ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 березня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.

10:01:56

Зареєструвалося -402

Зареєструвалося 402 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження народного депутата Жебрівського Павла Івановича. Давайте привітаємо його і побажаємо всіляких успіхів.

(О п л е с к и)

Шановні колеги, відповідно до Регламенту у п'ятницю ми обговорюємо питання порядку денного відповідно до розкладу. Перелік питань, що пропонується для розгляду у вас є. Оскільки Регламентом не передбачено розгляду депутатських запитів, я прошу вашої згоди, щоб розглянути і проголосувати депутатські запити. Немає заперечень?

Надійшли запити Народний депутатів України. Анатолія Мороза секретарю Ради національної безпеки і оборони Марчуку про невідкладні заходи із збереження від ліквідації єдиного унікального дизельного будівного підприємства України ВАТ "Південдизельмаш" міста Токмак Запорізької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:03:19

За-125

Рішення прийнято.

Віктора Балоги, Івана Миговича до міністра внутрішніх справ України запит у зв'язку із зволіканням розслідування кримінальної справи щодо замаху на життя депутата Закарпатської обласної ради, помічника народного депутата України Васюти. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:03:58

За-158

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Катеринчук, Скомаровський, Димінський - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування будівництва гуртожитку профтехучилища в Хмільницькому районі Вінницької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:04:30

За-134

Рішення прийнято.

Левка Лук'яненка до Прем'єр-міністра України щодо незадовільного стану підготовки льотного складу для Збройних сил України у зв'язку з реорганізацією Харківського інституту військово-повітряних сил імені Кожедуба. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:05:01

За-147

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Катеринчук, Скомаровський, Димінський до прем'єр-міністра України з приводу закриття лікарні в селі Сельниця Хмільницького району Вінницької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:05:33

За-158

Рішення прийнято.

Василя Калинчука до прем'єр-міністра України щодо незадовільного надання населенню на території Роздільнянського виборчого округу, Одеська Область, поштових послуг підприємствами "Укрпошти" у зв'язку з їх реорганізацією. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:07

За-117

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко та Михайла Павловського до Прем`єр-міністра України стосовно звернення представників Ради жінок Чорнобиля у зв'язку із затримкою виплати їм соціальної допомоги. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:06:40

За-138

Рішення прийнято.

Ігоря Осташа і Валерія Пустовойтенка до Прем`єр-міністра України щодо фінансування будівництва навчально-виробничих майстерень вищого професійного училища номер 34 в місті Стрий Львівської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:12

За-116

Рішення прийнято.

Омеляна Парубка до Прем`єр-міністра України у зв'язку з невиконанням Постанови Кабінету Міністрів України номер 551 від 19 квітня 2002 року про перелік об'єктів, що фінансуються за рахунок державних централізованих капіталовкладень у 2002 році. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:07:49

За-124

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко до Прем`єр-міністра України щодо захисту сімей співробітників Київського вищого профтехучилища номер 3 у зв'язку із загрозою їх виселення із гуртожитку. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:20

За-139

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Наливайко, Носенко, Оржаховський, Кухарчук до Прем’єр-міністра України щодо порушень державних інтересів при проведення приватизації. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:08:51

За-118

Рішення прийнято.

Станіслава Ніколаєнка до Прем’єр-міністра України у зв’язку з ігноруванням законних прав громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС на отримання коштів на продукти харчування.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:21

За-151

Рішення прийнято.

Валентина Зубова до Прем’єр-міністра України стосовно ситуації, що склалася у зв’язку з закриттям дрібногуртового ринку "Сокіл" в місті Донецьку. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:09:51

За-107

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до Прем’єр-міністра України щодо виконання постанови Кабінету Міністрів від 26 вересня 2002 року номер 1418 стосовно програми профілактики йодової недостатності у населення в частині організації видобутку і переробки солі на Геройському підприємстві Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:10:30

За-125

Рішення прийнято.

Валерія Асадчева до Кабінету Міністрів України з приводу обмеження актами Кабінету Міністрів прав громадян України на пенсійне забезпечення відповідно до закону про наукову і науково-технічну діяльність.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:01

За-83

Рішення не прийнято.

Станіслава Косінова до віце-прем'єр-міністра Україна Дмитра Табачника щодо фінансування компенсаціний виплат постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:11:29

За-110

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Мигович, Балога, Іванчо - до голови Адміністрації Президента України з приводу ігнорування рішення районної ради про недовіру голові Мукачевської районної державної адміністрації Дяченку при звільненні його з цієї посади Президентом України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:05

За-141

Рішення прийнято.

Юлії Тимошенко і Михайла Павловського до Генерального прокурора України стосовно розкрадання у великих розмірах майна державного мобілізаційного резерву в Луганській області при потуранні цьому з боку обласного прокурора. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:12:35

За-141

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо безчинств податкової міліції міста Кіровограда стосовно підприємств "Фауст". Голосується направлення запиту.

10:13:01

За-124

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Балога, Ратушняк, Мигович - до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо незаконного використання конфіскованого автотранспорту, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Закарпатській області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:13:38

За-147

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Бокий, Павленко, Сподаренко та інші до Генерального прокурора України повторний запит у зв'язку з відсутністю реагування на депутатський запит з приводу марнотратства бюджетних коштів в Українському національному комітеті молодіжних організацій. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:14:14

За-135

Рішення прийнято.

Євгена Жовтяка до Генерального прокурора України в зв'язку з перешкоджанням головою Київської обласної адміністрації розслідування кримінальної справи по факту загибелі працівника агрофірми "Світанок" Васильківського району Решетника. Ставлю на голосування направлення запиту.

10:14:50

За-169

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, міністра юстиції України, голів Комітетів Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та з питань правової політики стосовно порушень законодавства при здійсненні правосуддя окремими суддями Харцизького міського суду. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:15:29

За-107

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Генерального прокурора України щодо тяганини і неналежного розслідування кримінальної справи за фактом вчинення шахрайства головою кооперативу "Автоген", міста Єнакієво.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:03

За-113

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генарального прокурора України щодо фактів службової недбалості, зловживання службовим становищем, корупційних дій, надання завідома неправдивої інформації народним депутатам України з боку окремих осіб генеральної і Львівської обласної прокуратур.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:16:39

За-134

Рішення прийнято.

Володимира Яворівського до міністра освіти і науки України з приводу формальних відписок на звернення народного депутата України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:07

За-117

Рішення прийнято.

Сергія Слабенка до міністра внутрішніх справ України у зв'язку з незадоволенням відповідями на звернення з проблем захисту народних депутатів України шляхом надання їм зброї.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:17:37

За-109

Рішення прийнято.

Вячеслава Коваля до міністра транспорту України щодо проблем якості руху приміських електропотягів у напрямку Коростень-Київ.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:07

За-84

Рішення не прийнято.

Анатолія Мороза до міністра внутрішніх справ України щодо правомірності дій співробітників управління Міністерства внутрішніх справ України у Запорізькій області щодо агрофірми "Колос".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:18:38

За-105

Рішення прийнято.

Миколи Круця до міністра оборони України стосовно передачі військового містечка №55 територіальній громаді села Крихівці Івано-Франківської міської ради. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:08

За-102

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до міністра праці та соціальної політики України стосовно ситуації, що склалася у шахтарському містечку Смоліно Кіровоградської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:19:36

За-117

Рішення прийнято.

Василя Калінчука до міністра юстиції України з приводу незадовільного вирішення питання щодо виплати довічного утримання дружині померлого судді.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:04

За-96

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Наливайко та інші до голови Фонду державного майна України щодо порушення державних інтересів при проведенні приватизації в Україні. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:20:33

За-101

Рішення прийнято.

Валерія Пустовойтенка до голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України щодо порушення термінів і порядку видачі ліцензій операторам. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:21:03

За-79

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, переходимо до роботи за розкладом засідання на сьогодні, п'ятницю, 21 березня. На розгляд вноситься інформація Кабінету Міністрів України про хід виконання Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік". Шановні колеги, яка буде пропозиція? Будь ласка, доповідач Михайло Миколайович Папієв, міністр праці та соціальної політики. Скільки вам потрібно, Михайло Миколайович, для доповіді?

Шановні колеги, можливо таким чином ми побудуємо: 10 хвилин - інформація, 15 хвилин - запитання, відповіді і решта 20 хвилин - обговорення. Немає заперечень? Будь ласка, Михайло Миколайович.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! Верховною Радою України 26 грудня 2002 року прийнято закон України про встановлення розмірі мінімальної заробітної плати на 2003 рік. Згідно з цим законом з 1 січня 2003 року встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 185 гривень на місяць, а з 1 липня - 237 гривень на місяць. Оскільки цей закон було прийнято вже після затвердження Закону "Про державний бюджет України на 2003 рік", видатки на запровадження нових розмірів мінімальної заробітної плати не були враховані в показниках державного бюджету.

Враховуючи ситуацію, яка склалася з введенням в дію цього закону, звернення Президента України до Верховної Ради України в зв'язку з прийняттям Закону України про державний бюджет на 2003 рік та керуючись статтею 52 Бюджетного кодексу, Кабінет Міністрів розробив і подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України про державний бюджет на 2003 рік.

Слід зазначити, що під час доопрацювання проекту державного бюджету на 2003 рік у Верховній Раді для розгляду у третьому читанні видатки місцевих бюджетів вже були збільшені на суму 1,6 мільярда гривень, які спрямовані на підвищення заробітної плати. Міністерство праці та соціальної політики України направило роз'яснення міністерствам, відомствам, облдержадміністраціям щодо порядку запровадження з 1 січня 2003 року розміру мінімальної заробітної плати 185 гривень на місяць. Міністерством фінансів у січні поточного року надано роз'яснення щодо порядку планування видатків на заробітну плату працівників бюджетної сфери при формуванні показників місцевих бюджетів на 2003 рік. Зокрема, повідомлено, що при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом України і бюджетами адміністративно-територіальних одиниць передбачені видатки, які дозволили вже нам підвищити заробітну плату з 1 січня 2003 року працівникам бюджетної сфери, запровадити розмір мінімальної заробітної плати 185 гривень з поетапним відновленням порушених співвідношень в оплаті праці.

Зараз у Верховній Раді України створена згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради робоча група з підготовки узгодженого проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" на основі законопроекту, внесеного урядом, та законопроектів, внесених народними депутатами України.

Шановні народні депутати! Хочу привернути увагу ще до деяких обставин при прийнятті рішення з цього питання. Згідно з конвенціями Міжнародної організації праці Законом України "Про оплату праці", стаття 9, розмір мінімальної заробітної плати має встановлюватись з урахуванням загального середнього рівня заробітної плати. За світовою практикою співвідношення розміру мінімальної заробітної плати до рівня середньої заробітної плати в розвинутих країнах становить від 30 до 60-ти відсотків. Наприклад, у січні 2003 року в країнах СНД цей показник становив: в Росії - 9,2 відсотка, в Білорусі - 19,3 відсотка, в Молдові - 13,3 відсотка, в Казахстані - 22,7 відсотка і, хочу наголосити, в Україні він становив 46,2 відсотка.

З урахуванням росту середньої заробітної плати, а це передбачається 440-460 гривень, та розміру мінімальної заробітної плати 237 гривень на місяць, як це передбачено законом, таке співвідношення у другому півріччі 2003 року становитиме більше 50 відсотків.

Разом з тим, критична ситуація склалася в окремих галузях виробничої сфери, оскільки і особливо це в сільському і рибному господарстві, текстильній і інших підгалузях легкої промисловості, де середня заробітна плата в січні поточного року склала від 158 до 250 гривень на місяць.

В цих галузях та підгалузях економіки мінімальна заробітна плата перевищуватиме її середній рівень або дорівнюватиме її рівню, тому в цих секторах економіки без таких негативних наслідків, як зростання цін, зростання заборгованості заробітної плати та можливе звільнення працівників і в цьому питанні неможливо буде виконати цей закон. Це підтверджує заява, зроблена головою федерації роботодавців України паном Мірошниченком на спільному засіданні представників сторін щодо підведення підсумків виконання генеральної угоди за 2002 рік, яка відбулася 17 березня поточного року. На багатьох підприємствах вже розпочався процес звільнення працівників. І за словами пана Мірошниченка, якщо не буде призупинено введення в дію з 1 липня 2003 року розміру мінімальної заробітної плати 237 гривень, цей процес набере масового характеру або виникне значна заборгованість із заробітної плати.

Одночасно хочу наголосити на тому, що Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю його територіальними підрозділами здійснюється постійний контроль за виконанням закону про встановлення мінімальної заробітної плати. В багатьох галузях та підгалузях економіки при укладенні галузевих угод на 2003 рік передбачено встановлення мінімальних тарифних ставок, окладів на підприємствах цих галузей у розмірах, що дорівнюють або перевищують встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати 185 гривень на місяць.

Проте здійснені впродовж січня-лютого поточного року перевірки показали, що мають місце порушення норм статті 1 Закону України "Про встановлення норм мінімальної заробітної плати на 2003 рік" в частині запровадження мінімальної заробітної плати 185 гривень на місяць. Так, зокрема, у Вінницькій область з 177-ми обстежених самостійних суб'єктів господарювання на 9 відсотках цих підприємств не запроваджений розмір мінімальної заробітної плати 185 гривень на місяць. При цьому на підприємствах сільського господарства було запроваджено лише розмір мінімальної заробітної плати 118 гривень на місяць.

У Кіровоградській області з 34 перевірених підприємств на 61-му відсотку порушені норми закону щодо мінімальної заробітної плати. По всіх виявлених порушеннях законодавства державними інспекторами вживалися заходи реагування відповідно до наданих повноважень.

Стосовно керівників підприємств вжито заходи відповідного реагування щодо їх притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. Контроль цих питань продовжується з боку міністерства праці та соціальної політики.

Наступне, на виконання статті 2 закону України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік Кабінет Міністрів України інформує про наступне: питання оплати праці тісно переплітається із загальним процесом ринкового формування національної економіки, насамперед податкової, грошово-кредитної, фінансової, банківської систем, соціальної сфери. Відтак питання про встановлення економічного та соціально обгрунтованого рівня мінімальної заробітної плати з поетапним наближенням її розміру до прожиткового мінімуму не може розглядатися відокремлено від загального процесу реформування економіки України. Темпи зростання розміну мінімальної заробітної плати мають бути адекватними темпам розвитку економіки за останні роки та прогнозу на наступні роки.

Виходячи із здійсненного довгострокового прогнозу основних прогнозних макроекономічних показників розвитку економіки та враховуючи, що запровадження законів, стимулюючих до розвитку підприємництва та виходу із так званої "тіні" значного сектору економіки почнеться щонайшвидше. З 1 січня 2004 було розглянуто можливість поетапного підвищення розміру мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатної особи, виходячи з щорічного темпу наближення до прожиткового мінімуму у розмірі 10 відсотків.

При цьому передбачено, що 2004 році розмір мінімальної заробітної плати не перевищуватиме порівняно з 2003 роком і залишиться на рівні 237 гривень, це 62 відсотки прогнозного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. У 2005 році становитиме 283 гривні, це 70 відсотків прогнозного розміру. У 2006 році 336 гривень - це 80 відсотків. У 2007 році 394 гривні - це 90 відсотків. А в 2008 році досягне прожиткового мінімуму і становитиме 454 гривні на місяць.

Розрахунки показали, що для забезпечення такого поетапного наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму необхідно щорічно передбачити у бюджетах усіх рівнів значні додаткові кошти. За прогнозними розрахунками загальна потреба у додаткових видатках бюджетів усіх рівнів на оплату праці працівників бюджетної сфери становитиме у 2005 році 5,5 мільярда гривень, у 2006 році - 6,4 мільярда гривень, 2007 році - 7 мільярдів гривень, у 2008 році - близько 7 мільярдів гривень.

Шановні народні депутати, відповідні пропозиції Кабінету Міністрів направлені, як і передбачено статтею 2 Закону України до Верховної Ради України. Я просив би підтримати їх.

Щодо внесення змін до законів України у нормах, яких застосовується мінімальна заробітна плата, за обрахунками Міністерства юстиції це у нас 25 законопроектів. Всі вони зараз опрацьовуються і відповідні пропозиції та проекти законів буде направлено своєчасно до Верховної Ради України. Дякую за увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є запитання. Запишіться, будь ласка. Давайте 10 хвилин відводимо?

Бокий, будь ласка. Наступний - Сухий. Висвітліть, хто записався.

Іван Бокий, наступний - Сухий.

10:32:49

БОКИЙ І.С.

Шановний Михайле Миколайовичу, у мене до вас таке запитання. Ну, ви сьогодні в квазікоаліційному уряді представляєте керівну спрямовуючу силу натхненниць організатора всіх наших перемог.

ПАПІЄВ М.М. Так, шановний пане народний депутате Бокий, дякую вам за запитання.

Я наголошую ще раз, що на сьогодні урядом зроблено все для того, щоб запровадити мінімальну заробітну плату 185 гривень. І я вже сказав, що по бюджетній сфері проплати по асигнуваннях склали 100 відсотків, тобто заборгованості по заробітній платі в бюджетній сфері немає, і 185 гривень сьогодні реально виплачується відповідно до цього закону.

В галузях економіки. Ви знаєте, що ми здійснюємо контроль за цими процесами і вимагаємо від керівників підприємств підвищення заробітної плати та виконання законів України.

відбувається цей процес складно, бо ви знаєте, загальна заборгованість по заробітній платі по країні становить 2 мільярдів 300 мільйонів гривень. І тому ми ставимо, в першу чергу, завдання погашення заборгованості заробітної плати перед підприємствами та галузями. І це питання ми рахуємо соціально важливим. І при цьому треба враховувати можливості та в прогнозних макроекономічних розрахунках. Тобто, яким чином у нас буде збільшувати валовий внутрішній продукт, яким чином у нас будуть впроваджуватися інфляційні процеси, і відповідно до цього передбачувати реальне наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий, будь ласка. Наступна Гунзбург.

10:36:17

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Михайло Миколайовичу, у мене одне питання загального характеру. А друге конкретне.

От слухайте уважно загальне питання, тому що я його буду цитувати з одного документа. "Нинішнє заниження вартості робочої сили, як і недостатній рівень соціальних витрат, відчутно гальмує розвиток внутрішнього ринку, динаміку економічних процесів. Практично повністю втрачено стимулюючу функцію заробітної плати, її вплив на розвиток виробництва, науково-технічний прогрес зведено до мінімуму. Економіка базована на низькій вартості робочої сили не забезпечує високі стандарти споживання, процеси нагромадження. Великого значення набуває державне стимулювання прискореного зростання заробітної плати". Це з послання Президента "Європейський вибір".

Будь ласка, що робить уряд для того аби з державного стимулювати прискорене зростання заробітної плати?

І друге питання. Підтвердіть для стенограми. Стаття 2-га Закону про мінімальну заробітну плату: "Різниця в бюджетній сфері покривається не з місцевих бюджетів, а з Державного бюджету".

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Ярославе Михайловичу! Справа в тому, що так, існує сьогодні проблема і треба її визнати. Тобто, співвідношення заробітної плати і взагалі в структурі валового внутрішнього продукту питома вага заробітної плати. Ви знаєте, що вона складає у нас дуже низький показник - близько 8 відсотків. В той час як в розвинутих країнах, якщо взяти виробничі підприємства, то в структурі собівартості заробітна плата складає близько 25 відсотків.

Уряд працює зараз і ми зараз проводимо реформу оплати праці, а також підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів про введення єдиної тарифної сітки. Тобто, такими, скажемо, декретними заходами ми плануємо змінити співвідношення заробітної плати в структурі валового внутрішнього продукту та собівартості продукції і поетапно наблизитися до європейських норм.

Що стосується заробітної плати, то ви знаєте, що середня заробітна плата за 2 місяці поточного року зросла по Україні на 20,3 відсотка. Тобто, я рахую, що це достатньо нормальний показник. При цьому ви знаєте, що рівень інфляції в січні місяці склав 101,4 відсотка. Тобто, у нас випереджаюче зростання номінальної заробітної плати відбувається і сьогодні. І надіюся, що ці тенденції буде збережено та також ми виконаємо всі завдання, які поставив перед нами і Президент України, і ті завдання, які поставили перед нами впровадження законів України в реальну економіку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Гінзбург. Наступний Левко Лук'яненко.

10:39:08

ГІНЗБУРГ О.П.

Гінзбург, 161 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний Михайле Миколайовичу, я розумію, що догодити американцям - це головніше, так як вчора тут проводилося питання про направлення батальйону, а про те, що сьогодні слухають слухачі всі нашої України, наші виборці, люди. за яких ми всі відповідаємо, заробітна плата для них - це перше, що стоїть на часі виживання їхнього. Я хотіла, щоб ви мені відповіли на 2 питання.

Перше. Конкретно тільки, бо слухають всі. З якого часу сфера бюджетна - лікарі, вчителі - будуть отримувати підвищення заробітної плати, що продекларовано нашим бюджетом відносно тарифної сітки? Не тільки там сама нижча, але всі. Це перше питання.

І що мають робити робітники тих підприємств, де керівники підприємств в мінімальну заробітну плату включають ночні, робота в неурочні часи, простої і таке інше. От все, ти наприклад, працюєш сторожем. В тебе зміна - день, ніч і так далі і це все входить в мінімальну заробітну плату. Що з ними робити з такими керівниками?

ПАПІЄВ М.М. Спасибі. Я почну з другого запитання. Справа в тому, що ви знаєте, що в галузевих угодах і колективних договорах встановлюється розмір першого... оклад першого тарифного розряду, посадовий оклад. І ті перевірки, які показали і ці цифри я наводив, що 77,7 відсотків підприємств саме встановлюють його на рівні 185 гривень. Ці питання регулюють при переговорах професійні спілки та представники власників.

Ми зараз так через інспекції праці просто вимагаємо переглянути ті колективні договори, в яких не передбачено того, що ви сказали, до встановлення на рівні закону посадового окладу першого розряду єдиної тарифної сітки на рівні 185 гривень і будемо працювати і, я думаю, що введемо.

Що стосується бюджетної сфери. Ви знаєте, існує постанова Кабінету Міністрів щодо запровадження у другому кварталі поточного року єдиної тарифної сітки, де передбачено і це зараз в розгляді Закону України "Про оплату праці", що перший тарифний розряд єдиної тарифної сітки буде дорівнювати мінімальній заробітній платі. Цей закон зараз знаходиться на другому читанні у Верховній Раді України, це внесення змін до Закону України "Про оплату праці" (щодо встановлення погодинної мінімальної заробітної плати) і там передбачені всі ці речі в другому кварталі поточного року, це і передбачено відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Дякую.

ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

10:42:04

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Українська республіканська партія "Собор", фракція Юлії Тимошенко, Левко Лук'яненко.

Ви знаєте, я хотів би дістати відповідь на такі речі. Ви кажете... Мельник, сядьте! Мельник, сядьте, бо ж не видно доповідача.

Ви кажете, що у нас зараз у собівартості продукції заробітна плата становить біля 8 відсотків, і ви кажете, що цей відсоток буде збільшуватися. От це одна лінія розвитку.

