ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 березня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:54

Зареєструвалося -390

Зареєстровано 390 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Жовтяка Євгена Дмитровича. Давайте привітаємо його і побажаємо всіляких гараздів. (О п л е с к и)

Відповідно до стаття 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися для виголошення заяв, повідомлень і пропозицій, а я тим часом оголошую депутатські запити, що надійшли. Будь ласка, висвітіть перелік прізвищ народних депутатів, що записалися на виступ.

Надійшли запити народних депутатів України. Людмили Кириченко до Президента України щодо використання спеціалізованих потужностей загальнодержавного значення. Ставлю на голосування підтримку запиту. Треба не менше третини голосів, якщо до Президента. Будь ласка, визначайтеся.

10:05:31

За-123

Рішення не прийнято.

Левка Лук'яненка до Президента України щодо незадовільного стану підготовки льотного складу для Збройних Сил України в зв'язку з реорганізацією Харківського інституту військово-повітряних сил імені Кожедуба. Ставлю на голосування підтримку запиту.

10:06:03

За-156

Підтримано запит.

Тепер ставлю на голосування про направлення запиту Президентові України.

10:06:25

За-160

Рішення не прийнято.

Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на газифікацію приміщень Ходорівського психоневрологічного інтернату Попільнянського району Житомирської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:55

За-151

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів України: Толочко, Ременюк, Олег Юхновський до Кабінету Міністрів щодо проведення аудиторської перевірки фінансово-економічної діяльності державного підприємства "Укрпочта". Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:30

За-99

Рішення прийнято.

Олександра Масенка до Прем`єр-міністра України у зв'язку з незабезпеченням Міністерством юстиції України виконання рішень суду на користь мешканки міста Гадяч Полтавської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:00

За-107

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до Прем`єр-міністра України щодо прискорення передачі функцій з управління державними корпоративними правами акціонерного товариства "Рівне-азот" та запобігання його банкрутства. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:31

За-125

Рішення прийнято.

Павла Жебрівського до Прем`єр-міністра України щодо фінансування Інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:58

За-163

Рішення прийнято.

Станіслава Пхиденка до Прем`єр-міністра України щодо фінансування роботи волинського навчального реабілітаційного центру інвалідів по зору. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:28

За-143

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до Прем`єр-міністра України щодо компенсації витрат, понесених підприємствами агропромислового комплексу Херсонської області на будівництво об'єктів соціально-культурного призначення на селі. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:57

За-142

Рішення прийнято.

Станіслава Пхиденка до Прем’єр-міністра України у зв’язку з незадоволенням відповіддю на запит стосовно прискорення електрифікації дільниці залізниці "Киверці-Луцьк".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:25

За-106

Рішення прийнято.

Анатолія Грязєва до Прем’єр-міністра України щодо виділення коштів на лікування хворих в національному центрі радіаційної медицини Академії наук України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:51

За-129

Рішення прийнято.

Іштвана Гайдаша до Прем’єр-міністра України щодо забезпечення фінансування виготовлення бланків закордонних паспортів України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:16

За-74

Рішення не прийнято.

Михайла Мельничука до Прем’єр-міністра України щодо нецільового використання бюджетних коштів керівництвом Чернівецької облдержадміністрації.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:44

За-139

Рішення прийнято.

Олександра Голуба до Прем’єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо визнання міста Соснівки Львівської області зоною надзвичайної екологічної ситуації та вирішення проблем, пов'язаних із захворюванням на флюороз. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:16

За-153

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо зловживань голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:42

За-132

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України щодо притягнення до кримінальної відповідальності працівників Звенигородського райвідділу міліції Черкаської області за вбивство молодого підприємця.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:10

За-123

Рішення прийнято.

Едуарда Матвійчука та Івана Миговича до Генерального прокурора України з приводу грубих порушень розподілу лісосічного фонду та вивезення за кордон деревини і пиломатеріалів цінних порід у Закарпатській області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:40

За-172

Рішення прийнято.

Віктора Славути до Кабінету Міністрів України стосовно вирішення питання про відшкодування витрат на спорудження об'єктів соціальної сфери у сільській місцевості Донецької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:09

За-139

Рішення прийнято.

Владислава Трощенка до Генерального прокурора України щодо поновлення у порушених конституційних правах Олександра Грабовського.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:35

За-85

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо припинення злочинної діяльності працівників міліції та прокуратури з викрадення автомобілів громадян.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:06

За-111

Рішення прийнято.

Сергія Ратушняка до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо дорожньо-транспортної пригоди у місті Ужгороді за участю конфіскованого органами міліції автомобіля, яким керував ужгородський міський голова. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:39

За-43

Рішення не прийнято.

Сергія Шевчука до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо недоліків у вирішенні проблем дитячого сирітства в Україні та дотримання законодавства щодо усиновлення дітей іноземними громадянами.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:09

За-175

Рішення прийнято.

Олексія Ременюка і Петра Толочка до Ради національної безпеки та оборони України щодо дій Держкомзв'язку та підпорядкованого йому підприємства "Укрпошта", спрямованих на звуження інформаційного простору України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:41

За-83

Рішення не прийнято.

Володимира Пузакова до міністра аграрної політики України щодо надання земельної ділянки в оренду ветеранам війни, праці, збройних сил міста Світловодська Кіровоградської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:10

За-141

Рішення прийнято.

Марії Маркуш до міністра палива та енергетики України, міністра праці, соціальної політики України щодо виплати допомоги з відшкодування заподіяної шкоди здоров'ю прохіднику шахти "Лановацька".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:43

За-152

Рішення прийнято.

Бориса Загреви до голови Державної податкової адміністрації України у зв'язку з ненаданням Державною податковою адміністрацією у Волинській області повної відповіді на депутатське звернення щодо відшкодування податку на додану вартість.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:14

За-96

Рішення прийнято.

Марії Маркуш до голови Державного комітету по водному господарству України щодо включення до плану будівництва на 2004 рік робіт по влаштуванню дамби і берегоукріплень на річці Теребля Тячівського району Закарпатської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:49

За-126

Рішення прийнято.

Петра Толочка і Олексія Ременюка до Рахункової палати України щодо рівня врахування податкових пільг та взаємостосунків з Державним бюджетом державного підприємства "Укрпошта".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:19

За-76

Рішення не прийнято.

Михайла Радіонова до київського міського голови щодо порушень прав групи приватних підприємств міста Києва.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:45

За-105

Рішення прийнято.

Павла Мовчана до міністра освіти і науки України з приводу намірів ліквідації україномовної загальноосвітньої школи у місті Донецьку.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:16

За-124

Рішення прийнято.

Юрія Костенка до міністра внутрішніх справ України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на звернення стосовно захоплення приміщення Інституту демократії Імені Пилипа Орлика.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:44

За-106

Рішення прийнято.

Павла Мовчана до голови Рахункової палати України про проведення перевірки використання коштів Державного бюджету України на розвиток української мови.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:21:13

За-113

Рішення прийнято.

Ігоря Шурми до голови Вищої ради юстиції з приводу порушень при розгляді цивільних справ недотримання процесуального законодавства в роботі судових органів Закарпатської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:21:45

За-73

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати! До мене підходили ряд народних депутатів, просили поставити на переголосування ті запити, які не отримали підтримки. Якщо не буде заперечень, я це зроблю. Немає заперечень?

Людмили Кириченко до Президента України щодо використання спеціалізованих потужностей загальнодержавного значення.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:22:27

За-114

Рішення не прийнято.

Левка Лук'яненка до Президента України щодо незадовільного стану підготовки льотного складу для Збройних сил України у зв'язку з реорганізацією Харківського інституту військово-повітряних сил імені Кожедуба.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:22:57

За-191

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення запиту Левка Лук'яненка Президентові України.

10:23:21

За-218

Рішення не прийнято.

Іштвана Гайдоша до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення фінансування виготовлення бланків закоронних паспортів України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:23:47

За-114

Рішення прийнято.

Владислава Трощенка до Генерального прокурора України щодо поновлення в порушених конституційних правах Олександра Грабовського.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:24:15

За-108

Рішення прийнято.

Сергія Ратушняка до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо дорожньо-транспортної пригоди в місті Ужгороді за участю конфіскованого органами міліції автомобіля, яким керував ужгородський міський голова.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:24:46

За-49

Рішення не прийнято.

Олексія Ременюка і Петра Толочка до Ради національної безпеки та оборони України щодо дій Держкомзв'язку та підпорядкованого його підприємства "Укрпошта", спрямованих на звуження інформаційного простору України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:25:16

За-81

Рішення не прийнято.

Петра Толочка і Олексія Ременюка до Рахункової палати України щодо рівня врахування податкових пільг та взаємостосунків з державним бюджетом державного підприємства "Укрпошта".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:25:45

За-64

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Станецького Геннадія Станіславовича до складу депутатської фракції політичних партій промисловців і підприємців та "Трудова Україна".

Так, переходимо до виступів народних депутатів. Прошу висвітити на табло прізвища народних депутатів, що записались на виступи. Народний депутат Оробець, фракція "Наша Україна", будь ласка. Підготуватися Малиновському.

10:26:31

ОРОБЕЦЬ Ю.М. Шановні колеги! Останнім часом у всіх засобах масової інформації мусується тема прийняття Верховною Радою рішення по указу Президента направити в Ірак наш батальйон для хімічного захисту і розмінування наслідків конфлікту на Близькому Сході. Хочу нагадати причини такого рішення.

Пригадуєте, рік тому почався "кольчужний" скандал. пов'язаний з тим, що Президент домовлявся про поставку нашої суперсучасної зброї всупереч санкціям ООН в Ірак. Цей факт був доказаний експертизою. Саме тому виникла політична напруга між Україною і Сполученими Штатами Америки. Тоді Президент України "драхнан хостен", почав срочно зближуватися з Росією.

Оголошений рік Росії в Україні перетворився по суті у рік брудних грошей при приватизації в Україні, перетворився на рік брудних політичних технологій в Україні. На меті одне - проведення за допомогою російських технологій Президента в 2004 році. Президент України проводить безпринципну політику стосовно Близького Сходу. Хочу нагадати про те, що, власне, такий одіозний лідер, як Ясир Арафат, є Кавалером Ордену Ярослава Мудрого. Мене цікавить одне: чи є мудрою позиція України в цих питаннях? І виникає одна проблема: чому безпринципність Президента повинні покривати своїм життям і здоров'ям громадяни України, які служать в цьому хімічному батальйоні?

Я хочу заявити громадянам, що голосувати за таку постанову не можна. Нехай Президент сам бере протигаз, йде в Ірак і таким чином спокутує хоч частину тих гріхів, яких він нацарював під час президентства на Україні.

ГОЛОВА. Олексій Малиновський, фракція Соціалістичної партії України. підготуватися Пузакову.

10:28:58

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П. Олексій Малиновський, фракція соціалістів, Черкащина.

Прошу передати слово Івану Бокому.

ГОЛОВА. Іван Бокий, будь ласка.

10:29:11

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, учора у цьому залі було оголошено заяву нашої фракції, фракції Соціалістичної партії України, з приводу цін на хліб. Як відомо, у зв’язку з цими ножицями, які утворилися через відсутність державної політики цінової із хлібом, у села, фактично, вкрадено 7 мільярдів гривень. Це страшна сума.

Ми вимагали вчора обов'язково поставити на голосування питання або доручити профільному комітетові розглянути це питання або створити спеціальну слідчу комісію.

Володимире Михайловичу, ви не поставили на голосування цього питання, і наша фракція протестує проти того, що ми обходимо таке важливе питання.

Але вийшов ще й з іншого приводу. За дорученням групи депутатів від "Нашої України", соціалістичної партії України і Блоку Юлії Тимошенко. Як відомо, 6 березня було зареєстровано за номером 3179/1 проект постанови Верховної Ради про направлення миротворчого батальйону України в район бойових дій з Іраком. Цим проектом постанови було передбачено, що командиром батальйону буде призначено верховного головнокомандуючого Збройних сил України капітана запасу Кучму Леоніда Даниловича. А комісаром полковника чи вже капітана, бог його знає, запасу Дмитра Володимировича Табачника. Ну, командирами рот, там, відповідно полковника Медведчука, генералів Смирнова, Піскуна, штрафної роти - Кравченка і так далі.

Цей проект, я хочу сказати, був зареєстрований, але крім нас його ніхто в залі не розповсюджував, і як ми знаємо, працівникам Апарату Головою Верховної Ради України було наказано зняти його з реєстрації.

Володимире Михайловичу, таке трапилося вперше в історії українського парламенту, і я думаю, в останнє. Незалежно від того, як ви ставитеся до цього вам як Голові Верховної Ради цього права на дано. Прочитайте уважно Конституцію, прочитайте уважно Регламент: Голова Верховної Ради не наділений правом відміняти законодавчу ініціативу будь-кого.

І крім всього іншого, Володимире Михайловичу, цей проект дістав підтримку 9 березня на багатолюдних зібраннях в усіх містах і селах України, він сконсолідував націю.

Ми дали б змогу і нашому Президентові, іншим високим урядовцям виправдати високий патріотичний обов'язок перед Батьківщиною і показати, що вони є справжніми героями України, Іраку чи Сполучених Штатів, то уже їхня справа.

Чому ви не сприяєте консолідації нашій нації, і чому ви виступаєте проти цього, і чому ви не хочете, жоден із цих людей не відмовився від того, щоб стати, як кажуть, “под ружье”. От і всі вони, я думаю, готові виконати високий патріотичний обов'язок і показати нашим молодим хлопцям, як вони будуть захищати інтереси України, Сполучених Штатів, Іраку, Кувейту і так далі.

Я думаю, що це те, що сконсолідує і весь наш сесійний зал.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Пузаков, підготуватися Лободі. Володимир Пузаков, фракція комуністів.

10:32:44

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Я з цієї трибуни вже третій раз піднімаю питання про безчинство з боку Кіровоградської обласної та Знаменської районної держадміністрації щодо СП "Суботці" Знаменського району Кіровоградської області.

І сьогодні, коли на порозі весняно-польові роботи, знову потрібно про це говорити. Адже працювати в умовах терору, який чинить обласна та Знаменська районна держадміністрація, просто неможливо. Вони все роблять, щоб розколоти господарство, розпродати майно в рахунок боргів за безцінь. Ви знаєте, як це робиться. Та ввести в господарство інвестора зі сторони.

Цих можновладців не хвилює, що люди залишаються без майна, яке напрацьовувалося багатьма поколіннями упродовж десятиріч. У всій цій історії дуже помітну негативну роль відіграє особисто Згривець Федір Іванович, заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації. Його дії можна сміливо кваліфікувати, як корупційні. Наприклад, у червні 2002 року, коли СП "Суботці" співпрацювала з повномасштабним інвестором промислового підприємства "Агрохім" міста Кіровограда, і усі поля були засіяні, та йшов нормальний сільськогосподарський процес. Згривець упродовж одного тижня дуже часто бував у господарстві, збирав розширене засідання правління, пропонуючи іншого інвестора. І попереджав, що у разі відмови, на господарство буде продовжуватися тиск з боку податкової виконавчої служби та прокуратури. Так воно і сталося.

По-друге, за його власною вказівкою суботіцький сільський голова не реєструє створені майнові комплекси, що повністю заблокувало процес реформування господарства. У лютому та березні поточного року Зривець ще 5 разів був у господарстві, проводив збори у підрозділах, де знову настійливо пропонував інвестора, тобто ту ж особу, що і влітку минулого року з тими ж таки попередженнями про тиск з боку фіскальних органів у разі відмови. Але на всіх цих зборах люди однозначно заявили, що не бажають йти під якогось інвестора і будуть захищати своє майно усіма можливими і неможливими засобами.

На мій погляд, пан Зривець загубив щонайменшу обережність і займається більше особистими справами, забуваючи про державні інтереси, чим можна пояснити, що він по декілька разів на тиждень займається справами сільсгоспідприємства у селі Червоний Яр Кіровоградського району, яке йому якимсь чином підконтрольне, а не справами обласними. Тому то він і не володіє правдивою інформацією з питань аграрного сектора області. Всі обставини викладеної ситуації добре відомі особисто голові обласної держадміністрації пану Моцному. І дуже дивно стає, чому він не втручається та не попереджує свого колегу про неправомірні дії, які визначає від нього його висока посада.

Невже ви обласні керівники не розумієте, що ви особисто кидаєте людей на призволяще, без усякої підтримки, на поталу корисливих можновладців. Адже через таких керівників люди втрачають довіру до влади, до держави взагалі та й до Президента.

Тому мій виступ я прошу зарахувати як депутатський запит на ім'я Генерального прокурора України Піскуна.

ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Лобода, фракція комуністів. Підготуватися Адаму Мартинюку.

10:36:14

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Лещенко Володимиру Олексійовичу.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка.

10:36:29

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

З кожним днем все більшої сили набирає весна, від розталого снігу звільняється матінка земля. Але не скрізь вона радує око селянина. Сотні тисяч гектарів ріллі, в тому числі і родючих чорноземів лежать ощетинившись проти неба стирчаками позаминулих бур'янів. Скоро вони знову забуяють молодою порослю.Все хмірніє обличчя хлібороба від погляду на здичавілі луки та пасовища, де вже давно не ходила коса чи якась домашня живність. Хліб завжди важко давався селянину і особливо зараз. Ще й природа цьогорічної зими надала клопотів, бо чорними постають з-під снігу кілька мільйонів гекратрів озимини. Де взяти гроші на пересів загиблого, як відремонтувати вщент зношену техніку, чи не буде золотим знову те, що потрібно заливати в баки для пального? А де взяти гною, може за кордоном купити? За що придбати міндобрива, засоби захисту росли тощо? На кого і на що сподіватися? Може на ті кабальні кредити, що не кожному під силу? Чи може на гучні обіцянки керівництва державою під нещодавної величної аграрної наради за участю Президента України? Чи може на ті примарні форвардні та фьючерсні контракти - ох і засмітили вже рідну українську мову, - котрими ошелешують селянина новітні чиновники.

Такі невеселі думки рояться в головах нашого селянства, яке силоміць кинуто державою на самовиживання в ринкову стихію. А тут ще й посередники-монополісти крутяться неначе ті круки навколо села немов би чекають легкої здобичі. Уже стільки разів дурено, передурено хлібороба, що й пальців не вистачає. І цього року вони сподіваються на людському горі за рахунок посилення диспаритету цін якомога тугіше набити свої кармани. Одним словом: на селі біда. Звідки чекати помочі хліборобові? Одна і остання надія на державу.

Тоді я питаю Президента, урядовців, нас, народних депутатів. Хлопці, чи хоч трохи у нас є совісті, чому так легковажно віддаємо свою землю, свою Батьківщину на поталу?

І ось пропозиція. Ми, законодавча влада практично забезпечили створення законодавчого поля навколо аграрної галузі. Чинною на сьогодні є ціла низка законів України. Ними охоплено і кредити, і доплати, і насіння, і добрива, і техніка, і лізинги, ціноутворення і податки. Якби все виконувалося, більшість питань відпала б. Тому давайте не будемо стояти осторонь і спостерігати, як гине село. Верховна Рада зобов'язана застосувати свою контрольну функцію.

Народними депутатами України Лещенком, Плютинським, Парубком та Черняком внесено проект постанови Верховної Ради за номер 3254 про те, щоб заслухати на сесійному засіданні у квітні інформацію Кабінету Міністрів України щодо забезпечення виконання господарючими суб'єктами законодавства України при підготовці та організації проведення комплексу весняно-польових робіт на селі.

Прошу вас, Володимире Михайловичу, поставити на голосування мої пропозиції про включення в порядок денний сесії цього питання, щоб завтра проголосувати за прийняття названої постанови. А за підсумками давайте зробимо серйозні висновки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Адам Іванович Мартинюк, фракція комуністів. Підготуватися Лук'яненку. З місця? Включіть мікрофон, будь ласка.

10:39:44

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Прошу передати слово колезі по фракції професору Миговичу.

ГОЛОВА. Іван Мигович, будь ласка.

10:40:00

МИГОВИЧ І.І.

Шановні колеги, виборці! Змушений привернути вашу увагу до моїх тих співвітчизників, які вважають себе русинами. Останнім часом вони є об'єктом інтенсивного підступного тиску з боку чільних провладних структур і націоналістичних кіл. Про це свідчать, зокрема, урядовий план 96 року щодо розв'язання, так званих, проблем русинів, поширення тези про єдиний галицький край і включення до нього Закарпаття, вигадки про робітничу визвольну армію русинського народу, протидія вільному визначенню ними своєї національної належності в ході недавнього перепису населення і так далі. Та тисячі моїх земляків наважилися підтвердити русинську ідентичність, більшість їх продовжує сповідувати канонічне православ'я, здійснення своїх сподівань пов'язує з відродженням Русі слов'янським світом. Чи не тому не припиняються в області політика, що межує з етноцизмом. Ось і днями через пресу став відомий документ про так званий деструктивний потенціал русинського руху на Закарпатті і відповідними висновками та рекомендації органам державної влади і Українській православній церкві. У цьому документі тенденційно висвітлена історія нашого краю, спотворюється образ автохтонного населення та його громадсько-політичних і релігійних діячів, міститься неприховане втручання в найчутливіші сфери суспільного життя, що явно суперечить Конституції, законам про політичні партії, об'єднання громадян, свободу совісті, тощо, а також міжнародним зобов'язанням України.

