ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 лютого 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.

16:01:43

Зареєструвалося -429

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Питання обрання суддів. Будь ласка, Василь Васильович Онопенко, голова Комітету з питань правової політики.

Прошу уваги, шановні колеги.

16:02:33

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! На ваш сьогоднішній розгляд сесії Верховної Ради пропонується два проекти постанови про безстрокове обрання суддів. Перш за все мова йде про проект Постанови щодо суддів безстроково місцевих суддів міста Києва. Ви маєте на руках список, принаймні, ми вам надсилали. Я зачитаю зараз кого ми рекомендуємо до якого суду, якщо у вас будуть потім питання, я відповім.

Таким чином у проекті постанови, який вноситься Комітетом з питань правової політики рекомендується відповідно до пункту 27-го статті 85-ї частини 1 статті 128 Конституції України обрати на посади суддів безстроково: місцевого Деснянського районного суду міста Києва Котовича Олександра Леонардовича;

місцевого Дніпровського районного суду міста Києва - Ластовку Нелю Дмитрівну;

місцевого Оболонського районного суду міста Києва - Луценка Олександра Миколайовича;

місцевого Печерського районного суду міста Києва - Цокол Ларису Іванівну;

місцевого Святошинського районного суду...

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Питання з приводу... з приводу Печерського районного суду, так?

ОНОПЕНКО В.В. Ну я оголошу весь список.

ГОЛОВА. Ні, ні, там у кого питання, щоб ми могли відмітити. Хто зауваження говорив?

Зняли. Ідемо далі. Нема зауважень.

ОНОПЕНКО В.В. Місцевого Святошинського районного суду міста Києва - Бабич Ніну Дмитрівну, Зубець Ларису Петрівну, Кириленко Тетяну Валентинівну, Кирилюк Галину Миколаївну;

місцевого Солом'янівського районного суду міста Києва - Білову Людмилу Василівну, Москалюка Володимира Михайловича, Усатову Ірину Анатолівну.

Я повинен зазначати, що ці всі судді пройшли Вищу кваліфікаційну комісію. Вони рекомендуються Верховним Судом і судовою адміністрацією, яка створена недавно. І вперше, шановні колеги, ми розглядали кожну кандидатуру, кожного суддю на комітеті окремо. Не гамузом, як зазивали там по 50 бувало, 100 осіб. Кожну окремо кандидатуру розбирали. Тому претензій як таких не було, але це не означає, що ви не можете зараз ставити питання відносно якихось кандидатур.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Степан Хмара.

16:05:17

ХМАРА С.І. Хмара, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Василю Васильовичу, ви говорите, що дуже акуратно і сумлінно розглядали кандидатури. У мене викликає дуже велике застереження і насамперед я маю конкретні факти і данні щодо, наприклад, судді Цокол Лариси Іванівни, яка зловживала своїм становищем. Наприклад, в 2002 році вона засудила вагітну жінку за крадіжку на 80 гривень, яку потім апеляційний суд виправдав і звільнив. Вона розглядала позов цивільний до журналіста Івана Безсмертного, члена громадського об'єднання "Громадський контроль", і теж прийняла рішення на користь бандита, який організовував вбивство і проти якого розслідувалась кримінальна справа і вже навіть був винесений вирок, який потім був за м'якістю був скасований, і на дослідування справа була проведена. Тому я пропоную, це я знаю інформацію тільки по одній кандидатурі, а де гарантія, що ви провіряли й інших таким чином. Тому є пропозиція сьогодні відкласти взагалі розгляд цього питання і провести...

ГОЛОВА. Так, дякую. Час вичерпаний. Виключіть мікрофон.

ОНОПЕНКО В.В. Я можу відповісти, Володимире Михайловичу?

ГОЛОВА. Давайте таким чином домовимося, шановні колеги. За усталеною практикою, якщо якісь є застереження, ми виводимо за список, голосуємо там, де немає застережень, потім по кожній конкретній кандидатурі йдемо. Зараз іде безплідне обговорення. Тобто прізвище назвали, будь ласка. Які ще прізвища? Баранівський, будь ласка. А потім будемо претензії пред'являти.

16:07:25

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний Володимире Михайловичу, я хотів би по процедурі. Справа в тому, що я хочу підтримати колегу Степана Хмару. Хотілося б знати: скільки у цих суддів є таких справ, які потім були в апеляційному суді відмінені, як вони судили, яка це повага була до закону з боку суддів. Тому що ми пам'ятаємо, як у місті Києві Шевченківський суд приймає рішення про знесення наметового містечка в Печерському районі. І Київ це є приклад для всієї України.

Тому я просив би, щоб все-таку таку інформацію депутатам надавали, і щоб ми так не підходили шаблонно до всіх суддів, і щоб вони теж пам'ятали, що треба служити не дзвінкам, а закону і тільки закону. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Васильович.

ОНОПЕНКО В.В. Шановний колега Баранівський, я повинен зазначити, що ще 3 січня комітет направив у всі фракції і комітети повідомлення про те, що розглядаються ось такі-то кандидатури суддів. Дехто з депутатів прийшов на комітет і висловив свої зауваження. У матеріалах справи, які ви отримали, які є у мене, є всі дані, скільки суддя розглянув справ, скільки скасовано, з яких мотивів. Ми все це виясняли на комітеті. І у нас таких випадків, про які ви говорите, по Шевченківському суду, у нас немає. Тому немає про що говорити. Але матеріали справи є, де повністю розписана діяльність того чи іншого судді.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, я прошу зараз, давайте домовимося, щоб ми працювали плідно, не робили відкриттів для себе. Якщо є застереження проти кандидатури, ви називаєте прізвище, ми за решту голосуємо, а потім по конкретній кандидатурі проголосуємо окремо, вислухавши "за" і "проти". Домовилися?

Мельничук, будь ласка. Так, як ми завжди робили, правильно? От і все. Мельничук.

16:09:16

МЕЛЬНИЧУК М.В. Мельничук, фракція Соціалістична партії України, Чернівецька область.

Володимир Михайлович, у мене конкретно по кандидатурі немає, у мене є лише прохання до суддів, які будуть обиратися до Святошинського суду. От іменно, суд є сьогодні зразком, як треба знищувати людей. Цей суд осудив важко хворого Анатолія Загороднюка, чернівецький хлібозавод. Мафія з ним зводила рахунки. От тому є у мене застереження до цих суддів. Конкретно до них немає ніяких претензій. Але те, що суди в Києві є тим механізмом, за допомогою яких мафія розчитується, як кажуть, своїми опонентами, це сьогодні є так.

Володимир Михайлович, я вибачаюся.

ГОЛОВА. Народний депутат Бабурін.

16:10:12

БАБУРІН О.В. Спасибо Владимир Михайлович. Бабурин, фракция коммунистов.

Василий Васильевич и Владимир Михайлович, у нас бы не было вот этих постоянных вопросов, которые возникают каждый раз при обсуждении судей, если бы мы выполнили те договоренности, которые были на комитете. Судьи у нас идут пожизненно. Что нам мешает на уровне региональном пропустить эти кандидатуры с характеристикой, через средства массовой информации, чтобы все знали, что этот судья идет пожизненно? И тогда б не было здесь вопросов, мы бы знали...

ГОЛОВА. Я дякую. Виключіть мікрофон. Будь ласка, народний депутат Ключковський. Давайте конкретно, якщо є зауваження по кандидатурах.

16:10:51

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Юрій Ключковський, "Наша Україна", Народний Рух України.

Шановний Василю Васильовичу, я звертаюся до вас, як дійсно до висококласного юриста. І хотів би зрозуміти елементарно просту річ: скажіть, будь ласка, ви доповідаєте зараз як голова Комітету з питань правової політики чи як суддя Верховного суду, який з цієї ж трибуни ще не минуло й півроку, як приймав присягу? Отже, котру присягу ви порушуєте - народного депутата чи судді Верховного суду?

ОНОПЕНКО В.В. Я вам дякую за це запитання. Можливо, інші запитання будуть зняті.

ГОЛОВА. Народний депутат Сулковський, потім - Пеклушенко.

ОНОПЕНКО В.В. Тому я вам відповідаю, що я працюю на посаді голови комітету. Сьогодні розглядаються в судах загальної юрисдикції моя заява до Верховного суду про визнання виборів недійсними. Як тільки буде поставлена остаточна крапка Верховним судом, я прийму рішення чи те, чи інше. Сьогодні я у Верховнім суді не працюю, я дві посади не займаю, в Верховному суді не працюю, зарплати не отримую і працюю в комітеті.

ГОЛОВА. Я ще хочу сказати Юрію Ключковському, що і документи відносно чотирьох народних депутатів направлені в суд. Будь ласка, народний депутат Сулковський.

16:12:13

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Сулковський, Гощанський 154 виборчий округ, Рівненщина.

Шановний Володимире Михайловичу, ми вже бачимо, що дискусії пішли не на користь сьогоднішнього розгляду даного питання. Тому я вношу пропозицію, Володимире Михайловичу, поставити питання на голосування, припинити дискусії і підтримати пропозицію комітету. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Народний депутат Пеклушенко, потім Шкіль і голосуєм.

16:12:42

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Уважаемые коллеги, я хочу напомнить, что напротив нас сидят не роботы, а люди, у них есть дети, у них есть коллеги, и судья, на которого никто не обижается, должен менять профессию.

Второй момент, Василий Васильевич, почему вы не говорите, что у нас в комитете 25 человек, из которых ходят постоянно на заседание комитета восемь человек. Есть фракции, в которых записано по четыре человека, ни один представитель фракции не ходит на заседания комитета, а потом здесь начинают задавать вопросы.

ГОЛОВА. Дякую.

Народний депутат Шкіль.

16:13:22

ШКІЛЬ А.В. Дякую. Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко, УНА-УНСО.

Розумієте, тут ми знову вертаємося до теми розгляду суддів, Володимир Михайлович, щоразу маючи проблеми. От дивіться, в мене лежить довідка, я просто відкрив першу-ліпшу: Луценко, закінчив в 1996 році Національну юридичну академію, він зразу працює суддею, звідти зразу з академії він йде суддею працювати. П'ять років стажу. І от, ви розумієте, ну, молода людина, дійсно, треба просувати, але я от в даній ситуацію, не знаючи нічого про цю людину позитивного чи негативного, мені тяжко голосувати за неї, опираючись тільки на цю вузьку, суху характеристику.

Тому я знаю, що поданий новий законопроект про порядок розгляду і надання статусу пожиттєвого суддям, я думаю, що зараз... принаймні це вже має бути остання така процедура прийняття. Треба дочекатися нового, якісного закону і по ньому працювати.

Що ви думаєте з цього приводу, Василь Васильович?

ОНОПЕНКО В.В. Пане Андрій, я вам дякую за це запитання.

Нам потрібно вдосконалювати наше законодавство. 13 березня ,я для всіх кажу, в нас будуть комітетські слухання про стан судово-правової реформи. Комітетські.