Друга лінія розвитку. Ви сказали, що зараз ось у нас заробітна плата 185, потім у кінці, ну, з другої половини року буде 237, потім вона буде зростати. Наскільки я знаю, що коли нормально розвивається економіка, то там ріст заробітної плати залежить від росту продуктивності праці. В якій мірі це у нас зв'язується і наскільки от, скажімо, ви маєте розрахунки про рівень продуктивності нашої праці, ну в промисловості, скажімо, у різних галузях? Це є одна сторона питання і я хотів би зараз перейти до другого питання.

Друге питання ще таке. Ви кажете про наповнення нашого бюджету, ну, очевидно, за рахунок підвищення продуктивності праці, за рахунок, там, удосконалення податкової системи, але є ще одна галузь, яка мене дуже цікавила. Що думає робити уряд для того, щоб зменшити тіньову економіку, бо зараз вона, очевидно, більше, ніж наш бюджет становить? Що планується зробити в цьому напрямку і як, скажімо, ви, якщо ви плануєте це рознести по роках чи по місяцях, то яким способом ви думаєте це робити? Дякую за відповідь.

ПАПІЄВ М.М. Дякую, шановний пане народний депутате Лук'яненко. І дам відповідь на це питання. Справа в тому, що, так, є декілька етапів і це є комплексна програма взагалі відновлення нормального співвідношення і питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції. Так, це в першу чергу і продуктивність праці. Але давайте врахуємо досвід інших країн, наприклад, Швеції. В Швеції питому вагу на початку, на перехідному моменті економіки збільшували декретним шляхом, тобто уряд становив завдання і доводив і це силовим методом робилося.

Питання друге - це вивід економіки з тіні. Ви знаєте, що сьогодні, якщо взяти обіг грошової маси, то у нас близько 50 відсотків заробітних плат виплачується в конвертах. І ми зараз працюємо над цим питанням, це є теж комплексна програма, ідемо декількома шляхами.

Перше що? У нас зараз відповідно до законів про пенсійне забезпечення запроваджується персоніфікований облік громадян. Таким чином, ми громадянина, який працює в наймі, ми робимо своїм союзником, і він сьогодні контролювати буде виплату заробітної плати, бо від цього залежатиме, яку пенсію він отримає, коли вийде на пенсію. І якщо йому будуть давати заробітну плату в конверті, то він перший, хто піде до роботодавця і скаже: шановний, я дякую тобі за заробітну плату, але ти обрахуй мені офіційно, сплати внески до Пенсійного фонду, щоб я, коли вийду на пенсію, зміг отримувати достойну пенсію.

ГОЛОВА. Віктор Турманов, фракція "Регіони України".

10:45:42

ТУРМАНОВ В.І. Я прошу слово передать Колониари.

ГОЛОВА. Колоніарі, будь ласка.

10:45:53

КОЛОНІАРІ О.П. 56 выборный округ, Колониари.

Михаил Николаевич, вот наш разговор сегодняшний напоминает разговор двух глухих: мы вам одни вопросы задаем, а вы нам рассказываете какую-то теорию. На практике все то, что вы говорите, на самом деле на местах нет. Нет повышения той заработной платы бюджетникам, о которой вы говорите, нет соотношения того, которое вы обещаете в тех же самых листах своих на места. И Азарова лист, который был направлен, и ваш, он не исполняется на местах. Нам нужно ехать в округа. Что мы можем говорить людям? Мы не можем рассказывать им то, что вы нам рассказываете, что будет в 2005 году, в 2006 году. Что сегодня реально делается на местах, и как Кабинет Министров контролирует эту ситуацию? Пожалуйста, ответьте.

ПАПІЄВ М.М. Спасибі.

Я сьогодні виступаю по порядку денному щодо запровадження Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік". І тому, тому я відповідно до порядку денного доповідаю вам ще раз: сьогодні в бюджетній сфері 185 гривень мінімальної заробітної плати виплачується. І сьогодні профінансовані бюджетні наші галузі на 100 відсотків. У нас сьогодні не існує заборгованості по заробітній платі в бюджетній сфері.

Що встановлення співвідношення, відновлення їх.

То так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів ми це будемо впроваджувати у другому кварталі. Бо ще треба вирішити питання. Наприклад, сьогодні освітяни, вони сьогодні проти встановлення єдиної тарифної сітки, вони вимагають від нас, щоб ми виконували 57-му статтю Закону України про освіту. Тому нам ці питання, я думаю, з паном народним депутатом Ніколаєнко та разом з Верховною Радою України треба буде врегулювати. Не можемо ми сьогодні робити те, що ми не погоджуємо з Верховною Радою України та не вносимо відповідні зміни до законодавства України. Уряд виходить сьогодні з реальних можливостей і реального Закону про Державний бюджет України на 2003 рік. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано, сідайте, Микола Миколайович.

Ніколаєнко, репліка, будь ласка, Станіслав Ніколаєнко.

10:48:18

НІКОЛАЄНКО С.М.

Я записаний на виступ.

ГОЛОВА. А, ви будете у виступі говорити репліку?

Переходимо до обговорення. Прошу висвітлити на табло прізвища народних депутатів, які записалися на виступ і обговорення.

Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), підготуватися Юрія Соломатіну.

10:48:41

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати!

Проблематика мінімальної заробітної плати для нас в цьому залі ніколи не було, не є і не буде самоціллю. Вона має для нас важливе значення в плані розгляду реалізації державою, державними органами елементів соціальної політики в нових економічних умовах. Саме під таким кутом зору ми можемо і повинні давати оцінку роботі уряду по вдосконаленню системи оплати праці. Саме тут, в оплаті праці, основоположна сфера будь-якого суспільства, сфера виробничо-трудових відносин, вдосконалення системи оплати праці повинно бути одним з основних напрямків законодавчої діяльності Верховної Ради.

Тому як секретар Комітету з питань соціальної політики я вважаю неприпустимим розгляд питання реформування оплати праці, підвищення доходів населення у так званій "скороченій процедурі". Це неприпустимо, бо скорочення процедури, поспішність веде до скороговорки і до можливих похибок та помилок.

А помилка тут велика. Крім соціальної напруги, тут можливі наслідки, важкі наслідки для нашого внутрішнього ринку. Я не випадково цитував звернення "Європейський вибір” Президента України Леоніда Даниловича Кучми.

На жаль, Верховна Рада найбільш дієво спонукати уряд займатися проблематикою реформування оплати праці може тільки через встановлення державного стандарту, мінімальної заробітної плати.

Я дуже прошу урядовців всіх рівнів, які тут присутні, які нас слухають, не принижувати і не ображати народних депутатів України. Не створюйте собі ворогів у цьому залі, бо у політиці створення ворогів це взагалі є дуже нерозумне. У засобах масової інформації, у численних коментарях народні депутати України звинувачуються у популізмі, у нерозумінні, у недалекоглядності.

Скажіть, будь ласка, уравніловки, зрівнялівка у бюджетній сфері. Це через мінімальну зарплату хіба? Оте, що якісь жулік не хоче роботодавець виплачувати зарплату по відомості, щоб заплатити податок, а ....... далі у конверті. То це ми винні, що він має намір скорочувати людей? І до цього ці розмови, де взяти гроші? Може потрібно включати друкувальний станок. Та не про це мова.

Мова про те, щоб покласти край у нашій країні моделі дешевої робочої сили, яка на думку деяких реформаторів в середині 90-их років мала сприяти росту інвестиційної привабливості нашої промисловості, а призвела до трудової еміграції.

Я питаю вас всіх. Чому українець, їх 7 мільйонів за кордоном, у плані зарплати комфортно себе почуває кругом, тільки не у нас, тільки не на Україні. За межі виїхали не гірші, виїхали найкращі. Ми повинні спонукати уряд знижувати частку затрат на енергоносії, комплексна програма енергозбереження залишилася на папері, зусилля посередників. Наведення порядку на енергоринку, знижувати частку затрат на сплату податків, за отримані кредити банківські оптимізувати розмір амортизаційних відрахувань. Одним словом, я вважаю так. Тільки при єдиній дії Верховної Ради і уряду можливе реальне реформування системи оплати праці. Без такої єдності не буде високих пенсій, не буде соціальних виплат, не буде росту добробуту, не буде реального виконання цілого ряду статей Конституції України.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Ніколаєнку.

10:52:10

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, Київська область.

Шановні колеги, міністр соціальної політики і праці дуже цікаві цифри наводив співвідношення між мінімальною і середньою заробітною платою у світі 30-60 відсотків і в тому числі в СНД близько 9 відсотків, в Білорусії 20 відсотків, а в Україні навіть 46 відсотків. Із цього зовні начебто випливає, що у нас в Україні все гаразд. Але Михайло Миколайович він трошки злукавив, бо він не назвав і не порівняв середню заробітну плату саме в цих країнах. А у нас в Україні середня заробітна плата і середній розмір пенсій в 2 і більше разів менше, ніж в Росії і в Білорусії.

Тому навіщо ми граємося у ці лукаві цифри. І головне полягає в тому, що нам слід насамперед подбати про підвищення середнього рівня заробітної плати і передусім мінімального рівня заробітної плати. Візьмемо до рук газету "Деловая столица", там дуже багато повідомлень про те, що потрібні спеціалісти, різні менеджери, брокери. І там заробітна плата починається навіть з 500-1000 доларів і більше. Чому у нашій державі таке величезне соціальне розшарування і між мінімальною і максимальною заробітною платою. А все це відбулося лише завдяки тому, що таким чином стали на шлях так званих ринкових перетворень, що ми не утримали це під контролем і надали можливості зробити хапок тим, які безсоромні і безчесні.

Де взяти гроші? Серед тих напрямів, де можна відшукувати гроші, я наголошу лише один - це запровадження в нашій державі природної ресурсної ренти, це поняття на слуху в сусідніх державах усього світового суспільства. Природна ресурсна рента - це різниця між витратами на добичу і використання природних ресурсів та їх ціною на продаж. Саме тут, якщо держава не контролює належним чином цей процес, левова частка природно-ресурсної ренти потрапляє до приватної кишені. Саме тут ми повинні сказати зась тим, які встигли сісти верхака на нафтогазову трубу, на природні копалини, на ліс і інші природні багатства.

Тому я хочу сказати, приєднуючись до мого попереднього колеги, який виступав. Ні тим, які пропонують обмежити тий закон і ті пропозиції, які були прийняти по підвищенню мінімальної заробітної плати. Цей закон має бути виконаний в повному обсязі. Дякую.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко. Підготуватися Яворівському.

10:55:34

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати, слухачі! Ніколаєнко, фракція соціалістів.

Я сьогодні, чесно кажучи, слухаю все, що відбувається, і великому диву даюся. Ми про що говоримо? Переді мною Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, він складається із 12-ти строчок. В доповіді ми говорили 10 хвилин, вже тут шість хвилин потратила на обговорення, ніхто нічого не говорить про закон.

В законі говориться: з 1 січня - 185, з 1 липня - 237 гривень на місяць.

Стаття 2-га. Кабміну у місячний термін внести на затвердження Верховної Ради обсяги додаткових дотацій місцевим бюджетам на підвищення зарплати.

Третє. Внести на розгляд Верховної Ради знову до 1 березня пропозиції про поетапне наближення розміру мінімальної зарплати до прожиткового мінімум.

Ніби у відповідях Михайло Миколайович про це сказав. Я задаю питання: що ж насправді? І чому я був один із ініціаторів, щоб розглянути це питання? На прийомі у мене як голови Комітету з науки і освіти була величезне число представників профспілок. Говорю: асоціація профтехосвіти страйкує; обласні керівники профспілок освітян страйкують, оголосили передвиборний страйк. І ще буде зроблено через тиждень основний, напевно, профспілкою освітян і іншими. І культура, я думаю, таке підтримає і таке інше. Чого? Того що після прийняття цього закону є лист Азарова, де написано: "185 підняти і у першому кварталі підняти, крім того, всім остальним плюс 17,9; у другому півріччі 237 і ще 11,9 не виконуються. Лист відкликаний чи не діє.

Зараз що відбувається? Люди не знають що робити. На місцях що відбувається? Скорочують в бюджетних установах штатні розписи, переводять людей на частину ставки і піднімають мінімальну зарплату. Технічка бідна отримувала 185; за те, що користується хлоркою отримає 202. Директор Школи - 213.

Уряд каже, що буде підвищувати у 2 кварталі, тобто 1 липня. То як же ж можна на це погодитися? Негайно внести сьогодні потрібно...

Володимире Михайловичу, що я вважаю ще. Ви подивіться як зацікавлені в цьому питанні бюджетний комітет, як зацікавлений в цьому питанні Комітет соціальної політики і праці. Чому негайно не зібралися спільно з урядом не домовилися що нам робити в цьому моменті. А я пропоную так. 185 все-таки ми затвердили виконувати, а ті кошти, що внесуть на зміну, спрямувати на зміну міжтарифних співвідношень, щоб учитель після вузу отримував хоча б 250-300 гривень, а досвідчений досягнув до мінімального прожиткового там 350. Якщо це ми в квітні місяці на першому сесійному засіданні не зробимо, то я говорю, що винуваті ми в більшій степені навіть, чим уряд. Уряд просто не хоче виконувати закон, а ми його не заставляємо.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський. Підготуватися Майку.

Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".

10:58:58

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Шановні наші виборці! Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина, "Наша Україна". Я собі думаю, що зараз буквально припали до гучномовців мільйони людей, тому що обговорюємо сьогодні ту тему, яка практично проходить через кожну родину, через кожну хату, через кожну людську душу - якою ж буде заробітна плата для нас українців, які сьогодні настільки відстали від усього світу, що і говорити не доводиться. І ті, хто нас слухає сьогодні, і мабуть уже це обговорення так і закінчиться, вони подумають, що це або вони дивляться, або слухають програму "На добраніч, діти!", або дивляться театр абсурду.

Говорять люди про якусь мінімальну заробітну плату, але в Україні практично нічого не міняється.

Ви знаєте, складається іноді таке враження, що у нас в Україні прекрасна влада, але народ їй попав не той, ну не той народ потрапив, от поміняти б народ і все б відразу стало на свої місця. Згадаймо, ми приймаємо цей жалюгідний бюджет, приймаємо його буквально на останніх подихах, на автопілоті. Нібито зліпили, склали його до купи. Виходить указ Президента про те, що потрібно підняти мінімальну заробітну плату. Що цього не можна було зробити нам перед тим, як ми ще тільки-но планували бюджет і сьогодні вже на бігу цей бюджет не переписувати?

Тут уже Ніколаєнко, мій колега, говорив, це жахливі речі, я недавно зустрічався із директорами шкіл у своєму виборчому окрузі, вони розповідають, що ж ви наробили? Ми не проти, щоби підняти технічкам, прибиральницям мінімальну заробітну плату до 185 гривень, але ж сьогодні різниця між учителем і технічкою складає 15-20 гривень. До чого ж ми довели? У нас же ціна найголовнішого товару - це робочої сили сьогодні доведена до повного абсурду.

Через те, шановний Папієве, міністр, я розумію, ви свіжий чоловік, який прийшов, ви ще тільки намацуєте щось, але ж ну давайте щось будемо робити і діяти врешті-решт. Ну не можливо, що ви, ви розповідаєте мені про те, що 454 гривні буде у 2005 році. То подумайте хто доживе із цих літніх людей до того часу, щоби дочекатися цієї мінімальної заробітної плати?

Через те я би хотів, я розумію, вам найлегше піддакувати сьогодні і уряду і таке інше, але ви міністр, ви представляєте політичну силу соціал-демократів, які правлять сьогодні країною, і несете за це відповідальність. То хоч вийдіть сюди і розкажіть, будь ласка, що буде далі, щоби люди чітко знали, щоби їм надалі не брехали. Через те, я абсолютно переконаний, що та інформація, яку ми сьогодні отримали, вона лишень підтверджує одне-єдине: ніхто в нашому уряді серйозно цим питанням на сьогоднішній день не займається. Я не знаю, мабуть, інформацію нам запропонують просто прийняти до відома. Ну що, приймемо до відома і будемо жити так далі, як ми і жили до цього. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Майко, фракція Партії промисловців і підприємців і "Трудової України". Підготуватись Вернигорі.

11:02:26

МАЙКО В.І.

Я хотів би дуже, щоб уважно послухали, особливо ті присутні профспілкові представники. І я вже як Кармазін скажу: послухайте, народе України. Я перший раз цю фразу кажу, але можу вам сказати всім - чим більше ми тут ведемо розмову про мінімальну оплату, заганяємо Верховну Раду в розмови про цю заробітну плату кожен день, тим гірше буде нашому народу жити. Чому? Це пропаганда, коли називається якась-то цифра і кажуть, досягніть її цю цифру. Ми, дивіться, ми не роздивляємося ні один економічний закон, ми не роздивилися податковий закон на сьогоднішній день, ми не зробили ніяких умов, щоб уряду дати можливість сьогодні досягти якогось-то рівня. Ми кажемо про середню мінімальну зарплату.

Я можу сьогодні, хай запишуть ті, хто, якщо сьогодні повисимо зарплату так, як просять сьогодні профспілки, в кінці року порахуєте, що ця зарплата буде нижче, ніж та зарплата, яку сьогодні одержували мінімальну. Тому що ніколи в житті зарплата не визначалась ні однією, показником ні одним, крім виробничою сферою і производительность труда, продуктивність праці, це було головне. І я прошу вас всіх сьогодні, я все життя виплачував, все життя мене тягнули профспілки, давай все більше і більше. Я ще не зустрів за 30 років, коли я міг зробити більше, чим те, що дозволяло виробництво зробити.

Дійсно, погане життя! Дійсно низька зарплата! Но давайте підемо від іншого розговору - не популіських виступів по цій зарплаті, а давайте сядемо один раз з Кабінетом Міністрів, зберемо спільну якусь таку комісію - урядову, Верховної Ради комісію, сядемо і підрахуємо, що ось така мінімальна зарплата може бути при умовах тих то, тих то. Ми їм допомагаємо законодавчі дані по цим умовам зробити, вони виконують зі своєї сторони. Я прошу це вас зрозуміти. Ну пора вже закінчити ці розмови, витрачати стільки часу безрезультатно. Не буде результатів, поки не буде Верховна Рада і Рада міністрів не сядуть і не скажуть: от при всіх наших можливостях буде отака зарплата. Я прошу до цього прислухатись. І це прохання сьогодні всіх керівників підприємств.

Ви дивіться, скільки заробітної плати не виплачено сьогодні. Це ви думаєте, що вони погані люди? Я хотів посадити одного з вас туди і сказати: а тепер дай ще 237 середню і що би стало з вас. Все.

Я нікого не оскорбляю, я виставив свою думку і вважаю її правильною.

ГОЛОВА. Леонід Вернигора, будь ласка.

11:05:56

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановні колеги, шановні виборці, Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний пане міністре, шановний Михайло Миколайовичу, ми сьогодні, члени Комітету з соціальної політики та праці, отримали запрошення на взяття участі в проведенні розширеної, так я думаю, колегії Мінпраці, де буде порядок денний про співпрацю уряду, міністерства із Верховною Радою. От сьогоднішній розгляд питання про мінімальну заробітну плату і повинен би стати отим стартом співпраці між Верховною Радою, комітетом, міністерством і Кабінетом Міністрів, ну і профспілками, які, як ви дуже часто тут їх згадували.

Що виходить насправді по співпраці. Якби ви нас правильно інформували, якби міністерство соціальної політики і праці займалося політикою праці, тоді соціальна політика, в тому числі зарплата, напевно, була б зовсім не в такому мізері, який ви нам подаєте.

Про що я хочу сказать? Ви в кожному виступі лякаєте Верховну Раду і всіх людей України, що для того, щоб підвищити заробітну плату хоча б до половини прожиткового мінімуму, треба десь знайти сім міфічних мільярдів коштів, хоч віднімай їх у того графа Монте-Крісто.

Ну, по-перше, не сім мільярдів, а два мільярди. Але чому ви не говорите, що ці два мільярди заплановані для підвищення не від того, що хтось нам їх подарує, а це закладено розвиток або збільшення ВВП, як Мінпраці цим повинен займатися в................ в першу чергу. І тому абсолютно ніяких немає тут пошуків, а є реальні гроші, але треба виконувати закони про це.

Друге, чому ми не говоримо, що ми не виконуємо нарешті закон про мінімальну заробітну плату? Я запитую вже втретє: як можна йти, поетапно наближатися до мінімуму? Я розумію, як можна від мінімуму йти до межі забезпеченості, но я не можу зрозуміти, як можна йти до мінімуму, за яким людина не має фізіологічно-біологічного існування. Мова йде про те, що ми повинні сьогодні розуміти, що якщо немає мінімальної заробітної плати на рівні стандарту, у нас немає наповнення соціальних фондів, які сьогодні єдиним соціальним гарантом являються в нашій державі згідно Конституції.

Більше того, ці фонди постійно зменшуються, і ви обмежуєте їх використання при надання нашим обездоленим.

Тому я звертаюся до вас, давайте ми розпочнемо нашу співпрацю з того, що нарешті Міністерство праці запропонує не поетапне наближення до мінімальної, а прожитковий стандарт, і ми не будемо дивуватися, чому ми сьогодні дозволити виплачувати мінімальну 185 в бюджетній сфері, а не у виробництві. Так де ж узять ці 185 для бюджетників. Тому я прошу вас починати нашу співдружність.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

11:09:36

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, шановні виборці. Зростання заробітної плати у кінцевому рахунку залежить від зростання продуктивності праці. Я з цим погоджуюся. Але давайте подивимося, яка склалася реально ситуація в економічній і соціальних сферах України.

Протягом останніх 10 років в Україні проводилася обмежувальна, стримувальна політика. Все стримували. Стримували зростання пенсій, стримували зростання заробітної плати, відпустили тільки ціни. І склалося співвідношення вкрай несприятливе. І ми зараз стоїмо перед необхідністю лібералізації політики заробітної плати. Обмежувальна стримувальна політика привела фактично до витіснення заробітної плати і собівартості продукції до 7-8 відсотків. Практично немає у світі країн, де б такою низькою була питома вага заробітної плати в собівартості продукції.

Заробітна плата практично втратила свою економічну роль як засобу відновлення робочої сили і стимула зростання продуктивності праці. Якщо ми хочемо зростання продуктивності праці, то це потрібно стимулювати зростанням заробітної плати.

Тобто я хотів би відповісти депутатові Майко, що існує залежність заробітної плати від продуктивності праці і існує зворотня залежність зростання продуктивності праці від заробітної плати. Треба подумати над цим. Як нам забезпечити відтворення робочої сили і забезпечити стимулювання зростання продуктивності праці. І саме в цьому полягає економічна роль заробітної плати. Вона у нас, ще раз повторюю, ці роль не виконує. Звичайно, це неможна зробити зразу. Ми далеко зайшли в цьому напрямку, хибному напрямку. Ми практично придушили платоспроможний попит населення. А це дуже негативно впливає на внутрішній ринок, на зростання ВВП. В економіці все взаємопов’язане, і тому ми зобов'язані, ми повинні поетапно наближати заробітну плату до прожиткового мінімуму.