Згаданий документ викликав стурбованість віруючих, науковців, національно-культурних товариств, широкої громадськості, він набуває міжнародного резонансу, а реалізація його рекомендацій здатна дестабілізувати загальну обстановку в прикордонні, спричинити негативні зовнішньополітичні наслідки.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне.

Перше. Зажадати від Ради безпеки і оборони з'ясувати мету і джерела зазначеного документу та вжити заходів щодо запобігання появі подібних матеріалів у майбутньому.

Друге. Комітету з питань прав людини розглянути ухвалу четвертої сесії Закарпатської обласної ради щодо русинської національності.

Третє. Кабінету Міністрів разом з обласною адміністрацією вжити заходів до усунення причин, що породжують національну образу, прагнення до етичної реідентифікації, відцентрові тенденції і міграційні настрої.

І четверте. Доручити прокуратурі перевірити спроби порушити традиційну етноконфесійну структуру в області.

На закінчення додам: під час республіканського і обласного референдумів 1991 року 92 відсотка закарпатців підтримали незалежність України, але вони прагнули і сьогодні хочуть жити в країні мирній, демократичній, міцній і справедливій, бути в ній рівноправними, не знати підозр, дискримінації, гноблення. Шлях до неї, як показує досвід, тільки через соціалістичні перетворення. Антирусинські провокації аморальні і протиправні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Левко Григорович Лук'яненко, наступний - Омельченко.

(Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України ВАСИЛЬЄВ Г.А.)

10:43:33

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Шановний пане Голово!

Фракція Юлії Тимошенко, Українська республіканська партія "Собор", Левко Лук'яненко.

Шановні депутати! Відповідно до проекту, до пункту другого частини другої статті 92 Конституції України порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав встановлюється виключно законами України. Згідно зі статтею другою Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав" підрозділи Збройних Сил України можуть направлятись до інших держав та перебувати на території цих держав лише тимчасово на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

У той же час Верховною Радою України не дано згоди на обов'язковість жодного міжнародного договору України з державами - учасницями конфлікту у Перській затоці щодо умов перебування Збройних сил України на її території.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав" міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надається Верховною Радою України про направлення підрозділів Збройних сил України та інших держав, не передбачено законом.

Отже ж, шановні депутати, проблема України, я думаю, полягає в тому, що ми повинні бути дуже уважними відносно того конфлікту, який відбувається у Перській затоці. Ми бачимо, що американці, власне, пробують стати міжнародним жандармом і наводити порядок в усьому світі своїми збройними силами. Для них проблема демократії зводиться не тільки до пропаганди демократичних гасел, а до організації збройного нападу потужних збройних сил.

Звичайно, в Іраку, очевидно, диктатура. Але, тим не менше, ми вважаємо абсолютно несправедливим, коли одна держава, потужна, буде знищувати цілий народ і цілу державу тільки на підставі того, що їй не подобається порядок в іншій державі.

З другого боку, я хотів би привернути увагу шановних депутатів до того, що ми повинні поводитися таким чином з приводу конфлікту коло Іраку, щоб не посваритися із арабським світом і з мусульманським світом. Нам важливо зберегти добрі відносини із цією частиною світою так само.

Друге. Україна як позаблокова держава може розглядати питання про спрямування своїх Збройних сил тільки після того, коли буде рішення Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Такого рішення ще немає, до України ніхто з таким не звертався. Тому спрямування тепер підрозділу у затоку, що хоче зробити наш Президент, і суперечить закону, як я уже процитував, і суперечить українським національним інтересам.

Тому я хотів би, щоб ми категорично заборонили Президенту посилати туди наш батальйон.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Омельченко, наступний Політ.

10:47:23

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко, виборчий блок Юлії Тимошенко, Спілка офіцерів України.

Шановні колеги народні депутати, шановні співвітчизники!

Світ стоїть на межі можливого початку третьої світової війни. Можна оцінювати, можна розуміти чи не розуміти державні адміністрації Сполучених Штатів Америки, Великої Британії і їх керівників, можна оцінювати і розуміти чи не розуміти режим Саддама Хусейна, від якого недалеко відкотився режим Кучми, але ми повинні задуматися над одним: якщо ми в силу особистих амбіцій Президента України у цих стінах Верховної Ради зробимо заручником цілу державу Україну і український народ в результаті направлення спеціального батальйону українських хлопців, то, мабуть, і український народ, і світ нам ніколи цього не вибачить.

Війни рано чи пізно закінчуються, та дуже довго загоюються морально-психологічні та інші рани, які залишаються в душах мільйонів і мільйонів людей.

Я прекрасно розумію пана Кучму, який робить все, що можна тільки зробити, щоб врятувати себе від лави підсудних за злочини, вчинені проти українського народу, і він готовий послати не лише батальйон, а, можливо, і весь український народ у Перську затоку, щоб лише самому не сісти на лаву підсудних.

Шановні друзі, коли завтра будемо голосувати цей проект закону, який вніс Президент України, то я просив би обов'язково добавити в пункт цього закону. Що ті народні депутати, які проголосують за направлення українських хлопців до Кувейту, самі поїхали і робили з ними девізаційні роботи. Щоб туди поїхали члени Ради національної безпеки і оборони у обов'язковому порядку зі своїми дорослими дітьми. Тому що робити такі речі - це взагалі недопустимо.

І ще. Уже Верховну Раду України поставили практично в ніщо. За моєю інформацією у Кувейті вже знаходиться передовий загін, який вивчає місце дислокації знаходження у майбутньому нашого батальйону. Це ще навіть Верховна Рада України не дала на це згоди. Тобто на парламент уже ніхто не звертає уваги.

Друге питання. Воно торкається також великого того, що трапилося в Україні. Я звертаюся до керівництва Верховної Ради України від імені слідчої комісії, яку я очолюю, уже втретє чи вчетверте. Давайте у квітні місяці у першій половині заслухаємо інформацію Генерального прокурора України про хід розслідування обставин вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та інших резонансних справ. Не можна так відволікати розгляд цього питання, хоча би з того, що уже заявлено Генеральним прокурором під час розслідування цієї кримінальної справи і встановлено слідчою комісією.

І на завершення. Шановні народні депутати, завтра, коли ви будете розглядати питання щодо внесеного проекту закону Президентом України про посилку нашого українського батальйону, я просив, що перш ніж нажати кнопку "за", ви задумалися, що ви робите. Ви на благо однієї людини і її порятунку від кримінальної відповідальності ви можете зробити заручником усю державу і її український народ. Подумайте, перш ніж проголосувати за цей антинародний закон.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Полііт. Наступний Баранівський.

10:51:20

ПОЛІІТ А.А.

Спасибо. Андрей Полиит, фракция Компартии Украины, Ленинский комсомол Украины.

Я прошу передать слово Александру Бондарчуку.

БОНДАРЧУК О.В. Уважаемые депутаты, заяви депутатської фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді України з приводу ультимату Президента США Республіці Ірак і реальної загрози війни. Як відомо, Президент Сполучених Штатів Америки Джордж Буш у зверненні до американського народу 17 березня 2003 року фактично оголосив ультиматум Незалежній Республіці Ірак і початок проти неї військових дій. Такими діями грубо і цинічно ігнорується рішення Ради Безпеки ООН і підсумки багатомісячної роботи групи інспекторів, принижується роль цієї авторитетної всесвітньої організації, порушуються норми міжнародного права. Створено прецедент, коли окрема держава та її сателіти поставили себе над міжнародною спільнотою та привласнили право вирішувати міжнародні проблеми і питання державного устрою інших країн з позиції сили і на власний розсуд. Такі дії порушують світовий порядок. Можуть спровокувати розростання цього конфлікту, виникнення інших збройних конфліктів та втягування в них багатьох держав. Фракція Компартії України рішуче засуджує агресивні наміри і дії Адміністрації США та звертається до Організації Об'єднаних Націй та до керівництва України з пропозицією вжити всіх можливих заходів для відвернення такого розвитку подій.

Ми впевнені, що людська цивілізація сягнула такого рівня розвитку, коли будь-які проблеми можливо і потрібно вирішувати виключно мирним шляхом.

Это было заявление фракции коммунистов Украины. Кроме того, я хочу обратиться к граждан Украины. Понимаю, вы сейчас живете в очень сложных условиях, пытаетесь выжить в условиях, когда казалось бы выжить невозможно при этих нищенских заработных платах и пенсиях. Тем не менее, надо оторваться от этих ежедневных забот и выступить единым фронтом сейчас и отстоять мир. Иначе так можно и не заметить, когда ваши головы покроются ядерным пепелом. Пора проснуться, на улице товарищи война наступает. В связи с этим антивоенный комитет Украины предлагает сегодня в 17 часов на Майдане Незалежности провести антивоенный митинг против начала войны на Ближнем Востоке, против этого конфликта, который может вылиться в третью мировую войну.

Кроме того, итак, сегодня в 17 часов на Майдан Незалежности приглашаем все миролюбивые силы. Завтра в 9 часов будет пикет Верховной Рады с требованиями не направлять украинский батальон химической защиты на ту кровавую бойню, которую на Ближнем Востоке собирается развязать кровавый Буш. Спасибо. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Баранівський, будь ласка.

10:54:42

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Фракція Соціалістичної партії України, Олександр Баранівський.

Шановні народні депутати, шановний багатостраждальний народе України, останнім часом викликає велику стурбованість, як Президент і виконавча влада організовують "одобрямс" так званим політичним реформам і змінам до Конституції, які вніс Президент Леонід Кучма.

В Житомирській області такий промисловий "одобрямс" організовує обласна адміністрація. Розпочали вони цю роботу з навчальних закладів і в першу чергу із шкіл середніх, які, як ви знаєте, добряче курирує одна із парламентських фракцій. В вузах студенти, викладацький склад збирають примусово і йде тотальне голосування "одобряния". Проходить це і в лікарнях, у військових частинах. Для цього підключаються всі засоби масової інформації. Інших думок не допускають, іншим думкам не дають місця навіть виступити на даних зібраннях.

Керуючись нагодою, що тут присутній Іван Сергійович Чиж, прошу вжити заходів, щоб і депутаті з іншою думкою, і наші жителі України, відмінною від президентської, могли виступити і по даному питанню.

І ще одне. Я виступав не так давно із цієї високої трибуни і запитував: чому у нас таке "кривосуддя"? А хто судді? Днями в Житомирській області суд розглядав справу двох полковників податкової міліції, які брали хабарі, цистернами викрадали спирт, по суті були організаторами злочинного угрупування. І сьогодні на подив всіх житомирян рішенням апеляційного суду вони виправдані. Житомирщина вирує. Вищі чиновники Генеральної прокуратури, податкової міліції тримали, як кажуть, цю справу на своєму контролі і все робили, щоб її потушити.

Звертаюся до вас, шановний Юрій Федорович Кравченко. Ці люди служать і сьогодні в чинах полковників. Зробіть відповідні висновки.

Звертаюся до голови Верховного Суду, куди по моїх даних направлена апеляційна скарга. Вникніть в суть цієї справи! Дайте людям надію, що суд може бути незалежним, що суд наш може бути неупередженим, но обов'язково справедливим.

На мою думку, є необхідність і організувати відповідну перевірку діяльності судів Житомирщини і особливо обласного апеляційного суду. Дайте людям надію, що законодавча гілка влади в Україні є і що їй не дадуть загинути.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань порядку денного. Проект закону про концепцію національної інформаційної політики.

Доповідає голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Чиж Іван Сергійович. будь ласка.

ЧИЖ І.С.

Шановний Геннадій Андрійович! Шановний Олександр Олексійович! Шановні народні депутати України! Пропонується вашій увазі проект Концепції національної інформаційної політики, розгляд якої є актуальним особливо в контексті парламентських слухань, які відбулися в цій залі нещодавно, які показали, що на прийняття цього документу очікують засоби інформації, журналісти, громадськість.

В Україні вже зараз діє достатньо розвинуте законодавство, яке регулює інформаційну сферу. Інша справа що воно не завжди адекватно і повною мірою відповідає реаліям життя, що динамічно змінюється. Окремі норми раніше прийнятих законів старіють і потребують свого корегування з метою їх відповідності вимогам політичного, соціально-економічного, культурного розвитку держави, нормам і стандартам, що дуже важливо, міжнародного права, європейського союзу та Ради Європи. Тому аби сприяти реалізації конституційних прав громадян на свободу слова та інформаційну діяльність з одного боку і на поширення інформації та її захист в інтересах гарантування інформаційної безпеки з другого розроблено проект цієї Концепції.

Отже, слід розглядати запропоновану концепцію, як результат пошуку оптимальної форми надзвичайно складних інформаційних відносин між громадянами. суспільством і державою, як своєрідний начерк проекту кроків на побудову розвинутого інформаційного суспільства.

Концепцію погоджено з центральними органами виконавчої влади. Пропозиції, доповнення до концепції повною мірою враховані. Проект схвалено урядом. І на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації 5 березня ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти концепцію у першому читанні.

Пропозиції, висловлені комітетами Верховної Ради та Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради ми загалом підтримуємо, врахуємо під час доопрацювання концепції та підготовки до розгляду у другому читанні. Проект концепції не носить декларативного суто характеру і спрямований на надання практичних рекомендацій в побудові інформаційної сфери України. Тому вона буде зрозумілою всім суб'єктам інформаційних відносин.

Структурно концепція побудована за розділами. 11 розділів, 40 статей, основні з яких присвячені складовим інформаційної сфери: засобам інформації, новітнім інформаційним технологіям, видавничій, музейній, архівній і бібліотечній справам, кінематографії, рекламній, виставковій, науково-просвітницькій діяльності. Окремий розділ присвячено засадам інформаційної безпеки.

Економлячи час, не буду в деталях зупинятися на кожному з розділів окремо, зосереджуся лише на основних моментах. Концепція є своєрідним стратегічним планом розвитку української інформаційної сфери і визначає основні напрями, засади і принципи національної інформаційної політики і механізми її реалізації. Вона має на меті створення умов та побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства як органічного сегменту глобального інформаційного співтовариства, забезпечення розвитку інформаційного простору, модернізацію інформаційної інфраструктури, інформаційних і телекомунікаційних технологій, ефективного формування та використання національних інформаційних ресурсів, окреслення пріоритетів розвитку інформаційної сфери.

Насамперед зазначу, що інформаційна галузь в цілому не може розглядатися нами, принаймні на цьому етапі розвитку України, як самодостатня, тобто вона не є бізнесом у вузькому розумінні. У багатьох своїх напрямах вона потребує серйозної державної або приватної спонсорської підтримки, тому прийняття концепції її розвитку вважаю принциповою необхідністю, адже інформаційна сфера працює не тільки на вирішення сьогоденних проблем, але і на перспективний розвиток країни в цілому.

Концепцією визначаються основні напрями інформаційної політики. Це забезпечення конституційних прав громадян на свободу слова і діяльності в інформаційному просторі України; недопущення втручання у зміст та внутрішню організацію інформаційних процесів; створення розвинутої інформаційної інфраструктури; збереження та ефективне використання державної і комунальної власності на підприємства та інші об'єкти, які визначають об'єктами стратегічного значення; створення умов для розвитку і захисту прав суб'єктів права всіх форм власності на об'єкти національного інформаційного простору; розвиток ринку інформаційних ресурсів і так далі. Створення умов для своєчасного, якісного і ефективного інформаційного забезпечення громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, адміністративний, технічний, правовий захист вітчизняного інформаційного продукту, дотримання принципів Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, інтеграцію України у світовий простір.

Таким чином, концепція, на моє переконання, це такий документ сьогодні, який насправді оптимізує процес інформаційних правовідносин, буде стратегічним планом розвитку української інформаційної сфери.

Я переконаний в політичній важливості прийняття цього рішення і в практичній необхідності цього документа, за яким підуть інформаційний кодекс, всі інші правовідносини.

Дякую за увагу.

(Далі засідання веде Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.)

ГОЛОВА. Так, запитання, будь ласка, прошу записатися. 5 хвилин на запитання.

Прошу висвітлити на табло.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", будь ласка.

11:05:53

ГІРНИК Є.О.

Іване Сергійовичу, якщо ця концепція, про яку ви сказали, буде впроваджена, скільки процентів інформаційного простору України стане україномовним - це перше запитання.

І друге запитання: наскільки інформаційний простір України буде захищений від "темників" і іншого роду подібних документів?

ЧИЖ І.С. Я думаю, що інформаційний простір буде україномовний настільки, наскільки визначить законодавство України, тому що концепція - це начерк, законами будуть прописуватися інші механізми. А щодо втручань, вони не припустимі жодною мірою з жодного боку, тому що це суперечить Конституції і концепція чітко визначає європейські стандарти діяльності засобів інформації.

Дякую.

ГОЛОВА. Микола Носенко, будь ласка.

11:06:46

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція комуністів. Шановний Іване Сергійовичу.

ГОЛОВА. Прямо, прямо.

НОСЕНКО М.П. Звичайно, я з вами погоджуюся, що Закон про концепцію національної інформаційної політики приймати потрібно. Але, коли при зустрічах на місцях з виборцями дуже багато лунає скарг, запитань про те, що на сьогодні не можуть з допомогою транзисторів піймати ту хвилю, яка передає трансляцію Верховної Ради. Ви розумієте, на селі сьогодні радіозв'язок практично не працює. До нього не доходять руки у держави.

Якщо ви знаєте цю проблему, то що з цього робиться? А якщо ні, то, будь ласка, прийміть якісь заходи.

Дякую.

ЧИЖ І.С. Дякую. Ми знаємо цю проблему. У багатьох регіонах, на жаль, не тільки Верховна Рада, що теж неприпустимо, але і взагалі українське радіо не мовить. І тільки недавно удалося увімкнути броварський передавальний центр, передавач почав працювати. І ще головна причина у тому, що із 16 мільйонів радіоточок, що було ще 10 років тому, сьогодні їх получилося тільки 5 мільйонів.

Нам треба спільно попрацювати на те, щоб ми і фінансово забезпечили відновлення проводового мовлення. Ми виконаємо закон повністю. Я думаю, що не може бути білих плям в інформаційному просторі держави нашої.

Вам дякую за питання і реагуємо на ці проблеми.

ГОЛОВА. Валерій Самоплавський, фракція Аграрної партії України.

11:08:25

САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Прошу передати слово Калінчуку Василю Антоновичу.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, будь ласка.

11:08:34

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Шановний Іване Сергійовичу, дійсно, Закон України "Про концепцію національної інформаційної політики" потрібно приймати. І дуже добре, що в проекті концепції є пріоритетними завданнями держави формування сучасної телерадіоінформаційної інфраструктури. Розширення мережі кабельного та супутникового телебачення у регіонах з обмеженим прийомом сигналів у загальнонаціональних каналах. Але ж я хочу задати вам таке питання. В цілому ряді районів Одеської області зовсім не ведеться прийом сигналу загальнонаціональних каналів ні радіо, ні телебачення. Ви знаєте, що я звертався і до вас, і звертався в Раду Національної безпеки з цього питання. Що потрібно зробити, щоб там же відтворити радіо та телевізійні канали. Крім того, 14 районів тільки в Одеській області постраждали від стихії в 2000 році. Там зовсім не має радіо. Що ж потрібно зробити? Про яку інформацію йде мова? Будь ласка, дайте відповідь.

Дякую.

ЧИЖ І.С. Дякую вам. Система поширення передач побудована таким чином, що є зв'язки, Державний комітет зв'язку, який відповідає за мережі, за проводове мовлення, а Одещина попала в зону стихійного лиха серйозно, це факт. І сьогодні тенденція, ми спільні проводили заходи, створили робочу групу разом з Державним комітетом зв'язку, яку очолює Гончар і я, мій колега, керівник комітету. Таким чином, щоб ми ефірно мовлення розвивали, що для Одещини важливо, там де, вже не можна підняти, скажімо, одномоментно тільки проводового мовлення, щоб дати людям ефір і розвивати, піднімати проводове мовлення. Для цього треба вкласти певні кошти, безумовно, і відновити.

Я думаю, що ця концепція такі наміри вибудовує. Ми і в бюджетах, і в інших механізмах будемо це передбачати. На жаль, ви праві абсолютно в тому, що Одещина уже постраждала щодо радіомовлення.

ГОЛОВА. Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

11:10:51

ВЕРНИГОРА Л.М. Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Іване Сергійовичу, я знаю вас давно, як врівноважену, відповідальну людину. І таким являється сьогодні телерадіоефір, який, будемо так говорити, не інфарктний, який виважений, все там нормально, хоча він дуже строкатий, коли перериваються любі передачі і там демонструються різні рекламні там фокуси, я так їх називаю. І от уявіть собі, нарешті на противагу аргентинським, іспанським і іншим телесеріалам з'явився такий, будемо говорити, слов'янській серіал, які всі так переживали, дивилися, і раптом гаситься все, ну, напевно, реклама. Коли бачать: Президент. Напевно, війна. Повскакували всі. Коли інформаційне перетворення в політиці.

Так от я хотів би знати. Чи є відносно цього, як раніше, пам'ятаєте, коли Сталін говорив, корови переставали мукати, так і нас же повинні якось попереджати, що зараз буде повідомлення або що-небудь. Так? Це по правилам, по концепції це робиться чи ні?

Дякую за відповідь.

