ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 травня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:02:10

Зареєструвалося -428

В залі зареєстровано 428 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, ми зараз мали розглядати проект Закону про забезпечення молоді першим робочим місцем. Хомутинник затримується на засіданні комітету, давайте розглянемо його через один законопроект.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про плату за землю" (щодо машинобудування для агропромислового комплексу).

Доповідач: Станіслав Іванович Гуренко, голова комітету. І автор законопроекту, вибачте.

16:02:51

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги, хто з вас цікавиться політичним життя України, то, певно, чув, що вчора Президент України Леонід Данилович Кучма сказав, що цього року Україна вступить до СОТ і стане асоційованим членом Європейського Союзу в сенсі того питання, яке пропонується до вашої уваги, тут є один аспект. Цей аспект називається "Пільги і державна підтримка власного товаровиробника". Мені довелося бути на конференції СОТ цього року і почути що ж робиться в середині СОТ. А робиться - йде запекла боротьба між розвиненими країнами і країнами, які подібні до нашої України, за відміну всіх пільг, субсидій і інших підтримок власним товаровиробникам, перш за все сільськогосподарського виробництва. А сума чималенька. Ті ж самі країни, які виступають за відміну таких пільг, сьогодні дотують власне сільське господарство в 360 млрд.дол. щорічно. Із них 300 млрд.дол. випадає на Сполучені Штати Америки і 60 - на інші країни. І при всьому тому іде боротьба за те, щоб ці пільги відмінити.

Ми сьогодні розглядаємо питання пропозиції про те, щоб знизити плату за землю товаровиробникам, які випускають, проектують і мають відношення до випуску і проектування сільськогосподарської техніки.

Ви знаєте, що техніка сільськогосподарська сьогодні дорога, причому подорожчала вона значним чином. Якщо в 1986, в 1987 році комбайн "Дон", який випускається в Росії, коштував 16 тисяч радянських рублів, то сьогодні він коштує 360-370 тисяч російських рублєй. Скільки коштує "Джон Дір" - більше 100 тисяч доларів з повним набором.

Наші товаровиробники, на жаль, придавлені дуже податковим тягарем. І не останнє місце серед них займає плата за землю. Хоча у бюджеті, скажімо, минулих років в цілому доходи держбюджету з цього приводу складають десь біля мільярда-мільярда з невеликим таким хвостиком карбованців, але окремі підприємства несуть дуже великий тягар.

Ну от візьмемо одне - підприємство, яке розташовано у Києві, де дуже дорога земля. Оце - підприємство колишній "Красний екскаватор", зараз у нього інша назва, але от у минулому році воно випустило продукції на 2 млн. 128 тис. гривень аж, а плата на землю, нарахована йому, склала 894 тис., тобто майже половину воно змушено платити за землю. Що при цьому виходить? Виходить, що цей податок відноситься автоматом, як кажуть, на варті сільгосптехніки, і врешті-решт наше село, за яке ми всі тут так піклуємся, несе ці витрати.

Тому й пропонується в закону про плату за землю внести до статті, у вас є матеріали, я не хочу захаращувати вашу увагу, внести до пільговиків, які сплачують плату - податок на землю, в зменшеному вигляді - це три сотки всього від нарахованих, внести такий рядочок - внести туди підприємства, що виробляють, промислові підприємства, що виробляють і виготовляють техніку і обладнання для агропромислового комплексу. Я доповідь закінчив. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую, Станіславе Івановичу. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Ми ж домовились, шановні колеги, що у нас же скорочена процедура. Да, спрощена. Да, да. Шановні колеги, я прошу вас, давайте ж працювати. Всім все зрозуміло має бути, зараз доповнить іще голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Володимир Олексійович Лещенко. Бачення комітету щодо цього проекту. Будь ласка.

16:07:37

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я повністю від імені комітету погоджуюсь з тими аргументами, які навів Станіслав Іванович Гуренко. Всі ми добре знаємо, що у нас підприємства сільськогосподарського машинобудування працюють далеко не на повну силу, але вони розраховувалися на велику потужність і мають великі земельні ділянки. От наприклад, відкрите акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" має 590 гектарів землі. І оці всі, значить, питання, що стосуються якраз оподаткування, накладуються на ту малу кількість техніки, яка випускається, а ми говоримо про те, щоб випускати і свій трактор вітчизняний, і свій вітчизняний комбайн і таке інше.

І Верховна Рада, і уряд прийняли декілька і законів, і Кабінету Міністрів акти про підтримку нашого українського виробника сільськогосподарських машин.

Тому Комітет з аграрної політики і земельних відносин пропонує прийняти цей законопроект за основу в першому читанні. Правда, у нас є застереження, і воно співпадає з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Ми повинні до другого читанні окреслити якраз коло тих підприємств, які матимуть право на зниження плати за землю, тому що в нас є деякі підприємства, яка пов'язані з виробництвом сільськогосподарської техніки. Але вони не є основним продуктом, який вони випускають, а частина тільки, ну, наприклад, оборонні підприємства і таке інше.

Тому потрібно буде врахувати, мабуть, щоб якраз оце право на зниження плати за землю цим підприємствам надавалась пропорційно випуску сільськогосподарської продукції в загальному випуску всієї продукції цього підприємства. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також, Володимир Олексійович, сідайте, будь ласка.

Так, переходимо до обговорення.

Записалося дев’ять чоловік, це надто багато. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Наступний буде виступати Андрій Шкіль. Я попросив би при завершенні ваших аргументів чітко визначатись за чи проти ви цього законопроекту.

16:10:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович!

Я зразу скажу, що я "за", щоб потім ви мене не допитували, тому що стимулювати розвиток вітчизняного машинобудування потрібно хоча б таким засобом, як тут пропонується зараз народними депутатами Гуренком, Грачом, Радіоновим. Я дякую їм, що вони хоч це передбачили. Таким чином, Гуренко заміняє собою уряд, який має піклуватися про це, це ви знайшли маленьке, маленьке джерело прибутків, але разом з цим давайте говорити, що ми з вами не навели розрахунки витрат втрат бюджетів від такої маленької пільги, яку ми надаємо, хоча це дуже, дуже маленька пільга, але вона буде впливати на бюджет.

А ви знаєте, що зараз основною проблемою стоїть, як забезпечити 237 мінімальний розмір заробітної плати. І вже частина з депутатів більшості проголосували за те, щоб скасовувати 237. Є ще час думати і я закликаю їх не зупинятися на цьому, над осмисленням цього, і все-таки з 1 липня, щоб ми забезпечили 237 мінімальну заробітну плату. А для цього треба буде передбачити виходячи з закону про бюджетну систему, щоб цей закон, який ми приймемо в першому читанні і я маю надію, що і в цілому приймемо цей закон, щоб вводився він в дію не так, як там написано з 1 січня 2003 року. Заднім числом він не може бути введений і я звертаю вашу увагу на це.

І Станіслав Іванович Гуренко це сьогодні у своїй доповіді не сказав, що заднім числом він не може бути введений, він може бути введений тільки з 1 січня 2004 року, згідно з Бюджетним кодексом.

Тому давайте ми запишемо, що він вводиться в дію з 1 січня 2004 року, а цю помилку виправимо, бо зрозуміло, що він подолався в 2002 році, ви думали, що він зразу терміново буде прийнято, але бачте було не до того і його не приймали. Тому з таким маленьким зауваженням, я просив би цей закон прийняти і розблокувати хоч цим, вкласти якийсь вклад в розробку вітчизняного машинобудування. Дякую.

ГОЛОВА.Дякую вам також. Будь ласка, Андрій Шкіль.

16:12:58

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Фракція блоку Юлії Тимошенко. Українська Національна Асамблея.

Я також зразу висловив, що я "за" цей законопроект і хочу аргументувати наступними прикладами. Тут вже було сказано представником комітету, який також підтримав цей законопроект, що є дуже важливим, як на мене, що Верховна Рада свого часу прийняла декілька, здається два, може навіть і три, різнопланових законопроекти з приводу того, що треба підтримати виробництво власних сільськогосподарських машин. Ми про це говорили, ми про це неодноразово говорили при зустрічах із своїми виборцями. Ми знаємо, що Україна є аграрна держава, от скільки б ми не робили вигляд, що ми про це не проінформовані, але насправді це так. І сільськогосподарське машинобудування, якщо ми тільки зможемо його будь в чому, хоч якось підтримати, ми зобов'язані це зробити. Тут дійсно ми можемо наголосити, що це була ініціатива, на жаль, не Кабінету Міністрів. От тут я б підтримав, я думаю, цього разу Кабінет Міністрів. А це була ініціатива депутатів Верховної Ради з тим, щоб хоча б якогось стимулювати ті галузі виробництва, які дихають наладом, вони практично існують дуже часто тільки в проектах. От ми про них згадуємо тільки під час таких розглядів законопроектів, які зараз пропонуються.

Далі. Як ми можемо випускати свої трактори, комбайни, свою сільськогосподарську техніку, якщо ми не можемо пропільгувати існуючі галузі. Чому ми можемо зараз, взагалі, обговорювати не варто, а тільки однозначно сказати про те, що треба підтримати. Навіть ця поправка, зостереження коло яких підприємств, я б сказав, що тут треба до цього підійти не просто навіть в другому читанні, це можливо можна поговорити з авторами законопроекту і це стане автоматичним при прийнятті в другому читанні і навіть не треба буде гальмувати під час голосування. Просто подібного маштабу законопроекти треба приймати вже і зараз.

Ну і основне, що коли ми

постійно дивимося, якщо зараз глянути центральні канали телебачення, то, в основному, де у нас успіхи? Машинобудування десь там відкрили. І ми багато випускаємо тракторів і комбайнів. У нас, здається, мали купляти Туркменія, Азербайджан, всі хотіли. Що? Де це виробництво, де воно є, і як воно може забезпечити потреби наших сусідів чи по колишньому Радянському Союзу, чи інших країн. Тому, я думаю, що тут треба чітко і однозначно проголосувати у першому і другому читанні і прийняти це, як закон. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! У нас два за є. Тепер, якщо проти, давайте. Тоді зараз будемо визначатися, хто проти.

Будь ласка, Володимир Пузаков.

16:16:02

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

На мій погляд, до визначення підприємств, які працюють на АПК, потрібно підходити індивідуально і конкретно, тому що місцева влада може позбутися значних відрахувань у свій бюджет.

Сьогодні ні для кого не секрет, що майже всі промислові підприємства, які виробляють техніку для села, внаслідок, м'яко кажучи, нерозумної політики урядів під керівництвом президентів Кравчука та Кучми практично зруйновані і давно не працюють на повну потужність. Вони добру частину своїх виробничих цехів повіддавали в оренду малим дочерним та підприємствам, які не працюють на АПК, а випускають продукцію зовсім іншого призначення. Але деякі з них у свою чергу, як, наприклад, ЗАК "Кіровоградлітмаш" перепрофілювалися і сьогодні повністю налагодили виробництво сільськогосподарської техніки. Цей завод поставляє деталі та запасні частини для тракторів, які випускає Дніпропетровський ЮМЗ, а також виконує прямі замовлення сільгоспвиробників та фермерів. Це підприємство було створено на базі ВАТ "Кіровоградський ливарний завод", який займав площу більше 30 гектарів. На сьогодні промислова площадка "Кіровоградлітмаш" з розташованим на ній виробничими приміщеннями займає всього 2,5 гектари. Ось якраз ця площа і підпадає під зниження платні за землю.

Тому я також ще раз наголошую, що питання зниження плати за землю для відповідних підприємств потрібно вирішувати із врахуванням їх вкладу дійсно в АПК. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Так, хто проти? Матвієнков і Борис Беспалий. Будь ласка, Сергій Матвієнков. Потім Беспалий.

16:18:07

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь. Уважаемые коллеги, я понимаю таким образом, что вопрос платы за землю - это довольно серьезный, ну будем говорить так, тонкий вопрос. Сельхозмашиностроение, которое столкнулось... вернее, машиностраение, которое столкнулось с работой этой отрасли, которая обеспечивает техникой село, четко на себе почувствовало что такое сегодня плата за землю, и чему является эта величина, и как она сегодня давит на товаропроизводителя, и как можно при такой налоговой системе выжить. Естественно, тут же выходит с предложением давайте им снимем пресс налоговый, давайте создадим им нормальную льготу. Но скажите мне, а как выживать тому же машиностроению, а как выживать тем же металлургам. Тот же комбинат Ильича на сегодняшний день платит 24 миллиона гривен в год платы за землю. И как в таких условиях, так сказать, о чем мы говорим? каким образом можно сегодня ставить равные условия эксплуатации, равные условия работы?