Між іншим в жодній країні світу не існує, в цивілізованих країнах, поняття прожиткового мінімуму, тому що мінімальна заробітна плата знаходиться на цьому рівні прожиткового мінімуму або перевищує його. От поїдьте ви по країнах і питайте, який прожитковий мінімум у вас, вони не знають цього поняття. Тому що вони підняли мінімальну заробітну плату на цей рівень.

Отже, я думаю, що треба поетапно рухатися, у нас 165 гривень, 185 уже є кошти, на 237 із 1-го липня треба шукати кошти для того, щоб це питання вирішувати. Але перш за все, я абсолютно погоджуюся із тими, хто акцентував на цьому увагу, що перш за все треба кошти спрямувати на зміну міжтарифних співвідношень у бік їх зростання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки час у нас вичерпано, то я прошу по одній хвилині тих, хто записався. Михайло Анатолійович Павловський, будь ласка. Прошу по одній хвилині, потім Григорович одну хвилину.

11:13:36

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельниччина. Я попрошу міністра взяти листочок бумаги, я попрошу міністра Папієва взяти листочок бумаги і записати, що потрібно робити.

Шановні, все, що було до цього, говорили про тактичні кроки, от у межах заданої системи, як трошки підвищити. А справа в тому, що треба міняти політику уряду і міняти в таких напрямках.

Перше. Я називаю вам цифри. Прибуток на одній тонні нафти дає в межах 20-40 доларів, а 1 кілограм мікросхем коштує стільки, як 2,4 кілограма золота. Ви розумієте, що це таке? Тому запишіть, що треба змінити орієнтацію уряду на науково-місткі технології. Це перше.

Друге. Треба відмовитися від хибної ідеї романтики від ринку про низьку заплату, заморожування зарплати, бо це приведе нас до краху. Тому другий спосіб - це підвищення, от тут я підтримую Черняка, конкурентоспроможність виробництва.

Третій спосіб. Як в розвинутих країнах цивілізованих продає той, то виробляє. Тому треба усунути або на порядок зменшити вплив посередників на ринку. От вони хорошо живуть, а не той, хто виробляє.

Ну, і четверте. Треба, що уряд мав мислив самостійно і, не вступивши в СОТ, взяли секторіальні оці ставки митні більші, як ті країни, що вже по 10 років в СОТ. Ви розумієте, що це таке? Перед батька в пекло. СОТ заморожує той стан технологій і рівня зарплати, який є сьогодні.

Тому, шановні, думайте про національні інтереси, думайте самостійно, відправте додому іноземних радників, і буде все нормально. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ліля Григоровичу, будь ласка, мікрофон. Фракція "Наша Україна".

11:15:34

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, "Наша Україна".

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Шановні виборці! Я, здається, буду просити нашого міністра зворотно так само взяти папір і записати, що не треба робити. Але, на жаль, він цього не зможе виконати, а буде змушений передати своєму політичному керівництву.

Дуже багато людей на зустрічах, в телефонних дзвінках, у листах пишуть, що ви з нами зробили. Ви заради своєї політизації і отримання політичних дивідендів готові витягнути в зал постанову про рай і проголосувати. Давайте проаналізуємо, я не хочу перекидати гарячу жарину з одних рук до інших - уряд - парламент. Ніколаєнко каже: більше парламент. Та ні, не парламент, Адміністрація банківська.

Дивіться, що у нас вийшло. Прийняття мінімальної зарплати робиться, коли один уряд більшості змінюється на другий уряд більшості, а голова комітету соціальної політики змінює політичну орієнтацію, прописку, переходить з однієї політичної сили в іншу. В той час ми в бюджет маємо вносити мінімальну заробітну плату. Питається: "Що зверху, інтереси людей чи якісь політичні дивіденди, які хотілося набрати?" Це є перше.

А тепер друге. Ми підрахували, що якби гіпотетично уряд Ющенка працював до 2004 року, то тих 500 гривень, про які говорить міністр Папієв, безумовно були би виконані і це була ця мінімальна зарплата. Що це було би точно, це так само правда як те, що люди отримали всі виплати, які вони не отримували весь час.

І насамкінець. Внутрішній валовий продукт упав з 9,2 до 5,2. Питається, як ми виконаємо це питання. Тому не політизація, а соціалізація - головний наказ нашому міністру.

ГОЛОВА. Дякую. Сергій Дорогунцов. Фракція комуністів.

11:17:25

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Спасибі велике, Володимире Михайловичу. Я б хотів знову повернути увагу депутатів до питання про співвідношення заробітної плати і продуктивності праці. Я цілком солідаризую з Черняком. Справа в тому, що на початку 90-х років у нас склалася цілком ненормальне співвідношення між заробітною платою і продуктивністю праці. Була впроваджена модель, яка в кілька разів відставала від того рівня, який мав бути відповідно до продуктивності праці. І тепер, маючи таку ......базу, вимагати, щоби ми підвищували заробітну плату крок за кроком після відповідного підвищення продуктивності праці - це абсурд! Треба спочатку вирівняти ці дві величини, а потім притримувати цієї закономірності. Тому уряд не має права апелювати до цього співвідношення.

І нарешті я хочу сказати, що в минулому році з виступу депутата я дізнався, що зернотрейдери на різниці цін одержали 7 мільярдів гривень тільки на різниці цін - купівлі-продажу. То чому не можна було ці гроші використати для вирівнювання заробітної плати щодо сучасного рівня продуктивності праці? Спасибі велике.

ГОЛОВА. Дякую. Олександр Стоян.

11:19:11

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, голова Федерації профспілок України. Я дякую тим, хто згадував профспілки в позитивному плані, що вони вимагають і не хочу називати прізвище одного директора, який виступав тут, щоб не брав репліку, але хочу йому сказати, пане директор, ви були зі мною в Женеві, коли уряд звітувався про затримку заробітної плати і коли один з виступаючих сказав: у вас що, - каже, - 10 доларів це, - каже, - в день чи в час? А ми сказали: в місяць зарплата. Так от порахуйте, сьогодні мінімальна заробітна плата 30 доларів в місяць, 1 долар в день. Хочу спитати цього директора, як виживуть ваші люди?

І друге. На що ви жалієтеся? Ви ж не даєте зарплату, тому у вас і завод не працює, тому від вас і люди уходять. Я погоджуюся з колегою Дорогунцовим і іншими, давайте переглянемо рівень оплати праці і не так, як каже шановний міністр, що у нас сьогодні мінімальна, бачите, 50 відсотків від середньої. А яка середня, пане міністре? Сьогодні заробітна плата середня 70 відсотків від прожиткового мінімуму, коли мінімальна повинна бути на рівні прожиткового мінімуму. То куди ж ми людей заганяємо?

По-перше, треба переглянути в цілому рівень оплати праці.

По-друге, підняти мінімальний рівень оплати праці прожитковий.

І по-третє, Володимире Михайловичу, треба виконати закон. 237 - це частина від прожиткового мінімуму. А гроші, де найти, хай думає уряд. Не там бере гроші за землю дітей, які будуть відпочивати, а найде в інших кишенях. Дякую.

ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:20:47

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу, за те, що дали мені це слово.

Шановні колеги-депутати і звертаюся до шановних колег із уряду, мені здається, що у цьому плані ми страшенно популістично підходимо до всіх справ. Ну відомо, що не можна з'їсти більше, ніж зробив, а от весь час говоримо як розподілити кошти, де їх дістати, щоби збільшити заробітну плату. Правильно, треба збільшувати, але ж починати треба від виробництва. Ось цим мав би займатися уряд. Ясна річ, виробництво швидко не розвинеш, але тільки на цьому шляху можна збільшувати внутрішній валовий продукт і на цьому шляху можна створити нормальні умови для життя нашого народу. Підвищувати ж продуктивність праці можна через податкову систему. Наших людей відучили, відбили від роботи, коли встановили такі податки, коли вже людина не може для себе на хліб-сіль заробити, працюючи дуже тяжко. От проблема.

Є, звичайно, шлях, яким можна дуже швидко піднести, скажімо, заробітну плату, це вивести економіку із тіні. У нас 50 мільярдів бюджет, а ще, мабуть, 50 в тіні знаходиться. От цю частину коштів адміністративним способом можна повернути до заробітної плати і взагалі в бюджет. Так, ви Ющенка усунули із посади за те, що хотів позбавити 934 підприємства пільг. От уряд може позбавити пільг ті підприємства і ці кошти повернуться до бюджету і можна швидко за рахунок цього. Це тимчасовий захід, а загалом, звичайно, тільки продуктивність праці забезпечить зростання валового внутрішнього продукту і заробітної плати. Дякую дуже.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, завершуємо розгляд інформації Кабінету Міністрів про хід виконання Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік". Я думаю, ви мене підтримаєте у такі постановці питання, шановні народні депутати. Нам треба дати доручення комітетам бюджетному і соціальної політики на найближче пленарне засідання опрацювати конкретні пропозиції і конкретний проект постанови з цього приводу, головне, щоб були завдання, а ще краще, щоб нам стала зрозуміла проблема міжтарифних співвідношень - наскільки вона буде вирішена і які для цього потрібні кошти.

Я думаю, що ми не можемо обмежитися тим, що візьмемо інформацію до відома. Складається враження, що ми пристосовуємо наші закони до розвитку подій, до розвитку ситуації, а не навпаки - приймаємо такі рішення, які б визначали розвиток процесів в Україні. Я думаю, ми повинні поламати цю практику.

І я на завершення хотів би сказати ще одне зауваження. Це дуже добре, але те, що у нас є можливість з'ясовувати картину, процеси і ситуації, які відбуваються, поїхавши в Женеву. Я думаю, що ми, насамперед, повинні з'ясувати те, що у нас відбувається в рідній домівці.

Репліка. Народний депутат Майко, будь ласка. Ввімкніть мікрофон.

11:24:17

МАЙКО В.І.

Володимире Михайловичу, є прохання все-таки подумати над спільною такою групою Верховної Ради, Кабінету Міністрів по питанню цієї мінімальної заробітної плати. Питання дуже складне, це - питання всієї політики. І отак знову роздати, прийде знову час і знову нічого ми не вирішимо. Може, зробити спеціальну комісію - хай попрацює по цим питанням. І ми знайдемо вирішення нормальне питання. Ну це ж сьогодні ми розділилися на два лагеря, а треба зробити, щоб це була одна якась група, яка б працювала і дивилась, і найшла вихід з цього положення.

ГОЛОВА. Це пропозиція слушна, але за однієї умови, одну хвилиночку, зараз я скажу. Шановні колеги, ми дуже багато робочих груп настворювали. Ми створили робочу групу по бюджету, але за великим рахунком вона не працює. Тому нам треба. щоб комітети зайнялися своїми безпосередніми обов'язками і внесли конкретні пропозиції для того, щоб ми прийняли відповідне рішення.

Більше того, я особисто звертався до уряду, щоб вони дали розрахунки - 185, що для цього потрібно. 185 - ми приводимо у відповідність міжтарифі співвідношення. Яка картина буде? 237. Яка буде картина? Приводимо у відповідність міжтарифні відносини. Яка буде картина? Які прогнози? Що для цього потрібно? Які рішення треба приймати? На превеликий жаль, нічого нема, крім розмов. Нам треба приймати рішення. Будь ласка, Іван Плющ.

11:26:00

ПЛЮЩ І.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я повністю підтримую те, що тільки що сказав Головуючий, але я думаю. Віталій Іванович Майко вносив пропозицію, щоб створити так групу, яка б допомогла таким директорам, як Віталій Іванович, розібратися на своєму виробництві і виплатити людям належну заробітну плату. Я думаю, що таку групу уже давно пора створити, щоб допомогла таким директорам, або дати можливість другим організувати виробництво і платить людям належну зарплату, або не заважать їм.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Шановні колеги розгляд питання ми завершили.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо умови митного оформлення товарів. Доповідач - заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань євроінтеграції Людмила Мусіна.

Будь ласка.

А, репліка, народний депутат Майко. Одну хвилиночку зачекайте.

11:27:10

МАЙКО В.І.

Я хочу відповісти Голові Верховної Ради тих часів, коли збиралася вся промисловість України, керівники підприємств і давали пропозицію, як зберегти, не зруйнувати до нуля промисловість України. Тоді Голова Верховної Ради не знав, що робити і не слухав нас, а сьогодні він рекомендує ............. він зовсім вже не знає, що робить. Це сьогодні. Вибачте мене.

То ми рекомендувати директору, який сьогодні прожив цих десять років, це все рівно, що лаборанту давать професору поради. Вибачте.

ГОЛОВА. Правда, я не зрозумів, репліка в чию адресу? Бо я ....

Добре, шановні колеги, кожний зрозумів те, що хотів зрозуміти.

Будь ласка, я прошу вас, дуже коротко. Пропонується такий розгляд: до п'яти хвилин, якщо будуть запитання - до п'яти хвилин. Те ж саме і для співдоповідача і 10 хвилин для обговорення. Це пропозиція профільного комітету.

Нема заперечень? Дякую. Будь ласка.

МУСІНА Л.А.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Цей закон передбачає надання пільг з оподаткування ввезення обладнання та устаткування в рамках лише дев'яти проектів, які виконуються за кошти Світового банку та Європейського банку реконструкції і розвитку. І тільки тих проектів, які були ратифіковані Верховною Радою протягом 1997-2000 років і зараз ще знаходяться у стані реалізації.

Суть питання в тому, що згідно стандартних умов Світового банку, Європейського банку. кошти кредитів банків не можуть бути використані для виплати будь-яких податків у будь-якій країні.

І тому у вересні 1999 року був прийнятий спільний наказ Мінфіну і Держмитслужби, яким підтверджувалося надання податкових пільг при ввезення обладнання у рамках цих проектів.

Разом з тим у 2000 році було прийнято Закон України "Про усунення дискрмінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна і коштів вітчизняного походження". І в результаті попередній наказ було скасовано. А ці проекти призупинені до виконання. Хоча, якщо подивитися на той закон, то там написано, що підприємства, які отримали позики від міжнародних фінансових організацій під державні гарантії, сплачують податки і збори у порядку, який діє до набрання чинності цим законом.

Разом з тим получилася така колізія, що якби не має, відсутнє правове поле зараз для оцих дев'яти проектів. І тому Міністерство економіки вносить до розгляду цей законопроект.

Що тут, деякі розрахунки хочу привести. Значить, загальна сума пільг, які би повинні були, необхідно було б заплатити, на невибрану суму коштів, тому що ці проекти вже реалізуються, складає 59 мільйонів доларів США і 26 мільйонів євро. Це сума ввізного мита і ПДВ, яке повинно було б виплатити або Державний бюджет, а в нього цих коштів немає, або виконавець проекту. Але в кошторисах цих проектів цих коштів не було передбачено, тому що вони були прийняті ще раніше і ратифіковані до 2000 року.

І тому питання: хто буде сплачувати цю суму. Тут можливі два наслідки. Або ці проекти анулюються, і тоді Україна має сплачувати штрафні санкції за невиконання міжнародних договорів, умов міжнародних угод.

Ці санкції, ми порахували, Міністерство фінансів надало нам ці цифри. Санкції можуть бути таки. 131 мільйонів доларів США, 52 мільйонів євро, ще проценти за позику 5,5 відсотків одноразовий комісійний збір, плата за розворування. Приходиться так, що повернення коштів з бюджету тоді буде у двічі більше, ніж зараз потрібно було б платити ці кошти, податки.

Другий варіант. Якщо не розривати ці договори, а все-таки заставити платити, покласти цю суму податків на безпосереднього виконавця. У нього в кошторисах це не було передбачено. Значить, автоматично він мусить підвищувати тариф, тобто знаходити якійсь інші способи. У нас є розрахунки, які надали нам Київенерго. Наприклад, по проекту "Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання міста Києва". За їх розрахунками, якщо вони будуть сплачувати ПДВ і мито, вони повинні підвищити тарифно-теплову енергію на 14,5 відсотків. У Запоріжжі реалізується проект Програми інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води у місті Запоріжжі. У цьому випадку тариф на послуги водопостачання, водопідведення збільшиться на 30 та 100 відсотків. А якщо анулювати взагалі цей договорів, то просто нічого не буде робитися з теплопостачанням. І можлива екологічна катастрофа в регіоні. Тоді з Державного бюджету прийдеться платити ще більше.

Є ще третій проект, проект реконструкції Старобешівської ТЕС. Там аналогічно, там вони сплачували податки за рахунок збільшення тарифу на електроенергію, на 14 і 7 відсотків, але у них теж більше немає коштів для того, щоб це виплачувати. Тобто буде збільшуватися тариф, тобто це вже соціальні питання.

В зв'язку з тим, що можливі втрати бюджету будуть перевищувати ці віртуальні надходження, то Міністерство економіки пропонує підтримати цей законопроект. І крім того, я хочу сказати, що 4 і 5 березня це питання розглядалося у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, 5 березня - у Комітеті з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства, і він отримав позитивні висновки. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Шановні колеги, є запитання до доповідача? Прошу запишіться, будь ласка.

Дайте на табло перелік прізвищ народних депутатів, що записалися.

Андрій Шкіль, будь ласка.

11:34:05

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу! Я хотів би по першому, я розумію, ви трошки, може, хвилюєтеся, доповідаючи, але я хочу, щоб ви пояснили і радіослухачам, і народним тут депутатам ще раз. Уряд підтримує цей законопроект. Чому він підтримує? Чому в даній ситуації ви розповідали про ненадходження до бюджету, якщо цей законопроект, з другого боку, дає можливість не сплачувати ввізне мито на товари, які йдуть сюди по грандах Міжнародного валютного фонду, Банку реконструкції і розвитку? Тобто, чи прораховані прибутки від цього і витрати, і чи є позитивне сальдо? Дякую.

МУСІНА Л.А. Більшість цих проектів, тут їх дев'ять, це проекти спрямовані на вирішення питань житлово-комунального господарства і водопостачання, очищення води, розвитку залізничних шляхів. Тобто ці проекти мають таке чітко виражене соціальне спрямування і також покращання інфраструктури в регіонах. І тому саме вони підтримувалися коштами Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвиту просто тому, що у нас немає коштів у місцевих бюджетах. на ці питання. І тому вони були звільнені від оподаткування під час ввезення на територію України. Не все, а тільки ввезення обладнання , є список цього обладнання, який по кожному проекту має бути ввезений. На них будуть здійснені тендерні процедури. Тобто тендер визначено, хто буде постачати це обладнання. Питання полягає в тому, щоб звільнити ввезення цього обладнання від податків.

ГОЛОВА. Народний депутат Цушко, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

11:36:13

ЦУШКО В.П.

Спасибо. Цушко, Социалистическая партия Украины.

Уважаемая дакладчица! Скажите, пожалуйста, цена наших освобождений для бюджета страны. Это первый вопрос.

И второй. Вы в курсе дела, как Министерство экономики, что сейчас один из главных тормозов в развитии экономики Украины это свободные экономические зоны, договора о свободной торговле и вот эти ваши, что вы предлагаете освобождение льгот - это 10 дыр большущих в экономику Украины.

Вы с этим согласны, Министерство экономики? Я понимаю, что вы сейчас латаете то, что не доделали ваши те предшественники, которых вы заменили. Спасибо.

МУСІНА Л.А. Я розумію, зо це 10 дир, але тільки в тому сенсі, коли ми не будемо знати що ввозиться і якщо буде ввозитися щось зайве, яке не відноситься до цих проектів. Якщо це обладнання дійсно потрібно тут і якщо його будуть контролювати відповідно до списку, то це вже не буде чорною дірою.

Чорна діра у вільних зонах - це якщо там ввозяться якісь "ножки Буша", наприклад, чи ще щось, яке є в Україні. Тобто, головне - це контроль за ввезенням.

Значить, надання пільг цих проектів пораховано, що на невибрану суму коштів треба було б сплатити ввізного мита і податку на додану вартість на 59 мільйонів доларів США і на 26 мільйонів євро. Але питання таке. Оскільки цього в кошторисах не було передбачено, то платити треба виконавцю. Значить, він підвищує тариф на електро та теплоенергію і тоді спокійно платить. Але тариф буде підвищений для населення. Справа тільки в цьому.

ГОЛОВА. Так, народний депутат Слабенко, позафракційний.

11:38:23

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, 19 виборчий округ. Волинська область. У мене питання таке. Чи не здається вам, що кожний раз, коли ми питаємося врегулювати питання стягнення митних зборів, ми повертаємося саме до того, що законодавство визначило надання таких пільг. Сьогодні начеб-то змінилося законодавство і тому треба врегульовувати. Ми з вами розуміємо, що закон не має зворотної сили.

Як на моє переконання, можливо, був вихід із цієї ситуації - це надання відповідних роз'яснень Державному митному комітету, який би повинен був би робити свою роботу, дивлячись на ті законодавчі акти, які існують, і повністю враховуючи їх до тих вимог Конституції, до вимог Конституції. Бо, принаймні, сьогодні така ж сама ситуація є і з вільними економічними зонами, що зміна законодавчого режиму для них не має зворотної сили. Ми що кожний раз тепер будемо вимушено приймати зміни до законів, щоб цей пояснювати, що закон не має зворотної сили? Дякую. Я прошу відповіді.

МУСІНА Л.А. Ну, виходить так, що треба здійснювати пояснення, тому що Держмитслужбі ще треба додаткові пояснення, хоча ясно, що ці 9 проектів, вони були ратифіковані Верховною Радою, тобто це міжнародні договори. І згідно міжнародних договорів Світовий банк виконує свої зобов'язання, Україна - свої зобов'язання. Виходить, що просто Україна якби їх не виконує тепер, то тоді просто є питання: що робити з цими договорами? Чи їх анулювати? Тоді треба платити штрафні санкції. А якщо не анулювати, то треба підвищувати тарифи, наприклад, на тепло- та водопостачання. От ціна цього питання.

ГОЛОВА. Так, дякую. Час вичерпано.

МУСІНА Л.А. Дев'ять.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

МУСІНА Л.А. Дев'ять і вони в законі всі прописані.

ГОЛОВА. Так, Василь Петрович Цушко для співдоповіді запрошується, перший заступник голови Комітету з питань фінансів та банківської діяльності.

11:40:27

ЦУШКО В.П.

Значит, во-первых, я хочу, чтобы наш, ну, я докладываю от имени комитета, но хочу, чтобы наше правительство определилось - 9 или 10, потому что законопроект, который я держу в руках, профильный комитет мы так и не разобрались - 9 или 10. У меня в руках, я считаю так по пальцам, 10 проектом. Вы посчитайте, за подписью Кинаха подан законопроект. У меня 10 пальцев, поэтому по пальцам выходит 10. Представляете?

Значит, дальше. Да, комитет наш поддержал этот законопроект. Но, уважаемые депутаты, я хочу вас проинформировать, что, действительно, нынешний состав правительства не виноват, но при заключении этих договоров были, не было учтено, что прийдется платить налоги в бюджет страны. И по настоянию членов комитета, мы запросили: дайте перечень оборудования, которое будет завозится на Украину по этим договорам. Поверьте, что 80 процентов из этого перечня на Украине может быть произведено. В чем вопрос и в чем проблема?