ЧИЖ І.С. Ця концепція ще не прийнята. Буде прийнята, буде законодавство, буде робитися, очевидно, в якомусь іншому ключі. Це було офіційне повідомлення, я думаю, що серйозної такої ваги, і канали самі вправі вибирати. Державний канал пішов у свій час мовити, питань немає. А от канали недержавні самі вправі вибирати мовлення і програму, яку вони продукують. Вони визначилися так. Я думаю, що тут немає якихось великих зловживань і такого, що не є, непереборним, скажімо, або дуже ускладнює ситуацію.

ГОЛОВА. Дякую, Іване Сергійовичу, час вичерпано. Будь ласка, сідайте.

Для співдоповіді запрошуємо голову Комітету з питань свободи слова та інформації Миколу Володимировича Томенка. Миколо Володимировичу, якщо 5 хвилин, буде дуже добре, а якщо ще менше, ще краще.

11:13:03

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Ми обговорюємо документ, який носить характер загальних принципів, які мусили панувати в інформаційній сфері. Ви знаєте, що про цю концепцію говорено вже не один рік. І ми після довгої дискусії на комітеті вирішили діяти наступним чином. Ми маємо достатньо багато застережень цього документу, застережень і термінологічних, і структурних, і змістовних. Але для того, щоб цю дискусію перевести у практичну площину, ми пропонуємо підтримати законопроект в першому читанні і перевести розмову вже в більш практичну частину, щоби розуміти, що за конкретною нормою буде діяти, який механізм виконання тої чи іншої конкретної норми. Справа в тому, що ми прекрасно розуміємо, що документ загального характеру, принципово не впливає на реальну ситуацію в інформаційному просторі.

Якщо можна так сказати, то напевно це для наших або для онуків цей документ, тому що є реальна політична, економічна ситуація і більшість норм цього документу, якщо ми навіть його приймемо, він не буде діяти. На сьогоднішній день, ви знаєте прекрасно, що є закони і є практика, ми говоримо тут про те, щоб дають можливість політикам і журналістам говорити про те, що відбувається в Україні і в Концепції тут написано. А Генеральний прокурор пропонує разом з головами обласних адміністрацій ввести норму "наклеп" в Кримінальному кодексі за те, щоб сажали за наклеп і політиків, і журналістів. В Концепції говориться про те, що треба суспільне мовлення загально-національне розвивати, а обласні державні телерадіокомпанії за потурання всіх структур і комітету у тому числі викинули з "Інтера". І "Інтер" мовить 24 години.

Тепер УТ-2 викинуть з "1+1", бо власники хочуть, щоб "1+1" мав 24 канали мовлення. Тобто, в законопроекті так не треба робити в Концепції, але так воно буде робитися і ніхто проти цього нічого не скаже. Так саме як ми прекрасно розуміємо, що тут мусять за цим... за цією концепцією друкуватися всі газети, в незалежності що там пишеться. Але ми маємо приклади, коли опозиційні газети не друкуються з міркуванням того, що, скажімо, десь там перевантажені видавництва.

Я зробив відповідний запит. Наприклад, в Дніпропетровській області відмовляються друкувати газету “Лица”, вона опозиційна і так далі. Мені офіційно сказали, що типографії завантажені. Я пішов іншим шляхом, звернувся в Державний комітет телебачення і радіомовлення і мені там повідомили, що типографії завантажені на 40 відсотків. То хто буде відповідати за цю брехню і за те, що в документі написано одне, а на практиці робиться інше? Тому ми говоримо про те, що в Україні заборонена монополізація засобів масової інформації. З цього приводу навіть і в Концепції це написано, і в законах є. У нас за законодавством одна фізична особа і одна юридична особа не може бути власником, співвласником двох телерадіоорганізацій, навіть якщо вони регіональні. У нас, ви знаєте, що дві сім'ї володіють трьома, по три загальнонаціональні канали прямо чи опосередковано: У Віктора Пінчука - ICTV, "Новий", СТБ, а в сім'ї Суркісів і Віктора Медведчука - "1+1", "Інтер" і "ТЕТ". Хто? Антимонопольний комітет хоч раз підняв це питання? Державний комітет хоч раз підняв це питання? Не треба концепцій, треба тільки виконувати те законодавство, яке є.

Ми говоримо про те, що у нас на сьогоднішній день треба захищати суспільну мораль, захищати духовність і культуру. Хто повинен захищати? віце-прем'єр з гуманітарної політики, державний комітет. А віце-прем'єр у нас з гуманітарної політики патронує журнал "Бульвар", він в редакційній колегії і вибирає "самую большую грудь" в Україні, значить, а ми говоримо про те, значить, що нам треба концепцію, де ще прописати, як це суспільство і мораль захищати.

Ми у Верховній Раді говоримо про те, що треба заборонити анонсувати в денний час фільми з брудом, там, жахами і так далі, а державний комітет пропонує нам, ну за ініціативою Президента, вето Президента не долати, тому я в складній ситуації. Документ, в принципі, добрий, добрі там речі написані, але ми говоримо про те, що його треба приймати, з розумінням того, що, на жаль, в цій країні ніхто його виконувати не буде. Тому давайте, дбаючи про такі законопроекти, скоріше для наступного, напевне, покоління і наступної влади робити більше для того, щоб виконувались в житті закони, які сьогодні нами прийняті.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, запитання до голови комітету. Запишіться, будь ласка, шановні колеги. Висвітіть на табло. 5 хвилин на запитання. Так, народний депутат Бауер, фракція партій промисловців і підприємців, "Трудової України".

11:18:10

БАУЕР М.Й. Шановний Миколо Васильович, як ви оцінюєте існуючий стан нормативно-правової бази у сфері суспільних відносин? Як корелюється, що прийняті вже закони, а сьогодні ми обговорюємо тільки концепцію? Як правило, спочатку розробляється концепція інформаційної політики, а під неї вже робляться потім закони. Дякую.

ТОМЕНКО М.В. Ну, ви абсолютно праві. Але мусимо виправляти помилки, які допустили наші попередники. Тим більше, що, в принципі, немає тут принципових застережень, тому що позиція комітету сьогодні така: ми, фактично, йдемо зараз по шляху підготовки нових редакцій всіх базових інформаційних законів, оскільки вони приймались в період між 1992-1994 роком. Тому, якби, ну, якби правильно стратегічно мислить. Якщо концепція закладає зараз ті принципи інформаційної політики, які ми визначаємо сьогодні, то всі нові редакції законів про телебачення і радіомовлення, які ми готуємо, там про рекламу, про інформацію, повинні відповідати в житті концепції. А до цього, звичайно, була невідповідність, бо приймались закони, а концепції не було. Це було помилково, звичайно.

ГОЛОВА. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

11:19:26

ГІРНИК Є.О. Євген Гірник. Прошу передати слово колезі Косіву.

ГОЛОВА. Михайло Косів, будь ласка.

11:19:34

КОСІВ М.В. Михайло Косів. фракція "Наша Україна", партія "Реформи і порядок".

Шановний пане Миколо, чи не здається вам протиріччям уже сама назва закону, бо концепція, як ви сказали, це - такі собі законодавчі побажання, тобто я би сказав, що це - система добрих побажань і намірів, а закон - це документ прямої дії. Отже як в закон, в якому містяться тільки якісь побажання, вносити принципи прямої дії?

І ще одне. У нас, як відомо. інформаційною політикою займається адміністрація Президента. Там навіть є відповідний відділ і люди, які за це відповідають. Так хто буде нести відповідальність за реалізацію цього закону, якщо ми його приймемо?

ТОМЕНКО М.В. Дякую.

Я не зовсім коректно висловився. Тобто, звичайно, концепція це і загальна стратегія, загальні принципи інформаційної політики, і це - перелік ключових вимог, які діють, як норми прямої дії. І в цій концепції є відповідні речі, пов'язані з тим, що потім ми мусимо реалізовувати в законах. Тобто тут є якби співвідношення між нормою прямої дії і стратегічними речами.

Що стосується керівництва інформаційного простору. Ну. я надіюсь, після того, як у нас прийнятий, про це чомусь преса не пише, новий Указ Президента про Адміністрацію Президента, і Президент трубив рішучий радикальний крок на скорочення повноваження Адміністрації Президента. Ви знаєте, що з 96-го року в Указі Президента глава Адміністрації, заступники глав адміністрацій мало право давати безпосередні вказівки, обов'язкові для виконання міністрам, керівникам центральних відомчих органів, головам обласних районних адміністрацій. В новій редакції указу Президента, яке він підписав від 6 березня такого права в них немає. Звідси я розумію, що Президент приводить адміністрацію Президента в статус дорадчого консультативного органу. І якщо така логіка дотримується, я думаю, всі розпорядження, які поступають від адміністрації Президента органам місцевої влади, вони просто не будуть їх виконувати, бо є Кабінет Міністрів, є державний комітет. Це ті структури, які виконавчій владі відповідають за інформаційну політику. До речі, єдине хотів сказати, що мене дивує, що указ Президента не виконується в частині обговорення конституційної реформи, тому що всі обговорюють і схвалюють, а самого документу ніхто не друкує. То я думаю, що треба було б документ Президента надрукувати, щоб його обговорювати, бо вже всі схвалили, а ще ніхто не читав.

ГОЛОВА. Марія Маркуш, фракція комуністів.

11:22:34

МАРКУШ М.А. Марія Маркуш.

Слово передаю колезі Миговичу Івану Івановичу.

ГОЛОВА. Іван Мигович, будь ласка.

11:22:44

МИГОВИЧ І.І.

Дякую, Марія Андріївна.

Шановний Микола Володимирович, я хотів вас і Івана Сергійовича спитати з приводу чи передбачено в концепції таке питання, як задоволення інформаційних потреб населення прикордонних регіонів. Справа в тому, що вони, як ви знаєте, поліетнічні, по-друге, технічно менш забезпечені, наприклад, в Закарпатті значна частина населення не охоплена навіть першим телебаченням, і по-третє, населення це часто сприймає інформацію своїх прабатьківщин, яка в багатьох питаннях тенденційна, і тому чи є така можливість передбачити акцент саме на повнішому задоволенні потреб з цієї категорії населення.

Дякую.

ТОМЕНКО М.В. Ситуація так, як з документа випливає, що Україна мусить діяти в форматі міжнародних зобов'язань і норм, які стосуються цієї проблеми, скажімо, в форматі Конвенції про транскордонне мовлення, про телебачення, правда, ми її не ратифікували. Але якби загальна логіка взаємин мусить бути побудована в цьому плані. Але з іншого боку, є і мусить бути і дія, і протидія.

Звичайно, треба діяти і в режимі ліцензування цих речей. Тому що на сьогоднішній день, з одного боку, є маса неліцензованого продукту, що з закордону з одного боку перетікає до нас, що є абсолютно незаконно. З іншого боку, звичайно треба давати можливість на тій території, де є представники національних меншин, пов'язані з сусідською державою, щоб вони мали можливість отримати інформацію.

Делікатне питання. Я думаю, що у концепції важко його розв'язати. Очевидно воно розв'язується іншими законодавчими актами.

ГОЛОВА. Дякую.

Переходимо до обговорення. 15 хвилин на обговорення так? Записалися. Висвітліть на табло.

Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Тягнибоку.

11:24:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народе! Безумовно дуже важливе питання ми розглядаємо. По великому рахунку це питання національної безпеки України. Якби ж тільки вдалося цей закон зреалізувати з концепцією національної інформаційної політики.

Дуже серйозно написано. Я міг би сказати двома словами. Патріотичний документ, і його треба було впроваджувати.

Але поміж іншим хотів би сказати, що серед принципів, які спрямовують державну політику у сфері засобів масової інформації, про які сьогодні говорилося і щодо запровадження механізму підтримки засобам масової інформації, забезпечення вільного доступу громадян до інформаційних ресурсів.

Я б хотів би ще назвати один принцип, який тут не називався. Це боротьба за збереження державних коштів. От переді мною журнал "Губернатор". Мало хто з вас не бачив із депутатів цього журналу. А наші ж виборці не тримало цього сімсотграмового журналу, важкиленного, де кругом показується, в даному випадку це колега Щербань, який видужав, але ще не склав своїх повноважень і успішно губернаторствує в Сумській області. Тут на кольорових обкладинках показано, як в дитячому садку, напис "Глава Адміністрації Президента Медведчук представляє новообраного голову Сумської облдержадміністрації". І тут діточки, діточкам представляє губернатора, нашого колегу, який має захищати виборців від блоку "Наша Україна".

То я хочу запитати: оце державна безпека? Оце витрачання грошей в трубу, це сльози народні, скільки можна було букварів випустити за ці кошти. Припиніть губернатори так звані. Немає тут губерній, тут є Україна, в Конституції такого слова немає. Спасибі.

Йде питання про значне збільшення кількості каналів телевізійного радіо та інтерактивного мовлення. А чи зацікавлені в цьому олігархи? А яким чином, пане Чиж, ви не сказали канал "Ера" з Першого національного раптом став приватним каналом певної групи олігархів? Яким чином? Розкажіть? Да, я розкажу, якщо хочете. Як прийшли до кабінету, і в Національній раді, де голосували навіть скажу. Поверніть все у власність народу - оце саме головне в концепцію треба записати, повернути вкрадені канали народу.

Я багато чого хотів сказати, я повний текст доповіді передам для стенограми із-за того, що регламент у нас недолугий після "бархатної революції".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Олег Тягнибок, фракція "Наша Україна", підготуватися Соломатіну.

11:28:17

ТЯГНИБОК О.Я.

Шановні колеги, сьогодні ми говоримо про Концепцію національної інформаційної політики. Але давайте будемо відвертими, ніякої національної інформаційної політики в нашій державі ми не сформуємо до тих пір, поки ми не побудуємо української національної держави.

Фактично ці два взаємопоняття є абсолютно взаємопов’язаними. Ми маємо мати в Україні, справді, національний уряд, який і буде впроваджувати різні національні концепції, в тому числі і національну інформаційну політику. Адже подивіться останні події в країнах Європи, а ми українці хочемо йти до Європи, показали, що фактично всі європейські держави будують національні держави. Національна держава має мати свою національну ідеологію. Чи маємо ми в Україні ідеологію, світогляд наших громадян? Не маємо. А якщо і маємо, то це світогляд, ідеологія хабарництва, бандитства, збоченства, злочинства і нічого іншого. Нас пересічний громадянин, в пергу чергу, сприймає цю національну державну ідеологію через засоби масової інформації. Тому хотілося б якраз детальніше зупинитися на цьому другому розділі "Державна політика у сфері засобів масової інформації". Порнографія, злочинство, вбивства. Наші люди дивляться тільки це через телебачення і пресу. На превеликий жаль, є такі речі. На превеликий жаль, існує цензура не тільки політична, а й етнічна цензура.

Я вам приведу приклад Львова, товариство. Грубо порушується Закон про статус народного депутата. У нас на регіональному телебаченні я записав програму 20 хвилин і фактично, критикуючи губернатора і закликаючи людей вийти на мітинг березня, вся ця програма була вирізана всупереч фактично Закону про статус народного депутата.

Основне завдання нашої влади - влади, яка, на превеликий жаль, не спроможна провадити в життя національну інформаційну політику, це заставити українця дивитися на світ українськими очима. У нас, на превеликий жаль, цього немає. Якщо і показують якісь українські ніби-то програми, якщо і показують якісь українські серіали чи якісь українські фольклорні різні програми, то це є настільки гидко дивитися на ці речі, це є настільки неякісно, це є настільки некваліфіковано, що, дійсно, відбивається повне бажання до, скажімо, сприйняття національного. На превеликий жаль, так є.

Загалом концепція, звичайно, вона є добра. Тільки, знаєте, нам в Україні концепції не бракує. Нам, на превеликий даль, бракує тих людей, які би були при уряді, які би ці концепції могли втілювати в життя.

Ви подивіться. В тому ж таки розділі "Державна політика у сфері засобів масової інформації": унормування діяльності та розповсюдження продукції зарубіжних засобів масової інформації на території України другим пунктом. А де ж тут українські? А де ж тут є наше національне.

Отже, до тих пір поки ми не сформуємо Українську національну державу, до тих пір, поки регіональними каналами у нас будуть керувати окремі партії, як СДПУ(о), окрім структури, як податкова у нас в Львівській області на чолі з Сергієм Медведчуком, не буде у нас ніякої концепції, і не треба себе дурити.

Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Михайлу Павловському.

11:31:32

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.

Шановні колеги! Насамперед хочу покласти таке запитання. Концепція заради якої людини, на кого вона повинна працювати? Ми говоримо всі про права людини, про соціальну справедливість. Права якої людини повинна захищати ця Концепція? Про яку соціальну справедливість йдеться?

За політологією існує поняття прав людини концептуально з цивілізаційної точки зору в двох парадигма: в західні парадигмі і в східній парадигмі. З класової позиції, з позиції існує так само дві людини: багатії і бідні, жебраки. І ми, якщо розглянемо з якої точки, саме з цих точок зору права якої людини має захищати ця концепція, то ми дійдемо, зрозуміло, до певного висновку.

Я нагадаю, що в західній парадигмі на сьогодні, насамперед захищаються права людини, так званої, особистості, яка стоїть понад усе, для котрої її власний пупок і те, що нижче пупка, - ось це світозор, світогляд. Ця людина зробить усе для того, щоб використати засоби масової інформації, якщо вона володіє певними грошима і володіє цими засобами масової інформації, щоб використати їх заради того, щоб вони стали засобом соціальної інженерії історичної свідомості нашого народу. З тим, щоб ці засоби масової інформації використовувати як зброю проти своїх суперників, проти своїх ворогів, але насамперед проти власного народу, заради того, щоб його поневолити, перетворити в стадо атамізованих особистостей, а для такого стада, зрозуміло, повинен поводир під назвою "національна еліта". І ось ця самозвана, самозакохана еліта за рахунок грандів, за рахунок спонсорів відвертих і прихованих вона намагається зараз на користь багатіїв, поневолити власний народ, задурити його і повести в те майбутнє, яке зветься сьогодні світлим капіталістичним майбутнім і євроінтеграцією. З цієї точки зору ця концепція для нашого народу, яка запропонована, вона нічого не додає.

І я хочу запропонувати, щоб в цій концепції були визначені такі речі. Перше. Засновник. Відверто, щоб це було опубліковано і публікувалось щороку. Видавець - так само. Бюджет - звідки находять гроші і як вони використовуються. Публічний звіт про використання бюджету засобом масової інформації. І чіткий розподіл інформації на факти і міркування.

ГОЛОВА. Так, дякую.

СОЛОМАТІН Ю.П. І відповідно цього, якщо це буде зроблено, тоді ми щось трошки покращимо в цій концепції. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Слово має Павловський Михайло Антонович, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:34:52

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Хмельниччина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні члени уряду і журналісти! Народні депутати! Я хочу звернутися до вас і дати загальну характеристику, оскільки ця концепція претендує на створення розвинутого інформаційного суспільства. Це новий тип - постіндустріальне. А суспільство, як відомо, це ієрархія соціальних порядків, починаючи з екології, економічний, політичний і на вершині - культура, засоби масової інформації.

Так от, шановні, якщо це із цієї точки зору подивитися на цей закон, то це закон бананової республіки. Це закон, який відображає інтереси лише кримінальних олігархів, там народу і близько немає. Більше того, це як, знаєте, як у шейха. У нього все є: і комп'ютери, й інформація, тільки народ нічого не має і навіть мови. Тут так в цьому законі все відображено, тому його не можна приймати в першому читанні, тут одна сторона відображена, але тут зовсім не відображено те, що мають розвинуті країни. У вік інформаційних технологій, я називаю цифру, Сполучені Штати Америки мають до свого бюджету 700 мільярдів доларів.

Я їжджу країною, не буду називати, бо часу немає. А що ми маємо? Нічого! Ми все, тут написано, повинні купити - сучасні технології, хто навіть розробники, тут і близько немає представника промислової політики. Всі концепції, всі закони повинні бути націлені на власне виробництво і, отже, на свій народ! Там він, у виробництві. А тут і слова немає.

Більше того я вам скажу. От сьогодні йшла мова про звернення Президента. Я відгукнувся один із перших і прийшов до висновку - пропозиції Президента це маленький крок до демократії один і три великих кроки назад до диктатури...

ГОЛОВА. Дякую.

Ігор Осташ, будь ласка.

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дайте мені, як Правденку, час на телебаченні. Чому йому даєте, а мені ні? І я розкажу народу, посадіть своїх політологів, хай сперечаються! Дякую за увагу. На повторне перше читання, більше не можна.

Дякую.

ГОЛОВА. Ігор Осташ, фракція "Наша Україна".

11:38:16

ОСТАШ І.І. Ігор Осташ, "Наша Україна", партія "Реформи і порядок".

Шановні колеги, шановний Головуючий, я хотів би сказати, що, дійсно, зараз не стільки важливо. яку концепцію ми приймемо, а як виконуються наші рішення і закони України.

Головна проблема нашого інформаційного простору полягає в тому, що він практично приватизований кількома олігархічними групами. І тут, дійсно, своє слово повинен сказати Антимонопольний комітет. Ми всі знаємо також, що практично весь простір контролюється Адміністрацією Президента, а не Комітетом, яким керує пан Чиж.

Вся справа в тому, що навіть наші появи, народних депутатів на телебаченні, чітко регламентуються темниками, де написано, що ті чи інші питання повинні висвітлювати такі, такі і такі депутати, і не дай Боже інші. Хоча я прекрасно знаю, що наші журналісти знають, кому треба ставити питання і кого запрошувати до ефіру.

