ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
20 травня 2003 року, 10 год.16 хв.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.
Увімкніть систему "Рада".
10:18:01
Зареєструвалося -434
В залі зареєстровано 434 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, шановні гості. В Україні знаходиться делегація Державних Зборів Угорської Республіки на чолі з головою Державних зборів пані Каталін Сілі. Щойно завершилася тривала й конструктивна зустріч. (О п л е с к и)
Прошу привітати наших колег і побажати їм плідної роботи, приємних вражень від перебування на українській землі. (О п л е с к и)
Шановні народні депутати, 16 травня 2003 року Центральна виборча комісія зареєструвала народним депутатом України Борзова Валерія Пилиповича, обраного 31 березня 2002 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.
Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Борзов Валерій Пилипович.
БОРЗОВ В.П.
Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіми своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.
Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.
ГОЛОВА. Давайте привітаємо Валерія Пилиповича. (Оплески).
Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради інформую про входження народного депутата України Борзова Валерія Пилиповича до складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту Верховної Ради України у вівторок ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій і оголошенням запитів, заяв, повідомлень.
Прошу подати заяви на виступ від фракцій і депутатських груп.
А я тим часом оголошу депутатські запити, які надійшли до Секретаріату. Немає заперечень?
Надійшли запити народних депутатів, групи народних депутатів: Пустовойтенко, Губський, Карнаух та інші - до Президента України щодо захисту прав членів Асоціації міжнародних автоперевізників України та її працівників. Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:21:54
За-178
Запит підтримано.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.
10:22:19
За-213
Рішення не прийнято. А чому система не працює?
Олексія Козаченка до Президента України щодо грубого порушення головою Національної ради з питань телебачення, радіомовлення вимог Закону України "Про статус народного депутата України". Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:22:59
За-252
Запит підтримано.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.
10:23:23
За-260
Рішення прийнято.
Євгена Жовтяка до Президента України щодо результатів обговорення ініціативи Президента України про внесення змін до Конституції України. Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:23:50
За-168
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.
10:24:12
За-184
Рішення не прийнято.
Валентини Семенюк до Прем'єр-міністра України стосовно форм державних актів, якими посвідчується право громадян на землю.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:39
За-186
Рішення прийнято.
Івана Томича до Прем'єр-міністра України з приводу відключення Заліщицького державного аграрного коледжу тернопільської області від електроенергії та газу.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:11
За-189
Рішення прийнято.
Народного депутата Драчевського до Прем'єр-міністра України щодо штучних перешкод в ліцензуванні та діяльності Нікопольського факультету ХДПУ імені Сковороди. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:39
За-168
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Добкін, Каратуманов, Святош, Ярославський та інші - до Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора України про порушення права посадових осіб, яким заборонено втручатися у діяльність органів прокуратури під час проведення слідства та вчинення тиску на працівників органів прокуратури. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:17
За-161
Рішення прийнято.
Володимира Аніщука до Прем'єр-міністра України щодо повторного розгляду справи про порушення права на одержання земельної частки паю пенсіонерами при організації колгоспу "Правда" Миколаївського району Одеської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:49
За-172
Рішення прийнято.
Народного депутата Алли Александровської до Генерального прокурора України про зволікання у реагуванні Генеральної прокуратури України на заяву громадянина Шеховцова.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:18
За-136
Рішення прийнято.
Юрія Крука і Георгія Крючкова до Прем'єр-міністра України, міністра екології та природних ресурсів України, міністра закордонних справ України щодо питання створення глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:51
За-157
Рішення прийнято.
Володимира Єщенко до Генерального прокурора України про незадовільний розгляд листів мешканців міста Черкаси Махині, Жах Черкаською обласною прокуратурою щодо зловживань службовими особами ВАТ "Черкаський ДБК". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:22
За-105
Рішення прийнято.
Юлії Тимошенко, Михайла Павловського до Генерального прокурора України стосовно погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам ВАТ, Сатанівський цукровий завод, Хмельницької області та запобігання ліквідації зазначеного підприємства. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:29:01
За-130
Рішення прийнято.
Шановні колеги, я прошу членів спеціальної комісії з опрацювання змін до Конституції України прибути на засідання комісії.
Миколи Карнауха до Прем'єр-міністра України стосовно скарги інваліда війни на допущення щодо нього та його сина порушення законодавства. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:29:41
За-136
Рішення прийнято.
Миколи Катеренчука до прем'єр-міністра України стосовно збереження пам'ятків архітектури ХVIII сторіччя, свято Преображенського храму в селі Паличенці, Вінницької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:30:11
За-118
Рішення прийнято.
Іштвана, Гайдоша до прем'єр-міністра України щодо удосконалення та спрощення прикордонного і митного контролю на українській ділянці українсько-угорського державного кордону. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:30:40
За-125
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, міністра Внутрішніх Справ України, Голові Фонду державного майна України, голові Черкаської обласної Державної адміністрації щодо фіктивного банкрутства, розкрадання шрамківського цукрового заводу Драбівського району Черкаської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:31:17
За-141
Рішення прийнято.
Михайла Павловського до Прем'єр-міністр України стосовно захисту прав інваліда-чорнобильця Андрія Ланового на забезпечення житлом на пільгових умовах. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:31:44
За-108
Рішення прийнято.
Василя Надраги до Прем'єр-міністр України щодо створення Луганської обласної протитуберкульозної лікарні.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:32:11
За-204
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністр України , голови Національного банку України щодо законодавчого врегулювання порядку, джерел та розміру компенсації вкладів внесених в установи ощадного банку після 2 січня 1992 року. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:32:45
За-179
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Касьяненко та інші до Прем'єр-міністр України щодо обгрунтованості доручення Кабінету Міністрів України про анулювання ліцензій акціонерного товариства "Українські радіосистеми".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:33:16
За-96
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України з приводу повернення членських внесків Знам’янському міському комітету профспілок державних установ, що перебували на рахунку в банку "Україна".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:33:47
За-116
"за"-116, рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Добкін, Галієв, Гошовський та інші - до Генерального прокурора України щодо порушень Харківською обласною санітарної епідеміологічною станцією законодавства "Про санітарне та епідеміологічне благополуччя населення, частини надання та виконання послуг і робіт". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:34:24
За-117
Рішення прийнято.
Людмили Кириченко до Генерального прокурора України щодо порушення законодавства України Міжнародним страховим товариством ЗАТ "Саламандра" (місто Красний Луч Луганської області).
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:34:53
За-92
Рішення прийнято.
Миколи Томенка до Генерального прокурора України щодо з'ясування джерел фінансування, здійснення від імені Президента України окремих заходів та їх законність. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:35:21
За-138
Рішення прийнято.
Євгена Жовтяка та Івана Бокого до Генерального прокурора України щодо ознак переслідування з політичних мотивів голови Васильківської районної організації Української Народної партії Леоніда Ковальчука.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:35:54
За-116
Рішення прийнято.
Віктора Горбачова до міністра оборони України стосовно незаконного відводу земельної ділянки військового містечка номер 62 Миколаївського гарнізону у власність фізичних осіб під забудову.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:36:26
За-153
Рішення прийнято.
Миколи Карнауха до міністра оборони України з приводу скарги інваліда війни на неправомірні дії комісії встановлення інвалідності щодо тяжко травмованого його сина.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:36:56
За-156
Рішення прийнято.
Ігоря Тарасюка до міністра закордонних справ України щодо повернення на України тіла загиблого у Португалії уродженця Тернопільської області Богдана Загибайла. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:37:23
За-179
Рішення прийнято.
Віктора Пинзеника до міністра внутрішніх справ України щодо захисту конституційних прав депутата Богуславської районної ради Київської області Воскребенцевої. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:37:53
За-131
Рішення прийнято.
Володимира Гошовського - до міністра екології та природних ресурсів України про надання інформації щодо фонду охорони природного навколишнього середовища. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:38:20
За-104
Рішення прийнято.
Віктора Горбачова - до Голови Державної податкової адміністрації України щодо практики проведення незаконних оперативних перевірок службовими особами Державної податкової адміністрації міста Миколаєва.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:38:51
За-135
Рішення прийнято.
Миколи Катеринчука - до Голови Державної податкової адміністрації України з приводу невиконання посадовими особами податкової адміністрації вимог закону про державний реєстр фізичних осіб - платників податків, та інших обов'язкових платежів стосовно осіб, які відмовляються від ідентифікаційних номерів через релігійні переконання.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:39:30
За-90
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів України: Добкін, Галієв та інші - до Начальника Головного контрольно-ревізійного управління України щодо грубих порушень Харківською обласною санітарно-епідеміологічною станцією законодавства про санітарне і епідеміологічне благополуччя населення в частині надання і виконання платних послуг і робіт.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:40:08
За-122
Рішення прийнято.
Переходимо до виступів від депутатських груп і фракцій, 45 хвилин. Якщо немає заперечень, давайте відведемо, оскільки вже давно у нас не було виступів.
ГОЛОС З МІСЦЯ. (Не чути)
ГОЛОВА. З якого приводу? Юрій Кармазін, будь ласка, з мотивів що у вас?
10:40:38
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, справа в тому, що сталася надзвичайна подія: в неділю в нічний час шляхом злому була захоплена частина території "Морський прибій", який відноситься до власності Верховної Ради України. Захоплення це відбулося групою озброєних осіб, озброєних вогнепальною зброєю - пістолетами, дубинками, які представились представниками недержавної служби безпеки "Сапсан" із міста Києва, і зараз вони спиляли замки і зараз знаходяться в цих приміщеннях.
Міністерство внутрішніх справ не вжило заходів, Генеральна прокуратура не відреагувала. Тому я просив би вас підтримати зараз звернення до міністра внутрішніх справ і до Генерального прокурора про проведення розслідування, про застування сили закону. Якщо майно Верховної Ради уже захоплюється таким чином, то що тоді говорити взагалі - який порядок правовий в державі є? Ці злочинці мають бути схоплені і до них застосований закон, всі вимоги закону. Дякую. Прошу проголосувати це як запит.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я думаю, давайте таким чином поступимо - зараз направимо запит негайно Генеральному прокурору і міністру внутрішніх справ з вимогою надати вичерпну інформацію про вжиті заходи. Немає заперечень? Я прошу підготувати відповідне письмове звернення від Верховної Ради.
Я запрошую до слова для заяви від фракції комуністів Петренка Володимира, будь ласка. Підготуватися Івану Бокому.
10:42:48
ПЕТРЕНКО В.С.
Петренко, фракция Коммунистической партии Украины.
Уважаемые народные депутаты, 18 мая в Сумах состоялись внеочередные выборы миського головы. Бывший сумский миський голова Андронов был вынужден уйти с поста в начале текущего года под давлением губернатора Сумщины Щербаня, которого Андронов не устраивал.
Главными претендентами на пост Сумского міського головы были от оппозиции Сергей Клочко - СПУ, бывший секретарь Сумского горсовета, и от власти Владимир Омельченко - нынешний секретарь горсовета, бывший помощник губернатора Щербаня.
По многим данным, симпатии основной части сумчан были на стороне Сергея Клочко, однако наличие серьезных недостатков в существующем законе о выборах депутатов местных советов да плюс к тому же использование админресурса со стороны власть имущих превращает выборы в грязную политическую зону. В итоге, как правило, побеждает кандидат от власти.
Так получилось и в Сумах: избирательные комиссии были сформированы угодными власти представителями, чиновники власти оказывали давление на реальных претендентов в мэры от оппозиции, а также на руководителей служб областного центра.
Вызывает тревогу факт использования властью судов в грязной борьбе за достижение своих целей. Так 15 мая Заречский районный суд города Сумы рассмотрел заявление Сумской городской территориально-избирательной комиссии по выборам миського головы об установлении факта якобы свершения нарушения закона Украины о выборах депутатов местных советов со стороны кандидата оппозиции Сергея Клочко.
Сергей Клочко обвинялся в том, что он дал избирательной комиссии неправдивые о себе данные, а именно, что он был в свое время освобожден от должности начальника отдела Сумского горисполкома, а затем от должности секретаря Сумского горсовета не по политическим мотивам и не прощербаневским большинством депутатов горсовета, как Клочко показал в своих выборных документах, а по собственному желанию и решению сети Сумского совета.
Еще более предвзятое обвинение Клочко в том, что он, якобы скрыл в декларации о доходах 50 гривен, внесенных им в уставной фонд социальной защиты молодежи. Кстати, благотворительный фонд.
На основании таких спорных и предвзятых обвинений Сумская городская территориальная комиссия принимает решение за двое суток до выборов снять кандидатуру Сергея Клочко с претендентов на выборы миського головы.
Попытка Сергея Клочко опротестовать через суд это необъективное решение комиссии не была удовлетворена. В итоге реальный кандидат на мэры города Сумы по сомнительными причинам от участия в выборах был устранен, а победил представитель власти, ставленник Щербаня.
Вот и вся суть демократии.
Выводы: Верховной Раде надо срочно принято новый Закон "О выборах депутатов местных советов” на пропорциональной основе и устранить влияние админресурса на выборы.
И второе. Судей, как было и раньше надо избирать на 5 лет прямым голосованием граждан, чтобы они не были зависимы он властьимущих и выполняли их волю. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Слово має для заяви вед фракції Соціалістичної партії України Іван Бокий. Підготуватися Прошкуратовій.
10:45:55
БОКИЙ І.С.
Я хочу продовжити тему, яку порушив представник фракції комуністів у Верховній Раді. Ми з цього приводу також прийняли заяву і в ній , зокрема говориться, "...вибори в Сумах і вся виборча кампанія відбулися за сценарієм і під контролем президентської адміністрації, під посереднім керівництвом губернатора Щербаня, який незаконно посідає пости в виконавчій владі і народного депутата". Цинізм і найбрудніші технології, які режим Кучми використовував на минулих парламентських виборах, досягли у сумах апогею. Їх використано сповна на виборах міського голови. Режим ще раз показав, що він є противником реальної демократії, політичного плюралізму, активно протидіє створенню конкурентного політичного середовища.
Ставши на шлях повної узурпації влади Банкова не зупиняється перед будь-чим аби забезпечити монопольне право хазяїнувати в країні з допомогою грубої сили, фальшування, нехтувати законом і правом.
Результати вибори мера у Сумах, як і виборча кампанія у Чернігівському виборчому окрузі номер 206, де проти опозиційного кандидата в народні депутати України Дмитра Іванова застосовуються недозволені методи політичних провокацій і оббріхування свідчать, що Кучма і його команда і не збираються втілювати в життя ідеї, проголошені ним так званої політичної реформи. Навпаки, режим утверджує в Україні практику політичного і фізичного терору проти опозиції. Переслідування за інакомислення, цинічне ігнорування права, виступає проти здорової політичної конкуренції, підкупом і силою нав'язує виборцям угодних йому кандидатів.
Президентська Адміністрація виступає, як найреакційніша політична сила в Україні, а не як будівнича державна команда, інтереси України для якої понад усе. Фракція соціалістів звертає увагу українського народу, міжнародної політичної громадськості на посилення тоталітарних тенденцій в політиці офіційної правлячої команди. На ігнорування нею засадничих демократичних цінностей у практиці проведення виборів до парламенту і органів місцевого самоврядування, їх фальшування, ігнорування громадської думки і заганяння опозицію в політичне гетто, що становить величезну небезпеку не тільки для долі демократів в Україні, а й для Європи і всього світу.
Разом з тим, ми розуміємо, що у внутрішньому плані на перше місце виходить об'єднання всіх опозиційних, всіх прогресивних сил мобілізації народу на боротьбу за зміну системи влади. Ми вимагаємо від Генеральної прокуратури розслідування ситуації із порушеннями виборчої кампанії у сумах нахабним використанням адмінресурсів.
І, шановний Володимире Михайловичу, на останок я хочу сказати ось що на додаток до цієї заяви. Ви бачите, як дорого коштує в Україні "беззубість" парламенту і ви ж знаєте, що Щербань не має права бути народним депутатом. Але, на жаль, він спокійно реагує на те, що Банкова підступно зупинила судовий процес про позбавлення його депутатського мандата. Це є, я думаю, величезною небезпекою для демократів в Україні і ще раз свідчить про те, що парламент, на жаль, не виконує належні функції в нашій державі. Дякую за увагу!
ГОЛОВА.Запрошую до виступу із заявою від фракції соціал-демократичної партії України "Об'єднаної" і Прошкуратову Тамару, підготуватися Кендзьору.
10:49:42
ПРОШКУРАТОВА Т.С.
Фракція СДПУ. У своєму виступі я хочу наголосити на особливому занепокоєнню ситуацією, що склалася з забезпеченням гуманітарних прав
української громади Придністров'я. Нещодавно в рамках урочистостей з нагоди 59-ї річниці з дня визволення Тирасполя від німецько-фашистської окупації я відвідала Придністровський регіон, який межує з Одеською областю. Численні зустрічі з українцями цього краю дали мені змогу значно впевнитися в існуванні різноманітних гуманітарних проблем української громади, які пов'язані з наслідками придністровського конфлікту.
Українці, які становлять третину населення Придністров'я, стикаються з такими перешкодами, як, перше, паспортні труднощі при перетинанні українсько-молдавського кордону. Чимало наших співвітчизників мають родичів в Україні. Сьогодні для них перетворюється на проблему навіть відвідання батьків, адже будь-який перехід через митницю кожного разу вимагає нових штампів у паспорті. Внаслідок цього паспорти через велику кількість штампів доводиться часто змінювати, що пов’язано з новими витратами та складною процедурою.
Складний стан з освітою. Це друге. Випускники шкіл, не маючи ще молдавського громадянства, не можуть вступити до вузів Республіки Молдова. Разом з тим для них ускладненим є і вступ до вузів України. У середніх школах Придністровського регіону з українською мовою навчання бракує підручників, посібників, методичної літератури.
Вважаючи надання підтримки культурному та соціальному розвитку закордонних українців важливим завданням Української держави, що випливає з положень статті 12-ї Конституції України, та, зважаючи на специфічне та складне становище населення Придністровського регіону, що зазнав істотних труднощів та руйнувань внаслідок військового конфлікту 1992 року, фракція СДПУ звертається до органів виконавчої влади України з наступними пропозиціями: направляти на педагогічну практику в дитячі садки та школи Придністров'я студентів з провідних вузів України; проводити на регулярній основі навчання-семінари для викладачів української мови в місти Тирасполі або в областях України, що межують з Придністров'ям з залученням провідних українських фахівців з історії, географії, української мови та літератури; передбачити регулярні учнівські та студентські обміни; надати студентам Придністров'я, які оволодівають мистецькими спеціальностями, можливість проходити стажування у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури та Львівські академії мистецтв.
Запрошувати українців Придністров'я до участі в навчально-тренувальних зборах, спортивних змаганнях з різних видів спорту, що проводяться в Україні.
Розглянути питання про можливість спрощення процедури отримання українцями Придністров'я громадянства України.
Першим кроком у вирішенні цих проблем, на нашу думку, має стати створення у Верховній Раді міжфракційної парламентської групи для надання допомоги українцям Придністров'я у розв'язанні їхніх проблем. Після утворення такої групи ми готові взяти це питання під контроль і внести ряд пропозицій для посилення зв'язків з українцями Придністров'я. Дякую.
ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор з заявою від фракції "Наша Україна", будь ласка.
10:53:03
КЕНДЗЬОР Я.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! З наближенням президентських виборів ми все з більшою тривогою спостерігаємо за узурпацією найважливіших позицій посад у державі політичною партією, яка була аутсайдером колишніх минулорічних парламентських виборів. Маю на увазі партію СДПУ(о).
Ми бачимо яке представництво у Кабінеті Міністрів. Ми бачимо, що останнє призначення глав адміністрацій областей ідуть саме за участю представників соціал-демократів (об'єднаних). Це Закарпаття, Чернігів, Черкаси. На нашою інформацією на черзі призначення глави адміністрації Чернівецької області. Понад
200 соціал-демократів (об'єднаних) - членів цієї партії - очолюють районні державні адміністрації. І це такі почесті партії, яка набрала ледь... спромоглася набрати ледь 6 відсотків голосів на парламентських виборах.
