.

Питання - чи не потрібно уточнити суспільну необхідність, суспільну потребу? Дякую.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, пане Романе. Я хотів би ваше питання розділити на дві частини.

Перше. При підготовці даного законопроекту робоча група, в якій були залучені науковці, фахівці, спеціалісти дійсно своєї справи досить виважено, толерантно підходили при виписуванні норм статей. Тому, що насамперед ставилася мета збалансувати відносини, не звузити при цьому відносини між виконавчою гілкою влади, органами самоврядування з власником при цьому не звузивши інтереси власника тої земельної ділянки. Це ставилося насамперед, а ті конкретні пропозиції, які ви кажете, я знаю, що ви активно працюєте в Комітеті з питань аграрної політики, давайте будемо обговорювати і разом з вами вдосконалювати. Дякую.

ГОЛОВА.Час вичерпано сідайте, будь ласка.

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, шановні народні депутати.

ГОЛОВА. Павло Сулковський. Будь ласка.

12:04:29

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Альтернативний проект закону, який розроблений Іваном Томичем та мною практично, дійсно сьогодні говорив попередній виступаючий Анатолій Степанович, що практично немає великих розбіжностей і тому я дуже вдячний вам, Анатолію Степановичу, що ви погоджуєтеся практично об'єднати наші два проекти і винести їх на друге читання, дійсно, щоб вони були більш повноцінними і так далі.

Шановні народні депутати! Необхідність розробки прийняття цього закону зумовлена наступним. В результаті здійснення земельної реформи в Україні відбувається зміна структури земельного фонду України. Використання якого базується на засадах права приватної власності комунальної і державної власності на землю.

Приватизація земель сільськогосподарського і не сільськогосподарського призначення, паювання сільськогосподарських угідь, формування первинного і вторинного ринку земель зумовлює до необхідності забезпечення балансу приватних і суспільних інтересів в процесі набуття та реалізації громадянам і юридичними особами, територіальними громадами і державною суб'єктивних прав на землю. В сучасних умовах формування ринкових земельних відносин право власності на землю не може бути абсолютним і має виконувати також соціальну функцію подібно до того, як це робиться в інших країнах з розвинутими ринками землі з метою забезпечення реалізації суспільних інтересів народу України, держави, територіальних громад.

Основні засади щодо забезпечення реалізації соціальної функції права власності, закріпленої у статті 13 та 41 Конституції України, відповідно до яких, з одного боку, власність на землю зобов'язує, з іншого боку, право власності на землю гарантується і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Водночас згідно частини п'ятої статті 41 Конституції України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосовано як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

З урахуванням вказаних норм Основного закону України в чинному Земельному кодексі вміщені дві статті: 146 та 147, норми яких закріплюють юридичні засади примусового викупу земельних ділянок та примусового їх вилучення для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. Однак норми вказаних статей Земельного кодексу мають загальний характер і не регулюють підстав та порядку примусового відчуження земельних ділянок, права приватної власності для суспільних потреб. Більше того, в Україні не прийнято інших законів чи законодавчих і нормативно-правових актів, у яких були б врегульовані ці питання. З огляду на ці та інші фактори, розроблено проект закону України, у якому визначаються: правові, організаційні, фінансові засади регулювання суспільних відносин, які виникають у процесі викупу та примусового відчуження земельних ділянок, що перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб.

Мета законопроекту полягає у необхідності закондавчого забезпечення порядку примусового відчуження земельних ділянок, права приватної власності для суспільних потреб, а також створення юридичних гарантій захисту суб'єктів прав громадян та юридичних осіб в разі потреби у примусовому викупі чи примусовому вилученні земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Завдання законопроекту - врегулювати суспільні відносини у сфері примусового відчуження земельних ділянок, права приватної власності на земельні ділянки. Відмежувати ці правовідносини від подібних земельно-майнових правовідносин, визначити місце та роль органів держави та місцевого самоврядування у процесі викупу чи примусового вилучення земельних ділянок.

Проект закону складається з преамбули, п'ять розділів, що включають в себе 29 статей прикінцевих положень.

Визначаються такі поняття, як викуп земельних ділянок, примусове відчуження земельних ділянок, суспільні потреби та суспільна необхідність, викупна вартість.

Шановні народні депутати, прийняття закону дозволить:

По-перше - органам державної влади та місцевого самоврядування завчасно планувати використання окремих територій для задоволення тих чи інших суспільних потреб за рахунок приватних земельних ділянок, що вилучаються чи примусово відчужуються.

По-друге. Планувати бюджетні витрати, дати можливість на компенсацію власникам землі вартості земельних ділянок та інших витрат передбачених цим законом не так, як робиться сьогодні.

Прогнозувати дасть можливість шляхи залучення інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх в економіку України, земельних ділянках, які викупляються у приватних власників земельних ділянок.

Адміністрування та інші незаконні дії службових органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин.

І, на кінець, створить реальні гарантії захисту суб’єктивного права власності на землю громадян та юридичних осіб.

На завершення, шановні народні депутати, хочу сказати, що Головне науково-експертне управління практично з 26 статей дало зауваження по 11 статтях. І я хочу сказати, що це, дійсно, слушні зауваження Науково-експертного управління. Вони обов'язково будуть опрацьовані і також будуть внесені до другого читання.

Комітет аграрної політики та земельних відносин одноголосно на своєму засіданні підтримав цей законопроект. І, дума, що, шановні народні депутати, і хотів би попросити вас. щоб ви також підтримали цей закон, він тільки принесе користь нашому українському народу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Запитання є? Будь ласка, запишіться. На табло прізвища, будь ласка, висвітіть.

Народний депутат Турманов. Турманова немає. Будь ласка, Грязєв.

12:11:32

ГРЯЗЄВ А.Д.

Прошу передать слово Бульбе.

ГОЛОВА. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії.

12:11:44

БУЛЬБА С.С.

У мене таке питання. Я вважаю, що цим законопроектом ми зможемо забезпечити у будь-якому випадку вилучення земельної ділянки від кого завгодно для того, щоб для якихось суспільних потреб використати, а потім передати тій особі, яка буде визначено попередньо. От мені чому так здається? Продивіться, будь ласка, статтю саме вашого законопроекту, стаття 17: "Використання земельної ділянки для суспільних потреб може здійснюватися на праві постійного користування..." і так далі, а далі:" У випадках, коли зникає потреба використання земельної ділянки, значить її можуть передавати у приватну власність для іншої особи.

Ну це як ви вважаєте не є от якимсь абсурдом - в одній статті одне і виключає інше.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Дякую. Я хочу сказати, що це дещо трошки , вибачайте, неправильно. Ви дещо не так зрозуміли.

Пріоритет повернення земельної ділянки обов'язково буде мати той, та особа, від якої вона вилучалася. І, зрозуміло, коли та особа відмовляється від своєї земельної ділянки, то зрозуміло, що тоді буде... от якраз про те, що ви задали запитання.

ГОЛОВА. То треба очевидно так записати, що має право повернення...

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. А воно є, Володимире Михайловичу...

ГОЛОВА. Тоді вже інше. Михайло Гладій, фракція Аграрної партії України.

12:13:31

ГЛАДІЙ М.В.

Я прошу передати слово народному депутату Шершуну.

ГОЛОВА. Микола Шершун.

12:13:46

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Аграрної партії України.

Ну все-таки, Павло Гнатовичу, приклад, що в разі виникнення примусового вилучення земельної ділянки, громадянин ну не хоче отримати грошової компенсації, а має бажання отримати земельну ділянку в іншому місці. Якою статтею це передбачається цей варіант? Дякую.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Дякую, шановний Микола Харитоновичу. Стаття 18 "Форми компенсації за викуп земельної ділянки" говорить цей, що дійсно форма така передбачається: і грошова, надання іншої рівноцінної земельної ділянки.

Якщо, наприклад, людина не хоче отримувати кошти за дану земельну ділянку, а їй потрібна земельна ділянка, то тільки повинна при умові... закон передбачає, що їй рівноцінну земельну ділянку в іншому місця повинні органи державної влади передбачати. Це також закон, ця стаття передбачає. І тому і це вже крайність, коли земельна ділянка не може бути компенсована йому на його земельну ділянку, тоді дійсно вже питання залишається в грошовому виразі. А якщо ми цим законом хочемо врегулювати, щоб органам виконавчої влади, в першу чергу, треба йти на заміну тієї ж для компенсації земельної ділянки, а потім вже в крайньому випаду йти на компенсацію грошову.

ГОЛОВА.Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

12:15:37

ГІНЗБУРГ О.П.Дякую, Володимире Михайловичу. Фракція комуністів, № 161 виборчий округ. Шановний Павло Гнатовичу, в мене таке до вас питання. Я трішки не зрозуміла по суті цього закону. Якщо, наприклад, бо часто виникає така ситуація в місті, зараз багато земель забирають під заправочні станції, бензозаправки або під ринки. То тут доля людей, які мають ці ділянки переважає їх бажання чи рішення міської влади? Регулюється це питання законом чи ні? Дякую.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.Я вам дякую за таке запитання. Ось в основному і спонукав цей проект закону нас, щоб ми його, я закликаю, прийняти. Чому? Сьогодні досвід показує, що земельну ділянку, так як і ви кажете, чи то бізнесмени мають кошти під заправочні станції, під інші місця, беруть підговорюють орган місцевого самоврядування, який може буквально на другий день скликати сесію, підговорити народних депутатів і прийняти рішення. Чому сьогодні і виникає таке тяганина судова і т.п., тому ми якраз цим законопроектом передбачаємо, що орган місцевого самоврядування не матиме права раніше за 12 місяців, тобто пізніше, підходити до рішення, щоб прийняти викуп земельної ділянки. Тоді за 12 місяців орган місцевого самоврядування зможе передбачити і попередити цього громадянина, домовитись з ним по якому питанню вона викупляється, на які потреби і т.д.

І тому вже просто на другий день органи місцевого самоврядування не зможе цього робити. Цей закон не дасть можливості далі ось так приймати не на користь громадянина, вилучати цю земельну ділянку. Оце буде дійсно закон захищати громадян від цих нападків. Я б сказав би, недобросовісних. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Час вичерпано, сідайте, будь ласка. Микола Лещенко - заступник голови комітету. А, Володимир Лещенко, вибачте, голови підкомітету Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин.

12:17:57

ЛЕЩЕНКО В.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! В Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин розглянуті обидва, представлені сьогодні в сесійній залі, законопроекти. Урядовий за номером 2120 - про відчуження земельних ділянок права приватної власності, обговореного на засіданні 27 листопада минулого року.

Народними депутатами України було висловлено низку суттєвих зауважень. Зокрема, деякі положення законопроекту суперечать статті 41 Конституції. В частині відшкодування власникам земельних ділянок, які викупляються для суспільних потреб, вартості будівель, споруд, багаторічних насаджень, розташованих на цих земельних ділянках.

Крім того, пункт перший статті сім законопроекту суперечить статтям дев'ятій та дванадцятій та пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України щодо повноважень органів виконавчої влади приймати рішення про викуп земельних ділянок для суспільних потреб в межах населених пунктів.

Практично не врегульовано питання відчуження земельних ділянок права приватної власності в умовах надзвичайного та воєнного стану. Крім того, в законопроекті необхідно чітко розділити поняття викупу земельних ділянок для суспільних потреб і відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило цілу низку суттєвих зауважень до зазначеного законопроекту і пропонує відправити його на доопрацювання.

Комітет Верховної Ради України з огляду на вище викладене також рекомендує Верховній Раді України відправити законопроект на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи.

До речі, я називав дату розгляду цього законопроекту в комітеті до сьогоднішнього дня суб'єкт законодавчої ініціативи не вніс іншого законопроекту на заміну з урахуванням зауважень.