Поэтому наш комитет предложил Верховной Раде принять в першом чтении и потом во втором чтении этот законопроект рассмотреть, поддержать, потому что выход из ситуации нужно искать, но перечень утвердить как часть законопроекта, чтобы под это не завозили группу 1-24, ну я не знаю, акцизные товары и так далее.

И следующее. Хочу, чтобы народные депутаты имели в виду, что мы , например, помогаем, даем льготу, скажем, один из проектов- это теплосети Киева 200 миллионов, водоканал Запорожья 50 с чем-то миллионов долларов. И одновременно эти коммунальные объекты уже готовятся к приватизации. Так, уважаемые коллеги, если мы за счет бюджета будущим хозяевам дарим деньги, мы должны поступать осознанно и знать, что мы это делаем. Ситуация экономическая, то, что докладывает уряд, что несоответствие в договорах с ЕБРР, конечно, глупо отказываться от этих проектом и терять эти деньги. Но внутри у себя нам нужно разобраться с этим вопросом, потому что получается, что мы сейчас за счет бюджета, за счет гарантий уряда и за счет льгот бюджета, скажем так, обновляем эти объекты, а через год мы узнаем, что они приватизированы конкретными частными или другими лицами нашего уважаемого государства. Вот в чем в принципе проблемы этого законопроекта.

Я вам предлагаю поддержать решение комитета, чтобы принять в первом чтении, а во втором чтении именно при условии утверждения перечня. Такие прецеденты депутаты прошлых созывов знают, мы делали, утверждали перечень объектов, перечень оборудования, которое завозилось. И ничего страшного, таможня знает, что пропускать и конкретно то, что не производится на Украине, освобождается от НДС, пошлины и других налогов. То есть мы даем льготы тем товарам, которые не производятся на Украине. А если они производятся на Украине, то я рекомендую нашему министерству, уряду провести переговоры с Банком реконструкции и развития и показать. что на Украине аналогично не хуже и не дороже производится такое оборудование и покупать наше за эти деньги, за которые потом Украина все равно будет возвращать этому банку, потому что это - кредит. Это не грант. Спасибо, я закончил свой доклад.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до співдоповідача є? Запишіться тоді, будь ласка. Так, на табло дайте перелік прізвищ. Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна".

11:44:11

ЧУБАРОВ Р.А. Дуже дякую.

Шановний доповідачу, ви в своєму виступі вже практично розкрили відповідь на те питання, яке я хотів запитати, тобто який статус цих сьогодні підприємств? І чи не мають вони найближчим часом бути приватизовані? Ви сказали, що, скоріше всього, так воно і буде. Але я хотів би вас запитати: чому все-таки якщо ми не приймемо позитивне рішення, хай оподатковується це обладнання, навпаки - якщо ми приймемо позитивне рішення, то чому би ту частину суми, яка мала би дійти до державного бюджету у формі оподаткування на те обладнання, яке везуть. врахувати це, як інвестиції державні в ті підприємства. які потім будуть приватизовані, записати за ними борги перед Держбюджетом, приймаючи таке рішення, і хай вони потім виплачують Держбюджету. Дуже дякую.

ЦУШКО В.П. Я с вами сто процентов экономически согласен, можно подать это как бюджетный кредит им, реструктуризировать выполнение после выполнения проекта, и чтобы они там через три или пять лет выплачивали в бюджет. И потом пусть приватизируют и делают, что хотят. Очень хорошее предложение, поэтому еще раз говорит о том, что правильно комитет поддержал в первом чтении, во втором можно вашу как поправку проголосовать и учесть. сделать именно так. Отличное предложение, я сто процентов согласен. Я думаю, уряд должен это поддержать.

ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Аграрної партії України.

11:45:38

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, шановний доповідачу, я хочу сказати, що ми маємо підтримати цей законопроект і підтримати з великим задоволенням, тому що це дійсно наведе порядок у такій важливій сфері. Ми маємо повертати гроші, стимулюючи виробництво товарів за кордоном.

Але в мене запитання в слідуючому порядку, чи не вважаєте ви, що таку практику визначення переліку товарів конкретну ми мали б ввести, приймаючи закони про вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку. Ми сьогодні, створюючи для них відповідні режими, і це добре, створюємо величезні труднощі у витриманні чи дотриманні конкурентноздатності наших виробників. І це ми бачимо з вами по групі товарів 1-24. Чи не вважаєте ви, що це нам треба ввести в практику законотворчої роботи?

ЦУШКО В.П. Екатерина Тимофеевна, я готов подать законопроект короткий вот такой, и вы подпишетесь под ним, то все свободные экономические зоны, все технопарки, все вот эти проекты имеют льготу только при условии использования отечественного оборудования.

И перечень только того необходимого, которого у нас, ну, не производится. И если мы впишем такое, я готов такой законопроект принять, и тогда мы будем стимулировать украинскую экономику. А так мы стимулируем, ЕБРР стимулирует ЕСовские проекты. Что не ясно? Спасибо.

ГОЛОВА. Василь Бартків, позафракційні.

11:47:26

БАРТКІВ В.П.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово Павлу Жебрівському, тим більше, він іменинник сьогодні.

ГОЛОВА. Будь ласка, Павло Жебрівський. Для оголошення тоді нам, очевидно, слово треба.

11:47:35

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Василь Петрович, чи не рахуєте ви, що сьогодні, ну, ви знаєте, що сьогодні потрібно оновлювати, фактично, всі основні засоби виробництва в Україні. Ми, тим паче, готуємося у СОТ, і сьогодні ми своєю продукцією достатньо неконкурентоздатні. Чи не рахуєте ви, що взагалі потрібно прийняти перелік того, скажемо, обладнання, яке сьогодні не виробляється в Україні як основних засобів і прийняти конкретний закон для того, щоб обладнання, яке для оновлення виробництва завозиться, не обкладалося ні ПДВ, ні митом для того, щоб ми підготувалися до вступу у СОТ.

ЦУШКО В.П. Спасибо, Павел Іванович.

Во-первых, поздравляю вас с Днем Рождения, желаю здоровья.

Второе, я за такое предложение ваше. Все, что у нас не производится, но при условии применения той поправки, которой высказал коллега Чубаров. Что да, пожалуйста, завозите, но эту льготу записываем как бюджетный кредит, и как это предприятие начинает получать прибыль, возвращает бюджету деньги. Нет вопросов. Тогда мы стимулируем производство, рабочие места, завоз действительно для инноваций того, что не производится. И обеспечим будущее бюджета.

А если мы даем, и все забываем, как мы даем все льготы и забываем, мы уже теряем такие миллиарды, у нас уже такая ситуация, что нужно останавливать все отечетсвенное и запускать то, что завозится.

Поэтому я поддерживаю такое. Я опять же говорю, ко второму чтению, пожалуйста, может быть это не для этого закона тема, но их этого может вырасти новый законопроект, в котором мы можем это учесть. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка, Василь Петрович.

Переходимо до обговорення. Дайте на табло перелік прізвищ народних депутатів, що записалися на обговорення. 10 хвилин, як ми домовлялися.

Юрій Анатолійович Кармазін. Підготуватися Черняку.

11:49:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Мене запитують: що відбулося за ніч? За ніч продовжувалася війна, до якої вчора приєдналася Україна через введення військ в Кувейт, через санкціонування військ в Кувейт, воюючу сторону. От, що відбулося за ніч. На жаль, продовжувалася війна. Хоча ми вчора прийняли мудре рішення, поставивши питання про вивід військ. Таким чином показали, що ми - європейська держава, незважаючи на те, що у нас є деякі папуаси.

Так-от якраз мова йде про європейські банки реконструкції і розвитку, і мова йде про те, чи потрібен нам цей закон, який зараз доповідався урядом.

Шановні народні депутати, закон сьогодні ми вимушені будемо приймати, на жаль. Я кажу це, на жаль, тому що в жодній з цивілізованих країн, мабуть, не ставилося б так питання, що зараз ще треба отримувати гроші. І я передивився повністю всі позички і на проект реконструкції Старобешівської ТЕС, і проект розширеного централізованого теплопостачання Києва і так далі. І потім на що все працює? На приватизовані обленерго по великому рахунку один проект, другий. Тому я просив би записати під час другого питання, що об'єкти, на які спрямовуються зараз ці кошти, які не надходять до бюджету, я хотів би, щоб Цушко робив собі помітки, що ці об'єкти не включаються до приватизації. І це буде тоді справедливо.

Якщо ми подивимося, нам дали втрати, які може понести Україна. Це просто катастрофічні втрати, це порядка 200 мільйонів доларів ми можемо втратити просто на рівному місці. Зрозуміло, що надалі такі угоди заключати не можна, але прийняття законопроекту забезпечить ефективне використання цих коштів, які надані Україні, оскільки будуть досягненні, по-перше, цілі, а по-друге, реалізуються ці проекти по цим 10-тю угодам, і уникнемо цих штрафних санкцій, якщо не звільнимо від оподаткування, то, скажемо так, Старобешівська розвалиться і так далі, не відомо, як воно буде розвиватися.

Я хотів би звернути вашу увагу на те, що ми з вами прийняли дуже хороший Закон у 2000 році про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених за використанням майна та коштів вітчизняного походження. Нам треба використовувати цей закон. Але ці угоди були заключенні до нього. Тому у нас немає виходу, як треба прийняти у першому читанні. Але застереження ці всі записати і не приватизувати, і доручення дати Комісії з питань приватизації, і Фонду держмайна також дати доручення з цього питання.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", підготуватися Шкілю.

11:53:15

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, існує думка, що всякі пільги - це дірки в бюджеті, і що всякі пільги - це погано.

Загалом, з цим можна погодитися, але тільки у загальному вигляді. Існують пільги на інновації та інвестиції, які дають могутній поштовх розвитку економіки. І якщо вже вести мову про пільги, то саме про пільги, інновації та інвестиції. Існує світовий досвід, зокрема, Японії. Японія, буквально, 10 років, навіть більше, ввела пільги на інновації, інвестиції і фахову освіту. І ми добре знаємо, який економічний злет був в Японії.

Тому я пропоную розвіяти міф про шкідливість будь-яких пільг. Все-таки є винятки, і можливий вибіркові пільги в кожен даний момент в конкретній ситуації в економіці, тобто треба голкою вколоти в те місце, де ефект є. Це своєрідна голкова терапія в економіці.

Тепер стосовно конкретного законопроекту. Я підтримую пропозицію проголосувати за нього в першому читанні, він заслуговує на підтримку, концептуально, принаймні. Йдеться про дев'ять чи там десять проектів інвестиційних, йдеться про пільги на ввезення устаткування і обладнання, яке практично без цього може в Україну не піти. У підприємств немає для цього грошей, у бюджеті гроші не закладено, нам дають міжнародні фінансові структури практично цей кредит, і було б нерозумно від цього відмовитися.

Тому , звичайно, це треба зробити. Але існує проблема, про яку тут казали, і я також хочу акцент поставити на цьому. Не можна створити дірку, через яку будь-яке устаткування знову ж таки могло б ввозитися в Україну на пільгових умовах. Тому, дійсно, потрібно додати до цього законопроекту перелік обладнання, устаткування, яке сюди піде.

У мене викликає сумнів термін "бюджетний кредит", про який тут йшла мова. Я думаю, що більш коректним це є податковий кредит, те, про що казав Чубаров, але тут треба подумати як це практично можна було б здійснити.

Ну і звичайно треба ставити питання про санкції, про відповідальність взагалі, тому що можливі зловживання. Ми знаємо на практиці, що можливі зловживання, тому треба подумати як виписати в законопроекті механізм відповідальності. Дякую за увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль. наступний Жебрівський.

11:56:39

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я хотів би, в першу чергу, звичайно зупинитися на самому законопроекті, на його тексті. В тексті все дуже добре виписано. Тут відповідно до проекту, у разі порушення вимог щодо цільового використання цивільних звільнених від сплати ввізного мита товарів, платник податку повинен сплатити ввізне мито у встановленому законодавством порядку. Законопроект передбачає звільнення від податку зразу ж тут на додану вартість певного кола операцій, які здійснюються в цілях забезпечення виконання вищезгаданий проектів між Україною та МВР і ЄБР. І звичайна річ, що в принципі зрозумілий є позитивний заряд цього законопроекту. Зрозуміло, що для виконання цих 9-ти операцій 9-ти проектів, 9, скажемо так, міжнародними організаціями Україною узгоджених позицій необхідні певні кроки з боку України. Але чомусь ці певні кроки завжди ідуть через митні пільги. Ми даємо митні пільги під різними приводами, за різних обставин, з різних умов, але рідко задумаємося, що будь-яка пільга - це момент, який розслабляє, момент, який руйнує, руйнує вітчизняну економіку. Звичайна річ, тут тяжко дискутувати у необхідності цих законопроектів, бо вибрані ті напрямки, які є, які несуть соціальний заряд. Тобто, є проекти по вдосконаленню теплоелектроцентралией, водоносних станцій і таке інше. Але я б хотів, щоб ми в даній ситуації чітко розмежовували користь від пільг і певні проблеми. От коли тут написано, що відповідно до проекту у разі порушення вимог щодо цільового.., хто буде контролювати порушення вимог щодо цільового використання? Митник на кордоні, йому сказали, що це йдуть по... законопроекту такому-то такому-то від такого-то числа Верховною Радою прийнятий, він пропускає. Хто буде вести чітку експертизу? Це не зовсім чітко виписано в законопроекті. Тому коли ми можемо говорити, то тільки винятково перше читання. І це перше читання має бути прийнято, але друге дуже ретельно доповнено і, я би казав, навіть відсотків на 60 перероблений законопроект, бо нечітко виписані головні регулюючі функції законопроекту, він має регулювати, а не тільки дозволяти. І цей регулюючий фактор тут виписаний достатньо кволо, тому я думаю, що й уряд зі свого боку запропонує чіткі механізми і народні депутати запропонують чіткі механізми контролю за дотриманням цього законопроекту, щоб не було під виглядом товарів, які йдуть на добру і корисну справу провезена контрабанда, як це дуже часто буває.

І шкода, що, звичайно, мене не слухає представник уряду, але тим не менше я звертаюся і до неї, щоб вона занотувала необхідність того, щоб законопроект чітко регламентував покарання тим, хто буде ввозити, чіткими санкціями, хто буде ввозити під виглядом продукції, яка необхідна для виконання цих проектів, контрабанду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський. Щось немає, святкує, мабуть. Калетнік. І закінчуємо.

12:00:11

КАЛЕТНІК Г.М. Безперечно, шановні колеги, проблема, яку піднято у доповіді заступника державного секретаря Мінекономіки пані Людмили Мусіної та у співдоповіді нашого колеги Цушка Василя Петровича, необхідно вирішувати і, окрім названих тут аргументів на користь прийняття цього законопроекту, я навів би ще один.

За минулий рік з порушеннями умов митного оформлення на згубу вітчизняного товаровиробника ввезено більше 300 тисяч тонн цукру в Україну. І ось до чого це призводить. Замість того, щоб в наступному році відсвяткувати ювілей - 180 років цукровій промисловості нашої держави, бо перший український цукровий завод запрацював в селі Трощені на Черкащині у 1824 році, ми, певно, будемо розпочинати процедуру поминок, бо, порівняйте самі. Буряко-цукрове виробництво АПК України станом на 91-й рік - це було 192 заводи, 130 насінницьких господарств, більше 10 машинобудівних заводів, науково-дослідні інститути і таке інше. Кількість працюючих у буряко-цукровому комплексі складала більше 1,5 мільйонів чоловік, посіви цукрових буряків сягали 1,6 мільйона гектарів. Це одна із найбільших площ у світі, як і виробництво цукру, понад 5 мільйонів тонн. Надходження до бюджетів всіх рівнів складало понад 1 мільярд гривень.

Для моєї рідної Вінницької області як цукрового Донбасу, це до 100 тисяч працюючих, це четверта частина валового продукту, кожна сім'я у колишньому Радянському Союзі споживала пуд вінницького цукру.

Станом на 2003 рік ми маємо на половину менше посівів, виробляємо мільйон 400 тонн цукру, якого вистачає тільки для забезпечення внутрішніх потреб. Робочі місця зменшилися на 300 тисяч. 21 завод практично демонтовано. І одним із головних чинників такої негативної динаміки є недоліки в законопроектах, а також і в імпорті цукру-сирцю тростинного в Україну.

В період з 1998 року по 2003 ввезено 1,2 мільйона тонн цукру-сирцю, за який вивезли з України і підтримали закордонного виробника на суму 274 мільйона

доларів. Світовий досвід підтверджує, що всі бурякосіючі держави надійно захищають своїх виробників і, насамперед це стосується умов ввезення на територію цих держав цукру.

Заради справедливості скажу, що ми теж маємо такий захист у вигляді Закону про державне регулювання виробництва (реалізації) цукру, але він не виконується. Ним передбачено ввізне мито 300 євро за одну тонну. Законопроекти, які поступили по ввезенню цукру-сирцю і зареєстровані для розгляду Верховною Радою, передбачають зниження цього мита до 5 євро. Порівняйте, 300 євро і 5 євро. Такої практики немає. Найближча наша сусідка Росія має 95 євро за одну тонну. Тому я звертаюсь в тому числі і до своїх колег, народних депутатів від фракції "Наша Україна", які внесли даний законопроект, прохання його відкликати, бо цей шлях є згубним і остаточно доконає стратегічну галузь економіки України, занапастить національну безпеку держави.

Законопроект, який розглядається, прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо умов митної форми товарів завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням позицій, що висловлювали народні депутати.

Шановні колеги, я просив би вашої підтримки, може, не будемо робити перерву, щоб розглянути ще декілька законопроектів, а о 13-ій перейти до "Різного"? Дякую.

Оголошується до розгляду проект закону про автомобільні дороги. Доповідач - голова Державної служби автомобільних доріг України Володимир Федорович Демішканц. Володимире Федоровичу, прошу до 5 хвилин, дуже коротко.

ДЕМІШКАН В.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, автомобільні дороги є невід'ємною складовою частиною транспортної системи держави і значною мірою впливають на соціально-економічний розвиток України. Від стану автомобільних доріг суттєво залежить витрати на перевезення вантажів та пасажирів, рівень цін, ступінь зайнятості населення, темпи розвитку економіки.

Світовий досвід свідчить про те, що саме з розвитку автомобільних доріг починався вихід з економічної кризи багатьох країн, тому законодавче забезпечення функціонування автомобільних доріг має велике значення не тільки для дорожнього господарства, а також для всіх галузей економіки і всього суспільства.

Правова база функціонування автомобільних доріг потребує удосконалення. Окремі питання законодавчого забезпечення функціонування автомобільних доріг регламентується законами України про дорожній рух, транспорт, про джерела фінансування. Але ці законодавчі акти не охоплюють всього спектру правових, економічних, організаційних та соціальних аспектів функціонування автомобільних доріг загального користування. В них не визначена роль автомобільних доріг в єдиній транспортній системі України, нечітко визначені основні терміни, не врегульовані питання державного управління автомобільними дорогами.

Проект закону України про автомобільні дороги розроблено згідно з державною програмою розвитку транспортно-дорожнього комплексу на 2000-2004 рік. .......... положення закону визначено в його основних розділах - розділ "Автомобіль і дороги загального користування" характеризує автомобільну дорогу як комплекс інженерних споруд, визначає складові частини автомобільної доріг загального користування, характеризує систему класифікації автомобільних доріг, порядок їх обліку та фінансування.

Хочу звернути вашу увагу, шановні народні депутати, що за проектом цього закону автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності, не підлягають приватизації, стосовно них не можуть вчинятися ......, внаслідок яких може буде відчуження доріг з державної власності.

Важливе місце в законі має розподіл користування автомобільними дорогами загального користування, в якому регламентуються обов'язки та права автомобільних доріг, вимоги та організації руху, транспортних засобів.

У проекті закону визначено правові засади захисту довкілля, у процесі будівництва, ремонту та отримання автомобільних доріг загального користування, напрямки здійснення єдиної технічної політики.

За висновками Міністерства юстиції проект закону України про автомобільні дороги відповідає основним положенням законодавства Європейського союзу. У висновку головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України визначено, що законопроект може бути прийнятий за основу в першому читанні.

При розгляді проекту закону у Комітеті Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку народні депутати висловили низку конструктивних зауважень, за якими ми їм дуже вдячні. Суть цих зауважень полягає в тому, що закон повинен стосуватися усіх без винятку автомобільних доріг загального користування, сільських вулиць, міст, в містах та інших населених пунктів, відомчих тощо.

Ми в цілому не заперечуємо проти такого підходу і вважаємо, що всі зауваження і пропозиції можна врахувати при доопрацюванні проекту закону згідно з Регламентом Верховної Ради України.

Державна служба автомобільних доріг звертається до вас, шановні народні депутати, з проханням підтримати проект Закону України "Про автомобільні дороги" і винести його на повторний розгляд у першому читанні для врахування зауважень і пропозицій народних депутатів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Прошу на запитання записатися, якщо вони є. Будь ласка, на табло висвітліть.

Левко Лук'яненко, фракція Юлії Тимошенко.

12:08:45

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Лук'яненко Левко Григорович, Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко.

Володимире Федоровичу, я хотів би спитати таку річ. Україна не була самостійною державою, і тому, коли ми подивимося зараз на карту шляхів і автомобільних, і залізничних, то ми бачимо дуже чітку картину. Це із півночі на південь лінії ідуть, і зі сходу на захід або зі заходу на схід. Ця система більш-менш розвинута. Але от між цими, знаєте, кінцями у межах України вони не закруглені.

То у мене питання є таке. Чи є план заокруглення шляхів і автомобільних, і залізничних, скажемо, для кращого обслуговування України як окремого незалежного економічного комплексу? Це перше питання.

І друге питання. Десь у 1972-1973-1974 роках була якась постанова, я не знаю її, про те, щоб розорати оці от смуги захисні уздовж автомобільних шляхів. І залишилися зовсім вузесенькі, а то, розумієте, не вистачало землі для оранки, і там викорчували дерева і переорали, розумієте, і так далі. Чим, я думаю, завдали величезної шкоди ще оцим захисним смугам, які зрештою захищають дороги та і зрештою повітря очищають. Яка позиція ваша тепер відносно цього питання?

Буду дякувати за відповідь.

ДЕМІШКАН В.Ф. Дякую. Я хочу сказати, що, дійсно, сьогодні Україна має географічне положення і першочергові шляхи сполучення, котрі для неї мають дуже суттєве економічне і життєзабезпечення України, це міжнародні транспортні коридори, котрі йдуть із заходу на схід чи навпаки.