Следующий вопрос. Дорогие мои селяне! Давайте же мы посмотрим дальше немножко в корень этого вопроса. Когда шла ваучерная приватизация, мы разделили основные, так сказать, фонды на всех. Каждый, в том числе селянин, получил долю ваучера и участвовал в процессе приватизации. Номинальной, хотя этой приватизации в кавычках, но он участвовал.

Следующий вопрос. Землю разделили, отдали селянам бесплатно. Вопросов нет, правильно сделали. И правильно, что раздали, и правильно, что получили бесплатно. Но почему сегодня промышленное предприятие, которое прошло процесс приватизации, стоит на этой земле ни один десяток лет, вынуждено эту землю покупать? И у кого? И за какие суммы? По тому же комбинату Ильича приведу пример. 2 миллиарда гривен. Извините, откуда складывается такая цена и что это за механизмы, и что это за подход?

Я не против того , чтобы сегодня разобраться с тем же машиностроением, которое обеспечивает село. Я не против того, чтобы создать нормальные условия, чтобы опеспечить этой продукцией. Но я против одностороннего подхода в этом вопросе. И коль мы коснулись этой проблемы, то давайте ее рассматривать в комплексе. И механизм ценообразования, так сказать, вот этих платежей.

И следующий вопрос - это то, что касается платы за землю взагали на основании действующего на сегодняшний день Земельного кодекса, и как промышленным предприятиям выживать после того, когда вступит в полном объеме в силу, в действие Земельного кодекса. Спасибо.

ГОЛОВА. Борис Беспалий. Потім - Пеклушенко, а потім - Вінський і все.

16:20:31

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, місто Київ.

Шановні колеги, давайте тепер подивимося від чого і кого ми звільняємо. Куди йде плата від податку за землю? Вона йде тільки і виключно у місцеві бюджети, вона йде у місцеві бюджети. З якого джерела йде заробітна плата вчителям, працівникам культури, працівникам дошкільних навчальних закладів, місцевим лікарям? Вона йде також з місцевих бюджетів.

Тому, можливо через кому, назву цього закону назвати ще й так, а також про одночасне зниження або замороження заробітної плати місцевим бюджетам. Взагалі у нас склалася така технологія, коли ми питання державного рівня і рівня підприємств намагаємося перекладати саме на місцеві бюджети, тому що , може, ми Верховна Рада, а не місцеві ради.

Тому цей законопроект в такому його виконанні він дійсно створює пільги, причому не селу, а окремим підприємствам, але створює величезні проблеми для місцевих бюджетів. Взагалі, шановні колеги, хто надає пільги, той за них і має платити. Якщо Верховна Рада України надає комусь адресні пільги за рахунок місцевого бюджету, то ми маємо зробити одне з двох: або передбачити в державному бюджеті України перерахування відповідні до місцевих бюджетів, які б компенсували втрату від цього податку; або ж передати це питання, написати можуть на даватися пільги, щоб це вирішували у кожному випадку відповідні міські ради. Наприклад, міська рада міста Києва вирішує питання чи вона може надавати пільги київським підприємствам, які працюють на агропромисловий комплекс. Інакше, лікуючи одну хворобу, ми створюємо іншу, ще більшу і ще гіршу. І це напередодні того, як має увійти в дію підвищення мінімальної заробітної плати до 237 гривень.

Таким чином, шановні колеги, я думаю, що вирішуючи дуже важливе питання агропромислового комплексу, що, безумовно, треба вирішувати, ми повинні його вирішувати таким чином, щоб одночасно не загострювати проблеми місцевих бюджетів, тобто всієї бюджетної сфери на тому ж таки і селі.

Я думаю, в такому вигляді законопроект не може бути прийнятий, тому що він створює більше проблем, ніж вирішує. Це все одно, що лікувати нежить відтинанням голови.

І обов'язково, якщо ми будемо за нього голосувати, я так відчуваю настрій залу, що в першому читанні він буде підтриманий. Жодним чином не приймати його відразу в другому читанні. І через прикінцеві положення, або через зміни одночасно передбачити в повній мірі відшкодування місцевим бюджетам тих втрат, які ми на них покладаємо даним законом. Дякую. за увагу.

ГОЛОВА. По одній хвилині. Олександр Пеклушенко, будь ласка.

Потім Йосип Вінський і Володимир Черняк. По одній хвилині. Я буду відключати мікрофон.

16:23:38

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я хочу поблагодарить, Станислав Иванович, вас за этот закон. И я выступаю против тех, кто выступает против этого закона.

Этот закон есть историческая необходимость. И тех, кто гонится за псевдодоходами по территориям, я вам скажу, уважаемые коллеги, если мы сохраним свои предприятия, доходы у нас будут через рабочие места, через прибыль, через продажу и через НДС.

Более того, Станислав Иванович, я, например, считаю, что к этому закону нужно внести еще одно существенное изменение. Не только тот, кто изготавливает сельхозтехнику, но и ремонтирует, сегодня в сельской местности так называемые вчерашние сельхозтехники сохранили свое производство. И сегодня наш аграрный комплекс работает не на том, что производится, а на том, что ремонтируется, их так же нужно поддержать. И я категорически возражаю против дифференциации.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка. Йосип Вінський.

16:24:51

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Йосип Вінський, фракція Соціалістичної партії України.

Чи потрібно рятувати сільгоспмашинобудування? Безумовно, потрібно, бо ми - велика аграрна держава і це треба робити. Чи вирішує цю проблему цей закон? Однозначно не вирішує, бо любі пільги на любу продукцію, якщо вони не супроводжуються фіксованими цінами, нічого товаровиробнику не дають. Те, що ми знизимо на податку, воно не попаде в Державний бюджет, але товар цей просто реалізований по іншій ціні, і підприємство нічого з цього не одержить. Є сьогодні єдиний реальний ринковий механізм підтримки сільгоспмашинобудування, це - створити умови, щоб у сільськогосподарського товаровиробника були гроші, за які він може ці машини купити. Так от, замість того, щоб цього року пограбувати село на сім мільярдів, треба було ці гроші лишити в селі, і тоді наше машинобудування відновилося за рахунок коштів сільгосптоваровиробників. А що ми зробили в державі? Розікрали ці гроші в селі, зараз цих грошей в селі немає. І які б ми пільги сьогодні не надавали для сільгосптоваровиробників, село не здатне купити ні за 20 гривень, ні за 19 гривень цю продукцію. Тому ця проблема вимагає абсолютно іншого вирішення. Вирішення має бути через підтримку реальну агропромислового комплексу.

ГОЛОВА. Дякую. Так, Володимир Черняк.

16:26:21

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, проблему машинобудування для АПК потрібно вирішувати, але не тільки і не стільки за рахунок пільг плати за землю, скільки шляхом створення умов, при яких би вони могли мати прибутки, заробляти гроші, відраховувати ці прибутки до бюджету - оце правильний шлях. Тому я підтримую пропозицію, яка тут уже звучала, що потрібно поєднати ці речі з цінами, з прибутками. І тільки в комплексі це може дати ефект.

Тепер стосовно місцевих бюджетів. Дійсно, у нас склалась тенденція. я відзначаю і наголошую, тенденція - перевантажувати місцеві бюджети. Це до добра не приведе.

Соціальну сферу ми їм передали, вона зависла між Державним бюджетом і місцевим бюджетом. Тут потрібно або дати їм або додаткові прибутки, надходження до бюджету, або трансферти. Ні того, ні іншого ми не робимо, тому це є небезпечною тенденцією, яка може дати вкрай негативні наслідки.

Я також підтримую пропозицію, що у вирішенні цього питання повинна брати участь місцева влада, міські ради. Дякую.

ГОЛОВА. Так, розгляд проекту. Станіслав Іванович, будь ласка.

Увімкніть мікрофон Гуренка Станіслава Івановича. Потім уряд.

16:27:42

ГУРЕНКО С.І.

Спасибі. Я в порядку репліки. Ну, всі, хто виступав тут, знають, що самий універсальний закон у п'ять слів вкладається, чи навіть менше: щоб був порядок - і все. Такого закону нема і не буде, і нічого ховатися за те, що цей закон не підходить, а треба, щоб усіх підтримували у комплексі. Це перше.

Друге, цей законопроект поданий на виконання закону, за який Верховна Рада проголосувала у лютому 2002 року про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування та агропромислового комплексу, де пункт 4 статті 11 прямо указує врегулювати питання плати за землю. Що ми тут сперечаємося? За це проголосовано, шановні друзі.

А гроші в бюджеті всім прихильникам бюджетників, я можу сказати, де знайти: понудьмо наш Кабмін, щоб продавали горілку не по 5 карбованців за пляшку, як це зараз, 5 гривень за пляшку, і ще й пишуть, що задорого, ставлять питання, щоб пляшка горілки стоїла 3 гривні 50 копійок, а зробіть її хоча б так, як у Росії - десь близько долара пляшка горілки - і знайдуться гроші для бюджетників. Спасибі.

ГОЛОВА. Так, все.

Будь ласка, уряд.

__________________ . Проект закону підтримується для його розгляду у першому читанні.

ГОЛОВА. Асадчев, 30 секунд, будь ласка.

16:29:14

АСАДЧЕВ В.М.

Я хотів Станіславу Івановичу сказати, питання в тому, що державі доручили завоювати - це дуже добре, але ви робите таким чином регулювання, що від доброї діяльності цих підприємств всі доходи підуть в Державний бюджет, а місцеві бюджети тільки втратять. А є 142 стаття стаття Конституції, яка вимагає, що у випадку прийняття відповідних рішень держава зобов'язана робити компенсацію. То ви в цьому законі напишіть, яку компенсацію будуть мати місцеві бюджети, тоді це буде відповідно до Конституції. А в такому вигляді, як вона зараз існує, і правильно казав депутат Черняк, що це вже стало тенденцією, коли вибиваються доходи місцевих бюджетів. А не забувайте, що саме там знаходиться сьогодні соціальна сфера освітяни, лікарі і багато інших бюджетників.

Тому давайте робити так, як це предписує Конституція, щоб не вигравав тільки один виробник і державний бюджет. У на майже 10 тисяч місцевих бюджетів, не забувайте про це.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України "Про плату за землю" щодо машинобудування для АПК завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про забезпечення молоді першим робочим місцем. Доповідач народний депутат України Віталій Юрійович Хомутинник. Віталій Юрійович, будь ласка. Коротко, прошу, якщо можна.

16:30:55

ХОМУТИННИК В.Ю.

Уважаемые коллеги, народные депутаты! На ваше рассмотрение вносится проект закона об обеспечении молодежи первым рабочим местом, который в первую очередь направлен на реализацию государственных гарантий по обеспечению права на труд предусмотренный статьей 43 Конституции Украины.

В соответствии с полученными мною данными по результатам депутатских запросов в Государственной службе занятости на учете пребывало более 880 человек в возрасте до 28 лет, что составляет треть от общей численности безработных граждан. В том числе 155 тысяч выпускников учебных заведений различного уровня аккредитации.

На протяжении первого полугодия 2002 года в государственной службе занятости на учете пребывало 72 тысячи выпускников из которых было трудоустроено всего лишь 17 тыс.человек. Преимущественно при приеме на работу, одним из требований является наличие трудового стажа по специальности, а работодатели не желают тратить время и средства на обучение работника профессиональным навыкам, которые не имеют стажа работы. Поэтому, выпускникам без стажа работы очень сложно найти подходящую работу в соответствии с полученной им специальностью.