Інший законопроект за номером 2120-1, внесений народними депутатами України Іваном Томичем та Павлом Сулковським про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права приватної власності, в комітеті розглянуто 11 червня. При цьому було зазначено наступне, що також окремі положення законопроекту потребують узгодження зі статтею 41 Конституції України щодо примусового викупу земельних ділянок права приватної власності для суспільних потреб, а також із Земельним кодексом України щодо виключного права викупу земельних ділянок для суспільних потреб.

Крім того, в законопроекті не врегульовано питання щодо викупу чи відчуження разом із земельними ділянками об'єктів нерухомого майна, розміщених на них. Мають місце певні внутрішні суперечності в цьому законопроекті.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України також висловило цілу низку зауважень до цього законопроекту і пропонує зазначений законопроект прийняти за основу.

З огляду на вищевикладене, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує прийняти зазначений проект за основу в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також, Володимире Олексійовичу.

Шановні колеги! У нас на обговорення лишилося 16 хвилин. Я дивлюся от по годиннику, давайте будемо обговорювати. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Прізвища на табло висвітліть народних депутатів, що записалися. Підготуватися Чорноволу.

12:22:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Безумовно аналіз тих законопроектів, які подані від імені уряду, ще попереднього уряду і аналіз законопроектів депутатських порівняльний аналіз показують, що вони в корні відрізняються. В корні відрізняються через грунтовність викладення основних питань і більшу відповідність скажімо, так я вживу такий термін, більшу відповідність до вимог Конституції законопроекту народного депутата Томича, і Сулковського хоча і ці законопроекти не позбавлені вад.

Вказані законопроекти розроблені відповідно до статті 146, 147 Земельного кодексу України, а ця стаття, якраз передбачає Земельному кодексу, що викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника, а в судовому порядку вирішується лише питання викупної вартості.

Отже викуп з підстав передбачених цією статтею не може бути примусовим. Я звертаю вашу увагу, що частина 5 Конституції статті 41 Конституції встановлює щодо примусового відчуження об'єктів права приватної власності, що може бути застосовано лише, як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі порядку встановленим законом. Та за умови попереднього, та повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Таким чином цю норму Конституції треба забезпечити його верховенство і хотів би конкретні зауваження висловити до статей закону.

Мені здається, що в тому випадку, де описується ситуація, якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування не може знайти власника земельної ділянки, яку планується вилучити, пропонується розмістити оголошення в найбільш популярній газеті, популярність пропонується визначатися, як завгодно.

Чи то по тиражу, чи то для певних верств населення. Мені здається, що цю статтю взагалі треба вилучити, оскільки Цивільний кодекс чітко передбачає, коли вилучається безхозне, безгосподарче майно. Такого майна сьогодні повно на території держави. Тому цю статтю треба буде вилучати.

Тепер що стосується інших моментів. Обов'язково має бути записано, що предметом викупу чи примусового відчуження разом з відповідною земельною ділянкою є також об'єкти нерухомості, які розташовані на цій ділянці. Тому що неврахування цього - це зразу викличе судові тяжби, які будуть йти роками, роками і роками.

Тепер щодо реалізації того права попередження про майбутній викуп, не пізніше, ніж на рік. Це попередження має бути написано, що в цьому після попередження забороняється, забороняється відчужувати цю ділянку. Тоді це має сенс.

Якщо ні, то його можна тричі перепродавати і тричі буде попередження на рік працювати. В цілому я за прийняття в першому читанні депутатського законопроекту.

ГОЛОВА. Дякую. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна". Анатолій Мороз наступним буде виступати.

12:25:49

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Законопроект сам по собі може викликати певний острах, але я відразу хочу сказати, що нині діюча ситуація і нормативні акти, які сьогодні регламентують ці дії, набагато гірші, стосовно власника земельних ділянок. Тому однозначно ми повинні це регламентувати законом.

І такий закон приймати ми мусимо обов'язково. Тому що інакше ми матимемо абсолютне свавілля, яке сьогодні діється на місцях.

У мене є певні зауваження, які стосуються і одного, і другого законопроектів. Єдине, якщо їх порівняти, знаєте, вони добре взаємодоповнюються, навіть важко визначити, який би з них був в певній мірі кращий. Якщо, скажімо, депутатський має значно багато, більш виписані цілий ряд норм, то, все-таки до урядового я підходжу завжди з принципу права конкретного власника, конкретної людини. Я вважаю, що цей закон в першу чергу через це має прийматися.

Мені здається, що урядовий ліпше виписує, не то, що більше виписує, а дає більші права конкретного, певній постаті і тому він мені теж імпонує. Я думаю, що який би з законів ми не прийняли в першому читанні в залі, при доопрацюванні ми можемо обидва вивести на належний рівень. Хоча ще раз кажу, в певній мірі мені один більше імпонує саме випрацюваністю, а інший правами людини.

Є кілька застережень по обох законопроектах.

Перше. Чіткіше виписати недопустимість за жодних обставин цього свавільного: забравши перепродати. Треба ....................виписувати набагато чіткіше, як абсолютно однозначну норму, яка мусить бути чітко затверджена чітко цим законом, а не так як вона є декоративно. І чому б нам взагалі не передбачити чи цим, чи іншими законами, можливість примусової оренди земельних ділянок де чітко видно, особливо це привід для ситуації військового стану, тільки тимчасову потребу у використанні земельних ділянок. Тобто примусове вилучення на конкретний час з однозначним поверненням власнику і компенсації тих збитків, які він при цьому зазнав.

Ще один пункт, який для мене видається суттєвим, тому що я бачу, що робиться на місцях - це розподіл функцій і повноважень між органами місцевого самоврядування і державною владою. Ми вже на сьогоднішній день маємо конфлікти між органами місцевого самоврядування і Держкомземом і я маю приклади, коли місцеве самоврядування пішло на явний волюнтаризм, скажімо, органи Держкомзему в тому ж Львові виявилися більш правильними при прийнятті рішень, але тут поставлено через кому місцеве самоврядування і державна влада. Ми автоматично провокуємо цим, точно такі самі конфлікти в будь-якому іншому питанні, які будуть пов'язані з відчуженням земельних ділянок.

Достатньо хитро виписані норми про можливо оренду цих ділянок і передачу в оренду. Як на мене, то треба дуже жорстко звужувати ті передумови, тому що орендувати під суспільні потреби можна багато, щоб це закласти.

І ще один момент. Я вважав би, що потрібно виписати нюанс, що можуть відбиратися земельні ділянки, якщо вони необхідні, під суспільні потреби для створення цілісного потужного комплексу - це може бути добудова великого підприємства, проведення газонафтопроводів і транспортних шляхів, або ж, забудови великих генпланів. Але якщо є вільні сусідні ділянки адекватні, щоб не використовувалася ця норма в такій масованій дії.

Ми можемо мати приклади, коли сільська рада діставши дозвіл на побудову амбулаторії автоматично буде ліквідовувати земельну ділянку, відкуповувати, відбирати в власника, який чимось не догодив голові сільради. Тому цей момент обмеження треба теж ввести.

Дякую. Я думаю, що законопроекти треба приймати однозначно.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів. Підготуватися Володимиру Черняку.

12:29:30

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановні колеги! Зрозуміло, що здійснення ринкових реформ у нашій державі, перерозподіл землі, запровадження приватної власності на землю викликало появу значної кількості власників земельних ділянок громадян, юридичних осіб, більша частина земель державної власності, роздержавлена, але в процесі розвитку соціально-виробничої інфраструктури населених пунктів виникає необхідність у задоволенні суспільного розвитку інтересу до землі за рахунок земельних ділянок, які перебувають у приватній власності громадян і приватних осіб. Для задоволення цього суспільного інтересу з використанням земель права приватної власності , з одного боку, та для максимального гарантування прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, з іншого, потрібно законодавчо врегулювати даними законопроектами.

Скажу відверто, що мені особисто більше подобається проект Томича і Сулковського, тому що цей проект більш повний і конкретизований, але і в ньому, зрозуміло, що потрібно внести багато уточнень і конкретних пропозицій, які висловлюють наші колеги депутати у своїх виступах.

Необхідність прийняття законопроекту, який має регулювати порядок примусового відчуження земельних ділянок права приватної власності випливає із статті 41 Конституції України, а також із розділу 19 Прикінцевих положень Земельного кодексу. Згідно статті 41 Конституції України примусове відчуження дозволяється лише з мотивів суспільної необхідності і не дозволяє інших мотивів. Викуп же земельних ділянок для суспільних потреб не повинен мати примусовий характер.

Вважаю за необхідне суттєво доопрацювати, розширити і конкретизувати, я маю на увазі проект Томича і Сулковського, розділ п'ятий проекту. До того ж в цьому проекті є суперечності. Так стаття 16 "Викуплена земельна ділянка передається у державну чи комунальну власність після того, коли її власник одержав відшкодування", а згідно ж до статті 22 цього проекту право власності на викуплену земельну ділянку переходить до державної чи комунальної власності з моменту видачі судом виконавчого документу.

Крім того, в цьому законопроекті потрібно врегулювати питання щодо викупу чи відчуження разом із земельними ділянками об'єктів нерухомого майна, розміщеного на них. Таких конфліктів уже сьогодні виникає дуже багато. Особливо я думаю, що мажоритарники знають цю проблему.

З прийняттям даного законопроекту держава та комунальні громади повинні мати чітко виписаний механізм набуття права на земельні ділянки, які знаходяться у приватній власності для задоволення зазначених вище потреб. Суб'єкти земельних правовідносин повинні мати чітко, прозоро виписані гарантії забезпечення захисту своїх прав при викупі або відчуженні земельних ділянок.

Думаю, що законопроект в ............... треба доповнити з урахуванням і другого законопроекту, і такий закон треба приймати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую вам. будь ласка, Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна".

12:32:40

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги! Приватна власність священна і недоторканна. Викуп земельних ділянок можливий тільки за згодою власника. В судовому порядку можуть вирішуватися тільки питання стосовно ціни земельної ділянки. Але у житті часто буває але. Але дійсно існує суспільна потреба чи інколи виникає суспільна потреба у відчуженні земельних ділянок. І навіть в примусовому відчуженні земельних ділянок. І тому потрібно законодавчо врегулювати відчуження земельних ділянок права приватної власності. І тому законопроекти ці є слушними. Дійсно, потрібно їх приймати, тому що існує проблема врегулювання законодавчого врегулювання цих відносин. Але при цьому потрібно поєднати інтереси, як завжди це буває. І це завжди важко і складно. Ну принаймні потрібно, з одного боку, забезпечити гарантії захисту прав приватної власності, а з іншого боку, забезпечити інтереси суспільства при необхідності примусового відчуження земельних ділянок. Тобто тут потрібно високе мистецтво економічної політики і висока юридична техніка.

Я, ще раз наголошую, за прийняття законопроектів, але при умові, що будуть забезпечені ці гарантії і поєднання інтересів приватного власника і суспільства, і держави. З іншого боку, що буде вирішено питання про майно, яке є на земельній ділянці.

І нарешті, законопроекти можна приймати при умові, якщо ми узгодимо їх з Конституцією, узгодимо із Земельним кодексом, і узгодимо із Цивільним кодексом. Ось на цей предмет потрібно дуже уважно подивитися на законопроекти.

І останнє. Я вважаю, що треба підготувати все-таки один законопроект хоча би до другого читання. І, користуючись нагодою, хочу ще раз звернути увагу, що парламент і уряд погано співпрацюють на рівні підготовки законопроектів. Чомусь уряд дає, депутати дають...

ГОЛОВА. Та вони не слухають вас.

ЧЕРНЯК В.К. Від більшості дають депутати, які з урядом повинні працювати. І ми створюємо цей сумбур.

ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, ми, може, почекаємо, поки закінчать розмову. Ми не заважаємо вам?

ЧЕРНЯК В.К. Ні, я думаю, кожен повинен робити своє. Вони хай розмовляють, а ми будемо працювати.

Я думаю, що треба підготувати до другого читання один законопроект. Тому що ці законопроекти не є альтернативними, вони фактично доповнюють один одного багато в чому, в чомусь вони один одного дублюють. Тому давайте ми зробимо законопроект і приймемо його. Дякую.