Ми запрошуємо всіх зацікавлених колег, щоб ви прийшли і почули професійну розмову про ті проблеми, які є в правосудді, в судочинстві. Тому, будь ласка, приходьте, але сьогодні ми не можемо зупинити судову машину, оскільки багато суддів уже місяцями не працюють, закінчився перший термін - 5 років.

ГОЛОВА. Так, пропозиція яка?

ОНОПЕНКО В.В. Я вношу пропозицію, шановні колеги, поскільки по судді Цокол Ларисі Іванівні, яка рекомендується до місцевого Печерського районного суду виникли питання, депутат Хмара піднімав, окремо по ній проголосувати, а за всіх інших, які є в проекті постанови, проголосувати, як ми це робимо завжди.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття Постанови Верховної Ради України про обрання суддів безстроково, за винятком Цокол Лариси Іванівни. Прошу голосувати пропозицію комітету. Прошу голосувати.

16:15:45

За-300

За - 300, рішення прийнято.

Тепер окремо розглянемо питання відносно Цокол Лариси Іванівни.

ОНОПЕНКО В.В. Володимире Михайловичу, я пропоную, оскільки ми вперше суддів посадили ось тут, і так це повинно бути, щоб Лариса Іванівна підійшла до мікрофону і відповіла на...

ГОЛОВА. Лариса Іванівна, будь ласка. Цокол Лариса Іванівна. Прошу уваги!

Будь ласка, Лариса Іванівна.

ЦОКОЛ Л.І. Будь ласка, питання до мене.

ГОЛОВА. Ні, з приводу питання, яке прозвучало, чи репліка народного депутата Хмари.

Шановні колеги, увага! Подивіться: людина хвилюється, переживає. Давайте підтримаємо. Ну дайте, хай відповість.

ЦОКОЛ Л.І. Щодо засудження вагітної жінки, то можу сказати, що апеляційний суд міста Києва, раніше це був Київський міський суд, він пом'якшив покарання цій жіночці. Коли я слухала справу, то пом'якшуючих обставин не було.

Щодо цивільної справи, Безсмертний - прозвучало прізвище, то Київський міський суд залишив моє рішення без змін. І воно на даний час є чинним. Тобто, я вважаю, ці питання, вони недоречні.

ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Васильович, комітет.

ОНОПЕНКО В.В. Комітет не розглядав цю проблему, оскільки в нас ніхто не ставив її перед комітетом. Це питання виникло якраз зараз в залі. В нас була скарга Івана Макара окремо, ми її розглядали і визнали необгрунтованою. Відносно цього питання ми його не виясняли.

ГОЛОВА. Будь ласка, Степан Хмара.

16:17:58

ХМАРА С.І.

Дякую. Стосовно цивільного позову проти Івана Безсмертного, журналіста, який проводив розслідування про організацію вбивства підприємця на Вінничині, ця справа набрала дуже широкого резонансу. І, до речі, навіть в такій поважній газеті, як "Дзеркало тижня", і суддя Цокол ганебно поводилася із журналістами, виставляла журналістів із зали суду, не дозволяла цілком обгрунтованих клопотань і таке інше і зайняла сторону людини, яка організовувала вбивство, і більше того, переслідувала журналіста, який чесно, і ми знаємо цю людину Івана Безсмертного, який чесно проводив журналістське розслідування. Я вважаю, що це і аморально, і глибоко шкідливо сьогодні голосувати за цю кандидатуру.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Володимир Стретович, будь ласка. Шановні колеги, зараз будемо голосувати, заспокойтеся.

16:19:11

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановні колеги, Володимир Стретович, "Наша Україна".

Древньоримське право каже, що “........................” - хай буде вислухана друга сторона. Ми тут слухаємо одну сторону - Степана Ільковича. Матеріали і обставини справи, які ми досліджували із суддею, є зовсім іншими. Тому ми не можемо з цих мотивів відхиляти пропозицію судді. Нагадаю вам, що ми формуємо тут таку саму незалежну гілку влади. І оце протистояння, воно є абсолютно недоречним. Тому я пропоную припинити обговорення, поставити на голосування і проголосувати за цю суддю. Дякую.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування питання про обрання суддею безстроково Цокол Ларису Іванівну. Прошу голосувати.

16:20:07

За-281

За-281. Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Васильович далі йдемо.

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, тепер нам потрібно обрати до місцевого Деснянського районного суду міста Києва - Котовича Олександра Леонардовича;

місцевого Дніпровського районного суду міста Києва - Ластовку Неллю Дмитрівну;

місцевого Оболоньського районного суду міста Києва - Луценка Олександра Миколайовича;

місцевого Святошинського районного суду міста Києва - Бабич Ніну Дмитрівну, Зубець Ларису Петрівну, Кириленко Тетяну Валентинівну, Кирилюк Галину Миколаївну;

місцевого Солом'янського районного суду міста Києва - Білову Людмилу Василівну, Москалюка Володимира Михайловича, Усату Ірину Анатоліївну.

Жодної скарги не поступило на діяльність цих суддів. Я пропоную проголосувати за обрання їх безстроково.

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, документ дайте мені.

Я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради України про обрання суддів безстроково за номером 3079. Прошу голосувати.

16:21:30

За-315

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василю Васильовичу, далі.

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги! На ваш розгляд виносяться судді, яких пропонується комітетом на обрання безстроково до апеляційного суду Харківської області. Ви маєте теж матеріали, я зачитаю.

Перш за все Аверіну Наталію Володимирівну, Алексєєва Олександра Олексійовича, Бринцева Анатолія Петровича, Воробйова Олега Юрійовича, Герасименка Петра Порфировича, Гультая Михайла Мирославовича, Задорожного Миколу Івановича, Зазулинську Тетяну Петрівну, Камешева Сергія Петровича, Кися Петра Васильовича, Коростієву Валентину Іванівну, Коклію Надію Олександрівну, Лесика Сергія Миколайовича, Олефір Ніну Олександрівну, Толстолузьку Олександру Антонівну, Хребтова Валерія Павловича, Федюшину Любов Михайлівну, Шевченка Юрія Петровича, Шевченко Ніну Федорівну. 19-ть осіб - це судді, які вже кілька місяців не можуть працювати у Харківському апеляційному суді. Можете уявити наскільки складна ситуація.

Вчора ми, буквально, на комітеті розглядали кожну кандидатуру окремо. І я вам скажу відверто, ми отримали велике задоволення від цих кандидатур. Високі знання, професійність і у нас не було жодних претензій до жодної кандидатури.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття постанови Верховної Ради України за номером 3136 про обрання суддів Апеляційного суду Харківської області безстроково.

Прошу голосувати.

16:23:30

За-335

Рішення прийнято.

Дякую, Василю Васильовичу.

ОНОПЕНКО В.В. Спасибі.

ГОЛОВА. Вноситься на розгляд проект постанови про призначення члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від Верховної Ради України щодо кандидатур Чекмишева, Лясовського, Горобцова, Лебедєвої.

Микола Томенко, будь ласка. Що?

ТОМЕНКО М.В. Привітати суддів.

ГОЛОВА. Шановні судді! Верховна Рада України щиро вас вітає з обранням безстроково, зичить вам дотримуватися верховенства права, закону і чесно виконувати свої обов'язки, а відповідно для цього - доброго здоров'я, сімейного благополуччя і всіляких гараздів.

Давайте привітаємо, шановні колеги.

(О п л е с к и)

Дякую. На розгляд вноситься проект постанови про призначення члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від Верховної Ради України щодо кандидатур Чекмишева, Лясовського, Горобцова, Лебедєвої.

Доповідач - голова комітету Микола Томенко, будь ласка.

16:24:50

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я хотів би вас попросити хвилинку уваги, бо зараз йдеться про справу, яка ввійде в історію українського парламентаризму, оскільки 4 кандидати на одну посаду носять почесне звання кандидатів на цю посаду з 25 вересня 2002 року. Тобто, ми не мали жодного прецеденту, коли би ці люди так довго чекали остаточного рішення. І я хотів, щоби ми зібралися і прийняли сьогодні це рішення. Коротко передісторія.

Значить, ми прийняли рішення стосовно трьох із чотирьох членів Національної ради, як передбачено Законом про Національну раду і Конституцією, у нас залишилась вакансія одного члена. До комітету подали, 16 кандидатур подалися і шляхом таємного голосування Комітет з питань свободи слова залишив 4 кандидатів. Голосування в комітеті розподілилось наступним чином: Лясовський Владислав Євгенович - 13 голосів, Чекмишев Олександр Вікторович - 10 голосів, Горобцов Володимир Олексійович - 7 голосів, Лєбєдєва Тетяна Яківна - 7 голосів.

Згідно з вимогою статті 6 Закону про Національну раду комітет направив подання Голові і Голова вніс відповідне подання до вас. Закон не передбачає і чітко не визначає порядок голосування за цих кандидатів. Ми можемо діяти двома способами: або у відповідності до того, як кандидати набрали голоси, - Лясовський, Чекмишев, Горобцов, Лєбєдєва; або відповідно за алфавітом. Це не є принципово в даному випадку і тому, якщо голова нам запропонував варіант, який в постанові, я не думаю, що можна виступати проти нього. Можемо голосувати так, як це в постанові.

Рішення приймається наступним чином. Існує норма про так зване рейтингове голосування. Стаття 6 передбачає, що призначеними на посаду членів Національної ради вважаються кандидати, які набрали при рейтинговому голосуванні найбільшу кількість голосів народний депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Таким чином, ми можемо послухати або задати запитання всім чотирьом кандидатам на цю посаду, потім голосувати відповідно рейтингово.

Значить, оскільки ми два тижні назад перенесли це запитання, значить, комітет розіслав письмові запрошення всім депутатським групам і фракціям і всі, хто хотів і наполягав на зустрічах, зустрічі відбулися.

Тому, я думаю, що у депутатів не може бути претензій до комітету і до наших кандидатів, які, я їх не бачу, де вони сидять...

ГОЛОВА. Вони зліва.

ТОМЕНКО М.В. Наших кандидатів, які мали можливість переговорити з усіма народними депутатами.

Щоб не затягувати це і перейти до процедури, я хотів би сказати єдине. Для нас і для комітету принципове сьогодні результативне рішення. Я особисто, як голова комітету, вважаю, що чотири кандидатури є професійними людьми і людьми, які знають свою справу. І для мене, як для голови комітету, є принципово, щоб хтось один з них став членом Національної ради. І я тут не виказую своїх симпатій комусь із цих чотирьох.

Чому я це кажу? Тому що розкблокування або створення нормальної цивілізованої системи роботи Національної ради лежить у площині повністю закриття квоти Верховної Ради. На сьогоднішній день ми отримали, і Володимир Михайлович Литвин, як Голова Верховної Ради, я, як голова комітету, від глави Адміністрації, Президента кілька листів, які говорять про те, що Президент не буде міняти, скажімо, кандидатів від президентської частини, хоча, наприклад, Володимир Грановський уже другий місяць як подав заяву, і вона і не відхилена, і не підписана. Не буде виконувати постанову Верховної Ради стосовно недовіри голові Національної ради, поки ми, як Верховна Рада, не виконаємо свою місію стосовно четвірки.