Дуже показові в цьому плані є Львівська область. В області соціал-демократи (об'єднані) набрали 2 відсотки голосів, і сьогодні ми по суті маємо керівництво областю саме представниками цієї політичної партії. Останні призначення, ви знаєте, багато говорилося про діяльність податкової адміністрації Львівщини, яку очолює Сергій Медведчук. Недавно керівником Західної регіональної митниці призначений заступник, колишній заступник голови обласної податкової адміністрації Сергія Медведчука Тарас Козак. Ви уявляєте, шановні колеги, який створений холдінг, товариство з необмеженою безвідповідальністю - податкова адміністрація і весь західний кордон нашої держави - митна служба. Які поступлення будуть тепер на потреби виборчої кампанії і СДПУ(о) і для інших потреб.
Отже, ми бачимо про те, що невипадково те, що сьогодні говорили представники Комуністичної, Соціалістичної партій про цей безпардонний процес узурпації влади
у нашій держави. І ті, хто розуміє небезпеку цього процесу, мусить якимось чином протистояти цьому процесу. Бо не може бути - це абсурд, це алогічно, коли партія, яка в регіоні отримала менше голосів, ніж декларувала членів партії, сьогодні домінує у цьому регіоні. Ми розуміємо завдяки чому...
ГОЛОВА. Завершуйте, Ярослав Михайлович.
КЕНДЗЬОР Я.М. Я завершую.
Це тільки із-за того, що наша держава має начальника відділу кадрів Віктора Медведчука, який керує усіма цими призначеннями. Дякую.
ГОЛОВА. Олександр Турчинов із заявою виступатиме від фракції Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Калінчуку Василю.
10:56:38
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні народні депутати, шановні співвітчизники! Ми уже в котре змушені повторювати та бити на сполох. Сьогодні Україна опинилась перед загрозою реального хлібомору. Після того, як в країні тяжкою працею селян було зібрано найбільший врожай пшениці за останнє десятиліття, сьогодні українська влада може похвалитися лише порожніми засіками, відсутністю якісного посівного насіння, кардинальним подорожчанням хліба у всіх, без винятку, регіонах та жахливими прогнозами на врожай 2003 року. Українська влада на чолі з Президентом чергово безсоромно і нахабно обікрала селян.
За найскромнішими підрахунками у селян вкрадено 7 млрд.грн., а село залишене на призволяще, без хліба, без посівних, без пального, без надій, без перспектив.
У всіх, без винятку, регіонах хліб сьогодні дорожчає. Вага та розмір хлібини зменшуються ледь не в двічі. Нестача хліба по окремих областях стає катастрофічною. З бюджету позапланово вигрібаються астрономічні суми, щоб завезти з-за кордону той хліб, який вчора віддали за безцінь.
Ми так і не отримали відповідь від Президента, уряду, віце-прем'єр-міністра з питань АПК, який минулого року бадьоро вручав бутафорські снопи, перемотані синьо-блакитною (?) стрічкою, Кучмі та хвалився про небачені врожаї.
У нас є питання: куди подівся український хліб, куди поділось 40 млн.тонн зерна?! Хто несе відповідальність за занурення України у новий хлібомор на початку 21 століття?!
У нас сьогодні немає ні продразвьорсткі, ні продподатку, у нас немає перегінів у проведенні колективізації. То чому ж ми знову говоримо про загрозу голоду? Чому в українському селі, як і 150 років тому, "чорніші чорної землі блукають люди"?
У мене є всі підстави стверджувати, що в Україні проводиться відверта і цілеспрямована політика геноциду українського народу, української нації. І організація штучного хлібомору - це лише органічний її елемент. Мені здається, що саме у такий спосіб влада вирішила фізичним шляхом, шляхом технологічно організованого голоду позбутися мільйонів протесного електорату, в щоденному раціоні якого, як відомо, хліб є головною, а то і єдиною стравою, а потім ще і забрати за безцінь собі землю.
Очевидно, саме у такий нелюдський спосіб Президент вирішив позбавитися власного народу, який не хоче бачити його своїм Президентом і закликає до відставки. Вочевідь, це і є стратегією чинної влади на знищення України.
Шановні колеги, нам боляче і соромно дивитись, коли Президент нашої держави безпідставно і пихато говорить про вступ до Європи, про євроінтеграцію та геополітичні інтереси тоді, коли на Хмельниччині та Кіровоградщині шматок хліба перетворюється на малодоступне благо.
Нам бридко слухати про мотиви на користь відрядження українських батальйонів на вирішення світових завдань тоді, коли нація хліборобів повинна завозити чужий хліб з-за кордону. Про яку політичну реформу може йти мова, коли вперше за 50 років Україна опинилась без хліба? Який двопалатний парламент може цікавити націю тоді, коли на порядку денному постало питання біологічного виживання?
Тому наша фракція - блоку Юлії Тимошенко наполягає на включенні до порядку денного проектів постанов Верховної Ради щодо термінового проведення позачергового Дня уряду з порядком денним "Продовольча безпека держави". Ми будемо, шановні колеги, наполягати, щоб в четвер включили це питання до порядку денного і запросили уряд для негайної доповіді. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Слово має Василь Антонович Калінчук для заяви від фракції Аграрної партії України. Будь ласка. Підготуватися Зарубінському.
11:00:29
КАЛІНЧУК В.А.
Калінчук, фракція Аграрної партії України, Одещина.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, в Україні з метою позбавлення залежності сільськогосподарського виробництва від несприятливих природних кліматичних умов були збудовані меліоративні системи на площі 5,7 млн. гектарів. В тому числі і 2,5 млн. гектарів зрошуваних. На цих полях вироблялась чверть валової продукції сільського господарства, а в багатьох південних областях цей показник сягав за 30-40 відсотків.
Меліоровані землі особливо в посушливі роки були страховим фондом держави, де вирощувалось 100 відсотків рису, 60 відсотків овочів, третина льоноволокна, значна частина зерна і високопоживних кормів. На жаль, в останні роки ефективність зрошуваних земель значно погіршилась. В цьому, вкрай посушливому році організаціями держводгоспу заключені договори на полив всього 570 тис. гектар земель.
В чому причина? По-перше, відсутність необхідної кількості дощувальної та поливної техніки. Із потреби 33 тис. одиниць в наявності є тільки 20 тис., з яких половина несправна. Замовлено ж на заміну зношеної лише 75 дощувальних машин.
Внутрішньогосподарські зрошувальні системи сьогодні потребують реконструкції на площі 600 тис.гектарів.
По-друге, з метою покращання використання зрошувальних і осушених земель в 2002 році урядом затверджена комплексна програма розвитку меліорації земель до 2010 року. Програма є, фінансування відсутнє, відповідно і віддачі немає. Адже тільки для технічного переоснащення щорічно потрібно 130-140 млн.грн. Наміри уряду по зниженню на 50 відсотків тарифів на електроенергію, яка використовується для подачі води на зрошення, могли б полегшити фінансове навантаження на господарство в поточному році, але цього не зроблено. Якщо не можемо намічене виконати, для чого ж про це заявляти.
Виходячи з умов, що склалось в сільському господарстві, фракція "Аграрної партії України" звертається до Кабінету Міністрів України вже в цьому році негайно здійснити певні заходи по використанню меліоративних угідь в господарствах усіх форм власності. А починаючи з 2004 року, забезпечити повне фінансування комплексної програми розвитку меліорації земель, збільшити поставки технічних засобів для зрошення господарствам на умовах лізингу та відшкодування за рахунок держави частини їх вартості, передбачивши відповідні кошти для цієї мети в державному бюджеті України. Дякую за увагу!
ГОЛОВА.Я запрошую до слова Олега Зарубінського для виступу від фракції народно-демократичної партії України, підготуватися Миколі Нощенко.
11:03:24
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Фракція народно-демократичної партії. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати, гості, журналісти! Більше місяця тому, 10 квітня 2003 року у місті Кам'янець-Подільському трапилась безпрецедентна для європейської держави подія, яку фахівці навіть називають гуманітарною катастрофою. В одному із сховищ міського архіву трапилась пожежа, яка знищила близько ста тисяч архівних справ. Лише за попередніми відомостями, в огні загинули матеріали кількох фондів, що включали в себе документи із історії Поділля XVIII, XIX, XX сторіч.
Я впевнений, що серед депутатів є певна частина тих, хто писав дисертації власноруч і власною головою. Їм, як нікому зрозуміло значення архівів для науки, як зрозуміло і те, що значить знищення ста тисяч архівних справ.
Сумно, що відомий виступ "архіви не горять" не завжди справджується, хоча, очевидно, вистачає політиків, які б були не проти, щоб деякі документи з їх минулого з архівів зникли.
Але тут я не хочу нікого звинувачувати, бо йдеться про інше. мова йде про непоправну втрату для Подільського регіону Вінницької та Хмельницької областей, залишилося ненаписаними тисячі історій українських міст, сіл, родин, вони є складовою національного скарбу та генетичної пам'яті народу. Документи, які могли б стати шляхом до цього скарбу, уже не існують. Вони пережили сотні років, Громадянську і дві Світові війни, щоб безглуздо загинути у незалежній Україні.
За християнською традицією можливо вимолити з пекельного вогню своїх предків до сьомого коліна. Для багатьох громадян України ці імена могли донести матеріали переписів, судові справи, посімейні списки та інші знищені документа. Трагедія перерубала живу нитку історії, яка зв'язувала покоління подолян від давніх часів до сьогодення. Саме ця довга нитка історії і відрізняє, на мій погляд, народи з тисячолітнім минулим з величезними шарами культури і багатими гуманістичними традиціями від деяких молодих суперактивних , суперенергійних і сумермеркантильних політичних націй.
Я цілком поділяю особливе занепокоєння моїх колишніх колег - науковців, професорів, - висловлена ними у відкритому листі щодо стану збереження фондів державних архівів. І це стосується не тільки архівів у подільському краї, але майже всіх архівних установ України внаслідок жебрацького фінансування системи збереження архівних справ, опалення, водогону, підбірки відповідного температурного режиму у сховищах, щодня існує реальна загроза повторення кам'янецької трагедії в інших областях.
Я хочу максимально жорстко поставити сьогодні питання про обов'язкове доведення рівня фінансування державних архівів в Україні, який би гарантував нормальне функціонування та життєзабезпечення архівних зібрань. Пам'ятаймо, що нехтуючи надбаннями минулого прирікаємо наше майбутнє на безпамяцтво. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Я запрошую до виступу від фракції Промисловців та підприємців та "Трудова Україна" Миколу Нощенка. Підготуватися Матвієнкову.
11:06:59
НОЩЕНКО М.П.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, присутні ! Фракція Партій промисловців та підприємців та "Трудова Україна" послідовно виступає за стабільність розвитку суспільних процесів, вдосконалення чинного законодавства із питань трудових відносин, соціального захисту населення тощо.
Проте сьогодні темою заяв з'являється засудження застосування грубої фізичної сили при вирішенні статутних відносин юридичних осіб незалежно від форм господарювання і будь-яких інших обставин.
Вранці 29 квітня цього року кияни стали свідками безпрецедентного випадку, розлючений натовп озброєний палицями, металічними предметами в буквальному розумінні штурмом брав приміщення по вулиці Щорса, 11 міста Києва. Старожили столиці не пам'ятають після Громадянської війни такого погрому. Як засвідчила телевізійна камера у кращих традиціях Голівуду, натовп зламав вхідні двері, розбив ними вікна на першому поверсі, поламав офісне обладнання, а працівникам охорони нанесені моральні і тілесні ушкодження.
Виявляється, що штурмом натовп брав приміщення, яке сьогодні належить Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України.
Ця організація за рішенням уряду забезпечує функціонування в нашій країні міжнародних автомобільних перевезень. І з 1992 року являється дійсним членом міжнародної спілки.
Хто ж ці порушники чинного законодавства і хто керував цим заходом. Виявляється і це прикро, що це колишній наш колега, колишній міністр транспорту Костюченко Леоніда Михайловича. У такий спосіб найдосвідченіший державний службовець захищав своє крісло.
При більш детальному ознайомленні з матеріалами, що висвітлюють цю подію, виявилося, що перманентна боротьба тягнеться із 2001 року. Вінцем цього було рішення Київського апеляційного господарського суду цього року, а також вищого господарського суду, якими визнані чинними зміни у складі засновників зазначеної асоціації та рішення про зміни керівництва. Відповідно до цих судових рішень асоціація приступила до виконання в новому складі своїх статутних зобов'язань. І саме зазначені судові рішення так не хотіли виконувати старе керівництво. Констатуючи, що факт прийняття судових рішень відбувся. Та необхідність їх негайного виконання фракція заявляє про неприпустимість застосування сил у будь-яких проявах та обставинах. Це дискредитує нашу владу. І взагалі після цих подій неналежній їх оцінки з боку правоохоронних органів чи захочу хто з нами співпрацювати на міжнародному рівні. Сьогодні захоплено офіс, завтра урядову установу, післязавтра парламент. І сьогодні була також заява про грубе застосування сили.
Закони прийняті в Україні на європейському рівні, але забезпечення виконання на рівні африканських племен, коли вождь в даному випадку завжди правий.
Своє вагоме слово у світлі прийнятих рішень про подальшу роботу повинен сказати терміново уряд України, Міністерство транспорту України.
ГОЛОВА. Дякую. Завершуйте, будь ласка.
НОЩЕНКО М.П. Фракція з метою попередження подібних випадків застосування сили наполягає на негайному грунтовному та об'єктивному вивченні правоохоронними органами цього факту і дати відповідні оцінки всім учасникам цієї події. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Сергій Матвієнков має слово для заяви від депутатської групи "Європейський вибір". Приготуватися Томенку.
11:10:41
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемые коллеги! Мы в последнее время в этом зале много говорим о проблемах экологии. Наверное, это и правильно, поскольку проблема, действительно, существует и проблема та, которая, наверное, не волнует, не может не волновать каждого сидящего здесь и за пределами этого зала.
Но я думаю, что уже все поняли, исход их тех слушаний, которые здесь проводились, исходя из той методики, при которой рассматривались эти вопросы, что проблема заключается не в самой экологии, а в механизмах платежей, которые существуют по этому вопросу.
Что у нас происходит? 2 месяца тому назад мы в этот зал вынесли для рассмотрения законопроект 2209, в котором попытались все-таки разрешить эту проблему. Каким образом использовать те средства, которые нами платятся в экологические фонды, как заставить эти деньги работать на местах, как заставить эти деньги работать по очищению загрязнения окружающей среды.
Что мы получили взамен? Мы рассмотрели этот законопроект в первом чтении. Попадает он на доработку в комитет на повторное первое чтение и начинает блокироваться. И до сегодняшнего дня с молчаливого согласия комитета находится и блокируется в этом комитете. Взамен этого мы получаем следующее, что 28 марта с молчаливого согласия комитета по экологии абсолютно не ставя в известность комитет промышленной политики, Кабинет Министров выпускает постановление, в котором в 2-2,5 раза увеличивает платежи за загрязнение окружающей среды.
Для примера скажу. Вот, допустим, автомобильный транспорт взять, у кого есть. С 4 гривен до 6 гривен. Железнодорожный транспорт - с 3 до 4,5 гривен. Сбросы вод - в 1,5-2 раза. Для рударей вообще установили 2 гривны 70 копеек. Начали разбираться, сказали: запятую не там поставили; внесем соответствующие изменения для рударей, мы немножко пересмотрим это постановление.
Когда будет внесено это постановление? как оно начнет действовать, на сегодняшний день непонятно.
Но даже вопрос не в этом, не это самое главное, не величина платежей. Все больше волнует следующее.
Первое. Как можно работать? 28 марта принимается постановление Кабинета Министров. С 1 апреля начинаются платежи. Как предприятие должно строить свою экономику? Каким образом планировать использование средств? Это ненормальный ход. Это первое.
Второй момент. Мы прекрасно понимаем и знаем о том, что любое предприятие, загрязняющее окружающую среду, имеет четкий механизм решения этого вопроса. Но опять же действует механизм, принцип "Чем больше загрязнение окружающей среды, тем больше средств остается в центре, тем выгоднее центру". Давайте же в конце-концов разрешим эту проблему. И мы законом 2209 сделали первую попытку для того, чтобы его рассмотреть.
Мне непонятно и я задаю вопрос - какое право имеет комитет блокировать рассмотрение вынесения в зал вопроса того, который действительно волнует все наше государство? И до каких пор этот законопроект будет находиться в комитете? До тех пор, поки мы еще раз повысим платежи по экологии и загоним вообще предприятие в угол? Ну давайте же в конце-концов разберемся! Есть проблема. Давайте посмотрим, куда идут эти деньги и как они используются.
Поэтому, Владимир Михайлович, я все-таки прошу дать поручение конкретное, разобраться с этим законопроектом и четко сказать, когда же он окажется у нас в зале для рассмотрения. Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до Регламенту до статті 8.3.3. слово має Микола Томенко у зв'язку з незадоволенням результатами розгляду його депутатських запитів. Прошу дуже коротко, Миколо Володимировичу.
11:14:06
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги. Микола Томенко, голова Комітету з питань свободи слова, інформації.
Я хотів звернути увагу на дуже серйозну проблему, яка у нас уже є актуальною протягом року. Я з двома депутатськими запитами звертався до Рахункової палати, Державного управління справами, інших служб про те, що в Україні здійснюється діяльність Президента із незрозуміло направлених коштів.
Я отримав відповіді про те, що Державне управління справами говорить про те, що на частину функцій і діяльності Президента кошти виділяють спонсори.
Я поцікавився прізвища цих спонсорів, структури, хто це робить, в якій спосіб і що хоче за цю спонсорську допомогу. Ви знаєте, що за новорічну листівку від імені Президента було витрачено 1 мільйон 444 тисячі. На поздоровлення з 8 березня і 9 травня мені взагалі відповіді не дали, хто це розмістив і скільки витрачено.
Тепер ви знаєте іншу ситуацію, я з'ясовував, виявляється у нас взагалі зараз ініціативи Президента рекламуються взагалі в незаконний спосіб, тому що ніхто не бере на себе зобов'язання і ніхто не визнає, що він замовив плакати політичні, їх розмістив і несе за це відповідальність.
Ви знаєте, що у 2000 році ми прийняли Закон, Верховна Рада, про фінансування органів державної влади, де чітко передбачено, що діяльність Президента України, як і, до речі, Верховної Ради фінансується виключно з державного бюджету.
Я звертаю увагу Державного управління справами і хотів би, щоб ми відповідним чином, можливо, звернулися і до Рахункової палати - ще раз поставити питання про це і перевірити, хто ж ці благодійники, які вирішили фінансувати діяльність Президента? Може сьогодні вони фінансують діяльність, а завтра почнуть вимагати від Президента здійснення якихось незаконних, неконституційних дій.
Уже Президент значною мірою підставлений, якщо так сказати, оскільки, бачте, на біг-бордах є недобросовісна реклама і вводиться в оману і міжнародне співтовариство, і український народ, коли нам кажуть про те, що бажаєш жити як в Європі - підтримай двопалатний парламент. Вибачте, це ж брехня, м'яко кажучи. Тому що в Європі лише в Європейському Союзі шість країн з однопалатними парламентами, майже половина країн-кандидатів до Європейського Союзу - з однопалатними парламентами.
Якщо хтось незаконно це робить, то, очевидно, Генеральний прокурор повинен втрутитися в цю справу.
Тому я звертаю увагу всіх відповідних інституцій уже в третьому депутатському запиті і надіюсь, що в цій сесійній залі ми почуємо хто в нашій країні в незаконний спосіб під виглядом спонсорства фінансує діяльність Президента, яка в значній мірі, і, зокрема, в рекламі політичній, не відповідає ні закону про рекламу, вибачте, ні здоровому глузду, ні тій політичній, так би мовити, дискусії, яка іде в Україні. Дякую.
ГОЛОВА. Зараз ми перейдемо до розгляду питань. А тоді буде з процедури. Я прошу вас, шановні колеги, такого немає під час заяв - щоб з процедури говорили. Зараз закінчимо. Одну хвилинку. Я ще раз прошу вас. Зараз перейдемо до наступного питання, з процедури розгляду, будете говорити.
Шановні колеги, виступи від фракцій і депутатських груп завершено.
Відносно проблем, які були порушені у ваших виступах, Секретаріат підготує відповідні запити, листи, які буде направлено до тих, кого це стосується.
