ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
21 лютого 2003 року, 10.01 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені і гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:02:18
Зареєструвалося -426
Зареєструвалося 426 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег - Толочка Петра Петровича, якому виповнилося 65 років, ювілей. Давайте привітаємо і побажаємо всіляких успіхів. Нощенка Миколи Петровича, також День народження. А також Слободяна Олександра В’ячеславовича. То ж вітаємо наших колег, бажаємо їм процвітання при міцному здоров'ї.
Прошу прослухати оголошення. Відповідно до статей 4.2.2 та 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України, протоколу депутатської фракції "Політичних партій, промисловців та підприємців України" та "Трудова Україна" від 20 лютого 2003 року номер 22 інформую, що керівником депутатської фракції "Політичних партій, промисловців та підприємців України" та "Трудова Україна" обрано уповноваженого представника цієї фракції народного депутата Україна Шарова Ігоря Федоровича. Представляти депутатську фракцію уповноважено народних депутатів України Дашутіна Григорія Петровича та Гуреєва Василя Миколайовича.
Шановні колеги, я хотів нагадати, що сьогодні ще одне велике свято, це Міжнародний день рідної мови. Я вітаю вас з цим святом і хотів би, щоб воно вас спонукало до роздумів. (О п л е с к и).
Шановні колеги, перелік питань, які ми сьогодні маємо розглянути, у вас є. Регламентом, як вам відомо, не передбачено розгляд депутатських запитів, але їх дуже багато у нас. Не буде заперечень, щоб ми проголосували депутатські запити? Дякую.
Я тоді поставлю на голосування зараз їх. Надійшли запити народних депутатів України Юрія Кармазіна до голови Верховного суду України, Голови Верховної Ради України, Вищої Ради юстиції щодо конституційної діяльності, незаконного зайняття посади та здійснення повноважень голови Вищого господарського суду України Притику Дмитра Микитовича. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:04:57
За-151
Рішення прийнято.
Віктора Антемюка до Голови Верховної Ради України про надання офіційного роз'яснення з приводу змін до статті 51 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:29
За-118
Рішення прийнято.
Андрія Веревського до Прем`єр-міністра України щодо організації підприємств поштового зв'язку в Полтавській області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:53
За-91
Рішення прийнято.
Андрія Шкіля до Прем`єр-міністра України щодо ходу виконання національної програми "Закордонне українство" на період до 2005 року. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:21
За-94
Рішення прийнято.
Геннадія Руденка до Прем`єр-міністра України стосовно критичного екологічного стану в селі Михайлівка перше Котелевського району Полтавської області у зв’язку з роботою газовидобувного підприємства "Сайклінгпроцесу".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:55
За-159
Рішення прийнято.
Віктора Драчевського до Прем’єр-міністра України щодо фінансування робіт з ліквідації підтоплення території міста Нікополь.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:21
За-188
Рішення прийнято.
Анатолія Доманського до Прем’єр-міністра України стосовно ситуації у відкритому акціонерному товаристві "Льонотекс" Житомирської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:48
За-139
Рішення прийнято.
Миколи Круця до Прем’єр-міністра України щодо виключення виробничого об'єднання "Карпати" з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:16
За-149
Рішення прийнято.
Миколи Томенка до Прем’єр-міністра України щодо оприлюднення додатків договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, на яких описано та зображено проходження державного кордону.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:47
За-145
Рішення прийнято.
Василя Онопенка до Прем’єр-міністра України щодо порушень конституційних принципів здійснення правосуддя внаслідок неналежного фінансування судової системи України, зокрема апеляційного суду Донецької області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:18
За-138
За - 138, рішення прийнято.
Євгена Червоненка до Прем'єр-міністра України щодо порушень законодавства у спільних наказах Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Державної митної служби України стосовно митного оформлення товарів.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:52
За-135
За - 135, рішення прийнято.
Віктора Борщевського до Прем'єр-міністра України стосовно конфліктної ситуації, що склалася на Дніпропетровському металургійному заводі імені Петровського.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:19
За-133
За - 133, рішення прийнято.
Олександра Гудими і Миколи Рудьковського до Прем'єр-міністра України щодо причин бездіяльності міжвідомчої робочої групи, створеної Кабінетом Міністрів України з питань діяльності Міжнародного консорціуму з транспортування газу територією України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:53
За-156
За - 156, рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Гуров, Сміяненко, Мовчан - до Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості підприємств гірничо-металургійного комплексу будівельним організаціям Кривого Рогу.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:22
За-175
За - 175, рішення прийнято.
Юлії Тимошенко, Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України стосовно погашення заборгованості із виплат учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які проживають у Хмельницькій області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:52
За-156
За-156. Рішення прийнято.
Георгій Бойко, Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністра України щодо виплати регресивних нарахувань шахтарям-інвалідам міста Добропілля.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:18
За-155
За-155, рішення прийнято.
Вадима Гурова до Прем'єр-міністра України стосовно проблем приватизації державної акціонерної компанії "Укррудпром".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:42
За-153
За-153, рішення прийнято.
Андрія Шкіля до Прем'єр-міністра України стосовно створення оргкомітету з вшанування в'язнів концентраційного табору у Березині-Картуській.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:12
За-144
За-144. Рішення прийнято.
Юрія Луценко до Прем'єр-міністра України щодо суміщення службової діяльності керівників центральних органів виконавчої влади з членством у Спостережній раді ВАТ "Укртелеком".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:41
За-141
За-141, рішення прийнято.
Олега Тягнибока до Прем'єр-міністра України про приведення Постанови Кабінету Міністрів України про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, номер 836 від 26 липня 1996 року у відповідність з чинним законодавством.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:16
За-167
Рішення прийнято.
Володимира Бондаря до Прем'єр-міністр України щодо реалізації програми модернізації площадки водопідготовки Луцькводоканалу.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:45
За-139
Рішення прийнято.
Михайла Павловського до Прем'єр-міністр України щодо перегляду розмірів пенсій військовослужбовцям, які вийшли на пенсію до 1992 року.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:11
За-140
Рішення прийнято.
Анатолія Оржаховського до Прем'єр-міністр України щодо умов утримання і виховання дітей у Херсонському інтернаті для дітей-сиріт та Цурюпинському дитячому будинку-інтернаті. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:40
За-185
Рішення прийнято.
Михайла Павловського до Прем'єр-міністр України стосовно дій лізингової компанії ВАТ "Украгропромінвест", які нанесли шкоду українському виробництву та створили загрозу економічній безпеці України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:10
За-120
Рішення прийнято.
Павла Мовчана до Прем'єр-міністр України про захист прав на житло мешканців робітничих гуртожитків. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:36
За-145
Рішення прийнято.
Миколи Жулинського до Прем'єр-міністра України про виконання постанови Верховної Ради України та розпорядження Кабінету Міністрів України щодо вшанування пам'яті українських вчених-садівників Симиренка...
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:13
За-140
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, голови Національного банку, міністра юстиції України щодо захисту прав вкладників банку "Слов'янський" та повернення їм вкладів.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:40
За-137
Рішення прийнято.
Валентини Семенюк до голови Адміністрації Президента України щодо надання копій тексту указу Президента від 21 березня 2000 року про питання Державного управління справами.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:12
За-150
Рішення прийнято.
Зареми Катушевої до голови Верховного Суду України щодо прискорення розгляду судовою палатою у цивільних справах касаційної скарги депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:41
За-122
Рішення прийнято.
Віктора Петрова до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України у зв'язку з невиконанням у Вінницькій області законодавства щодо соціального захисту ветеранів, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці та повних кавалерів Ордена Слави. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:16
За-151
Рішення прийнято.
Андрія Веревського до віце-прем'єр-міністра України Івана Кириленка щодо порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на фінансову підтримку підприємств агропромислового комплексу в Полтавській області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:49
За-95
Рішення прийнято.
Віктора Драчевського до міністра екології та природних ресурсів України щодо фінансування цільової програми медико-екологічного моніторингу міста Нікополя. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:18
За-120
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Ключковський, Гладій та інші до міністра транспорту України стосовно доцільності проведення обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті регіональними страховими компаніями.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:48
За-117
Рішення прийнято.
Ігоря Резніка до міністра юстиції України у зв'язку з невиконанням рішення Іллічевського районного суду міста Одеси.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:14
За-61
Рішення не прийнято.
Юрія Бойка до міністра екології та природних ресурсів України щодо виділення коштів на будівництво очисних споруд у місті Бровари.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:42
За-137
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Пєхота, Самофалов та інші, до міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, щодо погашення заборгованості перед проектно-будівельною фірмою "Херсонбуд" за виконані роботи по спорудженню житла і об'єктів соціальної сфери в Попільнянському районі Житомирської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:22
За-126
Рішення прийнято.
Анатолія Наливайка до міністра освіти і науки України стосовно заборгованості з комунальних послуг та харчування студентів Слов'янського авіаційно-технічного коледжу.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:52
За-128
Рішення прийнято.
Андрія Полііта до міністра юстиції України з питань організації виконання судових рішень державною виконавчою службою.
Ставлю на виконання про направлення запиту.
10:23:18
За-131
Рішення прийнято.
Юрія Артеменка до міністра внутрішніх справ України про факт перешкоджання законній професійній діяльності журналістів в Полтавській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:23:44
За-111
Рішення прийнято.
Григорія Омельченка до міністра внутрішніх справ України про внесення до комісії при Президентові України з питань громадянства подання щодо припинення громадянства України народному депутату України Миримському Леву Юлійовичу, який є громадянином держави Ізраїль. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:19
За-131
Рішення прийнято.
Людмили Кириченко до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України стосовно ситуації навколо товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень", Луганська область.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:47
За-94
Рішення прийнято.
Михайла Волинця до Генерального прокурора України про перешкоджання законній діяльності первинної профспілки харківського товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродукт".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:14
За-105
Рішення прийнято.
Леоніда Черновецького до Генерального прокурора України стосовно скарги керівників судових інстанцій Харківської області "Надії", працівників прокуратури міста Харкова.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:44
За-90
Рішення прийнято.
Олександра Чорноволенка до Генерального прокурора України стосовно порушення законодавства керівництво спільного підприємства "Демос".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:10
За-114
Рішення прийнято.
Василя Онопенка до Генерального прокурора України щодо грубого порушення Чернігівською міською радою законодавства України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:36
За-101
Рішення прийнято.
Володимира Петренка до Генерального прокурора України про факти порушення законодавства при реформуванні колишнього КСП ім. Леніна Тростянецького району Сумської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:04
За-109
Рішення прийнято.
Євгена Червоненка до Генерального прокурора України щодо порушення посадовими особами державної компанії "Укркомресурси" положень статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:37
За-126
Рішення прийнято.
Володимира Єщенка до Генерального прокурора України про порушення прокуратурою Черкаської області законності при розслідуванні кримінальних справ стосовно акціонерного товариства "Графія-Україна".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:07
За-121
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо порушень земельного законодавства в Кіровоградській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:33
За-118
За - 118, рішення прийнято.
Олександра Турчинова до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України про грубі порушення Закону України про Державний бюджет на 2003 рік, пов'язаних з розформуванням вертолітної частини у місті Бердичів.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:29:05
За-127
За - 127, рішення прийнято.
Миколи Поліщука до Генерального прокурора України щодо фактів безпідставної затримки та вилучення податковою інспекцією Бориспільського району вантажу з медикаментами.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:29:32
За-196
За - 196, рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України про надання правової оцінки розгляду справи щодо банкрутства акціонерного товариства "Новоукраїнський цукровий завод" Кіровоградської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:30:01
За-151
За - 151, рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Гінзбург, Григорович, Семенюк до Генерального прокурора України про взяття під контроль прокуратурою справи, яка перебуває на розгляді у Європейському суді, щодо захисту прав мешканця Києва Ткаченка.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:30:37
За-176
За - 176, рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Стретович, Кириченко та інші - до Генерального прокурора України у зв'язку з нереагуванням органів прокуратури і міліції на заяви про злочинну діяльність керівників товариства з обмеженою відповідальністю “Сеал-С". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:31:10
За-130
За-130. Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Голови Служби безпеки України стосовно хижацького знищення лісів у Черкаській області, їх розкрадань та вивезення за кордон, що наносить збитки національним інтересам України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:31:40
За-180
За-180, рішення прийнято.
Павла Мовчана до Голови Національного банку України щодо захисту прав на житло колишніх працівників банку "Україна". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:32:07
За-165
За-165, рішення прийнято.
Владислава Отрощенка до Голови Державної митної служби України про відкриття митних постів спрощеного перетину державного кордону у Городнянському районі Чернігівської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:32:35
За-147
За-147, рішення прийнято.
Миколи Катеренчука до Голови Фонду державного майна України у зв'язку з продажем фондом недобудованого 24-квартирного будинку у місті Хмільник Вінницької області за заниженою вартістю.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:33:07
За-161
За-161, рішення прийнято.
Нвєр Мхітаряна до Голови Державного комітету статистики України щодо надання інформації про національний склад населення України найбільш чисельні національні за регіональними принципами та кількість носіїв мов національних меншин за даними перепису населення 2001 року.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:33:47
За-203
Рішення прийнято.
Віктора Тарана (Терена) до голови Правління ощадного банку України стосовно виплат заощаджень громадянам передбаченими Державним бюджетом.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:34:16
За-155
Рішення прийнято.
Народний депутат Борщевського до Прем'єр-міністр України про багаторічну тяганину з ліквідації аварійного стану теплопостачання житлового будинку селища міського типу "Меліоративне" Новомосковського району Дніпропетровської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:34:49
За-132
Рішення прийнято.
Переходимо до розгляду питання за розкладом засідань. З процедури, будь ласка, Порошенко.
10:35:08
ПОРОШЕНКО П.О.
Шановний Володимире Михайловичу! У середу у зв'язку з проведенням закритого засідання Верховної Ради фракції були позбавлені можливості зробити заяви, як це робиться за нашим Регламентом. Є пропозиція, щоб ми зараз приділили 10-15 хвилин на заяви від фракцій і після цього продовжили розгляд питань які заплановані сьогодні по порядку денному.
Дякую.
ГОЛОВА. Яка буде думка Верховної Ради? У нас же сьогодні буде можливість о 13-й годині, шановні колеги.
(Ш у м у з а л і)
Я прошу, не кричіть, не всі зразу!
Хто за те, шановні колеги, щоб відвести час до 11 години для виступів, оголошень, заяв, виступів від фракцій, прошу визначитися голосуванням.
10:36:19
За-215
Рішення не прийнято.
Оголошується до розгляду інформація Тимчасової слідчої комісії, тобто заслуховування інформації Тимчасової слідчої комісії для з'ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" та перевірки дотримання законності при здійсненні його ліквідації.
Будь ласка, Король Віктор, голова комісії. Скільки часу вам потрібно? До 30 хвилин - інформація і потім працюємо далі. Ну така пропозиція. Не буде заперечувань. Багато? Ну давайте будемо просити скоротитися, якщо можна.
10:37:12
КОРОЛЬ В.М.
Шановні колеги! Шановні присутні! На виконання постанови Верховної Ради України від 4 липня 2002 року Тимчасова слідча комісія інформує вас про попередні результати її роботи. Я коротко зупинюся на історії банку "Україна".
Цей банк утворено в 1991 році на базі колишнього державного Агропромбанку України із статутним фондом понад 13 тисяч гривень. Він нараховував 227 дирекцій та 510 відділень, які обслуговували більше 200 тисяч юридичних осіб та понад 1,5 мільйона вкладників фізичних осіб.
У період 1991-1996 років банк швидко розвивався, увійшов до "вісімки" найбільших банків України. При цьому його статутний фонд зріс більше, ніж у 5 тисяч разів.
До 1998 року діяльність банку "Україна" була прибутковою, хоч ця прибутковість мала сталу тенденцію до зменшення. Справа в тому, що цей банк привертав увагу політиків і високопоставлених осіб, які неодноразово робили спроби вольового втручання в його діяльність і навіть використання його фінансових можливостей у своїх корисливих цілях.
Керівники банку виявилися нездатними протистояти цьому і самі стали на шлях зловживання. Як результат 29 червня 2001 року Національний банк відкликає у банка "Україна" ліцензію та призначає ліквідатора. Верховна Рада України своєчасно відреагувала на цю подію і вже 5 липня була створена Тимчасова слідча комісія у справі банку "Україна".
Завдяки діяльності комісії спільно з Генеральною прокуратурою та силовими відомствами за півроку в банківській сфері було виявлено більше порушень, ніж за всі попередні роки. Було встановлено 2 тисячі 393 вчасно неповернутих банку "Україна" кредитів на суму більше 1,3 мільярда гривень. Було запроваджено низку заходів для запобігання подальшому розкраданню майна банку "Україна", збереження його цілісності. Комісія назвала прізвища осіб, які були причетні до краху банку і використовували своє службове становище для задоволення безмежних власних потреб. Ці прізвища були оприлюднені в попередніх інформаціях слідчої комісії.
Важливим досягненням минулої слідчої комісії є законотворча робота. Розроблено та прийнято спеціальний закон про банк "Україна". 10 січня минулого року прийнято також Постанову Верховної Ради, яка зобов'язує, тут я хотів би, щоб ви свою увагу привернули, яка зобов'язує оприлюднити список із 150 найбільших боржників банку із зазначенням їх власників та сум неповернутих кредитів. За цією постановою Кабінет Міністрів мав у 10-денний термін визначитись щодо використання нерухомого майна банку "Україна" та вжити всіх заходів до прискорення повернення заборгованості за виданими банком кредитами. Нацбанк та уряд повинні були проінформувати державні установи про небезпечність укладання угод з боржниками банку. Постанова зобов'язувала ліквідатора щомісячно оприлюднювати через засоби масової інформації стан повернення боргів банку та рух коштів на накопичувальному рахунку. Нацбанк повинен був створити комісію для вивчення законності пролонгації термінів повернення кредитів боржниками банку "Україна". Але, на жаль, жоден з цих пунктів не був виконаний якісно і вчасно.
Більше того, і колишній міністр фінансів Юшко дав усно розпорядження про припинення діяльності міжвідомчої урядової групи по банку "Україна", не маючи для цього ніяких підстав.
4 липня 2002 року Верховною Радою України нового вже скликання відновлено роботу тимчасової слідчої комісії, яка є логічним продовженням попередньої. Згідно поставлених завдань слідча комісія остаточно підтвердила, що причинами банкротства банку "Україна" є край ризикована та шкідлива практика викладання значних ресурсів, сумнівні кредити, неекономічне витрачання апаратом управління банку коштів на власні потреби, відсутність дієвого контролю Національного банку за діяльністю одного з найбільших системних банків, невизначена та пасивна роль уряду Україна, слабка діяльність правоохоронних органів з попередженням зловживань в банківській системі, високий рівень корупції у фінансових та банківських сферах, непрофесійні дії менеджменту банку в ринкових умовах.
Всі ці причини підтвердилися правоохоронними органами. Так правоохоронними органами відкрито, виявлено 471 злочин, 216 з яких у минулому тільки році. З яких порушено 375 кримінальних справ. Серед злочинів це у сфері службової діяльності 254, 8 фактів хабарництва, шахрайства з фінансовими ресурсами, 107 розкрадань і 27 інших. До кримінальної відповідальності притягнуто 334 особи, з яких 111 працівників регіональних відділень та філій банку, у тому числі 3 керівника правління банку, 4 керуючих облдирекціями та 3 їх заступники, 37 керуючих філіями, 22 керівника структурних підрозділів банку та більше 200 керівників комерційних структур, причетних до скоєння злочинів.
Поява такої кількості кримінальних справ у банківській сфері свідчить про те, що слідчій комісії вдалося пролити світло на деякі темні місця діяльності цього банку.
Як вам відомо, шановні депутати, після невдалої спроби реанімувати банк шляхом запровадження тимчасової адміністрації, Національний банк призначив ліквідатором банку за результатами тендеру агентство з питань банкрутства Міністерства економіки України.
Однак комісія, проаналізував значний обсяг документів, виявила серйозні факти порушень законодавства цим ліквідатором. Голова цього агентства Русалін замість накопичення ліквідаційнної маси для задоволення вимог вкладників, втрачені ці кошти, витрачав їх на себе і на своє оточення. Так, він виплачував заробітну плату на рівні працівників європейських банків, наняв особисту охорону з підрозділу "Титан", перераховував кошти іншим фірмам, які нібито брали участь у ліквідації банку, відряджав себе і своє оточення разом з водіями до Ялти. Цей горе-ліквідатор зазіхнувся на нерухоме майно банку "Україна". Наприклад, через третю особу він здав в оренду будинок в центрі Києва по ціні 2,8 гривні за квадратний метр. За нашим наполяганням зроблено незалежну оцінку, експертизу, вона проведена, і зараз ціна для продажу дорівнює 8 тис. гривень за квадратний метр. Крім того, слідча комісія виявила у цього ліквідатора і підробку документів.
За наслідками перевірених фактів проінформовано Генеральну прокуратуру, яка в вересні 2002 року порушила проти Русаліна кримінальну справу. До речі, інші працівники агентства з питань банкрутства, які після Русаліна призначалися головами ліквідаційної комісії, це і Струхов, це і Некряч, теж нічого корисного не зробили.
В результаті так званої діяльності агентства з питань банкрутства було зірвано одне основне положення по банку "Україна", це - своєчасна виплата розрахунків з кредиторами першої черги. Договірні відносини Національного банку з агентством з питань банкрутства були припинені, і 26 червня уже цього року новим, вже п'ятим ліквідатором банку "Україна" призначено заступника директора генерального департаменту банківського нагляду Національного банку "України" Раєвського Костянтина Євгенійовича.
Крім поточної роботи, тобто за півроку діяльності комісії, було проведено дев'ять її засідань, на яких заслухано та проаналізовано інформацію голови та першого заступника голови Національного банку, заступника Генерального прокурора, голови Вищого господарського суду, заступників державного секретаря Міністерства фінансів та Міністерства юстиції та начальника департаменту Міністерства економіки, представника комісії по цінних паперах по фондовому ринку, першого заступника голови "Приватбанку", неодноразового ліквідатора банку "Україна".
Члени комісії на виконання доручення виїжджали в регіони нашої України. Можу доповісти шановний депутатам, що завдяки сприянню і постійному контролю слідчої комісії станом на 1 січня цього року виплачено сто відсотків заборгованості банку "Україна" перед будинками-інтернатами для дітей, будинками-інтернатами для інвалідів та пристарілих, школами-інтернатами для дітей-сиріт це на суму 6 мільйонів гривень.
Задоволено кредиторські вимоги всіх громадських організацій, інвалідів та ветеранів на суму 634 тисячі гривень.
Повернуто 1,2 мільйони гривень всім фізичним особам по заблокованих їхнім платежам, звертаю вашу увагу, повернуто вклади всім фізичним особам у розмірі до 50 тисяч гривень, а це 182,6 мільйони гривень. Повністю повернуто кошти Фонду взаємопорозуміння і примирення. Всього повернуто коштів 47104 фізичним особам та 600 юридичним особам на загальну суму 222,8 мільйонів гривень.
Таким чином, шановні народні депутати, за вашою участю повністю задоволені вимоги по першій черзі згідно нашого закону. Попереду задоволення вимог другої та третьої черги кредиторів. У другій черзі знаходиться Національний банк України, якому банк "Україна" винен 502 мільйона гривень та 316 фізичних осіб, яких суми вкладів перевищують 60 тисяч гривень. Це на загальну суму 516 мільйонів.