ГОЛОВА.Михайло Мельничук, останній.

12:36:19

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Фракція соціалістичної партії України, Чернівецька область. Шановний Володимире Михайловичу, до речі, я не можу думку Мельника передати, тому що він має досвід немалої роботи, в нього є свої пропозиції. Я тільки хотів зупинитись на цих двох законопроектах, безумовно, більше симпатії перетягується до законопроекту, який поданий народним депутатом Сулковським і Томичем. Але є і зауваження щодо цього законопроекту.

Я б хотів звернути вас, шановні колеги, увагу на 6 статтю. Практично 6 стаття йде порушення європейської хартії про місцеве самоврядування. Я хотів би, щоб автори законопроекту і уряд звернув на це увагу. В статті 7 я пропоную вилучити взагалі в пункті 1 "обласні і районні державні адміністрації". Я думаю, що це функції місцевого самоврядування, це 7 стаття і 6 стаття, яка йде в розріз з прийнятою європейською хартією. Звертаючись до вас, Анатоліє Степановичу, я хотів би, щоб ось такі ваші дії в Укрзему вже були оскаржені народним депутатом Семенюк, фракція соціалістичної партії України, в Генеральну прокуратуру. І де позив, який вона виставила до Укрзему щодо ваших дій, в цьому іменно, по вилученню земельних ділянок, знайшов підтримку в Генеральній прокуратурі. І ми знову повертаємось до цієї справи, знову в цей законопроект ставимо ті норми, які суперечать чинному законодавству і Конституції України.

Даний законопроект, законопроект уряду, не можу бути прийнятий, тому я підтримую думку комітету щодо підтримки. Але, шановні колеги, і пан Сулковський, і Томич, безумовно, що на друге читання треба буде доопрацювати ці законопроекти. Я маю на увазі і ті статті, що були, і ті зауваження, що були народних депутатів - пана Черняка і інших, пана Кармазіна, які виступали тут.

Цінуючи те, що у нас обмаль часу і необхідно закінчувати виступ, я б хотів, щоб дали декілька хвилин народному депутату Мельнику. Дякую.

ГОЛОВА. Ну, якщо ви хотіли, будь ласка, протягом однієї хвилини, Микола Євтихійович, скажіть, що ви думаєте.

12:39:04

МЕЛЬНИК М.Є. Микола Мельник, Соціалістична партія України, Вінниччина.

Шановні колеги! Законодавче врегулювання порядку примусового відчуження та викупу землі, що перебуває у приватній власності, присутні у переважній більшості країн. Воно обумовлено наявністю суспільної потреби у використанні такого типу земельних ділянок.

У той же час, передбачається захист прав власників землі, які змушені її позбутися. Держава повинна гарантувати повне відшкодування завданих збитків, пов'язаних із зміною власника земельної ділянки. Запропонований законопроект передбачає можливість викупу та примусового відчуження земельних ділянок, які перебувають в приватній власності.

До законопроекту 2120-1 існують наступні зауваження, які потребують узгодження. Стаття друга, частина третя в пункті "в" повинна враховуватися можливість компенсації втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва при викупі земельних ділянок для суспільних потреб.

Стаття третя, частина друга повинна бути викладена наступним чином. Якщо у суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути вилучена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її пільговим призначенням, ця земельна ділянка викупляється на вимогу власника земельної ділянки.

У законопроекті власник земельної ділянки тільки має право вимагати повного викупу. Стаття 15, частина друга. Припинення права власності щодо викупленої ділянки наступає не після рішення суду, а після повного відшкодування ї вартості колишньому власнику.

Стаття 17, частина п'ята. Оренда викупленої землі можлива лише виключно для суспільних потреб, а не однією із умов договору оренди.

Стаття 17 частина 6 у випадках, коли зникає потреба у використанні земельної ділянки, частина для суспільних потреб органи державної влади чи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про її відчуження у приватну власність, але переважне право викупу має колишній власник ділянки в якого вона була перед тим примусово вилучена. Який повинен бути повідомлений про її передачу у приватну власність.

Крім того має бути вказаний термін протягом якого примусово викуплена земля не може знову передаватися в приватну власність. Також доцільно обмежити суму розрахунку за примусову викуплену землю її в попереднього власника тієї сумою, яка була виплачена йому, якщо органи державної влади чи місцевого самоврядування не користувалися земельною ділянкою.

Стаття 19. Частина 2. Сума виплати за земельну ділянку повинна складатися із ринкової вартості землі та компенсації за втрату права приватної власності. Ця частина містить вимогу щодо суддів приймати рішення про примусовий викуп, що взагалі не відповідає Конституції бо ніхто не має права втручатися в діяльність суду.

Стаття 20. Сума викупу на землю повинна містити витрати на банківські перерахунки.

Стаття 22. Якщо земля викуплена для суспільних потреб, який час не буде використовуватися за призначенням, колишній власник повинен мати переважне право оренди цієї землі.

Стаття 23. Частина 2. Діє тільки за умов воєнного чи надзвичайного стану.

Стаття 24. Частина 3. Порядок вирішення фінансових питань пов'язані з поверненням викуплених земельних ділянок, визначається не Кабінетом Міністрів, а тим органом, який здійснює викуп.

Стаття 28.

ГОЛОВА. Я думаю, що вже достатньо.

МЕЛЬНИК М.Є. Я вибачаюся цей законопроект я передам ...багато статей, які потребують узгоджень. Спасибі. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Завершуємо розгляд проекту закону про відчуження земельних ділянок, права приватної власності, якщо дозволите, я хотів би одною тезою наголосити, що ми очевидно в цьому законі повинні чітко передбачити регулятори і запобіжчики, які б захищали права власників на земельні ділянки - це перше і головне.

Друге. В питаннях відчуження треба нам змінити ідеологію на те, що закон повинен захищати права людей. Якщо брати урядовий законопроект, то там виходить так, що людина повинна довести своє право. Якщо вона не згодна з оцінкою землі і з мотивами відчуження, то вона повинна йти в суд. І якщо продивитися урядовий законопроект, я не заздрю тій людині, яка піде в суд, бо вона не зможе зібрати всі документи.

То, мабуть, треба той ініціатор, орган державної влади, він повинен звертатися в суд. Ми живемо в старому світі. Що людина повинна довести, що вона не є злодій, а не навпаки.

І я думаю, що все-таки, якщо за таким принципом ми будемо йти, ми будемо мати ті альтернативні законопроекти, які є. Скажімо, законопроект Павла Сулковського в цьому плані, він краще вирізняється. Ми повинні на перше місце, мабуть, ставити людину, а не державу, як ми весь час це робимо. І, очевидно, це нам треба врахувати в законопроекті.

Розгляд проекту Закону "Про відчуження земельних ділянок в право приватної власності" завершено.

Дякую. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.

Переходимо до, будь ласка, державний, голова комітету з земельних ресурсів Даниленко Анатолій Степанович.

ДАНИЛЕНКО А.С.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Якраз у законопроектах і в першому, і в другому ця і відображена норма насамперед захисту власника земельної ділянки та майна. І вони, по суті, дійсно, законопроекти паралельні і відображають ті самі норми. Я хотів би запропонувати наступне.

З урахуванням виступів народних депутатів, які вносили багато конкретних пропозицій щодо покращання законопроектів і критикували як перший, так і другий, внести таку пропозицію, щоб сформувати робочу групу на базі двох законопроектів, зробити, підготувати потужний законопроект, який потрібний для України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, тоді складається, напрошується висновок, що вся пара пішла в гудок. Ми ж розглядали, а тепер робочу групу. Нам, очевидно, робочу групу треба було мати на момент опрацювання цього законопроекту.

ДАНИЛЕНКО А.С. Вона є, це комітет аграрний.

ГОЛОВА. Я дякую вам.

Переходимо до розділу, за скороченою процедурою, обговорення законопроектів.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень міністерства оборони.

Доповідач - державний секретар міністерства оборони України Віктор Іванович Банних. Є Віктор Іванович?

БАННИХ В.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виносяться пропозиції щодо внесення двох незначних по обсягу, але, на мій погляд, значних доповнень в діюче законодавство, які корегують поняття, що стосуються питань міжнародного співробітництва Збройних Сил України.

Необхідність цього пов'язана з продовженням роботи по законодавчому врегулюванню повноважень Міноборони і генштабу з метою більш чіткого розподілу їх повноважень.

Як відомо, документами, якими на сьогодні регулюється міжнародне співробітництво Збройних Сил України, є Закон про оборону України і Закон про Збройні сили України в редакції 2000 року.

Згідно з нормами цих законів до функцій міністерства оборони віднесене здійснення в межах своєї компетенції військового та військово-технічного співробітництва з відповідними державними органами інших держав.

Разом з тим норми цих законів України не повністю відповідають реаліям сьогодення і практиці міжнародного співробітництва збройних сил, тому потребують корегування та внесення відповідних змін.

Сьогодні в рамках розподілу повноважень з Генеральним штабом Міністерство оборони України несе відповідальність за здійснення заходів військово-політичного співробітництва, співробітництва з питань міжнародної діяльності у сфері озброєнь, стандартизації та оборонних досліджень і технологій.

На Генеральний штаб в межах його повноважень покладена відповідальність за військове співробітництво, здійснення заходів військово-політичного співробітництва, а також за співробітництво з питань миротворчої діяльності.

Тому необхідність внесення доповнень до законів про оборону та про збройні сили обумовлено змінами що відбулися у внутріполітичній системі суспільного життя держави у різних сферах, зокрема прийняттям у 1998 році концепції адміністративної реформи. Таким чином покладання завдань воєнно-політичного співробітництва на міністерство та, зокрема, на міністра оборони України, як на політичну фігуру, є цілком логічним.

В основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України покладені відповідні положення Конституції та інших нормативно-правових актів, які визначають порядок правового врегулювання організації та діяльності Збройних сил щодо здійснення ними міжнародного співробітництва.

Цільовою спрямованістю проекту закону є вдосконалення та конкретизація відповідно до Конституції, законодавчих актів України та практики міжнародного співробітництва , яка склалася у державі, функції Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил у частині здійснення ними співробітництва з питань воєнно-політичного, військового, військово-технічного та інших напрямів міжнародного співробітництва.

Практичне значення цього проекту закону полягає в тому, що закони про оборону і про Збройні сили та узгоджені з ними інші нормативно-правові акти будуть в повній мірі регулювати порядок здійснення Міністерством оборони та Генштабом міжнародного співробітництва.

Предметом правового регулювання проекту закону є основні функції міністерства та Генерального штабу щодо їхньої діяльності.

Проект закону розширює функції міністерства та Генерального штабу у сфері міжнародного співробітництва та сприяє вирішенню завдань у оборонній сфері, які покладаються на них Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів.

Реалізація закону не потребує додаткових фінансових та матеріальних витрат. Пропоную підтримати законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Івановичу. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Іванович Доманський.

12:50:35

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет розглянув згаданий проект і ми побачили, що у цьому законопроекті пропонується внести зміни до Закону про оборону дві поправки у дві статті і в Закон про Збройні сили три поправки. Це розширює функції Міністерства оборони, уточняє питання військово-політичного співробітництва. воєнно-технічного та військово-цивільного співробітництва з державами- військовими силами, державами, які ми співпрацюємо.

Комітет просить і предлагає Верховній Раді прийняти їх за основу - те, що ..... Віктор Іванович, а в четвер даже прийняти в цілому, щоб цей закон почав діяти. Це не треба ніяких додаткових коштів, а просто приведе все наші закони для того, щоб Міністерство оборони працювало у повну силу і з повною відповідальністю. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую вам. Анатоліє Івановичу. Шановні колеги! Ваша думка щодо цього законопроекту. Ну треба запитати. Юрій Анатолійович Кармазін.

А, з того вже флангу Юрій Анатолійович.

Так та табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.