Щодо нашого колеги Володимира Щербаня. Це питання ми обговорювали на Погоджувальній раді, я звернувся до Президента з відповідним листом, попросив дати роз'яснення щодо того, чи була заява, коли вона розглядалась, ця заява, які рішення прийнято.
А зараз наше Юридичне управління працює які є в парламенті важелі впливу на судову систему, на Київський апеляційний суд, який на сьогодні призупинив розгляд цієї справи у зв'язку із клопотанням адвоката народного депутата Володимира Щербаня. Все, що можна було, повірте, воно зроблено. Інших у нас важелів, крім моральних, зараз немає. Шановні колеги, я доповів вам. яка є інформація. Якщо є інші пропозиції, давайте будемо розглядати, що нам треба робити в правовому режимі.
Будь ласка, із процедури Масенко, народний депутат Масенко.
11:18:45
МАСЕНКО О.М.
Володимире Михайловичу, я з якого приводу взяв слово? Микола Володимирович Томенко тільки що порушив, на мій погляд. дуже важливе питання, але поки це перевірку зробить Рахункова палата, поки знайде спонсорів, так я і для колег-депутатів, і для радіослухачів - громадян України заявляю офіційно, що ті поздоровлення, плакати з святом Нового року були викуплені із місцевого бюджету місцевими радами. Я займався цим питанням - 850 гривень за один плакат і примусово 2-3 плакати на район такий невеличкий, як більший - то ще більше давали. І оце такі спонсори є у нас у державі. Хтось, може, і виступає спонсором, поки виготовлять плакати, але тоді вони обов'язково повернуть ці гроші із місцевого бюджету замість того, щоб громадянам надати безкоштовне медичне лікування і таке інше.
ГОЛОВА. Дякую, все! Відключіть мікрофон.
Шановні колеги, оголошується до розгляду проект постанови про інформацію голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мойсика Володимира Романовича стосовно дій, що мали місце 14 травня цього року в київському слідчому ізоляторі.
Ми домовилися, що ми сьогодні приймем. Ми це питання розглядали, інформацію слухали, що сьогодні ми приймем відповідну постанову. Будь ласка, Володимире Романовичу, і будемо голосувати.
11:20:32
МОЙСИК В.Р.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, буквально дві хвилинки інформації до тієї, яку я вам надавав 16 травня цього року про події по слідчих ізоляторах Чернігова, Житомира і міста Києва.
В п'ятницю того ж таки дня, коли була інформація голови комітету, Печерський районний суд міста Києва частково задовольнив подання Генеральної прокуратури України про взяття під варту Тимошенко, Болюри і Шаго і ухвалив таке рішення: продовжити затримання Тимошенко і Болюри до десяти діб, надати дозвіл на затримання та доставку Шаги в суд під вартою санкції на арешт також не дав.
Протокол, рішення про затримання Сокольченко органами прокуратури не реалізовувався у зв'язку з її хворобою. Вона перебуває в лікарні. Є протокол про її затримання, але вона, фактично, не затримана.
Ухвала Апеляційного суду Київської області від 12 травня цього року, якою ухвалено про звільнення з-під вартою указаних осіб, опротестовано Генеральною прокуратурою України до Верховного суду України 14 травня цього року, і справа там ще не розглянута.
У зв'язку з цими обставинами, Володимиру Михайловичу, пропонують зміни до попереднього проекту постанови, які підготовлені мною, народним депутатом Мазуренком і іншими комітету. І вони торкаються.
Замість пункту 2 попереднього проекту, де ми рекомендували Генеральному прокуророві України вжити заходів по виконанню судового рішення щодо Болюри Тимошенко і Сокольченко. Пропонується на весь зміст рекомендувати Генеральному прокурора України вжити вичерпних заходів до посилення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень. Ця зміна викликана тим, що на сьогоднішній день вказані особи перебувають в ув'язненні на підставі іншого судового рішення.
І пунктом третім нового проекту постанову чи змін до попереднього пропонується доручити Генеральному прокуророві України дати належну правову оцінку діям посадових осіб, відповідальних за виконання рішення щодо Болюри, Тимошенко та Сокольченко, фактом застосування насильства до народних депутатів України і надати інформацію Верховній Раді України до 3 червня цього року, тобто до наступного сесійного засідання.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми ж не обговорюємо, з мотивів Турчинов і давайте зараз будемо голосувати.
Шановні колеги, ми вже голосуємо, обговорили цю постанову. Все. Проголосуємо за основу, а тоді буде доповнення.
11:23:34
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу, тому що доповідач трошки не на тому акцентував проблему. Йдеться не про те, що є конкретні прізвища, у нас сотні тисячі громадян безпідставно знаходяться у в'язницях, от про це і йдеться.
У нас не виконуються в країні судові рішення, про це йдеться. У нас в Україні народних депутатів можуть давити машинами, можуть вбити при виконанні ними своїх службових обов'язків, от саме про це йдеться в цій постанові. Інше питання, що її дуже так "смягчили", що важко зрозуміти.
Але ж, Володимир Михайлович, я хотів з вами порадитися і із колегами, я дивлюся, що у нас в залі дуже мало людей. Є пропозиція, можливо ми її в четвер проголосуємо, доповідач розповів про проблеми, про інші варіанти, щоб була достатня кількість людей для прийняття рішення. Це наша пропозиція, на початку в четвер.
ГОЛОВА. Позиція комітету, будь ласка.
МОЙСИК В.Р. В принципі ми готували питання на сьогодні і воно достатньо підготовлено, щоб проголосувати. Не кричіть, це не я вирішую. Будь ласка, як ви приймете рішення так і зробите.
ГОЛОВА. Давайте проголосуємо, зараз нам треба сьогодні проголосувати, щоб ми зараз прийняли рішення, а далі ми побачимо. Я ставлю на голосування, щоб ми відійшли від Регламенту і зараз прийняли рішення по цій постанові.
11:25:10
За - 228.
Рішення прийнято.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту постанови Верховної Ради України за номером 3498-1.
11:25:39
За-219
Не встигли.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту постанови Верховної Ради України за номером 3498-1.
11:26:09
За-222
Давайте я краще ще раз поставлю, ніж ми будемо говорити.
Я втретє, для чистоти експерименту, ставлю на голосування про прийняття за основу проекту постанови Верховної Ради України за номером 3498-1.
11:26:41
За-242
Рішення прийнято.
Кармазін доповнення, будь ласка.
11:26:55
КАРМАЗІН Ю.А.
"Наша Україна", "Солідарність", партія захисників Вітчизни. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги депутати! Я вас просив би пункт 3, де ми пишемо "доручити Генеральному прокурору України", після цих слів добавити "та Голові Департаменту з питань виконання покарань Льовочкіну". Далі йде за текстом "дати належну оцінку" і т.д. І в кінці замість "надати інформацію", "проінформувати Верховну Раду України на пленарному засіданні", добавити після "до 3 червня на пленарному засіданні" і поставити крапку. Тобто цих кілька слів всього добавити. Дякую!
МОЙСИК В.Р. Володимире Михайловичу, я абсолютно не заперечую проти першого доповнення. Можна доручити і голові департаменту. А разом з тим я не бачу необхідності. Ви доручили Комітету з питань законодавчого забезпечення, нехай він надасть інформацію, я завжди готовий буду об'єктивно і повно вам довести цю інформацію.
ГОЛОВА. Я прошу не кричати, шановні колеги. Є пропозиція, є позиція комітету.
Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Юрія Кармазіна і прошу народних депутатів визначитися шляхом голосування.
МОЙСИК В.Р. Володимире Михайловичу, можна на дві частини розділити пропозицію.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Що не працює система?
11:28:34
За-211
Рішення не прийнято.
Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту, як постанови.
В цілому я ставлю на голосування.
11:28:58
За-229
Постанова прийнята. Дякую.
Переходимо до розгляду далі питань відповідно до розкладу. Оголошується до обговорення проект Закону про внесення змін до Закону України про підприємництво в Україні щодо комунальних підприємств.
Доповідач міністр юстиції України Лавринович Олександр. Будь ласка. Якщо можна, дуже коротко.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до Закону України про підприємство України стосується проблеми функціонування комунальних підприємств. Протягом тривалого часу ці підприємства керувалися тими ж нормами, які стосуються державних підприємств. Але у зв'язку з прийняттям законів про місцеве самоврядування, створення системи комунальної власності виникла необхідність врегулювання цієї проблеми.
І мета внесення зміни до чинного закону про підприємства є розвиток правовідносин, пов'язаних із особливостями створення та діяльності комунальних підприємств в Україні.
Перш за все, пропонується визначити правовий режим майна таких підприємств. Майно комунальних підприємств закріплюється за ними на праві повного господарського відання. Так пропонується в проекті. А майно тих підприємств комунальних, які включені до переліку об'єктів комунальної власності, що не підлягають приватизації, має закріплюватися за ними на праві оперативного управління. Тобто ті зміни, які кореспондуються сьогодні з режимом, який працює і для державних підприємств, але потрібно окреме визначення, оскільки існує зовсім інша система власності: власність територіальних громад і власність держави.
Цей проект закону ситуацію у відповідність з чинними нормами щодо місцевого самоврядування і не вимагають ніяких інших підходів і витрат з Державного бюджету. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам також, Олександре Володимировичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Ми йдемо за скороченою процедурою. Ми домовилися, що у нас надзвичайно багато законопроектів. Я прошу звернути увагу на це.
Я запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира Йосиповича Матвєєва.
11:31:36
МАТВЄЄВ В.Й.
Уважаемые коллеги! Комитет Верховной Рады по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций, рассмотрев на своем заседании внесенный Кабинетом Министров проект закона о внесении изменений в Закон о предприятиях Украины, принял решение поддержать законопроект и предлагает принять его за основу.
Рассматриваемый законопроект направлен на четкое законодательное урегулирование особенностей создания деятельности коммунальных предприятий. Необходимость принятия данного проекта обусловлена отсутствием правовой базы, в том числе отдельного законодательного акта, который бы определял объем прав и обязанностей коммунальных предприятий относительно закрепленных за ними на праве полного хозяйственного ведения или оперативного управления коммунального имущества.
Нужно отметить, что в период, когда коммунальная собственность была разновидностью государственной собственности, эти правомочности определялись нормами, которые касались государственных предприятий. Поэтому, когда коммунальная собственность , согласно Конституции, стала самостоятельной формой, назрела необходимость создания соответствующей правовой базы.
Внесенным правительством законопроектом определяются особенности создания, ликвидации, реорганизации, управления, деятельности коммунального предприятия, а также образований использования его имущества, в частности вносится изменение в статью 10 Закона Украины "О предприятиях в Украине". Этими изменениями законодательно определяется статус коммунального имущества, раскрывается понятия "полного хозяйственного ведения" и "оперативного управления коммунальным имуществом".
Так, согласно проекта, осуществляя право полного хозяйствования ведения коммунальные предприятия владеют, пользуются и распоряжаются указанным имуществом по своему усмотрению, совершает относительно него любые действия, которые не противоречат законодательству и уставу предприятия.
Осуществляя право оперативного управления, коммунальное предприятие владеет и пользуется указанным имуществом, имеет право распоряжаться имуществом, которое есть коммунальной собственностью и принадлежит к основным фондам предприятия лишь с разрешения органа местного самоуправления. Особенностью распоряжения другим имуществом таких предприятий должны определятся в его уставе.
Также закон дополняется новым разделом номер десять, который определяет особенности создания, ликвидации, реорганизации, управления деятельности коммунального предприятия, а также образования и использования его имущества.
По мнению членом комитета, принятие такого законопроекта позволит развязать ряд проблемных вопросом, связанных с созданием и деятельностью коммунальных предприятий и с управлением коммунальным имуществом, которое закрепляется за коммунальными предприятиями и позволит привести в соответствии к правовым реалиям настоящего времени устава и деятельность коммунальных предприятий.
Таким образом Комитет по вопросам экономической политике предлагает Верховной Раде принять проект Закона Украины о внесении изменений в Закон Украины "О предприятиях в Украине" относительно создания и деятельности коммунальных предприятий за основу.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, Володимире Йосиповичу.
Шановні колеги, нам потрібно зараз визначитися "за" і "проти". Записалося 9 чоловік. Прошу висвітити на табло. Але буде виступати лише чотири: два - за, два - проти. Давайте дотримуватися процедури і Регламенту.
Юрій Кармазін. Ви зразу кажіть - за чи проти, Юрій Анатолійович?
11:34:43
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановний Володимир Михайлович, я завжди за те, що відповідає здоровому глузду і що позитивно.
В даному випадку я буду виступати за прийняття закону. Тільки хотів би внести деякі корективи, які дуже потрібні будуть і для другого читання і які взагалі треба нам розуміти.
Законом не врегульовані питання, поки що, пов'язані з діяльністю комунальних підприємств. Не регулюються вони ніякими законодавчими актами. І саме цю прогалину має сьогодні заповнити Закон про внесення змін до закону про підприємства в Україні.
Я хотів би наголосити, що стаття 10, про яку зараз говорилося і в тому числі, і доповідаючи від комітету, де говорилося про зміни до пункту четвертого, новий пункт вноситься - пункт 4, і диктувався з місця, на свій розсуд розпоряджатися зазначеним майном.
Я хотів би зупинити і сказати: "Люди добрі! Ви що, не пам'ятаєте, як на свій розсуд територіальне майно зараз використано було?!" Передаються в територіальну власність санаторій у м.Одесі. Потім вони знищуються. Бо на свій розсуд.
Тому я пропоную тут дописати: "в інтересах територіальної громади". От тоді свій розсуд, але в інтересах територіальної громади.
Тепер ще одне, дуже важливе питання. У нас абсолютно випущені з цього проекту закону, в жодній статті немає, є тільки сільська, селищна, міська рада, яка створює комунальні підприємства. А обласна, районна рада? Що, вони випадають? Адже згідно з пунктом 4 статті 60 Закону "Про місцеве самоврядування" вони також мають право виступати від імені територіальних громад, сіл, селищ, міст. І вони сьогодні слухають нас і думають: "Ви що, позбавляєте нас права створювати?! Ви що, нас позбавляєте?!"
Дійсно, в цьому варіанті, я хотів би, щоб міністр юстиції чітко це передбачив, що в цьому поки що ви позбавляєте обласні ради, ви позбавляєте районні ради.
На якій підставі ми це робимо? Якщо це свідомо - це одне, якщо помилка - давайте її виправляти.
Тепер друге. Доцільно було б, і це правильно пропонувало науково-експертне управління, зробити, доповнити, що загальні питання діяльності комунальних підприємств визначаються типовим статутом. І в зв'язку з цим доповнити закон в такій редакції, пункт другий статті 41-ї: затверджує статут комунальне підприємство, який має відповідати затвердженому Кабінетом Міністрів України типовому статуту та змінам до нього. І уточнити статтю 41-у, який саме орган місцевого самоврядування - рада чи її виконавчий орган - дає відповідні дозволи, тому що може виконавчий орган узурпувати свою владу, використати не по призначенню. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І все ж - ви за чи проти?
КАРМАЗІН Ю.А. Я за тільки з оцими доповненнями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Гірник, будь ласка. Євген Гірник. Ви за чи проти? За.
11:38:12
ГІРНИК Є.О.
Шановні депутати, дійсно, це питання потребує врегулювання, і дуже добре, що відповідний проект винесений на наш розгляд. Я ще раз підтверджую, що я за прийняття цього закону. Більшість зауважень, які я хотів сказати, сказано у виступі пана Кармазіна. Дійсно. тут потребує доповнення розділ про майно обласних рад і майно районних рад. Це є спільне майно територіальних громад, розташованих на території відповідних територіальних одиниць, і воно ніяк тут не обумовлено. Крім того, необхідні в другому читанні застереження щодо розпорядження цим майном у кризових випадках, тому що є випадки, коли це майно приймалося як комунальне у розпорядження міських чи інших рад і доводилося до банкрутства, і таким чином проводилася їх штучна приватизація. Тобто кризові рішення, очевидно, мають бути покладені на рішення рад відповідного рівня і ніяким чином не переданих їхнім виконкомам.
На завершення хочу ще раз підтвердити, що я за в першому читанні з доопрацюванням у другому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, хто проти прийняття цього закону?
Будь ласка, Володимир Кирилович Черняк. Я вже оголосив.
11:39:58
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні народні депутати, я за вирішення цієї проблеми, звичайно, проблема не вирішена з комунальним майном, з його відчуженням, використанням, розпорядженням ним, і треба цю прогалину заповнити, і добре, що міністерство пропонує законопроект.
Але я проти того, щоб вирішувати в такий спосіб. Тут багато чого не виписано так, як слід для того, щоб це питання було, насправді, вирішено. Воно дає певний простір для зловживань, якщо ми приймемо в такому вигляді законопроект, в якому запропонований.
Треба більш чітко визначити, хто виступає від імені територіальної громади. Тут уже ставили це питання, і я хочу поставити на ньому акцент - рада чи виконавчий орган? Якщо ми віддамо виконавчому органу - неминуче зловживання, якщо віддамо раді, вони також можливі, зловживання, але їх буде значно менше. Тому потрібно поставити і більш чітко виписати це питання. Це питання використання територіального майна. Який механізм використання цього майна, який механізм контролю за їх використанням. Цього немає, це вада всіх наших законів - контроль за виконанням і санкції, які падають, якщо будуть відповідні порушення. Тому, на мій погляд, я пропоную на повторне перше читання, врахувати ці пропозиції і потім ще раз розглянути. Дякую.
ГОЛОВА. Так, Тарас Чорновіл, ви проти, да?
11:41:49
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Значить, шановні колеги, при всьому тому, що необхідно, щоб питання було врегульовано в законодавчій формі, тому що не можуть і далі комунальні підприємства діяти за принципом і за статутними нормами, які були закладені для державних підприємств. І очевидно нам доведеться всім голосувати у першому читанні за цей закон. Я категорично проти цілого ряду формулювань і просто рівня закону.
Як на мене закон підготовлений достатньо слабо. Передбачається якесь аморфне уявлення - комунальне підприємство. Не передбачається того хто є реально власником, власне, функції повноваження власника, територіальна громада. І відповідальність, як перед територіальною громадою так і перед виборним органом і територіальні громади перед місцевими радами. І є серйозна проблема з врахуванням прав і позицій трудового колективу самого підприємства. В законі це нормально не виписано.
Не передбачено також той пункт в достатній мірі, коли створюються комунальні підприємства на основі серйозно зруйнованих і доведених практично до стану банкрутства підприємств, ще за діючими сьогодні, чи за передніми нормами законодавства.
Частина комунальних підприємств сьогодні існує виключно на дотаційній сфері внаслідок того, що вони ввійшли в стан перманентного банкрутства ще в період державної власності на ті підприємства.
Ці речі можна нормально виписати в другому читанні, але, якщо це не буде передбачено, якщо не буде поставлено питання про те, що мусить бути все ж таки друге читання, і тому зараз приймати тільки за основу в першому читанні, то я буду категорично проти. Але сам закон, категорично заявляю, потрібний.
ГОЛОВА. Розгляд законопроекту завершено. Шановні народні депутати, два "за", два "проти".
Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.
Оголошується до розгляду проект Закону Про внесення змін до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" щодо розмежування видатків між державним та місцевим бюджетом. Доповідач Державний секретар Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції Першин Володимир Леонідович.
Співдоповідач - Володимир Йосипович Матвєєв також з питання. Дуже коротко прошу, за скороченою процедурою.
ПЕРШИН В.Л.
Шановний Володимир Михайлович! Шановний Геннадій Андрійович! Шановні народні депутати! Вашої уваги представляється проект закону про внесення змін до закону України "Про передачу об'єктів права державної власності, державної та комунальної власності". Метою розроблення законопроекту, є приведення норм закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" у відповідності з Бюджетним кодексом України в частині розмежування видатків між державним та місцевими бюджетами, визначено статтями 69, 87, 91 кодексу. Та встановлення під час передачі із державної у комунальну власність рівних умов, тобто солідарної відповідальності місцевих органів влади та підприємств, з яких передаються об'єкти соціальної інфраструктури за виключенням підприємств, які в установленому порядку визначені банкрутом.