І на балансі державної служби сьогодні знаходиться сітка доріг 170 тисяч кілометрів, де якраз і є всі напрямки, котрі забезпечують зв'язок з усіма регіонами України. Єдине питання, котре сьогодні постає перед дорожньою галуззю, що враховуючи уже останні 5 років особливо, фінансування зменшилося і дійшло до критичного. Тому занепад місцевих і сільських доріг, котрі находяться у нас на балансі, ви всі відчуваєте, коли буваєте в округах та і проїжджаючи по цих дорогах. Я вважаю, що сьогодні, щоб виконати у повному обсязі роботи по вдосконаленню місцевих доріг потрібно збільшити фінансування, і воно розрахункове складає десь біля 7 мільярдів. Ми знаємо, що сьогодні Україна не може собі дозволити такі вкладення в дороги, але уже, дякуючи вашій підтримці, у 2003 році ми значно скорегували план фінансування на місцеві дороги, і вважаємо, що вже в цьому році вони значно покращаться. І оці з'єднання, котрі забезпечать всі регіони, в дорожньому господарстві будуть значно покращені.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка.

ДЕМІШКАН В.Ф. Ні, я ще на друге питання, Володимире Михайловичу.

І друге питання...

ГОЛОВА. Ну, так 5 хвилин не можна відповідати на запитання, давайте коротше, будь ласка.

ДЕМІШКАН В.Ф. Що стосується другого питання по полосі відводу, вона сьогодні існує у нас в межах 14 метрів з кожної сторони. І враховуючи те, що відвід більший був забраний, сьогодні ми маємо певні погані тенденції при розбудові доріг. І моя точка зору, що це було не правильно.

Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція " Наша Україна".

12:13:05

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний доповідачу! Чи не буде цей законопроект декларативним, паперовим, чи вплине його прийняття на покращання стану доріг в Україні? Конкретніше, як буде вирішуватися питання фінансування будівництва і ремонту доріг? Які джерела фінансування?

І друге запитання вже, яке було задано, яке не вимагає фінансів. Чому вирубаються дерева вздовж доріг? Це злочин.

Дякую.

ДЕМІШКАН В.Ф. Дякую. Цей законопроект якраз не передбачає додаткового фінансування, він визначає тільки законодавчо що і як повинна впливати державна служба на всі дороги і забезпечувати безпеку руху, зв'язку та іншого. Що стосується фінансування, я окремо можу дати довідку в робочому порядку. Сьогодні вона складає мільярд 717 мільйонів у бюджетів України, 35 відсотків направлено на місцеві дороги. Крім того, 200 мільйонів йде податок з власників транспортних засобів.

Що стосується вирубки дерев. По-перше. Всі ці питання самостійно не робляться, погоджуються з екологією. І я вам хочу сказати, що у нас на 70 відсотків доріг, де знаходяться дерева, вже в аварійному стані, тобто вони гниють. Висаджуємо, ми обов'язково цю роботу робимо, висаджуємо дерева, а ті дерева, котрі падають від вітру, і вони безпеку руху і безпеку життя, то тоді в цьому випадку... І це погоджується з екологами і ніякого...

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, Володимире Федоровичу.

До співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Ореста Дмитровича Климпуша, будь ласка.

2:15:26

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Надзвичайно важлива роль доріг у сучасному житті загальнопризнана. Свою увагу і розуміння цього наші депутати постійно підтверджують і зокрема своїм рішенням щодо фінансування доріг у 2003 році. Нам тільки необхідно прослідкувати, щоб та сума, про яку згадував тут попередній доповідач, дійсно була виділена і це буде наш перший і реальний вклад у суспільну важливу справу.

Поданий Кабінетом Міністрів України законопроект , що розглядається сьогодні, має на увазі регламентувати функціонування автомобільних позаміських доріг, як єдиної складової єдиної транспортної системи держави як таких, що покликані задовольняти потреби населення і суспільства в автомобільних пасажирських, вантажних перевезеннях і мають місце важливе соціально-економічне значення.

Оскільки такі дороги є основою визначальними для нашої загальнодержавної дорожньої мережі. то безумовно є потреба мати таке чітке законодавче забезпечення і функціонування.

На сьогодні в Україні діє низка законодавчих актів, що певною мірою регламентують окреме питання (їх згадував доповідач і я не буду повторювати).

Пропонованим законопроектом визначено економічні організаційні заходи... засади з функціонування автомобільних позаміських доріг загального користування, їх значення для економіки України, для суспільства в цілому як складової єдиної транспортної системи держави, а також правила користування, права та відповідальність користувача та відповідних дорожніх служб та інші елементи.

За предметом правового регулювання вказаний проект належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України, до законодавства Європейського Союзу. В цілому позитивно оцінюючи проект, комітет вважає за доцільне прислухатися до ряду пропозицій, зауважень, що надійшли до наданого варіанту проекту закону від народних депутатів України та фахівців різних галузей. У членів комітету є також ряд зауважень і побажань. Основні з них зводяться до того, що необхідно, щоб законопроект стосувався усіх автомобільних доріг та було надано класифікацію і юридичний статус усіх доріг загального користування: позаміських, міських, сільських, а також доріг як відомчих так і приватних на приватних територіях. Необхідно визначити основні вимоги до усієї національної мережі доріг, а також повноваження та відповідальність за формування усіх її елементів, що забезпечувало би потреби в місцевих, регіональних, міжрегіональних та міжнародних автотранспортних перевезеннях, обумовлювало б ефективне державне управління дорожнім комплексом, а головне - давало можливість та гарантії надійного сполучення як головної мети.

Окремої уваги заслуговують вимоги, пов'язані з надходження автодорожньої мережі нашої держави до складу європейських транспортних коридорів. Як відомо, через Україну проходить 5 із 9 таких коридорів. Потрібно чітко регламентувати відносини у сфері функціонування концесійних та платних автомобільних доріг, більш детально визначити права і обов'язки власників і користувачів доріг, виписати питання державного управління усім комплексом, в тому числі і тих доріг, що не знаходяться на балансі державних дорожніх організацій.

Ці та інші міркування обумовлюють певні вимоги до структури і змісту законопроекту. Головне науково-експертне управління зазначає, що законопроект може бути прийнятий за основу в першому читанні з подальшим врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Враховуючи вищенаведене, комітет пропонує проект Закону про автомобільні дороги направити на повторне перше читання, доручивши з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів України, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи підготувати до повторного першого читання та внести на розгляд Верховної Ради України.

Прошу вас, шановні колеги, підтримати цю пропозицію при голосуванні у наступний пленарний четвер. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до нашого колеги. Будь ласка, на табло прошу дати перелік прізвищ.

Борис Беспалий, фракція "Наша Україна".

12:19:44

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово Володимиру Черняку.

ГОЛОВА. Володимир Черняк.

12:19:52

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Орест Дмитрович, я знову ж таки про фінансування, тому що без вирішення цієї проблеми всі закони паперові. Зокрема, куди йде дорожній збір? Чи використовується він за цільовим призначенням? Дякую.

КЛИМПУШ О.Д. Дійсно, питання фінансування - це найголовніше питання. Я не перестаю повторювати, хочу ще раз згадати вам, що для доріг, кажучи, у доріг є два вороги: один - вода, яка руйнує, щоразу руйнує дорогу, і другий - парламент, який визначає недостатню кількість грошей на дороги. Тому, я думаю, що тут ми повинні розуміти свою роль, що наша полягає якраз у максимально можливому виділенні фінансування.

А щодо того, які сьогодні здійснюються збори, то згідно з законом, який ми прийняли, і Законом про бюджет на 2003 рік, значить, дорожній збір, який здійснюється із власників транспортних засобів, він направляється безпосередньо на дороги і розподіляється між місцевою владою та частина йде, 50 відсотків, на концентрацію на дороги загальнодержавного значення.

ГОЛОВА. Так, Андрій Шкіль, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

КЛИМПУШ О.Д. Я поділяю з вами цю підозру стосовно того, що може місцева влада, отримавши ці збори, нечітко однозначно використовує їх за цільовим призначенням. Я поділяю таку тривогу. Місцева, обласна там.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

12:21:31

ШКІЛЬ А.В. Шановний доповідачу! Дякую.

Андрій Шкіль, Блок Юлії Тимошенко.

Я хотів би тут перервати дискусію, розумію, що, і захистити трохи Верховну Раду, тому що, якщо два вороги є у дороги, то це, у нас би вони були золоті, якби було б тільки два ворога. Там є ворогів значно більше: ремонтники, які ремонтують дороги завжди, коли починається дощ; в дощ, мороз виїжджають і залатують ями. Я ж кажу: це їдеш по дорозі - таке враження, що на низькому польоті бомбардувальник пролетів, що війна була не в Югославії, а в Україні, на українській дорозі і бомбардували тільки дороги. Я не знаю, куди йде цей дорожній збір. Я хотів би, щоб ви не окреслили те, як він розподіляється, а суму назвали, суму дорожнього збору, який витрачається на дороги, який платять водії. І скільки треба Верховній Раді дати грошей, щоб нарешті у нас з'явилась хоч одна дорога - дорога Львів-Харків через Київ, на якій можна було б їхати нормально, не об'їжджаючи ями і не створюючи тим самим аварійну ситуацію? Дякую.

КЛИМПУШ О.Д. Ну, шановний колего, ви у ваших зауваженнях, коли їх наводили, першу частину, то все звели все-таки, що вода. Є вода, є дощ, і от коли є дощ, то тоді є всі проблеми. Тобто тут вода все одно присутня. Але, дійсно, є іще і суб'єктивні обставини, які треба враховувати і треба наводити порядок. Безперечно, наші дороги є значно гіршими, ніж вони повинні бути для сучасних транспортних засобів. Безперечно, вони є недостатньо безпечними, але для цього треба, дійсно, підвищити нам фінансування.

Є інші шляхи збільшення, ми будемо вносити такі пропозиції щодо розгляду нових джерел фінансування. зараз я спробую назвати ту суму. Інші джерела фінансування: наприклад. у всіх державах для фінансування в будівництві і утримання доріг є складова у ціні паливно-мастильних матеріалів. 20-25 відсотків вартості того бензину, пального, яке споживається, іде безпосередньо прямо відразу на будівництво і на утримання доріг. Це є такий загально світовий досвід.

Що стосується то суми. Вона незначна, вона порядку 250 млн. І це сума, коли вона розпорошена на наші 25 областей, то, ви розумієте, що вона навіть менше, як 10 млн. на область в середньому. Це дуже незначна сума.

ГОЛОВА. Олександр Шевченко, фракція Аграрної партії України.

12:24:00

ШЕВЧЕНКО О.О. Прошу передати слово народному депутату Самоплавському.

ГОЛОВА. Валерій Самоплавський, будь ласка.

12:24:06

САМОПЛАВСЬКИЙ В.І. У мене запитання і запитання-ствердження.

В кінці 50-х років була на Україні злополучна практика створення насаджень зелених і основною породою була тополя. Якщо це було правильно в лісостепових, степових зонах, так це правило тоді перенесли і на Західну Україну, і на північ нашої держави, нашої України. І те, що ви зараз вирізуєте тополі, висаджуєте насадження ті, що повинні рости, то цінні породи - горіх, дуб інші, ви поступаєте абсолютно правильно. І за еталон цих робіт вам потрібно взяти Сумську область. От коли прийшов губернатором Щербань, і ця робота ведеться там на належному рівні. Так я вас підтримую в цій роботі.

КЛИМПУШ О.Д. Дякую, дякую, Валерію Івановичу. Але я тепер безпосередньо цим не займаюся, цією роботою, хоча поділяю вашу позицію, що, дійсно, сьогодні треба уважно віднестися. І я розумію, що коли їдеш по такій дорозі, наприклад, як там із Хмельника до Хмельницького, і там стоять ті старі липи, і вони, дійсно, чудові, і вони, дійсно, прикрашають дорогу, але це є предмет небезпеки для такої дороги і їх треба віддаляти. Тунельний ефект, які викликають дерева, що знаходяться близько від дороги, він є надзвичайно небезпечним, це знають фахівці.

Тому якщо розглядати дороги з позицій сьогоднішніх вимог, треба до них підходити саме за сьогоднішніми мірками. Може, на Сумщині правильно роблять, очевидно. Я думаю, що наші дорожники кваліфіковано підходять до цього питання і роблять це там, де потрібно. І ці тополі, вони сьогодні не визначають нашого "зеленого потенціалу".

(Ш у м у з а л і)

Так Катерина ті ще липи посадила. Не Катерина, а Потемкін же Катерини.

ГОЛОВА. Народний депутат Оржаховський, будь ласка.

12:26:21

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний доповідачу, у мене до вас два запитання, я хотів їх задати голові Держкомітету. Але так я думаю, що ви проясните мені ситуацію.

Перше питання, чого сьогодні заважає у тісній співпраці Державному комітету і органів місцевого самоврядування у вирішенні проблем забезпечення належної якості місцевих доріг? Як бачить комітет цю перспективу співпраці?

І друге, на півдні нашої держави, зокрема, на Херсонщині, Миколаївщині нинішня зима досить видалася тяжкою. І особливо це відчутно, коли почалося таїння снігів, коли ми відчуваємо підтоплення, проїхати по дорогам неможливо, і всіх згадують водії - і Верховну Раду, і уряд, і народних депутатів.

Тому чи як ви вважаєте як представник від відповідного комітету Верховної Ради, чи вистачить коштів у нашого державного комітету для того, щоб оперативно створити, забезпечити належний рівень доріг після оцих паводків і так далі. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

КЛИМПУШ О.Д. Дякую. Що стосується, дійсно, належної співпрацю, то ми не бачимо ніяких завад, шкод для такої співпраці. Але сама співпраця не забезпечує тої мети, яку ви кажете.

Сьогодні для того, щоб ми знову повертаємося до того, що потрібні кошти, потрібна можливість. І без вкладення коштів, скільки б ми не говорили, ми нічого не можемо зробити. Належна якість може бути забезпечена тільки цим.

І друге ваше питання. Знову-таки, ви відчуваєте, що є проблема коштів. Звичайно, кожна зима, вона наносить великі, я знову-таки повертаюся до тези, що зима, вода це є руйнування дороги, вона приносить великі руйнування. Потрібні, звичайно, відновлення. Я певен, що проїжджість, проїжджаїмость, як сказати, доріг, вона буде відновлена. Але стосовно високої якості без належного фінансування не можна говорити.

Сьогодні я підтверджую, ми провели експертну оцінку, багато раз перевіряли ці дані, розрахунки. Сьогодні нам потрібно біля 7 мільярдів гривень для того, щоб впорядкувати нашу дорожню систему.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано, Орест Дмитрович, сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Дайте перелік прізвищ народних депутатів, що записалися для обговорення. Ми домовлялися скільки, 10 хвилин, да?

Будь ласка, Володимир Пузаков. Ну, п'ятнадцять.

12:29:18

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Питання автомобільних доріг - одне із глобальних питань економіки. Існуючий стан дорожньої мережі майже по всій Україні критичний, і з кожним роком катастрофічно погіршується її технічний стан. Головною причиною такого стану дорожньої галузі - вкрай низьке фінансування.

Наприклад, структура мережі автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області не відповідає сучасним вимогам. Протяжність доріг першої категорії складає лише 1 кілометр. Сьогодні зменшилися обсяги введення в експлуатацію нових доріг. Якщо у 1989 році введено в експлуатацію 76,6 кілометрів нових доріг, то на 2003 рік заплановано лише 6 кілометрів. Тобто менше у 12 разів. На даний час термінового ремонту потребує 86 відсотків мережі доріг. Критична ситуація склалася також з автодорожніми мостами: 70 відсотків, які побудовані у 70-ті роки і сьогодні теж потребують капітального ремонту та перебудови.

Про яке автобусне сполучення по цим дорогам можна говорити? Я зачитаю уривок з листа мешканців села Нововознесенська та Якімивки Маловисківського району Кіровоградської області.

Рятуйте нас! В якій країні і в якому часі ми живемо? Голі, босі, напівголодні, кругом ворюги, брехуни, гинуть молоді люди, бездоріжжя страшне, на дорогах канави такі, що можна навіть сховатися. Ми вже забули, який вигляд і звук мають автобуси. Де ж ті депутати-мажоритарники та горе-керівники адмінресурсу, які там гарно перед виборами обіцяли кращого життя і навіть гарні дороги. А сьогодні вони бояться на своїх “мерседесах” заїхати в наше село. Тобто ми потрібні властям та депутатам-одномандатникам тільки в час виборчої компанії. Таких писем дуже багато.

Це тільки мізер із тисячних проблем, на які власті закривають очі, а в кращому разі просто відписками вирішують проблеми, не чуючи крику і стону людських сердець. Все це, звичайно, надто серйозно. Тому обговорюючи та приймаючи цей законопроект, Верховна Рада України повинна проконтролювати не тільки його виконання, а й фінансування з боку уряду.

Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Яворівському. Немає Яворівського, да? Тоді Шкіль.

12:31:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, вельмишановний український народе.

Хіба ми можемо з вами сказати, скільки коштів спрямовується на утримання доріг. Я, будучи головою Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, ніяк не міг добитися, а скільки ж витрачено коштів. А коли почали шукати по всій державі, як же це важко було, і до цих пір ще шукає. А потім почав цікавитися. Виявляється, існують розміри “відкатів”, тіньового обороту і так далі. Коли дивишся, чому дорога постелена у минулому році вже вибита, а тому що якість така. Адже технологія не дотримується. І ми кажемо: фінансування більше, більше, більше. Зараз вже треба нам закон окремий про дороги. Я запитую: а чи потрібен такий Закон про автомобільні дороги? Адже держава має Закон про державний рух, про транспорт, про джерела фінансування дорожнього господарства, про місцеве самоврядування. Купу законів маємо. Вносьте зміни. І я для себе, коли читав закон, шукав відповідь: "Яка мета внесення закону, адже такі просто тези?" Це затверджується Кабміном і так далі. Не буду наводити прикладів. Нічого, крім декларацій, нічого в законі немає. А потім зрозумів для чого. Виявляється все криється у статті 13-ій "Органи, що здійснюють державне управління автомобільними позаміськими дорогами загального користування". Державне управління, користування здійснюється Кабінетом Міністрів, органом управляння автомобільними дорогами загального користування. Ось в цьому криється собака. Тому що там ідуть основні повноваження, повноваження виписані, орган буде окремий. Прямо, як міністерство.

Шановні, так що, ради цього треба закон робити? Мабуть, не треба ради цього робити закон.

І я хочу, щоб ви згадали, що Гітлер і Муссоліні суворо карали за те, що неякісно будували дороги. Я хочу, щоб ви згадали всіх наших мешканців Києва, інших міст, які, проїжджаючи сьогодні по центру Києва, і дихаючи отим смородом від техніки, проклинають останніми словами тих людей, які перекрили вулицю Банківську, хто перекрив вулицю Лютеранську. Адже ще, коли ще там стояло ЦК КПРС, можна було проїздити навіть автомобілем, можна було проходити. Зараз закрито. Та як же це так? Із за одного бензовоза, якого перелякалися на вулиці Лютеранській, ви перекрили повністю рух. Що ж ви робите, шановні, всі разом з ДАІ.

Більше 10 тисяч чоловік щорічно гине на дорогах із-за вашої якості. Це ще суди беззубі, і люди наші беззубі, всі мають пред'являти позов до вас і будете відповідати.

Такий закон в такому вигляді абсолютно не потрібен і правильний висновок комітету, що він не просто сирий, а треба сказати, що в ньому зацікавлені певні кола. А я думаю, що коли джерела фінансування вийдуть з тіні, я багато тут бачу ще багато чого, коли всі “откати” вийдуть, всі фінансово-економічні групи, які стоять за цим фінансуванням, тоді стане зрозуміло хто зацікавлений.

Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

12:35:37

ШКІЛЬ А.В.

Шановні виборці! Шановні народні депутати! Я хотів би зупинитися на самому тексті законопроекту. Спочатку для того, щоб, а потім вже перейти до загальної частини.

Розумієте, в самому тексті законопроекту відчувається його поспішність написання. Не виписане якісно і нормально певні положення. Зокрема, автомобільні дороги загального значення вони перші не виписані що таке, чим вони відрізняються від позаміських, від незагальних і таке інше. Тобто, введено термін, а він не відповідає наповненню змістом в самому законопроекті.

Далі. Мене просто вразило словосполучення "дорожній одяг проїзної частини". Нормально це - дорожній одяг? Дорожні штани там, наприклад, можна сказати, дорожні черевики. Не пояснено для чого, хто вдягає цей одяг, хто його знімає, що воно є таке. І от так от просто написали і все.

Я думаю, що мають рацію ті народні депутати, які стверджують, що робиться, закон пишеться під ще одну керівну структуру і це однозначно.

Я хотів би наголосити ще на одному факті. Ми маємо тут дорожній збір. Велася про це розмова. Кошти один кілометр дороги коштує на Заході мільйон доларів, в Україні - мільйон гривень. Припустимо. То за 250 тисяч і 250 мільйонів можна збудувати щороку 250 кілометрів доріг. Вони будуються? Ні. Ті, що дороги є, ремонтуються? Ні. Я також дивуюся, от як так, коли кожна весна - це для нас трагедія, кожна весна - це аврал на дорогах, кожна весна ми відкриваємо, що весною тане сніг, весною йдуть талі води. Це кожного дивує. Кожного керівника області, кожного дорожника. Вони кажуть :що ж таке, вчора тільки латали, тобто у минулому році, а сьогодні доведеться латати знову? Якщо ми будемо створювати контрольні органи, це не означає, що поліпшиться якість того, що ми контролюємо. Якщо ми будемо створювати фіскальні закони, то це не означає... і давати можливість контролювати виконання цих законів якомусь органові, то це не означає, що ми будемо мати якісний продукт, що ми будемо якісні дороги.

Я думаю, що треба контролювати кошти і надходження. Але це мають контролювати, кошти і надходження, не ті, хто їх витрачає, і не ті повинні контролювати якість доріг, хто їх будує. І тому, тут, як на мене, тут надто м'яким є рішення комітету про повторне перше читання.

Я би рекомендував відхилити цей закон, доопрацювати його, розібратись хто який одяг дорожній буде вдягати і вийти до Верховної Ради з нормальним позитивним законом.

Дякую.

ГОЛОВА. Іван Заєць, наступним буде виступати Володимир Яворівський. Фракція "Наша Україна", будь ласка.

12:38:30

ЗАЄЦЬ І.О. Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Як бачите, закон недосконалий, законопроект недосконалий. Про що це свідчить? Це свідчить про те, що ми не маємо сьогодні урядової політики щодо доріг.

Справа в тому, що дороги забезпечують дуже високу динаміку життя. І кожна держава прагне до того, щоб мати чітку систему автомобільних доріг, які б забезпечувати безпеку, які б забезпечували швидке доставляння людей чи якихось вантажів до місця призначення.

У нас же 10 років фактично ведеться політика, абсолютно не спрямована у бік розвитку цієї динаміки життя. Тому ми відстаємо від цих країн у своєму економічному розвитку.

Але я хочу, шановні народні депутати привернути вашу увагу до такого розділу як "Охорона навколишнього природного середовища". Є начебто розділ. Але чи є що-небудь путнього у цьому розділі?