У третій черзі знаходиться 57,5 тисяч юридичних осіб, тобто підприємців, організацій, фермерських господарств, які втратили через банкрутство банку 919,5 мільйонів гривень. Якщо винести за дужки Національний банк, який має під заставою майно, то для задоволення потреб третьої черги потрібно 1 мільярд гривень. Це величезна сума.
У той же час банк має приблизно 2600 боржників, які своєчасно не повернули надані їм кредити на суму 797 мільйонів гривень та заборгували по процентам на суму 650 мільйонів. Тобто борги перед банком становлять близько півтора мільярди гривень.
Крім того банк має власності ще не заставленого нерухомого майна, зокрема будинки, автомобілі, цінні папери. Таким чином, теоретично коштів мало б вистачити для задоволення всіх кредиторів, та ще б залишилося. Але практично заборгованих коштів банку ніхто не повертає.
Щоб не бути голослівним, наведу такий приклад. Станом на 1 липня, на час банкрутства, заборгованість складала 1,3 мільярда гривень. Через рік - 1,4 мільярда гривень На сьогоднішній день - 1 мільярд 450 мільйонів гривень, причому чверть мільярда цих кредитів було видано під гарантії уряду та на виконання державних програм.
Отут привертаю вашу увагу. З 2 тисяч 600 боржників 50 юридичних осіб мають борг банку більше ніж 1,1 мільярда гривень, тобто 76 відсотків всього. І цій фірмі заборгували окремі від 2-х з половиною мільйонів до 260 мільйонів гривень - такі кредити брали.
За ці півтора року погашено прострочених кредитів разом з відсотками лише 52 мільйони, або 3,6 процента від заборгованих сум. Щодо усіх цих боржників, ліквідатор проводить позовну роботу, але ефективність її складає 12 відсотків.
Згідно статті Закону про банк "Україна", третє, про врегулювання заборгованості Генеральній прокуратурі, Міністерству внутрішніх справ та Службі безпеки України нами з вами було доручено розглянути законність отримання кредитів, у тому числі за постановами Кабінету Міністрів та розпорядженнями обладміністрацій, і вжити заходи щодо їх повернення до 1 липня 2002 року.
Треба констатувати, що це законодавче доручення не виконано. Хіба повернення менше 4-х відсотків можна рахувати як виконане? Не можна. Підтримую.
Шановний Генеральний прокурор, дозвольте вам нагадати, що до закінчення ліквідаційних процедур залишається близько півтора року, і на вашій совісті залишаться як неповернуті кредити, так і неповернуті кошти підприємствам, установам, організаціям. Я думаю, ніхто це не простить.
Треба відзначити, що таке ставлення Генпрокурора до цього питання є, ну, незрозумілим, тому що по ініціативі комісії було виділено 200 тисяч гривень на роботу слідчої групи для того, щоб робота була ефективною. На жаль, ні.
Я хотів би декілька слів сказати про роботу Міністерства внутрішніх справ. Це Міністерство найбільшу зробило роботу по своєму напрямку. Але дивіться, що відбувається. Міністр внутрішніх справ Смирнов 9 грудня 2002 року повідомив комісію, цитую: "Проведено 1942 перевірки законності отримання та цільового використання кредитних ресурсів. Вжиті заходи сприяли зменшенню сум неповернутих кредитів з 1.4 мільярда гривень до 754,8 мільйонів. Безпосередньо органом внутрішніх справ забезпечено повернення боргів у сумі 76.5 мільйонів гривень, накладено арешти на майно на суму 17 мільйонів. На сьогодні практично всі проблемні кредити перевірено. За результатами перевірок прийняти процесуальні рішення". Кінець цитати.
Звертаю ще раз вашу увагу на повідомлення ліквідатора, що повернуто всього 52 мільйони гривень, це у 14 разів менше, ніж продекларовано Міністерством внутрішніх справ. Де правда, ми з'ясуємо, коли зберемося.
Крім того, Верховною Радою було доручено слідчій комісії перевірити законність проведення приватизації "Укрсоцбанку" та "Промінвестбанку". Необхідну документацію було перевірено з усіх сторін. У ході перевірки не було виявлено порушень законодавства. Встановлено, що "Промінвестбанк" і "Укрсоцбанк" було створено не шляхом приватизації, а через акціонування. Таким чином, ніякої приватизації не відбулося і порушень законодавства не виявлено.
На сьогоднішній день тимчасова слідча комісія по банку "Україна" дала відповідь на більшість поставлених нею питань. Найголовніше на сьогодні у нас залишається - це доля нерухомого майна банку "Україна", яке находиться у заставі Національному банку і коштує близько півмільярда гривень. До 1 березня цього року воно перебуває в оренді "Приватбанку". І через тиждень, шановні народні депутати, долю треба буде вирішувати, виходячи із інтересів нашої держави. Я дякую, ми прийняли постанову, якою заборонили продовжувати термін передачі майна до законодавчого врегулювання, поки ми з вами не визначимо, що з цим півмільярда робити.
Ясно, що ліквідатор не буде спроможний утримувати такий майновий комплекс. Легко можна передбачити, що одразу почнеться розкрадання та розтягування цього майна. За прикладом далеко ходити не треба. Господарській суд Одеської області з подачі Голови Одеської облдержадміністрації Гриневецького передав майно банку "Україна", а це 43 приміщення і споруди, облдержадміністрації. У свою чергу пан Гриневецький зробив подарунок місцевим судовим органам, передавши їм центральний офіс банку "Україна" у місті Одеса. Отакий цікавий приклад дотримання законності тими, хто має робити і сприяти підтримки закону на місцях. Подібні випадки відбувалися і у Харкові. Це при тому, що у нас по закону записано: ніхто не має права під заставою цього майна передавати.
Такі випадки гри з законом є прямим наслідком того, що на сьогодні, на жаль, наш уряд не виконує наші з вами прийняті рішення - це і постанова, це і закон. Ми чітко і ясно записали: протягом 10-денного терміна треба було визначитися з майном банку "Україна", а пройшло вже більше 400 днів. 10 днів і 400 днів, ніхто не приймає рішень.
Резонансний крах одного з найбільших вітчизняних банків показав, як недосконалість судової та виконавчої системи, так і чинного законодавства у цій сфері. В цьому руслі комісія вбачає вдосконалення існуючого законодавства одним з напрямків своєї діяльності. Однією із проблем, шановні, є те, що ми з вами, як законодавча влада, узаконили багато таємниць, в тому числі і від самих себе: банківська таємниця, комерційна таємниця, чудова таємниця, таємниця слідства. Поряд з позитивом ці таємниці породжують і безконтрольність. Темнота таких таємниць розповсюджена, на жаль, і на деякі важливі відомості про тих, хто довів до банкрутства крупнішу банківську установу.
На звернення комісії до ліквідатора той поясніє, що не дасть нам відомості про найбільших боржників, тому що немає закону. Тому, зважаючи на відсутність, я прошу вас, шановні народні депутати, розглянути подані законопроекти від комісії, де зміни до банків і банківської діяльності - 62-а, 96-а стаття, це і врегулювання відносно майна банку "Україна".
Крім того, шановні народні депутати, я звертаюся до вас як голова комісії, і це спонукали мене мої члени комісії, повернутися до розгляду питання про тимчасові слідчі комісії. Просто соромно бути членом комісії, коли тебе кожен каже: ви незаконно створені, ви не відповідаєте до закону і ніякої інформації вам давати не будемо. І це ми винні самі, ми не можемо з вами узаконити або створювати комісії, або їх не створювати, але в такому стані не можна знаходитися.
Зараз слідча комісія робить спроби зібрати всі недоліки з цього питання, винести на ваш розгляд законопроекти, які б унеможливили такий процес, який відбувається тут по банку "Україна".
Шановні народні депутати! Нас, членів комісії, хвилює, я думаю, і вас хвилює, бо стільки звернень надходить до комісії і з місць, і від народних депутатів, це третя черга кредиторів.
Там є селянські і фермерські господарства, молокозаводи і м'ясокомбінати, млини і пекарні. У цій черзі навчальні заклади, бюджетні установи та громадські організації, профспілки, санаторії, лікувальні заклади. І за кожною такою юридичною особою стоять постраждалі люди, члени трудових колективів. Задовольнити їх законні вимоги - найбільш складна задача, тому що практично єдине джерело, підкреслюю, це примусити боржників банку повернути видані їм кредити. Потрібна координація координація і спрямування в один напрям зусиль Генпрокуратури, МВС, судової влади, урядових і банківських структур.
Дивіться, 50 боржників, 1 мільярд! І нам звітують, що перевірили сільські господарства тисячами. Жоден з цих 50 - я офіційно заявляю - не прагне повернути кошти і вони мають 1 мільярд і чекають коли процедура банкрутства банку закінчиться і ніхто до них не буде пред'являти претензій. Невже хтось у цьому залі - от дивіться, для прикладу таке - сумнівається в тому, що бувший керівник “Укрроса”, голова ради банку, нині народний депутат України Володимир Сацюк не знає де знаходиться його найближчий помічник, один з керівників банку "Україна" пан Політуха, за сприянням яких вони вдвох не тільки було отримано в 1998 році кредит банку на суму 25 мільйонів гривень терміном на 12 років. Ви розумієте, вже банк прекращає фінансування, на 12 років беруть цей кредит, але ще й сам Політуха, крім цього, вкрав 10 мільйонів гривень і тепер знаходиться в розшуку і ніхто не знає де він є.
(Ш у м у з а л і)
Я вдячний за те, що ви розумієте, що відбувається.
Я відповідально заявляю сьогодні, що таке ставлення правоохоронних органів, нашої влади приведе до того, що ми не зможемо повернути кредити.
Законом про врегулювання заборгованості Президенту України запропоновано використати свої конституційні повноваження для забезпечення повернення суб'єктами підприємницької діяльності та державним підприємствам кредитів, взятих у банку "Україна". Однак, надія на сприяння та дієвий контроль в цій важливій справі з боку Президента не виправдалася. Судіть самі.
Слідча комісія звернулася до Адміністрації Президента з запитом що зроблено з цього питання, бо є закон. Ми попросили і Президента втрутитися, використати його конституційні повноваження. Нам відповідь дали: "Глава держави неодноразово доручав уряду, Національному банку України та правоохоронним органам забезпечити захист інтересів вкладників - фізичних осіб, притягнення його боржників до відповідальності та погашення ними заборгованості перед банком "Україна". В даний час виконання цих доручень продовжується і знаходиться на контролі у Президента України. Найближчим часом Президент України передбачає заслухати уряд і Національний банк щодо ходу ліквідації банку "Україна" та задовольнити законні вимоги його вкладників", кінець цитати.
Якщо нагадати, що якщо за півтора року не було це зроблено, то ще якщо буде таким чином, 3 роки термін стече і не буде права ні кого слухати і з кого питати гроші. Тому я звертаюся до Президента України, щоб він теж посприяв і використав свої можливості до підлеглих їм структур для наведення порядку по ліквідації банку "Україна".
Ходити далеко немає куди, не потрібно шукати десь боржників банку і винних в ньому. От нам до слідчої комісії поступила така інформація, що народні депутати, які сидять тут в залі, теж причетні до цього, до видачі цих кредитів. В свій час, я називаю, в свій час головою тимчасової адміністрації банку "Україна" був Топалов Віктор Семенович, виборчий...115, зараз він став депутатом. Але уже, дивіться, уже, коли узнали, що банк банкрутіє, з його допомогою при головуванні, керуванні банком Волковим, вибачаюся, не Волковим, Сацюком Володимиром було надано кредити: Уманський тепличний комбінат, Торговий дім банку "Україна", товариство "Інтерагросистема" на загальну суму 6,3 мільйона гривень та 9,8 мільйона доларів. І ці кредити не повернуті до цих пір, тобто це просто називалося мародьорство.
Тому, шановні народні депутати, тимчасова слідча комісія продовжує свою роботу. Ті матеріали, які поступають, допоможуть нам вже зосередити увагу уряду, правоохоронної системи, наших депутатів для того, щоб ми взяли під контроль. Вже організовувати немає чого, ми організували всі комісії, організували робочі групи під контроль виконання прийнятих наших законів. Тоді я буду впевнений, і ви будете впевнені, що особи, які винні по краху банку "Україна", будуть пригягнуті в законному порядку до суду, а гроші будуть повернуті.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, одну хвилиночку, давайте порадимося, як ми будемо поступати. Оскільки пропозиція комісії була, щоб просто виступити з інформацією і не ставити. Зараз давайте домовимося. 15 хвилин на запитання відводимо. Ну, все, бачите, нормально.
Прошу записатися на запитання. Висвітлити на табло прошу.
Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
11:00:50
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина, фракція "Наша Україна".
Шановний колего, шановний генерал-депутат України. Ви знаєте, я вам вдячний за доповідь, бо мені здавалося, що ви ще оцього Русаліна, ви не підете, я дуже радий за бурхливий фінал, де ви назвали все-таки якісь конкретні прізвища і прізвища високі.
У мене є після всього того, що я почув, звичайно, що потрібно доводити справу до кінця, але я розумію, це не залежить лише від комісії. Але те питання, на яке ви можете дати відповідь, мені здається, вже сьогодні.
До кожного депутата, який тут сидить, до нього зверталися його виборці, тому що в тій чи іншій мірі хтось та від того, що на наших очах, це взагалі буде дивовижна історія, я думаю, на очах суспільства розграбували один із найбільших банків України, який перетворився в ніщо. Так от, ви кажете, що є на півтора мільярда нерухомості. Так? І водночас є борг перед нашими виборцями, перед фермерами, перед фізичними особами який сягає 1 млрд. Здається, є можливість повністю розрахуватися із цими людьми. Що, скажімо я, як народний депутат, можу зробити чи мушу зробити для того, щоб задовольнити вимоги моїх виборців, сплатити їм оці борги? Дякую вам.
КОРОЛЬ В.М. Дякую.
Я вважаю, що кожен з нас повинен, перш за все, в законодавчому порядку підтримати ті закони, які будуть внесені, вже внесені тимчасовою слідчою комісією, тобто народними депутатами. Там прямо зобов'язуються, перш за все, зробити цю процедуру прозорою, тобто оприлюднити цих найбільших 50 боржників, це прямо стане ясно, хто ці гроші утримує і не повертає. По-друге, зобов'язати правоохоронні органи, державу, уряд держави виконати те, що від них ми вимагаємо.
Дивіться, на сьогоднішній день півмільярда - це не рухоме майно банку "Україна". дали 10 днів термін, щоб визначились, ми хотіли зробити іпотечний банк, ми хотіли якусь іншу - не визначились, розкрадається. Тому ми вважаємо, що ваша підтримка в цьому напрямку буде реальним вкладом в вирішенні цього питання.
ГОЛОВА. Олег Зарубінський, фракція НДП. Дякую.
11:03:27
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.Шановний Вікторе Миколайовичу, я хотів би в першу чергу звернути увагу на першу частину назви слідчої комісії для з'ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану банку "Україна". Ви знаєте, нам кожен день по телебаченню "Магнолія-TV" вустами Висоцького віщає, що "вор должен сидеть в тюрьме". З вашого виступу я зрозумів, що це абсолютно не зреалізовано, незважаючи на те, що вже давно комісія займається цим, а реалізований, очевидно, інший вислів Івана Крилова: что сходит с рук ворам, за то воришек бьют". Я хочу спитати у вас: от видавалися безповоротні суперризиковані кредити. Хто в цьому винен? Я хочу вас спитати: що ніхто не контролював з боку держави, з боку Нацбанка те, що відбувається в найбільшому комерційному банку? Я думаю, що ви маєте називати всі прізвища, ви маєте на це право, ви є слідча комісія. Ми хочемо вже сьогодні почути, що були реалізовані ті гасла, про які нам щодня віщають з телебачення. Дякую.
КОРОЛЬ В.М. Дякую.
Я повністю з вами поділяю ту думку, де ви кажете, що великий шахрай, великий вор, інакше кажучи, він не притягнутим до відповідальності, а от ті цифри, що я називав, це оті "стрєлочники", як ми кажемо, які притягнуті.
Але якщо ми виконаємо те, що ми прийняли вчора в постанові, то перед нами будуть звітувати Генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ по виконанню тих завдань, які ми поставили: хто до якої відповідальності притягнутий. Я назвав тільки ті фамілії, які сьогодні є в комісії. Ми не прокурорська... в нас нема повноважень і нам не надають інформацію про, да, про ті всі.
На сьогоднішній день Генеральна прокуратура вивчила, закінчила всі матеріали і мусить передати справи до суду. Тоді ми узнаємо про тих осіб, які повинні бути, на ваш погляд, притягнуті.
ГОЛОВА. Іван Сидорович Бокий, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.
11:05:36
БОКИЙ І.С.
Шановний Віктор Михайловичу, я хотів би задати вам кілька запитань, але я поступаюся цим правом жінці - Валентині Петрівні Семенюк.
ГОЛОВА. Валентина Семенюк.
11:05:50
СЕМЕНЮК В.П.
Спасибі, Іване Сидоровичу. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний Вікторе Михайловичу...
КОРОЛЬ В.М. Миколайовичу.
СЕМЕНЮК В.П. Миколайовичу. У мене до вас два питання. Перше, від вашою інформацією видно, що комісії було важко працювати, тому що не підписаний закон про Тимчасові слідчі комісії, які Президент не підписав.
Тобто сьогодні можна сказати, що Президент не хоче, щоб люди знали, хто розкрав банк "Україна". Це перше запитання. Так це чи ні? Я хотіла б конкретну відповідь.
Друге питання, з вашого виступу видно, що гроші брали ті, хто поближче коло тіла, або я б сказала, знаходяться під патронатом. І сьогодні ті фірми, які брали, і в тому числі депутати Верховної Ради, яких ви назвали, ті фірми процвітають, а гроші вони не повертають. А в кінцевому результаті ті люди, які вклали копійки за реалізоване порося та сільська рада, яка мала копійки, плату за тепло, за світло втратила гроші.
Скажіть мені, будь ласка, чи оприлюдните ви прізвища всіх депутатів і назви тих фірм, які процвітаюсь, щоб можна було сказати, оце в тебе майно, ми його реалізуємо і вернемо людям гроші. Як ви дивитесь на це? Дякую.
КОРОЛЬ В.М. Я дивлюсь на це позитивно, і члени комісії теж дивляться на це все позитивно, маючи на увазі, що люди, які винні банку "Україна", які шахрайським шляхом отримали ці кредити, вони повинні бути, перш за все, покарані, по-друге, повернути гроші.
Відносно першої частини запитання. Да, я підтверджую, що тимчасова слідча комісія не може працювати в умовах, коли не визначений правовий статус. І від цього, ви бачите, такий результат. І я думаю, що в найближчий час це питання ми з вами будемо вирішувати.
ГОЛОВА. Михайло Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко.
11:07:45
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую, Володимире Михайловичу. Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко.
Два питання. Значить, як ви відноситесь до того, Віктор Миколайович, щоб, оскільки ваша інформація, вона як повисає в повітрі, щоб зробити спеціальне засідання Верховної Ради, присвячене цьому питанню, запросити Генеральну прокуратуру, Генерального прокурора, запросити Президента на це засідання, тому що це 7 мільярдів гривень і біля 7 мільйонів населення, яке постраждало. От, запросити Президента, розглянути ці питання, поставити, щоб люди знали, хто в державі турбується про людей, а хто про свої кишені. Тому це перше.
І друге. Все-таки потрібно, щоб вашу навіть сьогоднішню інформацію чи можемо ми... сьогоднішню інформацію опублікувати в "Голосі України" і вказати прізвища конкретно, хто не сприяє, хто сприяє, хто заважає вирішенню цієї проблеми. Дякую.
КОРОЛЬ В.М. Відповідь на перше запитання.
Ми внесли, члени тимчасової слідчої комісії внесли проект закону, він вам розданий, де написано одним із пунктів: вимагати відповідь від Генерального прокурора, звіт, звіт тут, на Верховній Раді, від Генерального прокурора, від голови Верховного суду, від міністра внутрішніх справ. Якщо підтримаєте, це буде в законі записано і це буде реалізовано.
Відносно...
ГОЛОВА. Володимир... А, і друге ще було питання?
КОРОЛЬ В.М. Про опублікування. Це звичайне явище.
ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів.
11:09:36
ПУЗАКОВ В.Т.
Дякую, Володимире Михайловичу. Прошу передати слово Матвєєву Валентину Григоровичу.
КОРОЛЬ В.М. До речі, попередня інформація надрукована була у засобах масової інформації.
11:09:45
МАТВЄЄВ В.Г.
Я дякую, Володимире Тихоновичу. Матвєєв, фракція комуністів.
Шановний Вікторе Миколайовичу, окрім десь там 3-4 прізвищ, прямо скажемо, другорядних діючих осіб у цьому страшному авантюрному, але дуже масштабному дійстві, ви так і не назвали основних все-таки тих, хто цей сценарій розробив для того, щоб привести такий величезний, могутній у минулому банк, як "Україна", до банкрутства.
Розслідування сьогодні, із ваших слів ми побачили, ведеться так, як мокре горить, Хто ж у цьому все-таки винен? І тут ставлять мої колеги це запитання. Хто у такому стані речей зацікавлений перш за все? Ми хотіли б отримати сьогодні відповідь. Коли про це скаже ваша комісія, яка працює уже не один день? І на роботу якої, організації її діяльності затрачені бюджетні кошти, Вікторе Миколайовичу. Тому громадяни повинні знати, хто не тільки взяв кредити, а хто уміло підвів, повторюю, цей банк, банк "Україна" до банкрутства? Дякую.
КОРОЛЬ В.М. Спасибі. Значить, шановні народні депутати комісія може оприлюднити тільки те, що в неї є офіційно подано. На сьогоднішній день неодноразові звернення, я підкреслюю, письмові, усні звернення про надання інформації про найбільших боржників банку "Україна", не просто назвали фірма, хто за нею стоїть, а назвали відповідно до наших з вами вимог, хто засновник цієї фірми, хто володар цієї фірми, який кредит взяли, на який термін, чому не повернула, не надається, посилаючись на банківську таємницю.
Я думаю, що в найближчий час у зв'язку з тим, що ми прийняли зміни до деяких законів, де прозорість банківської діяльності повинна бути, де ми відкриваємо закордонним нашим, на вимоги закордонних фінансових установ ми відкриваємо всю таємницю, може ми відкриємо і для нас з вами оту так звану таємницю про минуле банку, якого вже не існує. Тому в поданому законопроекті, ви прочитаєте, ми знову примушуємо Національний банк - ліквідатора оприлюднити. Як тільки будуть оприлюднені, комісія почне виконувати ваше завдання. Це воля ваша, зможете це зробити, підтримаєте цей закон, ми виконаємо те, що ви переді мною ставите. І я буду дуже радий, якщо ми короткий термін це виконаємо. Більше нічого не потрібно. Це залежиться від вас.
ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).
11:12:37
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Вікторе Миколайовичу, за всі роки перебування у Верховній Раді я вперше чую більш-менш конкретну предметну інформацію без політиканства, без істерії, інформацію про проведену слідчою комісією роботу.
