ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 червня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати свої місця. Розпочинаємо ранкове пленарне засідання.

Шановні колеги, хочу повідомити, що сьогодні день народження народних депутатів України: Буждигана Пилипа Пилиповича, Наконечного Володимир Леонтійовича і Пєхоти Володимира Юлійовича. Щастя, здоров'я, і натхнення, і успіхів вам всім. (О п л е с к и)

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкнути систему "Рада".

10:01:57

Зареєструвалося -395

Зареєструвалося в залі 395 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, відповідно до Регламенту у п'ятницю ми обговорюємо питання порядку денного сесії. Перелік питань, що пропонується для розгляду, у вас є. Регламентом сьогодні не передбачено розгляду депутатських запитів, але при вашій згоді, можна було б оголосити запити, що надійшли. Не буде заперечень?

Надійшли запити народних депутатів. Віктора Кирилова до Президента України з приводу катастрофічної ситуації, яка склалася внаслідок спалаху епідемії гепатиту в місті Суходольську Луганської області.

10:03:00

За-164

Рішення прийнято.

Іштвана Гайдоша та Тамари Прошкуратової до прем'єр-міністра України щодо незадовільного стану забезпечення угорськомовних шкіл Закарпатської області, навчальною літературою на угорській мові. Прошу голосувати.

10:03:30

За-67

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до прем’єр-міністра України стосовно відновлення системного постачання, питної води у селах Кияницької сільської ради, Сумського району, Сумської області. Прошу визначитись.

10:04:00

За-138

Рішення прийнято.

Михайла Волинця до прем'єр-міністра України щодо надання матеріальної допомоги потерпілим внаслідок вибуху в житловому будинку в м.Біла Церква.

10:04:26

За-127

Рішення прийнято.

Група народних депутатів Катеринчук, Стретович, Ключковський до прем'єр-міністра України стосовно забезпечення гарантій держави педагогічним працівникам, передбачених статтею 57 закону України "Про освіту". Прошу визначатись.

10:04:59

За-147

Рішення прийнято.

Тараса Стецьківа до прем'єр-міністра України щодо передачі майнового комплексу військового містечка міста Хірово в комунальну власність Старосамбірського району Львівської області. Прошу голосувать.

10:05:27

За-112

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Червоній, Юхновський, Григорович ті інші, всього шість народних депутати - до Прем`єр-міністра України з приводу самовільного захоплення представниками Московського патріархату майна Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Прошу визначитись.

10:06:01

За-116

Рішення прийнято.

Іштвана Гайдоша та Тамари Прошкуратової до Прем`єр-міністра України щодо незадовільного стану викладання української мови в школах з угорською мовою навчання в Закарпатській області. Прошу визначитись.

10:06:31

За-82

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем`єр-міністра України стосовно недопущення незаконної реструктуризації севастопольського державного підприємства "Атлантика". Прошу визначитись.

10:07:03

За-194

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Червоній, Юхновський, Яворівський та інші, всього одинадцять депутатів - до Прем`єр-міністра України стосовно доцільності вибачення на офіційному рівні перед Німеччиною, Румунією, Угорщиною, Туреччиною, Росією та Польщею за збройний супротив українського народу окупаційним арміям цих держав та за національні визвольні війни українського народу на своїх споконвічних українських землях. Прошу голосувати.

10:07:48

За-140

Рішення прийнято

Володимира Яворівського до прем'єр-міністра України з приводу надзвичайної ситуації з водопостачанням у місті Жовква Львівської області через заборгованість міністерства оборони України перед міським комунальним підприємством. Прошу визначитися.

10:08:19

За-136

Рішення прийнято.

Віктора Короля до прем'єр-міністра України у зв'язку з незадоволенням відповіддю віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника на депутатський запит щодо реагування на незаконні дії Голови Чернівецької обласної державної адміністрації. Прошу визначитися.

10:08:52

За-124

Рішення прийнято.

Георгія Манчуленка до прем'єр-міністра України щодо проведення доплат товаровиробникам за проданий молодняк рогатої худоби підвищених вагових кондицій. Прошу визначитися.

10:09:21

За-125

Рішення прийнято.

Євгена Кирильчука до прем'єр-міністра України стосовно ліквідації заборгованості перед житлово-комунальними підприємствами міста Володимир-Волинський за надання пільг особам за професійною ознакою. Прошу визначитися.

10:09:49

За-151

Рішення прийнято.

Анатолія Франчука до прем'єр-міністра України щодо нанесеного збитку підприємствам Багеровський завод та ім.Чкалова Автономної Республіки Крим іншими фірмами у галузі виноробства. Прошу голосувати.

10:10:20

За-29

Рішення не прийнято.

Групи народних депутатів Васюник, Пинзеник та інші - до Прем'єр-міністра України щодо вирішення кризової екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації в місті Самбір Львівської області.

10:10:49

За-188

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова - до Прем'єр-міністра України щодо недопущення порушення чинного законодавства деякими керівниками Генеральної прокуратури України, Верховного суду України та працівниками Міністерства внутрішніх справ України. Прошу визначитись.

10:11:22

За-128

Рішення прийнято.

Володимира Яворівського - до Прем'єр-міністра України стосовно свідомого зриву вищими державними посадовцями відзначення сторіччя Бориса Гмирі. Прошу голосувати.

10:11:52

За-164

Миколи Томенка - до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника, Генерального прокурора України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на депутатський запит стосовно порушень вимог закону України про рекламу при проведенні агітації щодо підтримки внесення змін до Конституції України. Прошу визначитись.

10:12:24

За-176

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко - до Генерального прокурора України щодо причетності до капітана податкової міліції Олега Нескоромного та прапорщика податкової міліції Віталія Шаманського.

Прошу визначитись.

10:12:52

За-182

Рішення прийнято.

Олексія Козаченка до Генерального прокурора України, голови Державного комітету по земельних ресурсах України щодо грубих порушень законодавства України при проведенні земельної реформи Одеської міської ради та її органами. Прошу визначитись.

10:13:23

За-221

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко до глави Адміністрації Президента України, Генерального прокурора України, міністра юстиції України, голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Уповноваженого Верховної Ради України щодо багаточисельних фактів і порушень прав людини та громадянина бездіяльності органів виконавчої влади, прокуратури і судів у Донецькій області. Прошу визначитись. Я сказав, Юлії Тимошенко.

10:14:04

За-181

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України, Генерального прокурора України щодо неналежного розслідування кримінальної справи за фактом нанесення державі матеріальних збитків в Одеському торговому морському порту. Прошу визначитись.

10:14:39

За-198

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Костинюк та інші до Генерального прокурора України стосовно порушення Генеральною прокуратурою України вимог Конституції України, Закону України про статус народного депутата України, Регламенту 7 України щодо реагування на запити народних депутатів України. Прошу визначитись. "Регіони України".

У нас святкування ще не почалося.

10:15:14

За-127

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України з приводу безпідставного закриття справи стосовно дорожньо-транспортної пригоди біля села Полтавка Компаніївського району Кіровоградської області.

Прошу визначитися.

10:15:46

За-167

Рішення прийнято.

Михайла Волинця до Генерального прокурора України стосовно порушення на шахті "Красноармійська західна номер 1" Донецької області конституційних прав громадян у зв'язку зі вступом до вільно обраної профспілки. Прошу визначитися.

10:16:20

За-150

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Соболєв, Мороз, Косів, Чорновіл та інші, всього 11 депутатів, до Генерального прокурора України стосовно нездорової ситуації в Запорізькому державному університеті у зв'язку з призначенням на посаду Савіна, виконувача обов'язків ректора. Прошу визначитися.

10:16:56

За-168

Рішення прийнято.

Володимира Єщенка до Генерального прокурора України щодо необ'єктивного розслідування органами прокуратури справи за фактом невмисного вбивства мешканця міста Умані Ткачука О.Г. Прошу визначитися.

10:17:25

За-156

Рішення прийнято.

Івана Іванчо до міністра транспорту України щодо незадовільного стану під’їзних шляхів до міжнародного автотерміналу Закарпаття і місті Ужгороді. Прошу визначитися.

10:17:56

За-173

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до міністра освіти та науки України у зв'язку з відчуженням частини приміщень Бобринецького будинку дитячої та юнацької творчості на користь філії Укрсоцбанку. Прошу визначитися.

10:18:26

За-145

за-145, рішення прийнято.

Миколи Гапочки до голови Верховного Суду України щодо прискорення надання господарським судам України роз'яснень Верховного Суду України стосовно положень Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Прошу визначитися.

10:18:57

За-122

Рішення прийнято.

Андрія Шкіля до голови Антимонопольного комітету України стосовно ліквідації штучної монополії на ринку виготовлення автомобільних номерних знаків. Прошу визначитися.

10:19:24

За-129

за-129, рішення прийнято.

Володимира Петренка до голови Сумської обласної державної адміністрації стосовно відшкодування збитків мешканцям села Кияниця у зв'язку з ліквідацією цукрозаводу. Прошу визначитися.

10:19:52

За-133

за-133, рішення прийнято.

Віктора Короля до голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією, організованою злочинністю при Президентові України, Генеральному прокурору України, міністру Внутрішніх Справ України щодо законності використання головою Чернівецької обласної державної адміністрації, працівників служби розвідки Міністерства Внутрішніх Справ України в якості охоронців своєї родини. Прошу визначитись.

10:20:36

За-176

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до голови Верховного суду України щодо недопущення корупції, яка виникла серед деяких керівників Генеральної прокуратури України, Верховного суду України та працівників Міністерства Внутрішніх Справ України. Прошу визначитись.

10:21:07

За-123

Рішення прийнято.

Романа Ткача, Миколи Круця до голови державного комітету з питань інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України стосовно ситуації, що склалась з демонстрації кінофільмів "Голодомор" та "Нескоренні". Прошу визначитись.

10:21:36

За-127

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Матвієнко, Лук'яненко, Омельченка, Ситник до директора Інституту історії Національної Академії Наук України щодо наукової невідповідності окремих науковців Інституту історії науковим ступеням. Прошу визначитись.

10:22:11

За-100

Рішення прийнято.

Віктора Кириллова до прем'єр-міністра України з приводу катастрофічної ситуації, яка склалась внаслідок спалаху епідемії гепатиту в місті Суходольську, Луганської області. Прошу визначитись.

10:22:40

За-159

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко до голови Служби безпеки України стосовно надання інформації щодо обставин затримання працівниками Служби безпеки капітана податкової міліції Олега Нескоромного та прапорщика податкової міліції Віталія Шаманського. Прошу визначитися.

10:23:10

За-155

Рішення прийнято.

Євгена Жовтяка до Генерального прокурора України щодо ознак корупції у діях Яготинського міського голови та начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Яготинської районної державної адміністрації. Прошу визначитися.

10:23:42

За-101

Рішення прийнято.

Валентина Матвєєва до Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо фактичної та юридичної долі майна, переданого на баланс Верховної Ради Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки відповідно до указу Президії Верховної Ради України про тимчасове припинення діяльності Компартії України. Прошу визначитися.

10:24:23

За-93

Юлії Тимошенко до голови Державної податкової адміністрації України щодо надання інформації про причини звільнення капітана Олега Нескоромного та прапорщика податкової міліції Віталія Шаманського. Прошу визначитись.

10:24:56

За-134

Народних депутатів Рудьковського і Лещенка щодо необхідності внесення протесту на рішення чернігівської міської ради відносно відведення частини рекреаційної зони під будівництво торговельно-розважального комплексу. Прошу визначитись.

10:25:34

За-164

Рішення прийнято.

Миколи Рудьковського до Генерального прокурора України Піскуна щодо бездіяльності керівників прокуратури Чернігівської області у справі незаконної приватизації квартири громадянки Шевченко. Прошу визначитись.

10:26:07

За-105

Рішення прийнято.

Народного депутата Оржаховського до Прем`єр-міністра України щодо виконання державної програми завершення будівництва газовпроводів-відводів в частині спорудження газопроводу-відводу "Зеленодольськ-Воронцовка" Херсонської області. Прошу визначитись.

10:26:43

За-128

Рішення прийнято.

Шановні колеги, перший запит був до Президента України, тому нам треба проголосувати про направлення. Запит Віктора Кирилова до Президента України з приводу катастрофічної ситуації, яка сталася внаслідок спалаху епідемії гепатиту в місті Суходольську Луганської області. Прошу визначитися про направлення.

10:27:22

За-216

Рішення не прийнято.

На вимогу народних депутатів я ставлю цей запит ще раз на голосування. Прошу визначитися.

10:27:57

За-287

Рішення прийнято.

Оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України" інформую про входження народного депутата України Насалика Ігоря Степановича до складу депутатської фракції "Регіони України".

З процедури народний депутат Матвєєв Комуністична партія, будь ласка.

10:28:37

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Валентин Матвєєв фракція комуністів.

Шановний Олександре Олексійовичу, по-перше, я хотів би сказати, що не дивлячись на те, що Голова Верховної Ради України дав чітке доручення про недопустимість оголошення на одному пленарному засіданні більше ніж двох депутатських запитів, ця ганебна практика у нас повторюється. І я вам скажу, що складається таке враження, що у нас уже прийняття депутатських запитів перетворюється у якесь змагання - хто більше.

Я все-таки хочу нагадати, що ми вже раз домовлялися з цього приводу.

І друге, Олександре Олексійовичу, у зв'язку з тим, що до мене неодноразово зверталися народні депутаті. Я хочу вам нагадати як голова комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, що місце у президії, яке знаходиться посередині, це не місце Голови Верховної Ради України, це місце головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради.

Тому не потрібно, Олександре Олексійовичу, боятися його, як наче там понабивані гвіздки. Я думаю, цього там немає. Тим більше, що ви здатні, як мені здалося вчора, і на більш мужні поступки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я щиро дякую вам. Але я не сприймаю це як, просто як зауваження. А звик до свого комп'ютера, мені зручніше вести засідання з власного комп'ютера. А тому, я розумію, щодо Регламенту, я буду сьогодні чітко слідувати вимогам виключно Регламенту, а Секретаріату нагадую про норму, що наступного разу ми будемо голосувати тільки кількість запитів, які визначено Регламентом, значить не більше двох.

Бо тому Секретаріату дається доручення як ведеться запис щодо заяв і звернень, так буде вестись запит щодо оголошення Регламенту, оголошення заяв.

Переходимо до розгляду питань порядку денного.

На ваш розгляд, колеги, вноситься питання - проект Адміністративно-процесуального кодексу України, реєстраційний номер 1331. Доповідачем визначено Голову Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Онопенка Василя Васильовича. Орієнтовний регламент: для доповіді - 10 хвилин, для відповідей на запитання до доповідача - 5 хвилин, для обговорення і прийняття рішення - 5 хвилин, двадцять хвилин на розгляд.

Василь Васильович, прошу вас.

10:32:03

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Олександр Олексійович, шановні колеги!

Відведено на доповідь 10 хвилин. Це над тим документом, над яким Україна працювала більше 10 років. Але з іншої сторони, це говорить про те, що цей документ, на мій погляд і погляд членів Комітету за питань правової політики є досконалим. Тому я думаю, що я вкладуся у регламент і викладу основні його положення.

У процесах реформування українського суспільства надзвичайно важливе місце посідає проведення адміністративної реформи та реформи адміністративно права. Потреба у її прискоренні та проведенні стало вкрай актуальною після вступу України до Ради Європи, з яким пов'язане прийняття державою ряду зобов'язань, в тому числі у правовій сфері. При розроблені проекту кодексу враховувалися положення Конституції України щодо правового регулювання суспільних відносин у сфері судового захисту прав людини і громадянина, у правовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, а так щодо створення спеціалізованих судів України, які передбачені у Конституції України, зокрема статтею 125.

З врахуванням вищезазначеного досвіду, діяльності адміністративних судів інших країн, зокрема Федеративної Республіки Німеччини, Іспанії, Естонії, Польщі, Росії, а також з врахуванням пропозицій та зауважень міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України, окремих науковців, робочою групою під керівництвом першого заступника голови Верховного суду України Стефанюка, а потім були подані відповідні проекти адміністративного кодексу і депутатами, у вас є вони на руках, підготовлений даний проект Адміністративно-процесуального кодексу.

Ми створили робочу групу і, на мій погляд, нам вдалося підготувати єдиний проект Адміністративного-процесуального кодексу, який сьогодні на розгляді знаходиться тут у вас. За структурою проект Адміністративно-процесуального кодексу складається із дев'яти розділів, які об'єднують 36 глав. Я повинен зазначити, що там, коли я доповідав проект Цивільно-процесуального кодексу на сесії Верховної Ради, я звертав увагу, що відповідні норми пов'язані з адміністративно-правовими відносинами, вилучені із Цивільно-процесуального кодексу, і вони переносяться сьогодні в Адміністративно-процесуальний кодекс.

Ми вперше, на мій погляд, підійшли до того моменту, коли заклали загальні положення, сторони адміністративно-процесуальних відносин, їх права, права учасників і виклали окремо особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, виборчих комісій, дострокове припинення повноважень народного депутата, особливості з приводу рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, щодо обмеження права на мирні зібрання і таке інше. Я думаю, що це вперше закладена така юридико-технічна можливість, коли ми вийшли на такий оптимальний варіант.

До розгляду адміністративних судів, які будуть створюватися в Україні, а ви знаєте Вищий спеціалізований адміністративний суд вже створений відповідним указом Президента, відносяться спори фізичних і юридичних осіб з суб'єктами владних повноважень, в яких вони вважають, що суб'єкт владних повноважень своїм рішенням, дією чи бездіяльністю, порушив їхні права, свободи чи законні інтереси.

Спори з приводу прийняття громадян на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, її проходження, звільнення з державної служби, служби в органі місцевого самоврядування. Місцевим загальним судам, як адміністративним судам будуть підсудні адміністративні справи, в яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, службова особа органу місцевого самоврядування крім тих, які будуть підсудні окружним адміністративним судам. Всі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам будуть підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, його посадова чи службова особа крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні поступки. Справи щодо оскарження дій чи бездіяльності посадових та службових осіб місцевих органів виконавчої влади.

У разі невизначеності всепредметної підсудності адміністративної справи така справа буде розглядатися місцевим адміністративним судом за вибором заявника.

Визначено також чи намагаємося визначити предметну підсудність справ Верховного Суду України, зокрема про скасування реєстрації особи як кандидата в Президенти України. Крім того, щодо рішень дій або бездіяльності центральної виборчої комісії або її членів, інших випадків, передбачених законом.

Передбачається відповідна територіальна підсудність адміністративних справ, підсудність кількох зв'язаних між собою вимог, зміна підсудності адміністративної справи і багато чого іншого. Я хотів би зазначити, шановні колеги, що прийняття Адміністративно-процесуального кодексу дасть можливість нам створити систему адміністративної юстиції. Я маю в виду, перш за все, створення місцевих адміністративних судів, а проектом закону передбачено, що місцеві адміністративні суди будуть створюватися на рівні чи сьогодні, скажімо, на рівні судів загальної юрисдикції, місцевих судів і суддя, один із суддів чи кілька буде спеціалізуватися по адміністративним справам, але, крім того, ми... передбачається створити окружні або як можна сказати іншим словом міжрайонні окружні адміністративні суди, де будуть підсудні справи, пов'язані , скажімо, з місцевою владою в районі певному адміністративному районі, коли не бажано, щоб судді розглядав справу, скажімо, пов'язану з главою адміністрації відповідного району. Хай це робить окружний суд і він буде дещо все-таки незалежний в правовому аспекті і в територіальному від місцевої влади.

Наступною ланкою будуть у нас апеляційні суди. Ну це вам відома система, ми її створимо в судах загальної юрисдикції і апеляція буде подаватися до Апеляційного суду. Якщо вже сторони не будуть погоджуватися з рішенням Апеляційного суду, то ще є можливість розглянути в касаційному суді, який - я вибачаюся - у Вищому адміністративному спеціалізованому суді. Але це ще не буде останньою інстанцією, тому що може бути повторна касація уже до Верховного суду України і вже Верховний суд України буде ставити останню крапку в розгляді тої чи іншої адміністративної справи. Тобто закладена така глибоко ешелонована судова система, де люди все-таки зможуть захистити свої права від беззаконності зі сторони чиновників, від порушень прав і свобод громадян зі сторони органів виконавчої влади і тощо подібне.

Ми цей проект Адміністративно-процесуального кодексу розглядали на засіданні Комітету з питань правової політики і я вам повинен зазначити, що мої колеги, члени комітету, активно підтримали, а вони розуміються у цих справах. І ми рекомендуємо вам прийняти проект Адміністративно-процесуального кодексу за основу в першому читанні. Там є деякі цікаві новели, пов'язані з порядком розгляду апеляції, касації, але за браком часу я просто не можу вам їх викласти.

Я хотів би сказати, що не дивлячись на величезну, колосальну роботу над проектом Адміністративно-процесуального кодексу, він має ще певні недоліки. І останнє наше засідання, коли ми зібрали слухання Комітету з питань правової політики, коли були судді, представники правоохоронних органів, прокуратури, Мін'юсту показало, що є ще резерв для покращання цього документу.

Я думаю, що після того як ми проголосуємо за проект Адміністративно-процесуального кодексу в першому читанні, приймемо його за основу, у нас залишиться можливість, можливо навіть, Олександре Олексійовичу, опублікувати, я вношу пропозицію комітету, опублікувати цей важливий надзвичайно законодавчий акт і внести до нього поправки і відповідні пропозиції. Я думаю, що від цього виграє наша держава, наше суспільство і ми дійсно обличчя європейської правової держави дещо покращиться. Дякую за увагу. Я здається, вклався в регламент.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую, Василь Васильовичу. Чи є запитання до доповідача? Я не бачу, а є. Прошу записатись.

Народний депутат Гірник, фракція "Наша Україна". Будь ласка.

10:42:17

ГІРНИК Є.О.

Шановний Василь Васильович! Звичайно, це дуже важливий документ і я підтримую вашу пропозицію щодо його опублікування, але крім того, викликає питання порядок його впровадження. Це ж фактично дуже складна судова реформа, яка потребує відповідних коштів. Чи не вважаєте ви за потрібно впроваджувати відповідну програму його впровадження з відповідним прорахунком, закладенням у бюджет як наступного так і слідуючого року? Це таке перше запитання.