Таким чином наше результативне голосування розблоковує і сторону діяльності Президента України і виходимо на позитивні рішення.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, давайте таким чином. Якщо немає заперечень. Зараз ми запросимо кожного претендента. Якщо будуть запитання, ми поставимо запитання, а потім проведемо рейтингове голосування. Немає заперечень? То будемо голосувати?

Значить давайте таким чином. Як запропонував комітет, проведемо голосування відповідно до кількості голосів, які були набрані у комітеті.

Я ставлю на голосування, рейтингове проводимо голосування. Проект постанови Верховної Ради про призначення члена Національної ради з питань телебачення, радіомовлення Верховної Ради України Чекмишева Олександра Вікторович. Це проект 3075. Прошу голосувати.

16:30:11

За-123

Чекмишева, ми за Чекмишева голосували. Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України "Про призначення членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від Верховної Ради України Лясовського Владислава Євгеновича." Проект за номером 3075-1.

16:30:47

За-165

Так, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України "Про призначення членом Національної ради України з питань телебачення, радіомовлення від Верховної Ради України Горобцова Олександра Олексійовича". Проект 3075-2.

16:31:18

За-138

Так, я ставлю на голосування проект Постанови за номером 3075-3 "Про призначення членом Національної ради України з питань телебачення, радіомовлення від Верховної Ради України Лєбєдєву Тетяну Яківну." Прошу голосувати.

16:31:51

За-295

Таким чином, шановні колеги, найбільшу кількість голосів набрала Лєбєдєва. На другому місці йде Лясовський, після того - Горобцов. Я ставлю на голосування про обрання членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від Верховної Ради України Лєбєдєву Тетяну Яківну. Прошу голосувати.

16:32:31

За-385

Отже Лєбєдєва Тетяна Яківна призначена членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від Верховної Ради України.

Покажіться, будь ласка. Тетяна Лєбєдєва.

Давайте привітаємо, побажаємо чітко виконувати свої обов'язки члена національної ради, відповідно здоров'я і успіхів.

Так, вноситься на розгляд проект постанови про погодження місць розташування об'єктів. Лещенко Володимир Олексійович, будь ласка.

16:33:24

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Прошу вибачення.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин вносить на розгляд Верховної Ради постанову про погодження місць розташування об'єктів.

Матеріали і цей проект постанови знаходиться в народних депутатів, тому я буду доповідати у дещо скороченому вигляді.

Пропонується погодити місто розташування об'єктів: кар'єру глини в оренду строком на 5 років закритому акціонерному товариству Сквирський цегельний завод, 7 гектарів 39 сотих на землях Сквирської міської ради Київської області.

Другий об'єкт, для будівництва нової концесійної автомобільної дороги Львів-Краковець постійне користування та оренду на строк будівництва, служби автомобільних доріг у Львівській області 733, 65 гектара земель. Ці землі розташовані на землях запасу, резервного фонду, лісогосподарського підприємства, земель "Львівавтодору" і таке інше.

Третій об'єкт, пропонується погодити місце розташування другої черги Кагуєвського кар'єру глини в оренду строком на 16 років відкритому акціонерному товариства "Миколаївцемент" державного українського концерну по виробництву цементу та цементних виробів "Укрцемент” на землях резервного фонду Гонятичинської сільської ради 8 гектарів площа Миколаївського району Львівської області.

Четвертий об'єкт. Для розміщення газопереробного заводу та об'єктів його облаштування в оренду строком на 50 років спільному підприємству "Ромгаз" (це Роменський район Сумської області) - 9 гектарів 1 сота.

П'ятий об'єкт. Для розміщення кар'єру глини Піщанського родовища в оренду строком на 15 років виробничо-комерційній фірмі "Побутсервіс" на землях громадянина Федорченка та землях запасу Піщанської сільської ради Сумської міської ради Сумської області.

Шостий об'єкт. Для розміщення експлуатаційних свердловин Сахалінського родовища на землях товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" та номер 82 свердловини Західно-Козіївського родовища на землях сільськогосподарського кооперативу "Маяк", це Краснокутський район Харківської області, в оренду на 50 років нафтогазовидобувному управлінню "Охтирканафтогаз".

І сьомий об'єкт. Для розміщення комплексу приміщень учбово-тренувального центру в постійне користування відособленому підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" Національної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" на землях Славутського держлісгоспу 0, 55 гектара Нетішинська міська рада Хмельницької області.

Дякую.

ГОЛОВА. Позиція комітету.

ЛЕЩЕНКО В.О. Всі картографічні і інші документи погодження в комітеті є. Пропозиція комітету - погодити розташування зазначених об'єктів.

Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Петренко, будь ласка. Потім Симоненко.

Петро Симоненко, будь ласка, фракція комуністів.

16:37:04

ПЕТРЕНКО В.С.

Прошу слово передать Петру Николаевичу Симоненко.

16:37:12

СИМОНЕНКО П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Симоненко, фракція комуністів.

У нас від фракції є одне прохання. Питання треба вирішувати. Це, дійсно, наша з вами функція. І ми повинні прийняти рішення. Але є одне прохання. Там кілька проблем є, які б треба було довивчити ще, хоча б тиждень може так треба позайматися. І ми пропонуємо фракцій голосувати кожну окремо пропозицію, щоб її розглядати у контексті загального рішення, яке сьогодні пропонується, але кожну пропозицію окремо проголосувати, Володимире Михайловичу, як у викладеній постанові. Тому прохання, Володимире Михайловичу, щоб ми не заблокували, бо різні у нас можуть бути погляди на ті чи інші проблеми цієї постанови, але просимо проголосувати окремо кожну з цих семи пропозицій. Дякую.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, Яворівський, будь ласка. Володимир Яворівський.

16:38:10

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина.

Шановні мої колеги, на превеликий жаль фраза класика, що основною проблемою і України в тому числі є дороги у дурні. Ну, з дурнями набагато важче, а з дорогами ми все-таки починаємо щось вирішувати. Через те у цій постанові найбільше місця займає питання про виділення землі для воріт із Європи в Україну. Це шматок дороги від прикордонного переходу до Львова "Краковець-Львів". Я дуже прошу підтримати вас, бо це дуже важливо для нас усіх і для України. Дякую вам.

ГОЛОВА. Народний депутат Сулковський.

16:39:02

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Сулковський, Гощанський 154 виборчий округ, Рівненщина, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановний Володимире Михайловичу, дуже, з одного боку, слушна пропозиція керівника фракції комуністів. Але скажу вам відверто, що і пан Лєщенко із фракції комуністів хай скаже правду, що на комітеті, дійсно, розглядалося кожне окремо з цих питань. І тому вношу пропозицію, недоцільно розглядати прямо тут же зараз у залі. Вношу пропозицію голосувати в цілому, підтримати рішення комітету. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, комітет.

ЛЕЩЕНКО В.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Комітет взагалі-то пропонував прийняти зазначену постанову, проект постанови за основу.

Але у мене ще є пропозиція. Якщо у народних депутатів по якомусь із семи об'єктів є зауваження, можна було б його вивести за список, проголосувати ті, по яких немає зауважень, а потім окремо по кожному, де є зауваження. Дякую.

ГОЛОВА. Немає заперечення проти такої пропозиції?

Будь ласка, Михайло Гладій. Якщо є заперечення, підемо тоді від комітету рішення і далі.

16:40:18

ГЛАДІЙ М.В.

Шановні колеги! Я просив би підтримати рішення комітету. Не можна зводити нанівець авторитет галузевого комітету. Ми прийняли рішення по всіх об'єктах, і сьогодні за дорученням чи за пропозицією одного з депутатів виводити якийсь об'єкт, це не правильно. Я прошу підтримати рішення комітету і пана Сулковського, мого колегу.

ГОЛОВА. Репліка. Симоненко, будь ласка.

16:40:48

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Мы не против того, что комитет выработал свою позицию и нам предложил ее для рассмотрения. Кстати говоря, если уже по регламентной норме, то каждое предложение от той области, которое исходит, должно оформляться отдельным постановлением и голосоваться отдельно. Мы уже нарушаем Регламент, потому что это различные вопросы, хотя идея сама, то есть, отвод земли, общая является проблема.

Поэтому мы не ставим под сомнение позицию, которую нарабатывал и предложил нам комитет, мы сейчас просим рассмотреть либо в контексте, как предложил Лещенко, то есть, давайте, есть замечания по каким-то объэктам, мы их сейчас выводим для того, чтобы отдельно проголосовать, а общие, по которым нет, проголосуем тогда.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Будь ласка, з процедури Володимир Черняк.

Давайте тільки голосувати будемо врешті-решт.

16:41:47

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Я поважаю думку кожного з вас, але існує Регламент і процедура. Спочатку за процедурою голосується рішення профільного комітету. Якщо воно не набирає необхідної кількості голосів, тоді голосуються інші пропозиції. Тому я прошу діяти відповідно до Регламенту.

Дякую.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Постанови Верховної Ради України про погодження місць розташування об'єктів (номер 3083) відповідно до рішення комітету. Прошу голосувати.

16:42:35

За-271

Рішення прийнято.

Які будуть зауваження? Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко.

16:42:48

СИМОНЕНКО П.М.

Владимир Михайлович, почему я высказал от имени фракции вот это предложение то, что вывести некоторые объекты? Ну во-первых, мы бы хотели, исходя из защиты национальных интересов, более глубже разобраться с концессией в отношении и отводом земли под строительство дороги , при этом наша практика работы в Верховной Раде свидетельствует о том, что мы как раз "за" то, чтобы развивать транспортные артерии в Украине, но на основе национальных только интересов. Поэтому мы и хотели разобраться вначале каким образом это все будет осуществляться, потому что те предложения что это отведенная земля вкладывается по сути дела как уставной капитал для дальнейшего использования тех или иных структур - очень опасная вещь. Мы с этим уже сталкивались.

И второй вопрос. Там есть вопрос по карьеру. Получается, что сам руководитель этого коллективного хозяйства у себя еще и отводит землю на своей земле под карьеры и трудно сказать в этих условиях не попадет ли земля, которой пользовались, так скажем, как производители, не попадет ли в руки только частного предпринимателя, который, так скажем, будет использовать не по предназначению земли. Мы хотели разобраться. Вот почему этот возник вопрос.

ГОЛОВА. Петро Миколайович, так ви пропонуєте вилучити ці питання?

СИМОНЕНКО П.М. Вилучити ці 2 об'єкти якраз.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Відносно якого кар'єру? Тут є 2 кар'єри. Відносно якого кар'єру?

Значить, тоді ви пропонуєте вилучити другий розділ, так? Де автомобільні дороги, да? Ну шановні колеги, ну є пропозиція, ну ми ж будемо голосувати. Я прощу вас, заспокойтеся.

Значить, по черзі будемо ставити.