12:51:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Мені жаль нашого часу і тому, Володимире Михайловичу, і жаль багатостраждального народу, ви правильно кажете, тому що те, що зараз винесено на обговорення, це питання дуже-дуже вузькі. Я розумію великого професіонала Віктора Івановича Банниха, він навіть сам сказав, що невеликі зміни в закон пропонуються. Насправді програма, яку затвердив, Державна програма співробітництва України з організацією Північно-атлантичного договору НАТО на 2001-2004 рік, яку затвердив в січня 2001 року своїм указом Президент України Кучма, насправді вона визначила співробітництво з питань цивільно-військових відносин і так далі. Я запитую сьогодні у наших теоретиків. Скажіть, будь ласка, що таке "воєнно-політичні відносини" зрозуміло. Це ще і функції Міністерства закордонних справ трошечки.

А що таке "цивільно-військові відносини" з відповідними органами інших держав? Ось що це таке? Ну хай хтось скаже з ваших теоретиків. Ніхто ж не скаже. Точно так же як написали в пояснювальній записці, що предметом регулювання цього закону є основні функції Міністерства оборони. та завжди були не функції, регулювалися законом, а правовідносини в певній сфері, у сфері оборони. Це я до того, що, Вікторе Івановичу, ви великий професіонал і, я думаю, що зробите зауваження тим, хто готував таку пояснювальну записку. Тому що треба на більш високому рівні готувати такі документи.

Чи зміниться щось, якщо ми приймемо ці зніми, чи не зміниться? Абсолютно нічого, сонце буде сходити на Сході і заходити на Заході. Нічого не зміниться, якщо ми напишемо в один і в інший закон, закон про оборону добавимо і в закон добавимо про Збройні сили України, тобто суттєвої зміни цих законопроектів, фінансування у Збройних силах не добавиться. Чи допоможе це Міністерству оборони? Я не думаю, що воно йому це допоможе, тому що йому б краще були б кошти на те щоби літаки літали, щоб люди тренувалися, а на це ні на що коштів сьогодні у державному бюджеті немає.

І мені здається, що Прем'єр-міністр замість того, щоби поцікавитися цими питаннями і допомогти сьогодні в цих питаннях військовим, загружає Верховну Раду такими манюпусенькими проектами. Я підрахував, що тут в загальній сумі 16 строчок пропонується внести, 16 другорядних строчок. Тому нічого поганого не буде, якщо ми внесемо, приймемо його.

Але, Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас ще раз, коли ви будете показувати прем'єру як треба працювати із законодавчими актами, покажіть і цей законопроект і скажіть, ну не треба по таким дріб’язкам завалювати Верховну Раду України, під назвою "Про внесення змін до деяких законів України". Дякую.

ГОЛОВА.Дякую. Давайте не будемо на це час витрачати.

Будь ласка, Володимир Олександрович Яворівський. Але ви підтримуєте, що потрібно рішення прийняти, да Юрій Анатолійович?

12:55:28

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Львівщина, "Наша Україна". Шановні колеги, шановні виборці, мій погляд на цей законопроект, який винесено, як в тому анекдоті "можна копати, можна не копати". Його можна приймати, можна не приймати, він абсолютно не є суттєвим, тут є солідаризуюся із Кармазіним, тому що є головнокомандуючий, який є одночасно і Президентом української держави. Через те, очевидно, політика повинна йти передусім від нього і як від Президента, міжнародна політика і міжнародні стосунки наших Збройних Сил. Інше питання, треба щоб цей Президент був патріотом, щоб він дійсно переживав за державу, а не тільки за свою родину і за своє найближче оточення, тоді б все стало звичайно на свої місця і не варто було б ці речі приймати.

Одначе, я піднявся на цю трибуну через те, що мій виборчий округ є глибоко мілітарним, в доброму розумінні цього слова, на ньому дуже багато військових, які за мене голосували. А найголовніше, що на території Яворівського району є знаменитий, найбільший в Європі, Яворівський полігон, де відбуваються навчання натівські. Я розумію, як не просто було, звичайно, підготувати цей полігон до того, щоб прийняти з багатьох цивілізованих, розвинутих дуже добре, оснащених в військовому розумінні, країн на тлі цих розвалин наших, які там є.

Але виникає інше питання, я як депутат, хочу просто знати і керуючись тим, що зараз є присутні тут Державний Секретар Міністерства оборони, я подавав кілька разів свої запити, але так якоїсь відповіді точної і не довідався. Моїх виборців цікавить Велетенський полігон, відбуваються навчання заради миру, ви знаєте, де беруть участь 10-12-ть, як коли, країн, проводяться навчання, проводяться стрільби.

Інше питання - як будувався цей полігон, коли тисячі людей було звідти виселено? І ви самі розумієте, що сьогодні люди порушують питання про ті ж самі компенсації, хай уже пізні, але вони повинні бути. То я ставлю питання, пане державний секретар, пане генерале, ставлю питання так: якщо заключаються ці міжнародні угоди, то це теж стосується саме цієї теми, яку ми сьогодні обговорюємо. Якщо заключаються такі міжнародні угоди, у них обов'язково повинно бути це світове правило, світова мода, якщо хочете, - обов'язково закладається одна із позицій - екологічна шкода. І має бути дуже конкретна сума. Я абсолютно переконаний, що екологічна шкода, саме ця сума повинна залишатися в регіоні. повинна залишатися саме там. Я буду цього домагатися. Якщо, скажімо, навіть буде потрібно, навіть треба буде внести законопроект, але я не хотів би, щоб він був таким дріб'язковим, як оцей, який ми сьогодні розглядаємо.

А щодо голосування, то ще раз кажу - голосуйте, як хочете. Його можна приймати, можна не приймати - від цього ситуація в нашій злиденній армії, яка зараз отам десь в Іраку, бо я голосував категорично проти того, сьогодні на цих наших зашмарканих, задимлених УАЗах при сорокаградусній температурі там служать, от про що нам потрібно думати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, у нас ще записаний Михайло Мельничук і Тарас Чорновіл. Я просив би дуже коротко, шановні колеги. Начебто проблема зрозуміла.

12:59:06

МЕЛЬНИЧУК М.В. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Цілком логічно, шановні, що поправки, які запропоновані в цьому законопроекті, треба приймати. Фракція Соціалістичної партії України буде підтримувати цей законопроект.

Цілком логічним є і те, що міністр оборони України як політична фігура повинен мати завдання щодо воєнно-політичного співробітництва. Цілком логічно, що даний законопроект буде завтра проголосований.

Шановний Володимире Михайловичу! Я, закінчуючи свій виступ і свою пропозицію, хочу зауважити. Позаминулої середи в цьому залі розглядався законопроект про молоко і молочні продукти, який був вами підтриманий. Ввечері я дивлюсь програму "Інтер", коментар дає людина, яка повинна зараз обговорювати цей законопроект. І що він сказав. Як же це так, що молоко коштує менше, ніж газована вода. Ну, знаток молока. Але ще дивніше, що цей знаток на наступний день не підтримав цей законопроект. І взагалі, програма "Інтер" бере коментарі до законопроектів у тих депутатів, які взагалі в залі не присутні. Ми ж то, присутні в залі, ми знаємо хто обговорює законопроекти. Навіщо обдурювати народ України? А притому говорить, що підтримує, на другий день не голосує за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, будь ласка. Зараз, одну хвилинку. З мотивів.

13:00:47

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Я дуже коротко. Шановний головуючий, шановні колеги. Я підтримую цей закон, як і ті закони, які, все ж таки, нехай, як каже Кармазін, і дуже дріб'язкові, але хоч в чомусь чуть-чуть допомагають в розв'язанні деяких завдань нашої армії, які спрямовані і на міжнародне співробітництво.

Я розумію, що приймає на сьогодні рішення особа, яка наділена, на превеликий жаль, я вважаю, в даному випадку, звання Верховного головнокомандуючого, яка не відповідає цим функціям в силу тих дій, які робляться з нашою армією, і того стану, який є в нашій армії. І цей закон чуть-чуть додає можливість певного ініціювання і певного переговорного процесу, участі в ньому міністерства оборони і генерального штабу.

У мене до нього є два технічних певних застереження, дрібних, які не впливатимуть, очевидно, на рішення при голосуванні.

Перше. Це що стосується цивільно-військових. Дійсно, немає такого поняття. Треба робити цивільно-правових відносин, армія, яка вступає в контакти чи з органами місцевого самоврядування, про що говорив Володимир Яворівський, чи з іноземними державами, їхніми певними службами, вона має цілий ряд цивільно-правових відносин, які треба застерігати, треба виконувати. Тому "цивільно-правових" мусить бути.

І що стосується цих двох пунктів, які розподіляють функції міністерства обороні і генерального штабу. Як на мене, не зашкодило би. Це як певне уточнення - добавити, що міністерство оборони в міжнародних контактах виконує стратегічну функцію, генеральний штаб - тактичну. Це уточнення трошки допомогло би розв'язати деякі проблеми.

Позатим, законопроект достатньо дрібний, його можна приймати без жодної шкоди. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте на цьому, може, припинимо обговорення? З мотивів народний депутат, голова підкомітету Доманський і потім Черняк.

13:02:32

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Шановні народні депутати! Якщо товариш Кармазін не розуміє, що таке цивільно-військові співробітники - то це підготовка громадян тієї чи іншої держави цивільних до оборони чи вирішення того чи іншого питання.

А друге, що каже пан Яворівський, чому там на Яворі? Цей полігон я прошагав і проповз не один десяток километров, служа в Вооруженных силах. Так он почему не ставит вопрос когда мы голосуем про допуск на учение других держав на территорию Яворского полигона?

ГОЛОВА. Дякую.

ДОМАНСЬКИЙ А.І. Що від цих навчань це буде мати Яворський полігон. Спасибі, я думаю, що треба підтримати.

ГОЛОВА. Черняк, будь ласка, Володимир Черняк. Фракція "Наша Україна".

13:03:15

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. Володимир Черняк. Фракція "Наша Україна" Українська народна партія. Ті депутати, які виступали з цього питання в один голос заявили, що законопроект не суттєвий, я не зовсім поділяю цю точку зору в ньому є один суттєвий момент, який викликає в мене один суттєвий сумнів.

Йдеться про розширення функцій Міністерства оборони у сфері міжнародного співробітництва. Зокрема, в сфері військово-політичного співробітництва. От в мене якраз є сумніви наскільки можна давати, розширювати права Міністерства оборони у сфері військово-політичного співробітництва.

Тут виникає питання яким чином Міністерство оборони взаємодіяти із Міністерством закордонних справ з Головнокомандувачем - це питання політичні. Тому в мене є певні сумніви.

ГОЛОВА. Дякую.

ЧЕРНЯК В.К.Друге. Немає дуже суттєвого моменту, який повинен бути це новела про відповідальність Міністерства оборони за ці міжнародні угоди за ту шкоду, яка може бути, зокрема за екологічну шкоду. От треба було це вписати, а цього тут немає.

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Кирилович. Олександр Баранівський одну хвилину. Будь ласка, Баранівський. Фракція Соціалістичної партії.

13:04:53

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція Соціалістів.

Дякую, Володимир Михайлович! Я виступаю проти цього законопроекту по-перше тому, що він так неякісно підготовлений і друге питання, чи можна розширювати повноваження міністерства оборони поки у нас не запроваджений цивільний контроль?

А те що сьогодні твориться у міністерстві оборони, то я, наприклад, до Житомирського військового інституту, коли йде хабарництво, йдуть взятки, коли сьогодні продають ліс на сторону, коли люди убиваються все це приховується, все це приховується, а комісія Верховної Ради, комісія міністерства оборони, все виявляє, а потім, Володимире Михайловичу, після відповідних документів які направили, їде комісія міністерства оборони і ви знаєте, вже в них все гладко.

Тому там в тому домі не все та добре і розширювати сьогодні якісь повноваження до того часу, поки не буде цивільного контролю - це навіть небезпечно. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Гаврилюк.