І друге запитання стосується адміністративного договору. Така термінологія присутня у вашому законопроекті. Не дуже зрозуміло, що він собою буде представляти і для чого він взагалі потрібний? Дякую.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую. Шановні колеги, я вам вдячний просто за перше запитання та й за друге. Тому що дійсно, без коштів, без підтримання зі сторони нас і створення відповідного бюджету, нам не створити адміністративні суди. Ми враховували цю ситуацію і на рівні, ви бачите, загальних судів місцевих ми поки що закладаємо спеціалізацію суддів. Тобто кошти будуть невеликі, але їх потрібно знайти і це залежить від всіх нас. Ми такі пропозиції внесемо, разом із судовою адміністрацією України, Верховним судом і я думаю, що це питання прийдеться нам вирішувати.

Відносно адміністративного договору, так це нове поняття в адміністративному праві, але воно є в багатьох європейських країнах, коли може бути заключений адміністративний договір, тобто договір, який стосується публічних відносин, не приватних відносин, а з владою, з органами місцевої влади, державної адміністрації і суб'єктом іншим, скажімо, фізичної особи або юридичної особи. І потім хтось порушує умови договору. Дійсно, це є новим, але я не думаю, що воно не приживеться у нас на Україні. Принаймні, ми можемо ще раз повернутись до цієї проблеми в другому читанні. Вносьте пропозиції!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Калінчук, Аграрна партія.

10:44:28

КАЛІНЧУК В.А. Дякую.

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Василь Васильович, я погоджуюсь із вами і з тільки що виступаючим моїм колегою, що це дійсно дуже важливий закон. Прийняття адміністративно-процесуального кодексу, безумовно, створить належну правову основу для здійснення правосуддя в адміністративних справах. А це буде, звичайно, направлено на захист і свободи наших громадян, законних інтересів юридичних осіб від порушень і з боку держави, і з боку місцевого самоурядування, і таке інше.

Але у мене визиває отаке запитання і я хотів би пояснення отримати. В статтях 37 та 40 визначено, що судова повістка вважається врученою також у випадках одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Ну це, як на мій погляд, може, і нормально. Але в разі відсутності відповідній житловій експлуатаційній організації або органу місцевого самоврядування. А ми впевнені, що ця житлово-комунальна якась організація чи орган місцевого самоврядування передасть цю повістку, чи буде знайти той, кому адресована ця повістка? Чи не створяться якісь додаткові колізії? дякую вам.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую.

Обгрунтоване питання. Але я скажу, що у нас така практика уже існує по цивільних справах, хоча вона не ідеальна, ви вірно кажете. Но з іншої сторони, виникає проблема. Скажімо, 20-30 учасників судового процесу. Всі вони явилися, а сторона, яка недобросовісна, просто не являється. І тоді ви уявляєте, скільки втрачається часу, я вже не кажу за всі інші речі.

Тому десь тут найти нам таку треба золоту середину. І нам здається, що ось. Хоча кожен раз суд повинен, дійсно, перепровіряти, чи дійсно вручений цей документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ширко, "Наша Україна", будь ласка.

10:46:23

ШИРКО Ю.В.

Юрій Ширко, "Наша Україна".

Прошу передати слово моєму колезі Беспалому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Беспалого.

10:46:31

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Українська Народна партія, місто Київ.

Василю Васильовичу, от сьогодні є така, взагалі при розгляді адміністративних справ така дивна ситуація, коли сторони не можуть оскаржувати рішення, а прокурори можуть оскаржувати рішення, причому в будь-який час і без всяких обмежень: два рази, три рази, чотири рази. Хоча Закон про прокуратуру і Конституція, якраз не передбачають якраз права оскаржувати прокурора. Тобто в даному випадку, от немає оскарження адвоката, тощо.

Ви в своїй доповіді, на мій погляд, змістовній і законопроект хороший, сказали про те, що передбачений механізм оскарження судових рішень в адміністративних справах громадянами і я це все цілком підтримую.

Але чи були такі розрахунки. Цих справ дуже багато, незадоволених сторін буде дуже багато. От наскільки реалістичним є оскарження в кожній такій справі і до яких витрат це призведе, і які додатково треба буде створювати можливо судові органи чи судові палати у зв’язку з цим.

ОНОПЕНКО В.В. Ми приблизно займалися цими підрахунками, дійсно, сьогодні в Цивільно-процесуальному кодексі не передбачено, скажімо, оскарження рішень судів, пов'язаних з виборами до органів місцевої влади і ми знаємо до чого це привело. Але готується новий Цивільно-процесуальний кодекс, де якраз розблоковується ця проблема. Але ці відносини ми перенесли до Адміністративно-процесуального кодексу. Іншого виходу у нас просто немає.

Я думаю, що коли в судах, сьогодні вже суди розглядають ці справи, і в кожному місцевому суді будуть, передбачаються оскарження і до апеляції, і до касації. І навіть повторна буде касація до Верховного суду і я про це сказав. Тому я думаю, що суди не будуть перевантажені, а навпаки, суди будуть розвантажені, буде спеціалізація, буде глибше знання цього законодавства і практики судами, які будуть займатися цими справами і якість їх значно поліпшиться. Я вже не кажу про інші певні правові гарантії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє коротке запитання, Анатолій Оржаховський, Комуністична партія, будь ласка.

10:48:44

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Олександре Олексійовичу, Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Василю Васильовичу, мені теж подобається ваш законопроект, який ви сьогодні презентуєте, думаю, дійсно, він для наших органів, і судових, і виконавчих, і так далі, багато в чому допоможе в майбутньому. Але в мене в зв'язку з цим запитання відносно фінансування. Чи прораховувались витрати, які понесе потім, ми понесемо, понесе бюджету з введенням даного законопроекту? Дякую.

ОНОПЕНКО В.В. Я сьогодні не маю цієї цифри, на жаль, не маю. Я думаю, що до другого читання, коли ми будемо розглядати, ми обов'язково все це винесемо. Це дійсно надзвичайно важливе питання.

Я вдячний за гарні слова, але це, я лише презентую цей проект Адміністративно-процесуального кодексу. Але це була велика праця суддів Верховного суду, Мінюсту, на моїх колег і в тому числі багатьох-багатьох вчених, за що їм велика подяка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильович. Прошу сідати.

Починаємо обговорення. До слова запрошується Володимир Пузаков, Комуністична партія. Підготуватись Кармазіну.

10:50:06

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Вже давно назріла необхідність прийняти закон, який би узагальнив процес застосування адміністративних норм. Разом з тим, розглядаючи запропонований проект ми маємо пам'ятати, що основним завданням його повинна бути охорона прав і свобод громадян, встановлення правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, суспільне виховання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.

Безперечним плюсом обговорюваного проекту кодексу є те, що у проекті враховано досвід інших країн. Передовим кроком в українській юридичній науці є введення в кодексі принципу активної та ініціативної участі суду у процесі з метою сприяння особі, яка оскаржує рішення, дію чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядуванні і їх посадових осіб.

Незаперечним успіхом у проекті кодексу є також те, що обов'язок доведення правомірності рішень, дій чи бездіяльності лежить на чиновникові, а не на громадянинові, який постраждав внаслідок цього рішення чи дії.

На мій погляд, коли б сьогодні працював цей кодекс, то місцевий бюджет у місті Кіровограді був би прийнятий і не страждали б ні в чому невинні люди. Разом з цим кодекс потребує певних доопрацювань та погоджень з іншими законами України. Проектом передбачено, що адміністративні справи як суди першої інстанції вирішуються, зокрема місцевими судами. Практика свідчить, що місцеві суди сьогодні перевантажені. Громадяни інколи місяцями, а то й роками чекають вирішення спорів по заявленим ними позовам. Наприклад, літню людину, жителя міста Новоархангельська Кіровоградської області Свириденка Леоніда жорстоко побито молодчиками, яким не подобались ідеї його, бо він комуніст. І ви думаєте, знайшли підтримку і допомогу та правду постраждалий Свириденко ні. Чи отримали по заслугам молодчики. Також ні. Майже півтора року йде судова тяганина. Молодчики на висоті, а Свириденко з лікарні не виходить. І коли буде винесено справедливий вирок суду не відомо. У випадку, коли місцеві суди будуть розглядати адміністративні справи, не виключно, що громадяни будуть роками чекати рішення по врегулювання конфлікту із владою. Це не додасть іміджу нашій державі, крім цього у такому випадку місцеві суди мають керуватися загальними законодавчими актами такими, як цивільний та цивільно-процесуальний кодекс, спеціальними законами, кодексом України про адміністративні правопорушення. В зв'язку з цим необхідне більш чітке розмежування між загальним адміністративним впровадженням та впровадженням, передбаченим цим кодексом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Черняку.

10:53:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, безперечно, серйозною подією є внесення адміністративно-процесуального кодексу України до цієї зали, але я б хотів би відноситися до нього без ейфорії і відноситись дуже ретельно і серйозно. Саме створення системи адміністративних судів у тій ситуації економічній, у якій зараз знаходиться держава, маємо дуже-дуже ретельно підходити, як виділяти, де брати на все це кошти? На те, що передбачено Законом про судоустрій, ще не створено. По моїм підрахункам, треба не менше 1 мільярда гривень. Давайте ми добре добре дивитися, коли щось будемо створювати і дивитися на можливості держави і чи потрібно що робити.

І зараз я хотів би сказати про кодекс. Я буду аналізувати тільки ті помилкові речі, які тут є концептуально закладені. Мені здається, що є помилковим концептуально включення до системи адміністративних судів місцевих судів, загальних судів при вирішенні ними адміністративних справ. Можливо треба записати, що до адміністративного суду у випадках визначених цим кодексом прирівнюються місцеві загальні суди при вирішенні ними адміністративних справ.

Абсолютно недоречно є посилання на, так званий, адміністративний договір при тому, що владні управлінські функції передбачають безальтернативність поведінки їх учасників. А договір - це категорія цивільно-правових відносин і передбачає умови щодо узгодження. Тому, мені здається, що поняття адміністративного договору, як таке, має бути взагалі виключене з кодексу.

Мені здається, що інститут мирової угоди, який записаний у статті 137-й цього кодексу, абсолютно попав сюди випадково, тому що він притаманний тільки для господарського чи для цивільного судочинства. Мирова угода розглядається, як компроміс між суб'єктами приватного права, яким мають розпоряджатися на свій розсуд. А якщо орган державної вдали видав правовий акт і порушує права багатьох осіб, а хтось вже уклав з цього приводу мирову угоду, що тоді робити іншій людині?

Звертаю увагу також на концептуальні речі, стаття 2 : "Завдання адміністративного судочинства". Адміністративні суди не перевіряють рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і службових інших осіб, які здійснюють владні управлінські функції на предмет їх доцільності, якщо вони прийняті, вчинені на власний розсуд. Слова " на власний розсуд" мають бути взагалі викинуті і забуті. От в тому і біда, що приймаються рішення в нашій державі на власний розсуд. Має бути написано тільки : " в межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України і у відповідності до цілей цих повноважень”.

В цілому ж мені здається, що можна приймати в першому читанні, але термін на внесення змін до другого читання в зв'язку з серйозним об'ємом і концептуальністю цього кодексу має бути як мінімум в постанові встановлений не менше, ніж місячний. Для того, щоб депутати могли добре попрацювати над цим кодексом, щоб не сталося того, як зараз з КПК спішать, з ЦПК спішать. Тільки внесли, а вже давайте приймати, що народ говорить, що швидко робиться, то сліпе родиться. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Будемо визначатися наступного сесійного четверга. Хотів би звернути увагу Василя Васильовича, що в відповідному рішенні не міститься пропозиція щодо опублікування обговорення цього проекту. Зверніть увагу, коли будете голосувати... пропонувати голосування в залі.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (нова редакція). Реєстраційний проект 3283.

Доповідає голова Комітету з питань свободи слова та інформації Томенко Микола Володимирович.

Будь ласка, Микола Володимирович, 10 хвилин.

10:57:51

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко, фракція "Наша Україна", голова Комітету з питань свободи слова та інформації.

Шановні колеги! Я перед тим як говорити про законопроект, нова редакція якого є абсолютно необхідною і нагальною і про це ми в сесійний залі говорили не один раз, хотів би буквально кілька штрихів сказати про кілька моментів дискусії про свободу слова, які сьогодні в Україні ведуться, оскільки ви знаєте. що трибуна Верховної Ради залишається єдиним джерелом інформування людей, бо це прямий ефір на радіо і це можливість сказати правдиву інформацію.

Справа в тому, що нещодавно Асоціація працівників ЗМІ звернулася до Міністерства закордонних справ з проханням вислати з України німецького посла Гітмара Щудимана, який ніби-то втручається в справи України і неправильно тлумачить про те, що в Україні нема свободи слова.

Я як голова комітету хотів би заявити про те, що і посольство Німеччини і посол у всіх своїх заявах і діях є абсолютно коректний і адекватний стосовно оцінки ситуації стосовно оцінки ситуації зі свободою слова. І я не хотів, щоб це кинуло тінь на парламент і на інші структури, які працюють із Німеччиною, посольством з Німеччини, і ще раз звернутися все-таки хотів би до голови Державного комітету з телебачення і радіомовлення. Давайте ми розсекретимо цю масонську організацію, яка називається Асоціація працівників ЗМІ. Я тільки знаю, що її очолює заступник Іван Чижа пан Петренко. От уявіть собі ситуацію, ми живемо в Україні і заступник голови Державного комітету з питань телебаченні і радіомовлення звертається до міністра закордонних справ вислати посла якоїсь іншої країни. Тобто я щось не розумію. Просто не розумію.

От сьогодні зараз у німецькій пресі вони будуть обговорювати, що звернулася якась серйозна структура, де, кажуть, тисячі журналістів. Покажіть мені цих тисячу журналістів, які взагалі слухом не чули про те, що хтось запропонує вислати посла Німеччини з України. Ну про що ви говорите? Хтось мусить же відповідати за такі заяви.

Такі саме заяви були про те, що то закони Верховна Рада погано приймає, то Верховна Рада тисне на Перший національний канал, що хоче, щоб у прямому ефірі ми виступали. Тому я думаю, що Верховній Раді треба було відреагувати, я вважав за необхідне вважати про цей факт, так само як і скажу про позитивний факт перед тим, як говорити про Нацраду. І скажу вам, проінформую, що вчора створено перший прецедент цивілізованого вирішення суперечок в українському телевізійному просторі, за що хотів подякувати і власників, і керівників телекомпаній "Київ" і телекомпанії "Тет", ви знаєте, достатньо конфліктних телекомпаній про те, що їм вдалося підписати угоду, знайти спільну мову і розійтися на різні частоти. Тепер телекомпанія "Київ”, якщо Національна рада прийме остаточне рішення, а члени Національної ради прийняли таке рішення, буде мовити на 30-му каналі і Київ матиме свій столичний канал, а телекомпанія "ТЕТ" мовитиме на 42-му каналі. І це добрий приклад, як самі засновники і керівники каналів, і члени Національної ради вміють домовлятись, коли це необхідно робити. Тільки треба щоб домовлялись вони не тепер, а бажано, щоб вони домовились півтора року назад, коли цей конфлікт розгорався.

Що стосується нашого законопроекту. Я думаю, що законопроект настільки назрів і його норми настільки продумані, і підтримуються, що ви бачите, зараз немає жодного члена Національної ради, наскільки вони переконані, що Верховна Рада діє в інтересах свободи слова. І вона в законопроекті про Національну раду передбачить це так, як треба. Тому вони переконані чесністю, об'єктивністю і вирішили не приходити сюди. Що ми змінили в новій редакції? Ми повністю переглянули структуру документу і фактично змінили характер роботи Національної ради з видачі ліцензій на їхній контроль за дотриманням законодавства телерадіоорганізаціями. Весь розділ присвячений тому, що вони щорічно тепер повинні аналізувати дотримання закону про рекламу, дотримання виконання програмної концепції, вони повинні моніторити щомісячно проводити опитування, наскільки телерадіоорганізації діють так, як вони брали ліцензію. Ви знаєте, що на сьогоднішній день, я вже говорив, практично жоден канал не витримує ліцензії, тільки ми вчора з членами Національної ради говорили, що існує в нас такий популярний, його там піввідсотка може чи відсоток дивиться, канал "Гравіс", який отримав ліцензію, що це буде екологічний канал. І буде просвіщати український народ про екологію, подивіться, що там є на цьому каналі. Я можу приводити приклади по будь-якому каналу, який абсолютно не адекватно діє в контексті програмних ліцензій.

Друга позиція. Ми підсилили, підсилюємо Національну раду з точки зору представництва в регіонах. Ми розписуємо повністю статус представника в регіоні, розписуємо як він призначається і що він може робити, щоб реагувати на ці масові порушення законодавства стосовно регіональних телекомпаній, коли їх там по десять раз на місяць перевіряють безпричинно, намагаються взяти гроші за додаткові ліцензії чи ще за якісь інші речі.

Ми розписуємо конфліктні речі в самій процедурі призначення і звільнення членів Національної ради, які, ви знаєте, дебатувалися в цьому залі. І роль Верховної Ради тут підвищується і є абсолютно чіткішою, щоб не було у нас ситуації, як ви знаєте, - ми прийняли рішення, а Президент говорить, точніше, Медведчук від імені Президента говорить, що він не зрозумів або не так тлумачить норму закону про голову Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Все це чітко дуже розписано. І я переконаний, що після прийняття цього закону в першому, а потім в цілому у нас не буде цих двозначностей стосовно діяльності Національної ради. Ми набагато детальніше розписуємо процедуру ліцензування. Те, про що сьогодні десятки судів - як оголошується конкурс, як приймається рішення, як відбувається відмова?

Більше того, хотів би сказати, що ці зміни значною мірою корелюються з принциповими засадничими речами в законі про телебачення і радіомовлення. Хотів би вас проінформувати, що комітет хоче синхронізувати обговорення наше і прийняття нової редакції закону про Національну раду з телебачення і радіомовлення і нової редакції закону про телебачення і радіомовлення.

Вчора в Верховній Раді зареєстрована нова редакція з питань телебачення і радіомовлення. Я радію з того, що ми з десятків законопроектів зробили єдиний законопроект, я вважаю, найкращий законопроект із тих, що були. І авторська група в складі Олександра Зінченка, Миколи Томенка, Миколи Баграєва, Юрія Артеменка і Володимира Яворівського змогла укомплектувати і зробити той проект, який, я думаю, буде підтриманий залом і дасть можливість якісного розвитку телевізійного ринку. Тоді перед нами стоїть проблема - пришвидшити розгляд законопроекту про телебачення і радіомовлення, щоб ми ті норми, які пов'язані безпосередньо в законі про Нацраду і в законі про телебачення і радіомовлення, ішли в одному темпі, щоб у нас не було збоїв, і ми діяли абсолютно адекватно.

Насамкінець хотів би сказати про те, що ви знаєте, що Рада Європи так само нам нагадує про європейські стандарти і європейський підхід до законодавства в галузі медіа. Більшість норм закону, вивіреність цими стандартами, ми провели круглий стіл з експертами Ради Європи з цього питання і дуже багато застережень у них до діючого Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, ми врахували цю позицію і думаю, після того, як Верховна Рада прийме в першому читанні, ми проведемо ще серйозну дискусію між першим і другим читанням.

Тут присутній перший заступник Голови державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, концептуально вони нас підтримують, мають свої пропозиції. І я думаю, що ми погодимо ці пропозиції, більше такого технічного плану технологічного, щоб коли наступний раз ми слухали національну раду, ми говорили все-таки про стратегічні принципові речі, про те, що показує українське телебачення, наскільки українське телебачення конкурентне, наскільки воно задовольняє нашого глядача, а не дебатували з приводу законності чи незаконності видачі тієї ліцензії, чи з приводу можливості відкриття кримінальної справи стосовно тієї чи іншої дії члена Нацради.

Я думаю, що такий звіт в цьому році був останній і після того, як ми цей закон приймемо, наступний звіт Нацради мусить торкатися виключно якісних параметрів розвитку українського телерадіопростору. І я переконаний, що вистачить професіоналізму в Нацраді і вистачить у нас у Верховній Раді і професійної можливості як найшвидше прийняти нову редакцію Закону про Нацраду з питань телебачення і радіомовлення для того, щоб ми у Верховну Раду не отримували щоденно.

От вчора мені, до речі, теж прийшло звернення Вінницької обласної ради про засилля жорстокості, насильства в телерадіопросторі.

Ще раз хочу сказати, що проблема, немає проблеми Верховної Ради тут, не можемо ми реагувати на кожне порушення, не маємо повноважень на кожне порушення телерадіоорганізацій.

Є проблема у нас Нацради, є проблема державного комітету і є проблема, в принципі, судів до яких треба звертатися і законодавство дає можливість це робити. Тому я думаю, що все що стосується Верховної Ради, законодавчо ми даємо підгрунтя Нацраді і телерадіоорганізаціям виконувати закон передовсім, а не шукати можливість, як його порушувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до доповідача.

Запишіться будь ласка. Висвітліть. Слово має Юрій Соломатін, фракція комуністів.

11:08:34

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний пане Миколо, нещодавно Рада національної безпеки розглянула питання з видачею ліцензій і інших подібних оборуток у сфері надрокористування. Яку оцінку дав Президент України і Рада національної безпеки з цього приводу, ви знаєте, це вже загальновідомо.

Скажіть будь ласка, чи не доцільно розглянути питання з ліцензуванням і станом нашого телерадіопростору на Раді національної безпеки з належними висновками? Дякую.

ТОМЕНКО М.В. Ви знаєте мою позицію. Я думаю, що ми повернемось до звіту слідчої комісії, яка у нас працювала, Верховної Ради. Бо ми тільки якби презентаційний шматок чули. Я би діяв наступним чином. Щоб всі ті справи, які безпосередньо тлумачаться як корупційні або можуть тлумачитись як корупційні, все-таки їх треба у нас заслухати і передати в прокуратуру.

Теоретично або можна розглянути це на Раді національної безпеки і оборони. У мене особисто є дуже багато застережень стосовно того, як прийматимуться там рішення. Тому що останнє рішення з міністром екології показує, що не все гаразд у нас із об'єктивним підходом і в Раді національної безпеки і оборони. Тому мені здається, що всі питання, які стосуються і у нас є сумніви, що по ліцензії мала місце корупція або антизаконні дії, треба це передавати до прокуратури і відкривати кримінальні справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба Степан Степанович, фракція Соціалістичної партії.