Наступне питання, ви знаєте, що скільки ми говоримо про наш народ, але він, дійсно, розумний, і результати опитування, проведення українським демократичним колом, засвідчили, що найнижчий рейтинг довіри у державного телеканалу УТ-1. Рейтинг недовіри, лідирують антирейтингу журналісти студії "1+1" В'ячеслав Піховшек, 16 відсотків недовіри, та Дмитро Джангіров - 9 відсотків недовіри, тому що це люди, які, дійсно, політично заангажовані і вчать, які люди повинні думати.

Дуже цікава інформація, що такі газети, які "Київський телеграф" і "Київські відомості" також найменше поширюються і купуються через "Укрпошту", це 47 і 43 відповідно відсотків, бо, дійсно, люди не хочуть читати такі газети, які видають українські олігархи.

Наступне питання, питання української мови. На жаль, я до цього часу так і не розумію, чому уже протягом п'яти років ведуться переговори з Європейською комісією, до цього часу немає передачі "Євро-Ньюс" українською мовою, а це було, до речі, записано, у всіх наших переговорних документах. Чому я сьогодні включаю телебачення і дивлюся дуже цікавий телевізійний канал, називається "Євроспорт-Україна" російською мовою. Йде ретрансляція російського телеканалу під українською вивіскою, причому "Україна" написано російською мовою. Я ставлю це питання, хотів би, щоб воно прозвучало з вуст, відповідь на нього прозвучало з вуст Івана Сергійовича Чижа.

І нарешті останнє питання, питання насильства і порнографії. Ми вже цілий рік б'ємося над відповідними законопроектами, то невже ми не можемо всі разом все ж таки домовитися, щоб наші діти нарешті не дивилися на жахливі речі, ми виховуємо зомбоване покоління, яке, дійсно, виросте насильниками і вбивцями.

І я просив би, дійсно, всіма силами, особливо також і держкомітет внести єдиний узгоджений законопроект і проголосувати за нього.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Щодо рішення, будемо визначатися під час голосування.

Що ви хочете, 30 секунд? Одну хвилиночку. Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Іван Сергійович, 30 секунд, будь ласка.

ЧИЖ І.С. Дякую.

Шановні колеги, я щиро дякую за таку турботу і тривогу. Я би сказав так у 30 секунд. Якщо би у нас в інформаційній сфері було все в порядку, то, можливо, не треба було б розглядати концепції.

Але цей документ, я повинен заперечити щодо банановості, все іншого, прописаний з європейського інформаційного права. Можливо, воно бананове? Не знаю. Але мені здається, що воно на порядок вище від того, що ми сьогодні маємо.

Я переконаний, що Верховна Рада визначиться правильно і підтримає. Бо це дуже потрібно для України, повірте. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Лещенко, з процедури, будь ласка.

11:42:47

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України. Шановний Володимире Михайловичу, сьогодні уранці виступило з пропозиціями, з заявами 9 народних депутатів. На превеликий жаль із президії ми не почули, як прореагована буде на наші конкретні пропозиції, у тому числі і мою. Якраз головував Геннадій Андрійович шановний.

Тому я прошу нам пояснити. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення, відповідні листи з урахуванням пропозицій і зауважень, і міркувань, які були висловлені депутатами. З тим, щоб ми за традицією у кінці дня направили ці листи до виконавців. Влаштовує така ...? Дякую.

Оголошується до розгляду проект закону про засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності. Доповідач - Юрій Анатолійович Кармазін.

5 хвилин - на доповіді, 5 - на відповіді, і те ж саме стосується Юрія Івановича Єханурова, другий законопроект. Прошу.

11:43:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".

Шановні народні депутати, шановний український народ.

Ще 4 червня 2002 року мною зареєстрований законопроект про засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності за номером 1161. Цей законопроект йшов дуже довго до цієї зали. На жаль, після реєстрації його відбулося багато актів прийнято в державі, які зашкодили підприємництву. Після цього всупереч регламенту і зокрема статті 6.2.13, я нагадаю вам пропозиції щодо законопроекту, який пропонується у першому читанні, чи альтернативний законопроект вноситься депутатами та іншими особами, які мають право законодавчої ініціативи не пізніше, як 14-денний термін після прийняття Верховною Радою рішення про включення його до порядку денного сесії.

Таким чином, сьогодні буде розглядатися два законопроекти. Один буде розглядатися, Володимире Михайловичу, нагадую вам з порушенням, як зареєстрований з порушенням регламент. Але у нас якось вибірково відбувається в секретаріаті. Якщо реєструють інші депутати, до них вимагаються одні вимоги регламенту, для інших же - інші вимоги.

Тепер до суті законопроекту. Метою законопроекту є визначення правових засад реалізації державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності, яка спрямована на забезпечення ефективного впливу держави на економічні і соціальні процеси, оптимізація адміністративно-правового регулювання економічних відносин. Зазначені засади державної ругуляторної політики у сфері підприємницької діяльності відповідають основним принципам державної регуляторної політики у сфері підприємництва, яка на сьогодні визначені Указом Президента України від 22 січня 2000 року номер 89/2000 про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва.

Предметом правового регулювання цього закону є відносини, що виникають при здійсненні органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування діяльності з підготовки публічного обговорення, погодження, видання, виконання та відслідковування ефективності дії регуляторних актів.

Звісно, якби президент підписав Закон про закони та нормативні акти, можливо, відпала необхідність у прийнятті цього закону. Абсолютно відпала б. Але, на жаль, той закон не прийнятий, і ми маємо виходити з того, що треба готувати рамковий законопроект, яким цей законопроект, по суті справи, і являється.

На сьогоднішній день відносини у цій сфері регулюються положенням Указу Президента від 3 лютого 1998 року про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності, від 22 січня Указ, який я вже назвав, про запровадження єдиної державної регуляторної політики, Указом від 25 травня 2000 року питання Державного комітету України з питань регуляторної політики, постанов Кабінету Міністрів 1998 року номер 1310 про порядок оскарження центральними органами виконавчої влади, головами державних місцевих адміністрацій рішень Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва.

Додержання органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування вимог закону призведе до зменшення регуляторного тиску на суб'єктів підприємницької діяльності шляхом спрощення процедур державного регулювання економіки і зменшення пов'язаних з цим фінансових і інших витрат підприємств. Своєю чергою зменшення вартості впровадження підприємницької діяльності в офіційному секторі економіки, стимулюватиме легалізацію тіньового сектору економіки і, як наслідок, зростання бази оподаткування.

Ви знаєте, я вам нагадую, що за виразом першого віце-прем'єр-міністра, Міністра фінансів України у тіньовому оберті України знаходиться 110 мільярдів гривень. Цей закон буде сприяти і забезпеченню повної зайнятості працездатного населення держави і, відповідно, збільшення обсягу внутрішнього валового продукту України.

На кінець, людям перестануть просто заважати працювати.

Цей закон передбачає повноваження громадян, їх об'єднань у здійсненні державної регуляторної політики, інформування органами виконавчої влади про здійснення заходів з реалізації цієї політики.

Доповідь закінчена, бо дуже мало часу.

ГОЛОВА. Так, дякую, Юрій Анатолійович. Шановні колеги, є запитання до доповідача? Прошу записатися, 5 хвилин. Запишіться, будь ласка.

Висвітіть на табло. Народний депутат Калінчук, фракція Аграрної партії України.

11:49:24

КАЛІНЧУК В.А.

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Юрій Анатолійович, безумовно прийняття проекту дозволить на законодавчому рівні регламентувати порядок прийняття органам виконавчої

влади та місцевого самоврядування регуляторних актів у сфері підприємницької діяльності і визначати статус органу виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва. Але в мене таке запитання до вас. Чи не здається вам, що в проекті закону все-таки передбачається досить значне адміністрування в діяльності підприємців? Наприклад, до адміністративних процедур з підготовки та впровадження регуляторних актів належить, згідно із статтею 9 і підготовка обгрунтування проектів регуляторних актів. Але ж хто робить обгрунтування? Методичні, як тут записано, рекомендації щодо обгрунтування проектів та оцінки ефективності дії регуляторних актів у сфері підприємницької діяльності розробляються спеціально уповноваженим органом і затверджується Кабінетом Міністрів України. Я підкреслюю, це стаття 9. Тобто, це тими , які...

ГОЛОВА. Питання сформулюйте, будь ласка.

КАЛІНЧУК В.А. Я хочу, щоб ви відповіли. Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. Я дуже дякую вам, шановний народний депутат Калінчук, за грунтовне вивчення законопроекту. Я думаю, що просто ви не до кінця зрозуміли до чого це. Я просто врегульовую і ставлю "рогатки" на шляху тих людей, які захочуть заважати підприємництву. Тобто, це вимоги для них. Захотіли видати якийсь регуляторний акт, який впливає саме на підприємців, тоді, будь ласка, узгодьте ідіть по тому порядку, про який ми говорили, через уповноважений орган, через і.., а він затвердив порядок в Кабінеті Міністрів, методичні рекомендації. Ви зрозуміли? Навпаки я цим захищаю кожного підприємця. Я говорю: ніхто не лізьте! Тільки в тому порядку, а в іншому порядку виконуйте те, що в Конституції і в законі, тобто, не чіпайте. І перед тим, як вони видадуть це по такому ускладненому порядку, це для них ускладнений, для бюрократів ускладнений порядок, а для вас це навпаки, це захищає вас. Тому, в принципі, ви як керівник і серйозний керівник, ви були, керували всім аграрним сектором Одеської області, до речі, успішно, при вас приписок не було, які зараз є в Одеській області, чому і хліба немає і не тільки в Одеській області. Так от якраз би це вас захищало і все ваші підприємства, тому якраз ви мали б двома руками голосувати за мій закон, причому ще в липні, коли я просив винести його...

ГОЛОВА. Геннадій Удовенко, фракція "Наша Україна".

11:52:21

УДОВЕНКО Г.Й. Шановний Юрію Анатолійовичу, ну, дійсно, ви підготували дуже такий важливий законопроект, його прекрасно представили і я ще більше пишаюся вами і вашим вкладом в законотворчу діяльність.

Сьогодні переслідуються так звані малі бізнесмени, це люди, які торгують у нас на ринку. Серед них є, і я вже говорив на засіданні Кабміну в суботу минулу, там є і доктори наук, є кандидати наук, доценти. Кого там тільки немає. Оскільки людей зробили безробітними, то вони і пішли, слава богу, що вони пішли на базари торгувати, а не пішла в розбій, не утворюють якісь там кримінальні угрупування, які борються з державою. Слава богу!

Адміністративні органи, міліція що роблять? Штрафують цих дрібних бізнесменів, конфіскують у них товар і, фактично, знищують. Ми повинні вклонятися в ноги цим людям, що вони роблять добро. Чи передбачає ваш закон, законопроект захист таких людей?

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую, щиро дякую вам, Геннадію Йосиповичу, ну, по-перше, за мій скромний вклад в законотворчий процес. По-друге, за оцінку цього законопроекту. Дійсно, ви абсолютно праві, переслідуються, на жаль, ці бізнесмени, які стали таким чином відірвані від роботи, бо ми винні, держава, що ми не створили умов для роботи. Я вам скажу більше, вчора я мав зустрічі з певними людьми, вони мені назвали такси розтаможення в Одеському порту грузів, які приходять на ці ринки. Так от, якщо у вас є дах сидячих в уряді чи сидячих в цій залі, серйозний дах, то вам будуть розтаможувати по 200 умовних одиниць за кубометр грузу, неважливо, що ви там привезли і скільки там буде якоїсь продукції. Шкіра буде по 600 доларів і так далі. Але це все же передбачає с хабарями, з дачею хабарів. Насправді держава втрачає страшно багато. А потім міліція, як і керівництво міліції, теж там все це прикриває, як і прокуратури також, і потім уже з дрібного торгівця беруть міліціонери по дрібнішій. Побори ідуть по 100 доларів американських з одного контейнера, скажімо, в Одесі. Так щоб вам було відомо. А там їх 14 тис. контейнерів. 14 тис. помножте на 100 - мільйон чотириста доларів в місяць. Це те, про що ви кажете, якщо так ставити піраміду, будувати.

Так от, цей закон якраз забороняє лізти кому б то не було, а люди мають зрозуміти, що не треба платити, а нам треба викорінити тіньову економіку.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Дякую вам за доповідь.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

ГОЛОВА. До доповіді запрошується народний депутат України Юрій Іванович Єхануров, як автор законопроекту також. Будь ласка. до 5 хвилин, Юрій Іванович.

11:55:49

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на ваш розгляд пропонується проект закону про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності. Це - 1161-1.

В 97-98 роках були прийняті декілька указів Президента і постанов Кабінету Міністрів, завдяки яким вдалося частково почати запроваджувати єдину державну регуляторну політику в сфері підприємництва. Час, що пройшов. Досвід, який ми накопичили, показав необхідність прийняття системного закону з цього питання.

Законопроект спрямований на впровадження в процес прийняття державних рішень, таких принципів процедур, додержання яких повинно забезпечити ефективність, збалансованість, прозорість та передбачуваність дій органів державної влади місцевого самоврядування, врегулювання економічних процесів, створити можливість для суб'єктів господарювання представників громадських організацій підприємців, активно впливати на процес підготовки прийняття нормативних актів, норми яких вони повинні виконувати.

Головними цілями законопроекту є досягнення ефективності стабільності, передбачуваності та збалансованості нормативно-правової бази та її відповідності за...і відповідальності, відповідності за результати прийнятих рішень.

Крім досягнення головних цілей законопроект сприятиме розширенню можливостей громадян, громадських організацій, місцевих рад всіх рівнів впливати на процес прийняття рішень, які регулюють господарську діяльність, удосконалення всієї системи чинного законодавства через зменшення кількості нормативно-правових актів, ліквідація дублювань і протиріч між ними завдяки передбаченим процедурі їх регулярного перегляду в системі і системній кодифікації.

Прийняття цього закону дозволить створити законодавче підгрунтя для здійснення єдиної, державної регуляторної політики. При цьому провадження закону зробить неможливим прийняття швидких одноосібних, а отже невиважених рішень.

Ну, наприклад, якщо ми передаємо в оренду порти, то спочатку треба уважно проговорити про це, чи це можна взагалі робити. Керування сферою економіки країни в режимі ручного управління, приховану зміну правил гри на користь окремих суб'єктів ринку.

Головні механізми внутрішньої системи балансування інтересів та періодичної звітності за результатами діяльності згідно з вимогами, які передбачені в законопроекті на рівні Верховної Ради, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, їх зміст зводиться до виконання процедурно визначених функцій щодо аналізу змісту запропонованих рішень і обгрунтувань, на відповідність принципам державної регуляторної політики, визначених у 4 статті цього законопроекту з обов'язками надавати звіти по висновках під час пленарних засідань відповідних рад або до органів влади уповноважених приймати рішення щодо визначених регуляторних актів.

Говорю довго. Але скажіть, будь ласка, якби хтось співвідніс, наскільки часу можна давати оренду під будинком відповідно до чинного законодавства. Чому раптом захотілося депутатам деяких місцевих рад, що каденції переглядати оренду.

Напевно, це дуже така прибуткова справа. А чи відповідає вона чинному законодавству?

Друге. Контролю за дотриманням всіх процедурних вимог щодо підготовки і прийняття регуляторних актів. Як це передбачено 5 статтею. Отримання аналізу даних відстеження ефективності дій регуляторних актів, періодично це робити.

Подання на обов'язковий перегляд і кодифікацію чинних регуляторних актів, якщо виникають обгрунтовані зауваження стосовно їх ефективності.

Що хочу звернути увагу. Ми з цим законопроектом працювали в Хмельницькому і дуже активна робота була в Харкові. Я щиро вдячний працівникам обласної державної адміністрації у Харкові, які грунтовно проаналізували цю ситуацію. Можу сказати вам, що всі зауваження, які були, дали нам можливість уже зараз внести в проект постанови нашого комітету деякі зміни. Тут, у Верховній Раді, ми розглядали це питання.

Шановні колеги, Інститут проблем законодавства, коли відпрацював обидва законопроекти, які вам даються, підтримав саме наш законопроект, оскільки він є більш технологічний.

І на завершення. Ми щиро вдячні автору попереднього законопроекту за багатогалузевому діяльність у законотворчому процесі. І ми дуже раді, що він ощасливив своєю присутністю ще і сектор підприємництва.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Юрію Івановичу. Шановні колеги, у мене є пропозиція, щоб ми зараз поставили питання, на 5 хвилин продовжили, тоді зробимо перерву. Так? Нашу роботу.

Будь ласка, запишіться на питання, якщо є.

________________. На перерву.

ГОЛОВА. Ні, ні. Зараз ми після питань, а потім перерву зробимо.

Валерій Асадчев, будь ласка.

12:01:14

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую.

Юрию Івановичу, я вас послухав, то варто закон просто прийняти зразу і навіть його не обговорювати, так ньому все добре. Але воно не так добре в реалії.

Я от хотів зупинитися на двох моментах. Один момент пов'язаний з, так званим, одним вікном, я так розумію, який там є в цьому законі. Це пов'язано з реєстрацією підприємств. Я вам хочу сказати, що у нас вже такий досвід був у районі, досвід одного вікна. Я не хочу сказати, що він абсолютно є негативний, є в ньому певний позитив. Але не завжди спрацьовує дуже добре, тому що бувають проблеми, і треба буде добре виписати процедуру. Тому що підприємець все рівно здає документи, чиновник починає їх оформляти, навіть за платою, яку він заплатив, і інші чиновики ставлять стільки перешкод, що він вже на другому етапі знову біжить до того підприємця, йому кажуть: " Іди ти сам ходи по тому вікну, бо я нічого там зробити не можу". Оце перше питання. Я хотів би, щоб ви свою точку зору сказали, що треба дуже ретельно відпрацювати процедуру.

І другий момент. Ви привели приклад цей з оренди. Я вибачаюся, трошки часу перебрав. Поки чиновники будуть надавати безпосередньо в оренду, у приватну власність, продавати самі безпосередньо чи їх органи, у нас весь час на новій каденції буде мінятися оренда. А має бути так, звільнилося приміщення, орган управління має його виставити на біржу, написати, що це оренда, підприємець має на біржі це... От чи є це у законі? Я хотів би, щоб ви дали відповідь.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую, колего.

Я хотів би звернути вашу увагу на те, що у проекті постанови ми пропонуємо виключити деякі статті: статтю 15-ту, 16-ту і частини статті 19-ї. Це таким чином ми відповідаємо на зауваження Науково-експертного управляння Верховної Ради.

Друге. Стосовно одного вікна і процедури. Я цілком з вами погоджуся щодо необхідності виписати процедури. У другому читанні ми будемо це продовжувати робити.

Але я хочу звернути вашу увагу, що зараз в України у Франківській, Херсонській, в деяких інших областях проводиться цей експеримент, який у Московському районі міста Києва проводився ще років 10 тому. Ми накопичимо достатній досвід, проведемо тут у Верховній Раді відкриті слухання 14 травня, і тоді ми вийдемо з двома законопроектами про реєстрацію і цю...

Таким чином ми спрацюємо. А щодо оренди, ну ви розумієте, це треба виписувати.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

12:03:52

ГІНЗБУРГ О.П.

161 виборчий округ, фракція комуністів, Гінзбург. Шановний Юрій Іванович, я розумію, що на сьогодні до прийняття чи до сьогоднішнього часу у нас немає законів, які б регулювали ці питання. А у мене два таких питання.

Перше. Чим відрізняється ваш закон від закону, який ми зараз ми слухали, Кармазіна.

І друге питання. Чи погоджений ваш закон з вчорашньою пропозицією по оренді землі якимось чином? Не погоджений, а що у них є спільне. Якимось чином можливо це буде пов'язано? Тому що оренда підприємства і вчорашній закон говорив про те, що підприємства можна давати з землею. Орендувати. Дякую.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую, Ольга Петрівна. Щодо відмінності законів.

Коли ми влітку минулого року на комітеті розглядали це питання, на жаль, наш комітет в законопроекті попередній ні одна людина не проголосувала за. І було відправлено, було прийнято рішення створити робочу групу для того, щоб зробити технологічним закон. Тобто, щоб він був виписаний уже з сучасними вимогами роботи і реальної технології роботи виконавчої влади. Тільки тим він і відрізняється. Щодо погодження з орендою, я можу сказати так. Це не є мета конкретно оренди в цьому законопроекті. В цьому законопроекті розписується так, як зробити, щоб воля окремого чиновника не була нормою прямої дії. Щоб за ним був суспільний контроль. Щоб була процедура, по якій він не може зробити щось погане. Не може подати законопроект уряд Великобританії поки він не погоджений з цілою низкою науково-експертних, громадських організацій і так далі. Ніхто під столом там не робить політику. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага. Група "Народний вибір".

12:05:55

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Юрий Иванович! Как вы оценикаете ситуацию в таком блоковом моменте. Сегодня мы говорим о законе, который даст ну определенную площадку для того, чтобы развивалось предпринимательство. Поменьше туда полезет государство, более активно будет работать общественность - все понятно, акцент делается на развитие предпринимательства. Но не получится лит перекос, что дав возможность развиваться предпринимательству, мы, например, упустим или отойдет на второй план вопрос той же социальной защиты работников у того же предпринимателя. И потом, когда станет вопрос о страховой медицине, о социальных фондах, о все остальном, данная инстанция будет говорить, извините, это мешает развивать предпринимательство. Спасибо.