Але все-таки, ви повинні розуміти, що це питання залишилося, і воно буде весь час перед нами стояти, ви до нього чи не наближалися, чи свідомо не наближаєтеся. Тобто, я хочу вас запитати в розвиток запитання колег Зарубінського та Матвєєва і нагадати вам, що це комісія народного депутата України Віктора Суслова нам доповідала про всі ті можливі зловживання в середовищі Нацбанку, називала прізвища керівництва і називала можливі фінансові сумні гіркі наслідки. Ви нам розповідаєте механізм розкрадання, фірма-засновник і так далі. Ми вас питаємо: чи ви мали можливість, чи ви допитували тих високих посадовців Нацбанку України, які мали завдання конкретне - контролювати банк "Україна", чи ви з ними говорили, які ви отримали від них пояснення? Це перше питання.
І друге питання. Чи є якісь справи на сьогоднішній день у суді?
КОРОЛЬ В.М. Дякую за запитання.
Попередні звіти нашої комісії інформують вас про тих осіб, які були викликані на засідання комісії. Це були і керівники і колишні прем'єр-міністри, і керівник Національного банку Віктор Ющенко і всі інші, які відповіли на всі запитання народних депутатів. Про це було проінформовано, ви можете підняти стенограми, які були раніше.
До того ж хотів би сказати, що комісія і попередня, і ця комісія наполягає на прозорості розслідування по банку "Україна". У нас звіт Генеральної прокуратури, міністра Внутрішніх справ. Кого вони перевіряють? Чому вони не перевіряють ті 50 найбільших боржників і чому наслідки їх перевірок є 4-3,5 відсотка. Якщо підтримаєте закон, там чітко записано: "прозвітувати". І тоді я буду разом з вами оцінювати результати їх діяльності не по звітам, ви бачите, які в 14 разів менше... більше, ніж реалії, тоді ми з вами можемо відповісти на ці запитання. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Хомутинник, будь ласка. Фракція "Регіони України".
11:15:14
ХОМУТИННИК В.Ю.
Прошу передать слово Пеклушенко.
ГОЛОВА. Народний депутат Пеклушенко.
11:15:23
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемый Виктор Николаевич! Виктор Николаевич! Я как член комиссии хочу прежде всего поблагодарить вас за работу, которую вы лично проводите, ы те позитивные результаты, которые имеет комиссия, во многом благодаря вашему конструктиву.
В то же время я хочу сделать замечание по вашему сегодняшнему докладу. Почему вы не информируете коллег и избирателей о том, что из 16 членов комиссии 60 процентов члены комиссии не ходят на заседания, при том что они записались. Вы, пожалуйста, проинформируйте руководителей фракций и пусть они примут меры.
Одновременно с этим, разделяя мнение коллег, что нужно отвечать на вопрос "кто виноват?" я хотел бы все-таки больше внимания уделить вопросу "что делать?". Как вы относитесь к предложению, чтобы наша комиссия встретилась с Премьер-министром Януковичем. Мы по банку "Славянский" убедились, что когда Янукович берется за такие проблемы, результаты не заставляют себя ждать. Это первый вопрос.
И второй вопрос. Как вы смотрите, учитывая важность вопроса, чтобы ежемесячно заслушивать отчет комиссии на наших заседаниях?
КОРОЛЬ В.М. Я полностью разделяю вашу точку зрения, знаю вашу активность в работе комиссии и потому обращаюсь сейчас к руководителям фракций о том, что делегированных людей в работу комиссии чтобы контролировали их работу и пусть они во фракциях вас информируют, потому что бывают моменты когда нет кворума комиссии. Бывают моменты, когда мы не можем принять решение из-за того, что по различным причинам депутаты не являются. Поэтому, я думаю, что руководители фракций, учитывая важность той задачи, которая стоит перед комиссией, обяжут своих представителей более эффективно и аккуратно работать в комиссии. Это раз.
Второе. Я полностью поддерживаю и, если члены комиссии поддержат, мы запланируем встречу с премьер-министром, тем более, что встреча крайне необходима. Полмиллиарда гривен это имущество под залогом должно найти свое разрешение в пользу государства, а не в пользу новых мошенников.
ГОЛОВА. Шановні колеги, час вичерпаний. Я хотів би... Що, що? Одну хвилиночку. Шановні колеги, час вичерпаний. Я хотів би лише таким чином, щоб ми, ну, ми ж будемо годину говорити, ми всі питання не вичерпаємо. Шановні колеги, я хотів би лише попросити голову комісії за підтримки Верховної Ради, щоб майно повернули Верховної Ради, приміщення Верховної Ради на провулку Рильського, це 70 кімнат, забрані, а потім передані невідомо за яким розпорядженням у суборенду в останні дні, і щоб нам вернули, ми вирішимо проблеми матеріальних площ. Це перше.
Друге. Я думаю, треба нам підготувати, попросити і доручити комісії підготувати постанову, навіть проміжну, в якій чітко визначити пропозиції, щоб вони мали форму вже зобов'язуючу, що нам потрібно робити, як слухати ці питання, коли провести відповідні слухання. Тому ми повинні вийти з того, шановні колеги, що довіра до влади і держави загалом, як стверджують соціологи, була втрачена після знецінення заощаджень людей і після банкрутства банків, в тому числі банку "Україна". Тобто це питання набагато глибше нам потрібно розглянути.
Я дякую. Будь ласка, сідайте.
Оголошується до розгляду проект закону про представництво України за кордоном. Я запрошую доповіді Віталія Яковича Шибка.
Будь ласка, Віталій Якович. Секретаря Комітету у закордонних справах.
11:19:26
ШИБКО В.Я.
Шановні колеги, проект Закону України "Про представництво України за кордоном" вноситься відповідно до статті 85-ї та 92-ї Конституції України, а також при розробці цього законопроекту я виходив з власного досвіду.
Розбудова багатостороннього співробітництва України з країнами світового співтовариства та міжнародними організаціями потребує постійного представництва державних та недержавних організацій за кордоном.
Згідно офіційних даних, наданих Міністерством закордонних справ України станом на 4 вересня 2002 року, там функціонує біля 90 дипломатичних представництв. Їхня діяльність здійснюється у відповідності до міжнародних актів, які з них - Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 року, Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, Конвенція про спеціальні місії від 8 грудня 1969 року, а також Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру від 14 березня 1975 року.
Крім того, це питання регламентується підзаконними актами України. Я маю на увазі укази Президента України, положеннями Кабінету Міністрів України і розпорядженнями Міністерства закордонних справ. До речі, називаю ці нормативні документи. Це розпорядження Президента України про затвердження положення про дипломатичне представництво за кордоном від 22 жовтня 1992 року, указ Президента України про затвердження положення про торговельно-економічну місію у складі дипломатичного представництва України за кордоном від 30 квітня 1994 року та наказ Міністерства економіки України та державної адміністрації України про затвердження тимчасового положення про порядок надання торговельно-економічним місіям у складі дипломатичних представництв України за кордоном сприяння Державній податковій адміністрації України від 3 листопада 2000 року. З огляду на це прийняття Закону України "Про представництво України за кордоном" викликано, перш за все, відсутністю відповідного закону, а також необхідністю подальшого поширення представництва України за кордоном, створення сприятливих умов для розширення торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва і культурних зв'язків. Прийняття цього закону створить необхідну правову базу для існування закордонних представництв та скасує низку розпоряджень у юридичному визначенні та нормативному закріпленні діяльності дипломатичних представництв за кордоном.
Закон складається з наступних основних положень: юридична характеристика представництв України за кордоном, дипломатичне представництво України, постійне представництво України при міжнародній організації, консульські установи України за кордоном, місії України за кордоном, мається на увазі дипломатична, спеціальна торговельна, економічна місії, фінансування діяльності представництв України за кордоном, регулювання питання надання приміщень для представництв України за кордоном та оподаткування діяльності представництв за кордоном.
До нових положень, які містить в собі законопроект, відносяться:
Перше. Вперше на законодавчому рівні передбачається рівний статус для лав дипломатичних представництв України та глав постійних представництв України при міжнародних організаціях. Це є суттєвим доповненням законодавчої бази, тому що на практиці спостерігається деяке непорозуміння з приводу старшинства таких дипломатичних представників.
Друге. Також вперше здійснена спроба законодавчого закріплення порядку користування земельними ділянками та приміщеннями. Розрізнено статус торговельної місії та торговельного представництва. Звітування голови дипломатичного представництва за кордоном за кошти переходить згідно цього законопроекту через Кабмін.
Якщо казати про фінансування і економічне обгрунтування, то слід сказати, що прийняття закону не потребує додаткових фінансових витрат із Державного бюджету України. Прийняття і введення в дію Закону України "Про представництво України за кордоном" сприятиме чіткому використанню бюджетних витрат на утримання представництв і забезпечить необхідну нормативну базу фінансування спеціальних тимчасових місій, а також відокремити статус торговельних представництв та юридичних осіб. Як ви знаєте, до законопроекту був доданий висновок на проект Закону про представництво України за кордоном. Він підписаний керівником Головного науково-експертного управління Мацюком, де є такий загальний висновок, що, виходячи з заключення, вважаємо, що проект Закону України про представництво України за кордоном може бути прийнятий за основу у першому читанні з урахуванням зауважень і пропозицій.
Дякую за увагу.
(Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України ВАСИЛЬЄВ Г.А.)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на запитання.
Висвітліть, будь ласка. Кармазін Юрій Анатолійович. Наступна - Гінзбург.
11:24:51
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Карзмазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний доповідачу, я щиро вдячний, що ви внесли цей проект закону, але, разом з тим, скажіть, будь ласка, ви передбачаєте, хоче ввести все те, що було і в указах Президента, і в положеннях і так далі, хочете ввести все в законодавче поле і, разом з цим, залишаєте шпаринки в такому вигляді, як в статті 2, інших, неврегульованих цим законом, інших нормативно-правових актів - пишете ви. Чи не вважаєте ви за потрібне все-таки викинути все це, що стосується інших нормативно-правових актів, і визначати все виключно законом, і підсилювати, в тому числі, і парламентський контроль за цією діяльністю? І тут якось виписати, зокрема, і такий підрозділ парламенту, як комітет по євроінтеграції і комітет по міжнародних справах. Тут вони не виписані.
Дякую.
ШИБКО В.Я. Дякую вам за запитання. Я згоден з вашою думкою щодо цього приводу. Але, як ви знаєте, на все не запасешся, на всі випадки не можна виписати. І я думаю, що якщо буде ваша допомога з цього приводу, я її сприймаю, для того щоб ми разом доопрацювали цей закон.
Хоча, ви знаєте (щодо останнього у вашому запитанні), тут, відповідно, діє Конституція. Тобто ми повинні знати, хто на сьогоднішній день впливає на роботу представництв за кордоном. І якщо ми будемо всупереч діяти Конституції, то звісно, що від цього не буде прийнятий закон. Дякую за запитання.
(Далі засідання веде Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.)
ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка, фракція комуністів.
11:26:44
ГІНЗБУРГ О.П. Спасибі. Гінзбург, 161 виборчий округ.
Я спочатку Віталій Якович про те, що я не встигла сказати по першому питанню. Оце, звісно, на окрузі, як приїжджаєш, весь час задають питання сільські ради, яким заборгував банк "Україна", то я хочу це сказати, то якби взяли обласні адміністрації та зібрали, скільки в кожній області заборгував банк "Україна". І вони ініціювали цю проблему по вирішенню питання повернення цих грошей, а не тільки депутати. Це я для того, щоб почули.
А до вас, Віталію Яковичу, у мене таке питання. Скажіть, будь ласка, закон, який ви зараз розглядаєте, чи десь має місце така проблема через вирішення цього питання по громадянству, буде розглядатися, щоб воно не накопичувалося тільки в Україні, мене там не цікавить, що в інших державах, а в нашій Україні через ці представницькі органи, які ми зараз розглядаємо, консульські, там торговельні, там інші, інші, інші. Десь воно засвічується чи ні. Бо це така проблема, яку ми не можемо самі вирішувати без втручання.
ШИБКО В.Я. Ви маєте на увазі наших громадян за кордоном, так?
ГІНЗБУРГ О.П. Так, за кордоном, особисто в Росії мене цікавить.
ШИБКО В.Я. Ви знаєте, що я особисто, він зареєстрований уже, подав законопроект щодо підприємств, які працевлаштовують наших громадян за кордоном. Він вже зареєстрований, тому я думаю, що він буде ближчим часом слухатися тут. Тут немає про це, це тільки сугубо стосується представництв за кордоном.
ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція СДПУ(о).
11:28:23
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Віталій Якович, у мене таке запитання, яке торкається одного аспекту вашого законопроекту, але від цього аспекту буде багато у чому залежати успіх проходження вашого закону у сесійній залі. Ви, мабуть, знаєте, що ті промислові підприємства, які сьогодні працюють на зовнішньому ринку, наповнюють бюджет немалими коштами, вони залишені сам на сам жорстоким світом міжнародної конкуренції. Більше того, конкуренти мають і юридичну, і політичну підтримку. То скажіть, будь ласка, якою мірою законопроект спрямований на надання допомоги підприємствам, бо у вас, от подивіться, будь ласка, стаття 6, там, де функції дипломатичних представництв, що має виконувати торгова місія, заохочення до розвитку співробітництва в галузі економіки.
А тепер подивіться Положення про торгово-економічну місію, яка була затверджена Президентом 30 квітня 1994 року. Ця місія представляє та захищає у державі перебування, інтереси України в галузі зовнішньоекономічної діяльності. В цілому законопроект, безумовно, на часі, він актуальний, його потрібно підтримувати, але чи не вважаєте ви за необхідне посилити саме цю нотку, нотку захисту інтересів України за кордоном.
ШИБКО В.Я. Дякую за запитання. Вважаю.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
11:29:46
ШКІЛЬ А.В.
Шановний доповідачу, ну, по-перше, дійсно, я також підтримую всіх попередніх виступаючих, хто задав запитання, що закон потрібний, але все ж таки тут є деякі нюанси. Ну, зокрема, я хотів би, щоб... сподіваюся, що цей законопроект врегулює нарешті цю нерівноправність в стосунках. Мається на увазі, скільки консульських відділень Росії в Україні і скільки українських в Росії?
А невідкриття достатньо необхідного посольства України в Австралії, там є достатньо велика кількість громадян і таке інше.
І друге питання, я хочу задати, тут недостатньо чітко, я погоджуюсь з Мацюком, виписані питання власності, тобто земельних ділянок і будинків, які будуть належати українським консульствам і представництвам. А це дуже важливо, тому що щойно повернувся я з Норвегії, є проблема з набуттям землі в цій країні для посольства.
Будь ласка.
ШИБКО В.Я. Я гадаю, що ви маєте рацію, і це суттєве ваше доповнення. Ми його врахуємо, коли будемо опрацьовувати вже законопроект до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВА. Олег Зарубінський.
11:30:52
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дуже дякую, Володимир Михайлович.
Взагалі я хотів би сказати, що в нас дещо з процедури відбувається: дуже важливий законопроект, а комітет ставить 5 хвилин і на запитання, і на відповіді. Не зрозуміло, що тут можна встигнути. Ну, це вас не стосується.
Шановний доповідачу, я хотів би, щоб ви відповіли на таке питання: які у вас є новації, яких немає в законах про міжнародні договори України, в законі про дипломатичну службу і в інших нормотворчих законодавчих актах? Перший момент, може, про це і державний секретар потім відповість.
І другий момент. Ви у своєму законопроекті зазначаєте завдання представництв України за кордоном. У Віденській конвенції мова йде не про завдання, а про функції.
В той же час я хотів би запропонувати вам. Завдання і функції - це різні речі. Чому б вам не підготувати і не дати зрозуміти, що вважаєте завданнями цих представництв, і що є безпосередніми функціями.
Дякую.
ШИБКО В.Я. Ви знаєте, що Віденська конвенція має перш за все рекомендаційні якісь направлення. А ми робимо свої закони імперативні. Тобто ставимо завдання, які повинні виконуватися згідно нашого законодавства. Це перше.
На початок вашого питання я хотів би сказати, що, перш за все, тут передбачені новації, як ви кажете, - рівний статус для глав дипломатичних представництв в Україні та глав постійних представництв в Україні при міжнародних організацій.
Я ще раз хочу підкреслити. Це є суттєвим доповненням законодавчої бази, тому що на практиці, ви знаєте, спостерігається непорозуміння з цього приводу, і дуже часто. А також вперше здійснюється спроба законодавчого закріплення порядку користування земельними ділянками та приміщеннями. На сьогоднішній день таке не врегульовано у відповідних указах.
І саме головне. Що звітування глави дипломатичного представництва за використання коштів проходить через Кабмін. Це суттєво. Я можу назвати декілька тільки.
Дякую вам.
ГОЛОВА. Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна".
11:32:56
ЧУБАРОВ Р.А.
Шановний Віталію Яковичу! От коли я перебуваю за кордоном, не важливо, або за відрядженням, або по своїх особистих справах, я, як правило, ставлю посольство відповідної країни про те, що я тут є. Тобто я телефоную, каже: "Добрий день, я от такий-то народний, я в цій країні". А потім йде запитання, кажуть: "Які у вас проблеми?" - Кажу: "Дякую, у мене проблем немає, я просто хочу, щоб ви знали, я тут". І потім прощаюся. Але при цьому я відчуваю радість у дипломатів, що у мене немає до них якихось проблем. Мені це стало цікаво. Я потім поцікавився у деяких дипломатів і почув такі розповіді, коли приїжджають посадові якісь особи, приїжджають, можливо, по особистим справам і вони ставлять задачі перед дипломатами, в тому числі особистого такого характеру, і дипломати мають якимось чином реагувати на це.
Я хочу запитати вас. Якимсь чином цей закон регулює права і відповідальність чи зобов'язання дипломатів по відношенню до посадових осіб, які навантажують дипломати в нехарактерними для них якимись задачами. Дякую.
ШИБКО В.Я. Я гадаю, що... ну це не стосується цього закону. Дякую вам за таке запитання, але ви повинні знати, що ввічливий дипломат завжди буде опікуватися тими проблемами, які є у громадянина України, який перебуває за кордоном.
Дякую вам.
ГОЛОВА. Дякую, Віталій Якович. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.
Переходимо до обговорення, там 10 хвилин у нас на обговорення комітет пропонує.
Юрій Кармазін, підготуватися - Матвієнкову. Я просив би дуже стисло, у нас багато ще питань сьогодні треба розглянути, шановні колеги.
11:34:44
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Безумовно цей закон на часі. Ще раз хотілося б подякувати пану Шибку за те, що він його підготував, але разом з тим я хотів би, щоб ми його, безумовно прийнявши в третьому читанні, допрацювали. Допрацювали в такому плані. Плані, по-перше, відповідності Конституції. Зокрема, я бачу, що в статтю 2 цього закону треба добавити підпис перед словом "міжнародних договорів України" написати як у статті 9 Конституції "чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України". Це повністю буде відповідати Конституції і тоді не буде тих випадків, які сталися у нас по Севастополю, коли виконувалися міжнародні договори, які абсолютно не були схвалені Верховною Радою України.
Більше того, по газовому консорціуму знову виконуються договори, які не схвалені Верховною Радою України і це серйозні проблеми і, знаючи, що Юрій Анатолійович, який сьогодні присутній, державний секретар є великим професіоналом з цього питання, я хотів би все-таки наголосити на тому, що в парламенті ці питання відслідковуються і ми вважаємо це порушенням Конституції України і не хотіли б, щоб це допускалося.
Стаття 32 передбачає звіт дипломатичного представництва України за кордоном. Слава Богу, що вона це передбачає. Тільки треба обмежити чітко рамками, що не пізніше 1 лютого наступного року подає письмовий звіт щодо всіх витрат і так далі, щоб не сталось того, що сталось у нас в Китаї, де, Володимире Михайловичу, навіть не ваш однофамілець опозорив державу Україну. Яким чином? Поздавали, понабирали "мерседесів", поздавали, і китайці сміялися, і весь дипломатичний світ сміявся, тільки українським парламентарям не доповіли про ту довідку. Я хотів би, щоб нас про це проінформували, як і проінформували, хто призначав таких послів, які позорять державу Україну, яким чином у нас витрачаються кошти за кордоном, яким чином у нас купуються такі представництва і дачі як сьогодні використала пані Сюзанна Станік за кордоном. Давайте подивимося, то трудові гроші все.
В цілому те, що закон відповідає і посилається на Віденську конвенцію про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями, це дуже позитивне. Я хотів би, щоб тут також ще було написано, що є, не як в 12 статті, є головним представником, а є представником України в державі і, щоб ми обов'язково передбачили, що там має бути прапор, має бути в представництві Герб України і абсолютно недоречно там в такій чи в такій позі Президент чи ще хтось інший, це представництво держави за кордоном, а не кучміністану. Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Сергій Матвієнков, група "Європейський вибір". Підготуватися Шкілю.
11:38:01
МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.
Уважаемые коллеги! Закон, действительно, нужен и мы особенно сталкиваемся с этими ситуациями тогда, когда наши земляки, наши коллеги, жители нашего государства попадают в очень тяжелую ситуацию. Я приведу буквально свежий пример.
31 января 2003 года при выходе из турецкого порта Хопа теплоход "Максим Рыльский", принадлежащий государственному Азовскому морскому агентству "Инфлот" в штормовых условиях получил повреждение левого руля и винта, что представило серьезную опасность для судна. В результате аварии образовалась фильтрация воды в машинное отделение. Капитаном судна было принято решение следовать до ближайшего базового докового ремонта Туапсе в России или в лучшем случае до порта Керчь. Решение было принято на основании конвенции Организации Объединенных Наций и морского права, принятой в 1982 году и ратифицированной парламентом Республики Грузия в 1998 году.
Эта конвенция определяет право мирного прохода через территориальные води любого прибрежного государства любым судном, которое не нарушит мир и добрый порядок, и безопасность прибрежного государства. В надежде, что прибрежные службы дружественной Украине государства при необходимости могут оказать помощь, был выбран курс, проходящий в 4 милях от береговой черты вдоль Кавказского побережья Черного моря.
Через полтора часа судно было остановлено пограничными катерами Грузии и в 7 милях от порта Батуми. Убедившись, что на судне нет запрещенных прозову предметов и людей, капитан пограничного катера предложил судну следовать на рейд порта Батуми, где судно находится до настоящего времени.
Грузия наложила арест и штрафные санкции на данное судно. Несмотря на обращение агентства "Инфлот" государственному министру Грузии, начальнику Государственного департамента по охране государственной границы Грузии, начальнику морской администрации Грузии, послу Украины в Грузии, консулу Украины в Грузии. Вопрос об освобождении судна до настоящего времени не решен.
Заявление передано в суд города Батуми. Однако дата его рассмотрения еще не назначена. Даже заключение морской администрации Грузии, определившей действия капитана в условиях аварийности судна правильным, соответствующей статьи 61 морского кодекса Грузии и Международному морскому праву, не возымели действие на Государственный департамент по охране границы. И хотя морская администрация Грузии считает, что действия береговой охраны при данных форс-мажорных обстоятельствах не являются оправданным, носит формальный характер, не учитывающий обстоятельства инцидента, судно продолжает стоять под арестом.
С учетом длительности стоянки, постоянной фильтрации воды в машинное отделение, создалась катастрофическая ситуация в связи с невозможностью дальнейшего накопления мазутных вод. Приемные танки, предназначенные для накопления мазутных вод, заполнены. Дальнейший прием может быть только непосредственно путем частичного затопления машинного отделения.
Я к чему все это говорю? К тому, что сегодня здесь вот присутствует госсекретарь Министерства иностранных дел. Я убедительно прошу взять этот вопрос на контроль, потому что там живые люди, там, так сказать, наше оборудование и прошу принять экстренные меры для того, чтобы разрешить этот вопрос. Спасибо. Я прошу мое выступление считать официальным депутатским запросом. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую.