11:10:21

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів, прошу передати слово Станіславу Ніколаєнко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон Станіслава Ніколаєнка.

11:10:31

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії.

Я хотів би звернутися до вас, шановний доповідачу, товаришу Томенко Миколо, скажіть будь ласка, як ви розцінюєте діяльність нашої Національної ради, коли, скажімо, ми маємо такі приклади. Нашого колегу, першого секретаря Чернігівського обкому Соцпартії Миколу Рудьковського незаконно, будемо казати, підло оббрехали у передачі ТСН "1+1". Юрій Луценко, наш керівник прес-служби партії Соціалістичної звернувся до Піховшека. Піховшек визнав, що там були помилки, неточна інформація, перекручена інформація особисто Луценко. Але натомість нічого не відреаговано, ніхто про це в Україні не взнав. Я говорив нещодавно з приводу ситуації у передачі "Подвійний доказ", коли, скажімо, мене як голову профільного комітету повирізали всі мої виступи. Я там просто просидів, вибачте мене 2,5 години, чотири рази виступав, ні одної фрази ніхто не сказав, ну, одну фразу малозначущу. А де я, скажімо, критикував Президента, Прем'єра, уряд і невиконання законів, все вилучено. Або скажімо інші моменти. Коли оця цензура вже врешті-решт буде зупинена політична, що буде робити Національна рада, чи вона у нас для чого, щоб ліцензії видавати і заробляти на цьому, чи ділом займатися?

ТОМЕНКО М.В. Я думаю, тут є кілька шляхів. Один із шляхів, ви сказали дійсно, я звертався до Національної ради неодноразово, щоб вони взяли блок, наприклад, і розглянули питання рівності доступу до інформації, скажімо, порушення закону. А ми з вами прийняли, і Президент підписав після наших парламентських слухань. І вже у нас у законі про інформацію у нас є стаття 45.1 заборона цензури та заборона втручання у професійну діяльність журналістів. Тобто на підставі цієї статті наступає кримінальна відповідальність, бо ми дебатували про те, що у нас немає визначення цензури і кримінальної відповідальності. Воно вже у нас є. Значить, мої пропозиції є наступні, що поскільки це є нормою, то, звичайно, політики так само мусили б готуватись до таких програм. Якщо ви знаєте, що це програма у записі, звичайно, ви мусите мати можливість, щоб ваш текст був записаний як ви виступали і як вас подали. І я думаю, що треба просто відкривати кримінальні справи. Поки ми не відкриємо кримінальної справи по факту перешкоджання або по факту здійснення політичної цензури, я думаю, що не вистачить сміливості Національній раді змінити цю ситуацію. Це ми самі можемо це зробити. Бо іншого виходу немає. Більше того, ви бачите, яка боротьби іде зараз з Верховною Радою, як тільки ми прийняли рішення перейти на прямоефірне висвітлення діяльності, щоби представники фракцій виступали у прямому ефірі. ЩО тільки не сказали про ти Верховної Ради, що ми там і нищимо Національну телекомпанію, там що завгодно робимо, бо ми просимо, якщо ви в записі вашої етики професійної і не вистачає рівно показати позицію Ніколаєнко, Рудьковського чи там Петренка, то тоді треба це робити тільки у прямому ефірі. І я як політик, наприклад, схиляюся до того, що на такі програми, які в записі, політики взагалі не повинні ходити і вимагати прямоефірних програм.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, Наша Україна".

11:13:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи не є порушенням чинного закону, як ваш комітет має реагувати, те, що відбулося вчора звернення Президента по всім каналам? Порушені мої права, як споживача. Я не хотів дивитися УТН, просто не хотів. Я включив на УТ-2, сидів на роботі і включив, потім подивився, мені немає куди дітися, кругом Президент. Я подумав, що війна почалася, що Берег Слонової Кості оголосив Україні війну. Ну, слава Богу, виявилося, що не війна , а то чергове звернення Президента було до народу, слава Богу. Але як у таких випадках реагувати? Як ви пропонуєте реагувати на випадок, який стався сьогодні з народним депутатом Ніколаєнко ( канал "1+1")? Як ви пропонуєте реагувати на те, що телеканал "Ера" просто прихватизований, тобто вкрадений сьогодні у українського народу? Як ви пропонуєте це робити?

ТОМЕНКО М.В. У кожному конкретному випадку, очевидно, по-різному, і я так само, як і ви здивований фактом звернення Президента в іншому плані, що ніби виглядає, що вчорашній вечір весь українській народ обговорює це звернення законопроекту, а ми, депутати, ще не отримали законопроекту, очевидно, ми хоч глянули, що там написано, щоби зреагувати в якийсь спосіб.

Ви знаєте мою позицію стосовно законопроекту, коли я відстоював ідею не зустрічі за чаєм у Президента, і здивований, що лідери фракцій на це погодилися, а я відстоював ідею прямоефірного транслювання "круглого столу" за участю лідерів всіх фракцій, щоб український народ почув і що Президент хоче змінити у Конституції, що лідери фракцій хочуть змінити, тому я думаю, що мужності і лідерам фракції не вистачило, які мусили наполягати, що зустріч у Президента транслюється виключно в прямому ефірі. Тому на ці порушення треба реагувати, я кажу, де відкриттям кримінальних справ, де в інший спосіб.

Єдине, що я хотів би накінець відповіді на запитання сказати про те, що , на жаль, у нас є страшніші речі, бо Президента можна перетерпіти і я думаю, що може він, як президент Туркменистану. Ви знаєте, що президент Туркменистану зараз звернувся до трьох національних каналів, що він вручить премію тому журналісту, який буде його найменше хвалити, бо він стомився від того, що його хвалять весь час. Я думаю, що Леонід Кучма може теж визріє і вручить премію тому каналу, який буде його найменше показувати. Але я хотів би один факт. Я звернувся до Генерального прокурора і нагадати йому, що у нас днями трапилась чергова вакханалія. Журналіста Василя Куряка з Полтавщини, який тільки написав про зловживання полтавських чиновників обласної адміністрації йому в приватному будинку обстріляли з рушниці картеччю, кинули ну як під час, знаєте, Другої світової війни вкинули бутилки з запалювальною сумішшю. На щастя, все закінчилося так...... він живий, але ну якщо у нас за критику обласних чиновників стріляють картеччю і кидають гранати, то очевидно треба уже щось робити.

Я звернувся до Генерального прокурора і надіюсь, що він відреагує на цей факт, тому що ми закони приймаємо, але є реальна практика з свободою слова і в тій реальній практиці є більше проблем, чим в нашому законодавстві. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Починаємо обговорення. Слово має Юрій Кармазін, "Наша Україна". Підготуватися Яворівському.

Шановні депутати! Прошу готуватися зазделегідь.

11:17:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Проект закону, внесений народними депутатами Томенко, Артеменком, Бойком, Яворівським про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" є безперечно знаковою подією. Знаковою через те, що видно, що люди настраждалися від того, що вони бачать сьогодні в діяльності Національної ради і хотіли, щоб цей орган діяв прозоро і його рішення відповідали Конституції, були доступними для суб'єктів інформаційних правовідносин і для громадськості.

Саме тому вони передбачили і підстави, і повноваження членів Національної ради, і підстави припинення повноважень, і в тому числі дострокове припинення повноважень. І от, безперечно, підкреслюючи позитивні моменти закону, я буду просити вас прийняти його в першому читанні, але я хотів би висловити і критичні зауваження, не зважаючи на те, що вносився, проект доповідався членом моєї фракції, Миколою Томенком.

До критичних зауважень, я вважаю, те, що серед дострокових припинень повноважень члена Національної ради записано зловживання службовим становищем. Якщо це зловживання службовим становищем як кримінальний злочин, то це не потребує окремого запису - це стаття дев'ята, це треба звідти вилучати.

Я думаю, що дуже слушним є передбачення дострокового припинення повноважень голови Національної раді і членів Національної ради за умови висловлення недовіри Верховної Ради України чи Президентом України. Це робить баланс, баланс між гілками влади, суттєвий баланс.

І дуже добре виписано, що голова та перший заступник голови Національної ради зі складу членів Національної ради не можуть бути призначені тільки з тих, хто вибраний Верховною Радою, або тільки Президентом України. Це також робить серйозний баланс.

Дуже добре, що іде ротація, вона розписана, як іде. Але, мені здається, що не є виправданим - я звертаюся до Томенка - те, що в цьому законі допускається порушення закону, не вносячи змін до закону про радіочастотний ресурс. Це стаття 15, де йдеться про участь Національної ради в розподілі радіочастотного ресурсу. Тобто, на мій погляд, повноваження Національної ради, в тому числі не виправдано розширяються. Я просив би авторів, я просив би профільний комітет, а тут автори і профільний комітет зійшлися в одній особі, просив би вилучити це положення як таке, що порушує закон "Про радіочастотний ресурс".

В цілому, я "за" прийняття в першому читанні цього закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую. До слова запрошується Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватись Чорноволу.

11:21:09

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, фракція комуністів, я хочу почати з того, що ось ці всі наші ради, які мають лейбу "національні", вони в дійсності національними не є. Це лише етикетка, це лише дах, під котрим певні сили політично або корпоративно вирішують свої завдання. Тому в тих умовах, при тій політичній системі, яка склалась в Україні, ця ганебна возня під кубарцем навколо того, хто на себе перетягне більш повноважень по керуванню теле-і-радіопросторів, вона буде вічною. Це перше.

Друге. Питання видачі ліцензій. Це загальне питання, болюче в цілому для всіх видів діяльності, а не тільки лише в телерадіопросторі. Я не випадково запитував колегу Томенко, чи не вважає він за доцільне розглянути питання діяльності з роздачі ліцензій, використання цих ліцензій, контролю за їх використання на раді Національної безпеки. Колега відповів дуже цікаво, що я так нарешті зрозумів, що на раді національної безпеки, можливо, це питання і недоцільно взагалі розглядати, бо там свої окремі інтереси є ще.

Я хочу сказати в зв'язку з тим лише таке: питання ліцензування - це ключове питання діяльності будь-якої, господарської або у телерадіопросторі, з надрокористування, лісокористування або якихось інших видів діяльності. Тому нам, Верховній Раді України, слід зробити все заради того, щоб і ліцензування здійснювалося прозоро, щоб навколо нього не було будь-яких оборудок і щоб можна було бути впевненим в тому, що ті органи, які видають ліцензії, вони будуть виконувати головне завдання, а саме: насамперед, контролювати виконання тих ліцензій, які видані і спостерігати за тим, робити моніторинг, щоб ці ліцензії на тих умовах, яких вони видані, виконувалися. І абсолютно чітко щоб можна було сказати: порушив - жовта картка-попередження, порушив двічі - червона і негайно автоматично скасовувати цю ліцензію. Саме з цієї точки зору цей закон доцільний і його в першому читанні можна підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Черняк. Підготуватись Кендзьору.

11:24:25

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо надзвичайно важливий закон. Він важливий з точки зору забезпечення свободи слова в Україні, з точки зору розвитку демократії, її перспектив. І я думаю, що саме в цьому широкому контексті ми повинні його розглядати.

Хотів би зразу сказати, що він є надзвичайно слушним, і це - той законопроект, який заслуговує на підтримку поза всяким сумнівом. Імпонує те, що дуже чітко виписані новели цього закону, які намагаються усунути ті недоліки, які існують зараз. Тобто це спроба адекватно законодавчо реагувати на ту ситуацію, яка склалася в теле і радіопросторі України.

Звичайно, перш за все, це більш чітке визначення процедури ліцензування. Звичайно, до цього не повинна зводитися робота Нацради України з питань телебачення і радіомовлення, але це звичайно є найважливішим питанням, по-суті зараз єдиним в моїй діяльності, на жаль, і йдеться про те, щоб зробити цю процедуру прозорою, транспарентною, щоб не допускати роздачі, розпродажі телепростору і радіопростору таким чином, щоб це йшло на шкоду свободі слова.

І що головне, зроблено акцент на необхідності дотримуватися умов ліцензування. Вся проблема в тому, що як правило, не дотримуються умов. Ліцензія видається під певні умови. Якщо порушуються умови, то повинні спрацьовувати санкції і навіть до позбавлення цих ліцензій.

В законопроекті акцент зроблено на змістовній частині, що дуже важливо, і як правило, цього питання уникають.

Який повинен зміст цих передач? Потрібно зупинити кров, яка ллється постійно з екрана, постійне насильство. І зобов'язуються, коли ліцензії беруть, давати цього менше, давати інші передачі. А вони все-таки чомусь ................ на це.

Треба зробити акцент на змістовній частині і це робиться в законопроекті.

Далі. Йдеться про безчіткий механізм заміни керівництва. Наприклад: Холода Верховна Рада знімає, Президент ні і немає законодавчого вирішення питання, яким чином здійснювати процедуру зміни керівництва.

І посилюється вплив на регіональні управління. Як посилити в регіонах і на прикордонні зв'язки. Якщо з іншої країни ідуть передачі, то яким чином також регулювати, яким чином ліцензію видавати, тобто цілий комплекс тих питань, які були недостатньо вирішені, тут вирішуються. Я пропоную прийняти цей законопроект в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Кендзьор. Підготуватись Борису Беспалому. Якщо пропозиція, дуже стисло висловити свої побажання.

11:28:06

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати!

Мені в якійсь мірі достатньо легко говорити про цю проблему, яку ми сьогодні розглядаємо, тому що маю причетність до телевізійної журналістики. І сьогодні, не тільки сьогодні, і в попередні рази, коли слухались аналогічні питання, фіксувалися ці величезні проблеми, які існують у цій галузі.

І пропонований сьогодні для розгляду, нова редакція закону про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, без сумніву, мала би зробити крок вперед, щоб, принаймні, частково зняти ці проблеми і особливо проблеми, пов'язані із дотриманням свободи слова в Україні і саме в засобах масової інформації.

Сьогодні здається, от Ніколаєнко говорив про те, як інколи при існуванні навіть і тих положень Конституції, і відповідно законодавства, як можна геніально, як кажуть, змонтувати ту чи іншу програму і коли потім уже споглядаєш збоку з цієї телевізійною чи радіопрограмою, просто важко впізнати і жахаєшся: що ж воно зроблено з цієї програми.

Мені навіть сьогодні я не маю рецепту як, що можна закласти у відповідний закон, які положення, які статті, щоб, справді, положення про свободу слова були дотримані. Як закласти положення, які положення закласти, щоб вичавити із журналістів, із керівників засобів масової інформації оцього внутрішнього цензора. Я хочу навести приклад: більше 10 років на львівському телебаченні існувала, була в ефірі моя телевізійна авторська програма "Політичні етюди", І варто мені було у 2001 році, у вересні, підняти дві проблеми, дві теми: тема створення на Львівщині злочинного клану в особі СДПУ(о) і податкової адміністрації і підняти тему оцього податкового рекету, коли тут же програма, як кажуть, як вітром здуло із програм львівського телебачення. Два роки мені довелося домагатися, щоб відновити програму. І сьогодні, коли я виходжу з оновленою програмою (я завершую), і головний редактор, і керівник телестудії, і режисер просять, благають: пане Ярославе, не чіпайте Президента, не чіпайте СДПУ(о) Медведчука, не чіпайте обласну адміністрацію, і все буде о'кей.

Як забезпечити у тому законі якісь положення, щоб отих застережень не було у людей, які керують відповідним засобом масової інформації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Борис Беспалий. Дуже прошу вас стисло.

11:31:51

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, "Наша Україна".

Шановні колеги, я хотів привернути увагу до двох найбільш таких ключових і принципових положень запропонованих змін, за які варто цей законопроект підтримати.

Перше - це прозорість, тобто законопроект передбачає посилити прозорість всіх таких ключових найбільш пікантних, можливо, процедур. Це пов'язано з призначенням керівництвом, з розподілом ресурсу і так далі. Я вважаю, що це перша і дуже сильна особливість цього законопроекту.

І другий момент, що дещо змінюються пріоритети. Сьогодні все-таки пріоритетом у роботі Національної ради є щось ділити. Розподіл ресурсі - це є основний предмет цікавості, можливо, це і найбільш вигідна сфера її діяльності, але враження таке, що вся енергія потужна цієї установи здебільшого йде саме сюди. При чому робиться це непрозоро, тому і така велика кількість конфліктів.

І мені здається, другою дуже важливою і позитивною особливістю запропонованих змін те, що вона пропонує змінити все-таки деякі пріоритети. А саме, більше, значно більше уваги роботі в регіонах, тому що сьогодні ясно, що саме регіональні телерадіокомпанії потребують більшої опіки, турботи і підтримки, що найголовніше, це підтримки.

І друге. Це контролюючі функції. Тут враження таке, що Національна рада просто боїться заходити у цю сферу, особливо, що стосується реклами. У нас є недобросовісна реклама, що відомо, під виглядом новин іде суцільна, не суцільна, а типово є реклама під виглядом новин. Крім того, є просто пряме ігнорування Закону про рекламу, який поки що діє, хоча в першому читанні прийнятий новий закон, але діє старий, він повинен виконуватися. Він зовсім не виконується.

Ну, і те, про що говорив пан Ярослав, що є просто брутальне зловживання виконавчої і ще вищої за виконавчу владу телерадіоефіром, Національна рада цього всього не помічає.

І ще один епізод, до якого звертав увагу кілька днів тому колега Рудьковський, це по Чернігову. Я думаю, Національна рада повинна розбиратися також і звертатися до прокуратури розібратися з епізодом, коли було оголошено, що ніби-то щось там заміновано, а насправді це було просто брутальне втручання в перебіг виборчої кампанії. Це також свідчить про те, що треба встановити парламентський контроль за тим, щоб Нацрада з радіомовлення і телебачення здійснювала той контроль, який вона мала здійснювати. А за всім цим я пропоную. даний законопроект підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Борисе.

Михайло Якович Онофрійчук, перший заступник голови держкомітету.

Увімкніть мікрофон, будь ласка.

ОНОФРІЙЧУК М.Я.

Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні народні депутати! Державним комітетом телебачення, радіомовлення направлені до Кабінету Міністрів, Верховної Ради пропозиції щодо удосконалення структури нової редакції запропонованого законопроекту.

Суть цих пропозицій зводиться зокрема до чіткішого визначення основних завдань, функцій, повноважень та компетенцій Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Я думаю, що ці всі пропозиції будуть враховані спільно і винесені, коли буде виноситись законопроект в другому читанні.

Що стосується зауважень, які були висловлені на адресу Державного комітету, то з цих зауважень будуть зроблені відповідні висновки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Якович.

Завершуємо розгляд цього законопроекту. Голосуватимемо наступного сесійного четверга.

Оголошується проект закону про товарну біржу. Власне кажучи, мова йде про два законопроекти - урядовий і депутатський. Перший законопроект доповідає перший заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Шумило Ігор Анатолійович. Будь ласка, Ігор Анатолійович.

ШУМИЛО І.А.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Проект нового закону грунтується на досвіді застосування чинного закону про товарну біржу, запровадженого з 1.01.92 та вирішує проблеми правового регулювання в цій сфері. А саме: державну реєстрацію товарної біржі пропонується проводити згідно з порядком, встановленим законодавством про підприємництво, встановлено чіткі визначення сфери діяльності товарної біржі, це стаття третя, принциповим підходом залишається те, що діяльність товарної біржі, що вона не займається комерційним посередництвом і не може бути стороною біржових угод, а створюється тільки з метою організації, впровадження та регулювання біржової торгівлі. Прибуток, одержаний товарною біржею, не розподіляється між її членами, а спрямовується на виконання статутних завдань біржі.

Враховуючи, що нерухоме майно - це особливий вид товару, а діяльність його відчуження є специфічною і потребує спеціального законодавчого врегулювання, в статті визначено, що об'єкти нерухомого майна не належать до біржового товару.

На біржові торги допускаються товари, стандартизовані товарною біржою щодо якості, кількості, умов постачання і виконання. У цьому визначенні біржового товару закладено законодавче підгрунтя до запровадження ф'ючерсної торгівлі.

В проекті закону визначені основи управління товарною біржою. Вищим органом управління є загальні збори її членів і для того, щоб уникнути концентрації управління товарною біржою в руках певного кола осіб, які б мали можливість необмеженого та неконтрольованого впливу на товарний ринок статтею 15 проекту закону встановлена виключна компетенція загальних зборів членів біржі, а саме утворення органів правління та контролю за їх діяльністю, визначення основних напрямів діяльності, затвердження положень про біржовий комітет, наглядову раду, ревізійну комісію, арбітражний комітет та виконавчу дирекцію. Прийняття рішення про припинення діяльності товарної біржі, тощо.

Статтями 256, 27 законопроекту упорядковано види угод, які укладаються на товарній біржі шляхом запровадження поняття "біржова угода" та встановлено, що біржових торгах членами товарної біржі можуть здійснюватися операції з придбання або продажу товарних диревативів. Це забезпечить умову для випуску і обігу ф'ючерсних контрактів і аукціонів, базовим активом яких є товари, що на сьогодні відсутні в законодавчому полі України.

Оскільки біржова діяльність передбачає здійснення розрахунків за укладеними угодами та створення системи гарантій по виконанню зобов'язань за укладеними угодами, тому кліринго-роз....рахункова діяльність має бути невід'ємною частиною біржової діяльності. І це зазначено в статті 3.

Нагальною потребою існування організованих товарних ринків є наявність спеціального уповноваженого органу виконавчої влади в сфері регулювання біржового товарного ринку. Аналогічні регулятори існують в усіх країнах з розвинутими товарними ринками, їх необхідність доведена часом.

У статті 7 проекту нового закону про товарну біржу визначені основні його функції, а статтею 30 встановлено обов'язково акредитацію товарних бірж, тобто документально засвідчені компетентності товарної біржі провадити біржову діяльність.

Прийняття законопроекту створить, з нашої точки зору, ефективне правове поле для діяльності таких об'єктів ринкової інфраструктури як біржі, сприятиме гармонізації законодавства України до норм і правил Європейського Союзу, а також створить правові засади для ефективного функціонування не тільки товарних ринків, а також і ринків товарних ............, що дозволить страхувати цінові ризики товаровиробників.

Ми дуже вдячні за той грунтовний аналіз, який був проведений Головним науково-експертним управлінням як проекту закону в редакцій Кабінету Міністрів, так і проекту закону, який запропонований депутатами. Вважаємо, що більшість тих пропозицій, які є у висновках Головного науково-експертного управління, заслуховують на увагу і повинні бути враховані, і маємо надію, що будуть враховані при другому читанні.