Шановні колеги, я просив би звернути увагу, закон не вартий виїденого яйця, а ми витрачаємо час для того, щоб тут інвективи здійснювати.

Василь Гаврилюк, а за ним Кармазін.

Василь Гаврилюк, будь ласка.

13:06:00

ГАВРИЛЮК В.В.

Я хотел бы только уточнить на некоторых моментах. Конечно, есть необходимость расширения полномочий министерства обороны. Но действительно, как-то так получается, что у нас нет четкой сегодня позиции и министерство обороны в этом отношении не дорабатывает, устанавливает эффективный гражданский контроль над вооруженными силами - это первое.

И второе. Государственный секретарь, обращаю ваше внимание на то, что складывадется такое впечатление, что о последствиях никто не думает, этого расширения сотрудничества.

Я, как бывший военный, помню те времена, когда государственная военная тайна при СССР стояла на очень высоком уровне, а сегодня этот вопрос нигде не затрагивается, нигде не учитывается.

Я бы просил это тоже в своей работе руководствоваться этим, повышать государственную тайну и прежде всего военную тайну в вооруженных силах сегоня Украины. Спасибо.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

13:07:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Солідарність, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, тут всує згадувалося моє прізвище з приводу того, що я не розумію, що таке питання цивільно-військових відносин.

Так я хочу сказати, що по-перше, ми не можемо розширювати до безмежності функцій Міністерства оборони, пам’ятаючи, що у нас є Міністерство у закордонних справах.

По-друге. Цивільний контроль у нас буде тільки тоді, коли буде цивільний міністр оборони, і тоді, коли у нас буде патріотизм, тоді у нас будуть захищатися державні секрети. Бо зараз 16 чоловік Сполучених Штатів Америки вивчають військове співробітництво у нас в Україні і просто так допущені до всіх таємниць в державі.

Так що, шановні, до цивільно-військових відносин в міжнародному співробітництві це не має ніякого відношення.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо повноважень Міністерства оборони завершено. Рішення будемо приймати завтра.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про вищу освіти.

Доповідач секретар Комітету з питань науки і освіти Кафарський Володимир Іванович. Комітет пропонує на розгляд цього питання ( тут написано) офіційно 3 хвилини.

13:08:36

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Я вкладуся.

У минулому скликанні ми прийняли Закон про вищу освіту, але ряд статей викликали суперечки в залі. Серед них була стаття 23-тя, частина четверта, яка визначала конкретну кількість студентів, які мали б йти на державне замовлення у державних і комерційних вузах. Таким чином ми пішли на компроміс і прийняли пункт четвертий у такій редакції, що у державних і комерційних вузах прийом студентів на державну форму навчання має складати 51 відсоток. Зал погодився перенести це положення у Прикінцеві положення закону і ввести його в дію з 2003 року. На сьогоднішній день ми не можемо чітко визначити скільки студентів навчається на державному замовленні у вузах України.

Друге. Ми не знаємо чи в повній мірі фінансуються ці студенти, які прийняті на державне замовлення.

Третє. Не завжди кошти, які виділяються з бюджету на державне замовлення доходять до вузів вчасно. Вузи змушені ці кошти шукати з своїх, як кажуть, зароблених на комерційній основі грошей і проплачувати, по суті діла, і навчання студентів державного замовлення.

Є позиції про те, що може ввести інші форми оплати студентам за навчання. Вивчити це питання. Ми не змогли це питання до кінця пропрацювати, тому просимо перенести дію Прикінцевих положень, тобто статті 4... пункту 4 статті 23 з 2003 на 2005 рік, щоб ми мали час докладніше ознайомитися з цим питанням.

Комітет підтримав таку позицію. Всі члени комітету проголосували "за", за виключенням одного, який "утримався" при голосуванні.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте. будь ласка. Міністр Освіти і науки Кремень Василь Григорович. Будь ласка, Василь Григоровичу. Ну можна з місця, щоб швидше було.

Позиція міністерства і уряду.

КРЕМЕНЬ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Міністерство освіти і науки дуже просить, уклінно просить погодитися з пропозицією Комітету з науки і освіти. Це компромісне рішення, яке є сьогодні найбільш розумним. Я хотів би сказати, що уряд продовжить практику нарощення державного замовлення. За останні 2 роки ми наростили 12 відсотків в цьому році, плюс ще буде 3 відсотки, плюс державне замовлення. Але разом з тим фінансові можливості не такі, щоб ввести ось цю позицію з Прикінцевих положень Закону про вищу освіту вже з цього року, і ми вдячні комітету, Станіславу Миколайовичу, іншим колегам за те, що вони зрозуміли цю ситуацію і пішли на те, щоб пропонувати Верховній Раді перенести на 2 роки вступ в дію ось цього проекту.

Володимире Михайловичу і шановні народні депутати, Міністерство освіти і науки дуже просить і за 2 наступні роки ми ще додамо в державному замовленні. Хотів би сказати, що днями уряд прийняв нове положення про кредитування державне тих, хто бажає отримати вищу освіту. 2 внесені принципіальні речі. Перше. Значить, дозволено кредити давати не тільки тим, хто вступає на 1 курс, але тим, хто навчається за оплату. Але є потреба після 1 чи після 2 курсу отримати кредит.

І друга принципова річ. Дозволено не повертати кредит, якщо людина після закінчення пішла і 5 років за фахом пропрацювала в селі у установі державної або комунальних форми власності. Тобто, і ця форма кредитування теж дозволить збільшити фінансування вузів і підтримати молодь, яка хоче отримати вищу освіту.

Я дуже просив би підтримати завтра цей проект закону. Спасибі.

ГОЛОВА. Так ми ж зараз обговорити тільки можемо, шановні колеги. Значить давайте на табло, хто записався на виступи. Але ми будемо обговорювати два "за" - два "проти", іншого не дано. Два - два, так я ж кажу: два "за" - два "проти".

Юрій Кармазін починає, Володимир Пузаков - за ним. Розпочинаємо, будь ласка. Ви з місця вже будете? Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

13:13:08

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Я економлю час, Володимире Михайловичу.

Проектом передбачається термін вступу в дію частини четвертої статті 23 Закону України "Про вищу освіту", відповідно до якої встановлюється гранична кількість студентів, прийнятих на перший курс до вищих навчальних закладів за держзамовленням. Як міністр повідомляє, зараз Міністерство освіти дійсно робить серйозні заходи, які б покращували можливість набрання набуття освітою людей і соціально незахищених людей, в тому числі тих, хто 5 років пропрацювали в селі за фахом. Мені дуже подобаються такі дії міністерства, я їх вітаю.

Правда, у мене зараз виникає питання: чи варто переносити до 2005 року чи можливо встигне міністерство до 2004 року зробити ці речі. І оскільки більшість членів комітету і фахівців вважають, що все-таки до 2004 року навіть вони не зможуть, а ми приймаючи закон хотіли як краще і хотіли інтенсифікувати ці пошуки виходу із ситуації, щоб кількість студентів, прийнятий на перший курс навчання за держзамовленням, була якомога більшою. І ми хочемо цього зараз, то я вважаю, що треба прийняти цей закон зразу в першому і другому читанні, як закон, тому що це дуже важливо саме зараз, до початку вступних іспитів, інакше він не буде мати потім ніякого сенсу.

Тому я просив би вас прийняти закон в першому і другому читанні. І про таку ініціативу прошу комітет. Дякую.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Хто ще бажає висловитись? Будь ласка, Пузаков.

13:15:06

ПУЗАКОВ В.Т.

Фракція комуністичної партії України, Кіровоградщина. Найсерйозніша проблема вищої освіти, це відсутність дійсно фінансування. В останні десять років виділялися кошти тільки на заробітну плату лише тих викладачів, які працюють із студентами, що навчаються за кошти держави і частково на комунальні послуги.

Щодо студентського самоврядування. Стаття 38, пункт 5, у кожному вищому навчальному закладі діє вищий орган студентського самоврядування, назва якого "Студентський парламент", "Сенат", "Рада" тощо. Визнається самим цим органом або статутом вищого навчального закладу. Як бачимо, студентам нав'язується гучна українському менталітету система мислення. Всім відомо, що найкраще висловлено ідею в слові "Рада". "Рада факультету", "Рада вузу", "Рада групи". Кому потрібно вводити поняття у підрозділи самоврядування "Сенат", "Департамент", "Парламент" і т.д. Це не лише засміччення мови, а й нищення української культури.

Стаття 38, пункт 3 перераховуються завдання організації студентського самоврядування, їх багато. Але жодне з них не акцентує увагу на патріотичному вихованні, відданості, служінню українському народу, бажанню не лише набути знання, їх вдосконалювати, а і віддавати народу формуючи і поглиблюючи саме особливості української культури, ніхто за це не дбає. Ось тому, закінчуючи навчання, студенти прагнуть тікати з України, буваючи на практиці за кордоном повертаються і вихвалюють це закордонне. Уже там вони перестають бути українцями, а основне - втрачають бажання служити народу. Представники вищої освіти просять, щоб не було обмеження в зарахуванні студентів на комерційну форму навчання, як стверджує пункт чотири статті 23. По-перше, це дає можливість вищому навчальному закладу заробити кошти на поліпшення матеріально-технічної бази. По-друге, створюються або зберігаються робочі місця для науково-педагогічних працівників. По-третє, молоді люди, провівши п'ять років у студентській лабораторії, більше принесуть користі для держави, як спеціалісти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Хто ще бажає висловитися? Яворівський, будь ласка.

13:17:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, "Наша Україна", Яворівський, Жовківський райони.

Шановні наші виборі і шановні депутати, яких ці виборці обрали! Я переконаний, що для багатьох із вас, як і для мене особисто, голосування за цей закон не буде таким легким, як здається.

З іншого боку, я прекрасно розумію міністра і міністерство. Ми стоїмо перед реальністю, яку відмінити... Наш закон нічого не поміняє на краще. Але я хочу просто скористатись такою нагодою і ще раз вам нагадати, шановні мої колеги, про те, що ми зруйнували практично сьогодні повістю віру отам, у кореневій системі нашого народу, не у верхів'ї, а отам - повністю зруйнували віру у те, що талановита дитина сьогодні може легко отримати вищу освіту.

Хай не ображається на мене Василь Григорович, я його глибоко шаную, це, може, мій найулюбленіший есдек, якого я взагалі знаю в Україні, ось. Хай не ображається, але він то, мабуть, прекрасно знає, тільки, може, боїться сам собі зізнатися або вголос про це не каже, що сьогодні оце так зване державне навчання коштує дорожче, ніж платне, бо за нього теж треба заплатити. І люди це прекрасно знають.

Через те я хотів би і піднявся на цю трибуну заради одного-єдиного. Шановні мої колеги - народні депутати! Шановні представники виконавчої влади! Ви чули, тут виступав Кафарський, як він, пане Кафарський, я ваше прізвище ось згадую, святе для мене. Я хочу сказати, ви ж тут самі сказали про те, що якась частина грошей не доходить, якась частина десь губиться. То, може, давайте займемося вже врешті-решт в цій країні, займемося тим, що ви, бодай, ті жалюгідні бюджетні кошти, які є, щоб вони доходили і до студента, щоб вони доходили і до ректоратів вузів, то може тоді вже мене знову, наступного разу, я боюся, що ми так само поставимо перед цим самим фактом. Нам скажуть: "Виходу іншого немає. Грошей немає." Через це оцей 51 відсоток, який загнано в 27 статтю, ми знову не зможемо прийняти. Ось у чому суть. А так, Василь Григорович, спіть спокійно, закон завтра пройде.

ГОЛОВА. Хто у нас наступний? Борис Беспалий. Ми ж домовились: два -за, два - проти.

13:20:11

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна", м.Київ.

Шановні колеги, як слушно зауважив народний депутат Черняк, мало тексту - це ще не означає, що закон дріб'язковий. На мій погляд, цей законопроект є надзвичайно важливий. Але я дозволю собі звернути вашу увагу, шановні колеги, що якщо ми перенесемо термін введення в дію 51-відсоткової норми злощасної, то проблема все одно залишиться, вона виникне через два роки і так далі.