ЕХАНУРОВ Ю.І. Уважаемый коллега, хорошее выражение "площадка для развития предпринимательства". Действительно, этот закон направлен на то, чтобы дать возможность предпринимателям хоть немножко дышать. Я не переоценивал бы, скажем так, таланты нашей бюрократии, которая придумает обязательно все такое, чтобы обходить и этот даже системный закон. Это первый вопрос.

Второй вопрос. Я бы очень хотел, чтобы на данном этапе, переходном этапе, чтобы профсоюзы и предприниматели, роботодавци пока еще не конфронтировали. Конфронтация у нас еще впереди, так лет через 5-6. Поэтому я приглашаю вас в пятницу в15 часов этажом ниже на первую дискуссию по вопросам "Социальные вопросы и предпринимательство, развитие предпринимательства". Мы хотим за одним столом разобраться здесь все-таки как мирно сосуществовать в нынешних условиях. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую, Юрію Івановичу.

Шановні колеги, ми продовжимо розгляд питання після перерви.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин. Дякую.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Продовжуємо засідання. Запрошую на трибуну голову підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Дубицького В'ячеслава Володимировича. Будь ласка, В'ячеслав Володимирович, дуже коротко.

12:32:16

ДУБИЦЬКИЙ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд подаються два альтернативних законопроекти, які визначають засади державної регуляторної політики. Перший проект Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності", внесений народним депутатом України Кармазіним, і другий проект Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", внесений народними депутатами України Єхануровим, Кравченком та іншими. Хочу наголосити на основних відмінностях між цими законопроектами.

По-перше, як випливає з назв законопроектів перший із них визначає принципи і процедури та впровадження лише тих регуляторних актів, які регулюють діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, тоді як другий законопроект стосується ширшої сфери, а саме регуляторних актів у сфері господарської діяльності. Це сприятиме поширенню одних і тих же принципів і підходів як до регулювання підприємницької діяльності, тому що господарська діяльність включає в себе і підприємницьку, так і до регулювання діяльності тих суб'єктів господарювання, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

По-друге. Законопроект 1161 регуляторну діяльність центральних та місцевих органів виконавчої і органів місцевого самоврядування. Поза сферою дії цього законопроекту залишаються процедури підготовки та впровадження регуляторних актів у Кабінеті Міністрів України, Національному банку України, інших державних органів, які окремо згадуються в Конституції України. Також не чітко визначена роль Верховної Ради України у здійсненні державної регуляторної політики. В законопроекті 1161-1 ці диспропорції усунені. В даному законопроекті також значний акцент зроблено не лише на вимогах при підготовці проектів регуляторних актів, що включає в себе підготовку аналізу регуляторного впливу, публічне обговорення, а й навіть відстеження ефективності вже прийнятих регуляторних актів. Зокрема, чітко визначені строки такого відстеження, його порядок, а також передбачено відкритість результатів дії актів для громадськості. Ця процедура дозволятиме органам влади корегувати свої дії і виправляти помилки, підміняти неефективні та недоцільні регуляторні вимоги.

У законопроекті зроблено спробу встановити реальну, а не декларативну відповідальність за порушення порядку регуляторної діяльності, а саме - дисциплінарну відповідальність.

Комітет з питань промислової політики і підприємництва на своєму засіданні розглянув зазначені законопроекти і пропонує прийняти за основу законопроект за номером 1161-1, внесений народними депутатами Єхануровим, Кравченком та іншими. Законопроект, підтриманий Комітетом з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Даний законопроект обговорювався в Харківській, Хмельницькій і Київській областях і отримав підтримку.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку висловило кілька суттєвих зауважень згідно статей 15, 16 та частини статті 19.

Враховуючи наведене, комітет у проекті постанови Верховної Ради України із зазначеного питання пропонує прийняти законопроект за основу за виключенням даних статей. Інші зауваження та пропозиції можуть бути враховані при доопрацюванні зазначеного законопроекту до другого читання. Просимо підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, В'ячеславе Володимировичу.

Є запитання, шановні колеги? Прошу запишіться, 5 хвилин. Висвітіть на табло. Володимир Черняк, будь ласка.

12:36:13

ЧЕРНЯК В.К. Дякую.

Шановний доповідачу, мені здається категоричним ваше твердження стосовно того, зо законопроекти альтернативні. Певною мірою вони доповнюють один одного, один трошки ширший, другий вужчий, ідеологія в них приблизно та сама. Тому, можливо, якось помирити трошки, щось використати, щоб не стукати їх лобами, і щоб не було так, що голоси можна розтягнути, щоб пройшов один з них. Дякую.

ДУБИЦЬКИЙ В.В. Я згідний з вашим запитанням, дякую за запитання.

Я думаю, що, дійсно, законопроект і перший, і другий, вони приблизно однакові, і потрібно все добре об'єднати і прийняти один законопроект.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, фракція соціалістичної партії України.

12:37:03

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії.

Шановний В'ячеславе Володимировичу, я думаю, що правий був попередній колега мій, коли говорив про те, що є багато спільного в цих законопроектах, але разом з тим, я думаю, що є моменти, які відрізняються законопроекти. Я хотів би ваш коментар з приводу того, наскільки ваш законопроект, скажімо, передбачає захист підприємців від впливу правоохоронних структур, від впливу чиновництва. Він це спрощує, але одночасно і не розпускає ці, скажімо, ну, щоб ми зовсім не втратили контроль за цією ділянкою. От як ви скажете ці моменти - дозування, адміністрування і свобода підприємництва.

ДУБИЦЬКИЙ В.В. Ну, в законопроекті обговорювалися ці питання. Ми обговорювали і, дійсно, є втручання органів, трошки більший вплив деякі мають. І ми тут якраз передбачаємо і обговорення всіх цих моментів, і якраз в склад комісії по нагляду все, ми включаємо і суб'єкти підприємницької діяльності, які могли б висказати свої зауваження і прийняти якісь свої висновки в рішенні того чи іншого питання.

ГОЛОВА. Михайло Павловський, будь ласка.

12:38:29

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Дякую. В'ячеслав Володимирович, я хочу допомогти вам допомогою Регламенту. Ви сказали, що той законопроект, який ви рекомендуєте прийняти за основу, там декілька статей, не потрібно їх, це їх треба вилучити. А це значить зміна структури.

З іншого боку, ви погодили, що треба врахувати деякі положення і законопроекту Кармазіна. Тому я дуже, у Регламенті передбачена нормальна сильна норма. Ми відправляємо обидва законопроекти на повторне перше читання і даємо таке доручення уже комітету, він нікуди цей закон не дінеться.

На основі цих двох законопроектів розробити один. І ми потім дуже швидко можемо його приймати конституційною більшістю. Тому я хотів би, щоб ви погодилися. Найдоцільніше, щоб не втратити нічого раціонального і прискорити цей процес на повторне перше читання. Щоб він залишився у Верховній Раді. Дякую.

ДУБИЦЬКИЙ В.В. Михайле Антоновичу, справа в тому, що ми там не порушуємо, я не сказав, що ми щось вилучаємо з Регламенту. Я сказав, що деякі моменти просто там, вони не використовуються. А то, чи відправити на перше читання, чи зробити відповідні доповнення у другому читанні, це вже вирішить Верховна Рада.

ГОЛОВА. Я дякую, В'ячеславе Володимировичу. Сідайте, будь ласка.

Я прошу голову комітету, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександрі Кужель. Будь ласка, ваше ставлення до запропонованих законопроектів. Ставлення Кабінету Міністрів.

КУЖЕЛЬ О.В.

Дуже дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, дозвольте, по-перше, подякувати Юрія Кармазіна, Юрія Єханурова і депутата Кравченка за те, що вони розробили ці закони. Вони дуже важливі.

Скажу дуже коротку репліку, щоб було зрозуміло і пану Ніколаєнку, яка основна ідеологія цих законів. Це є регуляторна політики, тобто і підприємництво повинно державою регулюватися. Але процедура регулювання повинна бути прозорою. І прийняття рішень не залежно від того, хто сьогодні в уряді, хто депутати, повинна бути культура процедури прийняття рішення.

Перше. Це економічне обгрунтування прийняття рішення, чи вигідно це державі і людям, які живуть в цій державі.

І, по-друге, це відслідкування ефективності прийняття рішення.

Прикладом нерегуляторного рішення це було, коли всю державу заставили купити блестящие наклейки на автомобілі. Два бывших наших украинца с Америки, вся держава наклеила, вони заробили гроші і поїхали, а ми з ними так і їздимо. Якщо була впроваджена процедура, було показано, що це є неефективне рішення і неприйнято. Ця політика сьогодні впроваджена в уряді, але указом Президента.

Можу вам сказати 38 відсотків рішень виконавчої влади кожен рік зупиняється. Якщо буде закон, процедура буде діяти ще більш чітко. Вона впроваджує культуру відношень з контролюючими органами, бо всі прикази, накази, листи будь-якого органу виконавчої влади повинні візуватися на відповідність прозорості і законодавству. А закон, що касается в наведення порядків відношень між підприємців і контролюючих органів на наступному тижні ви будете розглядати закон, прийняття якого дасть можливість врегулювати це питання. Звертаюся з проханням до залу: прийміть закон, не повертайте на перше читання. І разом два закони будуть враховані на друге читання. Дуже дякую.

ГОЛОВА. Переходимо до обговорення. 15 хвилин на обговорення у нас. Записалися народні депутати, прошу висвітлити на табло перелік прізвищ. Іван Олександрович Заєць, підготуватися Шуфричу Нестору. Зайця немає. Значить, Шуфрич Нестор, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), підготуватися Коновалюку.

12:42:57

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Питання регуляторної політики мають надзвичайно велике значення для створення в Україні ефективного дієвого ринку в економіці. Надмірне втручання держави в господарську діяльність дріб'язкове бюрократичне регулювання економічного життя створили вкрай несприятливі умови для розвитку підприємництва в Україні. Без ефективної регуляторної політики неможливо вирішення таких ключових проблем, як детінізація економіки, створення привабливого інвестиційного клімату, нормальний розвиток малого та середнього бізнесу. Як відомо, останнім часом ситуація зі станом регуляторної політики погіршилася. Третина нормативних актів прийнятих органами виконавчої влади не відповідає принципам дерегуляції. Очевидно, що однією з причин цього є те, що досі не прийнято жодного закону у сфері державної регуляторної політики. Нормативно-правова база досі обмежується декількома указами Президента та постановами уряду.

Тому актуальність законопроектів, які ми сьогодні розглядаємо, не викликає сумнівів. Як законопроект, внесений Єхануровим, Шандрою та іншими нашими колегами, так і законопроект Юрія Кармазіна, в цілому відповідають сучасним потребам економіки і можуть створити надійну правову основу державної регуляторної політики.

Проте, перший з них має суттєві переваги. Проект колеги Кармазіна, на наш погляд, необгрунтовано звужує сферу державної регуляторної політики, оскільки не розглядає її здійснення Верховною Радою України. Перевагою першого законопроекту є набагато більш конкретне вирішення процедурних питань, наявність здебільшого норм прямої дії. Це надзвичайно важливо з точки зору виконання закону.

Проте, суттєвою вадою обох проектів є те, що у них фактично проігнорована висунута Президентом України на всеукраїнській нараді з питань підприємництва 15 липня 2002 року пропозиція передати об'єднанням підприємців частини державних регуляторних функцій. Без цього сенс прийняття закону значною мірою втрачається.

Тому фракція об'єднаних соціал-демократів підтримує законопроект внесений Юрієм Єхануровим та іншими депутатами при умові врахування цієї пропозиції. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк, фракція "Регіони України". Підготуватися Шкілю.

12:45:48

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Українське підприємництво, на жаль, залишається тим суб'єктом господарської діяльності, який не має суттєвого впливу на соціально-економічні показники. Якщо у розвинених країнах доля підприємництва у ВВП складає 50 і більшу відсотків, то у нас тільки сім. Проблемні питання розвитку ми всі з вами добре знаємо, і відсутність дієвої фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу, недостатній розвиток інфраструктури, недоліки в системі оподаткування, відсутність в структурі органів виконавчої влади спеціалізованих відділів та управління, які безпосередньо займалися розвитком підприємства на місцях та вирішенням проблемних питань, недостатнє забезпечення розвитку підприємництва на законодавчому рівні.

Це законопроекти є актуальними, оскільки спрямовані забезпечити проведення єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва як одного з головних пріоритетів у діяльності органів виконавчої влади щодо здійснення економічних реформ.

Як свідчить практика, прийняття нових нормативних актів центральні та місцеві органи виконавчої влади не співвідносять свої дії з засадами, що закладені у ідеологію державної регуляторної політики. Перегляд проектів регуляторних актів до їх затвердження дозволяє відхиляти близько 30 відсотків актів, що стримують розвиток бізнесу та не відповідають вимогам ринкових відносин.

Шановні народні депутати! Таким чином, ситуація, що склалася навколо розвитку підприємництва , стала можливою з причини відсутності законодавчого закріплення засад державної регуляторної політики у сфері підприємницьку діяльність. Прийняття закону дозволить на законодавчому рівні закріпити досягнення регуляторної політики, створити підгрунтя для вдосконалення регуляторної діяльності в системі органів влади. Вкрай важливим є впровадження засад з цієї політики і забезпечення діяльності політики уряду на економічні та соціальні перетворення.

Але є декілька зауважень щодо необхідності доопрацювання до другого читання цього законопроекту. Проектом передбачено проведення публічних обговорень виключно всіх проектів регуляторних актів, що розробляються. Вважається недоцільним, бо вкрай дорога процедура, яка стане додатковим навантаженням не тільки на бюджет, но і буде гальмувати і в часі проведення тих чи інших рішень. Необхідно, на мій погляд, ввести термін "ефективність дій регуляторного акту" та інше.

Дійсно, ми повинні об'єднати ці 2 законопроекти, але я як і фракція схиляємося до підтримки проекта 1161-1 для того, щоб ми вже мали той документ, який буде забезпечувати не тільки розвиток підприємництва, но і виконання дуже важливої соціальної функції і наповненню як державного, так і місцевих бюджетів. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Черняку.

12:48:54

ШКІЛЬ А.В.

Шановні колеги народні депутати, шановний головуючий, я в першу чергу хочу звернути увагу тут на деякі деталі щодо двох законопроектів. По першому треба, у мене викликає певне здивування, бо є розбіжність в датах. Закон 1661 був поданий у червні, а закон 1661-1 - в листопаді, тому розбіжність (одного й того ж самого року) розбіжність достатньо велика і мені не зрозуміло, чому пішов він як альтернативний. Він міг бути просто внесений, але альтернативи тут не видно. Бо коли вони пропадають в один місяць чи в один день, чи принаймні розбіжності в два тижні, це ще зрозуміло.

А друге. Я хочу звернутися до голови комітету, до пана Єханурова, просто доопрацювати і вийти до Верховної Ради з єдиним законопроектом. Ми постійно бавимося в цю гру, що виходять до нас два, три, п'ять, 10 законопроектів і в кінці кінців десь тут лотерейний варіант спрацьовує. Я хочу, щоби цього уникати постійно на кожному кроці, бо, з другого боку, нам необхідний цей законопроект, він є антикорупційній в своїй основі і в своїй природі, він зменшує тиск на підприємця і саме головне і на споживача. Тому що він захищає як підприємця, так і споживача тієї продукції, які ці підприємства і підприємці виробляють. Це дуже важливий законопроект і ми не маємо права до нього підійти ось таким чином, щоби просто взяти і вкинути два законопроекти і щоб на цьому ставити, їх ставити у конкуренції. Нам треба прийняти законопроект, а збільшення кількості законопроектів... Нам треба прийняти закон, а збільшення кількості законопроектів утруднює прийом.

Тому я хотів би запропонувати, є така моя пропозиція. Взяти проект Кармазіна, він , будемо говорити, вужче, він ліпше, як на мене, виписаніший і лаконічніший і тому, я думаю, що на його основі взяти всі новації, які запропоновані, якісні новели, які запропоновані в законі 1661-1, і вийти до сесійної зали з єдиним законопроектом. Я схиляюся, звичайно, якщо треба прийняти в першому читанні один з законопроектів і дати вказівку комітетові на основі цього розробити і винести на друге читання в сесійній залі єдиний якісний закон, законопроект, щоби прийняли закон, бо до того часу, поки не буде впроваджено державне регулювання в цій галузі, ми не зможемо говорити про поступальний розвиток цієї ж галузі, бо не може бути невтручання. Тобто позиція невтручання держави тут є позиція сприяння корупціонуванню. Тобто чому антикорупційність? Тому що, коли держава виглядає в якості споглядача, тобто вона - я нічого не бачу, нічого не чую, хай вони там між собою конкурують, то конкуренція завжди буде неякісна, конкуренція завжди буде, сильніший подавляє слабшого. А сильніший не той, хто кращу продукцію і якіснішу дає, а сильніший той, хто має більші впливи, більші можливості. І тим самим страждає хто? Споживач. Ми захистимо і споживача, і виробника, тому я переконаний, що ми зобов'язані прийняти цей закон. І звертаюся до комітету з тим, щоб ви до нас прийшли з єдиним законопроектом. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна". Підготуватися Співачуку. Є Співачук?

12:52:13

ЧЕРНЯК В.К. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська Народна партія.

Шановні колеги! В економіці взаємодіють два взаємопов'язаних процеси - регуляції і дерегуляції. І кожен даний момент існує проблема: досягти адекватності моменту цих двох процесів, тобто досягти балансу регуляції і дерегуляції. І тільки при цій умові економічна політика може бути ефективною. Тобто йдеться про те, щоб досягти балансу адміністрування й економічної свободи. Тобто свобода повинна бути в певних межах, в певних рамках, але ці рамки повинні не стискувати її таким чином, щоб вона не давала відповідних результатів. Це завжди досягти важко, і ми часто бачимо, що в економіці буває або ручне управління, що є шкідливим, або багато стихійних процесів, які виходять із-під контролю. От потрібно співвіднести ці процеси таким чином, щоб вони працювали на результат.

Ми маємо зараз проблему врегулювання регуляторної діяльності держави стосовно підприємництва і господарської діяльності. Оскільки це - політика державна, то потрібно і врегулювати цю політику. Ось яку задачу ми зараз вирішуємо.

Зрозуміло, що регуляторна політика повинна бути прозорою, повинна бути ефективною і мати чітку процедуру. Ось три основні моменти, які повинні бути присутні в регуляторній політиці.

Нам запропоновано два закони. І я схиляюсь до того, що треба приймати або один із них за основу брати, а другий врахувати при другому читанні, або, дійсно, підготувати один закон, відправити два закони на повторне перше, ну це вирішить зал. Але я хотів би висловити деякі міркування на завершення і висловити пропозиції.

Звичайно, головне - це зменшити регуляторний тиск на підприємницьку і господарську діяльність, стимулювати вихід підприємців з тіні. Це забезпечить зростання ВВП, зменшення безробіття, створення нових робочих місць, зростання доходів до бюджету. Ось які задачі будуть вирішувати ці закони.

Я би поставив акцент на антикорупційності законів, тобто захистити підприємців, господарників, промисловців від надмірного чиновницького тиску, подолати диктатуру чиновництва. Далі - ефективність підвищити регуляторних актів. І підвищити відповідальність. В законі передбачується, до речі, тільки дисциплінарна відповідальність. Я би пропонував, що треба записати і адміністративну, і кримінальну відповідальність за порушення закону. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про засади державної регуляторної політики в сфері підприємницької діяльності...

А, я вибачаюсь, я ж оголошував. Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України.

Ми продовжимо розгляд цього законопроекту.

12:56:10

СПІВАЧУК В.Л.

Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України, Хмельниччина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Законопроект, який ми обговорюємо, має, на мій погляд, виключене значення для розвитку не тільки підприємництва в Україні, а відновлення власного виробництва, виходу України на широкі простори економічної співпраці з іншими країнами.

І запропоновані законопроекти, як один, так і другий, створюють сприятливі умови для того, щоб ми могли відродити свободу підприємництва, яка сьогодні придушена чиновницькою диктатурою, щоб ми могли дати можливість підприємцям, особливо в сфері малого і середнього бізнесу, працювати активно, працювати наполегливо, працювати із високим результатом.

Як показує досвід розвинутих країн, малий та середній бізнес є одним із головних стержнів економіки, і саме тому держава всіляко сприяє розвитку малого та середнього підприємництва.

Але не так в Україні. Ми маємо чимало прикладів, які вже наводилися з цієї трибуни, про які часто говорять засоби масової інформації, прикладів, які свідчать про надмірний податковий тиск, які свідчать про надмірний контрольний тиск, коли абсолютно не систематизовані перевірки заганяють в глухий кут будь-якого виробника. Ми маємо приклади, коли не можна добитися виконання навіть чудових рішень. Скажімо, одна із невеликих більш-менш дійових фірм в місті Хмельницькому фірма "Олімп" понад шість років добивається виконання судового рішення, яке б дало можливість їй працювати. Це б привело вже до втрати майже одного мільйона податків. І далі ці втрати продовжується, нічого толком зробити не можна.

Нині, і про це вже говорилося тут, я хотів би тільки нагадати, надзвичайно серйозно, надзвичайно, скажемо болюче сприймається контроль над так званими дрібними торговцями, тими, хто вийшли на базари не від доброго життя.