Дозволю собі зразу певною мірою прокоментувати різницю і нагадати те, що є у висновку Головного науково-експертного управління, що проект в редакції Кабінету Міністрів має наступні позитивні рішення щодо проекту, запропонованого депутатами, а це саме більш чітке визначення біржових товарів (стаття 20 другого проект), утворення наглядової ради як органу контролю за додержанням статуту та діяльністю біржового комітету, визначення біржових посередників, біржових торгів, надання можливості виступати брокерами юридичним особам і запровадження забезпечення виконання біржових угод та акредитацію бірж.

Одночасно дуже слушно відзначено і наявність цілої низки конструктивних положень щодо можуть бути включені в остаточну редакцію при доопрацюванні проекту закону, а саме право брокера пересвідчитись в наявності та якості запропонованого товару, платоспроможності покупця, а також ціла низка інших пропозицій, які відзначені в висновку Головного науково-експертного управління.

Вважаємо вкрай необхідним, найскоріше прийняття цього законопроекту і просимо підтримати його в редакції Кабінету Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую, Ігоре Анатолійовичу. Бачу, що руки тягнуть народні депутати. Будь ласка, запишіться на запитання.

Народний депутат Слабенко, позафракційний.

11:42:54

СЛАБЕНКО С.І.

№ 19 виборчий округ. Я хотів би задати наступне запитання. В вашому виступі прозвучала фраза про кредитацію товарних бірж і на скільки воно кореспондується з умовами сьогодні, знаєте, як би такої форми, коли завуальовано міняють ліцензування або надання якихось дозволів шляхом окремих, вчинення, дій, які передбачають наявність права на подальшу роботу? Це перше запитання.

І друге запитання. На скільки ваші угоди, про які ви згадуєте в новому законопроекті, вони кореспондуються з прийнятим новим Цивільним кодексом України і Господарським кодексом? Особливо щодо термінологій, які ви використовуєте в своєму проекті законодавчого акту.

ШУМИЛО І.А..Дякую за запитання. З вашого дозволу я почну з другого і я в своєму виступі сказав, що ми абсолютно погоджуємось з тими слушними зауваженнями, які є в висновку Головного науково-експертного управління, в першу чергу. І це починаючи з першої сторінки, відносно необхідності в узгодженні з новим Цивільним кодексом і з новим Господарським кодексом. Хочу просто нагадати, що проект закону в редакції Кабінету Міністрів, він був внесений в грудні місяці і ми вважаємо, що ці положення повинні бути приведені у відповідність.

І друге питання. Відносно, в даному випадку, це загально прийнята практика, світова практика відносно акредитації товарних бірж, буде визначено порядок цієї акредитації. І зрозуміло, що ми налаштовані на те, щоб він був абсолютно прозорим і забезпечував: з одного боку якість акредитації, а з іншого боку її конкурентність і прозорість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Вернигора, Соціалістична партія.

11:44:49

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, Соціалістична партія України.

Шановний доповідачу, я хотів би все, що стосовно хліба, завжди повинно бути чесно.

От і закон про біржу. Ми минулого року, ви знаєте, за 40 мільйонів убрали хліба, хоча прекрасно знаємо, що напевно половину. Але найгірше, що половину, яку ми приписали, ми залишили собі, а половину, яку ..............убрали - продали.

Так от я хотів би знати, цей закон про товарну біржу, він може якось поліпшити не тільки облік, або наявність, урожайність і все в державі, а і контролювати все-таки, як же ми його витрачаємо і куди, щоб потім знову нам по два мільйони тонн не закуповувати і сьогодні не приймати постанов про недопущення підвищення цін на хліб продовольчий.

Що ж ми оце сьогодні робимо? Дасть цей закон якусь нам користь, чи ні? Прошу.

ШУМИЛО І.А. Дякую за запитання. Я маю надію, що якраз цей закон і дозволить вирішити ті питання, про які ви сказали, і насправді товарні біржі стануть тим місцем, де буде і здійснюватися безпосередньо продаж цих товарів, і з другого боку ціна буде і тією, яка буде визначатися і взагалі біржі світові, на них продається десь близько десяти відсотків в середньому товарів, але вони є і повинна бути до них довіра, як до місця, де насправді визначається та ціна, яку дозволяють.

З другого боку, запровадження в цій редакції насправді дозволяє розбудовувати систему ф’ючерсних продаж і аукціонів, і це якраз теж знову повинно сприяти вирішенню тих проблемних питань, про які ви сказали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

11:46:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу, скажіть будь ласка, я не можу зрозуміти чому уряд не йде на те, щоб внести зміни до Цивільного кодексу, до Господарського кодексу, які прийняті, тоді не треба буде нічого узгоджувати, а туди вмонтувати той закон, який є сьогодні - про товарну біржу - який ви зараз подаєте.

І ви не дали в своєму виступі оцінки альтернативному проекту. Як ви його бачите. Що можна врахувати. Який, на ваш погляд, кращий. Хоча, я розумію, що воно буде нескромно - давати оцінку, але нам, депутатам, треба вибрати з двох проектів, безперечно.

І я хотів би знати скільки ще уряд буде йти на латання старих законів замість кодифікації і систематизації законодавства?

ШУМИЛО І.А. Дякую. Запитання, воно носить і такий системний характер. Я хочу сказати, що, з моєї точки зору, ті зміни, яких потребує той чи інший кодекс, вони повинні вноситись безпосередньо до цих кодексів. І це велика робота. Але вона не перешкоджає, що відносно певних тих чи інших секторів політиків, повинні бути прийняті свої відповідні закони.

Тому ми вважаємо, що, з одного боку, насправді повинно бути узгоджено з позиціями. І ці позиції якраз є слушними, які зараз знайшли відображення. І, знову-таки, я звертаю вашу увагу до висновку Головного науково-експертного управління. З другого боку, як я сказав, такий закон, як на нашу думку, вкрай необхідний.

По-друге, я намагався дати спираючись в першу чергу на висновки науково-експертного управління, і як на мене, вони насправді носять достатньо грунтовний характер і показують як, і я їх навіть з вашого дозволу зачитав, переваги тієї редакції, яка запропонована Кабінетом Міністрів.

Хочу сказати, що в узагальнюючому висновку було, за результатами розгляду в першому читанні, проект закону про товарну більшість може бути взятий за основу з подальшим врахуванням висловлених зауважень і пропозицій. І це було висловлено у першому висновку відносно редакції закону Кабінету Міністрів. Другий закон, він був поданий депутатами пізніше, це, я маю надію, була і спільна робота, і враховувалися ті пропозиції, які у редакції Кабінету Міністрів. Але дозволю собі зачитати, як сказано знову таки у висновку. Вказані законопроекти є близькими за змістом і виходять з однакових загальних засад створення та діяльності товарних бірж як організацій, що об'єднують юридичних і фізичних осіб. Разом з тим з окремих положень проект 2582, тобто проект Кабінету Міністрів є більш вдалим, ніж проект 2582 і 1. Хоча, як я сказав, існує ціла низка добрих положень, як і в старій редакції, які повинні сюди перейти, так і у пропозиціях депутатів, які, з моєї точки зору, повинні бути враховані при вже розгляді у другому читанні закону. Тому я вас прошу підтримати проект редакції Кабінету Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми закінчили запитання... Ні, з процедури народний депутат Білорус. Ми вичерпали час...

11:50:53

БІЛОРУС О.Г.

Народний депутат Білорус.

Шановний головуючий, при записі на питання я натискав кнопку, обірвалося на п'яти і далі не пішло. Що це робиться з нашою технікою?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, я от бачу ваше прізвище Олег Григоровичу на виступ з трибуни п'ятим, ви може не ту таблицю дивитеся, або давайте дамо доручення представникам секретаріату...

БІЛОРУС О.Г. Ні, ні, я хотів задати питання, натиснув кнопку, показали п'ять і більше не показали...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може не ту кнопку, зараз ми дамо доручення відповідним службам, вони перевірять. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Оголошується до розгляду документ, законопроект 2582-1. Його доповідає народний депутат Сятиня Михайло Лукович. Будь ласка.

11:51:58

СЯТИНЯ М.Л.

Михайло Сятиня, 74 виборчий округ, Закарпаття, фракція Аграрної партії України.

Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні народні депутати! На Україні у 1991 році були створені перші біржі, які створили основу організаційно-товарного ринку. В цей період був розроблений Закон про товарну біржу, який діє і до теперішнього часу. Верховна Рада попереднього скликання прийняла Закон про товарну біржу, але на нього було накладене вето Президента і до теперішнього часу діє старий закон, який не відображає розвитку економіки агропромислового комплексу і організованого товарного ринку в цілому.

Які проблеми стоять перед товарними біржами? В чистому класичному вигляді біржі, що торгують виключно біржовим товаром, в теперішній час стає все менше і менше. Розширюється група біржових товарів, з'являються все нові і нові інструменти такі, як товарні деревативи і аукціони, що відіграють роль регуляторів на організованих товарних ринках. Більше того, розширюється і група біржових товарів.

Наприклад, відомо, що в Ізраїлі торгують дорогоцінним камінням, в Голландії функціонує біржа квітів і набирає силу авіаційна біржа. Зазначимо, це там, де в країні взагалі відсутнє авіабудування.

Ця тенденція намітилася і в Україні. Класичних бірж, які допускають на свої торги тільки зареєстровані брокерські контори, не існує. Біржа проводить аукціони і відкриті торги. Назріла необхідність у прийнятті нового закону, який би відображав ті тенденції, які існуються у практичній діяльності бірж.

Яка ж, на наш погляд, роль бірж на Україні? Перш за все товарна біржа являється індикатором стану економіки. Слабкі біржі, відсутність біржового ринку говорить про хвору економіку. Чому? Немає об'єктивного ціноутворення, немає партій товару, хворий вітчизняний виробник, низька купівельна здатність, відсутність попиту на біржах. Все це відзначає крайню неефективність роботи бірж. І біржі реагують по-своєму. Створюються біржі-одноднєвки, біржі-гноми.

За даними Державного комітету статистики на Україні зареєстровано сьогодні 500 бірж. За кількістю бірж можливо сміливо потрапити в "Книгу рекордів Гіннеса". Важко знайти країну у світі, що має таку кількість бірж, а об'єм продажу в загальному товарооберті становить менше 1 процента, 0,17. Ці дані коментувати нема потреби, вони красномовно говорять самі за себе. Але ж роль бірж на Україні в процесі трансформації економіки переоцінити сьогодні не можливо. Це і продаж майна державних підприємств в процесі приватизації, продаж майна, що знаходиться в податковій заставі, арештовано, конфісковано та відчужено в примусовому порядку.

Шановні депутати! Біржі повинні стати одним із ключових інструментів формування цін на сільгосппродукцію, паливно-мастильні матеріали та енергоносії. На жаль, в цій області результат повністю відсутній. Відбуваються дивні речі. На протязі трьох років торгівля енергоносіями відбувається на міжбанківській валютній біржі, яка зареєстрована, як фондова, і має право організовувати торгівлю виключно валютою і цінними паперами. Порушується закон про оцінні папери і фондову біржу. Нікого це не цікавить, ніхто цього не помічає, але це тільки один маленький епізод.

Для того, щоб товарні біржі відігравали стабілізаційну роль на ринку сільгосппродукції та енергоносіїв, вони повинні отримати можливість організувати торгівлю товарними деревативами. Це питання дуже актуальне для України, оскільки через відсутність фінансової підтримки аграрного та енергетичного ринків істотні сезонні коливання цін і розраховувати на створення реального стабілізаційного фонду не приходиться. Гроші в бюджеті на ці цілі відсутні. Створення ф'ючерсного товарного ринку не вимагає додаткових витрат, а вимагає тільки, перше, - волі Національного банку в частині визначення м'яких вимог до клирінгових установ. Друге. Комісії по цінним паперам в частині формування механізму емісії ф'ючерсних контрактів. Третє - це Міністерство енергетики і Міністерство сільського господарства в частині визначення механізму поставки біржових партій товарів.

Шановні депутати! Особливе місце повинні відігравати біржі у проведенні аукціонів по продажу землі. В сучасній Європі не існує прецидента продажу великих об'ємів землі, які в найближчий час будуть реалізовуватись в Україні. Проведення земельних аукціонів вимагатиме високого професіоналізму від співробітників бірж і брокерських контор, оскільки створення конкурентного середовища можливе тільки при залученні спеціалістів в області нерухомості.

Необхідно відзначити, що саме біржі дозволяють створити прозорий механізм закупки товару і послуг за бюджетні кошти. Якщо формалізувати процедуру закупки і оформити її у вигляді оферти, то не потрібно буде створювати тендерні комітети, заносити в ці тендерні комітети запечатані конверти, а просто той, хто купить оферту на викритому аукціоні, той і виграв тендер. В цьому випадку Україна зробить крок в сторону конкурентного ринку, крок в сторону прозорості і крок в сторону цивілізації.

Виходячи з вище сказаного та зважаючи на послідовні законодавчі бази, а також на те, що діючий закон про товарну біржу виявився достатньо дієздатним, в запропонованому проекті враховані всі позитивні сторони діючого закону. Крім того, враховані сучасні вимоги організованого товарного ринку та напрацьований 12-річний досвід роботи товарних бірж.

До написання цього проекту закону залучались високопрофесійні спеціалісти нашої країни і провідні в нашій державі Української універсальної товарної біржі. Цей закон буде сприяти розвитку організованого біржового ринку, створенню конкурентного прозорого середовища. У ньому з позиції фактичного стану сучасного біржового ринку встановлюються структура біржі і порядок її створення, дається визначення біржового товару, вперше вводиться і розкривається поняття "відкритих біржових торгів", аукціонів.

....... відзначається та розкривається поняття товарних деревативів, ф'ючерсів і офертів.

Розкриває значення цих новацій. Згідно проекту закону, установлюється мінімальний статут капіталу, який повинен забезпечити матеріальну базу для ефективного функціонування біржі. Він, на нашу думку, повинен становити не менше 500 тисяч гривень.

Друге. Вводиться поняття асоційованого члена на біржі, тобто це брокерська структура, яка не приймає участі в управлінні біржею, а лише орендує брокерське місце на певний термін.

Третє. Це поняття біржового товару доповнено товарними диревативами, ф'ючерсами та обціонами, які допускаються до торгів на товарній біржі як біржовий товар.

На відкриті торги, аукціони може виставлятися і не біржовий товар, у тому числі нерухомість, в аукціоні можуть приймати участь і не члени біржі.

Шановні депутати, окремо хотілося б зупинитись на тому, що основна спірна позиція, яка не дозволила попередньому парламенту прийняти закон про товарну біржу, стосується якраз продажі нерухомості на біржовому ринку. Довготривала боротьба з приводу заборони, укладати на товарних біржах договори цивільного, правового характеру щодо продажу нерухомості привела в цілому до негативних наслідків. Замість того, щоб з'ясувати особливість роботи на біржах з цією товарною групою, а саме встановити особливий порядок реєстрації, ми взагалі виключили цю групу із організованого товарного ринку. В результаті, відсутня достовірна оперативна інформація про ринкові ціни повністю відсутнє прогнозування ринку, а це є умови для ажіотажного попиту тіньового продажу і корупції.

Скільки коштує сьогодні ділянка землі під спорудження заправки в Києві, Одесі, Донецьку та інших великих містах? Скільки коштують земельні ділянки під житлову забудову в центрі великих міст, хто може дати відповідь сьогодні нотаріус, управління земельних ресурсів? Очевидно, що питання зависає в повітрі, а значить можна грабувати державу.

Потрібно було б навести порядок і в реєстрації угод з нерухомістю, а ми знищили сам ринок нерухомості. Об'єкти нерухомості повинні продаватись на аукціонах, які організовує Товарна біржа. Інформація повинна концентруватись на товарних біржах, але в результаті аукціонних торгів формується не договір куплі-продажу, а протокол проведення аукціонів, а далі, якщо законодавство вимагає нотаріального засвідчення, то покупець і продавець оформляють відповідний документ у нотаріуса, якщо ні, то договір оформляється між покупцем і продавцем без нотаріального посвідчення. Така практика має місце на сьогоднішній день при реалізації закону України "Про малу приватизацію". При проведенні аукціонів майна, яке знаходиться у податковій заставі.

Заключенням, вважаю, доцільним прийняття цього закону і маю надію, що він буде сприяти розвитку в агропромисловому секторі, підйому життєвого рівня населення та розвитку економіки України.

І на закінчення хочу сказати, що наш закон, який розроблявся депутатами і закон, два закони в принципі були подані Кабінетом Міністрів вони практично однакові, але наш відрізнається тим, що він дає більш прозору роботу на товарній біржі, він зводить практично до нуля контроль держави, а закон, який був внесений Кабінетом Міністрів, він посилює роль держави.

І настає питання, чи потрібен такий закон, який буде вмішуватися у роботу і контролювати товарну біржу. Я прошу підтримати наш законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Лукич(?). Чи є запитання до доповідача? Прошу записатися. Прошу висвітлити. Михайло Мельничук.

12:02:59

МЕЛЬНИЧУК М.В.

У мене, взагалі то, було до першого заступника держсекретаря запитання, але поскільки наш колега автор законопроекту, я хочу задати питання.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

У мене коротеньке запитання. Скажіть, будь ласка, скільки на сьогоднішній день функціонує товарних бірж на Україні і які з них мають відношення до торгівлі, або до справи по сільськогосподарській продукції. Біржі, які мають ліцензію, щодо діяльності у сфері сільськогосподарської продукції. Дякую.

СЯТИНЯ М.Л. Дякую за запитання. Взагалі я говорив уже, що сьогодні зареєстровано на території України п'ятсот бірж і можна сказати, що тільки декілька бірж, які сьогодні тільки можуть займатися продукцією сільськогосподарською. Але, на жаль, ні одна з них не має ні кадрового потенціалу для цього, і не має ні досвіду.

І тому ми якраз вносимо законопроект і це наша різниця між законопроектом, який був внесений Кабінетом Міністрів про те, що ми якраз хочемо статутний фонд бірж підвищити до 500 тисяч і тоді не було би так званих одноднєвок, як я говорив, гномів і ті, які б мали статутний фонд 500 тисяч, вони могли б створити і кадровий потенціал для прозорості і професійності роботи цих бірж. І, на мою думку, що це одне з основних питань, яке потрібно ставити, - збільшення статутного фонду для створення матеріально-технічно і кадрової бази для створення бірж.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черняк, "Наша Україна". Підготуватись Кармазіну. Будь ласка.

12:04:50

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Михайле Луковичу, мені імпонує високий професіоналізм, з яким ви доповідали сам закон на високому професійному рівні. Я думаю, що ми будемо приймати, можливо, об'єднаємо дещо і з урядовим. Закон цей на часі. Але, разом з тим, мене дуже мучить питання стосовно створення конкурентного ринкового середовища при допомозі бірж, і, зокрема, формування цін.

Більше того, формування цін на зерно. Відомо, що у нас ціни на зерно формуються не найкращим чином, на низькому рівні, трейдери використовують ситуацію і відповідної ролі не грає біржа у формуванні цін.

Як все-таки з прийняттям цього закону покращиться ситуація з формуванням цін, і, зокрема, цін на зерно?

І друге запитання. Все-таки як ви вважаєте, чи отримає ф'ючерсна торгівля розвиток після прийняття цього закону? Чи досить цього закону? Чи потрібно ще буде щось, щоб цю прогресивну і перспективну форму торгівлі в Україні запровадити? Дякую.

СЯТИНЯ М.Л. Дякую за запитання. Я думаю, що ви задаючи перше запитання відповіли другим питанням.

Що стосується формування цін, то якраз, якщо буде і у тому проекті, який подає Кабінет Міністрів, вони зсилаються на те, що нема ні у цивільному, ні в інших кодексах, які сьогодні зачіпаються, нема таких товарних диревативи і поняття про них. Вони є, але вони не розписані, і не потрібно там розписувати, потрібно в інших законодавчих актах розписати що таке ф'ючерс, що таке обціор і так далі, і оферти. І якщо якраз будуть введені на ринок ці товарні деревативи, тоді ми не будемо говорити, що сьогодні зерно коштує 200 гривень, а осіню воно буде коштувати 1200 гривень. А ми будемо продавати не сам товар, і якраз розбіжності у нас із Кабінетом Міністрів, що вони хочуть регулювати, а я кажу: повинен ринок регулювати. На самому ділі будуть не товар продавати, а будуть право продавати. І цим ми можемо стабілізувати ціни не тільки на зерно, а на інші види продукції. І дуже погано було, коли у попередньому законі не працювало, наприклад, була велика група товарів, яка була недопущена до біржі, та ж сама нерухомість. А суть якраз і заключається у тому, щоб не продається на біржі товар і не оформляється юридично, а тільки встановлюється конкурентоспособна ціна і оцінюється цей товар. І якраз біржа дає стабілізувати цінову політику на всі види, не виключенням являється і зерно або сільськогосподарська продукція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін.

12:07:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, у мене таке ж питання, як до представника уряду, до вас. Чому ми і ви у тому числі автори ідете по тому шляху, щоб не вносити зміни до цивільного чи до господарського кодексу, адже природа любої біржі - це цивільно-правові відносини. А йдете знову по тому ганебному шляху, по якому ми йшли всі ці роки. Ми наплодили майже 3 тисячі законів. І йдете по шляху клонування законів, штампування цих законів. І я не говорю вже про те, що цей закон зараз розглядається як альтернативний. Одначе, регламентом визначено, що він може бути альтернативним, якщо подається впродовж трьох тижнів. Таким чином, він поданий, урядовий поданий у грудні, цей поданий у березні, він не може розглядатися як альтернативний. Тому у мене от такі питання. Чи мучили вони авторів перед внесенням цього закону? Я дякую вам за відповідь.

СЯТИНЯ М.Л. Дякую Юрій Анатолійович. Дякую за відповідь. Я хочу вам сказати на рахунок того, чи автори проекту народні депутати про товарну біржу, чи хочуть вони змінювати кодекси. Да, ми не говоримо про те, що сьогодні ідеальні всі кодекси, починаючи від цивільного і, закінчуючи іншими кодексами. І, можливо, і дійсно є сьогодні якісь суперечності в цьому, але я би сказав, що сьогодні потрібно писати закон, який би відповідав сьогоднішньому становищу розвитку суспільства, а якщо була не була врахована у якомусь із кодексів сьогоднішня ситуація або зроблена помилка, то її обов'язково треба виправляти, а не робити експерименти на цих.