Говориться лише про те, що треба, щоб проводилася державна екологічна експертиза при проектуванні доріг, при реконструкції доріг. Серед повноважень спеціального органу говориться буквально таке: "Проводити вирубку дерев або інших зелених насаджень у смузі відведення автомобільної дороги". І ми ніде, Валерію Івановичу, не знайдемо тут слово про те, що треба і насаджувати ці дерева.

Я вже кілька років їжджу спеціально і відслідковую цю позицію. Скрізь рубають дерева навколо доріг, де треба і не треба. Але я ніде не бачив, щоб садили навколо автомобільних доріг сьогодні молоді дерева. І це є нормою, норма, яка повинна бути засуджена, повинні бути санкції, повинна бути кримінальна відповідальність і повинна бути адміністративна відповідальність за знищення зелених насаджень в Україні.

Раніше, в 60-70-ті роки звір міг мігрувати із Карпат аж до східних наших земель аж до Луганська. Чому? Тому що була система лісосмуг як по землях, так і по автомобільних дорогах. Сьогодні куди ви не їдьте, все абсолютно рубається. Для чого воно рубається? Для того, що хтось їздить 180-190 кілометрів на годину, і кажуть, якщо ми вирубаємо дерева, то не будуть люди битися. Будуть люди битися, бо на такій швидкості нічого не спасе цю людину. Тому, шановні друзі, нам треба дуже пильно подивитися на діяльність у ділянці охорони навколишнього природного середовища.

Проїдьте сьогодні по Києву. Маленький морозець, буквально на півгодинки заморозили воду і став льодочок. Що ми бачимо сьогодні? Розсипали тонни цієї хімії, цієї солі. Куди ця вода біжить сьогодні? Вона сьогодні біжить у Дніпро, потім ми п'ємо цю воду, потім і беремо і хворіємо. Тому, шановні друзі, я би хотів би, щоб у цьому законопроекті були дуже чітко виписані цілі, повноваження і засоби охорони навколишнього природного середовища. Я звертаюся, користуючись нагодою, до міністерства, до представника міністерства, припинити вирубку зелених насаджень навколо автомобільних доріг, якщо у вас немає проектів і якщо ви не насаджуєте нові дерева, тим більше зараз, коли розпочинають гніздитися птахи. Тому я пропоную відхилити цей законопроект, доопрацювати його і подати його знову на наше слухання, а цей законопроект, в принципі, потрібен. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Немає, не буде лісу, не буде де ховатись нам.

12:42:04

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, Львівщина, Яворівський, Жовківський райони і Равщина.

ГОЛОВА. Я прошу уваги!

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні колеги, так склалося, що минулого тижня я за кермом автомобіля проїхав від крайньої західної точки - це від Яворова, де я обраний депутатом, до Одеси. І постійно думав про незмінність геніальних абсолютно понять, висловлених нашим видатним попередником про те, що найбільше, що нас відрізняє в усьому світі, це - дороги і дурні. З дурнями проблем немає. На душу населення у нас тут все гаразд, а от по метрові доброї дороги на душу населення ми. мабуть, на одному з останніх місць.

Я постійно думав і хочу, щоб і ви почули, постійно думав: їздить цей самий поляк, скажімо, громадянин Польщі із своєї батьківщини в'їздить в Україну. Проїздить

5-6 км десь так до наконечного другого, там, до наконечного третього, а далі починається Україна. Особливо зараз, після зими, які страшні і жахливі дороги? Що про нас взагалі думають ті люди, які пересікають Україну? Я не кажу там про цей сервіс, який там примітивний, який у них не є, але які у нас сьогодні дороги? У мене таке враження, що, справді, краще не пускати, мабуть, іноземців на своїх автомобілях, щоб вони пересікали Україну, якщо ми хочемо хоч трішечки якось зберегти свій імідж.

Але я до справи. Здавалося б, ну конче потрібен цей закон. Якщо хочете, добрі дороги - це фірма, це - обличчя держави. Навіть у тій самій Молдові дороги набагато кращі. Тут Кармазін десь пішов, я готовий його підтримати. Те, що робиться в Одесі, Юрій Кармазін, те, що робиться в Одесі, я взагалі не знаю, у мене таке враження, що якби цього Боделана пустити, щоб він зранку до вечора просто їздив по цих одеських дорогах, у мене таке враження, що тільки після того, він почав би їх якось ремонтувати. Через те така надія була на цей закон, що нарешті ми унормуємо, що цей закон визначить, куди ідуть ті гроші, адже гроші збираються, І кожен з нас, хто платить, я, скажімо, як людина, яка їздить за кермом, який платить за автомобіль дорожній збір, я хочу знати, куди йдуть ті гроші? В мене таке враження. що вони йдуть в зовсім іншому напрямку.

Отож, я завершую. Я не хотів би виносити жорстокий присуд цьому закону, але вважаю, він абсолютно ні пса не вартий, в ньому є тільки одні єдині декларації, він нічого не регулює, він, навпаки, заморозить ситуацію в тому стані, в якому є. Через те я дуже хотів, щоб ми з вами, шановні мої колеги, щоб ми не спокусилися на оце так зване перше читання, прийняти в першому читанні, а потім в другому читанні нічого, практично, не поправиш, воно все піде, знаєте, як порожняк покотиться, і ми нічого не поправимо.

Я би дуже просив все-таки нам взятися і потрібно зробити нормальний прагматичний закон про дороги в Україні. І я думаю, що так і буде.

Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Олександрович.

Ну, з процедури, будь ласка. Я ж думаю, що Верховна Рада “порожняк не гонить”, так що ...

Будь ласка, Черняк з процедури.

12:45:49

ЧЕРНЯК В.К. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, закон про дороги потрібен, але не в такому вигляді, в якому він підготовлений. Я все-таки думаю, що нам треба на повторне перше, а то ще, не дай Боже, він взагалі загубиться,

І я пропоную врахувати дві основних обставини при підготовці до повторного першого читання. Перше - це якість доріг, і друге - це фінансування і контроль за використанням коштів. У нас кожної весни разом із снігом тане асфальт. Оце свідчить про якість робіт на дорогах.

Я пропоную зробити основним або одним з критеріїв діяльності влади - це стан доріг. І якщо дороги погані, значить, треба звільняти владу.

І друге питання - контроль за цільовим використанням коштів як бюджету державного, так місцевих бюджетів і дорожнього збору. Обласні адміністрації використовують фонд дорожнього збору не за призначенням.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Федорович, сухий залишок, будь ласка. Чи ви погоджуєтеся з зауваженнями народних депутатів? З місця, коротко тільки там, будь ласка. Мікрофон вже є, можна з місця.

ДЕМІШКАН В.Ф. Дякую. Я хочу сказати, що, дійсно, всі зауваження, котрі були висловлені, вони дуже слушні. Ми їх обов'язково врахуємо. І якраз я і просив, щоб на повторне перше читання. І за цей час ми врахуємо всі питання, котрі були висловлені народними депутатами. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про автомобільні дороги завершено. Рішення будемо приймати під час голосування з урахуванням обговорення.

Я хочу порадитися, чи встигнемо ми ще розглянути один документ? Йосип Вінський, будь ласка, репліка.

12:48:02

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Як правило, коли ми починаємо розгляд наступних питань, завжди затягується питання, пов'язане із виступом депутатів. У нас залишилося буквально 12 хвилин. Я просив би не оголошувати наступне питання і перейти до різного. З тим, щоб цього разу хоча би ми вклалися в ту регламентну норму, що о 13 годині починаємо, даємо можливість депутатам виступити з місця.

ГОЛОВА. Яка ваша думка, шановні колеги?

Переходимо до різного. Будь ласка, дайте перелік прізвищ народних депутатів, які записалися. Двадцять п'ять, так? Чи ще більше є?

Зарема Катушева. Підготуватися Юрію Кармазіну.

12:49:07

КАТУШЕВА З.Г.

Вчера Верховная Рада Украины под неимоверным натиском Президента Украины поддержала отправку украинского батальона якобы по его желанию, а фактически по указанию Соединенных Штатов Америки. Мы все это прекрасно понимаем.

Америка грубо нарушила статус ООН и международное право, развязав войну против Ирака. А Украина присоединилась к антииракской коалиции, тем самым нарушила статус ООН, вышла за пределы международного права и поставила себя вне этой авторитетной организации. Горько, что сегодня руками, в том числе и Украины, разрушается ООН. А ведь наша держава была ее основателем. Это проблема светового уровня, хотя у нас не мало и внутренних проблем.

Дорогие наши избиратели, я бы хотела сегодня с этой трибуны обратиться к вам. Вчера в этом зале было совершено страшное преступление против народа Украины. Вас предали те, кому вы доверили свои судьбы, судьбы своих детей и внуков. Это в основном та часть народных избирателей, которые покупали ваши голоса за палку колбасу или килограмм риса. Пришло время расплаты за подачки, и они выбрали кровь ваших детей. Каждый из вас должен взять за себя ответственность за то, что вы проголосовали за такой состав парламента. Именно по вашей вине у моих товарищей друзей в парламенте не хватило вчера голосов отстоять, действительно, народные интересы. Из свершившегося факта необходимо делать выводы.

Всем нам на будущее: за кого мы голосуем: До вчерашнего дня я верила, что материнский инстинкт не подчинен ни политическим, ни экономическим катаклизмам, но в парламенте нашлись так называемые женщины, которые проголосовали за отправку украинского батальона в Кувейт. Сказать, что это страшно, это значит ничего не сказать, это на совести этих женщин.

Я хотела бы внести предложение, может быть оно абсурдное, я понимаю, что это не реально, но мне бы очень хотелось, чтобы было принято такое решение и позорное решение, за которое мы вчера проголосовали, за отправку этого батальона, чтобы этот батальон был сформирован из тех депутатов и их сыновей, которые вчера голосовали за это решение.

Приношу извинения нашим избирателям, нашим отцам и дедам, которые воспитывали нас в духе высокого патриотизма, за то, что нам не удалось выполнить их завет: мир родной земле, счастье детям, процветание любимому краю. Мне стыдно за тот парламент и за моих коллег, с кем мне приходится сидеть в этом парламенте. ( О п л е с к и)

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Гурову.

12:52:29

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний український народе! Вчора, дійсно, сталася величезна трагедія, і я хочу сказати, що трагедія сталася і в нашій фракції. 40 відсотків її членів проголосували за ратифікацію угоди. 40 відсотків, слава Богу, що 60 відсотків здорових сил є в "Нашій Україні", які витримали і тиск, і вмовляння і все інше. І я хочу, щоб це чітко знав український народ, що 60 відсотків "Нашої України" є здорові, патріотичні сили, які проти направлення і проти батальйонів, проти направлення наших дітей на війну за чужі інтереси, за те, щоби сьогодні хтось той, хто вчора, перериваючи всі програми телебачення, знову звернувся до народу і сказав: "Хлопці, та я ж що, та я нічого, Верховна Рада проголосувала, а я виконав". Так, що знали ціну цим словам. Переді мною Указ Президента від 18 березня, а вчора було 20-те. Цей Указ починався цинічно, така фраза: "Враховуючи зобов'язання України, як держави, члена Організації Об'єднаний Націй, виходячи з того, що участь України у наданні допомоги..." і так далі. Якби мова йшла про допомогу Іраку щодо якого була зроблена спроба політичного тероризму Сполучених Штатів Америки, то було б зрозуміло. Але мова йшла щодо Кувейту, сусідньої країни. І сьогодні ми держава, яка приєдналася до воюючої. Згідно з міжнародним правом ми сьогодні неправі, ми на стороні агресора, там, де й 40 країн.

І от шановні друзі, я вам говорю і звертаюся до вас, Володимире Михайловичу. Вчора ми прийняли з грубішими порушеннями Регламенту і законів про направлення іноземних наших військ за кордон, тому що, не ратифікувавши, не вступив закон про ратифікацію в силу (а закон, по Конституції, вступає тільки після того, як його оприлюднено, тобто він надрукований і підписаний), ми зразу проголосували за другий закон про направлення. Ми не мали права цього робити. Тому звертаюся до вас. На вас тепер, Володимире Михайловичу, відповідальність. Не підписуйте поки, поки перший закон не буде підписаний, не підписуйте, поки не будуть внесені застереження.

І звертаюся до вас, Володимире Михайловичу, ще з одного питання. Ви справедлива людина, ми бачимо як демократизм ваш росте у Верховні Раді. Я звернувся до вас з запитом, я звернувся з запитом до Верховного Суду щодо неконституційності зайняття посади голови Вищого господарського Суду України Притикою Дмитром Микитовичем. 2 роки як у людини скінчились повноваження і судді, і голови суду. Ось відповідь чому народ України отримав тільки один мільярд доларів за приватизацію половини держави. Тому що все продається під столом!

ГОЛОВА. Дякую. Вадим Гуров, будь ласка. Підготуватися Гінзбург Ользі.

12:56:05

ГУРОВ В.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Вадим Гуров, 32 избирательный, Кривбасс.

За последнее время очень много разговоров вокруг стратегии экономического развития нашей страны. Вот и в программе правительства до 2004 года явно утверждается, что впереди должны, впереди дыма паровоза необходимо развивать наукоемкие, энергосберегающие технологии. И прежде всего, это машиностроение, авиа-, судо-, кибернетика, сельское хозяйство. Я совершенно не против. Но среди всех лозунгов потерялся локомотив, который тянет этот воз - это горнометаллургический комплекс. Да, он во многом устаревший, тяжелый, не совсем современный, многие постройки еще довоенных лет. Но посмотрим с другой стороны. Мир идет вперед, а мы только говорим и на что-то надеемся.

Посмотрим внимательно, посмотрите, депутаты! За 2002 год 65 стран произвели 887 миллионов тонн стали, - на 53 миллиона за один год возросло производство стали.

Это при том, когда и Буш, и все остальные говорят: "Надо прекратить, потому что идет перепроизводство".

И у нас есть буйные головы в этом вопросе. Только вдумайтесь, прирост составляет полторы нашей Украины. Один Китай дал производство 181 миллион тонн, тогда как Советский Союз в период расцвета давал только 110 миллионов.

Мы сейчас занимаем седьмое место - это 34 миллиона.

Но хочу обратить внимание, какими же средствами ми обладаем. Енакиевский завод - из самого старого сделали конфетку, одно из лучших сейчас предприятий. Дальше. Донецкий металлургический, который уже разваливался, - приватизировали, сделали нормальный завод. Флагман наш - "Криворожсталь" - сто процентов в государстве, посмотрите, как сработал - 550 миллионов чистой прибыли! 500 миллионов государство не возвратило НДС. Повысили зарплату, сейчас свыше 900 тысяч.

Спрашивается: а как же дальше жить? И частные, и государственные, оказывается, и при нормальном руководстве и при нормальных схемах могут работать. И вот эти схемы хотят перенести и на "Железорудный Кривбасс". Этого делать ни в коем случае нельзя! Потому что "Железнорудный Кривбасс" - это основа, фундамент, это железнорудодобывающая промышленность, это не завод.

Поэтому посмотрите, что сейчас делается в Кривбассе по сравнению с прошлым годом. Рост - 34 процента производства, доходы на 19 процентов увеличились. И вдруг кому-то хочется его обязательно приватизировать. Я думаю, то равновесие, которое установилось в настоящее время на криворожской земле, ни в коем случае трогать нельзя. Потому что разрушить, а потом через три года покаяться, сказать , что мы ошиблись, то есть здесь возврата не будет. Это очень серьезно, потому что должна быть единая техническая политика.

И еще. Сейчас буйные головы все-таки говорят: "Укррудпром" - это основной кривбассовский производитель, надо разогнать, надо новое правительство. Поэтому, депутаты, когда мы будем рассматривать этот вопрос на пленарных заседаниях, прошу все-таки поддержать железорудный Кривбасс. Спасибо за внимание.

Засідання веде заступник Голови Верховної Ради України ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Петрівна Гінзбург, фракція комуністів. Підготуватися Калінчуку.

12:59:44

ГІНЗБУРГ О.П. Спасибі.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Фракція комуністів, Гінзбург, 161 виборчий округ.

Я сегодня вышла на трибуну с мыслью такой, говорить о другом, но получаю очень много писем от своих избирателей, вот я их взяла с собой здесь, и каждый из них говорит: ну, Ольга Петровна, зачитайте мое письмо, мою боль, пусть услышат люди, как я живу. И другой, и третий. Я хочу сказать своим избирателям. Я просто не в состоянии их зачитать - их очень много, но я сейчас попробую как-то их вместе в одну проблему объединить.

Я хочу начать свое выступление с того, я вообще очень счастливый человек, потому что я являюсь коммунистом с 1976 года. И всегда, объясняя почему я коммунист, я себе думаю: в 1828 году декабристы, это Бестужев-Рюмин, Пестель, Муравьев-Апостол, Каховский боролись за справедливость в том, это богатые люди. Я себе читаю об Эрнесте Чегеваре, который заслуженный человек, обеспеченный, стал революционером и боролся за лучшее будущее своих граждан, и он говорил: "Что важно для политика и что важно для человека? Это видеть те проблемы своих людей и подымать их на социальную защищенность, на экономическую защиту и помогать тем народам, которые сегодня угнетенные и на которые нападают".

Поэтому понимая и следуя этим позициям, я сегодня говорю: как жаль, что наша Украина слаба, как жаль, что коммунисты сдали власть, как жаль, что они сегодня не у власти. Потому что, если бы Компартия сегодня была в сильном государстве - Советской Украине, то не было бы такого, например, с маленького начиная и дойду до большого, некачественные продукты в магазинах. Проводя приемы, мы опять едем с вами на округ. Постоянно заходишь или сталкиваешься с людьми, которые покупают некачественные продукты, и тем самым наше население умирает. Некачественная колбаса, поддельное масло, водка. И государство. которое сегодня обязано заниматься этим, не смотрит на такие мелкие проблемы.

Мы сегодня подымаем вопрос о том, каким образом сегодня можно обеспечить пенсионеру и ветерану наши коммунальные услуги, за счет чего ему жить? Могло ли это быть в советском государстве? Не могло. Могло ли это быть при власти коммунистов? Не могло. Вырубка лесов. Могла ли она быть или не была? Не перебивайте меня! Вы уже в 91-м году свое сделали, вот теперь сидите говорите, за одиннадцать лет что вы сделали с государством. Я уже раз выступала и говорила: мы дали вам советскую Украину сильную и богатую, вы ее растянули, разбомбили, розікрали, извините за выражение, и отдали народу теперь нищую заработную плату. Ото ваша вся заслуга. Ото сидите на этом. И какое вы вообще имеете право говорить - вы это сделали в стране, вы, не я, а вы сделали это! Тот сидить тихенько собі і за все отвечайте.

Я хочу обратиться к своим избирателям. Вы когда, уважаемые избиратели, сегодня приходите на митинги, собираетесь на пикеты, вы в этих митингах и пикетах говорите, что вся власть или вся вина власти не только вверху, не в Верховном Совете или в Президенте. Сколько проблем и сколько находится вины в местной власти, которая должна отвечать за эти все проблемы, которые находятся у нас, в том числе и касающиеся высокой оплаты за коммунальные услуги, за некачественные продукты питания, за высокую плату за школу и за детские сады, и за другое. Но при том, когда прийдут выборы, знайте, что только Коммунистическая партия, которая прийдет к власти, может обеспечить и снять с вас эти проблемы.

Спасибо. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Антонович Калінчук, фракція Аграрної партії України. Будь ласка.

13:03:49

КАЛІНЧУК В.А. Шановний Головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Сільське господарство України стоїть на початку проведення весняно-польових робіт. Їх обсяги в цьому році з відомих причин значно збільшилася. Але об'єктивно для виконання всіх технологічних операцій на весняному полі зросла потреба в матеріальних та фінансових ресурсах.

Крім того ситуація ускладнюється з-за значного подорожчання енергоресурсів. Я хотів би зупинитися на деяких питаннях тарифної політики за спожиту сільськогосподарськими підприємствами електроенергію.

За останні 12 років споживання електроенергії на виробничі потреби скоротило в сільському господарстві з 19 мільярдів кіловат-годин до 3,5 мільярдів кіловат-годин. Рівень проплати за поточне споживання електроенергії в 2002 році склав 106 відсотків.

В той же час лише за останні два роки тарифи на електроенергію для сільськогосподарських виробників зросли в середньому на 65 відсотків. Більшість сільськогосподарських товаровиробників живляться від енергопостачання, де напруга не перевищує 35 кіловат, і відносяться до споживачів другого класу, а тому сплачують за тарифами значно вищими, ніж промисловість.

Якщо в 1998 році ця різниця не перевищувала 0,5 відсотка, то в 2002 році вона вже сягнула до 40 відсотків. Тобто промисловість сьогодні за одну кіловат-годину сплачує 14,5 копійки, сільське господарство - 23,4 копійки.

Друге, у зв’язку з тим, що сільгосптоваровироники отримують електричну енергію тільки через електромережі енергопостачальницьких організацій, це дає можливість енергопостачальникам як монопольним власниками нав'язувати споживачам умови договорів і зокрема установлювати штучно занижені рівні енергопостачання, а потім установлювати штрафні санкції за їх перевищення, а також нараховувати пені за несвоєчасне проведення розрахунків.

Така ситуація не дає можливості сільгосптоваровироникам повністю погасити та своєчасно розрахуватися за спожиту електроенергію.

Виходячи з викладеного, на наш погляд уряду потрібно терміново розглянути питання врегулювання енергозабезпечення сільгосптоваровиробників та передбачити в програмі діяльності Кабінету Міністрів України ряд заходів, і зокрема у зв’язку з сезонним характером виробництва скасувати оплату сільгосптоваровиробниками енергопостачальникам штрафних санкцій у розмірі п'ятикратної вартості різниці між фактично спожитої і договірними обсягами енергопостачання. Тобто внести зміни до Закону України "Про електроенергетику, списати безнадійну заборгованість сільгосптоваровиробників за електроенергію. Та реструктуризувати остаточну суму заборгованості. Прирівняти тарифи для сільгосптоваровиробників підприємств Держводгоспу, які забезпечують подачу воду зрошувальним системам, підприємств по ремонту сільгосптехніки та сільських комунальних служб до тарифів споживачів першого класу.

Прошу мій виступ врахувати як депутатське звернення до Прем'єр-міністра України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Носенко Микола Петрович, фракція Компартії.

13:07:09

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція Компартії, Всеукраїнський союз робітників.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Напередодні 17 роковини Чорнобильської катастрофи хочу прокоментувати ситуацію, що тримає в напруженні моїх земляків, жителів зон радіоактивного забруднення Чернігівщини. Адже національна програма, створена Кабінетом Міністрів, передбачає ліквідацію четвертої зони посиленого радіоактивного контролю. Що вольовим шляхом позбавить пільг та компенсацій близько 80 тисяч осіб або 78 відсотків жителів забруднених територій області.

Медичні аспекти Чорнобильської катастрофи ще мало вивчені. У той же час перегляд меж зон радіоактивного забруднення не враховує найголовнішого - стану здоров'я постраждалого населення, яке за даними Управління охорони здоров'я облдержадміністрації має стійку тенденцію до погіршення. Розповсюдженість захворювань серед потерпілих дітей області за післяаварійний період зросла більше, ніж в 20 разів, а захворюваність в 23 рази. Що значно перевищує аналогічні показники по Україні.