Більше того. Сьогодні наліво і направо абсолютно, так би мовити, люди, які не мають до цього відношення, торгують місцями на ринках. І все це приводить до згортання підприємницької діяльності. Все це приводить до втрати ініціативи.

Саме тому Закон про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності необхідно приймати. Але я хотів би висловити ту думку в продовження своїх колеги, що нам необхідно мати, і це завдання комітету, сьогодні єдиний законопроект на базі законопроекту 1161. Він дійсно більш лаконічний, він більш грунтовно і конкретизовано виписаний. І саме тому треба все найкраще взяти із проекту Єханурова і групи депутатів, і на цій базі здійснити, сформувати єдиний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності завершено. Рішення будемо приймати у день голосування.

Я хотів би порадитися з вами. До мене звернувся голова комітету Поліщук Микола Єфремович з проханням два законопроекти поставити зараз і розглянути, які стосуються Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства в силу об'єктивних причин, що він там потім не зможе бути. Немає заперечень?

Будь ласка. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту населення від шумових впливів. Це проект під номером 2177. Доповідач - Павлюк Микола Пантелеймонович.

А потім наступний ми розглянемо Закон про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Я б хотів би там, щоб підготувалися доповідачі.

Будь ласка, коротко, якщо можна, до 5 хвилин. Ми зараз ідемо вже за скороченою процедурою. Прошу це врахувати, шановні колеги.

13:00:34

ПАВЛЮК М.П.

Уважаемый Председательствующий, уважаемые народные депутаты.

Предлагаемый мною проект Закона назван о внесении изменений и дополнений в законодательные акты относительно обеспечения защиты населения от шумовых воздействий. Уже само название проекта показывает его актуальность и направленность. Предлагается дополнить Кодекс о административных правонарушениях, Закон об обеспечении санитарного ....................... благополучия и внести редакционные изменения в Закон о местном самоуправлении. В эти законы предлагается включить нормы, направленные на регулирование деятельности, связанной с использованием в населенных пунктах оборудования, распространяющего шум. Прежде всего речь идет о звуковоиспроизводящей и звукоусиливающей аппаратуре.

Шум является важной проблемой населенных пунктов Украины. Но решению этой проблемы законодательство не уделяет достаточно внимания. Ко мне, как народному депутату и ко многим другим народным депутатам, органам власти и депутатам местного уровня поступают многочисленные жалобы граждан на нарушение тишины различными предприятиями, в частности в ночное время. Эта тема постоянно возникает в ходе моего депутатского приема избирателей. Другие проблемы также есть, но незащищенность населения и неспособность закона защитить даже в таком элементарном праве человека, как право на тишину. Это, действительно, острая проблема. На данный момент законодательство Украины практически не содержит норм, которые бы эффективно регулировали отношения, связанные с соблюдением тишины. Имеется только несколько норм в Законе об охране атмосферного воздуха, однако они не подкреплены эффективной ответственностью за их нарушения и потому становятся декларативными.

Редакция статьи 182 Кодекса об административных правонарушениях, которые действуют на сегодня, устанавливают взыскания за нарушение тишины только в виде штрафа до трех необлагаемых налогом минимумов доходов граждан. На сегодня это 51 гривна. Понятно, что такая ответственность не может удержать ни граждан, ни тем более предприятия от нарушения тишины в общественных местах. Кроме того, отсутствует любое правовое регулирование деятельности, связанной с образованием шума. Существует только санитарные нормы, принятые еще во время бывшего Советского Союза. Но они не подкреплены нормами об ответственности за их нарушение механизмами к реализации. Существующие нормы были хороши еще 15 лет назад, когда существовала система контроля за их соблюдением. Но в современных условиях этих норм недостаточно, поэтому гражданин остается один на один с нарушением его права на тихие условия жизни. Органы местного самоуправления стараются заполнить пробел в существующем законодательстве, издавая локальные нормативные акты. В частности принимает меры в этом направлении Киевский совет, и его опыт был учтен при подготовке проекта.

Однако, далеко не во всех городах страны местные власти имеют возможность или желание бороться с шумом. Ведь на сегодня у тех, кто нарушает тишину, больше возможностей защитить свои права, чем у тех, кто страдает от их нарушений. Но даже в тех случаях, когда местные органы власти проявляют инициативу в защите жителей от шума, они очень ограничены в своей работе уже устаревшими на сегодняшние нормы законодательства. 51 гривна или предупреждение не удержат от нарушения тишины никого и тем более предприятие, которое зарабатывает на этом нарушении.

Предлагаемые законопроект предусматривает установить баланс между интересами тех, кто ведет деятельность связанную с распространением шума и правами других граждан на здоровые условия жизни.

По заключению специалистов, в частности Академии правовых наук Украины, законопроект отвечает европейским стандартам в этой области, в частности директиве 49 Европейского союза относительно оценки и управления факторами окружающей среды связанными с шумом, "Зеленой книге" Евросоюза относительно политики в области шума.

Таким образом принятие законопроекта необходимо с целью адаптации законодательства Украины европейским и мировым стандартам а этой сфере. Необходимость принятия законодательных мер по запрещению шума признается не только в Европе. Другие страны СНГ также принимают меры на этом пути.

Законопроект был рассмотрен Комитетом Верховной Рады по вопросам здравоохранения, материнства и детства и Комитетом по законодательному обеспечению правоохранительной деятельности. Хотя Комитетом по охране здоровья не принято позитивного решения по проекту, однако, Комитет по обеспечению правоохранительной деятельности......... поддержал его. Высказанные Комитетом по охране здоровья предложения будут учтены при доработке и подготовке проекта ко второму чтению.

Уважаемые народные депутаты! Прошу обратить внимание на то, что этот законопроект признан защитить интересы наших избирателей, их права на здоровые условия жизни, работы и отдыха. В тоже время законопроект является очень взвешенным и призван найти баланс между этими интересами и необходимости проведения общественной необходимой деятельности связанной с образованием шума. Прошу поддержать законопроект и принять его в первом чтении за основу. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

На превеликий жаль, не можна. Ви потім можете з процедури, якщо взяти... Сідайте, будь ласка. Микола Єфремович Поліщук, голова комітету.

13:06:00

ПОЛІЩУК М.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Законопроект розглядався двічі в Комітеті з питань охорони здоров'я, материнства, дитинства, і обидва його варіанти не знайшли підтримки народних депутатів членів комітету.

Основні причини такого рішення комітету наступні. Перше. Питання, які пропонуються врегулювати фактично вже повністю врегульовано в чинному законодавстві, зокрема в статтях 19 і 24 закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення". Регламентовано обов'язки органів виконавчої влади місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян щодо захисту населення від шкідливого впливу, шуму.

В Україні ще діють затверджені Міністерством охорони здоров'я закони від Радянського союзу. Це дві: 84 і 87.

Перше. Наступне. Питання недопущення негативного впливу шуму на людину та на атмосферне повітря регулюються статтями 6, 8, 10, 12, 13, 21, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а також виданими на його виконання постановами Кабінету Міністрів України.

Перше. Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря від 13,12,2001 року, яким запроваджується єдина система державного обліку підприємств, установ, організацій та громадян суб'єктів підприємницької діяльності, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей фізичних та біологічних факторів.

Про порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки і атмосферного повітря від 13.03.2002 року.

Закон про порядок затвердження нормативів гранично допустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел, забруднення та стан атмосферного повітря від 13.03.2000 року. В останніх двох постановах уряду повністю вирішені питання, які пропонується врегулювати законопроектом у статті 22-2. Питання щодо попередження шкідливого впливу на атмосферне повітря знайшли відображення також у законах України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні". Обов'язки щодо контролю за дотриманням громадянами тиші в громадських місцях та вжиття відповідних адміністративних заходів до порушників, закріплених в статті 10 Закону України "Про міліцію".

Запропонований законопроектом механізм оплати дозволу на заняття діяльністю, пов'язаною з утворенням шуму, звуковідтворюючою апаратурою, є за своєю суттю новим видом обов'язкового збору з підприємців. Такий висновок підтверджується і Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. Таким чином законопроектом порушуються положення статей 11 і 15 Закону України "Про систему оподаткування", згідно з якими запровадження нових видів податків і зборів іншими актами законодавства не допускається. Питання щодо встановлення правил додержання тиші в громадських місцях належить виключно до компетенції сільських, селищних, міських рад, про що ми говорили, Миколо Пантелійовичу. Таким чином ми втручаємося цим законом в закони про місцеве самоврядування.

Про вказані на... концептуальні недоліки законопроекту та необхідність його відхилення або внесення докорінних змін ідеться також у висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Міністерства охорони здоров'я. Просимо підтримати проект постанови, внесений Комітетом з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства про відхилення законопроекту про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту населення від шумових впливів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, Микола Єфремович.

Так, висвітліть перелік прізвищ, що записались для обговорення. Два "за", два "проти" нам потрібно. Юрій Анатолійович, будь ласка. Можна з місця, Юрій Анатолійович. Кармазін, фракція "Наша Україна", будь ласка. Підготуватися Шкілю.

13:11:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народе, український народ потерпає сьогодні не тільки від шуму і від шумових ефектів, бо від того, що сьогодні народ хвилюється, чи буде посилати батальйон в Ірак, хвилюється український народ, і це є найбільший шум. Але я думаю, що ми не дозолимо цього зробити, і такий шумовий ефект американцям не пройде.

Що стосується запропонованого законопроекту, то я хочу сказати, що ідея дуже хороша, ідея вісить в повітрі. Те, що, наприклад, відбувається в Одесі щодо шумів, які робляться в "Аркаді", де людям заважають весь час, все літо писали телеграми люди і ставили питання, що олігархи під контролем місцевої влади зробили собі дискотеки, які заважають сьогодні по рівню шумів проживати нормально і людям відпочивати. Приходилось реагувати, але реагувати не через відсутність закону приходилось, приходилось реагувати через те, що не вживала виконавча влада всі заходи, передбачені законом. Ось тільки через це. І я дуже дякую народному депутату Поліщуку, як голові комітету за дуже фахову доповідь по цьому законопроекту, тому що дійсно багато положень законопроекту дублюють положення закону про місцеве самоврядування, зокрема пунктів 44 частини 1 статті 26 закону, яким до повноважень встановлення правил додержання .................... відносин. Законопроектом передбачено, що за видачу дозволу на здійснення діяльності, пов'язаної з утвореною сумою необхідно сплатити збір у розмірі одного неоподаткованого мінімуму, що суперечить закону про систему оподаткування, тому що встановлюються збори виключно законами про оподаткування. Я бачу, що автори намагалися зробити висновки, вони навіть подавали законопроект замість вже запропонованого, але вони спробували регулювати дуже багато відносин, зокрема захотіли змінити і адміністративну відповідальність.

Але ж існує адміністративна відповідальність по статті 79, 96 кодексу. І сьогодні цей законопроект є з юридичної точки зору надто сирим. І я погоджуюся з висновками комітету, що сьогодні його приймати не можна. Так думає і академік Павловський, з яким я зараз розмовляв з приводу експертизи його як вченого цього законопроекту. Тобто тут є хороші зерна, які треба, ну, мабуть ще доопрацювати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, значить, один проти в нас вже є.

Андрій Шкіль, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

13:14:37

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хотів би, звичайно, подякувати авторам законопроекту за ініціативу, тому що я розумію, звідки ця ініціатива поступила, бо є зашумленість в містах, є зашумленість в інших. Тобто мається на увазі ресторани, інші якісь там заклади виносять свій шум на вулицю і це заважає.

Але, ви знаєте, добрими намірами вистелена дорога до пекла. Тобто через добрий намір якось зменшити рівень шумів і захистити населення, ми отримуємо законопроект, згідно котрого можна, а) забороняти мітинги, тобто озвучення цих мітингів - це вже буде шумовий ефект, скажуть, ми не хочемо. Один громадянин, два напише якісь там звернення, що їм заважало там слухати, спати, лікуватися, і одразу ж це б'є по конституційному праву громадян на мирні збори, це одразу ж б'є по Конституції. Тому шкода, що вони, Юридичне управління, комітет не звернули на увагу, а це дуже важливо. Тому що цей законопроект суперечить Конституції також.

Далі. Звичайна річ, що бажання було вплинути на ті нерегульовані структури, які зашумлюють місто. Але, з іншого боку, настільки жорсткі нормативи запропоновані були, що це просто не влазить ні в жодні рамки, тут було порушене, так би мовити, адміністративне законодавство. Я хотів би тут було сказано головою комітету про великі штрафи, а я хотів би зачитати, що буде каратися від 250 до 500 неоподаткованих мінімумів. Ну це вже Кримінальний кодекс, це не в компетенції Адмінкодексу, ви розумієте? Це сума, за котру не можна буде нікому відповісти, з одного боку, ніхто її не заплатить, в з другого боку, несплата цієї суми потягне кримінальну відповідальність. І за проведення мітингу тоді вже буде одразу кримінальна відповідальність за те, що там був присутній шум чи шумовий ефект.

Наступне, на що не звернули увагу, це літаки. Літаки, які літають над містом, створюють шумовий ефект і цей шумовий ефект регулюється іншими, і КА..., і іншими законопроектами, які в принципі дозволяють рухатися літакам. Цей законопроект, якщо він діяти буде в повній мірі, він заборонить рух вітчизняних літаків на території України.

І просто я би хотів наголосити на тому, що не повторне перше читання, я хотів би не погодитися з рішенням Головного управління і паном Мацюком, а просто відхилити цей законопроект і запропонувати авторам вийти до нас з якісним законопроектом, який регулює шумові ефекти, а не політичний шум вони хотіли призупинити. Не зупиняти акцію "Повстань, Україно!", а зупиняти тих недолугих підприємців, які своїми рекламними і звуковими ефектами і іншими спричиняють дискомфорт мешканцям України. Я ще раз наголошую, відхилити цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Два проти у нас є. У нас записана Ольга Гінзбург і Володимир Черняк. Ви "за" чи "проти"? "За"?

Увімкніть мікрофон тоді, будь ласка, Ольги Гінзбург. Або сюди, до трибуни йдіть. Увімкніть мікрофон. Одну хвилиночку. По черзі ми йдемо.

13:17:59

ГІНЗБУРГ О.П.

З місця. Спасибі, Володимире Михайловичу, 161 виборчий округ, фракція комуністів, Гінзбург.

Розумієте, я хотіла в своєму виступі затронути такі питання. Зрозуміло, що цей закон сьогодні як сам по собі закон чи як його суть, вона потрібна. І це обов'язково ми повинні з цим погодитися, що це потрібно. Але діють сьогодні багато законі, які, на жаль, не виконуються.

Я, виступаючи сьогодні в залі Верховної Ради, вищого законодавчого органу хочу сказати наступне для тих виконавців, які працюють на місцях. Наприклад, працюючи на своєму окрузі, постійно, кожного разу приходять люди, які весь час скаржаться на те, що сьогодні на перших поверхах будинків збудовані магазини, хлібопекарні чи інші бари, нічні клуби, чи інше. І вони сьогодні заважають людям, які живуть вище поверхом спокійно відпочивати. І на ці їх скарги адміністрація майже не реагує. Або реагує чисто відписками.

А для цього у нас є закон. І я хотіла б сказати, є закон про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, де місцеві органи влади повинні обов'язково реагувати на це. І ці всі скарги людей забезпечувати.

Друге питання, яке мене турбує, і це повинно бути сьогодні сказане. Будівництво бензозаправочних станцій, які будуються постійно в центрі міста, серед будинків, багатоповерхових. І нічого неможливо зробити. Порушуються кримінальні справи, скаржаться прокурору, задніми числами приймаються рішення. І все одно вони будуються.

Я думаю, що якщо ми цей закон, що у нас є, не виконуємо, то і новий, який ми приймемо, він теж буде не виконуватися. Справа не в цьому, справа у нас з вами. Дякую.

ГОЛОВА. Так, ви "за" чи "проти"?

Ви за чи проти, я не зрозумів.

__________________. Я проти.

ГОЛОВА. Ну, так ви ж сказали, що за.

Будь ласка, Володимир Черняк. Ви за чи проти, зразу говоріть.

13:20:20

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Проблема шуму надзвичайно важлива проблема, її потрібно вирішувати. Я думаю, ні у кого з вас немає сумнівів стосовно цього. Шум по негативному впливу на здоров'я людини зараз висунувся на одне із перших місць. Руйнація здоров'я якраз має однією із причин надмірні шуми. Ми, звичайно, можемо цей закон не прийняти. Але проблема залишиться, проблему потрібно вирішувати, в тому числі законодавчо? Проблему потрібно вирішувати з двох боків.

З одного боку, обмежувати адміністративними засобами, штрафами і так далі шумові ефекти.

З іншого боку, створювати відповідне середовище, зокрема, насаджувати дерева і так далі.

А що у нас відбувається? Рубають дерева вздовж доріг, рубають дерева в містах. Це фактично злочин. Для мене непереконливим є аргумент стосовно того, що це питання вже врегульовано в якихось інших законах. Це питання не врегульовано, воно частково врегульовано. Я переконаний в тому, що потрібен окремий спеціальній рамковий закон, який би створював законодавче поле для боротьби із шумами.

Я не закликаю рубати сплеча, в тому числі і законопроекту. Є питання стосовно фінансування законопроекту. Я погоджуюся. Стосовно того, що вводиться новий збір, новий податок, стосовно штрафів, які повинні бути їх обсяги. Але фактично, я думаю, не можна уникнути штрафів, якщо порушують закон про шум. Звичайно, треба дати можливість підприємствам, дати час певний, перейти на технологію нову, на нову техніку для того, щоб було менше шуму, транспортні засоби, які дають менше шуму і так далі. Але потрібна бути якась концепція, хоч би концептуальний закон, який би спрямовував наші зусилля відповідно на вирішення цих питань. Окремого закону немає, є... Ну, можливо, ви такий закон мені покажете, я такого закону не знаю, де б ці питання були б врегульовані. Є частково. А якщо ми навіть щось продублюємо, якщо ми конкретизуємо щось, акценти поставимо, я думаю, що це буде корисно. Тобто я вважаю, що, в принципі, концептуально такий закон потрібен. Можливо, не можна так рішуче діяти, як тут запропоновано, тому в крайньому разі я пропоную законопроект на повторне друге читання. Дякую.

ГОЛОВА. Перше, перше, перше.

ЧЕРНЯК В.К. На повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВА. Так, з процедури Марія Маркуш, будь ласка, фракція комуністів, від Комітету правової політики.

13:23:44

МАРКУШ М.А. Марія Маркуш, фракція комуністів.

Окрім того, невиправданою є конфіскація знарядь, що використовуються при порушенні правил, тим паче відсутність альтернативи. В тому числі це стосується і частини першої запропонованої редакції статті.

ГОЛОВА. Прошу уваги!

МАРКУШ М.А. Запропонована частина п'ята статті 182 про встановлення адмінвідповідальності за проектування і розміщення об'єктів, діяльність яких пов'язана з утворенням шуму, якщо таке проектування здійснено з порушенням санітарних норм і правил, будівельних норм і правил, карт шуму, уже передбачено є Адмінкодексом передбачено цю відповідальність за цей склад адмінпорушення в статті 79 прим. та в статті 96-ій Кодексу України про адмінправопорушення. Тому частину п'яту статті 182 законопроекту слід виключити. Розміри штрафів в частині першій статті 182 та введення частини другої в законопроекті не обгрунтоване так само, як і розміри штрафів, передбачені в частині третій від вісімдесяти до двісті п'ятдесяти, частині четвертій від двісті п'ятдесяти до п'ятисот там та в частині п'ятій 182-ї від двохсот до п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ті розміри штрафів є занадто завищеними та нехарактерними для адміністративного законодавства, не вказано, хто складатиме протоколи по цій категорії правопорушення, тобто зміни в статтю 255 Кодексу України не внесено. Внесено зміни у статтю 221 Кодексу України про правопорушення, якою передбачено розгляд судами складів правопорушень, передбачених частиною третьою та четвертою статті 182, але доцільно було б, щоб ці склади правопорушень, передбачені в статті 182-ій, в цілому розглядалися в судах, та щоб в статті 218-ій Кодексу України про адмінправопорушення, де було розгляд цієї категорії справ надано адмінкомісіям, було виключено.

Крім того, є неузгодження статті 221 про розгляд цієї категорії справ судами статтею 294, яка передбачає, що ці статті повинні бути узгодженими, оскільки стаття 294 передбачає порядок оскарження прийнятих по адмінсправах рішень судів. Це протиріччя також слід усунути. Тобто ці дві статті - 221 і 294 - повинні також бути узгодженими.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Будь ласка, Ольга Бобильова - перший заступник державного секретаря Міністерства охорони здоров'я. Дуже коротко я прошу вас. Позиція Кабінету Міністрів і Міністерства щодо цього проекту закону.

БОБИЛЬОВА О.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шум відноситься до факторів, які прямо впливають на стан здоров'я населення. Можна сказати, що до 30 відсотків серцево-судинних захворювань можуть бути прямо пов'язаними з впливом шуму та взагалі, так сказать, цього фактору. Я хочу сказати як головний державний санітарний лікар України, що, безумовно, для нас, для Міністерства охорони здоров'я, для його наглядового органу базовим є закон про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя. Безумовно, в цьому законі завдяки Верховній Раді України закладено все, що потрібно для роботи. А ми вже сьогодні бачимо, що існування спеціальних законів таких, як радіаційний захист населення, таких, як Закон про боротьбу з інфекційними захворюваннями, про туберкульоз, про СНІД не дають можливість більше ефективно реалізувати, так сказать, покладені функціїі захищати здоров'я населення. Тому ми все ж таки просили б всіх вважати цей закон необхідним і просити його доопрацювати. Безумовно, в ньому сьогодні є, так сказать, питання, які потребують доопрацювання, але все ж таки...