Запропоновані зміни до законопроекту передбачають збільшення пайової участі підприємств у фінансуванні процесу передачі об'єктів соцсфери, які потребують капітального ремонту до 50-ти відсотків, хочу підкреслити, замість 30-ти відсоткової їх участі у фінансуванні видатків, пов'язаних з утриманням та капітальним ремонтом всіх об'єктів. В разі, якщо об'єкт утримався підприємством в належному стані, то їх загальна сума видатків протягом бюджетного року, якому здійснено передачу, може бути меншою, ніж це передбачено діючому новому закону. Тобто, меншою ніж 30 відсотків суми на утримання об'єктів у відповідний період.
Питання визначення обсягу видатків визначається відповідною комісією, яка передбачена діючою статтею закону "Про передачу об'єктів державної і комунальної власності". Хочу підкреслити, що передача об'єктів соцсфери здійснюється не тільки за згодою органів уповноважених управляти державним майном, а і місцевих органів влади.
На сьогодні місцеві органи самоврядування не погоджуються з прийняттям у комунальну власність не відремонтованих та воєнних об'єктів соціальної інфраструктури, оскільки не мають відповідних коштів на проведення капітального ремонту. Посилити заінтересованість територіальних громад у прийнятті цих об'єктів та забезпечити прискорення їх передачу у комунальну власність можливо лише за умов фінансової підтримки з боку підприємств, на балансі яких перебувають згадані об'єкти.
Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам також, Володимире Леонідовичу. Сідайте, будь ласка.
Запрошую до виступу заступника голови комітету Володимира Йосиповича Матвєєва.
11:46:55
МАТВЄЄВ В.Й.
Уважаемые народные депутаты Украины! Сегодня Кабинет Министров Украины представил на ваше рассмотрение очередной уже третий подряд в нашем комитете проект Закона Украины о внесении изменений к Закону Украины о передаче объектов государственной и коммунальной собственности.
Законопроектом предлагается в соответствии с нормами Бюджетного кодекса установить равные условия для местных бюджетов разных уровней и предприятии хозяйственных обществ, созданных в процессе приватизации или корпоратизации, финансирование расходов по капитальному ремонту объектов социальной инфраструктуре при их передаче в коммунальную собственность.
Конечно же предлагаемые законопроект не идеальный. Так в нем не решен вопрос об источниках финансирования расходов на содержание переданных в коммунальную собственность объектов социальной инфраструктуры в течение текущего года и соответствующих местных бюджетах финансируются эти затраты только с бюджетного периода следующего после года передачи объектов. З 30 до 50 процентов поднят объем затрат на капремонт передаваемых объектов для предприятий созданных в процессе приватизации, корпоратизации. При этом не решена проблема для тех предприятий, которые просто не имеют таких финансовых возможностей.
Имеются у нас также еще ряд вопросов и замечаний финансового характера. Тем не менее Комитет по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, собственности и инвестиций предлагает принят этот закон в первом чтении и готов дорабатывать его ко второму чтению с учетом уже имеющихся замечаний, а также предложений народных депутатов. Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Дякую, Володимире Йосиповичу.
Шановні колеги! Переходимо до обговорення. Прихильники і противники цього законопроекту. Будь ласка, висвітіть на табло, хто записався на виступ.
Юрій Кармазін. Підготуватися Пузакову.
Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна".
11:48:49
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Я безумовно з більшістю висновків, які доповів шановний колега Матвєєв, погоджуюся, за одним може виключенням, суттєвим виключенням.
Перше. Так як же все-таки вийти з того питання, про яке зараз було сказано, що той рік, той бюджетний період, в якому здійснено передачу об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність ким же він буде фінансуватися? Якщо передали, то той, хто передав, уже не фінансує. А той, кому передали, буде фінансувати ще з наступного року. Це що? Це маленьке питання для нас з вами? А для людей це буде взагалі питання життя і смерті. Та ви сторожа не профінансуєте поставити на цей об'єкт. Це просто непідготовлений проект. Тільки по цьому критерію.
Тепер друге питання, яке веде, штучно веде, до банкрутства підприємств, які мають такі підприємства соціальної інфраструктури. Що я маю на увазі? Я маю на увазі, що проектом реформується (в лапках "реформується") порядок обсягу витрат, які має фінансуватися підприємствами, створеними в процесі приватизації або корпоратизації на проведення капітального ремонту об'єктів соціальної інфраструктури, які передані у комунальну власність.
Якщо зараз такі витрати підприємства становлять 30 відсотків суми витрат на утримання об'єктів соціальної інфраструктури за минулий рік, по проектом передбачено, що ці видатки становитимуть 50 відсотків суми витрат, тобто плюс 20 відсотків, шановні. Тут багато хто з вас керівники підприємств в минулому... необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Тому якщо ця сума може перевищити можливості підприємства і це буде вести до їх банкрутства. Звісно, піде питання про приватизацію дострокову і так далі.
Я категорично проти такого підходу, який веде до штучного банкрутства підприємств і до штучної приватизації. Якщо це вважати, що ми покращуємо життя для підприємств для наших, що ми підвищуємо з них відсоток, то, вибачте мені, ми, мабуть, по-іншому розуміємо, яке благо робиться для підприємств.
Я просив би цей проект повернути на доопрацювання, тому що він недостатньо виписаний, а таку концепцію підтримати не можливо. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Кармазін - проти. Володимир Пузаков, будь ласка, ваша позиція.
11:51:46
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Не зважаючи на те, що процес передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність не завершений, у державному бюджеті кошти місцевим бюджетам на зазначені цілі не передбачаються. На звернення органів місцевого самоврядування даються посилання на статтю 91 Бюджетного кодексу України, що зазначені видатки можуть передбачати при формуванні місцевих бюджетів за умови прийняття відповідних місцевих програм. Проте, із-за обмеженості коштів місцевих бюджетів, на прикладі міста Кіровограда, протягом ряду років фінансування видатків на капітальний ремонт житлового фонду органів місцевого самоврядування здійснювалося в обсягах, які не забезпечували потребу на капітальний ремонт покрівель, ліфтового господарства, внутрібудинкових мереж. У зв'язку з цим утримання об'єктів соціальної інфраструктури, що передається в комунальну власність лягли на додатковий тягар на місцеві бюджети.
Крім того, на фінансування видатків по утриманню об'єктів соціальної сфери направляються доходи, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, в основному плата за землю та місцеві податки і збори. Надходження плати за землю внаслідок постійного збільшення податкового боргу та надання державою додаткових пільг залишаються на рівні минулих років, а збільшення надходжень по місцевих податках і зборах не можливо у зв'язку з встановленням максимальних ставок по цих податках і зборах, тобто у місцевих бюджетах відсутні податкові резерви збільшення доходів, частини, які можливо направити на утримання об'єктів соціальної інфраструктури.
Виходячи із вище викладеного, пропоную включити до даного закону такий пункт та викласти його в такій редакції: "Передбачити у проектах державного бюджету України на відповідний рік транспорт і місцевим бюджетам на капітальний ремонт та утримання об'єктів соціальної інфраструктури, що передаватимуться у комунальну власність". Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам також.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
За, проти?
11:54:12
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Взагалі то я за і проти.
Шановні народні депутати! У цьому залі я неодноразово, іде мова і чув дорікання народних депутатів про те, що законопроекти, які подає уряд, або Президент, набагато є недосконалими, ніж це роблять депутати.
І ось вчитавшись в даний поданий законопроект я все-таки вважаю, що на сьогоднішній день цей законопроект не відповідає на 50 відсотків навіть тих потреб, які конче потрібно сьогодні приймати в законодавчому полі. Я маю на увазі соціальну сферу, і особливо на селі.
Мова йде в цьому законопроекті про рівні умові для місцевих бюджетів, мов це буде вирівнювати місцеві бюджети і так далі. Нічого подібного в законопроекті я не побачив.
Якщо йде і пройшла, згідно указу Президента, передача соціальної сфери бувших КСП перейшли, або кооперативів, перейшло до сільських рад, то фінансування сьогодні йде на рівні тільки потреб на зарплату. Навіть сільсьскі ради не мають можливості на відрядження виділити працівнику, або це стосовно сільської ради працівник, або це стосовно школи місцевої, відрядження, яке держава делегує його на якесь навчання або підвищення курсів кваліфікації - роками не виплачується ні вчителям, ні працівникам сільської ради.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради чітко визначило, що зокрема параграф два, стаття 4.2, проекту зазначає, що починаючи з бюджетного періоду наступного за роком передачу об'єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність, видатки, пов'язані з утриманням цих об'єктів відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів згідно законодавства.
Ми з вами прийняли бюджет на цей рік, аналогічно будемо приймати і на слідуючий рік, але, як кажуть, віз і понині буде там, тому що практично сьогодні треба для утримання цих, значить, об'єктів виділити не менше мільярда, півтора мільярда коштів з Державного бюджету. Ми це не спроможні зробити і не спромоглись в цьому році і відповідно і на слідуючий рік.
Тому я пропоную так, фракція буде визначатись Соціалістичної партії України в четвер, як голосувати. Я би голосував так - за, але категорично проти такого законопроекту у такому вигляді, як він поданий на розгляд Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВА. Отже проти. Замість Шкіля виступає народний депутат Кирильчук.
11:57:20
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, фракція блоку Юлії Тимошенко, Кирильчук, партія "Батьківщина".
Дійсно, проблема в Україні існує, це - одна із проблем, причому масштабних проблем, бо тисячі будинків культури, клубів, будинків просвіти, інших соціальних об'єктів сьогодні практично або розорені, або розорюються, або прихватизовуються за копійки. Сьогодні уряд не розкрив в своєму законі, який пропонує цієї проблеми, як слід, він навіть не перерахував, яких соціальних об'єктів цей закон стосується. Але хто глибоко вник, то може взнати, що практично тут формула така, що справа утопаючих в руках самих утопаючих. Тобто уряд відмежовується від цієї проблеми і передає її на місцеві бюджети, які сьогодні бідні, як церковні миші. І знайти гроші для того, щоб відремонтувати, утримувати цей об'єкт, такої можливості немає. Я вже не кажу навіть про сільські такі об'єкти, які вже стоять сьогодні без вікон, без дверей, якщо є там сторож, то це завідуючий клубом на чверті ставки, який тільки навідується інколи. Через те такий закон приймати не можна. Це одна причина.
Друга, такий закон повинен пройти глибоке обговорення в бюджетному комітеті, висновку бюджетного комітету по цьому поводу немає. Записано, що закон вступає в дію з дня його підписання, а кошти? Хай шукають ці голови сільських рад? Голови обласних рад, їх там нема.
Такий закон, якщо його доопрацювати, потрібен, але він може увійти лише в дію разом з новим бюджетом.
Слідуюче, чому я сказав, що переноситься? Ви бачите, на утримання сьогодні 30 відсотків, тепер будуть місцеві бюджети шукать 50 відсотків. Капітальний ремонт, сьогодні за рахунок трансфертів Державного бюджету передаються ці кошти на капітальний ремонт та реконструкцію таких об'єктів, тепер це теж буде із місцевих бюджетів.
Такий закон приймати не можна, бо він єдине, що дозволяє, це прихватизаторам знайти широке поле діяльності, і за копійки позабирати такі об'єкти, в яких там дальше не буде ні будинку культури, ні будинку просвіти. Сьогодні не буде навіть там, де зібрати людей. Через те цей проект треба направити на доопрацювання. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Будь ласка, Володимир Черняк.
12:00:38
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні колеги, такий закон приймати треба, але не такий. Я розтягуюся в шпагаті між "за" і "проти". Проблему потрібно вирішувати, але в законопроекті вона достатньою мірою не вирішена.
І суть справи не в мені, а суть справи в тому, що соціальна сфера зависла між Державним бюджетом і місцевими бюджетами. Державний бюджет її вже не фінансує. а місцевий бюджет її ще не фінансує. Ось в чому нерв проблеми.
Якщо ми передаємо соціальну сферу місцевим бюджетам, то потрібно вирішити питання про її фінансування. Якраз питання про фінансування соціальної сфери в законопроекті не вирішено або недостатньою мірою вирішено. Я пом'якшив формулювання.
Яким чином можна його вирішити? Або забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів, які б дали можливість фінансувати соціальну сферу. Або надати трансферти з Державного бюджету.
Тому я приєднуюся до тих хто пропонував відправити законопроект на повторне перше читання. Його приймати треба, ще раз наголошую, питання це потрібно вирішувати, воно дуже актуальне і багато і чому пікантне питання. І, дійсно, від цього залежить доля і життя мільйонів людей і тому його ми зобов'язані вирішити. Але ми повинні зобов'язати суб'єктів законодавчої ініціативи довести його до такого ступеня готовності, щоб в нас не було необхідності мучитись, натискуючи кнопку "за". Дякую!
ГОЛОВА.Шановні народні депутати, розгляд проекту закону про внесення змін до закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" щодо розмежування видатків між державним та місцевим бюджетом, завершено. Рішення будемо приймати в установленому порядку. Шановні колеги, нам треба порадитись, чи будемо ми робити перерву чи може розглянемо проект постанови про затвердження положення помічника-консультанта народного депутата. Ми багато говорили, весь час відкладаємо розгляд цього необхідного документу. Немає заперечень? Дякую.
Валентине Григоровичу, я вас прошу. Ми ж порадились, ви ж добровільно підтримали цю пропозицію.
12:03:48
МАТВЄЄВ В.Г.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! У запропонованому вам проекті, перш за все, мова йде про правовий статус помічників-консультантів народного депутата України. За даними, наданими нам програмою "Сприяння парламенту України", в законодавстві країн європейського союзу, термін "помічник парламентаря" означає особу, що надає депутатам під час виконання ними своїх обов'язків особисту допомогу. Відмінну від тієї, яку надають служби і посадові особи парламенту. Надаючи особливого значення організації діяльності помічників-консультантів, наш комітет з перших днів своєї роботи почав займатись вивченням питання щодо вдосконалення нормативних документів, що з правових позицій, регулюють роботу помічників-консультантів народних депутатів.
Як ви пам'ятаєте, за ініціативою членів комітетів з питань регламенту, Верховною Радою були внесені зміни до статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України", якими кількість помічників-консультантів народного депутата, була збільшена з 15 до 31. Цим же законом було врегульоване питання про присвоєння рангів державного службовця тим помічникам-консультантам, які прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до виконавчих апаратів органів місцевого самоврядування. А також було вирішення питання щодо прикріплення до Апарату Верховної Ради України помічників-консультантів, які працюють у місті Києві за строковим трудовим договором на постійній основі, але не є державними службовцями.
Наступним кроком стала організаційна робота по підготовці нової редакції положення. З цією метою комітет звернувся до керівників всіх депутатських фракцій і груп, до структурних підрозділів Апарату, до зацікавлених у цьому міністерств і відомств надати свої пропозиції щодо нової редакції положення, і більшість з них, слід відмітити сьогодні, активно відгукнулася на це. 23 листопада минулого року комітетом спільно з програмою сприяння парламенту України було проведено широке обговорення питань діяльності помічників-консультантів на засіданні "круглого столу", у якому також взяли участь абсолютно всі представники депутатських фракцій і груп, багато народних депутатів, чимала кількість безпосередньо помічників-консультантів. представники міністерств, відомств, Рахункової палати та структурних підрозділів Апарату Верховної Ради. У результаті проведеної такої роботи були висловлені пропозиції, які були і узагальнені комітетом.
Тому вашій увазі пропонується документ, який суттєво відрізняється від чинного положення, переш за все за технікою юридичного викладу. Включає він цілий ряд нових правових норм, а також спрямований на збереження тих напрацювань, що доведені практичною роботою народних депутатів та їх помічників за останні чотири скликання Верховної Ради.
Перше за все хочу привернути вашу увагу до самої форми оновленого положення. Як ви помітили вже, він поданий на ваш розгляд в більш спрощеному, чіткому, більш логічному вигляді побудови структури його, перш за все, яка складається із статей, частин і таке інше.
Зміст нової редакції положення повністю відповідає чинному законодавству, а зокрема закону України "Про статус народного депутата" та іншим законам.
У статті 1 запропонованого проекту положення вичерпно визначений правовий статус помічника-консультанта, а стаття 2 конкретно врегульовує його права. Зокрема, у частині 2 проекту передбачено, що помічник-консультант , перебуваючи у приміщеннях Верховної Ради, повинен дотримуватися встановленого порядку.
У частині 4 право бути присутнім на засіданнях комітетів або тимчасових спеціальних чи тимчасових слідчих комісій за письмовим дорученням народного депутата та згодою голови комітету чи тимчасової спеціальної комісії.
У статті 3 введені нові правові норми, за якими помічник-консультант повинен дотримуватися вимог Конституції України, законодавства України, а також цього положення і таке інше.
Значна увага приділена детальному викладу порядку зарахування та звільнення з посади помічників-консультантів та спрощення цієї процедури допускається для безпосередньо народних депутатів. Громадяни України , які вперше зараховуються на посаду помічника-консультанта на державній службі, приймають присягу державного службовця. У цьому проекті також передбачена можливість продовження, що дуже важливо, терміну перебування на державній службі помічників-консультантів, які досягли 60 років для чоловіків та 55 - для жінок. За поданням народного депутата керівнику Апарату Верховної Ради України та погодженням ним в установленому порядку з начальником Головного управління державної служби України це питання вирішується.
Суттєвим у цьому проекті є підвищення соціального захисту даної категорії працівників. Закінчую, Володимире Михайловичу.
Хочу наголосити на тих пунктах, що мають самостійний характер і містяться лише у цьому положенні. Зокрема, про те, що у разі звільнення помічника-консультанта з посади його посвідчення вважається недійсним і він зобов'язаний повернути його до Апарату Верховної Ради. на нашу думку, таким чином ми знімемо деякі проблеми в зв'язку з цим.
Після поширення тексту нової редакції положення про помічника-консультанта до нас в комітет надійшло декілька зауважень і я хочу для стенограми зафіксувати їх і внести незначні уточнення до тексту, який є у народних депутатів. А саме: у частині другій статті першій замість слів "про вищу освіту" записати " про освіту". Головне управління держслужби пропонує у статті шість частину четверту доповнити словами "крім тих, що перебувають на державній службі". Мова йде про обмеження сумісництва відповідно до Закону України про держслужбу для помічників-консультантів, що перебувають уже на державній службі.
Також є концептуальні пропозиції Управління справами Апарату Верховної Ради, які потребують необхідності реалізуватися через вдосконалення законів України і ми спільно будемо над цим працювати.
Володимире Михайловичу, ще я прошу трошки... А я не дивився.
Я думаю, що законопроект, який вніс Рудьковський, Микола Рудьковський, він погодився з нами на засіданні комітету, що після обговорення його на засіданні нашого комітету, а ми йому висловили дуже багато зауважень. Він його зніме. Правда, фактично він цього не зробив. Але є відповідне рішення і комітету з питань Регламенту, і Науково-експертного управління щодо цього альтернативного нашому проекту, який вноситься народними депутатами - членами Комітету з питань Регламенту.
Прошу, шановні колеги, підтримати цей законопроект. Дякую.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Миколи Рибковського немає зараз в залі, я не бачу його. Тому і не буде доповідати цей проект закону.
Скажіть будь ласка, чи є взагалі необхідність нам обговорювати це питання? Все зрозуміло. Настільки детально розтлумачив Валентин Григорович положення цього закону.
Перейдемо до розгляду наступного питання.
Ні, ми ж домовилися, що без перерви працюємо.
Давайте ми надамо слово Кармазіну Юрію Анатолійовичу і на цьому припинимо обговорення цього питання. Перейдемо до наступного.
Будь ласка.
12:13:25
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановні народні депутати, як же можна таке питання не обговорювати? Я щиро дякую голові комітету за доповідь по цьому питанню. Але я думаю, що просто так вирішувати питання щодо людей, які готують законопроект, які працюють над ними, є також частиною цього Апарату Верховної Ради, ми не можемо обмежити.
Тим більше, що до цього часу, не зважаючи на те, що абзацем третім частиною третьою статті 34 Закону про статус народного депутата встановлено, що на чотирьох помічників-консультантів поширюється дія Закону про державну службу, їм присвоюється найвищий - сьомий ранг державного службовця. Вони прикріпляються для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату, посада помічник-консультант до сих пір не передбачена класифікатором професій. ДК 00395 затверджено наказом № 230 від 15.04.2002 року Державного комітету України з стандартизації, метрології та сертифікації, правонаступником якого Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики. Відсутня вона і в Довіднику типових професійних характеристик посад державних службовців затверджено наказом Головного управління державної служби.