Взагалі державне замовлення, воно не є величиною стабільною, воно не є величиною стабільною в розрізі спеціальностей, тобто в якісь роки потрібно, наприклад, більше медичних працівників, в інші - більше вчителів чи інженерів. Причому, там також є диференціація. Воно не є стабільним за територіями. Колись треба більше, ми сьогодні розглядали проблему депресивних територій, можливо, більше державне замовлення має бути в цих територіях.

І тоді виходить колізія. Що ж тоді, вищі навчальні заклади, які не забезпечені державним замовленням, мають простоювати? Це повний абсурд і нонсенс. І я взагалі вважаю, ця 51-відсоткова норма, вона взагалі за два роки потребує не стільки відкладення, скільки скасування.

Ще що, на мій погляд, має бути. Я переконаний, що в межах ліцензованих обсягів державні комунальні навчальні заклади взагалі не мають прав відмовлятися від державного замовлення. Буде це 51 відсоток, 7 відсотків - це державний заклад, скільки держава замовила, вони повинні всіх приймати. А решту ліцензованого обсягу вони можуть використовувати на власний розсуд.

Ще є одна проблема, яка тільки є в освітянській сфері і до якої, я задоволений, що після мене буди виступати голова профільного комітету і я думаю, він на це також відреагує. В усіх, без винятку, інших галузях державне замовлення поширюється і на недержавні підприємства - це стосується навіть оборонки. Це випливає із Конституції де є рівноправність. Це випливає із Закону про закупівлю державних товарів державою послуг товарів і робіт. Тому я думаю, що нам просто необхідно не відкладаючи доповнити цей закон також нормою, яка б дозволяла розміщати державне замовлення також в недержавних навчальних закладах. Тому що є такі спеціальності, які, скажемо, штучно, небагато їх і так далі. Це вже право держави, де розміщати замовлення. З цим я б не став зволікати.

І ще до однієї проблеми я хотів би привернути увагу профільного комітету.

Вчора народний депутат Пинзеник справедливо звернув увагу на те, що чомусь гальмується закон про пенсії науково-технічним працівникам.

Тому я сподіваюся, у цей четвер - завтра, ми проголосуємо за цей закон, а наступного четверга ми проголосуємо нарешті за злощасні пенсії для нещасних науково-технічних працівників.

ГОЛОВА. З мотивів, будь ласка, Станіслав Ніколаєнко.

Одну хвилинку.

13:23:30

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії.

Я хотів би сьогодні звернутися до народних депутатів, бо я саме був тим депутатом в комітеті, який утримався при прийнятті цього закону з тим, щоб ми на наступний рік все зробили для того, щоб ця норма запрацювала. Як?

нам потрібно збільшити фінансування освіти, щоб ми витрачали не 4,3 відсотка від ВВП, а хоча б 9-10 відсотків. І тоді ми б не говорили про комерціалізацію вищої школи. І я хотів би ще попросити народних депутатів, членів бюджетного комітету і, дай Боже, ви підтримаєте ідеологію уряду про переведення вузів із статусу бюджетних установ у статус отримувачів бюджетних коштів. Якщо ми це зробимо, то ми взагалі зруйнуємо всю вищу освіту комерціалізуємо її, приватизуємо, розвалимо і буде те, що Казахстані, Узбекистані і так далі.

Останнє. Я хотів би попросити сьогодні уряд відмовитися від її пропозиції про регулювання бюджетних студентів, 180 студентів на 10 тисяч населення. Тому що, якщо ми це ще відмінимо ми взагалі перекриємо дорогу обдарованим дітям з бідних сімей до навчання.

Я хотів би попросити ще уряд, щоб він контролював свої рішення. Володимир Михайлович, приймають рішення 200 тисяч до вузів, а виконуємо по наслідкам потім менше набагато цифри. Сьогодні Міносвіти я повинен сказати, до честі Кременя Василя - Міністра освіти, що вони взяли в руки питання контролю. Але, вибачте мене депутати, невже вам не надоїло ходити і розказувати чому скрізь платна форма підготовки, прийняв уряд 200 тисяч на прийом повинно бути 200 тисяч, 140 тисяч на перший курс і ще 60 тисяч це бакалаври і магістри. Тоді буде толк дякую.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, Майстришин репліка, а потім Черняк. Потім Устенко. Прошу дуже коротко.

13:25:31

МАЙСТРИШИН В.Я.

Дякую, Володимир Михайлович. Володимир Майстришин округ номер 14 член Бюджетного комітету.

Я якраз хотів сказати, Василю Григоровичу, що я підтримую позицію державного замовлення і вважаю, що це правильна форма, яка дійсно допоможе соціальним певним заходам, що сьогодні ми маємо на селі в тому числі. Але ж давайте зважимо, що таке скажімо, використання бюджетних коштів не за призначенням.

Давайте звернемо увагу, скільки випускників вузів сьогодні реально працюють на виробництві чи в школі, чи в бюджетних закладах. Можливо, як ідея, можливо частину цих коштів використати на те, щоб супроводити цього молодого спеціаліста уже на виробництві, чи в ті ж самі бюджетні установи. Можливо частину коштів все-таки направляти на те, щоб підтримувати його перший рік чи два , коли він буде працювати і щоб мати можливість підтримати його, можливо таку ідею я хотів би виказати. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк. Потім Устенко.

13:26:41

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Я проти прийняття цього законопроекту. В системі вищої освіти зараз склалася фатальна суперечність. Розумні, але бідні, не можуть отримати освіту; багаті, але не дуже розумні, можуть отримати освіту. Ця тенденція неминуче веде до деградації нашого суспільства. Комерціалізація вищої школи веде до деградації суспільства. У нас невідповідність між фінансовою і майновою елітою і інтелектуальною елітою. Якщо ми будемо робити ставку тільки на фінансову еліту, ми будемо вести справу до деградації. Треба дати можливість, треба дати шанс обдарованій, здібній та талановитій молоді отримати освіту. Тому ми ввели правильну норму, і треба тепер думати виконавській владі, як її реалізувати. Не можна зменшувати квоту тих, хто буде отримувати державну освіту. Але при цьому, звичайно, боротися з хабарами. Ось де треба проявити свій хист владі. Я проти прийняття цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Устенко Олександр Андрійович.

13:28:04

УСТЕНКО О.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Устенко, "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Тут є момент, який зв'язаний саме з тим, що треба бачити суть і соль питання. Ніхто не зменшує державне замовлення. Я 31 рік був ректором вузу і хочу вам сказати, що майже ні одна людина бідна, обдарована не пройшла мимо державного замовлення. Тут просто є передьоргування деяких питань. Зрозумійте, є різні особливості вищих навчальних закладів київських і периферійних. Сьогодні відкинути цю норму - це значить дати можливість підготуватися до кращого прийому оцих студентів, абітурієнтів. Ми пересунемо на 2 роки. За цей час підготується і уряд, і міністерство для того, щоб можна було ці питання вирішувати.

Сьогодні ця норма просто приведе до занепаду вищої школи. Чому? На комітеті ми розглядали питання - медичні учбові заклади використали 270 мільйонів на свої лабораторії гривень: на нові установки і на кафедри, а також на медичні клініки. Це ж саме було 22 вузи аграрного профілю.

Сьогодні ця норма бракує і, між іншим, державне замовлення від цього не страждає. Як дав Кабмін 60 тисяч, так воно і є.

ГОЛОВА. Я дякую вам.

УСТЕНКО О.А. Завершую. Спасибі вам. Подумайте над цим питанням. Вища школа у ваших руках.

ГОЛОВА. Черновецький з мотивів.

Так от записано. Що я можу зробити, шановні колеги? Мікрофон народного депутата Черновецького увімкніть.

Так, шановні народні депутати, розгляд питання проекту закону про внесення змін до закону України "Про вищу освіту" завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

13:30:23

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Вот только что вы меня включили, Владимир Михайлович. Обождите, дайте же мне слово сказать.

ГОЛОВА. Розгляд закону завершено. Оголошується до розгляду проект закону про товариство сприяння обороні України.

Доповідач - народний депутат України Коваль В’ячеслав Станіславович. Прошу дуже коротко. Ну, ми ж не можем чекати.

13:30:54

КОВАЛЬ В.С.

В’ячеслав Коваль, фракція "Наша Україна", народний Рух України.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Сьогодні вашій увазі представляється новий варіант законопроекту про товариство сприяння оборони України, в якому, на погляд авторів, враховані всі зауваження, які надійшли від народних депутатів України, від партійних груп, фракцій, тобто суб'єктів Верховної Ради України.

Всі зауваження погоджені. Погоджені зауваження і пропозиції міністерств і відомств, які були подані від Кабінету Міністрів України.

Шановні народні депутати! Прийняття цього закону є дуже актуальним на часі, адже товариство сприяння оборони є єдиним громадським об'єднанням в Україні, яке виконує державні замовлення спеціалістів із числа осіб призовного віку для Збройних сіл України та інших військових формувань нашої держави. Товариство бере активну участь у військово-патріотичному вихованні молоді, розвитку авіаційних, технічних, військово-прикладних видів спорту, підготовці кадрів з масово-технічних професій для народного господарства країни.

Думаю, що всі ви знаєте, в якому плачевному становищі знаходяться сьогодні наші вітчизняні авіаційні вузи. Через брак коштів вони позбавлені можливості забезпечити своїх випускників, курсантів льотних спеціальностей необхідним мінімумів навиків практичного польоту.

За допомогою товариства "Сприяння оборони України" деякі вузи для себе розв'язали це завдання. Для прикладу можу згадати Кіровоградську авіаційну академію. яка протягом декількох років працює з кіровоградським авіаційно-спортивним клубом товариства і таким чином забезпечує своїм студентам початкову льотну підготовку на літаках ЯК-52.

Основне питання, яке може цікавити народних депутатів України при голосуванні за даний законопроект, це питання виділення додаткових бюджетних коштів на діяльність товариства. У зв'язку з цим хочу наголосити, що товариство не отримує прямого бюджетного фінансування. Кошти, що виділяються з державного бюджету, йдуть на фінансування військових комісаріатів, які у свою чергу здійснюють розрахунки з відповідними товариствами за виконання замовлень з підготовки призовної молоді.

Зазначу також, що Міністерство оборони України фінансує зазначену програму лише на 30-40 процентів від запланованого. У зв'язку з цим, товариство сприяння своїми власними силами дофінансовує здійснене ним навчальний проект. Але для того, щоб зняти можливі акценти недовіри від зали, від народних депутатів України стосовно цього законопроекту, автори пропонують зняти статтю 20, яка звучала. Називалася "Пільги для товариства, його місцевих осередків", створених ними підприємств, установ та організацій щодо оподаткування їх доходів та плати за землю, що їм належить, та віднести це до прикінцевих положень з відповідним дорученням Кабінету Міністрів України.

Необхідність прийняття зазначеного закону, обумовлюється особливим громадським характером діяльності Товариства "Сприяння оборони України", яке бере свій початок ще з 1927 року. Звертаю чи хочу звернути вашу увагу на те, що в умовах реформування Збройних Сил України, закон "Про ТСОУ" є вкрай необхідним. Адже, на саме це товариство будуть покладатись додаткові завдання: з навчальнометодичної, виховної, підготовчої роботи з нашою молоддю. За умови переходу української армії на професійні засади, товариство зможе забезпечувати гідний резерв для Збройних Сил України, готуючи та виховуючи патріотичну молодь. Адже українській армії потрібні не лише фізично загартовані, а й патріотично виховані солдати, а й відповідно підготовлені молоді люди, які складатимуть резерв армії. Зазначена проблематика - є актуальною та стосується всього населення України. Адже у сфері відання товариства знаходяться мільйони дітей і молоді, для яких військово-патріотичне та фізичне виховання є складовою виховного процесу.