Лише за 2001 рік захворюваність потерпілих дітей проти попереднього збільшилася на 15 відсотків і становила 1806 на 1000 чоловік. В області складна демографічна ситуація. За 10 місяців 2002 року кількість померлих в 2,8 рази перевищила кількість народжуваних.

Не на багато краща ситуація на Житомирщині та Київщині, що теж постраждали від чорнобильського лиха.

Але ж керівництво нашої держави та частина народних депутатів дуже піклуються про жителів Кувейту. До речі, з території якого почалася агресія військ США та Великобританії на Ірак. Наслідками такого піклування було вчорашнє здобуття дозволу Верховної Ради щодо направлення українського хімбату в Кувейт.

З обговорення цього питання з'ясувалося: на утримання такого батальйону з бюджету держави виділяється десятки мільйонів гривень, які, судячи з умов угоди та попередньої поведінки керівництва США, навряд чи будуть повернуті Україні. Ми добре пам'ятаємо невиконані обіцянки компенсації по закриттю Чорнобильської АЕС та за використання повітряного простору України при проведенні американцями операції "Буря в пустелі".

Так що ж ми за горе-патріоти такі, коли у свого народу віднімаємо останні крихти, залишаючи його один на один з наслідками Чорнобильської катастрофи та за рахунок такої економії забезпечуємо відсилку синів України світ за очі в угоду дядечкові Сему.

Запам'ятайте, не дивлячись на красномовні звернення з телеекранів, ті, хто це зробив, будуть нести повну відповідальність. І на мою думку, ще не раз пожалкують про своє рішення.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається Сергію Івановичу Слабенко, позафракційному, Волинська область.

13:10:31

СЛАБЕНКО С.І.

Шановні колеги, шановні виборці, я хотів би звернути вашу увагу, що неодноразово я піднімав питання щодо будівництва 10-ї шахти. До мене, дійсно, звертаються, постійно звертаються працівники, які будують десяту шахту, це голови волинської територіальної організації профспілок, працівники вугільної промисловості, голова міської ради міста Нововолинськ, які у своїх повідомленнях ставлять одне питання: що відбувається у місті Нововолинську, маленькому шахтарському містечку Волинської області?

Дуже важко уявити проблеми, які сьогодні спіткали це місто. Але проблема 10-ї шахти, дійсно, потребує свого вирішення. Тому що стан справ наприкінці 2002 року став саме таким, яким я хотів би його зараз доповісти. Понад одного мільйона гривень зросла заборгованість по заробітній платі шахтобудівельникам. 360 тисяч гривень сплата за електроенергію, 600 тисяч гривень податкових зобов'язань та порушено справу про банкрутство вугільнобудівельного тресту. Винесено приписи державної інспекції за порушення умов стану безпеки праці.

Зустріч з віце-прем'єр-міністром паном Гайдуком бажаного результату не дала, а обіцянки вирішити хоча б частково проблему фінансування в кінці 2002 року проблеми будівництва 10-ї шахти лише залишилося свідченням неспроможності без права розпорядження бюджетними коштами швидко реагувати на проблеми шахтарської галузі.

Не випадково 7 лютого 2003 року на сесії Верховної Ради я звернувся до Віктора Федоровича Януковича з проханням взяти під особливу увагу та особистий контроль питання добудови 10-ї шахти та виділення необхідних коштів. Також 06.02.2003 року я звернувся з депутатським запитом до Анатолія Йосиповича Француза щодо діяльності Волинського обласної державної адміністрації, щоб проінформував про конкретну роботу в цому напрямку. Депутатський запит групи народних депутатів від Волинської області Володимир Михайлович Литвин спрямував на адресу голови Волинської обласної державної адміністрації. За своїм змістом одержана відповідь менша, ніж саме звернення. А у відповіді лише зазначено, що в березні 2002 року питання фінансування 10-ї шахти можливо буде вирішено Міністерством економіки та Мінпаливенерго.

Більш, ніж звернення вісім раз до різних органів державної влади не дало бажаних результатів. Тому не випадково я ставив питання, щоб Прем'єр-міністр взяв під контроль це питання. Геннадій Андрійович Васильєв направив мій запит. Відповідно одержали відповідь від Сергія Єрмілова, міністра палива та енергетики, в якому він повідомив, що це питання також не може бути вирішено, тому що не узгоджено з Міністерством економіки.

Я хотів би просити, що на попередньому засідання Верховної Ради Володимир Михайлович Литвин звернув увагу, що відповідати на депутатські звернення і запити повинен той, до кого вони спрямовані. І про таку неузгодженості вже не було би бути речі. Тому прошу зареєструвати мій виступ, як депутатський запит, передати його Прем'єр-міністр України Януковичу і одержати конкретну відповідь по будівництву 10-ї шахти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Анатолій Миколайович Мороз, фракція комуністів, Запорізька область.

13:14:14

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні колеги! До нас дуже часто звертаються керівники сільгосппідприємств з проханням відновити справедливість та припинити беззаконня, яке твориться на ринку зерна. Ось приклад.

Агрофірма "Дружба" - одне з лічених господарств Токмацького району Запорізької області, яке вижило в колобці реформування АПК, 9 липня 2002 року заключило договір з приватним підприємством Донпромтехніка на продаж пшениці 100 тонн по ціні домовленій. Гроші своєчасно не поступили на рахунок господарства. Коли керівник почав розбиратися та вияснилося, що ця Донпромтехніка, оформив купівлю-продаж зерна з іншою фірмою, сам же забрав гроші і втік. Він, в свою чергу перепродав фірмі Демиденко. Демиденко продав "Серні". І на цьому справа чорна закінчилася.

Коли керівник зрозумів, що його просто "кинули", він звернувся до Токмацького РВД за допомогою. 19 липня 2002 року порушено кримінальну справу по статті 194 Кримінального кодексу України "Шахрайство, здійснене за особливо великих розмірів", за якими агрофірма "Дружба" визнана позивачем. І ось вже скоро рік як тягнеться ця справа, зерно господарю не повертається. А в свій час звернення цієї агрофірми до прокурора міста, до прокурора області, до Генеральної прокуратури - кругом ідуть одні відписки. Досудовим слідством встановлено, що за придбане зерно керівник приватного підприємства Донпротехніка не розрахувався і реалізував його іншим суб'єктам. Оскільки зерно являло об'єктом злочину 09.08.02 року у справі винесено постанову про визнання його речовим доказом і передано на зберігання державному підприємству "Хлібна база №74".

Що стосується заява керівника Клименка Анатолія Павловича про повернення його господарству зерна, то це питання необхідно вирішувати в Господарському суді між іншими суб'єктами господарської діяльності та підприємницької діяльності, який від злочину також спричинені збитки.

Ось така, товариші, допомога. Без мене, як кажуть, мене одружили, не спитавши бажання і навіть проігнорувавши статтю 41 Конституції України, де говориться, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Не буду цитувати цю статтю, краще нехай її прочитають ті, хто стоїть на варті її та слідкує за її дотриманням.

Ігнорується стаття 45 Кримінально-процесуального кодексу України, де говориться, що потерпілою визнається особа, якій злочином нанесено шкоду, в тому числі і майнову.

Незрозуміло, чому до судового слідства органи прокуратури не говорять про законність чи незаконність дій тих посередницьких фірм, які проводили розрахунки готівкою, а це ухилення від сплати податків державі. І дуже цікаво звучить відписка, що керівник повинен вирішувати питання в господарському суді між іншими суб'єктами господарської та підприємницької діяльності. Взагалі абсурд, - фірма, яка здійснила цей кримінал, зникла і я повинен з кимось судитись.

Зрозуміло, що всі суб'єкти цієї афери постраждали в моральному і матеріальному плані, але, саме головне, що страждає колектив, який виростив урожай, а матеріальної вигоди від цього не отримує.

Тому я, Олександре Олексійовичу, прошу вважати цей мій виступ як депутатський запит. Думаю, що, можливо, обласна та Генеральна прокуратура дадуть все-таки Верховній Раді відповідь і повернуть зерно господарю. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Василю Васильовичу Онопенко, позафракційні.

13:18:01

ОНОПЕНКО В.В. Дякую. Василь Онопенко, Голова Української Соціал-демократичної партії.

Шановні колеги, громадяни України, хто мене слухає, і окремо хотів би звернутися до суддівського корпусу і до працівників прокуратури.

Буквально вчора ми затверджували в цьому залі кандидатів на високі посади різних рівнів суддів.

Ми вчора пред'являли, як завжди, об'єктивні вимоги щодо законності суддів, неупередженості, об'єктивності, справедливих рішень, які вони виносять від імені держави.

Але як це робиться на практиці я хотів би показати на прикладі міста Харкова, коли проти судді порушили кримінальну справу і за таких обставин. Зокрема, заступник прокурора міста Харкова Коваленко 13 січня цього року порушив відносно заступника голови апеляційного суду Бородіна Михайла Михайловича за чотирма ознаками, мотивуючи тим, що судова колегія, яку очолює Бородін, і який був в складі суду, порушив норми матеріального права, процесуального і навмисно виніс несправедливе рішення, я підкреслюю, навмисно виніс несправедливе рішення. Порушили кримінальну справу. Почали цькувати саме Бородіна. І можна уявити тільки той психологічний тиск, який відносно нього відбувався.

Я хотів би перш за все нагадати, що Бородін не один виносив рішення в судовій колегії, було три судді. Рішення приймалось колегіально. Я хотів би нагадати таким прокурорам, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, статті 14 ЦПК України рішення суду, що набрало чинності, є обов'язковим для виконання на всі території України. Прокурор не оскаржив ні в апеляційному порядку, ні в касаційному рішення суду, натомість порушив кримінальну справу.

Я хочу підкреслити, що, крім вищестоящого суду, робити ревізію рішення нижчестоящого суду не має права ніхто. Тому в зв'язку з цим я хотів би задати кілька питань. Хто замовлення зробив на суддю принципового, чесного і порядного тут в Києві чи, можливо, в місті Харкові? В зв'язку з чим Коваленко сам грубо порушив норми Конституції, норми кримінально-процесуального законодавства і порушив кримінальну справу?

Я хотів би нагадати, що буквально недавно 11 березня цього року Октябрьський районний суд міста Полтави прийняв рішення, яким задовольнив скаргу Бородіна і визнав постанову про порушення кримінальної справи цим заступником прокурора міста Харкова як незаконну в зв'язку з відсутністю складу злочину. Що це є, як не тиск на суддів? Тому я ставлю сьогодні питання перед усіма треба не просто звільняти такого прокурора, треба, щоб Генеральний прокурор порушив кримінальну справу проти цього заступника. І я думаю, що справа честі Верховної Ради взяти це питання на контроль. І я хотів би, Олександр Олексійович, щоб це питання, яке я підняв, розглядалося як депутатський запит до Генерального прокурора України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Петрівна Семенюк, Соціалістична партія України. Будь ласка.

13:21:39

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні виборці, шановний Олександре Олексійовичу, я свій виступ хочу виголосити і щоб ви направили відповідний запит.

Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань контролю за приватизацією, яку я очолюю, чотири рази зверталась до Генеральної прокуратури України і чотири рази отримала відписки. Тому я звертаюся у відкритому режимі і надіюся, отримавши відповідь від Генеральної прокуратури, озвучити її в цьому залі.

21 вересня 2000 року акціонера холдінгова компанія "Укрнафтопродукт" уклала кредитний договір з компанією "Бевелоінвестменс-мінітеп" Республіка Кіпр на суму 3 млн. доларів США, або 16,6 млн. гривень. А на забезпечення договору надав у заставу контрольний пакет акцій трьох підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави - ВАТ "Крим-нафтопродукт". При цьому, вартість власних активів тільки одного з трьох підприємств "Ексімнафтопродукту" становила 150 млн. гривень. Прибуток за 2000 рік мали

56 млн. гривень. А от контрольний пакет акцій цього підприємства, переданий у заставу, був оцінений 840 тис. гривень. Уявіть собі, шановні колеги, яка різниця!

Звичайно, кредит не був повернутий, а контрольний пакет акцій трьох підприємств був відчужений з державної власності. Цей договір застави одноголосно був затверджений членами спостережної ради акціонерної холдінгової компанії "Укрнафтопродукт", серед яких були представники держави, державні службовці: від Міністерства економіки Нифонтова від "Нафтогазпрому" нині Мінпалива, Кальченка, а головою спостережної ради на той час був народний депутат України колишній член спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань контролю за приватизацією Шпак Олександр Григорович, який до виборів працював генеральним директором об'єднання "Укрнафтопродукт", а нині він президент цього об'єднання. Залишилися до цього часу членами спостережної ради представники акціонерної холдінгової компанії державні службовці Нікіфонова і Кальченко.

Так от, не зважаючи на те, що сотні мільйонів гривень були відчужені у держави, Генеральна прокуратура не вбачає ознак злочину, передбаченого кримінальним кодексом.

Я хотів би, щоб Генеральна прокуратура відповідає на цей запит.

І останнє, Олександре Олексійовичу, ми постійно бачимо по телебаченню "Сільський час" постійне зомбування і роз'яснення громадянам України, що закон про сільськогосподарську кооперацію - це колишні колгоспи. Я хочу звернутися до пана Чижа: закон про сільськогосподарську кооперацію, яким є я співавтором, передбачає колективну форму господарювання при приватній власності. І давайте не плутати.

І не можна сьогодні, щоб телебачення проводило антидержавну політику в частині роз'яснення закону, який, дійсно, підміняється трактовкою представниками засобів масової інформації.

Аналогічно хочу сказати і про закон про колективне сільськогосподарське підприємство. Його ніхто не відміняв. Колективне сільськогосподарське підприємство є сьогодні членами його громадяни, які мають приватну власність, колективну форму організації праці. І я хотіла б, щоб представники організації не плутали форму організації праці із формою власності.

Дякую. І вважаю це як мій депутатський запит.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Рефат Абдурахманович Чубаров, фракція "Наша Україна", будь ласка.

13:25:47

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Головуючий, шановні колеги, шановні виборці!

Вчора в цій залі ми вирішували нескладне питання, а саме направляти український батальйон в Кувейт для захисту його мирного населення у випадку, зверніть на це увагу, якщо йому буде щось загрожувати в ході війни в Іраці.

Як в цій залі, так і за його межами, особливо в засобах масової інформації озвучуються багаточисельні прогнози щодо наслідків для України у зв'язку з прийнятим учора рішенням.

Хотів би закликати політиків, у тому числі і своїх колег до того, щоб в своїх виступах ви би уникали будь-яких спекуляцій щодо штучного прив'язування іракській кризі, яка є безперечно політичною кризою, якихось релігійних або етнічних мотивацій.

Хочу ще раз підкреслити, що в ісламі, також як і в інших віросповіданнях, права людини є найвищою цінністю. Ми не маємо, а при тому, що колега з вашої фракції не хоче називати прізвище, його зараз немає. Вчора, виступаючи на одному всеукраїнському телеканалі сказав про те, що маємо очікувати якихось обурень мусульман України, громадян України і при цьому назва Крим. Це ваш колега, можете махати рукою.

Ми не маємо визначати свою особисту позицію, виходячи з того, до якої віри або належать ті люди, які страждають, або яких політичних поглядів вони дотримуються.

Я - один з тих, хто вчора не голосував за направлення українського батальйону в Кувейт. Не голосував тільки по одній причині. Тому що не було остаточного рішення ООН щодо військового рішення іракської кризи. Тобто я голосував проти того, щоб при вирішенні життєвих проблем тих чи інших націй використовувалися подвійні стандарти. Я хочу, щоб і в нашій залі, і в тому числі у виступаючих з цих трибун не було б цих подвійних стандартів. А ми їх сьогодні бачили і майже в деяких попередніх виступах, які були в різному.

В Іраці є диктатура. В Іраці брутально порушуються права людини. Ми тому вчора, приймаючи рішення, виходили з тих чи інших комплексних таких своїх розумінь. Але якщо ми виходимо з того, що проти однієї країни можна застосувати таке рішення, то давайте подивимося. що діється у наших найближчих сусідів.

Я хотів би вас, звернути вашу увагу, що 8 років з невеличкою перервою йде війна в Чечні, вбиваються сотні людей щоденно. Вбито більше 100 тисяч населення чеченців від одномільйонного народу. Хіба це не геноцид? Це я кажу до того, давайте в цій залі розглянемо і це питання і розглянемо участь і роль України щодо спасіння чеченської нації також зацікавлено, як вчора ми це розглядали при розгляді іракської кризи.

Завершуючи, хочу сказати, 18 березня на днях, велика група інтелігенції російської прийняли звернення до свого уряду, до Президента Путіна. Я закінчую. Одну тільки стрічку. "Неприемлимо велики не только людские материальные, но и нравственные потери. Последние годы безграничного насилия стало нормою государственной политики России".

Я хочу закликати українську інтелігенцію, починаючи з представників інтелігенції у цій залі до того, щоб ми свій голос надавали не вибірково, а надавали на захист всіх тих, які страждають, яких вбивають.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово має Іван Сидорович Бокий, Соціалістична партія України. Будь ласка.

13:29:45

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні народні депутати, шановні виборці. Те, що вчора сталося у Верховній Раді, ми, соціалісти, вважаємо великою ганьбою, яка лягає на весь парламент. Конформістська і колобарантська більшість у Верховній Раді під теревені про мораль і якісь незрозумілі інтереси України на близькому сході втягла нашу країну у війну, яка має всі перспективи стати третьої світовою.

Показово, що про мораль тут говорили люди типу Кравчука, які вже давно, ще в радянські часи довели, що якраз будь-яка мораль для них всього лише розмінна монета у брудних ігрищах. Я знаю, про що кажу, бо й сам як журналіст сільських вістей був у жорнах підлих інтриг Кравчука, який хотів розпустити нашу парторганізацію як антипартійну і антирадянську. І тепер ця особа ще вчить когось моралі.

Показово, що у Верховну Раду не прийшов Президент Кучма. Його патологічний страх перед дискусіями з депутатами давно відомий. Він навіть на запитання депутатів після своїх послань боїться відповідати. Любить спілкуватися з народом тільки з допомогою телесуфлера. Але, щоб втягувати державу у війну чужими руками, це, знаєте, останній ступінь падіння. Після цього не треба дивуватися, що громадянин Кучма відмовився очолити батальйон у Кувейті. Боягуз Кучма загрібає жар, тобто ласку із Сполучених Штатів Америки життям молодих громадян України за рахунок бюджету, якого не вистачає на пенсії і зарплати. І це його довічна ганьба, як ганьба всіх урядовців, а серед них і лже-полковника Табачника, який відмовився добровільно піти у батальйон. Вони з Кучмою, мабуть, уявили себе золотим фондом нації, але яке з них золото, якщо за роки свого управління завдали Україні руїни в двичі більшої, ніж фашисти у роки Великої вітчизняної війни. В кожному разі про Табачника народ ніколи не заспіває, що він “настоящий полковник”.

До речі, жоден з депутатів, які голосували за ратифікацію угоди і направлення батальйону у Кувейт, теж не зголосився добровільно там повоювати. Думаю, а ніж розмахувати руками під балачки про своє розуміння моралі, Віктор Андрійович Ющенко теж міг би з більшою користю показати особистий приклад у порятунку жертв країни, інтереси якої він тут відстоював під псевдонімом українських національних інтересів. Але, я думаю, що ні він, ні його вірні соратники Лілія Григорович, Микола Жулинський, Олег Рибачук та інші, які вчора поповнили ряди кучмістів чи поринулися в їхні ряди, на таке не відважаться. Легко посилати на убій інших, а себе і своїх дітей всі ці кравчуки, ющенки, григоровичи та інші моралісти ніколи під кулі і ракети не мобілізують.

Кучмі можна тільки подякувати, хіба що за те, що своєю батальйонною ініціативою відкрив очі і на себе, і на ющенків, і на всіх, хто підкрадається до серця народу. І, слава Богу, що народ тепер знає, хто є хто.

(О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Леонід Михайлович Вернигора, Соцпартія, будь ласка

13:33:12

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Отже, дійсно, є нам що робити у своїй державі, а не зазирати не ситим оком за край світу до того Кувейту. У нас на Полтавщині про таке кажуть, про таке насунення за компанію: нате і мого глека на капусту. Але як це часто буває, той, хто дуже товпиться з тим глеком, його розбивають. Чує моє серце.

Тим часом, у нас у нашій державі роботи своєї через край. Єдине, що сьогодні осталося у нас для людей, це дія фондів соціального страхування, які на сьогодні є єдиною соціальною гарантією. Усі ці фонди - соціального страхування, фонди, які є фондами суспільного формування, суспільного управління, суспільного споживання сьогодні виконують свої функції. А відтак, люди отримують належні компенсації: і мертві, і живі, і ненароджені, і хворі, і скалічені, і безробітні. Тобто, ті, кого опікує фонд. А ще оздоровляються і дорослі, діти. Оплачуються безкоштовна правова допомога людям, згідно 29 Конституції. Фінансуються позашкільні новорічні, спортивні роботи серед школярів, серед юнацтва. Але віднедавна на певне ознаменування 100-денного правління коаліційного уряду все це захотілось комусь зруйнувати, а чесніше - відібрати все у людей, окрім народження і поховання, бо сьогодні цим процесом ще не управляють, хоча кількісні показники залежать теж від якості управління.

З'явилася ідея об'єднати усі ці фонди на пенсійному. Хто ж ініціатор? Виявляється, що саме Міністерство соціальної політики. Увага! Я запитую. Чому, коли в державі щось у нас получається, його необхідно терміново реформувати? Тому я і хотів би сказати. Шановні люди! Чого ви мовчите? Напевне тому, що ви всі живете за межею бідності і вам нічого боронити?

Я пропоную, Олександре Олексійовичу, поставити до порядку денного ближчим часом інформацію уряду про практику застосування, якщо не втручання, до законів про загальнообов’язкове соціальне страхування з боку уряду, вчинити Верховною Радою контроль, а потім провести парламентські слухання з цього питання.

Верховна Рада повинна зберегти хоч цю останню неприхоплену олігархами соціальною гарантією для людей.

А потім, як у нас часто це заведено, щоб перервали передачу, навіть якщо це буде аргентинський телесеріал по телебаченню, щоб Президент не про батальйон говорив у цій перерві, а своїм указом скасував оті реформи по соціальному страхуванню і відсторонив отих реформаторів , що їх породжують. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Анатолій Дмитрович Грязєв, Соціалістична партія, будь ласка.

13:36:38

ГРЯЗЄВ А.Д.

Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Алексеевич! Как показывает практика нашей жизни, у нас раз за разом создаются ненужные проблемы, в которых при ответственной власти можно было бы избежать. И тем самым создать уравновешенную, спокойную обстановку в обществе. Социалисты систематически обращали и обращают внимание властей на необходимость взвешенного и прогнозированного подхода к принимаемым решениям. Но власть игнорирует все наши предостережения.