І якраз наш закон враховує те, що, можливо, і не є якихось стиковок із цивільним, перш за все, і з господарським, але це не означає, що не потрібно міняти або якісь невеликі зміни внести у Цивільний або Господарський кодекси. І я за це, щоб вносити зміни, а закони робити, і наш закон якраз про товарну і безпосередньо наш, внесений у відповідності до сьогоднішньої ситуації, у відповідності до того досвіду. який був нароблений за 12 років роботи товарних бірж на Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Лукович. Ми використали весь час на запитання. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій Макеєнко Володимир Володимирович. Будь ласка, Володимире Володимировичу.

12:10:50

МАКЕЄНКО В.В.

Дякую.

Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні розглянув проект Закону України про товарну біржу за номером 2582 внесений Кабінетом Міністрів України та проект Закону України про внесення змін до Закону України про товарну біржу, нової редакції, за номером 2582/1 внесений народними депутатами України Сятинею, Бахтеєвою та Ратушняком.

Обидва проекти спрямовані на подальше вдосконалення правового регулювання створення та діяльності товарних бірж в України. Законопроектами враховуються недоліки Закону про товарну біржу, який діє з 1 січня 1992 року, а саме, введені суттєво нові положення і принципово нові поняття щодо біржової торгівлі товаром в умовах формування наукових відносин.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку за номером 16/1-463 зазначає, що проект закону України про товарну біржу уряду може бути прийнятий першому читанні за основу з подальшим урахуванням висловлених управлінням зауваженнями.

У висновку за номером 16/3 Головне науково-експертне управління зазначає, що проект Закону України про внесення змін до Закону України про товарну біржу, внесений народними депутатами, може бути прийнятий у першому читанні за основу з подальшим врахуванням висловлених управлінням зауважень і пропозицій з наступним його об'єднанням із законопроектом за номером 2582, поданим урядом.

Оскільки зазначені законопроекти є дуже близькими за змістом і виходять з однакових загальних засад - створення та діяльності товарних бірж , комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону України про внесення змін до Закону України про товарну біржу за номером 2582-1, внесений народними депутатами, в першому читанні за основу. А при доопрацюванні його до другого читання будуть враховані всі положення, що містяться в нормах урядового проекту Закону України про товарну біржу, внесеного урядом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Володимировичу. Чи є запитання до співдоповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення.

Слово має Юрій Кармазін, підготуватися - Михайлу Мельничуку.

12:13:23

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, ми обговорюємо сьогодні законопроект про товарну біржу. Яка природа цих правовідносин, які регулюються цим кодексом? Природа їхня - цивільно-правова. Із набуттям чинності Цивільного кодексу, з набуттям чинності Господарського кодексу мали стояти питання про те, щоб ми їх наповнювали, доповнювали конкретним змістом, узгоджували, покращували і полегшували тим самим життя нашим громадянам України, які сьогодні на цей час мають користуватися майже 3 тисячами діючих законів, а ще ті закони, які тратили чинність, які треба використовувати. Я просто хочу, щоб ви зрозуміли що ми робимо в правовому полі держави. Ми кожен день з вами на Верховній Раді робимо великий злочин, коли не займаємося систематизацією, не займаємося кодифікацією законодавства.

Я звертаюся до Міністерства юстиції України, я звертаюся до Прем’єр-міністра Януковича, там є віце-прем'єр по гуманітарному блоку пан Табачник. Та люди добрі! замисліться, будь ласка, що таке законодавства! Якщо замислитесь, то б хотів би. щоб ви узгодили ті проекти закону, які ви сьогодні вносили про товарну біржу з новим Цивільним кодексом України, щоб ви узгодили його з Господарським кодексом України і абсолютно правильно пропонує Науково-експертне управління головне у Верховної Ради України записати в статті 1 визначення товарної біржі як "не підприємницьке товариство, що об'єднує суб'єктів підприємницької діяльності з метою здійснення ними біржовою торгівлі". Абсолютно правильно це, оскільки у відповідності до 209 Цивільного кодексу на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин за її участю може бути нотаріально посвідченим, це право особи, а ми пишемо, що тут не треба зареєстровані товарною біржею біржові угоди не підлягають нотаріальному посвідченню. Обов'язково треба написати, що крім випадків, коли це передбачено Цивільним кодексом і правом громадянина на витребування такої реєстрації. Я не хочу, щоб мені реєструвала товарна біржа щось. І у мене питання до уряду, до всіх народних депутатів. А якщо зараз я запропоную, я - Юрій Кармазін візьму, запропоную вам закон не про товарну біржу. Так і назву "Закон про нетоварну біржу" і запропоную там торгувати інтелектуальною власністю. Що, будемо приймати закон про нетоварну біржу? Ну треба ж інтелектуальною власністю якось торгувати треба, врегульовувати.

Ну ви розумієте, ми скоро дійдемо до маразму. Тому я прошу вас, шановні народні депутати, схаменіться і давайте будемо займатися кодифікацією і систематизацію. В цілому, я проаналізував обидва проекти законів, хоча це не мій уряд, хоча цей уряд здійснює злочинну програму, я хочу сказати, що урядовий проект набагато кращий. Це по-перше. А депутатський не мав права бути зареєстрованим, як альтернативний через те, що він поданий всупереч регламенту пізніше, ніж треба було.

Тому я буду говорити, що в першому читанні можна розглядати і приймати урядовий. З тими зауваженнями, які я сказав, і повно ще зауважень маю щодо невідповідності цивільному і господарському кодексу. А якщо вони не відповідають, то для чого такий потрібен закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Мельничук. Підготуватись Черняку і підведемо риску.

12:17:10

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Олександр Васильович, шановні колеги, які залишились в цьому залі, я з приводу законопроекту, який поданий щодо внесення змін до закону України "Про товарні біржі". Можу висловити слідуюче. Безумовно, що запропонований законопроект як і уряду, так наших колеги депутатів, він потребує в якійсь мірі і розгляду, і підтримки. Якби не було багато запитань про прозорість.

І одні автори законопроекту від уряду, як і доповідач тут доповідав, і наш колега говорив про прозорість. Мова йде про те, що коли в нас розглядається і приймається законопроект в залі, то він є прозорим. Взагалі, після того, як його приймають, то там нічого немає, не прозорого, нічого немає для того, щоб там можливо щось знайти цінне для нашого народу.

Тому як і ці законопроекти, він пройде через залу, якщо позначка буде плюс, значить будуть голосувати, більшість є і немає потреби для того, що я "за" законопроект чи "проти". Безумовно, що пропонується узгодити і провести такі зміни до статей 1, 2,10, 28 щодо Цивільного кодексу України. А також впорядкувати деякі статті Господарського кодексу для того, щоб привести у відповідність законопроекти, які подані, сьогодні розглядаються в цьому залі.

Стосовно я б хотів висловитись статті 10 - "Статутний фонд біржі" - стосовно внесків, що вносяться до статутного фонду. Тут автор законопроекту від депутатів говорив про те, що треба зафіксувати 500 тис. Можливо, це є і так. Можливо, це і буде статутний фонд, і, безумовно, що він знайде це. І я думаю, що відповідні зміни, які пропонуються згідно з цим внести до статті 279 Господарського кодексу України, він потрібен, його треба вносити.

На мій погляд, є невдалим викладення статті 15-ї - про асоційованих членів товарної біржі. Це є воно невдалим тільки тому, що ці особи не є членами біржі, а є тимчасовими користувачами біржових місць. І тому тут, я би сказав, вона викладена трошки невдало.

Щодо 500 товарних бірж. Я хочу сказати, що по тій інформації. яка у мене є на сьогоднішній день, як співголови тимчасової слідчої комісії по розслідуванню ринку зерна і хліба, то 28 зернових бірж сьогодні працюють. Оці 28 зернових бірж і обікрали селян на 7,6 млрд. гривень. І я думаю, що найближчим часом Україна узнає фамілії цих біржовиків, які на чолі цих бірж і робили те, що зробили з нашим селом, - зробили бідним багатого селянина і зробили те, що сьогодні в Україні нема ні зерна і дорожчає хліб. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

12:20:34

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги! Ми розглядаємо сьогодні надзвичайно важливий законопроект, без якого практично неможливо сформувати цивілізований ринок в Україні, без якого не можливо створити конкурентне ринкове середовище, і при цьому, прозоре конкурентне ринкове середовище.

Найважливішою проблемою біржової торгівлі є проблема ціноутворення - як сформувати ціну, яка була б адекватною поточному моменту, перспективі. Це - основне питання.

Я пам'ятаю як побував в США в Канзас-Сіті на товарній біржі. Це спеціалізована товарна біржа зерна, зокрема червоної пшениці. І яка ціна встановлюється на біржі в Канзас-Сіті, така ціна на зерно у всіх штатах і така ціна на зерно практично в усьому світі. Ось яку роль відіграє товарна біржа.

Я хотів би виділити головне. На біржі встановлюється ціна, а не продається товар. Ось що найважливіше. Біржа на повинна торгувати товарами. Біржа - це механізм ціноутворення на товар і вона може продавати право на продаж товару. Вона встановлює ціну і право на продаж товару.

І саме цей акцент поставлено в депутатському законопроекті. У зв'язку з цим я не можу погодитися з депутатом Кармазіним, який вважає, що урядовий законопроект потрібно покласти в основу, а не депутатський.

Я нічого не маю проти урядового законопроекту, у ньому є дуже багато слушних речей, і я думаю , що їх треба буде врахувати. Але я думаю правильно комітет профільний визначився і я також належу до комітету цього. Що потрібно за основу прийняти депутатський законопроект і врахувати в процесі підготовки до другого читання все те слушне, все те розумне, добре, нехай не вічне, що є в урядовому законопроекті.

Звичайно, існує проблема узгодження законопроекту з Цивільним кодексом і Господарським кодексом. Це атрибутивна вимога і тут не може бути і мови іншої. Якщо законопроект не відповідає Цивільному і Господарському кодексу, то неможна приймати. Тут я повністю погоджуюся з депутатом Кармазіним. Але існує і інше питання Цивільний чи Господарський кодекс не відповідає потребам сьогоднішнього дня і перспективи, значить ми неякісні приймаємо закони. Те що ми прийняли недавно, не аргументом стосовно того, що не треба вносити зміни. І якщо є потреба, я до чого веду, що потрібно узгоджувати закони з Цивільним і Господарським кодексами. Але, разом з тим, якщо виникає потреба, потреба міняти, вносити зміни до Цивільного кодексу. Тобто не всебічно, а з двох боків розглядати це питання.

Шановні колеги, я пропоную прийняти в першому читанні, покласти в основу депутатський і врахувати слушні пропозиції із урядового законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу. Хотів би зауважити тільки, що вимога робити наголос на кодифікації є абсолютно слушною і має використовуватись не тільки під час обговорення цього законопроекту, а всіх решти, бо воно стосується в цілому філософії прийняття нового законодавства. Закінчили наше обговорення цього питання.

Переходимо до обговорення проекту закону, я вибачаюсь, але це вимога комітету. Вони запропонували 30 хвилин на розгляд. Ми вичерпали час і вже навіть перевершили.

Тоді я зроблю зауваження тільки комітету. Коли вони позначають і вносять пропозицію 5 хвилин на розгляд, це означає, 5 хвилин, півтора виступу народних депутатів. І нехай тоді відповідно вносять зміни. Але ми вичерпали час, який було відведено. З мотивів, будь ласка, Олег Григорович Білорус.

12:25:18

БІЛОРУС О.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги!

В Україні, очевидно, почалось підпільне економічне чудо, економічний оборот, який базується на товарному обороті обходиться... є 500 бірж ... але вони дають лише 0,17 товарного обороту. Це абсурд і нонсенс. Якщо уважно подивитись на два законопроекти, які ідуть на зміну діючого закону... 1992 року, то ці обидва законопроекти ще не відповідають вимогам налагодження сучасного європейського, а тим більше як окреслив Черняк казав: глобального біржового обороту типу біржі Канзас-Сіті.

Я уважно познайомився з тими законами і зауваження Науково-експертного управління, і там зауважень стільки, що треба їх спочатку внести, виправити, привести ці законопроекти у відповідність до кодексів Цивільного і особливо Господарського, а тоді вже приймати у першому читанні.

Тому від імені фракції Блоку Юлії Тимошенко я, виходячи з важливості, особливої важливості цього законопроекту, пропонує перше повторне читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Розгляд цього питання завершено.

Переходимо до розгляду проекту Закону про внесення зміни до статті 23-ї Закону України про захист прав споживачів щодо рішення органів виконавчої влади, реєстраційний номер 2528. Доповідач - голова Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Школьник Леонід Семенович.

ВОРОНКОВ А.М.

Шановний головуючий, шановні депутати. Голова комітету захворів, я заступник голови Воронков Анатолій Миколайович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся, але потрібно було довести і повідомити, і покласти відповідні рішення... А є. Дійсно, вибачаюся.

Анатолій Миколайович Воронков, заступник голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики.

ВОРОНКОВ А.М. Попередження та призупинення порушень прав споживачів - ось головна мета державного захисту прав споживачів, гарантованого Конституцією. Аналіз стану справ на споживчому ринку свідчить про те, що у дев'яти з десяти перевірених суб'єктів господарювання у сфері торгівлі і послуг порушується законодавство визначенні права громадян як споживачів. Споживчий ринок насичується неякісними, фальсифікованими та небезпечними для життя і здоров'я людей товарами, передусім продуктами харчування, алкогольними напоями. відомо, що основним стримуючим фактором є не жорсткість покарання за вчинене порушення, а лише його невідворотність.

Тому основна мета змін до законопроекту, який пропонується до вашої уваги, є насамперед невідворотність покарання, як основа дієвої гарантії попередження правопорушень.

Державні органи з права захисту прав споживачів не можуть у повній мірі застосовувати до порушників заходи впливу, які перебачені статтею 23 Закону про захист прав споживачів у зв'язку з відсутністю механізму стягнення штрафних санкцій при несплаті їх у добровільному порядку.

Раніше за порушення законодавства про захист прав споживачів постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.94 року номер 236 був затверджений порядок накладення суб'єктам господарювання, згідно якого у разі невиконання суб'єктом господарювання постанови про накладення економічних стягнень, протягом 15 днів сума штрафу стягувалася у безспірному порядку відповідною державною податковою інспекцією за місцем знаходження суб'єкта господарювання.

У зв'язку з втратою чинності декрету Кабінету Міністрів про стягнення не внесених у строк податків неоподаткованих платежів перестав спрацьовувати і механізм примусового стягнення до державного бюджету штрафів не сплачених суб'єктами підприємницької діяльності у добровільному порядку. В результаті тільки за останні два роки 2001-2002 залишилися не стягнутими із суб'єктів господарювання майже 50 відсотків штрафів і санкцій передбачених 23 статтею Законом України про захист прав споживачів. Державний бюджет не отримав майже 8 мільйонів гривень.

Даний законопроект передбачає, що у разі невиконання суб'єктами господарської діяльності рішень, постанов про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про захист прав споживачів у добровільному порядку, примусове виконання таких рішень буде здійснюватися державною виконавчою службою відповідно Закону України про виконавче впровадження.

Хотів би звернути увагу народних депутатів про те, що прийняття змін до цього законопроекту ні в коїй мірі не порушує прав господарюючих суб'єктів на судовий захист своїх прав. Вони завжди у встановлений строк мають змогу оскаржити рішення органу у справах захисту прав споживачів відповідно до чинного законодавства.

Прийняття проекту Закону України про внесення змін до статті 23-ї Закону України про захист прав споживачів сприятиме, як попередженню правопорушень, так і здійсненню у повній мірі Держстандартом України своїх повноважень. Крім того, це сприятиме також і поповненню державного бюджету України. Дякую за увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є питання?

Ну запишіться , будь ласка.

Ви за скороченою розглядали чи ні? За скороченою. Ну будь ласка.

Борщевський.

12:31:42

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Прошу передать слово моему коллеге Соломатину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка.

12:31:51

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую дуже. Юрій Соломатін, фракція комуністів, Комітет з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Шановний доповідачу! Нещодавно ми розглядали саме тут в сесійній залі законопроект про контроль, якість і нафтопродуктів і була така пропозиція, щоб Мінекоресурсів взяла на себе частково виконання цих функцій, перебрала від вас. І наводилися такі дані, що перевірено 10 відсотків автозаправок. .....відсотках була порушена якість нафтопродуктів. Насамперед бензину.

Що ви скажете з цього приводу і яке ставлення вашого комітету до такої пропозиції? Дякую.

ВОРОНКОВ А.М. По-перше, я можу доповісти вам, що відповідно до цього, у нас уже заплановано, тому що проводити перевірки об'єктів господарювання наші служби мають лише у моментах, коли запланована планова перевірка, або є скарги споживачів. То на 3-ій квартал цього року у нас уже заплановано тематична планова перевірки нафтопродуктів, тому що........ планова проходить.

Друге. У відповідності до закону, ми як виконували, так і будемо виконувати функції захисту прав та інтересів споживачів. Матеріали перевірки будуть відповідно прореаговані і після їх проведення ми вам доповімо. Така моя позиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук, будь ласка. Костинюк. Богдан Костинюк.

12:33:31

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна" , Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу! Здається, ви не сказали, що така норма вже була, функціонувала, що у 2000 році втратило чинність положення Кабінету Міністрів від 1994 року про порядок накладення стягнень на підприємців у примусовому порядку. До речі, це було за часів Віктора Ющенка і це якраз положення оцінилося як... дія цього положення оцінювалася як додатковий тиск на підприємців. І тоді відповідні органи державної податкової служби мали право накладати в 20-денний термін примусове стягнення.

Що вас сьогодні штовхнуло внести цей законопроект і чому ви не вносите інші законопроекти, наприклад, щоби ваші звернення до суду приймалися, скажімо, без сплати мита або передбачити гроші в бюджеті - це є набагато простіше. Дякую.

ВОРОНКОВ А.М. Будь ласка, я саме у своєму повідомленні вам сказав, що було відмінена можливість Державній податковій адміністрації стягувати у безспірному порядку. І за останні два роки, я повторюся, без відворотність покарання не працює. 50 відсотків стягнень, які не оскаржені, тобто вони прийняті як достовірні і відповідно до них прийнято правдивість того, що вони застосовані. Але вони не сплачені. Це перше. Кожен рік майже половина таких адміністративних стягнень не виконується.

По-друге, відповідно до судового розгляду. Ви самі розумієте який сьогодні потік існує в судових справах, але ми готові і з цим працювати. Тричі наш комітет звертався до Міністерства фінансів, щоби наші звернення до суду, а в цілому це близько 200 тисяч гривень сплата. Були або ж нам виділені кошти, в бюджеті передбачені, або безкоштовно. Нам тричі Мінфін відмовляв у цьому нашому праві, тричі Мінфін відмовляв. Тому існує норма, коли не в одному лише нашому законі, коли є державна виконавча служба, яка повинна виконати, відповідно до споживача, захист його інтересів і захист держави, і сягнути адміністративні стягнення.

Друге. Я ж сказав, що це ні в коїй мірі не тисне на суб'єкта підприємницької діяльності. Він має право оскаржити своє і це в адміністративному порядку передбачено, якщо він не оскаржив, то це є закон, це є законним. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Володимир Черняк, будь ласка.

12:36:21

ЧЕРНЯК В.К.Шановний Леоніде Семеновичу, як ви вважаєте, достатньо тієї зміни, яку ви пропонуєте для того, щоб вирішити проблему підвищення відповідальності тих, хто порушує права споживачів? В мене таке враження, що не достатньо і можливо потрібно давати вже нову редакцію закону "Про захист прав споживачів" і виписати дуже чітко всі ці механізми, санкції, відповідальність. Тому що це робиться в масовому масштабі, ви прекрасно знаєте, що не виконуються ці рішення, не виконуються стягнення, навіть рішення суду не виконується. І споживачі наші страждають від цього, потрібний якийсь більш ефективний, дійовий механізм захисту прав споживачів. Дякую.

ВОРОНКОВ А.М. Я хотів би сказати, що абсолютно згоден з поставленим питанням, я тільки хотів сказати після вашої першої фрази, в мене думка появилась, що відповідно ні, я не можу сказати, що це вирішить всі питання. Це один із кроків, які ми повинні завершити, а зараз ми працюємо над новою редакцією закону "Про захист прав споживачів". Хоча б сказати в тому плані, що ми розпочинаємо думати вже про імплементацію законодавства ЄС. А нам в питаннях захисту прав споживачів, вже Кабінетом Міністрів підписано імплементувати 19-ть директивів європарламенту наше законодавство. І відповідно вони лягають двома такими великими пластами, це на закон про рекламу, який ви вже прийняли в першому читанні, там імплементовано. І друге, на закон "Про захист прав споживачів". Ми вже уважно, Леонід Семенович, голова комітету Школьник, нам доповідав, що будучи на засіданні у Верховній Раді зауваження Голови Верховної Ради, що ми тільки вносимо і вносимо часткові зміни, робимо косметичні зміни до закону, що уже нам, так сказать, чітко вказано, що рішати питання треба раз і кардинально. Ми вже працюємо, уже підготовлена порівняльна таблиця, підготовлені пропозиції з місць, і ми вивчимо до кінця європарламентські директиви, і я думаю, у нас у відповідності до програми захисту прав споживачів, затвердженої указом Президента в минулому році в грудні-місяці, 2004 рік є рік, коли ми повинні внести зміни до закону про захист прав споживачів. Я думаю, що ваше зауваження слушне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Бондарчук Олександр Васильович. Будь ласка.

12:39:10

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, Комитет по вопросам социальной политики и труда.

Уважаемый Председательствующий и народные депутаты! На сегодняшний день сложилась такая ситуация, что фактически отсутствует механизм взыскания штрафов за нарушение по продаже товаров на рынках, предприятиях торговли нашим гражданам, потребителям. Это приводит к тому, что предприятие торговли реализует некачественные товары или товары, которые вообще не соответствуют сертификатам, подпольная какая-то продукция. И механизмы воздействия на такие действия фактически отсутствуют.