Пропозиція була від Петра Миколайовича Симоненко. З проекту, який ми прийняли за основу вилучити другий розділ. Прошу визначитися. Шановні колеги, ну голосуйте чи не голосуйте - ваша справа.

16:44:58

За-119

Не підтримано.

І тут це кар'єр глини, да? Де він, де він? А, на 2 сторінці пропозиція виключити другий абзац, де йдеться кар'єр глини Піщанського родовища. Ставлю на голосування про виключення з проекту постанови, прийнятого за основу.

16:45:31

За-140

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту постанови Верховної Ради України про погодження місць розташування об'єктів як постанови. Прошу голосувати.

16:45:55

За-293

Рішення прийнято. Дякую.

Ідемо далі. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Концепції (основ державної політики) національної безпеки України (нова редакція). Георгій Корнійович, позиція комітету, будемо тоді голосувати. А, будете ви доповідати, да, Олександр Іванович? Тільки зразу голосування, за який проект постанови голосуємо і все. Ну, за який голосувати, комітет що пропонує. Пропозиція комітету.

16:46:32

КУЗЬМУК О.І. Шановний Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати. Нагадаю, що проект Закону України про внесення змін у Концепцію національної безпеки і оборони розглядається нами вдруге. Якість його підготовки у сукупності з високою суспільною значущістю дає підстави вважати, що нестача кількох голосів під час першого розгляду була просто ситуативною випадковістю. Не зважаючи на це, в Комітеті з питань національної безпеки і оборони проведений повторний критичний аналіз законопроекту і враховано ряд зауважень, які мали місце під час першого обговорення. З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що Президентом України цей законопроект визначений, як першочерговий, комітет рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу. Комітет зобов'язується доопрацювати законопроект до другого читання з урахуванням зауважень і пропозицій. Ми пропонуємо підтримати пропозицію Комітету з питань національної безпеки і оборони. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Сергій Іванович Пирожков, надихніть нас, будь ласка. Ваша пропозиція. З мотивів буде, буде зараз у вас.

ПИРОЖКОВ С.І. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я прошу підтримати пропозицію комітету і проголосувати за перше читання, тому що в свій час вона обговорювалась, ця концепція. А для того, щоб нам готувати цю концепцію до другого читання, нам треба рішення про голосування. Тому я просив би вас підтримати зараз і проголосувати, щоб ми могли разом з комітетом працювати для підготовки до другого читання.

ГОЛОВА. Дякую. Дуже переконливо. Дякую вам, Сергію Івановичу. Михайло Павловський, будь ласка.

16:48:35

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую, Володимире Михайловичу.

У мене таке питання. Там у нас записано два законопроекти: один урядовий, а другий народного депутата Манчуленка. Так я хотів уточнити, який саме законопроект - урядовий чи народного депутата - комітет підтримує, тому що не зрозуміло, який.

ГОЛОВА. Було заявлено, що проект 2062. Це - урядовий. Так, будь ласка, Юрій Кармазін.

16:49:14

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я хотів би, щоб ми добавили і минулого разу тому законопроект і не пройшов, що він не повний і концептуально не повний, і треба розширити перелік важливих з точки зору національної безпеки сфер життєдіяльності, включивши до них сферу правопорядку, і зокрема злочинності, криміналізація суспільства і олігархізацію суспільства, особливо в організованих формах, масштабне поширення корупції, проникнення представників кримінальних структур у владні фінансові великі господарські установи та організації.

Далі, в міжнародній сфері, добавити, втручання у внутрішні справи з боку іноземних держав, воєнно-політичну нестабільність, регіональні та локальні війни у сусідніх державах.

І це добавити в розділ три, де загрози, йде мова про загрози.

Погодьтеся зі мною, що така зміна буде сприяти визначенню того, що заважає сьогодні, дійсно, національній безпеці України.

Я маю ще пропозиції, які... а потім дам на друге читання, але зараз хотілося б, щоб концептуально обов'язково ми врахували додаткові загрози і обов'язково дописали також і міжнародний тероризм, і послаблення міжнародного авторитету в світі, також поставили міжнародну сферу як загрозу національній безпеці України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до концепції основ державної політики національної безпеки України реєстраційний номер 2062 - це урядовий, який підтриманий комітетом.

Прошу голосувати.

16:51:23

За-269

Рішення прийнято, дякую.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до закону України про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності щодо розміру страхового тарифу.

Комітет пропонує прийняти за основу. Чи немає заперечень?

Народний депутат Пинзеник, є думка, будь ласка, і будемо голосувати.

Шановні колеги, в нас залишилася година - треба проголосувати. Добре, добре, добре.

16:51:55

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, ми допустили помилку, коли приймали базовий закон і пробуємо її повторити. Ми встановлюємо 67 ставок податків за цим законом і не визначаємо законом, в якому випадку застосовується та чи інша ставка. Не можна приймати ставки і давати право виконавчій владі встановлювати, в якому випадку використовуються ставки.

Тому моя пропозиція - відправити на повторне перше читання. І уряд має встановити, в якому випадку, в яких критеріях встановлюється кожна з 67 ставок.

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Матвієнков, будь ласка. Зараз ми, відповісте, узагальните все.

16:52:43

МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемые коллеги, Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Я хочу поддержать то, что сейчас говорил мой коллега Пинзеник, в отношение того, что когда мы принимали базовый закон, мы наворотили слишком много ошибок и слишком много сделали поспешных и эмоциональных шагов. Сейчас мы возвращаемся к тому, о чем предупреждали, что эти шаги будут повторяться. Сегодня мы ищем пути, как за счет тех, кто выплачивал эти взносы, то есть за счет бюджетной сферы, уже мы дошли до бюджетной сферы, увеличить поступление платежей в этот фонд.

Я за то, чтобы этот закон принять, за то, чтобы его, так сказать, рассмотреть. Но тем не менее, давайте же мы все-таки вернемся к базовому закону, разберемся. Нет такого механизма регресса ни в одной стране мира. Нет неограниченного верхнего предела по выплатам. Давайте в конце концов поручим комитету и разберемся с тем, что у нас происходит с этим законом, как у нас определяются регрессы и как работает медицина в этом направлении. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Валентин Григорович Матвєєв.

16:53:48

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я хотів би сказати, що, на жаль, у нас становиться уже звичним порушення вимог Регламенту при розгляді законопроектів, які включаються до розгляду їх за так званою скороченою процедурою.

І от тоді суперечки, невияснені питання, про що і говорять зараз народні депутати. Володимире Михайловичу, є Регламент. За скороченою так. Але доповідач повинен поінформувати народних депутатів, співдоповідь від комітету і за скороченою процедурою обговорення. Ми це ж питання взагалі не обговорювали, і ніхто, більшість, у всякому разі, народних депутатів не знає, про що йдеться.

Тому я прошу вас: давайте ми все-таки дотримуватися вимог Регламенту. Дякую.

ГОЛОВА. Я дякую. Шановні колеги, я хотів би лише нагадати, що в нас до кінця дня 30 ще законопроектів. Ну, ви всі ж пропонуєте включати, їх всі. Тому просто зараз ми працюємо, йде скорочене обговорення.

Будь ласка, Леонід Михайлович Вернигора. Для того, щоб зразу відповісти на запитання, які будуть.

16:55:18

ВЕРНИГОРА Л.М. Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги-депутати, я хотів би спершу і дати відповідь на запитання, які вже були тут запитані.

Мова йде не про те, щоб компенсувати або виплатити якийсь випадок, який трапився на підприємстві або в галузі. Навпаки, ми сьогодні вивчили в комітеті стан справ в усіх галузях народного господарства за минулий і позаминулий рік і дійшли висновку, що не можна всіх під один гребінець, на одну і дев'ять десятих соціального тарифу від нещасного випадку сплачувати до фонду. Сьогодні настільки разюча відмінність про небезпечні наші галузі, що не можна так чинити. Тому ми від 0,2 привели до 13 відсотків. Але класифікуємо тепер на 68 галузей.

Більше того, це являється стимулом для тих підприємств, для тих галузей, які на сьогоднішній день мають найбільший травматизм і втрати часу від нещасних випадків. Тому комітет, навпаки, враховуючи ваші побажання і зауваження, зробив таку класифікацію на 68 класів. Це, по-перше.

По-друге. Ви, напевне, знаєте, що сьогодні кожну 8-му хвилину в Україні гине людина, гине вона в шахтах, під трактором, під колесами машин, під бурульками, які падають на голови, від холоду, від голоду від петлі і від багато чого. Тому треба нам сьогодні подумати і про інше і дати, по-моєму так, на мій погляд, протокольне доручення Мінпромполітиці, протокольне доручення Фонду соціального страхування від нещасних випадків, вжити заходів, щоб сьогодні в Україні поновити захисні функції підприємств для працюючих, а не те, що сьогодні в 10 разів зменшилися витрати трудових колективів на захист працюючих на виробництві. От тоді, Вікторе Михайловичу, у нас і не буде по випадку, а буде по галузі що найменше для того, щоб взагалі зменшити наші нещасні випадки, яких стало сьогодні у 4 рази більше, а інвалідів в Україні, від парламентського слухання ви напевно знаєте, збільшилося в двічі. Ось така на сьогоднішній день картина.

Комітет тому і пропонує, і для того і існує перше читання або прийняття за основу, щоб всі ваші побажання врахувати, напрацьовуючи його до другого читання.

ГОЛОВА. Добре. Дякую. Сідайте. А, вибачте, будь ласка.

ВЕРНИГОРА Л.М. І користуючись цим, я хотів би для протоколу, тут сидить і наш міністр Папієв, і голова комітету, і доповідач Сухий, сьогодні трапилася прикра помилка. І я хочу, щоб у стенограмі було правильно записано: 258 голосів ми набрали по законопроекту 0907 тільки тому, що ми всі голосували за вилучення із законопроекту 3-ї статті. І я прошу, щоб це було чітко відображено у нашій стенограмі. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Михайло Папієв, будь ласка.

ПАПІЄВ М.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Необхідність прийняття цього закону грунтується на 47-й статті Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві, де пишеться чітко і ясно, що страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки, залежно від професійного ризику виробництва встановлюються законом щорічно.

Ми взяли зробили аналіз фактичних витрат фонду по кожній із галузей. І якщо до цього у нас було 15 класів, то ми зараз... 20 класів, ми перейшли до 67 класів, при цьому збережена дотаційність видобутку вугілля, залізної руди та сільського господарства. Там у нас встановлюються 0,2 відсотка сплати від фонду заробітної плати.

Тому ми пропонуємо підтримати цей проект, бо у нас середній відсоток по країні не підвищується, він як був на рівні 1,9, так і лишається на рівні 1,9 відсотка.

Я прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Є потреба обговорювати його?

Шановні колеги! Я перед цим тільки хотів би сказати, що ми на Погоджувальній раді все за пропозиціями вашими, ось скільки залишилося за годину нам розглянути документів.

Будь ласка, Кармазін, з місця, будь ласка. Я тих, хто записався. Одну хвилинку, записані письмово. Два - за, два - проти, по 20 секунд, будь ласка.