Я прошу Секретаріат підготувати звернення офіційне до Міністерства закордонних справ, а якщо потрібно, то до парламенту Грузії. Будь ласка, Андрій Шкіль, підготуватися Грачову.
11:41:21
ШКІЛЬ А.В. Дякую.
Ну, я, звичайно, хотів би сказати декілька слів в першу чергу по суті закону. Закон необхідний і, дійсно, нам тут тільки треба посилити: а) роль
парламенту в цьому законі і б) чіткіше, саме головне, - чіткіше виписати і регламентувати право України на земельні ділянки закордону. Такі проблеми з добуванням землі є, постійно з ними стикаються дипломати, і так само постійними є проблеми з приміщеннями. Власність земельної ділянки в якості української власності - це також дуже важливо поза як постійна робота представництва зумовлена певними умовами. Це - нормальний будинок, будинок, який збудований, а не орендований, що вигідніше і зручніше. А враховуючи те, що Україна втратила колосальні власності за кордоном у зв'язку з тим, що до сих пір не врегульоване питання між Україною і Росією, поза як Росія є правонаступником Совєтського Союзу, і це викликає постійні проблеми.
Але тим не менше, я хотів би ще наголосити на тому, що даний законопроект не потребує бюджетних витрат. Дуже шкода, що не потребує бюджетних витрат, тому що представництва України за кордоном потребують постійної підтримки. Звичайно, тяжко жити в державі, яка є бідна і нещасна, має бідний і нещасний народ, але треба вибрати: або ми маємо представництва за кордоном і захищаємо своїх громадян, які там опинилися, і маємо їх достойними гідними, або не маємо, відмовляємося. Бо, чесно кажучи, часом буває соромно зайти в українське представництво за кордоном. Коли донедавна ще, два-чотири роки тому, я заходив, шукав спочатку довго, а потім таки знайшов в Белграді українське посольство, то, чесно кажучи, дивним виглядало то приміщення. Богу дякувати, з деяким часом все ж таки переїхала, покращалися умови достатньо важливого і в важливій державі розташованого українського посольства.
Наступне, я хотів би зупинитися на тому, що потрібно постійно врівноважувати інтереси і необхідності. І що стосується зокрема стосунків між Австралією і Україною. Ну, не потрібно Австралії в Україні посольства, але українське посольство в Австралії необхідно, бо там живе достатньо велика кількість українців за походженням і є величезна потреба тому, щоб сприяти тому, щоб були стосунки між українцями і австралійцями, якщо непотрібні стосунки між Україною і Австралією.
І така ж сама ситуація, до речі, є з Норвегією: в Україні норвежське посольство є, а в Норвегії українського посольства немає. Тобто тут підкреслено позитивне ставлення Норвегії до України і не зрозуміло до Норвегії.
І я радий, що такий законопроект є, і я хотів би, щоб він пройшов якомога швидше. І перше читання, бо треба додати певні додатки, щоб вагомішим і авторитетнішим був цей закон і вагоміше і авторитетніше була представлена Верховна Рада в цьому законі. І я переконаний, що він внесе позитив у розвиток міжнародних стосунків між Україною і рештою держав.
Дякую.
ГОЛОВА. Олег Грачев від комітету, будь ласка. Перший заступник голови Комітету з закордонних справ.
11:44:45
ГРАЧЕВ О.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!
Комітет у закордонних справах на своєму засіданні дуже уважно розглянув цей законопроект, і одноголосно підтримав для прийняття в першому читанні.
Багато попередні виступаючі казали про те, що треба там доповнити чи змінити. Це все ми зможемо зробити і обов’язково зробимо при підготовці до другого читання.
А ще раз підкреслюю і прошу вас підтримати законопроект в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам.
Шановні колеги, завершуємо розгляд питання.
Юрій Анатолійович, МЗС не заперечує проти того, щоб ми приймали такий закон?
Будь ласка, 30 секунд.
СЕРГЕЄВ Ю.А. Дуже коротко. Дякую, Володимире Михайловичу, дякую, Віталіє Яковичу, і дуже вдячний всім виступаючим, тому що всі проблемні питання, які були порушені, вони є надзвичайно актуальними. Кожне з них потребує свого висвітлення в цьому законі.
Ми підтримуємо саму ідею цього закону, підтримуємо його прийняття в першому читання з розрахунку на те, що він буде доповненням до Закону про дипломатичну службу, тих питань, які там не були висвітлені або несистемно викладені.
Є певні і редакційні, і юридичні неточності, які ми врегулюємо і будемо надавати сприяння авторській групи і робочій групі, яка над цим працює.
Тому ми підтримує ідею - в першому читанні прийняти цей закон.
ГОЛОВА. Я дякую.
Розгляд проекту Закону про представництво України за кордоном завершено, рішення будемо приймати в день голосування.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків щодо створення екологічного технопарку "ЕКО-Україна".
Ігор Рафаїлович, будь ласка. У вас 5 хвилин. Якщо буде менше, будемо вдячні.
11:47:02
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати. На розгляд Верховної Ради ставиться Закон про внесення змін до Закону про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків з метою утворення нового технопарку, який називається "ЕКО-Україна", і про внесення відповідних змін до Закону про податок на додану вартість і Закону про оподаткування прибутку підприємств.
Зараз в Україні діє 9 технологічних парків. 8 технологічних парків діють згідно до Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності, і це буде дев'ятий технопарк. І, крім того, ще існує один технопарк спеціальної економічної зони "Яворів", який є складовою частиною цієї зони.
Комітет з питань науки і освіти досліджує роботу технопарків і уважно слідкує за результатами роботи технопарків. Недавно відбулося виїзне засідання комітету в Інституті імені Патона, де були розглянуті насущні проблеми технопарків.
Основна ідеологія існування технопарків така. Перше. В результаті приєднання організацій до складу технопарків не може зменшуватися наплив до Державного і місцевого бюджету, тобто ті влади, які були до Державного і місцевого бюджету до входження організацій до складу у технопарк, не можуть бути менші після її входження.
Друге. Технопарки в зв'язку з цим можуть мати, як інноваційну тематику, так і інвестиційну. Далі комітет пропонує створити недержавну незалежну наукову раду технопарків, яка остаточно прийматиме рішення про набуття даною темою чи даною організацією статусу учасника технопарку. Рада має затверджуватися Кабінетом Міністрів України. Проекти технопарків мають друкуватися у засобах масової інформації. Кабінет Міністрів створює наглядову раду на чолі у даному випадку з віце-прем'єром Дмитром Табачником.
Технологічний парк, про який зараз іде мова, особливий технологічний парк, він називається "ЕКО-Україна". В Україні існують особливо забрудненні області: це Донецька, Дніпропетровська, Запорізька і Львівська області. І створення технопарку, якій би відав відходами і організація відходів в тих особливо областях та і інших областях України, є проблема номер один.
Що входить до складу технопарку? Технопарк буде займатися такими важливими проблема, як впровадження новітніх технологій для утилізації відходів. Зокрема мова йде уже зараз про створення спільного для Донецька, Макіївки і Яснуватої нового, сучасного сміттєсховища з повною утилізацією сміття.
Друге питання надзвичайно важливе для Донбасу - це очищення стічних вод з подальшою їх подачею чи у вторинний контур, чи, наприклад, створення уже на основі їх уже питної води і подачі для водопостачання. Відомо, що у Донецькій області за один рік скидається у відходи 700 мільйонів метрів кубічних стічних вод. Для прикладу, це майже один кубічний кілометр стічних вод. Для прикладу я хочу вам сказати, якби ми спустили всі водосховища, які зроблені на Дніпрі, ми мали би три кубічних кілометра води. Тепер ви уявляєте, яка величезна маса стічних вод скидається і районі Донбасу.
На одну тонну вугілля скидається вісім кубічних метрів стічних вод. Проблема засмічення і отравлення грунтів Донбасу є величезна, особливо у зв'язку з закриттям шахт. Зараз шахти закриваються і просто заповнюються водою. Мова йде про проникнення води в водоносні шари, інші шахти. Це проблема номер один.
Наступна проблема. Важлива проблема для України - це проблема переробки поліетилтетрафталату. Ця речовина пластмасова, яка йде на виготовлення бляшок різноманітних споживчих продуктів. Проблема номер один. Проблема свинцево-кислотних акумуляторів, проблема зношених автошин.
Одним словом цих проблем набирається зараз на території України дуже багато, і створення такого технопарку є дуже на часі.
У зв'язку з тим я звертаюся до шановної Верховної Ради, до вас, шановні депутати, прийняти цей закон. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Є запитання до Ігоря Рафаїловича? Прошу записатися. 5 хвилин на запитання. Прошу висвітити на табло.
Ярослав Сухий, будь ласка, фракція СДПУ(о).
11:52:34
СУХИЙ Я.М. Дякую.
Ігоре Рафаїловичу, скажіть, будь ласка, у пояснювальній записці до закону з рішення профільного комітету і з вашого виступу видно, що цей законопроект зумовлений необхідністю вирішення надзвичайно важливих для Донбасу питань забезпечення та відтворення навколишнього середовища.
У мене до вас перше питання. Чим проблеми, наприклад, знешкодження, зберігання твердих відходів, підтопленні і тому подібне у Донбасі відрізняється від таких же проблем у Луганську, Дніпропетровську, Запоріжжі, зокрема, в Степногірську, де шахти марганцевих руд затоплені, і ви знаєте, що це шкідливі руди? Тобто, чому цей закон не стосується всіх проблем території?
І друге запитання. Скажіть, будь ласка, чи прораховували ви які можливі фінансові наслідки того, що податкові пільги будуть поширюватися на дочірні і спільні підприємства. Тобто, на ряд комбінатів і заводів. До чого це зможе призвести? Які це може мати наслідки для нашого Державного бюджету?
І останнє, Ігоре Рафаїловичу, таке зауваження. В такому вигляді зал не підтримає законопроект, який стосується конкретно однієї території, а не всієї України.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Відносно першого питання. Взагалі технопарк називається "ЕКО-Україна", але кожний технопарк має в своєму складі підприємства і організації, які приєднуються до технопарку, згідно з договором. Так от, ці організації можуть бути практично по всій Україні. Але технопарк має бути локалізований як юридична особа в певному місці. Донбасс, Донецький регіон перший виступив з ініціативою такого технопарку.
Тут вже говорилося, до мене підходили стосовно того, що можна зробити такий технопарк і в Дніпропетровській області, і таке інше. Я вважаю, що ми створюємо один технопарк "ЕКО-Україна". Зараз Донецька адміністрація була ініціатором створення такого технопарку, ми його створюємо. Але підприємства, які можуть в нього входити, можуть бути розташовані по всій Україні. Це відносно першого питання.
Відносно другого питання. Включається до складу технопарку справді організації. Але вони включаються до складу технопарку не як організація, а як певна тема технопарку, певна розробка. Включення розробки до складу технопарків включається лише за двох умов.
Перше. Організація, яка включається до технопарку з певною розробкою, не зменшує своїх виплат до Державного і місцевого бюджетів в результаті включення теми до технопарку. Тема, яка включається до технопарку, є або додаткова інноваційна, або додаткова інвестиційна тема.
Відносно третього питання, я вже забувся.
ГОЛОВА. Це було 2 питання. Зараз третє буде. Михайло Павловський поставить.
11:55:37
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую, Володимире Михайловичу. Ігор Рафаїлович, дуже добре, що ви забули, що ви не на вченій раді на Верховній Раді, але ви звернулись як до вченої ради, тому я як вчений звертаюся до вас з питання. Скажіть, будь ласка, я хотів, щоб це і для залу прозвучало, треба, мабуть підкреслити в цьому законі, що технології, які будуть розроблені по окремим темам, вони мають застосовуватись на підприємствах всієї України. Дякую. Як ви на це дивитись?
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Михайле Антонович, ви настільки розумний професор, що мені не треба навіть відповідати.
ГОЛОВА. Так, будь ласка, Володимир Юлійович Пєхота, група "Європейський вибір".
11:56:29
ПЄХОТА В.Ю. Я прошу передати слово Потапову.
ГОЛОВА. Будь ласка, ввімкніть мікрофон.
11:56:39
ПОТАПОВ В.І. Игорь Рафаилович, вы все знаете и депутаты знают с какими проблемами сталкиваемся мы при исполнении уже принятого нами бюджета. Вот во всех материалах, которые сегодня мы рассматриваем и вы излагаете, в основном, присутствует текстовая часть: пояснения, объяснения, доказательства, убеждения и абсолютно отсутствуют нормальные, может быть и небольшие, но расчеты. Бюджет 2004 года, который мы уже сегодня начинаем, скажем так, готовить, говорит о том, что мы вряд ли можем достигнуть и величин, которые приняты на этот год. А вот законопроект, который вы предлагаете, вызывает очень серьезное выпадение из доходной части и местных и государственного бюджета. Как вы считаете, корректно вообще выносить рассмотрение законопроекта, не имея очень четких, твердых расчетов?
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Ви знаєте, ваше зауваження правильне. І розрахунки тут є переді мною. Розрахунки до кожної окремої теми, яка пропонується технопарком.
Але принцип утворення технопарку має бути наступним. У результаті приєднання теми до технопарку величина виплат в державний і місцевий бюджет даної організації не зменшується. Тобто те, що робиться в технопарку, є додаткова робота до того, що робилося до того у даній організації.
Тому думати, що включення певної теми до складу технопарку приведе до зменшення фінансових надходжень до державного і місцевого бюджету не потрібно. І цей принцип не зменшення надходжень у результаті входження теми до технопарку, не зменшення надходження до державного і місцевого бюджету, цей принцип має бути дотриманий при організації якоїсь теми у складі технопарку.
По кожній темі справді ми маємо розрахунки. І тому до другого читання ми ці розрахунки по темах, які виносяться до технопарку "Еко-Україна" представимо.
ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Рафаїловичу, час вичерпали.
Переходимо до обговорення. 10 хвилин у нас на обговорення пропонує комітет.
Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Соломатіну.
Я просив би, шановні колеги, економно. У нас ще сім законопроектів, які треба розглянути. Хоч давайте порадимося. Може ми не будемо робити перерву, о 13 годині відразу перейдемо до різного? Немає заперечень. Дякую.
11:59:31
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу, шановний народе України. Нам ще раз пропонують зробити в окремому місті, для окремих людей окремі пільги.
Вельмишановний Ігоре Рафаїловичу, мені дуже прикро, що ваш авторитет беруть і використовують зараз. І буде вже, у нас є технопарки імені Семиноженка, ви про це знаєте, що вони в нас так називаються. Так говорять в народі, промислових колах, імені Семиноженка. Зараз буде технопарк імені Табачника-Януковича. Ну так цей буде технопарк називатися і будемо абсолютно відверті, коли ми будемо говорити і аналізувати. Як працювали вже нині діючі технопарки? А ви подивіться як. У мене волосся піднялося те, що залишилося, коли я побачив, що, виявляється, предметами діяльності технопарків, які ми сховали від оподаткування, є крила на автомобілі "Волга" поставляємо із Російської Федерації до Криму. І там багато ще таких ноу-хау, про які страшно говорити. Ми все це звільнили від оподаткування. Оце - технопарки. Це ми вже дійшли до найвищого рівня.
Мені хотілося, щоб ми зробили всю Україну великим технопарком. Але ніколи ми її не зробимо, якщо будемо просовувати отакі рамочні закони. Більш того, цим законом ви пропонуєте, "Еко-Україна", поширити на нього пільги з оподаткування щодо сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, передбачені законом. Ви пропонуєте скоротити доходи бюджету у зв'язку з прийняттям цього закону, але не говорячи, на скільки планується скоротити ці бюджети. Те, про що ви кажете, фінансові результати від реалізації проектів, які ви тут надали в додатку, я уважно вивчив. Це, вибачте мені, вилами по воді писано, ці розрахунки. а втрати від бюджету будуть уже сьогодні. А інші підприємства будуть уже загинатися сьогодні, тому що вони не витримають конкурентної боротьби, тому що у них нема таких відвертих лобістів.
Тому я просив би всіх народних депутатів, я прошу уряд, вимагаю від уряду - надайте сюди звіт про діяльність всіх вільних економічних зон, вільних від закону. і всіх технопарків. І припиніть робити якісь окремі зони під окремих людей! Це є розкрадання держави України. Давайте зробимо так, щоб всі гарні умови були для абсолютно всіх суб'єктів підприємницької діяльності в Україні, щоб не треба було робити пільги імені когось особисто. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Черняку.
12:02:34
СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.
Шановні колеги, в нашому комітеті цей законопроект дуже таке жваве обговорення пройшов. І я хочу поінформувати вас по тих ключових питаннях, які привернули нашу увагу.
Насамперед, це те, що до цього технопарку залучається низка, ціла низка науково-дослідних інститутів - 16, 13 металургійних і хімічних комбінатів, вісім товариств з обмеженою і необмеженою відповідальністю і ще деякі структури.
Тому в нас склалося враження, можливо, воно і помилкове, що це та "чорна дира", через котру має працювати певний грошовий насос по відмиванню грошей. Якщо ми помиляємося, то хотілося б, щоб представники профільного комітету це наше враження спростували.
Саме тому в нас є така пропозиція: там, де йдеться про те, в законопроекті, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків, податок на прибуток платників податку технологічних парків... увага, далі: їх учасників дочірніх та спільних підприємств справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків".
Ми вважаємо за доцільне і за корисне або в цьому законі, який ми зараз обговорюємо, або в законі про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків внести таке зауваження, такий додаток: такі пільги додаються у разі, якщо належна, в тому числі екологічна тематика в програмах діяльності таких структур, парків і тих організацій, які до них входять, складають не менше двох третин вартості такої програми. Лише в цьому випадку ми можемо бути впевнені в тому, що це буде працювати на користь того, що визначено в назві цього закону.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна". Підготуватися Грачову.
12:05:14
ЧЕРНЯК В.К.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я не поділяю того негативного ставлення до ідеї технопарків, яке було висловлено з цієї трибуни. Звичайно, будь-яку ідею можна дискредитувати. І ми це робимо успішно. Це, можливо, те, що ми вміємо робити найбільш успішно. Але це не означає, що правильні, конструктивні ідеї треба заперечувати. Треба, навпаки, думати про те, яким чином ці ідеї організаційно, фінансово реалізувати на користь справи. Ось у чому відмінність мого підходу до цієї теми від того, який звучав тут, до самої ідеї.
Я погоджуюсь, що багато в чому ідею ми спотворюємо. Так давайте будемо боротися із спотвореннями ідеї, а не з самою ідеєю.
Технологічні парки - це не чорні дірки, це точки росту економіки. І про це свідчить світовий досвід. У нас всього 9 технопарків, в США - 270. Якби це була погана ідея, для чого б вони використовували її в себе? І в багатьох інших країнах. Є світовий досвід, давайте будемо вивчати світовий досвід. Це, по-перше.
По-друге, перехід до інноваційно-інвестиційної моделі економіки неможливий без технопарків. Це якраз точки росту, в тому числі технологічні, це технологічний прорив, це можливість вийти на новий технологічний рівень, а потім підтягувати до себе всі інші.
Я розумію депутата Кармазіна, який сказав: "Давайте всю Україну перетворимо на технологічні парки". Це було б прекрасно. Але якщо ми не можемо зробити зразу це, то, мабуть, треба робити в певних точках, а потім підтягувати всю Україну до цього рівня.
І по-третє, конкретно цього парку. Йдеться про перехід до екологічної економіки. Це та перспектива, до якої весь світ зараз прагне, екологічна економіка. І якраз технопарк цей, це "ЕКО-Україна", екологічний технопарк, і в цьому ще його важливість полягає.
І нарешті. Суть не в пільгах, от ми весь час зациклюємося на пільгах, це не є дірки в бюджеті, технопарк не є дірками у бюджеті, він не зменшує надходжень до бюджету. Навпаки, якщо технопарк буде працювати нормально, то він буде забезпечувати зростання надходжень до бюджету. Я вважаю, що у першому читанні законопроект можна приймати і працювати над ним далі. Дякую.
ГОЛОВА. Олег Грачев, фракція комуністів.
12:08:47
ГРАЧЕВ О.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. У своєму виступі я хотів продовжити тезу актуальності відкриття технопарку 9 і 1 по екології, тим більше у регіоні екологічно небезпечному, яким є Донбас. Але у зв'язку з виступами шановних депутатів, Кармазіна та інших, я скажу таке, що створення технопарку будь-якого не пов'язано із зменшенням надходжень до Державного бюджету.
По-перше, прийняття цього закону - це надання права технопарку діяти у спеціальному режимі інноваційної діяльності. Спеціальний режим полягає у тому, що технопарк має право через комісію, що створена при уряді України, провести інноваційний проект. На період виконання цього проекту і тільки по роботах, що виконуються за проектом, технопарк акумулює на спеціальному рахунку, який відкривається технопарком, кошти від податку на додану вартість та податку на прибуток від реалізації робіт, послуг та продукції за проектом. Кошти з цього спеціального рахунку використовуються виключно, я підкреслюю, на науково-технічну та інноваційну діяльність та розвиток технічної бази технопарку.
По-друге. Роботи за проектами технопарків - це нові роботи, які не будуть виконуватися, якщо цього технопарку не буде. Тобто технопарк ініціює нові роботи, створює нові робочі місця і відповідно збільшує надходження до соціальних фонді.
Тому я підтримую цей законопроект і запрошую всіх депутатів теж підтримати у першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Віктор Мироненко, фракція комуністів.
12:10:59
МИРОНЕНКО В.А.
Уважаемые депутаты! Уважаемый Владимир Михайлович! Я согласен с теми, кто проявляет обеспокоенность, как бы не стали технопарки той дырой, о которой говорили., и разделяю эту обеспокоенность в отношении территорий приоритетного развития СЭЗ.
Но вместе с тем этим уважаемым коллегам я хотел бы сказать. Но нельзя же так делать. Посмотрите, я уже говорил по этому поводу. В Китае почему все-таки там развиваются территории приоритетного развития, СЭЗ. Почему там есть технопарки? Почему там экономика развивается стремительно? Только потому что коммунистическая направленность или потому закон действует еще четко? Наверное, уважаемые коллеги, на это надо обратить внимание. А мы все говорим: от преступность такая высокая, воровство идет. И ничего не делаем для прекращения воровства. Я говорю это тем, которые сами должны были заниматься этим воровством, но ничего в этом плане толкового не сделали.
Второе. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на следующее. При советской власти, при социализме Советский Союз занимал первое место в мире по количеству изобретений. Украина в Советском Союзе - первое место среди республик по количеству изобретений. Внедрений, действительно, не было у нас таких, которыми мы могли бы похвастаться. В частности, непрерывная разливка стали, вы знаете, у нас была создана, изобретена, а внедрялась она значительно лучше в Японии и так далее. Но мы понимаем, тогда был мощный Госбюджет, нам надо было развивать предпринимательство, государственных, коллективны, частных предприятий и не уничтожать социализм и союз, а развивать и союз и социализм.