Крім того, я вважаю, що ті положення, які є в цьому положенні, яке зараз доповідалося, частини, які звужують ті права і обов'язки помічника, які надані законом про статус. А цього ми не можемо робити. Я конкретно зараз скажу.
Я знаю, що дуже грунтовно в цьому комітеті готуються до всіх питань, тому я також попробую сказати ось що.
Пункт четвертий. В чинному положенні сказано, що на помічників-консультантів, які зараховуються до штату Секретаріату Верховної Ради України, зараз пишеться - та фінансове обслуговування до виконавчих апаратів відповідного органу місцевого самоврядування, а в містах Києва та Севастополя до секретаріатів міських рад. Це звужує - раз.
Друге звуження - обмеження права, наданого абзацом четвертим частини третьої статті 34-ї про статус народного депутата. Помічники-консультанти, які працюють у місті Києві за трудовим договором, але не є державними службовцями, також можуть прикріплюватись до... Необхідно взагалі всіх помічників-консультантів зарахувати до штату як таких, які знаходяться на патронатній службі.
Далі. Ми пишемо - за згодою голови комітету бути присутнім, пункт четвертий, бути присутнім на засіданнях комітетів або тимчасових спеціальних комісій. Сьогодні вони мають право за письмовим дорученням народного депутата. А зараз пропонується - та згодою голови комітету ще тимчасової комісії. Для чого така згода? Дає доручення депутат - це є закон для помічника-консультанта. Ніяких не має бути інших.
Далі. Ми звужуємо його право проходу тільки до центральних органів виконавчої влади, а не говорим, що до всіх органів виконавчої влади. А поскільки Кабінет Міністрів, уряд є вищий орган в системі виконавчої влади, то значить і знову звужуємо права, і ми навіть не можемо з документом послати помічника-консультанта депутат має бігти, як листоноша, сьогодні так постає питання.
Далі. По ще багатьом позиціям. Сумарні витрати не повинні перевищувати 30 відсотків загального річного фонду оплати праці, треба записати.
Далі, я пропоную, ми вилучили право на виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячної заробітної плати. Якщо це державний службовець, то ми маємо передбачати такі речі.
Я закінчую, буквально секундочка.
Далі, ми маємо записати, що матеріальне та соціально-побутове забезпечення помічників консультантів, які перебувають на державній службі, встановлюються з урахуванням вимог розділу сьомого Закону України "Про державну службу" і поставити на цьому крапку. І далі розмір загального фонду заробітної плати помічників встановлюється Верховною Радою України. А вже в межах фонду народний депутат самостійно.
Тобто, я хотів би, щоб ми внесли ці правки, це дуже серйозне питання, воно стосується дуже багатьох людей, 450 помножте на чотири, це, як мінімум, я маю на увазі тих, хто на постійній основі, да, це получається під 2 тисячі, і громадських засадах. Тому я свої доповнення надам і пропозиції до регламентного комітету і прошу їх врахувати до остаточного прийняття цього положення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розгляд цього питання закінчено, голосування відбудеться відповідно Регламенту.
Переходимо до наступного, 2411 - проект закону про внесення змін до Закону України "Про заставу".
Доповідає державний секретар Міністерства економіки та з питань інтеграції Першин Володимир Леонідович. Будь ласка.
Ми ж домовилися без перерви.
ПЕРШИН В.Л.
Шановний Геннадій Андрійович, шановні народні депутати!
До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про заставу".
Законопроект підготовлено урядом з метод удосконалення процедури застави державного майна та належних державі акцій, часток паїв господарських товариств Діючим Законом України "Про заставу" не врегульовано питання передачі в заставу належних державі акцій, часток паїв, що значно звужує можливості держави щодо отримання кредитів на розвиток стратегічно важливих підприємств, а також призводить до зловживань в цій сфері.
Проектом закону пропонується доповнити статтю 11 та законодавчо визначити, що передача в заставу належних державі акцій часток, паїв. У статутних фондах господарських товариств здійснюється з дозволу Кабінету Міністрів України або органу державної влади, в якому в установленому порядку передані повноваження з управління цими акціями, частками, паями.
Стаття 20 Закону України "Про заставу" містить вимогу, про звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства або підприємства не менше 50 відсотків акцій, часток, паїв, які є в державній власності лише за рішенням суду або господарського суду, що зумовлює рівність умов державних і не державних підприємств. А, оскільки, не для державних підприємств майно може бути здійснене також і за виконавчим написом нотаріуса.
Така норма робить кредитування державних підприємств менш привабливим і значно звужує можливості отримання кредитів підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. А скільки переважна більшість, закріплених у державній власності, пакетів акцій належить саме цим підприємствам.
З метою створення рівних персонованих умов при зверненні стягнень для підприємств державної та не державної повновласності, пропонується внести зміни до статті 20 закону в частині зняття обмеження на звернення стягнення на заставне державне майно, виключно за рішенням суду.
Контроль держави за рухом державного майна, яке передає цю заставу здійснюється через механізм погодження передачі майна у заставу, з Кабінетом Міністрів або уповноваженим цим органом, як це передбачено статтею 11 чинного Закону України "Про заставу".
Статтею 21 Закону України "Про заставу" передбачено, що аукціон, публічні торги оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою, за наявності згоди заставодавця. У випадках, коли заставодавець такої згоди не дав, майно реалізується у встановленому порядку, якщо інший не передбачено договір. Наявність такої норми закону затягує процедуру реалізації заставленого майна, оскільки комерційні банки в тривалий час не можуть продати майно і ні залишити його за собою. Тобто, оскільки не має згоди заставодавця.
Зміни до статті 21 передбачають введення норми щодо скасування необхідності отримання заставодержателем, згоди заставодавця для залучення заставленого майна за собою. Якщо аукціонний продаж не відбувся і це, на наш погляд, сприятиме активізації діяльності банків в кредитуванні державності та в економіці. Прийняття закону України, про нанесення змін України "Про заставу" удосконалить процедуру повернення кредитних коштів у разі невиконання боржником своїх зобов'язань, розширить можливості держави, що стоїть у гартуванні повернення кредитів, що сприятиме активізації діяльності банків по кредитуванню воєнного сектору економіки. Просимо підтримати запропонований проект закону. Дякую за увагу!
ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі, сідайте будь ласка.
Слово надається голові підкомітету, комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Царьову Олегу Анатолійовичу, будь ласка.
12:23:26
ЦАРЬОВ О.А.
Уважаемые депутаты! Для того, чтобы более доходчиво объяснить изменения, затронутые в этом законопроекте, я попробую на процедуре показать, как было раньше до этого законопроекта и как этот законопроект предусматривает операции с залогом. Во-первых, в этом законопроекте впервые государство имеет право, раньше такой процедуры не было, отдавать под залог государственные акции. То есть, таким образом, если банк, если государство не рассчитается за полученный кредит, акции перейдут в собственность банка или другой компании, которая получила этот залог. Мы должны это понимать.
Второе. Процедура, как проходила раньше, для государственных и негосударственных компаний. У нас было прописано, что для государственных компаний, доля которых в государстве более 50 процентов, только суд принимает решение в том случае, если договор залога просрочен, договор не выполнен, только суд имеет право выносить решение.
В данном случае законопроект предусматривает выровнять государственную компанию и частное предприятие и не только суд, но и нотариус имеет право вынести исполнительную надпись. Мы знаем, что нотариус - это 2 процента, а решение суда - это 5 процентов. То есть это возможность для удешевления таких процедур.
И третье, самое главное. В том случае, если предприятие не рассчиталось, и у нас уже есть решение суда или решение нотариуса, обязательно должен проводиться аукцион. Так было раньше. А если аукцион не состоялся по той причине, допустим, нет желающих купить залоговое имущество, тогда в законе была прописана процедура, если предприятие согласно, это имущество отходит непосредственно к банку. Но достаточно часто предприятие было не согласно, и тогда процедура заходила в тупик, и банк был вынужден выставлять третью свою структуру для того, чтобы участвовать на торгах, которая выкупала это имущество для банка, и была достаточно запутанная ситуация.
И этот законопроект предусматривает развязать эту запутанную ситуацию и позволяет в том случае, если аукцион не состоялся, имущество прямо отходит банку. И я считаю, что это положительно.
Комитет поддерживает этот законопроект. Но с учетом замечаний, которые были даны Науково-экспертным, мы считаем, что поддержать его нужно в первом чтении. Во втором мы его доработаем. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення. Слово надається народному депутату України Кармазіну Юрію Анатолійовичу.
Ви за чи проти?
12:27:04
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, " "Солідарність",Наша Україна", Партія захисників Вітчизни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійович, ви за чи проти?
КАРМАЗІН Ю.А. Я счас скажу. Я проти дорозтаскування майна, яке пропонує цей законопроект. І зараз я обгрунтую цю тезу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Законом пропонується спростити, іншим словом я не можу сказати, переходу до заставодержателя, тобто до кредитора права власності на заставлене майно в разі невиконання заставодавцем своїх зобов'язань.
Передбачається скасувати необхідність отримання кредитором згоди заставодавця для залишення за собою заставленого майна, якщо аукціон або публічні торги було оголошено такими, що не відбулися.
Уявіть собі, що в заставу приймається майно в 3-5 разів з дешевшою ціною. Потім з якоїсь причини - чи не повідомили керівника підприємства, чи ще щось сталося - зразу майно переходить фактично автоматом по тому проекту, який пропонується. Тому що пропонується не тільки нотаріальний запис зробити, як сказав Царьов від імені комітету, тут пропонується дещо більше - пропонується фактично зробити звернення на підставі самого договору-застави. Тобто, вкласти договір-застави завідомо збитковий і створити умови для позаприватизаційного відхоплення державного майна і зловживань навколо цього керівників державних підприємств і державних службовців і кредиторів. Що получається? Що призначили керівником державного підприємства, зарплата 250, 300 там чи 500 гривень. А він уклав угоду і йому сказали: давай оце майно перейде до нас до власності і земля, буде такий-то, такий-то зиск. Так, як було по Одеському, скажімо, іподрому пропонували робити.
Тому я вважаю, навіть якщо приймати, вносити зміни в Закон про заставу, то треба писати, що звернення стягнення на заставне майно державного підприємства, підприємства, не менше 50 відсотків акцій часток якого є у державній власності, та належать державі акції, частки, паї у майні господарських товариств здійснюється за рішення суду або на підставі виконавчого напису державного нотаріусу.
Разом з тим, ми не зможемо і не можемо, і, слава Богу, не введемо закон цей в дію, поки буде діяти Закон про введення мораторію на примусову реалізацію майна, в якому не менше 25 відсотків належить до власності держави.
Я взагалі звертаю увагу колег-депутатів на те, що розроблювані зараз Міністерством економіки проекти, де виключається звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства вони виключають і таким чином дають можливість зараз дорозтаскувати все, що завгодно. Я взагалі бачу, що це вже лінія Міністерства економіки. Лінія на що? Замість того, щоб ефективно використовувати майно, ви зараз працюєте на комерційні банки? Так вони й так своє беруть, при ставці рефінансування 7 відсотків вони дають мінімум під 20 відсотків. То що ж ви ще за них піклуєтеся, шановні? На кого ви працюєте? Тільки не на цю державу працює Хорошковський і весь його апарат Міністерства економіки.
Я проти цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка. Ви за чи проти?
12:30:54
ШКІЛЬ А.В.
Я - проти. Андрій Шкіль, Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея. В першу чергу, звичайно, я хотів би наголосити на тому, що це треба подати .... як від комітету доповідач, на спрощеній системі, щоб все було простіше і зрозуміліше.
Розумієте, справа в тому, що змальована попереднім виступаючим картина є абсолютно реальною. Тобто цей законопроект буде створювати підстави для того, щоб заставлене майно, як за найдешевшими нормами збувати і реалізовувати.
Тобто що таке означає "без згоди того, хто дав заставу"? Тобто людина дала в заставу майно. Пізніше там не розрахувалась, не спрацювала та схема, при якій вона хотіла зробити і це майно, відповідно, залишилось при ній. І без його згоди це майно може реалізовано. Чому? Чому? Чому ми попираємо тут права заставодавця, з яких причин? Нам пояснюють, що з тих причин, що, мовляв, це затягує і банки, що, майно старіє, знищується? Що з ним стає? Що, хтось дає в заставу сметану чи молоко? Я думаю, що в заставу даються в першу чергу об'єкти ліквідні, плюс до того, що є постанова Нацбанку про те, що майно так чи інакше, якщо воно коштує сто тисяч, то воно приймається в заставу під п'ятдесят тисяч. Це вже є така норма.
А тут під 50 тисяч прийняли майно, яке коштує 100 тисяч, було ж оцінено, так? Так пізніше ще без згоди заставодавця це майно може бути реалізоване там за 5 тисяч, наприклад. Позаяк довго було все і цей закон дозволяє ось ту, таку лазівку. А ми не маємо права цього допустити.
Тому я хочу наголосити на тому, шановні колеги народні депутати, я розумію, що ми працюємо замість перерви, але, тим не менше, прошу зосередитися. Цей законопроект, він не має права навіть розглядатися в даній ситуації. Тому що ми не маємо можливості проконтролювати ті процеси, які зараз відбуваються в економіці України. Так ми таким чином даємо ще одну можливість в обхід існуючих більш-менш усталених стосунків виходити на реалізацію заставленого майна за копійки. Давайте собі уявимо. Малий підприємець в заставу дав своє єдине майно, яке він має, - це квартиру, помешкання, в якому він живе. Квартира коштує 30 тис.дол. Оцінили в 15 тис.дол. Дали там ще пару копійок, він не встиг реалізувати проект, не встиг заробити. І без його згоди його квартиру раз - і продали?! Все, розумієте?!
Пан забрав собі і на цьому - до побачення. Я думаю, що це ні в якому разі не зменшить кредитні ставки, це не збільшить можливостей давати майно під заставу і кредитувати підприємства банками. На це взагалі жодного впливу немає. Я думаю, що це збільшить тільки можливості зловживань в цій сфері. Тому я переконливо закликаю відправити цей законопроект і запропонувати уряду підготувати більш якісні пропозиції в цьому напрямку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Слово надається Черняку Володимиру Кириловичу.
12:34:12
ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги, я думаю, що попередні виступаючи депутати - Кармазін і Шкіль були надмірно суворими. Я схиляюся до необхідності підтримки цього законопроекту. Що я можу вам сказати: вовка боятися - в ліс не ходить.
В чому існує проблема? Проблема існує в тому, щоб отримати кредити. Ситуація в економіці така, що у нас не вистачає фінансових коштів. Потрібно кредитувати, фінансувати, інвестувати виробництво. І це - головне питання економічної політики взагалі поточного моменту, питання інвестиційного клімату сприятливого, питання залучення коштів, фінансів, інвестицій, наших внутрішніх і зовнішніх.
Так от, отримати потрібно кредит. Актуальне питання. Без застави кредит отримати неможливо. Кредит повинен бути гарантований, тому потрібно віддати в заставу. При цьому, при цьому, те, проти чого ви заперечуєте, без права реалізації застави, застава стає формальною, і фактично ніякий банк не буде давати кредит, якщо не буде цієї умови, якщо він... Так почекайте! Ви ж заперечуєте проти ідеї.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. не заважайте.
ЧЕРНЯК В.К. Так от, без права реалізації застави ніхто кредити давати не буде.
Але існує проблема реальна, на яку звернули увагу і Кармазін, і Шкіль, ви звернули увагу на реальну проблему, але вона не перекреслює самої ідеї. Потрібен аукціон, хто перемагає на аукціоні, той фінансує. Потрібні умови. Умови, наприклад, інвестиційні умови певні при цьому, потрібен контроль за цим, це абсолютно правильно.
Але давайте ми це більш досконало випишемо в другому читанні. Якщо ми не зробимо крок в цьому напрямку, о проблему кредитування нашої економіки ми не вирішимо. Тому я б не хотів, щоб ви перекреслювали законопроект у зв'язку з тим, що ви конкретні механізми вирішення проблем кредитування, проблем надання в заставу, проблем реалізації застави, я б сказав, оцінки застави, я з вами згоден, існує небезпека того, що можуть продавати за безцінь заставне майно, і ми це знаємо, і це відбувається, і, дійсно, у нас існує закон про примусову приватизацію майна, який би зіграв свою роль, і ми повинні його вже скасувати, якщо ми хочемо, щоб процес кредитування економіки у нас здійснювався. Але забезпечити в цьому законі механізми контролю.
Отже, я вважаю, що ми можемо прийняти його в першому читанні, але суттєво доопрацювати його в процесі підготовки до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Розгляд питання закінчено, переходимо до наступного.
Проект закону про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2003 році.
Доповідає народний депутат України Одайник Микола Миколайович, будь ласка.
12:38:31
ОДАЙНИК М.М.
Микола Одайник, "Наша Україна", "Солідарність", Вінниччина.
Шановні депутати, шановний народе України!
Доброго вам дня, доброго вам всім здоров'я!
Сьогодні розглядається два законопроекти про ввіз цукру-сирцю в Україну. Співавтором одного з них являюся я. Ви знаєте, коли подавали цей законопроект, не думали, що стільки шуму і галасу наробить він навколо себе. Навіть не гадалося про те, що стільки інтересів людей на різних рівнях буде затронуто цим законопроектом. Але факти є і ми їх бачимо, вони є на сьогоднішній день.
Ви, якщо замітили, то я сказав, що сьогодні розглядається два законопроекти і це підкреслив, чому? Тому що я переконаний, якщо сьогодні в четвер не буде прийнятий ні один законопроект, то будемо розглядати третій, четвертий і так далі, до тих пір поки ми не приймемо.
Це означає, що проблема цукру-сирцю на Україні існує. І її потрібно вирішувати. Потрібно вирішувати не так, як вона вирішується сьогодні.
Я володію фактами, що на Україну ввезено більше 150 тисяч тонн цукру вже тільки після нового року. При тому ввезено ви знаєте, яким шляхом. По цьому питанню нами підготовлені заходи до Прем'єр-міністра, до Генерального прокурора, тому що це не можна не замітити, і це не можна не знати.
Але давайте повернемося до самого законопроекту, що пропонується цим законопроектом? Перше. Цим законопроектом пропонується ввести 400 тисяч тонн цукру-сирцю.
Друге. Встановити квоту ввізного мита не менше, як 7 євро на 1 тонну.
Третє. Переробку завершити до 1 вересня поточного року.
Четверте. Встановлення механізму регулювання поставок цукру та порядок контролю за його виконанням, пропонується покласти на Кабінет Міністрів.
І п'яте, що дуже важливо. Одержані кошти під контролем Мінагрополітики направити як інвестиції виробнику цукрового буряка. Прийняття даного законопроекту дасть можливість ввести цукор цивілізованим шляхом і не допустити дефіциту цукру в Україні. При цьому, держава одержить близько 300 млн.грн. Направлення цих коштів виробнику цукрового буряку позволить підтримати дану галузь і призупинити її падіння. Розподіл через тендер під контролем Кабінету Міністрів, дозволить уникнути зловживань.
На кінець хотів би сказати, що в цьому році посіяно буряку зі всіма приписами менше ніж у 2002 році на 200 тис.гектарів. Це означає, що ми будемо мати і на наступний рік таку ж саму дуже важку проблему. Щоб зупинити падіння такої важливої, я повторюю, галузі як цукрова, потрібні кошти і давайте їх будемо заробляти, вони є.
Ви знаєте, ми автори законопроекту бувші директора сільськогосподарських підприємств. Ми переконались на власному досвіді, що вирощування цукрового буряка це вигідна справа, але землю не обманиш. Якщо положиш в землю, то з неї можна взяти. А якщо обманювати, що ми сіємо, а потім обманювати, що ми пересіваємо, а потім ще і не збирати, то про яке відродження цукрової галузі може йти мова.
Тому давайте, я пропоную, зупинити дискусію, яка в основному зводиться до того, хто буде розподіляти, хто буде переробляти, хто від цього щось буде мати, давайте будемо всі. Давайте підтримаємо нашу галузь через інвестицію ввіз цукру цивілізованим шляхом на Україну.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
Слово надається народному депутату України Сваткову Леоніду Борисовичу, як доповідачу. Готуйтеся, будь ласка, заздалегідь.