17:00:27

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Тут є проблема. Проблема є в тому, що закон треба приймати, що запропоновано збільшення класів професійного ризику виробництва з 20-ти до 67-ми з метою встановлення більш диференційовано страхових тарифів, виходячи з розміру інтегральних показників професійного ризику, це є позитивна річ.

Але разом з тим, я боюсь, щоб не сталося те, про що зараз говорив пан Пинзеник, щоб це не призведе до того, щоб робітники тих галузей, про які йдеться мова, не підвищилося у них утримання заробітної плати, бо це приведе до зменшення заробітної плати. І тоді запитають: "Хто винен?" Тому я б хотів би, що ми, прийнявши за основу цей законопроект, доручили кільком комітетам все-таки його серйозне доопрацювання. Ні на одному комітеті, щоб не шли на друге читання.

ГОЛОВА. Значить ви за. Матвієнков вже виступав, значить Черняк. Ви за чи проти, Володимире Кириловичу?

17:01:47

ЧЕРНЯК В.К.

Законопроект потрібно приймати, тому що дійсно є серйозні ризики і все більше людей страждає на виробництві. Практично ведеться війна і ідея сама закладена правильно, на мій погляд. Його можна підтримати концептуально.

Але з іншого боку є ті загрози, про які вже сказали мої колеги депутати. Я все-таки схиляюся до того, що можна його прийняти в першому читанні, але попрацювати дуже серйозно в процесі підготовки до другого читання.

І підтримую пропозицію, що доручити декільком комітетам, у тому числі Комітету з питань економічної політики, в якому я працюю.

Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, будь ласка.

17:02:46

СУХИЙ Я.М. Шановні народні депутати! Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Безумовно, можна вітати підходи уряду до спроб прив'язати розміри страхових тарифів від класу професійного ризику і що головне - до фактичних даних, які склалися в галузях економіки у 2001 році та прогнозних показників економічно-соціального розвитку на 2003 рік.

Однак фракція СДПУ(о) звертає увагу і підтримує пропозицію, що певного уточнення вимагають положення законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку, які стосуються сплати внесків фізичною особою, яка використовує найману працю у сфері особистого обслуговування. Зокрема, праці інвалідів, стаття 5 закону. А також сплати внесків інвалідам ..... зайнятим особам.

Ми пропонуємо законопроект прийняти за основу.

ГОЛОВА. Всім пропозиція зрозуміла. Я ставлю на голосування - 2 - "За", 2- "Проти" виступили, все - про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності" (щодо розміру страхового тарифу).

Прошу голосувати.

17:04:18

За-254

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону... Будь ласка, Рудьковський з процедури.

17:04:31

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Рудьковський, Соціалістична партія України.

Володимире Михайловичу, я прошу і колеги депутати просять поставити ще раз на голосування законопроект про перехід з фракції у фракцію. Прошу передати слово Василю Васильовичу Онопенку для обгрунтування. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Васильович, будь ласка, Онопенко. Ні, ні, Василь Васильович, так пропозиція, щоб ми... Ну давайте, будь ласка, підходьте. Пропозиція, чи підтримає зал, я не знаю, чи зал готовий.

17:05:03

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, ми вже розійшлися були, фактично кілька голосів не вистачило при голосуванні перед виходом, тому є пропозиція ще раз проголосувати. Мова йде про перехід із фракції у фракцію, ви це знаєте, я доповідав. Є висновок Конституційного Суду, є рішення комітету. Підтримайте.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ви не заперечуєте?

ОНОПЕНКО В.В. Підтримайте, да.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні проекту Закону про внесення змін до Конституції України щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного за виборчим списком політичної партії. Прошу визначитись голосуванням.

17:06:05

За-229

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Володимир Миколайович Єщенко... З процедури, будь ласка, Лещенко. Одну хвилинку, ну я прошу уваги, шановні колеги. Залишилась ще година працювати, давайте попрацюємо. Лещенко з процедури, будь ласка.

Відмовляється. Будь ласка. Володимир Миколайович.

17:06:47

ЄЩЕНКО В.М.

Шановні народні депутати, Комітет з питань промислової політики і підприємництва на своєму засіданні 10 липня 2002 року розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"" номер 1064 і пропонує рішення, обговорене на комітеті, зазначений проект закону повернути на доопрацювання, на повторне перше читання і з урахуванням думок народних депутатів і членів комітету внести на повторне перше читання.

ГОЛОВА. Шановні колеги, пропозиція зрозуміла. Тобто давайте підтримаємо пропозицію комітету, оскільки йдеться про повторне перше читання.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про направлення на повторне перше читання проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"". Прошу голосувати.

17:07:47

За-322

Рішення прийнято. Оголошується до розгляду проект...

Будь ласка з мотивів Юрій Кармазін.

17:08:01

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу! Я взяв слово з мотивів не для того, щоб просто у вас забрати час. Я взяв слово з мотивів для того, щоб звернути вашу увагу на припустимість порушень статтю 124 Конституції України, яка є в цьому проекті, на що не зверталося уваги, але щоб повторно нам не виносили такий проект.

Тут передбачено, що справи про адмінправопорушення будуть розглядатися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Нагадую вам, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судом. І для підготовки цього проекту в другому, для подання його повторно до Верховної Ради, я прошу вилучити всі порушення Конституції, інших законів, на які я просто зараз тільки звернув увагу миттєво. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Віктор Пинзеник, будь ласка.

17:09:00

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, я прошу звернути увагу на той закон, який ми проголосували 2536, бо ми опинимося в скрутній ситуації. Я хочу ще раз наголосити, в чому суть проблеми. Я не проти закону, я проти того, що ми законом встановили ставки, але не визначили, в якому випадку яка ставка застосовується. І справа йде про досить складні речі, які депутати на зроблять. В режимі другого читання готує закон Верховна Рада. Тому у мене є прохання, щоб ми звернулися до уряду, щоб уряд розробив критерії віднесення виробництв до кожного 67 класів, і ці класи критерії мають бути включені в закон до другого читання.

ГОЛОВА. Роман Зварич, будь ласка. Так, і я прошу Терещука Сергія Миколайовича на трибуну.

17:09:54

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Володимире Михайловичу, я таки вимушений виступити з процедури. Ми щойно прийняли рішення про те, щоб відправити відповідний законопроект на доопрацювання в першому читанні, не прийнявши жодного рішення про те, що ми його схвалюємо чи не схвалюємо. Мені видається, що насамперед слід було б поставити законопроект на голосування, бо інакше ми відмовляємо суб'єкту законодавчої ініціативи в його праві все ж таки вимагати результативного голосування по своєму законопроекту. Тобто я просив би, щоб на будучому це не повторювалося. В даному випадку не дуже важливий законопроект, але такі речі не повинні мати місце в сесійному залі.

ГОЛОВА. Це - правильне зауваження. Я думаю, що ми повинні першим ставити на голосування пропозицію суб'єкта законодавчої ініціативи, а потім пропозицію комітету, якщо вони не співпадають.

Вноситься на розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пестицидів і агрохімікатів. Сергій Миколайович Терещук. Терещук Сергій Миколайович, будь ласка. Ну, Рижук виступить, ну треба ж комітету думку, це ж наша власність уже.

17:11:07

ТЕРЕЩУК С.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин 13 листопада розглянув проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України", саме ту частину, яка стосується пестицидів і агрохімікатів.

Насамперед цим законом передбачено приведення положень законів про пестициди та агрохімікати, закону про захист рослин, закону про страхування у відповідність із принципами і з законами європейського співтовариства.

Внесення змін до цих законів дасть можливість гармонізувати наше законодавство до європейського співтовариства. Тут я назву тільки декілька моментів, які суттєво відрізняють проект від попереднього закону. Насамперед вводиться ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, торгівлею пестицидами та агрохімікатами. Раніше цього положення не було. У нас на Україні 20 іноземних компаній, 1500 суб'єктів сьогодні торгують засобами захисту. Потрібно зробити ліцензування.

По-друге, внесені зміни по питаннях реєстрації. Закон пом'якшує реєстрацію засобів захисту в нашій державі. Вилучається заборона ввезення засобів захисту рослин до державної реєстрації. Це дасть можливість нашим підприємствам виробляти засоби захисту рослин і відправляти на експорт. У нас є ряд таких засобів захисту, як днок, сірка, нітрофен, полікарбацин, які виробляємо і експортуємо в інші країни.

Раніше можна було отримати дозвіл на ввезення незареєстрованих, отримавши дозвіл від Кабінету Міністрів і від Укрхімкомісії. Сьогодні цього немає. Тільки можна ввозити ті засоби захисту рослин для реалізації, які зареєстровані. Відмінено питання сертифікації. Також в законі дуже важливо, що чітко визначено положення всіх спеціальних повноважних центральних органів виконавчої влади з питань аграрної політики, з питань охорони здоров'я, з питань екології та природних ресурсів. Щоб не було плутаниці щоб не було нерозберихи, тут чітко розписано, який спеціальний повноважний орган які має повноваження і чим займається.

Комітет пропонує прийняти закон в першому читанні.

ГОЛОВА. Міністр аграрної політики Рижук Сергій Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Сергій Миколайович, не тратьте часу, давайте виступайте, ми там вас бачимо і любимо, поважаємо і так. Будь ласка, виступайте.

РИЖУК С.М. Дякую.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Дійсно, Закон про пестициди і агрохімікати діє з 1995 року і нормативно-правове поле дало позитивні результати, і за цей період нам вдалося спрямувати діяльність учасників ринку пестицидів та користувачів з цього виду продукції працювати в цивілізованому руслі. Але і, враховуючи світовий досвід, практику, а також необхідність приведення законодавства України до законодавства ЄС запропоновані ті зміни, які народний депутат Терещук і ви маєте з пропозиціями.

У нас працює, зареєстовано понад 300 хімічних, біологічних, інших засобів засобів регуляторів росту рослин. Зміни до закону дозволяють їх раціонально використовувати. Я хочу вам повідомити, що раніше ми застосовували 120 тисяч тонн різних пестицидів, агрохімікатів застарілого типу. Сьогодні 17-18 тисяч тонн, норми витрати яких по 20-40 грамів на 1 гектар. Отже, сьогодні потрібна більш чітка, більш цивілізована і, я би сказав, гнучка система і реєстрації, і використання контролю і ліквідації, знешкодження цих пестицидів.

Ми довго працювали над цим проектом закону...

ГОЛОВА. Дякую за те, що ви довго працювали. Не треба нам цього розказувати, я вибачаюсь.

РИЖУК С.М. І просимо підтримати.

ГОЛОВА. Так, 2 - за, 2 - проти.

Кармазін, будь ласка. Ну, я дивлюся, хто записаний, шановні колеги. Кармазін, ви - за чи проти, зразу говоріть.

17:15:10

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний народе України, шановні народні депутати. Цей закон, безперечно, зрозуміло, що він видавлений з нас Європейським Союзом, зрозуміло, що цей закон убиває власне товаровиробництво. І я не розумію, чого ми так репетуємо в захваті від того... В нас лежать всі наші промислові підприємства, які випускали непогані добрива.