ГОЛОВА. Все, зрозуміло. Дякую. Шановні колеги, розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту населення від шумових впливів завершено. Рішення будемо приймати у день голосування з врахуванням обговорення, але я хотів би сказати, що навіть з огляду на те, що у нас у залі відбувається, очевидно, такий закон потрібний, щоб захистити нас від негативного впливу шумів, які тут перебувають у залі в нас у сесійній.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про захист населення від інфекційних хвороб щодо захисту від хвороб, спільних для людей і тварин. Комар Микола Степанович - доповідач. Прошу дуже коротко.

13:28:50

КОМАР М.С.

Дякую. Пропонований законопроект стосується всих, хто вживає в їжу м'ясо, хто рідше, хто частіше вживає м'ясо, але м'ясо вживають всі. Я дуже коротко буду намагатися, Василю Михайловичу.

За останні 20-річчя минулого століття проблема пріонних інфекцій набула значного соціального значення, це у першу чергу пов'язано із інтенсифікацією розповсюдження збудників пріонних інфекцій у людській популяції через сільгосптварин - основне джерело харчування сучасної людини. Так у 1997 році у Великій Британії загальна кількість великої рогатої худоби, інфікованої патогенними пріонами, згубниками губчастої енцефалопатії, сказу корів так званого, досягла позначки 1 мільйон корів. Дійсно, картина поширення цієї групи так званих повільних інфекцій у більшості країн, в тому числі в Україні, мало досліджена. За відсутності доступних методів діагностики ранніх стадій цих хвороб Кресвельта Якоба, Гарсмана, Штраусера, Шенкера, Міотче та інших. Лише 6 відсотків їх діагностується прижиттєво. Проте спостереження медиків Англії показують, що на 10 тисяч померлих 1 гине саме від ....... інфекцій.

Людство сьогодні стоїть на порозі нової ери розвитку біології і медицини. Оскільки виявлений принципо новий тип інфекційних хвороб, який відрізняється своєю природою виникнення і природою розвитку. Тому дозволю собі дуже коротко зосередити вашу увагу на характеристиці патогенного агента. Бріон - це модифікований білок, який у нормальному стані знаходиться у 20-ій хромосомі кожної людини і відповідає за процеси старіння. Він присутній в організмах усіх видів ссавців та птахів. Бріон надзвичайно стійкий до дії фізичних факторів, гинуть лише при спаленні.

Прижиттєво - я підкреслюю, прижиттєва - діагностика захворювання ускладнюється тим, що патогенний бріон відрізняється від нормального лише просторовим зображенням. Його молекулярна решітка має дві спіральні ділянки замість 4 та можливості відтворюватися у сторонніх клітинах без участі ДНК і РНК. Цей процес може зупинити, ви розумієте, лише загибель, повна загибель організму.

Крім того, останні дослідження виявили, що патогенний пріон, контактуючи з нормальним білком, заражає його, перетворюючи в таку ж аномальну форму.

На сьогоднішній день відомі 4 основні шляхи надходження патогенних пріонів до організму. Це елементарний, коли ми їмо м'ясо; інтравенозний, під час переливання крові; інтроперитононагальний та інтроцеребральний під час проведення хірургічних втручань; та інтродермальний про порушенні цілості шкіри, а також це стосується жінок, особливо при користуванні косметичними засобами.

Потрапивши до організму біологічної істоти, пріон, в першу чергу локалізується в клітинах імунної системи, яка не маючи можливості розпізнати потогенний пріон, приймає його за нормальний, тому під час інкубаційного періоду повністю відсутній біологічні реакції з боку організму. Вони починають активно проявлятися лише в розпал хвороби.

Інкубаційний період хвороби залежить від способу...

ГОЛОВА. Я прошу... Я вибачаюсь. Микола Степанович, давайте тут... це ж не лекція сьогодні, не просвітництво. Чому потрібно з правової точки зору внести зміни до відповідного законодавства. Обгрунтуйте і все.

Я думаю, всі підтримають. Хто цікавиться лекцією, тоді ми розповсюдимо відповідні інформативні матеріали. Більшість зали ж не розуміє про що йдеться. І я також не розумію в тому числі.

КОМАР М.С. Я більше не буду переконувати, я тільки скажу, що зроблено в Україні з цього приводу. Перший крок - це постанова Кабміну про затвердження програми запобігання губчатої енцефалопатії - сказу корів. Друге - це указ Президента про невідкладні заходи. Зараз нам треба в закон внести, бо в законі в нас відсутнє взагалі поняття, що це таке. Тобто це наступний крок.

Далі, ну, а далі будуть інші наступні кроки.

ГОЛОВА. Дякую. Всім зрозуміла необхідність і важливість такої зміни. Я думаю, комітет підтвердить.

Дякую, Микола Степанович, сідайте, будь ласка, за своєчасність запропонованих змін. Микола Єфремович Поліщук, голова комітету, будь ласка.

13:33:13

ПОЛІЩУК М.Є.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Законопроект покликаний законодавчо врегулювати низку питань, пов'язаних із поширенням в світі нової групи інфекційних хвороб, що викликаються видозмінними білками, названими пріонами. Зазначений клас хвороб є спільним як для тварин, так і людей, і немає видових бар'єрів.

Стурбований поширенням пріонових інфекцій у країнах Європи, уряд України прийняв відповідну постанову та затвердив програму запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби як основу джерела інфекції для людей. Проте, ми не готові до перевірки на пріонові інфекції продукції, що містить тваринні конпоненти і може бути фактором інфікування людей.

Не вживається конкретних заходів для розроблення методів діагностики, профілактики та лікування цих інфекцій у людей. Тобто необхідно передбачити кошти для проведення відповідних наукових досліджень, розробки методів діагностики, лікування тощо.

Внесення пріонових інфекцій до базового складу закону в сфері боротьби з інфекційними хворобами людей, має дати новий поштовх для їх вивчення, пошуку засобів профілактики та методів діагностики.

Тому Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства рекомендує прийняти законопроект за основу з тим, щоб при його доопрацюванні уточнити наукову назву збудників захворювання, доповнити прикінцеві положення заходами щодо розроблення профілактичних і протиепідемічних заходів, створення необхідної лабораторної, діагностичної бази в наукових установах медичного профілю та закладах охорони здоров'я. Дякую за увагу і прошу підтримати рішення комітету.

ГОЛОВА. Дякую.

Так, переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович Кармазін, можемо ми приймати ми це рішення? Можна з місця, щоб зекономити час. Будь ласка, увімкніть мікрофон Кармазіна.

13:35:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Я хотів звернути вашу увагу на кілька обставин по цьому законопроекту. Я чекав, коли буде внесений законопроект про захист населення від інфекційних хвороб. І я чекав тут почути, що робиться і буде робитися для того, щоб зупинити, дійсно, епідемію туберкульозу, яка є в державі. Епідемію туберкульозу, яка є в місцях позбавлення волі, люди добрі. 220 тисяч чоловік сидить у місцях позбавлення волі, і третина з них сьогодні уже має ті чи інші ознаки захворювання туберкульозу. Потім ми їх випускаємо звідти сюди і розповсюджується.

Минулий уряд і міністр фінансів Юшко взяв і одноосібно обрізав фінансування. Чого? Заходів по боротьбі з туберкульозом на 50 відсотків і заході по боротьбі з раком. Іде все до винищення цих людей. Ось, про що треба було сьогодні говорити, а не треба було сьогодні говорити багато про пріон, хоча це теж дуже важливо.

І, якщо так далі піде, то ми свій народ не захистимо. І треба вносити серйозні зміни. А зміни, які сьогодні пропонуються, вони пропонуються це добавити тільки три слова: у статті 1 Закону про захист населення від інфекційних хвороб, записати після слова "вірусами" дописати слово "патогенними білками пріонами". І оце ми з вами скільки сперечаємося. Нам читають лекцію щодо цього. І я хочу вам сказати, теоретично це треба зробити. Практично це важко запровадити. І це зрозуміло, що важко запровадити.

Тому я хотів би підкреслити, що посилити систему і такої хвороби, скільки це є. Наш обов'язок і треба робити, хай уряд шукає змоги як це виконати. Треба приймати.

ГОЛОВА. Олег Тягнибок є. Був записаний. Немає Всі, хто записалися, виступили.

Будь ласка, Бобильова Ольга, перший заступник державний секретаря Міністерства охорони здоров'я.

БОБИЛЬОВА О. О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати! Міністерство охорони здоров'я і уряд України, безумовно, підтримує необхідність внесення цієї хвороби. Бо, якщо ми цього не зробимо сьогодні, то заходи щодо профілактики будуть так і подальше стосуватися тільки заходів, які приймаються сьогодні в системі ветеринарної медицини, і тоді через декілька років ми будемо говорити не тільки про захворювання від туберкульозу і СНІДу, а і про захворювання населення від хвороби ...........Якобсона, яку і викликають.........інфекції у населення.

Тому ми просимо підтримати внесення такої поправки до закону.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про захист населення від інфекційних хвороб щодо захисту від хвороб спільних для людей і тварин завершено. Рішення будемо приймати в день голосування. Обговорення показало, що ми одностайні в необхідності прийняття такого законопроекту.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про оплату праці щодо мінімальної заробітної плати. Доповідач Ярослав Сухий, будь ласка. Дуже коротко, прошу вас.

13:39:00

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати! Законопроектом за номером 2363 вже в котре вноситься доповнення до нині чинного Закону про оплату праці, що свідчить, як про певну недосконалість нашого закону базового, так і про необхідність вдосконалення самої системи оплати праці. Доповнення чинного закону новими нормами посилює соціальний захист працюючих.

Зокрема, в законі пропонується змінити умови визначення розміру мінімальної заробітної плати, оскільки вже не існує такого соціального нормативу, як величина вартості межі малозабезпеченості.

До речі, і у відповідності з Конституцією України та Законом України про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії і, зокрема, також у відповідності їх з текстом Програми діяльності Кабінету Міністрів України, я цитую, сторінки п'ятої: встановлення економічного та соціально обгрунтованого розміру мінімальної заробітної плати з поетапним його наближенням до прожиткового мінімуму. Тому пропонується саме використовувати чинний соціальний стандарт - прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України. Законопроектом передбачається, що мінімальна зарплата поетапно встановлюється у розмірі не нижчому прожитковому мінімуму, тобто поетапно, ми повинні наблизити до цього нашого головного соціального орієнтиру.

Крім того, пропонується вилучити статтю другу частини 14 діючого закону, яка дозволяє тимчасово на період подолання фінансових труднощів терміном не більше як на шість місяців встановлювати нормами колективного договору оплату працю нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, оскільки це протирічить Закону про колективні договори і угоди. Я хочу вам нагадати, мова йде про те явище, яке було нещодавно озвучено в "Голосі України", заява фракції Соціалістичної партії України про дію на місцях стосовно Закону про мінімальну заробітну плату. Коли замість виконання Закону про мінімальну заробітну плату на місцях займаються скороченням робочих місць і обмеженням самого розміру заробітної плати.

Вноситься також норма, вже в котре ми пробуємо внести цю норму і проголосувати за неї щодо першочергової виплати заробітної плати працівникам, незалежно від того були чи не були сплачені інші обов'язкові платежі. Бо ми маємо на сьогоднішній день за перший квартал рік заборгованості по заробітній платі по України на 800 мільйонів гривень. Запровадження таких змін комітет вважає, буде сприяти стабілізації рівня життя, створенню об'єктивних передумов для стабільного зростання реальних грошових доходів населення.

Висновок Головного науково-експертного управління, вважає, що це важливий напрямок в соціальній політиці держави. Проект можна прийняти за основу. Комітет соціальної політики та праці пропонує прийняти законопроект за номером 2363 за основу.

ГОЛОВА. Дякую вам. Будь ласка, сідайте.

Тепер треба нам обговорити, два - за, два - проти, цей законопроект. Будь ласка, висвітіть прізвища народних депутатів, які записалися на обговорення. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, будь ласка.

13:42:20

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Хмельниччина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні члени уряду, народні депутати і залишки журналістів! Я хочу від нашої фракції підтримати цей законопроект, тобто за, але прийняти його в першому читанні і зробити декілька доповнень.

В статті 9 треба добавити, що, останню фразу такою, що місячна мінімальна заробітна плата встановлюється в розмірі не нижче прожиткового мінімуму в розрахунку на працездатну особу, в тому числі, доповнити, з урахуванням почасової форми оплати праці. Це раз. І друге. Не допускається скорочення чисельності працюючих з метою підвищення заробітної плати.

Дальше. В статті 15 справа доповнити, щоб була така редакція: "Оплата праці працівників усіх підприємств не залежно від форм власності здійснюється в першочерговому порядку".

І дальше. Стаття 34. Доповнити такою фразою: "Суди зобов'язані приймати позови громадян щодо заборгованості по зарплаті в усіх сферах народного господарства і в усіх підприємствах там, де вони є". Справа в тому, що ми стикнулися з такою проблемою з вчителями, де в бюджетній сфері є в багатьох місцях заборгованості. Скажімо, Житомирська область приймала позови, їй виплатили по рішенням суду заборгованості. В інших областях не хочуть приймати судді, відмовляють зразу. Тому в законі треба записати, що суди зобов'язані приймати позови громадян, якщо виникла проблема з заборгованістю заробітної плати.

З урахуванням цих пропозицій наша фракція підтримує цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

13:44:32

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народе, я уважно прочитав цей проект закону і альтернативні, що подувалися, і я що хочу вам доповісти, поклавши руку на серце.

Те, що тут зараз написано, що з моменту прийняття цього законопроекту, розмір мінімальної заробітної плати буде не нижчим від передбаченого законодавством прожиткового мінімуму для громадян, а це - 342,2 гривні, це дуже добре. Але, скажіть, будь ласка, де ми їх сьогодні візьмемо? Ну, скоріше, де візьме їх сьогодні уряд, оця напівпорожня ложа уряду, бо вони, ясно, їздять по Швейцаріям, це дуже треба? Саме в Швейцарії починається економіка України, саме там треба буде ховати гроші, які зараз відмиваються і в вугільній галузі. Так от, чи можна це зробити сьогодні чи ні?

Звісно, відбудеться реальне збільшення розміру оплати праці працівників, що позначиться на підвищенні благополуччя населення, якщо це зробити і забезпечити цю цифру. Але цифри в цьому законі називати, це буде абсолютно нечесно по відношенню до населення України, до народу України, тому що ми цей закон зараз реально ніяк не забезпечимо. І навіть якщо ми зробимо на зло Януковичу і приймем цей закон, він все одно в такому вигляді на спрацює. Більше того, він буде вимагати видатків з Державного бюджету, який вже затверджений. Там іде спір по сорока семи мільйонам, а тут мова буде йти про мільярди!

Законопроект передбачає, що набуває чинності з моменту опублікування, але це не відповідає статті 27 Бюджетного кодексу, в якому написано, що те, що впливає на формування доходної частини бюджету, повинно бути офіційно оприлюднено до 15 серпня року, що передує плановому.

Тому, шановні народні депутати, ці цифри, з яких виходить цей законопроект, і вплив на систему податків, протирічить закону про систему оподаткування, в якому в статті 1 зазначено, що механізм вправляння податків і зборів і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Тому, підсумовуючи все, я хочу сказати: шановні народні депутати і шановний український народе, на жаль, я бачу в цьому законі надзвичайно багато популістських речей, які абсолютно не підтверджені життям. Я хотів би, щоб він працював, щоб він існував, я хотів би, щоб не 342 гривні, а 342 долари було, але, на жаль, це нереально.

ГОЛОВА. Дякую.

Ви за чи проти цього закону?

КАРМАЗІН Ю.А. Я ж висловив свою думку, що я за покращання життя людей, але проти встановленого оцим законом механізму.

ГОЛОВА. Ви проти, сідайте, будь ласка.

Ольга Гінзбург. У нас один за, один проти. Будь ласка.

13:48:05

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Гінзбург, 161 виборчий округ, фракція комуністів.

Виступаючи по цьому закону, я для себе бачу проблему. Ця проблема є, і ми як депутати повинні на неї реагувати.

Є багато проблем по невиплаті заробітної плати, є ця проблема. Невиплата заробітної плати або повернення цієї заробітної плати йде натурою, товаром. При цьому теж обдурюють людей. Багато підприємств банкрути, і виплачують цю заробітну плату не повністю, багато підприємств, які стали банкрутами і продалися один одному, вже є такі факти, то вже люди не надіються на заробітну плату.

Я говорячи зараз перед своїми виборцями хотіла деякі затронути питання, які в них виникають. Перше - мінімальна заробітна плата. До мінімальної заробітної не включаються до плати за роботу в неурочний час, у важких шкідливих, особливо шкідливих умовах. На роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами, я вибачаюся.

Але є такі факти, коли у мінімальну заробітну плату сьогодні включають роботу в нічні часи. Це на моєму окрузі такі є факти. Я для вас хочу сказати, що діючий сьогодні Закон про працю, стаття 12 говорить за те, що до мінімальної заробітної плати не включається доплата за роботу в надурочний час, у святковий, неробочий та вихідні дні, у нічний час, час простою, який має місце не з вини працівника. І потому, порушення ці, стаття 3 повинна бути добавлена таким: ці всі питання, які виникають, мають право рішатися в судовому порядку.

Я сьогодні виступаю за підтримку цього закону. Тому що рахую, місячна мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижче прожиткового мінімуму, а це значить у розмірі 342 гривні.

Є одна проблема. Посилаючись на бюджетну резолюцію, цей закон може бути прийнятий, якщо ми його проголосуємо, тільки у наступному році. Це є проблема. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я так зрозумів, що ви "за" закон.

________________. Я "за" закон.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Володимир Пузаков, ви "за" чи "проти" закону? Ні, ні, ви "за" чи "проти"? "Проти"? Будь ласка. Ні, так ви "за" чи "проти"? Проти. Один "проти" є, ще один буде "проти". Домовилися.

13:50:50

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України. Кіровоградщина.

Середній рівень заробітної плати. що склався в Україні в минулому році, тобто 391 гривня, перевищує прожитковий мінімум 365 гривень. Значно менше прожиткового мінімуму у працівників сільського господарства - 194 гривні, охорони здоров'я - 225, культури - 231, освіти - 284.

Тому я також вважаю необхідним підтримати норму, якою передбачається, що до мінімальної заробітної плати не включається оплата за роботу в надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, у нічний час, за час простою та інші, передбачені статтею 12 цього закону.

Абсолютно правильно пропонується змінити умови визначення розміру мінімальної заробітної плати, встановлюючи його відповідно до Конституції України не нижче прожиткового мінімуму у розрахунку на працездатну особу. Норму щодо першочерговості виплати заробітної плати необхідно підтримати однозначно. Її прийняття дасть можливість покінчити на Україні з таким ганебним явищем, як невиплата заробітної плати. Однак, нова формула статті 34 закону привести до того, що частина заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати буде провадитись без врахування індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги або її зовсім перестануть нараховувати, ущемляючи права трудівників. Тому і пропонується стаття 34-та Закону України про оплату праці викласти у такій редакції: "Компенсація працівникам втрати з порушенням строків її виплати проводиться в порядку встановленому чинним законодавством". Дякую.

ГОЛОВА. Ясно. Будь ласка, Микола Олексійович Солдатенко, заступник державного секретаря Міністерства праці і соціальної політики. Позиція уряду. Два "за" - два "проти". Будь ласка. Ще у нас 9 законопроектів для розгляду, якщо ви згодні, що будемо працювати до 15 години, давайте будемо ще обговорювати, продовжимо. Будь ласка.

СОЛДАТЕНКО М.О.

Шановні народні депутати, Кабінет Міністрів не підтримує редакцію цього запропонованого законопроекту із слідуючих причин. Я хочу вам нагадати, що на сьогоднішній день у Верховній Раді, у профільному нашому комітеті знаходиться урядовий законопроект з аналогічною назвою. І ми в цьому залі уже прийняли його у першому читанні. І, до речі, ці дві позиції, які у нас звучать у цьому законопроекті по статті 3-й і по статті 9-й, вони вже прийняті в першому читанні. Тобто їх повторювати у цьому законопроекті абсолютно не логічно і не потрібно. Така позиція Кабінету Міністрів.

Що стосується інших статей, зокрема статті 14-ї, то вилучення норми, яка дозволяє на сьогоднішній день підприємства, які мають важкий фінансовий стан, півроку не вводити норми генеральної угоди, якщо це не дозволяють фінансові умови, то це призведе, звичайно, у певних галузях до певних колізій правових по відношенню до керівників підприємств. Наприклад, у сільському господарстві на сьогоднішній день заробітна плата 158 гривень. Ми ввели в закон 185 гривень із 1 січня. У генеральній годі записано, що перший розряд уже повинен бути 185. Якщо півроку ми даємо ............., що підприємство ще й коє як із цим справляється, якщо ми цей ........ убираємо, то будуть, звичайно, проблеми у таких підприємств.