12:43:24
СВАТКОВ Л.Б.
Шановний пане головуючий, народні депутати, члени уряду! Проектом закону передбачається ввезення цукру..... в Україну в обсязі 280 тисяч, ставка ввізного мита 6 євро і терміном до 1 вересня.
Я хотів би зупинитися на питанні обгрунтування необхідності прийняття цього закону. Виробництво цукру врожаю 2002 року склало 1 мільйон 430 тисяч тонн при внутрішній потребі споживання в Україні 1 мільйон 800 тисяч тонн. І наявні ресурси цукру власного виробництва можуть привести до того, що у літній період можуть бути перебої з цукром, як в роздрібній торгівлі, так і перебої в забезпеченні в літній період підприємств харчової промисловості таких, як кондитерська, молочноконсервна і безалкогольна.
Якщо ми приймаємо цей закон, реалізація цього закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, а додаткові надходження до бюджету за рахунок сплати ввізного мита, податку на додану вартість та відрахувань з прибутку при реалізації його складуть близько 15 мільйонів доларів США. У 2001 році було завезено 260 тисяч тонн цукру, сплачено до бюджету 100 мільйонів гривень, 2,3 мільйона сплачено до Пенсійного фонду, працювало 11 заводів і на переробці цукру тростинного на цих заводах працювало 5,5 тисяч чоловік. Крім того, працювали транспорті засоби, працювали порти.
Я хочу сказати, що необхідність прийняття цього закону обгрунтовується ще одним таким питанням. Наше підприємство Дніпропетровський завод "Дніпрошина" поставили на Кубу для тракторів, які ми колись поставляли туди, шини. Заборгованість уже 2 роки, і заборгованість ця еквівалентна 15 тисяч тонн цукру-сирцю. Є замовлення на "Дніпрошину" і на цей рік в еквіваленті на 30 тисяч тонн цукру-сирцю. Ми не маємо втратити наш зовнішній ринок для цього підприємства, тому що сьогодні вже Ярославський завод, знаючи, що у нас не врегульовано питання завезення цукру в Україну, в Росії це питання врегульовано, запропонував свої послуги для Куби для того, щоб виконати замовлення по поставці шин, а цукор-сирець завести в Україну. Так що, приймаючи цей закон і виділяючи квоту для "Дніпрошини" ми даємо роботу тим близько 7 тисяч людей, що працюють на цьому підприємстві і не втрачаємо зовнішній ринок для нашого підприємства.
Я пропоную прийняти закон в такій редакції. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Юхновський Олег Іванович. будь ласка.
12:47:14
ЮХНОВСЬКИЙ О.І.
Дякую. Шановний Геннадій Андрійович! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні розглянув проект закону про введення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2003 році, внесений народним депутатом Сокирком та Одайником (реєстраційний номер 2616), та проект закону 2616-2, внесений народним депутатом Святковим.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своїх висновках пропонує за результатами розгляду в першому читанні взяти за основу законопроект, який матиме позитивний висновок митно-тарифної ради при Кабінеті Міністрів України, який, на жаль, до жодного проекту надано не було.
Разом з тим, зацікавлені міністерства та інші органи виконавчої влади не підтримують запропоновані в проектах законів норми щодо пільгового імпорту цукру-сирцю, оскільки це призведе до підвищення соціальної напруги у бурякосіючих областях демпінгових процесів на ринку цукру та значних втрат державного бюджету.
За даними Національної асоціації цукровиків України наявних ресурсів цукру з урахуванням перехідних залишків та імпорту, навіть при його максимальному споживанні вистачить до нового сезону переробки.
Я наведу дані, які містяться в листі Міністерства фінансів за підписом заступника державного секретаря Марковського. Виробництво цукру у 2002 році становить 1.4 мільйона тонн, перехідні залишки - 350 тисяч тонн, надходження білого цукру з Республіки Білорусь та Республіки Молдова - 59 тисяч, залишки цукру, виробленого з цукрової тростини, - 60 тисяч тонн, контрабанда - 100 тисяч тонн, тобто ресурси в країні становлять близько 2 мільйонів тонн і є достатніми для забезпечення внутрішньої потреби держави до початку нового сезону переробки цукрових буряків.
Інформація, яка міститься в листі Міністерства економіки, до України в поточному році імпортовано 216 тисяч тонн цукру, із них цукру-сирцю - 207 тисяч тонн; експорт цукру за січень-березень склав 160 тисяч тонн, в тому числі і з урахуванням цукрових сиропів, це плюс 47 тисяч до тих цифр, які я навів.
З огляду на зазначене та з метою захисту національних економічних інтересів держави, Кабінет Міністрів України вважає недоцільним прийняття внесених законопроектів. Також слід зауважити, що згідно частини 11 статті три Закону України "Про державне регулювання виробництва (реалізації) цукру" виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції в повному обсязі за її межі. Таким чином реалізація на внутрішньому ринку цукру, виробленого з сировини, ввезеної згідно законопроекту, буде суперечити вимогам чинного законодавства.
Крім того, реалізація положень проектів може призвести до порушення домовленостей, досягнутих Україною в ході переговорного процесу щодо вступу в СОТ.
Звертає на себе увагу також відсутність в проектах будь-яких грунтовних фінансово-економічних розрахунків наслідків прийняття законопроекту. А також звітних даних або розрахунків про наявність дефіциту на внутрішньому ринку України.
Комітет підтримав пропозиції Кабінету Міністрів України і пропонує Верховній Раді України, враховуючи скрутний стан справ в буряко-цукровій галузі, проекти закону провезення в Україну цукру-сирцю на пільгових умовах відхилити.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Я думаю, немає у нас необхідності слухати пропозиції комітету, вони підтримані, уряду, вони підтримані комітетом.
Перейдемо до обговорення.
Будь ласка, Михайло Яворівський. Немає.
Павловський Михайло Антонович. Наступний Мельничук.
12:50:51
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Шановні колеги, члени уряду!
Я хочу привернути увагу до того, що я вже є свідок того, що шість років, дев'ять років я в Верховній Раді, і кожний рік одна і та ж схема: пропадаємо, завеземо на пільгових умовах цукор-сирець і буде краще.
Результат за ці роки. Виробництво цукру скоротилось з 5 мільйонів до 1,4 мільйона. Втрачено сотні тисяч робочих місць! Один цукровий завод, який працює на буряках, навколо нього створюється 30 тисяч робочих місць.
Тому, шановні, тростнік - це горе для наших селян. І мені дуже прикро, що виступає народний депутат від Вінничини - основного виробника цукрових буряків, і починає говорити про ніби якісь переваги. Ніяких переваг немає!
Тому оце єдиний раз, де Кабінет Міністрів правильно поступає, не можна цього допустити.
З іншого боку, треба зупинити контрабанду цукру. Це не кілограм, це сотні тисяч тонн, який ввозиться. Тому, шановні, цей законопроект, ці ідеї є свідченням того, що в державі немає стратегії. Треба підтримати, щоб було насіння буряків, треба. щоб сіяли в достатній кількості, збирали, переробляли і захищали свій ринок.
Ви попробуйте завезти цукор в США. Спочатку заплатіть 500 доларів за тонну. І тому, зверніть увагу, сьогодні мито 300 євро, а нам пропонують зменшити до шести - в 50 раз! Тобто створити пільги, щоб задавити своє виробництво, і за цих умовах ніколи той, хто виробляє цукерки, не буде вкладати в наші буряки - він має оці пільгові умови, ніби для нього!
Тому, шановні, якщо ми думаємо про селян, якщо ми думаємо про робочі місця, ми зараз будемо обговорювати закон про молодь, їй теж треба робочі місця, то ні в якому разі ці законопроекти підтримувати не можна. Ми вже дожилися до того, що в Верховній Раді є лобісти - депутати, які відстоюють чиїсь інтереси. А нам потрібно відстоювати інтереси народу. А виходячи з цього, ці законопроекти, ми повинні подякувати тим, хто запропонував, але ці законопроекти приймати не можна. А замість цього, я звертаюсь до представників Кабінету Міністрів, представте нам програму розвитку і відродження цукрової галузі, підтримки заводів, і більше того, найдіть умови, як відмінити оті умови СОТ, які ми підписали, де ми ввели квоту на 260, а потім більше, тисяч тонн цукру. От тоді держава і селяни вам подякують. А сьогодні треба цей закон відхилити. І я прошу, Геннадій Андрійович, дати доручення Кабінету Міністрів, щоб він розробив відповідну стратегію відродження цукрової галузі. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Слово надається Мельничуку Михайлу Васильовичу. Скажіть, будь ласка, Михайло Васильович, ви за чи проти?
12:54:31
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Шановні колеги, шановний Геннадію Андрійовичу, я з повагою відношусь до народних депутатів, які подали два законопроекти. Вважаю, що ці два народних депутата знають, що вони роблять. Але чи слухає мене народ України і чи слухав він доповіді про те, до чого ж ми дожились на Україні: зерна немає, але ми його експортували, цукру немає. Вже йде розмова про те, що ми повинні десь завозити з-за кордону. Знищили власного товаровиробника зерна, знищили наших цукровиків селян, тому що на сьогодні віддані цукропереробні підприємства в руки бандитів, які пограбували минулого і в позаминулому році селян, як і досі ходять під цукрозаводами, вважаючи, що треба забрати ту працю, яку вони мали, і не можуть знайти, хто ж є власник сьогодні цукропереробних. І це робиться в державі, яка заявила на весь світ, що ми проводимо аграрні реформи задля наших українців. Це не є так, я народ України вже давно це зрозумів.
"Укрцукор" подав чіткі розклади по тому, як завозиться цукросировина в Україні і які наслідки завезення. Я не буду коментувати, я лише хочу запитати Президента, чисельних прем'єр-міністрів: це в нашій державі ми говоримо про те, що завозиться контрабандою 200 тисяч тонн цукрової сировини? То де, я звертаюся до авторів законопроектів, а, можливо, вони дійсно праві? Вибачте так, а навіщо оце в державі таке, що завозять все не законом, а контрабандою, чому допускає держава це? Де митний комітет, де наша Служба безпеки, якщо вже в цьому році автори законопроектів підтверджують, і не тільки вони, що знову завозиться цукросировина конрабандою?
Мотивація така: в якій державі взагалі ми живемо, чи хочемо ми жити в такій державі, чи не потрібно завтра вже міняти політичну систему в цій владі, для того цю владу, яка, допустім, працювала б і дала можливість працювати задля власного народу? Мабуть, це сьогодні повинно бути на першому плані.
Ось у мене заява Генеральної прокуратури щодо Козаченка. Ну, ви розумієте, по-різному можна, але знову, давайте так зробимо: Козаченко. На півтора мільярда обдурили селян. Дурить не Козаченко, а дурить влада сьогоднішня вся, тому що елементи Прем'єр-міністр, чи віце-прем’єр, чи міністр це є гвинтик у цій владі. А крутить цими гвинтиками ті люди, які сьогодні повинні відповідати і стати на коліна перед селянином.
Я не буду особисто підтримувати ці законопроекти, але я не підтримую тих хто завозить контрабанду цукор-сирець. Якщо це так, то краще нехай завезуть, щоб народ України знав, що це потрібно для нашої промисловості, а не контрабандою завозити його в Україну. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Два депутати виступили "проти" цього закону.
Григорій Миколайович Калетник, ви за, чи проти?
Будь ласка.
12:58:19
КАЛЕТНІК Г.М.
Група "Європейський вибір", народний депутат Калетнік.
Шановний Геннадіє Андрійовичу, шановні колеги, шановний багатостраждальні працівники буряко-цукрової галузі.
Декілька цифр. У слідуючому році ми будемо відзначати 180 років цукрової промисловості нашої держави, а чи будемо відзначати ювілей, чи поминки залежить від того наскільки прийняті закони по селу будуть реалізовані на користь, чи на згубу агропромисловому комплексу України. В тому числі стратегічній галузі, якою є буряко-цукровий комплекс.
За останні роки ми дійсно втратили, я підтверджую попередніх виступаючих, десятки цукрових заводів, насінницьких господарств, 21 цукровий завод сьогодні практично демонтовано. Робочі місця зменшилися на 300 тисяч, посівні площі на половину, виробництво вітчизняного цукру майже на 3 мільйони тонн зменшилося. І одним із головних чинників розвалу стратегічно важливої галузі є дійсно ввезення цукру-сирцю на пільгових умовах. Саме значні збитки державному бюджету і майже 300 млн.доларів профінансованого закордонного товаровиробника, ми зробили за рахунок пільг, введених прийнятими окремими законами. Я не буду викладати всі аргументи цієї проблеми, оскільки в минулому місяці я з цієї ж трибуни та і з трибуни комітету з питань АПК, я детально зупинявся на цій проблемі, тому дозволю собі декілька акцентів.
Перше. Головна проблема не в питанні "ввозити чи не ввозити цукор-сирець", на це відповідь дає продовольчий баланс, його потрібно в цьому році особливо ввозити. Проблема в пільговій ставці. Саме пільгова ставка є привабливою "соскою", що дає можливість зацікавленим структурам знімати суперприбутки, які мали б йти до державного бюджету. А тому, в запропонованому законопроекті одному і другому, я пропоную внести слідуючі зміни до статті 1. Обсяг ввезення 220 тис.тон, ставка ввізного мита - 60 євро за одну тону або в десять разів вище запропонованих в законопроекті. Термін ввезення з 1 червня до 1 жовтня 2003 року. Це дасть можливість отримати додатково до бюджету майже 80 млн.грн., які прописати зразу ж на погашення заборгованості держави перед сільгоспідприємствами за кошти, вкладені в будівництво соціальної сфери на селі або ж на інші проблеми, але обов'язково на проблеми села.
Друге. Це дало б можливість виконати зобов'язання України по домовленості під час переговорного процесу щодо вступу до СОТ. Дякую за увагу!
ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі. Слово надається Черняку Володимиру Кириловичу, будь ласка.
13:01:25
ЧЕРНЯК В.К.Шановні колеги! Ми зараз приймаємо надзвичайно важливе рішення, я б сказав "знакове рішення". Верховна Рада повинна чітко засвідчити свою позицію. З одного боку цукор-сирець не можна не ввозити, а з іншого боку, його не можна ввозити. Ось фактично в якій ситуації ми опинилися зараз.
У зв'язку з тим, що буряко-цукровий комплекс України у скрутному стані, що він практично розвалений, я повністю з тією оцінкою, яку дав депутат Мельничук, чому це трапилося, і хто в цьому винен, то, мабуть, ми змушені в цьому році ввезти дозовану певну кількість цукру-сирцю для того, щоб не було перебоїв з забезпечення населення цукром. Але при цьому ми повинні розірвати сорочку на грудях, посипати голову попелом і сказати нашому народові, що ми прекрасно розуміємо, що це абсолютно ненормально. Україна має всі можливості сама забезпечувати себе сировиною для виробництва цукру. І тільки тому, що в останні роки політика аграрна і політика в цій галузі були вкрай неефективними і багато в чому злочинними і привели до розвалу галузі, до розвалу буряко-цукрового комплексу, ми це змушені робити. Але при цьому ми не тільки повинні визнати свою вину, ми повинні пообіцяти і запевнити наших виборців, наш народ, населення України, що цього ми більше ніколи робити не будемо. Якщо ми цього не заявимо, то тоді взагалі закон приймати не можна. Ми повинні заявити, що ми будемо робити все необхідне для того, щоб підняти з колін буряко-цукровий комплекс, щоб вкласти гроші туди, щоб вкладати кошти не у завезення сирцю із-за кордону, а в тому, щоб запрацювали наші цукрові заводи, для того, щоб запрацювала сільськогосподарська галузь по виробництву буряків, для того, щоб технологію замінити на цукрових заводах, для того, щоб, дійсно, вона була сучасною технологією, для того, щоб були всі умови забезпечення зберігання цукрових буряків і використання їх максимально ефективно.
Якщо ми будемо це робити і пообіцяємо це робити, тоді буде у нас виправдання для того, щоб тимчасово дозовано зробити останній раз в цьому році ввезення цукру-сирцю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розгляд питання завершено. Голосування відбудеться у четвер. Переходимо до наступного. Проект закону про внесення змін до статті 18 Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами щодо списання податкового боргу, який виник у платників податків у зв'язку з невиплатою зарплати.
Доповідає народний депутат України Круглов Микола Петрович. будь ласка.
13:05:25
КРУГЛОВ М.П.
Шановна президія! Шановні колеги! Я хочу довести до вашого відома проект закону, який зараз виноситься на ваш розгляд. У чому суть цього закону?
В 2001 році депутати попереднього скликання прийняли закон про списання боргів перед бюджетом і державними цільовими фондами. Завдяки цьому закону багато підприємств скористалися цим і списали існуючі борги перед бюджетними і цільовими фондами. Але на превеликий жаль, деяка кількість підприємств не змогла скористатися тим правом, яке було надано цим законом. І не могла скористатися якраз тільки з однієї причини. Існували підприємства, які сплачували заробітню плату у вигляді матеріальних ресурсів: чи то харчування, чи то, як скажімо, товари цільового такого призначення. Це видавалося по бухгалтерському обліку. З одного боку були або товарні кредити, або позики, а з іншого боку була, як ми кажемо, заборгованість по заробітній платі. В зв'язку з цим по бухгалтерському обліку існували ці дві заборгованості взаємні, але в зв'язку з тим, що заробітня плата не виплачувалася, не були нараховані податки. У тому числі прибутковий податок з громадян. І коли стало питання про списання , то виникла така ситуація: реально заробітна плата грошова не виплачена, замість неї виплачені матеріальні ресурс, але податки не нараховані, тому що по бухгалтерському обліку не пройшла виплата заробітної плати. Треба було спочатку зробити, як ми кажемо, погашення кредиту або товарної позики, нарахувати заробітну плату, по нулях звести по бухгалтерському обліку і показати наявність заборгованості по прибутковому податку. На це все відводилося 60 днів.
І, на превеликий жаль, наші інструкції, які йдуть на роз'яснення нашого законодавства, цю ситуацію якраз не врахували. Багато наших підприємств не змогли скористатися цим, не провели цю операцію по обліку бухгалтерському і вони до цих пір утримують, як ми кажемо, наявну таку ситуацію.
Інші підприємства пішли по цьому шляху, за 60 днів зробили по бухгалтерському обліку проводки, але наша інструкція не дала можливість списати цю заборгованість. І у зв'язку з цим податкова інспекція нарахувала на них штрафні санкції, пеню і так далі і до цього часу висить оця, як ми кажемо, ситуація, яка не врегульована до цього часу.
На засіданні комітету розглянуто було цей проект багатостраждальний, він близько півтора року ходить по коридорах Верховної Ради. Комітет підтримав і я прошу депутатів-колег підтримати цей законопроект тим більше, що на сьогоднішній день не можна говорити про збитки бюджету, тому що ненарахована заробітна плата ненараховані податки, вони ні де не враховувалися ні в проектах жодного бюджету, починаючи з 2000 року. Я дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Микола Петрович. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Анатолійович Терьохін, будь ласка.
13:09:03
ТЕРЬОХІН С.А.
Дякую. Добрий день, народні депутати.
Я коротко дуже доповім позицію комітету зекономлюючи час на інші важливі питання. Це технологічно-бухгалтерське питання, яке, на жаль, не було визначено в законі № 2181 про порядок погашення не внесений в строк податків, неподаткових платежів. Тому, дійсно, виникла колізія, коли нібито треба нараховувати податок, а нібито він ненарахований, тому що немає виплати заробітної плати.
Комітет просить підтримати цю невелику зміну, яка іде в дусі і в логіці визначеного діючого закону Дякую за увагу.
Комітет підтримав це одностайним рішенням.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте будь ласка, Сергій Анатолійович.
Нам треба два за, два проти. Будь ласка, висвітліть тих, хто записався для виступу.
Юрій Анатолійович Кармазін. Немає Кармазіна? Тоді знімайте Кармазіна.
Володимир Черняк, будь ласка. З місця, будь ласка. Давайте, шановні колеги, зразу - за чи проти? І аргументація. Будь ласка.
13:10:23
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, я вважаю, що цей законопроект можна і треба прийняти. Дійсно, це технологічно-бухгалтерське питання, просто деякі моменти не були враховані при прийнятті закону. Законодавець намагається завжди покращити законопроект. І це якраз крок в потрібному напрямку. Думаю, що у нас є всі необхідні і достатні підстави підтримати законопроект. Я - за. Дякую.