На відміну від чинного Закону про пестициди та агрохімікати, проектом не визначаються ті випадки, за яких такий дозвіл має видаватися, дозвіл на ввезення незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів на митну територію України.

Таким чином, я вважаю, що вирішення питання щодо видачі або відмови видачі цих дозволів залежатиме виключно від уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, який називається: спеціально уповноважений.

Я вважаю, що цей закон треба прийняти, але зобов'язати комітет зараз зробити застереження щодо тих змін, які дозволяють ввезення дослідних партій пестицидів і агрохімікатів для випробувань і так далі. Що таке дослідна партія? Які розміри її мають бути? Я застерігаю вас від того, що ми власне виробництво в Сумах, в інших містах просто угробимо.

ГОЛОВА. Я дякую. Народний депутат Кирильчук, будь ласка. Ви за чи проти? І аргументація ваша. Записаний Кирильчук Євген. Немає. Значить, за. Але є Євген Кирильчук. Нє, не від комітету, два - "за", два - "проти". Ще раз я кажу, заспокойтеся. Іване Олександровичу, я все роблю, як ви кажете...

17:17:16

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Зауваження, які висказуються депутатами, їх можна поправити у другому читанні. А ми пропонуємо все-таки у першому читанні прийняти для того, щоб все-таки розвивалося власне виробництво. Бо сьогодні практично 80 і більше відсотків завозиться такої продукції із-за меж України. Так що у першому читанні треба прийняти, хоч зауважень є чимало.

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін. Немає. Іван Заєць. Ви за чи проти, Іване Олександровичу. Да, з місця швидше.

17:19:08

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, закон є дуже важливим, але у нас є кілька застережень до цього законопроекту. У статті 4 зараз планується фактично лібералізувати завезення на територію України незареєстрованих пестицидів. Раніше був такий порядок: якщо є незареєстрований пестицид, для дослідницьких цілей або наукових він завозився, відповідна комісія давала дозвіл за порядком, який затверджувався Кабінетом Міністрів. Зараз пропонується просто завозити незареєстрований пестицид і немає цього порядку, затвердженого до Кабінету Міністрів. Тому якщо і приймати його, то обов'язково у другому читанні треба написати, що за порядком чи там затвердженим Кабінетом Міністрів, чи за порядком, затвердженим законопроектом, можливо навіть цим.

Друге питання - це питання випуску пестицидів, які не пройшли реєстрацію. Тут говориться про те, що допускається випуск пестицидів, якій не пройшов реєстрацію на експорт. Цього категорично не можна робити не з питань законодавства європейського, ні з питань сьогодні внутрішнього.

І третє, останнє, яке я хочу зробити зауваження. Воно стосується статті 9-ї. Мова йде про те. що тут так само відбувається лібералізація. Якщо раніше цим законом ліцензуванню підлягало виробництво, підлягало ( я завершую, ви не спішіть) виробництво, зберігання, транспортування та реалізація. Сьогодні зберігання і транспортування викинуто. Пояснюю так. Ви знаєте, людина купила пестицид, йому ж треба десь зберігати і так далі. Мова не про це йде, що купила людина, мова йде про те, що ті партії, які оптом чи інші будуть реалізуватися, треба, щоб вони перевозилися транспортом спеціально обладнаним, бо ми знаємо до чого доводить інші речі.

Тому, шановні депутати, треба внестити ці правки і тоді можна приймати буде цей законопроект. Без цих правок цей законопроект приймати не можна.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук. Немає. Будь ласка, Володимир Черняк. Давайте будемо працювати, не єдиними мотивами користуватися. Будь ласка.

Будь ласка, Володимир Черняк.

17:20:33

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! В такому вигляді, на мій погляд, законопроект приймати не можна. Чого ми хочемо? Завалити наші поля пестицидами, агрохімікатами чи вирощувати екологічно чисту продукцію? Який курс, яка стратегія розвитку у нас? Я вважаю, що у нас повинна бути стратегія розвитку на вирощування екологічно чистої продукції. Якщо ми цим законом лібералізуємо завезення пестицидів, якщо ми забезпечимо цим законом випуск незареєстрованих пестицидів, ядохімікатів, то які будуть наслідки цього? Я думаю, що треба відправити закон на повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування... Було записано. Всі, хто хотів, записався.

Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо пестицидів і агрохімікатів.

Пропозиція комітету - прийняти за основу. Прошу голосувати.

17:21:53

За-322

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада, свобода слова та цензура в Україні".

Микола Томенко - доповідач. Дуже коротко.

17:22:14

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Пропонується до вашого розгляду законопроект для прийняття в першому читанні, який будувався на наступних принципах, які найбільше дебатувалися і на слуханнях, і в середовищах журналістів.

Перший блок проблем - це проблема доступу до інформації і відповідальності за ненадання інформації.

Ми пропонуємо уточнити, зредагувати Кодекс про адміністративні правопорушення, щоб всі розуміли, що вони повинні вчасно надавати інформацію і несуть за це адміністративну відповідальність. Якщо коротко казати.

Другий блок пов'язаний із зупинкою дискусії про цензуру, оскільки якщо в Конституції вона заборонена, треба її витлумачити і сказати що це таке. Таким чином, дається варіант що таке цензура і відповідальності за неї.

І третій блок найскладніший і найвідповідальніший з точки зору вимог журналістів. Це ситуація довкола судових позовів.

Перша група проблем - це вирішення без судового позову, коли ми розписуємо варіант коли можна в досудовому варіанті спростувати інформацію, вибачитися за неправдиву інформацію і не переводить процес в судовий.

В варіанті, коли в судовий процес це переходить, після довгої дискусії і тут наша позиція співпадає і спільна з Верховним Судом України, що можна піти на... ми не можемо піти на верхню межу судового позову, це неконституційно, недемократично, але ми можемо зредагувати суми судових позовів, які особливо на районному, місцевому рівні є необгрунтованими, шляхом регулювання державного мита.

Якщо судовий позов є в реалістичних цифрах мито 1 відсоток. Якщо він набирає цифри тисяч і 100 тисяч, і потім мільйони, відповідно ми піднімаємо державне мито, таким чином ми знаходимо компроміс. Якщо людина дійсно ображена, вона може реалістично відшкодувати цю суму. Але якщо, наприклад, голова районної адміністрації вирішив закрити районну газету і виставляє позов 2 мільйона, то треба якимось чином на це реагувати. Значить, багато було пропозицій. Ми просимо підтримати в першому читанні і ми активно тоді візьмемося за доопрацювання.

ГОЛОВА. Дякую. Так, два - за, два - проти. Юрій Кармазін, будь ласка, за чи проти ви. Кармазін, ідіть к мікрофону.

17:24:33

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників вітчизни, "Солідарність".

Шановні народні депутати, безумовно, я за те, щоб зробити визначення в Законі про інформацію самої цензури, хоча вона заборонена Конституцією. І соромно говорити, що на 12-му році незалежності ми говоримо про те, що у нас головний канцелярист в країні здійснює цензуру, що у нас всі без обмеження власники з їхньою цензурою каналів. Так от я хотів би запропонувати до статті 45 "прим" після слів "державними службовцями, посадовими особам..." добавити також "власниками цих органів", тоді і шановні олігархі підпадають туди.

Я хотів би запропонувати, щоб ми передбачили до другого читання, це я зараз говорю концептуально, зміни і до Кримінального кодексу, оскільки тут є те, що виходить, що цензура, яка застосовується до журналістів, є формою перешкоджання діяльності.

І останнє. Тут написано, що журналіста засіб масової інформації звільняється від відповідальності за поширення відомостей, що не відповідають дійсності, в тому випадку, коли такі відомості становлять громадський інтерес. В Одесі є канал "Ріак", який просто...

ГОЛОВА. Ви за чи проти?

ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович, ви "за". Зрозуміло.

Будь ласка, народний депутат Шкіль. Ви "за"? З місця, увімкніть мікрофон.

17:26:17

ШКІЛЬ А.В.

Звичайно, я за те, щоб тут проголосувати "за" і прийняти закон. Але чіткіше виписати поняття цензури. Тому що дуже нечітко воно виписано. Тут не можна завуальовувати, а треба однозначно назвати, що таке цензура, що буде за її застосування, що буде за переслідування журналістів і таке інше.

Тобто тут треба, приймаючи цей законопроект про парламентські слухання "Суспільство. Засоби масової інформації...", треба просто його дещо ужесточити питання цензури.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Так, хто проти? Записалися, зараз одну хвилинку. Одну хвилинку підождіть. Якщо "проти" -да, ні - ні. Не треба. Все.

Народний депутат Павловський, ви проти? Будь ласка.

17:27:12

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую, Володимире Михайловичу. Я проти того, що в законі не було чітко визначено цензури.

ГОЛОВА. Так, давайте, Михайло Антонович, будемо коректними. Якщо ви "проти" закону чи "за" скажіть і все.

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. "За" за цей закон.

ГОЛОВА. Значить все, дякую. Виключіть мікрофон. У нас два "за", два "проти". Хто "проти"?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань “Суспільство. Засоби масової інформації. Влада. Свобода слова та цензура в Україні."

Прошу народних депутатів визначатися голосуванням.

17:28:01

За-363

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення окремих положень у відповідність до Закону України "Про судоустрій України". Доповідач - міністр юстиції України Лавринович.

Увімкніть мікрофон, будь ласка. А, ви тут будете. Будь ласка. Лавринович Олександр Володимирович. Підготуватися Оніщуку. Прошу протягом одної хвилини обгрунтувати свої пропозиції.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати України. Вашій увазі пропонується законопроект, який розроблений на виконання закону про судоустрій, тобто виконання прямої норми перехідних положень, де було передбачено доручення уряду внести зміни в інші законодавчі акти, щоб привести їх у відповідність до прийнятого закону. В даному випадку мова йде про чисто термінологічні зміни, які вносяться і внесення тих інституцій, які передбачені для створення законом про судоустрій. Ніяких інших концептуальних новацій немає. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Щиро вам вдячний. Сідайте, будь ласка. Микола Васильович Оніщук є? Микола Васильович, будь ласка. У вас якраз 30 секунд залишилось. Міністр залишив 30 секунд.

17:29:14

ОНІЩУК М.В. Міністр абсолютно точно виклав зміст цього законопроекту. Комітет його підтримує і можемо голосувати за основу.

ГОЛОВА. Дякую.

Юрій Анатолійович, ви тут записані. Можемо голосувати? Ну ввімкніть мікрофон Кармазіна.