В законе предложен механизм по реализации государственных гарантий трудоустройства для молодежи путем предоставления дотации тем работодателям, молодым людям в соответствии с их квалификацией первое рабочее место. Условиями предоставления такой дотации является соответствующая профессиональная квалификация молодого человека, подтвержденная дипломом, предоставление рабочего места минимум на два года. Соответствие рабочего места профессиональной квалификации и направление государственной службы занятости, при этом берется возраст молодого человека до 28 лет в соответствии с законом Украины о содействии социальному установлению и развития молодежи. Дотация дается на один год в размере фактических затрат на заработную плату, но не выше среднего уровня заработных плат в отраслях национальной экономики.

В то же время работодателю запрещается на протяжении последующих лет, с момента принятия решения о предоставлении дотации, разрывать трудовое соглашение, а также уменьшать размер заработной платы. В случае нарушения, работодатель обязан возместить фактически предоставленную им в течение этого времени дотацию.

Я хочу обратить ваше внимание на тот факт, что после замечаний Главного научно-экспертного управления и после первого обсуждения в Профильном комитете, мы значительно доработали этот законопроект, была внесена его новая редакция на замену розданной. Законопроект предлагаю вам в виде рекомендован комитетом по вопросам молодежной политики, физической культуры спорта и туризма для принятия в первом чтении.

Уважаемые коллеги! Различные политические силы давно говорят о необходимости принятия такого закона. Многие из вас шли на выборы и работая с молодежью акцентировали внимание на решение проблемы трудоустройства молодежи, так как это является наиболее значимым вопросом для молодых людей. Поэтому, я прошу поддержать решение принятия проекта Закона об обеспечении молодежи первым рабочим местом в первом чтении. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Дякую вам, Віталію Юрійовичу. Сідайте, будь ласка.

Юрій Павленко для співдоповіді запрошується.

16:34:24

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Голово! Шановні колеги!

Юрій Павленко, фракція "Наша Україна", Молодіжна партія України.

Комітет молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму дуже детально розглядав даний законопроект. Так як ми розуміємо, що вагомість для суспільства цієї проблеми зайнятості молодих людей, на врегулювання якої і спрямований даний законопроект, є дуже важливим питанням. Я переконаний, що ні у кого в залі він не викликає сумніву.

Але наведу все-таки декілька цифр. Рівень зайнятості молоді постійно в останні роки зменшується. Так з 1995 року, коли він складав 55 відсотків, в позаминулому році він вже складав 44 відсотки. Зростає кількість молодих людей, які перебувають на обліку у службі зайнятості, про що говорив доповідач. Сьогодні він складає майже 900 тисяч осіб, з яких працевлаштований був лише кожен третій.

Водночас, залишається досить значною частка молоді, задіяна у, так званому, тіньовому секторі економіки. Навіть за офіційними даними вона складає щонайменше 16 відсотків. За мінімальними оцінками відповідних досліджень проведених у восьми областях у 2000 році біля 150 тисяч молодих людей виїздили за кордон на заробітки. При цьому вони в переважній більшості потерпають від неофіційних трудових стосунків з роботодавцями. В цілому рівень офіційного безробіття серед молоді постійно зростає і виріс на початок 2001 року в порівнянні з 1995 роком в 11 разів. І за відповідними розрахунками, якщо частка молоді серед зайнятого населення становила близько 23,9 відсотків, то серед безробітних майже половину. І основною причиною є труднощі з працевлаштуванням після закінчення школи, ПТУ, вищих навчальних закладів. Тобто головною проблемою є отримання саме першого робочого місця для молодої людини.

На жаль, існуючий механізм бронювання робочих місць для соціально-вразливих груп населення, насамперед, молоді засвідчив свою низьку ефективність.

Значна кількість таких місць залишається вільною через занадто низький рівень оплати, затримки з її виплатою, важкі та шкідливі умови праці, безперспективність. Тому, на думку автора законопроекту, є нагальна потреба більш ефективно , економічно стимулювати роботодавця, які приймають на роботу випускників навчальних закладів з відповідною фаховою підготовкою, створюють додаткові робочі місця для їх працевлаштування.

Поділяючи позицію народного депутата України, комітет запропонував розглянути проект на засіданні Верховної Ради, водночас порадивши його автору внести певні зміни. Доопрацьований варіант був уважно вивчений Кабінетом Міністрів, Головним науково-експертним управлінням, розглянутий на засіданні Комітету з питань науки та освіти. Внесена значна кількість слушних зауважень, пропозицій, що потребують вивчення і врахування.

На пропозицію уряду в комітеті Верховної Ради з питань молодіжної політики, спорту і туризму створено робочу групу з доопрацювання проекту закону, відбулося її засідання. Тому в зв'язку з необхідністю суттєвого доопрацювання законопроекту на даному етапі комітет Верховної Ради пропонує Верховній Раді, обговоривши проект закону за скороченою процедурою, прийняти рішення про розгляд його у повторному першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Це вже щось нове. Це значить, тоді треба було комітету рекомендувати його, щоб працювали, а щоб ми не... холостий хід не був при обговоренні цього законопроекту. Я логіка, розумію, така. Ми зараз будемо обговорювати, а потім знову на повторне перше читання направляти.

Я просив би і комітет профільний, і авторів законопроекту більш відповідально підходити до розгляду законопроектів, і не робити сесійну залу заручником. будь ласка, давайте будемо обговорювати законопроект. У зв'язку з такою ситуацією записались... і в зв'язку з тим, що записалося 11 людей, два - за, два - проти. І далі обговорювати не будемо.

Будь ласка, Василь Надрага. Підготуватися Ользі Гінзбург.

16:38:49

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, "Народный выбор", Луганская область.

Уважаемые коллеги! Сегодняшний законопроект , который мы с вами рассматриваем, он на самом деле заслуживает самых добрых слов в части того, что на сегодня мы столкнулись с тем, что проблему трудоустройства молодежи предлагается решить не вообще, так сказать, какими-то общими законодательными актами, а предлагается создать конкретные экономические стимулы, которые бы подвинули, которые бы дали возможность работодателям с большей заинтересованностью относится к трудоустройству молодежи.

Я думаю, что с этой трибуны нет смысла сегодня говорить, что проблема трудоустройства молодежи на Украине более, чем острая. Да, безработица существует. Но, к большому сожалению, молодые люди, которые не имеют возможности получить свое первое рабочее место, зачастую начинают постепенно деградировать как работники, уходит квалификация, полученная в тех или иных учебных заведениях, уходит в конце концов желание ежедневно работать.

Поэтому сегодняшний законопроект, который мы рассматриваем, я еще раз повторяю, он в лучшую сторону отличается от всего существующего и соответственно, он требует своего рассмотрения и дальнейшей доработки.

Вызывает, в хорошем смысле слова, желание поддержать идея выдачи дотации работодателем по обеспечению молодежи первым рабочим местом.

В законопроекте разработаны и условия, при которых работодатель получает дотацию.

Безусловно, заслуживает внимание и позиция, согласно которой обязательным условием выдачи этих дотаций для трудоустройства молодежи является направление Государственной службы занятости. Соответственно, так сказать, определяется порядок назначения и прекращение получения дотации работодателем.

Вместе с тем, на сегодняшний момент у нас уже оговорена проблема трудоустройства молодежи, он оговорена соответствующим Законом о социальной защите на случай безработицы. И здесь к законопроекту есть вопросы. Если согласно существующего закона каждый работодатель должен платить 5 процентов по трудоустройству молодежи, а нынешний предполагает 3, то, наверное, будет не совсем правильно с нашей с вами стороны как законодателей сужать и существующие льготы, и права молодежи. Потому что 5 процентов - это 5 процентов. То есть, мы практически чуть ли не вдвое сокращаем квоту, обязывающую работодателей.

Следующий момент. Я думаю, что требует своей доработки и та норма закона, в которой предусмотрено, что данный законопроект распространяется только на молодежь, имеющую высшее образование.

К большому сожалению, трудоустройству людей с высшим образованием, молодых людей с высшим образованием, те, кто учатся на бюджете, это уже есть ответственность государства. Я думаю, что мы должны просто создать действенный механизм, который заставит и работодателей, и учебное заведение давать работу тем, кто закончил так называемую бюджетную составляющую высшего образования.

И последнее, я прошу прощения. Я хочу в данном варианте поддержать вариант тот, который предложил комитет, в части того, что данный законопроект при всём его позитиве, он требует достаточно принципиальных изменений. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Ольга Гінзбург.

16:42:16

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую, шановні народні депутати, шановні виборці!

По закону, який запропонований сьогодні на розгляд шановним народним депутатом Хомутинником, у мене є деякі застереження. Я б хотіла для себе їх і для вас, мабуть, висвітлити.

Перше, це головне. Відповідно до положення проекту державна служба зайнятості повинна займатися пошуком підходящої роботи та сприяти працевлаштуванню молоді. Це пропонується в законопроекті. І незрозуміло, і буде, і шляхом надання дотацій роботодавцям на забезпечення молоді перших робочих місць. Це так би зрозуміти, що роботою буде займатися, працевлаштуванням служба зайнятості. Що зовсім не відповідає вимогам того чи іншого трудового колективу.

І далі. Там дотація надається в розмірі фактичних витрат на заробітну плату працівникам, але не вище за середній рівень заробітної плати в галузях національної, економіки, яка відповідає даній області. Це теж є питання.

Зазначає порядок надання та працевлаштування дотацій, - теж не дуже чітко виписані. У мене тут деякі питання виникли, це рішення буде приймати фракція, як, підтримаємо ми чи ні. Але я хотіла ось що сказати. Знову ж виникає у мене питання: ну чому депутат і чи є в країні влада? Так хочеться задати питання. Чи є в країні влада? Ну якби депутат Хомутинник знову не виніс цей закон, чи турбує сьогоднішню владу, як наша молодь процвітає? Що вона робить?

Ми зовсім недавно з вами заслухували уряд по питанню виховання інтелектуальної еліти нашої країни. Ось вам і перше питання: як ми можемо виховувати, як постійно, коли проходиш на окрузі, приходять люди - де працевлаштуватися? Знову дивишся - проблема в державі.

У нас є багато навчальних закладів. В цих навчальних закладах є люди, які займаються держзамовленням, тобто за наші державні кошти. Потім ця людина провчиться шість років, держава на неї витратила гроші, вона виходить за межі вузу і далі не може знайти собі роботу. То чи вигідно це державі? Чим думає ця держава? А ще гірше буває, що ця людина, а наша Україна, вона як би користується високим рівнем навчання, вона їде за кордон. Ми вивчила фахівця, він поїхав собі за кордон, потратив ще наші гроші, нічого не віддавши. Чи є ця проблема? І чому сьогодні люди, які в державі повинні за це відповідати, ну не знають, як це зробити? Я не можу про це не сказати. Всі ви були студентами, всі ви навчалися в закладах при радянській владі. Ви були молодими фахівцями, приїжджали на завод, вам давали роботу, ставили на чергу, без черги давали общежитие там чи гуртожиток, а потім квартиру, і це все було. Підіймайте старі закони, виносьте їх на поверхню і давайте їх обговорювати, приймати, і це буде правильно. Дякую.

ГОЛОВА. Так ви за цей закон?

ГІНЗБУРГ О.П. Володимире Михайловичу, я же сказала вже, що фракція ще по цьому питанню не обговорювала і не приймала рішення. Я, як депутат, сьогодні маю багато зауважень до цього закону. А проблема прийнята дуже правильна, вона сьогодні насущна в державі, її потрібно, цю проблему, вирішувати. Дякую.

ГОЛОВА. Тож ми висловлюємо позицію депутатів, бажано було б тоді її висловлювати.

Михайло Гладій. У на два "за" уже є. Тепер два "проти". Будь ласка, Михайло Васильович. Ну коротко давайте.

16:45:47

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Фракція Аграрної партії України однозначно буде підтримувати цей законопроект, і ми сьогодні його підтримуємо, і будемо голосувати в четвер.

І ось чому. Сьогодні в нашій державі чи не одна з найбільших у світі законодавчих баз, що стосується молоді. Близько ста нормативних документів і законів, що стосуються молоді і більше 300 програм. А як кажуть в народі, толку мало. Сьогодні відчувається безробіття не тільки для молоді, а особливо для тих людей, які закінчують вищі учбові заклади, а також середні спеціальні. Особливо така складна ситуація на селі, де сільська молодь, яка і закінчує вузи, яка і живе на селі. Якщо не мають роботи, виїжджає з села, у до того вже складну соціально-демографічну ситуацію ускладнюють.