ГОЛОВА. Олександр Баранівський. Є? Немає. Будь ласка, Ярослав Сухий.
13:11:12
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Я хочу також підтримати цей законопроект, бо він. як вам відомо, в ньому пропонується запровадити механізм списання та розстрочення виплати податкового боргу, пов'язаного з погашенням заборгованості по заробітній платі в негрошовій формі. Як відомо, стаття 18-а Закону України, діючого, чинного закону про порядок погашення зобов'язань платників податків, передбачала обмежений термін декларування податкових зобов'язань, внаслідок чого не всі суб'єкти господарської діяльності встигли відбити у звітності самостійно виявлені податкові зобов'язання.
На даний час внаслідок спеціальних заходів щодо погашення кредиторської заборгованості, взаємозаліків, позик, товарних кредитів, сума останніх суттєво зменшилась на той час. як значні податкові зобов’язання залишились не виконаними.
І автор законопроекту, на мою думку, цілком справедливо зазначає, що виплата заборгованості по податках може призвести до банкрутства деяких промислових підприємств, які стабільно працювали в 2001, в 2002 році і ускладнить ситуацію з виплатою поточної заробітної плати. Але є одне зауваження. Мені здається, що шлях розв'язання цієї проблеми надзвичайно складний та заплутаний. Замість того, щоб доповнити статтю
18-у додатковою частиною три, цілком можливо, на мій погляд, внести зміни до частини першої названої статті до пункту 18.1.5. І в цьому пункті слід встановити інші, ніж діючі, терміни декларування податкових зобов'язань.
В цілому закон, яки допоможе зменшити податковий тягар та стабілізувати фінансовий стан промислових підприємств, за якими рахується безнадійний податковий борг, слід підтримати в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Так, дякую, шановні колеги.
Хто проти із тих, хто записався? Василь Надрага проти. Будь ласка.
13:13:10
НАДРАГА В.І. Спасибо.
Уважаемые коллеги, я хотел бы высказать мысль следующего порядка. Мы с вами зачастую когда нам необходимо решать вопросы повышения заработной платы, вопросы повышения пенсий, социальных выплат, мы постоянно с вами говорим о том, что у нас недостаточно ресурса. К большому сожалению, существует практика, когда в нашем государстве с какой-то периодичностью - раз в год. дважды - идет списание долговых обязательств тех или иных субъектов хозяйствования. По факту получается, что бюджет недополучает деньги - один вопрос.
Но сегодня, когда мы обсуждаем о том, что размеры пенсий у нас недостаточны, их стыдно назвать даже пенсиями, на фоне этого мы предлагаем с вами в очередной раз лишить Пенсионный фонд, а соответственно, и ту финансовую базу, которая в той или иной степени влияет на увеличение пенсий, конкретных источников доходов.
Поэтому что касается отчислений социальных, что касается отчислений в Фонд занятости, по безработице, в пенсионный фонд, я думаю, что если мы будем по этому пути идти, мы опять потеряем те деньги, на которые после этого мы будем рассчитывать и говоря о том, что сегодня нужно увеличивать эти социальные выплаты, и, в частности, пенсии, а отсюда соответствующим образом, так сказать, влиять на жизнь конкретного человека, живущего в этом государстве. Когда мы говорим о том, что это касается людей, которые сами себя не в состоянии обеспечить, я имею в виду пенсионеров, инвалидов и всех остальных, то давайте и в этой части будем и честны, в том числе, когда мы ведем разговор о помощи нашим предприятиям. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, будь ласка, Кармазін також проти. Будь ласка, аргументацію давайте, Юрій Анатолійович.
13:14:58
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановні народні депутати!
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Я дуже поважаю народного депутата Круглова, розумію, що в нього були благі побажання, але я хотів би зараз висловити деякі моменти, які, можливо, йому відкриють очі на цю проблему трошки по-іншому.
В разі прийняття закону в такій редакції, як вона внесена, втрати пенсійного фонду складуть близько 30 мільйонів гривень. Хто їх буде компенсувати?
Враховуючи те, що бюджет пенсійного фонду в 2003 році затверджено без профіциту, зазначені втрати не можна буде компенсувати за рахунок інших джерел фінансування.
Після прийняття закону про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами суб'єктам підприємницької діяльності було списано недоїмку по платежах до Пенсійного фонду України на суму 7 мільярдів гривень, і навіть з лишнім.
При цьому навіть після списання зазначеного бору в останні два роки суб'єктами підприємницької діяльності постійно нарощується недоїмка по платежах по Пенсійному фонду. Тобто списання боргів суб'єктів підприємницької діяльності не призвело до фінансового оздоровлення підприємств і не сприяло поліпшенню платіжної дисципліни.
То шукати вихід треба зовсім в іншій площині. Практика списання боргів зі сплати податків та інших обов'язкових платежів порушує загальну принципи, оскільки створює нерівні умови для здійснення підприємницької діяльності для тих хто своєчасно сплачує податки і для тих хто чекає чергового списання. Ми ніби-то говоримо, "...Люди! Та не платіть! Потім внесемо законопроект і спишемо вам борги...". Не можна цього робити і розхолоджувати людей в цьому випадку.
Я, дякую, виступ закінчив.
ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович, розгляд питання завершено, репліка Петро Цибенко, будь ласка, мікрофон увімкніть.
13:16:49
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі, Володимиру Михайловичу! Шановні колеги!
Депутат Цибенко, фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів.
Шановні колеги! Я дуже просив би вас, дуже обережно ставитися до подібного роду законопроектів, які стосуються списання. Раніше у нас була практика, коли ми вели мову про реструктуризацію і списання. Я вважаю, що списувати можна лише те, що точно не повернеться. Давайте спробуємо хоч якусь частину цих коштів повернути. Це по-перше.
І по-друге. Мені здається, що наше рішення все-таки буде дещо не коректним, бо ми, власне, намагаємося списати те, що нам не належить. Ми запускаємо руку до карману місцевих бюджетів, ми запускаємо руку до цільових фондів. Зокрема, я хотів би звернути увагу, що за останні 4 роки, через списання і реструктуризацію бюджет Пенсійного фонду недоотримав 4 мільярда гривень, вибачте, це два місячних фонди. Я дуже просив би колеги своїх подумати, в четвер ми будемо голосувати про це.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги! Розгляд законно Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами щодо списання податкового боргу, який виник у платників податків у зв'язку з невиплатою заробітної плати завершено. Рішення будемо приймати в установленому порядку.
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін та доповнень до закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам". Доповідає народний депутат України Фельдман Олександр Борисович. Є Олександр Борисович? Є.Прошу, Олександре Борисовичу коротко.
13:18:51
ФЕЛЬДМАН О.Б.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Разрешите представить вашему внимаю проект закона о внесении изменений и дополнений к закону Украины и государственной социальной помощи инвалидам с детства и детям-инвалидам. Идея разработки данного законопроекта возникла не случайно, несмотря на усилия, прилагаемые государством по созданию надлежащих условий для социальной защиты и материального обеспечения инвалидов однако остается проблемой, которая законом не урегулированы. В реальной жизни очень часто возникают ситуации и обстоятельства, когда инвалиды не могут своевременно получить назначенную социальную помощь.
В части 1, статьи 12 закона предусматривается ограничение периода, за который инвалид может получить вовремя не вытребованные деньги 12-тью месяцами. На мой взгляд, это ограничение можно устанавливать только в том случае, если инвалид своевременно не получал помощь без уважительных причин. Уважительной причиной может быть пребывание на лечении или другая причина, которая физически делает невозможно своевременно получить социальную помощь.
Во время консультации с работниками главного экспертного управления мы пришли к мнению, что слова в поданном проекте "може бути", нужно заменить на слово "є". Такая формулировка конкретизирует норму закона и избавит ее от двухсмысленного толкования.
Второе. Предлагаю дополнить и часть 2 этой же статьи следующей нормой. Если инвалид не получил социальную помощь по уважительной причине, если это произошло по вине государственных органов, аналогично закрепить за инвалидом право получать такую помощь без ограничения сроков. Жизненные ситуации могут быть настолько разнообразными, что это не поддается стопроцентной регламентации и выписки в законе всех возможностных ситуаций. Поэтому в проекте предусмотрена возможность "оскарження в судовому порядку невиплату або відміну у виплаті державної соціальної допомоги". В этих случаях должен решать судебный орган, что считать уважительными причинами, а что нет. Такая практика существует в нашем законодательстве и повсеместно применяется в странах развитой демократии.
Согласитесь, что не гуманно, несправедливо ограничивать сроки возвращения фактически принадлежащих инвалидам сумм выплат, если они не получены по уважительной причине.
Именно поэтому предлагаю дополнить статью 12-ю третьей частью. Она обеспечит инвалиду или его представителю право обжаловать в судебном порядку отказ государственных органов в выплате положенных инвалиду средств.
Учитывая физические возможности этих людей, следует на законодательном уровне максимально упростить саму систему оформления и получения социальной помощи. Как выход из данной ситуации, я бы предложил открывать индивидуальные счета для инвалидов и все положенные им по закону средства направлять на эти счета. Но это вопрос будущей законодательной деятельности. А на данном этапе целесообразно было бы принятие изменений и дополнений, о которых идет речь.
Реализация предложенного мною проекта не потребует дополнительных бюджетных затрат. Речь идет о финансировании в пределах средств уже предусмотренных действующим законодательством.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Олександре Борисовичу.
Я запрошую до співдоповіді секретаря Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерія Сушкевича, будь ласка.
13:21:55
СУШКЕВИЧ В.М.
Народний депутат Сушкевич, секретар Комітету у справах ветеранів, інвалідів, пенсіонерів, фракція промисловців і підприємців, "Трудової України".
Шановні колеги! Вважаю законопроект надзвичайно важливим і суттєвим і вдячний народному депутату Фельдману, який зробив доповнення до закону, автором якого є я.
Щоб не повторювати доповідача законопроекту, я хочу наголосити на основних положеннях.
Перше. Законопроект розширює умови, при яких особа - одержувач соціальної допомоги - інвалід з дитинства та ........... має право на виплату за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Друге. Законопроект вводить поняття, суттєве поняття - поважна причина неотримання і деталізує його: перебування на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливили своєчасне витребування одержувачем призначених сум соціальної допомоги. Введення поняття "поважна причина неотримання" є актуальним, тому що встановлює конкретні випадки, в яких не може бути відмовлено інваліду в порушенні строків на отримання допомоги.
І третє. Законопроектом, окрім всього, також надається одержувачам вищезгаданої допомоги на оскарження у судовому порядку фактів її невиплати або відмову у виплаті. Це також дуже суттєво.
Хочу також сказати, ви знаєте, що я особисто був в свій час, ще за радянських часів, суб'єктом неотримання відповідної допомоги як інвалід дитинства. Я звернувся в органи соціальної допомоги і мені було відмовлено, сказали. що немає підстав. І тільки через 5 років я узнав, що мене просто ввели в оману. Фактично я отримав ледве-ледве за 12 місяців ту державну допомогу, при якій практично безвідповідально відповідна соціальна установа поставилась до цього питання. Тому права інвалідів відносно отримання того, що держава передбачила своїм законодавством якраз це є варіантом опрацювання цього закону.
Хочу також ще сказати, що цей закон ну давайте прямо скажемо, багатостраждальний. Він протягом 3 років фактично не виконувався. Тільки в цьому році в обмеженому , в куцому варіанті, обмеженому відповідним законом про Державний бюджет України він обмежений до прожиткового мінімуму як базового розрахункового виміру цього закону до 90 гривень і безумовно це доповнення, яке робить законопроект народного депутата Фельдмана дає можливість інваліду отримувати і право забезпечити своє на отримання тієї державної допомоги, яка хоча б сьогодні передбачена досить в куцих розмірах. Давайте відверто скажемо. Тому підтримую, комітет підтримає і прошу вас підтримати цей законопроект.
ГОЛОВА. Так, сідайте, будь ласка. Які запитання? Це процедура скорочена...за скороченою процедурою розгляду. Будь ласка, запишіться хто для обговорення цього питання.
Пузаков, будь ласка. Давайте тільки чітко "за" і "проти". В кінці щоб був висновок. Другий Кармазін буде виступати.
13:25:22
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Прийняття закону про соціальний захист дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства вселяло надію , що таки держава за 10 років незалежності накінець повернулася обличчам до цих дітей, що ці діти будуть мати захист. Але , на жаль, цього не сталося.
Діти-інваліди - це інваліди з дитинства в нашій Кіровоградській області не користуються ніякими пільгами: безоплатне лікування, безоплатна путівка в санаторій, ні проїзд у міжміському транспорті, ні телефоном, не говорячи вже про комунальні послуги. Інвалід дитинства живе до тих пір, поки з ним живуть його рідні які отримують по догляду за ним 5 гривень 65 копійок. Вдумайтеся тільки - 5 гривень 65 копійок! Повинно бути соромно нашій державні при сьогоднішній цінах платити 5 гривень 65 копійок.
Або ж інваліду надається пільговий проїзд у міському транспорті. А скажіть мені, шановні, як інвалід на колясці може забратися в тролейбус чи автобус? Хіба і тут хтось про щось думав. Крісла-коляски видаються дітям, але користуватися ними вони не можуть, адже ці коляски тяжкі, незручні. І тут конструктору цих колясок теж треба було б подумати, для кого вони призначені. Якщо інвалід отримав автотранспортний засіб, то сьогодні він ним не користується, адже його пенсії не вистачає, щоб заправити машину хоч би раз в місяць. Про це також повинно передбачити це законодавство.
Сьогодні одним із засобів зв'язку інваліда є телефон, але багато з них його сьогодні не мають, бо не вистачає пенсії на абонплату. То чи не внести зміни до закону, де передбачити безкоштовне користування телефонним зв'язком.
Однією з важливих проблем дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства є нарахування пенсій відповідно до стажу. А про який стаж у інваліда може йти мова? Пенсію інваліда потрібно прирівнювати до прожиткового мінімум, це також повинен передбачити цей закон.
Вже настав час подумати про будівництво спеціального житла для інвалідів. Хіба може інвалід з порушення опорно-рухового апарату самостійно, проживаючи в багатоповерховому будинку, щодня бувати на вулиці. Він приречений навічно бути без свіжого повітря.
Сьогодні інваліди залишені сам-на-сам зі своїми бідами. Властям нема часу пройматись їх проблемами. А проблем сьогодні сотні. Але ні обласне, ні міське управління соціального захисту інвалідів, навіть коли звертається народний депутат в наданні допомоги у вирішенні тієї чи іншої проблеми, не хочуть виносити їх не люди, а, значить, і не хочуть допомагати інвалідам, полегшити їх таке тяжке життя.
От вам і турбота держави про дітей-інвалідів, яких доля і так обідила. Дякую.
ГОЛОВА. Значить, "за". Є у нас вже один.
Юрій Кармазін, будь ласка, "за" чи "проти".
13:28:23
КАРМАЗІН Ю.А.
Володимир Михайлович, ви знаєте, що я "за" порядні речі.
В цьому законопроекті є порядні моменти. І я висловлюсь "за". Але я хотів би обгрунтувати, і, з вашого дозволу, питання коли, як треба застосовувати, які у мене є зауваження до цього законопроекту, щоб автор потім врахував на друге читання. Бо я переконую, що в першому читанні він буде прийнятий, цей законопроект, не зважаючи на те, що у вас, шановні народні депутати, є лист за підписом віце-прем'єр-міністра України Табачника, який не підтримує цей проект закону про внесення змін і доповнень. У нас уряд взагалі специфічну має точку зору. Якщо щось стосується прав і законних інтересів людини і громадянина.
Ви чули тут думку нашого колеги Сушкевича, який свого часу сам був потерпілим від таких, свавілля влади.
Тому дуже правильно зробив народний депутат Фельдман, що вніс ці пропозиції.
Я тільки хотів би зараз наголосити на тому, що більш ефективним шляхом захисту цієї категорії громадян, а це стосується дітей-інвалідів, інвалідів дитинства, було б встановлення їм права на отримання допомоги не з часу подання заяви, а з того часу, коли встановлений факт настання права на цю допомогу, тобто з моменту отримання висновку органу медико-соціальної експертизи.
До цього часу він не мав цього права. З цього моменту, коли є заключення органу, в нього наступає це право. З різних моментів, це стосується таких людей, незахищених, він може звернутися пізніше з заявою - через місяць чи через ще якийсь час, через два місяці, але оцей час - час, коли треба стартувати йому, почати виплачувати заробітну плату.
Тепер що стосується правильно чи неправильно ми ставимо питання, коли без обмеження часу не витребували цієї допомоги. Безумовно, поважні причини, які вводяться в законі, вони мають бути розширеними, максимально розширеними, ці поважні причини, щоб не дати чиновнику визнати неповажною причину. Все має бути направлено на захист інтересів громадянина. тим більше, що його вже так образило життя і так обидило. Ми і так в боргу перед цими людьми, тому що ми мінімальну заробітну плату не можемо їм забезпечити, а Конституція вимагає - на рівні не нижче прожиткового мінімуму забезпечувати, а ми не можемо цього зробити. Тому треба забезпечувати і, абсолютно правильно, без обмеження часу, невитребуваності треба писати, але добавити поважні причини і до них передбачити, коли не міг, не знав і коли не могли його піклувальники чи батьки звернутися за захистом його інтересів.
От я просив би вас прийняти в першому читанні цей закон, а потім оці доповнення включити в цей закон. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Хто із народних депутатів, які записалися, проти цього закону? Проти? Будь ласка, народний депутат... Так черга якраз за Мельничуком, да. Нам тільки потрібно хто проти. Два "за" вже виступили.
13:32:05
МЕЛЬНИЧУК М.В. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.
Я хотів би бачити автора змін до Регламенту Верховної Ради, який передбачив у Регламенті "за" чи "проти". Я хотів би бачити одного депутата із 450-ти, які би виступили проти законопроекту, який підтримує соціально інвалідів з дитинства або взагалі інвалідів. І тому, Володимире Михайловичу, шановний, я порушу Регламент, думку того депутата, я б його хотів знати фамілію хоча б, які цю норму встановили.
Мова йде не про сам законопроект, а мова йде, що законопроект, який вніс колега Фельдман, він потребує підтримки, але коло цього законопроекту є ще й інший - це полуміра, яка підтримує. А взагалі я б хотів, щоб стаття 12-та цього закону, не тільки ця стаття потребує доопрацювання з боку нас, парламентарів. Мова ж йде про те, що інвалід, якщо йому не виплатять ту заборгованість, яку він не отримував не з власних причин, то треба звертатися до суду. І уявляєте собі сьогодні нашого колегу Сушкевича, що він при його можливостях фізичних, буде йти до суду? І уявляєте, що ми як розглядаємо суддів і призначаємо їх, що дехто з них не може судочинство робить, то чи він дійде за 2-3 місяці? А йому копійка потрібна сьогодні.
То не до суду, а такого чиновника треба приволікати до кримінальної відповідальності вже, заводити кримінальну справу за те, що не вчасно або зволікав з виданням цієї соціальної допомоги.
Мова йде про інше, а у що ми перетворимо передвиборні перегони? Коли приїжджає кандидат у Президенти і інвалідам дає машини, розумієте? Сьогодні інваліди не можуть отримати таку машину, а він їм коляски вручає перед виборами, такий кандидат у Президенти, або якийсь депутат від влади народної проходити.
Не повинно бути це в правовій державі, якщо ми хочемо хоча б бути правовою державою і щоб нас світ визнавав, то і інвалід повинен мати такі гарантії, про які йому ніхто не повинен вручати машину чи коляску з-за того, чи він буде голосувати чи не голосувати. Таких "дядів" за державну казну не повинно бути в нашій державі.
Я буду підтримувати, фракція Соціалістичної партії України взагалі підтримує всі соціальні проекти, якщо вони, дійсно дають можливість покращити життя цих людей. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, шановні народні депутати!
Якщо ми підтримуємо, то давайте підтримаємо рішення голосуючи і будемо дотримуватися Регламенту. Бо тут ще є ще скільки соціальних законів, то давайте їх також приймемо, а не будемо агітувати один одного. Ми загітовані.