Що стосується статті 34-ї. На сьогоднішній день ця позиція відносно компенсації за заборговану заробітну плату врегульована, вона здійснюється відповідно до індексу споживчих цін.

Тут трошки забігає автор наперед у зв'язку з тим, що сьогодні ж ми повинні розглянути Закон про зміни до механізму про компенсацію 2119, в якому пропонується трошки інший механізм. Але, якщо ми приймемо той механізм, у нас на сьогоднішній день буде діяти три механізми, у зв'язку з цим підприємства просто не в змозі будуть правильно і вчасно нараховувати цю компенсацію. Такі аргументи Кабінету Міністрів.

ГОЛОВА. Дякую.

Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про оплату праці щодо мінімальної заробітної плати завершено. Рішення будемо приймати з врахуванням обговорення.

Асадчев, з процедури, будь ласка.

13:55:01

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу! Мені здається, що все-таки було б помилковим те, що включили це питання в розгляд скорочених, це дуже важливе питання. Ви чудово знаєте зараз ситуацію з мінімальною заробітною платою 237. Ми ще поки що не знаємо ні ми, ні уряд, що з нею робити. Тепер ми перейдемо на 365. Ви можете собі уявити, що це означає. Тому мені б хотілося б, щоб не тільки уряд зайняв позицію, він вже сказав про це, його треба в цьому підтримати, а й керівництво Верховної Ради зайняло позицію. Тому що такі законі сьогодні є вкрай небезпечні. Давайте ми взагалі. Ви знаєте бюджетний комітет виступає, щоб всі цифрові показники мінімальних стандартів визначалися б виключно в Законі про бюджет, і на їх основі бюджет формувався. Але сьогодні, якщо ми тільки внесемо таку зміну, що пропонується доповідачем, повірте мені, це буде повний економічний розвал.

Тому я вважаю, що цей закон просто треба було б зняти, можливо, тимчасово зняти, там на рік зняти, але сьогодні ми його просто не можемо прийняти. Дякую.

ГОЛОВА. Я дякую.

Я єдине можу сказати. Шановні колеги! Я хочу вам сказати відносно процедури. У нас на розгляді ще дев'ять знаходиться зараз законопроектів. Одну хвилинку, я зараз закінчу. Я закінчу, дайте можливість мені сказати. Не атакуйте мене так агресивно. Я пропонував на Погоджувальній раді керівникам фракцій, груп і курівникам комітетів, коли ми пропонуємо включити питання до порядку денного, наперед знаючи, що вони не будуть розглянуті, давайте домовимося, що ми будемо розглядати і продовжувати роботу до того часу, до поки ми не розглянемо всі законопроекти. Вас цікавить лише один момент. А мене цікавить організація роботи Верховної Ради, і з процедури в тому числі. Так що давайте домовимося і вам тоді.

Будь ласка, з процедури Володимир Черняк. А я можу лише сказати, що я повністю погоджуюся з колегою Асадчевим. Але повинен визначитися депутатський корпус.

13:56:52

ЧЕРНЯК В.К.

Володимире Михайловичу, я вам вельми вдячний. Засвідчую, що ви є справжнім демократом і демократично ведете засідання. В рамках процедури, яка була визначена недемократично.

Тепер стосовно законопроекту. Дійсно, він надзвичайно важливий, доленосний і просто обговорення ... це не обговорення у нас, а просто ми робимо галочку, що ми щось поговорили і пішли далі. Я займаю принципову позицію з цього приводу і хочу заперечити моєму колезі Асадчеву, який вважає прийняття цього закону вкрай небезпечним.

Я вважаю, що неприйняття цього закону є ще більш небезпечним, ніж його прийняття, тому що йде зростання заборгованості по заробітній платі і треба спитати з уряду чому. Вже була тенденція до зниження цієї заборгованості. Знову зростає. Невиплати заробітної плати, мізерна заробітна плата замість зростання заробітної плати, низька купівельна спроможність населення. Це проблеми дуже важливі, які потрібно вирішувати і тому я думаю, що нам треба підтримати новацію закону про те, що спочатку потрібно виплачувати заробітну плату, а потім всі інші виплати. Треба спочатку виплачувати заборгованість по заробітній платі і треба поступово наближатися мінімальною заробітною платою до прожиткового мінімуму. Це обов'язок Верховної Ради. А уряд нехай чухає потилицю де шукати гроші.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Якщо нема заперечень, давайте на 15 хвилин продовжимо роботу і розглянемо ще один проект.

Проект закону про внесення змін до закону України про оплату праці щодо натуральної оплати та строків її виплати.

Доповідач - народний депутат України Фельдман, а співдоповідач ... Ні, у нас же тут два чоловіки. А, немає. Значить буде доповідати секретар Комітету з питань соціальної політики та праці Ярослав Сухий. будь ласка.

13:58:53

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати! Я звертаюся до тієї частини, яка найбільш свідомо залишилася тут в залі. Я повністю поділяю ту точку зору, що закони про оплату праці та зміни повинні виділяться більше в часі, це безумовно, але ви уявіть собі мою стресову ситуацію. Я стою тут у мене дуже мало часу. Я намагаюся доповісти, пояснити. Деякі з депутатів не розуміють про що мова йде або спеціально вводять когось в оману і створюють тут негативну ауру навколо цього закону. Послухайте уважно, з Програми уряду, це я до державного секретаря: заробітна плата ще не стала стимулюючим чинником розвитку виробництва, не забезпечує відтворення робочої сили. Про що мова йде? Іван Олександрович, я вам зараз розповім!

ГОЛОВА. Будь ласка, Іван Олександрович. Будь ласка, заспокойтеся.

СУХИЙ Я.М. Про що мова йде в законопроекті 2363? Люди! Не існує такого соціального нормативу як величина вартості межі малозабезпеченості. Конституція, Закон про державні соціальні стандарти прийняв новий стандарт соціальний - прожитковий мінімум. І ми говоримо, що в цьому законі, який Хара написав, пропонується декларативно записати: поетапне наближення до прожиткового мінімуму. Хто тут казав про гроші? Якщо про гроші, то це в бюджеті пропали гроші! Я вибачаюся.

Законопроект 2298, я дуже коротко буду, що пропонує автор, і точка зору комітету, і Головного нашого управління. Як відомо, стаття 23 Закону України " Про оплату праці" визначає форми виплати заробітної плати. Заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, які мають законний обіг на території України. Як винятком, колективним договором може бути передбачена часткова виплата зарплати натурою за цінами не вище собівартості у розмірі, що не вище 50 відсотків нарахованих за місяць.

Автор, народний депутат України Фельдман, пропонує обмежити розмір виплати зарплати натурою до 20 процентів та законодавчо закріпити право працівника не виконувати роботу у випадку, коли зарплату затримують на 15 днів.

Зауваження комітету.

Перше. Щодо обмеження розміру виплати зарплати натурою до 20 процентів. Суттєвим кроком, нагадую нам всім, бо це ми вже в цьому приймали участь, суттєвим кроком щодо обмеження свавілля роботодавців, які здійснюють натуроплату, було прийняття закону за номером, про внесення змін до статті 23, за номером 96-3. Законом обмежено обсяги виплати заробітної плати натурою до розміру 50 процентів, встановлено обмеження на ціну не вище собівартості, а також частиною третьою було сказано: часткова виплата зарплати натурою може бути передбачена колективним договором і то як винятком.

Я нагадую всім колегам народним депутатам, ще тоді, коли приймалась така норма - 50 процентів, і уряд, і деякі народні депутати, присутні тут, і професор Черняк, академік Павловський висловлювали в своїх виступах такі побоювання, що обмеження розміру виплати зарплати натурою до 50 процентів може призвести до зростання заборгованості із заробітної плати. Оскільки в деяких галузях економіки так сталося, на жаль, так склалося, зокрема сільське господарство, яке стоїть на другому місці по розміру боргів по зарплаті, оплата праці в натуральній формі є вимушеною основною формою і можливістю проводити поточні платежі зарплати без затримки.

Статистичних даних щодо результатів дії протягом неповних п'яти місяців нової редакції частини третьої ми не маємо ще, але відомо, що за січень-вересень 2002 року в порядку компенсації грошової заробітної плати працівникам продано продукції як власного виробництва, так і отриманої бартером на 1 мільярд 500 мільйонів, що становить 4,6 фонду оплати праці. А проти 2 мільярдів 283 мільйонів попереднього року. Тому таким чином можна зробити висновок, що за 9 місяців цього року, минулого року обсяги розрахунків з працівниками в натуральній формі дещо зменшилися, але говорити про необхідність обмеження зараз розміру виплати зарплати натурою до 20 процентів передчасно, оскільки поспішаючи вирішити одну проблему, ми можемо посилити негатив іншої, вона вже зараз є, - збільшити заборгованість зарплати.

І друге - щодо права працівника на відмову не виконувати роботу на протязі 15 днів. Якщо це право на страйк, то воно врегульовано, економічні і соціальні інтереси мають достатньо законодавчого врегулювання і додатково законодавчо закріплені, потрібні, бо внесе тільки колізію, а фактично це призведе до того, що ми маємо мову про відпустку на невизначений термін без збереження заробітної плати, законодавчо ми з цього приводу однозначно висловились негативно і в 2000, і в 2001 році. До того ж, невихід на роботу може бути розцінений, як прогул з послідуючим звільненням.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило серйозні зауваження щодо цього законопроекту, але пропонує його прийняти в першому читанні. Комітет пропонує, рекомендує Верховній Раді України даний законопроект відхилити.

ГОЛОВА. Все, Ярослав Михайлович, у вас, да? З процедури народний депутат Вернигора, будь ласка.

14:04:43

ВЕРНИГОРА Л.М. Шановний Володимире Михайловичу, під вашим керівництвом, як Голови Верховної Ради, у нас в апаратах працюють експертні, юридичні і інші комісії, управління і інші такі інституції. Невже нікому припинити оце свавілля, це гвалтування, яке іде не тільки депутатів, а і народу України, в зв'язку з тим, що ми вводимо термін, який називається - поетапне наближення до мінімального прожиткового чи прожиткового мінімуму? Ми прекрасно розуміємо, що це - абсурд, це - нонсенс. Ми розуміємо, що потрібно, щоб ми наближалися від мінімуму поетапно до максимуму або до споживчого кошику. Ну хіба ми можемо отаке, що від смерті іти до оживання? Чи як це так? Прожитковий мінімум це те, за межею якого наступає біологічна смерть! Фізична смерть! І ми з вами тут виходимо - і чи два "проти", чи два "за". Та хіба може хоч два бути "за" ці закони? Ви повинні припиняти або стояти на сторожі, щоб такі законопроекти не проходили на розгляд в сесію, які антиконституційні! Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я не маю права, оскільки я там деякі законопроекти сказав не реєструвати, мені пояснили, що це - право законодавчої ініціативи народних депутатів, і я сьогодні їх направив на розгляд в комітет. Це - право погоджувальної ради. Але ж це тут законопроект, який вноситься народними депутатами, суб'єктами законодавчої ініціативи.

Переходимо до обговорення.

Володимир Пузаков. Будь ласка, підготуватися Юрію Кармазіну.

14:06:19

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

В липні 2002 року ми з вами внесли зміни до статті 29 Закону України про оплату праці стосовно проблему, яку сьогодні знову піднімаємо.

Минулого разу ми обмежили виплату заробітну плату натурою 50-ма відсотками, і на той час це було оправдано, бо натурою в нас виплачується заробітна плата, в основному, в сільському господарстві. То ж з урахуванням змін до інструкції про прибуткові податки з громадян, внесені Державною податковою адміністрацією України, за якими натуроплата не обкладалася прибутковим податком, ми зробити добре діло для наших виборців.

Проте Законом України "Про Державний бюджет на 2003 рік" ця пільга призупинена. Тому зважаючи на правовий нігілізм, який панує в державі, особливо стосовно цін, за якими обчислюється заробітна плата, яка видається натурою, думаю, треба все-таки підтримати пропозицію депутата Фельдмана про зменшення відсотка видачі зарплати власною продукцією.

Я думаю, що не відкриваю щось нове, коли скажу, що сьогодні часто ціни на продукцію, якою виплачується зарплата не те, що на рівні собівартості, а часто вони вищі навіть ринкової ціни. Тому буде правильно поступово відходити від натуроплати. До цього спонукає те, що часто у нас путаються поняття натуральної форми оплати правці і реалізації товарів в рахунок заробітної плати, коли під час натуроплати, а це, в основному, продукція власного виробництва сільгоспвиробника, підводять продаж любої промислової продукції за заборонений постановою Кабінету Міністрів від 03 квітня 1993 року за номером 244, в тому числі яка роками лежить на складах.

Що стосується внесення змін до статті 34, то з автором можна було б погодитися лише в тому випадку, що у разі припинення працівником роботи власник зобов'язаний зберігати за час простою працівника з цієї причини середню заробітну плату. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, підготуватися Івану Зайцю.

14:08:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народ, який слухає і не може зрозуміти, про що йде мова. Мова йде про те, щоб колективним договором, як виняток, можна було передбачати часткову виплату заробітної плати натурою у розмірі, що не перевищує 20 відсотків. Зараз нагадую, 50 відсотків нарахованої за місяць.

Взагалі вже ні в яких країнах натурою ніхто не розплачується. Ми є сьогодні єдині. Чи є це нормально, чи не нормально?

Нам говорять, що ми не можемо......... Зрозуміло, що це не є нормально, по-перше. І, по-друге, чи може виконати потім цей закон і уряд, і Президент, і всі ми разом. Очевидно, що можна поки-що на перехідний етап записати, що да, погодитися з цим. Це правильно до 20 знизити. А потім взагалі поетапно перейти тільки на грошову форму. Але крім сільського господарства, яке зараз не витягне і не дасть скільки грошей. І експерти, і такі, як Катерина Ващук, вважають, що відразу не можна це зробити.

Тому, мабуть, треба запроваджувати цей закон поетапно. І це якраз і буде вихід із положення. Але приймати цей закон потрібно буде. І дуже правильно пропонується надати право працівникам у випадку затримки виплати заробітної плати на термін більше 15 днів припинити роботу на весь період до виплати затриманої заробітної плати, попередньо сповістивши власника або уповноважений ним орган у письмовій формі.

Це конституційне право громадян. Як він має їхати на роботу, платити гроші за переїзд, за одежу, шукати гроші на обід, якщо він не забезпечений грошами. Де брати гроші? Говорять, що в органах Збройних сил, державним службовцям це не можна і так далі, Фельдман пише. А я його запитую: а де ж цим категоріям громадян брати гроші? Ніде. Брати хабарі, більше іншого виходу немає.

Тому от в цій частині я цей законопроект не підтримую. Якщо не платять грошей, навіть депутати мають право не виходити на роботу. Все. Це має бути абсолютно для всіх.

Мене запитують, і у зауваженнях є: а де ж тоді взяти заробітну плату? Це не покращить ситуацію, говорять опоненти, оскільки припинення працівниками роботи ще більше погіршить економічний стан підприємства. Брати кредит, закладати що завгодно, міняти керівників, міняти уряд, міняти президентів, міняти членів парламенту, поки не будуть ті, хто будуть платити так, як положено. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Іван Заєць, будь ласка. Тобто два "проти". Так ви "за", Іване Олександровичу.

14:11:41

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний пане голово. Законопроект народного депутата Фельдмана є дуже показовим прикладом, який висвітлює багато прорахунків у законотворчій діяльності нашого парламенту.

Перше. Народний депутат пропонує змінити статтю 23 Закону про оплату праці з тим, щоб зменшити частку можливої виплати заробітної плати натурою з 50 відсотків до 20 відсотків. Яка ж історія цього питання? І про що ж вона говорить?

Історія цього питання така. Можливість виплати частини заробітної плати натурою була введена Верховною Радою України у минулому році, а саме 11 липня за ініціативою Президента України. Для чого тоді вводилася ця норма? Зрозуміло для чого: олігархізація економіки, яка одержала новий виток розвитку при попередньому уряді, логічно повинна була привести економіку до краху, а отже до затримок у виплаті заробітної плати. І сьогодні пан Сухий називав цифру, що за кілька місяців цього року вже заборгованість заробітної плати зросла на 800 мільйонів гривень. У такий ситуації мафія хотіла підстрахуватися і мати можливість ще більше обкрасти цей народ. Виплата заробітної плати натурою завжди супроводжується обкраданням людей. І це знають всі пенсіонери, всі працівники, які кілька років підряд, правда, уряд Ющенка зламав був цю тенденцію, одержували заробітну плату і пенсії цукром, крупою, макухою і так далі за цінами, ви знаєте якими, тобто людей обкрадають, коли йде натуроплата, а не коли йде заробітна плата в грошах.

Потрібно не зменшувати частку виплати заробітної плати натурою, а перейти виключно на грошовому форму виплати. І в сільському господарстві є гроші для цього. Ви знаєте, за які кошти вивезли зерно наступного року, які ціни на сільськогосподарську продукцію, які? Занижені ціни. Тому і для сільського господарства є гроші, щоб виплачувати заробітну плату саме у грошах, а не в натурі.

Є ще мафіозна економіки, яка дорівнює нашій легальній економіці. Звідти треба витягувати гроші і давати людям гроші і робити їх вільними, а не давати їм натурою, щоб людина не мала за копійку нічого купити. Тому слід не зменшувати цю частку, а повністю її ліквідувати.

Друге. Народний депутат Фельдман пропонує також змінити статтю 34. Він пропонує записати норму, за якою працівник має право у випадку затримки виплати заробітної плати на термін 15 днів припинити роботу на період до виплати затриманої плати. Тобто, народний депутат пропонує ввести механізм, так званого, самозахисту. З моєї точки зоре, це популізм, який, вибачте, провокативного характеру. Тому що таким чином депутат пропонує владу усунути від виконання свого обов'язку, усунути профспілки, а каже: "Хай сама людина себе захистить". Що буде з тією людиною, як вона буде сама протистояти цій мафії і цій корупції?

Тому я вважаю, що цей законопроект не може бути прийнятий, і треба щоб влада забезпечила своєчасну виплату заробітної плати людям, а не сама людина це робила.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Віктор Терен, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

14:15:07

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! Ви вже розібралися в тому, що цим законопроектом пропонується узаконити часткову виплату заробітної плати натурою у розмірі, що не перевищує 20 відсотків нарахованої за місяць замість 50-ти, що передбачено існуючим нині законом.

Давайте тверезо до цього підійдемо. Все-таки це є напівкроком до утвердження в Україні справедливої системи оплати праці.

Я хочу сказати напівкроком, Адже, існуючий стан речей, коли видають зарплату натурою, є таким, що в корені порушує права людини і Конституції. І тому, коли людина за свою працю отримує винагороду тазиками без затримки або пачками прального порошку, це є порушення Конституції. І, очевидно, мав би гарант Конституції отримувати зарплату тазиками, це було б дуже, дуже багато тазиків.

Я хочу сказати про те, і тут говорилося, що виплата натурою створює умови для різних зловживань і ця оплата не дає надходжень і до Пенсійного фонду.

Я хочу сказати, що стаття 34 в редакції народного депутата Фельдмана виписана більш детально, однак, коли автор законопроекту говорить, що у випадку затримки виплати заробітної плати на .............15 днів працівник має право припинити роботу, то в даному випадку йдеться про одну з форм страйку. Тобто, йдеться ніби-то про дозвіл на страйк. Але ж це не є предметом даного закону, це регулюється законом про порядок вирішення трудових спорів, де чітко сказано які категорії робітників мають право на страйк, а які ні. Крім цього, хочу нагадати, що в Кримінальному кодексі уже передбачена кримінальна відповідальність за зарплату... за затримку виплати заробітної плати.

Висновок. Ідея законопроекту все-таки добра. Все-таки давайте наближатися хоч якось до нормальної виплати людям їхніми грошима, а не, скажімо, тазиками чи чимось іншим. Хоча це є тільки напівкрок до вирішення проблеми. А поправки до статті 34 взагалі є зайвими, тому що їх зміст не є нормою цього закону.

Я все-таки пропонував би його відправити на повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. будь ласка, Микола Олексійович Солдатенко, заступник Державного секретаря Міністерства праці і соціальної політики.

СОЛДАТЕНКО М.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів цілком підтримує позицію профільного комітету.

Перше, щодо статті 23. Мені довелося тут доповідати цей законопроект і тоді були висловлені серйозні застереження багатьох депутатів про обмеження 5-0 відсотків. Але, слава Богу, прийняли і цей закон працює, але для того, щоб змінити чи зробити висновки щодо доцільності-недоцільності дальшого обмеження цієї виплати потрібно хоть би рік і проаналізувати по статистиці який вплив і зміна структури виплати заробітної плати. Це по-перше.

По-друге. Що стосується іншої пропозиції щодо добровільного права працівника припиняти роботу, це дійсно питання врегульовано чинним законодавством і в тому законі про що сказав виступаючий попередній у законі .......спору і в законі про ........і договори. Тому ми не підтримуємо цю позицію і також.

Що стосується статті 34-ої, то ми на сьогодні маємо, я сьогодні можу назвати, перелічити сім законодавчих і інших нормативних актів, які врегульовують відповідальність керівника підприємства за своєчасну невиплату заробітної плати.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про оплату праці" (щодо натуральної оплати та строків її виплати) завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. З 15-ої години - парламентські слухання "Про стан підготовки до вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ)". Завтра день прийняття Верховною Радою рішень. Дякую за роботу.