Сейчас мы кинулись в обратное: воровство, уничтожение всего, что было в прошлом, приватизация. Бюджет в результате ничтожный и мы говорим: вот, увы, нет возможности на то, чтобы оказывать существенную помощь деньгами и во льготах отказывать. Ну о чем мы думаем, уважаемые коллеги? Вот тот товарищ, который... я к которому сейчас обращался, он наверное понял, что это в его адрес. Пожалуйста, подумайте. О чем? О чем вы говорите? Давайте решать конкретные вопросы, развивать экономику, обеспечить улучшение экологического положения в стране, а не говорить красивые слова с этой трибуны, от которой 11 лет народу только хуже. Вот вас похвалили, я вам передал письмо, вас похвалили: прекрасно выступаете. А что толку? Спасибо.
ГОЛОВА. Будемо завершувати. Ігор Рафаїлович. Будь ласка, увімкніть мікрофон. Юхновський. Прошу дуже стисло.
12:13:41
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Дякую, Володимире Михайловичу. Я хотів би все-таки зробити буквально декілька зауважень стосовно виступів шановних депутатів.
Те, що депутат Кармазін говорить щось погане відносно технопарку "Монокристали", який він назвав "технопарком Семиноженка", а цей технопарк "ЕКО-Україна" як "технопарк Табачника і Януковича" це не цілком справедливо.
Справді, технопарк "Монокристал" Семиноженка є один з найвидатніших технопарків у нас в Україні. Ті монокристали, які вони вирощують, вони йдуть фактично по цілому світу як синтеляційні кристали, як кристали для сучасних приладів і цей технопарк все-таки має свою специфічну продукцію.
Відносно "технопарку Табачника і Януковича", Табачник до того діла не має ніякого відношення, а от Янукович колись був головою Донецької обласної адміністрації, справді до складу технопарку він включив дуже багато наукових організацій, про які говорив депутат Соломатін, але я вважаю, що це правильно - включити. Щоб всі ці організації, які дуже багато працюють над Донецькою системою екологічного захисту, мали б бути включені.
Я вважаю, що всі повинні зрозуміти одне - технопарк означає нову продукцію, нову інвестицію, цінову інновацію. Це додаткова продукція. І створення цієї додаткової продукції не вносить будь-якої шкоди до того, що було в бюджеті України, тому технопарки треба конче підтримувати. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Михайло Павловський з процедури, будь ласка. Вас було названо із гарних мотивів, добрих мотивів. Я прошу вас, не створюйте прецедент.
12:15:27
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую, Володимире Михайловичу.
Шановні друзі, у нас тут є непорозуміння, тому що не досить ясно, не всі до кінця усвідомили, що таке технопарк і умови його праці. Тому я хотів би просити, Ігор Рафаїлович, щоб ваш комітет підготував таку записку пояснювальну і, ми розповсюдили серед депутатів, що таке технопарк, загальні положення. Це перше.
Друге. Я хотів би сказати так об'єктивно вже, що технопарк "Монокристал", дійсно, працює нормально. Одна біда - Семиноженко, він створював перепони створенню нових технопарків. Це його біда. Тому сьогодні треба технопарки нарощувати. І я хочу сказати, найбільша кількість технопарків сьогодні не в США, а в Китаї. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. 30 секунд. Ввімкніть мікрофон Кармазіну, бо дальше не будемо рухатись. Ну я вас прошу.
12:16:19
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
В зв'язку з тим, що у виступах називалось моє прізвище і невірно розтлумачено мою позицію, я хотів би, щоб зрозуміли народні депутати і народ України. Я прошу тільки одного, я прошу, щоби уряд надав нам інформацію про діяльність і наслідки діяльності вже створених технопарків. На цю інформацію я надам вам іншу інформацію, яка покаже, як під виглядом технопарків що завозиться, куди використовується і як показує. Я думаю, що це отрезвить всіх, не зважаючи, так сказати, на регіони і не зважаючи на якісь підживлення партійні. Оце освіжить всіх відразу, як душ холодний. А я за технопарки тільки всій Україні.
ГОЛОВА. Дякую. Добре.
Заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Людмила Мусіна. Як ви ставитеся до цього проекту? Дуже коротко, будь ласка.
МУСІНА Л. Міністерство економіки підтримує цей проект з огляду, по-перше, на те, що він є перший екологічний проект. А екологічні проблеми в Україні взагалі і в Донецькій області вони конче потребують радикального вирішення. Це перше.
По-друге. Там зараз передбачено сім інноваційних проектів. Що значить інноваційні? Те, що як тільки вони дадуть розроблені, вони мають бути розповсюджені на всю територію України. В тому їх інноваційність, що вони дають запуск для використання екологічно чистих, дружніх до клімату технологій по всій території. І в цьому їх найважливіше буде значення.
Питання полягає тільки в тому, щоб контролювати дійсно видатки, дійсно як використовуються оці пільги, які надаються. Тобто, щоб не було просто завезення може якихось матеріалів. Ми це контролюємо.
ГОЛОВА. Дякую. Це вже справа уряду. Дякую.
Розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків щодо створення екологічного технопарку "Еко-Україна" завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про власність" щодо інтелектуальної власності. Голова Державного департаменту інтелектуальної власності доповідає Паладій Микола Васильович. Микола Васильович, дуже коротко, будь ласка.
ПАЛАДІЙ М.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд виноситься законопроект України про внесення змін до Закону України "Про власність", розроблений на виконання указу Президента України від 2002 року про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в нашій державі.
Розроблення зазначеного законопроекту обумовлено відсутністю в нашій законодавчій базі відповідного положення. На жаль, коли був Радянський Союз держава, тільки держава мала право власності на інтелектуальну діяльність. На сьогоднішній день, на жаль, у незалежній Україні це питання не визначено в законодавстві. Тобто закон приймається тільки в інтересах держави і урегулює відносини щодо об'єктів інтелектуальної власності, створених у процесі виконання робіт за договорами, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету та державних цільових фондів.
Проектом передбачено внесення змін та доповнень до статті 40 та введення нової статті 40-прим. до Закону України "Про власність". Чинна редакція статті цього закону визначає державу суб'єктом права власності. Однак у законодавстві відсутній механізм участі держави у розподілі майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Недавно Верховна Рада прийняла закон про кінематографію, і там аналогічні права викладені. Тобто якщо Міністерство культури профінансує утворення того чи іншого кінофільму, то ми б вважали відповідно і до цього закону, що держава якраз і має право на інтелектуальну власність, яка з'являється при виконанні тих чи інших робіт бо знімання кінофільмів, тощо.
Держава набуває і здійснює права відповідно тільки до законів України. Держава виступає як суб'єкт майнового права, в тому числі і інтелектуальної власності щодо цих об'єктів, створених в процесі виконання робіт з договорами, які фінансуються за рахунок держави.
Держава як суб'єкт майнового права інтелектуальної власності набуває і здійснює свої права в особі центральних органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів. Тобто якщо на прикладі Міністерства культури, то ми б вважали, що Міністерство культури і від імені держави і могла б бути власником цієї інтелектуальної власності.
Ну аналоги. Я не приніс сьогодні вам патенти Сполучених Штатів Америки, Німеччини, де аналогічно це продовжується на протязі, будемо говорить, вже ста років, де, наприклад, держава є власником в особі Міністерства, там, оборони, якщо це в Сполучених Штатах і є військове озброєння і так далі. Або в особі якогось іншого центрального органу виконавчої влади.
Окремо встановлено вимоги до договорів на виконання робіт, що фінансуються за рахунок коштів держави. Реалізація запропонованих статей цього законопроекту забезпечить чіткий механізм розподілу майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності. Ми вважаємо, що активізується і робота винахідника, тому що ну сьогодні в Сполучених Штатах Америки, в Німеччині, в Британії, у наших сусідніх розвинутих країнах практично грошовий обіг в сфері інтелектуальної власності, тобто торгівля на права інтелектуальної власності сьогодні виходить на перше місце. Це - досить серйозні кошти, це вже мільярди доларів сьогодні.
Ми б хотіли, щоб Україна також була готова до цього. Я думаю, що прийшов той час, коли це потрібно врегулювати і в нашій державі.
Ми вдячні головному науково-експертному управлінню апарату Верховної Ради на надання зауважень і пропозицій до цього законопроекту, більшість з яких є слушними і будуть враховані при підготовці законопроекту до другого читання. Ми будемо дуже вдячні за підтримку цього законопроекту в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Запитання є, шановні колеги?
Якщо тільки одне, то не будемо записуватися. Будь ласка, Рефат Чубаров. 5 хвилин на запитання, якщо так, бо бачу, зараз з'явиться спокуса.
12:22:35
ЧУБАРОВ Р.А.
Шановний доповідач, все-таки, знаєте, дуже важко провести розділ між, скажемо, вкладом держави як такої і особистості щодо створення інтелектуальної власності якої.
Ну, гроші не є, це є дуже важливим сегментом, але не є головним і основним, і єдиним елементом щодо створення інтелектуальної власності. Можна надати гроші, скажемо, двом кінорежисерам однакові, але ми отримуємо два дуже різних фільми. І тому я все-таки хочу вас запитати, а де все-таки залишається те, що вкладає автор, де інтелект, якщо держава хоче, віддавши гроші, потім мати повноцінну чи стовідсоткову монополію на ту продукцію, яка створена не тільки завдяки грошам, а ще й завдяки інтелекту? Дякую.
ПАЛАДІЙ М.В. Дуже слушне запитання. Я скажу, що це питання уже в нашій державі захищається, але де не є суб'єктом права держава.
Тобто якщо сьогодні науково-дослідний інститут фінансує ту розробку, про яку ви говорите, то вони підписують договір з групою авторів, це є фізичні особи, і інститут як юридична особа, вони мають спільне право на цю інтелектуальну власність.
Тобто ми вважаємо, що прийняття цього законопроекту не попирає плав винахідника, він повинен з особою, юридичною особою, або це є держава, або це є якась інша юридична особа, утворити договір і там передбачити права свої особисті на ту чи іншу інтелектуальну власність, яка може утворитися в результаті їхньої спільної роботи або спільної діяльності.
ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка, фракція комуністів.
12:24:23
ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.
Шановний Микола Васильович, поясніть, будь ласка, стаття 40 прим. частина п'ять: "Майнові права інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності, що належать державі, та їх передача іншим особам". Що таке "інші особи"? Це що, це ті, що визначені в статті 40: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи і таке інше? Є ж сфера національних інтересів! Дякую.
ПАЛАДІЙ М.В. Дякую.
Знову скажу, що це питання на сьогоднішній день вирішено, якщо ми не говоримо про державу. Тобто, якщо сьогодні підприємство є власником інтелектуальної власності, оцього досить багато є, таких прецедентів, і це є логічно, хоче передати свої права іншій фізичній особі, іншій юридичній особі, то відповідно до нашого уже діючого законодавства вона має право це робити.
Тому ми передбачили аналогічний пункт і в цьому законі. Тому що завтра держава, профінансувавши якусь наукову розробку, отримавши права на інтелектуальну власність, завтра захоче передати або державному, або недержавному органу право використання цього патенту, вона повинна мати право, на підставі договору вона має право отримувати кошти або на безкоштовній основі, як вони домовляться з тим суб'єктом, якому передаються дані права на використання. І ми вважаємо, що це може бути і фізична, юридична, і державна, і недержавна установа.
ГОЛОВА. Дякую. Так, все. Питань немає? Сідайте, будь ласка.
Пилип Пилипович Буждиган, будь ласка. Від Комітету з питань економічної політики.
12:26:12
БУЖДИГАН П.П.
Шановні депутати. Комітет з питань економічної політики розглянув даний законопроект. І 26.07.2002 року, реєстраційний номер 2030. Головне науково-експертне управління в своєму висновку від 24.09. зазначає, що законопроект вимагає доопрацювання з урахуванням висловлених управлінням зауважень і пропозицій.
Більш доцільним є викладення статті 41-ї Закону про власність у такій редакції: "Суб'єктами права інтелектуальної власності є автор, автори об'єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та, або майнові права інтелектуальної власності відповідно до законів України".
Друге. Слід узгодити частину першу пункту другого статті 40-1 зі статтею 10-ю Закону про охорону прав на винаходи і корисні моделі. І тому до пункту другого статті 41 треба додати слова "та з інших підстав, передбачених законами України". Тут іде мова про те, що майнові права інтелектуальної власності можуть перейти до держави і на інших підставах, наприклад, у спадщину.
Третє. Варто у другому читанні виробити більш прості інструменти, за яким майнові права інтелектуальної власності, створені на державні кошти, переходять до держави.
І на завершення. Знаю, що багато положень Закону України про власність вже застарілі, бо цей закон прийнятий ще у 1991 році. Тому треба нам якнайскоріше кардинальним чином його переглянути на підставі Конституції України та Цивільного кодексу. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону за основу.
І після сказаного. Запрошую до роботи у комітеті в першу чергу тих депутатів, які дуже критично ставляться до цього і до інших законопроектів нашого економічного комітету, щоб ми на комітеті безпосередньо виробляли цю позицію. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую Пилип Пилипович. Записалися на виступ. Висвітліть на табло, будь ласка. П'ять народних депутатів. Я просив би дуже стисло, шановні колеги, виступати, щоб всі виступили. Юрій Кармазін. Немає, да? Ой, а я вже зрадів.
12:28:27
КАРМАЗІН Ю.А.
Володимире Михайловичу, не дочекаєтеся: є, був Кармазін і буде.
ГОЛОВА. Підготуватися Яворівському.
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія "Захисників Вітчизни".
Я, конечно, не Ленін і не живіше всіх живих, я перепрошую.
Шановні народні депутати, насправді, питання, яке зараз розглядається, є надзвичайно серйозним. Я хотів би звернути увагу, добре, що ми повернулися до цього закону, і скажу, чому добре. Добре, тому що Закон про власність, куди ми зараз хочемо вносити зміну, був прийнятий 7 лютого 1991 року. Замисліться, будь ласка, 1991 року. Там такі перли написані, що суб'єкти права власності є інші радянські республіки, Союз РСР, це стаття 3-тя закону. Далі, самостійною формою власності разом з державною та приватною виступає колективна, комунальна власність розглядається як державна, стаття 31-а і так далі.
Тобто абсолютно повністю цей Закон про власність суперечить Конституції України, абсолютно. І вносити сьогодні до нього маніпусеньку зміну щодо права інтелектуальної власності , це не зовсім серйозно.
Володимире Михайловичу, я закликав вас, і ви, слава Богу, виступі перед Верховною Радою на початку сесії сказали, що ви за комплексний підхід до реформування законодавства. Комплексний підхід означає, що таких несуразиць не має бути, що вони мають вилучені, що ці закони мають бути перероблені.
Тепер щодо інтелектуальної власності. В минулому парламенті мною подавався проект закону, яким я просив вас: давайте визнаємо суб'єктом права інтелектуальної власності Верховну Раду України, адже ми з вами працюємо, працюємо день і ніч і пишемо: це наша інтелектуальна праця. А куди вона дівається, Володимире Михайловичу? Вона продається потім комерційними структурами за дуже великі гроші, законодавчі акти я маю на увазі
.Якби ми з вами встановили збір за нашу інтелектуальну працю, то ми сьогодні були б забезпечені і комп'ютерами, і всім належним і не була б інших коштів з Державного бюджету України тільки за рахунок своєї інтелектуальної власності. Ми ж її просто так віддаємо, і потім вона використовується не по призначенню.
Шановні народні депутати! Я думаю, що дозріє більшість до того, що вона зрозуміє, що це треба робити, і це є в багатьох парламентах світу, це моє ноу-хау, на жаль.
Тепер що стосується ще вад цього законопроекту. Найважливіша вада, я вже сказав, та, що тут не вписана ні Верховна Рада, ні закон застарілий. Тому, я думаю, не відповідає він Цивільному кодексу України, тому, я думаю, що закон такий потрібен тільки не зараз, він має бути перероблений. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Підготуватися Павловському.
12:31:41
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні 47 інтелектуалів Верховної Ради! Я нарахував 47 народних депутатів, яких цікавить закон, і три - президія, 50 рівно. Найталановитіші, найрозумніші всі сидять тут, бо питання їхні, вся решта...
Я абсолютно не зголошуюся із моїм колегою, який виступав щойно, Юрієм Кармазіним. Я люблю його глобалізм, щоб все відразу в один день все це зробити, але пане Юрію, ви самі розумієте, що не вдасться.
Логіка нормальних законів, які існують в державах - стабільних, великих державах - така: приймається закон, після цього відстежується як він працює, де його є слабкі місця, де його "Ахіллесові п'яти", після цього саме в ці точки закону вноситься поправка.
В даному випадку ми маємо саме таку ситуація. В статті 40 закону "Про власність" зазначено, що "носіями власності, власниками інтелектуальної власності можуть бути окремі громадяни, фізичні особи, а також держава". Крапка.
Те, що ми сьогодні уточнюємо власність держави - це дуже важливо. І чому? Щоб я хотів в цьому короткому виступі сказати? Практично Україна за ці 10 років втратила майже все. Ми втратили вже практично і родючість наших грунтів, ми втратили економічний потенціал, але найстрашніше, я переконаний, що це ми зможемо нажити порівняно швидко, найстрашніше - це те, що наша нація з вами втратила інтелектуальний потенціал. Я вжахнувся недавно перебуваючи в Канаді про те, що Канадійська фізична наука зробила колосальний стрибок вперед за ці 10 років. Виявляється, на кому? на наших українських вчених. Виявляється, що і математика в Америці - розповідав мені один американець - теж зробила великий поступ вперед теж за рахунок емігрантів від нас. Тут причини, в першу чергу, соціальні, те, що заробітна плата нашого кандидата наук десь там 200 гривень і не більше. На Заході він має можливість реалізуватися набагато вищу. Це перше.
Друге. Сидить Борис Ілліч, який мабуть буде сьогодні виступати, і підтвердить. За 10 років практично українські письменники, українські митці - так би я назвав ширше - забули що означає слово "гонорар". Забули. Абсолютно забули, тому що ніхто цього гонорару не отримує. Я видав 4 книжки, за останній час я не отримав ні копійки. Через те я ще раз веду до того, що цей закон дуже важливий. Я думаю, що Юрій Кармазін переночує і перебуде ще тиждень і проголосує за нього абсолютно, я вже бачу, що він його підтримує, через те підтримаймо цей закон, він конче і конче потрібен. Сьогодні ми нічим, у нас немає потуги, з якою ми здатні вписатися в світове товариство, ми надто багато втратили. Ми нікого сьогодні не обженемо нашими телевізорами примітивними чи нашими комбайнами і таке інше, але нашим національним інтелектом ми здатні сьогодні завоювати собі місце у світовому співтоваристві. Через те, я думаю, що за цей закон проголосують і ті, кого він на сьогоднішній день ще не цікавить. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватись Черняку.
12:35:09
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую, Володимире Михайловичу. Я продовжую думки мого попередника і хочу сказати, що я, будучи у Верховній Раді, написав 10 монографій і ні за одну не отримав ні копійки, тільки одні клопоти. Ну це інша справа.
А відносно телевізорів, шановний пане Володимире, я хочу сказати: в Україні є наробки і, якщо треба їх підтримати як інноваційні, то Україна може швидко мати найсучасніший і навіть новий телевізор, принципово новий телевізор і новий комп'ютер тільки треба знати, що є.
А тепер відносно цього закону. Шановні, я підтримую, це нормальна схема. Тільки я хочу зразу зробити зауваження на всю Україну нашому Михайлу Васильовичу. На сьогоднішній день ви, в основному, обслуговуєте інтереси інших держав в Україні щодо захисту інтелектуальної власності. Це український комітет з бюджету гроші вам платить і ви маєте захищати в першу чергу інтелектуальну власність України, а не інших держав.
А тепер по суті. Значить, тут є така деталь. В попередньому, то, що повторив Яворівський, там були суб'єктами громадяни, юридичні особи і держава. А тепер все те, що у нас є в Цивільному праві розширюється і доповнюється: іноземні громадяни, особи без громадянства і так дальше. Ви хоч знаєте одну особу без громадянства, яка щось внесла в розвиток України?
Тому я пропоную зробити так. Те, що було, залишити, можна дописати одне лише: іноземні громадяни, які працюють і проживають на Україні і щось роблять для України.
Далі. Держава, дійсно, повинна виступати суб'єктом. І тому треба в другій статті написати: держава виступає як один із суб'єктів, тому що вона працює разом з винахідниками.
Далі. Якщо ці об'єкти належать до сфери національних інтересів. І потім Кабінет Міністрів визначає, що належить в наступній статті. Тому це розділ треба викинути. Все, що робиться в державі, належить до національних інтересів. І його потрібно захищати. Це друге зауваження.
І третє. Не просто "іншим особам", а "іншим суб'єктам інтелектуальної власності", оскільки по договорах держава працює з цим. Я хочу сказати ще одна проблема є. Я навіть теж гранти мав в УТЦ. От в УТЦ така система. Все, що ти зробив, тобі заплатили гроші, і ти повністю втрачаєш право власності на цю розробку. Це треба відрегулювати, тому що через УТЦ дуже велика втрата інтелектуальної власності України і українців. Значить оце є.
Тому я пропоную, якщо обіцяє уряд, що не буде протидіяти, що можна його на перше читання, але обов'язково на перше і не більше. Тому що треба врахувати оці суттєві зауваження, які є.
І я хотів би, я почав з цього і цим завершую. Микола Васильович, ми всі разом, як американці, повинні захищати наші національні інтереси, у першу чергу. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Володимир Черняк.
12:38:33
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, в сучасному світі інтелектуальна власність стає вирішальною формою власності. А торгівля продуктами інтелектуальної власності стає основним сегментом ринку. І якщо ми хочемо рухатися в цьому руслі, загальноцивілізаційного процесу, то звичайно нам потрібно створювати відповідне законодавче поле для цього.
З цієї точки зору законопроект є актуальним і є слушним. Звичайно, ми йдемо шляхом латання законопроектів - це основний спосіб і метод нашої законодавчої діяльності. Нам уже потрібен зараз
новий закон про власність, той уже давно прийнятий, сучасний закон про власність, де б всі ці питання вирішувалися, в тому числі і питання інтелектуальної власності. Але не можна все і зразу зробити. І тому доводиться йти таким шляхом і діяти методом паліативу. Але це питання назріло. Дійсно, воно, як кажуть, стукає у двері. І тому я думаю, що законопроект потрібно приймати.
Разом з тим, я погоджуюся з тими моїми колегами, які висловлювали критичні зауваження, і, перш за все, я би узагальнив - основним недоліком, мабуть, законопроекту є те, що він спрямований на захист інтересів держави в сфері інтелектуальної власності, але не на захист інтересів фізичних осіб, як суб'єктів інтелектуальної власності. Хоча я розумію чому. Тому що метою законопроекту і предметом законопроекту є саме захист інтересів держави. Але при цьому, дійсно, виникає питання: яким чином розподілити права власності між державою і суб'єктами? І тому потрібно більш чітко виписати в процесі підготовки законопроекту до другого читання більш чітко виписати механізм розподілу прав власності між державою і суб'єктами, особливо коли вони це робили спільно. Абсолютно слушно зауважив мій колега, що не можна все зводити до фінансування. Фактично акцент поставлено на чому? Якщо держава фінансує - значить, це право її власності. Але не тільки фінансами, дійсно, створять, от Чубаров про це сказав, не тільки завдяки фінансуванню, завдяки грошам, а завдяки інтелекту конкретних людей.
Тому тут треба подумати, як розписати розподіл прав власності між державою і суб'єктом. Ось таке основне зауваження, яке б я висловив. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Будь ласка, Борис Ілліч Олійник.