Тому законодавча ініціатива, яка прозвучала з вуст народних депутатів, що стимулює законодавців, сьогодні нам вона потрібна. Від тепер згідно закону, який, безумовно, треба нам прийняти, держава служба зайнятості замість ефективного використання коштів на матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, надання дотацій роботодавцям на створення додаткових робочих місць буде здійснювати пошук підходящої роботи, про що було сказано в законопроекті, та сприятиме працевлаштуванню молоді. Це, звичайно, матиме подвійний виграш: з одного боку підвищить зацікавленість роботодавців у працевлаштуванні молоді, а з другого сам молодий спеціаліст буде зацікавлений у професійному розвитку.

І по-третє, прийняття закону сприятиме раціональному використанню коштів фонду, загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття та наданню безробітної молоді соціальних послуг.

В цілому закон дозволить суттєво знизити рівень безробіття серед молодих громадян та сприятиме реалізації конституційного права на працю.

Ще раз наголошую, ми будемо підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВА. Давайте, шановні колеги, хто проти цього законопроекту? Хто проти з тих, хто записалися?

Так, Черняк, будь ласка.

16:48:16

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати!

Оскільки ми працюємо в режимі скороченого розгляду, то доводиться йти на маленькі хитрощі, але вони є певною мірою виправдані, тому що я, як вже сказав розтягуюся в шпагаті між за і проти. Сама ідея законопроекту є правильною, я її підтримую. Потрібно вирішувати проблему робочого місця, особливо першого робочого місця, це надзвичайно важливо для молоді. Я би навіть так сказав, дайте людині перше робоче місце, а всі інші вона знайде сама. Дайте людині першу вдачу, це дуже важливо дати цей імпульс, це поштовх. Тому актуальне питання і в цьому розумінні я його підтримую.

Але, виникає питання фінансування виплати роботодавцю. Ми намагаємося стимулювати роботодавця, щоб взяв на роботу цю молоду людину. Звідки? Із фонду соціального страхування на випадок безробіття. Якщо не вистачає цих коштів, то із бюджету. Така схема.

Але, що не влаштовує мене в цьому законопроекті. Не проведена різниця між навчанням цієї молодої людини за державні кошти, тобто безкоштовно, і за власні кошти, і за кошти приватної структури.

Якщо людина навчалася безкоштовно за державні кошти, то держава може і повинна мабуть компенсувати йому, роботодавцю, який бере його, певну частину цих коштів. Але, якщо людина навчалася за власні кошти, тим більше за кошти приватної структури, то чому держава повинна платити підприємцю гроші за те, щоб він навчав цю людину для своїх власних потреб. До речі, держава повинна платити тільки в тому разі, коли не вона сама працевлаштувала, а коли людина працевлаштувалася сама і підприємець якийсь чи якась інша структура державна її взяла. Тільки в цьому разі треба платити.

Тобто на мій погляд треба зосередитись на тому, що є предметом цих виплат, хто є суб'єктом. На мій погляд, суб'єктом таких виплат державних коштів роботодавцю може бути тільки той випадок, коли людина навчалася за власні кошти, за державні кошти і її взяв роботодавець. Якщо ж людина навчалась за кошти приватного підприємця і він готував для себе, що навіть банк, наприклад, готує для себе працівникам, а потім держава вже повинна була платити банкові за те, що він їх взяв. Я прошу врахувати ці пропозиції в процесі підготовки до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА.Дякую. Будь ласка, Матвієнков.

16:51:38

МАТВІЄНКОВ С.А.

55 округ, Мариуполь. Уважаемые коллеги! О том, что вопрос непростой, это однозначно. О том, что мы обязаны быть благодарны Виталию Хомутиннику, что он поднял эту тему, это однозначно. Поскольку разговор на эту тему, это лишний раз дает нам возможность обсудить одну наболевшую проблему. Но здесь, когда мы говорим об этом, мы должны смотреть в корень системы, которая существует на сегодняшний день. Почему возникают такие проблемы? Вопрос очень простой, в пенсионной системе существующей на сегодняшний день. Не уйдет сегодня работающий пенсионер на пенсию, потому что на ту пенсию, которую он имеет на сегодняшний день, он не сможет просуществовать. Это всем понятно и предельно ясно. Не уйдет он до тех пор, пока он будет держаться за это место.

И второй вопрос. Законодательно мы не сможем его подмигнуть, потому что на сегодняшний день нет механизма, которым бы мы могли не юридически, не морально наверное не в одного хозяйственного руководителя не поднимется рука этого пенсионера отправить сегодня на ту пенсию, которая есть на сегодняшний день.

Поэтому возникает и проблема молодежи, как следствия. Что наша молодежь либо находится за пределами предприятий, либо вынуждена на предприятии ждать годами, а то и десятилетиями, когда освободится вакантное место для того, чтобы молодой человек мог проявить себя. А тот пенсионер работающий, который находится на этом месте делает все для того, чтобы этого не произошло.

Закон необходим, но давайте разберемся в том механизме, что предлагается в этом законе. Но прежде всего, стимулирование с точки зрения финансирования. То есть, компенсация работодателю за создание рабочего места. Невольно возникает вопрос: "Если мы найдем в бюджете деньги, при помощи которых мы будем стимулировать работодателя, то давайте мы будем стимулировать пенсионера". Пусть он идет на пенсию и спокойно, заслуженно отдыхает и использует те деньги, которые он заработал, и пусть он нормально сидит дома. И тогда прийдет этот молодой человек, займет место этого пенсионера. Это первая система.

И вторая. То, что предлагается законопроектом. Работодателя обязывают либо приводят конкретное лицо Фонд по занятости населения. Но вы меня извините, если работодатель уже тратит деньги, создает рабочее место, то, наверное, он вправе отобрать того человека, которого он считает необходимым ы тем, чтобы он четко знал, что этот человек будет на этом рабочем месте исполнять те функциональные обязанности, которые на него возложены. И любой работодатель вправе сам отбирать того, кто ему нужен сегодня, устраивая конкурсы и так далее.

Мы же здесь ставим непременным условием, что именно вот эти организации сегодня будут руководить этим процессом, если мы не будем исполнять требования этих организаций, поэтому, так сказать, этот закон не будет отвечать силе.

Я поддерживаю тех депутатов, в том числе и Гинзбург, которая выступала и многих других, которые говорили о том, что тема действительно очень волнующая и тема требующая разрешения. Но в таком виде законопроект, я все-таки считаю, комитет был прав, когда он предлагал рассмотреть этот законопроект повторно, подойти более серьезно, а может быть и создать комиссию для того, чтобы доработать этот законопроект серьезно. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Завершуємо розгляд. Я попрошу голову комітету одну хвилину. І потім від уряду позицію уряду, будь ласка.

Давайте ми закінчимо питання, а тоді з мотивів.

Самойлик, будь ласка. У нас так мало залишилося, я думаю, що всіх тут вже бачать і знають.

Катерина Самойлик, голова Комітету, будь ласка, мікрофон.

16:55:05

САМОЙЛИК К.С.

Володимире Михайловичу, всі наші колеги, які виступали, висказали слушні зауваження. Я хотіла б навіть і більше сказати про те, що, дійсно,

найменш конкурентноздатна частина молоді залишається без права одержати роботу і таких дуже багато. Дуже слушны зауваження висказав уряд. І ми прийняли на засіданні комітету рішення таке, створили вже робочу групу з представників уряду, Верховної Ради України, представників молодіжних організацій для того, щоб доопрацювати.

На жаль, не було Віталія Юрійовича на засіданні комітету і цей законопроект без, так сказать, без нас він виник в порядку денному і ми вимушені були уже, так сказать, підключатися до цієї роботи і запропонувати, щоб Павленко виступив і запропонував , щоб цей законопроект доопрацювати суттєво для того, щоб це дійсно було перше робоче місце, а не дотування тих підприємств, які тільки тоді дають робоче місце, коли держава перераховує їм кошти. Тому всі ваші зауваження ми вже виконали в зв'язку з тим, що з'явився цей закон, ми вимушені включитися були в його обговорення. Дякую.

ГОЛОВА. будь ласка, від уряду.

_____________. Уряд поділяє актуальність проблеми, але вважає, що дійсно законопроект, поданий, потребує концептуального доопрацювання і ми погоджуємося з думкою профільного комітету про необхідність відправки на повторне перше читання.

І звичайно спільної роботи в рамках робочої групи, яка створена.

ГОЛОВА.Так, Хомутинник, будь ласка, одну хвилину. З місця, будь ласка. Хомутинник вімкніть мікрофон.

16:56:55

ХОМУТИННИК В.Ю.

Уважаемые коллеги! Я из всех выступлений чуствую поддержку самой идеи обеспечения первого рабочего места, но я считаю, что все те замечания, которые высказаны, которые еще будут высказываться, их все можно учесть во втором чтении безболезнено. Мы можем сделать во втором чтении, что будет решено в комитете, то что будут предлагать народные депутаты, но надо понимать, что мы не можем откладывать дальше принятие такого важного решения, иначе я просто не знаю каким образом молодежь будет относиться к тем фракциям, которые не поддержат. А те, кто сегодня высказываются теоретически за то, что есть какие-то вопросы, то давайте мы разберемся в этих вопросах и поверьте , мы над этим работали и изучите сегодняшнюю схему по фонду занятости. Практически та же схема работает для безнадежных людей, которые не могут найти работу больше трех месяцев, а мы ведем речь о молодежи, которой нужно дать первое рабочее место в их жизни.

Поэтому я все-таки буду настаивать, чтобы мы приняли решение принять в первом чтении и доработать уже во втором чтении с учетом всех замечаний, которые будут поступать. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, розгляд законопроект звершено. Давайте будемо говорити, не лякати один одного, бо завтра селяни скажуть, що про нас подумають селяни, а потім - що про нас подумають інтелігенція, робітники. Давайте ми будувати будемо таким чином, щоб Верховна Рада розглядала не ідеї, а розглядала законопроект, в які закладені будуть і введені правові норми.

Розгляд законопроекту про забезпечення молоді першим робочим місцем завершено. Рішення будемо приймати у четвер з урахуванням пропозицій обговорення.

З мотивів, будь ласка, Кармазін.

16:58:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я просив би вас зараз не рубати так сильно пропозицію Хомутинника. Концептуально ми давайте задумаємося, що 800 тисяч осіб сьогодні до 28 років не зайняті, тобто безробітні. І концептуально треба підтримати повністю законопроект, за винятком - і я вношу пропозицію - статей шостої, сьомої, восьмої і дев'ятої - це статті, які стосують дотації, механізму і звідки її брати. І тоді і уряд би підтримав і всі інші. Перше читання приймаємо без цих статей, щоб не було ніяких порушень і на другому читанні все доповнюємо, наповнюємо нормальним змістом цей закон. І не пройде просто так... Сьогодні наша робота, ви розумієте, ми в холосту не можемо працювати, Верховна Рада.

Дякую, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки", доповідач - народний депутат України Омелян Парубок, будь ласка.

17:00:18

ПАРУБОК О.Н.

Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати, гості!

Цей законопроект вноситься в Верховну Раду вдруге, повторно. Суть цього проекту дуже проста. Ви знаєте, що коли була розпайована земля, було розпайовано і основні засоби, майно, коротше кажучи.

І коли було ліквідовано КСП, замість КСП з'явились нові господарі, почали господарювати так, що майже 90 відсотків господарств збанкрутіли. Що ж вони роблять для того, щоб погасити свої борги? Вони забирають розпайоване майно, тобто трактори, комбайни, корови, вівці, свині, - реалізовують і розплачуються за борги.

Я вважаю, що таким шляхом ми сільське господарство і так довели вже до ручки, я вважаю, що нам потрібно цим законом накласти мораторій до 2004 року, так, як записано в законі про стимулювання сільського господарства.

Я вам наведу короткий приклад. Україна посіяла в минулому році 700 тис.га цукрового буряка, орієнтовані цифри були - десь мільйон вісімсот-мільйон дев'ятсот буде вироблено цукру. Виробили мільйон чотириста. Це ще теж неточні цифри. Чому? Тому що діючі комбайни, які були наші, вітчизняні, всі знищені, на район завезли десяток комбайнів. Всі надіялись, що ці комбайни уберуть весь буряк. Але практично на Україні 200 тис.га буряків пішло під лід. І ми отримали мільйон чотириста.