17:29:33

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, безумовно, дуже важливі ті зміни, які зараз підготовлені. Вони практично в принципі всі виписані. Я хотів би тільки звернути вашу увагу, що 62 народних депутата підписали звернення до Конституційного суду про визнання неконституційним того, що передбачено законом про судоустрій, - створення касаційного суду України. Ми з вами передбачили туди

10, 5 млн. гривень бухнути на створення цієї інституції. Тому з огляду на наведене я звертаю увагу працівників комітету, які будуть допрацьовувати, і взагалі народних депутатів, що ми можемо зекономити ці кошти в бюджеті і не викидати їх просто так на вітер, якщо під час доопрацювання у другому читанні внесемо відповідні зміни, і в тому числі внесемо зміни до закону про судоустрій, а не будемо просто ним сліпо керуватися. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення окремих положень у відповідність до Закону України "Про судоустрій України". Прошу голосувати.

17:30:59

За-365

За-365. Рішення прийнято.

В цілому, да? Немає заперечень?

Ставлю на голосування про прийняття проекту цього закону в цілому як закон. Прошу голосувати. Я не чую, які заперечення?

17:31:30

За-332

За - 333. Ну, треба було б зразу сказати, я просто ж не побачив. Ну, вибачте, зараз будемо враховувати. Ну, я розумію, ну, не бачив просто! Там люди стояли, вас не видно було. Виправимося зараз.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними, щодо приведення виробів із золота і срібла у відповідність з міждержавними стандартами.

Макацарія, будь ласка, 30 секунд, обгрунтуйте. Заступник державного секретаря Міністерства фінансів України. А для стенограми я хочу сказати, що попередній проект закону прийнятий в цілому як закон.

Ми голосували. Ну, воля Верховної Ради.

Будь ласка.

МАКАЦАРІЯ С.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Поданий на ваш розгляд проект закону спрямований на вдосконалення окремих норм діючого закону на підставі практичного їх застосування і набутого досвіду за останні 5 років його дії.

Метою проекту є удосконалення державного пробірного контролю за обігом дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння. Для досягнення цієї мети проектом передбачається приведення проб для вироблення виробів із золота і срібла у відповідність міждержавних стандартів, встановлення відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності за якість ввезених на територію України ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів без державного клейма або з підробленим державним пробірним клеймом.

Проект закону розглянуто профільним комітетом і схвалено його для прийняття за основу.

Просимо підтримати позицію нашу і урядового комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Співдоповідач - голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олег Анатолійович Царьов, будь ласка.

17:33:20

ЦАРЬОВ О.А.

Уважаемые коллеги, в законопроекте 3 положения. Первое: привести наши пробы в соответствие с европейскими. Второе - это то, что солидарная ответственность за пробы не только тех, кто ставит пробы или тех, кто заводит, но и тех, кто продает.

И третье. Это закупка золота для золотого валютного запаса страны у ломбардов, которые скупают золото у населения. Поскольку рентабельность у этих ломбардов достаточно высокая, правительство считает, что можно таким образом пополнять резервы. Комитет поддерживает.

ГОЛОВА. Шановні колеги, так, переходимо до обговорення. Кармазін записався. Будь ласка. Сідайте, будь ласка, сідайте.

17:34:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія "Захисників Вітчизни".

Цим законом передбачається внести зміни і привести проби для виробів із дорогоцінних металів у відповідність до міждержавних стандартів. То я запитую, чи потрібно це сьогодні Україні, чи відповідає це якраз Концепції державної безпеки України? У мене взагалі таке враження, що зараз те, що подає уряд і Мінфін, воно все іде, лобіюються інтереси західних фірм і на користь Україні ці закони мало будуть працювати.

Тому я вважаю, що пропозиції, які говорять про те, щоб доповнювали ми закон нормами про першочергову реалізацію цих виробів ювелірних, які скупляються у населення і не викуплені Державному фонду, в принципі, воно є позитивним. Але я проти того, щоб ми просто відкривали таким чином кордони для цих виробів, які зроблені, Бог знає де, тим більше, що зараз іде серйозна контрабанда.

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Терьохін з мотивів, будь ласка.

17:35:44

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Володимире Михайловичу, справа в тому, що це питання, я не розумію, яким чином опинилося в іншому комітеті, це питання стосується монетарного золота, і афінажу, і виробів золотих, які завжди розроблялися Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

Тому я просто раджу сьогодні його зняти доручити двом комітетам, от тому, який представляє депутат Царьов, і Комітету з питань фінансів, ще раз з Мінфіном обговорити ці зміни і внести через два тижні на розгляд Верховної Ради.

До того я б не радив народним депутатам голосувати навіть в першому читанні за цей.

ГОЛОВА. Дякую.

Народний депутат Черняк, будь ласка. Дуже коротко.

17:36:40

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги!

Це саме та сфера діяльності, яка потребує державного регулювання - дорогоцінне каміння, метали, їх видобуток, виробництво, використання - це дуже специфічна і пікантна сфера суспільного життя, тому законопроект потрібен, потрібно законодавчо врегулювати цю сферу діяльності, і тут внесені зміни, які дозволяють більш ефективно використовувати регулювання цієї сфери.

Разом з тим, на мій погляд, потрібно додатково ще попрацювати над питанням ціноутворення в цій сфері. Питання ціни тут не вирішено, і в процесі підготовки до другого читання треба його вирішити.

Я думаю, що у депутатів все-таки є підстави сьогодні підтримати його в першому читанні і в підготовці до другого читання внести ще відповідні зміни.

І нарешті, кожен депутат носить камінь за пазухою, як правило, дорогоцінний. Дякую.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництво і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” (щодо приведення виробів із золота і срібла у відповідність з міждержавними стандартами.

Пропозиція комітету прийняти за основу. Прошу голосувати за цю пропозицію.

17:38:17

За-278

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди" щодо заснування медалі Князя Данила Галицького. Це питання у нас було предметом обговорення на засіданні Погоджувальної ради. Є потреба доповідати? У вас документи роздані? Давайте проголосуємо за основу.

Будь ласка, Тарас Чорновіл, репліка, так?

17:38:52

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Справа в тому, що, дійсно, постать Данила Галицького є визначною, і для нагороди вона належна так само, як, скажемо, при Союзі був адекватний Орден Олександра Невського і інші. Але річ у тому, що є тут дві невідповідності.

Перше. Сама значимість постаті не відповідає рівню медалі. Ми настоюємо на тому, щоб був Орден Данила Галицького для значно більших відзначень.

І друге. Данило Галицький не князь, а король, це визнано історією, тому це просто історична помилка.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте проголосуємо за основу, а при доопрацюванні врахуємо всі зауваження. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону про внесення змін до Закону України про державні нагороди України щодо заснування медалі князя Данила Галицького для прийняття за основу. Прошу голосувати. А там потім може вийдемо і на орден.

17:39:53

За-314

Рішення прийнято.

Будь ласка, Георгій Корнійович Крючков, пропозиція. Увімкніть мікрофон, голова комітету.

17:40:07

КРЮЧКОВ Г.К.

Я думаю, що немає потреби зазначати у нагороді князь чи король. Був Орден Суворова, а не графа Римникського, був Орден Кутузова, а не князя Кутузова, був орден Олександра Невського, а не князя. Тому не треба нам прив'язуватися до цього.

ГОЛОВА. Так може давайте, шановні колеги, враховуючи пропозицію, назвемо Орден Данила Галицького, проголосуємо і приймемо закон. Що ми будемо носитися з ним?

Я ставлю на голосування цю пропозицію про прийняття проекту, як закон, винісши доповнення "Орден Данила Галицького". Є заперечення?

(Ш у м у з а л і)

Комітет не заперечує?

Одну хвилинку, зніміть голосування.

Комітет не заперечує? Георгій Корнійович! Немає?

Я ставлю на голосування про прийняття цього проекту як закон з урахуванням пропозицій, що тут прозвучали - Орден Данила Галицького.

17:41:29

За-345

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про поштовий зв'язок".

Перший заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації Омельченко Андрій Володимирович, будь ласка. З місця. Коротко дуже.

ОМЕЛЬЧЕНКО А.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Даний законопроект розроблений на виконання статті 29 "Прикінцеві положення" Закону України "Про поштовий зв'язок", прийнятого Верховною Радою 4 жовтня 2001 року.

Метою прийняття цього законопроекту є приведення законодавчих актів України у відповідність з нормами закону про поштовий зв'язок. Зокрема це стосується узгодження термінологічного апарату, питань про надання права на здійснення діяльності, пов'язаною із виплатою та доставкою пенсій не лише державним підприємствам зв'язку , але й підприємствам зв'язку інших форм власності, згідно законодавства України. А також узгодження положень щодо відповідальності підприємств зв'язку перед споживачами.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку підтримало цей законопроект і відзначило, що його можна прийняти у першому читанні.

Профільний комітет з питань будівництва , транспорту, житлово-комунального господарства та зв'язку також підтримав даний законопроект.

Просимо проголосувати за даний законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Довгий Станіслав Іванович, будь ласка. Можна з місця. Увімкніть мікрофон Довгого. Перший заступник голови комітету, будь ласка. Потім 2 - за, 2 - проти.

Цей раз Кармазін другий.

17:43:35

ДОВГИЙ С.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального будівництва і зв'язку розглянув внесений Кабміном законопроект про внесення деяких змін в зв'язку з прийняттям законів про поштовий зв'язок і вважає за доцільне розглянути його в першому читанні і прийняти за основу.

ГОЛОВА. Дякую.

Так, переходимо до обговорення. Пузаков, фракція комуністів. Підготуватись Кармазіну.

17:44:11

ПУЗАКОВ В.Т. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України.

Я проти цього закону, але мені не зрозуміло, чому Укрпошта, яка перевиконує планові показники і має великі прибутки, не надає фінансової підтримки і допомоги своїм філіям на місцях шляхом перерозподілу фінансів між обласними поштовими підприємствами? Не вводить централізоване фінансування, а доводить філії до банкрутства? Не зрозуміло також, чому державне підприємство поштового зв'язку займає позицію стороннього споживача і не несе відповідальність за стан справ у своїх філіях? І я пропоную в проекті закону про поштовий зв'язок передбачити більш високу відповідальність Укрпошти за роботу своїх підрозділів на місцях. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін. Тобто ви проти, так? Юрій Кармазін, ви за чи проти? Юрій Анатолійович?

17:45:03

КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати, Юрій Кармазін, "Наша Україна", Партія захисників вітчизни, "Солідарність".

Звісно, що я за те, щоб народу жилось краще. Я категорично проти того, що сьогодні закриваються пошти в селах. Категорично. Але це, на жаль, не є предметом цього закону. Предметом цього закону, який був прийнятий ще в 2001 році, є зміни до законів про підприємництво, про основи соціальної захищеності інвалідів, про зв'язок. І просто іде елементарне узгодження з законом про поштовий зв'язок. Я його уважно вивчив і не бачу там таких великих небезпек, які б вели чи до удорожчення, чи ще до якихось складнощів. Тому я думаю, що його можна прийняти в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Так, один - "за", один - "проти". Будь ласка, Семенюк. Ви за чи проти Валентина Петрівна? Будь ласка, Семенюк.