12:41:54
ОЛІЙНИК Б.І.
Шановні колеги, мав абсолютний резон Володимир Олександрович, і тому я, звертаючись до Миколи Васильовича, хотів би сказати , що років 12 чи 13 ще можна було б називати цей закон "Про власність". Тепер же він мав би звучати так: про врятування останніх залишків інтелектуальної власності, тому що те, що діється в нас на цьому духовному полі, не мені вам говорити, все йде кордони відкриті, виліз на стовп туди, на межовий, видно до Вашингтону, Москви і до Хашемітського королівства Йорданія.
От у цьому зв'язку я хотів би використати цю ситуацію для того, щоб з приводу одного указу звертаюся у зв’язку з підготовкою проекту указу Президента України про заходи щодо розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфери України, де другий абзац пункту "г" передбачає, цитую, здійснення програми реалізації експонатів нераритетного характеру із фондів, що знаходяться в запасниках музею з метою залучення коштів до оновлення матеріальної бази музеїв, історико-культурних заповідників, пам'ятників культурної спадщини.
Парадоксальна ситуація: пропонується хоча і вибірковий, та все ж розпродаж музейних колекцій, що суперечить чинному законодавству. Водночас левова частка музейних фондів гибіє в запасниках, де вони, по суті, гинуть.
Щоб вийти з цієї колізії, необхідно, як на мене, створити компетентний орган, до складу якого залучити фахівців усіх галузей, аж до правоохоронних, аби вивчити світовий досвід у цій справі, провести оцінку і класифікацію цінностей музейного фонду за щонайширшої гласності. А для того потрібен час, і то не малий.
Товариші комуністи, можна тихіше! Нині ж дозволити продаж - все одно що легалізувати розкрадання неперехідних вартостей, яке поки чиниться з-під поли.
Від імені стривоженої громадськості прошу до з'ясування всіх обставин вилучити з проекту указу згаданий вище пункт.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Розгляд... Будь ласка, Іван Федорович Курас.
12:45:02
КУРАС І.Ф.
Вельмишановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я попросив слова у обговорення ось у зв'язку з чим.
Дійсно, я не хочу повторювати, абсолютно справедливі і про, і контра, які тут вже прозвучали і в доповіді Миколи Васильовича, і шановних колег. Я тільки сказати одне: назріла необхідність усунення певної суперечності між суб'єктами права інтелектуальної власності, яка побутувала до сьогоднішнього дня. Держава, так сталося, виявилася поза межами цього державного врегулювання. А вона бере участь безпосередньо не тільки у фінансуванні, але й у забезпеченні матеріальної сторони, організаційному, кадровому забезпеченні і таке інше. Колеги про це говорили. Значить, треба це зробити обов'язково.
Я хотів ось про що сказати. Перед тим, як внести цей законопроект з боку нашого департаменту, це питання обговорювалося на кількох наукових конференціях. І тут, національних, у нас в Україні, і міжнародних. Пройшов круглий стіл, пройшла наукова конференція. На базі Інституту держави і права нашої Академії наук створено Міжнародний центр захисту прав інтелектуальної власності. Там це питання теж обговорювалося.
І я хотів донести сьогодні до депутатів Верховної Ради думку і наукової громадськості, і президії Національної академії наук України, і Асоціації захисту прав інтелектуальної власності, яка теж діє в Україні, про конче потребу врегулювання цієї проблеми. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про власність щодо інтелектуальної власності завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.
Шановні колеги, якщо є ваше бажання ми могли б зараз у такому стислому режимі розглянути ще один проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України про захист економічної конкуренції. Ну, їх два, вони взаємопов'язані між собою. Будь ласка, Костусєв - голова Антимонопольного комітету. Дуже коротко давайте, стисло. Ну, якщо не буде вашого бажання, можливо, тут все зрозуміло, бо ми о 13 годині... Будь ласка, два слова.
КОСТУСЄВ О.О.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
На ваш розгляд представлено запропонований Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до деяких законів України. Він передбачає ряд змін до Закону України про Антимонопольний комітет України та інших законів. Це зумовлено тим, що набрав чинності Закон України про захист економічної конкуренції, який суттєво оновив систему захисту економічної конкуренції в Україні та привів її у відповідність до європейських стандартів, збільшив обсяг функцій Антимонопольного комітету України, перерозподілив повноваження між
окремими його органами та змінив їх систему.У той же час до базового Закону України про Антимонопольний комітет ще не внесено відповідних змін, що ускладнює застосування нового закону. З прийняттям цього законопроекту практично завершиться створення організаційної системи захисту економічної конкуренції в Україні. Внесення змін до інших законів України пов'язано в основному з приведення їх термінології до термінології Закону України захист економічної конкуренції.
Окремо хочу подякувати Гуренко Станіславу Івановичу, членам Комітету з питань економічної політики, управлінням народним господарством, власності і інвестицій, а також керівнику секретаріату Комітету Начва Людмили Іванівни за проведену ними роботу щодо підготовки законопроекту до розгляду у першому читанні. Прошу підтримати проект закону України та прийняти його у першому читанні.
Дяку за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання?
Будь ласка, Віталій Шибко.
12:49:18
ШИБКО В.Я. Віталій Шибко, Соціалістична партія України.
Олексію Олексійовичу, ви зараз опікуєтеся, тому щоб існувала конкуренція в України, і опікуєтеся тим, щоб це було прописано у законодавстві, а реально виходить наступне. Я до вас звертаюся з листом, де кажу, що на сьогоднішній день одні і ті ж фірми бензин у Дніпропетровській та, наприклад, у Кіровоградській у сусідній області або у Дніпропетровській, у Донецькій мають різну ціну, при чому, торгують одні і ті ж компанії, як начеб-то вони домовилися. Тобто ця домовленість свідчить, що ніякої немає конкуренції. Ви міні відповідаєте: це питання складне, ми його аналізуємо, через деякий час дамо відповідь. Я вже третій місяць чекаю цієї відповіді, я хотів би знати, як вона аналізується і, дійсно, чому так є, що, буквально, через 100 кілометрів уже значно більша ціна на бензин? Чому це діється я хотів би знати, як фахівця в цій сфері.
КОСТУСЄВ О.О. Дякую за запитання.
Справа в тому, що у нас є такі стислі терміни для відповіді народним депутатам - 10 днів. І ми надаємо цю відповідь, як би так мовити, попередню. А для того, щоб провести розслідування, потрібно набагато більше часу. І таке розслідування йде, і коли воно буде завершено, ви отримаєте уже змістовну таку по суті відповідь, бо за 10 днів це просто неможливо. Ми займаємося, і відповідь буде надана по суті.
ГОЛОВА. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.
12:51:01
ЛУЦЕНКО Ю.В.
Шановний доповідачу! Луценко, Соцпартія.
У мене аналогічний запит був уже п'ять місяців тому у вашу структуру. Різниця між цінами Київської і Донецької області на бензин складає 10 відсотків. Всім зрозуміло, що це монопольний зговір. Всім зрозуміло, що є механізми для його подолання. Мені прийшла відповідь спочатку розберемося. Потім остаточна відповідь: “Не вбачаємо порушень”.
Я не можу зрозуміти, якщо одна і та сама фірма в Києві і в Донецьку торгує, причому до Кременчука до Донецьку ближче, наскільки я розумію, ніж до Києва, з більшою ціною, то це явний монопольний зговір, це монопольна ціна. Тобто, це явно ваша компетенція. Мені відповідає, на жаль, не ви, а відповідає Донецький антимонопольний про те, що ніяких ознак зговору не виявлено.
Ну як же не виявлено, якщо вони просто... я приклав туди фіскальні чеки з одної заправки і з іншої. Ну це просто, скажемо так, невиконання своїх службових обов'язків.
І... це одне. Я розумію, що це не запитання, це прохання до вас розібратися з цією ситуацією.
КОСТУСЄВ О.О. Так, так. Я вже записав.
ЛУЦЕНКО Ю.В. А запитання... Щоб не проводити це через запит, я думаю, що ми можемо спокійно спілкуватися на рівні звернень і пояснень.
А запитання моє таке. Все ж таки чим обумовлено прийняття документу, який ви сьогодні доповідаєте? Це недоліки в раніше прийнятому законодавстві чи це вимоги, ну скажемо, ситуації, яка змінилася?
КОСТУСЄВ О.О. Дякую вам за запитання. Я перепрошую, ви до мене особисто зверталися? Я в зв'язку з цим, я вам приношу свої... вибачаюсь, бо якщо вам відповів голова територіального відділення, а не я особисто, то я просто... будуть наказані мої працівники, які це допустили.
Что народному депутату ответил не тот министр, к которому он обратился.
Що стосується вашого другого питання, то вступив в дію закон про захист економічної конкуренції. Це новий закон, він відповідає всім вимогам світовим, європейським, а інші закони існували вже 10 років до нього і треба щось узгодити і привести у відповідність до нового закону. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Павловський.
12:53:11
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую. Олексій Олексійович, ви були народним депутатом, дуже розумна людина і тому у мене таке питання. Свідомо чи не свідомо ті, хто готував закон, по суті переписали закон про ваш Антимонопольний комітет і надали функції, поліцейські функції, там таких не повинно бути. Тому я хотів сказати, що вони з вами погоджувалися чи ні, коли писали цей закон, розширили повноваження .
І Володимире Михайловичу, я хочу, щоб ми зробили зауваження нашому Науково-експертному відділу, що зміни і доповнення - це значить привести у відповідність, а не написати новий закон, а наше Юридичне управління не звернуло уваги, що там виписаний новий закон, тому, в принципі, його і приймати не можна. На повторне перше читання я б ще погодився, що можна це зробити, тому що все, що там лишнє, треба вилучити.
І на кінець питання. Антимонопольний комітет повинен знати, що знаєте ви, що є три типи конкуренції: вільна конкуренція - це ідеал, якого немає в природі; монополістична конкуренція великих фірм - це основна і політична конкуренція. Антимонопольний комітет створює на Україні і бореться за вільну конкуренцію і створює умови для монопольної конкуренції, тобто для того, щоб іноземні фірми полонили наш ринок і ми не мали можливість боротися з ними ніяк. Тобто функція захисту свого ринку і свого виробника це ніде не проглядається. Дякую.
КОСТУСЄВ О.О. Дякую за запитання. У подальшій роботі над законопроектом це питання, що ви порушили, буде опрацьовано і відповідним чином вирішено. Мова йде про прийняття в першому читанні і така думка, думка така є і у профільного комітету, у експертного управління Верховної Ради.
А що стосується функцій, ну, от депутат Луценко запитав: чому не доказали там змову? Ну, а якщо немає функцій, як можна доказати змову? Наші іноземні колеги мають набагато більше прав, ніж маємо ми. Бракує часу, я би розповів про все. Якщо не надаєте функцій, як я, наприклад, докажу зговір?
ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Аграрної партії.
12:55:31
ВАЩУК К.Т. Я думаю, що після цього можна буде не виступати, і ми скоротимо так час, але хочу запитати. Шановний Олексію Олексійовичу, я згодна з тим, що функції треба посилити і можливості ваші, але скажіть, порадьте, як, що ми маємо зробити, аби крім природних монополій ми все-таки штучно створені монополії на аграрному ринку, у сфері харчової промисловості все-таки законами антимонопольними заставляли працювати так, аби домовившись не скидати ціну до критичного рівня, який виходить за межу, нижчу собівартості для селян в Україні. Такі приклади у нас кожен день. Це і по молоку, це і по м'ясу, це і по хлібу. Їх небагато, вони домовляються, а страждає кілька мільйонів селян.
От скажіть, як і чим помогти вашому комітету, щоб ви допомогли селянам? Дякую.
КОСТУСЄВ О.О. Дякую. Дуже вдячний вам. Ви можете надати допомогу дати нам повноваження. А що ви кажете, я цілком з вами згодний. І більше того, що торкається молока, ми виявили змову і були наказані дев'ять підприємств, змову з органами влади, які заставляли здавати молоко селян тільки на це підприємство і тільки по цій ціні і платили винагороду за це як би за організацію збору молока. І у нас багато справ і по хлібу, і по зерну, і по молоку. Це питання знаходиться в центрі уваги Антимонопольного комітету. Дякую вам.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Будь ласка, сідайте. Ми з цим не закінчимо, а ви другий.
Будь ласка, Пилип Пилипович. Нам треба переходити до різного. Давайте дуже коротко.
12:57:50
БУЖДИГАН П.П. Буждиган, фракція комуністів, економічний комітет.
20 листопада 2002 року комітет наш розглянув дане питання на своєму засіданні. Зазначимо, що 13 січня 2001 року у тому скликанні ми прийняли закон про захист економічної конкуренції, який набув чинності з 2 березня 2002 року.
У цьому законі значно збільшено обсяг питань, що стосується правового регулювання економічної конкуренції, покладених на центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом по захисту конкуренції, Антимонопольний комітет України.
У зв'язку з цим виникла потреба узгодити норми законодавства України, що регулює антимонопольну діяльність, захист економічної конкуренції, обмеження монополізму з положенням нового закону України про захист економічної конкуренції. Зокрема, у цьому законопроекті запропоновано внести зміни до 21 закону. І що саме інтересне, що саме більше - це закон про антимонопольний комітет, де самі найсуттєвіші зміни пропонується внести.
Ясно, що оцінка неоднозначна, багато ще треба буде уточнювати і змінювати. Зокрема, новою є пропозиція доповнити компетенцію Антимонопольного комітету України, державних уповноважених голів територіальних відділень комітету правом проникнення на підставі рішення суду до житла чи іншого володіння особи та проведення у них огляду, обшуку, вилучати чи накладати арешт на майно, предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами або джерелом доказів у справі.
Однак, зазначені додаткові повноваження посадових осіб та органів Антимонопольного комітету України слід узгодити з положеннями про охоронне законодавство, зокрема з Кримінально-процесуальним кодексом та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".
Крім того, в проекті Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" до Закону України "Про Антимонопольний комітет" пропонується внести зміни, згідно яких органи Антимонопольного комітету матимуть право вимагати у суб'єктів господарювання та органів влади, а також від інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Це положення суперечить. Його треба узгодити зі статтею 32 Конституції України, яка врегульовує порядок доступу до інформації з обмеженим доступом.
Зміни до інших законодавчих актів України, зокрема до законів України про природні монополії, про зв'язок, про залізничний транспорт та ще 17-ти законів, в основному носять переважно кодифікаційний характер, стосується, як правило, зміни термінології, а також назв законодавчих актів.
За результатами обговорення Комітет з економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" за реєстраційним номером 1080 із подальшим урахуванням пропозицій при його підготовці до другого читання, зокрема науково-експертного відділу і тих пропозицій, які сьогодні будуть висловлювати депутати, так само конкретно на наш комітет приходьте, будемо працювати. Дякую.
(Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради ВАСИЛЬЄВ Г.А.)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.
У нас вже час вичерпано, але ж декілька хвилин давайте відведемо. Скільки, п’ять?
Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка. Але ж записалося 10 чоловік.
13:01:24
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, обговорюваний законопроект дуже важливий. Дуже важливий через те, що він вносить зміни до кількох законодавчих актів - і до закону про підприємництво, і до закону про підприємства, про зовнішньо-економічну діяльність, про інвестиційну діяльність, і, на кінець, до закону про Антимонопольний комітет України.
Ви знаєте, нещодавно ми зіштовхнулися з тим що антимонопольний комітет України розглядав питання щодо суттєвого підвищення більше, ніж в два рази цін в місті-герої Одесі. І це було ініційовано по нашим запитам депутатським. І ви знаєте, з чим ми зіштовхнулися? Зіштовхнулися з тим, що міська рада під керівництвом Руслана Боделана не видала документи Антимонопольному комітету. І він прямо написав відповіді, що оскільки нам не видали документи, ми не можемо нічого зробити.
То зараз записано повноваження витребувати ці документи, які потрібно, і ці зміни, записані в закон. Правильно це чи не правильно? Я вважаю, що це правильно.
Разом з тим є питання до цього закону, і я хотів би, щоб в стенограму було внесено і до розробників прошу, щоб концептуально на цьому рівні було внесено такі зміни.
Передбачаючи широкі права антимонопольному комітету, ми маємо передбачати, що він може наробити і шкоди, і ми маємо поставити і питання відповідальності. Тому пропонуємо внести статтю 31, де написати "Відповідальність Антимонопольного комітету та його посадових осіб" такого змісту: "Посадові особи антимонопольного комітету за невиконання або неналежне виконання ними посадових обов'язків несуть відповідальність у порядку, визначеному законодавством України. Шкода, заподіяна юридичним чи фізичним особам неправомірними діями чи бездіяльністю Антимонопольного комітету або його посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень полягає відшкодуванню у повному обсязі за рахунок коштів, які виділені у Державному бюджеті на утримання антимонопольного комітету. Це тоді буде заставляти діяти чітко в рамках закону.
І наступні два зауваження. Конституція України не передбачає права Президента України видавати укази, якими б виставлялися пріоритети і напрямки конкурентної політики. Але в частині, в статті 7 Закону про Антимонопольний комітет, пункт 2 і 3, є такі повноваження записані. Їх треба на концептуальному рівні вилучити.
Далі. Пропонується також залишити право Президента за згодою Верховної Ради звільняти голову комітету у разі грубого порушення ним службових обов'язків, інакше може статися ситуація, за якої голова не виконує свої обов'язки, а звільнити його не можна.
І останнє. Ми стоїмо перед загрозою різкого подорожчання цін на паливо і зриву весняно-польових робіт. Я звертаюсь до голови Антимонопольного комітету: вжити термінові заходи щодо припинення монопольних дій НКРЄ - підвищувати ціни на тарифи, які підвищили ціни на тарифи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шкіль, будь ласка, Андрій. Наступний Пузаков.
13:04:41
ШКІЛЬ А.В.
Шановні народні депутати, я також хочу підкреслити, що закон є вкрай необхідний і його регулююча, регламентуюча частина є важливими для усіх сфер діяльності практично і економіки, і права в Україні.
Я тільки хотів би зосередити вашу увагу коротко на тому, що ми надалі віддаємо повноваження Антимонопольного комітету іншій гілці влади, зокрема Президентові. І тут слушно було зауважено, що потрібно залишити право регулювання, тобто як призначати, так і звільняти. Але я хотів би, що право звільняти належало і Верховній Раді. Ми мусимо врешті-решт розуміти, що підзвітність такому органу, як Верховна Рада, є доцільніше і зрозуміліше, і працювати тоді буде легше і самому Антимонопольному комітетові, і нам з вами.
Хотів би ще два слова буквально сказати про взагалі те, що бездіяльність комітету антимонопольного має каратися набагато більше, ніж його переактивізація. Тому що останнім часом властива пасивність комітету призвела до дуже багатьох проблем, я вже не буду затримувати час прикладами. Але тим не менше, коли можна було усунути проблему і треба було усунути проблему з допомогою Антимонопольного комітету, а вона була не усунута, то, дійсно, матеріальну відповідальність має нести безпосередньо і керівник Антимонопольного комітету, і весь Антимонопольний комітет.
І загалом два слова про конкуренцію, вірно і невірно, про штучні монополії і природні. Вже було сказано про те, як була зруйнована молочна промисловість фактично із-за того, що була штучно занижена вартість закупівлі молока. Це було шляхом змови власників підприємств.
Така ж сама є банківська змова. Невже ми не бачимо, що існує вона під час утворення так званої маржі закупівлі і продажу доларів, вона існує постійно. І ця змова має переслідуватися згідно закону, але в першу чергу має на неї звертати увагу Антимонопольний комітет, тому що це штучна монополія, і змова банків була головним і реальним руйнівником усіх економік і в першу чергу української економіки і є руйнівником зараз. Так само і з хлібом, так само, ну, практично куди не кинь, скрізь є робота для Антимонопольного комітету. Тому я хотів би, щоб... А ми приймемо цей закон, щоб він активізував діяльність Антимонопольного комітету. Звичайно, треба ще врахувати і посилити роль комітету, посилити роль його як контролюючого і регламентуючого органу. Я закликаю проголосувати у першому читанні з тим, щоб доопрацювати і дати реальний механізм впливу на неприродні і природні монополії в Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузаков Володимир Тихонович, будь ласка, і закінчуємо.
13:07:39
ПУЗАКОВ В.Т. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України.
Оскільки я представляю Кіровоградську область, то я буду говорити на її прикладах. У нашій області не кожне працююче підприємство може вийти на зовнішній ринок. У місті Кіровограді працює гігант "Гідросила", який в умовах нестабільності на 70 відсотків відправляв свою продукцію на експорт. Але сьогодні воно змушено просто-напросто гальмувати. А в чому ж тут причина? А вона одна: неповернення ПДВ, сума якого на сьогодні становить 9 мільйонів гривень. І страшно те, що цей борг не зменшується, а все зростає. Держава не робить навіть найменшого кроку, щоб піти назустріч виробникам - повернути ПДВ у місячний термін. А крім цього, неповернення ПДВ має не аби які негативні соціальні наслідки, згубно відбиваючись і на самому розвитку підприємства, адже скорочення підприємства - це зменшення надходжень до місцевого бюджету, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, заробітної плати, ніхто від цього не виграє. Тому держава повинна боротися за кожне підприємство, берегти його, нарощувати виробництво продукції, підвищувати якість, тому що конкуренція посилюється, і споживач знайде її в іншому місці
.На сьогодні колектив заводу "Гідросила" змушений скорочувати виробництво, і може навіть статися таке, що на час весняного сплеску попиту, на заводі не вистачить продукції, щоб задовольнити замовника. І, якщо ситуація не зміниться, то, зрозуміло, не буде стимулу для експортування продукції, бо виходить так, чим більше експортуєш, тим в гірше становище входиш. О це і є наш захист економічної конкуренції. І при цьому складається таке враження, що в Антимонопольному комітеті не розуміють, що може статися з підприємством, яке працює на імідж України, на довіру нашій державі.
Робітничий колектив заводу "Гідросила" шукає різні шляхи аби захистити свою економічну конкуренцію. Один поки що можливий, хоч і не зовсім вигідний шлях до цього - кредити, але кредити - це великі проценти, що знову ж тики призводить до зниження прибутку і відрахувань до бюджетів. Тобто, треба сказати, що, захистивши свого виробника, потрібно подумати цим законом про дійсний захист економічної конкуренції. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З місця одну хвилину, Валентина Семенюк.
13:10:13
СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний головуючий! Шановний Олексію Олексійовичу! Закон потрібно приймати, але перш за все я хотіла б, щоб прозвучали, особливо в стенограмі було зафіксовано, в статті 7, що до компетенції Антимонопольного комітету, де на підставі рішення суду дозволяться проникати до житла та іншого володіння особами, проводити у них обшук, вилучати та арештовувати майно, предмети і документи, інші носії інформації по цій справі повинні, в першу чергу, бути вилучені, особливо тому що, якщо взяти то це ту поліцейську державу, яку ми сьогодні будуємо, не можна виходити із такою пропозицією. Тому треба внести і зміни до Закону про економічну конвенцію.
Друге. Не можна сьогодні погодитись із пунктом 1 статті 13 цього закону щодо надання дозволу або заборони узгодження дій рішенням групи представників Антимонопольного комітету. Там треба широко, чітко виписати у законопроекті.