Так само і з зерном. Замість того, щоб убирати зерно за 10-12 робочих днів, ми убирали два місяці! І сьогоднішній день ми кричимо: "SOS! У нас нема хліба! У нас нема молока, нема м'яса!"

Якщо ми будемо так і далі господарювати, у нас його і не буде.

Комітет підтримав цей закон.

Віце-прем'єр по селу Кириленко Іван Григорович також підтримав цей проект. І я вважаю, що його треба прийняти в першому читанні і далі працювати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Омеляне Никоновичу, вам.

Співдоповідач - голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Єфтихійович Мельник. Будь ласка, Миколо Єфтихійовичу.

17:02:48

МЕЛЬНИК М.Є. Микола Мельник, соціалістична фракція України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув законопроект про поновлення норми абзацу два пункту один розділу сім Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо встановлення мораторію на впровадження справ про банкрутство на сільськогосподарських товаровиробників) і зазначає, що він є цілком слушним, виходячи із складної ситуації, що склалася сьогодні в сільському господарстві.

За останні два роки економічна ситуація в сільському господарстві значно погіршилась. У 2002 році уповільнились темпи росту обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з 10,2 відсотків в 2001 році до 1,8 відсотків у 2002 році.

По наслідках фінансово-господарської діяльності за 2002 рік більше половини господарств закінчило господарський рік з збитками. Це цифра із офіційних джерел. Фактично їх є 70 і більше. Кредиторська заборгованість господарств станом на перше січня 2003 року становила близько 13 млрд. гривень, заборгованість по заробітній платі рахується в сумі понад 400 млн. гривень. Але ця цифра в два-три рази занижена. Це при тому, що в 2002 році в усіх категоріях господарств збільшились обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Питома вага вітчизняного продовольства на внутрішньому ринку становить сьогодні 95 відсотків.

Причинами такого стану в сільському господарстві є, перш за все, невирішення на державному рівні проблеми існуючого диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію та товари і послуги, що споживаються у сільському господарстві.

Втрати аграрного сектору економіки від диспаритету цін за десять років склали понад 95 мільярдів гривень. Через відсутність механізму державного регулювання ринку зерна в 2002 році господарства втратили від 3 до 6 мільярдів гривень через зниження закупівельних цін на продукцію тваринництва. Втрати становлять десь в межах одного мільярда гривень. Відсутність власних ............коштів та прийнятої для галузі кредитної політики, особливо у вирішенні питань довгострокового кредитування не дає оновлювати чи поновити технічний парк в сільському господарстві.

На кінець, в 2002 році вартість основних виробничих фондів в сільському господарстві порівняно з 1990 роком зменшились у 4,5 рази, темпи зниження вартості основних виробничих фондів в сільському господарстві перевищили темпи зменшення основних фондів у всьому секторі економіки України в 1-3 рази.

Незаперечним є факт, що запроваджений законопроект про встановлення мораторію на провадження справ про банкрутство на сільськогосподарських товаровиробників є суттєвим заходом, що дасть можливість уникнути сьогодні повальної ліквідації господарств та втрат майна власників майнових паїв.

Враховуючи значні збитки в сільському господарстві від несприятливих умов зимівлі та весни 2002-2003 років, що попередньо оцінюється в сумі збитків 3 мільярди гривень, і всі негативні наслідки, що витікають звідси, термін мораторію на провадження справ про банкрутство на сільськогосподарських товаровиробників комітет пропонує встановити до 1 січня 2006 року.

Звичайно, шановні депутати, є позитивні і негативні сторони такого рішення, такого проекту. Щоб не заморозити видачу кредитів сільгоспвиробників банками, нам потрібно підійти до питання табу на банкрутство виважено. Темпи мораторію на впровадження справ про банкрутство встановити, на мою думку, потрібно на один рік - до 1 червня 2004 року. За цей період треба банкам разом вирішити питання із сільгоспвиробниками, як допомогти їм у цей період вижити, дати, можливо, додатково кредити для того, щоб продукція, яка сьогодні вже є в полі, щоб вона дала вагомий урожай, і відповідно тоді можна легко віддати ці кредити. Це, звичайно, потрібна певна гармонія банкірів і товаровиробників. Тому виходячи з цього ми думаю, що всі зі мною погодяться, що такі мораторії нам треба встановити в менший термін, десь до одного року. А за цей час вирішити всі необхідні питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також, сідайте будь ласка. Переходимо до обговорення.

Михайло Мельничук, будь ласка. Наступний буде виступати Володимир Черняк.

17:07:52

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Ви повинні зрозуміти одне, що даний законопроект має підгрунтя. А підгрунтя внесеного законопроекту народним депутатом Парубком є розвал аграрного сектору економіки України. І ось чому з'явився сьогодні цей законопроект.

Чи не уявляємо собі, яку ціль мав законопроект, яким було накладено мораторій на банкрутство сільгосппідприємств. Але чомусь норма цього законопроекту діяла лиш тоді, тоді коли проводилося реформування сільгосппідприємств. Після цього мораторій був знятий, тому що практично розвалений сектор економіки або сільгосппідприємства сьогодні є привабливіша частина майна, яке залишилося в цих господарствах. І основним привабливим, як кажуть "кусочком" є земля.

Ось тому народний депутат Парубок намагається цим законопроектом ще врятувати ті сільгоспідприємства, які сьогодні працюють.

Фракція соціалістичної партії України буде визначатись, як голосувати в четвер. Особисто моя думка, що ми на сьогоднішній день повинні мати важелі впливу на те, щоб збанкрутілі підприємства або підприємства банкроти, сільгоспідприємства мали якийсь законодавчий захист. Ось з цього приводу треба визначатись буде нам, шановні, і те що підтримка є збоку і уряду, і підтримка збоку комітету аграрного дає сподіватись, що цей законопроект набере 226 голосів в залі.

Але, шановні, не можна сьогодні не відмітити й інше. 1995 рік Указ Президента "Про реформування", 1996 рік Україна сільгоспідприємства втратили 40 відсотків позитивної рентабельності, вже були збитковими. 1997 рік, аграрний сектор втратив 57 млрд.виробництва валової продукції сільського господарства. 1998-1999 рік тільки одне із десяти КСП або сільгоспідприємств мало позитивну рентабельність. От передумова знищення аграрного сектору економіки, а тому, я ще раз говорю і говорив раніше, зміна політичної системи влади дасть підстави захистити і селянина. Дякую!

ГОЛОВА.Так Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

17:11:02

ЧЕРНЯК В.К.

Фракція "Наша Україна", українська народна партія. Шановні колеги! В законопроекті пропонується мораторій на впровадження справ про банкрутство сільськогосподарських підприємств. Ви знаєте, що відбувається повальна ліквідація сільськогосподарських підприємств. Якщо банкрутує окреме підприємство, то винен його керівник, винен менеджер, підприємство винне. Якщо банкрутує галузь, то винен Кабінет Міністрів, винна Верховна Рада, винен Президент. Ми бачимо, спостерігаємо банкрутство цілої галузі.

Існує три причини банкрутства. Перша причина. Це погане управління. Друга причина. Це погане управляння. І третя причина. Це погане управління.

Значить існує погане управління не тільки і не стільки окремими підприємствами, скільки галуззю. Значить потрібно щось міняти в галузі. Принаймні, потрібно знати зашморг дебіторсько-кредиторської заборгованості із шиї сільського господарства. Але для того, щоб це зробити, щоб воно не померло, то потрібно ввести цей мораторій. Тому, я думаю, можна підтримати. Але, звичайно, на один рік. Я думаю, що профільний комітет висунув правильну пропозицію, потрібно визначити термін, це не може існувати дуже довго. Один рік. Але при цьому ми повинні усвідомлювати, що цей мораторій - це киснева подушка. Коли хворому у важкому стані дається киснева подушка для того, щоб він вижив. Але в цей час застосовується до нього інтенсивна терапія, тобто сама киснева подушка не виліковує. Мораторій не вилічить підприємства, а це киснева подушка. І тому ми повинні ввести його на рік, але за цей рік, принаймні, розпочати систему заходів, яка б забезпечувала вихід сільського господарства з тієї кризи, в якій воно опинилося.

Зокрема, перш за все, звичайно, йдеться про ліквідацію диспаритету цін. Тому що ножиці цін обрізають, я не хочу висловлюватися, певні органи сільському господарству і ріжуть його, і не дають йому жити. І тому треба це зняти. Звичайно, треба створити умови для зростання прибутковості для власних нагромаджень, для оновлення технічної бази, для передових технологій в сільському господарстві, і треба мати для цього перспективну, системну, стратегічну політику в сільському господарстві. Поки що ми з вами застосовуємо мораторій, ще раз наголошую, як кисневу подушку, але будемо переходити до інтенсивної терапії. В цьому полягає наш обов'язок. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін. Фракція "Наша Україна".

Від народу.

17:14:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Звісно, складна справа стоїть перед нами з вами як визначитися тут.

Народний депутат Парубок вболіває за проблеми села багато років не просто як тричі герой, а як дійсно патріот держави вболіває. Але той вихід, який зараз пропонується, визнати таким, що... в діючій редакції, що втратив чинність і нам зараз його прибрати той перший пункт розділу 7 "Прикінцеві положення" Закону про відновлення платоспроможності, він є не зовсім правильний. Набагато правильніший оцей шлях, який запропонував зараз народний депутат Черняк. Він професор, тому я пропоную. Звісно, що відміна законом України про стимулювання розвитку сільського господарства на період з 2001 по 2004 рік пункту мораторію щодо порушення справ про банкрутство підприємств сільськогосподарських товаровиробників буде вести до повної розпродажі за копійки того, що залишилося ще в цих, так званих, реформованих сільськогосподарств, а фактично знищених сільськогосподарств. Тому для того, щоб підтримати цей законопроект і прийняти, треба визначити чітко термін. Термін написати 1 рік. І на цей 1 рік з урахуванням тих погодних умов, які є, з урахуванням тієї ситуації, з урахуванням того, що ще близько року протримається ця злочинна влада, з урахуванням цього треба приймати рішення про продовження... про підтримання пропозицій Парубка і збільшення цього терміну на 1 рік. Саме цього терміну буде досить для того, щоб не розпродали зараз за безцінь. От тому - я завжди кажу правильно! - тому тут я прошу проголосувати в першому читанні, але внести зміни зараз, по ходу на марші, тому що за такий законопроект без визначення дати, ви розумієте, важко голосувати. Він потім не виконується, просто не зможе виконаним бути. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Юрію Анатолійовичу, вам.

Розгляд проекту закону про внесення змін до закону України про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2000-2004 роки будемо вважати завершеним послухавши що нам скаже представник уряду - Юрій Якович Лузан.

ЛУЗАН Ю.Я.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Слід зазначити, що відміна мораторію щодо порушення справ про банкрутство сільгосппідприємств було викликано необхідністю їх функціонування в ринкових умовах на рівних засадах, зі всіма іншими учасниками ринку.

Ви знаєте, що таки вимоги визначені в Конституції України, в законі про підприємство щодо створення рівних умов для всіх учасників ринку.

Я також хочу зазначити, що відміна мораторію дозволила суттєво збільшити обсяги кредитування в галузі, підвищити відповідальність сільгосппідприємств за дотриманням платіжної дисципліни, поверненням запозичень, зменшити обсяги боргів, які накопичилися в минулих роках і також до мінімуму звести бартерні розрахунки.

Разом з тим я підтримую виступи більшості депутатів, що ситуація в сільському господарстві сьогодні надзвичайно складна. За минулий рік 54 відсотки сільгосппідприємств завершили із збитками, тобто це потенційні банкрути. І сьогодні необхідно приймати надзвичайні запобіжні заходи щоб не призвести взагалі галузь, щоб вона стала банкрутом.