С этой трибуны нами была оглашена заява про крайне негативную ситуацию, которая складывается с зерном и хлебом на Украине. Мы просили немедленно рассмотреть данный вопрос. Но воз, как говорят, и ныне там.

Я в понедельник вернулся из Крыма и своими глазами видел, что весь юг Украины практически не приступил еще к весенне-полевым работам. И это означает, что как минимум на две недели задерживается начало роста и развитие основных зерновых культур. И как следствие следует ожидать недобора до тридцати процентов их урожая при прочих равных условиях.

Можно с большой долей уверенности говорить о том, что нас ожидают большие трудности с продовольственным обеспечением населения. Я ни в коей мере не сгущаю краски. Я говорю о реалиях, которые существуют на сегодняшний день. Что следовало бы предпринять, на наш взгляд?

Первое. Поручить правительству разобраться с наличными остатками зерна урожая 2002 года и принять меры по недопущению его вывоза за пределы Украины разным жульем и дельцами, а также положить конец ценовому беспределу. Мы настаиваем на создании следственной комиссии по этим вопросам, как было сказано в нашей заяве. Виновные должны нести ответственность.

Второе. Стало системой: как весна, так новый виток на горюче-смазочные материалы. Это мы видим и сегодня. На доступном языке это означает, что диверсия сегодня совершается и подкладывается под основу жизнедеятельности общества. На мой взгляд, правительство может и должно прекратить этот разбой и установить для селян волевым порядком льготные цены на горюче-смазочные материалы, ибо речь идет о продовольственной безопасности.

И, наконец, третье. Общество должно знать положение вещей по болевым проблемам. Правильным было бы, чтобы это делали не корреспонденты, хотя это не исключается, а первые руководители государства. Следует предложить им, чтобы они систематически выступали по телевидению по наиболее острым вопросам. В частности, я хотел бы услышать публично от уважаемого мною Премьер-министра Украины о гарантиях по поводу нормального обеспечения населения продовольствием на 2003-2004 годы и что будет с ценами на продукты питания. Прошу считать мое выступление как депутатский запрос. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Віталійович Луценко, Соцпартія, будь ласка.

13:40:08

ЛУЦЕНКО Ю.В. Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Юрій Луценко, Соціалістична партія України.

В своєму виступі я хочу проінформувати вас про те, що я, а також Тарас Чорновіл як члени Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з вбивств Гонгадзе, Александрова, замаху на народного депутата Єльяшкевича та інших резонансних злочинів минулого тижня відвідали Сполучені Штати Америки, де досягли офіційної домовленості про співпрацю комісії Верховної Ради України з міністерством юстиції Сполучених Штатів Америки.

Друге. Ми здійснили офіційний акт передачі записуючих пристроїв та файлів розмов в кабінеті Президента та інших приміщеннях Адміністрації Президента, які стосуються наступних кримінальних тем.

Перше - по справі Гонгадзе були здані додаткові матеріали, які проливають світло на роль виконавців цього злочину, розмови, зроблені уже після зникнення Георгія Гонгадзе.

Друге - по справі Єльяшкевича. Були здані три епізоди, в яких зафіксовано план замаху на народного депутата, обговорення методу цього замаху, а також інформація про виконання поставлених завдань перед злочинцями.

Третє - були передані матеріали щодо відмивання брудних грошей, у тому числі на території Сполучених Штатів Америки за прямою вказівкою Президента України. Четверте - були передані матеріали, які свідчать про незаконну торгівлю зброєю з різними країнами, не тільки з Іраком, яка загальновідома. А також інші справи, про які я сьогодні не маю права говорити згідно домовленості з Міністерством юстиції Сполучених Штатів Америки.

В переданій інформації Міністерству юстиції фігурують багато прізвищ вищих посадових осіб України, зокрема Кучми, Литвина, Медведчука, Азарова, Кравченка, Суркіса, а також інших громадян України, імовірних членів організованого злочинного угрупування.

За згодою сторін, тобто Комісія Верховної Ради України, а також Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки, інформація не деталізується.

Третє. Ми, члени комісії, зустрілися з Єльяшкевичем і Мирославою Гонгадзе, які також знаходяться на території Сполучених Штатів Америки, перший в статусі політичного біженця. Єльяшкевич звернувся до комісії нашої з тим, аби ми вимагали від Генеральної прокуратури України офіційно провести міжнародну експертизу плівок Мельниченка на території Сполучених Штатів Америки. Ми абсолютно впевнені в тому, що рано чи пізно така міжнародна експертиза буде проведена і як і в справі так званого таращанського тіла буде визнано Генеральною прокуратурою, що відкриє шлях до юридичного судового процесу над Кучмою та його найближчим оточенням.

У мене все. До зустрічі з членами організованого злочинного угрупування України в судових інстанціях Сполучених Штатів Америки та України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Петрович Баранівський, будь ласка.

13:43:14

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Фракція Соціалістичної партії України, Олександр Баранівський.

Невпинний плин часу робить свою справу. Все менше стає безпосередніх учасників вікопомних подій Великої Вітчизняної війни. Але є серед нас люди, які з повним на те правом можуть претендувати на звання учасника війни, хоча й не довелося їм йти в атаку, збивати ворожі літаки чи пускати на дно ворожі транспорти. Це ті, хто був у часи війни дітьми.

Важко, неймовірно важко було під час війни дорослим, воїнам і трудівникам тилу, але хто і на яких терезах може зважити страждання дітей, які росли і мужніли у воєнне лихоліття? Абсолютна більшість з них - це сироти або напівсироти, хтось з них народився під німецькими бомбами, хтось переніс Ленінградську блокаду, хтось нацистські табори. А ті, хто навіть був у глибокому тилу, стояли за верстатами, працюючи на перемогу.

Вони не мали можливості вчитися, багато з них не стали вченими, керівниками високих рангів. Недоїдання, страх, жахливі картини смерті і руйнації - все це нагадує їм зараз про той час. А тяжкі повоєнні роки, коли ці люди вступали у доросле життя. Більшість з них на власних плечах винесла тягар відбудови зруйнованого народного господарства. Зараз здебільшого це пенсіонери, кинуті напризволяще. Мізерне пенсія не дозволяє навіть нормально харчуватися, не кажучи вже про лікування. А лікуватися треба, бо воєнне дитинство дається взнаки. То, може, настав час подбати про цех людей? Зараз почався стихійний процес згуртування цих людей, чиє дитинство пройшло під час війни. Це люди, народжені в 1928-45 рр. Вони заснували громадську організацію "Діти Великої Вітчизняної війни", яка ставить за мету визнання даної категорії громадян учасниками війни.

На Житомирщині створена також і діє обласна громадська організація "Діти Великої Вітчизняної війни", на сьогоднішній день їх чисельність складає близько 14 тисяч громадян, чиє дитинство було обпалене війною.

Соціалістична партія України виступає за те, щоб суспільство слідом за інвалідами та ветеранами Великої Вітчизняної війни взяло шефство над такою категорією населення, як діти війни.

Фракція Соціалістичної партії в парламенті разом із представниками обласних громадських організацій "Діти Великої вітчизняної війни” розробляє і внесе на розгляд Верховної Ради ряд законопроектів, які б визначалися також цією категорією населення.

Ми хочемо створити у суспільстві атмосферу особливої турботи про тих, кого доля обділила радощами життя. За переконанням соціалістів це має бути справжній громадянських похід. І тут дуже важливо, щоб осторонь цього не залишилися державі органи.

Мова передусім про Державний комітет з проблем сім'ї, про державні обласні та районні адміністрації, мерії міст. Якраз їм є над чим попрацювати, для створення умов для людей, які основну частину свого життя почували себе ізгоями.

Дуже хотілося б, аби нас почули у різних фондах, а головне в редакціях газет, радіо і телебачення. Важливо створити атмосферу моральної підтримки, обігріти цих людей теплом наших сердець, повсякденною увагою.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На заміну виступу депутата Малиновського виступає народний депутат Степан Бульба. Будь ласка.

13:47:00

БУЛЬБА С.С. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

До мене в котре звертається мій виборець Смірнов Володимир Іванович. Наступне його звернення.

"До Вас за допомогою знову з продовження своєї епопеї звертається Смірнов Володимир Іванович. Щоб відрапортувати в Генеральну прокуратуру прокуратура Київського району міста Полтави закриває мою справу. У Генпрокуратурі питання начебто зняте. А от у Полтаві пішов новий виток цькування при отриманні постанови про закриття справи. Мені одночасно вручили відміну цієї постанови, направивши справу на чергове додаткове розслідування. Інакше, як гонінням, знущанням та корумпованістю після чотирьохразового закриття я це назвати не можу.

Прошу Вас допомогти надрукувати на шпальтах газет моє звернення або оприлюднити у Верховній Раді."

Я виконую прохання мого виборця.

Неоднократные мои жалобы, попытки попасть к вам на прием, обращения к депутату Верховного Совета Бульбы Степана Степановича на ваше имя остаются безрезультатными. Во всех случаях жалобы направляются на рассмотрение за подписью зам.начальника управления Генпрокуратуры Черникова к тем же должностным лицам, которые ведут противоправные и коррумпированные деяния, то есть ваше окружение и подчиненные пытаются вас подставить или развести, как вы говорили, в одном из своих интервью по телевидению, скрывая истинное положение на местах.

Главная причина возбуждения дела - выигрыш фирмы в высшем госсуде гражданского дела. Не имея никаких доказательств Полтавский мясокомбинат решил использовать для выяснения истины прокуратуру, которая вместо презумпции невиновности для ведения следствия взяла на вооружение принцип: достаточно обвинений. Путем фальсификаций документов, искусственного создания доказательств перевода дела из гражданско-правовых отношений в плоскость уголовного права, принуждения, выполнения гражданско-правовых обязательств с получением огромных убытков по договорам, прокурором Саченко возбуждается дело в отношении меня”.

Я хочу, тут ще досить багато інформації, звичайно, я не встигну її просто оприлюднити. Я хочу ось оцей лист ще раз офіційно направити і прошу головуючого підтримки в тому, щоб Генеральний прокурор отримав його як чергове моє депутатське звернення з тим, щоб врешті-решт захистити людину, яка визнана судом невинною.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Миколі Євтихієвичу Мельнику, Соцпартія, будь ласка.

13:51:46

МЕЛЬНИК М.Є.

Микола Мельник, Соціалістична партія України, Вінниччина.

Шановні головуючий! Шановні депутати! Немає у світі більш аморального дійства, чим війна. Правда, у агресора завжди є і буде збиток аморальності.

Вчорашнім аморальним голосування Україну також долучили до американської коаліції Україна вступила через аморальний стан, втратила через аморальний стан наших політиків статус нейтральної держави чим руйнівники потужної української армії до вчорашнього дня так пишалися. Тепер ми, дійсно, зазнаємо разом з Америкою, американською коаліцією втрат духовних, фізичних, матеріальних. І немає будь-якої мотивації оправдання у цій бойні. В цьому голосуванні парламентаріїв, які тупо, цинічно проголосували за об'яву війни Іраку. Мене зачіпило не рабське голосування депутатів, які знаходяться нині у золотій коаліції Адміністрації Президента. Ці депутати в оцепинінні, не в силу поки що самостійно приймати будь-яке рішення. Наприклад, лідер Аграрної партії Катерина Ващук ніколи не переймалася моральністю, бо вона залежна служанка нинішнього режиму. А щодо Ющенка? Наш народ повинен давно узнати про велику .......... фарисейського хіт-параду подушок своїх виборців. Ющенко, кажуть, великий політик. Це кажуть, але це не на мою думку. А великі політики завжди живуть подвійною аморальність. Вчорашній виступ з цієї трибуни якого був на лезі морального зриву, а голосування його не знало меж фарисейству аморальності. Хіба з боку Ющенка злочин проти народу України менший, чим Кучми, проти якого буцім Ющенко бореться?

А тепер перейду до селянських проблем. Затяжна весна... Прошу вас, не перебивайте, у мене часу мало. Ющенко не голосував? Ми знаємо, як він голосував. Брат голосував ... Не перебивайте. Часу в мене мало.

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Потім репліку візьмете. Репліка буде. Ну дайте закінчити виступ. будь ласка.

МЕЛЬНИК М.Є. А тепер перейду до селянських проблем.

Затяжна весна корегує весняні польові роботи. Селянин чекає результатів перезимування пшениці. Але навіть тепле повітря не порадує душу. Паливо в ціні пішло вверх. Вверх пішли ціни і на міндобрива. Ціни на м'ясо - вниз. Селянин за останні 12 років ще не зав такої низької ціни на м'ясо, за яке він розраховував купити паливо, насіння, добриво. Ще літом через низьку ціну на зерно у селянина вкрали 7 мільярдів гривень. Кредити дають банки селянину по чайній ложці і то по... з великою опаскою під високий процент на півроку. Уряд, Національний банк ніяк не спроможний вирішити щоб кредити давались хоча б на рік. Сьогодні кредитів дано на 1,6 мільярда, а вкрадено тільки лише зерна 7 мільярдів селян.... Загине село - загине уряд Януковича. І великим позором зійде з арени нинішня цинічна аморальна влада. Туди їй і дорога. Але що ж винні люди? Хіба що обкурені дурманом цих політиків довірили їм свою нещасну долю.

Парламентські слухання, зустріч аграріїв з Президентом принесли лише розчарування. Болі з боку за безпорядну нашу владу. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Леонідович Співачук. Соцпартія, будь ласка.

13:54:50

СПІВАЧУК В.Л.

Володимир Співачук, Соціалістична партія України, Хмельниччина.

Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні колеги! Соціалістична партія України завжди дотримувалася принципу торжества закону для торжества демократії.

Без торжества законності не може бути демократії, не може бути дотримання прав людини. Хотів би привернути вашу увагу до загальнодержавної проблеми, яка вже неодноразово звучала з цієї трибуни.

Невиконання рішень суду, невиконання рішень третьої гілки влади. Ігнорування рішень суду з різних питань в різних сфера суспільного життя - це грубе порушення конституційних прав громадян. І таке порушення часто-густо стикається із свавіллям виконавчої гілки влади.

Наведу декілька прикладів. Економіка. Понад 6 років продовжується тяганина щодо виконання рішення Хмельницького міського суду по справі 21203/А від 22 квітня 1997 року стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп". Комплект документів по цій справі перевищує всі допустимі межі. Біля десяти звернень до різних інстанцій, в тому до Верховного суду України залишаються без належного реагування.

Втрати бюджету внаслідок того, що діяльність товариства "Олімп" паралізовано, складають, маються на увазі податкові надходження, біля 1 мільйона гривень. І найгірше - порушені конституційні права людей на майно, нанесені значні матеріальні і моральні збитки.

Це сфера, як я говорив, економіки.

Тепер сфера політики. Той же Хмельницький міський суд прийняв повністю обгрунтоване рішення стосовно порушень, причому грубих порушень чинного законодавства, в ході виборів сільського голови села Шумівці Хмельницького району Хмельницької області. Справа 23737 від 16 квітня 2002 року. Проте, рішення суду проігноровано. А звернення скаржників у різні інстанції залишаються без реагування. Все це робиться під прикриттям голови районної держадміністрації Цимбалюка.

Ось така дієвість законодавчої гілки влади. Прошу вважати мій виступ депутатським запитом до міністра юстиції, Голови Верховного суду України, Генерального прокурора України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається замість заявленого Шурми Ігоря Михайловича народного депутата Шуфрича. Нестор Іванович, будь ласка.

13:57:51

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, я хотів би скористатися правом репліки, адже в попередніх виступах було згадано прізвище лідера фракції об'єднаних соціал-демократів, а я є уповноваженим цієї фракції у Верховній Раді України, Кравчука Леоніда Макаровича.

У вчорашньому своєму виступі і в своїй позиції Леонід Макарович чітко сказав свою позицію: ми проти війни, висловлюючи позицію фракції. Але війна вже почалась і ми на це, на жаль, не впливаємо, як на це не впливають і такі країни, як Росія, Німеччина, Франція, Китай. І якщо сьогодні гинуть люди, а у нас є спеціалісти, яких дуже мало в світі, які можуть їм допомогти уникнути втрати життя, ми маємо це зробити.

Стосовно ж причетності мого колеги Суркіса до, в звинуваченні в причетності до оргзлочинного угрупування. Ми можемо критикувати, шановні колеги, ми можемо не погоджуватись, але безпідставно звинувачувати це є, принаймні, некоректно. Критика, опанування - вони мають бути присутні в цьому залі, але не можна без вироку суду звинувачувати, тим паче, вашого колегу. А зараз дозвольте мені зробити виступ.

Шановні колеги! Останнім часом окремими політичними силами чиняться спроби звинувачення соціал-демократів у погіршенні стану криміногенної ситуації безпосередньо у Закарпатській області. Вперта зацікавленість зазначених сил саме у Закарпатті зрозуміла. Також зрозуміла й обрана ними лінія поведінки - нагнітання суспільної напруги і дестабілізація політичної ситуації в конкретно взятому регіоні як, до речі, і в державі в цілому.

Щодо Закарпаття, то ми хотіли би довести до відома народних депутатів України реальний стан справ у криміногенній ситуації даного регіону. Так лише протягом двох останніх місяців поточного року у Закарпатській області вжиті заходи дозолили не тільки стабілізувати криміногенну ситуацію, але й за деякими напрямками значно її покращати. Зокрема, загальна кількість зареєстрованих злочинів... Я вибачаюсь, перша у мене була репліка.

Зокрема, загальна кількість зареєстрованих злочинів зменшилась на 12,6 відсотків. Спостерігається позитивна тенденція зниження загальної злочинності. Помітно зріс відсоток розкриття злочинів з 78,5 до 85 відсотків. Розкрито 89 злочинів загальнокримінальної спрямованості проти 85-ти за аналогічний період попереднього року. Розкрито всі вбивства, розбої та тяжкі тілесні ушкодження зі смертельними наслідками.

Відповідними службами та підрозділами МВС у Закарпатській області здійснено низку заходів з протидії незаконному обігу зброї і боєприпасів. За такими фактами порушено 83 кримінальні справи.

Враховуючи орієнтацію промисловості області на лісову галузь, то злочинність у цьому напрямку перебуває під особливою увагою у МВС. Так, протягом злочинів виявлено 46 корисливих злочинів. А в минулому році за цей період 32.

Спираючись на викладене, депутатська фракція СДПУ(о) закликає всі політичні сили, представлені в парламенті, зосередитися на своїх прямих обов'язках - законотворенні і припинити вдаватися до політичних провокацій. Примітивне зведення особистих рахунків в проблему злочинності і в Закарпатті, і в Україні не вирішить. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліку має Лілія Григорович. Будь ласка, хвилину і будемо підводити риску.

14:02:38

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Лілія Григорович, "Наша Україна".

Дякую, пане Головуючий. Шановні народні депутати, шановні виборці, в сьогоднішньому обговоренні неодноразово зринало прізвище Віктора Ющенка, депутатів з фракції "Наша Україна". І зринало під дуже фальшивим кутом зору.

Сталося так, що, на превеликий жаль, великі правителі цього, члени країн Ради безпеки Організації об'єднаних націй виявилися неспроможними відвернути загрозу. Що водило і тими, хто хотів нападати, і тими, хто мав пацифістські настрої - невідомо, але в кінцевому результаті всі їхні пориви привели до того, що о півчетвертої ранку бомби почали падати на Багдад.

Ми маємо два виходи: молитися Богу, або молитися і подати руку допомоги.

Питання інше: кому і як це зробити? Очевидно, просто молитися і відсторонитися - це, здається є неправда, бо ще Хемінгуей сказав: "Не питайся, по кому дзвонить дзвін, він дзвонить і по тобі".

З огляду на те я вважаю, що на відміну, від, скажімо, позиції Німеччини, де, з одного боку, вона дуже правдиво і правильно, так само, як Україна, виступала проти війни в Іраку, але після 9-годинного сидіння парламент ще до того, як впали бомби на Багдад дав дозвіл відправити батальйон, опосередковано підтримавши, опосередковано, ймовірну війну, український парламент зробив це після того, коли падали бомби і були жертви, і окрім молитви і співчуття і гуманітарної допомоги ми направили руку допомоги реальну, бо світ цілісний, бо світ глобалізований, бо уже йде війна.

З огляду на те я прочитала інтерв'ю комбата Юрія Онищука, який каже: "Ми не їдемо воювати, ми їдемо допомагати". Це ті люди, які від'їжджають.

Я хотіла б сказати одне: шановні друзі, неправда породжує неправду, брехня породжує війну, в тому числі і ту, яка почалася саме там, у Багдаді. Яким правом і яким чином ви, колеги соціалісти маєте право говорити, що голосував Ющенко, чи Петро Андрійович, чи Віктор Андрійович за направлення? Адже ось у мене в руках поіменне голосування, цього не було. Що ви будуєте на неправді? На неправді війна. На неправді ви будуєте свою політичну кампанію. Схаменіться! Тому що крім однієї молитви можна подати ще руку допомоги.

До речі, Івану Сидоровичу Бокому хочу сказати, що я голосувала за направлення на чолі цього батальйону Президента Кучми, тобто вашу постанову.

Тому, будьмо чесними, у світі війна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні друзі, будемо підводити риску. Сьогоднішній день закінчено робочий. Репліка. З якого приводу репліку? Прізвищ вона не називала. Вона згадувала, відповідала на той...

Шановні друзі, наступний день у нас починається, сесійний, 1 квітня у вівторок о 10 годині ранку. Секретаріату дається доручення...

(Ш у м у з а л і).

Я не чув. Вона Соціалістична партія сказала, не за...

(Ш у м у з а л і).

Іван Сидорович, на відповідь, будь ласка, і закінчуємо.

14:06:25

БОКИЙ І.С.

Я, дорогі колеги, хочу ось що сказати. Лілія Степанівна тут виступала і сказала, що Віктор Андрійович не голосував за направлення батальйону. Але Віктор Андрійович голосував за угоду про направлення батальйону. А це, вибачте, одне і те ж практично.

Можна говорити про різне. Але за ратифікацію він назвав. І це, вибачте, а те, що вчора він і на радіо "Свобода", і на телебаченні розказував про допомогу. Кому допомогу? Не лицемірте. За рахунок кого? За рахунок бідного українського народу ви хочете допомагати великій державі, і ви хочете замітати? Будь ласка, особисто йдіть і замітайте. Хто вам не дозволяє цього? Про це я тільки говорив. Якщо ви хочете, щоб Україна була замітайлом за агресором, будь ласка, замітайте, і будьте добровольцями так само. Ми ж вам дозволяємо це. І Віктор Андрійович, і всім, будь ласка. Ми не проти того, щоб ви були замітайлами. Але не втягуйте український народ у цю війну, де наше не засипано і не мелеться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла.

Секретаріату є прохання узагальнити всі пропозиції, які пролунали під час оцієї 1 години 12 хвилин, оформити відповідні запити, як пропонувалося народними депутатами.

Наступний сесійний тиждень відкривається 1 квітня у вівторок о 10-й годині ранку.

До зустрічі.