Я хочу, Олексій Олексійович, ми від Спеціальної контрольної комісії щодо монопольних утворень, зговорів між представниками інших держав щодо приватизації, ми вам надамо особливо у письмовій формі. Я вас дуже прошу: врахуйте. І я хотіла б, щоб ви були на парламентських слуханнях, почули б оці пропозиції і про ці зговори, особливо представників при приватизації з інших держав. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, згідно з Регламентом Верховної Ради переходимо до "Різного". Записалося 30 народних депутатів.
Слово надається Пузакову Володимиру Тихоновичу. Будь ласка, дотримуйтесь регламенту. Наступний Гуров.
13:12:18
ПУЗАКОВ В.Т. Спасибо. Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины.
15 февраля я брал участие в торжественной церемонии возложения цветов к памятнику воинам-интернационалистам. 14 лет назад последний солдат Советской Армии покинул территорию Афганистана. Вначале это был праздник для каждого афганца, их семей и для нас. Но как позорно, что сегодня этот день "рационализаторы" (в кавычках) назвали Днем памяти жертв войн и миротворческих операций.
Слушаешь горькие выступления хлопцев-афганцев - и сердце переполняется гордостью, что у нас были такие герои. И, в то же время, это боль, когда слушаешь про их беды, мытарства, унижение человеческого достоинства, слушать постоянные упреки, что, мол, посылали не мы и не наше государство - посылал вас Советский Союз.
И приходит в голову мысль: тот, кто погиб на территории Афганистана, выполняя интернациональный долг, навсегда останется в памяти родных и близких, он герой. А кем стал тот, кто остался в живых и вернулся на родную землю, тоже героем? Оказывается, нет. Как сказал один из выступающих: "Мы стали жертвами, обузами сегодняшнего криминального режима на Украине". И, наверное, это так. Их настойчиво пытаются даже льгот лишить, в обществе насаждают мнение о том, что именно эти льготы являются первопричиной малых зарплат и пенсий, задолженности по зарплатам, недостаточному финансированию здравоохранения и образования. Сейчас усиленно работают над очередным надувательством в государственном масштабе - над денежной компенсацией. С этой компенсацией уже очень близко знакомы чернобыльцы. А лучше поинтересуйтесь у членов семей погибших: как им компенсируют потерю близких. Наберите воздуха и затаите дыхание, пенсия за погибшего солдата составляет аж 27 гривен! А теперь представьте себе, что у нас в стране значит денежная компенсация. В настоящее время создаются организации, которые с пеной у рта пытаются очернить и оплевать афганцев и чернобыльцев.
Прошло 14 лет после вывода советских войск из Афганистана, но за это время взгляды на ту войну, опалившую судьбы многих соотечественников, как минимум четырежды кардинально менялись. Участники-афганцы стали оккупантами, теперь для власти удобной стала позиция: Украина в Афганистане не воевала.
А что творится в наших учебных заведениях? В 11-х классах афганской теме отведено аж 45 минут. 45 минут на 160 тысяч граждан Украины, которые участвовали в Афганистане, в афганских событиях. 45 минут на 3 тысячи 360 невернувшихся на Украину, из которых 3 тысячи 280 погибли и 80 пропали без вести и попали в плен. 45 минут на более чем 8 тысяч раненых украинцев, из которых 3 тысячи 560 стали инвалидами. 45 минут на 2 тысячи 729 матерей, оставшихся без сыновей, 505 вдов и 711 детей-сирот.
Зато наших детей по полной программе пичкают абсолютно надуманными традициями украинского казачества. Даже курсанты военных училищ лишены информации об Афганистане. Наши с вами дети, дети тех, кто воевал с открытыми ртами смотрят американские боевики с надуманными героями, когда живы свои герои. И находятся они рядом.
В этой связи хочу сказать, что государство, которое бросает на произвол судьбы и откровенно предает воинов-интернационалистов, ветеранов, инвалидов, семьи погибших, военнопленных вряд ли может рассчитывать на то, что найдется много сограждан - заканчиваю - готовых встать в ряды защитников. В стране, где семьи погибших получают позорные 27 гривен - пенсия за погибших в Афганистане - и где не без помощи того же государства сформировалось отношение в армии как к паразитирующему элементу общества, вряд ли найдется много патриотов, сколько бы не пичкали их казацкими байками! Спасибо.
(Ш у м у з а л і)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Гурову Вадиму Миколайовичу. Наступний Гурвіц. Дотримуйтесь регламенту, будь ласка.
13:16:13
ГУРОВ В.М.
Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Вадим Гуров, Кривбасс.
Сегодня , когда утверждали мы на пленарном заседании мой запрос на имя премьера, всего поддержали - по вопросу приватизации Укрпрома - 150 депутатов и я, Вадим Гуров, понял одно, что надо проводить разъяснительную работу.
Четко и ясно, чтобы поняли, что такое Укрпром? Это думаю, что какая-то очередная небольшая шарашка такая, которую хотят приватизировать. Укрпром -это Кривбасс железорудный, это основа нашей металлургии. То есть, мы взяли за святая святых, дом не будем говорить какой, но хотим обязательно разрушить фундамент. А дома без фундамента ведь не бывает.
Что такое Кривбасс? Когда-то на заре, когда я первый раз сюда пришел, меня спрашивали: "Ты откуда?". "С Кривбасса." "А что там, и шахты есть?"
Поэтому я понял, мы знаем что такое в Бразилии, что в Америке, но что делается в нашей стране - не совсем знаем.
Так вот, Кривбасс - это занимает 6 место в мире по добыче железной руды, 1 место в Европе. Это 70 процентов железной руды нашей страны, это оплот, это фундамент, еще раз подчеркиваю, нашей индустрии.
Что мы имеем в этом городе. 120 лет эксплуатации, курганы, поют за Донбасс, а за Кривбасс можно петь еще поболее.
Дальше. Отходы, хвостохранилища. Если с вертолета вот мы смотрели, это лунный ландшафт. И между ними еще криворожане 800 тысяч, которые дают и в бюджет, и в свой бюджет, и в общий бюджет огромные деньги, за счет чего еще наша страна живет.
Поэтому для того, чтобы все-таки решить эти проблемы, надо, чтобы подход был государственный. Это, прежде всего.
Что нас ожидает? Это, прежде всего, ликвидация старых шахт, которые вычерпали свои запасы. Что это такое? От взяли закрыли шахту "Валявку", думали так: закроем, воды наберется, и все на этом кончилось. Сейчас имеем огромные неприятности. То же самое, вы знаете, беда в Желтых Водах, где сейчас радиационная вода затапливает практически город. А мы хотим сейчас затопить Першотравневу, которая в центре города. И говорят: комиссия решила, наука так подсказала. Это наука, что им скажут, то она и делает.
Дальше. Надо ликвидировать шахтные воды. Шахтные воды - это страшное дело. Мы уже засолили Херсонскую, Николаевские области.
Поэтому для того... Я не против приватизации. В принципе. Но для этого надо подвести базу. Надо провести закон про надра, про аренду земли, про відчуження територій. И только после этого приступать к этому святому делу. К этому я вас и призываю, мои коллеги. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Гурвіцу Едуарду Йосиповичу. Наступний Шкіль.
13:19:47
ГУРВІЦ Е.Й.
Так, можно приступать? Эдуард Гурвиц, фракция "Наша Украина". Уважаемые коллеги, уважаемые гости парламента. 15 февраля в Киеве произошел инцидент, свидетельствующий о том, что в Украине по-прежнему отсутствуют основные политические свободы, а власть продолжает бесцеремонным образом манипулировать общественным сознанием. Во время движения в сторону площади Независимости для участия в санкционированном митинге сотрудниками киевской милиции без всяких оснований была разогнана группа членов организации "Братство". При этом 19 человек, в том числе и женщины, были незаконно задержаны, а также уничтожены или конфискованы средства наглядной агитации, требующие осуждения правящей иранской диктатуры, призывающие к поддержке действий государств, составляющих костяк международной антитеррористической коалиции.
В течение дня я пытался добиться освобождения задержанных. Последние из них были отпущены только поздно вечером и продолжается их преследование в судебном порядке. После бесед с представителями милиции для меня стало очевидно, что правоохранительные структуры в очередной раз стали заложниками в руках недобросовестных политиков. Лозунги "Братства" и само его появление на площади полностью противоречили написанному во властных коридорах сценария так называемого антивоенного митинга. Неслучайно главную роль в его организации и проведении власть доверила крайне не популярным среди киевлян, изгнанным из парламента, почти забытым политическим провокаторам. Именно поэтому акция получилась столь немногочисленной, а ее антивоенный характер был снивелирован преобладавшими лозунгами в поддержку кровавого диктатора Саддама Хусейна и осужденного за терроризм Абдулы Оджалана.
Звучавшие на митинге выступления, в целом так же имели не столько антивоенный, сколько антиамериканское, антидемократическое звучание.
В связи с выше изложенным считаю необходимым расследование данного инцидента, недопущение дальнейшего преследования членов "Братства". Так же необходимо предложить министру иностранных дел Украины в ближайшие дни изложить в Верховней Раде позицию правительства Украины относительно урегулирования иракского кризиса. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається Андрію Шкілю, наступний Таран.
13:22:48
ШКІЛЬ А.В. Шановні радіослухачі, шановні народні депутати, яких, правда, не так багато, але це є, завжди кажу, що на "Різне" залишаються ті, що виступають і кращі серед народних депутатів.
Тому я хотів би вам, в першу чергу і вам, і радіослухачам розповісти таку от історію про те, навіть би сказав, притчу про те, як мене як народного депутата позбавили законодавчої ініціативи.
А сталося це в дуже простий спосіб. Якось розглядався у нас закон про амністію, він був відправлений на повторне перше читання. Відправили, все нормально, але з невеликою допискою. Виявляється, що Верховна Рада прийняла постанову, що забрати право мої працювати над цим законом, а передати це тому комітету, який є профільним по цьому законодавству. Постанова ця не голосувалася, звичайно, ні в яких інших нормативних документах передбачено не була, але вона з'явилася.
Якщо підняти Регламент, то в Регламенті передбачена можливість, коли відправляється на повторне перше читання, регламентувати час опрацювання документа, але ні в якому разі нічого не сказано про позбавлення народного депутата законодавчої ініціативи. Я не знаю, можливо там є новий законопроект, який прийнятий був без нашого відому про позбавлення законодавчої ініціативи Андрія Шкіля. Можливо. Я просто про нього не поінформований, бо як казав один з членів комітету, закони під моїм прізвищем, прізвищем "Шкіль" проходити не будуть. Будуть і пройдуть, не тепер, так в четвер, не в цю сесію, так в наступну, але проходити будуть. І єдине тільки, що мене бентежить, що це сталося, і сталося непоміченим
.Я ось коли читаю інші законопроекти, які відправлялися на повторне перше читання, дивлюся, такого права, узурпованого комітетом, не було. В мене це сталося.
Я хотів би, щоб це от було в формі депутатського запиту, мій виступ. Я хочу, щоб мене хто-небудь поінформував: чи Секретаріат Верховної Ради, чи керівництво Верховної Ради, яким чином це стається. Тому що я взагалі кажу, що знівельовано статус народного депутата в дуже багатьох аспектах. Десь ми в цьому, самі народні депутати, винні, але в більшості випадків це торкається внутрішньовидової конкуренції. Я розумію, що комусь не хочеться, хтось десь не зацікавлений, хтось ревниво ставиться до цих чи інших позицій, але це все одно не має відбиватися на якості законів. І буду дякувати, що цей Закон про амністію ще можна буде доопрацювати. І люди все-таки у тоталітарній державі, у державі, яка вміє тільки садити, легко садить, але дуже тяжко випускає із в'язниці, держава, де найбільше в'язнів на душу населення. І що вже говорити, якщо нам Прем'єр-міністр і то побував за гратами. Ну, в молодості, із-за помилки. Але як би не було амністії, не мали б ми і нинішнього Прем'єр-міністра. Так що Закон про амністію у нас це на вищому ранзі урядовості.
Я хочу сказати, що зараз навіть не справа у тих політв'язнях, які перебувають за гратами, вони вийдуть і будуть героями. Тому не дивлячись на те, що вони частина хворі на туберкульоз, але тим не менше вони вийдуть героями, ходять про тих простих смертних, які гниють у в'язницях. Я не боюсь цього терміну, тому що, дійсно, дуже багато хворів з цього приводу.
Я закликаю нас всіх разом дбати один за одного і слідкувати за тим, щоб Верховна Рада видавала на-гора якісні і позитивні закони. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Таран, наступний Павловський.
13:26:18
ТАРАН В.В. Блок Юлії Тимошенко, Віктор Терен.
Шановні колеги, громадяни України. Сьогоднішнє наше пленарне засідання розпочалося привітанням Володимира Михайловича Литвина із Міжнародним днем рідної мови. І я від Блоку Юлії Тимошенко теж хочу привітати кожного з вас, дорогі громадяни України, із цим днем, адже рідна мова, рідна земля, рідна наша Україна, рідна матір - це є ті найсвятіші поняття, які зберігає кожний із нас у найглибших глибинах, у найпотаємніших куточках власного серця.
І я хочу побажати кожному з вас, аби українською мовою заговорили козацьке Запоріжжя, а історія козаччини нараховує понад 6 сторіч, і трудовий Донбас, шахтарський Донбас, і Одеса, Харків - всі, щоб ми відчули, що ми живемо в одній єдиній державі. І я дуже хотів би, шановні мої колеги, щоб у нас оця практика, коли дехто з нас ще інколи говорить мовою іноземної держави, нарешті вона зникла. Бо складається таке, знаєте, поняття, що коли народний депутат народу України говорить мовою народу іншої держави, то це є, знаєте, така дивина, і люди дивуються цьому. І я би хотів навіть більше побажати вам, щоб гарант Конституції, і це значить гарант державної мови - Леонід Данилович Кучма теж досконало володів цією мовою. І наші прекрасні українські вчителі, вчительки, якась може знайшлася добра душа, яка би може навчила Леоніда Даниловича говорити не суржиковою мовою, а мовою нормальною, мовою літературною, мовою Тараса Григоровича Шевченка.
І, звітуючи перед вами, дорогі громадяни України, за роботу нашого Блоку Юлії Тимошенко я хотів би вам сказати, що за наполяганням саме нашого блоку, за наполяганням Юлії Тимошенко нам вдалося цього року закласти в бюджет 10 мільйонів гривень на розвиток української мови. Ці гроші мають піти на сільські бібліотеки, для того, щоб закупити книжки нашим дітям у селі, що вони читають. І я хочу сказати, що вчора наш парламент себе повів дуже гідно, коли ми подолали вето Президента на полегшення цих важких податкових щипців, цього тиску на українську книгу, бо сьогодні в Україні, справді, виходить 0,9 книги на душу населення. Тут казав Андрій Шкіль зате, мабуть, найбільше політичних в'язнів.
І я хочу ще сказати, що це станеться, Україна буде українською, але станеться тільки тоді, коли буде українська влада.
І я би хотів вас застерегти ще от від чого, дорогі громадяни України, сьогодні газета "Україна молода" пише, що незабаром з'явиться ініціатива десь на Дніпропетровщині, де будуть Леоніда Даниловича Кучму сватати на третій термін. І я думаю, що це можливо. Адже недарма за гроші українських платників податків була випущена ця листівка, де Леонід Данилович вітав себе і вітав всіх вас з днем Нового року. І щоб цього не сталося ми маємо вийти на акцію 9 березня у Шевченківські дні і сказати так українській мові, так українській влади і ні русифікації.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Павловський. Наступний Зубов.
А що стосується рідної мови, я так вважаю, що рідна мова - це мова родини, в якій виховувалася людина. И вообще давайте толерантно относится, что касается и русского и украинского языка. Не следует политизировать этот вопрос.
(О п л е с к и)
Будь ласка, Михайло Павловський.
13:30:01
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельницький. Партія "Батьківщина".
У мене є три звернення. Одне - до народних депутатів про те, що от зараз під час роботи в округах ми напишемо законопроект, зміни і доповнення до того закону, який ми прийняли про реструктуризацію боргів, щоб негайно відмінити статтю 3, яка за борги встановлює штрафи і пені на рівні 100 відсотків. Тобто, якщо людина пару днів, як кажуть, прогавила, то вже потім ніколи не розрахується. Це дуже турбує особливо пенсіонерів. Мені телефонували навіть зранку. І я хочу сказати, що ми це зробимо, ми вилучимо цю статтю. Якщо Президент не підтримає цей закон, то тоді всі претензії до Президента як він підтримує своїх людей, народ України.
Друге питання. Я хочу звернутися до керівництва Верховної Ради, до першого заступника Голови Верховної Ради. Ми бачимо в порядку денного закон молодіжну програму, яку представляє уряд, але я хочу звернути увагу на те і це буде таке протокольне доручення, щоб разом з тим розглядати закон Юлії Тимошенко і я є співавтором про державну підтримку будівництва житла для молоді, де не декларації будуть у нас, а вказано де взяти 4 мільярди гривен для того, щоб за 3 роки (3-4 роки) вирішити проблему з кредитуванням пільгового кредитування будівництва житла для молоді. Саме наш законопроект показує як зробити. Уряд же пише декларацію: створити умови, створити, надати. А де кошти? Коли? Як? В які терміни?
Сьогодні 150 тисяч молодих людей стоїть на черзі. Ну уявіть собі якщо буде так як сьогодні будуються 800 квартир в рік, то вони через 100 років не будуть молодими, бо молодими у нас вважають до 30 років.
Третє, що я хотів. Третє. Я хотів би звернутись до наших виборців. Люди добрі! Хочете краще жити в державі, негайно звертайтеся з листами до Президента України, щоб він дав доручення Першому каналу висвітлювати з'їзд депутатів всіх рівнів 2 березня, який відбудеться в Києві і події 9 березня - акцію "Постань, Україно!", щоб ви об'єктивно бачили, що Перший канал висвітлював те, що робиться в державі, звертайтесь до Президента, може, його послухають представники Першого каналу і покажуть об'єктивно те, що робиться в державі. А людей я всіх закликаю 9 березня в 11 годин прийти на Європейську площу і показати, що ви хочете жити краще і можемо жити краще в цій державі. Я маю письмову згоду Юлії Тимошенко ще 3 хвилини виступати, але я не буду виступати і попрошу одну хвилину за рахунок цього часу віддати Кармазіну Юрію Анатолійовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін. Одна хвилина.
13:33:28
КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна", "Солідарність".
23 лютого Україна в черговий раз буде відзначати День захисників Вітчизни. Український народ багато століть боровся за незалежність і це не тільки мова, кордони, власна грошова одиниця чи уряд, це в першу чергу такі відносини між державою та її громадянами, коли б кожна людина відчувала, що це її держава, яка турбується за неї, і за яку вона готова боротися.
Шановні народні депутати, захисниками Вітчизни є всі, хто захищає її кордони, незалежність, безпеку наших громадян, хто кожен день своєю праці збільшує її добробут і велич. Тому напередодні нашого з вами свята я хотів би поздоровити всіх громадян України з Днем захисників Вітчизни, побажати, щоб поняття захисників Вітчизни було самим почесним і самим заслуженим. Я хотів би побажати, щоб нас беріг Господь Бог, Україну і нас.
Я хотів би нагадати вам, що рішенням про створення координаційного органу на форумі за демократичний розвиток в Україні в вересні 2002 року прийнято звернення до учасників всіх політичних партій, громадських організацій, до всього українського народу, з яким звернулись до патріотичних демократичних партій, громадських організацій, до всіх громадян підтримати процес реального об'єднання і впливати на лідерів українських демократичних сил, об'єднавчі потуги яких носять лише декларативний характер. Отак ми захистимо нашу Вітчизну і себе. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Сергійович Зубов, наступний - Мигович.
13:34:52
ЗУБОВ В.С. Валентин Зубов, фракция блока Юлии Тимошенко.
Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели. Разумеется выступать сегодня в полупустом зале с точки зрения логики нет никакого смысла. Но учитывая, что выступления и обращения народного депутата к оппозиции, к народу, к своим избирателям возможно только сегодня, в пятницу, в разном, я не могу этой возможностью не воспользоваться.
Что бы мне хотелось сказать именно сегодня? Уважаемые радиослушатели, несколько дней назад в парламентском зале состоялись парламентские слушания, посвященные одной из самых трагических страниц в истории украинского народа, а именно - голодомору 33-го года. Это очень нужное, очень важное мероприятие.
Но должен прямо сказать, то, как проходили парламентские слушания, как они были организованы, лично у меня вызывает, мягко выражаясь, удивление. Во-первых, потому что подавляющее большинство выступающих говорили в основном только о репрессиях сталинского режима и ни слова никто не сказал о том, что мы эту проблему рассматриваем в условиях нового голодомора 90-х годов. Вспомним 52 миллиона, 48 миллионов. Чья это работа? Кем организован этот новый голодомор?
Вторым, я бы сказал, циничным моментом в проведении слушаний было то, что основным докладчиком по этой проблеме выступил вице-премьер по гуманитарным вопросам, шевалье ордена СС пан Табачник. Это тот человек, который руководил Администрацией Президента определенное время, который являлся соучастником в организации нового голодомора 90-х годов.
Ну, и самое главное, уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели. Любое мероприятие нужно проводить с конкретной целью. Да, действительно мы обязаны были отдать дань памяти тех, кто погиб в 30-е годы. Но самое главное, мне представляется, мы должны проводить мероприятия для извлечения уроков истории.
Одним из главных уроков, на мой взгляд, является то, что голодомор стал возможен не только благодаря целенаправленной политике тогдашнего режима, он стал возможен только потому, что все мы утратили возможность и способность к социальному сопротивлению.
Еще будучи студентом Харьковского университета, я задавал себе вопрос: как могло статься, что молодой отец, скажем, держа на руках умирающего ребенка, похоронив собственными руками и у него не было желания схватить вилы и всадить эти вилы любому первому попавшемуся милиционеру из окружения? Мы просто не можем об этом забывать. И сегодня мы должны понимать, что история повторяется. Может так статься, что завтра опять повторится
то же самое. И именно поэтому я еще раз призываю вас, народных депутатов, уважаемых народных депутатов, чтобы радиослушатели поняли, что мы будем жить нормально только тогда, когда мы поймем. что власть должна базироваться не на страхе и унижении, бесправии народа, а на страхе неповиновения. Когда мы поймем, что власть должна служить народу, а не наоборот. Именно поэтому я призываю всех, кому не безразлична судьба Украины, кому не безразлична судьба собственных детей, 9 марта принять самое активное участие в акциях неповиновения, в акциях протеста против действующей сегодня власти. Если мы не осознаем, что наша судьба в наших руках, никто никогда не изменит нашу жизнь к лучшему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Только нужно понимать, что насильственное неповиновение подлежит ответственности. Так вот, давайте мы понимать эти вопросы. Слово надається Миговичу. Наступний Зарубінський.
13:38:58
МИГОВИЧ І.І. Іван Мигович, Комітет з питань прав людини.
Шановні колеги, Головуючий, виборці, цими днями в четверту річницю ув'язнення Абдули Оджалана курдський народ в жалобі з приводу мільйонів постраждалих у багатолітній визвольній боротьбі. Сподіваємося, вона завершиться його свободу, як і зазнає краху спроба інтервенції світової реакції проти Іраку. Грубо порушуються громадянські права і в моєму рідному Закарпатті. 10 років тому відповідальність за наш регіон взяла на себе СДПУ(о). Сьогодні всім видно згубні наслідки її панування. Тим не менше восени керівником обласної адміністрації знову призначений ставленик цієї партії Різак. Замість розв’язання гострих, перезрілих соціально-економічних і політичних проблем він зайнявся відновленням поріділих партійних структур, виконанням настанов своїх київських лідерів. Для цього використовує службове становище, всі доступні засоби. Різними формами і методами до партії залучаються насамперед підлеглі керівники, а через них і працівники бюджетних установ.