Докладчик предыдущий, он в общем-то представил ситуацию тут более подробно. Я хотел бы добавить лишь одно к сказанному. Дело не только в том, что мы теряем поступления в бюджет, но и наносится ущерб здоровью наших граждан, которых все-таки больше, чем субъектов предпринимательской деятельности, которые работают в торговли.

Этот законопроект был рассмотрен на Комитете по вопросам социальной политики и труда. Рекомендуется принять его за основу. Есть заключение науково-экспертного отдела положительное с небольшим замечанием. которое можно будет учесть при рассмотрении законопроекта во втором чтении. И заключение Федерации профсоюзов Украины тоже положительное. Прошу поддержать, принять за основу этот законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Олександр Васильович, а якщо разом і 2037. Будь ласка, немає заперечень, якщо він буде доповідати два проекти законів, а потім повернемося до цього і... Послухаємо більше.

Будь ласка, доповідайте.

12:41:12

БОНДАРЧУК О.В.

По законопроекту 2037. Уважаемые народные депутаты, в связи с тем, что принята новая редакция закона Украины в 2002 году Закона о защите прав потребителей. Есть необходимость внести изменения в некоторые законы Украины и эти изменения касаются исключительно терминологии.

То есть, предлагается этим законопроектом внести изменения в Закон о рекламе и в Закон о административных правонарушениях, в Кодекс Украины о административных правонарушениях.

Собственно суть не меняется, приводится в соответствие терминология этих законов в соответствии с принятым Законом о защите прав потребителей.

Единственное замечание было у Научно-экспертного отдела к этому законопроекту, что мы не можем внести изменения еще и в положения, в подзаконные акты Кабинета Министров.

Поэтому предлагаются собственно нормы этих положений перевести в закон. А остальное - замечаний к этому законопроекту нет и наш комитет по вопросам социальной политики и труда предлагает принять его за основу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Анатолію Миколайовичу, є що додати до 2037? З місця.

ВОРОНКОВ А.М. Хочу звернути увагу, що якщо раніше захистом прав споживачів був державний орган виконавчої влади і комітет з питань захисту прав споживачів, а потім це був держстандарт, а сьогодні Комітет з питань технічного врегулювання споживчої політики. То вводиться уніфікована назва центральний орган виконавчої влади з питань захисту прав споживачів. Щоб потім після кожної зміни назви комітету не міняти, не вносити зміни, не загружати ним роботу парламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Переходимо до обговорення. Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний Мельничук. Будь ласка. Тобто можна висловитися по двох законах.

12:43:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Я звертаю увагу головуючого, що по двох законах - один регламент, не встигнеш сказати. Але вони невеликі, закони, і мають принциповий характер. Принциповий, насамперед, до безпринципності уряду, який знову запропонує нам, відволікає нас на дріб'язкові закони.

Зверніть увагу, шановні народні депутати. Вам пропонується доповнити закон, статтю 23 закону про захист прав споживачів, однією частиною: "у разі невиконання у добровільному порядку суб'єктами господарської діяльності рішень, постанов органів виконавчої влади про накладені стягнення, примусове виконання таких рішень здійснюється державною виконавчої службою в порядку, встановленому законом про виконавче провадження". Оце все, заради чого вноситься зміна до закону.

Я звертаю увагу на дріб'язковість, Віктор Янукович посоромився ставити б підпис під таким документом, тому що без цього можна було б жити і не відволікати Верховну Раду. Але, видно, на більше поки що не вистачає у нас можливостей інтелектуальних уряду, тому я закликаю їх, будь ласка, у вас є вже міністри про зв'язках з Верховною Радою, вже в кожному міністерстві заступники по зв'язках з Верховною Радою, хоча це повний маразм, цього не потрібно робити. Але справа не покращується.

Насамперед, цей законопроект, як я розумію, має бути направлений на невідворотність покарання за скоєне правопорушення. Так, я думаю, ставилось питання державним комітетом і ми знаємо, що якраз Школьник реагує хоча би на наші запити, ми бачимо, що якісно реагував.

Так от, в такому вигляді, якщо ми не внесемо інших змін, постанова не буде виконуватись. Я доведу вам чому. Законом про виконавче провадження передбачено, що мають бути дотримані вимоги, які повинні бути зазначені у виконавчому документі. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбачених у статті 19-й цього закону, державний виконавець відкладає відкриття виконавчого впровадження і повертає виконавчий документ органу, який його видав. Це стаття 27-ма. Таким чином, по цьому закону всі постанови будуть повертатися назад. Чому? Тому що постанова, як вона має бути, затверджена вашим наказом Державного комітету стандартизації, а він не відповідає статті 19-й Закону про виконавче впровадження. Там не написана дата і місце народження боржника, немає номерів рахунків у кредитних установах для юридичних осіб. Таким чином, якщо сьогодні зараз, по ходу, ви не внесете ці зміни, цей закон не буде мати жодного сенсу. Це перше.

Друге. Щодо другого законопроекту, оскільки Геннадій Андрійович пропонує два їх зразу обговорити, я хочу сказати, що пропонується внести зміни до положень, які затверджували постановою Верховної Ради України, хоча треба врегульовувати ці питання виключно законом, а не постановою Верховної Ради, оскільки це суперечить Конституції, стаття 92-га Конституції "Правові засади і гарантії підприємництва мають визначатися виключно законами". Таким чином, зміни, які пропонуються сьогодні по другому закону 2037, не відповідають Конституції України, зокрема пункту восьмому статті 92-й Конституції. Я звертаю увагу профільних комітетів на безпринципність і незнання Конституції України при підготовці цих питань для доповіді Верховної Ради України і народу України. І я звертаю увагу, що такі питання просто так, на хапок не вирішуються.

ГОЛОВА. Спасибі. Мельничук Михайло Васильович, будь ласка. Наступний - Богдан Костинюк.

12:47:32

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Взагалі по двом законопроектам неможливо в одному регламенті вкластися, але я постараюсь так, як зробив це колега Кармазін, висловити свою думку.

По законопроекту 2528, урядовий законопроект, пропонується внести зміни до статті 23-ї цього закону. Безумовно, ми виходимо з таких міркувань, а що сьогодні це дасть нашим споживачам, громадянам України. Чи будуть вони захищені тоді, коли сьогодні влада каже, що у нас є такі штрафи і не дійшло до бюджету України 8 мільйонів гривень. Взагалі то безсилою влада є на сьогоднішній день виконавча, а ми вносимо зміни і пропонуємо центральним органам виконавчої влади цю всю роботу по захисту споживачів, по боротьбі з тим, що сьогодні є у країні, центральні органи виконавчої влади повинні це робити. Я думаю, що це занадто велика довіра до центральної виконавчої влади. І те, що пропонує фракція Соціалістичної партії України про зміну систему влади, воно назріло вже сьогодні і робити його треба негайно.

Чому? Приводів є для цього занадто багато. Візьмемо Чернівецьку область. Чи може сьогодні голова облдержадміністрації Теофіл Бауер захищати в області споживачів? Та ні. Він зайнятий іншим. Він зайнятий тим, що ліси сприяє вивозити з Буковини десятками тисяч кубів, тому що є відповідний завод по переробці в Австрії лісу цього кругляка, він сприяє тому, що закриті переробна деревообробна промисловість в області. Це його заслуга. І мабуть за ці заслуги і інші його тримає Президент і сьогодні. А він мотивує, що проти мене опозиція. Да не опозиція, вже всі буковинці проти нього. Чому не розуміє Президент, що коли преса і права, і ліва, і центральна, і вся преса стала проти стилю керівництва Бауера, сьогодні це є опозиція. А хто ж тоді не опозиція? Не опозиція - це є ті, кого пригодовує пан Бауер на Буковині. А його кадрова політика що стоїть. Чи можуть голови райдержадміністрації, Гладчук в Новоселиці, Колотило у Вижниці захистити споживачів? Вони захищають себе і своє оточення і свої власні інтереси захищають. Тому що після діянь цих горе-кадровиків, які за своїми плечами зовсім не мали ніякого досвіду. Ну, Колотило, да, хоч працював, а Гладчук взагалі не зрозуміло як з'явився у такому потужному районі, як Новоселиця. І вже видно його стиль роботи там. Свої інтереси і більше нічого. І район розвалився. Чи здатні сьогодні виконавча влада захистити споживачів?

Ні. І тому така влада не має права на існування. Така влада не може дальше керувати народом України. І змінити політичну систему влади конче потрібно. Я вже читав законопроект, який подав щодо змін до Конституції Президент, так одно вже да, ми з вами колеги дожилися до того, що буде право по рішенню суду - і нас тут немає в залі. А ви знаєте як суд може вирішити питання.

Я закінчую, Геннадій Андрійовичу, тому що по двом законопроектам немає.. 2037 треба підтримати як і 25... вибачаюсь, 2528 і 2037 треба підтримати законопроекти, бо вони зовсім нічого не вирішать по захисту наших людей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається Костинюку Богдану. Наступний Борис Беспалий.

12:51:35

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати! Законопроектом пропонується ввести норму, котра говорить про те, що якщо суб'єкт господарської діяльності у сфері торгівлі громадського харчування і послуг добровільно не виконує рішення органів виконавчої влади про накладання штрафу, то тоді з нього в примусовому порядку державна виконавча служба мала би це зробити.

Здавалося би на перший погляд, добра пропозиція. Будуть штрафи будуть своєчасно сплачуватися і до Державного бюджету будуть надходження, і суди не будуть перевантажені так, як зараз перевантажені. Але це тільки на перший погляд, бо ця норма мала б право існувати в нормальній... в державі, де є нормальна влада. Давайте спробуємо разом змоделювати що відбудеться насправді, якщо ця пропозиція набере силу закону сьогодні. А буде наступне. Підійде представник органу виконавчої влади до підприємця. Зауважте, не представник органу виконавчої влади у сфері захисту споживачів, а будь-який представник органу виконавчої влади і скаже приблизно наступне.

Шановний підприємцю, якщо ти не хочеш, щоб завтра ми примусово списали з себе кошти за надуманими причинами, то мусиш нам сьогодні "помастити дзьоба".

Таким чином, прийняття цього закону - це знову узаконення державного рекету у державі, де під поняттям "податковий тиск" здебільшого розуміють не стільки високий рівень податків, а тиск податкової адміністрації, а разом з нею, тиск санстанцій, пожежників, міліції, різних контролюючих органів, окремі представники яких і сьогодні в черзі стоять до дрібного підприємця у сфері торгівлі громадського харчування і послуг, щоб попастися деколи на навіть їхніх і тіньових доходах.

Я вертаю колег-депутатів, які тільки що виступали, що треба достатньо серйозніше поставитися до цього закону. Я ще раз хочу наголосити на тому, що це є узаконення державного рекету. Чому з'явився цей законопроект? Виявляється, що у 2000 році було Положення Кабінету Міністрів від 94-го року і воно втратило чинність "Про порядок накладення стягнень на підприємців у примусовому порядку". І тоді відповідні органи державної податкової служби мали право у 20-денний, 10-денний термін примусово стягнути штраф у суб'єкта підприємницької діяльності. Тоді це за часів уряду Віктора Ющенка було припинено, сьогодні такі справи мали би проходити через суд.

Які ж аргументи приводить наш шановний Державний комітет України з питань технічного регулювання споживчої політики. Виявляється, що не він, комітет, ні його територіальні органи у захисті прав споживачів не мають коштів на сплату державного мита і інших судових витрат. І такі аргументи державний комітет вважає серйозними, їх узгоджують міністри і підписують подання на Верховну Раду, мабуть, не читаючи там, віце-прем’єр замість того, щоб передбачити гроші у бюджеті, або ж Мінфін, і цей комітет є - це є Кабінет Міністрів.

До честі не узгодило єдине представництво і подало протокол розбіжностей

- це колишнє керівництво Державного комітету України з питань регуляторної політики. Цікаво було б знати, яка думка з приводу цього закону нового керівника державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Я не знаю, мабуть його сьогодні не запрошували, а бажано було б запросити. Моя думка така, ні в якому випадку цей закон приймати не можна, його треба відхиляти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Беспалому Борису Яковичу, наступний Пузаков.

12:55:27

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

"Наша Україна", м.Київ, Українська Народна партія. Моїм шановним колегам здалося, що для обговорення цих законопроектів треба два регламенти, як на мене для обговорення таких законопроектів і одного регламенту, зайве. І взагалі, це є яскрава ілюстрація цього, як нас завантажують дріб’язковими законопроектами. Але все ж таки наміри Кабміну, я думаю, були найкращими, це не відворотність покарання за обдурення споживачів. Ну а як вони реалізовані, то це типова ілюстрація до поширеної в наш час формули, хотіли як найкраще, а вийшло як завжди.

Я думаю, що Богдан Костинюк тільки що дуже переконливо на мій погляд показав, що це ні до чого іншого не приведе, як для посилення на практиці адміністративного рекету, коли будь-який державний службовець, в якого щось там не вистачає на якісь забаганки коштів, він може походити по торгових рядах, позбирати ці кошти, врегулювати свої власні питання. Можливо, щось перепаде і самим органам державної влади, які недофінансовуються. Так що я думаю, що з цим законом, зрештою, все зрозуміло. Декларується захист прав споживачів, а реалізовується напад на підприємців і на тих самих споживачів.

Тепер деякі такі часткові зауваження. Я б не йшов зараз на зменшення повноважень судів. Суди в Україні тільки починають працювати власне. Як би там не було, але судовий розгляд є гласний, публічний, він може оскаржуватись на відміну від адміністративної сваволі.

Ну а що стосується запропонованих нам філологічних прав перейменування, я думаю, що це все можна робити в контексті широких змін, якщо був новий закон "Про захист прав споживачів". А так просто витрачати, вносити законопроект, який має позитивом лише деяку філологічну, стилістичну правку. Ну це, як на мене, вже занадто.

І що стосується змін до закону про рекламу. Який закон ми збираємося змінювати? Закон про рекламу сьогодні розглядається в другому читанні. І туди вносяться зміни, і він регулюється, і паралельно ще вносити плутанину змінами до закону про рекламу ще якісь через чорний хід, з бокової хвіртки, я думаю. не варто.

Ну, звичайно, так само не варто і підтримувати ці нікому не потрібні, крім деяких, я думаю, корумпованих чиновників, законопроекти. Я думаю, ми їх і не підтримаємо. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Володимиру Пузакову.

12:58:17

ПУЗАКОВ В.Т. Дякую.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Можна назвати десятки, сотні фактів, коли порушуються законні права споживачів і в містах, і в селах, а відповідні контролюючі органи, їх занадто багато розвелося у нас за останній час, і в погонах, і без них, займають споглядацьку позицію, часто захищають тільки свої інтереси, своїх працівників, звинувачуючи споживачів, особливо пенсійного віку.

На ринках міста і області, і особливо на стихійних ринках, реалізується продовольча продукція з землі у присутності бродячих собак, котів, щурів та іншої "живності", яка розповсюджує заразні хвороби. Або візьмемо такі глобальні питання нашого сьогодення, як забезпечення населення теплом, водою, електроенергією. Тут часто-густо допускається ганебне, часто цинічне відношення до розв'язання цих проблем. І крайнього, як кажуть, марно шукати. Тому я хочу внести конкретні пропозиції:

1) ввести в обов'язки міськрайдержадміністрацій постійно втручатися, роз'яснювати актуальні питання захисту споживача на всіх рівнях;

2) правоохоронним, контролюючим органам жорстоко застосовувати до порушників закону про захист споживачів фінансові, економічні, адміністративні санкції і робити це прозоро, висвітлюючи в засобах масової інформації;

3) повсюдно ліквідувати стихійні ринки, як це зроблено в Росії, Білорусії та в інших країнах СНД;

4) поновити на державному рівні органи народного контролю, які добре виправдали себе при радянській владі.

5) в кожному районі створити служби захисту споживачів, піднести їх авторитет і відповідальність за свою справу;

6) посилити роль судових органів у розв’язанні питань захисту прав споживачів не допускаючи тяганини.

І останнє. Поліпшити роботу серед населення по роз'ясненню законодавчих актів щодо захисту справ споживачів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Розгляд питань завершено. Щодо голосування, воно відбудеться згідно з Регламентом.

А зараз переходимо до "Різного". Відводиться година.

Будь ласка, висвітліть.

Слово надається Юрію Анатолійовичу Кармазіну, наступний Шурма.

13:01:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, вельмишановний народе України!

Я звертаюся до вас з приводу кількох конкретних фактів бездіяльності керівництва органів прокуратури України, які не можуть захистити права громадян України.

Це, насамперед, по Львову. До цих пір не вирішене питання щодо поновлення на роботі незаконно звільненого директора Західної державної інспекції пробірного контролю Гайдерова Юрія Григоровича.

Генеральний прокурор Піскун до честі його порушив кримінальну справу 31 березня за фактом навмисного невикоання службовими особами міністерства фінансів рішення суду про поновлення на роботу. За ознаками злочину передбачено статтею 382 частиною другою Кримінального кодексу.

Я звертаюся до Миколи Яновича Азарова. В четвертий раз, Миколо Яновичу, я до вас звертаюся! Ця кримінальна справа вже дзвонить по вашим особам, а ви очолюєте поки що Міністерство фінансів України. Виконайте рішення суду, яке вступило в законну силу і тоді ніхто не буде підлягати кримінальній відповідальності. Прокуратуру прошу здійснити нагляд за цим.

Я звертаюся до Генерального прокурора України Піскуна з приводу тієї ситуації, яка склалася і виходить з громадської приймальні і зараз доповідають з партії захисників Вітчизни міста Львова, керує якою капітан третього рангу запасу Левчук. Він повідомляє про те, що громадськість Харкова вимагає вжиття заходів проти розвалу військово-промислового комплексу України через розвал Харківського заводу електроапаратури Національного космічного агентства України. Це підприємство звалюється в непоправну боргову яму. Станом на цей день заборгованість - 800 тис.грн., незаконно реалізується нерухоме майно підприємства, незаконно реалізовано нерухомого майна на суму 1 млн. 250 тис.грн.

Прокуратурою Харківської області були припинені, а конкретно заступником Абакумовим, заступником прокурора області, припинені справедливі слідчих податкової міліції, які порушили кримінальну справу проти посадових осіб, які розбазарювали державне майно, видно, готуючи підприємство до подальшої приватизації.

Я звертаюсь до Генеральної прокуратури України - перевірити незаконність цих дій і вжити заходів по припиненню цих порушень.

Я прошу Святослава Михайловича Піскуна розібратися що відбувається в Харкові, коли ми можемо знищити передові космічні технології із-за бездіяльності його співробітників.

Нарешті, зараз всі потягнулися в Ялту, потягнулися в Алупку і там будуть зустрічатися зараз багато президентів. Я звертаю увагу Генеральної прокуратури, прокурора Автономної Республіки Крим, звертаю увагу Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим на ті ганебні випадки, що зараз сталися в Алупці, - дерева повалені повністю, оточили підходи до моря. Я взяв кольорові фотографії, я покажу їх і потім надам в розпорядження Генеральної прокуратури. Не можна так нищити землю! Господь цього не пробачить!

Для чого у нас існують Кабінет Міністрів Автономної Республіки Крим і там цілий, прем'єр-міністр є - Куніцин? Для чого у нас існує прокуратура, яка має здійснювати нагляд?

Я прошу їх втрутитись в ситуацію і поправити цю ситуацію, і доповісти нам на сесії. Прошу вважати це моє звернення офіційним зверненням і направити до відповідних органів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дотримуйтесь регламенту.

Шурма. Наступний Пузаков.

13:04:58

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Хочу привернути вашу увагу, шановні колеги, увагу уряду, перш за все до ситуації, яка видається недопустимою на сьогоднішній час, мова іде про місто Самбір Львівської області. Це місто було засноване ще у 1241 році і вже через 140 років отримало Магдебурзьке право. В кінці XIV століття в одному з перших центрів, вперше в центрі Європи були збудовані водовід і каналізація.

Самбір розташований у предгіррі Карпат на віддалі 35 кілометрів від кордону з Польщею, на перетині залізничних, автомобільних шляхів, що ведуть до Польщі, Словаччини, Угорщині та Румунії. Місто являється визначним центром українських західних Карпат. Щорічно Самбір відвідують тисячі гостей та туристів з країн Європи і Канади. Тут діють 10 шкіл, 3 професійно-технічних училища, технікум економіки та інформатики, училище культури та медично-педагогічний коледж, факультети та відділення Львівського національного університету, Дрогобицького державного педагогічного університету Тернопільської академії народного господарства.

Разом з тим, сучасний Самбір є чи не єдине місто в Україні обласного значення, яке не має своїх очисних споруд. Тут частково діють каналізаційні колектори, які були збудовані ще за часів Австрійської імперії у 18-19 столітті, через які і сьогодні напряму без належної очистки каналізаційні стоки звалюються у річку Дубрівка та канал Глинівка, що протікають через місто, перетворивши їх у відкритий каналізаційний колектор. І все це зливаєтьяс у ріку Дністер. За всю післявоєнну історію два рази брались за будівництво очисних споруд, однак у силу різних причин так і не спромоглися їх збудувати.

І далі. Санітарно-епідеміологічна та екологічна ситуація залишається надто складною. За останні 6-7 років зросла і має тенденцію до подальшого зростання захворюваність гострими кишковими інфекційними і особливо вірусними гепатитами. Особлива небезпека полягає у тому, що канал Винівка являється відкритим каналізаційним колектором ливневих, господарських, побутових, виробничих стоків. Числові значення загальної кількості організмів у воді при температурі 37 і 22 градуса є однаковим, що вказує на відсутність процесу самоочищення води. Річка Дубрівка має ступінь забруднення дуже високим. Індекс 2,3. Таким чином, ступінь забруднення води річки Дністер в межах міста Дубівка, канал Млинівка по всій довжині постійно є надвисокою та визначає абсолютну непридатність водних об'єктів до всіх видів водокористування. У 2002 році було розроблено законопроекти. На сьогоднішній день це питання не вирішується.

Я звертаюся до Прем'єр-міністра пана Януковича . Ваш приїзд на Львівщину супроводжується надією на зміну ситуації. Ми просимо виділення з резервного державного фонду України на будівництво першої черги колекторів 2 мільйони гривень. Включення будівництва очисних споруд та мереж каналізаційних у проект Державної програми економічного та соціального розвитку, починаючи з 2004 року, та з врахуванням доручень Кабінету Міністрів від 6 грудня 2002 року та 16 квітня 2003 року. Прошу даний виступ рахувати запитом до Прем'єр-міністра Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков. Наступний Степан Хмара.