17:46:03

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, я хочу звернутися до вас, скажіть мені, будь ласка, чи будете ви їсти торт, знаючи, що в ньому захований миш’як? Звичайно, ні. Законопроект, який поданій, сьогодні фактично завуальованій з умовою однією: щоб забрати право поштарів розносити пенсії. Я хочу сказати, у 2001 році 20 червня Конституційний Суд провів трактування, що виключно державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку проводиться відповідно доставка громадянам пенсій і таке інше.

У цьому ж законопроекті, у статті 22, пропонується, так би мовити, два слова замінити одне на інше. Це означає, що ми передамо право розмножувати через банки. Скажіть мені, будь ласка, коли з села жінка приїде у районний центр отримувати пенсію. До цього ж приведе і скорочення всіх працівників поштових. Тому неможна сьогодні підтримувати цей законопроект, тому що він все-таки звужує права громадян, і це протиріччя статті 22 Конституції України. Прошу не...

ГОЛОВА. Дякую. Петро Степанович Цибенко. Значить, один - "за", два - "проти". Будь ласка, Цибенко.

17:47:27

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів. Я не згоден із своїм колегою Кармазіним, який говорить про те, що проблема доставки пенсії, у тому числі в селі, не є предметом цього закону. Якраз таки вона є. А мова йде про те, щоб ліквідувати державну монополію на доставку пенсій державними підприємствами "Укрпошта". То я абсолютно переконаний у тому, що прийняття цього закону буде мати дуже серйозні наслідки, бо коли мова йде про місто, то людина, скажімо, дійти до банку зможе. А як бути в селі, де немає філій банку, де людина для того, щоб отримати пенсію, повинна буде до районного центру їхати. Тому я абсолютно переконаний, а тим більше, що транспортне сполучення сьогодні абсолютно заблоковане. То я категорично проти прийняття цього документу.

ГОЛОВА. Роман Зварич, будь ласка. Ну після того, як ми приймемо рішення, потім репліку зробите.

17:48:29

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Володимире Михайловичу. Шановні колеги, іноді я тут сиджу і слухаю, про що говориться, і я думаю, що я десь на іншій планеті сиджу. Тобто насправді цей законопроект носить виключно юридико-технічний характер. Якщо уважно прочитати цей законопроект, про те, що тут говорилося, я не знаходжу ні одного слова. Тобто мова йде про приведення у відповідність формулювань, які знаходяться у цих законах, до Закону "Про поштовий зв'язок". Про що ми говоримо? Я вважаю, що треба цей законопроект обов’язково не тільки в першому читанні, але й в цілому прийняти.

ГОЛОВА. Так, зрозуміло, 3 - проти, 2 - за. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняття Закону України "Про поштовий зв'язок". Прошу голосувати.

17:49:40

За-175

Так, рішення не прийнято. З мотивів... А, репліка. Кармазін.

17:49:54

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, зараз була викручена моя думка і фактично показано, що чи я не розбираюся в законі, чи тут щось, дійсно, бомба лежить. Я хочу процитувати вам, що написано в статті 1 Закону "Про зв'язок", те, що пропонується змінити. Було: доставка письмових відправлень, матеріальних цінностей, виконання доручень фізичних та юридичних осіб щодо грошових переказів. Пропонується замінити словами: "доставка (вручення) поштових відправлень"...

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. "... виконання доручень споживачів щодо..."

ГОЛОВА. Будь ласка, репліка чи пропозиція Омельченка Андрія Володимировича, голови державного комітету. Будь ласка.

ОМЕЛЬЧЕНКО А.В. Шановні народні депутати, справа йде про те, що ці питання уже прийняті вами і закріплені у законі про поштовий зв'язок від 4 жовтня 2001 року. Мова йде лише про технічне узгодження норм інших законів. Це прийняте вже рішення. І ці положення містяться в законі про поштовий зв'язок.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати вам зрозуміла пропозиція була? Я звертаюся до фракції "Регіони України". Ви хоч слухайте про що йде мова. Це урядовий законопроект, ви хоча із солідарності голосували б його.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про поштовий зв'язок". І прошу депутатів... Ми переголосували по двадцять разів, не треба.

Прошу голосувати. Тоді ви не кричали.

17:51:52

За-230

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту молодих вчених.

Будь ласка, Кремінь Василь Григорович, міністр освіти і науки.

КРЕМІНЬ В.Г. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Мова йде про наступне. До Закону України "Про науково і науково-технічну діяльність" вноситься невелика поправка, згідно з якою визначається, хто такий молодий вчений. Вноситься такий рядок: "молодий вчений - вчений віком до 35 років".

І друга поправка до статті 10 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні". До цієї статті, де написано зараз при народженні дітей у молодій сім'ї, яка отримала кредит, цій сім'ї може бути надано допомогу для погашення кредиту за рахунок коштів, що залишаються у розпорядженні підприємств, де працює молоде подружжя, батько або мати, додається, що ці права розповсюджуються на молодих вчених. Тут більш широке формулювання, але суть зводиться до цього.

Просимо підтримати з метою соціального захисту молодих вчених в нашій країні. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, чи є потреба обговорювати цей закон?

Воно зрозуміло. Я ставлю на голосування, якщо нема заперечень, про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо соціального захисту молодих вчених).

Прошу голосувати.

17:53:46

За-367

Рішення прийнято.

Може, проголосуємо в цілому як закон?

Ставлю на голосування про прийняття в цілому як закон цього проекту закону за номером 2254. Прошу голосувати.

17:54:10

За-386

Закон прийнято, дякую.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статей 243-5, 243-15 Цивільно-процесуального кодексу України щодо рішень суду.

Турчинов Олександр Валентинович доповідач. Будь ласка.

17:54:33

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, я прошу хвилиночку уваги! Це дуже важливе питання, яке стосується юридичного нонсенсу, який є сьогодні в Цивільно-процесуальному кодексі України. Ми всі з вами з цим сталкувалися.

Про що йдеться? Рішення місцевих судів, які стосуються дій або бездіяльності територіальних і окружних комісій по виборах депутатів і голів сільських, селищних, міських, обласних рад, а також депутатів Верховної Ради не оскаржуються. І всі ми з вами були свідками, коли за хабарі знімалися люди з виборів, і ці безглузді, безпідставні рішення не можна було оскаржувати ні в апеляційному, ні в касаційному порядку.

Я нагадаю вам, шановні колеги, що відповідно до статті 55 Конституції України всі наші громадяни мають право оскаржувати судові рішення в апеляційному і конституційному порядку.

Тому цей закон скерований на те, щоб повернути наше законодавство в конституційну площину і привести ЦПК у відповідність до Конституції.

Я прошу підтримати закон у першому читанні з тим, щоб профільний комітет міг його допрацювати і ми могли з вами позбавитись цього юридичного маразму. Дякую.

ГОЛОВА. Так, від комітету є потреба аргументацію висловлювати? Немає.

Хто наполягає на обговоренні? Кармазін, будь ласка. (Ну, записаний, що я можу зробити?!)

17:55:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Тому ці пропозиції, зміни до статей 243 і 245-ї і 15-ї Цивільно-процесуального кодексу, треба приймати, причому і в першому, і в другому читанні. І щиро подякувати авторам, що вони хоч зараз внесли ці зміни і вони винесені до порядку денного.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка, Борис Ілліч Олійник.

17:57:04

ОЛІЙНИК Б.І. Дякую.

Єдине запитання. Ну, я вже... на моєму віку цей кодекс латають трясця його знають скільки. Коли ми приймемо оцей процесуальний кодекс? Там уже в Європі плачуть, а НАТО загрожує розпуститься, якщо ми не приймемо цей кодекс.

ГОЛОВА. На цій сесії, Борисе Іллічу. Таке зобов'язання у нас є. І була розмова: міністр юстиції обіцяє, що доопрацюють і внесуть ці документи.

Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статей 243-5, 243-15 Цивільно-процесуального кодексу України щодо рішень суду за основу.

17:58:02

За-195

Рішення не прийнято. По фракціям.

Шановні колеги! З мотивів? Народний депутат Мироненко, увімкніть мікрофон.

17:58:22

МИРОНЕНКО В.А.

Просьба передати слово Петру Николаевичу Симоненко.

ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко.

17:58:31

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракция коммунистов.

ГОЛОВА. Петро Миколайовичу, я зразу скажу, що, на превеликий жаль, закон цей прийнятий, як переголосувати закон, я не знаю статтю закону. Я прошу, заспокойтеся. Хай вивчить Юридичне управління, внесе пропозицію. Я не хочу приймати незаконних рішень.

Черняк, будь ласка.

17:59:57

ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги! У нас є ще шанс врятувати обличчя Верховної Ради, яким ми зараз, як кажуть, вдарили в грязь. У всьому світі існує процедура оскарження рішень судів, у всьому цивілізованому світі, де побудовано громадянське суспільство.

Громадянин, людина може судитися з державою, може оскаржувати рішення судів. Ми не приймаємо сьогодні зміни до Кримінально-процесуального кодексу, це мені не зрозуміло... Цивільно-процесуального кодексу. Прийняття цього закону, цих змін - це крок по шляху демократизації, дебюрократизації, декорумпованості...

ГОЛОВА. Дякую. Роман Зварич, будь ласка. Потім Оніщук.

Шановні колеги! Вже там нам або завершувати роботу, або продовжувати треба роботу. Давайте визнамося які питання ви хочете порушити.

18:00:58

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я не буду гвалтувати зал з просьбами, щоб переголосувати цей законопроект, хоча я привертаю вашу увагу, що цей законопроект не носить політичного характеру. Він носить суто юридичний. Ми зробили велику помилку, коли ми винесли закон такий, що надало право судам першої інстанції виносити остаточні рішення. Це треба відмінити. Тому конкретна пропозиція. Я вношу пропозицію, щоб відправити цей законопроект суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Щоб таким чином ми ще мали можливість його розглянути на сесії.

ЛИТВИН В.М. Дякую. У вас пропозиція з цього приводу, Терьохін?

Давайте визначимося з цього приводу. Оніщук, будь ласка.

18:01:59

ОНІЩУК М.В.

Микола Оніщук, фракція політичної партії промисловців і підприємців і "Трудова Україна".

Шановні колеги! Попри загальну слушність законопроекту, який стосується внесення змін до процесуального закону, він опускає, тобто залишає поза межами регулювання цілу низку важливих питань, пов’язаних із спеціальними процесуальними строками, які повинні бути застосовані у випадку, коли оскаржаться рішення, пов'язані із застосуванням виборчого законодавства. Тому дійсно цей законопроект потребує суттєвого доопрацювання, ще раз наголошую, попри його загальну слушність. І можливо є певний сенс повернути його на доопрацювання з тим, щоб повернутися до цієї теми. Дякую.

ГОЛОВА. Я ставлю пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту закону про внесення змін до статей 243-5, 234-15 Цивільного процесуального кодесу України щодо рішень суду на повторне перше голосування, на повторне перше читання.

18:03:16

За-307

Рішення прийнято.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується закритим.

Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині. Будуть розглядатись питання відповідно до розкладу засідань на цей пленарний тиждень. Дякую за плідну роботу.