Разом з тим, я хочу сказати, що питання регулювання процесами банкрутства на сьогоднішній день регулюються і багатьма іншими законами, зокрема законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в якому визначені особливості банкрутства сільгосппідприємств. Цьому призначено цілий розділ в цьому законі, який враховує, що сільське господарство - це галузь з сезонним характером виробництва, уповільненим обігом капіталу, яке залежить від погодно-кліматичних умов, особливість врахування землі у процесі банкрутства і цілий ряд інших питань.

Тому ми вважаємо, що якщо і вносити мораторій або особливі умови банкрутства сільгосппідприємства, необхідно вносити саме зміни до цього закону. І взагалі , ми вважаємо, що проблема мораторію, запровадження мораторію на банкрутство в принципі не вирішує проблем у сільському господарстві взагалі, а вирішувати ці проблеми необхідно в комплексі. Я підтримую тут виступи багатьох депутатів з цього питання.

ГОЛОВА. Дякую. Розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення, що відбулося сьогодні.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань мисливського господарства та полювання, охорони, використання і відтворення тваринного світу. Доповідач: член Комітету з

питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Валерій Іванович Самоплавський.

САМОПЛАВСЬКИЙ В. І.

Шановний Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, з мотивів - Віталій Шибко, будь ласка.

17:20:41

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія України.

Володимире Михайловичу, можливо й наступний законопроект хай доповість Валерій Іванович, бо вони споріднені, щоб ми два обговорили зразу і закінчили розгляд цих двох питань. Я думаю, що це слушна пропозиція.

Валерій Іванович, будь ласка, два законопроекти, а потім Олуйко виступить і обговоримо. Добре? Дякую. Дякую за пропозицію.

17:21:17

САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, проект закону підготовлено в зв'язку з необхідністю вдосконалення законодавчого врегулювання питань власності на об'єкти тваринного світу, процедурою притягнення до відповідальності порушників законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, а також усунення протиріч у чинному законодавстві в зазначеній галузі. Основною метою цього законопроекту є вдосконалення діючих, підкреслюю, діючих законодавчих актів, які регулюють відносини щодо охорони, використання і відтворення тваринного світу, мисливського господарства та полювання.

Якщо більш конкретно, пропонується: перше - редакцію статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо віднесення диких тварин до природних ресурсів загальнодержавного значення) привести у відповідність до нової редакції закону про тваринний світ.

Друге. У статті 30-ій Закону України "Про мисливське господарство та полювання" пропонується передбачити право користувачів мисливських угідь на отримання відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на правах власності у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів.

Третє. Статтю 31-у Закону України "Про мисливське господарство та полювання" пропонується доповнити частиною третьою, яка передбачає, що в раз дострокового припинення користування мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх користувача, підкреслюю, йому відшкодовуються витрати на проведення протягом останніх трьох років комплексних заходів, спрямованих на охорону і відтворення, в тому числі і штучне, мисливських тварин, покращання середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт.

Четверте. Окремі норми Закону України "Про мисливське господарство та полювання" пропонується викласти з урахуванням положень нового Земельного кодексу України. Насамперед це стосується терміну набрання чинності статті 24-ї цього закону.

П'яте. Відносно внесення змін до статті 9-ї та інших Лісового кодексу України. то ми вважаємо, і колеги мене підтримують, що нам не слід зараза вносити зміни в окремі норми цього документу, тому що в даний час завершується підготовка нової редакції Лісового кодексу України, в якому ці питання викладені в дещо в іншій редакції.

Вважаю, що при підготовці цього законопроекту до другого читання ми разом з вами, шановні народні депутати, знімемо це питання.

Шосте, особлива увага в законопроекті приділяється вдосконаленню діючих положень щодо притягнення порушників законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу до адміністративної відповідальності.

Сьоме, внесення змін до статті 90-ї Кодексу України про адміністративні правопорушення обумовлене необхідністю посилення відповідальності за незаконне видобування рідкісних тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України, а також їх знищення, що взагалі не передбачено чинною редакцією цієї статті.

Додаткових бюджетних витрат прийняття зазначеного закону не потребує. Комітет розглянув цей законопроект, підтримує його і рекомендує Верховної Ради прийняти його за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, давайте тоді зразу і другий законопроект.

17:24:51

САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.

Ми з Віталієм Миколайовичем розмовляли, він не заперечує. Так?

Ми в комітеті розглянули дане питання, і автор пропонує особам, які виявили порушення правил полювання, виплачувати винагороду у вигляді 50 відсотків від стягнення з порушника штрафу та 20 відсотків від відшкодувань за заподіяні мисливському .......... збитків. Комітет доповнення підтримує.

А пункт другий ми також розглянули, і комітет вважає недоцільним створення єгерської служби на громадських засадах. Віталій Миколайович з рішенням також погодився.

Я дякую за пропозицію, і враховуючи, що обидва законопроекти, які я доповідав, і 2439 передбачає зміни до одного і того ж законів, пропонується їх об'єднати і внести один проект.

ГОЛОВА. Дякую, Валерій Іванович, сідайте, будь ласка.

Я запрошую до трибуни Віталія Миколайовича Олуйка як автора законопроекту. Будь ласка, Віталій Миколайович.

17:26:01

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати!

Останніми роками надзвичайно гострою стала проблема браконьєрства, яка веде до неконтрольованого знищення тваринного світу України. На сьогодні очевидно, що діюче законодавство з цього питання не ефективне. Кількість випадків браконьєрства зростає з кожним роком, найстрашніше те, що вже загальною і майже прийнятною практикою є так званий злочинний промисел, коли браконьєрство стає вигідним бізнесом, який приносить доходи не гірші за активну підприємницьку діяльність.

Це дозволяє браконьєрам користуватися найсучаснішою технікою і зброєю, якою не володіє жодний підрозділ єгерської служби.

Непоодинокі випадки випадки зухвалих збройних нападів на єгерів з метою уникнути відповідальності шляхом скоєння ще більшого злочину. Особи уповноважені здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання не справляються з завданням охорони тваринного світу.

Тому за їхньою ініціативою було запропоновано створити, а точніше відновити колись надзвичайно дієвий інститут громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища, який би міг заповнити цю прогалину.

Але я можу погодитися з думкою профільного комітету, який звернув увагу на те, що ця новостворена структура буде у більшості випадків дубляжем єгерської служби. До того ж не належна професійна підготовка інспекторів може призвести до трагічних наслідків, чого не можна допустити.

Як відомо кожна діяльність має бути мотивованою. Для співробітників єгерських служб такою мотивацією є безперечно відповідний правовий статус та відповідна заробітна плата. І якщо їхні права та обов'язки є достатньо чіткі, то матеріальна мотивація або стимулювання залишилася на недоцільно низькому рівні. При цьому не були враховані реальні ризики, які несуть особи, які здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання при здійсненні своїх обов'язків. Все це закономірно знижує зацікавленість цих служб у розкритті випадків браконьєрства. Тому пропонується в якості стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, запровадити виногороду у вигляді 50-ти відсотків від стягненого з порушника штрафу та 20 відсотків відшкодувань, заподіяні мисливському господарству збитки.

Вважаю, що даний законопроект з урахуванням зауважень висловлених Профільним комітетом, може бути прийнятий за основу в першому читанні. Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати його. Дякую!

ГОЛОВА.Дякую, Віталію Миколайовичу. Шановні колеги! Переходимо до обговорення. Прошу на табло висвітити прізвища народних депутатів, що записалося. Юрій Кармазін, а наступним буде виступати Андрій Шкіль.

Я проси би шановних колег, якщо по можливості скорочувати час.

17:29:24

КАРМАЗІН Ю.А.Партія "Захисників вітчизни", "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати! Питання надзвичайно важливе, я просив би уваги, народні депутати, ви зараз зрозумієте в чому справа. Пропонується зробити такі зміни. А я хочу, щоб ви замислились, щоб народ України замислився. Стаття 30 Закону "Про мисливське господарство та полювання", куди пропонуються внесені зміни. Доповнити "Отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на праві власності. У разі переходу правокористування мисливськими угіддями від них до інших користувачів". Кому вигідно? Тому хто має, кому зараз дали ці угіддя і дали явно не зовсім закон. Чому не зовсім закон, я потім вам скажу. В мене є відомості, що деяким по 40 гектарів повидавали. І зараз партія "Захисників вітчизни" проводить цю перевірку. Я думаю, що ми народ України потім повідомим, кому що вигідно і хто за цим стоїть.

Я хочу запитати. Хтось в Бюджетному комітеті розрахував, скільки це коштує чи ні? Хтось в комітеті з економічної політики розрахував, скільки коштує

такий закон чи ні?

Стаття 31. "У разі дострокового припинення права користування мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом останніх трьох кроків комплексні заходи, спрямовані на охорону і відтворення, в тому числі штучне, мисливське,...., покращання середовища і так далі". Воно то правильно. Але ж давайте подивимося. У вас є цей ліс у користуванні? А він є у народу. Немає.

Дивимося далі. Лісовий кодекс. Ось куди полізли, в Лісовий кодекс. Давайте подивимося, що тут. "Користування земельними лісового фонду". Стаття 9-та: "Земельні ділянки лісового фонду ( це доповнюється ця стаття) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування ( а я вам вже казав, що в Київській області як роздано, як у Львівській області, як в інших областях пороздані і кому пороздані ці земельні ділянки з лісами) надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи".

От давайте створимо у конторі "жуй-плюй" спеціальний підрозділ, який буде називатися "Лісогосподарський відділ" і все. І ви маєте право отримувати, ви маєте право, щоб вам дали. Я вам розжовую те, що ви не бачите сьогодні . Я маю захистити те, що хочуть сьогодні розхапати.

І далі полізли в Адміністративний кодекс. Ну, добре. Задавалося б мені скажуть: "Юрій Анатолійович, ви ж не спеціаліст в лісі". Але я спеціаліст в тому, щоб його не хапали у держави.

А тепер спеціаліст далі по Адміністративному кодексу. Що робити? перше порушення правил полювання, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин. А чого ж ідуть полювати? Полювати йдуть вбивати тварину, а ви попереджаєте і рушницю не забираєте.

То треба навпаки застосовувати закон і вимоги суворі закону. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Андрій Шкіль. Наступний буде виступати Володимир Черняк.

17:33:02

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Звичайно, я також не буду зупинятися на цих моментах, які вже були сказані. Я зупинюся на тому, що торкається адмінкодексу.

Це розглядалося на Комітеті законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і знайшло підтримку комітету, хоча, я ще раз кажу, тут є багато можливих і інших застережень, але добре, що з'являється регламентуючий закон, тому що в даній ситуації тут принаймні треба накладати штрафи. Принаймні, треба хоч якось карати, бо тут виписано чіткіше в законопроекті і далі йде:

"систематичне порушення правил полювання, полювання без належного на те дозволу в заборонних місцях, в заборонений час забороненими знаряддями" і так далі... Тут описано все. А якщо хтось не мав на меті добування тварин? Ну що мається на увазі? Ну зрубав дерево і на тому дереві було гніздо і порушив гніздо рідкісних тварин. Але ж він не полював на нього. Так що я думаю, що попередній виступаючий тут просто в запалі дещо перетиснув, але тим не менше я хочу сказати, що закон, запропонований Шершуном і Самоплавським, в цілому ну і звичайно там можна знайти дуже багато проблем. Немає досконалого законопроекту. Але я думаю, в першому читанні треба підтримати поза як тут є дуже нормально (не всі, але дуже нормально) виписані частини, які беремо за основу, а далі ми нормально можемо працювати і в другому читанні додати все те, що ми хочемо, торкаючись там штрафів. Від 5 до 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ну тут трошки замало. Я думаю, що там 5 неоподаткованих мінімумів, це якщо брати такі штрафи в принципі надто малі. Тут можна за собою тягнути значно ширші і більше. Коли ми хочемо захищати тваринний світ, якщо ми розуміємо що таке, ну скажемо, кілограм м'яса. Це кілограм м'яса дичини, там оленини, а тут ми говоримо: 5 неоподаткованих мінімумів. Я невеликий математик, але це коло 60 гривень за 100 кілограм. Ну... Це нормальний бізнес буде. На базарі це коштуватиме в десятки разів більше. Тому я думаю, покарання мають бути жорсткіші, чіткіші, але здійснюватися через суд. Все ж таки.