Серед керівників виявляють неблагонадійних, неслухняних і замінюють їх найчастіше за власним бажанням на угодних. Так за півроку змінено чотирьох голів райдержадміністрацій. Групу їх чекає така участь.
А в Мукачівському районі, наприклад, на цю посаду зухвало повернуто скомпрометованого Дядченка, якому торік сесія районної ради висловила недовіру за грубі порушення закону та моралі.
Для просування однопартійців на вирішальній ділянці Різак з допомогою правоохоронних, фіскальних, контролюючих органів компрометує небажаних керівників, ініціює цькування їх у пресі, використовує розподіл державних ресурсів, переприватизацію, існуючу систему нагород, пенсій за особливі заслуги та інше. Реклама в залежних мас-медіа губернатора набула таких потворних форм, які важко уявити. Як заслуги йому приписують навіть виділення в бюджеті кошти, звичайну соціальну і гуманітарну допомогу, спонсорство та інше.
Поєднання державної і партійної функції спрямовується Різаком на підготовку до наступних президентських виборів. Апробація її моделі здійснюється сьогодні на кандидатах у депутати обласної ради замість вибулих. Так у Тячівському районі до них допущений лише один представник з СДПУ(о), до речі, голова райдержадміністрації.
Ці та інші факти суперечать багатьом статтям Конституції, закону про політичні партії України. монополіст однієї партії в області спричиняє ряд негативних наслідків, деформується процес політичного структурування, гальмується соціально-економічний розвиток ростуть апатія населення, байдужість, обурення цинічних маніпулюванням аморальністю і безкарністю вишколених ділків, що прислуговують главі президентської адміністрації і витончене фарисейські маскують сліди та результати своєї партійної діяльності. Хижацьке пограбування природних ресурсів і народного добра, масове безробіття, голод, соціальні хвороби, безправ'я і приниження живлять серед моїх земляків регіональний партикуляризм, відчуження від держави і влади, антиукраїнські настрої, міграційні орієнтації.
Представники політичних партій, національно-культурних товариств, ветеранських об'єднань звертаються за допомогою до нас, народних депутатів, і світової громадськості.
на закінчення додам. Мої попередники комуністи разом з іншими прогресивними силами боролися за возз’єднання Закарпаття в єдиній українській державі, перетворили цю колишню колонію Австроугорщини і Чехії в квітучій до недавна край. Нині він зазначає руйнівної експансії. Верховній Раді, Уряду, Президенту слід подумати, що буде з ним за такої недолугої політики. Мої земляки просять, вимагають, врятуйте нас від підступних ненаситних псевдосоціалдемократів і застерігають людей в інших регіонах, будьте пильні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінського немає. Слово надається Рефату Чубарову, наступна Гінзбург. Передав Зарубінський підходив.
13:43:36
ЧУБАРОВ Р.А.
Шановні народні депутати, шановні виборці.
В цьому році будемо відзначати 12-ту річницю незалежності України. Як і минулі роки, на передодні цієї дати знову з'являться численні інтверв'ю, виступи провідних політиків, посадовців, тощо. Але не про це я хотів говорити.
У мене велику тривогу викликають конкретні дії державних структур, направлених на реабілітацію провідних вождів тоталітарного режиму. Саме таку оцінку я даю проведенню на державному рівні офіційних заходів, пов'язаних з відзначенням 85-річчя колишнього секретаря ЦК КПУ Щербицького. Погодьтеся, абсурд, доведений до маразму. Суспільству незалежної України нав'язуються заходи по вшануванні пам'яті тих, хто був безпосередньо причетний до репресій справжніх борців за її незалежність. Що сталося з нами? Невже ми так легко хочемо забути всіх тих, хто поклав своє життя у боротьбі за гідність і честь українського і інших народів. Своїм виступом я хочу ще раз підтвердити те, що говорив з цієї трибуни декілька років тому. Ми, кримські татари, зберігали і зберігатимемо в віках вдячність і світлу пам'ять до тих, хто в найтяжчі часи для нашого народу протягнув йому руку допомоги.
Але ми ніколи не погодимося з спробами обілити тих, хто був причетний до репресій і знущань над нами.
Хочу проілюструвати вам справжнє обличчя компартійних вождів середини 70-х, тобто за часи правління Щербицького. Саме йому 27 листопада 1975 року направлений лист секретаря Кримського обкому КПУ Кириченка та голови виконкому Кримської області Чемадурова, в якому вони після скарг на те, що кримські татари намагаються повернутися на свої землі, говорять про те, що вони - кримські татари - знаходять в своїх діях - я цитую - "відщепенців Сахарова і Григоренка".
Так скажіть мені кого нам пропонують шанувати? Тих, які вважали Андрія Сахарова, Петра Григоренка, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та багатьох інших "отщепенцями"? Маємо такому безглуздю поставити край. Маємо відмічати на державному рівні тих, хто дійсно боровся за цю державу, за її незалежність.
Сьогодні 21 лютого кримськотатарська громада проводить в Криму заходи щодо вшанування світлої пам'яті генерала Петра Григоровича Григоренка, видатного українця, одного з найактивніших учасників правозахисного руху колишнього СРСР, послідовного і мужнього борця за відновлення прав кримськотатарського народу.
16 років тому 21 лютого 1927 року він помер у вигнанні, в далекій Америці, куди його проти волі відштовхнула радянська влада. Останніми словами, з якими він звернувся до свого сина Андрія були: "Не сумуй синку. Я не хочу більше жити, бо це не життя".
Вчора ввечері в Києві в Володимирському кафедральному соборі була проведена поминальна панахида світлій пам'яті Петра Григоровича Григоренка.
Я хочу подякувати тим багатьом киянам, які прийшли на це шанування. Шануймо справжніх героїв України! Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Ользі Петрівні Гінзбург. Наступний Лещенко.
13:46:41
ГІНЗБУРГ О.П. Гінзбург, фракція комуністів.
Шановні народні депутати! Шановний виборці! Я збиралася виступати по іншій темі, але зовсім... моє серце перевернули попередні виступи. Я не можу не розпочати свій виступ з іншого. З 1917 року, коли Комуністична партія взяла владу у свої руки, вона провела радянський багатонаціональний народ дорогою, яка вивела відсталу країну з лапотної держави до грамотної, сильної країни. Були відбудовані заводи і фабрики, школи, дороги, дитячі будинки, будинки відпочинку і все те, що сьогодні за 10 років незалежності ви розтягуєте, було побудовано цими лідерами, під керівництвом цих лідерів, які вели радянський народ за собою. Пройшла фронтами Великої Вітчизняної війни, за 500 днів і ночей у 1947 році відбудували розрушене народне господарство, радянська влада під керівництвом Комуністичної партії.
Сьогодні, звертаючись до своїх виборців, по всіх містах і селах повинно проводитися або проводяться сьогодні урочисті свята для відзначення Дня захисника Вітчизни. І я, звертаючись до своїх виборців і також до всіх українців, до всієї своєї нації, я хочу звернутися з такими словами. Шановні ветерани Великої Вітчизняної війни, воїни Збройних сил України! 23 лютого свято - День Радянської армії. У 1918 році народилася Червона армія, яка кров’ю захистила під Нарвою, Псковом молоду країну рад, першу у світі соціалістичну державу від іноземних загарбників. В цьому спадкоємність, сила духу, мужність та високий патріотизм нашого народу, шановні.
І далі. На рідній чи не на рідній, на російській мові далі говорю. Дорогие ветераны Великой Отечественной войны! Вы выиграли эту войну, сокрушили фашизм, поработили многие народы, и вся Европа на разных языках говорила вам спасибо. Кто был с вами в тот день, тот знает, что такое счастье. В 1941 году защитили Москву, а в 1944 году освободили Украину. Слово "За Родину!" горело в ваших сердцах, гремело, как колокола, над могилами павших товарищей, высекая слезы на суровых солдатских лицах. Но история приготовила для вас еще один удар, и на ваши плечи выпала борьба между трудом и капиталом, свободой и порабощением. И в этой работе сложной вас вдохновляет воля к победе, память о погибших товарищах, любовь к своему народу, будущему своих детей и вы выстоите в этой борьбе. Я хочу сегодня вас поздравить всех с этим праздником, пожелать вам мужества, тех высоких чувств, которые дано испытать только тогда, когда думаешь о высоком. Живите долго как пример верности свое долгу, своей присяге и своей Родине. С праздником! (О п л е с к и).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Лещенку, наступний - Соломатін.
13:50:09
ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Сьогодні напередодні весни я ще раз хочу звернутися до скривджених буржуазною владою селян України. Ви вже на власні очі переконалися, що президентські реформи на селі замість позитивного результату призводять до руйнівних наслідків.
Фракція комуністів у Верховній Раді України постійно домагається спрямовувати заходи по реформуванню відносин в сільському господарстві на користь селянам. Тільки за час роботи Верховної Ради України нинішнього скликання комуністами - народними депутатами було ініційовано День уряду на початку жнив минулого року, парламентські слухання про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі, що відбулися 15 січня поточного року. Було внесено низку законопроектів, пропозицій щодо забезпечення технікою, паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, зниження цін на паливно-мастильні матеріали. В центральні органи виконавчої влади подано декілька депутатських запитів з конкретних питань життєдіяльності села.
Але слід зазначити, що ці конструктивні дії депутатів-комуністів зустрічають жорсткий опір з боку Президента, Кабінету Міністрів, пропрезидентської більшості у Верховній Раді України. Вони протидіяли і протидіють проведенню публічних заходів, що то є парламентські слухання чи День уряду, чи звіт одного з підрозділів виконавчої влади щодо стану справ на селі. Причина: бояться гласності і відкритості, бо їхні дії носять антиселянський, антидержавний характер.
Звертає на себе увагу і така деталь: незважаючи на часту зміну урядів, вище керівництво агропромислового комплексу України постійно очолюють в різних іпостасях одні і ті ж самі люди - Іван Кириленко, Михайло Гладій, Сергій Рижук, Катерина Ващук та інші. Це відомі руйнівники села з пропрезидентської, антиселянської, хоча за назвою і близькою до села, партії.
Доля і біди селян їх не цікавлять, хоча на словах про це вони говорять. А на ділі лобіюють інтереси крупного агробізнесу на селі та вірно служать Президентові в його наміру перетворити землю на товар, тобто відібрати її у селян. Ось і вчора пропрезидентська більшість у Верховній Раді України не підтримала пропозицію фракцію комуністів про проведення на початку весняно-польових робіт, які будуть цього року надзвичайно складними, звіту уряду щодо заходів по підготовці до весни, маючи на увазі допомогу селу.
З усього цього можна зробити висновок. Покращання ситуації на селі без зміни чинної влади і системи влади взагалі в найближчий час не буде. Що ж можна порадити селянам?
Перше. Якомога швидше документально оформити свої права власності на земельні та майнові паї колишніх колективних сільгосппідприємств, ні за які гроші не віддавати їх шахраям від влади та буржуазії.
Друге. Об'єднуватися у спілки власників земельних та майнових паїв, реєструвати їх офіційно і гуртом, а не по одинці захищати свої законні права в стосунках з новими поміщиками. А ще краще створювати свої колективні сільськогосподарські підприємства, кооперативи і разом господарювати на землі. Прикладів уже є доволі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Петрович Соломатін. Наступний Мельник.
13:53:29
СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.
Звертаюся до своїх земляків, насамперед, мешканців міста Фастіва та Фастівського району із закликом прийняти 28 лютого, у п'ятницю, о 10 годині ранку зустрічі з лідерами опозиційної трійки - Петром Симоненком, Олександром Морозом і Юлією Тимошенко. Зустріч відбудеться у місті Фастів на площі біля будинку культури. Скажемо разом рішуче "Ні!" злочинному кучмінському олігархічному режимові.
И далее я хотел бы сказать вот о чем
. В наше отечественной истории идет смена вех - белая замазывается черным и наоборот. Уже и Богдан Хмельницкий не наш герой, он принимал неправильные решения 300 лет назад. И уже я не удивлюсь, если Владимир Красное Солнышко будет объявлен также антиукраинский элементом, потому что они крестил Русь не в католичество.Хочу сказать слово о выдающемся сыне советского украинского и русского народа, столетие со дня рождения которого исполнилось 13 февраля этого года. Родился этот выдающийся человек в городе Тараща Киевской области, вырос мальчишкой на хуторе Млинок около села Реприк Фастовского района на Киевщине. И туда они приезжал не один раз в зрелом возрасте в послевоенные годы. Умер и похоронен в 1994 году в Москве. Учился в Киеве в 79 школе. В 30-м году закончил Киевский университет и был направлен на работу в физико-технический институт Академии наук СССР. В 45-46 годах - директор института физических проблем Академии наук СССР. В этот период работает над созданием ядерных реакторов разного назначения - от атомных электростанций до подводного флота. Академик, президент Академии наук Советского Союза, депутата Верховного Совета СССР многих созывов, член КПСС с 62-го года, награжден шестью орденами Ленина, трижды Герой социалистического труда, лауреат Ленинской премии, четырежды лауреат Государственной премии. Имя его - Анатолий Петрович Александров.
Так сложилось, что нынешняя украинская и российская общественность практически не заметили столетия со дня его рождения. Почему? Выскажу лишь только одно соображение в украинском контексте. После аварии на Чернобыльской АЭС имя его превратили в "жупель" советского тоталитарного режима.
И в заключении скажу одно. Это - неправда! Правда заключается совсем в другом, и пройдет немного времени, когда имя этого великого человека будет полностью оправдано, а на его родине малой будет поставлен должный ему памятник. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Євтихович Мельник, наступний Вінський.
13:56:48
МЕЛЬНИК М.Є. Микола Мельник, Соціалістична партія України.
Мені приємно говорити зараз з цієї трибуни, що соціалісти в цьому залі знаходяться майже в повному составі. Дехто заперечує, но в "Нашій Україні" ..................... що я зроблю?
Шановні виборці, шановні депутати, які тут знаходяться зараз в цьому залі!
7 лютого 2003 року відбулося засідання аграріїв за участю Президента України Леоніда Даниловича Кучми. Виступи аграріїв повістували Президенту про повний провал агропромислового комплексу, провокуючи, що занепад сільського господарства може мати для української держави трагічні наслідки.
У сучасній Україні має місце масове зубожіння сільських мешканців, напівголодне життя частини з них, повне припинення будівництва на селі. Така ситуація є результатом вкрай низьких, грабіжницьких закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію - молоко, м'ясо, цукрову сировину тощо, що призводить до посилення соціальної напруженості на селі, до небажання молодих людей жити і працювати у сільській місцевості.
Наш Президент, вислухавши аграріїв, проникся великою тривогою і сердечним болем за трагічну долю села. Тут же на слуху у всіх селян Кучма дав розпорядження Прем’єр-міністру Віктору Януковичу в 10-денний термін відпрацювати концепцію про негайні заходи щодо ліквідації тяжких наслідків господарювання урядовців на теренах чорноземів нашої України. Бурхливі оплески селян прочили словам Леоніда Кучми вилитися у ейфорійні споживання на безмежну щиру довіру і надію, яку останні роки вони вже встигли втратити до нашого Президента.
З того часу пройшло два тижні, а ціни на паливо збільшилися на 10 відсотків, ціни на м'ясо зменшилися на 5 відсотків, піднялись ціни на електроенергію, розгружається в Одесі імпортна цукрова сировина, через вільни зони йдуть безкінцевим потоком м'ясо, молоко і інше.
Керівництво "Обленерго" продовжує відключати подання струму тракторним бригадам, сплату за світло і так дальше. Податківці продовжують знищувати ССП штрафами, які свідомо плануються Кабміном. Останнім часом пішли ціни вгору і на міндобрива і ядохімікати.
Я й усі селяни, які були присутні при паскальному дорученні Президента Прем'єру вкрай здивовані бездіяльністю нашого Прем'єр-міністра. Незрозумілим залишається те, чи взагалі має Президент важелі змусити Прем'єра виконувати президентські доручення та розпорядження. Ігнорування Прем'єром доручень Президента, що реально побачив і прагнув пом'якшити наслідки згубного тиску на агропромисловий комплекс з боку комерсантів, податківців та банкірів.
Використовуючи засоби масової інформації, що висвітлюють засідання Верховної Ради, я відкрито звертаюся до Президента України Леоніда Даниловича Кучми із проханням наставити на істинний шлях Прем'єра, який не має права ігнорування доручення та розпорядження гаранта Конституції. Селяни ставлять під сумнів щирість доручення гаранта Конституції і говорять про черговий обман Президентом селян.
Спасибі за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Йосипу Вікентійовичу Вінському.
14:00:51
ВІНСЬКИЙ Й.В.
Я хотів би ознайомити із заявою Соціалістичної партії України.
"Кризова ситуація в економіці, політичній і соціальній сфері України особливо вияскравлює кримінальні зони, які фактично діють під патронатом найвищої влади. Як не парадоксально це звучить, саме такими стали спеціальні економічні зони. Сьогодні в Україні їх створено 11, а також 9 територій пріоритетного розвитку. Створені інвестиційні проекти, які передбачали залучення, зокрема, іноземного капіталу для економічного розвитку територій. Вони, проте, стали зонами, де діють найбільш криміналізовані угрупування, які під прикриттям закону вимивають з бюджету держави кошти. Окремі з них по суті стали лазівками для нелегального імпорту продуктів харчування, годівничками для правоохоронців і митників, осередками тінізації аграрного ринку, контрабанди товарів. Вони служать не інтересам народу, а інтересам олігархів. Не виправдало себе і розраховування на наш транзитний потенціал, вільні економічні зони, порт Крим та інтерпорт "Ковель".
Соціалісти, починаючи з 1998 року, не раз виступали у Верховній Раді проти непродуманого створення вільних економічних зон, викривали їх згубний вплив на формування державномісцевих бюджетів. Як відомо, надмірні на їхній території критикували міжнародні організації. За пропозицією зокрема і депутатів соціалістів відмінено пільговий режим обкладання податком і підакцизних товарів і продовольства, які продаються у рамках СЕЗ або ввозяться на їхній території. Саме соціалісти були співавторами Закону про безпеку продуктів харчування і продовольчої сировини, який поставив заслін безконтрольному завезенню недоброякісної сировини і ...............продуктів харчування, особливо дитячого з біодобавками.
Тривалий час створення вільних економічних зон в Україні лобіювали пропрезидентські політичні сили у Верховній Раді, які використовували їх, як механізм збагачення регіональних кланів. Тепер, коли серйозні деформації економіки і бюджету стали очевидними, до критиків спеціальних зон долучився і Президент Леонід Кучма, який сам підписував закони про створення СЕЗ. Як кажуть, краще пізно, а ніж ніколи. Але хто відшкодує ті мільярди гривень, які втратила Україна, давши змогу кримінальним кланам жирувати і відмивати кошти через недосконале законодавство і створення спеціального режиму сприяння всіляким пройдисвітам, міжнародним злочинним угрупуванням на території нашої держави.
Фракція соціалістичної партії України у Верховній Раді України, розуміючи всю відповідальність найвищого законодавчого органу держави, наполягає на тому, що діяльність всіх економічних зон в Україні повинна бути зупинена. Для з'ясування і розв'язання цих всіх питань, пов'язаних з розслідуванням діяльності і ліквідації зон, має бути створена міжвідомча комісія. Люди повинні знати, що дало створення СЕЗ для розвитку економіки, будівництва підприємств, створення нових робочих місць, тощо. При цьому треба максимально зберегти режим сприяння тим інвесторам, котрі вклали інвестиції у виробництво, а не в проїдання або завезення нікому непотрібної залежалої продукції. Необхідно запровадити мораторій на діяльність вільних економічних зон на найближче десятиріччя.
Ми вважаємо, що згадані міжвідомчі комісії разом з Генеральною прокуратурою необхідно провести моніторинг економічних втрат державою, місцевих бюджетів, соціальної інфраструктури та вітчизняного товаровиробника від діяльності СЕЗ та впливу їх на ціноутворення на внутрішньому ринку на ті товари, які виробляються у достатній кількості в Україні, проаналізувати вплив ..............АПК, підприємств легкої промисловості та тих, які нищаться недоброякісною сировиною завезеною через дірки в цих зонах.
Все це необхідно зробити негайно для того, щоб убезпечити Україну від серйозних прорахунків і втрат у здійсненні державної економічної політики, не дати можливості кримінальним кланам наживатися на народному добрі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для репліки слово надається Нестору Івановичу Шуфричу, будь ласка.
14:04:26
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний головуючий.
Я зараз виступаю, як представник фракції об'єднаних соціал-демократів у Верховній Раді України, адже є уповноваженим цієї фракції.
У виступі Миговича Івана Івановича згадувалася Соціал-демократична партія (об'єднана), член її партії Різак Іван Михайлович. З приводу виступу хочу заявити наступне. Стосовно руйнуючої ролі СДПУ(о) хочу нагадати, що на сьогоднішній день ми не були причетними до подій, які, дійсно, були трагічними для розвитку нашої країни, ми не причетні до голодомору 30-х років, до репресій НКВД, ми не причетні до вирубки закарпатських лісів в 50-60-х роках.
Крім того, хочу вам сказати, що об'єднані соціал-демократи є послідовною політичною силою, які діють на підставі своїх установчих та програмних документів, в чому вчора ви мали можливість переконатися.
Стосовно ролі місцевих адміністрацій, ніби-то що вони служать Адміністрації Президента. Сьогодні я хочу вам нагадати, що згідно з Конституцією України місцеві державні адміністрації підпорядковані уряду країни та Адміністрації Президента, і це є конституційна норма.
Слідуючи. Іван Різак, дійсно, є членом СДПУ(о), він є депутатом України четвертого скликання, який після свого призначення головою державної адміністрації склав з себе повноваження згідно з Конституцією. Ви звинуватили, що він тисне. Він, дійсно, тисне на тих, хто сьогодні ухиляється від сплати податків і хто сьогодні не платить зарплату людям.
І якщо в цілому по країні Державний бюджет зведений виконано на 99,5 відсотків, то в Закарпатті - 107 відсотків. Критика має бути. Але ми маємо поважати один одного, а не ображати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні народні депутати! Ми зараз один одного будемо називати і так не закінчимо сьогодні "Різне".
Два слова. Все. І закінчуємо.
14:07:02
МИГОВИЧ І.І.
Шановні колеги і виборці! Я просив би не сприймати цю дезінформацію, бо український народ хто почав під керівництвом губернатора Устича в 1994 році вирубування і масове нищення лісів, хто був спадкоємцем цього губернатора. Нинішній губернатор постійно всі ці роки був при владі в особі першого заступника глави адміністрації. Я не нагадую ганебний референдум, президентські вибори, грубі порушення при ліквідації наслідків стихійних лих і багато чого...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні! Давайте закінчувати! Так не можна! Що ми звинувачуємо один одного?! Не можна так! Все, давайте закінчувати.
На сьогодні пленарні засідання оголошую закритими.
Наступний тиждень ми з вами працюємо в округах. Розпочинаємо пленарні засідання 4 березня.
Користуючись нагодою, хочу привітати всіх із святом Дня захисника Вітчизни, побажати здоров'я та злагоди, безхмарного мирного неба. На все добре вам!