Дотримуйтеся регламенту.

13:08:32

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Останнім часом антинародні власті все більше і більше говорять про якісь успіхи в економіці, мов, такого ще не бувало. І, дійсно, такого ще не бувало. Недостатнє харчування у нас отримує кожна сьома дитина, захворюваність дітей з діагнозом "хвороба крові" збільшилася у 2,4 рази, з хворобами органів травлення кількість хворих дітей збільшилася 1,4 рази, безпритульних дітей в Україні 103 тисячі. І ні жоден правитель ніколи і словом не обмовиться про наших дітей. Хоча 1 червня в нашому місті було, як і по всій Україні, багато розмов про дітей, організовано безліч благодійних спектаклів, фестивалів дитячої творчості, конкурсів, навіть оголошення у місцевих газетах, що будуть безкоштовно організовані дитячі атракціони, але для певної категорії дітей. Це все 1 червня. А, починаючи з 2, 3 червня і до слідуючого року, про них ніхто і не згадає. Уряд повинен все-таки признати, що у країні за ці 12 років все спрямоване проти дітей. Дитячі санаторії, дитячі лікарні, станції юних техніків, натуралістів, приміщення піонерських таборів - все приватизували, а значить надовго забрали. А ті, які ще залишилися, то владні структури спішать продати, зробити навар, не задумуючись а чому у нас такий високий відсоток дитячих правопорушень.

Не думали про це керівники Бобринецької райадміністрації та голова райради Усик. Навіщо їм діти? Карман треба наповнити. Вони й худко звернулися в Міністерство освіти і науки з приводу відчуження для філіалу банку частини приміщень будинку дитячої та юнацької творчості, мотивуючи тим, що дані приміщення довгий час не експлуатуються навчальним закладом. Сором правителям району, котрі не знають, що там щоденно проводилися в позаурочний час масові заходи міських шкіл, заняття гуртків, години дозвілля, відпочинку та інше. І хоча районна прокуратура подала протест на продаж приміщення....., але ні районній, ні обласній адміністрації це не указ.

Сьогодні по Бобринецькому району видано наказ, щоб при всіх школах були створені для дітей табори відпочинку, але кожну дитину зобов'язують купувати для табору настільні ігри, м'ячі, шахи та інше. А якщо цього не принесе дитина, то вона не повинна приходити в табір. То я хочу запитати. Скільки ж таких горе-керівники оздоровлять дітей таким чином? Своїми діями вони загнали дітей в нічні забігалівки. Вони винуватці того, що молоді дівчата на трасах продають своє тіло. Вони винні в тому, що найбільший відсоток ВІЧ-інфікованих та наркоманів. Їх дії суперечать програмі розвитку позашкільних навчальних закладів. Такого в радянській Україні не було. І подумати ніхто не міг про таке. Тому мій виступ прошу зарахувати як депутатський запит до Міністра освіти на науки Кременя Василя Григоровича. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Степан Хмара. Не бачу я.

Микола Мельник, будь ласка. Наступний Шершун.

13:12:04

МЕЛЬНИК М.Є.

Микола Мельник,Вінничина, Соціалістична партія України.

Шановні колеги! На зустрічах з виборцями і в листах мене запитують чим керуються депутати, коли блокують законопроекти, які направлені на покращання життя селянина.

Чи вони не бачать вкрай низького рівня життя сільських жителів, чи не находять свого місця в реформуванні аграрного сектору, чи не відають про низькі грабіжницькі ціни на зерно, м'ясо, молоко, цукрову сировину, до яких до того ж прилучилася ще і стихія. Чи може не відають про обіцянки Президента і Прем’єр-міністра, які лише на словах обіцяють допомогу, а на справді, ніхто не отримав ще й копійки.

Спробую пояснити вам, виборці, про позицію депутатів, які негативно сприймають будь-який законопроект, який іде на захист селянина. У Верховній Раді України в цілому всі знають, що реформи, які проводяться Адміністрацією Президента, не явилися мрійним стартом до багатства, а гіркою розплатою за наївну віру в укази і постанови, за якими прийшло страждання мільйонів селян. Президентське реформування породило декілька сот інвесторів-товтосумів, які нагло, спритно присвоїли ваші вклади в банк "Україна", в тім числі і налаштовані панувати на сільських злиднях.

Проекти законів, які напрацьовуються депутатами соціалістами, комуністами і аграріями, які вболівають за село, блокуються під час голосування цими багатими депутатами, а не ким іншим. Вони нічого не зробили, щоб ці крихти, які виділені Кабміном для села пішли на порятунок селянина.

А вчора Азаров Микола Янович, віце-прем'єр-міністр запропонував свій варіант наповнення державної казни - відміна усіх стимулів, які надавалися дотепер селу. Лише опір аграріїв відстрочив термін повного розорення селянина. Чого ця багата більшість і парламенті блокує законопроекти, які направлені на стабілізацію села, трактуючи, що банкрутство оздоровить економіку села. Насправді багатії депутати, лобуючи чиїсь інтереси і самі учуяли запах землі, яка збанкрутіла, розоре господарство буде прихоплюватись за безцінь. На жаль, виборці вам і вибрані депутати, насправді своїми діями посилюють на селі злидні, спустошують землю, з якої масово уходить молодь, яка в село вже ніколи і не повернеться.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі. Слово надається Шершуну, наступний Костинюк.

13:15:06

ШЕРШУН М.Х.

Рівненщина, фракція аграрної партії України. Шановні народні депутати, шановні члени уряду, оголошую заяву фракції Аграрної партії України. Через несприятливі погодні умови цього року, сільське господарство України як ніколи опинилося в катастрофічному стані і на сьогодні продовжує зазнавати величезних втрат. Таким умовах, в яких доводиться працювати сьогодні селянам, не пам'ятають навіть сторожили. Затяжною посухою нанесену на помірну шкоду рослинництву, без кормів залишилось тваринництво. Особливо постраждали від стихії південні, центральні і східні регіони держави. Без сумніву, подолати такі наслідки стихійного лиха, більшості і сільськогоподарських підприємств, самостійно без участі держави просто не вдасться.

В попередніх заявах фракція Аграрної партії України неодноразово звертала увагу Верховної Ради та уряду на необхідність пошуку додаткових резервів для підтримки селян в цій ситуації. У прийнятих ще в травні змінах до державного бюджету 2003 року, було передбачено виділення додаткових 576 млн.грн. фінансових ресурсів, спрямованих на часткове подолання кризової ситуації в сільському господарстві. Але з часу підписання Президентом цього закону, пройшов вже місяць, а жодної копійки з того, селяни поки що не отримали. Лише вчора після затяжної процедури узгоджень бюджетному та аграрному комітетах Верховної Ради з'явилась на світ постанова Кабінету Міністрів про напрями використання цих коштів. Але ж хіба не можна було зробити це раніше, щоб селяни вже сьогодні відчули хоч якусь підтримку держави? Адже тепер міністерство буде розробляти ще методики, порядки. механізми використання цих коштів, а селяни нехай чекають.

Фракція Аграрної партії України вимагає від уряду, по-перше, негайно вжити всіх заходів по виконанню закону про внесення змін до Державного бюджету України на 2003 рік та своєї постанови за номером 923.

Оскільки мова йде про допомогу сільському господарству у підготовці до осінніх посівів, озимих культур, треба зробити все можливе, аби кожне господарство мало насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин.

Крім того, звертаємо увагу Верховної Ради і Кабінету Міністрів на ці обставини, що несприятливі погодні умови продовжують вносити корективи в ситуацію, яка серйозно погіршується. Сьогодні під питання в багатьох місцях потрапили вже і пізні зернові культури, на які покладалася хоч якась надія, цукрові буряки. соняшники. Це вимагає додаткового виділення по мінімуму 500 млн. гривень бюджетних коштів для надання прямої фінансової допомоги сільськогосподарським підприємствам.

У зв'язку з цим фракція Аграрної партії України просить Верховну Раду підтримати таку пропозицію. Ми будемо категорично наполягати на додаткових заходах з боку Кабінету Міністрів щодо виведення сільського господарства з критичного стану та належної фінансової підтримки галузі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Костинюк, наступний Слабенко.

13:18:37

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі! До Верховної Ради знову надійшли пропозиції Президента стосовно так званої конституційної реформи, і нам знову пропонують перекроїти нашу Конституцію, і нам знову пропонують змінити кілька десятків статей цієї Конституції. Це, напевно, до Дня Конституції, який ми скоро будемо святкувати. До речі, в Верховній Раді є вже два законопроекти, бо Адміністрація Президента, очевидно, забула відкликати попередній законопроект.

І ми ставимо запитання: чи має право кланово-олігархічний режим, який і досі послідовно руйнував паростки демократії, здобуті проголошенням державної незалежності України. Який має лишень підтримку шести відсотків населення оголошувати курс на демократичні перетворення.

І ми питаємося, що спільного мають президентські пропозиції із справжньою політичною реформою? І ми спробуємо відповісти, які дійсні цілі президентської реформи.

І ми кажемо, що президентська реформа - це збереження кланово-олігархічного режиму, що президентська реформа - це відволікання уваги народу від гострих соціально-економічних проблем, які зводять його до стану жебрацтва. Що врешті-решт, найголовніше, що президентська реформа - це страх перед поразкою на президентських виборах будь-кого з висуванців і представників влади і перед відповідальністю за пограбування українського народу.

Не на часі сьогодні реформа. Є набагато інші, важливіші проблеми в державі, зокрема соціальні.

І ми звертаємося, шановні радіослухачі: захистимо Конституцію від нашого гаранта!

І звертаємося до кожного з вас індивідуально: не бійтеся, не будьте байдужими, не мовчіть - ми все одно переможемо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Слабенко, наступний Михайло Мельничук.

13:20:49

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, 19-й виборчий округ, Волинь.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці. Мені хочеться привернути вашу увагу до проблеми, на мій погляд, характерної для всієї України. Мова сьогодні йдеться про компенсацію сільгосппідприємствам витрат минулих років на будівництво та ремонт об'єктів соціальної та комунальної сфери.

Зокрема, на моєму окрузі у Волинській області, існує чимало таких об'єктів. Серед них це було проведено будівництво та ремонт шкіл, дошкільних дитячих закладів, об'єктів газифікації та комунального господарства, які в період 1993-2002 років були виконані різними підприємствами і до цього часу витрачені кошти їм не компенсувалися.

Напротязі цілого року я понад десять разів звертався до різних органів державної влади, пройшовши шлях відповідей від міністерств і закінчуючи відповідями за підписами віце-прем'єр-міністрів і нарешті одержав останню відповідь від адміністрації Президента України, в якій повідомляється, що 21 лютого 2003 року Президент Україні за підсумками Всеукраїнської наради з питань стратегії і розвитку аграрного сектору доручив Кабінету Міністрів України передбачити таку компенсацію.

Отже, ця проблема існує понад 10 років. І стосунки між організаціями, які виконали ці роботи та органами місцевої влади вкрай загострювалися.

З іншого боку, об'єкти соціального і комунального призначення знаходяться вкрай в занедбаному стані, бо в місцевих бюджетах на їх будівництво і ремонт грошей не передбачається, а очікувати на спонсорську допомогу через втрачену довіру чекати вже не від кого.

В останні роки такі відшкодування практично не здійснювались ні в районі, ні в області, дійсно, таких грошей вже немає , такої кількості, і вони неспроможні самостійно вирішити це питання. Це привело до росту соціальної напруженості, незадоволення населення діями місцевої влади та зневіри в їх можливості.

Я вважаю, що в умовах численних гострих проблем, які спіткали сільські населені пункти, вирішенням такої проблеми - компенсації витрат на будівництво та ремонт об'єктів соціального і комунального призначення має бути пріоритетним. Тому, враховуючи, що зараз розглядається вже бюджет на 2004 рік, я прошу в обов'язковому порядку передбачити відшкодування цих витрат в бюджеті на 2004 рік. Прошу цю частину виступу вважати депутатським запитом до Прем'єр-міністром України з проханням нарешті вирішити проблему.

А також я ...прошу, щоб, коли виступають народні депутати, на їх виступи надавали конкретні відповіді. Так, наприклад, я піднімав питання по ...шахті номер 10 по газифікації міста Л....... про строки, коли буде вирішено це питання з зазначенням кількості виділених коштів, або не з зазначенням. Відповіді конкретної не надійшло. Вважаємо, що це, вважаю, що це є порушенням норм чинного законодавства і наполягаю, щоб мій виступ вважався знову депутатським запитом з наданням посадовими особами конкретних відповідей. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово надається Михайлу Васильовичу Мельничуку. Наступний Василь Червоній.

13:24:10

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Геннадій Андрійович, шановні колеги, шановні радіослухачі! Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної України, Чернівецька область.

Я звертаюсь з цієї високої трибуни до віце-прем'єр-міністра Кириленка Івана Григоровича, людини, якій я вірю, і знаю, що це людина слова і діла. Я приведу декілька прикладів, які прошу вважати як запит і до проведення відповідних перевірок цих прикладів.

Черкаська область, Смілівський район, село Плоскі. У людей вкрадено місцеву владу сільським головою і головою районної державної адміністрації і землевпорядними органами 320 гектарів землі, які із орної землі переведені в ................землі.

Івано-Франківська область Долинський район село Яворів бувший сільський голова з потурання районної державної адміністрації і районної ради взяли у селян 430 гектарів, передали в ВАТ "Нафтогаз", "Долиннафтогаз" 430 гектарів земель, які повинні були використовуватися "Долинанафтогаз" на умовах оренди, і гроші повинні були поступати до сільської територіальної громади. Факти є, господарський суд розглядав, міри до цього часу не прийняті і заходів не вжито.

Запорізька область Гуляйпільський район приміське господарство "Колос-2000". У даному господарстві у 1999 році проведено розпаювання земель згідно Указу Президента. Райдержадміністрація гуляйпільська приймає розпорядження і додатково вводить у список 100 претендентів на земельний сертифікат, які згідно указу Президента не мають права на землю. Таким чином порушили закон. Суд гуляйпільський підтверджує розпорядження райдержадміністрації і таким чином 380 гектарів треба забрати у людей землі, провести повторне розпаювання. Це грубе порушення.

Іване Григоровичу, звертаюся до вас, прошу призначити комісію відповідну і розглянути ці факти. Тому що Даниленко взагалі вже на запити депутатські, на звернення не реагує, мабуть, дуже багато влади.

Звертаюся до першого віце-прем'єр-міністра України Азарова. Я отримав від вас відповідь про те, що Генеральна прокуратура буде розслідувати справу зловживання головою обласної адміністрації Чернівецької області Теофілом Бауером за використання бюджетних коштів за призначенням на ремонт свого кабінету 500 тисяч і на закупівлю своїм заступникам квартир - 900 тисяч. Я чекаю відповіді від Генеральної прокуратури, коли Теофіл Бауер відповість за свої зловживання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Червоній. Наступний Олександр Малиновський.

13:27:28

ЧЕРВОНІЙ В.М.

Шановні друзі! 352 роки тому на волинський землі, тепер село Пляшева і острів під Берестечком відбулась найбільша за чисельністю битва в історії середньовіччя. В історії Європи між українським військом під проводом Богдана Хмельницького і польськими окупантами на чолі з Яном Казиміром. З кінця 20-х років минулого століття в дев'яту п'ятницю після Пасхи на козацьких могилах під Берестечком традиційно збиралася українська молодь, українські священики відправляли службу Божу, табори стояли три дні. Польські, потім німецькі, більшовицькі окупанти забороняли збір патріотичної молоді на святих місцях, але з початком національного відродження 90-х років ця традиція відродилася. І тому я від імені організаторів хотів би запросити всіх вас, всіх патріотів України проїхати на святу волинь і вшанувати світлу пам'ять борців за волю і незалежність України. Ми запросили лідера Блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка, народних депутатів, всі тих, хто є у залі і які слухають трансляцію, всіх українських патріотів приїхати на це місце.

Взагалі то козаки армії Богдана Хмельницького пізніше Гонти Залізняка, а ще пізніше Української повстанчої армії, козаки УПА, ціною своїх зусиль, своєї крові, своєї жертовності.

Звичайно сприяли і зробили головний внесок в те, що Україна відновила свою державність 12 років тому. Проте історія України у вищих учбових закладах в середніх, спеціальних і просто середніх навчальних закладах стоїть не на належному рівні і не виховує той патріотизм, який, скажімо, виховують в сусідній Росії. На вивчення історії України в гуманітарних вузах - не профільних - відводиться лише 108 годин, один семестр. А в технічних вузах.........протягом 36 годин.

Для порівняння. В Росії вивчається "Історія отечества" на всіх факультетах і вивчають цілий рік. І цей предмет стоїть серед інших дисциплін на першому місці. В Україні ж, як стало нам відомо, замість поглиблення вивчення історії України зараз розробляється Міністерством освіти та науки концепція, згідно з якою планується вивчення курсу просто історії, у якому "Історія України" стане лише складовою частиною загальної історії зарубіжних країн. Отже цілісного повноцінного курсу історії України учні та студенти не отримають.

Нагадаю, що навіть в Радянському Союзі в середніх школах окремо вивчалася історія України.

Нас, українських депутатів, цікавить офіційна відповідь яка позиція в цій справі Інституту історії Національної академії наук та Міністерства освіти і науки, чи насправді в нашій державі планують виховувати............, а не справжніх патріотів України. Тому я пропоную, ми зробимо відповідний депутатський запит, але я пропоную заслухати керівництво Міністерства освіти та науки про хід вивчення історії України в усіх вузах України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Малиновський Олексій Петрович.

Наступний Яворівський.

13:31:17

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Олексій Малиновський, фракція соціалістів, Черкащина.

Шановні радіослухачі! Хотів би підняти проблему, яка турбує не тільки аграрну Черкащина, а й багато інших регіонів. В Черкащині вперше за майже 5.....-річну історію доведеться закуповувати продовольче зерно за межами регіону.

Кілька цифр. Лише для потреб хлібопекарських підприємств його не вистачає приблизно 150 тисяч тонн. Це практично три четвертих необхідної кількості, яка гарантувала б продовольчу безпеку краю. Очікується також проблеми з насінням озимих культур під врожай 2004 року. В області до збирання залишилося 45 тисяч гектарів з 240 тисяч, посіяних восени.

Спеціалісти висловлюють побоювання, що зерна буде зібрано вдвічі менше. Середня урожайність зернових може становити близько 10 центнерів з гектара. Крім того, через посуху посіви значної кількості треба буде збирати не комбайнуванням, а це значить додаткові затрати приблизно в декілька раз.

Влада зациклилася на погодно-кліматиіних умовах. Так, вони мають місце, але проблеми треба шукати глибше.

По-перше, з минулорічної осінньої посівної в області залишилися недосіяними майже 80 тисяч гектарів озимого клину. Мороз та спека лише висвітлили болячки, які у нас ще недолугі селяни проводять.

По-друге, відійшли в минуле такі поняття як оптимальні строки посіву, вологозберігаючі технології, внаслідок чого весь землеробський цикл замкнено в безвихідне коло: що-небудь, як-небудь посіємо, може що-небудь і зберемо.

Крім того, метеорологи попереджали про жарке літо. Був би виробник на селі технологічно та матеріально забезпечений, не було б такої біди. Я впевнений, що майже ніхто із нижчих (в лапках) ефективних господарів навіть не назве з десяток з більш, ніж 100 рекомендованих вітчизняною наукою варіантів підготовки грунту і добору відповідних механізмів.

Єдина мета сьогоднішній власників - вижати з села і з землі все, що можливо, а значить - селянина, особисто збагатитися і не думати про майбутнє, а потім кинути все. Таких прикладів по області десятки й сотні. Сотні господарства Тернавського, Майстришинського, Катеринопільського, Лисицького, Городичівського районів розорані. Між селянами посіяно ворожнеча за межу, майнові та земельні сертифікати. Що, про ці проблема влада не знала? Прекрасно знала. А хоч одна сесія місцевих рад розглянула питання про стан справ на селі? Жодна. Навпаки, влада постійно, як заклинання, з усіх засобів масової інформації зомбує людей. Все нормально, на селі прийшов ефективний господарник і все буде нормально, продовольство залишиться. А між тим, в Черкасах за останні дні спалахнув продовольчий ажіотаж. Скуповуються борошно, крупи, макаронні вироби, інше, ціни пішли вгору. Що робить прокуратура, робить. 16-ть кримінальних справ порушено з приводу проблем села, за три місяці жодне питання не вирішено. Але за цей час будується приміщення прокуратури області за рахунок бізнесменів.

Звертаюсь до пана Піскуна. Нехай розбереться, хто перед ким відповідає. Як можливо так, що приміщення будують бізнесмени прокуратури. І вчора начебто обрадувався. Виступає Президент по телебаченню, думаю все, проблеми села піднімаються як потрібно. Ні. Піднімаються проблеми політичної реформи. Пане Президенте! Звертаюсь до вас особисто, політичну реформу треба починати з себе, будь ласка, зверніться до народу, підіть у відставку, тоді буде все нормально і ... буде в порядку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Яворівського я не бачу, немає. Вадим Миколайович Гуров, будь ласка. Наступний Співачук.

13:34:58

ГУРОВ В.М.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги депутати, Вадим Гуров, Кривбас, виборча дільниця 32. Я бажаю звернути вашу увагу до питання, яке ми з вами вже піднімали, але воно на цей час не вирішено. Згідно Кабінету Міністрів України від 28.03.2000 року, номер 402 про внесення змін і додаток номер 1 та порядку встановлення нормативів збору за забруднень навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, нормативи збори за забруднення навколишнього середовища виросли на 50 відсотків з урахуванням індексової інфляції 1999 року. В свою чергу, при опрацюванні пропозицій щодо підвищення нормативів збору, Мінпромполітики та комітетом Верховної Ради промислової політики пропонувало вирішення проблеми із визначенням розміру граничного рівня екологічного збору за нормативу у відсотках, встановлених кожного року корегуючий коефіцієнт, який буде дорівнювати коефіцієнту інфляції за попередній рік.