Ми прийняли і Кримінальний кодекс, і купу інших законів і знаємо, що штрафи можуть накладати хто завгодно, але стягуються вони за допомогою суду.

І декілька слів про законопроекту Олуйка.

Я ще скажу, об'єднувати їх десь не вартувало, тому що тут треба дуже багато говорити і громадський контроль за полюванням - річ достатньо необхідна, тому що, якщо ми говоримо, ну можливо є тут, але треба говорити про ідею, тому що далі в "Прикінцевих положеннях", я вам процитую. У "Прикінцевих положеннях" тут написано приблизно так: ми не знаємо як діють ці громадські контролери, але їх треба мати. Тому, я думаю, це не штука, яка має бути написана в законопроекті. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Черняк, будь ласка. Чи ви відмовляєтеся, Володимире Кириловичу? Ні. Замість Вінського буде виступати Віталій Шибко.

17:36:19

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, ці два законопроекти є регламентуючими, вони спрямовані на охорону навколишнього природного середовища, на цивілізоване користування мисливськими угіддями. У них передбачаються санкції за порушення. Я поділяю думку, що штрафи надто низькі, що покарання повинно бути жорсткішими. Ці два законопроекти - це крок у потрібному напрямку. На мій погляд, їх можна і потрібно приймати у потрібно приймати у першому читанні, але суттєво доопрацювати потрібно в процесі підготовки до другого читання.

Я хочу торкнутися концептуального боку справи. Ситуація зобов'язує нас ставити питання не тільки про цивілізоване користування мисливськими угіддями - це правильно і це добре, але цього не досить. Ситуація зобов'язує нас ставити питання про заборону мисливства, про заборону мисливства на певних тварин. Зокрема у нас склалася жахлива ситуація з парнокопитними. Де наші лосі? Де наші зубри?

Я думаю, що потрібно ставити питання про заборону полювання на парнокопитних. Нам потрібно їх зберегти для наступних поколінь.

Тепер ще одне питання візьмемо. Оці лісоповали, особливо при будівництві доріг, повали лісу - страшенна маса гине пташок, розорюються їх гнізда, знищуються яйця. Це також треба думати про захист пташок.

Особливо я хочу наголосити, особливу увагу потрібно приділити заповідникам. У нас є деякі недоторкані, не тільки серед депутатів, які полюють в заповідниках, які перетворюють такі села-заповідники як Трахтомирів, перетворюють на мисливські угіддя. І влада бездіяльна. Це село козацької слави, це унікальний заповідник. Я міг би назвати ще багато таких прикладів. Тому потрібно заборонити полювання в таких місцях. Тобто на певних тварин і в певних місцях повинно бути взагалі заборонене полювання, принаймні, на певний термін, для того, щоб відновити фауну.

І останнє. Стосовно браконьєрства. Дуже болюче питання. І ми ставимося надзвичайно легковажно до цього. Це - злочинний промисел, це бізнес дійсно, немає відповідного контролю, є певна корупція в цьому питанні. І думаю, що тут вирішальну роль повинна зіграти єгерська служба. Громадський контроль потрібен, але єгерська служба. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Віталій Шибко. Замість Вінського.

17:40:07

ШИБКО В.Я. Шановні колеги, Володимир Кирилович дійсно емоційно доповідав з цього питання на відміну від головних доповідачів, тому що ситуація, яка склалася в мисливському господарстві, дійсно, у нас жахлива.

Ну, ви знаєте, що на сьогоднішній день у нас це так стається, що кожен може полювати де хоче, з ким хоче, як хоче і на кого хоче. І взагалі єгерська служба, вона державна, не спрацьовує сьогодні, тому я добре розумію, чому виникло питання щодо створення цієї єгерської служби на громадських засадах. Але якщо ми будемо розмовляти саме на цю тему. то ми побачмо, що в цьому законі, який пропонується, я маю на увазі той законопроект, який доповідав колега Олуйко, там не виписано взагалі, що може робити, які права і обов'язки цієї єгерської служби на громадських засадах.

Ви собі уявіть, що на сьогоднішній день ми можемо створити таку структуру, яка не тільки буде охороняти, а вона навпаки буде полювати у тому місці, де їй захочеться. Ну, у нас же уже є таке поняття, як "таксація". Ви добре розумієте, що це таке. Це після того, як закрилося полювання, певна частина іще мисливців допольовує якось, як їм завгодно, вони начебто там рахують, які є зайці чи інші які тварини, а роблять своє діло - стріляють. І ми на сьогоднішній день можемо те ж саме створити для того, щоб, як то кажуть, узаконити діяльність цієї групи людей.

Тим паче, давайте собі уявимо таку ситуацію. Дійсно вони є. Ось вони заходять у ту, значить, зону, яку контролює на сьогоднішній день наша "ДУСЯ". Що вони там можуть зробити? Кому вони можуть пред'явити претензії? Тим чиновникам або народним депутатам, які там полюють? Взагалі які вони можуть санкції до них сьогодні застосувати? А ми це створюємо.

І взагалі, Валерій Іванович, я хотів би вас спитати, ви до цього якось причетні. Чому на сьогоднішній день на зимову охоту створили не місяць, як це було раніше, а два місяці? Уявіть собі сьогодні, що коли було місяць, це було чотири там неділі полювання. Бригада, вісім осіб, могла полювати. Тепер вона полює два місяці останні два роки. І ви знаєте, що якщо ці, ну це у всякому случаї в Дніпропетровській області я можу це підтвердити, останні два роки, якщо вона полює два місяці, то, звісно, що там вибивається все живе, що можна. Тому я принципово проти для того, щоб ми створювали якісь штучні структури, які не дійовими, я маю на увазі ці єгерські бригади на громадських засадах, які нічого не можуть зробити, а тільки зробити гірше. І я підтверджую колегу Черняка, що ми повинні прийняти сьогодні на законодавчому рівні якийсь такий мораторій на 2-3 роки на все полювання в нашій країні для того, щоб забезпечити відтворення фауни в мисливських господарствах.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, будь ласка. І будемо завершувати.

17:43:09

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, Комітет з питань екологічної політики.

Шановні колеги, я хотів би декілька слів сказати у зв'язку з тим перебігом подій, який відбувся у нас в комітеті при обговоренні цього законопроекту.

Ну, в цілому і на перший погляд, без заперечень, законопроект слушний, і навіть ми його і підтримали. Але ж з другого боку я хотів би сказати наступне. Зазначений законопроект, як і багато інших, в тому числі і сьогодні котрі ми обговорювали, засвідчує абсолютну безпорадність виконавчої влади з вирішення тих питань і завдань, які виникають у нашому житті. Ну, що може зробити ця на громадських засадах єгерська служба, якщо ті, які полюють навіть вже будуть робити це на гелікоптерах, з автоматичною зброєю і під захистом і імунітетом певних державних служб?

Тому справа не в тому, щоб створити додатково певну структуру або надати певні додаткові повноваження тій чи іншій службі, або нарешті збільшити відповідальність шляхом більш відповідальної... адміністративної відповідальності за ті чи інші злочини або порушення закону. Питання полягає в тому, щоб нарешті створити такі умови в Україні як державі, котрі б виключали абсолютно можливість ситуацій, про які сьогодні йшлося під час обговорення. Тому повертаючись до політичної реформи я хочу сказати наступне. До того часу доки у нас буде існувати президентська гілка влади, яка провокує безперервно такі порушення закону у нас будуть такі порушення продовжуватися і ніякі удосконалення законодавства вони не зможуть стати на заваді таких злочинних дій.

Тому мало говорити "Кучму - геть!", ми повинні говорити "Геть кучмізм, як політичне явище, котре лише ображає Україну" . Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка від уряду, голова Державного комітету лісового господарства Микола Васильович Колісніченко, будь ласка.

У двох законопроектах позиція уряду.

КОЛІСНІЧЕНКО М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Державний комітет лісового господарства України підтримує даний проект закону. Ми працювали над ним спільно, я прошу народних депутатів проголосувати у четвер в першому читанні і потім будемо працювати далі.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Будь ласка, Самоплавський з місця.

17:46:31

САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, буквально декілька слів. Я хотів би внести певну ясність тому що всі виступаючі зосередили свою увагу на громадській єгерській службі, не всі певно зрозуміли, що це питання знято. Дійсно о вона не потрібна. Я хотів би привести такий приклад депутат Шибко говорив, що може бути, так от у нас в Одеській області наші єгері спіймали працівників міліції на браконьєрстві, а закінчилось тим, що оказалось, що міліція спіймала єгерів. Так що це може із єгерської служби громадської.

А відносно нерухомого майна, пане Кармазін, ви не зрозуміли, питання навпаки йде про захист людей, тому що на превеликий жаль рішення про надання угідь, в користування мисливських угідь виноситься обласними радами. І потім через певний час, ця ж обласна рада виносить інше рішення і відбирається. А за цей час побудували певні там будинки, біотехнічні споруди і т.д. Так щоб захистити простих людей, вноситься ця норма, якщо ви рахуєте за необхідне, значить її потрібно зняти.

І останнє, відносно мого колеги товариша по комітету пана Соломатіна, відносно президентства і даного закону. Я не зрозумів, причому Інститут Президента до цього закону? На превеликий жаль, ні пан Президент, ні Голова Верховної Ради не являються мисливцями, так що в нас з єгерської служби до них нема ніяких претензій. Дякую за увагу!

ГОЛОВА.Дякую. Шановні колеги, заспокойтесь, він вам не образив, не потрібно, я вас прошу. Будь ласка, заспокойтесь, ніхто не буде мати репліки. Шановні колеги, я мав всі підстави припинити ваш виступ, ви виступали не по темі. Я проявив толерантність і не наполягайте на репліці.

Розгляд проектів закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань мисливського господарства та полювання, охорони, використання, відтворення тваринного світу, а також проект закону про внесення змін до Закону України "Про мисливське господарство та полювання щодо боротьби з браконьєрством". Це документи під номером 2121, 2439, розгляд цих законопроектів завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Шановні колеги! В нас ж тут ще деякі матеріали, ми могли б як призовий розглянути їх. Якщо ви не будете заперечувати, дуже за скороченою процедурою знову ж таки. Це проект закону "Про внесення змін до митного тарифу України щодо іграшкової продукції", проект закону "Про внесення змін до митного тарифу України" щодо збільшення розміру ставок за окремі товари і вироби", а також проект закону про зміни до статті 12, Закону України "Про телебачення, радіомовлення" щодо грошових надходжень до реклами. Для нас особливо останній важливий у зв'язку з тим, що ми у п'ятницю будемо слухати звіти, і для нас, щоб показали, що ми вже просуваємося у розв'язанні цих проблем. Це прохання від комітетів. Якщо б ви не заперечували, ми б у такому робочому порядку обговорили зараз ці законопроекти. Немає заперечень? Будь ласка, Кармазін з процедури.

17:49:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу! Ми зробили те, чого не можна робити. Ми поєднали абсолютно непоєднані законопроекти 2439 і 2121. Принаймні, їх можна було б розглядати, звісно, поруч, але це зовсім інші законопроекти. Тому що я висловився проти законопроекту 2121, і я б не хотів би, щоб зараз народ України подумав, що Кармазін проти законопроекту 2439.

Законопроект 2439 про мисливське господарство та полювання внесений народним депутатом Олуйко в першому читанні можна приймати, можна приймати, тому що там немає того, що направлено на захист олігархів, як було у попередньому законопроекті, де було на захист того, що вони зараз неправдиво захопили. Цим законопроектом встановлюється винагорода, які виявили порушення правил полювання у вигляді 50 відсотків від стягнутого з порушників штрафу, і цим самим ми стимулюємо до того, щоб захищати якось порядність у мисливстві. Це саме треба зробити і у риболовстві.

ГОЛОВА. Дякую.

Ви просили хвилину. Ми ж нормально використали. Я думаю тепер всі все зрозуміли.

Будь ласка, я прошу дуже коротко народного депутата України Олега Олександровича Зарубінського зробити доповідь по проекту Закону про внесення змін до Митного тарифу України щодо іграшкової продукції.