Шановні колеги! Давайте будемо працювати, щоб виконувати розклад засідання, а не просто, щоб продемонструвати свою любов.
Будь ласка, виступайте Іван Олександрович, не треба мене вчити жити. Будь ласка, давайте діяти за Регламентом, або міняйте Регламент.
13:35:29
ЗАЄЦЬ І.О.
Я вже подав постанову, а вона не вноситься.
ГОЛОВА. Добре, будемо розглядати.
ЗАЄЦЬ І.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Відносно Регламенту я подав проект постанови і чомусь вона в цю залу не вноситься. Тому давайте на узгодженій комісії внесіть мій проект постанови і ми переглянемо питання розгляду дуже важливих і в соціальному плані законопроектів.
А тепер відносно цього законопроекту. Безумовно ми його приймемо цей законопроект, але він мало в чому вирішує проблеми наших інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів. І тут Мельничук, якраз і розказував. Мова йде, можливо про окремі винятки, але ж ми знаємо, що ця проблема масова, що це не проблема одного чи двох людей. Ми знаємо, що рівень обсяг державної соціальної допомоги, який сьогодні дається на дітей-інвалідів мізерний, максимум це 135 гривень. Це 90 гривень плюс 50 ще відсотків, тобто 45 гривень для того, щоб здійснювати цей догляд.
Скажіть, собі, мати чи там тітка, чи просто людина, яка здійснює цей догляд чи може вона сьогодні за 135 гривень утримувати по суті себе, не працювати на пенсію і утримувати цього інваліда.
У нас в законі, який пан Цушка раніше вносив і ми його прийняли, це про державну, соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам написано, що ця допомога повинна прив'язуватися до прожиткового мінімуму. Ми ж сьогодні всупереч рішенням Конституційного Суду у Законі "Про Державний бюджет" обмежили прожитковий мінімум сказали, що тільки на рівні 90 грн. Тому, шановні депутати, якщо ми будемо формувати бюджет державний на наступний рік, то повинні чітко сказати не так багато цих дітей. Вони сьогодні обділені природою, вони обділені сьогодні дуже багато в чому? Це 153 тис. усього таких дітей, давайте вже на наступний рік ми закладемо повністю для цих дітей ту суму, яка треба. Це на рівні прожиткового мінімуму. І той, хто не проголосує за ці речі, тоді будемо знати, хто сьогодні за вирішення цієї проблеми, а хто проти.
Так само відносно статусу осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами. Ми вже трішки говорили, зараз начебто стаж вже, йде ця робота. Начебто на п'ять років вони раніше можуть виходити на пенсію, але знову ж таки, нема коштів, нема грошей, немає тієї мінімальної підтримки, яка потрібна сьогодні цій людині і цим дітям.
Тому, шановні народні депутати, ми повинні відкинути цю методу такого латання наших проблем. Беремо якийсь законопроект, даємо малесеньку-малесеньку якусь таку поправочку для того, щоб сказати, що я борець за права соціальну і не хочемо вирішувати проблеми по суті. Я закликаю вас вирішувати проблеми по суті. Тому, до цього законопроекту треба додати ще той обсяг гривень соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму і підвищити статус осіб, які доглядають за інвалідами. Дякую вам!
ГОЛОВА. Дякую, шановні народні депутати. Розгляд питання завершено. Зауваження, народний депутат Майко. Я тільки хотів би сказати, шановні колеги, відносно включення до порядку денного законопроектів. Ми домовились на Погоджувальній раді і минулого четверга я ставив на голосування пропозиції проголосувати пакетом всі законопроекти, які потрібно включити до порядку денного. А тепер, будь ласка, як хто голосував з цього приводу, от і все. Будь ласка.
13:38:59
МАЙКО В.І.В мене є прохання до всіх депутатів. Виступаючі, не робіть антирекламу продукції вітчизняної. Те, що сказали сьогодні про коляски, які випускаються сьогодні в вітчизняній промисловості можуть задовольнити любий опит, це Київський завод "Артема" і в любій кількості. Якщо є якісь пропозиції по конструкції, будь ласка, на цей завод. Тільки враховувати треба вартість цих колясок. Сім тисяч в цьому році куплено, можна зробити 25 тисяч любих, яких потрібно, тільки щоб гроші були.
І підтримуйте, будь ласка, вітчизняного виробника, а не, навпаки, критикуйте його.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про внесення змін та доповнень до Закону України про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам завершено. Рішення будемо приймати з врахуванням обговорення, яке відбулося зараз.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щодо виплати разової грошової допомоги.
Доповідач народний депутат Микола Нощенко.
Підготуватися Анастасієву Валентину Олексійовичу.
13:40:38
НОЩЕНКО М.П.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні присутні! Статтями 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено щорічно до 5 травня виплачувати разову грошову допомогу ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність цього закону та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Однак, практика реалізації зазначеного закону виявила питання, які потребують законодавчого врегулювання: яким чином, кому, в які терміни виплачувати цю допомогу. І зараз ці всі питання врегульовані постановами Кабінету Міністрів, яка також діяла і в цьому році, коли ми виплачували одноразову допомогу інвалідам та учасникам війни.
З метою посилення координації діяльності місцевих органів, Міністерства праці, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Міністерства юстиції, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Державного департаменту з питань виконання покарань, Управління державної охорони, Державної податкової адміністрації, Державного комітету у справах охорони державного кордону, де перебувають на обліку, я підкреслюю, чому я назва в ці міністерства, бо на обліку перебувають отримувачі щорічної грошової допомоги.
Пропонується доповнити закон України додатковою статтею прим, яка визначить порядок виплати цієї допомоги.
Фрагментарно. Проект закону передбачає установити однозначно, що нарахування разової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення. І визначається яким чином будуть доходити ці гроші до учасників... до одержувачів. Це через поштове відділення або установи банків, опять же підкреслюється, за згодою одержувача.
Законопроектом визначено також, що в разі, коли громадянин належить до кількох категорій визначено законом, що він має право на більшу за власним вибором.
Пропонується також доповнити цей закон положеннями, що регулюють порядок виплати разової допомоги у разі смерті отримувача до 5 травня та в разі встановлення статусу, згідно з статтями 6, 7, 9, 10, 11 зазначеного закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата.
Крім того, у проекті закону враховується норма, що ця сума разової грошової допомоги буде звільнятися від оподакування.
Зауваження додаткових витрат з бюджету, окрім тих, які при складанні бюджету щороку закладаються окремою стрічкою для фінансування цієї статті не потребується.
Зауваження Експертного управління про те, що норма звільнення від оподаткування не є нормою цього закону і пропонують визначити у законодавстві, що регулює оподаткування громадян слушне і я думаю, що можна доопрацювати в другому читанні виписання статті у Прикінцевих положеннях закону, що допомога звільняється до прийняття Податкового кодексу. Це зніме розв'язок цієї проблеми.
Я пропоную, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект і проголосувати в четвер за основу в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам, шановний Микола Петровичу. Сідайте, будь ласка. Я запрошую до співдоповіді Валентина Олексійовича Анастасієва, голову підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
13:44:30
АНАСТАСІЄВ В.О.
Валентин Анастасиев, фракция коммунистов.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые депутаты, коллеги! Комитет по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов рассмотрел закона о внесении изменений в закон Украине о статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты, представленный народным депутатом Украины Нощенко.
Законопроектом предлагается законодательно урегулировать порядок выплаты одноразовой денежной помощи ко Дню победы ветеранам войны.
В частности предлагается определение "орган исполнительной власти", который исчисляет выплату помощи, срока, в течение которого выплачивается помощь, порядок выплаты в свое время неполученной помощи, в случае смерти получателя.
Одновременно в проекте закона учитывается вопрос освобождения сумм разовой денежной помощи от обложения подоходным налогом.
Законопроект не требует дополнительных расходов из госбюджета, поскольку эти суммы каждый год определяются Законом Украины о государственном бюджете на соответствующий год.
Прошедший праздник победы еще раз показал, что порядок проведения такой акции как вручение денежной помощи ветеранам войны, защитникам Отечества ко Дню победы, еще далек от четкой системы. Поток обращений пожилых людей и города, и областей в различные органы, в том числе и Верховный Совет, и Комитет Верховного Совета по делам пенсионеров, ветеранов, инвалидов говорят о том, что требуется в этом вопросе в законодательном плане навести порядок.
Поэтому комитет, отмечая актуальность внесений изменений в закон Украине о статусе ветеранов, гарантии их социальной защиты, принял решение поддержать автора и предлагает проект принять в первом чтении и взять за основу. Одновременно члены комитета приняли такое для себя решение, что надо поработать над статьей 17 в промежутке между первым и вторым чтениями. Главное научно-экспертное управление также предлагает принять предлагаемый законопроект в первом чтении.
ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте будь ласка.
Переходимо до обговорення "за" і "проти". Юрій Анатолійович Кармазін. Знову немає Кармазіна? Є Кармазін? Підготуватися Соломатіну.
13:47:02
КАРМАЗІН Ю.А.
Володимир Михайлович, я прошу, щоб ви завжди пам'ятали, що Кармазін є, був і буде. І буде партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, законопроект. Так, і багатостраждальний народе України! Правильно, бачте, я пам'ятаю про нього, тому спасибі, що ви доповнюєте.
Я хотів би підтримати законопроект народного депутат Нощенка, я "за", ви собі запишіть. Я хотів би сказати, що ті зауваження, які давав Науково-експертний відділ стосовно того, що ось ми грошову допомогу цим ветеранам, яка дається один раз, бачите, не обкладати будемо податком. Ну шановні, ну соромно говорити, який там прибутковий податок з тих грошей. Давайте ми окремо випишемо це питання, просто запишемо: там, не обкладається, і це правильно Нощенко написав, що "вона звільняється від обкладання прибутковим податком з громадян". Але норми Бюджетного кодексу вимагають, щоб ми це водили, якщо ми таку норму запишемо, тільки з 2004 року або нам треба приймати зміну тоді, або якимось чином це враховувати.
Я вважаю, що дуже правильно в законопроекті піднято питання про те, що грошову допомогу, яка належала особі і залишилася неодержаною у зв'язку з її смертю, що вона не включається до складу спадщини і включається людям, які проживали разом - це дуже правильно. Тому що ветерани вмирають з кожним днем, буквально готуєш привітання, і буквально за кілька днів дивишся, вносиш зміни, що люди повмирали. Тому добре, що це ми передбачили. І тому я за прийняття цього закону. Я не вважаю, що він популіський, абсолютно, він просто регламентує механізм виплати цієї допомоги. І я хотів би подякувати депутату Нощенку за увагу до ветеранів і за врегулювання цього моменту. Дякую. Прошу прийняти в першому читанні.
ГОЛОВА. Дякую вам також.
Будь ласка, "за" у нас є один Юрій. Соломатін, фракція комуністів.
13:49:33
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.
Шановні колеги, ми з вами розглядаємо дуже цікавий законопроект. З точки зору здорового глузду, він майже і не потрібний, бо якщо б у нас був відповідальний уряд, всі ці питання, безумовно, були вже давненько вирішені, і воно не було б порушено саме тут, у нас, в Верховній Раді України. А зараз ми намагаємося заносити п'яте колесо повозки, яку викочує нам уряд, і все те, що він не допрацьовує і не доробляє для найбільш нужденних верств населення окремими законами, змінами до законів маємо врегульовувати. Я не проти цього закону, але я хочу лише підкреслити, цей закону потрібен лише взагалі з тим, що уряд працює безвідповідально і належного спросу від нього з боку арбітра нації і гаранта Конституції немає.
Якщо б уряд дійсно був підпорядкований Верховній Раді України, як ми намагаємось з вами довести під час здійснення політичної реформи, то це питання на розгляді порядку денного сьогодні б в нас не стояло.
Тому я хочу на закінчення обговорення проголосити таке. Політична реформа. Саме в політичній реформі - камінь спотикання, в тому числі при розгляді саме таких питань, які ми розглядаємо сьогодні у зв'язку з цим законопроектом. В політичній реформі головне те, що не проголошується, - це позапартійний, абсолютно безвідповідальний Президент, позапартійна абсолютно безвідповідальна адміністрація Президента України, які приходять і уходять для того, щоб ніколи ті сили, які висунули нагору, не несли відповідальність за те, що вони скоїли за час свого перебування при владі.
Тому хочу проголосити таке: давайте ми з вами в політичній реформі зробимо на зразок цивілізованих країн Президента політично відповідальним, щоб його висувала певна політична сила, щоб він був членом цієї політичної партії або блоку і вона несла за нього відповідальність так само, як несли певні політичні сили за Ніксона або за Білла Клінтона, коли він погрався з практиканткою Білого дому Монікою Левінськи. Моніка Левінськи і безвідповідальні президенти не пройдуть! Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). В нас же два "за" є.
13:52:38
СУХИЙ Я.М.
Шановні народні депутати!
Я хотів би звернути вашу увагу на один аспект, який органічно витікає з законопроекту 3027. Я не думаю, що в цьому залі знайдеться людина, яка буде голосувати, чи виступати чи щось аргументувати проти цього законопроекту. Але я хочу привернути вашу увагу до питання, з яким Комітет соціальної політики та праці постійно стикається.
Мова йде про те, що в нас на сьогоднішній день в Україні дуже багато соціальних виплат різного плану, які замість добра приносять людям як фізичні, так і моральні страждання. Ви згадайте хоча б субсидії: скільки годин треба людині виходити, скільки документів зібрати, і де вона ці субсидії і як вона дальше розпоряджається? Виплати дітям з сімей малозабезпечених, багатодітні сім'ї - все це супроводжується постійними якимись фізично-моральними стражданнями.
Тому я що хотів би попросити? Я просив би уряд і правління відкрити акціонерне товариство Ощадбанку України, аби по аналогії з цим законопроектом був запропонований порядок виплати отих 50-ти чи 150 гривень в рік компенсації по втрачених заощадженнях. Це може бути 1 відсоток від суми на створення органами Ощадбанком необхідних робочих місць і розробки самої процедури, тому що у нас знову на підході новий транс, нова сума і ми будемо бачити, як люди з третьої, четвертої години ранку займають черги з тим, щоб отримати свої кошти. Тому цей законопроект номер 3027, який ніби-то вузькоінструментально стосується одного аспекту він може бути по процедурі, по порядку, по підходах і застосований до інших соціальних виплат. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, хто проти? Хто ще проти?
Будь ласка, Ольга Гінзбург, проти.
13:54:40
ГІНЗБУРГ О.П.
Шановні народні депутати, шановні виборці, шановний Володимире Михайловичу, дякую вам.
161 виборчий округ, фракція Комуністичної партії.
Ми, звісно проти такого стану ветеранів в якому вони сьогодні знаходяться. І, мабуть, жодна людина, яка сьогодні сидить в залі теж проти, кожен проти такого стану. Я звертаючись і обговорюючи цей закон хотіла звернутися до ветеранів, які нас сьогодні слухають, бо закон особисто кожної людини торкнеться. І дуже цікаво про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту, осіб на яких поширюється чинність цього закону та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, мають право на отримання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги. Видатки на ці цілі затверджуються Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Механізм виплати допомоги визначається Кабінетом Міністрів.
Я звертаюся до радіослухачів, особливо ветеранів. Сутність цього законопроекту "Про статус ветеранів і гарантій соціального захисту" в чому. Згідно цієї статті виплата щорічної грошової допомоги ветеранам війни відноситься до компетенції органів праці та соціального захисту населення і має здійснюватись через поштові відділення зв'язку або через установи банків.
Особам, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі або утримуються, вони проходять через особисті рахунки на місцях відбування. Але, з чим можна не погодитись? Сума разової грошової допомоги виплачується не пізне 31 вересня. Це незрозуміло і я дуже дякую шановному депутату Нощенко, який запропонував цей законопроект. Але 31 вересня це, мабуть, дуже пізно, потрібно до Дня Перемоги, якщо це до Дня Перемоги.
І закінчуючи свій виступ, я хотіла сказати, ну Нощенко якби не подав або ще хтось не подав, тоді б що робили? І всі ці проблеми сьогодні, які виникають в нашій країні, торкаються нашого уряду і нашого Президента. Потрібно, щоб хтось в одних руках тримав цю проблему і виносив її для обговорення на Верховну Раду. Для того, щоб ми не сиділи і не чекали, що ось один хтось подав цей законопроект, то тоді буде краще, а якщо не подав, то тоді будемо мучатися. Потім знову ці проблеми повинні бути загострені і винесені на обговорення Верховній Раді, чому сьогодні уряд так працює, коли по напрямках, які виникають проблеми в державі не загострює ці проблеми. Дякую.
ГОЛОВА.Шановні колеги! Хто ще проти цього законопроекту? Будь ласка, Володимир Черняк. Я прошу тільки коротко, шановні колеги.
13:57:27
ЧЕРНЯК В.К.Шановні колеги, я звичайно за прийняття цього законопроекту і попереднього законопроекту. Я проти того, щоб ми цим обмежувались, я просто хочу скористатися нагодою і привернути увагу парламенту України до питання розробки питань соціальної політики, системної, перспективної, стратегічної розробки питань соціальної політики. Зараз більшість нашого населення знаходиться за межею бідності. І першочергова увага парламенту повинна бути прикута саме до соціальних питань. Звичайно, на основі зростання економіки, забезпечити зростання добробуту. Ми вирішуємо соціальні питання методом гасіння лісових пожеж. Є конкретне якесь питання, ми намагаємось його вирішувати і це правильно. Але, не можна цим обмежитись. Це паліативне вирішення, а нам потрібні системні, стратегічні і перспективні вирішення.
І мене дивує, я сам відчуваю свою вину стосовно того , що ми у парламенті працюємо таким методом. Я думаю, що треба, дійсно, провести парламентське слухання стосовно соціальної політики в Україні. Стан соціальний, про що говорили, власне, всі депутати, яка ситуація склалася, які причини, які найбільш болючі, больові точки і які наші рекомендації щодо формування соціальної політики в Україні.
А що ми маємо. Ми маємо конкретний законопроект Фельдмана - не обмежувати термін виплати соціальної допомоги інваліду, особливо якщо це трапилося з його вини. І що ми бачимо? Віце-прем'єр з питань гуманітарної політики заперечує проти цього. Хоча практично не йдеться про додаткові якісь виплати. Тобто в уряду є настороженість, тому що він боїться, що не буде коштів виплачувати. А якщо ми розробимо активну, ефективну соціальну політику, закладемо це поетапно до бюджету, тоді і уряд буде нашим союзником, і ми будемо спільними зусиллями підвищувати життєвий рівень наших виборців тих, то послав нас сюди, щоб ми представляли і захищали їх інтереси. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Микола Нощенко, будь ласка.
13:59:51
НОЩЕНКО М.П.
Шановні народні депутати! Я відносно виступу Ольги Гунзбург і хочу пояснити наступне, що мова не йде про те, що ми будемо виплачувати до 31 вересня. Це норма, коли основні виплати повинні пройти 5-го. Всі гроші передбачаються у бюджеті до 5 травня. Але з різних причин може скластися ситуація, що людина не може отримати цю допомогу. І існуюча практика була, що гроші виплачувалися до кінця року, що створювали величезні... От , наприклад, у минулому році 16 мільйонів невиплачених грошей. Казначейство не змогло їх своєчасно повернути назад і ефективно їх використати. Але ми врахуємо, можливо, щоб не розмивати поняття, коли виплачувати, то запишемо більш краще.
І наступне хочу сказати, що цей законопроект готувався і подавався ще в лютому. І ми хотіли його прийняттям привітати всіх учасників війни з перемогою. Голосуючи в четвер за, ми приєднаємося до поздоровлень з перемогою. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Кабінет Міністрів. Дроздова Лідія Миколаївна. За чи проти цього законопроекту уряд? Будь ласка, мікрофон.
ДРОЗДОВА Л.М.
Уряд підтримує цей законопроект, який внесено шановним народним депутатом Миколою Петровичем Нощенко.
ГОЛОВА. Підтримує?
ДРОЗДОВА Л.М. Підтримує.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Тоді у нас є всі підстави в четвер проголосувати за нього, за цей закон. Розгляд законопроекту завершено.
Рішення будемо приймати з приводу цього документу під номером 2470... 3027 в День голосування.
Шановні колеги! Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Перерва до 16-ої години.