Рівень збільшення нормативів збору щороку відповідає до індексу інфляції, підтверджується листом Мінекоресурсів, але у таблиці 1.9 норматив збору, який справляється за розміщення відходів, допущена, на мій погляд, редакційна помилка щодо встановлення нормативу. Малобезпечні, в тому числі нетоксичні відходи гірничодобувної - замість 0,3 гривні за тонну залишилось тільки 0,3 гривні за тонну. Припускаю, що помилка виникла через те, що при підготовці проекту постанови від 28.03 - 402-га - зміни нормативу збору вносились безпосередньо до постанови Кабінету Міністрів.

Фактично наслідком цієї дії, невеличкої помилки, я тільки так розумію, збір для гірничодобувної промисловості зріс на 1500 відсотків. Вдумайтесь в це число! В результаті підвищення платежів тільки гірничих підприємств Кривбассу збір складає 266 млн. гривень і виріс на 285. Раніше було 19 млн. Такий рівень зборів становить 10 відсотків вартості виробленого концентрату залізних руд. А якщо взяти такий комбінат, як гірничо-металургійний "Криворіжсталь", то збільшилось на 37 млн.

Вимушений просити Кабінет Міністрів України надати відповідне доручення повторно Мінекоресурсів терміновості зміни до постанови. Прошу мій виступ вважати запитом до Прем`єр-міністра і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Співачук. Наступний Сокирко. Будь ласка.

13:38:11

СПІВАЧУК В.Л.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України, Хмельниччина.

Ми сьогодні, а точніше кажучи, вчора звечора всі були надзвичайно захоплені чудовим зверненням Президента до народу України, де він ще раз проголосив про політичну реформу, про свою ініціативу, забуваючи про те, що він має бути гарантом Конституції і що саме під його патронатом мають виконуватися діючі в Україні закони.

Ми неодноразово говорили вже про те, що необхідно міняти систему влади і міняти її в тому напрямку, щоб і парламент займав своє чинне місце у системі влади законодавчої, і щоб виконавча влада виконувала свої функції, і щоб судова влада не порушувала чинне законодавство.

Але, на жаль, сьогодні в Україні так не є. На жаль, сьогодні в Україні знову ж таки під високим патронатом порушуються закони, порушуються права людей, порушуються їх законні інтереси.

Я приведу тільки один приклад. До мене буквально нещодавно звернулися адвокати захисники Микола Іванович Колос і Вадим Сидорович Попович, які заявили про порушення Конституції України та чинного законодавства щодо інтересів громадянина України Шишковського.

Суть справи наступна. Адвокати пишуть: "Ми звертаємося до вас вперше, хоча сама кримінальна справа по якій він проходить, даруйте, з приводу долі громадянина України, жителя міста Чернівці Шишковського Руслана Леонідовича, ми звертаємося до вас вперше, хоча сама кримінальна справа по якій він проходить обвинуваченим, була порушена ще 18-го серпня 2002 року.

Спонукало нас до звернення те, що нами достовірно встановлено, що згадана особа не є причетною до вбивства громадянина Республіки Польща Лешека Бендеша. Але не дивлячись на те, що в матеріалах кримінальної справи номер 1.106 в прокуратурі номер 8820020069, в матеріалах кримінальної справи є достатні докази його невинуватості і працівники правоохоронних органів не лише катували нашого підзахисного з метою визнання ним вини, але і переконавшись, що він не міг бути учасником вбивства 14.08.2002 року, змінили дату смерті Бендеша на 13.08.2002 року, коли Шишковський ще був у ....................

Таким чином вони створили реальні умови для незаконного визнання його винним у вчиненні особливо тяжкого злочину. Мова йде про працівників внутрішніх справ прокуратури та суду міста Білгород-Дністровська Одеської області.

Виходячи із сказаного я звертаюсь до Кваліфікаційної комісії суддів місцевих судів Одеської області про проведення перевірки викладених фактів і про порушення дисциплінарного провадження щодо судді Бєлгород-Дністровського суди Острої та голови цього суду Смаглія.

Друге. Враховуючи, що кримінальна справа по звинуваченню Шишковського має особливу складність та важливість, адже було вбито громадянина іншої держави, прошу передати названу кримінальну справу номер 1-160 з Бєлгород-Дністровського міського суду до апеляційного суду Одеської області.

І третє. Звертаюсь до Генерального прокурора України про проведення розслідування і притягнення до відповідальності за зловживання службовим становищем та службове підроблення і інші протиправні діяння працівників Бєлгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Боршуляка, Горщака, Одобащана (?) і інших, задіяних в цій справі.

Прошу вважати мій виступ офіційним депутатським зверненням до указаних посадових осіб. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, так же не можна перебирати регламент.

Слово надається Сокирко. Наступний Оробець. Немає, да? Оробець, будь ласка. Наступний Білорус.

13:42:32

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні колеги, я приєднуюсь до тих слів мого колеги - Василя Червонія про запрошення на святкування пам'яті українських козаків під Берестечком, яке відбудеться з 27 по 28 липня цього року. Будь ласка, всі приїжджайте. По 29 липня.

Шановні колеги, Президент вносить нову порцію пропозицій. Я уважно перечитав те, що пропонує Президент, і зрозумів одне, що бажання Президента утриматися в той чи інший спосіб на своїй посаді. Або треба придумати такий механізм, щоб його ставленик і надалі залишився при владі, - оце суть пропозицій Президента.

Скажіть будь ласка, хто з вас думає, що тепер вже більшість буде призначати Прем'єр-міністра? А дзуськи.

Пропонується, що Президент буде висовувати Прем'єр-міністра за пропозиціями. Але Президент може і не висунути. І тоді через певний термін розганяє Верховну Раду. Пропонується розганяти Верховну Раду тоді, коли вона не прийняла бюджет. Але майте на увазі, Президент підписує бюджет. Якщо Президент не підписав бюджет, значить, він розганяє Верховну Раду. Смисл лише в одному, у тому, щоб шантажувати депутатів тим, що він пропонує нібито всім переобратися 2004 року.

Цікаво, але ж Президент говорить про те, що він іде на економію грошей, що треба обирати в один рік. І створюється механізм, коли можна розганяти Верховну Раду кожен рік і кожен раз проводити вибори. Власне, він і пропонує у 2004 році. Отже, не про кошти іде мова, іде мова лише про його шкурний інтерес. Саме тому, що наші громадяни звикли до всенародного обговорення, і я думаю, що пропозиції Президента також заслуговують всенародне обговорення, я як народний депутат України вношу пропозицію і організовує всеукраїнський конкурс інтриганів. Прошу ваші пропозиції, ваші схеми, як можна нашого Президента залишити на другий термін або як обрати його швондєра Президентом, надсилати мені особисто. Я перешлю всі пропозиції в Адміністрацію Президента і я гарантую, що переможець цього конкурсу протягом 15 хвилин буде прийнятий Президентом України, бо саме такі люди потрібні Президенту.

А що стосується п'ятилітніх термінів, то я думаю, це встановить суд після слідства, і Президент буде у той час у Лук'янівському слідчому ізоляторі. Боже помогай!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Білорусу, наступний - Сятиня.

13:45:49

БІЛОРУС О.Г.

Шановні громадяни України, вчора виступ Президента і сьогодні документ президентський, законопроект про внесення змін до Конституції України говорять про те, що нависла над Україною загроза антиконституційного перевороту. І кожен громадянин повинен знати про цю загрозу. Мова йде не про що інше, як про узурпацію влади, про порушення конституційних вимог демократичної зміни влади, включаючи владу Президента. І це не може не викликати занепокоєння в стінах Верховної Ради.

Президент обіцяв всьому народу опублікувати книгу "Україна не Росія". Я не знаю, що цей великий письменник там напише, але я знаю одне, що Україну хочуть перетворити в Азію і нав'язати Україні нового туркмен-баші в формі Кучма-баші. І ще більше знедолить і опустить Україну, підірвати її міжнародний авторитет, права громадян, права людини.

Тому ще і ще раз кожний громадянин повинен сказати: "Україна не Азія", і всякі спроби підірвати Конституцію і нав'язати нам довічний режим кучмізму може закінчитися трагічно не лише для України, а для ініціаторів цього ганебного фарсу.

Навіть У Конституційному Суді України знаходяться деякі судді-сатрапи, які почали заспів про те. що ніби-то Кучма має право обиратися і на третій строк президентства. Про які права може йти мова? Конституційні права на це у нього повністю відсутні. Політичні права такої можливості також не дають, а суцільна мораль волає проти всяких спроб продовжити цю ганебну владу. І Кучма несе персональну відповідальність за тотальну бідність, за те. що 80 відсотків громадян живуть у бідності, а 20 сімей кланових оточення Президента захопили 80 процентів національного капіталу.

Школа зруйнована. Наука підірвана. Військо України підірване, оборона підірвана. Захисту національних інтересів нема. Сьогодні цей весь шабаш треба зупинити і мову вести не про те, щоб продовжити Кучму на 3 чи на 5 років, з виборами чи без виборів, щоб перетворити систему державного управління в президентсько-безпарламентську. Мова може йти лише про одне - дострокове, добровільне чи недобровільне звільнення поста Президента і вибори нового Президента України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається Сятині. Я як співголова постійної комісії хочу сказати, що жодне рішення не буде прийнято щодо змін до Конституції без цього залу. І це треба розуміти.

А то кожен на свій лад: так воно буде чи так буде. Буде так, як рішення прийме Верховна Рада. Ось так воно і буде.

Будь ласка. Наступний Тарас Чорновіл. Якщо є.

13:50:02

СЯТИНЯ М.Л.

Михайло Сятиня, фракція Аграрної партії України, виборчий округ №74, Закарпаття.

Шановний Геннадій Андрійович! Шановні народні депутати! Звертаюся до вас із інформацією про розбудову, а правдивіше про нерозбудову теле- та радіомовного простору на території Закарпаття. Не дивлячись на листи-відповіді від Кабінету Міністрів за номером 514749-4 від 23.11 та номером 514771-4 від 25.11 питання залишилось без вирішення. А постанова Кабінету Міністрів за номером 40 від 16.01 2003 року про затвердження Програми розвитку та переоснащення передавального обладнання концерну ЕРТ на основі сучасних технічних засобів на період до 2012 року зовсім перекреслила мої сподівання.

На сьогоднішній день у цьому гірському регіоні України стратегічно важливими для євроінтеграції всієї держави склалася вкрай важке становище із інформаційним забезпеченням. Лише 70 процентів населених пунктів області покриваються загальнонаціональними телепрограмами УТ-1 і УТ-2. А в багатьох населених пунктах навіть відсутня дротова трансляція радіопрограм.

Шановні народні депутати, фактично в центрі Європи в інформаційному полі 21-сторіччя є населені пункти, де є максимум одна програма телебачення або й та відсутня, одне радіомовлення або один телефон на село, або й ті відсутні. Про Інтернет і мови немає. Практично частотний ресурс України в прикордонних територіях втрачено назавжди, країни сусіди такі як Румунія, Угорщина, Словаччина, Польща за минулий рік зареєстрували понад 200 частот на радіомовлення по прикордонній території, а ми відповідно дві. Державне підприємство Укрчастотнагляд, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення не роблять ініціативних прорахунків частот, не роблять упереджених узгоджень з країнами сусідами. Вони чекають заявку на частоти від місцевих телерадіокомпаній або в кращому випадку від мережевого каналу. Відповідно і гроші має наперед заплатити ТРК, а чи отримає частоту, то є питання. Технічна можливість не буде дозволяти або на тендері хтось переграє.

Реально в гірських селах на сьогодні не дивляться і не слухають, бо нічого. А на долині дивляться і слухають зарубіжні теле-та-радіоканали, бо великий вибір і якість висока.

Тому згідно з законом України "Про статус гірських населених пунктів України" стаття 3, пункт 1 "Про гарантії держави" на виділення бюджетних коштів на розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази, системи теле-і-радіотрансляцій, прошу виділити з державного бюджету 25 млн.420 тис.грн. на розбудову сучасної телерадіомережі в Закарпатті з використанням новітніх технологій, яка базується на використання супутникової системи передачі інформації та мало потужних наземних ретрансляторів. Прошу мій виступ врахувати як депутатський запит до Прем'єр-міністра України Віктора Януковича. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі. Тарас Чорновіл, немає. Степан Бульба, будь ласка.

13:53:27

БУЛЬБА С.С.

Фракція соціалістичної партії України. Шановні колеги, шановні виборці, депутатам у фракції соціалістичної партії України надходять багато листів-скарг на роботу суддів різних інстанцій. Аналізуючи їх, мимоволі задумаєшся, чим керуються наші суди при прийнятті рішень.

Скажімо, до мене звернулася група пенсіонерів з Полтавщини колишніх льотчиків Цивільної авіації. За тисячі й тисячі годин, проведених за кермом літаків держава свого часу ощасливила їх пенсіями на рівні мінімальних. Прийнявши 17 листопада 1999 року необхідний закон, Верховна Рада ліквідувала цю несправедливість, льотчики стали отримувати підвищені пенсії. Але не довго.

До обласних управлінь Пенсійного фонду надійшов лист тодішнього заступника міністра праці та соціальної політики Олени Гарячої. У цьому шедеврі чиновничого епістолярного жанру Гаряча висловила думку, що пенсії авіаторам треба платити менші. Керівники обласного управління Пенсійного фонду з готовністю вловили начальственну думку і знизили встановлені законом пенсії, безпідставно знизили. Це при тому, що листи не є нормативно-правовими актами, не можуть припиняти дії чинних законів.

Місцеві суди по всій Україні, куди авіатори зверталися з позовними заявами, прийняли сотні рішень на користь позовачів-пенсіонерів. Скарги районних управлінь Пенсійного фонду відхилялися апеляційними судами, ще раз повторюю, сотням авіаторів по всій Україні було відновлено виплату раніше призначених пенсій і повернуто заборгованість, у тому числі 22-м - на Полтавщині. Ухвали на користь авіаторів прийняли як апеляційні суди областей, так і Верховний суд України. Аж раптом з лютого 2003 року ті самі суди, в тому числі і Верховний, як по команді стали приймати ухвали абсолютно протилежного змісту. Як може таке бути? Адже правове поле залишилось незмінним. Чому закон одних захистив, інших ні? Так буває, коли суди приймають рішення не на основі законів, а на підставі подібних листів з побажаннями високих чиновників.

Я звертаюсь до Верховного суду України, до його голови добродія Маляренка з вимогою захистити пенсіонерів, колишніх працівників льотно-випробувного складу цивільної авіації від сваволі чиновників Пенсійного фонду. Прошу вважати мій виступ офіційним депутатським запитом.

І на завершення. Два дні тому за поданням уряду Олена Гаряча стала головою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витрат, пов'язаних з народженням й похованням. Видно владі на цій посаді потрібні саме такі, з дозволу сказати, захисники народу. Але так триватиме недовго. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ольга Гінзбург. Немає. Мороз? Прошкуратова? Немає. Так, Анатолій Оржаховський, будь ласка. І будемо закінчувати.

13:57:13

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Шановні народні депутати! Перебуваючи в областях, котрі ми представляєм в парламенті, зокрема на Херсонщині, мені неодноразово доводилось цікавитись, а потім жахатись стану розвитку культури на селі, зокрема бібліотек. Мені видається, що рік культури на Україні, оголошений Президентом на 2003 рік, не що інше, як першоквітневий жарт. Реальний стан свідчить про занепад духовності на рівні сіл, селищ, а не на його ствердження.

Депутатські пропозиції щодо покращання матеріально-фінансового стану сфери, умов праці працівників культури, висловлені під час парламентських слухань, залишаються на папері.

В радянські часи дехто іронічно докоряв владі, що культура фінансується по залишковому принципу. Що має сказати пересічний громадянин, працівник культури про увагу до нинішньої політичної еліти. Лише одне - безвідповідальність та повна руйнація.

Прикро, адже в селі, в районному центрі: бібліотека, палац культури, школа - є єдині ланки освіти та духовності.

Проте бачимо, як стоїть безпорадно бібліотекар перед читачем і він не взмозі задовольнити найелементарніші запити користувачів. Адже за роки незалежності на придбання книг з державного бюджету не виділялося ні копійки коштів, бібліотеки поступово перетворюються в склади таких книжок. Як же так виходить: після страшної нищівної війни з фашизмом поповнювалися книжкові фонди, відкривалися нові заклади, а влада нинішня кинула масової бібліотеки напризволяще.

Мабуть Україні не потрібні в майбутньому освічені люди.

Є гарна постанова Кабінету Міністрів України номер 900 від 1 липня 2002 року про забезпечення програми поповнення бібліотечних фондів до 2005 року. Одначе, в частині фінансування вона не виконується.

Сьогодні центральна районна бібліотека селища, бібліотека для дітей одержують декілька примірників сільські та селищні, якщо не знайшли спонсорів, одержують одну-дві назви газет, а то й нічого.

Відсутня телефонізація, опалення, книжки псуються, працівники хворіють, бібліотекарі працюють на півставки з 1997 року і для них не передбачено ніяких матеріальних пільг і вони звикають і до скорочення штатних одиниць. Немає коштів на придбання читацьких формулярів, на ремонт приміщень, придбання обладнання і таке інше.

Працівники бібліотек та їх сім'ї за межею бідності, бо не взмозі харчувати сім'ї, працювати з натхненням.

В умовах призупинення надання передбачених пільг змушені добровільно відключати в домівках опалення. Ось чому представники культури районів де довелося побувати: Велика Лепетиха, Каланчак, Велика Олександрівка, Воронцовка та інші - вимагають від влади вирішення піднятих проблем. Варто не надіятися на безмежне терпіння людей, місцеві резерви, а шукати шляхи фінансової підтримки областей в частині зупинення руйнації дій закладів культури в часи так званих аграрних перетворень термінового підняття зарплати.

І на сам кінець від себе скажу, мабуть настав час коли інтелігенція має думати кого приводити до влади в майбутньому і за кого голосувати.

Прошу мій виступ вважати депутатським до міністра культури Богуцького з проханням вирішити підняті проблеми. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Лещенко. З місця 1 хвилину. Мікрофон Володимир Лещенка, з місця.

14:01:08

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, шановні виборці!

Вчора, 19 червня, минуло 10 років з дня відродження Комуністичної партії України. Спочатку в 1991 році була велика зрада купки партійних пройдисвітів. Владу і народне багатство захопили негідники. Вони і зараз правлять бал в українському суспільстві. Потім була Макіївка, і, нарешті, Донецьк.

19 червня 1993 року Комуністична партія України була відновлена. Зараз це потужна політична сила, яка послідовно бореться за інтереси трудящих. Щиро вітаю всіх комуністів, всіх людей праці з цим славним десятиріччям. Перемога обов'язково буде за нами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Віктору Валентиновичу Борщевському, будь ласка.

14:02:17

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Виктор Борщевский, Днепропетровская область, Коммунистическая партия Украины.

Я хочу обратить внимание уважаемых коллег и избирателей на критическую ситуацию, сложившуюся на некоторых предприятиях в Днепропетровской области.

В первуою очередь это Завод Петровского, где, согласно правительственной комиссии, Приватбанк, по сути дела, задушил этот завод, сегодня трудовой коллектив находится в стадии трудового спора. Но, не смотря на запросы Кабинету Министров, Кабинет Министров сегодня зволикает решение этой проблемы.

Второе. Южный радиозавод, Желтые воды. Практически одно из самых наукоемких производств, но сегодня, не смотря на многие указы Президента, Кабинета Министов эта проблема не решается. Я хочу свое выступление как официальное обращение к Премьер-министру, чтобы немедленно все-таки правительство нашло возможность решить проблемы этих очень важных предприятий нашей Днепропетровской области. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Іванович Бондаренко, будь ласка, група "Євровибір".

14:03:37

БОНДАРЕНКО Г.І.

Шановний Геннадій Андрійович, шановні колеги.

Під час чергового прийому виборців у моєму Володарському окрузі номер 92 до мене звернулися шановні люди, інваліди Великої Вітчизняної війни. Їх прохання було винести на розгляд Комітету Верховної Ради у справах інвалідів і пенсіонерів питання щодо виконання Закону України про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту.

На жаль, визначений у державі прожитковий мінімум не відповідає елементарним нормам життя цієї категорії людей. Тобто відповідне фінансування передбачене у Держбюджеті на виконання статті 13-ї згаданого закону не має далеко стовідсоткового виконання. Це відбувається здебільше через начебто нестачу коштів. Під час прийому інваліди війни були обурені таким явищем, адже на ці цілі у державі кошти повинні бути. Уряд разом з відповідними комітетами Верховної Ради не все зробили для того, щоб забезпечити повною мірою цю категорію населення. І до цього питання, я думаю, що слід нам усім повернутися при розгляді бюджету на 2004 рік.

Перейду до другого, не менш важливого питання, просто воно парадоксальне, Видані документи, посвідчення інвалідам фронтовиків не підтверджують у значній частині те, що вони є учасниками бойових дій. Віхи історії відділяють нас від тяжких подій 1941-1945 років, а число інвалідів війни в окремих регіонах на превеликий жаль зростає, у тому числі такий парадокс має у моєму виборчому окрузі. З кожним роком їх стає все більше і більше. До фронтовиків прирівняли тих, хто не пережив лихоліття Великої Вітчизняної війни, а пільгами передбаченими законами для них, вони користуються.

Не менш більш болючі проблеми для цієї категорії населення є проблема адресної допомоги. Якою вона являється для інвалідів війни, скажімо, власника автомобіля? Справа в тому, що на рік він отримує компенсацію на пальне у розмірі більше 80 гривень. Це вистачить трохи більше на 50 літрів бензину. Небагато, можна сказати, зовсім нічого. Про техобслуговування автомобіля чиновники соцзахисту зовсім забувають, а воно буду коштувати немалу суму грошей, десь 250, а то і тисячу гривень. Де їх взяти інваліду? За браком часу не буду переліковувати інші парадоксальні, так називаєма ця допомога і виконання цього закону для цієї категорії населення.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Просив би я теж вважати мій виступ депутатським запитом, а відповідним комітетам разом з урядом дати відповідне доручення щодо вдосконалення законодавства і виконання його з піднятих питань. При формуванні бюджету на 2004 рік необхідно врахувати відповідні видатки на соціальне забезпечення ветеранів та інвалідів війни. У свій час вони захищали нашу рідну Батьківщину і нашу неньку Україну, а тепер хто, як не ми з вами, повинні їм допомагати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Чергове пленарне засідання розпочинається о 10 годині 1 липня. Дякую всім.