17:51:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я буду дуже стислим. За офіційними даними за останні роки відбувається щорічне зростання продажу іграшок та ялинкових прикрас. Причому, якщо порівняти 2000 рік з попереднім, 2001 з 2000, 2002 З 2001, то відразу в рік на декілька відсотків. Але з них продається до 15-18 відсотків іграшок товарної позиції 9502101000, тобто ляльки, які зображують людей з пластмаси, тобто приблизно на суму 9,4 мільйони гривень. На сьогодні така іграшка в Україні не виробляється вже протягом декількох років.

Імпортуються на сьогодні переважно більшістю ляльки класу "Барбі", які в світі охоплюють 90 відсотків виробів цього асортименту.

Ну хочу сказати, що іграшка мирна, не схожа на якихось вампірів. Проте, на неї встановлено абсолютно невиправдана ставка ввізного мита: пільгова - півтора євро за штуку і загальна - 3 євро за штуку. Що виходить, шановні колеги? Виходить, якщо ввозиться пластмасова іграшка вартістю 10 гривень, тобто та, яка доступна більшості незаможного нашого населення, то той, хто ввозить , має заплатити мито півтора або три євро. Можете підрахувати скільки вона тоді обходиться. Але те ж саме зберігається , якщо ввозиться лялька "Барбі" ціною 150-200 гривень і до Державного бюджету поступають ті ж самі півтора або три євро, в залежності від того чи це пільгова норма, чи це повна норма.

В моєму законопроекті пропонується дуже просте. Пропонується відійти від таких специфічних норм до відсоткових або адвалорних, які є у всьому світі і на якому наполягають і Світова організація торгівлі, і не тільки тому, що вона наполягає, це є абсолютно справедливо до тих, хто ввозить цю продукцію.

Якщо бути стислим, то сухий залишок такий. Для чого це робиться? Я хотів би зафіксувати таке. Ну по-перше, мова йде про те, щоб ліквідувати цю диспропорцію між ціною на дорогі і на дешеві ляльки, знову ж таки які можуть купити більшість нашого населення. Тобто. це здешевлення продажної вартості ляльок, що зображують людей і робляться з пластмаси, що дозволить купувати такі товари більшій кількості нашого населення.

Друге. Це виправлення диспропорцій митних надходжень від дешевих і дорогих груп товарів вказаного асортименту.

І третє. Це наближення нормативної бази митного тарифу до європейських стандартів шляхом заміни, як я вже сказав, специфічних ставок мита на відсоткові.

Я хочу сказати, що відбулося засідання митно-тарифної ради, де прийнято одноголосно таке рішення. Зважаючи на відсутність в Україні виробництва таких товарів, митно-тарифна рада Кабінету Міністрів України 5 березня ще 2003 року прийняла рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект. Далі цитую рішення.

Прийняття зазначеного вище законопроекту дасть можливість збільшити обсяги легального імпорту зазначених вище товарів і відповідно збільшить надходження до державного бюджету України.

Є позитивне рішення щодо цього законопроекту нашого Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є потреба обговорити? Зрозуміло всім. Немає. Тоді давайте, якщо немає заперечень, будемо вважати, що розгляд проекту закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо іграшкової продукції) ми завершили.

Ну ми ж тільки що... Я запитував: у кого є якісь запитання? А Катеринчука ми не забули.

Зараз оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо зменшення розміру ставок на окремі товари і вироби) - це документ під номером 2448. Доповідач: народний депутат України Микола Катеринчук, будь ласка.

17:55:45

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні народні депутати, шановні виборці. Мені соромно сьогодні, що ми на 10-му році незалежності так і не змогли визначити, що головне для нашої України. Кажуть, що по рівню того, як ми вирішуємо питання щодо наших літніх людей, до дітей, кажуть про цивілізований рівень громадянства і суспільства, а також держави.

Я хотів би задати вам питання: скажіть, будь ласка, на що витрачають гроші наші з вами виборці? В першу чергу - на своїх дітей. І ми дуже багато говоримо про прожитковий мінімум, і рахуємо, скільки коштує мінімальний споживчий кошик або скільки треба грошей, щоб відправити дитину до школи, але ми дуже багато повинні думати і про майбутнє. Іноді, забуваючи про тих, з кого воно починається - про наших дітей. Я навмисно проїхав по своєму округу і подивився де ж можуть придбати селяни іграшки для своїх дітей. Подивіться, будь ласка, чим граються діти селян, чим граються діти на селі. Вас це вражає, нічим не грають, - вони працюють. В жодному селі, в жодному районному центрі немає спеціалізованого магазину щодо можливості купити іграшку для дитини! А чому, побачте, які ціни стоять на цих іграшках, то ви зрозумієте, що більшість недоступна для громадян України! А це дитинство наших з вами дітей, наше з вами майбутнє. Тому що іграшки на етапі малюцтва чи до п'яти років - це розвиток розуму нашої дитини.

Сьогоднішня митна ставка на іграшки становить від 0,3 євро до 4 за одну штуку. Існуючі митні ставки призвели до тінізації імпорту. І тому я з великою подякою відношусь до тих депутатів, депутата Зарубінського, який звернув на цю необхідність врегулювання цього питання.

Така статистика. При збільшенні на 50 відсотків кількості підприємств, що імпортують іграшки в Україну, обсяг декларування імпорту іграшок в Україні зменшився на одну третину. Це парадокс. В 2001 році їх було імпортовано на суму 4,9 млн.дол. США, а у 2002 році - на 3,3 млн.дол. США. Це саме каже про себе.

Окрім цього, це не один аспект.

Контрабандні іграшки - це несертифікована продукція. А це товари для наших дітей. І ми не можемо гарантувати, що іграшки, якими граються наші діти, не шкодять їхньому здоров'ю.

До того ж, зменшення митної ставки на ці товари - є однією з вимог Світової організації торгівлі. До секретарної угоди в цій групі товарів Україна має приєднатися в 2004 році. Інші аргументи на користь цих законопроектів.

Іграшки з пластмаси, що зображують людей, в 2002 році не вироблялися вітчизняними виробниками. По м'яким іграшкам інформація є разом з ялинковими прикрасами, а це лише 3,4 відсотка від обсягу ринку.

Збільшення обсягу декларування призведе до активізації цього ринку, надходження в Україну якісної сертифікованої продукції для дітей і, головне, це - надходження до бюджету. Звичайно, до мого законопроекту є позитивні висновки Міністерства промислової політики, Міністерства економіки, головного науково-експертного управління, яке рекомендує прийняти за основу мій законопроект.

Але я все ж таки звертаюсь до вас, до політиків. вже не як до політиків, до тих людей, яким довірили наші виборці вершити державну політику в цій країні. Я хотів би, щоб ви знайшли в своєму серці, знайшли частинку для нашого майбутнього, для наших дітей, і ми повинні сьогодні виправити те, чого ми не спромоглися зробити за десять років. Дякую за увагу і прошу підтримати мій законопроект, а також законопроект Зарубінського.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ну я думаю, що переконливий, емоційний був виступ нашого колеги. Я думаю, що ми відповідним чином будемо діяти під час голосування. Немає заперечень? Так, тоді, шановні колеги, проект закону про внесення змін до митного тарифу України щодо зменшення розміру ставок на окремі товари і вироби. Будь ласка. Якщо можна, протягом хвилини.

18:00:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Солідарність", "Наша Україна", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, ви знаєте, що з питання, яке сьогодні піднято, дуже серйозне питання. Дуже серйозне через те, що контрабанда не тільки меблі, а іграшок йде в Україну не тільки контрабандно не тільки горілки, а і цукру йде, і сьогодні всі ці законопроекти розглядалися.

Я вивчив уважно таблиці, які є щодо того, як буде 10 відсотків встановлено від вартості, а не фіксована ціна. І збільшення прогнозують нам і податку на додану вартість на 46 відсотків, і поступлення мита на 46 відсотків, і за рік це в цифрах збільшення на 4 мільйони.

Тому я хотів би, і звертаюся до уряду, приділіть увагу виробленню своїх власних іграшок, щоб ми не купували китайські і не боялися, що дитина захворіє чимось, не дай Боже, щоб можна було підтримувати власного товаровиробника. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до митного тарифу України щодо зменшення розміру ставок на окремі товари і вироби, завершено. Це документ під номером 2448. Рішення будемо приймати в четвер.

Якщо ви не заперечуєте, давайте ще продовжимо на час, щоб доповісти ще один законопроект.

Оголошується до розгляду проект Закону про зміни до статті 12 Закону про телебачення, радіомовлення щодо грошових надходжень від реклами.

Доповідач - голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.

18:02:03

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, тут я заберу у вас одну хвилин. Йдеться про фізично і морально застарілу норму, до якої ми просто не мали часу дійти. Йдеться про те, що коли приймався закон на початку 90 років передбачалося, що державні телерадіоорганізації, зокрема тепер Перший Національний канал, УТ-2, обласні і комунальної форми власності мусять бути збалансовані з державного фінансування. І скажімо ті гроші, які вони зароблють від реклами, спонсорських і інших внесків.

І була поставлена норма про те, що надходження від реклами, спонсорських і інших внесків не повинно перевищувати 50 відсотків. Оскільки так історично склалося, що державне фінансування з кожним роком зменшується, то ця норма перешкоджає і не дає можливість збільшувати заробітні плати, не виплачувати премії і не покращувати розвиток телерадіомереж цим телерадіокомпаніям.

Пропонується дуже просто зняти це обмеження і частина 5 статті 12 буде звучати наступним чином "щорічні грошові надходження на рахунки Державних телерадіоорганізацій від реклами, спонсорів та інших видів діяльності передбачених чинним законодавством використовується для розвитку телерадіомереж поліпшення умов, праці і співробітників. Таким чином обмежуюча норма не повинні перевищувати 50 відсотків від бюджетного фінансування дає можливість нам хоч трошки продихнути телерадіорганізаціям державної і комунальної форми власності. Всі телевізійники і фахівці підтримують, я думаю у нас не буде заперечень, щоб в четвер проголосувати і підтримати ці зміни до закону.

ГОЛОВА.Дякую. Шановні колеги, немає заперечень? Зрозуміло, немає потреби обговорювати це питання? Отже розгляд проекту закону про зміни до статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо грошових надходжень від реклами завершено. Рішення будемо приймати в четвер. Це документ під номером 2285. Миколо Володимировичу, може про проект постанови, якщо ви її підтримуєте. Ще останнє, це проект постанови про унормування діяльності редакції журналу "Віче", тобто це нашого журналу з вами. Там буквально доручення треба протокольне, якщо ви підтримуєте...

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, йдеться про те, що на сьогоднішній день Верховна Рада має журнал "Віче", який у нормативному плані і абсолютно в підвішеному стані, діяльність його в статутному, так би мовити, документальному плані не врегульовано. Ми на комітеті дебатували, колектив який хотів би запропонувати, щоб відбувалася дискусія про парламентаризм, міжнародний досвід, були представлені фракції всі і комітети, на сьогоднішній день живе, так умовно кажучи, в підвішеному стані. Є пропозиція нашого комітету прийняти постанову про унормування діяльності журналу, згідно з розподілом і нашими уповноваженнями, це прерогатива Голови Верховної Ради.

Але ми пропонуємо таким чином, щоб не було ніяких тут застережень і так думаєте сумнівів, викласти постанову в такому плані. Доручити Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину представляти інтереси Верховної Ради у створенні державного підприємства для видання журналу "Віче", а також вирішаться статутні та інші питання у нормуванні діяльності редакції цього журналу відповідно до чинного законодавства, погодивши їх з Комітетом з питань свободи слова та інформації.

Відповідно ми вже почали працювати над цим. Як тільки документи будуть погоджені, журнал можу спокійно працювати і виконувати свої статутні завдання.

Пропозиція комітету - винести на голосування і проголосувати у четвер за цю постанову.

ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція, шановні колеги?

Тоді будемо вважати, що ми погодили проект постанови про унормування діяльності редакції журналу "Віче", а у четвер ми визначимося щодо її долі шляхом голосування. Немає заперечень?

Мені залишається лише щиро подякувати вам за плідну роботу. Сьогодні ми надто активно і результативно попрацювали і перевиконали всі плани. І вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується закритим.

Завтра ми продовжуємо роботу о 10 годині. Будуть розглядатися питання, які визначені розкладом засідань на середу.