Даний законопроект також врегульовує правовідносини в галузі спортивної авіації, авіаційних видів спорту, регламентує їх діяльність. Прийняття зазначеного закону сприятиме правовому регулюванню цілого ряду специфічних завдань, які не знаходять свого регулювання в існуючих законодавчих актах.

Шановні народні депутати! Прошу вас підтримати запропонований проект закону і проголосувати за нього в першому читанні.

І наостанок. Шановні народні депутати, про те, що це не є якийсь політичний проект якоїсь частини нашого парламенту говорить хоча би склад тих народних депутатів, які є авторами. Тут є представники Комуністичної партії, є представники "Нашої України", є представники... Є і народний депутат Шаров, є народний депутат Бахтєєва, є народний депутат Катерина Ващук, є народний депутат Петров.

Шановні народні депутати, я вас прошу підтримати законопроект.

ГОЛОВА. У всіх є запитання. В виступах будете говорити. Сідайте, будь ласка. Ми ж за скороченою процедурою йдемо. Будь ласка, Петров Олег - співдоповідач, голова підкомітету Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму. Олег Володимирович, будь ласка.

13:36:44

ПЕТРОВ О.В.

Шановний Головуючий, Шановні народні депутати! На ваш розгляд подано третій, принципово новий варіант проекту закону України "Про товариства сприяння обороні України". Як пам'ятаєте, перший варіант цього законопроекту вже розглядався і обговорювався в сесійній залі 19 листопада 2002 року. 28 листопада Верховна Рада прийняла рішення про направлення того варіанту закону на повторне перше читання. Але 16 січня цього року він не набрав необхідної кількості голосів.

Під час міжсесійного періоду 28 січня наш комітет провів круглий стіл за участю народних депутатів, керівників обласних організацій ТСО України, автори законопроекту ще раз ретельно заглибились в проблеми, вислухали побажання фахівців, отримали і опрацювали більше сотні зауважень багатьох, присутніх в цьому залі.

Нинішній законопроект принципово відрізняється від попередніх. Достатньо сказати, що в нинішньому законопроекті залишилось 27 статей проти 110-ти, які ми обговорили в листопаді. В роботі над новим варіантом законопроекту прийняли участь депутати майже від усіх фракцій і груп, що попереднім доповідачем підкреслювалось. Автори законопроекту зокрема вилучили з тексту документу положення, що є предметом унормування статутно відповідальних громадських організацій. Це місцеві організації, товариства, структура товариства, членство в товаристві тощо.

Найбільше критичних зауважень було висловлено на адресу статей, що звільняли товариство від виплати податків та інших платежів, я не буду повторювати мого колегу, який переді мною відповідно виступав. Цю статтю теж скасували.

Зроблено уточнення в тексті статті 22 щодо проходження служби військовослужбовцями, відрядженими до товариства із Збройних Сил та інших формувань. Це пропозиція міністерства оборони.

Вилучено, за пропозицією міністерства оборони, статті щодо організації проведення товариством в загальноосвітніх школах та інших середніх і вищих навчальних закладах заходів з військово-патріотичного виховання, оскільки це норма правових актів.

За пропозицією міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, міністерства фінансів та авіаційного департаменту і Міністерства транспорту України вилучено статті щодо витрат, пов'язаних із сертифікацією, реєстрацією та перереєстрацією авіаційної техніки спортивного призначення, юридичних і фізичних осіб.

Автори законопроекту врахували понад 30 зауважень, які висловили депутати Кузьму, Губський, Гапочка та інші.

Хочу також ще раз наголосити на тих зауваженнях окремих народних депутатів, які стосують фінансування громадських організацій з державного бюджету.

Ще раз підкреслюю, що товариство, за все своє існування не фінансувалось з державного бюджету. Витрати лише спрямовуються військовими комісаріатами і безпосередньо на фінансування на місцях учбового процесу в окремих навчальних закладах цього товариства для підготовки допризовної молоді.

При цьому на практиці існують значні недофінансування учбового процесу.

Шановні колеги, я впевнений, що ми помітили як якісно і кількісно змінився авторський колектив законопроекту. Ми щиро вдячні, що необхідність прийняття проекту Закону України "Про Товариство сприяння оборони України" підтримали представники фракцій, які тут наголошував попередній доповідач.

Нас уклінно просили звернути увагу на той факт, що на відміну від інших громадських організацій товариство має специфіку, пов'язану з виконанням державного замовлення по підготовці спеціалістів для Збройних Сил України. Тобто, набуття молодими людьми таких професій як водій автомобіля, автокрановщика, тракториста та інші, що і підтримує соціальний захист молоді.

Запропонована редакція законопроекту підтримана комітетами Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, з питань бюджету, з питань фінансів і банківської діяльності, а також Науково-експертним управлінням Верховної Ради України.

Прошу прийняти поданий законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Іван Мигович фракція комуністів з процедури.

13:40:55

МИГОВИЧ І.І.

Шановні колеги, ми вже не вперше розглядаємо цей законопроект. Було вже багато дискусій, він достатньо опрацьований і тут є якісь інші чинники, які гальмують його прйняття.

Я пропоную не розглядати далі, бо ми будемо повторюватися. Доцільність його ми вже не один раз тут переконливо довели: і комітет, і фракції вже визначилися. Давайте визначатися завтра, а сьогодні продовжити роботу над іншими законопроектами. Дякую.

ГОЛОВА. Немає заперечень, шановні колеги?

Добре, тоді будемо йти строго по процедури: два - за, два - проти, і більше виступів не буде. Будь ласка, на табло, хто записався висвітіть.

Юрій Кармазін, зразу конкретно говоріть: за, чи проти законопроекту?

13:41:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія Захисників Вітчизни, "Наша Україна", Солідарність.

Шановний Володимире Михайловичу, ви знаєте, що я завжди за захист Вітчизни.

ГОЛОВА. Давайте не будемо змагатися, а ви скажіть: ви за, чи проти законопроекту?

КАРМАЗІН Ю.А. Я ж сказав, що я за. Володимире Михайловичу, не по суті взяли слово з мотивів ви надали, ну для чого це? Не треба нервозність в роботу сесії.

Шановні народні депутати, в березні 1923 року 81-й рік пішов, як створено Всеукраїнське товариство авіації і повітреплавання. І так з цього почалося товариство сприяння обороні України. Це ювілейний рік і я вітаю всіх, хто працював, хто працює в цій галузі, я вітаю тих, хто робить все по захисту спортивної честі України на міжнародному рівні. А серед членів збірних команд України 87 відсотків - це вихованці цього товариства і за ці роки 95 разів лунав Гімн України на честь чемпіонів з авіаційних, технічних і прикладних видів спорту. Хіба це мало?

Товариство сприяння обороні є на сьогодні однією з найбільш масових громадських організацій держави, яке надає допомогу суспільству у патріотичному вихованні населення.

Яка ще організація це робить? Більше ніхто.

Законопроект визначає основні засади діяльності цього товариства про що сьогодні доповів народний депутат Коваль, а прийняття цього закону і впровадження його вжиття сприятиме подоланню негативних явищ в духовній сфері, слугуватиме відновленню моральних засад суспільства протистоятиме пропаганді жорсткості, бездуховності, насильства відволіче людей, дітей від вулиць і зменшить чисельність тих кого треба буде утримувати за державний кошт у в'язницях.

Тепер щодо статті, що стосувалася пільг і про яку сказали, що її просто треба відкинути. Я хотів би це не плутати з пільгами, які надаються в вільних економічних зонах чи ще десь подивіться зміст статті 20, а тут говориться про те, що коли проводиться оздоровча, аматорська, спортивна освітня та інша діяльність, яка не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів. То тоді є якісь можливо пільги. І ці пільги можуть надавати органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, уявіть собі аеродром, де сьогодні літають літаки цієї авіації до товариства сприяння оборони і ми його сьогодні обкладемо земельним податком по повній програмі, чи по державному це буде чи ні? Ми й так бачимо, що льотчиків не можна готувати, а ми і тут молодь не будемо готувати. Чи можливо тіри всі обкладемо чи автошколи всі обкладемо податками, та схаменімось люди добрі, чи хіба нам там гривня закрила всі очі. Тому я за те, щоб залишати тут 20 статтю тільки в розумних межах.

ГОЛОВА. Дякую, будь ласка, депутат Полііт. Фракція Комуністів.

13:45:09

ПОЛІІТ А.А.

Фракция Коммунистической партии Украины, Ленинский комсомол Украины.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Рассматриваемый нами сегодня законопроект об обществе содействия обороны Украины на конец поставить точку в мытарствах организации, которая имеет долгую наполненную романтизмом и героизмом историю.

Давайте вспомним вдумайтесь 100 штатных работников ы воспитатель учебных подразделений школ были удостоены звания Героя Советского Союза в том числе дважды, а Кожедуб - трижды герой Советского Союза.

К стати говоря, другая статистика. Ежегодно спортивные организации готовят 30-40 мастеров международного класса, 100-150 мастеров спорта Украины. При все тех проблемах, которые есть, за 10 лет спортсмены выиграли 942 медали, о чем сегодня говорилось: 215 золотых, 405 серебряных и 322 бронзовых награды. К сожалению, общество имевшее еще 10-летие тому назад колоссальную материально-техническую базу и значительный интеллектуальный потенциал высококлассных специалистов, воспитавшее не одно поколение молодых граждан, научившие из любить и умело защищать свою Родину, было позабыто и брошено на произвол судьбы.

Сегодня у нас имеется хорошая возможность внести свой вклад в великое дело, каким является воспитание подрастающего поколения, основанного на принципах патриотизма. Так как деятельность оборонного общества, общественно важной организации играющей значительную роль в процессе воспитания подрастающего поколения и подготовки его к службе в рядах Вооруженных сил оказалось законодательно не урегулированной, многие вопросы остаются открытыми. Все это мешает обществу действовать в полную силу, эффективно использовать имеющуюся материально-техническую базу и творческий потенциал коллектива.

Полагаю, что необходимо поддержать рассматриваемый законопроект именно в таком виде, в каком он подан на наше рассмотрение. Его принятие сделает невозможным использование материально-технических ресурсов в целях не совместимых с теми, которые ставятся перед организацией.

Проект Закона Украины об обществе содействия обороне Украины позволяет хотя бы частично решить проблему занятости и патриотического воспитания молодежи. Проблема патриотического воспитания молодежи уже подымалась в этом зале и, без сомнения, она имеет чрезвычайную важность, и в этом мы должны быть с вами последовательны.

К тому же этот закон станет барьером на пути деятельности криминальных организаций, вовлекающих в незаконные военизированные и преступные группировки молодых украинцев, как природная тяга молодых людей к технике и оружию будет обращена в пользу общества.

С принятием обседаемого законопроекта, который вводит деятельность оборонного общества в строгие правовые рамки, станет невозможным разбазаривание и растаскивание материально-технической базы, создаваемой еще с 1927 года.

Я понимаю, что кому-то не выгоден этот законопроект, но считаю, что здравый смысл и патриотизм сегодня победит.

Предлагаю поддержать его. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Степан Бульба, ви "за" чи "проти" цього законопроекту? Одну хвилиночку. А? Проти? будь ласка.

Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

13:48:33

БУЛЬБА С.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я переконаний, якщо прибрати одну статтю, вірніше одну норму, яка стосується цього законопроекту, то він буде нецікавим і переконаний, що й більшості розробників він буде не цікавим.

Мова йде про те, що в період, коли у нас ну після тотальної приватизації прийшла черга і до громадських організацій, ось є зацікавлення у такому законопроекті. І спробує це довести.

От тут, до речі, приватизація буде дещо іншою. Вона дозволить створення підприємств, установ і таке інше, котрі використовуючи надане державою майно, землю, обладнання, структури, створені інфраструктури за десятки років діяльності зможуть отримати прибутки, використовуючи до того ж пільги, передбачені статтею 20 цього законопроекту. Від пільгових податкових ставок до повного звільнення від оподаткування. І все це на благородному фоні тих добрих справ і завдань, які справді виконувала досі ця організація. І тут вони задекларовані досить добре. За виключенням можливо окремих. От наприклад що стосується підготовки призовників для Збройних Сил. Там чітко записано: "на договірних основах за умови оплати з Державного бюджету". Тобто, перераховує Міністерство оборони кошти, незалежно куди вони ці йдуть через військкомати там чи так далі, але на саме ці потреби. І потім отримуйте призовників, підготовлених призовників. Але ж це найважливіша функція для чого й створювалась свого часу ця добровільна масова організація. І вона таким чином ця функція буде виконуватися. А крім того, а як бути з концепцією щодо переведення Збройних сил на контрактну основу. Може варто все-таки зачекати і зрозуміти, що, може, оця структура якраз і буде готувати для військ наших, для Збройних сил майбутніх контрактників.

Далі. Треба було б, очевидно, більш чітко узгодити цей законопроект із Міністерством оборони. Чомусь немає висновків Міністерства оборони, в тому числі і щодо порядку проходження служби. Подивіться, як там записано: військовослужбовці можуть бути відряджені... На який термін? На 5 років чи може на півроку, як в Ірак, у відрядження для такої дуже важливої і складної роботи, як завдання там оборонного характеру і так далі. Чи може до пенсії? А так воно й буде. А як з посадами, а як з закладами і так далі. Я вважаю, що цей законопроект не можна приймати.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Пузаков, ви проти? Значить ви проти, будь ласка, аргументуйте.

13:51:54

ПУЗАКОВ В.Т. Дякую, Володимире Михайлович.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Добровільні товариства сприяння армії, авіації та флоту перейменовано в Товариство сприяння обороні. Що це дало? А дало одне, що держава повністю умила від них руки. Товариство повинно сприяти державі у сфері військово-патріотичного виховання, підготовки призовників до Збройних сил, розвитку та вдосконаленню технічних прикладних та авіаційних видів спорту. А чи в змозі товариство справитись зі своєю функцією, звичайно ні. Чому? По-перше, звідки взятись патріотизму і високому моральному духу, коли в кожної молодої людини немає ідеї, яку можна відстоювати. А де взяти кошти на розвиток та вдосконалення технічних, прикладних та авіаційних видів спорту, коли держава не виділяє ні гроша на це.

От, наприклад, наше обласне товариство мало прекрасне чотирьохповерхове приміщення з добре оснащеними навчальними кабінетами та площадями. А що зараз? Майже всі приміщення здані в оренду, бо якось потрібно виживати. Та і всі товариства живуть під страхом, ось-ось приймуть закон про продаж землі, хоч як говорить Хорошковський "буде добре", але не сказав тільки, кому буде добре. Адже це товариство, маючи великі наділи землі, не в змозі буде за неї заплатити, це як в казці про Незнайку, тільки в нас "незнайки" не на луне, а на земле". На сьогодні ця організація не має навіть відповідної охоронної системи, товариство не може забезпечити школами на належному рівні практичну допомогу в проведенні уроків військової підготовки. Одним словом, працівники цих товариств самостійно борсуються в цьому страшному водовороті, все як в реанімації, є вік - виживеш, а нема - помреш.

Тож при прийняття цього закону слід врахувати: переглянути ПДВ, зняти плату за підготовку призивників до Збройних Сил, підвищити якість підготовки призивників до Збройних Сил. Землі, яка знаходиться під володінням товариства повинна безкоштовно стати їх власністю. Дякую.

ГОЛОВА.Шановні народні депутати! Виступили чотири народних депутата, два - "за", два - "проти". Отже, завершуємо обговорення проекту закону "Про товариство сприяння обороні України". Рішення будемо приймати в установленому порядку.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо обігу банківських металів. Леонід Черновецький доповідач, народний депутат України. Будь ласка!

13:54:52

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Спасибо, уважаемый президиум, уважаемые народные депутаты!

Конечно, мне хотелось бы, чтобы сегодня слушался мой законопроект о финансировании судов, чем этот. Но, к сожалению, его по какой-то причине уже долгое время не ставят на обсуждение и про НДС. Но тем не менее...

Есть ситуация. когда сегодня рынок банковских металлов хорошо на Украине функционирует. У многих людей много есть этого металла, который они, к сожалению, не могут продать. В моем законопроекте, который предусматривает изменения к Декрету Кабинета Министров, изданном в 95-ом году. предусматривается, что эти люди просто-напросто смогут его сдавать через обменные пункты точно также, как обычную валюту. Для всех тех, кто будет читать на сайте мое выступление, я хочу популярно рассказать, что такое банковский металл.

Банковский металл - это не платина, это на золото и не серебро. Это - банковский металл. К нему не применяется НДС, он завозится без НДС, как обычная валюта. Во всех странах мира, когда человек имеет кусочек, один грамм или два грамма золота или платины, он в любом банке имеет право положить этот металл на стойку, и ему должны выплатить эквивалент этого металла в той валюте, в которой функционирует эта страна.

Мой законопроект направлен на то, чтобы разрешить проблему. У нас ведь что произошло? В 98-ом году я выиграл постановление, выиграл суд, который отменил постановление Минфина и разрешил продажу металла. Но покупку металла никто, поскольку это регулируется Декретом Кабинета Министров, имеющим силу закона, никто не применял. Поэтому получилось, что сегодня на руках у людей, а только "Правексбанк" продает около тонны металла в год. Появилось громадное количество благородных всяких металлов, которые не могут они не могут сдать в оборот обратно. И страна теряет от этого. Потому что банки завозят и завозят, а принять не имеют возможности.

Они могут это сделать через ломбард. Но ломбардные операции не являются специфическими для банков. Во Франции за ломбардные операции гильотину применяли. И вообще, это нехорошее дело - брать всякие золотые предметы в лом от населения, которое нуждается. Для этого нужны специальные программы. Но это отдельный вопрос. Я сейчас говорю о банковских металлах, которые вынуждены превращать в лом, какой бред, это просто, сумасшедшего, и потом отправлять на Запад в переработку.

Я предлагаю, чтобы банковские металлы принимались через обменные пункты. И тогда в Украину будет меньше завозится драгоценных металлов, и, таким образом, курс гривны укрепляется, поскольку меньше валюты попадает в страну, это понятно, да? Я могу на эту тему дальше говорить. Больше ничего такого особенного. В обменный пункт, у кого есть кусочек металла, имеет право положить и ему обязаны дать гривну. Потому что у нас в стране валюта не доллар, а гривна, кстати сказать, для.

Ну, хотите - задайте мне вопрос. Я все объяснил.

ГОЛОВА. Провести семінар, разом зустрітися. А зараз закінчуйте доповідати законопроект.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Я закінчив свою доповідь. Все понятно. Сегодня сдать в обменный пункт кусочек металла невозможно. Все.

ГОЛОВА. Дякую. Леонід Михайлович, сідайте будь ласка.

Співдоповідач - перший заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віктор Володимирович Капустін.

13:59:41

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати! Доповідач пан Черновецький настільки вичерпно і детально пояснив, що таке банківські метали, що з ними треба робити, що мені, начебто, і додавати нічого. Але, комітет, коли розглядав це питання, ми виходили з того, що дійсно треба спростити цей порядок. Треба його зробити зрозумілим простим і чітким для всіх, хто хоче купити або продати банківські метали. Для того, щоб ці операції не робити ломбардними операціями, а зробити звичайними банківськими операціями, доступними до кожної людини в Україні. Тому комітет підтримує це питання, цей законопроект і вважає доцільним прийняти його в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Я також дякую вам.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися в обговоренні? Кармазін, Шкіль, Черняк і Гінзбург. Також нікого немає, так що. Дуже коротко я прошу вас.

14:00:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати!

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни. Насправді законопроект, який зараз доповідав Леонід Черновецький, заслуговує на колосальну увагу, а він на колосальну подяку тому, що він пропонує сьогодні вихід, як можна покінчити з тінізацією, по-перше, економіки це - раз.

По-друге, як кінчити з доларизацією економіки - це два, як заставити витіснити долар сьогодні з території України і євро також. І нас абсолютно українців не буде хвилювати те, що сьогодні подорожчала євро на 20 відсотків, нас буде хвилювати тільки те, що гривня подешевшала, більше нас нічого не буде хвилювати.

Тому те, що колись в законі про застосування реєстраторів в розрахункових операцій у сфері торгівлі і суспільного харчування і послуг ніде були відсутні посилання на банківські метали, як об'єкт регулювання. Це пояснюється тільки тим, що в тому році, коли приймався цей закон, а це був 1995 рік ці операції з цими металами на проводилися. Але сьогодні 2003 рік.

Сьогодні 2003 рік і тому я ставлю питання про те, щоб ми могли добавити доходи в державну скарбницю, щоб ми витіснили звідси долар, щоб ми збільшили валютний потенціал країни і ми ударили по тіньовій економіці, яка на сьогоднішній день за 50 відсотків.

В цивілізованих країнах всі питання, які називають себе цивілізованими країнами, і ми можемо так сказати, бо в нас немає ще всього законодавства, ці питання вирішені 50-60 років тому. І все це давно існує. А ми робимо вигляд, що цього немає.

Тому, на мій погляд, цей законопроект треба прийняти якомога швидше і ми побачимо, як підуть, зовсім зміняться фінансові потоки в державі і зміцниться національна валюта України, і зміцняться доходи в державну скарбницю України. А долари нехай забирають США назад. Я за підтримку в першому і в другому читанні цього законопроекту.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, розгляд проекту Закону "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо обміну банківських металів завершено.

Рішення будемо приймати в четвер.

Якщо ви не заперечуєте, давайте розглянемо ще один законопроект і продовжимо роботу ще на 10 хвилин.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення доповнень до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" щодо безпеки карткового ринку.

Перший заступник Голови комітету з питань фінансів і банківської діяльності Капусті Віктор Володимирович доповідач.

14:04:10

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати, я доповідаючи цей закон, виступаю в особі пана Цушка автора цього закону і в своїй власній особі, і тут немає протиріч, бо ми дотримуємося однієї думки щодо цього закону і мотивація причини прийняття його полягають тому, що вживання платіжних карток в Україні за останніх кілька років, за останній рік, за останні два роки, розширилася дуже серйозно, дуже суттєво і на Україні зараз фактично існує в обігу більше 8-ми мільйонів платіжних карток.

Звичайно, це потребує від нас певних дій для того щоб врегулювати це питання, порівнюючи з тим законом, який був прийнятий раніше, і звичайно, з масовим приходом платіжних карток до нашої країни, звичайно, приходять і ті проблеми, які оснували і існують в інших країнах, де цей обіг платіжних карток дуже розвинутий. Звичайно, приходять деякі шахрайські речі, деякі злочини, які були невідомі до того часу у нас, і нам, звичайно, треба привести наше законодавство до стандартного законодавства, європейського законодавства з питань обігу платіжних карток для захисту ринку платіжних карток і для захисту розрахунків у платіжних картках.

Тому цей законопроект і пропонується до вашої уваги. Фактично він стосується чотирьох моментів. Це моніторинг операцій, ідентифікація і запобігання використанню фальшивих карток, це удосконалення законодавства нагляду за ринком карток, це виготовлення мікропроцесорних карток і кодування передачі інформації і обмін інформацією між учасниками ринку платіжних карток. Комітет розглядав це питання і, зважаючи на ті аргументи, які я вам зараз привів, комітет підтримує цей законопроект і вважає за необхідне прийняти його у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам, Вікторе Володимировичу.

Які будуть думки, шановні колеги? Є проблема обговорювати чи зрозуміла пропозиція комітету? ... підтримати. Тоді будемо вважати, що розгляд проекту Закону про внесення доповнень до Закону України про платіжні системи та переказ грошей у країні щодо безпеки карткового ринку завершено. Рішення будемо приймати завтра, тобто у четвер.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Дякую за роботу. З 16 години робота у комітетах і фракціях. Завтра - день прийняття Верховною Радою рішень. Дякую.